ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
12 вересня 2003 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.
Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".
10:01:20
Зареєструвалося -416
У залі зареєстровано 416 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Григорович Лілії Степанівни і Рішняка Івана Миколайовича. Давайте привітаємо їх і побажаємо їм міцного здоров'я, сімейних гараздів і успіхів у політичній і громадській діяльності.
Шановні колеги, відповідно до Регламенту ми обговорюємо питання за розкладом засідання. Перелік питань, що пропонуються для розгляду, у вас є. Як би не було б заперечень, я б оголосив би запити, ми їх проголосували, а тоді визначилися із процедури, які питання у вас є. Немає? Ну, потім давайте я оголошу запити... Ну, будь ласка, Рудьковський і Кириленко.
10:02:24
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України.
Шановний Володимире Михайловичу, на Погоджувальній раді ми проголосували на цей тиждень на п'ятницю слухання у п'ятницю, обговорення питання про створення єдиного економічного простору. Про це ми домовилися. Всі це підтримували, уряд готувався. І зараз ми не бачимо цього у повістці дня. Володимире Михайловичу, ми не можемо починати сьогоднішню сесію, враховуючи важливість цього питання, для України і для долі українського суверенітету. Я наполягаю на тому, щоб зараз ми не розглядали жодне питання до тих пір, поки уряд нас не проінформує, на яких умовах буде створюватися єдиний економічний простір. Не можемо ми розглядати жодне питання, поки уряд нас проінформує, і депутати не виступлять, не висловлять свою позицію. Дякую.
ГОЛОВА. В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".
10:03:28
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Ми пропонували розглянути це питання ще у минулому середу, мається на увазі День уряду щодо єдиного економічного простору. Перенесли на п'ятницю. Зараз п'ятниця - питання знову стоїть у порядку денному. Мотивація: уряд не готовий, немає Азарова. З іншого боку, в уряді далеко не тільки один Азаров, позицію якого ми і так знаємо.
Також багато чільних представників уряду уже вчора однозначно коментували позицію щодо цього питання. Зокрема Прем'єр заявив, що немає жодних перешкод підписання цих угод. Таке саме вчора заявив і Президент України. Чому ми, як український парламент, ми розглядаємо зараз, у п'ятницю, це питання. І чи не буде такого, в тому числі за вашого сприяння, Володимире Михайловичу, що ми будемо розглядати це питання тоді, коли уряд уже прийме рішення, і ми будемо просто як пасивний спостерігач у цій ситуації? Прошу дати відповідь і звернути увагу на цю репліку.
ГОЛОВА. Добре. Андрій Шкіль, блок Юлії Тимошенко, Оробець і будемо.
10:04:37
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Володимире Михайловичу. Я також хотів би наголосити на тому, що парламент, не забуваємо, є вищий законодавчий орган, і ми не маємо права допустити, щоб виконавчий орган, тобто Кабінет Міністрів, припустився до порушення Конституції. Ми знаємо, що ЄЕП цей порушить ряд статей Конституції України. І тому ми повинні і зобов'язані визначити позицію Верховної Ради в цьому і отримати позицію уряду. Чи готовий уряд порушити Конституцію України, чи готовий порушити суверенітет і незалежність України, чи не готовий? В якій старі це все відбувається, і чому зараз уряд не може доповісти нам це питання? Відсутність Азарова, відсутність ще якогось міністра не має права дати можливість уряду не працювати. Уряд повинен працювати, і Прем'єр міг би прийти сюди і прояснити ситуацію. Тому що, якщо ми зараз це не визначимо, ми опинимося у цейтноті, тобто за день до підписання ми отримаємо інформацію, тільки зможемо її або погодити, або ні. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Оробець, фракція "Наша Україна". Потім Мартинюк. Я бачу, я все бачу.
10:05:44
ОРОБЕЦЬ Ю.М.
На п'ятницю цю планувався звіт тимчасової слідчої комісії по Мукачево. На жаль, я змушений проінформувати про важливу подію, яка сталася в цьому напрямку: вчинений другий раз підпал міського судді Щербанем. Намагалися спалити будівельні матеріали - цого особисте майно. Перший раз палили його хату за те, що він прийняв неугодне рішення. Тому я хотів би, щоб мої слова були офіційним запитом Генеральному прокурору України і Верховний Суд України.
ГОЛОВА. Адам Мартинюк, будь ласка, фракція "Наша Україна". Потім Заєць Іван.
10:06:28
МАРТИНЮК А.І. Дякую, Володимире Михайловичу.
Мартинюк, фракція комуністів, була, є і буде.
Шановні колеги, Володимире Михайловичу! Я розумію тих, хто хоче сьогодні заслухати питання з приводу підписання єдиного економічного простору. Але хотів би нагадати своїм колегам, що це не наша справа поки що. За Конституцією, за іншими законами право уряду чи Президента підписувати ті чи інші міжнародні угоди. Ми з вами будемо це питання розглядати тоді, коли воно буде підписано на предмет ратифікації. І тоді ми висловимо свою думку - підтримуємо чи не підтримуємо. Зараз це буде просто, вибачте, балаканина, втрата часу і ні на що ми не вплинемо, тому що це за Конституцією нам не належить - підписувати міжнародні договори. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Іван Заєць. Шановні колеги, ну час вичерпаний уже. Я прошу вас! Ну вам сказав, що ви будете виступати.
10:07:32
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська народна партія.
Шановні народні депутати! Демократія - це процедура. Верховна Рада проголосувала, що сьогодні уряд проінформує нас про угоди, про створення єдиного економічного простору. Але цього не трапилося. Тому хто мав право сьогодні подати на наше засідання порядок денний без цього питання? Це - перше.
Чому ми домагаємся розгляду цього питання? Тому що підготовка таких угод повинна робитися гласно, публічно. Але на сьогоднішній день пораховані угоди, не опубліковані, ніхто про них не говорить ніякої правди.
Більше того, ті міністерства, які заявили про незгоду з тими угодами, бо вони суперечать Конституції України, міжнародним зобов'язанням, вони сьогодні піддаються торпедуванню, які можна класифікувати як злочин, кримінальний злочин. Я маю на увазі заяву "Трудової України", яку вчора озвучив її лідер Сергій Тигіпко. Справа в тому, що він переплутав інтереси холдінгу із державними інтересами, бо у міністерства, якими є Мінекономіки, Міністерство закордонних справ і Мінюст - це державні органи виконавчої влади.
ГОЛОВА. Мікрофон Сергію Дорогунцову. Все.
Шановні колеги, вже ми 10 хвилин розминку робимо. Досить, будь ласка. Зараз я поінформую і дам відповідь на всі ваші запитання.
10:08:49
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Шановний Володимир Михайлович!
Дорогунцов, фракція Компартії України.
Я хочу сказати... Володимир Михайлович, верніть мені оці секунди!
Я хочу сказати, що вчора ви абсолютно точно на українській мові роз'яснили, коли буде слухатися це питання. Зайця не було, і цих виступаючих не було видно в залі.
Ніхто не заперечував проти такого порядку. Сьогодні їм приспічило.
Адам Іванович Мартинюк уже роз'яснював, який порядок існує: спочатку підписує уряд угоду, а потім ми ратифікуємо чи не ратифікуємо. Треба йти і працювати за порядком денним.
ГОЛОВА. Заєць, репліка - і все.
10:09:52
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць.
Сергій Іванович, ви краще думайте про свій розпорядок дня. Я вчора і позавчора і всі дні усі засідання буваю в залі і працюю більше, ніж ви. Це ви повинні пам'ятати.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу... Шановні колеги, коли буде Іван Олександрович і шановний Сергій Дорогунцов приходити до сесійної зали, я буду просити, щоб віталися, щоб бачили один одного, що присутні в залі.
Шановні колеги, дозвольте поінформувати вас: ми планували розглянути це питання, дійсно, і була така згода Погоджувальної ради: пропонувати Верховній Раді розглянути його в середу.
Одну хвилиночку! Ми не за середу голосували - за п'ятницю. Ви ж слухайте уважно, що я говорю. Слухайте уважно!
Але тоді прийшла інформація про те, що Азаров, який очолював групу високого рівня, яка працювала над цим документом, перебуватиме у Мексиці на засіданні Всесвітньої Організації Торгівлі, Світової Організації Торгівлі. Він не встигає повернутися.
Уряд і в п'ятницю не прибув. Прем'єр-міністр звернувся з листом і просить розглянути це питання, всебічно підготувавши його, 16-го, у вівторок, з тим щоб (одну хвилиночку!), з тим щоб уряд, розглядаючи це питання у середу, мав позицію парламенту.
Ми зібрались, керівники депутатських груп і фракцій, були всі, без виключення, керівники депутатських груп і фракцій. Я доповів таку ситуацію. І всі погодилися. Давайте зараз будемо розглядати це питання, але безпредметно воно буде.
Шановні колеги, ну, хай роблять кожна... Це ж не заява Верховної Ради! Я прошу вас толерантності. Одну хвилиночку! Шановні колеги, і ми домовились.
Тому я прошу керівників комітетів у закордонних справах та з питань європейської інтеграції спільно готувати це питання, запропонувавши відповідну процедуру його розгляду, замість того, щоб ми сьогодні проводили незрозумілі і непотрібні, безперспективні, безрезультативні дебати. А зараз я переходжу до оголошення запитів. Надійшли запити народних депутатів України.
Миколи Кульчинського до Прем'єр-міністра України з приводу виконання Державної програми "Власний дім".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:12:53
За-111
Рішення прийнято.
Володимира Пузакова, до Прем’єр-міністра України, міністра оборони України стосовно вирішення проблеми життєдіяльності військового містечка Кіровоград -25. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:26
За-135
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів Ющенко, Костенко, Луценко, всього шість народних депутатів, до Прем'єр-міністра України щодо зупинення реорганізації Державного авіаційного підприємства "Львівські авіалінії".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:13:57
За-133
Рішення прийнято.
Олександра Голуба до Прем’єр-міністра України з приводу затримки заробітної плати працівникам Новокаховського приладобудівного заводу "Сокіл". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:25
За-121
Рішення прийнято.
Георгія Манчуленка до Прем’єр-міністра України стосовно додаткового виділення коштів на ремонт автомобільної дороги на перевалі Шурден Путивлівського району Чернівецької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:14:56
За-159
Рішення прийнято.
Віктора Борщевського до Прем'єр-міністра України з приводу недоцільності приватизації Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:23
За-149
Рішення прийнято.
Богдана Костинка до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування заходів спрямованих на вирішення питань соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів Івано-Франківської області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:15:53
За-137
Рішення прийнято.
Георгія Манчуленка до Прем'єр-міністра України щодо впровадження вібраційного дилятора у медичну практику.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:19
За-130
Рішення прийнято.
Олега Тягнибока до Прем'єр-міністра України з приводу недопущення продажу будинку-музею етнографії у місті Львові.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:16:47
За-150
Рішення прийнято.
Юлії Тимошенко та Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України стосовно фактів несанкціонованого відключення електроенергії у Чимеровецькому районі Хмельницької області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:16
За-182
Рішення прийнято.
Романа Ткача до Прем'єр-міністра України з приводу незадовільного виконання доручення Верховної Ради України щодо розробки проектів законодавчих актів, спрямованих на реалізацію положень Земельного кодексу України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:17:46
За-138
Рішення прийнято.
Євгена Гірника до Прем'єр-міністра України стосовно виділення коштів на аварійний ремонт покрівлі школи в місті Богородчани.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:13
За-166
Рішення прийнято.
Володимира Матвєєва до Прем'єр-міністра України стосовно зменшення тарифів канального збору , його використання та зміни порядку фінансування утримання Бузько-Дніпровського лиманського каналу.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:18:48
За-172
Рішення прийнято.
Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України стосовно погашення дебіторської заборгованості Головним управлінням внутрішній військ Міністерства внутрішніх справ України колективу закритого акціонерного товариства "Хмельницьклегпром".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:20
За-164
Рішення прийнято.
Едуарда Матвійчука та Івана Миговича до Прем'єр-міністра України щодо фінансування незавершеного будівництва напірного каналізаційного колектора у місті Ужгород. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:19:48
За-195
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Чорновіл, Волинець, Семенюк - до Прем'єр-міністра України, голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України, секретаря Ради національної безпеки і оборони, міністра внутрішніх справ України щодо виконання рішення Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією про звільнення з органів внутрішніх справ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України на львівській залізниці. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:20:35
За-147
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Прем`єр-міністра України про неналежне реагування Міністерства юстиції України на депутатське звернення щодо проведення перевірки обставин фальсифікації договору застави та вирішення питання звільнення від виконання обов'язків приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:21:14
За-176
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів - Грязєв, Ніколаєнко та інші - до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника, міністра праці та соціальної політики щодо дій органів виконавчої влади по заміні діючих пільг на адресні дотації стосовно ветеранів Великої Вітчизняної війни та праці. Ставлю на голосування про направлення запису.
10:21:49
За-172
Рішення прийнято.
Олександра Пеклушенка до Генерального прокурора України з приводу вирубки дерев в зоні дніпровських островів Запорізької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:16
За-154
Рішення прийнято.
Владислава Атрошенка до Генерального прокурора України стосовно розгляду в порядку виключення впровадження обгрунтованості прийнято Славутицьким місцевим судом Київської області рішення по справі Грабовського. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:22:46
За-127
Рішення прийнято.
Бориса Беспалого до Генерального прокурора України щодо неправомірності дій окремих посадових осіб Харківської міської ради стосовно фінансово-господарської діяльності товариства "Енергоатом".
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:16
За-93
Рішення прийнято.
Володимира Бондарю до генерального прокурора України з приводу порушення чинного законодавства посадовими особами Волинської обласної державної адміністрації. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:23:42
За-173
Рішення прийнято.
Сергія Слабенка та Євгена Кирильчука до Генерального прокурора України стосовно невиконання нормативних актів Президента України та Кабінету Міністрів України представниками обласної державної адміністрації та місцевого самоврядування у Волинській області.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:15
За-158
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів: Кравчук, Шурма, всього 7 народних депутатів - до Генерального прокурора України про перевірку стану додержання законодавства при використанні Земельного фонду Алуштинської територіальної громади міським головою.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:24:49
За-137
Рішення прийнято.
Богдана Костинюка до Генерального прокурора України щодо правомірності дій виконавчої влади стосовно державного регулювання ринку зерна в Україні.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:16
За-120
Рішення прийнято.
Станіслава Пхиденка до Генерального прокурора України щодо неналежного розслідування прокуратурою міста Луцька та органами міліції обставин загибелі громадянина-земляка.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:25:45
За-117
Рішення прийнято.
Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України, міністра внутрішніх справ України про притягнення до відповідальності начальника Управління боротьби з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області за зловживання службовим становищем.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:27
За-185
Рішення прийнято.
Групи народних депутатів Цушко, Чорновіл та інші до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів будівництва у Масандрівському парку Криму особистої дачі Президента України.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:26:57
За-176
Рішення прийнято.
Юрія Артеменка та Миколи Томенка до голови Верховного суду України з приводу порушення законодавства у сфері свободи слова Приморським місцевим судом міста Одеси.
Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:27:25
За-158
Рішення прийнято.
Михайла Сятині до міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, голови Закарпатської обласної державної адміністрації, міністра внутрішніх справ України щодо невідкладного завершення будівництва мосту на річці Ріка у місті Хуст Закарпатської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:04
За-150
Рішення прийнято.
Олександра Голуба до міністра юстиції України щодо порушень Закону України "Про виконавче впровадження при виконанні судових рішень". Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:30
За-97
Рішення прийнято.
Євгена Гірника до міністра освіти і науки України з приводу виконання програми комп’ютеризації сільських шкіл Івано-Франківської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:28:56
За-123
Рішення прийнято.
Володимира Лещенка до голови Державної податкової адміністрації України, міністра праці та соціальної політики щодо законності стягнення з платників фіксованого сільськогосподарського податку, інших податків та зборів. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:27
За-140
Рішення прийнято.
Олега Тягнибока до Генерального прокурора України про перевірку порушень при веденні будівництва торгово-сервісного центру "Поділля" на території Хмельницького району Хмельницької області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:29:55
За-140
Рішення прийнято.
Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністра України щодо фінансування будівництва районної лікарні міста Борислав Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:21
За-122
Рішення прийнято.
Анатолія Оржаховського до Прем'єр-міністра України стосовно необхідності берегоукріплення узбережжя Чорного моря у межах території Новофедорвівської та Круглоозерської сільських рад Голопристанського району Херсонської області. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:30:53
За-115
Рішення прийнято.
Валентини Семенюк до Прем'єр-міністра України щодо невдоволення вжитими заходами дисциплінарного впливу до керівництва Державного комітету України по земельних ресурсах і їх відповідності займаним посадам. Ставлю на голосування про направлення запиту.
10:31:25
За-174
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, ми рівно 30 хвилин витратили нашого робочу часу на розминку і на депутатські запити. Давайте о 12 години не будемо робити перерву.
Переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу засідань. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", нова редакція. А є Лесь Степанович Танюк? Нам треба визначитися щодо цього питання, шановні колеги. Лесь Степанович, так може ви скажете пропозицію комітету? Будь ласка. Будь ласка.
10:32:19
ТАНЮК Л.С.
Пропозиція комітету - перенести все-таки цей розгляд на листопад, оскільки дуже багато надійшло останнім часом різних зовсім речей, і закон потребує деякої корекції. Я б дуже просив на збуджувати пристрасті і перенести це на листопад. Я думаю, що тоді сторони порозуміються краще.
ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Симоненко, фракція комуністів.
10:32:55
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракція комуністів.
Шановні колеги, те, що закон не розглядається, збурює обстановку якраз в релігійному середовищі - продовжується міжконфесійне протистояння, використовується ще й ситуація можновладцями для того, щоб тиснути на керівників тих чи інших конфесій, використовувати їх в політичному плані. Все це складає реальну загрозу якраз, так скажемо, головним питанням, що має відношення до духовності в суспільстві.
Я глибоко переконаний і прошу, Володимире Михайловичу, не знімати це з порядку денного. Ми знаємо, хто і як використовує ці проблеми і особливо коли на користь однієї з конфесій використовується. Ми, комуністи, невипадково, коли розглядалася Конституція України в 96-му році, якраз наполягали на тому, щоб держава і церква були відокремлені один від одного. І сьогодні якраз і просимо: треба врегулювати на рівні законів всі ті питання, які торкаються міжконфесійних стосунків. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Геннадій Йосипович. Потім Яворівський. Тоді Стретович і все, шановні колеги. Або будемо розглядати питання, або будемо вести дискусію.
10:34:16
УДОВЕНКО Г.Й. Шановний Володимире Михайловичу! Я підтримую позицію, яку вніс тут щойно Лесь Танюк. наш комітет детально розглядав питання, цей законопроект, оскільки ми розглядаємо, що релігійні свободи - це частина прав і основних свобод людини. Ми от в комітеті зараз буквально хвиля пішла звернень церковних організацій з пропозицією врахувати їхні пропозиції.
Я вважаю, що мова тут не йде про Московський патріархат, про Київський патріархат. Мова не про це йде. Я б не політизував це питання.
Давайте ми перенесемо його розгляд для того, щоб врахувати звернення, які надходять до Верховної Ради, до речі, на ваше ім'я. І ми в комітетах розгрібаємо оці звернення. Я одержав, буквально, до сотні від різних конфесій. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Яворівський.
Шановні колеги, ми не втягуємося в обговорення питання. Я просив, я Стретовича - і все.
10:35:28
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, я теж застерігаю себе, щоб не заполітизувати це питання. Скажу вам одне єдине: наше українське суспільство і ми з вами підвішені на кілька знаків запитання сьогодні - і щодо реформи політичної, і щодо підписання ЄЕПу і тому подібне.
Я дуже уважено прочитав цей законопроект і записаний на виступ. І я би просто радив нам сьогодні зупинитися, тому що в цьому законі якраз є дуже небезпечні речі, які потрібно вилучити і зняти, які якраз політизують релігійні конфесії.
Через те, Володимир Михайлович, я думаю, що наш колегіальних розум сьогодні переможе всіх і вся, і ми перенесемо це на пізніше, і в якійсь спокійнішій ситуації повернемося до цього закону. Я вірю, що так і буде. Дуже дякую вас.
ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо хтось виступає за перенесення, я думаю, що досить, вже пропозиції прозвучали.
Давайте таким чином: я запропоную нам рішення, щоб ви його розглянули і погодили.
В мене відбувалися зустрічі... Шановні колеги, або давайте будемо обговорювати питання, або давайте будемо його переносити.
В мене відбулися зустрічі з представниками конфесій. Який висновок я виніс під час цієї зустрічі за участю керівника державного комітету? Що ми це питання, яке не потрібно політизувати, керівники конфесій його політизують, і це реальність. Існує побоювання, апріорне побоювання, що в закон буде внесено позиції про переважання якоїсь однієї конфесії, чого там немає. Але наперед побоюються, що будь-які зміни і пропозиції, які сьогодні в деяких країнах вносяться.
Тому, шановні колеги, давайте таким чином: перенесемо його на листопад місяць - те ж саме, картина не зміниться. Я думаю, ми переконаємось. Давайте таким чином, бо зараз комітет не готовий доповідати. Давайте таким чином, я пропоную, Петро Миколайович, бо, ну, я розумію вас. Давайте таким чином: я по розкладу календарного плану нашого дивлюсь роботи, давайте запишемо зараз у протоколі на 30 вересня розгляд цього законопроект. Немає заперечень з боку комітету? Немає?
Михайло Косів, будь ласка. Записуємо, Секретаріат, на 30 вересня. 30 вересня, в листопаді нічого не зміниться, закон готовий.
10:37:57
КОСІВ М.В.
Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги народні депутати. У порядку денного щодо цього питання я записаний як співдоповідач. І тому хочу внести таку пропозицію.
Ви абсолютно правильно говорите, Володимире Михайловичу, що дата тут не грає жодної ролі, бо ні до вересня, ні до листопада нічого не зміниться. Єдине, Володимире Михайловичу, що, може, змінити, - це та пропозиція, з якої вийшли деякі керівники церков на засіданні Всеукраїнської ради церков. А саме: насамперед, розробити концепцію державної політики в галузі релігії і церкви. Щодо цього питання Центр Олександра Разумкова уже провів круглий стіл.
І от якщо ми у цій концепції державної політики щодо релігії і церкви визначимо основні параметри цього питання, тоді нам легше буде вийти і на прийняття цього закону.
Отже, давайте долучимося до розробки цієї концепції, а після її прийняття приступимо до запропонованого закону. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу комітет Леся Степановича, Геннадія Йосиповича Удовенка, інші комітети разом із Державним комітетом із питань релігій забезпечити круглі столи, якщо потрібно, провести спільне засідання Всеукраїнської ради церков і керівників депутатських груп і фракцій. І процес обговорення покаже, що суперечливих питань просто не існує, а існують певні політичні застереження, що хтось, когось переграє.
Щодо концепції . Я думаю, що це не справа Верховної Ради приймати концепцію в саме такій царині. Це, очевидно, повинні зробити цю концепцію уряд і керуватися цим питанням разом з Всеукраїнською радою церков, але якщо буде ваша воля на це, давайте підемо на це.
Але судячи із спілкування з керівниками конфесій, питання про концепцію ставиться для того, щоб ми взагалі нічого не прийняли. Це також реалії, про які ми маємо говорити.
Отже давайте попрацюємо до 30 вересня і розглянемо це питання. Інакше до листопада місяця ситуація не зміниться і ми прийдемо до того, до чого ми прийшли сьогодні.
Немає Заперечень? Дякую.
Оголошується до розгляду проект закону "Про визначення Верховною Радою України засад внутрішньої і зовнішньої політики України". Доповідач Олександр Олександрович Мороз.
Будь ласка.
Олександр Олександрович, зараз я скажу, яка тут процедура пропонується, вибачте. Пропонується таким чином регламент, комітет пропонує, Василя Васильовича Онопенка - п'ять хвилини для доповіді, п'ять хвилин для відповідей на запитання до доповідача і провести обговорення, тут пропонують 5 хвилин, ну давайте хоча б хвилин 10.
Немає заперечень? Дякую вам.
10:41:22
МОРОЗ О.О.
Я гадаю, що обговорювати можна його і коротше цей проект закону, оскільки він має вже довгу історію. Ви пригадуєте, що після прийняття в 86 році Конституції України, передбачалося і планом законодавчих робіт це було передбачено, прийняти цілу низку органічних законів, які випливають із Конституції, які певні напрямки права розширюють, деталізують і виробляють там правила поведінки.
Одним із таких законів є Закон про визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, оскільки прийняття засад внутрішньої і зовнішньої політики є прерогативою Верховної Ради відповідно до пункту п'ятого статті 85 Конституції України. Шкода, що самі засади і Закон про засади стали предметом певних політичних спекуляцій. Саме тому, пропонуючи до розгляду сьогодні цей проект, я би хотів звернути увагу на те, що ми не розглядаємо зараз засади внутрішньої і зовнішньої політики. Над цим працює Тимчасова спеціальна комісія під головуванням Олександра Зінченка, і на то час, коли він підготує проект до розгляду Верховної Ради, ми будемо визначатися щодо його змісту. А сьогодні мова йде про статус цих засад.
Ви пригадуєте, скільки разів була дискусія з цього приводу, коли вносилися пропозиції про визначення засад зовнішньої політики, окремі програми діяльності, зокрема, доповіді чи послання Президента, які чомусь розглядалися, як курс розвитку України, хоч слово "курс" не має юридичного визначення.
Ви пригадуєте також, що на урочистому засіданні з нагоди 12-ї річниці незалежності Президент сказав, що в Україні все робиться відповідно до цього курсу. Та ми це і самі бачимо, що воно все робиться відповідно до цього курсу. А треба робити на основу засад внутрішньої і зовнішньої політики, відповідно до яких розробляються програми діяльності Кабінету Міністрів, плани соціально-економічного розвитку держави, законодавче поле і так далі.
Тому прийняття Закону про статус самих засад, які вимоги до них ставляться, які розділи там повинні бути передбачені, яке співвідношення між засадами, законами, програмами уряду тощо - це і є предмет цього закону. Він підготовлений відразу після прийняття Конституції, але раз по раз переносився його розгляд, тому що це все наражалося на явне несприйняття керівництвом держави потреби працювати у відповідності із законом.
Це стосується не тільки цих засад, а ви знаєте, що і закон про державні адміністрації прийнятий Верховною Радою. Подолане вето було на цей закон, все одно він 4 роки не вводився.
Так само закон про тимчасові спеціальні. Навіть закони, які вже проходили... стосовно яких вже долалося вето Верховною Радою на внесення змін до Конституції, зокрема щодо 98 статті про розширені функції Рахункової палати. І цей закон також не введений в дію, зміни не працюють, хоч практика наша, зокрема потреба контролювати ситуацію в економіці з боку Рахункової палати як органу Верховної Ради, вимагає необхідності прийняття цього закону.
Я би не хотів, щоб ми заговорили і цей закон - закон про визначення Верховної Ради засад, а ми його повинні приймати, бо він зовсім, я підкреслюю, він зовсім є аполітичним. Якесь політичне спрямування може бути в самих засадах, але то буде окрема тема, ми будемо з цього приводу ще з вами говорити, вести дискусію. Сьогодні ж треба прийняти цей закон, який передбачає статус засад, їх співвідношення із законами, програмами діяльності уряду і тому подібне, що ці засади повинні передбачати розділи "Економічна політика", "Соціальна політика", "Державне будівництво і місцеве самоврядування", "Правова політика", "Національна політика, гуманітарна, екологічна, зовнішня політика". Це якраз те, що визначає напрямок руху розвитку держави. І я переконаний, що коли ми, врахувавши, зокрема, і зауваження в позитивному відгуку Науково-експертного управління, і висновки комітету, пропозиції, які ви висловите, доопрацьовуючи цей проект, ми можемо його сьогодні прийняти в першому читанні, а потім остаточно незабаром прийняти для того, щоб серйозно зосередитися над ключовим документом для Верховної Ради, який впливатиме на розвиток держави в цілому на засади внутрішньої і зовнішньої політики. Я закінчив.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Запитання, будь ласка, до доповідача. Запишіться. На табло. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".
10:46:43
ГІРНИК Є.О.
Шановний Олександре Олександровичу!
Я переконаний у необхідності цього закону, його прийнятті принаймні у першому читанні. Але у мене до вас запитання з приводу розшифровки цих засад. Чи не занадто звужена тематика? Наприклад, уже сьогодні ми зіткнулися із питанням гуманітарної політики. Ми зняли питання розгляду Закону про свободу совісті. Чи не потребує, наприклад, гуманітарна політика розшифровки, що це собою являє політика освіти, культури, релігії і тому подібне? Теж саме економічна політика, немає розшифровки по промисловості, по галузях, по сільському господарству, ми також стикаємося. Можливо, як би такі засади були, ми б, як у зовнішній політиці по Іраку, так і внутрішній політиці не мали б таких катаклізмів, які маємо зараз. Тому таке питання: чи не потребує більшої деталізації перелік цих засад?
МОРОЗ О.О. Я вважаю, що більшої деталізації не треба робити. Ми говоримо сьогодні про сфери діяльності держави, влади, політики, яка розробляється в Україні. А у самих засадах уже можна детально виписати. І в тому проекті, який ми уже кілька разів доповідали на трибуні Верховної Ради, який розроблявся зокрема нашою фракцією, там ретельно виписано все те, про що ви говорите: і зміст гуманітарної політики, і складові економічної політики, і елементи зовнішньої політики, і так далі.
І треба мати на увазі, що цей закон передбачає засади зовнішньої і внутрішньої політики - це не закон, це своєрідний орієнтир, відповідно до якого оцінку дає Верховна Рада тому, як розробляється закон, чому він відповідає, які цілі переслідує. Тому я ще раз, відповідаючи на ваше питання, кажу, що це предмет самих засад, а не Закону про засади.
ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
10:48:44
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).
Олександре Олександровичу, безумовно, ви маєте рацію у своєму намаганні розробити самі підходи до визначення статусу засад внутрішньої та зовнішньої політики, тим більше, що це, як відомо, є прерогативою Верховної Ради у відповідності із статтею 85 Конституції.
У мене запитання коротеньке, воно стосується самої нормотехніки. Ви пропонуєте аби засади регулювалися постановами Верховної Ради. Тоді у мене таких два запитання.
Перше. Чи будуть ці засади в подальшому втілюватися у життя якимось законодавчими актами? Потрібні закони для того, щоб вони мали обов'язкову силу.
І друге. У зв'язку з цим, можливо, доцільно було би засади внутрішньої і зовнішньої політики на сесії Верховної Ради затверджувати не постановами, а законами, які, як відомо у статті 113 Конституції, мають обов'язкову силу для Конституції і закону для виконавчої влади. Отаке питання по нормотехніці. Дякую.
МОРОЗ О.О. Я відповідаю таким чином. Постанови, закони - це однопорядкові речі з точки зору законодавства. І то є елемент законодавства, і закон є елемент законодавства. Але оскільки засади внутрішньої і зовнішньої політики передбачають дуже широкий предмет регулювання, який не може бути сформульований як закон. Тому і тут передбачається, що вводяться засади саме постановою Верховної Ради. А на розвиток конкретних напрямків, передбачених у цих засадах, повинні розроблятися відповідно закону. Власне кажучи, всі закони повинні відповідати засадам внутрішньо-зовнішньої політики. І тоді наша політика буде зрозуміла, прозора, визначена і не потрібно буде змінювати курси залежно від того, хто приходить до влади - одна політична сила чи інша.
Таким чином з точки зору юридичної техніки постановою вводяться засади, реалізація засад здійснюється на основі законів, які приймаються Верховною Радою.
ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів.
10:50:53
РОДІОНОВ М.К.
Родионов, фракция коммунистов. Александр Александрович, я здесь. Вы частично ответили на мой вопрос. Но я все-таки хотел бы его уточнить. Социалистическая партия предлагает основы внешней и внутренней политики. Сейчас у власти представители крупного капитала. И как вы думаете, как крупный капитал будет осуществлять эту политику, который имеет, если я не скажу все-таки, направленность на народ, на простой народ, на социалистическую или коммунистическую идею? Вы уверены, что может быть такой документ, который устраивает противоположные точки зрения, противоположной точки зрения. Вот вы знаете, я с политической точки зрения вас поддерживаю, но я просто не понимаю реально, как может крупный капитал воплощать концепцию, которую вы предлагаете?
МОРОЗ О.О. У даному випадку не пропоную концепцію засад, я пропоную закон про засади. А тоді, коли ми будемо розглядати засади, ми проведемо дискусію, і ми побачимо, що представників крупного капіталу відповідно до нашої Конституції у парламенті ж немає. Вони ж припиняють діяльність свою, там керівництво банками, різними фірмами тощо, бо вони займаються законодавчою роботою. В усякому разі теоретично це має бути так.
І під час дискусії ми зуміємо переконати наших колег, партнерів, які сьогодні ще випадково залежні від Адміністрації Президента і тих кланів, які здійснюють вклади в Україні в виконавчу владу в тому, що треба робити так, як пропонуємо ми, і вони теж пропонують, бо мова йде про прозорість нашої внутрішньої політики, прозорість в реалізації, наприклад, у здійсненні фондового ринку і тому подібне. Це є норми вже засад. А дискусію з цього приводу ми проведемо пізніше.
Більше того, якщо нам, ну наприклад, не вдасться прийняти сьогодні засади внутрішньої і зовнішньої політики, то тоді після наступних виборів, коли ми проведемо їх насправді на пропорційній основі, а не в якомусь сурогаті, і справді зіпремося на позицію народу, і в Верховну Раду прийдуть представники тих політичних сил, яким народ вірить, тоді вони матимуть змогу, створивши відповідну коаліцію, безумовно, провести ті засади, які будуть відображати прагнення людей. Ось така приблизно відповідь на ваше питання.
ГОЛОВА. Так, дякую, Олександр Олександрович, час закінчився. Переходимо до обговорення. Ми домовлялися 10 хвилин. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися в обговоренні. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Яворівському.
10:54:05
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Прийняття засад і визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики України. Це основний документ, який має приймати, дійсно, кожна Верховна Рада кожного нового скликання.
Тоді б, можливо, не було того, що сьогодні відбувається, коли пропонується просто здати інтереси України, і нам пропонується дочекатися, коли ми це будемо ратифікувати. Причому, ви знаєте, що пропонується, коли у Російської Федерації буде 16 голосів, у України - 2, у Білорусії з Казахстаном - по одному. Це нормальна рівність, рівність чомусь по-путінськи. Але ми це не розглядаємо. Ми розглядаємо маленький рамочний закон, в якому всьому 7 статей. Вважаючи словом в сьомій статті, що цей закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Очевидно, ми думаємо, що це важливіше.
Насправді, це абсолютно формальний закон, який ми маємо право прийняти, маємо право і не прийняти, Олександр Олександрович, цей закон, бо без нього ми можемо визначати засади своєї зовнішньої і внутрішньої політики.
Більш того, мені здається абсолютно слушним питання, яке сьогодні поставив Ярослав Сухий, про те, що якщо й приймати, то писати, що ці засади мають визначатися виключно законом, а не постановами Верховної Ради.
До того ж, і цьому законі абсолютно не має бути порушень Конституції України, оскільки він видає це на виконання статті 85 Конституції України, яка дає право парламенту, право визначати засади внутрішньої і зовнішньої політики держави.
Однак, стаття 3 частина 2, я звертаю вашу увагу, цитую її: "Рішення Верховної Ради України, яким визначені засади внутрішньої і зовнішньої політики, не можуть бути предметом розгляду у Конституційному суді України та у судах загальної юрисдикції". Ця стаття явно суперечить статтям 55, 124 та 150 Конституції України, оскільки і засади внутрішньої і зовнішньої політики, які будуть чи прийняті законом чи постановою, це є правовий акт, і тому він може бути оскаржений в Конституційному Суді, якщо він носить неконституційні положення.
Тому я вважаю, що закон є таким, який потребує суттєвого доопрацювання. Скажімо, ми визначали засади митної справи, засади використання природних ресурсів, лісової справи, транспорту і так далі, чим ми визначали: Водним кодексом, Лісовим кодексом, Митним кодексом. Ми ж не визначали спеціальним законом про засади митної справи.
Тому, з точки зору чистоти права, треба було б просто приймати закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики і це робити щонової каденції.
Якщо ж говорити по формі і що зробити так, щоб це для Президента просто прийнятий закон, тоді давайте його серйозно почистимо, а потім будемо приймати. Дякую за увагу.
Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Яворівському. Наступний Пузаков.
Будь ласка, Володимир Олександрович.
10:57:52
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Жовкла, Яворівщина, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні колеги, я недавно вичитав дуже гарну фразу Уільяма Гладстона, який 4 рази очолював уряд Великої Британії. Так він сказав так: "Головний принцип моєї зовнішньої політики - це добре правління внутрі країни".
Мені здається, оцей взаємозв'язок між зовнішньою політикою і внутрішньою політикою - це, мабуть, основа функціонування держави. Ми сьогодні існуємо з вами в таких реаліях, коли у нас бездарна внутрішня політика і абсолютно бездарна і зовнішня політика. Таке враження, що ми маємо країну, яку глава держави до обіду веде в одному напрямку, після обіду - розвертається і веде зовсім в іншому напрямку. І все залежить від того, на яку ногу він встав.
Я хочу... Тут виникло дуже цікаве запитання від депутата Радіонова: чи може буржуазія правити країною. Я абсолютно впевнений в тому, що може, все залежить від того, яка це буржуазія: якщо це патріотична буржуазія, якщо це глибоконаціональна, якщо це совісна буржуазія, то хай вона і править, але коли ми маємо сьогодні буржуазію совкову, коли ми маємо ії лжеінтернаціональну, то ми бачимо як вона сьогодні править країною.
І ще одне. Я думаю, Олександре Олександровичу шановний, мабуть, не польському депутатові сейму, по слові сейму, ні британському ніколи би в голову не прийшло приймати закон про те, як треба прийняти закони щодо зовнішньої і внутрішньої політики. Через те, що це казав мій покійний батько "і коню понятно". Це прерогатива законодавчого органу, він визначає цю політику. Одначе, ви дуже правильно зробили, хоч я дуже сумніваюся, що цей закон радикально щось змінить при сьогоднішній владі. Ми змушені це робити, тому що сьогодні ні чим, абсолютно ні якими рамками ця зовнішня політика, зокрема зовнішня, у нас не обмежена. Те, що ми сьогодні маємо, прочитайте, ви ж не читали цього, значить, угоди про утворення єдиного простору.
Те, що він суперечить Конституції, це очевидно. Ми на Кабінеті Міністрів прийшли до такого висновку. Те, що там є речі, які не суперечать Конституції, Олександр Олександрович, але суперечать, колосально болісно б'ють по національним інтересам України . Там же говориться про те, що треба зніжувати ціни на транспортування газу, але збільшувати ціни на енергоносії.
Тобто нас знову опустять до рівня хохлів. От у чому річ і нам сьогодні це все нав'язують і ви ж знаєте про те, що цей документ уже парафовано. Після того, як він парафований в нього не можна вносити ніяких змін. Його можна або підписувати, або не підписувати.
Нас сьогодні втягують у те, що потрібно внести якісь там поправки, там і таке інше. Тобто він уже, цей документ рахітичний. Через те, такий закон треба приймати, а найголовніше, треба домогатися того, щоб цей закон потім виконувався.
І останнє, я теж, Олександре Олександровичу, думаю що опускати нам, скажімо, ці речі до рівня постанови, тут десь треба найти. Але у першому читанні хай воно проходить, а потім треба подумати і цю ситуацію якось вирівняти.
Дякую. Я за те, щоби такий закон у нас був прийнятий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По закону Володимир Тихонович, будь ласка.
11:01:29
ПУЗАКОВ В.Т.
Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.
Аналіз зовнішньої і внутрішньої політики робити завжди непросто, адже вона формується величною кількістю факторів.
Я зупинюся коротко на стані економічної політики, вірніше, стані ринкової економіки. Всі ми згодні, що ринок став викликом, навіть Президент це визнав, відзначивши, що український підприємець пройшов важкий період становленні. А чому? Чому чиновництвом спотворена сама суть підприємництва дрібного і середнього бізнесу? Чому держава перетворила фондовий ринок в ринок шулерський? Чому конкурси, тендери, ліцензування, квотування, відведення землі, орендні ставки, пільги, тарифи стали суцільним середовищем корупції? Відповідь одна - це наслідок персонального правління Президента і створеної шляхом узурпації влади системи кругової поруки та інших понять кримінального світу. Хіба здатна сьогоднішня влада вирішити питання, як зазначив сам Президент у доповіді до Дня незалежності України, відокремлення влади від власності? Хіба може ця влада справитися з унікальним для світової практики процесом монополізації і концентрації капіталу, котрий поглинає все, що погано лежить, від металобрухту до землі та інформаційного простору, коли в руках декількох сімей зосереджуються всі національні багатства України?
Сьогоднішня влада поглинає все, використовуючи для себе інструментарій банкрутства, приватизації, податкову службу, УБОЗ, прокуратуру, суди та інше. Такої потворної пародії ринку світ ще не знав. Уособлення цієї пародії Адміністрація Президента, яка намагається всіма засобами відбілити чорноту нашої дійсності та дозволяючи собі глумитися над очевидними речами, наприклад, правильністю реформаторського руху, підтримка народом України стратегічного, політичного курсу керівництва держави, ріст ВВП та інше. Правда, ВВП на душу населення в нашій державі складає порівняно з 90-м роком всього 43 відсотки. Тобто, у 30 разів менше, ніж у розвинутих країнах. І українці щоденно бачать у кожній хаті і сім'ї цей "правильний" (в лапках) курс реформ. Звичайно нема де правди діти, що сьогоднішня ринкова економіка в Україні - це не що інше як захист капіталізму. Ринкові реформи для більшості населення привели до злиднів, для інших стали джерелом збагачення. Одні стали безробітними, безправними і бездомними, а другі правлять Україною, задовольняючи свої безмірні потреби без будь-яких труднощів. Ось що з нами, як бачите, шановні виборці, зробила самозвана та самопроголошена влада.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл і закінчуємо.
11:04:54
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Геннадій Васильович! Шановні колеги депутати! Я... тема звичайно назва самого навіть закону провокує поговорити про політику, але я би хотів все-таки зосередитися на самому законі.
Колега Кармазін сказав, що закон, який можна і приймати, і не приймати. Я трошечки його перефразую. В тому вигляді, якому він внесений, цих 7 статей без норм реальної прямої дії, без прямих впливів дійсно, мені здається, він працювати не буде. Але я переконую всіх прийняти його все ж таки в першому читанні. Із цих 7-ми статей, Олександре Олександровичу, я подивився вже чітко, я думаю, можна буде знайти вихід і зробити принаймні 10-12 статей, яких цілком нормально можна виписати вже абсолютно конкретні норми. І принципи, при який не можуть прийматися і підписуватися урядом міжнародні договори, і принципами, за якими мають надходити у Верховну Раду документи на ратифікацію вже підписаних договорів і блокуватися взагалі у випадку, якщо вони не відповідають концепціям зовнішньої і внутрішньої політики, які затверджуються Верховною Радою, і тому подібне. Тому якраз реального дійового апарату в цьому законі бракує, але це не означає, що в першому читанні він може бути розглядатися як неприйнятний. Він однозначно нам потрібний.
Застережуся ще в одній деталі. В законі цей момент якраз, по-моєму, дуже мудро підкреслений, що зміни до концепції і сама концепція приймається постановою Верховної Ради. Мені здається, отут я буду сперечатися із іншими виступаючими, це є дуже важливий момент. Тому що Концепція розвитку держави повинна бути саме прерогативою саме Верховної Ради, а не законом, який далі іде до Президента, ветується і йде на всі круги своя, і перетворюється у невідомо що або затягується його прийняття на роки. Це є той документ, як і зміни до Конституції, які мають теж у кінцевому варіанті стати, імплементація має стати прерогативою виключно Верховної Ради, яка не підпадає під ветування, і ряд інших функцій виключно прерогативою парламенту.
І тому я вважаю, що якщо ми оцей момент застережемо і збережемо, плюс виробимо дієвий механізм задіяння використання цього закону, тоді він буде нам однозначно необхідний для роботу. Тому що оті шарпання держави, я вже тільки про міжнародну політику говорю, починаючи від того, що наш зовнішній вектор крутиться, як флюгер, у вітряну погану погоду, і закінчуючи шарпанням внутрішнім, коли саме засади зовнішньої внутрішньої політики зможуть бути певним ситом, щодо економічного законодавства. І теж треба виписати, що такі закони, наприклад, навіть не можуть виноситися у розгляд Верховної Ради, якщо вони суперечать принциповим позиціям і тому подібне. Оце є ті моменти, які нам необхідні.
Тому я закликаю всіх проголосувати у першому читанні і до другого читання дуже серйозно над ним попрацювати. Дякую.
ГОЛОВА. Родіонова репліка. Будь ласка, мікрофон Родіонова.
ШУМИЛО І.А.
Я попросив би просто депутатів звернути увагу на висновок...
11:07:47
РОДІОНОВ М.К.
Фракція комуністів, Родіонов.
Я хочу пояснити своє питання до Олександра Олександровича. Я не заперечував його доповіді, але у мене є сумнів стосовно засад, які на всі випадки життя. Пояснюю. Якщо в країнах, у тому числі західних країнах до влади приходять ліві, соціалісти, інші, комуністи, то головним у внутрішній політиці цих країн - це захист трудящих. Якщо приходять праві, патріотичні вони чи антипатріотичні, головна їх політика: захист крупного капіталу. От у чому різниця. І тому у мене, мабуть, все ж таки сумніви були, ну, як кажуть, вполне объективные. А незалежно від того...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, це вже виступ. Дякую. Від уряду - Шумило Ігор Анатолійович, перший заступник Державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Час вичерпано, будь ласка.
ШУМИЛО І.А.
Я прошу депутатів звернути увагу на висновок, який зробило Головне науково-експертне управління. Позиції уряду і зауваження до цього проекту повністю співпадають. І мені здається, надзвичайно важливим і той висновок, який відносно необхідності суттєвого доопрацювання цього проекту закону перед тим, як його взагалі приймати на перше читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Головатого.
11:09:42
ГОЛОВАТИЙ С.П.
Шановний головуючий, скажіть, будь ласка, за якими правилами нашого Регламенту передбачено участь в обговоренні питання порядку денного, обговоренні законопроекту у першому читанні з боку представника виконавчої влади. Я такого практично... Представник виконавчої влади не є суб'єктом в цьому законопроекті, не є суб'єктом законодавчої ініціативи. І ви надаєте йому слово. Суб'єктом законодавчої ініціативи є депутат, іншим депутатам ви не надаєте слово, а надаєте слово абсолютно сторонньому, так би мовити, представнику іншого органу, який ніякого відношення до цього немає. Такого у Регламенті, такого, вибачте, немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується участі представників уряду. З кожного питання визначається, хто бере участь від уряду. І що стосується Погоджувальної ради, від уряду сидить, він розписує, і вони беруть участь. І взагалі Верховна Рада приймає закони не для себе. Закони щодо засад зовнішньої і внутрішньої політики. Не можна так підходити.
Давайте ми з вами визначимося, що стосується Регламенту нашої роботи. Визначається комітет, дає свої пропозиції. Перед тим, як ми слухаємо питання, доводиться до відома. У нас не буде роботи таким чином.
Розгляд питання закінчено, переходимо до наступного. Шановні колеги, шановні колеги! Шановні колеги! Шановні колеги, народні депутати! Іване Олександровичу! Заспокойтесь, будь ласка. Ось у мене порядок, який розписано керівником комітету. Якщо ми відходимо від цього порядку - є загальна процедура, 45 хвилин. Давайте будемо по загальній. Продовжуємо обговорення?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Продовжуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має гірник.
11:12:26
ГІРНИК Є.О. Євген Гірник, Долинський виборчий округ номер 89, фракція "Наша Україна".
Шановні колеги, дійсно, цей закон не є такий простий, як це здається на перший погляд. І тому обрізання його розгляду дійсно виглядає не зовсім логічним і не зовсім доцільним.
Дійсно, відповідною статей Конституції визначено, що саме Верховна Рада визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики України. Але на практиці виходить зовсім інше: Верховна Рада має тільки законодавче забезпечення, а практичну політику здійснює навіть не уряд, а Президент. І тому у світлі передбачуваної конституційної реформи це визначення засад зовнішньої і внутрішньої політики України саме парламентом набирає досить актуального змісту.
І дійсно, якби Верховна Рада більш впливала на ці процеси, можливо, ми би не мали такої ситуації, коли дехто з уряду дозволяє собі порахувати документи, які суперечать і Конституції, і національним інтересам України, в результаті яких утворюється спільним митний простір, і є втрати фінансові, і також інші, я маю на увазі ці наступні ялтинські переговори.
І, можливо, не було б такої ситуації, коли нас втягують в іракську ситуацію без визначення цієї ситуації Радою безпеки Організації об'єднаних націй. І також інші процедури були б більш зважені як з боку уряду, так і з боку Президента, якщо б ці засади існували.
Тому в цій ситуації прийняття цього рамкового закону, на мою думку, є необхідним. Друга справа, що цей закон, дійсно, потребує коректування і приведення у відповідність до Конституції.
Дійсно, не виглядає логічним, що рішення про визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики не є предметом розгляду в Конституційному суді. Безумовно, що це положення необхідно зняти.
Також не видно особливого змісту в статті 4, що Верховна Рада, визначаючи засади внутрішньої і зовнішньої політики, виходить з того, що це належить тільки народові України і повинно прийматися на основі Конституції, відповідати їй. Це само собою зрозуміло, і вона може бути виключена.
Ну, і останнє, безумовно, що ці засади зовнішньої і внутрішньої політики, це буде приймати більшість. І тоді в засадах не буде відображена думка парламентської меншості.
Тому я не даром задавав запитання Олександру Олександровичу з приводу переліку цих засад. Я думаю, і все-таки буду вносити пропозиції, щоб перелік цих засад був розширений, і в цих засадах могли висловити свою окрему думку, якщо вона не співпадає з думкою більшості, опозиційні фракції, які є у Верховній Раді.
Пропоную прийняти законопроект в першому читанні і далі над ним працювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
В'ячеслав Кириленко, будь ласка.
Наступний Іван Заєць.
11:15:47
КИРИЛЕНКО В.А.
Шановні колеги!
В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шануючи і законопроект, і автора, мені все ж таки здається, що ми якоюсь мірою займаємося зараз абсурдом. Абсурдом з тієї точки зору, що ми говоримо про засадничі речі, засади зовнішньої і внутрішньої політики.
З іншого боку, ми маємо процес входження України до єдиного економічного простору, що, звичайно, суттєвим чином переглядає всі попередні засади як зовнішньої, так і внутрішньої політики, відображені в усіх інших засадничих документах країни: від послань Президента до нормативних актів будь-якого міністерства.
Прикметним також є те, що Верховна Рада України, яка зараз обговорює засади, не може домогтися присутності на своєму засіданні уряду із інформацією про ті документи: Угоду і Концепцію про єдиний економічний простір, - які він планує ближчим часом ухвалити, а Президент підписати.
Ми прийняли рішення, що це питання мало би слухатись сьогодні, хоча 2 депутати Верховної Ради, в тому числі і я, і колега Рудьковський, вносили проект постанови про День уряду з цим питанням ще 9 вересня. Ми пішли тут на поступки уряду.
Сьогодні якимось лише листом Прем'єр-міністр України повідомив Верховну Раду, яка зараз розглядає не більше не менше, а цілі засади, так от, Прем'єр-міністр просто повідомив Верховну Раду, що він не може прийти, бо немає, там, віце-прем'єра, чи там немає ще чогось, чи то немає одностайності в уряді, чи то із уряду можуть виступити ті, хто не підтримує підписання Угоди про єдиний економічний простір. І, таким чином, унеможливив суспільству прослухати обговорення, з'ясувати точки зору фракцій, з'ясувати точки зору керівництва парламенту і уряду країни.
Мені здається, що за таких обставин, які би засади і надалі ми не ухвалювали, вони будуть ігноруватися такими урядами і такими президентами. І Верховна Рада України і надалі перебуватиме у ролі пасивного спостерігача, причому спостерігача не просто якихось другорядних подій, а спостерігача істотних порушень Конституції України і цілого масиву законодавчих актів, яке і може відбутися у випадку підписання 18 вересня Президентом Кучмою Угоди і Концепції про ЄЕП у Ялті.
Ми не повинні цього допустити. І я думаю, що не унеможливлять такого роду події і ухвалення навіть гарних засад чи гарного порядку прийняття цих засад Верховною Радою. Тому я думаю, що допоки в країні править така, непатріотична і недемократична еліта, їй будь-які засади глибоко байдужі.
Мені здається, що поки будуть прийматися такі рішення, яке, наприклад, прийняв Тігіпко, вчора, коли він сказав, що ті міністри, які виступають з державницької позиції будуть ним, Тігіпко відкликані, а ті, що очевидно, якимось чином подобаються Тігіпко, мають право засідати в нашому національному уряді.
Мені здається, на таких засадах буде діяти тільки теперішня еліта, яка не є демократичною, а є такою, що не підкоряється нормам закону. Я підтримую засади, їх треба визначати. Але я не визнаю таку поведінку Верховної Ради, коли вона не може примусити уряд прийти і дати пояснення із надзвичайно важливих питань, які зараз є найголовнішими. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць, наступний - Володимир Черняк .
11:19:26
ЗАЄЦЬ І.О.
Шановні народні депутати. Я вітаю настирність Олександра Мороза у провштовхуванні засад зовнішньої і внутрішньої політики. Це конституційна вимога і це робить йому честь.
Я вітаю і те, що Олександр Олександрович прислухався до моїх пропозицій, бо ми ведемо уже багаторічну дискусію щодо цього документу, що спочатку треба визначити статус, що таке засади, а потім вже конкретно приймати ці засади у Верховній Раді.
Але я не можу погодитися з Олександром Морозом по суті кількох статей, зокрема, 5-ї, 4-ї і 3-ї. Річ в тому, що у його законопроекті говориться про те, що засади як такі є еталон, на який повинні орієнтуватися закони, закони. І якщо закони чи програми суперечать цим засадам, які до речі приймаються тільки постановами і постанови не є однакової юридичної сили з законами і з Конституцією, то тоді ці закони і ці програми просто відкидаються, тобто відбувається підміна Конституція якимись міфічними засадами. І з цим у принципі не можна погодитися, і це найбільше моє застереження до цього законопроекту.
Потім говориться у статті 3-ій про те, що ці засади не можуть бути предметом розгляду у Конституційному Суді. І у 2-ій статті говориться про те одночасно, що ці засади не містять положень нормативно-правового характеру. Так, дійсно, якщо вони не містять таких положень, то вони й не можуть розглядатися у Конституційному Суду. Але, якщо документ, який не містить нормативно-правового характеру, він не може, у принципі, бути вище закону чи Конституції. А тут якраз записано так, що він вище закону і Конституції. Тому весь цей закон сплетений із суцільних протиріч, які суперечать і Конституції, і суперечать чинному законодавству.
Так що я пропонував би його не прийняти, а переробити статтю 2-у, 3-тю, 4-ту і 5-ту і тоді цей законопроект може бути прийнятий. В іншому випадку це буде зміна Конституції, зміна чинного законодавства.
І коли ми вже говоримо про засади внутрішньої і зовнішньої політики, я думаю, що тут так само треба буде виписати цей взаємозв'язок Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Бо те, що вчора відбулося, наприклад, із заявою "трудовиків", сьогодні треба, щоб Генеральний прокурор відкрив кримінальну справу по відношенні до цієї партії, бо ця партія прямо приказує міністру, який озвучує позицію державного органу виконавчої влади, що ти повинен відмовитися від державної функції, а слухати нас, тобто тих, які діють за інтересами кланів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Черняк.
11:22:37
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги! Верховна Рада не виконує своєї функції по визначенню засад внутрішньої і зовнішньої політики, хоча це записано у Конституції. Зараз дуже багато балачок про необхідність конституційної реформи. Перш за все, потрібно дотримуватися Конституції і виконувати її. І в Конституції чітко записано, що Верховна Рада визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики. За весь час існування Верховної Ради вони практично цієї функції не виконувала. Чому не виконувала? Тому що виконавча влада і, перш за все, Президент не давали їй її виконати.
Отже, проблема не тільки і не стільки в тому, щоб Конституцію міняти, скільки в тому, щоб дотримуватися Конституції перш за все. І через закони також виконувати Конституцію.
Звичайно, є проблема, яку підмітив Олександр Олександрович, я погоджуюся з ним, що невизначена процедура, невизначена технологія визначення Верховною Радою засад внутрішньої і зовнішньої політики. Тому потрібен такий процедурний законопроект, який би ввів в законодавче технологічне поле сам процес визначення Верховною Радою таких функцій. І з цієї точки зору законопроект треба підтримати. Звичайно потрібно його удосконалити, удосконалення не має меж, але час, відпущений на це, обмежений. І нарешті конкретний приклад, про який тут всі говорять. Питання про Єдиний економічний простір. Очевидно, що це є порушенням Конституції, що це всупереч Конституції. Більше того, кажуть таку дурницю: Єдиний економічний простір повинен відповідати Конституції. За визначенням він не може відповідати, тому що Єдиний економічний простір - це наддержавний орган, це вступ до митного союзу, це єдина валюта. Все це суперечить Конституції.
Знову ж таки замість того, щоб дотримуватися Конституції, ставлять питання про те, що треба її міняти. Я не проти того, щоб щось міняти, але давайте ми не будемо на рівні Президента, на рівні уряду Конституцію порушувати, проголошуючи необхідність внесення до неї змін. Давайте будемо дотримуватися Конституції. І, я думаю, що Верховна Рада повинна зайняти принципову позицію, вона повинна відіграти свою роль, виконати свою функцію і в тому числі функцію по визначенню засад внутрішньої, зовнішньої політики. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Олександрович Мороз.
11:25:57
МОРОЗ О.О.
Шановні колеги, я дуже задоволений дискусією, яка тут відбулася. І хотів би Івану Олександровичу відповісти: все наше життя з протиріч складається, ви ж це добре знаєте. І вся справа у тому, щоб ми, регулюючи одну або іншу сферу правовідносин, чітко визначили процедуру, статус прийнятих документів.
Сьогодні багато ідеться про зовнішню політику України. Її немає як такої, немає. Сьогодні йде хитання з одного в другий бік, це так, як корова на льоду ходить. Із такою політикою можна далеко зайти, ви самі розумієте. Тому ми повинні у засадах відобразити цю політику, але спочатку потрібно сказати, а що повинно, що це за документ засади. От це предмет регулювання нинішнім законом, що таке засади. Я згоден, що з 3-ї статті, там треба, очевидно, вилучити тезу відносно висновків Конституційного Суду щодо засад, бо справді можуть засади суперечити, ну так, теоретично, 157-й чи 158-й статті Конституції. Давайте ми це врахуємо. Але треба розуміти, що і розширювати сам цей документ не потрібно, бо частину пропозицій Тараса Чорновола, який дуже толкові деякі міркування висловив. Але частина його пропозицій стосується Закону про законодавчу діяльність. Здається, ми теж не повинні були б приймати закон про закони, але так робить весь світ. І ми самі відчуваємо, що від процедури підготовки до легітимізації і до контролю за виконанням закону потрібно унормувати взаємини у суспільстві, це треба безперечно робити.
Я просив би вас, все-таки підтримати у своїх фракціях думку про необхідність прийняття цього закону у першому читанні, а також, враховуючи активність сьогоднішнього обговорення, внести ті пропозиції до цього проекту, які при другому читанні, безперечно, буде враховано.
Я думаю, що тут немає дискусії. І ви зверніть увагу, повноваження Верховної Ради щодо прийняття засад внутрішньої і зовнішньої політики проголосовано було під час розгляду Конституції в останній момент. Це явністю пропозицію і спасибі парламентському корпусу тодішньому, підтримали цю пропозицію, бо влада і частина президентської команди, яка працювала над Конституцією, не передбачили, що Верховна Рада буде розглядати ці питання, бо йшлося про приниження статусу Верховної Ради взагалі. А оскільки ми вже разів п'ять якщо не шість виносили на розгляд Верховної Ради самі засади, і потім зійшлися у гострих дискусія, і команда була ще з Банкової вулиці, про те, щоб ніяких засад не приймати, бо іде розвиток держави у напрямку, вказаному однією високою рукою, але та рука в різні боки часом повертається.
Тому мова йде про те, що це документ конче необхідний. Не можна дальше жити в державі, де виконавчою владою керує нелегітимний уряд. Немає закону про Кабінет Міністрів. Про що ми говоримо? Треба вдосконалювати закон про Президента, треба приймати закон про вибори Президента, про вибори місцевих органів влади і так дальше. У нас у цьому напрямку скільки є, безкінечне поле роботи, яке, до речі, виконавчою владою і Адміністрацією Президента блокується. Бо у такій мутній водичці краще ловити рибу.
От давайте ми, це є один із пристроїв, сітка для таких прагнень із боку виконавчих структур, треба все поставити в рамках, зрозумілі, доступні для суспільства. А вплив на зміст самої програми, самих засад, ми будемо визначати і шляхом виборів, шляхом спілкування народу, одержавши від джерела влади відповідні повноваження. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд питання завершено. Визначатися будемо в день голосування. Переходимо до наступного.
Проект Закону про дисциплінарний статут Митної служби України. Доповідає перший заступник голови Державної митної служби Єгоров Олександр Борисович. Мікрофон Баранівського.
ЄГОРОВ О.Б.
Шановний Геннадію Андрійовичу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину. Олександр Борисович, одну хвилину.
11:30:38
БАРАНІВСЬКИЙ О.П. Дякую.
Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.
Ви знаєте, мене щось дивує. На днях читаю заяви міністра Білоконя, який по суті захватує владу в Україні, він про це заявив прямо. Він уже буде викликати до себе СБУ, Адміністрацію Президента, прокурорів і так далі. Тобто іде захват влади і це чітко прослідковується.
З другої сторони, читаю сьогодні у розкладі - доповідати буде Каленський. Один владу бере, а другий не йде в парламент доповідати закон. Як це зрозуміти? Що за таке відношення до Верховної Ради? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що стосується Каленського, є повідомлення, що він у відрядженні. Будь ласка, доповідайте.
ЄГОРОВ О.Б. Дякую.
Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати України! Проект Закону України про дисциплінарний статут Митної служби України розроблено відповідно до вимог статті 410 Митного кодексу України.
За результатами правової експертизи проекту закону у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України проект закону не суперечить Конституції України, а врегулювання питань, передбачених цим проектом, відноситься до компетенції Верховної Ради України.
Проект закону не суперечить міжнародним нормам, а саме ратифікованій Україною Конвенції Міжнародної організації праці, про що свідчить експертний висновок Міністерства соціальної політики та праці.
Винесення на розгляд Верховної Ради України цього проекту закону пов'язано з необхідністю підвищити відповідальне ставлення працівників Митної служби до виконання норм законодавства, урядових доручень, забезпечити належний контроль за діяльністю посадових осіб, оскільки посадові особи Митної служби мають особливий правовий статус, не властивий посадовим особам інших державних органів, і здійснюють одночасно фіскальну і правоохоронну функцію.
Предметом правового регулювання дисциплінарного статуту Митної служби України є: організаційно-розпорядчі відносини з питань забезпечення службової дисципліни в митній службі, порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень до посадових осіб, порядок оскарження рішень при застосуванні дисциплінарних стягнень.
Реалізація дисциплінарного статуту Митної служби України додаткових фінансових та інших витрат не потребує. Цей документ внутрішнього життя митної служби, головний правовий інструмент наведення порядку та зміцнення виконавської дисципліни.
Крім того, прийняття дисциплінарного статуту підвищить посилення відповідальності посадових осіб за неналежне виконання службових обов'язків, особливо тих, хто безпосередньо здійснює митне оформлення, а також і тих, хто контролює діяльність підлеглих.
Зазначений проект підтримано Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, Комітетом з питань соціальної політики та праці, а також комітетом з питань національної безпеки і оборони.
Просимо підтримати даний проект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, ми йдемо за скороченою процедурою? Навіщо ми з вами голосуємо, навіщо ми з вами розклад засідань приймає тут у залі, навіщо Погоджувальні ради проводимо, скажіть, будь ласка? Якщо визначили за скороченою процедурою! Ну, є Регламент. Так ви мене штовхаєте на те, щоб я його порушував. Так давайте дотримуватися того порядку, який встановлено депутатами.
Будь ласка, депутат Буждиган Пилип Пилипович, член Комітету з питань економічної політики, управління господарством, власності та інвестицій.
11:34:07
БУЖДИГАН П.П.
Буждиган, фракція комуністів.
Комітет з питань економічної політики, управління господарством, власності та інвестицій на своєму засіданні 13 травня розглянув даний законопроект на виконання 410 статті Митного кодексу України, який внесений Кабінетом Міністрів України.
Вказаний законопроект визначає суть службової дисципліни в митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях, а також порядок застосування заохочених дисциплінарних стягнень, що у свою чергу повинно стимулювати посадових осіб митної служби до сумлінного виконання своїх службових обов'язків та чіткого дотримання обмежень і заборон, установлених законодавством України.
Оцінка науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, яка дана, визначає, що проект Закону України може бути взятий за основу. При цьому висловлені ним пропозиції, які необхідно врахувати при доопрацюванні в другому читанні.
Законопроект має шість розділів і 47 статей. Слід відмітити, що в статті 25, розділ 4 чітко виписано, що до порушень службової дисципліни належить брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності, проведення несанкціонованого особистого огляду громадян; перешкоджання законній діяльності суб'єктів підприємницької діяльності під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій. І є відповідні статті, 24-та і 25-та, де виписані види стягнень за такі порушення.
Виходячи з цього, що сумлінне виконання службових обов'язків особами митної служби України завдяки їх правової регламентації є важливим чинником збереження і виконання завдань, які покладені на митну службу України. Наш комітет підтримує даний законопроект і пропонує його прийняти в першому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.
Слово надається Кармазіну. Наступний Яворівський. Готуйтесь, будь ласка, заздалегідь.
11:36:16
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, митниця - це обличчя нашої держави. Ми сьогодні бідуємо у зв'язку з тим, що йдуть серйозні грузи контрабанди. Ми сьогодні бідуємо через те, що при владі знаходиться кланово-олігархічний режим, який не гнушається і тим, що дає митникам вказівки пропустити ті чи інші грузи, ті чи інші товари. Таким чином до нас попадає і контрабандний цукор, і горілка, і цитрусові, і навіть цілі партії автомобілів, які йдуть зараз через західний кордон. І Генеральна прокуратура заставляє своїх підлеглих, в тому числі, щоб дивилися крізь пальці на те, що відбувається на цьому кордоні.
В цій ситуації дуже важливо, щоб митники були як представники держави захищені державою, з одного боку; і, з іншого боку, щоб вони відчували відповідальність за кожну свою дію як державні службовці, як представники держави.
Митний кодекс був прийнятий 12 грудня 1991 року. Ми з вами прийняли 11 липня 2002 року інший Митний кодекс в новій редакції, який набере чинності з 1 січня 2004 року, де цим кодексом передбачено, що співвідношення посадових осіб регламентується дисциплінарним статутом, який затверджується законом. 1 січня вступить закон в силу, а закону про дисциплінарний статут ще немає.
Я повинен відзначити, що за той час, коли поданий був проект закону, він зробив серйозну метаморфозу, це зовсім інший закон, він просто став схожим на закон, він врахував позицію пофспілок, але правда ще не зовсім.
Можу сказати, що вже внесено в статтю 44, 45 можливість реалізації працівниками митних органів свого конституційного права, передбаченого статтею 55 Конституції на оскарження в суді рішень посадових осіб митних органів щодо притягнення підлеглих працівників до дисциплінарної відповідальності. Але ще потрібно було б записати до обставин, коли виключається дисциплінарна відповідальність і крім крайньої необхідності, яка записана в статті 26, ще і необхідну оборону, і виконання наказу або розпорядження і виправданий ризик.
І звертаючись до всіх працівників митниці, які , можливо, нас слухають, я хочу сказати: не виконуйте злочинних наказів, не виконуйте наказів, які приведуть до того, щоб держава наша стала бідніше і кожен громадянин також, у вас - захист кордону, у вас - захист економічної безпеки держави.
Я думаю, що цей закон треба якнайшвидше прийняти в першому і другому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви “за”.
Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.
11:39:34
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, перший заступник голови слідчої депутатської комісії про контрабанду на українських митницях.
Марк Твен сказав прекрасну фразу, якось каже: “Про цю людину відомо тільки одне-єдине, що вона не сиділа в тюрмі. Але чого вона не сиділа в тюрмі -не відомо”.
На превеликий жаль, як це не гірко мені казати, але рідних наших митників це стосується, мабуть, все-таки через одного. Вчора відбулося дуже важливо і може навіть вперше, принаймні, у моїй пам'яті, вперше в історії парламентаризму, відбулося засідання нашої Тимчасової слідчої комісії разом із Комітетом по боротьбі із організованою злочинністю. Розмова була настільки важка, настільки крута, що і досі бачу перед собою всі ті деталі.
Про що йдеться? Колись, пригадайте, один мудрий старий єврей сказав під час приватизації: "Мені нічого не треба, ви мені дайте там 30-40 сантиметрів кордону". То сьогодні треба зафіксувати такий момент, що фактично наші об'єднані соціал-демократи захопили весь західний кордон України, він повністю належить їм. Особливо після того, коли звільнено з посади західної митниці, яка охоплює практично всі західні кордони України, переведено ніби-то у Київ на підвищення прекрасного генерала Іванюка, а замість нього призначили заступника молодшого Медведчука, людину абсолютно непрофесійну, не готову до цього, без спеціальної освіти призначили керувати митницею та ще й надали йому надзвичайні кадрові повноваження. То скажіть мені, буде лад у нас на митницях чи не буде?
Сьогодні ми повинні говорити про те, що не лише колосальний тіньовий капітал обертається на митних кордонах і пре контрабанда. Якщо раніше, ви може цього, шановні мої колеги і слухачі не знаєте, якщо раніше збирала на польському боці велика валка і чекали поки заступить потрібна зміна на кордоні, і тоді по мобілочках зізвонювалися і казали: "Вперед!" І тоді всі ці машини валили в України, завозячи м'ясо, якого, збиваючи ціни нашого товаровиробника, то сьогодні це вже робиться цілодобово, вже ніхто нікого не боїться, все це відкрито. Збираються гроші просто зараз на президентські вибори, це очевидно.
Через те, сказавши тільки дещо з того всього, що я знаю, що я відчуваю про те, що робиться на українських митницях сьогодні, я можу сказати одне єдине: цей закон, безперечно, потрібен. Мені телефонували із Рава-Руської митниці, із інших, і справді просили підтримати цей дисциплінарний статут митників. Але я абсолютно, шановні колеги, переконаний, поки очолює Каленський, поки сидить вся ця команда, яка послушна і... я одне скажу, ви знаєте скільки коштує сьогодні посада голови митниць або митного переходу? 100 тисяч доларів треба занести в Адміністрацію па. Ми дожились до того, що сьогодні начальника митниці треба, щоб дала згоду Адміністрація Президента на його призначення. То ви розумієте які у нас сьогодні митниці. Через те може цей хоч статут хоч трішечки щось допоможе. Але я переконаний, що це не для цієї влади, не для цього складу митників і не для цього митного комітету, а для майбутнього. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Володимире Олександровичу, ви за те, щоб цей закон приймати?
Круць Микола Федорович, ви за чи проти?
Два є "за". Хто "проти"? Ні, ні. Хто проти? Я все розумію. Хто проти? Шановні колеги! Ну давайте, ну є порядок. Ну що це таке?! Є проти хто? Проти ви? Андрій, ви проти?
Ні, ні. Все. Завершено.
Переходимо до наступного питання. Розгляд цього питання завершено. Ви проти? Будь ласка, на трибуну, якщо проти. Будь ласка.
11:44:12
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги! Я проти організованої злочинності...
(Ш у м у з а л і)
...контрабанди, корупції, надзвичайних повноважень, а за дотримання законності! Є у мене великі сумніви, що прийняття цього закону щось реальне дасть. Сам по собі закон непоганий і для нормальних умов він би спрацював, але коли у нас працюють не закони і коли у нас живуть "по понятиям", і коли всі питання вирішуються як казав Яворівський, на жаль, то звичайно прийняття навіть добрих законів не дає ефекту. А потім звинувачують Верховну Раду, що вона приймає не ті законопроекти чи не ухвалює законопроекти. От ми у нашому комітеті дуже довго мучили Митний кодекс. Який був шалений спротив з боку служб митних проти прийняття Митного кодексу. Декілька років ми долали цей спротив. Рекомендували Верховній Раді, тут був спротив. На решті, Верховна Рада ухвалила. І що ви думаєте, знову тиск, знову спротив, і на два роки в цій залі ми проголосували, я не голосував, за те, щоб перенести вступ Митного кодексу у дію. Ось вам конкретний реальний приклад того, як ці речі відбуваються.
Звичайно, я сподіваюся все-таки, що в кінцевому рахунку прийняття дисциплінарного статуту Митної служби України дисциплінує Митну службу України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є хто проти? Давайте з місця таким чином. Андрій Шкіль, хвилину. Він же по-доброму задавав вас.
11:46:14
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Геннадій Андрійович. Дозвольте я виступлю, я не заважаю вам, пане Володимиру? Не заважаю вам? Не заважаю, все, давайте ви мені не заважайте, будь ласка.
Тому що в принципі складається враження, що ми тут прийшли в парламент працювати не для того, щоб обговорювати закони, а натиснути кнопку. Тут нікого не цікавить обговорення. Давайте просто приймемо рішення, що кожен день ми будемо обговорювати двадцять законів. Не читаючи їх, не дивлячись їх, просто приймемо таку постанову. Що за дурниці, я не можу зрозуміти. Ми тут прийшли у парламент, в принципі перекладається, це обговорювання. Ми мусимо обговорити закон, висловити свою позицію, і кожен має право на це у парламенті. За, проти - це вже інша ситуація. А то доведеться вживати тих заходів, які вжив попередній виступаючий, що проти організованої злочинності.
Тому я хочу сказати, що даний законопроект, він в принципі, як і всі решта, не буде мати тої регламентуючої сили, яку в нього вкладають. У принципі прийняти його можна у першому читанні.
Але найголовнішим є те, що потрібно зараз знову дійсно повернутися, тут я солідарний, до Митного кодексу. Ми можемо тут постійно розповідати, скільки, що везеться через митницю. Хто контролює західний кордон? Той самий козак 72-го року народження став двічі генералом: був генералом податкової, зараз став генералом митної служби. І в принципі оце знову-таки не буде гарантуватися цим дисциплінарним кодексом. Тому ми можемо за нього проголосувати, але наголошую - тільки в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Шевчук, хвилину. Одну хвилину, будь ласка. А що стосується порядку проведення слухань по тому чи іншому питанню, це визначено Регламентом. Якщо хтось не згоден - давайте внесіть пропозиції да будемо зміняти. Ще раз вам хочу нагадати: ми з вами 226 голосів мінімум приймаємо порядок денний, розклад засідань, визначаємось, як будемо рухатися, як будемо слухати питання - ні, хтось не погоджується. Каже: це не так, я хочу по-інакшому, я хочу по-іншому. Ну по-іншому давайте будемо визначатися - 226 голосів.
Будь ласка, Сергій Володимирович.
11:48:04
ШЕВЧУК С.В. Спасибі.
Я проти тих, хто виступає проти прийняття цього кодексу. Я хочу пояснити чому. Сьогодні ми розглядаємо два питання, що стосуються митної служби. Сьогодні це питання можна розглядати через призму угод, які заплановані для підписання в рамках єдиного економічного простору. Йдеться, як ми розуміємо, не тільки про зону вільної торгівлі, а про новий митний союз - митний союз України з рядом держав, коли територія, митна територія України буде наближатися до території країн Середньої Азії, Монголії, Китаю, інших держав.
Тому хотілося б від керівників митної служби уже сьогодні почути застереження щодо цієї угоди з боку фахівців цієї служби, а не одностайне схвалення, яке ми почули з боку керівника служби по першому каналу телебачення.
А для народних депутатів очевидно, що нам потрібен і цей законопроект, який ми розглядаємо, і наступний, і, зокрема, новий митний кодекс, це якнайшвидше приймати, втілювати в життя. Це є запорукою безпеки кордонів нашої держави. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Валерій Олександрович, я пропоную проголосувати зараз і дві години відвести на це питання. Немає заперечень? А чому? Читайте Регламент, будь ласка. Мікрофон, будь ласка, Яворівського.
Вивчайте Регламент, вивчайте, прошу вас.
11:49:59
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Ну, це моє право на репліку. Ви читайте!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Яворівського.
11:49:59
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Заспокойтеся, я вас шаную, пане головуючий. Але я просто мушу, згадане моє прізвище, і я просто хочу вибачитися перед радіослухачами, перед Черняком. До мене в цей час підійшли народні депутати і сказали, що я глибоко помилився. І я це визнаю. Не сто тисяч треба заплатити в адміністрації, я 300 тисяч доларів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України.
Заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Безрученко Володимир Олександрович. Будь ласка.
БЕЗРУЧЕНКО В.О.
Шановний Геннадій Андрійович, шановні народні депутати!
Проект закону розроблений на виконання пункту 3 розділу 21 прикінцевих положень Митного кодексу України від 11 липня 2002 року, номер 92, який набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Основними цілями і завданнями прийняття цього законопроекту є приведення ряду законодавчих актів України у відповідність до положення Митного кодексу України, зокрема пропонується внести зміни до таких законодавчих актів: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність". До закону вноситься поняття "реімпорт" з метою віднесення операцій реімпорту до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні її суб'єктами.
Закону України "Про єдиний митний тариф", з закону виключається стаття 16 - "Митна вартість" і стаття 18 - визначення країни походження товарів з огляду на те, що привила визначення митної вартості товарів та країни погодження товару більш досконально врегульовані новим Митним кодексом України.
Одночасно вносяться зміни до статті 19 - звільнення від сплати мита, оскільки згідно положень статті 225 глави 37 розділу 7 Митного кодексу товари, що підпадають під .........магазин без митної торгівлі, реалізуються без справляння мита, податків, установлений експорт, імпорт таких товарів та без застосування заходів нетарифного регулювання.
І третє, в статтю 22 - критерії надання тарифних пільг та преференцій приводиться у відповідність, де враховується передбачене надання тарифних пільг виключно на основі законів України, в тому числі ми врахували і заключення експертного комітету, експертного управління у Законі України про оподаткування, а також міжнародних договорів України, укладених в основному порядку.
Крім того, значить, Декрет України про акцизний збір звільняється від сплати акцизного збору товари, які реалізуються магазином безмитної торгівлі, а також ті, які ввозяться дипломатичними представництвами відповідно до статті 225 глави 37 і статей 286 і 290.
У Декрет Кабінету Міністрів про державне мито зміни вносяться до статті 4 декрету з метою звільнення митних органів та спеціалізованих митних установ та організацій від сплати державного мита при введенні судового впровадження.
Закону України про місцеве врядування та Закону України про місцеві державні адміністрації до переліку органів, які місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування сприяють у їх діяльності, включено спеціалізовані митні установи і організації, як це передбачено положенням Митного кодексу.
Крім того, Закон України про ліцензування певних видів господарської діяльності включається до видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, включено діяльність митного перевізника та відкриття і експлуатація митного ліцензійного складу. Закон України про банки і банківську діяльність згідно з положенням частини 3-ї статті 45 включено положення, відповідно до яких банківські установи повинні на запити митних органів або за власною ініціативою інформувати митні органи, про наявні у них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
І Закон України про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через Державний кордон України, з переліку видів контролю, за проведення яких справляється єдиний збір, виключається збір за митне оформлення при транзиті. Це також відповідає новому Митному кодексу України.
Закони потребують додаткових фінансових затрат. Експертне заключення є. Прошу депутатів схвалити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Від профільного комітету Пилип Пилипович Буждиган.
11:54:27
БУЖДИГАН П.П.
Буждиган, фракція комуністів. Комітет з питань економічної політики 1 липня цього року розглянув даний законопроект, який вніс Кабінет Міністрів. Основна мета вказаного законопроекту є приведення законодавчих актів України, тобто 9 законів, .............декрети Кабінету Міністрів, у відповідність до положень Митного кодексу України, який набуває чинності з 1 січня 2004 року. І ми на засіданні нашого комітету у третьому кварталі будемо розглядати питання про хід підготовки і готовності введення Митного кодексу з 1 січня 2004 року.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України з урахуванням своїх зауважень пропонує даний законопроект прийняти за основу, тобто прийняти в першому читанні.
Наш комітет підтримав таку пропозицію і вважає за необхідне прийняти даний законопроект в першому читанні. Крім цього, ми ще вносимо пропозицію, що третім пунктом постанови Верховної Ради записано слідуюче: "Скасувати рішення Верховної Ради України від 12 липня 2001 року про прийняття за основу проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", реєстраційний номер 0892-1. Таким чином, просимо, коли будемо голосувати, підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за стислу доповідь.
Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович. Переходимо до обговорення. Наступний Андрій Шкіль.
11:56:04
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, я цілком погоджуюсь з тим, що треба нам скасовувати рішення Верховної Ради від 12 липня 2001 року "Про прийняття за основу проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". І бачу позитив в цьому законі, але бачу і негатив. І цілком поділяю думку Науково-експертного управління, яке ставить питання, де уточнюють положення нової редакції статті 22 про єдиний митний тариф, передбачивши, що застосування вищезазначених тарифних пільг, тарифних преференцій стосовно ввезення товарів може мати місце у відповідності із законами України про оподаткування або міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку. І про внесення доповнень до статті 1-ї Закону України від 16 квітня 1991 року про зовнішньо-економічну діяльність, спрямованих на забезпечення визначення в національному законодавстві терміну "тарифна квота імпортна".
Крім того, шановні народні депутати, я звертаюсь до вас, законопроектом пропонується доповнити статтю 5 Декрету Кабінету Міністрів України положеннями, відповідно до яких акцизний збір не справлятиметься з реалізованих підакцизних товарів, що не призначається для споживання на митній території України, перебувають під митним контролем та реалізуються магазинами без митної торгівлі в пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення інших зонах митного контролю, визначених митними органами, а також підакцизних товарів, що ввозяться в Україну для офіційного та особистого використання міжнародними організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів і законів звільняються з плати податків та зборів. Це дуже правильно, але звертаюсь до вас з одного приводу. Скільки ми можемо вносити зміни до неконституційних документів? Адже Конституція визначає, що всі питання щодо мита визначаються виключно законами. Декрет Кабінету Міністрів України згідно з Конституцією України 96 року є незаконним документом. І давайте ми це пам'ятати.
Я звертаюсь до всіх економічних комітетів, які є в Верховній Раді України, будь ласка, передбачте в своїх планах це, передбачте ліквідацію всіх декретів, які були записані, як таких, що суперечать діючій Конституції України.
Я також звертаюсь до Науково-експертного управління, до Юридичного управління. Я зараз почав цю роботу по ліквідації, вивчаю, як зліквідувати це важке минуле, яке ми знаємо, як робилося за одну ніч, пеклись ці декрети, а тепер ми маємо ці величезні проблеми, вносимо туди зміни. я звертаюся до уряду Януковича, давайте комплексні системні законодавчі акти, давайте забудемо, що таке декрети.
Звертаюся до Міністерства економіки, це і ваша в тому числі задача.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто ви за те, щоб прийняти 35 на 7 і скасувати...
КАРМАЗІН Ю.А. За те, щоб прийняти з доповненнями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І скасувати 0892.
Будь ласка, слово надається Андрію Шкілю.
11:59:44
ШКІЛЬ А.В.
Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
Я хотів, в першу чергу, наголосити на тому, про що я вже казав, про відсутність Митного кодексу. Просто в даній ситуації ми пам'ятаємо, як приблизно рік тому сюди до нас прийшли представники митниці і переконували, що не можна, щоб Митний кодекс вступав в силу, позаяк не підготовлена ціла низка законодавчих актів у зв'язку зі вступом в силу Митного кодексу. І зараз поступово з проквола вони йдуть до Верховної Ради. Тобто тут відчувається у мене небажання митниці мати регламентуючий, чіткий перелік законів, як Митний кодекс.
І тому, звичайно, що тут нічого не лишається, як підтримати ці поправки, тому треба вводити Митний кодекс, бо він відтермінований на два роки, рік вже минув і скоро, врешті-решт може він вступить, якщо знову Верховна Рада не відтермінує його, тоді давайте вже на 20 років, за 20 років так підготуємося, такий у нас буде перелік законів, все буде так добре, тільки у державі нічого вже не буде, тому що за цей період часу митні кордони перестануть просто працювати. Тому що тут за великими фразами про митницю, про захист треба просто зрозуміти, що таке економічний кордон держави. Економічний кордон держави регулює у першу чергу внутрішні економічні стосунки, він захищає від проникнення на економічну територію тих товарів, які або: а) нижчої якості, або: б) виробляються у цій державі і мусить мати певні преференції. Коли ми відкриємо кордони економічні, коли ми віллємося, наприклад, в Росію, то, звичайно, цей Митний кодекс вже буде непотрібний.
Тому я хотів би наголосити, що в дані ситуації питання митниці - це питання внутрішньої економічної безпеки держави, в першу чергу. Ніхто не вірить у десятки шпигунів, які хочуть проникнути особливо на території України.
Звичайно, існують сотні бажаючих покинути територію України, які сюди незаконно проникли з інших держав, ще гірше живуть в котрих, ніж навіть в Україні. Хоч в це тяжко віриться, але справді. Ну принаймні про це по телевізору.... такі існують. Можливо. Я не бував в цих державах, можливо там дійсно живуть гірше. Ну от їх... це ще проблема у митниць і кордону. Але найголовніше - це проникнення незаконних контрабандних товарів на територію України. І вони проникають у величезній кількості, руйнуючи і підриваючи економіку України. І тут, ще раз кажу, від Верховної Ради ви отримали все і отримаєте, отримаєте цей закон з поправками чи без. Ми його підтримаємо, але, будь ласка, дайте виконання, не блокуйте Митний кодекс. Не вимагайте від нас те, чого ми в принципі не мали би робити, але зробили, відтермінувавши аж на 2 роки прийняття цього вам потрібного закону. Тому що не дисциплінарний статут потрібен вам, а властиво митний кодекс, бо ви , показавши цей Митний кодекс тим, хто буде до вас телефонувати і вимагати пр........... 20-30 фур ви покажете, скажете: не можемо. І це захистить вас і економічну безпеку держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Кирилович Черняк.
12:03:05
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги! Звичайно, у зв'язку з прийняттям Митного кодексу необхідно внести зміни відповідні до інших законів України. Це нормальне процедурне питання і його треба вирішувати і звичайно треба підтримати законопроект.
Але я все-таки повертаюся знову ж до питання, яке насувається на нас, яке абсолютно не узгоджено із Верховною Радою, про що ми вже сьогодні говорили. Це питання про підписання угоди про Єдиний економічний простір.
У мене таке враження, що ті люди, які підписують це і які ведуть про це мову, не мають уявлення взагалі про те, що таке Єдиний економічний простір. Це багато до чого зобов'язує. Ці люди кажуть: ми за вступ до ... в Єдиний економічний простір, але при цьому, щоб не порушувати Конституцію (що практично неможливо); ми проти вступу в митний союз і ми проти єдиної валюти.
У такому випадку, це уже не буде єдиним економічним простором. Єдиний економічний простір має атрибутивні ознаки. Однією з них є вступ до митного союзу. Якщо ми підписуємо угоду, то у перспективі найближчій Україна повинна вступити до митного союзу, митного союзу Росії, Білорусії і Казахстану. І тоді, дійсно, митні кордони України пройдуть по митних кордонах Монголії, Індії, Китаю, і тоді потрібно буде приводити у відповідність всі закони цих країн (Росії, Казахстану і Білорусії), це великий масив роботи. Це просто мізер те, що ми зараз робимо, просто втрачає всяке значення. Як можна, не усвідомлюючи собі, про що йде мова, ставити так питання.
Замість того, щоб з самого початку поставити питання коректно, а коректна постановка питання - це зона вільної торгівлі. Це було б нормально. А єдиний економічний простір - це зовсім дещо інше. Як кажуть, в Одесі, це дві великих різниці.
Тому ми стоїмо зараз перед необхідністю думати про те, якщо нас втягнуть у цей процес, як нам буде забезпечити відповідність законодавства на всій єдиній митній території так званого єдиного економічного простору. Практично це означає те, що існує зараз в Європейською союзу. Ми практично вступаємо в євро-азійський союз з єдиною митною територією. Ось яка перспектива. І ми повинні усвідомлювати це, які плюси, які мінуси. А не, закривши очі, сховавши голову в пісок, вести мову про єдиний економічний простір. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Але ж я вам раджу, почитайте статтю 3.3.9 Регламенту, де мова йде про виступ депутата не по тємє.
Будь ласка, Сергій Володимирович Шевчук.
12:06:39
ШЕВЧУК С.В.
Шановні колеги, мені здається, в залі немає депутатів, які не розуміють значення введення в дію нового митного кодексу, як важливого документу нашої держави. Але ви, мабуть, так само погодитись з тим, що перш ніж говорити про вступ в силу цього закону, необхідно зробити все, аби поняття державного кордону було визначено остаточно.
На жаль, при обговоренні даного законопроекту, який звучить так - "Про внесення змін до інших законодавчих актів", - ми повинні торкнутися дійсно інших проблем, а не лише власне проблем митниці. І от однією з таких проблем є проблема державного кордону.
Я хочу нагадати присутнім на сесії народним депутатам те, що до цього часу кордон між Україною та Білорусією офіційно ще не визнаний, не визнаний парламентом Білорусії, оскільки цей орган, законодавчий орган сусідньої країни, не ратифікував закон про кордон між Україною і Білорусією.
Вам також відомо, що далека від завершення робота над демілітацією, демаркацією кордону з Російською Федерацією, особливо на морі. Існують проблеми, пов'язані з кордоном із Румунією - з островом Зміїним. Таким чином може скластись така ситуація, коли ми дійсно приймем митний кодекс, однак предметом дії цього закону і митного кодексу буде щось не певне, не визначене.
Тому я, підтримуючи урядовий законопроект, який ми розглядаємо, хотів би також звернутись до представників уряду, з Міністерства закордонних справ з вимогою більш настирливо проводити цю роботу зовнішнього відомства нашої держави щодо впорядкування державних кордонів України. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Розгляд питання завершено. Переходимо до наступного. Пропонується розглянути проект закону про особливості приватизації пакету акцій, що належать державі в статутному фонді закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансова промислова нафтова компанія "Укртатнафта". (Шум у залі)
Добре, одну хвилинку. Будь ласка, Семенюк.
12:09:11
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Шановний Геннадію Андрійовичу, питання, яке сьогодні винесено, питання національної безпеки. Розглядати питання таке за скороченою процедурою, без представництва Кабінету Міністрів, без висновків уряду, неможливо.
Я прошу зняти це питання або перенести його, хоча б, щоб хтось був від уряду. Получається так, підприємство було збитковим, не стояло питання приватизації. Зараз 192 мільйони чистого прибутку по підприємству, давайте будемо його приватизовувати. Виникає питання: їто рахував втрати держави від приватизації такої великої Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії? Чому сьогодні стоїть питання? Можливо, мені уряд пояснить. Тим більше, що питання не може розглядатися за скороченою процедурою. У попередньому плані стояло питання не за скороченою процедурою. Геннадію Васильовичу, давайте ми не будемо гратися у "кошки-мышки". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський.
12:10:18
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.
Геннадію Андрійовичу і шановні колеги, я не можу зрозуміти, що ми у парламенті створили за такого монстра, як Погоджувальну раду. Сьогодні у Погоджувальній раді більшість знаходиться у руках більшості, тобто тих сьогодні сил, про які тут говорили як буржуазія, яка у нас вона цивілізована, чи нецивілізована. І вони визначають, які закони приймати у загальному порядку, а які за скороченою процедурою. І такий важливий закон, коли сьогодні іде питання приватизації пакету акцій Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанія "Укртатнафта" пропонують за скороченою процедурою, щоб відсікти максимально, нічого нікому не дати не те, що обговорити, а щоб і наче даже радіослухачі населення України не знали, як буде приватизовуватися компанія. Тобто можливість така вкрасти і зробити це, так сказати, під прикриттям Верховної Ради. Чи можемо ми це допускати?
Тому я пропоную так, як Валентина Петрівна Семенюк, відкласти цей розгляд і розглянути його на загальних підставах, як ми розглядаємо закони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.
12:11:30
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги, цей закон дуже важливий для держави, я маю на увазі в плані того, що прийняття його може вплинути на економічну безпеку держави, тому що він тільки почав підніматися, тільки став на ноги. Держава почала отримувати стабільні надходження до Державного бюджету України.
Ми не маємо сьогодні висновків бюджетного комітету, ми не маємо сьогодні висновків Комітету з питань фінансової і банківської діяльності, ми не маємо сьогодні висновку спеціально утвореної Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. Більше того, вона взагалі не розглянула цього закону. Тільки у вівторок вона планує це розглянути, це до тих колег, хто не чує, оно вам завтра Семенюк підтверджує, тільки на вівторок, я цікавився, тільки на вівторок призначено. І ми без всього цього, без Прем'єр-міністра Януковича виносимо це питання в скороченому режимі.
Я вважаю, що ми не маємо права так підходити легковажно до цього проекту. Я знаю вас, Геннадій Андрійович, як державника, від вас залежить прийняти рішення і зняти його сьогодні з обговорення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.
Завершуємо.
12:12:57
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Я хотів би, по-перше, сказати, законопроект, котрий пропонується, він попри свою важливість, я повністю згідний, що він дуже важливий, попри свою особливість, бо кожний законопроект таки особливий, він несе в собі поняття приватизаційності, тобто грошей і фінансів. І такі закони мають бути дуже зрозумілими в першу чергу для виборців, для людей, щоб вони могли, якщо мають бажання, отримати думку, знати думку своїх депутатів.
Тому, по-перше, має бути не за скороченою, а за повною процедурою.
По-друге, якщо профільна комісія не прийняла рішення свого, не дала оцінки, бажано було б його зняти з розгляду, бо в першу чергу, Геннадій Андрійович, це кидає тінь на Кабінету Міністрів, що є якісь лобісти, які хочуть щось там зробити, або є інші, які не хочуть цього допустити.
Тому для того, щоб зняти напруження, я б пропонував зняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Василь Гаврилюк, будь ласка.
12:13:57
ГАВРИЛЮК В.В.
Спасибо, Геннадий Андреевич.
Уважаемые коллеги, я что бы хотел сказать. Профильная комиссия, вернее, наша комиссия специальная по приватизации, не является профильной в рассмотрении данного законопроекта, а на самом деле Комитет по экономической политике. И Комитет по экономической политике еще в июне месяце рассматривал дважды этот законопроект на своих заседаниях. Точно так же Комитет по топливно-энергетическому комплексу на своих заседаниях дважды еще в июне-месяце рассматривал.
И сегодня говорить о том, что снять законопроект, по Регламенту не предусмотрено. Если есть в порядке денном, то только при голосовании можно это сделать. Поэтому я настаиваю на рассмотрении данного законопроекта сейчас. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином.
Що стосується зняття взагалі цього питання - ми повинні голосувати... Ми не можемо... У нас є... Ні, у нас в розкладі засідань воно є. Тому, якщо голосувати, давайте поставимо на голосування: зняти, перенести - це право депутатів у залі. Але ж у нас присутній (послухайте, будь ласка), у нас в залі присутній голова Фонду державного майна Михайло Васильович Чечетов. Він висловив думку з цього приводу.
Таким чином, я пропоную: якщо не за скороченою процедурою, розглядати в цілому в загальному режимі, а визначатися будемо у день голосування.
Будь ласка, Василь Васильович, доповідайте.
12:15:35
ГАВРИЛЮК В.В.
Дякую, Геннадій Андрійович.
Шановні колеги, в основу представленого вам законопроекту покладений принцип законодавчого визначення особливостей об'єктів приватизації, які мають стратегічне значення для економіки України. Згідно цього принципу приватизація об'єктів, які мають стратегічне значення для України, має проводитись на підставі окремих законів. Зазначене сприятиме забезпеченню принципу прозорості в процесі приватизації та зменшить можливість застосування тіньових схем під час приватизації стратегічно важливих для України об'єктів.
І ми вже маємо позитивний досвід застосування особливого порядку приватизації. Це приватизація ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", ВАТ "Укртелеком". Щодо "Укртотнафти", не вартий зайвий раз говорити про його важливість для вітчизняної економіки. По-перше, це одне із найбільших нафтопереробних підприємств України, яке посідає провідне місце у забезпеченні країни нафтопродуктами; по-друге, "Укртатнафта" є бюджетоутворюючим підприємством Кременчуга Полтавської області. Більше того, видатки, що сплачують підприємства, складають значну частину надходжень до державного бюджету. Таким чином "Укртатнафта" , без перебільшення, відіграє стратегічну роль у системі економічної безпеки країни. І проводити приватизацію такого об'єкту за загальними правилами неприпустимо.
З огляду на це нами і був запропонований проект, метою якого є забезпечення прозорої та ефективної приватизації пакету акцій, що належить державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства "Укртатнафта".
Особливостями такого проекту є наступне. Згідно проекту приватизація має відбуватися шляхом проведення відкритого конкурсу. При цьому неприпустимим є дроблення пакту акцій, що приватизується, та заборона перепрофілювання "Укртатнафти". Вартість об'єкту приватизації визначатиметься за допомогою експертної оцінки, але у будь-якому разі не може бути нижче номінальної вартості пакету акцій. Проектом передбачено створення комісії з приватизації у кількості 15 осіб. До складу комісії входять представники Верховної Ради України у кількості 11 осіб, що призначаються парламентом шляхом прийняття відповідної постанови. Комісія матиме досить широкі повноваження: це і визнання вартості об'єкту приватизації, і визнання переліку учасників конкурсу, і розробка всіх умов проведення приватизації, нарешті, визначення переможця конкурсу. На наш погляд, саме залучення Верховної Ради України до проведення приватизації забезпечить оптимальність цьому процесу.
Проектом передбачений цілий ряд умов приватизації, серед яких збереження робочих місць, створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, збереження технології і єдинства виробництва. Таким чином проект не передбачає жодних переваг для будь-якої з потенційних покупців державного пакету акцій.
Тому ми впевнені, що прийняття Верховною Радою наших пропозицій, дозволить забезпечити прозору і відкриту приватизацію державної власності, не допустить жодних зловживань у сфері управління державним майном та врешті-решт призведе до збільшення обсягу залучення до нафтопереробної галузі і збільшення обсягу надходжень до бюджету, що дозволить збільшити обсяги фінансування соціальних програм держави. Уважаемые коллеги, я хотел б еще добавить, что на самом деле процесс проведения приватизации, особенности приватизации "Укртатнафта" 43 процентов, это не так как сказала наша коллега, что процесс приватизации должен проводиться по работающему предприятию, который получает прибыль "Укртатнафта" уже приватизирована и это уже ... закрытое акционерное товарищество. Сегодня там распределили пакеты акций и сейчас идет речь о том, что у государства остался пакет акций в 43 процента, который представляет собой целый имущественный комплекс, который внесло государство в совместное предприятие, когда оно еще начинало формироваться в 1995-1996 годах.
Я вам хочу сказать, что процесс не очень простой, он действительно проходил несколько серьезных экспертиз, в том числе и Науково-экспертного управления. Науково-экспертное управление дважды рассматривало и мы устраняли замечания первый раз Науково-экспертного управления.
Хочу вам зачитать высновки Науково-экспертного управления как результат.
"Узагальнюючий висновок.
За результатами розгляду у першому читанні проект закону України про особливості приватизації пакету акцій, що належать державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" може бути взятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій".
І кроме этого, Комитет экономической политики рассматривал, еще раз повторяю, дважды. Дважды рассматривал Топливно-энергетический комитет. И все схвалылы прийняты в першому читанни.
Кроме всего прочего, доопрацюваты. Будут высказаны дополнительные там условия. Но если сегодня рассматривать с точки зрения позиции государства, то у нас с вами есть фактически 2 направления: или мы делаем открытый конкурс с привлечением и контролем Верховной Рады и получаем максимально возможное количество средств в бюджет страны, или тогда нужно смотреть и ставить вопрос о том, что действительно эти 43 процента акций оставались за государством. Если эта будет принята концепция. Вы знаете какие сегодня закладываются основы в программу приватизации. Не меньше 51, там 50 плюс одна акция за государством хотят оставить.
И самое главное, что благодаря нам с вами, именно парламенту, мы смогли добиться, что это предприятие, этот пакет акций не был приватизирован и не был продан еще в этом году, потому что в планах фонда майна, я думаю Михаил Васильевич Чечетов скажет, что Фонд майна планировал продать это предприятие именно в этом году. И только потому, что заинтересовалась Верховная Рада, потому что профильный комитет серьезно настаивал, потому что депутаты многие настаивали на том, чтобы приватизация именно таких предприятий шла по особлывым законам.
И если мы с вами принимаем такие решения, то тогда уже у Фонда майна будут основания заниматься на 2004 год приватизацией данного предприятия. А в планах у них это есть на 2004 год. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.
Висвітліть, будь ласка.
Кирильчук, Євген Кирильчук, наступний Баранівський
12:22:58
КИРИЛЬЧУК Є.І.
Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Євген Кирильчук .
Ви так нас переконливо агітували і не назвали жодної цифри. Скажіть, цих 40 з гаком процентів акцій державного майна, це прибуткове підприємство повинно давати кожен рік в державний бюджет якусь суму коштів. Скільки в минулому і в цьому році бюджет з цього проценту державної власності поступило в бюджет і за яку суму можна продати наші акції? Будь ласка.
ГАВРИЛЮК В.В. Спасибо за вопрос. Сегодня можно сказать следующее, что по действующему законодательству приватизация 43 процентов акций идет по специальным схемам. А это значит преимущественное право продажи, покупки данного пакета имеют те предприятия, которые находятся в закрытом акционерном товариществе. Вы это хорошо знаете. А это сегодня стоимость 43 процентов акций - 155, практически, миллионов долларов.
Если мы делаем открытые торги, то вы наверное слышали в прессе уже заявляли многие претенденты на участие в конкурсе, хотят участвовать и ТНК, и многие другие компании "Бритиш петролиум", есть заявление "Лукойла". То я предполагаю, что до полумиллиарда долларов может получить Державный бюджет Украины.
То, что касается ежегодных отчислений в бюджет страны, я боюсь сказать неточные цифры, я думаю, Михаил Васильевич Чечетов их скажет или Комитет экономической политики. Я лишь хочу сказать, что в бюджете области, Полтавской области, в частности Кременчуга, это составная часть местного бюджета отчисления данного предприятия. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський. Наступний - Кармазін.
12:25:06
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую. Шановні колеги, я хотів би сказати про те, що тут правильно доповідач сказав, що остався 41 відсоток всього акцій у держави, не володіє держава, а остався. Справа в тому, що держава як власник акцій тих чи інших підприємств спільної власності абсолютно за ці роки нічого не отримувала від дивідендів від своїх прибуткових підприємств. Все це, як кажуть, деребанили ті, хто має там певну частку власності, скажемо, 10 відсотків, держава - 90, але вони цим розпоряджалися на свій розсуд, як цього хотіли.
Так от у цьому році, шановні колеги, згадайте, що ми вперше записали в бюджеті про частину сплату дивідендів від державної власності в тому чи іншому підприємстві. І такі кошти до бюджету вже пішли. І ось сьогодні і викликано, що підприємство, яке надзвичайні дає прибутки, ми знову його пускаємо на торги і ще по зовсім не зрозумілій схемі. Я думаю, що треба подумати, який господар буде прибуткове підприємство, яке дає йому якісь прибутки на його акції, продавати? До якого часу ми будемо інтереси певних кланів більше підтримувати, ніж інтереси держави і в цілому українського народу. Поясніть мені, будь ласка, який сенс продажу цих акцій, коли держава від них може отримувати стабільні постійні прибутки?
ГАВРИЛЮК В.В. Ну, вопрос, наверное, не совсем ко мне, а к исполнительной власти, если касается в общем вашего концептуального вопроса. А если вы хотите знать мою точку зрения, то я уже ее сказал, что при существующем законопроекте, то продажа будет за значительно меньшую цифру, чем это мы сможем сделать, приняв закон про особливості приватизації такого стратегического предприятия и где мы сделаем прозорость и открытость данному процессу и под контролем Верховной Рады. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін.
12:27:17
КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановний колего! Я хотів би вас запитати: чи знайомились ви повністю з висновком науково-експертного управління, адже в своєму висновку під пунктом 2 вони записали, що стосується створення комісії з питань приватизації безпосередньо Верховною Радою, то Конституція України не надає таких повноважень законодавчому органу. Це - перше, що вони записали.
Друге. Звідки вам відомо, хто хоче прийняти участь в приватизації? Ви що оголошували про попередній збір заявок чи що?
І наступне питання. Я уважено ознайомився і з першим законопроектом, який відкликано, і з другим. Де хоча би на рівні десятого класу економічне обгрунтування такого страшного законопроекту? Де це обгрунтування? Де висновки урядових комітетів? Де вони, скажіть, будь ласка? Можливо, я їх не побачив? Підкажіть, де знайти. Дякую.
ГАВРИЛЮК В.В. Да, спасибо, Юрий Анатольевич, за вопрос. вы просто очень заняты своей деятельностью, поэтому, наверное, что-то не учли сейчас, не рассмотрели. На топливно-энергетическом, на заседании Комитета топливно-энергетического комплекса присутствовал Михаил Васильевич, присутствовали представители Министерства топлива и энергетики. Этот вопрос стоял очень актуально, серьезно, рассматривался, можно сказать, по деталям. И согласие есть именно этого министерства, и согласие есть Фонда майна.
То, что касается зауважень Науково-експертного управління, вам зачитал висновок. Зауваження, которые есть, у висновках, вернее есть, которые уже дали на замену второго законопроекта, который мы рассматривали, здесь есть вот коллега наш Рудковський, который знает, мы устраняли все замечания и Комитета топливно-энергетического и Комитета по экономической политике. В висновках того, о чем вы говорите, нет. Второй пункт гласит немножко не так. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Демьохін Володимир Анатолійович. Будь ласка.
12:29:49
ДЕМЬОХІН В.А.
Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые коллеги народные депутаты.
Я хочу отметить, что в соответствии с рассматриваемым законопроектом есть ряд принципиальных особенностей приватизации такого серьезного объекта, как транснациональная финансово-промышленная компания. Она, кстати, не состоялась как финансово-промышленная компания в силу законодательных несоответствий российского и нашего законодательства.
Так вот самые главные особенности этого законопроекта заключаются в том, что предлагается не допустить: первое, дробления пакета акций, это очень важно. Потому что, вы знаете, 43 процента - это пакет, который может только блокировать проведение собраний.
Следующее, это все-таки определение стартовой цены, которая не может быть ниже номинальной стоимости пакета.
И что очень важно, это мониторинг выполнения инвестиционных обязательств при продаже данного пакета. У нас опыт приватизации, а ми на днях с вами рассматривали и программу, и Закон о Фонде держмайна, многие отмечали, и народные депутаты, что есть отрицательный опыт приватизации и опыт выполнения инвестиционных обязательств. Я бы хотел сказать несколько слов о предпосылках появления данного законопроекта.
Для справки отвечу, что транснациональная финансово-промышлення компания "Укртатнафта" как закрытое акционерное общество было создано указами Президента Украины и президента Республики Татарстан от 1994. Создано было на базе нефтеперерабатывающих мощностей Кременчугского НПЗ - это "Кременчугнефтьоргсинтез" и нефтедобывающей промышленности Республики Татарстан.
В соглашении о создании "Укртатанафты" было определено, что минимальный объем поставок нефти для переработки производственными мощностями компании, в том числе с учетом собственной добычи, должны на условиях консигнации составлять не менее 8 миллионов тонн в год. Так вот это соглашение за время существования с 1995 года было выполнено единожды, один раз - в 1995 году.
Эта необычная компания, она создавалась не путем продажи имущественного комплекса или продажи акций, она создавалась путем создания совместного предприятия и, по-существу, мы сегодня говорим не о 43 процентах, мы сегодня говорим о всем нефтеперерабатывающем комплексе "Кременчугнефтеоргсинтез".
Так вот, если говорить о предприятии, оно, действительно, является для экономики страны важнейшим, потому что одно дело перерабатывать, как все эти годы были, 2-4-5 миллионов или 8-10 миллионов. А по оценкам экспертов, и "Бритиш Петролеум" оценивала в том числе, оптимальный объем сегодня переработки порядка 10 миллионов с учетом современных условий, с учетом мощностей, глубины переработки.
Так вот, представьте: то ли 5, то ли 10. В два раза, если мы вот эту разницу возьмем, какие будут поступления в бюджет? Оно будет не только бюджетообразующим для Полтавской области, для Кременчуга, для страны в целом.
Необходимо отметить, что до недавнего времени, а, будем говорить, до этого года, пока не произошли изменения в руководстве "Укрнафты", "Укртатнафта" перерабатывала, а там естественная монополия, это нефтепроводы, практически весь объем восточных нефтей, то есть ценнейшего углеводородного сырья, которое, в первую очередь, использовалось для производства масел, а это единственное производство масла в Кременчуге, и для производства авиационных топлив, высококачественных топлив.
Относительно цены пакета акций. История с 1994 года с момента выхода указов двух президентов - Леонида Даниловича и Шаймиева Минтемир Шариповича - за это время трижды менялся уставной фонд. Ну, будем так говорить: 1995 год - 700 миллионов долларов, конкретно, он не был наполнен. И по оценкам "Бритиш петролиум" в тот момент стоимость кременчугского НПЗ была 350 миллионов. По их же оценкам, завод был способен генерировать средства в объеме 69 миллионов долларов после налогообложения в год, то есть чистая прибыль.
В 1998 году была произведена переоценка стоимости в связи с изменением конъюнктуры цен на нефть, и уставной фонд составил 359 миллионов и 900 тысяч. Оценка же вклада нашего государства - это имущественного комплекса, который составил 43 процента, - 154 миллиона 950 тысяч была определена. Так вот... А первая идея формирования уставного фонда была вообще 900 миллионов.
Если мы сегодня не определим особые условия, особые меры при осуществлении приватизации, то закрытое акционерное общество, будет произведена оценка, тихо, негласно, и мы в итоге получим совершенно другую сумму.
Поэтому мы и на комитете рассмотрели, и комитет принял решение поддержать в первом чтении. Есть заключение экспертного управления. И есть заключение правительства, Николай Янович Азаров - мы получили в комитете его, - подписал его. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання? Запишіться, будь ласка.
Висвітіть.
Сергій Слабенкол. Наступний Андрій Шкіль.
12:36:15
СЛАБЕНКО С.І.
Сергій Слабенко.
Шановний Володимире Анатолійовичу! Я хотів таке питання задати. З вашої відповіді зрозуміло, що інвестиційне зобов'язання не виконувалося роками, статутний фонд, декілька разів формувавшись, недоформувався, ті гроші, які повинні були поступити, або обсяг нафти, який повинен був поступити, не поступав. Чи не здається вам, що попередньо, напевно, треба було би приймати рішення, що органи прокуратури повинні були в інтересах держави зробити повну перевірку щодо діяльності від створення до сьогоднішнього етапу "Укртатнафти" і ставити питання про повернення всього цього майна з огляду державної власності і відповідно вже у подальшому робити заходи щодо приватизації? Бо я не можу зрозуміти, який сенс інвестору купляти 42 відсотка, і хто ж той інший інвестор, який має 58 і має суттєвий вплив на це товариство. Як за вашими висновками я розумію, що то є нерезидент України.
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо за вопрос. Вопрос очень правильный. Дело в том, что, еще раз подчеркну, "Укртатнафта" создавалась по особым правилам. Это необычная приватизация, это совместное предприятие, где первоначально в двух сторон участвовали два государства. Сегодня со стороны российской, Татарстана уже есть акционерное общество "Татнефть", они уже негосударственные, они открытое акционерное общество. И вопрос о том, что не выполнили инвесторы обязательства, а не выполнены соглашения, которые были подписаны между учредителями совместного предприятия. То есть, вопрос надо ставить о не выполнении обязательств учредителями. Наверное да. Но мы не можем здесь в Верховной Раде регулировать этот процесс. Я думаю, что это вообще прерогатива, наверное, правительства и Фонда держмайна.
Закон же ж направлен на то, чтобы не допустить продажи по низкой цене и с неопределенными инвестобязательствами. Потому что этот пакет уже был выставлен в этом году на продажу. Вот почему появился собственно законопроект, а если мы примем это закон, то я думаю резонно поставить вопрос: а как же выполняется обязательство со стороны учредителей. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль.
12:38:47
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Я в принципі підтримую добрі наміри ініціатора цього законопроекту, тому що тут складається враження, що він лобіює чиїсь інтереси. Не знаю чиї, але мені здається, що його інтереси співпадають з державними. Тому що все одно, ну, ми знаємо, чим займається Фонд державного майна, він приватизовує, чи прихватизовує, ну все що можна і не можна і тому, було виставлено на торги ці 43,5 відсотка. То ви мені поясніть, якщо приймаємо цей закон, ми можемо, особливості приватизації. Ми можемо говорити про те що буде вплив і коли будуть порушення, ми призупинимо і переглянемо повністю приватизаційні акти, які були зроблені до того. Мається на увазі перегляд і подальше повернення в державну власність.
І з друге. Чи не можемо ми просто прийняти законопроект, який би заборонив чи призупинив би просто всі приватизаційні моменти по цьому проекту. Заборонив би Фонду держмайна приватизовувати його, давати на торги. Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Спасибо, ну, если говорить об интересах автора.
Я думаю, что да, он лоббирует, но он лоббирует интересы своих избирателей. Потому что такой объект как “Укртатнафта”, они действительно являются, ну, бюджетообразующими для его региона. И эта работа людей. Там сегодня больше 4 тысяч людей работает. Это только на основном предприятии. Если же говорить о том, если мы принимаем этот закон, то возможно ли этим законом отрегулировать те отношения, не сложившиеся учредителей.
Я думаю, что этим законом нет.
Для этого нужно принимать еще ряд нормативных документов, но я не думаю, что это нужно делать в стенах Верховной Рады, потому что наверное сегодня... не наверное, а точно сегодня интересы представляет Фонд держмайна и он должен поставить вопрос о том, что не выполняются, а по существу не осуществлены взносы учредителей и не выполняются соглашения, подписанные между двумя правительствами. Но принятие этого закона оно как бы подтолкнет решение и тех как бы нерешенных вопросов до сегодняшнего дня. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Ніколаєнко, будь ласка. Хвилина ще залишається у вас.
12:41:18
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, Соціалістична фракція, Херсонщина.
Шановний Володимире Анатолійовичу, ну без сумніву, ми розуміємо, що прийняття закону про особливості приватизації такого гіганта як "Укртатнафта" це певно ми розуміємо, що вже хтось хоче щось переділить вкотре в Україні. Бо до тих пір, поки це підприємство було збитковим, про нього ніхто не говорив. Як тільки воно отримало в минулому році прибутки, питання виникло.
У мене три питання короткі. А яка думка казахської сторони? Вони ж також були серед...
Вибачаюсь, татарської сторони.
Друге. Що матиме з цієї приватизації трудовий колектив? Ви сказали, що там більше... майже 5 тисяч людей, а може й більше.
І третє. А хто сьогодні тримає в руках, крім держави нашої, ці 57 відсотків акцій? Дякую.
ДЕМЬОХІН В.А. Значит, последовательно. Какая думка у акционеров татарской стороны. Ну я думаю, что... не думаю, а точно знаю, они бы хотели приобрести эти 43 процента, потому что тогда у них будет полный контроль.
На сегодня 56 процентов практически 55 с небольшим количеством принадлежат... Я могу точно совершенно сказать, принадлежат татарской стороне. Это было озвучено ими в прессе. Это фонд Государственный комитет Татарстана по управлению госимуществом 28,7 процента. Они были внесены месторождениями нефтяной компанией "Татнефтепром". То есть, по существу компания имеет 74, это больше, чем контрольный пакет, нефтяную компанию в своем составе. Но почему-то маловато нефти идет, совсем мало. То есть это один из вопросов.
Дальше. “Татнефть" имеет 8,6 процента, “ТАТ-Нефтехиминвестхолдинг" - 0,035, акционерное общество "Сувар" - 0,035. Это татарские компании. Два нерезидента, швейцарские и американские, они сегодня являются, находятся в собственности “Татнефти", то есть это абсолютно филированные компании. 1,154 процента принадлежит "Укрсиббанку", украинский резидент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано, сідайте, будь ласка.
ДЕМЬОХІН В.А.Спасибо. Трудовой коллектив ничего не получит, Станислав Николаевич, потому что он не участвует в приватизации.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шурма, будь ласка.
12:43:57
ШУРМА І.М.
Прошу передати слово Ярославу Сухому.
12:44:08
СУХИЙ Я.М.
Дякую. Шановні колеги, я хочу підтримати, я не буду виступати. Я взяв одну хвилину репліку з мотивів голосування. Я хочу підтримати точку зору, яку висловив тут народний депутат України Шкіль. Поясню чому. До обрання народним депутатом я працював заступником генерального директора відкритого акціонерного товариства "Мотор....." в Запоріжжі. Наше підприємство приватизували за окремим законом, за що велика подяка Верховній Раді і тим депутатам, котрі у той час працювали. Я вам скажу відверто, якби йшла приватизація стратегічно важливих підприємств по загальному закону, лишилися б від них рожки і ножки. Тому цей закон необхідно приймати. Можливо, необхідно вдосконалити, можливо, поставити який громадський контроль. Але саме по окремій схемі потрібно його приватизовувати з тим, щоб ми не втратили для України великі кошти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Переходимо до обговорення. Слово надається Рудьковському. Будь ласка, Микола Миколайовичу. Наступна - Семенюк Валентина Петрівна.
12:45:10
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Обговорення цього питання є дуже важливим питанням для енергетичної незалежності України. Суть в чому? Що практично всі нафтопереробні заводи, які є зараз на території України, приватизовані російськими нафтовими компаніями. І ви бачите, що зараз відбувається із ціною на нафтопродукти під час посівної.
В України, в української держави є поки що права на один нафтопереробний комплекс - це Кременчуцький нафтопереробний завод. 43 відсотки - це якраз є повністю нафтопереробний комплекс у місті Кременчуці.
Мені дуже соромно слухати про те, що Татарстан, Росія, яка приватизувала 80 відсотків свого майна, Татарстан, фонд державного майна республіки Татарстану до сих пір зберігає за собою контрольний пакет і бореться за те, щоб російська сторона придбала ці акції. А українська держава, яка не має ніякого впливу на енергетичний ринок в Україні, хоче позбавити себе 43 відсотків акцій у цьому спільному підприємстві.
Потрібно було в уряді зібратися, прийняти рішення, викупити п'ять відсотків акцій і отримати контрольний пакет у цьому спільному підприємстві. Це - стратегічне завдання для держави. Так, до речі, зробив "Газпром" російський, який продав більше 50 відсотків, а потім відкупив п'ять відсотків назад і має 51 відсоток зараз контрольний за державою, бо держава має стратегічні інтереси.
Я вважаю, що коли обговорення стоїть: чи продати так, як є, чи прийняти окремий закон? Краще приймати окремий закон. Бо так, ви бачите, "Укрсиббанк", він хоче через лобіюваня, через Адміністрацію Президента за 146 млн. чи 154 статутного фонду по номіналу купити, маючи зв'язки в Адміністрації Президента, а держава недоотримає ще 400 млн. доларів до бюджету.
І тому якщо стоїть питання: що потрібно робити? - в першу чергу, я вважаю, прийняти окремий закон і закріпити за державою ці 43 відсотки за НАКом "Нафтогаз України". Якщо цей закон не проходить, то треба прийняти цей, і на відкритому тендері поставити ціну 500 мільйонів доларів. Якщо ніхто не купить, то тоді залишити за державою. Бо потрібно захищати національні інтереси. Якщо ми закону хоч одного, хоч іншого не приймемо, то наші олігархи за взятки приберуть його до своїх рук або віддадуть татарам. А нам потрібно захищати енергетичний ринок України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Семенюк, наступний - Степан Хмара.
12:48:35
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція Соціалістичної партії.
Перш за все, я хочу, тут звучали питання, чому спеціальна контрольна комісія не розглядала це питання. Перш за все я хочу сказати, що відповідно до плану роботи така швидкість включення подібних питань і особливо у п'ятницю, щоб нікого не було у залі, це є основою того, щоб проштовхнути цей документ. А комісія розгляне у відповідності до Регламенту і повноважень комісії. Це перше.
Я хочу запитати у представників Кабінету Міністрів: так є рішення Кабінету Міністрів чи Міністерства палива і енергетики і Фонду державного майна? Це велика різниця. Рішення Кабінету Міністрів з цього приводу немає.
Друге питання. Я аналізувала 1998 рік. У руках держави 60,7 відсотка. Нараховано дивідендів у 1998 році 2,8 мільйона, 1999 рік - 5,5 мільйона, 2000 - ні копійки, 2001 - немає. Зараз залишилося 43,5 відсотка, збори не проводяться. Чистий прибуток 195 мільйонів, ні копійки нарахувань дивідендів до бюджету немає. Як було два роки назад питання, не було прибутків, підприємство не виставляли на торги.
Мене цікавить одне: чому сьогодні прибуткове підприємство треба безпосередньо продавати?
Друге. Ми вчора шановні колеги з вами прийняли Закон про управління об'єктами державної власності. Об'єкт стратегічний. Чому ми сьогодні повинні продавати об'єкт, а не діяти у тому напрямку закону і залишити цей об'єкт за державою. До речі, це одне з тих підприємств, яке залишилося і є ще частка України. Все решта - уже монополії інших держав. Так ми думаємо про свою державу чи ми думаємо про когось іншого?
Друге, у статті 5 законопроекту встановлюється початкова ціна на рівні мінімального без врахування індексації основних засобів. Я вже звертаюсь вчетверте: відповідно до постанови Кабінету Міністрів, методика повинна враховувати індекс інфляції - 352 відсотки. Методика спеціально Кабінетом Міністрів не переглядається, щоб початкова ціна не була врахована і індекс інфляції не був. Тобто стартова ціна буде дуже занижена, не враховуючи індекс інфляції.
У статті 1 і в статті 2 записано, що мета - збільшення надходжень до бюджету, а от у статті 8 вимога безпосередньо умов конкурсу цього не відображає. Це означає, цитую статтю 129 Програми приватизації: "До договору купівлі-продажу контрольного пакету акцій підприємство, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави включається зобов'язання по покупцях будь-яка... (зачитаю, бо дуже багато читати)...повинні бути забезпечені показники мінімального розміру доходів надходжень до бюджету". Це означає, що повинна бути вказана номінальна сума. А при таких умовах конкурсу напишуть 1 гривну прибутку і будуть відраховувати вам безпосередньо дивіденди.
Виходячи з того, що ми вчора з вами прийняли закон про управління об'єктами державної власності, ми повинні закріпити цей пакет в державній власності, інакше питання економічної безпеки уже буде розглядатися не в цьому залі. Тим більше, що одне залишилося підприємство, яке ще має статус юридичної особи і статус безпосередньо учасника зі сторони української держави. Не можна такий об'єкт розглядати без заключення бюджетного, науково-експертного відділу, а тим більше, без економічних розрахунків рішення уряду, не рішення чиновника, не рішення Міністерства палива і енергетики, а рішення Кабінету Міністрів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Хмара. Наступний Юрій Кармазін.
12:53:08
ХМАРА С.І.
Хмара, Блок Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".
Шановні колеги, я не буду торкатися даного закону, і скажу ось чому. Ну, по-перше, я розумію, що автори цього законопроекту хотіли якимось чином відстояти інтереси і трудового колективу, і держави, але вони пішли по хибному шляху, тому що не можна взагалі вести мову про приватизацію пакету акцій України в "Укртатнафті". Категорично не можна. І навіть якщо буде потрібно, то треба буде прийняти окремий закон про заборону приватизації цього пакету акцій.
Чому така ситуація була, чому держава не отримувала дивіденди від цього, то я вам скажу: це повністю вина лягає на Фонд державного майна, який перетворився в Україні в контору по сприянню мафіозним структурам у розграбуванні національних багатств. І я з повною відповідальністю кажу, і поведінка нинішнього голови Фонду держмайна пана Чечетова вже потребує оцінки за Кримінальним кодексом. Про це говорять останні події навколо заводу "Чисті метали" з міста Світловодська. І я думаю, це питання серйозно буде розглядати.
Спроби вирвати і приватизувати пакет акцій "Укртатнафти" обов'язково могли б привести до того, що Україна повністю позбавиться своєї присутності в нафтопереробній галузі. І, ви розумієте, це вже загроза національній безпеці України.
Тому, подякувавши авторам і розробникам за їхню працю, але я думаю, що я їх переконав, що їм потрібно самим виступити ініціаторами і зняти цей законопроект, тому що не можна вести мови про приватизацію даного пакету акцій. Це абсолютно суперечить національним інтересам України і національній безпеці України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.
12:55:45
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати. шановний головуючий, шановний наш український народе. Всі хочуть зробити краще, а получається все гірше.
Хотіли краще зробити ті, хто продавали і татари внесли аж нафто......, але чомусь нічого не поступало, а я хотів би звернути вашу увагу на повний перелік власників.
Сьогодні Володимир Анатолійович не до кінця відповів, він ще не назвав, що в Сиббанку, там народний депутат Олександр Ярославський і там 1,154 відсотки. А раніше цей пакет належав МТ банку, нашому українському. Тому я це для того, що якщо хтось буде шукати за чим, що ростуть вуха, я хотів би просто, щоб ми все знали прозоро, що відбувалося.
Я хотів би, щоб ми враховували, я дуже задоволений, що Демьохін це говорить із знанням справи, але , щоб ми свідомі були до того, що можливості заводу по переробці - це 18,6 мільйонів тонн нафти. Це третина всього ринку і це надзвичайно важливо для національної економіки України. Надзвичайно важливо. І тому мати закон, у якому пояснювальна записочка на одній сторіночці, на сторіночці, це з натяжкою, для такого проекту і для таких обсягів - це нічого.
Тому народним депутатам говорити, що у комітеті є якісь відповіді від уряду, від ще кого. А я вам покажу, що народним депутатам видали. Народним депутатам видали от це, видали старий. І поговоримо про експертні дослідження також. Хоча я маю свою власну експертизу, моя власна експертиза говорить, що закон дуже сирий і закінчується тільки хорошими намірами.
Так от, не відповідають положення законопроекту частині два статті 13 Закону про приватизацію державного майна, якою визначено перелік осіб, які повинні та можуть входити до складу комісії з приватизації об'єкта. Тобто не передбачено включення до комісії з приватизації представників Антимонопольного комітету, особи, які подали заяву на приватизацію та інше. Цією статтею зазначено, що у роботі комісії з приватизації можуть брати участь народні депутати, але виключно для забезпечення гласності і прозорості приватизації, а не задля виконання повноважень, які покладаються на них законопроектом: визначення вартості пакету акцій, оцінка конкурсних пропозицій і так для. Для забезпечення гласності і прозорості, введення до складу комісії загальною кількість 15 чоловік 11 народних депутатів, погодьтеся, є вже забагато.
І я хочу запитати у уряду, у авторів: "Чи був би ріст цін на 20 процентів зараз можливий, якби не татари і росіяни володіли "Укртатнафтою" і іншими заводами, а володіли українці? Ні, цей ріст цін не був би можливий, і не було б знищення держави.
Тому, шановні, я звертаюся до вас всіх. Давайте, якщо робити закон, то зробимо зовсім інший закон, який би закріпляв власність держави, заставив заплатити і внести сьогодні росіян, бо там тільки рахуються рожки і ножки, а ми віддали своє майно, безкоштовно віддала Україна своє майно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Миколайович Ніколаєнко, будь ласка.
12:59:41
НІКОЛАЄНКО С.М.
Ніколаєнко, Соціалістична партія, Херсонщина.
Надзвичайно сьогодні складне питання підняли автори. Я розумію їх, оскільки вони побачили, що єдиний, який залишився в Україні нафтопереробний завод має сьогодні перспективу втратити власника власника держава втрачала цей нафтопереробний завод і ми практично не мали б нічого. Тому я розумію, що автори закону хотіли якимсь чином знайти спосіб збереження його навіть через приватизацію і таке інше.
Разом з тим, з інформацією, яку тут ми вже почули і в виступі Валентини Семенюк, Миколи Рудьковського і інших колеги ми побачили, що не так все просто, тому що є інші варіанти - варіанти збереження цього нафтопереробного заводу. Ми вчора прийняли закон про управління комунальною власністю. Давайте ми його збережем державною власністю. Давайте ми його збережемо власності. Бо дивіться, от учора. Чому вчора таке було збурення в сесійній залі? Перш за все, із-за того, що була підготовлена абсолютно невиважена програма приватизації. Мова вже йдеться не про... мова вже ведеться сьогодні про приватизацію стратегічних об'єктів, нафтових, газових компаній, сховищ, військово-промислових об'єктів, зернового господарства.
Дивіться, приватизація АПК ми вже покінчили, зерно збираєм по зернині вже по всьому світу і по всій Європі. Електроенергію приватизували обленерго, тепер уже з свічками взимку сидимо.
Тепер беремся до останнього - паливно-мастильних матеріалів, які переробляються сьогодні в Україні. Я вкотре запитую а до яких пір і які критерії цієї приватизації? Чи набити кармани котромусь із нових господарів, чи вона буде служити якось на користь наших людей?
Дискусія сьогодні показала, багато притиріч в цьому законі і в цих підходах. Я й кажу, найдоцільніше було б все-таки зберегти його в державній власності.
Що стосується цього закону, то я думаю, що тут якщо навіть подивитися по ньому, то там є питання і по ньому. Ну наприклад, перша стаття. Я вважаю, що вона не серйозна. Всі ті визначення, які там дані, пакет, претендент - це є в іншому законі, його надо знять, бо він... це ж не теоретичні основи розробляєте.
Стаття 7. Не вказані терміни, скажімо, коли Кабмін приймає рішення про приватизацію. Ви його зобов'язуєте там. Бо він може й не прийняти взагалі.
Стаття 8. Пишемо "є 11 осіб формує Верховна Рада України". Я думаю, що нада було б написати "на пропорційній основі", щоб не получилось, що, скажімо, одна сторона Верховної Ради України сформувала. Щоб це було на пропорційній основі, щоб були представники лівих, правих, щоб можна було там прозоро це все робити. Ось такий мій підхід. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Слово надається голові Фонду державного майна, Чечетову Михайлу Васильовичу. Будь ласка.
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Декілька тез. Перша теза, як аксіома. Я впевнений, що Верховна Рада завжди приймала, приймає і буде приймати вірні рішення в інтересах держави.
Друга теза. Позиція фонду при приватизації стратегічно важливих, унікальних підприємств зводиться до того, щоб був дуже виважений підхід, щоб була ретельна діагностика наслідків приватизації.
Третя теза. Ми впевнені в тому, що для того, щоб був ефект від приватизації гігантських унікальних об'єктів, маючих стратегічне значення для економічної і національної безпеки держави, потрібно не тільки рішення уряду, потрібна політична підтримка Верховної Ради. У разі, якщо при приватизації гігантських об'єктів, уряд або Фонд державного майна отримує в лиці Верховної Ради опонента, а ці опоненти через засоби масової інформації будуть доказувати, що неефективність приватизації, ми розгонимо всіх інвесторів, за безцінь продамо це підприємство і нанесемо збитки і державі і підприємству.
Тому, я це і раніше казав і зараз, ми підтримуємо підхід народних депутатів, коли при приватизації унікальних об'єктів може доцільно дійсно це все оформляти окремими законодавчими актами, законопроектами. І в програмі приватизації якраз і передбачається розробка підпрограм, які будуть затверджуватися Верховною Радою. Виключно.
Тому в цьому разі, якщо буде прийняте політичне рішення, а тут не тільки економічне рішення, а ще й політичне рішення відносно приватизації об'єкта "Укртатнафта", то, на мій погляд, доцільно це оформити окремим законопроектом.
Але тут є два питання: прийняття політичного рішення щодо приватизації. Якщо воно приймається, тоді потрібно оформляти це законом. Оце - позиція фонду.
І тільки маленька ремарка. Була така політична заява, я дуже шаную народного депутата і не хочу називати його прізвище, хоч він моє назвав, але я дам фаховий коментар. Якщо у Верховній Раді приймається рішення, може критикуватися і так далі, але якщо є 226 голосів, - рішення прийняте!
Так і в акціонерному товаристві. Дивіденди нараховуються - рішення приймається більшістю. Якщо у нас 43 відсотки, то більшість приймає рішення для того, щоб прибутки реінвестувати в розвиток підприємства і наші 43 відсотки на це ніяк не можуть повліять. Тому я ще раз підкреслюю, що в разі прийняття політичного рішення ми підтримаємо пропозицію відносно того, що потрібно оформити приватизацію окремим законопроектом і прозоро провести приватизацію цього об'єкта. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Так, з мотивів Андрій Шкіль, з місця хвилину. Шановні, давайте ми з вами домовимося: чи ми будемо далі розглядати питання і "Різне" ми сьогодні не будемо слухати, чи - "Різне".
ГОЛОС З МІСЦЯ. "Різне".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому давайте таким чином: хвилина - Андрій Шкіль з мотивів і Володимир Черняк. І все. І риску.
13:06:11
ШКІЛЬ А.В. Дякую.
Ну, в першу чергу я хотів би наголосити, що ми сказали, що будемо розглядати закон в цілому і треба було розглянути в цілому. Це - перше.
З другого боку, я хотів би наголосити на цьому законопроекті. Єдине, що ми не маємо права робити - це залишати "Укрататнафту" так, як є, тому що за будь-яких обставин, що б ми тут не приймали, які політичні рішення, що б тут нам не говорив керівник Фонду держмайна, що Верховна Рада все вирішує, тут вирішує не Верховна Рада, тут вирішують ті, хто на неї тисне і вимагає голосувати так чи інакше, а потім списує все на Верховну Раду. Так що, будь ласка, обережніше. пане Чечетов.
Друге. В даній ситуації можна залишити так, як є, ми зобов'язані щось вирішити, бо коли ми залишимо ситуацію по "Укртатнафта", як є, то, може, передадуть державний пакет акцій - 43 відсотки - в управління, як це завжди бувало, в управління держава передасть, бо вона не спроможна, не хоче, не може. І не маємо права допустити в управління. Тому я наголошую, що якщо ми не приймем запропонований нам Закон про взагалі про форму приватизації, про приватизаційні аспекти, то тоді ми зупинимо грабунок держави.
І я би казав, що цей законопроект, в принципі, у першому читанні ми можемо підтримати, але тільки за умови, якщо до другого читання він пройде тільки у тому випадку у подальшому, коли ми зупинимо приватизаційну вакханалію те, що пропонує нам і Фонд держмайна, і з Банкової нам пропонують. Ми мусимо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Черняк.
13:07:53
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги, ця приватизація недопустима, тому що вона суперечить національним інтересам України і національній безпеці. Це єдина частка державного майна, акцій в нафтовій галузі, ми повністю здали нафтову галузь. Фонд державного майна продовжує і далі, це останній редут, який ми здаємо. Тому давайте не будемо втягуватися в обговорення цього закону плюсів і мінусів. Йде мова про те, щоб не допустити цю приватизацію. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Визначатися будемо у день голосування. Зараз переходимо до "Різного". Будь ласка, висвітліть.
Слово надається Юрію Кармазіну, наступний - Борис Беспалий.
13:09:06
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".
Шановні народні депутати, шановний український народе!
Я хочу звернути до ганебних явищ, які, на мій погляд, неможливі далі в Україні, це закриття україномовних середніх шкіл. Наприклад, це було зроблено у місті Донецьку. Ми приймали з вами, голосували на ім'я Прем'єр-міністра Януковича направлявся мій депутатський запит номер 57, згідно з яким під час перевірки Міністерством освіти і науки підтвердилися факти незаконності ліквідації середньої школи номер 36 у місті Донецькі. Після цього міністерство звернулося на адресу донецького міського голови Лук'янченка та голови Донецької обласної державної адміністрації Близнюка з вимогою не допустити закриття загальноосвітньої школи першого-другого ступеню номер 36 Ленінського району міста Донецька.
Однак, вказані умови були проігноровані, що викликає обурення батьків і таких позбавлення конституційного права на здобування освіти своїх дітей державною мовою.
Шановні народні депутати, ми живемо в державі Україна. В Донецьку, сьогодні в Донецьку держави Україна не існує. І той факт, що туди виїжджав на місце віце-прем'єр Табачник і нічого не вирішив, є ганебним фактом, особливо після обіцянки Прем'єр-міністра Януковича при всіх, абсолютно при всіх людях по телебаченню, що там українська школа буде збережена.
Що тоді стоїть, скільки коштує слово Прем'єр-міністра України? Воно нічого не коштує в Донецьку, воно нічого не коштує в Україні - ось, що таке слово Прем'єр-міністра України.
Я звертаюся до Віктора Федоровича Януковича: Віктор Федорович, якщо вас не слухають в Донецьку, то як же ви тоді будете працювати Прем'єр-міністром?
На жаль, залишились від відповідей взагалі мої звернення на ім'я прокурора області Пшонки. Мабуть, генеральний прокурор Піскун забув, що він є прокурором не Кучменістана, а України? Мабуть, він забув, що треба виконувати Конституцію, мабуть, він забув, що є права громадян України і їх треба поважати.
На сьогодні діти з 36-ї школи сидять дома, в школу не ходять. Чи є це надзвичайною подією чи немає? Як це так, на 13-му році незалежності люди мають вимагати право розмовляти мовою титульної нації і взагалі вчитися цією мовою. Хіба це не є порушення міжнародних конвенцій Україною?
Тому, шановні друзі, на мій погляд, по цьому факту має бути порушена кримінальна справа щодо посадових осіб Донецької міськдержадміністрації. Я звертаю вашу увагу, що 31 серпня Петром Порошенко за дорученням Віктора Ющенка було відкрито україномовну гімназію в місті Бендери, де проживає більше 50 відсотків українського населення, а в Донецьку ми не можемо забезпечити українського навчання, саме тому, що в нас немає української влади.
Я прошу зреагувати керівництво Верховної Ради, вас, Геннадій Андрійович, прошу, ви теж були в Донецьку прокурором області, я прошу призвати Пшонку до відповідальності, я прошу поставити на місце Генерального прокурора і поставити на місце мера міста Донецька. Бо коли ми прийдемо до влади, то я йому обіцяю, що він буде сидіти під вартою за цей злочин, який він вчинив проти українського народу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би відреагувати зразу і сказати. Що стосується України як держави, то вона існує на всій території Це перше.
А що стосується патріотизму, то в Донеччині він не менший, ніж в інших областях. Юрію Анатолійовичу, будь ласка, ви поцікавтесь. Ті учні, які у 36-й школі навчаються, не розмовляють українською мовою. Скажіть, будь ласка, що це за українська школа?! Чи відповідають за свої дії працівники цієї школи?
Давайте обережно ставитися до своїх слів.
Будь ласка, Борис Беспалий. Наступний Заєць.
13:13:33
БЕСПАЛИЙ Б.Я.
Я прошу віддати моє слово Іванові Зайцю.
13:13:51
ЗАЄЦЬ І.О.
Шановні народні депутати України і громадяни України. Я звертаюсь до вас як один з фундаторів Української держави із закликом стати на захист суверенітету України від власної влади. Вже півроку правляча влада пропагує угоди про створення на територіях України, Росії, Білорусії та Казахстану так званого єдиного економічного простору. В останні дні до цього хору долучилися соціал-демократи Медведчука та "трудовики" на чолі з Тігіпком.
Що ж ми знаємо про зміст цих угод, що насправді чекає на нас у випадку їх підписання та реалізації? Якщо послухати доморощених батьків цих угод - Президента Леоніда Кучму, Миколу Азарова та їхнє олігархічне оточення з партії "Трудова Україна" та СДПУ(о), - то українцям нічого не залишається, як покинути всі справи і кинутися підтримувати діяльність влади по створенню цього простору, бо він ніби дуже вигідний для України, сприятиме ніби економічному розвитку та зростанню добробуту громадян.
Насправді, все по-іншому, все не так. Не так вже хоч би тому, що важко повірити тим, хто покрав зерно, розорив селян у врожайний рік і поставив народ перед загрозою голоду, хто під час збирання урожаю підвищує ціни на паливо. Чи можуть люди, які розорили країну запропонувати вигідний для народу зовнішньо політичний проект - ніколи.
Не так ще і тому, що проштовхування цього проекту супроводжується відвертою цинічною, нахабною брехнею про зміст угод з боку Президента України, Миколи Азарова та їхнього оточення. Вони свідомо обманюють вас, коли говорять, що їхньою метою при підписанні цих угод є створення зони вільної торгівлі, що Україна не братиме участі у створенні наддержавного регулюючого органу і не передаватиме московським чиновникам суверенні функції української держави. Що підписання цих угод не перекреслює європейський вибір українців і не зірве вступ України в світову торгівлю. Не обмежить правосуб’єктність країни на міжнародній арені.
В тому й то біда, що в цих угодах про зону вільної торгівлі лише згадується, а головною метою угод визначено створення митного союзу під міфічною назвою "Єдиного економічного простору", що є насправді політико-економічним союзом, участь в якому не можлива без втрати значної частини суверенітету України. В угодах прямо записано про те, що буде створюватися наддержавний орган, що Україна має передати частину своїх суверенних прав. Ось одне з положень статті 4 угоди. Органи ЄЕП, створюються на основі сполучення міждержавних елементів і принципу передачі частини повноважень сторін єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього.
В тому то і біда, що ці угоди обмежать міжнародну правосуб'єктність України, бо вони зобов’язують українську державу здійснювати в цьому просторі єдину зовнішню торгову, грошову, кредитну і валютну фінансову політику - стаття 1 Угоди. В тому то і біда, що підписання цих угод сторпедує євроінтеграційну політику України і намагання вступити до СОТ. Бо цей союз формується на солідарній основі. А бути одночасно у двох солідарних союзах ЄЕП і ЄЕС не можна. Всі ці застереження розділяється всіма незаангажованими експертами і журналістами і, головне, трьома ведучими міністерствами уряду: Міністерство економіки, закордонних справ і юстиції. У висновках цих трьох міністерств однозначно зазначається, що парафовані Азаровим угоди призначені для створення митного союзу з державним регулюючим органом, що прямо суперечить Конституції України і міжнародним зобов'язанням України, обмежить міжнародну правосуб'єктність України, зашкодить вступу України в СОТ і до ЄС. З цими висновками Кабінет Міністрів погодився на своєму засіданні, що відбулося 10 вересня, і одноголосно прийняв рішення підготовки...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, скільки вам ще треба часу?
ЗАЄЦЬ І.О. Ви ж мене перебили і забрали 25 секунд.
З цими висновками Кабінет Міністрів погодився на своєму засіданні, що відбулося 10 вересня і одноголосно прийняв рішення підготувати детальні застереження України до угоди і концепції про створення єдиного економічного простору, відповідно до цих застережень підготувати пропозиції щодо змін цих угод.
Такою ж облудною є аргументація Президента Леоніда Кучми і Миколи Азарова та їхніх глашатаєв соціал-демократів та "Трудової України" щодо ніби вигідності цих угод для української економіки, зокрема, ними стверджуюча, що створення цього економічного простору дозволить купляти в Росії енергоносії за меншими цінами. Але цього ніколи не буде, бо в умовах ринкових відносин, наближенні російських цін до світових в умовах, коли торгівля енергоносіями опинилася у приватних руках, ніхто не буде продавати нам нафту чи газ за нижчими цінами. І тут всі ці мита не мають жодного значення.
Невже всі забули, що Росія продавала українцям енергоносії і сім років тому, і зараз за цінами вищими від світових. Невже у нас така коротка пам'ять, що ми забули, як півроку тому Президент Білорусії Олександр Лукашенко криком кричав, що росіяни почали продавати білорусам енергоносії за світовими цінами, хоч Білорусія у союзі з Росією.
В умовах, коли українська економіка не має повноструктурності, коли не сформований внутрішній ринок на власній продукції, вільний рух товарі і робочої сили знищить до тла українське виробництво, яке вже почало оживати.
І такій ситуацій найгірше почуватиметься Донбас, регіони з тяжкою промисловістю. Чи витримає, наприклад, конкуренцію з кузбаським донбаське вугілля? Однозначно, ні. А які прибутки матиме державний бюджет за перевезення російських вантажів чи транспортування російських енергоносіїв, коли суттєво знизяться транспортні тарифи. Я вже не кажу, що ці угоди створять додаткові можливості для заполонення України мільйонами мігрантів з Азії. Біда і у тому, що Президент України, Кабінет Міністрів готували ці угоди по-злодійські. Весь переговорний процес утаємничувався, закривався від свого народу. Проекти угод не оприлюднювалися, цілі затуманювалися. Цей процес був позбавлений будь-якої публічності, хоч ці угоди прямо зачіпають суверенітет України.
Все це говорить про одне, що керівники української держави розпочали процес інкорпорації української економіки в російську, прикриваючись розмовами про створення спільного інтеграційного економічного простору, процес плавної ліквідації української державності. І вони свідомі цього вибору, що було видно під час засідання Кабінету Міністрів у минулу середу. Кожен міністр усвідомлює це.
Ці угоди зупиняють процес економічного зростання в Україні, торпедують євроатлантичний інтеграційні зусилля України, послабляють позиції тих представників влади в Кабінеті Міністрів і міністерствах, які дотримуються політики європейського вибору.
Підписання цих угод Президентом України чи за його дорученням кимось іншим означатиме Ялту-2 для цілої Європи. Тобто означатиме, що правляча українська влада погодилася з тим, що східні кордони демократичної Європи проходитимуть по західних кордонах України. Підготовка і підписання цих угод засвідчує, що правляча влада пішла на торгування суверенітетом України, щоб не допустити демократії, зберегти свої позиції і мати змогу ще якийсь рік покрасти народне добре.
Але вони, Президент України, Прем'єр-міністр, міністри, я завершую, повинні знати, що підписання цих угод - державна зрада, за яку доведеться рано чи пізно і тяжко розплачуватися. Я хочу нагадати їм кілька сторінок з української історії. Не тільки патріоти України, які утворили УНР, були знищені в Російській Радянській Імперії на початку ХХ століття. Але ті комуністи, які торгували тоді українським суверенітетом за словами українського поета Дмитра Павличка "були постріляні, мов коні, уже не придатні до тягла".
Тому я застерігаю і закликаю Президента і уряд не підписувати цих угод. Та водночас я закликаю всіх громадян засудити і протидіяти таким зусиллям влади. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, ви розумієте, що забираєте час у своїх колег чи ні? Ну, ви хоч вибачтеся перед ними.
Будь ласка, Шурма.
Я вас прошу, дуже прошу кожного, у своїх виступах не треба казати там за фракції, за кожного депутата, там окремого депутата.
Шурма, будь ласка, репліка.
13:22:00
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Я радше звертаюся до слухачів, які сьогодні слухають що відбувається у Верховній Раді і хотів би звернути увагу на наступне.
Я розумію емоційність попереднього виступаючого, його 12-річне прагнення згуртувати Україну в єдине ціле. Особливо я його пам'ятаю як він добився згуртування однієї політичної партії. Але що стосується об'єднаних соціал-демократів. Ви спочатку, будь ласка, уважно прочитайте заяву соціал-демократів (об'єднаних), в якій говориться про... що ми підтримуємо ідею створення Єдиного економічного простору при умові, що це не суперечить Конституції України і не загрожує територіальній цілісності України.
І прошу, попередній виступаючий пане Заєць, не вводити в оману слухачів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Алексєєву Ігорю Вікторовичу.
Не треба згадувати окремих депутатів, окремі фракції. Не треба цього робити. Будь ласка.
13:23:07
АЛЕКСЄЄВ І.В.
Шановний Геннадій Андрійович! Шановні колеги народні депутати! керуючись законом України про статус народного депутата, Регламента Верховної Ради, я хочу оголосити про створення міжфракційного депутатського об'єднання з питань співробітництва з африканськими країнами та економічним союзом.
Повна назва цього об'єднання "Депутатське об'єднання з питань співробітництва з африканськими країнами та економічним союзом "Східні ворота".
До складу цього об'єднання на сьогоднішній день увійшло 18 депутатів з 8 депутатських фракцій і депутатських груп, і воно відкрите для співробітництва.
Дякую за увагу і, користуючись нагодою, прошу решту часу передати моєму колезі Івану Миговичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Іване Івановичу.
13:24:03
МИГОВИЧ І.І.
Іван Мигович, фракція комуністів. Шановний головуючий! Колеги! Виборці! Сьогодні майже в усіх регіонах України нестерпне соціально-економічне життя. Особливо гостра ситуація на Закарпатті. Достатньо сказати, що обсяг промислового виробництва тут за 90-ті роки зменшився у 20 разів, сільське господарство відкинуте у 30-50-річну давнину, обласний бюджет зменшився у 19 разів. І головне, що моїх земляків підступно і цинічно обманюють на кожному кроці. Іноземні і пришлі ділки з-за перевалу грабують ліси, мінводи, корисні копалини. Так, сотні гектарів унікальних угідь біля сіл Збін і Пашковець стають Синьогорами для Медведчука. У чужу власність по-шахрайському переходять найвигідніші виробничі об'єкти, готелі, санаторії, перлини Карпат типу озера Синевір. Скоро аборигенам ніде буде збирати гриби, ягоди та лікарські рослини.
На верховину, як 30-ті роки за буржуазного ладу насувається голод, пошесті відчай. Однією з причин закарпатської трагедії є те, що тут з 1994 року задекларувала свою відповідальність влади СДПУ(о). Нині областю керує її висуванець Іван Різак, до речі, шостий губернатор. Не маючи необхідних знань, досвіду і морального права, він спішно забезпечує насамперед інтереси медведчуківсько-сурківського клану. Для цього використовуються самі брудні технології, адмінресурс, політична цензура і всі інші заходи. У Мукачеві дішло до фізичних розправ над опозицією.
За таких умов терплячі закарпатці втрачають надію на владу, зневірюються у державі і партії, шукають захисту в сусідніх країнах, близько 300 тисяч них поневіряються по чужині, понад 100 тисяч подали заяви на статус "зарубіжного угорця", 14 тисяч назавжди покинули Україну. Принижені, дискриміновані співвітчизники просять допомоги у Світового конгресу русинів, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, а частина їх сприймається ілюзією на автономну територіальну автономію.
Нинішнє керівництво області довело свою цілковиту нездатність вирішувати нагальні проблеми, повністю себе дискредитувало. Закарпатці не хочуть бути рабами київських олігархів і місцевих товстосумів. Громадськість вимагає зміцнення керівництва області, наведення порядку, надання допомоги, щоб вивести Закарпаття з депресивного стану на сталий шлях розвитку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз прошу, не згадуйте і не ображайте своїх колег. Будь ласка, Андрій Шкіль.
13:26:45
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Геннадій Андрійович. Дякую.
Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Я хотів би загострити вашу увагу, особливо зараз, коли відбувається практично підписання чи підштовхування України до підписання цього ЄЕПу.
Хотів би нагадати вам недавню історію. Два місяці тому сталося те, що навіть не можна було собі уявити. 11 озброєних доблесних молдавських прикордонників перетнули суверенну територію України і захопили об'єкт державної ваги. Він охороняється, це об'єкт, це - об'єкт стратегічної екологічної найвищої міри важливості. А мається на увазі Дністровська ГАЕС і водозабір Дністровської ГАЕС. Ця плотина була зроблена, вибудувана в далекому 89-му році, і власне тоді вона коштувала народові України, вона тоді коштувала один мільярд рублів. Один мільярд рублів, це десь один до одного - це один мільярд доларів.
11 молдавських прикордонників вирішили перевести цей мільярд доларів у сферу своєї держави. Ні, ну їх можна тут засуджувати, звичайно, можна підтримувати, але факт лишається фактом. І найбільше мені сподобалася ситуація, яка склалася із перебігом цих подій.
Керівник Дністровської ГАЕС телефонує в Управління Служби безпеки Чернівецької області і каже: ви знаєте, 11 озброєних людей захоплює об'єкт. У мене є озброєна охорона. Що мені робити? Відповідь на це була - спостерігати. І спостерігається до цього часу.
Тут ми можемо обговорювати дуже довго про те, правильно приватизовується власність чи неправильно, скільки ми отримаємо за це, скільки не отримаємо. Але найкращий спосіб - це все-таки молдавський спосіб приватизації. Він найпростіший, найдешевший і найвигідніший, тому що Україна все одно буде мовчати. І власне це було уколом в тіло української державності. Воно не смикнулось, що говорить про параліч.
І тому зараз оце, що відбувається з ЄЕПом, це є прямим наслідком подій на Дністровський ГАЕС. Це - злочинна бездіяльність, злочинна халатність усіх відповідних спецслужб. І на всі запити мої відповідають, що це все відповідає чинному законодавству, бо між Україною і Молдавією укладено угоду про делімітацію, поки що демаркація не проведена.
Але не забувають, що у 1981 році була укладена угода між Україною, Українською РСР і Молдавською РСР про передачу цих земель, 18,5 гектарів, у повне безроздільне довічне володіння Україні. І цей акт ніхто не скасував, ніхто не денонсував його ні в Україні, ні в Молдові. Навіть якби в Молдові денонсували, це була б денонсація в односторонньому порядку, що є неприпустимим в міжнародному законодавстві.
Тому, я ще раз наголошую, що підписання є, бо це є прямим наслідком захоплення території України, і найбільше, що здивувало - це повна мовчанка усіх, практично, без винятку політичних сил, фракцій парламенту і окремих народних депутатів.
Ми обмовчали цей процес, і тому абсолютно логічним наслідком є пропозиція ЄЕПу. Якщо ви можете віддати якусь невелику частину української державності, можете віддати і всю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков, наступний Іван Бокий.
13:30:14
ПУЗАКОВ В.Т.
Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.
Многие избиратели, прочитав творения Левка Лукьяненка "Маршал Жуков і українці у Другій Світовій війні", обращаясь ко мне как к народному депутату Украины делают вывод, что это омерзительная ложь и неправда от первой до последней строчки. Это ложь на человека, полководческие способности которого признаны во всем мире. Он внес неоценимый вклад в победу советского народа в Великой Отечественной войне, в избавлении человечества от фашизма.
Они также говорят, что в своей брошюре вы опираетесь не на факты, а на субъективные свидетельства отдельных личностей, ненавистников Советской власти, часть из которых, возможно, были обижены Жуковым за упущения по службе.
Всем известно, что Жуков был строгим, жестким, но справедливым военачальником, который не терпел расхлябанности в армии и не имел права оставлять на должностях командиров нерешительных и недостаточно подготовленны для принятия решений в критические моменты военных действий на фронте. Таким военачальников ему приходилось или наказывать, или снимать с должности. Вот такие обиженные и дали вам пищу для вашей брошюры.
Уважаемый коллега Лево Лукьяненко, вас можно в какой-то мере понять, вы провели много лет в тюрьмах за свои, как вам казалось и кажется до сих пор справедливые действия, которые, как показал жизнь, привели не к независимости Украины, которую она имела, а к полной потере ее независимости.
В брошюре вы также пишете: "Вірю в Бога і Україну", - а поступаете не по божеским заповедям, разжигая в умах украинцев ненависть к России. Слово "Московия" в ненавистном тоне вы употребляете практически на каждой странице несколько раз. А как же быть с одной из заповедей: "Возлюби ближнего, как самого себя"?
А вот, например, результат такого отношения к россиянам. В прошлом году в Кировограде проводилась презентация книги писателя Романа Коваля. Присутствующие были просто ошарашены его выступлением. Он в открытой злобной форме посоветовал, что украинцы, к сожалению, утратили чувство ненависти к москалям, а это чувство необходимо срочно возрождать в каждом украинце. К счастью, как выразился тот же Коваль, у нас еще живы настоящие украинцы-козаки, не утратившие это чувство ненависти к москалям. И привел в пример некоего Пирога, который организовал в тамбуре электрички избиение пожилого человека только за то, что он распространял газету "Коммунист". Рассказывая об этом, Коваль демонстрировал нанесение трех боксерских ударов в воздухе воображенному коммунисту.
После этого писатель представил самого "героя" (в кавычках) - Пирога, зрителя, который рассказал свои похождения и заверил, что такие боевые группы создаются уже в нескольких районах Кировоградской области. А это, извините, уже откровенное возрождение фашизма на украинской земле.
И многие избиратели говорят, что "вот, о чем, наверное, пану Лукьяненко надо было бы озаботиться, а не порочить имя заслуженного полководца". И вообще, безнравственно порочить имя человека, давно ушедшего из жизни и не имеющего возможности защитить себя от клеветы. А вы этим пользуетесь, но это же не по-божески. Какую же цену тогда имеет ваша вера в Бога? Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Сергійович Бокий. І наступний Володимир Лещенко.
13:33:49
БОКИЙ І.С.
Іван Бокий, фракція соціалістів.
Я хочу нагадати всім жителям України, зокрема киянам, що 16 числа минає 3 роки від того чорного дня, коли за повелінням найвищих посадових осіб держави і за їх змовою було убито Георгія Гонгадзе.
О 18.30 у вівторок на Майдані незалежності у Києві відбудеться мітинг пам'яті Георгія Гонгадзе, і я закликаю від імені Соціалістичної партії України і всіх опозиційних сил прийти на цей мітинг, кому дорога Україна.
А Україна сьогодні повинна бути дорога нам усім, тому що я говорю це не з якихось мотивів там злоби чи що, а говорю з повною відповідальністю про те, що зараз починається в Україні підготовка до антиконституційного, антидержавного заколоту і старт йому дали виступи міністра внутрішніх справ України Миколи Білоконя на колегії Міністерства внутрішніх справ і на представленні нового начальника Управління внутрішніх справ у місті Дніпропетровську. Я тільки нагадаю окремі речі, які суперечать Конституції України і законам України, про які говорив генерал-лейтенант з дозволу сказати Білоконь. Ось що він завив у ранзі міністра внутрішніх справ: "Я вважав, вважаю і буду вважати, що міліція не може стояти поза політичними процесами держави". Це означає втягування силової структури у внутріполітичну боротьбу. Але ці слова, ви скажете, вони ще не зовсім відповідають тому, що я сказав. Але далі дивіться. "Міліція не залишиться осторонь президентського передвиборного процесу і політичної реформи". Ви уявляєте, міліція буде брати участь у політичні реформі і буде готувати вибори. Як вона готувала вибори, ми вже знаємо.
Далі він назва в нового начальника управління у Дніпропетровську, прийшла людина системи. Якої системи? Президент Кучма визнав, що у нас відбулося зрощення влади з криміналітетом, і це є, власне, сьогодні обличчям політичної системи України. Так що, генерал Білоконь закликає міліцію захищати систему цю злочинну, яка зрослася з криміналітетом? І далі він кидає ось такі слова: "Якщо не з нами, то проти нас". Ну, і так далі, громити там опозицію і так далі.
Режим - це не держава, режим не може бути, навіть обличчам держави. Міліція покликана захищати не державу, а режим. А генерал Білоконь по суті закликає захищати цей режим. Білокінь заманіфестував створення поліцейської держави, що суперечить Конституції України, суперечить взагалі будь-який демократії. Він кинув виклик демократії. І я думаю, що Президент України, який нещодавно призначив Білоконя, якщо він не відкличе його з цієї посади, він тільки підтверде те, що Білоконь виконує просто його вказівки і що під патронатом Президента України починається антидержавний, антиконституційний заколот. І оголошена реформа, це всього-навсього обман і прикриття для перевороту в нашій Україні. Я закликаю всіх прийти у Києві в вівторок на 18.30 на майдан Незалежності і висловити протест проти антидержавного заколоту, який починається в Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Лещенко, наступний Павло Матвієнко.
13:37:47
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України. Чернігівщина.
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати, шановні виборці. Сьогодні я хочу торкнутися наболілого для більшості народу України питання - медичного обслуговування населення.
У статті 49 Конституції України чітко сказано: "У державних та комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" і так далі . На практиці все ж по-іншому, навіть, після підтвердження Конституційним Судом України того, що безоплатне означає - платити не потрібно, в будь-якій лікарні, коли хворий переступив поріг питають: "Гроші є?", немає. Лікувати не будуть. Таких прикладів мільйони. Наведу один з них.
Лист перший, міністру охорони здоров'я Підаєву. До мене на особистому прийомі звернувся мешканець Борзни інвалід першої групи Кошарний Сергій Миколайович 1967 року народження.
2 роки тому на пожежі під Кременчугом він отримав сильні опіки і став інвалідом. За час, що минув після цієї події, проходив лікування в різних медичних закладах. Зараз потребує більш кваліфікованої медичної допомоги.
Враховуючи молодий вік Кошарного, прошу вас вирішити питання щодо проходження курсу його лікування в одному із спеціалізованих медичних закладів Києва.
Відповідь заступника Державного секретаря міністерства Орди від 15травня.
"Міністерство охорони здоров'я розглянуло ваше звернення. Управлінню охорони здоров'я Чернігівської області дане відповідне доручення. При необхідності хворого буде направлено до профільного інституту за рахунок бюджетних коштів".
Лист другий міністру Підаєву тому, що нічого не було зроблено.
Минуло вже 2,5 місяці, але ніякого повідомлення я не отримав. Хворому потрібна допомога не надана. Прошу повторно вирішити питання позитивно.
Не чекаючи відповіді, помічник-консультант народного депутата України електричкою відвозить хворого з Борзни до Києва і домовляється про госпіталізацію його в опіковому центрі Київської міської лікарні №2. Лікарям його стало жалко.
Відповідь заступника міністра охорони здоров'я Загороднього.
"Міністерство охорони здоров'я розглянуло повторно ваше звернення. Хворий Кошарний в даний час знаходиться в опіковому центрі Київської міської лікарні №2... і так далі. Питання контролюється".
А в цей час лікарня виписує рахунок на відшкодування видатків на лікування Кошарного на суму 8 тисяч 70 гривень 97 копійок.
А де обіцянка міністерства щодо лікування хворого за рахунок бюджетних коштів?
Мати Кошарного злякалася, що за лікування відберуть хату і ставить питання про його припинення.
У зв'язку з цим, ще раз звертаюся до міністра охорони здоров'я. Шановний Андрію Володимировичу! Все-таки надайте допомогу інваліду Кошарному.
А для народних депутатів України скажу наступне. Охорона здоров'я - це також питання внутрішньої політики. Давайте ж скоріше їх формувати, щоб наш народ не вимирав через пустякові хвороби. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ, Павло Матвієнко. Наступний Кириленко. В’ячеслав Кириленко. Будь ласка.
13:40:54
МАТВІЄНКО П.В.
Павло Матвієнко, 66 Коростеньський виборчий округ, група "Європейський вибір", Партія національно-економічного розвитку України.
Шановні народні депутати! Стан справ у покращанні долі територій, постраждалих у наслідок Чорнобильської катастрофи людей, примушує мене звернутися до вас з проханням ще раз повернутися до розгляду цього питання.
Загальновідомо, що вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на населення і нині є однією із нагальних потреб в Україні. Що ж обумовлює стійке, дозове навантаження на людей, які проживають на забрудненій території? Як відомо, всі населені пункти Коростенського, Лугінського, Овручського та Народицького районів Житомирської області перебуває у зоні радіоактивного забруднення і розташовані у лісистій місцевості північного Полісся України. Будинки у населених пунктах - це є зони переважно садибного типу, на опалення яких використовується місцеве паливо, тобто дрова, що категорично забороняється у забруднених радіацією зонах.
Весь парадокс у тому, що ми 17 років говоримо про мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи, а у цей час населення забруднених районів для потреб опалення і приготування їжі щорічно використовує сотні тисяч метрів радіоактивних дров. Разом з тим, з останні роки у названих районах практично призупинені роботи по газифікації населених пунктів. І ось ці цифри: по Коростенському району із 108 населених пунктів газ підведено до 5 населених пунктів, по Лугінському району із 50 населених пунктів газифіковано 4 населених пункти, по Овручському із 158 газифіковано 24 населених пункти, не кращі справи і Народицькому районі. Виходить, що за всі роки капітального будівництва по чорнобильським програмах у названих районах газифіковано менше 9 відсотків населених пунктів. Крім цього, потрібно особливу увагу звернути на газифікацію міст Коростень та Овруч.
У рекомендаціях учасників парламентських слухань "17-та річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання", схвалених Верховною Радою України 15 травня 2003 року, рекомендовано Кабінету Міністрів України до 1 січня 2004 року розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про Загальнодержавну програму комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення в наслідок аварії на Чорнобильської АЕС, та місць компактного переселення громадян на 2002-2005 роки, а також на період до 2010 року.
На мою думку, пріоритетним у цій програмі повинні бути вирішення питань газифікації населених пунктів, які розташовані у радіоактивно забруднених зонах. Крім того, у рекомендаціях зазначено, що Кабінету Міністрів України при розробці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік передбачити виділення бюджетних коштів на реалізацію Чорнобильської будівельної програми в обсязі 122,3 мільйона гривень.
У зв'язку з цим пропоную і прошу виділити у 2004 році 10 відсотків із цих коштів на газифікацію населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення в Житомирській області. Відповідні звернення направлені мною до Кабінету Міністрів України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, а також Житомирської облдержадміністрації. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
В'ячеслав Кириленко. Наступний Червоній.
13:44:15
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.
Можливе підписання угоди про створення єдиного економічного простору у складі Росії, Казахстану, України та Білорусії означатиме кінець існуванню України як повноцінної, незалежної держави та крах її європейської перспективи.
Незважаючи на секретність, за допомогою якої Президент Кучма та уряд намагаються уникнути відповідальності перед власним народом, та небажання уряду доповідати парламенту це питання, текст документу, який Леонід Кучма має намір підписати 18 вересня у Ялті, вже став відомим широкій громадськості. Його головним змістом є об'єднання митних просторів чотирьох держав, єдина податкова, грошово-кредитна і валютно-фінансова політика (стаття 1 проекту), тобто, простіше кажучи, втрата національної валюти, гривні, та її заміна рублем; проведення єдиної політики в галузі тарифного регулювання і таке інше.
Керувати економічним простором чотирьох країн буде спільна комісія, в якій кількість голосів кожної зі сторін визначатиметься з урахуванням її економічного потенціалу. Тобто абсолютна більшість голосів належатиме Росії, і Україна не зможе протидіяти прийнятим у Москві рішенням, які, згідно тієї ж таки угоди, будуть обов'язковими до виконання усіма органами державної влади України.
Підписавши і ратифікувавши Угоду про ЄЕП, Україна фактично поставить хрест на інтеграції до Європейського Союзу, Світової Організації Торгівлі та інших організацій і назавжди втратить можливість належати до сім'ї вільних та заможних європейських народів.
Ми завжди виступали і виступаємо за рівноправні відносини з Росією та іншими пострадянськими республіками. Але ж ніхто не давав права вищим керівникам країни перекреслювати історичний вибір, зроблений українським народом у 1991 році і підтверджений Конституцією та національним законодавством.
У зв'язку з цим Українська народна партія вимагає. Перше. Від віце-прем'єра Азарова відкликати свій підпис під проектами документів про створення ЄЕП. Друге. Від Прем'єра та Президента України увільнити Миколу Азарова від займаних урядових посад, оскільки він, як особа, відповідальна за євроінтеграцію України, не лише не сприяє, але активно перешкоджає цій інтеграції. Від Президента - відмовитися від підписання угоди про створення ЄЕП. Від Генеральної прокуратури - порушити кримінальну справу за фактами державної зради та зловживання владою або службовим становищем (статті 111, 364 Кримінального кодексу України) і притягнути винних посадових осіб до відповідальності.
Також ми пропонуємо Генеральному прокурору розглянути на предмет законності заяву лідера "Трудової України" Тігіпка, у якій ми розглядаємо шантаж представників вищої державної влади, тобто міністрів, з метою, щоб ті переглянули позицію своїх міністерств щодо підписання угоди про ЄЕП. Нагадуємо, що стаття 17 Конституції України передбачає, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави і справою всього українського народу. У випадку підписання ми будемо закликати народ, громадськість захищати свій суверенітет усіма можливими засобами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Червоній. Наступний - Володимир Яворівський.
13:47:48
ЧЕРВОНІЙ В.М.
Василь Червоній, Українська народна партія, фракція "Наша Україна". Шановні народні депутати, шановні виборці! Цю неділю, 7 вересня, в селі Новий Загорів Локачинського району на Волині зібралося 1000 українських патріотів під зруйнованими стінами колишнього монастиря, де в результаті триденного бою з німецько-фашистськими окупантами .......... берези в результаті триденного бою знищила 540 німецьких окупантів і їхніх польських посіпак з числа жандармів, що ................... батальйоном, а також 700 поранила. Бій тривав три дні. В результаті цього бою із 43-х загинуло 29 Героїв України.
В цьому бою проти козаків Української повстанчої армії була застосована авіація, танки і міномети. Мені пощастило разом з п'ятьма народними депутатами України від Української народної партії бути там і слухати тих людей, які зі зброєю в руках, а ні на печі боролись за волю і незалежність України проти німецьких, більшовицьких і польських окупантів.
Що просять ці люди, звертаючись до Верховної Ради України? Вони просять небагато - визнати їх борцями за волю і незалежність України. Парадоксально, але ті, хто організовував в Україні голодомор, депортації, колективізації, спалював села цілі на Волині, так, як робили це червоні партизани, наприклад, користуються всіма пільгами і мають величезні пенсії.
Для довідки: під час війни ...... Шевринівської області провело понад 1000 боїв з німцями. Поляки практично жодного. Більшовики - 2-3 бою і то тікали від німців. Отака картина війни на Волині. Тепер ті, хто боровся проти України - Герої України, нагороджуються українською державою, медалями, орденами, великими пенсіями, а ті, хто дійсно за Україну поклав своє життя, хто повернувся за Сибіру каліками, не мають, на жаль, нічого.
Ми внесли законопроект, група народних депутатів, - Червоній, Ширко і Олексюк, - номер 3732. Але, на жаль, він не потрапив до порядку денного. Я звертався до Голови Верховної Ради литвина, щоб у вівторок або четвер дав мені слово для внесення цього законопроекту. На жаль, він мені цього слова не дав. А тому я прошу вас з метою громадянського примирення, яке проголошують комуністи, якого, я думаю, хоче все українське суспільство, нарешті прийняти цей закон з чотирьох статей: перше - визнати збройну боротьбу Української повстанчої армії на українських землях, підкреслюю, тому що УПА не воювало на чужих землях на відміну від інших армій з 1940 до середини 50-х років національно-визвольною боротьбою українського народу за свободу і незалежність України.
Стаття 2: "Визнати воюючу сторону у Другій Світовій війні Українську повстанчу армію рухом опору німецькому окупаційному режиму і тоталітарному режиму колишнього Союзу РСР".
Стаття 3: "Визнати ветеранами руху опору козаків УПА, які в роки Другої Світової війни та повоєнний час вели збройну боротьбу проти правлячого режиму за створення незалежної української держави".
І останнє, стаття 4: "Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону".
Ми повинні скласти шану тим людям, завдяки яким ми сидимо під куполом Верховної Ради України і називаємо себе народними депутатами України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, наступний Калінчук.
13:52:00
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні жалюгідні залишки народних депутатів, шановні люди, які ще не втратили довіри до Верховної Ради і слухають ще нас.
Я підтримуючи, у всьому підтримуючи все, що сказав Василь Червоній, хотів сказати про три речі.
Перше, ми сьогодні розглядали болюче питання, і психологічно ми відбили атаку наших олігархів на Кременчуцький завод. А я вам скажу одне єдине: тільки через те, що там є присутній народний депутат Ярославський, тільки через те, я вважаю, взагалі було б некоректним повертатися до цього питання.
Друге, я звертаюся до людей, до наших виборців на Сході, за Заході, на Півдні, на Півночі, у Центрі: 16 числа, тут уже сказав Іван Бокий, мій колега, виповнюється три роки страшної дати, яка лежить ганьбою на українській владі - це зникнення, це вбивство Георгія Гонгадзе. Я дуже прошу вас, люди, які не втратили почуття гідності, почуття совісті, 16 числа о 16.30 запалити свічки в своїй хаті або на своїх вікнах. Україна втратила мужнього, прекрасного, одважного лицаря, і втратила його, як сьогодні вже можна твердо казати, від рук влади.
Я хочу схилити свою голову і перед пані Гонгадзе, Лесею, перед цією жінкою, яка 3 роки не може виконати свого найсвятішого материнського обов'язку - це за християнським звичаєм поховати свою дитину.
І третє, про що б я хотів сказати. До того, що тут торкалися мої колеги із "Нашої України", і не лише із "Нашої України", - це спроба великої зради національних інтересів і підписання Угоди про єдиний економічний простір.
Я хочу, щоб наші люди, наші виборці зрозуміли ще одне. Колись великий друг Української держави Чорномирдін сказав таку фразу: "Моя жизнь прошла в атмосфере нефти и газа". Так от, я можу сказати, що моє життя пройшло в атмосфері постійного страху від дня проголошення Української держави, що ми її втратимо. Але 12 років ми протрималися.
Виникає запитання: чому саме сьогодні, зараз, коли ми взагалі повинні були б забути про те питання: бути чи не бути Українській державі, - чому воно постало зараз? Так от, відгадка, з моєї точки зору, дуже проста. Закінчується каденція Президента, він не може знайти собі престолонаступника, немає, не довіряє, по-моєму, собі самому. Через те сьогодні є шанс здати, кинути Україну туди, значить, у цей євразійський, чи псевдоєвразійський цей простір. І після цього Росія буде постійно нам, маючи ті переваги, про які сказали наші колеги, постійно буде казати: "Да не трогайте вы этого старика, да пусть он себе доживает там", - і таке інше.
Через те я хочу сказати, що ніяких наших національних інтересів у підписанні цього немає. Є один-єдиний інтерес - це збереження Леоніда Даниловича Кучми. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук. Будь ласка, Василь Калінчук.
13:55:32
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, фракція Аграрної партії України, Одещина.
Шановний Геннадій Андрійовичу, шановні колеги, шановні виборці. До депутатів нашої фракції, до мене особисто часто звертаються виборці щодо погашення заборгованості з компенсаційних витрат постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За повідомленням Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, станом на початок року вона, заборгованість, становила майже 650 мільйонів гривень, а державним бюджетом було передбачено тільки 200 мільйонів гривень. В Одеський області, наприклад, мешкає 11,5 тисяч громадян, які мають статус постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі 3,5 тисячі дітей та 2,3 тисяч інвалідів. Щорічно збільшується кількість інвалідів-чорнобильців, стан здоров'я дітей має стійку тенденцію до погіршення. В той же час протягом останніх трьох років спостерігається несвоєчасне та недостатнє фінансування з державного бюджету видатків на реалізацію державної соціальної політики соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок катастрофи на Чорнобильскій АЄС.
Для Одеської області виділяється 23- 26 відсотків від річної потреби, в зв'язку з чим з кожним роком збільшується заборгованість. На перше січня 2003 року, вона становила 25 мільйонів гривень. Особливо низький рівень фінансового забезпечення оздоровлення та санаторно-курортного лікування даної категорії пільговиків, придбання ліків та медичного обладнання для спеціалізованих лікувальних закладів, які надають медичну допомогу громадянам, постраждалим в наслідок чорнобильської катастрофи, становить всього 0,7 відсотка від потреби. Забезпечення житлом 0,8 від річної потреби і так далі.
Останнім часом катастрофічно збільшується кількість судових позовів щодо несвоєчасних виплат та з питань погашення заборгованості по виплатах. З метою запобігання зростання в регіоні соціальної напруги. депутати обласної ради звернулися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з пропозицією вишукати додаткові кошти на погашення існуючої заборгованості по соціальних виплатах зазначених категорій осіб та максимально збільшити для Одеської області у поточному році і при прийнятті бюджету на наступний рік, обсяг субвенцій з державного бюджету України на забезпечення гарантованих державою соціальних виплат і надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Така ж ситуація, на жаль, склалася на Рівненщині та в інших регіонах.
Сподіваємося, що ці питання стануть предметом розгляду і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів України та по них будуть прийняті відповідні рішення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, це перша людина, яка уклалася в регламент. Спасибі, Василю Антоновичу.
Слово надається Володимиру Кириловичу Черняку. Наступний Оржахівський.
13:58:44
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні народні депутати! Шановні виборці! Над державністю і незалежністю України нависла серйозна загроза. Ще ніколи за роки незалежності не було такої серйозної загрози. Конституційна реформа, так звана, і угода по єдиний економічний простір - дві складові знищення Української держави. Звичайно, потрібно вносити зміни у Конституцію, якщо вони необхідні. Але той варіант конституційної реформи, який запропоновано, приведе до повної дезорганізації системи державної влади. Якщо, не дай Бог, буде прийнятий Верховною Радою цей проект, то вже у жовтні 2004 року вибори відбудуться за новою Конституцією фактично, можуть відбутися, принаймні, і Президент може бути обраний парламентом. Якщо навіть він буде обраний загальнонародно, то все одно буде ситуація двозначною, тому що Президент буде вже мати повноваження інші, уряд буде мати повноваження старі, хто буде губернаторів призначати, як функціонувати буде ця система влади, Президент буде на рік і чотири місяці.
Далі. Якщо Президент буде обраний, парламент... якщо не буде парламентом обраний Президент, то Президент діючий розпускає парламент через три місяці.
Парламенту не буде вже. Президент залишається старий, до чого, власне, і прагнуть. Він проводить вибори під своїм патронатом. Ось яка можлива схема розвитку подій, якщо це буде здійснено.
І друга загроза - це угода про Єдиний економічний простір. Я економіст, я є прихильником нормальних, дружніх стосунків з Росією, взаємовигідних. Нам не треба псувати стосунки з Росією. Але є певна межа, за яку ми не можемо переходити. Відбулася підміна понять. Замість того, щоб ставити питання про зону вільної торгівлі, лібералізувати торгівлю з Росією, щоб вона не знищувала експортерів наших тарифами, митами, поставили питання про Єдиний економічний простір, яке включає в себе митний союз, яке включає в себе єдину валюту в перспективі і яке включає наддержавні органи регулювання економічно-соціального, політичного життя практично в Україні, що суперечить Конституції України.
Ми попали в колізію. Ми вляпались в ситуацію, з якої треба шукати вихід. Ось ці дві загрози, які існують і нам треба зараз думати над тим, як достойно, гідно і з перспективою для державності і незалежності вийти з цієї ситуації. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Оржаховський, будь ласка.
14:02:32
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.
Шановні колеги! Перебуваючи на півдні України, вкотре пересвідчився , що в нашому державному домі не все гаразд. Зокрема, в галузі сільського господарства. Причиною тому є руйнівні реформи Президента та уряду в аграрному секторі, безвідповідальність влади перед людьми, руйнація не лише сталої колективної форми виробництва, а й людської моралі.
Мої останні відвідини 4 районів Херсонщини тільки підтвердили сказане. Підтвердження бездіяльності центральної влади наведу слідуюче. У наслідок складних погодних умов, в яких формувався врожай 2003 року, сільгоспвиробники Херсонщини зазнали збитків на 310 мільйонів гривень.
Депутати обласної ради звернулися до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів з проханням розглянути питання щодо визнання Херсонської області як такої, що постраждала від стихійного лиха, але це та інші звернення керівників області не були враховані. Уряд зреагував на дану ситуацію лише в частині запровадження механізму здешевлення банківських кредитів. Області, що постраждали від стихійного лиха, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів про надання допомоги сільськогосподарським товаровиробникам, які постраждали у наслідок несприятливих погодних умов зимівлі озимих зернових культур у 2003 році через механізм здешевлення кредитів комерційних банків передбачено виділити 3,2 мільйона гривень.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів про напрямки використання коштів Державного бюджету на здійснення зазначених заходів у сільському господарстві та розвитку аграрного ринку області через механізм здешевлення кредитів комерційних банків передбачено виділити 21,5 мільйона гривень та 15 мільйонів гривень через механізм часткової компенсації вартості електроенергії, використаної на зрошення.
У цілому постраждалі господарства могли б отримати 39,7 мільйонів гривень. Цих коштів було б достатньо, щоб забезпечити село паливом на 2 місяці. Проте Міністерство фінансів і Міністерство аграрної політики затвердили такі механізми, які унеможливлюють отримання цих коштів.
По-перше, господарства були покарані банками високими процентними ставками за користування кредитами більше 21 процента.
По-друге, ці кредити неможна пролонгувати до 2004 року по тій же причині.
Під всі ці кредити закладено всі матеріальні ресурси і взяти новий кредит неможливо. Банки вимагають погасити вже взяті кредити, а потім видати нові. В наслідок цього господарства реалізують соняшник, щоб погасити кредити, а не закупляють ресурси для проведення комплексу осінньо-польових робіт.
Таким чином, сільгоспвиробники Херсонщини отримали лише 4,2 із 39,7 мільйона гривень. Сьогодні в області уже розпочалася осіння посівна. Якщо ці кошти постраждалі не отримають, то частина господарств стане банкрутами, а власники земельних і майнових паїв цих господарств - жебраками. Вимагаю терміново на кошти, виділені по цих постановах, уряду централізовано закупити дизпаливо, насіння, ............... та добрива і видати селянам на проведення сівби озимих культур. Із цього приводу і прошу оформити депутатський запит до Прем'єр-міністра. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Бауер. Можна з місця. Уже часу немає. Давайте, так скоріше буде.
14:06:05
БАУЕР М.Й.
Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні колеги! Мені хочеться сьогодні закцентувати увагу на тому, що сьогодні твориться у забезпеченні педагогічними кадрами і зокрема у сільській школі.
На початок навчального року налічувалося 7 тисяч 125 вакансій педагогічних працівників. У тому числі 4 тисячі 360, це 62 відсотки, у сільській місцевості. Працює понад 16 тисяч пенсіонерів, 2,5 тисячі працівників - без освіти. Я підкреслюю, без освіти. Може виникнути ситуація, коли вчителями будуть працювати випускники тих же шкіл. Виникає реальна загроза, що всі ті реформаторські дії, які пропагуються Міністерством освіти, не буде кому виконувати.
Цю проблему необхідно розв'язувати комплексно. Зрозуміло, що головним тут є підвищення заробітної плати. Але, мені здається, що сьогодні уряду нашому необхідно вживати кардинальних заходів щодо покращання ситуації. Зокрема одним з них має стати відпрацювання за направленням протягом трьох років випускниками вузів, що навчалися за державні кошти. Така норма існувала раніше у нашій державі, але відмінена сьогодні, її негайно потрібно запроваджувати в освітню систему.
До речі, 14 тисяч таких випускників отримують педагогічну професію щорічно у вузах нашої держави, і тільки одиниці йдуть працювати в школу, особливо в сільську школу.
По-друге, необхідно створити реальні умови для вступу на педагогічні професії сільської молоді. Таким чином ми знімемо проблему забезпечення житлом, будуть формуватися вчительські династії. Вжиття цих незначних заходів буде сприяти, можливо, покращанню ситуації забезпечення педагогічними кадрами на селі. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Костинюк, будь ласка, Богдан Костинюк.
14:08:30
КОСТИНЮК Б.І.
Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати"!
Важка суспільно-економічна ситуація в Україні і масове безробіття змусило мільйони українців їхати за кордон у пошуках засобів для прожиття. За даними різних джерел за кордоном перебуває від 5 до 7 мільйонів громадян України. Переважна більшість з них на нелегальному становищі і вони позбавлені будь-яких соціальних гарантій.
До речі, про різні джерела. Очевидно, відповідні компетентні органи володіють достовірною інформацією про кількість громадян, що перебувають за межами нашої держави. Вважаю за потрібне повідомити офіційні дані про кількість громадян, які перебувають за кордоном, це унеможливить, зокрема, маніпулювання голосами виборців під час проведення майбутніх президентських виборів, як це відбулося на минулому референдумі 2000 року.
Країну залишає найпрацездатніша частина населення, основну групу від’їжджаючих становить молодь від 17 до 27 років.
Зароблені на чужині доларі политі кров'ю і потом новітніх остарбайтерів, а в цей час вдома страждають діти, позбавлені батьківської опіки. За неофіційними даними, таких дітей понад 103 тисячі, однак чіткої статистики обліку цих дітей ніхто не веде. Діти проживають у родичів, трапляються непоодинокі випадки, коли діти проживають самі. Хоча факт існування цього явища в суспільстві не визнає жодний соціальний інститут, жодне відомство, жодна галузь чи сфера.
Оголосивши офіційні дані про громадян, що проживають за кордоном, держава повинна взяти під свій захист кожного громадянина України, а також взяти під опіку і сім'ю, і особливо дітей.
Держава повинна створити належні умови для самореалізації кожного її громадянина. Як сказано у 3-ій статті Конституції України, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому державні інституції повинні всі свої зусилля спрямовувати на виконання положень Конституції, а не на їх заміну. Саме небажання дотримуватися норм Конституції президентським оточенням привело до, так званої, конституційної реформи. Як наслідок - суспільна і політична поляризація. При цьому на другий план уміло .............. соціальні проблеми і низькі рівні заробітних плат, і пенсій, і зернова криза, і відповідальність минулого уряду за серйозні прорахунки в аграрній політиці, і промахи теперішнього уряду, і проблеми міграції в тому числі, і зовнішня політика, і інші проблеми. Переключати увагу громадськості, відвернути від головного і тягнути всіх у штучну дискусію - це давно відомий і добре відпрацьований спосіб. При цьому втрачається найголовніше - час. Україна втратила ще один рік, який би міг стати роком реальних реформ, в тому числі і політичної.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Шевчук, будь ласка.
14:11:57
ШЕВЧУК С.В.
Шановний головуючий! Хочу нагадати, що згідно Регламенту, якщо під час виступів порушується депутатська етика, то головуючий має право зробити зауваження. Зараз ми почули, як депутат Яворівський тих народних депутатів, які залишилися у залі, назвав жалюгідними залишками. З чим я вважаю, що порушив депутатську етику. І, до речі, після цього сам залишив зал, не дочекавшись закінчення сесії. Таким чином, образивши народних депутатів і продемонструвавши не найкращий вчинок зі свого боку.
Я би просив, щоб такі речі не звучали у цьому залі. Бо у цьому залі присутні, наприклад, колишній Голова парламенту України Костянтин Меркурійович Ситник, шановні народні депутати Андрій Шкіль, Станіслав Пхиденко і багато інших. І жалюгідний чи гідний жалю якраз є той депутат, який прагне кучеряво сказати недобирає належних слів. А пану Костинюку, який сьогодні єдиний представляє фракцію "Наша Україна", я прошу передати і Кармазін, другий, тільки він повернувся чогось спиною, провести виховну роботу на фракції з паном Яворівським, аби він залежним чином добирав слова. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми висловлюємо кожен свої політичні думки, але ж, дійсно, давайте більш толерантно один до одного ставитися.
Шановні народні депутати, ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Чергове пленарне засідання розпочинається о 10-ій годині 16 вересня. На все добре.