ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ
Сесійний зал Верховної Ради України
9 вересня 2003 року, 16.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Прошу, шановні колеги, займати свої місця і підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".
16:03:04
Зареєструвалося -430
В залі зареєстровано 430 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідань, які ми затвердили на пленарний тиждень на цей день. Оголошується до розгляду проект закону про державну програму приватизації. Профільний комітет пропонує такий регламент розгляду цього законопроекту: для доповідача до семи хвилин, для відповіді на запитання - до п'яти, для співдоповіді - п'ять хвилин, відповіді на запитання - п'ять хвилин. Окрема думка є члена комітету - до трьох хвилин і обговорення в межах 15-17 хвилин, тобто 45 хвилин. Нема заперечень?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Нема.
ГОЛОВА. Немає. Переходимо до розгляду питання. Слово для доповіді має голова Фонду державного майна України Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка, Михайло Васильовичу.
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На виконання Постанови Верховної Ради від 5 червня 2003 року (номер 919) Фонд державного майна разом з відповідними міністерствами - Мінекономіки, Міністерством фінансів, Мін'юстом, Мінтрансом, Міністерством аграрної політики доопрацював проект закону про державну програму приватизації. В ході доопрацювання законопроекту уважно розглянуто пропозиції, зауваження народних депутатів України, висловлених на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді проекту державної програми приватизації.
По-перше, враховано зауваження стосовно норм приватизації, норм по приватизації залізничного комплексу.
За результатами робочих нарад і зустрічей прийнято рішення виключити з підпрограм ринкової трансформації залізничний комплекс.
З метою забезпечення політичної підтримки процесу ринкової трансформації комплексів - військово-промислового, авіабудівного, вугледобувного, суднобудівного, електроенергетичного, нафтогазового (НАК "Нафтогаз України"), державної акціонерної компанії "Хліб України" - визнані справедливими зауваження народних депутатів України щодо затвердження програм реформування комплексів окремими законодавчими актами.
В доопрацьованій редакції передбачається, що підпрограми ринкової трансформації затверджуються не урядом, як було в минулій редакції програми, а Верховною Радою України, тобто окремими законами по окремому, по кожному народногосподарському комплексу.
З метою збереження системних підходів до питання ринкової трансформації такого важливого для забезпечення оборони і безпеки держави комплексу, як військово-промисловий, враховано зауваження та доповнено відповідний розділ нормою, згідно якого ринкова трансформація підприємств ВПК здійснюватиметься із врахуванням положень концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу.
Знайшло відповідне розуміння зауваження народних депутатів України щодо підприємств спиртової галузі. Враховуючи складне фінансове становище тих підприємств, зроблено висновок про те, що виробництво спирту на цьому етапі має бути зосереджено на державних підприємствах, тому доцільно залишити спиртову галузь у переліку об'єктів, що мають загальнодержавне значення.
В допрацьованій редакції проекту закону майнові комплекси підприємств, що виробляють спирт та національне виробниче аграрне об'єднання "Масандра" не підлягатимуть приватизації, причому це повністю кореспондується і узгоджується з законопроектом, внесеним народними депутатами, який пройшов профільний комітет з економічної політики і получив позитивний висновок.
Питання придбання працівниками акцій на пільгових умовах зачіпає комплекс соціальних питань. Враховуючи, що надання пільг при придбанні державного майна членами трудових колективів підприємств, що приватизуються, є основним принципом приватизації, зокрема щодо забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян у процесі приватизації, фондом прийнято рішення: врахувати пропозицію народних депутатів стосовно повернення у програму норм щодо пільгового продажу акцій працівникам підприємств, майно яких приватизується. Тобто повністю норми з цієї програми перенесені в нову програму щодо пільг.
Далі. Враховуючи соціальну важливість питання забезпечення населення дошкільними закладами та з метою збереження мережі таких закладів, враховано зауваження народних депутатів щодо недопущення перепрофілювання дошкільних учбових закладів, які не використовувались за прямим призначенням, протягом 3-ох і більше років.
В доопрацьовано проекті вилучено норми, які стосувалися мораторію на примусову реалізацію цілісних майнових комплексів державних підприємств, оскільки, дійсно, це питання регулюється іншими законодавчими актами, не є предметом регулювання програми.
Сподіваюсь на розуміння з боку парламентаріїв та підтримку зусиль уряду і фонду щодо прийняття проекту Закону про Державну програму приватизації. Використовуючи відповідні процедури, визначені Регламентом Верховної Ради України, комітети Верховної Ради України, народні депутати мають можливість у разі необхідності скористатися механізмом внесення відповідних змін до проекту програми за процедурою другого читання, а саме: проект може бути прийнятий за основу з подальшим доопрацюванням у другому читанні.
Ще одна, на мій погляд, ключова теза наприкінці виступу. Шановні народні депутати, для того, щоб зрозуміти філософію програми приватизації, потрібно розуміти, від чого відштовхувались автори програми при її розробці. А вони відштовхувались від одного фундаментального висновку: що парламент в своїй більшості і уряд - це партнери і однодумці в баченні перспективи розвитку держави і в розумінні філософії економічних перетворень і підвищенні на їх основі добробуту людей. У разі ж, якщо парламент і уряд розглядати не як партнерів, а як суперників або супротивників в баченні перспективи держави та її економічного розвитку, тоді важко зрозуміти і філософію нової програми приватизації.
З урахуванням наведених аргументів просив би вас, шановні народні депутати, підтримати прагнення Фонду державного майна щодо запровадження нових дієвих механізмів та процедур реформування відносин власності та прийняти в першому читанні напрацьований проект закону України "про державну програму приватизації". Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги!
Запитання є, запишіться, будь ласка, і на табло висвітліть.
Ярослав Сухий. Фракція Соціал-демократичної партії України Об'єднаної.
16:10:29
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Михайло Васильович.
Ярослав Сухий. Фракція СДПУ(О), місто Запоріжжя.
В мене запитання таке. Ми неодноразово вже в цьому скликанні і в попередньому слухали, приймали тут програми приватизації, різноманітні програми. Були дискусії, дебати і ми неодноразово сподівалися, приймаючи ці програми, що дотримання вимог таких програм нам дасть змогу забезпечити підвищення ефективності підприємств, форма власності яких змінюється, збільшується обсяг залучень інвестицій, що будуть проведені модернізації, що будуть запроваджуватися нові технології і тому подібне. Скажіть, будь ласка, чому з року в рік приймаючи програми, працюючи над ними ви профільні комітети, міністерства, ми не досягаємо в кінці-кінців тієї головної мети, котру ми перед собою завжди ставили і будемо продовжувати ставити.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую за запитання. На мій погляд однією причиною являється те, що ми виставляємо на приватизацію або починаємо виставляти на приватизацію підприємства, коли вже являються повністю банкротами. Це одна з причин. І тоді, якщо підприємство являється повністю банкротом дуже важко розраховувати на те, що прийде ефективний власник, або ефективний інвестор, який вкладе кошти і це підприємство виведе на більш ефективний розвиток. У цьому разі, на мій погляд, ми повинні, і в цій програмі закладена така норма, що при розробці підпрограм реформування галузей які будуть розроблятися міжвідомчими групами, розглядатися на уряді, а потім направлятися на розгляд Верховної Ради і затверджуватися, як законопроект, от тут чітко повинна бути визначена межа державної власності, тобто там, де держава залишає в державній власності, а вона бере на себе відповідальність за долю цього підприємства, але не просто формальну відповідальність, а і якісь зобов'язання і в частині інвестицій, і капіталовкладень, або в частині відповідних держзамовлень. А там, де держава не взмозі вирішити ці питання, потрібно своєчасно, я ще раз підкреслюю, своєчасно залучати приватний капітал. Дякую.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.
16:12:57
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Михайле Васильовичу, ви говорите про критичну межу збереження державної власності. З цього приводу, як ви дивитеся, 300 мільйонів гривень надходжень до бюджету від 30 відсотків державної власності - це є рентабельним, чи нерентабельним. Це перше запитання.
Друге питання. Так все ж таки, чому фонд державного майна на тій частці державного майна де є і Постанова Кабінету Міністрів "Про проведення індексації" не була проведена індексація основних засобів. Це що, для того щоб роздавати все за безцінь, чи як? Дякую.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Що торкається ефективності використання державної власності, то дійсно, суми, які закладені щодо надходження дивідендів, вони не можуть характеризуватися, як добре ефективне управляння з боку держави. Але я ще раз підкреслюю, що це пов'язано з тим, що корпоративні права держави, вони належать у підприємствах, які працюють і на грані банкрутства.
Що торкається індексації і мова йде про збільшення ціни і продажу, то над цим зараз фахівці фонду працюють.
Але я хочу сказати одне, що ми можемо і без нормативних актів взяти, і політичне рішення прийняти в десять разів збільшити ціну всіх об'єктів. Збільшити ми зможемо, але продати не зможемо, інвестиції не зайдуть і підприємства можуть загинути. Але що торкається конкретного питання, там робота йде. Дякую.
ГОЛОВА. Замість Шкірі питання буде ставити Майстришин, фракція "Регіони України". Будь ласка.
16:14:39
МАЙСТРИШИН В.Я.
Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів би звернутися з таким запитанням. Скажіть, будь ласка, законом України про внутрішній державний борг записано, що 50 відсотків коштів від приватизації повинно направлятися на погашення нашого державного боргу. Крім того, існує норма щодо бюджету розвитку. Відповідно з цими нормами, ми повинні якимось чином кошти, які ми вилучаємо від приватизації направляти на розвиток і... тобто, я собі так розумію, що крім такого славнозвісного плану приватизації у нас ще повинен бути план розвитку нашої країни. Тобто, ті стратегічні об'єкти, які сьогодні ми, на жаль, не можемо будувати за рахунок держави, якимось чином повинні враховуватися в цьому плані. І я хотів би бачити... чути вашу точку зору з цього приводу. Дякую.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую за запитання. Дуже цікаве запитання. Дійсно, фонд протягом останніх років відстоював цю тезу і він виступав з цих позицій і на бюджетних комітетах, і на уряді, коли формувався бюджет, з тим, що неможливо і це не по-державному буде, економічно недоцільно всі кошти від приватизації пускати на проїдання у відповідний бюджетний рік, а треба щоб кошти працювали на перспективу. І був указ Президента. Але коли формувався бюджет, то в зв'язку з дефіцитом коштів була злагода тоді і бюджетних комітетів, і народних депутатів, і Кабінету Міністрів, і бюджет приймався, де 100-відсотково кошти йшли тільки на сьогоденні потреби бюджету. І тому у цій програмі приватизації в 198-му пункті ми жорстко записали цю норму і ми хочемо, щоб воно було законодавчо вирішено те, що ви пропонуєте, де записано так: "Загальний фонд Державного бюджету..... кошти від державної приватизації поступають в загальний фонд Державного бюджету. Із них 25 відсотків коштів, не менше як 25 відсотків, повинно іти на інвестування підприємств, які мають стратегічне значення для економіки держави. Ми хочемо законодавчо цю норму закріпити. Я дуже дякую за розуміння цього, дуже дякую.
ГОЛОВА. Степан Хмара, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
16:17:09
ХМАРА С.І.
Хмара, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".
Шановний Михайло Васильович, мета приватизації - це покращання ефективності господарської діяльності підприємств. Але якщо іти за такою логікою, то чому якраз на приватизацію виводяться підприємства, які у державному секторі дуже ефективно працюють. Прикладів можна багато навести. І зараз іде шалена підготовка для того, щоб приватизувати Криворізький металургій комплекс, який дуже ефективно і перспективно працює. Інші можна приклади навести. У Програмі заплановано підготовити до приватизації об'єкти оборонної промисловості, авіабудівної промисловості, електроенергетики - стратегічні підприємства, які мають пряме відношення до національної безпеки держави. І практика те, що ви кажете, це ви правильно говорите, але практика показує, що часто на приватизацію такі об'єкти видаються, на яких хтось поклав око, бо вони вигідні, вони дуже ефективні. І їх видають запівдаремно.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую. Я відповім на це запитання. І, дійсно, якраз Програма приватизації і передбачає розробку семи підпрограм реформування галузей авіабудівної, суднобудівної. І підпрограма розроблюється протягом року міжвідомчою групою із представників різноманітних міністерств і відомств, розглядаючи на уряді, а тоді подається на затвердження у Верховну Раду. І у цій підпрограмі Верховна Рада повинна визначити межу державної власності, тобто Верховна Рада повинна визначити межу державності по кожному цьому комплексу.
Що торкається Криворожсталі, то зараз там рішенням уряду розпочато передприватизаційна підготовка. Але для того, щоб розпочати приватизацію, повинно бути прийнято відповідне рішення уряду. Я знаю, що зараз групою депутатів готовиться окремий закон про приватизацію Криворожсталі. Якщо Верховна Рада його прийме, я думаю, це дуже буде позитивно. І тоді буде приватизація Криворожсталі буде здійснюватися на основі окремого закону, який прийнятий Верховною Радою. Дякую.
ГОЛОВА. Михайло Васильович, час вичерпаний. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка. Я запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира Демьохіна. Будь ласка, Володимир Анатолійович. Я переконаний, що ви, як завжди, будете лаконічним.
16:20:19
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Проект закона, который мы сегодня рассматриваем, про Державну программу приватизации доработан в соответствии с нашим решением от 5 июня. Объем произведенных изменений позволяет рассмотреть этот законопроект повторно. Так, например, утверждение под программу рыночной трансформации и подготовки к приватизации особо важных народнохозяйственных комплексов является прерогативой Верховной Рады Украины, а не Кабинета Министров, как это предлагалось предыдущим проектом.
Исключено из текста законопроекта предложения о прекращении действия Закона Украины "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" в случае принятия программы.
Переходя к рассмотрению доработанного проекта следует сказать, что оно может быть конструктивным только при условии соблюдения принципа конкретно исторического подхода. Вне этого легко и в известной мере справедливо, хотя и безответственно можно занять крайние позиции. Действительно мы имеем самые серьезные претензии к самому процессу реформирования отношений собственности. Они обоснованы крайне слабым экономико-социальным теоретическим обоснованием стратегии и тактики реформирования государственной собственности, а также слишком большим количеством дискредитирующих примеров практики приватизации госимущества.
С другой стороны, отношение собственности находится в процессе реформирования уже больше 10 лет. В этой ситуации необходима не общая критика, а конкретные адекватные действия власти для поиска и использования лучших решений сегодня и в ближайшей перспективе. Представленная в Верховной Раде доработанная державная программа приватизации в основном отвечает выше очерченным требованиям.
Характеризуя собственно программу, следует отметить, что она на сегодня является приемлемым по качеству программным продуктом. Особенно непросто этого было достигнуть в общей атмосфере недостаточной культуры системного программирования, которая, к сожалению, у нас имеет место.
Вне всякого сомнения, что довольно большим остается поле для замечаний и доработки программы. Высказывается сомнение в рациональности периода действия программы. Однако обоснованных предложений пока не поступило о сроках действия программы.
Имеется предложение о введении в общий перечень объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, отдельного перечня, в который бы входили доли государства в уставных фондах. Весь комплекс предложений и замечаний от субъектов права законодательной инициативы известен и его непротиворечивая часть может быть реализована на последующих стадиях законодательной работы.
Комитет рассмотрел законопроект и на своем заседании 8 июля пришел к следующему решению: рекомендовать принять закон про Державну программу приватизации за основу. Просим поддержать данное предложение. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Так, дякую.
Є запитання до нашого колеги? Прошу записатись. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Так, народний депутат Петренко, фракція комуністів. Немає?
16:23:22
ПЕТРЕНКО В.С. Спасибо, Владимир Михайлович.
Слово прошу передать депутату Масенко.
ГОЛОВА. Народний депутат Масенко.
16:23:35
МАСЕНКО О.М. Дякую.
Я більше всього хотів задати запитання Чечетову Михайлу Васильовичу, коли він говорив про філософію програми приватизації. Так от, мені цікаво: в чому ж заключається філософія приватизації, про яку він вів мову і для кого робиться, в чиїх інтересах проводиться у нас приватизація? Давайте сідаємо всі в автомобіль, їїдемо в будь-який кінець України і питаємо отих людей, де приватизовані підприємства: що дала вам приватизація? Де те майно, яке приватизоване? Що ви маєте від приватизації? Нічого не мають. Де ж воно все дівається?
І чи доцільно далі проводити цю приватизацію? Чи не доцільніше провести якусь інвентаризацію і подивитися, що ж ми наробили і до чого ми йдемо далі?
А ви говорите, програма така гарна, що треба її тільки в рамки завести і дивитися, і більше вже нічого робити не треба.
ДЕМЬОХІН В.А. Я уже в своем выступлении говорил, что принятие сегодняшней программы отягощается десятилетним опытом, в котором есть и положительные, но и масса отрицательных примеров приватизации.
Если же говорить философскими категориями, то вот мы с вами здесь в зале находимся, рассматриваем программу приватизации, сейчас следующий закон - о Фонде державного майна Украины, то все это мы делаем для того, чтобы улучшить экономическое состояние страны.
Но, к сожалению, еще раз повторюсь, есть примеры, которые отягощают сегодняшнее рассмотрение законопроекта. Надо, наверное, как вы сказали, более философски подойти, учесть весь этот опыт. Без программы невозможно, должна быть программа, должны быть четкие правила игры - это не игра, а это жизнь - нашей жизни в ближайшие годы. В этой отрасли приватизации, чтобы деньги шли в первую очередь на внедрение инновационного подхода, инвестиционно-инновационного, чтобы мы все-таки повысили жизненный уровень населения.
Я вам могу сказать, что сегодня наших бывших собратьев прибалтийские республики называют "прибалтийскими тиграми", потому что у них рост ВВП под 10 процентов за этот год благодаря тому, что они правильно осуществили инвестиционную политику буквально на трех-четырех предприятиях.
ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.
16:26:12
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України, Херсонщина.
Шановний Володимире Анатолійовичу!
Ну, добре, що в програмі приватизації зникла абсурдна приватизація залізниць, скажімо, врахували пропозиції і нашого комітету і фракції з науки і освіти, комітету, з приводу приватизації закладів освіти. Але ж разом з тим залишається приватизація комплексів об'єктів військово-промислового комплексу, лікеро-горілчані заводи, які являються сьогодні золотим тим яйцем, яким можуть наповнити бюджет, газотранспортні мережі, нафтомережі і таке інше.
Скажіть мені, будь ласка, чи ваш комітет аналізував економічну стратегію, економічну ефективність попередніх програм, і яка взагалі вона, і яка гранична межа нашої приватизації: приватизація ради приватизації чи приватизація ради того, щоб розвивалася наша економіка, щоб ми підтримували інноваційні якісь проекти і таке інше? Будь ласка, дайте відповідь.
ДЕМЬОХІН В.А. Я начну с того, что... какой анализ все-таки делался и делается в комитете. Анализ на основании тех данных, которые нам дает Фонд держмайна по реализации Программы приватизации, существующей сегодня, и ту информацию, которую мы получаем чисто статистическую.
Если же говорить о том, какие сегодня есть недостатки в отношении, например, бывшего, так сказать, военно-промышленного комплекса. Да, они есть. Но то, что военно-промышленный комплекс, ну, нуждается в приватизации, но в разумной приватизации, это совершенно однозначно. Потому что та махина, которая работала в стране вся на оборону, она не может такой оставаться дальше.
То, что касается транспортных коммуникаций, в первую очередь нефтепроводов. Их нету в программе приватизации. Есть продуктопроводы те, которые сегодня заполнены уже не нефтепродуктами, а заполнены водой, и половина сгнила, и люди сидят без зарплаты. Там нужна приватизация и нужны, конечно, совершенно другие подходы.
А если говорить о том же, все-таки какая наша светлая мечта, светлое будущее, то это реализации инновационного инвестиционного подхода. Мы говорили об этом, когда рассматривали программу уряду, и мнение нашего комитета практически единогласное: что главное сегодня у нас в экономике - это инвестиционно-инновационный подход. Спасибо.
ГОЛОВА. Левко Лук'яненко. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.
16:28:59
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Лук'яненко. Українська республіканська партія "Собор". Фракція Юлії Тимошенко. В мене є два питання. Перше питання.
Як ви думаєте, для нас усіх відомо і депутатам, і по всій Україні, що процес приватизації був перетворений в процес прихватизації такою простою механікою: завод упускали і руйнували, виганяли робітників, продавали техніку і так далі, опускали його ціну до мінімуму, а потім продавали, тобто приватизували. Отже питання. Чи можливо взагалі розслідувати оці факти незаконної приватизації і так би мовити навести там законний порядок?
Друге питання. Як ви розцінюєте такий факт. Із нафтоперегінних заводів на Україні - 6 їх здається, 5 опинилися в руках російських нафтових фірм. І ось тепер їм захотілося підняти ціну на нафтопродукти на 15 процентів, і вони "бабах!" і підняли, а нас Україну залишили з носом. Як ви дивитесь на цей процес і чи можна його якось поправити? Дякую за відповідь.
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо.
Вопрос действительно очень хороший.
Относительно той истории, которую имеем как вы сказали по прихватизации. Да. Сегодня мы будем рассматривать, не сегодня, а в ближайшее будем рассматривать законопроект о реприватизации.
Я думаю, что те факты, которые сегодня вскрыты или будут вскрыты, а там где приватизация произведена с нарушением закона и там где действительно нет ефективного собственника они нуждаются не просто в ревизии, а необходимо менять собственников возращать в державу производить национализацию и это совершенно нормальний процес. Потому что этот процес он только поможет оздоровить экономику.
То, что касается ситуации на энергорынке.
Да, действительно, шесть заводов мы имеем сегодня и не пять, а практически шесть находятся в руках российских нефтяных компаний.
Проблема заключается в том, что имея мощности по переработке более пятидесяти миллионов тонн в год, мы сегодня имеем добычу порядка трех миллионов - это явный дисбаланс. И в условиях отсутствия собственного сырья нефтяного конечно мы вынуждены искать те нефтяные компании, которые придут и будут работать на наших заводах. Но при этом хочу отметить: можно работать и с российскими, и с казахскими компаниями, и с другими, но при этом надо правильно определить условия инвестиционные, по поставкам нефти, по ценовой политике.
Если мы сегодня декларируем, что наша цель вступления в мировую организацию торговли, мы идем в Европу и мы должны ориентироваться на европейский рынок, в том числе, по энергоносителям. То есть, я думаю, что програма приватизации и Закон "Про Фонд держмайна", она должна способствовать урегулированию и на рынке энергоносителей вопросов. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую, час вичерпано, сідайте, будь ласка.
Окрема думка члена Комітету, заступника Голови Комітету Матвєєва Володимира Йосиповича. Будь ласка, Володимире Йосиповичу, три хвилини.
16:32:59
МАТВЄЄВ В.Й.
Уважаемые коллеги, не смотря на то, что Комитет экономической политики и управления народным хозяйством, в собственности инвестиций, большинством голосов принял решение внесенное Кабинетом Министров в проект Закона Украины "О государственной Программе приватизации" принять за основу, я представляю отдельное мнение тех депутатов комитета, которые голосовали против принятия данного законопроекта.
Как вам известно, пятого июня 2003 года Верховная Рада приняла постановление о возврате правительству данного проекта для его доработки и предосатвления на повторное первое чтение. Законопроект был направлен в правительство и комитет в его адрес направил все те замечания народных депутатов, которые поступили в комитет.
И что же сегодня представляет правительство? Проект, который практически ничем не отличается от того, который мы рассматривали в июне. Попросту говоря, правительство проигнорировало большинство предложений к программе, которые были у народных депутатов.
Нужно отметить, что некоторые замечания все-таки учтены правительством, но в общем картина неизменна. Кабинет Министров настойчиво предлагает перейти к масштабной и тотальной приватизации в системных отраслях, в том числе и в естественных монополиях.
Верховной Раде настойчиво предлагается приватизировать все и побыстрей без какого-либо экономического обоснования.
Сколько нареканий от народных депутатов Украины получило предложение законопроекта о новом способе продажи, так называемых торгах с ограниченым участием, торгах, в которых могут принять участие лишь приглашенные фондом потенциальные покупатели, перечень которых будет согласовываться с Кабинетом Министров. Причем, на этих торгах будут предлагаться к продаже предприятия-монополисты, стратегически важные для экономики и безопасности государства предприятия. Еще в июне народные депутаты сделали замечание, что такое ограниченое участие покупателей повлечет за собой уменьшение количества участников конкурса и отрицательно повлияет не только на начальную оценку продажи объектов приватизации, но и на поступление средств от приватизации в Государственный бюджет. Но Кабинет Министров оставил даную статью проекта закона без изменений. Без изменения остались и другие положения законопроекта, в котором у народных депутатов были замечания.
По-прежнему предлагается к приватизации все стратегические отрасли экономики, кроме железнодорожного транспорта.
Готовится, сейчас мы услышали здесь, приватизация, например, комбината Криворожсталь прибыльного предприятия, дающего в год до 1 миллиарда гривен прибыли. Для кого готовится эта приватизация? Конечно не для народа Украины. И то, что будет приниматься специальный закон по приватизации этого предприятия мы знаем как это делается и к чему приводит. Мы имеем пример с приватизации глиноземного завода в Николаеве, когда прибыль в 70 миллионов долларов в год из Украины............. украинского народа уплыла не народу России, а их толстосуммам при невыполнении инвестиционных обязательств.
Проект программы приватизации этот процесс ограбления народа Украины и Украины как государства делает легальным и непрерывным. В общенародном плане предлагаемая Программа приватизации никаким краем не отвечает интересам народа Украины, не решает вопиющие вопросы народа ... уверены в завтрашнем дне, обеспечение работой и достойными доходами, социальную защиту подрастающего поколения и нетрудоспособных.
Проект программы обесценивает само государство, государство Украина, и при реализации его собственности государства не останется собственности, которая может послужить залоговой стоимости в международных займах.
Группа народних депутатов Комитета по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций предлагает Верховной Раде не поддерживать проект Закона о Государственной программе приватизации.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, переходимо до обговорення, ми домовилися 15 хвилин на обговорення. Будь ласка, Валентина Петрівна виступає перша Семенюк. Наступним буде виступати Юрій Анатолійович Кармазін. Підготуватися прошу вас. 15 хвилин.
16:36:49
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановні колеги, спеціальна контрольна комісія не в перше розглядала Програму приватизації. Сім разів на засіданні комісії, навіть під час ще доопрацювання і подачі її у Кабінет Міністрів проводилися засідання комісії, "круглі столи". Ми, звичайно, подавали свої пропозиції як у процесі доопрацювання, так і під час її вже подачі у сесійний зал. Що можна сказати.
Саме головне, що ті пропозиції, які були зроблені на парламентських слуханнях, на засіданні комісії, 90 відсотків пропозицій були не враховані. Найбільше, що сьогодні турбує спеціальну контрольну комісію мене як депутата-соціаліста в перше чергу те, що відповідно до листа комісії двох рішень до Кабінету Міністрів змінити методику оцінки основних засобів перед приватизацією, щоб початкова ціна була не нижче номінальної вартості з врахуванням індексації основних засобів станом на 1 січня 1995 року враховується, а вся інфляція, починаючи від 1996 року і до першого півріччя 2003 року, яка становить 252 відсотки, взагалі не враховується. А у Програмі приватизації уже подається стратегічних об'єктів. І зокрема, найбільше, що говорилось у нас на засіданні комісії, це приватизація лікеро-горілчаних підприємств.
І я сьогодні можу констатувати, що такі підприємства, які створені таємними, закритими указами Президента у вигляді ДУСі, сьогодні прибрали до рук спиртові заводи і ліквідували уже статус юридичних осіб. Тобто Президент своїми таємними указами уже підготовив фактично приватизацію спиртової галузі через ліквідацію цих юридичних осіб. Тобто фактично сьогоднішня програма приватизації - це лише для того, щоб благословити уже приватизацію і спиртових заводів. Це - перше.
Друге. Не враховано саме головне, рішення комісії, - це те, що відповідно до закону про приватизацію державного майна чітко передбачається строк подачі програми приватизації і строк дії програми. Це - три роки. Програма передається на шість років.
Я хочу запитати у Кабінету Міністрів, представників Фонду державного майна: в державній власності залишилось менше 30 відсотків. Ви що думаєте, на три роки ще їх розтягнути чи за шість будете їх розтягувати? Я думаю, якщо дивитися так, як тут сказав пан Демьохін, доповідаючи, що була правильна приватизація і треба врахувати її неправильні шляхи, то я хочу запитати: яка ж була правильна? Якщо врахувати, що на засіданні спеціальної контрольної комісії недавно ми розглядали питання приватизації "Рівне-азот", і було прийнято рішення не проводити приватизацію, поки не буде проведена індексація основних засобів, то що відбувається? Президент накладає на лист від адміністрації обласної від Сороки візу - продати кому і за скільки, не враховуючи ні індексації і ні таке інше. Це означає, що об'єкти будуть приватизовуватись дальше відповідно під патронатом.
Я хочу звернутись до представників більшості: шановні мої колеги, якщо такими візами буде іти приватизація, а повірте мені, що це буде так, тих 30 відсотків державної власності, які залишились, ви всі в чергу не станете. Повірте мені! Щось треба залишити для держави, тому що виконувати функцію державну - забезпечувати розвиток економіки держави і конкуренцію в державі, треба мати хоча би частину державної власності. У нас сьогодні 30 відсотків.
Я приведу вам лише один приклад: Германія, 12,9 відсотків в державній власності. Наповненість бюджету від державної власності 57 відсотків. Польща: в муніципальній власності всього 39 відсотків, 62 відсотки прибутку до муніципалітетів. А у нас що? Кращі об'єкти - дяді, хужі - у комунальну власність, щоб там магнати доділили, а вам фактично сьогодні громадяни України лише збитки і безробіття і без зарплати.
Тому давайте думати, або ми дальше будемо сировинним придатком, ділити між кланами об'єкти такими відповідними резолюціями, чи, дійсно, буде у нас правова держава і правова законність. Дякую.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, наступний Пузаков.
16:41:32
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, шановний Головуючий, шановний наш український народе, хто нас чує!
"Жмурка", яка заключається в прийнятті програми про приватизацію заключається не тільки в тому, про що зараз казали і про що сказали і Валентина Семенюк, і народний депутат Матвєєв, з кими я повністю погоджуюся про неприйнятність цих законопроектів. А "жмурка" ще полягає в тому, що під назвою "Закон України "Про Державну програму приватизації" проводиться зміна кількох законів зразу: Закону України про приватизацію невеликих державних підприємств, Закон України про приватизацію державного майна, Закон України ...тут даже змінюється підсудність спорів, шановні народні депутати, і все це пропихується через один комітет і все це робиться абсолютно з порушенням чинного Регламенту.
Я звертаю увагу головуючого на цьому засіданні, що так розглядати питання такі серйозні не можна. Мова йде про внесення змін до рядку законів. Наведу вам для прикладу, в статті 30 вони пишуть: "Спори, що виникають у процесі приватизації, спори, що виникають у процесі продажу об'єктів приватизації на аукціоні за конкурсом і так далі, вирішується у порядку позовного провадження відповідним Господарським судом".
Чому господарським? Тому що повністю корумпований суд. Тому і вирішується господарським.
Далі зверніть увагу, в мене є конкретні пропозиції до кожного пункту. Не можна включати додатково до статті 5 Закону про приватизацію частину 3 пункту 2, де вони пишуть: "Не підлягають забороні до приватизації підприємства, які протягом трьох років не виробляли товари, на надавали послуг, виробництво яких є підставою для заборони їх до приватизації, майнові комплекси підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, приватизація яких не створить загрози втрати позиції країни на світовому ринку і т.д."
Це все закамуфльоване під інші речі не в Програмі приватизації, це в зміни до інших законів, які не обговорювалися в профільних комітетах. Михайло Васильович, це не обговорювалось. І ви як колишній депутат знаєте, що це називається шахрайством. І, разом з тим, просовуєте це. Для чого це так робити? Це ж уже називається не "Програма приватизації" - це про інші мова йде речі.
І потім ми будемо з вами недораховуватись. Точно так, як я звертався до вас і казав: "500 мільйонів гривень пропонують вам за ВАТ "Нікопольський завод феросплавів". Скільки ви отримали, 200? І кажете, що це добре для держави: 22 краще, ніж 500? Ви мене в цьому не переконаєте. Ви не переконаєте всіх в державі в цьому. Ви розумієте.
Але такий закон, така програма не може бути прийнята в тому вигляді, в якому вона є. І я згоден тут з криком душі Матвєєва, який сказав, що фактично нічого не перероблено, фактично. Ви подивіться: ви пропонуєте зміни до Закону про приватизацію, і тут і другу статтю, і іншу. Чому парламент написав, що Державна програма приватизації приймається один раз на 3 роки? Тому, щоб наступний парламент, який прийде, не олігархічний, міг перевірити, міг затвердити і уточнити. А ви зараз пишете: один раз на 6 років. Ви розумієте, ну, не можна ж цього робити?
І нам, народні депутати, не можна цього голосувати. А люди хай знають, що закладено в ці закони. А в ці закони закладено ще більше пограбування, принаймні, швидшими темпами: все за 1 рік. І розрахунок у вас зроблений тільки на один рік, а має бути на кожен рік розрахунок зараз, якщо це програма. А інакше - це, вибачайте, можна сказати тільки одним словом: що все і зразу, але, зрозуміло, не для всіх. Ось, як можна озаглавити, зробити підзаголов'я. І, насправді, це видимість законності, тільки надається цими законами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков. Наступна Тимошенко.
16:45:51
ПУЗАКОВ В.Т.
Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.
Надо сказать правду, что уродливая "прихватизация" смерчем прошла по стране, в результате чего в частные руки уплыли лучшие предприятия и прибыльные отрасли, а государству остались убыточные.
Мы хорошо должны помнить, что главная цель приватизации, что в октябре 1991 года была определена Верховной Радой как создание многоукладно социально-направленный эфективной рыночной экономики. А что же имеем сегодня? Ведь прибыль нынешней экономики составляет 17 миллиардов гривен в год. Это говорит о том, что мы имеем абсолютно не эфективну экономику. Сегодня задолжнность по зарплате ввозросла до 2 миллиардов 800 миллионов гривен. Причем 67 процентов ее на тех предприятиях, которые поменяли форму собственности. Общий обьем производства промышленной продукции сократился более чем на 300 процентов, а ее рентабельность снизилась в 10 раз, финансирование научно-технических работ постоянно сокращается в этих условиях нет никаких оснований надеяться на то, что формирование процесса приватизации в стране будет выводить экономику из кризисного состояния.
Имеется полное основание констатировать, что обще технический уровень производства достиг той чертыы после которой наступает де-индустриализация государства. К сожалению, надо признать и это так, что приватизация это урок горький дикой, бандитской, капиталистической экономики для десятков, миллионов граждан. Ведь прямым результатом этой приватизации необходимо считать имущественное раслоение граждан. Теперь в Украине есть люди, которые входят в число самых богатых в Европе, и есть граждане, которые живут, к сожалению, на одну гривну в день.
Прошло самое циничное ограбление народа Украины причем это воровство общегосударственного мастштаба. Ведь незря 86.2 процента украинцев не чувствуют себя хозяевами своей страны. 91.2 процента опрошенных считают, что в Украине не соблюдается конституционное право на достаточный жизненный уровень, 82 процента считают, что в стране отсудствует право на труд и возможность заработать на жизнь этим трудом.
54,5 процента Украинцев из-за отсутствия средств отказываются от медицинской помощи, люди живут в постоянном страхе. За этими несколькими приведенными фактами действительно невыносимые условия жизни наших людей.
Поэтому пока не все еще разворовано, то в Программу приватизации я предлагаю внести следующее.
Первое. Приватизацию немедленно преостановить.
Второе. Провести общую инвентаризацию реальной стоимости приватизированных объектов, как производственной сферы, так и коммунального хозяйства.
Третье. При выявлении нарушений условий приватизации провести реприватизацию, а может и национализацию.
И последнее, привлечь к уголовной ответственности тех, кто содействовал нарушениям условий приватизации. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Тимошенко, наступний Соломатін.
16:49:16
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Юлія Тимошенко.
Шановні колеги, я думаю, що вам важко запідозрити мене в тому, що я є людиною з антиринковою ідеологією і що я не сприймаю розумних ринкових перетворень в країні.
Я думаю, важко сказати, що я, наша фракція, заперечуємо проти розумної трансформації відносин власності. Але ж я хочу сказати, в той же час, що Програма, яка нам запропонована, це не є програма приватизації - це головне. Це є програма усвідомленої, системної здачі національних інтересів України.
Чому це відбувається? Я думаю, комусь просто зараз, за рік до президентських виборів, просто потрібно мати певну розмінну монету: чим платити іншим країнам за продовження повноважень, і чим платити власному оточенню за продовження повноважень. Ця Програма дає на це відповідь.
Я хочу запитати вас: чи читали народні депутати всі, що ми збираємося приватизовувати цією Програмою?
Перше. Я цитую, в мене в руках сам закон знаходиться і ніяких емоцій: "Оборонний комплекс України”, і коли я почула керівника комітету, він сказав: "Ну там є розумний підхід".
Ну у мене є 2 питання. По-перше, хто цей розумний підхід визначає, яка процедура. А по-друге, чи залишилися при владі люди, які здатні розумно визначити що робити з оборонним комплексом країни. Далі ми читаємо з вами, що оборонний комплекс країни не просто приватизовується. Майнові комплекси підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, приватизація яких не створить загрози втрати позиції країни на світовому ринку.
Шановні друзі! Цей абзац дає право практично зробити з будь-яким підприємством будь що оборонного комплексу. Ми не можемо так легковажно підходити. Ми маємо мати переліки. Ви пам'ятаєте, коли починалась приватизація, до Верховної Ради приходили з переліком об'єктів з вартістю стартовою цих об'єктів, серйозною процедурою аукціонів і відкритості. Сьогодні закрито все. В цій програмі нема нічого, крім торгів з обмеженою участю. Це теж цитата з закону.
Що це значить? Це значить, що торги будуть здійснюватися між 2-3 особами, які будуть допущені урядом без процедури.
Шановні друзі! хочу... три хвилини неможливо сказати все, що хочеться сказати на бік цієї приватизації, але ж наступне - авіабудівний комплекс. Я хочу звернутися зараз до людей, які розуміються на цих питаннях: до пана Крючкова, до Тарасюка. Ми що, не знаємо, що наші літаки є стратегічним козирем України в переговорному процесі при вступі в Європейський союз? Що це є головне що у нас є, цим ми можемо взагалі ще на дипломатичному рівні оперувати. Я хочу звернути вашу увагу на те, що приватизується державна акціонерна компанія нафтогазовий комплекс НАК Нафтогаз України.
Шановні друзі! Ми що, не знаємо, що це сховище? Ми що, не знаємо, що це стратегічні газотранспортні і нафтотранспортні коридори? Як ми будемо на рівних розмовляти з Росією і з Європою, у мене питання. І питання - як можна цей комплекс продати таким чином, щоб в бюджет отримати 2 мільярди гривень в той час, коли його вартість по оцінкам міжнародних експертів складає 25 мільярдів доларів. Як можна 2 мільярда гривень у бюджет отримати? Це є виключно політичні розмінні моменти. Я знаю, що ми ділимося на більшість і меншість. Але у більшості я знаю достатньо людей фахових, порядних, які не готові сьогодні зраджувати країну.
Я прошу, шановні друзі, поважаючи себе, Верховну Раду і країну, ми маємо повернути цей ганебний документ на нове, абсолютно нове опрацювання, яке має пройти через всі профільні комітети без виключення. І ми маємо побачити новий виважений документ. Я прошу у четвер ні за яких обставин не голосувати. І всім, для кого Україна - це не пустий звук для заробітку коштів, об'єднатися навколо того, щоб це не було прийнято.
Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Соломатін і будемо закінчувати. Будь ласка, Юрій Соломатін.
16:54:03
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги, шановні радіослухачі. Ми вже дійшли висновку, що 70 відсотків державного, тобто загальнонародного майна власності вже розхапано, прихватизовано, залишено лише 30 відсотків.
Друге. Від приватизації надходить до загального бюджету реально менше 50 відсотків від тої ціни, за котру був проданий об'єкт, або 10-20 відсотків від реальної вартості цього об'єкту. Виникає знову і знов таке питання: на чию користь робиться така приватизація, на користь народу України або на користь скоробагать як новітньої української буржуазії?
І я хочу сказати нашим виборцям, нашим співгромадянам, нехай не натягують на своє обличчя обрані вами депутати обличчя загальнолюдських цінностей. Хто починає про це розмову, про загальнолюдські цінності, про переваги приватизації. є ваш найлютіший ворог. Чи збагне народ України це на решті чи ні? Зараз пропонується до приватизації недоторкані об'єкти, природні монополії, "Криворожсталь" - найбільш прибуткова, "Нафтогаз України" - це буде майже останній хапок. А що далі? Один з моїх колег саме тут з цієї трибуни сказав, що граємося у жмурки. Ні, не в жмурки. Сьогодні наперсточники в черговий раз хочуть обдурити і всіх інших депутатів, і разом з ними весь народ України. Не дамо їм це зробити!
Тому я хочу заявити від нашої фракції, фракції комуністів України, що ми ніколи не підтримаємо цю грабіжницьку програму. Це викривали мої колеги депутати від Миколаївщини Матвєєв Володимир Йосипович, це викривав мій колега із Кіровоградщини Пузаков Володимир Тихонович. Ми говоримо рішуче "ні" цій спробі чергового, начебто законного, пограбування народу України! Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка Крючкова Георгія Корнійовича, будь ласка. Одна хвилина. Мікрофон Крючкова. Будь ласка, мікрофон Крючкова включіть.
16:57:09
КРЮЧКОВ Г.К.
Шановний Геннадій Андрійович! Оскільки тут називалося моє прізвище, я хочу сказати, що наш комітет послідовно виступає проти розграбування і приватизації підприємств оборонно-промислового комплексу. Але це така тенденція є і в уряді, і в Фонді державного майна, і є серед частини народних депутатів. У нас є зараз проект тут, в якому передбачено зараз, поки що не приватизація, а корпоратизація як перший крок до приватизації оборонних підприємств, причому тих підприємств, які треба зберегти зараз в умовах держави. І взагалі треба подивитися, коли дивишся там серед тих об'єктів, які передбачається приватизувати - поліграфічна база. Ми що від цього одержимо зміцнення матеріальної основи для утвердження української культури, мови нашої, про що ми багато говоримо? Треба зупинитись!
Я підтримую пропозицію про те, що треба відхилити цей законопроект і повернути його принаймні на повторне перше читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Коновалюка Гладій, будь ласка, з місця. Михайло Васильовичу, Гладій, з місця.
16:58:31
ГЛАДІЙ М.В.
Шановні народні депутати! Фракція Аграрної партії України завжди надавала особливої ваги процесам приватизації та економіки нашої держави. По-перше, це - джерело формування Державного бюджету, по-друге, це - своєрідний індикатор економічних реформ в Україні для потенційних інвесторів. Від їх оцінок стану економічних реформ залежить вирішення питань реструктуризації зовнішніх державних боргів. І по-третє, що найважливіше, це - шлях до становлення ефективного власника і середнього прошарку в суспільстві.
Однак, шановні друзі, разом з тим, що фракція завжди підтримувала, аграрна фракція, процеси реформування і процеси ринкових перетворень, на нашу думку в цьому законопроекті є ряд питань, над якими треба серйозно попрацювати.
Фракція Аграрної партії України не може повністю погодитися з запропонованими змінами щодо визначення способів приватизації, особливо із змінами законодавчих актів з питань приватизації в агропромисловому комплексі.
Друге. Навряд чи існують на сьогодні переконливі аргументи на користь пропозиції - визначити програму і особливості регулювання земельних відносин в процесі приватизації. Ми не можемо допустити, щоб із змінами до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" трудові колективи діючих державних сільськогосподарських підприємств втратили своє законне право на пільги, якими скористалися працівники уже приватизованих підприємств.
Незрозумілими для нас є мотиви включення до проекту програми питань регулювання земельних відносин в процесі приватизації об'єктів незавершеного будівництва, оскільки ці питання визначаються Земельним кодексом та законодавчими актами з питань земельних відносин. Власне фракція Аграрної партії України хотіла звернути увагу на ці питання, і ми вважаємо, що треба їх доопрацювати в даному законопроекті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Багато ще депутатів настоюють на виступах. Будь ласка, час вичерпано. Якщо зал прийме інше рішення, давайте проголосуємо продовжити до 20-ти хвилин ще обговорення. Будемо голосувати?
(Ш у м у з а л і)
Голосуємо, хто за те, щоб продовжити на 15-20 хвилин ще.
Голосуємо, включіть систему.
17:01:19
За-31
Рішення не прийнято.
Розгляд питання закінчено, голосування відбудеться згідно з Регламентом.
Переходимо до наступного питання, проект Закону про Фонд державного майна України. Доповідає голова Фонду державного майна Чечетов Михайло Васильович. Будь ласка.
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати!
Для розгляду у Верховній Раді України представлено проект закону України про Фонд державного майна України.
Необхідність законодавчого врегулювання діяльності Фонду державного майна України та належного правого регулювання процесу приватизації існує протягом усіх приватизаційних років.
Відсутність юридичної бази, яка б визначала правовий статус державного органу приватизації позбавляє фонд та інші державні органи приватизації ефективно впливати на окремі аспекти приватизаційного процесу та своєї діяльності. Діяльність фонду до теперішнього часу регламентується тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, затвердженим постановою Верховної Ради України ще в 1992 році, яке вже застаріло з огляду на те, що коло питань, які доводиться вирішувати фонду, суттєво розширилося і змінилося відповідно до сучасного розвитку та стратегії приватизаційного процесу. Такі умови ускладнюють роботу фонду та негативно впливають на виконання завдань, що ставляться перед фондом.
Фондом державного майна України, починаючи з 1997 року здійснював усі спроби законодавчо врегулювати свою діяльність.
Проект Закону України про Фонд державного майна України неодноразово розглядався Верховною Радою України. Основним спірним питанням під час розгляду проекту було питання про підконтрольність, підзвітність та підпорядкованість фонду.
Конституційний Суд України своїм рішенням у 1998 році визнав неконституційним положення про підпорядкованість Фонду державного майна України Верховній Раді України. В той же час не визнав неконституційним положення щодо підзвітності фонду Верховній Раді України.
Законопроект, який пропонується для розгляду, розроблено з дотриманням вимог Конституції України, законів України, указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. При підготовці законопроекту враховані пропозиції до попереднього проекту щодо редакції спірних норм, зокрема в частині підзвітності та підпорядкованості Фонду державного майна України.
Головною метою законопроект є чітке визначення правових засад діяльності Фонду державного майна України, його статусу, функцій, повноважень та порядку їх здійснення.
Відповідно до Указу Президента про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади проектом визначено фонд центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Передбачається, що фонд буде підзвітний Верховній Раді України та підпорядкований Кабінету Міністрів України.
При визначенні оцього алгоритму підпорядкованості автори відштовхувались, з одного боку, від рішення Конституційного Суду, а, з іншого боку, від бачення філософії політичної реформи, яка відбувається в Україні, наприкінці якої проглядаються контури парламентсько-президентської республіки, коли більшістю парламенту або коаліцією парламентських сил буде затверджуватись і уряд, і уряд і більшість парламенту - це буде єдиний тандем, який буде рухати країну вперед.
Виходячи з цього, от такий компромісний варіант виписаний, що Фонд підпорядковується Кабінету Міністрів та підзвітний Верховній Раді України.
Проектом конкретизовано та більш чітко визначено функції фонду у сферах державної економічної політики та державного управління, приватизація державного майна, оренда державного майна, управління об'єктами права державної власності. Зокрема зазначено, що в сфері державно-економічної політики та державного управління, фонд виходячи з пріоритетних напрямів, структурна перебудова економіки бере участь у формуванні інвестиційної політики, сприяє стабільному функціонуванню фондового ринку в Україні, бере участь в розробці загально-державних програм та державного бюджету України.
До важливих положень законопроекту слід віднести правові норми, які визначають систему органів фонду та його керівництва, а також права, повноваження та порядок взаємодії фонду з органами державної влади.
Відповідно до проекту, єдину систему державних органів приватизаціі в Україні становлять фонд його регіональні відділення, фонд майна в Автономній Республіці Крим та представництво фонду в районах та містах.
Законопроект визначає функції та повноваження фонду майна в Автономній Республіці Крим, регіональних відділень та представництв фонду.
Відповідно до законопроекту фонд очолює голова, який за згодою Верховної Ради призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. За поданням Голови Фонду заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України.
Голова Фонду призначається на посаду строком на 5 років з правом призначення на другий строк, здійснює керівництвом фондом, спрямовує його діяльність відповідно до стратегії та ідеології курсу реформування власності на сучасному етапі та несе відповідальність за виконання покладених на фонд завдань і функцій. Заступники голови фонду приймають рішення з питань, які належать до компетенціі фонду в межах повноважень делегованих їх їм головою фонду.
З метою погодженого вирішення питань, що віднесені до компетенції фонду, обговорення і прийняття рішень з найважливіших напрямів діяльності передбачено норми щодо створення колегії фонду та визначається її склад. До колегії крім керівників, керівних працівників фонду можуть входити керівники із центральних органів виконавчої влади, Голова Фонду держмайна в Республіці Крим, начальники регіональних відділень та його представництв, представники профільного Комітету Верховної Ради і Комісії з приватизації. Склад Колегії Фонду затверджує Кабінет Міністрів.
У процесі здійснення Фондом повноважень та виконання функцій законопроектом передбачено норми по взаємодії Фонду з Верховною Радою України, комітетами Верховної Рад України, Спеціальною контрольною комісією Верховної Ради України з питань приватизації, Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади.
Впевнений, що прийняття Закону України "Про Фонд державного майна України створить досконалу та грунтовну законодавчу основу для здійснення органами приватизації в Україні державної політики в сфері реформування відносин власності, дозволить уникнути проявів непрозорості процесів приватизації, сприятиме підвищенню ефективності управління майном, що знаходиться у державній власності.
Запропонований проект дозволить законодавчо створити умови ефективного функціонування Фонду, виконання покладених на Фонд завдань, покращити та стабілізувати його роботу.
Прошу підтримати в першому читанні проект Закону України "Про Фонд державного майна". Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу, готові відповідати на запитання? Будь ласка, запишіться. Висвітліть, будь ласка.
Слово надається Ользі Гінзбург, наступний Царьов.
17:09:09
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі. Гінзбург, фракція комуністів.
Шановний Михайле Васильовичу, я в попередньому вашому виступі якось хотіла задати вам питання, у мене не вийшло, і зараз, слухаючи вашу доповідь, от ви так говорите, що будете підпорядковані Кабміну і підзвітні Верховній Раді, і в тому числі в цьому законі, який ви зараз нам запропонували, чітко виписані ваші функції економічного розвитку підприємств.
В мене ось яке питання. Дайте мені пораду. Наприклад, в мене в Конотопі є вагоноремонтний завод. Раніше він був підпорядкований "Укрзалізниці", потім його розділили на два заводи, один пустили під банкрутство і зараз він на санації знаходиться. Але справа в тому, що на сьогодні він буде таку процедуру проходить, що буде підпорядкований мабуть вам - Держмайну.
Проблема на цьому підприємстві - невиплата заробітної плати. Майже 6 років десь мільйон гривень. От що може Фонд майна, згідно ваших правил чи ваших виписаних функцій, допомогти цьому підприємству? Чи не може, чи може? Чи може хтось інший може, а ви скажете хто.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Може. Я приведу приклад. Підприємство Рівноазот. До мене звернулися народні депутати, представники фракції соціалістичної фракції з проханням втрутитися у ситуацію, яка склалася на Рівне......... І питання було таке, що... поставлено так, що ви заведіть такого інвестора, який поміг би вирішити фінансові проблеми підприємства. Ми виставили на конкурс Рівнеазот. Було декілька фірм. Перемогла австрійська фірма. 48 мільйонів до Державного бюджету. Далі. Ми записали в інвестзобов'язання, що за 3 місяці вони повністю погасять всю заборгованість по зарплаті і пенсіям, що вони на 3 місяці в обов'язковому порядку 80 мільйонів кредиторської заборгованості погасять, що вони протягом року 40 мільйонів вкладуть в підприємства і завдяки Валентині Петрівні Семенюк ми ще одне зобов'язання включили, що після інвестування 40 мільйонів підприємства вони зобов'язані вивести підприємства на високий рівень рентабельності. І в разі, якщо через рік, вклавши ці кошти, підприємство не буде рентабельним, ми розірвемо договір. Тобто, ми за рахунок гаманця приватного власника ми вирішуємо проблеми підприємства, у тому числі і проблему по зарплаті. Тому якщо підприємство, яке доведено до банкротства, надійде до Фонду держмайна для того, щоб його підняти це підприємство, для того, щоб підвищити його ефективність і вивести його на рівень рентабельної роботи, повинні гроші інвестиції. В бюджеті, на жаль, таких грошей нема. І вихід я бачу як по схемі Рівнеазоту. Виставити на приватизацію і заставити інвестора порішати всі фінансові проблеми. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Царьов, будь ласка.
ЧЕЧЕТОВ М.В. Якщо умови не будуть виконані, розірвемо договор. Да. Повернемо державну власність і...
17:12:24
ЦАРЬОВ О.А.
Прошу передати слово Броннікову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Броннікову.
17:12:38
БРОННІКОВ В.К.
Уважаемый Михаил Васильевич, у нас на Запорожье был прекрасный завод "Оргсельмаш", выпускал сельскохозяйственное оборудование, адаптированое к условиям юга и которое расхватывалось как на Украине, так и в Россие. За год довели до банкротства, продали под инвестиционные гарантии, никаких инвестиций завод не получил. Конструктора, технологи, рабочие высшей квалификации розгоняются без зароботной платы. И завод начал работать в теневом режиме. В настоящем законе о Фонде госимущества предполагается, что фонд будет нести ответсвенность за невыполнение инвестиционных обязательств и своевременно расторгать инвестиционную продажу с такими горе-приватизаторами, поскольку Україна осталась без сельхозоборудования.
ЧЕЧЕТОВ М.В. На сьогоднішній день діюча нормативна база дозволяє фонду розривати договори куплі-продажу у разі, якщо інвестор не виконує свої зобов'язання. Понад 100 договорів ми розірвали, повернули у державну власність, далі виставляється на повторний продаж і з повторного продажу кошти потім відраховуються тому, у кого забрали це підприємство. Два найбільш таких резонансних об'єкта - це Миколаївський глиноземний і Запорізький алюміневий комбінат, де ми зараз через суд розриваємо договори, спробуємо розірвати договори з російськими інвесторами.
Що торкається даного підприємств, у нас є окремий департамент, який по стратегічним об'єктам щоквартально відслідковує. По іншим об'єктам що півроку відслідковує виконання зобов'язань. І якщо там підстави є для розірвання, ми через суд будемо розривати договір. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.
Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Демьохін Володимир Анатолійович, будь ласка.
17:15:02
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги народные депутаты! Проект Закона про Фонд державного майна Украины является актуальным. Десять лет фонд строит свою деятельность на основе временного положения. А это значит, не урегулированы основные вопросы.
Проект закона внесен 4 июня Кабинетом Министров является законопроектом компромиссным и учитывает основные позиции ряда заинтересованных сторон. В законопроекте определен статус фонда, его задания, функции в сфере приватизации, аренды и концессии государственного имущества, управления объектами права государственной собственности. Эти нормы выписаны в соответствии с принятой программой деятельности правительства.
С точки зрения комитета схема подчинения фонда, которая прописана в законопроекте, на сегодня наверное единственно возможная такая, компромиссная. В законопроекте предусматривается, что фонд подотчетен Верховной Раде Украины и подчинен Кабинету Министров. Однако это формула не охватывает взаимоотношений между фондом и Президентом Украины и входит в противоречие с поданным и зарегистрированным законопроектом про внесення змін до Конституції України.
В чем выражается подотчетность фонда в Верховной Раде Украины? Выражается в утверждении программы приватизации, отчетов о деятельности, о ее выполнении фондом и в контрольной деятельности комиссии Верховной Ради по вопросам приватизации. Выполнение Верховной Радою контрольных функций по отношению к фонду фактически подтверждено Конституционным Судом 1 июля 1998 года.
Говоря о подчиненности Фонда держмайна Кабинету Министров можно говорить о неоднозначности такого подчинения, так как приватизация государственного имущества осуществляется по отдельным процедурам, которые специально определены законами о приватизации. При этом согласно данным законам фонд в значительной мере самостоятельно сотрудничает с Верховной Радой Украины.
В проекте закона закреплена также норма о том, что глава фонда назначается на должность сроком на 5 лет и может назначаться на повторный срок.
Не понятно, может ли он назначаться на третий срок.
Кроме перечисленных замечаний имеется еще и ряд других, они указаны и народными депутатами, и в выводах главного научно-экспертного управления. Комитетом на своем заседании 17 июня было принйято решение рекомендовать включить указанный законопроект в повестку дня третьей сессии, рассмотреть его и принять в первом чтении за основу. Данное решение было комитетом принято единогласно. Научно-экспертное управление также считает, что по результатам рассмотрения в первом чтении может быть законопроект принят за основу с последующим учетом высказанных замечаний и предложений. Спасибо за внимание.
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, запитання, будь ласка. На табло. Так, будь ласка. Омелян Парубок, фракція комуністів.
Нема. Василь Гаврилюк.
17:18:32
ГАВРИЛЮК В.В.
Спасибо, Владимир Михайлович.
Я хотел бы задать вопрос: Владимир Анатольевич, скажите, пожалуйста, исходя из данного законопроекта, который предлагается нам принять в первом чтении, можно ли сказать, что Фонд державного майна Украины будт под контрольный Верховной Раде Украины? Или у нас все сводится к тому, что из-под контроля приватизация особо крупных предприйтий уходит по предлагаемому Фонду майна закону о приватизации и то же самое закону о фонде майна мы, как Верховная Рада, не будем иметь вплыва, контроля над данным фондом? Скажите, пожалуйста, мнение комитета.
ДЕМЬОХІН В.А. Этот вопрос мы на комитете в таком ракурсе не рассматривали. Я могу вам сказать свое мнение: если правильно учесть, так сказать, вот эти все моменты на подготовке ко второму чтению, то я думаю, что функция контроля будет достаточно существенной в Верховной Раде. Но я бы тут считал, что нельзя подменять функции. Наша роль - законодательная и контроль за выполнением законодательства. Мы не можем брать на себя функции исполнительной власти. А функции контроля - да, контроля, да, я считаю, что они должны быть и должны быть прозначными.
Самое главное, чтобы законопроект о Фонде держмайна позволял очень прозрачно осуществлять все приватизационные процессы, чтобы они были всеобщим достоянием. Тогда и функция контроля будет осуществляться проще.
ГОЛОВА. Людмила Павлівна Супрун, фракція Народно-демократичної партії.
17:20:13
СУПРУН Л.П.
Дякую, Володимир Михайлович.
Людмила Супрун, фракція НДП.
На жаль, що у мене не було можливості висловитися від імені фракції по попередньому питанню - стосовно програми приватизації. А оскільки ті дві програми і ці два проекти законів між собою зв'язані, то вимушена використати цю хвилинку для запитання.
Як ви вважаєте, чи зможе Фонд майна, який буде діяти згідно цього закону, реалізовувати програму приватизації, яка пропонується сьогодні до розгляду?
ДЕМЬОХІН В.А. Я бы рассматривал эти два документа как документы, которые мы будем принимать за основу. И для того, чтобы функция контроля, вообще деятельность Фонда держмайна и реализация программ приватизации осуществлялась прозрачно, гласно, и чтобы в результате реализации этой программы был осуществлен главный принцип, который мы сегодня в общем-то продекларировали совместно с урядом - это реализация инновационно-инвестиционного подхода.
Принципиально, концептуально - да, но для этого нужно на второе чтение провести большую работу и устранить существенные недостатки, которые сегодня есть.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".
17:21:50
ЧЕРНЯК В.К.
Володимире Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, чому в законопроекті записано, що Фонд державного майна підзвітний Верховній Раді та підпорядкований Кабінету Міністрів? Який набір функцій входить до складу терміну "підзвітний" і який набір функцій входить до складу поняття "підпорядкований"? І чому уникли терміну "підконтрольний"? Чи не тому, що знову ми боїмося, що буде вето Президента? Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Ну, я как бы рассматриваю вот эти два законопроекта, и о Фонде держмайна в том числе, в контексте, что ли, под призмой законопроекта, который зарегистрирован сегодня: о конституционной реформе.
И если сегодня привести в соответствие этот законопроект, при условии, конечно, что будет поддержана конституционная реформа, то, конечно, функции Верховной Рады в плане контроля и подотчетности усиливаются значительно.
Владимир Кириллович, если бы я был автор, наверное, я б так и написал. Но этот законопроект появился раньше, чем проект об изменениях в Конституцию. Ну, жизнь, динамика берет свое.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії України.
17:23:25
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний доповідачу, як ви дивитесь на те, що в нас сьогодні, фактично ми маємо кризис управлінський: закону про Кабінет Міністрів немає, теж разів 7, по-моєму, Президент накладав вето; Закон про Фонд державного майна - це теж, по-моєму, сьомий чи восьмий раз розглядається. Чи аналізували ви втрати держави, як профільний комітет з економічної політики, від броунівського руху в управлінні державним сектором економіки? І чи не вважаєте ви, що утворення ще одного спеціального органу виконавчої влади, як це передбачено у статті першій пункту першого законопроект, не є нормою Конституції? Все ж таки Конституція чітко говорить про формування, і закріплений за управлінням державної власності безпосередньо тільки Кабінету Міністрів.
Таких два запитання. Попрошу відповісти. Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Ну, то, что у нас отсутствует основополагающие документы о Кабинете Министров и о Фонде держмайна, конечно, это отрицательно. И в ситуации, когда нету правил работы, осуществления, нету программы четкой, там, приватизации, мы даже вот Программу уряду рассматривали и приняли. Но там же очень много, вы знаете, есть замечаний, которые вообщем-то надо дорабатывать и учитывать - это отрицательное. Если говорить о том какие же убытки в макроэкономическом мастштабе, я думаю, что никто не в состоянии на это ответить. Потому что здесь по принципу, что было бы если мы осуществляли в четком соответствии с законом рыночным, например о Фонде держмайна, или о Кабинете Министров. Но когда у нас за 10 лет, за 11 мы имеем десятое правительство, а кто здесь об убытках может говорить. Это очень сложный вопрос. Но мое глубокое убеждение, что нужны законы и о Кабинете Министров, о Фонде держмайна.
ГОЛОВА. Так, дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Да, даже о Президенте.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний. Переходимо до обговорення. Прошу на табло висвітлити тих народних депутатів, що записалися на обговорення.
Юрій Кармазін. Фракція "Наша Україна", підготуватися Юрію Соломатіну. Немає.
17:26:07
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Солідарність. "Наша Україна".
Шановні народні депутати, шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні громадяни України.
Нам сьогодні говорять, що положенням керується Фонд державного майна. Сьогодні Фонд державного майна, на жаль, керується тільки вказівками по телефону і більше ніякими положеннями, на жаль, і резолюціями. І ці резолюції ми, на жаль, бачили і ви їх знаєте, я вам скажу, що ваш покірний слуга за одну прекрасну ніч написав був проект закону про порядок призначення на посади відповідних посадових осіб, які призначаються за згодою Президента або Верховною Радою за згодою Президента. І цей закон сьогодні існує.
І сьогодні ви, не бачивши, що вже суспільство йде в іншу сторону, суспільство вже прозріло, суспільство вже каже: треба парламентсько-президентську республіку. І ви сьогодні всо-дно тягнете і кажете, що рішення Конституційного суду написано так, що парламенту нічого не положено.
Нічого подібного! В рішенні Конституційного суду, щоб ви знали, визнали неконституційним тільки підпорядкування Фонду державного майна Верховній Раді. А підзвітність і підконтрльність таким чином є конституційними і будуть обов'язковими.
Тепер інша позиція. Ви пишете і передбачаєте, що у Голови Фонду держмайна має бути аж сім заступників.
Шановні друзі, половину державного майна ви вже роздали просто так, причому, з усього цього отримали мільярд двісті мільйонів доларів, коли в одного Рената Ахметова мільярд сімсот за свідченням... Де ж воно взялося у європейських експертів? Де ж воно взялося, якщо ви тільки на мільярд всього державного майна віддали і ваші попередники.
Тому, шановні, всі ці дурниці, які записані: "сім заступників...". Вистачить вам і три! Вже нічого продавати! І ніякого "по зв'язкам з Верховною Радою". На постійному зв'язку з Верховною Радою має бути Голова Фонду, на постійному зв'язку, підкреслюю! І тут має бути затверджена і програма, і все. І на постійному зв'язку з Головою. Бо те, що ми бачимо, депутати сьогодні і контрольна комісія по приватизації, то ми говоримо, що цього неможна робити. А ви собі пишете.
У нас тільки Генпрокурор не написавши в законі ввів десять заступників Генпрокурора. І чим більше заступників, то ще більшого безладдя, ніж при Піскуну, ще не було за весь час, бо десять заступників. І у вас буде так, якщо буде сім. Але я думаю, що цієї дурниці парламент не пропустить і сім не буде
Тепер, шановні друзі, хіба ж можна інші неконституційні речі писати? Я пропоную, щоб тут було написано так, як у відповідності до Конституції України. Тобто, Фонд державного майна підзвітний Верховній Раді, підконтрольний і Президенту, і Верховній Раді України. Побачим, може будуть і хороші президенти, то хай буде.
Фонд державного майна з питань управління об'єктами державної власності підпорядковується Кабінету Міністрів України. І от заступників треба за поданням голови фонду призначати рішенням уряду. Треба - можна і поміняти. Тому, шановні друзі, цей закон треба приймати, а я нагадаю хто винний в тому, що закону нема. Закон... на закон, який прийнятий ще в 2001 році наклав вето Президент, тому всі знайте чому цього закону нема...
ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін, будь ласка. Підготуватися Павловському. Прошу дотримуватися регламенту.
17:30:09
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги! Фонд до цього часу виконує антинародну функцію по розтранжирюванню державної власності. Дивного в цьому нічого немає. Буржуазний парламент, котрим є Верховна Рада України, приймає саме й буржуазні закони. Буржуазні закони захищають насамперед сучасну новітню українську буржуазію з звірячим європейським обличчям. Треба докорінно змінити функції Фонду державного майна, щоб він дбав насамперед про належне функціонування державної власності, а не її розтринькуванню.
Фракція комуністів лише за такої умови докорінної зміни функції державного майна може підтримати і зазначений законопроект в першому читанні з тим, щоб до другого читання внести в нього необхідні докорінні зміни шляхом поправок.
Я закликаю вас всіх саме до такої співпраці з фракцією комуністів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Гурову.
17:31:38
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні члени уряду! Шановні колеги. Я хочу дати відповідь на декілька питань, які ставив і заступник голови комітету, який сказав: "Хто може порахувати ті втрати, які були?" А я вам назву. За роки приватизації Україна втратила економічного потенціалу в два рази більше, ніж за роки Другої Світової війни. Оце вам є. А тепер даже вдумайтесь, закон називається "Фонд державного майна". А мова йде немає там про державу, мова йде лише про приватизацію. А тепер на хвилинку уявімо собі: все приватизовано, немає державного майна, фонд треба негайно розпустити. Так що не копайте собі яму.
Більше того, я хочу підтримати думку, яку сьогодні висловлювали. Ми сьогодні є лідерами в Європі по рівню приватизації. Куди ж обганяти дальше? Більше того, я хочу звернути увагу Президента, що уряд не читає його послання до Верховної Ради. А в посланні написано, що ми 10 років не туди йшли. То треба міняти цей шлях. І тому треба міняти функції Фонду державного майна. Це саме головне. І я підтримую висловлювання нашого лідера, що отут, там де функції, повинна стояти реалізації цих функцій з метою відстоювання національних інтересів України. А це значить: не потрібно так тут записано об'єднуватися з Антимонопольним комітетом, щоб щось робити. А навпаки Фонд державного майна має працювати на концентрації виробництва, інакше проти транснаціональних компаній ви нічого не зробити оцими роздрібненими. Тільки концентрації, фірми чемпіони, як у Франції кажуть. Інакше на зовнішній ринок не вийдеш.
Більше того, всі говорять про інноваційний процес. Інноваційний процес без державної підтримки і без державних підприємств в принципі неможливий. А високі технології, які є, ще залишилися залишки у військово-промисловому комплексі на маленьких підприємства розвивати неможливо в принципі. Це вам світовий досвід. Тому, якщо хочемо, ми ж ідемо у світ, глобалізація, інтеграція, то треба дивитися, що робиться навкруги і треба міняти курс реформ. А для цього потрібно отут записати .............. інтереси. Фонд державного майна, до речі, перетягує все на себе. Функції Кабінету Міністрів і лише Кабінету Міністрів є прийняття нормативно-правових актів. Фонд державного майна тепер собі записує прийняття нормативно-правових актів вже на одному рівні з Кабінетом Міністрів.
Тому треба оці функції обмежити, підконтрольність Верховній Раді залишити і щоб функції відповідали назві. Це буде Фонд державного майна, а не приватного і так далі. Тому розробка стратегії і участь у розробці стратегії повинна бути.
І я впевнений, що Михайло Васильович, я його знаю як хорошого депутата, але який чогось спортився, який пішов у Фонд державного майна, що він відродить свої патріотичні якості. Дякую за увагу.
І регламентна норма. Для того, щоб ми змінили принципово ці функції, Соломатін, то потрібне не перше читання, а повторне перше читання, тому що ми хочемо змінити структуру. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Вадим Гуров, група "Народовладдя", підготуватися Черняку.
17:35:37
ГУРОВ В.М.
Вадим Гуров Кривбасс.
Уважаемые депутаты, мне не удалось выступить по первому вопросу, ну, собственно говоря, можна их объединить.
Ну, во-первых, меня возмутило такое проворное заявление председателя Фонда майна, который сказал: нормально все, уже депутаты взялись за закон по приватизации Криворожсталь, вы все слышали. И так на каждлом шагу идет дизинформация.
Значит, заявляю ответственно: никакие депутаты этим вопросом не занимаются. Я подал закон из одного предложения, что запре... вывести ее из состава приватизации, которую мы в свое время и проголосуем. И вот посмотрите, пошло в эфир совершенно другое толкование этого вопроса. Поэтому Чечетов надо кончать с этой практикой, потом скажешь, что тебе кто-то что-то подсунул, как по Ингурецкому комбинату получилось или еще что-нибудь. Надо быть честным и надо за свои слова отвечать.
А теперь хочу сказать одно по вопросу. Я, во-первых, коллега Хмара, уже задал этот вопрос по "Криворожстали", я вам хочу сказать одно, не потому, что я криворожанин, а потому, что это предприятие не просто стратегическое, это - гордость нашей нации, это фундамент всей промышленности. Вдумайтесь: каждая четвертая тонна стали идет из "Криворожстали". При чем вот эта легенда, что мы сырьевой придаток, все, кому-то выгодно об этом говорить. Этот комбинат 100 процентов дает последнюю переработку, уже после нее никто ничего не перерабатывает. Это "перлина" в нашем, так сказать, ожерелье. И вот так просто, за три дня мы пошли на приватизацию этого предприятия. Потом ценность, уже заявляет Чечетов, что где-то 2 миллиарда гривен.
2 миллиарда гривен! Каждый год дает по миллиарду чистой прибыли - ему цены нет! Если уже продавать, то это уже 2 миллиарда долларов минимум! Вот недавно в прессе я посмотрел отстающие страны - Аргентина, Чили и так далее - и посмотрел, как они выходили из положения, что же они приватизировали. И смотрю цифры: 30 миллиардов, 40 миллиардов. А мы за все время продали 1 миллиард и еще гордимся этим делом.
Поэтому я считаю одно: этот закон, который сейчас подали, и первый и второй, надо на повторное первое чтение, значит, там нет, так сказать, того, что нужно для нашей страны на данном этапе. Пускай поработают, посмотрим, учтут наши замечания. А вопрос "Криворожстали", я думаю, депутатский корпус, он понимает, что делать, и этого мы просто не позволим на данном этапе. Спасибо за внимание.
ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна". Підготуватися Семенюк.
17:38:45
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги! Фонд державного майна поза законом, і тому він неефективно виконує свої функції з точки зору національних інтересів. Мабуть, це комусь вигідно. Хочу звернути вашу увагу на тенденцію: блокується прийняття законів щодо регулювання відносин власності. Закон про Фонд державного майна до цього часу не прийнято, він тричі заветований. Закон про Кабінет Міністрів заветований, Закон про управління державним майном в першому читанні прийнятий (закон депутата Семенюк), прийнятий 2 роки тому, до цього часу не розглядається. Закон про право комунальної власності також блокується.
І це все, зрозуміло, невипадково. Комусь вигідно в каламутній воді ловити рибу. Звичайно, лежить вина на Верховній Раді, це поза сумнівом. Але ветує закони не Верховна Рада і блокує їх прийняття, і Верховна Рада також блокує багато в чому, але не тільки і, можливо, не стільки Верховна Рада. Так що є питання: як нам розблокувати цей процес. Мабуть, тоді нам дозволять це зробити, коли вже все буде прихватизовано.
Тепер стосовно закону, який ми розглядаємо зараз. Тут все заключається в грі слів: підзвітний Верховній Раді Фонд державного майна і підпорядкований Кабінету Міністрів. Все для того зроблено, щоб уникнути слова "підконтрольний". Саме тому ветувався Закон про Фонд державного майна, що там було записано: "Підконтрольний Верховній Раді". І цей законопроект готувався в часи, ще в часи конфронтації між Президентом і Верховною Радою.
Я думаю, що в нових умовах, коли у нас з'явилася взаємна любов, ну, принаймні, в багатьох, то я думаю, що є всі підстави записати в цей законопроект: "Підконтрольний Верховній Раді". І, мабуть, уже не буде такого спротиву. І це, до речі, є пропозиція профільного комітету.
Я за те, щоб приймати цей законопроект, далі зволікати не можна, і посилити функції Фонду державного майна в процесі приватизації і в процесі управління частками державного майна.
І останнє, відносно Програми приватизації. Я розумію всіх тих, хто виступав проти неї і в них є підстави для цього, але я хочу вас запитати, якщо ми не приймемо програму приватизації, то цим самим ми зупинимо процес розкрадання державного майна чи ні? Зрозуміло, що ні.
Програму приймати треба, звичайно треба таку, яка б відповідала потребам. Тому що багато привласнення відбувається у нас поза приватизаційним процесом, відбувається за безцінь і процес не ефективний. Тому нам треба подумати все-таки яким чином посилити контрольну функцію Верховної Ради, а без прийняття Програми приватизації ми не можемо таку функцію посилити. Нам треба готувати справжню Програму приватизації. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка.
17:42:34
СЕМЕНЮК В.П.
Фракція Соціалістичної партії.
Шановні колеги! Спеціальна контрольна комісія на своєму засіданні детально проаналізувала Закон "Про Фонд державного майна" і одноголосно було прийнято рішення про підтримку даного законопроекту.
Ми виходили, впершу чергу, із того, що ті функції, які затверджені в положенні, по-перше, і дають можливість сьогодні працювати фонду не на основі закону, а на основі подібних резолюцій, вказівок, телефонного права.
Тому і Закон "Про Кабінет Міністрів" і Фонд державного майна потрібно приймати в парі і вводити, щоб все-таки була виконавча влада, і це те, що сьогодні пропонується соціалістами, і представниками інших фракцій для зміни в Конституції.
Я хочу звернутися і почати свій виступ із питання, яке задавала пану Демьохіну чи прораховували ми в Україні результати так званих втрат від кризису управлінського, коли немає цих законопроектів. Я можу привести такі цифри. Бюджет України на 1 січня 1991 року становив 95 мільярдів карбованців. Якщо перевести по рівню інфляції, то це були 87 мільярдів доларів.
Бюджет України 2003 року - 56 мільярдів гривень, або 10,2 мільярди. Оце результат кризису управлінського, оце результат тих реформ, які сьогодні проходять. Тому, як казала одна білоруска: "Не дай Бог жити у період шарпанини".
Щоб Фонд державного майна не жив в період шарпанини, треба приймати закон і щоб вони дійсно працювали. Тому що на Фонд державного майна буде покладатися механізм реприватизації і ми з вами приймемо в цьому залі, тим більше, що закон прийнятий в першому читанні.
Саме життя підкаже, що закон такий повинен бути. Я про це говорю з 1994 року. Якщо є в нас приватизація, механізм виправлення помилок завжди повинен бути. І якщо держава допустила помилки, вона їх повинна виправляти Тепер щодо конкретних статей. В статті першій пункті першому зазначено, що Фонд державного майна є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Проте, в Конституції статті 6 пункту 10 та 114 і 120 не передбачається існування центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Тому ми і на засіданні комітету це питання розглядали, і вважаємо, що та пропозиція від комітету, щодо підпорядкованості Фонду державного майна повинна бути чітко виписана, тим більше, що у нас є рішення Конституційного суду, Щоб не було подібних випадків, про які я говорила при розгляді Програми приватизації.
Ще хочу на що звернути увагу. Сьогодні Фонд державного майна після прийняття Закону про реприватизацію - це той буде орган, який буде під постійним пристальним оком і громадськості, і в першу чергу обов'язків тих працівників, які не повинні виконувати відповідні вказівки. Тому що той середній клас, який народжується, той прошарок підприємців, які сьогодні створюють робочі місця, не повинні попасти під механізм реприватизації тими кланами, які захочуть знищити такі підприємства. І це завдання нами з вами буде, ми повинні використати механізм демократизації при прийнятті цього документу.
Фракція Соціалістичної партії, Спеціальна контрольна комісія чітко говорить про те, що Фонд державного майна повинен працювати на основі закону, а не на основі вказівок Президента, який дає кому продавати, за скільки і за яку вартість. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проекту закону про Фонд державного майна завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, що відбулося сьогодні.
Як ви думаєте, ми ще встигнемо розглянути...
(Ш у м у з а л і)
Оголошується до розгляду проект закону про Державну... А, вибачте. Проект закону про залізничні війська.
Будь ласка, доповідач - перший заступник міністра транспорту Абдуллаєв Ельбрус Фарман-огли. Прошу дуже швидко, оперативно.
Підготуватися Василю Гладких.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Міністерством транспорту розроблений проект закону України про залізничні війська, який став базовим для розробки законопроекту народним депутатом Гладких Василем Івановичем, і він сьогодні розглядається.
Підставою для розробки даного законопроекту є указ Президента України про передачу залізничних військ Збройних сил України підпорядкуванні Міністерству транспорту України та закону України про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період, де на Міністерство транспорту покладено завдання щодо забезпечення технічного прикриття відбудови шляхів сполучення... об'єктів і споруд оборонного значення. У даний час розв'язувані проблеми технічного прикриття залізниць регламентуються постановою Кабінету Міністрів України про затвердження положення про технічне прикриття залізниць в особливий період і на випадок стихійного лиха, аварій та катастроф в мирний час.
Є ще інший правовий документ, який регламентує цю діяльність.
Залізничні війська - найбільш мобільна і організована частина сил технічного прикриття, яка виконує близько 50 відсотків опорної залізничної мережі, наводять і експлуатують всі наплавні мости, мережі залізниць держави. У тісній взаємодії з будівельними та ремонтно відновленими організаціями і спеціальними формуваннями Укрзалізниці виконують багато завдань.
Залізничні війська є спеціальними військами, які виконують покладені на них завдання в мирний та воєнний час в інтересах транспортного забезпечення національної економіки України, бойових дій збройних сил, а також ліквідації наслідків відновлення та будівництва об'єкта при стихійних лихах, аваріях та катастрофах на транспорті.
Реалізація вищезазначеного закону дасть можливість зберегти залізничні війська та компенсувати витрати Державного бюджету на їх утримання за рахунок виконання практичних робіт на об'єктах транспорту. У разі прийняття військ Міністерство транспорту планує виконати ними наступні обсяги робіт. У поточному році - на 4 мільйона гривень, у 2004 році - збільшити у п'ять разів на 21 мільйон гривень, а в 2005 році - до 45 мільйона гривень робіт для господарської діяльності транспортного комплексу. Отримані кошті від господарської діяльності планується розподілити наступним чином: 10 відсотків - до загального фонду Державного бюджету, 90 відсотків - до спеціального фонду Державного бюджету з подальшим використанням пільг згідно затвердженого кошторису.
Таким чином Державний бюджет може додатково отримати в 2004 році більш як 2 мільйона гривень, а в 2005 році - уже більш як 4 мільйона гривень коштів в бюджет. І ці кошти будуть направлені на утримання військ і будуть зменшувати видатки Державного бюджету.
Прийняття цього закону дасть можливість створити дієздатні структури для вирішення завдань з технічного прикриття об'єкта транспорту, відбудови шляхів сполучення об'єктами споруд оборонного значення, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф на транспорті, наблизити залізничні війська до об'єктів роботи, забезпечити використання їх за призначенням та поліпшити управління ними, а також підвищити ефективність використання державного майна, що закріплено за залізничними військами, зміцнити його матеріально-технічну базу, обновити технічне обладнання та устаткування на рівні сучасних вимог, покращити матеріальне становище військовослужбовців залізничних військ та зменшити навантаження на Державний бюджет України.
Шановні народні депутати, прошу підтримати даний законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, є запитання до першого заступника міністра? Прошу, запишіться, будь ласка, 5 хвилин.
Так на табло. Народний депутат Співачук, фракція Соціалістичної партії України.
17:51:52
СПІВАЧУК В.Л.
Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи не треба нам створити, якщо виходити із указу Президента, котрий взагалі-то незаконно передав війська у ваше розпорядження, що робить дуже часто незаконно, чи не треба нам створити ще війська на авіаційному транспорті, на морському транспорті, на автобусному транспорті і так далі?
Більше того, що, скажімо, якщо от така передача вже йде, якщо вона відбувається, то там треба буде і розвідку, і Службу безпеки, і так далі, і так далі. До якого часу ми будемо роздувати цей апарат і до якого часу будемо це робити? Я прошу відповісти.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Безумовно, в своєму виступі я казав, що залізничні війська - це спеціалізовані військові підрозділи, які здійснюють як у мирний, так і у військовий час, здійснюють прикриття залізничного транспорту. І тому, безумовно, немає необхідності пояснювати, що воно в інших підгалузях транспортного комплексу, воно не потребує особливого ставлення.
А що стосується його використання, безумовно, здійснюючи технічне прикриття, 43 відсотки від загальної протяжності залізниць здійснюють, покладено це законом на Міністерство транспорту, 46 відсотків, ну. до 50 відсотків на залізничні війська. У нас споріднені функції як у мірні, так і у військовий час. Тому воно, безумовно, по досвіду деяких країн може бути... функціонувати у складі Міністерства транспорту. Дякую.
ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Аграрної партії України.
17:53:56
КАЛІНЧУК В.А.
Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.
Шановний Ельбрус Фарманович, у мене до вас два запитання буде. Але я хотів би попередньо сказати, що, дійсно, прийняття, законопроекту створить необхідну законодавчу базу для функціонування залізничних військ Міністерства транспорту України. І це потрібно, безумовно.
Але у мене таке перше запитання. Скільки все-таки коштів потрібно для утримання залізничних військ? Та за рахунок чого буде проводитись фінансування: за рахунок Державного бюджету чи за рахунок господарської діяльності залізничних військ? Це перше питання.
І друге питання. Чим відрізняється законопроект уряду від законопроекту народного депутата Гладких? Дякую за відповідь.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Дякую за запитання. Загальна потреба тільки на 2004 рік складає для утримання залізничних військ 50 мільйонів гривень. Безумовно, якщо врахувати, що те, що ми плануємо залізничні війська використовувати для господарської діяльності, часть грошей вони будуть заробляти самі на себе через спеціалізований фонд. Я казав, що 90 відсотків від заробленого піде на утримання самих залізничних військ, а 10 відсотків заробленого іде прямо у бюджет.
Тому з врахуванням запланованої компенсації часткового утримання за рахунок господарської діяльності бюджетних витрат необхідно буде у 2004 році 29 міньйонів. У цьому році ця сума складає 29,6 мільйона.
ГОЛОВА. Народний депутат...
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. А чим, я вибачаюся...
ГОЛОВА. Народний депутат Павлюк. Немає. Валерій Асадчев, будь ласка, фракція "Наша Україна".
17:56:05
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Шановний пане доповідачу, я все-таки хотів би, щоб ви більш детально пояснили: чи це ви берете себе Міністерству транспорту дармову силу просто, яку будуть призивати, а вона буде використовуватися для того, щоб робити певні роботи, а хтось буде потім, так би мовити, на цьому наживатися, як сьогодні наживається Міністерство транспорту, до речі, нецільовим чином використовуючи кошти, які заробляє та ж "Укрзалізниця"?
І потім, я хочу зрозуміти: Міністерство транспорту потім стане вже силовою структурою у нас, військовою якоюсь структурою, тому що вона буде мати військові частини? Дякую.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Про призначення залізничних військ я і у виступі казав, і відповів на запитання. І тому я можу ще раз повторити те, що залізничні війська спеціальне призначення мають, і вони можуть використовуватися тільки по спеціальному призначенню, яке буде визначено в законі.
Що стосується їх використання в мирний час, воно буде обговорено і викладено в кошторисах, проектах і планах розвитку транспортної мережі економіки України. І згідно положення про кошторис затверджен.......................будуть використовуватися і оплачуватися ця господарська діяльність залізниці. Тільки в такому напрямку ми плануємо їх використання. Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
17:57:45
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Ви знаєте, у мене от зразу виникає запитання, перш за все, і це колег-депутатів, я думаю, турбує: а чому сам міністр не прийшов захистити таке, як мені здається, важливе питання для нього? Чи це питання є другорядним або вже вирішеним, тому він сюди не прийшов, хоча був тут при нас? Це одне запитання.
І друге. Я хотів би, дійсно, щоб ви обгрунтовано вмотивували необхідність військових формувань для залізниці. Я не розумію, ми вже погодились на міліцію для податкової, ми скоро погодимось тоді і армійських формувань, для лісників, для єгерів, для багатьох, ще багато у нас є структур, яких можна озброїти і поставити під... вишикувати в лаву. Ви розумієте, я не можу збагнути: це в нас кого буде охороняти це військо, пересування пасажирів, чи шляхи сполучення, щоб не викрадали мідний дріт із ..для чого це потрібно? Тільки в мотивовано, будь ласка, в двох словах. Дякую.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Залізничні війська, я вже четвертий раз повторюю вони призначені для забезпечення технічного прикриття залізниць, як в мирний так і у військовий час. Тепер поясню напевно, я помилку допускаю, я повинен сказати, що таке технічне поняття?
Технічне прикриття залізниць - це комплекс заходів і робіт, що проводяться на експлуатуємих залізницях для швидкого відновлення руху поїздів в разі їх руйнування. Це руйнування може бути наслідком, як військових дій, так і аварій, техногенних катастроф.
Технічне прикриття залізниць включає в собі: проведення на залізницях завчасно в підготовчих заходах, розгортання сіл і засобах технічного прикриття планування ведення відновлювальних робіт. Завчасні підготовчі заходи включають підсилення пропускної спроможностіі залізниць та створення її резерву і це робиться в мирний час, підкреслюю.
Будівництво нових залізничних ліній, особливо, які мають велике значення для обороноздатності держави, обходів, залізничних вузлів, підходів, мостів, тунелей, підготовка та мобілізування сил технічного прикриття, накопичення відновлених матеріалів, конструкції і тому подібне, які необхідно буде для відновлених робіт для будівництва. А також експлуатація спеціальними підрозділами, спеціальної техніки і обладнання, які використовуються в оцій діяльності. Це призначення залізничних військ. І тому казати про те, що вони будуть охороняти когось, щось, пасажирів чи потяги, то це не зовсім точне трактування цього поняття призначення залізничних віз. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний. Для співдоповіді я запрошую Василя Івановича Гладких - Голову підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.
18:01:16
ГЛАДКІХ В.І.
Шановний Голово, шановні народні депутати. Я кратко хочу на основании тех вопросов, которые задавались первому зам.минстру, остановиться и не буду вам зачитывать все, что я хотел сказать по своему законопроекту.
По-перше, залізничні війська найбільш мобільна і організована частина сил технічного прикриття, яка виконує приблизно 50 відсотків опорної залізничної мережі. І у наш час, коли реформується економіка країни та відбувається структурна перебудова і скорочення збройних сил, дуже важливо не допустити зниження економічного та обронного потенціалу держави.
У розв'язанні цієї загальнодержавної проблеми особливо зазначає мати готовність залізничного транспорту, забезпечити функціонування транспортної інфраструктури держави, яка в мирний час, так і в особливий період, чи воєннийч час, де питома вага військових перевезень залізничним транспортом може становити до 80 відсотків.
Основні відмінності мого законопроекту від урядового. У статті першій абзац другий добавлено: "Планування технічного прикриття".
На жаль, на сьогодні саме плануванням не займається ніхто. Однак, планування технічного прикриття є особливо важливим, тому що безпосередньо від нього залежить оперативне, чітке функціонування залізничних військ, як у мирний, так і у особливий період.
У статті чотири чітко визначена загальна чисельність залізничних військ: десять тисяч осіб. Але у прикінцевих положеннях задля найменшого навантаження на держбюджет загальна кількість військ розподілена із збільшенням по роках, за умовою збільшення чисельності військ до десяти тисяч осіб будуть створені повноцінні виробничі колективи, оптимальний показник завантаження особового складу складатиме 60-65 відсотків, що і дозволить збільшити надходження до Державного бюджету.
У статті 5 законопроекту ми пропонуємо визнати командування з'єднання військової частини закладу, установи та організації залізничних військ юридичними особами, яки мають печатку із зображення Державного Герба України та своїм найменуванням.
Наш комітет підтримує законопроект з єдиним зауваженням, а саме встановити загальну чисельність залізничних військ до 10 тисяч осіб. Це буде зроблено у 2 читанні разом з пропозицією створенням в подальшому державної служби технічного прикриття транспортної комунікації і приведенням поетапного реформування залізничних військ.
Замміністра доповів що таке "технічне прикриття", тому повторюватися я не буду. Я рахую, що цей закон треба підтримати, бо він дуже важливий наш час.
ГОЛОВА. Питання, 5 хвилин. Запишіться. Якщо ви не заперечуєте, давайте продовжимо роботу, щоб завершити розгляд цього питання.
На табло, будь ласка.
Ну щоб завершити розгляд.... Ну що ви, шановні колеги?
Валерій Асадчев, будь ласка. "Наша Україна" фракція.
18:04:28
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Я все-таки, знаєте, людина цивільна, не військова, але я хочу зрозуміти. Значить, тепер у нас там буде в Міністерстві транспорту генерали, генералітет, з званнями, вони повинні отримати відповідні зарплати, пенсії. У нас що, нема куди гроші дівати бюджету?
Сьогодні, вибачайте, ці роботи роблять ремонтні бригади, які повинні робити, цивільні. Якісь роботи будівельні треба робити взагалі на тендерах, якщо ми йдемо в ринкову економіку. А у нас зараз це будуть робити хто? Солдати - безкоштовно, а генералітет буде розбухати, так би мовити, ці штати. Ми вже не знаємо куди генералів діючих дівати з усіма соціальними пільгами, які вони мають. Дякую. Будь ласка, дайте відповідь.
ГЛАДКІХ В.І. Ну я хотел бы сказать, что все-таки те строительные бригады, которые работают сейчас на Укрзализниця они выполняют капитальный ремонт, а войска железнодорожные они и предназначены для того, чтобы на случай непредвиденых обстоятельств, на случай войны они будут выполнять эти работы. И то, что сейчас я могу привести пример, что железнодорожными войсками было сделано, когда были надзвычайни ситуации. Во-первых, они участвовали в розбудове Днепропетровского метрополитена, будівництви трамвайхних колій у Дніпропетровську, в Конотопі, Кривому Розі, в ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатті та місті Дніпропетровську, на наведенні за одну добу наплавного залізничного мосту довжиною 565 метрів через Десну та Чернівого, який працював ще три місяці, доки ремонтували автоміст через Колищівку.
Поэтому железнодорожные войска они были до этого. Мы не выдумали велосипед, они были в системе, когда еще была та власть. И сейчас она должна быть. И еще я приведу вам пример о том, что железнодорожные войска в других странах тоже присутствуют. Я приведу пример: в Великобритании, в Германии, Испании, Италии они делают, в Сполученых Штатах, Франции, в Китае они присутствуют. Поэтому и нужны, я считаю, наши, если вы боретесь за незалежну Украину, должны быть и железнодорожные войска. Они должны быть.
ГОЛОВА. Народний депутат Косінов, позафракційний. Немає?
18:06:55
КОСІНОВ С.А.
Есть. Спасибо, Владимир Михайлович. Косинов, 170 округ, город Харьков. Василий Иванович, вы сказали, что одной из функций, которой планируется наделить железнодорожные войска - это функция ликвидация последствий аварий на транспорте. Скажите, пожалуйста, почему силами МЧС нельзя производить устранение этих аварий?
ГЛАДКІХ В.І. Вони здійснюють проведення рятувальних робіт, надання першої медичної допомоги і евакуація. А залізничні війська можуть виконувати весь комплекс завдань, що покладені на МЧС, і крім цього здійснюють відновлення та будівництво об'єктів, що дозволяє швидко та оперативно відновити рух на транспортній комунікації.
Если вы пользуетесь пассажирским транспортом, вы видите, если происходит какая-то авария, поезда опаздывают до 10-15 часов. Поэтому нужно оперативно использовать эти железнодорожные войска.
ГОЛОВА. Єщенко, будь ласка. Замість Парубка Єщенко, будь ласка.
Мікрофон.
Єщенко є? Парубок передає Єщенко, будь ласка, слово.
Єщенко, будь ласка.
18:08:13
ЄЩЕНКО В.М.
Єщенко, фракція комуністів.
Прошу передати слово Гінзбург Ользі Петрівні.
ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка.
18:08:24
ГІНЗБУРГ О.П.
Спасибі, Володимир Михайлович.
Я, наскільки.......... це питання, бо в мене в Конотопі є ці залізничні війська, і там багато дуже проблем. Ось у нас було 60-річчя святкування, і так було якось жалко дивитися на цих солдат, які навіть форми не мають.
Потрібно щось робити.
Але в мене таке питання до вас: скажіть, будь ласка, воєнкомати залишаються підпорядковані Міністерству оборони. Яким чином ці люди, солдати, будуть призиватися до служби у залізничних військах? Я не зрозуміла цього. Дякую за відповідь.
ГЛАДКІХ В.І. Они же не входят, они же прикреплены будуть, общеоперативное командование будет вызначать генеральный штаб Збройных Сил.
Будут так же точно идти призывы, как обычной службы, через Министерство обороны будут призывы идти. А в будущем это будет реформирование, они точно так же перейдут на контрактную основу.
ГОЛОВА. Дякую, сідайте, Василю Івановичу.
Від Комітету з питань безпеки і національної оборони Георгій Корнійович Крючков, будь ласка, позиція комітету.
18:09:31
КРЮЧКОВ Г.К.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Дозвольте доповісти позицію нашого комітету з цього питання. Комітет виступає за збереження цієї спеціальної структури і за передачу її Міністерству транспорту, що, на наш погляд, дозволить забезпечити розвиток і ефективніше використання її в інтересах держави.
Але ми вважаємо, перше, що ця структура на мирний час повинна бути демілітаризована. На жаль, у проекті, який внесений, проглядається лінія на мілітаризацію. Скажімо, у нас був начальник залізничних військ, тепер пропонується мати командуючого залізничних військ, так, як це, скажемо, на флоті чи де. І інші там моменти.
Це не відповідає тій лінії, яка зараз проводиться в державі. Зроблені перші кроки по демілітаризації прикордонної служби, перетворені внутрішні війська, демілітаризовані, а залізничні війська ми навпаки робимо ще більш мілітаризованими. Це негативно сприймається в суспільстві. Звичайно, в особливий період ця служба має бути підпорядкована Генеральному штабу, а у мирний час, ми вважаємо, що вона повинна бути перетворена на спеціальну транспортну службу. Хай це буде державна служба, спеціальна служба з транспортного прийняття, не війська, не війська.
Друге. За особовим складом цієї служби мають бути збережені соціальні гарантії, якими користуються військові службовці залізничних військ от зараз.
Третє. Враховуючи характер завдань, які покладаються на цю службу, потрібно у законі визначити порядок відносин з Міністерством оборони і Генеральним штабом, оскільки служба повинна бути у будь-який момент готова, перетворена, підготовлена для підпорядкування Генеральному штабу, а також порядок її комплектування, маючи перехід повністю на контрактну основу. Це зніме взагалі інші багато проблем.
Суттєві зауваження зроблені Головним науково-експертним управлінням. І зокрема там позначено, що повинен бути контроль з боку Верховної Ради, чого зараз у законі немає.
Я маю висловити жаль з приводу того, що позиція нашого комітету була повідомлена своєчасно профільному комітету, однак вона до уваги не взята. Якщо ці зауваження і інші зауваження можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання, то можна було прийняти його у першому читанні, але за такої умови. Якщо це неможливо, то треба повернути законопроект на повторне перше читання. Така позиція нашого комітету.
ГОЛОВА. Дякую вам Георгій Корнійович. Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Левку Лук'яненку.
18:12:49
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія "Захисників Вітчизни", "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати я з сумом дивлюся, що може бути із залізничними військами, точніше Закон про залізничних кріпаків, тому що саме так було сказано: що 2, 3, 10 мільйонів ми заробимо. А хто порахував, а скільки буде потрачено? Хто порахував?
Оце, ви знаєте, Ельбрус Фарманович, я 3 дні назад повернувся зі Львова, де на запрошення трудового колективу "Львівських авіаліній" бачив, що ви там наробили, Мінтранс, що ви наробили, якого злочину в авіації! Ваш експеримент! Я думаю, що найближчим часом ми доб'ємося отут обговорення цього експерименту, його результатів, щоб весь український народ побачив, що всі працюють - на кого? - на структуру, яка знаходиться в державі Ізраїль, абсолютно всі працюють. І тому "Аеросвіт" захопив сьогодні скільки рейсів вигідних, і тому все втрачено.
Якщо в цьому ж контексті ставиться питання і зараз, то я хочу сказати, що - перше - проведення робіт з розмінування покладено на Збройні сили і військовослужбовців цивільної оборони, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства з надзвичайних ситуацій (наказ Міноборони 26 травня 2000 року номер 153, наказ МНС 243 від 18 вересня 2000 року) - раз; стаття 16 Закону про транспорт: "Підприємства, установи, організації - відправники-одержувачі вибухових легкозаймистих радіоактивних, отруйних та інших небезпечних вантажів зобов'язані гарантувати безпеку", - тобто і без військ зобов'язані гарантувати.
Далі. Стаття 15 Закону про транспорт покладає на підприємства і організації транспорту обов'язки щодо вжиття невідкладних заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха. І таким чином я можу далі і далі аргументувати, що це абсолютно непотрібно.
Сьогодні у метро розгалужена система - ми що, робимо війська метро? Це було дуже давно, у війну, коли були генерали і тяги, ви пам'ятаєте, це було, але це вже історія. І сьогодні тільки 2 бажання є: це, перше, формальне скорочення Збройних сил, щоб не показувати цього скорочення; і, друге, забезпечення дешевою робочою силою як будівельні загони. Більше ніякого обгрунтування цьому немає. Крім того, закон абсолютно безсовісно виключає будь-який контроль Верховної Ради України. Що ж ми робимо?! То ви ж порушуєте навіть ті угоди. які уже підписані із НАТО, із іншими цивілізованими країнами.
Тому я звертаюся до голови комітету Крючкова. Цей закон не відповідає інтересам України, цей закон не відповідає інтересам захисників Вітчизни. Тому я прошу, так як це зробив вистачило мужності у Головного науково-експертного управління Голова якого - Мацюк написав: " За результатами розгляду в першому читанні доцільно відхилити". Знайдіть мужність і ви всі народні депутати і відхиліть цей законопроект. Дякую.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Левко Григорович Лук'яненко, наступний Шкіль.
18:16:13
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Шановний Голово!
Лук'яненко Українська Республіканська партія, Блок Юлії Тимошенко.
Шановні депутати! Справді в Комітеті з національної безпеки і оборони довго обговорювався цей законопроект і думки розділилися.
Крючков в основному правильно виклав наші застереження. Але я хотів би дещо добавити.
Перше. Це сам Указ Президента є незаконним, і не зрозуміло чому Президент на це пішов. Адже проблема реформування Збройних Сил і інших створення всяких озброєних одиниць - це проблема Верховної Ради і тому Президент перевищив свої повноваження. Отже це перше.
Друге. Що обгрунтування прихильників створення залізничних військ, не витримує критики тому, що й досі проводяться всі ті роботи, які проводяться й досі вони можуть і далі проводитися. Є спеціальні інженерні частини, є інженерні одиниці і так далі, які займаються і будівництвом залізниць, і ремонтом і так дальше. Ці служби існують в державі і вони можуть цілком нормально це виконувати. Отже ж зовсім немає потреби передавати ці війська із армії до Міністерства залізничного транспорту. Сама ідея передачі армією військової одиниці до Міністерства залізничного транспорту, вона суперечить нашій ідеї з вами, шановні депутати, яка полягає в тому, щоб і наше суспільство зробити мінімально воєнізованим.
Процес демократизації суспільства означає, що воєнізованих структур у суспільстві має бути мінімально.
Ми відходимо від того часу, коли носили всі військові форми і коли поширювалися дуже різні збройні одиниці.
Демократизація суспільства означає, що необхідно це зменшити.
Нарешті, передача військової одиниці Міністерству залізничного транспорту навіть має в собі якусь небезпеку, бо множення збройних сил, які розпорошуються між різними міністерствами, потенційно може бути дуже небезпечним і ми повинні це розуміти і тому не допустити.
Отже ж я пропоную не ухвалювати цей закон, а повернути його на доопрацювання для першого читання. Проблему розв'язати ремонту, нещасних випадків на залізниці і так далі, необхідно обговорити у зв'язку з існуванням Міністерства з надзвичайних ситуацій та у зв'язку із тим, що вже і зараз у нас є служби, які і будують залізниці, і мости будують, і так далі. От в такому комплексі, причому на мирній основі, щоб це не були воєнізовані війська. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль, наступний Зубов.
18:19:33
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко , Українська національна Асамблея.
Я хотів би, в першу чергу, наголосити на тому, що подібні законопроекти, вони штовхають нас на постійне узаконення незаконних указів: чи Президента, чи Кабміну, чи ще будь-кого.
А друге, знаєте, мені нагадує ту історію, яка була в середньовіччі. Тобто там оцінювалася людина по тому, скільки військ вона може виставити.
Це, до речі, було видно в останніх конфліктах на території Совєтського Союзу. Зокрема, в Грузії це було чітко помітно, там навіть було введено таке поняття як "кооперативна армія". Тобто, там кооперувалися підприємці і виставляли збройні сили, які вели бойові дії в тому чи іншому напрямку.
Ось тут у мене також складається враження, що рівень престижності залізниці має вичислятися кількістю збройних формувань, які там будуть. І оці всі слова , завуалювання з приводу того, що все одно буде звичайний призив. Все одно ці війська будуть мати чітке підпорядкування в армії. Але для чого ми тоді переводимо їх в залізницю? Бо вони так як би обслуговують залізницю. Тут є міністр освіти Кремінь. Школи зараз охороняє міліція. Давайте ми створимо при Міністерстві освіти освітянську міліцію, яка в зв'язку з тим, що вона охороняє школи, дуже ще мати певне підпорядкування. Я не знаю чи тільки Міністерство освіти потягне, бо я так зрозумів, що Міністерство транспорту може потягнути утримання 10 тисяч осіб. В 2 рази збільшується чисельність з одного боку і це можна також......... армія не зменшується. Але з іншого боку відбувається пряме перепідпорядкування.
Інша ситуація. Давайте тоді ліквідовувати Міністерство надзвичайних ситуацій. Чим воно буде займатися? Бо тут практично відбувається підміна функцій. А підміна функцій не передбачена і Конституцією, і законами України. Якщо міністерство виконує певні функції, то жодне інше не має права його підміняти і жодні інші структури не мають права підміняти. Тому я вважаю, що тут ми не маємо права ні на повторне перше, ми мусимо відхилити цей законопроект з тим, щоб не повадно було і іншим міністерствам, тому що не в цьому проблема.
Я не проти того, щоб у нас була велика армія, я великий прихильник того, щоб у нас були залізничні війська, але залізничні війська прямого підпорядкування армії і держави, Верховної Ради у тому числі. А коли ми говоримо про так звані кооперативні формування, то треба називати речі своїми іменами.
До речі, чому кооперативні? Тому що ми тут щойно обговорювали закон про приватизацію. Уявляємо картину. Залізниця приватизована, Так? А війська також приватизовані? Як ви тоді будемо охороняти приватну власність від тих, хто на цій приватній власності працює?
Тому я ще раз кажу, ми не маємо права просто ставити, як кажуть, на обговорення ці законопроекти. Це мають робити профільні комітети. Профільні комітети мають не виносити це на сесійні обговорення. Тому що, повірте, панове, що це тільки забирає час, тому що ми маємо чітку позицію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Зубову. Наступний - Доманський.
ЗУБОВ В.С.
Шановна президія, шановні народні депутати! Перш за все хотів наголосити на процедурних питаннях. Я інформую президію про те, що 60 народних депутатів три місяці тому направили до Конституційного Суду депутатський запит про відповідність указу Президента про передачу залізничних військ Міністерству транспорту Конституції України.
На сьогоднішній день ми ще не отримали відповідь Конституційного Суду. На мій погляд, з точки зору процесуальної ми просто повинні до висновку Конституційного Суду відносно указу Президента, на базі якого підготовлений Кабміном цей законопроект, просто зняти взагалі з обговорення. Це процесуально.
Тепер з політичної точки зору. Шановні друзі, на мій погляд, такі закони просто дискредитують Верховну Раду, що ми їх розглядаємо взагалі. Невже нам немає чим займатися, крім вирішення питань мілітаризації Міністерства транспорту. Невже це головний законопроект, який сьогодні потребує уваги з боку парламенту? Ви політики всі, ви знаєте, що будь-який законопроект у залі повинен розглядатися тоді, коли є суспільна потреба в ньому, коли той чи інший законопроект вирішує дуже серйозну політичну, економічну проблему. Яку проблему цей законопроект вирішує? Ніякої. Політично.
Економічно я вам скажу. Хоч тут представник міністерства і розказував красиво, що є об'єктивні передумови і таке інше. Це все просто не аргументовано. Головне завдання є економічне цього законопроекту і політичне. Економічне яке? Отримати дармову робочу силу. Поки ми будемо говорити про професійну армію, 3-5 років Міністерство транспорту буде нещадно експлуатувати солдат залізничних військ, отримуючи надприбутки, не виплачуємо дійсну заробітну плату.
І подивіться законопроект, і ви побачите, що і сьогодні залізничні війська - це 5 тисяч на сьогоднішній день, а законопроект передбачає збільшення до 10 тисяч - от вам і ціль. Це перше.
І друге, останнє: чому залізничні війська передаються Міністерству транспорту з озброєнням? Ви розумієте, який прецедент ми закладаємо: Міністерство транспорту буде мати в своєму розпорядженні 10 тисяч автоматників. Навіщо? В мене є питання: а навіщо це? Я думаю, тут відповідь може бути однозначною. Тому я підтримую своїх колег народних депутатів, котрі вважають, що цей законопроект треба зняти з обговорення взагалі. І цього вимагає і процесуальна частина, бо ми ще не отримали, 60 народних депутатів, не отримали висновку Конституційного суду відносно відповідности указу Президента діючій Конституції України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович Доманський, будь ласка. Закінчуємо.
18:26:17
ДОМАНСЬКИЙ А.І.
Уважаемые народные депутаты!
Теперь давайте опустимся на нашу грешную землю.
Министерство транспорта и железнодорожные войска здесь ни при чем. Идет реформа Вооруженных Сил. 10 лет назад кое-кто в этом зале сидел, кричал: "Зачем нам ракеты стратегического назначения, зачем нам ядерное оружие? Давайте его уничтожим!" Уничтожили!
Вы мне назовите хоть одно государство, которое отдало добровольно ядерное оружие, оно умное или неумное? Или мы очень умные?
Потом мы кричали с этой трибуны: "Давайте уничтожим стратегические бомбардировщики!" Сегодня судьба дошла до железнодорожный войск. И стоит вопрос не потому, надо они или не надо. Мы говорим, надо сохранить именно эту категорию специалистов. Сегодня они не нужны, завтра они будут нужны.
Как это сделать? Идет реформа Збройных Сил, надо сократить армию на 100 тысяч. Давайте примем решение из уволить, технику порезать на металоллолом - и до свидания, и не надо нам сегодня железнодорожных войск. А завтра они будут нужны. Вот почему сегодня стоит вопрос, как сохранить, убрав их из Вооруженных сил из армии, и сохранить эту структуру.
Мы предлагаем, первое, действительно, они... Я встречался с министром транспорта, я встречался с командующим, начальником............. войск товарищем Мальковым, я встречался с личным составом этих войск, я встречался с Министерством обороны, что они, которые имеют, знают, думают, только думают о себе, они думают о государстве и как сохранить эту структуру.
Далее. Железнодорожные войска сегодня имеют одностороннее назначение. Они только предназначены для решения задач в военное время. Мы же хотим сделать их двухстороннее назначение, как в мирное, так и в военное время. В мирное время они будут строить железнодорожные мосты, мосты реставрировать, которые сегодня начнут рушиться, строить новые железные дороги, расширять сеть, обслуживать. А кто боится? Обождите. Здесь Шкиль выступал, боится оружия. Какое оружие у железнодорожников? Он что не знает, главное оружие у них шпалы, рельсы, костыли, молотки, которыми они забивают, вот их главное оружие, да пантоны, когда они будут наводить, мосты строить железнодорожные через водные преграды. Вы мне скажите, сегодня боитесь вооружения железнодорожных войск, сколько у них сегодня тысяч стоит под ружьем? 30 тысяч человек сегодня стоит с карабинами, охраняют ружья, охраняют мосты. И что 5 тысяч человек, который тут выступал, уважаемый мой юрист, это усложнит обстановку, контрреволюцию проведем. Я считаю, что кое-кто выходит на эту трибуну лишь чтобы что-то сказать.
Далее я хотел бы, во-первых, мы реформируем Вооруженные силы. А насчет указа Президента, я не сторонник Президента, но Президент утвердил программу реформирования Збройных сил. Сегодня дошел вопрос до судьбы железнодорожников, что с ними делать? Они Вооруженным силам мирное время не нужны, потому что бюджету деньги мы не даем, кормить, одевать, они будут сами зарабатывать. Так чтобы они зарабатывали и были готовы выполнять задачи в военное время их надо переподчинить Министерству транспорта.
И второе. Они остаются как бы двойного назначения. На особый период они сразу переподчиняются без всяких Генеральному штабу и выполнять задачи по защите нашего Отечества.Я считаю, что надо поддержать этот законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Голосування відбудеться згідно з Регламентом. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10 годині ранкове засідання Верховної Ради.