ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 листопада 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:57

Зареєструвалося -385

У залі зареєстровано 385 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Кальніченко Ігоря Вікторовича та Тягнибока Олега Ярославовича. Давайте разом привітаємо їх, побажаємо успіхів у роботі та міцного здоров'я.

Шановні колеги, ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень, інформації від імені, власне народними депутатами України. Я прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень, інформації, пропозицій. А я тим часом відповідно до нової процедури оголошу депутатські запити письмові, які надійшли, для того, щоб можна було їх направити адресатам. Немає заперечень?

Надійшли запити народних депутатів України. Андрія Шкіля до Прем'єр-міністра України щодо відшкодування Російською Федерацією витрат на фінансування проект захисту від розмивання острова Тузла і збитки України у наслідок будівництва дамби у Керченській протоці.

Івана Стойка до Прем'єр-міністра України з приводу незадоволення відповіддю на депутатський запит стосовно порушення законодавства України послом Російської Федерації Чорномирдіним.

Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністра України щодо проблем газифікації селищ Верхній, Рогачик Херсонської області.

Групи народних депутатів - Кравчук, Євдокімов, Король - всього одинадцять народних депутатів до Прем'єр-міністра України щодо пропозиції про відмову від талонів, попередження для водіїв транспортних засобів.

В'ячеслава Дубицького до Прем'єр-міністра України з приводу компенсаційних виплат громадянам заощаджень по вкладах до 1992 року.

Групи народних депутатів: Развадовський, Колоніарі, всього сім народних депутатів - до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання керівництвом Міністерства внутрішніх справ України постанови Кабінету Міністрів України щодо членів колегії міністерств народних депутатів України.

Анатолія Оржаховського - до Прем'єр-міністра України щодо фінансової підтримки будівництва об'єктів соціально-культурного призначення населених пунктів Голопристанського району Херсонської області.

Володимира Оніщука - до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника щодо роз'яснення деяких положень законодавства України в частині встановлення надбавок до пенсій за особливі заслуги перед Україною.

Лілії Григорович та Юрія Ключковського - до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно повторного незаконного рішення сесії Сумської міської ради про приватизацію цілісного майнового комплексу з виробництва теплової та електричної енергії Сумського підприємства теплових мереж.

Юрія Кармазіна - до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Міністра внутрішніх справ України щодо перевірки факту погроз і фізичної розправи над головою Львівського обласного осередку Партії захисників Вітчизни головним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Барнацьким за зайняття політичною діяльністю з боку начальника Головного аналітичного управління заступника Голови Адміністрації Президента України.

Валентини Семенюк - до Міністра палива і енергетики України щодо неналежного вивчення та неповного з'ясування обставин справи стосовно реалізації державного майна посадовими особами державного підприємства "Міжрегіональна державна компанія з реструктуризації підприємств вугільної та торф’яної промисловості".

Володимира Оніщука - до Міністра освіти і науки України щодо незаконних дій начальника Відділу освіти Ананіївської районної державної адміністрації Одеської області.

Юрія Павленка - до Міністра внутрішніх справ України щодо фактів бездіяльності працівників Міністерства внутрішніх справ Бабушкінського району міста Дніпропетровська при зверненні до них народного депутата України стосовно порушень законодавства.

Володимира Яворівського - до Міністра внутрішніх справ України з приводу відверто формальної відписки на депутатський запит стосовно бездіяльності Управління міністерства внутрішніх справ у Львівській області, боротьбі з контрабандою продуктів харчування та інших товарів, що підриває економічний стан держави.

Юрія Соломатіна до міністра палива і енергетики України щодо публікації преси про банкрутство паливно-енергетичного комплексу України.

Володимира Оніщука до голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України щодо зловживання службовим становищем, про перевищення влади працівниками Одеської обласної прокуратури Київського районного відділу органів внутрішніх справ та Київського місцевого районного суду міста Одеси.

Володимира Пузакова до голови координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України з приводу зволікання слідства по розшуку безвісті пропалого мешканця міста Кіровограда.

Василя Червонія до голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю при Президентові України, голови Державної податкової адміністрації, міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно злочинів, скоєних працівниками Головного управління боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Податкової міліції України та Генеральної прокуратури з залученням місцевих правоохоронних органів Сумської області на кордоні України з Росією, а також на території Російської Федерації і України.

Юрія Павленка до міністра внутрішніх справ України щодо перевірки фактів недбалого ставлення до своїх службових обов'язків працівників Державної автомобільної інспекції міста Біла Церква, що призвели до збою у роботі автомобільного транспорту.

Володимира Яворівського до голови Державної митної служби України з приводу незадоволення відповіддю на депутатський запит щодо боротьби з незаконним ввезенням продуктів харчування через пропускні пункти Західної регіональної митниці.

Юрія Соломатіна до голови Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" з приводу тверджень преси про банкрутство Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом".

Сергія Слабенка до голови Волинської обласної державної адміністрації щодо газифікації селища міського типу Устилуг та міста Любомль.

Володимира Яворівського до голови Національної ради України з питань телебачення, радіомовлення з приводу перешкоджання прийому сигналу "Радіо-рокс", яка веде прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради України.

Володимира Пузакова до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Міністра з питань з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно повернення інваліду другої групи статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Василя Червонія, Олексіюка, Поплавського до Прем'єр-міністра України щодо відсутності державної підтримки упродовж семи років опалювального сезону в селиці Побузьке Кіровоградської області.

Івана Миговича, Валерія Мішури до Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України депутатський запит у зв'язку із грубим втручанням Закарпатської обласної державної адміністрації у творчу діяльність обласної державної телерадіомовної компанії з метою фальсифікації тенденційного і необ'єктивного висвітлення ситуації в місті Мукачеві та регіоні.

Сергія Слабенка до Голови Волинської обласної державної адміністрації про зрив Волинською облдержадміністрацією заходів з виконання цільових програм.

Миколи Мельника до Прем'єр-міністра Януковича про роз'яснення порядку пролонгації до жовтня 2004 року кредиту, взятого сільгоспідприємствами для проведення весняно-польових робіт у 2003 році.

Михайла Радіонова, народного депутата Оніщука до Прем'єр-міністра України щодо неправомірних дій міністерства економіки стосовно майна державного підприємства "Одеса-зовніштранс".

Миколи Томенка до Міністра внутрішніх справ України, першого заступника Генерального прокурора України Винокурова щодо розслідування фактів використання фашистської символіки та розпалювання національної ворожнечі у Донецькій області.

Я оголосив всі депутатські запити. Як ви знаєте, голосування по них непотрібне відповідно до нового роз'яснення Конституційного Суду.

Шановні колеги, переходимо до виступів, заяв, повідомлень від народних депутатів. Прошу висвітлити на табло прізвища народних депутатів, які записалися на виступи.

Степан Богданович Гавриш - депутатська група "Демократичні ініціативи". Підготуватися Віталію Шипку.

10:13:23

ГАВРИШ С.Б.

Дякую, шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми, як завжди, роблячи серйозні висновки у політиці, говоримо, що живемо у відповідний історичний час. Так і є. Сьогодні Україна знаходиться між двома епохами свого розвитку. У першу епоху, як ми пройшли від Радянського Союзу з особливою замкненою системою ідеології, практично завершена у своїй перехідній фазі, нова епоха ще не настала, і загострення нашого внутрішнього конфлікту у середині української політичної еліти досягло своєї межі.

Я хочу поставити питання перед всіма нами про відповідальність політичної еліти за українську націю, за українську державність, за її поступальний наступний європейський розвиток. Думаю, що це питання є головним, оскільки , як показують події останнього часу, і найперше в українському парламенті ми маємо конфлікт, який штучно провокується, найперше, ідеологією окремих політичних команд та їх лідерів, що фактично відповідає інтересам громадянського суспільства, яке зацікавлене у стабільній ситуації розвитку.

Думаю, що ми також маємо зрозуміти, що розкачування човна української державності і незалежності - це цілком справа наших рук, рук людей тих, найперше, знаходяться тут, у сесійному залі, які сьогодні прийшли до активної політичної боротьби у змаганні за президентське крісло. І нам треба дуже уважно оцінити все, що відбувається, для того, щоб зберегти ту еволюцію, яку ми 12 років оберігали, яка засвідчила, що Україна, як державність, після семи століть руйнування всього українського, нарешті відбулася.

Тому сьогодні при блокуванні роботи Верховної Ради, продовження протистояння у сесійному залі ми декларуємо українське суспільство не спроби знайти ключ до майбутнього українського прогресу, до зміни системи влади, яка має забезпечити рівний доступ громадян до державних інститутів, до послуг, до створення влади по типу інституту цивільних послуг, ми сьогодні можемо зайти в тупик і замість цього добитися розколу саме громадянського суспільства.

Ініціація політичних скандалів у різних регіонах України може призвести до внутрішнього ментального конфлікту.

І є ще одна проблема, яка вимагає від нас надзвичайно серйозної внутрішньої самооцінки реакції. Ця проблема полягає в тому, що ми все частіше намагаємось вирішити власні питання не за рахунок внутрішньої політичної дискусії, а за рахунок звернення до зовнішнього світу. І зараз ми можемо мати ситуацію, коли вибори Президента України будуть проводити дипломати. Виборча компанія дипломатів може призвести до того, що наступна українська влада буде ніколи не самостійною.

Я хочу звернутись до всіх нас для того, щоб ми створили парламентську міжфракційну комісію, яка могла б відпрацювати модель нашої позиції на час виборчих перегонів боротьби за крісло Президента. Розуміючи чудово, що все буде залежати від того, чи ми проведемо конституційну реформу і знімемо ту напругу, яка сьогодні пов'язана із боротьбою за це особливе, надзвичайно складне і відповідальне крісло української влади, крісло Президента. Чи ми будемо продовжувати змагатись за ту владу, яка була вчора. Дякую вам!

ГОЛОВА.Так, народний депутат Ніколаєнко буде виступати замість народного депутата Шибка Віталія, будь ласка! І за себе тоді 6 хвилин.

10:17:12

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я не хотів говорити з цього приводу, але дуже шановний народний депутат колега Гавриш тільки що зробив оцінку з точки зору більшості ситуації, яка склалась в Верховній Раді України. То я дещо від імені Соціалістичної партії хотів би сказати, що ми маємо дещо іншу точку зору на ці події. Поскільки ми вважаємо, що відбувається груба провокація збоку навіть не більшості, а збоку, скажімо, вулиці Банкова, яка сьогодні хоче дестабілізувати ситуацію в Верховній Раді України. Ми могли б сміливо, як це ми робили, я звертаюсь до всіх депутатів. Ми могли б сміливо заслухати звіти силовиків і вже цей тиждень повністю працювати, тому що в історії Верховної Ради України постійно було так, що силовики звітувалися, і це приблизно 30-й чи 40-й випадок. І ми вдруг на сороковому випадку почали шукати інші мотиви. І мені сьогодні абсолютно не зрозуміло, навіщо ми затіяли цю всю, як кажуть, політичну нерозбериху. Але я вийшов сьогодні сюди не ради цього.

Сьогодні 86-та річниця Великої Жовтневої Соціалістичної революції. Я вважаю, що це свято дійсно і ця подія має міжнародне значення. І я сьогодні, перш за все, вітаю всіх тих, хто святкує це свято, тих, хто визнає всесвітнє значення цієї події. І я вважаю, що у великій річниці, у цьому святі є дуже багато позитивного, і те, що і соціальний захист, і те, що повага до людей праці, і те, що навчили владу шанувати свій народ. Я думаю, що висновки зробили не тільки в Радянському Союзі, в бувшій Росії, а і в усьому світі. Тому я ще раз вітаю всіх громадян України із святом.

Тих, хто не шанує це свято, тих, хто не святкує його, я хотів би попросити, щоб вони зробили певні уроки. Людей не можна сьогодні і не слід доводити до такого принизливого стану, тому що людському терпінню може прийти завжди кінець. Те, що відбувається сьогодні в Україні, це якраз свідчення того, що ті олігархічно-кланові структури, які сьогодні фактично управляють в Україні, вони не зробили правильних висновків з уроків Жовтня. І тому те, що ми бачимо сьогодні в аграрному секторі і в промисловості, коли дві третини людей за межею бідності, це якраз свідчення того, що дехто дуже погано вчив історію Великого Жовтня. Не слід знущатися з людей, слід змінити ситуацію в Україні. І тому Соціалістична партія України послідовно відстоює ідею зміни політичної системи на користь людей, щоб людям жилося ліпше.

Принагідно від імені фракції я хотів би сьогодні ще сказати кілька слів з приводу ставлення соціалістів до майбутнього нашої України, до проблем науки і освіти. Наша фракція провела детальний аналіз проекту закону про Державний бюджет на 2004 рік. Було проведено цілу низку зустрічей, обговорень із колективами навчальних закладів, батьками, студентами, викладачами, науковцями. Громадськість, профспілки, представники органів державної влади всіх рівнів висловили глибоке занепокоєння кризовим станом та відсутністю перспектив фінансування освіти і науки, ігноруванням відповідного законодавства України. Найгостріше те, що сьогодні фракція Соціалістичної партії України турбує це те, що діюча законодавча база в Законі про бюджет ігнорується. Добре, що Бюджетний комітет відмінив спроби уряду зупинити цілу низку статей. Але це ще не все.

Особливу стурбованість соціалістів викликає мізерний розмір заробітної плати освітян і науковців, відсутність тепла у приміщеннях, відміна харчування в школах, профтехучилищах і те, що багато студентів сьогодні просто не можуть себе утримувати.

В пропозиціях до проекту бюджету на 2004 рік наша фракція визначила мінімально необхідне фінансування галузей освіти і науки, навіть указала джерела покриття цих витрат. Я, як голова Комітету з науки і освіти, скажу, що й члени Комітету з науки і освіти підготували до уряду і до Бюджетного комітету конкретні пропозиції щодо поліпшення справ у галузі освіти. Так, у Державному бюджеті на 2004 рік фактичні видатки на освіту і науку залишилися майже незмінними проти минулому року. А по загальному фонду становлять лише 4,5 відсотки та 0,33 від внутрішнього валового продукту. І це при тому, що закон вимагає практично по галузі освіти майже 10 відсотків повинно бути витрачатися від національного доходу та 1,7 від внутрішнього валового продукту на науку. Мізерна заробітна плата, повторюю, голод, відміна харчування учнів і шкіл, профтехучилищ, вузів, деградація науки призведуть до знищення інтелектуального потенціалу нашої держави, інноваційного шляху розвитку держави.

У зв'язку з цим я наполягаю і наша фракція на виділенні пріоритетних завдань бюджету на 2004 рік у галузі науки і освіти. Перше. Необхідно довести видатки загального фонду зведеного бюджету на освіту до 8 відсотків від національного доходу і 1,7 відсотка ВВП на науку, як це передбачено чинним законодавством.

Ми наполягаємо на безумовному забезпеченні відновлення з 1 січня співвідношень у посадових окладах працівникам бюджетних установ, інакше при переході на 237 гривень працівники освіти і науки нічого не будуть мати.

Друге. Ми вимагаємо не допустити зменшення реальних фінансових ресурсів на освіту і науку. І обов'язково ввести положення про оплату комунальних послуг сільським педагогам і сільській інтелігенції.

Ми також вимагаємо збільшення коштів на фундаментальну науку і на всі наші академії. Без цього не буде майбутнього України. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Шершун, депутатська фракції Аграрної партії України. Підготуватися Петру Цибенку.

Я нагадую, що Станіслав Ніколаєнко використав час Віталія Шибка і свій, тому він виступав 6 хвилин.

10:23:35

ШЕРШУН М.Х.

Прошу передати слово депутату Калінчуку Василю Антоновичу.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, прошу вас. Підготуватися Петру Степановичу Цибенку.

10:23:47

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дозвольте оголосити заяву депутатської фракції Аграрної партії України. Ми звертаємося до членів уряду, до народних депутатів.

Ще не вгамувалися пристрасті з приводу Дня уряду, де розглядалися проблеми професійно-технічної освіти, а на адресу фракції нескінченним потоком знову йдуть звернення від освітянських профспілок, працівників профтехосвіти, колективів навчальних закладів з усіх регіонів держави. В них людський крик душі та заклики про порятунок. Вже навіть не йдеться про підтримку чи допомогу. галузь опинилася на межі фізичного знищення.

Судіть самі. На сьогодні більшість профтехучилищ не опалюється, в окремих випадках вони взагалі відключені від водопостачання та електроенергії. Ліміти, виділені на комунальні послуги, не відповідають розрахунковим нормам і становлять, в кращому випадку, третину від потреби.

Велике занепокоєння викликає незадовільний стан харчування учнів. Згідно санітарно-гігієнічних вимог грошова вартість харчування повинна бути не меншою 10-12 гривень на добу. А реально вона зараз складає ледь 3 з половиною гривні.

Не менш болючим для галузі є питання відсутності коштів для фінансування капітального ремонту приміщень та іншого нерухомого майна. Так, наприклад, в Запорізькій області в поточному 2003 році на ці потреби необхідно було виділити 3,5 млн.грн., а бюджетом передбачили лише 150 тис.грн. Профінансовано ж на сьогодні лише 48 тис.грн.

Приблизно така ж ситуація спостерігається в Одеській та інших регіонах, про що виборці повідомляють в своїх листах.

Звичайно, значну частину вище означених проблем можна було б подолати вже наступного року, передбачивши в проекті державного бюджету на 2004 рік відповідні видатки.

Однак, всупереч Конституції України пропонується в цій сфері зупинити на 2004 рік дію положень цілого ряду законів, інших норм соціального характеру.

У зв'язку із критичною ситуацією, що сталася в цій галузі, народні депутати, члені фракції Аграрної партії України пропонують Кабінету Міністрів в першочерговому порядку вжити невідкладних заходів для погашення боргів закладів профтехосвіти по комунальним послугам за минулі роки, збільшення норми харчування учнів-сиріт та учнів з малозабезпечених сімей і забезпечити харчуванням всіх учнів, забезпечення заробітної плати педагогічних працівників на рівні середньої зарплати в промисловості, виділення коштів на розвиток матеріально-технічної бази навчальних закладів, фінансування капітального ремонту нерухомого майна.

Фракція Аграрної партії України не може допустити, щоб при прийнятті державного бюджету України були зупинені норми соціального характеру, гарантії та законні права працівників освіти, науки, студентів, учнів.

В бюджеті 2004 року мають бути заплановані видатки на фінансування освіти в обсягах, передбачених законом України про освіту, в тому числі і кошти для виконання законодавчих положень стосовно рівня заробітної плати, педагогічного навантаження, житлово-побутових гарантій педагога.

І ми, народні депутати фракції Аграрної партії, вимагаємо того від уряду та бюджетного комітету. Просимо розглядати цю заяву як депутатський запит. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Петро Цибенко, фракція комуністів. Підготуватися Грязєву.

10:27:21

ЦИБЕНКО П.С.

Петро Цибенко, фракція комуністів, Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Секретар Центрального комітету Компартії України.

Шановні колеги, шановні громадяни України!

Сьогодні, 7 листопада, виповнюється вісімдесят шоста річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції знаменної події в історії людства.

Навряд чи є в історії планети Земля ще одна дата, яка відіграла б настільки визначальну роль в його історії. Ця подія стала в значній мірі переломним етапом для всіх народів земної кулі, причому, не лише для тих, хто обрав соціалістичний шлях розвитку, хоча для них, звичайно, в першу чергу, але і для людства в цілому.

Хто як би не ставився до цієї події, до цієї дати - це сторінка нашої біографії, це сторінка нашої історії і уже навіть зважаючи на це, ми зобов'язані її поважати.

Від імені фракції комуністів, від імені президії центрального комітету Компартії України від імені комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, я щиро вітаю всіх, для кого ця подія є святом - 86-ю річницею Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Щастя, здоров'я, благополуччя, всіляких гараздів вам і вашим близьким друзям і знайомим. А тим, хто сьогодні, саме сьогодні ставиться до цього свята інакше, хотів би нагадати, що вони свого часу сповна скористалися результатами великого жовтня, отримавши від радянської влади безкоштовну освіту, безоплатне медичне обслуговування, впевненість у завтрашньому дні, всілякі звання, ступені, нагороди і посади.

І тому я хотів би сказати громадянам України, що для фракції комуністів, як і для більшості громадян України, це свято залишиться подією і святом назавжди. А тим колегам, які сьогодні з трибуни Верховної Ради заявляють про те, що хтось заважає їм працювати, я хотів би сказати таке. Є компромісна пропозиція Голови Верховної Ради України, голосуйте за неї і працюємо далі. Але проблема полягає в іншому. Кайдани їм одягнули не в цьому залі і не опозиція, а кайдани їм одягнули по вул.Банковій - ось в чому правда. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Сидорович Бокий, фракція Соціалістичної партії України має слово, яке йому передає його колега Грязєв.

10:30:04

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги і виборці. Тут один із депутатів, котрий цими днями на весь світ заявив, що без нього Президент України обраний не буде. Раптом став розколихувати зал змаганнями за президентське крісло і звинувачувати опозицію у тому, що у боротьбі за це крісло блокується робота Верховної Ради. Але правдою є те, що сьогодні ніхто в цьому залі за крісло Президента не бореться, нового Бродського у залі немає, і хай воно стоїть собі спокійно, ніхто на нього не посягає і сідати не буде. У кожному разі ми, соціалісти, про це можемо заявити впевнено.

Опозиція бореться не за крісло, а за те, щоб Україною правила не банда, а це події у Донецьку показали з усією очевидністю. Виборці повинні знати, роботу Верховної Ради блокує команда Президента Кучми, яка маніпулює більшістю і диктує їй свою волю. І не треба обманювати щодо цього людей. Більшість несе відповідальність за те, що зупинено законотворчий процес. І коли вас обманюють, що блокує її опозиція, то це якраз тому, що режим боїться втратити президентське крісло. І вас обманюватимуть і далі.

А пресі, яка несе слово правди, уже сьогодні затикають рот. Банкова спустила на місця команду будь що гальмувати і забороняти передплату наймасовішої газети України "Сільські вісті". З Черкащини, Полтавщини і інших, та, власне, всіх областей ідуть сигнали, що пошта не хоче передплачувати "Сільські вісті" селянам і городянам, і листоношам дано команду замінювати уже передплачену газету іншими виданнями.

Тобто в іншій формі повторюється дикунство 200 року, коли на три тижні за командою Кучми було зупинено випуск "Сільських вістей" і тільки завдяки втручанню міжнародної громадськості і протесту, в тому числі і Верховної Ради, це дикунство було відмінено.

Я думаю, що цей режим нас не красить і не може красити, але зрозуміло, що будь-які совіщанія тут не допоможуть, мова йде про те, що все-таки бандитський режим опускається до найнижчих методів боротьби з опозицією. Він затикає, по суті, рот не опозиції, він затикає народу, але народ мовчати не буде. І я думаю, що люди на місцях розуміють, що діється в державі і куди ми йдемо. Дякую за увагу!

ГОЛОВА. Микола Томенко, фракція "Наша Україна". Далі, замість Карнауха, буде виступати Микола Павловський.

10:33:01

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, погано, коли дипломати обирають Президента України, але ще гірше, коли Президента України за згодою більшості Верховної Ради призначає Адміністрація Президента. Тому, блок Віктора Ющенка "Наша Україна" сьогодні розпочинає загальнонаціональну акцію, яка називається "Україні народного Президента!". Акція має на меті гарантувати, забезпечити права громадян на обрання Президента шляхом прямих і загальних, таємних виборів. Це невід'ємне історичне право людей, за яке вони боролися в цій країні і ми повинні зробити все, щоб це право було збережено.

Із сьогоднішнього дня розпочинається збір підписів по всій країні і ми переконані, що внутрішня наша міліція, правоохоронні органи зроблять все, щоб забезпечити конституційне право громадян України на мирні збори, на можливість висловити свою політичну думку і думаємо, що історія з Донецьком на території інших регіонів не повториться. І громадяни України матимуть можливість абсолютно спокійно і впевнено поставити свій підпис і сказати, що вони не хочуть, щоб це право в них забрали. Ви знаєте, за результатами соціологічних досліджень, на сьогоднішній день 85-90 відсотків громадян категорично проти того, щоб Парламент обирав Президента, вважаючи це їхнім невід'ємним правом. В зв'язку з цим я хотів сказати про те, що фракція "Наша Україна" стурбована тим, що в Україні продовжується низка заходів, які підтверджують наші сумніви і сумніви українських громадян про те, що вибори Президента в Україні можуть відбутися шляхом нечесних, недемократичних фальсифікованих дій. Тому в зв'язку з цим ми пропонуємо і зареєстрували відповідну постанову Верховної Ради і будемо звертатися до Президента України, щоб зняти ці застереження, що Адміністрація Президента спільно з Центральною виборчою комісією готує масові фальсифікації президентських виборів, сформувати Центральну виборчу комісію в той спосіб, як це передбачено в усіх цивілізованих країнах, і забезпечити право опозиційним фракціям делегувати членів Центральної виборчої комісії хоча би в пропорції сім членів Центральної виборчої комісії від фракцій більшості і п'ять від фракцій опозиції. Це дасть можливість зняти питання стосовно того, що фальсифікації можливі, і також забезпечити і гарантувати нашим громадянам впевненість в тому, що президентські вибори 31 жовтня 2004 року ніхто не збирається переносити і ніхто не збирається фальсифікувати. Ми переконані, що президентські вибори, як це передбачено Конституцією, будуть прямими і відбудуться в терміни, які передбачені Конституцією. На цих виборах громадяни матимуть право вільно і демократично голосувати. І акція блоку Віктора Ющенка "Україні народного Президента" дасть можливість зберегти це право українських громадян. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Михайло Павловський замість народного депутата Карнауха бере слово. Підготуватися Кендзьору замість Тарасюка.

10:36:09

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні наші виборці! Я від імені фракції сьогодні хочу говорити про ті проблеми, які хвилюють весь український народ і які не хвилюють наших олігархів. Питання йде про підвищення цін на хліб, а хліб за собою тягне підвищення всіх продуктів харчування, це зрозуміло, підіть на базар. Отже, в цілому, а якщо врахувати підвищення цін на комунальні послуги, то життєвий рівень нашого населення відразу знижиться на 30-40 відсотків. І те, що уряд заявляє, що в бюджеті закладені механізми підвищення соціального захисту, нічого не дає.

І тому, Володимире Михайловичу, я прошу, фракція наша наполягає, щоб негайно в зал винести для обговорення підтриманий Комітетом економічної політики закон зміни і доповнення про ціни і цінотворення, закон Юлії Тимошенко і Мороза про мораторій на заборону на підвищення плати за комунальні послуги до тих пір, поки мінімальна заплата не буде підвищена до прожиткового мінімуму. Але я хотів би сказати, що прожитковий мінімум 360 гривень сьогодні уже не відповідає тим реаліям, які є в розрахунковому кошику. Тому що якщо ціни зростають на продукти харчування на 40 відсотків, то на стільки треба і збільшити автоматично оцей прожитковий мінімум. Він уже сьогодні 500 гривень. То хоча би оцей неточний, до неточного розрахункового мінімуму потрібно підняти мінімальну зарплати.

А де взяти гроші? Задає уряд. У мене виникає питання. А чому не скористатися з тими двома лишніми мільярдами гривень, які є в Національному банку, і які він хоче віддати чомусь достроково як проценти Міжнародному валютному фонду. Ніхто ж не просить. Замість того, щоб вкласти ці два мільярди гривень в наукоємні технології, і тоді буде віддача. На рівні 10-20 мільярдів гривень до бюджету. Всі соціальні проблеми вирішуються, мінімальну зарплату можна навіть зробити більше, як розрахунковий кошик. Але одне потрібно - ........... стратегію, потрібно турбуватися про народ, про його умови життя і перспективи, а не думати, як задовольнити потреби, примхи кримінальних олігархів.

Тому наше завдання сьогодні - відстоювати національні інтереси, і потрібно негайно підтримати, ще раз наголошую, законопроект Тимошенко і Мороза про мораторій на комунальні послуги. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна". Підготуватися Степану Бульбі замість народного депутата Цушко.

10:39:33

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати. Із цієї трибуни сьогодні прозвучало декілька вітань з приводу так званого свята - роковин Великої Жовтневої Соціалістичної революції, а точніше, більшовицького перевороту у Петрограді.

Я хочу сьогодні у великій жалобі схилити голову перед тими мільйонами жертв, які стали можливими внаслідок уже відомого перевороту більшовицького у 1917 році. І сьогодні є великим святотацтвом говорити про якісь великі блага і так дальше, коли уже кожен, здається, знає про ті мільйони знищених - і засобом голодомору, і засобом Сибіру - мільйонів-мільйонів українських співвітчизників. І, мабуть, немає у світі іншого народу, який би за історію панування комуністичного режиму поніс такі колосальні жертви.

Але це не тільки ми, українці, повинні у жалобі схиляти голови перед жертвами тоталітарного комуністичного режиму. Згадайте, шановні друзі, пройдіться так, подумки, по всіх континентах, де була спроба утвердитися режимам на зразок комуністичного російського режиму: це і Латинська Америка, це і Азія, це Європа. Скрізь це утвердження супроводжувалося масовими знищеннями, розстрілами мільйонів-мільйонів людей на тих континентах.

І сьогодні, коли ми говоримо про сучасну Україну, про 12 років незалежності Української держави, ми також можемо з сумом констатувати, що в силу певних історичних суспільних трансформацій колишня партійна державна номенклатура, яка уже 12 років керує Україною, трансформувавшись у кримінальний режим, так само добиває український народ і Українську державу. Зокрема, одним таким дуже яскравим, з моєї точки зору, прикладом є оця постійна зміна Генеральних прокурорів. Варто було б, ніхто не обожнює і не ідеалізує Генерального прокурора Піскуна, але подивіться, тільки-но появилася інформація про те, що Генеральна прокуратура вийшла вже конкретно на розкриття справи Гонгадзе, варто було пану Піскуну на зустрічі із фракцією "Наша Україна" сказати, що по Одесі по контрабандному цукру-сирцю треба відкривати кримінальну справу по Григорію Суркісу, - тут же появились відповідні дії Президента щодо зміщення Генерального прокурора. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Степан Бульба має слово, фракція Соціалістичної партії України. Останній виступ.

10:42:59

БУЛЬБА С.С.

Шановний Голово, колеги, шановні радіослухачі!

Щодня на адресу фракції Соціалістичної партії України надходять листи від ветеранів, пенсіонерів Збройних Сил України. Їх автори піднімають проблеми соціального захисту військовослужбовців. А саме: чому військовослужбовці, звільнені в запас, роками змушені чекати виплати встановленої законом грошової допомоги і компенсації? На якій підставі військові-пенсіонери і члени їх сімей позбавляються передбачених законами пільг щодо оплати комунальних послуг і отримання медичної допомоги? Чому при обчислюванні пенсій не враховуються надбавки за вчені звання, інші доплати? Чому не вирішується житлова проблема?

Нарешті, особливе обурення військовослужбовців і колишніх військовослужбовців - нинішніх пенсіонерів викликає створена за останні роки диспропорція у розмірах пенсій в залежності від термінів звільнення із Збройних Сил.

З такими питаннями пенсіонери звертаються до Верховної Ради, до Президента як гаранта Конституції.

Так от, шановні ветерани Збройних Сил України, саме завдяки указам Президента створена ця диспропорція, а, по суті, здійснюється дискримінація в пенсійному забезпеченні військовослужбовців. Так указом від 14 липня 1999 року було введено 40-відсоткові надбавки, що призвело до підвищення пенсій, але лише тим, хто звільнювався з вересня 1999 року.

Ще одним указом від 23 лютого 2002 року була введена стовідсоткова надбавка, але лише для тих, хто звільнювався в запас з 2003 року. Ось чому полковник, командир полку після 32-х років служби звільнений в запас до вересня 1999 року сьогодні отримує пенсію меншу, ніж прапорщик-старшина роти, звільнений у 2003 році. І це при тому, що Верховна Рада приймала закон щодо ліквідації цих диспропорцій. Але досі проблема не вирішується. Відповідь одна - не вистачає коштів. Так буде, доки не змінимо систему влади. Так буде, доки влада не стане політично відповідальною.

Фракція СПУ підтримує пропозицію Комітету з питань національної безпеки і оборони щодо проведення найближчим часом Дня Уряду, на якому буде проаналізовано стан соціального захисту колишніх військовослужбовців. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час вичерпано і я прошу секретаріат з тих пропозицій, зауважень, міркувань, які були висловлені народними депутатами у виступах, заявах підготувати відповідні доручення до відповідних органів влади.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питання про надання згоди на призначення Геннадія Васильєва на посаду Генерального прокурора України.

Відповідно до пункту 25 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України.

3 листопада цього року Президент України вніс кандидатуру Геннадія Васильєва для надання згоди Верховної Ради України на призначення на посаду його Генерального прокурора України. Відповідні матеріали вам вручені.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув це питання і вважає за можливе запропонувати Верховній Раді України підтримати це подання та надати згоду на призначення Геннадія Васильєва на посаду Генерального прокурора України.

Шановні колеги! Тоді можна було б таким чином організувати розгляд цього питання, якщо немає ваших заперечень. Надати слово для виступу Геннадію Андрійовичу до 10 хвилин, до 10 хвилин - відповіді на запитання, решту часу присвятити виступам. Немає заперечень.

Прошу Геннадію Андрійовичу.

10:47:52

ВАСИЛЬЄВ Г.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Мені, з одного боку, простіше, ніж попередникам, доповідати з цієї високої трибуни про обговорені питання, про надання парламентом згоди на призначення на посаду Генерального прокурора України. Простіше тому, що ми з вами добре знаємо один одного, з багатьма працюємо у Верховній не перше скликання. У той же час моє становище і більш складне, виходячи з підвищеної взаємної відповідальності та з причин відомих принципових розбіжностей у поглядах на діяльність прокурорських органів. Але найбільша складність питання з призначенням Генерального прокурора, на мій погляд, полягає в іншому - в надмірно політизованій ситуації напередодні президентських виборів. Так, прокуратура завжди була і залишається у полі зору політиків, як провідне правоохоронне відомство. Але, на жаль, багато хто бажає бачити у ньому не правозахисний, а репресивний, караючий орган, намагається спрямувати означене у росло скорочення функцій та повноважень органів прокуратури. Вважаю такий підхід помилковим. Безперечно, дуже важливо, які функції виконує той чи інший орган, зокрема, органи прокуратури. Проте, важливіше все ж інше. Як, на користь кого вона це робить. Якщо координуючі зусилля правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, у проведенні його розслідування та розгляді справ у судах, у нагляді за виконанням покарань та додержанням законів, прокурор сприяє конституційному захисту прав, свобод та законних інтересів людини, порушників цих прав притягають до встановленої законом відповідальності, вживає заходи стосовно відшкодування заподіяних збитків. Саме це, вважаю, справді ... підхід, а не зайвою або більш того, шкідливої для суспільства справою.

Глибоко впевнений, жодного не знайдеться в цьому залі, хто б сказав ні. А тому треба відпрацьовувати систему правозахисних механізмів. Поле докладання зусиль тут є надто великим. Головне ж правильно визначити пріоритети. Коротко зупинюсь на деяких.

По-перше. Здійснення заходів пов'язані з покращанням криміногенної ситуації в державі. Не секрет, що вона залишається вкрай напруженою. Загальна злочинність за 9 місяців цього року зросла і досягла майже 400 тисяч. Велике занепокоєння викликає рівень тяжких злочинів, який щороку збільшується. У загальній структурі вони складають 46 відсотків. Тобто майже кожен другий злочин тяжкий. Особливої уваги потребують злочини проти особи і, перш за все, умисні вбивства. 70 відсотків, які вчинено на побутовому грунті. А хіба може не викликати занепокоєння зростання рицидивної злочинності. А загальної кількості осіб, які скоїли злочини, третина тих які зробили це повторно.

Вважаю явно недостатньо задіяні в цих питаннях профілактичні механізми. Неадекватними є і дії адміністративно-правового впливу. У багатьох випадках це результат бездіяльності та безвідповідальності працівників правоохоронних органів. Тому вважаю, у кожному такому випадку треба давати відповідну оцінку. Не менш уваги слід приділити і проблемі організованої злочинності.

Мені, наприклад, не зрозуміло, чому останнім часом її обговорення і оцінка переводяться з професійного на побутовий рівень, на рівень, пробачте, домогосподарки?

Не можу погодитися з тим, що в окремих областях на обліку правоохоронців зовсім немає організованих злочинних угрупувань. То навіщо там, скажіть, спецпідрозділи? Які функції вони виконують? Чим займаються?

Потребує глибокої професійної розробки проблема трансформації суто кримінальної організованої злочинності в економічну - торгівлю людьми, незаконне виготовлення підакцизних товарів, легалізація злочинних коштів, доведення підприємств до банкрутства, незаконні операції у фінансово-банківській системі. Хіба це не сучасні прояви організованої злочинності? Чому врешті-решт наркобізнес, обіг від якого сягає за оцінками експертів понад один мільярд гривень на рік, залишається поза увагою спецпідрозділів?

У цій справі треба міняти не тільки підходи, але і тих, хто не знає, що і як робити. Вважаю, що треба невідкладно сконцентрувати зусилля прокуратури на забезпечення безумовного виконання Закону України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю та Указу Президента України від шостого лютого цього року з цих питань.

У зв'язку з цим потребує виведення на якісно інший рівень нагляд за діяльністю органів, що проводять оперативно-розшукові заходи та здійснюють досудові провадження.

Надзвичайно актуальною проблемою, тісно пов'язаною з цим, є питання проведення слідства органами прокуратури. Перш за все, треба знайти відповідь на питання: хто, який орган можу взяти на себе розслідування тих справ, які знаходяться зараз у прокуратурі? Виходячи з їх специфіки, МВС, СБУ, ДПА до цього не готові. Тому зараз у проекті нового Кримінально-процесуального кодексу закладається положення про поступову передачу справ від прокуратури до МВС з одночасним утворенням у цьому відомстві відповідних підрозділів.

Інша проблема, яка пов'язана з конституційними функціями прокуратури, полягає в здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів. Згідно з перехідними положеннями Конституції України на зміну прокуратурі повинні прийти інші органи, які б забезпечили контроль за додержанням законів.

Дехто стверджує, що такі органи сьогодні вже діють. Тоді виникає питання, якщо такі органи вже є, то чим вони займаються?

Чим вони займаються, коли число порушень виявлених Прокуратурою зростає. Ось лише деякі цифри. У поточному році за матеріалами перевірок Прокуратурою порушено майже 11 тисяч кримінальних справ, 8 тисяч з яких спрямовано до суду. Задоволено 25 тисяч протестів прокурорів. За результатами перевірок притягнуто до відповідальності 70 тисяч посадових осіб. У такій ситуації відмови від прокурорського втручання буде лише на користь правопорушникам, злочинцям. І це, як каже відомий політик, однозначно. Згоден. У подальшому так званий загальний нагляд має трансформуватися в нагляд за додержанням прав і свобод людини органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. При виявленні таких порушень Прокуратура повинна або вирішити питання щодо кримінальної відповідальності, або ж звернутися до суду з позивом про захист прав та законних інтересів особи. Більшої уваги потребують питання розгляду справ у судах.

У нас останнім часом все чомусь перевернулося з ніг на голову. Подивіться, як всі зараз піклуються про права злочинця. Може так повинно бути. Але хто згадає про потерпілого, про матір, яка втратила сина, гвалтовану дівчину, пограбовану до останньої копійки людину? Вище правосуддя, на мій погляд, якраз і полягає в захисті прав потерпілої людини, державних інтересів, і при цьому у строгому дотриманні прав, свобод людини при притягненні її до юридичної відповідальності. Саме цьому прокурори і повинні сприяти, здійснюючи свої повноваження.

І останнє по порядку, але не зазначене питання. Кадрове. Ефективна робота Прокуратури неможлива без розв'язання кадрових проблем. Саме від цього багато в чому залежить авторитет Прокуратури, рівень довіри до неї з боку наших співгромадян. Тісно пов'язані з цим питання організаційного плану. Приведу такі данні. За останні два роки штатна чисельність центрального апарату Генеральної прокуратури збільшилася на 25 відсотків. За цей же час додатково створено значну кількість структурних підрозділів, які нерідко дублюють повноваження одне одного. Кількість посад керівників цих підрозділів зросла майже в чотири рази. Все це, на мій погляд, ускладнює керованість і розмиває відповідальність конкретних осіб за стан справ. Таким чином оптимізація структури, розв'язання кадрових проблем, конкретизація конституційних повноважень прокуратури є складовим успішного вирішення покладених завдань.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, виступ Геннадія Андрійовича Васильєва завершено.

Переходимо до запитань і відповідей. Прошу шановних колег записатися на запитання до нашого колеги. Будь ласка, на табло прізвища.

Анатолій Козловський, фракція Аграрної партії України.

10:57:01

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановний Геннадій Андрійович, скажіть будь ласка, якщо ми вам довіримо і ви будете працювати Генеральним прокурором, ви будете на захисті людини і закону чи будете працювати так, хто вам що скаже? Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.В. Я вважаю, що у прокурора повинен бути один господар, один керівник - це закон.

ГОЛОВА. Замість Луценка питання ставить Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

10:57:40

ШИБКО В.Я.

Фракція Соціалістичної партії України, Шибко.

Геннадій Андрійович, у мене до вас два питання.

Перше питання, я гадаю, що краще, щоб ви на нього відповіли на своє майбутнє. Як ви гадаєте, чи вмотивована була позиція Президента, коли він звільняв Піскуна? Коли він не керувався законом і вимогами, які є в законі до звільнення Генпрокурора, а сказав, що просто прокурор зайнявся якимись там популістськими речами, політичними питаннями? Це я вам задаю питання при тому, що ми не голосували за Піскуна. Це перше.

І друге. Як ви будете реагувати на таку ситуацію. Ось є звіт прокуратури, я дивився колись за минулий рік, - там такий товстий фоліант, - і там різні показники є. От є Дніпропетровськ, де написано, що там багато передано справ до суду, вони виконуються, повернуто багато грошей за те, що там, по зарплаті, вони не виплачують і так далі. І є зовсім така область, як там Херсонська, Одеська, де зовсім мало передано справ до суду. Чи будете ви керуватися цими показниками, як далі будете визначати професійний рівень своїх підлеглих в областях?

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Шановний Віталій Яковичу, що стосується мого попередника буде неправильно, якщо я зараз буду давати якісь оцінки щодо його роботи.

Показники в роботі прокуратури. Головне, на мій погляд, це не кількісні, а якісні показники.

ГОЛОВА. Михайло Добкін замість Олександра Ярославського питання ставить. Будь ласка.

10:59:26

ДОБКІН М.М.

Шановний Геннадій Андрійович. Я буду дуже коротко.

На нашій зустрічі з вами депутатська група отримала відповіді на всі запитання, які ми до вас ставили. Відповіді були змістовні, кваліфіковані. Тому зараз я хочу висловитись, що ми вас будемо підтримувати. Бажаємо вам пройти іспит при призначенні на цю високу посаду. А коли це відбудеться, ми вам бажаємо терпіння, у цей не простий для країни час бути справжнім Генеральним прокурором.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Дуже дякую.

ГОЛОВА. Це побажання.

Іван Мигович, фракція комуністів.

11:00:36

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Іван Мигович, фракція Компартії України, Закарпаття.

Шановний Геннадій Андрійович, ви тезисно торкнулися кадрової політики в органах прокуратури. Досі тут мали місце величезні перекоси. Скажу тільки, що в нашому регіоні кожні півтора року змінюється прокурор. Відповідно він проводить тасування кадрів у нижчих ланках. Це спричиняє серйозні і правові, і організаційні, і фінансові, і психологічні труднощі, різко знижує діяльність органів прокуратури. Крім того, загальновідомо, що обласні державні адміністрації продовжують втручатися всіляко в їхню діяльність. Тому просив би сказати, як в разі затвердження ви намірені перебудувати кадрову політику у цьому важливому органі. Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Дуже важливе питання. Це головне питання, що стосується будь-якого відомства - кадри.

Дійсно, дехто з прокурорів десь займається більше може політикою, ніж тим, чим потрібно йому займатися згідно з Конституції, згідно з Законом "Про прокуратуру" і в цьому треба наводити порядок.

Прокурор не може підкорятися місцевим будь-яким органам влади - він самостійний. Інакше він буде залежати від іншої думки, а для нього потрібен бути тільки закон - це критерії його діям.

ГОЛОВА. Володимир Стретович фракція "Наша Україна".

11:02:23

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, фракція "Наша Україна", партія Християнсько-демократичний Союз.

Геннадію Андрійовичу, судячи із повідомлень преси, ви є віруючою і набожною людиною, бо пожертвували 450 тисяч доларів на дзвіницю Храму Покрови Святої Діви Марії, за свої кошти побудували церкву в селі Старий Комар. А як віруючий, ви не можете говорити неправди.

Тому скажіть мені: так, чи ні - одним словом. Ви вважаєте себе причетним до формування організованого злочинного угрупування в Донецькій області, що сформовано в останні роки в Україні? Так, чи ні? Дякую.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Що стосується першого запитання - я не буду на нього відповідати. Що стосується іншого - про причетність, чи не причетність. Ви знаєте, вже ось некоректно, м'яко кажучи, лінія поведінки деяких членів фракції "Наша Україна" і це стало вже візитною карткою її. І це в повній мірі відноситься і до вас.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:03:40

БІЛОРУС О.Г.

Передаю слово відомому правнику і правозахистнику Василю Васильовичу Онопенку.

11:03:51

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую. Геннадію Андрійовичу, я хочу сказати, що знаю вас...

Онопенко, я тут Геннадію Андрійовичу.

Я вас добре знаю, ми працювали над різними проектами, законами, і знаю, перш за все, як грамотного юриста і професіонала. Я знаю, що ви пройшли великий шлях прокурорський, і це теж немало для майбутньої високої посади.

Тому я хотів би вас запитати: " Чи маєте ви намір реформувати саме структуру орган прокуратури відповідно до нових вимог, до Конституції?" Адже, по суті, там мало ці реформи торкнулися відповідно до нинішнього часу, до нинішніх завдань.

І останнє. Кадрові питання. Адже, з одної сторони, там пішло дуже багато з посад прекрасних професіоналів, прекрасних людей, які не хотіли працювати на замовлення, на ті справи політичні, які були, і ви про це знаєте. Чи маєте ви намір, перш за все, повернути, очевидно, цих професіоналів, а , з іншої сторони, позбавитися тих прокурорських працівників, які працювали саме на політичні замовлення, і ми знаємо чим ці справи закінчувалися?

ВАСИЛЬЄВ Г.А. З другого питання. Що стосується мого відношення з кадрової політики? Я сказав, дійсно, які повинні бути критерії, - це фах, кваліфікація, це розуміння справ, це порядність людини, без цього не може бути. Знаєте, як кажуть, що до кожного закону ще голова потрібна бути. Так от, щоб ця людина, прокурорський працівник був ще з головою.

Що стосується реформування. Моє відношення тут у парламенті знають до будь-якої реформи: і судової, і органів прокуратури, і органів внутрішній справ, і Служби безпеки, і взагалі до правоохоронних органів. Критерій головний - щоб не стало гірше від цих реформ простій людини. Структура прокуратури повинна мінятися. Я вже сказав, у чотири рази збільшилася кількість керівних працівників у підрозділах прокуратури. Чи це нормально, скажіть, будь ласка? Чи може керівник прокуратури хоча б в обличчя знати своїх підлеглих? Ні, не може. Що це за...

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Ярослав Сухий, будь ласка.

11:06:28

СУХИЙ Я.М. Місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о). Шановний Геннадію Андрійовичу! Я особисто буду голосувати за вас, тому що знаю вас не перший рік по роботі ще в депутатській групі "Трудова Україна". В мене запитання слідуючого порядку. На фоні судового свавілля, яке сьогодні буквально мордує суспільство і руйнує основи правової держави, про що нас щоденно інформує громадськість в листах і в зверненнях, надії людей на правозахист частіше звертається саме до органів Прокуратури. Бо ви знаєте, на сьогоднішній день це, до речі, відповідь чому потрібен депутат мажоритарний, людина не може звернутись до суду, правди там вона не знайде. Сьогодні це не судова гілка влада, це вже якесь Закрите Акціонерне Товариство із інвестиціями від зацікавлених осіб.

Скажіть, будь ласка, чи бачите ви як Генеральний прокурор, я саме так буду називати, шляхи зміни організації судової гілки влади, щоб ми цього монстра, якого ми тут породили в цьому залі, поставили на захист саме правової держави?

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Дійсно, дуже болюче питання, що стосується роботи наших судів. 2001 рік, ми прийняли десь біля 10 законів, ми відбудували так звану малу судову реформу. І що ми отримали? Ми не приблизили, більше може відторгли людину від правосуддя. Декілька років треба стояти на черзі людині за тим, щоб розглянули її справу. Десятки тисяч справ зараз знаходяться і цивільних справ, і кримінальних справ знаходяться у Верховному Суді України. І черга коли дійде до них невідомо. Це теж торкається реформи. Тобто я хочу ще раз сказати, реформу треба проводити дуже виважено.

А що стосується судової гілки влади, треба повертатися до того, що ми наробили. Нам практика вже показала, що ми зробили помилку. Тому давайте її виправляти всі разом. Ось тут ми в цьому залі, в цьому парламенті допустили цю помилку, давайте її виправляти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповіді на запитання закінчено. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Стретович, будь ласка. Підготуватися Нечипорук.

11:09:15

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Мій виступ буде складатися з двох частин. І в першій частині я хочу сказати про те, що звільнення Генерального прокурора відбулося всупереч основному Закону України Конституції.

Стаття перша Конституції говорить, що Україна є правовою держава, і що в Україні верховенство права. І коли ми відкриваємо статтю 122, то там написано, що Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор, який призначається Президентом України за згодою Верховної Ради та звільняється Президентом України з посади. Немає мотивів, коли прокурора можна звільнити з посади. Але у наступній статті читаємо, що організація і порядок діяльності Прокуратури визначається законом, і Закон про Прокуратуру сьогодні є, він не відмінений, він діє. У другій статті зазначено, що звільнення або відставка Генерального прокурора України протягом строку повноважень може мати місце лише у випадках вчинення ним злочину, порушення виконання службових обов'язків у зв'язку з неможливістю виконання обов'язків за станом здоров'я, а також за власним бажанням. Саме у цих випадках Президент видає указ достроково, у межах п'ятирічного терміну про звільнення Генерального прокурора з посади. Інших випадків закон не передбачає.

І коли сьогодні Координаційний комітет указом Президента, отримавши повноваження дораджувати йому знімати прокурора, то я ще раз стверджую, що це зроблено незаконно, це зроблено указним способом, незважаючи на те, що стаття 19 Конституції говорить, що органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах і у спосіб, передбачений Конституцією і законами України. У даному випадку керувалися Указом Президента, тому звільнення Генерального прокурора є незаконним.

Частина друга. Залишається одна хвилина. Шановний Геннадію Андрійовичу, я невипадково вам задав це питання, тому що у кожній цивілізованій державі є питання честі, питання честі державного службовця, питання честі кожного громадянина.

І коли сьогодні "Інтернет" і засоби масової інформації друкують такі статті - "В краю непуганных прокуроров", де чітко написано про ваші діяння на посту Донецької області, коли звідси можна взяти такі пасажі. Наприклад, приводя список донецких владельцев заводов, газет, почему-то политологи стыдливо замалчивают фамилию нашего героя, такого себе мини-олигарха с собственным банком, угольной корпорацией, телекомпанией и так далее, и так далее. То я недаром вам задав таке питання. Я хочу вам сказати, щоб ви набрали совісті, честі і сказали, що я не можу за своїми якостями бути Генеральним прокурором, тому що трошки замарований, у мене там є, про що сказати, і прийде час, ми про це скажем.

А по-друге, Геннадій Андрійович, ви ж порушуєте філософський закон, філософи сказали: не можна двічі вступати в одну і ту саму воду. Ви вже вступали в цю воду в 95-му році і хочете знову вступити в цю воду! А цього не можна. Закони філософії - це не закони України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Нечипорук, підготуватись Рудьковському.

11:12:28

НЕЧИПОРУК В.П. Дякую.

Володимир Нечипорук, 194 виборчий округ, Хмельниччина.

Шановні народні депутати, шановний Голово! Позавчора на своєму засіданні Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності після обговорення одностайно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді дати згоду на призначення Васильєва Геннадія Андрійовича Генеральним прокурором України. Мені запропоновано рішення комітету довести до Верховної Ради.

Відмічалось, що по своєму практичному досвіді в органах прокуратури, професіоналізму, організаторським здібностям, працездатності, принциповості та притаманним йому почуттях відповідальності і культурі в роботі Геннадій Васильєв забезпечить покладені на нього обов'язки керівника органів прокуратури, утвердження законності в державі і створить настоящий правоохоронний орган.

Повинен сказати, що при обговоренні даної кандидатури зверталась увага на те, що новому генеральному прокурору необхідно буде вжити рішучих заходів по викоріненню серед працівників прокуратури і в першу чергу заступників Генерального прокурора фактів зловживань, очищенню центрального апарату від осіб, що своїми діями створили беззаконня.

Геннадій Андрійович запевнив, що ним будуть вжиті всі заходи по усуненню та недопущенню порушень законодавства працівниками прокуратури, в тому числі недбалого відношення до звернень громадян.

Геннадія Андрійовича ми знаємо ще з 1986 року. Працюючи начальником слідчого управління прокуратури області, заступником начальника слідчого управління Центрального апарату, а тоді посада начальника суміщалась з заступником прокурора України, потім займаючи посаду керівника підрозділу загального нагляду, він проявив себе виключно позитивно. Принциповість і непідкупність, служіння законові і нічим більше, завжди виділяли його. Він був непримиримим до будь-яких порушень законодавства і підкріпленням цього є факти. Якраз через принципову незгоду з керівництвом прокуратури тоді при розгляді одного з важливих питань, в якому був правий Геннадій Андрійович, він прийняв рішення про залишення роботи в Центральному апараті, а повернувшись в Донецьк за поданням прокурора області був призначений його заступником. При проголошенні незалежності України Васильєв був призначений прокурором Донецької області, а згодом і членом Колегії Генеральної прокуратури України. Принциповість та ініціативність завжди виділяли його на засіданні Колегії. Цій людині притаманні і такі особисті речі як порядність.

Впевнений, що в майбутньому ця людина в своїй діяльності буде сповідати принципи служіння закону.

П'ятидесятирічний вік, людина вихована, наділена культурою і відчуттям відповідальності, не може міняти барометр порядності, служіння державі та народу. Тим більше, що Геннадій Андрійович природно наділений мудрістю та розсудливістю. Прошу всіх вас, колеги, підтримати рішення нашого комітету і підтримати кандидатуру Геннадія Андрійовича Васильєва на цю високу посаду Генерального прокурора України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Рудьковський. Підготуватися Кармазіну.

11:16:15

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати!

Геннадій Андрійович іде в складний час на посаду Генерального прокурора, бо на сьогоднішній час останній прокурор перетворив Генеральну прокуратуру у виконавця замовлень певних олігархічних груп.

І, на жаль, Святослав Піскун - правильно його звільнили з посади чи ні, - якщо він має позицію, що не правильно, повинен звернутися до Верховного суду і оскаржити це рішення. Чомусь він цього не робить. Чи тому, що за собою має певні гріхи?

Святослав Піскун, з одного боку, розводив опозицію тим, що говорив, що завершить розслідування справи Гонгадзе, і ухилявся, щоб вийти на трибуну Верховної Ради і заявити про конкретних винуватців. Він розводив Президента і говорив, що посадить Юлію Тимошенко, а тим часом займався, як і всі українські високопосадовці, простим сімейним бізнесом.

І я вважаю, що рішення було прийнято правильне. Якщо б воно було прийняте не Президентом, та після заслуховування з цього питання прийняв би таке саме рішення зал Верховної Ради.

І тому, виходячи і того, що відбулося, Геннадію Андрійовичу, ви розумієте, що йдучи на посаду, ви повинні мати свою особисту думку, не думати: хто займає яку позицію, хто як думає. Бо безхребетних посада Генерального прокурора не витримує.

Для мене особистою якістю Геннадія Андрійовича, готовністю його зайняти посаду Генерального прокурора була справа щодо розслідування у нас, у Верховній Раді слідчою комісією ситуації із так званою фальсифікацією бюджетного процесу.

Я пам'ятаю, як на Погоджувальній раді Голова Верховної Ради наполягав, щоб Геннадій Андрійович сказав, що там нічого не було. Нащо він сказав: "Я як бувший прокурор не можу сказати іншого, аніж те, що елементи фальсифікації були. Якщо ви хочете почути інше, призначте того, хто буде говорити вам те, що ви хочете почути".

Я вважаю, що він пройшов екзамен на існування своєї думки. Чи вистачить йому сил на посаді Генерального прокурора - це питання дискусійне.

Наша фракція не визначилася, чи буде голосувати. Але якщо ви станете, Геннадію Андрійовичу, Генеральним прокурором, я вас прошу, до завершення конституційної реформи, поки Генеральний прокурор стане незалежним, "не лягати", ні під Банкову, ні під олігархів, ні під бізнес, а стояти на тій позиції, на якій ви стояли, на позиції одній - закону. І тоді ви буде не Генеральним прокурором і до реформи, і після, і до президентських виборів, і після. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, підготуватися Томенку.

11:19:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія Захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Безперечно, сьогодні багато питань до найвищого по нагляду за законністю органу, яким є прокуратура України.

Ми, так опустили планку прокуратури, що підняти її буде зараз дуже нелегко. І мені в багатьох випадках імпонує те, що сказав зараз в своїй промові здобувача цю високу посаду - Геннадій Андрійович.

Я хочу, щоб ми, парламент і більшість, яка не давала заслухати Піскуна, подумала і зрозуміла, що вона відповідальна за ту ситуацію, яка склалася в Генеральній прокуратурі. Що вона відповідає за ту ганьбу, яка тиражується отак в газетах.

От газета "Хрещатик" за 14-те жовтня. Читаю одне з рішень, яке опубліковане Київською міською радою: "Про передачу Генеральній прокуратурі України та товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс-центр" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу на бульварі Дружби народів 14/16. Разом з товариством з обмеженою відповідальністю будуються офісно-житлові корпуси".

І що ви думаєте, один такий корпус планувалося будувати, чи зараз планується? Ні, не один.

Тут же ви побачите, що тут планується по Лабораторному, 7 забрати у спортсменів поле, де тренуються кидальники молоту, де тренувалася наша олімпійська слава і тренується. І, я думаю, буде тренуватися. І вся ганьба, 12 ділянок по моїм зараз перевіреним даним, 12 ділянок виділено, бо це саме прибуткове сьогодні, ділянки і земля у Києві. Що зроблено по цьому? Нічого.

Шановні! Я минулому Генеральному прокурору писав, що робиться у Харківській області, та й по Донецькій писав області, піднімав рішення з цієї трибуни.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Якщо ви не повернетеся до цих фактів, до того, що сьогодні в Генеральній прокуратурі повно податківців, повно інших людей, але вам прийдеться конфліктувати з тими, хто сьогодні при владі, вам прийдеться конфліктувати з Прем'єр-міністром Януковичем, який вийшов, ви знаєте з якого середовища, яке середовище його виховувало? Бандитське середовище виховувало нинішнього Прем'єр-міністра. І це знає вся країна, і це засвідчено вироком суду.

Тому, шановні народні депутати, вимоги для прокуратури зараз дуже серйозні мають бути, і Генеральний прокурор, щоб зберегтися Генеральним прокурором, має служити українському народу, Українській Конституції, українському закону.

Я буду голосувати так. Як буде голосувати фракція. Я дуже багато років працюю з Геннадієм Андрійовичем, знаю його по спільній роботі і у прокуратурі, і у комітеті. Рішення фракції ще поки не прийнято. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, підготуватися Надразі.

11:23:08

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги! Я один з небагатьох народних депутатів, який голосував проти призначення Генеральним прокурором Святослава Піскуна. Таких у нашій Верховній Раді аж 11. 347 народних депутатів проголосували за призначення Святослава Піскуна Генеральним прокурором.

Коли я слухаю сьогоднішнє обговорення, у мене складається враження, особливо, коли колеги з Об'єднаної соціал-демократичної партії виступають, що вони вже років шість один папірець зачитують, тільки прізвище кандидата га Генерального прокурора міняють. У мене є текст обговорення нашого попереднього, де колеги СДПУ( о) говорять: "Ми маємо справу з високим професіоналом і принциповою людиною Святославом Піскуном. Тому пропонуємо його підтримати". Колеги з регіонів подібний текст. Колеги комуністи кажуть: "Свята київська земля дає таких гідних людей на посаду Генерального прокурора, як Святослав Піскун". В мене виникає питання. Де ці 347-м народних депутатів? І де Президент України, який казав, що вищої за моральністю і професіоналізмом людини, як Святослав Піскун, в Україні немає? Хто буде нести політичну відповідальність за те, що сьогодні український народ слухає на всіх каналах телебачення, що більшого бандита, більш аморальної і не професійної людини чим Святослав Піскун в Україні немає?

Тому позиція фракції "Наша Україна" є принципова і однозначна. Ми повинні тут заслухати тих, хто рекомендував Святослав Піскуна, включно з Президентом, і самого Генерального прокурора, який повинен сказати, чи він разом з цими 347-ми народними депутатами і з Президентом діяв аморально, займався сімейним бізнесом, бандитизмом? Чи він сам це робив, а всі решта не знали, що відбувалося в Україні півтора року? Для нас принципово важливим є те, що сьогодні поки немає нового Генерального прокурора, в нас випустили ключових свідків по справі Гонгадзе. В нас сьогодні генерал Ферол Коміс знаходиться, ключовий свідок по звинуваченню і дай бог, щоб він вижив. В нас сьогодні два свідки Володимир Кисіль, який ледве вижив і генерал Пукач, якого випустили, вони можуть ближчим часом не дійти до свідчень. Позиція нашої фракції однозначна. Історія з Гончаровим і сьогодні ми маємо факти, що він загинув не своєю смертю. Історія Малєва показує, що правоохоронні органи повинні взяти свідків під охорону і ми повинні довести справу Гонгадзе до завершення, а не закопати її в землю і забути про її існування.

Я думаю, що Геннадій Андрійович добре знає справу Александрова, як прокурор донецький і ми повинні почути прізвища не тільки тих, хто знищив Александрова, а хто замовив донецької.

І насамкінець хочу сказати, на нашу думку, Геннадій Андрійович який був на фракції не витримав екзамену. Тому що якщо йому професіоналу треба пояснювати чи СС - це фашистська символіка і хто такий був Гітлер, то я думаю, коли він не міг сказати, що пропаганда фашистської символіки в Донецьку це злочин, за яким треба відповідать по Кримінальному кодексу? То як він буде судити тих людей, які будуть порушувати Кримінальний кодекс?

Тому фракція визначиться, але нас турбує дві принципові речі. Перша принципова річ, що призначення Васильєва може повести ротацію цієї Президії і введення надзвичайного стану в парламенті, про це треба подумати? І про те, щоб КПК, над яким працював Геннадій Андрійович, не став тим документом по введенню прокурора з надзвичайним повноваженням у надзвичайному стані в Україні. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Василь Надрага, підготуватися Бульбі.

11:27:01

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Возвращаясь к теме сегодняшней повестки дня о даче согласия на назначение Генеральным прокурором Геннадия Андреевича, я хотел бы высказать несколько позиций, которые были озвучены в рамках его встречи с нашей депутатской группой "Народный выбор".

Ну первое. Депутатская группа "Народный выбор" согласна с этой кандидатурой. Мы считаем, что человек этот подходит по двум составляющим. Первое - он профессионал, он вышел из этой системы. Он знает эту систему, и что такое прокуратура Геннадию Андреевичу объяснять не надо. И второе, не менее важное: ему не нужно объснять, и на наш взгляд это тоже, что такое законы в части того, что будучи депутатом он сам работал и не только депутатом, а в последние созывы первым заместителем, он соответственно знает, как появляются законы и те его слова и те его заявления о том, что нужно менять законодательную базу, если мы говорим в данном случае, так сказать, о законодательной базе, то они подкрепляются не только с позиций практика, создававшего законы, но и с позиций практика, умеющего и понимающего, как эти законы должны работать. Поэтому исяходя из этой логики еще раз повторю: "Народный выбор" готов поддержать эту фигуру. Мы считаем, что это нормально, мы считаем, что такие люди и должны приходить в эту должность. Вместе с тем в рамках этого обсуждения мы высказали несколько и своих замечаний, своих предложений, чем и как должен заниматься Генеральный прокурор, если им станет Геннадий Андреевич, а м ырассчитываем на его назначение.

Первое, мы, безусловно, считаем, и это важно, что необходимо кадровые и структурные изменения в системе Прокуратуры.

На сегодняшний день эта структура не выполняет базовых задач, которые на нее возложены. Поэтому мы считаем, что задача Генерального прокурора определить концепцию развития органов Прокуратуры и соответственно определить, кто и на каких должностях должен работать, чтобы эта концепция состоялась.

Следующий и не менее важный момент. Мы глубоко убеждены, что на сегодняшний день Прокуратура при всех законодательных сложностях не на сто процентов использует свою же законодательную базу для защиты действующего законодательства и самое главное - для защиты сегодняшних обычных граждан. Сегодня можно встретить факты, когда человек получает сроки, тюремные сроки, за мелкое хулиганство на фоне того, что организованная преступность фактически в открытую чуть ли не ходит с оружием. Мы глубоко убеждены, что сегодня должны все-таки сместиться акценты в работе Прокуратуры с поиска мелких, я прошу прощения, мелких блох заняться принципиальными вещами.

Вместе с тем мы глубоко убеждены, что нужно и перестроить вчастности работу органов Прокуратуры с Верховной Радой и с депутатами, с нашими запросами. Потому что если с Генеральной прокуратурой мы находим в каких составляющих еще общий язык и прорабатываем вопросы, то, к сожалению, ниже уровнем зачастую мы получаем только отписки.

Ну, и последнее, уже обращение к залу. Мы предлагаем все-таки проблему назначения Генерального прокурора вывести в разговор о назначении того, кто соответствует этой должности, а не устраивать политические дрязги, а уж тем более не вытаскивать, извините, ведра з грязью и поливать один одного, рассказывая о своей заботе об этом государстве, а по факту добиваясь своих политических интересов. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба, будь ласка.

11:30:43

БУЛЬБА С.С.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Відразу скажу, фракція Соціалістичної партії України не має жодних застережень щодо професійних якостей і рівня професійності кандидата на посаду Генерального прокурора Васильєва Геннадія Андрійовича. Але у даному випадку нас турбує інше. Чи не стане він, як і його попередники, у тому числі Піскун, жертвою обставин заручником існуючої системи влади.

Звільнивши Піскуна з порушенням закону Президент вкотре продемонстрував своє ставлення до Конституції, продемонстрував хто в домі хазяїн.

Так от, чи вистачить у Геннадія Андрійовича мужності, щоб у відповідності з Конституцією здійснювати функції нагляду за додержанням законів, функції захисту інтересів громадян України? Про це йшла мова на засіданні фракції СПУ у присутності Геннадія Андрійовича.

Вистачить мужності, принциповості, розуміння своєї ролі в боротьбі за верховенство права і законів? Як мовиться, слава і хвала.

Я думаю, що навряд чи хто зараз не розуміє, що він буде обраний. І першим, на мій погляд, кроком в цьому напрямку, як говориться, лакмусовим папером буде його визначення і ставлення щодо резонансних злочинів в нашій державі, стосовно справи Гонгадзе, стосовно інших справ, про які вже давним-давно треба повідомити конкретні остаточні рішення громадськості.

В іншому випадку він стане розмінною монетою в недостойних іграх Кучми і його криміналізованого, олігархічного оточення, як це сталося з Піскуном, за якого, до речі, соціалісти не голосували і тому не можуть нести жодної відповідальності за його дії і за стан законності в державності, спричинений його бездіяльністю.

Остаточне рішення фракція Соціалістичної партії України прийматиме напередодні голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

З місця, будь ласка.

11:33:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Я попросив одну хвилину, тому що наш час вже вичерпується.

А я хотів би сказати, що мені як представнику індустріального Запоріжжя імпонує те, що на посаді Генерального прокурора у нашій державі буде людина, котра свою кар'єру починала в легендарному Донецьку краї на посаді робітника. І працюючи спільно з Геннадієм Андрійовичем в "Трудовій Україні", в групі "Трудова Україна", я бачив його і принциповість, і професійність. І можу сказати, що неодноразово саме він захищав законопроекти, які були спрямовані на підтримку вітчизняного товаровиробника. Тобто це буде Генеральний прокурор, який не відірваний від життя.

І ще одна риса, я хочу всіх попередити, риса, яка притаманна Васильєву: він не боїться відповідальності, тому він незручна людина. Якщо хтось сподівається, що зможе скористатися якимись своїми старими зв'язками, то він глибоко помиляється. Це людина високопринципова.

І хочу вам побажати, Геннадій Андрійович. Ви менше слухайте тут провокаційні виступи тих, які не мають права рота розкривати в цьому залі, бо в них за душею одна злоба, вони сіють розбрат і ненависть між людьми. А надії директорського корпусу на дотримання правопорядку на півдні і сході України, це той директорський корпус, який його знає, повністю покладені на вас. І я вам бажаю успіхів у вашій, щиро скажу, дуже невдячній, але абсолютно потрібній роботі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк, будь ласка. І завершуємо.

11:34:52

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний головуючий, шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги. Вперше ми затверджуємо на цій посаді людину, яка має високий професійний рівень. Досвід парламентської діяльності, людина, яка підтвердила своє намагання зміцнити законність та правопорядок в державі.

Фракція "Регіони України" одностайно підтримує кандидатуру Геннадія Андрійовича Васильєва і націлює на рішучу боротьбу зі злочинністю і корупцією нас усіх.

Роль і місце прокуратури на сучасному етапі розвитку правової держави дуже велике. І я хотів би відповісти шановному народному депутату Стретовичу. Коли ви стоїте на захисті свого лідера від звинувачень і розповсюдження інформації окремих інтернет-видань, а потім використовуєте те ж інформаційне джерело, обвинувачуючи інших, це, шановний, подвійні стандарти. І в підтримці Піскуна були і голоси "Нашої України". Тому я вас закликаю: давайте спільно будемо виправляти ту помилку, яку разом допустили.

І наостаннє. Шановні колеги, на будинку Верховного суду в Сполучених Штатах у Вашингтоні є такі слова: "Рівне правосуддя перед законом". Я хочу, Геннадій Андрійович, щоб ви своїми руками вписали на будинку Генеральної прокуратури: "Рівна відповідальність перед законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершене і я прошу, Геннадій Андрійович, будь ласка.

ВАСИЛЬЄВ Г.А. Декілька заключних слів.

Я ще раз хочу сказати: образи, приниження - це вже ввійшло в норму фракції "Наша Україна". В норму!

Що стосується тієї образливої статті, про яку ви тут казали, Володимире Миколайовичу, є позов до суду і я все зроблю, щоб ця справа була розглянута.

Рекомендую і вашому лідеру поступати таким же чином, а не влаштовувати тут у Верховній Раді гармидер. Дякую за увагу. Спасибі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Репліка. Стретовича, будь ласка, з місця, і завершуємо.

11:37:11

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний головуючий, шановний Геннадій Андрійович. Якщо там написана неправда, то скажіть мені, будь ласка, чому після двох публікацій із приписом "окончание следует" наступного дня сайт КРІПО.Україна.Юей закритий для поширення серед розповсюджувачів. Рішення суду для цього є? Немає. Тому що, як каже народ: "Правда в очі коле".

А те, що ви не відповіли на моє запитання: "так", чи "ні" - викрило вас абсолютно достатньо. "Розумному - достатньо" - сказали латиняни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд цього питання завершено, будемо голосувати в сесійному режимі. Переходимо до наступного питання. Будь ласка, Геннадій Андрійович.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступне питання - інформація Голови Фонду державного майна України щодо реалізації політики приватизації стратегічно важливих промислових об'єктів.

Доповідає Голова Фонду державного майна України - Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати. Одним із ініціаторів винесення сьогоднішнього питання на розгляд Верховної Ради був Голова Комітету Верховної Ради Юрій Михайлович Єхануров. Це питання уже попередньо розглядалося на спільному засіданні комітету промислової політики та Контрольної комісії з приватизації. І ними були запропоновані і формат, і структура мого виступу на Верховній Раді.

З самого початку приватизаційних процесів особлива увага приділялася Фондом державного майна та його регіональними відділеннями до приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки.

Перелік стратегічних підприємств затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2000 року та постійно корегується шляхом внесення змін та доповнень до цього документу. Критерії, за якими підприємства до таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або займають монопольне становище на загальнодержавному ринку товарів, робіт, послуг визначено постановою уряду від 15.05.2003 року. Станом на 01.11.2003 року цей перелік включає 1098 підприємств.

Особливості приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на сьогодні продовжують визначатися державною програмою приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до прийняття нової програми приватизації. Зокрема, згідно з програмою рішення про ............... підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, приймається за погодженням з Кабінетом Міністрів України ( пункт 24-ий). Умови приватизації тих підприємств підлягають погодженню з урядом ( пункт 38-ий програми). Для учасників конкурсу відкритих торгів з продажу контрольного пакету акцій фондом можуть встановлюватися кваліфікаційні вимоги, які відповідають цілям та пріоритетам приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. При цьому покупцем контрольного пакета акцій (це записано у 59-му пункті програми приватизації, яка була проголосована і підтримана Верховною Радою, діє, як закон) може бути тільки промисловий інвестор. Відповідно до пункту 11-го програми промисловим інвестором визначається вітчизняний чи іноземний інвестор або їх об'єднання, які заінтересовані у збереженні частки підприємства на ринку відповідного продукту та не менше трьох років виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги аналогічно основній продукції, роботам, послугам підприємства, що приватизується або споживають в основному виробництві продукцію, роботи, послуги такого підприємства чи виробляють продукцію, роботи послуги, яка використовується в основному виробництві, підприємстві, що приватизується, як основна сировина? Чи здійснюють безпосередній контроль на таких підприємствах не менш одного року? Промисловим інвестором не може бути компанія, зареєстрована в ... зоні, я привів цитату з Програми приватизації, яка діє як закон.

Складність та неоднозначність наведеного вище визначення промислового інвестора в тому, що це суттєво обмежує з одного боку участь потенційних покупців в приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Хоча з іншого боку, воно в більшій мірі гарантує прихід інвестора на підприємство такого, який забезпечує перспективу розвитку цього підприємства.

В проекті нової редакції програми приватизації поняття промислового інвестора скасоване, що значно розширює конкуренцію в процесі приватизації та зменшує чисельність спорів та судових позивів. На жаль, проект нової програми приватизації не був підтриманий Верховною Радою і в першому читанні, зараз він переробляється з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів. При чому, ми запросили представників Профільного комітету Верховної Ради з економічної політики та контрольної комісії з приватизації для участі у доопрацюванні проекту нової програми приватизації і зараз ці представники цих комітетів і контрольної комісії, разом з представниками і урядом, Фонду держмайна приймають активну участь у доопрацюванні нової редакції програми приватизації з урахуванням зауважень і пропозицій, які були висказані в залі. І я сподіваюсь, що ця програма буде прийнята.

Я ще раз наголошую, що і при доопрацюванні категорія промислового інвестора в новій редакції знята. Це відповідає практично позиції більшості Верховної Ради, більшості депутатів Верховної Ради.

Ще одна теза. Згідно з діючим законодавством, до складу конкурсних комісій з приватизації, стратегічних об'єктів входять тільки два представника Фонду держмайна, а інші - це представники Мінекономіки, комісії з цінних паперів, галузевих міністерств, Облдержадміністрації, місцевих органів влади та правоохоронних органів СБУ та МВС.

Ну, і тепер, як мені і пропонували на спільному засіданні Комітету Верховної Ради з промислової політики і контрольної комісії, я зупинюся на окремих об'єктах. Перше це інформація про ДАК "Укррудпром". Холдінгові та державні акціонерні компанії своїй більшості були створені у процесі реорганізації структури органів центральної виконавчої влади. З точки зору Фонду державного майна це є штучні управлінські структури, які здебільше мають бути реорганізовані шляхом виділення з їх статутних фонді пакетів акцій ......... для подальшої їх приватизації. Але для розгляду та прийняття конкретних рішень по кожній компанії урядом створена міжвідомча робоча група з питань приватизації підприємств та ефективного управління корпоративними правами, яка визначає доцільність фукнціонування або ліквідації, або приватизації цих компаній. На сьогодні під головуванням міністра економіки.

Так "Укррудпром" має особливий статус та значний вплив у сфері діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу. Це питання потребує прийняття дуже виваженого рішення.

Стратегія фонду майна полягає приватизація компанії єдиним пакетом. При цьому продаж державного пакету вітчизняним покупцям може бути здійснене шляхом створення інвестиційного ..........., консорціуму покупців акцій ДАК "Укррудпром". І дійсно справа полягає в тому, що після приватизації цього об'єкта потрібно буде розв'язувати цілий комплекс проблем, соціальних проблем регіону, екологічних проблем регіону. І в цьому разі, на наш погляд, дійсно це найбільш оптимальне рішення, коли буде єдиний інвестор, який буде спроможний не тільки інвестувати і забезпечувати перспективу розвитку "Укррудпрому", але й вирішити цілий комплекс проблем як соціально-економічних, екологічних цього важливого регіону.

При всьому приватизацію компанії пропонується здійснити за окремим законом після прийняття Верховною Радою України Кодексу про надра та упорядкування законодавчої бази в частині землекористування та охорони довкілля.

Стосовно зосередження контролю з боку Фонду держмайна за здійсненням корпоративного управління у ДАК "Укррудпром" це у першу чергу пояснюється передачею значних державних активів до її статутного фонду, втрата контролю за управлінням якими може призвести до великих збитків.

Друге підприємство - це щодо приватизації Криворожського державного гірнометалургійного комбінату "Криворіжсталь". Криворіжський державний гірнометалургійний комбінат "Криворіжсталь" на сьогодні є виключно державним підприємством, яке підпорядковано Мінпромполітики України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від шостого серпня 2003 року про затвердження плану графіку, проект приватизаційної підготовки Криворіжського державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" затверджено план-графік - проект приватизаційної підготовки.

Відповідно до вказаного розпорядження спеціалістами мінпромполітики розроблено план - проект приватизаційної підготовки підприємства. Зокрема цей план передбачає у першу чергу реалізацію заходів з передачі об'єктів соціально-побутової сфери та житла у комунальну власність територіальної

громади, реалізацію заходів з передачі об'єктів соціальної сфери органам приватизації для подальшого продажу, підготовка рішення про дострокове погашення заборгованості по іноземним кредитам, що наданні під гарантії уряду, рішення питання про повернення заборгованості державі по ПДВ, здійснення заходів по вилученню списаної безнадійної дебіторської заборгованості та інше.

На даний час рішення про приватизацію Криворіжського державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" не приймалося. Рішення щодо форми продажу та термінах продажу може бути прийняте урядом, виходячи із конкретної економічної ситуації та необхідності наповнення Державного бюджету лише після завершення проекту приватизаційної підготовки, яка ще іде.

Остання теза у виступі щодо виконання плану надходжень коштів від приватизації до Державного бюджету. У цьому році Фонд державного майна достроково виконав піврічний план надходжень, достроково виконав план за дев'ять місяців. Зараз ми успішно виконали план за десять місяців. Від приватизації отримано до Державного бюджету 1 млрд. 800 млн. гривень при плані 2 млрд. 100. Є повна впевненість, що план надходжень коштів від приватизації до Держбюджету в цьому році буде успішно виконаний. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Будь ласка, запишіться.

Висвітліть, будь ласка. Василь Надрага. Наступний - Цушко.

11:48:44

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Михаил Васильевич, мы, когда обсуждаем тему приватизации, мы постоянно говорим, что это пойдет на пользу экономики, это пойдет на пользу производства и все остальное. Меня интересует один вопрос и в данном случае по "Криворожстали". Мой коллега высказывал, и не один, сомнения, что в данном случае мы можем говорить о том, что этот пойдет на пользу той территории, где это находится, тому трудовому коллективу.

Отсюда вопрос. Каким образом, интересы трудового коллектива, местного населения, социально-бытовых всех учреждений учитывается при том, что мы с вами занимаемся здесь приватизацией?

Не получается ли по факту, что мы с вами делаем то, после чего территория начинает вымирать, трудовой коллектив сокращаться и дальше, дальше, дальше? Спасибо.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Как раз при приватизации стратегических объектов мы и пытаемся привлечь на предприятия инвесторов, которые заинтересованы и в перспективе развития предприятия, и в решении целого ряда проблем, связанных с регионом, в котором расположено данное предприятие.

Прежде всего это проблема занятости. А проблема занятости, она связана, конечно, с работой предприятия, с его техническим обновлением, перевооружением и с увеличением реализации продукции на рынках.

Поэтому я могу привести ряд примеров там, где стратегические объекты были реализованы, где, действительно, и конкретные трудовые коллективы, и конкретные регионы получили пользу от этого. Тот же завод "Океан", где нашла голландская структура, судостроительный, где и зарплата поднялась, и люди трудоустроены, и перспектива работы на несколько лет просматривается.

Тот же завод "Линос", где, к стати, было заседание комитета Верховной Рады, я присутствовал, где мы прямо были на заводе и конкретно спрашивали людей что им дала приватизация. Я первый вопрос задал: "Какая зарплата у вас?" Зарплата средняя - свыше двух сот долларов, где людям обеспечивается, потихоньку строится жилье, люди участвуют, где предприятие принимает и финансирование отдыха, и так далее.

Конечно, такие объекты, это приход такого инвестора идет на пользу и предприятию, и региону.

Поэтому как раз вот и стоит задача, чтобы в процессе приватизации во главе угла ставились не деньги, не поступление денег в бюджет, а именно приход того инвестора, который обеспечит перспективу предприятию, перспективу трудовому коллективу и региону.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу, будь ласка, більш стисло відповідайте на запитання. Дуже багато записалося.

Віталій Якович Шибко, будь ласка. Шибко, будь ласка, мікрофон Шибко.

11:51:29

ШИБКО В.Я.

Шибко, фракция Социалистической партии Украины.

Михаил Васильевич, я хочу все-таки послушать от вас мотивацию, вот, иногда такой настойчивости в приватизации стратегических объектов. я понимаю, если это продается за деньги, как это сделалось, допустим, в Венгрии. И об этом наша фракция неоднократно уже говорила: бюджет от этого получил, не было этой дисперсии, разброса этих пакетов акций среди людей, потом которые не получают дивиденды и так далее. Но это всегда речь шла о те объектах, которые не работают, которые лежат.

Но если сегодня ставится принципиальный вопрос о том, чтобы объект, который дает в бюджет деньги, такие, например, как "Криворожсталь" и другие, все равно сломать ту ситуацию, которая там существует и отдать. Ну, хорошо, вот Мариупольский приватизировали. От этого бюджет потерял. Так есть ли сегодня вообще какая-то стратегия в фонде, с тем чтобы сказать, что, да, этот объект приватизируется, и даже при наличии какой-то прибыли, потому что там не обновляются фонды, потому что там будущее уже такое, что не совсем благополучное и так далее? Есть ли такое видение по каждому предприятию стратегического направления, которое даже работает и дает сегодня деньги в бюджет? Спасибо вам.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Абсолютно. Дело в том, что я могу пример привести, когда у меня вчера было два руководителя государственных предприятий, которые уже банкроты, но, к сожалению, на приватизацию их не выпускают. А раз не выпускают на приватизацию, практически за инвестиции частные не могут зайти, а у государства денег нет.

Поэтому, что касается тех предприятий, где мы видим, что они работают неприбыльно, которые, ну, ограничены в собственных инвестиционных ресурсах, там решение однозначное и стратегия однозначная: чем раньше мы заведем частного инвестора, тем быстрее предприятие выйдет на более эффективный уровень работы, на более высокий уровень работы и станет более конкурентноспособным.

Что касается тех предприятий, которые работают, действительно, с большой прибылью, это уже вопрос связан чисто с экономической безопасностью за государство и оно должно приниматься на уровне правительства. Но нужно учитывать и то, что мы должны учитывать конечно и бюджет. Если мы вписываем в государственный бюджет на поступление денег от приватизации и провал надходжень приведет к провалу финансирования, в том числе и социальных статей, значит мы должны думать о последствиях. Тогда не надо записывать доходную часть бюджета, солидные суммы. И тогда не надо и не будет необходимости выставлять те предприятия, где можно получить значительные сумы поступлений.

Но еще раз повторяю: по крупным, по серьезным объектам, вы же видите, никакой спешки нет.

Был принят Закон по приватизации Укртелекома уже год или два назад. Но поскольку конъюнктура рынков сегодня против нас, она не гарантирует эффективной продажи и мы не спешим продавать и пока не продаем этот объект.

Здесь, так сказать, ошибки при приватизации таких объектов, они чреваты в целом для национальной безопасности страны.

Поэтому спешки при таких объектах при приватизации нет и не будет и это будет вываженое решение уряду. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Кириченко від комісії по приватизації, будь ласка.

11:54:50

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Людмила Кириченко, Луганская область, фракция "Регионы Украины".

Михаил Васильевич, выслушав вашу информацию, я хочу обратить внимание нас всех на то, что прежде всего, когда мы хотим заслушать Фонд державного майна, по таким важным вопросам, как приватизация, особенно стратегических объектов, наверное, в первую очередь, мы вместе с вами должны заслушивать и Министерство экономики. Потому что как раз таки в вашей информации прежде всего говорится о том, что Министерство экономики является инициатором продажи таких крупных объектов. И они должны объяснять позицию - почему именно они приводят к таким решениям.

Вы знаете, у нас на контрольной комиссии по вопросам приватизации, мы рассматривали очень серьезно вопрос, как приватизации Укррудпрома, так и Криворожского металлургического комбината. И вот по приватизации Укррудпрома стоял вопрос о том, что где же делись акции государственные, которые ушли. То есть было 50 процентов за государством, а осталось 43. И я считаю, что до тех пор, пока, и мы обращались в Генпрокуратуру, пока все-таки этот вопрос не выяснится о приватизации Укррудпрома рано говорить. Почему? Потому что тот закон, который сегодня есть у Верховной Раде, в основном повторяет все те законодательные акты, которые существуют сегодня, и по которым идет приватизация. Но самое главное в этом законе - это, чтобы законно, через закон утвердить 43 процента. Это самое главное. Вообще, в принципе, и закона не надо. Ведь все законы построены ради этой строчки о том, что там 43 процента. И 43 процента мы продаем.

Я бы хотела, чтобы вы, как Фонд державного майна, все-таки, вы знаете, в законодательную, так сказать, вмешивались или инициировали, больше участия принимали в таком законотворчем процессе, как принятие таких законов, и свою позицию тоже отражали. Я хочу услышать ваше мнение по этому вопросу. Спасибо.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Спасибо большое. Но это речь идет о приватизации Укртатнафты, 43 процента, а не Укррудпрома. Укртатнафты, да.

Поэтому я уже с этой трибуны повторял, говорил и еще раз хочу повторить, что у нас самый мудрый парламент в мире, он всегда принимает самые правильные решения. Я думаю, и здесь он тоже не ошибется. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Від комітету доповідає Бастрига Іван Михайлович, будь ласка.

Будь ласка, мікрофон Гірника, у нього щось є по процедурі, щось не там ми робимо.

11:57:28

ГІРНИК Є.О.

Геннадію Андрійовичу, ніби все робиться правильно, але справа в обговоренні полягає у тому, що дуже багато часу тратиться на відповіді. І в результаті депутати, не перевершуючи свій регламент, не мають можливості обговорити і задати запитання. Я просив би все-таки якось розділяти час запитань і час відповідей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж звертаю на це увагу, щоб відповіді були стислими. Будь ласка, Іване Михайловичу.

11:58:02

БАСТРИГА І.М.

Уважаемый Геннадий Васильевич! Уважаемые коллеги! Вопрос, который сегодня мы рассматриваем в сессионном зале (очень жаль, конечно, что мало депутатов), но это вопрос очень, очень важный для нашего государства, потому как, чего там греха таить, мы не видим эффективности от продажи во многих случаях таких стратегических объектов, о которых сегодня говорил Михаил Васильевич.

На совместном заседании нашей Специальной комиссии по приватизации и Комитета по промышленной политике вопрос Кривбасса, Криворожстали и Укррудпрома рассматривался очень тщательно. И могу для вас коллеги сказать, что мы подошли, я считаю, конструктивно и сегодня вот Людмила Федоровна, член комиссии нашей говорит, что рано сегодня говорить, мы не готовы к тому, чтобы этих два объекта пустить в приватизацию.

Во-первых. Почему? Даже сегодня стопроцентное государственное предприятие Криворожсталь при реализации продукции не государственными структурами, а частными структурами, не знаем, почему это так, тем не менее, Криворожсталь дает прибыль в течение года больше 1 млрд. Какая необходимость?

Дальше. Что мы совершили? Мы приватизировали кое-какие рудники, мы приватизировали те рудники, вернее те рудники, вернее вывели из состава Укррудпрома те рудники, которые являются хвостами. То есть, работают, повесили на бюджет откачку воды и т.д.

Поэтому, просьба нас, депутатов, и мы будем на этом настаивать, Михаил Васильевич, вернуть нужно в единый комплекс эти рудники и выставлять, когда мы будем готовы целым пакетом. Поэтому, просьба нашего комитета однозначна, мы решение приняли, что воздержаться пока от, то есть, не включать в список предприятий, которые подлежат приватизации в будущем году Криворожсталь и Укррудпром. Спасибо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Михайловичу, може запитання до вас будуть? Будь ласка! Шановні колеги! Я прошу записатись, якщо запитання є. Висвітіть, будь ласка, Юрій Кармазін, наступний Миримський.

З процедури одну хвилинку Юрій Анатолійович. З процедури, Василь Васильович, будь ласка.

12:00:47

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Геннадію Андрійовичу.

Я хотел бы уточнить, как у нас готовится, вопрос. Посмотрите, в повестке дня написано, что информация головы Фонду державного майна України щодо реалізації політики приватизації ................. важливих промислових об'єктів. Доповідає голова Фонду державного майна України Чечетов Михайло Васильович. Геннадий Андреевич, никакого нет Комитета по промышленной политике, нет Головного комитета экономической политики. Здесь даже не указано в нашей повестке дня, которая есть. Как же мы тогда проводим заседание? Я бы просил более уважно готовить вот эти материалы, для того, чтобы было понятно, кто доповидает, кто готовится. Тем более провидный комитет по цьому питанню, по Фонду державного майна у нас Комітет економічної політики. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І все ж, які запитання? Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович.

12:01:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Геннадію Андрійовичу. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Я хотів би запитати, як комітет, я підтримую рішення щодо "Укрудпрому", "Криворіжсталі". Але я думаю, що треба підтримувати рішення і по "Укртатнафті". І як комітет відноситься до того, що такий завод, як припортовий завод в Южному зараз ставиться питання про приватизацію. Стратегічніше нього я не знаю ще яке підприємство є в державі, яке да весь час прибуток в державі, яке принесло і багато і негативних наслідків в силу своїх технологій, що там загрязнення і так далі. І як відноситься сьогодні комітет до того, що група компаній, які виділені із колишнього ЧМПА "Бласко" завдяки таємному постанові уряду нашого, яка зараз знаходиться в керівництві ............, продає судно за судном, не даючи ні одної копійки в Державний бюджет і в доходну зараз частину нічого не вставлено. Як ви до цих питань відноситеся? Дякую вам.

БАСТРИГА І.М. Во-первых, мы когда проводили совместное заседание, это практически было у нас второе совместное заседание специальной комиссии Комитета по промышленной политике, и приняли решение с тем, чтобы все объекты, которые являются стратегически важными для государства, правильно вот вы подчеркиваете, предыдущий выступающий, чтобы проводить, рассматривать все это дело совместно два-три комитета, чтобы совместно проводить заседания. И могу сказать, что на контроле нашей комиссии, мы рассматривали и "Укртатнафты", и в решении, которое, к сожалению, мы еще в сессионный зал не дали, оно сегодня только подписано будет, там предусматривается включить в перечень объектов, которые не подлежат приватизации, этот объект, о котором мы говорили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Миримський. Пішли далі.

12:04:01

МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.

Попрошу слово передать депутату, Демехину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Демьохін.

12:04:10

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Иван Михайлович, у меня не столько к вам вопрос, сколько был вопрос вообще к процедуре рассмотрения. Мы действительно являемся главным комитетом - комитет экономической политики - в вопросах приватизации, в том числе стратегически важных объектов. В первую очередь.

К большому сожалению, предварительно уважаемый Михаил Васильевич в комитете такую информацию не докладывал, вопросы мы не обсуждали. Мне подсказывают, что было совместное заседание, я не знаю, у нас очень хорошие отношения с комитетом промполитики, но у нас, в комитете, этот вопрос не рассматривался.

И сегодня слово представителю нашего комитета тоже не представляется. Вообще, очень удивительно, что даже в регламенте нет спивдоповиди. Важнейший вопрос, и мы его очень халатно рассматриваем.

Что же касается вообще стратегических объектов, я бы хотел задать вопрос, но не вам, Иван Михайлович, - почему мы не имеем информации о том, расторгнуты ли договора на управление ряда объектов металлургических комбинатов частными структурами? Рассмотрен ли вопрос нанесения убытков за время управления государственными пакетами? И какие вообще меры приняты в этом направлении? Спасибо.

БАСТРИГА І.М. Я понимаю, этот вопрос не мне? Но мы проводили совместное заседание комитета промышленной политики и Спекциальной контрольной комиссии. Мы практиковали это уже два раза.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко Віталій Якович, будь ласка.

12:05:53

ШИБКО В.Я.

Шибко, фракция Социалистической партии Украины.

Вот все время сегодня называют представителем главного комитета. Скажите, в этом главном комитете есть такое понимание: что значит "стратегический объект"? И если есть такое понимание, то какие объекты включаются в понятие "стратегические"? И есть там какая-то перспектива, что эти стратегические объекты будут приватизироваться, не будут? По каким критериям и так далее? То есть, комитет наработал эти критерии, которые можно бы выставлять оппонентам Фонда майна, если он даже на чем-то настаивает?

БАСТРИГА І.М. К сожалению, нет таких критериев, которые определяли бы, но просто берется на слух как бы от той реализации, от того дохода, который дает тот или иной объект. Критерия конкретного нету, к сожалению. Очевидно, надо его делать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Черняк.

12:06:48

ЧЕРНЯК В.К. Дійсно, не існує критерію визначення стратегічних підприємств, але не тільки це. Крім того, не існує чіткої структури, чітко визначеної процедури, прозорої процедури включення стратегічних підприємств до списку об'єктів, що приватизуються. І тут може бути багато сваволі всілякої. Яким чином, ви вважаєте, потрібно врегулювати цей процес, щоб попадали ті об'єкти, які дійсно можна, а не ті, яких не можна туди включати, і щоб ми весь час тут не боролися проти того, що туди ті об'єкти включать. Треба, щоб була процедура визначення. Дякую.

БАСТРИГА І.М. Ну, очевидно, мы ж проводили парламентские слушания вообще по приватизации, достаточно они бурно проходили. И мы видим, что те доли акций, которые находятся в корпоративном управлении у государства, практически эффекта никакого не дают, государство никак не влияет на работу приватизированных предприятий. Поэтому нужно законодательно, законодательно принять нам решение с тем, чтобы то ли во время приватизации мы оговаривали условия такие, которые бы были приняты и обязывали нового собственника то ли не снижать уровень прибыли, не снижать уровень рентабельности и так далее, и так далее. То есть, в сессионном зале нам нужно принять серьезный документ. Этот документ должен совершенствовать наше законодательное, наш закон по работе и государственное, как то, влияние или государственный надзор за работой приватизированных предприятий. Потому как статистика дохода поступления в бюджет от работы приватизированных предприятий говорит о том, что эта цифра очень мизерная, она составляет всего за 2002 год около 4 процентов, за счет чего мы будем иметь тот бюджет, к которому мы стремимся, чтобы закрыть нужды государства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Від Комітету з питань економічної політики хтось є у нас? Від комітету є хтось уповноважений, щоб виступати з цього питання?

Що стосується... А, добре, будь ласка.

12:09:34

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна", Комітет з питань економічної політики, власності та інвестицій.

Шановні колеги, дійсно, ми розглядаємо сьогодні дуже важливе питання, надзвичайної ваги. І не хотілось би, щоб ми це робити похапцем, а щоб ми визначилися стосовно того, якою повинна бути наша стратегія і наша тактика в цьому питанні.

В зв'язку з цим я хотів би звернути вашу увагу на 4 аспекти проблеми приватизації стратегічних об'єктів, які є зараз найбільш гострими гранями цієї проблеми.

Перший: це відсутність надійних об'єктивних критеріїв визначення поняття "стратегічний об'єкт". Ну, крім того, що цей об'єкт має народногосподарське значення, можна довільно включати чи не включати в це поняття підприємства. Я думаю, що це концептуальне питання, але воно дуже, і теоретичне, але дуже важливе практичне питання, і ми з ним постійно стикаємо на практиці.

Крім того, не існує чітко визначеної прозорої процедури включення стратегічних об'єктів до переліку тих об'єктів, що приватизуються. І ми кожного разу тут дивуємося, обурюємося чому той чи інший об'єкт попав у список. Протестуємо, боремося за виключення. Якби була чітко визначена, прозора процедура, то не виникало б цих проблем.

Другий аспект - це приватизація стратегічних об'єктів за безцінь. Тобто ці підприємства доводяться до штучного банкрутства певними групами фінансово-політичними, адміністраціями місцевими, і не тільки місцевими і передають певним людям, олігархам часто, ці об'єкти за безцінь.

Надходжень до бюджету практично не існує. Більше того, виявляється, що цінові власники не є ефективними власниками. Уже було б півбіди, хоч би ми вже віддали їм за безцінь, але вони ефективно господарювали. Але й цього немає. От така проблема.

Третя проблема. Нові власники не дотримуються умов, під які вони приватизували. Фонд майна виписує умови, під які приватизуються об'єкти. Виявляється, що нові власники цих умов не дотримуються і тут повинен спрацьовувати механізм реприватизації, якщо вони не дотримуються умов. Цього також у нас немає.

І, нарешті, четвертий аспект - стратегічні об’єкти потрібно приватизувати. На основі спеціально прийнятих законів. Можливо, найважливіший з них - тільки спеціальний закон під контролем Верховної Ради, Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації і приватизувати їх під інвестиційні проекти і програми їх подальшого розвитку. Тільки тоді ми можемо, як кажуть, бути впевненими, що об'єкти будуть після приватизації працювати, а не розбазарюватися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може запитання будуть? Немає? Сідайте, будь ласка.

Скажіть, будь ласка, від спеціальної Контрольної комісії з питань приватизації хтось буде висловлюватися? Ні? Спасибі. Розгляд питання завершено. Це інформація. Ми не обговорюємо її.

Переходимо наступного. Проект Закону про передачу колекції образотворчого мистецтва у державну власність. Доповідає заступник голови Національного банку України Кротюк Володимир Леонідович, будь ласка.

КРОТЮК В.Л.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується внесений Національним банком проект Закону України про передачу колекції образотворчого мистецтва у державну власність, яким передбачається врегулювати питання правового статусу колекції образотворчого мистецтва акціонерного товариства "Градобанк", яке відповідно до рішення суду визнано банкрутом.

На сьогодні колекція нараховує 771 екземпляр творів образотворчого мистецтва, за оцінкою експертної комісії у складі провідних мистецтвознавців України вартість колекції становить 5 мільйонів 176 тисяч 650 доларів США. Ця колекція була передана у заставу Національного банку України в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 4 червня 1996 року, згідно з яким Національний банк надав "Градобанку" кредит у сумі 500 мільярдів карбованців. З врахуванням відсотків сума заборгованості "Градобанку" перед Національним банком на сьогодні становить 9 мільйонів 497 тисяч 72 гривні. У зв'язку з неповерненням "Градобанком" кредиту у відповідності з рішенням суду Національний банк розпочав реалізацію зазначеної колекції через аукціон. Проте, постановою Верховної Ради України від 8 грудня 1998 року продаж колекції був заборонений. Подальшою постановою Верховної Ради від 24 травня 2001 року колекція визнана національним надбанням, що не підлягає продажу та віднесена до державної частини музейного фонду України.

Відповідно до цієї постанови Верховна Рада погодилася з пропозицією про зарахування до Державного бюджету України в рамках майбутніх платежів витрат Національного банку України пов'язаних з передачею колекції, а сама колекція підлягала передачі до Національного художнього музею міста Києва.

Проте, до цього часу положення цієї постанови не реалізовані. Оскільки, законом про державний бюджет на 2002-2003 роки, а також проектом закону про державний бюджет на 2004 рік не передбачені відповідні кошти для відшкодування Національним банком заборгованості "Градобанку", а колекція, оскільки, не вирішені питання погашення заборгованості, на цей час знаходиться в Національному банку де створені всі належні умови для її зберігання.

Зважаючи на те, що відповідно до норм статті 92 Конституції України, питання власності визначається виключно законами України, Національний банк пропонує прийняти закон, який дасть можливість визнати право власності держави на колекцію образотворчого мистецтва АТ "Градобанк", визнати її національним культурним надбанням і передати на зберігання до Національного банку України.

Пропонується також передбачити в державному бюджеті на 2004 рік видатки у розмірі 9 млн.497 грн. на відшкодування заборгованості Акціонерного Товариства "Градобанк" перед Національним банком України. Законопроект підтриманий в цілому Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України і відповідно до названого висновку, він може бути прийнятий за основу. Прийняття цього закону дозволить належним чином вирішити питання збереження колекції для держави і народу та створить належну правову базу для погашення заборгованості "Градобанку" перед Національним банком України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка, запишіться. Висвітіть, будь ласка. Євген Гірник, наступний Калінчук.

12:17:36

ГІРНИК Є.О.

Шановний доповідачу, ваша доповідь викликає ряд запитань. По-перше, бюджет 2004 року сформований на законодавчій базі, яка мала бути прийняти до 1 липня поточного року. Ви пропонуєте нову законодавчу базу і зразу навантажуєте бюджет сумою у 9 млн.грн. Наскільки це відповідає бюджетному кодексу, в принципі, не відповідає?

По-друге. Запитання, яке походження цієї колекції? Чому саме державний бюджет має її викуповувати за борги "Градобанку"? І взагалі звідки взялося банкротство і борги "Градобанку", що їх має погашати Державний бюджет України. Дякую.

КРОТЮК В.Л. Дякую. На перше питання. Що стосується строку подання законопроекту, то ми його подали ще 12 березня цього року. І крім того перед розглядом Закону про бюджет ми вносили пропозицію і в Кабінеті Міністрів, і в Верховній Раді про те, щоб ця стаття кошторису була передбачена. Оскільки зараз готується проект закону для розгляду в другому читанні, на наш погляд, можна врахувати це питання.

Що стосується походження колекції "Градобанку", то я вже говорив і ще раз повторю, що за рішенням суду Національний банк мав здійснювати реалізацію цієї колекції, яка була в заставі Національного банку, оскільки "Градобанк" не повернув наданий йому кредит. У зв'язку з тим, що спочатку була постанова про заборону продажу колекції і потім про визнання колекції національним надбанням, ми не змогли вирішити питання, щоб закрити цей актив у балансі Національному банку. Тому зараз пропонується прийняти закон про визнання цієї колекції національним надбанням, повернути, передбачити у бюджеті кошти, щоб закрити актив Національного банку, і ці кошти відразу ж після повернення будуть перераховані до Державного бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Леонідовичу, більш стисло, будь ласка. Василь Калінчук.

12:20:09

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Геннадію Андрійовичу. Шановний Володимире Леонідовичу, ви знаєте мабуть, а може не знаєте, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться альтернативний до даного законопроект, внесений народними депутатами України ................... А чи не думали ви, чи не розглядали ви можливість об'єднання цих законопроектів, щоб ми не розглядали два законопроекти одночасно і не ставили на голосування одночасно два законопроекти. Дякую за відповідь.

КРОТЮК В.Л. Дякую. Я вважаю, що і закон Національного банку, і закон, який внесений народним депутатом, вони, мета одинакова, їх можна розглядати разом. Але, мабуть, цього, не знаю, як вирішить Верховна Рада, тому що поруч з цим законопроектом поданий ще проект постанови народними депутатами Заклунної-Мироненко про неприйнятність проекту закону, який вніс Національний банк.

Хоча, я ще раз підкреслюю, предмет регулювання цього закону одинаковий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін.

12:21:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

У мене до вас таке прохання - все ж таки стисло подати ваше бачення щодо тих розбіжностей, які є в законопроекті, поданому Національним банком і народним депутатом? І яким чином можна було б врегулювати взагалі ці розбіжності, якщо можна врегулювати. Дякую.

КРОТЮК В.Л. Дякую.

Перше. Мета законопроекту нашого і народного депутата - віднести колекцію образотворчого мистецтва до державної частини музейного фонду однаково.

Наступне. Кабінету Міністрів ми пропонуємо, щоб в законі про державний бюджет були передбачені кошти, якими можна було б закрити актив в балансі Національного банку. Оскільки Національний банк повинен це все прозоро робити, то повинні надійти гроші. І після цього закриється актив. І ці кошти, як перевищення доходів над видатками, будуть перераховані до державного бюджету.

Я навіть, ми не заперечували, щоб навіть було передбачено джерела, до яких ці кошти можна було б використати.

Народним депутатом Заклунною передбачається в статті п'ятій - Кабінету Міністрів до 1 вересня розробити механізм відшкодування Національного банку заборгованості. Ніякого механізму не потрібно. Потрібно рішення лише, передбачене законом про бюджет.

І ще законопроект народного депутата Заклунної передбачає Кабінету Міністрів передбачити в державному бюджеті на 2004 рік виділення коштів на завершання будівництва нового корпусу Національного художнього музею України. Це теж вимагає додаткових коштів для державного бюджету.

І ще одна розбіжність. Пропонується колекцію передати Національному художньому музею. Ми ж пропонуємо тимчасово передати, я підкреслюю, тимчасово передати до Національного банку. У зв'язку з чим? У зв'язку з чим? У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день музеї переповнені, запасники переповнені, і вона не може виставлятися для огляду. Коли буде збудований музей, який пропонується дотацію дати з бюджету статтею третьою законопроекту, будь ласка, хай музей забирає цю колекцію, яка буде визнана національним надбанням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В тому музеї багато іншого вже є. Час вичерпано, сідайте, будь ласка. Доповідає народний депутат України Заклунна-Мироненко Валерія Гаврилівна. Будь ласка.

12:24:20

ЗАКЛУННА-МИРОНЕНКО В.Г.

Я боюсь, что вы не совсем точны были в рассказах о том, какие цели преследует банк, потому что в вашем законе написано, что действительно признать эту коллекцию национальным достоянием, но на постоянное сохранение оставить в банке. Это в вашем законе такое написано.

Если можно, я тоже немножко вернусь к истории этого вопроса. Действительно, акционерное общество "Градобанк" с целью обеспечения исполнения обязательств, взятых перед Национальным банком Украины по кредитному договору, составленным с ним в 96-м году, передал банку Национальному под залог коллекцию изобразительного искусства. Национальный банк выделил пять миллионов гривен, коллекция, вот опись, тоже небольшая неточность, - 782 единицы и стоимость 5 млн. 152 тыс. 550 тыс. долларов, небольшая разница. Это все произошло в те времена.

В связи с тем, что "Градобанк" не смог обеспечить своих обязательств, был суд, и Национальный банк Украины принял решение через аукцион продать эту коллекцию. Почему-то он тогда продавал, а сегодня очень за нее бьется. И поэтому была остановлена продажа этой коллекции. И постановление Верховного Совета номер 2434 от 24 мая 2001 года запретило продажу и сделало эту коллекцию государственным достоянием и передала ее на сохранение в Художественный музей Украины. При возможности, как только будут достроены полезные площади для эксплуатации.

Но, учитывая высочайший уровень этой коллекции, в составе которой, помимо великих имен западных художников, скажем, как Шагал, как Кандинский, Пикассо, Ренуар, Сезанн, Модильяни, Дега, Тулуз Лотрек, Писсаро, Леже, Матисс, Дали, и миллион, огромное количество этих же имен, находится огромное количество художников наших, украинских, выдающихся, перворядных художников, среди них которые: и Святославский, и Светлицкий, и Круг, и Орловский, и Дубовский, и Эрдели, и Богомазов, и Глущенко, и Бородай, и много, много, много. Вот список этой коллекции, коллекции, которая была оценена, вернее, оценили ее лучшие специалисты нашей Украины и страны, по цене, притом цена явно заниженная.

И учитывая этот высокий, вы вспомните, сколько мы уже потеряли во время революции, бунтов, социальных каких-то переворотов, всего, какое количество художественных произведений-картин мы потеряли, какое количество было вывезено из Украины добра! Сколько сейчас на таможнях хватают людей, которые вывозят, вывозят, вывозят! У нас сегодня есть реальная, и, может быть, одна из немногих возможностей создать цельную, цельную, удивительную выставку украинских, прежде всего, художников, которая никогда в жизни не была в Украине, не существовало такой цельной, последовательной выставки. Здесь и авангард, здесь и развитие, здесь те художники, скажем, есть у нас картины Шевченко, почему-то его путают с Тарасом Григорьевичем, но это тот Шевченко-авангардист, который харьковский художник. Его картины есть только в этой галерее, во всей Украине нет ни одного его произведения. Как это можно отпускать? Что значит: отдать банку на вечное сохранение?!

Ну, представьте себе. Вот живет человек, какой-то такой богатый достаточно человек. Он купил себе, на одну секундочку, ну, кого, скажите, "Джоконду". Он поселил "Джоконду" в прекрасную комнату, создал великолепные условия, каждый день приходит, садится и смотрит. И бедная "Джоконда" вместо глаз, для которых она рождена, видит два бельма из долларов. Все. Что картина живет той удивительной своей духовной жизнью и она написана для людей и она обязана видеть людей, видеть окружающий мир. В зависимости от того, кто к ней приходит - такой она и становится. Вспомните выдающиеся картины, которые погибают в одиночестве. И вспомните картины, которые живут на глазах людей.

Поэтому, я убеждена, что ни в коем случае нельзя эту галлерею. То, что вы согласны, что национальное достояние? Да! В первую очередь и непременно.

Сейчас достраивается выставочный зал и правительству нужно помочь, и стране нашей, помочь достроить зал. Вот спасибо Дмитрию Владимировичу Табачнику - пообещал эти деньги и это будет достроено, это будет охранное помещение, это будет создано все условия и по кондиции, и по охране, и по выставочным вариантам.

Можно будет те завалы, которые в музеях находятся, вынести туда и, наконец, показать людям. Люди истосковались по прекрасному и это необходимо сделать.

А если уже серьезно говорить о каких-то цифрах, которые вы дополнительно не назвали, то я назвала 5 миллионов гривен, которые дал банк, но теперь банк по письмам, которые у меня есть подписанные и Стельмахом, подписанные и Ющенко, банк на момент решения этой проблемы в Верховном Совете требовал с нас 6 миллионов 400 тысяч. На сегодняшний день - 9 миллионов с лишним.

Значит банк сегодня хочет взять и картинную галерею при себе в кармане оставить, и эти же деньги стребовать с государства. Вот, пожалуйста - суть этого закона.

Я резко с этим не могу согласиться. Не может, наверное, согласиться ни один нормальный человек, который соскучился по тому прекрасному, которое у нас есть и которое очень хочется видеть.

Мне очень хотелось бы, чтобы вопрос был решен в том плане, о котором я говорю, потому что это лицо Киева, это лицо Украины. Люди, наконец, смогут прийти и не разворованное увидеть. Прийти сами, показать детям, привести внуков. И на будущее, все-таки это слава Украины. И не какого-то отдельного чиновника, или кабинета, или какой-то организации, а это слава и богатство всей страны.

Тем более, хочу в последний раз сказать, что картины не стареют, как люди, а с годами они становятся красивее, дороже и прекраснее. И я думаю, за то время, которое длится эта волокита между банком и Верховным Советом, тем не менее музеем, картина уже подорожала во много раз и она станет прекраснее, когда будет иметь возможность выйти на глазах зрителей и народа украинского, а про выставочную часть и возможность работы я даже не говорю, потому что удивительные перспективы и возможности.

Спасибо. Я все, как смогла, рассказала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, така грунтовна доповідь, немає запитань. Сідайте, будь ласка.

Від комітету доповідає голова підкомітету з питань культури і духовності Жулинський Микола Григорович, будь ласка.

12:31:21

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Шановні колеги! Передусім скажу, що я повністю поділяю позицію мого колеги Валерії Заклунної. Справа в чому? В тому, що не виконується постанова Верховної Ради від 24 травня 2001 року. Все там було передбачено. Але, на жаль, ми сьогодні від Комітету з питань культури і духовності просимо вас підтримати, щоб це був закон, тобто змінити статус, який би дав можливість виконати ті вимоги, які сьогодні викликані просто загальнонаціональними державними інтересами. Суть у тому, що така колекція - це, справді, унікальна колекція. Їй немає рівних, як колекції в України, і, думаю, і в Європі. Її треба зберегти цю колекцію. А зберегти - це обов'язок нашої держави, нашої влади. Вона вже визнана національним надбанням постановою нашою, вже прийнято рішення про те, що вона повинна перейти до Національного художнього музею України, це логічно, це, по суті, те, що ми називаємо музейним фондом. Перспектива відкривається для виставки, цілком це можна зробити, навіть у наших умовах. Але, ясна річ, там відкривається більша перспектива - добудова нового приміщення для Національного художнього музею. Це раз.

Друге. Реконструкція, про що вже прийняті відповідні рішення. Два.

Що стосується національного банку. Ми розуміємо інтереси Національного банку, тому що ця колекція, як застава боргу "Градобанку" перед Національним банком України. Тому і передбачено, що 9 млн. з чимось гривень треба виділити з державного бюджету, щоб компенсувати ті витрати, які поніс Національний банк України. Це треба зробити? Також треба зробити. Але ми вважаємо, що ця колекція повинна згідно закону перейти до Національного художнього музею України. З тим, щоб люди її бачили, щоб це справді стало національним надбанням.

Тому я пропоную, шановні колеги, підтримати цей проект цього закону. Повторюю, це не який не є конфлікт з Національним банком, це просто рішення комітету з питань культури і духовності, це той закон, який відповідає, повторюю, інтересам української держави і відповідає тій політиці національній по збереженню того багатства мистецького, яке є в нас в Україні і яке зафіксоване в цій колекції. Оце все, що я хотів сказати і хотів би попросити, щоб ми проект закону, який внесений нашим колегою Валерією Заклунною-Мироненко, Верховна Рада підтримала. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Василь Васильович, будь ласка, Гаврилюк. Потім - Кафарський. Шкіль після нього і Василь Надрага.

12:34:49

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Геннадію Андрійовичу.

Скажите, пожалуйста, вот здесь мы слышали мнение Национального банка, авторов законопроекта вашего комитета. А что по этому поводу думают Министерство культуры и были ли у вас совместные заседания, приглашали ли вы Министерство культуры по этому вопросу? Потому что у нас так часто бывает, задают вопрос, знаем, что часто бывает так, что почему то тех людей, которые непосредственно занимаются и отвечают за культуру, их забывают спросить? Спасибо.

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Дякую. Засідання комітету з питань культури і духовності проводилось спільно з Міністерством культури і мистецтв, тут є заступник міністра культури і мистецтв, він може відповісти. Але, наша позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми в нього запитаємо. Будь ласка, Василь Надрага.

12:35:40

НАДРАГА В.І.

Уважаемый ..., я абсолютно солидарен с тем, что мы должны поддержать законопроект, предложенный нашим колегой. Однозначно. Не тема для дискуссий. Потому что когда банк при всем моем глубоком уважению к финансовому положению и к финансовой политике государства дает и сам себе закрывает шагала, которого больше нигде нет на Украине, с этим просто невозможно не согласиться.

У меня вопрос чисто может быть где-то даже технологический. Для первого чтения, я думаю, мы поддержим этот законопроект. Но для того, чтобы потом нас на второе и третье чтение не развели по разным уголкам, как вы относитесь к тому, что если бы, например, позиции по художественному музею вот из данного законопроекта убрать. Сохраним коллекцию при условии, что наша уважаемая коллега сказал, что под музей деньги обещают. Спасибо.

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Я вам скажу так. Вже нашою постановою Верховної Ради від 245 травня 2001 там передбачено, що вся колекція повинна перейти до музейного фонду України. Так чи інакше вона повинна перейти у державну власність, а не у власність Національного банку України. Тому я думаю, що це питання не таке принципове, хоча, повторюю, ми виходили з яких інтересів, щоб як тільки ми приймемо закон, і ця колекція стане надбання Національного художнього музею України, Національний художній музей України разом з Міністерством культури і мистецтв організує виставку тих творів, щоб ми могли їх побачити. Я думаю, що доступ до Національного банку України не такий широкий, як до Національного художнього музею. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Андрій Шкіль. Наступний - Володимир Кафарський.

Андрій Шкіль, будь ласка.

12:37:18

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Геннадію Андрійовичу. Я власне хотів би наголосити на тому, шановний доповідачу, що одна справа, коли картини потраплять до державних фондів, а друга справа, коли вони будуть постійно мати можливість експонуватися. Тому я думаю, тут не можна розривати фінансування будівництва і розбудови музею чи будівництва нового виставкого комплексу із цими картинами. Тому що тут ми властиво постійно отримаємо такі проблеми в Україні. Є проблема Львівської національної картинної галереї, де з запасників витягнуті картини, до зали практично не буває можливим. Тому я тут боюсь, що... Ми звичайно підтримуємо, і я думаю, у першому, другому і третьому читанні. Тут навпаки ми мусимо закласти цей механізм постійної можливості експонування і цих картин, і всіх решта надбань українського національного мистецтва.

Тому я думаю, що взагалі дивно, що таке питання у нас виникає в цій залі. Тому ваше ставлення, власне, до цього? Дякую.

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Дякую. Я повністю з вами солідарний. Я скажу, що коли був в уряді, ми пропонували і є пропозиція доручення Президента України, щоб цей будинок "Арсеналу" військового навпроти Києво-Печерської Лаври, щоб його перетворити у так званий мистецький арсенал. Там можна розмістити цілу серію музеїв. Наприклад, музею української ікони у нас немає, музею приватних колекцій у нас немає, музею народного або наївного(?) мистецтва у нас немає і так далі. І цей музейний комплекс можна було б створити, і ми могли б витягнути значну частину тих мистецьких надбань, які є в запасниках. Тому що сьогодні Україна перебуває в критичному стані, ми менше 5 відсотків всього, що ми маємо в запасниках, сьогодні демонструємо на виставках або в постійних експозиціях.

Тому я вважаю, що вкрай необхідно це все розглядати в контексті добудови нового приміщення музею і реконструкції існуючого Національного художнього музею.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кафарський. Останнє запитання.

12:39:29

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Миколо Григоровичу, я знаю, що ви - людина, яка не тільки знає глибоко культуру, але і творить українську культуру. І у мене є два питання.

Я не можу зрозуміти, як появилася така велика колекція світова і стала чомусь недержавною. Які механізми були, що сталося так, як сталося?

І друге питання. Я знаю, що зараз по музеях, особливо регіональних, обласних, вимітаються художні твори, картини, ікони і так далі. Чи не варто комітету поставити питання і вивчити ситуацію на місцях? Тому що появляються чудом якимось взяті колекції приватників з наших музеїв, які були державними. Дякую.

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. Я дуже поділяю вашу стурбованість і я можу вам сказати з повною відповідальністю, що ситуація сьогодні із створенням єдиного реєстру мистецьких цінностей в Україні є настільки актуальною, що це повинно стати, можливо, особливим якимось об'єктом фінансування. Це повинно бути державне замовлення із створення того єдиного реєстру, щоб ми взяли на облік все, що у нас сьогодні і є, тому що ви знаєте, які крадіжки з наших музеїв, вони не розкриваються, охорона сьогодні в страшному стані, вона не відповідає елементарним нормам збереження музейних цінностей. А як ця колекція нарощувалася, то я думаю, що це є предмет спеціального дослідження. Це виявляється, були величезні кошти для того, щоб купити такі цінності, але якщо вони вже у нас, ці цінності, з'явилися, то наш обов'язок їх хоча би зберегти і зрозуміти, що таку колекцію створити, може, я не знаю, це треба мати унікальні цінностеві кошти для того, щоб таку колекцію справді сформувати. І тому наш обов'язок їх завсяку ціну зберегти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, сідайте, будь ласка.

Від уряду заступник міністра, будь ласка.

_____________. Дякую.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Питання, по суті, одне або різниця в головному між цими двома законопроектами: кому буде належати ця колекція і хто її буде експонувати?

Я хотів би ще раз нагадати те, що називав Микола Григорович Жулинський. В пункті третьому Постанови Верховної Ради від 24 травня 2001 року записано - Кабінету Міністрів забезпечити здійснення заходів, передбачених цією постановою, в тому числі пов'язаних з передачею колекції образотворчого мистецтва, що належало "Градобанку", до Національного художнього музею, однозначно постанова Верховної Ради. І я просив би народних депутатів виходити саме з цієї постанови, яку ви вже прийняли.

Стосовно суті ще питання хотів би сказати: ми, може, в масі своїй і в засобах масової інформації не уявляємо рівня цієї колекції. Нам здається, що там щось "Градобанк" собі назабирав, зараз можна було б передати Національному банку там погашення якихось боргів чи що. Насправді колекція "Градобанку", вона є рівною або в багатьох питаннях мистецьких вищою, ніж всі колекція Національного художнього музею. В Національному художньому музеї немає жодної роботи Модільяні, Шагала, Тулуза Лотрека і так дальше.

Тому зачинити оцю колекцію, яка, я ще раз кажу, є рівною або це ще один музей, ще один музей національний художній, а не якийсь провінційний. І закрити цю колекцію в режимну установу, яка називається Нацбанк, я думаю, це аморально. Більше того, люба колекція вимагає наукової обробки, каталогізації і всього того, що положено в світі. Це можуть зробити тільки фахівці, працівники Національно-художнього музею.

Сьогодні тут порушувалося питання про зберігання цієї колекції і хочу поінформувати шановних народних депутатів, що Національний художній музей на сьогодні вже здійснив ремонт спеціально підготовленого приміщення для того, що якби було позитивне рішення, то він готовий це прийняти.

Більше того, поки йде ця реконструкція і все інше, національний музей готовий укласти угоду з Нацбанком про те, що на певний час музей передає на експонування у приміщення Нацбанку, щоб поекспонувалося там. Ми не проти цього. Але власність повинна бути Національно-художнього музею після передачі саме в Національний художній музей повинен оприлюднити цю виставку, зробити великою її, запросити велику пресу. От тільки таких шлях Міністерство культури бачить при вирішенні цього питання.

Ясна річ, і закласти гроші Нацбанку, що там положено. Але то не є компетенцією Міністерства культури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Переходимо до обговорення. Слово надається Юрію Анатолійовичу Кармазіну, наступний Косів.

12:44:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія Захисників Вітчизни, "Солідарність" , виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, вельмишановний український народе. Сьогодні ви побачили той проект Національного банку, за який мені соромно, що Нацбанк його подав.

Соромно, і я звертаюся до Сергія Тігіпка. Пане Сергію, ви інтелігентна людина. Відкличте терміново цей законопроект і не позортеся далі.

І я висловлюю глибоку шану нашій колезі Заклунній-Мироненко про те, що вона правильно розставила акценти в своєму проекті, тому що ті художні цінності, які зібрані в цьому музеї, вони дійсно надто і надто серйозні. Це і Шагал, і Кандинський, і Пікассо, і Ренуар, Сезанн, Модільяні, Дега, Піссаро, Леже, Матісс, Сальвадор Далі і відомі українські і російські художники Святославський, Світлицький, Грух і інші і, звісно, ми коли останній раз приділяли увагу культурі? Коли ми за останніх 5 чи навіть 10 років щось фінансували на добудову музею? Такого випадку в історії України не було.

І слава Богу, що сьогодні присутній заступний міністра культури, який правильно розставив акценти і підкреслив, що це режимний об'єкт. Згадаймо, як здобувалась колекція. Хто знає, яка її сьогодні вартість? Яка початкова вартість? Ми не знаємо. Я думаю, що вартості ця колекція не має. Яку ж треба було фантазію мати, щоб написати, що зберігати назавжди в Національному банку і закрити це від очей громадськості!

Сьогодні по-різному можна відноситись до автора, до того, хто скуповував ці картини. Це був депутат колишнього скликання Жердицький. Він був заарештований потім в Німеччині. Можна по-різному відноситись, але треба подякувати, що він не дав цим творам втікти з України, принаймні. І, худо чи бідно, вони тут залишилися, в Україні. І наша задача сьогодні в тому, щоб підтримати із всіх комітетів, всіх народних депутатів одноголосно прийняття цього проекту закону і в першому, і в другому читанні зразу, з тим щоб ми вже передбачили ці нещасні 9 мільйонів на будівництво. І це буде підвищення і туристичної привабливості України.

А те, про що сказав Жулинський, ці пропозиції, мені б хотілося, щоб вони дійшли до керівника уряду. І тоді б пан Янукович не памперсами опікувався і в своїй лексиці знав би, що не тільки памперси існують, а тоді б він знав, що в Україні є і Святославський, і Світлицький, і Грук, і Орловський, і Дубовський, Ерделі, і Богомазов, і багато інших авторів. Це розширить кругозір і уряду також. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Косів. Наступний Соломатін.

12:48:05

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

Шановні колеги! Насамперед, не вживаймо, дорогий Юрію Анатолійовичу, таке слово, як "сором", навпаки, скажімо, дякуємо, сердечно дякуємо вам, панове банкіри і попередні, і нинішні, що ви зібрали і зберегли для України унікальну колекцію, яка за свідченням заступника міністра, перевершує за своєю цінністю і широтою навіть нині діючий Національний художній музей України. Це перше.

Друге. Те, що перші банкіри зібрали, а другі хочуть собі зберегти, свідчить по те, що вони розуміються не лише на монетах, але розуміються і на високих мистецьких цінностях.

Наступне. Звичайно, що банкові потрібно повернути цей номінал фінансових витрат, за рахунок яких вони собі і стали власниками цієї колекції. Але далі постає питання: " А де ж зберігати?". Знаєте, я би не сказав, що, якщо з цієї точки зору виступати, то, скажімо, одне чи друге місце для зберігання такої унікальної колекції є кращим. Просто-на-просто, панове банкіри, Володимире Леонідовичу, Національний музей є все-таки більш природнім. Це притаманне місце для такого музею. Бо і справді там є спеціалісти, там є можливість дослідити цю колекцію. Інша річ, яка виникає, і тут вже я до вас, Леоніде Михайловичу, не дай Боже, цю колекцію розпорошити.

От дивіться, була ж колекція із Качанівки Чернігівської, із маєтку Терновський. Ви що, можете сказати, що вона існує сьогодні у наших музеях у цілісності? Та не існує? А якщо ми розпорошимо цю колекцію, ми зробимо величезну шкоду для української культури. Вона має свою історію, вона має зберігатися так, як вона до нас дійшла, вона має завжди мати своє місце в нашій історії.

І останнє. Вона немає бути закритою. Слухайте, якщо ми в наших музеях по Україні, скажімо, в таких насичених музейними пам'ятками як Київ чи Львів показуємо тільки три відсотки фондових колекцій, то що ж тоді говорити. А взагалі по Україні воно не перевершує 15-ть, то це остання вимога, яку я хотів поставити. Вона має бути доступна для огляду відвідувачів. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка, Юрій Саламатін. Наступний Яворівський. Шкіль.

12:51:48

ШКІЛЬ А.В.

Блок Юлії Тимошенко. Я хотів в першу чергу, все ж таки, привернути увагу і радіослухачів, і колег народних депутатів до того, що проблема ця виникла, її треба вирішувати. Ми маємо проблему взагалі в Україні з мистецтвом і з його збереженням. А в даній ситуації, ми маємо дійсно таку палицю з двома кінцями, з одного боку зберегли, а з другого боку хочуть зберігати надалі, мається на увазі банкіри.

І тут, я не хотів би розглядати питання про совість і мораль, я не думаю, що люди, які займаються фінансово, ці поняття вони залишають тільки для дому і для родини, все решта це вже потім. Зрозуміло, що вигідніше Національному банку залишити ці картини в себе, але чи вигідно це нам, чи вигідно це державі, звичайно що ні. Ми повинні і мусимо дбати за збільшення, збагачення, примноження державних мистецьких фондів. Звичайно, що ця колекція має однозначно перейти. Знову ж таки, треба знати, що ця колекція чи не найціннішого, якщо вже говорити, бо мистецтво безцінне, але ми маємо на превеликий жаль всі ці світові аукціони і там картини імпресіоністів йдуть за найвищими цінами зараз.

Я не люблю поняття "модне мистецтво", але воно таким, на превеликий жаль, терміном використовується, термін використовується, властиво воно таким є. І тому я відверто скажу, що сам є великим цінителем і любителем абстрактного мистецтва і імпресії, як кожний революціонер, я люблю імпресіонізм.

Тому я вважаю, що тут би навіть вартувало говорити про спеціальний музей, який би зібрав би цю колекцію і тримав би її. Тут навіть більше, що міг би зробити Національний банк, профінансувати, надати спонсорську допомогу в будівництві цього музею. І тоді би на всі віки, на всіх .............. української історії було б записано хто це зробив, і ми би всі запам'ятали, і наші діти пам'ятали би про це. Це був би найкращий жест, який би примножив славу і популярність тим банкірам, які це зробили, і довів, що поняття моральності і честі існує навіть в цих фінансових колах, принаймні українських. Ми це б могли довести. Тому що в такому занепаді, в якому перебуває нині українське мистецтво, я ще раз кажу, не творчий процес, а процес зберігання, процес виставковий, процес донесення картини до глядача, це просто надзвичайна ситуація.

Я вже не кажу про інші види мистецтва, нехай тема буде іншої розмови, де б також могли б долучитися наші банкіри. Але тут зробити цей колосальний прекрасний жест, я думаю, що це оцінили б не тільки народні депутати, не тільки виборці, а українська історія оцінила це з найвищими преференціями. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ніхто більше не наполягає на виступах? Будь ласка, Василь Надрага.

12:54:57

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я буквально попытаюсь в одну минуту уложиться, тезу. Мы сегодня рассматриваем два законопроекта, поэтому давайте будем говорить как о законопроектах. Первое и самое принципиальное. На мой взгляд, оба инициатора создания этих законопроектов сказали, что они хотят, чтобы это осталось на Украине, и чтобы украинский народ мог этим пользоваться. И поэтому в законопроекте нашей уважаемой коллеги Валерии Гавриловны я это прочитал, и я это увидел. К сожалению, в законопроекте, предложенном Национальным банком, я этого не прочитал. Поэтому я думаю, що этот законопроект есть смысл рассматривать тогда, когда в нем будут положения, в которых будут написано, каким образом рядовой обыватель может это посмотреть, каким образом будет цена на билет, и кто их будет выдавать, и вообще, как Национальный банк обеспечит доступ общественности к этим национальным ценностям? Если на этот вопрос будет ответ, тогда есть смысл говорить. Если на эти вопросы не будет ответа, то все остальное есть просто мотивация желания забрать национальные ценности, закрыть их. И на самом деле какая-то избранная категория людей ими будет восхищяться, получать удовольствие от того, что они есть на Украине, и соответственно их можно посмотреть. Всей остальной Украине придеться просто им завидовать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Соломатін.

12:56:18

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, я як депутат і як людина підтримую ту пропозицію, з котрою з цієї трибуни виступила Валерія Гаврилівна Заклунна. І вона мене переконала лише однією фразою: "Люди истосковались по прекрасному". І мені здається, що саме це в її пропозиції головне, що ми маємо підтримати. І на цьому я хотів би закінчити цю частину мого виступу.

А далі я хотів би сказати про наступне. У Києві відбулася демонстрація людей, які залишилися вірними ідеям великого жовтня. На вулиці Грушевського, навпроти входу на стадіон ім.Лобановського група молодиків напала на літніх людей - учасників демонстрації. Це були ветерани з Оболонського району міста Києва, які йшли під червоними прапорами. Молодики намагалися побити цих людей і розшматувати прапори. Нападники у кількості чотирьох осіб були цими ветеранами за допомогою міліції затримані. Це прозомбовані антикомуністичною пропагандою люди з Тернопільської області. Кілька студентів за картками, які вони пред'явили, з Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, і в однієї людини був паспорт, це мешканець села Усте Зелене Монастирищинського району Тернопільської області. Я не наголошую прізвища цих людей, хоча вони відомі.

Вони передані до рук правоохоронних структур. І під керівництвом заступника начальника Печерського районного управління Головного управління МВС України у місті Києві Літяги Владислава Анатолійовича вони доставлені до Печерскього райвідділу. І зараз там ведеться їх допит.

Тому я хотів би попросити вас, шановний Геннадію Андрійовичу, вважати цю частину мого виступу як депутатський запит і спрямувати його до Генеральної прокуратури України і Міністерства внутрішніх справ з тим, щоб це слідство по цьому прикрому випадку, фашистському випадку, воно було проведено належним чином і про це щоб була доповідь в Верховній Раді України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. спасибі.

Оцих студентів це не донетчани привезли, не знаєте, із Тернопільщини? Сідайте, будь ласка. Сідайте. Все зрозуміло.

СОЛОМАТІН Ю.П. Я хочу ще раз підкреслити, студенти Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну донетчани не мають до цього відношення? Ні?

СОЛОМАТІН Ю.П. Можливо, там якісь і інші є, но на сьогодні я засвідчую те, що бачив на власні очі по документах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Переходимо о наступного питання. Що стосується голосування з розглянутого питання, відбудеться в день голосування згідно з Регламентом. Наступне питання за скороченою процедурою - проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо права постійного користування земельною ділянкою. Доповідає перший заступник голови Державного комітету по земельних ресурсах Гарбуз Михайло Юркович. Будь ласка, швидко за скороченою процедурою.

ГАРБУЗ М.Ю.

Шановні народні депутати, запрошені! Проект закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо права власності та права постійного користування землею має відновити права організацій, підприємств та установ інвалідів і релігійних організацій щодо визначення їх суб'єктами права власності на землю в Україні та суб'єктами права постійного користування землею, оскільки чинний Земельний кодекс України має таку правову прогалину.

Нині діюча норма надає даним організаціям, підприємствам та установам інвалідів і релігійним організаціям використовувати землю лише на орендних засадах. Розмір орендної плати, як правило, є непомірно високим для орендаря як неприбуткової організації. На даний час в Україні обліковуються заклади соціального забезпечення: будинки-інтернати інвалідів та людей похилого віку, дитячі будинки - 776, які займають площу 9 тисяч гектарів; релігійні організації - 11,4 тисячі, які займають площу 8,6 тисяч гектарів, значна частина з яких - це землі сільськогосподарського призначення, які використовуються для забезпечення власних потреб.

Отже, законопроектом пропонується розширити коло суб'єктів права постійного користування земельними ділянками, визначених статтею 92 Земельного кодексу України, а саме: доповнити пункт 2 статті 92 підпунктом б) "релігійні організації"; підпунктом в) "громадські організації інвалідів України, їх підприємства, об'єднання, установи та організації".

Вилучення із частини першої статті 82 Земельного кодексу України слів: "для здійснення підприємницької діяльності", - надасть право набуття зазначеним категоріям землекористувачів земельних ділянок у власність відповідно до чинного законодавства.

Шановні народні депутати, з огляду на важливість вирішення проблем громадських організацій інвалідів та релігійних організацій щодо набуття права власності та права постійного користування земельними ділянками прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Будь ласка, Василю Антоновичу, від комітету.

13:02:22

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглянув і обговорив зазначений законопроект. Метою, як уже було підкреслено, є надання права постійного користування організаціям, підприємствам та установам інвалідів України та релігійним організаціям, а також зняття обмежень для юридичних осіб набувати земельні ділянки у власність.

Комітет відмічає, що зазначений законопроект розширить перелік суб'єктів права постійного користування земельними ділянками (стаття 92) та дозволить юридичним особам набувати у власність земельні ділянки не лише для здійснення підприємницької діяльності (стаття 82).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує прийняти зазначений законопроект в першому читанні за основу. Міністерство фінансів України, враховуючи, що запропоновані зміни не потребують додаткових витрат з бюджету, підтримує зазначений законопроект. За результатами розгляду комітет рекомендує Верховній Раді України законопроект реєстраційний № 4023 прийняти за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Скорочена процедура: два - за, два - проти. Будь ласка, Валерій Сушкевич, з місця, будь ласка.

13:03:33

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Геннадію Андрійовичу. Шановні колеги, я звернув би насамперед увагу на те, що представлений сьогодні до вашої уваги законопроект має право відновити для громадських організацій інвалідів заснованих нині підприємств, установ і організацій право постійного користування земельними ділянками і земель державної і комунальної власності.

Це право в свій час було практично закріплене, як довгострокове користування на строк від трьох до двадцяти п'яти років у Земельному кодексі і в редакції 1992 року. Однак при прийнятті нового Земельного кодексу в 2002 році ця норма, на жаль, врахована не була. Ви пам'ятаєте, в якій досить екстремальній обстановці приймався новий Земельний кодекс і трапилося те, що трапилося - забули про інвалідів. Так часто, на жаль, буває.

Я хотів би сказати, що ця норма надзвичайно соціально значима. У явіть собі, що землею користувалися багато підприємств, а, наприклад, Українське товариство сліпих і Українське товариство глухих має 70 років своєї історії. Вони мали в користуванні ці землі і раптом сталося так, що практично вони були лишені цього права і таким чином ситуація надзвичайно несправедлива.

Тобто зараз при розгляді цього законопроекту, мова йде про відновлення соціальної справедливості і втрачених інвалідами прав, які вони мали по відношенню до того, що торкається земельних ділянок, які мають характер роботи підприємств, громадських організацій і інвалідів.

Звертаю також увагу на запропоноване законопроектом вилучення із статті 82 Земельного кодексу, що врегульовує умови набуття юридичними особами права власності на землю слів "для здійснення підприємницької діяльності". Тобто власність можна було набувати земельну ділянку тільки для підприємницької діяльності. А зо робити, коли є клуб сліпих або глухих? Що робити гуртожитки інвалідів і інші соціальні установи? Вимагається , щоб вони здійснювали підприємницьку діяльність, тільки тоді їм буде надане це право власності. Це, безумовно, нонсенс, у ця норма виглядала невиправданою і примусово жорстокою по відношенню до цих підприємств.

Я, ви знаєте, подякував би, насамперед, Держкомзему за соціально спрямовану позицію, нашому коаліційному уряду, що все-таки вирішуються питання, які пов'язані з соціальним захистом інвалідів, і повертаються ті права, яких при незрозумілих обставинах були позбавлені наші інваліди.

Знову ж говорю про те, що проект не потребує ніяких додаткових фінансових витрат, і він підтриманий нашим профільним Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Я дуже сподіваюсь і прошу підтримати всі фракції, комітети цей законопроект, як дуже соціально значимий. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Юрій Кармазін.

Мікрофон Юрія Анатолійовича Кармазіна, будь ласка.

13:06:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, виборчий Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно, в Земельний кодекс вносяться некомплексні, як завжди, зміни і доповнення, хоча це йде за підписом Прем'єр-міністра України, і, в принципі, він міг би подивитися, зобов'язаний був би подивитися комплексно на всі питання, які не вирішені у Земельному кодексі. Але будемо дякувати Богу за те, що сподобав підписати цей законопроект, бо тут є позитивні речі, зокрема, 82-у статтю. У 82-ій статті Земельного кодексу пропонується викинути слова "для здійснення підприємницької діяльності". Тобто залишиться, що юридичні особи, які засновані громадянами України або юридичними особами України можуть набувати у власність земельні ділянки у разі придбання за договором куплі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, внесення земельних ділянок її засновника до статутного фонду, прийняття спадщини, виникнення інших підстав передбачених законом. Тобто, ми у цьому плані наближаємося до Європи і повністю будемо відповідати європейським стандартам.

Що стосується до змін до статті 92 Земельного кодексу, то тут дуже позитивно те, що накінець право постійного користування земельною ділянкою земель державної та комунальної власності, будуть набувати і релігійні організації, і громадські організації інвалідів і підприємств або об'єднання установи і організації. Саме навколо цього точиться дуже багато проблем щодо релігійних організацій. Їх обіжають, їх заставляють принижуватись і це відноситься абсолютно до всіх конфесій, принаймні, мені відомі ці випадки. І мери міст, інші весь час ставлять в залежність, в залежність від підтримки, тому коли ми напишемо це в статті 92 Земельного кодексу, ми підтримаємо нашу церкву, ми підтримаємо релігійні організації, ми підтримаємо наших інвалідів і зробимо все для того, щоб їм жилось легше і щоб більше вони ставали здоровими людьми, і працювали на користь державі.

Я думаю, що цей закон можна прийняти і в першому, і в другому читанні одночасно, тут ніяких застережень до цього закону, з точки зору права і жодних законодавчих актів нема.

Інше питання, що треба якраз контролювати ті підприємства, куди ми не вносимо зміни, підприємства, установи, організації, що належать до державної та комунальної власності, кому земля видана в постійне користування. Дякую вам!

ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка, Ігор Шурма.

13:09:40

ШУРМА І.М.

Фракція Соціал-демократичної партії України "Об'єднана". Законопроектом передбачається внесення змін до Земельного кодексу України, який забезпечують, перше, відновлення права релігійних організацій, громадських організацій, інвалідів, їх підприємств, об'єднань, установ і організацій щодо визначення їх суб'єктами права постійного землекористування. Друге. Зняття обмежень для юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України при набутті ними земельних ділянок у власність. Фракція Соціал-демократичної партії України "Об'єднаної" вважає, що дана законодавча пропозиція заслуговує на підтримку. Право постійного користування землею релігійними організаціями, а також громадськими організаціями інвалідів, їх підприємствами, установами, організаціями було передбачено редакцію Земельного кодексу України, зокрема його сьомою статтею. І очевидно, що з прийняттям нового Земельного кодексу України, не дивлячись на те, що з того часу пройшло вже два роки, таке право повинно бути відновлено.

Що ж до зняття обмеження для юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами при набутті ними земельних ділянок у власність, а таким обмеженням є зобов'язання використовувати таку земельну ділянку виключно для здійснення підприємницької діяльності, то в даному випадку, по-перше, забезпечується паритетність зазначених об'єктів з іншими суб'єктами при набутті права власності на землю, що до яких тільки обмеження не встановлені. За виключення суб'єктів іноземного походження.

По-друге, забезпечується відповідність частини першої статті 82 Земельного кодексу України у частині першій статті 90 цього ж кодексу, якою зазначаються права власників земельних ділянок. А такими зокрема є права: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі; використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові насадження, воді об'єкти, а також інші корисні властивості землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Одночасно ми вважаємо доцільним запропонувати у законах України про свободу совісті та релігійні організації та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачити відповідні норми, які б визначали, що користування земельними ділянками та набуття права власності на землю, відповідні об'єкти, тобто релігійні організації, громадські організації інвалідів України, їх підприємства, установи і організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль. Завершуємо

13:12:41

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко. Я хотів би наголосити, що даний законопроект, особливо те, що торкається виділення земельних ділянок під релігійні громади і установи, тут в принципі варто завжди задуматись. В даній ситуації, ми маємо, коли розглядаємо законопроект, завжди дивимось поверхнево. То треба трошки заглянути вглибину.

Хто володіє зараз взагалі церковним майном? Хто володіє церквою? Не церква. Володіє громада. І тут передача земельної ділянки, яка розташована під церквою релігійній громаді, це завжди є позитивним кроком. Але, з другого боку, тоді як ми будемо поступати з тим, що знаходиться на цій земельній ділянці? То коли це музейна цінність, коли це - музейний експонат, як ми тоді будемо чинити? Тобто це - державна власність, стоїть на приватній землі чи на землі, яка належить окремій релігійній громаді.

Тому тут я дуже так швидко не хотів би, щоб цей закон пролетів повз нашу увагу і на хвилі певної ейфорії був затверджений, потім ми мали б проблеми. Він потребує ретельного дослідження. Тому я тільки поступовими і дуже розважливими кроками пропонував би тут іти.

І тому максимум, про що ми можемо говорити, - це про перше читання. З тим, щоб все ж таки підготувати ті базисно-ресурсні моменти, які б не дозволили у подальшому мати ті колізії, які виникають одразу, на перший погляд.

Тому я хотів би, щоб і народні депутати, і радіослухачі, а в даній ситуації вони ще є і нашими виборцями, а пізніше будуть учасниками процесу виконання цього закону. Тому я хотів би, щоб вони дуже уважно і ретельно всі до цього поставилися.

Тому такі законопроекти, загалом вони потребують поступового проходження. Я не буду тут говорити про процедурні питання, що не в скороченому, а в розвернутому, тут можна і в скороченому говорити, але декілька разів повернутися, щоб пройти тут за старим і тут дуже вдало використаним принципом семи разів відмірювання і одного разу відрізання.

Тому я думаю, що треба так підійти до цього.

Щодо решти, маються на увазі ті верстви населення - інвалідів, то тут просто завжди ми мусимо знати, що здорові люди мають дбати не тільки за своє здоров'я, а за здоров'я цілої нації, за здоров'я тих людей, які є найбільш уражені, і тому ми мусимо і повинні дбати за них. Але, знову ж таки, кажу, що тут ми мали проблеми і з бюджетом. Ви знаєте, що в бюджеті ця ланка фінансування чомусь зникла. І я от не знаю, хто тут?.. Можна винити кожного, але якби голосування було колективне... І Богу дякувати, що є ще друге читання, де ми обов'язково внесемо і поправимо це. Тому я хотів би, щоб тут також йшло поступальним таким от розвитком в першому, другому і третьому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Висловилися два за, два проти. Розгляд цього питання завершено. Щодо голосування, відбудеться згідно з Регламентом. А зараз переходимо до "Різного". будь ласка, висвітліть. Так, замість Тягнибока у нас Червоній чи Костинюк? Хто? Будь ласка. Будь ласка, Василь Червоній. Наступний Володимир Черняк.

13:16:34

ЧЕРВОНІЙ В.М. Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги, народні депутати! В середу в стінах Верховної Ради України проходили парламентські слухання на тему "Духовна криза в Україні". На жаль, це занадто важливе засідання і обговорення не відбувалось в прямій трансляції. Його не чули наші виборці і, на жаль, найвищі державні посадовці не брали участь в цих вельми важливих парламентських слуханнях.

Я також записався на виступ, мій виступ, на жаль, взагалі в силу цих причин не відбувся, і тому я хотів би скористатись моментом для того, щоб процитувати вам стисло зміст листа одного із наших виборців пана Шевчука з Рівного, який він подав в пресу і просив його виголосити.

Ідеться мова про нахабну вседержавну пропаганду псевдокультури на сторінках щоденників для школярів під керівництвом міністра освіти Кременя. Саме школи, як вважає справедливо пан Шевчук, і починається духовна криза в нашому суспільстві. Він пише, що ми, батьки, пробачте на слові, гавкаємо, а освітній караван пана Кременя пре далі, у безмежній кількості продукуючи на сторінках щоденників наших милих школярів безсоромні зади голлівудських повій і наркоманів. Пробачте за такий стиль, але моє терпіння, як батька школярів, вичерпалось. Адже всі мої зусилля навчити своїх дочок стриманості, цнотливості нараз перекреслюється розгнузданими зображеннями якогось інтраверта на сторінках щоденника чи голлівудських фільмів по ТБ. Тобто зараз сім'я, школа, телебачення - це, як добре відомі Лебідь, Рак та Щука, які безуспішно намагаються зрушити віз нашої освітньої ідеології.

Більше того, багато українських шкіл стали осередками пропаганди і збуту наркотиків. У нас час багато школярів заткнуть свого батька за пояс з обізнаності дії всіх видів чортового зілля. А вузи отримують уже штатних наркоманів.

Чи не краще було б нашому міністру культури і освіти зайнятись більш корисними речами, ніж пропаганда попмаскультури, і грунтовно викорінювати наркоманію та злочинність у школах і вищих навчальних закладах? Але не це є головною метою мого листа.

Ми всі говоримо про українську освіту. Але чи насправді наша освіта є українською? Адже ідеологія нашої освіти, яку впроваджує пан Кремень, є суто американською, а не українською. І ця ідеологія пропагує лише західні цінності: культ грошей, сили, розпусти і влади. Нічого фактично українського в цій освіті немає.

Ви чекаєте, що пан міністр надрукує на сторінках наших щоденників замість Бритні Спірс портрет полтавчанина Кондратюка, за проектом якого здійснювалась космічна програма "Аполон" і подорож на місяць? Нічого подібного. Американці можуть приїхати в Полтаву, щоб вшанувати батьківщину Кондратюка. Нашому ж міністру це не потрібно.

Чи, може, ви побачите на сторінках учнівських щоденників портрет незабутнього Петра Калнишевського, освічену і найблагороднішу людину в Європі, найбільшого реформатора економіки нації, чим він врятував Україну і за що був прикутий на 36 літ в страшному казематі на Соловках? Чи, може, пан Кремень надрукує на щоденниках інформацію про те, на честь кого був названий аеропорт "Орлів" в Парижі? Чи, може, на сторінках щоденника правдиво скажуть, хто спланував, здійснив голодомор в Україні? Чи, може, нарешті відомого вченого Віктора Глушкова? Цього всього немає. Адже пану Кременю більш до вподоби повідомлення брутальне, гидке по суті: сексуальна інтрижка Л.Круз з Томом Крузом та на зйомках фільму "Ванільне небо".

Я закінчую. Так що наш виборець вважає, що освіта не є по суті українською. І телебачення, і преса також. От на це і хотів звернути увагу я як народний депутат, про те, що духовна криза України починається з освіти. Доки вона не стане українською - доти і духовна криза в суспільстві не буде знищена. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, дотримуйтеся Регламенту. Володимир Черняк, наступний Родіонов.

13:20:45

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, шановні виборці. З почуттям суму, болю і сорому я вийшов на цю трибуну. Практично весь цей тиждень Верховна Рада не працювала у зв'язку із подіями в Донецьку.

Те, що сталося в Донецьку, неможливе в жодній країні світу: ні в азіатській, ні в латино-американській, ні в африканській, крім України.

Влада зірвала проведення зборів головою фракції "Наша Україна" Віктором Ющенком. Центральна влада дала команду, а місцева влада зірвала. Це є порушенням закону, Конституції, взагалі всіх цивілізованих норм спілкування влади за опозицією. Будь який депутат має право провести збори в будь якому населеному пункті України, тим більше, голова фракції, між іншим, колишній прем'єр-міністр.

Я був у Польщі і з трьома колишніми прем'єр-міністрами розмовляв. Якою шаною оточені ці люди. В цьому проявляється нецивілізованість існуючої влади. В чому, в цьому? В ставленні до опозиції. Влада ставиться до опозиції, як до внутрішнього ворога. А внутрішнього ворога треба знищувати.

Опозиціонер - це той, хто має позицію. Між іншим, опозиція - це найбільш надійна опора влади, тому що вона вказує на недоліки, на помилки, на альтернативи і не налагоджений цивілізований діалог між владою і опозицією.

На донецькі події не можна не реагувати. Тому фракція "Наша Україна" наполягає на тому, що потрібно реагувати.

Суть питання не у тому, чому опозиція блокує трибуну, суть питання у тому, чому більшість не голосує за те, щоб сюди прийшов міністр внутрішніх справ, голова Служби безпеки, міністр освіти, інформацію дасть. Я не пам'ятаю жодного разу, щоб я як депутат не голосував, коли інші депутати просять, щоб прийшов міністр. Це знову ж таки нецивілізованість спілкування між більшістю і меншістю. Якщо більше 200 депутатів наполягає на цьому, більшість не хоче голосувати. Чому? Знову ж таки тому, що Банківська дала команду більшості не робити цього. А чому дала команду Банківська? Тому що, якщо сюди прийде міністр внутрішніх справ, то потім він скаже тим, хто буде давати йому команду: "Хлопці, я більше вашу команду виконувати не буду". Ось в чому корінь проблеми. Все очевидно. Але треба шукати нормальний цивілізований вихід із ситуації, якщо було порушення, треба реагувати на нього і йти далі. Треба, щоб Верховна Рада працювала, а не заганяти її у глухий кут, і не треба йти на такі жертви, на які зараз йдуть ті, хто хоче знищити Ющенка.

І останнє. Я хочу дати пораду, безкоштовну пораду владі. Ігноруйте Ющенка, якщо ви будете це робити, то рейтинг його буде зростати меншою мірою, а ви робите те саме, що колись Єльцин робив із Горбачовим.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Кузьмич Родіонов. Наступний Кармазін.

13:24:54

РОДІОНОВ М.К.

Фракция коммунистов, Родионов.

Уважаемые радиослушатели, те, кто есть в зале! Конечно, сегодня большой день, хотелось бы начать с хорошего. Но я вернусь к тому, о чем говорил мой коллега по фракции Соломатин. Тем более, мы двое народных депутатов оказались в этой шеренге и в этой колонне и видели, как происходила вот эта провокация. Можно было бы об этом и не говорить много, но если бы присутствующие услышали пещерную ненависть к ветеранам, которые эти молодые люди провозглашают, я вам хочу сказать, никакого будущего в Украине не будет. Это первое.

Теперь, хотел бы сказать, если им все не нравиться советское, ну еще раз напомнить, можно взять наши буржуазные газеты. Давайте вспомним, 1989 год Альберт Горр, вице-президент штатов говорит, что Украина занимает 7 место в мире среди развитых стран. Ну неужели все забыли, что по таким показателям на душу населения, как сталь, железо, нефть, электроэнергия, сельское хозяйство, масло, молоко, мясо, сахар, Украина занимала первое, второе место среди стран Англии, Франции, Японии и Германии. Ну и возьмем последние десять лет, вы же все здесь свидетели. Конечно, я далек от мысли, чтобы кого-то учить. Но я еще раз хочу сравнить, что имеем в промышленности? В два-три раза падение. В некоторых отраслях таких, как тяжелое машиностроение, легкое в восемь, в электронике в сто раз можно сказать, что промышленный потенциал уже уничтожен.

Что мы имеем в сельском хозяйстве? В сельском хозяйстве отброшено на уровень мелкотоварного производства на сто лет. Следующий этап, это будет окончательный, это когда мы примемся землей торговать. Вот тогда мы уже конечно. Вы все знаете, какие результаты все-таки жизни народа. И на сегодняшний день ни для кого это не секрет. Но, хочу закончить словами, говорят они принадлежат известному политику, ныне покойному, царство Небесного, Анатолию Собчаку. Он говорил, что не дай бог быть повешенным за то, что мы сделали с этой великой страной? Вот на этой оптимистической ноте для тех, кто разрушал социализм, для тех, кто и ныне издевается над народом Украины я и хотел бы закончить. А для тех, кто защищал Украину, для тех, которые незаслуженно подвергаются и ныне оскорблениям, я хочу пожелать здоровья и счастья, хочу пожелать им, чтобы они сегодня вечером вспомнили самые лучшие песни, которые они пели в свое время и которых они достойны. У меня тоже есть такая в честь моего погибшего отца и двоих братьев, это великая песня про Днипро, я заканчиваю, "У прибрежных лоз, у высоких круч и любили мы, и росли". Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін, наступний Шершун.

13:28:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе! Ви сьогодні кожен раз чуєте, що в Міністерстві оборони назрівають реформи, що будуть скорочувати Збройні сили чи в два, чи в три рази, ніхто вже не знає. Державна програма реформування і розвитку Збройних сил на період до 2005 року так і залишилася добрим наміром. Вище військово-політичне керівництво черговий раз виявилося не спроможним здійснити реальні перетворення у військовій сфері і переклало цю відповідальність на Міністерство оборони. Реальна причина зміни військового керівництва полягає у перерозподілі сфер впливу у військовому відомстві та перерозподілу сфер на матеріальні резерви.

Я пропоную керівництву Верховної Ради, Геннадію Андрійовичу, вам, і всим народним депутатам негайно запропонувати Президенту України провести закрите засідання Верховної Ради з питань стану Збройних сил України, на яке має бути запрошений Верховний головнокомандуючий, який безпосередньо має відповідати за стан Збройних сил і за свою бездіяльність, якою було створено умови для знищення національного війська. Саме кадрова політика, яку проводив і проводжує Президент у військовій сфері. І його безсистемність у вирішенні цих питань стали головними причинами сьогоднішнього стану Збройних Сил України. Я вважаю, що саме Верховна Рада має затвердити ту програму, яку має розробити уряд.

Шановні народні депутати! Майже 50-60 відсотків державної власності, що знаходиться в Управлінні Міністерства оборони, використовуються не за призначенням. Щоб ви знали. 90 літаків транспортної авіації, які отримали Збройні Сили, тільки 10-15 відсотків можуть сьогодні перевозити вантажі. Комерсанти в погонах свідомо занижують вартість години експлуатації з 900 до 450-500 доларів США, тобто майже вдвічі.

Кадрова політика. 17 генералів сьогодні є за штатами, в резерві міністра оборони. Не притягуються до відповідальності. Ситуація практично неконтрольована.

Що з молодими офіцерами? 10-15 відсотків звільняються після першого року служби. Ще 10 відсотків - після трьох років, 15-20 - після п'яти років. Треба змінити підхід до системи військової освіти.

Шановні народні депутати! Всі ситуації, які відбуваються сьогодні, віддзеркалюють в армії, показують, що в армії поки що не вивільнений особовий склад Збройних Сил від виконання непритаманних функцій. Це мова йде про те, що 30-50 відсотків службового часу військовослужбовець строкової служби витрачає на різні господарчі роботи.

Якщо деякі роботи перекласти на спеціальні структури, буде серйозна економія. Буде економія і в реформуванні системи матеріально-технічного забезпечення всіх, підкреслюю, всіх силових структур, які блокуються, не зважаючи на неодноразові навіть вказівки Президента України. А там якраз і скорочення штатів буде, і економія коштів для держави. Дякую.

Я просив би дати, вважати це моїм запитом до уряду - щодо стану Збройних Сил, підготовки програми та контролю за системою матеріально-технічного забезпечення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Харитонович Шершун, наступний Ігор Шурма.

13:32:58

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Сьогодні я хочу висловити своє занепокоєння та стурбованість фактами, які можна розцінити як спробу згорнути програми пост-чорнобильської реабілітації постраждалих людей та територій. Наприклад, річні обсяги фінансування давали їм, скажімо, для Рівненської області по статті забезпечення житлом громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, не тільки не виконуються, але й взагалі зменшені майже на півтора мільйони гривень. В той же час понад три тисячі потерпілих чекають на це житло у черзі. І серед них майже 700 тис. родин, у складі яких є інваліди Чорнобиля першої категорії. А їх держава зобов'язана забезпечити житлом протягом року.

Тенденція до ігнорування чорнобильського законодавства прослідковується ще з минулого року. Тоді при запланованих півтора мільйони гривень на ці цілі з Держбюджету було виділено всього 50 тис. гривень.

Друге. З усіх постраждалих областей без будь-якого обгрунтування знято кошти у сумі майже вісім мільйонів гривень із статті "Комплексне медико-санітарне забезпечення". Причому зроблено це тоді, коли на місцях проведено тендерні процедури, заключено угоди і вже оставлено медичне обладнання у заклади охорони здоров'я.

Хто ж відповідатиме за такі необдумані рішення, адже цим самим центральні органи влади замість того, щоб сприяти владі на місцях, практично підставляють її, роблячи заручником неадекватних фінансових рішень.

І останнє. Це - питання передачі практично 90 відсотків коштів чорнобильських програм від МНС до Міністерства праці України і інших відомств. Сьогодні чітко видно, як активно і якісно працює відомство пана Реви в реагуванні на надзвичайні ситуації. Це похвально. Але виникає питання: яке ж тепер відомство буде вирішувати питання чорнобильців, якщо одне матиме це за обов'язок, а інше володітиме для цього коштами? Тим паче, що в Держбюджеті на 2004 рік на чорнобильські програми МНС України передбачено лише 184 млн. гривень, що менше, ніж поточного року виділялося тільки для Рівненської області. Тому я звертаюся до уряду, до Прем'єр-міністра України Віктора Януковича вийти з пропозиціями до Президента держави щодо утворення окремого чорнобильського відомства. Про це наголошувалося в рекомендаціях парламентських слухань, це вимога і одностайна думка Комітету з питань ліквідації Чорнобильської катастрофи. Уже підготовлена, до речі, відповідна заява до Прем'єр-міністра. Нарешті, з цією пропозицією до нас в комітет звертаються голови обласних державних адміністрацій.

Це рішення треба приймати якнайшвидше, інакше отримаємо чергове коло чиновницької бюрократизації, невиконання зобов'язань перед чорнобильцями, а внаслідок - сплеск соціальної загостреності у постраждалих регіонах.

Прошу вважати мій виступ офіційним запитом до Прем'єр-міністра України. І дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма. Наступний Володимир Яворівський.

13:36:30

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі. Питання, яке я хочу сьогодні підняти, стосується екологічної безпеки Львівської області. Вся справа в тому, що на території області, а, зокрема, на Добротвірській ТЕС, проводиться експеримент щодо спалювання нейтралізованих гудронів у домішці з вугіллям.

Хочу нагадати, що нейтралізовані гудрони - це є продукт переробки кислих гудронів, які є відходами, що утворюються при очистці нафтопродуктів концентрованою сірчаною кислотою. Саме під цей експеримент такі поважні державні установи, як Міністерство екології та природних ресурсів України, Державне управління екології та природних ресурсів у Львівській області, Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція, надали товариству з обмеженою відповідальністю "Осма-оіл" дозволи на ввезення до України з території Угорщини 3 тисяч тонн нейтралізованих гудронів, хоча за українським класифікатором відходів цей продукт відноситься до четвертого класу токсичності.

Головним мотивом дій є відсутність в Україні технології нейтралізації кислих гудронів. Проте фахівці Інституту геології та геохімії горючих копалин НАН України в місті Львові достатньо насторожено віднеслися до інформації про угорську технологію нейтралізації гудронів. Це надзвичайно дорога технологія і нейтралізувати за нею гудрони просто економічно невигідно.

Суть проблеми. Експеримент проводиться тому, щоб потім угорську технології вартістю у 2 мільйони доларів будуть передані Україні безкоштовно. Але чи все буде добре з цим безкоштовним даром?

Перше. А ні в громадськості, а ні в науковців вже зараз немає впевненості в тому, що на територію області ввозяться дійсно ті відходи, які класифікуються четвертим класом небезпеки. Тим більше, що державна екологічна експертиза експерименту щодо спалювання нейтралізованих угорських гудронів на Добротвірській ТЕС не проводилася, що суперечить сьомій статті Закону України "Про екологічну експертизу".

Друге. А чи не стане додатком до безкоштовної угорської технології утилізація нейтралізованих гудронів з країн Європейського Союзу, природоохоронне законодавство яких є дуже жорстким і за наявною інформацією скоро поповниться забороною на спалення сполук такого типу. От і будемо мати: своїх гудронів - тисячі тон, а ми ще і чужі забираємо.

Не секрет, що у Львівській області за останні 50 років накопичено понад 500000 таких відходів. Вони продовжують бути серйозною екологічною проблемою і реальним джерелом забруднення довкілля, причиною соціальної напруги.

300000 тон цього небезпечного продукту належить Львівському дослідному нафто-масло заводу. 200000 тон ВАТ МПК "Галичина". Всі вони розміщені біля львівського сміттєзвалища, яке повинно бути ліквідоване і припинити свою діяльність в 2006 році.

Розумію, що утилізація - це загальна проблема. Але запропонований вихід із ситуації дуже сумнівний, тим більше, що з Закону України "Про відходи" в липні 2002 року вилучено статтю 36, яка забороняла ввезення на територію України відходів з метою їх зберігання та видалення.

Я хочу отримати фахові та аргументовані відповіді на поставлені мною запитання. Тому прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Прем'єр-міністра. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Яворівський. Наступний Микола Поліщук.

13:40:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Наша Україна", блок Віктора Ющенка, Голова національної спілки письменників України.

Шановні люди, які нас зараз слухають! Ми з вами живемо у країні, де влада, найвища влада при слові "культура" хапається за те місце, де у відомого німецького ідеолога колись висіла кобура. Ми в цьому ще раз переконалися тоді, коли у цій залі зібралися рештки недобиті, недомучені, недонищені інтелігенти України, були слухання, і ці слухання ніхто не транслював. Вони просто боялися голосу української інтелігенції.

Я хочу вибачитися перед радіослухачами, бо маю набагато більше складніших проблем, про які б сьогодні треба було б говорити, але оскільки я як народний депутат, як громадянин відрізаний практично від засобів масової інформації, які приватизувала собі влада, то дозвольте мені скористатися і хоч трішки внести ясність у той скандал, у той шум-гам, який утворила влада довкола Національної спілки письменників. Я зачитаю вам коротесеньке інтерв'ю совісті української нації Павла Загребельного - людини, яка написала стільки книжок, що фактично можна було б вважати, що ця людина створила окрему національну літературу. Ось що він сказав з цього приводу у газеті "Вечірній Київ": "Це якась комічна опера. Зібралися якісь там загальні збори письменників, це 50, 70 чи 100 київських нездар, зійшлися і вирішили переобрати Яворівського. Якби у мене були гроші, я б завтра зібрав такі ж самі загальні збори українців, які б переобрали Кучму і внесли б зміни до Конституції. І це було б нормально? Це смішно, недостойно, ганебно. І три офіційних канали українського телебачення три дні передають от ту всю комедію. Якісь люди кажуть про якесь велике майно спілки, на яке вони претендують. Хто вони такі? Що вони зробили для того, щоб це майно було? Для примноження майна спілки письменників багато зробили Гончар, Стельмах, Собко, Дімаров, Іванничук, Федорів, В........., той же Загребельний. Від книжок, які ми видавали, були прибутки, за ті прибутки це майно і набулося. Ті люди, які сидять там сьогодні в президіяї і яких три дні нам показують по телевізору, це якісь випадкові особи, ніхто їх не знає і не знає, що вони зробили, і який їхній інтелектуальний здобуток.

Я завершую тим, що відбувся, найвищий орган Спілки письменників, її пленум, де були представлені всі видатні корифеї української літератури, які входять до цього органу, вони одностайно засудили розкольників, вони наклали мораторій на проведення будь-яких з'їздів до президентських виборів і виключили зі Спілки письменників, я хочу щоб люди про це знали, цих чотирьох Наталя Околітенко, Каплан. Хто їх знає, це не той Каплан, що стріла в Леніна, це інший. Нікому невідомі люди, вони виключені одностайно зі Спілки письменників. Можна було б поставити крапку і сказати брутальний інцидент із нападом на Спілку письменників, коли міліціонери з автоматами вривалися, щоб захопити це приміщення. До речі, якби вони його захопили, там би вже сьогодні мабуть був ремонт і вже готувалося під штаб СДПУ(о) або кажуть, хотіли подарувати російському посольству.

Я ще раз кажу, можна було б поставити крапку, але маючи таку владу, маючи такого канцеляриста як Медведчук, який цю операцію очолює до сьогодні, на превеликий жаль, я ставлю всього-навсього три крапки. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка, Микола Єфремович Поліщук. Наступна Тамара Прошкуратова.

13:44:30

ПОЛІЩУК М.Є.

Микола Поліщук, фракція "Наша Україна", блок Віктора Ющенка. Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, в своєму виступі я хочу загострити увагу на антисоціальну спрямованість бюджету. В декларації зростання ВВП на 6 відсотків і більше, Кабінет Міністрів зменшує видатки на охорону здоров'я із 3,2 відсотки ВВП до 3,1 відсотка. Виникає запитання. Чому? Може в нас немає ніякого зростання ВВП, а тільки декларація? Можливо в дуже хорошому стані охорона здоров'я, а можливо необхідно красти гроші під вибори, що відбудуться, якщо відбудуться взагалі? Багато питань в депутатів, ще більше в людей і, зокрема, в медиків.

На охорони здоров'я буде виділено згідно бюджету 34 долари, умовних одиниць на людину. Із них 90 відсотків піде на утримання галузі. Отже, на людину залишиться аж чотири умовні одиниці. Адже відомо сьогодні, що якщо менше 30 доларів на медичну допомогу виділяється на людину, то медичної допомоги немає. Ні медиків, ні простих людей, шановні урядовці, не цікавить ваш міфічний ВВП. Нас цікавить фінансування охорони здоров'я і збереження здоров'я нації, людей. Не говорити про демократію, а забезпечити її, в тім числі право на охорону здоров'я - це наше з вами завдання.

Хіба це соціальний бюджет, де передбачається мінімальна заробітна плата 237 гривень без врахування категорій, міжкваліфікаційних співвідношень тощо. І все це передбачається аж з 1 вересня. Ми категорично вимагаємо, що це необхідно внести з 1 січня 2004 року. Так Бюджетний комітет прагне вирішити це, передбачивши виділення місцевим бюджетам додатково 856 мільйонів гривень. Але чому уряд ігнорує це?

Необхідно вирішити питання щодо збільшення видатків Міністерства охорони здоров'я на 541 мільйон для удосконалення медичної допомоги в сільській місцевості, на заходи по профілактиці та лікуванню серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань.

Комітет і наша фракція стурбовані пропозицією уряду щодо призупинення в наступному році пільг на операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення та продаж путівок на санаторно-курортне лікування для дітей. Із введенням ПДВ на все це неминуче призведе до підвищення вартості ліків і путівок як мінімум на 20 відсотків. А пропозиція щодо збільшення ставок акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виробництва та виготовлення лікарських засобів до 16 гривень при діючій ставці 2 гривні, зумовить зростання цін на дешеві ліки, загубить дрібну фармацевтичну, закінчую, промисловість. Бензином будуть обробляти операційні полі. Я це вже пережив у 90-их роках. Отже, у мене запитання: до яких пір будуть знущання над народом, над охороною здоров'я, над галуззю, яка не тільки відновлює сили виробничі, а яка і сприяє тому, щоб виробництво було і далі ефективним? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Тамара Сергіївна Прошкуратова. Наступний Богдан Костинюк. Будь ласка, дотримуйтесь регламенту.

13:48:18

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Дякую. Тамара Прошкураторва, фракція СДПУ.

Я перш за все хочу сказати, вірніше дати відповідь виступаючому депутату, який говорив, читав лист, йому адресований, про сторони, про обкладинки щоденників, зошитів, які не відповідають морально-етичним нормам. Про це питання неодноразово вже звучало і з трибуни вчительського з'їзду, і з трибуни Верховної Ради. Так от, якраз саме зараз є щоденники, я можу принести навіть подарувати у вівторок, із зображенням Мазепи, Наталії Ужвій, відомих наших українських діячів.

А ті щоденники, які випускають приватні підприємства, безумовно, вони не відповідають ніяким морально-етичним нормам. Але це не вина міністра освіти. А треба звернутися до відповідних гілок судової влади. Це по-перше.

По-друге, я не мала можливості виступити з проблем, вірніше, з метою аналізу ось цього бюджету, який пропонується, де якраз саме закладено фінансування освітянської галузі. І тому наша фракція підтримує ідею і Президента України, Прем'єр-міністра, і звернення голови комітету Ніколаєнка до Леоніда Макаровича, як керівника нашої фракції, щодо пріоритетного фінансування освітянської галузі.

Під час зустрічі з педагогічними колективами, під час виїзних засідань комітету з питань освіти і науки констатую, що вчительство схвалює підняття зарплати, хоча це ще відповідає 57-мій статті закону України про освіту, схвалює, що вперше фінансується державна програма "Шкільний автобус". Але в процесі розгляду бюджету ще залишилося ряд невирішених проблем.

Ми схвалюємо підняття заробітної плати. Але розрив між зарплатою техпрацівника школи і молодим вчителем - мінус дві гривні на користь техпрацівниці. І якщо з 1 січня ввести єдину тарифну сітку, що передбачено постановою Кабміну № 740 від 19.05.2003 року, вдасться зберегти співвідношення між посадами і окладами. Відповідно до пункту першого статті 25-ї Закону України "Про освіту" ставка вчителя початкових класів 18 годин, а на сьогодні вона виплачується з розрахунку 20 навчальних годин на тарифну ставку. Необхідність забезпечення реалізації вище названої статті зумовлена тим, що години музики, фізкультури, іноземної мови ведуть фахівці з інших предметів. А звідси педагогічне навантаження, як правило, дві треті ставки, що позначається на рівні їхньої зарплати.

Вимагає фінансування і модернізація матеріально-технічної бази, зокрема кабінети фізики, хімії, біології і ПТУ, діти навчаються за такими тракторами і верстатами, які вже ніде не використовуються. І хотілося б, щоб звільнений від податків фінансово-господарський механізм профтехосвіти поширився на всю освітянську галузь.

Гострою залишається проблема пільг для сільського вчителя, яка передбачена 57 статтею. Хоча не хотілося б прирівнювати вчителя до інваліда, які дійсно потребують пільг. А з підвищенням зарплати ця проблема сама по собі зникне.

І є важкою також проблема забезпечення підручниками, яких катастрофічно не вистачає. Ця проблема з року в рік виникає, загострюється. І тому вважаємо, що це питання слід раз вирішити, а потім лише поповнювати базу.

Фракція наша вважає, що інноваційний розвиток української економіки можуть здійснити лише високоосвічені громадяни. І хотілося, щоб ця позиція законодавчої і виконавчої, найвищих гілок влади, щодо пріоритетності фінансування освіти мала конкретне втілення.

І ще 30 секунд. Виступаючи з цієї трибуни, я роблю таку заяву: згідно поданих заяв народних депутатів Верховної Ради України в кількості 29 осіб прийнято рішення про створення позафракційного депутатського об'єднання "Придністров'я". Об'єднання створено з метою підтримки та розвитку соціальних гуманітарних освітянських та культурних зв'язків нашим співгромадянам у Придністров'ї. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Богдане Костинюк. Наступний Микола Рудьковський.

13:52:36

КОСТИНЮК Б.І. Народний Рух України, блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! За останній час влада, дійсно, як мінімум двічі продемонструвала свій цинізм. Це перший раз було у Донецьку 29-31 жовтня, коли за вказівкою з Банкової було організовано численні провокації та грубі порушення закону під час проведення з'їзду Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Вдруге - днями в цьому залі, коли залякана адміністрацією парламентська більшість блокувала пропозицію фракції "Наша Україна" заслухати інформацію міністра внутрішніх справ, міністра освіти і керівника СБУ щодо донецьких подій.

Між тим, "Наша Україна" в черговий раз звертає увагу української громадськості і світового співтовариства на тривожні симптоми загальної хвороби влади в Україні. Бандитська диктатура, яка проявила себе у Донецьку і маючи покровителів у високих київських кабінетах, пускає метостази по всій Україні, а місцеву владу вчить жити по рознарядках, розроблених в Адміністрації Президента.

Фракцію "Наша Україна" дивує поведінка фракцій більшості, які не бажають керуватися національними інтересами України. Адже та модель влади, яку зараз пробують насадити, є антисуспільною по своїй суті. Державні інститути перетворюються на ширми для реальних володарів життя, які спілкуються з народом не засобом закону, а засобом кулаку.

І сьогодні, коли ми розглядали питання про надання згоди на призначення на посаду Генерального прокурора, я хотів запитати шановного Геннадія Андрійовича одне-єдине питання: стосовно Донецьких подій. Це питання не про порушення Конституції чи 16-ти статей Кримінального кодексу України, не розтління молоді за участю влади, бо і навчальний процес перервали, і горілку під час цього наливали неповнолітнім, не про нацистську свастику на вулицях Донецька, не про розпалювання міжнаціональної, міжрегіональної ворожнечі у Донецьку, не про безчинства у аеропорту нарешті, а одне-єдине питання: як майбутній Генеральний прокурор України буде протидіяти отим темникам Адміністрації Президента, та навіть не темникам, а цілком офіційному документу, зареєстрованому, за підписом заступника голови Адміністрації Президента на тему: як перешкодити опозиції, зокрема "Нашій Україні" під час проведення форумів. Ця інформація була розміщена і оприлюднена на офіційних сайтах "Української правди", "Нашої України" і прошу саме це питання рахувати першим запитом майбутньому Генеральному прокурору. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Миколайович Рудьковський, наступний Косів.

13:55:49

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Від імені фракції соціалістів я вітаю всіх із сьогоднішнім великим святом Великої Жовтневої соціалістичної революції та хочу виголосити заяву Соціалістичної партії України:

"Ми, соціалісти, починаючи із 2002 року, звертали увагу уряду на те питання, що в Україні насувається голод на всю державу.

Ще починаючи з вересня 2002 року, січень 2003 року - ми робили відповідну заяву.

В квітні 2003 року ми попереджали, що необхідно прийняти якомога швидше радикальні міри з боку уряду. На жаль, більшість Верховної Ради пропрезидентська не підтримала постанову про подолання кризи в аграрно-промисловому комплексі і не підтримала ті заходи по подоланню продовольчої кризи.

Соціалісти кілька разів ініціювали законопроекти, які давали можливість не допустити продовольчої кризи.

Так законопроект Василя Цушка про соціальний хліб не був підтриманий Верховною Радою, мій законопроект про подолання продовольчої кризи щодо стимулювання імпорту в Україну зерна та борошна без мита та без податку на додану вартість теж не був підтриманий.

Я дав .... по новому законопроект про імпорт борошна та зменшення податку на додану вартість до десяти відсотків, що дало б можливість унеможливити підняття цін в Україні на хліб, бо на сьогоднішній день в Україну ввозиться зерно по тисячу 200 гривень, із нього виходить борошно по тисячу 800. Імпорт борошна в Україну буде здійснюватися по тисячу 300. І це дасть можливість при зменшенні податку на додану вартість на 10 відсотків забезпечити стабільні ціни на хліб до слідуючого врожаю. В уряді цим нікому займатися.

І тому соціалісти ініціюють по всіх регіонах України акції протесту проти бездіяльності уряду в цьому питання. Ми, соціалісти Чернігівщини, 14 листопада у Чернігові будемо з цього питання пікетувати обласну адміністрацію, щоб вона дала зобов'язання, що не буде піднімати ціни на хліб.

Я звертаюся з цієї трибуни до Президента України. Леоніде Даниловичу, я не хотів би, щоб до тих всіх звинувачень, які є на вашу користь, додалося ще більше звинувачення, що ви були Президентом держави у 2003 році, коли створювався штучно голод в України проти свого народу із-за бездіяльності економічного блоку уряду. Прийміть радикальні мір, проведіть Раду національної безпеки, поставте на контроль Президента, прийміть указ Президента про заборону підняття цін на хліб і постанову відповідну уряду. І тоді ми не будемо проводити акцію протесту по всій території України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Косів. Наступний Гірник.

13:59:27

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна", партія "Реформи і порядок".

Я маю доручення від об'єднання товариств депортованих українців з Лемківщина, ......, Холмщини і Любовщини прочитати їхнє звернення. Воно починається з історичної довідки."9 вересня 1944 року уряд УРСР і Польський комітет національного визволення уклали угоду про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, яка була правовою базою депортації майже півмільйона українців у 44-му і 46-му роках. Евакуація українського населення повинна була відбуватися виключно добровільно, про що наголошувалось у статті 1 угоди. Насправді, виселення українського населення відбувалося примусово, тобто, мало всі ознаки депортації. Проведення цієї злочинної акції супроводжувалось конфіскацією майна, знищення українського шкільництва та суспільно-громадського життя. Непосильними податками та обов'язковою здачею державі зерна, інших продуктів і що найважливіше, масовим антиукраїнським терором. Коли ж і цього ж виявилось недостатньо, то з початку вересня 45-го року і до кінця липня 46-го року насильницьке вивезення українців офіційно здійснювали спеціально підготовлені три військові дивізії. Тим часом добровільна, в лапках, "акція" не тільки фактично, а й юридично була депортацією за національною ознакою.

Мої представники товариств депортованих українців звертаються, в тому числі, і до Верховної Ради створити при Інституті українознавства ім.Карпіякевича Національної Академії Наук України, науковий центр для дослідження всього спектру українсько-польських стосунків на Холмщині, у Нацянні та Лемківщині в першій половині минулого століття, включаючи депортацію корінного українського населення та масовий український терор на цих теренах. А у вересні-жовтні 2004 року, на загальнодержавному рівні відзначити 60-річчя початку депортації українців із західних українських етнічних земель, які відійшли до складу сучасної Польщі.

І за кілька секунд хочу звернутись до тих, для кого сьогоднішній день є святом. Шановні співвітчизники! Невже ви не знаєте, що і провокація в Донецьку, і провокації сьогодні у Києві організовані однією і тією ж політичною і навіть державною силою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Гірник. Наступний Слабенко.

14:02:56

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область, фракція "Наша Україна". Шановні депутати, шановні виборці! Останні процеси у так званих пострадянських країнах викликають на певні роздуми. Гвалтування азербайджанського народу колишнею партноменклатурою, яка поміняла комуністичні квитки на олігархічні відзнаки, прихватизувавши народне добре, і встановила династію Алієвих в Азербайджані, фальсифікація виборів у Грузії говорить про те, що подібні сценарії готуються і на Україні. Але досвід минулих парламентських виборів показав, що уже і навіть шляхом фальсифікації нашій український номенклатурі не вдається ці вибори виграти. І тому готується зовсім інакший сценарій.

Сценарій відомий з імперської політики: розділяй і володарюй, пересварити всіх і вся. І по цьому сценарію розвивалися і донецькі події, коли зіткнули фракцію "Наша Україна" з донецькими, і львівські події, це спроба зіткнути "Нашу Україну" з військовими, і заборона проведення форумів фактично у Сумах, де розривають площу, і в Луцьку, де ремонтують драмтеатри і в інших місцях. Так, ці люди з маленькою буквою "о" проливають крокодилячі сльози за екологію, за шкільництвом, довівши до екологічної катастрофи Закарпаття, зруйнувавши так і ненароджену систему українськомовного шкільництва в Донецькій області. І вони готують і розпуск парламенту, і дестабілізацію ситуації в Україні, щоб в цій мутній воді зловити рибку.

Тому фракція "Наша Україна" закликає не піддатися на ці провокаційні дії. Те, що сталося сьогодні в Києві, це теж з тієї самої серії. Привид комунізму, він давно вже розтанув. І боротися треба, очевидно, з тими злодійськими дійствами, з тим пиром під час чуми, який поширює сьогодні ця ж номенклатура.

Тому для того, щоб недопустити, цього правління в Україні по типу Азербайджану, Грузії, інших пострадянських країн, щоб вийти на європейський шлях розвитку, нам все-таки треба об'єднатися і внормувати роботу парламенту, і провести нормальні президентські вибори, вибравши українську владу, українського Президента, і встановивши демократію у країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Слабенко. Наступний Іван Миігович.

14:06:02

СЛАБЕНКО С.І.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Мій виступ стосується питання діяльності Волинської обласної державної адміністрації, яку очолює Анатолій Француз, щодо виконання державних програм.

Напротязі діяльності Анатолія Француза на посаді голови неодноразово піднімалися проблемні питання виборчого округу № 19 Волинської області, особисто перед ним. А саме у питаннях забезпечення автотранспортом інвалідів, будівництво шахти № 10 Нововолинська, газифікація смт. Устілуг (?) та міста Любо..., колишня проблема в селі Павлівка, будівництво полігону твердих відходів в місті Нововолинськ, підтоплення територій селища Буда ......чівського району, недостатності пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників по програмі "Власний дім". Та багато-багато інших проблемних питань, які в свою чергу піднімають переді мною виборці Волині.

Всі ці питання особисто Анатолій Француз не розглядав, а передоручив готувати формальні відписки-відповіді своєму заступнику, а інколи - начальнику управління. І не дивно, що ці питання залишалися невирішеними, без належного реагування посадовими особами облдержадміністрації.

Коли ці та інші питання уже були підняті мною перед Кабінетом Міністрів України та міністерствами, то в основу відповідей знову були закладені тези з попередніх відписок облдержадміністрації.

В той же час, натомість від парадних виступів волинських чиновників про позитивні тенденції, нові досягнення, вжиття заходів, справа виконання цільових програм є надзвичайно проблематичними на Волині.

Наведу декілька фактів. На будівництво 10-тої шахти із 16-ти мільйонів виділено лише 4,1 мільйона. Газифікація у ... та Лубомля в 2003 році не відбудеться, так як облдержадміністрація взагалі не підтримали мої ініціативи і ініціативу виборців перед Міністерством економіки.

Інваліди Волині одержали автомобілі в кількості значно меншій, ніж це прийнято рішенням профільного міністерства. Натомість, запланувавши в 2002 році грошові кошти в розмірі 615 тисяч на придбання квартир заступникам голови Панчішину, Родичу, Якимчуку, Максимюку, в повному обсязі ці гроші одержані, використані, а квартири швиденько виділені цим посадовим особам. Чи це не тому, що потім підписав Указ Президент і сьогодні ставить питання про звільнення Панчішина з займаної посади?

Натомість Волинська обласна державна адміністрація начебто сформувала регіональний запас зерна. З порушенням чинного законодавства, без залучення бюджетних коштів і визначення спеціальних операторів надала змогу закупити зерно за двосторонніми угодами між сільгоспвиробниками та переробними підприємствами за зниженими цінами юридичним особам. Анатолій Француз не міг не знати, що за такими договорами право власності буде належати на зерно комерційним товариствам, а тому юридично оформленого регіонального ресурсу запасу зерна не існує. Натомість Анатолій Француз облаштував за 120 тисяч реконструкцію будиночку, де зараз сам тимчасово мешкає, в кращих традиціях нових українців.

Тому прошу Прем'єр-міністра України Януковича призначити перевірку діяльності Волинської облдержадміністрації на чолі з Французом. Витребувати мої звернення та запити до Анатолія Француза, проаналізувати, які заходи вживалися по вирішенню проблемних питань, які були в них зазначені. Перевірити додержання чинного законодавства посадовими особами при формуванні регіонального ресурсу зерна Волині, додержання принципів соціальної справедливості розподілу житла в користь заступників голови облдержадміністрації.

Шановний Вікторе Федоровичу, волиняни хочуть почути вашу позицію щодо оцінки дій посадових осіб облдержадміністрації.

Звертаюся додатково до прокуратури, до прокурора Волинської області: активізувати роботу по розгляду депутатських запитів та звернень депутатів Волинської обласної ради по перевірці діяльності облдержадміністрації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Іванович Мигович. Наступний Черновецький.

14:10:15

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановний Геннадій Андрійович, колеги, виборці. Згубні наслідки так званої земельної реформи, що здійснюється за сумнозвісним указом Президента, загальновідомі.

Ганебною прикметою сьогодення стає повсюдно реальний голод, правда, увага від нього всіляко відволікається насуванням трагічних подій далекої минульщини. Один із небезпечних аспектів триваючого нині руйнування закарпатського села, зростаючий розпродаж земельних ділянок фізичним та юридичним особам із-за меж області та з-за кордону. Такі факти мають місце в селах Поляна, Збиниш, Диніїво, Яківське, Синій вір та інших.

За перше півріччя розпродано ділянок на 2 млн. 100 тис. гривень. Це в 2,5 рази більше, ніж передбачалося. Навіть такий план, виявляється, є. Здійснюється цей процес під виглядом створення спортивних баз футбольного клубу "Динамо" (Київ), освоєння земель несільськогосподарського призначення, розвитку підприємництва, а насправді спрямований на вирубування лісів, хижацьку експлуатацію джерел мінвод, прихватизацію приміщень колишніх піонерських таборів, санаторіїв та інших вигідних об'єктів.

Практично унікальні угіддя і сировинні ресурси стають здобиччу заїжджих ділків та іноземців. Приватизація найвигідніших унікальних ділянок за безцінь перешкоджає громадському випасу худоби, збиранню грибів, лікарських трав, збереженню створених джерел інфраструктури та інше.

В області розгортається ажіотаж навколо злочинного розпродажу землі, розкрадання природних багатств. До цього прилучаються депутати місцевих рад, працівники органів управління, правоохоронних органів, створюються додаткові умови для корупції, криміналізації влади. Все це викликає масові обурення корінних жителів краю, посилює соціальну напругу, живить ...фобію.

В умовах малоземелля, хронічного безробіття і масової бідності хижацький перерозподіл землі і надр означає фактично створення бомби уповільненої і тривалої дії, загрожує національній безпеці в південно-західному регіоні.

Наші звернення з цього приводу залишаються безрезультатними. Щодо так званого об’єкту у селі ....., а фактично резиденції лідера СДПУ(о), отримана відписка від обласної ради. Виступ на Дні Уряду з приводу розкрадання природних надр також залишається без реакції.

Хочу сказати, що в Закарпатті невідомі серйозні сутички на етнічному чи релігійному грунті, але задокументовані сутички із застосуванням зброї між корінним населенням та офіційними власниками за право користування землею.

І нинішній її перерозподіл дуже небезпечний.

Днями я звернувся з цього приводу до Прем'єр-міністра України і дуже не хотілося б, щоб цей мій запит спіткала така доля, як формальна відписка обласної ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Леонід Михайлович Черновецький, будь ласка.

14:13:35

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты и уважаемые мои избиратели Дарницкого избирательного округа города Киева.

В силу определенных причин мне не очень просто сегодня выступать. Но все-таки я считаю, что мое слово должно звучать в Верховном Совете и поэтому я и хочу несколько минут высказать в течении нескольких минут свою позицию в отношении того, что происходит на Украине.

На мой взгляд, Украине сегодня мешают главным образом крайне левые и крайне националистические течения, которые представлены, в том числе и в Верховном Совете, и высокие налоги. И больше сегодня никаких проблем на Украине нет.

Есть еще проблема морали местных органов власти. Я на территории Киева убедился в том, что совсем не Президент сегодня лишает киевлян многих важных вещей, которые они могли бы получать и в виде заботы от местных органов власти в виде квартиры, в виде субсидий и всего остального. Я убедился в том, что по всей Украине у нас происходит просто какой-то геноцид со стороны местных чиновников, потому что они распределяют квартиры среди таких же, как они, чиновников, они заботятся о своих и совершенно ничего не делают для того, чтобы улучшить жизнь простого человека. А в 52 года я уже теперь стал понимать и различать, что такое простой человек, и что такое человек, который сам о себе может позаботиться. Я имею ввиду и пенсионеров, и инвалидов, и бомжей, в частности которыми я занимаюсь. И конечно очень многое зависит от Верховного Совета, что здесь, к сожалению, не решается.

Например, я инициировал слушания по проблемам беспризорных и фактом главным, который стал причиной для этого слушания, было без наркозов отрезание ног у одного из моих подопечных. Ему отрезали ноги, он писал мне письмо, как он мучился без наркоза. У нас, к стати сказать, медицина практически стала платной. И я обратиться в Верховному Совету с просьбой о том, чтобы этот вопрос был заслушан. И его отложили на полгода, а теперь господин Хара, начальник комитета, который сбежал от коммунистов, сам решил выступать по этому вопросу в Верховном Совете, и я хочу через Верховный Совет, может он услышит мое выступление, пусть бы он рассказал, он в жизни своей не видел ни одного бомжа, что он будет рассказывать на этом слушании. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Надійшло ще два депутатські запитати від колеги Марії Андріївни Маркуш до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України про надання відповіді на запит відносно порушення законодавства при розпаюванні земель та майна колишнього КСП "Ленінець" села Новопокровка Червоноармійського району Автономної Республіки Крим. І інший запит стосується теж звернення до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України про незадоволення відповіддю на звернення щодо невиконання рішення Тячівського районного суду від 25.02.2002 року "Про стягнення суми відкшодування шкоди, заподіяної спг.Широке" та "Про повернення самовільне захоплення земельних ділянок" і т.і.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Наступне пленарне засідання відбудеться 11 листопада, День уряду з трьох питань: "Охорони об'єктів культурної спадщини", "Попередження смертності серцево-сосудних та суддино-мозкових захворювань", "Про міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України". На все добре!