ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

26 листопада 2003 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради.

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада". Прошу зареєструватися.

10:03:52

Зареєструвалося -433

У залі зареєстровано 433 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Андрія Шкіля, якому виповнилося аж 40 років. Давайте привітаємо його і побажаємо політичного довголіття і здоров'я міцного.

З процедури Юрій Луценко, будь ласка.

10:04:21

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановна Президія, нас глибоко турбує факт повної маніпуляції парламентом, нехтування всіма нормами Регламенту. Володимире Михайловичу, неможна закони приймати в цілому і за основу одночасно. Це грубе порушення. Якщо так, тоді збирайтеся втрьох із своїми замами, у себе в кабінеті та й голосуйте за всі закони і не мордуйте 447 інших людей.

Так не може бути, що вчора вже Гавриш заявляє, що Ліберія буде повторно голосувати знову у четвер. Це чергове порушення Регламенту. Якщо парламент голосує не так, як комусь хочеться на вулиці Банковій, то потім парламент примушують переголосовувати. До яких пір це буде діятися? До яких пір регламентний комітет на це буде закривати очі? Чому Адам Іванович закриває на це очі і підсовує свого мікрофона, аби виручити спікера під час незаконних дій.

Ми наполягаємо, аби сьогодні, Володимире Михайловичу, хочете голосувати за своїх 205, голосуйте, але по регламенту. Взяли вчора за основу, це зафіксовано в стенограмі, голосуйте далі в цілому, але не порушуйте Регламент і не оголошуйте на всю страну, що закон прийнятий. Так бути не може, ми парламент в кінці кінців.

З процедури Віктор Пинзеник.

10:05:41

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Учора парламентська більшість проголосувала за зниження мінімальної заробітної плати з 237 до 205 гривень. У мене є документ із сайту Верховної Ради України. Я зачитаю його: "У 17.44 поіменне голосування по проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" щодо мінімальної заробітної плати" за основу 235". У зв'язку з цим фракція наполягає, щоб цей закон був проголосований у цілому.

По-друге, фракція "Наша Україна" вимагає, щоб було проведено розслідування, чому через півгодини на сайті Верховної Ради з'явилася інша інформація про те, що цей закон був проголосований за основу і в цілому.

ГОЛОВА. Будь ласка, Рудьковський.

10:06:49

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України. Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Учора пропрезидентська більшість ограбувала всіх людей, які мають найменші доходи ні більше, чим 20 гривень. Я розумію, що більшість пропрезидентська готується до виборів і збирають гроші на вибори. Вони не хочуть підвищувати заробітні плати і пенсії. Але, Володимире Михайловичу, нам не треба збиратися у Верховній Раді, якщо буде порушуватися процедура. Учора було ганебне явище: не можна включати до повістки дня сесії, голосувати за основу і в цілому одночасно. Доручити Регламентному комітету проаналізувати це, як це було завжди, і хай він дасть висновок свій по вчорашньому голосуванні, інакше ми не дамо працювати, інакше нам нічого ходити.

ГОЛОВА. Кириленко, будь ласка. В'ячеслав Кириленко. Добре, я бачу, Коновалюк. І будемо завершувати. П'ять хвилин для розминки, все, досить.

10:08:02

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановний Володимир Михайлович, те, про що повідомив щойно депутат Пинзеник, насправді відповідає дійсності. Таким чином відбувається фальсифікація результатів голосування у парламенті, причому по ключовому соціальному стандарту.

У мене виникає законне питання, я думаю, що і у багатьох: чи ця фальсифікація ініційована вами як Головою Верховної Ради, чи вона здійснена поза вами - це питання потребує чіткої відповіді. Це перший пункт.

І другий пункт: практично, всі засоби масової інформації передали, що Верховна Рада України підняла заробітну плату зі 185-ти до 205-ти гривень. Натомість Верховна Рада України вчора зменшила заробітну плату від 237-ми до 205-ти, точніше, не Верховна Рада, а президентська більшість.............

Я вимагаю також чіткого коментарю і вашої позиції з цього питання, оскільки ви також організовували це голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Коновалюк, будь ласка, фракція "Регіони України".

10:09:09

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

По-перше, ми хочемо підтримати Голову Верховної Ради і засвідчити, що вчора не було порушень, жодного порушення Регламенту.

Відбувається порушення виключно в частині тій, що Верховній Раді завжди заважають працювати. Я шостий рік працюю у Верховній Раді і жодного разу не зривав засідання, не вимикав мікрофон і таке інше. Тому порушень вчора при голосування цього закону не було. Це, шановні колеги, десь у окремих політичних сил, мабуть, вже агонія якась. Дякую.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги.

Я хочу сказати, що в нас відбулося тривале засідання десь протягом трьох годин, я намагався, шановні колеги, знайти компроміс, знайти порозуміння, пропонував різні варіанти. Але, на превеликий жаль, нас цікавить загалом процес, не цікавить результат. Це перше.

Друге, відносно порушення Регламенту. З мого боку не було жодного порушення

Дайте мені можливість працювати в нормальному режимі: не ламайте мікрофони... Але я хочу сказати, що я поставив на голосування, оскільки побачив, що у вас немає бажання обговорювати далі це питання. Обговорювали ми його годину 44 хвилини. І я сказав: за основу і в цілому, що само було зафіксовано...

(Ш у м у з а л і)

Віктор Михайлович, це ви можете залишити собі. Те, що там було на різних сайтах, я не знаю.

І відповідаю В'ячеславу Кириленку. На превеликий жаль чи на превелике щастя, очевидно, на превелике щастя, я не керую засобами масової інформації. Ви знаєте, хто ними керує.

(Ш у м у з а л і)

Ще раз хочу сказати... Заспокойтеся! Я говорю те, що... Заспокойтеся! Шановні колеги, заспокойтеся! Я Регламент не порушую.

Переходимо, шановні, до... Я ще раз кажу: Регламент почитайте, от прочитайте Регламент. Заспокойтеся! Заспокойтеся!

Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв і повідомлень. Я прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. А я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України.

Володимира Скоморовського до Президента України стосовно заходів, пов'язаних із задоволенням державних потреб у друкованій продукції. Я ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:12:38

За-94

Запит не підтримано.

Юрія Соломатіна до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України з приводу необ'єктивного висвітлення в Україні позицій ООН щодо голоду 1933 року в Україні.

Івана Драча до Голови Верховної Ради України з приводу ігнорування Кабінетом Міністрів України Закону України про державну підтримку книговидавничої справи у країні та перешкоджання введенню його в дію.

Групи народних депутатів: Добкін, Гладких, Резнік, всього 11 народних депутатів, до Голови Верховної Ради щодо неправомірного використання службового становища заступником керівника Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Степан Хмари до Голови Верховної Ради України з приводу зволікання подання до суду про дострокове припинення повноважень народного депутата України Олександра Стояна.

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо запобігання випадкам невмотивованої відмови у наданні поліграфічних послуг друкованим засобам масової інформації.

Іштвана Гайдоша до Прем'єр-міністра України стосовно вирішення питання призначення одноразової допомоги при народженні дитини, яка народилася за кордоном.

Юрія Кармазіна до Степана Хмари та Степана Хмари до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора щодо скасування незаконного наказу міністра внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року, яким надається право працівникам міліції вилучати посвідчення водія, як такого, що суперечить статті 41 Конституції України, Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Дмитра Рудковського до Прем'єр-міністра України стосовно фінансової ситуації, що склалася на Білоцерківському учбово-виробничому підприємстві українського товариства сліпих Київської області.

Бориса Андресюка до Прем'єр-міністра України щодо передбачення коштів у державному бюджеті на добудову Нікопольського групового водоводу.

Василя Надраги до Прем'єр-міністра України стосовно регулювання питань перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України щодо перевірки фактів зловживання службовим становищем, розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах з боку колишнього голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, а нині заступника міністра промислової політики Моцного, окремих посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" при використанні коштів виділених на реструктуризацію та створення додаткових робочих місць у зв'язку з закриттям вугільної копальні "Новомиргородська".

Миколи Томенка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо забезпечення дотримання законних прав та інтересів особового складу команди судна "Багермейстер Грушин" українського морського пароплавства Чоразовморшлях.

Валентини Семенюк до Прем'єр-міністра України стосовно законності видання наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України і 26 червня 1997 року про передачу майна ліквідованого міжгосподарського підприємства "Нагірнянське" на баланс Ягільницького кінного заводу Тернопільської області.

Володимира Лещенка до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника з приводу збільшення вартості проведення обов'язкового щорічного медичного обстеження працівників закладів культури.

Євгена Жовтяка до Генерального прокурора України з приводу ознак корупції в діях Ірпінської прокуратури та керівництва відкритого акціонерного товариства "Ірпінський комбінат "Прогрес" Київської області.

Степана Хмари до Генерального прокурора України про притягнення до відповідальності посадових осіб відкритого акціонерного товариства "Київсільмаш" за перевищення ними службових повноважень та зловживання службовим становищем.

Григорія Омельченка до Генерального прокурора України з приводу ухилення Генеральної прокуратури від об'єктивної перевірки фактичних даних, які указують на умисне вбивство відповідального секретаря валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України Миколи Медолиза як свідка злочинів, вчинених окремими державними діячами України.

Михайла Мельничука до Генерального прокурора України щодо зловживання службовим становищем голови Київської обласної споживчої спілки, нехтування чинним законодавством України, за володіння за допомогою працівників правоохоронних органів Київської області власністю пайовиків споживчої кооперації Вишгородського району.

Петра Симоненка до Генерального прокурора України стосовно порушення законів щодо оплати праці в Національній атомній енергогенеруючій компанії "Енергоатом".

Євгена Жовтяка до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України з приводу злочину, вчиненого керівництвом Державної податкової адміністрації шляхом виплати у серпні 2003 року 2 мільярди гривень відшкодувань податку на додану вартість незалежним одержувачам, неналежним одержувачам.

Миколи Чечеля до Генерального прокурора України, голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо стану справ у селі Очітківка Оратівського району Вінницької області.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України стосовно незадовільного стану забезпечення законності у деяких органах місцевої влади Сумської області.

Миколи Круця до Генерального прокурора України з приводу безпідставного закриття кримінальної справи Прокуратурою Івано-Франківської області.

Володимира Ященка до міністра Кабінету Міністрів України стосовно невиконання рішення урядової комісії щодо безоплатного забезпечення паливом батька загиблого шахтаря.

Григорія Омельченка до міністра оборони України стосовно порушення керівництвом Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія" трудових прав членів екіпажів льотного складу, які забезпечили виконання місії ООН в Конго, вжиття невідкладних заходів реагування для відновлення їхніх прав.

Віктора Короля до міністра внутрішніх справ України про надання інформації щодо криміногенної ситуації у сфері ввезення в Україну, виготовлення та збуту фальшивих грошей.

Миколи Круця до міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо виділення коштів для захисту садового масиву товариства "Хриплин" Івано-Франківської області.

Групи народних депутатів Тарасюк, Зварич, Коваль - всього 19 народних депутатів - до міністра внутрішніх справ України, голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України стосовно розслідування справи щодо загибелі народного депутата України, голови Народного Руху України В'ячеслава Чорновола.

Зареми Катушевої до міністра охорони здоров'я України стосовно незадовільного стану матеріально-технічного забезпечення Криму щодо лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань.

Валентини Семенюк до міністра внутрішніх справ України, голови Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку стосовно проведення експертизи документів відкритого акціонерного товариства "Роменський завод поліграфічних машин" та вжиття відповідних заходів реагування.

Групи народних депутатів - Устенко, Червоній, Ширко - всього шість народних депутатів, до міністра транспорту України з приводу капітального ремонту автомобільних доріг Здовбиця-Шумськ у Рівненській та Тернопільській областях.

Богдана Костинюка до міністра внутрішніх справ про роззєднання Калушського міськрайонного відділу управління міністерства внутрішніх справ України Івано-Франківської області на міський і районний.

Рефата Чубарова до голови Служби безпеки України стосовно надання статистичних даних щодо наявності на території Республіки Крим етнічних злочинних угрупувань у сфері незаконно обігу наркотиків.

Володимира Оніщука до голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України з приводу невжиття Генеральною прокуратурою України належних заходів щодо незаконної вирубки лісу в селищі Цебриково Великомихайлівського району Одеської області.

Павла Жебрівського до міністра оборони України у зв’язку із незадоволенням відповіддю на звернення щодо забезпечення теплозабезпеченням будинку по вул. Володарського в місті Бердичеві Житомирської області.

Григорія Омельченка та Миколи Карнауха до голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо порушення кримінальної справи проти окремих працівників Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській та Чернівецькій областях ДАІ УМВС України у Львівській області а нині начальника УМВС Украхни на Львівській залізниці за фактом незаконної реєстрації нерозмитненої автомашини.

Леоніда Вернигори до голови Верховного суду України стосовно некваліфікованого розгляду звернення Закарпатського обласного фонду загальнообов'язкового страхування від нещасних випадків судовими інстанціями Закарпатської області.

Юрія Кармазіна до голови Верховного суду України, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голови Вищої ради юстиції, голови Ради суддів України щодо перевірки фактів порушення службової дисципліни з боку судді Мукачівського місцевого суду Закарпатської області Галабурди та вирішення питання звільнення його від виконання обов'язків судді за грубе порушення присяги судді.

Марії Маркуш до прокурора Закарпатської області, голови Ужгородської міської ради з приводу невиконання рішення Ужгородського місцевого суду від 27 червня 2002 року та ухвали суддів з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області по справі за позовом колишнього подружня Петришинець.

Віктора Розвадовського до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо надходження та цільового використання коштів, виділених місцевим бюджетом районів 69 виборчого округу Житомирської області.

Олега Тягнибока до Генерального прокурора України щодо повторного проведення перевірок правопорушень, викладених у депутатських запитах від 23.10.02 за номером 28-К/5, від 10.02.03 за номером 43-П/5-К, від 07.03.03 номер 48-П/5-К, від 2.04.03 номер 55-П/5-К, від 21.05.03 за номером 64-П/5-К.

Зареми Катушевої до Прем'єр-міністра України про забезпечення опаленням багатоквартирного будинку у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим.

Володимира Пузакова до міністра праці та соціальної політики Папієва про порушення Закону України про державну службу щодо визначення прав на призначення пенсій державного службовця помічнику-консультанту народного депутата Федоровський, що проживає у місті Кіровограді вулиця Маяковського 45/11.

Володимира Пузакова до міністра аграрної політики та продовольства про кризову ситуацію щодо вирішення питання переведення земель резервного фонду і запасу Суботівської сільської рази Знаменського району Кировоградської області для здійснення програми садівництва "Суботсів".

Всі депутатські запити, які надійшли, виголошені.

Переходимо до виступів керівників ... представників та уповноважених від депутатських груп і фракцій. Слово має Ігор Юхновський. Будь ласка, Ігор Рафаїлович. Підготуватися Бокому від фракції Соціалістичної партії України.

А, це ж нова процедура вже.

Ігор Рафаїлович, ви будете виступати? Так ми зараз виступаємо від фракцій, Ігор Рафаїлович.

Так, наступний у нас виступає Іван Сидорович Бокий від фракції Соціалістичної партії України.

Підготуватися Юрію Павленко від фракції "Наша Україна".

10:26:00

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

Вчора кучмівська більшість проголосувала за мінімальну зарплату 205 гривень, і цим відмінила закон про 237 гривень мінімальної зарплати, за який проголосувала раніше. Для чого, уже було сказано: для того, щоб розікрасти бюджет на наступні президентські вибори Кучми-3. Але в такий спосіб більшість уподібнилася дамі, яка пішла по руках на високих каблуках.

Якщо всупереч Регламенту завтра проголосуєте за направлення миротворців у Ліберію, ви тільки підтвердите репутацію цієї дами. А через вас більшість начебто ж мужчини. Це ганьба.

Завтра о 10-ій годині ранку біля Верховної Ради відбудеться акція протесту проти розкрадання бюджету 2004 року і маніпуляцій з мінімальною заробітною платою.

Ми, соціалісти, як і всі опозиційні сили, закликаємо всіх киян приєднатися до цієї акції протесту.

Ми знаємо також, що із Донбасу сюди їдуть посланці прокучмівської більшості. Ми закликаємо вас до толерантності і до порядку у місті Києві.

А зараз я викладу заяву фракції Соціалістичної партії України у зв'язку з подіями в Грузії.

У неділю в братній для України Республіці Грузія відбулася історична подія. У протистоянні опозиції авторитарній владі, котра, як і український правлячий режим, фальсифікувала результати парламентських виборів, перемогла безкровна демократична революція.

Соціалісти України шлють щирі вітання грузинському народу і бажають йому успіхів у нелегкій справі демократизації, у забезпеченні єдності своєї держави.

Фракція соціалістів наголошує на неперехідному значенні демократичної революції у Грузії для України. Грузинські події дають надихаючий приклад для української опозиції і всього українського народу. Водночас грузинські події - уроки для влади в Україні. Зміст уроку простий: режим, що незаконними методами утримує владу, мусять очікувати адекватних і невідворотних щодо себе дій суспільства. Народ і тільки народ є джерелом влади, йому на чесних, справедливих виборах обирати тих, кому він довіряє.

Революція в Тбілісі показала, що всупереч владній пропаганді вулиця не є синонімом хаосу і безпорядків. Вона є дійовим фактором, який об'єднує людей різних переконань у прагненні свободи, правди і справедливості, соціальних перетворень в інтересах народних мас.

Президент України Кучма своєю заявою з приводу подій у Грузії, по суті, взявши під захист авторитаризм у цій державі, поклав незаслужене тавро на нашу країну. Не можна послуговуватись подвійними стандартами. Конституції мають дотримуватись і опозиція, і в першу чергу влада, не допускаючи шахрайства під час виборів.

Не витримують критики і спроби офіційної пропаганди подати грузинські події як такі, що підривають державність та конституційний лад. Вони явно спроектовані на ситуацію в Україні і вводять наших людей в оману. Опозиційні сили в Україні послідовно виступають за правовий шлях розв'язання політичних конфліктів викликаних системною кризою.

Однак, режим Кучми цинічно ігнорує демократично-правове врегулювання. Його незмінними інструментами діалогу з опозицією є політичний терор, інтриги, фальсифікація виборів, інформаційна блокада опозиції.

Грузія показала, що останнє слово за народом. І в цьому зв’язку ми наполягаємо на безумовному виконанню Закону "Про мінімальну заробітну плату", на підвищення пенсій, припиненні спроб використати бюджет для брудних виборчих схем. Ми закликаємо суспільство до консолідації, єдності в боротьбі за свої права.

ГОЛОВА. Юрій Павленко від фракції "Наша Україна".

Прошу, шановні колеги, дотримуватися регламенту.

10:30:08

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я маю честь представити заяву фракції "Наша Україна" щодо Державного бюджету на 2004 рік.

"Наша Україна" заявляє рішучий протест проти прийняття у другому читанні запропонованого Кабінетом Міністрів проекту Закону про Державний бюджет України на 2004 рік. Внесений урядом законопроект є кошторисом влади, який за допомогою тіньових схем має забезпечити фінансування її кандидата на Президентських виборах. Цей документ не має нічого спільного з урядовими деклараціями про соціальну спрямованість, підвищення добробуту громадян, економічними ініціативами. Проект бюджету 2004 є черговим прикладом політичного шахрайства, коли за завісою заяв про соціальну справедливість влада залазить у кишені своїх виборців. Влада говорить про економічне зростання, але не хоче поділитися його результатами з громадянами. Відчуваючи, що її час добігає кінця, олігархічні клани поспішають відірвати собі як найбільшу частку суспільного багатства, не залишаючи мільйонам українських громадян шансів на задоволення мінімальних життєвих потреб.

На фоні інфляції, обвального зростання цін на хліб, основні продукти харчування, транспорт, комунальні послуги владою прийнято рішення зменшити встановлений законом України розмір мінімальної заробітної плати з 237 до 205 гривень на місяць.

Декларуючи на папері нечувані темпи зростання економіки, уряд не лише не спромігся віднайти кошти на покриття мінімальних соціальних потреб людей, але і вдався до перевіреного способу приховування власної непрофесійності зовнішніх запозичень.

Це неминуче призведе до зростання державного боргу, сплачувати який доведеться нашим дітям.

Сьогодні ми констатуємо, що в державі є кошти, необхідні не лише для соціального захисту простих людей, але й для закладання передумов для стійкого зростання економіки країни, культурного та духовного розквіту. Відмова уряду реально збільшити доходну, а отже й видаткову частину бюджету може свідчити лише про одне - діюча влада намагається приховати від свого народу колосальні кошти про подальше використання яких неважко здогадатися. Не за горами президентські вибори. Ми виступаємо проти запропонованого урядом антинародного проекту Державного бюджету на 2004 рік. Бюджет 2004 року має базуватися на мінімальній заробітній платі 237 гривень з одночасним введенням в дію міжпосадових співвідношень в оплаті праці з 1 січня 2004 року.

Голова фракції "Наша Україна" Віктор Ющенко.

Ми також висловлюємо протест проти грубого порушення Регламенту під час прийняття більшістю законопроекту, згідно якого пропрезидентська більшість зменшила мінімальну заробітну плату з 237 до 205 гривень і вимагаємо відповідного розслідування. Дякую.

ГОЛОВА. Від фракції комуністів Сергій Гмиря має слово. Підготуватися Олуйко Віталію.

10:33:28

ГМИРЯ С.П.

Уважаемые коллеги! Вчера при голосовании вопроса о минимальной зароботной плате парламентское большинство в очередной после преступного содействия правительства повышении цен на хлеб, раз, предала интересы избирателей. Это нужно сказать совершенно точно.

Когда голосовалось повышение минимальной зароботной платы, была нарушена Конституция, причем нарушена дважды. Первый раз, когда не были учтены предложения коммунистов об установлении минимальной заработной платы на уровне прожиточного минимума, как того требует Конституция, и второй раз когда и без того мизерная минимальная заработная плата в 237 гривен была уменьшена до 205. Таким образом, сначала над минимальной заработной платой совершили обряд обрезания, а затем процедуру кастрации.

Уважаемые коллеги! В связи с этим у меня есть несколько предложений организационного плана. Первое. Переименовать парламентский Комитет по социальной политике и труду в придворный комитет по понижению минимальной заработной платы. Председателем этого комитета пожизненно назначить Василия Хару.

Второе предложение. Постоянно действующее парламентское большинство переименовать в постоянно действующее против народа парламентское большинство.

Третье предложение. Поручить правительству Януковича установить премию для каждого депутата, который голосовал за снижение минимальной заработной платы. Назвать эту премию "За верность начальству и предательство избирателей". И установить ее в размере тридцати обрезанных минимальных зарплат. Премию выплатить десятигривневыми купюрами с изображением гетьмана Мазепы.

И четвертое. Я думаю, нужно обратиться к Президенту с просьбой спокойно проходить послеоперационный период и не подписывать документ о понижении минимальной заработной платы. Должен же гарант когда-то хоть что-то прогарантировать.

И последнее. Сейчас может состояться третий, вернее очередной уже, не знаю какой этап предательства, впереди Жилищный кодекс. У меня есть такие подозрения, что значительная часть большинства проголосуют за то, чтобы людей выгоняли из квартир за неуплату квартирной платы. История ни о чем не забудет. Спасибо.

ГОЛОВА. Віталій Олуйко від фракції Народно-демократичної партії України. Підготуватися Олександру Турчинову.

10:36:49

ОЛУЙКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Фракція

Народно-демократичної партії вкрай стурбована ситуацією, що склалася із забезпеченням наших громадян однією з головних форм втілення української культури - книгою.

За останнє десятиліття в Україні гостро постала проблема вакууму української книги, і цей вакуум заповнюють іноземні, переважно російські видання. Наша книга виявилася неконкурентноздатною, особливо це стосується художньої книги. Поступово ця ситуація змінюється, книжковий ринок поповнюють українські підручники, навчальні посібники, адже без них взагалі не уявляється функціонування системи освіти в Україні.

Але, звичайно, на цьому ми не маємо права зупинятися. Жодні дії задля утвердження української мови в Україні не зможуть зробити стільки, скільки зробить українська книга. Для підтримки національного книговидавника вже багато нами зроблено. Найголовніше - ми прийняли Верховною Радою закон про державну підтримку книговидавничої справи в Україні 6 березня поточного року, в прикінцевих положеннях якого передбачено ряд суттєвих пільг по оподаткуванню для українських книговидавців. На жаль, досі цей закон не набув чинності, його дію було зупинено законом про Державний бюджет на 2003 рік.

Але дія згаданих норм закінчується 1 січня 2004 року. З поданням проекту Державного бюджету на 2004 рік стало зрозуміло, що українською книгою сьогодні жертвують. Але заради чого? Підготовлена до другого читання............... щодо виробництва зошитів, підручників та навчальних посібників жодною мірою не рятує ситуацію, адже поза пільговим режимом залишається, до прикладу, література для дітей, наукова книга, художня література тощо. Видання української книги знову стає збитковим. Завтра ми будемо приймати різні програми по оздоровленню книговидавничої справи, придушивши її сьогодні. Це суперечить всім законам логіки. Такими темпами до 2008 року, а саме тоді пропонується зняти пільги для книговидавців, у нас не залишається жодного платника податку по цій статті оподаткування, як не залишиться української книги.

Підсумовуючи зазначене, фракція НДП звертається до уряду і народних депутатів з проханням підтримати ініціативу багатьох політичних сил і книговидавців про вилучення пункту 39 зі статті 74 проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік стосовно призупинення дії Закону про державну підтримку книговидавничої справи України на 2000 рік.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом до уряду від нашої фракції.

ГОЛОВА. Олександр Турчинов від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Турманову від "Регіонів".

10:40:20

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати, вчора, проголосувавши за Закон про зменшення мінімальної зарплатні, пропрезидентська більшість не тільки порушила Конституцію України, позбавивши мільйони наших громадян практично засобів для існування. Вчора відбулось грубе порушення Регламенту Верховної Ради України.

І для тих, хто не вивчив ще Регламент, я хочу звернути увагу, що Закон про зменшення мінімальної зарплатні не був включений до порядку денного сесії. І я звертаюсь і до керівництва Верховної Ради, і до Регламентного комітету і прошу дати пояснення: на яких підставах без включення до порядку денного сесії вчора розглядався цей закон.

Далі. Я звертаюся до Регламентного комітету і до керівництва Верховної Ради і прошу пояснити депутатам: на підставі якої статті відбулось голосування за основу в цілому. Я переконаний, наша фракція Юлії Тимошенко переконана, що в Регламенті таке голосування не передбачене. І я прошу розглядати моє звернення як депутатський запит і до Регламентного комітету, і до керівництва Верховної Ради. Фракція Блоку Юлії Тимошенко вважає, що Голова Верховної Ради не має права підписувати цей закон.

Далі. Шановні народні депутати, ми можемо передбачати, що і завтра під час розгляду Закону про бюджет, пропрезидентська більшість саме таким шляхом спробує його протягнути, позбавивши мільйони наших громадян можливості гідно існувати в нашій країні. Буде знищене, шляхом прийняття бюджету, сільське господарство, дрібний і середній бізнес, вчителі і лікарі позбавляться дрібних коштів, які дають їм можливість хоч якось зводити кінці з кінцями.

Я звертаюся до всіх народних депутатів, які мають відповідальність перед своїми виборцями, не дати можливість завтра протягнути кабміновський варіант бюджетного закону. Я звертаюся до всіх громадян, які зараз мене чують. Захищайте власноруч свої економічні, соціальні права, підтримуйте завтра пікетування Верховної Ради, яке відбудеться о 10 годині, підтримуйте завтра пікетування Кабінету Міністрів, пікетуйте власні адміністрації там, де ви мешкаєте. Захищайте свої інтереси, захищайте свої права.

Я звертаюся до штрейкбрехерів, яких сьогодні набирає керівництво шахт, інших установ з тим, щоб завтра створити в Києві провокацію, яка створювалася три тижні тому у Донецьку.

Шановні, опозиція виступає за підвищення фінансування шахтарських проблем. Але ж ті мільярди, які записані у бюджет, не підуть на ваші зарплати, не підуть на ваші регреси, вони підуть у кишені власників шахт, власників ваших регіонів, будуть використовуватися під час президентської компанії для того, щоб провести кандидата від влади.

Я звертаюся до всіх народних депутатів, залишатися у межах Конституції. Коли ви будете порушувати Конституцію, об'єднана позиція виступить адекватно. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Віктор Іванович Турманов від фракції "Регіони України", підготуватися Веретенникову.

10:43:52

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

Я хочу проинформировать, что завтра сюда прибывает не штрейкбрехеры, а шахтеры со всех регионов Украины. На это есть решение нашего профсоюза. Прибывает, я еще раз подчеркиваю, не именно сегодня, не именно под бюджет 2004 года, они седьмой год подряд прибывают каждый год в любую погоду, мороз и лютый, в любую погоду прибывают сюда, и вы знаете, стоят под стенами Верховной Рады.

Поэтому прибывают защитить бюджет отрасли, где правительство впервые за годы независимости внесен бюджет в сумме по угольной отрасли 4 миллиарда 25 миллионов гривен. Я хочу подчеркнуть, что впервые за 12 лет независимости на развитие угольной отрасли выделяется сумма 1,4 миллиарда. Впервые, еще подчеркиваю, определены средства на погашение задолженности по заработной плате. И средства выделены на бытовое топливо.

Вчера я ознакомил депутатов фракции Регионов с заявлением профсоюза работников угольной промышленности. И сегодня хочу ознакомить депутатов Верховного Совета.

Заявление профсоюза работников угольной промышленности. Сегодня угольная промышленность, как никогда ранее, нуждается в поддержке и разрешения острейших социально-экономических проблем. За 12 лет независимости в отрасли закрыто 120 шахт. Шахтерские города и поселки превратились из цветущих в депрессивные регионы. За последние десять лет объемы капитального строительства в отрасли уменьшились в 3,5 раза. Кредиторская задолженность угольных предприятий превышает дебиторскую на 6 миллиардов гривен. Большинство шахт доведено до банкротства.

За последние пять лет угольная промышленность была недофинансирована утвержденными бюджетами Верховной Рады на 790 миллионов гривен. И только первое коалиционное правительство Украины обеспечило в 2003 году стопроцентное финансирование отрасли. Впервые за годы независимости Кабинетом Министров Украины был разработан и предложен на утверждение Верховной Рады бюджет на 2004 год, в котором предусмотрено финансирование отрасли с учетом ее острейших социально-экономических проблем. Сегодня первый раз за последние годы у нас появилась хрупкая надежда на разрешение наших тяжелейших проблем.

Однак не все хотят реального изменения ситуации. Отдельными политиками совершенно осознанно избрана тактика раскручивания ситуации, которая имеет только одну цель - дестабилизировать ситуацию, разрушить первые хрупкие ростки экономической стабилизации. Результатом этих политических игр может стать только одно - снижение реального уровня жизни людей.

Мы четко видим политические цели нашей Украины - на волне общественного недовольства прийти к власти. Для этого все средства хороши.

Бюджетный процесс используется шельмованием, блокированием Верховной Рады, Кабинета Министров. Для них главная цель - непринятие этого бюджета, а создание максимального количества препятствий на его пути.

Мы не можем допустить этого. Мы не желаем, чтобы работники нашей отрасли стали заложниками чужих политических амбиций, не желаем и не допустим этого.

От имени 500-тысячного профсоюза работников угольной промышленности мы заявляем о своей поддержке бюджета 2004 года. Поэтому обращаемся к депутатам Верховного Совета приложить все усилия для своевременного принятия Государственного бюджета на 2004 год, прекратить любые политические провокации вокруг него. В случае, если не будет принят бюджет шахтеры примут самые жесткие меры.

Обращаемся ко всем всем народным депутатам независимо от фракционной принадлежности и политических взглядов с призывом оставить взаимные претензии, противоречия, амбиции, консолидироваться...

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон, будь ласка. Досить.

Веретенников Віктор Олександрович.

Шановні колеги! Коли виступав перший представник уповноважений від фракції, говорив 4 хвилини, ви мовчали, зараз ви згадали про регламент. Будьте толерантними.

Будь ласка, Віктор Олександрович Веретенников від Партії промисловців і підприємців. І прошу дотримуватися всіх регламенту. Підготуватися Калінчуку.

10:48:24

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні депутати! Заява щодо ситуації у книговидавничій галузі України.

"Нинішній стан національного книговидання є таким, що не відповідає реаліям сучасного економічного життя. Протягом восьми років в Україні показник виробництва книжок на душу населення залишається на рівні одного примірника. При цьому в європейських країнах нормою виробництва є 14-16 книг на рік на душу населення. Сьогодні книга в Україні не відділена від загального переліку промислової продукції і продовжує нести весь тягар податків на рівні з виробниками товарів широко вжитку. Ситуація, що склалася у книговидавництві в Російській Федерації, є набагато ліпшою від української, оскільки з 1995 року книговидання звільнено фактично від усіх податків з наданням суб'єктам видавничої справи додаткових пільг за плату оренди, комунальних послуг, зв'язку та інші.

Протягом останніх років із кожних 10 книг, що продаються на Україні, 8 вироблено у сусідній країні. Зверніть увагу, шановні депутати, щорічно як плату за спожиту книжкову продукцію українці сплачують російській державі від 80 до 100 мільйонів доларів, хоча від реалізації власної книги до бюджету надходять лише 7-8 мільйонів доларів. Виходячи з вище назначеного було розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради України проект закону про державну підтримку книговидавничої справи в Україні, зокрема законом передбачено надання українським виробникам книга та паперу для її виготовлення, податкових пільг скором на 5 років.

Проект закону знайшов порозуміння і підтримку народних депутатів України, за його прийняття проголосувало 406 народних обранців. Тому ми не можемо сьогодні погодитися із збереженням у тексті проекту закону "Про Державний бюджет України на 2004 рік" пункту 39 статті 74, згідно з яким переносяться строки введення в дію закону про державну підтримку книговидавничої справи в Україні з 1 січня 2004 року на 1 січня 2005 року. Така ситуація повинна буди докорінно змінена, оскільки національна книга як головна підвалина духовності, моральності, культури українського суспільства та гаранта інтелектуального розвитку нашої держави додалі занепадає.

Вважаємо за необхідне виключити пункт 39 статті 74 з проекту закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" і залишити термін вводу закону про книговидання з 1 січня 2004 року як і було проголосовано 406 народними депутатами.

Учасники спільного засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Федерація роботодавців України щодо обговорення проекту закону про Державний бюджет України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Аграрної партії України. Підготуватися Ігорю Шурмі.

10:51:45

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Аграрної партії України.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Трапилося так, що під час проведення Дня уряду у жовтні місяці фракція Аграрної партії України так і не змогла висловити свою позицію щодо розвитку фізичної культури і спорту. Нам здається, шановний Володимир Михайлович, що пріоритетним правом на виступ у обговорення будь-якого питання повинні користуватися представники фракцій. І це потрібно, на наш погляд, зафіксувати і у Регламенті Верховної Ради.

А тепер відносно заяви фракції Аграрної партії України стосовно розвитку фізкультури та спорту. В Законі України "Про фізичну культуру і спорт" записано, що держава забезпечує пріоритетний розвиток фізичної культури і спорту на селі, створє необхідні умови для занять фізичною культурою і спортом сільських працівників і членів їх сімей.

А що насправді? А насправді спортивні споруди, що колись були побудовані, не ремонтуються, розвалюються, лише півтора відсотка сільських школярів охоплені навчанням у дитячо-юнацьких спортивних школах, яких на селі працює менше двохсот. Сільським дітям нема чим і нема за що виїхати навіть на районні змагання. Сьогодні один футбольний м'яч припадає на 2-3 сільські загальноосвітні школи.

Виникає цілком логічне запитання: де ж тут пріоритетний розвиток сільського спорту, як цього вимагає закон? За 10 років з дня виходу у світ цього закону на селі за бюджетні кошти не побудовано жодного спортивного об'єкту. Про яких олімпійців мова може йти без врахування інтересів села, сільських дітей та сільської молоді? А між іншим при всій, я б сказав, неувазі до села і селян, село і зараз готує олімпійців. Для прикладу відзначу: в 2000 році українські олімпійці, як відомо, завоювали всього три золоті медалі - це Яна Клочкова дві і наш колосовець Микола Мільчев - стендова стрільба, з Одещини.

А на зимовій Олімпіаді в 2002 році селяни не підвели Україну, саме вони, колосівці, виступали краще за всіх, посівши в неофіційному олімпійському заліку перше місце серед добровільних спортивних товариств України.

На розвиток фізичної культури і спорту серед усіх верств сільського населення України держава до сьогодні виділяла в рік по 5 мільйонів гривень з Державного бюджету. І це на 12,5 тисяч сіл і селищ, на майже 500 сільських адміністративних районів, на майже третину населення України.

В проекті Державного бюджету на наступний рік на ці цілі спочатку було передбачено лише 6 мільйонів гривень при мінімальній потребі в 124 мільйона. Але ж після його доопрацювання до другого читання вони взагалі зникли.

Порушуючи в черговий раз це питання, фракція Аграрної партії України переконливо вимагає від уряду, Верховної Ради припинити спроби вирішення державних проблем за рахунок села. Пропонуємо повернути до проекту бюджету хоча б ту мізерну суму видатків на розвиток сільського спорту, яку планував уряд на перше читання. А нашу заяву просимо розглядати як запит до уряду та Бюджетного комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ігор Шурма від фракції Соціал-демократичної партії України об'єднаної. Потім - невдоволення відповіддю - 2 хвилини Яворівський і Мельничук, на депутатські запити. Є Мельничук Михайло?

10:55:22

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Шановні народні депутати, я як народний депутат України, як заступник голови СДПУ(о) хочу повідомити про те, що 21 і 22 листопада за спільною організацією Соціал-демократичної партії України об'єднаної та Міністерства праці та соціальної політики України відбулася Міжнародна науково-практична конференція: "Соціал-демократія і соціальна політика: європейський досвід і українські перспективи".

У роботі конференції взяли участь представники соціал-демократичних партій та громадських організацій Австрії, Білорусі, Вірменії, Польщі, Сербії, Словаччини і Німеччини. Питання, які розглянула конференція, стосувалися: обгрунтування на науково-теоретичному рівні поняття соціальної політики, стану і перспектив соціальної політики в Україні, вивчення досвіду соціал-демократів розвинених європейських країн щодо реалізації соціальних програм.

І особливо хочу наголосити на одному з моментів, які відзначила конференція, а саме: об'єднані соціал-демократи - чи не єдині з представників партій лівоцентристського і лівого спрямування - активно залучають науковців до обговорення нагальних проблем сьогодення, і передусім тих, що стосуються утвердження України як України як соціальної держави. Соціал-демократична партія України (об'єднана) і за визначенням і за програмними цілями спрямовує свої зусилля на розв'язання існуючих проблем, відстоює соціальні інтереси громадян України, всебічно сприяє соціалізації економіки та суспільного життя. А отже у певному поступі державі на шляху демократії та прогресу. Ми ніколи не поділяли популіських гасел, які, на жаль, сьогодні сталі особливо модними у цих стінах. Суспільство, і це також показала конференція, чекає від політиків не слів, не віртуальної мрійливості, а конкретних і реальних кроків, здатних забезпечити гідні умови для життя кожному громадянину України.

СДПУ(о) володіє розвиненою організаційною структурою, необхідним досвідом, знанням, щоб за підтримки широкої наукової громадськості не тільки запропонувати, але й практично здійснити програму розвитку суспільства, розвитку, який базується на ідеї соціальної справедливості. А як відзначила конференція ідеї соціал-демократії в Україні сьогодні реально працюють із тією базою, яка допоможе державі приєднатися до сім'ї розвинутих демократичних заможних європейських держав. Наприклад, як найскоріше, необхідно зміцнити позиції середнього класу, законодавчо сприяти, безперечно, законодавчого захисту вимагають малий і середній бізнес. Фермерські господарства - це реальні робочі місця і заперечення гнучкості праці ринку.

І на завершення. Соціал-демократична партія України (об'єднана) спираючись на висновки конференції, наголошує, соціальні проблеми виростаюсь до загрозливих масштабів там, де відсутній соціальний діалог і соціальне партнерство. Це аксіома життя. І доки вітчизняні політики, а найперше представлені у цій залі, не перестануть спекулювати на бідах власного району, не візьмуться спільно до роботи, доти Україна буде переважно переживати соціальні потрясіння. Але ми впевнені, що здоровий глузд переможе. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте домовимося про наступне. У нас часто останнім часом депутати звертаються про те, що вони невдоволені відповіддю і відповідно до Регламенту вимагають слова. Давайте ми сьогодні зробимо це останній раз, все інше у п'ятницю. Бо інакше у нас немає задоволених депутатськими відповідями депутатів взагалі. Тому давайте сьогодні ми це проведемо, а потім у порядку звичайному.

Будь ласка, Володимир Олександрович Яворівський. Є...

10:59:22

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

є відповідна заява, і Михайло Мельничук наступний. Ну, три ..............., будь ласка, я прошу вас.

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Я міркую над ходом політичної реформи, запропонованої нашим Президентом. Якось постійно хочеться її доповнювати, вдосконалювати. От, скажімо, щоб сесію відкривав не найстаріша людина, а найбагатша. Це було б якось щось таке нове, свіже. Скажімо, я абсолютно переконаний, що в нашій рідній з вами державі настав час мати ще одне міністерство - міністерство брехні. Причому воно було одне з таких найбільших, найпопулярніших. Тому що, можливо, найбільшою бідою, яка сьогодні у нас є в Україні, це страшенна така фабрика брехні, яку сьогодні продукує влада. Я не знаю, чи тут знайдеться бодай один депутат, навіть із більшості, хто скаже, що він є задоволений тими відповідями, які надходять нам на наші конкретні запитання. Відпрацьований величезний механізм для того, щоб обійти всі гострі кути, щоб так вишколено, ніби і відповісти і водночас абсолютно нічого не сказати. Я не знаю, принаймні на всі ті відповіді, ті запити депутатські, які я робив, це суцільний потік брехні і фальші.

Останній приклад, який я хочу вам навести, це те, що сталося на моєму окрузі прямо поруч із найбільшим у Європі полігоном, яворівським полігоном, це те, що сталося в селі Вербляни, в селі Старичі, в селі Коти. Це ті села, які облягають полігон. Преса свого часу дуже багато про це писала. Робив запити і я. Робили запити депутати обласної ради, районної ради. Закінчилося тим, що мій запит до Януковича про те, щоб створити комісію. Комісія була створена, але приїхали наші видатні київські світила, я не маю до них жодної претензії, але приїхали з кульковими ручками обстежувати понад 300 дітей, які захворіли невідомою хворобою після того, коли італійці підривали свої снаряди на цьому полігоні. Діти захворіли неймовірним кашлем. Температура іноді піднімалася, іноді опускалася. І це масове захворювання. На сьогоднішній день ми не маємо відповіді, що сталося що сталося? А влада бреше людям, бреше і бреше надалі. Ось гора тих відповідей, які я отримав. Пишу до міністра оборони: чому побили чоловіка під час пікетування , коли відступали ці італійські війська? Мені відповідають про те, що він велосипедом, бачите, заважав їхати танкам! Через те його зв’язали , укинули і відвезли. Я отримую відповіді від уряду, всі пишуть , що поки що ми не можемо сказати що таке відбулося. А тим часом ця трагедія майже забувається сьогодні , діти хворіють надалі, батьки, які пережили таке колосальне потрясіння не вірять сьогодні владі і ця прірва між владою і народом сьогодні більшає і більшає. Я вимагаю просто від міністерства охорони здоров’я найближчим часом дати вичерпну відповідь цим людям, це - наші громадяни, це - наші діти і вони мусять почути правду що сталося.

І останнє. Я хочу звернути увагу і міністра нашого оборони, та будь-яка країна, яка підписує контракт на використання, скажімо, свого полігону обов’язково одним рядком записує: екологічні збитки. І ці екологічні збитки ідуть на потреби тих людей, які живуть біля полігону. Так от , в цій угоді, мені відповідають, навіть рядка такого немає. Я думаю, що це те питання, яке назріло, його потрібно негайно розв’язувати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Михайло Мельничук.

11:03:17

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я так розумію, що з кожним днем все більше стає інтереснішим працювати у Верховній Раді. Вже не маєш права слово взяти по коментарю, потім не маєш права виступити, взагалі не маєш права бути присутнім у цьому залі, взагалі можна піти всім, хто не так щось говорить.

Я адресую своє звернення до пана Полякова Сергія Васильовича, до міністра екології, і коментар мій буде слідуючий. Я отримав дві відповіді за підписом міністра, дві відповіді на одне і те ж запитання, що коїться у селі Яворів Долинського району Івано-Франківської області. Одна відповідь прийшла аналогічна тим чотирьом відповідям, які я отримав від Долинської екологічної служби, практично міністр нічого не зробив для того, щоби втрутитися і вислати туди комісію відповідну, розібратися, що там коїться, а іншу - завіренням тому, що це буде перевірено найближчим часом або у листопаді, або у грудні місяці і невідомо коли.

Тому, Сергію Васильовичу, я звертаюся з трибуни парламенту до вас ще раз. Якщо ви взяли на себе тягар міністра, то розберіться, будь ласка, чому страждають більш, ніж півтисячі людей у селі Яворів Долинського району Івано-Франківської області, де "Нафтогаз" України робить, що хоче з їх землями. Практично там вже люди не можуть на присадибних ділянках вирощувати для себе такі конче потрібний продукт, як картоплю. Це щодо приводу до міністра.

Але оскільки у мене є регламент, я хотів би ще торкнутися одного питання або двох. Все-таки, що коїться сьогодні у нас у державі з державними актами? Ось недавно ми отримали десятки, фракція Соціалістичної партії, на адресу Мороза йдеть звернення. Вся сягає державний акт ціни 350 гривень.

Шановні, чому не виконується указ Президента з цього приводу, що він повинен коштувати 85 гривень? Це я адресую до відповідних служб, до Прем'єр-міністра України.

І слідуюче. Вчора ми розглядали на комітеті аграрному питання куди зникла з бюджету цифра 600 мільйонів, яка була запланована на закупівлю в слідуючому році зерна у наших селян. Знову готовиться авантюра, знову готовиться, вибачте, протидія тому селянству, яке у нас є. Куди ділись ці 600 мільйонів? Ніхто не може відповісти.

Пан Азаров дуже гарно себе веде в парламенті, але не гарно веде по відношенню до селян. Взагалі і Азаров, і уряд, які сьогодні закладують "бомбу" під селян, під те, що буде вирощений урожай закуплений за безцінь. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Рефат Чубаров. Прошу дуже коротко, шановні колеги.

11:06:30

ЧУБАРОВ Р.А.

Вельмишановний Голово! Шановні колеги! Шановні виборці! Ці дні мусульмани всього світу відзначають ...................байрам - один з найважливіших святкових дат в ісламі, яким завершується священний для віруючих місяць рамазан. Головною суттю місяця рамазана ................ байраму є устремління віруючими до самопізнання миру і порозуміння з близькими і з сусідами, навколишнім світом.

Мусульмани України, як і всі громадяни нашої держави, що сповідують інші віросповідання, докладають всіх зусиль для якомога скорішого подолання того скрутного соціально-економічного становища, в якому знаходиться наша країна, а відповідно всі її громадяни. В ці святкові дні ураза-байраму вони з особливою повагою звертаються як до своїх єдиновірців, так і до всіх своїх сусідів інших віросповідань словами добра, миру і злагоди. Переживши за тоталітарні часи на власній долі 10-річчя репресій, насильницьких департацій з рідної землі, гонінь на віру своїх предків мусульмани України послідовні у своїй підтримці розбудови громадянського суспільства в незалежній українській державі, що забезпечуватиме рівні і гідні умови для всіх її громадян.

Дозвольте і мені, шановні колеги, від імені багатьох з вас також поздоровити мусульман України з святом ......байрам і побажати всім громадянам України миру і добра. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, останній виступ.

11:08:05

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Верховна Рада затверджує так звану мінімальну зарплату. Розмови йдуть про встановлення відносно неї знову так званої тарифної сітки зарплат вчителів, лікарів, урядовців, військових тощо. Причому за цією тарифною сіткою вчитель з університетською освітою одержує зарплату на 9 процентів вище від прибиральниці.

З усією відповідальністю від імені Тимчасової спеціальної комісії ............... заявляю, що як діє з мінімальною зарплатою так званою тарифна сітка є грубим порушенням законів вартості праці і час, затрачений у Верховній Раді на її розгляд, є марно затрачений час і прийняті рішення є помилковими у принципі. Наші кроки викличуть масове приховування істинних зарплат у небюджетній сфері і виплати зарплат у конвертах, тобто збільшення тіньового сектору економіки.

Заробітна плата в державі повинна відраховуватися не від абсурдного мінімального рівня, а від заробітної плати найбільш багаточисельної за фахом галузі виробництва і послуг. Такою галуззю є освіта. Середня зарплата освітян приймається у міжнародних шкалах за одиницю. Працівники добувних галузей мають найвищу зарплату, вона на 30 процентів більша, і має коефіцієнт 1,3. Найнижчу зарплату має галузь сільського господарства - вона на 30 процентів нижча і має коефіцієнт 0,7. Всі інші галузі знаходяться у проміжку між вище визначеними. Середня заробітна плата вчителя дорівнює вартості 600 буханок в один кілограм хліба в місяць, або відповідну кількість стандартних гамбургерів. В нашому випадку це 720 гривні на місяць.

Насправді, відповідні гроші, які бюджет одержує, мають спрямовуватися ............ загальноприйнятої шкали зарплат.

Тому ми пропонуємо наступне: оголосити на декілька років мораторій на збільшення так званої мінімальної зарплати, усі кошти скерувати прийнятої у світі шкали зарплат, беручи за одиницю відліку зарплату вчителя величиною вартості 600 кілограмів хліба на місяць.

Шановні пані і панове, довкола нас розумний світ, на жаль, розумніший за нас. Потрібно не кидати у Верховну Раду дурних популістських лозунгів, а дивитися, що роблять інші, більш стійкі держави.

Шановні депутати, у минулу середу ми з Костянтином Ситником закликали українців до єдності в ім'я конструктивної роботи Верховної Ради, ми закликали до створення нової державницької більшості. Ми закликаємо вас знову.

ГОЛОВА. Завершили.

Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка, мікрофон ввімкніть. Голова Комітету з питань Регламенту.

11:11:03

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Я хочу, перш за все, звернути увагу на те, що ми поки що працюємо за чинним Регламентом Верховної Ради, який, на мій погляд (я думаю, підтримує це більшість народних депутатів) є, якщо хочете, основним законом організації життєдіяльності всього нашого парламенту.

Тому, по-перше, Володимире Михайловичу, на якій підставі у цій залі, і сьогодні зокрема, надається слово для виступів з цієї трибуни представникам однієї і тієї ж фракції, декільком. Мабуть, підхід повинен бути однаковий.

По-друге, щодо вашої заяви стосовно виступів народних депутатів, які не задоволені відповідями на депутатські запити, як ви сказали: "Будемо це практикувати тільки у п'ятницю в "різному".

Я хочу нагадати вимоги чинного Регламенту - підкреслюю - чинного, зокрема статті 8.3.3, це частина друга: "Відповідь на депутатський запит оголошується головуючим на засіданні Верховної Ради у тому разі, якщо на цьому наполягає депутат, це його право". Третя частина: "Кожен депутат після оголошення відповіді на його депутатський запит має право виступити з реплікою і дати оцінку відповіді. Час на такий виступ не повинен перевищувати 5 хвилин". Тому давайте дотримувати вимог чинного Регламенту Верховної Ради України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є потреба порадитися. Ми вчора не змогли проголосували і ратифікувати деякі документи. Нас там піджимають терміни. Які стосуються насамперед євроконтролю, вони не мають якогось політичного навантаження. Якби ви не заперечували, шановні колеги, щоб ми зараз проголосували за те, щоб ратифікувати ці угоди. Немає заперечень? Бо невідомо, що у нас там завтра буде, у четвер. Немає заперечень? Будь ласка, Лещенко вимагає. Лещенко, мікрофон, будь ласка. Зараз будемо голосувати. Будь ласка, мікрофон.

11:13:43

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу, я б погодився з вашою пропозицією, якби ми, Верховна Рада, розглянули проект закону про внесення змін до Регламенту, в якому записано, що ми голосуємо завжди після розгляду конкретного законопроекту. А так я не погоджуюся. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми якраз будемо тренування проводити. Потім звикнемо і будемо голосувати постійно.

Я ставлю на голосування за те, щоб зараз прийняти рішення щодо ратифікації угод. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Ad-hoc на голосуванні ставлю.

11:14:35

За-269

Я вам дякую. Тоді о 12.30 ми тоді розглянемо ці ратифікації. Доповідачі будуть на місці, немає заперечень?

А зараз оголошується до розгляду проект Житлового кодексу України. Порядок розгляду цього питання зараз, як пропонує комітет. Для доповіді і співдоповіді по п'ять хвилин, по п'ять хвилин - відповіді на запитання, двадцять хвилин на обговорення. Немає заперечень? Тоді я запрошую до доповіді голову Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Семчука Григорія Михайловича. Шановні колеги, оскільки ми годину п'ятнадцять відвели на виступи, на заяви, то можливо ми попрацюємо о 12 годині плідно, якщо немає заперечень? Я дякую. Це святе, да? П'ять хвилин давайте.

СЕМЧУК Г.М.

Шановні народні депутати, житлово-комунальне господарство України є однією із життєзабезпечуючих галузей, яка потребує серйозного реформування. Немає сумніву до цінності та невідкладності таких змін. Майже всі регіони відчувають на собі кризу системи життєзабезпечення, тому реформа - це необхідність, з якою неможна не рахуватися.

Сьогодні ми живемо за Житловим кодексом Української РСР, прийнятий ще у 1984 році. Так не врегульовано ряд питань, які сьогодні уже не дають нам у повному обсязі проходити ту реформу, яка визначена стратегією нашого комітету і затверджена урядом.

Не врегульованими наступні питання залишаються. Забезпечення житлом громадян, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов. Сьогодні житлова проблема України залишається однією з найбільш гострих, на черзі стоїть порядку півтора мільйона сімей, термін перебування яких від 10 до 15 і більше років.

Сьогодні неврегульовані питання проведення капітального ремонту Житлового фонду. В експлуатації знаходиться майже 5 мільйонів Житлового фонду, який за граничним рівнем зносу, аварійний або ветхий і в якому проживає понад 190 тисяч населення. Невизначеність процедури повернення громадянам приватизованого житла до комунальної власності. Житловим кодексом Закону про приватизацію Житлового фонду це не передбачено і проблема існує.

Відсутній механізм надання соціального житла громадянам, які його потребують. Не зважаючи на те, що 75 відсотків квартир в Україні приватизовані, відносини між новими і колишніми власниками квартир і будинків не врегульовані. І ряд є інших питань, які потребують врегулювання.

Тому у пропонованому новому Житловому кодексі ключовими положеннями є слідуюче.

Перше. Збереження зобов’язань держави по відношенню до тих громадян, які перебувають на квартирній черзі до прийняття нового кодексу. Черга буде переглянута...................., будуть виділені категорії громадян, котрі потребують соціального житла і ті, яким держава надала право на житло згідно законів, в тому числі позачергово та в першу чергу.

Друге. Оплата житла та послуг. Пропонується відмовитися від поняття квартирна плата і ввести норму плата за житло, яка включатиме такі складові: плата за найм житла, плата за утримання будинків та прибуткової території, плата за комунальні послуги та відрахування на капітальний ремонт.

Третє. Соціальне житло. Пропонується запровадити на законодавчому рівні нову для України форму житла, соціальне житло - це житло, що надаватиметься державою та органами місцевого самоврядування безоплатно, або за доступну плату громадянам України, які потребують соціального захисту.

Четверте. Чітко визначаються права та обов'язки наймача та наймодавця житла, власників житлових приміщень щодо володіння, користування і розпорядження цього.

П'яте. Посилена відповідальність власників житла за порушення житлового законодавства.

Шановні народні депутати! Проект кодексу передбачає, як крайній захід виселення громадян, але підкреслюю тільки за рішенням суду, в тому числі за не сплату житла та послуг протягом 6 місяців поспіль?? без поважних причин.

Хочу звернути увагу, що ця норма повністю узгоджується із статтею 825 нового Цивільного кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Враховуючи всю складність цього питання, в прикінцеве положення кодексу можна включити норму, за якою виселення громадян із займаного житла без надання іншого житла не може застосовуватися до сімей перед якими є заборгованість заробітної плати та по соціальним виплатам.

Що стосується структури кодексу, то він складається із 7 розділів, 10 глав і 100 статей.

За браком часу я не буду коментувати, я тільки хотів би відзначити, що підсумовуючи сказане. З прийняття Житлового кодексу буде забезпечене необхідне правове поле для реалізації громадянам України Конституційного права на житло та запроваджено державний нагляд і контроль за використанням житла та його утримання.

Гарантовано?? плату за утримання житла та житлово-комунальні послуги відповідальність за порушення житлового законодавства, порядок вирішення житлових спорів.

Врегульовано умови придбання приватного житла, користування житлом, реконструкції та утримання житлового фонду, приватизації і реприватизації житла. Створено умови для залучення населення до утримання Житлового фонду та управління ним, що ліквідує споживацьке ставлення до Житлового фонду.

Шановні народні депутати, нова редакція Житлового кодексу України вже пройшла обговорення на державному і регіональному рівнях. Законопроект підтримано учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції "Житло-2003" в Одесі в цьому році та на круглому столі, проведеному з профільним комітетом у жовтні цього року. Основні положення нової редакції кодексу були надруковані в газеті Верховної Ради "Голос України".

Уряд просить підтримати цей законопроект і прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатись на запитання. Будь ласка, запишіться.

На табло - прізвища народних депутатів. Іван Сподаренко. Баранівському передає. Будь ласка, Баранівський. Наступним Горлов, фракція "Регіони України", буде ставити питання.

11:21:32

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олександр Баранівський, фракція соціалістів.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, це в цілому політика така урядом проводиться? Вчора уряд проштовхував - і знизили мінімальну зарплату: з 237 до 205. Сьогодні ви пропонуєте виселяти людей із житла, коли ви знаєте, що мінімальна заробітна плата практично не дозволяє навіть всім сплатити комунальні послуги, я вже не говорю про ліки і про харчування.

Ви говорите: невиплата заробітної плати. А давайте будемо говорити про рівень заробітної плати, чи людина може з цієї заробітної плати сплатити комунальні послуги і хоча б напитися води. Ви про це все нічого не говорите. Але ви вже сьогодні пропонуєте виселення цих людей з квартир. На кого ви зазіхаєте? Ви що, немає, з кого в нас брати? 13 мільярдів приховується в бюджеті 2004 року доходної частини. А ми тут хочемо підняти державу на злиднях, виселяючи їх із квартир.

Дайте, будь ласка, відповідь.

СЕМЧУК Г.М. Дякую за запитання.

Я чому акцентував увагу у своєму виступі на цю норму - я знав, що буде по цьому дискусія.

Шановні колеги, до речі, в діючому кодексі ця норма теж прописана, де виписується, по яких статтях можна виселяти людей. Що стосується даного кодексу. Ми кажемо, що за несплату на протязі півроку - виселення за рішенням суду. Ця норма є у всіх країнах, і сьогодні ми повинні чітко визначити і мати взаємну відповідальність за утримання, я розумію, за утримання житлового фонду.

Я хотів вам ще інше сказати, що буваючи в регіонах, на зустрічах, сьогодні це питання ставлять і органи місцевого самоурядування, і самі жильці, які мені прямо кажуть, що я плачу, а сусід не платить, який може платити. І якщо це питання не будуть врегульовані, і я перестану платить.

Тому, шановні колеги, я розумію, що це питання дуже серйозне, і будемо прямо говорити, що ця норма повинна ще раз врегулювати взаємну відповідальність у питаннях експлуатації житла.

Що стосовно заробітної плати, то це не норма цього кодексу.

ГОЛОВА. Народний депутат Горлов, фракція "Регіони України", будь ласка.

11:24:06

ГОРЛОВ Г.В.

Прошу передать слово Пеклушенко Александру Николаевичу.

ГОЛОВА. Олександлр Пеклушенко, прошу вас.

11:24:15

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, 84-1 избирательный округ, Запорожье.

Меня интересует три вопроса.

Первый вопрос: скажите, как повышается ответственность коммунальщиков перед квартиросъемщиками, насколько будут защищены права наших избирателей?

Второй вопрос: кто из мэров городов, региональщиков поддержал этот проект закона?

И третий вопрос: какая существует альтернатива выселению, неужели мы, действительно, сегодня в сложившейся ситуации ничего другого не сможем придумать против тех, кто злостно не платит и имеет эту возможность?

СЕМЧУК Г.М. Що стосується першого питання, яка відповідальність комунальників? Ми запроваджуємо, і в кодексі це передбачено, договірні відносини між споживачем послуг і надавачем послуг, і це норма основна, яка повинна діяти не тільки в житлі, а щодо надання послуг інших - і водопровідно-каналізаційного господарства, і теплового, і так далі.

Що стосується другого питання, хто із мерів підтримав? Я вже сказав, що в цьому році в липні місяці була організована всеукраїнська конференція щодо розгляду цього Житлового кодексу, де були присутні практично всі керівники органів місцевого самоврядування і одностайно була підтримана ця редакція з відповідними ще доповненнями, які ми врахували, органами місцевого самоврядування.

На дев'ятих муніципальних слуханням півтора місяця назад, де розглядалася стратегія реформування житлово-комунального господарства було створено вісім експертних груп: громадськість, науковців, керівників органів місцевого самоврядування, де теж обговорювалося це питання і також підтримано. Тому сьогодні цей кодекс всі чекають, особливо, я ще раз кажу, керівники місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування.

Щодо інших норм. Третє питання. Чи є якісь інші норми в цій справі? Я їх не бачу. Якщо у вас є пропозиції, ми домовили з профільним комітетом і керівником Валерієм Павловичем Пустовойтенко. Вже створена робоча група, яка буде доопрацьовувати цей Житловий кодекс на друге читання. Будь ласка, ми готові розглянути, якщо є пропозиції щодо цього третього питання. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, будь ласка.

11:26:46

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція СДПУ(о).

Шановний Григорію Михайловичу! Я вас прошу, ви не дивуйтеся, що сьогодні хтось намагається політизувати навіть таке соціально-економічне, юридичне питання - Житловий кодекс, це нормальне явище напередодні президентських виборів.

З часу прийняття чинного Житлового кодексу пройшло і багато часу, і поглибились ринкові трансформації у суспільстві, тобто, чинний Житловий кодекс вступив у протиріччя з реальним життям.

У мене таке запитання. Аби не допустити тих недоліків чи недоречностей, якими грішить нинішній кодекс, скажіть, будь ласка, яким чином, тобто дайте нам гарантію, що у новому Житловому кодексі будуть враховані зміни соціально-економічних умов розвитку України, намаганням нам наблизитися до сучасних світових норм і стандартів у житловій галузі?

І друге питання. Надання житла тим, хто стоїть сьогодні в пільговій черзі з прийняттям нового Житлового кодексу, таке надання житла поліпшиться чи погіршиться? Дякую. Два запитання.

СЕМЧУК Г.М. Дякую.

Що стосовно адаптації цього законопроекту до, будемо говорити, європейських стандартів. Його робила експертиза і дев'ятих муніципальних слуханнях виступав директор Департаменту Євросоюзу, який відслідковує ці питання, і він чітко сказав, що норми, які закладені і в стратегію реформування галузі в даному випадку в законодавчих базах вона відповідає і правильно.

Що стосовно черги. Дійсно, це питання дуже серйозне. Житловий кодекс передбачає зберегти на черзі тих людей, які були, стояли до цього часу. Черга буде диференційована, буде визначено група... ті люди, які потребують соціального захисту і їм буде надаватися соціальне житло, яке буде будуватися за рахунок бюджету. І друга черга - які потребують на житло, їм буде надаватися відповідні кредити, пільгові кредити, відповідно до закону, який зараз уже завершено практично розробка Держбудом щодо фінансування кредитування житлового будівництва в державі. І до речі, в Прикінцевих положеннях цього Житлового кодексу ці статті, що я зараз говорю про надання житла, будуть вводитися після прийняття того закону, про який я кажу, щодо фінансування і кредитування житлового будівництва в державі.

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, час вичерпаний.

Валерій Павлович Пустовойтенко, голова Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.

11:29:36

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні народні депутати! Мені дуже приємно в переповненому залі сьогодні з точки зору соціального значення масштабу завдань та перспективи реформи житлово-комунального господарства знаходитися поряд з реформою політичної системи. І це не перебільшення. Україна і досі живе за Житловим кодексом Української Радянської соціалістичної республіки, переповненим застарілими нормами, які вже давно не відповідають реаліям і потребам суспільного розвитку. Така ситуація є викликом для розбудови громадянського суспільства, оскільки саме ця сфера багато в чому визначає ступінь свободи та якість життя.

Криза, що поступово поглинає житлово-комунальне господарство, виникло не сьогодні, але окрім економічних та соціальних чинників, що спричиняють цю кризу, актуальною є й проблема недооцінки цієї сфери, зведення її до суто технокритичної проблеми чи до вузького питання соціальних зобов'язань держави.

Звідси, фінансування за остаточним принципом, остаточним принципом, переважання адміністративно-репресивних заходів по відношенню до населення, перетворення ЖКГ на один із факторів, які погіршують життя наших громадян.

Перше. Прийшов час нарешті усвідомити, що реформування житлово-комунального господарства - один із найважливіших елементів демократизації українського суспільства, масштабного процесу введення в дію нових стандартів якості життя.

Друге. Ми маємо справу з цілим комплексом суспільних відносин і процесів. І головним соціальним завданням реформи ЖКГ є встановлення нових стандартів, соціальної взаємодії між громадянами, між громадянами та управлінськими структурами.

Хочу наголосити, що реформа житлово-комунального господарства - це своєрідний механізм перетворення нашого суспільства з пасивного населення в активну громадянську спільноту, що знає і вміє використовувати свої права, спирається на різноманітні форми самоорганізації та самодіяльності на рівні територіальних громад, громадських товариств та комітетів за місцем проживання і так далі.

Наступний аспект. В умовах ринкових перетворень держава вже не спроможна і не повинна виконувати роль ексклюзивного інвестора господарського комплексу. На перший план виходять необхідність заохочення і розвитку приватної ініціативи, передача більшої частини компетенції від держави до суспільства. І в першу чергу це стосується сфери житлово-комунального господарства. Тому ЖКГ - це якість життя громадян, їх ставлення до процесів, які відбуваються в Україні.

І, нарешті, саме від реформування ЖКГ великою мірою залежить і становлення українського середнього класу, конструктивної більшості, що складає основу внутрішньої державної стабільності, соціальної основи для розвитку демократичних інститутів.

Наш комітет організував всебічне обговорення проекту Житлового кодексу України, який був внесений Кабінетом Міністрів України, було проведено виїзне засідання комітету. І з цього приводу в Одесі, Донецьку, Запоріжжі, Тернополі, інших містах і перед тим було надруковано в газеті “Голос України”. Щоб публічно ми могли прийняти участь у ... нашій громадськості. І широкий коментар, в тому числі, в різних розділах законопроекту. Ця тема була головною на 9-их Всеукраїнських муніціпальних слуханнях у вересні 2003 року, в яких брали участь представники органів державної влади, народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування. На попередніх заходах було висловлено дуже багато критичних зауважень та пропозицій до законопроекту. Висновок Головного науково-експертного управління містить 20 пунктів грунтовних зауважень. Експертне управління Верховної Ради дало 20 зауважень. Найбільш суттєві з них полягають в наступному.

Перше. Насамперед в проекті немає загального визначення житлових відносин, яке дало б можливість окреслити їх специфіку. Відсутні передбачені Конституцією України обв’язки держави щодо забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту. А також соціальні гарантії щодо оплати такого житла, відсутні механізми розподілу соціального житла, правовий статус такого житла, порядок отримання та володіння ним, суб’єкти прав на соціальне житло чітко не окреслені.

В проекті не визначено також належним чином коло усіх учасників житлових правовідносин. І без цього не можливо визначитись чітко з їх правами та обов’язками. Проект має бути узгоджений із новим Сімейним кодексом України, законодавством про приватизацію житла.

У статті 5 законопроекту визначено, що він регулює відносини, що виникнення, здійснення і припинення права власності на житло. Однак, насправді, проект лише поверхнево торкається цього питання, не узгоджуючись при цьому із Цивільним кодексом.

Третє. Дуже гостро стоїть проблема виселення громадян з помешкання. Не зважаючи на надзвичайну гостроту проблеми, законопроект взагалі не містить чітких норм щодо можливих шляхів їх вирішення, залишаючи все на розгляд суду. Цим Кабінет Міністрів фактично уникає вирішення цієї проблеми. І без вирішення цього питання ми не маємо права приймати проект закону або проект Житлового кодексу у другому читанні. Я підтримує те питання, яке задали представники Соціалістичної партії, що невирішене питання, як тоді приймати рішення щодо відселення громадян.

Четверте. У статтях 16-22 проекту кодексу визначено про перелік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Однак, питання реального надання житла проектом кодексу не вирішується. Фактично знов зараз таки, як і за часів раніше, закріплюється багаторічна черга громадян на отримання житла, яка не має на сьогодні матеріального підгрунтя.

Взагалі, привертаю увагу, що кодекс містить забагато блакитних норм, які сприймаються у деяких випадках на чинні законі, але здебільшого посилаються на майбутнє законодавче врегулювання окремих питань.

Комітет всебічно розглянув всі ці зауваження на розширеному засідання для прийняття остаточного рішення. Фактично нам треба було визначитися, що краще, приймати недосконалий кодекс роботи чи направити його черговий раз на доопрацювання і знову гаяти час.

Комітет врахував точку зору фахівців, народних депутатів, представників органів влади та місцевого самоврядування, які при всіх обговореннях переважною більшістю висловлювалися за підтримку проекту Житлового кодексу і його доопрацювання з врахуванням зауважень. Ми виходили з того, що всі намагання Кабінету Міністрів покращити проект Житлового кодексу численними доопрацюваннями призводить тільки до гальмування житлової реформи і подальшого погіршення ситуації в Україні із забезпеченням житлом населення, загострення соціальної напруги. Треба зважати, що це вже п'ятий раз за чотири скликання проект Житлового кодексу вноситься на розгляд Верховної Ради. Саме тому комітет пропонує прийняти проект Житлового кодексу за основу і доручити нашим комітетам разом з Кабінетом Міністрів створити робочу групу з участю народних депутатів України, представників всіх депутатських груп і фракцій нашого парламенту для доопрацювання законопроекту з урахуванням висловлених зауважень.

Крім того Кабінет пропонує висловити ряд застережень щодо подальшого розгляду Житлового кодексу. Ці застереження сформульовані в пункті чотири проекту постанови Верховної Ради.

Ми пропонуємо рекомендувати Кабінету Міністрів України до розгляду доопрацьованого проекту Житлового кодексу України у другому читанні внести на розгляд Верховної Ради пакет проектів законів щодо єдиного порядку перегляду існуючих черг на поліпшення житлових умов та формування черг на житловий фонд загального призначення та житловий фонд соціального призначення.

В порядку накопичення та використання плати за найм житла, плати за утримання житлових будинків та прибудинкових територій, плати за комунальні послуги та плати за капітальний ремонт, а також строки та умови введення цих видів плати, норми щодо забезпечення збереження залишків на відповідних рахунках та інших питань, пов'язаних з оборотом цих коштів.

Забезпечення прав соціально незахищених верств населення в перехідний період, введення в дію норм Житлового кодексу України та при подальшому застосуванні цих норм забезпечує належну експлуатацію житлового фонду, попередження випадків нецільового використання житлового приміщення, самовільної перебудови жилих та нежилих приміщень, забезпечення права доступу у приміщення для перевірки стану приміщень, незалежно від фонди власності та посилення відповідальності осіб, винних у порушенні житлового законодавства.

Ми впевнені, що разом з Кабінетом Міністрів України, фахівцями галузі комітет зможе разом з народними депутатами, представниками фракцій, пропозицій, які ми від вас отримуємо, підготувати і прийняти варіант законопроекту до другого читання.

Просимо вас підтримати наші пропозиції, дякуємо за увагу.

Можу підтвердити, що якщо наш комітет не доопрацює разом з народними депутатами проект цього Житлового кодексу, його взагалі в нашій державі не буде. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги, є? Прошу записатися.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України. Немає. Бульба, будь ласка. Потім Микола Нощенко.

11:39:49

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Валерій Павлович, ви правильно помітили, що соціалісти проти виселення за несплату. Але в яких випадках? От доповідач від уряду говорив, що за поважних обставин, причин можна виселяти.

Як ви вважаєте, мінімальна зарплата, якщо вона не відповідає мінімальному прожитковому рівню, або соціальна допомога по безробіттю, якщо вона настільки мізерна, що людина не може сплатити за квартиру, або, наприклад, мінімальна пенсія, яка не відповідає прожитковому мінімуму, - це поважні причини чи не є поважними причинами?

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П Я можу дуже коротко. Зразу - ні, абсолютно, це поважні причини і відселення ніякого не може бути. Тому я і запропонував в своєму виступі якраз відпрацювати механізм. У держави є зобов'язання, вона не виконує перед нашими громадянами згідно Конституції України - значить ніякого відселення не повинно бути. Абсолютно так.

Але те, що закон, Житловий кодекс уряд підготував не в такій високій мірі, його не видно в цьому, то ми просимо доопрацювати, прийняти в першому читанні, і ми з вами визначимо, як це робити.

Але є і інший приклад. От ми були в будинку в місті Одесі 1978 року, де є об'єднання співвласників. 108 квартир. 15 чоловік з них не платить за квартиру. Ця людина, яка являється керівником цього будинку фактично, каже, що всі є забезпечені люди, а не оплачують. Як з ними бути? Оце об'єднання співвласників цього будинку повинно тоді вирішувати це питання.

Але соціальний захист з боку держави, те, що ви сказати, повинен бути обов'язково передбачений в Житловому кодексі.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Нощенко. За ним Удовенко.

11:41:45

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Валерій Павлович. Нощенко Микола Петрович, 160 виборчий округ, "Трудова Україна".

Прийняття кодексу надзвичайно актуальна і необхідна справа.

У мене два запитання. У кодексі є посилка на субсидії - підтримка малозабезпечених громадян. Чи це буде визначення прямої дії, чи відсилка до Кабінету Міністрів щодо встановлення параметрів субсидій? Це перше питання.

І друге. У зв'язку із розвитком демократії нашого суспільства стало поширеним нехтуванням прав громадян, які мають законні підстави на першочергове чи позачергове одержання житла. Чи передбачає новий кодекс чітку позицію щодо захисту цих громадян? Дякую.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Повинно обов'язково щодо захисту громадян забезпечити повинно бути визначено у Житловому кодексі. І ще є інше зовсім питання. При радянській владі, я пробачаюся, ще у той час люди стали на чергу. Що робити зараз з тими людьми, які стоять на черзі, яких ми не можемо забезпечити житлом?

І саме головне, що повністю зруйнована система забезпечення житлом наших громадян. Є соціально незабезпечені. То вводиться розділ "Соціальне житло", його поняття, яке теж потрібно буде доопрацьовувати.

Щодо субсидій. Потрібно так розвивати нашу економіку, на жаль, є дуже багато зараз проблем, що ми поступово війдійшли від можливості надання субсидій, щоб громадяни могли отримати таку пенсію, таку заробтіну плату і таку роботу, щоб поступово від цих відходити. І вирішити питання так субсидій, щоб вони могли право дати нормально жити людині, харчуватися, і утому числі сплачувати за квартирну плату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Удовенко, за ним Калінчук.

11:43:40

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Валерію Павловичу! Запитання моє полягає приблизно у тому, що колега Бульба говорив. Сьогодні на відміну від того, що Григорій Михайлович , голова Держкомітету сказав, коли зустрічаєшся з виборцями, це одне з найбільш актуальних питань - виселення з квартир. Конституція гарантує право людини на житло. Якщо ми виселяємо, чи ми виконуємо тим самим право людина на житло? Ми що будемо будувати гетто для виселених, чи концтабори будемо будувати для тих, кого будемо виселяти з квартири? Що ж ми робимо?

Сьогодні ціни на хліб піднімаються, вчора заробітну плату зменшили мінімальну. І сьогодні приймаємо закон про виселення людей з квартир? ЩО ж ми за держава? Куди ми її ведемо цю державу? До соціального вибуху?

Мені імпонує ваша позиція, ви сказали толерантно, що треба... закон цей не можна приймати з цим пунктом. Не можна! Ми повинні окремо думати про тих людей. Ми повинні їм заробітну плату, забезпечити життєвий рівень, щоб він міг платити. Дякую.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Ну по-перше, я хотів би, щоб ваші пропозиції були внесені до проекту постанови, щоб ми доопрацювали Верховної Ради, де ми вже робимо перелік питань, на які звернути потрібно увагу. Це перше.

По-друге, я можу вам зразу сказати, що ви мені сьогодні приснилися, я не знав, що ви мені задасте запитання. І в якій мірі? Що 18 років назад мене призначили - ну десь приблизно так - головою райвиконкому, я ніколи тоді в органах виконавчої влади не працював. А на 5-ий день моєї роботи упав будинок в Дніпропетровську, вулиця Ісполкомівська, 3. Загинула людина.

Я подивився як живуть жителі, познайомився, що в той час уже були, так називаємі переселенські фонди, пункти. Це було забезпечене нормальне житло, щоб відселити громадян. При капітальному ремонті житла, при відселенні, при аваріях, при пожарах, при якому стихійному лихові все може в нашому житті бути, і в тому числі тих, які не сплачували за квартиру. Ну я не пам'ятаю практично ні одної людини де суд прийняв рішення, якщо це є сім'ї, щодо відселення цих громадян. І на сьогодні це питання виходить чисто в таку політичну площину, а не в суто відносини між людиною і нашим суспільством. Або працівниками житлово-комунального господарства. Ми повинні стояти на стороні якраз наших громадян і поєднати всі зусилля. Тому ми в Житловому кодексі разом з вами повинні виписати механізм відселення громадян таким чином, щоб задовольняв він наших громадян і працівників житлово-комунального господарства. А соціальне житло прийдеться створювати, воно нам потрібно буде обов'язково. На жаль, ця система виконкому практично у всіх містах зруйнована, за виключенням міста Києва.

Дякую...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, що Василь Антонович, може відмовитеся чи задасте, будь ласка, Калінчук, але досить стисло.

КАЛІНЧУК В.А. Дякую, Калінчук, Одещина. Фракція Аграрної партії України.

Шановний Валерій Павлович! Дійсно Житловий кодекс для України потрібний, дійсно, представлений нам законопроект треба серйозно доопрацьовувати. Але його не тільки доопрацьовувати, а узгодити, на мій погляд, з іншими законами. Як приклад, стаття 6 законопроекту зазначає: "...що трудові колективи підприємств, установ та організацій, та колективи орендарів можуть бути суб'єктами права приватної власності на житло". Але Цивільний кодекс він вступає з 1 січня слідуючого року цього не передбачає. Тому треба нам узгодити чи не так? Дякую.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Так, я в своєму виступі якраз сказав, що у нас є там недоречності вже з Цивільним кодексом України.

Дійсно, якщо є оренда підприємства приватне воно має право прийняти рішення, і може мати право будувати житло, має право мати приватне житло, і ним користуватися, як це належить. Це теж потрібно передбачити. Дякую за запитання ваше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Павлович, переходимо до обговорення.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я хочу ще раз всім подякувати за увагу, до виступу. Хотів би, щоб ви зразу дали представники від кожної фракції, які будуть працювати в робочій групі, і, щоб ми доопрацювали проект закону для другого читання, а в першому його потрібно підтримати. І винести, які будуть задовільняти всі депутатські наші групи і фракції, а саме головне наших громадян. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, переходимо до обговорення, ми напривеликий жаль, затягнули доповіді і відповіді на запитання. Тому у нас до завершення питання залишилося лише 11 хвилин. Будь ласка, Пузаков, підготуватися Черняку.

11:48:51

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков. Фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Хотелось бы верить, что приняв Жилищный кодекс хотя бы на десятую часть решилась жилищная проблема в Украине, которая до такой степени заострилась. Это проблема при советской власти, тоже считалась очень острой, но разве тогда были обездоленные, беспризорные, разве люди жили на мусоросвалках, жилье тогда жилье тогда рассматривалось как первейшая необходимость человека на равне с необходимостью быть сытым, образованным и здоровым. Поэтому политика государства того времени была направлена на обеспечение всех граждан общедоступным жильем. В конце 80-х годов в Украине ежегодно строилось 21-22 миллион квадратных метров жилья, из которых более 80 процентов было бесплатным.

Кроме того, текущие платежи за жилищно-коммунальные услуги составляли тогда всего лишь 3 процента всех расходов семьи рабочего или служащего. За проживание в общежитии рабочий платил 5 рублей в месяц. Студенческие общежития предоставлялись практически бесплатно.

Сравнивать приведенные факты из советского периода с тем, что мы имеем сегодня, непросто. Ведь сегодня в Украине строится всего 6 миллионов квадратных метров жилья в год, то есть три с половиной раза меньше. И практически все жилье платное. За большие деньги, которых у трудящихся просто нет. Ведь не секрет, что рыночные реформы в жилищной коммунальной среде уже начались. И пока мы прошли только первый ее этап - поголовную приватизацию жилья. Сейчас идет второй этап - этап безудержного повышения тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Но и он скоро закончится. А закончится массовым банкротством собственников жилья с последующим переходом прав к собственникам, к ЖЕКам, которые к тому времени будут приватизированны и получат право на упрощенную процедуру выселения неплательщиков. И вот тогда под угрозой оказаться на улице рабочие вынуждены будут рвать последние жилы, принося огромные прибыли капиталистам Украины, ибо жилья получить рабочему нет никакой надежды. И будет так продолжаться до тех пор, пока те, чьими руками создается все это богатство, не поднимутся и не скажут: "Хватит издеваться над народом Украины. Мир - хижинам, война - дворцам".

И надо правду сказать людям, что этот Жилищный кодекс не улучшит жилищную проблему, потому что в коррумпированной Украине с антинародной властью присутствует в больших масштабах сплошное нарушение и невыполнение законов. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Замість Черняка слово має Василь Васильович Онопенко. Підготуватися Кармазіну.

11:52:18

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги!

Я перш за все хотів би сказати, що, робота, дійсно, проведена немала по Житловому кодексу, по проекту, але все-таки недоліків надзвичайно багато. І перш за все я хочу сказати, що цей проект Житлового кодексу не пройшов через Комітет правової політики, який займається всіма такими проблемами. декодифікація, систематизація законодавства передбачена відповідним положенням, що це прерогатива нашого комітету.

Ми готували Цивільний кодекс, ми готували Сімейний кодекс, інші кодекси, Процесуальний кодекс. Як не дивно, навіть другим ми не вказані як субпідрядчики, як колись тут виражалися, по доопрацюванню.

Тому навіть бігло, за браком часу, я хотів би сказати, що зазначений проект кодексу має масу недоліків. Ну, перш за все, протиріччя з Конституцією, стаття 47 Конституції передбачає, що певним категоріям громадян надається соціальне житло. Де, як не в житловому кодексі повинно чітко бути виписано, що таке соціальне житло, за яких умов, порядок надання і тому подібне.

Я повинен зазначити також про те, що ніяк не можна погодитися з положенням в Житловому кодексу, у проекті, про те, що при відсутності громадян з поважних причин, ув'язнення, наприклад, дитина знаходиться в житловому будинку, будинку для пенсіонерів. Квартиру можна передавати будь-кому, коли це комунальна квартира і житло. Ну, ви уявляєте, що можуть зробити посторонні люди за рік, за два чи навіть більше, з цієї квартири?

Не можна погодитися також з тим, що, практично, погано розкрито поняття житлових кооперативів, молодіжних житлових кооперативів, об'єднань співвласників, адже це все повинно бути в проекті Житлового кодексу, а не в інших законах.

Передбачено право власності - це взагалі для мене, я думаю, той, хто займається цивільним правом, нонсенс, що право власності виникає на підсобні приміщення: на туалети, кухню, коридор і таке інше. Коли у Цивільному кодексі сказано, що об'єктами права власності являються квартира, жилий будинок, присадибна ділянка і таке інше, тобто протиріччя з Цивільним кодексом.

Мова іде про переведення жилого фонду в нежилий і навпаки. Сказано, що це можна робити, але Житловий кодекс не розказує, як це все робиться. Не чітко визначено поняття сім'ї. Тут є протиріччя і з Цивільним кодексом, із Сімейним кодексом. Не проведена інкорпорація чинного законодавства. Що таке кодекс? Це систематизація, кодифікація чинного законодавства, яке є сьогодні, яке регулює ті чи інші відносини, пов'язані з квартирою. У нас є сьогодні Закон про приватизацію майна, Закон про об'єднання співвласників. Не вивчено, не систематизовано, не введені ці положення у Житловий кодекс.

На жаль, за браком часу можна багато ще говорити. Я лише скажу: у найкращому разі на перше читання повторно, але краще було б, щоб його направити на доопрацювання. Я вже не кажу, що Верховний суд не зробив висновок з цього приводу, а Верховний суд застосовує норми житлового законодавства, коли мова іде про виселення і багато, скажімо, Міністерство юстиції, багато інших установ. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Василь Васильович. Будь ласка. Щось я Юрія Анатолійовича не бачу. Так, це щось. Будь ласка, Кармазін, підготуватися Шурмі. Гінзбург, будь ласка.

11:56:21

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибо Адам Иванович. 161 избирательный округ, Гинзбург.

Читаю для себя. "Необхідність прийняття нового Житлового кодексу України зумовлено значними змінами соціально-економічних умов розвитку суспільства нашого з вами переходом України до ринкової економіки та сучасних світових норм". Це щоб, если вы не поняли для чего, то мы перешли с вами уже до сучасних світових норм, і стандартів у тому числі і в житловій галузі.

Так вот, чтобы не оторваться от своих избирателей и все время как бы с ними работая, вот с 1 декабря, на следующей неделе опять работаем на округе. Приезжаешь - и приходят люди с вопросами. И какие вопросы сегодня волнуют. И решает ли эти вопросы сегодняшний Жилищный кодекс у нас?

Первая проблема - это высока коммунальная плата за жилье. Болит это, болит и у руководства, администрации городов и районов и болит у людей, которые платят.

Второе вопрос - это сегодня то состояние, в котором находится жилищно-коммунальное хозяйство: это наши дома, квартиры, прилежащая территория и другое. Они находятся в критическом состоянии.

Третье. Особенно я хотела сказать про общежития. Люди, которые живут в общежитиях, живут в ужасных санитарных условиях, антисанитарных.

Третье, третья проблема, которая есть, - это большое количество людей, которые стоят на квартирном учете, большущие очереди кругом, и продвижка за год или за ... очень маленькое количество людей получает жилье, то есть они безнадежно стоят на очереди.

И пятое, для меня как бы важное, для себя определила: почему эти проблемы стоят и почему такая безконтрольность со стороны государства за развитием жилищно-коммунального хозяйства у нас в стране?

И читая этот Жилищный кодекс, для меня возникают следующие вопросы. Я хотела бы озвучить их.

От не зрозуміло: яка різниця між "проведення в житлових будинках" і "житлових приміщень в нежитлові"? Це по кодексу нечітко воно визначено добре. Бо є така проблема, що перші поверхи, особливов невеликих містах, сьогодні здаються під магазини, офіси, бази, дискотеки. І люди, які живуть на других поверхах, через це дуже страждають. Не вирішує це цей кодекс житловий.

Згідно проекту цього кодексу існує можливість, коли у випадку ускладнення договору найму, наприклад, до одруження людина жила, то після реєстрації шлюбу не може вселитися в житло, тому що не погоджується інша сторона на це, не було вказано це в договорі.

Необхідн зазначити, що у законопроекті вже є норми, які спрямовують боротьбу із систематичною неоплатою житла, це виселення людей, інше ще, надання іншого житла і житла в систематичне руйнування і псування елементів будинку - це теж виселення. Ніхто не має норм, коли це можна брати за основу і виселяти наших людей сьогодні з цих будинків.

Закінчуючи свій виступ, я хочу сказати. Система оплати житла не відрегульована державою. Для мене є такі пропозиції. Сьогодні можна дуже чітко вияснити ці питання і зняти з проблеми. Це перше. Дати таку систему оплати, щоб люди, які мають платити за житло, вони платили по одній схемі; люди, які не мають чим платити, вони соціально потребують забезпечення, вони повинні мати іншу схему і підход; люди, які живуть у житлі такому, де була велика сім'я, потім хтось помер, інші виїхали, то не потрібно цих людей турбувати і не рахувати цю площу, як залишковою. Ці всі елементи не визначені в даному кодексі, і тому він потребує великого доопрацювання і не може бути прийнятий сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шурма. Потім від Комісії з питань приватизації Семенюк.

12:00:26

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Хочу нагадати сутність законопроекту. Це створення єдиного законодавчого акту, який у систематизованому вигляді містить норми, що врегульовують правовідносини фізичних і юридичних осіб у житловій сфері. Трансформаційні процеси в Україні загострили всі соціальні проблеми, зокрема, забезпечення населення житлом. У цьому питання особливої ваги набуває справедливий розподіл суспільних ресурсів, якого можливо дотриматися тільки, грунтуючись на відповідних правових нормах.

Житловий кодекс покликаний створити вичерпну правову основу для врегулювання всіх відносин, що виникають у сфері користування, володіння і утримання житла. Позитивно оцінюючи сам факт створення проекту Житлового кодексу, слід відзначити, що цей документ - це перше наближення до створення цілісного і чіткого правового акту сумісного з принципами соціально орієнтованої ринкової економіки.

Зважаючи на великий обсяг документу, хочу зупинитися тільки на деяких принципових моментах, які викликають заперечення. Слід врахувати, що більшість спірних питань у такій чутливій сфері, як житло та власність на нього, здебільшо розглядається у судовому порядку. А тому кодекс має Кодекс має дати чіткі визначення усіх понять , а його статті не повинні бути деклараціями про наміри. Зокрема, одним з основних понять проекту Житлового кодексу , яке зустрічається в документі понад 100 разів є “сім’я”. Однак, визначення цього поняття у статті 1 “Основні терміни, що використовуються в Кодексі” не подано Не обгрунтовано також поняття “молода сім’я”, “одинокий молодий громадянин”.

Є зауваження до статті 4, де передбачається інший поряд із Житловим кодексом законодавчі акти, що регулюють правовідносини у житловій сфері. Але Житловий кодекс для того і створюється, щоб звести всі закони в єдиний документ і тим самим полегшити, як спеціалістам так і пересічним громадянам, користуватись законодавством, що прямо стосується кожної людини.

Не визначені також принципи встановлення черговості та надання житла соціального та загального призначення і залишається не зрозумілим, в якому випадку громадянин має право отримати, стати на чергу на отримання житла загального призначення, а в якому - соціального.

У питаннях надання громадянам житлового приміщення у державному та комунальному житловому фонді проект Житлового кодексу не дає чіткого визначення. Чи то мається на увазі здача його громадянам тільки у найм, чи то надання права негайно його приватизувати, тобто, фактично, безоплатна передача у власність.

Видається, що передача новозбудованого житла у власність безоплатно в сучасних умовах є економічно необгрунтованою і соціально несправедливою. Такими привілегіями нині може скористатися незначна частка людей у той час, як селяни та більша частина міського населення можуть придбати чи побудувати житло тільки власним коштом.

Оцінюючи законопроект в цілому, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) вважає, що він може бути прийнятий за основу для подальшого доопрацювання.

Вважаємо прийняти законопроект за основу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Семенюк. Ну домовлялися, що без перерви.

12:03:53

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги! Шановні виборці! Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації провела "круглий стіл" з питанням "Проблема приватизації житла і правовідносини в післяприватизаційний період".

З урахуванням тих зауважень, які були висловлені на засіданні "круглого столу" і поданим відповідним сьогодні законопроектом слід зазначити, що саме головне зауваження, яке сьогодні зробила Спеціальна контрольна комісія, це те, що не визначене коло житлових правовідносин і це саме головне.

Сьогодні є 100-відсотково приватизовані будинки, але рішенням райдержадміністрації, міськдержадміністрації, облдержадміністрації ці об'єкти передаються до комунальної власності, забуваючи при тому, що потрібно чітко врегулювати питання правовідносин і відповіді на ці питання сьогодні Житловий кодекс, на жаль, не дає. Це саме головне зауваження, яке зроблено і нашою комісією, і зауваженням Науково-експертного відділу.

Саме страшне, що сьогодні закладується в Житловому кодексі, це говорили і соціалісти, це те, що виселення людей без... за несплату за житлово-комунальні платежі. Саме головне це те, що в цьому законопроекті, зокрема в статті 32, не визначено не тільки несплата за житлово-комунальні платежі, а і саме головне - соціальне житло, що тут говорили уже мої колеги народні депутати.

Не визначено правовий механізм статті 10 про передачу... переведення житлового фонду в нежитловий. Не визначений механізм і це , в першу чергу, не відповідає нормі закону про співвласників житла.

Не визначено безпосередньо захист правових власників квартир, які ідуть на переобладнання, знесення, виселення. Немає гарантій на те, що якщо будинок попадає під знесення, що він повернеться назад в ту саму квартиру і буде мати ту саму житлову площу. Це зокрема стаття 45, 46, 87. Вона не кореспондується з законом про місцеве самоврядування і Цивільним кодексом, про який говорив тут колега мій, голова комітету Онопенко.

Не визначено, особливо я хочу наголосити на цьому, у законопроекті чітко записано обов'язковість виселення при ремонті, при реконструкції, а не визначено це, як добровільність. Якщо це питання уже було врегульовано правовідносинами при приватизації. Тобто, якщо житловий будинок уже приватизований, і громадянин отримав відповідне житло, то тут передбачається, якщо вирішили реконструкцію даного будинку або виселення, це вирішується обов'язково, навіть без гарантії його, що він повернеться сюди назад.

Зважаючи на ті зауваження, які зробила Спеціальна контрольна комісія, вважаємо даний документ відправити на доопрацювання. Для того, щоб ув'язати ці питання із нормами Цивільного кодексу. Ну, і саме головне, це і виконання самим Кабінетом Міністрів Постанови Верховної Ради щодо тих громадян, які не можуть бути виселені за несплату за житлово-комунальні платежі. Це протирічить статті 22 Конституції України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк - хвилину, і будемо завершувати.

12:07:27

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, слід позитивно оцінити саму спробу кодексації житлових відносин, саму ідею, спробу, вона реалізована певною мірою. Але я поділяю думку, що ще потрібно працювати над Житловим кодексом. Можливо, на повторне перше, а можливо, прийняти у першому і в процесі підготовки до другого читання. Певною мірою кодекс носить декларативний характер. І потрібно було б зняти декларативність. Потрібно було б надати більше системності, щоб це було системне вирішення цих відносин, правових відносин у сфері житла. Я поділяю думку, що треба більш чітко визначити сферу житлових правовідносин. Оцей закид, який тут лунав, він має підстави, і я думаю, що основне, мабуть, питання, яке потрібно буде вирішити в процесі доопрацювання, - чітко визначити сферу житлових правовідносин. Це перший.

Друге, чітко визначити всі механізми відносин власності, це основне також питання Житлового кодексу, яким чином вирішувати питання власності, питання житлового фонду і нежитлового фонду, соціального і спеціального призначення, оплати за житло, несплати, виселення - всі ці аспекти відносин власності, які складаються в процесі житлових відносин, потрібно вирішити.

І я поділяю також думку, що треба більш чітко визначити всі поняття для того, щоб цей кодекс відповідав своєму призначенню. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З процедури, будь ласка, Гмиря. Яворівський.

12:09:25

ГМИРЯ С.П.

Уважаемые коллеги, фракция коммунистов просит всех коллег не голосовать за этот антинародный закон, иначе будет стыдно всем, у кого есть стыд.

Я вот приведу пример, тут коллега совершенно правильно говорил о той трагической судьбе, которую сегодня... о той трагедии, которую сегодня переживают дети на Яворивском полигоне. Но ведь коммунисты еще десять лет назад предупреждали, что использование... допуск иностранных войск на территорию Украины приведет к самым непредсказуемым последствиям. А, к сожалению, в том числе и представители национал-демократов, проголосовали за то, чтобы использовать этот полигон. Давайте не будем подобных ошибок допускать, чтобы не пришлось кусать локти впоследствии. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський, потім Головатий.

12:10:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Я хочу звернутися до мого колеги, якого я глибоко шаную, до пана Гмирі: Сергію, я просто уточнив, річ не в тому, що там іноземці є і таке інше, річ просто у абсолютній безгосподарності, закорумпованості наших, тих, хто на цьому полігоні є і наших військових. Я там бачу причину, а щодо цього закону, Адаме Івановичу, і шановні колеги, я хотів би, щоб було занесено просто до стенограми майже не відпрацьовано, або відпрацьовано дуже погано ту проблему, яка сьогодні стосується, я так думаю мільйона, або півтора мільйона людей не менше. Це оці так звані відомчі гуртожитки, ми людей, власне кажучи, підвісили в абсолютно незрозумілій для них ситуації сьогодні. Я думаю, що нам потрібно просто рішуче піти на приватизацію і розв'язати цей вузол.

На Донеччині сьогодні скільки цих містечок, де шахти зупинилися, а є тільки ці гуртожитки чи малосімейки, як їх колись називали. В моєму окрузі є такі самі речі, я просто дуже прошу до другого читання і я внесу ці поправки, і прошу депутатів хто має якісь ідеї давайте ми цю проблему розв'яжемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Головатий, і завершуємо.

12:11:50

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Головуючий! Я якраз відштовхнуся від того, що говорив депутат Яворівський, і хочу сказати представникам Держкомітету. Не треба кодексу Житлового для того, щоб вирішити проблему гуртожитків. Чому ви не вносите проект закону, чи зміни до закону. Не треба кодексу для того, щоб вирішити проблему соціального житла. Не треба Житлового кодексу, щоб вирішити питання соціального забезпечення, не треба кодексу для того, щоб вирішити питання про плату за комунальні послуги, чи за оренду житла і так далі. Не треба кодексу.

Адам Іванович, грунтовне зауваження до секретаріату, який обслуговує так би мовити, які розписують законопроекти, як могло статися, що нормативний акт, який в назві є кодекс, а кодекс - це вища ступень систематизації того, що все сьогодні є, пройшло по за Комітетом правової політики. Ви сьогодні чули, що говорив Пустовойтенко "...не визначено, що таке житлові відносини", та тому, що їх немає. Правильно, що не визначено, то що ж ви тоді систематизували. Хтось казав, що не визначено, що поняття сім'ї інше ніж в Сімейному кодексі, поняття власності інше ніж в Цивільному кодексі, то вибачте, що ж нам подали? Коли ми систематизували речі, що стосуються оренди, власності, найму, спадщини і так далі. Ці всі речі є. Це все в Цивільному кодексі, в Сімейному, а це якісь паралельні альтернативний чи ще щось.

Адаме Івановичу, в принципі, той кодекс, що поданий, це не є кодекс. Це перше. Там систематизації немає. Але якщо навіть у такому вигляді його і приймуть у першому читанні, у другому читанні, Адаме Івановичу, не може він проходити без Комітету правової політики, який займався питаннями Цивільного кодексу, Сімейного кодексу, Процесуальними кодексами. Ви ж правильно сказали, що всі питання спорів: виселять - не виселять, забирати - не забирати, продавати - не продавати, куплі-продажу - це всі питання судові, вони були предметом розгляду і внесення у парламент Комітетом правової політики, бо це процес, це право власності.

Тому обов'язково надалі, тільки йде проект закону, який називається кодекс, він повинен іти у правовий комітет. Це було з Кодексом про відходи так само, між іншим. І надалі, на друге читання, якщо він не піде, хоча я виступаю за те, щоб його повернути на доопрацювання у Кабінет Міністрів, щоб вони вилучили ці речі, які стосуються позбавлення людей житла, тому що ви кажете, приводите до світових стандартів. До яких світових стандартів? У яких країнах Європи є таке, щоб держава була головним боржником, позабирала за 10 років у людей гроші, у людей немає чим платити, і держава буде виселяти. Хто боржником є у цій ситуації держава перед людиною чи людина перед державою? Звичайно, що держава.

Тому я би рекомендував би, хай би Кабінет Міністрів все-таки доопрацював його і вилучив ці дурні речі, які неприпустимі з точки зору здорового глузду, щоб людину, яка не може сплатити виселяли, а потім розглядати його, але з обов'язковою участю Комітету правової політики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте, ми даємо таке доручення секретаріату, апарату про те, що, дійсно, кодекси, там, де ж назва кодекс, щоб обов'язково були, якщо і не перший, то другий, але обов'язково щоб рахували і комітет, направляли до комітету з питань правової політики, оскільки це, дійсно, має безпосередньо відношення і до них.

На цьому ми обговорення питання проекту Житлового кодексу України завершили. Визначатися будемо у день голосування.

Слухається питання, реєстраційний номер 2424 і 2424-1, проект Закону про ломбарди в Україні. Я тут не бачу... Є. Будь ласка, доповідає Олег Ярославович Тягнибок народний депутат.

12:16:18

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги. Метою Закону України "Про ломбарди України" є створення правового забезпечення стабільного розвитку і діяльності ломбардів в Україні, захисту законних інтересів споживачів ломбардних послуг, визначення організаційних, економічних і правових засад створення, діяльності, реорганізації і ліквідації ломбардів, їх об'єднань, встановлення вимог щодо надання ломбардами ломбардних послуг, визначення регулятивних функцій держави та контроль за діяльністю ломбардів.

Основним же завданням даного закону є законодавче закріплення основних принципів ломбардної діяльності, визначення єдиних умов надання ломбардних послуг, підвищення державного контролю за діяльністю ломбардів, усунення зловживань у сфері надання фінансових послуг.

Окрім того, одним з пріоритетних завдань даного закону є відновлення історичної сутності ломбардної справи, створення ефективної системи мікрокредитування населення, оперативна фінансова допомога підприємствам та організаціям для вирішення поточних проблем у їхній діяльності, розширення інфраструктури кредитування в населених пунктах з невеликою кількістю населення.

Поняття "ломбарду" в розумінні українця - це є напівмафіозна структура, основним видом діяльності якої є збут краденого майна та чітка асоціація з лихварством. Але історія розвитку ломбардної справи говорить, що саме ломбард був створений для протидії лихварям. Та перші ломбарди були засновані францисканськими монахами і отримали навіть благословення церкви за допомогу людям. Тому одним з пріоритетних напрямків цього законопроект є усунення можливості прикриття за ломбардною установою пункту скупки та продажу краденого майна.

Проблемними моментами у підготовці законопроекту було визначення видів діяльності, які може здійснювати ломбард, та перелік його супутніх послуг.

Якщо надання фінансових кредитів не викликало сумнівів, то залучення фінансових активів від фізичних осіб, депозитів стало приводом для суперечок. На думку моїх опонентів, серед яких є Науково-експертний відділ Верховної Ради, депозитні операції ломбарду наблизять ломбарди по характеру операцій до банків, створять конкуренцію банкам та не дозволять здійснювати належний контроль за такими операціями. Але я вважаю, що забезпечити належний контроль за депозитними операціями ломбарду зможе вже створений спеціально уповноважений орган, який найближчим часом здійснюватиме ліцензування даної діяльності на наділений вже існуючим законодавством функціями контролю. Окрім того, скажімо, київський ломбард , що працював в дореволюційному Києві, здійснював поряд з позиковими операціями ще й депозитні операції під досить пристойні відсотки. А отже і позиція “Надання ломбардам права здійснювати депозитні операції” має і історичне підгрунтя.

І врешті решт не зрозуміло, чому такі фінансові монстри як банки будуть боятися конкуренції з ломбардами. Хоча питання суперечливе і його можна розглядати.

У цьому законопроекті передбачається можливість надавати послуги позики не лише фізичним, але й юридичним особам. Дана обставина сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, спрощенню поповнення обігових коштів дрібних підприємств та забезпечить загальновідому простоту та швидкість отримання позик саме для юридичних осіб.

Законопроект про ломбарди, шановні колеги, це лише перший крок на шляху до створення законодавства , що регулює цей сегмент ринку фінансових послуг, передбачає цілу низку підзаконних нормативних актів з питань звітності затвердження правил ломбардного кредитування, ліцензування діяльності державної реєстрації.

На привеликий жаль, підготовка та подання цього законопроекту відбувалася без участі державної комісії, оскільки на той час державна комісія ще не існувала. Проте, на даний час держкомісія вже існує. Я володію інформацією, що там працюють професійні фахівці, а тому під час консультацій ми домовилися про підтримку постанови про взяття урядового законопроекту за основою з деякими пропозиціями депутатського законопроекту, які і будуть узгоджені до другого читання.

Оскільки не було у наших обох законопроектів, скажімо, таких вже аж дуже суттєвих розбіжностей, я думаю, що наша співпраця на цьому фоні буде ефективною, і ми зможемо прийняти цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Ярославович.

Все зрозуміло? Два запитання є, три. Тоді записуйтеся. Три хвилини висвітіть, будь ласка. Черняк, за ним Семенюк.

12:20:44

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний доповідачу! Дуже цікава постановка питання про позикові операції та депозитні операції. Все-таки яким повинно бути співвідношення цих операцій, який механізм взаємодії між ними, чи будуть вони доповнювати одна одну, чи місцями будуть суперечити? Яким чином це питання буде вирішуватися? Дякую.

ТЯГНИБОК О.Я. Власне, ви знаєте, я на ваш розсуд дав цю пропозицію, хоча, ведучи, скажімо, консультації з працівниками державної комісії, я зрозумів, що навряд чи вдасться це питання вирішити позитивно. Тому я не хотів би наполягати, скажімо, на цій тезі і на цій нормі цього закону, я думаю, що це якраз є той момент, який можна, скажімо, з депутатського законопроекту уступити і піти на пропозицію урядового законопроекту. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк, за нею Гінзбург.

12:21:46

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Прошу, Адаме Івановичу, передати слово Матвєєву Володимиру Йосиповичу, колезі по комісії. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Матвєєва Володимира Йосиповича.

12:21:59

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий! Уважаемые народные депутаты Украины! Я хотел бы задать вопрос по процедуре, а не по сути вопроса.

Все дело в том, что мы, согласно Регламенту работы, 22 минуты назад должны были объявить перерыв. Шел вопрос. Я понимаю, что можно было не объявлять перерыв, пока не закончится вопрос.

Начали другой вопрос. Я просил предоставить мне слово по процедуре. Адам Иванович, если мы в Верховной Раде работаем по-понятиям, то мы тогда крутые. Я себя к этим не отношу.

Если мы работаем по-закону, то должен быть перерыв объявлен.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гінзбург. За ним... за нею Шурма.

12:22:42

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Олеге Ярославовичу! У мене до вас таке питання. Фракція комуністів, Гінзбург.

У мене до вас таке питання. Скажіть, будь ласка, ми будемо розглядати сьогодні 2 законопроекти. Чи у вашому законопроекті відображена частина урядового законопроекту "державне регулювання і контроль за роботою ломбардів"? Дякую за відповідь.

ТЯГНИБОК О.Я. Я зрозумів. Якраз в моєму законопроекті недостатньо відображена та частина і все-таки мені здається, що так само не зовсім достатньо вона відображена і в урядовому законопроекті. Тут ми, я думаю, спільно все-таки доповнимо і ваша пропозиція має резон, що саме цей пункт, ця стаття мусить бути більш розширеною.

Державний контроль мусить бути обов'язково. І це мусить бути розписано законодавчо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Шурма. Ну і напевно там вже один залишається.

12:23:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (Об'єднаної).

У мене є 2 запитання. Перше. Стаття 16 законопроекту встановлює перелік фінансових послуг, які має право надавати ломбард. Однією з таких послуг є купівля у громадян виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Але, згідно Закону України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, купівля у громадян виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння не належить до фінансових послуг.

Прокоментуйте, будь ласка, цю норму.

І друге. Чому проект не регулює державного контролю за ломбардною діяльністю? Чи ви вважаєте, що такий контроль не потрібний? Дякую.

ТЯГНИБОК О.Я. Пане Ігорю! Дякую за запитання. Почну з другого. Я щойно для нашої колеги пані Гінзбург, відповідаючи на її запитання, я вже саме про це відповів, що вважаю, що дійсно такий розділ, така стаття мусить бути в цьому законі, її треба буде доопрацювати під час другого читання.

Щодо пункту 4 статті 16 "Види ломабардних послуг"

І зокрема тези щодо купівлі у громадян виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння як одного з прав надання наступних фінансових послуг. Так само ця норма закону, яка пропонувалася в моєму проекті, буде зняти після консультацій з державною комісією. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага.

12:24:59

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Олег Ярославович, скажите, пожалуйста, каким образом в этом законе предусмотрена отвественность тех, кто нарушает права потребителей ломбардных услуг. Какие наказания будут тем, кто наказывает, прошу прощения за тавтологию, потребителей, которые приходят и пользуются услугами ломбарда. Спасибо.

ТЯГНИБОК О.Я. Дякую. Ви знаєте, дійсно, саме статті відповідальності кримінальної чи адміністративної тут немає. І я би вас просив, ми вже це попередньо обговорювали, я би просив, якщо би можна було, якщо у вас є пропозиція, у письмовій формі, будь ласка, надайте це формулювання, оскільки ви маєте абсолютно рацію. Наскільки я пам'ятаю, що і в іншому законопроекті так само немає цієї норми. Дякую за запитання.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, урядовий законопроект доповідає голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Іванович Суслов.

СУСЛОВ В.І.

Шановные народные депутаты! Кабинет Министров Украины вносит на розгляд Верховной Рады Украины проект Закона Украины "Про ломбарди і ломбардну діяльність". Необхідність прийняття закону про ломбарди випливає з факту відсутності законодавчого врегулювання цього важливого сегменту фінансового ринку. Сьогодні діяльність ломбардів регулює лише один спеціальний нормативний акт. Це постанова Ради Міністрів Української РСР від 1979 року про затвердження типового статуту ломбарду. Зараз в Україні діють близько 460 ломбардів зі статутними фондами від 15 копійок до 10 мільйонів гривень.

Коротко стосовно концепції законопроекту. Уряд пропонує законодавчо закріпити класичну схему ломбарду як фінансової установи, виключним видом діяльності якої є надання фінансових кредитів тільки фізичним особам під заставу майна цих осіб.

Проект визначає також перелік супутніх ломбардних послуг, які можуть надаватися ломбардами, тобто відповідальне зберігання майна, оцінка майна, що передбачається в заставу, продаж на комісійних умовах заставленого майна в разі неповернення кредитів.

Ломбард утворюється у формі державного підприємства або повного товариства, мінімальний розмір статутного фонду ломбарду згідно з законопроектом повинен бути установлений на рівні не менше, ніж 20 тисяч євро, джерелом фінансових кредитів, які ломбард надає тільки фізичним особам, є власні кошти ломбарду і банківські кредити.

Відповідно до урядового законопроекту, ломбард не має права залучати кошти від фізичних осіб.

Для забезпечення своєї платоспроможності ломбард повинен утворити резервний фонд.

Фінансові послуги ломбарду підлягають ліцензуванню. Державне регулювання діяльності ломбардів, їх ліцензування, а також нагляд за ломбардами відповідно до проекту здійснює держава комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

Проект Закону України "Про ломбарди і ломбардну діяльність" розглянуто у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності і підтримано. Уряд погоджується з зауваженнями, висловленими у висновку головного науково-експертного управління Верховної Ради і пропонує їх врахувати при підготовці проекту до другого читання. Ми вважаємо, що доцільно врахувати законодавчі пропозиції народного депутата Тягнибока, які були їм висловлені. Ми виражаємо вдячність народному депутату Тягнибоку за плідне співробітництво при підготовці законопроекту.

Пропонуємо прийняти проект у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович. Я так зрозумів, запитань немає.

Є одне. Будь ласка, два.

Записуйтеся.

Так, будь ласка, висвітліть на табло. Черняк, а за ним Надрага. Три хвилини.

12:29:46

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Віктор Іванович! Все-таки в який бік повинні рухатися ломбарди, як специфічний сегмент фінансового ринку. Чи повинні вони наближатися по своїх функціях до банків, як це пропонує депутат Тягнибок чи ні, як ви до цього ставитеся?

СУСЛОВ В.І. Не повинні, я вже сказав, що з точки зору уряду ломбард повинен бути класичним ломбардом.

Тобто ломбард - це фінансова установа виключним видом діяльності якої є надання фінансових кредитів фізичним особам під заставу майна. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Надрага за ним Баранівський.

12:30:36

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Виктор Иванович! Здесь предыдущий автор предыдущего законопроекта сказал, что в принципе можно выйти на единый законопроект. Ну, пусть не на первом чтении, пусть ко второму, ваше мнение на эту тему, потому что если так два закона будут идти то по большому счету может получиться, что не один из них пройдет, а темы важные, ваше мнение. Спасибо.

СУСЛОВ В. І. Да. Тема очень важная потому, что вопрос не урегулирован и при нехватке времени я просто не говорил о том, что сегодня ломбарды занимаются чем угодно. Есть ломбарды, которые торгуют газом, есть там ломбарды, которые занимаються исключительно розничной торговлей, ломабрды осуществляют многие виды услуг, посколько это не урегулировано законом.

Так вот урегулировать в любом случае эту сферу надо. Да подано два законопроекта и есть у нас с вами все шансы свести предложение к одному проекту. Основой для этого является компромиссна позиция депутата Тягнибока, который здесь ясно сказал, что он соглашается на принятие в первом чтении правительственного варианта с тем, чтобы потом совместно было учтен ряд его конкретных и полезных предложений детализирующих это регулирование.

Таким образом я на сегодня не вижу противоречий, я думаю, что можно принять, доработать и быстро принять закон. Понимаете для нас тоже проблема, как для регулирующего органа.

Мы сегодня не можем за ними осуществлять надзор. По ломбардам у нас нет никакого законодательства, у нас есть акт, я сказал, 1979 года, украинский, и то, который утверждал только устав, примерный устав ломбарда.

Поэтому сегодня нет регулирования. Сегодня в ломбардах очень много нарушений, связанных с привлечением в том числе наличных денег не совсем понятного происхождения для кредитования. Отдельные ломбарды используют чисто ростовщические методы работы. Вы не спросили о процентах, а ведь в этих отдельных ломбардов бывают проценты и по 20 процентов в месяц, допустим, а не в год, и так далее. Это все становится проблемой. Так что проблему надо урегулировать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський. За ним Круглов.

12:32:55

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адам Іванович. Фракція соціалістів, Баранівський.

Віктор Іванович, скажіть, будь ласка, наскільки цей закон унеможливлює чи, скажімо, хоча б послабить чорний ринок дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння. Чи не стануть ломбарди, ну, тим знову ж таки чиряком, з яким ми не зможемо розібратися, коли це все буде проходити тіньово, за тіньовими схемами, а ми цим законом це узаконимо? Наскільки це буде прозоро і наскільки цей закон унеможливлює такі тіньові схеми?

СУСЛОВ В.І. Ну, по-перше, цей законопроект не дає можливості ломбардам вести скупку дорогоцінних металів і каміння. Це дуже важливо. А головне в тому, що завдяки закону впроваджується система контролю за ломбардами. І в структурі нашої Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг ми вже створили Департамент нагляду за небанківськими фінансовими установами, який буде здійснювати також і нагляд за ломбардами.

І, таким чином, схвалення цього законопроекту дає можливість для впровадження державного контролю в цьому секторі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Круглов.

12:34:13

КРУГЛОВ М.П.

Віктор Іванович, ви в своїй доповіді сказали, що ломбарди не мають права залучати кошти фізичних осіб. Дайте, будь ласка, відповідь. Може бути така ситуація, що ломбард може стати членом кредитної спілки і використовувати якраз кошти фізичних осіб через кредитну спілку?

СУСЛОВ В.І. Нет, дело в том, что членами кредитных союзов у нас могут быть только физические лица по законодательству. Но мы даем возможность этим законопроектом, и это правильно, ломбардам пользоваться банковскими кредитами. Понимаете, если давать возможность им вести депозиты физических лиц, то резко повышается ответственность наша с вами за сохранность таких депозитов. При том, что ломбарды дают свои кредиты в исключительных случаях и под более высокие ставки, чем банки, они смогут давать более высокие депозитные проценты, чем банки. Может создастся тогда ситуация накопления избыточных средств населения в ломбардах. При минимальных требованиях к уставным фондам ломбардов, конечно, вот такой процесс крайне нежелателен, потому что трудно будет гарантировать сохранение средств населения.

Поэтому, во-первых, мы против того, чтобы ломбарды привлекали депозиты и физических лиц.

Во-вторых, мы хотели бы, чтобы Верховная Рада согласилась на то, что ломбард создается в форме полного товарищества, то есть когда ответственность будут нести не только уставным фондом, но и акционеры его, засновники его будут нести ответственность.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віктор Іванович. Сідайте, будь ласка. Від комітету співдоповідає народний депутат Капустін.

12:36:09

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд зараз надається закон про, або якщо говорити точніше, два Закони про ломбарди і ломбардну діяльність і про ломбарди в Україні.

Наш комітет розглядав це питання, ми обговорювали його на засіданні комітету. І як вже говорили сьогодні доповідачі, ці два закони є дуже важливими, тому що вони регулюють сегмент ринку, який не є врегульованим. У нас немає законодавства щодо ломбардів, а є проблема, про яку сьогодні не говорили, яка пов'язана з тим, що ломбарди, крім усього іншого, є згідно з Законом про боротьбу з відмиванням грошей, є органами первинного фінансового моніторингу. І тому врегулювання їх діяльності є абсолютно необхідне також і у наших взаємовідносинах з ФАТФ.

Крім того, на теренах нашої країни існує майже 500 ломбардів. Коли ми приймали Закон "Про недержавні пенсійні фонди", ми говорили про те, що на Україні існує майже 100 недержавних пенсійних фондів, які працюють поза межами правового поля. Так от у нас 500 майже ломбардів, які також працюють поза межами правового поля, і нам абсолютно необхідно цю ситуацію врегулювати.

Конкретно щодо цих законопроектів. По-перше. Я дуже задоволений поміркованістю авторів законопроектів, які охоче йдуть на поступки і на компроміси. Звідси можна зробити висновок про те, що нам вдасться підготувати один спільний законопроект, який і буде проходити через Верховну Раду.

Я хотів би сказати, що під час обговорення цього питання на комітеті одною з основних була думка про те, що нам не можна допустити сповзання ломбардів до фінансових організацій, до банків, принаймні, зараз. Тому що банки регламентуються трохи інакше або суттєво інакше, ніж інші установи, організації, які надають фінансові послуги, і тому нам зараз не можна допустити ризик надання фактично банківських послуг іншим організаціям, які або не регламентуються законом, або регламентуються інакше.

Тому ми пропонуємо прийняти за основу законопроект Кабінету Міністрів України, але ми вважаємо, що і у законопроекті народного депутата Тягнибока є багато слушних моментів, які заслуговують на увагу. І я впевнений, що у нас є серйозні шанси для того, щоб об'єднати ці законопроекти і зробити з них єдиний, підготувати до другого читання і прийняти у другому читанні і у цілому. Зараз ми рекомендуємо прийняти за основу законопроект Кабінету Міністрів, прийняти його у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я взагалі закликав би всіх до подібної співпраці. Дійсно, щоб у нас було таке взаєморозуміння, що законопроекти альтернативні, але знаходять розуміння двох суб'єктів, і немає конфлікту, і треба брати цінне, що це у тому і у тому, і приймати.

Дякую. Сідайте, будь ласка.

У нас на обговорення записалося п'ять народних депутатів.

Кармазін. Не бачу. Шкіль. Підготуватися Чернякові. Шкіля також, мабуть вже 40-ліття.

Тоді, будь ласка, Черняк. Підготуватися Соломатіну.

12:39:38

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "наша Україна".

Шановні колеги! Ломбардна діяльність і ломбардні послуги - це важливий і специфічний сегмент фінансового ринку. Фактично законодавчо він не врегульований, тому існує нагальна потреба в тому, щоб врегулювати законодавчо цю сферу діяльності і в зв'язку з цим законопроект, два законопроекти, які запропоновані, вони є слушними і я погоджуюся з тим, що потрібно прийняти в першому читанні. Якщо депутат Тягнибок демонструє свою здатність і схильність до компромісу, то прийняти в першому читанні урядовий і доповнити його суттєво в процесі підготовки до другого читання слушними, конкретними пропозиціями, які є в законопроекті депутата Тягнибок.

Тепер стосовно побажань, які я хотів би висловити в процесі обговорення законопроекту. Головне питання полягає в тому, щоб чітко визначити сферу ломбардних послуг. Це головне питання. Це робиться в цьому законопроекті, тому що ломбарди часто виконують не специфічні їм послуги і якщо ми хочемо зменшити зловживання, які існують в цій сфері, то потрібно чітко визначити сферу ломбардних послуг. Що саме належить. Дати чіткий перелік.

Друге питання - це усунення зловживань у сфері надання ломбардних послуг, унеможливлення тіньових схем, особливо там, де це стосується дорогоцінних металів і також це є в законопроекті, але можливо треба буде більш чітко виписати механізми.

І третє питання - це питання відповідальності, питання контролю і санкцій. Відповідальність засновників, акціонерів регулюючий орган здійснює контроль, відповідальність, відповідні санкції за порушення. Я особливо хотів поставити акцент саме на питаннях контролю. Так, потрібен регулюючий орган. Але, на жаль, потрібен контроль з боку регулюючого органу, і потрібен контроль за регулюючим органом з боку громадськості, громадянського суспільства. Поки що це безвідносно до цього питання. А користуючись нагодою, ситуація в Україні така, що потрібен регулюючий орган, потрібен контроль з його боку, потрібен контроль за регулюючим органом, і потрібен контроль за тими, хто здійснює контроль за регулюючим органом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Потрібен один контроль - народний, і все буде добре. Будь ласка, Соломатін. Підготуватися Косінову.

12:43:01

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо черговий законопроект, який спрямований на удосконалення існуючої капіталістичної системи влади в Україні.

Я хочу зробити невеличку довідку спочатку з приводу виникнення ломбардів. Вони виникли у Франції при королі Людовіку ХІ 1480 році. Утворені були розтовщиками, вихідцями з місцевості Ломбардії в Італії. І в ХІХ віці уже во всіх капіталістичних країнах вони знаходилися в руках крупних капіталістів. У ХХ віці ломбардна справа концентрується в руках капіталістичних монополій, які ломбардні ссуди дають лише під великі відсотки, отримують великі прибутки. В основному за рахунок малозабезпечених верств населення.

В Російській Імперії вони виникли з 1733 року, але при монетній конторі. І з 1772 року казенні ломбарди, підкреслюю, були відкриті у Санкт-Петербурзі і Москві, а потім вже ломбардна справа стала на акціонованих засадах лише з початку XX століття.

В 17-му році разом з акціонерними ломбардами були ще 109 муніципальних міських ломбардів, але після Великої Жовтневої Соціалістичної революції в 1918 році Радянською владою стара ломбардна система була зліквідована і у 22-23-іх роках в СРСР були утворені госпрозрахункові ломбарди в системі місцевих рад. Вони були спрямовані на те, щоб видавати, по-перше, під невеликі відсотки ссуди за рахунок 75-90 відсотків вартості тих речей, які вкладалися, була обмежена величина відсотків, котрі повинні були сплачуватися, був чітко визначений термін повернення цих ссуд.

Що нам зараз пропонують? Крім красивих гасел про державний контроль, нічого. Вся ця ломбардна справа спрямована на те, щоб вона попала до приватних рук через рівні форми акціонування і висмоктувати із знедоленого народу останнє, що у нього вже залишилося незакладеним.

Тому наша фракція не буде підтримувати ці законопроекти.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Косінов. Не бачу. Тоді - Надрага.

12:46:24

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, тема, которую мы обсуждаем сегодня, она при всей кажущейся необязательности, так сказать, и не очень такой сверхъестественной актуальности, она, на самом деле, требует своего законодательного регулирования.

Я абсолютно солидарен здесь с выступающими, которые сказали, что пример негосударственных пенсионных фондов показывает, что если нет специального закона, то каждый может, извините за некорректную формулировку, чудить, как может. И поэтому то, что сегодня в ломбардном деле надо навести порядок, я абсолютно солидарен.

Следующий момент я хотел бы отметить как позитив и это здесь звучало, что два автора готовы сделать из двух законов один, а соответственно они готовы к конструктивной работе, которая даст позитив. Вместе с тем я обращаюсь и к одному автору, и ко второму, и к Профільному комитету: тот вопрос, который я задавал, я его все-таки повторю.

И так. Каким образом в данном законопроекте будет отмечено ответственность тех, кто нарушает права потребителей ломбардных услуг?

То есть я считаю, что должен быть выписан отдельный раздел закона, где будет четко и ясно написано, каким образом сам ломбард, его учредители и соответственно так сказать будут нести ответственность в том случае, если потребитель этих ломбардных услуг будет в своих правах нарушен, я уже не говорю, обманут там и все остальное.

Я думаю, что одним из вариантов на эту тему может быть увязка между уставным фондом реального ломбарда и теми обьемами финансовых услуг, которые он хочет представить населению.

Только в этой взаимосвязи мы не дадим возможность за 15 гривен зарегистрировать ломбард, а потом оказывать услуги на миллионы, а после этого не найти ни ломбард, ни того кто его создал.

И еще один момент, коль остался так сказать немножко, лимит времени по Регламенту. Я хочу вернуться к предыдущему вопросу, когда мы обсуждали Жилищный кодекс. Я глубоко убежден, что мы можем и должны рассматривать жилищную проблематику. Но меня смущает и я считаю, что более жестко в Жилищном кодексе должна быть выписана така тема: каким образом и кто будет защищать права жильцов если они не получают коммунальные услуги или получают эти коммунальные услуги не в том обьеме и не того качества как надо. А то мы выписываем с вами как отвечает жилец вплоть до выселения, а по факту сегодня люди иногда платят за холодные батареи, за отсутствующую питьевую воду и за все эти услуги, которые фактически якобы существовали, а по факту человек не получил.

Поэтому я считаю, что в Жилищном кодексе, если мы хотим наводить порядок в жилищной сфере, должна быть обоюдная ответственность и ответственность коммунальщиков за то, что услуги жильцов с жильцами получены в полном обьеме, они должны быть непросто продеклорированы, а жестко написаны, как ответственность коммунальных услуг. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином проект закону про ломбарди в Україні обговорення ми завершили, визначатися будемо в день прийняття рішень.

Шановні колеги! Так, як ми з вами і прийняли рішення. Нагадаю, 269 народних депутатів підтримали пропозицію про те, щоб сьогодні зробити ad hoc і розглянути питання, пов'язані із ратифікацією. Тому ми зараз приступаємо до ратифікацій.

Що, що? Який закон? Про що? Його ніхто не знімав. Він буде розглядатися, але ми домовилися, що в 12.30, в 12.30 ми не могли, бо ми не мали права переривати розгляд питання, яке ми розглядали, повернемося до питань ратифікації. Після питань ратифікації ми будемо іти за тим порядком денним, який сьогодні у нас затверджений.

Слухається проект Закону, реєстраційний номер 0147, про ратифікацію документів редемаркації державного кордону між Україною і Угорською Республікою. Доповідає перший заступник голови Державної прикордонної служби України Павло Анатолійович Шишолін. Ви - співдоповідач. Будь ласка, Павло Анатолійович, у межах хвилини, по-генеральські, щоб ми...

ШИШОЛІН П.А.

Єсть. Шановні народні депутати, у відповідності до Договору між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону від 1995 року протягом 1997-2003 років проведено спільну перевірку проходження лінії державного кордону між Україною і Угорською Республікою. У ході перевірки проведені роботи позначення проходження лінії державного кордону. Установлені три нових полігометричних стовпчиків та 25 прикордонних стовпів замість відсутніх та пошкоджених. Додатково установлено 374 прикордонних знаків, якими визначено найбільш характерні точки вигинів між лінією державного кордону. Проведено поточний ремонт усіх прикордонних знаків.

У відповідності до Закону про міжнародні договори України та пункту 6-го статті 2-ї Договору про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань редемаркаційні документи мають бути затверджені шляхом ратифікації.

На ваш розгляд і подається внесений урядом проект Закону про ратифікацію відповідних документів редемаркації Державного кордону України між Україною і Угорською Республікою.

Прошу підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Анатолійович. Питання зрозуміле? Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету - голова комітету Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка, Георгій Корнійович.

12:52:27

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Адам Іванович, шановні товариші. Комітет розглянув внесений проект закону, перевірив всі документи, які були подані, і вважає, що нам потрібно ратифікувати цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгій Корнійович. Вибачте, Георгій Корнійович, є запитання.

Так, більше, крім Зварича, немає? Тоді, будь ласка, Роман Михайлович Зварич.

12:52:51

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний доповідачу, я так розумію, що мова йде про не один документ, тобто не один міжнародний договір, але кілька міжнародних договорів. Тому питання, яке я хотів би вам поставити, носить суто юридичний характер.

Відповідно до ... Верховна Рада має надавати згоду на обов'язковість кожного одного міжнародного договору. Тобто, на вашу думку, чи це не вимагатиме від Верховної Ради окремого закону, по якому ми тоді надаємо згоду на обов'язковість по кожному одному документу, тобто по кожному одному міжнародному договору? Мені видається, що це є дуже важливе питання. Тобто я вибачаюся, що я постійно наголошую на такій процедурній речі, але якраз, як відомо у світі, від процедурних речей, від процедурних правил залежить рівень верховенства права в державі. Тому я би просив, щоб ви дали відповідь на це питання.

КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Романе Михайловичу, спасибі вам за дуже кваліфіковане роз'яснення. Але справа в тому, що в даному випадку йдеться про комплект документ, кожен із яких сам по собі не є самодостатнім. Вони є комплексом документів, які фіксують редемаркацію Державного кордону. Коли ви прочитаєте всі, вони всі пов'язані.

Тому ми виходили з того, що їх треба ратифікувати одним законом.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую, Георгію Корнійовичу. Сідайте.

Але давайте ми, мабуть звернемося і до Головного юридичного управління, і до Комітету з питань у закордонних справах, аби вони ще раз подивилися, дійсно, на цю проблему, на яку звернув увагу народний депутат Зварич.

Бажаючих взяти участь в обговоренні немає. Тому завершили ми. Є пропозиція підтримати даний законопроект і проголосувати за ратифікацію. Прошу голосувати.

12:55:09

За-303

Ратифіковано. Дякую за підтримку.

Шановні колеги! Слухається реєстраціний номер 0130 - проект Закону про ратифікацію протоколу, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігацій "Євроконтроль" укладеної 13 грудня 1960 року.

Я нагадую, шановні колеги, що у нас от якраз тут така ситуація, про яку Роман Михайлович згадував, що тут є шість відповідних угод. Тому, мабуть, давайте ми їх об'єднаємо всі ці шість, один доповідач. Те, що стосується євроконтролю об'єднаємо: доповідь, співдоповідь і обговорення. Добре? А потім по кожному конкретно будемо визначатися.

Тоді слово для доповіді має заступник міністра транспорту України Корнієнко Володимир Володимирович, будь ласка. По всіх, що стосується євроконтролю коротенько, лаконічно.

КОРНІЄНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується шість взаємопов'язаних проектів законодавчих актів України з набуття членства України у європейській організації з безпеки аеронавігації "Євроконтроль". Ці проекти розроблено на виконання указів Президента України про затвердження стратегічної інтеграційної України до Європейського союзу та програму інтеграції України до Європейського союзу. Зокрема, про приєднання України до міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації євроконтролю.

Про приєднання України до додаткового протоколу до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки, євронавігації "Євроконтроль".

Про прийняття протоколу "Про внесення змін та доповнень до додаткового протоколу до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль" від 6 липня 1970 року.

Про ратифікацію протоколу, в який вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль" , укладений 13 грудня 1960 року.

Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів.

І шосте. Про ратифікацію Протоколу, що консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль" з усіма змінами, укладену 13 грудня 1960 року.

Пропонуємо розглянути зазначені законопроекти в пакеті, зважаючи на те, що ратифікація всіх законопроектів є необхідною умовою для вступу України до "Євроконтролю".

Набуття членства в "Євроконтролі" дозволить Україні підвищити ефективність національної інтегрованої цивільно-військової системи організації організації повітряного руху, продовжити процес технічної модернізації національної аеронавігаційної системи, який зараз триває у співробітництві з "Євроконтролем", надасть можливість брати участь у загальноєвропейських програмах з організації повітряного руху, підвищить привабливість повітряного простору України для авіакомпанії, дозволить реалізувати потенціал України як транзитної держави, відкриє нові можливості виходу на Європейський ринок для українських компаній виробників та залучення іноземних інвестицій.

Вступ до "Євроконтролю" неодмінно сприятиме підвищенню рівня безпеки польотів, прискоренню адаптації національних правил та процедур у сфері організації повітряного руху до Єдиних європейських стандартів, зростанню інтенсивності повітряного руху у повітряному просторі України, подальша інтеграція авіаційної галузі України до Європейської транспортної системи та створить відповідні передумови для набуття Україною членства в Європейському Союзі.

Реалізація проектів законів України не передбачає виплат з Державного бюджету України за висновками Мін'юсту України від 23.06 цього року законопроектів відповідають Конституції України, чинному законодавству та вимогам нормо-проектуальної техніки. Зазначені законопроекти отримали позитивну оцінку Головного науково-експертного управління та схвалення відповідних комітетів Верховної Ради України. Прошу прийняти законопроекти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, є запитання, тоді запишіться. Три хвилин. Висвітліть. Будь ласка, Пономаренко, за ним - Надрага.

13:00:09

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Пономаренко, фракція комуністів. Замминистра, я здесь. Я несколько, мы пытались взяти с аеронавигационного сбора часть денег в Государственный бюджет, чтобы пополнить казну. Нам сказали, что брать нельзя, получаете вы солидные суммы от этих, солидные средства в аеронавигационные сборы. Но не можете дать, потому что нас это будет противоречить международным правилам аеронавигации. Объясните, мы вот сегодня еще раз подтверждаем, что мы с аеронавигационного сбора ни копейки не возьмем в бюджет.

КОРНІЄНКО В.В. Да, це так. З цим зборів брати до бюджету неможливо, тому що просто ми не зможемо тоді працювати з цією організацією. В уставі цієї організації записано, що ці кошти або срєдства, вони мають використані бути тільки на підтримання діяльності по безпеці польотів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага. За ним - Мельничук.

13:01:17

НАДРАГА В.І.

Скажите, пожалуйста, мы сегодня обсуждаем тему, что в случае ратификации, мы с вами получим какие-то там блага, я не знаю что еще. Скажите, а что мы потеряем, если не будет этой ратификации? Спасибо.

КОРНІЄНКО В.В. Втратимо ми досить багато. Я сказав, що це дозволить нам співпрацювати з європейською організацією по забезпеченню польотів. А втрата буде в тому, що ми сьогодні з ними працюємо, але двосторонні тільки угоди. І ми втрачаємо, по-перше, на кількості перельотів через нашу територію, а значить, і на зборах, ми втрачаємо на можливості працювати у їх системі і продовжувати повищувати наші розробки , модернізацію нашої системи безпеки польотів. Так що втрати там значні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельничук, за ним Зварич.

13:02:24

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний доповідачу, звичайно, що треба ратифікувати, ми будемо голосувати. Але скажіть, будь ласка, чи вплине ратифікація цих угод, які ми сьогодні будемо голосувати, на відповідальність посадових осіб Міністерства оборони за те, що коїться в нас при навчаннях - раз. І чи передбачається заборона польотів під час навчання наших військ, щоб не було таких інцидентів, як ми збиваємо літаки громадянські, чи відчувають посадові особи Міністерства оборони, що за ратифікацію цих угод, які ми сьогодні приймемо, повишається, або як кажуть, буде більш відповідальним їх відношення до навчань і до проведення цих навчань на території України?

Дякую.

КОРНІЄНКО В.В.. Я думаю, що це так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Правда, це не Міністерство оборони, це Міністерство транспорту.

Будь ласка, Зварич.

13:03:29

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу!

Я насправді, маю, знову ж таки, процедурне питання, але я вирішив, скоріше всього, що ви повинні дати Верховній Раді роз'яснення з такого питання, з такого приводу.

Перед нами зараз свій заступник міністра транспорту, і ми не знаємо, чи він уповноважений Кабінетом Міністрів України якраз представляти цей законопроект, тим більше, мова йде про закон про надання згоди на обов'язковість, тобто конституційні повноваження Верховної Ради України.

Але я би просив, щоб ви також сказали, Адаме Івановичу, чи взагалі можливо, щоб такі законопроекти представляв не член уряду? Бо як відомо, заступник міністра не є членом уряду, не зважаючи на те, що він може бути навіть уповноваженим Кабінету Міністрів України. Тобто я наголошую на цьому, тому що не конкретний міністр є суб'єктом законодавчої ініціативи, як ви добре знаєте, але якраз Кабінет Міністрів України як колективний орган. Тобто я би просив, щоб ви все ж таки з цього приводу дали роз'яснення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Володимирович, ви сідайте, будь ласка. Я поясню, бо це запитання більше до мене стосується.

Я абсолютно підтримую колегу Зварича про те, що дійсно повинні законопроекти доповідатись членами уряду. Тут у нас абсолютно нічого не порушено, тому що у нас є листи від Кабінету Міністрів за підписом Прем'єр-міністра, який просить з огляду на те, що міністр транспорту Кирпа знаходиться у відрядженні, аби ці законопроекти мав право представляти заступник міністра.

Подібний лист я, вибачте, не оголошував. Є й те, що стосується по першому законопроекту. Оскільки голова Державної прикордонної служби знаходиться в Білорусі, вирішує там питання прикордонні, то доручається першому заступнику. Також за підписом Прем'єр-міністра. Тобто тут процедура абсолютно витримана. Але я дякую. Ми ще раз нагадуємо, що, дійсно, повинні представляти члени Кабінету Міністрів.

Шановні колеги, бажаючих (ану, ще раз перевірю), бажаючих взяти участь в обговоренні... З процедури? Так. Правда, ми ще не цей...

Давайте, будь ласка. Співдоповідає голова Комітету з закордонних справ Сташевський Станіслав Телісфорович. Будь ласка, поки йде, з процедури Ключковський.

13:06:05

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги. Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув законопроект про міжнародну конвенцію, а також ще 5 законопроектів, номери їх: 0130, 0131, 0132, 0133, 0134 і 0135. Це протоколи, вони є невід'ємною частиною і всі мають працювати разом.

Прийняття цих законі необхідне для створення правових засад набуття Україною членства в європейській організації з безпеки аеронавігації "Євроконтроль" та реалізації стратегічного зовнішньополітичного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу.

Перед тим, як прийняти рішення, ми отримали висновки Головного науково-експертного управління, Комітету з питань будівництва, Комітету з питань національної безпеки і оборони, Комітету з питань європейської інтеграції та Комітету з питань бюджету спираючись на їхні висновки, а також після розгляду комітет одноголосно прийняв рішення ратифікувати. Просимо вас підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, запитання є одне, будь ласка, Ключковський.

13:07:25

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський. Народний Рух України. Фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу! В матеріалах, які були роздані вчора із назв цих документів випливає, що йде мова про 5 документів. 0132 - конвенція. 0130, 0131, 0133, 0135 - протоколи. Ви ж назвали 6 документів. Шостим документом тут під рискою в нашому порядку денному є ратифікація угоди про сплату маршрутних зборів. Це не протокол до міжнародної конвенції. Це окрема угода. Про що йде мова в цій угоді, які її відношення до євроконтролю. Ми не почули тут. Чому ви хочете її ратифікувати разом ми теж не почули. Просимо на це дати відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Дякую, запитання, дійсно, слушне номер 0134 - це не є протокол, а є проект закону про єднання України до багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Але вони всі пов'язані один з іншим саме за ці прольоти. І він в переліку, я невипадково, для стенограми озвучив і назвавши оцей номер. Комітет прийняв також розглядаючи їх в пакеті і по цьому окремо закону також рішення про те, щоб рекомендувати Верховній Раді ратифікувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто учасники цієї угоди, які держави?

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Учасники цієї угоди майже всі держави Європейського Союзу.

Перший заступник міністра доповідав у деталях. Я доповідаю рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, шановні колеги, не переживайте, все буде нормально. Запитань більше немає? Сідайте, Станіславе Телісфоровичу.

Будь ласка, заступник міністра зараз відповість на ваше питання. Увімкніть трибуну урядову.

__________________. Шановні депутати! 31 держава Європи входить в цю організацію, практично всі ведучі країни Європи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я прочитаю, у мене є законопроект.

Федеративна Республіка Німеччина, Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Іспанія, Французька Республіка, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Ірландія, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Португальська Республіка, Швейцарська Конфедерація. Ось сторони, які, так би мовити, є у цій угоді.

Шановні колеги! На виступ у нас не записалися, таким чином обговорення питання закінчилося. Нагадую, кожну з угод ми будемо голосувати окремо. Підготуйтеся, будь ласка, до голосування.

З процедури Чорновіл.

13:10:54

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! У мене є питання по одній з угод 0136, вона тут об'єднані у пакеті. По ній ні слова не було сказано, вона явно випадає з контексту інших угод. І тут взагалі виникає питання про доцільність такої багатосторонньої угоди, коли це питання можна розглядати в двохсторонньому порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вона зараз у пакеті не розглядається, вона буде наступною, ми її будемо слухати окремо. Це інше питання.

Так, шановні колеги, прошу проголосувати проект Закону про ратифікацію Протоколу, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль" ( реєстраційний номер 0130).

Прошу голосувати.

13:12:00

За-300

Дякую. Рівно 300. Закон прийнято.

Прошу проголосувати, реєстраціний номер проекту 0132, проект Закону про приєднання України до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль".

0131 ми... Ага, вибачте, 0132 я вже оголосив. Давайте 0132.

13:12:40

За-300

Дякую. Знову рівно 300.

Реєстраціний номер 0131, проект Закону про ратифікацію Протоколу, що консолідує Міжнародну конвенцію щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль" з усіма змінами, укладену 13 грудня 1960 року. Прошу голосувати.

13:13:17

За-310

Це вже перевиконуємо норму, 310. Закон прийнято.

Реєстраційний номер 0133, проект Закону про приєднання України до Додаткового протоколу до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль". 0133. Голосуємо.

13:13:51

За-315

Дякую. 315. Ще краще. Удосконалюємося, все-таки...

0134, проект Закону про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. 0134. Голосуємо.

13:14:27

За-310

0135 - проект закону про прийняття протоколу про внесення змін та доповнень до додаткового протоколу до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації євроконтроль. Голосуємо.

13:14:55

За-312

Дякую, 312. Рішення прийнято. Закон прийнято.

Слухається реєстраційний номер 0136 - проект закону про ратифікацію договору про забезпечення польотів авіації Збройних сил держав учасниць Співдружності незалежних держав аеронавігаційною інформацією. Доповідає начальник Генерального штабу Збройних сил України Олександр Іванович Затинайко. Будь ласка, Олександре Івановичу.

ЗАТИНАЙКО О.І.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Договір про забезпечення польотів навігації Збройних сил держав учасниць Співдружності незалежних держав аеронавігаційну інформацію було підписано від імені України Прем'єр-міністром України 25 січня 2000 року. Але із застереження, зміст якого полягає в тому, що українська сторона в рамках цього договору обмінюватиметься інформацією, що не становить державну таємницю. На цей час договір ратифікували Республіка Білорусь, Республіка Таджикистан, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Російська Федерація.

Беручи до уваги, що Збройні сили України зацікавлені у отриманні необхідної аеронавігаційної інформації від інших учасників цього договору та зважаючи на ряд практичних аспектів, пов'язаних з міжнародним співробітництвом та забезпечення безпеки польотів своєї військової авіації, при цьому здійснені українською стороною було розроблено відповідне... розроблено відповідний проект закону України.

Метою цього договору є встановлення порядку обміну аеронавігаційними даними за військові аеродроми та іншу відповідну інформацію держав-учасниць.

Набуття чинності договору для України сприятиме підвищення безпеки польотів літаків військової авіації, можливості проведення спільних заходів боротьби з тероризмом на авіаційному транспорті, забезпечення військової авіації своєчасними та достовірними даними про порядок руху повітряними трасами держав сторін, маршрутами поза ними, їх обладнанню, радіотехнічними..........., наданню необхідних аеронавігаційних даних, а також співпраці в упорядкуванні, розробці та виданні документів, які містять аеронавігаційну інформацію для військової авіації сторін за єдиною методикою.

Суттєвим практичним аспектом цього договору є забезпечення військової авіації української сторони вище зазначеною інформацією для здійснення польотів літаків українських Військово-повітряних сил. В рамках договору про відкрите неба, зокрема, для здійснення спостережних польотів над територією Російської Федерації та проведення спільних навчань.

Відповідно до стандартів та практики міжнародної організації цивільної авіації обмін об'єднаними пакетами аеронавігаційної інформації, що входять у збірники аеронавігаційної інформації держави і проводяться в рамках міжнародної конвенції ІКАО. При цьому надання аеронавігаційної інформації пов'язано із військовим елементом, формами цієї конвенції не передбачено, оскільки її положення стосується лише цивільної авіації.

Реалізація положень цього договору здійснюватиметься шляхом видання військовими відомствами держав-сторін документів аеронавігаційної інформації для польотів авіації, їх збройних сил на підставі двосторонніх договорів між ними.

Виконання положень цього договору з боку України забезпечуватиме Міністерство оборони. Зазначений проект закону України підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та Комітетом у закордонних справах.

Прошу підтримати запропонований до розгляду проект Закону України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Іванович.

Є запитання, прошу записатися.

Будь ласка, почекайте, Олександр Іванович, будуть запитання. Висвітліть, так будь ласка, три хвилини, Баранівський за ним Джемілєв.

13:19:30

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція Соціалістів. Олександр Баранівський. Дякую, Адам Іванович.

Олександр Іванович, шановний, скажіть, будь ласка, я по суті, по назві самого законопроекту щодо співдружності незалежних держав.

По-перше. Не з усіма державами йде ратифікація. Може закон назвати конкретно з ким ратифікуємо і так його назвати, а потім ми про дружбу заявили багато з ким і по-моєму він не носить такої в самій назві конкретики.

І ще одне. Користуючись нагодою, в Бердичеві ви розформовуєте авіаційну бригаду вертольотчиків одну із кращих у збройних силах, яка являється складовою бригади швидкого реагування Житомирського. А зараз перекидаєте на Захід і вони звідти будуть підлітати і допомагати. На думку військових робиться величезна помилка, зверніть увагу, будь ласка, ще не пізно зупинити те, що там робиться. Дякую.

ЗАТИНАЙКО О.І. Шановні народні депутати! На сьогоднішній день військова авіація Збройних Сил України, в першу чергу користується цією інформацією якою нам надають тоді, коли ми звертаємося, але не завжди ми її отримуємо і не завжди ймовірно.

Нас, в першу чергу, цікавить ця інформація тому що в Збройних Силах Російської Федерації в Генеральному штабі інформація по всім аеродромам, які були в складі Збройних Сил Радянського Союзу вона є і на сьогодні. Хіба що десь помінялась географія. В Збройних Силах України такої інформації на сьогоднішній день немає її цю інформацію потрібно отримувати. Після ратифікації угоди відповідно ми цю інформацію будемо мати. По бригаді армійської авіації в Бердичеві, в Збройних Силах України із..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр... це питання не стосується особисто ви поговорите, бо це, будь ласка, Джемілєв підготуватися Бульбі

13:21:43

ДЖЕМІЛЄВ М.

Дякую. Прошу передати слово Роману Зваричу.

13:21:49

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний доповідачу! Ви говорили про те, що ратифікуючи цей договір, ми зможемо з іншими сторонами цього договору проводити спільні військові тренування і таке подібне, навчання. Тому конкретне запитання. ЧИ, ратифікуючи цей договір, ми надаватимемо можливість іншим сторонам, тобто їхнім воєнним чи військовим авіаційним силам перетинати наш територіальний кордон? Це є конкретне запитання. Так чи передбачається це цим договором?

І по-друге. Як загальновідомо звичайно Україна не підписала Статуту про Співдружність Незалежних Держав і можливо може виникнути питання про те, чи ми є державою-учасницею СНД. Чи не виникне у зв'язку з цією обставиною така додаткова обставина, що Україна буде тоді давати свою інформацію, а оскільки ми не є членами СНД, ми жодної інформації не отримаємо?

ЗАТИНАЙКО О.І. Щодо перетину повітряного простору військової авіації Держав СНД. На сьогоднішній день для того, щоб перетнути Державний повітряний простір України, військові суди также як і цивільні вони заявляються через відповідні управління Міністерства закордонних справ, але потім Міністерство закордонних справ цю інформацію надає Міністерству оборони для того, щоб ми розглядали що це за повітряні судна, є там небезпечний вантаж на борту цього повітряного судна, і ми просто погоджуємо, ми не дозволяємо, а погоджуємо це питання . Відповідно вони перетинають повітряний простір в єдиній системі управління повітряним рухом, яке сьогодні існує в державі Україні і відповідно сплачуємо взнос.

Єдине питання, яке на сьогодні безпосередньо ми в генеральному штабі розглядаємо і надаємо можливість, це не перетинати повітряний простір, а використовувати повітряний простір морській, авіаційній групі, яка є в складі Чорноморського флоту, яка літає в нашому повітряному просторі по виконанню задач бойової підготовки.

Що стосується тої інформації, що ми надамо свою інформацію, нам не будуть надавати цю інформацію. Якщо ці 5 держав, які ратифікували угоду, відповідно тільки ці 5 держав будуть користуватись цією інформацією. Ті держави, які не приймають участі, вони інформацією користуватися не будуть.

Відповідно ми являємось...не підписали колективний договір Співдружності Незалежних Держав і являємся спостерігачами. Але в той же час, та інформація, яка надається на військових комітетах Генерального штабу, головного штабу Співдружності Незалежних Держав, нас вона досить часто цікавить: це питання використання тих засобів враження, які промисловість Росії виготовляла, які знаходяться на сьогоднішній день. На сьогоднішній день нас цікавить питання: досвід використання миротворчих підрозділів на підтримання миру, який напрацьовний також збройними силами держав СНД. І інші питання, в тому числі першочергово - це виконання програми "Партнерство заради миру", де в виконанні цієї програми ми являємось партнерами, відповідно кожен раз вирішуємо: приймати нам участь в цих навчаннях, чи не приймати. Але тоді, коли приймати участь, відповідно використовуються військові аеродроми, військова авіація. І навігаційна інформація нам вкрай потрібна, для того щоб працювати по цих аеродромах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я оголосив уже. Будь ласка, Бульба.

13:26:10

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба. Прошу передати слово Георгію Манчуленку.

13:26:16

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Дякую. Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний доповідачу, в Україні є єдина система управління повітряним рухом - цивільно-військова. Україна входить до такої організації, як ІКАО. Скажіть, будь ласка, яким чином регулюються подібні перевезення чи переліт військової авіації ї у країни Європи чи в інші країни, які входять у систему ІКАО? Чому ви не хочете сказати, що Варшавський договір і Радянський Союз, який був відділений залізною стіною від іншого світу, випав з цієї системи, і зараз, щоб якимось чином цю прогалину закрити в межах СНД, намагаються протягнути от цей ось договір. Ми в самій системі світовій можемо працювати, в європейській, в ІКАО, виходячи із тих основоположних документів, які у тому числі підписані укази Президентом України з приводу європейської інтеграції? То куди ж ми тоді інтегруємося? Дякую.

ЗАТИНАЙКО О.І. Дякую за запитання.

Існує в Україні єдина система управління повітряним рухом цивільна, військова по системі ІКАО. Я повинен доповісти, що цей договір дасть можливість використовувати військову авіацію по військовим аеродромам, тому що на сьогоднішній день, а я доповідаю достовірно, тільки у Бориспільській 15-й бригаді авіаційній є три літака - це АН-24, АН-26 і ТУ-134, які обладнані системою ІКАО. Крім того є шість літаків українських авіаційно-транспортних компаній ІЛ-76, які обладнані системою ІКАО, і є чотири вертольоти, які виконують задачі у Сьерра-Леоне, які обладнані системою ІКАО. Решта літаків у Збройних силах України цією системою не обладнані, і коштів на цю систему немає. Але по військовим аеродромам СНД наші літаки не обладнані системою ІКАО літають. Точно так, як і ми можемо приймати літаки інших держав, які системою ІКАО не обладнані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу, сідайте, будь ласка.

Від комітету доповідає голова профільного Комітету у закордонних справах Станіслав Телісфорович Сташевський

13:29:04

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув проект закону сприятиме створенню правової бази між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі забезпечення

аеронавігаційними документами та даними, підвищить безпеку польотів літаків військової авіації під час виконання польотів за планами Міністерств оборони сторін.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що законопроект може бути прийнятий. Комітет Верховної Ради з питань будівництва, з питань національної безпеки і оборони, з питань бюджету підтримують пропозицію. На підставі документів і доповіді на комітеті керівництва Міністерства оборони України комітет прийняв рішення про ратифікацію, підтримує її і просимо вас також підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бачу ліс рук. Прошу записатися. Будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Турманов, за ним - Гмиря.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Турманова немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турманов, будь ласка. Немає. Гмиря, за ним, ну ясно, Бульба.

Також немає. Бульба, будь ласка. Яворівський.

13:30:57

БУЛЬБА С.С.

Спасибі. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Все-таки ми отримали відповідь від Олександра Івановича Затинайко стосовно питання, яке поставив Георгій Манчуленко. Як би ви на це питання відповіли. Врешті-решт і, справді, є проблема те, що використовується в усьому світі, повинно бути надбанням і нашої, очевидно, авіації, у тому числі і військової.

Якщо ми справді інтегруємося до Європи, до світового співтовариства, якщо ми справді готуємося воювати з використанням авіації, а не бронепоїздів. Дякую.

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Я можу сказати тільки особисту думку чому, тому що я маю у відповідності з Регламентом доповісти рішення комітету. Я його доповів.

Що стосується вашого питання, то я хотів би привернути вашу увагу. Весь пакет документів був розданий і своєчасно. Якщо ви уважно почитаєте статті цього договору, то ми найдемо відповідь на всі питання, які нас цікавлять. Він підписаний майже усіма членами СНД, за винятком, перед вами лежить документ, я озвучу. Так, я ж сказав, за виключенням не підписано урядом Азербайджану, не підписано урядом Грузії, не підписано урядом Тукменістану і урядом Молдови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський. За ним - Авраменко.

13:32:39

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний добродію! У мене таке до вас запитання. Якось так Україна весь час рухається, якось в той бік, до обіду в один, а після обіду - в інший бік. Ми вже маємо ЄЕП. То я собі думаю, як це буде зараз воно у нас називатися - єдиний повітряний простір, ЄПП, по-моєму, воно буде називатися зараз? Так, що можуть вільно літаки літати і ті, і ті. Скажімо, над Адміністрацією Президента, я розумію, що там Адміністрацію зможуть захистити. А як зараз Президент, скажімо, в лікарні, не приведи Господи, що-небудь станеться. Чи варто нам оце зараз так влізати? Ми ж ставимо під загрозу свій простір і все. Прийняли ЄЕП, виявляється це фількіна грамота. Стільки воювали, стільки емоцій, а коса пішла на Тузлу, і ЄЕП уже просто папірець, який можна викинути. Так це теж щось таке подібне, що ми хочемо прийняти чи ні? Дякую.

СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Я би так не стверджував. Чому? Тому що знову повернемося до змісту самої угоди. Для того, щоб ми користуватися, нам також потрібно літати, для цього потрібні карти. Не маючи карт, ми їх не отримуємо карти, якщо ми не будемо приєднані до угоди. Тому для того, щоб ми літали, щоб думати, літати іншим чи не літати, то вже механізм реалізації. Але ми маємо правове забезпечення карти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Авраменко.

Немає? Ну, немає то й немає. Нуль-нуль.

Так, будь ласка, сідайте, Станіслав Телісфорович.

Так, на моніторі в мене записаних на виступ немає жодного.

Ну, ви можете наполягати, але справа в тому, що записуються там, де записуються.

Висвітліть, будь ласка, список записаних.

З мотивів наполягає Зварич, Ключковський. Будь ласка, по хвилині, Зварич, за ним Ключковський.

13:34:50

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, я, власне, не записувався, тому що я думав, що насамперед в цьому договорі немає жодних проблем. Як ми сьогодні почули, цей договір, практично, відкриє можливість перетинання нашого державного кордону, повітряного простору військовими формаціями тих сторін, які приєдналися до цього договору.

Як відомо, це питання щодо перетинання нашого кордону регламентується відповідним законом, я його не буду називати, щоб не помилитися, і цей закон якраз набрав чинності відповідно до конституційного положення, а так дуже чітко зафіксовано, що будь-які формації іноземних держав можуть перетнути наш кордон, тобто перебувати на нашій території, в тому числі у повітряному просторі виключно у тому випадку, що Верховна Рада надає згоду на таке перетинання в кожному окремому випадку за поданням Президента України. Тому цей договір не відповідає Конституції, не відповідає законам України, і таким чином, він не може бути прийнятий, він явно суперечить Конституції України і тому його все ж таки не можна ратифікувати, оскільки це може викликати дуже серйозний конституційний конфлікт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ключковський, за ним Крючков.

13:36:20

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, Народний Рух України, фракція блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу, що ми черговий раз при доповіді стаємо об'єктами неповної або свідомої дезінформації.

Справа в тому, що стверджувати, щоб без такого договору наші літаки літати не можуть є або наївно, або прямим обманом.

Сьогодні літаки літають, сьогодні військові літаки літають мало, але не тому, що немає цього договору. Сьогодні літаки не обладнані, відповідно визнаними міжнародними організаціями обладнанням, але цей договір не допоможе їх обладнати. Цей договір спрямований лише на одне, на передачу військової таємниці України іншим державам, але я переконаний не в множині. Розкажіть, що таджицькі літаки тут у нас літають, чи білоруські може у нас літають чи може киргизькі? Лише одна держава, а не СНД в цілому зацікавлені в отриманні інформації, яка є військовою таємницею України.

І тому я хочу нагадати ЄЕП скінчився Тузлою. Ви хоче, щоб цей договір скінчився бомбардуванням української території.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба нам цього звичайно, будь ласка, Крючков, будуть відповіді на запитання, які звучали бо це має відношення...

13:37:50

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги! По-перше, цей закон немає ніякого відношення до Закону про порядок допуску на території України підрозділів збройних сил інших держав. Не йдеться про допуск на територію України, якщо йдеться про допуск, про переліт через нашу територію підрозділів збройних сил, як це визначено в міжнародних договорах тоді буде застосовуватися той закон.

Тобто це зовсім різні речі. Йдеться про обмін на аеронавігаційну інформацію, яка потрібна для нормального функціонування не тільки військової, а і цивільної авіації. А відносно того, що хто і де літає, і хто як і на що реагує, коли американці пролітали через нашу територію і в Афганістан доставляли зброю і все, що завгодно і ми це не розглядали у Верховній Раді. Це нікого не турбувало, а коли йдеться про нормальну роботу авіації це викликає, на жаль, негативну реакцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

КРЮЧКОВ Г.К. Я закликаю ратифікувати цей...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую всім, хто взяв участь в обговоренні цього питання. Обговорення питання завершено. Дійсно, давайте ще раз усвідомимо те, що сказав голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Кожен конкретний випадок перельоту військової техніки, авіації іншої держави ми будемо розглядати відповідно до іншого закону і давати чи не давати згоду. Тут мова йде про забезпечення польотів авіації збройних сил, сил Співдружності, аеронавігаційною інформацією. Інформацією забезпечуємо, а не відкриваємо повітряний простір.

Прошу. Ставиться на голосування проект Закону про ратифікацію Договору "Про забезпечення польотів авіації збройних сил держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав аеронавігаційною інформацією", реєстраційний номер 0136. Голосуємо.

13:40:22

За-215

Добкін, будь ласка. Ввімкніть мікрофон Добкіна.

13:40:32

ДОБКІН М.М.

Шановний пане головуючий, не успели. Там поздно объявили голосование. Мы только заскочили в зал. Прошу вас поставить, мы не успели проголосовать! Прошу вас обеспечить наше конституционное право - проголосовать за этот законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубов. Потім Зварич.

13:40:57

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый Адам Иванович, действительно, мы не успели проголосовать, потому что... Повторите, пожалуйста.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Зварич, будь ласка. Матвєєв Володимир Йосипович. Зварич, а потім Матвєєв, я ж сказав.

13:41:07

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адам Іванович, мені видається, що ми вже з вами домовилися, що чергові повторні голосування у цьому залі не будуть відбуватися. Тобто ми вже всі в цьому залі погодили це правило.

Я би дуже вас просив чітко дотримуватися Регламенту. Ви недавно стали першим заступником, в черговий раз Голови Верховної Ради України.

Я би не хотів, щоб ви починали свій другий термін із таким грубим порушенням Регламенту. Не давайте підстав для того, щоби все ж таки наша фракція звинуватила вас в тому, що ви грубо порушуєте Регламент. Тим більше, Зубов якраз проголосував. Є поіменне голосування, він якраз проголосував. Так що нехай народні депутати не брешуть у цьому залі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв Володимир Йосипович. Я по одному представнику від фракції кожної.

13:42:09

МАТВЄЄВ В.Й.

Адам Иванович! Я прошу прощения, всех депутатов прислушаться к таким словам. Был нарушен Регламент, не был объявлен перерыв в 12 часов. Депутаты явочным путем пошли немножко отдохнуть. Действительно, не успели на голосование. Поэтому я прошу вас, для того, чтобы воспользоваться правами депутатов - принять участие в голосовании, поставить повторно на голосование в связи с тем, что не был предоставлен перерыв.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! будь ласка, заспокойтесь. Порушення Регламенту не буде.

Я зараз поставлю на голосування питання. Хто за те, щоб провести переголосування із даного законопроекту.

(Ш у м у з а л і)

Передбачає. Прошу визначатися. Хто за те, щоб провести переголосування. Ми маємо повні підстави. Будь ласка, голосуємо.

13:43:13

За-253

(Ш у м у з а л і)

Подівіться роздруківку!

Шановні колеги! Заспокойтеся, все буде нормально. Ми Регламенту не порушили. Верховна Рада, відповідно до процедури ad hoc, має право зробити будь-яке голосування. 253. Ставиться на голосування проект закону 0136. Прошу голосувати.

13:43:55

За-248

Закон прийнято.

Будь ласка... Шановні колеги! З мотивів. Зараз з мотивів.

Ключковський, будь ласка.

Увімкніть мікрофон Ключковського, будь ласка.

13:44:18

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", Народний рух України.

Шановні колеги! Ми тільки що стали свідками чергової, злобної фальсифікації результатів голосування. Мало того, що головуючий у порушення Регламенту поставив на переголосування вирішене питання, він крім того проголосував за свого колегу у Президії, а зверніть увагу, у Президії тільки один представник Верховної Ради, голосували дві картки, а крім того, один з депутатів більшості проголосував цілим рядом карток фракції "Наша Україна". Таким чином відбулася фальсифікація голосування, і це голосування не може бути визнаним. Не думайте, що це пройде просто так. Я хочу нагадати рішення Конституційного Суду, за яким закон прийнятий з процедури голосування оголошується недійсним з моменту проголосування. Ми звернемося до Конституційного Суду у зв'язку з цим.

Тому я пропоную не визнати ці результати голосування, щоби не було потім кримінальної справи про підлог документів Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Заспокойтеся, все буде нормально.

Перше. Регламент не порушено, тому що дала Верховна Рада в кількості 253 голоси згоду на те, аби ми провели переголосування. Перше.

Друге. 248 голосів ми одержали у підтримку закону.

Третє. Звинувачують зараз мене про те, що я проголосував карткою Голови. Будь ласка, покажіть мені роздруковку по цьому законопроекту. Зараз, де 248, покажіть.

І на останок. Це буде дуже цікаво для "Нашої України". Договір, який ми проголосували, від імені уряду України підписав Віктор Ющенко.

Дякую. На цьому ранкове засідання оголошую закритим. Нагадую, шановні друзі, про те, що о 15 годині у цій сесійній залі ми будемо проводити парламентські слухання з питань "Про становище молоді в Україні". До зустрічі.