ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 вересня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу заходити до сесійної зали і займати свої місця робочі, будемо продовжувати працювати.

Увімкніть систему "Рада".

16:01:48

Зареєструвалося -429

В залі зареєстровано 429 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Продовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідань. Як ми й домовлялися, о 16-ій годині ми розглядаємо питання про обрання, звільнення суддів.

Оголошується до розгляду проект постанови за номером 4144 про обрання суддів.

Доповідач - голова Комітету з питань правової політики Онопенко Василь Васильович.

Одну хвилину. По процедурі, будь ласка... Одну хвилинку, Порошенко Петро, фракція "Наша Україна", по процедурі.

16:02:30

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! В 15.45 два роки тому 11 вересня 2001 року відбулася жахлива трагедія, до якої причетні міжнародний тероризм, організація "Аль- Каїда”- катастрофа хмарочосів в Нью-Йорку. Загинули майже 3 тисячі людей, у тому числі і громадяни України.

Я пропоную вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Дякую.

ГОЛОВА. Прошу встати, шановні колеги.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Прошу сідати.

Будь ласка, Сергій Петрович Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

16:03:26

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Сергій Головатий, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний пане Голово! Я взяв знову слово з процедури. В зв'язку з тим, що ми всі добре знаємо, що в Конституції у нас виписана рівність гілок влади, яку народ наділив певні державні органи.

Володимире Михайловичу, я звертаюся з процедури до вас. Відповідно до усталеної практики у нас у сесійній залі є три ложі. Сидять представники народу і здійснюють законодавчу владу, є ложа уряду, і є судова ложа. Це три рівні гілки влади, вони всі практично на одному поверсі. Те, як ми призначаємо суддів, яких ми відправляємо на балкон, і депутати сидять до них спинами. Але то судді, суддя виносить рішення іменем України. І я вважаю, а зараз у судовій ложі сидить якась адміністрація, особи, які не мають відношення до судової гілки влади. Ви знаєте все-таки це є неповага до судді, неповага до третьої гілки влади: посадити на балкон і сидіти спинами.

Я вважаю, що це має бути останній раз, коли судді, які ідуть на безстрокове призначення, на обрання, сидять на балконі і спілкуються з нами, бо ми до них спинами сидимо. Все-таки має бути певна культура. І ця культура свідчить про те, що вона нижче нульового рівня. Прошу вас зробити це в останній раз.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, шановні народні депутати! Така практика в нас існує. Якщо кандидати на призначення суддями безстроково або на звільнення можуть розміститися в цій ложі, ми запрошуємо в цю ложу. Але за пропозицією комітету, коли кандидатів на суддівство більше, ніж є місць у ложі, ми вимушені запрошувати на трибуну. Таким чином ми поступили і цей раз. Так що ми діємо відповідно до. Я ще раз прошу, заспокойтеся. Я ще раз прошу вирішувати це питання на комітеті.

Оголошується до розгляду проект постанови про обрання суддів. Будь ласка, Василь Васильович.

16:05:44

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні судді, які присутні в цьому залі! Десятого вересня цього року Комітетом з питань правової політики розглянуто на своєму засіданні подання Голови Верховного Суду України про обрання безстроково на посади суддів апеляційних судів Автономної Республіки Крим, Донецької, Кіровоградської, Одеської областей, місцевих судів Автономної Республіки Крим, Донецької, Закарпатської, Кіровоградської, Харківської областей і міста Києва.

Список кандидатів на посади суддів було направлено в депутатські групи і фракції ще першого липня 2003 року. Вчора на комітеті ми розглядали претензії до окремих суддів. Деяких із кандидатів ми перенесли, тому що треба провести відповідну перевірку.

Щодо нинішніх кандидатів, які пропонується вам затвердити, то комітет одноголосно прийняв рішення про те, що вони мають бути затверджені на сесії Верховної Ради. Але, ясна річ, останнє слово за депутатським корпусом. І дозвольте вам зараз зачитати, кого на яку посаду комітет рекомендує із суддів.

Відповідно до пункту 27 статті 85 частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада постановляє (це вам проект розданий): обрати на посади суддів безстроково Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Філатову Євгенію Володимирівну;

Апеляційного суду Донецької області Шапара Юрія Івановича;

Апеляційного суду Кіровоградської області Олексієнко Ірину Сергіївну;

Апеляційного суду Одеської області Турецького Сергія Михайловича;

до місцевого Армянського міського суду Автономної Республіки Крим Кузнєцову Олену Олександрівну;

місцевого Джанкойського районного суду Автономної Республіки Крим Кутанову Ганну Михайлівну;

місцевого Красноперекопського районного суду Автономної Республіки Крим Андрейченко Альону Анатоліївну;

місцевого Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим Лошакову Тетяну Анатоліївну;

місцевого Амвросіївського районного суду Донецької області Ладе Валентину Романівну;

місцевого Дебальтівського міського суду Донецької області Ладигіна Сергія Миколайовича і Сушко Наталію Володимирівну;

місцевого Дзержинського міського суду Донецької області Андрієва Віктора Васильовича;

місцевого Добропільського міського суду Донецької області Тітову Тамару Анатоліївну;

місцевого Докучаївського міського суду Донецької області Клименка Віктора Петровича;

місцевого Єнакіївського міського суду Донецької області Подколзіна Володимира Миколайовича;

місцевого Кіровського міського суду Донецької області Волкову Наталію Юрієвну;

місцевого Костянтинівського районного суду Донецької області Пітрунь Ніну Василівну;

місцевого Красноармійського міського суду Донецької області Єлгазіну Ларису Павлівну;

місцевого Першотравневого районного суду Донецької області Бутенка Анатолія Петровича;

місцевого Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області Токаренка Миколу Аандрійовича;

місцевого Центрального міського районного суду міста Горлівки Донецької області Лук'яненко Марію Олександрівну;

місцевого Ворошиловського районного суду міста Донецька Князькова Валерія Володимировича;

місцевого Куйбишевського районного суду міста Донецька Тупицького Олександра Миколайовича;

місцевого Ленінського районного суду міста Донецька Хмельницьку Людмилу Іллівну;

місцевого Мукачевського міського суду Закарпатської області Короп'ятник Ольгу Михайлівну;

місцевого Долинського районного суду Кіровоградської області Калмикова Бориса Лазаревича;

місцевого Новгородківського районного суду Кіровоградської області Сосновську Лідію Іванівну;

місцевого Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Шенюченка Сергія Вікторовича;

місцевого Олександрівського районного суду Кіровоградської області Комлач Олену Федірівну;

місцевого Лозівського районного суду Харківської області Помазан Вікторію Анатолієвну;

місцевого Голосієвського районного суду міста Києва Хоменка Олену Леонідівну;

місцевого Дніпровського районного суду міста Києва Стрижеуса Анатолія Миколайовича, Шапрана Віктора Валентиновича і Шуригу Тетяну Григорівну;

місцевого Оболонського районного суду міста Києва Камбулова Дмитрія Геннадійовича;

місцевого Подільського районного суду міста Києва Романа Олександра Андрійовича;

місцевого Святошинського районного суду міста Києва Пізняківського Федора Миколайовича і Твердохліб Валентину Андріївну;

місцевого Солом'янського районного суду міста Києва Лазаренко Владлену Володимирівну;

місцевого Шевченківського районного суду міста Києва Шибко Людмилу Володимирівну.

Як я сказав, вчора на комітеті претензій до кандидатів не було.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, судячи із вашої реакції, у вас також немає застережень, запитань і претензій до...

Асадчев, будь ласка.

16:11:20

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я прошу виключити із загального списку, щоб потім окремо проголосувати по Святошинському районному суду Пізняхівського Федора Миколайовича.

Дякую.

ГОЛОВА. Зварич Роман, будь ласка.

16:11:38

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні судді. Я уповноважений фракцією "Наша Україна" зложити слідуючу заяву.

Фракція "Наша Україна" не буде голосувати за обрання суддів. Я би хотів пояснити причини такої позиції фракції. Причини полягають у подіях, які мали місце після виборів мера міста Мукачева, як ви знаєте, з абсолютним порушенням процесуальних норм законодавства. Справа була передана до Сихівського суду міста Львова. Практично це було замовлення, яке походило із Адміністрації Президента. Було винесено рішення, яке абсолютно не співпадає, абсолютно суперечить нормам, які закладені в цивільному, процесуальному законодавстві.

Фракція наполягала на тому, щоб була створена слідча комісія. Верховна Рада України досі не прийняла такого рішення.

Тому ми би дуже просили, шановні судді, щоб ви зрозуміли нашу позицію. Це єдиний спосіб, що ми можемо продемонструвати нашу принципову позицію, що має бути закріплений принцип незалежності судді. В іншому випадку, ми цього не можемо зробити. Тому, поки не буде внесено це питання у порядок денний сесії, фракція "Наша Україна" не буде приймати участі в обранні жодного судді. І ми вимагаємо від керівництва...

ГОЛОВА. Мікрофон!

Будь ласка, Олександр Турчинов. Я прошу дотримуватись регламенту шановних колег.

16:13:13

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Ми солідаризуємося з "Нашою Україною" в позиції і саме констатуємо те, що після приходу Маляренка на посаду голови Верховного суду відбувається системне знищення судочинства. Маляренко працює, як помічник прокурора Піскуна, який ганьбить правосуддя в Україні.

Я хочу наголосити на тому, Валерій Михайлович, що нам треба серйозно, раз уже ставилось це питання, зайнятись незалежністю нашої судової влади, яка сьогодні просто працює або під адміністраціями місцевими, в Києві під центральною адміністрацією, а за Верховний суд я вже свою позицію сказав.

Тому, шановні судді, я звертаюсь до вас, придивіться до свого голови Верховного суду, який вас компроментутє, який вас принижує.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА.

Шановні народні депутати, шановні колеги, відносно Мукачева. Питання про звіт комісії, яка працювала на цьому напрямі, передбачено, воно є в порядку денному. І ми домовилися за участю всіх керівників фракцій, що ми це питання будемо розглядати.

Я просив би, шановні колеги, не робити заручником наших тут процесів суддів, які пропонуються для обрання на посаду достроково. Давайте їм можливість дамо, якщо ми довіряємо працювати.

Тому я ставлю на голосування, прошу уваги, пропозицію комітету про те, щоб прийняти Постанову Верховної Ради України "Про обрання суддів за номером 4144 безстроково, виключивши прізвище Пізняхівського Федора Миколайовича.

Прошу голосувати.

16:15:14

За-247

Рішення прийнято.

Так, Пізняхівський Федір Миколайович, підійдіть до мікрофону. Будь ласка, Асадчего мікрофон, які у вас застетереження є, шановний колега?

16:15:30

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Федору Миколайовичу, я тримаю в руках рішення, пов'язані зі справою по кооперативу "Академічний-22". Це дуже гучна справа. Зараз по неї ведеться кримінальне розслідування, і є запити у прокуратурі. Але я по всій справі не буду говорити, а тільки по конкретному одному факту, який стосується безпосередньо рішення, що приймав Пізняхівський.

До суду звернувся пан Волковецький Володимир Вікторович з позовом на ЖБК "Академічний-22" про виконання зобов'язань і надання йому квартири. Пан Пізняхівський прийняв відповідне рішення і віддав йому квартиру номер 113. Але ця квартира вже була у власності пана Шаталова. Він повністю вніс всі внески, повністю її сплатив і не отримав тільки свідоцтво на право власності тому, що будинок не був зданий у експлуатацію. На превеликий жаль, суддя цього не дослідив. Коли Шаталов звернувся до Пізняхівського з цим питанням, то він виніс ухвалу про накладання арешту на виконання будь-яких дій щодо цієї квартири. Коли справа пішла у Верховний суд, який, до речі, скасував рішення районного суду, рішення Пізняхівського, якраз у цей термін Федір Миколайович бере і скасовує свою ухвалу про заборону вчиняти дії з цієї квартири. І ця квартира у третій раз продається. При чому ця вже дія робиться абсолютно свідомо. Я хочу прочитати рішення Верховного суду, який скасував дії судді Пізняхівського: "Суд постановляючи рішення, досліджуючи докази у справі не встановив ( тобто суд першої інстанції який розглядав) належним чином всіх обставин даного спору правового статусу квартири 113. Ця помилка суду привела до порушення статті 220 ПК України, де закріплена вимога законності та обгрунтованості рішення".

Я би, шановні друзі, не піднімав це питання, якщо б воно не існувало у вигляді конвеєру. Такі ж самі справи з такою ж самою оборуткою через Святошинський суд були проведені тричі. Правда у тих справах судді були інші. Був суддя Почупайло, якщо я не помиляюся, и Ясельский.

Точно така ж ситуація. Позов по ЖБК. ЖБК наче говорить: да, да; і продається уже приватна квартира.

І третій момент. Сьогодні розглядається кримінальна справа, коли 18 членів ЖБК платили свої внески, їх квартири були продані, і гроші отримані не були. Ця справа розглядалась в Святошинському суді і у тому числі неодноразово розглядав Пізняхівський.

Останнє рішення, яке було внесено, у тому числі і Федором Миколайовичем, це просто взяти і закрити, ліквідувати Академічній 22 навіть без встановлення його правонаступника.

Я не буду по всім справам спитати, я хочу спитати по конкретній, що стосується Шаталова, тому що у мене на руках є абсолютно всі рішення, підписані суддею і всі його дії.

ГОЛОВА. Дякую.

Пізняхівський Федір Миколайович, будь ласка, ваше пояснення.

ПІЗНЯХІВСЬКИЙ Ф.М.

До суду звернувся і Волковицький, і потім звертався Шаталов. Волковицький за ф'ючерсним контрактом повністю оплатив вартість квартири в ЖБК "Академічний-22". І поскільки учасниками цього судового розгляду були представник ЖБК "Академічний-22" і Волковицький, суд, дослідивши надані докази, не збираючи інших, прийняв рішення, яким визнав право за Волковицьким.

Пізніше суду стало відомо про те, що згідно ф’ючерсного контракту так само і Шаталов вносив гроші в ЖБК "Академічний-22" і інвестував будівництво цієї квартири. Тому на підставі тих обставин, що було прийнято рішення про визнання права на цю квартиру за Волковицьким, суд і прийняв таке рішення.

ГОЛОВА. Будь ласка, Василь Васильович, позиція комітету

ОНОПЕНКО В.В. Пане Асадчев, я звертаюся до вас і звертаюся, шановні колеги депутати, і до вас, тому що ставиться питання про контроль над судом.

Я хотів би нагадати, що, відповідно до Конституції, відповідно до Цивільно-процесуального кодексу, немає позасудового контролю за судом. Якраз ви в своєму прикладі назвали яскравий приклад, коли рішення місцевого суду переглядалося Верховним Судом і це є нормально.

У нас сьогодні в Україні розглядається більше мільйона цивільних справ. Четверта частина десь приблизно - це сотні, тисяч рішень оскаржується. І їх переглядають апеляційні інстанції або Верховний Суд. Причому те посилання, на що ви кажете, не з'ясував обставин, це чергові статті, 15-та, 30-та Цивільно-процесуального кодексу, коли в будь-якому разі, коли скасовується рішення, вищестояща інстанція посилається, що тут суд не дослідив. І це може бути, це нормально, не зовсім нормально вірніше, а я хочу сказати ось що. У когось свідки не явилися, з'явилися нові докази, і це можна подавати у Верховний Суд. Тому дорікати суддю, ось з цих обставин не можна голосувати за суддю, я би з цим не погодився.

Тому комітет підтримує цю кандидатуру і прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Я прошу вас, у комітеті з'ясовуйте, будь ласка, це питання.

ОНОПЕНКО В.В. У комітет не поступало цих претензій.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про обрання суддею безстроково Пізняхівського Федора Миколайовича, це місцевий Святошинський районний суд міста Києва. Прошу голосувати.

16:22:02

За-240

Рішення прийнято.

Василь Васильович, так у нас є всі підстави привітати новообраних суддів безстроково і побажати їм сумлінно служити праву, захищати права громадян насамперед. (О п л е с к и).

Оголошується до розгляду проект постанови про звільнення судді. Це документ під номером 4145. Будь ласка, Василь Васильович.

16:22:31

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, мова йде про звільнення з посади суддю Вищого господарського суду України Карабаня Володимира Яковича у зв'язку з поданням ним заяви про відставку. Вам відомо, що Володимир Якович призначений указом Президента і очолює Українську судову державну адміністрацію. Він на посаді державного службовця. Ясна річ, що він не може працювати суддею. Тому є пропозиція підтримати. Ніякого впливу, тиску на його волю не було. Комітет перевіряв всі матеріали.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо немає заперечень, я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про звільнення судді за номером 4145. Прошу голосувати.

16:23:24

За-254

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, дозвольте ще одне питання, яке стоїть в порядку денному, розглянути, це - проект постанови про подання Генеральної прокуратури України про одержання згоди на зупинення повноважень судді місцевого суду Запорізького району Запорізької області Євсєєвої Ольги Миколаївни.

Питання в тім, що Генеральна прокуратура 20 червня цього року звернулася в Верховну Раду із цим поданням. Вона зазначала, що прокуратурою Запорізької області розслідується кримінальна справа про одержання хабара, поєднаного з вимаганням головою місцевого суду Запорізького району Запорізької області Євсєєвою. І ця кримінальна справа була порушена першого квітня цього року за ознаками, передбаченими частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу.

Прокуратура зазначала в поданні, що Євсєєва, розглядаючи кримінальну справу відносно Алєксєєва, зажадала від батька, як зазначено в поданні прокуратури, від батька Алєксєєва дачі хабара у розмірі 2500 доларів США, обіцяючи призначити сину покарання у вигляді семи років позбавлення волі, тобто мінімальний термін, який передбачений частиною першою статті 115 Кримінального кодексу.

І як зазначає прокуратура, вина Євсєєвої в вчиненні злочину підтверджується зібраними під час розслідування кримінальної справи доказами, а саме: показаннями свідків відповідних, аудіозаписами розмов між Алєксєєвим та Євсєєвою, протоколами огляду грошових коштів, особистого обшуку, під час якого у неї вилучено 25 банкнот номіналом по 100 доларів.

Зважаючи на те, що відповідно до статті 126-ї Конституції України і частини першої статті 38-ї Закону України про статус суддів повноваженні судді не можуть бути зупинені без згоди Верховної Ради України. Керуючись статтею 29-ю, Генеральний прокурор просив розглянути подання і зупинити повноваження судді місцевого суду Запорізького району Запорізької області Євсеєівої.

Комітет розглядав 10 липня цього року. У вас є проект постанови. І там вноситься пропозиція про підтримку цієї позиції.

Я, шановні колеги, зазначу лише одне: з невідомих причин Євсеєва сьогодні не явилася. Тому вам приймати рішення: будемо ми без неї приймати рішення чи, можливо, бажано перенести на наступний тиждень.

ГОЛОВА. Так. Катеринчук, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

16:26:37

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати, дійсно, на комітеті ми розглядали це питання і заслуховували цю суддю, а також мали можливість вислухати подання працівників Генеральної прокуратури.

Я прошу підтримати пропозицію комітету і не звертати увагу на те, що сьогодні немає в залі цієї судді і ви не маєте можливість задати їй питання особисто. Там, дійсно, є певні підозри щодо її вчинку, і хотілося б, щоб слідство розібралося. Прохання підтримати позицію комітету.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України за номером 3747 про подання Генеральною прокуратурою України про одержання згоди на зупинення повноважень судді місцевого суду Запорізького району Запорізької області Євсеєвої Ольги Миколаївни. Прошу голосувати.

16:27:43

За-317

Рішення прийнято.

Валерій Асадчев, будь ласка.

16:27:54

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую.

Ото в нас така і демократія, як Онопенко протягує суддів.

Ви чудово знаєте, що людини нема хоча б однин раз треба відкласти. А може, і свідомо сюди не пустили, щоб вона правду не сказала.

Значить, я ще раз хочу сказати по Пізняхівському, щоб ви знали, Василь Васильович. Я вам сказав, неодноразові випадки, карна справа розслідується, 18 постраждалих, у яких вкрали гроші і не повернули. Невже цього недостатньо, щоб хоча б ще раз на комітеті розглянути це питання? Пізняхівський свідомо приймав рішення, я вам сказав: свідомо, він знав про те, що ця квартира продана. Невже цього недостатньо? Дякую.

Отака й судова влада тоді у нас.

ОНОПЕНКО В.В. Недостатньо, тому що не ви суддя, і не я суддя, і не нам судити. Тому я хотів би сказати, що не суди, і судимий не будеш.

А відносно того, моєї позиції, кого я протягую чи не протягую, то якраз я по Євсєєвій зараз не голосував, так само, як і ви. І повідомив, що вона не з'явилася в зал судового засідання. Дякую.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні народні...

По процедурі Масенко, будь ласка.

16:29:12

МАСЕНКО О.М.

Шановний Володимир Михайлович, мені жаль, що Василь Васильович зійшов з трибуни.

Я в котре звертаю вашу увагу на ненормальну практику, яка склалася у нас у питанні затвердженні суддів. Сьогодні тільки носили по залу, роздавали список тих суддів, які сьогодні будуть поставлені на затвердження. Ну, хіба такі важливі питання можна вирішувати за півдня? Я вже раз наголошував на цьому: треба мінімум за 15-20 днів давати, конкретно вказуючи, якого числа буде розглядатися та чи інша кандидатура.

Я прошу, щоб сьогодні було таке доручення дано комітету, і щоб кожному депутату давали цей список.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми прийняли Закон про порядок розгляду цього питання. Прийняли закон, правда, він заветований.

Я просив би, щоб комітет прискорив розгляд пропозицій Президента, щоб ми розглянули і прийняли відповідне рішення.

Щодо процедури розгляду цього питання, шановні колеги, ви добре знаєте, що комітет заздалегідь оголошення розміщує про те, які кандидатури суддів будуть розглядатися, і при бажанні можна взяти участь у засіданні комітету, обговорити кандидатури і висловити свої зауваження і претензії. Це в котре я хотів би вам підкреслити, бо ви весь час звертаєте увагу на якісь міфічні порушення.

Повертаємося до розділу: повторний розгляд законів з пропозиціями Президента України.

Оголошується до розгляду Закон України про третейські суди ( арбітраж) з пропозиціями Президента України від 4.07.2003 року.

Доповідач заступник міністра юстиції Пасенюк Олександр Михайлович, будь ласка. Дуже коротко, прошу вас, Олександре Михайловичу.

ПАСЕНЮК О.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Прийнятий Верховною Радою Закон України про третейські суди ( арбітраж) не був підписаний Президентом, і він потребує повторного розгляду з таких причин.

По-перше. З позиції Президента третейському суду не повинні бути підвідомчі трудові справи. Це за чинним законодавством юрисдикція Кодексу Законів про працю і Комісії з трудових спорів. У зв'язку з цим пропонується виключити слова і "трудових", і "за трудових контрактів" із пункту чотири статті 6 закону.

Крім того, законом не передбачений механізм контролю з боку держави за утворенням третейських судів, а також можливість у разі порушення його вимог, вжити відповідних заходів до усунення таких порушень.

З врахуванням викладеного пропонується Президентом виключити частину п'яту і шосту статті 8-ї і 9-ї закону і доповнити закон статтею 8-ю "Державна реєстрація постійно діючого третейського суду", в якій буде передбачена державна реєстрація третейських судів Міністерством юстиції, його структурними підрозділами на місцях, а всеукраїнські об'єднання громадян будуть реєструватися Міністерством юстиції.

Крім того, цією статтею передбачений механізм відмови у державній реєстрації, а також механізм оскарження у судовому порядку відмови у державній реєстрації.

Крім того, пропонується статтю 10-ту виключити, а доповнити статтю 6-ту після пункту сьомого новим пунктом такого змісту: "справ, коли хоч одна із сторін спору знаходиться за кордоном". Чому? Тому що у статті 10-ій закону встановлено, що міжнародний арбітраж в Україні здійснюється міжнародним комерційним арбітражним судом, морською арбітражною комісією і при Торгово-промисловій платі України та іншими третейськими судами відповідно до законодавства.

Зазначена норма не кореспондується і не узгоджується з частиною четвертою, статті першої цього є закону, згідно якого сам закон, дія всього закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж. Тому поступила така пропозиція Президента.

Крім того, законом, зокрема статтею 40, пропонується визначити механізм забезпечення позову, який є предметом третейського суду. Тобто третейський суд приймаючи справу, розглядаючи справу забезпечує позов через загальні суди. Тому вважається, оскільки в основу процедури формування та діяльності третейського суду покладено принципи добровільності довіри сторін. І зміст цього принципу не обмежується лише правом сторін подати спір, що виник або може виникнути на розв’язанні третейського спору і в контексті цього принципу слід також розглядати довіру і згоду на всі дії, в тому числі і на забезпечення позову, який розглядається третейським судом.

Крім того, Президент вважає, що передбачення законом органів третейського самоврядування для третейських судів суперечить статті 150 статті Конституції України і пропонує розділ 8 "Третейське самоврядування" виключити.

Крім того пропонується виключити по тексту закону слова "арбітраж", "арбітр", "арбітражне ... застереження", оскільки це дублювання українського терміну "третейський суд", тобто дублювання його іноземним терміном "Арбітраж". Прошу підтримати.

ГОЛОВА Так. Дякую.

По процедурі, будь ласка. Гмиря, народний депутат.

Сідайте, а що ми запитання обговорюємо?

16:34:45

ГМИРЯ С.П.

Владимир Михайлович, мне кажется, мы сейчас новацию вводим?

Целые статьи предлагает новые Президент. Он конечно имеет право на это, но в таком случае я имею, как депутат, право вносить поправки к статьям. Это - не процедура вето, это - процедура предложения нового закона. Слишком расширительно, мне кажется, толкуется в данном случае право вето. Если есть новые статьи, я могу внести к ним поправки. Как же голосовать?

ПАСЕНЮК О.М. За процедурою Президент якщо пропонує якісь поправки чи зміни, він повинен дати редакцію. Ця стаття 8-а була раніше, раніше була в проекті закону, потім вона була зредагована по-іншому, тому за процедурою він поступив правильно.

ГОЛОВА. Стретович. Володимир Стретович, будь ласка.

16:35:43

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний пане заступнику міністра, скажіть, будь ласка, ви дивились порівняльну таблицю, де вже комітет, розглянувши пропозиції Президента, виніс остаточну редакцію, запропоновану для голосування.

Ви, як представник його, що оголошує зауваження, погоджуєтесь з тим, що запропонував комітет, чи у вас якась особлива думка? Дякую.

ПАСЕНЮК О.М. Дякую за запитання.

Я вчора був на комітеті і я підтримую позицію Президента в повному обсязі, а позицію комітету з тих питань, це практично три позиції, які я не підтримую: це - державна реєстрація третейських судів, наявність органу суддівського самоврядування і забезпечення позову через загальні суди, - я не підтримую.

Тобто я підтримую позицію Президента і не підтримую позицію комітету.

ГОЛОВА. Це точніше, тому що у нас кожен буде підтримувати чи не підтримувати, то ми тоді толку не будемо мати. Будь ласка, сідайте.

Микола Васильович Оніщук, позиція комітету.

16:36:51

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Голово, шановні народні депутати! П'ятого червня цього року Верховна Рада ухвалила дійсно важливий, новий інституційний закон - про третейські суди, і я маю надію, що сьогодні Верховна Рада дасть йому все-таки життя.

Комітет Верховної Ради розглянув зауваження Президента, які до нього поступили. Вчора відбулось засідання, досить ретельно ми розглядали ці зауваження і дійшли до висновку, що частина зауважень Президента є слушними.

Зокрема ми погодилися з тим, і про це говорив зараз заступник міністра, щоб вилучити із юрисдикції третейських судів, трудові спори, тому що вони передбачають певні гарантії захисту громадян. Це є спеціальна юрисдикція загальних судів і комісії по розгляду трудових спорів.

Ми погодилися з тим, щоб вилучити із законопроекту юрисдикцію третейських судів, що стосується спорів за участю нерезидентів України. Це, до речі, протокольно необхідно буде відобразити в самому тексті поправки, це більш точно.

І ми погодилися з тим, щоб внести зміни, певні зміни в порядок виконання, порядок забезпечення позовів, коли вони вчиняються в третейський суд.

Що стосується інших положень, то тут варто дати окремі пояснення. Перше: що стосується державної реєстрації судів. У проекті закону, який ухвалений Верховною Радою у першому читанні, було передбачено, що третейські суди, зокрема, постійно діючі третейські суди можуть створюватися із статусом юридичної особи. І цьому статусу, третейські суди ..........юридичної особи, корелювала б стаття про державну їх реєстрацію, і вона була в законопроекті.

Потім в результаті обговорення законопроекту в другому читанні ми прийшли до висновку разом всі з вами про те, що третейські суди повинні носити камеральний характер, тобто не мати статусу юридичної особи, а утворюватися при установах, громадських організаціях, асоціаціях. Відтак, якщо немає юридичної особи, то не може бути державної реєстрації, а здійснюється повідомчий характер. Але гарантії обліку і належного, власне, влаштування судів залишалися, тому що орган, який утворює третейський суд, повинен: а) направити повідомлення в Управління юстиції чи Міністерство юстиції; надати положення про суд; регламент; список суддів; свій статут; свідоцтво про реєстрацію. І, таким чином, держава ніскільки не втрачає від того, що ми будемо саме через повідомчий характер регулювати ці питання.

Натомість, позиція Президента - ввести інститут державної реєстрації, встановити плату, встановити випадки відмови в реєстрації і багато інших положень, які можуть утруднити створення цієї важливої системи судів.

Що стосується третейського самоврядування. Ви знаєте, це принципова позиція авторів законопроекту. Вона полягає в тому, що третейські суди - це недержавні суди, це органи громадянського суспільства, а, відтак, вони можуть і повинні самоорганізовуватися для організації своєї діяльності та забезпечення інтересів третейського впровадження перед державою.

Тому комітет рекомендує і просить Верховну Раду ухвалити закон повторно як закон в новій редакції, яка запропонована у порівняльній таблиці. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Комітет більшу частину зауважень і пропозицій Президента врахував. А для того, щоб витримати процедуру, нам мабуть треба проголосувати по тим поправкам, які комітет пропонує відхилити.

Що? Слабенко, будь ласка.

16:40:31

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, Волинська область.

Я хотів би звернути увагу на таку обставину, що комітет, коли розглядав питання відхилення поправки 11 Президента України щодо якраз реєстрації як юридичної особи прийняв рішення - відхилити цю пропозицію. Натомість одночасно забули про поправку №10. Президент на чому наполягав? Він наполягав на тому, що якщо буде створена державна реєстрація, то початок діяльності третейського суду буде визначатися з моменту його державної реєстрації.

Якщо ми приймемо поправку №10, то тоді третейські суди взагалі не запрацюють, бо 10-та поправка якраз виключає норму, що діючий третейський суд начинає діяти з моменту виконання своїх вимог, передбачених частиною 3 цієї статті. Тобто, з виконання повідомчого характеру.

Я хотів би звернути увагу шановних народних депутатів, що при голосуванні треба уважно поставитися саме до цієї поправки.

ОНІЩУК М.В. Володимире Михайловичу, я думаю, що варто врахувати думку зараз народного депутата. Дійсно, поправку 10 необхідно вважати як позицію комітету відхилено поправку Президента, тому що вона корелюється із змістом поправки 11.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування поправку №6 Президента України (це 3-тя сторінка). Прошу голосувати.

Комітет пропонує відхилити, але ми ж повинні голосувати її.

16:42:13

За-126

Я ставлю на голосування поправку №7 Президента України, яку комітет пропонує відхилити.

ОНІЩУК М.В. Це стосується самоврядування, про яке ми говорили.

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

16:42:38

За-115

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування поправку номер 11 Президента України.

ОНІЩУК М.В. Володимире Михайловичу, 10-ту.

ГОЛОВА. 10-та написано, що врахована.

ОНІЩУК М.В. Щойно ми з'ясували це питання. Будь ласка, поставте поправку номер 10 як така, що відхилена комітетом.

ГОЛОВА. Є рішення комітету. Не можна зрозуміти, щоб відразу приймати якесь рішення.

ОНІЩУК М.В. Володимире Михайловичу, прохання поставити.

ГОЛОВА. Мартинюк, будь ласка.

16:43:15

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція комуністів. Володимире Михайловичу, я пропоную в такому випадку, якщо є конфліктне, взагалі повинні голосувати кожну поправку Президента. Ви ставите зараз на голосування поправку і пропозицію Президента. І ми побачимо, якщо ми її підтримаємо, підтримана. Непідтримана - непідтримана, незважаючи на думку комітету, оскільки є колізія, що, з одного боку, вони "за", а з другого, ні. Ви ставте її як поправку Президента.

ГОЛОВА. Дякую. Сергій Головатий.

16:43:48

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Володимире Михайловичу, справа в тому, що тут Слабенко правий, і доповідач погоджується. Просто комітет учора це не побачив. Якщо комітет не побачив якусь неправильність, то це не значить, але вона логічно випливає із іншої поправки, по якій комітет прийняв рішення, бо це висхідна. То чому ви формально не ставите її на голосування? Не може бути в законі у двох статтях різні речі. А ця якраз випливає логічно з того, з чим комітет погодився принципово стосовно реєстрації. Комітет не хоче, щоб вони реєструвалися в Мін'юсті. І це логічно.

ГОЛОВА. Дякую. Я зрозумів. Я ставлю поправку номер 10 Президента України, яку комітет відхиляє. Так я зрозумів?

ОНІЩУК М.В. Саме так.

ГОЛОВА. Так?

ОНІЩУК М.В. Да, комітет відхиляє 10-ту поправку глави держави.

ГОЛОВА. Я ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

16:44:54

За-144

Поправка не відхилена.

Я ставлю на голосування поправку номер 11 Президента України.

16:45:19

За-108

Рішення не прийнято.

З мотивів Рудьковський, будь ласка.

16:45:29

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Володимир Михайлович, оце просто показник рейтингу Президента у Верховній Раді і взагалі в Україні. Навіть більшість дає 148...

ГОЛОВА. Виключіть мікрофон, будь ласка.

Я ставлю на голосування номер 18 Президента України. Прошу голосувати.

16:46:03

За-154

Рішення не прийнято.

Йдемо далі.

Я ставлю на голосування поправку номер 19 Президента України на сторінці 40. Прошу голосувати.

16:46:35

За-160

Рішення не прийнято.

І ми пропустили ще одну поправку, я вибачаюсь. Шановні колеги, поправка номер 12 на сторінці 7 Президента України. Прошу голосувати.

6:47:02

За-167

Шановні колеги, пропозиція комітету полягає в тому, щоб прийняти його в новій редакції цей закон, частково врахувавши пропозиції Президента. Ми маємо підстави ставити на голосування таким чином.

ОНІЩУК М.В. Так ми завжди робимо, коли така процедура.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття Закону України про третейські суди (арбітраж) для прийняття у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента.

ОНІЩУК М.В. Прошу підтримати.

16:47:59

За-235

Закон прийнято. Дякую за увагу.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до Закону України про наукову і науково-технічну діяльність з пропозиціями Президента України від 09.08.2003 року.

Доповідач, міністр освіти і науки Кремень Василь Григорович, будь ласка.

З процедури Олександр Турчинов, будь ласка.

16:48:28

ТУРЧИНОВ О.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! У нас була перерва, ви пам'ятаєте, на початку нашого робочого дня, і там на перерві ми звернули увагу керівництва Верховної Ради на те, що не роздані таблиці відповідно до регламенту. І зараз, зокрема, Закон про внесення змін до Закону про наукову і науково-технічну діяльність, Закон про порядок погашення зобов'язань платників податків, Закон про засади державної регуляторної політики.

Тобто ми не маємо права, Володимире Михайловичу, зараз розглядати ці питання, коли грубо порушується процедура. Ми не підготувалися, тому що не мали для цього можливості. Тому я прошу забезпечити народним депутатам можливість відповідно до Конституції і закону працювати над законодавчими актами і голосувати відповідально. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу секретаріат перевірити, але у мене є інформація і документи на руках у мене є. Я прошу перевірити, можливо це щось трапилося частково. Я тільки просто не хотів би, щоб це для протоколу весь час нагадували про грубе порушення Регламенту. У мене таке враження, що ви нагромаджуєте критичний матеріал.

У кого немає документів цих? Немає?

Будь ласка, доповідайте, Василю Григоровичу.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Було ряд зауважень Президента щодо цього проекту закону, частина із них враховані. Так, скажімо, до переліку посад наукових працівників, це стаття 22.1, внесені посади генеральних, головних конструкторів та їх заступників, головних провідних фахівців з основного напряму діяльності наукової установи.

Із статті 22.3 "Стаж наукової роботи" вилучені час навчання в заочній аспірантурі, ад’юнктурі, ад’юнктурі випускникам аспірантури, ад’юнктурі за наявністю наукового ступеня та час підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Виключена пропозиція щодо призначення з першого січня 2007 року пенсій науковим, науково-педагогічним працівникам тільки за наявності наукового ступеня.

Не враховано зауваження Президента, зазначене у пункті два пропозицій Президента до закону. А саме: пунктом два розділу два прикінцевих положень закону на відміну від чинного порядку передбачається тимчасово з першого січня 2004 року до першого січня 2007 року фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за законом про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів для наукових, науково-педагогічних працівників небюджетних підприємств і організацій не лише за рахунок коштів цих підприємств і організацій, а і за рахунок коштів Державного бюджету.

На засіданні Комітету Верховної Ради України з цього питання була визначеність, яка не в повній мірі відповідає тому, що пропонує Президент.

І ще, Володимире Михайловичу. Уже на основі тих таблиць, які роздані, ми при доопрацюванні і при роботі з представниками комітету прийшли до необхідності певних змін.

Так, скажімо, передбачається у цих документах, в останньому варіанті, що працівники недержавної форми власності навчальних закладів будуть обмежені в пенсії пенсією працівників відповідних наукових організацій Академії наук України. Це неправильно і несправедливо. Ми пропонуємо, щоб це обмеження було адекватне пенсіям відповідних працівників державних вищих навчальних закладів.

Тому в статті 24, пункт 25, пропонується для керівників, заступників керівників недержавних підприємств, установ, організацій максимального розміру посадового окладу-ставки керівника, заступника керівника і далі замість слова "науково-дослідної установи Академії наук України" записати "відповідного державного вищого навчального закладу третього, четвертого рівня акредитації.

І в наступному пункті, 26-му, за словами "для інших працівників максимального розміру посадового окладу, ставки" теж дати: "відповідно посад державного вищого навчального закладу третього-четвертого рівнів акредитації".

Володимире Михайловичу, я хочу сказати, що ця зміна узгоджена з Комітетом Верховної Ради з науки і освіти, як з головою комітету, так і із Костянтином Меркурійовичем Ситником і іншими колегами.

Прошу підтримати і проголосувати цю зміну. Дякую.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

А хто буде доповідати? Кость Меркурійович Ситник є, да? Будь ласка. Чи хто буде доповідати? А, ви вже є!

Кость Меркурійович, будь ласка.

16:53:09

СИТНИК К.М.

Шановні колеги, тілько-но з засідання загальних зборів академії повернулося в цей зал декілька академіків. Ці збори присвячені 80-річчю з дня народження академіка Глушкова.

І коли я повертався сюди і думав про те, що я вам скажу, я подумав: як бурхливо розвивалася кібернетична наука, кібернетика і сам кібернетичний центр. Я ж повинен вам сказати, що той закон, зміни до якого я зараз вам доповідаю, в повній мірі не виконується, тобто більше не виконується, ніж те, що виконується.

Більше того, я сьогодні розглядаю в основному 24-у статтю про пенсійне забезпечення, і в той же час сьогодні одержав проект бюджету, про що вже говорив Петро Порошенко, в якому сказано, що оці пенсії, про які ми говоримо, проектом знімаються з майбутнього року, і люди, вчені, професори, академіки, які працюють в вузах чи наукових закладах, не будуть одержувати в тому разі, якщо вони працюють.

Що це означає? Це означає, що в периферійних вузах у нас абсолютна більшість, до 90 процентів завідуючих кафедрами сьогодні мають вік за 60. Значить, всі вони повинні будуть піти на пенсію. І це означає, що ні вчити нікому, ні готувати нові наукові кадри. Теж саме, десь половина завідуючих відділів, принаймні, в інституті, де я працюю, сьогодні три до 45-ти, всі останні за межами 60. Хто буде готувати кадри ? Таким чином, поїхала молодь за кордон, а люди, які мають досвід і мають невеликий вік, 60 років для професора , ну смішно сказати, щоб він йшов на пенсію, а не працював. Тому, я дуже прошу вже зараз, ми сподіваюсь, приймемо цей закон про зміни але дбати про те, щоб цей закон виконувався.

Що до того, що сьогодні тільки-но доповідав міністр, я скажу, що я повністю підтримую ті поправки, які він вніс і оскільки все-таки вчені чекають деякі слова, то я декілька слів скажу, що ми все-таки врахували чи не врахували.

В основному ми врахували пропозиції Президента, виключено з закону положення щодо зарахування часу навчання в заочній аспірантурі та часу підготовки дисертації ...... до стажу наукової роботи та положення щодо поширення, починаючи з першого січня 2007 року дії статті 24 закону тільки на наукових працівників, які мають науковий ступінь. Це ми врахували.

Комітет не погодився частково з пропозиціями Президента щодо встановлення переліку посад наукових працівників Кабінету Міністрів України. Ми додали список, який ми подавали в першому читанні і тепер, і в тому проекті, який повернув Президент, але ми вважаємо що ... , і вважає наша експертиза Верховної Ради , що це єдино правильний шлях.

По всіх останніх питаннях ми в основному залишили, вірніше змінили так, як того бажав Президент. Я прошу прийняти цей закон, проголосувати за нього з тими поправками, про яку говорив міністр.

І я вдячний Петру Порошенко, що він поділяє наше занепокоєння і наші почуття щодо виконання повного виконання цього закону.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов. Давайте будем, шановні колеги, голосувати. Ми зараз на обговорення перейдемо. Фракція комуністів, будь ласка.

16:57:13

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я маю намір сьогодні підтримувати пропозиції Президента щодо закону про наукову і науково-технічну діяльність. Своїм рішенням останнім комітет , відхиляючи пропозицію Президента про збереження переліку посад, за які призначається наукова пенсія, звузив цей перелік, виключивши з нього практично науково-технічну сферу: конструкторів, механіків, архітекторів, економістів і так далі; залишивши тільки головних і їх заступників. А провідні конструктори? В переліку вони були.

Я не можу зрозуміти як Верховна Рада може звужувати право цих осіб одержувати пенсії.

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон. Будь ласка, Станіслав Ніколаєнко. Ви піднімали руку. Мікрофон, будь ласка.

Шановні колеги! Давайте конкретно...

16:58:33

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної фракції України, голова Комітету з науки і освіти.

Абсолютно серйозне питання, доля багатьох сотень тисяч людей залежить від прийняття цієї поправки. Я розумію зараз Костянтин Меркурійович чим керувався комітет і підкомітет, який він очолював, коли привносив ті чи інші зміни скаже, але я думаю, що тут все-таки можна було б знайти......... і домовитися про те. що казав академік Дорогунцов. Потрібно було б сказати так. що ми все-таки дозволяємо уряду вносити ці правки. Тому що дійсно частина науково-технічних працівників можуть випасти із цього , а ми цього не повинні допустити. Тому я пропоную підтримати цей закон. А щоб зняти ту напругу, про яку каже Сергій Іванович, можна сказати те формулювання Костянтин Меркурійович, про яке ми говорили на комітеті, що дозволити уряду вносити правки, які необхідні.

СИТНИК К.М. Шановні колеги, на превеликий жаль, учора на комітеті не було ні голови комітету, ні Сергія Івановича Дорогунцова. Це питання обговорювалося дві з половиною години. Був присутній заступник міністра. Ми прийшли до висновку, що треба приймати саме так.

Але якщо ви вважаєте, що треба, щоб інженер, який працює в інституті чи на кафедрі, і лаборант, який працює, і конструктор, який виконує креслення, а не займаються творчою роботою, були у цьому списку, голосуйте так, як ви вважаєте за потрібне. Я тільки додам, що все враховано, аби ті, справді, творчі працівники конструкторських бюро, конструкторських бюро академічних і неакадемічних одержували наукову пенсію. Якщо ж ви наполягаєте, зокрема ви, Станіславе Миколайовичу, давайте тоді запишемо так: Кабінет Міністрів може за погодженням з Національною академією та Міністерством освіти і науки вносити певні зміни до цього переліку, який у проекті тут є.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте ми ж не будемо зараз тут фантазувати, а приймемо хоча б одне якесь рішення те, яке подали вже комітети.

Борис Беспалий, Станіслав Іванович Гуренко потім. Я бачу все.

17:01:02

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", Українська народна партія.

Володимире Михайловичу, я як один з авторів проекту 1258 можу сказати наступну річ. Тут настільки багато проблем, що ідеального рішення ми знайти не можемо. Разом з тим, ми не можемо залишати проблему такою, як вона зараз у невизначеному стані. Тому будь-яке рішення, яке ми можемо зараз знайти, це буде рішення компромісне. І ми не можемо залишити, дійсно, наукову еліту без тих пенсій, на які вони власне розраховували, залишаючись в Україні. Тому та пропозиція мені здається, найбільш оптимальна. Це підтримати компромісні пропозиції комітету, які є в цій таблиці, які багато чого враховують. Ми безумовно повертатися до цієї проблеми і в рамках цього закону, і загального пенсійного законодавства. І в крайньому випадку ми можемо піти, але тоді повинна бути письмово сформульована та пропозиція, яка зараз надійшла від голови профільного комітету Станіслава Ніколаєнка. І ми її повинні окремо проголосувати - не з голосу, а окремо можливим погодженням у даному випадку з Академією наук і з профільним міністерством стосовно переліку посад.

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон, будь ласка, Станіслав Іванович Гуренко. Ми будемо розглядати і голосувати лише те, що у нас є письмово, а не з голосу.

17:02:27

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги! Костянтин Меркурійович Ситник як колишній віце-президент Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки добре пам'ятає той період, коли на цілому ряді підприємств були абсолютно справедливо засновані наукові проектно-конструкторські чи проектно-дослідні інститути. І там працювали люди не тільки на тих посадах, які сьогодні слід узгоджувати з Академією наук. Я думаю, що треба залишити це право за Кабінетом Міністрів із узгодженням з комітетом Верховної Ради. Тому що якщо віддати це Академії наук, до речі в Академії наук тоді теж було десь біля 80 тисяч працівників, і які далеко не всі працювали у фундаментальній науці. Я думаю, що не слід ........ Кость Меркурійович. Треба погодитися з такою формуліровкою, скажімо: "Кабінет Міністрів за згодою з профільним комітетом Верховної Ради".

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка.

17:03:57

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати! Ми справді вчора дві з половиною години обговорювали це питання. І я хочу роз'яснити депутатам, у чому стоїть справа. Науковий співробітник має право одержати у виді пенсії 90 процентів від заробітної плати.

Якщо він бюджетний, з бюджетної організації, він одержує ці 90 процентів, якщо він з небюджетної організації, то 40 процентів грошей платить Пенсійний фонд, а 50 процентів цієї пенсії береться за рахунок бюджетних коштів чи небюджетних коштів, які одержує ця організація.

Таким чином, чим більше ми збільшимо список людей, яким дається наукова пенсія, то тягар цієї пенсії кладеться на організацію, в якій ці люди працюють.

В результаті старші люди, такі, як лаборанти, інженери і так дальше, будуть одержувати тих 50 процентів за рахунок коштів тих організацій. В результаті організації позбавляються коштів і вони не можуть прийняти молодих співробітників - це з однієї сторони.

З другого боку, відомо, що Кабінет Міністрів тепер в проекті бюджету пропонує зняти цей закон, задовільнення у 2004 році. Чим більше ми включимо туди можливих людей, яким дається пенсія, тим більшу рацію буде матиме Кабінет Міністрів для того, щоб поховати весь закон у 2004 році.

Тому я прошу погодитися з тим, що сказав і пропонує Кость Меркурійович.

ГОЛОВА. Так, Кость Меркурійович, пропозиція... що, будемо голосувати?

СИТНИК К.М. Я наполегливо відстоюю те, що вирішив Комітет. Я дуже прошу депутатів, і те, що сказав Станіслав Іванович, я з ним згоден, але ніколи в академії інженери, старші інженери як допоміжних персонал не одержували наукових пенсій і сьогодні не одержують.

Ми розширили список, значно розширили: конструкторів ввели туди, головних конструкторів, провідних. Але більше не можна, ну, не можна просто. Ви хочете перетворити академію в академію інженерну, підготовки інженерів? Ну, не можна цього робити.

(Ш у м у з а л і)

Ми і хочемо так, щоб було, як було в Українській Радянській республіці, де чистота науки, рівень науки ми завжди дуже високо несли. І я зараз відстоюю тільки це.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, шановні колеги, ну треба ж голосувати. Міністр, будь ласка. Зараз, зараз, Володимир Кирилович, міністр же має слово сказать? Ви скажете зараз. Будь ласка, міністре. Василь Кремень.

КРЕМЕНЬ В.Г. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

ГОЛОВА. Володимир Кирилович, а ви підсумуєте це все діло.

КРЕМЕНЬ В.Г. Я дуже прошу проголосувати ось ту зміну, про яку я говорив, і Костянтин Меркурійович підтримав, мається на увазі стаття 24-та. Я просто ще раз хочу повторити: в пункті 25-му з тим, щоб прирівняти, обмежити пенсію, максимальну пенсію працівника вищого навчального закладу наукової установи недержавної форми власності пенсією відповідного працівника адекватну вищого навчального закладу державної форми власності. А не так, як тут позначено Національною Академією наук, тому що ми просто знищимо державні вищі навчальні заклади, бо в недержавних буде значно більш висока пенсія, тому що в Національній Академії ця пенсія значно висока. Прохання в пункті 25-му цю заміну провести і в пункті 26-му відповідно. В 25-му щодо керівників закладів, а в пункті 26-му щодо викладачів і наукових співробітників. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Володимир Кирилович Черняк.

17:08:21

ЧЕРНЯК В.К. Дякую.

Шановні колеги! Ми будемо сьогодні приймати дуже важливий закон, від якого залежить доля науки, освіти в Україні. І я думаю, що ми поставимося з відповідальністю всією до цього.

Больова точка законопроекту - це питання про перелік посад: яким повинен бути цей перелік посад - чи закритим, чи відкритим? Я вважаю, що він повинен бути закритим, він повинен бути чітко визначеним, максимально широким, мабуть, але якщо ми робимо його відкритим, то це завжди дає можливості для зловживань, можна придумати будь-які посади, назви, що завгодно. І я думаю, що компромісні пропозиції комітету якраз є на сьогоднішній момент найбільш правильними, адекватними. І є всі підстави нам голосувати за них. І, звичайно, в перспективі потрібно було б вирішувати проблему пенсійного забезпечення єдиним законом про пенсії, але поки цього немає, то треба підтримати комітет. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, оскільки питання, по суті справи, погоджене із урядом в особі міністра освіти і науки, і з урахуванням пропозицій, які щойно тут прозвучали, в нас є всі підстави поставити на голосування про прийняття закону у новій редакції.

Якщо немає заперечень, я ставлю на голосування...

(Ш у м у з а л і)

Що, що? Я розумію, шановні колеги, там не враховані 2 чи 3 пропозиції Президента. Уряд практично погодив. Та потрібно нам голосувати чи ні?

________________.Ні.

ГОЛОВА. Мартинюк, будь ласка.

17:10:17

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк, фракція комуністів.

Я щиро поважаю міністра. Йому, дійсно, доручив Президент представляти законопроект. Але в мене є великі сумніви, що будь-хто, той, хто представляє законопроект Президента, по ходу може від імені Президента змінювати свою позицію. Це перше.

Друге. Відповідно до рішення Конституційного Суду ми в першу чергу повинні голосувати пропозиції Президента. Після того, коли ми проголосуємо пропозиції Президента і вони не наберуть підтримки, ми будемо голосувати пропозиції профільного комітету.

Оскільки зараз зал не знаходить підтримки, що він готовий голосувати за пропозиції комітету, значить ми наполягаємо голосувати пропозиції Президента. Дякую.

ГОЛОВА. Ті, які відхилені, так?

Я ставлю на голосування пропозицію під номером 1 Президента України, яка відхилена комітетом. Прошу голосувати.

17:11:41

За-287

Поправка прийнята. Я ставлю на голосування пропозицію № 2, яка врахована. Прошу голосувати.

17:12:05

За-329

Пропозиція врахована.

Я ставлю на голосування пропозицію №3.

Прошу голосувати. Це вже пропозиція народних депутатів, вони фактично, це ... пропозиції Президента.

________________.Но вони збігаються тут, вже. Ці вже, ми голосуємо, як комітети.

17:12:28

За-302

Пропозиція врахована.

Шановні колеги, якщо пропозиції тут є народних депутатів, вони враховані, так давайте проголосуємо пропозиції тільки Президента.

Ну, це ж пропозиції народних депутатів, вони враховані.

Я ставлю на голосування поправку 4.

Прошу голосувати. Це пропозиція народного депутата Дорогунцова.

17:12:59

За-234

ГОЛОВА, За - 204. Прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію № 5, народного депутата Ситника, прошу голосувати.

Ну, що ні?

________________. Ну, ми ж не приймаємо президентський.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я тільки щойно запропонував голосувати лише пропозиції Президента, а не голосувати пропозиції народних депутатів . ви заперечили щойно ж мені.

Я же ж пропонував вам Адам Іванович.

Я ставлю на голосування поправку номер вісім Президента України. Прошу голосувати, вона врахована комітетом, прошу голосувати.

__________________. Комітет підтримує, можна голосувати п'яту поправку.