ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
10 вересня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.
Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".
10:02:50
Зареєструвалося -430
У залі зареєстровано 430 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Хмельницького Василя Івановича. Давайте привітаємо його і побажаємо йому успіхів у депутатській діяльності і особистому житті.
Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України: Розвадовського Віктора Йосиповича зі складу депутатської групи "Демократичні ініціативи", Тополова Віктора Семеновича зі складу депутатської групи "Народний вибір".
Я не чую. Про вихід я сказав. Ну невідомо куди входять. Ну, вийшли у позафракційні.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій. А я тим часом, якщо немає заперечень, оголошу запити, які надійшли від вас, народні депутати.
Надійшли запити народних депутатів України. Степана Хмари до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості із заробітної плати колишнім працівникам Державної будівельно-промислової компанії "Атомспецбуд". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:22
За-101
Рішення прийнято.
Павла Жебрівського до Прем'єр-міністра України стосовно стану водопостачання міста Бердичева Житомирської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:05:48
За-125
Рішення прийнято.
Георгія Манчуленка до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування протипаводкових заходів у Путивльському районі Чернівецької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:16
За-104
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Мовчан, Танюк та Жулинський до Прем'єр-міністра України з приводу розпорядження уряду про передачу будівлі Музею історії міста Києва Верховному суду України. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:06:47
За-92
Рішення прийнято.
Валентина Савицького до Прем'єр-міністра України щодо газифікації населених пунктів Поліського району Житомирської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:14
За-105
Рішення прийнято.
Юрія Артеменка до Прем`єр-міністра України з приводу виконання Закону України від 22 травня 2003 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (стосовно розрахунку з вкладниками банку "Слов'янський"). Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:07:52
За-161
Рішення прийнято.
Марії Маркуш до Прем`єр-міністра України щодо додаткового виділення коштів для відселення постраждалих із зон активних зсувних процесів у Тятівському районі Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:24
За-120
Рішення прийнято.
Левка Лук'яненка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо зволікання з відповіддю на запит стосовно перевірки використання Міністерством освіти і науки державних коштів на виготовлення підручників для учнів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:08:57
За-140
Рішення прийнято.
Петра Симоненка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України стосовно притягнення до відповідальності директора державної телерадіокомпанії "Крим" Козубського за порушення чинного законодавства. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:09:29
За-111
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання Державного бюджету України 2003 року у частині фінансування державного підприємства "Калійний завод" для ліквідації екологічних наслідків його діяльності.
10:10:03
За-110
Рішення прийнято.
Володимира Єщенко до Прем'єр-міністра України щодо протиправних дій керівництва акціонерного товариства "Черкаси-газ" стосовно колективу Камінського управління з експлуатації газового господарства.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:10:36
За-110
Рішення прийнято.
Володимира Яворівського до Прем'єр-міністра України з приводу ігнорування постанови Верховної Ради України щодо спорудження державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницьких депортацій.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:09
За-106
Рішення прийнято.
Валентини Семенюк до генерального прокурора України з приводу ненадання відповіді на звернення комісії з питань приватизації щодо порушень при проведенні конкурсу з продажу пакету акцій акціонерного товариства "Рівне-азот". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:11:42
За-168
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо зловживання службовим становищем окремих працівників Управління Міністерства внутрішніх справ та прокуратури у Львівській області при перевірці фактів стосовно дорожньо-транспортної пригоди, скоєної головою Дрогобицького суду.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:23
За-118
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова до Генерального прокурора України, голови Верховного суду України щодо неодноразового звернення у владні структури району, області колективу робітників акціонерного товариства "Ульяновський цукровий завод" Кіровоградської області з приводу погашення заборгованості із заробітної плати. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:58
За-145
Рішення прийнято.
Миколи Носенка до Генерального прокурора України з приводу зловживання службовим становищем окремими працівниками Чернігівської транспортної прокуратури. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:26
За-122
Рішення прийнято.
Владислава Атрощенка до Генерального прокурора України щодо вироку Славутицького місцевого суду Київської області та поновлення у порушених конституційних правах засудженого громадянина Грабовського.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:56
За-66
Рішення не прийнято.
Володимира Петренка до Генерального прокурора України стосовно тяганини з визначенням групи інвалідності по профзахворюванню колишньому працівникові Сумського виробничого об'єднання імені Фрунзе.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:26
За-132
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка до Генерального прокурора України стосовно зловживань при використанні лісових ресурсів Карпат та вжиття заходів для їх збереження. Ставлю на голосування для направлення запиту.
10:14:56
За-162
Рішення прийнято.
Володимира Бондаря до Генерального прокурора України з приводу порушення чинного законодавства посадовими особами Волинської обласної державної адміністрації. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:26
За-79
Рішення не прийнято.
Олександра Голуба до Міністра освіти і науки України щодо порушень при проведенні конкурсу на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи соціальної реабілітації у м.Горлівка.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:58
За-109
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Міністра науки і освіти України, Голови Львівської обласної державної адміністрації щодо звільнення з посади директора Довжанської середньої школи Дрогобицького району Львівської області за зловживання службовим становищем при прийомі на роботу свого сина.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:34
За-111
Рішення прийнято.
Миколи Томенка та Юрія Артеменка до міністра України з питань надзвичайної ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Голови Рахункової палати України стосовно джерел фінансування проведення всеукраїнськи акції "Герой-ратівник року".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:12
За-135
Рішення прийнято.
Володимира Сімонова до міністра оборони України стосовно надання допомоги сім'ї військовослужбовця, померлого під час міжнародних військових навчань. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:40
За-133
Рішення прийнято.
Олександра Голуба до міністра юстиції України щодо затримки у розгляді судової справи Червоноградським районним судом міста Дніпропетровська.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:08
За-100
Рішення прийнято.
Миколи Томенка до голови Адміністрації Президента України щодо джерел фінансування видання в Російській Федерації книги Леоніда Кучми "Україна - не Росія". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:37
За-160
Рішення прийнято.
Георгія Манчуленка до голови Чернівецької обласної державної адміністрації щодо відновлення фінансування програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл на 2001-2003 роки у Чернівецький області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:11
За-130
Рішення прийнято.
Валентина Савицького до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання посадовими особами доручень Кабінету Міністрів України по депутатських запитах, проголошених на засіданні Верховної Ради України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:41
За-96
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Святаш, Добкін та інші - всього 6 народних депутатів до голови Верховного Суду України, голови Апеляційного суду міста Києва, голови Вищої ради юстиції з приводу порушення засад правосуддя суддею Апеляційного суду міста Києва Дунаєвською.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:18
За-35
Рішення не прийнято.
Миколи Поліщука до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України про забезпечення питною водою та грубе порушення права на охорону здоров'я та загрозу епідемічної катастрофи кишково-шлункових захворювань жителів багатотисячного селища Покотилівка Харківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:56
За-173
Рішення прийнято.
Миколи Поліщука до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України, міністра освіти та науки України щодо підготовки медичних кадрів у вищих учбових закладах України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:26
За-157
Рішення прийнято.
Владислава Отрощенко до Генерального прокурора України щодо беззаконня, що коїться на чернігівському ринку "Нива" та потурання цим діям з боку посадових УМВС, органів місцевої влади та судових органів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:02
За-166
Рішення прийнято.
Переходимо до виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, інформаціями. Для цього залишилося 15 хвилин. Людмила Кириченко, фракція "Регіони України", підготуватися Авраменко.
Будь ласка, на табло висвітліть прізвища народних депутатів, що записалися на виступ. Дякую.
10:22:45
КИРИЧЕНКО Л.Ф.
Уважаемые народные депутаты, уважаемый Президиум. Сегодня сложилась крайне критическая ситуация с обеспечением бытового угля в угольных регионах. Так в моем 108 округе, Краснолужский, Перевальский районы проживает 60 тысяч пенсионеров, 70 из них ветераны шахтерского труда. Согласно законодательства они должны быть обеспечены бытовым углем предприятиями, на которых проработали всю жизнь. Что же происходит в действительности.
Угольная промышленность находится в глубочайшем кризисе. В 2002 году только 20 предприятий из 165 выполнили план добычи и были прибыльными. По прогнозам правительства в текущем году дефицит государственной поддержки угольной промышленности составит 2,5 миллиарда гривен. Откуда взять уголь, если объемы добычи постоянно снижаются.
Так, на моем предприятии "Донбасс-Антрацит", государственном предприятии, выполняется план добычи только на 26 процентов. Сравните, в 2000 году холдингом было добыто 1,5 миллиона тон, а за 8 месяцев текущего года добыто всего 412 тысяч тонн горной массы. О каком обеспечении бытовым углем может идти речь. Если по прогнозам предприятия до конца 2003 года будет добыта 21 тысяча тонн бытового угля. А для обеспечения топливом трудящихся и пенсионеров бывшего холдинга необходима 51 тысяча тонн. Общая задолженность по бытовому углю за предыдущие три года составляет 223 тысячи тонн, это почти вся текущая выработка.
Государственные предприятия просто не в состоянии обеспечить своих пенсионеров, ветеранов углем. Люди вынуждены приобретать его по рыночным ценам, а это 250-270 гривен за тонну. Конечно, у пенсионеров таких денег нет. Чтобы приобрести необходимый на зиму уголь, они должны отдать 90 процентов своих пенсий. В результате шахтерская семья, отработавшая под землей всю свою жизнь, вынуждены замерзать в неотапливаемом доме. И такая ситуация ведь не только по моему округу.
Проблема обеспечения бытовым углем усугубляется еще и закрытием шахт. Закрытие шахт обусловлено значительный рост льготных категорий населения. Углереструктуризация обеспечивала пенсионеров закрывающихся шахт углем. Сейчас принято решение передать функции обеспечения этих слоев населения в Управление труда и социальной защиты.
Так, например, в моем Краснолужском районе на льготном учете было 232 человека. Сегодня - 1137. А объемы финансирования остаются прежними. В результате эти люди практически не обеспечены углем. Я хочу подчеркнуть, недостаточность субвенций на бытовое топливо для льготной категории населения.
Третья серьезная ситуация. Сегодня мы говорим о необходимости прихода инвесторов во все отрасли народного хозяйства. Но угольная отрасль - это особая отрасль. Да, инвестиции необходимы, но государство должно очень жестко формулировать требования к инвестору по защите социальных гарантий. Не решается проблема обеспечения бытовым топливом по шахтам, на которые пришел недобросовестный инвестор.
Абсолютно не ведется подготовка к земле и нарушение инвестиционного договора.
ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.
КИРИЧЕНКО Л.Ф. Я хочу закончить.
Если на шахту пришел инвестор, это его задача в обеспечении углем. Но должен быть жесточайший контроль со стороны государства и обеспечение людей бытовым углем должно быть приоритетным направлением при разработке и утверждении инвестиционных программ.
В дни профессионального праздника горняков я была на округе, встречалась с людьми. Ветераны крайне обеспокоены...
ГОЛОВА. Дякую.
КИРИЧЕНКО Л.Ф. ... сложившейся ситуацией и готовы к неординарным мерам - перекрыть дороги, отправить ходоков в Киев и так далее. Социальная напряженность не просто высока, а она взрывоопасная. Какой политической силе поверят уставшие от безысходности люди, это. уважаемые коллеги, зависит от нас.
ГОЛОВА. Дякую. Дякую.
Володимир Авраменко, фракція "Регіони України". Нема? Володимир Стретович, фракція "Наша Україна", будь ласка. Ви передаєте слово? Будь ласка.
10:27:24
СТРЕТОВИЧ В.М.
Будь ласка Джоджику, народному депутату з "Нашої України".
ГОЛОВА. Народний депутат Джоджик. Будь ласка.
10:27:42
ДЖОДЖИК Я.І.
Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна", Українська народна партія, Тернопільщина.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! У ніч з 29-го на 30 серпня перестало битися серце щирого патріота України, відданого сина землі тернопільської Івана Гавдиди. Підла рука вбивці обірвала життя голови депутатської фракції "Наша Україна" в Тернопільській обласній раді, одного з провідників організації українських націоналістів.
Ми, колеги і друзі Івана, фракція "Наша Україна" щиро сумуємо за непоправною втратою і не менш щиро обурюємося діями правоохоронних органів та слідства у справі розслідування його вбивства, яке правоохоронці розглядають, як наслідок падіння на асфальт. Чи вірите ви у те, що людина у розквіті сил, а Іванові було лише 36 років, могла померти від падіння? Причому впасти так, щоб медики зафіксували пролом черепа. Іван був весь у крові. Навряд чи можна було так побитися просто впавши.
Однак, як повідомили в центрі громадських зв'язків у ВС і у листі міністра внутрішніх справ на ім'я Голови Верховної Ради додатково до версії самостійного падіння. Виявлені інші факти, які не підтверджують насильницьку смерть потерпілого.
Натомість близький друг потерпілого, депутат другого і третього скликань Михайло Ратушний стверджує, що його судмедексперти причину смерті змалювали зовсім по-іншому: смертельне поранення було завдано тупим предметом .........потилиці. Так вважають і слідчі, які безпосередньо займаються розслідуванням.
Як бачимо, серйозна різниця в поглядах керівництва УВС і безпосередніх виконавців. Уже не один раз в нашій історії були випадки, коли ще до початку слідства керівництво УВС заявляє про версію, а потім змушує підлеглих слідувати цій версії. Де ж схована правда у цьому випадку? Це хоче з'ясувати родина загиблого, це хочуть друзі та колеги загиблого. Зрештою, вся Тернопільщина, яка до глибини душі обурена цим вбивством.
А зважаючи на це, що Гавдида був не просто депутатом обласної ради, а головою депутатської фракції "Наша Україна", одним щільним діячем ОУН та видним громадським політичним діячем краю, який мужньо відстоював національну святиню - Почаївську Лавру, ми розглядаємо його смерть як політичне вбивство та спробу залякування опозиції напередодні президентської кампанії.
Тому друзі та колеги Івана звертаються до Верховної Ради з вимогою створити депутатську слідчу комісію з розслідування обставин загибелі голови фракції "Наша Україна" у Тернопільській обласній раді Івана Гавдиди.
Досвід показує, що участь парламенту у розслідуванні резонансних справ допомагає правоохоронцям чесніше та відданіше виконувати свою справу.
Я особисто звертаюся з проханням до Верховної Ради до включення до порядку денного і прийняття постанови 4133 про утворення слідчої комісії з цього приводу. Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Степанович Цибенко передає Івану Олександровичу Герасимову. Будь ласка, Іван Олександрович, фракція комуністів. Підготуватися Кафарському.
10:31:21
ГЕРАСИМОВ І.О.
Герасимов, фракция коммунистов.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. Многочисленные обращения совета Организации ветеранов Украины, ветеранских организаций инвалидов, пенсионеров, вызванные принятием Кабинетом Министров Постановления номер 253 от 2 марта прошлого года о замене льгот ветеранам адресной помощью, дали повод президиуму совета Организации ветеранов Украины обратиться к руководству страны: Президенту, Председателю Верховной Рады, Премьер-министру, - по отмене этого незаконного решения.
Однако, к сожалению, положительного решения это не нашло. Более того, работники администраций в регионах дали указание о том, чтобы ветераны писали личные заявления о добровольном переходе на адресную помощь в отказе от льгот, предоставляемых законами Украины, и выставили требования о предоставлении различного рода справок. В противном случае, угрожают лишением льгот и адресной помощи.
Ветераны Украины считают, что намерения Правительства заменить гарантированные законами льготы ветеранам адресной помощью - это ни что иное, как еще одно звено в целях ограбления ветеранов. Неужели кому-то еще непонятно, что только благодаря установленным законами льготам ныне удается выживать миллионам обездоленных ветеранов войны, труда и военной службы Украины?! В условиях мизерных пенсий, которые в 2-3 раза ниже установленного прожиточного минимума, беспрерывных инфляционных процессов, неконтролируемых и постоянно растущих цен на коммунальные, транспортные услуги, на продукты питания, электроэнергию, а теперь также и на лекарства, никакая адресная помощь не сможет полноценно заменить ветеранские льготы. Посягательство на законные льготы для тех, кто с оружием в руках проливал кровь, защищая свою Отчизну в годы Великой Отечественной войны, кто ковал победу в тылу, работая на заводах, фабриках, шахтах, рудниках, на колхозных полях, кто возрождал после войны народное хозяйство страны, кто стоял на страже, охраняя мирный труд советских людей, нельзя иначе расценивать, как циничное издевательство над ними. И это такой подарок готовиться властью в честь 60-летия Победы ветеранам 14 миллионов ветеранов войны и труда, и военной службы Украины решительно протестуют против античеловеческих действий власти и требуют от Верховной Рады не допустить исполнения этих противозаконных решений! Не сужать социальные права граждан, гарантированные Конституцией Украины.
Практически предворением этого явится акция протестов ветеранов войны и труда, и военной службы, чернобыльцев, пенсионеров, которая состоится завтра, 11 сентября, которая будет означать полное непринятие намерений правительства о лишении льгот. Продолжением этой акции станет всеукраинская акция протеста, которая состоится 26 сентября в регионах и 30 сентября в Киеве.
Ветераны благодарны президиуму центрального комитета Компартии Украины за инициативу в проведении этой акции и полностью ее поддерживают.
Исходя из изложенного мы, ветераны, требуем: первое - немедленной отмены незаконного постановления Кабинета Министров 253 от 2 марта прошлого года и отмены Постановления Верховной Рады от 19 июня этого года о реализации этого постановления с 1 января 2004 года; и второе - ветераны требуют принятия конкретных мер по полному выполнению закона о статусе ветеранов войны и гарантий их социальной защиты, и выполнения законных положений о социальной защите ветеранов военной службы, ветеранов труда, чернобыльцев, которые наравне с пенсионным законом являются ключевыми в жизнеобеспечении ветеранов! Благодарю за внимание.
ГОЛОВА. Володимир Кафарський. А, Олег Петров, будь ласка, Кафарський передає Олегу Петрову. Фракція Народно-демократичної партії. Підготуватися Кендзьору.
10:35:49
ПЕТРОВ О.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!
Весь світ облетіло повідомлення про масові захворювання мешканців міста Суходоль Луганської області внаслідок споживання непридатної води.
Очевидно, що ця проблема існувала задовго до того, як трапились ці катастрофічні події.
Перед аналогічною проблемою виявляються безсилими органи державної влади і на Чернігівщині. Йдеться про очисні споруди селища Макошино Минського району Чернігівської області.
Ось уже десять років стічні води (це по науковому, а по простому, по-селянськи те, що в воді не тоне) перехлюпується через край очисних споруд і розливається на огороди селян. Як ви знаєте, більшість звичайних колодязів живиться верховодкою, а тому про природне очищення води годі і говорити. Потрібно дякувати Богу, що там ще не сталося масового захворювання, подібного Суходольському. Але чи довго ще природа каратиме нас за недбалість і нехлюйство? Пам'ятаємо, що ці стічні води не залишаються у Менську, а зачарованою Десною плинуть у Дніпро з якого п'ють воду і кияни, і 30 мільйонів українців, і ми з вами шановні колеги і урядовці, і всі присутні в цій залі.
Про неподобство знають усі. Чернігівська обласна, Менська районна державні адміністрації, обласне управління екології та природних ресурсів, не кажучи вже, про Макушинську селищну раду. Але механізму відновлення споруд досить ніхто не запропонував. 10 років усі грають у паперовий футбол. Може тому що з сморід і фекалії розливаються не перед тими вікнами і до Верховної Ради Дніпро не так близько. А, можливо, тому що дуже легко не бажано розв'язувати проблему людей, пояснювати відсутністю коштів.
Вчені стверджують, що там, де через низьку платоспроможність населення не взмозі забезпечити себе природними благами про це повинні потурбуватися держава чи органи місцевої адміністрації.
Я не вірю, що у наших урядовців виробився імунітет проти хвороб природи і потреб людей. Я закликаю уряд, наш профільний комітет з питань бюджету готуючи проект Державного бюджету на наступний рік врахувати цю гостру проблему. Потрібно передбачити централізоване виділення коштів на її розв'язання. Адже Україна приєднаючись до генеральної угоди з тарифов торгівлі ввела на своїй території стандарти як добровільні, що діють у сфері захисту довкілля. Та і Хартія, прийнята у Датському місті О........... в 1994 році Європейська хартія міст і територій сталого розвитку зобов'язує території не створювати проблеми в майбутньому населенню сусіднім територіям, а якщо такі проблеми виникають, то вони мають розв'язуватися спільними зусиллями.
Люди мають знати нарешті це неподобство буде припинено, інакше вдарить грім, та хреститися буде пізно.
Прошу розглянути мій виступ як депутатський запит. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна”. Ярослав Кендзьор буде виступати?
10:38:47
КЕНДЗЬОР Я.М.
Ярослав Кендзьор. Володимире Михайловичу, я прошу передати слово Миколі Кульчинському в зв'язку з знищенням 36 української школи в Донецьку, де побував Микола Кульчинський. Я прошу зробити його відповідну заяву.
ГОЛОВА. Микола Кульчинський, фракція "Наша Україна".
Підготуватися Пузакову.
10:39:13
КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Факт закриття україномовної школи 1 і 2 ступенів №36 в місті Донецьку є промовистим свідченням неприйняття керівниками міста конституційного права громадян України навчати своїх дітей державною мовою.
Висвітлює цей факт також ще одне явище, притаманне багатьом органам місцевого самоврядування в Україні. Це перетворення їх із виразника інтересів членів територіальної громади у непідконтрольну силу, яка всілякими способами захищає власні егоїстичні корпоративні чи кланові інтереси. До ліквідації школи №36 донецька влада готувалася не один рік і добре тепер віце-прем'єру Дмитру Табачнику аргументувати закриття школи низькою наповненістю учнів у класах. Та як бути з отією сльозою однієї дитини, на якій не можна будувати майбутнє, про яку писав російський класик Достоєвський? А в донецькій школі №36 плакали десятки дітей і ні однією сльозою після повторного рішення сесії міської ради, яке підтверджувало ліквідацію школи. І як бути з тим, що протягом останніх років районний відділ народної освіти заборонив приймати дітей до перших класів школи №36, а 17 дітей цьогорічного набору цієї школи було розкидано по російських класах інших шкіл? 22 дітей-десятикласників, батьки яких подали заяви на навчання дітей українською мовою у 36-ій школі також прийняті не були.
Така ж доля спіткала і 24 заяви батьків дітей, які подали їх в інші класи цієї школи. То хто ж винен у ненаповненості школи 36 звільнений директор Прокопович чи влада, дії якої спрямовані на заперечення конституційного права дітей навчатися державною мовою, виправданий по суті віце-прем'єром Дмитром Табачником. Можливо, владі муляє, що стіни шкільних класів прикрашені цитатами Шевченка, Сосюри, Лесі Українки: "Свою Україну любіть", "Без мови рідної наче і народу нашого нема", "І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь". А можливо комусь муляє і те, що школа має гарний стан, спортивний майданчик, і це у п'яти хвилинах їзди від центру. То чим не спокуса повторити досвід дитячого садочка номер 177, перетвореного у нічний клуб "Голівуд" замість запланованої гімназії з українською мовою навчання.
Можна ще багато говорити про дію донецьких керівників освіти з благословення міського голови Лук'янченка, який силою, правдами і неправдами добивається виконання власного рішення, а не виконують законні бажання членів територіальної громади, яких вони представляють. Ці дії дегуманізують, як систему освіти у місті, так і саме міське життя, створюючи колізію гноблення. Кому як не віце-прем'єру не відчути і не побачити цю атмосферу гноблення, приниження людської і національної гідності. Та цього не сталося. замість зустрічі з батьками і вчителями школи 36 і відвертої розмови з ними віце-прем'єру підсунули зустріч з директорами шкіл Ленінського району та вчителями школи номер 45, видавши за зустріч з батьками школи номер 36.
Враховуючи вище сказане, Народний Рух України пропоную: негайно провести виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань освіти і всебічно вивчити питання закриття школи номер 36. Генеральний прокуратурі винести припис на рішення сесії міської ради Донецька як на таке, що порушує конституційні права громади.
Народний Рух України шанує те розмаїття культурної традиції, яка склалося в Україні внаслідок підневільного історичного розвитку, але ми ніколи не погодимося, як із запереченням конституційних прав громадян, так із придушенням прав українців до вільного власного культурного життя на своїй землі.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми тут уже час давно вичерпали, але відповідно до Закону про статус народних депутатів, відповідно до Регламенту я надаю слово, одну хвилиночку, Володимиру Пузакову для... Ми вичерпали час, мені вже критикують мене. Я ще раз пояснюю, шановні колеги, що відповідно до Закону про статус народного депутата, до Регламенту депутат має право, має право на виступ для оцінки відповіді на депутатський запит. Час уже, на превеликий жаль, вичерпаний. Але тут два подання є. Я дію суворо до регламенту. Будь ласка, Володимир Пузаков. Підготуватися Михайлу Мельничуку.
10:43:30
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградчина. Уважаемый Владимир Михайлович, я уже два раза с этой трибуны поднимал проблему жителей военного городка Кировоград-25. Но все осталось без изменений.
С 9 июня жители этого городка живут днем и ночью на рельсах в полном смысле этого слова. Только сменяют друг друга. Они блокируют вывоз имущества, боеприпасов и вооружения с территории военной части, пытаясь таким образом добиться решения вопроса: "Что же будет с ними после трансформирования воинской части".
За трехмесячный срок блокирования вопрос о судьбе 354 семей жителей городка остается нерешенным. Никто из высокопоставленных чиновников Министерства обороны и областных властей не желает вникнуть в проблемы городка. Их забота сводится к одному - кинуть этот город на баланс Александровского района. А кинуть на баланс Александровского района, который еле сам выживает, это значит кинуть этих людей, как волков в лесу. Когда-то эти люди были очень нужны государству. То почему же сейчас они оказались никому не нужными и зависли в воздухе? Наверное потому что Министерство обороны Украины, выжав все, что можно, бросает 354 семьи, пожилых и стариков на произвол судьбы. Ведь во многих домах крыши пришли в негодность, стены и потолки в трещинах, канализация кончается в подвалах, везде нужно заменить системы отопления и водоснабжения.
Министерству обороны сначала нужно было бы привести военный городок в надлежащий порядок, капитально отремонтировав жилой фонд производственные здания и сооружения в коммунальную инфраструктуру. А какая же забота сегодня об этих людях? Привезли всего 1200 шиферных листов и поставили точку. А ведь и денежные средства, и 204 квартиры выделялись, но куда и кому возникает вопрос: эти квартиры и огромные суммы денег исчезли, и никто почему-то не может сказать куда.
Так открыто и нагло бросают живых людей потому что никому - ни Министерству обороны, ни властным структурам не хочется возвращать награбленные деньги, а суммы не маленькие.
Однако Министерство обороны и власти пытаются любыми средствами запугать, обмануть, создать иллюзии какой-то заботы о них, и в то же время продолжают уничтожать войсковую часть. Но разрушители и грабители должны помнить, что им суд будет, и на суде обязательно будут названы пофамильно действующие лица и исполнители открытого грабежа трудового народна, людей, которые четвертый месяц живут на рельсах.
Власти должны также знать, что не бунтари сидят на рельсах, а те, кто отстаивает свое право на жизнь. Они защищают свою армию, защищают своих сыновей, чтобы их не посылали в Ирак, не ложили головы, защищая кучки денежных магнатов.
Население городка Кировоград-25 от малого до великого будут отстаивать свои права до конечной победы.
На два моих депутатских запроса тогдашний министр обороны Шкидченко и временно исполняющий обязанности Министра обороны Запинайко даже не ответили. В связи с этим прошу мое выступление засчитать как повторный депутатский запрос Премьер-министру Украины Януковичу и министру обороны Украины Марчуку. Спасибо.
ГОЛОВА. Будь ласка, Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.
10:47:02
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я буду чіткий і краткий: я незадоволений тими відповідями, які я отримую від пана Даниленка щодо ситуації в Черкаській області, Смілівський район, де вкрадено від селян від розпаювання 320 гектарів землі.
Фракція Соціалістичної партії, як народний депутат я ніколи не зупинюся, поки не буде вирішено це питання на користь селян.
Звертаюсь до керівників запорізької області Гуляйпільський район, господарство "Колос-2000", де розпорядженням голови районної державної адміністрації до розпаювання включено додатково 120 чоловік, які зовсім не працювали в господарстві. Згідно указу Президента ці люди не мають права на земельний пай.
Сьогодні я хотів би акцентувати увагу, ось, будь ласка, засоби масової інформації, прошу уваги, от тут, в цьому кульку знаходиться 13 пробірок чистої криничної води. Це по заключенню санітарних докторів від Іванофраківщини, Долинський район, село Яворів, так от, при вас говорю, що ці пробірки я вручу обов'язково міністру охорони здоров'я, аби він напував тих людей, які кажуть, що в тих криницях є хороша вода. Там 80 відсотків нафти, люди споживають цю воду, хворіють і нікому немає діла - одні відписки мені як народному депутату України. В цьому господарстві, в цьому селі Яворів долина "Нафтогаз" вкрала від людей 430 га землі. Зараз справа находиться в Господарському львівському суді.
Я звертаюсь до тих, кому не байдуже село, до здоров'я нашої нації, до здоров'я українців: захистимо наших пайовиків! Захистимо наших людей! Дякую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час вичерпаний, ми вже й перебрали значну частину часу. Ну, вже завершився час. Що ж я можу зробити?
Шановні колеги, із приводу тих питань, пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення до центральних органів виконавчої влади і до правоохоронних структур.
Переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу засідань. Оголошується до розгляду проект закону про затвердження загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року. Комітет пропонує такий регламент, прошу уважно прослухати, оскільки у вас будуть, очевидно, заперечення: для доповіді 10 хвилин, для відповідей на запитання до доповідача - п'ять хвилин, для співдоповіді - три хвилини, для відповідей на запитання до співдоповідача - дві хвилини, для обговорення і прийняття рішень - п'ять хвилин. Я думаю, що нам треба піти на те, щоб хоча б принаймні 15 хвилин для обговорення виділити. Нема заперечень?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Нема.
ГОЛОВА. Ну, і на запитання відповідно до п'яти хвилин, бо за дві хвилини нічого запитати не можна. Я з вами згоден. Підтримується такий регламент?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Да.
ГОЛОВА. Дякую.
Будь ласка, міністр аграрної політики Рижук Сергій Миколайович, я вас запрошую до доповіді щодо проекту закону. До 10 хвилин, будь ласка.
РИЖУК С.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Правова база тваринництва, і зокрема племінного тваринництва, почала формуватися в нас ще у перші роки незалежності України. У 1993 році Верховною Радою було прийнято Закон про племінне тваринництво. Потім через 6 років, у грудні 1999-го було прийнято Закон про племінну справу у тваринництві, який вже адаптовано до вимог європейського законодавства.
І, нарешті, сьогодні на ваш розгляд виноситься проект Закону України про затвердження загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року. Він розроблений на виконання вимог статті 8-ї Закону України про племінну справу у тваринництві, а в цій статті зазначено, що загальнодержавні програми селекції розробляються та здійснюються Кабінетом Міністрів України і затверджуються у встановленому порядку, тобто Верховною Радою України.
Всім присутнім у цій залі добре відома ситуація, яка склалася у тваринництві. Вона, коротко скажу, складна. Протягом останнього десятиріччя середньорічне поголів'я худоби і птиці скоротилося майже в 2 рази, а виробництво основних видів продукції - в 2 з половиною. Для того, щоб зберегти, відтворити і далі розвивати цю важливу галузь сільгоспвиробництва, необхідно забезпечити її економічну ефективність і, звичайно ринкову конкурентноспроможність.
Основною вимогою ринкового тваринництва є утримання тільки висококласних тварин, здатних відповідати на всі витрати високим рівнем продуктивності і якості продукції. Створити необхідну кормову базу та запровадити сучасні технології і виробництва може безпосередньо, власне, кожен виробник і власник худоби і птиці. Але ось генетичні якості тварин забезпечуються лише у межах галузей тваринництва і в межах порід худоби та птиці завдяки здійсненню в кожній економічно розвиненій країні виключно на загальнодержавній системі селекції, реалізація якої дає можливість добирати і використовувати для відтворення тільки високоякісні генетичні ресурси і поліпшувати якість худоби і птиці.
Відповідно до Закону України ми вносимо таку програму, яка складається із восьми розділів. Для досягнення зазначеної мети передбачається розв'язати такі основні завдання.
Перше. Створення мережі державної племінної інспекції в Автономній Республіці Крим і всіх областях, районах, забезпечення їх спеціальними матеріально-технічними, транспортними і іншими засобами.
Друге. Створення та забезпечення функціонування єдиної системи селекції у тваринництві по всій державі.
Третя позиція. Забезпечення збереження генофонду існуючих локальних і зникаючих порід. Особливо нашої аборигенної сірої української породи, яка, власне, не хворіє, добре адаптована і сьогодні не чекаючи затвердження програми Міністерство аграрної політики предметно займається відтворенням цієї аборигенної породи.
Четверте. Збереження, відтворення та раціональне використання племінних ресурсів високої племінної цінності.
П'ята позиція. Це створення контролер-асистентсько та експерт-бонітерської служб - бонітування.
Шосте. Запровадження державної атестації суб'єктів господарювання у сфері племінної справи та присвоєння їм відповідних статусів ведення державного племінного реєстру.
Ось таких шість напрямків, шість груп проблем і питань. І хочу сказати, що в державі є всі необхідні передумови для розвитку вітчизняного тваринництва через поліпшення генетичної якості поголів'я, інтенсивне використання та розвиток генетичних ресурсів і племінної бази галузі.
Звичайно, користуючись нагодою в доповіді я хочу доповісти шановним народним депутатам, що племінна база у тваринництві у нас, як то кажуть, є, працює, і саме основне ядро її цілком збережене і дає позитивні результати.
Ми маємо атестовані 864 племінних господарства з розведення худоби молочних порід, 102 господарства племінні з розведення худоби м'ясних порід, що для надзвичайно важливо. Ми за останні роки кількість корів м'ясного напрямку довели із 30 з лишком тисяч до 180 тисяч корів. Але для того, щоб мати своє власне розвинене і високоінтенсивне м'ясне скотарство нам потрібно в Поліський західній зоні щонайменше мати півтора мільйона чистопородних м'ясних корів м'ясних порід.
Ми маємо з розведення свиней також 532 атестованих племінних сучасних господарства, овець 114 і 117 з розведення коней.
Сформовано також мережу племзаводів і племрепродукторів у птахівництві і це як ви бачите дає позитивні результати.
Є також три племзаводи у бджільництві.
Селекційний процес у галузі здійснюють 24 обласних та 64 міжрайонних підприємства з племінної справи, 6 селекційних центрів з молочного скотарства, 4 з м'ясного, по одному з вівчарства, свинарства, конярства, птахівництва, бджільництва і рибництва.
Збережені племінні ресурси в державі та створені нові селекційні досягнення є основою на якій базується і базуватиметься розвиток тваринництва, і виконуватиметься ця програма, яку Верховну Раду ми просимо схвалити і затвердити.
Значною мірою збереження племінних ресурсів в державі, робота провідних та формування нових селекційних центрів та племгосподарств з високоякісним племінним поголів'ям, створення вітчизняних конкурентноспроможних порід і ......... та птиці за умови стали можливим завдяки фінансуванню з Державного бюджету виконання програми селекції в тваринництві.
Я вам скажу, шановні народні депутати, що із 22 програм, які завдяки бюджету фінансуються у сільському господарстві селекція у тваринництві є по суті одна з найбільш потужною, ефективною і результативною.
Для організації проведення роботи у тваринництві на рівні кращих світових зразків і ми подаємо цю програму. У нас, починаючи з 1993 року, основним джерелом підтримки в тваринництві є кошти, передбачені в бюджеті для фінансування селекційної програми. Проте, слід зазначити, що їх обсяг дуже недостатній в порівнянні з потребою і не в повній мірі забезпечує реальну потребу, фінансується не в повному обсязі.
Шановні народні депутати! Стосовно фінансування у проекті програми там в кінці є додаток і можна побачити які передбачається виділяти кошти на племінну селекційну справу у тваринництві. Вони десь на один порядок в середньому за рік вищі, ніж фактично сьогодні. Але будемо разом з року в рік нарощувати це фінансування, тому що єдина мета, єдина ціль і тільки держава і ще раз держава має тримати у своїх руках всю селекцію і генетичний потенціал нашого вітчизняного тваринництва.
Прийняття зазначеного законопроекту забезпечить сприятливі умови поза всяким сумнівом для стабілізації..... нарощування племінних і генетичних ресурсів усіма суб'єктами............... справи в тваринництві і формуватиметься дедалі краще єдина система селекції в тваринництві і значить буде створена належна племінна служба в нашій державі.
Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати цей законопроект.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу на запитання записатися. На табло, будь ласка, висвітліть. Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Ваше запитання.
10:59:43
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Кирильчук, Волинь.
У мене два запитання до вас. По-перше, в програмі я не знайшов митного захисту нашої племінної справи. Через кордон пливе і туди, і назад що угодно. Як ви дивитесь на це питання, щоб до другого читання поправити це питання?
І друге. Ми будемо підтримувати цю програму. Тільки скажіть, що ж робити з тими спеціалізованими племінними господарствами, які сьогодні розорені повністю? Зокрема у нас є таке господарство "Олицьке", яке спеціалізувалося лише на племінній худобі, її не стало, і свині також. Воно не попадає у цю програму. Чому?
РИЖУК С.М. Дякую. Справді, тим більше, що на Волині у нас і раніше, і зараз залишилися глибоко спеціалізовані не тільки молочного, а й м'ясного скотарства насамперед. Відповідь на перше питання, чому немає митного захисту? У нас є у державі спеціальний закон про митний тариф, і ці всі питання відображаються у цьому законі. І якщо потрібно буде певний захист експортно-імпортних операцій, то ми маємо не в цьому законі, не в цій програмі, а в змінах до Закону про митний тариф. І ми це робимо разом з вами і досить таки часто. І цей закон має захищати.
Друге, що робити із спеціалізованими племінними господарствами? Саме ця програма і передбачає, щоб на порядок, тобто в 10 разів нам збільшити оту кількість племінної бази, яку я називав, ніж вона є. І, звичайно, зараз ми вже розпочали проводити додаткову інвентаризацію колишніх наших спецгоспів. І якщо там залишилася основа для розвитку племінної бази, обов'язково будемо включати. Сьогодні це підприємство виключено з однієї причини, що його науково-технологічний потенціал не відповідає тим якісним показникам, які вимагаються до господарства, яке веде племінну справу: рівень продуктивності, рівень чистоти селекційно генетичних ресурсів і так далі. Але всі, повторюю, ці спецгоспи будуть відновлюватися, оскільки там збереглося і кадровий потенціал, і розуміння людей, і певна матеріально-технічна база. Дякую.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, Микола Нощенко, фракція Партії промисловців і підприємців і "Трудової України".
11:02:38
НОЩЕНКО М.П.
160 виборчий округ, Сумщина, Глухівщина. Сергій Миколайович, я хотів би запитання пов'язати із назвою вашої програми. "Селекції у тваринництві". Тваринництво як галузь сьогодні перекочувало все до населення. Ви напевно не будете суперечити проти цього.
Яким же чином ви хочете всі заходи програми робити на тваринах, які знаходяться в особистих підсобних господарствах населення? Це - перше.
Друге. Питання, у мене два запитання. Яка пропорція бюджету, Державного бюджету і місцевих бюджетів у вашій програмі? І друге. Чи не збільшаться платні послуги населенню за всі заходи, які ви сьогодні передбачаєте у програмі? Ви ж знаєте про те, що паспорт на коня - плати, паспорт на корову - плати, залишилися ще вівці, гуси, кури. Давайте ще їм паспорта введемо.
Будь ласка, чи не збільшиться навантаження фінансове на населення, а також на юридичну особу всіх форм господарювання? Дякую.
РИЖУК С.М. Дякую за абсолютно слушні запитання. Перше стосовно назви і пропорції у спеціалізованих господарствах і населення. Програмою це передбачено, і ми спеціально пишемо, що товарна продукція виробити просто м'яса і кормів може кожен селянин, підприємство чи одноосібник. Але ввести належну селекційно-племінну справу повинні тільки на рівні держави, науки спеціалізовані підприємства. Тобто ці спеціалізовані підприємства продукують найкращі селекційні, генетичні якості у худоби і розповсюджують цей товар генетичний і селекційний до кожного товаровиробника - чи то індивідуального власника худоби, чи то до фермера і більш крупнотоварне виробництво. Мова йде про те, щоб селянин міг, який і одну голову худоби чи свиней утримує, знати, де купити, по якій ціні і мати можливість купити і тих пару поросят і не теля, телицю із відповідним паспортом, з відповідною гарантією держави, яка дає йому можливість, щоб на основі цих племінних кращих якостей була висока продуктивність, а значить конкурентноспроможне. Так що тут все абсолютно правильно і воно в'яжеться, так би мовити.
Друге. Яка пропорція бюджет? Пропорція така, що ми в середньому передбачаємо 780-800 млн. гривень із центрального бюджету всього, а із Державного бюджету 530-550, тобто дві третини - це центральний, Державний бюджет і одна третина коштів - 200-250 млн. щорічно - із місцевих, регіональних бюджетів.
І третє. Чи не збільшується плата? Ми то якраз хочемо, щоб ця плата зменшилася, тому що якщо буде у нас на цілий порядок більше виділятися коштів на розвиток селекційної племінної справи в тваринництві, то обов’язково підемо в порядку використання коштів здешевлення племінних селекційних матеріалів для того, щоб кожен селянин був зацікавлений не на базарі, не на ринку купити племінного походження телицю, поросят там чи вівцю, а щоб знав, що купивши в тому чи іншому селекційному центрі, він буде мати від того два рази зиск - і від того, що це високий селекційний матеріал, і буде здешевлення, тому що він купив саме там, де заохочення. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Сідайте, будь ласка, Сергій Миколайович. Час вичерпаний.
Я запрошую до співдоповіді голову підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергія Миколайовича Терещука. Будь ласка.
11:07:15
ТЕРЕЩУК С.М.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! В цій залі не раз розглядалась проблема тваринницької галузі і кожен раз ми відзначали негативні тенденції, які ми сьогодні маємо. Це було і під час парламентських слухань, це було під час обговорення законів про молоко і молочні продукти, про м'ясо і м'ясні продукти. Ми зійшлися всі на тому, що стан справ в тваринництві у нас критичний. Нам це дуже важливо і з точки зору, що вживання м'ясо-молочних продуктів не тільки далекі від обгрунтованих норм, а й вдвічі менше, ніж це було ще 10 років тому назад.
І мабуть, якщо не будуть прийняті серйозні міри, це може стати наступною проблемою після проблем із хлібобулочними виробами. В Україні щомісяця зменшується кількість поголів'я. Тільки за 8 місяців цього року поголів'я великої рогатої худоби зменшено майже на мільйон. На 350 тисяч зменшено поголів'я корів. Нарощувати виробництво продукції сьогодні є всі можливості в сільськогосподарських підприємствах, але це можна зробити лише при підтримці держави, при впливі держави на ринок м'яса і молока, і особливо якраз при впливі на ціноутворення.
Але аналіз показує, що дальше нарощування виробництва м'ясо-молочної продукції неможливий, лише тільки використовуючи екстенсивні методи. Тут якраз велику роль відіграє генетичний потенціал сільськогосподарських тварин в поєднанні з сучасною технологією, їх утримання і годівлі.
Що стосується генетичного потенціалу, то створення нових високопродуктивних порід можна лише на основі науково-селекційної роботи. Якраз це можна зробити лише на основі загальнодержавної системи селекції, це показує передових світовий досвід. Міністр аграрної політики виклав основні положення програми, я хочу сказати, що вона детально розглядалася на комітеті. Прийнято рішення, щоб підтримати програму.
Але разом з тим є і суттєві зауваження. Насамперед, в програмі треба чітко визначити мету, з якою приймається ця програма. В програмі записано, що програма створюється, одне з положень, для створення а матеріального забезпечення функціонування державної племінної служби. Це я впевнений, що це чисто така редакційна помилка, вона повинна бути виправлена.
Є також і такі питання, які потрібно врегулювати. В програмі написано "Державна племінна служба", разом з тим поряд є Державна племінна інспекція. В депутатів виникає питання: чи це одне і те ж, чи це різні речі?
Знову ж таки, в програмі потрібно врахувати те, що програма буде прийнята, в кращому випадку, в кінці цього року. Записано перший етап реалізації в 2003 році.
Одне з важливих питань - це те, що потрібно врахувати, що ми йдемо в ринкові відносини, у нас вже існують ринкові відносини, в програмі чітко не визначено, як буде держава проводити реалізацію програми саме в ринкових умовах, як захистити прийнятий закон про власність на породи тварин.
Звичайно, зауважень багато. Комітет просить підтримати цю програму. В другому і третьому читанні будуть враховані зауваження, пропозиції, і програма може бути прийнята.
Ще одне зауваження - це до фінансування. В програмі відмічено: 350 мільйонів на закупівлю племінної худоби зарубіжної селекції за рахунок Державного бюджету. Я думаю, це нереально. Цілі програми повинні бути більш реальні. 350 мільйонів за рахунок Державного бюджету - це занадто багато, такої кількості грошей не буде. Тому, мабуть, потрібно зменшити фінансування і зробити його реальним, направити на ті завдання і цілі, які дійсно потрібно вирішити. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, питання, будь ласка, запишіться на запитання. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.
Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:11:14
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний доповідачу, я погоджуюсь з вами, що використання коштів............350 мільйонів для закупівлі за кордоном є нераціональним, тому що ці кошти можна і тут використати. Чи вбачаєте ви необхідним і чи комітет не робив зауваження з приводу того, що фактично затвердження програм розвитку окремих галузей економіки віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України? Оскільки тваринництво - це підгалузь сільського господарства, то фактично це треба було зробити уряду.
І сьогодні, з огляду на це, я розумію, що важливіше піднімати до рівня закону, а чому це не було зроблено урядом, як на ваш погляд, на погляд комітету? Дякую.
ТЕРЕЩУК С.М. Я дякую за запитання.
Ви знаєте, можна погодитися із вашим запитанням і можна дати позитивну відповідь. Але все-таки уряд розробляв програму, виходячи із Закону про племінну справу в тваринництві. Там якраз передбачено створення цих програм, Законом про племінну справу в тваринництві.
ГОЛОВА. Так, народний депутат Плютинський, фракція Аграрної партії України.
11:12:33
ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.
Плютинський, Аграрна партія.
Сергій Миколайович, я згоден з вами повністю, цю програму треба підтримати і ми її підтримаємо.
Але я не зовсім згодний з вами, що ви кажете, що 350 мільйонів - це багато коштів для розведення племінної справи, і особливо закупки їх за кордоном.
Може і дійсно закордону треба оберігатися. Але, мабуть, така є можливість, що у нас закупити можна, в нашій державі, у нас, на Україні, але зменшити цю суму, я думаю, що нема потреби. Нам треба відновити те тваринництво, яке ми вже знищили, в багатьох господарствах зовсім немає вже ні одної голови тваринництва. Дякую за відповідь.
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі. Володимир Антонович, звичайно, на тваринництво може і більше потрібно коштів.
Я говорив про те, що ми повинні ставити реальні цілі перед собою і ставити реальні цифри. 536 мільйонів державних грошей. В 2004 році, я переконаний, що не зможемо знайти їх в бюджеті. Це перше.
Стосовно закупівлі тварин. В програмі записано: придбання племінних ресурсів особливо високої племінної цінності зарубіжної селекції. Я з вами погоджуюся. У нас є хороша наша вітчизняна селекція, потрібно її підтримувати, розвивати і закуповувати якраз саме у наші господарства.
ГОЛОВА. Народний депутат Анісімов, фракція комуністів.
11:14:05
АНІСІМОВ В.О.
Дякую. Прошу передати слово колезі Гмирі Сергію Петровичу.
ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Гмиря.
11:14:11
ГМИРЯ С.П.
Спасибо. Сергей Николаевич, у меня общего характера вопрос. Много я за период пребывания в парламенте программ слышал, много их принималось. И ни разу, по существу, не отчитались за выполнение этих программ.
До каких пор мы будем принимать программы на срок, превышающий полномочия того органа, который их принимает и который отвечает за их выполнение? На 10, на 20, на 30 лет, - никто не отчитывается в результате!
ТЕРЕЩУК С.М. Спасибі, Сергій Петрович.
Насамперед програма приймається не для нас, не для депутатів, а для реалізації якраз в рамках держави.
Програма не може виправдати себе за один, за два, з три, за п'ять років. Тому цілком нормально, що програма розрахована на шість, на десять років.
Ми на комітеті розглядали виконання програми і в селекції, і в тваринництві, і в рослинництві. Якщо така необхідність є, я думаю, що Міністерство аграрної політики може прозвітуватися і перед вами.
ГОЛОВА. Василь Надрага, група "Народний вибір". Нема?
ІЗ ЗАЛУ Є, є.
ГОЛОВА. Будь ласка.
11:15:14
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Сергей Николаевич, меня волнует тема, которая здесь уже звучала, все-таки хотел бы обострить ее немного.
В данном вопросе, когда говорится о том, что источником финансирования будет Государственный бюджет и местный бюджет - это мне понятно. Там есть система контроля, там можна ситуацию, назавем так, отследить. Но когда написано, что это за счет субъекта предпринимательской деятельности, то это вызывает сомнение. Ведь можна дойти до того, как у нас иногда бывает, спустят план и этот план каждая область, каждый район по своим субъектам предпринимательской деятельности будет выполнять.
Следующим этапом и это у меня вызывает еще большую обеспокоенность, что часть финансов возможно за счет общественных организаций создадут какое-нибудь общество любителей животноводов или селекционеров, и оно под флагом собственного развития, те кому нужно будет от государственных учереждениев или от государственной инстанции получить свои какие-то документы там и все, все остальное, они по факту будут ходить и отдавать общественным организациям, которые опять же будут заниматься поборами. И в итоге мы можем создать систему, когда вместо помощи селу мы создадим финансовый насос, который это село еще больше поставит на колени. Поэтому, я думаю, что в целом не возражая против наличия этой программы и согласен концептуально с ней, финансовые вопросы должны быть жестко выписаны с каким-то жестким контролем. Кого? Пожалуйста профильный комитет. Ваше мнение.
ТЕРЕЩУК С.М. Дякую.
Ну, насамперед я хотів би зауважити, що програма - це не просто використання коштів, в тому числі бюджетних. Програма - це комплекс заходів, які якраз саме направлені на те, щоб дати можливість в повній мірі використати і створити нормальний генетичний потенціал.
Тому цілком природно, що в програмі будуть використовуватися різні джерела фінансування. В кінцевому рахунку все це направлене для того, щоб кращі результати і в тваринництві, і в рослинництві, якщо це по рослинництві, якраз саме мав товаровиробник. Тому нічого тут немає дивного, що тут залучені різні кошти. В усьому світі існують асоціації як виробників, так асоціації по селекції. В усьому світі існують компанії, які вкладають гроші в селекцію. Тому якраз і запрограмовано використання коштів із різних джерел.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте. Переходимо до обговорення. Прошу на табло висвітлити прізвища народних депутатів, що записалися для виступу в обговоренні. 15 хвилин як ми домовлялися. Юрій Кармазін. Підготуватися Пузакову.
Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:18:05
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Безумовно питання дуже важливе. Особливо зараз, коли ми бачимо що робиться в сільському господарстві. Я дякую розробникам програми хоча б за те, що в розділі, який називається "Сучасний стан галузі" написано про той жалюгідний стан, до якого довели країну абсолютно недолугі реформи без реформування під проводом Президента Кучми. Хоча би за це її вже треба було б приймати за розділ 1 цю програму.
Я ріс поруч з підприємством, яке займалося... держплемстанцією, через те, що батько там працював, і бачив що колись робилося в племінній галузі, у тому числі і закупкою за кордоном і бачу що зараз відбувається в сільському господарстві. Тому однозначно на те питання чи треба приймати програму чи не треба я відповім, що да, треба приймати. Да, вона має бути загальнодержавною. Але я хотів би нагадати уряду і представникам аграрного комітету, що є ще інший закон, який вони не врахували. Цей закон називався "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України. І там є стаття 16-та, у пункті п'ятому якої записано, що затвердження програм розвитку окремих галузей віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Тому посилання на один закон і не знання іншого не говорить про те, що ми маємо з Кабміну запитувати про роботу.
Тут більше говорили про тваринництво, не говорилося сьогодні про звірівництво, не говорилося про шовківництво. А ми фактично Україна закидана продукцією, яка вироблена у Туреччині, у Китаї, де завгодно, і разом з тим ми забули, що свої галузі абсолютно вбиті.
Багато чи мало те, що пропонується у бюджеті. І фактично будемо говорити відверто, що програму є намір приймати саме через те, через останні статті, через розрахунок потреб у коштах на виконаннях Загальнодеравжної програми селекції. Саме через це її і треба прийняти. 875 мільйонів, тисяч гривень вірніше, - багато це чи мал? Я вам скажу, що це не ті гроші для держави 50-мільйонної, про які треба про щось говорити.
Є у мене зауваження до програми, я думаю, що я їх надішлю у встановленому порядку. По-перше, етапи розподілені. Підготовчу роботу - це треба робити тим органам, які є, її треба викидати. А етапи закінчувати разом із закінченням каденції Верховної Ради України. В цілому я прошу цю програму прийняти. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Володимир Пузаков, фракція комуністів, Анатолій Мороз підготуватися.
11:21:21
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, скасування дотацій виробникам, ліквідація контролю за рівнем цін, зменшення реальних доходів населення призвело до занепаду галузі. Почалося масове скорочення поголів'я сільськогосподарських тварин, занепала селекційно племінна робота, порушена оптимальна структура кормової бази, продуктивність худоби наблизилася до критичної межі.
Необхідно також сказати, що збільшення чисельності поголів’я худоби і птиці не повинно бути самоціллю, хоча це і можливо. На мою думку, це поголів'я повинно бути високопродуктивним і не тільки за рахунок його годівлі, утримання і догляду, а і за рахунок високих порідних і племінних якостей.
Адже не секрет, що продуктивність племінних тварин при рівних умовах може перевищувати продуктивність безпородного поголів'я в 2-3 рази. Держава правильно взяла курс на підтримку селекції в тваринництві, але на жаль спочатку все знищила, а потім взяла курс. Треба відмітити, що і коштів, які виділяються, не відповідають потребам агроформувань.
У 2002 році з 31 господарства області, які брали участь у конкурсі виконавців державної програми "Селекції в тваринниці та птахівництві", мали потребу в коштах на суму 4,5 мільйона гривень. Проте в державну програму фінансування було включено лише 17 господарств на суму 1,4 мільйона гривень, а профінансовано лише 172 тисячі гривень, що складає 3,8 відсотка від потреби. Відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та "Про Державний бюджет України на 2003 рік" на фінансування державної програми "Селекції у тваринництві та птахівництві" на підприємствах агропромислового комплексу у Державному бюджеті України на 2003 рік виділено 70,5 мільйона гривень. Проте нашій області чомусь виділено лише 956 тисяч гривень, що становить 1,3 відсотка від загальної суми. Хоча згідно поданих заявок господарство мало потребу в коштах біля 5 мільйонів гривень.
А для відновлення вівчарства як важливої галузі національної економіки, державна підтримка діє лише на рівні обіцянок. Тому в країні майже знищено текстильну промисловість, бо ж немає сировина. А кіз і овець у господарствах області навіть для музею не знайдеш.
Я розумію, що питання коштів є проблемне для держави, але вирішувати його необхідно. Це дасть можливість підвищити ефективність ведення галузі тваринництва, забезпечити його рентабельність.
І останнє. Треба змінити сам порядок фінансування. Тобто кошти на селекційну справу повинні виділятися централізовано міністерством через обласні управління сільського господарства. Дякую.
ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів. Підготуватися Юхновському.
11:24:41
МОРОЗ А.М.
Анатолій Мороз, 83-й виборчий округ, фракція комуністів, Запорізька область.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Шановний пане міністр! Дуже приємно, що кінець-кінцем дійшла черга у нас до такої загальнодержавної справи, як загальнодержавна програма селекція тваринництва на період до 2010 року. Не треба бути, мабуть, великим фахівцем, щоб не бачити, що в Україні племінна справа в занепаді і на грані знищення із-за масового скорочення маточного поголів'я сільгосптварин.
Я, щоб не бути голослівним, приведу лише один приклад по своїй області. В Запорізькій області, наприклад, на сьогодні залишилось великої рогатої худоби близько 40 тис. За радянських часів це було якраз стільки, скільки знаходилось цієї скотини, вирощувалося в двох районах Запорізької області - в Веселівському і Токмацькому.
Або приведу такий приклад. В Якимівському районі Запорізької області було знамените господарство "Комуніст", в якому вирощувалась тонкорунна вівця, яку знали в усьому світі. В цьому господарстві працювало п'ять Героїв соціалістичної праці. Сьогодні там немає, майже повністю все знищено, зруйновано.
В колгоспі імені Кірова в Токмацькому районі було близько 12 тис. овець. Сьогодні величезний комплекс, вівцекомплекс знищений. І не буду вже говорити про свинарство, про те свинське відношення до цієї галузі, бо вона також майже повністю знищена в Україні. Тому потрібний державний підхід до збереження генофонду в тваринництві. Для збереження генофонду племінної справи в тваринництві потрібно: перше - на утримання кожної голови високопродуктивного маточного поголів'я виділяти бюджетні кошти. Друге. Потрібна дотація племзаводу племпродукторам за реалізацію племмолодняка. Сьогодні в приватному секторі утримується близько 70 відсотків всіх тварин. Тому потрібно приділити увагу покращанню продуктивності і якості поголів'я. Для цього потрібно передбачити і в програмі виділення коштів для закупівлі обладнання і організації пунктів штучного запліднення, а також кошти на автотранспорт та кріогенне обладнання для обслуговування цих пунктів. Я вам скажу, ці пункти були майже в кожному господарстві, на сьогодні вони всі зруйновані, знищені. В програмі про це мова йде, але треба, щоб держава приділяла величезну увагу якраз цьому напрямку.
Слідуюче, потрібно негайно створити племінспекцію в областях, тому що сьогодні використовують ..................... незрозумілого походження, чим наносять колосальні збитки в селекції.
Слідуюче, в Законі про фіксований податок племгосподарства і племпідприємства зберегти в старій редакції, що до 50 відсотків реалізованої продукції власного виробництва залишається. Якщо буде не 50, а 70, як це пропонується програмою, то це призведе до знищення більшості частини племпідприємств.
В загальному Земельному кодексі також необхідно внести пункт стосовно земель, які використовуються племінними господарствами і племоб'єднаннями для того, щоб внести у статутний фонд цих господарств ці землі і не допустити їх розпаювання, тому що з розпаювання цих земель ясно, що знищаться ці племоб'єднання і племгосподарства.
І слідуючий момент, хотілось би звернути увагу у заключенні: погодитися треба з висновками науково-експертного управління, там йде мова про те, що доцільно висвітлити питання в програмі, пов'язані з профілактикою хвороб тварин, особливо інфекційних - туберкульозу та лейкозу, оскільки, як свідчить статистика, за останні роки кількість тварин, які спрямовують на вимушений забій внаслідок хвороб, різко збільшилась.
Але треба зауважити, що Україна все-таки більш-менше благополучна держава в цьому плані, і тому наша тваринницька продукція, вона якісна і користується великим попитом за кордоном.
Якщо ми приймемо в даному випадку і врахуємо в програмі ці конкретні моменти, то, я думаю, що наша тваринницька... і держава наша буде мати великий зиск від цього.
Племінна справа - це державна справа, і тому потрібний державний підхід. Хто не дбає про краще насіння, знаходить бідність, безвихідь і рабство. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Ігор Рафаїлович Юхновський, фракція "Наша Україна". Підготуватися Черняку.
11:29:22
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати!
Племінна справа в Україні інвестується кожний рік, майже кожний рік з бюджету виділяється порядка 5 мільйонів гривень на розвиток племінної справи.
Дослідження Аналітично-консультативної ради відносно стану тваринництва показали, що велика рогата худоба в Україні є нерентабельною.
Що відноситься до так званого м'ясного тваринництва, ВРК, то його процент у загальній кількості ВРХ становить не більше як 0,3 процента. І говорити про розвиток м'ясного тваринництва зараз дуже важко.
Але я вважаю, що в програмі повинно бути не тільки розвиток племінного тваринництва, але і розвиток інфраструктури, яка необхідна для того, щоб в країні були добрі тварини. Добрі тварини дуже чутливі до обходу і до кормів.
Що відноситься до ВРХ, то найголовнішою справою в Україні, шановний пане міністре, є луги, культура і якість лугів як основної кормової бази для розвитку ВРХ.
Тепер відносно проблеми комбікормів. Шановні друзі, якщо будуть такі ціни на хліб, на м'ясо, на молоко, як є зараз, якщо ціна на зерно буде 900 гривень за одну тонну, то нерентабельними стають всі комбікормові заводи, нерентабельними стають млини, нерентабельними стають пекарні, нерентабельними стають зерносховища і так дальше. Фактично сільське господарство загнало себе в абсолютно глухий кут.
Тепер відносно якості селекційної роботи. Генетична справа у птахівництві повністю завмерла тільки через те, що якість відповідних тварин була дуже низькою і необхідно було закупляти за кордоном. Та і зараз у програмі говориться про 370 мільйонів гривень, необхідних для закупки іноземної тваринницької генетичної продукції.
Тому не можна говорити про якусь програму, якщо в цій програмі не говорити про стандарти цієї програми. Стандарти тварин будь-якого покоління мають бути такі, які відповідають міжнародним стандартам.
Сільське господарство України доведено до повної кризи. Тому я вважаю, що в цьому питанні є єдиний вихід. Він полягає в тому, що мають бути відібрані ті господарства, які добре стоять, і фермерські, і колективні.
Міністерство і уряд мають опертися на добрі господарства і їх повністю підтримувати. Без підтримки цих добрих господарств говорити взагалі про господарство немає чого.
Ви знаєте, що одна третина земель не була засіяна, ви знаєте, що такі будяки, як цього року виросли, ще не росли в Україні ніколи. Тому говорити про дуже великі ідеології сільського господарства, коли нижня частина сільського господарства доведена до повної катастрофи, мені здається, є наївно.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".
11:32:50
ЧЕРНЯК В.К.
Міністр сказав, що ситуація в тваринництві складна. Ситуація в тваринництві катастрофічна. Тваринництво в Україні знищується як клас. Треба рятувати тваринництво.
Для цього потрібна відповідна кормова база, сучасні технології, високі генетичні якості тварин, висококласні тварини. Все це призведе до зростання продуктивності тваринництва і забезпечить подолання нерентабельності. Взагалі нерентабельність тваринництва - це нонсенс! Я запропонував би Міністерству аграрної політики запропонувати нам програму, прийняти програму подолання нерентабельності тваринництва. З цією ситуацією миритися просто неможливо! Якщо ми дійсно хочемо забезпечити продуктами харчування наше населення.
Все це треба робити, поки не пізно, поки ще певною мірою збереглася племінна база, поки вона остаточно не зруйнована.
Запропонована програма спрямована на створення загальнодержавної системи селекції, забезпечення збереження генофонду аборигенних тварин і формування племінних ресурсів високої якості на нарощування генетичного потенціалу. Поза всяким сумнівом програму потрібно приймати. Це той випадок, коли, я думаю, кожен із депутатів з легкістю із ентузіазмом голосуватиме за прийняття цієї програми.
Деякі зауваження і пропозиції.
Я думаю, що в процесі підготовки програми до другого читання потрібно більш чітко виписати ціль програми і засоби її досягнення. Програма - це перш за все ціль і засоби досягнення. Потрібно виписати чітко терміни, етапи, тобто, щоб був календар виконання програми. Потрібно уніфікувати деякі терміни, на що вже звертав увагу профільний комітет.
Я би також пропонував поставити акцент на необхідності розвитку служби селекційної і профілактики інфекцій, про що також сьогодні говорили депутати. Це дуже важливе питання.
І нарешті питання фінансування. Це - больова точка програми. Я думаю, що не потрібно зменшувати обсяги фінансування - 350 мільйонів. Кажуть, а де їх взяти. Пропонується брати з місцевих бюджетів, із Державного бюджету.
Я пропоную диверсифікувати джерела фінансування, в тому числі і залучити приватний капітал, це можливо, треба з різних джерел. Але це той випадок, коли ми не можемо економити. Не можна економити на селекції в племінний справі. Буде пізно просто. Вже багато втрачено. Це треба здійснити надзусилля, яке вимагає фінансових ресурсів. І треба подумати над тим де їх взяти, але не треба економити на фінансових ресурсах для виконання цієї програми. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання завершено. У вас щось є? Будь ласка, Сергій Миколайович.
РИЖУК С.М. Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановні народні депутати! Насамперед дійсно щиро вдячний за таке глибоке опанування проектом програми і щирі поради і критичні зауваження. У нас працює робоча група, обов'язково ми їх дотягнемо і врахуємо.
Стосовно 350 мільйонів. Будемо просити підтримувати, оскільки, розумієте, вивести породу самотужки треба 25 років. Наприклад, стільки років пішло на виведення волинської породи. Але ми не будемо купляти чисто бугаїв, скажімо. Є і сперма, і ембріони, і спеціалісти по пересадці ембріонів у нас достатньо. Тобто, цілі підпрограми.
Друге. За рахунок яких коштів? Звичайно із суб'єктів підприємницької діяльності не передбачається силоміць тягнути кошти. Ми хочемо, реалізуючи цю програму, так зацікавити приватний капітал, щоб він пішов і перейняв естафету від держави і було йому вигідно ним займатися. Така... Стосовно за рахунок громадських інших організацій. Тут головним чином мається на увазі кредитні селянські спілки, коли вони в складчину і купують собі племінні генетичні ресурси і це вже у нас є.
Я на завершення скажу, що також чому не було раніше програм. Ні, вони є. У нас сьогодні в міністерстві 16 галузевих програм. Крім того, є підпрограми розвитку свинарства, птахівництва, конярства, масово конярства, тому що 470 тисяч більше коней у приватному секторі і таке інше. Інша справа, що зараз, згідно чинного законодавства, ми ці програми, оскільки вони фінансуються із бюджету, маємо обов'язково проводити через Верховну Раду, затверджувати це правильно, оскільки це кошти народні, державні і ми це з вами робимо.
І останнє стосовно цілі, етапів і так далі. Ми погоджуємося. У нас там передбачається у програмі два крупних етапи, але щорічно будуть розроблятися і розробляються міністерством програми на кожен рік після бюджету, де будуть більш конкретно виписані всі ці етапи, напрямки роботи на даний конкретний рік.
Щиро дякую ще раз вам за допомогу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про затвердження Загальнодержавної програми селекції у тваринництві на період до 2010 року" завершено. Рішення будемо приймати з врахуванням обговорення, яке щойно відбулося.
Шановні народні депутати зараз ми мали розглядати проект Закону "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Немає доповідача. Справа у тім, що зараз відбувається засідання Кабінету Міністрів, де обговорюється питання щодо єдиного економічного простору. І там міністр юстиції затримується. Також затримується міністр освіти і науки Кремень, він має доповідати з другого питання. Якщо ви не заперечуєте, щоб ми зараз розглянули проекти законів про внесення змін до Закону України про транзит вантажів, а потім повернулися до попередніх законодавчих актів. Немає заперечень? Дякую.
Оголошується до розгляду проекти законів про внесення змін до Закону України "Про транзит вантажів". Доповідач перший заступник міністра транспорту України Абдуллаєв Ельбрус Фарман-огли. Будь ласка. Давайте зараз подивимося щодо процедури розгляду. Одну хвилиночку, зараз я пропозиції вам скажу шановні колеги, регламент, який пропонується. Для доповіді - 5 хвилин, відповіді на запитання - 5 хвилин, для співдоповіді - аналогічно і обговорення, прийняття рішення - 10 хвилин. Це пропозиція комітету. Які ваші думки? Підтримати? Дякую. Будь ласка.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
На розгляд вам виносять розроблені проекти законів про зміни статті 6 до Закону України "Про транзит вантажів". Це пов'язано по двом напрямкам діяльності транспортного комплексу: залізничного транспорту та авіації. Пропозиції і зміни стосуються використовувати на кордонах при перетинанні кордону вантажами авіаційним, залізничним транспортом замість декларування вантажів використовувати накладні, які визнані міжнародною організацією співдружності залізничного транспорту та супроводжуючі документи авіаційним транспортом - це каргоманіфест.
Закон погоджений з відповідними державними органами. Я хочу додати до цього, що завдяки вжиття відповідних заходів у цьому році тільки за 7 місяців цього року збільшення транзиту вантажів на транспорті порівняно з минулим роком збільшено на 22 відсотка. Це дало можливість залучити додаткові вантажі на перевезення транспортом, і залізничним, і авіаційним транспортом, а авіаційним транспортом за рахунок запровадження експерименту дало можливість в 10 разів збільшити тільки по аеропорту "Бориспіль" перевалку транзитних вантажів.
Тому, розглядаючи це питання, ми врахували, що для більшої привабливості залучення транзитних вантажів на Україну потребує саме удосконаленої законодавчої бази, яка регулює діяльність транспорту і перш за все це в частині чіткої регламентації взаємодії митних органів, прикордонних, фітосанітарних та інших контролюючих органів, що працюють на кордоні. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги, запишіться, будь ласка. На табло висвітліть прізвища народних депутатів. Анатолій Мороз, фракція комуністі. Будь ласка, ваше запитання.
11:43:33
МОРОЗ А.М.
Я вибачаюся. У мене таке питання, можливо, не зовсім стосується. Скажіть, будь ласка, стосується або розповсюджується наше законодавство на автопідприємства, автобусні підприємства системи "Автолюкс".
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Безумовно, всі юридичні особи-перевізники в автомобільному транспорті працюють в законодавчому полі України.
МОРОЗ А.М. Ну добре значить, дякую.
ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".
11:44:14
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Я прошу передати слово Володимиру Кириловичу Черняку.
ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.
11:44:19
ЧЕРНЯК В.К. Дякую.
Шановний Ельбрус Фарманович, закон присвячений надзвичайно актуальній темі, і ми прекрасно розуміємо, що його потрібно приймати, на мій погляд. Справа в тому, що Україна - це велика транзитна держава, але вона недостатньо використовує свій транзитний потенціал. Я хотів би, користуючись нагодою, щоб ви як державний секретар Міністерства транспорту все-таки, можливо, короткий аналіз дали: чому саме, які основні причини того, що Україна не використовує свій потенціал транзитний? І якою мірою цей законопроект буде сприяти реалізації цього потенціалу? І, можливо, які потрібні ще заходи нам вжити, щоб використати наш потенціал максимально ефективно? Дякую.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Дякую за запитання.
Безумовно, ми ще не вичерпали всі свої можливості по реалізації можливості по перевезенню транзитних вантажів через Україну. Але є декілька і об'єктивних, і суб’єктивних причин на те. Перш за все, за об'єктивні причини можна казати, що сьогодні є розбіжності у визначенні тарифів на перевезення транзитних вантажів через Україну, які зароджуються в Росії, і воно пов'язано з різницею тарифів. Для преференції своїх вантажевласників, які відправляють вантажі по міжнародним угодам зовнішньоторговельним, росіяни приймають тариф на внутрішній транспорт в два з лишнім рази менше, як за тариф, який йде через Україну, транзитом через Україну. І в цьому питанні можна рахувати, що ми загалом від загальної кількості транзиту, 80 відсотків транзиту через Україну припадає на Росію або на три страни, які через Росію передають нам вантажі. Тому це об'єктивна причина, над цим ми працюємо для того, щоб зблизити позицію і вирішити це питання. І уже в двох зустрічах міжвідомчих комісій з Росії визначено про вирішення цієї проблеми найближчим часом.
Друга частина проблем стосується спрощення процедури перетинання транзитних вантажів через кордони України як на вході, так і на виході. І в цьому плані ми здійснюємо ряд заходів, в тому числі оці заходи, які ми запропонували до змін до статті 6, стосуються оцих запланованих наших заходів для спрощення процедури перетинання кордону.
І третя частина проблем, це стосується тарифної політики. Нам необхідно визначити більш гнучку тарифну політику по видам транспорту для того, щоб було привабливість для вантажовласників і зацікавленість в перевезенні транзитних вантажів через Україну. В цій частині з 1 квітня розроблений Мінтрансом і запроваджений новий прейскурант тарифів, в тому числі транзитних вантажів через територію України як залізничним транспортом, так і морським транспортом.
Тому ми рахуємо, що завдяки оцим системним підходам і заходам ми на 22 відсотки порівняно з минулим роком, а це суттєве збільшення, ми збільшити транзит вантажів через Україну, і ми надіємося, що в комплекс заходів, в тому числі удосконалення законодавчої бази, дасть серйозніший підштовх до залучення транзитних вантажів для перевезення через територію України в майбутньому. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:48:35
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, як ви пропонуєте фактично внести зміни у Митний кодекс не вносячи таких змін, а тільки вносити зміни в Закон про транзит вантажів. Адже Митний кодекс є більш серйозним документом, прийнятим пізніше, і, таким чином, обов'язково митна декларація повинна обов'язково оформлюватись при переміщенні грузів митною територією транзитом. Чому сьогодні Мінтранс обходить це: чи слабка юридична служба в Мінтрансі? Чому таке нехтування Митним кодексом, я хочу зрозуміти?
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Дякую за запитання. Дуже цікаве запитання. Але я хочу відповідати дати таку.
По-перше, законопроект розроблявся Міністерством транспорту, і в тому числі з юридичними службами, але він погоджувався з усіма державними органами, в тому числі і митними органами. І погодження ми отримали. Це перша частина моєї відповіді.
Друга частина в тому, що, да, дійсно, Митний кодекс вимагає декларування вантажів за рахунок оформлення митної декларації. Але всі графи митної декларації, які визначені законодавством, якраз в цих накладних, які супроводжують вантаж, там вони і визначені, всі графи. І тому ми не порушуємо Митний кодекс, ми тільки змінюємо закон, статтю закону, 6, Закону про транзит, ми визначаємо, що замість митної декларації буде використовуватись накладна, яка буде по своєму змісту мати всю необхідну інформацію, що і в митній декларації. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги. Всі, хто записався, виступили. Час вичерпано. (Ну так треба записатись, я ж нічого не маю проти).
Ну, будь ласка, Червоненко.
11:51:09
ЧЕРВОНЕНКО Є.А.
Шановний Ельбрус Фарманович, велике прохання. Ми це зауважували на профільному комітеті, де я є секретарем. І ми подали це письмово. Я не знаю, чому воно не враховано. Чому ми цю функцію не перекладаємо на автомобільний і річковий міжнародний транспорт? А тільки це стосується залізничного і авіаційного.
Ви знаєте, які тяжби, які труднощі і скільки втрачає Україна із-за цього декларування транзиту саме на річковому і автомобільному транспорті, який є конкурентноздатним?
Наше прохання, це комітату прохання, - внести цю поправку, крім залізничного і авіаційного, перенести це на річковий і автомобільний.
І автор це знає.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Безумовно, я в попередній відповіді своїй сказав про те, що треба удосконалювати по багатьом напрямкам і законодавчу базу, і технологію. І ми над цим працюємо.
Якщо є такі пропозиції, ми дуже схвально відносимося до цих пропозицій, які удосконалюють нашу роботу. Давайте разом відпрацюємо і в майбутньому і це зробимо теж. Ні, це треба все одно окремим законопроектом. Бо і по авіації, і по залізничному іде як окремий законопроект. Тому і по автомобільному треба розробити окремі законопроекти і ми дамо. Це окремо іде навіть по довідці.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний.
Від комітету, будь ласка. Льовін Анатолій Іванович. Василь Іванович буде Гладкий? Будь ласка. Василь Іванович, а чому в одному законі це не зробити? А чому в двох законах ми це робимо?
Будь ласка, я маю на увазі, чому ми два проекти розглядаємо? Можна було в одному внести ці зміни.
11:53:18
ГЛАДКІХ В.І.
...Шановний голово, шановні народні депутати! Необхідність прийняття даного законопроекту є наслідком приєднання України до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення. А також підтверджується участю України у розробці Конвенції ООН про процедуру міжнародного митного транзиту при перевезенні вантажів залізничним транспортом. З метою залучення транзитних перевезень через територію України пропонується при перевезенні залізничним транспортом транзитних вантажів запровадити процедуру митного транзиту із застосуванням додаткового екземпляра дорожньої відомості перевізного документа СНГ або накладної цін.
Такий порядок використання додаткового екземпляра дорожньої відомості замість вантажно-митної декларації введено в Естонії, Латвії. Білорусії, Росії. При переміщенні транзитних вантажів між цими країнами, надання рахунків- фактур не вимагаються обов'язково. Вартість вантажу зазначається в залізничних накладних. Як документ контролю за доставку товарів використання два екземпляра дорожніх відомостей. І це ж саме стосується і авіаційного транспорту. Тільки там грузова авіаційна накладна називається "аервейбл". Коли прибувають в аеропорт літаки вантажні, вони находяться дважди і переоформляються документи.
Тоже самое на границе происходит с железнодорожным грузом. Я вам просто могу привести пример. Накладна, вот те, которые цимовские, они коротко ясно здесь полностью все соответствует. И смотрите, сколько накладных нужно для того, чтобы по СНГ и потратить на это время.
Сокращение нахождения груза на железнодорожном ... на переходах железной дороги где-то сокращается до трех часов.
И тоже самое хочу ответить здесь был вопрос о том, что " зауваження Ярослава Мудрого", они просто не досмотрели. Это не перечит закону з митним новим кодексом. Здесь есть зауваження такое. Но мы разбералися по ....... как было зауваження разберался с ними. Они действительно не дочитали и согласились с тем, что это не перечит с митным законодавством.
Ну и я считаю, тоже правильно пропозиція ось Червоненка, я думаю, что можна во втором чтении это нужно посмотреть с профильным комитетом посмотреть с профильным комитетом еще посоветоваться можно будет все-таки сразу же принять решение и по транзиту железнодорожного, авиационного, наверное и автомобильного транспорта.
По другому читанию, если это не перечит, в принципе мы на комитете этот вопрос рассмотрим. Предложение поступило, будем на комитете рассматривать и во втором чтении можна его рассмотреть. Пожалуйста. Спасибо большое за увагу.
ГОЛОВА. Запитання до нашого колеги є у вас, шановні? Немає?
Дякую. Сідайте, Василь Іванович. Переходимо до обговорення. Так, будь ласка, хто записався, на табло висвітліть. Юрій Анатолійович Кармазін, зрозуміло, фракція "Наша Україна", будь ласка. І підготуватися Володимиру Кириловичу Черняку.
11:56:32
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Шановний Голова Верховної Ради! У нас зараз поставлені 2 законопроекти, рівень підготовки яких абсолютно різний. Один із них законопроект 3166 є шкідливий для народного господарства і для України.
Законопроект 3166-1 такий, що можна приймати. Тому ці питання мали бути розведені і по відношенню. І я дивуюся, що сьогодні від комітету депутат Гладких про це вам не сказав. Чому? Загальна ідея нормальна в законопроекті 3166, але передбачається виключити останнє речення частини 1 статті 6 закону про транзит вантажів, норми сформульовані, які передбачали, що при декларуванні транзитних вантажів, відповідно до митного законодавства, до митних органів подається вантажно-митна декларація. Отже, виключення цього речення із тексту закону України про транзит вантажів призведе до скасування законодавчої вимоги щодо оформлення вантажно-митної декларації на транзитні товари та інші предмети, що переміщуються через територію України, ще й авіаційним, автомобільним і водним транспортом. Крім залізничного, на якому сьогодні звертали увагу.
В той же час, відповідно до тої інформації, яка наведена в супровідних до проекту документах даний законопроект спрямований на скасування вимоги стосовно оформлення вантижно-митної декларації тільки виключно авіаційним транспортом. Тому є пропозиція записати так: дія сформульованих норм не повинна розповсюджуватися на випадки транзиту вантажу повітряним шляхом сполучення в межах одного пункту пропуску через Державний кордон України. І записати, формулювання змінити, тому що так, як сьогодні буде записано, я стверджую, що той кодекс, який вступає, новий Митний кодекс у дію з 1 січня 2004 року, таким чином намагаються обійти. І вони ці зміни не узгоджуються з ним.
Що стосується законопроекту 3166 зі значком один, то цей законопроект дасть можливість отримати комплекс позитивних результатів і в цілому може бути прийнятий. Там є тільки технічні зауваження, які мають бути враховані.
Що стосується до вантажів, я хотів би привернути увагу сьогодні виконуючого обов'язки міністра транспорту Абдуллаєва про те, що знижки доплат при переробці окремих транзитних вантажів, які сьогодні надаються, - це державна шкода, це злочин. Я звертаю увагу на документ, який ви підписали 16 липня 2003 року "Про знижки доплат при переробці окремих транзитних вантажів в Одеському торговельному порту", де ви надаєте компанії "Интернешенелпортсервис............", приватній компанії, знижки 75 центів із долара п'ятдесят. На рік, на місяць при перевалки півтора мільйона тон у місяць ці знижки - це мільйон втрата доларів для бюджету, 5 мільйонів. Запитайте міністра освіти, чи потрібні йому ці 5 мільйонів, які ви розчерком пера викидаєте? Для чого це робиться?
Я звертаю увагу Комітету по транспорту, який у нас є, на те безглуздя, яке робиться сьогодні у Міністерстві транспорту із створенням Укррічпорту чи Укрморпорту, як він там називається, під керівництвом деяких керівників. І треба припинити пограбування держави. 12-15 мільйонів в рік тільки на одному наказі, пане Абдуллаєв, доларів. Це 60 мільйонів гривень.
Пане Голова Верховної Ради, я звертаю вашу увагу, що це таке? Це пограбування. І я прошу, щоб на це звернули увагу. І Генерального прокурора також, як тільки він повернеться з Криму.
ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна", будь ласка.
12:01:08
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, пропоную прийняти у першому читанні законопроект за номером 3166-1, і в процесі підготовки законопроекту до другого читання розповсюдити його норму на автомобільний і річковий транспорт крім залізничного і авіаційного. Розповсюдити на всі види транспорту.
Родзинкою законопроекту є введення процедури митного транзиту. Як свідчить досвід інших країн, це дає позитивний результат. Ми вже давно ведемо мову про необхідність спрощення процедури перетинання кордону. І якраз це реальний конкретний крок на шляху вирішення цієї проблеми. Тому він заслуговує на підтримку.
Звичайно, прийняття цього законопроекту не вирішить всі проблеми. Але мені імпонує те, що міністерство бачить усю сукупність тих напрямків, по яких треба рухатися, щоб проблему вирішувати, а основне наше завдання з цього приводу - це перетворити Україну у велику транзитну державу і максимально ефективно використати транзитний потенціал України. А для цього потрібно вирішити питання транзиту, питання тарифу, питання митної політики, тарифної політики і, звичайно, спрощення процедури перетину. Принаймні цей законопроект, один із аспектів цієї сукупності проблем вирішує. Тому я ще раз за те, щоб його приймати. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Репліка Гладкіх, будь ласка, Василь Іванович.
12:03:12
ГЛАДКІХ В.І.
Народным депутатаом Кармазиным, во-первых, был затронут Комитет транспорта. Я считаю, что там работают профессиональные люди, народные депутаты. И с его уст было это слышать неприятно. И просто уже его популистические выступления также надоели в этом зале. Читает последнюю строчку - и выступает. Поэтому я считаю, что этот законопроект нужно поддержать. а не заниматься популистическими методами.
Вопрос не шел о морских портах, который он поднял и начал считать. Я считаю, товарищи, народные депутаты, прошу поддержать этот законопроект. Спасибо.
ГОЛОВА. Так, від Міністерства транспорту у вас буде щось в заключення сказати? Будь ласка, Ельбрус Фарманович.
АБДУЛЛАЄВ Е.Ф. Дякую, Володимире Михайловичу! Дякую, шановні депутати за розуміння і підтримки. Додати нема що, але я думаю, що в майбутньому і по річковому, і по автомобільному транспорту, безумовно, на друге читання врахуєм і обгрунтуєм для того, щоб визначити можливість оцих норм залучити на друге читання. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проектів законів про внесення змін до Закону України "Про транзит вантажів" завершено. Це документи під номером 3166, 3166-1. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення. Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВА. Вибачте, вибачте, вибачте.
Проект Закону про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу.
Пропонується такий Регламент розгляду цього питання: для доповіді до 10 хвилин, відповіді на запитання - до 5 хвилин, для співдоповіді - 5 хвилин, на співдоповідь - 5 хвилин відповіді на запитання і протягом 15 хвилин провести обговорення.
Нема заперечень?
Сергій Шевчук, будь ласка.
12:31:31
ШЕВЧУК С.В.
Дякую. Я попросив би, враховуючи те, що пан міністр тільки повернувся з засідання Кабінету Міністрів, де розглядалося надзвичайно важливе питання, перш ніж він почне говорити про проект закону, щоб інформував членів парламенту України про рішення, яке було прийняте на засіданні Кабінету Міністрів.
ГОЛОВА. Дякую.
Будь ласка, Олександр Володимирович Лавринович в межах відведеного часу для доповіді по законопроекту проінформуйте, якщо можна сказати, про сухий залишок того обговорення, що відбулося на засіданні Кабінету Міністрів щодо єдиного економічного простору.
Будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
Взагалі, звичайно, рішення уряду має представляти керівник уряду. Я можу тільки сказати те, що в якості одностайного рішення, яке прийнято членами Кабінету Міністрів є доручення Міністерству економіки з питань економічної інтеграції, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції України продовжити роботу над проектом угоди і концепції з тим, щоб сформулювати постатейні застереження, які є в Україні щодо цього тексту, і повернутися через тиждень до цього питання.
Якщо так, сухий залишок, може бути таким.
ГОЛОВА. Дякую. Давайте тоді по проекту Закону про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, який підготовлений Кабінетом Міністрів України на виконання закону України, яким затверджена Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Проект Загальнодержавної програми підготовлено в точній відповідності до визначених положень концепції, і він має характер рамкового документу, який визначає мету, основні терміни і суцільний механізм адаптації законодавства, засади фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення виконання програми. Проектом передбачено, що конкретні заходи з адаптації законодавства визначатимуться щорічними планами заходів з виконання програми.
Такий підхід обумовлений тим, що і законодавство України, і законодавство Європейського Союзу динамічно розвивається, а тому планування конкретних заходів з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу на середню та довгострокову перспективу виглядає не зовсім переконливим. Ми на виконання цієї лінії вже підготували такий проект роботи в сфері фінансових послуг, банківської справи, відмивання брудних грошей і страхового ринку. Це клопітка робота, яка відповідно до угод, які укладені в Копенгагені минулого року і в березні цього року в Брюсселі, здійснюється на двосторонній основі в погодженні уповноваженими представниками європейської комісії і урядом України.
І, виходячи з позитивного досвіду країн Центральної та Східної Європи у сфері адаптації їх національного законодавства до норм і стандартів Європейського Союзу, у доопрацьованому проекті програми передбачена концентрація функцій із науково-експертного, аналітичного, методологічного та інформаційного забезпечення виконання програми в спільній державній установі, такій як Центр європейського права, який утворений при Міністерстві юстиції України.
Перелік актів законодавства Європейського Союзу та України в паритетних сферах - це 421 сторінка назв актів та їх офіційних реквізитів, для актів Європейського Союзу - також переклад назв українською мовою, винесено в інформаційний додаток до цього проекту. І, безумовно, він був предметом розгляду в профільному комітеті. І я сподіваюсь, що він також буде, знайде схвалення в сесійній залі.
12 червня цього року проект закону про загальнодержавну програму дотацій законодавств України до законодавств Європейського Союзу був розглянутий профільним комітетом з питань євроінтеграції і знайшов також позитивне схвалення з певними доповненнями, які узгоджуються також з тією позицію, яка розроблялась уповноваженим органом - Кабінетом Міністрів України.
Я сподіваюсь, що розгляд по суті цього підходу, який дає можливість в режимі щорічних погоджених підходів між уповноваженими представниками Європейської Комісії і уповноваженим урядом України органом затверджувати постатейно, скажімо, поіменний перелік актів, їх опис і необхідні межі адаптації дозволить нам мати позитивний результат на шляху, кінцевою метою якого є гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до міністра юстиції є? Будь ласка, запишіться, п'ять хвилин, на табло прізвища народних депутатів, що записалися.
Василь Надрага. Список висвітлений вже.
12:37:37
НАДРАГА В.І.
Уважаемый Александр Владимирович, я хотел бы вернуться к тому, о чем коллега Сергей Владимирович задавал вопрос, и в данном случае хотелось бы услышать ваше мнение как специалиста насколько сегодня проблемы создания единого экономического пространства России, Украины, Белоруссии и Казахстана есть стратегически , скажем так, не противоречащими тому документу и той политике, которая заложена в данной программе? Спасибо.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Взагалі, звичайно, це не зовсім по тексту закону, який пропонується. Але я можу вам відповісти, що протиріччя можуть бути відсутні в тому випадку, якщо є розуміння, прагнення і реалізація курсу на гармонізацію законодавства наших сусідів до законодавства Європейського Союзу так само як і в Україні. Є таке розуміння, яке є лінією державної політики і визначено відповідними посланнями, указами Президента України, затверджено зрештою програмою в цьому залі адаптацією до Європейського Союзу, тобто, Україна визначила свій напрямок гармонізації законодавства.
І якщо в нас є розуміння і інші учасники цього процесу хочуть гармонізувати своє законодавство на законодавстві Європейського Союзу, то тоді цьому не буде жодного протиріччя. А якщо це в інший спосіб, ну тоді так не буває.
ГОЛОВА. Євген Гірник. Фракція "Наша Україна".
12:39:04
ГІРНИК Є.О.
Шановний Олександре Володимировичу, я буду голосувати за цей законопроект і бажаю, щоб він якнайскоріше пройшов. Але прокоментуйте, будь ласка, наскільки він відповідає тим документам, які передбачається підписати в Ялті. Ми приймаємо Закон "Про адаптацію до європейського законодавства" і в той же час хочемо підписати угоду про єдиний митний і можливо навіть і валютний простір. І якщо ми, припустимо в четвер, приймемо запропонований вами законопроект, чи не буде це підставою для того, щоби дану угоду, яка запропонована на розгляд в Ялті, взагалі не підписувати?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Питання, які угодою від імені України підписувати це є визначено конституційне право для Глави держави, для уповноважених осіб. А що стосується гармонізації, я тільки що на це питання відповідав. У нас відповідно в Конституції України визначення митно-тарифної політики, валютної є виключно прерогативою Верховної Ради України. І ніхто інший не може регулювати ці питання. Тому, якщо мова заходить про те, що хтось буде це регулювати, то це вступає в конфлікт з Конституцією України. А до тих пір, поки ми маємо Основний закон, його позиції мають неухильно дотримуватися всіма державними органами і посадовими особами.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
12:40:35
ШКІЛЬ А.В.
Дякую Шановний доповідачу, звичайно я підтримую і зауваження, і застереження моїх колег. Я думаю, що Верховна Рада підтримає цей законопроект, тому що врешті-решт Україна має визначитися яким вектором слідувати, тому що ця багатовекторність вона є тяжкою для України. Але конкретне питання тут. Ви в законопроекті передбачили фінансування з Державного бюджету, але тут не вказані об'єми фінансувань для адаптації нашого законодавства з європейським.
По-перше, ці об'єми мають бути передбачені і чіткіше, мені здається, треба було б розписати стосовно відомств і цих, тому що загальні фрази вони як завжди ні до чого не приводять.
Ваші думки з цього приводу. Дякую.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Питання забезпечення цього процесу бюджетними коштами воно вирішено відповідно до Конституції через проекти законів про Державний бюджет, які щороку приймаються. Жодний інший закон, який би вирішував це питання на довший час чи на коротший він не може в даному випадку бути вищим від норм, які приймаються в цьому залі при ухваленні закону про Державний бюджет на кожний поточний рік. Тому при прийнятті цього закону потрібно дуже уважно дивитися на те, щоб ця позиція була зафіксована і щоб вона, ну скажемо так, забезпечувала ті завдання, які стоять перед Україною, і відповідно до зобов'язань по міжнародних договорах, які взяті в цьому напрямку. Тому я сподіваюся, що на підтримання... підтримку і розуміння при розгляді проекту бюджету, що це має бути відповідним чином враховано в цьому законі.
ГОЛОВА. Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.
12:42:18
БОКИЙ І.С.
Іван Бокий, фракція соціалістів.
Шановний Олександре Володимировичу! Ми ведемо сьогодні мову про адаптацію нашого законодавства до європейського. І це правильно. Адаптуватися треба, бо це адаптація до демократії. Але що дасть ця адаптація, якщо новий міністр внутрішніх справ Білоконь відверто закликає до демонтажу демократії в Україні. Він відверто закликає включити силові структури, внутрішню політичну боротьбу проти опозицій і кидає дикий клич: "Хто не з нами, той проти нас". Я розумію, що це чудо-юдо знайшли і на міністра поставили не ви, але це говорить член уряду. Як це кореспондується із нашим курсом у політичній Європі. Я перепрошую, але ви чудово розумієте, що далеко за межами моєї компетенції і я не маю жодного морального права давати оцінку будь-кому із членів уряду. І крім того, питання, яке я сьогодні представляю на трибуні, не має ніякого відношення до нашого питання, яке ви зараз сформулювали.
ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція НДП.
12:43:26
ШЕВЧУК С.В.
Спасибі. Сергій Шевчук, фракція НДП.
Шановний Олександре Володимировичу, я хочу вас запитати наступне. Як відомо, парламент України переважною більшістю голосів прийняв Програму дій уряду. І ми побажали коаліційному уряду успіхів у роботі протягом, як мінімум, одного року, розуміючи, що це буде пролонговано на довше. Але у Програмі дій уряду немає і натяку на створення єдиного економічного простору і на тих результатів, які можуть виникнути, негативних результатів для нашої держави, після його підписання хоча б з точки зору погляду, що це протирічить, як мінімум, декільком статтям Конституції України.
Скажіть, будь ласка, якщо Прем'єр-міністра і міністр, що відповідає за це питання, все-таки підпишуть перш, ніж це зробить Президент, завізують цей документ, чи означатиме це, що уряд повинен зготувати нову Програму дій, подавати на затвердження в парламент і формувати нову проурядову більшість?
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я починав власне свій виступ з короткої інформації. Я можу стверджувати, що до сьогоднішнього дня всі дії Кабінету Міністрів, які були, вони були у точній відповідності з Програмою дій уряду, яка знайшла підтримку в цьому залі.
ГОЛОВА. Дякую, Олександре Володимировичу. Будь ласка, сідайте, час вичерпаний. Я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань європейської інтеграції Бориса Тарасюка. Борисе Івановичу, будь ласка.
12:45:14
ТАРАСЮК Б.І.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! У листопаді минулого року ми з вами схвалили концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавством Європейського союзу. Проект цієї концепції було внесено Президентом і суттєво доопрацьовано Комітетом з питань європейської інтеграції.
Сьогодні ми маємо вже підготовлений Кабінетом Міністрів проект загальнодержавної програми. Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні цей проект 12 червня і прийняв рішення звернутися до Верховної Ради з пропозицією підтримати його у першому читанні. Таке рішення узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради. І на сьогодні ми маємо позитивні висновки уже 5 комітетів про підтримку законопроекту у першому читанні.
Зазначу, що проект загальнодержавної програми ще потребує суттєво доопрацювання. Особливо це стосується розділу 8, в якому необхідно більш чітко і зрозуміло виписати механізм адаптації. Крім того у програмі залишено поза увагою питання пріоритетного спрямування ресурсів програм технічної допомоги на підтримку процесу адаптації, що є однією з вимог концепції загальнодержавної програми.
Є певні зауваження до інших розділів проекту. Але наш комітет докладе зусиль до того, щоб доопрацювати зазначений документ і зобов'язується врахувати всі конструктивні пропозиції, які будуть надіслані до другого читання.
Я прошу підтримати від імені комітету даний проект у першому читанні. Принагідно хочу сказати, що щойно завершилося засідання Кабінету Міністрів і розглядався проект угоди про підписання угоди про єдиний економічний простір між чотирма країнами. І я хотів би звернути увагу, що наміри підписати цю угоду повністю суперечать курсу на європейську інтеграцію, які Верховна Рада підтримала. Ці намагання також суперечать Закону про концепцію адаптації. І безперечно вони будуть суперечити самій загальнодержавній програмі адаптації нашого законодавства до законодавства Європейського Союзу. Адже в угоді про єдиний економічний простір прямо зазначено про те, що сторони будуть адаптувати і гармонізувати своє законодавство. Отже, ми будемо поставлені з вами перед вибором: чи здійснювати адаптацію нашого законодавства і гармонізацію з Європейським Союзом чи з так званим єдиним економічним простором? Все це не може нас не турбувати. І якщо все ж таки врешті-решт уряд схвалить цей проект і Президент підпише його, це буде нічим іншим, як зрадою національних інтересів України, злочином перед українським народом і українською історією. Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до голови комітету є? Будь ласка. запишіться. На табло прізвища народних депутатів висвітліть. Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії України.
12:48:44
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Шановний Борис Іванович, я в розвиток того, що ви наприкінці свого виступу говорили. От переді мною проект якраз російською мовою тут "Соглашение о формировании единого экономического пространства". І в статті 2-й абсолютно чітко сказано: гармонизация законодательств сторон в той мере, в какой это необходимо для функционирования единого экономического пространства, - тобто така загальна фраза. Але я беру статтю першу, і тут з'ясовується, що стороны понимают экономическое пространство, под единым экономическим пространством, единую налоговую, денежно-кредитную, валютно-финансовую, внешне-торговую согласованную и так далее политику.
А в той же час, в той же час, відповідно до статті 51 УПС угоди про партнерство і співробітництво, сказано, що це ж саме дійсно Україна має робити по напрямку до Європейського Союзу і навіть зобов'язання є - вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство було приведено у відповідність до законодавства співтовариства.
У мене таке питання: є фактично російське законодавство в галузі економіки і є законодавство Європейського Союзу. Що вони дійсно подібні? Це одне і те ж? Чи це принципово відмінні речі? Дякую.
ТАРАСЮК Б.І. Ну, якщо коротко відповісти на ваше запитання, то абсолютно несхожі ці два законодавства, оскільки належать до різних систем правових.
Фактично, якщо в Угоді про утворення єдиного економічного простору говориться про зору вільної торгівлі, то насправді намагаються ввести в оману українську громадськість і всіх, хто переймається питаннями українського суверенітету, оскільки мова йде, фактично, не про зону вільної торгівлі, а про митний союз, тобто найвищий ступінь інтеграції.
На мою думку, зайве говорити, що не може Україна гармонізувати своє законодавство з законодавством Європейського союзу зобов'язання, яке вона взяла ще в 1994 році, підписуючи угоду про партнерство і співробітництво, і одночасно гармонізувати своє законодавство з законодавством Російської Федерації. Ми маємо різні структури економіки. Наші економіки не можуть мати однакові законодавчі механізми регулювання. Отже, однозначно суперечать ці дві системи законодавства.
ГОЛОВА. Микола Карнаух. Рудьковський, будь ласка, замість Карнауха, фракція Соціалістичної партії.
12:51:24
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Шановний Борис Іванович, скажіть, будь ласка, якщо підписання угоди чотирьох це не митний, навіть не митний союз, бо це більше спільний ринок, за виключенням спільної валюти, бо її рух вільний товарів, послуг, робочої сили, інвестицій все-таки буде цей проект реалізований.
Чи має зміст сьогодні приймати цей закон, яки ви доповідаєте, чи може вже потрібно сконцентруватися на підготовці законодавчих актів про інтеграцію з Казахстаном, Киргизстаном, можливо, і Афганістаном для України, яка має європейський вибір?
ТАРАСЮК Б.І. Я думаю, що хтось має виявити більше здорового глузду в нашій державі, і сподіваюся, що це буде саме Верховна Рада, підтримавши загальнодержавну програму адаптації нашого законодавства до законодавства Європейського союзу.
ГОЛОВА, Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
12:52:37
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Шановний доповідачу, ну, знаєте, тут взагалі виникає питання. Верховна Рада може підтримати і цей законопроект, рівно ж так само, як вона через деякий час може підтримати законопроект про входження України не в Європу, а в "Азопу".
Тому нам треба визначитися, з ким ми і куди ми йдемо: чи в Європу, чи в "Азопу". Я думаю, що тут виняткове право є у вашого комітету, який ви очолюєте і у Міністерства, яке тут представляє цей законопроект. Тому, я думаю, законодавча база України не передбачає іншого, ніж непорушення Конституції України. І от тому я думаю, що не варто навіть обговорювати оцей союз чотирьох, тому що союз чотирьох - це порушення, як мінімум, трьох статей Конституції.
І я хотів би вашу думку почути з приводу того, наскільки необхідним є інтеграція України в "Азопу" і наскільки в Європу? Дякую.
ТАРАСЮК Б.І. Ну, це питання концептуальне. Я думаю, що Верховна Рада, прийнявши постанову 28 листопада за результатами парламентських слухань, щодо взаємин між Україною і Європейським Союзом, однозначно висловила свою позицію на користь європейської інтеграції, а не євразійської інтеграції.
Крім того, хочу сказати, що Комітет з питань європейської інтеграції свою функцію виконує. Вчора відбулося засідання, і комітет схвалив одноголосно рішення відносно планів підписання угоди про так званий єдиний економічний простір. Ми констатували порушення наших зобов'язань за Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом, 2 статті порушуються: 4-та і 51-ша - цієї угоди. А також порушення чотирьох статей Конституції України. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Борисе Івановичу. Час вичерпаний. Дякую.
Переходимо до обговорення, шановні колеги. Ми домовлялись 15 хвилин. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на участь в обговоренні.
Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Пузакову. Є Юрій Анатолійович. Такого бути не може, щоб не було. Юрій Анатолійович, будь ласка.
12:55:11
КАРМАЗІН Ю.А.
Я перепрошую, пане головуючий. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний пане Голово, колеги, члени уряду і шановні слухачі!
Проект закону про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 4 червня 2003 року, який внесено Кабінетом Міністрів для розгляду на перше читання, піднімає, безумовно, дуже важливі питання і не тільки ті, що винесені в назві цього проекту.
Ми всі пам'ятаємо, що саме на Верховній Раді лежить обов'язок приймати закони. Іншим же суб'єктам надається лише право законодавчої ініціативи.
Виступаючи з цього приводу і з приводу цього проекту я хочу відмітити ту важливу роль, яку в порівнянні ...парламенту зіграв Президент Кучма у формуванні нормативно-правового для його наближення до європейського.
Цей проект має формат не закону, а скоріше концепції, програми. Але ми вже прийняли таку концепцію 21 листопада 2002 року. І саме в тому документі повинні були внесені терміни, що складають зміст розділу 2 "Визначення термінів".
Розділ 3 має форму звичайної аналітичної записки, в якій просто перераховані нормативно-правові акти, які прийняв Президент України, і на виконання яких прийняв Кабінет Міністрів України акти.
Розділ 4 просто каже про терміни адаптації і не вказує про конкретні завдання кожного етапу. Тобто це теж може бути внесено в попередньо прийнятий закон.
Розділ 5 і 6, це простий перелік стандартних технічних процедур, які не є унікальними, необхідними тільки для регулювання саме цього питання, оскільки без них неможна приступати до роботи над жодним іншим проектом.
Розділ 7 взагалі не вартий тієї кількості паперу, що була витрачена на його друк і максимум тягне це на абзац в існуючих нормативно-правових документах.
Для чого писався цей проект? Для того, щоб розповісти парламенту, відвести парламенту роль експерта діяльності Мін’юсту, про це вказано в розділі 7, та покладання всієї роботи направлення вже передбаченого в майбутньому бюджетного та позабюджетного фінансування, в тому числі зі сторони інституції ЄС на якийсь центр європейського та порівняльного права, який судячи по лобіюванню со сторони Мін’юсту, знаходиться десь в його надрах.
Я пропоную, шановні народні депутати, цей проект відхилити. До речі, у нас дуже негативний висновок на цей проект і Науково-експертного управління. Відхилити як такий, зміст якого не відповідає його назви і фактично засмічує нормативну базу актів, прийнятих Верховною Радою.
Замість того необхідно внести зміни до постанови про структуру Апарату Верховної Ради України і реорганізувати деякі підрозділи Апарату, юридичну службу парламенту, поклавши на них питання організації та координації законопроектної роботи.
Шановний Володимире Михайловичу, я звертаю вашу особисту увагу на те, що більшість актів, які зараз ставимо в заслугу Президенту, були прийнятті в часи, коли ви тоді працювали главою адміністрації. І сьогодні, коли ви прийшли до нас, в парламенті його керівництво повинні змінити відношення до прийняття законів і згадати, що це наш обов'язок, а не Президента України. І коли ми пишемо в законі, що доручаємо написати і прийняти щось Президенту, Кабміну, міністерству або якомусь центру, то ми не просто відмовляємося від своїх повноважень, але і визнаємо, що ми не здатні не це.
Тому, Володимире Михайловичу, давайте пам'ятати, що ми єдиний законодавчий орган України. Дякую.
ГОЛОВА. А то аж заслухались, ви перебрали, ось бачте хвилину. Цікаво виступали, так. Ну цікавий виступ.
Володимир Пузаков, фракція Комуністів, підготуватися Грачеву замість Соломатіна.
12:59:26
ПУЗАКОВ В.Т.
Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.
Знакомясь с материалами касающихся данного проекта закона Украины невольно возникает мысль - а нужен ли этот закон вообще. Ведь дело вступления в Европейский союз практически безнадежно. И вот почему.
Во-первых, в 21 век Украина вступила в разрушенной экономикой, научно-технической и продовольственной безопасностью, нарастающей внешней долговой зависимостью. Интеллектуальная и профессиональная деградация украинского общества достигла угрожающих масштабов. Страна очутилась на обочине мирового прогресса, продолжительность жизни сократилась на 10 лет. По международным меркам Украина отнесена к числу вымирающих. То спрашивается, кому мы такие нужны в Европейском союзе?
Во-вторых, вступление в Европейский союз практически нецелесообразно. Это не панацея вывода страны из глубочайшего кризиса и тупика, в который преступно завели Украину существующий режим власти за 12 лет так называемых реформ, при которых была разрушена социалистическая экономика, удивляющая весь мир высокими темпами роста. Чтобы вступить в тот или иной капиталистический мир, нужно четко представлять себе для чего они созданы. Ответ на этот вопрос откровенно дал хитроумный Сорос, этот филантроп науки в странах СНГ, которому кстати Украина предоставила широкое поле разрушительной деятельности, говорил: "Моя роль в Украине интервенционистская". Знают ли об этом наши реформаторы? Наверняка знают, но ведут себя как кролики перед удавом. А между тем настроение стран, оказавшихся в ЕС или готовящихся в него вступить, начинает меняться. Например, чешский психолог Иржи Пехе заявил, что "вся Центральная Европа между молотом и наковальней", и что бы мы не сделали, мы предадим либо Францию и Германию, или Соединенные Штаты Америки.
Известно и то, что сложная продукция в украинском экспорте в ЕС составит всего 6 или 8 процентов с тенденцией к дальнейшему понижению. Не следует нам забывать и то, что энергоемкость украинской продукции в 6 раз выше, чем в среднем по стране ЕС. Как же мы собираемся конкурировать на рынках Европейского союза?
В то же время Украина, зациклившись в своем одновекторном выборе европейского пути, отказывается от вступления в европейско-азиатское экономическое сообщество, участие в котором открыло бы для Украины широкие рынки сбыта своей продукции. Наглядный пример. Киргизстан, участвуя в этом сообществе, в прошлом году увеличил товарооборот с России на 43 процента. А Украина, не участвуя в нем, потеряла 40 процентов торговли с Россией. Вот результат нашей русофобии и недальновидной внешней политики. Пора бы нам очнуться, излечиться от русофобии, избавившись от русофобов в окружении Президента, в правительстве и в Верховной Раде. И тогда Украина начнет выкарабкиваться из пропасти. Спасибо.
ГОЛОВА. Олег Грачев, фракція комуністів, підготуватися... Так, Коновалюка немає.
13:02:41
ГРАЧЕВ О.О.
Спасибо Владимир Михайлович. Уважаемые коллеги депутаты, на мой взгляд, в выступление Бориса Ивановича Тарасюка в отличии от выступления министра юстиции не совсем верно расставлены акценты в этом вопросе. Конечно, Программа адаптации законодательства Украины в первом чтении может быть рассмотрена. Но я напомню, что кроме этой Программы в соответствии с двустороннем Договором с Российской Федерацией, у нас существуют определенные обязательства по гармонизации и синхронизации законодательств двух стран. И в свое время, еще будучи министром иностранных дел, Борис Иванович, вы провозглашали многовекторность украинской внешней политики вместе с Президентом Украины. И в соответствии с этой концепцией не нужно противопоставлять движение в сторону Евросоюза и интеграционные процессы в направлении Российской Федерации и стран СНГ. Здесь нет антагонистических противоречий. Это главное.
Вчера, кстати говоря, на заседании комитета, которое вел Борис Иванович, первый заместитель министра иностранных дел по вопросам евроинтеграции Александр Чалый сказал, что как вступление наше или вернее подписание Договора о создании ЕЭП также, как и вопросы вступления в Евросоюз в равной степени противоречат Конституции Украины. И это вполне естественно. Для того, чтобы полностью, так скажем, принять те условия, которые есть в одном соглашении и в другом, нужно будет изменять определенные пункты Конституции.
Поэтому я бы хотел, заканчивая свое выступление, подчеркнуть, что ни в коей мере нельзя противопоставлять интеграционные процессы, которые направлены в сторону Евросоюза и в сторону СНГ и в частности Российской Федерации и создании единого экономического пространства. Спасибо.
ГОЛОВА. Фельдман. Немає. Микола Томенко. Підготуватися Рудьковському.
13:05:25
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, на мою думку, стратегічні документи, особливо у такій непростій і делікатній сфері, як зовнішня політика, нам вкрай важливі. На сьогоднішній день, здається, ми вичерпали цей ресурс критичного балансування між кількома напрямками. Більше того, це не просто балансування, а ситуація, коли, я тут уже критикую цей документ у конструктивному плані, коли у нас є десятки інституцій, які займаються цією проблемою.
На сьогоднішній день у нас українське законодавство приводять до різних стандартів і європейських у тому числі, Міністерство закордонних справ, Міністерство економіки і європейської інтеграції, Міністерство юстиції. Більше того, вияснилося, коли я спілкувався у Парламентській Асамблеї Ради Європи, що у нас адаптацією законодавства займається Адміністрація Президента. Більше того, часом такі візити від різних структур влади показують, що у нас немає ні системи, ні розуміння того, як все це робиться. Наприклад, була делегація з Адміністрації Президента нещодавно і приїхала, і на всіх каналах сказала, що у Верховній Раді у сфері засобів масової інформації немає жодного законодавства, який би відповідав європейському рівню. Я зв'язався з колегами з Ради Європи, і вони говорять, що це повна брехня, ніхто ніколи з європейських парламентарів, із апарату Ради міністрів ніколи не висловлювався так, що у нас немає цивілізованого нормального законодавства в сфері медіа. Інша справа, що у нас це законодавство цинічно не виконується і порушується на кожному кроці. І за це Рада Європи нас критикує. І абсолютно логічно критикує. І я привів цей приклад тому, що на сьогоднішній день якщо ми в стратегічному документі не бачитимемо, хто цим займається, це знову будуть колізії, знову будуть проблеми, тим більше що ви знаєте, не є ж таємницею, що виділяються серйозні кошти на адаптацію. І над одними законопроектами працюють чиновники чотирьох-п'яти міністерств і звітують, як вони швидко адаптували. Коли справа доходить до Верховної Ради, виявляється, що різні концепції, різне розуміння цього процесу адаптації.
Ви знаєте, що 29 вересня парламентська асамблея ради Європи слухає українське питання якраз в частині моніторингу, де законодавство є ключовим моментом і ключовою ознакою. Тому уже готові попередні рекомендації. І я думаю, що якщо ми в такому стратегічному документі визначимо саму логіку і підхід до того, як це робиться, це теж зніме дуже багато питань, які виникають в європейських структурах до нас. І на моє глибоку переконання такі стратегічні документи є ще надзвичайно важливі для того, щоб наші високопосадовці в принципі зрозуміли, в якій країні ми живемо. Якщо би такий документ був прийнятий, я думаю, Леонід Кучма ніколи б не написав книжку "Україна - не Росія". Дякую.
ГОЛОВА. Так, Микола Рудьковський, я оголосив. Потім репліка Бориса Тарасюка.
13:08:38
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Шановні народні депутати, обговорюване зараз питання дуже актуальне. Нам потрібно не затягуючи прийняти нашу загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. І саме чому? Бо в ній передбачено весь комплекс адаптації українського законодавства. Якщо б вона була прийнята, то переговори по створенню єдиного економічного простору проходили б уже зовсім на інших законодавчих основах. І ні Президент, ні уряд не могли б відійти від тієї законодавчої бази, яка на сьогоднішній день уже б функціонувала.
Я б просив вашої уваги зупинитися на тому питанні, що два тижні підряд уряд першим питанням на засіданні уряду розглядає питання створення єдиного економічного простору. І на засіданні уряду теж стоїть питання, чи адаптуємося ми в Європу, чи створюємо єдиний економічний простір.
Я акцентую вашу увагу, що створення єдиного економічного простору, так, як воно в аморфній форми виписано, це не зона вільної торгівлі, це навіть не митний союз. Це - створення спільного ринку, такого ж самого, як європейський ринок, за виключенням одного - спільної валюти, бо там передбачено рух товарів, інвестицій, робочої сили і так далі, за виключенням одного - валюти.
Друге, що передбачено угодою про створення ЄЕП - це створення наднаціонального органу, повноваження якого будуть посилюватися. Тобто за підписанням підзаконних актів в рамках уже підписаної цієї угоди на рівні урядів можна передавати повноваження до навіть до призначення охоронця чи двірника Кабінету Міністрів. Ми так дуже далеко зайдемо.
Інше питання, в ЄЕП планується прийняття рішення раді. Рада є, буде приймати рішення зваженим голосуванням в залежності від економічного потенціалу.
Росія, маючи ВВП 427 мільярдів доларів, матиме 82,6 відсотки голосів, Україна - 9,43 при 48 мільярдах доларів ВВП, Казахстан - 5,6, Білорусія - 2,7.
Ми будемо не так, як в Європі, де при створенні союзу європейських держав жодна з держав не мала більше 20 відсотків, ми будемо зразу ж економіку України здамо в залежність нашого доброго сусіда.
Я люблю росіян, але свій, український народ я люблю більше. І я сподіваюся, що так діятиме кожний депутат, голосуючи після обговорення ..............цього питання.
ГОЛОВА. Дякую.
Борис Іванович, ваша репліка, будь ласка.
13:12:07
ТАРАСЮК Б.І.
Дякую. У зв'язку з тим, що моє ім'я було згадане у виступі Олега Олексійовича Грачова, я хочу сказати відносно непротиставлення двох векторів. Хочу сказати, що і курс виконавчої влади, і рішення Верховної Ради мають своєю квінтесенцією інтеграцію до Європейського Союзу і партнерські, дружні стосунки з Росією і іншими новими незалежними країнами.
Тому не може йти мова про протиставлення одного курсу іншому курсу. Ми повинні цілеспрямовано, послідовно реалізовувати курс на європейську інтеграцію, курс на членство в Європейському Союзі і в НАТО. Дякую.
ГОЛОВА. Так, шановні колеги, час на обговорення вичерпаний.
З процедури Асадчев Валерій. Фракція "Наша Україна".
13:13:03
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую. Володимире Михайловичу, я думаю, що це питання сьогодні обговорювалося - трошки заполітизувалося. А я хочу якраз сказати з процедури. Справа в тому, що у 2000 році я був у польському сеймі якраз тоді, коли вони вирішували ці питання, адаптації законодавства. І в поляків це питання якраз на себе взяла, якраз парламент взяв, він координував всю діяльність. Більше того, депутати працювали практично безперервно. Тобто от вони, умовно кажучи, в 16 проголосували законодавчі акти, які підготовлені вже, наступний визначається в 20 вечора і ввечері голосують, і так далі, і так далі.
Я думаю, що нам тут теж треба, якщо ми приймемо цю програму, на мій погляд, головну координацію взяти на парламент. І мені здається, що в порядку денному парламенту має вже тоді бути відповідний розділ тих законодавчих актів, які підготовлені для того, щоб їх проголосувати, внести відповідні зміни і привести у відповідність з європейським законодавством.
Тому я якраз звертаюся, Володимире Михайловичу, я якраз звертаюся дуже до вас, тому що у постанові там, я читав, там тільки доручення чомусь уряду. На мій погляд, якраз всю координацію і основне навантаження повинен взяти на себе парламент. А він повинен розробити відповідні заходи в зв'язку з цим. І я просив би, щоб ми це питання теж не забули. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Я просив би врахувати цю думку, вона має процедурний, принциповий, на мій погляд, характер.
Будь ласка, Кириленко з процедури. Дорогунцов...
13:14:40
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу!
Мені здається, що українська влада взагалі інколи грає врізнобій. Ми сьогодні розглядаємо програму адаптації законодавства до Євросоюзу в парламенті. Зразку наш же уряд, який, до речі, обраний парламентською більшістю, ну, не обраний, а, так би мовити, за її участю сформований, розглядає зовсім протилежні документи: про інтеграцію України до єдиного економічного простору Росія-Казахстан-Білорусь.
Мені здається, що ми повинні якимось чином розглядати ці процеси разом. І визначатися, все-таки який напрямок для України є ключовим. Якщо ми на п'ятницю ухвалили, що буде інформація Кабінету Міністрів України про документи угода і концепція Є...., то вона таки повинна бути.
Наскільки відомо, за станом на зараз, вона же не планується бути. А має бути пізніше. Чи будемо ми мати всебічну інформацію до тієї, іншої інтеграції, яка може бути незалежно від рішень парламенту по європейській інтеграції двома Президентами ухвалена вже 18 вересня без жодної нашої оцінки, участі і таке інше?
Мене це турбує як народного депутата. І я хотів би також чути відповіді на ці питання в нашому залі. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів. Будемо завершувати.
13:16:04
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
А мене турбує те, що йде підміна обговорення одного питання - про європейську інтеграцію, - іншим питанням, - про участь України в спільному економічному просторі.
Я хочу вам сказати, що якби йшлося про єдиний простір із Сполученими Штатами замість Росії, ЮАР, і ще там добавляйте, кого хочете, Камерун, то ніяких питань би не було. А саме тому, що йдеться про тих, з ким ми триста років жили поряд і разом працювали, маємо спільну економіку, в їх умі це викликає, знаєте, реакцію, як у того на іспанському полі червоний колір.
І друге. Тут хтось акцентував увагу на тому, що проблема не в тому, що в нас гірше законодавство, ніж в Європейському Союзі. В сфері охорони здоров'я, в сфері освіти у нас законодавство краще, ніж у Європейському Союзі.
Мова йде про те, що найкраще наше законодавство не виконується і хтось сказав тут, ну просто ігнорується. От в цьому проблема нашої держави. Спасибі.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми зараз перейдемо до обговорення. У нас дуже багато питань. Я прошу, шановні колеги, я зараз, давайте таким чином сформулюю ваші позиції, ваші думки.
Ми проект, розгляд проекту Закону "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" будемо вважати завершеним. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.
Що стосується єдиного економічного простору, я хотів би нагадати, шановні колеги, що 22 травня Верховна Рада прийняла відповідну заяву. Де вона висловила своє ставлення з відповідними застереженнями. Це перший момент.
Що стосується п'ятниці. Інформацію яку ми мали б заслухати і розглянути в сесійній залі щодо єдиного економічного простору.
Справа в тім, що не буде основного доповідача Азарова Миколи Яновича який перебуває в Мексиці на СОТ зібранні.
Шановні колеги, ну запитайте, коли приїде, я ж за уряд не відповідаю.
Тому така була домовленість під час зустрічі з керівниками фракцій, що ми розглянемо це питання обов'язково на наступному тижні, а в понеділок визначимося коли, в вівторок, чи у середу і в якому форматі ми будемо розглядати, і в яких межах. Бо інакше не буде предметної розмови і про це була інформація з боку уряду.
Що стосується матеріалів, які ми повинні вивчити з вами, з якими маємо ознайомитися, то ці матеріали за запевненнями уряду ми отримаємо до завершення пленарного тижня.
Шановні колеги! Ну давайте вже будемо далі працювати.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків щодо діяльності технопарків. Ми тут зараз переходимо до розгляду за скороченою процедурою. В нас залишилося ні багато, ні мало ще півтора десятки законопроектів розглянути до... за 40 хвилин.
Я запрошую до доповіді міністра освіти і науки Кременя Василя Григоровича. А співдоповідачем буде виступати Ігор Рафаїлович Юхновський. Прошу дуже коротко, Василе Григоровичу.
КРЕМЕНЬ В.Г.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я коротко доповім. Даний проект закону дасть можливість врегулювати спірні питання щодо організаційних основ діяльності технологічних парків, усунути неоднозначності у визначенні норм, що регулюють функціонування технологічних парків, їх учасників, дочірніх та спільних підприємств, що утворюються технологічним парком.
Друге. Дозволить ліквідувати неузгодженості між законом України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків та іншими законами, які, зокрема, стосуються договорів про спільну діяльність, штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за проектами, тощо.
Третє. Дозволить забезпечити збільшення надходжень до Державного бюджету при виконанні інноваційних, інвестиційних проектів технологіч....... парками.
Наступне. Дозволить посилити контроль за виконанням інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків. І останнє, що я хотів би сказати, це дозволить скоординувати дії центральних органів виконавчої влади всіх рівнів стосовно здійснення інноваційної діяльності технологічними парками.
Проект розглядався Комітетом з питань науки і освіти. Просимо підтримати.
ГОЛОВА. Дякую, Василю Григоровичу. Сідайте, будь ласка.
Ігор Рафаїлович Юхновський. Позиція комітету. Будь ласка, ваше слово для виступу.
13:21:21
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати, буквально дві хвилини.
У законопроекті полагоджується невідповідність змісту понять "договір про спільну діяльність", що мали місце у Законі про функціонування технологічних парків і у Цивільному кодексі. А саме поняття спільної діяльності у першому законі і передбачало договір про організацію технопарку, що є внесено у новий проект закону.
Подані означення учасників технопарку. Комітет схвалює пропозиції уряду. Проте є законодавчі вимоги до змісту договорів про функціонування технопарку. Там має бути визначений юридичної особи технопарку, яка забезпечує роботу технопарку і основних функцій керівного органу технопарку.
Ми одержали ряд зауважень від Служби безпеки і від Державної податкової адміністрації. Тому ми просимо прийняти проект закону за основу, тобто у першому читанні. До другого читання відповідно всі пропозиції ми врахуємо.
І на закінчення я хочу заявити, що Комітет з питань науки і освіти і тимчасово комісія майбутнього буде сприяти створенню нових технопарків на принципах, що задовільнять розвиток інноваційних процесів і таких, що задовільнять вимоги Державної податкової адміністрації і Міністерства фінансів. Зокрема ми підтримуємо ініціативу Харківської державної адміністрації про створення локальних технопарків на базі університетів. Локальні технопарки можуть увібрати в себе і малі підприємства, які зараз в основному виконують тіньову таку свою діяльність. Ми просимо прийняти цей закон у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую Ігор Рафаїлович. Сідайте, будь ласка. Сідайте, Ігор Рафаїлович, сідайте, будь ласка. Я розумію, але це скорочена процедура. Шановні колеги, сідайте, будь ласка. Нам треба ж попрацювати плідно, щоб більше розглянути документів. Так, нам потрібно два "за", два "проти". На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на виступ.
Юрій Анатолійович Кармазін. Немає. Сергій Іванович Дорогунцов. З місця, якщо можна, будь ласка. Включіть мікрофон Сергія Дорогунцова.
Як вам зручно.
13:23:56
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Бачите, як вони і доповідають по дві хвилини, і співдоповідають по півтори. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я хочу сказати, що на ваш розгляд представлений дійсно дуже важливий законопроект - зміни до закону про діяльність технопарків як осередків науково-технологічного процесу, як осередків поширення наукових результатів в наше виробництво. І з цієї позиції треба, мабуть, прийняти, проголосувати за цей законопроект.
А з другого боку, я хочу сказати: от що б ми не приймали, ну - золотий закон! В Європі такого закону нема. І все рівно знаходять якісь канали, якісь обхідні шляхи, щоб використати всі наші закони в своїх інтересах, в корисливих інтересах! От скажіть, будь ласка, навіщо технопарку завозити в Україну молоко? Або навіщо йому ковбасу завозити? Що це інноваційний товар? Інноваційний продукт? Ні, завозять. І яким чином це робиться, я просто уявити не можу! Як можна оце безладдя припинити?!
Раз створили технопарк, то ми сподіваємося, що це буде, ну, по совісті буде виконувати це, але коли мова йде про гроші, про кошти, про триста процентів, то капітал готовий всунути свою голову в петлю, не те що вже піти на будь-який злочин!
Тому немає ніяких перепон, ніяких противаг цьому. Давайте щось придумаємо таке! Це відноситься не тільки до даного закону, а буквально до всього законодавства, яке ми тут приймаємо.
Ну і відносно репліки про локальні технопарки Ігоря Рафаїловича. Я не знаю, як створити інше слово від слова "парк", ну, може, Україну перетворимо в площадку для паркування? У нас 300 вузів, вищих навчальних закладів, кожен буде мати технопарк, і вся Україна покриється технопарками, а там вже з цими інноваційними проектами зв'язані певні пільги. Тому подумайте про це, Ігор Рафаїлович, так не можна, ми все ж таки фінансуємо не технопарк, а проекти інноваційні звільняємо від якихось певних там податків, пільги їм надаємо. І тут потрібна обережність і обережність. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так ви за, Сергій Іванович?
ДОРОГУНЦОВ С.І. Я за, обов'язково.
ГОЛОВА. Дякую. Юрій Анатолійович Кармазін.
13:27:16
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати!
Депутатське об'єднання "Україна-Тайвань" мало змогу відвідати, побачити технопарк на Тайвані. А я вам нагадаю, що манюпусенький острів, 22 мільйони населення, 370 кілометрів в самій довгій своїй частині і 70 в ширині, ВВП - 286 мільярдів доларів. ВВП! І саме завдяки технопарку і новим технологіям. Тому я категорично за прийняття цього закону і змін до Закону про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків.
Інше питання, що треба контролювати діяльність цих технопарків, щоб не було того, що в нас завозилося по кримському, де крила до ГАЗу завозилися, обнагліли вже в Криму були до цього.
І шановні друзі, безумовно, ми маємо бачити позитивне, що положення законопроекту про встановлення трьохмісячного строку по закінченню виконання проекту, після якого виділені з у невикористані кошти підлягають поверненню, є більш прийнятнішим, ніж чинна редакція закону, якою встановлено, що повернення це відбувається лише тих коштів, які не використані протягом встановленого законом строку дії спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності, а не конкретного проекту.
Дуже правильно, що посилюється відповідальність за невиконання умов інноваційний та інвестиційних проектів. Пропонується передбачити наслідки не за невиконання, а за недотримання учасниками, виконавцями інноваційних та інвестиційних проектів. Причому такі наслідки є більш дієвими і реальнішими до втілення.
Абсолютно відповідає він і з юридичної точки зору, цей закон, і його прикінцеві положення. І, безумовно, реалізація цього закону приведе до нового рівня Україну.
Користуючись нагодою я хотів би вам сказати, що Україну знають не тільки по поганим наслідкам хазяйнування.
Я зараз трошки розстроєний тим рішенням, яке прийнято по заводу чистих металів, де потрібні зараз саме нові технології. Там політичні ігри почалися навколо директора заводу і в них втягнутий Фонд державного майна. Але, користуючись нагодою, я хочу сказати, що Україну ще знають по позитивним прикладам. І це якраз наша наука, і ті досягнення, які є сьогодні і в авіації.
І також Україну знають як країну, де хороші правники. Так, президентом Всесвітньої асоціації юристів із сорока країн світу був обраний Валерій Олександрович Євдокимов, штаб-квартира цієї організації знаходилась в Вашингтоні, тепер основний офіс буде знаходитись в Києві.
Я думаю, що нам, українцям, треба це вітати, пишатися цим, що у нас є і нормальні юристи, і нормальні вчені. А закон буде сприяти тому, щоб у нас вчені були ще краще. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, два за у нас виступили. Тепер два проти треба. Михайле Антоновичу, ви очевидно проти? Давайте економити час.
13:30:41
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Я повинен так виступати, що моє “проти” повинно перетворитись в “за”. Я проти того, що в цьому законопроекті немає статті, яка зобов'язувала б уряд розробити стратегію створення технопарків по основним науковомістким галузям. Я буквально вчора передав прямо в руки Прем'єр-міністру програму відродження електронної промисловості України. Ми виділили як пріоритет номер один, Ігоре Рафаїловичу, у відповідній програмі. Але до цього часу ми відчуваємо, як ми втрачаємо позиції. Немає відповідної концентрації зусиль.
І тому я хотів би, щоб ми доповнили відповідною статтею ці зміни для того, щоб Міністерство науки і освіти, це дуже вдале міністерство, могло об'єднати зусилля освітян і науки для того, щоб оці нові галузі відслідковувати. Причому іти шляхом не локальним, а навпаки концентрації інтелекту. З одного боку.
З іншого боку, я хотів би, щоб Міністерство науки і освіти підтримало вільне програмування, такий закон, я думаю, комітет підтримає. Щоб ми не попали в таку ніби пастку. Ми навчили, Україна навчила світ програмувати і навчила робити електронно-обчислювальні машини. Тому що перша електронно-обчислювальна машина була отут .......... в Києві. А тепер нас заставляють платити за те, що ми навчили, наш інтелект легко скуповується. Тому потрібно розробити механізм, щоб нам не диктували транснаціональні компанії, щоб ми їм не заважали жити.
Тому потрібно, щоб технопарки були шляхом до того, щоб інтелектуальний потенціал України був витребуваний. У нас сьогодні найбільша проблема, яка є в державі, це витребуваність кваліфікованої праці і інтелекту.
Тому технопарки - це крок до того, щоб цей інтелект концентрувався, був витребуваний. Але для цього потрібна державна стратегія. Просто так випадково це не буде. Тому треба об'єднати всі ці галузі. І єдине міністерство сьогодні, яке може піднятися над цим, для того, щоб розробити ................., Міністерство освіти і науки.
Тому я звертаюся до міністра особисто, Василя Григоровича Кременя, для того, що треба брати в руки ініціативу і не чекати, поки там хтось прийде і буде разом переконувати, що новий технопарк. Україна повинна мати на рівні для початку хоча б 50-60 технопарків по основним галузям, і будемо між собою зв'язані. І тоді ми дійсно можемо впевнено іти, вступати в Європейський Союз, куди завгодно. Тому що Європейський Союз - це конкуренція, це не платять вам за присутність там - там треба боротись за це місце. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, хто проти із тих, хто записався? Немає. Отже, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності щодо діяльності технопарків завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, яке щойно відбулося.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про інформаційні агентства, щодо заснування. Доповідач - тимчасово виконуючий обов'язки голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Мураховський Анатолій Леонідович.
Прошу, Анатолію Леонідовичу, дуже коротко.
МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.
Дякую, Володимире Михайловичу. Перший раз на парламентській трибуні, спробую за хвилину вкластися.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України про інформаційні агентства. Цей закон сьогодні є особливо актуальним, оскільки визначена стратегія України вступу у Світову організацію торгівлі. І головним завданням процесу вступу України до СОТ є гармонізація національного законодавства з нормами та вимогами угод СОТ і виконання обов'язків, узятих на себе українською стороною перед державами-членами робочої групи.
Саме з метою приведення актів законодавства у відповідність із нормами та вимогами угод з СОТ розроблено законопроект про внесення змін до Закону України про інформаційні агентства. Так, законопроект передбачає збільшення розміру частки іноземних інвестицій, що допускається у статутному фонді інформаційних агентств, із 30 до 35 відсотків. Прийняття та реалізація цього проекту створює сприятливі умови для інвестування в інформаційну сферу, позитивно, на наш погляд, вплине на формування ринку інформаційних послуг в Україні, забезпечить належні умови для побудови розвинутого суспільства як органічного сегмента інформаційного співтовариства і виконання обов'язків, узятих на себе українською стороною перед державами-членами робочої групи.
Проект схвалено урядом, Комітетом Верховної Ради України з питань свободи та інформації. 18 березня поточного року прийнято рішення запропонувати Верховній Раді ухвалити законопроект в першому читанні.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Пропоную схвалити проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інформаційні агентства" який без сумніву допоможе нашій державі зайняти гідне місце у міжнародній торговельній системі та в світовій економіці в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Сідайте , будь ласка.
Микола Володимирович Томенко, голова комітету.
Позиція комітету.
13:36:49
ТОМЕНКО М.В.
Микола Томенко.
Шановні колеги. Ідеться, власне, про достатньо дрібну річ. Але ця дрібна річ, як вважає комітет, робить невеликий, незначний крок, але крок який покращує ситуацію, зокрема, в діяльності інформаційних агентств.
Про що йдеться? На сьогоднішній день у нас є дві ключових проблеми в історії засновництвом. Перша проблема. Це абсолютна незрозумілість і закритість. Хто ж є реальним засновником засобів масової інформації?
А ви пам'ятаєте, що ми неодноразово і я зокрема, піднімали питання щоби привести у відповідність наші експертні оцінки, коли кажуть, що у нас дві сім'ї, три сім’ї там володіють цими засобами масової інформації.
Я отримав матеріали Антимонопольного комітету, як ви розумієте ті ж люди також мудрі, значить, і ніяких там прізвищ немає в масі своїй. Бо там ідеться про структури, які десь в десятому колінні причетні до цього всього.
Отже прозорість засновництва і конкуренція засновництва. На сьогоднішній день ми маємо приклади абсолютно цинічні, коли за допомогою інформаційних агентств запускалися брехливі речі, які ставилися на телебачення і ніхто не ніс відповідальності.
Була історія, як ви знаєте, зараз правда так дуже делікатно "1+1" вибачився перед двома народними депутатами Онопенком і Павловським, коли була з інформагенства занесена інформація, що там в Верховному суді за те, щоб голосували за Онопенка дають страшні взятки. Значить виявилося, що це брехня повна, але брехня, яка спрацювала в свій час.
Чи, скажімо, в Мукачеві була історія, коли в Першому національному теж інформагенства дали інформацію, що там скоро буде заміновано все місто і зірветься, тому вибори вирішили зупинити. Ця інформація повністю не відповідала дійсності, правда, ніхто її не спростував до сих пір, але в чому тут суть проблеми. Тому що виявляється, що на сьогоднішній день в інформагенство, наприклад, може передзвонити губернатор і написати, продиктувати. Чи з адміністрації Президента написати і продиктувати. Тому на нашу думку ця дрібна річ, яка стосується того, що з 30 до 35 відсотків іноземних інвестицій можуть бути засновниками, вона хоть трошки обновить і створить ситуацію коли, наприклад, український бізнесмен чи український власник інформаційного агентства матиме хоч частковий вплив конкурента іноземного інвестування, який буде говорити, що для того, щоб заробляти гроші, щоб купувати нашу інформацію ми повинні говорити адекватну інформацію, а не з того що нам подзвонять по телебаченню.
Ще раз кажу, що комітет вважає, що радикальне це не міняє ситуацію. Але враховуючи те, що є і відповідні вимоги при вступі в міжнародні організації, ми вважаємо, що ця норма не завадить і тому пропонуємо її підтримати.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Є потреба обговорювати нам це питання? (Ш у м у з а л і)
Ну давайте Кармазіна послухаємо і все тоді. (Ш у м у з а л і)
На табло, будь ласка, хто записався на виступ. Ну я ж нічого не можу зробити, шановні колеги. Да...
13:39:59
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Я дивуюся легковажності нашого підходу, легковажності підходу комітету, пане Томенко. Чому? Це сьогодні інформаційна безпека України. Наступ на інформаційну безпеку України давно ведеться. Давно ми її не забезпечуємо. Давно Служба безпеки України не забезпечує. Чому? Та тому що нам, депутатам України, видали книжку про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО 23 жовтня 2002 року. Це результати парламентських слухань. Київ, 2003 рік. Там відкриваємо, написано. Пункт 5. Проект закону України про внесення змін до закону України про інформаційні агентства стосовно зняття обмежень для іноземних фізичних, юридичних осіб щодо заснування інформаційних агентств. То чиї, запитується, до уряду, правда, порожнє місце зараз, але воно так є і по суті порожнє місце, чиї завдання виконуються? НАТО. Все! Хіба це не зрозуміло, що власники наших телеканалів, власники телеагенцій, чому тоді і журналісти зникають, є іноземці.
І ви сьогодні хочете наступати на права українських громадян?! Що ви вилучаєте, подивіться, з закону?!
В статті 10 закону про інформаційні агентства ви вилучаєте такі слова: "Відповідно до цього закону засновником є громадянин, або юридична особа України, якими засновано інформаційне агентство". Та що ж ми робимо?! Виключаємо.
Далі. Виключаємо в 12 статті: "Державна реєстрація інформаційних агентств в Україні, заснованих за участю громадян або юридичних осіб інших держав здійснюється відповідно до порядку, встановленому чинним законодавством для державної реєстрації спільних за участю іноземного капіталу підприємств". Ну, все нормально! Бере і це вилучаєте!
Шановні, я проти того, щоб ми віддавали свою інформаційну безпеку. Хто просто так віддає свій інформаційний простір?! Англійці підняли скандал, коли тільки це було. В Німеччині такого немає, в Америці такого немає! А вас заставляють і записали сюди. А ми тут, як маріонетки, маємо приймати! Хватить, маріонетки! Є вже Янукович, він підписав, вірніше, це підписав навіть Азаров замість Януковича, Азаров підписав, Перший віце-прем'єр-міністр!
Я вибачаюсь перед Януковичем, це Азаров підписав. Але це його Перший віце-прем'єр.
Тому, шановні народні депутати, неможна приймати того, що проти державної безпеки України направлено. Дякую вам за увагу і сподіваюсь на вашу мудрість. А народ України нехай знає, що за законопроекти нам просовуються! Тому я не брав би слово, але я вимушений брати, для того, щоб захистити цю державу! Дякую.
ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Один проти у нас є - Юрій Анатолійович Кармазін.
Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко, будь ласка, ваша позиція?
13:43:10
ШКІЛЬ А.В.
Я сподіваюся коротко, у короткій формі викласти. Звичайно, застереження, яке висловлене було моїм попередником, є актуальним. І неможна пропускати крізь нашу увагу такі важливі речі, як зміна просто можливостей надавати українському народу, українському суспільству інформаційної політики, тобто ми зараз пускаємо у свій простір цим законопроектом, а тут ми вже маємо вирішувати добре це чи погано, на свій інформаційний простір пускаємо іноземні інформаційні агенції, не наші, які можуть використовувати, не кореспондентів, а цілі агенції. Це дуже серйозний крок. І я не думаю, що можна так з закритими очима, закритими вухами натиснути кнопку, а потім або жалкувати, або радіти. Я хочу, щоб народні депутати були свідомими у своїх вчинках і розуміли, який законопроект приймають. Те, що це буде адаптуватися із європейським законодавством, ви розумієте, я б таким би оптимістом не був на місці представника уряду, що Україна крокує в Європу, вона, я вже казав, крокує в Азопу, і туди вона крокує швидше. Тобто все, що погано, ми приймаємо беззастережно з Європи, це набираємо і в Азію. Це нормальний такий от хід по-українському. А треба діяти по-розумному у даній ситуації.
Тому цей законопроект вартою глибшого вивчення, а не просто розгляду і прийняття. Я хотів, щоб ми всі зрозуміли, що відбувається. Дуже просто. Агентство "Рейтер", воно представлене в Україні кореспондентами. У даній ситуації агентство "Рейтер" буде діяти на території України як суб'єкт повний, а тут працюють журналісти.
І збільшення ставки. Хотіли ..............капітал там на 56, збільшили всього на 5 відсотків, 30 і 35. Маленький крок, але все одно. Хоча з іншого боку, тут є знов полярність. ми маємо проблеми з тим, що українські інформаційні агенції, на превеликий жаль, обслуговують одну людину. Ну, я думаю, що зарубіжні будуть обслуговувати ще якусь людину принаймні. І тут ми можемо отримати певний об'єктивізм. Тому я просто хотів, щоб рішення у кожного було свідоме, коли будемо голосувати за цей законопроект, а не сліпим, як це часто хочуть нам підсунути, швидко давати на гора законопроекти. Ми, з усією повагою до професії, ми не шахтарі, ми все-таки, ми маємо давати на гора не породу, а законопроект, тобто готову продукцію. Власне на цьому я хотів наголосити. Дякую.
ГОЛОВА. Так, ви проти? Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". У нас два "проти" уже є. Треба тепер два "за".
13:45:55
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, Володимир Яворівський, Жовква, Яворів, Львівщина, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна". Мене дуже схвилював виступ мого колеги Юрія Кармазіна. Але я переконаний, я не можу з ним солідаризуватися, він перебільшує якісь речі про те, що якщо раніше було 30 відсотків, а зараз 35, то це небезпека для України. Небезпека ця є реальна. І якби ми навіть виставляли зараз не 35, а 25 чи 15 і навіть 5, то ця загроза не зменшилася б.
Річ у тому, ми сьогодні, буквально є велика група депутатів, повернулися із засідання Кабінету Міністрів, де обговорювалося дуже болісне, дражливе питання підписання цієї угоди, чотирикутної, так би мовити, чотиридержавної угоди. І дуже добре, що все-таки вдалося, скажімо, зупинити той одобрямс, який йшов десь із Адміністрації Президента і від багатьох посадових осіб, і від Азарова, вдалося зупинити. Тобто ми сіли на якийсь реалістичний грунт.
Якщо говорити про інформаційний простір України сьогодні, то треба чесно сказати: його у нас практично немає. Причому драматизм ситуації ось у чому. Якби ми з вами зараз заборонили категорично, скажімо, участь іноземних інвесторів у заснуванні друкованих органів чи каналів. Якби заборонили навіть, пішли на таку, скажімо, варварський такий варіант, це все одно не рятувало, це б не зробило наш інформаційний простір, не зробило б його національним. Тому що, ми вже знаємо, Медведчук і Суркіс тримають практично майже всі газети, які сьогодні влаштовують просто полювання на опозицію. Уже про мене що вони вже там тільки не друкують і що тільки не пишуть там, то я вже не знаю де це вже, я і уваги на це не звертаю. І вдячний їм за те, що вони роблять це так сокирно і бездарно.
З іншого боку, якщо нам пустити, скажімо, розширити сегмент іноземного капіталу, ми ж прекрасно розуміємо, що сюди прийдуть не французи, прийдуть не німці, не італійці, не іспанці, не американці. Ми прекрасно розуміємо, що сюди прийде Росія із своїм абсолютно так. І ми сьогодні маємо в інформаційному просторі газету "Московский комсомолец" - колишня обласна газета "Комсомольська" Росії сьогодні є загальноукраїнською газетою. Яка держава могла б собі дозволити такі речі із російським капіталом?
Через те я ще раз кажу: пропонує уряд цю поправку, я ще раз хочу вам сказати, - вона не є шкідливою, вона є нормальною, за неї треба проголосувати. Але, шановні колеги, і я це кажу передовсім собі як голова підкомітету Комітету із свободи слова: нам потрібно думати і радикально міняти законодавство, хоча навряд чи щось від цього зміниться. Мені страшенно сподобалась недавно вичитана фраза Рейгана: "За аборти виступають ті, хто вже народився".
ГОЛОВА. Борис Беспалий, будь ласка.
13:49:01
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Борис Беспалий, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги, я пропоную глянути на цю проблему трошки з іншої точки зору, яка, на мій погляд, має бути принаймні для українського парламенту домінуючою. Це з точки зору українця, тобто з точки зору споживача інформації, з точки зору нашого населення.
Що передусім потребують громадяни України? Об'єктивної, всебічної і максимально повної інформації. Чи отримують вони таку інформацію в нашому президентстві кривих дзеркал? Я думаю, вони такої інформації не отримують. І це свідчить про те в тому числі, що, можливо, і законодавча база є недосконалою, хоча головна вина тут, звичайно, не в інформаційній базі, а в тих виконавцях, які її інтерпретують і, можливо, тих можновладцях, які розповсюджують тут і темники, ну, від слова "темрява", щоб тримати людей в темряві. І нам потрібно інформаційних агенцій, більше агенцій хороших і різних, це зрозуміло. І з цієї точки зору участь і залучення інвесторів в тому числі - це є позитивний крок.
Разом з тим, Україна як незалежна держава повинна контролювати повністю і виключно свій інформаційний простір. Інформаційна безпека держави - це є складова її загальної національної безпеки. І ми не можемо допустити перехід інформаційного простору України під контроль будь-якої іншої держави чи групи держав. Це також зрозуміло.
Тому це законодавство, воно повинно узгоджувати різні тенденції, різні інтереси, але як в інтересах національної безпеки України, так і передусім в інтересах українців.
Я думаю, тут є в цьому законі відповідно, він тому і суперечливій, що намагається узгодити суперечливі речі.
Те, що засновниками інформаційних агентств є тільки і виключно громадяни України - це нормально, так і має бути, і юридичні особи України, це нормально. Тут же і написано, що іноземці можуть бути тільки співзасновниками, тобто за участю тільки, значить, якщо засновано це українськими суб'єктами. Але ж ми знаємо, що засновник може мати тільки прізвище і ім'я, а весь капітал, і, відповідно, хто платить, той і замовляє музику, може бути іноземними.
Тому я дуже боюсь, що цей законопроект у нас може бути просто прийнятий, проштампований, як ми це, на жаль превеликий, робимо інколи механічно, повністю без всяких змін.
З іншого боку, я, даруйте, все ж таки боюсь, що знову буде відтворена та залізна завіса, як не давала жити нормально і розвиватися Україні. Тому я, думаю, що не буде великої трагедії, якщо ми цей законопроект візьмемо за основу, але, не дай Боже, якщо ми його одразу проголосуємо в цілому. Але будь-які крайнощі, на мій погляд, ту є небезпечними, тому що разом з брудною водою дезінформації ми можемо вихлюпнути і того інформаційного невеликого ще хлопчика, який в нас тільки народжується, тобто нашу кволу незалежну пресу. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено.
Рішення проекту Закону про внесення змін до Закону України про інформаційні агентства щодо заснування будемо приймати в день голосування.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (щодо виконавців військових оркестрів).
(Ш у м у з а л і)
А, вихованців? А в нас записано "виконавців".
Доповідач - заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України Шелест Євген Федорович. Будь ласка. Дуже коротко, прошу вас.
ШЕЛЕСТ Є.Ф.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Міністерством оборони України розроблено проект Закону України про внесення змін до Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу стосовно визначення статусу вихованців військових оркестрів.
Утримання виховання та навчання вихованців у військових оркестрах є військовою традицією. Виховання сиріт-підлітків у військових оркестрах має багатовікову історію. Як правило, більшість вихованців після досягнення призовного віку продовжують військову службу у військових оркестрах та вступають до військових навчальних закладів.
Прийняття цього законопроект дасть змогу поліпшити виховання, навчання, соціальний захист та матеріальне забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей з багатодітних сімей, тому що саме цій категорії дітей надається перевага під час прийняття у якості вихованців до військового оркестру.
На сьогодні питання утримання музичних вихованців військових оркестрів передбачено ще Наказом міністра оборони СРСР та директивою начальника Генерального штабу. У зв'язку з цим при відпрацюванні Міністерством оборони України нормативно-правових актів, які стосуються питань утримання та забезпечення музичних вихованців, виникають певні зауваження з боку центральних органів виконавчої влади щодо визначення їх правового статусу на законодавчому рівні.
Пропонується внести наступні зміни та доповнення до Закону України про загальний військовий обов'язок і військову службу. Доповнити розділ, який регламентує підготовку громадян до військової служби такою складовою, як підготовка громадян до військової служби у військових оркестрах. Передбачити можливість підготовки допризовників і призовників у військових оркестрах у порядку, визначеному Міністерством оборони України, а також проходження громадянами попередньої підготовки до вступу до вищих військових навчальних закладів у військових оркестрах.
Враховуючи те, що на сьогодні зазначена категорія громадян України фактично обліковується за військовими частинами, прийняття цього закону України не призведе до додаткових витрат з Державного бюджету України.
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Від комітету Анатолій Іванович Доманський, позиція комітету. (Сідайте, будь ласка).
13:55:46
ДОМАНСЬКИЙ А.І.
Одну хвилину. Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович! Я би не виходив на цю трибуну. Досвід моєї служби в Збройних Силах, дивізія, армія, фронт чи округ каже про те, или говорит о том, что встречаясь с этими мальчишками, которые воспитанники оркестров были, беспризорники, у которых светились глаза от гордости, что они носят военную форму, гордость, что это, может, будут наши выдающиеся певцы, может, композиторы.
И пускай этим законопроектом мы уменьшим на сотню, на тысячу беспризорников, будет их на улице меньше болтаться. Может среди них растет гордость украинского искусства?! Композитор или музыкант и так далее.
Я не буду ничего говорить. Я прошу вас. И думаю, что сегодня в этом зале и вообще ни в одной фракции не должно быть человека, который бы проголосовал против.
450 голосов должно быть за этот законопроект проголосовать!
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги, настільки переконливо, що, мабуть, нема потреби обговорювати.
Юрій Анатолійович, не будете заперечувати? З місця мікрофон Кармазіну, будь ласка, записаний, наполягає.
13:56:58
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, безумовно, після того, що сказав Доманський, є потреба і хочеться зразу надавити на кнопку. Тільки у нас голосування аж завтра. Але я хотів би звернути вашу увагу, звернути увагу міністерства оборони, що заради однієї строчки, заради півтора слова ми сьогодні присвячуємо це засідання.
В цьому законі, який прийнятий ще в 1992 році, повно неузгодженостей, який треба приймати. Хіба не соромно було військовим і віце-прем'єр-міністру Азарову виносити це питання окремим питанням сьогодні порядку денного? Хіба це було не соромно?! Це по-перше.
По-друге. Порядок організації проведення допризивної підготовки і підготовки призовників визначається положенням про призивну підготовку, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зараз пропонується міністерству оборони передати. Оскільки ми знаємо, що люди служать не тільки в міністерстві оборони.
Я вважаю, що тут для другого читання є над чим замислитися. Тому що положення те, яке зараз існує, поширює свою дію і регламентує порядок проходження всіма призовниками підготовки до військової служби. Виключення становлять тільки призовники з військово-технічних спеціальностей, які керуються ще положенням про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей.
Дякую. І я думаю, що з урахуванням цього можна приймати законопроект, але зробивши зауваження, щоб такі дрібні проекти на розгляд Верховної Ради не виносили. Законопроекти мають комплексно підготовлено бути.
ГОЛОВА. Крючков Георгій Корнійович.
Мікрофон будь ласка ввімкніть.
Я прошу вашого дозволу продовжити роботу.
13:58:53
КРЮЧКОВ Г.К.
Володимире Михайловичу.
Перше. Комітет звернув увагу і Міністерства оборони і під час зустрічі у Кабінеті Міністрів на неприпустиму практику, коли отакі дріб’язкові, пробачте на слові, за одне речення законопроекти вносяться на розгляд.
Домовилися, що цього більше не буде.
Друге. Закон розрахований на всі військові формування, які утворюються відповідно до законів України.
ГОЛОВА. Дякую за роз'яснення.
Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальновійськовий обов'язок і військову службу щодо виконавців військових оркестрів" завершено. Це документ під номером 3585. Рішення будемо приймати з урахуванням вашої одностайної підтримки.
Я прошу вас, давайте продовжимо дещо роботу на 15 хвилин, принаймні для того, щоб розглянути ще декілька законопроектів.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств щодо обліку балансової вартості енергогенеруючих підприємств...
Доповідач - народний депутат України Бронніков Володимир Костянтинович. будь ласка.
14:00:14
БРОННІКОВ В.К.
Бронников, 81 округ, Запорожчина, фракция "Регионы".
Электроэнергетика и работа энергосистем носит ярко выраженный сезонный характер. Зимой в начале года, зимой в конце года максимум нагрузки, максимум производства электроэнергии, максимум расхода энергоресурсов.
Летом, когда потребность в электроэнергии и естественно в энергоресурсах снижается, оборотные средства предприятий становятся меньше, но именно в этот период им нужно провести накопление угля на складах, в этот период нужно провести ремонтные работы, а налогообложение носит квартальный характер и при накоплении угля на складах, при накоплении запчастей возникает дополнительное налогообложение, которое, правда, нивелируется по итогам года, но традиционно и в предыдущем законе о налогообложении циклом налогообложения по этому пункту предприятия электроэнергетики была ......... Поэтому мы просим восстановить эту практику, дополнить пункт 5.9 так, чтобы электроэнергетики могли вести накопление энергоресурсов в течение года.
Вторая позиция. Энергоресурсы поступают самого разнообразного характера. То с одной шахты, то с другой шахты. Мазут то с одного завода, то с другого завода. Все это поступает на склад сыпучих и все перемешивается. И в этом плане мы считаем и просим, чтобы нам разрешили учитывать по средне взвешенной цене в бухгалтерском учете, в налоговом учете при представлении этих самых данных.
В законопроекте чрезвычайно нуждается наша энергетика, поскольку он сдерживает накопление и подготовки наших тепловых электростанций к зиме. В законопроекте нуждается нефтегазовая промышленность, которая .......сдерживает накопление газа в подземных сховыщах.
Есть абсолютно положительные заключения всех комитетов. Наш комитет проголосовал единогласно. Нас полностью поддерживает Минтопэнерго, с которым ....................в этот закон. Прошу поддержки. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, від комітету голова підкомітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутинник.
14:02:59
ХОМУТИННИК В.Ю.
Уважаемые коллеги, мы рассмотрели на заседании комитета данный законопроект. Основное, что вносится в законопроект, это изменения к Закону о прибыли предприятий нескольких пунктов. В частности речь идет о пункте 5.9 статьи 5 Закона Украины о налогообложении прибыли предприятий, которым мы с 1 января 2003 года включили, что отчетным налоговым периодом для учета прироста и убывания балансовой стоимости, для покупки материалов, сырья и остатков готовой продукции отчетным периодом является квартал, полугодие, 9 месяцев и год. Исключение сделано для сельскохозяйственных предприятий, так как есть своя специфика.
Поскольку потребление электроэнергии на протяжении года является неравномерным и возникает необходимость накапливать уголь, газ, мазут с целью потребления их в осенне-зимний период, то предлагается внести изменения к данному пункту 5.9, в частности определение прироста и убывания балансовой стоимости по итогам года так, как специфика работы предприятий ТЭКа она где-то сравнима и с сельскохозяйственными предприятиями. Поэтому в этой части комитет поддерживает.
Кроме того, учитывая технологию, хранение и использование запасов топливно-энергетических предприятий, а также значительный перечень таких запасов, необходимых для ведения хозяйственной деятельности, предлагается в случае убывания запасов оценку их стоимости осуществлять не только по установленным двум методам, а именно по методу стоимости первых, по времени поступлений или по методу стоимости соответствующей единицы товара, а и по методу средне взвешенной стоимости потому, как предыдущий выступающий, автор, сказал необходимость данного расчета. При этом следует иметь в виду, что пункт 5.9 закона предусматривает, что на примененные налогоплательщиками методы учета стоимости товаров войдут в силу как закон с момента принятия закона. Однако мы говорим о том, что налоговый период будет в течение года. Поэтому комитет принял решение принять в первом чтении и во втором чтении доработать моменты относительно введения данного закона. Или же вводить с четвертого квартала, и тут получается противоречие, или вводить с 1 января следующего года, что будет правильным.
Поэтому решение комитета проголосовать в первом чтении.
ГОЛОВА. Дякую. Хто наполягає на виступі з приводу цього законопроекту? Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.
14:05:58
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати! Мені хотілося б подякувати народного депутата Броннікова за підготовку цього законопроекту. Мені здається, що і всі працівники енергогенеруючих підприємств повинні дякувати за це, тому що існуюча система податкова направлена на фактично придушення підприємств. І наш борг перед всіма підприємствами України - це і те, що сьогодні є по податку на додану вартість. Шістдесят дві тисячі податкових інспекторів, які є в країні, це є непомірний тягар, який ми несемо. Ми напередодні прийняття бюджету. Нам потрібно замислитися, чи потрібна така кількість, коли ми будемо приймати бюджет.
Що стосується зауважень до цього проекту, а вони безперечно, я за прийняття у першому читанні. Але безумовно тут правий наш колега Хомутинник, який сказав, що цей закон потрібно приймати з 1 січня, він має вводитися, 2003 року. Через те, що будуть втрати до бюджету, про це говорить і Науково-експертне управління в своєму висновку, яке говорить просто, що будуть зменшення надходжень від податку на прибуток протягом цього року, того року, який буде прийнято, оскільки розрахунки вестимуться за наслідками звітного року. Відповідно у цей час ............. податок. Було б слушним у відповідності із статтею 27-го бюджетного кодексу, зазначає експертне управління, направити законопроект до Міністерства фінансів для експертного висновку щодо визначення вартісної величини на доходну чи видаткову частину бюджетів. Тому мені здається, що обчислити втрати бюджет можна лише приблизно. Разом з тим, можна прогнозувати і надходження прибутків, яке буде від покращання роботи енергогенеруючих підприємств. По моїм приблизним підрахункам це десь буде баланс. Розрахунків нам народний депутат Бронніков не представив з цього приводу, тому нам приходиться вірити на слово, але ж прийнявши цей закон з першого січня я думаю, що ми убезпечим себе від прийняття економічно не обгрунтованого рішення і разом з тим захистимо енергогенеруючі підприємства. Тобто у мене отаке от зауваження, що це треба ще прорахувати, щоб ми бачили, нічого не зробили зараз зайвого для держави. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо немає заперечень, будемо вважати, що проект закону про внесення доповнень до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо обліку балансу і вартості генеруючих підприємств) завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.
Я бачу руку вашу, Петро Степанович. але бачу, що стоїть Олег Зарубінський. Давайте таким чином: якщо немає заперечень, зараз ще розглянемо проект закону про внесення змін до Декрету Кабміну про державне мито, а потім от Петро Степанович просить розглянути проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту ветеранів війни і жертв нацистських переслідувань. Дуже коротко. Нема заперечень?
Тоді оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито щодо придбання вексельних бланків з урахуванням мита з реєстраційних документів. Доповідач - заступник голови Державної податкової адміністрації України Лєкарь Сергій Іванович. Сергій Іванович, дуже коротко прошу вас.
ЛЄКАРЬ С.І. Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Особливістю цього законопроекту є насамперед оптимізація діючого порядку справляння державного мита за придбання вексельних бланків. На сьогоднішній день необхідно відмітити в тому, що дане питання в зв'язку з врегулюванням закону регулюється указом Президента від 02.11.93 за номером 504/93 - про сплату державного мита за вексельні бланки.
Відповідно до Конституції, до статті номер 92 встановлення системи оподаткування податків і зборів має встановлюватися тільки законами. Ось насамперед передбачена основна причина внесення таких змін.
І законопроект передбачає внесення змін до статей 3 і 6 декрету............ запровадження сплати державного мита за вексельні бланки.
Законом врегульовані відносини про вексельний обіг, але є проблема за покупку вексельних бланків з фізичних осіб.
Тому пропонується врегулювати дане питання законом під час придбання вексельних банків, встановивши відповідно сплату державного мита 0,1 відсотки неоподаткованого мінімуму, тобто сума незначна і не впливає на фінансовий стан громадян, і насамперед необхідно відмітити в тому, що впровадження даного законопроекту не потребує додаткових витрат.
І під час придбання даних відповідних вексельних бланків, сплата державного мита упорядкує сам процес їхнього придбання і відповідного проходження даних вексельних бланків, які видані. Дякую вам.
ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.
Олег Зарубінський, народний депутат України.
Прошу підготуватися Василю Петровичу Цушко.
14:11:09
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Володимир Михайлович.
Буду абсолютно стислим. В мене теж внесення змін до декрету про Державне мито, але воно стосується іншої позиції. Передбачається законопроектом внести корективи в декрет Кабінету Міністрів України. Пропоновані зміни мають за мету до Державного бюджету відносити находження за вчинення дій з видачі перереєстрації та внесення будь-яких змін до виданих раніше документів. Сьогодні це йде в місцеві бюджету, але повністю цю роботу по видачі паспортів здійснюється з Державного бюджету.
І тому пропозиція відновити ту систему, яка була раніше, але це не просто якась абстрактна пропозиція. Справа в тому, що на сьогоднішній день є дуже серйозні проблеми з фінансуванням єдиної державної автоматизованої паспортної системи. Ми не всі знаємо, що ............. враховуємо такі моменти, що з 1 січня 2005 року у більшості громадян України, які будуть виїжджати за кордон, можуть виникнути дуже серйозні складнощі з приводу того, що їх просто не випустять країни Європейського союзу.
У 2001 році Варшавська конференція представників держав членів ЄЕС, а на 2005 рік це буде 25 країн, як відомо, прийняла резолюцію про необхідність дотримання визначених умов щодо безпеки паспортів та інших дорожніх документів.
Сьогодні наші паспорти не відповідають європейським нормам, які, я ще раз кажу, не будуть пропускати.
У мене є абсолютно позитивні висновки Міністерства фінансів України. В листі до мене держсекретар Ярошенко пише, що пропозиції щодо мобілізації додаткових надходжень до Державного бюджету коштів і справляння державного мита за оформлення закордонних паспортів підтримується Мінфіном і буде розглянуто при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік.
І у відповіді на запит одного із колег міністр внутрішніх справ України відповідає, що в цій ситуації заслуговує, я цитую, "на увагу законопроект народного депутата України Зарубінського "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України", зокрема, зважаючи, що виготовлення усіх видів бланків, паспортних документів та реалізація практичних заходів з впровадження єдиної державної автоматизованої паспортної системи здійснюється за рахунок Державного бюджету, запропоновано спрямувати до нього і надходження зі сплати державного мита за надання послуг паспортно-візового характеру.
Таким чином, я прошу підтримати мою пропозицію і зробити так, щоб ми могли отримувати сучасні європейські документи. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Василь Петрович Цушко, перший заступник голови Комітету з питань...
14:13:44
ЦУШКО В.П.
Уважаемые коллеги, по законопроекту, который вам докладывал господин Лекарь, наш комитет поддержал. Он технический, и фактически действующий указ 1993 года, президентский указ, мы приводит в соответствие с Конституцией и переносим это все в закон. Предложение комитета: принять его в первом и во втором чтении.
Законопроект, который предложил наш коллега Зарубинский, комитет поддержал. Единственное, что мы предлагаем, чтобы этот закон был введен в действие с 1 января 2004 года. И коллега Зарубинский согласился, потому что это бюджетный год, то есть учитываться будет в бюджете.
Поэтому оба законопроекта наш комитет поддержал, можно их принять и в первом, и во втором чтении. Спасибо. Доклад окончен.
ГОЛОВА. Дякую вам.
Шановні колеги, є потреба обговорювати? Юрій Анатолійович, можна завершувати? Ні.
Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна".
14:14:38
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую.
Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, вдумайтесь, в що ми вносимо, пропонуємо вносити зміни: до Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито. Декретів уже 10 років не видають, а ми ще вносимо зміни. Органу такого нема. Хлопці, любі друзі, хіба не можна вже було зробити новий закон і причесати це все? Хіба нам не соромно має бути, що ми ще вносимо зміни через десять років до цього законопроекту? Це перше зауваження.
Друге зауваження. На сьогоднішній день питання справляння плати за продаж бланків, це окремий податок, оскільки державне мито на території України сплачують фізичні і юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, які мають юридичне значення, уповноважене органами.
Виходячи із змісту зазначеного декрету Кабінету Міністрів державне мито сплачується за видачу документів саме уповноваженими державними органами і приватними нотаріусами. А ніяк не банківськими установами, які реалізують клієнтам бланки векселів.
Тому встановлення плати за продаж бланків векселів не відповідає статті 2 цього ж декрету, якою встановлено перелік об'єктів, з яких справляється державне мито.
Тому я вважаю, що зазначений законопроект не відповідає державній політиці, спрямованій на спрощення системи оподаткування і зменшення податкового навантаження на суб'єкти господарювання. Упаси, Боже, приймати його зразу в двох читаннях.
І, крім того, в 1993 році був указ Президента про слату державного мита за вексельні бланки. І цей указ також ще зараз діє. І, оскільки сам указ Президента може бути скасований лише Президентом, або визнаний неконституційним Конституційним Судом, то з метою усунення неоднозначності в законопроекті треба передбачити положення, які б пропонували Президенту у зв'язку з прийняттям цього законопроекту, якщо він буде прийнятий в першому читанні, скасувати указ про сплату державного мита за вексельні бланки від 21 січня 1993 року номер 7-93. Тим більше, що він порушує чинну Конституцію, яка сьогодні є.
Що стосується законопроекту 2479, який зараз доповідав народний депутат Зарубінський, то він заслуговує на повну підтримку, і його можна приймати і в першому, і в другому читанні. Тут Цушко правий.
Тому що тут фактично немає порушень ніяких прав громадян. І пропонується зараховувати до державного бюджету державне мито, що сплачується з отримання і перереєстрацію реєстраційних документів громадян України для виїзду за кордон.
Тому, коли ми спрощуємо ситуацію до мінімума, Володимире Михайловичу, і разом розглядаємо два законопроекти, треба відрізняти висновок по одному і висновок по-іншому. Перший законопроект не можна приймати зразу в двух читаннях, можна тільки першому і то з зауваженнями. А другий законопроект можна приймати і в першому, і в другому читанню.
Дякую. Я займав час ваш не для того, щоб просто зайняти час чи мені нічого робити. Я хотів просто тут... Цушко, бачите, погодився зі мною, що він і по першому, і по другому питанні погоджується зі мною.
Дякую. Я хотів саме наголосити на цьому.
ГОЛОВА. Дякую.
Андрій Шкіль, будь ласка.
Ну ще ж ми не закінчили цей. Дайте закінчимо.
14:18:09
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Я хотів би також наголосити на тому на чому закінчив попередній доповідач. Не можна змішувати ці два поняття, тому що у слухачів, особливо радіо, може скластись двояке розуміння ситуації. Виходить про те, що закон 2479 - це необхідний закон який вводить новий паспорт. В Україні який буде квотуватися в міжнародному, в обміні між державами...
Ми зараз опиняємося на узбіччі європейського процесу, то принаймні треба обов'язково ввести документ який дозволить нам туди проникати хоча б через жорсткі кордони.
Тому треба підтримати повністю однозначно і , дійсно, в першому, і в другому читанні наголосити, що цей законопроект він регламентує отримання документів для покидання території України, тобто, закордонних паспортів.
Нинішній оцей ось фоліант........ який ми возимо з собою, набиваємо печатки, люди кожних півроку їх міняють, дасть можливість отримати громадянину України сучасний пластиковий документ який можна буде використовувати для перетину державного кордону України.
І властиво цей законопроект я повністю підтримую і закликаю всіх народних депутатів підтримати його також. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до декрету Кабінету Міністрів України про державне мито щодо придбання вексельних бланків та зарахування мита з реєстраційних документів під номерами 3163, 2479 завершено.
Рішення будемо приймати за наслідками обговорення в день голосування.
Як ми домовлялися, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту ветеранів війни і жертв нацистських переслідувань.
Доповідач - Василь Надрага. будь ласка, Василь Іванович. Прошу дуже коротко.
14:20:01
НАДРАГА В.І.
Дякую. Общая тема. На сегодняшний момент данные законопроекты ни в коей мере не изменяют количество получений... получателей льгот, их социальные гарантии. Они касаются методологии формирования нашего законодательства.
К большому сожалению, при формировании законодательства по ветеранам войны, иным категориям была принята практика, которая привела к тому, что в законе о статусе ветеранов Великой Отечественной войны и гарантий их социальной защиты туда добавлено большое количество иных категорий, которые не являются непосредственными участниками войны и участниками боевых действий.
Даный законопроект предлагает вывести категорию "жертвы нацистских преследований", который имеют сомостоятельный закон, из этого закона и сделать полноценным закон о жертвах нацистских преследований, что позволит им легче работать в вопросах получения помощи от немецких и австрийских фондов, которые сегодня производят эти выплаты нашим гражданам, попавшим в годы Великой Отечественной войны в Германию на принудительную работу и в Австрию и соответственно это позволит сделать один закон более четко под ветеранов Великой Отечественной войны второй полноценный закон о жертвах нацистских преследований. Это даст возможность, еще раз подчеркиваю, людям, которые являются жертвами нацистских преследований, жить по отдельному закону, имея все те гарантии и ту социальную защиту, которую не имели на сегодня. Спасибо.
ГОЛОВА. Дякую вам, Василе Івановичу.
Петро Степанович, позиція комітету, будь ласка.
14:21:39
ЦИБЕНКО П.С.
Шановні колеги! Комітет уважно розглянув зазначений законопроект і підтримав його. Більше того, він отримав підтримку комітету з праці і соціальної політики. Мова йде про абсолютно технологічні речі, мова йде про те, що треба розмежувати категорії учасник війни і жертва нацистських переслідувань. Дійсно, тут ставиться все на свої на місця, оскільки Закон про статус ветеранів війни, гарантії і соціальний захист, який приймався одним з найперших серед цих законів, до нього відносили деякі категорії, які мають лише опосередковане відношення до Великої Вітчизняної війни, а безпосереднього не мають.
І тому я вважаю, що абсолютно важливий законопроект, який треба приймати. І при чому ми тільки розпочинаємо цей процес, зараз ми розводимо два закони, потім буде необхідність розвести ще два закони, але взагалі то це потрібна річ, і ми її маємо вирішувати. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Хто наполягає на виступі з цього приводу? Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.
14:22:49
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати я наполіг на виступу через те, що відповідно до статті 22-ї Конституції при внесені змін до чинних законів не повинно допускатися звуження змісту і обсягу вже існуючих прав і свобод. Таке порушення буде мати місце у статті 6 прим. проекту стосовно житлових прав жертв нацистських переслідувань, які прирівнюються до учасників бойових дій відповідно до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, зокрема це буде відбуватися у зв'язку із запропонованими змінами до Закону України про жертви нацистських переслідувань. Такі особи втрачають право на забезпечення жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Ми цього не маємо права робити.
Крім того, треба врахувати також і ті зауваження, які є до статті 6 зі значком 4 проекту, де передбачені пільги дружинам, чоловікам померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися в друге.
Тільки з врахуванням цих моментів цей закон можна буде приймати. Ми сьогодні не можемо зробити так, щоб жодна людина залишилась ображеною, тим більше не можемо піти на звуження існуючих прав і свобод, на порушення статті 22-ї Конституції України . Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Ніхто більше не наполягає, шановні колеги, на виступу? Отже, розгляд проекту. Будь ласка, Петро Степанович. Цибенко мікрофон.
14:24:35
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі. Юрій Анатолійович, дякую за вашу пропозицію, за вашу репліку. Ми уважно розглянемо обов'язково. Це вже буде матеріал і до другого читання. Але повірте, ідеологія закону така, що ми нікого нічого позбавляти не маємо ніякого наміру. Тому ми ще раз дуже уважно подивимося на ваші зауваження. Але ще раз підкреслюю, у більшій мірі звертаючись до громадян України.
Коли я говорю про те, що закон носить технологічний характер, то я хотів би підкреслити, що ми ні в кого нічого не забираємося. Ми відносимо кожну категорію, скажімо, громадян, які мають на пільги, до відповідного закону. Тільки і всього. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Петро Степанович. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту ветеранів війни і жертв нацистських переслідувань, завершено. Це документ під номером 3383. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.
Тут ще прозвучала пропозиція дуже коротко. Я пам'ятаю. Розглянути, якщо ви не заперечуєте, два таких документи. Перший це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підпорядкування державного департаменту пожежної безпеки. І проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави. Якраз тут наполягали. Немає заперечень? Дуже коротко давайте розглянемо.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підпорядкування Державного департаменту пожежної безпеки. Доповідач - міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Григорій Васильович Рева. Будь ласка
РЕВА Г.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проектом передбачено внесення змін до законів України про міліцію, про пожежну безпеки та про загальну структуру, чисельність Міністерства внутрішніх справ. Це технічне питання. У зв'язку з тим, що сьогодні виведене з підпорядкування Міністерство внутрішніх справ, Державний департамент пожежної безпеки і передано до Міністерства з надзвичайних ситуацій. Тому просив би підтримати. Юридичні всі процедури пройдені.
ГОЛОВА. Дякую. Олександр Маркович Бандурка, будь ласка, мікрофон. Позиція комітету. Чи ви будете з трибуни?
14:26:49
БАНДУРКА О.М.
Підтримуємо.
ГОЛОВА. Дякую. Хто має застереження з цього приводу? Немає. Будемо вважати, що розгляд проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо підпорядкування державного департаменту пожежної безпеки завершено. Це документ під номером 3516. Рішення будемо приймати завтра, тобто в четвер.
Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави. Доповідач - заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Кальніченко Юрій Вікторович. Будь ласка.
14:27:38
КАЛЬНІЧЕНКО І.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, я дуже коротко.
Закон, який розроблений депутатами - членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності направлений в основному і тільки на посилення механізмів гарантій фінансових інтересів держави. У зв'язку з цим ми пропонуємо встановити в Законі України "Про джерела фінансування органів державної влади" норму про обов'язкове дотримання розпорядниками бюджетних коштів в порядку здійснення видатків, установлених Бюджетним кодексом України та Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг". Жодної пропозиції щодо ослаблення впливу держави в цьому законопроекті нема. Тому ми просимо його підтримати і проголосувати у зв'язку з тим, що зміни, які вносяться абсолютно невеликі за обсягом, проголосувати його і в першому читанні, і в цілому як закон. Дякую.
ГОЛОВА. Так, я дякую.
Позиція уряду, будь ласка. Володимир Леонідович Першин - перший заступник міністра економіки та з питань євроінтеграції.
ПЕРШИН В.Л. Дякую.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Ігорю Вікторовичу! Кабінет Міністрів розглядав зазначений законопроект і листом за підписом першого віце-прем'єр-міністра Азарова Миколи Яновича подав пропозицію, що Кабінет Міністрів не підтримує цей законопроект з декількох обставин: ну перше, що зміни, які вносяться, по суті, не відповідають визначеній меті і фактично є дублюванням Бюджетного кодексу, і в статті два Закону України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг".
Крім того, законопроектом передбачається надання права від замовників-розпорядників бюджетних коштів давати консалтінговим фірмам виконувати їхні обов'язки. Це, по-перше, ускладнить і ніде не є таке в практиці в світі, немає.
Крім того, передбачається ще нотаріальне засвідчення договорів. Це на нашу думку з одного боку тільки збільшити термін, і також зарощує ці процедури.
З огляду на це, я сказав, що ........... не підтримується.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, Юрій Анатолійович, розсудіть нас. Кармазін, мікрофон, будь ласка.
14:29:40
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, хто є зараз в залі, члени уряду! Я не маю права розсуджувати, я скажу тільки свою точку зору. Я хочу сказати, що пропозиція про прийняття цього закону і в першому, і в другому читанні занадто смілива. Занадто смілива з огляду на те, що уряд має рацію, тому що автори проекту пропонують новою нормою закону зобов'язати оплачувати послуги з розробки тендерної документації безпосередньо юридичній або фізичній особі, які мають відповідний досвід по реєстрації інтелектуальної власності, що само вже по собі цікаво - інтелектуальна власність на тендерну документацію.
При цьому пропонується відхилити ті пропозиції учасників торгів у випадку неоплати тендерної документації. Тобто рахується, що при виконанні закупок за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг самим важливим є оплата тендерної документації певному юридичному або фізичній особі.
Тому задається питання: може, треба вказати в проекті прямо і прізвище, ім'я по-батькові, розрахунковий рахунок, нижню границю, верхню границю, скільки треба чого оплачувати?
Тому є великі зауваження до цього законопроекту, не зважаючи на те, що самі по собі ці пропозиції, вони заслуговують на увагу. Заслуговують на увагу хоча б з огляду на те, що досвід, який зараз є, в тому числі закупівлі за державні кошти, скажімо, в Міністерстві оборони, в інших установах бюджетних, показав, що іноді приймають участь ті компанії, які потім неможливо знайти. Це є приклади такі і по Міністерству оборони, це є приклади такі по МВС, є такі приклади по Міністерству охорони здоров'я.
Тому я вважаю, що закон можна прийняти в першому читанні, але з величезними-величезними доробками, якими треба зараз передбачити все те, щоб не було порушено, зокрема порушення маються на увазі при доповненні до частини другої статті 34-ї, яка викладається в новій редакції: "Договір про закупівлю укладається тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу". І тут вже, якщо сума договору перевищує 40 тисяч євро, обов'язково є нотаріальна форма договору.
Тут є також питання, як і питання щодо пропозицій: який не сплатив вартість тендерної документації, відхиляється учасників торгів. Тому я за те, щоб ми розсудливо відносились при прийнятті цього документу. Тільки можна в першому читанні врахувати всі зауваження уряду і оці мої побоювання, вибачайте, які потім обійдуться в мільйони коштів державі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави" завершено. Це документ під номером 3519. Рішення будемо приймати в четвер.
Таким чином, у нас є всі підстави для того, щоб ранкове засідання Верховної Ради України оголосити закритим.
З 16-ї години робота в комітетах і фракціях. Завтра день прийняття Верховною Радою рішень.
Дякую за участь в роботі, активну участь в роботі причому. До побачення.