ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 грудня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:04:45

Зареєструвалося -446

У залі зареєстровано 446 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Іоффе Юлія Яковича. Давайте привітаємо його, побажаємо здоров'я міцного і всіляких успіхів.

Шановні колеги, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Я прошу представників депутатських груп і фракцій подати заяви на виступ. А коли не буде заперечень, я міг би оголосити запити, що надійшли, з тим, щоб ми могли їх направити до відповідних органів влади.

Шановні колеги, сьогодні День прав людини. У зв'язку з цим я прошу вашої згоди, щоб виступив Геннадій Йосипович Удовенко, голова комітету, головного комітету з цього питання. А потім запити будемо розглядати.

10:05:59

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Сьогодні світова громадськість відзначає Міжнародний день захисту прав людини. Поздоровляю всіх вас з цим великим днем. Нині він співпадає з ювілейною датою 55-річчям прийняття Генеральною Асамблеєю ООН загальної декларації прав людини. Ідеологія і зміст цього, безперечно видатного міжнародно-правового документа, мали величезне значення для загального розвитку і розуміння концепції захисту прав людини у світовому масштабі. Україна на всіх рівнях може заявляти, що у її основний закон, Конституцію, закладено весь перелік прав і свобод, закріплених у декларації. Цьому повністю присвячений розділ другий Конституції України - права, свободи та обов'язки людини і громадянина, який містить майже третину усіх конституційних статей, що за оцінками експертів, фахівців міжнародного гатунку відповідають найвищим міжнародним стандартам. Зокрема у статтях три і двадцять один Конституції України закладено пріоритет прав і свобод людини. Вони проголошуються невідчужуваними і непорушними, а їх забезпечення визначається головним обов'язком держави.

Як голова профільного комітету Верховної Ради, можу відзначити, що за 12 років незалежності у нас створена законодавча база стосовно прав людини і громадянина, яка відповідає найвищим світовим стандартам. Але прикро констатувати, що Конституція і закони в цій сфері не виконуються. Викликає особливе занепокоєння те, що порушуються не лише соціальні та економічні права людини, це ще якось можна пояснити труднощами перехідного періоду, затяжною соціально-економічною кризою. А от що стосується основоположних громадянських та політичних прав, право на особисту свободу і недоторканість, право на свободу слова, думки і світогляду, виборче право, то змушений констатувати, що фактичний стан свідчить, по-перше, про нехтування цими правами з боку органів державної влади на всіх рівнях, а по-друге, про низький рівень правової свідомості багатьох громадян України. Ось, де нам доведеться докласти максимальних зусиль для подолання негативних явищ і тенденцій, виправлення ситуації докорінним чином на краще.

Хочу висловити надію, що врешті-решт нам вдасться це зробити спільними зусиллями і в недалекому майбутньому, тоді, коли усі якісно оновлені гілки державної влади в Україні об'єднаються спільним прагненням побудувати сучасну демократичну правову державу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, переходимо до виголошення запитів. Надійшли запити народних депутатів України: Олександра Гудими до Президента України стосовно причин звільнення з посади віце-прем'єр-міністра України Віталія Гайдука. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:09:36

За-159

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:10:01

За-189

Рішення не прийнято.

Групи народних депутатів - Савицький, Лапін, Макеєнко, всього 23 народних депутати - до Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Президента України стосовно недоцільності розформування 30-ї окремої танкової бригади, розташованої в місті Новоград-Волинському Житомирської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:10:39

За-171

Ставлю на голосування про направлення цього запиту Президенту України. Прошу голосувати.

10:11:01

За-227

Рішення прийнято.

Степана Хмари до Президента України щодо роз'яснення причин звільнення з посади віце-прем'єр-міністра України Віталія Гайдука. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:11:31

За-154

Рішення... Підтриманий запит. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:11:53

За-160

Рішення не прийнято.

Миколи Рудьковського до Прем'єр-міністра України стосовно порушення виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності права платників внесків на придбання новорічних подарунків для своїх працівників за рахунок внесків до фонду.

Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України з приводу надання неправдивої інформації щодо погашення заборгованості по заробітній платі гірникам шахти "Світанок" , "Жовтень-вугілля”, а також вирішення питання забезпечення побутовим вугіллям.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів до припинення порушень Кабінету Міністрів України конституційних прав громадян на пенсію, відповідно до чинного законодавства.

Григорія Бондаренка до Прем'єр-міністра України про зміну бюджетних показників на 2004 рік стосовно Київської області.

Групи народних депутатів: Богатирьова, Демінський та інші до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на розвиток та збереження історичної забудови центральної частини міста Львова.

Івана Томича до Прем'єр-міністра України з приводу дефіциту бюджетних коштів для оплати енергоносіїв в аграрних навчальних закладах.

Марії Маркуш до Прем'єр-міністра України, міністра економіки та з питань європейської інтеграції України, міністра охорони здоров'я України стосовно фінансування незавершеного будівництва дитячого спального корпусу Солотвинської алергологічної лікарні.

Івана Стойка до Прем'єр-міністра України з приводу відвертого глузування газетою "Донецький кряж плюс" Конституції України, розпалювання національної ворожнечі та провокування регіонального протистояння.

Юлії Тимошенко до Прем'єр-міністра України з приводу свавілля голови та заступників голови Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України стосовно необгрунтованого підвищення цін на вугілля в Херсонській та інших областях України.

Василя Гаврилюка до Прем'єр-міністра України з приводу спроб доведення до банкрутства відкритого акціонерного товариства "Кременчук-газ"неправомірними діями акціонерного товариства "Полтаваобленерго".

Михайла Мельничука до Прем'єр-міністра 3 щодо необхідності скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року "Про затвердження тарифів на роботи і послуги, що виконуються, надаються за плату установами та закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби".

Анатолія Наливайка до Прем'єр-міністра України щодо недопущення примусового виселення мешканців із гуртожитку номер 1 у місті Кіровському Донецької області.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України стосовно виділення коштів на відшкодування збитків сільськогосподарським товаровиробникам Херсонської області.

Леся Танюка до Прем'єр-міністра України щодо ситуації навколо кіностудії "Укранімафільм".

Ольги Гінзбург до Прем'єр-міністра України з приводу втручання адміністративних органів у роботу Шосткінського молочного комбінату Сумської області.

Анатолія Оржахівського до Прем'єр-міністра України стосовно проблем збереження природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Генерального прокурора України щодо перевірки фактів зловживання головою Білопільської районної державної адміністрації та головою Жовтневої селищної ради Сумської області своїм службовим становищем та вчинення дій, які призвели до фінансової неспроможності Віринського цукрового заводу із завданням матеріальної шкоди державі.

Михайла Родіонова до Прем'єр-міністра України, голови Національного олімпійського комітету України з приводу неправомірного використання олімпійської символіки підприємцями і засобами масової інформації.

Віктора Балоги та Івана Іванчо до Прем'єр-міністра України з приводу порушень Закон України "Про державну службу", допущених директором Закарпатського обласного центру зайнятості за сприяння керівництва обласної державної адміністрації та потурання Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України при призначенні директором Мукачівського міського центру зайнятості.

Степана Хмари до Прем'єр-міністра України щодо позиції уряду України стосовно спроб Єдиних енергетичних... енергосистем Росії захопити енергорозподільні компанії України.

Сергія Соболєва до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України у зв'язку з перерахуванням коштів на оформлення легкових автомобілів на рахунки недержавного підприємства "Автомоторесурси", а не до Державного бюджету.

Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України стосовно виділення земельної ділянки під забудову в передмісті Хмельницького багатодітної сім'ї із села Черепова Хмельницького району.

Михайла Родіонова до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування завершення будівництва консультативної поліклініки Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук України.

Сергія Ківалова та Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України щодо порушень в роботі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта Владислава Трощенка до Прем'єр-міністра України з приводу встановлення Кабінетом Міністрів України нових тарифів на послуги Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Сергія Осики до першого віце-прем'єр-міністра, міністра фінансів України щодо погашення заборгованості з виплати чорнобильських пільг.

Дмитра Рудьковського до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України стосовно позову Укрзалізниці з відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій населення.

Володимира Лещенка до першого віце-прем'єр-міністра, міністра фінансів України щодо сприяння окремих державних органів банкрутству відкритого акціонерного товариства "Срібнянський райагрохім" Чернігівської області.

Сергія Осики до першого віце-прем'єр-міністра , міністра фінансів України щодо додаткової дотації бюджету міста Славутич.

Романа Зварича до Генерального прокурора України з приводу звернення Богдана Кандюка про фальсифікацію його підпису та розгляду депутатських звернень з цього питання.

Володимира Єщенка до Генерального прокурора України щодо неправомірних дій керівників державної виконавчої служби Соснівського району міста Черкаси і правоохоронних органів Черкаської та Вінницької областей стосовно спільного українсько-французького ........

Ігоря Алексєєва до Генерального прокурора України стосовно порушень чинного законодавства України при виділенні громадянам земельних паїв Овідіопольському районі Одеської області.

Олександра Турчинова до Генерального прокурора України з приводу побиття неповнолітніх під час їх допитів працівниками міліції Деснянського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Павла Жебрівського та Володимира Фіалковського до Генерального прокурора України щодо неправомірного втручання податкових органів у роботу відкритого акціонерного товариства "ЛУАЗ".

Петра Цибенка до Генерального прокурора України щодо грубого порушення норм Закону України "Про статус народного депутата України".

Валерія Асадчева до Генерального прокурора України, Київського міського голови щодо захисту конституційних прав на життя, здоров'я і житло мешканців будинку номер 20-В по Проспекту Радянської України у місті Києві.

Левка Лук’яненка до Генерального прокурора України про інформування народних депутатів стосовно виконання генеральною прокуратурою рекомендацій викладених у постанові Верховної Ради України номер 140 від 12 вересня 2002 року.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України щодо ситуації, яка склалася у Маловиськівському районі Кіровоградської області внаслідок протиправних дій голови районної державної адміністрації.

Ігоря Алексєєва до Генерального прокурора України з приводу порушень чинного законодавства України стосовно мешканців села Нова Долина Овідіопольського району Одеської області.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України з приводу неправомірних дій деяких співробітників Зарічного районного відділу міліції та прокуратури міста Суми.

Михайла Павловського до Генерального прокурора України з приводу допущеної необ'єктивності при перевірці фактів викладених у запиті по скарзі працівників відкритого акціонерного товариства Хмельницький цукровий завод.

Сергія Соболєва до Генерального прокурора України стосовно розслідування по факту смерті голови Гордоцької районної організації партії "Реформи і порядок" Юрія Босаки.

Олександра Турчинова до Генерального прокурора України щодо незаконного затримання та притягнення до кримінальної відповідальності судді Калинінського районного суду міста Горлівка.

Юлії Тимошенко до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України стосовно порушень прав людини, що чиняться з боку правоохоронних органів до Новосільківського сільського голови Бузького району Львівської області.

Віктора Розвадовського до Міністра охорони здоров'я України щодо виділення коштів для придбання слухових апаратів інвалідів по слуху мешканців 69-го виборчого округу Житомирської області.

Анатолія Грязєва до Міністра охорони навколишнього природного середовища, Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо ситуації навколо пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення парку "Фороський" Автономної Республіки Крим.

Віктора Славути до Міністра охорони навколишнього природного середовища України стосовно укріплення берегової смуги Азовського моря на території Новоазовсього району Донецької області.

Дмитра Рудковьского до Міністра аграрної політики України щодо зловживання службовим становищем директором Білоцерківського дочірнього підприємства Київського обласного державного племпідприємства.

Миколи Катеринчука до Міністра транспорту України стосовно будівництва шестидесяти квартирного житлового будинку в місті Козятині.

Олександра Баранівського до Міністра оборони України щодо фактів корупції, хабарництва і зловживання службовим становищем у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки.

Михайла Мельничука до Міністра аграрної політики України стосовно невиплати доплат сільськогосподарським виробникам Новоселицького району Чернівецької області за проданий молодняк великої рогатої худоби.

Миколи Томенка до Міністра внутрішніх справ України щодо роз'яснення порядку та підстав для видачі спеціальних номерних знаків автотранспорту.

Валентина Савицького до Міністра оборони України щодо недоцільності розформування 30-ї окремої танкової бригади розташованої в місті Новоград-Волинському Житомирської області.

Віктора Розвадовського до Міністра охорони здоров'я України щодо забезпечення Романівської районної лікарні та Високопічської лікарської амбулаторії Житомирської області медичним обладнанням.

Олександра Устенка до міністра оборони України стосовно проблем розрахунку по всіх видах грошових виплат військовослужбовцям, звільненим у запас.

Володимира Лещенка до міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з приводу заборгованості з виплати компенсацій на продукти харчування ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС Срібнянського району Чернігівської області.

Володимира Пузакова до голови Верховного Суду України про порушення Ленінським районним судом міста Кіровограда при розгляді позову про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки.

Павла Мовчана до голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України, голови Національної телекомпанії України, голови Національного радіокомпанії України з приводу невиконання національною телекомпанією України та Національною радіокомпанією України постанови Верховної Ради України про проведення парламентських слухань на тему "Духовна криза суспільства і шляхи їх подолання".

Левка Лук'яненка до голови Фонду державного майна України про перевірку відповідності чинному законодавству України здійснення приватизації об'єктів державної власності, розташованих на території національного заповідника "Хортиця".

Валентини Семенюк до Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо призупинення приватизації проектних інститутів, "Кримкомунпроект" та "Кримпроектреконструкція", виключення їх з переліку об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації.

Миколи Чечеля до голови Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, голови Одеської обласної державної адміністрації щодо стану справ з дитячими будинками сімейного типу.

Івана Миговича до начальника Головного управління державної служби України про хибну практику роботи Закарпатської обласної державної адміністрації з керівними кадрами.

Володимира Яворівського до Президента Національної телекомпанії України з приводу систематичного порушення керівництвом Першого національного телеканалу законів України про інформацію, про телебачення і радіомовлення, про статус народного депутата України, що проявляється у постійній дезінформації щодо програм, намірів та дій парламентської опозиції у випусках новин, блокуванні доступу до телеефіру лідерам опозиції, чим порушуються конституційні права виборців на отримання достовірної інформації про діяльність обраних ними народних депутатів.

Павла Мовчана до київського міського голови з приводу невиконання рішення Верховної Ради України щодо відведення земельної ділянки для спорудження державного історико-меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій та насильницької депортації.

Валентини Семенюк до київського міського голови про невжиття заходів до припинення будівельних робіт, пов'язаних з надбудовою додаткових поверхів будинку по вулиці Круглоуніверситетській в місті Києві та відсутністю реагування на звернення спеціальної контрольної комісії.

Олександра Голуба до вінницького міського голови щодо порушення закону України про оренду землі.

Юрія Артеменка до прокурора Запорізької області щодо незаконного підвищення вартості проходження технічного огляду автомобілів в Запорізькій області.

Юлії Тимошенко до голови агентства з питань банкрутства з приводу неможливості виплати Голопристанською районною громадською організацією "Суспільна служба України" матеріальної допомоги з благодійною ціллю у зв'язку з процедурою ліквідації акціонерного комерційного банку "Україна".

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України про грубе порушення та зволікання ведення слідства щодо убивства лейтенанта СБУ Романенка Олександра Івановича 5 березня 2002 року в місті Кіровограді. Всі запити, що надійшли, виголошені. Переходимо до виступів уповноважених від...

Микола Кравченко з процедури, будь ласка.

10:27:16

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемые народные депутаты! Я просил бы минуточку внимания, я взял слово с процедуры по следующему моменту. В последнее время средства массовой информации нагнетают обстановку через Министерство внутренних справ. Издан незаконный приказ по изъятию прав у водителей. Сейчас раскручивается серьезнейшая операция, которая грозит серьезными поборами, так называемая операция "Ремень".

Вчера в средствах массовой информации по телевидению, вы знаете о том, что с экрана телевизора грозили о том, что мы и до Верховной Рады доберемся, и сегодня дана команда сержантскому составу останавливать все автомобили, которые имеют номера Верховной Рады. Мы не защищаем себя, но речь идет о том, что снизу до верху сегодня водительский состав, а их почти больше 10 миллионов, сегодня стонет от этого. Поэтому я вношу предложение по процедуре. Вношу предложение считать вот этот мой, как официальный депутатский запрос, министру внутренних дел, что это такое.

И второе. Пригласить его во вторник, в следующую пленарную неделю, пригласить с отчетом по этому вопросу. Спасибо, за внимание.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Переходимо виступів уповноважених від депутатських груп і фракцій з заявами, повідомленнями, інформаціями.

Слово має Віктор Пинзеник від фракції "Наша Україна", підготуватися Михайлу Мельничуку. Прошу, шановних колег, дотримуватися Регламенту.

10:29:03

ПИНЗЕНИК В.М.

Заява фракції "Наша Україна".

Прийнятий голосами парламентської більшості бюджет уряду на 2004 рік запам'ятається громадянам України не тільки зниженням мінімальної заробітної плати, з 237 до 205 гривень.

На фоні нечуваного подорожчання хліба та інших продуктів харчування такий новорічний подарунок співвітчизникам виявився не єдиним сюрпризом бюджету. Закон про бюджет 2004 року здійснює серйозну ревізію податкового законодавства в напрямі посилення удару по соціальних інтересах громадян.

З Нового року підлягають оподаткуванню: благодійна допомога, кошти, що направляються на охорону праці, утримання медичних установ та соціальної сфери підприємств, прибуток підприємств з громадських організацій інвалідів, вугілля, що видається сім'ям загиблих шахтарів.

Уряд та його більшість, очевидно, вирішили реалізувати принцип - медицина тільки для заможних. Чим інакше пояснити рішення по введенню ПДВ на ліки, медичні послуги, підвищення у 8 разів акцизи на спирт, що використовується для виробництва ліків. Такі рішення унеможливливлюють отримання медичної допомоги більшості громадян.

З нового року нашим співвітчизникам доведеться платити кумулятивний, тобто зростаючий податок на додану вартість на продаж квартир, що взагалі унеможливлює такий продаж. Цим же податком буде оподатковуватися продаж і доставка газет, продаж книг.

Не обділені додатковою увагою і українські селяни. В наслідок введення унікальних для світової практики норм щодо ПДВ на експорт аграрної продукції з села буде додатково викачано 2 мільярда гривень, на 20 відсотків збільшено вартість оплати селянами оформлення права власності на землю.

Фракція "Наша Україна" стверджує, що заяви уряду про зниження податкового тиску є порожньою декларацією. Відбулося не зниження, а істотне підвищення податків, що не тільки боляче вдарить по кишеням громадян, але і по українській економіці. На цьому фоні цинічними виглядають заяви про нестачу коштів для введення в дію мінімальної заробітної плати у 237 гривень.

Фракція "Наша Україна" наполягає на перегляді антисоціального бюджету 2004 року із скасуванням включених до нього податкових норм та введенням в дію мінімальної заробітної плати у розмірі 237 гривень з одночасним відновленням міжпосадових окладів в оплаті праці освітян, лікарів, науковців, працівників культури.

Голова фракції Віктор Ющенко.

ГОЛОВА. Від Соціалістичної партії України слово має Леонід Вернигора, підготуватися Анатолію Раханському.

10:32:08

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, соціалістична фракція України.

Злочинний режим видрав із голодних ротів шматок хліба. Заява фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді.

Українська влада в котре цинічно поглумилася над власним народом. Довгоочікуване підвищення заробітної плати, а від так і пенсій, закінчилося черговим потоптанням прав людини. Порушуючи 22-гу статтю Конституції України режим руками уряду та прикупленою, байдужою до долі народу парламентською більшістю 25 листопада цього року знизив законом встановлену мінімальну заробітну плату з 237 гривень до 205.

Розбещений безкарністю, кучмівський режим відібрав у зубожілих людей останню надію на можливість порятуватися бодай хлібом, який з вини тієї ж влада подорожчав у півтора і 2 рази. Таким подарунком режим привітав своїх громадян з наступаючим Новим роком, ощасливив свою паству перед Різдвом Христовим.

Рятуючись від праведного суду, прагнучи будь-що утриматися при владі, режим за рахунок і без того мізерних заробітної плати і пенсій приберіг для себе в бюджеті 2004 року 2 з половиною мільярди гривень, аби знову за рахунок громадян викупити на наступних виборах президентське крісло, щоб і далі глумитися над людьми.

Громадяни вже примирилися з тим, що їхня пенсія, заробітна плата не сягають і половини прожиткового мінімуму, що й така вона вчасно не виплачується, не те щоб підвищувалася. Діти йдуть голодними до школи, останні копійки батькам доводиться віддавати за навчання, комунальні послуги, квартплату і ліки.

Та щоб отак брутально і знахабніло відмовитися від зростання зарплати, видерти у бідного із рота останній шматок хліба, це сталося вперше навіть у антисоціальній політиці режиму. Це ті ж самі методи, якими колишній тоталітарний режим організував голодомор 1933-го. Відзначаючи 70-ті роковини голодомору, кучмівщина поклала початок голодомору 2004-го. Знову брехлива влада ошукала народ, ще на 1 рік відстрочила підвищення зарплати, а відтак - і пенсій.

Президентська більшість у парламенті не захотіла підтримати обгрунтовану соціальну цифру мінімальної зарплати в 305 гривень, отже, знову у школах, училищах, дитсадках, гуртожитках буде холод, і голодні вчителі прийдуть до голодних дітей, а лікарі до таких же хворих, у яких нічим заплатити за харчування і за ліки.

А гроші у держави є і на палац з химерами, і на санаторне лікування працівників Адміністрації Президента, на підвищення зарплати силовим структурам.

Соціалісти попереджають виборців сходу України про спроби влади підкупити шахтарів брехливим рядком у бюджеті про збільшення вдвічі асигнувань на вугільну галузь. Як і завжди, це закінчиться новими боргами, новими страйками, черговим збагаченням донецьких олігархів і збідненням справжніх шахтарів. Тільки злочинний режим може вдатися до вовчого закону "Сильніший відбирає у слабшого". Нехай всім зменшать зарплату аби злодіям збільшили доход, аби видерти із рота шматок хліба.

Соціалісти закликають громадян, не вірте тим, хто вам постійно бреше, обдурює. Будьте пильними! Разом до кращої долі! Ми переможемо". Олександр Мороз, керівник фракції.

ГОЛОВА. Дякую. Анатолій Раханський від депутатської фракції політичних партій промисловців і підприємців України та "Трудова Україна". Будь ласка...

10:35:57

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Анатолій Раханський, Євпаторійський виборчий округ, "Трудова Україна".

Заява депутатської фракції політичних партій промисловців і підприємців України та "Трудова Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Загальновідома істина "здоров'я населення залежить від якості питної води". На жаль, за останні роки вона різко погіршилася як в містах так і в селах. Але особливої гостроти набула ситуація із забезпеченням питною водою сільського населення. На сьогодні лише 4 із 16 мільйонів селян мають змогу користуватися послугами централізованих систем водопостачання. Решта бере воду з колодязів, пристосованих джерел. Більшість таких об'єктів не відповідає встановленим стандартам, оскільки вода у них, як правило, поверхнева. Паспортизація колодязів засвідчила, що забруднення води у них хімічними речовинами, радіонуклідами перебільшує санітарну норму у десятки, а то й у сотні разів. До того ж населення 1228 сіл і містечок змушені користуватися привізною водою. Через споживання забрудненої води кожного року в багатьох регіонах України мають місце епідемії, особливо небезпечних інфекційних захворювань, таких як гепатит, дизентерія і навіть холера.

Наша фракція неодноразово привертала увагу владних інститутів і громадськості до проблеми якості питної води. Будучи послідовними, ми й надалі наполягаємо на невідкладному вирішенні питання щодо забезпечення якісною питною водою населення України і ефективному використанню державних коштів асигнованих на водні програми.

Ще з 1999 року Верховна Рада передбачала у державному бюджеті України видатки на буріння артезіанських свердловин. Кошти на ці роботи виділялися окремим рядком. Їх обсяги складали 10-12 відсотків від загального фінансування розвитку мінерально-сировинної бази. Власне це і дозволило ввести в експлуатацію 700 артезіанських свердловин у сільській місцевості.

У прийнятому Законі "Про Державний бюджет України на 2004 рік" фінансування подальших робіт по бурінню артезіанських свердловин віднесені до видатків на розвиток мінерально-сировинної бази у загальній сумі 248 мільйонів 200 тисяч гривень. А яка частина цих грошей виділятиметься на буріння свердловин, невідомо.

Виходячи з вищесказаного, наша фракція вважає за необхідне звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією підготувати відповідне рішення щодо фінансування буріння артезіанських свердловин в межах видатків на розвиток мінерально-сировинної бази у суму, яка погоджувалася у першому читанні, тобто 35 мільйонів гривень. Цю заяву прошу вважати депутатським запитом до Кабінету Міністрів України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Народний депутат Сінченко від фракції Комуністичної партії України. Підготуватися Терену.

10:39:16

СІНЧЕНКО С.Г.

Уважаемые народные депутаты! Я на трибуне не потому, чтобы сказать, что у нас в Украине по инициативе коммунистов сегодня проводится акция протеста в связи с подорожанием цен на хлеб. Оно, это подорожание, происходит объективно, независимо от того заверил ли общественность коалиционный, но пока еще безответственный Кабмин , что хлеб дорожать не будет, или не заверил. И не потому, чтобы напомнить, как вчера искренне радовались многие, но правда не все из 234 проголосовавших, за унизительное для страны направление боевых вертолетов в мирных целях в государство, под чьим флагом мировой океан последние несколько десятков лет бороздят корабли пиратов и контрабандистов ХХ века.

Главное, вы выполнили свое предназначение и "урыли" таким образом оппозицию.

Поздравляю с успехом и некоторых пацефистов из большинства, которые после двух неудачных предыдущих попыток очень гордились собой и лично мне заявляли, что никогда не проголосовали бы "за".

У меня на округе маленькая в масштабах Украины и довольно типичная проблема. Частное предприятие ОАО "Лисичанская сода" единственный в стране производитель пищевой соды для особо продвинутых - бикарбонат натрия, остановлен 5 августа 2003 года по причине образования долгов не неспособности руководства вывести предприятие из кризиса.

Текущая заработная плата трехтысячному коллективу не выплачивается с апреля 2003 года. Строк задолженности ранее уволенных исчисляется годами. На заводе работают целые семьи, которые остались без средств к существованию благодаря правовому государству, благодаря конституционному праву на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом, благодаря прикормленным, прирученным, запуганным и немым профсоюзам и вопреки Уголовному кодексу где есть статья, что за неумышненную неуплату зарплаты работодателю полагается тюрьма.

В коллективных письмах рабочие обращаются к Президенту, к правительству, к депутатам с перечислением безобразий на заводе и криками о помощи.

Доведенные до отчаяния, сотни людей пикетируют местную прокуратуру, стремясь повернуть лицом правоохранителей и надзирателей за исполнением законов, в выполнении своих функциональных обязанностей.

Сегодня четвертый раз, дабы привлечь внимание властей всех уровней к проблеме в условиях крайней необходимости, коллектив завода проводит забастовку в течении восьми часов рядом с путями магистрального участка Донецкой железной дороги, движения поездов нет.

И в это время, когда продукция старого, но, в принципе, рентабельного предприятия ликвидна как на внутреннем рынке Украины, так за рубежом.

У меня вопрос: как и что будет докладывать Президенту о выполнении его поручения наше правительство и лично Премьер-министр Виктор Федорович Янукович, если Чубайс и подобные ему на довесок к Облэнерго завтра прихватит еще и завод, монополист по пищевой соде. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Терен від фракції блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Василю Надразі.

10:42:49

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні громадяни України! Кожного року ми чуємо радісні новини про зростання валового національного продукту. Оце ж нещодавно ще одна новина облетіла Україну і теж така радісна, бо ще далеко до Нового року, а вже прийнято новий бюджет. І здавалося б, що ці радощі мали б відбуватися на життєвому рівні. Але все відбувається і справді з точністю до навпаки. Тут уже говорили колеги, і мені доводиться ще раз про це сказати, наголосити на цьому, зросли ціни на хліб, у листопаді маємо рекордний рівень інфляції, а в результаті нового бюджету зростуть ціни на ліки. І через те, що вводиться ПДВ на друковану продукцію, цим самим буде знищено українське книгодрукування і опозиційну пресу. Населення залишиться голодне і безграмотне.

На повернення вкладів у бюджет знову закладено та ж сама цифра - 500 мільйонів гривень. І тепер детальніше про повернення заощаджень. Депутати блоку Юлії Тимошенко подали на розгляд парламенту законопроект, згідно якого на повернення заощаджень в бюджет має закладатися сума не менше одного процента суми валового національного продукту. І я маю надію, що з тими чи іншими поправками цей законопроект або інші подібні законопроекти, які вирішують проблему заощаджень, будуть депутатами прийняті. Але на жаль, я так само переконаний, що Президент таких законів не підпише. Адже впродовж трьох ............... Верховної Ради Кучма чотирнадцять раз, я хочу, щоб люди це слухали, чотирнадцять раз накладав вето на закони, які гарантують повернення людям їхніх вкладів.

Уряд говорить, що немає грошей. У нього немає грошей на українську книжку і ліки, на хліб і повернення заощаджень, але в бюджеті знову зросли мільйони витрат на Генеральну прокуратуру і Податкову інспекцію, на Державне управління справами при Президентові, ненаситну так звану тьотю ДУСю, як її охрестили в народі. Є гроші на військовий контингент в Іраці. На все є крім того, щоб повернути людям ці ж заощадження, і це тому, що маємо в Україні антиукраїнську владу, яка не захищає інтересів України. І хоч Кучма їздить у Москву частіше, аніж туди їздив Щербицький, він ніколи не порушить питання про повернення Україні тих 132 млрд. доларів, які були переведені в 91-му році в .... ощадбанк і тьим самим зникли в бездонних московських кишенях.

Українська влада не захищає життєвих інтересів ані кожного громадянина, ані держави в цілому. За підрахунками екс-міністра економіки Ланового Україна в результаті вступу до ЄЕП щороку втрачатиме від 10 до 15 млрд. гривень щорічно.

Закінчую. Сьогодні День прав людини, і кожен громадянин нашої держави мусить мати святе право на хліб насущний, хліб духовний, але в Україні кожен громадянин повинен мати також святе право на українську владу, врешті право на українського Президента, а не того, якому через Конституційний суд і конституційні махінації тепер мостять доріжку на третій термін, бо нормальне життя може гарантувати лише українська влада, а не нинішня влада кавальєрів, шевальє. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Василь Надрага від депутатської групи "Народний вибір" має слово для заяви. підготуватися Ігорю Шурмі.

10:46:18

НАДРАГА В.І.

Надрага Василий, Луганская область, "Народный выбор".

Уважаемые коллеги, я сегодня выступаю, иду к вам с предложением от имени депутатов "Народного выбора" на следующую тему. На территории Украины сегодня проживает больше 200 тыс. граждан, которые после Второй Мировой войны по заданию государства брали участие в тех или иных зарубежных войнах, воинских конфликтах, боевых действиях коалиций больше чем в 20 странах мира.

С учетом состава членов семей ветеранов зарубежных войн эта тематика касается больше миллиона наших соотечественников. Безусловно, что самым известным конфликтом на эту тему, где принимали участие наши люди, это была Афганская война 79-89 годов, самая большая и самая долгая война после Второй Мировой войны. С той войны так и не вернулись на родину 3360 воинов, из которых 3280 погибли, 80 из них пропали без вести или попали в плен. Сегодня в Украине проживает больше 150 тысяч участников боевых действий в Афганистане, из них раненых больше 8 тысяч, инвалидов - 3560 человек. Остались без поддержки своих сыновей 1982 отца и 2729 матерей, 505 вдов, 711 детей растут сиротами.

Я это рассказываю не для того, чтобы рассказать, как это сложно. Я обращаюсь к вам с поддержкой, потому что вы не хуже меня знаете, что уже стало традиционным отмечать годовщину вывода войск из Афганистана. Во всех областных центрах, в значительной части районных центров установлены памятники воинов, которые погибли в зарубежных войнах. В мемориальных мероприятиях, которые проводятся ежегодно 15 февраля берут участие и руководители государства, народные депутаты, представители местных властей, широкая общественность, ветераны Великой Отечественной войны и ветераны зарубежных войн. Большую роль и большое участие, за это спасибо, принимает в этих делах и церковь не зависимо от ее концессионных принадлежностей.

Я хочу обратиться к вам с просьбой поддержать нашу инициативу, которая касается поддержки предложений и достаточно многолетних предложений общественных организаций ветеранов зарубежных войн, участников боевых действий в других странах, когда они предлагали и обращались с предложениями об установлении на Украине Всеукраинского дня ветеранов зарубежных войн, и законодательно тем самым закрепить те традиции, которые сложились в нашем обществе. Безусловно, если мы это примем, то такой поступок поможет нам консолидировать общество и найдет соответствующую поддержку у сотен тысяч людей, которые не понаслышке знают, что такое война за рубежом.

Поэтому, сегодня я обращаюсь к вам уважаемые коллеги, я прошу вас поддержите, часть уже откликнулась на призыв поддержать предложения к Президенту Украины об установлении 15 февраля как государственного праздника Дня ветеранов зарубежных войн. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України. Будь ласка, підготуватися Василю Калінчуку.

10:50:10

ШУРМА І.М.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Депутатська фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) у Верховній Раді України сприймає розв'язання найбільш гострих соціальних проблем одним із найважливіших пріоритетів своєї діяльності.

Насамперед, нас турбують проблеми, пов'язані з життєдіяльністю співгромадян з відхиленням здоров'я. На глибоке переконання Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) близько 3 мільйонів інвалідів, що проживають в Україні, мають постійно відчувати увагу і турботу щодо себе не лише від влади, а й від громадських організацій. Це переконання наслідок нашої постійної кропіткої роботи, спрямованої на допомогу людям з обмеженими можливостями. Партія вітає проголошення нинішнього року роком людей з інвалідністю. Однак вважаємо, що громадські організації і політичні партії повинні перейматися потребами громадян з відхиленим здоров'ям не за гаслами і не за червоними днями, а щодня.

Сьогодні вже, очевидно, соціальні проблеми не можна вирішувати лише одним ухваленням законів, хоча й це дуже важлива складова допомога інвалідам. Мало дати людині механізм дії, необхідно також створити їй всі умови для самореалізації.

І саме тут існують практично необмежені можливості для громадських організацій, соціальна інтеграція людей з обмеженими можливостями і допомога в усвідомленні і реалізації ними свої невід'ємних людських прав -це сфера суспільної діяльності, яку громадські організації, і найперше, такі їх масові об'єднання як політичні організації, можуть і повинні здійснювати в повному обсязі. Арсенал дій партійних організацій в цьому напрямку різноманітний і багатоплановий. Благодійні акції, юридичні консультації, супровід справ по захисту прав інвалідів, роз'яснювальна робота в тому числі і через друковані партійні засоби масової інформації, залучення інвалідів до партійної роботи, регулярне проведення круглих столів і громадських акцій за участю інвалідів. Забезпечення інвалідів можливістю говорити про себе і боротися за себе ми вважаємо прямим обов'язком саме громадських організацій.

Враховуючи численність партій, зареєстрованих в Україні, та за умови їх реальної, а не декларативної зацікавленості становищем інвалідів, проголошена позиція здатна вирішувати таку надто значущу проблему людей з вадами здоров'я, як визнання їх рівноправними членами суспільства. Адже не секрет, що сьогодні у суспільстві домінує стереотип про інваліда, як про людину, яку слід лише жаліти.

Така позиція також дає можливість реально перевести інвалідів з принизливого стану прохачів у принципово нову якість - борців за свої права. Якщо буде існувати дієве лобі інвалідів, то від цього виграє все суспільство в цілому. Так, освіта, охорона здоров'я, працевлаштування, житло та соціальний захист інвалідів - це прямий обов'язок держави, а от їхнє рівноправне становище у суспільстві, на глибоке переконання партії, справа честі громадських організацій.

Соціал-демократична партія України об'єднана закликає всі політичні партії України безвідносно до їх представлення у парламенті сконцентрувати свою діяльність на забезпечення соціальної адаптації людей з вадами здоров'я, на підняття їх суспільного статусу. Кожен реальний крок будь-якої політичної сили у цьому напрямку стане гідним вчинком в рамках проголошеного року людей з інвалідністю, гідним людським вчинком.

Верховна Рада повинна показати приклад у цьому. І фракція закликає, аби кожен сесійний день розпочинався з розгляду законопроектів, які стосується неповноправних. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо ви пригадуєте, ми вчора прийняли біля 10 законопроектів, які мають до цього відношення.

Від Аграрної партії слово надається народному депутату Калінчуку. Від "Позафракційних" підготуватись Козаченку.

10:54:00

КАЛІНЧУК В.А.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги. В бюджеті, в Законі про Державний бюджет на 2003 рік передбачено за рахунок боргів перед Державним бюджетом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" направити 130 мільйонів гривень на будівництво газоводів-відводів до сільських населених пунктів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада номер 1826 передбачено вже будівництво об'єктів газифікації за рахунок цих коштів. І це можна тільки підтримувати. Але сьогодні вже 10 грудня. Механізму фінансування об'єктів будівництва газоводів-відводів до сільських населених пунктів коштів немає. Перш за все ніхто не знає про це на місцях. Таким чином, фактично будівництво газоводів-відводів на селі не фінансується. І може статися так, що ці кошти, які передбачені Законом про державний бюджет на цей рік і тією самою постановою Кабінету Міністрів України по газифікації сільських населених пунктів можуть бути не використані, газоводи-відводи не побудовані.

Фракція Аграрної партії України звертається до уряду прискорити цю роботу та проінформувати нас, що практично зроблено.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат України Козаченко Олексій Олексійович.

10:55:51

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я виступаю за доручення народних депутатів, які увійшли до міжфракційного депутатського об'єднання "Мажоритарник".

Заява. "Шановні колеги! Протягом останнього року певні політичні сили у Верховній Раді намагаються будь-якою ціною забезпечити прийняття Закону про вибори народних депутатів на пропорційній основі з закритими списками. Незважаючи на неодноразове відхилення відповідних законопроектів, це питання всупереч норм Регламенту в черговий раз виноситься до порядку денного сесії. Ми, депутати обрані в одномандатних виборчих округах висловлюємо свій протест з приводу таких дій окремих фракцій. Вони не мають нічого спільного з волевиявленням виборців, а методи, які використовуються для досягнення бажаного рішення, мають всі ознаки політичного шантажу.

Виборче законодавство стало предметом політичного торгу. Під загрозу поставлена робота Верховної Ради України, виконання нею своїх конституційних повноважень.

Несприйняття більшістю народних депутатів і широким загалом виборців суто пропорційної системи виборів викликано її недосконалістю.

Обмеженням визначених Конституцією України виборчих прав громадян.

Україна сьогодні об'єктивно не готова до пропорційної системи виборів із закритими списками. Політична неструктурованість суспільства, низький рівень довіри до партії, непрозорі підходи у формуванні партійних списків роблять її неприйнятною для країни. Наслідком застосування такої системи в існуючих умовах стане нехтування інтересами виборців, масова торгівля місцями в списках прохідних партій, зменшення представництва регіонів у вищому законодавчому органі, монополізація політичного життя країни.

Крім того, від жорстко пропорційної системи, яка нав'язується українському суспільству, вже відмовилась більшість країн Європи, де виборцям надається можливість голосувати не лише за партію, а й за конкретних особистостей. Наше переконання саме наближення до європейських стандартів, а не впровадження застарілих виборчих схем має стати основною метою змін виборчого законодавства України. Зважаючи на це, ми закликаємо припинити спекуляцію на темі виборчого законодавства, а в роботі нашого законодавчого органу держави неухильно дотримуватися норм Регламенту Верховної Ради України. Подальше нагнітання ситуації навколо цієї теми ми, депутати, обрані в одномандатних виборчих округах, будемо сприймати як наступ на конституційні права наших виборців і нас, їх представників. В разі внесення на розгляд сесії Верховної Ради України раніше відхилених законопроектів про вибори, ми залишаємо за собою право протидіяти цим намірам, незважаючи на те, від кого вони будуть виходити".

Всього 53 підписи народних депутатів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би лише сказати... Не шуміть, будь ласка. Я хотів би лише народному депутату Козаченку сказати, що Конституційний Суд - він і тільки він - має право давати висновок на предмет конституційності тих чи інших законів, дав відповідь про те, що це конституційно. Ви можете думати по-іншому.

Так, усі виступи закінчились, приступаємо до реалізації порядку денного.

Ви знаєте, шановні колеги, що ми з вами вчора прийняли зміни до Регламенту. Постанова ця набула чинності з моменту її прийняття, оскільки сьогодні середа, значить ми з вами маємо розглядати питання ратифікації і приймати по них відповідні рішення.

З процедури, будь ласка, Яворівський.

10:59:25

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський і Жовківський райони, Львівщина, "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу, там має бути мій лист і я хочу скористатися своїм депутатським правом, передбаченим статусом народного депутата. Я незадоволений відповіддю президента Національної телекомпанії і хотів би з цього приводу висловити свою думку і повторити цей запит. Я маю на це право, чи я його вже не маю?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на це право, але домовилися, поскільки сьогодні від фракцій, оскільки це був не від фракції, а ваш особистий, то в п'ятницю ви одержите таке право, бо тут іще інші народні депутати звернулися. Так що в п'ятницю ви його реалізуєте. Дякую.

З процедури чого? З питання, що буде розглядатися? Будь ласка, Шибко.

11:00:23

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України.

Адаме Івановичу, я вам пропоную зекономити час. Серед цих питань, які сьогодні виносяться на ратифікацію, є рамкові угоди. То чи можемо ми їх взагалі тут дискутувати і тому подібне. Ми їх все-рівно ратифікуємо.

Є деякі тут такі, що потребують, наприклад, обговорення. Такі, як археологічна спадщина, або ...(?) про співробітництво в галузі оборони, або про демаркацію державного кордону. То ці ми можемо дискутувати і обговорювати.

А інші всі питання рамкові. Ми просто за них давайте проголосуємо і зекономимо час. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію. Я, шановні колеги, розумію і ми саме таким чином будемо діяти: оголошується проект закону і ми будемо приймати рішення. Є необхідність обговорювати, заслуховувати, чи немає, і так далі. Тобто діятимемо так, як це передбачає Регламент.

Кармазін і переходимо до обговорення законопроектів.

11:01:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, партія Захисників Вітчизни, "Солідарність" блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, вчора під впливом декого, деяких сил, які не зрозуміли, за що голосують, проект 3736 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" не був проголосований. Я звертався до Голови Верховної Ради і до вас, Адаме Івановичу, обіцяли поставити, але потім забули. Я просив би все-таки повернутися до цього питання, тому що воно має загальнодержавну вагу, воно не потрібно Кармазіну, воно потрібно державі.

Крім того, Адаме Івановичу, я звертаюся до вас, як головуючого на сесії, з проханням щодо захисту проблем державного суверенітету України, який заключається в тому, що голова правління НАК "Нафтогаз України" Бойко два дні оббиває пороги в Москві в Кремлі з тим, щоб забезпечити тиск про призначення віце-прем'єр-міністром України. І він є першим заступником міністра палива і енергетики. І це є національна безпека України. Я прошу зажадати зараз від уряду відповідних роз'яснень. Хто його відправляв, коли немає такого відрядження міністерства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Шановні колеги, це справа уряду, куди, для чого, на скільки і як відправляти того чи іншого службовця Кабінету Міністрів. Ми з вами до цього не маємо абсолютно ніякого відношення. Ми ж їм кажемо, робимо зауваження, якщо вони втручаються в нашу роботу. А чому ви хочете втручатися у їхню роботу? Це поділ гілок влади, Юрію Анатолійовичу, давайте, ви ж найбільше завжди стоїте на букві закону, не дозволяйте собі його переступати.

У відношенні вашої першої пропозиції 3736, Юрію Анатолійовичу, чи 3536? 3736. Шановні колеги, я звертаюся за підтримкою. Є пропозиція, і ми вчора дійсно голосували цей законопроект, він не набрав необхідної кількості голосів. Якщо не буде вашого заперечення, я ставлю на голосування пропозицію про те, аби ми з вами направили на повторне перше читання законопроект 3736. Про що там? Це те, що стосується встановлення мінімальної...

Асадчев, будь ласка.

11:04:10

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Адаме Івановичу, я скажімо підтримав, щоб його направити на повторне перше читання чи якесь. Ну, вже давайте не будемо зухвала все порушувати. Завтра буде голосування цілий день. То завтра проголосуем. Ну що воно один день, але ж не будемо хоча б порушувати вже, і так все порушуєм. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, справа в тому, що я не порушую, бо я перш ніж поставити на голосування, я поставив би на голосування, чи ви підтримуєте таку думку? Давайте підтримаємо колегу Асадчева про те, що дійсно... Юрій Анатолійович, завтра четвер, завтра ми це питання врегулюємо спокійно і не будемо збуджувати зал. Добре, дякую.

Слухається проект закону про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Куба, реєстраційний номер 0103. Чи є необхідність доповідати з цього законопроекту? Немає запитань? Тоді я пропоную підтримати закон про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Куба. Голосуємо.

11:05:26

За-208

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу запросити народних депутатів до сесійної зали. Мобілізуйтесь, будь ласка. Ми ж домовлялись, що ратифікацію ми будемо голосувати, як підказує мені мій колега, ратифікація угод - це святе. Я ставлю на голосування про прийняття проекту закону про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Куба. Прошу голосувати. Як закон на голосування ставиться. Прошу голосувати.

11:06:17

За-265

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Куба про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах. Є застереження щодо цього документу? Немає. Ставлю на голосування про схвалення Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Куба про правові відносини та правову допомогу в цивільних та кримінальних справах".

Прошу голосувати, шановні колеги.

11:07:01

За-276

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини. Є застереження? У кого застереження є?

Ставлю на голосування, шановні колеги: про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої). Прошу голосувати.

11:07:42

За-333

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про денонсацію Договору між Україною та Республікою Узбекистан про запобігання виникнення випадків подвійного громадянства.

Будь ласка, Геннадій Йосипович. Мікрофон.

11:08:05

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, Шановні народні депутати. На ваш розгляд вносяться 2 законопроекти: законопроект про денонсацію Договору з Узбекистаном і законопроект про денонсацію Договору з Грузією.

Зазначені документи були розглянуті в комітеті. І ми рекомендували Верховній Раді денонсувати ці договори. Але в силу відомих подій в Грузії ми пропонуємо зараз розгляд цього питання перенести для того, щоб провести необхідні консультації з новим керівництвом Грузії. Але підкреслюю, що ця пропозиція вноситься не з юридичних міркувань, а чисто з етичних міркувань: нове керівництво прийшло - і з ними треба погодити.

Я просив би погодитись з цією пропозицією комітету. Тобто ратифікувати денонсацію Договору з Узбекистаном і відкласти з Грузією.

ГОЛОВА. Шановні колеги, коли немає застережень, я ставлю на голосування проект Закону про схвалення проекту Закону про денонсацію Договору між Україною та Республікою Узбекистан про запобігання виникненню випадків подвійного громадянства. Реєстраційний номер 0154. Прошу голосувати.

11:09:44

За-335

Рішення прийнято.

Що стосується проекту Закону про денонсацію Договору між Україною та Грузією про запобігання виникненню випадків подвійного громадянства та усунення, вже існують .... подвійного громадянства. Позиція комітету до вас доведена. Будь ласка, Гмиря, фракція комуністів.

11:10:12

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Владимир Михайлович, я думаю только, что по поводу этих решений о денонсации, нужно сказать в эфир, что это никак не связано с ухудшением отношений между государствами. Само слово "денонсация" - разрываются договоры, что это вызывается объективными причинами.

Хотя бы два слова, чтобы народ знал, о чем идет речь.

ГОЛОВА. Будь ласка, Геннадій Йосипович, потім від Міністерства закордонних справ. Будь ласка, Геннадій Йосипович.

11:10:38

УДОВЕНКО Г.Й.

Про що мова йде? Верховна Рада прийняла Закон "Про громадянство України", який більш ліберальний у наданні права на одержання громадянства України вихідцям з України, родичам і таке інше, ніж договір між Україною і Узбекистаном.

Тобто, якщо до нас звертається громадянин Узбекистану і заявляє про те, що він виходить з громадянства Узбекистану, для нас цього досить, тому що йому звертатися до урядових структур Узбекистану треба платити дуже великі гроші, щоб йому дали цей документ. А наші люди живуть у злиднях 2/3 народу нашого. В цьому і полягає сутність денонсації. Ми проводили переговори, ну, не ми, а Міністерство закордонних справ проводило переговори з Узбекистаном, з Грузією. І люди чекають, багато людей, не вирішено питання з громадянством.

В зв'язку з ось такою, з існуванням цього договору. І я думаю, що українська громадськість схвально зустріне таке наше з вами рішення. Дякую.

ГОЛОВА. Перший заступник міністра - Володимир Єльченко, будь ласка.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Геннадій Йосипович Удовенко абсолютно правильно все сказав, таку позицію підтримує Міністерство закордонних справ, в даному випадку йде про позитивну денонсацію, а не про негативну. Тобто це просто покращить становище тих людей, які бажають набути громадянства України.

Що стосується Грузії, я також абсолютно згодний, ті документи подавалися на ваш розгляд ще давно, до подій в Грузії. На сьогодні, дійсно, ситуація така, що краще це питання відкласти і дати нашому міністерству можливість ще раз провести консультації, принаймні, поінформувати грузинську сторону про те, що ми робимо. Дякую.

ГОЛОВА. Немає заперечень, шановні колеги?

Оголошується до розгляду проект закону про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Монголії про співробітництво в галузі оборони. Андрій Шкіль, будь ласка.

11:13:05

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Ви знаєте, треба послухати представника військових сил українських, тому що я хочу знати, в чому буде полягати співробітництво між потужнішою армією України і ще більш потужнішою армією Монголії? Як буде відображатися, я думаю ми розуміємо, що може ми отримаємо декілька бойових верблюдів або ще щось. Просто хотілося б знати, в чому буде полягати подібна співпраця?

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка.

11:13:40

ГІРНИК Є.О.

Володимире Михайловичу! Ми перейшли до розгляду питання Монголії, але я так зрозумів, за денонсацію договору з Узбекистаном не проголосували, тобто ми не виконали того, що просив Геннадій Йосипович і Міністерство закордонних справ. Тому прошу повернутися до питання, проголосувати по Узбекистану, відкласти Грузії, тоді розглядати Монголію.

ГОЛОВА. Дякую. Ми про Узбекистан проголосували і прийняли рішення позитивне. Ми відклали тільки по Грузії на пропозицію голови комітету Геннадія Йосиповича Удовенка і Міністерства закордонних справ. Ми проголосували це питання.

Будь ласка, Олександр Іванович Затинайко. З місця доповідайте, будь ласка.

ЗАТИНАЙКО О.І.

Ми пропонуємо ратифікувати цю Угоду, тому що широке коло питань, яке буде вирішуватися державними підприємствами у складі Міністерства оборони. Це модернізація та ремонт авіаційної техніки, літаків МІГ-21, вертольоти всіх типів типу МІ, бронетанкової техніки БТР-60,70, засоби протиповітряної оборони і зв'язку, які знаходяться на озброєнні Збройних Сил України, але вони зрештою-решт знімаються з озброєння, так як ми переходимо на більш перспективні цифрові засоби зв'язку. На сьогоднішній день уже підписано 14 угод держави з Монголією і тому це одна з угод, яка піде єдиним блоком для військово-технічного співробітництва з Монголією.

Крім того, ті зразки техніки, озброєння, які застарілі і знімаються з озброєння, які підлягають утилізації, відповідно вони будуть запропоновані монгольській стороні для реалізації техніки і озброєння.

МИ думаємо, що монгольський ринок має значні перспективи для вітчизняних виробників продукції оборонного призначення і співробітництва в рамках цієї угоди.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, йдеться про те, що ми будемо надавати допомогу, тобто будемо розвивати по суті справи військово-технічне співробітництво. Нема застережень проти того, щоб ми ратифікували такий документ?

Я ставлю... Комітет підтримує. Тим більше от говорить перший заступник голови комітету. Я ставлю на голосування про схвалення проекту закону про ратифікацію між Кабінетом Міністрів України та Урядом Монголії про співробітництво в галузі оборони. Реєстраційний номер 0146. Прошу голосувати.

11:16:30

За-322

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова. Олександр Федорович Моцик, будь ласка, мікрофон. Заступник Міністра закордонних справ України.

МОЦИК О.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова було підписано в січні цього року у Молдові.

Відповідно до пункту два статті 7 Закону України "Про міжнародні договори України" вищезгадане положення підлягає ратифікації Верховною Радою України.

Проект нормативного акту був розроблений Міністерством закордонних справ і погоджений з адміністрацією державної прикордонної служби і Міністерством юстиції.

З огляду на те, що молдовська сторона виконала необхідні внутрішньодержавні процедури, надання Верховною Радою згоди на обов'язковість для України положення створить необхідні передумови для набуття цим положенням чинності. Набуття положенням чинності та його практична реалізація дозволять:

Перше. Реалізувати положення Договору між Україною та Республікою Молдова “Про державний кордон" в частині, що стосується демаркації спільного кордону.

Друге. Створити правові засада та забезпечити системний підхід до нормативно-правового регулювання порядку проведення демаркації українсько-молдовського державного кордону.

Третє. Встановити дієвий механізм функціонування спільної українсько-молдовської демаркаційної комісії та провести належним чином демаркацію спільного державного кордону.

З огляду на вищезазначене, просимо схвалити вищезгаданий проект закону. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ідеться про положення, про методологію проведення роботи по демаркації. Так я зрозумів? А не власне про демаркацію.

Будь ласка, Юрій Кармазін, потім Яворівський, потім Шкіль, потім Юрій Соломатін.

11:18:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія "Захисники Вітчизни", "Солідарність" блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович.

Я з величезною повагою відношуся до Олександра Федоровича Моцика. Правда, я не знаю, чи є сьогодні у нього повноваження у силу Указу Президента, який передає фактично функцію МЗС пану Орлу і пану Медведчуку контролювати. І, мабуть, і їх треба думку, треба нам зараз чути або щось робити з тим указом треба.

Я хотів би запитати у них, і у тих, і у інших. Стаття 5-та визначає угоди про те, що прикордонні стовпи встановлюються кожною стороною на території своєї держави. І цю угоду підписав уряд 29 січня 2003 року. Після цього прикордонні стовпи були зариті на території українського об'єкта, Дністровської ГЕС, яка має дуже серйозні економічні важелі для того всього регіону. І є зазіхання на нашу територію. І зіпсувала українсько-молдовські відносини. Наша доблесна армія навіть не рухнулася, МЗС теж нічого не зробив.

Я хотів би, щоб нам пояснили, що зараз робиться і чому порушено саме цю статтю 5-ту, вже порушено щодо того, що встановити не на своїй території прикордонні...

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Яворівський. Знято питання, воно аналогічне. Андрій Шкіль, потім Юрій Соломатін. І тоді в кінці я попрошу пояснення. Роман Зварич.

11:20:14

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів би ще раз привернути вашу увагу, що ми не маємо права тут зараз розглядати питання про... закону про навіть ратифікацію. Ми мусимо денонсувати делімітацію кордону між Україною і Молдовою, тому що він був проведений: а) незаконно, б) ніхто з державних вищих чиновників навіть не звернув увагу, що в Україні відчикрижили суверенну територію, 17 гектарів суверенної української території разом з гідровузлом Дністровської ГАЕС. Я просто дивуюся, чому молдовани не забрали цілий Київ, я думаю, разом з Банковою вулицею. Тому що таким самим чином можна було провести і цю делімітацію. Вона була незаконна, антидержавна. І рано чи пізно всі ті, хто проводив делімітацію, брав у ній участь, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності за зраду держави і державних інтересів.

Тому зараз кожен, хто буде тиснути кнопку за цей законопроект, буде тиснути кнопку проти України, проти її незалежності, проти її територіальної цілісності. І не треба нам тут пояснень про те, що молдовани поставили стовп на своїй території. Цю територію віддали українські чиновники їй, і тільки після того вона була встановлена, цей грибок. Тому я наполягаю не просто на...

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін, потім Роман Зварич.

11:21:33

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, Комітет у справах екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У нашого комітету було виїзне засідання саме на ті терени, навколо котрих зараз національна патріотична опозиція ламає списи. Дійсно, там є проблеми. Але ті проблеми толерантно, в дусі взаємної поваги нашим Міністерством у закордонних справах вирішуються. І я хотів би, щоб вони нарешті з братньою для України Молдовою ці питання нормально, так само толерантно вирішили і запропонували на затвердження Верховною Радою України.

І друге. Разом з тим в цьому міністерстві є певні проблеми. І проблеми ці пов'язуються не з тим, що його повноваження передаються Адміністрацією Президента України, а тим, що право націоналістичної сили в цьому міністерстві штовхають його не в той бік. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Роман Зварич, мікрофон, будь ласка, увімкніть.

11:22:47

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, я просто хотів вам нагадати, що ми домовилися про те, що у випадках, коли внесені законопроекти суб'єктами законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України або Президентом України, що ви будете оголошувати, хто призначений цими інституціями представляти відповідні законопроекти. І у випадку, якщо є розбіжності між визначеними представником даних суб'єктів законодавчої ініціативи, що їм не буде надаватися слово. Я з повною повагою ставлюся до Олександра Федоровича Моцика, але я би все ж таки просив, щоб ми цієї конституційної процедури дотримувалися.

ГОЛОВА. Шановні колеги, на щастя, у нас тут збіглися позиції. Оскільки Прем'єр-міністр України уповноважив представляти проект закону, який ми розглядаємо, заступника Державного секретаря, а зараз уже заступника міністра Моцика Олександра Федоровича. Просто посада вже змінилася. Ну я перепрошую, я буду це робити. Геннадій Йосипович, будь ласка.

11:24:02

УДОВЕНКО Г.Й. Я репліку хотів би виголосити. Я вважаю, що я належу до національно-демократичних, патріотичних сил. Разів п'ять я звертався до Міністерства закордонних справ з кадровими пропозиціями. Жодна моя пропозиція не була врахована Міністерством закордонних справ. То я хотів би сказати, що там працюють патріоти України незалежно від їхніх ідеологічних поглядів, є там і ліві, до речі, є у нас і за пропозицією, я ще був міністром, за пропозицією комуністів призначили одного посла, є там і центристи. Ну а національно-патріотичних нікого не призначили. Так що я хотів би захистити добре ім'я Міністерства закордонних справ. На них і так зараз багато накатів іде, кожний тепер хоче керувати цим важливим міністерством. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Ми обмінялися тут думками, тепер зараз позиція міністерства і будем голосувати. Там і питання звучали, які ставив Юрій Анатолійович Кармазін, Володимир Яворівський і акцентував на цьому увагу Андрій Шкіль. Будь ласка, дуже коротко.

МОЦИК О.Ф. Спасибі, Володимире Михайловичу.

Значить, це положення справді стосується лише методології, тобто питання технічного проведення роботи, як ці стовпи ставити, де їх ставити, як цю полосу прикордонну робити і так далі, а не визначає саму суть демаркації. Питання є звичайно стосовно тієї ділянки, де знаходиться Дністровська ГАЕС. Ми ведемо переговори з молдовською стороною з цього питання. Є усна домовленість така, що прикордонний пост буде знято. На жаль, до сьогоднішнього дня його не знято.

Зараз хотів би сказати, що в Молдові знаходиться делегація України по демаркації. І одним з головних питань цієї делегації є врегулювати питання стосовно зняття прикордонного посту із Дніпровської ГЕС.

Що стосується делімітації, то вона проводилася на основі принципів і норм міжнародного права. І що стосується кордону в районі річки Дністер, то було визначено, що цей кордон буде проходити по фарватеру. В той же час, в описі проходження кордону ми зазначили, що кордон буде проходити на місцевості, залишаючи ГЕС на українській стороні. Тому це питання переговорного процесу, який ми ведемо.

Я для того, щоб ми швидше проводили демаркацію, я проси би все-таки Верховну Раду підтримати цей законопроект і дати нам можливість, по-перше, здійснювати саму демаркацію, яка є важливою для нашої країни, і, по-друге, вирішити питання по суті. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми отримали роз'яснення. Давайте тепер будемо голосувати. Мова йде про методологію, а не власне про демаркацію, - я хотів би нагадати нам всім, шановні колеги.

Я ставлю на голосування: про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова. Прошу голосувати.

11:28:03

За-248

Рішення прийнято. Я вам дякую.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання.

Будь ласка, Хара.

11:28:21

ХАРА В.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. законопроект 1038-2 непонятным образом появился в повестке дня. 8-го числа зарегистрирован, только сегодня роздан народным депутатам и поступил в комитет. Нет выводов Научно-экспертного управления Верховной Рады. Комитет, понятным образом, не рассматривал и нет решений поэтому поводу, а поэтому я прошу его снять с рассмотрения, не допускать грубейшего нарушения Регламента и не унижать ни народных депутатов, ни комитет.

ГОЛОВА. Олександр Стоян, будь ласка.

11:28:57

СТОЯН О.М.

Голова Федерації профспілок України. Я підтримую пропозицію Хари Василя Григоровича. Володимир Михайлович, це дуже важливий закон, це, якщо хочете мала Конституція для людини праці. І просто подавати більше 100 сторінок вчора ввечері, одним із депутатів, без розгляду неможливо.

Я вважаю, що треба розглядати два проекти Коновалюка і узгоджений проект від соціальних партнерів, який буде доповідати Папієв, а проект Губського треба зняти, обговорити його, отримати висновки, і потім можна розглядати. Прошу зняти цей проект з розгляду. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте порадимося, справа в тому, що в понеділок на Погоджувальній раді це питання було порушене. І для того, щоб нам не відкладати нам розгляд законопроектів в зв'язку з тим, що була законодавча ініціатива народного депутата, в даному випадку Богдана Губського, погодилися, що ми обговорюємо і цей проект, щоб потім знову не повертатися до цієї проблеми, до цього питання. Або ми тоді відкладемо на тривалий час, знову таки, обговорення цього вкрай необхідного законопроекту. А тоді вже коли будемо ставити на голосування за результатами обговорення, тоді, очевидно, Верховна Рада має визначитися. Бо тоді, коли ми розглянемо два законопроекти, нам треба буде, потрібно чекати поки ми розглянемо, Богдана Губського, і тоді голосувати по трьох відразу. Розумієте? Інакше ми розірвемо розгляд питання. От чому погодилися про те, щоб розглядати ці законопроекти.

Я просив би підтримати цю позицію, що нам потрібно розглянути ці питання. Добре? Тоді оголошується до розгляду проект Трудового кодексу України доповідачі: Валерій Коновалюк, Михайло Папієв, Богдан Губський; і співдоповідачі Василь Хара і Юрій Іванович Єхануров.

Нам потрібно визначитися із регламентом розгляду цього питання. Давайте таким чином підемо, шановні колеги. Для доповідачів: 5 хвилин на доповіді, 5 - на відповіді на запитання. Для співдоповідачів очевидно також по 5 хвилин, а потім решту часу відвести для обговорення. Немає заперечень? Дякую.

Валерій Ілліч Коновалюк, будь ласка. Як автор законопроекту за номером 1038.

11:31:22

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Безумовно, що день 10 грудня ввійде в історію нашої держави як видатний, тому що це не випадковий збіг обставин, але воно однозначно знаково. Саме сьогодні відзначається Всесвітній день прав людини. Основне головне призначення Трудового кодексу, що сьогодні ми розглядаємо це регламентація і захист прав громадян у сфері праці. Що наштовхнуло на розробку Трудового кодексу? Я хочу нагадати народним депутатам, що цей проект закону був внесений в Верховну Раду ще в минулому скликанні в 2000 році. Він неодноразово доопрацьовувався, ми брали все, що можна взяти в ті переваги, які були на той час і в світовому досвіді, і відповідали Конвенції Міжнародної організації праці і Європейській хартії прав людини. Ну саме на початку 90-х років пік кількості порушень в сфері праці він був обумовлений зміною соціально-економічної інформації. Майже на всіх підприємствах застосовувались протизаконні відпустки без збереження заробітної плати. У більшості випадків вона не піддавалась індексації, вивільнення працівників у зв'язку з скороченням штату або об'єму робіт здійснювався з порушенням діючого законодавства. Заробітна плата виплачувалась з затримкою майже 2-3 місяці. На виробництві не дотримувались правил безпеки та умов праці, став зростати травматизм. За обанкрутілими підприємствами залишались значні заборгованості по заробітній платі, а норми права, згідно з якою визначається порядок повернення заробітної плати працівникам не було, тощо.

Профспілки в процесі страйкового руху на початку 90-х років виявились слабкими і неспроможними реально захищати працівників, тому ми мали свідчення, що деяких підприємствах у нас створювалися 3-5 профспілок. Особливо це торкнулося вугільних підприємств. На знову створюваних підприємствах, як правило, ми не враховували можливості захисту прав працюючих. Тобто практично була зруйнована вся система, що надійно працювала довгі роки у трудовій сфері. Нова не була створена. Законодавча база, що було до того часу розроблена, не мала системи, мала певні протиріччя, працівники залишалися наодинці зі своїми проблемами.

Я хочу вам, шановні колеги, привести окремі цифри, щоб ми свідчили у якому стані ми отримали ці проблеми, і як це впливало на розвиток нашого суспільства. У країні рівень життя один із самих низьких у Європі. Біля третини наших співвітчизників живуть за межею бідності. А 60 відсотків, які працюють на підприємствах різних форм власності отримують заробітну плату нижче прожиткового мінімуму. Сучасний рівень погодинної заробітної плати, якщо можна зараз порівнювати, в України становить близько 65 центів, тоді як у країнах ЄС він складає 20-22 євро.

Хочу також нагадати, що за цей період частка заробітної плати у структурі ВВП скоротилася з 53 відсотків до 43, а у собівартості продукції вона становила якісь 9-10 відсотків, що означає надексплуатацію робочої сили.

За результатами минулого року сімей, у яких середньодушні сукупні витрати нижчі від прожиткового мінімуму було приблизно в Україні 84 відсотка. Вилка грошових витрат між 10 відсотками найбільш та найменш забезпеченими українських громадян становила 23 рази. Середня тривалість пошуку роботи складала 10 місяців.

За даними Мінпраці 12 мільйонів осіб працюють у тіні, тобто не мають від держави ніяких соціальних гарантій. За оцінками фахівців в Україні 3 мільйони наших співвітчизників неофіційно працюють на рубежем, четверта частина з яких залишається там назавжди. Ми маємо тільки в Італії майже мільйон наших громадян, із яких 400 тисяч - це жінки, молоді жінки, шановні колеги. Переважна чисельність працюючих - це мешканці західних областей України. От так ми з вами живемо.

Основна група трудових мігрантів - молодь, 17-27 років, половина з вищою освітою. За даними міжнародної організації міграції 46 відсотків українських трудових мігрантів працюють по 12 годин на добу, кожен четвертий - 13 і більше. 60 процентів не мають постійних вихідних.

Хочу ще нагадати, що в 1991 році українська економіка за структурою зайнятості була близька до розвинених індустріальних країн. Однією з провідних галузей в системі права є трудове право, яке зараз потребує в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин. І це зрозуміло, оскільки в самій сфері застосування праці, де створюються матеріальні і духовні блага, переплітаються життєво важливі інтереси різних соціальних груп.

На жаль, дуже обмежений Регламентом час, а хочеться ще замітити, що в цьому документі мається три розділи, тридцять сім глав і чотириста дев'яносто дві статті. Загальна частина, Особливий розділ та Спеціальний розділ.

Ми врахували всі зауваження, які були висловлені, як профспілками, так і нашими роботодавцями. Ми рухалися в напрямку того, щоб дійсно врахувати в Трудовому кодексі весь той досвід, який зараз має світ.

Норми, які зараз застосовуються, вони чітко виписані. Якщо порівнювати з тим проектом, який зараз буде доповідатися, він більш спадкоємний до діючої законодавчої бази. Цей кодекс за суттю більш соціальний, його понятійна форма більш досконала, терміни, що застосовуються в проведенні до єдиної системи і ...., логіка і тематика відповідають один одному, соціальні гарантії з боку держави мають вищий рівень, ніж запропонований Кабміном.

.....розкриття норми щодо нормування праці. Ми залишаємо норми застосування трудової книжки і трудового договору. У нас інше бачення, щодо застосування контракту і так далі.

Я вважаю, що для нас дуже важливим є те, що вже почали це питання розглядати. Я хочу звернутися до народних депутатів, щоб це питання, яке буде запропоновано зараз, воно мало б продовження протягом тих процедур, які дадуть можливість нам все ж прийняти новий Трудовий кодекс і вирішити цілу кипу сучасних проблем, які турбують наших громадян. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання є до доповідача? Прошу записатися. Запишіться, будь ласка, п'ять хвилин. На табло висвітіть прізвища народних депутатів.

Володимир Демьохін, депутатська група "Народовладдя".

11:37:54

ДЕМЬОХІН В.А.

Скажите, пожалуйста, сегодня мы рассматриваем не один законопроект посвященный Трудовому кодексу. Считаете ли вы, что возможно их объединение, чтобы мы имели один законопроект? Спасибо.

КОНОВАЛЮК В.І. Спасибо. Я думаю, что, действительно, актуальность этой проблемы она требует того, чтобы мы сегодня встали над личными амбициями, над желаниями и возможностью все-таки видеть реальное решение этих вопросов.

Поэтому я уверен, что если Верховна Рада підтримає пропозиції уряду в этом плане, урядовый проект, мы зможемо об'єднати зусилля, допрацювати до другого читання і внести ті, дійсно, переваги, які зараз є у проекті Трудового кодексу, який я зараз представляю, до спільного проекту. І в цьому ми, дійсно, отримаємо найкращий результат. Тому я вважаю, що ми, дійсно, повинні доопрацювати, щоб парламент це вирішить завтра при голосуванні. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістинчої партії України.

11:38:58

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Валерій Ілліч, скажіть, будь ласка, чи захищатиме ваш законопроект, а будемо говорити так, Трудовий кодекс тих громадян, яких сьогодні примушують працювати по 12, 14, 16 годин нові українці так звані? І чи передбачає ваш законопроект восьмигодинний робочий день, як у всіх цивілізованих державах?

Інше скажіть, будь ласка, ще одне. Чи захищає ваш законопроект тих людей, яких сьогодні нові українці, так би сказать, нові керівники підприємств, лише людина одне слово може сказати всупереч чомусь, як вона тут же звільнена з роботи. Дякую.

КОНОВАЛЮК В.І. Спасибо за вопрос. Я думаю, что актуальность этих проблем, она, действительно, продиктована тем, что за счет ситуации, которая сложилась в сфере труда, в трудовом законодательстве, сегодня, под час рассмотрения даже судебных исков, с которыми обращаются граждане, не всегда возможно защитить права наших людей. Поэтому, я уверен, что мы вводим новые новации, которые четко определяют и почасовую рабочую оплату труда, и восьмичасовой рабочий день, и приблизительно это, в текущей неделе это приблизительно 40-42 часа. Мы предлагаем больше механизмов, которые, действительно, будут защищать и обеспечивать их, действительно, права в широком спектре.

Поэтому, нам очевидно, что без этих изменений, а мы с вами свидительствуем, что за эти годы мы из 276 действующего кодекса мы внесли изменения в двести, мы другими законодательными актами изменили систему, скажем, в сфере труда настолько, что она стала противоречивой, она не обеспечивала полных, защиту полных прав наших граждан. Поэтому это предусмотрено, и это действительно, скажем, тот краеугольный камень, который выписан с точки зрения интересов работников.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів.

11:41:09

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов. Шановный доповидач, и ваш закон, и тот, который считается альтернативным вашему закону, имеет столько позиций, которые ухудшают нынешнее положение, я здесь, которые просто не поддаются учету. Я хочу ..................., если удастся. У меня такой вопрос. Как вы думаете выйти из этого положения, что она даже противоречит ныне действующей Конституции, которая гласит, статья 22, все новые законы должны не ухудшать, а улучшать?

КОНОВАЛЮК В.І. Спасибо за ваш вопрос. Вы знаете, мы в работе над Трудовым кодексом еще в 2000 году именно отталкивались от тех норм, которые требуют все-таки и Конституция, и с точки зрения того, чтобы этот документ он был более социальным. Поэтому неслучайно мы взяли все найлучшее, которое было в трудовом законодательстве еще во времена Советского Союза, и смогли действительно сместить акценты с точки зрения все-таки защиты прав работников, с точки зрения их возможностей сегодня в этих условиях обеспечивать, скажем так, отстаивание своих интересов.

Мы наоборот сегодня укрепляем и повышаем роль профсоюзов. И говорим, что сегодня невозможно на этом этапе, переходном этапе сегодня ограничиться только взаимоотношениями работника и работодателя.

Поэтому, на мой взгляд, если вы просто внимательно ознакомились с положениями Трудового кодекса, вы это увидите в первую очередь, и это было, скажем так, приоритетом в целом в разработке этого документа.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".

11:42:57

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, Запорожье, 84 избирательный округ. Валерий Ильич, скажите, как сделать, чтобы ваш закон, а я считаю, что это наш закон, нашей фракции, который действительно должен улучшить ситуацию, как сделать так, чтобы не пускать наших избирателей по судебному кругу? Вот конкретный пример по Пологовскому району. Было предприятие, бывший абразивный комбинат. Это предприятие через пень колода платило зарплату людям, забирало с этих людей, с моих избирателей в Пенсионный фонд, но не перечисляло три года, три года. Там была налоговая, три года. Там был Пенсионный фонд, никто этого не выявил. Теперь у моих избирателей выброшено из пенсионного стажа три года. Разве они не виноваты, разве государство не должно отвечать?

КОНОВАЛЮК В.І. Вы знаете, я думаю, что основная часть обращение граждан и в адрес Верховной Рады, и в судебные инстанции они как раз касаются нарушения прав и условий трудовых договоров. Поэтому в Трудовом кодексе трудовой договор, он выписан настолько, что он просто, скажем, нивелирует возможности работодателей сегодня пренебрегать условиями трудового договора и по сути дела проводить нарушение.

Я уверен, что в этой связи для нас очень актуальна проблема, которая касается сегодня реорганизации производств, реорганизации предприятии, поскольку есть очень много обанкротившихся предприятий, которые сегодня идут по определенной процедуре. И, как правило, эта процедура не предполагает сегодня защиту прав трудящихся, где задолженности по заработной плате составляют шесть и более месяцев.

Я думаю, что именно трудовой договор, который станет основной формой взаимоотношений работодателей и работников, он будет безупречен и с точки зрения юридической ответственности будет четко соблюдаться и со стороны государства.

ГОЛОВА. Валерій Ілліч, дякую, сідайте, будь ласка. Час вичерпаний. Михайло Папієв - міністр соціальної політики та праці, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! Я хотів би, враховуючи обмаль часу, наголосити на основних принципових питаннях в розгляді цього законопроекту. Перше що? Світова практика і в усіх країнах світу трудові кодекси напрацьовуються на тристоронній основі. Тобто на тристоронній основі до групи якої входять на паритетних засадах представники профспілок, представники роботодавців і представники уряду. Аналогічним чином була створена спільна робоча група, до якої ввійшли в рівній мірі представники профспілок, роботодавців, уряду та науковці. І саме цей проект Трудового кодексу, який вніс уряд - це не є урядовий законопроект в цьому є і відмінність - це є законопроект, який напрацьований відповідно до норм міжнародної організації праці на тристоронній основі. Саме в цьому проекті збалансовано інтереси найманих працівників, роботодавців, і відпрацьовано механізм контролю держави за додержанням норм трудового законодавства.

Наш проект пройшов експертизу Міжнародної організації праці на якій отримав схвальну оцінку. І хотів би підкреслити ще раз, що робота міжвідомчої групи була і завжди проводилася на тристоронній основі.

В Трудовому кодексі ми не взяли до принципа те, що наприклад, взяти діюче законодавство, положення, і блоково розміщувати в Трудовому кодексі -ні. Це абсолютно новий документ, який при цьому не звужує і не зменшує права найманих працівників, не порушує чинне законодавство України. От тут звучало питання щодо трудового часу. Так, в Трудовому кодексі чітко і ясно встановлена норма 8-годинний робочий день, 40-годинний робочий тиждень.

Крім всього іншого, ви знаєте, є нові речі, які введені в цей Трудовий кодекс, наприклад, визначено поняття заробітної плати.

Запропоновано відійти від широкого трактування заробітної плати як такої, що включає в себе винагороду за працю, гарантії та компенсації. Визначено термін, що таке "мінімальна заробітна плата", яка чітко і ясно передбачається, що при визначенні розмірів мінімальної заробітної плати не враховується додаткова заробітна плата.

Також встановлена та норма, над якою постійно працює Верховна Рада України, щоб тарифна ставка першого розряду була не нижче, ніж мінімальна заробітна плата.

Також передбачена норма щодо першочерговості виплати заробітної плати працівникам із коштів, що надходять на рахунок роботодавця в банку. І ще багато-багато тих речей, які є новими і враховують ті об'єктивні обставити і ті зміни в суспільно-політичному житті, які відбулися в Україні. Наприклад, є і виписано становище суб'єктів малого підприємництва: яким чином там вирішується питання трудового законодавства.

Цей законопроект складається 9 книг, 429 статей. Кожна з цих книг окремо напрацьовувалась. Проведена величезна кількість семінарів, виїздів по регіонах. Є у нас сьогодні відгуки як від сторони роботодавців, сторони професійних спілок.

Серед 159 зауважень всі зауваження враховано. Навіть було 7 принципових зауважень професійних спілок. І на вимогу Всеукраїнських профспілкових об'єднань в Києві проведені консультації за участю народних депутатів та уряду, під час яких було прийнято позицію принципову професійних спілок. В цих зустрічах приймали участь народні депутати Стоян, народний депутат Хара, від уряду приймали участь віце-прем'єр-міністр Табачник, міністр Папієв.

Шановні народні депутати, законопроект цей зроблений за усіма вимогами міжнародного права. В ньому враховані ті конвенції Міжнародної Організації Праці, які ратифіковано Україною. Ще раз наголошую, це є балансовий документ, тобто збалансовано усіх сторін соціального партнерства. При цьому не звужено гарантованих законодавством України і Конституції України прав найманих працівників. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до міністра. На табло висвітліть, будь ласка. Так, Олександр Стоян, фракція "Регіони України".

11:50:35

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, голова Федерації профспілок України. Шановний Михайло Михайлович, ви знаєте, що профспілки дійсно брали участь з самого етапу в розробці, але на завершальному етапі ряд пропозицій профспілок по захисту інтересів трудящих було вилучено. І тому ми змушені були - профспілки України, я маю на увазі ................федерації збиратися і робити певне звернення.

До честі уряду позавчора після моєї зустрічі з прем'єром, якому я передав вимоги, була проведена вчора нарада, про яку ви сказали, де ми визначили 7 принципових позицій, на які профспілки наполягають, щоб були включені у проект Трудового кодексу.

Я хотів би, щоб ви ще раз підтвердили, що є такий протокол підписаний, де уряд зобов'язався разом з депутатами профспілок Хара, Стоян і уряд внести 6 принципових позицій до Трудового кодексу. По 7-ій пропозиції ми вимушені дискутувати.

Якщо ви ще раз підтвердите, тоді я можу завтра зняти свій альтернативний проект постанови. Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу, я ще раз підтверджую і показую. От є протокол за усіма підписами, тобто протокол наради у віце-прем'єр-міністра України Дмитра Володимировича Табачника, де підписано, що на вимогу Всеукраїнських профспілкових об'єднань в Києві в Кабінеті Міністрів України проведені консультації за участю представників сторін, під час яких досягнуто принципових погоджень позицій професійних спілок. По 6-ти пунктам, крім одного , який потребує подальших консультацій. Дякую.

ГОЛОВА. Леонід Вернигора, фракція соціалістичної партії України.

11:52:16

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, Соціалістична фракція .

Ну я на відміну від пана Стояна не запитую , що уряд підписав, то це треба вірить. Він підписував і на 237, вийшло 205 і іншу. Я про ось що хочу запитати.

Коли у минулому році тільки прийшли чутки по Іспанії, що будуть скорочувати без профспілок робітників, профспілки вивели на вулиці в Іспанії 19 мільйонів людей. Я думаю, Стоян не виведе 19, хай 10 виведе, скільки є у них. Тому я хотів би, щоб і ви, і ваш попередній доповідач, ви дуже якось дотично послалися на міжнародні конвенції. Я уважно читав. Там, я вам скажу, половина не узгоджується з міжнародними конвенціями по праці. Так як оце ми будемо регулювати? Це все-таки чи угодами із урядом, так, чи у законодавчому органі нашому? Михайло Миколайовичу, я прошу вас конкретно скільки не узгоджено із Міжнародною організацією праці.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Леоніде Михайлович! Ви знаєте, що у нас цей законопроект було направлено на експертизу Міжнародної організації праці. Зараз є експертний висновок, от він є у мене в руках, де чітко і ясно записано, що жодного з положень проекту Трудового кодексу немає, яке протирічить конвенціям Міжнародної організації праці, які ратифіковано Україною. От є документ. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:54:08

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Знаєте, от мене турбує все-таки наскільки це узгоджується з міжнародним законодавством і взагалі з Конституцією щодо вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років або дитини-інваліда. І їх можна звільнити з роботи на підставі невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків. Що таке неналежне виконання свої обов'язків, коли є дитина-інвалід, і мати може запізнитися на роботу? Це ж неналежне виконання обов'язків? За це треба звільняти. Я не знаю, це не узгоджується просто з законами моралі, не ту що там з законами міжнародними чи іншими конвенціями, які ратифікувала чи не ратифікувала Україна. Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Дякую за запитання.

До речі, це якраз було у протоколі розбіжностей цей пункт статті, який знято було вчора під час переговорів. Але, я хотів би довести до вашого відома, що запропонована норма, яка була в проекті, зараз ми домовилися, що ми вилучаємо просто для інформації. Вона відповідала нормам статі восьмої Європейської соціальної хартії переглянутої. У додатку до цієї хартії зазначено, що пункт два статті вісім не тлумачиться, як такий, що передбачає категоричну заборону.

Винятки щодо звільнення цієї категорії жінок, можуть бути зроблені у таких випадках:

а) коли працююча жінка винна в неналежній поведінці, яка виправдовує розірвання трудового договору;

б) коли відповідне підприємство припиняє свою діяльність.

Тобто це не є порушенням, але ми домовилися: для того, щоб все ж таки підвищити соціальний статус жінок, які вагітні, жінок які мають дітей до трьох років, жінок, які мають дітей-інвалідів. Щоб норма про заборону їх звільнення була збережена в Трудовому кодексі.

ГОЛОВА. Василь Надрага.

11:56:10

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Михаил Николаевич, согласно Закона о профессиональных союзах, их правах и гарантиях их деятельности, а так же статьи 45 действующего КЗОТа, профсоюзы имеют право требовать от собственника освобождения от должности руководителя предприятия, если тот нарушает законодательство о труде и коллективные договора и соглашения.

Вот у меня вопрос. Почему в законодательном проекте эта норма снята?

ПАПІЄВ М.М. Справа в втому, що це ще один пункт, який вчора ми розглядали на нараді і дійшли розуміння, що цей пункт необхідно лишити, бо він вже передбачений у нас в законі, тобто ця норма лишається в цьому проекті Трудового кодексу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, у нас уже 12-та година. Тоді давайте зробимо перерву, от і Голова Регламентного комітету каже, що треба робити перерву.

Оголошується перерва до 12.30.

Ми не встигнемо і тоді розірвемо

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, продовжуємо засідання, Продовжуємо розгляд питання, пов'язаного із проектом Трудового кодексу України. Свій законопроект представляє народний депутат Губський. Будь ласка, Богдан Володимирович.

12:35:01

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Вельмишановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Метою поданого нами законопроекту є встановлення єдиних норм використання найманої праці, забезпечення прав і свобод у сфері праці, соціальної справедливості і економічного прогресу. Під час підготовки цього законопроекту були враховані практично всі зауваження та пропозиції, експертизи Міжнародної організації праці.

Зокрема, запропонований законопроект не звужує і не спрощує дію вже існуючих норм трудового права, а навпаки, розвиває їх відповідно до вимог Європейського Союзу та Міжнародної організації праці, є більш гнучким. Надає можливість роботодавцеві та працівникові самостійно обирати варіант умов та правил трудових правовідносин. Проект зберігає положення чинного законодавства щодо захисту прав, прав, підкреслюю, найманого працівника та пропонує конкретні механізми гарантій недопущення дискримінації. Весь тягар доказу відсутності дискримінаційних мотивів щодо працівника покладається на роботодавця.

Законопроект більш прямої дії та містить набагато менше відсилаю чих норм, які колись у майбутньому мають бути розроблені. Дано також визначення базових принципів Міжнародної організації праці, що стосуються свободи праці, мінімального віку прийняття на роботу. Проект визначає взаємні обов'язки працівника і роботодавця у трудових правовідносинах, гарантії під час їх реалізації, підкреслює захисну роль профспілки під час реалізації саме цих гарантій.

Сформульовано також низку визначень, що стосуються істотних умов праці та характеристик умов праці, зокрема шкідливі та небезпечні, особливі природні географічні та геологічні умови праці, умови підвищеного ризику для здоров'я, важкість і напруженість праці, роз'їзний характер праці, польові умови тощо.

Спеціальними розділами в законопроекті також унормовуються процедури, що стосуються визначеності стажу роботи та обчислення в усіх випадках, участь працівників у соціальному страхуванні, усі види матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Вперше, підкреслюю, пропонується унормувати: надання гарантій і компенсацій законодавчого обмеження трудових прав працюючих; права окремих категорій працівників, які тимчасово перебувають за кордоном у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків на репатріацію та порядок її проведення; заборону на використання праці працівника на робочому місці на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці понад максимально допустимі норми. Поряд з професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівників на перший план також поставлено норми, що регламентують порядок і засоби здійснення службової професійної кар'єри. Саме перспектива здійснення службової професійної кар'єри, з нашої точки зору, і є вагомою ознакою вибору місця роботи для більшості молодих людей віком від 20 до 35 років.

Поряд із конституційним правом кожної особи на звернення до суду щодо розгляду індивідуальних трудових спорів проектом пропонується також, з нашої точки зору, більш демократичний і дієвіший відносно чинного, як кажуть, законодавства механізм можливого досудового розв'язання таких спорів.

Щодо колективних правовідносин, то наш проект приділяє більше уваги унормуванню форм соціального партнерства процедурам укладення колективних договорів чи консультацій і проведення, порядку вирішення спорів, що при цьому можуть виникати.

Що стосується державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, то запропоновано більш чітко визначити порядок можливості перевірок лише у трьох наступних випадках. Перше - це планова. Не частіше одного разу на три роки відповідно до узгодженого з іншими перевіряючими органами і органами нагляду та затвердженого установленого порядку графіку. Друге - це позапланова, із попередженням роботодавця. У випадку наявності скарг чи звернень щодо порушення трудових прав працюючих чи вимог законодавства про працю. І третя - це позапланова, без попередження роботодавця у разі, коли є підстави вважати, що використовується примусова праця. Це якщо коротко.

Тому, шановні народні депутати, ми вважаємо, що перелічені далеко не всі, на жаль, за браком часу переваги цього законопроекту дають підстави для його підтримки. Я дякую вам за увагу і просив би підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу бажаючих задати запитання. Записуємось. Будь ласка, висвітліть. П'ять хвилин. Надрага, за ним Черняк.

12:40:06

НАДРАГА В.І. Уважаемый коллега, скажите, пожалуйста, в ходе разработки данного законопроекта каким образом вами как автором была отработана позиция по основополагающим составляющим этого законопроекта так, как видят это профсоюзы? Это - один участник трудовых отношений. И второй момент: как это видит Федерация работодателей как еще один участник трудовых отношений? Спасибо.

ГУБСЬКИЙ Б.В. Дякую за запитання.

Дуже правильно і справедливо. При розробці цього законопроекту були враховані ряд, як кажуть, діючих існуючих норм, зокрема положення, що стосується профспілок і роботодавців. Згідно тих норм, які сьогодні закладені у запропонований законопроект, з нашої точки зору, немає принципових положень, які б суперечили в першу чергу поглядам найманих працівників. Це - наша точка зору. З нашої точки зору, профспілки, звичайно ж, в першу чергу, захищають позицію найманих працівників, це теж зрозуміло, і це об'єктивно, і в усьому світі це нормальна практика.

З другої сторони, при розробці цього законопроекту були практично повністю враховані зауваження Міжнародної організації праці. І ви не знайдете такого зауваження або якогось принципового положення зокрема цієї ж шановної організації, яка захищає права найманих робітників, яке б не було враховане в цьому законопроекті.

І тому ми вважаємо, що саме з точки зору організацій, які захищають працівників, які захищають загалом систему співвідносин між найманими робітниками і роботодавцями, ми не бачимо, як кажуть, якихось тут конфліктних ситуацій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк, за ним - Цибенко.

12:42:00

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Богдане Володимировичу! Подано три проекти Трудового кодексу. В чому суттєві, принципові відмінності між ними, зокрема, вашого законопроекту від інших. Це - по-перше.

По-друге. Все-таки, чому подано три законопроекти? Подав уряд і подали два представники проурядової більшості. Якби від опозиції подали - це було б логічно, а для чого тоді три законопроекти, ми тратимо час, коли можна було домовитися і подати один законопроект від уряду і від більшості. Дякую.

ГУБСЬКИЙ Б.В. Я вам дякую, за запитання, воно справедливе, своєчасне і дуже правильне.

Я б не хотів, знаєте, зараз аналізувати три законопроекти і, звичайно ж, я вважаю і ми, як автори вважаємо, що наш законопроект найкращий. Але це, мабуть, було б не етично, з нашої точки зору, порівнювати норми і казати: у нас ця норма краще виписана, в урядовому чи депутатському другому - гірше.

Мабуть, все-таки ваше право як народних депутатів визначатися. Стосовно процедури прийняття. По-перше. Наскільки мені відомо, законопроект Коновалюка вже розроблявся багато років і практично в 2000 році Валерій Ілліч, надав свою концепцію і тому, як кажуть, тут питання справедливості, мав право подавати. Тобто, кожний народний депутат, має право подавати свій законопроект, ми не можемо обмежувати право ми, і інша група і будь-які.

Я думаю, ваше питання більш стосується до урядового проекту, чому? Подали урядовий законопроект і паралельно є проекти народних депутатів.

Я вам зразу, скажу, що уряд при поданні свого законопроекту до депутатської групи "Народовладдя" не звертався з обговоренням цього питання, на жаль. І я не виключаю, що якби уряд звернувся до депутатської групи "Народовладдя", зокрема з обговоренням того проекту, який вони подали, перед його поданням, ми б висловили свої зауваження. Якби вони були враховані, то, мабуть би, ми свій проект не подавали.

Але уряд, відповідні міністерства, подало законопроект. Ми вважаємо, що в ньому є ряд, як кажуть, недоліків, не враховані. І тому ми подали свій законопроект, в якому більш чітко виписані норми в порівнянні з урядовим.

Я прекрасно розумію, що може статися ситуація, коли ні один із законопроектів не пройде. Але, з нашої точки зору, така порада уряду і тим урядовцям, які готували цей законопроект, що такі важливі закони, мабуть, бажано б пройти, зокрема, по фракціях більшості, погодити, послухати зауваження, врахувати їх - і тоді вже подавати з нашими зауваженнями. І тоді, можливо б, ці колізії були зняті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

12:44:46

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Матвєєву Валентину Григоровичу.

12:44:56

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, будь ласка, скажіть: якого нормою міжнародного права чи міжнародною практикою керувалися ви, тобто автори законопроекту, коли запропонували статтею 153 вашого проекту кодексу заборонити працівнику, чи перервати з працівником трудові відносини на період участі його у страйку? Чи не являється це прямим тиском, політичним, економічним, психологічним, на працівника? Це перше запитання.

І друге. Будь ласка, як ви дасте відповідь. Статтею 73-ю ви зазначаєте, чи зазначено, вірніше, що ми святкуємо сьогодні 1 і 2 травня. У вашому ж проекті кодексі забране право громадянам святкувати 2 травня, тобто відмінено тим самим статтю Конституції України відповідну. Дякую.

ГУБСЬКИЙ Б.В. Дякую за запитання.

Перше. Стаття 153 "Підстава призупинення трудових правовідносин".

Справді, у нас записано, що трудові правовідносини призупиняються на час законного страйку, якщо працівник бере участь у такому страйку, передбаченому Закон України порядку. Це достатньо дискусійне питання, але малося на увазі, що саме на час цього законного страйку. Це не означає, що з ним розриваються будь-які відносини і після закінчення цього страйку він не поновиться на роботі. Звичайно, це питання дискусійне, воно важливе, і ми ж не хочемо сказати, що всі ті норми, які записані, тільки так. Звичайно, можуть бути дискусії і, зокрема, це положення також мінятися може як і багато інших. Тому ми висловили свою точку зору. Але це можна обговорювати.

Стосовно 1-2 травня. Ну звичайно ніхто не пропонує законом змінювати Конституцію. Це неможливо - змінити Конституцію шляхом прийняття будь-якого закону, в тому числі і цього. Тому я б не хотів би, щоб нас звинуватили, що ми хочемо внести зміни в Конституцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Володимировичу. Сідайте, будь ласка. Співдоповідають у нас два голови комітетів. Спочатку з питань соціальної політики та праці Хара Василь Георгійович.

За ним - Єхануров.

12:47:59

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Комитет по социальной политике и труду Верховной Рады рассмотрел два проекта Трудовых кодексов (регистрационный номер 1038 народного депутата Коновалюка и 1038-1 Кабинета Министров).

Комитет отметил много положительных моментов в проекте Коновалюка и рекомендовал ко второму чтению внести их в ........части проекта Трудового кодекса Кабинета Министров.

Комитет также отметил, что именно Коновалюк своей активностью побудил Кабинет Министров ускорить работу над собственным проектом и .......его в Верховную Раду для рассмотрения.

Комитет поддержал проект Трудового кодекса Кабинета Министров, так как он более системный, более соответствует кодифицированному документу, Конвенциям МОТ, международному праву и разрабатывался под эгидой Международной организации труда на трехсторонней основе субъектами социального партнерства. Как и всякий комплексный документ в сфере трудового права, который должен отражать баланс интересов трех сторон социально-трудовых отношений, государство, профсоюзов и работодателей проходил он непросто. Комитет инициировал встречу представителей трех сторон, где удалось снять остроту напряжения между ними, провел "круглый стол" совместно с Минтрудом презентацию Трудового кодекса в Верховной Раде. Консультации проходили вплоть до вчерашнего вечера. Об этом уже сказано.

Уважаемые коллеги! Поскольку у выступлениях народных депутатов будет достаточно критики, я остановлюсь преимущественно на положительных моментах. Проект Трудового кодекса Кабинета Министров 1038-1 состоит из девяти книг, 33 глав, 429 статей. Он согласован с нормами новых Гражданского и Хозяйственного кодексов Украины, Закона "Об охране труда", Закона Украины "Об отпусках", "Об оплате труда", вошли составной частью в Трудовом кодексе и должны по сути прекратить свои действия, как отдельные законы. Всего предполагается отменить действие шести законов по социально-трудовым отношениям, а также предусматривается поручение Кабмину подготовить перечень законодательных актов, которые должны утратить свою силу, чтобы не вносить разночтение в трудовом законодательстве и не противоречить положениям Трудового кодекса. Одним словом законодательство по вопросам социально-трудовых отношений должно стать более унифицированным, соответствовать международным нормам и правам.

Как ни странно это может показаться, многие нормы проекта Трудового кодекса значительно усиливают социальную защищенность и гарантии работников по сравнению с ныне действующим КЗОТом, в который мы в ближайшие 10 лет внесли очень много и очень часто не тех изменений, которые должны быть.

Назову лишь некоторые из них. Использование наемного труда в гражданско-правовых формах: контракты, гражданско-правовые договоры, по которым сегодня не обеспечивается права и интересы работников. В проекте Трудового кодекса, статья 105, приравниваются они к выполнению работ физическими лицами и квалифицируются по общим правилам, как трудовые. Этим под защиту трудового законодательства возвращаются сотни тысяч работников, которые сегодня выполняют работу по гражданско-трудовым договорам и лишены даже права на охрану труда.

Значительно и более четко, чем раньше, определена сфера действия Трудового кодекса ( статьи от 7-ой до 11-ой), в том числе границы его распространения на отношения с участием иностранных работников и работодателей ( статья 12-14). Включено положение направленное на адаптацию трудового законодательства Украины к Европейской социальной хартии ( пересмотрена статья 2-я) и других международно-правовых актов, общей декларации прав человека, международного пакта об экономических и социально культурных правах, конвенции и рекомендации МОТ. Запрет дискриминации в сфере труда и принудительного труда.

Что очень важно, с целью устранения нарушений интересов работников при ликвидации юридических лиц и создания на их базе новых юридических лиц, впервые установлены правила по правопреемнику трудовых отношений.

С учетом требований статьи 3 Конституции Украины и международно правовых актов, установлена обязанность работодателей уважать честь и достоинства работника. Выполнение этих обязательств обеспечить обязанностью возмещать моральный ущерб работников - это статья 404.

Письменная форма трудового договора ... обязательной и по этому договору предоставляются полномочия полноценного юридического акта, выход за пределы которого не допускается. Это снимает вопрос о праве работодателей на одностороннее решение, о перемещениях работников и смену условий труда.

Вместе с тем Трудовой кодекс нельзя идеализировать - он имеет целый ряд недостатков, которые, я убежден, мы определим при процедуре второго чтения судьбу законов о договорах и соглашениях, об охране труда, решения коллективных трудовых споров, которые не вошли, как планировалось, изначально в Трудовой кодекс, чтобы это был единый документ, который регулирует трудовые отношения.

И, в третьих, комитет сделает все для того, чтобы положения Трудового кодекса были нормами прямого действия, а не отсылочными.

При имеющихся недостатках, Комитет по социальной политике и труду считает, что проект Трудового кодекса отвечает требованиям нового кодифицированного акта в сфере регулирования трудовых отношений, целью которого является определение основных мер реализации предусмотренных Конституцией Украины трудовых прав и гарантий работников, создание надлежащих условий труда и обеспечение защиты интересов работников и работодателей. Прошу поддержать решение комитета и принять Трудовой кодекс - проект 1038-1 в первом чтении.

А что касается всего лучшего, что есть в законопроектах Коновалюка и Губского, внести Кабминовский проект ко второму чтению.

Прошу поддержать решение профильного комитета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово має для співдоповіді голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва Єхануров Юрій Іванович. А, шановні колеги, ви знаєте, що відповідно до Регламенту у нас на розгляд питання відводиться 45 хвилин. У нас ще один доповідач, і йому залишилося уже 45 секунд тільки. Так що, будь ласка, 5 хвилин Юрій Іванович.

12:54:12

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати.

До слів щодо необхідності прийняття Трудового кодексу варто додати головне. З реформуванням трудового законодавства ми запізнилися років на п'ять. Сьогодні воно не завжди в змозі забезпечити належний рівень регулювання трудових відносин у нових соціально-економічних умовах. Коригування на марші також не сприяло розв'язанню існуючих проблем, у першу чергу тому, що було зорієнтовано переважно на захист трудових прав працівників без врахування нових суб'єктів трудового права роботодавців та підприємців, які в умовах ринкової економіки несуть на собі основний тягар соціальної відповідальності.

Дисбаланс інтересів суттєво зменшував дієвість законодавчих норм. Як роботодавці, так, підкреслюю, наймані працівники були змушені шукати неформальні шляхи щодо використання робочої сили.

Хочу подякувати усім авторам за те, що ними вперше зроблена спроба у законодавчому порядку встановити взаємоприйнятний баланс інтересів, які відповідають очікуванням обох сторін трудових відносин. Саме тому Комітет з питань промислової політики і підприємництва, розглянувши питання на своєму засіданні пропонує підтримати прийняття Трудового кодексу у редакції, розробленої Радою соціального партнерства, поданого Кабінетом Міністрів, реєстраційний номер 1038-1 за основу. На нашу думку, у такий спосіб ми підтвердимо необхідність впровадження нових підходів регулювання трудових відносин та відповідності структури запропонованого кодексу потребам вирішення наявних проблем у цій сфері. Окремо зазначу, що такий підхід був визначений на засіданні "круглого столу" у нашому комітеті, на якому обговорювалася спільна позиція підприємців і роботодавців щодо проекту Трудового кодексу.

З точки зору роботодавців, розробка і прийняття Трудового кодексу є лише початком реформи трудового законодавства, яка забезпечуватиме правову стабільність у галузі трудових відносин. Норми кодексу мають сприяти стабільному економічному зростанню підприємств. Для цього вони повинні забезпечувати будь-якому роботодавцю та підприємцю не залежно від форм власності можливість швидко і гнучко реагувати на зміни в економіці.

Соціальна спрямованість трудового права не може виражатися у закріпленні інтересів лише однієї сторони трудових правовідносин. По-перше, тому, що саме роботодавця та підприємці є стороною, яка завдяки своїй підприємності бере на себе головний, в тому числі і фінансовий тягар соціальної відповідальності. А, по-друге, така спрямованість вступає в колізію з іншими законами, у першу чергу з нормами законодавства про власність і про підприємництво.

У зв'язку з цим хочу звернути вашу увагу на те, що за попередніми висновками експертів, наприклад, лише запровадження нових форм трудового права щодо покладення на роботодавця сплати працівнику моральної шкоди при середній заробітній платі 445 гривень у розрахунку на одного працівника, це буде коштувати роботодавцю біля 20 тисяч гривень. Однак, незважаючи на велику кількість зауважень, навіть на оцінку міжнародних експертів, що наш проект цей знаходиться десь між минулим і майбутнім, приймати його все-таки необхідно. Роботодавці і підприємці готові до спільної конструктивної роботи з профспілками і урядом щодо підготовки проекту до другого читання.

Шановні колеги, враховуючи зазначене і складність нормативно-правового вирішення проблем щодо збалансування суперечливих інтересів працівників і роботодавців комітет наш пропонує.

Перше. Доручити доопрацювання у другому читанні двом комітетам - з питань соціальної політики та праці і з питань промислової політики і підприємництва. У зв'язку з цим я прошу підтримати проект постанови, реєстраційний номер 1038-1.2, внесений народними депутатами нашого Комітету з питань промислової політики і підприємництва.

По-друге, оскільки проект є дуже важливим як для роботодавців і підприємців, так і для працівників, а він налічує дев'ять книг, ми маємо надати час, не менше, ніж півроку для його ретельного доопрацювання. Можливо варто передбачити його поетапне окремими книгами прийняття у другому читанні. Це є своєрідна трудова Конституція. На цей час наша Верховна Рада має стати своєрідним майданчиком для переговорів між представниками бізнесу, найманими працівниками та урядом за широкою участю громадських організацій.

Шановні народні депутати! Усі ми в певному сенсі наймані працівники, яким наші виборці доручили вирішення невідкладних питань. Прошу підтримати законопроект, який вніс уряд, і захистити інтереси як найманих працівників, так і роботодавців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу. Сідайте.

Так, що ж будем далі робити? 50 хвилин ми вже витратили. Давайте 10 хвилин тоді відведемо на обговорення ще. 10 хвилин, шановні колеги! (Шум у залі) Юрію Анатолійовичу, прошу голосом питання не вирішувати. Я зараз поставлю на голосування вашу пропозицію, і ви побачите, що з неї буде. Тому давайте домовились. Моєї не треба ставити на голосування, бо ми маємо за Регламентом 45 хвилин, використали вже 51 хвилину. Тому давайте мирно 10 хвилин. Ті, хто виступає, будь ласка, в межах двох хвилин, якщо можна. Тоді більше виступить. Будь ласка, Пузаков, за ним Кармазін.

З процедури, будь ласка, Кирильчук.

13:00:07

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Адам Іванович, ви були ініціатором розгляду і голосування в один день. Ваша постанова відкладалась декілька разів. Напевно тому вона відкладалась, щоб проштовхувати лобістські закони. Я не веду мову про сьогоднішній закон, кодекс, але скажіть, у нас Юридичне управління, науково-експертне управління є? Вони залишилися, напевно, їх не скоротили. Чому, Адам Іванович, протягом цього тижня і вже попередніх двох депутатам не роздають висновків? От я б сьогодні хотів подивитися, які висновки науково-експертного управління по одному, другому і третьому закону? Чому їх не роздають депутатам? Це для того, щоб лобістські закони швидше проходили, проскакували? Щоб депутати не знали деталей? Щоб ми могли порівняти, я прошу заставити секретаріат відновити процес роздавання цих висновків систематично разом з законами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, давайте... стоїть на трибуні Пузаков, будь ласка.

13:01:34

ПУЗАКОВ В.Т.

Фракція Комуністичної партії України. Кіровоградщина.

Особливої радості запропонований проект не визиває, бо, як прозвали його вже виборці - “кодекс без честі”.

Перш за все, проект перекопійований із Заходу і орієнтований він на закони Заходу, але хіба можна при сучасному стані вітчизняного ринку праці рівність заробітної плати, пенсій, робити такий різкий крен з державного регулювання трудових відносин у бік договірного.

В умовах високого рівня безробіття, бідності більшої частини населення це може привести до єдиного укладання кабальних трудових договорів. До, прикладу, цитую: пункт 1, стаття 25 проекту, де йдеться про визначення поняття “працівник”. Працівник - це фізична особа, яка вступила в трудові відносини, взявши на себе обов'язки використовувати роботу в інтересах роботодавця під його керівництвом та контролем. А якщо додати до цього норми статті 28 про обов'язок працівника щодо не розголошення комерційної таємниці, а стаття 29 - не переходити на роботу до конкуруючого роботодавця і таке інше. То ким, як не рабом стає працівник? А, як же тоді бути із статтею 43 Конституції України, яка гарантує кожному право на працю, яку він вільно обирає. Взагалі проект містить цілу низку норм, які суперечать Конституції України та чинному законодавству, а саме головне, що проект розбалансував права та інтереси сторін соціально-трудових відносин.

Я наведу тільки декілька прикладів. В статті 26 проекту, де йдеться про основні права працівників, пунктом 12 регламентується право на заробітну плату за виконану роботу. А куди ж поділи розробники проекту Конституції право на розмір зарплати не нижче від визначеної законом? Навіть зараз, коли ця норма існує в трудовому законодавстві, в Кіровоградській області в жовтні цього року майже 20 відсотків працівників одержали заробітну плату меншу 185 гривень. А де ж гарантія держави? Більше всього мені хотілось би знати автора статті 286-ї, який надає право роботодавцю за власною ініціативою звільняти вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до 3-х років або дитину-інваліда.

Шановні колеги, дійсно, вагітна жінка чи та, яка має малу дитину, не може на рівні виконувати норми виробітку. Але ж подивіться, з другого боку, у нас в області за 9 місяців цього року народилося біля 7 тисяч дітей, зате померло 15 тисяч людей. Природне скорочення населення за цей період спостерігається в усіх районах області. Молодь і так не хоче мати дітей, а ми ще й почнемо наступ на вагітних жінок. І якщо цю статтю, як сказав міністр Папієв, виключили, то це добре.

Треба дуже серйозно підійти до того, що в проекті практично затерта роль профспілок, незважаючи на те, що держава законодавчо визнала їх представниками і захисниками прав та інтересів найманих працівників та надала їм певні гарантії для здійснення своєї діяльності.

Вважаю, що в умовах правового нігілізму, який панує в державі стосовно найманих працівників, послаблення їх правового захисту через профспілки є неприпустимим.

Хочу сказати, що нам не треба проявляти поспішності у прийнятті проекту Трудового кодексу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але ми про 2 хвилини говорили, а ви - 4 хвилини.

Будь ласка, Кармазін. За ним Шкіль.

13:05:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні урядовці, я хочу зрозуміти, що відбувається. Оце я взяв зараз оці проекти ваші і показую, скільки ви лісу знищили зразу.

Отже, 3 проекти ми маємо від більшості. Один - від Коновалюка, це більшість, "Регіони", один - від Губського, це теж більшість, який тільки позавчора поданий, тому я не знаю, хто може на нього написати експертне заключення. Ніхто не може написати, його взагалі не треба було зараз обговорювати. По Регламенту не мали права ми це робити. Да, і ..... проходив комітет.

І третій від уряду коаліційного створений цими ж самими фракціями.

Шановні! То що ж робиться? Ви не довіряєте своєму уряду, який підготував проект на підставі Міжнародної організації праці? То ви наведіть лад в своїй більшості і на забирайте час тоді на обговорення проектів. Ви розумієте?

А тепер давайте подивимося, бо мені хотілось, коли колега Коновалюк виступав - я його дуже поважаю - мені хотілося розплакатись і... так він жалів наш трудовий народ. Але я подивився, зараз я підняв як він голосував за зменшення мінімальної зарплати. Виявляється, голосував. Виявляється голосував, ось записано. І жоден з тих 235 членів пропрезидентської більшості, які тоді натиснули кнопки, не мають взагалі права сьогодні морального говорити про те, що вони хочуть якось захищати народ і унормовувати це.

Що стосується наступу на права громадян такі, які є сьогодні в кодексі і які наступають. На них наступає і урядовий проект, і проект Коновалюка, і проект Губського. Менше всіх на них, як не дивно, наступає урядовий проект.

Наприклад, у Коновалюка. Звужує такі права: можливості переведення працівника на іншу роботу без його згоди без запобігання простою та виникнення знищення або зіпсування майна; розширення підстав для звільнення. От так от! Звужена гарантія щодо пропозицій іншої робота, яка обов'язково є лише при звільненні за скороченням чисельності. Далі. Невизначеним є поняття "власника майна", оскільки серед суб'єктів трудового права він не значиться. Очевидно, що власник - це щось буде інше.

Урядовий проект що робить? Урядовий проект суттєво знижує ті права, які ми надали професійним спілкам Законом України про професійні спілки. І я вважаю, що те. що там щось відбувалося в процесі зараз переговорів, це таке: не зовсім серйозно, бо на проекті це поки що цього в проекті нема. Дайте це в проекті письмово, за підписом Януковича. Тоді я буду може ще цьому вірити, хоча Януковичу я вже давно не вірю. Так от а вам, пане Папієв, я повірив би, то дайте хоч за своїм підписом.

Внаслідок звуження обсягу прав працівників профспілок відбувається розбалансування прав і інтересів сторін трудових відносин. Роботодавці отримують численні нові права, а працівники втратять існуючі у законі права і повноваження. Тому допрацьовувати можна урядовий законопроект чи на повторному першому читанні, чи як. Щодо інших законопроектів, я вважаю, що приймати їх не можна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шкіль.

13:08:45

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хотів би, в першу чергу, зразу ж наголосити на тому, що дуже багато дискусій виникає навколо прийняття чи не прийняття Трудового кодексу. Це треба відмітити, про це постійно згадувати, тому що тут складається враження, що всі однозначно за те, щоб цей Трудовий кодекс, дійсно, з дев'яти книг колосальний твір був прийнятий вже........і негайно. Є дискусія, і тому говорити про те, що ця дискусія завершена, було би невірно. Поза як можна проходити експертизи у багатьох міжнародних структурах, але не треба забувати, що для когось на горе, а для когось на щастя в Україні діє Конституції, і є стаття 22-га, де чітко написано, що не можуть наступні закони погіршувати ситуацію з правами і можливостями людей.

Так само ми можемо тут взяти урядовий закон 1038-1, де передбачається встановити право на страйк, як на крайній засіб. Тобто, як на останній захист .... трудових і соціальний прав та інтересів. І от запропоноване положення може призвести до порушення конституційного права громадян на страйк, як один із заходів боротьби за свої права, за право трудових колективів і відновлення працівника після страйку на роботі і таке інше. Тобто тут призменшуються можливості людей захищати свої права.

Взагалі, що таке профспілки? Профспілки - це не структура, яка киває головою, коли порушуються права робітників. Профспілки - це не структура, яка розподіляє блага і путівки. Профспілки - це структура, яка здатна організувати робітників в захисті своїх прав. У першу чергу, це виведення людей на страйк. Так, це один із заходів, це не крайній захід. Є цілі області, цілі ....... і виробництва, де заборонені страйки, це правда, але там діють профспілки. Але що говорити про робітників, про тих людей, які виробляють практично левову частку валового національного продукту. Що говорити про тих, коли їхні права ущемлені? Як вони можуть протестувати? Не ходити на роботу? Чи вийти на вулицю і вивести за собою всіх тих, хто готовий в протесті відстояти свої права. І це право тут ущемлене.

Тому я не хочу навіть зупинятися на тому, чи варто підтримувати, чи не підтримувати урядовий законопроект. Нам непотрібно поспішати просто і зрозуміло. Урядовий проект треба відкласти і дати можливість попрацювати і дійсно включитися в обговорення. Після першого читання такі фундаментальні речі виправити буде дуже тяжко, коли прийняти концепцію закону. А треба змінити концепцію закону.

І тому я ще раз наголошую на тому, що приймати цей Трудовий кодекс зарано. Так, необхідно зміни, але ці зміни мають бути продуктивні, конструктивні і такі, які не зменшують, не звужують права, а розширюють можливості у захисті працівників, трудівників від свавілля роботодавців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорення питання завершили і декілька моментів.

Перший. Я відповідаю на зауваження народного депутата Кирильчука. Євгене Івановичу, на два законопроекти висновки Науково-експертного Управління є. Вони і роздані. Вони роздавалися набагато раніше. Я ще раз повторюю: роздані висновки Науково-експертного управління на два законопроекти - урядовий і Коновалюка.

З приводу законопроекту Губського немає цих висновків, бо ви знаєте: ситуація полягає в тому, що він поданий був нещодавно. Для того, аби ми з вами не витрачали часу, ми сьогодні їх і обговорили. Там були репліки. Коновалюк, ви, будь ласка, підійдіть і зараз слово одержите для репліки. Тоді Стоян. З'ясували? Добре, Стоян з місця, будь ласка. Стоян, Мигович і завершуємо.

13:12:53

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, федерація профспілок України.

Шановний Адаме Івановичу, дякую. Дякую, шановні колеги народні депутати, що в ваших виступах звучали позиції на те, що дійсно профспілки є представниками захисту інтересів трудящих.

Адаме Івановичу, я хочу сказати, що дійсно, Трудовий кодекс - це мала конституція соціально-трудових відносин, він зачіпає 21 мільйон працюючих. Тому профспілки так прискіпливо до нього дивилися і не тільки дивилися. Ми брали участь у розробці цього законопроекту. Понад 100 наших пропозицій враховано, але не враховано декілька принципових позицій. Я хотів би їх озвучити, це займе мало часу, але щоб люди знали, про що йде мова.

Профспілки категорично наполягають на відтворенні у Трудовому кодексі таких прав.

Перше, порядку дачі згоди на звільнення працівника виборним органом первинної профспілкової організації.

Друге, право профспілкового органу висувати вимогу власнику щодо розірвання трудового договору з керівниками підприємства.

Третє, здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю та охорону праці. Ці всі позиції відтворені у нині діючих законах.

Наступне. Профспілки України, а вимогу, яку підписали 60 профспілок, наполягають на вилучені із законопроекту таких дискримінаційних для трудящих норм.

Перша, заборона робота на конкуруючому підприємстві.

Друга, встановлення роботодавцем додаткових вимог до працівників, які не визначені законодавством.

Третє, збільшення випробувального строку для працівників.

Четверте, встановлення рабських умов праці для працівників, які зайняті у сфері малого бізнесу.

І п'яте, розширення підстав для звільнення з роботи вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, або дитину-інваліда.

Оце були наші принципові позиції, які викладені у зверненні до Прем'єр-міністра України. Я ці звернення вручив від імені профспілок. Після цього було доручення віце-прем'єру Табачнику і міністру праці Папієву провести таку зустріч, де ми були разом з ................. Я закінчую. І після цього народився протокол, який сьогодні вже демонстрував міністр праці Папієв. Всі наші пропозиції, всі наші вимоги будуть враховані до другого читання. У всякому разі є таке запевнення протокольно.

Тому у нас є всі підстави взяти за основу у першому читанні той законопроект, який доповідав Папієв. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мигович.

13:15:16

МИГОВИЧ І.І.

Дякую Адам Іванович. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановні колеги і виборці, Трудовий кодекс очікують працюючі і безробітні, ветерани і молодь в усіх регіонах, особливо у депресивному Закарпатті. Однак, їм не потрібен такий кодекс, який звужує навіть існуючі права. Такою є думка широкої громадськості і нашого регіону. Прошу прилучити до матеріалів засідання резолюцію профспілкового активу області, де це все конкретно сказано.

Загалом подані нам варіанти законопроектів треба повернути на доопрацювання та винесення на повторне перше читання. Прикро, що такий асоціальний, антинародний Трудовий кодекс обстоює міністр, який представляє СДПУ(о), яка довго поневолює і експлуатує Закарпаття, а тепер чинить експансію проти трудящих усіх регіонів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, питання завершено. Голосування будемо визначати тоді, коли ми будемо. Папієв, будь ласка. Процедура, ми ж завершили розгляд.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, я хотів би наголосити ще раз на одному нюансі, але він є принциповий. Справа в тому, що цей законопроект вніс уряд, але автором цього законопроекту є робоча група на тристоронній основі, тобто це є не в чистому вигляді урядовий законопроект. Це є законопроект, який напрацьований на умовах компромісів і згоди трьох сторін соціального партнерства - профспілок, роботодавців та уряду. Усі ті зауваження, які були висловлені в цьому проекті, урядом підтримано, і вони будуть враховані на друге читання. І також ті позитивні моменти, які є в законопроектах народних депутатів Коновалюка та народного депутата Губського, також будуть враховані.

Я просив би підтримати за основу законопроект, який напрацьований на тристоронній основі. Це є міжнародна практика. Ніде в світі не приймався ще авторський Трудовий кодекс. Трудовий кодекс має бути зроблений на принципах Міжнародної організації праці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми вже перебрали з вами 25 хвилин часу. Можна безкінечно обговорювати. Ті, хто хоче з процедури, з мотивів, будемо голосувати, перед голосуванням візьмете з процедури, з мотивів. Зараз у нас немає голосування, обговорення завершили. Будемо визначатися тоді, коли він буде стояти у порядку денному для голосування.

Слухається питання - проект закону про асоціації і інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування, реєстраційний номер 3771. Доповідає народний депутат Ключковський Юрій Богданович.

13:18:30

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект про асоціації та інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування. Зовсім недавно, минулої неділі, Україна відзначила День місцевого самоврядування, і мені дуже шкода...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович, три хвилини вам буде достатньо чи п'ять?

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ну я не знаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин, будь ласка.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. По Регламенту було 10.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин, будь ласка. Ми на кодекс п'ять давали. П'ять хвилин.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Оце з нагоди свята місцевого самоврядування і законопроект, який присвячений врегулюванню деяких проблем місцевого самоврядування. Часу у Верховної Ради бракує. Тоді за браком часу я переходжу до конкретних положень цього законопроекту.

Асоціації органів місцевого самоврядування, передбачені статтею 15 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак, жоден нормативний акт України не визначає статусу цих об'єднань. Це створює значні проблеми і дуже часто викликає, провокує трактування цих об'єднань на рівні з об'єднаннями громадян, зокрема з громадськими організаціями.

Однак, за самою своєю природою суб'єкти цього об'єднання не є фізичними особами і не є громадянами. Це - органи публічної влади відповідно до п'ятої статті Конституції України. І оскільки статус таких об'єднань не врегульований, оскільки їх повноваження і права не визначені законодавчо, є великі проблеми у діяльності цих асоціацій.

В той же час, вони засвідчили свою суспільну значимість і велику роль. Крім того, існує величезний світовий досвід існування таких асоціацій, їх позитивного впливу на розвиток місцевого самоврядування у відповідних країнах і відмовлятися від цього немає потреби у нас в Україні.

У зв'язку з цим, запропонований законопроект, який розроблений колективом фахівців, які представляли Асоціацію міст України, Асоціацію сільських, селищних і міських рад, а також наш комітет, власне, робить спробу розв'язати цю проблему.

Я не буду зараз за браком часу наголошувати на основних положеннях цього законопроекту. Єдине, що хочу підкреслити, так, до нього можна мати багато зауважень, але всі вони окремі, і так би мовити, не принципові. Зокрема, я можу погодитися з деякими зауваженнями, висловленими Науково-експертним управлінням чи, скажімо, Міністерством фінансів. Хоча хочу звернути увагу, що жодних додаткових коштів з бюджету, ні з державного, ні з місцевих, запровадження цього закону не потребує. Асоціації місцевого самоврядування існують і працюють сьогодні в межах чинного законодавства, фінансового.

Водночас, я не можу згодитися з деякими зауваженнями, які стверджують про те, що начебто цей законопроект суперечить Конституції Звичайно, не суперечить. І стаття 140 Конституції, на яку посилається чомусь Перший віце-прем'єр Микола Азаров в своєму висновку, не містить переліку складових системи органів місцевого самоврядування.

Крім всього іншого, зрозуміло, що асоціації органів місцевого самоврядування аж ніяк не можуть суперечити здійсненню місцевого самоврядування в Україні. Тому йде мова теж про те, які повноваження можуть мати ці асоціації. Я хочу, підкреслити, законопроект передбачає можливість надання їм виключно невладних повноважень, можливо, їх треба більш чітко описати в законопроекті. Але я наведу приклад, чи може сільська рада своїми силами, силами свого сільвиконкому, а властиво сільського голови, який одноосібно виконує ці повноваження, розробити програму розвитку території. І чи доцільно це передати, наприклад, це асоціації сільських рад, яка може залучити відповідних фахівців і використати досвід інших регіонів України і світовий досвід. Ось приклад того повноваження, яке сьогодні належить виконкому сільської ради і може бути передане асоціації.

І ще один момент, хочу звернути увагу. Звичайно, є проблема асоціації з всеукраїнським статусом. Законопроект пропонує таке розв'язання, за яким асоціація з всеукраїнським статусом автоматично представляє всі відповідного типу органи самоврядування. Однак вони можуть мати активне членство, коли вони виявили бажання працювати в цій асоціації, і можуть мати пасивне, або часткове, членство, якщо вони такого бажання не виявили, однак їхні інтереси аналогічні інтересам інших аналогічних органів.

Ось тому, можливо, це питання теж потребує доопрацювання до другого читання.

В цілому, я хочу підкреслити, законопроект спрямований на розв'язання тої проблеми, яка сьогодні законодавчо не врегульована. Він зобов'язаний надати статус асоціаціям органами місцевого самоврядування, правовий статус, який, очевидно, повинен відрізнятися як від самих органів влади, бо це не орган влади, так і від об'єднань громадян, бо це не об'єднання громадян.

Тому є пропозиція від комітету нашого, і я вдячний за те, що комітет підтримав. І я прошу сесію Верховної Ради підтримати цей законопроект, з тим що при підготовці до другого читання, очевидно, його текст має бути поліпшений завдяки вашим пропозиціям. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Богдановичу.

Так, одне питання, два... Будь ласка, записуємося. Ліс рук!

Будь ласка, висвітліть. 5 хвилин. Калінчук. За ним Гінзбург.

13:24:24

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Юрій Богданович. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Безумовно, законопроект направлений на реалізацію Закону України про місцеве самоврядування. Він потрібен. Але мене от цікавить.

В проекті визначено, що органи місцевого самоврядування можуть делегувати на договірній основі асоціаціям, іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування окремі власні повноваження (це стаття 28). Тому до асоціації будуть надходити і кошти з Державного бюджету і таке інше, з місцевих бюджетів. То як ви вважаєте: а чи не буде тут чогось такого, що не зможе в Державному бюджеті проконтролювати як вони там використовуються. Я вам дякую.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я дуже дякую за запитання. Я хочу ще раз підкреслити, по-перше, законопроект говорить не просто про власні повноваження, а про власні невладні, тобто імперативні повноваження. Ясна річ, що жодні повноваження приймати загальнообов'язкові рішення не можуть передаватися таким асоціаціям. Скоріше розробка рекомендаційних речей.

З другого боку, чи будуть їм передаватися кошти. Ну знаєте, якби сьогодні кошти місцевого самоврядування не передавалися окремим підприємствам, то може би тоді і виникала проблема. Але очевидно, що відповідальність за кошти, передані асоціаціям, будуть нести відповідні органи місцевого самоврядування. І будуть вони передаватися виключно на підставі рішень представницьких органів відповідних місцевих рад. Тому контроль за цим може здійснюватися і повинен здійснюватися як самими органами місцевого самоврядування, так і відповідними державними контрольними органами. І в цьому я не бачу жодних застережень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гінзбург. За нею Шибко.

13:26:15

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Юріє Богдановичу! Фракція комуністів, Гінзбург. Скажіть, будь ласка, ось ви розробляли цей законопроект. Мені хотілося б зрозуміти чому він так для вас цікавий. Ви як би політичні цілі тут якісь є, підприємницькі цілі чи інші? Тому що якщо це підприємницькі, тоді я зрозуміла. Але політичні цілі, тоді мені от хочеться зрозуміти. Все-одно якби ми створили асоціацію цю для якоїсь цілі, то все-одно вища інстанція адміністрація області чи там всій України має втрутитись туди і може впливати на всі дії. Чи це не так по вашому закону? Дякую вам.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Насамперед дуже несподіване запитання. Десь воно виходить з презумпції, що всі законопроекти, які вносяться депутатами, обов'язково переслідують особисту вигоду. Я сподіваюся, що це не так в абсолютній більшості випадків.

У даному випадку це пов'язано з колом моїх професійних інтересів, оскільки я вже друге скликання працюю в Комітеті з питань державного будівництва і місцевого самоврядування і тісно співпрацює наш комітет і я особисто з такими асоціаціями як асоціація міст України, асоціація сільських, селищних рад, Конгрес регіональних і місцевих влад в Україні, і я знаю проблеми їхнього статусу, які часто перешкоджають їм здійснювати надані їм повноваження тими органами, які їх утворили. То, власне, саме тому разом з ними ми розробляли цей законопроект, який покликаний надати правову базу існування таким асоціаціям.

Тому особистого мого, так би мовити, корисливого інтересу в цьому немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба дискусій.

Будь ласка, Шибко. За ним - Надрага.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Значить, мета одна. Сьогодні такі асоціації не мають юридичної бази. Окрім згадки у Законі "Про місцеве самоврядування" більше жодного законодавчого нормування вони не мають. Цей законопроект покликаний дати їм таке законодавче унормування. Це та підстава, на якій вони будуть діяти. Це ті межі, які будуть для них встановлені законом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Якович, я вам 26 секунд добавлю, говоріть.

13:28:03

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України.

Юрій Богданович, ми живемо зараз у таку епоху, що за все треба платити. Ви кажете, що ніяких навантажень створенням цих асоціацій бюджет не буде перетерпати. Але всяке об'єднання громадян, у тому числі і асоціація, мають мати якийсь штат, мають мати секретарку, мають якісь витрати на папір і тому подібне. І навіть, якщо вони будуть щось розробляти, як ви навели тут приклад, то за це треба платити теж гроші. Тобто мені не зовсім зрозумілий ваш оптимізм щодо того, що державний бюджет не буде від цього ніяк потерпати. Це перше.

І друге. Давайте, Бог вам помагає, ми приймемо цей закон, але тоді є закон, але немає відповідного того у статті 140 Конституції України. Як тоді можуть ті чи інші привладні органи рахуватися з тим, що робить ця асоціація? Вони можуть посилатися на Конституцію і казати: "Та ні, це якась організація, ми зовсім не можемо вважати за доцільне з ними рахуватися" і тому подібне. Дякую.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.

Я відповім на обидва ваші запитання.

Перше. Нових видатків, яких сьогодні не існує, закон не передбачає. Всі асоціації, про якій йде мова у цьому законі, реально сьогодні існують і функціонують за певні кошти. Ці кошти, вони залучають із внесків органів, які є їхніми членами. Ці органи вносять внески не з бюджетних коштів. Таким чином додаткових видатків, оскільки цей закон не передбачає створення нових асоціацій, а лише унормовує існування теперішніх і навіть дистимулює їх злиття і укрупнення, тому нових видатків, а тим більше з державного бюджету, він не буде потребувати. Оскільки, я ще раз підкреслюю, це асоціація органів місцевого самоврядування і Державний бюджет їх не фінансує взагалі.

Що стосується другого, то стаття 140 Конституції перечисляє владні органи місцевого самоврядування тобто органи уповноважені приймати імперативні рішення, виконання яких є обов'язкове і забезпечується всією системою примусу держави.

Очевидно, що асоціації органів місцевого самоврядування до таких владних органів не відносяться і не можуть бути уповноважені приймати обов'язкові рішення. Тому немає суперечностей із 140-ю статтею Конституції України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага.

13:31:14

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Юрий Богданович, я абсолютно солидарен с вашей позицией и ваш опыт работы с этими асоциациями, я тоже имею определенное, вот в участии с конгрессами региональных и местных властей. Поэтому в контексте общенациональных эти объединений местного самоуправления и местных власней.

Скажите пожалуйста, как вы считаете, есть смысл ко второму чтению на последующую доработку расширить законодательные возможности общенациональных, на сегодняшний момент признаных даже в Европе, общественных объединений.

Потому что вот на последнем заседании конкреса они об этом вопрос ставили и мне кажется, в этом есть смысл: дать им возможность со своими законопроектами приходить в этот зал. Спасибо.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я, в принципі, ідею підтримую. Єдине, що я хочу звернути увагу - її реалізація має бути юридично дуже точною. Перелік суб'єктів законодавчої ініціативи визначений Конституцією України і не може бути розширений законом.

Що стосується принципів лобіювання в парламенті. , вони взагалі законодавчо не врегульовані.

Тому потрібні певні законодавчі підстави для того, щоб так само, скажімо, як в Швеції, в багатьох інших країнах, органи асоціації органів місцевого самоврядування могли давати експертизу на законопроекти, які стосуються місцевого самоврядування. Ось подібні повноваження дуже важливо надати і цим асоціаціям всеукраїнського статусу. Однак, я ще раз підкреслюю, дуже важливо при цьому не допустити порушення Конституції України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Богданович. Від профільного комітету співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Іванчо Іван Васильович. Будь ласка, три хвилин.

13:33:11

ІВАНЧО І.В.

Шановні народні депутати, Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування розглянув проект Закону про асоціації, інші добровільні об'єднання органів місцевого самоврядування, внесений народним депутатом Ключковським, і рекомендує Верховній Раді прийняти у першому читанні за основу. Законопроект підготовлений у відповідності до положень Закону про місцеве самоврядування в Україні.

У запропонованому законопроекті внормовано порядок створення асоціації, інших добровільних об'єднань громадян, визначення їх повноважень, встановлення правових засад взаємовідносин зазначених асоціацій з органами державної влади, що зроблено вперше, ні в одному документі на сьогоднішній день цього унормування немає.

Актуальність законопроекту не викликає сумнівів. Сьогодні в Україні створено і працюють близько 40 асоціацій, інших об'єднань органів місцевого самоврядування. Законопроект направлений на реалізацію положень Закону України про місцеве самоврядування в Україні, в статті 15-й якого визначено, що органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об'єднань. Але порядок створення асоціацій, інших об'єднань органів місцевого самоврядування у даному законі і ні в якому іншому у нас не визначений. Так само, як і не визначено їх повноваження та порядок взаємовідносин з органами державної влади. Саме на це спрямований законопроект, який ми сьогодні розглядаємо.

На нашу думку, на думку комітету, який розглянув і прийняв абсолютною більшістю голосів. Цей закон, законопроект я маю на увазі, буде прийнятий як закон, і він вкрай необхідний для нас усіх, для асоціації перш за все, для тих об'єднань, які уже існують сьогодні в Україні. З окремих питань законопроект потребує доопрацювання. Але це не впливає на прийняття його у першому читанні. І комітет, наш Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, пропонує даний законопроект і прийняти його за основу у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу. Будь ласка, запишіться. Три хвилини - на запитання. Висвітліть. Будь ласка, Надрага. За ним Шибко.

13:36:01

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Иван Васильевич, скажите, пожалуйста, вот там в законе написано, что эти ассоциации могут создавать предприятия. Как создаются предприятия при использовании, так сказать, возможностей тех, кто их создает? Не кажется ли вам, что подобное хозяйственная деятельность она хоронит самое главное - возможность местному самоуправлению отстаивать свои интересы в законодательстве и перед центральной властью? Спасибо.

ІВАНЧО І.В. Дякую. Згідний із вашим запитанням. Над цим питанням якраз те, що я говорив, окремі положення і позиції потрібно доопрацювати. Але асоціацію може створити підприємство. Наприклад, друкарня для своїх потреб. Це є структура, неприбуткова припустимо? Є. Але вона вже йде як структурний підрозділ, тобто йде як самостійна організація підприємства, де асоціація може бути засновником, припустимо, типографії для випуску газет, для випуску своєї друкованої продукції і таке інше. Але ці питання потребують ще деякого уточнення, я з вами згоден. На друге читання, я думаю, буде доопрацьовано ці моменти. Там є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шибко. За ним - Черняк.

13:37:06

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія. Я задавав Юрію Богдановичу питання щодо фінансування, він дійсно сказав, що можливо це не буде фінансуватися за рахунок Державного бюджету. Тобто це буде фінансуватися за рахунок місцевих бюджетів. А чи передбачено взагалі статті такі в місцевому бюджеті, дивилися ми уважно, щоб можна було фінансувати всілякі асоціації? І це не одне і те ж. Все рівно на місцевий бюджет лягають ті витрати, які на сьогоднішній день потребують для вирішення якихось важливих там проблем. Це - перше.

І друге. Ви у комітеті проаналізували, як цей законопроект кореспондується з нормами міжнародного права, що собою є Магдебурзьке право і так далі? Як воно на сьогоднішній день з цим співпадає? Дякую за увагу.

ІВАНЧО І.В. Дякую за запитання.

Відповідаю. По-перше, що стосується коштів, які передаються з органів місцевого самоврядування відповідним асоціаціям. Так. А сьогодні вони хіба не передаються? Сьогодні ради приймають рішення і переводять або Асоціації міст, або регіональній асоціації місцевих регіональних влад, або сільським, селищним і всім іншим, які є. Приймається на пленарному засіданні відповідної ради питання два - про вступ і про членські внески. Таким чином, передається частина коштів цим асоціаціям для здійснення їх повноважень. І сьогодні передаються. Але давайте говорити відверто, яким законом це сьогодні визначено? Ніяким. Тут нормується цей закон.

Щодо відповідності його з Магдебурзьким правом. Воно і Європейською хартією, і іншими документами, воно кореспондується - право громадян на об'єднання. В якій формі - це вже інше питання, в тому числі і на асоціації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Васильович, було б що передавати. Будь ласка, Черняк.

13:39:14

ЧЕРНЯК В.К. Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановний Іване Васильовичу, закон врегульовує стосунки між органами місцевого самоврядування і органами державної влади і створює правові основи для реалізації органами місцевого самоврядування своїх інтересів. Але існує при цьому інший бік справи - це органи державної влади. А якщо орган державної влади буде порушувати ці права, то чи передбачена відповідальність за це і санкції? Інакше тоді закон паперовим буде. Він декларативним буде, він не буде діяти. Дякую.

ІВАНЧО І.В. Дякую за запитання. Відповідаю на нього таким чином, що це не є нормою цього закону, порушення з боку органів державної влади, що стосується асоціацій або інших добровільних об'єднань громадян - це не є нормою цього закону, тому вона тут не передбачена. Так в іншому законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Іван Васильович, дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, з тих, хто записався, на виступ записалося 10 народних депутатів . Є ті, хто наполягає? Два. Ну, Юрій Анатолійович, я думав, хоч один раз ви відмовитися.

Так, будь ласка, Пузаков. Підготуватися Гірнику.

13:40:47

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков. Фракція Комуністичної партії України. Кіровоградщина. Про актуальність закону, свідчить значна кількість вже створених в Україні асоціацій та інших об'єднань органів місцевого самоврядування. Важливою ланкою системи самоврядування є органи, самоорганізації населення, що створюються громадянами, які на законних підставах проживають на певній території. Такими є, зокрема, будинкові, вуличні, квартальні комітети тощо. Я зупинюся на проблемах розвитку форми участі населення в організації системи самоврядування на території Ленінської районної ради міста Кіровограда, де діє 24 квартальних комітети, на території яких проживає понад 36 тисяч чоловік. При цьому слід зауважити, що і комітети, і їх голови працюють на громадських засадах, в той час , як обсяг роботи і відповідальність з кожним роком зростають, а реальні права і кадровий потенціал досить обмежений, до того ж, і фінансове забезпечення їх діяльності практично відсутні. Змінити на краще якраз і повинен Закон про органи самоорганізації населення, що розроблений і діє вже в існуючому правовому полі згідно з Конституцією України, Законом про місцеве самоврядування в Україні та іншими законодавчими актами.

Величезний об'єм роботи, проведений колективом Ленінської райради, дозволяє стверджувати, що на практиці можна здійснити лише ті положення закону, котрі стосуються організаційно-методичного забезпечення.

Положення закону розраховані на суспільство з міцною економікою і з достатнім бюджетом. Але, на жаль, ситуація в Ленінській раді міста Кіровограда, яка так багато робить в питанні самоврядування, повністю залежить від міської ради. Торік, наприклад, потреби комунального господарства Ленінського району склали 56,3 мільйона гривень, а міськрада виділила лише 420 тисяч. У нинішньому передбачається 600 тисяч замість необхідних 6 з половиною мільйони. До того ж гроші виділяються лише за цільовим призначенням. Тож виникає питання: які кошти передавати органам самоорганізації населення?

Також залишаються невиконаними прикінцеві положення щодо реєстрації існуючих органів місцевого самоврядування. Гострою і є проблема надання квартальним комітетам статусу юридичної особи.

Отже, врахування цих зауважень дасть змогу уникнути ряду порушень законодавства і допоможе діяльності органів місцевого самоврядування.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має Гірник. Підготуватися Кармазіну.

13:43:40

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Долинський виборчий округ номер 89.

Шановні депутати, шановні представники місцевого самоврядування. Попри всі труднощі надто затяжного перехідного періоду, система місцевого самоврядування в Україні все-таки розвивається, тому і потребує постійного законодавчого удосконалення в різних сферах: фінансовій, бюджетній, структурній, виборчій та інших. Запропонований нам законопроект є одним з прикладів такого удосконалення, а саме: узаконення факту існування подібних асоціацій в Україні.

Якщо повернутись до історії питання, то слід визнати, що подібні об'єднання існують з 1990 року. А саме: створена в 1990 році в місті Дніпродзержинську асоціація демократичних рад і потім, альтернативна їй, асоціація місцевого розвитку, різні за політичними мотивами. Галицька асамблея і тому подібні речі.

З плином часу ці об'єднання укріпилися, стали впливовими і цілком логічно потребують виходу на законодавче поле. Інша справа на яке поле вони хочуть вийти і що на цьому полі пожинати. Признаюсь, однаково цікаво було читати як текст законопроекту, так і висновки Науково-експертного управління і є сильні позиції з одного і з іншого боку.

На мою думку, концепція законопроекту містить ряд небезпек. А саме, законодавством слід нарешті визначити які саме асоціації будуть... чи вони будуть юридичною особою непідприємницького характеру, чи будуть мати можливість ставати засновниками підприємницьких структур. Враховуючи, що маємо справу з бюджетними коштами хоч і місцевого самоврядування, такий дуалізм не припустимий і тут виглядає лобіювання інтересів саме працівників апарату існуючих вже структур.

Друге. Узаконення системи регіональних місцевих та всеукраїнських асоціацій, зведення всеукраїнських об'єднань лише до 2 структур: асоціації громад України та Асоціації регіонального розвитку України. Враховуючи, що статтею 29 цього законопроекту передбачено, що органи виконавчої влади зобов'язані враховувати пропозиції асоціації, ми одержимо небезпеку дійсно порушення принципу розподілу влади. Тобто, якісь владні повноваження. В такому варіанті цей законопроект передбачає і це є дійсно небезпека, тим більше, що нема потреби в такій жорсткій регламентації тільки районних і тільки міських рад.

Законопроект має ряд інших недоліків. Можливо менш суттєвих, як, наприклад, передбачає передачу своїх повноважень радами виконкомів, залучення асоціативних членів підприємств фізичних, юридичних осіб і тому подібне. Але вони можуть бути поправлені в другому читанні.

Перед тим, як вийти на цю трибуну, я вагався як поступити. Але враховуючи дійсно величезну роботу проведену авторами законопроекту і щоб вона не пропала, всі ці речі. про які говориться і ще буде говоритися, можна поправити у процесі другого читання, тим більше, що працювати буде над ними дуже солідний комітет. Тому пропоную прийняти у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Соломатіну.

13:47:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Сьогодні виникає питання: "Потрібен чи не потрібен закон?" Ознайомившись з текстом, зрозуміло, що закон потрібен, розвиває Закон про місцеве самоврядування, який прийняли ми ще у 1997 році. Питання тільки у тому, які є зауваження до цього законопроекту, чи треба приймати його в цілому, чи у першому читанні, чи можна покращувати, чи ні. Я вважаю, що закон можна покращувати, я вважаю, що є речі, які треба звідси вилучити, але у першому читанні закон може бути прийнятий, незважаючи на ті речі, які я зараз скажу.

Перше. Починаючи з 25-ї статті, 26-та і інші передбачено право делегування повноважень органів місцевого самоврядування добровільним об'єднанням цих органів, тобто фактично ми вносимо таким чином і зміни до іншого Закону України - до Закону України про місцеве самоврядування в Україні, а не тільки приймаємо новий закон. І це треба чітко мати на увазі. Тому що не визначено, які саме повноваження, які передбачені у цьому законі невладного характеру можуть здійснювати асоціації і інші добровільні об'єднання, і немає змін до цього закону, вони не запропоновані.

Більше того, Закон України про місцеве самоврядування в Україні передбачає тільки делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям 9 це статті 43-тя і 44-та). Іншого там нічого не передбачається.

Разом з тим у проекті стаття 25, написано: " На договірній основі асоціаціям і іншим добровільним об'єднанням можуть бути делеговані окремі повноваження органами місцевого самоврядування.

Третя частина. Делегування асоціаціям і іншим добровільним об'єднанням місцевого самоврядування окремих повноважень органів місцевого самоврядування, мають супроводжуватися передачею матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для їх здійснення. Оце мене лякає.

Тому я вважаю, що з цим треба бути дуже обережним і в статті 26 ця думка продовжується. Там визанчено: "Делегування повноважень з одночасною передачею матеріальних і фінансових ресурсів". А ми з вами знаємо, що туди надходять до місцевого самоврядування і кошти державного бюджету України, місцевих бюджетів, які передаються і таким чином можуть бути передані асоціацією і буде фактично неможливо здійснювати контроль і це буде суперечити чинному законодавству.

Тому ці речі треба вилучити так же як і там, що приймають участь в організації проведення атестації службовців. Мабуть висловлюють тільки думку щодо атестації і її проведення, а не приймають участь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Соломатін, підготуватися Черняку.

13:50:32

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, комуністична опозиція.

Шановні колеги, буржуазний парламент черговий раз, буржуазна опозиція, та опозиція, яка опозиційно до буржуазної так само влади пропрезидентської більшості і буржуазного президента, внесла законопроект про асоціації, місцеве самоврядування і так далі. Давайте подивимося з вами на соціально-класову суть цього законопроекту.

А хочу я почати з порівняння такого. Якщо є пістоля в руках правоохоронця, то вона спрацьовує на те, що захищає цей правоохоронець і якими законами він користується і яким законам він підлеглий. На користь народу, на захист народних справ і ця зброя буде працювати.

А якщо ця пістоля в руках бандита або охоронця якогось кримінального авторитета, капіталіста, на чию користь ця пістоля буде працювати?

Так само і з радами. Хоча у нас залишилася ця назва: Верховна Рада України - це вже не Рада та, яка була за радянських часів. І ті місцеві ради так само не ради, бо там замість народу зібралися підлеглі і підручні тих, хто вже ухопив у народу всю власність і зараз панує над ним. Сьогодні у нас щупляться дві буржуазні сили: пропрезидентська буржуазна більшість і буржуазна опозиція, яка хоче перехопити владу саме через місцеве самоврядування.

І ось ця бандитська буржуазна зграя розшматовує Україну на окремі князівства. Ми так доживемо до того, що у нас замість унітарної держави єдиної України, ми розшматуємо її не лише на федерацію, і не лише навіть на конфедерацію, а на тисячу князівств. Ми такими законами породжуємо тисячоголову гідру. Ми хочемо зробити голову гідри Кучми, а в дійсності породжуємо такими законами нову тисячоголову гідру тисячі кучм.

Люди добрі, опомнитесь, що ви робите! Такий закон не можна приймати взагалі, його треба відхилити! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Черняк, підготуватися Оржаховському.

13:53:09

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, ми дуже раді, що ми у Верховній Раді. Але нам треба подбати у зв'язку з цим і про ради нижчого рівня, щоб там також депутати були раді.

Мета законопроекту полягає у тому, щоб надати правовий статус асоціаціям місцевого самоврядування. По суті демократичною владою - це є місцеве самоврядування. І саме нерозвинутість місцевого самоврядування є причиною багатьох наших проблем. Але це тема окремої розмови, у мене не має часу про це говорити.

Так от, нерозвинуте місцеве самоврядування. Нам треба думати про прийняття Закону у новій редакції про місцеве самоврядування. Але принаймні цей законопроект робить крок у необхідному напрямку. Існують асоціації місцевих рад, інших органів місцевого самоврядування, вони вже діють. Але законодавчо не врегульовані. І треба поставити їх в законодавче поле, тобто треба зробити все для того, щоб асоціації були в законі. У нас поки що злодії в законі. Асоціації в законі. Щоб вони могли діяти на підставі закону. Ось чому все-таки цей законопроект нам потрібен. Він визначає порядок створення органів місцевого самоврядування, асоціації місцевого самоврядуванні і врегульовує відносини з органами державної влади. Це надзвичайно суттєвих два моменти, які у законопроекті присутні. Визначає статус цих асоціацій, вони не є органами влади, вони не є об'єднаннями громадян, а вони є асоціаціями рад. І це особливий специфічний статус, який тут виписаний. Вони не мають владних повноважень, і це правильно. Повноваження у них які? Це рекомендації, наприклад, стосовно розвитку регіону, як об'єднати зусилля, розробити програми, знайти кошти для комплексного розвитку району, області. І це лобіювання законопроектів, які б сприяли розвитку місцевого самоврядування.

Тепер моє побажання у процесі підготовки до другого читання. Чи будуть вони юридичною особою без підприємницьких функцій, чи з із підприємницькими функціями? Я схиляюся до того, що вони повинні бути юридичною особою без підприємницьких функцій, оскільки все-таки там будуть певною мірою бюджетні кошти крутитися, і щоб вони не були використані, щоб не було зловживань, тому юридична основа. І треба більш чітко виписати новелу про передачу повноважень, тому що тут також можуть бути зловживання. І те, що я казав у запитанні, стосовно того, щоб були передбачені, відповідальність передбачена і санкції, можливо в інших законах, якщо органи державної влади не будуть виконувати цей закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Правда ми не стільки повинні бути раді, що ми в раді, а щоб народ радів, Володимире Кириловичу, тоді буде і нам радість.

Слово має народний депутат Оржаховський і завершуємо.

13:56:49

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Мені важко говорити, бо переді мною виступав мій товариш по фракції і досить критично оцінив законопроект, котрий зараз розглядається. Мені важко тому, що я сьогодні працюю в Комітеті по державному будівництву і місцевому самоврядуванню і попередня моя життєва позиція і робота була пов'язана з діяльністю рад і сьогодні самоврядування.

Звичайно, я також не дуже радію цьому законопроекту, бо знаю, що не тільки треба мати даний законопроект, а треба мати ще під нього кошти. А може таке статися, що колись в радянські часи закон про місцеві ради працював, бо були гроші, не було проблеми, де взяти гроші. Була проблема - де їх використати? Сьогодні ж ми маємо закон про місцеве самоврядування, але, на жаль, він не працює. І я днями з округа повернувся, там стогнуть всі від того всього, скільки ми передбачили в Державному бюджеті, - аж 40 відсотків по делегованим повноваженням.

Мене хвилює інше в цьому законопроекті. І боюся, щоб не сталося так, щоб дійсно асоціації і інші громадські об'єднання перебрали на себе ті повноваження, які повинні належати представницьким виконавчим органам. Зокрема, я так відчуваю, що ось стаття 28 передбачає, що повноваження добровільних об'єднань і так далі мають делегуватися. Отакі повноваження: підготовка пропозицій щодо ставок посадових окладів службовців органів самоврядування, розробка пропозицій щодо структури виконання органів сільських, виконавчих органів сільських рад і так далі, розробки положень про атестацію посадових осіб. Чи не забагато ми даємо повноважень? Це ж уже функції зовсім інші.

Тепер мене хвилює також: чи не стане даний закон при тому, як ми знаємо, як у нас влада вміє використовувати ці закони, що завтра не буде використовуватися адміністративний тиск на людей? Сьогодні це право людей об'єднуватися в асоціації і в об'єднання, а завтра це буде правило зовсім інше, коли ти будеш туди зобов'язаний йти.

Слідуюче. Членство асоціації: фіксоване, активне, пасивне і так далі. Можемо дати і гроші державні, і самостійні гроші мати і отримаємо те, що ті хто не є членами, будуть правити відповідний бал, але в цілому, я сьогодні повинен сказати таке, шановні народні депутати, даний законопроект, якби там не було в колишні часи, і в нинішні часи є самоврядний орган, і звичайно, треба нам активізувати наше населення, яке повинно приймати участь у розвитку місцевого значення. Але, я ще раз повторюю. Треба кожну букву даного закону вивірити, щоб ми не скільки допомогли, а навредили.

Тому я по даному законопроекту, відверто кажу, я буду утримуватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, розгляд питання завершено. Будемо рішення приймати в день голосування.

Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин наше засідання. У нас є досить таких, декілька законів, які буквально вже роками нас чекають. Тому ми, зараз оперативно за вашою згодою, попробуємо їх розв'язати.

Слухається проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Проект, реєстраційний номер 3644 - доповідає Нощенко Микола Петрович, народний депутат, будь ласка, дві хвилини.

14:00:52

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Всі хто нас сьогодні слухає. Ідея замислу законопроекту виникла не в кабінеті, а за результатами зустрічей на окрузі сільськими головами, керівниками підприємств, працівниками центрів зайнятості, управлінь праці соціальної політики.

І основна, як кажуть, ідея полягає в тому, що врегулювати на сьогодні два закони. Закон про зайнятість, який передбачав і передбачає надання матеріальної допомоги безробітному для організації власної справи. Але при прийнятті Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ця норма, або фінансування цієї норми випало. І на сьогодні практично цей механізм не діє.

Під час розмови із селянам, під час зустрічі саме страшне, коли приходить на прийом молода, здорова людина і запитує, що: "Мені треба утримувати сім'ю, годувати дітей. Допоможіть, народний депутате!". Тим йому починаєш пояснювати, давати пропозиції, але він далі додав: "Допоможіть мені, будь ласка, в буквальному розумінні. Як мені обробити мій земельний наділ?". Тим більше що ми прийняли в цьому залі Закон про особисте селянське господарство, яке дає можливість сьогодні господарювати без створення юридичної особи, дає можливість об'єднувати земельні паї родинами. І тут відповісти дуже тяжко нашими порадами, не дивлячись на те, що ми прийняли закон в першому читанні про дорадчу службу.

Пропонується доповнити Закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним рядком: про те, що кошти можуть використовуватись на фінансову допомогу безробітним, я підкреслюю, за рахунок коштів фонду у вигляді безвідсоткової матеріальної допомоги - і позикою її не можна назвати, - для організації ними підприємницької діяльності (мова йде: це міське населення, яке безробітне), а також на організацію особистого селянського господарства.

На превеликий жаль, тенденція зростання безробітних на селі - до зростання. За 2 роки десь на 60 тисяч зросла кількість безробітних. Кількість виплат з цього ж фонду у вигляді соціальної допомоги також зростає. І ця соціальна допомога неповоротна.

Шановні колеги, я висловлюю слова вдячності Експертному управлінню, яке підтримало, профільному комітету - підтримали цей законопроект. І прошу, в першу чергу, мажоритарників підтримати законопроект, який запроваджує механізм боротьби із безробіттям, із бідністю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, Микола Петрович! 13 слів, а ви три хвилини. Запитань немає, тому що це за скороченою процедурою. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Вернигора Леонід Михайлович.

Скорочена процедура. Рук не піднімайте.

14:04:08

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановні колеги, Комітету з питань соціальної політики та праці ще у липні місяці на своєму засіданні розглянув питання про практику застосування Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття”. У своєму рішенні ми звернули увагу Кабінету Міністрів на необхідність впровадження додаткового виду фінансової допомоги безробітним для відкриття власної справи. Чому? Навіть без цієї поправки або приведення двох законів у єдине русло ми в минулому році надали більше 60 тисяч безробітним такі безпроцентні позики. Близько 400 безробітних відкрили свою власну справу. Ясна річ, що вдячніше відкривати справу, організовувати робочі місця, залучать туди для праці, ніж те, що ми робимо сьогодні, час від часу переглядаємо скільки, які соціальні виплати встановить безробітним. Тому я вважаю, що приведення до єдиного правила, будем так говорить, закону, який вже існує.......норма у законі про зайнятість перенести її в закон про соціальне страхування на випадок безробіття і ми будемо мати від цього великий економічний і соціальний ефект. Тому комітет соціальної політики і наш підкомітет підтримує те положення, щоб цей законопроект взяти за основу або прийняти в першому читанні. Прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, скорочена процедура. Хто з тих, хто .......наполягає на виступі? Шибко, Гінзбург... Так. Гірник, будь ласка. За ним Гінзбург. По 2 хвилини прошу.

14:06:06

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, практично і доповідач і співдоповідач сказали майже все. Законопроект дуже короткий і вкрай необхідний, тим більше що по факту він вже діє, і відповідні позики надаються, але надаються дуже довільно на розгляд відповідних місцевих органів.

Через те пропоную прийняти даний законопроект, підтримати, прийняти у першому читанні. Але дуже важливе буде мати значення визначення порядку надання позик за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування якраз безробітним, щоби у цьому випадку не було різних зловживань. Якраз на цьому етапі нам треба більше попрацювати. Законопроект підтримую. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, мікрофон Гінзбург. Ви також за чи проти, Ольга Петрівна.

14:07:02

ГІНЗБУРГ О.П. Я виступаю вже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви скажіть, ви за чи проти, щоб я знав, тому що два за, а два проти.

14:07:02

ГІНЗБУРГ О.П.

У даному випадку, хто може виступити проти захисту безробітних, хто? А по закону я зараз говорю.

161 виборчий округ, фракція комуністів.

Цей законопроект сьогодні поданий моїм колегою депутатом із Сумщини. І проблеми, які виникли не тільки у нашій області і виникають завжди при прийомі наших громадян, вони сьогодні по всій Україні. Ми довели цю нашу Україну до того, що вона скоро зовсім вся безробітна буде.

Хотілося б, щоб такі кроки, які ми сьогодні робимо, могли, дійсно, вирішити проблему. Але я розумію, що якщо ми не відбудуємо нашу Україну і економіку не піднімемо, то, на жаль, прийняття таких законів, як ми сьогодні пропонуємо, не вирішить цю проблему. Просто проблема не в законі, а у владі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін проти. Соломатін за чи проти? Немає. Баранівський немає, так? Черняк проти чи за? Зрозуміло, підготуватися Черняку.

14:08:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Ще з Біблії відомо, що треба дати людям сіть, а не рибу, тобто і риба потрібна, але краще, щоб вони її постійно могли ловити.

Так от проти чого я. Я виступаю проти підходів, які закладені у Преамбулі цього закону. Я дякую і пану Нощенку, і пану Шарову за те, що вони підготували цей законопроект. Але просив би або до голосування внести на заміну розданого з двума зауваженнями.

Перше. Ми хочемо підтримувати тільки малозабезпечені сім'ї, які проживають у сільській місцевості. А інші громадяни України? А їх же ж в три рази більше. Всі селища - всі безробітні. Це треба виключати. Це має стосуватися до абсолютно всіх громадян України, бо це сьогодні є ненормальним.

Друге. Взагалі виключити преамбулу треба. А нагадую, тут написано: "З метою підтримки малозабезпечених сімей, зокрема тих, які проживають у сільській місцевості" - просто виключити. Зрозуміло, що це підтримка, але не уточняти.

Далі. Ви в тексті пишете, (я нарахував тринадцять слів), Адаме Івановичу. "Безпроцентна позика безробітним" і так далі. Але ж це позика, а не допомога. Якщо це позика, то має бути слово абсолютно чітко "поворотна". Тоді: "безпроцентна, поворотна позика" буде звучати. І це буде абсолютно правильно і логічно.

Якщо ви такий законопроект внесли б зараз на заміну розданого, то я думаю, що можна було б переконати цей зал голосувати зразу в першому і в другому читанні. Я думаю, що навіть представник уряду пані теж була б тоді "за", принаймні так мені здається.

І той досвід, на який вже посилаються, що 594 безробітних отримували на підприємницьку діяльність і повернули 82 відсотки коштів, свідчить дійсно про високу ефективність цього заходу. Але тут ще треба передбачити, яким чином буде забезпечена ця поворотність. Ось для чого тоді в таких випадках потрібне друге читання. Оцей механізм треба також передбачити, а тут нічого немає щодо цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Черняк з місця.

14:10:40

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, звичайно, ні в кого з нас не підніметься рука голосувати проти законопроекту, який пропонує надати позики безробітним. Найкращий спосіб боротьби із безробіттям - це є створення нових робочих місць і ця позика повинна йти на створення власної справи.

Закон обмежений сільським населенням, Кармазін казав про те, що треба поставити більш широкий контекст, можливо це і правильно. Але на чому я хотів би поставити акцент у процесі, можливо, підготовки до другого читання, це питання про джерела фінансування, джерела фінансування, надання цієї позики. Це може бути спеціальний фонд створений, соціальне страхування може бути, це може бути земельний банк, якого у нас немає. Я просто боюся, що ми приймемо правильний, добрий закон, який може бути паперовим, який може бути декларацією наших добрих намірів. Тому я пропоную зосередити нашу увагу на джерелах фінансування цих позик. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Володимир Кирилович. Будь ласка, 30 секунд - Шибко.

14:12:08

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України.

Шановні колеги, звісно, що цей закон потрібен. Але давайте подивимося Закон України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, воно формується з декількох джерел. Але у цьому законопроекті, що нам дається на розгляд, не вказано, з якого саме джерела буде формуватися, буде здійснюватися кредитування неприбуткове для фонду. Тобто знову виникне якась колізія. Він тільки може запрацювати тоді, коли ми доповнимо цей закон так: кошти для безпроцентної позики виділяються з резерву коштів фонду, а також з процентів з депозитного рахунку фонду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, заступник міністра Гаряча - хвилина.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Ми дуже вдячні Верховній Раді, що сьогодні уряд має можливість відповідно до Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування надавати матеріальне забезпечення і соціальні послуги безробітним особам.

У той же час, як засвідчує сьогодні активна дискусія з цього приводу, є деякі пропозиції щодо зміни до даного закону і розширення наших можливостей по наданню соціальних послуг.

Уряд підтримує пропозицію щодо нашої подальшої співпраці. Проте, не можна не зазначити, що даний законопроект передбачає надання безповоротної позики. Ми можемо говорити тільки на допомогу на поворотній основі. Це перше.

Друга позиція, що сплачують внески до страхового фонду всі категорії працюючого населення, тому і ця допомога повинна надаватися не тільки в сільській місцевості. Те, що стосується інших пропозицій, то Микола Петрович Нощенко, один із авторів законопроекту, давав згоду на те, що в другому читанні автор погодиться з пропозиціями, які були внесені урядом.

З урахуванням висловленого закон потребує доопрацювання і прийняття лише у другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання закінчено, визначатися будемо. І у мене ще одне прохання буквально на хвилинку. Ми вже десь місяці два чи три тримаємо міністра культури тут, ніяк не може він доповісти про програму збереження пам'яток історії і культури. Давайте ми йому дамо слово для законопроектів за номерами 4028, 4029 і 2469, нехай він нас проінформує. А потім визначимося, що ми будемо робити.

БОГУЦЬКИЙ Ю.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Дякую, дякую щиро. Як ви знаєте у вересні минулого року за результатами Дня уряду Верховна Рада прийняла постанову про інформацію Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо виконання законів України про природно-заповідний фонд і про охорону культурної спадщини та про дотримання посадовими особами вимог чинного законодавства стосовно національного заповідника "Хортиця" і інших історико-культурних заповідників, об'єктів природно-заповідного фонду.

На виконання пунктів зазначеної постанови розроблено запропонований законопроект для розгляду. Програма має довготерміновий характер, розрахована на період до 2010 року. З метою створення належного правового поля пропонується прийняття законів. Сьогодні прийняли про ратифікацію конвенції про охорону археологічної спадщини. Також вноситься ще про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини", який сьогодні можемо ще розглянути, та внесення змін до Земельного, Податкового, Кримінального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. На рівні підзаконних актів передбачається затвердження також ряд положень, інструкцій і інших нормативно-правових актів, які удосконалюють законодавство у галузі охорони культурної спадщини.

Одним із завдань програми є забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів наукової, проектної та виробничої діяльності у сфері охорони культурної спадщини.

Також удосконалення передбачається інфраструктури науково-дослідних, проектних, реставраційних та інших організацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович, ви просите, щоб ми програму затвердили? Кожен народний депутат має її перед собою і ознайомився.

БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Дякую за слушне зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, які зміни до закону в зв'язку з цим?

БОГУЦЬКИЙ Ю.П. І ще про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини". Пройшов час і потребує деякі зміни, зокрема розширення термінології закону. Враховані також рекомендації міжнародних організацій і конвенцій, які вже прийняті після прийняття закону Верховною Радою України. Також пропонується розмежувати дещо повноваження між урядом, Кабінетом Міністрів та центральним органом виконавчої влади, яким є Міністерство культури. Деякі питання можуть вирішуватися рішенням Колегії Міністерства культури чи наказами Міністерства культури. Це спрощує дещо провадження.

Також розмежування функцій між органом охорони спадщини, культурної спадщини як Міністерства культури, які є під Міністерством культури, а також обласних - Київської, Севастопольської державних адміністрацій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрію Петровичу, суть питання зрозуміла.

Танюк Лесь Степанович - голова комітету. Сідайте, будь ласка, скорочена процедура, запитань немає.

14:17:57

ТАНЮК Л.С.

Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти програму за основу. Тут є тільки один момент, що в основному програма спрямована на збереження об'єктів культурної спадщини, а от аспект використання з туристичною метою, цей аспект потребує все-таки ще подальшого доопрацювання, щоб програма була корисніша.

І є зауваження науково-експертного управління щодо недостатку розробки питань у міжнародному співробітництві в пам'яткоохоронній сфері. Тому ми пропонуємо прийняти програму за основу, доопрацювати і прийняти в цілому в другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Будь ласка, по другому законопроекту, Микола Григорович Жулинський, є щось доповнити у вас? Мікрофон ввімкніть. Або на трибуну, буде швидше. На трибуну, Микола Григорович.

14:18:48

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Ми пропонуємо прийняти деякі зміни до Закону про охорону культурної спадщини. Він вже діє, по суті 2,5 роки. Закон себе виправдав, Міністерство культури і мистецтв його реалізовує і доволі успішно. Але практика застосування показала, що деякі законодавчі механізми потребують і вдосконалення і коригування. Тобто йде мова про понятійно-термінологічний апарат, йде мова про те, який винайти механізм залучення інвестиційних коштів для збереження і використання об'єктів культурної спадщини, уточнити порядок надання дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок тощо.

То тут, щоб довго не говорити, наше Головне науково-експертне управління підтримує цей закон, і ми пропонуємо його також підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Григорович, будь ласка, Толочко.

14:19:51

ТОЛОЧКО П.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Очевидно, справді, час пройшов від прийняття Закону про охорону культурної спадщини і він вимагає доопрацювання. В цілому ідею я сприймаю, очевидно, ми мусимо підтримати її в першому читанні. Але, на превеликий жаль, цей закон з доповненням надзвичайно сирий і над ним ще треба багато працювати. Я міг би кілька прикладів навести, скажімо, що пам'ятки є не відтворним джерелом інформації зародження і розвитку цивілізації. Шановні колеги, з Міністерства культури, цивілізації на земній кулі з'явилися 4- 6 тисяч років тому, а людство нараховує 1,5 - 2 мільйони, то, що те все інше не треба вивчати? Треба вивчати. Отже треба сюди внести уточнення. І цілий ряд інших питань, які потребують серйозного доопрацювання. Так що, я думаю, Адам Іванович, давайте ми в першому читанні підтримаємо. Але з умовою, що будемо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Петровичу. Я просив би, дійсно, Юрію Петровичу і Петре Петровичу, ви стикуйтесь, тому що ви маєте безпосереднє відношення до того як керівник відповідної організації, аби ми прийняли виважений закон.

Шановні колеги, Юрій Анатолійович, можливо, сьогодні ми вже на цьому завершимо? Ну, будемо завершувати, але задовольнимо ще бажання...

Да, будь ласка, одну хвилину Кармазін. І півхвилини Черняку - і завершуємо.

14:21:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, ми сьогодні розглядаємо по скороченій процедурі аж цілих 2 законопроекти. Мені дуже прикро, що питання культури у нас завжди відносяться на третій план. І я дякую міністру сьогодні Богуцькому за те, що він накінець-то дійшов до цього залу, дійшов до трибуни і дійте до людей.

Справа в тому, що проект змін, який поданий, 4029, про охорону культурної спадщини. Він вносить зміну і в структуру, і в повноваження спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, в тому числі ставить питання по організаціях в місті Києві, місті Севастополі, повноваженнях державних адміністрацій. І це треба категорично і терміново приймати. Ми вже давно запінились з цим прийняттям. І сьогодні виходить, що у людей немає повноважень. Тому я просив би комітет профільний це бігом допрацьовувати тут.

Що стосується програми, тобто проекту 4028, бо це я говорив по 4029, то тут є ті зауваження, які були, і треба передбачити, по-перше, термін не обмежувати 2005 роком, а збільшити хоча б до 2010 року. Це, по-перше. І, по-друге, чітко поставити за мету, що Україна буде добиватися проведення переговорів, зокрема і з Російською Федерацією, про повернення наших цінностей. Повернути сюди треба те, що лежить і в Третьяковці, і в ................граді, і кругом. Ви розумієте, а потім кічаться, видають оце у всіх підручниках. Оце має бути програмне завдання для наших нащадків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк.

14:23:19

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, у нас є добрі наміри. Я сподіваюся, ми їх реалізуємо, але для цього я хочу поставити жирний акцент на питанні про кошти, про фінансування загальнодержавної програми збереження і розвитку культурної спадщини і про зміни до закону. Якщо питання про кошти не буде вирішене, то ці закони будуть на папері. Потрібні кошти для проведення інвентаризації об'єктів культурної спадщини для створення музеїв, заповідників, використання об'єктів в туристичних цілях. У нас уже прийнятий указ був про заповідники. Нема грошей, вони не створюються. Отже, давайте будемо думати про те, щоб цей закон ми наповнили коштами. І тоді він буде діяти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Я вам дуже дякую за співпрацю. Ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.

О 15-ій годині ми тут з вами проводимо парламентські слухання присвячені питанням телерадіопростору.

О 16-ій годині робота в комітетах і фракціях.