ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 жовтня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему "Рада".

10:05:54

Зареєструвалося -433

Зареєстровано 433 народних депутати. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні велике свято Покров Пресвятої Богородиці. Я щиро вітаю вас з цим святом і сподіваюся, що ми сьогодні будемо працювати злагоджено і спокійно з врахуванням цього свята.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження нашого колеги, народного депутата України Білоруса Олега Григоровича. Давайте привітаємо його, побажаємо міцного здоров'я і успіхів в роботі.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статей 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України та протоколу засідання депутатської групи "Демократичні ініціативи" від 30 вересня 2003 року інформую, що уповноваженими представниками цієї групи обрано також народних депутатів України Добкіна Михайла і Резніка Ігоря.

Шановні колеги! У вас розданий розклад засідання, я хочу вам поінформувати. Прошу уваги, нам треба зараз буде проголосувати питання.

Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп прийняла рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути сьогодні, як виняток, питання про включення до порядку денного і прийняття рішень з двох питань.

Перше. Про внесення змін до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання мається на увазі, наступного четверга, тобто 23 жовтня провести пленарне засідання, на якому розглянути питання бюджету. Присвятити, якщо буде потрібно, для цього цілий день.

І друге питання. Про ситуацію, яка складається з будівництвом російською стороною гідротехнічної споруди у Керченській протоці. А також пропонується постанова включити до порядку денного і прийняти у зв'язку з ситуацією, яка мала місце в місце Артемівську. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію Погоджувальної ради...

(Ш у м у з а л і)

Окремо. Я окремо ставлю, я ж не зразу.

Я ставлю на голосування пропозицію Погоджувальної ради про те, щоб ми включили до порядку денного і прийняли рішення з питання про внесення змін до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Прошу голосувати.

10:09:19

За-331

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування... З мотивів? Симоненко, будь ласка. По фракціях висвітліть, будь ласка.

10:09:46

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мені здається, що те питання, яке сьогодні пропонується включити до порядку денного щодо подій на острові Тузла у Керченській протоці, в першу чергу повинна вирішувати виконавча гілка влади. І я вчора на Погоджувальній раді наполягав на тому, щоб Президент дав відповіді відносно того, що розвивається у цій частині території України і які це буде мати наслідки.

Тому я б запропонував, Володимире Михайловичу, якщо ви наполягаєте, щоб сьогодні включати до порядку денного, то заслухати тільки інформацію представників тих чи інших відомств, яким доручалося вивчати цю ситуацію, які їздили до Москви, зустрічалися з певними представниками силових структур і таке інше.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Добре, ми зараз домовимося. Шановні колеги, давайте проголосуємо, бо ми зараз будемо тільки вести дискусію. Я прошу вас. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і для розгляду по суті питання про ситуацію, яка складається з будівництвом російською стороною гідротехнічної споруди у Керченській протоці. Прошу голосувати.

10:11:20

За-345

Рішення прийнято. Дякую. По фракція, будь ласка.

Шановні колеги, спокійно, по фракціях. Сьогодні свято, я ще раз нагадую, велике свято. Працюємо спокійно, толерантно. Ми зараз будемо розглядати вже, одну хвилинку.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного і розгляду по суті питання про надзвичайну ситуацію у місті Артемівську та Артемівському районі Донецької області. Прошу голосувати.

10:12:10

За-394

Рішення прийнято.

Матвієнко, з процедури. Потім Анатолій Мороз з процедури.

10:12:18

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко. Володимире Михайловичу, у мене запитання до вас. Я так розумію, що ми проголосували по Тузлі, ви кажете, і прийняття відповідних рішень, що ми сьогодні будемо приймати відповідне рішення з цього питання і ті проекти, які розглянуті.

І друге. Я прошу від нашої фракції запросити на розгляд цього питання не других і третіх осіб, а перших осіб. І користуючись тим, що присутній Віктор Федорович, я також просив би, щоб він визначився і від уряду також щоб були присутні, поскільки це питання є спільне.

І нарешті останнє. Я Хочу Петру Миколайовичу Симоненку сказати, що питання територіальної цілісності - це питання Верховної Ради. І тому ховатися сьогодні від цієї проблеми ми не маємо права, бо це є такий самий злочин, на яку дехто неадекватно не реагує на цю проблему. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, сьогодні при розгляді наших питань розкладу засідань присутні Прем`єр-міністр України. Давайте привітаємо Прем`єр-міністра, який поважає Верховну Раду. (Оплески)

Ми проголосували за те, що ми включили до порядку денного і розглядаємо питання по суті. І якщо буде воля Верховної Ради, приймемо відповідне рішення. А сьогодні при розгляді цього питання присутні люди, які в даний час є у місті Києві, не перебувають у відрядженнях або з інших поважних причин не є відсутніми.

Шановні колеги, у мене є прохання... Анатолій Мороз, будь ласка. Я вже оголосив Анатолія Мороза.

10:13:54

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, шановні колеги! Я розумію, що в Артемівську сталась трагедія, хоча ця трагедія, зрозуміло, що сталася завдяки головотяпству. Я розумію, що збитий літак, ви пам'ятаєте цю теж трагедію, це - теж трагедія і так далі. Так от, уже майже півтора місяця лежить у нас, у Верховній Раді, постанова, проект постанови про визнання Запорізької області зоною особливого стихійного лиха в агропромисловому комплексі України з відшкодуванням збитків. І ця постанова з кожного тижня від засідання до засідання відкладується. Получається - треба щось скоїти таке, щоб його можна було включити, і тоді держава відшкодує збитки.

Я просив би, Володимире Михайловичу, враховувати ці такі питання, і коли в четвер будемо голосувати, це питання поставити в першу чергу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Я прошу Секретаріат розглянути і комітету внести пропозиції. Я думаю, що треба нам всю Україну оголосити зоною лиха в плані сільського господарства. Це буде правильно.

Шановні колеги, я прошу, щоб зараз перейти до Дня уряду, проголосувати прийняття постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного плану проведення четвертої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Мотиви зрозумілі, щоб в четвер провести пленарне засідання і розглянути питання бюджету. Є пропозиція уряду і Бюджетного комітету. Я ставлю на голосування цю постанову, документ за номером 4255. Прошу голосувати.

10:15:44

За-344

Рішення прийнято. Я вам щиро вдячний.

Переходимо до розгляду питань, віднесених до Дня уряду.

З процедури, будь ласка, Рудьковський.

10:16:04

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Олександру Морозу.

ГОЛОВА. Олександр Мороз, будь ласка.

10:16:26

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії.

Ми за засіданні фракції (я взяв слово з мотивів з цього приводу) визначилися таким чином. Відносно бюджету, підготовки й розгляду його у Верховній Раді. Ситуація складна, але, мені здається, вона ускладнюється штучно. Сьогодні ми маємо цілком обгрунтовані підозри відносно того, що із вулиці Банкової дана команда руками парламенту розправитися з урядом.

Ми не захищаємо уряд. Але у нас є більшість у парламенті, у нас є уряд, створений цією більшістю, чи сформований. Вони повинні брати на себе відповідальність за процедуру і якість підготовки бюджету.

Тому ми будемо наполягати на тому, щоб у бюджеті були захищені всі соціальні позиції: і щодо мінімальної заробітної плати, і інших питань, що стосуються освіти, медицини тощо. І тоді тільки це буде...

ГОЛОВА. Мікрофон, будь ласка.

Степан Хмара.

Шановні колеги, є право з процедури. Так давайте тоді відмінимо Регламент! Давайте відмінимо Регламент, щоб не давати слово з процедурних питань. Я не буду давати.

10:17:38

ХМАРА С.І.

Шановний

Володимире Михайловичу! Шановні члени уряду! Я думаю, що питання про спорт, це дуже важливе, але питання територіальної цілісності України все-таки важливіше. І, користуючись тим, що вже є уряд у нас у верховній Раді, це спрощує технічно розгляд питання про події навколо острова Тузла, перенести на слухання першим сьогодні. І запросити Президента, як гаранта територіальної цілісності і національної безпеки, і Верховного головнокомандуючого України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Переходимо до Дня уряду. На День уряду винесене три питання. У зв'язку з цим ми вимушені з вами обмежити час на розгляд кожного питання. Пропонується у середньому на кожне питання до години. Немає заперечень.

Оголошується до розгляду питання про стан дотримання вимог законодавства та його вдосконалення щодо забезпечення розвитку спорту вищих досягнень та підготовки національних збірних команд до літніх XXVIII-х Олімпійських та XII-х Параолімпійських ігор у 2004 році.

Пропонується такий регламент. Прошу уваги, шановні колеги. Для доповіді - 10 хвилин, для відповіді на запитання до доповідача - 15 хвилин, для співдоповіді - 10 хвилин і протягом 25 хвилин провести обговорення. Немає заперечень? Немає.

Я принагідно хочу, шановні колеги, щоб ми разом привітали збірну команду України з боротьби самбо, яка стала чемпіоном світу вперше в історії. Команда присутня на балконі, давайте привітаємо її.

( О п л е с к и)

Для доповіді запрошується голова Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту Костенко Микола Павлович. Миколо Павловичу, будь ласка.

КОСТЕНКО М.П.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Вікторе Федоровичу!

Шановні народні депутати.

Вперше в історії України на Дні уряду розглядається питання виконання та вдосконалення законодавства в частині спорту вищих досягнень, підготовка спортсменів України до чергових олімпійських та параолімпіських ігр. Ми це розцінюємо як прояв уваги до проблем спорту з боку Верховної Ради України, розуміємо міру відповідальності і сподіваємося на позитивні зрушення у вирішенні зазначених питань.

У зв'язку з тим, що вас шановні народні депутати надано змістовні інформаційні матеріали, дозвольте мені зупинитися лише на головних питаннях. Як відомо, на виконання законодавчих актів прийнято укази Президента України щодо підготовки та участі спортсменів України в олімпійських і параолімпійських іграх, у Всесвітніх іграх глухих та про державну підтримку фізичної культури і спорту, а також відповідні постанови Кабінету Міністрів України, згідно з якими сформовано і працюють організаційний комітет на чолі з Прем'єр-міністром, президентом Національного олімпійського комітету Віктором Федоровичем Януковичем, штаб олімпійської підготовки при Держкомспорті та затверджено Концепцію підготовки до олімпіади. Згідно концепції визначено пріоритетні види спорту, бази олімпійської підготовки, своєчасно розроблено і затверджено програми підготовки з видів спорту до олімпійських і параолімпійських ігор. Під патронатом Президента України в цьому році проведено ІІ Всеукраїнські літні спортивні ігри, які стали важливим етапом у підготовці до кваліфікаційних змагань по відбору до Літньої олімпіади в Афінах, сприяли зміцненню фізкультурно-спортивного руху, охопивши всі версти населення. Останнім часом в Україні прийняті рішення, які значно покращили мотивацію спортивної еліти. Починаючи з цього року, встановлено 100 стипендій Президента України видатним спортсменам і їх тренерам, а також 100 стипендій Кабінету Міністрів України, з яких 25 спортсменам-інвалідам і їх тренерам.

Органами виконавчої влади вирішуються житлові та соціально-побутові умови спортсменів, призначені стипендії обласних державних адміністрацій. Як ви знаєте, потужно виступили члени національних збірних команд на змаганнях всесвітньої літньої універсіади - головних змаганнях 4-річчя серед спортсменів-студентів.

Порівнюючи потенційні можливості спортсменів України за результатами виступів на чемпіонатах світу за 2 роки до олімпіад в Сіднеї і Афінах, можна сказати, що стартові умови приблизно однакові, але якісно за кількістю золотих медалей сьогодні дещо краще.

Кращі результати перед олімпіадою в Сіднеї мають команди або окремі спортсмени з плавання, фехтування, греко-римської боротьби, стрільби кульової. Практично на тому ж рівні з вітрильного спорту, художньої гімнастики, важкої і легкої атлетики. Але втратили свої позиції з академічного веслування, спортивної гімнастики, боксу, веслування на байдарках і каное. Не покращилась, на жаль, ситуація з ігрових видів спорту.

Програми підготовки до головних змагань 4-річчя олімпіади в Афінах виконуються далеко не в повному обсязі в основному із-за недостатнього фінансування. Лише в цьому 2003 році Держкомспорт отримує 100 відсотків бюджетних призначень, що дозволяє нам в межах цих невеликих коштів планово вести підготовку і забезпечити участь наших спортсменів у відбіркових змаганнях до олімпіади. За умови суттєвого покращання фінансових і матеріально-технічних умов ми маємо можливість гідно виступити на олімпіаді і вибороти там 22-25 нагород, з яких 5-7 можуть бути золотими.

Прийняття указу Президента України щодо розвитку паралімпійського спорту, увага до нього з боку державних адміністрацій, збільшення фінансування його сприяла росту результатів спортсменів-інвалідів на міжнародній арені.

Якщо на параолімпіаді 1996 року спортсмени вибороли 7 медалей, у Сіднеї 37, то на наступних вони можуть при сприятливих умовах завоювати 42 нагороди.

В проекті бюджету про Державний бюджет на 2003 рік в достатній мірі передбачено видатки на участь в олімпійських і параолімпійських іграх, але нам разом потрібно віднайти можливість суттєво збільшити асигнування на проведення навчально-тренувальних зборів і змагань, оснащення спортивних баз і придбання сучасного наукового і медичного обладнання.

Ситуацію можливо суттєво покращати за рахунок залучення позабюджетних коштів, зокрема за рахунок лотерейного бізнесу. За умов нинішнього законодавства України на потреби спорту із цього джерела ми поки що маємо лише декілька сотень гривень. У зв'язку з цим доцільно було б врахувати потреби спорту у відповідному Законі про лотереї і грошові розіграші, а ще краще - підтримати урядовий проект, який передбачає таку фінансову підтримку спорту.

На виконання Закону України "Про фізичну культуру і спорт" та відповідне доручення Президента України Кабмін затвердив план будівництва сучасних спортивних споруд у місті Києві на 2 роки і зобов'язав обласні державні адміністрації розробити і затвердити аналогічні програми.

За рахунок держбюджету у цьому році значні роботи проведені на основній нашій олімпійській базі у Кончі Заспі, спортивних базах "Спартак" (Алушта) і "........." (Ялта), де кліматичні умови аналогічні умовам Афін. Там планується провести навчально-тренувальні збори олімпійських команд з 10-12 видів спорту на заключному етапі підготовки до Олімпіади.

У місті Євпаторія відкрито Національний центр параолімпійської і дефолімпійської підготовки, створені відповідні умови для спортивної роботи з інвалідами на ряді спортивних баз у деяких областях. Але більшість об'єктів, що входять до переліку баз олімпійської і параолімпійської підготовки сьогодні ще не відповідають міжнародним стандартам і не можуть забезпечити повноцінну підготовку провідних спортсменів України. Тому попереду велика робота по покращанню матеріально-технічної бази спорту.

На жаль, затримується у Верховній Раді вирішення питання щодо придбання спортивного обладнання інвентарю. Ми просимо вас прискорити його вирішення, враховуючи те, що спортсмени повинні мати достатньо часу для тренувань на обладнанні аналогічному тому, що буде використовуватися на олімпіаді.

Проблеми матеріально-технічної бази спорту тісно пов'язані з проблемами науково-методичного і медико-біологічного забезпечення. Спорт уже давно став не тільки суперництвом конкретних особистостей, а і змаганнях передових технологій. Враховуючим можливості бюджету, нам разом потрібно віднайти кошти для придбання сучасної науково-діагностичної апаратури, обладнати нею мобільні і стаціонарні лабораторії нашого науково-дослідного інституту.

Шановні народні депутати, на виконання Закону України "Про антидопінговий контроль в спорті" за рішенням Кабінету Міністрів у минулому році створено національний антидопінговий центр. Останнім часом Міжнародний олімпійський комітет, міжнародні федерації, Всесвітня антидопінгова агенція значно посилила діяльність у боротьбі з використанням спортсменами заборонених препаратів та методів. Достатньо сказати, що лише на іграх в Сіднеї з цих причин було дискваліфіковано 19 спортсменів, а четверо з них позбавлено медалей.

Для того, щоб бути на рівні вимог міжнародних організацій, про які йшла мова, нам потрібно дообладнати в цьому році і наступному допінглабораторії сучасною апаратурою, внести відповідні зміни до чинного закону.

Шановні народні депутати, як відомо, головною ланкою підготовки спортивного резерву для національних збірних команд були і залишаються спортивні школи. Це унікальна система, яку необхідно розвивати і вдосконалювати. Як показала подія цього року, проблемними питаннями залишаються фінансові, законодавчі і нормативні. Проблеми заробітної плати тренерів будуть вирішуватися в ході виконання Державної програми тренерів, яка затверджена у цьому році Кабінетом Міністрів.

Інші питання будуть регулюватися новим положенням про спортивну школу, узгодження якого буде завершено найближчим часом і законом про спортивні школи, над якими зараз працюємо разом з народними депутатами, фахівцями Секретаріату, профільного комітету Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів.

Шановні народні депутати! Готуючись до Дня уряду, ми ретельно проаналізували ситуацію з цього питання і дійшли висновку, що наш основний закон про фізичну культуру і спорт потребує практично нової редакції. Над цією редакцією ми зараз працюємо. На завершення хочу сказати про те, що ми разом маємо реальну можливість покращити стан справ, створити нормальні умови для підготовки спортсменів до наступних олімпійських, паролімпійських і дефолімпійських ігор і хороше законодавче підгрунтя для подальшого розвитку, спорту вищих досягнень в Україні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, я прошу записатись на запитання - одне письмове, одне усне. Валентин Ландик, будь ласка, ваше питання. І на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Валентин Ландик.

10:30:49

ЛАНДИК В.І.

Шановний Миколо Павловичу, ви дійсно в своїй доповіді сказали, що все-таки ігрові види спорту дуже погано на олімпіаді. Я просто до вас звертаюсь не тільки як народний депутат, а як президент Федерації настільного тенісу. Я хочу сказати одне: от, євроліга йде, ми посилаємо за рахунок федерації своїх людей і так далі. І вчора мені жалілися ваші ж робітники, звертаються до мене і кажуть:

20 тис., 30 було на відбіркові ігри до олімпіади, але у нас Олена Ковтун, Тетяна Сарачинська і Олександр Дідух є умови, що вони пройдуть, і кажуть, що ви знімаєте 10 тис., залишаєте 20. Я вас дуже прошу, перегляньте це питання. Я ж кажу: коли є, ми все посилаємо, - чемпіонати світу, чемпіонати Європи. Ну і ви ж на нас уже якось зверніть увагу. Дякую.

КОСТЕНКО М.П. Шановний Валентине Івановичу, я хочу вам сказати про те, що ми вдячні за нашу співпрацю і за вашу допомогу. Те питання, яке ви ставите, буде вирішено, це не проблема.

Володимир Михайлович, письмове питання, так?

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка. Я зачитаю: "На нещодавньому чемпіонаті світу з легкої атлетики в Парижі збірна України значно відстала в загальнокомандному заліку із збірною Білорусії, населення якої в сім разів менше, сім медалей у Білорусії, чотири - в України.

Чим пояснюється занепад спорту в Україні, зокрема, занепад наймасовішого виду спорту - легкої атлетики?"

Це запитання від Соціалістичної партії.

КОСТЕНКО М.П. Дякую.

Ну, про занепад спорту в Україні ще рано говорити. Якщо ви чули доповідь, інформацію мою, то ми маємо зараз стартові позиції по результатам участі в чемпіонатах світу краще, ніж перед минулою Олімпіадою. Треба, звичайно, забезпечити матеріально-технічні і фінансові умови, щоб ми краще підготувалися.

Що стосується легкої атлетики, то лише в 1998 році легка атлетика мала шість медалей, а далі мала і дві, і три. І зараз йде зміна поколінь, тому зараз в команді у нас 65 відсотків спортсменів до 25-ти років. І це не може безболісно проходити, звичайно, потенційні можливості команди з легкої атлетики достатньо високі, я думаю, що вона виступить не гірше, ніж на Олімпіаді в Атланті, не в Сіднеї навіть.

ГОЛОВА. Так, Сергій Ратушняк, фракція "Наша Україна".

10:33:30

РАТУШНЯК С.М.

Шановний пан Костенко, таке запитання: Верховною Радою були прийняті постанови про певні пільги в економічній сфері задля підвищення фінансування саме олімпійського руху. Безумовно, частина цих грошей йде на олімпійський рух. Є до вас пропозиція: ви, будь ласка, інформуйте письмово, маленькими бюлетенями Верховну Раду щомісяця, куди витрачаються ці кошти.

І друге, будь ласка, виключите з термінології якісь заходи чи якісь види спорту чи галузі, які йдуть у нас під патронатом Президента. Президент - це гарант Конституції і Верховний головнокомандуючий. Всі події в державі відбуваються під його патронатом. А тот, хто його зробив патронатом на окремі випадки: там, адвокати чи антиадвокати, - це їхні проблеми. Не використовуйте, будь ласка. Це принижує Президента і державу. Дякую.

КОСТЕНКО М.П. Дякую за запитання.

Вся справа в тому, що законодавство нинішнє після прийняття в минулому році змін і доповнень до Закону про оподаткування підприємств, ніяких пільг спорт не має. Тому мені нічого вам доповідати з того, куди використовуються ці кошти.

Ми отримуємо за допомогою президента Національного олімпійського комітету на рахунок олімпійського комітету благодійні внески, і більше нічого ми не маємо.

Що стосується патроната Президента, то під патронатом Президента проводиться дуже багато заходів, в тому числі було проведено один-єдиний захід в Україні: Всеукраїнські літні спортивні ігри.

ГОЛОВА. Так, є письмове запитання. Я зачитаю вам його. Депутатської групи "Народовладдя".

"Які заходи здійснюються урядом з метою збільшення надходжень коштів на спеціальні рахунки "Україна олімпійська" і "Україна параолімпійська"?

КОСТЕНКО М.П. У зв'язку з тим, що я уже відповів попередньо на це запитання, такі рахунки не відкривалися в зв'язку з тим, що немає необхідності, у зв'язку з тим, що пільг ніяких немає.

ГОЛОВА. Сергій Бубка, фракція "Регіони України". Будь ласка, говоріть.

10:35:51

БУБКА С.Н.

Пробачте.

Уважаемый Николай Павлович, меня интересует такой вопрос: состояние нашей спортивной медицины и спортивной науки. Какой планируется бюджет на следующий год? Также я хотел бы знать, когда будут поданы документы в Верховный Совет по поводу ратификации Копенгагенской декларации по антидопингу в спорте? Если эта декларация не будет в ближайшее время ратифицирована, то будут приняты очень жесткие санкции по отношению к нашим спортсменам, вплоть до исключения из международных соревнований, в том числе из-за олимпийских игр нашу страну. Поэтому я хотел услышать ответ на эти вопросы. Спасибо.

КОСТЕНКО М.П. Я дякую вам Сергію Назаровичу за це запитання.

Що стосується Копенгагенської декларації, то за дорученням уряду вона повинна бути підписана 5-6 листопада, і після того вона буде подана на ратифікацію Верховної Ради. І найближчим часом ми вирішимо питання на виконкомі Національного олімпійського комітету щодо сплати внесків, так що ми знімемо це питання. Що стосується фінансування науки і медицини, мені важко коментувати через те, що у проекті бюджету закладені абсолютно недостатні кошти на те, що ми могли забезпечити апаратурою сучасною. І є проблеми крім того із розміщенням Українського центру спортивної медицини. Він свого приміщення, на жаль, не має. Так що це проблемні питання, які нам разом треба вирішувати найближчим часом. Дякую.

ГОЛОВА. Питання таке письмове. В'ячеслав Кириленко від Комітету з питань соціальної політики і праці. Які заходи вживаються урядом щодо покращання необхідного фінансового забезпечення олімпійської збірної України?

КОСТЕНКО М.П. По-перше, ми в цьому році маємо збільшення фінансування загального на 8 відсотків проти минулого року і на 15 відсотків в цих асигнуваннях на розвиток матеріально-технічної бази.

Вперше за багато років ми змогли виконати великий обсяг робіт і практично закінчуємо реконструкцію стадіону в місті Ялта, закінчимо до кінця року реконструкцію і ремонт спортивних споруд в Алушті. І там буде проводитися передолімпійська підготовка. Проводяться серйозні роботи на олімпійській базі "Конча-Заспа". Це завдяки якраз тому, що уряд забезпечує зараз стовідсоткове фінансування.

На наступний рік планується збільшення асигнувань на 70 відсотків. На жаль, їх недостатньо. І ми просимо вас вирішити разом питання щодо збільшення асигнувань на навчально-тренувальні збори, змагання, на обладнання для спортивних споруд наших і придбання спортивного інвентаря і форми. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Малиновський, фракція Соціалістичної партії України.

10:39:15

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Тільки я Олексій Малиновський.

Олексій Малиновський...

ГОЛОВА. Вибачте.

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П. Нічого. Фракція соціалістів, Черкащина.

У мене таке запитання. Є постанова Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року 1307, яка передбачає заходи щодо підготовки спортсменів...............і так далі. Там є затверджений перелік спортивних баз олімпійської підготовки. Конкретно в Черкасах Палац спорту " Будівельник". За два роки фактично ніякої реакції від Кабміну на цей Палац спорту не було, тобто він не фінансується. Яка ваша точка зору з цього приводу?

КОСТЕНКО М.П. Точка зору дуже проста. Затверджена 107 баз олімпійської підготовки за поданням обласних державних адміністрацій, за рішенням Кабінету Міністрів, і це дуже вірно, ми зосередили державні кошти на 12-ти базах олімпійської підготовки на основних, які зараз нам потрібні для підготовки до олімпіади. Коштів виділено мало - 14 мільйонів. Якщо їх розсипати по всіх базах, то практично на жодній базі ми нічого не зробимо.

Що стосується бази Черкас, там у даному випадку готуються волейбольні команди високого рейтингу. Ми вдячні черкащанам за те, що вони роблять цю справу, але можливості бюджету обмежені, і ми можемо робити тільки для головних баз олімпійської підготовки.

ГОЛОВА. Письмові запитання від Комітету молодіжної політики, фізичної культури і спорту. Вітчизняна практика фінансування розвитку спорту вищих досягнень за рахунок коштів державного бюджету засвідчила безперспективність у сучасних умовах досягти вагомих спортивних результатів світового рівня. Натомість, держава так і не спромоглася запропонувати дієвий механізм фінансування, який би сприяв належному розвитку олімпійського та параолімпійського руху. Яка позиція уряду щодо вдосконалення законодавства з визначення механізму фінансування підготовки до участі в олімпійських іграх?

Будь ласка.

КОСТЕНКО М.П. Ми вчора із Прем'єр-міністром Віктором Федоровичем Януковичем обговорили питання, у черговий раз, варіантів того, яким чином залучити позабюджетні кошти. На наш погляд, одним із вагомих таких можливостей залучення позабюджетних коштів. Це є питання щодо відрахувань на потреби спорту від лотерейної справи і ігрового бізнесу, так як це робиться в інших країнах.

Наші пропозиції враховані в урядовому проекті з цього питання і ми просили підтримувати.

Також народні депутати Сафіулін, Бубка звернулися щодо змін і доповнень до проекту з цього ж питання, який вже затверджено у першому читанні Верховною Радою. Дякую.

ГОЛОВА. Валерій Сушкевич, фракція партій промисловців і підприємців, "Трудової України".

10:42:16

СУШКЕВИЧ В.М. Дякую.

Шановний Миколо Павловичу, дякуючи вас за спільну роботу по підтримці параолімпійського руху в Україні, у мене два запитання.

Перше. Наступний рік унікальній з точки зору проведення практично трьох визначних спортивних подій: у серпні місяці - олімпійські ігри, у вересні - параолімпійські ігри і 3 січня 2005 року - дефолімпійські ігри. Але фінансування є тільки., безумовно, недостатнє на олімпійські і параолімпійські ігри. Дефолімпійські ігри у зв'язку з тим, що вони у 2005 році 3 січня, вони не передбачені у бюджеті, хоча зрозуміло, що у грудні місяці і на протязі року буде підготовка і виїзд на дефолімпійські ігри.

Ви розумієте, що ми практично зриваємо участь України в дефолімпійських іграх. Це перше питання.

І друге питання. Все-таки чи є сподівання ваші на підвищення фінансування щодо олімпійських і параолімпійських ігр, які відбудуться в наступному році? Це нагально потрібно. Що ви з цього приводу думаєте?

КОСТЕНКО М.П. Шановний Володимире Михайловичу, дійсно, поки що в проекті бюджету, який подано до Верховної Ради дефолімпійські ігри не враховано. Але вся справа в тому, що зараз іде доопрацювання в робочому порядку бюджету і я впевнений про те, що за підтримки керівництва уряду, за розуміння народних депутатів ми вирішимо питання фінансування і дефолімпійських ігор і підвищення фінансування на олімпійські ігри.

Зараз іде процес цього, так що, я думаю, ми зможемо разом все це вирішити.

ГОЛОВА. Письмове запитання. Удовенко Геннадій Йосипович. "Які заходи здійснюються Кабінетом Міністрів щодо підготовки національної олімпійської команди з футболу до літніх XXVIII олімпійських ігор у 2004 році? Які причини занепаду футболу в Україні за роки незалежності? Чи не настав час позбавитися такого явища як футбольні легіонери?"

КОСТЕНКО М.П. Я розпочну з останнього. Вся справа в тому, що весь світ працює з легіонерами, тому ми з ними не позбавимося. Це права людини.

Що стосується занепаду футболу, то важко з цим погодитися через те, що за роки незалежності України утворена додаткова велика сітка дитячо-юнацьких спортивних шкіл. За період втілення програми розвитку футболу в Україні збудовано більше 100 стадіонів, зміцнено матеріальну базу, абсолютно інші схеми проведення змагання як серед аматорів, так і серед професіоналів. Але дійсно головного результату немає, ми не маємо зараз команди, яка б виступила на олімпійських іграх, так що сказати нічого, вона вже не здобула права участі в олімпіаді, зайнявши третє місце в груповому турнірі. Тому звичайно, що потрібно докладати зусиль до того, щоб наш футбол став більш конкурентоздатним. Дякую.

ГОЛОВА. Так... Олексій Бабурін, фракція комуністів, будь ласка.

10:45:47

БАБУРІН О.В.

Прошу передать слово Гинзбург.

ГОЛОВА. Кому?

БАБУРІН О.В. Гінзбург.

ГОЛОВА. А, Ольга Гінзбург, будь ласка.

10:45:56

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі.

Шановний Миколо Павловичу. Я розумію, що на розі тих великих справ, які ви виконуєте, є одна така проблема. У 1999 році, використовуючи ім'я "Інваспорту" в Сумській області в місті Глухові, в місті Шостка, в місті Конотопі були зареєстровані трасти, такі піраміди собі під назвою "Інвалідний спорт", які викачали із моїх виборців, жителів цих великих міст, мільйони грошей. І потім, після закінчення президентських виборів ці трасти раптом розпалися, їх хазяїва виїхали. Одного, там, вбили, інший зараз знаходиться в бігах. 3 роки ведеться ця судова тяжба. Вони використовували виготовлення квиточків для входу на спортивні стадіони. І на сьогодні ці люди - дуже бідні люди, втратили багато грошей. І ведеться слідство. Чи ви знаєте про цю справу, чи, можливо, втрутитись потрібно? Коли воно закінчиться, це слідство? І чому "Інваспорт", я не зрозуміла? Спасибі вам.

КОСТЕНКО М.П. Дякую.

Вся справа в тому, що це не має ніякого відношення до такої структури, як "інваспорт", яка займається абсолютно питанням реабілітації інвалідів і підготовки спортсменів-інвалідів. Тому це просто використання назви без суті роботи по цій справі. Вона чисто кримінальна, і ми не можемо цими справами займатися.

ГОЛОВА. Так, я дякую, Микола Павлович. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді має голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик. Будь ласка, Катерина Семенівна.

10:47:52

САМОЙЛИК К.С.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду. Кожен з присутніх у цьому залі розуміє значення олімпійських ігор взагалі участі в них, особливо перемог, українських спортсменів. Тому комітет ініціював проведення сьогоднішнього Дня уряду, тому що, дійсно, на сьогодні потрібен поштовх для вирішення нагальних питань.

Питанням законодавчого забезпечення розвитку спорту, вищих досягнень народні депутати України трьох останніх скликань приділяли достатню увагу. За цей час Верховна Рада Україна сформувала оптимальну правову базу. Але на превеликий жаль, доводиться констатувати, що стан забезпечення підготовки спортсменів України до участі в цих найпрестижних всесвітніх спортивних змаганнях є вкрай незадовільним. І якщо ми терміново не здійснимо невідкладні заходи, можна впевнено передбачити подальшу втрату нашою державою провідної ролі в міжнародному спортивному русі.

У зв'язку з обмеженим регламентом щодо цього питання, я назву тільки декілька найголовніших документів. Насамперед це вирішення найболючішої проблеми - питання фінансового забезпечення. Важливість цієї проблеми чудово розуміють наші сусіди - Росія, Бєларусь, Польща, інші. У цих та інших країнах для розвитку матеріальної бази спорту виділяються значні бюджетні кошти, здійснюється приваблива податкова політика, стимулюється робота тренерів, проводиться досить активно селекційна робота серед перспективних спортсменів. І такий підхід дає вагомі спортивні результати. Приклад тому - останній чемпіонат світу з легкої атлетики. Нас випередили і Росія, і Бєларусь, і зараз уже про це вже ми говорили. А ми від олімпіади до олімпіади, кожні чотири роки, економимо кошти на розвиток спорту, а в останню мить напередодні олімпіади виділяємо певні кошти, які в порівнянні з попередніми роками начебто більші, але все рівно не можуть задовольнити навіть мінімальні потреби спорту. Тому і не дивно, що з дев'ятого почесного місця на олімпіаді в Атланті Україна в Сіднеї опинилася на двадцять першому місці.

Зрозуміло, наш бюджет невзмозі повною мірою задовольнити потреби розвитку олімпійських видів спорту. Зважаючи на цю обставину Верховна Рада України прийняла закон щодо визначення додаткових джерел фінансування розвитку олімпійського та паролімпійського рухів. Результат сумновідомий - два вето Президента. Не знаю, чим керувалися ті, хто двічі готував вето. Вочевидь головне - планується провал, тим більше, що підготовка до олімпіаді ведеться не за один рік, а за весь проміжок часу від олімпіади до олімпіади.

Висловлю і свою особисту точку зору. Здається, що групи політиків змагаються між собою, аби більше насолити одне одному. Думаю, Вікторе Федоровичу, даремно ви погодились очолити Національний олімпійський комітет, адже зрушень поки що немає. Даремно і Президенту вручили посвідчення номер один. При такому підході до головних змагань світу нічого очікувати позитивних результатів, окрім сорому.

Дарма ті, хто готує вето і підносить документи для підпису главі держав думають, що знесилюють політичного опонента. Ні! Цим самим знищується навіть надія на перемогу, страждає спорт, страждає імідж України.

Комітет пропонував законодавчо визначити роль і місце спортивної лотереї як фінансового чинника. Але і ця пропозиція наштовхнулася на незрозумілий супротив, адже свого часу кошти від спортивної лотереї сприяли створенню в колишньому Радянському Союзі однієї з найкращих у світі спортивних баз, частиною із залишків якої ми і зараз користуємося.

І сьогодні багато країн світу, дякуючи спортивній лотереї, пристойно підтримують спорт. Треба врешті-решт остаточно і чітко визначитись: або ми достатньо фінансуємо розвиток спорту за рахунок Державного бюджету, або законодавчо унормуємо залучення до цієї справи позабюджетнихї коштів.

Ми провели низку консультацій із бюджетним комітетом, спільно знайшли можливість додатково в цьому році, в тому році вже не треба виділяти ці гроші, виділити 20 млн. гривень на те, щоб забезпечити мінімум уже сьогодні.

І ми просили б народних депутатів України в четвер підтримати нас, внести і проголосувати за порядок денний, внести і вирішити хоча б частково цю проблему.

Особливого значення це набуває для створення сучасної матеріальної бази спорту, адже за останні 12 років держава не спромоглася збудувати жодної бази чи центру олімпійської підготовки. А водночас діючі спортивні споруди не відповідають міжнародним вимогам і стандартам. Тому доводиться витрачати великі державні кошти на підготовку наших спортсменів на відповідних базах за кордоном, тим самим зміцнюючи матеріальну базу спорту країн, які являються суперницями нашої держави на олімпіаді.

В такому ж злиденному стані знаходиться наукове та медико-біологічне забезпечення наших олімпійців, для здійснення чого використовується науково-діагностичне обладнання 20-річної давнини. Важко збагнути, що український центр спортивної медицини ще досі не має свого приміщення, а на утримання головного закладу спортивної медицини виділяють до потреби лише 15 відсотків коштів.

Така нерозумна державна політика щодо фінансування спортивної сфери призвела до втрат найкращих тренерських кадрів. Сьогодні важко знайти бодай одну олімпійську країну, де б не працювали тренери з України.

Головними причинами непрестижності тренерської професії залишається низька заробітна платня, недостатнє матеріальне заохочення за досягнення високих спортивних результатів їхнім вихованцям. І навіть нещодавно запроваджені стипендії Президента, на жаль, не вирішують цього питання.

Невід'ємною складовою спортивних досягнень країни завжди була і залишається організація роботи дитячих юнацьких спортивних шкіл як основного резерву підготовки спортсменів вищої кваліфікації. Так повинно бути. А на практиці вони не в змозі забезпечити на належному рівні проведення навчально-тренувального процесу. До цього варто додати, що 50 відсотків ДЮСШ належать фізкультурно-спортивним товариствам, правовий статус щодо фінансування яких так і не визначено. На сьогодні вони, функціонуючи частково за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, ледь жевріють. Який же кадровий резерв спортсменів можна готувати за таких умови? Коштів ледь вистачає лише на мізерну зарплатню тренерам-викладачам. Про придбання спортінвентарю, обладнання, проведення навчально-тренувальних зборів, змагань говорити не доводиться.

Ради інтересу завітайте шановні колеги до ДЮСШ, ви окрім розрухи, бідності неймовірної і холоду нічого там не побачите. На жаль, на позиціях байдужого спостерігача стосовно розвитку дитячого та юнацького спорту залишається більшість спортивних федерацій. До речі, очолюють їх, як правило, дуже відомі в Україні люди, політичні діячі, представники уряду. І саме на рівні дитяче-юнацьких спортивних шкіл научно виявляється неузгодженість діяльності всіх начебто зацікавлених органів влади і громадських спортивних організацій.

До олімпіади залишилося менше року. І якщо ми терміново, але разом з урядом, для того треба політична воля і уряду, і Президента, і Верховної Ради України, якщо терміново не розглянемо додаткові джерела, як з Державного бюджету, так і з залученням можливості регіонів, результати будуть адекватні витратам і внеску нашої держави. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища дайте народних депутатів, що записалися для участі в обговоренні. Микола Шершун, фракція Аграрної партії України, підготуватися Андрію Полііту.

10:57:58

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Аграрної партії України.

Шановний Голово, шановні колеги, члени уряди, присутні.

Істиною є те, що кадрові витоки олімпійського спорту у регіональних, навіть сільських, спортивних школах чи товариствах. Найвідоміші з останніх - це "Колос", "Україна", "Динамо", "Спартак". Однак, сьогодні ці назви символізують фінансові проблеми.

Причина перша. Нестиковка статей Бюджетного кодексу, яких, дозволяючи фінансування згаданих товариств з районних бюджетів, забороняє робити це з обласних та сільських. Тому необхідно внести відповідні зміни у Бюджетний кодекс.

Друге. На Рівненщині створюється мережа культурно-дозволевих комплексів, які передбачають серйозну спортивну роботу з молоддю. Переконаний, що справа варта уваги, незабаром пошириться скрізь і відгукнеться олімпійськими перемогами молодих спортсменів. Тому потрібно випереджати події, передбачити у Бюджетному кодексі статті, які б дозволяли фінансувати нові спортивні структури, що виконують державне замовлення у спорті.

Третє. Існує гостра проблема тренерських кадрів та спадковості досвіду. Якщо ми хочемо мати висококласних спортсменів, то повинні подбати про тренерів. Пропоную передбачити у бюджеті на наступний рік кошти, які б забезпечили тренеру середню заробітну плату на рівні середньої у промисловості.

Четверте. Діяльність спортивних шкіл в Україні регламентується лише Законом "Про позашкільну освіту". Він не враховує специфіки дитячих юнацько-спортивних шкіл. Тому необхідно якнайшвидше прийняти закон про спортивні школи і внести зміни у Закон "Про фізкультуру та спорт", де взагалі про спортшколи забули.

Я акцентую на прийнятті законів та це не означає, що думати про вирішення проблем повинні лише депутати. Урядовці мають пропонувати проекти, які б чітко регулювали діяльність галузі.

П'яте. Діюча формула розрахунку фінансового забезпечення галузі, питання будівництва і реконструкції спортивних споруд зорієнтоване лише на кількість населення і абсолютно не враховує утримання та розвиток існуючої інфраструктури.

Тому пропонується Кабінету Міністрів розробити нову схему з врахуванням наведених зауважень.

І останнє. Настав час Держкомспорту та Податковій адміністрації виробити єдиний підхід до ліцензування підприємництва у спорті, передбачивши, що проходити його проходити його мають ....... Ці структури, які ставлять за мету отримувати прибутки.

А на завершення хочу нагадати присутнім влучні слова сатирика Жванецького про державу, яка не фінансує спорт: "З такої країни втікає не тільки розум, але й м'язи, якщо у них цей розум є". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Полііт. Наступний Пузаков.

11:01:03

ПОЛІІТ А.А.

Андрій Полііт, фракція Компартії України, Ленінський комсомол України.

Уважаемый Геннадий Андреевич, уважаемые коллеги! Обсуждаемый сегодня вопрос, как я полагаю, необходимо перевести в плоскость рассмотрения процессов, происходящих в отрасли физической культуры и спорта на региональном уровне. Совсем недавно мне довелось с целью изучения процесса развития физкультуры и спорта и подготовки спортсменов к международным состязаниям поработать на Кировоградщине и я понял, что не все так гладко, как пытаются нас убедить сегодня чиновники.

Кировоградщина имеет большой опыт и годами сформированые традиции развития спортивной гимпастики. Специализированая детско-юношеская спортивная школа олимпийского резерва "Надежда" имеет базу. которая практически не финансируется уже много лет, а подготовка спортсменов осуществляется исключительно благодаря энтузиазму тренерского состава.

С целью более качественной подготовки молодых спортсменов соревнованиям высокого уровня необходимо более существенная поддержка региональных структур со стороны центральных органов исполнительной власти. При условии выделения централизированых средств на обеспечение спортивным инвентарем и гимнастическими принадлежностями детско-юношескую спортивную школу "Надежда" возможно реорганизовать в Центр олимпийской подготовки по спортивной гимнастике как основной базы подготовки спортсменов Кировоградщины к участию в олимпийских играх.

С целью открытия Кировоградского обласного лицея-интерната спортивного профиля 2-3 уровня аккредитации в соответствии с пунктом 46 Целевой программы... комплексной программы "Физическое воспитание, здоровье нации", утвержденным указом Президента Украины в 1998 году было бы рационально использовать существующую спортивную базу республиканских курсов повышения квалификации работников физической культуры и спорта, которая находится в Кировограде и принадлежит Центральому совету физкультурно-спортивного общества "Колос" АПК Украины. Однако, несмотря на то, что указаные курсы более 12 лет не функционируют и материально-техническая база не используется по назначению и постепенно разрушается. Колос выступает против передачи спортивной базы "......." в общую собственность территориальных сообществ сел, поселков и городов Кировоградской области. А это не позволяет нормально развиваться детско-юношескому спорту и на должном уровне готовить команды кировоградщины к выступлениям на соревнованиях высокого уровня, в том числи и Олимпийским играм.

Не могу не сказать и о следующей проблеме, которую поднимают регионы - это проблема назначения стипендий. Повреждения, травмы и другие неприятные случайности могут лишить спортсмена возможности участвовать в главном старте сезона, согласно результатам которого назначается персональная стипендия.

В интересах максимально эффективного уровня подготовки спортсменов к Олимпийским играм, а также к другим международным соревнованиям и с целью создания оптимальных условий подготовки ведущих спортсменов страны считаю целесообразным назначить персональные стипендии по результатам участия в олимпийском цикле согласно ходатайств тренерских советов. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков, наступний - Крамазін.

11:04:12

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Сегодня кое-кто из доморощенных историков старается навязать мнение, что олимпийская Украина состоялась лишь в 1996 году в Атланте. Если согласится с таким летоисчислением, то из нашей истории следует напрочь вычеркнуть и Киевскую Русь, и Запорожскую Сечь, и многое другое. К сожалению, интерес к украинскому спорту за последнее время заметно упал. Это очень плохо. Ибо при советской власти было принято так, что человек воспитывался на примерах, достойных подражания. Но сегодня на телеэкранах, на страницах газет и журналов мы почти не видим наших соревнований и наших звезд. Хотя там гуляют звезды "Формулы-1", "НБА" и другие, тоже выдающиеся спортсмены, но не наши.

Забывая собственную спортивную историю, мы лишаем себя преемственности и национального достоинства, ибо человек живет не только настоящим временем. Сегодняшняя молодежь не знает той славной истории украинского спорта, которую украсили наши украинские спортсмены. За полвека выступлений украинских спортсменов на летних олимпийских играх завоевано 210 золотых медалей. Наибольший успех сопутствовал нам в 1980 году, когда украинцы, составлявшие почти четверть сборной команды СССР стали обладателями 41 золотой медали. Непревзойденным остается рекорд гимнастки Ларисы Латыниной, которая на трех олимпиадах завоевала 9 высших наград. Украины побеждали практически во всех видах спорта. Наших звезд спорта знал и стар, и млад. И как обидно сегодня слышать много упреков от старшего поколения, что до чего же довели людей, если даже спортивные кумиры продают за доллары свое мастерство. Да, и такие украинские звезды, как Блохин, показывают в этом пример. А это приводит к сокращению притока талантов. Но хочется этим людям ответить: "Не надо жалеть за такими людьми, как Блохин". Он предал одну партию, предал другую и при выгодных для себя условиях предаст и свою команду, которая взрастила его и дала путевку в жизнь.

А какую команду Украина готовит сегодня, выставит на олимпийских играх в Афинах, и какой прогноз могут сегодня дать тренеры, спортсмены. Никакой. Они сегодня больше в поисках финансов на содержание команд, чем на тренировках развивают тот или иной вид спорта. А возьмите чемпионат мира в Париже по легкой атлетике, который произвел на украинских специалистов и болельщиков двоякое впечатление. С одной стороны, мы действительно оказались позади всех ведущих стран, а с другой, наши молодые атлеты показали свой недюжинный потенциал, и украинские спортсмены оказались на 36 месте, завоевав всего четыре бронзовые награды. Это вот и результат налицо. Если говорить о наших перспективах с учетом выступления на Чемпионате мира и завершившейся недавно универсиаде, можно заметить, что на 90 процентов состав олимпийской сборной сформирован, но с какими усилиями? И большое сомнение, что это так.

Но несмотря ни на что, мы с оптимизмом должны смотреть в будущее и надеяться, что наши спортсмены выйдут на новый качественный уровень и порадуют нас не только попаданием в восьмерку лучших, но и медалями. Хотя одного оптимизма в этом деле не достаточно. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, так? Фракція "Наша Україна". Підготуватися Демьохіну.

11:07:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я б хотів би повернути вас до назви, то питання, яке ми сьогодні заслуховуємо, а воно називається так: "Про День уряду про стан дотримання вимог законодавства та його удосконалення".

Шановний Вікторе Федоровичу, ви чули зараз розгромний виступ нашої Катерини Самойлик, вона кваліфікувала стан підготовки олімпійської збірної як вкрай незадовільний, пане Прем`єр-міністр. А ви ж є головою.

То, може, давайте повчимося у білоруського лідера, я маю на увазі Президента Білорусії Лукашенка, який за кожним міністром, підкреслюю, за кожним, закріпив певний вид спорту. Легкою атлетикою там опікується міністр внутрішніх справ. І хай! Слава Богу, не будуть животи такі мати там генерали! Слава Богу, давайте робіть і ви це! Чого ви цього не робити?! Який зробив в Білорусії п'ять льодових палаців, легкоатлетичні манежі - ось, куди ідуть гроші. І Президент бере клюшку і іде на майданчик. Ну давайте і ми з вами підемо і там позмагаємося! Не заперечуєте? То тоді, може, і спорт піде у нас.

А я хочу, щоб ви згадали, що показники стану розвитку фізичної культури і спорту передбачені шостою статтею закону про фізичну культуру і спорт. А тут так написано, що основні показники стану фізичної культури і спорту є рівень здоров'я і фізичного розвитку різних верств населення.

А тепер я нагадаю вам, пане Прем'єр-міністр, і вам, шановні колеги, і нашому народу: 680 тисяч хворих на туберкульоз, 120 - в активній формі, перше місце в Європі, це показник, який згідно цього закону виходить, 740 тисяч - онкохворих, 1,2 - це алкоголізм, 1,2 мільйона! Ну, і ще 550 тисяч, за зізнанням Всесвітньої організації охорони здоров'я - це СНІД. Президент, правда, сказав в Америці, що 55 тисяч. Хто так підставив Президента, їй Богу, не знаю. Але знаю, що укази Президента, які називаються "Затвердження цільової комплексної програми" - ще 98-го року - фізичного виховання здоров'я нації не виконується, що указ Президента 2002 року про додаткові заходи щодо державної підтримки розвитку фізичної культури і спорту не дотримуються, що весь закон, цей, про який я говорив, чи який чомусь написано у ваших матеріалах, недосконалий про фізичну культуру і спорт, також не виконується.

Я хотів би наголосити також на тому, щоб вжиті заходи були щодо розвитку фізкультури особливо в школах, про те, що тренерів труба сьогодні підтримати, про те, що перепрофільовано 89 капітальних спортивних споруд, а 163 - недобудовані. Давайте ми сьогодні спасемо їх, порятуємо, щоб не було того, що бачив у Черкаській області, коли мати по 30 років! Мат уже розірваний весь, а діти на ньому вчаться. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, депутатська група "Народовладдя", наступним буде виступати Яворівський.

11:11:27

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Володимир Михайлович, уважаемый Виктор Федерович, уважаемые коллеги народные депутаты!

Сегодня мы в стенах Верховного Совета рассматриваем вопрос законодательного обеспечения развития спорта высших достижений.

Во всем мире, как известно, большой спорт - это прежде всего экономическая категория, это бизнес. Если подходить к делу отсветственно, то и законодательную поддержку спорта высших достижений следует понимать прежде всего как поддержку в создании экономической основы для его развития. Если такой подход не присутствует, то поддержка спорта высших достижений только как дотационная, неперспективная и ущербная. Сегодня это в ущерб многим социальным программам: и учителям, и врачам. Мы сегодня помощь окажем - завтра опять же будем этот вопрос рассматривать. И так будет до тех пор, пока мы не выработаем четкую совершенно экономическую модель законодательной поддержки спорта высших достижений.

В значительной степени основа экономики большого спорта - это реклама. Сегодня особенно это телевизионная реклама. В связи с этим уместна реплика о возможностях нашего телевидения отечественного, возможностях привлекать интерес к спортивным репортажам, к спортивным передачам других жанров.

На сегодня можно сказать, что возможность такая крайне низкая. Наши спортивные телевизионщики только отталкивают зрителей от экрана. Можно сказать, что в сфере спортивного телевидения преобладает низкая квалификация. И это объясняется не только технической отсталостью нашего телевидения. Даже высококачественная телевизионная картинка, которая сегодня техническими средствами может быть получена, из зарубежа в том числе, она сопровождается у нас достаточно низкого качества комментариями.

Каждый, кто относит себя к спортивным болельщикам, теряет надежду увидеть и услышать талантливые комментарии, интересную спортивную передачу. Возьмем, к примеру, те виды спорта, которые культивируются на нашем телевидении: футбол, бокс, "Формула-1". На массовом телеэкране, к очень большому сожалению, мы не конкурентноспрособны с тем же телевидением России, я уже не говорю о канале "Евроспорт". Мы не интересны зрителю, а, как следствие, и рекламодателю. Место на телевидении только талантливым людям, на спортивном телевидении в том числе и в первую очередь. Это без исключения от названной нормы.

Предпосылки к позитивному изменению ситуации есть. Мы видим сегодня переход к весьма достойному уровню в спортивных изданиях, газетах, журналах. Очередь за телевидением.

В качестве заключения хочу отметить следующее. Благотворные последствия на тонус в обществе и здоровье людей, физическая, нравственная для спортсменов, тренеров не заставит себя ждать, если будет решена задача финансовой поддержки и будет решена задача создания и последующей поддержки реальной єкономки, спорта высших достижений.

Я думаю, что эти предложения должны найти в первую очередь отражение в Программе правительства. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Володимир Яворвський. Так, немає. Замість Гавриша буде виступати Микола Колісник. Є Микола Колісник? Будь ласка.

11:15:24

КОЛІСНИК М.Д.

Шановний головуючий, шановні колеги.

На жаль, ми не можемо не бачити, що більшість найяскравіших досягнень наших спортсменів належить найчастіше саме тим із них, хто живе і працює за кордоном. Що стосується ефективності вітчизняного олімпійського спорту, то результати участі українських спортсменів у XXVII Олімпійських іграх у Сіднеї та ХІХ Зимових олімпійських іграх у Солт-Плейк-сіті наврядчи можуть нас задовольнити. А перспективи виступів олімпійців України на майбутніхлітніх XXVIII олімпійських іграх та ХІІ параолімпійських іграх видаються досить туманними. У прогнозах тут дуже важко бути оптимістом.

Серед причин, що породили проблеми, слід назвати і те, що впродовж чотирьох останніх років двічі відбувалася реорганізація Держкомспорту, тричі змінювалися його керівники. У результаті Державне управління сферою спорту і вищих досягнень в Україні дещо ослабло, а вся система олімпійської підготовки значною мірою виявилася у руках федерації.

У нашій країні у сфері спорту і вищих досягнень склалася парадоксальна ситуація. Фінансування олімпійської підготовки спортсменів України на 90 процентів здійснюється з Держбюджету, 5 процентів - це кошти Національного олімпійського комітету України, а ще 5 процентів виділяють спонсори національних федерацій. Отож мала бути жорстка система державного управління олімпійською підготовкою, але зробити це так і не вдалося. І влада у цій сфері багато в чому прийшла до федерацій і головних тренерів. За відсутності системи жорсткого регулювання це дозволило їм отримати можливість самостійно вирішувати можливість самостійно вирішувати питання підготовки спортсменів, їх участі у змаганнях тощо. Важко зрозуміти, чому ігнорується прийнята у 2000 році і затверджена на всіх рівнях концепція підготовки спортсменів України до XXVIII-х Олімпійських ігор. Відповідно до неї вже нинішнього року всю роботу потрібно сконцентрувати на підготовці лідерів, двохсот провідних українських спортсменів здатних претендувати на вагомі успіхи на міжнародній арені. А до складу олімпійської делегації України, яка вирушить на ігри у 2004 року, слід ввести щонайбільше 120 найсильніших спортсменів, лише тих, у кого є реальні шанси на завоювання олімпійських медалей або, як мінімум, на потрапляння до шістки найкращих у відповідних номерах програми змагань.

Проте, всупереч цим основним принципам затвердженої концепції, до олімпійської підготовки залучено склад спортсменів, загальна чисельність яких вшестеро і більше, ніж планувалося. Таке рішення викликало відразу кілька досить неприємних наслідків, один із них - неефективне використання державних коштів.

Переконаний, що слід серйозно підвищити персональну відповідальність тренерів на рівень їхньої фахової кваліфікації, її постійне вдосконалення за ефективність підготовки спортсменів. Наразі, українській легкій атлетиці, важкій атлетиці і деяких інших видах спорту кваліфікація тренерських кадрів, на жаль, не відповідає сучасним вимогам.

Шановні народні депутати! Шановні урядовці! Якщо перед Україною ставиться завдання завоювати максимальну кількість медалей, встановити світові олімпійські рекорди, посісти гідне місце у підсумковій турнірній таблиці, то слід виконувати обгрунтовану і затверджену концепцію олімпійської підготовки.

Якщо ж ставиться завдання залучити без будь-якого аналізу розгляду до олімпійської підготовки величезну кількість спортсменів, завоювати максимальну кількість ліцензій на участь в іграх без врахування того будуть наші спортсмени серед перших чи останніх, то треба діяти так, як зараз.

Особливо ............ те, що нинішній критичний стан з олімпійською підготовкою українських спортсменів і загалом з управлінням галузі фізичної культури і спорту склалося на тлі сформованого в останній час найсприятливішого за весь 12-річний період незалежності ставлення до фізичного виховання і спорту з боку Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Так півроку тому Указом Президента України практично розв'язано проблему фінансування забезпечення великої групи найсильніших спортсменів України та їх тренерів загалом 100 осіб.

Цього цілком достатньо для успішної олімпійської підготовки до ігр в Афінах. Значно активізував свою роботу у сфері фізичного виховання та спорту уряд України. Не в останню чергу це пов'язано з тим, що Прем'єр-міністр Віктор Янукович очолив Національний олімпійський комітет. Регулярно виділяються бюджетні та залучаються позабюджетні кошти з інших джерел. В регіонах активізувалася діяльність із розвитку матеріально-технічної бази, вирішення житлових та побутових питань спортсменів та тренерів.

Верховна Рада України спрямовує зусилля на вдосконалення законодавчої бази для підтримки олімпійського спорту в Україні.

З урахуванням малоприємних уроків Сіднея необхідно, розробляючи нову концепцію олімпійської підготовки головних спортсменів України...

ГОЛОВА. Так, дякую.

КОЛІСНИК М.Д. .....в цій сфері. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Валерій Сушкевич. І завершуємо, будь ласка.

11:20:28

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги! Спорт як загальнодержавне явище є досягненням людства. І кожна нація на державному рівні, формуючи своє відношення до спорту, має можливість реалізувати своє визнання у світовій цивілізації досягненнями своїх представників у світовому спорті. Чи реалізуємо ми хоча б в достатній мірі можливості національного спорту для визнання молодої держави? Чи є спорт пріоритетом державної політики?

Дуже коротко що турбує. За останні 10 років ми 5 раз міняли варіанти адміністрування спортом, поєднуючи та розділяючи його з молоддю, туризмом, міняючи статус адміністрування. І це... Що це дало спорту - невідомо. А скільки коштів держави потрачено ні на що і скільки кадрів професіоналів зникло в галузі це очевидний негатив нашого розвитку.

Чому про це кажу? Тому що боюся чергової зміни в адмініструванні, за якою тільки втрати.

Вікторе Федоровичу, дуже боюся того, що чергового зміни адміністрування, якщо воно відбудеться, якісь чутки ходять, то галузь просто зникне як реальна галузь.

Друге. Законодавство. Закон про фізичну культуру і спорт, який на певному етапі відіграв свій позитив, сьогодні не відповідає сучасним вимогам. А більшість його норм сьогодні просто архаїчні. Потрібна нова редакція.

Закон про підтримку олімпійського, параолімпійського руху України, який міг би дати поштовх для розвитку спорту, ми самі насамперед разом з представниками Мінфіну та податкових адміністрацій різних урядів просто вирішили не виконувати, щоб Державний бюджет не втрачав від .......... або так званих пільг, які передбачені в цьому законі. А Законом про Державний бюджет ми фінансували спорт навіть в олімпійський рік просто катастрофічно недостатньо. Тому сподівання спортивних досягнень поки що залишаються сподіваннями.

Намагання Держкомспорту спонукати парламент і Президента прийняти нову редакцію Закону про підтримку параолімпійського і олімпійського руху наштовхнулися на вето, а потім і на сприйняття взагалі якихось законодавчих норм на покращання фінансування спорту вищих досягнень. Знову ж та ситуація, бо можуть бути гіпотетичні втрати. Які втрати, спорту?

Говорячи про стан законодавчого забезпечення національного спорту та його вдосконалення, хочу відверто сказати насамперед про нас, про парламент. Ми не готові до визначення спорту як пріоритету державної політики. Це самокритично, але це реалії. У залі парламенту визначні спортивні особистості та діячі спорту України, такі, хто професійно багато років займаються спортом. Чи об'єднані вони спільними зусиллями на благо розвитку національного спорту? Чи консолідовано вони підтримують національний спорт? Давайте задамо це запитання собі. І це проблема політичної ситуації в парламенті, яке заперечує розвиток нашого спорту, і це реалії також.

Позитив. Ресурси розвитку радянського спорту закінчилися. І все-таки є всі підстави для оптимізму. Тому що є суттєва позитивна динаміка успіхів наших молодіжних команд і насамперед студентського спорту. Це наше майбутнє.

Дуже коротко, шановні колеги, не можу не сказати про спорт інвалідів.

ГОЛОВА. Дуже коротко не можна сказати, вже закінчився, три хвилини.

СУШКЕВИЧ В.М. Володимире Михайловичу, я про спорт інвалідів все-таки хочу сказати два слова. Ви знаєте, це яскравий приклад. Секунду. Це яскравий приклад того, якщо є увага до напрямку, він дає просто високий і яскравий розвиток. Сьогодні параолімпійський спорт і дефолімпійський спорт - лідер Україна в цьому виді спорту. Одна цифра, шановні колеги, сім медалей в Атланті, 37 в Сіднеї наших паролімпійців. Це завдячуючи тому, що уряд і Президент, і ми з вами підтримали паролімпійський спорт. Я закликаю підтримати наш олімпійський спорт таким чином, щоб він дав майбутні результати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, розгляд питання завершено. У міністра спорту, голови, є що сказати на завершення? То ви ж уважніше хоч слухайте, про що говориться!

Шановні колеги, рішення приймемо за результатами обговорення в день голосування.

Оголошується до розгляду питання про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні. Таким чином пропонується до 15 хвилин доповідачу, 20 хвилин на запитання, співдоповідь голови комітету - п'ять хвилин і 15 хвилин на обговорення. Немає заперечень? Переходимо до роботи.

Слово для доповіді має міністр екології та природних ресурсів України Поляков Сергій Васильович.

ПОЛЯКОВ С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Вікторе Федоровичу, шановні народні депутати! Сьогодні на порядку денному надзвичайно важливе питання, а саме: оцінка сучасного стану та визначення подальших шляхів задоволення потреб суспільства в мінерально-сировинних ресурсах за умови невиснажливого їх використання та забезпечення вимог природоохоронного законодавства.

Успішне його вирішення є важливим чинником національної безпеки України. За експертними оцінками доля продукції мінерально-сировинного комплексу сягає 40 відсотків валового національного продукту. За рахунок виробництва та реалізації цієї продукції формується близько 60 відсотків обсягу надходжень до бюджету та понад 60 відсотків валютних надходжень.

У надрах України міститься значна кількість різноманітних корисних копалин. Інформацію щодо розвіданих родовищ за видами мінеральної сировини наведено у наданих вам аналітичних матеріалах. За роки незалежності геологічною службою доведено можливість створення власної гірничодобувної промисловості на основі нових нетрадиційних для країни корисних копалин, а саме міді, свинцю, цинку, молібдену, ванадію, золота, рідкісних земель та металів плавікового шпату. Все це формує сприятливі умови для подальшого розвитку національної економіки, розширення та зміцнення експортного потенціалу.

Разом з тим, інтенсивне використання мінерально-сировинної бази, безумовно, пов'язано з істотним впливом гірничодобувних робіт на природне середовище. Наслідки такого впливу добре відомі народним депутатам. Більшість екологічних проблем, зумовлених надрокористуванням, Україна як незалежна держава успадкувала з попередніх часів екстенсивного розвитку її гірничодобувної промисловості. Таким спадком є значною мірою виснажені гірничодобувні регіони з критичним станом довкілля, застарілим і зношеним обладнанням гірничодобувної галузі. Велика кількість нерентабельних гірничодобувних підприємств.

Я хотів би акцентувати увагу народних депутатів на тих заходах, що вживає та планує здійснити уряд з метою подолання негараздів в економіці та екології, пов'язаних з надрокористуванням, а також на допомозі, яка необхідна уряду з боку Верховної Ради України для прискорення впорядкування ситуації в цій сфері.

За роки незалежності в Україні створено правову базу, що забезпечує основні засади раціонального та ощадливого для довкілля надрокористування.

Перелік відповідних законодавчих і нормативно-правових актів наведено в аналітичних матеріалах. Зазначеними актами визначено право власності народу України на надра. Повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері використання надр, порядок надання надр у користування, права та обов'язків користувачів надр, порядок ведення державного обліку родовищ та проявів корисних копалин, здійснення державного контролю та гірничого нагляду за раціональним використанням надр, їх охороною та збереженням довкілля під час здійснення діяльності, пов’язаної з надрокористуванням.

Законодавство регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазовими надрами, створює передумови для надходження інвестицій у пошуку, розвитку та видобування корисних копалин, у тому числі і з розподілом продукції.

Разом з тим, законодавча база надрокористування в Україні формувалась у різні роки її незалежності одночасно з приватизацією та акціонуванням частини державних підприємств, запровадженням ринкових відносин. Це призвело до неузгодженості окремих законодавчих та підзаконних актів.

З метою усунення наявних розбіжностей та кодифікації законодавства про надра завершується опрацювання проекту нової редакції Кодексу України про надра, в якій враховано сучасний стан законодавства та економічних відносин в Україні. Проект нової редакції Кодексу України про надра передбачається подати до Верховної Ради України протягом поточного року. Сподіваємося на конструктивну співпрацю з народними депутатами під розгляду законопроекту у Верховній Раді Україні.

У даний час здійснюється розроблення проекту стратегії розвитку та реформування геологічної галузі відповідно до основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Верховною Радою України. Проект концепції передбачає ефективне забезпечення гірничодобувного комплексу мінеральної сировини ресурсами.

З урахуванням основних засад цього документу розроблений і пройшов перше читання у Верховній Раді України проект Закону України про затвердження загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року.

Просимо народних депутатів прискорити розгляд та затвердження зазначеної програми як базової стратегії забезпечення економіки України мінеральною сировиною в поточному десятилітті.

Керуючись основними напрямами державної політики, Кабінетом Міністрів схвалено концепцію поліпшення екологічного стану гірничо-добувних регіонів України, на базі якої та відповідно до постанови Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань "Підтоплення земель в Україні: проблеми та шляхи подолання" заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробляється проект Закону про затвердження загальнодержавної програми поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України. Це головні дії уряду, що реалізуються у масштабах усієї України. Заходи, що здійснюють у конкретних гірничодобувних регіонах, наведені у наданих вам аналітичних матеріалах.

Незважаючи на значний обсяг заходів, які вживає уряд для подолання економічних та екологічних проблем у сфері надрокористування, вважаємо їх недостатньо адекватними існуючій ситуації, що склалася з надрокористуванням в Україні.

Тому 6 червня поточного року стан надрокористування розглянуто на засіданні Ради національної безпеки і оборони України. Указом Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності надрокористування в Україні" визначено додаткові заходи щодо кардинального підвищення ефективності державного регулювання у сфері надрокористування.

Вдосконалення правового забезпечення, посилення впливу ліцензійної діяльності на відповідальність надрокористувачів за економічні та екологічні наслідки діяльності, запровадження більш досконалих економічних відносин у галузі надрокористування шляхом уніфікації платежів за користування надрами відповідно до ринкової вартості запасів мінерально-сировинних ресурсів. Посилення дійового контролю за надрокористуванням в Україні. Належного наукового забезпечення розв'язання проблем надрокористування.

На виконання зазначеного указу Президента України Кабінетом Міністрів подано до Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони надр". Завершується опрацювання і найближчим часом буде подано до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статті 240 Кримінального кодексу України, яким передбачається запровадження кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства щодо охорони надр.

У порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Соломатіним внесений до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", який передбачає ліцензування господарської діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення віднесених до державного фонду родовищ корисних копалин.

Ми щиро вдячні Юрію Петровичу за практичну допомогу і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю у розв'язанні проблем надрокористування з усіма народними депутатами.

Встановлений порядок надання на конкурсній основі спеціальних на геологічне вивчання та використання надр позитивно впливає на стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. На тверді корисні копалини, питну та мінеральну води дозволи надаються мінекоресурсами, а на вуглеводну мінеральну сировину за рішенням міжвідомчої комісії, яку очолює віце-прем'р-міністр України/ Комісія визначає переможців конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами відповідно до положення про неї затвердженого Кабінетом Міністрів.

З метою вдосконалення порядку та процедури проведення конкурсів на отримання спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, а також вдосконалення порядку їх надання, Кабінетом Міністрів України прийняті відповідні постанови, які забезпечують легітимність роботи зазначеної комісії та сприятимуть ефективності її роботи. На сьогодні проведені конкурси по 14-ти родовищах корисних копалин. Найближчим часом мають бути оголошені конкурси ще по 17-ти родовищах.

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності пов'язаної з надрокористуванням здійснюється відповідними спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади. Узагальнені дані щодо перевірок контролюючими органами діяльності надрокористувачів наведені у наданих вам аналітичних матеріалах. З метою подальшого підвищення ефективності надрокористування в Україні та забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням, Кабінет Міністрів України передбачає розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про єдиний спеціальний ліквідаційний фонд гірничодобувних підприємств та поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів, про відведення земельних ділянок для ведення гірничих робот у регіонах, де орні землі розпайовані, про природні лікувальні ресурси, віднесені до надр.

Крім того, Кабінет Міністрів планує вжити ряд додаткових заходів, спрямованих на посилення державного геологічного та екологічного контролю, а також гірничого нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні.

Безумовно, без вашої допомоги, шановні народні депутати, здійснити намічене практично неможливо. Щиро сподіваємося, що спільними зусиллями законодавчої та виконавчої влади зможемо кардинально поліпшити ситуацію у цій важливій сфері. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Переходимо до запитань, шановні колеги. Прошу записатися на запитання. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Микола Карнаух, фракція Соціалістичної партії України. Рудьковський, а потім письмово будемо.

11:37:37

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, як з вашої точки зору урегульовано ліцензування отримання ліцензій на воду, на вугілля, на руди, на нафту і газ. Воно урегульовано достатньо чи потребує законодавчого і покращання законодавства в цьому напрямку. Чи воно працює?

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую за запитання. Я сказав би так, що на сьогоднішній день ми маємо такі 2 рівні ліцензування. Це ліцензування по корисним копалинам, які не відносяться до лівурних і вони вирішуються робочою групою і затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України.

І є другий рівень. Це що стосується ліцензії по вуглеводу. Вони розглядаються на міжвідомчій комісії і я хочу сказати вам, що останнім часом було прийнято декілька серйозних документів, постанов Кабінету Міністрів, якими було затверджено положення про конкурси, а також було затверджено положення про міжвідомчу комісію і робочу групу. Це дає можливість нам робити більш-менш в правовому полі. А достатньо чи ні, я скажу так, що я думаю, з урахуванням того, що за останній рік майже тільки перші пройшли засідання більш-менш дієві міжвідомчої комісії, яка на сьогоднішній день вже об'явила конкурси по деяким родовищам, то я думаю, що найближчим часом ми подивимося як ми відпрацьовуємо це питання, а потім будемо з вами вирішувати чи нам потрібні якісь інші законодавчі акти. Я хочу сказать, що в склад міжвідомчої комісії входять достатньо велика кількість народних депутатів і тому я думаю, що це якраз дасть вам змогу подивитися на тому як вона працює і прийняти рішення відповідне. Дякую.

ГОЛОВА. Так, письмове, будь ласка. Тут от я зачитаю. "Чи не пов'язаний розділ Мінекології на екологічне міністерство і Держкомітет по природних ресурсах з планами запровадження ручного управління надрокористування в Україні для "своїх" людей?" Ну своїх, зрозуміло, в лапках.

Це запитання від фракції Соцпартії.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую. Ну я скажу вам так, що я як міністр повинен виконувати укази Президента, але я хочу сказать, що в частині реформування Міністерства екології та природних ресурсів уряд має свої пропозиції, які направлені Президенту. І ми сподіваємося, що вони будуть у подальшій роботі враховані. Дякую.

ГОЛОВА. Людмила Кириченко, фракція "Регіони України".

11:41:00

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Сейчас, вы знаете, идет и шла крупная продажа таких объектов, как "Укррудпром", "Павлоградуголь", то есть экологически опасных объектов. Рассматривалась ли когда-нибудь у вас, особенно вот в этой программе природоохранной деятельности совмещение приватизации и экологии, что было бы желательно? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Вы затронули вопрос об использовании надр. Скажите, пожалуйста, разрабатывались ли у вас стоимостные подходы к оценке стоимости тонны нефти, газа и всего, чего мы добываем? Потому что, вы знаете, сегодня вот даже такой пример, да, что на геологические разработки мы бюджетом выделяем 347 миллионов, а получаем от добычи, вы знаете, ну просто смешную сумму, 67 миллионов. Спасибо.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую. Що стосується суміщення приватизації та екологічних проблем, я хочу сказати, що ті законодавчі акти, які прийняла Верховна Рада за час своєї роботи не тільки цього скликання, а й інших скликань, вони всі спрямовані на те, що екологічні проблеми, їх вирішення, вони не повинні залежати від форми власності. І тому ми розглядаємо це питання, як питання, яке стосується, як приватних, так і державних підприємств чи установ, які мають відношення до наших природних ресурсів та й природних багатств.

Що стосується стоімості по нафті та газу, ну, я не скажу вам ніякої тут новини, якщо скажу слідуюче.

Стоїмосні показники, вони формуються сьогодні на ринкових засадах. Те, що стосується вкладення державних коштів і, будемо так казати, віддачі від них, то, на мій погляд, за останні роки ми були часом втратили динаміку геологорозвідувальних наших пошуків і втратили тому, що фінансування не відбувалося на такому рівні, який воно потрібно.

У вас є таблиці, де ви можете побачити, як йшло фінансування і як йшли, так сказать, геологорозвідувальні роботи. І як ви бачите, за останні буквально два роки ми маємо приріст і маємо таку стабілізацію. Але це ще не той рівень, який нам потрібен для того, щоб ми могли стати більш-менш незалежні в використанні своїх природних ресурсів. Дякую.

ГОЛОВА. Так, письмове запитання від депутатської групи "Народовладдя": які заходи передбачені урядом для першочергової розробки техногенних родовищ корисних копалин?

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 97-го року затверджена програма використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року, яка спрямована на поліпшення екологічної ситуації та раціональне використання вторинних сировинних ресурсів.

Підприємствами геологічної галузі, підпорядкованими Мінекоресурсів, проводиться облік, паспортизація, лабораторно-технологічна та геолого-економічна оцінки відходів виробництва з метою визначення їх можливого використання і техногенного навантаження на довкілля. Це якраз і дає можливість спрямувати ті першочергові заходи для того, щоб уникнути техногенних ситуацій на родовищах, які ми сьогодні маємо корисних копалин.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів.

Вийшов, так.

Юрій Кармазін, ваше питання. Мікрофон.

11:46:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане міністр!

Скажіть, будь ласка, 6 березня 2003 року Верховна Рада прийняла рекомендації по парламентським слуханням щодо підтоплення земель, де якраз були обговорені ці питання.

Чому до цього часу урядом не вжито заходів по виконанню постанови Верховної Ради і чому уряд не приділяє уваги підвищенню і ролі рентної плати, адже в Сполучених Штатах рентна плата складає 80 відсотків, а в нас, ви знаєте, які доходи в нас зараз, депутат нагадувала, що 67 мільйонів всього від добичі отримується. Дякую.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Що стосується парламентських слухань по підтопленню, то я сказав би так, що це питання зараз відпрацьовується в уряді, але воно потребувало декілька більшого часу, так як воно не таке просте, як було можливо, так сказать, на його розраховувати. Тому ми ближчим часом будемо приймати постанову Кабінету Міністрів для того, щоб внести в парламент вже закон, який касається підтоплення земель.

Що касається рентних платежів, мені вам, я сказав би так, ми з вами сьогодні маємо цю проблему, і вона існує, вона урегульована законодавчими актами, які є, і якщо потрібно, а я можу запевнити, що це потрібно, подальше вдосконалення ситуації по рентних платежах, то треба нам приймати ті законодавчі акти, які змогли би врегулювати і вивести нас на європейське та світове законодавство. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага. Депутатська група "Народний вибір".

11:48:23

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Сергей Васильевич, я представляю Луганскую область, а это та территория, которая особенно серьезно пострадала, я бы сказал так, от экологической составляющей, связанной с закрытиями шахт. Ну, я приведу несколько цифр.

На 1 января текущего года 39 шахт ведут работы по ликвидации, 29 физически закончили. К большому сожалению, экологического контроля за тем, что получается по итогам, мы сегодня не видим. Приведу самый вопиющий пример.

Шахта "Пролетарская", "Новоташковская", село, город Кировск Луганской области. Горные работы прекратили в 2000 году. Еще в 1999-ом сказали, что нужно заниматься проблемами радиоактивного загрязнения, подчеркиваю. Все разработано, все сделано. На сегодня 90 тысяч кубав радиоактивных шламов лежат и, к большому сожалению, никакого движения по захоронению этих шламов, а это Северский Донец, это подземные водозаборы и все остальное, к большому сожалению, не делается.

Поэтому, уважаемый Сергей Васильевич, вопрос. Первое: насколько серьезно ваше министерство контролирует экологическую составляющую по закрытию шахт? А по шахте, которую я озвучил, у меня просьба: лично взять на контроль.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Я можу сказати так, що міністерство, на мій погляд, не достатньо контролює ситуацію по закриттю вугільних підприємств. І ми зараз це питання будемо серйозно змінювати. Дано доручення мною Харківському інституту екологічних проблем для розробки моніторингу по проблемах закриття вугільних підприємств. І ми будемо посилювати через свої територіальні органи контроль за дотриманням всіх тих нормативних моментів і актів, якими повинні користуватись при закритті вугільних підприємств.

Я, що стосується конкретної шахти, собі помітив і беру, з вашого дозволу, на контроль це питання. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Аграрної партії України.

11:50:44

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую.

Шановний Сергію Васильовичу!

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Проблема, яка сьогодні розглядається, як ви й підкреслили на початку свого виступу, дійсно, архіважлива. Для Одещини надзвичайно нагальне питання - забезпечення населення питною якісною водою. Адже більше 200 населених пунктів тут користуються привізною водою. А в рік, за вашими даними, проводиться буріння щороку 150-300. То коли ж дійде черга, щоб у всіх населених пунктах Одещини була якісна питна вода? Це перше питання.

І друге питання. Як проводиться контроль, і які міри приймаються по своєчасній рекультивації сільськогосподарських земель порушений у результаті відкритої добичі піску, глини, пиляного каменю і таке інше? Адже по державі це тисячі гектарів дуже корисних сільськогосподарських угідь.

Дякую за відповідь.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Що стосується питної води, то зараз вже підготовлений проект закону і Програма "Питна вода" , який буде розглядатися в стінах парламенту найближчим часом після того, як буде повністю узгоджений і прийнятий на Кабінеті Міністрів . Тому, я думаю, буде можливість у вас і у інших депутатів над ним попрацювати і внести свої пропозиції при розгляді цього законопроекту.

Що стосується рекультивації, я скажу так. Є достатньо нормативних актів. які сьогодні регулюють це питання. І, перш за все, це повинні ми виконувати якраз закон у цій частині, повинні виконувати ті підприємства, які розробляють і повинні потім робити рекультивацію. І, дійсно, я згоден з вами, недостатній контроль з боку контролюючих органів, в тому числі і Мінекоресурсів. Ми беремо це на контроль і будемо ситуацію змінювати на краще. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Бондаренко, фракція "Наша Україна".

11:52:56

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція "Наша Україна", місто Київ.

Шановний Сергію Васильович! Мене цікавить таке питання. Як відомо, під час радянського Союзу велася інтенсивна геологорозвідувальна робота на всій території Союзу, в тому числі і в Україні. Де знаходяться архіви тих документів про перспективу розробок тих чи інших родових на території України в Москві чи вони залишилися в Києві?

І друге питання. Як ви оцінюєте ситуацію з можливими нафтовими та газовими родовищами в районі острова Тузли на Керченській протоці? Дякую.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую. Що стосується архівів, то я вам скажу так, що вони є, як у Москві, так і в Києві. І якщо якесь питання є по цим архівам, то є у нас геологічна служба, і можна звертатися, і там ви будете мати певну, так сказать, інформацію, яка вас цікавить.

Що стосується острову Тузли, то я сказав би так. Зараз буде ще інформація надана. Володимир Михайлович, тут вже і проголосоване це питання. Тому може ми не будемо зараз гаяти час на це питання. Я на нього буду відповідати разом із своїми колегами ще раз з трибуни.

Є питання, воно ще не вияснене, не повністю, як говориться, ми знаємо все, що там відбувається. Але багато питань, які там зараз виникають, їх треба зараз негайно вивчати. І вони дуже великий спектр мають і не тільки по тому питанню, яке ви зараз підняли. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

11:54:42

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

У мене питання наступного плану. Неодноразово тут у залі піднімалося питання про закриття шахт по добуттю вугілля бурого у Ватутіна Черкаської області. Все ж таки, чому таке відношення уряду до добичи бурого вугілля і закриття шахт, в частності у Черкаській області? Практично за 8 років не створені робочі місця, які були обіцяні, не приведені до уровня екологічні обставини в цьому регіоні.

І друге питання, відношення до торфу. Також, зважаючи на те, що сьогодні недостатньо палива для населення. Сьогодні добича торфу зменшилася на Україні в 10 разів. Торф’яники горять, але нічого не робиться на Україні в цьому плані.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую. Ну я не відкрию вам Америку, якщо скажу, що буре вугілля має свою специфіку і так, будем говорити, вистраювалась не тільки вугільна промисловість, а наша енергетична галузь, яка в принципі ну не може використовувати буре вугілля при своїй діяльності. І в основному буре вугілля, ви знаєте, воно йде на потреби місцеві, так сказать. Обл там топів ілі міськтопів і так далі.

Я на сьогодні можу сказати, що у нас недостатньо є енергетичного вугілля не тільки для забезпечення енергетичної галузі, а тим паче для забезпечення населення. Тому я думаю, що проблема бурого вугілля уряд зараз, на мою, так сказать, інформацію, розглядає в Міністерстві топлива та енергетики, і я думаю, що це питання воно не може бути повністю закрите на Україні і має своє життя як регіон Александрії, так і Ватутіно.

Дякую.

І що касається торфу. Ну торф - це проблема теж така ж і вона, будем так сказать, зовсім у нас в деякому плані в загоні, але її сьогодні вже взяли Мінтопенерго вирішувати і я думаю, що при достатньому нормальному підходу там є, будем так сказать, задачі, які в певній мірі стоять, але вони можуть бути вирішені. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

11:57:49

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую. Сергій Васильовичу! Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Ось я тут перед вами.

Шановний Сергій Васильовичу! Ми мали з вами телефонну розмову щодо ситуації в селі Яворів Долинського району Івано-Франківської області.

Ви мені пообіцяли, що ви розглянете ту дійсно справу, яка сьогодні потребує від вас уваги і дасте мені відповідь. Ось минуло вже більше місяця, я не отримав від вас відповіді. Це перше запитання, чи я отримаю?

І інше. Чи знаєте ви, що на протязі останніх 10 років у Чернівецькій області в Лопушні використовують нафтородовище якби у лабораторних цілях досліджують нафту, але звідти відвантажують по одній-дві цистерні нафти, переробляють це і йдуть кудись ці кошти, мені не відомо.

І яка ваша позиція щодо українсько-румунського кордону, острів Зміїний. Там є великі залежи нафту і газу. Чи планується видобуток там для того, щоби задовольнити потреби України? Дякую.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Що стосується села Яворів, я таку відповідь вам надам, тому що я просив розібратися з цією справою. На жаль, це трохи, так сказати, затрималося, але на цьому ж тижні я вам відповідь дам.

Що стосується Лопушнянського і з приводу видобутку, на вивчальні геологорозвідувальні роботи, я вам скажу так, що є таке питання. І, дійсно, не завжди виконуються ті вимоги, які стоять до того, як прийняти на експлуатацію вже родовище. З цим боремось. Отам є у вас довідка, скільки було, так сказать, і ліцензій вже відібрано у цих компаній чи структур, які працюють. Але проблема ще залишається. Я думаю, що її потрібно вирішувати і нам. І якщо є такі факти, їх треба озвучувати. А ми будемо втручатися в цю справу.

І острів Зміїний. Ну, я думаю, що тут переконувати нікого не треба, що це земля України. І все, що там знаходиться, біля нашого острова, являється нашим достоянієм, нашими багатствами. Тому питань не може бути. Цю позицію висловила і Верховна Рада, і Президент України, і уряд. Тому я думаю, що тут не може бути двозначності. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Руденко Геннадій Борисович. Будь ласка, для співдоповіді має слово.

Шановні колеги, давайте, може, не будемо робити перерву? Завершимо День уряду і перейдемо до наступних питань? Бо там у дві години ж перерва у нас буде. Немає заперечень?

Я дякую за порозуміння.

12:01:07

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. У нашій державі сформувалась стійка суспільна думка про незліченні багатства надр і оптимістичний сценарій розвитку сировинного сектору. Чи насправді це так і яка ситуація сьогодні, я спробую пояснити.

Основна ціль розгляду сьогоднішнього питання - це ще раз привернути увагу на факт, що надра - це власність народу, яку складають сьогодні 20 тисяч родовищ з понад 100 видами корисних копалин, які оцінені в суму біля 7 трильйонів доларів.

Чи ефективно використовується такий потенціал? Чи не настав вже час, для того щоб від використання природних багатств ВВП України почав отримувати в кілька разів більший дохід. Чи не настав час, або нарешті експлуатація родовищ забезпечувала належні надходження до Державного бюджету. І таким чином слугувала потреба конституційного власника, тобто народу України.

Я наголошую, що питання у сфері надрокористування мають вирішуватися із застосуванням економічних важелів і координуватися спеціальним органом, діяльність якого не повинна підмінятися різними міжвідомчими комісіями, які, на жаль, сьогодні в Україні дуже багато. Які не несуть жодної відповідальності за свої рішення, як це ми бачимо зараз. Спеціальний орган має визначати переможців на отримання дозволів на використання надр і здійснювати видачу ліцензій саме на конкурсній основі, а не шляхом роздачі.

У світі тривалий час використовують простий показник переможця конкурсу. Хто заплатив більший внесок, отримує ділянку при готовності виконати усі задекларовані умови, у тому числі соціальні зобов'язання. При такому підході бюджет отримує додаткові кошти, зводиться до нуля суб'єктивний фактор і зникає підгрунтя для хабарництва. Необхідно відпрацювати механізм, направлений на посилення контролю за ліцензійною діяльністю надрокористувачів. Наприклад, деякі надрокористувачі, отримуючи ділянки надр, не здійснюють на них заплановані роботи, заважаючи іншим компаніям продуктивно використовувати ресурси. Як кажуть, залишають на потім. А деякі отримують максимальні прибутки при застосуванні старих технологій і після зняття вершків залишають збіднілі родовища із значним залишком корисних копалин у них один на один. У таких випадках найбільш радикальним і дієвим заходом до порушників є загрозі відклику ліцензій. Образно кажучи сокира, підвішена на нитці. Для нас важливо, щоб надрокористувач усвідомив: ліцензійна угода - не протокол про наміри, а документ, що жорстко зобов'язує до виконання і декларує як обов'язки, так і права. У будь-якому випадку надра - це державна, а не регіональна казна. І контролююча роль повинна бути лише у держави.

Сьогодні у нас сплачуються рентні платежі тільки за нафту, газ та газовий конденсат. Хоча ще є значна кількість видів корисних копалин, на які б могла б поширюватись сплата ренти. Іншими словами, рентна політика має стати всеохоплюючої політикою уряду.

Назріла необхідність введення єдиного уніфікованого податку за користування надрами, який би враховував вид сировини, розмір родовища, умови видобування та інші специфічні для кожного надрокористувача особливості. Крім того, і це принципово важливо, необхідно створити спеціальний механізм, згідно з яким акумулювалися б кошти на ліквідацію екологічно небезпечних наслідків діяльності таких підприємств - чи шляхом створення спеціального фонду, чи, краще, ринковим методом страхування.

Україні потрібні сьогодні більш амбіційні плани в надрокористуванні. І переоцінення таких постулатів, як державне замовлення у надрокористуванні та план приросту обсягів розвіданих корисних копалин - це один із анахронізмів сьогодення.

Є приказка, що на двох стільцях не всидиш. Сьогодні у сфері надрокористування є такий приклад: на сьогодні і замовником, і виконавцем, і контролюючим органом по геологічним роботам є Державна геологічна служба. Але будь-які повноваження суб'єктів у сфері надрокористування повинні бути чітко розмежованими: геологічна служба має залишати за собою стратегічне планування і контроль, а господарські функції необхідно передавати відокремленим підприємствам будь-якої форми власності.

Загострюю вашу увагу на тому, що існують випадки, коли купувати сировину дешевше за кордоном, ніж збільшувати кількість кар'єрів та шахт. А є ситуації, коли, отримавши мільйонний прибуток від розробки родовищ сьогодні, Україна змушена буде витрачати мільярди на ліквідацію наслідків такої діяльності завтра. Тому необхідно забезпечити моніторинг відрахунків бюджетних коштів, які витрачаються на проведення розвідувальних і видобувних робіт та на аналіз екологічних наслідків таких робіт.

Значення мінеральних ресурсів визначається їх передовою роллю у виробництві ВВП, інвестиційному процесі, зайнятості населення. І зараз не треба ховати голову в пісок, а необхідно здійснювати наступний крок у вирішенні проблем саме за допомогою політично вольового уряду. Цей процес тривалий, але ми його розпочнемо.

Своє ставлення до даного питання ми з вами зможемо висловити в четвер при голосуванні при постанові рішення. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Переходимо до обговорення. Прошу висвітлити на табло прізвище народних депутатів, що записалися на обговорення, ми записалися 15 хвилин.

Так, Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Юрія Кармазіну.

12:07:29

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистичесокй партии Украины, Кировоградщина.

К числу наиболее распространенных нарушений кодекса о недрах является глава третья статья 26 пункт 6 - "Необоснованная задержка пользованием недрами более двух лет со времени получения лицензии".

Большинствов лицензий на геологоразведовательные работы, в основном, на сырье местного значения выдаются с правом введения опытно-промышленной эксплуатации послезного ископаемого.

Частные фирмы из-за срока окупаемости в несколько лет не заинтересованы во вложении средств в разведку недр, занимаются только опытной эксплуатацией месторождений, а также быстрой реализацией сырья на рынке. В результате происходит фактическая эксплуатация в значительных масштабах минерально-сырьевой базы страны. При этом страдает экология и не платятся налоги с объема добытого полезного ископаемого. После окончания срока действия лицензии на геологоразведочные работы фирмы растворяются в так называемом тумане, и потом появляются вновь под другими названиями, адресами, с другими банковскими реквизитами. И найти концы в таких случаях, практически, не возможно.

Среди наиболее распространенных полезных ископаемых, попадающих под эту сферу, является строительный песок, кирпичные глины, щебень гранитный, ракушняк для строительных блоков, подземные питьевые минетальные воды и многие другие виды полезных ископаемых, не требующих при из разработке сложных технологий и значительных средств. Затраты на это и получаемая прибыль исчисляется тысячами процентов в пользу прибыли. И таких предприятий в Украине тысячи.

Особое место также в экологии также занимает радиоактивный природный газ - радон, являясь тяжелее воздуха, он скапливается в полуподвальных померещениях. Период полураспада у радона составляет всего почти трое суток. В последние годы огромное количество таких помещений арендуется под кафе, дискотекИ, различные мастерские и так далее, где имеет место постоянное пребывание людей. Газ опасен для здоровья, особенно в невентилируемых полуподвалах. При получении санитарного паспорта на такие помещения должно быть обязательно радоновая съемка и обеспечение системной вентиляции. К сожалению, этого никто не делает. А во времена советской власти правительством была утверждена и успешно финансировалась из Госбюджета всем известная программа "Рада". Она имела статус государственной программы, занимались ей специалисты-геологи. По их рекомендациям корректировалась застройка населенных пунктов. А сейчас об этом, к сожалению, забыли.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, наступний буде виступати Шевченко.

12:10:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, питання сьогодні стосується стану дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні.

У мене питання: а чому сьогодні з цього питання нас не інформує Генеральний прокурор України? Адже ця задача передбачена Конституцією України, передбачена законом України про прокуратуру. Чому сьогодні ми не маємо довідки щодо вжитих заходів. Адже один перелік тільки порушень, які допускаються природоохоронного законодавства, які виявляються Мінекоресурсів, Держкомітет наглядохоронпраці в ході перевірок такі, як відсутність гірничого відводу на розробку родовищ, невідповідність технічних меж шахт ліцензійній площі, підтоплення і заболочування, засолення грунтів, забруднення земель нафтою, незворотні деформації земної поверхні, ............явище, тощо, самовільний безліцензійний видобуток корисних копалин і ще маса порушень говорить про те, що немає виконання чинного законодавства. Не просто законодавства немає, а воно просто не виконується. Таким чином, я вважаю, що нам треба було запросити інформацію Генеральної прокуратури. І я не бачу, де та активність пана Піскуна? То він вилізає із штанів, кричить, що мало забирають права у прокуратури. А зараз є можливість на всю державу заявити, як виконуються вимоги прокуратурою, як вона відпрацьовує той бюджет, який вона отримує, а нас ні про що не інформують.

Шановні народні депутати! Якщо поцікавитися, чому така сьогодні ситуація, про яку говорили у виступах, то вона в тому числі і що ми запізно поставили питання в рекомендаціях парламентських слухань по підтопленню земель. 6 березня ми прийняли у пункті шостому, дали уряду до 1 січня 2005 року аж внести проект Закону про затвердження загальнодержавної програми поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України. А це ж треба вже зараз, а не до 2005 року.

Тому, я вважав би, що треба змінити пріоритети. Це перше.

Друге. Шановні народні депутати! Недаремно аналітики говорять, що в Росії запасів нафти на 24 роки. Недаремно почалася возня сьогодні навколо Тузли. Недаремно нам Румунія не дає, фактично не дає виконувати, користуватися своїм природним середовищем і не імпортувати газ і нафту, а в районі Зміїного і в районі Одеської, Керченської затоки, де завгодно, добувати ці наші копалини.

Тому, я думаю, що зараз треба нам буде звільнити від оподаткування рентним платежем на нафту і природний газ того газу, який видобувається в межах територіальних вод і виключно нашої економічної зони. Це притягне інвестиції і не дасть можливість розтягувати державу.

ГОЛОВА. Я прошу секретаріат після трьох хвилин відключати мікрофон, не ставити мене у незручне становище.

Олександр Шевченко, фракція Аграрної партії України. Підготуватися Миколі Рудьковському.

12:14:06

ШЕВЧЕНКО О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні члени уряду! Шановні колеги!

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Аграрна партія України.

Перш за все я хочу поздоровити всіх присутніх з Днем українського козацтва і акцентувати увагу на тому, що Україна по своєму геополітичному розташуванню та запасах копалин - це одна з найбагатших країн у світі.

У контексті питання, яке сьогодні слухається, Дніпропетровщина також є унікальним регіоном України. Тут виявлено більше ніж 300 родовищ корисних копалин і одержується понад 60 відсотків державного їх видобутку.

Чимало з них є унікальними за своїми запасами та якістю сировини. В області працює найбільший у світі Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцеворудний, Західнодонбаський вугільний басейн, Жовтоводський та ....гірський комбінати стратегічної сировини.

Багато питань, на жаль, в цьому напрямку не вирішуються, або вирішуються повільно. По-перше, щодо надрокористування.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, вони є виключно власністю народу. Тому будь-які угоди або дії в прямій чи прихованій формі треба анулювати, тому що деякі ...... підприємства самовільно здійснюють видобуток сировини і необ'єктивно висвітлюють або приховують своє виробництво залізної руди ВАТ "Південний гірничозбагачувальний комбінат", ВАТ "Дніпропетровщина" підземних вод ....... Дніпропетровський селікатний завод.

По цим та іншим виявленим фактам порушені кримінальні справи та накладені штрафні санкції - близько 10 мільйонів гривень. З метою подальшого недопущення правопорушень слід на законодавчому рівні закріпити за державою баланс корисних копалин, а також прискорити прийняття постанови Кабінету Міністрів про викуп земельних ділянок для подальшого розвитку Криворіжсталі.

По-друге. Щодо природоохоронних заходів, то необхідно здійснити комплексний моніторинг надр та поверхні території України, де знівечено.......... господарюванням земля.

Так, наприклад, на місті фабрики імені Максима в районі міста Марганець Дніпропетровської області існує .....сховище. Надзвичайно екологічний стан, який виник внаслідок близького розташування ......сховища привів до значного погіршення здоров'я та скорочення вікового цензу до 57 років.

На сьогодні є можливість розробки................ переробки.........концентрат, який є важливою сировиною для промисловості. Однак питання практично не вирішується, люди хворіють.

Не менш важливим питанням є розробка природоохоронних зон навколо річок. Так, дані заходи потребують бюджетних витрат. Але краще все робити вчасно, ніж потім ліквідовувати причини техногенних катастроф.

І тільки завдяки звертанням депутатів Драчевського, Олександра Єдіна та Миколи Колісника в одному випадку нарешті буде надана ліцензія завдяки підтримки керівника Укргеології Гурського Дмитра Сергійовича, а в іншому - розчищено русло річки Жовта, де немає тепер підтоплення і люди можуть розраховувати на подальше нормальне життя і роботу.

Здійснення зазначених природоохоронних заходів сприятиме зменшенню екологічного напруження багатьох територій і наближення їх до стійкого розвитку. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Миговичу замість Масенка.

12:17:13

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні присутні! Надра є власністю народу України і надаються тільки у користування, як це передбачено статтею 4 Кодексу України про надра. Згідно із статтею 28 кодексу користування надрами є платним. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів і податків. Проте, плата за користування надрами з метою видобутку прісної в комерційних цілях не знімається.

Я привожу один приклад. "Соса-Соlа" використовує 3 мільйони літрів води для комерційних цілей, я вибачаюся, 3 мільйони декалітрів води для комерційних цілей, продаючи свою продукцію по вартості 1 літр напоїв по вартості 1 літра паливно-мастильних матеріалів і не сплачує ніяких акцизів. Це питання повинно бути урегульовано.

Наші українські підприємства-гіганти наносять колосальну шкоду навколишньому середовищу і екології і сплачують, з моєї точки зору, символічні внески до Екологічного фонду. Ми повинні прийняти жорстке законодавство по відношенню до тих підприємств, які наносять екологічну шкоду навколишньому середовищу. Більшість металургійних комбінатів на сьогоднішній день приватизовані. Зовсім не вкладаються кошти у покращання і зменшення викидів у навколишнє середовище. Це питання принципове для нашої Верховної Ради.

Я звертаю увагу всіх народних депутатів до того, що біля Яворівського полігону відбулося зараження території невідомою речовиною, в результаті чого сотні людей отримали захворювання. Тут був присутній міністр оборони, хотілося б запитати у нього, що зробило Міністерство оборони у напрямку компенсації людям, постраждалим від навчань поряд із населеними пунктами, компенсації фізичної шкоди, нанесеної громадянам України, які проживають поряд з полігоном.

Хотілося також привернути увагу і до інших регіонів. Таких як Суходольськ, регіонів, як Яворівська Сірка. Уряду і, я вважаю, законодавцям потрібно розробити законодавчі акти по комплексному підходу до того, щоб були створені фонди при розробці кожного екологічно шкідливого родовища. Щоб було за рахунок чого компенсувати відновлення екологічної сфери і балансу навколо розробленого родовища. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Мигович, фракція комуністів. Підготуватися Зайцю.

12:20:41

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття. Шановний Володимире Михайловичу, колеги, виборці! Як відомо, природа не обділила наш самобутній край. Його мінерально-сировинна база - понад 150 родовищ, близько тридцяти видів корисних копалин. Серед них - золото, срібло та інші питання, будматеріали, сіль, мінеральні води і, звичайно, безцінні ліси.

Проте, використовуються ці багатства неповно, а головне - примітивно, безконтрольно, по-хижацькому. У ненаситній жадобі тимчасових прибутків заїжджі і доморощені прихватизатори нехтують не лише економічну доцільність, екологічні вимоги, чинне законодавство, але й моральність, здоровий глузд, інстинкт самовиживання. Ось лише деякі факти.

При достатньо високих обсягах мінеральних ресурсів добувна галузь займає в промисловості всього 1,6 відсотка. А що робиться з лісами в Карпатах? Незважаючи на катастрофічні повені, заборони суцільних рубок та інші закони, ліси нищаться і за безцінь вивозяться за кордон. Так, у попередні чотири роки фіксовані заготівлі ліквідної деревини зросли з 638 тис. до 1 млн. 55 тис. щільних кубометрів, в тому числі підрубок головного користування із 395-ти до 531 тис. кубометрів. При цьому зауважте, 87 відсотка вивозиться необробленою деревина, кругляком. А загалом її вивозиться до 220 млн. доларів.

Чи не найбільші порушення допускаються в агролісах. Угіддям великої шкоди завдають часті пожежі, примітивне трелювання деревини, самовільні рубки, аварії на нафто- і газопроводах та інші брутальні порушення. Та чи не найбільше неподобств твориться з мінеральними водами.

Проблемою є збереження таємниці розвіданих запасів і під виглядом купівлі землі найбільш вигідні ділянки придбали заїжджі і місцеві прихватизатори і сьогодні на Закарпатті фактично триває золота гарячка навколо мінеральних вод. Крім чотирьох солідних фірм, цим займаються десятки інших дрібних підприємців, які займаються фактично наповненням часто звичайної води мінералізацією, тобто створюють легенду.

І для порівняння. У 95-му році в області розливалося 2,3 млн. дуал мінводи, а торік 6 мільйонів, тобто зростання, як ви бачите, більш, ніж удвічі.

Тому, щоб припинити такі неподобства, доцільно в найближчий період підготувати урядові необхідні зміни і доповнення до законів щодо використання і охорони надр, навести порядок в ліцензуванні цього виду господарської діяльності, внести корективи у розподіл надходжень з тим, щоб місцеві бюджети також мали відповідні відрахування. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна".

12:23:59

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановні народні депутати!

Як можна оцінити стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при надрокористуванні? На мою думку, маємо жахливу картину, жахливу картину по всьому ланцюгу - від видачі ліцензій до видобутку і переробки корисних копалин.

Непоодинокими є випадки, коли вивчення надр та видобуток корисних копалин проводяться без спеціального дозволу ліцензій, тобто самовільно, незаконно.

Якщо до цього додати, що розробка родовищ корисних копалин не так вже й рідко ведеться без документів на право користування земельною ділянкою, гірничого відводу та за відсутності проектів розробки невідповідності технічних меж шахт ліцензійної площі, то очевидним є порушення статті 13 Конституції України про те, що надра є об'єктами права власності українського народу.

До того ж господарюючі суб'єкти досить часто ігнорують приписи контролюючих органів, зокрема щодо оцінки відходів мінеральної сировини та супутніх корисних копалин, створення мережі спостережних свердловин за станом підземних вод, відсутності обліку видобутку корисних копалин, порушення строків виконання дослідно-промислової експлуатації родовищ тощо. Все це вказує на вражаючу безконтрольність при використанні надр.

Дуже низьким є рівень екологічності при проведенні робіт з геологічного вивчення надр та видобутку корисних копалин. Рекультивація земель проводиться в мізерних обсягах, на значних площах спостерігається забруднення грунтів та водних об'єктів, зростає загазованість повітря, зумовлена витіканням нафти з нафтопроводів та виходом газу з газопроводів, засолення грунтів та підтоплення і заболочування земель, карстові явища.

Видобування корисних копалин здійснюється з використанням морально і фізично застарілого обладнання. Отже, ефективність використання надр є досить низькою.

В чому ж основна причина такої невтішної картини в ділянці вивчення надр і використання копалин? Перше, ця галузь так і не стала мінерально-сировинною базою для української економіки, не стала тому, що до цих пір не створено цілісної повноструктурної економіки, не визначено конкретних цілей і завдань її розвитку, а отже потреб в корисних копалинах. Галузь по суті, функціонує в якості сировинного джерела для експорту, що породжує серйозні екологічні проблеми, але дає незначний економічний ефект для держави.

Друге. На жаль, ідеологія сталого розвитку не проникла в управління господарської діяльності цієї галузі. Про яке секторальну економічну та екологічну політику можна говорити, якщо на національному рівні не прийнята стратегія сталого розвитку, важливою складовою якої має бути національна екологічна стратегія?

Третє. Чи варто було очікувати кращих результатів, кращої ситуації в цій галузі, якщо до цих пір не створено системи державного інтегрованого управління всім комплексом природних ресурсів? Більше того, уже більше 5 років управлінський елемент галузі перебуває у перманентному реформуванні.

Зараз адміністративна реформа почала плавно, але послідовно позбуватися ідеї забезпечення інтегрованого державного управління природними ресурсами і мімікрувала в галузево-відомчий варіант управління олігархічного типу. Щоб забезпечити вільний доступ олігархам до корисних копалин, кілька разів реформувалося Міністерство екології та природних ресурсів, кілька разів змінювалися міністри. В результаті цих олігархічних хірургічних операцій Мінекоресурсів розпалося на Міністерство навколишнього середовища і Державний комітет природних ресурсів.

Що ж треба зробити, щоб виправити цю ситуацію. (Я завершую). Перше: врешті-решт провести справжню адміністративну реформу і створити систему інтегрованого державного управління природними ресурсами включно з надрами на базі міністерства. Теперішній управлінський статус геологічної галузі не достатній для забезпечення і поступального розвитку.

Друге: необхідно створити в межах такого міністерства ліцензійну палату, діяльність якої забезпечить прозорість і конкурсність при наданні спеціальних дозволів на вивчення та використання надр. Міжвідомча комісія, яка зараз надає... (я завершую) ліцензії на вуглеводневу мінеральну сировину, є ..........кількох десятків осіб і не може бути ефективною структурою. Врешті-решт, посилити державний контроль. Закони є - немає контролю. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної за надрокористуванням в Україні, завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення, яке щойно відбулося.

Оголошується до розгляду питання: "Про стан підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 2003-2004 років об'єктів теплопостачання та експлуатації тепломереж, забезпечення їх енергоресурсами та стан формування тарифів на теплоносії". Пропонується такий регламент: 15 хвилин для виступу голові Держжилкомунгоспу Семчуку Григорію Михайловичу, відповіді на запитання - до 15 хвилин, співдоповіді голови комітету Валерія Павловича Пустовойтенка до 7 хвилин, голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу до 5 хвилин і дебати протягом 15 хвилин. Немає заперечень? Дякую. Прошу. Слово має для доповіді голова Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України Семчук Григорій Михайлович. Будь ласка.

СЕМЧУК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, запрошені.

Всебічний аналіз прорахунків помилок, допущених у минулі роки в питаннях забезпечення життєдіяльності країни в осінньо-зимовий період дозволив Кабінету Міністрів України, центральним і місцевим органам виконавчої влади кардинально змінити механізм реалізації плану підготовки до роботи в умовах зими.

По закінченню минулого опального сезону відразу розпочалася практична робота по виконанню розроблених центральними та місцевими органами влади заходів з підготовки житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2003-2004 років. Стан підготовки цих об'єктів та об'єктів соціальної сфери розглядалось на засіданнях уряду, нарадах у Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністра, у колегіях як центральних органів виконавчої влади та місцевих органів влади. На підставі матеріалів запровадженого постійного моніторингу щотижневого за участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування вперше в цьому році проводились селекторні наради з питань розрахунків за енергоносії, двічі на місяць питання підготовки.....................галузі до роботи в осінньо-зимовий період та розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги. Працює міжвідомча комісія з контролю за ходом підготовки до опалювального сезону. Згідно з графіком здійснено перевірки в 12 регіонах країни і надана практична допомога. Для ліквідації надзвичайних ситуацій, які мали місце у минулому році, урядом приймалися рішення щодо фінансування невідкладних заходів у місті Щолкіно та селище Янтарне в Автономній Республіці Крим, Суходольську Луганської області, в місті Полтаві та ряду інших населених пунктах. На даний час в зазначених містах завершуються заплановані роботи. Завдяки вжитим комплексним заходам ситуація з підготовки Житлового фонду систем тепловодопостачення, водовідведення до роботи в зимових умовах станом на 1 жовтня роздано вам у матеріалах. Я тільки можу одне сказати, що в цілому станом на 1 жовтня системи життєзабезпечення були підготовлені в середньому на 96, 98,99 відсотків.

Запаси вугілля створено у кількості 314,7 тисяч тонн бо 76 відсотків рідкого палива накопичено 163 тисячі тонн або 66 відсотків. Значна увага приділялась урядом у підготовці житлового фонду та об'єктів соціальної сфери відомчого підпорядкування особливо в депресивних регіонах, де було відставання у підготовці зазначених об'єктів до роботи у зимовий період.

Я хотів би підкреслити, що у поточному році по Україні порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень підготовки об'єктів житлово-комунального господарства у цілому поліпшився. Темпи підготовки житлових будинків збільшилися на 10 відсотків, котелень - на 3, теплових мереж - на 1,5 відсотка, об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства - на 8 відсотків, показники накопичення вугілля на 9 відсотків вище.

Слід зазначити, що у порівняно з минулим роком у водопровідно-каналізаційному господарстві планові обсяги капітального ремонту водопровідних та каналізаційних мереж збільшені у середньому на 42 відсотка і це теж вперше за останні роки.

Шановні народні депутати! Зазначена інформація з підготовки об'єктів житлово-комунального господарства до роботи у зимовий умовах приведена, як я вже говорив, станом на 1 жовтня. Роботи продовжуються. І за оперативними даними селекторної наради минулої п'ятниці всі регіони доповіли, що вони завершуються. Повністю виконано плани обсяги робіт підготовки житлового фонду на об'єктах житлово-комунального господарства саме у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях. Пробні пуски котелень проводяться у всіх регіонах. Розпочато підключення до тепла дитячих дошкільних закладів, лікарень.

В цілому ми можемо вже сказати, що у технічному плані системи житлово-комунального господарства практично готові до роботи в осінньо-зимовий період 2003-2004 років. З 15 жовтня, тобто з завтрашнього дня, започатковується постійний моніторинг другий, теж вперше, про проходження опального сезону у житлово-комунальному господарстві, об'єктах освіти, охорони здоров'я для оперативного втручання у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Цей моніторинг буде проводитися комітетом до кінця опалювального сезону.

Однак, одним із головних чинників, який впливає на стан проходження опалювального сезону є стан розрахунків споживачів за житлово-комунальні послуги та підприємств житлово-комунального господарства за енергоносії. Тому це питання знаходиться під постійним контролем уряду. Заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги зросла із 6.2 мільярда гривень у 2000 році до 7.4 мільйони гривень у цьому році. І практично до цього року мали вони стійку тенденцію до росту.

Проте, в результаті заходів, вжитих урядом та місцевими органами виконавчої влади, починаючи з травня поточного року борги населення вдалося скоротити на 420 мільйонів.

Якщо у січня 2003 року рівень оплати населення спожитих житлово-комунальних послуг по Україні становив 75 відсотків, то у липні - 133, у серпні - 109.9, а у шести областях цей показник перевищує 120-160 відсотків.

В цілому спочатку року населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги на 818 мільйонів гривень або на 19.7 відсотків більше ніж за відповідний період минулого року. Борги госпрозрахункових підприємств скоротилися за цей період на 178 мільйонів. Це дало змогу збільшити обсяги фінансування робіт з підготовки до зими.

Крім того, позитивно вплинув на стан розрахунків прийнятий Верховною Радою Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію". Після набрання чинності з 1 липня 2003 року зазначеного закону та відповідної постанови уряду у всіх областях створені і працюють постійно діючі комісії з заборгованості. Як результат, у липні-серпні поточного року з населенням було укладено 131 тисячу договорів на погашення реструктуризованих заборгованостей. Загальна сума, на яку було укладено договорів в частині погашення реструктуризованих заборгованостей становила 87,9 мільйона гривень, а сума внесених платежів склала понад 5 мільйонів гривень. Ця робота і надалі буде здійснюватися під постійним контролем уряду.

У той же час існує програма реструктуризації заборгованості підприємств житлово-комунального господарства перед постачальником енергоресурсів і бюджету. Уряд працює над вирішенням цієї проблеми. Згідно із Законом України "Про списання вартості несплачених обсягу природного газу" розробляється відповідний механізм його реалізації, яким визначатимуться умови списання несплачених обсягів природного газу, спожитого підприємством теплопостачання. Одночасно уряд вважає за можливе підтримати проект Закону України "Про погашення заборгованості за енергоносії", розроблений групою народних депутатів.

У вересні 2003 року більш ніж на 59 мільйонів вдалося скоротити заборгованість за спожитий природний газ підприємствами комунальної теплоенергетики. Проте турбує той факт, що поточна заборгованість за газ за 9 місяців цього року залишається значною і складає на сьогодні 305 мільйонів гривень. Тому вирішення проблеми розрахунків за енергоносії та надання якісних послуг населення неможливе без упорядкування механізму формування тарифів на житлово-комунальні послуги, спрямована на забезпечення ефективного господарювання та економного використання енергетичних та матеріальних ресурсів.

У даний час встановлення тарифів, як ви знаєте, здійснюється відповідними органами місцевої влади. Найбільше суттєве підвищення тарифів на комунальні послуги відбулося в 2000 році, коли тарифи для населення на зазначені послуги було збільшено на 40 відсотків, що дозволило підвищити рівень відшкодування вартості послуг в середньому з 50-60 відсотків до 90-95 та знизити розрив у тарифах між промисловістю та населенням майже вдвічі.

Однак за умови практично незмінних тарифів та збільшення собівартості теплопостачання в 2001-2002 роках на сьогодні рівень відшкодування населенням вартості послуг теплопостачання становить в середньому 70-80 відсотків та спостерігається подальша тенденція до їх зниження. Це викликано ще й тим, що послуги теплопостачання є самими енергоємними. Найбільш високу питому вагу в їх собіватості мають витрати на паливо - в середньому 51 відсоток, вартість електроенергії складає в середньому 11 відсотків.

Для покращання фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства урядом підготовлено цілу низку заходів. З метою впорядкування процесу цінотворення в галузі та запобігання де......ваного завищення тарифів урядом внесено до Верховної Ради проект закону про зміни... про внесення змін до статті 9 закону України про ціни і ціноутворення, яким передбачається обов'язкове відшкодування з місцевих бюджетів втрат підприємств житлово-комунального господарства в разі затверджених тарифів нижчими, ніж собівартість виробництва послуг.

Також запроваджено правило розрахунку доставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, порядок ціноутворення на послуги централізованого водо-, теплопостачання та... водопостачання та водовідведення.

........ проект закону про теплопостачання населених пунктів України. В новій редакції правил постачання та користування тепловою енергією, правил надання послуг з централізованого водо-, теплопостачання та відведення, а також порядок ціноутворення на послуги централізованого теплопостачання.

Я хотів би доповісти вам, шановні народні депутати, що уряд, наш комітет такі пропозиції готую. Ми докорінно міняємо підходи в ціноутворенні на послуги житлово-комунального господарства.

Ми на сьогодні відходимо від застарілих методик і переходимо на нові порядки формування тарифів. Основна мета - тариф повинен бути економічно обгрунтований, тариф повинен бути прозорий і головне - ці порядки передбачають, що підприємства на місцях не мають права включати в собівартість витрати, які не пов'язані з виробництвом основної продукції. Чого гріха таїти, перевірки, які були здійснені в ряді регіонів, ми бачимо, що в собівартість закладаються витрати спонсорської допомоги, подарунки на свята і день народження і так далі. Тому ці порядки дадуть можливість закладати тільки ті витрати, які повинні сплачувати населення.

Більше того, ці порядки узгоджуються з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Антимонопольним комітетом і реєструються в Мінюсті.

Вже такий порядок працює в водопровідно-каналізаційому господарстві, ближчим часом вийде такий порядок теплопостачання.

Для стабілізації цін на теплову енергію та гаряче водопостачання і недопущення їх підвищення через зростання вартості енергоносіїв, урядом прийнято постанову 15 травня 2003 року номер 696, якою повноваження встановлення цін на газ природний для підприємств комунальної енергетики надано національній комісії регулювання електроенергетики України з погодженням Мінекономіки.

З метою зменшення зростання собівартості виробництва житлово-комунальних послуг через зношеність основних фондів підприємств та збільшення непродуктивних витрат урядом в проекті закону про Державний бюджет на 2004 рік вперше за роки незалежності передбачено цільове фінансування за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам в сумі 400 млн. гривень на виконання заходів по упередженню аварій та запобіганню техногенних катастроф в житлово-комунальному господарстві.

Для створення правової бази цивілізованих взаємовідносин в сфері житлово-комунальних послуг, стабілізації фінансово-економічного стану галузі, виведення її з кризи, підвищення відповідальності споживачів послуг за своєчасні розрахунки, а надавачів за якість послуг урядом також в поточному році підготовлено і внесено до Верховної Ради нову редакцію житлового кодексу України, проекти законів про затвердження загальнодержавної програми реформування житлово-комунального господарства на період 2004-2010 років, про внесення змін до закону про ліцензування певних видів господарської діяльності. Готуються і інші нормативні правові акти, як механізм реалізації реформи в галузі.

Сподіваюсь на вашу, шановні народні депутати, підтримку при їх розгляді.

Шановні народні депутати! Ми розуміємо, що в житлово-комунальному господарстві накопичилось і сьогодні залишається дуже багато ще не вирішених проблем. Працюючи в округах, ви про них добре знаєте. Тому ми готові на оперативне реагування і вирішення всіх поточних питань, які виникають, а також на плідну співпрацю по комплексному і системному підходу до реформування галузі в цілому. Дякую на увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. Василь Антонович Калінчук, наступний Кармазін.

12:42:17

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Вельмишановних Григорій Михайлович!

Ви дуже детально проінформували народних депутатів про стан підготовки до осінньо-зимового сезону. І я вам повинен сказати, не так давно я був на засіданні колегії в одному з районів мого округу в районній державній адміністрації, де обговорювалося теж це питання. І все йшло добре до тих пір, поки я не підняв питання, а як забезпечується подача електроенергії, тому що котельні можуть бути підготовлені, і газ буде, і вугілля буде, і мазут буде, а електроенергії немає - і все стоїть, і вода не подається, і тепла немає.

І тут якраз виникла й заминка, тому що ніхто не може вплинути на веєрне так називаєме відключення і таке інше. Тим більше, що відключають часом електроенергію не тільки тих, хто не платить, а й тих, хто платить, тому що, як вони пояснюють, немає технічних можливостей відключити тільки один об'єкт.

Так що в цьому питанні робиться?

Я вам дякую за відповідь.

СЕМЧУК Г.М. Дякую.

Питання дуже актуальне і дуже серйозне, і, дійсно, ситуація, і я про це говорив і ще раз підтверджую, щодо боргів за енергоносії і щодо сплати поточних платежів. Будемо прямо говорити, що за все треба платити, в тому числі в першу чергу за енергоносії.

Тому ми й говоримо, що зараз відпрацьовуємо, практично, нові підходи у формуванні цінової політики на житлово-комунальні послуги. Я вам приведу приклад запровадження нового порядку формування тарифів у місті Миколаєві у поточному році у Водоканалі, який мав борги на 1.01. цього року понад сім мільйонів, дало можливість поступово розрахуватися за борги і вже у серпні місяці був зроблений попередній платіж на сто тисяч.

Крім того, урядом зараз відпрацьовується механізм разом з Мінпаливенерго щодо броні, і відпрацьовується механізм, на яких умовах, що можна, коротше, відключати, а що неможливо. Тобто об'єкти життєзабезпечення повинні бути під контролем в цій справі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, у вас є письмові запитання?

СЕМЧУК Г.М. Є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте почергово...

СЕМЧУК Г.М. Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.

"На підставі яких документів, розпоряджень чи наказів здійснюється встановлення обмежуваних шайб та регулюючих сопел в системах теплопостачання? І хто здійснює контроль за встановленням таких додаткових пристроїв та перевіряє відповідність таких дій, затверджених проектом? Чому зміни проектних показників здійснюються без відповідних розрахунків та проведення всіх експертиз, визначених законодавством для проектної документації?".

Це технічне питання. І на сьогодні це врегульовано відповідними нормативними документами. Шайби і сопла установлюються на будинках чи на споживачах відповідно до тої проектної документації, яка розроблена, і відповідних розрахунків. Вони встановлюються відповідними теплопостачальними організаціями в присутності представника, власника чи будинку, чи об'єкта. Вони пломбуються, і ніхто не має права зняти цю шайбу чи замінити її на якусь іншу.

Якщо такі порушення є, відповідні повинні вживатися на місцях місцевими органами влади заходи щодо адміністративного впливу на такі порушення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

12:46:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний пане міністре, я хотів би вас запитати: яка доцільність накопичування зараз запасів вугілля ще на 1 мільйон тонн? Адже в минулому році у вас залишилося зайвого півтора мільйона тонн вугілля і зараз відбувається посилення спалення на теплових електростанціях вугілля, газу, дорогого російського газу. Десь ви подаєте по цифрах 854 мільйона метрів кубічних на місяць. Яка потреба в накопиченні? Чи немає якоїсь політичної основи в цьому? Ви мене зрозуміли: я маю на увазі важкий наступний рік, важкі президентські вибори і так далі. Яка потреба?

СЕМЧУК Г.М. Я дякую.

Що стосується підприємств чи об'єктів комунальної теплоенергетики, ми не ставимо за мету накопичити палива на весь опальний сезон відразу. І тому я називав вам цифри 66 і 77 з лишнім відсотків - це від загальної потреби на весь опалювальний сезон. Ми ставимо завдання перед собою, перед місцевими органами влади накопичення зробити, щоб ми могли стало провести опалювальний сезон, а головне, щоб були чіткі договірні зобов'язання, що це паливо мусить бути.

Що стосується великої енергетики. То я думаю, що за це питання може відповісти міністр, мій колега пан Єрмілов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

СЕМЧУК Г.М. Депутатська фракція Комуністичної партії України, пан Симоненко. Як відомо, критичний стан основних виробничих фондів у житлово-комунальному господарстві, моральна, фізична зношеність сягає 70 і 80, і більше відсотків. Спричиняє зростання аварій на системах тепловодопостачання, що призводить до холодомору та забруднення навколишнього середовища, зокрема питної води. Хто персонально за це відповів членів урядів. Чому уряд не розробляє дієву комплексну програму щодо виведення цієї галузі з кризи?

Шановні депутати, всі питання правильні. Дійсно, технічний стан сьогодні галузі критичний. І ми говоримо це відверто, правдиво, дивлячись один одному в очі. Я більше скажу, що сьогодні кількість аварійних мереж складає в водопровідному тільки каналізаційному господарстві близько 30 відсотків, а це майже 38 тисяч із 140 тисяч кілометрів протяжності. Це приводить до великих втрат і перевитрат на виробництві. І цю сумну картину можна продовжувати і далі.

Ми вже досягли кількості аварій на один кілометр мережі, двох аварій на один кілометр мережі, що на порядок вище, ніж в європейських країнах. Питання викликано, такий стан технічний викликано одним - різким погіршенням з року в рік фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства.

Ми закінчили півріччя збитками в півмільярда гривень. Дебіторська, кредиторська заборгованість сягнула за 8 мільярдів при річному обсязі послуг 6,7 мільярди. Тому, дійсно, потрібний комплексний і системний підхід, як вийти із цієї ситуації. Тому, я вибачаюся... Тому і розроблена, це вже друге питання, вони пов'язані ці два питання. Тому урядом і розроблена загальнодержавна програма, проект загальнодержавної програми реформування галузі на 2004-2010 роки, яка вже знаходиться тут у вас у Верховній Раді і яка передбачає три основні напрямки реформування галузі - це удосконалення нормативно-правової бази. Ми на сьогодні маємо лише один базовий закон про питну воду, питне водопостачання і про яку реформу можна говорити, не маючи законодавчого підгрунття.

Другий напрямок - це удосконалення системи управління з врахуванням ринкових відносин у цій галузі, вона на сьогодні сама нереформована.

І третє питання - це фінансова стабілізація галузі.

Головне те, що всі ці питання повинні вирішуватися у комплексі. І ті заходи, які передбачені у програмі, ми напевно ближчим часом будемо обговорювати у залі, дають нам сьогодні впевненість сказати, що якщо вони будуть виконуватися комплексно, системно, ми поетапно вийдемо із тої ситуації, у якій сьогодні знаходимося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Михайловичу, намагайтеся більш стисло відповідати на запитання. Будь ласка, Ольга Гінзбург.

12:51:13

ГІНЗБУРГ О.П.

Гінзбург, фракція комуністів, 161 виборчий округ.

Шановний Григорію Михайловичу, у мене до вас такі два питання і, мабуть, прохання одне є. Справа вся в тому, що звісно, що уряд або ж наша держава зробила помилку, що зразу при такій низькій заробітній платі поклала на плечі наших громадян стовідсоткове погашення комунальних послуг. І вони сьогодні від цього потерпають, Ми всі це розуміємо. Ви мені скажіть, будь ласка, згідно чого проводяться розрахунки ціни на один квадратний метр теплопостачання і чому він такий різний по всій Україні?

І рядом з цим таке питання. І чому тоді, коли тепла недостатньо у квартирі, а вона буває десь і 5, і 7 градусів, перерахунки за тепло при отриманні субсидій проводяться таким бюрократичним методом за 2-3 місяці. І тільки тоді людина може це отримати.

А у мене до вас прохання. Ви очолюєте таку комунальну службу, і я до вас декілька раз зверталася, і всі міністерства, мабуть, у 6 міністерств я зверталась.

У мене така є складна проблема в Ображіївкі постачання водою, де заборонено у селі Ображіївка Шостінського району у Сумській області людям пити воду з колодязів. Її привозять сьогодні у бочках. І вже три роки почались будувати ми там артезіанську скважину таку, щоб постачати, всі відмовляють, а людям потрібно пити воду. Є заборона санстанції, Міністерства охорони здоров'я, у тому числі ви знаєте цю проблему. Чому ніколи ніде вона не підтримується на такому високому рівні, як держави. Чому не питають з обласного керівництва, що люди труяться хімічною водою? Дякую вам.

СЕМЧУК Г.М. Дякую за запитання. Дійсно, всі питання, які ви підняли, мають місце. Що стосовно розрахунків на квадратний метр і чого різна ціна у регіонах. Справа у тому, що це стосується, до речі, водопровідно-каналізаційного господарства, у кожному районі, у кожному регіоні складена своя система, як і водопостачання, водовідведення і теплопостачання, і тому затрати можуть бути різні. Важливо те, що повинні вони розраховуватися відповідно до тих методик, а в перспективі до тих порядків, які ми говоримо, щоб не було зловживань в цій справі.

Що стосується перерахунків. У правилах надання послуг згода теплопостачання і водовідведення чітко виписаний механізм, який врегульовує ці питання. І там чітко написано, що, якщо комунальні послуги надаються з відхиленнями до нормативів, і споживач звернувся до того чи іншого підприємства, яке надає ці послуги, підприємство повинно протягом п'яти днів ці перерахунки зробити і не волокітити те. що ви кажете, два-три місяці. Контроль за цим ділом повинні здійснювати місцеві органи влади, тому що згідно Закону "Про місцеве самоврядування" за якість послуг, надання необхідної їх кількості відповідають органи місцевого самоврядування. Тому, якщо є такі випадки, місцеві органи повинні реагувати, не реагують, ми включаємося і будемо вживати заходів, щоб не було таких випадків.

Що стосується конкретного питання по скваженній воді, я його записав, ми розглянемо це питання і дійсно я хочу ще раз підтвердити, напротязі багатьох років не було державної підтримки щодо модернізації розвитку системи житлово-комунального господарства.

Більше того, ви правильно сказали, прийняте рішення щодо... перехід на 100-відсоткове покриття тарифів - це теж, я рахую, було помилкове і повинен бути якийсь поетапний перехід до цієї справи. Тому ми маємо ту ситуацію, яку ми маємо. Але в цьому році вперше уряд передбачив ті 400 мільйонів і ми подивимося, попрацюємо з областю, щоб включити цей об'єкт і потім з вами якось відпрацюємо цю справу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання. Григорій Миколайовичу, письмове є у вас?

СЕМЧУК Г.М. Є, є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СЕМЧУК Г.М. Знову Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального. "Як і хто реально здійснює контроль за наданням послуг, їх якістю і відповідно вимогами нормативних документів, а також наступне нарахування за спожиті послуги та керування нарахувань?".

Ну це питання - я тільки що відповів - вони однакові. Крім, це знову ж таки, місцеві органи влади - те, що записано законом.

Крім того, цей контроль здійснюємо вибірково і наш комітет, Антимонопольний комітет, ...... споживзахист, нові інспекції і так далі.

Перевіряючих у нас дуже багато, але основне - це питання місцевих органів влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Бокий.

12:56:21

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів. Шановний доповідачу, я хотів би задати вам цілком конкретне запитання. Є таке місто Кременчуг на Дніпрі, на Полтавщині. Як ви знаєте, вода ( я думаю, що це ви знаєте), яка йде в водопроводі вона не придатна для пиття, вона придатна тільки для технічних потреб. І місто, якщо воно хоче пити, то жителі змушені відро артезіанської води купувати там за 3 гривні і більше.

Скажіть, як довго це буде в Кременчуку, і як це буде взимку, і чи взагалі ви знаєте який вихід буде знайдено із цієї ситуації?

СЕМЧУК Г.М. Дякую. Дійсно, я знаю цю ситуацію. Особисто я і в минулому році був, дійсно там є питання. Більше того, там є питання ще незрозумілі і для нас, тому ми підключили свої галузеві інститути щодо вивчення, чого складається така якісь води, і Інститут колоїдної хімії Академії наук.

У минулому році для стабілізації цього положення, ситуацію ви знаєте, урядом були виділені кошти щодо проведення водозабору в необхідний стан. Зараз ми цю ситуацію тримаємо на контролі і наші інститути працюють разом з водоканалом Кременчука і відпрацьовуємо нові технології щодо поглибленої очистки води, яка береться з цього руслового водозабору.

Ми знаємо цю ситуацію і я вам можу дати обгрунтовану відповідь, що уже зроблено, і яка перспектива цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко Олександр Миколайович, будь ласка.

12:58:11

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция "Регионы", партия "Регионы", Запорожская область.

Уважаемый докладчик, вы сказали о том, что при составлении калькуляции используют все, в частности спонсорскую помощь, плакаты, салюты. Скажите, вы сделали эту проверку выборочно или повсеместно - первое.

Есть ли рекомендации? Не считаете ли вы целесообразным в данной ситуации ввести граничный уровень рентабельности? Это первый вопрос.

Второй вопрос. При всем уважении к вашему профессиональному докладу, я считаю, что нам, депутатам, было бы полезнее знать ситуацию в разрезе регионов: когда в стране начнется отопительный сезон? В каких областях, в каких регионах есть проблемы и какие? Меня в частности интересует Запорожская область. Можно ли у вас получить информационный материал?

СЕМЧУК Г.М. Дякую.

По першому питанню щодо суцільні перевірки чи вибіркові? Ми робимо вибіркові перевірки, наш комітет. Зараз за дорученням Президента КРУ Мінфіну робить суцільну перевірку всіх підприємств житлово-комунального господарства, в тому числі по даному питанню.

Крім того, в цьому році за дорученням віце-прем'єр-міністра, керівника міжвідомчої комісії з питань реформування галузі ці перевірки, що здійснює і Антимонопольний комітет, і Комітет споживзахисту, і ці матеріали ми постійно розглядаємо і відповідно є реакція на місцях. Але головне не в цьому. Головне, я ще раз говорю, ми переглядаємо підходи в ціновій політиці в житлово-комунальному господарстві і, головне, поставити бар'єр, щоб не було таких можливостей, як сьогодні є. Це робимо ми через нові порядки формування тарифів.

Що стосується інформації по Запорізькій області, я вам можу її окремо надати, але вона надана і в ваших матеріалах. Проте, вони тільки надані на перше жовтня. Якщо вас дуже цікавить, я буквально на завтра на ранок вам дам усі свіжі матеріали щодо Запорізької області підготовки до зими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка, час вичерпано.

Слово надається для співдоповіді голові Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Пустовойтенку Валерію Павловичу. Будь ласка.

13:00:41

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати! Сьогодні в поданій Кабінетом Міністрів України інформації та наданих інформаційно-аналітичних матеріалах багато говориться про технічний та економічний стан проблеми, відсотки відремонтованого обладнання, кілометри відновлених мереж, підготовлені до опалювального сезони котельні, заготованих тонн вугілля та мазуту. Так, це дуже важливо, тому що вже завтра може бути розпочатий опалювальний сезон, і ми повинні знати стан готовності до нього.

Проте, щорічно повторюється екстремальна ситуація з підготовкою до опалювального сезону, але із своїми особливостями, так, наче попередній рік нічого нас не навчив. І я, дозвольте сказать свою особисту думку, думаю, що там уже потрібно закінчити заслуховувати Кабінет Міністрів щодо підготовки до опалювального сезону або до проведення весняно-польових робіт, тому що є структури відповідні в Кабінеті Міністрів, які безпосередньо несуть за це відповідальність і місцеві органи влад.

До нашого комітету зараз постійно і в значній кількості надходять скарги громадян на широкий діапазон утисків їх прав на отримання якісних житлово-комунальних послуг. Можна лише здогадуватися, якими цифрами вимірюється кількість скарг на регіональному рівні. При цьому наводяться кричущі факти порушення чинного законодавства, бездушності керівників ЖКГ, а то і звичайного просто хамства.

Тому хочу, зважаючи на регулярне повторення ситуації, поговорити сьогодні про принципові та стратегічні законодавчі аспекти цієї проблеми. Як відомо, Верховна Рада України 28 жовтня 2002 року за ініціативою нашого комітету прийняла постанову про заходи щодо забезпечення теплом житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров'я, культурних та інших об'єктів соціальної сфери, якою була робота Кабінету Міністрів визнана недостатньою.

Зазначене питання повторно обговорювалося в парламенті 10 грудня 2002 року. Тоді Верховна Рада продовжила термін виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України. Було рекомендовано здійснити ряд заходів, в тому числі розробити державну програму реформування житлово-комунальних господарств України.

Можу сказати, що термін був до 1 березня 2003 року, но на сьогодні ми програму тільки що отримали. І наш профільний комітет має намір критично розглянути цей документ, але ми повинні у повній свідомості того, що програму треба підтримати і перш за все знайти реальність джерела його фінансування. На наш погляд, однією з самих важливих причин неврегульованості багатьох проблем в цій галузі є недостатнє правове поле.

По-перше, сьогодні практично відсутні чіткі законодавчо визначені основні критерії оцінки якості житлово-комунальних послуг. Теплозабезпечення - одна із найбільш показових галузей. Виявляється, коли теплопостачальні компанії не можуть забезпечити температуру 18 градусів, вони знижують нарахування плати на 5 відсотків. І за кожний градус. І так до 12 градусів. А те, що вже при 16 градусах люди починають просто замерзати, частіше хворіти, захворювання набувають більш важливих форм і їх обходять. Треба законодавчо встановити такі норми, щоб постачальник тепла при зниженні температури в кімнаті нижче 18 градусів позбавлявся взагалі права на оплату. А при подальшому зниженні температури відшкодував споживачу моральну шкоду.

По-друге, всі повноваження щодо регулювання тарифів у сфері теплопостачання передані органам місцевого самоврядування. Формальний підхід до складання місцевих бюджетів визначений Бюджетним кодексом, забезпечив повну стабільність, але водночасно позбавив органів місцевого самоврядування можливості регулювати пікові навантаження, які виникають у період підготовки до опалювального сезону.

Наприкінці минулої сесії Верховна Рада 336-ма голосами підтримала Закон про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст. Стрижнем моментом цих змін стала спрямування до бюджетів малих міст 50 відсотків відрахувань від податку на прибуток підприємств і так дальше. Тому ми дуже будемо просити, щоб у четвер обов'язково підтримали зміни, які сьогодні внесені Президентом України і в том числі комітетом, і ми могли дати можливість органам місцевого самоврядування, тобто малих містам, готуватися не тільки до зими, а реалізувати рівень підвищення технічного забезпечення служб комунального господарства.

Комітетом також доопрацюється проект закону про житлові комунальні послуги, в якому ми передбачаємо законодавчо встановити певні процедури участі населення в процесі розробки та затвердження тарифів на основні види послуг. Необхідно забезпечити зрозумілі та прозорі процедури прийняття рішень місцевою владою. Люди мають право знають, за що з них беруть гроші і які гарантії щодо якості та кількості послуг, що вони отримують.

Хочу також звернути вашу увагу на наступне, і сказати народним депутатам і звернутися до уряду. Для того, щоб не повторилася ситуація, як з зерном в Держрезерві в цьому році, що відсутні повністю запаси зерна, практично повністю, комітет пропонує встановити нормативні запаси теплоносіїв, таких, як вугілля, газ і мазуру, в Держрезерві. І це передбачити обов'язково в Держрезерві на наступний, в проекті бюджету на наступний рік.

Тому я пропоную якраз внести до вже діючої постанови, яку ми подали, цю норму пропонуємо додатково включити до проекту сьогоднішньої постанови Верховної Ради України.

По-третє, ми вважаємо, що тільки забезпечення неперервності ланцюжка договірних відносин може забезпечити належний захист як виробників, так і постачальників.

Я закінчую. І хочу сказати особливо, що ми сьогодні повинні з вами прийняти рішення щодо прийняття все-таки Житлового кодексу, який дасть можливість повністю стабільно працювати. Але, на жаль, проект Житлового кодексу, який був поданий урядом до Верховної Ради, Аналітичне наше управління Верховної Ради написало 19 зауважень і практично розбило повністю Житловий кодекс, який поданий сьогодні до комітету.

У мене прохання, щоб уряд звернув на це увагу і якомога швидше разом з комітетом, Науково-експертним управлінням Верховної Ради і Федерацією профспілок України доопрацювали ці документи і рухались дальше.

І на завершення я хочу сказати, що я пропоную визнати роботу уряду з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період сьогодні недостатньою і підтримати внесений комітетами Верховної Ради відповідний проект постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово для співдоповіді має голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Клюєв Андрій Петрович. Будь ласка, до 5 хвилин.

13:08:39

КЛЮЄВ А.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги.

Вопрос подготовки топливно-энергетического комплекса к осенне-зимнему сезону комитет рассмотрел 6 октября сего года. Принято решение признать работу в этой сфере недостаточной.

Отмечая существенные усилия министерства по разрешению проблем системного характера, накопившихся в энергетическом секторе, следует отметить, что финансовое состояние предприятий угольной промышленности и предприятий тепловой генерации остается очень тяжелой. Кредиторская задолженность предприятий только угольной отрасли составляет более 10 миллиардов гривен и превышает дебиторскую более, чем на 6 миллиардов. По сравнению с предыдущим годом этот разрыв увеличился почти на 370 миллионов гривен.

Производство тепловой энергии остается нерентабельной, при этом усиливается негативная тенденция роста задолженности потребителей за услуги теплоснабжения. В текущем году она возросла на более чем 200 миллионов гривен и превысила 4 миллиарда гривен. Отрицательные результаты такой тяжелой ситуации следующие.

Первое. До настоящего времени не созданы необходимые запасы угля. Из требуемых трех миллионов тон накоплено всего 1,8 миллионов тон.

Второе. Растущее потребление природного газа. На ноябрь текущего года потребление газа запланировано в объеме, который почти в три раза превышает потребление соответствующего периода прошлого года. Это при том, что генкомпании не рассчитались с поставщиками за газ, потребленный в прошедший осенне-зимний период. По итогам девяти месяцев текущая задолженность предприятия за потребленный природный газ составила более 137 миллионов гривен. Общая задолженность генкомпаний достигла 1 миллиарда 530 миллионов. Все эти проблемы метастазируют на местный уровень, особенно в угледобывающих районах.

В целом в 2003 году затраты на содержание объектов социальной сферы угледобывающих предприятий только по одной Донецкой области составили 70 миллионов гривен. А это отвлечение средств от производственных потребностей в условиях неполных расчетов с угольной отраслью.

Не решены вопросы финансирования работы котельного хозяйства, которое не вошло в состав новосозданных государственных предприятий по добыче угля непосредственно подчиненным Минтопэнерго. А это еще дополнительно 15 миллионов гривен из тех же финансовых ресурсов предприятия.

Особо остро стоит проблема обеспечения бытовым топливом работников и пенсионеров угледобывающих предприятий. За 9 месяцев текущего года на эти цели отпущено потребителям только 56 процентов от годовой потребности в топливе.

Крайне неудовлетворительное состояние подготовки жилищно-коммунального хозяйства, которое находится на балансе местных советов малых шахтерских городов. На подготовку к зиме только трех городов Луганской области Краснодона, Красного Луча и Первомайска требуется 37 миллионов гривен. Из-за дефицита финансовых ресурсов плановые ремонты не завершены. Так в городе Красный Луч план ремонта тепловых сетей по состоянию на конец сентября выполнен только на 62,5 процента.

Недостаточное финансирование программ закрытия угольных предприятий приводит к тому, что объекты социальной сферы передаются в коммунальную собственность без необходимого ремонта. Следует отметить, что бывшая угольная соцсфера составляет 90 процентов социальной сферы Краснодона, 80 процентов социальной сферы города Красного Луча и 70 процентов города Первомайска. При этом финансовое состояние контингента налогоплательщиков этих городов, как мы все прекрасно знаем, достаточно низкая, то есть крайне негативное и крайне тяжелое. За восемь месяцев этого года долг энергетикам угольные предприятия только Луганщины за отгруженный уголь составил 67,5 миллиона гривен. И по оперативным данным в сентябре текущего года долг энергетикам увеличился почти на 20 миллионов гривен.

Нетрудно себе представить с какими негативами, в первую очередь, в финансах мы можем пройти эту зиму.

Комитет подготовил соответствующие предложения к проекту бюджета на 2004 год. В частности, мы будем настаивать на выделении 200 миллионов гривен на обеспечение твердым топливом пенсионеров и работников уголедобывающих предприятий.

Уважаемые коллеги! Прошу поддержать проект решения, подготовленое нашим комитетом совместно с комитетом по вопросам строительства, транспорта и жилищно-коммунального хозяйства и связи.

Спасибо. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до обговорення. 15 хвилин, як ми домовлялися.

Прошу на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Слово має Володимир Пузаков для виступу. Фракція комуністів.

Підготуватися Рудьковському.

13:14:25

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Питання стану підготовки до роботи в осінньо-зимовий період об'єктів теплозабезпечення розглядається занадто пізно. Завтра 15 жовтня, і потрібно буде вже розпочати опалення квартир та подачу гарячої води, але я більш, ніж впевнений, що цього в більшості міст України не станеться, судячи по підсумкам опалювального сезону 2002-2003 років.

Не секрет, що в останні роки централізоване теплопостачання різко погіршилося. Появилась тенденція "кожен виживає як може". Технічне обладнання тепломереж не на потрібному рівні і в цілому нормального обліку використаного тепла населенням не ведеться. Сьогодні Кировоградщина, як і вся Україна, до опалювального сезону майже не готова. Хоч кировоградські оптимісти називають і рівень готовності 50 відсотків. Але це далеко не так. До цього часу не визначено як будуть опалюватися багатоповерхівки в Маловисківському, Новомиргородському, Голованівському, Устинівському, Гайворонському, Долинському, Бобринецькому та інших районах, адже заготовлено твердого палива для житлово-комунального господарства та об'єктів соціальної сфери 33 відсотки до потреби, а рідкого 31. От так: "лето красное пропели и оглянуться не успели, как и зима пришла". Ситуація звичайно може стати катастрофічною і одна з причин - безвідповідальність міських і районних властей.

А давайте візьмемо освітлення вулиць. Та навіть в обласному центрі ні жодного ліхтаря ні на жодній вулиці не горить. Коли у вечірній час виходиш у місто, то здається, що попадаєш у темний потреб.

А як дороги та вулиці приготували до зими? Це тільки можна поспівчувати водіям, які взимку будуть по них їздити. По офіційним даним 70 відсотків доріг в обласному центрі у незадовільному стані, недарма наша Кіровоградська область в Україні асоціюється з розбитими дорогами. І такий стан доріг, вулиць і освітлення в кожному місті та селі області.

А чому у Києві через 20 метрів горять ліхтарі, є гаряча і холодна вода, тарифи помірні не такі, як, наприклад, у місті Знаменці куб води - 1 гривня 51 копійка, а гарячу воду подають тільки на Різдво Христове. Бо про народ повинні хоч на 13-му році незалежності подбати, не тягнути з областей все на Київ, а треба залишити щось і на потреби регіонів.

Шановні представники влади, що є в цьому залі та і ті, хто мене чує! Давайте повертатися обличчям до трударя, бо без нього уже доказано, ви нічого не варті. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Кармазіну.

13:17:37

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Шановні народні депутати! Шановні слухачі, члени уряду! Зараз доповідав пан Семчук від уряду і говорив, що ми провели стільки-то нарад, і я думаю, що за кількістю проведених нарад ви готові до зими. Але за всім іншим ви до зими не готові. І це - позиція соціалістів.

Хіба можна говорити про те, що ви готові до зими, коли в регіони України замість 3 млн. тонн вугілля завезено 800 тис.? Отут сидять представники областей. Чим вони будуть опалювати регіони свої? Вугілля немає, торфу немає, дрів немає. Людей ми залишаємо один на один з проблемою

Друге питання. Ми, народні депутати, я думаю, ті депутати, які голосували за уряд, підтримуючи уряд Віктора Федоровича Януковича, думали, що прийшли люди із шахтарського регіону, вирішать всі енергетичні питання. І що ми маємо? У першому півріччі цього року скоротилося видобування вугілля на 2,5 млн. тонн в той час, як ми збільшили фінансування вугільної галузі. І проблема тут полягає не в тому, що недостатньо коштів, проблема полягає в іншому, що за кожною шахтою стоїть олігарх, який викачує гроші, які направляються з бюджету і які направляються при реалізації вугілля - закупівля обладнання шахтами, реалізація вугілля здійснюється через фінансових посередників, прізвища яких є на сайтах "Української правди".

З точки зору соціалістів, потрібно вжити радикальних заходів по наведенню порядку в цьому напрямку. Накопичення вугілля до зими здійснюється за рахунок спалення газу, і тільки таким чином ми можемо перекрити і забезпечити вугілля для теплоелектростанцій.

З нашої точки зору, потрібно проводити не косметичне реформування галузі, дійсно, розділення вугільної галузі на 20 вугільних об'єднань наводить порядок і покращує фінансовий стан. Але ні в якому разі не можна корпоратизувати і далі приватизувати. Це злочин проти галузі, і я вважаю, проти енергетичної безпеки України.

Я вважаю, що все-таки Верховній Раді потрібно підтримати закон про особливе законодавче поле при накопиченні вугілля, газу і мазуту на теплоелектростанціях до зими.

З моєї точки зору, що та інформація про те, що кожний місяць збільшується зараз на 1-2 відсотки добування вугілля, ну, це чисто статистична похибка, яка ні на що не впливає.

З точки зору соціалістів, повзуче зростання цін на електроенергію і комунальні послуги не допустимі. І я звертаюся з цієї трибуни до уряду: зобов'язати НКРЄ подібних рішень не приймати.

Звертаю також увагу, що постанова 822 про те, що газ передається... про підняття цін на газ, якщо не подається гаряча вода, за рішенням нашого комітету буде рекомендовано уряду ліквідувати, бо це просто знущання над людьми. Ми не подаємо гарячу воду і нараховуємо додаткові платежі за газ.

Я прошу уряд врахувати позицію Верховної Ради, я надіюся, що постанова така буде прийнята. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін, підготуватися Шершуну.

13:21:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Ми сьогодні обговорюємо дуже важливе завдання для кожного з громадян України. В той час, коли відбувалося нібито реформування вугільної галузі, насправді вона знищувалася, в той час, коли борг енергетиків росте, збільшується постачання газу і потребування газу.

Скажіть, будь ласка, а чому ми маємо з вами вірити на слово, що, дійсно, витрачання газу збільшується, чому має вірити на слово весь народ України? А від цього тарифи.

Я погоджуюся абсолютно з попереднім виступаючим Рудьковським про те, що сьогодні негаразд в угільній галузі стався, і сьогодні ми маємо ті проблеми і на теплових електростанціях, і в інших місцях в енергетиці. Фактично в енергетиці склався провал. І сьогодні це просто не хочуть назвати одним словом.

Я хотів би привернути вашу увагу до такого реформування житлово-комунального господарства, яке відбулося в Одесі. Я хотів би, щоб мене почули керівники галузі. Можливо, двадцять сім регіонів то так багато, що Одесу можна не побачити. Але в Одесі зникли ЖекИ, зникли МЕПи, а створили ДЄЗи - дирекція єдиного замовника. Це такий собі посередник, на якого нібито перейшли всі борги. Вони приходять і вимагають, що дайте гроші за попередників борги. Людям поперекривали краники на субсидії повністю, сказали, що не будемо видавати субсидії і довідки давати, поки не виплатите заборгованість. Над людьми в Одесі знущаються. Створення ДЄЗів в Одесі зроблено спеціально для того, щоб сховати кінці в воду від брудних .............. Боделана і компанії. Мовчить Прокуратура, Піскун в долоні хлопає, як гарно в Одесі обкрадають народ, і мовчить ваше міністерство. Також мовчите. Чому мовчите? Що в долі хтось? То кажіть, що ми в долі.

Тому далі. Шановні народні депутати! Завтра починається опалювальний сезон. У скількох містах не працюють ліфти. Подивіться, яка підготовка, вам дали табличку, оперативні дані по підготовці до зими. Одеська область в будівлях відомчого жилого фонду 80 відсотків тільки готовності. Це з приписками усима 80 відсотків. А без приписок - менше 50 відсотків готовності. Взагалі що робити житловим відомчим фондам, це величезна проблема. Я звертаюся до комітету, давайте її розв'яжемо.

І щодо Житлового кодексу. Той проект, який ви пропонували і пропонує уряд, це проект, як позбавити громадян житла. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, щойно завершила роботу Міжпарламентська асамблея України і Польщі, яка прийняла дуже важливі рішення. Наші колеги із Польської Республіки присутні на балконі. Давайте привітаємо їх і побажаємо плідної нашої взаємної роботи.

Слово має Микола Шершун. Фракція Аграрної партії України. Підготуватись Симоненку Петру Миколайовичу замість Масенка відповідно до заяви.

13:25:34

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун. Фракція Аграрної партії України.

Шановний Голово, шановні колеги, члени уряду. Є багато проблем у комунальній сфері. Одна з головних - це заборгованість за послуги. Закон про реструктуризацію боргів недосконалий, а відтак і не діє. І його негайно потрібно доопрацювати. Про це сьогодні говорили багато моїх колег.

Крім того, якщо населення має розраховуватися з боргами протягом 60 місяців, то на такий же термін потрібно перенести і борги теплопостачальних підприємств за енергоносії. Це було б логічно.

Потрібно сьогодні уряду підготувати закон, який би гарантував фінансову компенсацію підприємствам житлово-комунального господарства у разі банкрутства чи приватизації підприємств-споживачів послуг. Проект такого документа мав би ініціювати Держжитлокомунгос України, як і, зрештою, і низку інших нормативних галузевих актів.

Вже сьогодні потрібний закон про теплопостачання населених пунктів, нові редакції правил користування теплонергії, надання послуг водопостачання, опалення, обліку теплової енергії. Негайно треба ухвалити порядок формування тарифів на тепло, цільову програму розвитку комунальної теплоенергетики, правила утримання житла та територій і, нарешті, що архіважливо - державні санітарні правила й норми питної водопровідної води.

У Законі про Державний бюджет необхідно передбачити кошти на відшкодування пільг за професійною ознакою, інакше матимемо нову боргову дірку перед людьми. Так само потрібно передбачити у видатках 2004 року асигнування на відшкодування різниці у тарифах. Це проблема загальна, тому перекладати її на плечі місцевих бюджетів неможна. Тепер про реформу житлово-комунального господарства. Так, вона потрібна. Але якщо у бюджеті немає на це 22 мільйонів, то не слід про це і говорити. Давайте просто далі жити за законами двадцятирічної давності, за законами країни, якої вже давно немає.

Виникає ще одне питання, воно вже сьогодні звучало: де нарешті новий Житловий кодекс? За нього відповідальні усі і профільні відомства, і Верховна Рада. А от за використання та безпечне утримання житла в державі не відповідає ніхто. Думаю уряд мав би створити відповідну державну інспекцію, роботи якій буде вдосталь.

І останнє. П'ять років, як прийнято Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. І ще жодного разу ця програма реально не фінансувалася. А тим часом запитайте у лікарів, що сьогодні тече з наших кранів. Це жах. Якщо ми не виділимо вже у наступному році на цю програму кошти, до решти криз свідомо, підкреслюю, свідомо додамо ще й екологічну. Дякую.

ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів і будемо завершувати. Час вичерпано.

13:28:51

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці. Відразу хочу заявити, що фракція комуністів не поділяє оптимізму і впевненості уряду щодо підготовки житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період. Ми, комуністи, неодноразово виходили з ініціативою розглянути це питання, але, на жаль, практично нічого не робиться для того, щоб кардинально змінити ситуацію в цій дуже важливій життєвій галузі. У чому ж причини кризового стану?

По-перше, і це треба нам сьогодні врахувати, основні фонди за останні 10-12 років, років незалежності, не оновлюються, їх технологічний знос перевищує 90 відсотків. Ось і вся впевненість уряду у тому, що відбувається у галузі. На більшості комунальних підприємств теплоенергетики обладнання та устаткування перебуває в аварійному стані, третина котлів експлуатується понад 20 років. Таке обладнання вимагає вже не ремонту і реконструкції, а цілковитої заміни. У той же час витрати на капітальний ремонт житла у порівнянні з 1991 роком скоротилися майже у 17 разів. Заміни вимагають сотні тисяч кілометрів труб водо- та теплопостачання. Ситуація така, що щорічно у кожній з областей можуть виникати техногенні катастрофи. Тільки на виконання першочергових найнеобхідніших ремонтно-відновлювальних робіт та проведення реконструкції потрібно терміново вже виділити 800 мільйонів гривень. Вкрай напружена ситуація склалася у Донецькій, Луганській області. Без відповідного фінансового забезпечення майже 13 мільйонів квадратних метрів житла в Донецькій області, 350 котелень, 3 тисячі кілометрів водогонів та каналізаційних мереж. Не краща ситуація взагалі в цілому в Україні.

По-друге. Катастрофічною залишається ситуація на теплових електростанціях, обладнання яких на 96 процентів відпрацювало свій ресурс. Станом на 1 вересня цього року відремонтовано лише 44 енергоблока з 65 - це 67 тільки відсотків. Для того, щоб накопичити до 1 листопада 3 мільйона тонн вугілля, потрібно півтора мільярда гривень. Це знову проблема з проблем і це має відношення до бюджету України на наступний рік.

По-третє. Кабінет Міністрів, на мій погляд, проводить ганебну політику, цінову політику, у житлово-комунальній галузі. Більшість цін і тарифів економічно не обгрунтовані, і їх основу закладаються завищені норми. Подібні факти були встановлені за участю комуністів-депутатів всіх рівнів в Херсонській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській, місті Києві та інших областях, де тарифи підвищувалися на 5-20 відсотків невиправдано.

Народ України не може збагнути, чому Президент України скористався Конституційним судом, щоб відмінити Закон, який був прийнятий за ініціативою комуністів про мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Практично в умовах зубожіння народу України відбувається все це, а 30 відсотків громадян взагалі засвідчили, що їм вистачає доходу сім'ї тільки на харчі. Це результати реформ.

Що, на нашу думку, треба зробити?

По-перше. Виділити з резервного фонду необхідні кошти і вважати, що здоров'я, стан сім'ї сьогодні так, як і тепло, і світло в кожній хаті - це державна проблема.

По-друге. Кабінету Міністрів, на наш погляд, треба розробити невідкладні заходи щодо комплексного вирішення проблем у житлово-комунальній сфері. Виділення на 2004 рік кошти необхідні для проведення капітального ремонту.

Далі. Запровадження на наступний рік мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

І третє, як необхідна складова, це жорстка політика щодо своєчасної виплати заробітної плати і рівня плати, заробітної плати.

Ці конкретні якраз заходи і можуть, в першу чергу, допомогти нашим громадянам у цій дуже складній ситуації. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Мікрофон народного депутата Шепетіна включіть, будь ласка. Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). З процедури. Чи з мотивів?

13:32:57

ШЕПЕТІН В.Л.

Шановний Володимире Михайловичу! Депутат Шепетін, Соціал-демократична партія об'єднана.

Я просил бы, учитывая, что было 2 выступления от Коммунистической партии и был продлен регламент на 2 минуты, дать возможность мое следующее выступление продлить на 3 минуты и дать слово по даному вопросу.

ГОЛОВА.Ну ви з процедури виступайте, будь ласка. Я даю тим людям хто записались. Будь ласка, говоріть.

Говоріть, будь ласка, говоріть.

13:33:44

ШЕПЕТІН В.Л. Я ж высказался, Володимир Михайлович. Я просил бы дать слово с трибуны на 3 хвылыны вид фракции Социал-демократической объеднаной партии.

ГОЛОВА. Ну 1 хвилину, будь ласка, з процедури, якщо ... з трибуни, або там - будь ласка, Я говорю, або тут або з трибуни. 1 хвилина, будь ласка.

Шановні колеги! Ще записалося 19 людей. Час, як ви бачите, вичерпаний.

Народний депутат Шепетін попросив з процедури. Будь ласка, з мотивів, говоріть, виступайте.

Ще 19 людей не виступили. будь ласка, ви мали виступати. Говоріть.

13:33:57

ШЕПЕТІН В.Л. Я бы хотел сказать, что в тех выступах говорилось о недостатках уряду по работе в подготовке к зиме. Но якщо і далі стоять на тих позиціях, що за все відповідає Мінпаливенерго і Держжитлокомунхоз, ніхто більше... то проблеми будуть тільки накопичуватися. Працювати треба Верховній Раді.

Зараз в Верховной Раде имеется до 80 законов, которые необходимо расглянуть в первоочередном порядке. Подан такой закон как затвердження Загальнодержавної програми реформування та ро........... житлово-комунального хозяйства, Житловий кодекс про теплопостачання населених пунктів.

Нам необхідно у першочерговому порядку розглянути і затвердити ці законопроекти.

ГОЛОВА. Все у вас, так? Дякую.

Шановні колеги, розгляд питання про стан підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 2003- 2004 років об’єктів теплопостачання та експлуатації тепломереж, забезпечення їх енергоресурсами та стан реформування тарифів на теплоносії завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

Я хотів би лише підкреслити, підводячи підсумки Дня уряду, що ми в теплій обстановці... Шановні колеги, прошу уваги! Ми в теплій обстановці практично обмінялися люб'язностями, які не відповідають тій ситуації, яка склалася в тих галузях, на тих напрямках, у тих сферах, які ми обговорювали сьогодні на Дні уряду.

Я думаю, що ми можемо констатувати, якщо нічого не потрібно робити, треба говорити про реформи. Це звільняє від відповідальності за конкретний стан речей на конкретній ділянці.

Ще раз хотів би підкреслити, що проекті документів, які внесені, на моє глибоке переконання, я думаю, їх підтримає, цю позицію, Верховна Рада, не відповідає стану речей в тих напрямках, у тих галузях, у тих сферах, про які ми щойно говорили.

Я просив би комітети з урахуванням цього доопрацювати проекти постанов для того, щоб вони відповідали ситуації і сприяли мобілізації діяльності уряду. Інакше немає потреби нам більше проводити дні уряду з таких ключових, болючих, злободенних проблем.

Оголошується до розгляду інформація або переходимо до заслуховування інформації про ситуацію, яка склалася з будівництвом російською стороною гідротехнічної споруди в Керченській протоці. Ми домовлялися, що ми заслухаємо інформацію відповідних керівників. А це: переший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Шатковський Петро Миколайович, заступники міністра закордонних справ України Моцик Олександр Федорович, міністр охорони навколишнього природного середовища Поляков Сергій Васильович, а також голова Державної прикордонної служби. До семи хвилин кожному на інформацію, як ми домовлялися. Немає заперечень? Будь ласка. Шатковський Петро Миколайович, перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Я хотів би проінформувати на вашу вимогу, що перших керівників немає з об'єктивних причин. У тому числі Радченка Володимира Івановича, секретаря Ради національної безпеки і оборони, а також міністра закордонних справ, який перебуває у закордонному відрядженні. Тому його представляє заступник міністра Моцик Олександр, який веде цю тему. Будь ласка.

ШАТКОВСЬКИЙ П.М.

Дякую. Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Керівники міністерств закордонних справ, екології та державної прикордонної служби детально проінформують вас про стан справ з цього питання. Я лише запинюся на ключових аспектах зазначеної проблеми.

У першу чергу хочу вам доповісти, що з самого початку загострення ситуації в наслідок проведення Російською Федерацією в односторонньому порядку, наголошую, інженерно-будівельних робіт в Керченській протоці по насипу дамби в напряму українського острова Коса Тузла, апарат Ради національної безпеки та оборони спільно з відповідними силовими відомствами та в першу чергу з Міністерством закордонних справ України взяв активну участь у розробці механізму антикризового реагування та координації дій відповідних органів з метою недопущення нанесення шкоди інтересам держави.

Враховуючи високий рівень загрози національним інтересам України, шостого жовтня поточного року було проведено робоче засідання ради національної безпеки і оброни по зазначеній проблемі. Не полишаючи сподівань, що проблемна ситуація, яка склалася, знайде розуміння з боку російської сторони та буде вирішена в дусі добросусідства і взаємної поваги із дотриманням загальновизнаних принципів та норм міжнародного права і, звичайно, двосторонніх домовленостей, під час засідання було вироблено відповідний механізм реагування в першу чергу політико-дипломатичними методами.

Того ж дня на підставі рішення Ради безпеки і оброни відповідні міністерства, відомства та уряд Автономної республіки Крим отримали низку доручень щодо мінімізації загроз та нейтралізації можливих негативних наслідків.

Поряд з дипломатичними зусиллями Міністерства закордонних справ та Державної прикордонної служби щодо з'ясування питань навколо будівництва та припинення подальших односторонніх дій російської сторони, секретарем Ради безпеки і оборони були проведені переговори з керівництвом Ради безпеки і оброни Російської Федерації.

Під час цих переговорів висловлена стурбованість української сторони з приводу ситуації, що склалася в Керченській протоці. Було наголошено, що ні в якому разі не можна допустити загострення двосторонніх відносин, включаючи силове протистояння сторін та було запропоновано продовжити врегулювання цього питання шляхом переговорів.

Наголошу, що посадовцями апарату ради безпеки і оборони, представниками інших державних органів особливо наголошувалося, що такими діями російської сторони може бути створений небезпечний прецедент, коли такі важливі питання, як делімітація морських кордонів, можуть вирішуватися одноособово.

Як вам зрозуміло, окрім загрози територіальній цілісності і суверенітету України здійснення насипних робіт може спричинити і розмиття природним шляхом острова Коса-Тузла, адже будівництво дамби в цьому місті призведе до порушення гідрологічного режиму протоки, ізоляції і наступного замулення Таманської затоки, а також непередбачуваних змін екосистем Азовського і Чорного морів.

Аналізуючи інформацію, що находить до Апарату Ради національної безпеки і оборони, побувавши на місті надзвичайної ситуації, особисто пересвідчився, що дії виконавчої влади, виконавчих органів влади повинні бути і надалі активними, поскільки проблема на сьогоднішній день ще існує, ну, і розраховую на реагування законодавців, на вас, шановні колеги. Сподіваюсь, що прийняте вами рішення, тобто заява до Федеральних Зборів Російської Федерації, включаючи і дії відповідних міністерств і відомств, дозволять знайти цивілізований вихід із ситуації, що склалася у відносинах з нашим стратегічним партнером. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

(Ш у м у з а л і)

Спокійно, спокійно, шановні колеги, ми домовилися... Я...

Заспокойтеся всі. Моцик, міністр закордонних справ. Сідайте, будь ласка. Петро Миколайович, сідайте, будь ласка.

(Ш у м у з а л і)

Я ще раз хочу вам... Я вам доповів, шановні колеги, я ще раз хочу... Ну, ви ж цивілізовані люди, сьогодні свято, я вас, заради Бога, ви ж віруючі, не кричіть!

Я ще раз хочу сказати, що я поінформував вас усіх про рішення Погоджувальної ради, заперечень з вашого боку не було, ви всі мовчали.

Зараз послухаємо інформацію, проголосуйте, будемо обговорювати цілий день. Нема питань, будь ласка.

__________________ . Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Дозвольте мені насамперед торкнутися фактичної сторони нинішніх подій в Керченській протоці та ознайомити вас із кроками, здійсненним МЗС у цьому зв'язку і більш детально зупинитися на правових засадах позиції України.

Як ми вже інформували, з 29 вересня цього року Російською Федерацією розпочато широкомасштабні односторонні дії по будівництву у Керченській протоці дамби з метою, як зазначали російські ЗМІ, сполучення території української території, острова Коса Тузла, з російським берегом Таманського півострова.

Поблизу території, де здійснюються будівельні роботи, проходить лінія українсько-російського державного кордону. Кордон в Керченській протоці було встановлено ще за часів Радянського Союзу.

Відразу після отримання інформації про будівництво дамби Міністерство закордонних справ вжило термінових заходів для з'ясування ситуації і припинення будівництва.

30 вересня до МЗС України для надання роз'яснень було викликано тимчасового повіреного Росії, якому було вручено відповідну ноту.

2 жовтня в Москві відбулися консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн, в ході яких, однак, російська сторона, пославшись на відсутність у неї інформації, не змогла надати відповіді на запитання стосовно ситуації з будівництва дамби і кінцевої мети будівництва.

Ще одна нота - з нагадуванням про лінію проходження Державного кордону України і вимогою припинити будівництво - була передана посольству Російської Федерації 4 жовтня. При цьому нами неодноразово офіційно заявлялося, що будь-які односторонні роботи, які проводяться Російською Федерацією з будівництва дамби, жодним чином не матимуть впливу на проходження існуючого в Керченській протоці українсько-російського державного кордону. Проте жодної офіційної реакції від російської сторони не було отримано, а посадові особи Російської Федерації уникали надання пояснень та будь-якої інформації.

З огляду на ситуацію, що склалася, 6 жовтня до Москви з терміновим візитом відбув міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який провів низку зустрічей з вищими посадовими особами Російської Федерації, в тому числі з главою уряду, головою Державної Думи, секретарем Ради безпеки та міністром закордонних справ Росії. Головною нашою тезою в ході цих зустрічей стала вимога припинити будівництво дамби і надалі утримуватися від дій, які могли б потенційно завдати шкоди державному суверенітету України, на частину її території, а також у розвитку українсько-російських відносин.

В ході переговорів російська сторона нарешті надала зобов'язання не порушувати існуючі договірні зобов'язання сторін і, отже, не переносити будівництво за лінію міждержавного українсько-російського кордону, яка проходить протокою на схід від острова Тузла. Крім того нас було поінформовано, що згадані гідротехнічні роботи здійснюються для відновлення берегової зони Таманського півострова, яка, як було зазначено, постраждала в наслідок порушення екологічного балансу. ..................закордонних справ України та Російської Федерації було досягнуто домовленості щодо необхідності термінового розв'язання цього питання з метою зняття напруги та запобігання негативного впливу згаданої ситуації на розвиток українсько-російських відносин.

Зокрема на нашу пропозицію було домовлено взяти цю проблему під особистий контроль глав зовнішньо політичних відомств України та Російської Федерації і провести у цьому місяці двосторонню зустріч на рівні міністрів у Києві з метою її вирішення у максимально стислі строки. 9 жовтня Міністерство закордонних справ України отримало ноту МЗС Росії, у якій підтверджувалася згадана вище позиція Російської Федерації. На жаль, попри проведенні переговори неодноразові заклики і звернення української сторони Російська Федерація, перекладаючи відповідальність за непогодження з українською стороною будівельні роботи на місцеві органи влади Росії продовжує спорудження дамби. Очевидно, що Російська Федерація прагне використати будівництво дамби для певного впливу на Україну у ході двостороннього переговорного процесу стосовну статусу Азовського моря і Керченської протоки. Як відомо, Україна наполягає на розмежуванні Азовського моря і Керченської протоки лінією державного кордону на внутрішні води України і Росії. Натомість Росія вважає за доцільне залишити акваторію Азовського моря і Керченської протоки без розмежування у спільному користуванні. А у разі наполягання України заявляє про готовність погодитися лише на розмежування дна Азовського моря без також розмежування водних акваторій Керченської протоки.

На нашу думку спроби такого впливу з боку нашої сусідньої держави лише перешкоджатимуть подальшому ходу переговорів. Зважаючи на розвиток ситуації. вчора 13 жовтня МЗС направило ще одну ноту Російській стороні, в якій просила повідомити про координати точки завершення будівництва дамби і в котре зажадало від Російської Федерації утриматися від дій, що могли б призвести до порушення Державного кордону України. Вчора ж у Краснодарський край прибув посол України в Російській Федерації Микола Білоблоцький з метою вжити на місті заходів для врегулювання проблеми.

Шановні народні депутати! Зараз я хотів би коротко торкнутися формально юридичної сторони цього питання та окреслити правові засади, з яких ми виходимо у визначенні позиції України в ситуації, що склалася. Коса Тузла розташована в Керченській протоці, раніше вона була з'єднана з суходолом, з Таманським півостровом. Проте, у 1925 році після сильного шторму утворилася промоїна, і Тузла стала островом.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради РФСР від 7 січня 1941 року острів Тузла був переданий з Тимрюкського району Краснодарського краю до складу тодішньої Кримської АРСР, а у 1954 році Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримський півострів було передано до складу УРСР. У 1973 році відповідно до норм законодавства СРСР у Керченській протоці було делімітовано лінію адміністративного кордону між УРСР та РФСР, статус якої з юридичної точки зору нічим не відрізнявся від лінії адміністративного кордону між двома на той час радянськими республіками на суходолі. Відповідні документи та карти розмежування були належним чином підписані заступниками глав Кримської області та Краснодарського краю.

Отже, всі згадані нормативно-правові акти були прийняті легітимними органами державної влади двох республік та СРСР, які мали відповідні повноваження згідно з законодавством Союзу РСР. Лінія українсько-російського кордону була неодноразово підтверджена низкою двосторонніх договорів, починаючи з договору від 19 листопада 1990 року, в статті 6 якого високі договірні сторони зобов'язалися визнавати і поважати територіальну цілісність одне одного в існуючих в межах СРСР кордонах. Ці зобов'язання були у подальшому підтвердженні і у договорі про подальший розвиток міждержавних відносин від 23 червня 1991 року і у Великому договорі від 31 травня 1997 року.

Крім того, правовий статус кордонів СНД був визначений Угодою про створення СНД від 8 грудня 1991 року , у статті 5 якого сторони зобов'язалися визнавати і поважати територіальну цілісність і недоторканість існуючих кордонів в рамках співдружності.

На завершення хотів би сказати, що на сьогодні немає жодних сумнівів у тому, що існуючий кордон у Керченській протоці є легітимним і з точки зору міжнародного права та двосторонніх українсько-російських зобов'язань, і з точки зору внутрішнього законодавства обох країн.

Хочу також додати, що відповідно до норм міжнародного права і практики будь-які роботи на державному кордоні можуть здійснюватися лише за згодою обох сусідніх держав. При цьому слід враховувати, що згідно зі статтею 5 Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року регулювання питань, які відносяться до суміжних морських просторів здійснюються за угодою між сторонами відповідно до міжнародного права.

Викладена мною позиція базується на документальній правовій основі і ми готові захищати її в будь-яких міжнародних інстанціях, в тому числі і в судових.

Разом з тим, на сьогоднішній день, не зважаючи на те, що ми маємо таку ситуацію у Керченській протоці ми не маємо підстав говорити про...

ГОЛОВА. Скільки вам часу ще потрібно?

_____________. 20 секунд.

ГОЛОВА. Будь ласка.

______________. Разом з тим, на сьогоднішній день, не зважаючи на ситуацію, яка склалася у Керченській протоці ми не маємо підстав говорити про порушення російською стороною її зобов'язань щодо поваги територіальної цілісності і непорушності державного кордону України. Ми надіємося, що переможе здоровий глузд і ситуація в Керченській протоці вдасться врегулювати на двосторонній основі, виходячи з стратегічного характеру українсько-російських відносин.

Ми виходимо і надалі з того, що український кордон не буде порушено і з цією метою робитимемо все можливе.

В той же час у випадку найгіршого розвитку подій ми готові використати весь арсенал передбачених міжнародним правом засобів для захисту своєї території. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Міністр охорони навколишнього середовища України Поляков Сергій Васильович, будь ласка.

ПОЛЯКОВ С.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ми співпрацюємо по цих питаннях з МЗС активно. Ми также маємо дуже велику стурбованість тим, що відбувається, тому що ці питання, які зараз виникли, вони мають наслідки, на наш погляд, в екологічному плані дуже такі жорсткі в майбутньому. Тому ми пропонуємо і МЗС, ми вже запропонували запросити російську сторону для того, щоб вона надала, згідно з міжнародним правом, екологічну експертизу по створенню цієї дамби. Так як вимагають від нас міжнародні організації, коли ми ті чи інші об'єкти будуємо в місцях кордону, в місцях чи акваторії рік чи акваторії морів для того, щоб ми мали можливість доказати екологічну безпеку цих об'єктів.

Я сподіваюся на те, що таке експертизу ми все ж таки будемо... маємо право отримати від російської сторони.

Керченська протока і особливо її північна частина мають найбільш рибогосподарське значення в Азово-Чорноморському басейні для багатьох видів риб, які здійснюють нагальні нерестові зимувальні міграції з Азовського моря в Чорне і в зворотному напрямку. Масштаби промислового вилову риби в Азовському і східній частині Чорного морів хамси, пеленгаса, осетрини, оселедців, барабулі залежить від того, яка їх кількість проходить через протоку шляхами міграції. Крім вищезазначених видів риб через проток емігрують осетрові, бички, лоса, сарган та інші. Будівництво дамби між Таманським півострова та середньою косою порушить шляхи міграції вищезазначених видів риб, особливо азово-чорноморських оселедців. Крім того порушується гідрогеологічний режим в Керченській протоці, що може призвести до ізоляції, поступового замулення Таманської затоки, яка є місцем ..............., чорноморських кефалей та пеленгасу.

Я вам скажу, що уже було сказано про те, що 80 років тому ця коса, коли був великий шторм, була змита. І за 80 років нічого не відбулося. Так я хочу вам показати Таманський півострів, ось ця, де будується зараз дамба. Це коса чи острів Тузла, ми зраховуємо те, що це все ж таки острів, тому що за певний час не відбулося ніяких більше змін і титанічних. І якщо буде з'єднано це, то ми бачимо з вами, що в акваторії Азовського моря може зробитися те, що намули, які будуть відбуватися, вони порушать екологічний стан в цілому акваторії Чорного моря. Тому ми вимагаємо певного екологічного висновку і екологічної експертизи.

У цілому екологічні наслідки будівництва дамби в Керченській протоці оцінювати зараз неможливо без проведення наукового обгрунтування проведення профільними організаціями України і Державної екологічної експертизи, як я сказав. Я сподіваюся на те, що ця співпраця повинна бути як зі сторони Росії, так і зі сторони України. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте. Шановні колеги, я прошу вашого дозволу (ще ж не завершили, хвилинку) продовжити на 15 хвилин ранкове засідання, щоб ми завершили розгляд цього питання.

Голова Державної прикордонної служби з інформацією буде виступати.

ЛИТВИН М.М.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати! Інформую вас про заходи Державної прикордонної служби у зв'язку з ситуацією в районі Керченської протоки.

28 вересня нами отримана інформація, що роботи з будівництва дамби для укріплення російського берега Отаманського півострова насправді мають на меті його поєднання з українським островом Тузла. Протягом наступних двох діб ми отримали вичерпне підтвердження цієї інформації, здійснили фото, відеодокументування ходу робіт засобами морської охорони і прикордонної авіації. Про ситуацію було терміново повідомлено Адміністрацію Президента України, Верховну раду та уряд держави. Держприкордонслужбою було негайно переведено на посилену охорону органи охорони кордону Азово-чорноморського регіонального управління, активізовано оперативні заходи прикордонного відомства на керченському напрямку. На острові Тузла виставлено посилений прикордонний підрозділ, який на сьогодні вже є штатною прикордонною заставою і забезпечений радіолокаційними, прожекторними станціями, інженерним обладнанням, автомобілями, засобами зв'язку.

Упродовж останніх двох тижнів ми продовжуємо моніторинг обстановки в районі Керченської протоки і про зміни щодобово інформуємо органи державної влади, в тому числі профільні комітети Верховної Ради.

Державною прикордонною службою з першого дня отримання інформації вживається комплекс заходів, зміст яких визначений відповідними дорученнями Президента України, урядом України, і наші плани щоденно уточнюються Прем`єр-міністром нашої держави.

Для забезпечення режиму державного кордону відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України чітко означені атрибути суверенітету України на острові Тузла, щоб ні у кого не виникло сумнівів української належності острова. Для цього занашою ініціативою Міноборони проведено аеро- та фотозйомку району Керченської протоки і уточнено координати лінії розмежування.

У взаємодії гідрогеографічними підрозділами Міністерства транспорту спеціальними буями позначено проходження державного кордону в цьому районі. На острові установлено атрибути державної символіки: флагшток з Державним прапором України та прикордонний знак, інформаційні щити з написом "Україна", а також елементи відомчої належності, написи "Державна прикордонна служба України", "Прикордонна застава "Тузла".

На цей час нарощуються зусилля в охороні кордону. Для загальної координації дій в районі Керченської протоки організовано роботу оперативної групи Державної прикордонної служби на чолі з першим заступником, прийнято відповідне рішення на застосування сили засобів, які передбачені: попереджувальні заходи та заходи в разі спроб змінити проходження державного кордону.

Охорона кордону в районі острову Тузла здійснюється на суходолі цілодобовим візуальним, радіотехнічним спостереженням, патрулюванням, перевіркою берегової смуги, на морі - патрулюванням кораблями і катерами морської охорони.

Всі органи управління, особовий склад, техніка, матеріальні засоби приведені у готовність до дій. Для відповідного реагування створено достатні резерви, в районі подій перебуває угрупування сил морської охорони, для відстеження обстановки задіяно авіаційні підрозділи, активно працюють прикордонні представники України. Ця діяльність постійно узгоджується з Міністерством закордонних справ. Я особисто регулярно спілкуюсь з керівництвом прикордонної служби ФСБ Росії, налагоджено регулярний обмін інформацією у телефонному режимі та шляхом листування. Так на сьогодні проводиться чергова зустріч у місті Новоросійську між начальником Азово-чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України та начальником Північно-кавказського регіонального управління прикордонної служби Росії.

Шановні народні депутати!

Керуючись вимогами Конституції та законами України, прикордонники будуть рішуче виконувати свої обов'язки і вживати всі необхідні заходи для забезпечення територіальної цілісності України згідно чинного законодавства. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте тоді обміняємося думками. Я просив би дуже коротко, як з процедурних питань.

Запишіться, будь ласка.

(Ш у м у з а л і)

Ну, ми ж домовилися, ви ж дали добро, до 14.15 ми завершимо розгляд цього питання. Я спитав вас, ви підтвердили.

Залишилось 10 хвилин. Будь ласка, запишіться. Запишіться, будь ласка.

Висвітіть на табло Народний депутат Сятиня, будь ласка. Немає. Малиновський Олексій. Мікрофон, будь ласка.

14:03:06

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Олексій Малиновський, фракція соціалістів. Прошу передати слово Юрію Луценку.

ГОЛОВА. Юрій Луценко.

14:03:16

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Юрій Луценко, соціалістична фракція Верховної Ради.

Шановний головуючий, шановні радіослухачі. Наша фракція сьогодні на нараді прийняла рішення про те, що ця ситуація нас непокоїть, як і всіх громадян України. Наш принцип в тому, що в Україні немає зайвої землі. Але при цьому ми проти політизації процесу, проти перетворення цієї ситуації в новий поділ чи розподіл Чорноморського флоту, який ділили декілька років, а потім вияснилося, що він, власне, нікому і не потрібен, а був потрібен лише політиканам.

Нас непокоїть одне основне питання: де голова Ради національної безпеки України пан Кучма, де Головнокомандувач Збройних сил України пан Кучма, що він думає про цю ситуацію?

І ще одне питання. Що він обіцяв пану Путіну, коли зустрічався з ним на острові Бірючому. Ми вважаємо, що тут...

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон.

Будь ласка, Вадим Гуров.

14:04:16

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Я вот внимательно прослушал выступления четырех представителей власти и у меня возникает, ну, элементарный человеческий вопрос: что, у нас не существует никакой разведки: технической, экономической? Ведь это не просто насыпь сыпят вот, тысячу людей работает, ведь это должен быть какой-то проект, и его должны знать еще были в корне, наша разведка, если она существует вообще. И в результате - сейчас строится сложнейшее гидротехническое сооружение. И после того, когда 2 с половиной километра его построили, мы проснулись. Так, может быть, мы спим и в других вопросах?

Ну, некому вопрос этот задавать. Но, в принципе, склад мысли моей заключается в том: если проспали, так теперь дальше спать же нельзя. Потому что мы проспим все. Спасибо.

ГОЛОВА. Ігор Осташ, будь ласка, фракція "Наша Україна".

14:05:21

ОСТАШ І.І.

Шановний пане головуючий, є два автори проектів постанови з цього питання. Я просив би, я також один з них, я просив би надати мені 3 хвилини щодо тексту постанови. І є також проект постанови Гавриша. І після цього ми могли б прийняти рішення щодо голосування, скажімо, завтра чи післязавтра.

ГОЛОВА. Ну, будь ласка, виступайте, говоріть, говоріть.

ОСТАШ І.І. Отже, я хотів би сказати, що ми, дійсно, маємо безпрецедентний випадок у наших двосторонніх взаєминах. І я переконаний, що рішення російською стороною було прийнято не місцевою владою і не з метою захисту довкілля, а однією людиною, яку добре всі знають, що тільки він міг прийняти таке рішення - це Президент Російської Федерації. Дуже шкода, що наш Президент, який досить часто вступає у телефонні розмови із сусіднім Президентом, на жаль, до цього часу не відреагував на цю ситуацію. Хоча, я думаю, що в першу чергу це мав би зробити саме Президент.

Ми дуже мало говоримо також про економічні аспекти цієї проблеми. Я хотів би звернутися до наших виборців, тому що йде мова, скажімо, про сотні мільйонів доларів, яке заробляє керченське пароплавство щодо проходу суден, йде мова про величезні запаси української риби, іде мова про нафтову і газову розвідку. І тому, дійсно, це дуже серйозна проблема для нашої держави.

Я хотів би на завершення сказати, що я є автором постанови. Але в зв'язку з тим, що ми, автори кількох постанов, прийшли до єдиної думки, я знімаю свою постанову і прошу підтримати спільну постанову, яку внесли депутати Осташ, Матвієнко, Гавриш та інші. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Станіслав Пхиденко передає Петру Симоненку, будь ласка. Каденюк буде наступний.

14:07:06

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу.

Компартія України, виходячи із наших національних інтересів та необхідності розвитку і зміцнення стратегічних відносин з російською федерацією, закликає всі політичні сили, які представлені тут у Верховній Раді, поза її межами, в нашій державі, утриматися від політичних спекуляцій щодо будівництва дамби в Керченській протоці. Виходячи з принципу територіальної цілісності та недоторканості кордонів України, ми пропонуємо, щоб українська та російська сторони на політичному та експортному рівнях з'ясувало ситуацію на основі основоположних принципів. Ми закликаємо також всі політичні партії і Верховну Раду України до зваженого підходу у вирішенні проблем пов'язаних із розвитком відносин України і Росії на основі корінних інтересів наших народів та у відповідності до норм міжнародного права.

І вважаю, що цим можна було б закінчити якраз інформацію, мається на увазі питання, яке слухаємо, і доручити виконавчій владі займатися цими питаннями.

ГОЛОВА. Леонід Каденюк. Немає? Будь ласка, мікрофон.

14:08:16

КАДЕНЮК Л.К.

Прошу передати слово Шевчуку.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка.

14:08:24

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція НДП.

Шановні колеги! Я хочу проінформувати вас про те, як працювала наша делегація в Римі, яка сьогодні повернулася із семінару ОБСЄ з питань безпеки Середземномор’я. Там українська делегація виступила із заявою, де розповіла парламентарям Європи про те, що робить російська сторона і про провокацію, яку вона вчинила проти нашої держави.

Повинен сказати, шановний пане Симоненко, що росіяни, які виступали пізніше, ні словом не обмовилися про цю проблему, роблячи вигляд, що це здійснює місцева влада. І дуже багато парламентарів Європи потім запитували: "Невже процес дезінтеграції виконавської влади в Росії дійшов до такої межі, що місцева влада вирішує, як порушувати міждержавні угоди?"

Українська делегація виступила з пропозицією запросити спостерігачів ОБСЄ в район конфлікту на українську територію, на Кримський півострів, щоби пізніше ця поважна організація зробила відповідний висновок.

А крім того, хочу сказати, що дуже багато членів ОБСЄ зробили таке ...

ГОЛОВА. Дякую. Левко Лук'яненко.

Я ще раз говорю, я бачу хто скільки говорив. Заспокойтеся. Хвилину 17-ть так, як і Симоненко, однаково.

Будь ласка, Левко Лук'яненко.

14:09:38

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

По-перше. Хочу сказати голові Комуністичної партії Симоненку, що проблема національної території, це власне, проблема Верховної Ради. Отже, Верховна Рада має цим займатися.

По-друге. Відносно тої постанови, яка запропонована, я думаю, вона є дуже слабенька і, власне, республіканська партія забрала свій проект, який радикальніший, і це той мінімум, який треба буде схвалити.

Нарешті третє. Ми знаємо, що Росія як імперіалістична держава завжди ......ляла себе страшенно нагло і безсовісно, тому у 1918-1919 році вона тричі розв'язала війну проти Української народної республіки і зараз ми бачимо якраз оте нахабство проявляється в ділі. Тому я звертаюся до голови нашого прикордонного комітету. Чому не зреагували, коли Молдавія забрала частину нашої території під електростанцію? Нарешті тепер я хотів би сказати, що Республіканська партія оголосила своїм членам збір команд своїх і допомоги прикордонній службі і ми хочемо наладити співпрацю для того, щоб...

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон.

Так, В’ячеслав Кириленко, будь ласка.

14:11:14

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Із виступу високих посадовців зрозуміло лише одне, що всі вони ведуть переговори зі своїми колегами, а ті колеги як будували дамбу, так і продовжують її будувати. Тому мені видається, що інформація усіх без винятку керівників виконавчої влади, яку ми сьогодні заслухали, не витримують жодної критики. Вони констатували, що росіяни продовжують будувати дамбу.

По-друге. Верховна Рада повинна ухвалити заяву, яка сьогодні винесена.

По-третє, якщо і після цього Росія буде будувати дамбу, Україна, на мою думку, повинна піти на односторонню делімітацію і демаркацію свого морського кордону.

По-четверте. Верховна Рада повинна утворити комісію на чолі із Головою Верховної Ради України Литвином, яка би здійснювала постійний моніторинг ситуації в районі конфлікту біля острова Тузла.

Я думаю, Володимире Михайловичу, якщо ви допоможете керівнику Держкордону розв'язати ту ситуацію, то Україна вам скаже лише велике спасибі.

Ну я по-четверте. Я пропоную провести розширене засідання групи "Дружба міжпарламентська" між Україною і Російською Федерацією.

У нас там десятки депутатів, більшість із них належить до однієї лівої фракції. Мені не зрозуміло як води там дружать, що Росія постійно нас утискає? Може треба цю дружбу...

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, у нас, одну хвилиночку, одну хвилинку! З процедури - Луценко, будь ласка.

Я тільки ще раз говорю: не треба брати на голос. Все буде нормально. Я прошу вас не кричіть!

14:12:50

ЛУЦЕНКО Ю.В. Луценко.

Володимире Михайловичу, я розумію, що вам не приємно це чути, можливо по старій пам'яті, але я продовжу про Кучму. Мене все-таки цікавить, де голова держави у цій ситуації? До яких пір він там буде з Муамаром Каддафі, ще одним ізгоєм всесвітнім, мінятися медалями - єдине, що у нього лишилося.

ГОЛОВА. Дякую.

ЛУЦЕНКО Ю.В. У кожній нормальній державі - не дякуйте мене, є регламент - у кожній нормальній державі спецслужби знали про таку ситуацію зараннє і ми б зараннє цю ситуацію могли зупинити. Якби, це очевидно і це логічно, Кучма не пообіцяв, не дав добро на всі ці роботи ще до цього під час зустрічі на острові Бірючому.

Я хочу чути з трибуни парламенту інформацію від спецслужб про усні домовленості між двома нашими президентами. Я хочу чути точку зору глави держави і голови Ради нацбезпеки, я хочу, щоб він сказав чи є в Україні зайва земля чи її немає.

ГОЛОВА. Шановні колеги, внесено узгоджений проект заяви, але після того... Одну хвилиночку, шановні колеги, час вичерпано! Заспокойтеся, будь ласка. Я зачитаю заяву, заспокойтеся. Шановні колеги, не зловживайте.

Я ще раз хочу сказати, внесений проект заяви, узгоджений, єдиний, але він доопрацьований з урахуванням пропозицій народного депутата, керівника фракції Соціалістичної партії України Олександра Мороза. Вона витримана і нормальна. Я її зачитаю, прошу уважно прослухати.

Заява Верховної Ради України з приводу подій у Керченській протоці. Прошу уважно слухати.

“Останні події, пов'язані із ситуацією у Керченській протоці, викликали серйозні занепокоєння в українському суспільстві. Будівництво російською стороною гідротехнічної споруди у напрямку українського острова Тузла розпочате без попереднього повідомлення та узгодження з відповідними державними органами України може порушити дух добросусідських відносин між Україною та Російською Федерацією. Зведення гідротехнічної споруди у Керченській протоці може ускладнити процес делімітації кордону в Азовському морі, несе в собі загрозу непередбачуваних екологічних наслідків, осторонь чого не можуть залишатися ні Росія, ні Україна.

Верховна Рада України закликає Федеральні збори Російської Федерації втрутитися у ситуацію з метою негайного припинення будь-яких односторонніх дій, які суперечать принципам добросусідства і духу стратегічного партнерства між нашими державами і можуть бути спрямовані на порушення державного суверенітету України, її територіальної цілісності. У наших спільних інтересах розв'язувати проблеми українсько-російських відносин у дусі співробітництва, довіри і взаємного поваги, збереження традиційно дружніх зв'язків між нашими народами.

У разі, якщо згадані роботи у Керченській протоці триватимуть і далі, Верховна Рада України залишає за собою право ініціювати всі передбачені норми міжнародного права, заходи для збереження суверенітету держави над своєю територією”.

Нормальна заява? Я ставлю на голосування прийняття заяви, текст якої я щойно озвучив. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Прошу голосувати, я вас не позбавляю слова. Прошу голосувати. Я не позбавляю, заспокойтеся.

За - 250

Рішення прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Продовжимо роботу о 16 годині.