ЗАСІДАННЯ  ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16  вересня  2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:02:11

Зареєструвалося -381

У залі зареєструвалося 381 народних депутатів. Ранкове засідання  Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні  день народження народних депутатів України Шепетіна Володимира Леонідовича, Шкляра Володимира Борисовича. Давайте їх привітаємо і побажаємо... А у неділю у нашої колеги народного депутата  була ювілейна  дата. Давайте її щиро привітаємо, побажаємо їй натхнення, здоров'я і успіхів.

З процедури, будь ласка, Микола Томенко. Мікрофон Томенка, будь ласка.

 

10:03:08

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, сьогодні рівно три роки, як з нами немає  відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе. На жаль, за ці три роки ми так і не почули імена  змовників і вбивць Георгія. Але я переконаний, що ми пам'ятаємо цю історію. І ця історія стане відомою не тільки для нас, а й для світу, який контролює і цікавиться цим вбивством. За пропозицією журналістських організацій пропоную вшанувати пам'ять Георгія Гонгадзе і всіх українських журналістів, які загинули в боротьбі за свободу слова в Україні хвилиною мовчання.

 

ГОЛОВА. Прошу встати.

(Х в и л и н а   м о в ч а н н я).

Прошу сідати.

Шановні народні депутати! Учора на Погоджувальній раді було прийнято рішення, що сьогодні розгляд інформації Кабінету Міністрів України щодо підготовки та можливих геополітичних соціально-економічних наслідків для України підписання договору між Російською Федерацією, Україною, Республікою Бєларусь та Казахстаном про створення єдиного економічного простору провести в режимі Дня уряду. Присутній Прем'єр-міністр України Віктор Федорович Янукович, члени уряду, які безпосередньо мають відношення до цієї проблеми.

Пропонується такий порядок розгляду цього питання. Для доповіді або точніше сказати інформації першого віце-прем'єр-міністра України Миколи Яновича Азарова надати до 15 хвилин, 10 хвилин - відповіді на запитання. Мало? Давайте 15 хвилин. Нормально буде? Шановні народні депутати, давайте якщо будуть запитання, давайте визначимося, далі продовжимо. Немає проблеми. Потім попросити, як ми домовлялися, щоб з інформацією виступили короткою до 5 хвилин міністр закордонних справ, міністр з питань економіки і європейської інтеграції, а також від Міністерства юстиції. Потім від комітетів двох до 7 хвилин кожен, голова комітету Сташевський Станіслав Телісфорович у закордонних справах та з питань європейської інтеграції Тарасюк Борис Іванович. Потім провести виступ від фракцій і груп до п'яти хвилин. Немає заперечень? Будь ласка, Зварич.

 

10:06:13

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Мною та народним депутатом України Ключковським Юрієм Богдановичем зареєстрований проект постанови Верховної Ради України про зміну часу голосування при прийнятті рішення за підсумками розгляду інформації Кабміну і далі по тексту. Реєстраційний номер 4158. У постанові йде мова про те, щоб ми уже сьогодні після обговорення цього питання, заслухавши інформацію Кабміну, прийняли відповідне рішення щодо заслуханої інформації.

Причина полягає в тому, що це питання розглядатиметься завтра на засіданні Кабінету Міністрів України та післязавтра заплановане підписання відповідної угоди. Якщо ми будемо щойно в четвер приймати рішення з цього приводу, вибачте за таку грубість, але це практично зводитеметься до "моштарди по обіду", тобто Верховна Рада не зможе таким чином висловити своє ставлення до цієї угоди.

Тому як суб'єкт законодавчої ініціативи, я все ж таки наполягаю на тому, щоб ця постанова сьогодні уже була проголосована, щоб таким чином надати можливість законодавчому органу висловити своє ставлення, офіційну позицію Верховної Ради України.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, якщо немає заперечень, коли ми завершим розгляд цього питання, обговорення, тоді ми визначимось щодо пропозиції народного депутата Зварича. Дійсно, така постанова є за номером 4158. Тоді ми проголосуєм. Я думаю, що в процесі обговорення ми якраз підійдем до необхідності прийняття відповідного рішення.

Анатолій Матвієнко, будь ласка. Шановні колеги, ми перейшли в режим розгляду.

 

10:08:07

МАТВІЄНКО А.С.

Анатолій Матвієнко, українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Володимире Михайловичу! Щодо прийняття рішень я хочу вам заперечити, поскільки ми зараз обговорюємо процедуру, і я наполягаю на тому, щоб ми зараз прийняли рішення про те, що ми з приводу обговореного питання сьогодні повинні прийняти постанову.

Друге питання. Я є автором слухань проекту, який я зняв в результати того, що ми замінили сьогоднішнім порядком денним і автором однієї з постанов.

Вчора на засіданні Узгоджувальної ради, Володимир Михайлович, я піднімав це питання, наскільки зрозуміло, не було заперечень, щоб мені бодай хоч три хвилин як автору проекту постанови також надати слово.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, коли ми перейдемо до розгляду проектів постанови, які запропоновані, тут є альтернативні, і автори будуть мати право для виступу.

Народний депутат Мироненко, будь ласка, фракція комуністів, потім Кириленко В'ячеслав, і будемо працювати.

 

10:09:10

МИРОНЕНКО В.А.

Уважаемые коллеги!

Депутат Мироненко, фракция коммунистов.

Как автор постановления Верховной Рады Украины о создании единого экономического пространства, я хотел бы обратить внимание на следующее, что постановление принято, и это постановление должны выполнять Президент, правительство Украины и все мы.

Но вместе с тем обращаю ваше внимание, что необходимо хотя бы увеличить до 30 минут на вопросы-ответы время, потому что, фактически, включаются в состав выступающих те, кто против и даже от правительства Украины. И это, фактически, может блокировать очень важное решение для Украины, для народа Украины.

Нам необходимо подписывать соглашения и необходимо устанавливать выгодные экономические связь с Россией, Белоруссией, необходимо обеспечивать свободное прохождение товаров, рабочей силы, людей, капитала и так далее. Без этого мы не обеспечим то, что необходимо...

 

ГОЛОВА. Дякую.

В'ячеслав Кириленко, потім Мельничук - і все. Все, шановні колеги, розминка  - 5 хвилин.

У виступі, у виступі, будь ласка.

 

10:10:17

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович!

Я думаю, що питання є настільки важливим, що Верховна Рада повинна подбати про пряму телетрансляцію сьогоднішнього Дня уряду по одному з загальнонаціональних каналів. Я прошу вас дати таке доручення, щоб виборці могли спостерігати у прямому телеефірі за позицією як депутатів, так і особливо урядовців.

І друга пропозиція, з процедури. Мені здається, що 15 хвилин для відповідей від першого віце-прем'єра Азарова, який   уже має стійку позицію і уже від імені всіх нас парафував цю угоду, явно недостатньо. Пропоную 45 хвилин, а всім іншим міністрам - 20 хвилин.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, відносно трансляції. Я попрошу Олександра Зінченка з'ясувати можливості, наскільки можливо вирішити цю проблему.

Відносно регламенту. Ми домовилися: 15 хвилин, до 15 хвилин для доповіді і, ми там говорили, 20, якщо буде більше запитань, ми будемо продовжувати обмін думками. А все інше - тоді нам треба ставити на голосування, але я переконаний тоді, що результату ми не отримаємо. Давайте погодимось з такою процедурою.

Михайло Мельничук, будь ласка, фракція соціалістів. Шкіль - і закінчуємо.

 

10:11:43

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Вікторе Федоровичу. Поясніть, будь ласка, все-таки, що відбувається у країні? Я щойно приїхав з Чернівецької області, я об'їхав практично 6 сільських районів. Ніде не можливо купити дизпаливо, шановні! Ми кажемо про допомогу селу, завтра уже не буде, кому допомагати. Не сіється озимина, шановні!

Якщо це йде полювання за урядом Януковича, то треба, щоб Україна знала цих мисливців, де вони засіли, в яких кабінетах. Віктор Федорович заявив, що ціна буде, і договорено все, 1 гривня 70.

Вчора я персонально бачив, як з колгоспу у Новоселицькому районі з Костичан купували за 2 гривні в каністри дизпаливо. І того немає! Сказали так: "Поступила команда дизпаливо припрятати". Давайте ми будемо обговорювати це питання, важливе для України. Але село гине, шановні, кінець-кінцем! Що ж це робиться?! І давайте ми дамо відповідь на це питання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Я ще раз прошу Івана Федоровича Томича врахувати зауваження Михайла Мельничука і при доопрацюванні проекту постанови за результатами Дня уряду нам також передбачити відповідні позиції.

Андрій Шкіль, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:13:06

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

А попередньому виступаючому хочу нагадати, що гине Україна, розумієте, позаяк невідомо, хто буде збирати цей врожай: яка країна, які економічні структури будуть збирати врожай, який ми можемо посіяти чи ні.

Тому от мені подобається питання, яке стоїть, наступне. Закон про міжнародну технічну допомогу. Яка міжнародна технічна допомога? Нам буде допомагати Киргизстан і Узбекистан,  ці всі дві міжнародні структури залишаються  до співпраці України.

Володимире Михайловичу, я закликаю вас, дуже важливе питання стоїть на розгляді, підписувати цей ЄЕП, іти в ту  Азопу чи ні? Тому я хотів би, щоб всі народні депутати мали можливість висловитися. Це надзвичайної ваги питання. Всі решта відходить на другий план. То я вношу пропозицію, щоб всі не тільки лідери фракцій, не тільки ті, хто там записався першими, але просто, щоб всі бажаючі мали можливість хоча би в хвилинному режимі висловити своє ставлення, висловити свої побажання і висловити свою позицію щодо зради українських інтересів.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  ми обмінялися думками,  тепер  давайте я ще раз чітко скажу про регламент, щоб ми з вами домовились  і  потім до безконечності не доводили.

Пропонується такий регламент, він запропонований двома комітетами, підтриманий Погоджувальною радою. Для доповідача Першого віце-прем'єра до  15 хвилин, відповіді на запитання - 20 хвилин, якщо будуть запитання, то до 30 хвилин. Інформація від 3 міністерств: закордонних справ, економіки,  європейської інтеграції, юстиції, до 5 хвилин інформація без відповіді на запитання. Співдоповіді, з якими виступлять два голови комітетів. Це Сташевський Станіслав Телісфорович і Тарасюк Борис Іванович - до 7 хвилин. Після того виступи керівників депутатських груп і фракцій - до 5 хвилин, після того, коли ми перейдемо до розгляду проектів постанов, автори постанов будуть мати право для виступів.

Немає заперечень?

Які ще пропозиції? Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати. Одну хвилинку, не кричіть.

Ви, достатньо, навіть більше, ніж відвели часу, ніж потрібно.

Будь ласка, голосуйте, будь ласка.

 

10:15:35

За-258

Рішення прийнято.

Слово для доповіді має перший віце-прем'єр-міністр України Азаров Микола Янович. Миколо Яновичу, будь ласка.

Я прошу шановних колег увагу забезпечити, прошу уваги.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутат!

( Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я прошу, давайте по суті питання. Я розумію, але давайте сутність питання.

( Ш у м   у   з а л і)

Заспокойтеся, я прошу. Я прошу, шановні колеги, ми зараз зірвемо розгляд  цього питання. Взагалі не будемо його розглядати, шановні колеги.

Шановні народні депутати! Або давайте таким чином домовимося, що ми будемо розглядати питання по суті, або ми зараз влаштуємо  з'ясування політичних стосунків. Нам потрібно розглянути питання по суті. Я прошу вас, давайте врахуємо саме цю тезу - по суті.   Я прошу вас. Йде виступ. Після того, коли закінчиться.

Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Правительство Украины в своих переговорах  о создании  Единого экономического пространства исходило из заявы Верховной Рады Украины "про формування Єдиного економічного простору України, Реслубліки Білорусь,  Російської Федерації, Республіки Казахстан", где четко сказано, что  Верховна Рада видзначает, что "формування Єдиного економічного простору має здійснюватися у формах і межах, що не повинно суперечити курсу України на європейську... євроатлантичну інтеграцію та мають сприяти її найшвидкішому вступу до Світової організації торгівлі".

В оценках  Единого экономического пространства нужны национальный прагматизм и вера в незыблемость национального  государственного суверенитета. Мы сделали  существенный шаг на  пути к взятию на себя обязательств по выполнению всех трех групп копенгагенских критериев членства Украины в Европейском союзе, политической, экономической и, так называемой, ..........комментарии, признание выполнения совокупности правовых документов, наработанных в период  существования Европейского союза.

Я не вижу никакого противоречия между осуществлением проекта Единого экономического  пространства и его ответственностью за обеспечение оптимального  курса украинского  государства  на сближение и  в перспективе членства в Европейском  союзе. Более того, имею основание считать, что  Единое экономической пространство, действуя на прагматических принципах: защита национальных интересов, общими усилиями  и средствами может ускорить приближение Украины и других сторон-участниц к выполнению копенгагенских критериев членства в Европейском союзе. Свои аргументации я не буду пространно  повторять ранее высказанное, сделаю только  беглое и кратко сжатое упоминание  по наиболее важным  направлениям искажений оценок подписанных нами документов.

Первое. Украина и другие  участники  проекта получают правовую возможность для восстановления и оживления всех отраслей промышленности и отдельных предприятий, которые остановились или попали в стагнацию в следствии разрыва годами создававшихся кооперативных связей. За это время  машиностроение, производство металлорежущих станков упало  в 40 раз, сократилось с 37 тысяч до 900; тракторов - в 30 раз, сократилось  с 25,1 тысячи до 2 тысяч; цемента - в  3 раза, ткани  - с миллиона  метров квадратных до 90 тысяч. Мы уменьшили производство телевизоров в 25 раз. Я мог бы  и дальше называть вот  эту характеристику стагнации отраслей  промышленности, стагнации потому, что мы разорвали годами сложившиеся экономические связи.

По крайней мере впервые за полтора десятилетия соответствующих разговоров появилась практическая возможность, подчеркиваю, только перейти от разговоров к делу.

Подписывая соглашение формирования ЕЭП, мы  надеемся на снятие тарифных и нетарифных ограничений, подчеркиваю, как специалист говорю, которые сегодня применяются обеими сторонами, принося ощутимые убытки предприятиям и их работникам.

Так например, Российская Федерация частично или полностью применяет квотирование и специальную защитную пошлину в отношении украинских труб, арматуры, оцинкованного проката, компрессоров для холодильного оборудования, подшипников, карамели, крахмала и так далее. А страдают от этого украинские производители, и в первую очередь данные обстоятельства негативно сказываются на  заработках трудящихся соответствующих отраслей предприятий.

С учетом рыночной направленности концепции и соглашения формирования единого экономического пространства следует принимать и самое главное конкурентные преимущества отдельных украинских производителей товаров и услуг, что без создания условий для свободного обмена в рамках зоны свободной торговли делает эти преимущества эфемерно бумажными и уж никак не сулящими новых достойно оплачиваемых рабочих мест украинским трудящимся. Реализация плана создания зоны свободной торговли как первичного приоритета позволяет увидеть эти результаты уже в ближайшее время. Это тем более важно, что на нынешнем этапе нашего развития и договоренности с Европейским союзом надеются на быстрое завоевание европейских рынков не приходится.

Третье. Что касается планируемой унификации цен на энергоносители, а также тарифов на транспортные перевозки в рамках стран-участниц дает целесообразность прежде всего легко понятна любому, кто осознает важность снижения производственных затрат. И тем самым снова таки повышения конкурентоспособности украинских товаров на международных рынках сбыта. Противники проекта, утверждающие, что присоединение к ЕЭП Украина якобы подрывает свой государственный суверенитет через согласие некоего надгосударственного управляющего органа, попросил бы отказаться, во-первых, от оценок наших соседей как неких заведомых носителей зла в отношение Украины. Во-вторых, от национального нигилизма, проявляющегося в постоянном страхе и соответственно отказе от стабильных отношений со своими ближайшими соседями. В-третьих, от вредных для национальной экономики и грозящих социальной стагнацией иллюзий, о возможности едва ли немедленному присоединению к Европейскому союзу. Мы исходили из программы интеграции Украины в Европейский союз, утвержденной указом Президента от 14 сентября ..... года.

Шестое. В обстоятельных разработках украинских ученых специалистов по региональной интеграции в отношение указанной правительственной программы содержится следующее критическое положение. Украинская сторона в оценках соответствия своих действий копенгагенским критериям нередко подменяет понятия на основе примеров формального соответствия определенным внутренним правовым нормам, игнорируя существующую практику. Чтобы этого не случилось, как раз и нужен практический опыт. Членство в европейском едином экономическом пространстве несомненно имеет смысл рассматривать, как возможность получения соответствующего опыта. Тезис противников ЕЭПа в том, что Украина таким образом, таким путем практически отказывается от европейского выбора вообще не выдерживает никакой критики. Ситуация излагается в данном случае с точностью до наоборот.

Что касается меня, то национальные интересы государства Украина - главное в процессе ведения переговоров.

Еще несколько слов. Критерии создания единого экономического пространства соответствуют главным копенгагенским критериям членства в ЕЭС. Напомню вам, какие они. Это, прежде всего, макроэкономическая стабильность, осуществление структурных реформ, либерализация торговых режимов, улучшение условий конкуренции, улучшение структуры и диферсификации экспорта, осуществление промышленной политики, направленной на снижение материалов энергоемкости. Как экономист-практик имею достаточно оснований утверждать, что без воплощения в жизнь текущих интеграционных проектов, реализовать эту часть копенгагенских критериев мы даже в отдаленном будущем не сумеем. Главный инструмент ЕЭП - это повышение жизненного уровня нашего населения, главный инструмент ЕЭП - это обеспечение дополнительных рабочих мест.

Еще несколько аргументов. В Западной Европе отсутствует регламентируемое увязывание европейской интеграции исключительно с Европейским Союзом в его нынешнем представлении.

В общих положениях договора о Европейском Союзе в самом начале, статья первая, сказано, что речь идет о начале нового этапа в процессе создания еще более тесного союза народов Европы.

Далее. Раздел пятый. В положениях об общей внешней политике, политике безопасности недвусмысленно говорится о такой основной цели европейского союза, как содействие международному сотрудничеству. В работе над документами о формировании единого экономического пространства, украинской стороной учитывались и другие статьи договора о едином европейском союзе, в частности та, в которой определенно утверждается право любого государства, признающего и уважающего критерии членства на подачу соответствующей заявки.

Любое государство имеет право из единого экономического пространства. Это означает только одно: если даже гипотетически появятся угрозы суверенному принятию стратегических решений, Украина имеет правовые возможности отказаться от членства в ЕЭП, урегулировав свои предыдущие обязательства.

Много слов, мне трудно говорить, уважаемые. Я вернулся среди ночи, участвовал в заседании в министерстве конференции СОТ, где украинская делегация последовательно проводила роботу и отстаивала интересы Украины, а не ваши...   (О п л е с к и)

... последовательно проводила политику на вступление Украины во Всемирную организацию СОТ. Это ложь, что угода про создание единого экономического пространства препятствует вступлению Украины в СОТ. Ни на одних из переговоров даже не поднимался вопрос о едином экономическом пространстве.  (Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги, шановні колеги, прошу уваги.

 

АЗАРОВ М.Я. Более того, уж если говорить серьезно, то рамочное соглашение, каким является угода, подчеркиваю - рамочное, не содержащее ни одной цифры, не содержащее ни одного конкретного обязательства, никакой...

(Ш у м   у   з а л і)

... никакой угрозы для невступления в СОТ, ни для членства Украины, возможного когда-либо в Европейском союзе, не грозит.

Теперь, если тот народный депутат, кто внимательно читал соглашение, он увидит, что каждый пункт соглашения требует (поэтому он и рамочный) разработки дополнительных международных договоров, которые уже конкретно обозначают ту или иную степень участия Украины в том или ином конкретном проекте.

Более того, ни один международный договор никогда не предполагает, что страна добровольно не передает или не ограничивает свой суверенитет в той или иной части. Достаточно посмотреть любой из протоколов СОТ, где мы увидим, какие обязательства на себя берет Украина. И это уже реальные обязательства, реальные обязательства, которые реально повлияют на нашу экономику, на наш жизненный уровень и так далее.

Я готов, Владимир Михайлович, ответить на все вопросы.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, питання. Запишіться, шановні колеги. Тут є письмові питання. І будемо чергувати.

Я прошу вас заспокоїтися, підійти до голови Комітету з питань євроінтеграції, він вам розкаже. Або давайте будемо слухати, або будемо працювати! Давайте будемо нормально йти за процедурою.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів. Катерина Ващук, фракція Аграрної партії України.

 

10:32:14

ВАЩУК К.Т.

Шановний Миколо Яновичу. Ми сьогодні на фракції дуже детально аналізували цю угоду, і нам хочеться вірити в те, що вона не буде шкодити нашому вступу в ЄС. Але є таке запитання.

У статті 2-ій, пункт 2-й, в ньому говориться про те, що ми не зможемо або ми не матимемо права односторонньо проводити антидемпінгові розслідування  дотувати, підтримувати  виробництво окремих видів товарів. Я вас хочу запитати чи це не позначиться на тому, що ми не зможемо підтримувати, скажімо, нашу галузь тваринництва (дотувати її), аби це не трактувалося, як таке, що ми працюємо проти даної угоди. Це  не сприятиме її розвитку. Тому я хочу вас запитати, чи відносно цього буде окрема угода, чи ми дійсно нічого не зможемо дотувати в АПК?

 

АЗАРОВ М.Я. Я еще раз подчеркиваю. Соглашение  рамочное, Катерина Тимофеевна, и главное, что мы добились в процессе очень непростых переговоров, а я подчеркиваю, что угода носила компромиссный характер, и поэтому  многим критикам, я с уважением отношусь к критической позиции, но надо понимать, что угода - это компромисс. Где-то мы пошли навстречу, где-то нам пошли навстречу. Так вот, главное, где нам пошли. главное, впервые за все годы переговоров в Россией нам удалось добиться формулировки, только вдумайтесь, я ее зачитаю, потому что может быть некоторые не читали ж угоду.

Первым этапом формирования зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предлагающей неприменение во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных и  специальных защитных мер  на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования единых правил конкуренции ( Екатерина Тимофеевна, обратите внимание вот на эту фразу), единых правил конкуренции. Вот от сюда и вытекает ответ на ваш вопрос. Никаких ни антидемпинговых...

Владимир Михайлович, если будут так кричать, я уйду с трибуны. Я  достаточно себя уважаю...

( Ш у м   у   з а л і)

...чтобы иметь право на выступление в этом зале.

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, одну хвилинку.

Шановні народні депутати! Або давайте будемо слухати один одного, або давайте припинимо  розгляд цього питання. Ну, потім в виступах ви дасте свою оцінку.

 

АЗАРОВ М.Я. Я за все эти годы не давал  основания никому тут упрекать, что я  изменил интересам Украины.

 

ГОЛОВА. Прошу  заспокоїтися, ну я прошу, сядте, будь ласка, ну будьте ви людьми, ну що таке. Ну, я прошу вас. Я прошу заспокоїтись, шановні.

 

АЗАРОВ М.Я. Я вовсе не боюсь вас,  потому что я действовал и буду действовать в интересах Украины, а не вас.

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, я прошу, давайте демонструвати свій рівень, свою  цивілізованість, но я прошу вас, потім будете виступати, ну, я прошу вас дайте нормально...

Шановні колеги, я прошу вас заспокоїтися. Заспокойтеся, будь ласка.

Косінов, позафракційний, будь ласка.

Є народний депутат Косінов?

 

АЗАРОВ М.Я. Я закончу  ответ на вопросы  Катерины Тимофеевны. Поэтому, вот это важнейшее положение, оно пока еще  рамочное, его надо будет потом конкретизовать, но оно говорит о том, что в рамках единого экономического пространства будут единые правила конкуренции, применение субсидий и иных форм государственной поддержки. Наше село и наш агропромышленный комплекс не далеко ушел от российского и казахского и нам нужны примерно одинаковые формы поддержки, чтобы наша продукция конкурировала на нашем общем рынке.

Что такое ЕЭП? Это общий рынок наших государств, общий рынок подчеркиваю, это то, к чему и с чего начинался Европейский союз, прежде всего общий рынок. И поэтому вот это  важнейшее положение, которое нам удалось отстоять, я считаю главным продвижением вперед.  (О п л е с к и)

 

ГОЛОВА. Народний депутат Косінов, позафракційний, будь ласка.

 

10:37:30

КОСІНОВ С.А.

Уважаемый Николай Янович, дебаты, которые сегодня идут в зале, они наверное связаны и с политическим, и с юридическим аспектом этой проблемы. Почему сегодня Кабинетом Министров не сделана сравнительная таблица, которая бы состояла с трех столбцов: по СОТ, по ЕС и по ЕЭП. Чтобы сегодня мы могли посмотреть где есть юридические несоответствия и большая часть, я уверен, смогла бы самостоятельно разобраться и принять решение. У меня просьба чтобы к четвергу такая сравнительная таблица, а противоречия есть, поскольку сегодня и есть и заявления фракции, есть проект постановления, внесенный членами комитета Европейской интеграции, где  есть упор ставится на юридический аспект. У меня просьба, подготовьте такую  сравнительную таблицу, которую бы мог специалист Кабинета Министров уже давно сделать.

Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый народный депутат Косинов, еще раз подчеркиваю, сравнивать нечего, потому что, если  протоколы вступления в СОТ, а я показываю только маленькую часть от этих протоколов, содержат детальную разработку наших позиций на переговорах, ну например, там предположим  в течение 4 лет переходного периода (2002 уже истек, 2003 истекает, то есть по сути остается 2 года) мы должны привести свои  экспортные пошлины и указывается конкретные параметры этих пошлин, то не на переговорах с ЕС, не на переговорах с ЕЭП даже близко  не обсуждались никакие конкретные  параметры. И там кто говорит, что там какие-то мытные союзы, общая валюта и прочее, прочее, это попытки сорвать  процесс или еще  что-то. Я не буду сейчас говорить. Но  они ничего общего не имеют с  реальными договоренностями.

Второе. Второе наиболее важное. Сейчас слушается информация, по сути рассматривается документ неподписаный. Он  поступит на ратификацию, как и любой международный договор, поступит на ратификацию в парламент. И право парламента вот тогда уже давать оценку этому документу: принимать его или  не принимать. Сейчас на этой стадии мы только  информируем о том, что  заложено в основу этого рамочного соглашения.

Поэтому представить, уважаемый  народный депутат Косинов,  такие таблицы-сравнения невозможно по той простой причине, что речь идет о несравнимых по характеру документах.

 

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комунстів.

 

10:40:32

ЄЩЕНКО В.М.

Прошу передать слово Александровской Алле Александровне.

 

ГОЛОВА. Алла Александровська, да? Будь ласка.

 

10:40:42

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Николай Янович, совершенно правильно вы даете оценку предполагаемому документу, который, я думаю, что Верховна Рада ратифицирует в обязательном порядке.

Я в этом убеждена потому, что мы видим стоят заводы сельхозмашиностроения, стоят  заводы приборостроительные. Харьковские заводы могут производить сегодня  и способны производить телевизоры хорошего качества, но в Европе они неконкурентноспособны, а россияне просят эту продукцию. Я думаю, харьковчане, которые сегодня слушают ваш доклад и слушают то, что происходит в Верховной Раде, прекрасно понимают, что в едином экономическом пространстве их рабочие места, повышение их благосостояния, и я уверена, что они поддерживают намерение правительства заключить подобное соглашение.

Спасибо вам за вашу работу.

 

ГОЛОВА. Василь Гаврилюк, група "Народовладдя".

 

10:41:46

ГАВРИЛЮК В.В.

Спасибо Владимир Михайлович. Уважаемый Николай Янович, сегодня в рамках соглашения про режим свободной торговли с Россией изъяты  такие товары, как трубы, сахар, кондитерские изделия, ряд  других. Скажите, пожалуйста, первый вопрос, как будет при вступлении в единое экономическое пространство?

Второй вопрос. Сегодня включает ли Российская Федерация в режим свободной торговли для ЕЭП. Энергоносители - газ, нефть и другие. Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я уже сказал, что самое главное достижение, я считаю, это то, что мы договорились, и я еще раз зачитаю: на первом этапе (и я прямо говорил на заседании, и свидетелей этому масса), и я говорил, шановни, если мы не создадим зону свободной торговли в полной объеме, без изъятия ограничений, и мы это записали и так далее по тексту, мы никуда далее не продвинемся. Это был одним из главных противоречий в наших переговорах. Потому что Россия прекрасно понимает, что это на самом деле означает. Это на самом деле означает единые цены на энергоносители. И я понимал, насколько тяжело России пойти на эту формулировку. Хотя это, еще раз подчеркиваю, соглашение рамочное, и от него еще длинная и далекая дорога до реального договора о создании такой зоны свободной торговли, который тоже должен будет ратифицирован как парламентом нашей страны, так и трех стран-участников.

Но, подчеркиваю, никаких изъятий в зоне свободной торговли, мы договорились, не будет. И эту позицию подтвердил президент Путин. Цены на энергоносители будут единые. Это колоссальный выигрыш для нашей экономики. Колоссальный выигрыш. Теперь...

 

ГОЛОВА. Я прошу заспокоїтися. Шановні колеги, прошу уваги. Іван Олександрович, будь ласка, прошу уваги.

 

АЗАРОВ М.Я. Теперь я не говорил в своем выступлении, скажу сейчас. Мне вообще непонятен здравый смысл, он отсутствует. Во многих подходах в оценках этого соглашения. Ведь киевская формула, над которой мы работали очень долго, говорит о главном принципе создания единого экономического пространства: это - принцип разноскоростной и разноуровневой интеграции.

Далее. Мы в соглашении четко записали, что каждая сторона самостоятельно принимает решение об объеме и скорости продвижения на пути интеграции. Что вызывает у нас сомнение? Мы на любом этапе, на любом этапе продвижения вперед можем остановиться. На любом этапе. Теперь... (Шум у залі)

 

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні колеги! Прошу уваги.

 

АЗАРОВ М.Я. Теперь. Мы четко записали, что все наши последующие соглашения будут строиться на базе общепризнанных принципов, норм международного права, а также правил и принципов Всемирной торговой организации.

Мы записали, что единое экономическое пространство формируется постепенно, путем повышения уровня интеграции - далее по тексту, с учетом общепризнанных норм, принципов международного права, а также опыта и законодательства Европейского Союза. Послушайте и вдумайтесь в эти фразы, уважаемые критики!

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! Прошу уваги, шановні колеги! Я прошу вас, ну дайте можливість відповідати на запитання. Ну, я прошу. Шановні колеги! Прошу уваги, шановні колеги! Ну час же іде, ми перепалку тільки влаштовуємо. Я прошу, шановні колеги! Ну прошу уваги! Микола Янович, ви закінчили відповідь на запитання? Да? Закінчили відповідь? Наступне? Сергій Ратушняк, депутатська група "Демократичні ініціативи".

 

10:47:04

РАТУШНЯК С.М.

Уважаемый Николай Янович! Вопрос в том, что подготавливается проект в закрытом режиме некоторыми адвокатами и сейчас уже готовится заявление, а пакета никто не видел. Это напоминает осуждение трудов Солженицына, не видя трудов.

Я что хотел пожелать, чтобы... почему не перейти на конкретные по трудовым ресурсам,  по энергоресурсам и так далее, договора, почему мы хочем опять обниматься с Россией? Мы 500 лет с ними были в объятиях, и, в принципе процветания так и не дождались. Кто сегодня мешает России покупать наши товары? Это вопрос.

Дальше, завтра ................в этом договоре бесплатный транзит энергоресурсов России, получается уничтожение металлопродукции и продукции химического производства, потому что Российский производитель работает на 30 долларов за тысячу кубов газа, а наши работают по 100 долларов. Какая конкурентоспособность? Нас уничтожат. Я не понимаю, где же выгода?  Спасибо.

 

АЗАРОВ М.Я.  Еще раз повторяю, договор рамочный. К этому договоры должно быть приложено более 50-ти конкретных соглашений по тем или иным вопросам. Мы не успели даже близко подойти к так называемому комплексу мер, которые подлежит разработать нашим правительством для реализации этого проекта.

Еще раз обращаю ваше внимание: вам всем розданы соглашения, прочитайте их, прочитайте концепцию, вдумайтесь в каждую фразу.

Так вот, что касается железнодорожных тарифов и вообще тарифной политики на транспорте, еще раз повторяю, что формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений будет осуществляться на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования единых правил конкуренции. Это будет означать, что, безусловно, мы будет отстаивать свои интересы для обеспечения таких транспортных тарифов, чтобы наши товары были конкурентоспособны в Российской Федерации. Это главный принцип, который был заложен в создании, вот в эту формулировку по созданию зоны свободной торговли.

И еще раз подчеркиваю, что это все  потребует очень детальной разработки при принятии конкретных уже договоров, так называемого комплекса мер.

 

ГОЛОВА. Володимир Левцун, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

10:49:58

ЛЕВЦУН В.І.

Прошу передати слово Андрію Шкілю.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

 

10:50:07

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. По-перше, я хотів би тут сказати, що Микола Азаров тут, виступаючи з трибуни, виступає вже державною мовою, ви його не сваріть. Тому що він виступає мовою тої держави, в якій він хоче жити, і хоче, щоб ми жили в ній. Це перше.

Друге. Володимире Михайловичу, до вас. Ви кажете, що тут культури в залі немає. Куди рухаємося - така і культура. Рухаємося в "Азопу" - така і культура буде в цій сесійній залі.

І я вас прошу, Микола Янович, без ритуальних заклинань про те, що "як добре", і цитувань цієї домовленості. На відміну від вас, ми знаємо іншу іноземну мову, наприклад, російську, і вміємо прочитати все, що там написано. Не треба тут цих цитат.

Стосовно СОТу і ЄЕПу. Це, я вам скажу, те ж саме, що жінці і коханці пояснювати, як ми рівно одна одну любимо, жінці казати, як я люблю коханку, коханці - як я люблю жінку. Це те ж саме пояснювати поїхати в Європу і казати, що ми любимо Європейську економічну співдружність, вступаючи в іншу.

І друге. Я хотів би, щоб ви зацитували і показали сторінку, де записано, що ціни на енергоносії будуть єдиними. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Во время переговоров с российской, белорусской и казахской стороной ни разу не поднимался вопрос, который бы ущемлял экономические интересы Украины. В отличие от тех переговоров, которые я только что провел, на которых жестко ставились требования Украине и на которые мы будем искать адекватные ответы, ну, например: полностью отменить экспортные пошлины на вывоз металлолома в другие страны. Я говорю своему собеседнику (не буду раскрывать из дипломатических соображений фамилию и должность), я говорю: "Что такое 500 тысяч металлолома вывезти из Украины сейчас - это остановить работу одного из заводов металлургических". Так или не так? Вот здесь металлург Гуров сидит. Так Вадим?. Так.

Вот какие требования к нам, друзья мои, выставляются, это вам не вот эти  вот разговоры, пока самые общие. Или, например, разрешить ввоз куриного мяса без ограничений и так далее. Где ж мы защитники национального суверенитета, вот здесь  на  переговорах и  мы ...

 (О п л е с к и).

 Я мог мы многое еще рассказать, но мы исходили и будем исходить прежде всего из национальных интересов Украины. И то, что вы сейчас так боитесь, это означает, что я больше вас верю в государственный суверенитет Украины чем вы в него верите.

Вы в нем сомневаетесь, а я  не сомневаюсь в нем.

 

ГОЛОВА. Анатолій Грязєв, Фракція Соціалістичної партії України. Останнє запитання.

 

10:53:19

ГРЯЗЄВ А.Д.

Прошу передать слово Вінському.

 

ГОЛОВА. Йосип Вінський.

 

10:53:27

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Вінський . Фракцій Соціалістичної партії України.

Микола Янович, я  хотів би все-таки з ваших уст чітко отримати відповідь, що ціна на газ і на нафту після підписання цієї угоди і в Росії, і в Україні буде однаковою. Це перше.

І друге. Які би ми тут емоційні виступи не вислуховували, все-таки доказує істину цифра, ми  сьогодні не маємо реальних цифр,  що з цього Україна одержить і що Україна втратить. І хочете ви цього чи не хочете, для того, щоб голосування в Верховній Раді, позиція  в Верховній Раді  депутатів була адекватною, ми маємо отримати широкі розрахунки.

Цих розрахунків немає на сьогоднішній день. Треба, щоб вони були, і тоді вам буде простіше вести розмову, і нам буде простіше приймати рішення. Я просив би вас чітко  дати відповіді на цих два питання: будуть розрахунки, і яка буде  ціна на нафту? Без емоцій.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Иосиф Викентиевич!  Я стоя на этой  трибуне, ответственно заявляю,  что если не будет единых цен на  энергоносители, не будет и  единого экономического пространства. Это любому экономисту понятно и ясно, любому.

Теперь второе. Нам говорят, что что-то препятствует нашей европейской интеграции. Я задаю себе вопрос простой и понятный: Почему мы так ратуем за сторонняя единого экономичного простора с Португалией, с которой имеем крохотный товарооборот и не ломаем голову, как нам ликвидировать отрицательное сальдо платежного баланса в Россией и с этими четырьмя странами?" Мы имеем минус 2,7  миллиарда долларов отрицательного сальдо платежного баланса по внешней торговле. Вот, Иосиф Викентиев, наш расчет. С Россией  только за 6 месяцев этого года мы имеем минус 1,9 миллиарда долларов отрицательного сальдо нашей внешней торговли. Разве это не достойная цена за создание такого механизма.

Поэтому  мы вступили в эти переговоры, исходя из понимания выгод для Украины, участия  в общем рынке вот этих четырех стран, прежде всего выход.

Конечно, никто из наших участников переговоров не согласится на односторонние уступки, это абсолютно очевидно. Должны быть взаимные комментаторы, должны быть взаимные меры. Все это, если мы реально хотим процветания и экономического развития, мы должны будем разработать уже на следующих этапах. Потому что, еще раз подчеркну,  это соглашение только открывает путь. В чем его смысл?

Четыре стороны сели и поставили перед собой вопрос: что мешает развитию нашей экономики? Мы сейчас находимся на стадии экономического роста, а я бы сказал, заполнение уже имеющихся производственных мощностей. Куда мы будем дополнительные 7-8 процентов ВВП, на какие рынки мы будем выходить? Вот над чем ломали голову мы - как обеспечить выход наших товаров, который бы обеспечивал источниками экономическое развитие страны, потому что надежда на внешние инвестиции - за 12 лет мы получили крохи - иллюзорные. Значит, максимально надо содействовать развитию  внешних рынков. Вот  Иосиф Викентиев откуда мы  исходили, из чего исходили.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Микола Янович. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка. (Ш у м  у  з а л і)

Я запрошую для  співдоповіді міністра закордонних справ України Грищенка Костянтина Івановича. Як ми домовлялися, 5 хвилин, Костянтин Іванович.

Підготуватися міністру економіки та з питань європейської інтеграції Валерію Івановичу Хорошковському.

(ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ)

З позиції уряду? Так це ж урядовці виступають.

Шановні колеги! Давайте привітаємо вже нового міністра закордонних справ та побажаємо успіхів і уважно послухаємо його.

(О п л е с к и)

 

ГРИЩЕНКО К.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Вікторе Федоровичу! Шановні депутати!

Я дякую за оплески, це моє перше... мій перший виступ у Верховній Раді. І як людина, яка виступає вперше... як людина, яка виступає вперше, я буду доволі стислий в своєму виступі.

Оскільки Микола Янович детально  висвітлив бачення питання і насамперед  його  економічну сторону, я зосереджусь на політично-правовому аспекті. Тим більше, що сам він викликає найбільшу дискусію. Розглядаючи проект угоди по формуванню ЄЕП, ми стоїмо перед складним  вибором. Це питання, у якому переплелися багато факторів, пов'язаних, як із зовнішньою, так із внутрішньою політикою.

З формально-правової точки зору  це документ, який можна удосконалювати. Про недоліки вже багато заявлялося, в тому числі і Міністерством  закордонних справ. Тому я на цьому не буду зупинятися.

Із змістовної точки зору  перед нами документ, у якому міститься суттєво привабливий для України момент: зона вільної торгівлі. Усунення перешкод для взаємної торгівлі з державами колишнього СРСР Україна прагнула з перших пострадянських років, коли наші підприємства надовго зупинилися в наслідок зруйнованих  економічних зв'язків.

Іван................, я прошу, буквально у мене... Я спеціально зробив півтори сторінки. Думаю, ну, може півтори можна буде вислухати.

 

ГОЛОВА. Ви звикайте і говоріть, звикайте. Це робоча атмосфера. Будь ласка, говоріть.

 

ГРИЩЕНКО К.І.   Дякую. Беру до уваги і виконання.

З політичної точки зору документ викликає і у  нашому суспільстві, і у наших  західних партнерів певні питання. Нам важливо втримати баланс інтересів в Україні на тій лінії, що відділяє відновлення зруйнованих  економічних зв'язків від відновлення зруйнованої союзної держави.

Переконаний, що всі кроки по реалізації угоди ми маємо звіряти з курсом на європейську інтеграцію. Зона вільної торгівлі - це та економічна риска, яка нас влаштовує. Наші подальші дії, я переконаний, залежатимуть від того, наскільки нам вдасться реалізувати цей проект і наскільки наші партнери будуть здатні іти на зустріч  нашим інтересам у сферах, де раніше такої готовності попри всі зусилля України не спостерігалося. За будь-яких умов всі наші подальші кроки Україна має здійснювати відповідно до визначеного Президентом та Верховної Ради України стратегічного курсу на європейську інтеграції.

Ми прийшли до угоди в результаті складного тривалого процесу, про який вже багато писалося, і про який доповів уже сьогодні перший віце-прем'єр. Підписання угоди із застереженнями, суть яких гарантує дотримання норм Конституції України, надасть нам необхідний правовий захист і одночасно створить реальні можливості для формування зони вільної торгівлі.

На мою думку, ситуація навколо єдиного економічного простору прояснила одне. Європейська ідея стала реальністю українського політичного життя. Вона носить свідомий характер для мільйонів українців - від міністрів до студентів. І я переконаний, що ця нова європейська свідомість є запорукою того, що ЄЕП не перетвориться на шлагбаум для європейської України. Адже насправді тільки від нас залежить наше майбутнє. І жодна угода не може обмежити права свідомого вибору українського народу! Дякую. (О п л е с к и).

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідайте. Костянтин Іванович, сідайте, будь ласка. Немає запитань, не передбачено.

Міністр з питань економіки і євроінтеграції Хорошковський Валерій Іванович.

 

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! В силу того, що Регламент достатньо невеликий, я спробую коротко обговорити ті питання, які, мабуть, хвилюють зал. І вони полягають у наступному. Взагалі давайте відійдемо може від додаткової політизації цього питання і пробуємо поговорити професійно.

Якщо говорити професійно, то от знаєте, зараз виникає питання: ви за ЄЕП чи не за ЄЕП? І я чую з різних боків залу різне до цього відношення. Давайте все-таки, може, вдумаємось в цю абревіатуру, зрозуміємо, що стоїть за нею. І власне тоді кожен із нас може сказати: за що він особисто?

Ми говоримо про економічну інтеграцію. Хто проти? Всі за! Крім того, ми вважаємо, що Росія це дійсно наш дуже важливий партнер, і в цьому плані ми маємо додавати максимальних зусиль для налагодження якомога тісніших економічних зв'язків з Російською Федерацією.

Але економічна інтеграція України має виходити з чотирьох принципів, я хочу просто їх проголосити, якщо будуть заперечення. Економічна інтеграція повинна відбуватися у відповідності з правилами міжнародної торгівлі, визначеними СОТ. Економічна інтеграція не може загрожувати національному суверенітету України. Економічна інтеграція не може порушувати чинне законодавство України, а також економічна інтеграція не може суперечити проголошеному Президентом курсу на європейську інтеграцію. (Оплески) І це - головні умови, з яких Міністерство економіки і уряд, до речі, виходить у своєму баченні.

Ви знаєте, що уряд двічі розглядав цю ситуацію і має певні застереження. В цьому плані ми говоримо лише про професійний рівень спілкування, ні про що більше. Давайте йти далі. Головне питання, яке я зараз почув на протязі виступу Миколи Яновича Азарова: ціни на енергоносії. Шановні колеги, що нам дев'ять років заважало створити зону вільної торгівлі? (Оплески) Є певні питання.

Друге питання. Вважаємо, що ми маємо ціни на енергоносії російські. Вважаємо. Наприклад. Це існує. Ідем далі. Ви знаєте, що головною умовою по стриманню руху Росії до СОТ є ціни на енергоносії? Реальні. І це є питання переговорного процесу, що заважає Росії вступати в Світову організацію торгівлі, тому що перш за все Світова організація торгівлі виходить з рівних конкурентних умов.

Друге питання. Чи вигідно Україні мати сьогодні дешеві енергоносії? На перший погляд, звичайно так, але це злочин перед майбутніми поколіннями, колеги. І я хочу сказати наступне, що якщо ми, дійсно захищаємо економічну позицію України, то ми маємо підтримати все, що піде на користь із цієї угоди, і це абсолютно справедливо. Але хто і як сприймає рух наш до ЄЕП. Якщо ми послухаємо російських політиків, в тому числі, в тому числі найвищого рівня, вони вважають мінімальним рівнем інтеграції митний союз. Ми вважаємо максимальним рівнем інтеграції зону вільної  торгівлі.  (О п л е с к и)

І я хочу зазначити, що принципом нашої політики має бути реалістичність цілей і виконання взятих на себе зобов'язань.

Підписання документів про ЄЕП в нинішній редакції буде мати певні наслідки і певні проблеми, тому уряд надає застереження. І я просив би зал розглянути ці застереження і підтримати нас в цьому питанні.

(О п л е с к и)

Я хочу, я зазначаю, що уряд провів два засідання і висловив застереження, дав право трьом міністерствам підготувати з цієї позиції зауваження. Ми виконали протокольне доручення уряду. І... будь ласка, нема питань, роздамо.

І останнє, що я хотів сказати: Росія - наш політичний і економічний проблем, у нас сьогодні немає проблем з Російською Федерацією. Підписуючи цю угоду і не виконуючи її потім, і це звучить як аргумент, ми створимо проблеми з Російською Федерацією. Навіщо ми це робимо? 

(О п л е с к и)

Тому у мене пропозиція дуже проста: угода про ЄЕП має бути підписана в тих межах і тих рамках, які не суперечать Конституції України, чинному законодавству, міжнародним угодам, і в цьому плані ми будемо рухатися в таку інтеграцію економічного характеру.  Я дякую за увагу.

(О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Слово надається першому заступнику міністра юстиції України Супрун Василю Федоровичу.  Будь ласка.

Заспокойтесь, будь ласка. Міністр у відрядженні. Слухаємо.

 

СУПРУН В.Ф.

Міністр перебуває в закордонному відрядженні, шановні народні депутати.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, присутні. У Міністерстві юстиції за дорученням Кабінету Міністрів здійснено правову експертизу проектів угоди і концепції про створення єдиного економічного простору.

На думку Міністерства юстиції, проекти вищеназваних документів у переважній більшості положень відповідають Конституції і законам України. Разом з тим, окремі положення майбутньої угоди і концепції потребують, на думку Міністерства юстиції уточнення з метою приведення положень зазначених документів у відповідність з вимогами Конституції і законів України.

Передусім, якщо говорити про деякі проблемні запитання, то дуже коротко. Це стосується, передусім, статусу єдиного регулюючого органу, який передбачено проектом угоди.

Шановні народні депутати, ну, повірте, я перший раз виступаю в цьому поважному залі, мені досить важко говорити.

(Ш у м  у  з а л і)

Виходячи з того, що проектом угоди передбачено, що сторони "учреждают единый регулирующий орган, которому они на основе международных договоров делегируют часть своих полномочий, и решение этого органа является обязательными для выполнения всеми государствами-участниками", то у зв’язку з цим необхідно зазначити, що Конституція України не передбачає можливості делегування повноважень державних органів якимось іншим інституціям.

У зв'язку з цим, на думку Міністерства юстиції, статус регулюючого органу потребує уточнення у підписанні цієї угоди, уточнення з точки зору того, що у проекті угоди стосовно статусу, проти  якого ніхто не заперечує, як можливої інституції, має бути цей статус приведений з положеннями Конституції з точки зору того,  щоб він відповідав положенням про непердбаченість Конституції, можливості  делегування якихось повноважень на рівень інших органів ніж визначення Конституцією України.

Друге питання стосується можливої заборони застережень, які будуть міститися у майбутніх угодах. Ну, на нашу думку, це положення також потребує певного уточнення, це виходячи з того, що Віденська конвенція про право міжнародних договорів, вона  не виключає можливості застережень стосовно певних договорів. Віденська конвенція допускає, що конкретний договір  може містити заборону застережень, але  це не поширюється на договори майбутні, про які ще сторонам не відомо. Це те уточнення, яке може бути зроблено відповідно до угоди.

І ще одне питання, яке на нашу думку заслуговує увагу, це  виходячи із курсу України на європейську інтеграцію, необхідно посилити положення угоди, де мова йде про необхідність дотримання принципу міжнародного права,  з посиланням на необхідність узгодження позиції з законодавством ЄЕС.

Оце, власне, 3 позиції, які на думку Міністерства юстиції  підлягають уточненню і можуть бути предметом певних застережень при підписанні цієї угоди.

Хотів би також наголосити при цьому, що угода може бути підписана і без застережень, але  потім при наданні згоди Верховною Радою на обов'язковість цієї угоди необхідно враховувати положення статті 9-ї Конституції України, де у такому випадку потрібно відповідний висновок Конституційного Суду України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова Комітету з питань європейської інтеграції Тарасюк Борис Іванович, будь ласка.

Ми  проголосували порядок проведення, ніяких питань з процедури, 258 голосів. Будь ласка, Борисе Івановичу.

 

11:14:37

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Хотів би перш за все звернути увагу на використання державної мови всіма державними посадовцями.

Миколо Яновичу, я рахую, що ви людина мудра, освічена і здатні оволодіти  українською мовою. ( О п л е с к и)

Теж саме стосується і переданим урядом Верховній Раді проекту Угоди російською мовою.

9 вересня на засіданні Комітету з питань європейської інтеграції було обговорено проект  цієї угоди. Присутні учасники комітету одноголосно  зазначили, що документ суперечить статтям 5, 19, 75 і 106 Конституції України. Відносно того, що єдиним джерелом влади в Україні є український народ, відносно необхідності виконання всіма державними службовцями Конституції і законів України, про неможливість передачі повноважень Верховною Радою і Президентом  України.

Члени комітету зазначили те, що угода суперечить положенням, щонайменше двом положенням, Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом, статті 4 і 51 щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом і щодо адаптації або гармонізації законодавства України до законодавства Європейського  союзу.

Крім того, ми дійшли висновку, що дана угода в разі її підписання і набрання чинності, суперечить закону про концепцію загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства  Європейського союзу, яку ми з вами схвалили. Не кажучи  вже про те, що ця угода суперечить численним указам Президента щодо європейської і євроатлантичної інтеграції. Підписання цієї угоди зашкодить процесу вступу нашої держави до  світової організації торгівлі.

Хочу нагадати, що ми з вами  майже рік тому  28 листопада минулого року в цій залі  підтримали курс на європейську інтеграцію, кінцевою метою якого має стати повноправне членство України в Європейському союзі, проголосувавши конституційною більшістю 328 голосів за відповідну постанову.

Крім того, хочу нагадати, що  22 травня  цього  року Верховна Рада прийняла заяву щодо  Єдиного економічного простору. До речі,  жоден з представників фракції "Наша Україна" не підтримав цю заяву. Але я звертаюся до представників більшості. В цій заяві говориться про те, що  участь в Єдиному економічному просторі не повинна суперечити європейському курсу на європейську євроатлантичну  інтеграцію. Багато треба сказати про  інші негативні моменти в разі підписання цієї угоди.

По-перше, підписання і набрання чинності угодою суперечить  національним  інтересам України, її міжнародним зобов'язанням,  шкодить іміджу  нашої держави та  унеможливлює курс України на європейську інтеграцію. Нас запевняють в тому, що  угода стосується створення зони вільної  торгівлі, насправді угода має всі ознаки митного союзу і спільного ринку.

Відомо, що окремі учасники таких союзів не  можуть брати участь в інших  інтеграційних процесах.

Далі. Учасники  Єдиного економічного   простору , відповідно до  положень вищезазначеної статті 2 договору, беруть на себе зобов'язання адаптувати власне законодавство у напрямку його  уніфікації з іншими членами ЄЕП. Очевидно, що  гармонізація законодавства двох різних за своєю направленістю  законодавств неможливим.

Далі. Договором про ЄЕП передбачається створення єдиного регулюючого органу і передачі йому повноважень з поступовим розширенням таких повноважень. Рішення цього органу мають бути обов'язковими. Хочу сказати, що попередні розрахунки експертів свідчать про те, що Росія матиме у цьому органі близько 70 відсотків голосів, інші експерти стверджують, що це буде більше 80 відсотків голосів. Отже, рішення будуть прийматися лише Росією.

Щодо відповідей, які  ми почули сьогодні від членів уряду. На жаль, я не почув багато відповідей на запитання, які були поставлені в листі Голови Верховної Ради на уряд. Немає  економічного і фінансового обгрунтування цієї угоди. Ми не почули відповіді на  наперед передані запитання.

Виходячи з усього цього, Комітет з питань європейської інтеграції ухвалив рішення звернутися до Президента з рекомендацією не підписувати цю угоду. У зв'язку з цим члени комітету внесли проект постанови відповідний на ваш розгляд. І ми сподіваємося, що Верховна Рада підтримає цю постанову, номер її 4152-2.

Хотів би звернутися до шановних членів уряду. Ваші попередники утримувалися від втягнення України в аналогічні політичні і геополітичні проекти, як то Економічний союз СНД, Митний союз СНД, а також ЄвроАзС. Не зробіть  помилки.

Мої контакти в Європейському парламенті, а також  нещодавній візит Комісара Європейської комісії пана Верхойгена, доводить, що у разі, якщо угода про створення ЄЕП має  риси митного союзу - це створить серйозні проблеми у стосунках з Європейським Союзом і на шляху до інтеграції, світової інтеграції торгівлі.

Я хочу звернутися до вас, шановні народні депутати і члени уряду. Я застерігаю і попереджаю, у разі схвалення і підписання цієї угоди ви візьмете на себе відповідальність перед українським народом, перед українською історією. У своїй заяві від 9 вересня Народний Рух України зазначив, що підписання такої угоди означатиме зраду національних інтересів. І ми вимагатимемо започаткування процедури імпічменту стосовно Президента і відставки тих членів уряду, які підтримують її підписання. Дякую. (Ш у м  у  з а л і).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідає голова Комітету у закордонних справах Сташевський Станіслав Телісфорович, будь ласка.

 

11:21:39

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановний головуючий, шановні члени уряду, шановні колеги! У відповідності з Регламентом роботи Верховної Ради за дорученням Голови Верховної Ради України на своєму засіданні 10 вересня цього року Комітет у закордонних справах розглядав проекти постанов Верховної Ради номер 4068, 4106, подані народними депутатами Рудьковським та Матвієнком, стосовно проведення Дня уряду України та парламентських слухань щодо можливості підписання договору між Росією, Україною, Республікою Білорусь і Казахстаном про створення єдиного економічного простору.

У цьому контексті була заслухана інформація міністра економіки та з питань європейської інтеграції Валерія Хорошковського і першого заступника міністра закордонних справ Олександра Чалого. Комітет ухвалив заслухати інформацію Кабінету Міністрів з обговоренням, що ми сьогодні сьогодні і робимо. Висловлю думки, які звучали на засіданні комітету.

Ідея економічної інтеграції на просторі СНД, зокрема створення єдиного економічного простору, не є новою. Про це сказав колега Тарасюк. За період незалежності ми спостерігали декілька спроб створити ефективні механізми економічної інтеграції. Ви всі добре знаєте, як функціонує СНД. У рамках співдружності підписано понад 600 документів, серед них угода про економічний союз від 1993 року. Стан реалізації відомий. Зараз ми тільки намагаємося завершити перший етап - зону вільної торгівлі.

Другою спробою було створення ЄвроАзС, коли п'ять країн  поставили за мету створити митний союз. За чотири роки погоджено всього десять митних тарифів, і цей процес все більше пробуксовує, продовжується застосування антидемпінгових процедур та вилучень.

Нагальне завдання економічної інтеграції на теренах СНД, - формулює Україна, - дуже просто. Створення ефективної зони торгівлі. Тобто, іншими словами, збереження традиційних економічних зв'язків на основі нових рамкових умов. І участь нашої держави в переговорах щодо створення нового інтеграційного об'єднання в рамках єдиного економічного простору є нашою черговою спробою знайти механізм застосування принципів вільної торгівлі.

Проте умови участі в єдиному економічному просторі мають відповідати двом ключовим принципам: їхня відповідність національному законодавству, насамперед Конституції України та національним інтересам України. Щодо відповідності Конституції, то дискусія останніх днів вам всім відома. не буду повторювати аргументи, але відзначу: стаття п'ять Конституції встановлює виключний перелік органів, через які народ України як носій суверенітету здійснює свою владу. І це є органи державної влади та місцевого самоврядування. Відповідно будь-яка можливість передати народом України свої суверенні права наднаціональним органам абсолютно виключена, якщо ми не змінюємо положень Конституції.

Іноді питають: а що буде робити Україна, вступаючи до ЄС? Адже там також потрібно віддавати повноваження? Відповідь нам всім відома: ледве не кожної неділі зараз в країнах-кандидатах проходять референдуми щодо вступу до Євросоюзу. Народ кожної країни вирішує: чи приймає, чи не приймає він всі умови, пов'язані з членством ЄС. Очевидно, якщо ми приймемо рішення щодо передачі частки наших суверенних повноважень наднаціональним органам, як це пропонується в проекті угоди про формування ЄЕС, то воно має бути затверджене саме на референдумі.

Торкнуся декількох політичних аспектів. В Україні задекларований стратегічний курс України на євроінтеграцію, він повністю підтриманий Верховною Радою України. Для того, щоб залишитися надійним та передбачуваним партнером, ми не повинні допустити будь-якого сигналу щодо можливості відходу від цього курсу.

У програмі інтеграції України до ЄЕС та посланні Президента України до  Верховної Ради "Європейський вибір" створення зони вільної торгівлі та митного союзу з ЄЕС чітко визначені як ключові завдання реалізації євроінтеграційного курсу.

Шановні колеги, тут, в залі, чимало відомих економістів. Впевнений, що вони здатні краще проаналізувати економічні аспекти  ЄЕП. Тому зроблю лише декілька ремарок.

Країни, що об'єднані в зону вільної торгівлі, проводять незалежну та суверенну зовнішньоторговельну політику по відношенню до третіх країн. Прийняття рішення про створення митного союзу вимагає повної уніфікації тарифів, тобто вступу до СОТ на однакових умовах. Це означає необхідність перегляду для України вже досягнутих в рамках вступу в СОТ домовленостей, і як наслідок, зведення нанівець багатьох з них, незворотну втрату іміджу, як передбачувано партнерами.

Питання: коли ж тоді ми вступимо в СОТ?

І ще одне: зараз саме Верховна Рада має повноваження на встановлення митних тарифів. Зовсім іншою є ситуація в Росії, де такі повноваження належать уряду. Чи варто на сьогодні відступати від існуючого порядку в Україні?

Шановні колеги, хотів заодно привернути вашу увагу до того, що 22 травня цього року була прийнята заява у Верховній Раді, в якій зафіксовано підтримку заяви президентів чотирьох держав. Разом з тим відзначено, що наша участь в ЄЕП не повинна суперечити реалізації  стратегічного курсу на європейську інтеграцію. І тут, у Верховній Раді, ми будемо ратифікувати ці угоди.

Відтак, ми вже зараз маємо забезпечити, щоб цей документ відповідав національному законодавству та інтересам держави. Що це означає практично? Відповідь є досить простою: наша участь в ЄЕП має бути обмеженою створенням та функціонуванням ефективної зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, тобто такої зони, що забезпечила б максимальний ступінь економічної інтеграції з елементами чотирьох свобод: вільне пересування товарів, капіталів, послуг і осіб - і водночас не суперечила Конституції, чинному законодавству України, її стратегічному курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію та вступу до СОТ на умовах, що відповідають нашим національним інтересам.

В цій ситуації ми можемо або відкласти підписання з метою доопрацювання проекту угоди, або зробити при підписанні заяву із застереженнями, в якій чітко зафіксувати позицію України. Формулювання можуть бути різними, над ними нехай попрацюють юристи, але така позиція має бути чітко зафіксована. Така заява розставила б усі крапки над "і" і зняла би усі занепокоєння щодо послідовності нашого курсу. Дякую.

(О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до обговорення. Від групи "Європейський вибір" - Пєхота Володимир Юлійович.

Ми затвердили процедуру розгляду, 258 голосів.

Будь ласка. (Ви можете висловитися у виступі) Будь ласка, Володимир Юлійович.

 

11:30:30

ПЄХОТА В.Ю.

Шановний Голово, шановні народні депутати. На жаль, за той час, що дехто був уже не перше скликання в парламенті, навчились говорити, але не навчились слухати інших. І я думаю, що історія нам ще підказує, що ми не навчились прислуховуватись до здорового глузду.  Ми думаємо те, що ми  кажемо сьогодні - це історично, і це сьогодні повинно бути так, як я кажу.  Так давайте звернемося до нашої історії,  громадяни політики, народ вже втомився від нашої говорильні,  народ вже втомився від того, що за ці  12 років ми не можемо досягти обсягів виробництва, які були в 90-му році - 60 процентів. Тому я, дивлячись на цей лозунг, який написали колеги, повністю підтримую, що  ми повинні йти в Європу і  Європейський союз - це для нас перспектива.

Але  разом з тим ми не повинні відмовлятись від тих економічних відносин з нашими сусідами. Дехто тут боїться, що нас обдурять брати -  слов’яни. Європа малює нам перспективу через 10 років, а давайте згадаємо, ми Чорнобиль  закрили і хто нас обдурив? Ми знищили стратегічні  озброєння і де ті обіцянки, які  нам були дані, що нам компенсують і  построять житло для військових, і дадуть людям роботу?  Ми закрили підприємства в угоду деяким політикам, які казали, що треба зробити поворот так, щоб нам було краще, а нам поки ще не краще. Тому  давайте звернемось, ще раз я кажу, до історії і послухаємо один одного, і  якщо ми не навчимось слухати, то не  буде у нас ніколи нічого  доброго.

Можливо ми наробили багато помилок, можливо і те, що  сьогодні  ми розглядаємо  не самий єдиний і не самий найкращий вихід з цього положення. Але я повинен сказати, що поки що йде мова про переговорний процес. І тут я хотів би зауважити тим урядовцям, які сьогодні не займаються урядовою справою, а мітингують. Дивіться, є доручення Прем'єр-міністра, затверджена група високого рівня, в неї увійшли урядовці Азаров, Роговий, Єльченко, Лавринович, Хорошковський.І цим же дорученням була призначена група експертів. На практиці виявилося, що ті міністри, які були повинні захищати інтереси України,  відстоювати їх у переговорному процесі, жодного разу не прийняли у цьому участі, посилали своїх заступників і ховались за їх спинами. Ганьба їм, я скажу одне.

І друге. Я розумію сьогодні Зайця, він вболіває за Україну. Але, пане Заєць, ви  ж були міністром, ви ж знаєте, що саме у Кабінеті Міністрів виробляється політика, яка повинна враховувати інтереси і підтримки депутатського корпусу. Сьогодні у нас получився перекос,  що ми  економічні питання перевели на рейки політики і не хочемо  слухати один одного.

Уряд має застереження.  Ми теж розглядали на нашій депутатській групі і рахуємо, що застереження повинні бути. Я рахую, що і коли в ЄС ми будемо входити, треба теж застереження дати, бо сьогодні наша легка промисловість, переробна промисловість, сільське господарство, воно не готове для ЄС, і нам треба їх готувати, нам треба їх підтягувати до цього рівня. Без застереження неможливо.

Тому наша група пропонує дати можливість уряду закінчити цей переговорний процес. Той, хто має раціональні пропозиції, той, хто бажає приймати участь в цьому процесі, хай внесе їх конкретно, а не мітингує і закликає населення. Якщо ми дійсно вболіваємо за населення, за розвиток економіки і за рівень життя наших людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Дашутіну Григорію Петровичу, фракція політичних партій Промисловців  і підприємців та "Трудової України". Наступний - Ющенко Віктор Андрійович.

 

11:35:56

ДАШУТІН Г.П.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Депутатська фракція політичних партій Промисловців  і підприємців України та "Трудова Україна" послідовно виступає за інтеграцію країни в європейське співтовариство. Я підкреслюю, послідовно виступає за інтеграцію країни в європейське співтовариство. Проте, інтеграція в нього не означає, що  з цього моменту без усяких зусиль з нашого боку покращиться стан  економіки держави і прийде добробут  населення. Необхідно зрозуміти, що тільки завдяки  напруженій та чіткій роботі, зосередженій насамперед на національних проблемах України, можливе досягнення рівня життя та економічного розвитку за європейськими стандартами.

Наша головна мета - реальне збільшення доходів на душу населення.

Ні в кого не виникає сумніву, що економічні позиції України в країнах ЄС визначаються її статусом транзитної держави, а також тим, що країн ЄС приваблює  можливість користуватися українським ринком збуту та постачальниками сировини. Ані промисловець, ані сільське господарство нашої  країни в  найближчій перспективі не цікаві країнам ЄС. Перспективи виходу  нашої продукції на європейські ринки  в великих обсягах незрівняно нижчі, ніж ці перспективи в рамках ринків країн потенційних  учасників ЄЕП. І саме наявність цих ринків є передумовою подіям нашої економіки.

Єдиний економічний простір планується створювати поетапно і здійснювати перехід від одного етапу до наступного  в тому обсязі, коли це буде відповідати національним інтересам України. Тому створення  Єдиного економічного простору не є  кроком в безодню. Після кожного етапу приєднання до ЄЕП Україна буде підбивати підсумки і аналізувати ситуацію. Причому, не лише з точки зору Єдиного економічного  простору, а робити загальний аналіз на секторах економіки та  загальний прогноз розвитку нашого ринку, що дозволить запобігти кризових явищ у різних галузях. Не будемо забувати, при створенні ЄЕП Україна отримає доступ до ринку трьох держав. Нині торговельний оборот нашої країни з Росією,  Казахстаном та  Білорусією перевищує 20 відсотків і зовнішньо-торговельному обігу  по енергоносіям складає до 100 відсотків. У той же час торговельний обіг з країнами ЄС менший за 16 відсотків.

Єдиний  економічний простір дозволить не лише  уніфікувати законодавство в середині самого ЄЕП,  але і привести його у відповідність до європейських норм. Адже це конче  потрібно усім країнам,  що створюють ЄЕП. Ми впевнені, що за допомогою ЄЕП при активній співпраці з нашими партнерами з СНД Україна зможе наростити економічні м'язи і завдяки цьому успішно інтегруватися до  європейських структур, виконавши таким чином свою стратегічну  задачу.

Ми потрібні Європі  лише як держава зі здоровою економікою. А саме ЄЕП допоможе подолати  нинішні  економічні негаразди. Співпраця з нашими партнерами з СНД в рамках ЄЕП наголошує на цьому ще раз, має стати важливим кроком на шляху до європейської інтеграції.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ющенко Віктору Андрійовичу, фракція "Наша Україна", наступний - Кравчук Леонід Макарович.

 

11:39:43

ЮЩЕНКО В.А.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду.

Я хотів би свій виступ почати з того, щоб сказати одному міністру: "Валерій, браво"!

Сьогодні ми розглядаємо, шановні народні депутати, не рядовий документ, документ, який може коштувати долі України. Свій виступ я хотів би розпочати із простого риторичного запитання: в чому полягає національний інтерес України, коли ми говоримо про регіональну співпрацю, про торгівлю і про інтеграцію в цілому. В чому цей інтерес заключається? У чому повинна заключатися кінець кінцем державна політика України?

На Схід від України знаходиться традиційний великий ринок країн СНД і перш за все Росії. У цьому ринку є напрацьовані зв'язки, є певні перспективні проекти. Кінець кінцем є джерела енергоносіїв, в яких зацікавлена і Україна, з одної сторони, і Європи, у тому числі. Якщо керуватися фундаментальним правилом ринку, головне не як виробляти, а де продавати, там знаходиться 24,5 відсотки українського експорту. Тому Росія була і безумовно буде стратегічним економічним партнером України. Було б великим безглуздям відмовлятися від цієї унікальної частини ринку.

Друге. На західних кордонах від України, починаючи з території Польщі, країн Балтії, Словакії, Угорщини, знаходиться найбільший, найємкіший, найплатіжніший ринок світу. Об'єм валового продукту, шановні друзі, на тому ринку складає 10 трильйонів доларів, що само по собі рівняється 228 національним економікам України і 32 економікам Росії. До речі, там сьогодні, шановні панове, ті, хто зліва сидить, реалізується 40 відсотків українського експорту, 40 відсотків українського експорту формують в Україні мільйони робочих місць. Ці експортні стосунки формують відрахування мільярдів до національного бюджету і до Пенсійного фонду України.

Тому головне було б, шановні друзі народні депутати, великою помилкою формувати нашу державну політику по принципу - або-або. Ми повинні знайти правильну політичну з точки зору державних інтересів відповідь, як сформувати не взаємовиключну політику, а взаємодоповнюючу політику? Якщо існує український інтерес на Сході, у нас повинна працювати концепція інтересів України на Схід; якщо ці інтереси присутні на Заході, у нас повинна працювати західна концепція. Це - перше. Я хотів би підкреслити, не політика взаємної виключающої інтеграції, а взаємодоповнююча політика.

Для того, щоб це відбулося, шановні друзі, регіональна політика, регіональна економічна інтеграція повинна здійснюватися за установленими правилами і традиціями, які прийняті у міжнародній економіці і торгівлі. Тільки в тому випадку інтеграція на Схід на блокує Україні процес європейської інтеграції і взаємодії із Світовою організацією торгівлі. Тому це - фундаментальний принцип, і я повністю солідарний із реплікою Валерія Хорошковського із цього приводу.

Третє економічна інтеграція не повинна загрожувати національному суверенітету. Другими словами, економічна інтеграція повинна відповідати духу і букві Конституції України і закону. Щоб відразу зняти будь-які спекуляції щодо фракції "Наша Україна" і себе особисто скажу, ми за розвиток взаємовигідної і рівноправних стосунків з Росією, ми за створення зони вільної торгівлі між країнами без виключень і обмежень. Ми за узгоджену, не єдину, а узгоджену, підкреслюю, конкурентну політику з Росією і другими країнами. Але чи ми знаходимо відповіді у цих документах?

Перше. Угодою і концепцією започатковується утворення щонайменше на рівні митного союзу, а не створення зони вільної торгівлі. Це передбачає по суті зміну стратегічного курсу України.

По-друге, пропонується створення наддержавного регулюючого органу, рішення якого є обов'язковими для всіх сторін. Це є втрата суверенних прав в галузі фінансів, торгівлі, фіскальної і монетарної політики.

Ще одну хвилинку. Неприйнятним є механізм прийняття рішень шляхом зваженого голосування з урахуванням економічного потенціалу країни.

Подивіться, шановні друзі: зеленим - це право голосування Російської Федерації, синім - вісім... 9,9 відсотків - це голос України.

І на завершення: національні експерти і політики застерігають, що через підписання угоди про єдиний економічний простір в її нинішньому стані Україна втратить будь-які перспективи євроінтеграції, вступу до Світової організації торгівлі.

Запропонована угода в її нинішньому вигляді протирічить Конституції України і законам України і веде до втрати суверенітету, не відповідає курсу європейської інтеграції і, по суті, є зрадою національних інтересів України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Кравчуку Леоніду Макаровичу, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Наступна Тимошенко.

 

11:46:39

КРАВЧУК Л.М.

Шановні народні депутати!

В 1991 році після підписання в Білорусії угоди щодо СНД ми вже це чули. І Верховна Рада, ратифікуючи цей документ в строгій відповідності до Конституції зробила відповідні застереження і я як Президент керувався ними весь час, коли вирішувалося питання в рамках СНД.

У нас є таке право: ратифікуючи цей документ, внести їх на голосування. Після голосування вони стануть обов'язковими для Президента України.

Я почав з того, що нагадав історію. А тепер реальні факти. Чи добре, чи погано, що ми так гостро обговорюємо це питання? Добре. Ми боїмося за незалежність - і це правильно. І це правильно! Але страх не повинен сковувати наш розум, страх не повинен давати нам поради. Повинні бути враховані всі фактори, всі внутрішні і зовнішні чинники, що лежать в основі національних інтересів України.

(Ш у м  у  з а л і)

Іван Олександрович, вибачте за репліку, ви нагадали: ви вже 10 років скачете по залу, не знаєте, де подітися.

Наступне. Документ повинен бути тільки економічним. Політика там повинна бути присутньою, скільки вона забезпечує наші економічні інтереси. І якщо Україна доб'ється утворення зони вільної торгівлі, то це буде для неї корисно. До речі, документ про зону вільної торгівлі підписаний Україною і Росією в 1993 році. 10 років він не може бути введений. І це не тому, що хтось добрий, а хтось поганий. Проблема складна. Європейський Союз має 50 років історії, і він йшов від "пулів" різних через митний союз, через зону вільної торгівлі, і митний союз, валютний союз - і тільки тепер вже є таким, який є. А ми хочемо зразу все мати. Це просто нереально.

Нам не треба дуже сильно боятися ЄЕП. Нам треба навчитись використовувати механізм міжнародних організацій, куди ми входимо, в тому числі і ЄЕП, на свою користь. Звичайно, керуватись ми повинні Конституцією, національними законами. І ніхто не має права відступати від її положень, як і ніхто не має права монополізувати, наголошую, монополізувати єдине своє право на оцінку національних інтересів і національного патріотизму.

Чи суперечить договір європейському курсу України? Так, договір не є досконалим. Але тоді потрібно засудити "вишеградську групу", яка була створена, і яка працювала, і яка підвела країни цієї групи до більш швидкого вступу до Європейського Союзу.

Я  знову наголошую: наша стратегічна мета - Європейський союз, але тактичні кроки мають бути такими, аби вирішите це питання якомога скоріше.

 Чи насправді цей договір передбачає втрати Україною певний час від суверенітету, ну будемо відверті - передбачає. Тут потрібно чітко визначити межу, що ми втрачаємо, як і чи можемо ми підійти за ту межу, яку визначаємо. Але ми втрачаємо якусь частку суверенітету і коли будемо вступати в Європейський союз, це також є доконаний факт. Тому не  можна сьогодні бути такими, жити... Ми 12 років живемо в такому, в такій аурі. Те що торкається Росії - одні кажуть тільки “ні”, те, що торкається Заходу, другі кажуть тільки - “ні”. А  тут повинна бути середина, повинен бути компроміс. Наші проблеми якраз і полягають в тому, що ми не вміємо, не знаємо, як, не вміємо використовувати наші можливості і в міжнародних союзах, і в стосунках з іншими країнами. Ми  повинні бути партнерами і навчитись бути партнерами. Якщо ми не можемо цього зробити, то тоді нам треба сказати :”Ми не здатні захищати свою державу, ми не здатні захищати державний суверенітет". І криком, який би не був тембр високий, тут нічого не втнеш. Тут  потрібні тільки аргументи. І я  не підтримую, скажімо ідеологію,  що все в угоді вже прекрасно і що ми будемо мати і збільшить наше машинобудування зразу, все піде зразу повними річками, ну, це ж не так. Це треба час, це треба мудрість,  це треба виваженість,  це треба навчитися працювати, в тому числі може перш за все  з Росією.

І на  останок. Ми повинні про єдиний економічний простір, як про це, людям говорити правду. Якщо ми тільки  почнемо з того, що завтра все буде гаразд, це не дасть ніякої користі. Вже проходили: приймемо Конституцію, завтра почнемо краще, вступимо  кудись, станемо жити краще. Не все це так просто. Це треба час, це треба вміння, це  треба розум. І не  можна, скажімо, сьогодні, шановні друзі, проводити, скажімо, опитування людей, які не читали документ. Не можна. Депутати не читали.

Я звертаюся до наших соціологічних, я звертаюся до наших газет, не робіть із людей баранів, хоча б за те, що вони вас годують, поважайте їх. Тому що, ви розумієте, вже це пережили, це вже  було. Ще документ не прийнятий, а його одобрямс. І от сьогодні одні - повний одомрямс, одні - повне відкидання. Ось, будь ласка, вам  плакати, які засвідчують саме таке відношення.

Я наголошую, ми  повинні розумно поставитися до цього документу. Президент за Конституціє, це його повноваження, має право підписувати міжнародні угоди, ми маємо право ратифікувати і все. От тоді, коли ми принесемо на ратифікацію, тоді і будемо говорити. Сьогодні, скоріше, розмова політична, розмова  де в чому  передвиборча. А це не допомагає нашому обговоренню. Бажаю успіху. ( О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Юлії Тимошенко, наступний Райков.

 

11:54:30

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Мій час вже пішов, я прошу трошки послухати. Шановні колеги! Я  можливо зараз буду говорити про  абсолютно  непопулярні речі ні зліва, ні справа.

Я хочу сказати, що я дуже поважаю Російську Федерацію як мінімум за те, що Російська Дума суттєво відрізняється від українського парламенту. Я скажу чим вона відрізняється. Вони можуть сперечатися по внутрішнім проблемам скільки завгодно часу, але коли є  хоча б елементарна загроза національним інтересам Росії, єднаються ліві, праві, будь-які і стають  одноголосно в своєму голосуванні на захист національних інтересів.

Український парламент вже багато років - багато років! - роздирають  чужі національні інтереси. Спочатку ми становимося чітко на позиції прозахідні і на позиції західних країн. Коли ми здаємо ядерну зброю, коли ми без будь-яких компенсацій закриваємо Чорнобиль, коли ми публічно не обговорюємо з вами так само  умови вступу до СОТ, і ми знаємо з вами скільки там є речей, які нам потрібно доводити до  певного рівня. І ми  знаємо, що поки ми не розвинули свою промисловість так, як слід, наш ринок буде опанований за три хвилини. Ми  чудово  з вами знаємо, коли голосуємо по  іракським проблемам де знаходяться національні інтереси України і в яких тоді документах вони прописані. Коли  інші питання виникають, у тому числі і Єдиний економічний простір, нас розривають  національні  інтереси Росії.

Шановні друзі!  Я мрію виключно  про те, щоб в Україні, в парламенті, в політикумі народилося справжнє українське лобі, яке буде читати кожну строчку документу, яке буде рахувати як це буде відбуватися на житті кожного з нас і в цілому нашої  країни. І тому я хочу, щоб ми  відклали всі наші політичні "криши" за межами України в сторону і щоб ми з вами подивилися на той документ,  який сьогодні ми читаємо. А в цьому документі, крім "води", є дві абсолютно реальні речі, які ми  маємо з вами констатувати. Мова йде  про  те, що тут написано, мовою оригінала: "Обеспечение недискриминационного доступа и равного уровня тарифов на услуги субъектов естественных монополий".

Якщо  перекласти це на зрозумілу мову, то тут якраз сказано про те, що  ціни на всі енергоносії, а я думаю,  пан Азаров як людина, яка вже багато років в економічному блоці працює, може відрізнити дві дефініції: тарифи і ціни. Це різні речі. Тарифи - це тільки на транспортування. Це значить, що транспортування через нафтові і газові проводи, воно залишиться таким, як є сьогодні, воно рівне по всій території. А ціни, вони формуються ринково, і сьогодні немає в Росії монополії на видобуток нафти і газу, і тому ціни будуть  ставити власники, а не держави. І як взагалі можна піднімати питання, що ціноутворенням буде  займатися держава?

Я хочу сказати, що ще одне велике горе для України, коли на посадах, які вирішують стратегічну економічну  політику України, як це робить пан Азаров,  сидять не фахові економісти, фінансисти, які отримали освіту, а маркшейдери, які закінчили гірничий інститут. І це є пан Азаров, який спочатку поклав всю  країну податками, який  не розуміє, що взагалі таке податкова політика, а  сьогодні  він втручається у міжнародні економічні стосунки з тими ж знаннями і з тим же рівнем кваліфікації.

І ще я вам скажу, що є такі просто жахливі ситуації у парламенті, коли, наприклад, фракція "Європейський вибір", яку в тіньовому секторі очолює пан Азаров,  практично руйнує європейський вибір країни. Ця мімікрія вона ж ні до чого гарного країну не призведе.

І останнє, що я хочу сказати і лівому, і правому сектору. Да, я хочу сказати ще про другу позицію, яка є реальною у цій угоді. Це мова іде про  наднаціональний державний орган. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що у цій угоді  передаються всі абсолютно повноваження цьому органу підписувати потім будь-які угоди, будь-які документи і його практично приймати. Україна буде мати там 9,9 відсотків голосів, Росія  - 83. Не питання "любимо чи не любимо Росію", не ставте так питання. Якщо ви за ЄЕП, то ви любите Росію, якщо ви проти ЄЕП, то ви не любите Росію. Це питання абсолютно недоречне. Ми любимо і поважаємо Росію, але ж ми серцем, розумом, душею, своїм життям ми маємо стояти на позиціях України.

І тому створення такого наддержавного органу, воно протирічить можливості бути гравцем в цьому економічному просторі, бути впливовою країною на прийняття рішень. Давайте знімемо цю позицію, давайте знімемо все, що протирічить Конституції, законам, міжнародним угодам. Ми що з вами авантюристи, ми що не приймали міжнародних угод? Конституцію прийняли, а потім не будемо це виконувати? Ми просто не маємо права на це. Ми маємо послідовно рухатися.

І останнє, що я хочу сказати. І лівій, і правій частині залу я прошу, задумайтеся над тим, яка персона в Україні провела країну спочатку в одну сторону і підписала десятки міжнародних угод у сторону європейського вибору, а тепер та ж сама персона веде в зовсім діаметрально різну сторону і підписує так само міжнародні угоди, які будуть ратифіковані. Я хочу, щоб ви замислилися над тим, що нашу Україну розривають на дві частини. І я прошу вас почитати серйозний труд Ханкігтона "Зіткнення цивілізацій", де написано, що Україна - це розірвана страна. І ми не маємо права дати жодній посадовій особі посилювати ці тенденції. Я прошу тільки єдиної сильної патріотичної позиції! Дякую за увагу. (О п л е с к и).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Райкову Борису Сергійовичу, група "Демократичні ініціативи". Наступний  - Ніколаєнко. Дотримуйтеся Регламенту, шановні.

 

12:01:48

РАЙКОВ Б.С.

Шановні колеги! ........ глобалізації до сучасного інтегрованого світу змушують нас шукати модель державного розвитку, спрямованого в першу чергу на обслуговування національних інтересів. Історія ставить перед нами гостре запитання, на яке ми змушені давати чесну і відверту відповідь. Наближення моменту підписання угоди про створення єдиного економічного простору  примушує нас оцінювати економічний зиск від членства України в новому об'єднані. Тривають гострі дискусії у політичних і економічних колах навколо доцільності участі Києва в цьому проекті.

Переконаний, Україна повинна реалізувати всі ініціативи, що у перспективі можуть бути взаємовигідними і цікавими. І в цьому контексті розширення співпраці з країнами СНД і в першу чергу з Російською Федерацією є очевидним і логічним кроком. І я думаю, то что ставится вопрос о ценах на энергоносії, я думаю, что и в тарифной политике, и в ценовой, в конце концов, это даст выгоду нашим предприятиям.

Разом з тим, перед Україною існує реальна європейська перспектива з поглибленням реформ і статусом держави з ринковою економікою. Україна для країн ЄЕС  стане не менш цікавим партнером, ніж деякі східноєвропейські держави. І ця перспектива значною мірою залежить від нас. Але Україна не може вести сучасної євроінтеграційної політику, якщо вона буде постійно в опозиції з Росією.

Переконаний, будь-яке об'єднання може бути міждержавним, але ніколи не наддержавним. Політика має обслуговувати економіку і в жодному разі не може бути самостійною сферою реалізації інтересів будь-якої нації, якщо за цим не стоїть прагматичне рішення - чи буде це вигідно економічно людям, які живуть в цій країні?

Разом з тим, ми не можемо жертвувати пріоритетами суверенності задля економічної чи будь-якої іншої доцільності. Ми не можемо обмежити національний суверенітет України, зайняти антидержавну позицію.

Шановні колеги! Україні необхідна інтеграція до структур, що відповідають її національним інтересам, сприяє розвитку національної економіки і прискорить реалізацію євроінтеграційних процесів. Не може бути єдиний економічний простір, якщо співпраця в рамках цього об'єднання відбувається на засадах рівноправності і партнерства з урахуванням висловлених застережень. В такому випадку ми підтримуємо ідею активної участі України в цьому інтеграційному об'єднанні.

Депутатська група "Демократичні ініціативи"  позитивно оцінює перспективу входження України до єдиного економічного простору за умови обов’язкового врахування висловлених застережень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте порадимося. Зараз у нас час перерви. Які пропозиції? Продовжуємо чи перерва?

 

ГОЛОС З МІСЦЯ. Продовжуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо?

Будь ласка, Ніколаєнко Станіслав Миколайович.

Так без перерви працюємо?

Наступний Пустовойтенко.

 

12:04:53

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду, громадяни України!

Ми сьогодні попали з вами, як у відомій притчі, у таку ситуацію, коли одні радять молодому чоловікові "женись", другі радять "не женись", а як не зробиш - все одно дурнем будеш.

Я думаю, що нам потрібно зараз емоції відкинути, а зробити так, щоб ми дурнем не були.

Для соціалістичної партії України питання встановлення тісних інтеграційних взаємовигідних зв'язків з нашими сусідами, перш за все країнами СНД - Росією і Білорусією, є принциповим стратегічним напрямом. Воно повністю відповідає нашим програмним цілям і засадам.

Соціалісти не один раз пропонували шляхи вирішення назрілих проблем в цій сфері. Ми маємо тісні зв'язки з лівими і лівоцентристськими партіями в цих країнах. При цьому Соціалістична партія активно співпрацює і з європейськими лівими. Ми плануємо вступити до Соцінтерну.

Як соціалісти оцінюють договір про єдиний економічний простір? Для нас тут головне - збереження незалежності і самостійності України, інтереси України і інтереси кожного пересічного громадянина, кожної людини. Чи буде українцям жити краще, чи замість удавки українських олігархів нас будуть давити спільно олігархи українські і російські - березовські, гусинські, фрідмани, чубайси і так далі? Адже все сьогодні 890 відсотків нафтопереробки в Україні належить російському бізнесу.

Що робиться нині сьогодні з цінами на паливно-мастильні матеріали, ми бачимо і бачимо результати  цього. Депутати-соціалісти сьогодні вранці вперше мали в руках необхідні документи, вони під час обговорення цих документів виказали стурбованість погіршенням економічних відносин між Україною і Росією. Ми не розуміємо, чому наш Президент вичікував з 1994 року і так до сих пір, скажімо, не зробив серйозних кроків в напрямку поліпшення взаємовідносин з країнами СНД, перш за все із Росією, чому так до цих пір і не діє договір про вільну торгівлю, підписаний, до речі, в 1994 році?  Чому ми втрачаємо ринки збуту на Сході? Але Микола Янович називав сьогодні цифру втрат тільки в цьому році. Надані нам документи, відповіді, на жаль, на ці питання не дають.

Подивимося більш пристально на ці документи. У нас сьогодні є сумніви відносно статті 4-ї проекту договору, яка пропонує частину державних повноважень передати єдиному недержавному регулюючому органу. В ньому рішення будуть прийматися відповідно до економічних потенціалів країн.

Нагадаю: Росія має сьогодні внутрішній валовий продукт 427 мільярдів доларів, Україна - близько 50. Тобто Росія матиме сьогодні 80 відсотків голосів, ми - 10. Тут потрібно задуматися, тут є проблема.

Або положення про різношвидкісну і різнорівневу інтеграцію. Якщо Росія, скажімо, на кілька років притормозить вирівнювання цін на газу і нафту, ціна в Росії газу сьогодні умовно 20 доларів за тисячу кубометрів, в Україні - 60. Що будуть робити наші підприємства, енергогенеруючі компанії і так далі? Вони просто не витримають конкуренції в рамках ЄЕП і впадуть.

Досвід функціонування аналогічного економічного простору Росії, Білорусі і Казахстану показав, що поки сьогодні виграє економіка Росії.

І ще одне. Нас турбує, що за 10 років правління Леоніда Кучми ці проблеми, знову повторююсь, не вирішувались. Чому? І сьогодні ми бачимо, що Володимир Путін, готуючись до виборів, нарощує образ "собирателя земель русских". Наші олігархи також використовують, хочуть порятуватись, отримавши підтримку від Росії.

Ми впевнені сьогодні, що без радикальної зміни влади в Україні і Росії подолання корупції, олігархічної влади ми не вирішимо проблем і жити українцям легше не буде, до речі, як і росіянам.

Що пропонують соціалісти. Перше. Сьогодні ніякого рішення не приймати. Ми вимагаємо від уряду повних розрахунків, цифр, аналізу, що чекає нас від приєднання до ЄЕП, що отримає кожна людина в Україні. Це для нас буде визначальним при прийнятті рішення.

Друге. Не маючи цих розрахунків і цифр, даних сьогодні, пропонуємо, ще раз кажу, повторюю, не приймати рішень. Хай Президент, уряд беруть на себе відповідальність, підписують документ, приходять до парламенту з  готовими рішеннями, дають нам всі ці цифри, повну картину,  тоді ми приймемо це рішення. Свідомо приймемо це рішення. Не можна сьогодні мірилами 91-го року міряти, критеріями застосовувати  в 2003-му. Сьогодні дуже погано, що одна частина залу лобіює інтереси американські,  друга - російські. Соціалісти хочуть лобіювати інтереси України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Пустовойтенку Валерію Павловичу, Фракція партії Народно-демократичної.  Наступна - Богатирьова .

 

12:10:27

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Да, як тільки Пустовойтенко слово дали, значить зразу перерва. Шановні народні депутати, шановні члени уряду.   Народно-демократична партія завжди була провідником євроінтеграційної  політики, що відображена в її програмних документах і зокрема в Основних засадах міжнародної політики. Власне, до останнього часу попри всі складнощі політичного характеру, Народно-демократична партія була  прибічником державної політики в міжнародній сфері, оскільки  декларація влади  співподали з програмною вимогою партії.

З власного досвіду хочу  засвідчити, що в політичній історії сучасної України до останнього часу не було жодного епізоду, коли в  стосунки з Росією, іншими нашими партнерами в євразійському просторі грубо ігнорували, чи стали заручниками євроінтеграційної політики. Навпаки, кожен крок України, українського  уряду прораховувався, виходячи з необхідності збереження євразійських ринків для вітчизняної промисловості та АПК, забезпечення тісної співпраці в гуманітарній сфері, економічної інтеграції на принципах вільної торгівлі.

Я хочу вам привести невеличкий приклад, я про нього вчора казав на Погоджувальній раді, у мене збереглася стенограма моєї зустрічі з Борисом Миколайовичем Єльциним, до якого я відношуся з величезною повагою, від 16 серпня 1997 року. Я зачитаю невеличку тезу.

"Борис Николаевич, может быть надо сделать (йшла там велика розмова, дуже сучасна, я вважаю, і вона на сьогоднішні актуальна) ставку по основным направлениям экномического сотрудничества, программу на 10 лет?" - Борис Николаевич отвечает: "Это хорошая ваша инициатива ( я повторяю, моя инициатива, я повинен про це сказати) и давайте эту программу в торжекственной обстановке   подпишем в Москве или в Киеве". - Я ему отвечаю: " Думаю, лучше в Москве. Этим  документом  можно было бы дополнить визит нашего Президента Леонида Кучмы". Потому что действительно Леонид Данилович Кучма ехал или  должен был ехать в Москву.

Після цього було скликане засідання Кабінету Міністрів і відповідальність за  розробку цієї програми на 10 років був призначений Сергій Осика, міністр на той час зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі. Програма була відпрацьована, зроблена, прийнята на засіданні Кабінету Міністрів і підписана нашим Президентом.

Що в ній передбачалося? Передбачалося дуже просте. На той час, коли велась розмова, товарообіг за 1996 рік був 17,8 мільярдів гривень, впало вже тоді на 3 мільярди, зараз 12. А програмою передбачалося, що ми наші відносини в економічній сфері торгівлі повинні винести на рівень 30 мільярдів гривень, доларів, я вибачаюсь. Вдумайтеся у ці цифри. Практично вдвічі. А сталося  зовсім навпаки.

Далі який крок ми зробили, коли вже стали на більш такий основі працювати, ми створили, і я дяку парламенту, я зараз подивився, як велося голосування, уряд прийняв економічне обгрунтування, доцільно, на жаль, і хочу просити, не потрібно друг друга  ображати. Я з величезною повагою відношуся до  Миколи Яновича Азарова, він  доктор технічних наук, він приймав участь якраз в розробці податкової системи, адміністрації, а також Юлю Тимошенко. Ми всі люди, ми  не повинні друг з другом зводити якісь рахунки, тому що це майбутнє нашої держави.

Що ми  зробили? Ми прийняли рішення  на уряді про створення зони вільної торгівлі. 1999-ий рік. І парламент  таємним голосуванням (голосували три рази), я дякую тільки за підтримку комуністів на той час, ми проголосували, набрали 227 голосів. А коли вже в цілому голосували, було  232. Я думав, хотів сказати, які фракції як підтримали, як голосували теж протистояння так вони залишились.

І за ці роки ні  уряду Ющенка... Ну наверно мене зняли, я так розумію, за те, що висловлюю якусь проросійську позицію. Я так думаю.   Ні уряду Ющенка, ні Анатолію Кириловичу Кінаху, Віктору Андрійовичу Ющенку не вдалося реалізувати - чому? - цю зону і впровадити. Тому що Дума, Держдума Росії на ратифікувала цю угоду по сьогоднішній день, і вона залишилась сьогодні. І якщо ми сьогодні працювали, ми вже рухались в цьому напрямку вперед.

А сьогодні я хочу сказати, що я не задоволений тим, або непрозорістю прийняття цих рішень і їх розгляду. Тому Народно-демократична партія пропонує, перш за все, наступний крок - відкласти підписання будь-яких угод щодо інтеграційних процесів і в проекті між країн СНД  до моменту, поки не буде  завершена розробка і не буде.... ... програма інтеграції України до Європейського співтовариства. Відповідно обмежитись декларацією про наміри, в якій відобразити ідею пріоритетності європейського вибору. Це актуально не лише для України, але й для Росії, що також .......... програмі співробітництва з Європейським союзом.

Враховуючи, що ще в 199  році український уряд доклав чимало  зусиль для  укладення - закінчую - угоди про створення зони вільної торгівлі країн СНД, а Верховна Рада того ж роки ратифікувала її, необхідно зосередити зусилля  на реалізацію цих рішень. Практика застосування двосторонніх угод про вільну торгівлю дозволила проаналізувати усі позитиви та негативи такої інтеграції і зробити відповідні висновки щодо подальших кроків.

В політичному плані забезпечити активну і пряму  участь парламентарів в початкових етапах розробки подібних проектів, враховуючи той факт, що діючий уряд сформований і працює на засадах коаліційності і повинен проводити прозору політичну підзвітну політику. Знову повернутися до проблеми реформування більшості на основі фракцій та груп та опрацювання політично-економічної платформи для парламентської коаліції, що дозволить забезпечити більш чіткий політичний контроль за роботою уряду та виконання Програми  уряду.

І останнє. Питання зовнішньо-політичних пріоритетів мають бути нарешті врегульовані на законодавчому рівні і вимог чинної Конституції як закони про основні засади зовнішньої та внутрішньої політики в Україні. Вважаю, що протягом осінньої та весняної сесії робота над цим законопроектом  могла бути закінчена. І у нас таких суперечок більше не виникало у парламенті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Богатирьова Раїса Василівна, фракція "Регіони України", наступна - Ващук.

 

12:17:27

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні народні депутати, шановний Вікторе Федоровичу, члени уряду.

Сьогодні ми, дійсно, обговорюємо питання, яке має доленосне рішення для нашого суспільства і для нашої держави. На жаль, у цей відповідальний час ми спостерігаємо, що наше обговорення переходить більше у площину політичної дискусії. Мені б дуже не хотілося б, щоб зараз серед нашої політичної еліти почався розкол з цього питання. І я б хотіла закликати від фракції "Регіони України" всіх сьогодні, обговорюючи це питання, знайти крок на зустріч один одному, щоб виробити зважене, компромісне рішення. Ми знаємо хронологію розгляду цього питання в уряді, в ході засідань якого було прийнято максимальне намагання прийняти до уваги різні позиції різних міністерств.

Кабінет Міністрів вирішив врахувати ключові зауваження та застереження щодо існуючого проекту угоди по ЄЕП з тим, щоб підписана угода: перше, не мала протиріч з Конституцією, з чинним законодавством і була нормально сприйнята нашими західними партнерами.

Тому дещо недоречним, на мій погляд, та дивним виглядають саме сьогодні закидання у бік уряду моменти про нехтування інтересами України з боку тих,  хто, роблячи  гучні заяви, керується в першу чергу при цих заявах емоціями і бажаннями спекулювати на цій болючій темі. Не треба заробляти так політичний капітал. І я думаю, перший віце-прем'єр Микола Азаров дуже виважено виклав всі позиції переважного кроку назустріч підписанню цієї угоди.

Шановні колеги! Мені б хотілося перед тим, як ми приймемо з вами і зважене, і обраховане рішення, необхідно було все ж таки нам намагатися по трьох складових цього питання визначитися. Перша - економічна складова. Друга - політична. І третя - соціальна.

Саме з економічної складової я хотіла б почати і, не ображаючи представників різних міністерств, я б хотіла, щоб представники Міністерства економіки не власну точку зору висловлювали при зустрічі з народними депутатами, а керувалися рішенням уряду і не свої міркування видавали за рішення, а економічні обгрунтування, позитиву або негативу від цього рішення. Саме ми, народні депутати, маючи економічну інформацію в повному обсязі будемо приймати рішення.

Щодо рішення заяв і моментів політичної доцільності. Я думаю, що Міністерство закордонних справ спроможно сьогодні зробити політичний прогноз, які наслідки можуть бути від тих чи інших кроків, і змінімізувати негативи як від наших західних партнерів, так і від східних партнерів. І до цього я саме закликаю.

Щодо соціальних складових. Багато сьогодні говорилося про переваги, що чекають від нас наші виборці, якого рішення і саме дані соціологічних досліджень говорять про те, що сьогодні переважна частина населення України чекає економічних, більш щільних стосунків з вищеназваними країнами.

Шановні друзі! Обговорюючи ці документи, ми мусимо все ж таки підтримати і логіку міжнародних документів, які підписала Україна. І є у фракції "Регіони України" певне застереження щодо запровадження ринку свободної робочої сили щодо вступу в СОТ і таке інше. Ми їх висловимо і далі при обговоренні з урядом і в цьому залі. Але б я хотіла, щоб ми, підтримуючи рамкові ці документи, зробили дієвий крок по входженню України в зону вільної торгівлі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна, фракція Аграрної партії України. Наступний Гапочка.

 

12:22:12

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, добре, що сьогодні така предметна розмова йде у парламенті, добре, що ми мали можливість брати участь у засіданні уряду, вивчаючи ті важливі документи, доленосні для України. І саме нам належатиме останнє слово - працювати їм, бути прийнятими і ратифікованими парламентом чи ні? Сьогодні дійсно сім раз треба міряти, щоб відрізати правильно.

Мені, як і тим депутатам, котрі виступали сьогодні, прикро з того, що у нас така полярність поглядів. Істина, напевно, все-таки посередині. Ми не можемо собі дозволяти сьогодні відкидати будь-яку можливість поліпшення економічних зв'язків України. Але разом з тим, ми не можемо не аналізувати, що нам дасть для економіки України, для добробуту кожного громадянина дана угода? Чи кілька, ну скажімо, майже на одному економічному рівні, а в європейському вимірі бідних держав, об'єднані до купи дадуть потенціал руху вперед чи не дадуть? Чи дасть ця угода можливість нам рухатися в Європу чи закриє двері? Все це ми маємо дуже детально вивчити.

На засіданні фракції вранці у нас було дуже мало часу  для того, аби дуже уважно проаналізувати кожний пункт цієї угоди. Проте, ми відзначили, що ми підтримуємо позицію уряду на економічну, тісну економічну співпрацю з Росією, Білорусією, Казахстаном, з тими республіками, які хочуть підписати дану угоду. Ми підтримуємо створення вільної зони торгівлі, це допоможе нам розширити наш ринок, це допоможе нам розвиватися, а значить, і дати ті робочі місця, а не висилати наших людей за кордон на заробітки у ситу Європу, де не сильно поважають наших громадян, які приїхали туди заробити.

Разом з тим фракція з пересторогою відноситься до створення надоргану який може бути органом, диктуючим, так як голоси там розподілені згідно економічного потенціалу. Це тут у нас є пересторога.

А ще, як і інші виступаючі, ми б хотіли мати чіткі економічні розрахунки по кожному пункту угоди. Ми маємо чітко знати, як почуватиметься аграрний сектор, коли ми матимемо підписану угоду в такому вигляді, як почуватиметься наша енергетика, промисловість, всі інші галузі народного господарства  України. Тобто ця угода, безумовно, крок уперед в економічних стосунках із сусідами, проте вона має бути не в розріз із Конституцією, з законодавством України, з підписаними раніше міжнародними угодами. Така позиція фракції. Ми і далі будемо працювати над тим документом, і вважаємо, що кінцеве слово ми скажемо тоді, коли треба буде ратифікувати документ.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово надається Гапочці Миколі Михайловичу, група "Народний вибір". Наступний - Губський.

 

12:26:38

ГАПОЧКА М.М.

Шановні члени уряду, шановні депутати. Депутатська група "Народний вибір" висловлюється на підтримку створення єдиного економічного простору на території чотирьох країн. На наше переконання, цей крок спрямований, сприятиме створенню передумов для поліпшення та розвитку вітчизняної економіки та її виходу на новий рівень.

Останнім часом щодо питань про європейський економічний ... єдиний... простір відвелось багато гострих дискусій. Дійсно, воно є дуже важливим. Але від створення чи нестворення цього об'єднання багато в чому залежить подальша доля нашої держави. Тому при його розгляді треба спиратися не на емоції, а на економічний прагматизм.

Так, ми повинні захищати в першу чергу національні інтереси. Але якщо оцінювати створення єдиного економічного простору об'єктивно, можна зробити висновок, що цей процес не завдає шкоди ні суверенітету України, ні прагненню нашої держави увійти до Європейського Союзу. Йдеться лише про більш тісніше співробітництво групи країн, і не більше того. То де тут загроза суверенітету?

Одним із головних аргументів противників створення єдиного економічного простору вважається невідповідність положень угоду євроспрямуванню України. Насправді, хто розуміється на теперішніх стосунках України з Європейським Союзом, прекрасно розуміє: тільки економічно сильна країна може претендувати на місце під дахом європейського суспільства, слабких туди не беруть.

Природно, що остаточна редакція документу потребує деяких доопрацювань, перш за все, узгодження його положень з нормами Конституції України та українського законодавства. В той же час є всі підстави заявити, що створення єдиного економічного простору є вкрай важливим кроком для поліпшення ситуації у багатьох сферах економіки та її подальшого розвитку.

Одним із наслідків підписання угоди про єдиний економічний простір повинно стати створення зони вільної торгівлі, що покладе край торговельним війнам між країнами-сусідами. Створення зони вільної торгівлі дозволить українським товаровиробникам суттєво збільшити своє виробництво, адже потенційні країни єдиного економічного простору - це більше 200 мільйонів ресурсів споживачів.

Крім того, наявність  зони вільної торгівлі дозволить зменшити витрати, пов'язані з пересуванням товарів на ринках, розширення місткості ринку і відповідно зробити його більш привабливим для інтересів.

Отже зона вільної торгівлі є  той прагматичний крок, який стимулюватиме розвиток вітчизняної економіки. Хотів би також зазначити, що за даними, соціальних переважна  більшість економіки наших громадян, співгромадян, приблизно 70 відсотків, підтримує створення  єдиного економічного простору. Гадаю, що приймаючи рішення з  цього питання, ми повинні враховувати думки людей, які нас  обрали.

Саме тому, група "Народний вибір" підтримує підписання  угоди про створення єдиного економічного простору. Ми впевнені, що цей крок відповідає інтересам української економіки та українського народу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Губський. Група "Народовладдя",  наступний -Симоненко.

 

12:30:05

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні члени уряду.

Нещодавно ми відзначали 12-ту річницю незалежності України. Ця незалежність вистраждана віками, про неї мріяли покоління українців.

Сьогодні Україна посідає гідне і чільне  місце у європейський і  світовій спільноті, робить величезний, вагомий внесок у розвиток світової цивілізації,  розв'язання політичних і економічних проблем  людства.

Розвинута економіка, видатний, справді видатний  науково-технічний потенціал дозволяє справді і реально нашій країні займати чільне місце у світовому розподілі праці. Стратегічний напрямок подальшого розвитку України, визначений, як ми знаємо, в Посланні Президента України - це європейська інтеграція. І в той же час  невід’ємним елементом цієї стратегії є підвищення і поглиблення  ефективності співпраці з державами членами СНД і  зокрема з Росією. Треба нам чітко усвідомлювати, що альтернативи тісного співробітництва Україні з сусідніми країнами, і зокрема з Росією, немає. Але попри всю реальну значущість стратегічного партнерства України з Російською Федерацією запропонована сьогодні модель потребує певних. певних застережень і подальших ратифікаційних процедур. Це необхідно для того, щоб запобігти появі можливих неузгодженостей між входженням України до єдиного економічного простору та європейською інтеграцією, входження до Світової організації торгівлі, інших європейських структур. І ці питання і потребують якраз вирішення.

Наприклад, сьогодні Україна має цілу низку угод з європейськими країнами у руслі приєднання до Європейського союзу, підписаних на засадах, визначених і прийнятих в Європейському союзі. Аналогічна ситуація складається і відносно зони вільної торгівлі України з Білоруссю, з Казахстаном і Російською Федерацією.

Ми сьогодні повинні мати чіткі, дуже чіткі і зрозумілі для нас перспективи участі України не тільки в зоні вільної торгівлі з цими країнами, а й з Європейським союзом, з Грузією, з Вірменією, Молдовою, Узбекистаном. Якщо цього не зробити, то процедура створення єдиного економічного простору залишиться лише на папері. Ми за, підкреслюю, за створення зони вільної торгівлі з Росією на принципах і засадах Світової організації торгівлі за умови відсутності пільг для окремих держав, пов'язаних у вигляді вилучень, вилучень, пов'язаних з енергоресурсами і транзитом і за умов відповідності положень будь-яких угод міжнародних Конституції України.

Далі. В межах ЄЕП визначається єдиний регулюючий орган - комісія, рішення якої повинні бути обов'язковими. І цій комісії повинен бути делегований ряд прав, зокрема Україною щодо регламентування, наприклад, зовнішньої і внутрішньої економічної стратегії.

За висновком багатьох юридичних відомств, зокрема Міністерства юстиції, ми бачили, що ряд положень, пов'язаних з створенням цієї комісії, суперечить Конституції нашої держави. І нам здається, що це не можливо, щоб будь-яка міжнародна угода суперечила Конституції України і порушувала конституційне волевиявлення українських громадян.

Тим більше, що  є висновки  багатьох міністерств стосовно того, що небажано делегувати України свої конституційні повноваження  будь-якому наднаціональному органу.

При всьому  цьому ще й ми позбавляємося права вета щодо прийняття рішень, що стосуються суверенітету. Ми звичайно ж сьогодні, і ми вважаємо це однозначно, повинні і зобов'язані співпрацювати з Росією, але виключно у напрямках і межах, які відповідають національним інтересам, не протирічать Конституції, законам України і міжнародним угодам, підписаним Україною. З огляду на це, у випадку підписання  відповідної угоди, подання її на ратифікацію, потрібно буде оцінити всі аспекти, пов'язані з застереженнями, які підготовлені відповідними міністерствами, відомствами,  урядом і вже після того зважено підходити до  ратифікації  угоди виключно шляхом, як  цього вимагає закон України "Про міжнародні договори". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович, фракція Комуністичної партії України.

 

12:34:53

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Обсуждение данного вопроса показывает, что Украина на рубеже, на перепутье. Куда и с кем идти дальше - вопрос поставлен не сегодня. Идти равной среди равных или быть политическим вассалом? На этот вопрос мы должны найти сегодня ответ.

Да, мы, коммунисты, понимаем, что решение вопроса о  Едином экономическом пространстве не сразу изменит ситуацию к  лучшему, создаст для многих рабочих иную ситуацию, восстановит рабочие места и заработную плату. И этой идеей, к сожалению, могут воспользоваться олигархии для удовлетворения только своих интересов, и выступают против те из них  сегодня, которые в этом усматривают прежде всего  угрозу для своих сверхприбылей и разрушения своего рынка. Да, к сожалению, политические силы и прежде всего правые националистические в очередной раз пытаются запугать империей и другими "измами". Их позиция нам также понятна, так как определена не национальными интересами, о чем подтверждает 12 лет уничтожение Украины в условиях независимости, а выполнением команды: идти на Запад. Мы, коммунисты, предлагаем рассматривать этот вопрос без политической истерии, а на основе научно обоснованного прогноза.

В повестке нашей стоит сегодня прежде всего перспектива геополитическая Украины. И на мой взгляд, формирование единого экономического пространства - это не только поиск разрешения сиюминутных проблем в условиях систематического кризиса и тех колоссальных провалов, которые имеет Украина. Это прежде всего поиск перспектив развития с учетом проблем ресурсной базы и прежде всего полезных ископаемых.

Для своих оппонентов некоторые цифры хотел бы назвать. При этом когда говорят, что движутся в Европу, ни одной цифры не назвали. А я хочу для размышления предложить следующее. По экспертной оценке зарубежных специалистов разведанных и оцененных полезных ископаемых только в Российской Федерации, которая будет составляющей единого экономического пространства, более, чем на 30 триллионов долларов. Доля России в мировых запасах стратегического сырья: нефть - 20 процентов, газ - 35, уголь - 12, никель - более трети мировых запасов, железная руда - 27, апатиты - 64 процента, платина, золото, алмазы - первое, третье место в мире по добыче и естественно масса других полезных ископаемых, которыми может воспользоваться Украина, если мы правильную позицию, исходя из национальных интересов, будем проводить.

О чем я говорю? Все мировое сообщество сегодня ведет борьбу за геополитические стратегические интересы своего развития. И в Ирак полезли Соединенные Штаты Америки, куда правые политические силы отправили наших солдат погибать, полезли за нефтью, потому что у них сегодня нефти не хватает. Это непростой вопрос сегодня единого экономического пространства. И кстати говоря, по душевому показателю природной составляющей национальные богатства, еще раз посылаясь на составляющую единого экономического пространства, Россия в 10 раз опережает Соединенные Штаты Америки и в 27 раз Европу.

Вот почему, товарищи, сегодня принимая политическое решение, мы должны основываться и на геополитические, и на стратегические интересы Украины. Не сегодняшним днем жить, когда кричат, что "геть від Москви", в 1991 году призывали "чиє сало з'їли?", а в 2003 году протягиваем руки и просим: "Москва, дай хлеба накормить народ Украины".

(О п л е с к и)

В Европе нас унизительно называют соседями или относятся как к незваным гостям. К кому так относятся, мы знаем. Кое-кто охрип, подавая сигналы о желании вступить в ЕЭС, требуя ответный сигнал,  не замечая, что этот уже сигнал давно дан и он красный. Под красным европейским фонарем для украинцев вводится въездные визы, создаются санитарные кордоны, организовываются антидемпинговые расследования, закрывающие путь украинским товарам на Запад. При этом требуют одно: направьте солдат в Ирак, чтобы вместо американцев там гибли, а мы вам потом еще посмотрим, что дадим взамен.

Складывается впечатление, что у отдельной части правонационалистических политиков опасный рецидив политического дальтонизма, ломятся на красный свет, когда есть и зеленый, и на него можно было бы посмотреть. Но беда в том, что от этого дальтонизма страдает народ, разрушается экономика Украина, утрачивается экономическая... практически, утратили экономическую независимость страны.

Но я еще об одном  хотел бы попросить, уважаемые коллеги: по мнению нашего народа, 78 процентов поддерживают идею единого экономического пространства. Если кто-то сомневается, мы, коммунисты, предлагаем в который раз: давайте проведем всеукраинский референдум по конкретной проблеме, и тогда мы увидим, к чему нас, народ Украины, сегодня призывает и какие полномочия нам вверяет.

Далее, товарооборот в рамках будущего единого экономического пространства - это оборот различной продукции, но позитив для нас, Украины, в том, что позволяет именно реализовывать машины и различную технику и оборудование, а не только  сырье.

Уважаемые товарищи, здесь вторая проблема, которую мы должны, депутаты, рассмотреть: Украина - сырьевой придаток Запада и Европы. А мы хотели бы сегодня технологически развитой видеть Украину. Поэтому, тем более единое экономическое пространство будет этому способствовать.

Кстати, к сведению: если сегодня Украина - сырьевой придаток, то я бы не хотел, чтобы и далее превращали ее в мусорную свалку Запада, как сделали в Павлограде, кстати говоря, когда вывозили оружие.

И для справки, в рамках Союза Украина имела 100 миллиардов рублей товарооборот с государствами сегодня самостоятельными, но были республиками.

И последнее, какие предложения. Принимая решение, необходимо исходить прежде всего из интересов народа Украины. И на этом будет фракция коммунистов настаивать.

Второе. Четко определить перспективу...

 

ГОЛОВА. Регламент...

 

СИМОНЕНКО П.М. Да, там больше половины, в два регламента, Владимир Михайлович...

 

ГОЛОВА. Завершуйте.

 

СИМОНЕНКО П.М.  Четко определить реальную перспективу для Украины и на каких условиях, что зависит  естественно от мудрости и нас народных депутатов, и политического  руководства страны.

Третье. Принимая политическое решение, мы, коммунисты,  понимаем, что вступление в единое экономическое пространство - это прежде всего экономический и сегодня это социально-экономический вопрос. Мы должны решить проблему безработицы, потому что 5 миллионов граждан Украины работают как раз в тех государствах, которые планируют создать единое экономическое пространство. Мы говорим о том, чтобы тепло было в каждой хате, потому что  в Украине  нет другого источника энергносителей по нефти, по газу и по твелам для  атомных  электростанций. Мы говорим о пенсионном обеспечении, потому что  люди должны быть справедливо............

И последнее...

 

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка. Тридцять секунд.

 

СИМОНЕНКО П.М. И последнее. Мне кажется, что выступление трех министров сегодня  подтвердило, что временное правительство  под руководством Януковича по сути дела заканчивает свои полномочия.

Поэтому я бы предложил следующее.  Если сегодня  есть  еще в Украине Президент,  то сегодня должен быть указ об освобождении трех министров...

 

ГОЛОВА. Мікрофон, мікрофон. Так, репліка, Іван Заєць - репліка, будь ласка.

 

12:42:54

ЗАЄЦЬ І.О.

Тим, хто назвав моє прізвище всує, я відповідаю панові Пєхоті. Азаров сказав, що він є  економістом-практиком, але не назвав жодної цифри на підтримку угод. А я як економіст назву одну цифру.

При підписанні цих угод Президентом і їх реалізації макроекономічна гармонізація, про яку сказано в угоді, завершиться введенням рубля  замість гривні, який буде називатися "єпочка". Тоді гривня буде дорівнювати 17 копійок, тобто наш український народу  6 раз збідніє. Оце ви тягнете, шановні комуністи, у такий Радянський Союз

Тепер він сказав про те, що я був міністром, і я повинен солідаризуватися із Азаровим, бо він теж міністр. Я не можу солідаризуватися з тими, хто здає Україну, хто здає суверенітет. Але я солідаризуюся з такими, як Хорошковський, який виступає за національні інтереси України.

І Леоніду Макаровичу, який сказав про те, що я десять років прострибав у залі. Так, я прострибав у залі. І Леонід Макарович, завдякуючи таким, як я, був Президентом. Але я стрибав, бо я визначився, а Леонід Макарович і сьогоднішнього дня не визначився, він не знає, де себе подіти, він...

 

ГОЛОВА. Дякую. Завершуйте.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Я завершую. Він здає суверенітет, як і здавав. Тому він повинен знати, що це рішення породить опір, шановні люди, розколить суспільство, а не підвищить ставлення опозиції до мафії.

 

ГОЛОВА. Дякую, Іване Олександровичу! Дякую.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Тому, Леоніде Макаровичу, не здавайте Україну! Ви були першим Президентом...

 

ГОЛОВА. Мікрофон. Дякую. (Оплески)

Анатолій Матвієнко. Потім Микола Янович Азаров.

 

12:44:38

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги, я попросив слово і наполягав на тому, що я є автором разом з групою депутатів в українській республіканській партії "Собор" проекту постанови 4152. Ця постанова передбачає на перший погляд, можливо, дуже жорсткі норми. Ми сьогодні вимагаємо поставити питання про відповідність пана Азарова займаній посаді. Ми вимагаємо рекомендувати Президенту не підписувати угоду. І в разі її підписання дійсно ставити питання про початок процедури імпічменту. Це не є наша прихоть і це не є сьогодні якась демонстрація особливої політики, бо ми сьогодні повинні розуміти, що ніхто немає права нікому заборонити любити Росію чи не любити і кричати з цього приводу "Ганьба!" або "Ні!" Ніхто не має права заборонити любити Америку чи будь-яку іншу країну Заходу і кричати цьому "Ганьба!" Але тому, хто сьогодні зраджує інтересам національним України, тому сьогодні ми маємо всі разом Верховній Раді сказати "Ганьба!" і не допустити цього.

З наших твердих переконань ми не маємо права сьогодні мовчати, коли бачимо, що ми робимо перші кроки до зради, а саме так класифікується те, що хоче зробити днями Президент, якщо ми йому це дозволимо у Ялті. Ми не маємо права, тому що дай палець - відкусять руку по лікоть.

Друге. Я хотів би, щоб ми розуміли не лише те, що сьогодні є загроза чи немає, а і природу того, чому сьогодні Верховна Рада якби ловить уже ситуацію в самий останній момент. І я хотів би звернути вашу увагу. Я провів відповідне розслідування, де показати, що від нас, від Верховної Ради, скривають правду, нас годують напівправдою. І в результаті цього ми маємо таку напругу, яка створилась сьогодні в залі.

Подивіться, будь ласка. Я маю копію документу, який підписав Леонід Данилович, наш Президент, у Москві 23 лютого 2003 року, де він уже порушив Конституцію, підписавши цей документ про наміри, про утворення наднаціональних, міжнаціональних формувань. Але ми цього не знали. Це було закрито і для преси, і для суспільства, і, на превеликий жаль, для Верховної Ради.

Документ номер два - це заява, яка вже підготовлена. Підписати її потрібно в Ялті. В цьому документі сказано, що, крім тих двох документів (це угоди і концепції), виявляється, є ще третій документ - це документ: комплекс основних заходів по формуванню ЄЕП, і вони його схвалюють. Я питаю пана Азарова: де цей документ? Чому ви з цієї трибуни ні слова про цей документ не говорите?

І, нарешті, останнє. Віктор Федорович, я звертаюся до вас. Все-таки не зрозуміло: чи є позиція голови уряду, чи є позиція ваша особисто. Три міністри говорять, що потрібно підписувати з застереженнями або можливо підписувати, Азаров нічого не говорить, штовхаючи і вас в зрадники, всю Верховну Раду і Президента. Я хотів би, щоб ви сказали: яка позиція позиція і в чому сьогодні, захищаючи національні інтереси, ми маємо солідарно з вами виступити або просити вас іти у відставку, якщо ви не здатні захищати національні інтереси? Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Азаров Микола Янович, будь ласка, перший віце-прем'єр-міністр України. Прошу уваги, шановні колеги.

 

АЗАРОВ М.Я. Я хотел бы буквально на  три вопроса ответить, очень коротко, поскольку они звучали в зале.

Первое, для сведения Матвиекно. Это тайное заявление, подписанное  Президентом,  было опубликованно в нашей прессе. Вот ксерокопия.

 Второе, для сведения Матвиенко,  никакого на самом деле пока еще комплекса мер не существует. И мы о комплексе мер еще не договорились, не сумели договориться за семь раундов наших переговоров. Пока намечено только самые общие основы, самые общие, которые не готовы  не только для подписания, но не готовы и для рассмотрения.

Наконец, последнее. Очень много было возражений против единого  регулирующего органа принятия решений. Даже диаграммы показывались с рибуны. Это был самый спорный вопрос, на котором мы, по большому счету не договорились. И если....

Да хватит вам, научитесь, наконец, слушать! Потому что если вы не умеете слушать, значит вы не умеете принимать решения. Вот это, к сожалению, ваша отличительная черта.

Так вот, я зачитываю конкретно, как мы  записали этот пункт. Мы очень много дебатировали и, наконец, пришли к такому мнению, что  в едином регулирующем органе решение по всем вопросам принимается взвешанным голосованием, до речи, принцип ЕЭС. Колличество голосов каждой из сторон определяется с учетом ее экономического потенциала. 

Сейчас,  одну минутку, не перебивайте, выслушайте. Мы очень долго дебатировали, какой должен быть принцип. И  россияне говорят: "Слушайте, ребята, решение, которое вы будете принимать, они для нас будут нести  колоссальные убытки. Так тогда должен быть какой-то механизм компенсации". Мы согласились, хорошо, с учетом экономического потенциала. Но, вдумаемся во фразу,  с учетом экономического потенциала. С каким учетом,  пропорционально, непропорционально? Мы оставили этот пункт за скобками соглашения и записали: "Распределение голосов устанавливается на основе соглашения сторон". Вот так-то, уважаемые. Мы над этим вопросом будем еще долго дебатировать, каким образом.

Теперь. Дальше. Ответ на конкретный вопрос я даю. Механизм принятия решения в регулирующем органе не обозначен в этой рамочной угоде. Предстоит разработать соглашение.

Наконец, самое главное. Мы записали: любая сторона имеет право  вносить в совет глав государств,  который является решающим органом, предложения  о пересмотре решения единого регулирующего органа. А в совете глав государств записано: решение принимаются конценсусом. Так где же, интересно, тут..?

Вот эти диаграммы, которые вам показывали, это абсолютно не  соответствует действительности.

 

ГОЛОВА. Зараз, одну хвилинку. Репліку? Там не згадувалося ваше прізвище.

Шановні колеги! Я прошу, давайте визначимося. Ми  домовлялися відносно процедури розгляду цього питання. Ви проголосували. Зараз у нас внесено ряд постанов і пропозиція про те, щоб ми сьогодні прийняли рішення. Тому нам треба спочатку буде...

( Ш у м   у   з а л і)

Я ще раз, одну хвилинку, заспокойте. Шановні колеги! Я вам читаю, які рішення,  які внесені проекти. Якщо зараз  народний депутат Зварич зніме свою пропозицію, ми не будемо голосувати.

Я йду за пропозицією, яку запропонували депутати.

Іване Олександровичу, ну...

(Ш у м  у  з а л і)

Роман Зварич вніс проект  постанови, якою пропонує...

(Ш у м  у  з а л і)

Будь ласка, Адам Мартинюк.  Матринюк, будь ласка.

 

12:53:17

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні представники "Нашої України" і Іване Олександровичу Зайце! Заєць?  (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВА. Іване Олександровичу! Ну я прошу уваги.

Говоріть, будь ласка.

 

МАРТИНЮК А.І. Заєць все одно не чує, тому я звертаюся до залу і до вас, Володимире Михайловичу. Ви поступаєте абсолютно правильно, за Регламентом. Ви не маєте права не поставити на голосування пропозицію народного депутата Зварича. Народний депутат Зварич, відповідно до Регламенту, пропонує  відійти сьогодні  від норми Регламенту про те, що постанови  голосуються чи інші питання тільки щочетверга і проголосувати після обговорення цього питання. Зварич абсолютно правий і нам у залі потрібно  визначитися чи ми сьогодні зробимо цей ad hoc. Це перше.

І друге. Дійсно, кожен із нас має право, тим більше, що ми не затверджуємо з вами  те, що ще не підписано. Ми просто сьогодні своїм голосуванням висловимо думку до того, як ми будемо ставитись, коли ми її будемо ратифікувати. І тут немає абсолютно ніяких доручень. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати! Щоб внести спокій і ввести роботу Верховної Ради в регламентне русло, є пропозиція проект постанови за номером 4158 - одну хвилиночку - 4158 як проект  постанови народних депутатів Зварича і Ключковського про зміну часу голосування при прийнятті рішення за підсумками розгляду інформації Кабінету Міністрів України щодо підготовки та можливих  геополітичних і соціально-економічних наслідків для України підписання договору між Російською Федерацією, Україною, Республікою Білорусь  та Казахстаном про створення  Єдиного економічного простору.

Я ставлю на голосування проект постанови про те, щоб зараз відійти від Регламенту і провести голосування, розглянувши всі запропоновані постанови з цього приводу.

Ставлю на голосування, прошу голосувати.

 

"За" - 191

Рішення не прийняте. Постанови, запропоновані з цього питання, будемо розглядати в четвер, в день голосування.

Репліка, Матвієнко, будь ласка. Іване Олександровичу, я прошу вас, зверніться до комітету Бориса Івановича Тарасюка. До комітету зверніться, будь ласка.

 

12:55:59

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія, "Собор", блок Юлії Тимошенко, Матвієнко. Шановні колеги і шановні члени уряду! Я розумію, що можна маніпулювати сьогодні будь-якими фактами і показувати, і виправдовувати свою позицію. У тому числі це стосується і першого віце-прем'єра. Служіть Україні, а не виправдовуйте помилку Президента Кучми.

Я вам наводжу факт, який дає мені право говорити про те, що ми йдемо на зраду України. Є така група, яка називається "Група високого рівня", куди включений перший віце-прем'єр. Так ось на 15.08 о 18.30 ця група погодила відповідну заяву, текст заяви президентів чотирьох країн, де говориться про те, що вони схвалюють комплекс основних заходів по формуванню принципів і доручають цій високій групі до 1 грудня підготувати деталі. Тому давайте говорити про речі, які ми знаємо.

І друге. Дорогий перший віце-прем'єр, якщо ви кажете, що ми ще знаємо про наднаціональний орган, то тоді чому ви нас штовхаєте на підписання цього документу? Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Розгляд питання завершили, рішення будемо приймати у четвер. Я прошу комітети розглянути всі ті проекти заяв, які сьогодні поступили для того, щоб ми могли їх розглянути у день голосування. Я дякую членам Кабінету Міністрів, які брали участь в обговоренні цього питання.

До розгляду оголошується проект Закону про міжнародну технічну допомогу. Зараз 13 година, ми вже проскочили. Шановні колеги, давайте попрацюємо до двох годин. Я прошу вас.

До розгляду оголошується проект закону про міжнароду технічну допомогу, доповідач - заступник державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Безрученко Володимир Олександрович.

Є Володимир Олександрович Безрученко? Доповідач є, шановні колеги? Де доповідач?

Немає, я листа не бачу, я не буду вас... Немає у мене листа.

Я звертаюся до уряду: де доповідач?

Комітет... Будь, ласка, комітет пропонує такий Регламент розгляду питання: доповідач - 5 хвилин, відповіді на запитання - 5 хвилин, співдоповідь - 3 хвилин, відповідь на запитання - 5 і обговорення і прийняття рішення - 10 хвилин.

Які будуть зауваження і застереження? Немає?

Будь ласка, доповідайте.

 

БЕЗРУЧЕНКО В.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Вашій увазі представили проект закону України про міжнародну технічну допомогу, внесений Кабінетом Міністрів України. Його метою є створення правової основи для врегулювання відносин, які виникають у зв'язку з залученням та використанням міжнародної технічної допомоги. а також приведення національного законодавства України у відповідність до положень чинних міжнародних угод з наданням міжнародної технічної допомоги.

Зокрема це ряд угод, які підписані: рамкова угода між Україною і Європейським банком розвитку і реконструкції щодо діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні, угода між урядом Сполучених Штатів про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, меморандум про фінансування програми "ТАСИС" між комісією Європейського союзу та Україною.

Україна протягом 11-ти років отримує міжнародну технічну допомогу, яка надається на безоплатній і безповоротній основі і спрямована на підтримку пріоритетних напрямків економічного і соціального розвитку нашої держави.

Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, захист навколишнього середовища, сфери охорони здоров'я, збереження культурних цінностей  України та забезпечення впровадження сучасних технологій в різних галузях національної економіки.

На сьогодні Україна активно розвиває технічне співробітництво з 14-ма європейськими країнами, Сполученими Штатами, Канадою, п’ятьма країнами Азії, а також Комісією Європейського союзу, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією об'єднаних націй, з її спеціалізованими установами.

Практика впровадження програм та проектів технічної допомоги, які реалізуються на підставі чинних міжнародних угод України засвідчила непоодинокі випадки, коли виконання положень міжнародної угоди не регулюються чинним законодавством України або вступає в колізію з ним.

Відсутність в чинному законодавстві норм, що встановлюють механізм залучення, використання, а також пільгового оподаткування міжнародної технічної допомоги, значно обмежує можливості використання Україною ресурсів технічної допомоги країн та міжнародних організацій-донорів.

Хотів би підкреслити, шановні народні депутати, що прийняття закону України про міжнародну технічну допомогу дозволить врегулювати багато проблемних питань і перш за все створити правову основу для реалізації відповідних програм та проекті технічної допомоги.

Представлений законопроект дає визначення тих термінів, які вживаються в галузі міжнародної технічної допомоги, зокрема "донор", "реципієнт", "проект", "програма", "виконавець", "види міжнародної технічної допомоги", визначає механізм залучення та використання міжнародної технічної допомоги. Реєстрацію проектів механізм, проектів і програм, акредитацію виконавців, оподаткування та митне оформлення, регулювання трудових відносин, що немаловажно, в процесі реалізації проектів та програм міжнародної технічної допомоги.

Підтвердженням важливості якомога швидкого врегулювання зазначеного питання є рішення на засіданні членів Державної ради з питань європейської та євроатлантичної інтеграції під головуванням Президента України Леоніда Кучми, де було підкреслено про необхідність удосконалення нормативно-правової бази для залучення та використання міжнародної технічної допомоги, зокрема щодо прийняття закону про міжнародну технічну допомогу та внесення необхідних змін до законодавства України з питань оподаткування.

Крім того, слід зазначити, що програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає розробку та затвердження стратегії залучення коштів міжнародної технічної допомоги на 2004-2007 роки, за час якої підвищення ефективності використання міжнародної технічної допомоги. Якісне виконання такого завдання не можливо без створення  законодавчої бази, що встановлює норми, які  в сукупності мають складний механізм залучення і використання міжнародної технічної допомоги.

Шановні народні депутати, я переконаний, що запропонований законопроект не лише зніме колізію в галузі правового регулювання зовнішніх зв'язків України, а і позитивно вплине на економічні процеси, пов'язані  з подальшим розвитком, надання технічної допомоги України.

Прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до  заступника міністра є?

Немає? Є? Прошу записатися. Записатись. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

Микола Нощенко, фракція Партій промисловців, підприємців та "Трудової України". Підготуватись Яворівському.

 

13:03:38

НОЩЕНКО М.П.

160 виборчий округ, Глухівський.

Шановний доповідачу, законопроект дійсно потрібний, але я хочу сформулювати запитання таким  чином, що  технічна допомога, яка надається на безповоротній основі, а також частиною поворотної основи, як правило направлена на те, щоб, ну можна так, створити або утримувати робочі місця за кордоном, там, звідки йде ця допомога.

Я  хотів би сформулювати так,   чи збільшиться допомога через іноземних консультантів. Ви знаєте скільки  коштує в Україні вартість одного дня консультанта? Я підскажу - 300 доларів, без оплати житла, транспорту та харчування. Спростіть або підтвердіть, будь ласка, ефективність такої допомоги, дякую.

 

БЕЗРУЧЕНКО В.О. Можна відповідати?

Шановний пане  Нощенко, я хотів би таким чином розрядити цю ситуацію.

Так, ви праві, за весь час ми отримали десь біля 4 мільярдів доларів технічної допомоги. Ця допомога надається  на безповоротній основі, тому платять їх ті фонди і ті організації, які надають цю допомогу.

Так, на сьогоднішній день у нас в рамках технічної допомоги нам надаються як обладнання, так і консультації. І консультації з цієї технічної допомоги оплачуються іноземним консультантам. Але це є гроші іноземної держави, ми за це не платимо ні копійки. І мені вбачається, що в тому є на сьогоднішній день, коли в нас Державний бюджет настільки завантажений, а ми на сьогоднішній день цю технічну допомогу використовуємо, по-перше, для енергетики, для Чорнобиля, для охорони здоров'я, для культури навіть... Ми, дивіться, театру одному дали, технічну допомогу надали, другому, третьому. Дається і неурядовим організаціям.

Я вважаю, що на сьогоднішній день це велика допомога для України. І якщо вони проплачують своїх спеціалістів, так вони навчають наших спеціалістів, які потім мають навчати вже інших спеціалістів, наших тут, в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Є Володимир Олександрович?

 

13:05:54

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Так, так, як завжди, є, Володимире Михайловичу.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Рава-Руська, Львівщина.

У мене два запитання до вас, шановний доповідачу. Перше таке. Суть цього закону така, що є технічна допомога безповоротня. Якщо вона безповоротня, дозвольте мені думати, що це є просто гуманітарна допомога. З приводу гуманітарної допомоги у нас є правовий акт, який її регулює.

Якщо ця допомога поворотня, то в нас також є правовий акт, який регулює лізинг, є таке поняття. То для чого нам ще цей закон?

І друге моє запитання. Щойно ми обговорювали дуже вразливе питання, і у мене склалося таке враження, що якщо, власне кажучи, і наш уряд, і наш Президент довели абсолютну нездатність підняти Україну з колін, то чи не є спроба підписати єдиний економічний простір технічною допомогою Росії для України? Дякую.

 

БЕЗРУЧЕНКО В.О. Дякую за ваше запитання, пане Яворівський.

Я хотів би таким чином відповісти на це запитання. Гуманітарна допомога надається Україні також. Але тут йдеться не тільки про гуманітарну допомогу, яка надається у вигляді якихось грантів, а тут надається фінансова і технічна допомога для різних галузей народного господарства. І тому  ми на сьогоднішній день маємо  і по  "Укриттю Чорнобиль", і по  охороні здоров'я, по Охмадиту, по різним іншим технічну допомогу, яка  допомагає відновлювати нашу економіку, переводить на рельси ринкової. Це по-перше.

По-друге.  На сьогоднішній день Закон про міжнародну технічну допомогу чітко, і 153 постанова,  чітко  говорять, що таке визначення технічної  допомоги і визначення всіх: реципієнт,  донор і механізму залучення технічної допомоги.

Тому, я вважаю, що  питання з гуманітарної і технічної - це   трішечки різні питання. Дякую за питання.

 

ГОЛОВА. Микола Олександрович Шульга, фракція комуністів.

 

13:08:02

ШУЛЬГА М.О.

Спасибі.  Шановний Володимире Олександровичу!

Шульга, фракція комуністів.

У мене до вас таке запитання. Той законопроект, який ми  розглядаємо, він виписаний таким чином, що та  сторона протилежна вбачається, як  джентльмен, який не порушує своїх зобов'язань.  Але ми за ці роки вже неодноразово стикалися з тим, що нам обіцяють, ми  вносимо у свої плани ці обіцянки, а врешті-решт ми нічого отримуємо. То чи не варто тут нам все ж таки  певні запобіжники записати, які  гарантували б нам, якщо ми вже вступаємо у якісь відносини, то це якимось чином буде гарантовано.

 

БЕЗРУЧЕНКО В.О. Дякую вам за запитання, Шульга, Ви абсолютно вірно  висказали свою точку зору, тому що той закон вже десь два роки  знаходиться в опрацюванні, у Верховній Раді був, потім відхилявся, потім знову ще раз подавався. Кабінет Міністрів  у  2002 році від 15.02 постанова номер 153 чітко визначив для того, щоб такого якраз не було, бо були вже перевірки, і були якісь неправильні використання, можливо, за це люди понесли відповідальність. Але був визначений порядок залучення, використання та моніторинг міжнародної технічної допомоги. але це постанова. А у нас є міжнародні угоди. І нам зараз треба законодавчо врегулювати, щоб був закон, а під ним підзаконні акти, які будуть враховувати якраз і ці питання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий. Останнє запитання, будь ласка. Ярослав Михайлович, є?

 

13:09:44

СУХИЙ Я.М.

Да. Дякую.

У мене коротеньке запитання. Розумієте, міжнародно-технічна допомога і цей термін (там ви бачите, він виписаний) викликає такий спротив в залі. Вона звільняється від оподаткування, митних зборів та будь-яких інших зборів, відповідно до законів України. Тому у мене 2 питання.

Перше. Чи передбачається вами в дальнішому після прийняття цього  закону внесення змін і доповнень  у послідуючій митно-тарифній чи законів оподаткування. Це перше питання.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, які гарантії? Чи виписаний якісь механізми того аби ці гроші не розкрадалися? Ну а.............., щоб не було у людей підозри, що вони комусь................ по блату там комусь.

 

БЕЗРУЧЕНКО В.О. Ясно.

Відповідаю на перше запитання. Так, ви абсолютно праві. У нас зараз у Верховну Раду внесено  2 закони: "Про єдиний митний тариф", де якраз будуть відображені ці пільги, і Закон про ПДВ, де також будуть відображені всі моменти, пов'язані з пільговим оподаткуванням. Це питання одне з таких головних, болючих, але, разом з тим, маючи цей закон, ті два закони і ще підзаконні акти, воно дасть нам  врегулювати можливість і...   А взагалі виключити якісь порушення. Це перше.

Друге питання це я би хотів сказать, що реалізація технічної допомоги і можна й самим робити все це, що  відображено... то, на що  дається технічна допомога. Але це кошти в бюджеті. Це кошти, які нам треба виривати, десь брати з  бюджету. Це технічна допомога надається для того, щоб вона могла...  і  могли б і самі, але трохи пізніше можливо. На сьогоднішній день ми маємо технічну допомогу, яка надається і це має... є пріоритетні напрямки, які тут є в експертному висновку є зауваження. Ми уважно подивилися їх, будемо ще перед другим читанням опрацьовувати разом  з комітетами Верховної Ради, але разом з тим, ми таким чином зараз  і в 153 постанові, і в законі відображено, щоби було... туди надавалася, куди необхідно зараз, згідно соціально-економічного  розвитку України. Тобто, згідно плану нашого соціально-економічного  розвитку.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Я дякую вам також. Час вичерпаний, Володимире Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

Скомаровський Володимир Володимирович, будь ласка, від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Голова підкомітету. будь ласка, там до  3 хвилин.

 

13:12:16

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, я хочу вам доповісти думку Комітету з питань економічної політики щодо міжнародної технічної допомоги. Це цікавий законопроект, він має певні суперечності. Але головне, на думку  комітету, полягає ось в чому, що донори - це уряди, іноземні держави, міжнародні організації, які надають нам допомогу,  вони повинні бути впевнені в твердому порядку щодо цієї процедури. Сьогодні  воно регламентується постановами Кабінету Міністрів, але уряд пропонує прийняти закон. Закон має всього 13 статей. Є також зауваження до деяких статей. Я думаю, що у процесі доопрацювання  до другого читання ці зауваження разом з вами ми зможемо виправити. В цілому комітет підтримує даний законопроект і рекомендує  прийняти його за основу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до голови підкомітету є?  Будь ласка, запишіться. Якщо є, так що ж... Будь ласка, на табло.

Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Володимир Єщенко - наступний.

 

13:13:35

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний доповідачу, зараз іде шалений потік контрабанди через  кордони України. І він  не припиняється вже от останні, скажемо,  декілька років, тим паче зараз посилюється, особливо при певній кадровій перестановці  на західній  українській митниці, зокрема після того, як туди був призначений працівник податкової інспекції.

От скажіть, введення цього закону якось буде обмежувати принаймні  чи регламентувати? Тому що  у Верховної Ради завдання зупинити потік контрабанди, це найголовніше завдання. Чи цей закон буде працювати у цьому ж контексті? Дякую.

 

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую за запитання. Закон діє на  угоди міжнародні між урядами і між  міжнародними організаціями. І контролює цей процес відповідно до поданого законопроекту, буде контролювати саме Кабінет Міністрів. Тобто якщо  Кабінет Міністрів захоче, то під видом міжнародної допомоги може піти і без оподаткування будь-які товари. Все залежить від влади. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

 

13:14:39

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Розглядаючи цей законопроект, я запитую у вас, як члена Комітету з питань економічної політики, все ж таки от ми розглядали питання про вступ до єдиного економічного простору, от цей закон передбачає тісне співробітництво із Росією, Білорусією і іншими країнами, які входять, планується увійти до цього економічного пространства. І як ваш погляд по єдиному економічному простору Росією, Білорусією, Казахстаном і Україною. Будь ласка.

 

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую. Саме цей закон розширить базу, так би мовити, надання міжнародної технічної допомоги, тому що він буде гарантувати країнам-донорам саме стабільність з цих питань. Уже не уряд регламентує певні положення, а саме закон.

Тому я вважаю, що він дасть нам можливість отримати більше міжнародної допомоги, і в тому числі з Росією, якщо тільки буде бажання з російською чи з білоруської сторони. Дякую.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська група "Народний вибір".

 

13:15:56

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Владимир Владимирович! Тут абсолютно правы и вы, и первый докладчик сказали о том, что мы уже по факту живем с технической помощью. Сегодня вопрос стоит о том, чтобы ее отрегламентировать. Но я так думаю, что общий опыт и те знания, которые сегодня, но во всяком случае я владею, говорят и о том, что когда мы регламентируем себя и свое поведение в отношение тех, кто к нас прийдет с помощью, в том числе и по данному закону, то очень часто на практике получается, что помощники, приходя к нам, начинают сами определять, кому они помогут, как они помогут. И даже попадая сюда, после того, как все согласованно на межгосударственном уровне, они сами себе ищут партнеров, они сами определяют приоритеты в тех темах, в которые они заходят. И когда им пытаются местные объяснить, что у нас есть все-таки проблемы, но несколько иные, но они менее болящие, а может быть и более, то натыкаются иногда, вот мой собственный опыт работы с подобными программами. Извините, вы ничего не понимаете, мы будем делать так, как мы хотим. И если мы не будем делать так, как мы хотим, мы отсюда уйдем. Но это же по факту является вообщем-то, так сказать, как минимум некорректным поведением.

Так меня интересует, заложен ли в этом законе механизм, согласно которого каким-то образом согласовывается позиция желающих помочь с позицией и видением ситуации тех, кому они будут помагать? Спасибо.

 

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую, Василь Іванович.

Тут досить цікаве запитання. Всі ці позиції по согласованию, як ви сказали, залежать від уряду, але певні міжнародні організації можуть допомогти, наприклад, певній і бізнесовій структурі. І тут є можливість для зловживань. Але арбітром є урядова установа, яка буде ці питання регламентувати. А в законі вони чітко не виписані, ці повноваження стаття закону передає на Кабінет Міністрів.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

13:18:02

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановний Володимире Володимировичу! Скажіть, будь ласка, ви зараз бачите, що робиться на митниці при переміщенні грузів. Чи не викликає у вас сумніву стаття, скажімо, сьома - оподаткування та митне оформлення, де записано, що переміщується товар через митний кордон в режимі тимчасового ввезення? І для забезпечення реалізації проекту міжнародної технічної допомоги просто так ви знаєте, що не оподатковується це все. А що ви підрозумиваєте під тим органом контролю, який буде за цим спеціально уповноваженим, який визначений у вас в статті 11-й? Що це буде за орган і як це ви будете отут контролювати? Як це все буде контролюватись? І чи взагалі не станеться так, що всі будуть завозити все, що завгодно тільки під виглядом цієї технічної допомоги? Я думаю, що зараз якраз сидять над цими схемами і розмірковують, як це робити. Дякую.

 

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

По-перше, це не наш закон, а це урядовий законопроект. Це -перше. Я не встиг сказати, що з четвертої по сьому статтю ми підтримуєм рішення експертної ради, що треба ці статті  чітко виписати. І ваша думка щодо перекладання повноважень тільки на Кабінет Міністрів також, я вважаю, буде неправильною, тобто ми повинні їх чітко визначити, що робить Верховна Рада, що робить Кабінет Міністрів.

А зловживань може бути і при самому красивому і самому доброму законі, якщо не будуть контролювати сам процес і виконання закону.

 

ГОЛОВА. Володимир Володимирович, дякую, час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів, які записалися на виступи, ми домовлялися 10 хвилин.

Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Володимиру Пузакову.

 

13:20:28

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, дивлячись на цей закон і згадуючи його історію, а його приймали ще 26 квітня 2001 року, і тоді Президент правильно наклав на нього вето і повернув його, я хочу згадати для нас всіх старе: бійтеся данайців, які приносять дари, бійтеся, бо це може бути горе. Горе таке ж саме, як ЄЕП, про який сьогодні говорили, горе через те, що ніякої вільної торгівлі не буде і через те, що ніякого ввозу міжнародної технічної  допомоги просто так теж, я не вірю в те, що воно буде.

Хоча з пояснювальної записки читаю, що загальний бюджет допомог, технічної допомоги для України становить більше 450 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки, тобто це 2,5 мільярди гривень, якщо вірити цій пояснювальній записці, підписаній ще міністром економіки та з питань європейської інтеграції Шлапаком. Я, наприклад, в ці суми абсолютно не вірю, і вважаю, що вони міфічні.

Так от, щодо цього проекту, я вам скажу, що це вже кращий проект, ніж той, що був заветований Президентом, але в мене до цього проекту ще безліч питань. Безліч питань саме через те, що міжнародна технічна допомога звільняється від оподаткування, митних зборів і будь-яких інших зборів відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

І саме оце, режим вільного ввезення, може бути і тягнути за собою будь-які зловживання, які тільки можна передбачити. Наявність в законі статті 11-ї про державний нагляд за реалізацією проектів, де сказано, що контроль за її цільовим використанням здійснюється спеціально уповноваженим органом, іншими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції, нічого не говорячи про цей орган, це, вибачайте, відсутність всякого контролю. Тобто закон не передбачає сьогодні контроль.

Закон також не передбачає прозорість цього механізму. Я хотів би нагадати для представників міністерства, я хотів би нагадати для представників комітету, які зараз доповідали, і дуже добре доповідав народний депутат Скомаровський, що в своїх зауваженнях Президент колись вносив такі речі, він писав: "У разі виявлення порушень законодавства, міжнародних договорів та, або невідповідності реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги завданням і цілям визначеним, спеціально уповноважений орган має право тимчасово зупинити виконання програми та проектів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів, повідомивши про це та про виявлені порушення...", - і так далі.

Ви це все викинули із закону. Дивлячись на те, що це Президент підписувався, а сьогодні викинуто з закону урядом, я стверджую, що це свідомо викинуто такі речі, свідомо саме для того, щоб підготувати якісь нехороші речі для України.

Тому я хотів би, щоб це все було вичищено, вичищено те, що в 9-й статті, де написано, що міжнародна технічна допомога видається тільки для цілей, визначених відповідними проектами і, якщо інше не передбачено, проектом міжнародної технічної допомоги.

Шановні друзі, тут дуже багато тих речей, які можуть впливати на наш бюджет, і без того бідний.

 

ГОЛОВА. Володимир Пузаков. Пузаков Володимир, фракція комуністів. Підготуватись Супрун.

 

 13:24:25

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Сьогодні розглядати питання про міжнародну технічну допомогу цікаво. Звичайно, експерименти робити можна, але щоб це не був послідуючий  експеримент над своїм народом.

Чому я так заявляю? Тому що ми добре знаємо, що безкоштовний сир буває тільки в мишеловці. І таке велике бажання зарубіжних донорів, зробити безвідплатну фінансову допомогу  нашій державі, відверто насторожує. Припускаю і дай Боже, як кажуть в народі, щоб я помилився. Після прийняття цього закону з'явиться дуже багато бажаючих відмити свої брудні гроші через Україну, яка  так славиться своїми корумпованими  структурами. А щоб цього не сталося,  вношу пропозицію, доповнити статтю 4 "Залучення міжнародної технічної допомоги проекту Закону України "Про міжнародну технічну допомогу" словами "донор міжнародної технічної допомоги  повинен обов'язково представити джерела надходження фінансові, які  використовуються для надання міжнародної технічної допомоги".

Пропоную також внести зміни до статті 5 "Державна реєстрація проектів програм міжнародної технічної допомоги" в першому абзаці замість слів "спеціально уповноваженим органом" записати "Міністерством юстиції України" і викласти його в такій редакції : "Проекти або програми міжнародної технічної допомоги підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України за зверненням реципієнта   та донора".

Включенню цих проектів або програм до державного реєстру проектів міжнародної технічної допомоги у  порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розглядаючи проект закону України про  міжнародну технічну допомогу треба, на мою думку, підтримати пропозицію комітету у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Людмила Супрун. Фракція  Народно-демократичної партії України. Будь ласка.

Наступний буде виступати, якщо встигне, Володимир Кирилович Черняк.

 

13:27:20

СУПРУН Л.П.

Людмила Супрун, фракція Народно-демократичної партії.

Шановні колеги! Закон є надзвичайно інтересним. Але треба звернути увагу на наступні аспекти, які можуть створити такі дірки у законодавстві, які потім  ніякими іншими зусиллями з вами не ліквідуємо

В першу чергу я  хотіла б звернути увагу на наступне. Згідно цього закону право на отримання технічної допомоги мають і  фізичні, і юридичні особи, при чому, чіткого визначення технічної допомоги сьогодні не існує. Це означає, що технічна допомога, яка надходить у вигляді грошей для фізичних осіб, практично не  буде  обкладатися ніякими  податками, адже однією із статей закону передбачено повне звільнення технічної допомоги від оподаткування, від митних зборів, будь-яких інших зборів відповідно до законів  України та міжнародних договорів. В разі нецільового використання пропонується оподатковувати цю технічну допомогу. Але якщо у законі визначено, що, наприклад,  гроші в розмірі 100, 200 тисяч, мільйон приходять на певну підтримку чи вчених, чи технологів, і це називається технічною допомогою, то фактично  таким чином на території України ми даємо доступ  грошам, які нічим не регламентуються, ніяк не оподатковуються і ніяк не враховуються. Це означає, що така дірка у законодавстві може зруйнувати наші закони, які ми приймали такими  потугами, в тому числі і Закон, який стосується легалізації і відмивання грошей.  Якщо ми приймемо у такому варіанті цей закон, можна попереднє законодавство просто  викинути у корзину, тому що воно працювати у такому вигляді не буде.

Ми погоджуємося, що необхідно, безперечно визначити, що така технічна допомога може надходити від міжнародних організацій, але треба дати їх перелік, треба дати  якусь ознаку, щоб ми чітко  розуміли, від яких міжнародних організацій  технічна допомога може вважатися такою, що не оподатковується, а які міжнародні організації, скажімо,  захисту тварин чи  інше, вони не можуть користуватися при перерахуванні коштів на територію України будь-якими   видами  пільг.

На жаль, що ми сьогодні прийняли багато  законодавчих актів, які у багатьох випадках створюють дірки для того, щоб через ці дірки просувалися гроші, які сьогодні не контролюються, і ми не знаємо   легальне чи нелегальне вони мають джерело доходів.

Тому пропозиція щодо цього  закону: уточнити такі дефініції в обов'язковому порядку. Ні в якому разі не приймати у тому вигляді, в якому зараз пропонується. І ми вважаємо, що нам необхідно мати кошти, нам необхідно мати технічне обладнання. Але при цих умовах  в  першу чергу  ми повинні стояти на сторожі законних інтересів громадян і законних інтересів держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, фракція "Наша Україна".

 

13:29:43

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, від допомоги, звичайно, не треба відмовлятися, потрібно у законодавче поле ввести цей процес. Я б сказав, що він маж два боки: один бік, це ті, хто  надає допомогу, інший бік, це ті, хто використовує. І от якраз потрібно законодавчо  врегулювати, саме виходячи з цього.

Стосовно першого боку. Є питання, які треба врегулювати у процесі підготовки законопроекту до другого читання, зокрема питання про визначення того, хто є власником допомоги. Тут сказано так, що власником допомоги  є донор. Таким чином, виникає питання: як буде  ця допомога надаватися і хто буде донором?

Крім того, ми ставимо програму над законом, тому що визначається у програмі, хто є власником, хто є донором. Тобто є цілий ряд питань, які потрібно врегулювати, щоб правильно визначити власника допомоги. Зокрема, також ідеться про те, що працевлаштування іноземців у зв'язку  з наданням допомоги можна без всякого дозволу. Це також  виникають сумніви.

Але більше всього у мене є застережень стосовно тих, хто використовує допомогу. Тут є ціла низка питань, які потрібно врегулювати у процесі підготовки законопроекту до другого читання, зокрема цільове використання допомоги, пріоритетні напрямки,  на що спрямувати допомогу, треба чітко визначити.

Механізм використання технічної допомоги повинен бути чітким і ясним.

І особливо турбує питання про те... і тривожить питання про те яким буде контроль за використанням коштів допомоги. Є лазівки, які дозволяють зловживати цими коштами. І в процесі підготовки до другого читання нам потрібно закрити ці лазівки, щоб був  контроль. Так, тут є спеціальний уповноважений орган контролю, але все ми віддаємо в руки Кабінету Міністрів і невідомо яким чином це буде використано, який буде контроль над цим органом, уповноваженим органом. Яким буде контроль з боку Верховної Ради. Є питання контролю. І звичайно больова точка законопроекту - митне оформлення допомоги. Це якраз може бути та дірка, через яку можуть піти і товари непідакцизні, і обмивання грошей, і так далі. Тому треба виписати дуже чітко цю процедуру митного оформлення, щоб унеможливити ці зловживання. Отже, проблема контролю і проблема відповідальності за використання  міжнародної технічної допомоги.

А загалом можна приймати в першому читанні, на мій погляд.

Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Андрій Шкіль, репліка, будь ласка.

 

13:33:15

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Ну загалом мені подобаються ці ілюзії. Мовляв, дірки є, але закон приймати треба. Так у нас є цілий,  розумієте, комплекс кордону, який закриває, захищає економічний суверенітет, економічну незалежність України, але через нього проникає контрабанда, хоч ніде ні слова не описано як  регламентувати цю контрабанду. А тут в законопроекті є чітка... чіткий натяк на те, що може під виглядом гуманітарної допомоги, технічної та іншої надходити сюди ті вантажі чи ті кошти, які можна вважати  незаконними, а вантажі контрабандними. Тому в тій державі, де контрабанда, на превеликий жаль, підриває економічні устої держави подібні  законопроекти не мають права  з такими дірками поступати на розгляд до парламенту. А ми  тим паче не маємо права навіть обговорювати ці дірки. Ми маємо відсікти або повернути на повторне підготування цей законопроект, або взагалі не розглядати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про міжнародну технічну допомогу завершено, рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності. Доповідач - голова Державного департаменту інтелектуальної власності Паладій Микола Васильович. Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Михайло Кузьмич Родіонов. Будь ласка.

Комітет пропонує такий регламент розгляду. Для доповідача - до 5 хвилин. Відповіді на запитання - до 5 хвилин. Для співдоповідача - 3 і 5 хвилин. І обговорення тут взагалі не пропонують. Давайте, якщо немає заперечень, 10 хвилин передбачимо. Немає? Дякую. Будь ласка.

 

ПАЛАДІЙ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд сьогодні подається законопроект України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності, розроблений на виконання пункту 2 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про авторське і суміжне право" від 11 липня 2001 року. 

Запропонований проект передбачає приведення у відповідність до Закону України "Авторське право і суміжні права" наступних нормативно-правових актів: законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про рекламу", "Про народні та художні промисли", "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", "Про інвестиційну діяльність", "Про архітектурну діяльність", "Про друковані засоби масової інформації", "Пресу в Україні", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про видавничу справу", а також до декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", декрету Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і сертифікацію".

Даний законопроект пропонує в першу чергу усунути неузгодженості положень вищезазначених нормативно-правових актів з положеннями цього закону. Крім того, пропонується вилучити положення, які суперечать Закону України "Про авторське право і суміжні права". Закон України "Про друковані засоби масової інформації, пресу в Україні, про телебачення та радіомовлення пропонується доповнити положеннями, які встановлюють, що порушення законодавства в сфері охорони авторського права і суміжних прав вважається порушенням законодавства України і відповідно в сфері друкованих засобів масової інформації, в сфері телебачення та радіомовлення таким чином посиливши відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав в нашій державі.

Прийняття законопроекту значно покращить охорону об'єктів авторського права та суміжних прав, зокрема творів архітектури, творів ужиткового мистецтва, літературних творів, передач або програм організації мовлення. Реалізація даного законопроекту не потребує фінансування з Державного бюджету України.

Виходячи з викладеного, ми просимо прийняти проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо охорони інтелектуальної власності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. На табло, будь ласка. Василь Надрага, група "Народний вибір".

 

13:37:45

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Николай Васильевич, я хотел бы уточнить следующую вещь по изменениям в закон про телебачення и радиомовлення. Суть проблемы в чем заключается? На сегодняшний день, слушая радио и смотря телевизор, можно увидеть, что над авторским правом тех, кто создал фильмы, тех, кто написал песни ну изгаляются, как могут, я прошу прощения. Могут перебить какой угодно рекламой, могут взять популярную мелодию и написать, я прошу прощения, вплоть до каких-то ахинейных слов, которые трудно перевести или понять даже.

У меня вопрос следующего порядка: вот эти наши дополнения, изменения, они каким-то образом регламентируют, в том числе и ответственность тех, кто это транслирует? Потому что тот, кто создал, он свои деньги получил и ушел. Но мы эти безобразия, по-другому их не назову, мы их видим и слышим. Если в данном случае вы предлагаете, что передачи, которые не менее 10 минут уже не может перебиваться какой-то рекламной продукцией, то художественные фильмы мы уже по факту видим, что они перебиваются. И к большому сожалению, здесь опять возникает вопрос, что не всегда и автор об этом может узнать. Но контролирующие органы должны смотреть. Авторское право - это есть и право в том числе и слушателей. Спасибо.

 

ПАЛАДІЙ М.В. Дякую.

Дійсно, питання дуже важливе. На жаль, це ще є на нашому телебаченні. Може, в нашому запропонованому варіанті є вирішення цього питання, але я думаю, як ви ще подивитеся, може, у вас якісь пропозиції виникнуть. Тому що ми в першу чергу цим законом передбачаємо права автора, виконавця, поета і так далі, і так далі. Практично, відповідно  до діючого законодавства, яке вже діє в Україні, неможливо жодній телерадіокомпанії виривати там, або, як ви сказали, деякі вкраплення робити в ту чи іншу передачу без дозволу автора. Це повинно бути передбачено в ліцензійній  угоді між авторами тієї чи іншої телерадіокомпанії, і там повністю автор повинен захистити себе, передбачити, коли це, в яких долях це можна використовувати. І ми сьогодні займаємося, ми перевіряємо, чи є в цього автора права, тому що необов'язково це автор той, який написав пісню. Ви знаєте, що вони мають можливість передати іншій компаній, іншій компаній, то це може бути третій, четвертий, п'ятий в цьому списку. Я вважаю, що ми ці питання в цьому законодавстві покращуємо, ніж було до цього.

 

ГОЛОВА.Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

13:40:13

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний доповідачу, ви розумієте, захист виконавців на радіо, телебаченні, виконавців авторів пісень - це дуже добре, але дещо несвоєчасний закон. Єдине, що треба подякувати, що він є, але дуже довго він втілювався. Тому що, ви розумієте, що зараз, практично, для того, щоб авторська пісня... пісня автора прозвучала на радіо, ви знаєте, треба принести або певну суму, або добре має попрацювати продюсер. Маємо те все по відношенню до навпаки: за озвучення цієї, за експонування цієї пісні в ефірі має бути гонорар тому, хто її написав або виконав.

І, властиво, тут, між іншим, найбільше шкутильгає проблема української пісні, тому вона зникає, вимивається з радіоефіру. Я собі уявляю, скільки будуть коштувати авторські права на той перелік пісень, які зараз виконуються. Наскільки це регламентує законопроект і наскільки якісно не можна буде послуговуватися, бо я не хотів би загострювати, але є певні тут двочитання, багатозмістовність є у певних положеннях. Що ви на це скажете?  Дякую.

 

ПАЛАДІЙ М.В. Дякую за таке слушне питання.

Я недавно розмовляв із нашим українським композитором, паном Злотником, мабуть, ви його знаєте, я думаю, що є одним з визначних діячів культури в нашій державі, він також ставить питання відносно фінансів, те, що ви сьогодні сказали. Якщо в радянські часи складалось так, що платили автору за виконання його творів, то сьогодні, перш за все, якщо б мене та чи інша компанія могла репродуктувати, то я повинен за це заплатити.

Я думаю, що, можливо, це не є проблема закону, тому що фінансові відносини визначаються договором між автором і тією компанією, що використовує цей твір. Я думаю, що такі питання потрібно вирішувати, ну, в господарському законодавстві. Там є відповідні договірні норми.

І я вам скажу, що сьогодні і наші композитори, і наші власники прав досить серйозно в цьому напрямку вже починають діяти. А я вам скажу, що наш департамент в цьому їм серйозно сприяє. Можу навести приклади, де ми допомогли нашим Білоножкам, де хотіли спіратувати їхню марку. І ми допомогли, і все стоїть на місці. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

 

13:42:29

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. Шановний Миколо Васильовичу, я підтримую законопроект. Дійсно, потрібно привести у відповідність, узгодити, суперечності зняти. Все це правильно. І це потрібно робити.

Але у мене є один сумнів. Все-таки, наскільки прийняття законопроекту вирішить проблему захисту авторських прав, інтелектуальної власності з точки зору відповідальності тих, хто порушує авторські права? Чи все-таки буде відповідальність незворотньою і буде падати, як домоклів меч - адміністративна, фінансова, кримінальна відповідальність? Якщо цього не буде, то це буде декларацією. Дякую.

 

ПАЛАДІЙ М.В. Я дякую, пане Черняк, за таке питання.

Ми з вами говорили про деякі закони у сфері інтелектуальної власності. І те питання, яке ви піднімаєте, я думаю, найближчим часом буде подано урядом законопроект відносно судового захисту прав інтелектуальної власності. Тому що жодна власність не має права на життя, якщо вона не захищається, і в нашій державі в тому числі.

Але закон цей, про який ви тільки що сказали, він дуже не простий, він дуже важкий. Ми з вами говорили про деякі речі, в тих же компакт-дисках, коли вони перетинають кордон нашої держави і є підозра, що вони є контрафактні, значить, митниця повинна утилізувати цю продукцію. Але у митниці немає коштів, і проблеми нашого Державного бюджету вам відомі, тому ми сьогодні думаємо, як вийти з ситуації.

В кожній, в цивілізованій країні це питання вирішують таким чином, тобто, якщо є проблема, підтверджено судом, що це є контрафактна продукція, вона знищується.

На жаль в нашій державі це  будуть дуже серйозні кошти і ми будемо говорити не тільки диски, а ви знаєте компанію "Адидас", ви знаєте цигарки компанії "Філіпп Морис", затримуються ну, сотні тонн і щоб це все знищити треба досить серйозні кошти.  Тому ми там пропонуємо, можливо це будуть варіанти в іншому законі за  рахунок правовласника, якщо це компанія "Філіпп-Морис" можливо віддати цю продукцію, яка підтверджена, що контрафакція, а ми  з  ними вже переговорили, вони готові виділяти кошти на знищення цієї продукції. Можливо таким чином.

Недавно ми говорили, проводили семінар із суддями, господарськими суддями, на жаль,  пока тільки  в сфері господарського права, відносно відповідного захисту , але ж  сьогодні наші українські судді ставлять питання :”Хто нас учив? А хто нас готував до питань захисту інтелектуальної власності?". Практично досвіду мають, ну думаю, 5 осіб в нашій державі. Їх досить мало, ми вже не говоримо про суддів в регіонах і так далі і так далі. Практично всі справи в нашій сфері доходять до вищого господарського суду,  а інколи до Верховного суду і я  думаю, що це не зовсім правильно.

Тому найближчим часом ми запропонуємо роботу апеляційної палати в державі і ....? розгляд. І потім, ну з вашою допомагаю, зміни до закону про судовій устрій.

Ми би хотіли виконати доручення Президента щодо існування в  державі спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді має  голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Михайло Кузьмич Родіонов.Будь ласка, Михайло Кузьмич.

 

13:45:52

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, Фракція комуністів.

Я додатково до сказаного доповню, що комітет з питань освіти і науки на своєму засіданні розглянув зазначений проект   і пропоную народним депутатам схвалити його у першому читанні. Такий же висновок Комітетів: з питань фінансів і банківської діяльності; з питань будівництва, транспорту і зв'язку; з питань промислової політики і підприємництва.

Висновок Головного науково-експертного управління щодо законопроекту також з зауваженнями, але ж  позитивний, і фінансових додатків, як вже казалося, він не потребує.

Є зауваження окрім Науково-експертного управління. На мою думку, вони слушні, але більшість з них редакційного такого характеру. Але ж і у народних депутатів комітету, наприклад, такий момент. Розробники закону кожен раз, коли вносять зміни у закони, намагаються трошки поліпшити ті закони, в які вони зміни вносять. Наприклад, є, на мій погляд,  таке суперечливе поліпшення у Закон про  архітектурну діяльність. Наприклад, " твори архітектури"  пропонується замінити  фразою " об'єкти архітектурної діяльності". мені це нагадує, наприклад,  той момент, якщо б ми  замість "твори літератури" казали " об'єкти літературної діяльності". Хоч, можливо, це і може бути суперечливість із цього, але, на мій погляд,  твори архітектури - це, наприклад, Софіївський Собор. А якщо об'єкти архітектурної діяльності - це, наприклад, парники на Хрещатику те, що звуть "купола", які зробили на Хрещатику. Це, мабуть, одна з таких позицій.

Друга позиція. Те,  що Володимир Олександрович казав з приводу захисту, все ж таки  з порушення прав. Це все ж таки іншого закону компетенція, це закону, який ми з вами прийняли влітку, великий такий закон про   захист прав інтелектуальної власності,  де великі такі запобіжні  заходи. А стосовно цього закону, на мою думку, якщо він ще буде і доповнений депутатами, то комітет вважає, що цей закон, як кажуть, ліквідує прогалини, що  й нема посилання на закон про авторські суміжні права давно вже прийнятий який діє в інших законах, де теж є інтелектуальна власність. Тому вважаємо, що  він, якщо депутати схвалять, може бути прийнятий за основу в першому читанні з урахуванням зауважень і управління, і тих, що будуть мабуть від народних депутатів.

 

ГОЛОВА.Шановні колеги! Є запитання до Михайла Кузьмича? будь ласка, тоді запишіться. На табло, будь ласка, прізвища.

Володимир Єщенко, будь ласка. Фракція комуністів.

 

13:49:32

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. Михайло Кузьмич, я повністю підтримую ваш проект  постанови Верховної Ради про прийняття за основу цього законопроекту. Але в мене питання є і уточнення.

Як, на ваш погляд, регламентується поправками до законів України, і це питання задають і виборці успадкування і дарування, зв’язані з авторським правом і.............. правами.

 

РОДІОНОВ М.К.  Ну я хочу сказати, що цей закон взагалі вносить всі інші закони, нагадування, що у нас є основний закон про  авторські суміжні права. Стосовно цього питання це питання стосується внесення змін  у Декрет Кабінету Міністрів про прибутковий податок з громадян. І коли вносили там от ту поправку і вносили суб'єктів авторського  права та суміжних прав розробники врахували, що  потрібно пункт, де є формулювання що таке успадкування і дарування, але записати, що цей пункт діє стосовно  прибутку на  громадян, якщо суми одержано  в результаті нотаріально оформлених  успадкування і дарування. Не так, що як кому Бог на душу послав, як кажуть.  Нотаріально оформлених успадкування і дарування.

 

ГОЛОВА. Віктор Мусіяка, будь ласка.

 

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Це я записався замість Мусіяки, його немає. Я на його місці сидів, якщо дасте мені слово...

 

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов.

 

13:51:23

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Михайло Кузьмич, я підтримую проект, який  доповідав тут керівник департаменту, і ви опонували йому, я підтримую.

А у мене питання таке. От скажіть, будь ласка, як фахівець, ви не відчуваєте якихось незручностей, дискомфорту у зв'язку з тим, що у нас є десяток  законів про інтелектуальну власність, а немає такого стержневого загального закон. Наприклад, у нас є Лісовий кодекс,  Земельний кодекс і так далі. І є у той же час кодекс або постанови, Закон про охорону навколишнього природного середовища. Це стержневий такий закон, а потім про рослинний світ, про тваринний. У нас немає такого загального фундаментального Закону про інтелектуальну власність та її захист, а є про авторські і суміжні права, про товарні знаки і так далі, і так далі.

 

РОДІОНОВ М.К. Я погоджуюся з вашим зауваженням, хоча в різних  законах  все це досить виписано, але ж рамкового такого закону і, справді, немає. Це немає заперечення.

 

ГОЛОВА. Баранівський Олександр, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:52:49

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олександр  Баранівський, фракція соціалістів.

Шановний Михайло Кузьмич, скажіть, будь ласка, наскільки цей закон буде захищати наших авторів інтелектуальної власності від авторів інтелектуальної власності іноземних? Що я маю на увазі. Ну поглянемо, які б кінофільми не йшли сьогодні на екрані зарубіжного виробництва, є свої автори, книжка друкується в Україні в першу чергу зарубіжного видавництва або автора, бо вони можуть там проплатити відповідно. Тобто вже сьогодні настав час захищати нашого автора від авторів зарубіжних. Чи передбачає цей закон якусь перевагу для національної інтелектуальної власності. Дякую.

 

РОДІОНОВ М.К. На жаль, ці зміни, які вносяться в інші закони, це все ж таки зміни привести у відповідність фразеологію в інших законах, там, де йде мова про інтелектуальну власність з посиланням на Закон "Про авторське право і суміжні права". Тут він свою роль, як кажуть, все ж таки виконує.

А стосовно вашого запитання воно все ж таки більш грунтовне. Я б вам сказав, що потрібно закон, теж мабуть рамковий, але ж про захист вітчизняного виробника. А цими законами от так, безпосередньо все ж таки він, як кажуть,  стосується всіх.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція блоку Юлії Тимошенко. Останнє запитання.

 

13:54:27

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу! Я повністю поділяю вашу позицію з того, що потрібен рамковий закон з приводу захисту вітчизняного виробника. Але треба також говорити і про рамковий закон захисту інтелектуальної власності нашого виробника. Тому що є люди, які виробляють тільки інтелектуальну продукцію, а вони зараз найнезахищеніша верства населення. Це при тому, що творчий потенціал високий, вони намагаються десь себе продавати і торгувати інтелектуальним потенціалом, при тому що, я  ще раз кажу, от при всіх там можна по-різному ставитися, але от у нас колишній народний депутат міг би заробити на одній тільки своїй пісні більше, ніж він заробив за всю історію свого перебування в цій сесійній залі. Я думаю, що настав час. Я хотів би закликати комітет і все-таки цей закон підготувати.

А тут у мене таке конкретне запитання. Ви виклали, але все ж таки чому конкретно тільки у першому читання. Ви дали технічні застереження. Чи є більш серйозні, грунтовніші? Дякую.

 

РОДІОНОВ М.К. По-перше, я гадаю, що й депутати. Але ж мені здається, не все ми врахували. Це ж Кабінет Міністрів дає пропозиції. А в народних депутатів будуть свої інші, все ж таки у першому.

І друге, на ваше друге питання, дуже важливе, це стосовно захисту інтелектуальної власності нашого виробника. Учора було засідання урядового комітету, і там розглядалася програма по захисту інтелектуальної власності. І мною були внесені пропозиції і урядовий комітет їх підтримав того плану, що нам потрібно зараз вже не тільки однобоко розглядати питання захисту інтелектуальної власності, нам потрібно цілу програму про створення умов розробки інтелектуальної власності на Україні, бо скоро нічого буде захищати.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. На табло прізвища народних депутатів дайте, будь ласка, що записалися на виступ. Ми домовлялися 10 хвилин. Я просив би вашого дозволу продовжити роботу Верховної Ради, ранкове засідання, на 10 хвилин для того, щоб ми могли обговорити це питання. Слово має Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна". Підготуватися Володимиру Пузакову.

 

13:56:46

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати!

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Я вважаю, що зміни, які сьогодні вносяться, потребують на детальне обговорення через те, що ми весь час якось до другорядних речей звертаємо увагу. Ось у цьому законопроекті, абсолютно я погоджуюсь з виступаючими від імені комітету, нашим колегою, депутатом про те, що дуже сильно полізли в закон про авторське право на об'єкти архітектурної діяльності. На мій погляд, його треба виключати, не погоджуватися з урядом через те, що вже доходить до повного маразму.

Я показую вам статтю 31-у просто як ілюстрацію малесеньку - автор об'єкта архітектурної діяльності, - тобто оце все, що сьогодні будується в Києві, в інших містах, оці всі дебільні п'ятиповерхівки, триповерхівки, оці надбудови над мансардами, через які хати падають і будинки валяться, так от автору цієї діяльності належать особисті немайнові права, визначені законом, зокрема - і ви уточнюєте, які права, - зазначення на збудованому об'єкті архітектурної діяльності власного імені, імен співавторів.

Шановні! Та проїдьтеся по Києву подивіться, що будується! Абсолютно правильно було сказано про ... . Коли дивишся, то боляче за Київ стає! І  там будемо ще імена викарбовувати і писати? Та в кого глузду вистачило ще викарбовувати і писати? Та в кого глузду оце вистачило це писати? І ми це будемо приймати від імені Верховної Ради?

Я категорично вношу пропозицію: у випадку прийняття у першому читанні, це пропозиція Кармазіна, вилучити цей маразм просто як маразм, без пояснень.

Далі. Шановні народні депутати, жалко, що немає зараз Голови Верховної Ради, тоді я звертаюся до Геннадія Андрійовича: впродовж кількох років я звертаю вашу увагу на те, що ми, народні депутати, працюємо по-чорному над цими текстами законопроектів. Після прийняття закон це є наш продукт, нашої інтелектуальної власності - народних  депутатів України і в цілому Верховної Ради України з її органами.

Чому тоді наш продукт інтелектуальний продають всі, хто завгодно: ліги, шміги і інші, інші організації, всі продають, друкують, відтворюють без ніяких відрахувань для Верховної Ради України. Шановні, та ми можемо не бути на бюджеті, ми просто  маємо отримувати свою частку за нашу інтелектуальну працю, більше - нічого. І це нам дозволяє закон, і ми будемо на самофінансуванні.

Чому комерційні установи мають сьогодні продавати текст закону, спустіться вниз, подивіться в книгарню: вони продають наш закон, який ми з вами розробили і прийняли і вони отримують за це гроші. Яке право хто це має і чому ви сидите і мовчите всі? Департамент цілий інтелектуальної власності!

Взагалі я маю багато дуже претензій до цього департаменту саме через це, через відсутність контролю. І тому я хотів би, щоб ви сьогодні підійшли, Геннадія Андрійовича прошу, що цих питань і до забезпечення авторського права парламенту, по-перше.

І по-друге, до того, що якщо ми записуємо такі речі, як ми хочемо міняти в декреті Кабінету Міністрів про прибутковий ... вибачте, про стандартизацію і сертифікацію, в декреті Кабінету Міністрів, виключити положення, за яким майнова частина авторського права на державні стандарти України належить державі, незалежно від джерел фінансування і розроблення, це частина 5 статті 15, виключається положення, за яким Державний комітет України по стандартизації, метрології, сертифікації здійснює функцію розпорядника майнової частини  авторських прав стосовно державних стандартів, а також стандартів, правил, директив і рекомендацій міжнародних і регіональних. Я закінчую.

То я хочу запитати: якщо ми це виключаємо, то на користь кого це буде, кому це буде вигідно? Я знову звертаюсь до комітету: вилучите це, не давайте проходити таким речам. Хай це залишається у власності держави, хай держава хоч щось з цього отримає. Дякую.

 

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже актуальне питання підняв Юрій Анатолійович. Треба це мати на увазі.

Слово надається Пузакову, Володимиру Пузакову. Наступний Яворівський.

 

14:01:28

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Цілком слушно винесено на сесію питання змін до законів про захист інтелектуальної власності у нашій державі. Всім відомо, що нині, в стрімкий і бурхливий розвиток науково-технічного прогресу виграє в світі та держава, яка зуміє захистити свою інтелектуальну власність, надбання наукової, розумової діяльності всього населення.

Радянська держава здійснила небувалий в історії розвитку світової науки вибуховий прорив у створенні інтелектуальної бази для забезпечення індустріального скачка в широку-широку загальнолюдську цивілізацію. Неспроста діяльність освітніх закладів, навчання, зміст освіти, устрімлення і результати наукових відкриттів, раціоналізаторських осередків визнані найкращими. І ніхто не міг зрівнятися у світі з темпами росту і якістю наукових досліджень, зросту кількості науковців та вчених.

В основі розвитку загальноосвітньої школи були покладені математично-гуманітарні напрями, і це виправдало себе. Зараз навіть в дні святкування 85-ї річниці від дня народження Сухомлинського починають стверджувати, що математичне спрямування нікому не потрібне, то лише радянські забаганки, тому варто зробити ухил лише гуманітарний. Всім зрозуміло, що це злочин. І необхідно ввести в закон вимогу про захист математично-гуманітарно-технічного спрямування в освіті.

Вихована велика кількість інженерів, агрономів, зоотехніків, економістів, учителів, лікарів, вчених у різних галузях стала нікому не потрібна. Цей золотий фонд жорстоко розбазарюється. Інженера, зоотехніка, вченого агронома не зустріти на селі, бо в забур’янених зарослях чагарником, зруйнованих тракторних бригад, ферм, вони просто не потрібні. Інфраструктура великих  механізованих господарств знищена.

 Чи варта увага влади, яка знищила той вражений потенціал могутності держави велику інтелектуальну власність народу.

Так. Вона варта кардинального осуду абсолютної вимоги припинити винищення кадрів технологічного спрямування, спеціалістів освіти загальної і вищої школи, культури, котрим не створені умови життєдіяльності. Саме цю  вимогу необхідно дописати до законодавства про збереження інтелектуальної власності. У закон вкрай необхідно внести вимоги про вивчення причини розгрому наявних ..... ,кадрів, технологій, напрямків наукових розробок з  метою його припинення.

Треба підняти рівень патріотизму, тобто загального настрою, зацікавленості держави в їх діяльності на благо народу, в ім'я могутності  та незалежності України. Адже цінність праці вченого, освіченого, інтелектуального, розвинутого діяча витрачена, а це значить витрачена привабливість науки і праці вченого.  В таких умовах немає захисту інтелектуальній власності.

Якщо сьогодні ми не зробимо докорінної перебудови в цьому законі органами державного забезпечення, Україна буде відкинута в епоху середньовічча. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку.  Володимир Яворівський, будь ласка.

 

14:05:01

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Жовківський і Яворівський райони, голова Національної спілки письменників України.

Шановні народні депутати, а для того, щоб не дратувати депутата Шевчука, то я скажу золотий залишок народних депутатів,  які тут є.

Коли Олександр Мокедонський повертався  із  свого чергового переможного походу філософ Діоген сидів, грався на сонечку. Македонський підходить до нього і каже: "Скажи, що  для тебе зробити, і я для тебе   все зроблю".  Діоген подумав і сказав: "Не заступай мені сонце".

Я думаю, що точнісінько так само сьогодні може сказати  українська інтелігенція, творча інтелігенція, технічна інтелігенція, тобто  носії національного інтелекту можуть точнісінько так само сказати до нашої сьогоднішньої влади.

Я хотів би просто владі нагадати про те, що саме завдяки інтелігенції, національно свідомій  інтелігенції була  проголошена і українська держава, в принципі, була прийнята Конституція, і ви існуєте, шановні, і міністри, і  Президент. І тільки через те, що ця демократична,  мирна революція.

Ми  сьогодні з вами повинні констатувати факт  катастрофи духовної в Україні. Вона абсолютно очевидна. Я очолюю Спілку письменників і найближче знаю книговидавничу справу,  захист прав, скажімо, письменників. За 12 років люди забули, що таке є слово "гонорар". Я стою перед вами, який видав останнім часом чотири книжки: роман-публіцистика "Що ж ми за народ такий". Я не отримав фактично ні копійки гонорару. Що вже казати про інших людей. Раніше  сяк-так був все-таки УАП або ВААП, так званий, якісь там гроші залишалися у Москві, за видання, скажімо, мої за кордоном щось мені капало  і сюди. Сьогодні абсолютно покинуті напризволяще.

Тут була цікава думка , і вона є у цьому законопроекті,  про те, що треба писати прізвище архітектора на будинку. Я не проти,  хоч я переконаний, що якби зараз написати всі прізвища, то багато хто із існуючих, можливо, і покінчив би життя самогубством.

Я вважаю, що якщо ця позиція пройде у законі, то давайте будемо писати з чиєї ідеї, скажімо, збудовано цей будинок. Бо я вам нагадаю, дорогі мої колеги, ми з вами  прийняли постанову от тут на майдані цьому біля "Арсеналу" збудувати музей голодомору. Ви знаєте, що там  будується сьогодні? Кабінет Міністрів уже практично таємно будує будинок, елітний будинок для своїх людей, абсолютно проігнорувавши нашу з вами постанову.

Через те я ще раз хочу сказати,  сьогоднішній владі інтелігенція і її інтелект не потрібні.

Є прекрасна фраза про те, що інтелектуальна власність - це те, що залишається після всього, коли все вже розкрадено. Через те Україна ще має сьогодні трішки інтелектуальної власності, хоч дуже багато спродано на захід за безцінь. Через те я переконаний, що  цей рахітичний закон - він дуже рахітичний - треба хоча б його прийняти. А потім його те, що казав  і Кармазін, його потрібно обов'язково  нарощувати. Якщо ми як нація не захистимо своєї інтелектуальної власності, ми в цьому світі нікому не будемо потрібні. Навіть тій самій Росії, яка сьогодні за поли нас тягне не знаєте куди.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Дякую. Володимир Кирилович Черняк. З місця хвилина. З місця, будь ласка. Час вичерпано.

 

14:08:42

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! В зв'язку з прийняттям законопроекту закону про авторські та суміжні права виникла необхідність привести інші закони у відповідність з цим законом. Це взагалі технічне питання, процедурне питання і тут, я думаю, немає потреби довго про це говорити. Потрібно усунути суперечності, узгодити. І це  нормально, це рутинна робота Верховної Ради, яку треба виконати. Але якщо дивитися далі, то виникають питання як бути далі. В зв'язку з цим, на мій погляд, по-перше, це потрібно подбати  про створення сприятливих умов для продукування інтелектуальної власності в Україні. Це питання, яке має багато аспектів.

Друге. Потрібно створити систему захисту авторських прав. Наголошую, систему. Наших композиторів, поетів, виконавців, скульпторів, архітекторів.

І по-третє, потрібно подбати про те, щоб не ігнорувались права і не ігнорувалась воля народу, воля виборців, воля глядачів, слухачів. Дуже часто чиновники ігнорують цю волю. Тут  вже декілька разів говорилося про те. що  невдоволені люди Майданом Незалежності. В зв'язку з цим я вношу пропозицію. Нам потрібно прийняти закон, відповідно до якого захистити права всіх причетних до створення ансамблю майдана Незалежності і спорудити стелю. І на цій стелі викарбувати прізвища керівників міста, чиновників від архітектури, виконавців, будівельників. всіх інших, щоб Батьківщина знала своїх героїв. Дякую.

 

ГОЛОВА. Спасибі. Розгляд питання завершено.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим. Вечірнє засідання відбудеться о 16 годині. На все добре.