ЗАСІДАННЯ П’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30 вересня 2003 року, 16.00 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:04:37

Зареєструвалося -430

Зареєструвалося 430 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань порядку денного. Ми переходимо до розгляду питань за скороченою процедурою.

Оголошується до розгляду проект Закону України про місцеві державні адміністрації щодо посад на умовах конкурсу. Реєстраційний номер проекту 3321. Доповідач - тимчасово виконуючий обов'язки міністра освіти і науки Гуржій Андрій Миколайович. Нагадую про наш мотив розгляду. Ми розглядаємо у режимі за скороченою процедурою. Андрій Миколайович прошу вас. Співдоповідає - голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Оржаховський Анатолій Володимирович. Прошу підготуватися.

Будь ласка, Андрій Миколайович.

ГУРЖІЙ А.М.

Дякую. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до статті 36-ї Закону України про місцеве самоврядування. Суть цих змін, які пропонується внести до статті 36-ї, вона зводиться до віднесення керівників навчальних закладів, які призначаються на посаду за конкурсом, до числа тих, призначення яких здійснюється без погодження з головою відповідної місцевої державної адміністрації. Як ви добре знаєте, станом на сьогодні призначення керівників профессійно-технічних вищих навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, воно здійснюється шляхом конкурсного відбору. І це регулюється відповідною статтею. Стаття 24 Закону України "Про професійно-технічну освіту" та стаття 39 Закону України "Про вищу освіту". І ці вибори мають відбуватися на демократичних засадах. І тому погодження кандидатур місцевої адміністрації, які уже обрані за конкурсом, воно є нонсенсом і ставить під сумнів доцільність і об'єктивність конкурсного відбору. З урахуванням цього підготовлені зміни до закону. Просимо погодити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи запитання до Андрія Миколайовича? За скороченою, правильно. Значить Анатолій Володимирович. Дякую, Андрій Миколайович, сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Оржаховський Анатолій Володимирович. Будь ласка.

16:07:25

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні колеги, народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 14 травня 2003 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 36 пункт 2 про місцеві державні адміністрації, внесений Кабінетом Міністрів України, реєстр номер 3321.

Законопроект передбачає необхідність віднесення керівників навчальних закладів, які призначаються на посаду за конкурсом до числа тих, призначення яких здійснюється без погодження з головою відповідної місцевої державної адміністрації. Згідно чинної редакції частина 2 статті 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаюся та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації. Однак зазначені положення не узгоджуються з нормами чинних законів України, котрі приймалися в нашому залі, про освіту, про вищу освіту, про професійно-технічну освіту, відповідно до яких керівники ПТУ та вищих навчальних закладів обираються на основі конкурсу або на основі виборів без будь-якого погодження відповідно.

З метою врегулювання цього питання Кабінет Міністрів і вносить на розгляд парламенту даний законопроект.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, розглянувши зазначений законопроект, пропонує при розгляді в першому читанні прийняти за основу. Значить, наше головне науково-експертне управління у своєму висновку також підтримує цю пропозицію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Вадимович. Зрозуміло. Переходимо до обговорення. Нагадую процедуру: два - за, два - проти. Кармазін, будь ласка. Юрій Анатолійович, швидше, будь ласка. Минає час.

16:09:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Весь текст законопроекту - це дванадцять слів, включаючи буквочки "а", "що" і так далі, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умови конкурсу. Що тут приймати ще в другому читанні? Закон треба приймати і в першому, і в другому читанні зразу. Це зрозуміло. Чому? Тому що всі погодження, які були губернаторами, вони були для того, щоб тримати керівників учбових закладів на крючочку. І зрозуміло, що слава Богу, що ми в законі про вищу освіту, в законі про загальносередню освіту, про дошкільну і про зашкільну освіту, позашкільну освіту, цього не зробили.

Я зараз, перебуваючи в місті Одесі, приймав делегацію коледжу стандартизації і метрології, коледжу, де сьогодні ще навчаються люди з того простору, який зараз називається ЄЕП чи СНД, а колись називався Радянський Союз, і навіть з-за великого з-за кордону, які скаржились на те, що розчерком пера у них відбирають приміщення в центрі міста і віддають іншим навчальним закладам.

Я звертаюсь до міністра освіти Кременя, звертаюсь до Прем`єр-міністра і прошу втрутитися в цю проблему, тому що люди прийшли, люди готові, коли вже вчителі і учні готуються до якихось акцій заполітизовані.

Це вже не є добре.

Що стосується цього законопроекту, то я наголошую, перше і друге читання треба приймати зразу.

І говорячи по аналогії, мені дуже хотілось би, щоб Віктор Федорович Янукович запропонував такі самі зміни, щоб нічого не погоджували і по закону про міліцію, і по закону про прокуратуру, таким чином, щоб не діяли закриті таємні укази Президента, які, не маючи закону про Президента, фактично, допомагають узурпувати владу і весь час її утримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Пузаков, фракція комуністів, підготуватися Черняку.

16:12:18

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

В першочерговому порядку вищевказаного законопроекту основне посилення йде на введення в дію Закону України "Про вищу освіту".

Слід зауважити, що, дійсно, згідно Закону України "Про вищу освіту" до керівників навчальних закладів третього-четвертого рівня акредитації одні вимоги, до керівників першого та другого рівня акредитації інші вимоги. Але вся процедура призначення вищевказаних керівників чітко виписана у зазначеному законі України. Тому якщо Верховна Рада України приймає запропонований законопроект, це в свою чергу потягне за собою необхідність змін і до інших законів, які регулюють освітянську діяльність.

На сьогоднішній день у кожному зазначеному законі України, що регулює правовідносини керівників відносно їх призначень, чітко вказані в залежності від виду освіти.

В разі прийняття зміни до статті 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування втратять горизонтальний контроль за діяльністю закладів освіти, який, як завжди, так і сьогодні був стримуючим фактором свавілля з боку керівників навчальних закладів та центральних органів влади.

Якщо буде прийнято Верховною Радою України цей закон, то жоден голова адміністрації чи міський або селищний голова не зможе виплинути на освітянський процес. Центральні органи влади будуть тасувати кадри так, як їм заманеться. Звідси почнеться ще більша плинність кадрів і тому подібне.

Як ви пам'ятаєте, ще Володимир Ілліч Ленін писав, що принцип подвійного підпорядкування повинен бути у всіх структурах. Правильність цієї нормами доказана десятиліттями. А, зламавши її, відбудовувати буде дуже важко.

Але в запропонованих змінах є ще й інший підтекст. В разі прийняття запропонованого законопроекту з метою забезпечення проведення успішних виборів у 2004 році може розпочатись тотальне призначення своїх кадрів через своїх міністрів, голів державних комітетів та інше, а особливо в ті регіони, які, на думку нинішнього керівництва держави, можуть дати невигідний результат.

Як результат, в один чудовий день губернатор, голова районної державної адміністрації, міський голова може прокинутись і дізнатись, що у нього вже новий прокурор або новий начальник міліції, яких призначено без його погодження та відома та які вже до нього стукають у двері з санкцією на їхній арешт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Черняка, я бачу, на місці немає. Слово Василю Павловичу Бартківу, будь ласка.

16:15:12

БАРТКІВ В.П.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати. Проектом пропонується доповнити частину другу статті 36-ї Закону України про місцеві державні адміністрації фразою, суть якої зводиться лише до одної логічної формули: керівників навчальних закладів, які призначаються на посаду за конкурсом, до числа тих, призначення яких здійснюється без погодження з головою відповідної місцевої державної адміністрації.

Якщо розглядати цю новацію в контексті узгодження норм Закону про місцеві державні адміністрації з законодавством, що регулює освітні процеси в державі, то нам слід погодитися з тим, що заміщення посад шляхом конкурсного відбору не означає будь-якого погодження такого вибору з посадовими особами місцевих державних адміністрацій, адже це ставитиме під сумнів саму логіку та об'єктивність самих виборів та конкурсу.

Проте, якщо поглянути на проблему ширше, то ми дійдемо висновку, що такого узгодження, очевидно, не повинно бути і з органами місцевого самоврядування. Проте на сьогодні продовжує діяти норма, викладена в пункті б) статті 29-ї Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". У ній вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить таке делеговане повноваження, як погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території.

Якщо притримуватись системного підходу до вирішення проблеми, то скасувати необхідно також і цю норму. А тепер давайте звернемося до нашого законодавства про місцеві державні адміністрації та про місцеве самоврядування.

На розгляді у парламенті перебуває сьогодні 7 проектів, які стосуються внесення змін до окремих положень другого закону і три проекти щодо першого закону. То чи є потреба щоразу нам витрачати час на прийняття фрагментальних законів.

Звертаю вашу увагу на те, що пропонований проект урядовий і, думаю, що Кабмін міг би працювати над розробкою такого законодавства, яке б не латало дірки, а таке, яке б допомагало системно, заощаджуючи час блокувати прогалини і суперечності в законодавчому масиві. До того ж є законопроект під реєстраційним номер 3322, в якому так само вирішується питання призначення керівників навчальних закладів.

Найкращим шляхом я вважаю доопрацювання поданого проекту з урахуванням необхідності паралельного коригування і норм закону про місцеве самоврядування, об'єднання профільним комітетом всіх цих законопроектів в єдиний комплексний документ, який потрібно вносити на друге читання. А цю норму пропоную прийняти в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Беспалий.

Беспалий, відсутній.

Чорновіл, "Наша Україна". Тарасе В’ячеславовичу, проти чи ..?

Серед тих, хто записався, хто проти? Один виступ ще у нас є.

Мельничук, будь ласка, увімкніть мікрофон, фракція соціалістів.

16:18:20

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Я ось уважно слухав виступи народних депутатів в обговоренні цього законопроекту. Я дивуюся вам, шановні друзі. Мова йде про те, що ті конкурсні комісії при призначає голова відповідної місцевої державної адміністрації. І сьогодні аби когось, якась людина ділова пройшла на ту чи іншу посаду, він повинен пройти співбесіду. Якщо "тато" сказав: нормально, то конкурсна комісія автоматично приймає рішення.

Тому ми марно думаємо, що з введенням цієї норми закону у нас у державі демократія буде. Треба, щоб виконавча влада чітко дотримувалася закону і підбирали людей не за приналежністю до якоїсь партії, а за професійністю. Цього ми, народні депутати, повинні домагатися.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Два - за, два - проти ми пройшли. Обговорення питання завершене, прийняття рішення відбудеться відповідно до вимог Регламенту.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності щодо оцінки майна" ( реєстраційний номер 3185). Доповідач заступник міністра економіки та європейської інтеграції Романюк Сергій Андрійович. Будь ласка, Сергію Андрійовичу. Володимир Йосипович Матвєєв, підготуватися.

РОМАНЮК С.А.

Шановний Олександре Олексійовичу! Шановні народні депутати! Метою розроблення законопроекту є запровадження єдиних підходів до підготовки проектів рішень уряду пов'язаних з безоплатною або шляхом обміну передачі об'єктів права державної і комунальної власності.

До Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" пропонується включити норму, згідно з якою ініціатор передачі об'єктів права державної або комунальної власності забезпечує, по-перше, розробку та подання бізнес-плану з чітко визначеними етапами, термінами його реалізації та джерелами фінансового забезпечення проекту, обгрунтування функціональної відповідності об'єкта, передачі завданням покладеним на орган, якому він передається; і нарешті визначення рівня економічної та бюджетної ефективності запропонованого проекту.

З метою удосконалення процедури оцінки майна в разі передачі об'єктів запроваджується обов'язково визначення вартості цього майна на підставі проведення його незалежної оцінки. Окрім того, запроваджується регламентація процедури оцінки майна, що передається шляхом обміну в залежності від виду об'єкта підприємства, акції, паї, частки нерухоме майно.

В зв'язку з цим, частину 2 статті 7 Закону України про передачу об'єктів права державної і комунальної власності пропонується привести у відповідність до вимог статей 3 та 12 Закону України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У них визначено вимоги щодо складання звітів про оцінку майна та актів його оцінки при передачі об'єктів шляхом обміну.

Проект спрямований на поліпшення керованості державним і комунальним майном, підвищення ефективності його функціонування. Він запроваджує відповідальність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які виступають ініціатором такої передачі. Реалізація.......... законопроекту не потребує збільшення державних видатків.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради містить ряд пропозицій, які доцільно врахувати при підготовці законопроекту до другого читання.

Прошу підтримати законопроект і прийняти його в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Андрійович. Процедура невизначене запитання, так що сідайте.

Матвєєв Володимир Йосипович, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. будь ласка.

16:22:20

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемые коллеги! Уважаемый председательствующий! Внесенный Кабинетом Министров Украины проект закона о внесении изменений к Закону Украины о... про передечу объектов права государственной коммунальной собственности бул рассмотрен Комитетом по вопросам экономической политики, собственности и инвестиций, управления народным хозяйством.

Мы считаем, что он направлен на повышение требований к экономической обоснованости проектов по бесплатной передаче в коммунальную собственость государственных предприятий и принадлежащих государству акций, паев, долей в хозяйственных обществах. Законопроектом предполагается более четкая регламентация применения процедуры оценки передаваемого имущества в зависимости от ее вида. То есть все предприятия, его акции, доли, паи, недвижимое имущество - все это подлежит оценки. Это позволит привести нормы данного закона в соответствие с требованиями законодательства Украины об оценке имущественных прав и профессиональной оценочной деятельности.

Комитет внимательно подошел к этому вопросу, тщательно проанализировав представленный законопроект. По мнению комитета проект вполне может быть принят за основу в первом чтении для его последующей доработки с учетом замечаний специалистов. Комитет по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций просит поддержать наше предложение и принять законопроект в первом чтении за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Йосиповичу, зрозуміло. Сідайте, будь ласка, дякую. Юрій Анатолійович Кармазін. Переходимо до обговорення. Будь ласка. Підготуватися Костинюку.

16:24:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати! Безумовно ми, уряд зробив висновок з тої передачі майна і об'єктів права державної комунальної власності, яка зараз відбувається в державі. Безумовно, якщо цей висновок буде позитивним, ми бачимо по цьому законопроекту, що є принаймні, і комітет правильно зауважив, на мій погляд, що можна приймати в першому читанні. Я хотів би зробити кілька застережень.

Перше застереження стосується абзацу 2-го і 3-го частини 2-ї статті 7-ї, де вноситься таке поняття, вдумайтеся: справедлива вартість, за умови її відповідності справедливій вартості. Що таке справедлива вартість? Це справедливість - категорія моральна, вартість - категорія риночна. А разом ці дві категорії якось не дуже вживаються.

Тому треба говорити, що треба визначати за даними бухгалтерського обліку вартість за умови її відповідності рівню цін. Слово "справедливу" треба звідси викидати, міняти його іншим.

Далі. Я хотів би звернути вашу увагу також на те, що є двозначне тлумачення в частині четвертій статті 4-й, де говориться так: документи, перераховані в абзацах 6-8, подаються як при передачі акцій часток паїв в майні господарських товариств, так і при передачі підприємств. Тому що ця редакція дозволяє тлумачити, що подання цих документів додаткових є необхідним тільки у разі передачі акцій часток паїв у майні господарств, товариств.

На мій погляд, дуже правильну пропозицію дає Науково-експертне управління. Воно пропонує доповнити проект положенням, яке б передбачало, що у разі невиконання умов бізнес-плану передане майно підлягає поверненню у державну власність. Це експерти Зуб і Вальковський пропонують. На мій погляд, це якраз забезпечило б функціональне і цільове направлення і передачу цього майна. Якщо пройшов час, і бізнес-план не виконаний, він повертається у державну власність. Якщо звісно це не буде так, як робиться це з землею зараз в Одесі, де передаються підприємства, а потім земля продається, і там уже стоять котеджі для того, щоб неможна було назад все звернути. Дякую. Я за прийняття у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Богдан Іванович Костинюк, будь ласка.

16:27:08

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний головуючий, шановні народні депутати.

Прийняття законопроекту, дійсно, дозволить упорядкувати питання, які виникають під час передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність. А проведення належної оцінки майна дасть можливість посилити контроль за об'єктами державної власності, які обмінюються на об'єкти комунальної власності. Законопроект сприятиме посиленню відповідальності органів виконавчої влади, які є ініціаторами передачі, в частині виконаних взятих зобов'язань щодо технологічного оновлення підприємства відповідно до визначених бізнес-планом термінів реалізації, бо ініціатор передачі об'єктів державної власності має забезпечити розробку та подання бізнес-плану з чітко визначеними етапами терміну його реалізації та джерелами фінансового забезпечення проекту, а також інформацію щодо функціональної відповідності об'єкта завданням, які покладені на орган, якому він передається, на підставі якого визначається рівень економічної ефективності проекту.

Погоджуюся з тим, що в проекті треба передбачити норму, яка б мала передбачати, що в разі невиконання бізнес-плану у визначені терміни, майно мало би повертатися в державну власність.

З проекту треба вилучити норму, яка передбачає погодження передачі державних підприємств з Державним комітетом статистики України, бо, по-перше, це - зайва бюрократія, а, по-друге, згідно Закону України "Про державну статистику" здійснення цієї функції щодо управління державним підприємством там не передбачено.

Я теж вважаю недоцільним застосування у проекті терміну "справедлива вартість", бо цей термін, ну по-перше, не є визначений законом. Можливо, для уникнення різних тлумачень і різночитань термін "справедлива вартість" доцільно замінити поняттям "ринкова вартість".

Але в цілому проект сприяє розвитку єдиної системи управління майном, підвищенню ефективності функціонування, бо з точки зору державних інтересів визначення на конкурентних засадах органу, у сфері управління якого економічно виправдана передача об'єкту державної власності, це є доцільним і необхідним. Тому цей законопроект пропоную прийняти в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Проти хто? Проти немає? Тоді обговорення будем вважати завершеним. Прийняття рішення відбудеться відповідно до вимог Регламенту.

Мало бути оголошено питання 3286, 3030, але на прохання Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій пропонується перенести на один тиждень.

Не буде зауважень щодо цього, погодимо? Погодимо.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему", реєстраційний номер проекту 3439, 3439-1, 3641.

Доповідає міністр праці та соціальної політики України Папієв Михайло Миколайович. Будь ласка. Підготуватися Поліщуку.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні народні депутати України!

Цей проект закону підготовлено з метою удосконалення чинних норм. В законопроекті уточнені норми щодо права виходу працівників Чорнобильської АЕС, які вивільняються з роботи у зв'язку з достроковим зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації на дострокову пенсію.

Передбачено, що це право у особи виникає у разі, якщо на день вивільнення залишилося не більше двох років до досягнення пенсійного віку.

Також уточнюється норма щодо періоду реєстрації цих осіб в Державній службі зайнятості. Замість 14-ти днів для реєстрації їх для безробітних, ви знаєте, що взагалі-то людина рахується вивільненою з першого дня, як тільки вийшов наказ про її звільнення, і тому виникала така проблема, що у зв'язку з тим, що статус надається на восьмий день, то люди вважали, що в них є вісім днів, після того вони йшли реєструватися, і, фактично, у них лишалося не вісім, як вони думали, а шість днів.

Тому ми пропонуємо продовжити цю норму, і щоб у нас було 14 днів для того, щоб реєструвати їх як таких, що шукають роботу. Тобто це збільшується термін і дається змога усім людям, які потребують цього, щоб вони могли спокійно зареєструватися, отримати статус і отримати свою допомогу.

Аналогічну норму пропонується ввести відносно осіб, яким гарантується право на одержання допомоги по безробіттю у підвищеному розмірі та більшою тривалістю порівняно з передбаченим Законом України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Також у законопроекті передбачаються норми щодо можливості одержання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності особам, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи.

Тобто людина сьогодні зможе оцю підвищену допомогу отримувати не щомісячно, а при її бажанні. Якщо вона хоче організувати власну справу, отримати допомогу за весь період одноразово, щоб в неї було достатньо коштів, для того щоб організувати свою власну справу.

Оскільки допомога по безробіттю зазначеним особам згідно з законодавством виплачується в підвищеному розмірі та більшою тривалістю, то пропонується одноразову виплату цієї допомоги для організації підприємницької діяльності здійснювати у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованою у підвищеному розмірі у розрахунку на 540 календарних днів, бо ці люди мають статус, і вони не рік, як у нас відповідно до Закону України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття, а мають продовжений термін - півтора року. Тобто я вважаю, що це теж позитивно позначиться на соціальному захисті громадян.

Закон також доповнюється нормами щодо виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, яка буде надаватися у розмірі допомоги по безробіттю на початок навчання, і не підлягає зменшенню. Тобто це теж та норма, яка закладається в закон.

Тривалість виплати цієї допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. Зазначені норми аналогічні відповідним законам України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Передбачено також, що всі виплати, які гарантуються цим законом, у разі настання безробіття, мають надаватись відповідно до порядку, встановленого законодавством про страхування на випадок безробіття.

І в зв'язку з тим, що в мене є час, я, по-перше, я хотів би, щоб ви підтримали цей законопроект. Це є позитивний закон, який працює сьогодні на підвищення соціального захисту громадян, які вивільняються з роботи у зв'язку з закриттям Чорнобильської атомної електростанції. І в зв'язку з тим, що в нас є ще і наступні законопроекти, які в розгляді будуть. То, я хотів би сказати вам позицію міністерства, що оскільки зазначені законопроекти спрямовані на посилення соціального захисту не працюючих пенсіонерів, вивільнених з роботи після дострокового зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації, ми вважаємо за доцільне їх, по-перше, підтримати, прийняти в першому читанні. А також об'єднати для розгляду в другому читанні, щоб у нас було не декілька законопроектів, а щоб був один законопроект, бо він стосується однієї і тієї ж категорії громадян.

І таке є рішення, прийняв Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Я прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція міністерства зрозуміла. До слова запрошується народний депутат Поліщук Кирило Ананійович.

16:36:18

ПОЛІЩУК К.А.

Поліщук Кирило Ананійович, Християнсько-демократична партія України, позафракційний.

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні колеги. Внесена нами законодавча пропозиція спрямована на посилення та уніфікацію умов соціального захисту непрацюючих пенсіонерів, вивільнення їх з роботи після дострокового зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. Цим законопроектом пропонується поширити право на отримання щомісячної оплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, вивільненим у зв'язку із закриттям Чорнобильської АЕС на осіб, вивільнених з роботи у зв'язку з виходом на пенсію або за станом здоров'я після дострокового зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації.

Головна відміна, з огляду на невеликі за обсягом запропоновані законодавчі зміни та можливість його прийняття, як закону, у цілому, полягає у тому, що внесеним нами альтернативним законопроектом уточнюється коло осіб, на яких поширюється право на отримання щомісячної доплати шляхом уточнення часу, в період якого такі особи були увільнені з роботи.

З огляду на вищенаведене та на висновок Головного науково-експертного управління прошу підтримати внесені законопроекти, об'єднати їх три в один і прийняти у цілому при голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Кириле Ананійовичу. Зрозуміла пропозиції, вона співпадає з попередньою.

Бойко Віктор Олексійович, член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, будь ласка.

16:37:49

БОЙКО В.О.

Шановні колеги! Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи вносить на розгляд Верховної Ради законопроекти 3641 від 18.06.2003 внесений Кабінетом Міністрів України та за номером 3439 від 24.04.2003 року внесений також Кабінетом Міністрів України та реєстраційним номером 3439-1 від 05.-8.2003 року. Зазначені законопроекти стосуються по суті однієї 12-ї статті Закону "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї атомної електростанції на екологічно-безпечну систему" щодо надання права на отримання щомісячної доплати до пенсій непрацюючим пенсіонерам вивільненим з роботи у зв'язку з виходом на пенсію або за станом здоров'я після дострокового зняття Чорнобильської атомної електростанції з експлуатації.

На своєму засідання 10 вересня 2003 року комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 3641 за основу і який внесений Кабінетом Міністрів України. При доопрацюванні у другому читанні зазначеного законопроекту врахувати положення законопроектів з реєстраційним номером 3439 і 3439-1. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Позиція зрозуміла.

Переходимо до обговорення. Юрій Анатолійович, будь ласка. Ви можете навіть туди не виходити, ваше місце тут. А, це інша справа.

16:40:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна". Шановні народні депутати! Ви пам'ятаєте мабуть, що зупинення Чорнобильської станції в той момент, коли туди були вкладені колосальні гроші і коли вона давала електроенергію, відбулося волюнтариським рішенням однієї-однісінької людини. Ця людина була Леонід Данилович Кучма. Ви пам'ятаєте тоді, що якраз в цей момент, коли приймали і наливали келихи шампанським на Чорнобильській станції, коли її закривали, тут відбувалися засідання Верховної Ради, і ми приймали постанову, якою закликали уряд, Президента не робити дурниць і не викидати гроші на повітря. Українські гроші! Ми закликали зачекати тієї допомоги, яку обіцяла міжнародна спільнота. На жаль, ми виявилися праві. Що зробив гарант? Він що, сидить під Чорнобилем? Ні.

Вчора я приймав делегацію з Криму. Це страшне. Черговий будиночок будується Адміністрацією Президента за участю Міністерства транспорту. Зруби з ліса, зрубують сосни. Все у нас є, документальні підтвердження, дані як це робиться. І в той же час ми сьогодні вимушені аж три законопроекти розглядати по цим людям, які безвідповідально залишені без пенсії, залишені на призволяще. Тому я погоджуюся з цією пропозицією, яку дали автори законопроекту, спочатку не домовилися між собою, яку дав Михайло Папієв. До речі, мені подобається, які він пропозиції зараз дає, не зважаючи на те, що він по квоті, скажемо так, не дружньої партії обраний до парламенту, але і до міністерства.

Таким чином, треба об'єднати всі проекти воєдино, тому що вони стосуються одної і той ж статті, статті 12-ї. Але тут регулюються трошки інші питання. Питання регулюються, там доплати 52-ум чоловікам пенсіонерам, далі доплати трошки уже інші і зовсім по своїй природі - це право виходу на дострокову пенсію ми надаємо тим працівникам, яким на день вивільнення залишилося не більше двох років, і виплата допомоги по безробіттю. Тобто три категорії ці об'єднуються разом. Звісно для підготовки їх треба було готувати ці закони всі і об'єднати до того. І тут треба було брати ініціативу уряду. Отут якраз треба міністерству брати було ініціативу трошки раніше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пузаков Володимир Тихонович.

16:43:17

ПУЗАКОВ В.Т.

Спасибо. Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Мне месяц тому пришлось побывать в Славутиче, и я воочию увидел страшные проблемы жителей этого города, которые возникли после закрытия Кучмой третьего блока ЧАЭС в декабре 2000 года. Того блока, который имел еще невыработаный ресурс в 11 лет, и который работал наиболее безотказно из всех работающих атомных энергоблоков в Украине. До закрытия сверхприбыльная работа этого блока давала жителям Славутича не только высокооплачиваемые рабочие места, но и позволяла финансировать практически всю социальную инфраструктуру города: школы, больницы, детские сады, жилищное строительство. Все это жило за счет третьего энергоблока. Поэтому приказ Президента Украины о полном выведении из эксплуатации ЧАЭС означал на самом деле об вымирании целого города с 25 тысячами жителей. Усугубило ситуацию то, что правительственная программа социальной защиты Славутича, принятая накануне закрытия ЧАЭС, злостно не выполняется. Согласно этой программе бюджет города должен датироваться государством и составлять на 2003 год сумму в 37 миллионов гривен, из них 18 миллионов гривен из Госбюджета. Но от государства жители Славутича получили на 10 миллионов гривен меньше, так как эти деньги Кабмин по неизвестной причине просто не додал. А ведь только на зарплату учителям школ город нужно 7 миллионов гривен в год.

А возьмите коммунальное хозяйство города. Оно же идет ко дну: отключают воду, строительство заморожено, в больнице нет лекарств, безработица процветает. Страшно и больно смотреть на умирающий город с заколоченными окнами. И как мы можем говорить, что эти изменения к данному закону разработаны с целью социальной защиты неработающих пенсионеров, освобожденных с работы в связи с досрочным снятием с эксплуатации Чернобыльской атомной станции. Какую же защиту они получат от антинародного режима? Хотя в отчетах часто пишется, что мол уменьшается финансирование по социальной защите пострадавших. Конечно, уменьшается, ведь они умирают, не получив взамен от власти ничего.

Приведу один маленький пример. В нашем Кировограде живет, а лучше сказать существует один чернобылец Эквис Валерий, который получил большую дозу радиации. Сегодня он тяжело больной, лечится не за что. А платят пенсию всего 90 гривен. Жилья нет, живет в заброшенном доме, имеет дочку, которая тоже болеет. А на оздоровление она получает от государства аж 21 гривну. И это называется забота государства об этих людях. Так что не надо вешать людям лапшу на уши, что с принятием этого закона повысится жизненный уровень пенсионеров и особенно когда переведут их на адресную помощь. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка.

16:46:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! Я піднявся на трибуну в обговоренні цього питання, щоб, власне кажучи, сказати дві речі, точніше три. Перше. Я абсолютно підтримую ініціативу.

Справді, потрібно трішки розширити оцей чорнобильський спектр. Але я не можу погодитися із тими моїми колегами, які виступали перед цим, які сьогодні заднім числом оплакують те, що, мовляв, не треба було закривати Чорнобильску атомну станцію. Дорогі мої колеги, я був першим головою чорнобильської комісії. Потім її скасували, її вже давно немає. І мушу сказати, що 10-11 років тому при слові "Чорнобиль", коли чи я, чи члени нашої комісії піднімалися на цю трибуну, слово "Чорнобиль" потрясало уяву, потрясало свідомість кожної людини, яка живе в Україні.

Сьогодні ми про неї говорить, як про щось дуже буденне, забуте, навіть надокучливе, яке завдає тільки великих проблем нашій державі. так от, дозвольте мені, як людині, яка була обізнана все-таки із цими проблемами. я очолював слідчу комісію, яка встановила причини чорнобильської катастрофи, все-таки сказати: Чорнобиль потрібно було закривати, шановні! Не говорімо сьогодні про те, що він от такий прекрасний, що міг далі функціонувати, тому що сам цей реактор РБМК-1000, він сам порочний був по своїй суті. І аварія сталася через те, що він був справді порочний.

Але є інше питання: чи так треба було закривати? Закриття станції відбулося абсолютно безграмотно і безвідповідально. Ми повинні були з світу викачати все, що ми могли взяти для того, щоб спорудити замість цього тимчасового саркофагу щось надійне і порядно. А це було зроблено не знаю, чи на похмілля, чи під добрий настрій - зробили. Світ від нас на другий день одвернувся, тому що ніяких гарантій ми не взяли та ще плюс низький авторитет нашого керівництва. І, звичайно, сьогодні ця проблема повисла у нас на голові. А говорити у нас є про що.

Ви знаєте, що чорнобильська станція побудована на розламі оцього щита гранітного, на якому стоїть Україна, на Поліссі, і є небезпека про те, що грунтові води забруднені можуть прорватися у підгрунтові води, і Європа може залишитися без води. Це потрібно, щоб авторитетна влада сьогодні говорила, зверталася з цим до світу. Тоді, може, до нас підійдуть гроші.

І останнє. Найбільша біда сьогодні чорнобильська - це лжеліквідатори. Кожен чиновничок, який має доступ до печатки і до наказів зробив собі сьогодні бездоганне посвідчення чорнобильського ліквідатора. Натомість тисячі людей - колгоспників, шоферів, яким давали пляшку самогону і десяток яєць, які їхали в Чорнобильську зону, в них немає жодних документів, вони нічим не можуть підтвердити свого перебування там. Зробили одну ревізію лжечорнобильців, а їх стало після цього ще більше.

Оце колосальна просто проблема сьогодні і моральна, як наживаються на цій біді. От на що варто було б і Міністерству надзвичайних ситуацій, і вашому міністерству звернути увагу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто проти ще? Два за, один проти був.

Ні, два за вже було. Хто проти? Репліка Мельничука тільки по цьому питанню. Якщо по цьому питанню, тоді дамо.

(Ш у м у з а л і)

Подивимося.

Мельничук, Соціалістична партія. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

16:50:21

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую, Олександр Олексійович.

А чому я хотів звернути? Поскільки виступав тут міністр Михайло Папієв, ми знаємо, що він людина слова і діла, поки що Буковина йому довіряє, як і вся Україна.

Михайло Миколайович, я хочу звернутися до вас: яким чином пройшла постанова за номером 1351, яка стосується все-таки соціального захисту, і ця постанова повинна взятись вами на контроль? Подивіться, що робить Кабінет Міністрів: він вводить з Нового Року тарифи на підприємства харчової промисловості, де один медичний огляд санстанції буде коштувати працівнику 340 гривні. В цьому році коштував 52 гривні.

Пересічна медична сестра медична сестра в пологовому будинку буде платити в рік за медичний огляд в санстанції 810 гривні. Скажіть, будь ласка, це є захист, це є повернення уряду до народу, чи є інше щось? Коли підприємства будуть ще одним податком обкладені, вони повинні будуть платити за цих людей 200-300, до 500 тисяч гривні.

Таким чином я прошу вас, Михайло Миколайович, будь ласка, постанова номер 1351. Візьміть на контроль, подивіться. Тому що це є захист тих людей, які сьогодні працюють на підприємствах.

Дякую, Олександр Олексійович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Прийняття рішення відбудеться відповідно до вимог Регламенту.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо операцій з металобрухтом). Реєстраційний номер проекту 3281. Доповідає народний депутат України Козаченко Олексій Олексійович.

Будь ласка, Олексій Олексійович.

16:52:24

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановний головуючий, шановні колеги. На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України про металобрухт.

Як автор даного законопроекту хочу наголосити на необхідності його прийняття. Зазначений законопроект спрямований на вдосконалення системи державного регулювання операцій з металобрухтом та експорту продукції напівфабрикатів кольорових металів.

Проект закону визначає умови запобігання незаконному вивезенню з України металобрухту та отримування незаконного експортного ПДВ. Чинний закон потребує уточнення технічних та технологічних понять і термінів, які вживаються для регулювання операцій з металобрухтом, а також цивільно-правових відносин, які виникають в процесі заготівлі, металургійної переробки брухту, експорту продукції напівфабрикатів металургійної переробки брухту кольорових металів.

Насамперед, це стосується переліку стандартів, за якими виготовляється і може експортуватися продукція металургійної переробки брухту кольорових металів, терміну "первинна металургійна переробка", а також удосконалення системи державного регулювання операцій з металобрухтом та експорту продукції кольорових металів.

Прийняття відповідних змін до Закону України про металобрухт дасть можливість стабілізувати та покращити роботу підприємств, пов'язану з отримання ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну переробку брухту кольорових металів та здійснення експорту продуктів, напівфабрикатів з міді та сплавів на її основі, а також впорядкувати діяльність підприємств заготівельної сфери. Головне - запобігти незаконному відшкодуванню ПДВ, підтримати вітчизняні підприємства кольорової металургії.

Хочу підкреслити, що реалізація проекту не потребує додаткових фінансових і матеріальних витрат, а, навпаки, дасть можливість поповнення Державного бюджету України за рахунок прозорості господарської діяльності підприємств сфери обороту металобрухту.

Завершуючи, хочу просити вас, шановні колеги, підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Олексійович.

Голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович, від комітету, будь ласка.

16:54:29

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

За четыре года, которые прошли с момента принятия закона о металлоломе, мы переживали разные моменты, вносили несколько поправок в данный законопроект для того, чтобы усовершенствовать механизм работы с металлоломом.

Сегодня мы рассматриваем очередную из них. Общими усилиями нам в какой-то степени удалось навести порядок, уменьшить количество заготовительных пунктов, мы стабилизировали ту работу, которая сегодня проводится по экспорту и вывозу лома. Данный законопроект предлагает усилить или продолжить работу в этом направлении.

Для того, чтобы говорить о необходимости принятия этого закона, я хотел бы привести только несколько цифр, для того, чтобы мы владели той ситуацией, которая сегодня складывается. При общем уменьшении где-то на 20 процентов заготовки лома в целом по Украине, мы на сегодняшний день, внутренние потребление, у нас возросло на 11,7 %.

Производство стали за этот промежуток времени возросло, практически на 10%, экспортные поставки уменьшились на 65,4%. То есть на лицо выражается та тенденция, где мы на первый план ставим внутреннего товаропроизводителя.

Кроме того, за последнее время нам удалось, благодаря тому коэффициенту, тому мыту, которое мы ввели на экспорт лома, нам удалось стабилизировать и поднять в какой-то степени цены на внутреннем рынке, тем самым создав благоприятное условие для и заготовителя лома и для его потребителя.

Что предлагает данный законопроект? Прежде всего он предлагает навести или ужесточить систему порядка при работе с полуфабрикатами по цветному лому для того, чтобы здесь ввести те нормы, жесткие нормы, которые бы не позволяли вывозить слитки и злывки, которые разливаются по гаражам, который разливаются на нелегальных производствах с тем, чтобы создать нормальные условия для их экспорта, именно слитков и злывков.

Второй момент. Ми как бы идем и создаем, будем говорить так, механизм компромисса с заготовителями черного лома, на основании которого мы снимаем те жесткие нормы, которые мы предъявляли к требованиям площадкам, то есть выбираем ограничение по площади площадок. И мы, так сказать, разрешаем расчет с заготовителями лома в живой валюте, так сказать, наличными деньгами.

Данное предложение либо данное изменение позволит систематизировать, будем говорить так, работу по ломозаготовке для черного лома. В то же время они позволят ужесточить систему вывоза цветного лома, и этот законопроект позволит сделать, будем говорить так, следующий шаг по наведению порядка по ломозаготовке.

Комитет рассмотрел внимательно этот законопроект и предлагает его принять в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. Я ж попереджав, Юрію Анатолійовичу. Втрачаємо дорогоцінний час.

16:57:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Я перепрошую. Ви включили лічильник і то вже не ваша справа скільки я йду. Спасибі.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Закон, який зараз розглядається, надзвичайно важливий. Ми маємо зрозуміти, що нам треба давно вже робити продукцію, а не просто вивозити металобрухт. Ми маємо вже давно зрозуміти, що цей закон має відношення також і до того закону, який ми сьогодні розглядали про приватизацію "Укррудпрому", де все поділено між кланово-фінансовими угрупуваннями, хіба ще тільки людей по Кривому Розі не поділили.

Що стосується цього проекту, то, безперечно, буде за те, щоб у першому читанні його прийняти.

Хоча я можу сказати, що є зауваження до і юридичної техніки як він підготовлений, скажімо, зауваження до порівняльної таблиці, скажімо, там перелічені терміни статті 1 чинної редакції в таблиці: збирання, заготівля, переробка, транспортування. В колонці зміненої редакції їх уже немає. Це говорить про що? Про необхідність виключити терміни в першій колонці? Мабуть ні. Тому є іще зауваження. В абзаці 19 статті 1 термін речення "первинна металургійна переробка металобрухту" замінюється виключно на "первинна металургійна переробка брухту кольорових металів". Але, згідно абзацу 3 частини 1 статті 1, операції з металобрухтом - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних (підкреслюю!) і кольорових металів. Тому я розумію, що трошки ближче буває мідь чи інші благородні кольорові метали, але закон весь про весь металобрухт. Тому має бути не випадати і чорний метал.

Я хотів би звернути вашу увагу теж на мову тексту, коли ми пишемо такі вживаємо речі. Зміни напевно або сплавів, що деформуються. Не можна використовувати терміни .............переклади з російської чи інших мов. Завжди треба знаходити відповідники в українській мові. Скажімо, наприклад, нещодавно за дорученням папи Римського Іоан Павло II в Ватикані було опубліковано словник іншомовних слів перекладів на латинь, яка є офіційною мовою папського престолу та медиків всіх країн. Чому нам це не зробити? Чому нам не зробити терміни "каталог юридичних термінів, що використовуються в нормативно-правових актах"? Тому я буду пропонувати прийняти в першому читанні цей закон і свої конкретні зауваження я подам в другому читанні. Я думаю, що це буде правильний підхід. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Володимир Тихонович Пузаков, будь ласка.

17:00:33

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина. В який раз виноситься на обговорення цей закон?

І кожного разу потребує уточнень технічних та технологічних понять і термінів. Поки ми с вами уточнюємо терміни і поняття, а металева лихоманка розпустила вже так щупальці, що і зупинки їй немає. Не знаю, може це тільки на Кіровоградщині знищуються лінії електромереж, радіо та телефонні лінії. На об'єктах ВАТ "Кіровоградобленерго" скоєно 851 крадіжка, у результаті яких викрадено 961 кілометр неізольованого проводу, 27 силових трансформаторів, 73 одиниці різного обладнання. Загальні збитки від крадіжок за 9 місяців склали 4 мільйони 548 тисяч гривень. Крім крадіжок ліній електромереж є багато фактів вандалізму, варварського пограбування кладовищ та пам'ятників воїнів-визволителів. Знову ми чуємо, що цей закон розроблено з метою вдосконалення системи державного регулювання операцій з металобрухтом та експортом продукції кольорових металів. Як вже вдосконалена система державного регулювання по операціям з металобрухтом ми маємо сьогодні? Аж ніякої. Як працювали стихійні приймальні пункти з порушенням правил прийому, так і успішно сьогодні вони працюють та ще й збільшують їх кількість.

На сьогодні в Кіровоградській області діє 293 приймальних пункти. Рік тому було 241, а ліцензій має лише 53. Місцеву владу це задовольняє, бо без їх дозволу не було б відкритого жодного пункту. Адже не секрет, що це один із самих реальних джерел надходження в кишеньку живих грошей. Та й правоохоронні органи цим не стурбовані. Можна на пальцях перерахувати, скільки відкрито кримінальних справ щодо порушення правил прийому та вивозу металобрухту.

Цю проблему я двічі піднімав з трибуни Верховної Ради, давав депутатський запит. І Кіровоградщина чекала дієвих заходів України щодо припинення порушень законодавства, що регулює операцію з металобрухтом, але зрушень на краще так і не сталося, масштаби крадіжок залишаються значними. Ситуація в області вийшла із-під контролю. Тому я від імені виборців вимагаю негайно внести зміни у законодавство про відновлення монополії держави на операції з металобрухтом, запровадження кримінальної відповідальності за заготівлю промислового брухту без документального підтвердження його походження. І за наказом виборців я заявляю протест проти бездіяльності владних структур і вимагаю негайно заборонити діяльність стихійних пунктів прийому чорних та кольорових металів на території області і негайного прийняття статті про кримінальну відповідальність за збереження перевезення і продаж чорного та кольорового металу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович, я правильно зрозумів, ви проти? Ви проти? Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.

17:03:46

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні виборці! У селі на кордоні між Київською і Чернігівською областями я вже давно маю хату. До мене підійшов чоловік і сказав: "Немає дітям на хліб, ледве зводимо кінці з кінцями. Поможіть, як депутат, мені десь на роботу влаштуватися". Тут же я зустрів фермера одного і попросив його, кажу: "Слухай, Грицю, візьми чоловіка. Ось навіть на хліб дітям немає. Візьми, щось трошки йому поможеш. Він тобі щось зробе". Він каже: "Добре. Завтра виходь на роботу". На другий день цей чоловік на роботу не вийшов, а через тиждень його ховали. Він поліз розбирати високовольтний трансформатор, де і згорів. Я цю історію розповів для того, щоб відійти від сухої казенної законотворчої роботи, тому що за цим законом, який ми приймаємо, справді стоїть трагічні дуже часто історії. Добре, що ми цей закон приймаємо. Але хтось, я не знаю точно хто, проводить цей закон дуже вчасно. Тобто тоді, коли практично вже кольорового металу в Україні вже немає, він уже давним-давно вивезений. Через це з таким запізненням цей закон і приймається.

Ви знаєте, що на нашому металоломі і кольоровому, і брудному, і чорному практично процвітають сьогодні економіки і Польщі, і Німеччині, і інші. А в українському суспільстві сьогодні, я так не буду персоніфікувати, але кілька знайомих олігархічних фізіономій, які практично заробили перші гроші на тому, що контрабандою вивозили з України і кольоровий, і не дуже кольоровий метал. Це - сумна сторінка в нашій українській новітній історії, коли з України практично виметено майже весь цей метал, який можна було би сьогодні використовувати для відновлення, для оживляжу, так би мовити, нашої української економіки.

Через те за цей закон, я думаю, що ми проголосуємо, він жорсткий в міру, але він настільки пізній, що практично користі від нього уже не буде ніякої, хіба що через кільканадцять років Україна знову наживе трохи металобрухту та вже хоч той тоді уже не вивезуть. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто проти? Немає. Завершено розгляд. Прийняття рішення відповідно до вимог Регламенту.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (щодо вилучення готельного збору). Реєстраційний номер проекту 3394, голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Хомутинник Віталій Юрійович. Будь ласка.

17:06:48

ХОМУТИННИК В.Ю.

Уважаемые коллеги, 20 марта этого года мы приняли Закону Украины "О внесении изменений в Декрет Кабинета Министров о налогах и сборах", которым упростили гостиничный сбор. Этот местный налог существенно тормозил развитие гостиничной отрасли.

Как вид налога во всем мире гостиничный сбор практически не применяется. В Украине его отмена удешевляет стоимость проживания в гостинице и делает гостиничную отрасль инвестиционно привлекательной. Однако исключив гостиничные сборы с Декрета Кабинета Министров в перечне налогов и сборов, которые установлены статьей 15 Закона Украины "О системе налогообложения" гостиничный сбор оставили.

Поскольку Верховный Совет уже определился с необходимостью снизить налоговое давление на гостиничную отрасль, нам необходимо урегулировать данную коллизию путем исключения гостиничного сбора также из Закона Украины "О системе налогообложения" для того, чтобы не возникало соблазна вернуться когда-либо к этому налогу.

Хочу отметить, что данный законопроект носит редакционный характер, его принятие никак не повлияет на поступления в бюджет. Поэтому комитет принял решение поддержать в первом чтении данный законопроект. Я являюсь его же и автором, и выражаю мнение комитета. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати його?

Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Супрун Людмилі.

17:08:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Який ми вносимо в закон зміни? Пропонується внести зміни в закон про систему оподаткування.

Замисліться, будь ласка: глобальне питання про систему оподаткування. І ми ставимо питання тільки дуже-дуже малесеньке: вилучаємо готельний збір з переліку місцевих зборів.

Да, звісно, треба його виключати, питань немає. Це дуже правильно, і треба прийняти зразу, і в першому, і в другому читанні це треба було зробити ще тоді, коли ми прийняли.

Але я про інше хочу сказати. Я хочу сказати про те, що сьогодні повністю добиває всю державу: система оподаткування, а вірніше, відсутність системи, система здирництва, яка процвітає сьогодні на цьому оподаткуванні.

62 тисячі працівників податкових адміністрацій різних рівнів. 62 тисячі! Це що? Це нормально? Це науково обгрунтовано? Економіка хиріє, а третина армії знаходиться у податковій адміністрації. Поверніть ПДВ хтось! Хіба ви не знаєте, що від 20-ти до 40-ка відсотків треба платити за повернення ПДВ? Хіба ви не знаєте, що багато хто з більшості скопичували у більшість саме через те, щоб повернути комусь ПДВ, яке заробило підприємство, а може, і не заробило.

Тому якщо говорити про систему оподаткування, тут мав би комітет сказати, що систему оподаткування треба міняти в державі, бо ми доб'ємо підприємства.

І тут зараз наш колега Хомутинник пропонував прийняти це, а я згадую, як чотири рази у нас на минулій сесії ставилося питання про те, щоб не повертати ПДВ. І сьогодні ідеолог цього питання Микола Янович Азаров каже, треба випустити облігації.

Подивіться Державний бюджет. Державний бюджет на чверть гірший, ніж минулого року - на чверть! - по своїм кількісним показникам.

І в тому числі виконання бюджету є абсолютно дутим, воно відбувається тільки за рахунок того, що не повертають податок на додану вартість тим, хто його заробив, вбивають повністю наші підприємства і кладуть всіх під Податкову адміністрацію.

Тому я звертаюся до комітету, який зараз веде це питання. По-перше, щоб економити наш час, треба прийняти цей закон у першому і другому читанні, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. А, по-друге, я звертаюсь до вас і до Комітету з питань бюджету: стан виплати податку на додану вартість хвилює сьогодні всіх людей в цій державі, яка ще поки що називається не "Єопа", а Україна, тому, будь ласка, підготуйте доповідь і проінформуйте народних депутатів про це.

А до Голови звертаюся ще раз з питанням: де отой "Народний вибір"? Я сьогодні вранці вже звертався до вас. 14 числа було оголошено... 10 числа про вихід.. Я звертався до вас, ви кажете: "Два тижні пройде". Ну, оголосіть зараз про розпуск такої фракції, це вимога Регламенту, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Дякую.

Я прошу Секретаріат підготувати... Ну, я розумію. Я ж просто кажу Секретаріату, там відповідні документи. Я ж не можу за всім зразу услідкувати. Я хочу тільки сказати, що Україна завжди буде називатися Україною, за будь-яких обставин.

Слово має Людмила Супрун. Є Людмила Супрун? Немає. Черняк? Немає. Тарас Чорновіл? Немає. Андрій Шкіль? Немає. Значить, розгляд питання завершено.

Розгляд проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (щодо вилучення готельного збору) завершено. Це документ під номером 3394. Рішення будемо приймати в установленому порядку.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" (щодо випуску облігацій). Доповідач - Сергій Кіроянц, голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.

17:12:46

КІРОЯНЦ С.Г.

Шановні колеги. Проектом пропонується скасувати обмеження на випуск облігацій для акціонерних товариств. Це, насамперед, стосується статті 11-ї Закону України "Про цінні папери та фондову біржу".

На сьогодні згідно з чинним законодавством діють обмеження по випуску облігацій лише для акціонерниї товариств. Усі інші підприємства здійснюють випуск облігацій без обмежень.

Виходить парадоксальна ситуація, близько 34 тисяч акціонерних товариств, що працюють нині в Україні, виробляють понад 75 відсотків ВВП, в той же час їхня частка в обсязі випуску облігацій складає лише 8 відсотків.

Отже, замість того, щоб створювати рівні можливості для всіх форм бізнесу, чинне законодавство по суті, дискримінує акціонерні товариства. До того ж воно не захищає ринок від гігантських емісій, не забезпечених облігацій. Досить згадати хоча б емісію облігацій ДК “Газ України” на 3,5 мільярда гривень. Візьмемо ще один факт, статутний фонд підприємства сьогодні обраховується на балансі за початковою вартістю. Разом з тим для більшості корпоративних не приватизованих підприємств гіперінфляція 90-х років створила вражаючу різницю між реальними активами і розміром статутного фонду.

Щодо загрози трастизації, яка нібито виникає в разі прийняття цього законопроекту, то хотів би зазначити таке.

По-перше, діючі в чинному законодавстві обмеження щодо акціонерних товариств, ніяк не захищають права інвесторів і не запобігають виникненню нових трастів і фінансових пірамід на базі товариств, малих підприємств, ДП тощо.

Інвестори працюють на ринку здебільшого через ліцензованих професійних учасників ринку: банки, брокерські компанії, біржі, ліцензовані торгові системи, які зобов'язані захистити своїх клієнтів від недобросовісних цінних паперів. Вони, власне, це і роблять. Захист інтересів інвесторів повинен бути забезпечений не адміністративним обмеженням обсягу випуску певного виду боргових цінних паперів, він мусить бути забезпечений підвищенням прозорості ринку, вдосконаленням системи розкриття інформації.

Далі. Пункт другий статті 158 Цивільного кодексу України (нова редакція). Некоректно обмежує максимальний можливий розмір випуску облігацій розміром статутного капіталу або розміром забезпечення наданого товариству третьою особою. Але ж додаткове забезпечення має збільшувати вже існуючі можливості товариства щодо облігацій. Воно не повинно виступати альтернативною величиною. Отже, редакція зазначеного пункту потребує змін.

Прийняття цього законопроекту може принести додаткову користь, ми одержимо додаткові дані, реальну картину діяльності акціонерних товариств в умовах відсутності обмежень по облігаціях. І цей досвід буде безцінним для більш осмисленого прийняття нових законів про акціонерні товариства, цінні папери та облігації.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Сергію Григоровичу.

Є потреба обговорювати, да? Записалися. Ну, якщо відмовляться. Я розумію, шановні колеги. Висвітіть на табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрію Анатолійовичу, будь ласка.

Підготуватися Бартківу.

17:16:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Закон "Про цінні папери і фондову біржу", безперечно, серйозний закон, і ми його приймали і зараз до того закону, який доповідається, в мене є певні зауваження.

Зауваження стосуються того, що похапцем вносити зміни до Цивільного кодексу неможливо і не можна цього дозволяти.

Володимире Михайловичу, у нас по Цивільному кодексу робилася експертиза Ради Європи. Це значить, що щоби... і він тільки вступить в дію з 1 січня наступного року. Ми зараз навіть без правового комітету вносимо оце питання, заключення Комітету з правової політики нема. І ми зараз вносимо це питання і пропіхуєм непропіхуєме. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності дає заключення тільки. Тому я вважаю, що при розгляді цього законопроекту порушена процедура регламентна і вносити зміни до Цивільного кодексу є недоцільно, тому як це буде розглядатися з новим законом про акціонерні товариства і чи не доцільно приймати спочатку цей закон, а потім вносити зміни? Я не хочу, щоб, не дай Боже, повторилася та практика, яка вже була у нас в Верховній Раді минулого скликання, коли нам не давали приймати Кримінальний кодекс тільки мотивуючи тим, що нема нового Цивільного кодексу. Зараз не вступив ще Цивільний кодекс, ми вже пропонуємо туди зміни. Тому я категорично наполягаю на тому, щоб цей закон був надісланий також до Комітету з правової політики для того, щоб здійснена була комітетом нормальна експертиза законопроекту і був його висновок. І в любому випадку, коли ми вносимо такі зміни і пропонуємо до базових кодексів, я не говорю, що треба знову експертизу Ради Європи, але принаймні експертизу тих установ, які є в Україні, ми маємо зробити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, народний депутат Бартків. будь ласка, Василе Павловичу.

17:19:28

БАРТКІВ В.П.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги народні депутати.

Проект, що розглядається, спрямований на зняття існуючих у законодавстві перешкод для збільшення кількості корпоративних облігацій, зокрема тих, що випускаються акціонерними товариствами. За задумом автором проекту втілення такого підходу може стати реальною альтернативою банківському кредитуванню та сприятиме зниженню вартості фінансових залучень та збільшення їх обсягу. Що ж конкретно пропонується зробити?

На сьогодні обмеження відносно випуску облігацій не застосовуються до приватних підприємств, товариств обмеженої відповідальності, повних товариств командитних та інших видів господарських товариств. Натомість для акціонерних товариств встановлено, що випуск облігацій дозволяється на суму не більше 25 відсотків від розміру статутного фонду. Така формула вміщена у Законі про цінні папери і фондову біржу.

Водночас, у частині другій статті 158 Цивільного кодексу України, який набуде чинності з 1 січня наступного року, встановлено дещо інше правило, а саме: акціонерне товариство має право випускати облігації на суму, яка не перевищує розміру статутного капіталу або розміру забезпечення, що надається товариству з цією метою третіми особами. Таким чином, у нашому законодавстві уже передбачена тенденція до поступового зменшення обмежень на випуск акціонерними товариствами облігацій. А при конкуренції норм Закону про цінні папери і фондову біржу та Цивільного кодексу діятиме норма, прийнята пізніше, тобто норма кодексу. Водночас автор пропонує зрівняти статус акціонерних товариств з іншими видами господарських товариств у частині зняття будь-яких обмежень на випуск облігацій, посилаючись на те, що створення обмежувальних умов діяльності для акціонерних товариств не має жодних правових чи економічних підстав. Він також аргументує свою позицію тим, що досвід застосування згаданої норми закону про цінні папери і фондову біржу, точніше, практика обходу цієї норми з боку акціонерних товариств, шляхом створення дочірніх підприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю, які без обмежень випускають необхідний обсяг корпоративних облігацій. І, дійсно, така ганебна практика існує. Автор робить висновок, що реалізація зазначених схем є недоцільною з точки зору збільшення фінансових витрат, тощо. Таким чином, діючі обмеження негативно впливають на ефективно діючих емітентів.

Щоб виправити становище на ринку, пропонується вилучити абзац 6-й статті 11-ї Закону про цінні папери та фондову біржу, встановивши тим самим рівні умови щодо випуску корпоративних облігацій для всіх видів господарських товариств.

Нагадаю лише, що за своєю правовою природою облігації відносяться до боргових цінних паперів, які засвідчують відносини, позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити визначений строк кошти відповідно до цих зобов'язань. Тому необхідні якісь і гарантії до прав кредиторів.

Перед тим, як приймати цей закон, нам необхідно суттєво, скрупульозно доопрацювати саме ці гарантії. Вважаю, що цей законопроект може бути прийнятий у першому читанні і з суттєвими доопрацюваннями поданий на друге читання. Дякую.

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, депутатська фракція "Наша Україна".

17:22:35

КОСТИНЮК Б.І.

Народний рух України, "Наша Україна", Богдан Костенюк. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Хочу перш за все привернути вашу увагу до назви законопроекту, бо вона не зовсім відповідає тексту. Бо як уже було сьогодні сказано, що зміни вносяться до двох законопроектів. Це зокрема до закону про цінні папери і фондову біржу, і до нового Цивільного кодексу, який ще навіть не вступив у дію, бо вступає з 1 січня 2004 року. Це, по-перше.

Далі. Даним законопроектом запропоновано зокрема вилучити абзац 6 статті 11, котрий стосується рішення про випуск облігацій Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", тобто повністю зняти всі фінансові обмеження на вартість випуску цінних паперів акціонерними товариствами.

Скасування повного законодавчого обмеження щодо випуску облігацій акціонерними товариствами не скасує дискримінаційні умови емісійної діяльності указаних підприємств, а навпаки може привести до повного хаосу у сфері емісії цінних паперів.

Автор законопроекту пропонує усунути недоліки, обмеження випуску облігацій акціонерними товариствами, не пов'язуючи обсяг емісій із статутним фондом підприємств. Статутний фонд акціонерного товариства указує мінімальний розмір майна і коштів підприємства, що гарантують інтереси його кредиторів. Тобто емітент може реально розрахуватися з покупцями своїх облігацій та цінних грошових паперів у визначений термін та згідно даних зобов'язань відповідно до його статутного капіталу, який має в наявності. Тому, вилучивши абзац шостий статті 11 - рішення про випуск облігацій - не буде досягнуто встановлених рівних умов випуску корпоративних облігацій до всіх господарських товариств.

Доцільніше абзац шостий статті 11 вказаного закону зміни слова, де йдеться про 25 процентів статутного фонду, замінити на формулювання на повну вартість розміру статутного фонду. З цим можна погодитися.

Далі що стосується Цивільного кодексу. Пункт другий статті 158 Цивільного кодексу України вказує на конкретну вартість, на яку акціонерне товариство має право випускати облігації. А пункт третій цієї статті вказує, в яких випадках акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди. Тому зміни до нового Цивільного кодексу, я наголошую, який ще навіть не вступив у дію, вносити недоцільно.

У зв'язку із цим я вважаю, що класично при такій кількості зауважень до цього законопроекту його доцільно чи відправити на доопрацювання, чи на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, всі, хто записався на виступ, виступили. Розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України "Про цінні папери і Фондову біржу" (щодо випуску облігацій), це документ під номером 3431, завершено, рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (щодо податкової декларації).

Доповідач - народний депутат України Горбачов Віктор Сергійович.

Є Горбачов Віктор Сергійович? Будь ласка, Віктор Сергійович.

Підготуватися Капустіну.

17:26:31

ГОРБАЧОВ В.С.

Спасибо.

На ваше рассмотрение изменения в закон о порядке погашения обязательств налогоплательщиков перед бюджетами и государственными целевыми фондами, номер 4043.

Уважаемые коллеги, уважаемый Председатель!

Изменения касаются косвенных методов, то есть приблизительных методов, которыми руководствуется налоговая служба при дополнительных налогообложениях на предприятиях. Эти косвенные методы определяются, есть четыре пункта, примерно их пока, в методике и в законе, при котором определяется эти дополнительные налоги. Ну, например, если не установлено фактического местонахождения предприятия или есть уклонения предоставления сведения предприятия о налогах, или, допустим, нет налогового учета. При таких сведениях предприятия проверяется косвенными методами и налоговая служба определяет налоги.

В чем суть изменений конкретно? Я считаю, что, допустим, пункт в этом законе 4.3.3 должен определяться ....... методика должна определяться только законами страны. То есть, в нашем законодательстве есть четкий порядок, при котором именно законы страны определяю налоги. На сегодняшний день в этом законопроект описывается, что налоговая служба определяет эту методику. То есть, по сути, налоговая служба в своей методике сама определяет количество и как будут собираться эти налоги. Я еще раз хочу повториться, что это приблизительные налоги предприятия. То есть это дополнительные, это не входит в систему сегодняшних налогов, это ни НДС, ни прибыль, ни налоги на фонд заработной платы, это дополнительные определенные налоги, которые налоговая может посчитать, что они есть у предприяти, что предприятие занижает свои обороты и соответственно уменьшает налоги.

Поэтому, я считаю, что методика должна определяться законами, при котором, я считаю, во втором чтении будет один из пунктов этого закона.

Еще один пункт довольно существенный в этом законе, он определен, что решение по этой методике - определения косвенных методов, допустим, какая-то сумма будет налогов, определяется только судом. То есть, на сегодняшний день в законодательстве четко определено, что налоговая служба при проверке предприятия подписывает акт и подписывает акт директор предприятия. Я считаю, что акт директор предприятия не должен подписывать, потому что на сегодняшний день, и цифра есть налоговой службы, что примерно 500 миллионов директора подписали добровольно, можно сказать. Я считаю, что это не добровольно. Я считаю, что если налоговая служба, опять же я хочу повториться, что это косвенные методы, приблизительные и не касаются налогов страны, то налоговая служба за подписью начальника налоговой службы идет в суд и доказывает эти косвенные дополнительные налоги. И соответственно суд принимает решение.

В заключение могу сказать, что Комитет поддержал эти изменения и выводы нашего отдела, научного отдела экспертного при Верховном Совете, тоже предлагает вам принять в первом чтении.

Спасибо.

ГОЛОВА. Так, я дякую за доповідь. Для співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктор Володимирович Капустін.

17:29:51

КАПУСТІН В.В.

Дякую. Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув цей законопроект, або точніше сказати кілька разів розглядав цей законопроект і його автор, пан Горбачов, тільки що перед вами виступав і детально розповів про його суть. Суть його полягає в тому, що методика непрямих методів має затверджуватися законом України, а не Кабінетом Міністрів України і тим більше не податковою адміністрацією. Чому комітет розглядав це питання кілька разів, я хочу на цьому зупинитися. Тому що були різні думки, тому що була думка про те, що надати таке право законодавчому органу, тобто законодавство - це законодавство. Тобто, це дещо змінить цю ситуацію і приведе до більш такого громіздкого шляху прийняття рішень, прийняття методики. Але все ж таки під час обговорення були приведені багато прикладів непорозумінь в застосуванні цих методів, м'яко кажучи непорозумінь, тиску, таких методів застосування цих методів, вибачте за таку тавтологію, які не можуть бути звичайно прийняті в ринковій економіці і в нашому економічному полі. Тому врешті-решт комітет прийняв рішення про те, що рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект у першому читанні, підготувати його для другого читання з врахування зауважень, які можуть бути висловлені після першого читання. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Шановні колеги! Переходимо до виступів. Прізвища народних депутатів, будь ласка, на табло хто записались на виступи. Кармазін, зрозуміло. будь ласка, Юрій Анатолійович.

Я знаю. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Круць буде наступний виступати.

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Дозвольте, по-перше, подякувати Віктору Горбачову за те, що він підготував цей закон і вніс його, це мають зрозуміти його виборці і мають зрозуміти керівники тих підприємств, на яких сьогодні розповсюджуються таким чином непрямі методи нарахування податків.

Разом з цим однозначно агітуючи вас за те, щоб прийняти цей закон в першому читанні, я хотів би звернути увагу на те, чому ми маємо саме прийняти такий закон.

У відповідності до статті 124 Конституції, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, в тому числі і податкові. А тому, коли судом приймається рішення про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань, це якраз є гарантія захисту прав кожного суб'єкта підприємницької діяльності, кожної фізичної особи, яка займається підприємництвом. Це є гарантія від тієї сваволі, від якої сьогодні стогнуть люди. Але, я хотів би, щоб колега Горбачов обов'язково передбачив чи Комітет профільний передбачив, що за той час, який пройде з того моменту, коли ми приймемо цей закон і до того моменту, поки буде затверджена методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими податками, як будуть застосовуватися непрямі методи, адже законом буде встановлено, що потрібна методика, а методики в цей час якраз і не буде? Відбувається вакуум. Цей вакуум можуть використати якраз ті люди, які хочуть нажитися на тому, щоб не платити податки.

Я звертаю увагу вашу, що в нашій державі згідно з визнанням гаранта Конституції 50 відсотків економіки знаходиться в тіні, а я стверджую, що не 50, а від 75 до 80 відсотків економіки знаходиться в тіні.

Таким чином, нам треба думати, як її виводити з тіні. І сьогодні якщо через суд будуть ставити питання, я думаю, що це буде справедливо, адже у відповідності до статті 43 Цивільно-процесуального кодексу і 62-ї суд при винесенні рішення оцінює докази за своїми переконаннями, які будуть грунтуватися на всебічному повному і ефективному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

І коли ми говоримо, що людині треба адвокат від захисту від кримінального переслідування, то хіба підприємство, яке знищується податківцям, іноді знищуються свідомо, не потрібно захищати? Тому я думаю, що це якраз і буде на захист нормального, ну я би сказав, законослухняного підприємництва. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Микола Круць, фракція "Наша Україна". Потім Надрага.

17:35:04

КРУЦЬ М.Ф. Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На мій погляд, реалізація викладених в цьому проекті пропозицій назріла вже давно і вкрай необхідна, навіть якщо підходити до цього питання з формальної точки зору. Про це вже сьогодні наголошувалось. Але я хочу ще раз повторити: якщо Конституція закріплює положення про те, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України, то це має так і бути, інакше Україна ніколи не стане правовою державою.

Конституція прийнята і набула чинності у 1996 році. Сьогодні вже 2003 рік, а ми продовжуємо у ряді випадків визначати і сплачувати податки на підставі підзаконних актів, тобто ми живемо не за Конституцією.

Я би хотів привернути увагу на ту обставину, що в проекті йдеться про непрямі методи визначення суми податкових зобов'язань.

Платникам податків у сфері господарської діяльності добре відомо, що являють собою такі методи. Це методи, на підставі яких суми податкових зобов'язань нараховуються у дуже приблизних величинах. Тобто їх ще можна назвати приблизними методами. А що таке приблизний метод на практиці - це значною мірою основа для суб'єктивізму, це, якщо хочете, для несправедливих рішень і зловживань. За великого бажання платнику податку можуть нарахувати такі зобов'язання, яких він за характером своєї діяльності та її результатами зовсім не повинен виконувати. Або можна сказати так: за непрямими методами можуть нарахувати податкові зобов'язання на будь-що, навіть на те, чого в платника податків немає. Але якщо вже нарахували, то виконувати він змушений під страхом юридичної, в тому числі і кримінальної відповідальності. Тобто такі методи можуть мати неправовий характер.

До чого я це веду? До того, що до методики визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами необхідно підходити дуже зважено і обережно. Безумовно, чіткі критерії таких методів визначити вкрай важко, але основні з них потрібно визначити, інакше буде свавілля. І потрібно це зробити на законодавчому рівні, а не на рівні постанов Кабінету Міністрів чи інструкцій ДПА, які, до речі, і змінити можна, і під конкретну особу підлаштувати значно легше.

Тому, передбачаючи в законі положення про те, що методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом України, ми не лише приводимо чинне законодавство у відповідність до Конституції, а й запобігаємо чисельним конфліктам у податковій сфері, звужуємо сферу застосування необгрунтованих фіскальних заходів, додаємо свободи господарю і робимо більш цивілізовані відносини між платниками податків та податківцями. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Недрага є? Немає. Ярослав Сухий, будь ласка. Фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

17:38:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, запропонований колегою Горбачовим за номером 4033 законопроект, безумовно, потребує свого подальшого доопрацювання. І, я думаю, ми висловимо таку пропозицію профільному комітету: в якнайстисліші терміни спільно з Податковою адміністрацією доопрацювати його в частині методики. Але сам законопроект може бути підтриманий з огляду на необхідність дальшого врегулювання діяльності органів системи оподаткування. Я вважаю, що саме таким чином через вимоги закону, через поважання закону, через рівність всіх перед законом, а не через чиїсь амбіції, через якесь політиканство, спроби врятувати від відповідальності своїх бізнесменів, членів чи то партії, чи то спонсорів якогось там блоку, має бути здійснена проблема врегулювання взаємовідносин між податківцями і платниками податків.

Я вам скажу відверто. І нам, сидячим тут в залі, присутнім, і нашим радіослухачам, мабуть, огидно слухати оці цинічно блюзнірські завивання стосовно того, що хтось когось образив, бо хтось до когось має якісь підозри. Ми всі повинні бути рівні перед законом. Якщо є порушення вимог закону, цей закон має бути відстояний в тих органах, які до цього покликані, а не тут, у цьому залі замість законотворства розпалювати якісь політиканські амбіції.

Мова йде про введення зобов'язань, визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами. І я вважаю, і тут справедливо народні депутати говорили, аби не допустити суб'єктивізму, а головне - пустопорожніх звинувачень на адресу податківців і необхідний такий закон. Я більш, ніж впевнений, що податкова адміністрація такий законопроект підтримає. Більше того, буде сприяти його дальшому вдосконаленню і введення на нормальну нормотворчу техніку. Головне він встановлює конкретні передумови застосування непрямого методу і дозволить зробити цей процес більш легітимним та більш прозорим.

Я хочу зауважити автору законопроекту і профільному комітетові. Безумовно необхідно спільно з податковою адміністрацією ще раз буде повернутися про те, за яких умов приймається рішення про застосування методу визначення податкових зобов'язань. І якщо це буде передбачено законом, то, ви знаєте, скільки раз в цьому залі у нас були такі прецеденти, коли закон трактується двояко. Тут має бути виписано чітко і однозначно, тому що ми дуже важко йдемо ................... ринкових перетворень нашої економіки, аби не допустити збою на цьому важкому шляху, необхідний закон, аби він був виписаний чітко, однозначно і не допускав двоякого трактування. У цілому я вважаю, що законопроект може бути проголосований в першому читанні в цьому залі.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

17:40:58

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Дякую за те, що ви не сказали, чи за, чи проти я, бо я зовсім в тему цього закону хочу інше висловити.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Взагалі-то я знаю, що уряд зараз стурбований тим, що немає доходу до бюджету, готовиться секвестр і так далі. А я кажу, що він є. Є доходи, є все. Але є і інші дії.

Ось нас, опозицію, звинувачують, що ми дестабілізуємо роботу Верховної Ради, що ми не підтримуємо ті законопроекти, які потрібні. А з іншого боку я хочу сказати: а скажіть, будь ласка, постанова Кабінету Міністрів 1044, тоді Прем'єр-міністром був Віктор Ющенко, хорошу програму затвердили етанолу. Згідно цієї програми сім спиртових заводів були перепрофільовані на випуск висооктанової кисневмісної добавки. Практично, це давало економію Україні 6-7 відсотків нафти-сирцю.

Таким чином, працювало 7 спиртових заводів, перероблявся меляс, був збут для цукрових заводів цієї маляси, тому що ми знаємо, що тваринництва не маємо. Сотні мільйонів йшло податків до бюджету.

Пан Азаров в минулому році, за його наполяганням призупинили дію цієї постанови, зупинилися сім спиртових заводів, вони не працюють. Заборгували вже, є борги по податкам і не працюють колективи. Високі професіонали цих заводів покидають ці підприємства.

То скажіть, будь ласка, кому вигідна така ситуація сьогодні? Уже меляс є на заводах, заводи не розблокуються, не можуть, тому що призупинена дія постанови... дія закону до 2004 року до 1 січня.

А вже в бюджеті на 2004 рік пільгова ставка по акцизу знову не спрацюють, знову ці заводи не зможуть працювати. Таким чином 36 спиртових заводів сьогодні крім цих семи не можуть працювати.

Кому це вигідно взагалі? Якщо ми говоримо по податкам про поступлення, то я сьогодні звертаюся до Віктора Федоровича Януковича, до пана Азарова. Будь ласка, розблокуйте роботу цих заводів.

Крім цього, звертаюся до уряду. Підтримайте Президента. Це вперше я звертаюся про підтримку Леоніда Даниловича Кучми, Президента України, який указом від 22 червня 1999 року №68899 про організацію виробництва бензинів, моторних сумішів підтримав постанову Віктора Ющенко постанову Кабінету Міністрів. Ви що, йдете проти Президента? Якщо ні, то докажіть, будь ласка, на ділі і хай запрацюють наші спиртові заводи, у тому числі Лужанський в Чернівецькій області. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Так, позиція уряду, будь ласка, з приводу цього законопроекту. Бирюк Сергій Олексійович, член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Мікрофон. Дуже коротко: підтримуєте, ні.

ЛЕКАРЬ С.І.

Цей закон в цілому можна підтримувати, але проте необхідно зазначити увагу на те, що саме основною проблемою, яка є, це звернення при застосуванні непрямих методів через судове засідання.

Якщо взяти статистику на сьогоднішній день застосування непрямих методів 1483, але до суду надійшло тільки 70. Даний законопроект передбачає застосування усіх методів. Тобто, мова йде про бюджетні витрати, пов'язані з застосуванням даного закону. Мова йде про супроводження в судовому порядку даних... застосованих мір по нарахуванню податків непрямими методами і мова йде про те, що значно збільшиться кількість працівників, які мають застосовувати, супроводжувати правове забезпечення в судах організовувати і що за собою тягне додаткові бюджетні витрати, які необхідно буде поповнювати. Тому в цілому даний законопроект він не відповідає політиці уряду в тому, щоби зменшити адміністративні витрати стосовно застосування непрямих методів. І дані питання на сьогоднішній день врегульовані і може бути застосовані в такому порядку, яке передбачене законом 2181. Дякую.

ГОЛОВА. Це був Лекарь Сергій Іванович, заступник голови Державної податкової адміністрації, я перепрошую, я не туди подивився.

Шановні колеги! Розгляд питання завершено. Я маю на увазі розгляд проекту закону про внесення змін до закону України про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо податкової декларації, це документ під номером 4043. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про державну експертизу землевпорядної документації. Доповідач народний депутат України Олексій Олексійович Козаченко. Підготуватись Володимиру Олексійовичу Лещенку.

Будь ласка.

17:46:23

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги. На ваш розгляд вноситься проект закону України про державну експертизу землевпорядної документації.

Як співавтор даного законопроекту хочу наголосити на доцільність та необхідність його прийняття, а також окреслити коло його завдань.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Тому органи державної влади покликані виконувати комплекс заходів, спрямованих на забезпечення раціонального використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин на ринкових засадах.

Пункт 3 статті 186 Земельного кодексу України визначає, що прогнозні матеріали використання і охорони земель в проекті землеустрою, матеріали державного земельного кадастру та інше, а також техніко-економічні матеріали обгрунтувань використання і охорони земель підлягає державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах, відповідно до закону.

Але, на жаль, сьогодні існує лише положення про здійснення державної взаємоупорядної експертизи затверджена наказом Держкомзему України 11 березня 1997 року. Тобто даний процес регулюється підзаконним нормативно-правовим актом, а також, як наслідок, постає питання щодо правомірності проведення державної експертизи за упорядною документацією.

Відсутність закону про державну експертизу землевпорядної документації негативно впливає на стан реформування земельних відносин. Враховуючи, що здійснення переважної більшості дій пов'язаних з поданням, вилученням земельних ділянок, зміною їх цільового призначення, продажем, орендою, призначенням ставок земельного податку тощо потребує розробки відповідної землевпорядної та кадастрової документації, подання, забезпечення її законності та технічної якості постає одним з головних чинників сталого розвитку земельних відносин у державі.

Величезна кількість зловживань у сфері розпорядження землями України - її основним національним багатством, безпідставне розбазарювання рекреаційних та оздоровчих земель, подрібнення сільськогосподарських угідь, умисне заниження продажі вартості земельних ділянок державної та комунальної власності, продаж земель загального користування населених пунктів тощо, потребує суттєвого посилення державного контролю саме за законністю та якістю виготовлення документації.

Даний проект розроблений відповідно до Конституції України безпосередньо базується на положеннях статті 86-ї Земельного кодексу, за структурою та змістом кореспондується з Законами України про екологічну експертизу та про наукову та науково-технічну експертизу.

У проекті закони визначається завдання та принципи державної експертизи землевпорядної документації та її об'єкти , визначена процедура проведення державної експертизи землевпорядної документації, терміни її дії, компетенцію органів державної влади в галузі державної експертизи, статус експерта, кваліфікаційні вимоги до нього, відповідність експертів та розробників об'єктів експертизи тощо.

Підкреслюю. неприйняття цього закону не передбачає додаткового бюджетного фінансування. Прийняття проекту закону дозволить суттєво підвищити якість землевпорядної та землеоціночної документації, забезпечити перевірку відповідності об'єктів принципам державної, земельної і аграрної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності, зміцнити законність при прийняття управлінських рішень та вчинення розпорядницьких дій щодо земельних ділянок всіх форм власності і, як наслідок, створити реальні гарантії набуття і реалізації суб'єктивних прав на землю громадян, юридичних осіб.

Так, наприклад, статтею 32 проекту закону встановлена заборона на реалізацію об'єктів експертизи без її позитивних висновків. Тобто законодавець встановлює обмеження щодо вчинення дій, щодо розпорядження землями державної та комунальної власності у разі невідповідності проектно-технічної документації вимогам чинного законодавства. У зв'язку з відсутністю такого закону ігноруються вимоги положення, яке діє сьогодні, яке регулює порядок проведення державної експертизи землевпорядної документації. Так, наприклад, перевірка дотримання вимог чинного законодавства України з питань регулювання земельних відносин на території міста Одеси показала, що Одеська міська рада приймає рішення без позитивних висновків Державної землевпорядної експертизи по проектній документації. Виявлено 87 таких рішень. Це фактично призвело до розбазарювання рекреаційних земель комунальною власністю.

На завершення виступу хочу зазначити, що на сьогодні у зв'язку з прийняттям нового Земельного кодексу України наша країна опинилися на порозі формування принципово нової системи земельного законодавства. Існують певні прогалини, які ми покликані заповнити: прийняття закону про оренду, оцінку, державний земельний кадастр, тощо. Але використання власності на землю у даний період не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Державна експертиза землевпорядної документації покликана здійснювати функцію держави по контролю за використанням і охороною земель на початковій стадії формування земельної ділянки, тобто її проектування та реалізації проектних рішень щодо її використання. І отже ці дії можливо розцінювати як захист державою інтересів суспільства в цілому.

На завершення скажу, що комітет підтримує даний законопроект і просить підтримати його в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Володимир Олексійович Лещенко - голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин має слово для співдоповіді.

17:51:48

ЛЕЩЕНКО В.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин двічі розглядав на своїх засіданнях зазначене питання. Нагадую народним депутатам, що спочатку існувало два законопроекту про державну землевпорядну експертизу, це підготовлений народними депутатами Томичем і Ткачем і окремо народним депутатом Козаченком. Пізніше вони дійшли до спільної думки і внесли на розгляд Верховної Ради якраз законопроект під номером 4018 із назвою "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин вважає, що в цілому законопроектом визначаються принципи, об'єкти, завдання, порядок здійснення та засади державного управляння в сфері державної експертизи землевпорядної документації, права та обов'язки суб'єктів державної експертизи.

Проте деякі статті потребують доопрацювання, особливо це стосується статті 9 та статті 10 щодо об'єктів обов'язкової і вибіркової державної експертизи та узгодження законопроекту із Законом України "Про землеустрій".

Є відповідний висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, комітет з ними погоджується. Головне науково-експертне управління пропонує даний проект взяти за основу в першому читанні. Комітет, розглянувши на своєму засіданні це питання, також пропонує зазначений законопроект прийняти за основу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимире Олексійовичу, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Прізвища народних депутатів на табло, будь ласка, висвітліть, що записалися на обговорення.

Юрій Анатолійович Кармазін.

Підготуватися Немировському.

17:53:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Безумовно, дуже приємно, що народні депутати Томич, Козаченко і Ткач знайшли між собою спільну мову і об'єднали законопроект і таким чином вийшов досить пристойний законопроект.

Я хотів би, зразу буду говорити, що я буду виступати за те, щоб прийняти цей законопроект в першому читанні, але я хотів би висловити деякі зауваження до нього. Безумовно, я підготував до другого читання зауваження, якщо я маю надію, що він буде прийнятий.

Мене непокоїть, що ми продовжуємо, як і в статті 2 цього закону, яка називається "Законодавство України про державну експертизу", ми передбачаємо, що законодавство про державну експертизу складається з цього закону, Земельного кодексу та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державної експертизи.

Мене дуже непокоять оці нормативно-правові акти, на які зараз тут посилаються, через те, що під це можуть бути будь-які рішення, розпорядження, в тому числі комітету, який вирішує проблеми землеустрою. І тоді можуть бути такі рішення, як вони, скажімо, були вже по ряду регіонів. І до сих пір я думаю, що одним із головних завдань цієї експертизи було б те, зараз тільки Київрада спохватилася, що в неї просто вкрало товариство з обмеженою відповідальністю за підписом Кінаха 23 гектари землі в Пущі Водиці. Тільки зараз Київрада спохватилась, що вкрали цю землю фактично розпорядженням уряду чи від імені уряду і передали її товариству "Динамо-Київ". Ну мало людям землі, їм треба там.

До речі, от треба обов'язково, оце якраз той вигляд, той випадок, коли треба проводити державну обов'язкову експертизу, бо добровільної експертизи там, звісно, не буде.

Я вважаю, що треба конкретизувати склад об'єктів експертизи, які передбачені в статі п'ять, які передбачаються, що це - прогнозні матеріали, проекти землеустрою, матеріали Державного земельного кадастру та інші, визначивши, що відноситься до прогнозних матеріалів використання і охорони земель, проектів землеустрою, проектів з питань використання і охорони земель та реформування земельних відносин.

Важко зробити висновок з проекту про те, яке співвідношення є між замовниками державної експертизи, про яких мова йде в статті сьомій законопроекту, і суб'єкти ініціювання проведення державної експертизи, які є, вказані в статті 28-й. Тому, на мій погляд, цей закон можна вдосконалювати, але я хочу подякувати авторам - Томичу, Козаченку, Ткачу за те, що вони розробили цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Олег Немировський, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Є Олег Немировський? Так, тоді Василь Надрага. Є? Вийшов. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

17:57:24

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України. Шановний Голово, шановні колеги! Ми вже вдруге розглядаємо у першому читанні проект Закону України про державну експертизу землевпорядної документації. І попередній, і цей законопроекти вносилися народними депутатами України. Незрозуміло, чому проект закону з цього важливого питання не внесено урядом? Кабінет Міністрів мав би внести у Верховну Раду його ще майже півроку тому. У складі уряду, як відомо, є відповідний орган по земельних ресурсах. Хіба Держкомзем невзмозі зробити цей закон, це врешті-решт не загальнополітичний нормативно-правовий акт, а спеціальний закон.

Що ж стосується суті закону. Звертає на себе увагу те, що експертиза запроваджується не з метою підвищення якості документації, а з фіскальною метою. Повторюю, не з метою вдосконалення документації, а з тим, щоб плодити чиновничю рать здирників грошей з нещасного селянства, збирачів-хабарів.

Перераховано всі види документації, і всі вони повинні проходити експертизу. Але ж в державі існує правило, що робочі проекти і технічна документація не експертується. А в даному законопроекті передбачено експертизу Держкомзему навіть робочих проектів відведених ділянок, іншої технічної документації, при розводці якої органи цього комітету розглядають її на всіх рівнях адміністративної ієрархії і подають висновки.

Або взяти архітектурно-будівельну документацію, яку планується експертувати. З якого часу ця документація стала землевпорядною? Бажаю, що перелік документації, пропонований до експертизи, не витримує ніякої критики. Концептуально невиправданим є і те, що закон не передбачає участі у регулюванні питань експертизи та у її здійсненні Верховної Ради, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

А щодо зловживанні при визначенні вартості і продажу землі, то ми, соціалісти, переконані, що вони не зникнуть після прийняття подібного закону. Потрібен зовсім інший закон: про заборону, про мораторій на продаж і купівлю землі сільськогосподарського використання на термін, необхідний для відсторонення криміналітету від влади, для зміни системи влади. Тоді не буде селянин страждати від цього.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, всі, хто записався, виступили, а, отже, в нас є підстави для висновку, що розгляд проекту Закону "Про державну експертизу землевпорядчої документації" завершено. Це документ під номером 4018. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

У нас час вичерпаний, але тут наполягають на розгляді одного проекту закону. Якщо б ви не заперечували, на 15 хвилин продовжили. Це проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (щодо створення агротехнопарку). Немає заперечень, шановні колеги? Ми тоді дуже коротко його б розглянули.

Доповідач - народний депутат України Калінчук Василь Антонович. І співдоповідач - голова Комітету з питань науки і освіти Ніколаєнко Станіслав Миколайович.

18:01:00

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, представлений вам групою авторів законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" зумовлений тією ситуацією, що склалася в сільському господарстві і в АПК в цілому. На наш погляд, вивести цю галузь із кризового стану можливо тільки при комплексному підході вирішення назрілих проблем.

На сьогоднішній день АПК є одним із найважливіших для країни, але в ньому сплелась надзвичайно велика кількість проблем: застаріла техніка, енерго- та ресурсозатратні технології, низький рівень наукового та інформаційного забезпечення.

Складна демографічна ситуація і соціальна ситуація. За ініціативою Мінагропромполітики, Мінекології, Міносвіти та за підтримки регіонів і перш за все Автономної республіки Крим, Дніпропетровської, Одеської, Херсонської та інших областей на базі Національного університету харчових технологій створюється технологічний парк - агротехнопарк, який спроможний буде започаткувати інноваційний розвиток аграрного сектору економіки.

В зв'язку з цим автори законопроекту пропонують внести зміни до закону України про спеціальний режим інноваційної та інвестиційної діяльності технологічних парків. Вірніше, внести доповнення до цього закону, включивши в перелік технопарків агротехнопарк.

Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти, з питань аграрної політики та земельних відносин, з питань європейської інтеграції розглянуто і підтримано законопроект та рекомендовано Верховній Раді України прийняти його за основу.

Щодо висновку Головного науково-експертного управління, то зауваження і пропозиції частково враховані, а частково будуть враховані при доопрацюванні до другого читання. Тому узагальнюючий висновок: законопроект рекомендовано прийняти за основу.

З приводу зауважень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Хочу відмітити, що законопроект відповідає Закону України "Про систему оподаткування" і статті 27-ій Бюджетного кодексу, адже в основі проекту діяльності технологічного парку "Агротехнопарк" закладено принцип не зменшення, я підкреслюю, не зменшення доходів до державного бюджету.

Технопарк не має жодних пільг, тому що він є лише механізмом реалізації інноваційних та інвестиційних проектів. Я це також хочу підкреслити, тому що дехто говорить, що тут якісь пільги є. Якщо буде затверджений Кабінетом Міністрів інноваційний проект або інвестиційний проект, то тільки тоді можна в тій частині надавати якісь певні пільги на період наукових досліджень та впровадження їх у виробництво.

Спеціальний же режим діяльності технопарку створює лише позитивне середовище для впровадження науковоємких технологій та випуску нової конкурентноспроможної продукції.

З врахуванням всіх пропозицій і зауважень прошу вас, шановні колеги. підтримати зазначений законопроект.

Щиро дякую за увагу.

Засідання веде ВАСИЛЬЄВ Г.А.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Слово надається голові Комітету з питань науки і освіти Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу, будь ласка.

18:04:26

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Геннадію Андрійовичу! Шановні народні депутати!

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Я хотів би сказати, що сьогодні ми обговорюємо з вами питання надзвичайно непросте. Мова йде про продовольчу безпеку нашої держави.

Ви зверніть, погляньте, будь ласка, на ситуацію що робиться сьогодні в агропромисловому комплексі.

Всі ми приїхали з округів, я був у себе на Херсонщині, і ми бачимо в якому стані сьогодні наше село. Тому цей агротехнопарк - це фактично форма організації праці, це створення таких інвестиційних умов, щоб ми могли власними зусиллями, своїми власними силами організувати виробництво високоякісних сільськогосподарських продукцій, переробки, саме головне, цих сільськогосподарських продукцій. Вирішити це можливо тільки за рахунок новітніх технологій. Вони у нас в Україні є. Але процеси їх впровадження, на жаль, стримуються. Дивіться, уряд пропонує в проекті закону про Державний бюджет на 2004 рік накласти мораторій на створення технопарків та прийняття нових інноваційних проектів. В той же час в лютому місця Президент проводить нараду по інноваційному розвитку держави, тобто розвитку , заснованому на нових знань пропонує підтримати інноваційні програми. Тобто, Президент пропонує підтримати, а уряд пропонує закрити. Я розумію, що це просто гра.

Сьогодні у світі працює понад 500 технопарків. Росія пішла створенням технопарків в агропромисловому комплексі і взагалі технопарки створюються в галузях і в територіях найбільш економічно відсталих країнах. Для того, щоб підтягнути ці галузі. У тому числі наше сільське господарство.

Ось в "Урядовому кур'єрі" за 30 вересня Іван Кириленко пише, що "за 8 місяців поточного року скоротилося в порівнянні з минулим роком виробництво сільськогосподарської продукції майже на чверть". Ну хіба ж можна й далі йти тим шляхом?

На сьогодні технопарки - це єдиний діючий механізм реалізації інноваційної політики. Я хочу вам сказати, що за минулий рік три технопарка, які діють в Україні, реалізовано інноваційної продукції на 300 мільйонів гривень, експортовано - на 120 мільйонів гривень, до бюджету надійшло додатково 17 мільйонів гривень, створено 10 тисяч робочих місць.

Комітет з науки і освіти вважає, що по кожному з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності повинні бути створені і працювати технологічні парки. Нам конче необхідний екологічний технопарк, до цього питання нада повернутися. зараз стоїть питання про три технопарки, і ми вважаємо, що їх потрібно підтримати, - це текстиль, ресурси Донбасу і наукові прилади. Мова іде про забезпечення шкіл, вузів навчальним приладами. Комітет вважає, що це потрібно підтримати. Розглянув законопроект про агротехнопарк наш комітет і пропонує прийняти його за основу. Прийняття цього законопроекту підтримали також Комітет з питань європейської інтеграції, екологічної політики, природокористування, наслідків, ліквідації наслідків на ЧАЕС, з питань аграрної політики та земельних відносин. Тому що у нас більше нічого немає для самоінвестування, як форма ця технопарків. Дякую.

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович, будемо коментувати? Депутат Кармазін, будь ласка.

18:07:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, у мене двояке враження від ознайомлення з цим проектом. Чому? З одного боку, я за те, щоб був створений такий агротехнопарк. З другого боку, я бачу, що в законі недостатньо виписаний, який склад учасників цього технопарку, яким саме особам будуть видаватися пільги по оподаткуванню, які передбачені в статтях 3-й і 8-й цього закону. Адже відповідно до статті 1-ї Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" технопарк - це юридична особа, наголошую, або об'єднання юридичних осіб, суб'єкти наукової, науково-технічної діяльності та підприємницької діяльності, що вклали в порядку, встановленого Кабінетом Міністрів, договори про спільну діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів.

Я хотів би вірити і хотів би, щоб всі ми вірили, і так сталося, тим прогнозам соціально-економічних наслідків прийняття закону, який є в пояснювальній записці до закону. Тут написано, що до Державного бюджету надійде за перших п'ять років податків в обсягу 158 мільйонів гривень, а після перших п'ять - 250 мільйонів гривень, що додатково складатиме 92 мільйонів гривень. Дай Боже, якщо це так. Але я хотів би сказати, що поки що законопроект є сируватий для того, щоб його приймати повністю. Тому треба зараз від уряду, від міністерств і відомств, і наукових установ попросити, щоб вони надали нам свої розрахунки, що саме, хто саме ввійде туди, до складу учасників, які і кому треба буде давати пільги. Ці пільги треба розрахувати чітко. щоб не сталося те, що ми вже маємо зараз у нас в Україні в різних зонах. Ми маємо сьогодні вісім технопарків, але саме ми маємо той досвід, коли на відміну від інших країн ми ввозили сюди крила від автомобілів "Волги", які застаріли на 30 років, і це вважалося наукоємкою продукцією. Ми ввозили норкові шуби і інше, це все є в документах розслідування, я не кажу це голослівно.

Тому мені хотілося запобігти це. Цей закон можна підтримувати в першому читанні, але дальше зупинитися, зразу доповнити його конкретною економікою. Без цього цей закон приймати буде неможливо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Соломатіна не бачу. Черняка не бачу. Микола Федорович Круць, будь ласка.

18:10:59

КРУЦЬ М.Ф.

Микола Круць, Івано-Франківськ, фракція "Наша Україна".

Шановний Головуючий, шановні депутати!

Перед тим, як говорити по суті цього законопроекту, вважав би за необхідне зазначити кілька загальних положень.

Пропоновані проектом зміни стосуються надзвичайно важливої для України проблеми - проблеми інновацій та інноваційної діяльності в Україні.

Ні для кого не секрет, що саме інноваційні технології спроможні забезпечити випуск на ринок конкурентноздатних товарів та послуг. У свою чергу інновації завжди пов'язані із створенням нових або вдосконаленням існуючих технологій, що можна зробити лише завдяки новим науковим результатам та розробкам.

Отже для того, щоб інноваційна діяльність мала відповідний результат, вона потребує і відповідного пільгового правового режиму, який передбачає встановлення податкових та митних пільг, а також надання державної підтримки, стимулювання діяльності технологічних парків, що, власне, в нашій країні на законодавчому рівні вже і визначено.

Проектом пропонується поширити такий режим на діючий технопарк "..........технопарк". Як сказано в пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технологічного потенціалу харчової та переробної галузі, встановлення високопродуктивного сільськогосподарського виробництва та інноваційного розвитку аграрного сектору економіки.

Чи можна заперечити проти досягнення такої мети? В принципі ні. Але з кількома застереженнями, які б запобігли або унеможливили ситуацію, за якої пільговим режимом хтось скористається зовсім не з метою запровадження інновації.

Про що йдеться? Передусім про сферу і, головне, предмет діяльності технопарку, якому пропонується надати пільговий правовий режим. Іншими словами, прийняття рішення з цього питання залежить від відповіді на те, чим саме буде займатися цей технопарк.

По-друге, треба чітко знати, на кого саме буде поширений такий режим. Тобто на цьому етапі має бути визначено, хто входить до складу цього технопарку і чи всі суб'єкти, які його складають, потребують пільгового податкового та іншого режимів. Лише на підставі відповіді на ці питання і можна робити остаточний висновок. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ситник Костянтин Меркурійович, будь ласка.

18:13:23

СИТНИК К.М.

Шановні колеги, я дуже просив би вас і інших колег, які відсутні в залі, підтримати цей законопроект.

Чому? У нас в Україні є серйозні досягнення в галузі біотехнології, зокрема в галузі , біотехнології взагалі, і в галузі генетичної інженерії. Але всі ці досягнення сьогодні не сприймаються Україною. Уряд займає консервативну, ну як м'яко сказати, я хотів сказати “злочинну”, може це і правильно, ну хіба як можна оцінити той факт, що в бюджеті, проекту бюджету записано: припинити будь- які інноваційні проекти і подальше створення технопарків.

Це величезна загроза перед всією інноваційною діяльністю країни. Україна не може залишатися на тому рівні, як вона сьогодні є, тому це прогресивно. Все те, що говорили тут мої колеги про те, що мовляв він не виписаний. Но, ви розумієте, ми вносимо зміну тільки одну, додається новий агротехнопарк. І оце єдине, а останнє робиться руками Кабінету Міністрів, який після прийняття такого закону, розробляє там учасники, які конкретні завдання, які пільги чи відсутність пільг. Все це записано.

Тому я цілком підтримую і голову нашого комітету Станіслава Миколайовича нашого Ніколаєнка, і підтримую тих, хто підтримує з застереженнями, але ті застереження, про які йшлося в різних виступах, ми будемо добиватися того, щоб Кабінет Міністрів їх проводив у життя.

І останнє. Коли ми будемо обговорювати проект бюджету, я дуже прошу вас підтримати наші пропозиції, пропозиції комітету, про те, щоб не відміняли ту статтю, яка працює на інноваційну діяльність, на впровадження у виробництво найкращих наукових досягнень в наших наукових установ. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Меркурійович.

Ми завершуємо обговорення. Час нашого засідання є вичерпаним.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Завтра ми продовжимо роботу о 10-ій годині. Будуть розглядатися питання, визначені у розкладі засідань на середу.