ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 жовтня 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:37

Зареєструвалося -430

Зареєструвалося 430 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні День народження народного депутата Гаврилюка Івана Ярославовича. Давайте привітаємо його, побажаємо здоров'я і успіхів.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Я прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій. Шановні колеги, водночас я хочу, щоб порадилися ми і прийняли рішення. У нас уже є шість десятків, шістдесят, депутатських запитів, які ми маємо проголосувати. Із них два депутатські запити до Президента. Я їх проглянув, вони не носять якогось політичного характеру. Якби ви не заперечували, ви могли б проголосувати окремо запити до Президента України. Потім я зачитав би всі запити, ми проголосували б, щоб зекономити час для виступів. Немає заперечень? Немає? Дякую.

Прошу на табло висвітлити прізвища народних депутатів, що записалися на виступ. Володимир Пєхота, з процедури, будь ласка.

10:04:21

ПЄХОТА В.Ю.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я би просив, Володимире Михайловичу, у нас наш колега Челомбітко знаходиться в лікарні. Він дав депутатський запит, який взагалі не носить ніякого політичного відтінку чи якогось іншого забарвлення. Я би просив проголосувати і підтримати нашого депутата, нашого колегу.

ГОЛОВА. Він є, цей запит, ми його повинні таки проголосувати.

Шановні колеги, надійшли запити народних депутатів України: Оксани Білозір до Президента України з приводу надання відповіді на резолюцію форуму українців Італії. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:14

За-241

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:05:35

За-242

Рішення прийнято.

Анатолія Мороза до Президента України щодо вирішення питання про присвоєння звання Героя України посмертно Гнідому Віктору Васильовичу, який загинув у Республіці Афганістан при виконанні інтернаціонального обов'язку. Я ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:13

За-205

Запит підтримано.

Я ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Одну хвилинку, відмініть голосування. З мотивів Анатолій Мороз.

10:06:30

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83-й виборчий округ, фракція комуністів, Запорізька область.

Шановні колеги народні депутати!

Я вас дуже прошу підтримати це направлення до Президента, тому що це єдина людина, яка в загоні наших бійців загинула. Всім, хто участвував в тих боях, присвоєно звання Героя Радянського Союзу, звання Героя Росії і так далі, один лише наш громадянин до цих пір не присвоєно звання. Я думаю, що Президент звернеться до...

В Афганістані, під час боїв в Афганістані.

Тому я дуже прошу, шановні колеги, підтримайте цей мій запит.

Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про направлення запиту Президентові України.

10:07:27

За-279

Рішення прийнято.

Шановні колеги, а тепер я буду читати запити, прошу уважно слухати. Якщо виникне застереження, дайте знати.

Ольги Гінзбург до Прем'єр-міністра України стосовно конфліктної ситуації, яка склалася в педагогічному колективі Шосткінської гімназії Сумської області.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України щодо незаконного перенесення термінів фінансування державних програм по захисту населених пунктів сільськогосподарських угідь від шкідливої дії води і меліорації земель.

Івана Томича до Прем'єр-міністра України з приводу ігнорування депутатського запиту стосовно відключення електроенергії Заліщинському державному аграрному коледжу Тернопільської області.

Ігоря Челомбітка до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання заходів з підготовки до відзначення 200-річчя від Дня народження Шевченка.

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України стосовно розробки концепції національної еміграційної політики, створення нормативно-правової бази з питань трудової міграції українських громадян за кордон.

Станіслава Ніколаєнка до Прем'єр-міністра України з приводу ігнорування прав інвалідів-ліквідаторів аварій на Чорнобильській АЕС.

Михайла Павловського до Прем'єр-міністра України з приводу протидії посадових осіб Державного комітету зв'язку та інформатизації впровадженню вітчизняної мікрохвильової інтегрованої телерадіоінформаційної системи, що суперечить рішенням уряду стосовно інноваційного розвитку України.

Анатолій Оржаховського до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування будівництва Станіславської дільничої лікарні Білозерського району Херсонської області.

Миколи Катеринчука до Прем'єр-міністра України щодо причин невиконання Закону України про основи соціального захисту інвалідів.

Петра Кузьменка до Прем'єр-міністра України щодо надання допомоги сім'ям, потерпілим від пожежі в селищі Верхнячка Христинівського району Черкаської області.

Миколи Нощенка до Кабінету Міністрів України стосовно відновлення руху поїздів між залізничними станціями "Хутір Михайлівський - Ворожба" Сумської області.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України про вжиття термінових заходів по розшуку зниклих безвісти 68 громадян Чернігівської області.

Левка Лук'яненка до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України стосовно дотримання посадовими особами державних органів влади вимог чинного законодавства щодо Національного заповідника "Хортиця".

Анатолія Козловського до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України стосовно фінансування молодіжних програм у Миколаївській області.

Валерія Самоплавського та Миколи Шершуна до першого віце-прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, голови Комітету з питань бюджету Верховної Ради України з приводу недостатнього фінансування регіональних державних телерадіоорганізацій.

Миколи Томенка до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника щодо незаконного виселення книгарні "Мистецтво" з приміщення по вулиці Хрещатик в місті Києві.

Групи народних депутатів: Сабашук, Соболєв та інші, - до Генерального прокурора України щодо проведення розслідування схем ухилення від сплати податкових зобов'язань перед державою, які використовує Запорізька міська рада.

Олександра Мороза до Генерального прокурора України щодо порушень прав власників земельних паїв відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі" Київської області.

В'ячеслава Анісімова до Генерального прокурора України з приводу заборгованості по заробітній платі робітникам державного підприємства "Смоли" міста Дніпродзержинськ, яке належить Міністерству палива та енергетики України.

Леся Танюка до Генерального прокурора України з приводу неналежного розгляду прокуратурою Вінницької області скарг і заяв стосовно діяльності працівників місцевих органів Міністерства внутрішніх справ при розслідуванні справ щодо вибухів у маршрутках.

Анатолія Оржаховського до Генерального прокурора України, віце-прем'єр-міністра України Івана Кириленка, міністра юстиції України стосовно ситуації, що склалася навколо відкритого акціонерного товариства імені Мічуріна Цюрупинського району Херсонської області в наслідок порушення прав акціонерів на власність.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України стосовно захисту прав трудового колектива підприємства інвалідів "Троянда" міста Львова у з незаконним заволодінням його приміщення підприємством НОТ.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, Прем'єр-міністра України, Голови Державної податкової адміністрації України щодо забезпечення виконання положень договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією та рамкових угод по Чорноморському флоту, а також судових рішень, пов'язаних з незаконними діями підрозділів Чорноморського флоту Російської Федерації.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України щодо посилення контролю за ходом розслідування нападу на редакцію львівської газети "Молода Галичина".

Володимира Пузакова до міністра охорони здоров'я України з приводу надання можливості лікування за державний рахунок інваліду першої групи з Кіровоградщини в нейрохірургічній лікарні міста Донецька.

Володимира Петренка до міністра юстиції України з приводу невиконання рішення суду що стягнення з сумського заводу "Центроліт" заборгованості по заробітній платі робітникам заводу.

В'ячеслава Кириленка до міністра освіти і науки України, міністра охорони здоров'я України, голови Херсонської обласної державної адміністрації з приводу незаконного стягнення плати за проходження медичного огляду з працівників та учнів Херсонського вищого професійного комерційного училища.

Володимира Пузакова до міністра внутрішніх справ України з приводу зволікання розслідування Управління Міністерства внутрішніх справ у Кіровоградській області звернень ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів праці у зв'язку з порушенням їх конституційних прав.

Василя Бартківа до міністра культури і мистецтва України з приводу невиплати заробітної плати працівникам Волинської державної школи естетичного виховання.

Андрія Шкіля до міністра закордонних справ України про порушення статті 2 Конституції України у зв'язку з втручанням у територіальну цілісність України шляхом можливого захоплення острова Тузла.

Олександра Гудими до міністра закордонних справ України про надання інформації щодо заходів, які вживає міністерство для запровадження процедури співбесіди для членів конгресу США у посольстві України при отриманні ними віз в Україну.

Степана Бульби до Голови Верховного Суду України стосовно порушення норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо перерахунку пенсій особам льотного складу цивільної авіації спричинених листом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 липня 2001 року.

В’ячеслава Анісімова до голови Фонду державного майна України стосовно умов продажу контрольного пакету акцій відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського.

Ігоря Осташа до голови Державної податкової адміністрації України щодо несплати земельного податку товариством з обмеженою відповідальністю "Ходоровський цукровий завод".

Валентини Семенюк до Київського міського голови з приводу незадоволення відповіддю на звернення Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації щодо дотримання законодавства України при приватизації приміщення книжкового магазину "Знання".

Юрія Ключковського до голови Волинської обласної державної адміністрації у зв'язку з незадоволенням відповіддю на запит щодо незаконного звільнення з посади заступника начальника Управління житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації.

Василя Бартківа до голови Волинської міської ради з приводу перейменування вулиці у місті Долина Івано-Франківської області.

В’ячеслава Кириленка до голови Херсонської обласної державної адміністрації стосовно водопостачання мешканцям селища міського типу Верхній Рогачик Херсонської області.

Віктора Горбачова до Голови Верховної Ради України з приводу невиконання законних вимог народного депутата України прокурором Миколаївської області.

Володимира Оніщука до Прем'єр-міністра України з приводу скорочення штатів військовослужбовців у ліцеях України.

Леся Танюка до Прем'єр-міністра України про спробу знищення унікальної книгарні "Мистецтво" у Києві на Хрещатику.

Групи народних депутатів: Наливайко, Гармаш та інші до Прем'єр-міністра України, голови Фонду державного майна України з приводу порушення статті 47 Конституції України стосовно житлових прав громадян, які мешкають у гуртожитках в ході приватизації державного майна.

Віктора Драчевського до Прем'єр-міністра України стосовно звернення виборців щодо забезпечення соціального захисту пенсіонерів, які працювали в умовах Крайньої Півночі.

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра України з приводу надання відповіді на резолюцію форуму українців Італії.

Михайла Родіонова до Прем'єр-міністра України стосовно завершення будівництва лікувально-реабілітаційного центру космічної галузі в місті Києві.

Романа Ткача до Прем'єр-міністра України щодо розрахунків з реабілітованими громадянами України.

Валентина Зубова до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України щодо розслідування відомостей, пов'язаних з скандальними публікаціями в засобах масової інформації стосовно міністра транспорту.

Романа Зварича до Прем'єр-міністра України про можливий вплив будівництва Російською Федерацією гідротехнічної споруди в Керченській протоці та затоплення узбережжя суверенної території України.

Богдана Костинюка до Прем'єр-міністра України з приводу додаткової емісії акції закритого акціонерного товариства "Лукор", що призведе до фактичної втрати контролю над діяльністю підприємств українською стороною.

Івана Стойка до Прем'єр-міністра України про порушення Конституції України, рішення Конституційного Суду від 11 грудня 1999 року стосовно використання державної мови працівниками Укрпошти, Ощадного банку столиці України.

Василя Надраги до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації підтоплення території у Жовтневому та Кам'янобрицькому районах міста Луганська.

Степана Бульби до Генерального прокурора України з приводу законності перерозподілу власності товариства з обмеженою відповідальністю "Азалія" у місті Гребінки Полтавської області здійсненого управлінням Дніпровського... Дніпропетровського науково-виробничого центру "Трубосталь".

Євгена Гірника до голови Фонду державного майна України про економічну доцільність перерозподілу акції Калушського закритого акціонерного товариства "Лукор" на користь російського співзасновника "Лукойлнафтохім" при наявності боргу підприємства перед Баварським об'єднаним банком.

Володимира Лещенка до голови Чернігівської обласної ради з приводу невиконання радою закону України про вибори народних депутатів, вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у частині обрання депутатів замість тих, що вибули.

Павловського і Тимошенко до Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради України про недопущення зменшення фінансування освіти у 2004 році і вилучення вищих навчальних закладів із числа бюджетних організацій та підтримку звернення вченої ради Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут".

Євгена Кирильчука до Генерального прокурора України про зволікання працівниками Луцького УМВС України у Волинській області розшуку викраденого автомобіля у громадянина Сковери.

Ставлю на голосування про направлення запитів, які я щойно виголосив.

10:20:03

За-329

Рішення прийнято.

Прошу на табло висвітлити прізвища народних депутатів, що записалися на виступ для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій.

Володимир Стретович, фракція "Наша Україна". Підготуватися Мхітаряну.

10:20:25

СТРЕТОВИЧ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, передайте слово народному депутату Яворівському, будь ласка.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка. Я прошу фіксувати, час - 3 хвилини.

10:20:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина. Шановні колеги, шановні виборці, які нас зараз слухають. Влада, як і людина, одна буває добра, яка випромінює добро, везіння, добру ауру, а інша випромінює зло і лукавство. На превеликий жаль, склалося саме так і у нас. Подивіться фінал перебування влади за кермом держави. Один скандал за іншим. Там острів, там наповнення труби Одеса-Броди російською нафтою. І буквально останні події, які потрясли уяву багатьох громадян України, - це подія у маленькому селі Вербляни, яке притулилося до найбільшого в Європі Яворівського полігону. Я щойно повернувся звідти, буквально в моїх вухах ще стоїть плач і крики цих матерів, які хочуть порятувати своїх жінок, і в той же час ми чуємо такі рожеві реляції влади: все нормально, нічого не сталося, якийсь там грип А і крапка, і нічого іншого. Я ще раз кажу: я щойно звідти. Я хочу поставити владі кілька запитань: поясніть мені, чому італійці, які мають кілька своїх полігонів, через всю Європу женуть техніку, платять величезні гроші і відрядженські, десь 2,5 тисячі євро кожному солдатові для того, щоб приїхати і постріляти саме тут, у Яворові?

Я нікого ні в чому не звинувачую, але дозвольте мені, як громадянинові, як депутатів запитати: чому їдуть сюди? Чому їдуть після того, коли Кучма зустрічався із Берлусконі? Чому пролунав цей останній вибух, який не заперечують сьогодні військові, і вибух, який пролунав за півтора кілометра від школи, де навчаються ці діти? То поясніть мені, що це був за вибух, якщо він простий і нічого не означав? Дітей матері везуть до лікарні, вони побудуть там десь два-три дні і їх виписують. Матері привозять дітей до дому, діти вночі заходяться важким кашлем, червоніють буквально і відпоюють цих дітей. А влада поясню, медична влада, я маю на увазі, постійно повторює: все нормально, нічого не сталося.

Скільки ми можемо брехати своєму народові? Це суспільство, яке пережило брехню Чорнобилю величезну. Військові нам кажуть також, що все абсолютно нормально, все прекрасно, нічого не сталося. Це точнісінько так само, як казали про Бровари, коли розвалили будинок, казали, що це балон вибухнув. Так само нам брехали десь 10-15 днів, коли було збито літак. Сьогодні - це продовження цієї брехня.

Через те від імені блоку "Наша Україна", від львівської депутації ми просто вимагаємо: перестаньте брехати лікарі, військові, державні чиновники! Займіться Верблянами. Це не просто випадок, на сьогодні там уже понад 400 хворих дітей. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Так, народний депутат Мхітарян, фракція Партії промисловці, підприємців, "Трудової України". Підготуватися Ткачу.

10:23:59

МХІТАРЯН Н.М.

Уважаемый Президиум, уважаемые коллеги!

В процессе обсуждения государственного бюджета на будущий год хотел бы привлечь внимание парламента и общества к статье расходов на финансирование криминальной и исполнительной системы Украины.

Давайте не будем забывать, что осужденные - тоже наши граждане. Сегодня таких в Украине порядка двухсот тысяч. Я как заместитель председателя Комитета по вопросам прав человека недавно принимал участие в заседании коллегии Госдепартамента Украины по вопросам исполнения наказаний, я обязан донести до вас мою крайнюю обеспокоенность ситуацией, которая сложилась в местах лишения свободы. Там самая страшная проблема - масштабность эпидемии туберкулеза.

Согласно официальной статистике, на сегодня в местах лишения свободы пребывает более 14 тысяч лиц, больных активной формой туберкулеза, инфицированных и заболевших намного больше. Ежегодно в тюрьмах и лагерях от туберкулеза умирает около тысячи заключенных, а еще три тысячи безнадежно больных досрочно освобождают, отправляют умирать домой.

Добавим к этому многотысячные амнистии и получим мощнейший источник массового поражения. Не надо и бактериологической войны.

Основная причина этого то, что финансирование учреждений исправительных наказаний из года в год ухудшается. В текущем году бюджет предусматривает всего 45 процентов средств от минимально необходимого уровня. Это же соотношение заложено в проекте Госбюджета на следующий год.

............. считает, что необходимо увеличить заложенный проект бюджетный сумму на 231 миллион гривен. Я призываю вас поддерживать эту цифру, ведь нельзя больного туберкулезом вылечить за 13 гривен в месяц и обеспечить усиленное суточное питание за 1 грн. 77 копеек.

Есть и другие варианты. Первый из них прост - надо меньше сажать, точнее, надо шире использовать альтернативные меры наказания, не связанные с лишением свободы, поэтому пути пошли россияне. Теперь там во многих регионах санитарные нормы на одного заключенного уже соответствуют международным стандартам - 4 кв. метра. У нас же средний показатель по СИЗО в Украине составляет 1,8 метра. А, к примеру, в Донецком СИЗО всего метр.

Второе, силовое расходование средств, заработанных самим заключенным. Только за прошлый год украинские заключенные изготовили продукции на 231 миллион гривен, получили более 30 миллионов дохода. Но реально в местах лишения свободы удается трудоустроить около трети заключенных, хотя в состав спецконтингента способные и желающие работать более 80 процентов.

И, наконец, третье: благотворительность. Может, я ошибаюсь, но я не знаю ни одного благотворительного фонда, куда бы можно было перечислить средства, к примеру, на лечение больных туберкулезом в местах лишения свободы. Я уверен, что многие присутствующие в этом зале не остались бы в стороне от доброго дела.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Роман Ткач, фракція "Наша Україна". Підготуватися Соломатіну.

Так що, Ткач передає своє слово? Де Роман Ткач? А, є. Будь ласка, народний депутат Стойко.

10:27:15

СТОЙКО І.М.

Іван Стойко, Народний рух України, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги-депутати. Я уповноважений озвучити заяви Народного руху України щодо ситуації у Керченській протоці.

Українсько-російські міждержавні відносини останніми тижнями зазнали випробувань на міцність будівельною діяльністю з російського боку в Керченській протоці в районі острова Коса Тузла. Будівництво дамби до острова, що є українською територією, як і в заяві офіційних осіб Російської Федерації про намір виставити там російський прикордонний пост, стають черговими ланками в довгому ланцюгу зазіхань на державний суверенітет України та її територіальну цілісність. Особливо цинічно це виглядає на тлі демагогічних заяв про дружну, братерство та рівноправне співробітництво, які так патетично лунали з боку керівництва Російської Федерації при підписанні документів про утворення єдиного економічного простору.

Народний рух України рішуче засуджує порушення наших кордонів і вимагає негайного припинення будівельних робіт. Ми вимагаємо від Президента та уряду України вжити термінових заходів, щоб захистити цілісність України відповідно до норм міжнародного права, а саме: звернутись до Ради Безпеки ООН та ОБСЄ з проханням розглянути в позачерговому порядку питання щодо ситуації в Керченській протоці, в результаті якої може бути порушена територіальна цілісність України; звернутись до Гаагського міжнародного суду ООН з позовом щодо припинення односторонніх дій всупереч міжнародного права і двосторонніх угод; звернутись до держав-сторін меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року з проханням задіяти механізми забезпечення гарантій територіальної цілісності України. Ми також вимагаємо від Президента України відкликати свій підпис під документами про утворення єдиного економічного простору на знак протесту проти таких зухвалих дій з боку Російської Федерації.

У ситуації, яка складається, Народний рух України ініціюватиме у Верховній Раді розгляд питання про денонсацію угод щодо базування на території України Російського чорноморського флоту.

Рух незмінно залишається переконаним у тому, що стосунки між Україною та Російською Федерацією мають будуватися на принципах добросусідства, стратегічного партнерства, поваги державного суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів.

В той час провокаційні дії збоку Російської Федерації, її відмова врегулювати інші наболілі проблеми, як, наприклад, питання про повернення громадянам України їхніх вкладів Ощадбанку колишнього Радянського Союзу або наполягання визнання російської мови офіційною мовою колишніми республіками СРСР, погрози завдання превентивних ударів стосовно своїх сусідів ставлять під загрозу наші двосторонні стосунки. Керівництво Росії повинно раз і назавжди зрозуміти...

ГОЛОВА. Час завершився. Скільки вам треба часу ще? 20 секунд, будь ласка, завершуйте.

10:30:36

СТОЙКО І.М.

Керівництво Росії повинно раз і назавжди зрозуміти, Україна вже ніколи не стане колонією Москви. Рух привів Україну до незалежності, Рух готовий її захистити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Матвієнку замість Волинця.

10:30:46

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати слово Доманському Анатолію Івановичу.

ГОЛОВА. Анатолій Доманський, фракція комуністів, будь ласка.

10:31:01

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Вновь рвутся снаряды, падают бомбы, льется кровь ни в чем неповинных сирийцев, арабов других стран. Израильськие авантюристы, взяв на вооружение фашистские методы, ведут политику на уничтожение Палестинского государства. Предъявляют незаконные требавания к другим странам арабского мира и по-бандитски наносят бомбовые и ракетные по населенным пунктам, уничтожая мирное население.

Сегодня ни один здравый человек прогрессивных взглядов не может не осуждать те действия, которые допускает Израиль на Ближнем Востоке. Вы знаете, что несколько дней назад были нанесены бомбовые ракетные удары по сирийской территории. Погибло большое количество мирного населения. Мы, междупарламентская группа "Украина-Сирия" осуждаем такие действия Израиля. Мы требуем прекратить бандитские действия израильской военщины по отношению к мирному населению других стран. Сегодня льется кровь не только палестинцев, сегодня льется кровь иракцев, сегодня льется кровь сирийцев, усложняется обстановка вокруг Ирака.

Мы заявляем решительный протест и поддерживаем, выражаем свою поддержку сирийскому народу в борьбе за свою независимость. Я просил бы, Владимир Михайлович, чтобы Верховный Совет Украины направил телеграмму в поддержку сирийскому народу, парламенту, а также направил правительству Израиля с требованием прекратить агрессивные действия по отношению к другим арабским государствам. Спасибо.

ГОЛОВА. Анатолій Матвієнко, фракція блоку Юлії Тимошенко. Наступним буде виступати Білорус.

10:32:49

МАТВІЄНКО А.С.

Анатолій Матвієнко, Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко. Шановні колеги, вчора ми зробили дійсно правильний крок, ухвалили заяву Верховної Ради з приводу ситуації в Керченській протоці. Але на превеликий жаль, я хочу звернути вашу увагу, що ніяких адекватних дій або навіть намірів щодо відповідної реакції з боку Росії ми сьогодні не бачимо. Більше того, ми бачимо нарощування будівництва.

Високі посадовці Росії замість належної реакції вибачення висловлюють словами залякування про якісь адекватні дії. Емісарі сьогодні із Росії агітують жителів коси Тузла приймати громадянство. Міністерство оборони нашої держави практично залишається осторонь, бездіяльним. Заборонено прикордонникам застосовувати зброю. А ще більше викликає подив, що чітко не висловився наш Верховний головнокомандувач. Досі Президент не зробив заходу до Кремля з вимогою відповісти, що ж власне діється в Керченській затоці. І це все викликає підозру, а чи не було якоїсь секретної домовленості на ті закриті вересневі зустрічі двох президентів на острові Бірючому. І сьогодні Україну просто продають в ім'я збереження своєї влади.

Ми вимагаємо сьогодні від фракції Блоку Юлії Тимошенко, Володимире Михайловичу, і звертаємося до вас, щоб у четвер, ми пропонуємо о дев'ятій годині ранку, запросити сюди Президента, запросити сюди Прем'єр-міністра, заслухати доповіді Служби безпеки, Міністерства оборони про те, які дії ними сьогодні конкретно прийняті.

Чому сьогодні Президент і уряд не звернувся до Ради Безпеки ООН з тим, щоб включити і міжнародні інститути? Ми просимо їх прийти до цієї Верховної Ради, до нашої, і запропонувати, які мають бути прийняті рішення по зміцненню наших східних кордонів.

У випадку неадекватної дії з боку Президента ми заявляємо, що будемо діяти у відповідності, ініціювати відставку за фактом зради національним інтересам з боку Президента України.

Третє. Володимире Михайловичу, ми просимо направити повноважну делегацію, і не дальше, ніж вона має виїхати у п'ятницю до затоки на острів Тузла і інформувати Верховну Раду про те, що там робиться. У разі бездіяльності, як з боку Верховної Ради, так і наших посадовців, ми звернемося до громадськості формувати громадські загони і захищати національні інтереси України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко. А де Олег Білорус?

10:35:50

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Андрію Шкілю.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

10:36:02

ШКІЛЬ А.В.

Дякую пане Олег. Шановні народні депутати, шановні радіослухачі.

Я хотів би сказати, що я не думаю, що вартує чекати неадекватних дій від уряду, від Міністерства оборони, від Головнокомандуючого. Вони вже довели, що їхні дії по острові Тузла є неадекватними. Тому формування таких загонів в Україні вже почалося. І я думаю, що це абсолютно нормальна реакція громадян, які діють згідно існуючої Конституції: коли є територіальна загроза державній цілісності України, ми зобов'язані як її громадяни ставати на захист територіальної цілісності.

І після заяви міністра закордонних справ Росії Іванова, який розцінив, офіційно заявивши, що розташування поста прикордонної служби на території Тузла є провокацією проти Росії і що він буде це розцінювати як провокацію і діяти адекватно і переговори почнуться з Україною після добудови дамби. Це треба розцінювати як прямий виклик і як привід до війни. Раніше у всі часи це трактувалося як "казус-белі" - привід до війни.

І тут я хочу бачити не просто Головнокомандуючого Кучму, який би звітував перед Верховною Радою, а в першу чергу представника... керівника Служби безпеки України. Якщо Служба безпеки України "проспала", якщо вона не могла можливості забезпечити безпеку України, то яку функцію вона виконує?

Якщо вона співпрацювала з російськими спецслужбами, то я хочу знати за скільки і в якій послідовності, тому що вірити в те, що можна було почати будувати дамбу в таємничості від української Служби безпеки ну якось не хочеться. Я не хочу думати, що вона сліпа і незряча. Якщо вона не має біноклів, то хай вона їх придбає! Бо ті повноваження, які були дані Службі безпеки України після прийняття закону про боротьбу з тероризмом вони безпрецедентні!

Звичайно, громадянина України Служба безпеки може арештувати і посадити, а тих, хто діє проти безпеки України вона не може навіть поінформувати депутатів Верховної Ради про те. що діється доповідною запискою або просто інформацією. Ми дізналися всі тут присутні про те, що будується дамба з засобів масової інформації і це говорить ще раз про невідповідність керівника Служби безпеки займаній посаді, про невідповідність Служби безпеки тим функціям, які на неї покладені.

Я звертаюся до усіх народних депутатів. Сьогодні у нас день виступів і я закликаю кожного, хто буде виступати тут 30 секунд, 15 секунд свого виступу виділити позиції його особистій і фракції щодо Тузли. Якщо віддавати. то за скільки? Якщо продавати, то кому? Якщо народний депутат представляє Україну в цьому парламенті, то він має висловити свою позицію.

Ще раз наголошую, що делегація формується і депутати мусять виїхати на Тузлу, щоб дати...

ГОЛОВА. Дякую. Замість Терена буде виступати Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

10:39:21

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція Соціалістичної партії України, Олександр Баранівський.

Шановні народні депутати, шановні наші виборці! Хочу привернути увагу всіх щодо грубого порушення Закону України про виконання бюджету 2003 року про те, як реалізовується програма розвитку народного господарства в цьому році.

Ставлю... Схоже на те, що уряд на якісь незрозумілі цілі формує так би мовити грошову торбу, як ще кажуть, заначку. Тобто мінімізувавши фінансування об'єктів капітального будівництва, соціальних програм і, що особливо насторожує, закупівлю ліків і медичного обладнання. За об'єктивними даними на сьогодні профіцит бюджету складає понад 2,5 млрд. гривень, тобто доходи до казни надходять і залягають мертвим капіталом. А передбачені бюджетом видатки не фінансуються, кошти до людей не доходять. Можливо, уже сьогодні таким чином хтось готується до президентських виборів, і тоді ці кошти, зрозуміло, знадобляться. Адже всі ми добре розуміємо, коли вдарять морози, тоді буде не до капітального будівництва.

Загрозлива ситуація виникла з фінансуванням медицини, особливо з закупівлями ліків і медичного обладнання.

З вини відповідальних осіб Міністерства економіки по півроку і більше зривається проведення тендерів. Маю зазначити, що саме у такий спосіб частина грошей з Державного бюджету минулого року не виділялись взагалі. Куди поділись ці суми після закінчення фінансового року, ніхто конкретно відповісти не може. Отже, можна зробити висновок: і новий уряд іде старою стежкою. Це все є ніщо інше, як грубе порушення Закону про Державний бюджет, це відверте і цинічне зловживання владою.

Хто, скажіть, дав право затверджений Верховною Радою бюджет фінансові видатки перерозподіляти на свій розсуд? Чи навіть взагалі не здійснювати видатки, приховуючи значні кошти, які по закінченню фінансового року зникнуть поза хмарами.

Або візьмемо таке важливе питання, як спорудження об'єктів охорони здоров'я. В Рівному склалась просто жахлива ситуація з поліклінічним обслуговуванням громадян, дахи буквально валяться на голови лікарів і хворих. Спорудження поліклінічного комплексу ведеться в обласному центрі уже добрий десяток літ. Бюджетом на нинішній рік передбачено виділення коштів на завершення будівництва цього об'єкту. Є позитивні резолюції щодо негайного виділення коштів Прем`єр-міністра Януковича, першого віце-прем'єра Азарова. Але дивним чином цей об'єкт навіть не потрапив до переліку тих, які затверджувались Кабінетом Міністрів на виділення грошей з бюджету.

Запитується: хто в структурах виконавчої влади керує? Невже ж клерки, а не ті, кому доручено відповідати за використання бюджетних коштів, хто учиняє суворі резолюції? Таким способом із фінансування зникне один об'єкт.

Подібна ситуація складається з використанням недоїмки по сплаті податків за минулі роки в сумі 132 млн. гривень, які мав погасити НАК "Нафтогаз України" шляхом будівництва газовідводу до населених пунктів в нинішньому році. Обсяги і конкретні об'єкти, які повинні фінансуватися і споруджуватися, вже кілька місяців погоджені з бюджетним комітетом, але до цього часу рішення Кабінету Міністрів з цього приводу немає.

Усе це ще раз вказує, що структури виконавчої влади фальшують виконання бюджету 2003 року.

І останнє.

Нам народним депутатам...

ГОЛОВА. П'ять секунд, будь ласка.

10:42:54

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

...добре відомо, як сьогодні окремі можновладці намагаються завалити бюджет. Це видно хоча б із того, коли перші особи Міністерства................ повсяк час ігнорують засідання у бюджетному комітеті, де йде обговорення бюджету. Сюди не з'являється не лише міністр Хорошковський, але і його заступники. І таким чином виконують певних структур вказівку по завалу нинішнього уряду. Прошу вважати мій виступ як офіційний запит до уряду.

ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна", підготуватися Соболєву. Ви відмовляєтеся, тоді не будемо. Ви ж записані.

10:43:04

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати.

Сьогодні з цієї трибуни уже прозвучала заява фракції депутатської групи Народного Руху України з приводу ситуації у Керченській протоці. Виступало декілька народних депутатів, піднімаючи цю тривожну тему.

Але чомусь усі акценти сьогодні скеровуються на, тобто претензії до Російської Федерації. Російська Федерація робить те, що вона робила одвічно по відношенню до української держави. Я вважаю, що сьогодні ми повинні у більшій мірі говорити і виставляти претензії керівникові нашої держави, який є одночасно і глава держави, і головнокомандувач, і голова Ради національної безпеки і оборони.

Той факт, що продовж всього цього часу, що висловилися деякі керівники структур держави, які відповідають за безпеку і цілісність нашої держави, а глава держави до сьогоднішнього дня не проронив жодного слова з приводу цієї безапеляційної акції наших сусідів Російської Федерації. Це ще раз дуже яскраво підкреслює те, що глава нашої держави, доля держави, яку він нібито очолює, абсолютно байдужою.

І простежуючи ставлення глави держави до багатьох проблем, аналогічних цій, ми бачимо, що і Адміністрація Президента на чолі з вірним слугою Віктором Медведчуком, і сам глава держави, з рештою, тут різниці немає, вони оптом і вроздріб торгують українською державою.

Я не дивуюся, чому саме така позиція, ще коли тут, у цій сесійній залі вирішувалося питання щодо Єдиного економічного простору, і я не один раз говорив: людина, яка у свій час послала вірну смерть українського патріота Василя Стуса, без сумніву, не задумуючись пошле на вірну смерть весь український народ і його українську державу, саме маю ЄЕП. Невже не було зрозуміло, що таке єдиний економічний простір і для чого він призначений? Ви ж подивіться, шановні друзі: якби російське керівництво справді було здорово- чи тверезомислячим, то напередодні ратифікації воно б ніколи не робило таких кроків, тому що вони розуміють, що це буде основним аргументом для тих депутатів, які санкціонували підписання угоди про Єдиний економічний простір. Сьогодні все, хто тоді голосували, мають брати на себе відповідальність.

ГОЛОВА. Дякую.

Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна".

10:46:37

СОБОЛЄВ С.В.

Уважаемый Председательствующий, уважаемые коллеги народные депутаты, уважаемые радиослушатели!

Это выступление я решил посвятить одной теме - теме, которая обговаривается последние недели из уст Медведчука - главы президентской Администрации о так называемой "угрозе экстремизма в Украине".

Я хотел бы напомнить господину Медведчуку, о каком экстремизме он утверждает в Украине? Это не тот ли Медведчук, который угрожал резиновым пистолетом, в молодые годы избивая малолетних хлопцев, будучи председателем ОКОДовского оперотряда дружинников? Это не тот ли Медведчук, по заданию которого тоже представитель СДПУ(о) господин министр образования уволил десятки ректоров и пытается сегодня прервать контракты еще с десятками и десятками ректоров в Украине, запугивая их этим.

Я хочу напомнить только пример Запорожского государственного университета, в котором ректор был уволен с должности и контракт с ним не был продолжен только потому, что этот человек дал возможность накануне президентской избирательной кампании выступить всем желающим, включая нынешнего Президента Леонида Даниловича Кучму.

Сегодня этот человек находится изгоем в своем собственном университете, профессор, доктор, фактически не допускается в здание. Буквально позавчера ему прокололи все шины автомобиля. Угрозы по телефону. И делают все возможное, чтобы не допустить его участия в конкурсе.

Я не могу еще не сказать об одной теме, которая эксплуатируется Медведчуком и его сотоварищами по телеканалам и газетам: о так называемом фашизме и угрозе фашизма в Украине. Господин Медведчук, в то время, когда мой дед горел в танке на Курской дуге, в то время, когда у Ющенка отец был брошен фашистами в застенки Освенцима, ваш отец служил фашистам, и об этом знает вся Украина. В то время, когда вы отделались от уголовного дела, заявляя о том, какой вы правоверный комсомолец и о том, что вы кандидат в члены КПСС, только поэтому было закрыто уголовное дело по вам. Вы сегодня в Администрации Президента разрабатываете специальную программу борьбы с коммунизмом. Не это ли цинизм всего того, что происходит в этой стране?!

И я напоследок обращаюсь к представителям большинства. Кому вы служите? Вы служите таким, как Медведчук?! Куда вы зайдете с этой службой? Спасибо.

ГОЛОВА. Замість Семиноги буде виступати Михайло Павловський.

Будь ласка, Михайло Антонович, виступайте, час іде.

10:49:34

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, як тонко через бюджет уряд руйнує вищу освіту в Україні. Три статті і можна повністю знищити вищу освіту особливо технічних і технологічних вузів. Це тих вузів, де навчаються діти широких верств населення, це вузів бідних. Тому що у платних вони не можуть навчатися.

Так от, як це робиться? Ви знаєте, як важко сьогодні з навчальною літературою. Вводиться ПДВ на методички, які за рахунок бюджету фінансуються, якщо підвищили їх вартість, то зменшилась їх кількість.

Друга сторона. Відміняються відповідні статті Закону "Про освіту" і тепер із бюджетних організацій їх переводять в ті, які фінансуються з бюджету, тобто міняють статус, не обов'язково фінансувати. І ви тепер розумієте, у яке становище ми ставимо вузи.

Третій момент. Ще одна стаття бюджету. Коли ми вводимо 227, порушуємо тарифне співвідношення, пропорції, то тепер прибиральниці і доцент - це абсолютно одинакові зарплати. Я вже не кажу, хай там залишається, що прибиральниця має у 20 разів менше забезпечення, як генерал Міністерства внутрішніх справ, генерал-майор, але чому професор у 10 разів менше отримує, ніж генерал-майор. Ви розумієте? Порівняйте ці категорії людей.

І найцікавіше. Найсильніший удар по вищій школі - це, коли пенсіонерам, а це в основному професори сьогодні у вищій школі, не дозволяться отримувати зарплату. Пенсія сьогодні більше, як зарплата, бо не вираховують. І до чого це веде? Вища школа у цілому по України втрачає 50 відсотків професорів. А яка економія? Ніякої, бо зарплату треба заплатити.

Більше того. Може молоді їх замінять? Так їх немає. А щоб молоді стали професорами, то треба захистити дисертації. Але всі вчені ради будуть зруйновані, бо всі професори досвідчені підуть на пенсії. Тобто, бачите, як одним ударом руйнується інтелект нації.

То який же інноваційний тоді розвиток буде мати держава, коли немає інтелекту, і немає можливості готувати фахівців у вищих технічних, я хочу сказати, закладах? До речі, сьогодні Європа визнала найкращих фахівців в Європі в галузі електроніки, взагалі високих технологій готує Україна. І ми по цьому наносимо удар.

Тому я прошу, Володимире Михайловичу, зверніть увагу, я звертаюся до уряду! Зверніть увагу, бо без цього інноваційний розвиток...

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, відповідно до... Я дам, дам слово для репліки. Відповідно до Регламенту слово має для виступу Валентина Семенюк у зв'язку з невдоволенням відповіддю на депутатський запит.

10:53:03

СЕМЕНЮК В.П. Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, хочу вас проінформувати, що в зв'язку з відпискою Кабінету Міністрів і Фонду державного майна щодо економічних розрахунків щодо приватизації транснаціональної фінансово-промислової компанії "Укртатнафта" хочу проінформувати вас, що рішенням спеціальної контрольної комісії 16 вересня 2003 року при розгляді закону про особливості приватизації Укртатнафти було з'ясовано, що первинна оцінка об'єкту зазначалася в сумі 450 мільйонів доларів. Після проведення зборів, на якому були присутні лише 2 представники зі сторони Кабінету Міністрів і Фонду державного майна переоцінка становила 150 мільйонів доларів. Це означає, без рішення Кабінету Міністрів, без відповідних повноважень, була зменшена доля України на 300 мільйонів доларів. В зв'язку з цим, що Кабінет Міністрів не дав відповідних економічних обгрунтувань звертаюся з цієї високої трибуни і вас, Володимире Михайловичу, прошу направити відповідні документи, які я вам передам на 187 сторінках, в яких чітко зазначено, що дана оцінка проведена із заниженням вартості основних засобів, без урахування економічних інтересів і те, що цей об'єкт є об'єктом стратегічного призначення. Щоб Генеральна прокуратура розібралася на основі яких документів представники від Кабінету Міністрів голосували за зменшення долі України в даному акціонерному товаристві.

Друге. Пояснити Кабінету Міністрів на основі яких нормативних документів була занижена вартість цілісного майнового комплексу з 450 мільйонів, яку я сказала, до 150. Відповісти на яких підставних розрахунках передбачається від приватизації державного пакету акцій, а це нам відповідно подано в документах бюджету на 2004 року отримати від приватизації майна 550 мільйонів гривень, коли по даних оцінках, які сьогодні зазначаються із закладених в статутному фонді Укртатнафти ця вартість становить 850 мільйонів. Чому ця вартість занижена?

Третє. Пояснити причини неналежного виконання відповідними державними органами пункту 2 Указу Президента від 1994 року про створення транснаціональної фінансово-промислової компанії "Укртатнафта" та дії Фонду державного майна щодо приватизації без погодження з Кабінетом Міністрів належного державного пакету акцій в статутному фонді товариства, як зазначеного пункту Г), що суперечить статті 4 закону України про приватизацію державного майна, тобто продавати об'єкт як малоцінку. Сьогодні ми хотіли б знати з цієї трибуни, щоб доповів міністр економіки, на якій основі були зроблені економічні розрахунки, і щоб ми, депутати Верховної Ради, всі чули, і не тільки Спеціальна контрольна комісія отримувала відпровідні...

ГОЛОВА. Дякую. Добре, добре. Дякую.

Шуфрич. Репліка. Ну, йшлося про фракцію, про партію. Ну давайте будемо толерантні!

10:56:18

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. В попередньому виступі згадувалось прізвище міністра освіти, члена СДПУ(о) та керівника партії об'єднаних соціал-демократів Віктора Медведчука.

Якщо хтось не задоволений діями міністра освіти, він сьогодні має право оскаржити його дії в суді. Але ніхто цим правом не скористався.

Стосовно того, що було сказано про керівника партії об'єднаних соціал-демократів, то це вже набридло, і ми звикли до того, що в усьому, що коїться в країні, винні ми. Ми готові розподіляти відповідальність, але це має бути правдою. А я би пропонував сьогодні нашим опонентам змінити платівку, тому що вона вже стерлася і зламався грамофон, на якій вони це вже прокручують.

Стосовно того, що було сказано сьогодні відносно Віктора Медведчука, як і все інше, що говориться представниками "Нашої України" в основному, - це є...

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати, час відведений ми вже перебрали. Ми годину вже відвели на різне майже. Я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення щодо пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів.

Щодо пропозиції народного депутата Матвієнка, я прошу комітети Георгія Корнійовича Крючкова, з питань безпеки і оборони, а також Сташевського Станіслава Телісфоровича опрацювати цю пропозицію і подати відповідні свої висновки.

Шановні колеги, давайте заслухаємо інформацію голови постійної делегації Верховної Ради України ПАРЕ про роботу вересневої сесії. Слово має голова постійної делегації Олійник Борис Ілліч. Поки йде Борис Ілліч, я хочу з вами порадитися. Шановні колеги, десь орієнтовно о 12.20 ми маємо послухати виступ голови Меджлісу ісламської ради ісламської Республіки Іран. Тому я просив би з урахуванням цього, щоб ми працювали, не робили перерві, і були присутні депутати, і щоб депутати були присутні в залі. Я дуже просив би, щоб в президії не було більше людей, ніж в сесійній залі.

Будь ласка, Борисе Іллічу.

10:58:50

ОЛІЙНИК Б.І.

Шановні колеги! Отже звіт. Нинішня сесія ПАРЕ дещо незвичайна. Позаяк розпочалася 25 вересня зі спільного засідання Парламентської асамблеї Ради Європи та європейського парламенту, на якому було обговорено зокрема такі питання. Вплив майбутньої європейської Конституції на співробітництвом між Європейським союзом та Радою Європи, свобода пересування, міграція та контроль за кордоном. Президенти обох інституцій достойники Шидер та Кокс за підсумками дебатів ухвалили спільну заяву щодо єдиної Європи з демократичними цінностями та верховенством права, визнали, що на Європейському союзі та Раді Європи лежить обопільна відповідальність за демократичну розбудову континенту.

На зібранні також репрезентовано Хартію європейських політичних партій за ............... суспільство і з покликом підписати її з усіма країнами членами.

До суто власних проблем ПАРЕ дісталося 29 вересня, де було остаточно утверджено чергу дня сесії, в якій взяли участь члени постійної делегації з осіб: Олійник, Раханський, Гладій, Головатий, Зварич, Карпов, Климпуш, Костенко, Симоненко і згодом Бабурін. На сесію винесено досить гострі питання. Зокрема загроза для демократії з боку екстриміських партій і рухів Європи, дискусія щодо расизму, ксенофобії, нетерпимості, права нацменшин, збалансоване за статями представництво у Парламентській асамблеї, евтаназія, спільна політики щодо міграції та політичного притулку, політика інтеграції іммігрантів у країнах-членах Ради Європи, організація економічного співробітництва, дослідження людського організму на клітинному рівні. За терміновою процедурою дискутувалось питання "Роль ООН в Іраку".

Оскільки розгорнуту інформацію про перебіг сесії ми виклали в детальному звіті, який разом з текстами резолюцій та рекомендацій подаємо, зупинюся на дебатах, що стосувалися безпосередньо нас.

Отже, першого дня сесія слухала про виконання Україною обов’язків і зобов'язань, взятих нею ще 95-го року минулого століття. Ви, певно, пам'ятаєте, що розгляд цієї справи за нашими ж проханнями і порадою переносився неодноразово. Мислилося, що ті кілька боргів, котрі лишилися, ми нарешті погасимо і вийдемо на люди з твердою пропозицію щодо звільнення нас від моніторингу.

У дебатах із згаданого питання взяли участь Раханський та Олійник. Виступ Олександра Карпова не проголошений за браком часу в установленому порядку внесений в стенограму. Анатолій Варфоломійович зокрема слушно зауважив, що Україна по суті на порозі остаточного виконання своїх обов'язків і зобов'язань, з 34 з них реалізовано 30 і вже час би перейти до постмоніторингового діалогу. В перебігу голосування висновкових документів було прийнято 11 поправок, внесених членами нашої делегації, зосібне Гладієм, Головатим, Зваричем, Карпович, Климпушем, Костенком. Ці уточнення значною мірою доповнили тексти резолюції та рекомендацій цілою низкою конкретних і суттєвих кроків, вчинених Україною за останні два роки по виконанню своїх зобов'язань перед Радою Європи, котрі поминули увагою доповідачі.

Перед цим, 26 вересня, під час зустрічі з добродійками Северинсен, Невольвент члени делегації вказали на деякі застарілі факти, а то й не обгрунтовані положення в їхній доповіді із значною частиною цих зауваг вони погодилися.

Отже, слухання відбувалося в установленому порядку. Так дивує, м'яко кажучи, алярм, вчинений деякими досвідченими законниками та владцями, підхоплений певними СМІ з приводу полишення нас під моніторингом. Це було б зрозуміло, аби ми виконали всі зобов'язання, а хтось нас упереджено тис і далі. Але, шановні колеги, ми їх вже виконуємо впродовж цілих восьми літ замість трьох, і грішити на когось нам не випадає, тим паче, що на делегацію, яка щоразу обіцяє європейцям, що Україна вже на порозі завершення цієї "Одіссеї", а в нас дома не вельми квапимося.

Хочу запевнити вас у тому, що слухання відбувалися в оптимально уважливій атмосфері, як і доповідачі, промовці відзначили безсумнівний поступ України у виконанні своїх зобов'язань і обов'язків, і коли більшість з них проголосувала за пролонгування моніторингу до остаточного погашення боргів, то в цьому немає нічого ні дивного, ні виняткового, адже як не крути, а в нас ці борги залишилися і за формою, і за змістом.

Давайте нарешті довиконаємо їх усі, і вже наступної сесії з повним правом вимагатимемо зняти спостереження. І певен, рішення буде позитивне. Ми завжди гідно поводилися в європейському добірному товаристві, твердо відстоювали свою точку зору на ті, чи ті проблеми, якщо вони не збігалися із думкою більшості.

Маємо солідне реноме, і виступати в ролі прохачів, не прийнявши принаймні двох процесуальних кодексів, - то не козацька справа.

Як було зауважено вище, не з усім, що твердили доповідачі, ми погодилися, чимало поправок, внесених нашою делегацією, котрі уточнили резолюції і рекомендації, були сприйняті і прийняті сесією з розумінням.

Деякі безпідставні заштрики румунського колеги щодо ставлення нацменшин одержали гідну відсіч і в основному були зняті. Відверто кажучи, скоріше ми могли виставити законні претензії до деяких держав стосовно незатишного становища українців у їхніх кріслах. Хто, хто, а вже ми настільки надаємо переважним чинам, в основному за свій рахунок, що скоро самі як титульна нація станемо меншиною у своїй рідній Україні.

Стосовно геїв, лесбіянок та інших секс меншин було роз'яснено, що у нашій державі дискримінація у цій сфері не спостерігається. Щоправда, можливо, я не все тут петраю. Зрештою у моєму віці навіть щодо традиційного інтимного сектору уже вільніше почуваєшся, переважно у сферах абстрактних категорій, а ніж на практиці.

А от стосовно зауваження про відсутність у нашій делегації жінок, що є порушенням правил, крити було нічим. У зв'язку з цим в котре звертаюся і до голів усіх фракцій, і до чолового Верховної Ради з покликанням терміново розв'язати цей делікатний вузол, тим паче, що на наступних сесіях до непослухів будуть вжиті рішучі заходи, аж до незатвердження повноважень депутації.

На завершення зважуся процитувати уривок свого виступу щодо нашого питання.

Думається, все ж ми таки вчинили настільки суттєвий прогрес, що заслуговуємо на обнадійливу перспективу, якнайскорішого переходу до постмоніторингового діалогу. Ця впевненість грунтується на солідному професіоналізмі і постійної делегації, і колег з Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків Апарату Верховної Ради та постійного представництва у Страсбурзі, які впродовж років робили все можливе, аби наблизити цей день. Делегація, як завжди, працювала злагоджено. Це об'єктивно підтвердить і розгорнутий звіт, з яким колеги мають змогу ознайомитись. Хотілось би, щоб у тому утаємничити і пресу разом з радіо і телевізією особливо тих достойників, які ганяються за смаленим.

Я думаю, що краще смалити все-таки перед Різдвом і Великоднем відповідну живність.

Насамкінець, кажу, що відбувалося обговорення ООН і роль її в Раді Європи. Я висловив тезу, що односторонні дії є фундаментальним викликом принципам колективної безпеки уставу ООН, підтримав її, але зауважив, що після слів "односторонні дії" треба конкретно вказати, хто спричинив ці дії.

Стосовно, шановні колеги, питання, яке вже набуває міжнародного розголосу щодо Тузли, то я абсолютно поділяю подивування колеги Кендзьора діями російської сторони, яка працює не на інтереси Росії і не на інтереси України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги! Інформацію приймемо до відома. Ми розішлемо звіт до фракцій і груп і до відповідних комітетів, просив би проаналізувати. І просив би керівників депутатських груп і фракцій протягом неділі добровільно визначитися щодо того, що імплементувати, тобто рекомендувати жінок в українську депутацію. Інакше доведеться це робити у наказовому порядку. Давайте підтримаємо рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи.

Дякую.

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про державну соціальну допомогу непрацездатним особам. Комітет рекомендує таку процедуру розгляду цього законопроекту. Для доповіді - 5 хвилин, відповіді на запитання - 5 хвилин, аналогічно час надати для співдоповідача і протягом 10 хвилин провести обговорення цього законопроекту. Немає заперечень? Дякую.

Слово для доповіді має міністр праці та соціальної політики України Папієв Михайло Миколайович. Співдоповідачем буде виступати Сушкевич Валерій Михайлович.

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановній Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України про державну соціальну допомогу непрацездатним особам, розроблений на виконання послання Президента України Леоніда Даниловича Кучми до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення населення України на 2001-2004 роки. Зокрема, щодо переведення соціальних пенсій у систему соціальної допомоги. Правові норми щодо соціальних пенсій і надбавок до пенсій на сьогодні передбачені в законі України "Про пенсійне забезпечення".

Ви знаєте, що Верховною Радою України прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що трудові пенсії виплачуватися будуть тільки платникам страхових внесків до Пенсійного фонду. Тому, якщо взяти старий закон, який діяв до цього, це закон про пенсійне забезпечення і щоб врегулювати питання тих осіб, які, скажем так, жодного дня силою якихось об'єктивних обставин не працювали в житті, то для цього ми вносимо зараз на розгляд цей закон, щоб врегулювати це соціально-важливе питання. Державну соціальну допомогу непрацездатним особам, згідно з цим проектом закону, пропонується призначити особі, яка досягла пенсійного віку або є інвалідом, крім інвалідів з дитинства, бо питання пенсійного забезпечення та соціальної допомоги інвалідам дитинства здійснюється, відповідно до іншого закону народного депутата Сушкевича.

Друге. Особам, які не одержують пенсію або соціальні виплати, що виплачуються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне... державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Третя категорія - це особи, які не працюють. І четверта категорія - це особи, які є малозабезпеченими або проживають в малозабезпеченій сім'ї.

Державну соціальну допомогу на догляд пропонується призначити інвалідам 1 групи та іншим особам, які за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду. Розмір державної соціальної допомоги встановлюватиметься, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ви знаєте, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги відповідно до цього закону буде визначатися з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. А рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється щорічно Верховною Радою України підчас затвердження Закону України про державний бюджет.

Необхідно зазначити, що законопроектом передбачено встановлювати державну соціальну допомогу непрацездатним особам в розмірі не нижче діючого. Тобто позитив цього законопроекту полягає в тому, що зменшення виплат для категорій осіб, які підпадають під цей закон не відбудеться. І Комітетом Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з питань соціальної політики та праці, а також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України підтримано цей поданий законопроект для прийняття його за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Міністерство наше готове до співпраці з комітетами Верховної Ради України щодо доопрацювання цього закону. Більше того, у зв'язку з тим, що у мене є ще трошки часу, я хотів би наголосити, що при розгляді цього законопроекту на Комітеті Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів народним депутатом України Сушкевичем було висловлено позицію щодо неможливості застосування до інвалідів терміну непрацездатні особи. Мінпраці підтримує цю позицію, бо необхідно нам буде врегулювати це питання. Це конституційне право громадянину самому визначати свою працездатність за незапереченням МСЕКів, тобто медико-експертних соціальних комісій. Мінпраці не буде проти того, щоб під час доопрацювання цього законопроекту і підготовки його до слухання у другому читанні, щоб ми при цьому відпрацювали всі моменти і вийшли злагоджено разом із народними депутатами України. Дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Прошу записатися на запитання. Висвітліть. Малиновський, наступний Калінчук.

11:15:34

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Олексій Малиновський, фракція Соціалістичної партії України. Я трошки, поняття таке, ви знаєте, це, що говорять сьогодні про соціальний захист непрацездатних, для мене ............... містом. Ті суми, які сьогодні передбачені законом, вони фактично не відповідають елементарним податковим мінімумам.

А питання бажає задати Шибко, якщо можна передати йому слово.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Відповідно до цього закону, ви знаєте, що у нас є відповідно до 46 статті... Можна відповідати, чи ви передали?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калінчук. Наступний Надрага.

ПАПІЄВ М.М. Питання було. Я готовий дати відповідь на це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шибко, будь ласка.

11:16:19

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України. Я хотів би вас запитати, шановний доповідачу. Чи обраховувалася взагалі сума, яка буде, так званої адресної допомоги замість тих соціальних гарантів і тих пільг, які на сьогоднішній день існують. Чи не станеться так, що на сьогоднішній день ця адресна допомога буде десь складатися з 20 гривень кожному чоловіку на рік замість того, що він користується сьогодні відповідними пільгами?

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати! Справа в тому, що у нас існує достатня кількість законів, які прийняті Верховною Радою України, які врегульовують питання щодо допомоги малозабезпеченим сім'ям. Це окремий закон допомоги сім'ям з дітьми. Також у нас є 46 законопроектів, які сьогодні встановлюють пільги за соціальною та професіональною ознакою.

Цей закон, він не стосується пільг. Цей закон стосується врегулювання питання соціальної допомоги громадянам України, які відповідно до прийнятого нового закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вилучені з поля застрахованих осіб. І це питання ми сьогодні врегульовуємо, тим більше, що врегульовуємо його комплексно. Для тих осіб, які жодного дня не працювали, для тих осіб, які є інвалідами, ми встановлюємо соціальну допомогу. Крім цього, допомогу на догляд, крім цього, вводимо компенсацію тим громадянам, які здійснюють догляд за інвалідом. Більше того, у нас є ще одна програма це програма, яку здійснюють територіальні центри управлінь соціального захисту, тобто соціальні працівники, які теж здійснюють допомогу.

Більше того, ви знаєте, що ще один закон, який прийнято Верховною Радою України, це - закон про соціальні послуги. Тобто цей закон, він якраз є складовою цього комплексного підходу підвищення соціального захисту найбільш соціально вразливих громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук, наступний Надрага.

11:18:37

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Михайло Миколайович, я тут. Безумовно. у зв'язку з реформуванням системи пенсійного забезпечення цей законопроект нам потрібне. І я думаю, що народні депутати проголосують за нього. Але у мене запитання, на яке ви частково в своїй доповіді уже наче відповідали, але я хотів би ще уточнити.

Згідно із проектом державна соціальна допомога надається непрацездатним особам, які досягли пенсійного віку: чоловіки 60, жінки 55. Але ж у нашій державі, ви знаєте, що є й люди, які виходять і являються непрацездатними раніше. Ну, наприклад, жінки, які народили п'ять і більше дітей. Вони на п'ять років раніше виходять. То як тут бути? Може, не треба установлювати конкретний термін - 60, 55? Дякую вам.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Справа в тому, що цей закон, він врегульовує питання громадян, які підпадають під дію цього закону.

Є в нас і інші закони, які встановлюють, це і закони, які встановлюють пенсійний вік для громадян, які працювати за списком номер один. Є теж.

Тобто є інші закони, діючі закони України, які врегульовують це питання. Це питання врегульовано. Ми підходимо з загально прийнятих стандартів по головному закону про пенсійне забезпечення, що пенсійний вік для чоловіків є 60 років, пенсійний вік для жінок - 55 років, для тих громадян, яким відповідно до інших законів встановлюються інший пенсійний вік, він не заперечує цього. Дякую

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага.

11:20:25

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Михаил Николаевич!

Ну, свою позицию я по закону высказывал и в рамках обсуждения на комитете. Я солидарен с этими подходами и считаю, что на самом деле это шаг в улучшение социальной защиты инвалидов.

Меня, если честно, немножко волнует вопрос другого порядка. Вот мы сегодня примем этот закон, он вступит в силу с 1 января 2004 года. Не получится ли ситуация, что сегодня в рамках бюджета 2004 года, или формирования бюджета 2004 года мы по факту под это ресурса не получим, и мы опять начнем обещать людям, что мы не можем с 1 января, мы вам погасим на 1 марта, мы отдадим в июле и дальше, и дальше.

Вот меня интересует не позиция министерства, она солидарна с моей и не вызывает у меня сомнений, меня интересует позиция тех, кто отвечает за финансирование этих составляющих. Это соблюдено, это проговорено, это сделано в конце концов, или это будет сделано так, как положено по закону с 1 января следующего года? Спасибо.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Це питання більше до Міністерства фінансів, але я дам відповідь і своє бачення.

Ви знаєте, що в проекті бюджету, який подано Кабінетом Міністрів до Верховної Ради України передбачено наступне: передбачено 2,8 мільярди гривень для розмежування пенсій між Державним бюджетом і Пенсійним фондом для того, щоб ми з 1 січня зробили перерахунок пенсій. Загальна потреба складає 5 мільярдів гривень. Необхідні кошти передбачені в Пенсійному фонді і в Державному бюджеті.

Крім цього під закон, який доповідаю я сьогодні, передбачено півтора мільярди гривень для того, щоб реалізовувати цей закон.

Ну, і ще одне. Я думаю, що коли ми врегулюємо питання встановлення Верховною Радою України рівня забезпечення прожиткового мінімуму, бо ту є різні позиції, я думаю, що це вже вирішать народні депутати України, встановлюючи його, це передбачено, це виключне право Верховної Ради України, більше того, у нас передбачено сьогодні... сьогодні потреба 500 мільйонів гривень для здійснення і впровадження в життя Закону України про особливі заслуги. Але знову ж таки це питання 84-ї статті проекту Закону про Державний бюджет України і знову ж таки це питання, яке будете вирішувати ви, шановні народні депутати України. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді надається секретарю Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевичу Валерію Михайловичу.

Будь ласка.

11:23:15

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, ми рідко працюємо системно як законодавці. І хочу сказати, що Міністерство праці і соціальної політики якраз тут системно написало, підготувало цей законопроект в контексті пенсійної реформи, яка зараз розпочалась і яка фактично, основний напрямок її відбувся, коли ми прийняли з вами Закон про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Однією з основних складових системи соціального захисту населення якраз і є по пенсійному напрямку цей законопроект. І відповідно до напрямків і завдань пенсійної реформи з 1 січня 2004 року набирає чинності Закон України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З введенням в дію цього закону пенсії обчислюються на основі даних персоніфікованого обліку пенсійних внесків, тобто виходячи із страхового принципу. І практично ситуація, про яку сьогодні сказав міністр, з точки зору того, що є люди, які за обставинами, пов'язаними з інвалідністю, обставини якісь життєві, які не змогли, ну, скажімо, зробити відповідно до нового пенсійного закону, тобто виходячи із страхового стажу і заробітної плати, зробити і заробити собі пенсію і саме для таких випадків, для випадків людей, які не працездатні вже сьогодні, до речі, які одинокі у тому числі, значить, для них законопроект передбачає запровадження державної соціальної допомоги і державної соціальної допомоги на догляд одиноким замість встановлених чинним сьогоднішнім законодавством соціальних пенсій та надбавок на доглядом за непрацездатними особами, які не пов'язані із сплатою внесків на пенсійне забезпечення.

Розміри нових видів допомог для різних категорій їх одержувачів визначені пропорційно прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність і залежить від рівня матеріального забезпечення непрацездатної особи або особи, яка має відповідний ступінь інвалідності.

Я хотів би відмітити адресну спрямованість закону. Я хотів би, щоб тільки не думали, що це адресна допомога, як це було видно із запитань. Це адресність тому, що є люди, які мають проблеми з пенсійним забезпеченням. Саме вирішення цих проблем передбачає цей законопроект. Хотів би помітити, що уряд, прагнучи до посилення соціального захисту людей з інвалідністю, пропонує встановити інвалідам другої і третьої групи розміри державної соціальної допомоги, непрацездатним особам, на 10 відсотків більше розмірів допомоги інвалідам з дитинства другої-третьої групи. Це суттєво і це важливо також у контексті нової пенсійної реформи. Дуже важливою умовою успішного запровадження нових видів державних соціальних допомог є фінансове забезпечення цього законопроекту за рахунок державного бюджету.

Ще раз повторюю, що сьогодні ці кошти будуть вилучені як невластивість Пенсійного фонду. І важливо, і у мене є побоювання з цього приводу, я хотів би звернути увагу і Міністерства праці, соціальної політики, Міністерства фінансів відносно того, що тільки передбачивши відповідні кошти у державному бюджеті разом із введенням відповідних норм пенсійного закону, тільки тоді можна вводити цей закону дію. І тому необхідно уточнити термін введення у дію цього закону, щоб ми не залишили людей, які непрацездатні, які не мають трудову пенсію, без будь-яких засобів до проживання.

Головне науково-експертне управління вважає за доцільне підтримати законодавчу пропозицію уряду, при чому відмічає необхідність відповідних уточнень і конкретизації деяких положень проекту.

Міністр праці і соціальної політики сказав про те, що є безумовні уточнення і зауваження відносно непрацездатності інвалідів. І я радий, що міністерство підтримало наші ці зауваження. Я думаю, що у другому читанні ми доопрацюємо ці моменти, які відповідають Конституції і законам України. І звернув би увагу на необхідність гармонізації деяких норм цього закону до тих законів, які ми вже прийняли, які прийняв уряд у контексті нових підходів до соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Пропонує Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянути цей законопроект і підтримати у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання.

Яворівський. Наступний Карнаух.

11:28:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановний доповідачу! Ті речі, які закладені в закон, ніби не викликають якогось сумніву, бо все-таки є якесь зрушення у бік, хай і мінімальної, але все-таки пенсії. Але я читаю заключні положення, в яких сказано, що все це буде робитися лише тоді, коли збільшиться прибуткова частина нашого бюджету. Коли вона збільшиться, не знає ніхто. Через те виникає питання: "Чи варто нам зараз просто брехати людям з того приводу, коли всі ці речі, про які ми говоримо, вони є майже нереальними? Як ви вважаєте?

СУШКЕВИЧ В.М. Дякую за запитання. Я хочу сказати про те, що реалії сьогоднішнього дня, це те, що Україна вступила в етап пенсійної реформи. І введення норм Закону про загальнообов'язкове пенсійне страхування передбачає те, що сьогодні в системі пенсійного забезпечення вводиться страховий принцип, тобто залежність від стажу і від заробітку людини, яка працювала. Ситуація в цьому напрямку така, що, безумовно, залишаються люди-інваліди і люди, які мають, скажімо, пенсійний вік, але не мають трудової пенсії.

І уряд зобов'язаний в цьому випадку виділити за моїми підрахунками 157,8 мільйона гривень. Це я вам відповідаю, скільки коштує це, введення цього закону, щоб забезпечити 725 тисяч осіб, які потребують цього на сьогоднішній день цієї соціальної допомоги, відповідно до нового законодавства.

Я підкреслюю, що сьогодні вони отримують цю соціальну пенсію, але в системі пенсійного ... старого пенсійного законодавства. Власне, ситуація така: або ми переходимо по цим нормам на відповідний страховий принцип і передбачаємо це в Державному бюджеті, або ми залишаємо це, ці кошти в Пенсійному фонді і продовжуємо виплати не властиві Пенсійному фонду. Тому питання в тому, що ми залишимо людей без утримання, воно не стоїть все-таки сьогодні. Питання в тому, щоб не відбулися деякі колізії наші з цього приводу відносно уряду. Не передбачили і перейшли. В цьому я поділяю ваші побоювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Карнауха Вернигора.

11:30:44

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановний Валерій Михайловичу, я тут, ясна річ і наш комітет, і всі ми підтримаємо в першому читанні ваш законопроект обов'язково. Мене хвилює і турбує така ситуація, яка складається у нас із прийняттям усіх соціальних законів. Ми просто підводимо самі себе або Верховну Раду, що ми, приймаючи закони, нічого не можемо вписати в цей закон, щоб він виконувався.

Ви подивіться що трапилося останнім роком навіть, цим. Усі кошти, які ми зібрали в солідарну систему у Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Кабінет Міністрів своїм втручанням вивів 200 мільйонів коштів на зарплату, а якраз непрацездатні, які ні копійки ні звідки не мають, сьогодні їдять замазку чи гризуть замазку. Так ми напевне повинні ще в першому читанні закладати в законопроект все, щоби цей закон виконувався і ніхто не міг простягнути туди руку.

От яка вашу думка про це?

СУШКЕВИЧ В.М. Абсолютно поділяю вашу думку з цього приводу відносно того, що багато з наших законопроектів не виконується. Я автор закону про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам і інвалідам з дитинства. Він дуже кореспондується з цим законом. І дійсно, на протязі трьох років я добивався, щоб цей закон фінансувався, хоча це діти-інваліди, розумієте. Сьогодні він фінансується.

І, говорячи про те, що ви сказали, я думаю, що в систему нашого законодавства, щоб вона була в системі, необхідно закладати відповідальність за виконання цього закону. Це перше.

І друге питання - відносно, скажімо, цього законопроекту, конкретного законопроекту. Хочу сказати, що сьогодні у другому читанні ми повинні передбачити в ньому норми, які закладають основу для того або якщо ми переходимо на цей новий закон, то повинні бути гроші. Якщо ми не переходимо, то ми залишаємо ці невластиві пенсійні виплати Пенсійному фонду в системі пенсійного фонду, щоб ми могли не залишити людей без утримання. Тому це потрібно закласти відповідно при доопрацюванні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:33:11

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Валерію Михайловичу, я з вами повністю погоджуюся, це, мабуть, чи не єдиний і не перший законопроект уряду, який хочеться підтримати, тому що він і на часі. І ви справедливо зауважили, що він попадає в систему і збільшує, посилює саму системність пенсійного забезпечення.

У мене у зв'язку з цим до вас, як до профі, два запитання, як до секретаря профільного комітету. Ви знаєте, що Комітет соціальной політики також підтримав. Чи передбачає цей законопроект внесення змін до нині діючих законопроектів якихось, перше питання.

І друге. Все-таки розвійте сумніви, чи не буде наслідком прийняття цього законопроекту якоюсь мірою, в якихось аспектах, погіршення матеріального становища нинішніх пенсіонерів?

СУШКЕВИЧ В.М. Дякую за запитання і дякую за підтримку Соціальним комітетом цього законопроекту. Ви знаєте, я хочу сказати, що реалії, так, як воно виписано сьогодні в законопроекті, і те, що підтвердив міністр праці і соціальної політики, не буде погіршення. Тому що ця соціальна допомога в іншому варіанті законодавчо забезпечена, вона передбачена в законодавстві України. Головне, що ми сьогодні, працюючи на пенсійну реформу і переходячи від одного принципу солідарної системи до нового страхового принципу пенсійного забезпечення, системно, як ви підтримали мене, забезпечили введення цього закону. На рівні тих стандартів, які передбачені сьогодні. Щоб інваліди, непрацездатні особи пенсійного віку, які не змогли отримати трудову пенсію, все-таки ми зберегли. А я б сказав би посили соціальний захист за рахунок вже Державного бюджету, тому що там регуляторні моменти по відношенню до цього набагато більше, ніж це у Пенсійному фонді, тому що Пенсійний фонд - це все-таки система, яка працює від заробітної плати і від стажу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, час вичерпано. Переходимо до обговорення. Слово надається Кармазіну. Наступний - Пузаков.

11:35:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка, "Наша Україна". Шановні народні депутати! Я, визначаючи те, що закон потрібен, що закон фактично спрямований на реалізацію норм Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке ми прийняли, яким визначаються напрямки здійснення пенсійної реформи.

Маю застерегти вас від того, що закон може бути прийнятий, але не може порушувати прав людини і погіршувати становище людей, які існують на сьогоднішній час.

На мій погляд, ці небезпеки в цьому законі є і вони дуже суттєві. Мені дуже прикро, що навіть Головне науково-експертне управління, а підписав заступник керівника Головного управління Шамо та виконавці Тимофєєв і Павленко не побачили того, що може погіршити суттєво права людей. І це дуже поганий симптом, якщо ми будемо пропускати закони і там будуть передбачені такі речі. які можуть погіршувати становище людей.

Зокрема, проектом, стаття четверта, передбачені умови призначення державної соціальної допомоги, і ця державна соціальна допомога надається непрацездатним особам, які досягли пенсійного віку. Я нагадаю, що це на 60 і 55. Разом з тим, для окремих категорій громадян чинне законодавство визначає більш ранній пенсійний вік. Наприклад, для осіб, хворих на гіпофізарний нанізм, це ліліпутів, диспропорційних карликів, він може бути зменшений на 15 років, для жінок, які народили п'ятеро або більше дітей на п'ять років та і для інших категорій. То що буде з цими категоріями людей? Вони просто випадуть по вашому урядовому проекту від соціальної допомоги. Сюди треба вносити зміни.

Далі. Стаття п'ята - розмір державної соціальної допомоги непрацездатним особам. Ви встановлюєте цей розмір за умовами, передбаченими частиною четвертою статті четвертої, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Інвалідам першої групи, матерям-героїням - сто відсотків, інвалідам другої групи - 80 відсотків, а непрацездатним особам, які досягли пенсійного віку, - 30 відсотків. Можна з 30 відсотків комусь прожити? І для чого поняття "прожиткового мінімуму"?

І на кінець, про лукавість прикінцевих положень. Я ще раз підкреслюю, про лукавість. Пункт другий статті 13-ї прикінцевих положень говорить: до стабілізації економічного становища в Україні. А до коли це буде ця стабілізація? Розмір державної соціальної допомоги відповідно до цього встановлюється з урахуванням рівня забезпечення прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність. Рівень забезпечення прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету.

А де ж тоді конституційні гарантії на мінімальний рівень забезпеченості, шановні добродії? Тому я за прийняття в першому читанні, але до цього закону є дуже і дуже багато зауважень, які я б не хотів, щоб погіршити становище українського громадянина. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пузаков, наступний Шкіль.

11:39:12

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Однією з болючих проблем непрацездатних є оплата за комунальні послуги. Але як і чим їх платити? Хоча і тут держава не в програші. Продумано нею ніби і допомога, тобто субсидія. То ж давайте подивимося, це допомога чи знущання?

Що таке житлові субсидії, знають всі. Отримали можливість користуватися нею українські сім'ї з травня 1995 року. Всі розуміють, що не від гарного життя людина йде на оформлення субсидії, зрозуміло, що краще мати достатній заробіток, який би дозволив платити за комунальні послуги, ніж отримувати копійчані субсидії та турбуватися, чи поновлять її на наступний період? Але реалії сьогоденної капіталістичної України такі, що люди не мають можливості отримувати гідну платню за свою працю, а платити за своє помешкання треба, і нікуди не подінешся. Згідно закону, витрати громадян на житлово-комунальні послуги не повинні перевищувати 20 відсотків, а у пенсіонерів - 15. Відповідно 80 відсотків або 85 вартості цих послуг підприємствам комунального господарства повинна компенсувати держава.

А якщо кошти за комунальні послуги не надійдуть у повному обсязі і тепло те електростанції їх не отримують, то як наслідок буде відключення гарячої води, світла, тепла у квартирах громадян. Тобто, за вкрадені кошти повинні розраховуватися прості люди, які і так не можуть звести кінці з кінцями.

Тому впровадження таких заходів, як субсидія, - це лише кістка, яка кинута народу, доведеному до відчаю, який мовчки продовжує терпіти знущання пануючого капіталістичного класу. Але ж не всі цю субсидію і отримують, бо насправді її отримати не так-то легко. По-перше, сім'ї, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги, її не дають. По-друге, субсидія надається тільки на санітарну норму - 21 квадратний метр на людину плюс 10 на родину. І яка б квартира не була, субсидія нараховується тільки на 31 квадратний метр. По-третє, якщо один із членів сім'ї, що претендує на субсидію, прописаний на іншій житловій площі, тоді та площа додається і береться до розрахунку. А, по-четверте, субсидія не призначатиметься, якщо в квартирі прописаний безробітний працездатний громадянин, який хоч раз відмовився від запропонованої йому роботи у службі зайнятості.

І таких "але" (в лапках) десяток. А тому сьогодні субсидію отримують майже 22 відсотки усіх сімей у державі.

І все-таки, дивлячись правді у вічі, можна сказати, що ця так звана пільга не рятує від тотального злидарювання. Люди, які отримують по 80-120 гривень на місяць, не мають можливості сплачувати за квартиру навіть 20 відсотків від цієї суми. І сучасні капіталістичні умови змушують людей вибирати: або загинути з голоду, але сплатити за комунальні послуги, або мати можливість харчуватися і залишатися без світла, води та тепла, а то й зовсім опинитися викинутими на вулицю.

То скажіть, будь ласка, що це: допомога? Тому Закон про державну соціальну допомогу непрацездатним особам повинен якраз, в першу чергу, подумати і про ці проблеми. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Наступний Соломатін.

11:42:46

ШКІЛЬ А.В.

Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би зупинитися на цьому законопроекті дещо детальніше. Звичайно, тут, в цьому залі немає народного депутата, який би не розумів, наскільки потрібна соціальна допомога, наскільки потрібні субсидіювання і адресна допомога. Але давайте вчитаємося в цифри цього закону, просто уважно і, як кажуть, холоднокровно.

Ми маємо 80 відсотків від прожиткового мінімуму (згідно статті 4-ї цього закону) з розрахунку виплачується інвалідам другої групи. Інвалідам третьої групи - 60 відсотків. Особам пенсійного віку, які не є працездатними, 30 відсотків прожиткового мінімум з розрахунку. Пенсія забезпечує цей прожитковий мінімум на 15-20 відсотків, ще на 30 відсотків забезпечується субсидіями. Тобто знов таки ми отримуємо 50 відсотків прожиткового мінімуму. То невже ми не розуміємо декларативну суть цього запропонованого законопроекту?

Я думаю, що вихід не в цьому. Ми можемо багато разів пробувати і обговорювати, але ми мусимо наповнювати реальним змістом соціальну допомогу. Ось що найголовніше. Ми мусимо пам'ятати, що вона має виконуватися не на 30, 20, 15 відсотків, а на 100 відсотків у першу чергу, бо соціальна допомога - це можливість нормально і впевнено дивитися у майбутнє, тому що всі ми колись будемо особами непрацездатними і пенсійного віку. І вже зараз треба закладати підвалини тих законодавств, які можна буде виконувати. Тому у мене є величезні застереження до запропонованого законопроекту. І перше читання - це той рубіж, через яким ми не можемо пройти одразу. Треба пустити на перше читання, обговорити, дати можливість попрацювати ретельно комітетові, щоб вийти не на декларацію і не на бажання допомогти, а на закон і на реальну допомогу.

Тому говорити відверто, як ми можемо у розрахунки вводити виплату 80, 60 чи 30 відсотків від прожиткового мінімуму. І тільки одна норма - це мати-героїня і інвалід першої групи, тобто це вже надзвичайно, люди, які не можуть і їхні близькі вже не можуть заробити на їхні життя, прожитковий мінімум забезпечується на 100 відсотків. Та й то знов таки треба достатньо прискіпливо віднестися до розрахунку прожиткового мінімуму, бо його можна розрахувати і по одному, і по іншому, бо, по-першому, є різні регіони, і різні підходи.

Але на завершення хотів би наголосити, що взагалі це даремна справа вимагати любові до народу того, хто його не любить, ненавидить і зневажає. І коли до мене в окрузі звертаються, кажуть: передайте там Президентові, передайте ще там кудись. Я кажу: знаєте, що, мої дорогі виборці, я можу передати Президентові, але я вам зразу передаю від нього інформацію, що він вас не любить, зневажає і у більшості випадків не знає про ваше існування. І тому от я не переконаний, що навіть якісний закон, а ми зробимо його якісним, буде виконуватися і що він буде підписаний нинішнім Президентом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Соломатін.

11:46:04

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Буржуазна Верховна Рада у черговий раз обговорює буржуазний закон, котрий спрямований начебто на покращання долі знедоленого народу.

Я у кількох аргументах і фактах наведу змістовність викладеної мною думки. Передусім це стосується малозабезпеченості, як умови надання допомоги. Це визначається у підпункті четвертому пункту першого. Зазначене положення вимагає узгодження із Законом України "Про державну соціальну допомогу" малозабезпеченим сім'ям, оскільки цим законом передбачені інші засади надання соціальної допомоги, а саме, не у фіксованій частці прожиткового мінімуму, як саме тут подається, і про що вже йшлося у негативних виступах двох попередніх депутатів, а у розмірі різниці між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом. Тому, куди не кинь, всюди клін.

Державна соціальна допомога непрацездатним особам пропонується встановити з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у відсотках. Воно наголошувалося і справедливо підкреслювалося, що як можна брати ще якийсь відсоток від того, що ж прожитковим мінімумом?

Ми з вами вчора розглядали законопроект, який був представлений Міністерством внутрішніх справ про утримання осіб без громадянства, які нелегально потрапили до України. І я звертав вчора увагу і сьогодні ще раз проголошую, там Міністерство внутрішніх справ пропонує мінімум на утримання особи на добу 19 гривень, тобто на 30 діб близько 600 гривень в місяць. І це заради того, щоб Україна виглядала цивілізованою державою. А я ставлю таке запитання. А що, наші громадяни, які мають бути забезпечені пенсіями і іншими видами соціальної допомоги, не є громадянами європейського зразку? Здається тоді, що ні. Тоді я пропоную саме в цьому... статті закону вилучити речення "з розміру прожиткового мінімуму", а змінити його таким реченням "з розміру мінімуму на отримання осіб без громадянства, які нелегально потрапили до України і який складає 19 гривнів на добу або 600 гривень в місяць". За цієї умови з прийняттям цієї поправки цей закон можна приймати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте порадимося. У нас час, відведений на розгляд цього питання вичерпано, але ж якщо наполягають на виступах, давайте ще за загальним правилом? Нема наполягаючих?

Переходимо до наступного питання. Що стосується цього питання, голосування відбудеться згідно Регламенту.

Пропонується до розгляду проект закону про корпоратизацію державних підприємств.

Доповідає перший заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції Першин Володимир Леонідович. Будь ласка.

ПЕРШИН В.Л.

Шановні народні депутати! Шановний Геннадій Андрійович! На ваш розгляд пропонується проект закону України про корпоратизацію державних підприємств. Цей законопроект розроблено на виконання статті 3 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Корпоратизація підприємств в Україні була започаткована ще в 1993 році, відповідно до указу Президента від 15 червня. Згідно з цим указом за 2 роки 1993-1994 було корпоратизовано майже 1200 підприємств. На сьогоднішній день питання корпоратизації підприємств потребують нагального врегулювання, оскільки зазначений Указ Президента не поширюється на підприємства, які не підлягають приватизації.

Коротко про суть проекту. Він, законопроект передбачає подальше вдосконалення механізму реформування державного сектору економіки, адаптації державних підприємств до роботи в ринкових умовах, підготовки підприємств до приватизації, підвищення відповідальності підприємств за результати своєї економічної діяльності.

Законопроектом передбачається врегулювання правових, економічних та організаційних умов корпоратизації державних підприємств, в тому числі тих, що заборонені до приватизації.

Повноваженнями загальних зборів акціонерів до прийняття рішення про приватизацію наділяється засновник акціонерного товариства або інший визначений Кабінетом Міністрів орган виконавчої влади. Разом з тим значна роль в управлінні корпоративними інтересами відводиться спостережній раді, до складу якої залучаються представники органу уповноваженого управляти майном підприємства, місцевого органу виконавчої владу, трудового колективу підприємства.

Встановлюється особливий правовий режим майна, переданого до статутних фондів відкритих акціонерних товариств, утворених шляхом корпоратизації майна підприємств, які не підлягають приватизації.

По-перше, основні фонди, які входять до складу цілісного майнового комплексу підприємства, що згідно з законодавством не підлягають приватизації, передаються до статутного фонду товариства без права їх відчуження на користь третіх осіб. Норми закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом застосовується до них після виключення з переліку підприємств, заборонених до приватизації. Наслідками цього закону, прийняття цього закону дозволить урівняти умови господарювання державних та недержавних суб'єктів підприємництва, сприятиме прискоренню реформування системи державного управління державним сектором економіки шляхом скорочення адміністративних функцій галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Корпоративна форма організації виробництва сприятиме підвищенню відповідальності державних підприємств за результати своєї економічної діяльності.

Дуже коротко про досвід, який існує, подібний досвід по корпоратизації підприємств в інших країнах. Відповідні закони є, функціонують в Російській Федерації, в Польщі, Угорщині, Казахстані. Наприклад, в Російській Федерації ці питання врегульовуються Законом про приватизацію державного та муніципального майна, яким передбачено, що в акціонерних товариствах 100 відсотків акцій, які знаходяться в державній власності, до перших загальних зборів, повноваження загальних зборів покладаються на засновника органа приватизації.

Ми розглянули пропозиції і зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Це питання було розглянуто на Комітеті з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради. Більшість цих пропозицій ми підтримуємо і просимо прийняти цей законопроект у першому читанні і для того, щоб врахувати всі пропозиції. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, запишіться на запитання. Висвітліть, будь ласка. Родіонов, наступний - Павловський.

11:54:52

РОДІОНОВ М.К.

Фракція комуністів, Родіонов.

Скажіть, будь ласка, а сьогоднішній проект ви повинні доповідати?

ПЕРШИН В.Л. Визначений я доповідачем.

РОДІОНОВ М.К. Тоді ще у мне одне запитання. Скажіть, будь ласка, от закон, який ви зараз пропонуєте, що він вирішує стосовно просто громадянина, трудящого цього підприємства?

ПЕРШИН В.Л. Тоді я почну з вашого першого запитання. Ви спитали, чи я повинен доповідати чи... У нас дійсно мав доповідати Уманський Ігор Іванович, але він у нас не працює, в Міністерстві економіки, тому доручено мені.

Стосовно запитання того, що дає прийняття цього закону для простого громадянина, я про це на своєму початку зазначив у виступі, що прийняття цього закону розширює права державних підприємств, підприємств державного сектору економіки, в управлінні своїм майном. Оце - саме головне. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Павловський, наступний Калінчук.

11:56:12

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую.

Володимир Леонідович, у мене два питання. Перше. Це, мабуть, ви колись готували такі данні в посланні Президента, що приватизовані підприємства мають ефективність праці на 18 відсотків нижче, ніж державні. Це одне. А друге, скажіть, будь ласка, яка ж це керованість, коли пропонуєте в законі передати третім особам, невідомо яким, управління? Ну а з іншого боку, тоді дійсно, що ж вирішує цей закон? Зменшить просто надходження до бюджету? Ну ви ж цього не хочете. Тоді чого ми досягаємо? Дякую.

ПЕРШИН В.Л. Я дякую за запитання.

Я хотів би звернути вашу вагу на те, що якраз цей законопроект, якраз він і не дає можливості передачі майна третім особам. Це - по-перше.

А по-друге, я от у першому запитанні шановного народного депутата Родіонова намагався відповісти, що цей законопроект має на меті розширити права державних підприємств, зробити їх більш конкуретноздатними по відношенню до підприємств, які підлягають приватизації або вже приватизовані. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук.

11:57:36

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Вельмишановний Володимир Леонідович!

Ви знаєте, що Верховна Рада третього скликання вже розглядали цей законопроект, але не підтримала його тоді.

У мене зараз таке запитання: чи врахували ви ті зауваження, які вже були раніше надані депутатами третього скликання? Це перше питання.

І друге питання: чи враховується, чи поширюється дія цього законопроекту на закон про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери АПК? Дякую вам.

ПЕРШИН В.Л. Дякую.

Ну, по-перше, стосовно врахування зауважень попереднього складу Верховної Ради, ви знаєте, що я просто відповів вам чисто документально, намагаюся, він має номер 3354, зареєстрований 9 квітня у Верховній Раді, і, звичайно, ми максимально... Цього року, цього року.

І ми максимально намагалися врахувати зауваження всі, які були.

Більше того, я скажу, що є і, ....., були зауваження і Головного науково-експертного управління, і на комітеті Верховної Ради ми, коли розглядали, ми багато питань, наприклад, пропозицій, зауважень. Стосовно, наприклад, ми не наполягаємо на тому, щоб Мінекономіки було головним органом, який визначає. Звичайно, оскільки можуть мінятися і назви, і таке інше, ми не проти, щоб був просто визначений державний центральний орган виконавчої влади.

І стосовно підприємств АПК, ви знаєте, там чітко записано, які не підлягають корпоратизації. Звичайно, підприємства АПК теж мають можливість бути корпоратизовані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага.

11:59:30

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Владими Леонидович, скажите, пожалуйста, вот согласно этого законопроекта корпоратизация государственных предприятий есть такое понятие, как стоимость их имущества, которая не должна превышать сумму 1200 минимальных заработных плат, то есть 231 тысячу 250 гривен. Первое: откуда появился этот порог, какая логика была заложена в этом? И второе: а что с теми, у кого больше? Не получится ли, что там можно делать, ну, скажем так, вообще кому что захочется?

Спасибо за ответ.

ПЕРШИН В.Л. Дякую. Ну, це порог взятий розрахунковий. Можно, звичайно, якщо є пропозиції, змінювати.

А стосовно того, що ви сказали, друге запитання, я не бачу тут якихось ущемлення прав підприємств, які не підпадають під корпоратизацію відповідно до цього закону, на сьогодні - законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

Співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олег Анатолійович Царьов. Будь ласка. Шановні, давайте попрацюємо без перерви. Згодні? Будь ласка.

12:00:49

ЦАРЬОВ О.А.

Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел проект Закона Украины о корпоратизации государственных предприятий, внесенный Кабинетом Министров. Рассмотрел, выявил ряд недочетов, но, тем не менее, решил принять его в первом чтении за основу и доработать во втором чтении до такого варианта, который был бы приемлемый.

Действие законопроекта распространяется на государственные предприятия, включенные в перечень объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, но могут быть корпоратизованы.

Таким образом, у нас на сегодняшний момент существовал спектр предприятий, которые должны быть корпоратизованы, но не была четко прописана процедура корпоратизации.

В данном законопроекте прописывается более четко процедура корпоратизации, формирование наблюдательного совета, комиссии по корпоратизации, вопросы по управлению корпоратизированным предприятием.

Еще раз хочу подчеркнуть, что есть, существуют моменты, которые обязательно надо доработать во втором чтении. Мнение комитета - принять за основу в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання.

Висвітліть. Матвєєв Валентин Йосипович, наступний - Авраменко.

12:02:34

МАТВЄЄВ В.Й. Слово Соломатину передайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Соломатіну.

12:02:40

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Ви сказали, що у вас є певні зауваження, що вони мають бути враховані при подальшому опрацюванні цього законопроекту, але жодної репліки не зробили щодо суті цих зауважень. Розкрийте, будь ласка, два найбільш важливих зауваження з вашої точки зору. Дякую.

ЦАРЬОВ О.А. Первое. В законопроекте предусматривается передача управления физическим и юридическим лицам. Что касается физических лиц, то мы с вами понимаем, к чему это может привести. Если физическому лицу передаются объекты под управление стоимостью, ну гигантской стоимостью, то потом просто нечем ответить, и человек не несет ответственности. Мы уже про это говорили, и мы все знаем, что этого нельзя делать. Плюс...

Второе. Мы должны более полно проработать вопрос о реализации имущества, пакетов акций, которые попали уже в состав корпоратизированных предприятий. Сегодня этими акциями Кабинет Министров может торговать сам без фонда Держмайна. Мы должны более, и я считаю, что этот закон позволит прописать в нем нам с вами, депутатам, ваши предложения, предложения депутатов от Комитета экономической политики, прописать эти положения, чтобы у нас закрыть эту дыру в законе, в законодательстве.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Федорович Авраменко, наступний - Костенюк.

12:04:36

АВРАМЕНКО В.Ф.

Уважаемый Олег Анатольевич, сегодня эти вопросы регламентируются Указом Президента. Этот законопроект, который мы сегодня рассматриваем, он, с моей точки зрения, он неглубокий. И он как раз является тем законопроектом, о которых мы говорим, что нужно заниматься качеством законопроектов. Если в этом законопроекте, который мы выносим, чтобы поднять уровень этого вопроса на более высокий уровень, и мы говорим о том, что уповноваженый орган может передать вопросы управления юридическому или физическому лицу, то я не понимаю, в чем тогда глубина этого законопроекта.

Мы никогда не подымем уровень законотворческой работы на более высокое качество, сели будет такие законопроекты утверждать.

Спасибо.

ЦАРЬОВ О.А. Вообще законопроект о корпоратизации. И основная направленность законопроекта - прописание процедуры корпоратизации, которая сегодня идет, но подробно не прописана. Это первое.

Вопросы управления, я считаю, можно вообще вынести за рамки этого законопроекта. У нас был законопроект, который мы проголосовали с вами не так давно, это по управлению государственным майном.

Что касается глубины, то все зависит от нас с вами. Во втором чтении можем дописать все, что мы считаем нужным.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Будь ласка, Богдан Костинюк.

12:06:04

КОСТИНЮК Б.І.

Шановний доповідачу! Відомо, що корпоратизація у державі відбувається впродовж 10 років, бо регламентується сьогодні Указом Президента від 1993 року. У мене таке питання: "Чи має комітет інформацію, скільки за 10 років у нашій державі було корпоратизовано підприємств? Скільки з них було приватизовано?" Як ви можете оцінити кількість доходів, які ці підприємства дали до державного бюджету, і чи є у вас інформація про робочі місця і про динаміку зміни робочих місць з того часу, відколи підприємство перейшло з чисто державного до корпоратизованого, а потім до приватизованого?

ЦАРЬОВ О.А. К сожалению, я не смогу назвать цифры, я скажу общую динамику. В принципе, вы конечно же правы с этим вопросом. То есть, мы рассматривали вопрос о том, что копроратизированные предприятия зачастую создаются из 15, 10, 20, 30 процентов акций, сбрасывая сюда весь мусор, который находится в Фонду держмайна, и который не приватизирован. Он Зачастую эти предприятия создавались как аналог министерств, которые были упразднены. И нету ни прибыли, ни финансовых результатов, ни реального вплыву на экономику. И такое бывает достаточно часто.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Василь Надрага.

12:07:35

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Олег Анатолиевич, я, к сожалению, не удовлетворен ответом предыдущего докладчика. Я задаю его вам.

Итак. Есть потолок в 231 тысячу гривен, который максимальный имущественный комплекс и это максимум по корпоратизации. По тем, которые не попадают под этот потолок. Что дальше? Если ответ так, как ответил предыдущий докладчик, их интересы не ущемлены, то у меня возникает вопрос - а зачем тогда вообще делать эту корпоратизацию, если и без нее интересы предприятий не ущемляются. Итак, что будет с теми, которые выше потолка имеют имущество в 231 тысячу гривен? на какой законодательной базе их имущество будет существовать или менять статус? Спасибо.

ЦАРЬОВ О.А. Законопроект, который мы рассматриваем, подан Кабинетом Министров. И вы правильно сделали, что первый вопрос адресовали Кабинету Министров.

Наша задача - во втором чтении сделать из него более-менее нормальный законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка, час вичерпано. Переходимо до обговорення. Слово надається Бартківу. Наступний Шкіль.

12:08:57

БАРТКІВ В.П.

Шановний Геннадій Андрійовичу! Шановні колеги! Питання приватизації та приватизації державних підприємств є давньою та актуальною проблемою, про що згадувалося в цьому залі, неодноразово розглядалися ці питання. Звертає на себе увагу та обставина, що нині питання роздержавлення державного майна врегульовані багатьма підзаконними нормативними актами, указами Президента, постановами Кабміну, тощо. Як здавалося б, розробка та прийняття закону, що має врегулювати ці відносини повинна сприяти стабільності відповідного регулювання, підвищенню рівня та якості правового регулювання корпоратизації державних підприємств. Та якщо подивимося на статі пропонованого проекту уважніше, то помітимо, що він значною мірою консервуватиме нинішній стан правового регулювання. Фактично, шановні колеги, всі важливі питання, які пропонується розглядатися цим законом, виносяться до компетенції Кабміну і планується вирішувати відповідними актами Кабміну. Тобто йдеться про те, що цей закон матиме фактично рамковий характер і значення подібного закону великою мірою буде знівельовано.

Але ж відповідно до частини сьомої статті 74 Господарського кодексу України, який вступить в дію з 1 січня наступного року, випадки та порядок корпоратизації державних підприємств мають визначатися законами, а не актами Кабміну, як це пропонується в проекті. Це принципове питання. І тут закладається бомба повільної дії.

Поглянемо на статтю п'яту проекту, що має регулювати особливості управління товариствами, утвореними шляхом корпоратизації підприємств. Частина перша цієї статті функції з управління акціями товариства покладає на Фонд державного майна або інші органи виконавчої влади, яким у встановленому знов-таки Кабміном порядку передаються повноваження з управління державними корпоративними актами.

Далі - більше. Цей уповноважений орган може передавати у свою чергу функції фізичним та юридичним особам без будь-яких встановлених законом обмежень, бо порядок передачі знов-таки встановлюється урядом.

Наступне питання. Подивимося, як формується склад правління цього товариства. Відповідно до частини третьої статті п'ятої проекту спостережна рада товариства затверджує персональний склад правління за поданням голови з числа посадових осіб підприємств. Тобто фактично усувається участь трудящих, участь дрібних акціонерів від формування правління товариства. По-друге, коло осіб, які можуть увійти до його складу, обмежено лише посадовими особами підприємства. Можна уявити собі, на якому рівні будуть враховані права пересічних дрібних акціонерів та інтереси держави взагалі.

Я хотів би тільки нагадати авторам, що відповідно до пункту другого перехідних положень Господарського кодексу України згаданий закон взагалі втратить чинність. Тобто необхідно було б відкоригувати посилання на положення цього закону таким чином, щоб не перераховувати його статті.

Я пропоную направити цей закон на повторне перше читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль. Наступний - Юрій Кармазін.

12:12:14

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко. Продовжуючи репліку попереднього виступаючого, я кажу, що цей законопроект можна відправити на повторне перше, але можливо навіть ліпше було би відхилити. Тому що по першому ми маємо зрозуміти, що це один з тих недосконалих законопроектів, який подається до Верховної Ради. Його недосконалість полягає в тому, що хочеться наздогнати постанову Президента про корпоратизацію підприємств. І оце вся суть цього закону. Хоч там і багато пишеться про що таке корпоративне підприємств, це те підприємство, яке з державного підприємства перетворюється на відкрите акціонерне товариство. Погано прописані нормотворчі моменти, що таке корпоративне підприємство. І загалом закон нечіткий, дуже багато води і речей абсолютно не зрозумілих. Це формується наглядова рада, що це орган, в ім'я чого інформується, яка мета і дуже нечітко, а це означає погано прописана функція.

Тому говорити, тому я дивуюся комітетові, який захищає цей законопроект, який знаходить, як виявилося там, декілька недоречностей, але все одно пропонує на прийняти в першому читанні. Прийняти в першому читанні - це прийняти тактику і стратегію цього законопроекту. А це є неприйнятним. Я б взагалі казав відхилити його і запропонувати Кабінету Міністрів підготувати якісний законопроект, бо з цього, тут написано, можна тільки лишити назву. Тому що назва є нормальною. Все решта не відповідає, тобто зміст не відповідає цій назві. Мабуть, ми можемо говорити, чи може підприємство закладати своє майно для отримання кредитів в банку? Не може, це знову-таки не прописано. І тоді яка мета перетворення однієї форми власності в іншу? Бажання Президента? Ну то треба розібратися в ім'я чого ці бажання? Бо латиняни кажуть: кві продект - кому вигідно? І зізнавшись, кому вигідно, ми чудово розуміємо, що вигода тут не держави, а окремих її представників.

І тому я хотів би наголосити, законопроект цей заслуговує тільки на те, щоб про нього сказати тут декілька негативних слів, побажати всього найкращого ініціаторам і взяти з них слово, що більше подібної якості законопроектів до Верховної Ради приходити не буде. А час, котрий залишився, я хотів би, щоб передали моєму колезі - народному депутату Павловському, якщо не звідси, то принаймні щоб він з місця мав одну хвилину, Геннадій Андрійович. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну часу ж немає. Будь ласка, Юрій Кармазін.

12:14:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Є кілька підходів до прийняття цього закону. Від того, про що сьогодні правильно говорив депутат Надрага, який правильне поставив абсолютно питання, що закон видається тільки для підприємств, які підлягають корпоратизації по цьому закону, вартість майна яких не перевищує суму. еквівалентну 1250 мінімальних заробітних плат, тобто на сьогодні 231 тис. 250 гривень. В Києві це - ціна двокімнатної квартири, в Києві, підкреслюю. Тому вважайте, що це дуже вузьке коло. Але я хотів би, підтримавши багато аргументів народного депутата Шкіля, все-таки сказати, що відсутність цього закону, мені здається, що навмисно закон подається з такою якістю зроблений. Але те, що є він проведений, включений в порядок денний і почато слухання, відкриває широкі можливості для парламенту взяти на себе ініціативу. І добре, що вона є. І я буду закликати вас, і вас, і вас голосувати за перше читання, і скажу, чому.

Аргументи мої такі... Ні, перше я скажу аргументі, і ви зараз погодитеся. Справа в тому, що до цього часу все, що корпоратизовується, підприємства всі, з 1993 року все керується указом Президента України ще 1993 року номер 210.

Потім Президент створює нове правове поле - він видає указ про холдінгові компанії, що утворюються в процесі приватизації та корпоратизації, це указ номер 224 1994 року. Тобто Президент повністю створив правове поле, яке сьогодні діє, а парламент не хоче перебрати на себе і встановити правила гри.

Тепер подивіться, що в цьому законі як виписувалося: "При утворенні у товаристві, утвореному шляхом корпоратизації спостережної ради..." Здавалось би, та випишіть повноваження спостережної ради, як ми це вже робили в багатьох інших законах - і нема питань! Але що робить уряд? Уряд пише: "Типове положення про неї затверджується Кабінетом Міністрів України". Для чого це потрібно? Для ручного керування потрібно.

Тому всі речі мають бути чітко названі своїми іменами. І не тільки в цьому випадку, а й ще в багатьох статтях, де знову повноваження ви даєте Кабінету Міністрів України в цьому проекті закону. Наприклад, в статті четвертій корпоратизація проводиться у порядку цьому.

Далі по тексту, далі ви вказуєте, увіковічнюєте міністерство - Міністерство економіки з питань європейської інтеграції. А може, воно завтра зміниться Президентом? Значить, треба міняти і назву. Тому треба міняти підходи до цього закону, але вони можливі у межах другого читання. Якщо не вдасться, тоді будемо валити на другому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Пузаков.

12:18:22

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Розглянувши проект Закону України "Про корпоратизацію державних підприємств", можна зробити висновок, і про це вже мої колеги говорили, що нам знову підготували документ, норми та правові засади якого носять декларативний характер. Зокрема, в статті 4-й повинен бути чітко визначений порядок проведення корпоратизації та перелік чітко визначених документів, які повинен подати суб'єкт корпоратизації, та встановлення зразку цих документів, які будуть додаватися до переліку.

Взагалі такий закон повинен бути в Україні. Але в частині другій статті 4-ї також необхідно, щоб було зазначено не перелік статей інших законів України, а чітко встановлено обмеження щодо заборони вчинення будь-яких дій стосовно майна державних підприємств, які підлягають корпоратизації. Тому що в такому вигляді закон виходить просто банкетний, тобто відправляє до інших джерел права.

У пункті 5 статті 4-ї виписано, що суб'єкт є правонаступником. Але це поняття є загальним. А необхідно, щоб закон чітко знову ж таки встановив границі правонаступництва, наприклад: дебіторська, кредиторська заборгованість. І щоб не сталося так, як, наприклад, у державного підприємства перед державою виникла кредиторська заборгованість. А з цього закону, ми всі повинні розуміти, на чиї плечі буде перекладено цей тягар всього-навсього однією фразою запропонованого проекту закону.

Частина друга пункт 2 статті 6-ї проекту закону, на мій погляд, дає можливість практично диктатурне право засновнику створювати корпоратизаційну комісію обманними шляхами, обійшовши Фонд державного майна, місцеві органи виконавчої влади та інше. Це і повідомлення задніми числами про створення комісії і так далі, що, в свою чергу, призведе до повної вакханалії при корпоратизації державних підприємств. Або, говорячи іншими словами, державні підприємства перейдуть до юрисдикції зацікавлених приватних підприємств, які фактично вже володіють цими державними підприємствами. Тому вважаю особисто, що вказаний проект закону України необхідно повернути на доопрацювання без прийняття його в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Соломатін.

12:21:03

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Буржуазний уряд вніс в буржуазну Верховну Раду України черговий законопроект, спрямований на покращання умов господарювання приватного власника. Ось сутність цього законопроекту. І можна не посилатися на окремі статті і їх там недоліки, на правову недосконалість і так далі, і тому подібне. Одним із головних недоліків, як це виклав наш колега Царьов Олег Олексійович у відповіді на моє запитання, є те, що урівнені у цьому законопроекті фізичні і юридичні лица. Навіть якщо комітет це якимось чином владнає, то законотворці або з депутатського корпусу зацікавлені, або з боку уряду, вони підладнають цей законопроект таким чином, щоб юридичні особи, вони були створені на підставі цього закону. І, наприклад, якась фірма під назвою "Захисник Батьківщини", вона вдало пройде через Кабмін і буде поруч з державною формою власності з тим, щоб її перетягнути за певних умов у свою приватну власність.

Тому неможна вилікувати те, що кульгає на обидві ноги. Цей законопроект не може бути прийнятий навіть і за основу. Верховна Рада України вже визначалася одного разу з цього приводу, і ми сподіваємося, ми, фракція комуністів, що саме так Верховна Рада України зробить і в цьому випадку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Костинюк. Будь ласка, дотримуйтесь регламенту.

12:23:06

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний Геннадію Андрійовичу, шановні народні депутати.

Відомо, що корпоратизація державних підприємств є перший крок до їх приватизації. І на перший погляд може нам і потрібен такий закон, бо сьогодні приватизація, дійсно, впродовж 10-ти років здійснюється на підставі указу Президента. Але є загальні зауваження до законопроекту, бо складається враження, що автори просто переписали вище згаданий указ, внісши до нього незначні правки.

Вважаю юридично некоректним у законопроекті посилатися на інші закони, зокрема, на Закон "Про господарські товариства" чи на Закон "Про підприємництво", забуваючи те, що з 1 січня 2004 року вступають в силу Цивільний і Господарський кодекси.

Некоректно у проекті посилатися на назву центральних органів виконавчої влади, зважаючи на те, що Президент має право змінювати їїхню назву у процесі їхньої реорганізації.

Тепер по тексту законопроекту. У проекті передбачається спостережна рада акціонерного товариства, тоді як у новому Цивільному кодексі наглядова рада, і функції там її чітко виписані. Функцій управління акціями підприємства має виконувати Фонд державного майна, а не інші органи виконавчої влади, як це передбачається у проекті. Отже є недоцільним передачу уповноваженим органам функцій з управління державними корпоративними правами фізичним особам, як це зазначено у статті 5-ій пункту першого проекту. І не обов'язково функції голови правління акціонерного товариства мають покладатися на керівника підприємства, що корпоратизується, як це відображено у статті 5-ій, пункт другий.

Не повинні включатися до наглядової ради представники банківських установ і інших недержавних органів і організацій, бо здійснювати контроль за діяльністю правління державного підприємства можуть тільки представники державних структур.

Шановні народні депутати! За 10 років приватизації і корпоратизації в Україні було приватизовано сотні підприємств, але ми не знаємо жодного випадку, жодного прикладу успішної приватизації великих підприємств. У народі цей процес називають прихватизацією. І цей закон не повинен сприяти прихватизації. Тому сьогодні можна у цьому так само законі ввести обмеження щодо корпоратизації державних стратегічних підприємств, які приносять сьогодні державній казні великі прибутки.

Ми говоримо, що потрібно здійснити інвентаризацію всього майна, що було корпоратизовано, пізніше приватизоване. Треба перевірити, як виконувалися інвестиційні зобов'язання приватизованих підприємств. У Перехідних положення у майбутньому слід передбачити введення в дію цього закону не раніше 2005 року, а зараз його потрібно відправити на доопрацювання автором.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентина Семенюк і закінчуємо.

12:26:21

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги! Даний законопроект, який поданий, перш за все, базується на двох чинниках: на тому, що є указ Президента, який обмеження щодо вартості об'єктів фактично немає. І корпоратизація проходить великих підприємств, особливо які є стратегічним призначенням, і передавши в оперативне управління трудовому колективу дані об'єкти фактично ніхто не запитав у державі як же ефективно управляється даний об'єкт. Прикладом може бути Укртатнафта, коли об'єкт вартістю 450 мільйонів доларів проводиться переоцінка на 159 мільйонів, тобто держава втратила 300 мільйонів доларів на одному об'єкті. Після того, трудовий колектив і має наглядову раду, і відповідні повноваження, передають в об'єкти і окремі будівлі в оренду, причому безплатно на 20 років, на 30. Наносяться страшні збитки державі і за це ніхто не несе відповідальності. Це називається "дія указу Президента по корпоратизації", який сьогодні є. І тому говорячи про сьогоднішній законопроект можна сказати, що це та лапка лисички кладячи на віз, коли потрібно прихвачувати об'єкти і за нього не відповідати. Тому, приймаючи такі відповідні документи, в першу чергу, ми повинні запитати сьогодні у Кабінету Міністрів та все ж таки чому на Закон України, який розроблений Верховною Радою, про управління об'єктами державної власності був накладений вето. Та тому, що потрібно спочатку все розтягнути, а потім говорити, що ми будемо чимось управляти. Тому я, говорячи сьогодні про даний законопроект, хочу сказати, що треба повернутися спочатку до закону про управління об'єктами державної власності, причому негайно, адже, відповідно до Цивільного кодексу, який вступає в силу з 1 січня 2004 року , взагалі управління об'єктами державної власності не зможе управляти ні Фонд державного майна, ні Кабінет Міністрів, тому що там слідуючий запис, що даним об’єктом визначається управління окремим законом.

Тому потрібно повернутися до закону про управління об'єктами державної власності, завершити прийняття закону про комунальну власність, а потім говорити про доопрацювання закону про корпоратизацію. Адже цей закон, по-перше, є тормозом указу Президента і після прийняття цього закону все-таки указ Президента повинен у прикінцевих положеннях припинити свою дію. Тому що такий нанесений збиток державні, особливо указом Президента по корпоратизації, говорять ті матеріали, які сьогодні розглядаються у спеціальній контрольній комісії.

Я думаю, що депутатам Верховної Ради, а особливо керівникам груп і фракцій ми дамо можливість ознайомитися з результатом корпоратизації по окремих об'єктах, які ми на цей час уже зробили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Павловський, хвилину і закінчуємо. Одну хвилину.

12:29:34

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Хмельниччина.

Шановні колеги, я хочу привернути увагу до таких моментів, Кармазіна в першу чергу, оскільки він виступає дуже часто. Треба розуміти тонкощі Регламенту. Перше читання майже, ми маємо досвід, нічого не змінить, а от повторне перше читання ми можемо змінити структуру, ми можемо все змінити і це в руках Верховної Ради. Коли відхиляємо, направляємо до уряду, а він не здатен нормальні закони писати. Значить, повторне перше читання - єдиний шлях робити нормальні закони. Це перше.

Друге. На кінець потрібно, Мінекономіки довів, що він не може займатися стратегічними питаннями і діяти в інтересах держави. Значить треба центральний повноважний орган змінити. І не Мінекономіки тут писати, а Міністерство промислової політики, щоб дійсно можна було виробляти промислову політику. Воно для цього призначено. Фонд державного майна, Мінекономіки - це допоміжні в цій ситуації міністерства, а не головні.

І, на кінець, про управління. Що це за управління, коли передається якимись фізичними особами невідомо що. Я хочу для Мінекономіки і європейської інтеграції сформулювати закон збереження керованості в економіці. Якщо на Земній кулі слабкорозвинуті країни, а ми до них належимо, не керують своїми підприємствами, наскільки вони не керують, настільки ними буду керувати транснаціональні компанії і розвинуті країни. То треба робити висновок.

І з урахуванням, тут ще в мене інші пропозиції, я думаю, треба на повторне перше. І ми можемо зробити нормальний закон, який буде відстоювати національні інтереси. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Розгляд питання завершено. Щодо голосування, відбудеться згідно з регламентом.

Шановні колеги, ми зараз можемо перейти до наступного питання. Але ж у нас зараз за часом повинен бути тут голова Меджлісу країни Іран з виступом перед нами. Зачекаємо одну хвилину і продовжимо.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги, маю приємність повідомити, що сьогодні в Україні з офіційним візитом перебуває делегація Меджлісу Ісламської ради, ісламської республіки Іран на чолі з Його Високоповажністю паном Мехді Кяррубі. Зараз високий гість присутній у сесійний залі Верховної Ради України. Від вашого імені дозвольте привітати шановного пана Мехді Кяррубі у Верховній Раді і запросити його до виступу. (О п л е с к и).

Шановні колеги, я прошу скористатися можливістю слухати переклад.

МЕХДІ КЯРРУБІ.

В ім'я Аллаху милостивого й милосердного! Ваше Високоповажносте пане Литвин, шановні депутати! Для мене та делегації, що супроводжує мене у ході візиту у чудову країну Україну, зустріч з цим високоосвіченим народом і шановними депутатами у Верховній Раді є дуже важливим моментом.

Дуже радий виступити у товаристві шановних депутатів Верховної Ради України, що є одним із діяльних парламентів у Європі. Парламент є домом нації, символом волевиявлення і суверенітету народу і займає високе положення в усіх країнах світу.

Ми переконані, що свобода вибору депутатів і формування парламенту є найважливішим чинником прогресу країн і добробуту народів. Існування розходжень у поглядах у всіх парламентах є цілком природним, і це характерна риса демократичного ладу. З цього погляду, можливо, ви робите відповідні механізми для досягнення національних інтересів.

Шановні колеги, Ісламська Республіка Іран, що знаходиться на перехресті Європи і Азії володіє унікальним геополітичних положенням. Завдяки наявності багатих нафтових і газових ресурсів важливість цього положення подвоюється.

Ісламська Республіка Іран сьогодні є другою країною-експортером нафти серед держав - членів ОПЕК і має найбільші у світі запаси газу після Росії.

В даний час Іран завдяки своєму географічному положенню з політичної точки зору знаходиться в дуже специфічних і вразливих умовах. Близькосхідна криза, Іракська і Афганська проблеми, а також існуючі конфлікти в Карабаху, що є предметом особливої уваги, все це в сукупності ставить Іран на дуже важливе місце.

Безсумнівно прагнення вирішити ці проблеми подвоює важливість чутливості зовнішньополітичної діяльності Ірану і підвищує його роль у затвердженні миру і безпеки в цьому великому регіоні.

Спираючись на політику, спрямовану на усунення напруженості і повагу права держав на національний суверенітет, а також на повагу до захисту територіальної цілісності Іраку та Афганістану, стримування від будь-якого роду втручання у внутрішні справи цих країн, Ісламська Республіка Іран підтримує зміцнення стабільності при контролі з боку ООН і звернення до загального голосування з метою з метою ухвалення рішення щодо майбутнього суверенітету цих країн.

Що стосується двох головних світових викликів сучасності, тобто тероризму і ядерних озброєнь, ісламська Республіка Іран переконана, що тероризм у різних його формах є всесвітнім викликом, що загрожує всім елементам міжнародної співпраці.

Боротьба з цим лиховісним явищем вимагає партнерства всіх країн і прийняття єдиного всесвітнього шляху виходу під контролем ООН.

Тому варто прагнути до досягнення загальної згоди в прийнятому визначенні поняття "тероризм" і запобігти вибірковому і двоїстому підходу ряду країн до цього поняття.

Щодо ядерних технологій, варто нагадати, що на підставі положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї безперечним правом країн світу є доступ до ядерних технологій у мирних цілях. І країни, що володіють цими технологіями, повинні сприяти іншим країнам в одержанні таких технологій.

Ісламська Республіка Іран, будучи супротивником створення і поширення ядерної зброї, вимагає звільнення світу, особливо Ближнього і Середнього Сходу від такої зброї. Разом з тим, Ісламська Республіка Іран вважає володіння ядерними технологіями дуже важливим і необхідним для розвитку країн.

Маючи відповідні потужності, Ісламська Республіка Іран продовжує розвивати свої наукові знання у ядерній сфері з метою мирного користування. З урахуванням цих умов, наш Президент запропонував діалог між цивілізаціями та ідею коаліції в ім'я миру на противагу плану коаліції в ім'я війни і звернувся з вимогою утриматися від насильства і воєн, а також поширювати ідею діалогу .............. у відносинах міжнародних.

Ісламська Республіка Іран на цьому шляху зробила ефективні кроки. Однак, збирати плоди такої важливої ідеї без дієвого співробітництва з боку інших країн світу неможливо. На цьому шляху ООН як важлива основа міжнародного співробітництва відіграє унікальну роль у справі встановлення миру та стабільності у цілому світі. Іран, підтримуючи діяльність цієї організації і співпрацюючи з нею, був одним з перших і виявив себе як зразок такого співробітництва у справі вирішення ................ таджикської проблем.

Вельмишановне панство, Ісламська Республіка Іран надає особливого значення багатобічній регіональній співпраці і створення міцних зв'язків між державами. Іран упевнений, що регіональні інститути у сьогоднішньому і завтрашньому світі у повному ............. відіграють основну роль. Як вам відомо, Іран є активним членом таких організацій, як ОПЕК, ЕКО, Азіатська тихоокеанська рада, Організація ісламська конференція, ТІ-8, ............ і бажає співпрацювати у цій сфері з об'єднанням ГУУАМ, ПАЧЕС і розширювати таке співробітництво.

Транспортний коридор Північ-Південь, що є особливим техніко-економічним питання, зразок такого роду інституції. Іран підтримує розвиток цього коридору. На попередньому засіданні у присутності України та інших країн регіону Іран вітав його розширення, результатом чого й стало схвалення заяви Казахстану і Азербайджану про приєднання до цього коридору.

Пані та панове! Ісламська Республіка Іран надає особливого значення розвитку взаємозв'язків зі своїми сусідами, дивиться на країни СНД очима сусіда, вважає поглиблення взаємин з ними одним із пріоритетів своєї зовнішньої політики і прагне до розширення взаємозв'язків з цими країнами. Ми не бачимо ніяких перешкод у розширенні наших взаємозв'язків з цими країнами і готові до співробітництва з ними настільки, наскільки їм дозволяють їхні можливості.

На цьому шляху дружня нам Україна завдяки своїм науковим і промисловим можливостям, потенціалу ми готові продовжувати свої. Оскільки відсутність неясностей і взаємин між нашими країнами і наявність різних сфер співробітництва також взаєморозуміння високих керівників наших держав говорить про необхідність розширення двосторонніх відносин і це може помітно розширяти потенціал співробітництва між двома країнами.

Ісламська Республіка Іран стала однією з перших держав, що офіційно визнала незалежність України 25 грудня 1991 року і 22 січня 1992 року приступила до відкриття свого посольства в її прекрасній столиці. На нашу думку, ця незалежність виходить з національної та історичної потреби древнього народу України і була встановлена без втручання ззовні.

Офіційні візити високих керівників двох країн, політичні консультації з різних двосторонніх регіональних і міжнародних питань, парламентське співробітництво, спільне виробництво пасажирського літака АН-140, створення спільної комісії з торгово-економічного співробітництва і проведення трьох її засідань, укладення договорів про економічне співробітництво між рядом областей України і провінціями Ірану.

Значення пожвавлення торгового обміну, направлення іранських студентів в Україну, встановлення взаємозв'язків з університетами, обмін спортивними делегаціями, участь у щорічних виставках, направлення торгових, творчих колективів в Україну одне одного, викладання перською мовою на різних факультетах університетів України, вивчення перської мови 800 українськими студентами - все це говорить про рішучість і волю високих керівників і взаємну зацікавленість народів двох країн у використанні існуючих потенціалів можливостей для подальшого розширення двостороннього співробітництва.

Незважаючи на розвиток взаємозв'язків у загальних сферах, наші країни мають дуже широкі можливості у використанні свого матеріального і духовного потенціалу один-одного набагато більше, ніж існуючі досягнення в даній галузі. Тому варто задуматися над іншими потенційними можливостями, що нереалізованими результатами яких може бути максимальне забезпечення інтересів двох країн, розвиток, зміцнення і поглиблення взаємозв'язків між нами.

Упевнено, що завдяки корисним і конструктивним переговорам, що ми проведемо в ході цього візиту відкриються нові обрії взаємозв'язків між нашими країнами, у результаті чого підвищиться рівень взаємин між двома країнами, особливо в сфері парламентського співробітництва, що стане запорукою зміцнення всебічних взаємин між Тегераном і Києвом.

Ісламська Республіка Іран вважає ратифікацію парламентом України договору про основи взаємовідносин і принципів співробітництва між двома країнами, підписаного в ході візиту нашого президента нашої країна, проявом рішучості і волі дружної країни України до зміцнення договірних правових рамок взаємин між двома країнами.

Тому Меджліс Ісламської Ради Ірану також на початку почесного місця ратифікував цей договір. Сподіваємося, що на основі цього документу та завдяки виконанню всіх меморандумів про взаєморозуміння і договорів, ми будемо поглиблювати взаємні стосунки.

Беручи до уваги вищевикладене, ......................, тиснемо руку дружбу і розвитку дружної країни України, молю Всевишнього Бога про дарування посвіченому народу України щастя і благополуччя, і бажаю шановним депутатам Верховної Ради України щастя і подальших перемог в їхньому служінні народу. Ваша Високоважність, пане Володимире Литвин, користуюся випадком, дозвольте ще раз подякувати вам за надану мені можливість виступити, а також за теплу і щиру .................. з вашого боку те з боку великого високого культурного народу України. Сподіваюся, що в ході вашого майбутнього візиту до Ірану міцна база для взаємного співробітництва буде ще більш зміцнена, і ми станемо свідками подальшого процвітання взаємин між двома країнами. Дякую вам за терпіння і бажаю подальших перемог.

(О п л е с к и).

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми дякуємо високому гостю за змістовний виступ і бажаємо Меджлісу Ісламської Ради Ісламської Республіки Іран і всій іранській делегації, яка присутня тут, приємного перебування на гостинній українській землі. (Оплески)

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань. Пропонується розглянути проект закону про органи юстиції, 2152. Доповідає народний депутат України Задоржній Олександр Вікторович. Будь ласка.

12:52:36

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую, шановний Геннадію Андрійовичу.

Шановні колеги, справа в тому, що цей законопроект відомий вам уже довгий час, він вносився ще в третьому скликанні, довго не розглядався, потім повертався на доопрацювання. Сутність його є в тому, що ми пропонуємо, автори законопроекту пропонують впорядкувати систему органів виконавчої влади, які покликані виконувати функції юстицій в нашій державі.

Зрозуміло, що питання йде не тільки і не стільки про Міністерство юстиції, функції Міністерства юстиції, оскільки органи юстиції на місцях такі, як органи актів реєстрації громадянського стану та інші юстиційні органи. Я хочу підкреслити, що бажання опрацювати цей законопроект виникло під впливом повторюваних закликів від всіх тих, хто повертається з Ради Європи, що не треба мати Міністерство тюрем, що треба мати громадянську систему, що треба мати цивільну, а не мілітаризовану систему обліку і реєстрації громадян, що треба все робити так, як це робиться в Європі.

Цікаво те, що кожного разу, коли авторі і я в тому числі реагуємо на цей заклик і відтворюємо в законодавчій формі, приходять сюди в зал народні депутати, яких ми не бачимо дуже довго, і вони кажуть: то воно-то все нормально, але треба переглянути основі принципи.

Готуючись і розуміючи, що так буде і сьогодні, я хотів би загострити увагу на двох аспектах, що ми робимо кардинально і чому цей законопроект уже критикується, якщо і не в залі, то в кулуарах.

Перше, і основне - ми пропонуємо так, як це зроблено у всіх країнах Європи, зробити немілітаризовану систему, а громадську, цивільну систему реєстрації осіб, тобто передати органи віз і реєстрації з Міністерства внутрішніх справ до Міністерства юстиції. Відповідно це викликає, ну, я не хотів би застосовувати таке слово, але опір органів внутрішніх справ, оскільки забирається традиційно департамент, який завжди був у цьому міністерстві.

Другий момент, нагадаю вам, що історія цього питання досить складна і довга, ми чи не єдина держава у світі, у якій залишилося міністерство тюрем окремо. Ми, вступаючи до Ради Європи, брали на себе зобов'язання підпорядкувати систему виконання покарань органом юстиції. Двічі це робилося - і постановами Кабінету Міністрів, і указами Президента, але потім ця система змінювалася.

Ми в цьому законопроекті пропонуємо впорядкувати систему відносин, відповідно до наших зобов'язань при вступі у Раду Європи, відповідно до тієї політики, яка була проголошена безпосередньо після прийняття Конституції, і підпорядкувати Міністерству юстиції систему виконання покарань.

Зрозуміло, що критика з цього боку ще більш гостра, ще більш нищівна, і щодо авторів проекту, і взагалі запропонованої системи. Це дві інтриги, і все інше, на все інше погоджуються, хоча, мені здається, головним в проекті якраз є те, що ми б хотіли б, щоб у нас був орган, який не тільки згідно з положенням, а й згідно з законом здійснює планування правової політики, щоб ми не були свідками і не змушені були годинами обговорювати ті законопроекти, які невідомо, хто готу, не говорячи вже про якість їх і вміщення в систему. Тобто, ми хочемо, щоб Міністерство юстиції згідно з законом виконувало функції планувальника, якщо хочете, і координатора розвитку законодавства нашої держави, в тому числі виходячи з функції адаптації законодавства до вимог європейської системи, якщо ми все ж таки йдемо в Європу, а не в іншому напрямку. Здається, що інших рішень ми не приймали. І тому прийняття і в другому читанні Закону про програму адаптації законодавства свідчить про те, що треба відповідний орган, а іншого просто у нас в системі немає, щоб це було Міністерство юстиції і виконувало ці функції.

розуміючи, що критики буде багато на цей законопроект, і я розумію, що... і, перш за все, пов'язані з тим, що два департаменти підпорядковуються Міністерству юстиції, я закликаю виважено поставитись до цього законопроекту. В ньому є недолугості, я їх розумію. Він старий. Ви бачите: там є ще державний секретар. Я готував його і писав тоді, коли ще державні секретарі існували. Я вже не міг його переробляти, оскільки, ну, ситуація була така: треба було відкликати, вносити новий.

Я хотів би, щоб в залі висловились щодо цього законопроекту. Цілком все залежить від вас. Якщо ми реформуємо систему відповідно до європейських стандартів, її треба реформувати. Якщо ні, то будемо чекати. Так само, як це відбулося, до речі, з органами реєстрації фізичних осіб. Мене довго критикували, що начебто демократичний проект, але там заложено реакційне, але все ж залишилось так само, і прописка як була, так і залишилась, і здійснюється вона зараз органами внутрішніх справ. Тобто ми нічого не змінили, хоча декларувати таке бажання.

У нас бажання, у авторів законопроекту, - змінити, підпорядкувати, зробити прозорою, реальною, такою, як є в Європі. Якщо ви це підтримаєте, автори законопроекту будуть вам вдячні за підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.

Будь ласка, висвітіть. Наливайко. Наступний Іванов.

12:58:19

НАЛИВАЙКО А.М. Прошу передати слово Лещенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Лещенко.

12:58:30

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Олександре Вікторовичу, як ви вважаєте, чи не буде це, ну, значним навантаженням на Міністерство юстиції, якщо воно на сьогодні не спроможне виконувати судових рішень? Дякую.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Володимир Олексійович, ну, ви знаєте, ми можемо критикувати. Я вам наведу один приклад. Ми вже не перший день зустрічаємося у цьому залі. Якщо ми критикували Міністерство юстиції, до речі, Державний департамент виконання рішень, він знаходиться під впорядкуванням Міністерства юстиції, до приходу шановного міністра юстиції виконувалося 30 відсотків судових рішень, зараз ми вийшли на цифри, які сягають 80 відсотків. Вимагати, що це все, це заслуга і міністра юстиції, ми за це йому вдячні.

Але я, пам'ятаєте, може і не пам'ятаєте, я виступав тут, коли ми говорили про бюджет 2003 року. Якщо ми виконавчу систему фінансуємо на 10 відсотків від потреби, а вимагаємо, щоб виконавча система виконувала судові рішення, ми фактично самі себе заганяємо у кут. Я думаю, що це проблема Міністерства юстиції і не тільки, це наша проблема, нам треба прийняти рішення. Ми створюємо міліцію, а я, до речі, тут пропоную це зробити, і це інший крок, який теж буде критикуватися, я це розумію, міліцією виконання судових рішень. Бо по-іншому неможна. Ви знаєте, що на сьогодні до 70 відсотків судових рішень, і це дуже серйозна цифра. Міністр юстиції може її підтвердити або спростувати, вона мене бентежить, 70 відсотків судових рішень самі не виконуються. Я нагадаю вам, що 10 років тому чим відрізнялася, ну скажімо, та судова система, ми її могли критикувати, що це система телефонного права. Але рішення судів виконувалися добровільно сторонами. На сьогодні 70 відсотків самостійно не виконується. Тобто їх треба виконувати відповідною службою, її треба фінансувати. Зараз ми в проекті бюджету це відтворили.

І я думаю, ну скажімо так, філософська проблема, треба, у розумінні вашого питання, її не існує. Якщо ми поглянемо на цю проблему, скажімо, з точки зору фінансування, це залежить від нас. З іншої точки зору це залежить у тому числі від організації, від законодавчого випису. Я це роблю у законі чи ми з авторами. Ну ось так. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Іванов. Сергій Іванов, будь ласка.

13:01:04

ІВАНОВ С.А.

Александр Викторович, у меня очень много вопросов по этому законопроекту. Но я хотел бы обратить внимание, как ваше и всех присутствующих в зале. Наверное, каждый из вас сталкивался с тем моментом, когда мы шли регистрировать автомобиль в МРЕО ГАИ, подходили туда, и девочка, которая сидит там на печатаньи сразу запрашивает 70-80 гривень за то, что она отпечатает именно на своем бланке, а не вы где-то там напечатаете.

И вот, читая некоторые положения закона, например, мне не нравится, и как бы вы прокоментировали, что "Міністерству юстиції надається право на утворення і керівництво підприємствами, установами і організаціями для сприяння виконання покладених на них обов'язків"? Ну, что мы столкнемся? Мы, наверное, сейчас сделаем то же самое, что насоздаем кучу коммерческих структур при Министерстве юстиции, а мы уже столкнулись, когда был конфискант, и к чему это приведет? И в то же время мы хотим, чтобы это были государственные служащие, мы хотим, чтобы это государственная, так сказать, структура.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Сергію Анатолійовичу, коли ще Гаврило Харитонович Попов у 1-ій статті, це було ще у 80-ті роки, він ще був мером Москви, він писав про те, що поєднання системи держави і тоді ще кооперативів призведе до того, що у кожного працівника ДАІ при появі приватного таксі будуть загоратися очі, і це буде призводити до відповідних наслідків, які ми у тому числі маємо на увазі зараз, і ви у своєму питанні. Тому, співіснування держави і ринкової економіки викликає такі моменти.

Але, якщо повернутися, у вас з трьох частин питання.

Перше. Бланки, які використовуються Міністерством юстиції, - це, перш за все, бланки нотаріальних дій. Я глибоко переконаний, що вони повинні відповідним чином бути захищені, відповідним чином зроблені, оскільки це правовстановлюючі документи на них відтворюються, у тому числі традиційний, повертаючись до вашого питання, довіреність.

Якщо питання йде про інші бланки, десятки мільйонів їх використовується, і як, це вже інша справа.

Другий момент. Якщо ми звинувачуємо органи юстиції, скажімо, у створенні підприємств, то я, чесно кажучи, вивчивши цю проблему, я не бачу іншого шляху. Або Міністерство юстиції через систему державних тендерів, державної закупівлі, централізовану систему закуповує і використовує для себе і для своїх потреб бланки і все інше, або воно створює державні підприємства, які виконують ці замовлення. А який третій шлях, власне кажучи?

І там звинувачують, що при проведенні тендерів є непрозорість, і тут новий якось так чи звинуватили, чи поставили питання. Мені здається, що це якраз правильний шлях, створюється державне підприємство, яке під державним контролем, під контролем міністерства виконує ці функції і фактично ми не допускаємо можливості контрактних цін та їх застосування. Якщо у вас є пропозиція, я готовий і, розуміючи, що це не принциповий, скажімо, момент відтворити це при підготовці до другого читання. Принаймні мені здається, що і реакція Комітету з питань правової політики, оскільки в законі дійсно є недолугості в цьому тексті їх треба прибрати при підготовці до другого читання, але прохання надати ці пропозиції, ми їх відтворимо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, час вичерпано. Дякую.

Для співдоповіді слово надається заступнику голови Комітету з питань правової політики Катеринчуку Миколі Дмитровичу. Будь ласка.

13:05:17

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна". Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні проект закону про органи юстиції, внесений народним депутатом Задорожнім, Абдуліним і Осикою.

Зазначений законопроект спрямований на визначення правових та ......засад діяльності органів юстиції, їх системи, завдань, компетенції, повноважень і функцій, порядку фінансування і матеріально-технічного забезпечення, а також правового статусу та особливості державної служби в органах юстиції.

Відповідно до висновку Експертного управління за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених цим управлінням зауважень і пропозицій. А саме, спеціальний закон про органи юстиції, на наш погляд, повинен прийматися на основі базових законів про Кабінет Міністрів України, про центральні органи виконавчої влади; деталізувати та контролізувати їх норми. Ухвалення значених законів має бути попереду прийняттю законопроекту про органи юстиції.

Намагання звернутися до законодавчого регулювання діяльності органів юстиції за відсутністю прийнятих законів загального характеру призводить до такого суттєвого недоліку законопроекту як включення до нього тексту спільних положень, які принципово повинні бути вирішені базовими законами. Такими є, наприклад, положення щодо надання органам юстиції прав на договірних засадах виконувати роботи або надавати послуги громадянам та юридичним особам; утворення Кабінетом Міністрів України, що не передбачено Конституцією України, урядових органів державного управління, причому в оригінальній формі, а саме - у складі Міністерства юстиції з правами юридичних осіб.

Окрім цього, положення законопроекту щодо цих органів не дають чіткого уявлення про їх правовий статус. Законопроектом пропонується покласти на органи юстиції нові функції, які потягнуть за собою зміну повноважень інших державних органів, зокрема це стосується реєстрації прав власності на нерухоме майно і реєстрацію суб'єктів господарювання. Але до намагань покласти на органи юстиції як найбільше реєстраційних функцій необхідно ставитися більш зважено. Така кількість організаційно-контрольних функцій явно не вписується в основне цільове призначення цих органів, нагадую, юстиція - це справедливість і законність, а не реєстрація.

Крім того, Міністерство юстиції має широкі повноваження у сфері примусового виконання рішень судів, і законопроект пропонує їх зберегти. Зрозуміло, що здійснення органами юстиції ........... функцій супроводжується оскарженням їх дій на дії посадових осіб чи інших органів у судовому порядку. Таким чином створюється парадоксальна ситуація, при якій органи юстиції займатися реляційною діяльністю і одночасно керуватимуть органами державної виконавчої служби, які покладені забезпечити примусове виконання судових рішень проти цих органів. Поєднання цих функцій в .............. рамках одного центрального органу виконавчої влади не можна назвати логічним і послідовним.

Звертаю на те увагу, що в законопроекті не розкриваються правила здійснення органами юстиції своїх функцій, хоча закони про міліцію, про Державну податкову службу України та інший порядок діяльності відповідних органів розкриваються детально. З цим можна погодитися, коли мова йде про функції, визначені іншими законами про нотаріат, про органи реєстрації актів громадського стану, про об'єднання громадян тощо. Але здійснення органами юстиції нових напрямків діяльності, які пропонують покласти цим законом, потребують визначено правових засад такої діяльності більш конкретно.

На сьогоднішній день органами юстиції покладена реєстрація нормативно-правових актів лише органів виконавчої влади. Але в законопроекті передбачається більш широке коло актів, які підлягають реєстрації, але не визначає ні мети, ні правових наслідків цієї реєстрації. Разом з тим не називається можливість підстави для таких рішень щодо відмови реєстрації, що означає абсолютну свободу трактування правової суті реєстрації нормативно-правових актів і викликає сумніви від потреби схвалення цієї процедури шляхом прийняття закону України.

Законопроект залишає відкритим питання правового статусу організаційної діяльності виконавчої міліції у складі органів державної служби. І між тим очевидно, що однієї згадки в даному законопроекті замало. Хотілося б бачити більш, скажімо, розширене розуміння, чи може це стане предметом для змін до Закону про державну виконавчу службу про виконавче впровадження.

До законопроекту покладений... Значить, я хотів би, щоб ви звернули увагу, розрахунок щодо витрат утримання, скажімо, виконавчої міліції і пропонується авторами бюджет в рамках 50 млн. Я хотів би, щоб ви на це звернули увагу. Я вважаю, що це недостатньо, тому що такий стан виконання судових рішень не задовольняє на сьогоднішній день суспільство, і ми повинні зробити все необхідне, щоб змінити це. Я думаю, що це достатньо предметна повинна бути розмова відносно фінансування цього напрямку.

І, скажемо, рішення комітету є підтримати цей законопроект, взяти його за основу, підтримати в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Будь ласка, запишіться. Кафарський, наступний Калінчук.

13:11:26

КАФАРСЬКИЙ В.І.

В законопроекті, який розглядав комітет, є виписана така позиція, що пропонується, щоб працівники органів юстиції мали статус державного службовця, в той же час представники юстиції матимуть власні чини - державного радника юстиції, радника юстиції і так далі. Як цю проблему розглядає комітет?

КАТЕРИНЧУК М.Д. Ну, я так розумію, що це було більше питання до автора законопроекту, тому що я, на жаль, не можу висловити свою думку, тому що ми домовилися на комітеті, що я буду висловлювати тільки думку комітету. Думка комітету є в певному рішенні. А на це питання, я думаю, якщо буде така можливість, може відповісти автор. Я думаю, що певне, скажемо, врегулювання цього питання в цьому законопроекті, думаю, було б доречно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Калінчук, наступний Надрага.

13:12:31

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний колего! Я підтримую рішення комітету про те, що даний законопроект треба прийняти за основу в першому читанні. Але у мене таке запитання до вас, як члена комітету. Проект визначає, що підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, утримуються за рахунок Державного бюджету та(або) діють на засадах госпрозрахунків.

Але ж чинне законодавства і Цивільних кодекс України, який буде введений в дію з 1 січня 2004 року, не містить положень про діяльність підприємств на засадах госпрозрахунку. То яка тут думка комітету?

Дякую.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Думка комітету є ще й у першій постанові, яку запропоновано підтримати у Верховній Раді, щоб комітет доопрацював зазначений законопроект, тому що ви от дуже чітко спрямували нашу увагу на це питання. Там не одне це питання, яке потребує певної кореляції з токи зору прийнятих вже законодавчих актів. Це стосується і питання реєстрації суб'єктів господарювання, і інших питань. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, група "Народний вибір".

13:13:54

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Николай Дмитриевич!

Я согласен с тем, что этот закон надо принимать. У меня вопрос несколько другой: не получится ли в рамках вот той, достаточно объемной критики, которую вы сегодня высказали в адрес этого законопроекта, то при принятии того, что вы предлагаете, в целом поменяются и диалоги этого закона, и в итоге мы получим не единый какой-то документ, а что-то такое компилированное, логически не связанное и не принимаемое ни одной из сторон-участников законодательного процесса.

То есть меня интересует одно: можно ли на той базе, которая будет принята в первом чтении, сохраняя главные подходы этого закона, сделать закон, который будет на самом деле действенным законом, а не просто, так сказать, чем-то общим? Спасибо.

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую за запитання, воно дуже, думаю, розумне.

Мене цікавить в питаннях урегулювання цього закону тільки два аспекти. Перший аспект - це система, скажемо, виконання покарань, яку ми повинні передати, думаю, до органів юстиції, і друге - це питання виконання рішень суду.

Всі інші питання, я думаю, вони... автор, перед вами виступаючи, він казав, що це вже не перша його спроба врегулювати це питання. Але я постійно в комітеті маю певні, скажімо, застереження до окремих норм, які пропонуються. Тому що в інших законопроектах пропонувалося практично відновлення системи реєстрації фізичних осіб, прописки. Зараз цього тут немає. Немає деяких питань.

Я думаю, що, якщо є якісь одіозні питання, ми їх знімемо, обов'язково знімемо і доопрацюємо. Але цей законопроект має право на існування. І ми повинні зробити все, щоб суспільство отримало вихід цієї законодавчої ініціативи в конкретних повноваженнях відповідних органів Міністерства юстиції.

ГОЛОВА. Сергій Іванов, депутатська група "Народовладдя".

13:16:05

ІВАНОВ С.А.

Прошу передать слово Рефату Чубарову.

ГОЛОВА. Рефат Чубаров.

13:16:15

ЧУБАРОВ Р.А.

Дуже дякую.

Шановний Миколо Дмитровичу, я хотів би запитати. На мій погляд, низка питань, пов'язаних з реєстрацією осіб, як громадян власне України, так і іноземців, питання громадянства, розгляд заяв та надання статусу біженців, а незабаром, якщо ми приймемо закон, а він зараз розглядається в комітетах, це надання політичного притулку в Україні і ще такі інші схожі, вони дуже між собою взаємопов'язані.

Як, на ваш погляд, от в тому законопроекті, який ми сьогодні розглядаємо, наскільки враховано цей взаємозв'язок між такими питаннями? Це перше питання.

І друге. Знаєте, я таж висловлював таке побоювання про те, що ми можемо прийняти закон, не маючи розуміння вигляду державної виконавчої структури чи влади щодо розгляду цих питань, і знову будемо заручниками оцих різних таких, ну, зазіхань з боку владних структур. Чи є сьогодні таке розуміння виконавчої влади?

КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую.

я хотів би почати відповідь з другого запитання. Скажімо так, автор цього законопроект став практично жертвою ситуації, коли Закон про Кабінет Міністрів був ветований і інші законопроекти, базові законопроекти щодо врегулювання питань існування системи виконавчої влади на сьогоднішній день немає. Тому він виходить з того, що він може зробити і, ну скажемо, треба виходити з тої необхідності, яка зараз є, у врегулюванні тих питань, про які вже казали. Це система виконання покарань, а також зміни ситуації щодо виконання рішень суду, тому що я не вірю, що у нас 80 відсотків рішень суду зараз виконується. Я думаю, що міністр юстиції прокоментує це.

А відносно вашого першого питання, то я дуже стримано ставлюсь щодо накопичення на Міністерство юстиції певних функцій, які природно, ну скажемо, можуть бути, а може ні, якщо подивитися різні концепції щодо системи виконавчої влади. І тому тут треба виходити з розуміння, скажемо, вимоги більшості громадян України, де їм буде зручніше і де це питання буде менш зарегульоване, там треба, щоб і ця система врегулювання цих відносин була, скажемо, і існувала. Тому я думаю, що ці питання будуть предметом обговорення на другому читанні.

ГОЛОВА. Дякую вам. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте таким чином: може ми зараз обговоримо, як домовлялися, а потім в кінці попросимо висловити позицію Кабінету Міністрів в особі міністра юстиції. Немає заперечень? Ми домовлялися 10 хвилин. На табло, будь ласка, прізвища, що записалися, народних депутатів. Юрій Кармазін, підготуватися - Фельдману.

13:19:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний народе України.

Я вас вітаю, фактично з цим проектом появився ще один силовий орган у державі на додаток до податкової міліції і на додаток до іншої. У нас з'являється силовий орган, який має у своєму складі, буде мати озброєний загін не тільки Державного департаменту України з питань виконання покарань з своїм спецназом власним, а ще і виконавчу міліцію, що передбачено статтею 1-ю частиною 2-ю цього закону.

На жаль, я не зміг задати питання ким сьогодні представлявся цей законопроект: представником Президента чи народним депутатом? І взагалі давайте якось розділимо ці функції, щоб ми знали, Володимире Михайловичу, хто доповідає: Задорожній як представник Президента чи Задорожній як народний депутат? Просто мені б хотілося б знати для себе.

На мій погляд, те, що цей закон, подібний закон, скажімо, на цей, подібний закон треба приймати, унормовувати діяльність Міністерства - це абсолютно безперечно. Абсолютно потрібно дати Міністерству юстиції правове поле, правові засади організації діяльності всіх органів юстиції. Але чи саме такий закон, який нам подано? Я думаю, що ні.

Я хотів би, щоб ви просто проаналізували. На момент створення, прийняття в нашому залі рішення про податкову міліцію, про передачу їз системи МВС, там було 4 тисячі 400 чоловік. Сьогодні їх 17 тисяч, здається, я приблизно округляю, 17 тисяч! Тобто в чотири з лишнім раз. Можливо, так же буде і з виконавчою міліцією, це я просто кажу як один із аргументів.

Тепер щодо серйозних-серйозних проблем в цьому законі. Правотворча діяльність і законодавчі функції, які покладені на Міністерство юстиції. Не покладена розробка проектів законів, щоб не були такі недолугі закони. А розробка проектів нормативно-правових актів, це в статті 5-ій, а не законів, повторюю. А як же тоді отой весь мотлох, який дає нам зараз Кабінет Міністрів? Мені б хотілося б, Олександре Володимировичу, щоб Міністерство юстиції отут якраз взяло ініціативу на себе по розробленню актів, які сьогодні дають нам.

Далі. Скажіть, будь ласка, як можна проводити за доручення Кабміну правову експертизу прийнятих Верховною Радою законів, які подаються на підпис Президенту. Що там немає свого розуму у Президента чи немає Адміністрації Президента? Чи скажіть мені, будь ласка, як може, це ж питання правда для авторів, як можна сьогодні ставити питання в статті 19 представництво інтересів України і Президента, порівнювати їх, і здійснення заходів щодо захисту прав та законних інтересів Президента України в пункті другому статті 19? Мені здається, що Президент України як особа, зокрема в касетному скандалі, має сам захищати свої права і свої інтереси.

У цілому законопроект треба таки приймати, тільки зовсім інший.

ГОЛОВА. Дякую. Олександр Фельдман. Підготуватися Зарубінському.

13:23:08

ФЕЛЬДМАН О.Б.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! По прочтении законопроекта об органах юстиции у меня сложилось довольно неоднозначное впечатление. Фактически законопроект носит реформаторский характер. Министерством юстиции будет создана милиция, ему передается в подчинение государственный департамент по выполнению наказаний. Государственный департамент по делам гражданства и регистрации физических лиц. Министерство юстиции будет отвечать за регистрацию субъектов предпринимательской деятельности, недвижимого имущества, регистрации самих граждан и их объединения граждан. Создается впечатление, что Министерство юстиции превращается в некий регистрирующий орган, где будут сосредоточены все реестры. В этой ситуации было бы целесообразно в разделе семь законопроекта заключительные положения предусмотреть изменения, которые должны быть внесены в действующие законы и указы Президента. Однако это не сделано.

Большое сомнение вызывает идея создания государственного Департамента по делам гражданства и регистрации физических лиц при Министерстве юстиции. Всем известно, что подан на второе чтение законопроект о Государственной миграционной службе Украины, номер 2446д. Этот законопроект проработан в Комитете по вопросам прав человека, национальных меньшин и межнациональных отношений. В нем все четко прописано и прослеживается цивилизованный подход к созданию миграционной службы, полномочия которой включают в том числе и регистрацию граждан Украины, и выдачу им паспортов.

Абсолютно нелогичным является полномочием Минюста по ведению реестра субъектов предпринимательской деятельности. Неужели для ведения реестра, то есть введения в базы данных компьютера, необходима квалификация юриста? На мой взгляд, с этим вполне справился бы Государственный комитет по делам предпринимательства. Почему там перевернуто с головы на ноги исполнение наказаний? Статус департамента по выполнению наказаний становится не понятным. Из центрального органа исполнительной власти он превращается в структуру, подчиненную Министерству юстиции. Зачем тогда было его выводить из состава Министерства внутренних дел несколько лет назад и подчинить это военизированные ведомство гражданскому министерству?

Почему полномочия департамента определяются не законом, как указано в статье 16 положениями, утвержденными в соответствии с законодательством Украины? Я полагаю, что авторам законопроекта есть, над чем поработать, и предлагаю отправить законопроект 2152 на доработку. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція Народно-демократичної партії України, будь ласка.

13:25:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, колеги! Я думаю, що є позитивний сам факт того, проект закону про органи юстиції внесений до сесійної зали, що він розглядається, хоча, на мою думку, він потребує деяких уточнень, причому суттєвого характеру, у зв'язку з наступним.

Перше. Стаття перша проекту цього закону передбачає реорганізацію в системі МВС, про це ішлося, доповідач казав, а саме Державний департамент у справах громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб трансформувати і перенести, і утворити в системі Мін'юсту України Державний департамент у справах громадянства та реєстрації фізичних осіб.

Стаття 106 Конституції України, пункт 15-й: повноваження щодо утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів покладені лише на Президента України.

Друге. У проекті відсутня аргументація щодо доцільності передачі органам юстиції функцій реєстрації фізичних осіб та реалізації політики з питань громадянства, який відповідно до указів Президента від 27 березня 2001 року і 11 січня 2002 року покладені на МВС України.

Я уважно читав цей законопроект, як і пояснювальну записку, і знайшов якраз у пояснювальній записці до проекту посилання на міжнародні зобов'язання України перед Радою Європи. Але відкриваємо ці зобов'язання. Стаття 11-та висновку номер 190 1995 Парламентської асамблеї Ради Європи пропонує передачу до органів юстиції тільки реєстрацію осіб, які прибувають до України або виїжджають з неї. Хто не згоден, можете подивитися.

Але ж ці функції не мають ніякого відношення до реєстрації осіб на території України і відповідно до Указу Президента сьогодні вони покладені не на МВС, а на державну прикордонну службу України, тобто це абсолютно предмет іншої розмови.

Наступне. Чи є достатнім обгрунтуванням твердження у пояснювальній записці до законопроекту, що реєстрація фізичних осіб, вочевидь, іноземців та осіб без громадянства та реалізації політики з питань громадянства та реалізації політики з питань громадянства притаманне органам юстиції.

Знаєте, у нас сьогодні посилалися на європейський досвід, частина залу у нас завжди посилається на Західну Європу, на ..................., частина на Росію і так далі. Але ж давайте будемо відвертими і чесними. Я нам наводжу офіційні дані. Більше 20-ти західно-європейських країн у них цими питаннями займаються структури, які підпорядковані МВС цих країн. З іншого боку, це ж саме стосується Російської Федерації та ряду країн СНД.

Більше того, у 2002 році в США після багаторічного функціонування такої служби у складі Мінюсту, вона була виведена звідти і підпорядкована Міністерству внутрішньої безпеки.

Закінчуючи свій виступ, я хотів би сказати. Очевидно, проблема є сьогодні і не з тим, куди би цей департамент перекинути. То мова йшла про створення окремої служби, то мова йшла про перенесення його, виведення в Комітет з питань національної міграції, сьогодні юстиції і так далі. Ми, шановні колеги, забуваємо, як у нас називається міністерство, це не міністерство міліції, це Міністерство внутрішніх справ. І в його повноваження мають входити проблеми, пов’язані у тому числі з внутрішніми справами. Я думаю, тут проблема не підпорядкування, а проблема фінансування. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Драчевський передає право на виступ Онопенку. У вас одна хвилина, будь ласка.

13:29:17

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Я хотів би від імені комітету і особисто підтримати даний законопроект. Ясна річ, що тут є певні недоліки, про які ви сьогодні говорили. Але те, що треба реформувати систему органів юстиції, а це можна робити шляхом внесення відповідних змін і прийняття відповідних законів це однозначно. Не можна жити і працювати за тими стандартами, як це було у нас років 10-20 тому назад, тому реформація повинна бути. Звичайно, є питання концептуального характеру. Наприклад, в багатьох країнах і зокрема в Німеччині, Польщі, інших країнах навіть Генеральна прокуратура підпорядкована Міністерству юстиції. Тому я над цим нам потрібно думати.

Я думаю, що ми, ясна річ, розберемося.

Рада Європи ставить перед Україною питання про те, щоб пенітерціарна система, тобто колонії, тюрми, установи, також були підпорядковані Міністерству юстиції. Ми зробили перший крок. Ми відповідний комітет вивели на рівні законодавства із МВС, але треба йти далі. Тому є недоліки, ми будемо розбиратися з цим законопроектом, але те, що треба підтримати міністра, Міністерство юстиції і цей закон в першому читанні, я думаю, це така переважна буде думка народних депутатів. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні... Геннадій Удовенко, будь ласка, мікрофон. Я прошу дуже коротко, Геннадій Йосиповичу, бо час вичерпаний.

13:30:53

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановні колеги! Я також підтримую важливість... підтримую прийняття такого законопроекту, який чітко визначає функції Міністерства юстиції. Я хотів би, щоб воно називалося "міністерством справедливості", так як, наприклад, у нашого сусіда польського, але чи стане воно таким, якщо ми наділяємо його одночасно поліцейськими функціями. І я погоджуюся з попередніми виступаючими, які звертали саме на це увагу. Міністерство юстиції повинно бути 100-відсотково цивільним міністерством без ніяких поліцейських функцій. Ми не повинні сприяти поліціїзації нашої держави. Це - перше.

Друге, Володимир Михайлович, відсутня не тільки на державному рівні координація дій в цій сфері, але і у нас, у Верховній Раді. Сьогодні у Верховній Раді Комітет з прав людини, Іван Іванович Мигович вніс законопроект про утворення Державної міграційної служби, яка передбачає одночасно і реєстрацію фізичних осіб, тобто колишня прописка, слава Богу, що її хоч на папері ліквідували, передбачає реєстрацію іноземців і таке інше, і питання громадянства. Є такий законопроект уже у Верховній Раді, рекомендований комітетом.

Далі, Кабінет Міністрів днями вніс законопроект про засади міграційної політики України, який також передбачає відповідну схему діяльності в цьому плані.

І нарешті Кабінет Міністрів уже затвердив відповідну програму та чітко покладені ті функції, які пропонується в законопроекті Задорожнього, функції покрасти на Державний комітет в справах національностей і міграцій.

Таким чином, у нас сьогодні в центрі конфлікту, я не боюсь це сказати, знаходяться три дуже поважних відомства - Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстицій і Державний комітет в справах національностей і міграції, які... різними рішеннями на кожний з них покладаються функції, пов'язані з громадянством і таке інше.

Тому я просив би звернути на це увагу, нам в самій Верховній Раді треба поліпшити координацію відповідних комітетів в цьому плані. Я просив би врахувати це при подальшій роботі над тим законопроектом, який обговорюється. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Сергій Іванов, якщо наполягає, мікрофон тоді, одну хвилинку, бо час вичерпаний.

Не наполягаєте?

Міністра юстиції я прошу Олександра Лавриновича висловити позицію міністерства. Якщо можна, коротко.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Міністерство юстиції підтримує ухвалення цього закону в першому читанні, розуміючи, що його зміст потребує доопрацювання, оскільки він місцями сьогодні вже конфліктує з ситуацією, яка створена іншими нормами, які приймалися після його підготовки.

Але найголовніше, що я хотів би сказати, що юстиція України потребує обов'язкового врегулювання її діяльності на рівні закону України. Три норми Конституції України зобов'язують, щоб всі органи державної влади, в одній частині і в іншій частині, де мова йде про органи виконавчої влади, і в третій, де мова про функції Верховної Ради, сказано, що це має бути визначено виключно законом України. І це є зовсім не нормально, що до сьогоднішнього дня в нас немає закону, який би встановив правила для функціонування системи юстиції. Я зараз хочу наголосити на цьому, що мова йде про систему юстиції, а не про один орган виконавчої влади.

І жодним чином ухвалення цього закону не може залежати від визначення системи функціонування виконавчої влади. Незалежно від того, яка буде система через рік чи через 10, функціонування системи реєстрації актів цивільного стану, реєстрації нотаріальних дій, виконання судових рішень, підготовка нормативних актів і здійснення .................експертиз вона жодним чином не зміниться. Потрібно тільки, щоб було законне врегулювання цих функцій, які є.

Безумовно, що пропонується, щоб рішенням народних депутатів, які вносять проект, які будуть приймати його в цьому сесійному залі, визначились щодо доцільності існування в системі органів юстиції кількох центрів керівних чи включення системи юстиції до складу різних центральних органів виконавчої влади. Це, зрештою, вже питання не права - це питання доцільності. І це є виключні повноваження народних депутатів України.

Тому я хочу, щоб ви уважно поставились до цього закону. Прошу підтримати його в першому читанні і дати можливість, щоб комітет на друге читання виніс законопроект, який буде сприяти тому, щоб у нас більш чітко організовувалась робота системи, яка має надавати послуги громадянам і захищати їхні права. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Заключне слово - Олександр Задорожній. Я хочу підкреслити, будь ласка. Я хочу підкреслити, що було коли оголошення про доповідача, йшлося про те, що доповідає народний депутат України Олександр Задорожній власною персоною.

13:36:54

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую. Шановний Юрію Анатолійовичу, чесно кажучи, ми давно з вами співпрацюємо і мене трошки це дивує, оскільки ви знаєте, що з 1999 року, коли поставлено було питання по представнику Президента, це є громадське доручення, і перш за все я народний депутат, обраний і не позбавлений права законодавчої ініціативи. Тому це питання, яке ви задаєте четвертий раз тут у цьому залі, мене трошки дивує. Якщо ви не зрозуміли відповідь, ще раз кажу, що я народний депутат.

А те, що стосується законопроекту, хотів би звернути увагу. Шановні колеги, або ми приймаємо рішення. Зрозуміло, що шостий рік обговорюється Закон про Кабінет Міністрів. Виходячи з політичної ситуації, він не буде ухвалений і так далі. Або ми врегульовуємо проблему, або повертаємося до 1935 року, коли був Держкомнац і Держкомнац регулював ці питання. Я не думаю, при всій повазі до законодавчої ініціативи, яка висловлена у тому числі моїми колегами, що питання Держкомнацу, створення окремого органу, який би мав би права державного комітету, є більш цивілізованим шляхом, ніж впорядкування діяльності органів юстиції. Тобто як завжди рішення за вами. І я прошу вас підтримати цей законопроект у першому читанні і надати свої пропозиції для підготовки документу до другого читання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону, там ніяких не було підстав для репліки. Ну, заспокойтеся. Я прошу вас, ну давайте вже. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про органи юстиції завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про міжнародне приватне право. Доповідач: голова підкомітету Комітету з питань правової політики Мусіяка Віктор Лаврентійович, він же є одним із співавторів цього законопроекту. Пропонується такий регламент: для доповіді 3 хвилини, для відповіді на запитання до 5 хвилин і 5 хвилин обговорення. Це пропозиції комітету профільного. Немає заперечення? Дякую. Давайте будемо тоді працювати.

13:39:05

МУСІЯКА В.Л.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Дійсно, цей проект вноситься народними депутатами України Задорожнім, Мусіякою, Осикою і Рябікіним. Метою пропонованого проекту Закону про міжнародне приватне право є встановлення належного регулювання у сфері приватно-правових відносин за участі або, як юристи кажуть, при обтяженні іноземним елементом, ну хоча б в одній з таких форм. Це коли у правовідношенні є однією з осіб іноземна особа, юридична або фізична, або особа без громадянства.

Друге. Якщо у правовідносинах об'єктом є річ, яка знаходиться з межами України.

І третє, якщо правовідносини виникли, змінювалися або припинилися також за межами України.

Прийняттям цього закону буде створена системна правова основа міжнародного приватного права, єдина система колізійних норм. Колізійні норми - це ті норми, які відсилають до права тієї країни, яким необхідно керуватися при вирішенні тих чи інших питань, які виникають в таких відносинах за участі іноземного елементу.

Це, по великому рахунку, цей акт є по суті кодифікаційним актом, тому що в ньому зібрані ті норми, які знаходяться зараз, розсипані по різних кодексах, в різних законах. Ми їх зібрали в один акт. І це дуже важливо. І це, на наш погляд, дає можливість більш ефективного використання цих норм. Тому що звертатися до одного правового акту значно простіше, легше і ефективніше, ніж скажімо шукати десь в різних актах.

Крім того, ми звичайно врахували всі ті новели, які є в Міжнародного приватному праві. Після того, як ми тут надали згоду на обов'язковість для України статуту Гаазької конференції Міжнародного приватного права, ми набули можливість також приймати участь у міжнародних акціях по розробці і прийняттю договорів у сфері міжнародного приватного права. Це надзвичайно важливо.

Треба мати на увазі також, що ця сфера надзвичайно динамічна. Ми втяглися зараз, це вітаємо звичайно, намагаємося розширити міжнародні стосунки. І ці стосунки такі, що вони вимагають динаміки і в зміні цих відносин. І це легше буде зробити з одним актом, ніж скажімо там з півтора десятками. Проектом закону максимально враховані положення книги восьмої "Міжнародне приватне право", яка була в проекті Цивільного кодексу, який вже прийнятий і має вступити 1 січня наступного року в дію. Але ви знаєте, що цієї книги немає восьмої. І треба сказати, що при відсутності оцього закону буде важко регулювати відносини цивільно-правові, обтяжені іноземним елементом.

Ми вважаємо, що прийняття цього закону також дасть можливість ефективно ввести в дію і Цивільний кодекс, і Господарський кодекс, і Сімейний кодекс. Я вже не говорю про процесуальні кодекси, які зараз у нас знаходяться на першому, другому читанні і підводяться до кінцевого прийняття. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги, прошу записатися. На табло прізвища висвітліть. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

13:42:52

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко, Соціалістична партія України. Вікторе Лаврентійовичу, я хотів би спитати вас, чому не передбачається в цьому законопроекті, який я підтримую, права .............., ви знаєте, про що мова йде, тобто імперативні обмеження застосування іноземного права. Будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Дякую за запитання.

Мова йде про реторсію як міру, відповідну міру зустрічну з боку України. Якщо, скажімо, обмежуються права наших громадян в якійсь країні, ми застосовуємо такі ж права, такі ж обмеження щодо громадян інших держав. Дійсно, тут встановлено, як в міжнародному праві приватному прийнято, національний режим для іноземців, для осіб без громадянства, режим, який для наших громадян також існує. Але щодо реторсії, то це, там є обмовка така: якщо інше не передбачено, коли говориться про надання національного режиму, якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами.

Треба сказати, що дуже в багатьох договорах двостороннього характеру про взаємну допомогу в цивільних і сімейних справах, там обумовлюється, що якщо буде обмеження прав громадян в одній із сторін, які домовляються, то тоді такі ж обмеження застосовуються до цих громадян і в цій державі, щодо яких громадян така дія з того боку здійснена. Тому тут реторсія можлива, і це абсолютно не, скажімо, не виключається, але іншими механізмами. Дякую.

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, фракція "Наша Україна".

13:44:26

КОСТИНЮК Б.І. Прошу передати слово Сергію Слабенку.

ГОЛОВА. Сергій Слабенко. Ну, будь ласка, говоріть.

МУСІЯКА В.Л. Він говорить, його не чутно.

13:44:41

СЛАБЕНКО С.І.

У мене запитання наступного порядку буде. Якщо взяти зосередитись на цьому законопроекті, зосередитися на розгляді Цивільного кодексу і окремої книжки, ми на сьогоднішній день бачимо, що ви виносите це в окремий закон. Все ж таки, в розумінні сьогодні тих спірних питань, які виникають, чи не є все-таки потреба повернутися до змін до Цивільного кодексу і все ж таки повернутися до внесення окремої книги, яка би передбачала це регулювання міжнародного приватного права? Я розумію, що сьогодні достатньо складно проходять процеси прийняття і введення в дію Господарського кодексу.

Виникає достатньо багато питань по Сімейному кодексу. Чи ми знову вибираємо один законопроект і пробуємо ним якось прикритися, чи ми повинні підійти все ж таки більш концептуально до цього питання?

МУСІЯКА В.М. Дякую, пане Сергію.

Справа в тому, що, дійсно, в нас була восьма книга, я про це говорив, в проекті Цивільного кодексу, її чомусь викинули. Але чому - я так здогадуюсь, є теж ніби концептуальні такі підвалини під цим, що необхідно окремим законом прийняти, і оце хоч ми таким чином намагаємося почати цей процес, що тут, в цій книзі, а тепер в цьому кодексі, мають бути передбачені колізійні норми не тільки щодо цивільно-правових відносин, а щодо сімейно-правових, трудових, процесуальних. Говорять, що це ніби матерія, яка виходить за межі, ви знаєте, цивільно-правової. Тому, говорять, необхідно цей концептуальний такий закон окремо приймати. Але можливість потім зробити із закону, переробити його, систематизувати і кодифікувати у восьму книгу, я думаю... чи сьома вона зараз у нас може бути, це я не виключаю, я думаю, що до цього можна бути прагнути.

Дякую.

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

13:46:54

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України.

Шановний Вікторе Лаврентійовичу!

У мене до вас два запитання. Перше запитання: що нового даний законопроектом вноситься до міжнародного права, чи ви на Україну просто переносите світовий досвід?

І друге, в фінансовому плані як це прораховується, що ми матимемо з введенням вашого законопроекту?

МУСІЯКА В.М. Ну, по-перше, треба мати на увазі, що міжнародно-правове регулювання, приватно-правове регулювання, воно існувало і існує зараз, скажімо, той же закон про міжнародні договори купівлі-продажу, потім у сімейному, у Цивільному навіть останній розділ, у діючому зараз поки що Цивільному є останній розділ, який має якраз таке призначення. Я до того, що це не є новела така, яка зараз от тільки з'явилася із практики міжнародної.

Справа в тому, що ми маємо зараз достатньо чітко відрегулювати якраз систему тих норм, які дадуть нам можливість врегульовувати спірні, колізійні оці відносини, які виникають за участю оцих елементів, про які я вам говорив: окремі особи, фізичні, юридичні, там, .........і так далі. Коли з'являється спір, треба знати, яке право застосовувати. Суд має визначатися. Ми чітко тут викладаємо: при вирішенні отаких-то спорів - отаке право застосовується, при вирішенні отаких - отаке право, і так далі. Все це, між іншим, на основі великої автономії учасників, суб'єктів цих правовідносин. Інакше кажучи, вони самі мають широкі можливості вибору того закону, який має застосовуватися для регулювання цих відносин.

А що стосується фінансових - ніяких не буде необхідно додаткових, скажімо, витрат для введення його в дію. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Карнаух, фракція Соціалістичної партії України. Немає? Лілія Григорович.

13:49:01

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція "Наша Україна", Народний рух.

Шановний Вікторе Лаврентійовичу, безумовно, підтримуючи пропонований вами законопроект, хочу запитати наступне. Оскільки у вашому виступі пролунала дефініція "Гаазька конвенція, приватне право", я би хотіла все ж таки, оскільки ми ведемо мову про приватне право, міжнародне і на загал, попросити вашого коментаря стосовно того, чи являється ратифікація Гаазької конвенції такою великою панацеєю в усиновленні дітей? І чи у нинішній нашій ситуації приватне усиновлення дітей є те, що потрібно Україні? Дякую.

МУСІЯКА В.Л. Ну, по-перше, мова йшла про статут Гаазької конференції по міжнародному приватному праву, яке нам можливість після цього, ми маємо можливість, я думаю, Міністерство юстиції буде це широко використовувати, приймати участь в різних заходах міжнародно-правових для того, щоб приймати участь в уніфікації саме міжнародно-правових норм. Серед них є і норми, що стосуються сімейного права. І там якраз мова йде про те, в цих колізійних нормах, які й ми тут відобразили, скажімо, це не... сама Гаазька конференція цього не вирішує, вона вирішує процедури, участь, там, і так далі, які права є в учасників цієї конференції. А от можливості, які виникають у зв'язку з вашим запитанням, це можливості приведення у відповідність до міжнародного такого статусу ці наші механізми регулювання цих відносин. Але, по великому рахунку, ми маємо внутрішнє законодавство наше зробити таким, щоб воно не давало можливості і зловживати у цих справах, і тоді через колізійні норми ми відсилаємо до наших норм, говоримо, що в цьому випадку тільки нашими нормами треба керуватися. І тоді ці всі зловживання будуть викинуті із можливостей використання правових якихось норм. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Сідайте будь ласка. Час обговорення вичерпаний.

Михайло Мельничук, будь ласка.

З процедури, будь ласка, хто у нас? Микола Поліщук, будь ласка.

Одну хвилиночку зачекайте. З процедури питання. Мікрофон, будь ласка, Миколи Поліщука.

13:51:17

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я взагалі з процедури. Я розумію, що правові закони, економічні надзвичайно важливі і весь час розглядаються в першу чергу. Я єдине не розумію, що дорожчого здоров'я немає. Чому закони спрямовані на збереження здоров'я ставляться в останню чергу і не розглядаються. Це я просто не розумію, чому це так. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

13:51:52

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Можливо, не так фахово, але я все-таки хотів би свої декілька зауважень зробити і декілька висловити своїх міркувань щодо поданого законопроекту про міжнародне приватне право.

Стосовно розділу третього "Міжнародний цивільний процес". Привабливим, на мій погляд, є виклад виконання судових рішень іноземних держав щодо підсудності судам України справ з іноземними елементами. Але все-таки ця норма потребує, дійсно, інших підставних документі. Я маю на увазі, що норма ця повинна бути викладена при укладанні міжнародних договорів, угод з відображенням особливості статусу наших суддів українських. Це особливо при ратифікації договорів, коли вони ратифікуються у Верховній Раді, і при укладанні цих угод особливо треба звернути на це увагу, тому що принаймні при прийняття цього закону суди наші не зможуть діяти, якщо це не буде у відповідних угодах.

Ще хотів би зауважити, що все-таки в даному законопроекті ми якимось чином при укладанні угод - ще раз повторюю - міждержавних угод ну з такими державами як Італія, Португалія, Іспанія, Чехія, Словакія і інші, і так далі ми повинні все-таки захистити своїх громадян, які там працюють, і забезпечити національний режим умов праці наших громадян за кордоном. Таким чином, я вважаю, що ось декілька таких питань, які я встиг при ознайомленні з даним законопроектом дають підстави мені запевнити в тому, що з мого боку цей законопроект буде підтриманий і я звертаюся до колег підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА, Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

13:54:14

ШИБКО В.Я.

Я підтримую запропонований законопроект і думаю, що фракція мене теж підтримає, але я все-таки зробити хотів декілька наголосів.

Перше - те, що тут, я гадаю, в цьому законопроекті центральне місце... як одне з центральних місць це має стаття 44, це право, що застосовується для трудового договору. Мій колега зараз Мельничук про це говорив. Але у мене виникає таке занепокоєння чи узгоджується частина 1 44-ої статті з положенням статті 8 Кодексу про працю. Я цитую вам статтю 8 для того, щоб ми могли добре розуміти, про що мова йде. Мається на увазі Кодексу законів про працю.

"Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, установах, організаціях України регулюються законодавством держави, які здійснюють працевлаштування, наймання працівника та міжнародними договорами України". Я так гадаю, що у запропонованому законопроекті більш прогресивно виписана форма. КЗоТ відстає, тому тут треба якось нам узгодити як бути потім з КЗоТом: чи приймати закон, чи узгоджувати КЗоТом, чи якусь іншу робити перестановку щодо цього пропонуємого законопроекту.

І викликає взагалі великі сумніви щодо можливості практичного застосування частини 1-ї статті 44-ї. Тому що, як правило, роботодавець не має повноважень застосовувати право іншої країни у трудових правовідносинах, виходячи з принципів спеціальної правосуб'єктності юридичної особи.

Є мене ще декілька тут зауважень. Одне з них стосується того, що частину п'яту статті 14-ї треба викласти так: фізична особа має право місцепроживання у країні, де вона має постійне облаштування. Чому так? Тому що у міжнародному праві - це означає країну, з якою особа має постійний юридичний зв'язок, тобто робота, сплата податків, наявність житла. А що пропонується нам, то робиться наголос лише на останньому з компонентів. І це якось відстає від сучасного міжнародного права.

Я декілька ще маю зауважень. Гадаю, що їм подам якраз для обговорення до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка. Якщо можна, дуже коротко.

13:56:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Не говоріть так, будь ласка: Юрій Кармазін є.........

ГОЛОВА. Ну, хай закінчить. Я прошу, шановні колеги, вашого дозволу продовжити роботу на 15 хвилин.

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безумовно, проект дуже цікавий, але цікавий він більше з теоретичної точки зору. Тому я дуже поважаю доповідача Віктора Мусіяку. Правда, не знаю, як там у співавторах опинилися деякі люди, які не відрізняють закони від каналізації. Ну, це інша справа.

Я хотів би звернути увагу шановного товариства не на свою думку, а на мою думку, цей закон серйозно недоопрацьований, серйозно. І в першому читанні він прийматися не може. Я хотів би звернути вашу думку на думку Верховного суду і такого, як ми сформували, буржуазний, він любий, Верховний суд.

Так от Верховний суд в особі заступника голови Верховного суду пана Шевчука пише Верховній Раді: вважаємо недоцільним прийняття такого закону. На даний час питання, які виникають у сфері приватно-правових відносин з іноземним елементом, регулюються рядом кодексів, законом України та міжнародними договорами, що мають відношення до речового права зобов'язань, спадкування, сімейних, трудових і інших відповідних відносин. Визначають підсудність та юрисдикцію, процесуальні права, виконання рішень іноземних судів тощо. Наприклад, визнання та виконання рішень іноземних судів, яким присвячено главу 13 проекту закону, регулюється Законом України "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів" від 29.11.2001 року.

Наявність норм про застосування відповідних положень міжнародно-приватного права у відповідних кодексах, законах України, міжнародних договорах України є позитивним фактором у правозастосувальній практиці, оскільки поєднання в одному законодавчому акті взаємопов'язаних норм не створює додаткових незручностей, сприяє їх стабільності.

Викликає сумнів необхідність перегляду норм багатьох актів законодавства щодо застосування положень міжнародно-приватного права, пов'язану з прийняттям даного проекту закону, а також та обставина, що це буде сприяти досягненню мети, про яку йдеться мова у "Преамбулі" проекту. Чинне законодавство України в цілому забезпечує можливість належного вирішення питань, які виникають у сфері приватно-правових відносин з іноземним елементом.

Що можна добавити до цієї цитати, яку я навів з листа Верховного суду України? До цієї цитати я хотів би добавити, що в цьому законопроекті велика кількість спеціальних і дуже професійних термінів, які населенню майже не відомі. І тому я вважаю, що при підготовці до, мабуть, для повторного першого читання, а можливо для вмотивування все-таки в кодекс, бо я вважаю, що воно мало бути в кодексі як розділ, цей словник застосованих термінів треба було б серйозно розширити, щоб пояснити, що мається на увазі, які нормативи права. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. З приводу цього закон. Дайте зараз закінчимо з приводу цього закону. Міністерство юстиції, позиція Міністерства юстиції, заступник міністра юстиції Мармазов Василь Євгенович. Будь ласка. Дуже коротко.

МАРМАЗОВ В.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! З точки зору Міністерства юстиції запропонований законопроект вирішує більшість питань, пов'язаних з регулюванням міжнародно-правових відносин та закладає підгрунтя для створення єдиної системи колізійних норм з метою уникнення протиріч та заповнення ряду прогалин у правовому регулюванні. Виходячи з цього, позиція Міністерства юстиції підтримати законопроект з подальшим його доопрацюванням. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту закону про Міжнародне приватне право завершено. Рішення будемо приймати в день голосування з урахуванням обговорення. Будь ласка, Рудьковського мікрофон. Ми ж домовилися на 15 хвилин продовжити.

14:01:01

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Володимире Михайловичу, велике прохання, от п'ять разів вже переноситься питання 240515 про "Криворіжсталь", дати можливість народному депутату Гурову а три хвилини доповісти.

І друге питання. Микола Єфремович Поліщук слушно звертав увагу, 3237 ми будемо слухати на ближчих слуханнях ситуацію із сердечно-судинними захворюваннями. Потрібно було б розглянути закон, це важлива допомога у подоланні таких хвороб. Обов'язково їх розглянути навіть після двох п'ятнадцяти. Спасибі вам.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте домовимося таким чином. У нас тут на черзі проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами. Ну, одну хвилиночку, давайте, якщо ми його розглянемо, а потім цих два законопроекти обговоримо і все дуже швидко. Нема заперечень?

ГОЛОС З МІСЦЯ. Нема.

ГОЛОВА. Тим більше, що присутній дуже давно, з самого ранку, перший заступник міністра економіки та з питань євроінтеграції. Прошу дуже коротко доповісти про сутність документа і від комітету, якщо там буде. А потім два проекти тих, які ви пропонуєте, якщо не буде заперечень.

ПЕРШИН В.Л. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Я постараюсь дуже коротко. Склалось так, що Закон 2 "Про ціни і ціноутворення" був прийнятий в 1990 році, коли фактично була централізована економіка, і інформацію про ситуацію в ціноутворенні, вона отримувалась автоматично, і потреби законодавчого регулювання цього питання не було.

Зараз склалася така ситуація, що є у нас інспекція по контролю за цінами, на яку покладено контроль за цінами, моніторинг цін на окремі види продовольчих товарів, палива і таке інше, а можливості отримання і відповідальності за ненадання такої інформації нема. В той час, як такі контролюючі органи, як Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація, ГоловКРУ, ДПА, у них їхні права законодавчо врегульовані щодо отримання інформації.

Тому зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення і до діючого закону про ціни і ціноутворення щодо отримання інформації про моніторинг цін, про встановлення відповідальності за ненадання або неповне, або неякісне надання цієї інформації.

Хочу наостанок просто зауважити, що моніторинг здійснюється виключно з метою збору та аналізу інформації, з метою інформування про цінову ситуацію і для підготовки пропозицій для внесення відповідних змін в економіці. Я дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Від комітету, будь ласка.

14:04:43

БУЖДИГАН П.П.

Буждиган, фракція комуністів.

На ваш розгляд пропонується законопроект, який має надзвичайно важливе значення для всіх громадян України, і в першу чергу для простих людей, адже питання цін і тарифів надзвичайно важливе для них.

Тому даний проект закону спрямований на забезпечення виконання вимог щодо відкритості та прозорості інформації шляхом вирішення питання нормативно-правового забезпечення, здійснення ефективного контролю за порядком встановлення, застосування цін та їх динаміки, моніторинг цін і тарифів у державі, встановлення відповідальності посадових осіб у випадку відмови у наданні необхідної інформації органам державного контролю за цінами.

Проект передбачає внесення змін у статті 188-3 Кодексу України про адміністративні порушення і до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Попередній виступаючий сказав про суть цих змін. 16 вересня цього року Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув даний проект, і рекомендує законопроект 3522 прийняти за основу.

Під час підготовки до другого читання слід врахувати зауваження головного науково-експертного управління і розглянути пропозиції народних депутатів, які надійдуть. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є потреба обговорювати цей законопроект? Немає? Будемо вважати, що ми обговорили проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами.

Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"(щодо комбінату "Криворіжсталь"). Доповідач Гуров Вадим Миколайович. Будь ласка.

14:06:33

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

Спасибо прежде всего.

Значить, закон 2405-15 - "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"(щодо комбінату "Криворіжсталь"), он рассмотрен на трех комитетах ведущих - Комитет экономики, Комитет промышленной политики и Комиссия по приватизации. Везде положительное решение. Также есть положительное решение от нашего экспертного отдела.

Ну, что касается самой сути вопроса, я думаю, что здесь все присутствующие знают, потому что этот вопрос уже на протяжение многих месяцев дебатируется. Но если вкратце, это предприятие, которое является стратегическим предприятием в нашей стране, самый крупный в Европе комбинат по ...............производству, не имеет аналогов практически в Украине.

Поэтому считаем, учитывая, что имеет трудную базу, имеет базу: полностью шахты, комбинат и ГОКи, - то есть это не просто завод, это уникальный завод. Имеет 54 тысячи человек.

Есть обращение к парламенту трудового коллектива. Хотя мы в последнее время что-то с этим вопросом ушли немножко в сторону. И хочу сказать (это всем известно): обращение Пожидаева, уже его нет в живых, это было последнее обращение к парламенту по вопросу приватизации "Криворожсталь". Он категорические и весь профсоюзный комитет был против.

Поэтому докладывать по этому вопросу... всем известно. И я прошу все-таки принять этот закон в первом чтении.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

Від комітету... Ну, тут є рішення комітету. Я можу вас ознайомити, що комітет пропонує прийняти за основу.

У вас з мотивів чи з цього приводу? Ну, Мельничук, будь ласка. Зараз, одну хвилинку. Зараз Шибко. Мельничук, давайте коротко.

14:08:36

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Народний депутат Рудьковський вносив пропозиції за народних депутатів. Я був записаний по виступу по законопроекту. Тому, Володимире Михайловичу, ви повинні були запитати мою думку.

Я, безумовно, підтримую те, що треба розглянути зараз законопроект. Але щодо минулого законопроекту по підтримці щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами, то я мав свою думку, я мав висловити її. Я дякую. І гарно розглядаємо дальше законопроекти.

ГОЛОВА. Так я запитував: "Немає потреби?". Ви сказали, що немає, всі. Ну, я просто не бачив.

Віталій Шибко, будь ласка.

14:09:21

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Володимире Михайловичу, я хочу донести до вашого відома про те, що зараз говорив наш колега Гуров. Активісти Соцпартії зібрали 8 тисяч підписів у місті Кривому Рогу про те, щоб не приватизувати це підприємство. І люди активно їх на сьогоднішній день підтримують і сам колектив. Тому ми повинні врахувати не тільки те, що казав депутат Гуров, а думку громадськості, яка існує сьогодні в Кривому Розі.

ГОЛОВА. Я розумію... Позиція міністерства... Народний депутат Буждиган, будь ласка, а потім Міністерство...

14:10:08

БУЖДИГАН П.П.

Комітет з питань економічної політики розглянув дане питання і ухвалив: підтримати проект Закону про внесення до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", внесеного народним депутатом Гуровим та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у першому читанні. Рішення прийнято більшістю голосів: за - 13, проти - 4, утрималось - 11.

ГОЛОВА. Дякую. Позиція...

БУЖДИГАН П.П. Утримався один, для стенограми.

ГОЛОВА. Позиція Міністерства економіки та з питань євроінтеграції. Володимир Леонідович Першин, будь ласка.

ПЕРШИН В.Л. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Міністерство економіки підтримує цей законопроект, враховуючи ефективну роботу цього підприємства як державного підприємства.

ГОЛОВА. І Кабінет Міністрів підтримує, да? Добре. Дякую. Юрій Кармазін. Ну, ви ж відмовляєтесь. Ну, тоді Кармазін, ну коротко... Ну, будь ласка, тоді зараз розглянемо це питання і на цьому закінчимо. Будь ласка, давайте. Рудьковський Микола, будете виступати?

14:11:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Ну, зараз, я хвилину.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, абсолютно правий колега наш Гуров, який сказав, що це внесення рішення про приватизацію цього майна є просто злочинним. Тому мова йде про не просто підтримку зараз колеги Гурова у першому читанні, а мова йде про підтримку в цілому закону в першому і другому читанні. Його треба зараз прийняти, щоб завтра буквально, щоб уже відбити охоту приватизаторам, які вже налагодили гроші і налагодили інші контакти.

І це буде хороший приклад для Укррудпрому, по якому сьогодні виступала, по Укрнафті, по якому сьогодні правильно Валентина Семенюк, і по Укррудпрому і по іншим підприємствами, з якими треба зробити точно так же.

І я хочу сказати всім олігархів. Не думайте, що у Верховній Раді можна щось купити. Знайте, що Верховна Рада не дасть вам державної власності, особливо тої, яка ефективно працює. Беріть те, що розвалилося.

І, до речі. Тут є представники уряду. Я звертаюся, там "Папірпром" теж, я звертаюся до вас, будь ласка, до Контрольної комісії з питань приватизації. Уряд вже роздерібанює і повторює це ж саме і Фонд державного майна. Подивіться уважено, я готую звернення на ваше ім'я з цього ж приводу. В двох читаннях у мене пропозиція. Прошу записати.

ГОЛОВА. Михайло Павловський, будь ласка.

Я тільки тих, хто записалися, шановні колеги. Немає там, не треба.

Михайло Павловський. А потім Ярослав Сухий.

14:12:52

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Я скажу дві фрази. І Володимире Володимировичу, я хочу, щоб ви не боялися слова "регулювання", а не тільки вживали "моніторинг". В самі ринковій країні світу - Сполучених Штатах 54 відсотки цін регулюється державою. Це перше.

Друге. Володимире Михайловичу, для того, щоб у нас була впевненість, що не можна так ефективно працюючи підприємства приватизувати, то я наведу теорему для геоекономіки для стенограми, вона звучить так: "Закон збереження керованості. Якщо на земній кулі у слаборозвинутій країні державна не втручається в економіку, не регулює свої підприємства, то ними будуть керувати транснаціональні компанії або розвинуті країни".

Дякую. Тому наша фракція пропонує підтримати цей закон і в першому, і у другому, і у цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий.

14:13:56

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

У зв'язку з тим, що ми вже повторимося, в принципі, всі виступаючи підтримують цей законопроект, я скажу тільки одне. Якби була схема розроблена урядом чи запропонована цьому трудовому колективу шлях приватизації методом народної приватизації, ще можна було б про щось говорити. А на сьогоднішній день йому пропонується звичайна схема, хто має більше грошей чи має більше спливу. Тому на сьогоднішній день, я переконаний, хочу подякувати Верховній Раді, котра в свій час врятувала для України підприємство "Мотор січ", коли не дозволила його приватизувати по такій схемі, які готують сьогодні "Криворіжсталі".

Я закликаю всі фракції, всіх народних депутатів України, не дивлячись на партійну приналежність, в четвер проголосувати як закон про те, щоб вилучити комбінат "Криворіжсталь" із списку, котрі підлягають приватизації. Цим самим ми задамо Україні великої користі і трудовому колективу, який повірить у те, що є ще правда і справедливість на Україні.

ГОЛОВА. Дякую. Так, Семенюк, будь ласка. Одна хвилина тільки.

14:14:58

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги! на засіданні Спеціальної контрольної комісії детально розглядався даний законопроект. До нас - Контрольної комісії - надійшло звернення міської ради 5 тисяч виборців даного підприємства і громадян, ми їх підтримали і хочемо сказати, що зараз вносимо зміни до закону по приватизації, де чітко говоримо про те, що прибуткові підприємства повинні не підлягати приватизації. Я думаю, що це буде правильним сьогодні і в державних інтересах.

Давайте ми приймемо в четвер цей законопроект і розв'яжемо руки, щоб більше не було таких економічних, так би мовити, коливань, які сьогодні є у відповідному регіоні. І я думаю, стабільно буде працювати трудовий колектив і буде працювати на державу. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Ну що я можу зробити, як наполягають?

14:15:50

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Ну в першу чергу я хотів би подякувати представнику Кабінету Міністрів, який чітко висловив позицію, я думаю, всієї нашої зали. Він сказав, що підприємство Укрпром добре працює ( добре працює - подумайте!) і тому приватизації не підлягає. Криворіжсталь, перепрошую.

Але це торкається і Укррудпрому, і Укртатнафти. Кожне підтприємство, яке хочуть приватизувати, це означає приватизувати в лапках. А так насправді - призупинити його діяльність. Тобто, знищити. Тому я наголошую, що з об'єктів, які не підлягають приватизації, треба додати список всіх тих підприємств, які дають якісну продукцію і це було б дуже нормально. Тому закликаю всіх проголосувати "за". Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Розгляд проекту закону про внесення змін до закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо комбінату "Криворіжсталь") завершено.

Рішення будемо приймати в день голосування.

Не дивлячись на те, що у нас час вичерпаний, ми домовлялися ще по паління, про шкідливість вживання тютюнових виробів розглянемо дуже коротко. Немає заперечень?

За вашим наполяганням я оголошую до розгляду проект Закону про обмеження споживання тютюнових виробів і зменшення їхнього шкідливого впливу на здоров'я. Дуже коротко, будь ласка, Микола Миколайович. А потім Микола Єфремович.

14:17:10

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні слухачі! Ви знаєте, Міністерство освіти розповсюдило таку методичну довідку: "Здоров'я дітей - здоров’я нації", в якій вказує, що 90 відсотків учнів випускників нездорові, мають ті чи інші відхилення у здоров'ї. Подумайте і задумайте над статистикою.

Серед споживачів тютюну 6-8 відсотків - діти молодших класів, навіть дошкільнята, курить кожен п'ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і близько 60 відсотків випускників шкіл і все це здійснюється на фоні того, компанії імпортери тютюнових виробів і виробники отримують надприбутки.

Україна 21 травня цього року підписала міжнародну рамкову конвенцію з контролю за тютюном, де відзначено, що Україна буде працювати над забороною реклами, інформуванням споживачів про шкідливість тютюнових виробів та над захистом права громадян на повітря, вільне від тютюнового диму. У законопроекті пропонується обмежити, прийняти окрему програму по боротьбі, державну програму по боротьбі з палінням, де розробити комплекс заходів уряду, подати її на Верховну Раду, а також передбачити один відсоток від акцизу на фінансування цієї програми. У законопроекті пропонується обмежити розповсюдження сигарет і сигар, продажа, реалізація, імпорт, а також пропонується обмежити саме паління. Заборонити паління в учбових закладах, у місцях спортивних змагань і так далі. Законопроект обмежує рекламу на тютюнові вироби серед телебачення та засобів масової інформації. Таким чином, щоб обмежити вплив цієї інформації на молоде покоління.

Ми повинні мати на увазі, що за статистикою Міністерства охорони здоров'я в Україні помирає 100 тисяч чоловік щорічно по причині паління. Законопроект також пропонує ввести жорсткі обмеження щодо вмісту нікотину та смолу, з кожним роком нарощуючи вимоги. Законопроектом пропонується послідовно уряду збільшувати акциз та імпортне мито, довівши таким чином вплив на споживання і скоротивши споживання тютюнових виробів в Україні вдвічі, як це роблять європейські держави. Я скорочую. Дякую за підтримку народних депутатів цього важливого для здоров'я всієї нації законопроекту.

ГОЛОВА. Дякую. Микола Поліщук, будь ласка.

14:20:38

ПОЛІЩУК М.Є.

Вельмишановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я хотів би сказати, що добавити до того, що сказав пан Рудьковський, щорічно на Україні за статистичними даними міністерства помирає від 120 до 140 тисяч людей, де смерть безпосередньо зв'язується з тютюном: це - рак легень, це - гіпертонічна хвороба, це - інсульти, інфаркти. Крім цього, продається цигарок офіційно на суму 4 млрд. 100 млн. гривень, а шкода на здоров'я оцінюється понад 12 млрд. гривень.

В комітет поступило два законопроекти - 3237, внесений паном Рудьковським, і 3237-1, внесений народним депутатом Поліщуком і Богатирьовою. Комітет уважно розглянув обидва законопроекти і, враховуючи те, що багато є у них дуже спільного, бо спрямовані обидва на те, щоб захистити здоров'я людей від шкідливої отакої звички, як тютюн, і врахувавши різні аспекти, які виписані в цих законах, комітет виніс таке рішення - рекомендувати в першому читанні прийняти закон 3237-1, внесений народними депутатами Поліщуком, Богатирьовою, на друге читання врахувати всі ті зауваження, всі ті сторони законопроекту позитивні, які внесені народним депутатом Рудьковським, і на друге читання винести спільний законопроект за участі ініціативи цих трьох депутатів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Позиція Кабінету Міністрів. Заступник міністра, перший заступник міністра охорони здоров'я Петченко Тимур Вікторович, будь ласка.

ПЕТЧЕНКО Т.В. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Дійсно, основі положення зазначених законопроектів відповідають концепції державної політики по контролю над тютюном, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 21 червня 2001 року, номер 667, та рамкової Конвенції з контролю над тютюном, ухваленої 56 Асамблеєю всесвітньої охорони здоров'я в травні поточного року.

Міністерство охорони здоров'я України підтримує подані на розгляд законопроекти та вважає за доцільне законопроект номер 3237-1 взяти за основу, а положення законопроекту номер 3237 врахувати в доопрацюванні законопроекту 3237-1 з метою прийняття єдиного закону, яким будуть визначені правові, економічні та організаційні засади державної політики, спрямовані на попередження куріння серед дітей і молоді, зниження рівня вживання тютюнових виробів населенням і сприяння здоровому способу життя, охороні громадського здоров'я. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, є потреба обговорювати?

Юрій Анатолійович, будь ласка. Дуже коротко, я прошу вас.

14:24:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати!

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Я звертаюся перш за все до Голови Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина якраз з тим, щоб такий законопроект, не треба нічого для запроваджування у Верховній Раді. Сьогодні є порушення прав багатьох народних депутатів, які не палять, які просто заходять зачесатися чи помити руки. У нас не можна зайти туди. Просто подивіться, ви ж бували у цивілізованих країнах, ви бували в Голландії, ви, мабуть, були в Бангкоку, ви були в багатьох країнах, ви бачили, що там зроблені, фактично, резервації, малесенькі резервації по 46 метрів квадратних для того, щоб туди зайшли і напалилися нікотином. А ви сьогодні нас, більшість людей, громадян, які стримуються від цього лиха, які себе зберігають, зберігають здоров'я, заганяєте в резервації.

І прихожу додому і від мене смердить оцим, вибачайте мене, табаком. Це ваша воля, ваша влада - одноособово прийняти про це рішення. І будь ласка, тут хтось заперечує, хай йде, подивиться, як в Голландії робиться, хай подивиться в інших країнах цивілізованих, які прийняли ці конвенції.

І тепер щодо прийняття цього законопроекту, я думаю, що треба помирити цих авторів, абсолютно правильно сказано сьогодні комітетом, звести їх всіх разом, вказати, що вони автори, в один-єдиний законопроект, але пояснити колезі Рудьковському, що треба писати, що тільки обмежувати можна 18-річним віком, тому що і Цивільний кодекс, і Кримінальний кодекс і інші закони говорять, що повноліття наступає, права і обов'язки людини з 18-річного віку.

Тому в мене не тільки пропозиції про прийняття закону в першому читанні 3237-1, а в мене ще пропозиція про конкретні дії, які я прошу вчинити спікера на захист тих людей, які не палять у приміщеннях Верховної Ради України.

Сьогодні в готелі нормальному ніде за кордоном уже ти не поселишся, будеш шукати місце для паління. А кругом написано: "У нас не палять". А у Верховній Раді у нас палять.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання... Якщо немає заперечень... Немає більше наполягань на виступах. Розгляд проекту Закону "Про обмеження споживання тютюнових виробів і зменшення їхнього шкідливого впливу на здоров'я " завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення, рекомендацій комітету.

Я прошу Секретаріат підготувати проект постанови про заборону паління... у Верховній Раді, у приміщеннях Верховної Ради. Ми її проголосуємо. Я прошу: якщо встигнете, до четверга. І визначити місця, на вулиці влаштувати...

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. З 16-ї години робота в комітетах і у фракціях.

Дякую за плідну роботу. Завтра день прийняття Верховною Радою рішень. До побачення.