ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
1 жовтня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.
Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".
10:03:38
Зареєструвалося -436
Зареєстровано 436 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Прошу вас записатися для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій. А я тим часом, якщо немає заперечень, оголошу депутатські запити, що надійшли. Немає заперечень? На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на виступ.
Надійшли запити народних депутатів України.
Групи народних депутатів Буряк, Олуйко, Новик, Шандра, всього 10 депутатів, до Президента України стосовно стану добудови енергоблоку номер 2, відокремленого підрозділу Хмельницької атомної електростанції за рахунок 30, та розвитку 30 кілометрової зони. Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:05:05
За-320
Підтримано.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:05:28
За-286
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Семенюк, Павловський, Бондаренко - всього п'ять депутатів, до Президента України, голови Київської міської ради щодо правомірності, обгрунтованості зведення висотного будинку у Маріїнському парку міста Києва. Ставлю на голосування про підтримку запиту.
10:06:03
За-155
Підтримано запит.
Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.
10:06:26
За-149
Рішення не прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України з приводу допущеної необ'єктивності при перевірці фактів, виконаних у запиті стосовно незаконного звільнення працівників Хмельницького підприємства "Взутекс". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:57
За-137
Рішення прийнято.
Івана Стойко до Прем'єр-міністра України з приводу вимоги посла Російської Федерації до журналістів вести прес-конференцію, яка відбулася 26 вересня в Україні, мовою іншої держави та погрози при цьому журналістці газети "За вільну Україну". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:34
За-122
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України про недостатнє фінансування пільг жителям Івано-франківської області, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:02
За-174
Рішення прийнято.
Анатолія Наливайка до Прем`єр-міністра України з приводу недопущення закриття дитячої лікарні в місті Торезі Донецької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:30
За-176
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем`єр-міністра України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на запит стосовно набуття законного власника будинку в місті Хмельницькому, що перебував на балансі Жмеринської дистанції Південно-західної залізниці. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:03
За-121
Рішення прийнято.
Степана Хмари до Прем`єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України, міністра юстиції України про перевірку інформації стосовно порушення конституційного права громадян України на освіту, пов'язаних з видачею дипломів невстановленого зразка в Одеській національній юридичній академії. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:44
За-130
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Буряк, Олуйко, Новак, Шандра, всього десять депутатів - до Прем`єр-міністр а України з приводу добудови енергоблоку номер два відокремленого підрозділу Хмельницької атомної електростанції та розвитку тридцятикілометрової зони. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:18
За-245
Рішення прийнято.
Володимира Єщенка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення комунальними послугами жителів села Піщане Золотоніського району Черкаської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:48
За-123
Рішення прийнято.
Василя Онопенка до Прем'єр-міністра України стосовно порушення конституційних принципів здійснення правосуддя внаслідок недофінансування судової системи України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:16
За-182
Рішення прийнято.
Миколи Аніщука до Кабінету Міністрів України щодо припинення нераціонального використання лісів підприємства "Агроліс".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:43
За-107
Рішення прийнято.
Володимира Сівковича до Прем'єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Генерального прокурора України, голови Антимонопольного комітету щодо антидержавницької та антинародної політики міністерства транспорту України, що полягає у фінансуванні іноземної робочої сили за бюджетні кошти.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:20
За-148
Рішення прийнято.
Олександра Голуба до Генерального прокурора України з приводу порушення законодавства при приватизації та продажу худобозабійного цеху в місті Яготин Київської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:50
За-146
Рішення прийнято.
Михайла Родіонова до Генерального прокурора України щодо порушення порядку розгляду заяв громадян органами прокуратури міста Києва. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:17
За-131
Рішення прийнято.
Віталія Шибка до Генерального прокурора України з приводу незадоволення відповіддю на запит щодо фактів перешкоджання депутатській діяльності та надання народному депутату України неправдивої інформації. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:46
За-135
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до міністра праці та соціальної політики щодо ситуації, що виникла в поштовій галузі Кіровоградської області внаслідок прийняття невиважених рішень і дій Кабінетом Міністрів України та керівництвом Пенсійного фонду.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:17
За-110
Рішення прийнято.
Миколи Шершуна до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з приводу зволікання виконання фінансових зобов'язань міністерства перед державним підприємством "Рівнеторф".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:50
За-129
Рішення прийнято.
Миколи Оніщука до міністра освіти і науки України стосовно недоцільності запровадження шестиденного навчального тижня в загальноосвітніх навчальних закладах. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:20
За-59
Рішення не прийнято.
Раїси Богатирьової - до Прем'єр-міністра України щодо стану державного фінансування у сфері культури в Україні. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:47
За-78
Рішення не прийнято.
Олега Грачева - до Прем'єр-міністра України стосовно надання текстів протоколів щодо доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Світової організації торгівлі. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:17
За-104
Рішення прийнято.
Анатолія Козловського до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України стосовно фінансування молодіжних програм у Миколаївській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:43
За-85
Рішення не прийнято.
Володимира Пузакова до міністра палива та енергетики з приводу недбалості посадових осіб акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" при прийомі-передачі житлового будинку у місті Кіровограді.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:15
За-117
Рішення прийнято.
Василя Бартківа до міністра охорони здоров'я України з приводу забезпечення слуховими апаратами дітей-інвалідів слуху села Оболоня Долинського району Івано-Франківської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:44
За-119
Рішення прийнято.
Володимира Лещенка до віце-прем'єр-міністра Дмитра Табачника щодо порядку обчислення педагогічного стажу для набуття права на пенсію за вислугу років. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:12
За-117
Рішення прийнято.
Ярослава Кендзьора до Державної податкової адміністрації, до Генерального прокурора України з приводу фактів викладених у статті "Податки пахнуть криміналом" Журналіста Юрія Луканова, яка була опублікована у газеті "Україна молода" 12 липня 2003 року.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:47
За-142
Рішення прийнято.
Всі депутатські запити, які надійшли, проголосовані.
Переходимо до виступів безпосередньо народних депутатів із заявами, інформаціями, запитами, повідомленнями.
Слово має Омельян Парубок, фракція комуністів. Підготуватися Олександру Баранівському.
10:19:09
ПАРУБОК О.Н.
Прошу слово передати Сімонову Володимиру Дмитровичу, фракція комуністів.
ГОЛОВА. Прошу. Народний депутат Сімонов.
10:19:26
СІМОНОВ В.Д.
Володимир Сімонов, фракція Компартії України.
Шановні народні депутати! Шановна президія! Я хочу проінформувати вас про ту подію, яка сталася в Тернополі 26 вересня в обласному центрі, в самому Тернополі.
Як ви знаєте, що постанова Кабінету Міністрів, яка відміняє пільги, підняла пенсіонерів, ветеранів, інші прослойки на захист своїх прав. І коли ветеранська організація, чорнобильці, пенсіонери, інваліди, афганці підішли до будинку обласної адміністрації, місце для пікетування вже було зайнято молодчиками із місцевої організації "Тризуб" імені Степана Бандери. Ставши в кільце під команду з мегафону, вигукували слова непристойності і не пропустити людей на цей майданчик. На всі увіщування ветеранів, чорнобильців дати можливість висловити свої вимоги до влади, до державної адміністрації, які, до речі, теж вийшли на цей майданчик, ця підпарканна недоросль можливості не давала - інакше назвати їх напевне не можна, бо це хлопчаки ще допризивного віку - відповідали криком, скандуванням "Геть!", "Слава Україні!", "Героям слава!", мішали виступити представникам ветеранів, чорнобильцям, пенсіонерам.
І я сьогодні звертаюся до голови ветеранської організації України генерала армії Івана Олександровича Герасімова. Шановний Іване Олександровичу, ви знаєте, ветерани не дрогнули. Оці старші люди, ставши плече-плече посунули цю наволоч, здвинули її з місця. Я мушу вам доповісти, що вони діяли геройськи. На цьому, на жаль, це не закінчилося. У виступаючих ці молоді хлопці почали жбурляти яйцями з супроводженим криком, улюлюканням, не дали виступати і керівникам Обласної державної адміністрації. І тільки втручання міліції, їх дії заблокували цих знахабнілих молодчиків із організації "Тризуб" імені Бандери. Але крик, галас продовжувався. І я задаю питання: хто підготовив їх, хто їх направив заздалегідь цих пацанів, цю шпану, вибачте, інакше назвати її не можна, на старше покоління, на ветеранів, на пенсіонерів і інвалідів? Хто зранку налив їм по чарці горілки і підкупляв їх, хто сунув їм в кишені курячі яйця з жбурлянням в ветеранів?
Шановний Володимире Михайловичу, я звертаюся до міністра внутрішніх справ Білоконя. Чому не упередили це, адже знали, що "Тризуб" готується до провокації? Пояснення, що можна було б звинуватити міліцію в цьому випадку, як би примінена сила. Це не зовсім вірно, не вірно. Що треба було чекати, поки ці молодчики розбушуються? Я прошу, щоб міністр внутрішніх справ прийняв відповідні міри до цих акцій. Я звертаюся до Генерального прокурора Піскуна. Чому ця організація носить військову форму? Чому ця організація присвоює собі звання підполковників і полковників? Що це таке? У нас новий збройний загін створився? Що це відповідає закону?
Шановний Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас, що це було моїм депутатським запитом. І я хочу отримати відповідь. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Пономаренку. Я прошу шановних колег дотримуватися Регламенту.
10:23:09
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Фракція Соціалістичної партії України, Олександр Баранівський. Прошу слово передати Малиновському Олексію.
ГОЛОВА. Олексій Малиновський. Я прошу, шановні колеги, дотримуватися Регламенту, щоб я не давав привід вимикати мікрофон.
10:23:24
МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.
Шановні радіослухачі, шановні колеги! Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина. За дорученням фракції я уповноважений заявити наступне.
Безупинне зростання рівня наркоманії на всій території України набуло сьогодні рис національної катастрофи, глобальність проблеми підтверджується фактичним її виходом з-під контролю відповідних служб та органів у більшості регіонів держави.
Кількість зафіксованих Міністерством охорони здоров'я наркоманів в Україні перевищує двохсоттисячний рубіж, а за оцінками міжнародних експертів реальна кількість наркозалежних в нашій країні перевищує два мільйони.
Бездіяльність правоохоронних структур і як наслідок - зростання наркоторгівлі вже призвели до того, що батьки бояться випускати дітей на вулицю, яка стала головним осередком наркоторгівлі. Адже не секрет, що найбільше піддаються впливу наркотиків саме підлітки. Найбільш гостро постала проблема в Одеській, Київській, Харківській областях. Тут лише за офіційними даними на десять тисяч жителів припаде 29, 12 і 10 наркоманів відповідно. Найбільшого розмаху наркобум досяг у Запорізькій області, де з 10 тис. жителів 34 особи зазнають впливу наркотиків. Причина такого лідерства запоріжців стала предметом розслідування, ініційованого Соціалістичною партією України. Соціалістам вдалося виявити коріння причин процвітання наркоторгівлі в Запоріжжі.
В результаті самовідданих зусиль представників нашої партії - Василя Душного та Анатолія Шевченка було встановлено причетність до поширення наркотиків працівників Запорізького управління внутрішніх справ. Безпрецедентні факти про наркомафію в погонах публікувалися на сторінках газети "Товариш", проте заклик соціалістів до керівництва Міністерства внутрішніх справ розібратися в ситуації, що склалася, не було почуто. Більше того, на наших представників в Запоріжжі чинився тиск з боку правоохоронних органів та все ж арешту міліціонерів-наркоторгівців вдалося добитися завдяки професійним діям співробітників Служби безпеки України. 13 вересня злочинців було заарештовано.
Справа запорізької наркомафії в погонах є ще одним свідченням того, що нинішня влада наскрізь криміналізована, зайнята політичними розборками та переслідуванням опозиції, не може і не хоче боротися із злочинністю, а тим більше, з проблемою наркомафії.
Враховуючи ситуацію з поширенням наркотиків, фракція Соціалістичної партії України вимагає від Кабінету Міністрів України: перше - звіту про хід виконання програми реалізації державної політики в сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин, друге - розгляду питання створення при обласних державних адміністраціях громадських комітетів зі сприяння у боротьбі з наркоманією. Від Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України вжити всіх заходів для подальшого розслідування справи запорізької наркомафії у погонах та покарання причетних до неї осіб.
Про хід розслідування цієї справи інформувати громадськість.
Від Верховної Ради України збільшення у Державному бюджеті України на 2004 рік витрат на боротьбу з наркоманією.
Фракція привертає увагу всього українського суспільства до того, що тільки спільними зусиллями органи влади, правопорядку і громадськості можуть забезпечити припинення поширення цього зла і закликає всі політичні сили включитися в активну боротьбу з розповсюдженням наркотиків. Дякую.
ГОЛОВА. Георгій Пономаренко, фракція комуністів.
10:26:45
ПОНОМАРЕНКО Г.Г.
Прошу передати слово Володимиру Петренку.
ГОЛОВА. Народний депутат Петренко, будь ласка. Підготуватися Ігорю Шурмі.
10:27:04
ПЕТРЕНКО В.С.
Петренко, фракция Коммунистической партии Украины, Сумская область.
Уважаемые народные депутаты!
Многократно и убедительно практика доказала крайнее несовершенство существующих законов о выборах депутатов в советы всех уровней. Например, 28 сентября текущего года в Сумах состоялись довыборы депутатов городского совета. Кандидатов на три мест было зарегистрировано более 20-ти, но особое внимание руководство местной власти уделило своим ставленникам, а также одному из кандидатов от Коммунистической партии Украины Рахмановой Диане Игоревне. В предыдущем созыве она уже была депутатом горсовета и своей принципиальной, откровенной борьбой со многочисленными недостатками в городе она стала чиновникам местной власти неугодна, пришлась не ко двору.
Вот и была поставлена задача власть имущими любой ценой не допустить Рахманову до выборов в качестве кандидата в депутаты горсовета вплоть до снятия ее с регистрации, что и было сделано. Сумская городская территориальная избирательная комиссия при непосредственном участии Заречного районного суда города Сумы 26-27 сентября текущего года за день до выборов по надуманным причинам сняли Рахманову с регистрации кандидатов в депутаты Горсовета. Причем это было сделано с грубыми нарушениями закона о выборах депутатов.
Так заседание городской территориальной избирательной комиссии районного суда проходили и решения принимались без присутствия и даже без личного заявления Рахмановой. О своих заседаниях они даже не смогли ее уведомить, а соответствующие решение ей были вручены лишь в день выборов 28 сентября. Причем суд постановил: решение окончательное и обжалованию не подлежит.
Главной причиной же снятия ее с регистрации комиссией и судом были необоснованные обвинения Рахмановой в том, что она якобы в своих материалах дала недостоверные данные, причем не о себе, как гласит закон, а о происходящих событиях в Сумском горсовете и вокруг него. А именно: в предвыборных материалах она написала, что в Сумском горсовете под давлением местной власти, созданной из депутатов, большинство, причем в основном из бывших дончан, это большинство предало интересы избирателей-сумчан и обогащалось лично за счет их. То есть Рахманову сняли с регистрации незаконно, за ее критические взгляды на действия местной власти, а также за принадлежность к Коммунистической партии Украины.
В итоге выборов использовав, как всегда, админресурс, депутатами горсовета стали трое бывших дончан, а всего теперь в составе депутатов Сумского горсовета уже более половины бывших дончан. А это были не выборы, а насилие над законом.
Предложение и выводы. Первое. Верховной Раде надо ускорить принятие закона Украины о выборах депутатов советов всех уровней на пропорциональной основе. Второе: судей не надо назначать Верховной Радой на пожизненно, а избирать народом на 5 - 10 лет. Третье: следует внести дополнения в Гражданский и Процессуальный кодексы в части принятия ряда решений судов первой инстанции как окончательные и обжалованию не подлежащие, так как это противоречит Конституции и ограничивает права граждан на свою защиту.
И четвертое. Для пресечения систематических нарушений Закона о выборах в Сумах желательно вмешаться Комитету Верховной Рады по вопросам государственного строительства и местного самоуправления. Соответствующие материалы ему вручены. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Нестор Шуфрич замість Ігоря Шурми. Фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної. Будь ласка.
10:30:25
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, шановний Володимире Михайловичу.
Шановні колеги. Вчора, 30 вересня 2003 року на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради України була порушена процедура прийняття Верховною Радою України рішення Верховної Ради України щодо надання слова для виступу голові Львівської обласної ради пану Синдаку. Так, зокрема, на пропозицію депутатів фракції "Наша Україна" головуючим на засіданні Володимиром Литвином відповідно до пункту 3 статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради України було поставлено на голосування пропозицію про надання слова пану Синдаку, яка не отримала підтримки необхідної кількості голосів депутатів.
Отже, відповідно до пункту 5 статті 3.2.1 Регламенту Верховної Ради ця пропозиція вважається відхиленою. Але в порушення вищеозначеної норми Регламенту під тиском депутатів "Нашої України" Головою Верховної Ради України Литвином було здійснено переголосування пропозицій, до є недопустимим.
У зв'язку з цим фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) нагадує Володимиру Литвину, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4.3.8 Регламенту Голова Верховної Ради зобов'язаний забезпечувати дотримання Регламенту на засіданнях Верховної Ради України і вимагає від нього не перевищувати свої повноваження, які він отримав в тому числі і завдяки підтримки з боку депутатів нашої фракції.
І зараз відповідаю на репліку нашеукраїнців, добавлю, як кажуть, своїми словами. Дійсно, практика у Верховній Раді, у нас дозволяє переголосування, але на вимогу керівників фракцій, які загалом налічують 226 народних, фракції яких налічують 226 народних депутатів. І це робилося за вимоги Голови Верховної Ради і за рішенням Погоджувальної ради.
І я хотів би нагадати всім нам, що Голова Верховної Ради рівний серед чотирьох сот п'ятидесяти народних депутатів і який був обраний двісті двадцяттю шістьома народними депутатами. Дякую за увагу.
ГОЛОВА.Шановні народні депутати, я прошу вас більше не примушувати мене переголосовувати, особливо, коли це стосується входження тих чи інших людей до комітетів, коли я ставив на голосування по десять разів. Я також порушував Регламент. Я більше цього робити не буду. І я знаю, що я рівний і залежу від волі Верховної Ради і від волі двісті двадцяти шести, і не потрібно мені про це нагадувати.
Будь ласка, Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
10:33:16
БІЛОРУС О.Г.
Народний депутат Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Від імені багатьох тисяч вчителів, викладачів вузів і науковців України я висловлюю обурення політикою уряду, який 84-ю статтею бюджету хоче зруйнувати школу, вузи і науку, лишаючи пенсій працюючих пенсіонерів. Вимагаю зняти цю абсурдну статтю, як антиконституційну. Прошу передати слово депутату Тарасюку.
ГОЛОВА. Народний депутат Тарасюк, будь ласка, бо час іде.
10:34:09
ТАРАСЮК Б.І.
Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я хотів би оприлюднити заяву "Народного руху України" у зв'язку із звільненням голів райдержадміністрацій у Львівській області і у зв'язку з черговою хвилею репресій з боку влади.
"Цими днями указами Президента було звільнено чотирьох голів райдержадміністрацій у Львівській області депутатів Львівської обласної ради. Причиною для подібних дій влади стало публічне висловлювання цими депутатами позиції їх виборців, мешканців Львівської області, які виступили проти антинародної ревізії Конституції, проти здачі вистражданого багатолітньою боротьбою державного суверенітету України, проти сваволі представників податкової адміністрації. Ця подія є однією з ланок у ланцюгу чисток з боку влади за політичні погляди та переконання.
Нагадаємо, що Народний рух України вже звертав увагу на факти переслідувань і звільнень рухівців з роботи лише за свою належність до Руху та активну політичну позицію.
Президент та його оточення черговий раз продемонстрували, що основним критерієм підбору кадрів є не професіоналізм і патріотизм, а бездумне виконання антидержавницьких вказівок зверху.
Влада, у якій поширений метод боротьби з інакомисленням - це звільнення з роботи, політичне або навіть фізичне знищення, постійний тиск має всі ознаки авторитаризму.
Ця безпрецедентна кампанія політичних переслідувань та тиску перед президентськими виборами показує безсилля влади, її аморальність та доводить, що Президент та його оточення використовуватиме будь-які засоби, щоб зберегти владу у своїх руках. Владний ресурс використовується для накачування м'язів однієї об'єднаної (в лапках) партії і захисту негідників лише на тій підставі, що вони до цієї партії належать.
Народний Рух України послідовно виступає проти проведення кадрового терору та закликає громадськість на захист патріотів від свавілля з боку влади. Ми застосовуватимемо всі законні методи для боротьби з антинародним режимом та закликаємо до цього всіх небайдужих українців.
Дякую за увагу. (О п л е с к и)
ГОЛОВА.Так, Трофименко Вадим, фракція "Наша Україна".
10:36:37
ТРОФИМЕНКО В.В.
Прошу передати слово Володимиру Яворівському.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка.
10:36:47
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги! Я зачитаю заяву, яку вчора мені не вдалося зачитати. Від фракції "Наша Україна".
Сьогодні кожній мислячій людині зрозуміло, владу в Українській державі викрав у народу фінансово-політичний синдикат на ім'я СДПУ(о) з маленьким бубликом.
Спершу вони викрали в європейських політиків принадну назву, маючи таке відношення до демократії, як віслюк до космосу. Ледве перетягнувши ноги через критичний виборчий поріг, мусили б сидіти в сінях законодавчого органу, або на політичній гальорці. Та, маючи нахабство, неправедні мільярди і безпринципність гаранта Конституції, приватизували всі гілки влади в Україні та самого Президента.
Українці з гіркотою можуть констатувати, після 12 років ніби-то незалежності, ніби-то руху до демократії Україна знову повернулася до однопартійної системи, до того ж роль партії впали виконує антиукраїнський, антидемократичний клан скоробогатьків за рахунок озлиденілого українського народу. Із приходом у президентську канцелярію адміністратора і за сумісництвом вождя есдеків українська політика набула зловісного , моторошного забарвлення. Вже не приховується її аморальність, адміністративне нахабство, корумпованість, герметичність та зневага до національних інтересів українського народу і кожного громадянина. Вони запопадливо імітують відданість лише одній людині в Україні - Президентові і, судячи з поведінки, він вірить у це фарисейство. Насправді ж вони відсуджують з України рештки її економічної потуги. Лишень за останні місяці саме цим фінансовим синдикатом захоплено кілька міністерств, весь західний митний кордон, більшість обласних та районних адміністрацій, вільні економічні зони, силові структури, банки, суди, засоби масової інформації. Такої безконтрольної зухвалої монополії немає на планеті жодна партія. Та всі власні рекорди цинічного нахабства есдеки перекрили на Львівщині, знущаючись саме над цим краєм, який вручив їм гнилого гарбуза на виборах.
Патріотична Галичина, з якої розпочався рух за українську незалежність, покутує сьогодні за те, що дала притулок молодшому братові вождя есдеків. Львівська податкова адміністрація, яку очолює Сергій Медведчук, по суті стала найвищою владою на Львівщині і репресивним органом, і експропріантом грошей у народу. Саме їхніми стараннями Львівщина стала найкорумпованішою і найбіднішою областю в Україні. Все це робиться так грубо, цинічно, з викликом, що навіть сумирна обласна рада Львівщини не витримала і, переборовши страх перед податковим монстром, проголосувала за недовіру йому. А він терзає Львівщину ще дужче, ще з більшим розмахом і жорстокістю. Минулого тижня знову збирається сесія обласної ради. Абсолютна більшість депутатів знову підтверджує своє рішення і вимагає Медведчука молодшого піти у відставку, визволити Львівщину від есдеків, припинити політичний терор і знущання над краєм, звинувачує есдеків у зраді національних інтересів.
Вони думають, що українців можна залякати, купити чи просто замочити, забравши у них честь і гідність. Львів довів, що зробити їм це не вдасться. Це доведе вся Україна. Народе, їм залишилося мучити тебе всього 393 дні!
ГОЛОВА. Дякую. Володимир Лещенко, фракція комуністів. Будь ласка, Володимир Лещенко, будь ласка, фракція комуністів. Зараз виступить Лещенко, потім репліка. Ну, я оголосив Лещенко. Виступить Лещенко, а потім репліка буде у вас. Одну хвилиночку.
10:40:15
ЛЕЩЕНКО В.О.
Дякую, Володимире Михайловичу. Прошу передати слово народному депутату України Георгію Буйку.
ГОЛОВА. Будь ласка, Георгій Буйко.
10:40:36
БУЙКО Г.В.
Георгій Буйко, Донецька область, Комуністична партія України.
Сьогодні Україна відмічає День людини похилого віку. І ми відносимося до цього дня не як, по-перше, до свята, а день аналізу, що держава наробила, напрацювала для цієї категорії громадян.
Поэтому разрешите мне сегодня сообщить, что 26 сентября во всех городах Донецкой области, во всех районных центрах и многих других населенных пунктах состоялись различного рода мероприятия, митинги, собрания граждан, пикеты в рамках всеукраинской акции протеста "Защитим ветеранов". По предварительным оценкам всего в этих акциях в области приняли десятки тысяч человек. Мнение людей таково, что руководство страны намеренно лишает миллионы старшего поколения, инвалидов единственного спасительного круга льгот, позволяющих еще как-то держаться за жизнь. И это делается в угоду Международного валютного фонда и тем более аморально в связи с 60-летием Победы над фашизмом добиваться руками власти, издеваться над поколением победителей.
Поэтому участники митингов и собраний требуют в соответствие со статьей 22 Конституции Украины признать как ошибочную замену льгот на адресную помощь. При разработке проектов государственного и местных бюджетов предусмотреть средства для финансирования льгот, установленных действующим законодательством Украины, в полном объеме, предусмотреть распространение на всех пенсионерах Министерства обороны, СБУ и МВД надбавок и других выплат, которые установлены в вооруженных силах СБУ, МВД в 1992 году. Запретить руководителям исполнительных органов нарушать в любой форме действующее законодательство Украины относительно предоставления льгот ветеранов всех категорий и ликвидаторам аварий на ЧАЕС.
Кроме того, участники акций протестов, ветераны войны, военной службы, труда, ликвидаторы, студенты, воины-интернационалисты, представители политических партий и общественных организаций Донецкой области считают, что подписанная 19 сентября этого года в Ялте соглашение о формировании единого экономического пространства Беларуси, Казахстана, России и Украины открывают новые возможности для углубления взаимовыгодного экономического сотрудничества Украины с ее традиционными экономическими партнерами - Россией, Белоруссией и Казахстаном при условии последовательной и неуклонной реализации соглашения и других соответствующих договоров, которые должны сопровождать воплощение рамочного документа в жизнь, наше государство получит дополнительные возможности для обеспечения постоянных темпов экономического роста, социального прогресса и на этой основе повышение уровня жизни населения. Это в свою очередь будет служить национальным интересам Украины и его народа.
Создание зоны свободной торговли в рамках единого экономического пространства будет способствовать росту количества рабочих мест и увеличит внутренний валовой продукт Украины, расширит возможности выхода наших товаров на рынки России и других стран общего экономического пространства, развяжет ряд таможенных вопросов.
Поэтому мы обращаемся к народным депутатам Украины...
ГОЛОВА. Так, прошу завершувати, час вичерпаний.
БУЙКО Г.В. ...я заканчиваю, к лидерам политических сил, которые представлены в парламенте...
ГОЛОВА. Дякую. Все.
БУЙКО Г.В. ...с призывом сделать все, чтобы в кратчайшие...
ГОЛОВА. Все, дякую. Вже чотири хвилини виступаєте. Дякую, дякую. Іще раз дякую. Сідайте, будь ласка. Ну вже все, дякую. Будь ласка! Я прошу, не зловживайте часом. Ну ви ж дисциплінований чоловік, я прошу вас.
Ігор Шурма, будь ласка, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
10:45:07
ШУРМА І.М. Замість Євдокимова.
ГОЛОВА. Замість Євдокимова. Шановні колеги, ну, я слідкую за цим порядком.
ШУРМА І.М. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Та з ганьбою вже замовкніть! Вистачить! Вже надоїла ваша ганьба! Зараз будете говорити ганьбу!
Відповідь Яворівському. Відповідь Яворівському. Я уважно вивчаю, намагаюся вивчити вашу творчість, для вас характерна одна річ: ви спочатку славите, а потім ганьбите. Сьогодні ви почали ганьбити, а тепер славите. От я хочу зачитати для всіх ваших слухачів.
Яворівський, "Запорізька правда": "Аврора вистрілила не лише в Зимній. То її постріл був націлений і на білу наволоч всіх мастей і на пізніших непманів, і на ту піч з шлунком на плечах, а не з головою, міщанство".
"Прапор юності": "Ми живемо на планеті імені Леніна, вона повертає своє круглобереге чоло до Сонця, як Ленін до XXI віку з гомоном ще ненароджених його мешканців, з його ще .............. піснями, з його непрошумілими грозами, ще невисловленими клятвами, незайманими надіями і з ............... цвітом".
У вас прогрес, пане Яворівський.
Заява: "Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) заявляє рішучий протест проти ганебної практики перенесення перегляду законопроектів загальнонаціональної ваги в політичну площину.
Свідомий опір окремих політичних сил просуванню конче необхідних суспільству законодавчих змін завдає нищівного удару розвитку державної і демократії в Україні, нехтує загальною необхідністю вдосконалення системи соціального захисту.
Показовим у цьому сенсі стало голосування Верховної Ради України у повторному третьому читанні законопроекту про загальнообов'язкове державне медичне страхування. Відверте лобіювання корпоративних інтересів страхових компаній, неприховане політиканство, а в деяких випадках і незрозуміле відсторонення від вирішення питань відмови від участі в голосуванні не дозволили єдиному законодавчому органу України достойно завершити трьохрічну роботу над законопроектом, якого, дійсно, чекав народ, який був спроможний значно покращити становище вітчизняної системи охорони здоров'я, запровадити нові форми і методи роботи у медичних закладах, посприяти оновленню матеріально-технічної бази.
Прикро, але зараз деструктивні дії деяких законотворців, Україна втратила реальну можливість вже найближчим часом вивести медичне обслуговування населення на якісно новий рівень. Намагання пояснити ситуацію щодо законопроекту його недосконалістю є ні чим іншим, як невдалою спробою політичних сил виправдатися перед власними виборцями.
Боляче, але конституційне право громадян України на медичне страхування покладено на вівтар корпоративних інтересів страхових компаній, адже ніхто не заважав і ніщо не заважало абсолютно всім політичним силам долучитися до роботи у комітеті над роботою над цим законопроектом.
Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) заявляє: ціна провалу голосування проекту закону України надто висока - здоров'я нації. Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України вимагає оприлюднити результати поіменного голосування у повторному третьому читанні законопроекту про загальнообов'язкове державне медичне страхування, аби ті представники політичних партій на своїх округах не говорили, що вони за реформування охорони здоров'я.
І 30 секунд. Вчора на засіданні профільного комітету всі погодилися з думкою, що для охорони здоров'я на 2004 рік потрібно 19 з половиною мільярдів, а виділяють 8 з половиною. В черговий раз ми стаємо свідками, що грошей немає.
І ще одне. СДПУ(о) солідаризується з Центральним комітетом профспілки медичних працівників, аби пенсія 237 гривень відповідала тарифікації. І ми будемо підтримувати всі питання соціальні, медичних працівників. Дякую.
ГОЛОВА. Репліка. Яворівський, будь ласка. Мікрофон, мікрофон народного депутата Яворівського. Репліка. Мікрофон, будь ласка.
10:49:22
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський.
Шановні мої колеги, ну, ви самі чуєте: шурми заграли, час розплати настає. Це зрозуміло вже.
Я дуже вдячний панові Шурмі, що він зараз узявся перечитувати Володимира Яворівського. Я готовий понаписувати все, що він хоче. Хай читає, хай тільки не займається політикою і не робить того зла, яке робить його партія сьогодні для українського народу.
І останнє. Пане Шурма, я хочу від "Нашої України", бо я заяву читав від "Нашої України", а не від імені Яворівського, не забувайте про це. То від імені "Нашої України" я хочу сказати: ми стояли проти тих версій страхових компаній і будемо стояти. Тому що, якщо хочете, я вам нагадаю, хто стояв за пірамідами, які обікрали народ, як не ваші есдеки. Ваш же Суркіс, нагадайте, всі .............., і всі і таке інше. Через те затягніть язика і мовчіть, хлопці. Бо якщо ви перестанете проти нас брехати, тільки тоді ми можемо перестати про вас говорити правду. Нам не треба брехати - нам правди вистачає проти вас! Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! На цій ноті будемо завершувати... Обмінялись люб'язностями... Ну, я не можу, шановні колеги. Ну, час вичерпаний! Шановні колеги, ми замість 30 хвилин працювали 50 хвилин. Давайте тоді будемо діяти за Регламентом. А то весь час же ми посилаємося на Регламент.
Ну, на жаль, не можна, Михайло Васильович. Я розумію.
Переходимо до розгляду питань відповідно до порядку денного.
Оголошується до розгляду проект закону про транскордонне співробітництво.
Доповідач - Романюк Сергій Андрійович, заступник міністра економіки та європейської інтеграції.
Із співдоповіддю буде виступати Сергій Володимирович Шевчук.
Вибачте, шановні колеги, я перепрошую.
Оголошується до розгляду проект закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік.
Доповідач - Перший заступник міністра праці та соціальної політики Микола Олексійович Солдатенко.
Із співдоповіддю буде виступати Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Кириленко В’ячеслав Анатолійович.
Пропонується такий регламент комітету. До п'яти хвилин - для доповідачів і співдоповідача. На запитання - також до п'яти хвилин. І потім протягом 15 хвилин - обговорення. Нема заперечень? Немає. Дякую. Будь ласка.
СОЛДАТЕНКО М.О.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!
На ваш розгляд пропонується проект закону України про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік. Цей проект розроблено відповідно до статті четвертої закону про прожитковий мінімум.
Ним передбачено, що перед розглядом державного бюджету розглядається і приймається закон про розмір прожиткового мінімуму.
Пропонується встановити на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць в розмірі 356 гривен 04 копієчки.
Для порівняння. На одну особу в розрахунку на місяць на сьогодні це становить 342 гривні, для окремих соціальних і демографічних груп: дітей віко до шести - ця сума складає 318 грн.59 коп., дітей віком 6-18 років - 398 грн. 31 коп., працездатних осіб - 379 грн. 01 коп., і осіб, які втратили працездатність - ..... грн.
Нагадую, що , як і в минулі роки, прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення розраховано нормативним методом, виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та наборів послуг.
Ці всі набори і нормативи затверджені науково-громадською експертизою, яка була сформована на основі трипартизму, тобто за участю всіх сторін соціальних партнерів, об'єднання роботодавців, представників в державі і об'єднань профспілок.
Розрахунки конкретно на 2004 рік проведені на основі цін, які склалися за статистичними даними на травень поточного року, а також прогнозних індексів інфляції до кінця цього року та на слідуючий рік.
Були здійснені розрахунки, також варіанти розрахунків за червень, за липень і за серпень місяць, які в ході обговорення прийняли свої, так сказати, рішення.
Що стосується погодження, то даний законопроект погоджено було також із представниками роботодавців і представниками об'єднань профспілок. Я хочу доповісти, що практично зауваження, які були запропоновані, вони враховані або будуть враховані при доопрацюванні даного законопроекту у другому читанні.
Шановні народні депутати! Прошу вашої підтримки і прийняти цей проект закону за основу.
Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання до виступаючого. Є запитання, прошу записатися. Прошу висвітити.
Олександр Миколайович Стоян, будь ласка.
10:54:49
СТОЯН О.М.
Шановний доповідачу!
Олександр Стоян, голова федерації профспілок України.
Дійсно, ви правильно сказали, що ми погодили з вами рівень прожиткового рівня. Але я хотів би уточнити. Справа в тому, що у травні місяці ( ведуться обрахунки по травню місяцю), а у червні місяці, у липні, ви знаєте, був сплеск великий цін. І тому федерація профспілок зробила свої зауваження і пропонувала зробити обрахунки прожиткового мінімуму, виходячи із цін червня місяця. Чи врахована ця пропозиція федерації профспілок України? Дякую.
СОЛДАТЕНКО М.О. Шановний Олександре Миколайовичу! В ході опрацювання даного законопроекту вже у вашому комітету, в ході консультацій із об'єднаннями профспілок, з вашими фахівцями ми зробили розрахунки практично по всіх літніх місяцях, це стосується червня, липня і серпня. Як показали розрахунки, дійсно, показники червня найвищі, тому ми не заперечуємо, щоб загальний розмір прожиткового мінімуму був розрахований, прийнятий, виходячи із цін червня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Кузьмич Родіонов, Комуністична партія, будь ласка.
10:55:58
РОДІОНОВ М.К.
Родионов, фракция коммунистов. Я здесь, можна сюда повернуться.
Скажите, пожалуйста, какой смысл в затвердженні прожиткового мінімуму, який набагато менший, ніж мінімальна заробітна плата, по-перше?
По-друге, це прожитковий мінімум віртуальний, бо всі розрахунки в проекті бюджету і зараз, і ті, що були, виходять з того, що з гарантованого мінімуму, то єсть 85 гривень на... а ні, 350 чи інше. Тобто, що це таке?
Зачем мы его затверджуем цей прожитковий мінімум?
СОЛДАТЕНКО М.О. Відповідаю на ваше питання.
По-перше, у нас розмір мінімальної заробітної плати складає на... з 1 грудня буде складати, які враховані при розрахунках бюджету, 237 гривень, а розмір прожиткового мінімуму, який ми пропонуємо для працездатної особи - 380 гривень. Це по цінах травня. По цінах червня буде також ще дещо вище. Це по першому питанню.
По другому питанню цей розрахунок, прожитковий мінімум, здійснюється відповідно до закону про прожитковий мінімум, де визначено, що він являється основним соціальним стандартом, відповідно до якого потім затверджує всі соціальні гарантії в державі. Тому він являється для нас тим орієнтиром, який... до якого ми наближаємо ці соціальні гарантії.
Наприклад, якщо на сьогоднішній день 185 - мінімальна заробітна плата складає близько 50 відсотків, то 237 - це складає від прогнозного прожиткового мінімуму 62 відсотки від прожиткового мінімуму. Так що, це абсолютно не гіпотетична, а нормальна величина, яка, по-перше, є орієнтиром, по-друге. по цій величині ми оцінюємо динаміку нашого наближення до певного стандарту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора, Соціалістична партія, будь ласка.
10:57:49
ВЕРНИГОРА Л.М.
Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.
Шановний Микола Олексійовичу, ви знаєте краще, ніж будь-хто, що базою у прожитковому мінімумі є мінімальна заробітна плата. І навпаки, прожитковий мінімум включає в себе цю базу. Тому я хотів би вас запитать чи не на часі сьогодні прийняти і закон про мінімальну заробітну плату у зв'язку з тим, що ми її повинні прийняти перед бюджетом. І, зважаючи на те, що сьогодні уряд доповів нам, що у першому півріччі не бувало в історії України зростання національного валового продукту на 14,1 процента, у нас появився найреальніший за усю історію шанс виконати зазначену в Конституції статтю 46 і привести у відповідність мінімальну заробітну плату до прожиткового мінімуму, до речі, до того, який ви пропонуєте, уряд. Прошу... Дякую за відповідь.
СОЛДАТЕНКО М.О. Я так зрозумів, тут є, як мінімум, два питання.
Перше, почну з останнього щодо валового внутрішнього продукту. У прогнозах, які увійшли в основу розрахунку бюджету, валовий внутрішній продукт у 2004 році повинен скласти 274 мільярди. На одного жителя України - це 470 гривень на місяць. Якщо поділити у пропорції навіть тій раніше, які ми робили, так сказать, по держплановській, то співвідношення між накопиченням і споживанням 75 відсотків. Це складе близько 350 гривень на місяць. Тобто ми прожитковий мінімум пропонуємо, в середньому ми пропонуємо 356, тобто ці розміри логічно співпадають.
Що стосується мінімальної заробітної плати? Ви знаєте, що прийняті зміни до Бюджетного кодексу і до Закону про оплату праці, де визначено, що мінімальна заробітна плата приймається у бюджеті. І окремою статтею бюджету розмір мінімальної зарплати передбачений - це 237 гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Карнаух, Соцпартія, будь ласка.
11:00:06
КАРНАУХ М.В.
Дякую. Я так розумію, що ваше міністерство відповідає за соціальний захист і за політику по оплаті праці. Тому не дивно, що ви встановили такий невеликий прожитковий мінімум. І фактично ваше міністерство і нинішня влада, вони роблять все для того, щоб люди мали дуже невеликий рівень споживання, щоб вони не могли звести кінці з кінцями. І попробуйте самі прожити на такий прожитковий мінімум і на ті пенсії, які сьогодні отримують люди. Що ви будете робити, щоб, дійсно, люди отримали пенсії ті, які вони заробили в залежності від стажу і заробітку, і щоб збільшити прожитковий мінімум. А значить і рівень споживання, тому що без споживання відповідного ніколи у нас не буде ні росту виробництва, ні збільшення валового внутрішнього продукту. Дякую.
СОЛДАТЕНКО М.О. Дякую за запитання. Перше. Міністерство праці не встановлює розмір прожиткового мінімуму. В своїй доповіді я наголосив, що він встановлюється відповідно до тих процедур і відповідно до методики, і відповідно до цін, які на сьогоднішній день склалися. Тому Міністерство праці і уряд пропонує відповідно до розрахунків і не встановлює.
Що стосується вашого питання щодо пенсії, що з ними роботи. То ви знаєте, що Верховною Радою прийнятий закон про загальнообов'язкове державне страхування і одною з радикальних умов його успішної реалізації є те, що передбачено у 2004 році перегляд пенсій відповідно до тих параметрів, на яких ви наголошуєте. Тобто пенсії диференціюватися відповідно до заробітку. І якщо передбачили в цілому збільшення пенсій на 25 відсотків, то це не значить, що це в середньому тільки. А це не значить, що кожному буде, а хто заробив більше, пенсії будуть переглянуті у більшому розмірі, а хто не заробив, пенсії будуть залишатися на такому рівні або збільшаться у меншому розмірі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Олексійович. Доповідь і запитання завершено. До слова запрошується Кириленко В’ячеслав Анатолійович, перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка, В’ячеслав Анатолійович, 5 хвилин.
11:02:18
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, блок "Наша Україна", Українська народна партія. Шановні колеги, Комітет з питань соціальної політики та праці розглянув на своєму засіданні внесений Кабінетом Міністрів проект закону про прожитковий мінімум. У цьому законопроекті пропонується затвердити на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а також по основних соціальних і демографічних групах. Прожитковий мінімум для основних соціальних демографічних груп розраховано нормативним методом, виходячи з наборів продуктів, непродовольчих товарів та послуг, схвалених постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 2000 року.
У порівнянні з 2003 роком прожитковий мінімум пропонується збільшити на 4,1 відсотка. Прожитковий мінімум для дітей до 6 років на 3,8, для дітей від 6 до 18 років - на 3,7, працездатних осіб на 4,06, для осіб, які втратили працездатність на 4,6 відсотка. Члени комітету звернули увагу на те, що розрахунок прожиткового мінімуму спочатку було проведено, виходячи з цін, що склалися у травні 2003 року та прогнозних індексів інфляції у 2003 та 2004 роках, які увійшли до проекту прогнозу економічного і соціального розвитку. Але прогнозні індекси інфляції у 2003 і 2004 роках не враховували різкого зростання споживчих цін на основі продукти харчування, енергоносії, що склалися в Україні у червні-серпні цього року приблизно у два-три рази.
Крім того, зростання цін на вказані вище продукти харчування спровокувало ріст цін в свою чергу на хліб, м'ясні та молочні продукти, інші споживчі товари та послуги.
Враховуючи вищезазначене комітет звернувся до профільного міністерства з метою використати за базу фактичного розміру прожиткового мінімуму той рівень цін, який склався у червні-серпні з огляду на те, що відбулося значне підвищення цін за основними продукти.
Розглянувши зазначений законопроект, уже доповнений Кабінетом Міністрів, комітет вийшов на рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект, внесений Кабінетом Міністрів із урахуванням додаткових розрахунків по розміру прожиткового мінімуму в цінах червня 2003 року, що були подані Міністерством праці 15 вересня.
Тому комітет вважає, що можна підтримати те, що вноситься Кабінетом Міністрів з урахуванням доповнення і ці цифри з розрахунку на одну особу на місяць складають тепер 358 гривень 13 копійок, а також збільшились вони із розрахунку щодо окремих соціальних і демографічних груп.
Але враховуючи те, що уряд врахував зауваження комітету, все-таки необхідно сказати і про наступні речі, можливо, для уряду не зовсім приємні. Ми, члени комітету, і це обговорювалось на засіданні, мусили констатувати, що спочатку все-таки була спроба запропонувати рівень прожиткового мінімуму на наступний рік, який не враховував підвищення цін на зерно, крупи, а потім і на енергоносії, що трапилося влітку цього року.
Ми повинні зауважити, що навіть після перерахунку цін із врахуванням підвищень прожитковий мінімум зріс, але зріс всього-на-всього на 2 гривні і 9 копійок. Ми вважаємо, що таке підвищення, хоча і заслуговує на відзначення, але не враховує зростання реальної вартості життя в Україні, особливо з огляду на зростання цін, яке мало місце на продовольчі товари.
Наступна позиція, члени комітету висловлювали зауваження щодо методики на підставі якої розраховується прожитковий мінімум. Ми можемо скільки завгодно говорити про те, що це орієнтовний норматив, але якщо по методиці передбачено, що людина, наприклад, або сім'я у складі трьох чоловік у розрізі культури, наприклад, на відвідування театрів, кінотеатрів, музеїв, парків, зоопарків, заповідників, цирків, музичних установ і покупку книг на трьох чоловік за весь рік всього-на-всього має витратити 27 гривень, то це означає, що розрахунки занижені.
Або якщо подивитися по методиці, що та сама сім'я, наприклад, на ремонт оселі в середньому на рік має витратити одну гривню 49 копійок, то це також вказує на те, що ця методика не є досконалою, а на ній базується визначення всього прожиткового мінімуму.
Ну, і окремо необхідно сказати, що 46 стаття Конституції, якою передбачено, що пенсії, соціальні виплати і таке інше, а також мінімальна зарплата згідно закону про соціальні стандарти не можуть бути меншими, ніж прожитковий мінімум, все одно ця проблематика не розв'язується. Прожитковий мінімум за станом на сьогодні є лише орієнтиром, а не підставою для людей та їхніх реальних виплат.
Тому, погоджуючись із тим, що необхідно ухвалити за основу, комітет вказує уряду на необхідність продовження роботи над визначенням параметрів прожиткового мінімуму, а також із врахуванням тих пропозицій, які будуть зараз висловлені депутатами у сесійному залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи є запитання? Бачу, що вже є руки. Запишіться, будь ласка.
Висвітіть.
Левцун, будь ласка. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.
11:08:24
ЛЕВЦУН В.І.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, питання достойного прожиткового мінімуму є, звичайно питанням важливої соціальної значимості. То коли ви говорите про те, що зростає це на 2 гривні порівняно з минулим роком, а у бюджеті, якщо ми подивимося бюджет, скажімо, Державне управління справ при Президентові України, там передбачено на 100 мільйонів більше, ніж минулого року. Отже, на Президента і його почти наступного року зростання на 100 мільйонів, для простого громадянина України - 2 гривні. Чи є це справедливим з точки зору соціальної політики або хоча б елементарної совісті?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку. Я прошу для протоколу: це питання від Віктора Терена. Будь ласка, В'ячеслав Анатолійович.
КИРИЛЕНКО В.А. Шановний колего, дякую за запитання. І я мушу уточнити, що уряду вносить розмір збільшеного прожиткового мінімуму не на 2 гривні, а на 14 гривень, на 16 точніше. Розмір прожиткового мінімуму на цей, 2003 рік, складає 342 гривні, зараз уряд пропонує нам затвердити його на рівні 358-ми. Отже, 16 гривень збільшення.
Коли я говорив про 2 гривні 9 копійок, я говорив про те, що уряд уже в процесі визначення прожиткового мінімуму на наступний, 2004 рік, погодився із пропозицією: врахувати підвищення цін на продовольчі товари та енергоносії, яке мало місце в червні, липні і серпні. І от, коли вони перерахували зростання оцих цін (пам'ятаємо цю сумнозвісну продовольчу кризу, про яку в цьому залі так багато дебатувалося), то він вирішив, що оця вся криза у величині прожиткового мінімуму коштує 2 гривні 9 копійок. Тобто подали 356, перерахували з огляду на підвищення цін на основні продукти - вийшло 358.
Ми також вважаємо, що таке підвищення є незначним, і тому, можливо, будуть пропозиції депутатів у ході розгляді законопроекту у другому читанні.
Ну, а щодо тих моментів, що ви говорили, я з вами повністю погоджуюсь. Я вважаю, що основними і пріоритетними мають бути соціальні статті, які стосуються пересічного, простого громадянина, а не статті на видатки державного управління, справи, і взагалі всіх тих структур, які забезпечують діяльність Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян, фракція "Регіони України".
11:10:57
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян , Голова Федерації профспілок України.
Шановний колего Кириленко, безумовно, ми в принципі готові підтримати такий норматив, тому що він потрібний, на жаль, як орієнтир.
Але у мене два питання до вас.
Перше. Сьогодні уряд пропонує залишити на 2004 рік мінімальну заробітну плату 237 грн. Це менше відсотково до прожиткового мінімуму, ніж в цьому році. То перше питання: чи не настав час наблизити мінімальну заробітну плату хоча би 70-80 відсотків від прожиткового мінімуму.
І друге питання. Дійсно, це орієнтир, який ми ніколи не доганяємо і не наздоженемо, а на ньому зав'язані пенсії, соціальні виплати, інші допомоги. То як ви вважаєте, чи не треба би внести пропозицію протокольно, чи, скажімо, рішення Верховної Ради, щоб уряд подав законопроект, який би передбачав до 2005 року привести у відповідність стовідсоткову мінімальної заробітної плати, всіх інших соціальних виплат до прожиткового мінімуму? Чи не вважаєте, що такий закон потрібен?
КИРИЛЕНКО В.А. Я почну з другого. І вважаю, дійсно, ми повинні жорстко поставити перед урядом питання, перед будь-яким урядом, незалежно від того навіть хто його сформував, що прожитковий мінімум повинен перестати бути орієнтиром. Оскільки, коли Верховна Рада минулого скликання ухвалювала закон про прожитковий мінімум, то про жодні орієнтири не йшлося. А йшлося про жорсткий соціальний стандарт, який мусив би бути обов'язковим для виконання усіма органами влади на території всієї країни.
Але цього не трапилось. І уряд ввів такий сурогат, який називається рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який сягає 80, або в наступному році - 85 грн.
Тому я з вами згодний і готовий спільно працювати в цьому напрямку.
З приводу мінімальної заробітної плати, то також погоджуюсь, що прожитковий мінімум в наступному році буде дедалі віддалятися від заробітної плати, оскільки, як ми всі з вами знаємо, на наступний рік уряд пропонує лишити старий практично розмір заробітної плати, який буде встановлено з 1 грудня цього року у розмірі 237 гривень і протягом всього 2004 його не піднімати. Натомість, величина прожиткового мінімуму істотно зросте, і дистанція між зарплатою і прожитковим мінімумом збільшиться. Це неприпустимо. І тому я вважаю, що Верховна Рада повинна переглянути ті величини, які запропоновані щодо мінімальної заробітної плати урядом у бюджеті на наступний 2004 рік у напрямку збільшення заробітної плати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка, фракція комуністів замість Оніщука.
11:13:48
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Олександру Олексійовичу.
Шановний колего! Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, член фракції комуністів Цибенко.
І як голова комітету, і як член фракції комуністів я не можу не підтримувати хоча б мізерне підвищення прожиткового мінімуму, бо реалії такі, що сьогодні день людей похилого віку, і сьогодні вони знаходяться у надзвичайно скрутному становищі. Але чи не здається вам, що оті показники прожиткового мінімум, які у нас є, по-перше, вони віртуальні, а, по-друге, до певної міри, говорячи російською мовою, вони являють собою певне словоблуддя, бо є одна реальність, так званий, гарантований прожитковий мінімум 85 гривень. Може нам відмовитися взагалі від тих цифр 379, 356 для того, щоб чітко сказати: є 85 гривень і давайте від цього танцювати. Інакше люди сприймають, що там багато начебто, а де-факто його 85 гривень. Дякую.
КИРИЛЕНКО В.А. Я з вами згоден і думаю, що ми обидва і ще багато хто у залі мріємо про той уряд, коли, почавши працювати, розпочне не з питань, який встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму, а почне перше засідання з розгляду питання, як наблизити всі реальні виплати: пенсії, заробітні плати і таке інше до встановленого прожиткового мінімуму, наприклад, хоча би 1 358 гривень. Я думаю, що колись Україна буде мати такий уряд. Ну, поки що вона його не має. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В’ячеславе Анатолійовичу.
Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, на виступ. Підготуватися Круцю, "Наша Україна".
На обговорення пропонується 5 хвилин...
11:15:44
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Я дуже здивований тим, що сьогодні і комітет Верховної Ради, який називається з питань соціальної політики і праці запропонував підтримати це в першому читанні.
Я дуже здивований і тим, що профспілки, які очолює Олександр Миколайович Стоян це пропонують підтримати як орієнтир.
Не просто здивований. Я обурений і тим, Олександре Миколайовичу, що ви підтримуєте закон, який сьогодні можна назвати іншими словами - "про узаконення вимирання українського народу". От так можна назвати цей закон. Це просто узаконення. Тому на першому читанні ставиться питання про що? Про основні параметри закону. Чи ми з концепцією закону погоджуємося - вимирати нації? Чи те, що вам кажуть, що підвищили на 2 гривні і 9 копійок це нормально? Бо поки що в тому тексті, який роздано, написано 356.04. Там ще 2.09 немає. В тому тексті, який розданий - я підкреслюю - народним депутатам на руки. І в тому тексті, який роздав комітет, теж немає цих 2 гривень. А правда є те, про що ви зачитали, що в 2-3 рази піднялися ціни споживчі на основні продукти харчування. Якщо так, якщо комітет відповідає за свої слова, то значить методика розрахування, яка тут є, ну наші слухачі не знають що тут за методика написана, а методика тут дуже крута. Ну наприклад, тут пропонується 0,050 там на туфлі і так далі штук на рік. Такий розрахунок, таку методику зробило круту Міністерство економіки і весь уряд наш зробив.
Ви бачите, сьогодні найважливіший закон приймається - про затвердження прожиткового мінімуму. це базовий закон для прийняття бюджету. Кого ви бачите тут із уряду? Першого заступника третього шнурка?
Кого ви бачите тут із уряду? А де всі ці, які дають інтерв'ю? Де Прем'єр-міністр, де його заступник, віце-прем'єр Табачник, де? Інтерв'ю дають? Отут треба інтерв'ю. Ціни піднялись рівно на третину за ці три місяці, на третину мав бути піднятий прожитковий мінімум. Таким чином, він сьогодні складає 500 гривень. 500 гривень - це вже з цього розрахунку можна щось робити. Тому наша справа законодавців визначити сьогодні концептуально: ми за такий підхід чи ні. Я проти цього. Я вважаю, що цей закон треба відправити уряду на доопрацювання. Не можемо 500 гривень забезпечити, бо Конституція України, я нагадаю вам, що це у нас є база (я закінчую), частина третя статті 46-та. Там написано: пенсії, інші види соціальних виплат, що є основним джерелом існування мають забезпечити рівень життя не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тому нам треба встановлювати той мінімум, який, дійсно, може забезпечувати проживання.
Цей закон треба відправити. Не може уряд, хай іде, завтра ж збирається. Не може завтра іти, хай разом з Президентом іде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Федорович Круць, будь ласка, підготуватися Морозу, фракція комуністів. Прошу дотримуватися регламенту.
11:19:36
КРУЦЬ М.Ф.
Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".
Шановні депутати, те, що цей проект необхідно приймати, мабуть, ні у кого сумніву не викликає.
По-перше, приймаючи його, ми виконуємо вимогу закону.
По-друге, підвищення прожиткового мінімуму на наступний рік в основі своїй є позитивним рішенням цього. Але чи є воно адекватним соціально-економічній ситуації? Безумовно, що ні. Я прекрасно розумію, що є межа можливого і з неї потрібно виходити. Тобто ми можемо встановити лише такий прожитковий мінімум, який нам дозволяє економіка. Це ми можемо констатувати, оцінюючи ситуацію з позиції, так би мовити, державних мужів. Але ми повинні виходити з іншої точки зору, яка не меншою, а. можливо, навіть більшою мірою є державною з точки зору тих, для кого встановлюється цей прожитковий мінімум. І так якось у нас завжди виходить, що держава враховує у першу чергу свій інтерес, а потім ще інтереси своїх людей.
Про що власне йдеться у даному випадку за Законом про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії. Тобто якщо такий стандарт визначено не адекватно соціально-економічним реаліям, то всі інші соціальні гарантії, які встановлюються для тих чи інших верств населення, також будуть неадекватними, тобто вони не будуть повною мірою виконувати свою функцію.
Що ж ми маємо? Як випливає з пояснювальної записки, розрахунок розмірів прожиткових мінімумів, які пропонується визначити цим проектом на 2004 рік, проведено, виходячи з цін, що склалися в травні 2003 року та прогнозованих індексів інфляції у 2003 та 2004 роках. Але на сьогодні ці розрахунки і прогнози вже не є точними. Адже вони робилися до ситуації, яка виникла на початку літа з хлібом і цінами на нього. А хліб, як відомо, є складовою будь-якого набору продуктів харчування, необхідних для задоволення основних потреб людини. Якщо порахувати індекс споживчих цін у вересні, то він виявиться зовсім не таким, який він був у травні цього року.
З огляду на це було б край бажано, якби Кабінет Міністрів оперативно зробив новий розрахунок розмірів прожиткового мінімуму на наступний рік з урахуванням сьогоднішньої, власне сьогоднішньої соціально-економічної ситуації. І при підготовці законопроекту до другого читання на підставі нових розрахунків можна було б внести відповідні корективи щодо конкретних цифр по кожному з видів прожиткових мінімумів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Миколайович Мороз, фракція комуністів. Будь ласка.
11:22:36
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область, фракція комуністів. Шановні колеги, питання, яке ми сьогодні розглядаємо, особливо актуальне сьогодні, тому що ви знаєте, щойно відбулися великі акції в Україні, акції направлені на захист ветеранів. Тому що уряд намагається посягнути на останнє, що є у ветеранів, це пільги. І у більшості своїй наші ветерани знаходяться сьогодні за межею бідності. Урядом пропонується затвердити на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення відповідно до проведених розрахунків. Але на чому грунтуються усі ці розрахунки? На базі яких нормативів? Чи, може, європейських? Чи, може, вони відповідають рамкам єдиного економічного простору, угоду про який нещодавно підписано нашим ?ом? Правда, у пояснювальній записці до проекту закону міністра праці і соціального захисту говориться, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць обчислено на підставі розмірів прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп та статевої вікової структури населення України.
Але ж ми не повинні замикатися у своєму економічному просторі. Ми знаємо, що навіть у ті, так звані застінні часи, наша держава і в цих питаннях орієнтувалася на розвинуті капіталістичні держави. Сьогодні ж ми лише виходимо із своїх, так сказать, особливостей розвитку нашої економіки і нашої держави. Ми не повинні замикатися в цьому просторі, та якщо рівняємось на Європу, так треба показувати. як ми виглядаємо на фоні Європи. Якщо рівняємось на ЄЕП, значить, треба якось показувати і доводити нашим людям, що у нас є якесь зростання, що стосуються мінімального прожиткового мінімуму.
Перш ніж приймати прожитковий мінімум, треба, дійсно, прийняти закони про мінімальну заробітну плату та пенсії. а потім вже переходити до цього проекту закону.
Окремо хотілося б сказати про ціни, які сьогодні ростуть. як кажуть, не по днях, а по годинах, і зрозуміло, що цей прожитковий мінімум, навіть якщо ми його приймемо в деякому збільшенні, він все рівно довго не протримається, і люди абсолютно нічого не отримають.
У пропозиції уряду пропонується в порівнянні з 2003 роком збільшити прожитковий мінімум на 4,1 відсоток: там для дітей до шести років, на 3,8 для дітей від шести до вісімнадцяти років на 3,7, для працездатних осіб на 4,6. Але насправді це майже нічого та й немає гарантій, що він буде виконуватись. Тож на фоні всього цього ріст прожиткового мінімуму виглядає мізерним, бо не враховано дуже багато соціальних негараздів.
Тому я особисто проти такого зростання, але як сказав один наш колега в цьому залі, що доведеться, мабуть, з великою огидою підтримати цей проект закону, цей хоча б мінімальний мінімум, який пропонується урядом. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков, фракція комуністів. Потім репліка Стояна.
11:25:59
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Зважаючи на те, що на розмірі прожиткового мінімуму базується вся система соціальних гарантій населенню, то нам необхідно було б прийняти запропоновані пропозиції до закону про прожитковий мінімум. Але я хочу підкреслити, що деякі діючі норми споживання продовольчих і непродовольчих товарів споживання, які взяті для розрахунку визначення прожиткового мінімуму, на мою думку, принижують людську гідність.
За нормами, встановленими Кабінетом Міністрів, чоловіку працездатного віку належать одні брюки з напіввовняної тканини на чотири роки, а зимові чоботи на п'ять років.
Жінкам працездатного віку належить мати на 5 років одну сукню із напіввовняної тканини, одну спідницю, один халат і одну пару зимових чобіт.
Дітям у віці від шести до 18 років належить мати три пари шкарпеток і три пари колготок на два роки, один головний убор на три роки. А за нормами споживання середньостатистична сім'я повинна 15 років спати на трьох подушках.
Я вже не говорю за норми на житлово-комунальні побутові послуги, проте ці норми хоча б взяті до розрахунку, а от що стосується таких життєво необхідних та важливих складових, як отримання житла чи його оренда, отримання освіти, медичного забезпечення, то вони в прожитковому мінімумі зовсім не враховані.
Практично проігноровано той факт, що майже 95 відсотків житла придбається населенням за власні кошти чи кредити, майже 60 відсотків студентів навчається у вузах на платній основі.
Медичне обслуговування у переважній більшості випадків здійснюється за рахунок населення. Навіть у стаціонарах сьогодні безоплатними залишається лише оренда ліжко-місця без постільних приладь. Все інше - за свій рахунок та благодійність. Тому абсурдно звучить запевнення уряду про значення прожиткового мінімуму на 2004 рік. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломатін Юрій Петрович, фракція комуністів. Будь ласка.
11:28:27
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги, шановні радіослухачі. У буржуазному парламенті обговорюється буржуазний закон про так званий буржуазний мінімум. Тому я хочу наголосити, насамперед, для нашого обдуреного народу деякі цифри, котрі доведуть, що таке прожитковий мінімум, про який йдеться.
Якщо вже мій колега Петро Цибенко згадував цифру: гарантований прожитковий мінімум 85 гривень, а середня пенсія складає зараз в абсолютної більшості з 14-ох мільйонів пенсіонерів, ветеранів і інвалідів 140-150 гривень.
Мінімальна заробітна плата пропонується і гарантується на рівні 237 гривень. І ми зараз обговорюємо прожитковий мінімум на рівні 356 гривень. І що, скільки шкарпеток, штанів і спідниць можна купити на це, на такий мінімум, і як забезпечити навчання і свої культурні потреби, - про все це вже говорив, казав мій колега-депутат з Кіровоградщини Пузаков.
Середня заробітна плата в Україні зараз складає 460 гривень. І на цьому тлі є привілейовані напрямки промислової діяльності, насамперед, і фінансової діяльності, де середня заробітна плата набагато більша.
У гірничо-металургійному комплексі, насамперед, ті робітники, які стоять біля мартенів, сталевари, вони мають заробітну плату не менше тисячі гривень. І це дуже добре. Оператори атомних електростанцій так саме - не менш тисячі гривнів.
Є така дуже шанована структура, яка плачеться про те, щоб їй реструктуризували борги за те, що вона робить недоплату за збір за геологорозвідувальні роботи, - газовидобування. Середня заробітна плата - 1200-1300 грн.
І у фінансовому секторі наша еліта в середньому отримує 2 тис. грн.
Шановний обдурений народе! З удавкою на шиї тобі сучасні керманичі і поводирі ведуть до прірви! Прокинься! Об'єднайся навколо Комуністичної партії!
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка Олександра Миколайовича Стояна, будь ласка.
11:31:31
СТОЯН О.М.
Олександр Стоян, Голова Федерації профспілок України.
Я хочу сказати колезі, який постійно виступає по всім питанням і добре все розуміє, шановний колего, саме Федерація профспілок ініціювала закон про прожитковий мінімум, це по-перше.
По-друге, саме Федерація профспілок наполягала, щоб обраховувати прожитковий мінімум не по травню, а по червню.
І наступне. Шановний колего, ви находитесь в цій фракції, в руках якої бюджетний комітет. Посприяйте, будь ласка, щоб бюджетний комітет на 2004 рік прийняв рішення, що всі соціальні виплати повинні відповідати стовідсотково прожитковому мінімуму. Тому що дійсно, сьогодні мінімальна заробітна плата 52 відсотків прожиткового мінімуму, пенсія - десь 20-30 відсотків, соціальні виплати - і того нижче.
І друге. Я вніс закон, який передбачає, що в 2005 році всі соціальні виплати повинні стовідсотково відповідати прожитковому мінімуму. Попрацюйте із своєю великою фракцією, щоб цей закон був прийнятий. І це не буде популізмом, а буде реальним наповненням.
Тому що на сьогодні дійсно дуже низькі соціальні параметри, але прожитковий мінімум, це є, на жаль, орієнтиром. Давайте ми зараз підтягнемо всі виплати на рівні 362, а підемо далі.
Тому не треба, щоб тут в залі над вами віяв синдром Вітренко, яка все обіцяла і нічого не зробила.
Давайте будемо реальними. Я закликаю підтримати цей норматив - прожитковий мінімум. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину, В’ячеслав Анатолійович Кириленко.
Вернигора , одну хвилину з процедури.
Кириленко, одну хвилину. Дайте трибуну.
11:33:21
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.
Я зобов'язаний уточнити ті позиції, про які говорилося у доповіді. Дійсно, ми зараз розглядаємо законопроект 4065 поданий урядом ще у кінці серпня. Але, коли комітет приймав рішення з приводу підтримки чи не підтримки, то він враховував офіційну позицію Міністерства праці та соціальної політики за номером, не буду зачитувати, для стенограми , в принципі, можна, 03227090242 від 15.09.2003, у якій, у цьому офіційному листі, були перераховані величини прожиткового мінімуму з огляду на індекс споживчих цін, який мав місце у червні, липні і серпні цього року. І тому ми говоримо зараз, розглядаючи це питання, про середній прожитковий мінімум у 358 гривень 13 копійок, а не 356.04, як це передбачено першим законопроектом 4065.
Загалом, я хочу сказати, що ми з вами як депутати, на мою думку, повинні дати бій по двох інших показниках: по величині мінімальної заробітної плати, щоб вона не була такою самою у наступному році, як у цьому, а також по оцій ганебній величині рівня забезпечення прожиткового мінімуму, щоб це не було 85 гривень. а це було значно більше або прожитковий мінімум, який пропонується.
А зараз ми можемо дискутувати 500, 600, 700, яку тут цифру поставити. Але я думаю, що це не позначиться на реальному житті нашого громадянина. Тому треба виходити із реальних цифр. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Михайлович Вернигора, одну хвилину з місця, Соцпартія
11:35:03
ВЕРНИГОРА Л.М.
Шановний Олександре Олексійовичу! У зв'язку з тим, що прожитковий мінімум не являється у нас рівнем або стандартом життя, Соціалістична фракція України згідно статті 95 Конституції у порядку законодавчої ініціативи вносить на розгляд Верховної Ради встановити з 1 липня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати 305 гривень на місяць, а з 1 грудня 2004 року 358. У зв'язку з цим, до 1 травня 2004 року Кабінетом Міністрів внести на затвердження Верховної Ради обсяг додаткової дотації місцевим бюджетам на підвищення мінімальної заробітної плати працівникам бюджетної сфери. В зв'язку з чим ми цей законопроект подаємо.
У зв'язку з тим, що на днях буде розглядатися питання бюджетне і ми хочемо, щоб 237, які будуть виплачувати з 1 грудня цього року до 1 липня 2004 року, а далі встановити нову зарплату мінімальну, яка ввійде базою для нового прожиткового мінімуму. Прошу врахувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розгляд питання 4065 проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік завершено. Розгляд відбудеться у відповідності з Регламентом.
Оголошується до розгляду проект закону про транскордонне співробітництво, реєстраційний номер проекту 3472.
Доповідач - заступник міністра економіки та європейської інтеграції Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка, Сергій Андрійович. На розгляд 25 хвилин. Доповідь - 5, співдоповідь - 5.
РОМАНЮК С.А.
Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні народні депутати! Розроблення проекту закону обумовлене необхідністю законодавчого визначення основних засад транскордонного співробітництва в Україні.
Така необхідність визначається низкою суттєвих чинників і на головних з них дозвольте коротко зупинитися.
На сьогоднішній день чинним законодавством України опосередковано врегульовані лише окремі питання його специфіки. Україна 10 років тому приєдналася до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади, яка була прийнята у 1980 році. Проте, для переважної більшості громад та місцевих органів їх реалізація ускладнена через відсутність фінансових можливостей, нечіткість власних повноважень, побоюванням користуватися міжнародними правовими нормами при їх відсутності у законодавстві вітчизняному.
У той же час постійне розширення економічних, соціальних та культурних стосунків з партнерами з-за кордону примушують їх шукати шляхи правового та організаційного оформлення цих стосунків. Такий досвід вже є. Прикладом його можуть слугувати єврорегіони, створені за участю західних областей України.
Аналогічний досвід починає розповсюджуватися і у східних регіонах. Зацікавленість місцевих органів у транскордонному співробітництві стимулюється і тим, що за певних умов реалізації планів із сусідом по інший бік кордону може суттєво підкріплювати фінансовими ресурсами міжнародних чи європейських інституцій.
Законодавче врегулювання транскордонного співробітництва обумовлюється також таким важливим чинником, як наближення у наступному році кордонів Європейського Союзу, формуванням нової стратегії європейської спільноти щодо відносин із сусідніми з нею державами. Оскільки ця стратегія передбачає широке співробітництво на міжрегіональному та міжмісцевому рівні країн ЄЕС та їх сусідів.
Проект закону розроблено як рамковий законодавчий акт у сфері розвитку транскордонного співробітництва, яким визначаються його правові, економічні та організаційні засади, надано визначення відповідної термінології у рамках українського та міжнародного законодавства. Зокрема визначені поняття транскордонного співробітництва, прикордонного регіону, єврорегіону, суб'єктів транскордонного співробітництва, проектів програм такого співробітництва та угод щодо нього, тощо.
З врахуванням пропозицій місцевих органів самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, сформульовані основні їх повноваження щодо участі у транскордонному співробітництві, зокрема щодо можливості укладання угод, участі у розроблені та реалізації спільних програм, вступу до міжнародних асоціацій. Це дасть можливість місцевим органам на рівних виступати у стосунках із закордонними партнерами по співпраці.
Законопроект визначає основні принципи державної політики у сфері транскордонного співробітництва, покладає координацію та контроль за додержанням законодавства з цих питань на конкретний орган, центральний орган виконавчої влади. Законом визначено статус органів, які можуть утворюватися у рамках транскордонного співробітництва, сфери та організаційні форми здійснення такого співробітництва.
Проект передбачає законодавче врегулювання державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва, що передбачає визначення пріоритетних напрямів, конкурсний відбір проектів програм, які претендують на державну підтримку, фінансове її забезпечення. До розробки таких програм залучатимуться, крім центральних органів, і самі суб'єкти транскордонного співробітництва.
Реалізація законопроекту потребує фінансового забезпечення, джерелами якого у законопроекті визначені державний, місцеві бюджети та міжнародна технічна допомога. Прийняття законопроекту дозволить визначити умови реалізації основних положень європейської рамкової конвенції міждержавних та міжурядових угод між Україною та країнами, з якими вона має спільні кордони. Зокрема щодо співробітництва по вирішенню проблем старого розвитку регіонів України. Це сприятиме динамічному збалансованому соціально-економічному розвитку регіонів.
Проект був підтриманий чотирма комітетами Верховної Ради та рекомендований для розгляду та прийнятті у першому читанні на сесії Верховної Ради України. Просимо підтримати запропонований проект закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Прошу записатися на запитання. Висвітліть. Калінчук, будь ласка, Аграрна партія.
11:41:43
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, фракція Аграрної партії України, Одещина. Шановний доповідачу, у мене таке до вас питання. Як цим законопроектом спрощується система взаємовідношень прикордонних поселень з одної і з другої сторони громадян, які проживають безпосередньо в прикордонних поселеннях. Адже, будемо відвертими, для Одещини це дуже болюче питання, тому що кордон Одещини з Молдовою складає майже 900 кілометрів. І там живуть люди, які мають своїх рідних, близьких з одної сторони і з другої сторони. Так що цим законом передбачається, які спрощені взаємовідносини ми з сусідами? Дякую.
РОМАНЮК С.А. По-перше, Одеська область разом із Молдовою утворила єврорегіон "Нижній Дунай", в рамках якого територіальні громади з обох сторін кордону спілкуються і вирішують спільні проблеми. І ми розглядали на міжвідомчій комісії з прикордонних співробітництва, розглядали, яким чином дати поштовх у розвитку цього єврорегіону.
Що стосується законопроекту, то в ньому викладені права територіальних громад та їх органів щодо можливості спільного вирішення проблем з тими територіальними громадами, які знаходяться по той бік кордону. І це, безумовно, буде підкріплено фінансовими ресурсами, що визначено теж законопроектом, тому що головна все ж таки проблема співробітництва - це фінансове забезпечення реалізації тих програм, які закладають спільно територіальні громади різних держав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Костинюк, "Наша Україна".
11:43:35
КОСТИНЮК Б.І. Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.
Шановний Сергію Андрійовичу, ви сказали, що з прийняттям даного законопроекту будуть врегульовані спірні моменти, що виникали при здійсненні транскордонного співробітництва між територіальними громадами. Які типові приклади цих спірних моментів і як саме вони будуть вирішуватися?
РОМАНЮК С.А. Я вибачаюсь, я не говорив про спірні моменти, я говорив про те, що територіальні громади і місцеві органи влади побоюються використовувати міжнародне законодавство, яке стосується транскордонного співробітництва. Тому мова йде про те, щоб наші місцеві органи і територіальні громади користувались, виходячи з цього законопроекту, тими правами, які користуються їх сусіди. Це спростить формальне чи формалізоване оформлення тих угод, які укладаються цими територіальними громадами. Спірних питань немає. Мова йде про вирішення проблем екологічних, проблем культурних, проблем соціальних, проблем спілкування людей, які знаходяться по різний бік державного кордону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко, фракція "Регіони України".
11:44:57
ПЕКЛУШЕНКО О.М. Пеклушенко, фракция "Регионы Украины", Запорожская область, 84-й избирательный округ.
Вначале вы сказали о том, что этот закон рамочный, что он предусматривает основные вопросы, связанные с тем, чтобы установить правила игры. В конце своего выступления вы сказали о том, что этот закон предусматривает бюджетные ассигнования. Какие механизмы формирования? Кто будет участвовать? Какие механизмы контроля? О том, что такой закон нужен, понятно. Но мне кажется, что бремя финансовое должно лечь на инвестиции зарубежных и украинских компаний. Ваше мнение.
РОМАНЮК С.А. Механізм такий: законопроект передбачає розробку суб'єктами транскордонного співробітництва програму проектів інвестиційних. І, як ми бачимо, практику такого транскордонного співробітництва в інших державах, використовується порядок співфінансування цих проектів - державний рівень, місцевий рівень і залучення інвестицій.
Так от, у законопроекті передбачено, що ці програми, які будуть складатися суб'єктами транскордонного співробітництва за участю центральних органів виконавчої влади, будуть розглядатися цими центральними органами, координуючим органом і тим органом, який буде контролювати виконання законодавства, в цьому законопроекті визначений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.
Таким чином контроль буде йти з цього органу.
А що стосується фінансування, то це питання Державного бюджету. Ці кошти мають закладатися в Державному бюджеті, по-перше, в місцевих бюджетах, і, звичайно, ці програми мають передбачати залучення недержавних інвестицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оржаховський, фракція комуністів, дуже коротко.
11:47:04
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Дякую, Олександре Олексійовичу.
Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.
Шановний доповідачу, у мене до вас два запитання. Перше запитання: наскільки я розумію, відповідно до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва, до якої Україна приєдналася лише в 1993 році, в нас було відсутнє відповідне правове поле для цього співробітництва між територіальними громадами та органами влади, і ми, по суті, мабуть, починаємо тільки працювати, напрацьовувати відповідну законодавчу базу. Якщо це так, то які слід було б ще законодавчі документи на рівні держави прийняти?
І друге запитання, у зв'язку з тим, що наше українське законодавство не передбачає положень, за якими центральні органи виконавчої влади наділені повноваженнями щодо транскордонного співробітництва чи не виникає потреба в чітко виписаному делегуванні для органів центральної виконавчої влади або, можливо, створення якогось нового органу?
Дякую.
РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання.
Мова, дійсно, йде про те, що це перший рамковий закон, який визначає загальні засади цього співробітництва. Безумовно, цей законопроект, якщо він буде прийнятий, потім буде супроводжуватись внесенням певних змін до законів, які визначають повноваження місцевих органів самоврядування і місцевих державних адміністрацій. Буде питання, пов'язане з тим, що потрібно буде внести певні корективи і в Бюджетний кодекс України. Але, я думаю, це буде з часом, тому що нам потрібно опрацювати транскордонне співробітництво в рамках цього законопроекту, якщо він буде прийнятий, з тим, щоб можна було вже доопрацювати далі інші закони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Андрійович. Прошу сідати.
Шановні колеги, сьогодні почала роботу Міжпарламентська асамблея Верховної Ради і Литовського сейму. І я хотів би представити, що в нас сьогодні на балконі присутні представники литовської частини Литовського сейму. Прошу привітати їх. (О п л е с к и)
Шановні друзі, ми побажаємо всім нам спільної роботи, успіхів, всього найкращого. І символічно дуже, що ви присутні на розгляді питання про транскордонне співробітництво, європейське законодавство. Так що всього вам найкращого.
До співдоповіді запрошується член Комітету з питань європейської інтеграції Шевчук Сергій Володимирович.
Сергій Володимирович, будь ласка.
11:50:11
ШЕВЧУК С.В.
Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати. Зрозуміло, що співпраця на міжрегіональному рівні спрямована на налагодження механізмів взаємовигідного співробітництва, зокрема прикордонних територій, відповідає інтересам нашої держави і, серед іншого, визначається геополітичними особливостями України.
Тому цей законопроект потрібний. Але функція парламенту заключається не лише в тому, аби схвалювати урядовий законопроект, а вносити і певний елемент критики.
Так от, негативним моментом є те, що цей законопроект подається у Верховну Раду вже повторно і з великим запізненням. Тому що такий законопроект бажано було б розробляти ще 5-7-10 років тому.
Інший момент, на який я звернув увагу під час виступу доповідача, є акцент на тому, що Міністерство економіки буде здійснювати контроль над транскордонною співпрацею. Це виглядає трошки дивно. Тому що вона, ця співпраця, існувала без контролю попередніх урядів і йдеться, мабуть, в першу чергу про підтримку регіоні, про підтримку транскордонних угруповань, єврорегіонів, територіальних громад з боку уряду, в тому числі і фінансову підтримку.
Правовою основою для здійснення транскордонної співпраці є перш за все Європейська рамкова конвенція про транскордонну співпрацю, до якої приєдналась Україна ще в 1993 році, Європейська хартія про місцеве самоврядування, а також наші українські закони, зокрема про зовнішньоекономічну діяльність і про місцеве самоврядування, та інші.
Крім того, розвиток регіональної і транскордонної співпраці України з країнами-членами Євросоюзу є одним із пріоритетів співробітництва в форматі Україна-ЄС, що зафіксовано в спільній заяві за результатами саміту "Україна-ЄС" в березні 2002 році.
Однак, я не хотів би, щоб склалося у присутніх враження, ніби цей документ направлений лише на співпрацю на західному напрямку. Для тих, хто слідкував за процесом утворення Єдиного економічного простору, я нагадаю, що початкова ініціатива полягала в тому, щоб створити організацію регіональної інтеграції, і саме роблю акцент на слові "регіональної" інтеграції.
Ми зараз не можемо говорити - буде ратифікована чи не буде ратифікована угода, яка підписана в Ялті, по результатах якої тут були великі дебати, але однозначним є те, що незалежно від того транскордонна співпраця існувала і буде існувати далі, в тому числі між східними регіонами України і Російської Федерації, в тому числі між Україною і Білорусією, де є своєрідна така практика, багатогранна практика співпраці між районами, між господарствами, яка носить характер взаємопідтримки, взаємовиручки без урядів двох держав і без Президентів двох держав. В тому числі і співпраця в західному напрямку між Республікою Польщею і Україною, давно вже кордон між нашою державою сформований у вигляді двох єврорегіонів: єврорегіон "Буг", єврорегіон "Карпати". І співпраця здійснюється вже не стільки на рівні органів місцевого самоврядування, скільки на рівні господарських структур, спільних підприємств, культурних зв'язків і так далі і тому подібне. І цю співпрацю не зможуть закреслити навіть окремі негативні елементи, про які я також сьогодні хочу сказати, про ганебний вчинок українського дипломата, надзвичайного і уповноваженого поки що посла України в Республіці Польщі, згадка про що заставить червоніти багатьох українців, які будуть вести переговори незалежно на якому рівні: на фінансовому, господарському, культурному сфері, тому що такі факти також перекреслюють деякі моменти нашої співпраці, в тому числі транскордонної.
Загалом, я згодний з тим, що цей законопроект носить рамковий характер і в основному відповідає, як вищезгаданим правовим актам, так і положенням європейського законодавства і нормам, і принципам системи ГАТ СОТ.
Комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції розглянув законопроект і прийняв рішення звернутися до вас, шановні народні депутати, з пропозицією підтримати його у першому читанні.
Ми також вдячні за велике напрацювання, яке здійснив Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, який також виявив готовність у подальшому доопрацьовувати цей законопроект.
Скажу тільки, що висновки Науково-експертного управління є надзвичайно слушними і їх треба прийняти до уваги в результаті розгляду законопроекту.
В останній час з'явилися нові моменти, які ми повинні враховувати. Ці моменти пов'язані з розширенням ЄС і входженням 10 новий країн до цієї структури. А тому вчорашні переговори міністра закордонних справ пана Грищенка у Брюсселі також вказують на те, що можуть бути негативні наслідки такого процесу, які у першу чергу відчують регіони транскордонні, адже йдеться за економічні збитки нашої держави в результаті ліквідації цілого ряду двосторонніх угод між Україною та країнами "десятки", які стануть членами європейської спільноти.
Як загальний висновок, хочу сказати, що цей законопроект потрібно приймати, і ми сподіваємося , що це дозволить перенести на більш якісний рівень дружні відносини між прикордонними регіонами України з нашими сусідами. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.
Прошу записатися на запитання. Гірник, "Наша Україна". Наступний Надрага. Будь ласка.
11:56:10
ГІРНИК Є.О.
Шановний доповідачу! І представник міністерства, і ви говорите про необхідність цього закону. Але закон такий рамочний, аж ті рамки просто дуже прозорі. Що він дає для реального співробітництва? Чи оприділяє закон які саме договори між собою можуть підписувати? І хто? Хто є суб'єктами цього співробітництва? Чи територіальні громади, чи органи виконавчої влади? Що це за такий орган виконавчої влади, який буде це координувати?
До чого я веду? Чи в такому вигляді взагалі цей закон потрібний, якщо він не містить ніяких конкретностей? Чи можливо все-таки наповнити його конкретностями, визначитися хто є суб'єктами і що вони можуть робити. Через то, що тут підмінюються дещо державні функції, передаються невідомо кому і в яких рамках. Дякую.
ШЕВЧУК С.В. Спасибі.
Я думаю, наше спільне завдання - наповнити цей законопроект дійсно конкретними речами, оскільки їх, я з вами згоден, бракує в даному законопроекті. Є без сумніву два позитивні моменти в цьому проекті, який підготував уряд. Перш за все, це спроба конкретизувати повноваження органів місцевого самоврядування, територіальних громад, які живуть на прикордоні, і центральних органів влади.
Я ще раз підкреслюю, йдеться не за контроль, йдеться за координацію. Погодьтесь, що така координація в рамках держави потрібна. Її очевидно буде здійснювати Міністерство економіки з питань європейської інтеграції, а в стінах Верховної Ради - Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет з питань місцевого самоврядування.
І другий момент, надзвичайно важливий, вперше передбачені певні фінансові механізми підтримки транскордонних співробітництва на рівні держави. Це те, що не було раніше. Територіальні громади самі вишукували кошти для того, щоб зустріти делегацію, розробити якийсь проект. У даному випадку це буде покладено і визначено механізм такої фінансової підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, "Народний вибір".
11:58:27
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Сергей Владимирович, я здесь представляю Луганскую область, для которой эта тема очень актуальна, потому что приграничное сотрудничетсов более чем важно для нас. У меня два вопрос в этом контексте.
Первый. Не привидет ли принятие данного закона к тому, что соглашения, которые существуют, в частности в Луганской области с Ростовской, Воронежской, Москвой, с остальными территориями, они будут пересмотрены или каким-то образом отрегулированы по-новому? Государство начнет каким-то образом это регламентировать уже по состоявшимся соглашениям.
И второй вопрос. Не получится ли, что принятие данного законопроекта по факту приведет к тому, что центральные органы исполнительной власти в очередной раз могут заорганизовать эту работу настолько, что любая инициатива на местном уровне будет разбита о киевские, о столичные подходы, мнения, все остальное. Спасибо.
ШЕВЧУК С.В. Дякую. Я впевнений, Василю Івановичу шановний, що прийняття цього закону дозволить, не буде сприяти тому, що угоди, які підписані Луганщиною з сусідніми регіонами, були заблоковані. Навпаки. Це більш легалізує ваші місцеві ініціативи і надасть їм законний характер. Я думаю, що в цьому зацікавлені дві сторони - і Російська Федерація, і Україна.
Відносно небезпеки бюрократичних таких перепон. Вони існують, виходячи з певної практики нашої діяльності урядової. Однак ще раз кажу, є усі єврорегіони - Буг, Карпати, Верхній Пруд, Нижній Дунай - вони створювалися без такої координації. Вони створювалися завдяки ініціативі місцевих органів влади. І вони мають дуже великий резерв для розширення цієї співпраці. Врешті-решт ми з вами в цьому залі знаходимося для того, щоб не давати виконавчій владі обмежувати права територіальних громад і місцевого самоврядування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, блок Юлії Тимошенко.
12:00:26
БІЛОРУС О.Г.
Прошу передати слово народному депутату Шкілю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.
12:00:32
ШКІЛЬ А.В. Дякую, пан Олег.
Шановний доповідачу, я тут, по-перше, коротку ремарку. Я не знаю, чи будуть дійсні, чи не будуть визнані дійсними чи не дійсними договори між Російською Федерацією і Україною, тобто ............ По-моєму, Україна вже частково вступила в територію Росії. Тому я не знаю, чи буде діяти цей закон про транскордонне співробітництво після того, як буде ратифіковано Верховною Радою ЄЕП. Це - перше, це - ремарка.
Зараз в ЄС лежить законопроект про транскордонне співробітництво ЄС і сусіди. Україна вже незабаром стає сусідом ЄС і там входить про тридцятикілометрову територію. І от властиво я думаю, що цей законопроект має чітко регламентувати, що Україна послідовно буде виступати за те, щоб... Є нинішній адміністративний поділ, і він має бути використаний. Тобто визнати транскордонною територією, це Волинська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька області. За цим принципом визнати чітко, а не працювати з тим, що є тридцять кілометрів від кордону. Від польського кордону і глибше - це вже питання ЄС, але ми маємо визначити чітку територію транскордонного співробітництва. Ваша думка з цього приводу. Дякую.
ШЕВЧУК С.В. Спасибі за запитання.
Ну, відповідати, чи входить Україна чи Росія на територію України, це, очевидно, ваші жарти. Я тільки хочу сказати, що на моїй пам'яті снує близько ста договорів, угод в рамках СНД, і по-моєму важко знайти хоч один, який виконується в повній мірі по його задуму. Тому це говорить про певну перспективу тих документів, які вас так хвилюють.
Відносно тридцятикілометрової зони. Я з вами абсолютно згідний, що існуючий територіально-адміністративний поділ України є підставою для того, щоб на підставі цих існуючих територій здійснювати транскордонне співробітництво. Ви прекрасно розумієте, що є багато негативних моментів розширення ЄС для ". І Грищенко дуже актуально вчора в Брюсселі ставив ці питання. Але є і позитивні моменти. Це якраз позитивний момент торкається, перш за все, отих транскордонних територій, які будуть межувати з Європейським Союзом. Так само. як Польща піднімала свою господарку і починаючи із західних своїх меж, куди йшли великі інвестиції Німеччини, інших членів Євросоюзу, так само, як, сподіваюсь, і Україна буде підніматися саме із розбудови інфраструктури прикордонних територій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович, сідайте, будь ласка.
Чи будемо...
(Ш у м у з а л і)
Давайте закінчимо так, а потім ми розглянемо.
Ну, я розумію, що зауваження мені робить голова Регламентного комітету.
Добро, перерва до 12 години 30 хвилин, а потім продовжимо це питання. Регламентний комітет слідкує, не може подолати.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, буде продовжувати. Прошу займати свої місця. Ми зупинилися на початку обговорення.
Юрій Анатолійович, будь ласка, Кармазін. Прошу.
12:32:41
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, безумовно, ми багато років тому мали прийняти закон, який фактично реалізує Європейську конвенцію про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади, підписаний ще 21 травня 1980 року.
Через 13 років Верховна Рада ратифіковує, 1993-ій. І тільки через 23 роки м из вами йдемо вслід і сьогодні розглядаємо цей проект закону.
От коли запитують, і вчора давав Президент глибоке інтерв'ю з приводу глибоких своїх поглядів на стандарти, то я хотів би, щоб Президент зрозумів, що рівно на стільки, на скільки його уряд, Міністерство юстиції відстає в розробці цих документів, рівно на стільки ми відстаємо від Європи: на 23 роки в даному випадку.
Тепер, що стосується, тут приводили приклади негативного прикладу посла України в Польщі, який не сприяв співробітництву транскордонному, а, навпаки, зганьбив Україну. Я хочу сказати і про інших послів. Є посол України, наш колишній колега по парламенту, Антон Бутейко, який у зв'язку зі своєю незгодою з політикою держави, направленою на пригноблення України і вступ її в ЄЕП, який, не згоджуючись, а він був послом до цього в Сполучених Штатах Америки, який, не згоджуючись з лінією уряду і Президента на знищення власного товаровиробника, подав у відставку.
Я хочу сказати і про такого посла, що є і такі посли.
Так от, стосуючись (торкаючись?) конкретних зауважень я буду пропонувати цей закон прийняти в першому читанні.
Але дуже багато є серйозних зауважень. Наприклад, в законі пишеться, що транскордонне співробітництво здійснюється територіальними громадами і місцевими органами виконавчої влади.
Але, тобто вони визначаються як суб'єкти транскордонного співробітництва. Але в законодавстві України немає повноважень в органах місцевого самоврядування таких. Давайте їх або сюди наповнювати, цей закон. І взагалі, цей закон - повністю набір лозунгів, фактично нічого конкретного тут немає.
Більше того, стаття 11 "Програма державної і фінансової підтримки" просто передбачає, що відсилку нас до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України. А для чого тоді закон? Якщо ми ще і порядок окремо робимо. І таких посилань тут кілька.
Тут є і відверті безглуздості, записані в законі. Скажімо, в тій же самій статті одинадцятій. Вони пишуть, що програми державної і фінансової підтримки розвитку погоджуються із спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, сьогодні ми це вже мали, Міністерством фінансів , Міністерством закордонних справ, а також центральними органами виконавчої влади, до компетенції яких належить питання транскордонного співробітництва.
А які такі органи? Які у нас є органи в державі, до яких це відноситься? Таких органів просто немає. Це я хочу, щоб уряд знав, що таких органів в державі немає. Ну, це так, лікбез для Януковича і для тих, хто подавав проект.
Тому мені здається, що цей закон треба прийняти в першому читанні, з величезною натяжкою. А якщо говорити по шкільній, по дванадцятибальній системі, то цей закон не витягує навіть на трійку. Оце такий слабесенький закон, але приймати його треба , і наповнювати конкретним змістом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузаков Володимир Тихонович. Підготуватися Соломатіну.
12:36:55
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Прийняття цього закону диктує нагальність часу. Це в деякій мірі і політичний імідж нашої держави, необхідність розвитку соціально-економічних відносин, технічних зв'язків, добросусідських відносин між державами - це вимога часу, це логічна необхідність цивілізованого розвитку України.
Вимога часу свідчить про слідуюче. Наприклад, взаємний товарообіг, який є основнім показником внутрішньої регіональної економічної інтеграції в країнах СНД з 79 відсотків у 1991 році знизився до 26 відсотків у 2002 році. Це наслідки швидких змін наших прем'єрів, розкрадання у страшних розмірах державних коштів, недалекоглядна політика гаранта Конституції, яка призвела до небачених розмірів корупції і так далі.
Запропонований законопроект несе дуже важливі позитивні наслідки. З одного боку, можна зробити висновок, що цей закон буде носити у своїй більшій частині декларативний характер, але на сьогоднішній день Україні необхідний такий закон.
По-перше. Хоча б для того, що цим законом ми повинні показати добрі нашої держави.
По-друге. Цей закон буде діяти в унісон перспективі співдружності в економічній взаємодії, угода, про яку підписано у Криму.
З другого боку, деяка декларативність зазначеного законопроекту носить чітко конкретний характер. Наприклад, стаття 1-ша законопроекту відкриває можливості до міждержавного співробітництва територіальних громад, органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади.
Запропонований законопроект також висвітлює загальні основи міждержавного співробітництва, які повинна мати Україна. Позитивним моментом слід відмітити різносторонність сфер транскордонного співробітництва, наприклад, екологія, культура, освіта.
Правильно виписана норма законопроекту те, що координацію транскордонного співробітництва буде здійснювати спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань економічної політики.
Але, вважав би за доцільне, статтю 6-ту законопроекту після слів "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" доповнити словами " з правом застосування санкцій передбачених законодавством". У такому вигляді ця норма закону дасть змогу відповідному органу застосувати заходи до неналежних суб'єктів транскордонного співробітництва. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін.
12:39:52
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги, шановні виборці, радіослухачі! До буржуазної Верховної Ради внесений черговий буржуазний закон. І я маю надати політичну оцінку його змісту. Насамперед зовні назва досить приваблива "Транскордонне співробітництво", а якщо ми підемо туди в глубь статей цього закону, то ми зрозуміємо, що йдеться насамперед про співробітництво на західному кордоні і створення всіляких перешкод на східному кордоні. Звідки такий висновок? Бо центральним органам виконавчої влади у впровадженні цього закону визнано Міністерство економіки і європейської інтеграції, тобто єврохолуйства. І у нас не повинно бути саме тут будь-яких невірних уявлень з цього приводу. Це міністерство зробить все на чолі з його міністром, щоб цей законопроект працював лише в одному напрямку. І тому, коли мої колеги з східних регіонів з Луганщини, Донеччини звертаються до доповідачів і намагаються з'ясувати чи не буде перешкод. Будуть перешкоди. І не робіть дурницю, що ви нічого не розумієте.
Польща вже ввела візовий режим з 1 жовтня 2003 году для громадян Російської Федерації, України і Республіки Білорусь. Ось вам і євроінтеграція. Тому до того часу, поки в цьому законі не будуть відкинуті всі ті недоліки, які гальмують або можуть загальмувати входження України і прикордонних наших регіонів до Єдиного економічного простору на сході, в такому вигляді цей закон ми підтримати не можемо. Ось така справа. Просимо врахувати. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину Андрій Шкіль і будемо завершувати. А тому, що ми закінчуємо обговорення за 5 хвилин. Спробуйте...
12:42:21
ШКІЛЬ А.В.
Я спробую вкластися. Дякую.
Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Я хотів би наголосити на тому, що цей законопроект про транскордонне співробітництво - це закон, якщо ми приймемо, він буде діяти тільки у тому випадку, коли будуть чітко виписані терміни, цифри і дати. І зараз на столі у Європарламенті лежить законопроект про транскордонне співробітництво між ЄС і прилеглими країнами. І властиво там записана норма про 30-кілометрову зону, 30 кілометрів співпраці між кордоном ЄС і в глибину території України чи будь-яких інших партнерів, сусідів по ЄС. І тут ми мусимо чітко виписати, якщо ми хочемо у даній ситуації вивести систематичний закон, то ми мусимо сказати, що суб'єктами транскордонного співробітництва, з усіма сусідами України будуть, як мінімум, адміністративні центри України. Чи це будуть районні центри, що було б найгірше, чи це будуть обласні центри, тобто області, що було б найкраще і найоптимальніше. Це було б оптимально на всіх кордонах і на східних, і на західних, і на південних, і на північних. Тому це чітко, я хочу, щоб це було для протоколу занотовано, як поправки до цього законопроекту. Без цього прийняти цей законопроект як закон - це просто підтримати добру ініціативу. Але насправді жодного забезпечення законодавчого цей законопроект нести не буде. І повірте, з сьогоднішнього дня введені вільні візи між Україною і Польщею. І зараз всі мешканці прилеглих територій відчувають на собі проблеми, як і з отриманням віз. І зокрема у Львівській області, я хочу довести до відома, ця віза коштує 100 доларів, при тому що вона безплатна. Це для того, щоб не стояти у чергах, для того, щоб чітко і швидко її отримати і до кінця цього року, як мінімум, щоб ця віза діяла.
Тому я наголошую: для того, щоб закон діяв, він має виписати географічні і цифрові межі. Тобто ми мусимо внести, є у нас адміністративний поділ України, і визнати, що правом транскордонного співробітництва має займатися область. І вона наділяється згідно цього законопроекту правом транскордонної території. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Андрію.
Розгляд проекту Закону про транскордонне співробітництво, реєстраційний номер 3472 завершено. Відповідне рішення відбудеться згідно з Регламентом.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення та радіомовлення", нова редакція. Реєстраційний номер проекту - 3651.
Шановні колеги, група розробників доручила мені виступити, тому я змушений перейти на трибуну і не звідси виголосити це.
ЗІНЧЕНКО О.О.
Шановні колеги, на ваш розгляд пропонується проект нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення. Закон надзвичайно важливий. Він собою, тіло закону представляє такий фоліант. Тому дуже складно всі статті, всі положення цього закону охарактеризувати. Я зупинюся тільки на головних чинниках.
Перш за все хочу наголосити на тому, що нині діючий закон почав працювати в 1994 році. Надзвичайно можна подякувати розробникам його, він відпрацював майже 10 років. Хоча за ці роки значно змінилося і обличчя, і зміст галузі, яку він регулює. І не дивно, що з'явилася нова якість державних засобів масової інформації, комерційних, не державних, електронних, з'явилися нові формати. І все це має бути врегульовано. І головний засіб, який ми запропонували в цьому законі, закон не може стримувати розвиток, який, на жаль, сьогодні вже затримується деякими його положеннями.
Тобто що, в яку ситуацію ми попали? Сформовано національний телерадіоінформаційний ринок, напрацьовано практичні моменти його регулювання, є можливість реально оцінити перспективи. Спочатку про основні риси цього закону.
Він базується на трьох складових. По-перше, вибудовується на принципах та вимогах європейського законодавства. До речі, ми отримуємо вже найближчим часом остаточні висновки наших колег, але жодного змістовної частини вони не викликають сумніву.
Друге. Досвід практичної реалізації положень чинного законодавства треба просто ввести в тіло діючого закону.
І третє. Перспективи розвитку галузі в контексті глобалізації інформаційних процесів, інверенції (?) засобів масової інформації і появи нових форматів.
Отже, головним чинником, який характеризує цей, великий за розміром закон, він є системним і кодифікованим. Тобто це не просто поправки, а нова редакція. Про що йдеться більш логічно по етапам?
- Чітко визначена термінологія;
- структуровано та логічно викладено основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення;
- функції та повноваження органів державної влади;
- гарантії і свободи діяльності телерадіоорганізацій та неприпустимість зловживання нею;
- антимонопольні обмеження, захист інтересів національного телевиробника;
- структуру національного телебачення і радіомовлення.
Я не характеризую всі пункти, але там досить серйозних пропозицій, починаючи від спеціального статусу Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України.
Вводиться нова норма, яка формує наглядові ради. Наглядова рада формується з 17 членів, дев'ять з яких делегують в цю раду Верховна Рада, чотири Президент, чотири громадські організації. Тобто принципово нова формула підходу до таких наглядових органів.
Ще одна дуже важлива деталь - пропонується цілісна модель державного регулювання в галузі телебачення і радіомовлення. Хочу підкреслити, саме - регулювання, а не адміністративне управління, що є принциповим.
Ну, варто не зупинятись на деталях, але пропонується кілька засобів: перше - від 75 відсотків мовлення українською мовою і решта рекламні сюжети, спонсорство і так далі, і так далі дуже чітко прописано механізми і процедури.
Детально щодо принципів, механізмів і процедури в ліцензуванні. Воно, на жаль. стоїть на потребі дня, адже дуже велика кількість позовів велика кількість позовів, які характеризуються і стали мотивами для судових позовів в Національній раді, вони є результатами неврегулювання цього питання.
Цей закон дуже чітко прописує процедуру появи подачі заяви, процедуру реакції з боку Національної ради, фактичної підстави для відмови в ліцензії і дуже чітко прописується, на яких законодавчих засадах може бути призупинена дія ліцензії. Все це обумовлюється на головному принципі - виключно судовий розгляд питань. Ніякого адміністрування в цій галузі бути не може. І це дуже чітко прописано у всіх пунктах.
Щодо зауважень, які у вас є, висновку на цей закон експертного управління. Можна погодитися з кількома серйозними пропозиціями, я вважаю, що це саме пропозиції, адже робота була дуже тривала. Але дві суперечності я хотів би уточнити і зауважити, щодо діяльності у сфері телебачення і регулювання діяльності провайдерів у кабельних мережах. Це питання принципове, кабельні мережі на сьогодні, наскільки всім відомо, розвивалися довгий час стихійно, і не можна зволікати далі із введенням дуже чітких позицій щодо регулювання всіх позицій мовлення.
Так от, тут пропонується дев'ять принципів, за якими можна врегулювати основну діяльність, співвідношення і їх роботи з територіальними органами, місцевим самоврядуванням. І щодо частотного ресурсу, наша принципова позиція, всього авторського колективу, полягає в тому, що регулювання мусить відбуватися виключно Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. А відповідна адміністрація з радіочастот, вона надає Національній раді перелік радіочастотного ресурсу, тобто надає можливість для використання. Регулюються ці чинники виключно Національною радою.
Щодо провайдера також кабельних мереж, теж чітко вказані права на розповсюдження, на ретрансляцію, і вводиться дуже чіткий розгляд, розподіл цих понять.
Головна ще одна відміна - це правила фінансування. В зауваженнях експертного комітету говориться, що, на жаль, автори запропонували унеможливити бюджетний розгляд.
Я заперечую цю позицію і хотів би позначити, що сторінка 13, 13-та стаття абсолютно чітко вказує межі державного фінансування, а саме: фінансування державних телерадіоорганізацій, розрахунок коштів Державного бюджету здійснюється тільки через державне замовлення. Це принципова позиція, оскільки на сьогодні фінансування державних телерадіоорганізацій не обумовлюється чіткими положеннями державного замовлення. І навіть не існує документу, завдяки якому проводиться фінансування.
Знайдено чіткий баланс між державним і недержавним фінансуванням, бюджетні позиції. І ці засади дають можливість говорити про те, що ми маємо досить нову якісну можливість для розвитку, а не стагнації всієї цієї галузі.
Я хотів би зауважити, що базовим документом при розробці проекту були експертні оцінки європейських наших колег, ще раз. І тому в повній підставі цей закон вимагає бути прийнятим цієї сесії, адже це наші обов'язки перед тим, як вступати в європейські організації: СОТ і інші.
Тому я закінчую. І готовий відповісти на ваші запитання, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Я розумію, що в нас десь така цікава сьогодні ситуація. Але прошу записатись. І я буду відповідати по порядку.
Андрій, будь ласка.
12:54:22
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шановний доповідачу, ну, тут вже було зачеплена тема кабельного телебачення і провайдерів кабельного телебачення. Але все ж таки, тому що є застереження.
Я розумію, що ринок був неврегульований, але кабельники, тобто надавачі послуг, вони висловлюють застереження, що всі, хто займається підприємницькою діяльністю в Україні, вони з острахом ставляться до регламентуючих законів. Тобто я просив, щоб ви розвіяли глибше їх побоювання.
І друге. Все ж таки там про окремо виділити про статус національного радіо і національного телебачення. Тому що ми зараз практично втратили українське мовлення на середніх частотах. Чи закон регулює. Просто хотів, щоб почули особливо працівники радіо це. Дуже дякую за відповідь.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую, Андрію.
Спочатку про регулювання діяльності кабельних мереж. Ніякого ускладнення в діяльності тих мереж, які будуються на загальноприйнятих нормах, не відбудеться. Регулювання стосується виключно ліцензування права на мовлення. Тобто вони мають встановити чіткі процедури, зробити заявку, і регулюється виключно заявочним принципом.
От, якщо вони порушують, то порушення має відбуватися виключно в судовій формі. І це дуже жорстко регламентується і навіть обмежуються права Національної ради на зупинення діяльності телекомпанії, які сьогодні сьогодні не досить чітко прописані, в якому випадку має бути суд, в якому випадку може бути зауваження.
Тут сформульовано п'ять базових принципів, на яких підставах може бути зроблено зауваження і звернення до суду. Ви розумієте, що це стосується пропаганди насильства, фашизму і так далі. Тобто це не стосується технологічних функцій, якщо вони побудовані на правах і не порушують, не втручаються в змістовну частину передачі, а ведуть себе саме як провайдер, розповсюджувач, ретранслятор. Там ускладнень немає.
І друге питання - щодо статусу національної телекомпанії. Ми дійсно підходили дуже з величезними такими застереженнями щодо цієї частини. Ви знаєте, всі ускладнення, які сьогодні вибудували відносини Верховної Ради з Національною, власне, телекомпанією, а не -радіокомпанією, тому тут абсолютно чітко виписана система як рекомендується голова і ким рекомендується голова Національної телекомпанії за нинішнім документом пропонується, що наглядова рада, яка буде складати 17 чоловік, вона саме вносить пропозиції до Верховної Ради. Верховна Рада пропонує Президенту. Президент підписує. Але пропозиції будуть виходити з Верховної Ради щодо і голови Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії України.
12:57:22
ЄЩЕНКО В.М.
Єщенко, фракція комуністів. Прошу передати Сінченко.
12:57:33
СІНЧЕНКО С.Г.
Олександре Олексійовичу! Депутат Сінченко, 109 виборчий округ, фракція Компартії.
Скажіть, будь ласка, у нас в Києві є оператор кабельного телебачення під назвою "Воля".
ЗІНЧЕНКО О.О. "Воля-кабель".
СІНЧЕНКО С.Г. Наскільки я так зрозумів, що вона майже єдина транслює ну продукт телебачення. Зараз вони вдвічі підняли тарифи на свої послуги.
Скажіть, будь ласка, чи правда чи ні, який капітал стоїть за цією організацією і чому в їхньому продукті, на наприклад, в інших містах можна побачити там канали "Євроспорт", "Діскавері" там і інше. У Києві цього немає. А тарифи, тим не менше, піднімаються.
ЗІНЧЕНКО О.О. Дякую за запитання. Дуже слушне запитання і воно стосується мільйонів наших телеглядачів. Хочу відповісти, оскільки не справа законодавця регулювати, з'ясовувати з окремим мовником питання, але думаю, що є підстави зробити більш, ніж зауваження цим мовникам і провайдерам, і організаторам кабельних мереж. Цей закон вимагає обмежити монополізм у всіх галузях нашої... цієї телерадіогалузі. Отже, йдеться про те, що один мовник може мати обмежені мережі за своїм розміром і встановлює правила, з якими він формує свій програмовий продукт. Це не є абсолютна воля виключно організації, яка веде, здійснює ці правила. Ну скажімо, наявність відповідної кількості ефірних мовників, державних телерадіокомпаній, ефірних телерадіокомпаній, співвідношенні. Тобто, це правила мають бути досить чіткі, і вони тут є. Я б не став деталізувати, але саме законодавчо ми врегулювали це питання досить чітко.
Це окрема справа розмови і ви знаєте, у нас не врегульовано ще є, я спробую 30 секунд присвятити цьому вашому питанню, оскільки ви говорите про капітал. У нас законодавством врегульовано питання щодо участі іноземного капіталу. Вимоги щодо участі іноземного капіталу на дозволяють на 100 відсотків формувати акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю з участю іноземного капіталу. Є серйозні застереження, що фактично засновниками телеорганізацій є не ті люди, які заявляють про своє ставлення до телерадіоорганізацій. Ми намагалися в цих своїх нормах прописати абсолютні вимоги до телерадіоорганізацій, коли вона подає заявку на ліцензійне мовлення, відповідні данні, які подаються щодо фінансових вимог, складу акціонерного капіталу і так далі, якщо в разі зміни тих чи інших чинників фіксуються і подаються заяви в той орган, в якому вони були здійснені. Тобто всі формальні законодавчі, регулюючі процеси прописані. І залишається органам, починаючи від Національної ради і закінчуючи місцевим самоврядуванням діяти чітко на цих засадах, які запропоновані законом.
Вибачте, що так довго відповідав.
13:01:25
ТОМЕНКО М.В.
Олександре Олексійовичу. Микола Томенко.
Я так розумію, що я зараз висловлю свою позицію, позицію комітету, як співдоповідач, тому прошу передати слово моєму колезі з "Народного вибору" Василю Надразі.
13:01:46
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Александр Алексеевич! Вот вы высказали следующие подходы, что данный законопроект регламентирует, каким образом видаются лицензии, регламентирует, как вещается, как лицензия забирается.
В ответах на вопросы вы сказали о том, что и регулируется система языка вещания. Все это понятно. У меня вопрос может быть несколько такой расплывчатый, но он по сути очень волнует тех, кто непосредственно смотрит телевизор и слушает радио: какие морально-этические нормы и каким образом будут отслежитьвася? Потому что не секрет, не только потому, что там какие-то бандитские сериалы застолбили это дело, но и гонят иногда откровенную порнографию. И все вот эти фиговые листочки в виде значков, красных, синих там кружком и треульников, ну, это детские шалости. Государство должно контролировать, чем и каким образом напичкивают население средства массовой информации, в данном случае радио и телевидение. Меня вот эта тема волнует. Я думаю, что она волнует и наших слушаетелей. Спасибо.
ЗІНЧЕНКО О.О.. Дякую. Ну, це надзвичайно важливе запитання. І я, напевно, міг довго відповідати на нього, адже відповідь тут є у деяких статтях. Я коротко скажу так.
Перше. Значне підсилені регуляторні функції державного замовлення, прописані функціональні засади державної політики. Співвідношення при здійсненні мовлення не тільки засад формальних, тобто скільки однією мовою, скільки іншою мовою, на яких підставах це робиться, а головне і якість продукту. Оскільки при заявах відповідна телеорганізація повідомляє, що вона здійснює таку-то частину свого мовлення у розрахунку на дітей, таку частину на інші галузі. Але потім ми не спостерігаємо саме такої ситуації. От відслідкувати, щоб в ефірі, а для цього тут запропоновані норми, коли організації моніторяться, відповідні зроблені розрахунки, як це зроблено. І організації зберігають відомості про своє мовлення протягом там 20 діб після того, як відбулася та чи інша передача. Я вже сказав про громадські ради, які вводяться в національній компанії, в телевізійні раді. Це все збільшення діалогу між громадськими організаціями і телерадіомовниками. Ну, і обмеження монополізму, теж дуже важливо має позначитися, оскільки явно обмежується виключно на території мусить бути одна ліцензія і виключно один мовник. Тобто тут кількома такими можливостями намагаємося врегулювати. Хоча ще раз хотів би сказати, що тут, на жаль, протиріччя виступає. Ми хочемо більше демократизму і менше регулювання. Все ж таки намагаємося, щоб воно не протирічило. І збільшення демократичних засад, але чітке регулювання вимог, які ставляться до телерадіоорганізації.
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ЗІНЧЕНКО О.О. Давайте адресуємо голові комітету Миколі Володимировичу Томенко. Ми вже використали мій Регламент.
Микола Володимирович, будь ласка.
13:05:32
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова та інформації. Шановні колеги, кілька ще речей до доповіді Олександра Зінченка дуже важливих, які я хотів, щоб тут прозвучали.
Перше. Ми за 10 років вийшли фактично на погоджений текст закони, де ви бачите представники більшості і представники меншості. Це не означає, що ми всі погодили конфлікти, які існували в цій галузі. Але ми вийшли на той документ, за який не соромно, на мою думку, і я позавчора мав зустріч з експертами комітету міністрів Ради Європи, які попередні висновки підготували, вони позитивні. Остаточний варіант висновків нададуть 10 жовтня уже для другого читання.
Друга позиція. Надзвичайно важливим є те, що фактично ми відійшли від тої дискусії, яка була протягом останніх 3-4 років, що під кожну галузь телебачення писати окремий закон. Я думаю, що це був хибний шлях, і, можливо, ми колись у перспективі до нього підійдемо, але нам треба зробити зараз нову редакцію базового закону, де прописати принципові норми, які би відповідали 2003 року. А закон приймався, як ви знаєте, в 1994 році.
Третя позиція. Ми в законі прописали ті речі, які найбільше сьогодні дебатуються і найбільше не виконуються. Кілька моментів, про які не говорив Олександр Зінченко, які в законі є, і вони надзвичайно важливі. Перше. Це все, що стосується регулювання або впливу на інформаційну політику. Це право на спростування право на спростування, це право на відповідь, це права телеглядачів реагувати на зміст того, що йде на телебаченні. Тобто на сьогоднішній день бачимо абсолютно класичні приклади подвійних стандартів, коли, наприклад, там одні соціологічні опитування, які вигідні там комусь, вважаються, вони не цитуються. наприклад, уже чотири компанії провели опитування, де 85 відсотків громадян проти того, щоб Президента обирали парламентом. Ці опитування є заборонені і, на жаль, лідер парламентської більшості авторитетний юрист говорить про те, що вони замовлені, якісь там бандити їх напевне оплачували, а це не думка народу. І в той же час інші опитування, значить, про те, скільки підтримує ЄЕП, день і вночі тиражується по телебаченню, хоча, чесно кажучи, аби ми української громадян запитали би, бо я сумніваюся, що президенти України і Росії праві, що такі уже темні народні депутати України, що не прочитали ту невеличку угоду. Аби у наших громадян запитали, чи вони хочуть, щоб ми підписали угоду, де вага голосу України буде 10 відсотків, а вага голосу Росії буде 80 відсотків, от тоді, я думаю, результати ми б якісь більш-менш адекватні отримали б. Тобто в законі ми не виписуємо таких дрібних речей, але формат нормальної цивілізованої інформаційної політики в цьому законі є, так само як в цьому законі є права, вперше прописані права людей, які працюють на телекомпанії.
Сьогодні ви знаєте, що ситуація є така, що фактично будь-яку людину можуть звільнити з телекомпанії, і важко сказать чому і як вона може захистити свої права? Оцей соціальний момент закону є надзвичайно важливий, і ми взяли його, це не є якась придумка, із традиційних і профспілкових, і інших законодавчих актів європейських країн, де, наприклад, журналіст може відмовитися від того. коли йому дають завдання зробити якийсь замовний матеріал, він має право, і це не нестиме відповідальність його звільнення з роботи, бо це право його як громадянина, журналіста. Він має право на те, щоб опротестувати зредагований варіант, він підготував варіант, редактор повністю викреслив якийсь момент з цього і, до речі, між іншим, я знаю, що навіть історія з дискусією нашого питання на парламентській асамблеї Ради Європи ну дуже активно тут редагувалася і так далі.
Все ж журналіст має право відмовитись від авторства і публічно сказати, що це не його матеріал, він не несе відповідальність, і хай телекомпанія несе відповідальність за це.
І насамкінець кілька речей, які опосередковано до цього відносяться, тому що я передивився ті повідомлення, які були, про засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, і, ну, чесно кажучи, я трошки здивований. Складається враження, от я прочитав кілька публікацій, що Парламентська асамблея розглядала питання про статус геїв і лесбіянок в Україні. Там, дійсно, була одна позиція, один маленький рядочок, і так преса написала, що такі ніби там депутати Парламентської асамблеї, які не знають ситуації в Україні, і нічого там не приймали.
Я надіюсь, що і "Голос України" і інші засоби масової інформації надрукують резолюцію, де достатньо жорстка оцінка ситуації в Україні, достатньо жорстка оцінка тиску і впливу, контролю за засобами масової інформації і свободою слова, де дуже позитивна оцінка діяльності Верховної Ради в галузі законодавства і в галузі свободи слова, але де є нерозуміння, чому закони в цій країні ніхто не виконує.
І я думаю, що якщо ми приймемо цей закон, це дасть нам ще один крок для того, щоб просуватися до Європи, просуватися до цивілізованих якихось стандартів і щоб у нас в друкованих засобах масової інформації не було таких дурниць, як, наприклад, сьогодні в одній відомій газеті, яка називається "Столичные новости". Я знаю, що у нас, в Україні, проблеми з президентами Національної телекомпанії, так сталося, що якось люди туди потрапляли, на цю посаду, можливо, невідповідну професійним рівнем. Так от, колишній президент Національної телекомпанії Вадим Долганов писав, як парламентська асамблея працює, і він там довго, ви знаєте, він працює там як чоловік нашого представника в Раді Європи. Так от, він написав статтю, де переплутав прізвища двох найвищих посадових осіб - голови Європарламенту Пета Кокса і голови ПАРЕ Петера Шідера. Тобто я не знаю, щоб десь в якійсь країні в серйозній газеті двох найвищих посадових осіб європейських структур можна було б переплутати. Ну, в обличчя не знати і переплутати... Він уже сидить там три роки, Долганов, і описує діяльність Парламентської асамблеї.
Тому я думаю, що якщо ми просунемося і в законодавстві, от таких ляпів і таких застережень стосовно свободи слова Парламентська асамблея не буде приймати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, завершуйте, будь ласка.
Запитання, будь ласка, запишіться.
ТОМЕНКО М.В. У нас СДПУ і так без черги, пане Ярослав!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу висвітлити.
ТОМЕНКО М.В. До 2004 року без черги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будаг'янц, будь ласка.
13:12:10
БУДАГ'ЯНЦ М.А.
110-ый избирательный округ, Будагьянц.
Я повторяю свой вопрос. Ответьте, пожалуйста, почему по телевидению у нас не крутят ни оперет, ни опер, ни балета, ничего: концерты, которые в России отличные, первоклассные артисты проводят, - нет? И когда прекратиться вот эта вакханалия с фильмами, которые растлевают молодежь нашу: бандитизм, насилие и так далее, и так далее?
И последний вопрос. Когда "Поле чудес" опять будет в 19 часов, как раньше было?
ТОМЕНКО М.В. Ну, я другу частину переадресовую керівникам каналів, які це показували. Я думаю, що вони зреагують це як на телеглядача на ваш аргумент, бо вони повинні враховувати інтереси телеглядачів і ставити ті програми, які дивляться.
Що стосується першого запитання, воно насправді серйозне запитання, тому що, наприклад, сьогодні наш комітет розглядає питання бюджетне, так як і всі комітети, і в нас, ну, не мало не багато, а Національна телекомпанія просить 29 мільйонів гривень. І, передовсім, це обов'язок тих телерадіоорганізацій, які фінансуються з бюджету, показувати суспільно важливі речі, і зокрема те, що називається масовою культурою: класичну музику і так далі. І сьогодні ми будемо говорити з керівниками Національної телекомпанії, як використовуються ці гроші, як вони планують використовувати ці кошти. Це перша позиція.
Друга позиція - стосовно насильства. Ви знаєте, що ми в четвер, якщо, дай Бог, дійдемо, ми підготували про захист суспільної моралі закон у другому читанні, і я надіюсь, що сесійна зала нас підтримає, нашу позицію, де ми закладаємо більш чіткіші і зрозуміліші норми відповідальності за фактично незаконний показ, скажімо, в денний час чи у вечірній час тих фільмів, які містять ознаки насильства, там, і всього іншого, що заборонено прокатними ліцензіями. Тобто я думаю, що ми тут просунемся і парламент це зробить. Залишиться, щоб тільки Нацрада і Міністерство культури просто дуже жорстко контролювало. І механізми відповідальності є чіткі і зрозумілі: попередження і позбавлення ліцензії тих каналів, які це не виконують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бартків, "Позафракційні", будь ласка.
13:14:28
БАРТКІВ В.П.
Шановний доповідачу, шановні колеги народні депутати!
Як відомо, паралельно з цим законом ми розглядаємо ще і нову редакцію закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, який вже прийнято в першому читанні. І при цьому в прикінцевих положеннях проекту, що розглядається, пропонується вносити досить численні зміни до закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.
Чи не доцільніше всі слушні зауваження врахувати не в старому законі, а в його новій редакції? А, може, взагалі в пакеті розглядати ці питання? Як ви ставитесь до цього? Дякую.
ТОМЕНКО М.В. Ми думали, і от ми з Олександром Олексійовичем говорили, думали. Дуже тяжко регламентно це зробити. Звичайно, ідеальним був варіант - нову редакцію закону про телебачення і радіомовлення і нову редакцію закону про нацраду розглядати в пакеті.
Але, оскільки ми - живий організм - Верховна Рада, і дуже важко синхронізувати який закон за яким розглядається, тому ми діємо таким чином. Ви знаєте, що ми зараз до другого читання нову редакцію закону про нацраду готуємо, але готуємо дуже чітко, синхронізовано, з рухом закону про телебачення і радіомовлення.
Таким чином, я думаю, у нас абсолютно не буде розриву.
Більше того, ситуація так виглядає, з конфліктом, з новим конфліктом в Нацраді, який знову виник, що ми будемо пришвидшувати і один, і другий закон, для того, щоб врегулювати і Нацрада працювала б так, як це передбачено законодавством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко, "Регіони України".
13:15:53
ПЕКЛУШЕНКО О.М.
Будьте добры, скажите пожалуйста, этот закон расширит количество телекомпаний или закрепит сложившуюся монополию? Первый вопрос.
Второй. Что произойдет с принятием этого закона в отношении тележурналистов, особенно талантливых и принципиальных?
Еще один вопрос, который меня интересует. Это вопрос оплаты за рекламу. Вы знаете, как платят за эту рекламу в цивилизованных странах и как платят у нас? Уйдем ли мы из тени?
И последний вопрос. Как вы считаете, этот закон в этой редакции может быть принят? Если нет, то почему?
ТОМЕНКО М.В. Я не бачу серйозних застережень, щоб в першому читанні такий закон не приймався. Я знаю, що ті застереження десь ходять чи "повзають" по парламентській більшості, я хотів би колегам з парламентської більшості сказати, що тут нічого немає проти Президента, чи проти влади і так далі. Цей закон написаний для галузі і для телеглядачів. Тому не треба боятися його підтримати в першому читанні. Тим більше, що авторський колектив збалансований представниками більшості і меншості.
Стосовно рекламних речей. Ми сьогодні у тому числі будемо розглядати питання про виконання нової редакції Закону "Про рекламу". Ми стурбовані тим, що нова редакція на сьогоднішній день не виконується. Але в цій редакції, якій ми разом з вами прийняли, і Президент підписав, дуже чітко прописані норми прихованої реклами, недобросовісної реклами, де фактично тіньова частина наповнення грошей конкретних людей була. То сьогодні треба просто цю норму виконувати. І я переконаний, що, якщо норми будуть виконуватися, то офіційне фінансування телекомпаній за рахунок реклами суттєво збільшиться, а отримування у карман від реклами неприхованої суттєво зменшиться.
По ліцензуванню тут чітка однозначна позиція - одна, єдина ліцензія. І ми будемо робити, щоб інших ліцензій не було.
Про журналістів я вже сказав. Я переконаний, що після прийняття цього закону, історій з тим, що журналісти будуть із преси дізнаватися так само, як деякі державні службовці, про те, що їх зняли з роботи, таких випадків не буде, бо журналіст матиме право оскаржувати у суді таке звільнення його з роботи телерадіоорганізацією. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слаута, Аграрна партія. Останній ...
13:18:16
СЛАУТА В.А.
Слаута Віктор, Старобешівський 66 округ, Донецька область.
Шановний пане Миколо! Я понимаю, вы ставите очень такие кардинальные вопросы, глыбинные по телевидению. Но такая есть банальная вещь. Вот в округе ветераны, а " сьогодні День людей похилого віку" спрашивают: "Дикторы имеют тенденцию все дальше и дальше говорить скороговоркой. Практически здравый человек просто не улавливает или меньше информации, или где-то, просто народ пожилой говорит: практически ничего, переключаем передачи. Есть какие-то моменты подхода в этом плане, требавания?
ТОМЕНКО М.В. До речі, ми думали те, що називається інформаційна політика українська, до якої дуже багато застережень. Ми зараз шукаємо такий варіант, щоби, скажімо, можливо, всі стандарти інформаційної політики, новинної політики були більш прозорішими, наприклад, кожен канал мав відповідний сайт і можливість спілкуватися з людьми, як люди хотіли би, щоб ця новинна політика мінялася. Тобто у законі ми не можемо такі речі прописувати, але те, щоб глядач на це впливав, в принципі, в законі ми закладаємо. Фактично прямі звернення телеглядачів до телекомпанії, і телекомпанія мусила б реагувати на це. Тому я думаю, що телекомпанії, борячись за глядача, звичайно мусять думати і про такі дрібні речі, які достатньо важливі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую, Микола Володимирович. Сідайте, будь ласка.
Юрій Анатолійович Кармазін, .
13:19:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Безперечно, поданий законопроект поданий Зінченком, Томенком, Артеменком, Баграєвим, Яворівським безперечно є кроком вперед. Але я боюсь, щоб за цим кроком ми побачили і... не побачили і ті речі, які є дуже серйозними і які не мають бути в цьому законі. Що я маю на увазі?
Я маю на увазі те, що до суб'єктів діяльності відносяться провайдери як посередники в наданні програмних послуг. А що таке "провайдер"? Це "посередник" і узаконення його тут в цьому законі приведе неминуче до подвійного ліцензування, подорожчає весь продукт, стане все для народу дорожче. Ми таким чином узаконюємо спекуляцію. Узаконюємо його. І не дивимося на те, що це протирічить міжнародній практиці, Європейській конвенції про транскордонне телебачення, яку зараз ми будемо ратифікувати, тому що зобов'язались перед Радою Європи.
Далі. Я бачу, що в деяких статтях цього проекту є наступ на права у тому числі і Верховної Ради України. Наприклад, в статті 19 частині 2 ви пишете: "Забороняється будь-яке пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади, за винятком випадків передбачених законом, пряме або опосередковане фінансування їх політичними партіями..." і так далі.
Я чітко вам говорю, що ця стаття можна назвати "Про сприяння олігархам", бо саме у них все телебачення, а державі якраз - зась. Я хочу запитати у вас, шановні керівники Верховної Ради. І автори цього законопроекту. Де щоденники на УТ-1 Верховної Ради, які робилися дуже професійно. Куди вони ділися? Як ви дали можливість, щоб сьогодні за вас визначали, що давати? І ви не даєте цих щоденників. Ви знищуєте і авторську програму. Ви її обмежили вже як шагреневу шкіру тільки до рівня Києва. Може потім до рівня просто цієї зали обмежимо.
Тому, на мій погляд, і ця стаття є недоречна. Дуже добре, що ви пропонуєте Національну телекомпанію України, національну робити, створювати по-іншій і Національну радіокомпанію за іншим принципом і призначати по-іншому голову, робити там громадську раду. Але де повноваження у Президента призначати керівника Національної телекомпанії України? Де таке повноваження виписано у Конституції? Такого повноваження у Президента в Конституції немає. Те, що він сьогодні користуються цими повноваженнями, сам собі присвоїв, не маючи Закону про Президента, я наполягаю, що цей закон має бути. Привело до того, що ми сьогодні відносимося до країни з поганим...
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний.
КАРМАЗІН Ю.А. Я знаю, це не мій час закінчився, це тоталітарного режиму. У нас сьогодні весь час порушувався регламент, а коли у мене закінчується хвилина, не в мене, а у тоталітарного режиму, ви починаєте мені нагадувати. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков. Ви завжди дисципліновано виступаєте у межах регламенту. Я прошу дотримуватися надалі його. Володимир Пузаков, фракція комуністів, наступний буде виступати Володимир Яворівський.
13:23:27
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Необхідність прийняття цього закону назрівала ще кілька років тому. Прийнятий у 1994 році закон не міг змістовно охопити основні напрями і проблеми розвитку телерадіоінформаційної галузі, адже на час його прийняття в Україні практично не існувало недержавного телебачення і радіомовлення, а національний телерадіоінформаційний ринок лише починав формуватися.
Телеглядачі чекають нового закону, виливаючи свій гнів і обурення на щоденні телепередачі. Я особисто прийшов до висновку, що телеглядачі знову не отримують того закону, на який так довго чекали. Для прикладу, стаття 4-та, де говориться: держава всіма можливими законними засобами не допускає систематичного цілеспрямованого, безпідставного загострення уваги або позитивного подання, трактування в інформаційних та інших телерадіопрограмах війни, насильства і жорстокості.
А чи насправді це так? Що ми бачимо щодня з екранів телевізорів? Війни, вбивство, шахрайство, розпутство, грабування. І який би канал не увімкнув - всюди одне і те ж. А стаття 5-та, де говориться, що цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації заборонена. Телерадіоорганізація незалежна у визначенні змісту програм і передач, невмотивоване законом втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у сферу професійної самостійності організації не допускається. Навіщо говорити людям неправду щодо цензури і невтручання влади. Хоча сам Дмитро Табачник, що цензура є навіть у європейських країнах, що являється еталоном свободи слова. То чому в нас не повинно це бути? Та хіба ж у нас така свобода слова, пане Табачнику? А ну, спробуйте вийти на радіо, щоб зробити оголошення про проведення демонстрації 7 листопада чи якийсь інший захід, проведений комуністами.
Та ось учора в Києві пройшла акція на захист ветеранів, то чому о 12 годині дня повідомили, що на акції було десь біля 12 тисяч чоловік, а у вечірній програмі "Подробності" - 3-4. Це що невпопад Президенту назвали правдиву цифру? Я думаю, що всім відомо, що саме з Адміністрації Президента дається вказівка, як висвітлювати ті чи інші події, як і в якому ракурсі кого показувати. Висновок один: сьогоднішній режим не здатен ні на що, крім диктату і тотального знущання над телерадіослухачами. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
13:26:33
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Львівщина, Яворівський і Жовківський районі, Комітет з питань свободи слова. Шановні колеги, ви самі розумієте, що я до цього законопроекту ставлюся дуже ніжно, тому що сам є одним із співавторів. Ми дуже добре попрацювали на чолі із Олександром Зінченком, який зсередини знає всі нюанси функціонування сьогодні телевізійного каналу "Інтер", а разом з тим і багатьох інших каналів.
Ми намагалися в цьому законі. я не буду повторювати того, що сказали мої колеги Томенко і Зінченко, ми намагалися просто цим законом, прекрасно розуміючи, що він є далеко не ідеальний і що він радикально не поміняє ситуації із свободою слова на Україні, але принаймні вважали своїм обов'язком бодай ввести в певні законодавчі рамки той хаос, те зухвальство, з яким сьогодні влада приватизувала і використовує і провладне оточення, так би мовити, яке приватизувало сьогодні інформаційний простір в Україні.
Ну візьміть останні бодай події у Львові. Можна ж було це все нормально, об'єктивно показати, подієвий, так би мовити, факт. Ну, я подивився по каналах, ви знаєте, влада, есдеки привели із КПЗ десь чоловік 30-40 якихось абсолютно забамбурених людей, от, непоголених, напівп'яних, оточила їх міліція, і вони там тримали якісь там, значить, гасла, там значить, в підтримку есдеків і тому подібне.
Звичайно, люди потім цих людей там десь трішки розігнали там і таке інше. Телебачення показувало тільки одне і те ж саме.
Через те, проголосувавши за цей закон, ми трішки введемо бодай в якесь правове русло, ми принаймні... Закон педалює питання про те, що повинно бути в Україні громадське телебачення, яке є і існує в усьому світі. І держава, влада повинна виступати замовником таким самим, як замовляють і інші, скажімо, суб'єкти, які хочуть розпропагувати, скажімо, там свою інформацію. Це ми намагалися зробити в цьому законопроекті. Я думаю. його треба в першому читанні приймати. Ми готові сприйняти всі розумні поправки, які будуть до нього введені. І переконані, що так воно і має бути.
І, відповідаючи, скажімо, на ці ж львівські події, де розкручується питання про те, що "Наша Україна" нібито там є антисемітською, я вам один пікантний момент зачитаю. Є такий прекрасний український поет, єврей за національністю, Мойсей Фішбейн, який жив у Німеччині, зараз живе в Україні, так от він пише: "Тим, хто воює з Ющенком, треба міняти народ".
Віктора Андрійовича підтримують не лише українці. Мене зворушив старенький київський єврей: "За кого ви голосуватимете на президентських виборах, якщо голосування буде всенародне, а не всенарадне?", - запитав я його. - "Ви ще запитуєте? Звісно, за Ющенка". "Чому?" - поцікавився я. - "Ви подивіться на цього хлопця, у нього ж єврейська головка!"
(Ш у м у з а л і)
ГОЛОВА. А, одна хвилина.
Будь ласка, Борис Беспалий.
13:30:04
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Шановні колеги, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", Борис Беспалий.
Я взагалі думаю, що досить того, що є президентські темники, в яких вказано, що нам не давати слова, та ще й у Верховній Раді його майже неможливо обговорювати.
ГОЛОВА. Я прошу вас припинити ці інсинуації, інакше я відключу мікрофон. Не змагайтеся...
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Значить, чотири чоловіки мають взяти участь навіть за короткою процедурою обговорити.
ГОЛОВА. Я ще раз кажу: час відведено для цього, і ви не займайтеся словоблуддям, а виступайте, як вам належить.
БЕСПАЛИЙ Б.Я. Шановні колеги, звичайно, обговорити...
Да, ще є хвилина на репліку, звичайно.
Постатейно обговорити 57 сторінок дрібного шрифту неможливо, але я думаю, що під час підготовки до другого читання ми зможемо ретельно опрацювати всі статті цього законопроекту і тому я думаю, що тоді скористаюся цією нагодою, щоб висловити ставлення до окремих статей.
Зокрема, викликає сумніви і бюджетне фінансування, яке дає можливість, скажемо, владі займатися підкупом журналістів.
Але ще тоді я хотів би скористатися хвилиною на репліку, оскільки тут на мене був, як ви всі, шановні слухачі, чули, таке застереження з боку головуючого. Я вважаю, що це не зовсім правильно, тому що закон, який присвячений свободі слова, він має хоча б принаймні вільно бути обговорений хоча б у Верховній Раді. Він у нас тут має обговорюватися за повною, а не за скороченою процедурою.
Але навіть по скороченій процедурі передбачено не менше чотирьох виступаючих. Зараз у обговоренні взяли участь лише три чоловіки. Це говорить про що? Про те, що кляп є у мікрофонів у депутатів навіть у Верховній Раді. Це не зовсім-то правильно.
І крім того, я думаю, що не треба нікому плутати вето на законопроект і вето на свободу слова. Зрештою, йдеться не про те, чи можуть висловлюватись депутати, а про те, яку інформацію мають отримувати наші радіослухачі і взагалі-то всі громадяни України.
І от з цієї точки зору, я думаю, дуже важливим є прийняття за основу законопроекту, який в даному випадку відповідає європейським стандартам про формування телерадіопростору. Дуже важливою позитивною ідеєю є суспільне радіомовлення і суспільне телебачення, де люди б мали можливість вільно обирати ті джерела інформації, які вони обирають. Тому що, ну, ні для кого ж не є секрет, що сьогодні засоби масової інформації дуже часто перетворюються в засоби масової агітації, а часом - в засоби масової дезінформації. І складається інколи враження, що життя - воно рухається саме по собі, закони існують самі по собі, а викривлений телерадіопростір існує сам по собі.
І на сьогодні, от, було таке зауваження, ну, я не знаю, з боку головуючого про те, що у нас, ну, дійсно, нібито немає ніякої політичної цензури. Між тим, всі знають, що сфера, найбільш така технологічна, прогресивна, знаходиться на ручному управління Адміністрації Президента, ну, правда, слава Богу, лише 393 дні до цього залишилося. І після того не лише експерти Ради Європи зможуть оцінити наш закон.
Ну, а ви, шановні радіослухачі, вже зараз можете оцінити, якою свободою слова користуються навіть народні депутати у Верховній Раді.
ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.
Шановні народні депутати, я хочу вас поінформувати, що це питання, і персонально Бориса Яковича Беспалого, розглядалось за повною процедурою. І розглядаємо ми це питання 48 хвилин 50 секунд. Якщо ви знаєте добре Регламент, то це відповідає повному регламенту. Якщо у вас були застереження і ви були присутні в залі при початку розгляду цього питання, ви повинні були б запропонувати іншу процедуру розгляду цього питання. І не вживайте слів: "кляп" і таке інше, "в роті". Хто вам затикає? Ви все, що могли, висловили. Давайте будемо толерантні взаємно. От так!
Розгляд питання завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.
Переходимо до розгляду, персонально, підкреслюю, за скороченою процедурою.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям закону України про військову службу правопорядку в Збройних Силах України.
Доповідач - Начальник Генерального штабу Збройних Сил України Затинайко Олександр Іванович.
Співдоповідачем буде виступати Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Крючков Георгій Корнійович.
ЗАТИНАЙКО О.І.
Шановні народні депутати України!
Проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України підготовлено Міністерством оборони на виконання вимог прикінцевих положень Закону України "Про військову службу правопорядку в Збройних Силах України".
Метою його розроблення є приведення статутів Збройних Сил України у відповідність Конституції України, іншим законодавчим актам України, в першу чергу з Законом України "Про військову службу правопорядку в Збройних Силах України", а також удосконалення редакції ряду статей статутів, враховуючи досвід їх практичного застосування.
З цією ж метою Міністерством оборони України розроблено законопроект, яким передбачено внесення змін до трьох кодексів, та семи законів України.
Шановні народні депутати України! Завдяки вашій підтримці, розумінню Верховною Радою України цей закон було схвалено та прийнято 15 травня цього року.
Під час розробки цього закону внесення змін до статутів Збройних Сил України не передбачалось через великий обсяг необхідних редакційних змін, у внесенні яких виникла нагальна потреба.
Серед найбільш суттєвих змін в запропонованому на сьогоднішній розгляд законопроекті хочу акцентувати увагу на скасуванні такого виду дисциплінарного стягнення як арешт, що узгоджується з вимогами статті 29 Конституції України та міжнародних стандартів дотримання прав людини, в першу чергу Європейській конвенції про захист прав людини.
В законопроекті також уточнені повноваження та обов'язки начальників та службових осіб гарнізону. Введені посади та визначені обов'язки та права заступника начальника гарнізону, начальника органу Управління служби правопорядку у гарнізоні, начальника фінансової служби гарнізону.
Прийняття внесеного сьогодні на обговорення законопроекту дасть змогу врегулювати у правовому відношення повсякденну діяльність командирів, начальників, направлений на забезпечення високого рівня боєздатності, правопорядку у Збройних силах, дотримання конституційних прав військовослужбовців.
Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України проаналізовано законопроект та надано до цього зауваження. Ці зауваження, без сумніву, є слушними і враховані у законопроекті у повному обсязі. Законопроект отримав позитивну оцінку під час обговорення у комітетах Верховної Ради України. Його прийняття не призведе до змін у соціальній політиці Збройних сил України і не потребує додаткових витрат з державного бюджету України.
Прошу прийняти законопроект за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.
Георгій Корнійович Крючков, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.
13:38:13
КРЮЧКОВ Г.К.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Прийняття цього закону обумовлене, як тут доповідалось, набранням чинності Закону про військову службу правопорядку у Збройних силах України, а також необхідністю приведення статутів Збройних сил у відповідність із Конституцією України, згаданим законом, а також з вимогами міжнародних стандартів прав людини.
наш комітет вважає за можливе прийняти поданий урядом законопроект за основу, маючи на увазі, що при підготовці до другого читання будуть враховані цілком слушні зауваження наукових експертів, з якими народні депутати ознайомлені, пропозиції інших комітетів, а також будуть усунуті неузгодженості, які є у проекті.
Вважаю, що при підготовці до другого читання слід усунути також недоречність, яка закладена у статті 39-й статуту внутрішніх служби Збройних сил. Так зафіксовано, що при зустрічі високих посадових осіб прямих воєнначальників та інших осіб, вживається одна з двох форм звернення: товариш генерал або пан генерал.
Важко уявити країну, де в одній армії вживалися б різні форми звернення.
Або була б можлива, скажем, така ситуація. Міністр, поздоровляючи під час параду військовослужбовців, звертається до них: "Товариші льотчики! Товариші матроси! Товариші курсанти!", а піднявшись на урядову трибуну, проголошує: "Пане Президенте!". Втім, може в цій державі, де армія давно вже стала селянсько-робітничою, так і є: Президент - пан, а всі інші - ...
В разі прийняття законопроекту за основу, комітет забезпечить доведення його до потрібного рівня. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Переходимо до обговорення. Прошу висвітлити на табло прізвища народних депутатів, що записались. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна" має слово. Підготуватися Андрію Шкілю.
13:40:19
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Безумовно ті положення законодавчих актів, які приведені на... спрямовані на проведення статутів Збройних сил України у відповідність до Конституції України, інших законів України, в першу чергу Законом про військову службу правопорядку в збройних силах України, на удосконалення редакції ряду статей, мають бути підтримані. Безумовно, я кажу, підтримані. Але є і такі недоречні речі, про які зараз говорив Георгій Крючков, хоча я особисто вважаю, що правильніше було б звертатися словом "пан". Це відповідало б світовій тенденції, європейській тенденції якраз, бо "товариші" - то близькі товариші, а ті, кому ми пишемо, в тому числі Міністерстві оборони, що є панами. От наприклад... і дуже серйозними панами, в такому гіршому розумінні. І я звертався до міністра оборони з депутатським запитом про розбазарювання військового містечка у місті Львові на вулиці Княгині Ользі. Що ви думаєте? Виявляється, його реалізація цього військового містечка проводить... проходить через уповноважені організації міста Києва. От так отримаю відповідь. Тому я думаю, що можливо коли все це буде у підпорядкуванні начальника генерального штабу, то може більше порядку буде. Бо щось генерал Чернілевський не розуміє, що він робить, коли такі серйозні речі віддає, не бачачи які події відбуваються у Львівському регіоні. А за приватизацією стоять ті ж самі люди, які стоять за податковими адміністраціями. І це вже все в державі набуває якихось серйозних дуже ознак. Мені хотілося б, щоб у Міністерстві оборони це було викорінено.
Тепер щодо конкретних зауважень. Наприклад, статтею 20, я подам ці зауваження, але в статті 20 передбачено право на носіння та зберігання, використання штатної особистої зброї. Але ж той закон про зброю, який я пропоную уже 7 років, ви ж не хочете приймати. І Міністерство оборони заважає, і Міністерство внутрішніх справ заважає. То як же зараз робити поділ на штатну і особисту зброю, який тут зроблений в законопроекті вже? А цього немає в Законі про зброю. Як тоді бути, коли в Законі про державні нагороди є іменна зброя. То давайте напишемо "іменну", давайте зрозуміємо, що треба прийняти Закон про зброю. Давайте порахуємо цю всю зброю, яка є. І тоді легше буде військовій службі, правопорядку у Збройних силах України, наводити порядок і боротися з дезертирами. І тоді наша зброя, яка є на складах, не буде стріляти по наших громадянах. Треба прийняти закон. Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Яворівському.
13:43:29
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шкіль Андрій, фракція Юлії Тимошенко. Я би хотів, звичайно, також трошки вступити у дискусію, яка тут була запропоновано Георгієм Корнійовичем з приводу панів і товаришів. Звичайно, що тут ходить про не певний соціальний статус, до кого звертається пан. Тому що це, на превеликий жаль, в даній ситуації був би русизм. В українській мові пан - це просто поважна особа. Так само, як і в німецькій мові, я тяжко собі уявляю, щоб хтось до когось звертався камрадом, полковником, припустимо, чи щось такого. Тут є нюанси. Хоча з рештою, на превеликий жаль, генерали, дійсно, стали вже тоді не панами, а господами, якщо вже тоді можна було б говорити в українській армії. Тому що ті пенсії, які вони отримують, якось не сумісні навіть із зарплатнею нинішнього викладача вищої школи, що, в принципі, не є співмірно. Але вертаючись до тіла закону, тут вже було підмічено, це..............., на чому хотів наголосити і я, про розподіл зброї на табельну і штатну. Так само тут можна говорити, що є зброя домашнього використання, домашнього вжитку і службового, що, в принципі, не припустимо, при тому, що парламент, як я вияснив, і вся українська громадськість, вся міліцейська громадськість, вся громадськість служби безпеки рішуче проти озброєння населення. То яким чином можна тоді озброювати приватну особу, тому що військовослужбовець без форми, він тоді стає приватною особою, звичайним громадянином. І на яких підставах зброя тоді буде у нього.
А загалом говорити про службу правопорядку у Збройних силах, відрадно, що відбувається узгодження з Європейською конвенцією з прав людини, знімається арешт, це, звичайно, анахронізм, хоча, чесно кажучи, достатньо велику кількість анахронізмів продукує Верховна Рада, зокрема Верховна Рада у першому читанні підтримала КПК, де передбачається у супереч Конституції право проведення слідчих дій прокуратурі. Тому добре, що ініціатива у даній ситуації з боку Кабінету Міністрів є ефективною. Позаяк я думаю, що цей законопроект міг би народитися і з надрів Верховної Ради. Тому у першому читанні треба підтримати законопроект. Я переконаний, що комітет внесе відповідні корективи. І, чесно кажучи, ці так звані косметичні поправки на перший погляд, вони, насправді, уякіснішають саме тіло закону і дасть можливість чітко виконувати його тим, кому це скеровано.
Тому що давайте визнаємо собі, що армія - це та структура, яка звикла виконувати чіткі накази. Бо коли дати наказ нечіткий, він і так виконуватися не буде, як ото передача військових містечок. І вже було сказано про львівське, я скажу ще про Черляни. Це світового значення мало стати летовище, але у процесі передачі армія встигла успішно реалізувати усі плити бетонні на цьому летовищі, і тепер це можна хіба використовувати, як сільськогосподарські угіддя. І тільки доруйнувавши приміщення, доруйнувавши все, що там є, після цього збираються передати це військове містечко районній громаді, районній владі. Тому в принципі я хотів би, щоб порядок наводився скрізь, не тільки через Верховну Раду. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". За ним буде виступати Круць.
13:46:55
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги, шановні виборці, шановні українські військовики, шановний пане генерале, начальник генерального штабу! Ви знаєте, закон про введення особливих частин нашої армії і правопорядку, а перед цим згадайте закон про залізничні війська. Іноді думаєш: почекай! В якій я країні я живу?! Що це таке відбувається? Замість того, щоб йти в виконання законів уже існуючих, замість того, щоб іти вглибину реформування суспільства, його демократизацію і таке інше, ми нарощуємо весь час, ви подивіться, обставляємо самі себе якимись силовими структурами, виникає ще одне. А найголовніше, що порядку і ладу ні в армії, ні на залізниці від цього не побільшає. Одначе, я би не став таким опонентом, який би зараз категорично ставив питання, що ні, це не потрібно, прекрасно розуміємо, що є дезертири, прекрасно розуміємо, що армія є якимось маленьким дзеркальцем суспільства і в неї потрапляють будь-які елементи, транзитом проходять через неї. Через те зрозуміла річ, що цей закон, можливо, потрібно і приймати.
Але користуючись тим, я піднявся на трибуну заради того, ви знаєте, що на моєму окрузі в Яворівському районі є найбільший у Європі військовий полігон. Ви знаєте, які пристрасті щоразу під час проведення навчань там відбуваються?
Я звертаюся до вас, пане Затинайко, я, до речі, готовий подискутувати як філолог з вищою освітою з колегою, який заперечував слово "пан". Ну давайте придумаємо щось інше. Я в українській мові знаю кілька слів - "добродій". Я "добродій" можу звернутися тільки до того, хто я чітко знаю, що він є добродій. Георгій Корнійович, я до вас готовий звернутися навіть як добродій, бо ви мені ніякого зла не зробили, а я вам ніякого.
Скажімо, до людей якихось інших я "добродій" не звернуся до них, товаришем я їх теж не можу назвати. Через те ну є отаке слово. Ну повірте! Ну Адаме, дорогий, у мене ж вища філологічна освіта, у тебе ж її немає такої, інша є. Ну то вже ж повірте мені! Ну Бог з ним!
Але я хочу сказати, пане Генерале, обов'язково, ви тут обіцяли на цій трибуні про те, що обов'язково коли заключається угода на нові військові навчання, буде окремим рядком виставлено екологічні збитки. І ці гроші повинні йти до місцевого бюджету. Ви подивіться, ви зірвали зараз ситуацію у Яворові. Я кілька днів оце, коли у нас був тиждень роботи в округах, я був у цьому селі Вербляни. Там гухкають через кожні 5-10 хвилин, шибки в школі тремтять. Я не знаю, що моя України за рахунок цього заробляє, я не знаю, куди йдуть ці гроші.
Зараз там ще немає цієї служби, але вже військові вчора побили людей із цього села. І як депутат я просто цього не залишу, не маю права цього зробити.
І вам роблю зараз усний запит. Ми за цей закон проголосуємо, але підіть зараз на роботу, пане генерале, і зараз же довідайтеся і зробіть все для того, щоб не допустити там ще чогось. 120 дітей уже хворі від наших навчань. Я вас дуже прошу це зробити.
ГОЛОВА. Микола Круць, фракція "Наша Україна".
13:50:10
КРУЦЬ М.Ф.
Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".
Шановні народні депутати, цей законопроект, безумовно, заслуговує на підтримку, адже він спрямований на приведення статутів Збройних Сил України у відповідність до Конституції України та нещодавньому прийняттю Закону про військову службу правопорядку у Збройних Силах України.
Водночас я би хотів звернути увагу на деякі його положення, які потребують змістовного та редакційного уточнення. Так деякі неточності проекту обумовлені тим, що певні питання на сьогодні залишаються неврегульованими на законодавчому рівні. Йдеться, зокрема, про врегулювання обігу зброї, тут вже сьогодні про це говорилося. Вже кілька скликань поспіль парламент не може прийняти Закон про зброю, а він є базовим для регулювання основних питань з її обігом.
Зокрема, не визначеним законом залишається питання про види зброї. З огляду на це у статуті внутрішньої служби Збройних Сил України не зовсім коректно з правової точки зору визначати право носіння, зберігання та використання військовослужбовцями штатної та особистої зброї.
Загалом, ніби-то воно і зрозуміло, яка зброя є штатною, а яка такою не є. Однак, на сьогодні закон нічого не говорить про те, що являє інший вид зброї - особиста зброя, який порядок її придбання та використання. Тому ці питання слід передбачити у згаданому статуті лише після того, як вони будуть визначені у базовому законі про зброю.
Наступне зауваження стосується пропозиції щодо зміни дисциплінарного статуту Збройних сил. На мій погляд, пропонуючи положення про те, що військовослужбовець усувається з посади лише у випадку невиконання, неналежного виконання службових обов'язків, які вже призвели до людських жертв або завдали шкоди фізичним або юридичним особам, автори законопроекту не врахували запобіжної функції такої санкції. Адже бувають випадки, коли такі наслідки не наступили тільки тому, що вчасно були вжиті рятувальні заходи.
Тому в дисциплінарному статуті доцільно передбачити можливість усунення посадової особи з посади, а також і в тому випадку, коли неналежне виконання службових обов'язків створило реальну загрозу виникнення небезпечних наслідків; і коли перебування такої особи на посаді може привести до рецидиву неналежної поведінки, а, отже, і до цілком можливих жертв та матеріальної шкоди.
А загалом же проект слід підтримати і проголосувати його в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Георгій Корнійович, будь ласка.
13:52:55
КРЮЧКОВ Г.К.
Я хотів зробити дві репліки.
Перше. Я переконався, як ми вміємо бути присутніми в залі, щось слухати, не чути і перекручувати. Я сказав одне: що не нормально, коли в одній армії два різних звернення. Я не казав, чому я віддаю перевагу. Я говорив про це. У мене немає вищої гуманітарної освіти, і я шкодую про це, але я добре розуміюсь саме на цьому. Це перше, що я хотів сказати. І я б хотів, щоб ми це робили.
І друге. Володимире Михайловичу, давайте ми все-таки дотримуватись Регламенту і процедури. Да, два - за, два - проти. Якщо немає проти, то для чого продовжувати і використовувати трибуну для того, щоб нам зачитувати те, що записано у висновках наукових експертів?!
Є процедура першого читання і процедура другого читання. У першому читанні визначили: концепція підходить чи не підходить. Підходить - будь ласка, приймемо рішення, вносьте пропозиції. Для чого ми витрачаємо час? У нас величезна кількість законопроектів. І давайте берегти цей час! Володимире Михайловичу, це від вас залежить. Спасибі.
ГОЛОВА. Дякую. Давайте будемо враховувати, дуже слушне зауваження. Але, коли виходить і говорить, що я ж так за, що аж проти, то незрозуміло за чи проти, розумієте?
Шановні колеги, розгляд проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про військову службу правопорядку в Збройних Силах України" звершено. Це документ під номером 3642. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.
Якби ви не заперечували, ми розглянули б ще один законопроект, можливо, продовжити на 15 хвилин роботу, ранкове засідання, немає заперечень? Дякую.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо проведення небезпечних заходів у присутності населення.
Доповідач - Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Рева Григорій Васильович.
Співдоповідачем буде виступати Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков. Прошу вас.
РЕВА Г.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!
До вашого розгляду пропонується проект закону України про внесення змін до деяких законів України, підготовлений Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на виконання доручення Президента України від 25 вересня 2002 року за результатами розслідування причин катастрофи військового літака "СУ-27" на аеродромі "Скнилів" м.Львова 27 липня 2002 року.
Метою розробки проекту закону є правове врегулювання порядку підготовки, проведення за участю особового складу, озброєння і військової техніки Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення.
Основними положеннями проекту закону визначені та уточнені повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, та внесені відповідні зміни до законів України про цивільну оборону України, про захист населення і території від надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації.
Законопроект погоджено без зауважень з усіми зацікавленими міністерствами і відомствами. Реалізація проекту закону не потребує додаткових витрат бюджетних коштів.
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони розглянув запропонований законопроект на своєму засіданні.
Пропозиції, зауваження, внесені народними депутатами, узгоджені і враховані.
Комітет підтримує прийняття зазначеного законопроекту, тому Міністерство надзвичайних ситуацій теж просить підтримати вас підтримати зміни до законопроекту у цьому напрямку. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам, Григорію Васильовичу. Сідайте, будь ласка.
Георгій Корнійович Крючков, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.
13:57:09
КРЮЧКОВ Г.К.
Шановні колеги! Наш комітет вважає за можливе прийняти за основу внесений урядом законопроект, мета якого - створити необхідні правові умови, визначити обов'язки органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо забезпечення безпеки у ситуаціях, коли проводяться різного роду заходи з використанням озброєння, військової техніки, і це створює небезпеку життю і здоров'ю населенню.
Погоджуючись із зауваженнями Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Комітету з питань екології вважаємо, що при доопрацюванні законопроекту і підготовки його до другого читання слід врахувати і те, що як показав недавній трагічний випадок у Броварах, небезпека при поводженні із озброєннями, насамперед, з вибуховими матеріалами може виникати і тоді, коли це не пов'язане з проведенням масових заходів. І тут важливо посилити відповідальність, як військових органів, так і владних структур на місцях.
Не може не звернути увагу й на те, що з часу скнилівської трагедії, про яку тут згадувалося, через яку, власне, і виникла потреба розробити даний проект, минув рік. Мабуть, не такими темпами повинні готуватися подібні законопроекти.
Я принагідно хотів би порушити саме цю проблему, що взагалі діється у нас у державі. 11 вересня відбувається засідання Державної комісії з реформування та розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки, приймається рішення про масштаби скорочення Збройних сил. Була внесена пропозиція розробити проект Закону України про скорочення Збройних сил, підтримана ця була пропозиція. І з'являється таке рішення: Міноборони спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо створення робочої групи з розроблення проекту такого закону, підготовки пропозицій щодо забезпечення соціального захисту військовослужбовців, звільнених в ході скорочення Збройних сил України, а також подальше використання військових містечок, що вивільняються. Відповідальний в такий-то термін. 15 жовтня 2003 року. Для того, щоб підготувати пропозиції про створення комісії треба місяць. Та хіба такими темпами можна щось у цій державі зробити? Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Будемо переходити до обговорення. Прошу висвітлити на табло прізвища народних депутатів хто записалися.
Юрій Кармазін, будь ласка. Прошу зразу чітко фіксувати свою позицію - "за" чи "проти".
13:59:47
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Я хотів би підтримати цей законопроект, ми дійсно з ним запізнилися. Правий Георгій Корнійович. Я хотів би звернути увагу на те, що з цієї трибуни я звертав увагу міністра з надзвичайних ситуацій про те, що в центрі Одеси зберігається склад з сірчаною кислотою. Через 2 тижні сталося лихо. Після мого звернення. Ви знаєте про це.
Слава Богу, там жертв немає. Але ж поки що до кінця це ще не враховано. Джерело небезпеки не прибрано.
Я звертаю вашу увагу на те, що статтею 1 закону про захист населення і території надзвичайних ситуацій техногенного природного характеру доповнена новим абзацем "Потенційно небезпечні заходи" - заходи, які проводяться в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
В останні часи пересування Президента України по території держави є якраз таким потенційно небезпечним заходом. І це сьогодні треба передбачити, Георгій Корнійович, якось на засіданні вашого комітету розглянути. Неможливо, коли їде президентська охорона нікому не пересуватися, ні ходити. На людей дивляться як на ворогів, кругом торчать зброя, Президента охороняють так, що я вже не знаю просто... Мені соромно просто. Від кого він ховається? Від кого ховатися Президенту? Тому якраз правильно, що доповнюють "потенційно небезпечні заходи, заходи, які проводяться в умовах присутності..." Але треба якось "орлів" обмежувати. І подивіться на яких автомобілях і на всьому вони приїжджають!
Тепер я б хотів би, користуючись нагодою, отримати все-таки укази Президента про підвищення заробітної плати в усІх силових структурах. Вони затаємнені. Я як народний депутат не можу їх отримати, а мені треба щось виборцям пояснити. Чому вчителям, лікарям не підвищили, а указом Президента тим, кому більше, підвищили. Я хочу зрозуміти, чому майор відповідної служби має отримувати більше, ніж професор, директор, ніж вчений серйозний, ніж депутат в кінці кінців і багато поважних людей.
Далі. Шановні народні депутати! Вносяться зміни, нова стаття до Закону про місцеві державні адміністрації. Доповнюється статтею 21прим. такого змісту: "Повноваження у сфері захисту населення..." і так далі. Та шановні друзі, треба писати "зобов'язання" державних адміністрацій. І ставити питання, що вони зобов'язані. А ми їм тільки повноваження, повноваження. Я пропоную писати "зобов'язання". І поставити їх в рамки саме через те, що вони не займаються тим, що потрібно, стався цей випадок по снарядах у Броварах. Де там були зобов'язання? Саме через те по цим зараз, по Яворівському полігону відбувається. Що немає у них ніяких зобов'язань, немає обов'язків у цих державних органів. Дякую за увагу. Я просив би це врахувати.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Немає його? Тарас Чорновіл. Немає. Василь Надрага. Будете виступати, Василій Іванович?
14:03:30
НАДРАГА В.І.
Уважаемые коллеги, я согласен с тем, что этот закон должен быть. Должен быть хотя бы потому, что мы должны четко понимать ситуацию, когда и каким образом, и кто должен соответствующим образом обеспечить безопасность населения.
Исходя из этого, есть несколько предложений в развитие того, что сегодня предложено как законопроект. Первое. Необходимо, на мой взгляд, все-таки выйти на то, чтобы решение о проведении и обеспечении безопасности этих мероприятий принималось не на сессии поселковых, городских советов, структура очень неповоротливая. Она проводит, например, сессия крупного города, она будет проходить всего раз в квартал. Жизнь немножко мобильней. Я думаю, что эти полномочия можно отдавать исполнительным органам. Мобильно и вместе с тем, так сказать, ответственно.
Следующий момент. Глубоко убежден, что концептуально в законе должно быть выписано, кто-то один, местная власть, центральные исполнительные органы власти, Министерство обороны, Министерство по чрезвычайным ситуациям, но кто-то один должен принимать конечное решение в рамках независимо от того, чьи полномочия касается места проведения, обеспечения безопасности, привлечения силовых структур и все остальное. Это должно быть собрано в одних руках. Только тогда подобные мероприятия будут безопасны.
И последнее. Абсолютно согласен с тем, что в законе выписана проблема надзвичайних ситуаций и техногенного, и природного хозяйства, характера, когда нужно привлекать весь потенциал территории, большей, меньшей, в данном случае неважно, если мы говорим о безопасности населения. Особенно это актуально, я считаю, что эту тему нужно особенно усилить в законе под второе чтение, это отношения с субъектами хозяйствования в случае, если приближается какая-то сложная ситуация, в первую очередь природного характера.
По своему личному опыту знаю, насколько сложно работать с субъектами хозяйствования, когда начинают говорить, например, о проблемах паводка. начинаешь убеждать, доказывать, они тебе рассказывают о экономической целесообразности и обо всем, всем остальном.
Поэтому считаю, что вот в этих вопросам мы должны дать больше полномочий министерству по привлечению экономических потенциалов субъектов хозяйствования в случае возникновения критических ситуаций техногенного, а уж тем более природного хозяйствования. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Ви "за" значить. Хто проти? Андрій Шкіль. Ви проти? Будь ласка. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.
14:06:05
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Володимире Михайловичу. Я властиво хочу наголосити на тому, що в такій редакції, як тут пропонується, зокрема я хотів би тут послатися на додаткову статтю, яка вводить ці зміни, - це Закон про місцеві державні адміністрації має бути доповнений статтею 211, де право на проведення, тобто відповідальність за проведення цих заходів перекладається на місцеві районні адміністрації. Тобто це як було і скнилівською трагедією, що відповідальність за те, що трапилось пробували перекласти на мера міста, який дав дозвіл на проведення такої акції.
Тому я не вбачаю необхідності. Що ми тут модернізуємо? Які наслідки, які висліди цієї катастрофи, яка сталася на Скнилові? Тобто на даний момент таки не відомо, хто ж таки відповідальний за те, що трапилося? Хто має понести відповідальність? Пілоти? Організатори? Чи той, хто там дав дозвіл?
Тому я б пропонував оцю 211 статтю, якщо і додавати, то тільки за тим змістом, що місцева влада володіє правом вета, вона може заборонити подібні акції або не забороняти. А вся відповідальність покладається на тих, хто проводить. Якщо це відбувається військовий парад чи військові навчання, чи це, наприклад, відбуваються показові виступи літунів - нема проблем, але всю відповідальність, судову, правову і будь-яку іншу несуть Збройні сили України, тобто організатори, а не той, хто дає дозвіл. Невже це не зрозуміло? І для чого було тоді писати те, що і так в принципі є, тільки деталізувати, окреслювати. І коли тут стверджують, що це щось там врегульовує, то в принципі це нічого не врегульовує. Це тільки ставить проблему. Але треба давати на неї відповідь. Відповідь тут не дається.
І хотів би наголосити на тому, що потрібно, звичайно, потрібен закон, який би регламентував проведення подібних заходів. І тут можна піддати ще техногенну катастрофу, багато що підкинути, но якщо ми говоримо, що рік після того, як трапилася страшна трагедія, яка забрала сотні життів, а скількох зробила інвалідами фізичними і психічними? До цього часу ще наслідки не загоїлися на тілі нації, яка відбулася в Скнилові. Я особисто прибув туди один з найперших і бачив просто атмосферу цієї катастрофи після того, як це все сталося. І мушу сказати, що відповідальні мають бути названі. Зараз навіть якщо, закон не має зворотної сили, але якби уявити, що він має зворотню силу, то всеодно відповідальності ніхто не понесе. А я би хотів, щоб чітко був прийнятий закон, і ви запропонували, я б запропонував депутатам найбільше, що погодиться - це на повторне перше читання, а так відхилити з метою, щоб були надані поправки, які б несли чітку відповідальність, що той, хто проводить, той і несе всю правову і кримінальну відповідальність, а не той, хто дає дозвіл. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо проведення небезпечних заходів у присутності населення, завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення.
Може, якщо є бажання, ще розглянемо один законопроект?
Будь ласка, давайте коротко обговоримо, приймемо рішення. Ще у нас тут 5 хвилин залишилося, я думаю, що ми...
14:09:53
МОРОЗ О.О.
Пропонується до розгляду...
Доповідає Олександр Мороз.
Пропонується до розгляду проект закону про особливості процедури розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції.
Ви пам'ятаєте у липні місяці конфлікти з цього приводу, ви пам'ятаєте висновки Конституційного суду з приводу того, що це треба врегулювати законодавчо, ми прийняти відповідну постанову.
І у відповідності з цією постановою, а уже у відповідності до цієї постанови кілька проектів законів про зміни до Конституції спрямовані на висновок у Конституційному суді, підготовлений проект закону. Він двічі обговорювався у комітеті, висловлені деякі зауваження. Ми домовилися на комітеті, що до другого читання ми всі зауваження врахуємо.
Особливість цього проекту, що він передбачає відповідність Конституції цього закону, прозорість процедури, гласність при здійсненні процедури і обговорення проекту змін до Конституції і невідкладний характер розгляду цих питань у Конституційному суді і у Верховній Раді України.
От все, що я можу сказати з цього приводу. Я пропоную, аби ми підтримали в першому читанні під час голосування цей проект.
ГОЛОВА. Дякую, Олександр Олександрович.
Шановні колеги, це у розвиток нашого доручення, яке дала Верховна Рада щодо розгляду цього документу.
Позицію комітету зараз з цього приводу оприлюднить Микола Дмитрович Катеринчук.
Будь ласка, Микола Дмитрович.
14:11:13
КАТЕРИНЧУК М.Д.
Микола Дмитрович Катеринчук, фракція "Наша Україна".
До того, як перейду до коментування рішення комітету, я хотів би наголосити, що ще один є законопроект, якого я є автором відносно цього питання. Мета подання мого законопроекту, який також направлений на порядок врегулювання питань щодо звернення до Конституційного суду України з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України, вимогам статей 157-ї, 158-ї полягало в тому, що, так, дійсно, останні події останнього тижня сесії минулої показали, що питання стоїть дуже гостро. Принаймні, ми пам'ятаємо спроби парламенту минулого скликання врегулювати це питання. Вони, на жаль, натикалися на вето Президента.
Сподіваємося, що наш спільний труд з Олександром Олександровичем Морозом якісь дасть поштовхи щодо врегулювання цього питання саме на законодавчому рівні.
Моя пропозиція щодо суті цього законопроекту полягає в тому, щоб надати право направляти, скажімо, здійсне.............суб'єктів права законодавчої ініціативи, визначений статтями 154, 156 Конституції України, саме Голові Верховної Ради України, який в 5-денний строк надає, надсилає до Конституційного Суду подання відносно надання висновків щодо відповідності даного законопроекту вимогам статей 157, 158 Конституції України.
Так, дійсно, це питання на сьогоднішній день врегульовано Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2003 року, про яку згадав Олександр Олександрович. Але я хотів би звернути увагу на висновок Науково-експертного управління, в якому відносно мого законопроекту є така теза, що законопроект цілком прийнятний з правової точки зору, такий шлях врегулювання цього питання. Але Науково-експертне управління звертає увагу на те, що все ж таки повинні бути ці норми закладені в Закон про Регламент Верховної Ради. Але до прийняття такого закону тимчасово можна вирішити це питання, пов'язане з процедурою розгляду законопроектів, саме в такий спосіб. Але чомусь узагальнений висновок, скажемо, Головного експертного управління такий же самий, як і на законопроект Олександра Мороза, тобто "відправити на доопрацювання з поданням на повторне читання".
Комітет з питань правової політики (я дуже коротко) розглянув ці два законопроекти і рекомендував Верховній Раді України положення проекту Закону України "Про порядок звернення до Конституційного Суду України з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України", внесений народним депутатом України Катеринчуком, врахувати в проекті закону України про особливості процедури розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції України, внесеного народним депутатом Олександром Морозом при підготовці його до другого читання. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам також, Микола Дмитрович.
Шановні колеги, є потреба нам обговорювати це питання? Хто проти чи хто за? Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін. Прошу на табло прізвища народних депутатів, що записались з цього приводу для виступу.
14:14:26
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, у нас з вами на розгляді є зараз проект закону про внесення змін до Конституції України в зв'язку з врегулюванням діяльності Рахункової палати України.
Люди, яким вигідно, щоб розкрадався державний бюджет України, не хочуть, щоб Рахункова палата України здійснювала контроль, вдумайтесь, за надходженням коштів державного бюджету! Не витрачанням, а за надходженням коштів! І це ж додумався хтось дуже розумний підсунути Президенту накласти вето на це! Він наклав вето на проголосовані зміни до Конституції! Це абсурд!
Що робить Конституційний Суд. Там є дуже багато поважних людей. Але він зігнув спину після указу Президента про підвищення їм вдвічі заробітної плати, до речі, теж таємного указу, який зараз уже закладається як норма до державного бюджету, - і все нормально! Те, що в п'ять разів більше, ніж у кожного народного депутата, буде зарплата, - це нікого не хвилює! Без ніякого ризику, без нічого. Просто посидів собі в кабінеті, повисмоктував із книжечки, написав, потелефонували по "соткє", сказали: "Да, Віктор Володимирович, да, буде зроблено!", і все, і здали висновок, що на вето можна накладати вето, на зміни до Конституції можна накладати вето.
Основним, чим відрізняється законопроект Олександра Мороза, - це те, де він чітко пише в статті 11: "щодо законопроекту про внесення змін до Конституції, який прийняла Верховна Рада у відповідності з розділом 13 Конституції, право вето Президента не застосовується". І це геніально. Це правильно.
Тільки це треба було, Олександр Олександрович, написати, коли ви сиділи отут! І треба було багато чого написати, коли ви сиділи тут! А коли сидів там, ви мене не слухали! А сьогодні ви розумієте, що ви наробили дурниць, на жаль, їх поправити вже не можна, бо маємо те, що маємо. Але завдяки, в тому числі і тому, що ви не слухали юристів.
Тому я хочу, Володимире Михайловичу, щоб ви вже робили висновки з того, що не зробив Мороз. А законопроект Мороза треба сьогодні приймати, бо це адже подає битий Мороз, хоча цей законопроект має дуже багато недоліків. Я як юрист не хочу про це говорити. І мій товариш Микола Катеринчук по комітету, по фракції теж вніс закон. Їх можна поєднати, вони поєднуються, вони поєднуємі. Давайте їх поєднаємо, приймаємо і говоримо Конституційному Суду: "Ми це врегулювали". А, в принципі, ми це могли зробити, Олександре Олександровичу шановний, ми це могли зробити в Законі "Про Регламент Верховної Ради України", який ще ніяк не виродимо. Це окремим розділом і не треба було б робити зайві, зайві закони. Це все треба було врегулювати, як особсливість цього законопроекту.
А нам з вами, Володимире Михайловичу, треба ще тепер подолати вето. Давайте знайдемо у собі мужність, винесемо тоді, коли повно людей, Закон про внесення змін до Конституції щодо повноважень Рахункової палати, щоб не розкрадали державні кошти, щоб не було 80 відсотків економіки у тіні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги! Хто ще наполягає на... Будь ласка. Потім Беспалий.
14:17:55
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Сьогоднішній режим вважає, що правові стосунки - це стосунки під дахом закону, який можна при потребі застосувати, як заманеться, а ще краще діяти поза законом, забуваючи навіть про конституцію, з якої ми знаємо, що вибори - це важливий елемент демократії. Але, на жаль, ми відчували неодноразово, що теперішні вибори перетворилися українським режимом до пародії на демократію, до наруги над людиною, ...............кампаній і над громадянами взагалі.
Тут ніяк не можна заховати ракову пухлину на тілі української демократії запущеної до такого стану, що вимагає негайного хірургічного втручання навіть без анестезії для властей. І це потрібно зробити негайно, не чекаючи нової передвиборної лихоманки.
Тому проект Закону про особливості процедури розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції України внесений народним депутатом України Олександром Олександровичем Морозом за своїм змістом відповідає вимогам Конституції і є своєчасним і необхідним для ухвалення. Особливо цінна нова норма в проекті на відсутність якій посилався свого часу Конституційний Суд про те. що прийняті двома третіми голосів депутатів від Конституційного складу Верховної Ради України закони про зміни до Конституції не можуть бути предметом Президентського вето. Така норма конкретизує розділ 13, що дозволить парламенту виконувати одну з основних функцій.
Пропоную прийняти цей проект без змін.
ГОЛОВА. Дякую. 2 за у нас є. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна". будь ласка, ви за чи проти.
14:19:46
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Дякую, Володимир Михайловичу, за надане слово. Борис Беспалий, фракція блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні колеги! Я вважаю, що цей закон... ну своєчасність його доводити, я думаю, просто смішно після тих колізій, які у нас були кілька місяців тому стосовно чи направляти закон до Конституційного Суду чи не направляти. Очевидно, що потрібно направляти і потрібно це врегулювати законом. І тому саме... саме законом, тому що тут покладаються певні обов'язки і певні кроки не тільки на депутатів Верховної Ради, а задіяні й вищі інші державні посадовці.
Я погоджуюсь з колегою Кармазіним, що це має бути свого часу складовою частиною закону про Регламент, але ж коли ми приймемо закон про Регламент, то тільки Господь знає. Тому я думаю, що треба його своєчасно і дуже добре, що ми його все ж таки винесли на розгляд.
Тепер. Який із законопроектів? Ну зрештою можна було приймати будь-який із цих законопроектів. Комітет визначився підтримати законопроект, внесений Олександром Морозом. Наша фракція "Наша Україна" його підтримає.
Тоді можливо ми й запропонуємо деякі інші сюжети.
Тепер все ж таки, на мій погляд, є досить-таки сумнівною позиція про те, що законопроект про внесення змін до Конституції не може бути застосовано право вето Президента. Законопроект на Конституційну тематику навіть на проектній стадії, навіть при першому читанні не може містити відхилені порушення Конституції. Це в даному випадку це трошки, можливо, і безобідна матерія, але в принципі це дуже небезпечний прецедент, тому що в інших законопроектах можуть міститися більш суттєві відхилення від Конституції. А сьогодні добре це чи погано, Конституція не робить винятків стосовно права вето. Тут просто вже покладається на відповідальність Президента на те, як він ставиться до діяльності депутатів. Я думаю, що в принципі взагалі не є зовсім логічним, коли Президент застосовує право вето до будь-якого закону, який набирає понад 300 голосів. Наприклад, Закон про розмежування земель державної комунальної власності - 407 голосів і вето. У цьому випадку, мабуть, логічніше було б підписати цей законопроект, а потім запропонувати до нього зміни.
Тому я думаю, що цю норму потрібно вилучити. Крім того, я хотів би сказати ще таку річ. От, шановні колеги, хто б став би судити про симфонію Бетховена, почувши її у виконанні лише одного самодіяльного гітариста? І я думаю, що нам ще було б передчасно судити про ті або інші конституційні повноваження Президента, побачивши їх лише в одному виконанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, хто ще наполягає на репліці, на виступі? Будь ласка, Олександр Мороз, заключне слово.
14:22:56
МОРОЗ О.О.
Шановні колеги, я дуже задоволений активною і конкретною бурхливою дискусією з цього приводу. І вважаю, що ми як автори законопроекту доопрацюємо, врахуємо всі зауваження.
Відносно права вето. Я розумію, що це норма не стільки цього закону, як Конституції. І у проекті змін до Конституції ми внесли на розгляд Верховної Ради, вірніше зараз на аналізі у Конституційному суді знаходяться, я думаю, що ми там врахуємо. І, можливо, треба буде з цього закону вилучити цю статтю, два останніх абзаци. Хоч сама по собі, сама пропозиція цілком зрозуміла.
І відносно зауваження Юрія Анатолійовича відносно того, що я не все слухав, коли він говорив, коли я був Головою Верховної Ради. Я визнаю, не все слухав. Але якби ви ще й мене слухали тоді, коли я говорив, то було б взагалі ідеально. Спасибі вам за увагу.
ГОЛОВА. Олександре Олександровичу, я так зрозумів, що треба зараз слухали головуючого, щоб слухали зараз. Будь ласка, Кармазін, репліка.
14:23:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний Олександре Олександровичу, шановний Володимире Михайловичу.
Я маю на увазі те, що слухати треба було Кармазін тоді, коли він у 1995 році казав, благав вас: давайте оберемо Конституційний Суд. Ви пам'ятаєте, мабуть, це, коли я благав вас: давайте не підписуйте Конституційний договір, бо це є конституційна зрада. В підписали 240 депутатів і один президент. То хіба мені треба було тоді вас слухати, чи може я правильно зробив, що сказав всьому народу України, що це насувається диктатура, що це будуть важкі наслідки. Мабуть, я правильно тоді сказав. І, мабуть, правильно тоді було сказано...
ГОЛОВА. Я дякую. Все.
КАРМАЗІН Ю.А. Ні, ну, Володимире Михайловичу, я маю висловитись, що я уважно слухаю завжди Голову Верховної Ради...
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону, проекти законів про особливості процедури розгляду проектів законів, про внесення змін до Конституції України та порядок звернення до Конституційного Суду України з питань надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України завершено. Рішення будемо приймати з врахуванням обговорення у день голосування.
Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.
О 15 годині розпочнуться парламентські слухання "Державний бюджет України: реальні джерела наповнення та розширення, відтворення фінансових ресурсів держави".
З 16 години робота у комітетах і фракціях. Завтра день прийняття Верховною Радою рішень.
Дякую вам за роботу. До побачення.