ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 липня 2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:04:59

Зареєструвалося в залі 424 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні День народження народного депутата України Гаврилюка Василя Васильовича. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких гараздів. (Оплески).

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України Мусіяки Віктора Лаврентійовича, Сташевського Станіслава Телісфоровича і Сівковича Володимира Леонідовича до складу депутатської групи "Центр".

Шановні народні депутати, 30 червня 2004 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України Лелюка Олексія Володимировича, обраного 20 червня 2004 року на проміжних виборах в одномандатному виборчому окрузі номер 151. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Лелюк Олексій Володимирович. Будь ласка.

ЛЕЛЮК О.В.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюся усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Олексія Володимировича, побажаємо плідної роботи. (Оплески) Запишіться, будь ласка, три хвилини з процедурних питань. Запишіться, будь ласка. Ігор Осташ, фракція "Наша Україна".

10:08:00

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, фракція "Наша Україна". Прошу передати слово Юрію Кармазіну.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

10:08:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Я дякую Ігорю Осташу. Я хотів би, шановний пане Голово, щоб ви проінформували, що зроблено по вашому вчорашньому дорученню з приводу того, що розправляються з людьми за те, що транслюють парламент? Це мається на увазі по відношенню до керівників "Воля-кабель", по відношенню до тиску на п'ятий телевізійний канал, на парламентський телеканал, на те, що їх не транслюють взагалі в Донецькій області. Це що область вільна від інформації чи від моралі ця область вільна?

І звертаю вашу увагу на те, що зараз протизаконно готується кидання питання по позарегламентно по Юлії Тимошенко. Я хотів би пояснити, що якщо це станеться, то зірвемо 70 питань, які виставлені на сьогодні. Це не можливо...

ГОЛОВА. Щодо останньої порушеної проблеми. Нічого не готується до вкидання. Прошу заспокоїтися і не наелектризовувати сесійну залу.

Щодо першого питання, ведеться вивчення цієї проблеми і підключений уповноважений Верховної Ради з прав людини до цієї теми, і вас буде проінформовано. Контроль за розглядом цього питання здійснює Олександр Зінченко. Колоніарі, будь ласка, "Регіони України".

10:09:36

КОЛОНІАРІ О.П.

Колоніарі, 56-й округ, місто Маріуполь, фракція "Регіони України".

Володимир Михайлович, сьогодні дуже багато на розгляд питань винесено в сесійну залу. Велике прохання фракції "Регіонів" провести засідання до повного розглядання усіх питань в сьогоднішнього порядку денного.

ГОЛОВА. Я думаю, це буде 24-та година, якщо витримають народні депутати. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Будемо визначатися.

10:10:12

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати слово моєму колезі Лещенку..

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка.

10:10:20

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Нас, фракцію комуністів, хвилює стан справ у аграрному секторі. Нам потрібно спасати село. але, на превеликий жаль, у нас в парламенті також сталася така ситуація, що все по залишковому принципу. Декілька тижнів підряд стоїть уже ціла низка законопроектів по селу, в тому числі стосується інтересів селян щодо здешевлення видачі актів і таке інше.

Позавчора ми підійшли до них, два розглянули, вісім залишилося. Вчора підійшли до них уплотну, тоже не розглянули, сьогодні їх немає.

Я пропоную хоча б розглянути сьогодні номер 5197 і 5391.

ГОЛОВА. 5197 і 5391.

ЛЕЩЕНКО В.О. 5197 і 5391 хоча б сьогодні.

Те ж саме стосується і низки соціальних питань. От такий законопроект...

ГОЛОВА. Я прошу вас, ви дайте перелік цей, ми тоді визначимося.

Задорожній Олександр. Підготуватися Косінову замість Савицького.

10:11:27

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

У мене прохання до Голови Верховної Ради і до всіх колег, які... якщо не будуть заперечувати. Є законопроект, він вчора був передбачений його розгляд в порядку денному, 5246. Він стосується мита на автомобілі, які ввозяться дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні. І питання в тому, ну, ті, хто з нас був на подвір'ях цих, вони бачать, що вони просто не можуть позбавитися старих автомобілів, і ситуація просто патова.

Прохання: якщо така можливість є... Володимире Михайловичу, ми розглядали це вчора. Може, сьогодні, якщо зал заперечувати не буде, законопроект простий і на нього позитивні висновки всіх управлінь і так далі. Дякую. 5246, якщо можна.

ГОЛОВА. Добре. Косінов, будь ласка. Замість Савицького.

10:12:23

КОСІНОВ С.А.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемые депутаты, длительное время мы не можем дойти до рассмотрения закона номер 2152: про органы юстиции. Огромная просьба вернуться к рассмотрению этого вопроса.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, прошу увагу! Щодо законопроекту, про який говорив Олександр Задорожній. Нам потрібно його розглянути, оскільки у нас будуть конфлікти вже з дипломатичними представництвами. Якщо ви не заперечуєте, ми його розглянемо. Там дуже простий закон.

Що стосується Закону про органи юстиції, якщо ви не заперечуєте, давайте ми його також включимо.

І ті законопроекти, які пропонував Володимир Лещенко, зараз він нам дасть, ми їх також розглянемо за умови вашої згоди. Немає заперечень? Тоді давайте будемо працювати ефективно, якісно і оперативно.

Оголошується до розгляду проект Постанови про парламентські слухання: "Про заходи щодо захисту від терористичних актів та інших злочинних посягань на суддів та суди в Україні" у вересні 2004 року.

Прошу Миколу Оніщука, дуже коротко. І будемо ставити на голосування.

10:13:41

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановна Президія, шановні народні депутати, громадяни України!

Верховна Рада нинішнього скликання багато вже зробила для того, щоб суттєво покращити судову діяльність і взагалі відправлення українського судочинства. Але є ще один борг: це пов'язано із проблемою забезпечення безпеки судів і всіх інших учасників судових проваджень.

Ви добре знаєте, що дев'ятого, і країну це сколихнуло, дев'ятого лютого цього року у Дарницькому районному суді міста Києва відбувся вибух. І дай Боже, щоб він був останнім для судової системи. І він може бути останнім якщо в парламенті ми з вами, зокрема, приймемо низку заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки діяльності судів. В зв'язку з цим пропонується у вересні цього року провести парламентські слухання на тему щодо заходів від терористичних актів та інших злочинних посягнень на суддів і судів України.

Передбачається, що за результатами цього слухання буде прийнята Постанова Верховної Ради, де будуть дані відповідні доручення Міністерству внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі, Службі безпеки щодо розробки національної програми захисту судів, щодо утворення судової міліції, шановні колеги, і підпорядкування її зокрема можливо разом МВС та Державній судовій адміністрації. Ми мусимо реагувати на події, які як кажуть дають нам перші сигнали того, що парламент не може залишитися осторонь цієї важливої проблеми.

Прошу підтримати цей проект постанови щодо проведення парламентських слухань у вересні поточного року. Дякую за увагу.

Володимире Михайловичу, я завершив доповідь з першого питання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про парламентські слухання "Про заходи щодо захисту від терористичних актів та інших злочинних посягань на суддів та суди в Україні". Реєстраційний номер 5154.

10:15:45

За-267

Рішення прийнято.

З мотивів чого? Семенюк, будь ласка. Хтось один тоді визначитесь.

10:15:56

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, Миколо Васильовичу!

Я голосувала за проведення таких парламентських слухань, тому що це є форма хоч трохи людям прийняти участь у обговоренні тих проблем, які сьогодні є. Але, Володимире Михайловичу, ми правильно приймаємо рішення по таких питаннях. Але у нас без тероризму, без ніде, нічого. Сьогодні обкрадають 10 мільйонів чоловік, не включивши в розгляд питання про приватизацію, так звану, через додаткову емісію "Оранти". 5626 законопроект. Він вчора був у порядку денному. Сьогодні його немає. Якщо ми розглянемо терміново це питання, то завтра 10 мільйонів чоловік, якщо приватизує Пінчук "Оранту", ми фактично лишимо права на компенсацію, повернення заощаджень і страховок, через додаткову емісію цю організацію забирають.

Комітет з економічної політики розглянув. Давайте його розглянемо разом з тими питаннями, які...

ГОЛОВА. Я, шановні колеги, пропоную. Зараз ті пропозиції, що внесли, давайте хоч на цьому зупинимося, ми їх додамо і будемо працювати, поки не вичерпаємо весь розклад. Ми додамо їх зараз, секретаріат дасть ці проекти документів.

Оголошується до розгляду проект постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з проблем ВІЛ-інфекцій СНІДу, туберкульозу та наркоманії.

Народний депутат України Руденко Геннадій Борисович. Будь ласка. Є Геннадій Борисович? Немає.

Будь ласка, Соболєва я прошу тоді. Сергій Соболєв від комітету, голова підкомітету Комітету з питань правової політики Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.

10:17:53

СОБОЛЄВ С.В.

Вам розданий проект даного документі. Прохання, я не буду дуже довго розповідати, ми проводили цілий ряд парламентських слухань стосовно цих проблем. І саме тому для того, щоб узагальнити ті дані, які були отримані спеціалістами, які були надані відповідними фахівцями, які були висвітлені під час парламентських слухань, бажано узагальнити в рамках цієї комісії. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Давайте визначимося голосуванням. Шкіль, будь ласка.

10:18:26

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я просто хотів уточнити у доповідача чи включені туди депутати від Блоку Юлії Тимошенко, тому що я не знаю, це буде залежати від того, чи будемо ми голосувати за чи ні, тому що не може бути ця комісія однобокою. Якщо ви не включити, ми будемо, звичайно, підтримувати, тому що сама ідея створення такої комісії обгрунтована і мотивована, тому що, це необхідна проблема.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я хочу нагадати вам, що я двічі звертався до керівників комітетів і фракцій з пропозиціями подати кандидатури. Хто кандидатури подав - всі враховані. Якщо буде кандидатура від Блоку Юлії Тимошенко, з радістю, я думаю, погодиться Верховна Рада, щоб працювали над цим питанням. Тому з урахуванням вашої пропозиції, будь ласка, Асадчев.

10:19:19

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, я вважаю, що постанову треба проголосувати, але велике прохання. Мені здається, в пункті 2б треба написати не питань щодо позик, а питань щодо ефективного використання позик. Мені здається так буде краще, тому що питання самих позик воно все-таки відноситься до повноважень більш економічних комітетів, а от ефективне їх використання може бути повноваженням цієї комісії. Тому пропозиція з такою правочкою проголосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Я думаю, що треба погодитися. Таран, будь ласка.

10:19:56

ТАРАН В.В.

Віктор Таран, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Володимире Михайловичу! У нас вчора на фракції визначили це Шкіль і Сас, входячи в комісію. Тобто, я хотів би, щоб проголосували саме за ці кандидатури.

ГОЛОВА. Я думаю, треба визначитися щодо одного представника і тоді, будь ласка, визначте щодо одного представника або Шкіль, або Сас. Пропонуєте Шкіля.

Шановні колеги! З уточненнями, про які щойно сказав Валерій Асадчев, а також про введення до складу цієї комісії Андрія Шкіля. Я ставлю на голосування вцілому проект постанови Верховної Ради України про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з проблем ВІЛ-інфекцій і СНІДу, туберкульозу та наркоманії, реєстраційний номер 5696. Прошу голосувати.

10:21:03

За-405

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про граничну чисельність Апарату Верховної Ради України. Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка, голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

10:21:25

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні колеги, вчора Комітет Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради розглянув звернення керівника Апарату Зайчука Валентина Олександровича щодо збільшення чисельності апарату на 50 штатних одиниць.

У зв'язку з цим хочу інформувати вас про наступне. Як відомо, 4 липня 2002 року була прийнята Постанова Верховної Ради про граничну чисельність Апарату Верховної Ради України, яка була встановлена нами з вами у кількості 1065 осіб. З часу прийняття цієї постанови суттєво збільшився обсяг роботи, що виконується Апаратом Верховної Ради України, зокрема зросла кількість законопроектів, і це ми з вами добре знаємо, які подаються на розгляд Верховної Ради суб'єктами права законодавчої ініціативи, у декілька разів запитів народних депутатів, у двічі виріс загальний документообіг, збільшилася також кількість парламентських депутатських фракцій і груп.

Зважаючи на неодноразові звернення голів комітетів і керівників депутатських фракцій і груп парламенту, а також виходячи з розрахунків щодо середнього навантаження на одного працівника секретаріату комітету та з метою поліпшення законопроектної організаційної роботи у комітетах та депутатських фракціях і групах пропонується збільшити штатну чисельність секретаріатів комітетів і депутатських фракцій на 29 штатних одиниць. Також за поданням керівників структурних підрозділів пропонується для забезпечення обслуговування нового адмінбудинку Верховної Ради по вулиці Садовій та новоствореної Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради збільшити штатну чисельність окремих структурних підрозділів у цілому на 16 чоловік. П'ять штатних одиниць залишити в резерві. Тобто чисельність Апарату буде становити 1115 штатних одиниць.

Оскільки кошторисом витрат на здійснення повноважень Верховної Ради у цьому році збільшення чисельності Апарату не було передбачено, то у цьому поточному році збільшення це буде забезпечуватися за рахунок економії Фонду заробітної плати. Проектом кошторису на наступний рік ці додаткові асигнування будуть передбачені. Прошу підтримати проект постанови.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу підтримати пропозицію Комітету з питань регламенту та організації діяльності Верховної Ради і прийняти проект постанови Верховної Ради України про граничну чисельність Апарату Верховної Ради України. Реєстраційний номер 5723. Прошу голосувати.

10:25:08

За-372

Рішення прийнято.

Будь ласка, з мотивів, Кармазін.

10:25:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я з мотивів. Шановні народні депутати, ми замість того, щоб скоротити Апарат на 300-400 чоловік, який можливо скоротити, ми зараз його добавили. Це все одно, що ми зараз знищили десяток шкіл, які ми могли за ці гроші профінансувати. Я хотів би, щоб ми питання розглядали так, як належить. Ми б могли б скоротити відділи контролю, доручення Верховної Ради, про які говорили, про запити, щоб відповіді на запити, в тому числі і копії відповідей щойно віддавали одразу депутатам. Ми могли б скоротити за рахунок того, щоб не розносили, а давали б по комп'ютерам. Я прошу розглянути ці питання на засіданні регламентного комітету. Збільшувати просто так чисельність, механічно, не можна. Виходити з цієї логіки, що якщо збільшити не на 50, а на 350, то тоді все в країні буде добре. А це - неправильна логіка. Вся країна скорочується, і нам треба думати про скорочення. Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Постанови про відновлення селу Світанок Володимир-Волинського району Волинської області колишнього найменування. Олуйко, Віталій Олуйко буде доповідати з цього приводу.

10:26:48

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, Волинська обласна рада порушила перед Верховною Радою України клопотання про повернення селу "Світанок" Володимир-Волинського району Волинської області колишнього історичного найменування - село Чесний Хрест. Питання про відновлення селу колишнього найменування розглядалося на сесії Селецької сільської ради і підтримано на місцевому референдумі жителів населеного пункту, а також на сесії Володимир-Волинської районної та Волинської обласної ради.

Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підтримує клопотання Волинської обласної ради. За дане рішення проголосувало 14 членів комітету, три проти. Прошу поставити на голосування, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Ставиться на гол голосування проект Постанови Верховної Ради України про відновлення селу Світанок Володимир-Волинського району Волинської області колишнього найменування. Реєстраційний номер 5621. Прошу голосувати.

10:27:52

За-334

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україну" (щодо безпеки карткового ринку). Капустін Віктор Володимирович. Третє читання.

10:28:22

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати!

Ми пам'ятаємо, що два тижні тому ми схвалили цей закон у другому читанні за виключенням одного пункту, який перенесли на третє читання. Це пункт 15.08, який був знову розглянутий на комітеті з питань фінансів і банківської діяльності позавчора, і формулювання Національного банку України було підтримано Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності 13 голосів на один голос. Один голос проти.

Тому є пропозиція, від імені комітету я викладаю цю пропозицію, підтримати поправку Національного банку України, яка тут є в таблиці, вона врахована, ця поправка, і вона виглядає таким чином: видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів в валюті рахунку платіжної картки. Поправка народного депутата Терьохіна була відхилена на комітеті. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто наполягає на своїх поправках, які не враховані? Не бачу.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у третьому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення доповнень до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україну" (щодо безпеки карткового ринку). Прошу голосувати.

10:29:54

За-345

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Адміністративно-процесуального кодексу України. Василь Васильович Онопенко, голова комітету, будь ласка.

Хто буде від комітету доповідати? Оніщук Микола Васильович.

А, є Онопенко Василь Васильович? Будь ласка.

10:30:32

ОНОПЕНКО В.В.

Шановні колеги, на ваш розгляд виноситься надзвичайно важливий законопроект у другому читанні: Адміністративно-процесуальний кодекс.

Над ними працювали кілька років. Сьогодні це завершений нормативний акт. У вас є проект постанови. Ми деякі речі просимо перенести, скажімо, в Прикінцеві положення. Ті глави і статті, які пов'язані з виборчим законодавством, на третє читання, а цей проект Адміністративно-процесуального кодексу прийняти в другому читанні.

Дуже важливо для формування судової системи, адміністративних судів - мати відповідну процедуру, для того щоб суди розглядали скарги громадян, юридичних осіб на органи державної влади, місцевого самоврядування і дії, бездіяльність посадових осіб.

Я думаю, що цей Процесуальний кодекс в разі його прийняття буде надійно захищати права, свободи, інтереси громадян. Я думаю, що, можливо, декому не подобається, що цим проектом кодексу передбачено звернення до суду і оскарження рішень, які не носять нормативного характеру: Кабінету Міністрів, Президента, його дій і бездіяльність. Ті рішення органів влади, які носять нормативний характер і прийняття, розглядаються в Конституційному Суді. Тому комітет, розглянувши в другому читанні проект Адміністративно-процесуального кодексу, фактично на 85 відсотків врахував пропозиції суб'єктів законодавчої ініціативи, 25 відсотків відкинув.

Я вважаю, що можна було б прийняти в другому читанні. Якщо є в когось якісь зауваження, пропозиції, будь ласка, я дам відповідь. Але в цілому це надзвичайно якісний акт. Над ним працювали: Верховний суд, Міністерство юстиції, установи наукові і Комітет з питань правової політики, за що я надзвичайно вдячний своїм колегам.

ГОЛОВА. Шановні колеги, пропозиція комітету, я ще раз хотів би наголосити: прийняти в другому читанні в перенести на третє читання розгляд статей 172, 173, 174 та 175 розділу 3 глави 6 "Особливості впровадження в окремих категоріях адміністративних справ", а також розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення”. Може, з урахуванням цього поставимо на голосування цю пропозицію. Нема заперечень?

Одну хвилиночку. Мікрофон , будь ласка, Онопенко. Мікрофон, будь ласка, включіть. Будь ласка, включіть мікрофон трибуни.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, крім того Сергій Головатий вніс пропозицію про уточнення назви самого кодексу з урахуванням європейських стандартів. Ми готові повернутися до уточнення цієї назви. І крім того визначення деяких понять в самому Адміністративно-процесуальному кодексі.

Я думаю, чим більше ми внесемо гарних добрих пропозицій, тим якісніше буде цей законодавчий акт.

ГОЛОВА. Так, Микола Оніщук, будь ласка, а потім Борис Беспалий.

Прошу уваги, шановні колеги, питання серйозне.

10:34:17

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, фракція Народно-демократичної партії та Партії промисловців, підприємців.

Шановні колеги, дійсно, Комітет з правової політики доклав багато зусиль для того, щоб сьогодні був проголосований у другому читанні цей важливий процесуальний закон. І наша фракція буде підтримувати його для того, щоб мати можливість продовжити подалі роботу в третьому читанні.

Разом з тим вноситься пропозиція ( Василь Васильович і Володимир Михайлович, це дуже важливо) також перенести на третє читання статтю 20, яка стосується розмежуванню юрисдикції адміністративних і господарських судів, і в цьому контексті пов'язана із перехідними положеннями. За умови, якщо ця стаття буде перенесена, "20-та, на третє читання, ми голосуємо за цей законопроект. Це узгоджена позиція фракції більшості.

ГОЛОВА. Будь ласка, Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В. Я думаю, що треба підтримати пропозицію Миколи Васильовича. Нам, дійсно, треба більш детальніше попрацювати над положеннями статті 20-ї пов'язаної з перехідними положеннями проекту.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, будь ласка.

10:35:35

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Борис Беспалий.

Фракція "Наша Україна" також вважає, що цей проект якісний і буде його підтримувати у другому читанні.

Однак, я хотів би звернути увагу на одну позицію, яка, на наш погляд, може викликати обгрунтоване вето. Йдеться про поправку 114 ( це до статті 17-ї). Як відомо, в Україні єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України, і це записано у Конституції України. Серед переліку органів, які допрацьовували, Конституційного Суду немає. Можливо тому там передбачено за адміністративними судами визначення питання про неконституційність окремих актів.

Я розумію, що в Конституції, як тут написано в обгрунтуванні, є, що Конституційний Суд визначає неконституційність актів не всіх. Але це не значить, що, якщо питання не врегульоване, то ми самочинно можемо вводити...

ГОЛОВА. Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, Володимире Михайловичу.

Ми досить ретельно обговорювали вашу поправку, там дійсно є таке зерно, але ці положення появилися у зв'язку з тим, що сьогодні Конституційний Суд цих питань не розглядає, і не відомо коли він буде ще розглядати.

Тому, виходячи із ситуації, що згадані правовідносини не врегульовані. є прогалина, ми якраз записали до підвідомчості і підсудності адміністративних судів розгляд цих питань. Я думаю, що це буде лише на користь громадянам України та і взагалі державі.

ГОЛОВА. Тоді поставити на голосування треба?

Будь ласка, Беспалий, ще раз мікрофон.

Я бачу, Юрію Ключковський.

10:37:31

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Ну, в зв'язку з тим, що питання буде розглядатися при третьому читанні, я думаю, до нього ще треба повернутися. Тут голосуй не голосуй, а вето неминуче. Ми не можемо вводити органи конституційної юрисдикції законами. Але, я хотів звернутися ще з одним проханням, врахувати при доопрацюванні.

В даному законі дуже широко вживаються дужки. Дужки - це є показник неоднозначності. Ми пишемо закони, дуже часто приймаємо за принципом таким, знаєте, як це та ж ні, хто хоче бере “та”, хто хоче бере “ні”, хто хоче бере “ж”. Я звертаюся просто до комітету, коли будете допрацьовувати, оскільки це все ж таки документ прямої дії дуже важливий процесуальний документ, де по можливості всюди застосувати однозначно зрозумілі формули, абсолютно однозначні. які б не дозволяли подвійного тлумачення вже в ході самих розгляду справ. Я думаю, це можна зробити при третьому читанні.

ОНОПЕНКО В.В. Можна відповісти, Володимире Михайловичу! Шановний Борисе Яковичу і шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу, що коли ми працювали, готували проект Адміністративно-процесуального кодексу до другого читання, я запросив юристів з Адміністрації Президента і вдячний їм, що вони працювали разом з нами над цим кодексом, щоб в нас не була, знаєте, гра ніби в футбол в різні ворота. В нас одна держава, одні інтереси і тому можна тільки подякувати юристам за таку співпрацю.

ГОЛОВА. Сергій Головатий потім Юрій Ключковський, а тоді Юрій Кармазін.

10:39:09

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний доповідачу! Фракція Блоку Юлії Тимошенко буде підтримувати цей кодекс повністю в другому читанні. Але, ми сподіваємося, що впродовж третього читання якраз і буде уточнена назва його. Справа в тому, що крім кодексу Адміністративно-процесуального, який є, дійсно, процесуальним кодексом, ми ще ми будемо приймати частину матеріального права, Кодекс адміністративних процедур, на підставі якого чи предмет якого буде і оскаржуватися у процесуальному порядку. Проблема полягає у тому, що при перекладі і Кодексу адміністративних процедур, і Адміністративно-процесуального кодексу на іноземні мови англійську і французьку. вони будуть звучати однаково. Це викличе незручності для громадян, які будуть звертатися, можливо, до Європейського суду з прав людини. Саме для цього, я думаю, що під час третього читання ми уточнимо і назвемо це Кодекс адміністративних судочинства. І відповідно, звичайно, треба буде дати ще визначення адмінстративного акту, я думаю, який власне і є предметом оскарження...

ГОЛОВА. Юрій Ключковський, будь ласка.

10:40:21

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, Народний рух України, Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановний Василь Васильовичу, мене насторожила ваша відповідь на запитання, поставлене колегою Оніщуком з приводу можливого розмежування повноважень між Аміністративно-процесуальним і Господарським процесуальним кодексом. Мені зовсім не зрозуміла сама постановка проблеми. Мені здається, що адміністративно-правові відносини і господарсько-правові відносини - настільки різні сфери, що я не бачу підстави тут якихось розмежування чи збереження хоч якоюсь мірою теперішньої практики розв'язування компетенційних адмінстративних спорів господарським судом. Мені здається, що це настільки суперечить самому духу адміністративної юстиції, яка запроваджується відповідно до Закону про судоустрій, що сама постановка такого питання - це означає перекреслення ідеї Адміністративного процесуального кодексу. Прошу відповісти на це.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую знову за це запитання. Воно не є простим. Адже ви знаєте, що сьогодні суди господарські розглядають саме справи, пов'язані з діяльністю податківців і таке інше. Уже є така практика. Але треба сказати, що є і підстави для того, щоб ці скарги розглядали адміністративні суди. Ми будемо детальніше над цим працювати. Адже зараз ще паралельно опрацьовується до другого читання проект Господарського процесуального кодексу. Нам треба комплексно вийти на ці рішення, паралельно. Тому пропозиція Миколи Оніщука вірна для того, щоб не спішити і з точки навіть зору теоретичної оці справи вони починаються з матеріального права. Там є і матеріальне право, і адміністративне. Нам потрібно розмежувати. Тому це ще одна підстава для того, щоб комітет детальніше, ретельніше попрацював на цією проблемою.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

10:42:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, я хотів би подякувати зараз Василя Васильовича Онопенка. Правильна пропозиція прийнята. Мені здається, і Оніщук, і Беспалий, і інші, Ключковський правильні пропозиції внесли. І тільки якщо ми винесемо ті положення, які ми сказали, на третє читання, то нам прийдеться, так хочемо чи не хочемо, перейти до третьої статті повернутися, до визначення понять і прийдеться взагалі до розділу першого загальних положень.

Тому давайте ми, щоб потім себе не зв'язувати залишимо для себе відкриті двері тут і проголосуємо у другому читанні, але дамо доручення комітету і по першому розділу також привести все у відповідність. Бо зміниться назва, зміняться ті статті, і 20-та, і інші статті, які ми винесли. Звісно воно зміниться автоматом, зміниться і визначення понять і інші речі. Тому давайте залишимо двері відкритими. Я за прийняття у другому читанні...

ГОЛОВА. Дякую. Василь Васильовичу, будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Я підтримую Юрія Анатолійовича. Я думаю, пропозиція конструктивна. І якщо ми будемо вносити уточнення у першу, другу і третю статтю, особливо щодо визначення понять, то можливо в деяких статтях прийдеться відкоригувати термінологію. Але це вже чисто юридико-технічна правка. І ми це зробимо на комітеті. А ви вже проголосуєте в залі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні Адміністративно-процесуального кодексу України з перенесенням на третє читання статей 172, 173, 174 та 175, розділу три глави шість "Особливості впровадження в окремих категоріях адміністративних прав", а також розділу сім "Прикінцеві та перехідні положення" статті 20-ї, про яку говорив із уточненням визначень статті першої, другої, третьої. Прошу голосувати.

10:44:52

За-401

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, зараз ми мали розглядати проект Кримінально-процесуального кодексу, повторне друге читання. Але є така пропозиція: оскільки це - величезний документ, дуже відповідальний документ, то комітет пропонує надати можливість народним депутатам ознайомитись глибоко з цим документом, доопрацювати, щоб мав можливість комітет, а також направити цей проект до європейських структур для проведення відповідної апробації. А першому пленарному засіданні у вересні-місяці повернутися до розгляду цього документу. Немає заперечень? Але я просив би, шановні народні депутати, щоб ви ці три томи під час літніх канікул не загубили, бо потім ми ж не зможемо їх знову розмножувати. Ось цей документи, будь ласка, тримайте його. Переносимо тоді розгляд, так?

Сергій Головатий із мотивів, будь ласка.

10:45:59

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Сергій Головатий, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Володимире Михайловичу, поки Павло Мовчан говорить вам і до уваги народних депутатів. У вересні-місяці минулого року, коли Україна заслуховувалася про виконання її зобов'язань і обов'язків у Парламентській асамблеї Ради Європи, у резолюції, Володимире Михайловичу, у резолюції Асамблеї за вересень-місяць було чітко сказано: Асамблея закликає органи української влади запровадити в дію Кримінально-процесуальний кодекс тільки після попередніх висновків експертів Ради Європи. Тому ми повинні мати на увазі, що поки не буде експертних висновків з Ради Європи і поки комітет не відпрацює, і я би долучив би до цього процесу і Комітет правової політики Онопенка, ми не можемо розглядати цей проект у третьому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги!

У нас у розкладі засідань значиться питання: проект постанови про надання згоди на призначення Президентом України на посади голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Як ви пам'ятаєте, ми це питання розглядали, і три кандидатури не знайшли підтримки Верховної Ради України. Президент України звернувся повторно з пропозиціями розглянути це питання, при цьому він одну кандидатуру вніс нову, а дві інших запропонував розглянути нам повторно.

Тому зараз давайте розглянемо це питання і приймемо рішення відповідне Верховної Ради України. Задорожній Олександр Вікторович, будь ласка.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" Президент України звертається до Верховної Ради з проханням надати згоду на призначення членами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Нестеренка Івана Івановича, Петренка Володимира Оникійовича і Портного Андрія Володимировича.

Шановні колеги, відповідні біографічні документи щодо кандидатур Нестеренка і Портного вам роздані сьогодні, роздані, в тому числі, документи щодо Володимира Оникійовича Петренка, ну, відомого нами народного депутата.

Тому прохання, розглянувши ці кандидатури, дати згоду на призначення їх Президентом в Державну комісію з цінних паперів. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, запишіться на запитання. Три хвилини.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

10:49:04

ГІРНИК Є.О.

Шановний доповідачу!

Зачем за чотири місяці перед президентськими виборами декілька разів вносити одне і те саме питання, якщо воно все одно не проходить?

Мені здається, що депутатський зал визначився декілька днів тому, і повторювати ті самі кандидатури, ну, немає ніякого змісту. І взагалі, що за процедура така? Раз питання розглянуте - значить, треба голосувати за його повторне внесення у зал. Ніякого голосування не було, кандидатури фактично ті самі. Мені здається, що йде повторення процедури, і через те, можливо, це питання треба зняти сьогодні з порядку денного. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я відповім на запитання, те, що стосується власне Верховної Ради і Голови Верховної Ради. Це не стосується Регламенту щодо розгляду питань. Президент може вносити безкінечно, а Верховна Рада може визначатися: підтримати чи не підтримати те чи інше рішення. Так що в даному разі ми нічого не порушили.

Якщо стосується щось вас, будь ласка, скажіть. Немає. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

10:50:16

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. Прошу передати Михайлу Кузьмичу Родіонову.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, фракція комуністів, будь ласка.

10:50:28

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Скажите, пожалуйста, в прошлый раз когда докладывалось, у меня был вопрос, что на сегодняшний день не учитывается стоимость интеллектуальной собственности на предприятиях, которые приватизируются. А люди, которые идут по этому блоку, как раз этим занимаются.

Какая вам ваша точка зрения: каким образом вот эту прогалину у нас ликвидировать?

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Спасибо Михаил...

Ну, я думаю, что к тому вопросу, который обсуждается сегодня, дотичне. Але я глибоко переконаний, я був, і є, і залишаюся ідеалістом законотворчості: якщо ми це з вами передбачимо в законі і переконаємо зал, що цей закон треба підтримати, так і буде, якщо ні - то не буде цього.

Тому я готовий разом з вами брати участь у розробці такого законопроекту. Давайте внесемо - і це питання буде вирішено.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, будь ласка. Фракція Соціалістичної партії України.

10:51:34

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний доповідачу, перш за все, мені здається, було б коректніше, я розумію, що Президент спішить, що ми всі поспішаємо - останній день, але ж треба: хоча б претенденти пройшли по фракціях. Ми їх, наприклад, колегу Петренко і тих самих Портнова - я їх знаю, бо Петренко зі мною разом був в сесійному залі, працював, порядна людина і звичайно ми його будемо підтримувати. Але стосовно всіх, треба щоб всі пройшли були комітети і фракції. Не потрібно так було спішити. Ми навіть не встигли навіть ознайомитися, тільки що бумаги віддали. То мені здається, що це просто не коректно по відношенню до депутатів і до самих себе в першу чергу.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Валентино Петрівно, я все ж таки хочу звернути вашу увагу на те, що, ну як-то кажуть, плюс і мінус. В даному випадку при відповіді на ваше питання - це плюс. Оскільки Нестеренко і Портнов, вони ж уже більше 3-х тижнів, як є кандидатури знаходяться в Верховній Раді, розглядалися комітетом, були рекомендовані, але з різних причин , в тому числі непорозумінь політичних, не знайшли підтримки в залі. До речі, голосування по кандидатурі Нестеренка - 218. Ну тобто, політичні моменти, але застережень безпосередньо до кандидатур не було.

Те, що стосується Володимира Оникійовича, здається, ми його знаємо і як-то кажуть, в одному залі працювали не один рік, тому у нас ще одне конкретне ознайомлення, я думаю, нам хватить того часу, який буде йому наданий на відповіді на питання з трибуни. Тому, тут як кажуть, і плюси і мінуси. В даному випадку це плюс. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Час вичерпаний, Олександре Вікторовичу. Сідайте, будь ласка.

Від комітету Капустін Віктор Володимирович, перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

10:53:25

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, виносяться на розгляд три кандидатури Нестеренка Івана Івановича, Петренка Володимира Оникійовича, Портного Андрія Володимировича. Дві з цих трьох кандидатур Нестеренка і Портнова розглядалися на Комітеті з питань фінансової і банківської діяльності ще минулого разу і були підтримані і рекомендовані.

На жаль, ми не встигли розглянути останню кандидатуру, тому що не було часу. Вчора була внесена... Але зал може визначитися. Я думаю, що має визначитися у цьому питанні.

Проголосувати чи за, чи проти. Тому що Комісія з цінних паперів повинна працювати, а зараз там немає кворуму членів комісії, з дев'яти затверджених, чотири члени комісії. Тому гальмується робота цієї комісії. Тому я пропоную проголосувати за внесені кандидатури, окремо по кожній кандидатурі. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми слухали Нестеренка Івана Івановича, Портнова Андрія Володимировича, Петренка Володимира Оникійовича ви знаєте. Може поставимо на голосування, а ви визначайтеся шляхом голосування?

Прошу уваги! Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на призначення Президентом України на посаду членом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Нестеренка Івана Івановича.

10:55:02

За-336

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на призначення Президентом України на посаду членом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринка Петренка Володимира Оникійовича. Прошу голосувати.

10:55:34

За-281

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України в частині надання згоди на призначення Президентом України на посаду членом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринка Портнова Андрія Володимировича.

10:56:05

За-261

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо членів державної комісії з цінних паперів і побажаємо плідної співпраці, у тому числі з Верховною Радою України.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо сплати мита та оподаткування операцій з культурними цінностями. Цушко Василь Петрович, будь ласка. Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

10:56:41

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги! Мы рассматривали этот законопроект на прошлой недели. Значит, комитет его рассмотрел и в пункте 3 мы внесли такое предложение, чтобы разрешать ввозы культурных ценностей, которым больше 50 лет, значит, и читаю по тексту. Виготовлено 50 і більше років тому, які ввозяться з метою їх подальшої передачі музеям, нужно добавить слова - галереям, выставочным центрам, архивам, Державним або комунальним установам культури, або освіти. от в такой редакции предлагается это законопроект принять и плюс с подачи народных депутатов комитета, мы добавили законопроект, который был подан госпадином Буряком и Калиниченка, чтобы принять во втором чтении и вцелом.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і вцілому як закон проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати мита та оподаткування операцій з культурними цінностями", реєстраційний номер - 4147. Прошу голосувати.

10:58:03

За-359

Закон прийнято. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електроенергетику", друге читання.

Шановні колеги! Є з цього приводу лист. Комітет просить його перенести у зв'язку з обставинами, які виникли у ході прийняття Верховною Радою України останнім часом ряду законів та необхідністю узгоджень положень даного законопроекту з ними. Немає заперечень? Переносимо розгляд цього питання.

Оголошується до розгляду проект Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (повторне друге читання), реєстраційний номер 2580-1. Демьохін Володимир Анатолійович, будь ласка. Ми ж голосували вже поправки, так? Будь ласка, Володимир Анатолійович.

10:59:08

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты.

В соответствии с постановлением Верховного Совета комитет подготовил и внес на рассмотрение на повторное второе чтение проект Закона о регистрации нерухомого майна. В процедуре подготовки к повторному второму чтению комитет получил предложение от Кабинета Министров, Национального банка о необходимости поддержки концепции проекта в редакции комитета, отзыве своих предыдущих предложений. Аналогичные письма поступили от народных депутатов Украины Цушко и Семиноги. Эта группа предложений была исключена из таблицы. Включены в таблицу предложения народного депутата Черновецкого, два учтены редакционно. Включены в таблицу предложения народного депутата Ткача, но отклонены в связи с тем, что это не предмет ведения рассматриваемого закона. Законопроект предлагает регистрацию прав на недвижимость, но не процедуры выдачи свидетельства о праве на недвижимость. На наш взгляд, это проект Закона о государственном земельном кадастре.

В доработанном проекте предлагается создание единой системы государственной регистрации прав на недвижимость у составе государственного земельного кадастра. Система регистрации будет базироваться на кадастровом номере земельных участков, как в случаях, когда собственник земельного участка совпадает с собственником иной недвижимость, так и когда собственник земельного участка и квартиры не совпадает.

Проект подготовлен в развитие положений Гражданского кодекса, вступившего в силу с 1 января этого года.

С принятием закона, уважаемые коллеги, мы опоздали на полгода, поставив множество граждан Украины в зависимость от процедур, введенных ведомственным приказом Минюста.

В комитет обращаются граждане с вопросами об отсутствии Закона о регистрации и невозможности реализации положений Гражданского кодекса и нарушений прав многочисленных собственников недвижимости при совершении сделок с недвижимостью. Право собственности возникает с момента регистрации сделки в соответствие с законом. Держателем государственного реестра прав определен уполномоченный орган исполнительной власти по земельным вопросам. Администратором - Центр Земельного кадастра. За бюро технической инвентаризацией сохраняются их функции по инвентаризации недвижимости и учета объекта недвижимости.

Уважаемые коллеги, таблица содержит 279 предложений, часть из которых отклонена, поскольку противоречит положениям Гражданского кодекса или концепции закона. Хочу обратить ваше внимание на замечания Юридического управления. К тексту замечаний нет. Прошу поддержать принятие данного закона во втором чтении и в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто наполягає на поправках. Ми їх розглядали, правда, але є наполягання ще. Хто наполягає? Борис Беспалий, будь ласка. Мікрофон увімкніть.

11:02:17

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Володимире Михайловичу, я відразу хочу сказати, що я наполягаю на цілій низці поправок і розглянути ці поправки.

І перша з них, це стосується поправки номер вісім. Перед тим я хотів би звернути увагу, що таблиця нам роздана лише сьогодні. Там 279 поправок. Це суперечить і Регламенту і так далі. Термін внесення поправок був штучно обмежений. Це говорить про дуже напористе і нецивілізоване лобіювання цього закону, що взагалі є некоректним.

Тепер по суті поправки. Закон чомусь не виключає реєстрацію саме тих обмежень, які встановлені законодавством і безпосередньо стосуються дітей. Тобто не реєструється, наприклад, право проходу через земельну ділянку, право збирати гриби, ягоди і так далі. Це теж треба зробити. Тому що лише цей кримський випадок застосування зброї проти підлітків, він був саме тому, що такі обтяження не зареєстровані.

Я думаю, якраз треба відкласти цей проект і доповнити його реєстрацією...

ГОЛОВА. Так, будь ласка, комітет.

ДЕМЬОХІН В.А. Мы очень внимательно рассматривали все поправки. И еще раз хочу подчеркнуть, уважаемые коллеги, руководствовались одним - соответствие Кодексу цивильному, который принят, и не разрушение самого смысла закона. Я предлагаю поставить на голосование поправки уважаемого Бориса Беспалого и в зале определиться.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер вісім Бориса Беспалого.

11:04:20

За-47

Рішення не прийнято.

Поправка 10-та Лебедівського. Наполягаєте на ній? Ні, не наполягають. Ідемо далі. Жванія, 11-та. Устенко, 12-та. Лебедівський, 13-та. Беспалий, 14-та. Наполягаєте? Борис Беспалий, наполягаєте на 14 поправці? Ні. 15-та. Наполягаєте на поправці? 16-та, Борис Беспалий. Ні. Так, Кравченко, 18 поправка, наполягає? Ну давайте, будь ласка, тоді, хто наполягає на поправках і яких? Борис Беспалий, будь ласка, давайте.

11:04:51

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я наполягаю, 96 поправка, це 25 сторінка. Сказано, що законопроект передбачає, це є принципова річ, що систему органів державної реєстрації складає центральний орган виконавчої влади земельних ресурсів і займається з тим створена ним державна госпрозрахункова юридична особа, тобто класичний механізм, коли люди платитимуть гроші державній юридичній особі, яка працює сама на себе. Потім скажуть, що винна Верховна Рада в усьому. Ми і так вже знаємо, що якщо забігла курка в сусідський город чи коза у когось здохла, винна Верховна Рада. Зараз цей закон примусить людей платити шалені гроші, державній якісь міфічній госпрозрахунковій особі. Знову ми будемо винні.

Зараз діє система реєстрації, закон про місцеве самоврядування говорить, що це в системі місцевого самоврядування. Тому, я думаю, неприпустимо те, що нам нав'язує комітет.

ДЕМЬОХІН В.А. Ну, если единая система, то, естественно, при совершении сделок должна браться оплата. Эти тарифы будут утверждены Кабинетом Министров.

И сегодня то же самое делается Министерством юстиции. Почему мы должны исключить оплату? Другой вопрос - уровень этой оплаты. Если при вторичном переоформлении недвижимости либо земли, то она может быть несколько выше, первичное же оформление можно сделать минимально возможным.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 96-ту Бориса Беспалого.

11:06:58

За-59

Рішення не прийнято.

Борис Якович, ваша наступна поправка.

Мікрофон, будь ласка, Беспалого.

11:07:06

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Наступна поправка 103. Я звертаю увагу, що ми не просто бюро технічної інвентаризації, які знаходяться в населених пунктах чомусь підпорядкували Держкомзему, хоча вони мають реєструвати, скажемо, і міські квартири і так далі, ми ще і всю кадрову політику цих бюро технічної інвентаризації теж підпорядковуємо Держкомзему. Саме центральний орган проводить добір, підготовку та підвищення кваліфікації працівників усієї системи органів державної реєстрації прав.

Тобто, фактично, органи місцевого самоврядування позбавляються участі навіть в первинній реєстрації. Вони позбавляються будь-якого впливу на кадрову політику. Не зважаючи на те, що стаття 30 Закону про місцеве самоврядування в Україні, базового закону, відносить це до делегованих повноважень саме місцевого самоврядування.

Тому, я думаю, треба підтримати мою поправку і не підтримувати такої зухвалої спроби Держкомзему...

ДЕМЬОХІН В.А. Если это единая система, то, конечно, и должна быть единая идеология подготовки профессиональной. БТИ свои функции сохраняют, они остаются в органах местного самоуправления. Мы считаем, что нельзя эту поправку принимать.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 103-тя Бориса Беспалого.

11:08:48

За-53

Поправка не прийнята.

Наступна поправка Бориса Беспалого. Мікрофон, будь ласка.

11:08:54

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Поправка 117-та. Взагалі у комітету якась дивна система, дивна логіка. Вони пропонують підпорядкувати Бюро технічної інвентаризації напряму Держкомземом, вірніше, навіть його бізнесовій структурі, а потім говорять, що це залишається в системі місцевого самоврядування.

Ну, я думаю, що мова могла б йти про повне нерозумінні місцевого самоврядування. Але оскільки тут дуже компетентні люди на трибуні, то, я думаю, йдеться про свідоме знищення самоврядування.

Моя 117-та поправка говорить про те, що місцевими органами державної реєстрації речових прав та їх обмежень є комунальні підприємства органів місцевого самоврядування. Оце є місцеве самоврядування.

Інше питання - що має бути централізований реєстр на державному рівні, куди передається інформація. Але коли буде податок на нерухомість, він буде справлятися до місцевих бюджетів. Тому реєструвати мають знову ж таки органи місцевого самоврядування. А тут без всякої аргументації відкидається логічна позиція на підтримку місцевого самоврядування.

ДЕМЬОХІН В.А. Главная аргументация: что это должна быть единая, целостная система, чтобы мы не, даже когда будут осуществляться инвестиции, создание всей системы, не получилось так, что система будет неуправляемая. Мы настаиваем на отклонении данной поправки.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 117-та Бориса Беспалого.

11:10:39

За-74

Поправка не прийнята.

Наступна поправка Бориса Беспалого. Будь ласка.

11:10:47

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Наступна 125 поправка. От на ній ми перевіримо щирість того, що пропонує комітет. Я пропоную, щоб керівник місцевого органу державної реєстрації, який є державним реєстратором і призначається органом місцевого самоврядування на території якого знаходиться реєстраційний округ, за погодженням з центральним органом реєстрації. Я думаю, що це відповідає принципам самоврядування.

Коли нам аргументують, що головна мета закону виявляється в тому, щоб була єдина система чого б то не було, то це є просто зведена просто до гасла. Просто гасло знищення самоврядування. Навіщо тоді місцеве самоврядування, навіщо тоді програма децентралізації, яка проводиться ООН? Якщо нам сказано: "Головне , щоб був якийсь єдиний орган". Давайте залишимо в Україні одну тільки посаду Президента. При ньому посаду реєстратора і тоді мрія комітету буде здійснена.

ДЕМЬОХІН В.А. Я хочу подчеркнуть, уважаемые коллеги, речь идет всего-навсего о регистрации. И система должна быть абсолютно объективной и достоверной. И мы не в коем случае не умоляем функции местного самоуправления. Мы не вмешиваемся в вопросы собственности. Всего лишь навсего объективная регистрация. Это если хотите система, это прибор, который должен работать очень объективно и точно.

Поэтому мы настаиваем на отклонении данной поправки.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування 125 поправка Бориса Беспалого.

11:12:38

За-80

Рішення не прийнято.

Мікрофон Бориса Беспалого. Наступна поправка.

11:12:44

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Наступна поправка 153-тя. Вона не стосується глобальної концепції. Вона стосується наповнення бази даних. Проект пропонує, щоб база даних включала крім прямо вказаних даних, які не викликають заперечень, також інші дані передбачені нормативно-правовими актами з питань Державного земельного кадастру.

Тобто, що це означає? А це означає, що цей самий Держкомзем чи його бізнесовий орган можуть висувати будь-які вимоги, вимагати будь-які дані. Тобто взагалі у законах не повинно бути таких всепогодних формулювань, як "інші дані". Фактично виходить, що кілька чиновників, які вже намагаються узурпувати реєстрацію, вони ще й будуть додатково вимагати будь-які дані не передбачені законом.

Я пропоную, щоб такий перелік даних встановлювався тільки і виключно постановами Кабінету Міністрів і ніякої чиновницької самодіяльності.

ДЕМЬОХІН А.В. Мы должны быть последовательны в своих решениях. Мы не приняли Закон о Земельном кадастре. Сегодня это тоже очень важный базовый закон. И говорить о том, что чиновники будут требовать любые справки, в конце концов значит не доверять ни уряду, ни тому же Дерзкомзему.

Я думаю, что справок из больницы не будут требовать. Мы настаиваем на отклонении данной поправки.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 153-тя Бориса Безпалого.

11:14:33

За-68

Поправка не прийнята.

Борисе Яковичу, наступна ваша поправка. Будь ласка, мікрофон.

11:14:40

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. 159-та поправка. Я хочу відзначити, що комітет дійсно є дуже послідовний у своїй позиції. Він дійсно повністю нищить самоврядування, створює при Держкомземі бізнесову структуру, яка буде вимагати будь-які відомості, справляти за будь-що гроші і реєструвати або не реєструвати на власний розсуд. Тобто створюється така тотальна система хабарництва. Це дуже послідовно. Але чи потрібна така послідовність?

І от, наприклад, 159-та поправка якраз і заперечує один із елементів такої послідовності узаконеної корупції, тобто намагається ще брати право брати гроші за сплату державного мита, за державну реєстрацію, а ще за права та про платежі задані в установленому порядку. Тобто, вони будуть самі втановлювати платежі, за які люди повинні їм платити, цю бізнесову структуру. Я думаю, це абсолютно неприйнятна логіка і пропоную вилучити ці самі платежі, тобто узаконені хабарі.

ДЕМЬОХІН В.А. Но, нельзя во всем видеть только взятки и только коррупцию. Если система существует, если она реагирует на запросы, выдаются соответствующие справки, то почему за это не брать оплаты - это не разумно, мы так не построим рыночную экономику. Если, например, недвижимость, участок используется как актив залоговый в банке, почему банк получая информацию системой не должен платить за это деньги. Мы настаиваем на отклонении данной поправки.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 159 Бориса Беспалого.

11:16:40

За-58

Рішення не підтримано. Наступна поправка Бориса Беспалого. Будь ласка. Мікрофон Беспалому.

11:16:49

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Наступна поправка 239. І це передостання поправка. Я якраз зовсім не говорив, що я бачу в цьому законі тільки корупцію. Як і доповідач я бачу, дійсно, в ньому багато корупції, але там є не тільки корупція, там є ще спроба зловживання владою і так далі, тому що до корупції шкідливість цього закону зовсім не зводиться. Значить, 239 поправка зводиться ось до чого. Вони намагаються, комітет протягти позицію, згідно якої, значить, зводиться в єдине, це реєстраційний номер, кадастровий номер і так далі. Так от я хочу сказати, що позиція нашої фракції полягає у тому, що єдиний реєстр нерухомості має бути і має бути на державному рівні. Але реєстрація фізична проводиться органами самоврядування, які потім дають дані до цього реєстру. Так що тут узгоджується і державницький інтерес, і інтерес самоврядування на відміну від того, що пропонує комітет.

ДЕМЬОХІН В.А. Мы не считаем, что затронуты интересы органов самоуправления местных. И данные, которые в системе будут использованы, это данные как раз органов местного самоуправления, БТИ. Настаиваем на отклонении поправки.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 239 Бориса Беспалого.

11:18:29

За-77

Поправка не підтримана.

Мікрофон Бориса Беспалого, будь ласка.

11:18:37

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

243-тя і остання поправка. Шановні колеги, я звичайно не розраховував на те, що поправки будуть проголосовані, тому що дійсно мертвому припарки ні до чого. І я розумію, що цей закон буде відхилений разом з поправками і так далі. Я брав слово для мотивації того, чому за цей закон в цілому, звичайно, неможна голосувати. І я думаю, що жоден з вас, кожен з нас живе або у селі, або у селищі, більшість у містах. І, звичайно, ніхто не проголосує за закон, який повністю знищує місцеве самоврядування у цій частині. Тобто реєструючи органи будуть підконтрольні Держкомзему чомусь. Кадрова політика встановлюється Держкомземом. Платежі, які з людей будуть братися, далеко не тільки з банків, встановлюються Держкомземом. І в результаті вийде, що у нас буде один великий Держкомзем замість місцевого самоврядування.

Я думаю, ми на це підемо, і даний закон дамо за нього нуль або там один голос. І на це сподіваюся.

ДЕМЬОХІН В.А. Я думаю, органы местного самоуправления должны быть благодарны, что им центральный орган исполнительной власти будет оказывать кадровую профессиональную поддержку и помощь и поможет наладить учет объективный недвижимости и земли.

Уважаемые коллеги, я прошу поддержать данный законопроект во втором чтении и в целом. Он является важнейшим законом для улучшения инвестиционного климата у нас в стране. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Це ще ж не все. Це ще інші поправки.

Ставиться на голосування поправка 243-тя Бориса Беспалого. Потім свої поправки буде виголошувати Роман Ткач.

11:20:33

За-60

Поправка не прийнята.

Мікрофон Романа Ткача, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

11:20:40

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, Народний Рух України. Фракція "Наша Україна".

Володимире Михайловичу, я зрозумів, що по голосуванню за поправки, що всі мої поправки не пройдуть, і я їх знімають. Але я все-таки хочу одне запитання задати до шановного доповідача.

У мене є питання. Я розумію, що ми створюємо зараз єдиний орган державної реєстрації і прав. Але виникає інше питання. Навіщо ми руйнуємо те, що є вже створено? У даному випадку мається на увазі Бюро технічної інвентаризації? На сьогоднішній день на Україні існує 361 бюро, які є комунальними, і створені місцевими органами влади. Я пропонував 43-тю поправку щоб внести, що довідку, характеристику або технічну інвентаризацію повинні проводити бюро існуюче, бюро комунальної власності. Ви відкинули мою цю поправку. Тому у мене до вас питання. Навіщо руйнувати те, що є вже створено? Дякую.

ДЕМЬОХІН В.А. Бюро технической инвентаризации остаются и будут выполнять свои функции. Всего лишь на всего будет использоваться их информация для единой системы. Мы этот вопрос много раз обсуждали и с руководителями БТИ городов и областных центров и нашли здесь взаимопонимание. БТИ остается и свои функции выполняет. Всего лишь на всего речь идет о том, что кадровая политика, профессиональный подход будет осуществляться Держкомземом, то есть структурой, которая будет вести регистрацию. БТИ же является предприятием местного самоуправления.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету, прошу уваги, про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Реєстраційний номер 2580-1. Прошу голосувати.

11:22:49

За-286

Закон прийнято. (Оплески)

ДЕМЬОХІН А.В. Спасибо большое, уважаемые коллеги!

ГОЛОВА. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 10, "Регіони України" - 61, фракція комуністів - 47, Соціал-демократична партія України (об'єднана)- 40, "Дем.ініціативи. Народовладдя" - 29, Трудова Україна - 29, Народна аграрна партія - 16, СПУ - 1, Блок Тимошенко - 3, Союз - 15, НДП, промисловці і підприємці - 13, Центр - 14, позафракційні - 8.

Оголошується до розгляду проект Закону про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Доповідач Порошенко Петро Олексійович. Хто від комітету буде доповідати? Катерина Фоменко, будь ласка.

11:23:56

ФОМЕНКО К.О.

Шановні народні депутати, Бюджетний кодекс України, який був прийнятий 21 червня 2001 року, поклав початок бюджетній реформі і міжбюджетній реформі також. Але треба сказати, що ті взаємовідносини, які поклали край матрьошкоподібному формуванню бюджетів, вони залишилися і зупинилися саме на кордоні району і до районного рівня. Якщо вони розподілялися по формулі, за формулою, то нижчого рівня місцеве самоврядування отримували бюджети, які формувалися, ну скажемо, ручним управлінням.

Тому бюджетний комітет розробив згідно з Бюджетним кодексом законопроект, який якраз і розробив формулу і визначив ті показники, які затверджуються формулою в розподілі бюджетних трансфертів, міжбюджетних трансфертів.

Я хочу сказати, що цей законопроект ми розглядали разом з представниками областей, разом з представниками конгресу місцевих регіональних влад України, разом з представниками Асоціації міст України. І дуже-дуже багато пропозицій, які були з їх боку, були враховані.

Я хочу сказати також, що всі пропозиції народних депутатів, які ми отримали, вони також повністю враховані.

Що ж передбачає цей законопроект? Законопроект запроваджує формулу, формульний метод розподілу бюджетів органів місцевого самоврядування на рівні села, селища і міста районного значення та їх об'єднань.

Ми запропонували у формулі такі показники, як прогнозний показник доходів району. Такі показники, як прогнозний показник доходів з фізичних осіб, індекс відносної податкоспроможності, фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг, коефіцієнт вирівнювання, також коефіцієнт пофакторного впливу.

Цим законопроектом ми врегулювали нарешті терміна запровадження і терміни затвердження бюджетів на рівні села, селища, міста районного значення та їх об'єднань.

А також законопроект повинен затвердити ту норму, в разі несвоєчасного прийняття, скажімо, закону про Державний бюджет, не закону, а рішення про прийняття бюджету на рівні села, селища, міста районного значення, коли ці терміни порушуються.

Ми запропонували ці взаємовідносини врегулювати рішенням сесії обласної ради.

Я хочу сказати, що ми багато отримали зауважень з боку Міністерства фінансів. Але на сьогодні всі ці зауваження врегульовані, і на сьогодні ми маємо підтримку Міністерства фінансів і законопроект 4006-1 підтримується сьогодні всіма, хто працював над ним.

Тому є пропозиція підтримати цей законопроект для того, щоб Державний бюджет 2005 року вже був сформований ...(Вимкнено мікрофон)

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, позиція комітету до вашого відома доведена. Поправки враховано, законопроект відпрацьовано. Є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету: про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Реєстраційний номер 4006-1. Прошу голосувати.

11:27:45

За-377

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт". Матвієнков Сергій Анатолійович доповідає з цього приводу, голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва. Реєстраційний номер 3281.

11:28:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, мы в недавнем времени с вами приняли этот законопроект в первом чтении. Я хочу напомнить вам основные узловые моменты, чтобы вы восстановили в памяти, о чем идет речь.

Речь шла о том, что мы разрешили проведение наличных расчетов, то есть расчета наличными средствами, на участках по приему лома, мы сняли ограничение для цветного лома по площадкам, с тем чтобы можно было увеличить объем этих закупочных фирм, которые могли работать на этом рынке; ввели лицензии и стандарты, которые работали в странах ЕС и мирового содружества, будем говорить так, американские стандарты, что не могло не вызвать определенные моменты при принятии этого закона во втором чтении, то есть что повлекло за собой утяжеление, будем говорить так, этого законопроекта. И Юридическое управление высказало ряд замечаний. Потому что основные нормы этого законопроекта, который нами был принят в первом чтении, мы не смогли все-таки поправить ко втором чтению так, чтобы они вязались с основополагающим телом закона, с теми базами, которые действуют на сегодняшний день.

Поэтому мы создали комиссию по доработке этого законопроекта совместно с Кабинетом Министров, Комитетом промышленной политики. Мы еще раз внимательно вернулись к рассмотрению этого законопроекта, неоднократно его рассмотрели. И по согласованию с авторами этого законопроекта мы предлагаем вынести на голосование и принять постанову, которая предлагает "скасувати рішення Верховної Ради про прийняття за основу проекту Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про металобрухт", реєстраційний номер 3281. Номер постановления 3281-П от 18.06.2004 года. Таким образом мы выходим из этой коллизии, которая у нас сложилась.

Взамен этого авторы, которые подготовили этот законопроект к рассмотрению совместно с комитетом подготовили уже на замену этого законопроекта новый законопроект, который, так сказать, все те позитивные моменты, которые были заложены в этом законопроекте, они будут внесены уже в новом законопроекте и будут вынесены на ваше рассмотрение.

ГОЛОВА. Поправки. Давайте по поправках, а потім з мотивів перед голосуванням буде. Ні, одну хвилиночку. Що ви пропонуєте?

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВА. Ні, ні. Постанова не голосується. Спочатку голосується друге читання, а тоді, якщо ні, то воно буде скасовано. Давайте по Регламенту.

МАТВІЄНКОВ С.А. Тогда мы давайте сделаем, Владимир Михайлович, тогда у меня предложение такое. Тогда мы ставим этот законопроект во втором чтении. Предложение комитета - за него не голосовать. И он автоматически снимается. И мы на замену готовим новый законопроект.

ГОЛОВА. Шановні колеги, спочатку ставиться на голосування в другому читанні. Якщо буде не прийнято в другому читанні, тоді законопроект скасовано. От і все.

МАТВІЄНКОВ С.А. Питань нема. Пожалуйста.

ГОЛОВА. З мотивів , будь ласка, Ніколаєнко.

11:31:04

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановний доповідачу, фракція Соціалістичної партії України вважає взагалі ситуацію, яка склалася з заготівлею металолому в Україні - це стихійним лихом, бідою для України. І тому нам потрібно, я погоджуюся з Сергієм Матвієнковим, що потрібно цей законопроект зняти. Тому що те, що там пропонується лібералізація заготівлі металолому нам сьогодні треба не те, що лібералізувать, а вже жорсткі санкції зробити. Тому голосувати потрібно проти. І цей законопроект відхилити.

МАТВІЄНКОВ С.А. Есть предложение поставить его во втором чтении, и предложение комитета - за этот законопроект не голосовать.

ГОЛОВА. Павло Мовчан, з мотивів, будь ласка.

Мікрофон, будь ласка, увімкніть. Будь ласка. Говоріть, будь ласка.

11:32:11

МОВЧАН П.М.

Дякую. Анатолію Сергійовичу, я звертаюся до вас. Наскільки я зрозумів, коли ми обговорювали у першому читанні, найбільше зауважень стосувалося того, що ми цим процесом лібералізації, як сказав Ніколаєнко, перетворюємо взагалі Україну у суцільний металобрухт. Адже ви знаєте наслідки того, що було протягом тривалого часу України. Фактично цей процес дав можливість зруйнувати всю промислову базу в Україні. Яким чином зупинити, це передбачено чи ні? Нарешті зупинити цей процес.

МАТВІЄНКОВ С.А. Поэтому комитет и принял решение о котором я сегодня говорю. Принятие данного законопроекта ухудшит положение связанное с той работой, которая сегодня ведется по наведению порядка по работе с ломом.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги! Козаченко, як автор проекту, мікрофон, будь ласка.

11:33:16

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановні колеги! Виходячи з того, що закон на друге читання набрав тієї форми, яка взагалі викривляє ситуацію, яка була задумана при прийнятті у першому читанні, то комітет і прийняв те рішення, яке пропонує пан Матвієнков проголосувати.

Я підтримую, що його не треба у другому читанні приймати, як закон, тобто відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Оскільки це є вже власність Верховної Ради, тому я ставлю на голосування перше питання. Про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" ( реєстраційний номер 3281).

11:34:15

За-3

Закон. Закон відхилено. Оголошується до розгляду проект закону про внесення до Закону України "Про поштовий зв'язок щодо письмової кореспонденції", друге читання. Довгий Станіслав, будь ласка. Хто від комітету буде доповідати? Шановні колеги! Будь ласка.

11:34:49

ДОВГИЙ С.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань будівництва транспорту житлово-комунального господарства і зв'язку розглянув проект закону України про внесення змін до статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", внесений народним депутатом України Володимиром Яворівським. І запропонував Верховній Раді прийняти його за основу.

Враховуючи, що від суб'єктів законодавчої ініціативи зауваження і пропозиції не поступали, комітет одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону України про внесення змін до статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" як закон. Прошу підтримати.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги! Нам потрібно визначатися. Я ставлю на голосування про прийняття вцілому як закону проект закону про внесення змін до Закону України "Про поштовий зв'язок щодо письмової кореспонденції", реєстраційний номер - 3167.

11:36:04

За-241

Закон прийнято.

Слухається проект Закону про транспортно-експедиторську діяльність (друге читання). Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства, зв'язку Климпуш Орест Дмитрович. Будь ласка.

11:36:38

СТРЕБКО С.К.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України про транспортно-експедиторську діяльність, 1359 від 09 грудня 2003 року цей проект було підготовлено до другого читання. Всі пропозиції доопрацьовані. До законопроекту було внесено 154 пропозиції. Розробники проекту висловлюють подяку народним депутатам Миколі Круглову, Оресту Климпушу, Владиславу Отрощенко, Василю Горбалю, Олександру Єдину, Юрію Кармазіну, Євгену Червоненку, Володимиру Черняку та інших, що внесли свій творчий внесок з метою врахування в тексті проекту положення нового Цивільного кодексу, приведення статей законопроекту до норм господарського законодавства, встановлення ................ умов транспортно-експедиторської діяльності, конкретизування основних прав та обов'язків учасників транспортно-експедиторської діяльності.

Підсумовуючи проведену роботу, слід зауважити, що враховані пропозиції за своєю сутністю відповідають загальному спрямуванні законопроекту. Редакційні правки вносилися після редагування порівняльної таблиці Юридичним управлінням та Редакційним відділом Апарату Верховної Ради. Редакційні правки не впливають на загальний зміст, спрямовання законопроекту і приводять проект у відповідність до законодавства у частині використання термінів, вимог української мови, логічної побудови проекту, тощо.

Шановні народні депутати, враховуючи визначене, прошу підтримати цей законопроект у другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто із авторів поправок наполягає на їх обгрунтуванні і голосуванні? Немає таких. Так, тоді перед, зараз... Перш ніж голосувати, тут у нас є постанова про неприйнятність народного депутата Круглова. Але я його не бачу в залі. Так, тоді все-таки, я спочатку поставлю на голосування проект постанови народного депутата Круглова про неприйнятність проекту Закону України про транспортно-експедиторську діяльність. 2474/П-1. Голосується постанова про неприйнятність законопроекту. Проект постанови народного депутата Круглова.

11:39:27

За-49

Рішення не прийнято.

Таким чином, ми маємо підстави ставити пропозицію про голосування в другому читанні і в цілому Закону про транспортно-експедиторську діяльність. Реєстраційний номер 2474.

11:39:56

За-242

Закон прийнято. Дякую.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. Друге читання. Законопроект за номером 5340. Доповідає перший заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Цушко Василь Петрович, будь ласка.

11:40:23

ЦУШКО В.П.

Цушко, фракція соціалістів.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, этот законопроект мы рассматривали с вами, президентский законопроект, все поддержали. И тогда был законопроект коллеги Веретенникова, в котором было сказано, чтобы учесть во втором чтении. После принятия закона о бюджете, вы знаете, были протесты и так далее. Там по виноделию произошло, скажем так, увеличение серьезное акцизов. В результате переговоров с правительством, мы нашли общий язык по этому законопроекту и вышли из этой ситуации.

Было упущено тут редакционно, я вижу, подымает руку коллега Нощенко, я зачитаю, что мы упустили.

Статья 2 " На спирт етиловий, який використовується підприємством первинного та змішаного виноробництва" нужно записать "для виготовлення виноматеріалів виноградних та плодово-ягідних", а також "на спирт кон'ячний власного виробництва та спирт кон'ячний, завезений на територію України згідно закону до 01.04 та спирт етиловий виноградний власного виробництва".

И также в "Прикінцевих положеннях" нужно уточнить, что новые акцизные марки вводятся в действие с 01.01.05, ДПА просило, а применение бутылки 0,275 с момента опубликования закона.

В принципе, по всем позициям все на комитете были единогласны. Я предлагаю проголосовать закон во втором чтении и в целом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі зауваження, пропозиції враховані, окрім 15-ї поправки, автором якої є народний депутат Цушко. Ви не наполягаєте? Вона тільки відхилена.

Яка поправка? Соболєв, мікрофон, будь ласка.

11:42:15

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, народний депутат.

Шановні колеги!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер поправки скажіть.

СОБОЛЄВ С.В. Номер поправки 14, це сторінка 20.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована частково. Будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В. Я хотів би наголосити на тому, що це не лише моя поправка. Співавторами цієї поправки є народний депутат Круглов, Омелян Парубок та багато інших, які подавали в свій час пропозицію при розгляді цього питання в чинній редакції.

Про що йде мова?

Буквально два тижні тому при внесенні змін в бюджет у вісім разів майже підняли ставки акцизного збору на наші українські вина.

Ця поправка врегульовує таким чином ситуацію, щоб повернути ті ж ставки акцизних зборів, які існували.

Саме тому я просив би зал підтримати мою поправку, оскільки неголосування по цій поправці призводить до страшних наслідків, таких, як вирубка виноградників. Ми це вже переживали в свій час. Я просив би, щоб ця поправка була підтримана. Дякую

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Петрович, будь ласка.

ЦУШКО В.П. Уважаемый коллега Соболев!

Значит, на заседании комитета, правительство чтобы не наложило вето на этот законопроект и чтобы выйти из ситуации, предложили и согласились все. На пять копеек на градус крепости на полусухие, полусладкие и крепленые. В бюджете было записано 10 копеек. И Круглов присутствовал на заседании комитета и поддержал это решение. Могут подтвердить все, кто присутствовал на комитете. В итоге я прошу вас поддержать то, что есть в правой колонке с одной целью, чтобы действительно помочь виноделам, а не допустить так, что мы сейчас проголосуем, уряд наложит вето из-за того, что мы нарушаем договоренности с ними, а будет действовать позиция в бюджете 10 копеек. И тогда виноделам действительно кранты.

Поэтому я прошу вас поддержать то, что поддержал комитет. А поправку Соболева отклонить. Поэтому комитет не поддерживает поправку Соболева. Хотя он имеет право ее проголосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Соболєв наполягає. Я ставлю на голосування, ставлю на голосування поправку номер 14 Соболєва. Прошу визначатися.

ЦУШКО В.П. Комитет против. Если проголосуем, будет вето. Доиграемся.

11:44:45

За-224

ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги, еще раз вам повторяю. По виноделию мы провалили уже третий закон. Если мы сейчас нарушим опять с урядом, мы уходим в отпуск. Поверьте, пять копеек - это лучше, чем десять. Да, хуже, чем три. Но оно не прошло. Я вас прошу, давайте не играться. Нужно было договариваться с урядом. Еще раз говорю. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 224. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 89, "Регіони України" - 57, Комуністів - 47, Соціал-демократи - 1, "Демократичні ініціативи" і "Народовладдя" - 2, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 13, Соціалісти - 0, Тимошенко - 10, "Союз", НДП, "Промисловці" і "Центр" - 0, Позафракційні - 5.

Шановні колеги, хто за те, щоб повернутися до переголосування поправки, прошу визначитися.

11:45:59

За-250

Я ставлю на голосування на голосування поправку номер 14 народного депутат Соболєва.

11:46:20

За-256

Поправка врахована.

Ще які поправки? Пинзеник, номер поправки, будь ласка?

11:46:31

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, я хочу привернути вашу увагу до поправки п'ятої, яку пропоную не підтримувати. Тому що ця п'ята поправка передбачає монополізацію виробництва вин. Тому що вона дає можливість отримання ліцензій тільки тим, хто має власності не менше 10 тисяч декалітрів виноматеріалів. Це означає, що залишиться кілька підприємств-виробників.

Тобто я ще раз хочу наголосити на те, що в нас є ініціатори, які хочуть знищити українське виноробство. І цю поправку п'яту, пункт 47, прошу вилучити з правої колонки і не голосувати.

ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги, после того как проголосована поправка Соболева, эта поправка теряет смысл, потому что принята единая ставка. Поэтому можно ее исключить из закона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет погоджується без голосування.

ЦУШКО В.П. Ее можно снять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді вилучається поправка п'ята.

ЦУШКО В.П. Нет, не поправка пятая, а именно касательно марочных вин лицензирования, имел ввиду Пинзенык. Вот эта часть, только часть касательно марочных вин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця частина вилучається. Домовилися. Для стенограми зафіксували. Ще які поправки.

Пинзеник, будь ласка.

11:47:55

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, моя поправка восьма, яка стосується порядку надання дозволу на відвантаження спирту. Вона врахована в попередній поправці, але додали пункт, що відвантаження спирту здійснюється на підставі документів, дозволу та інших документів, визначених нормативно-правовими актами. Це означає, що вийде маса інструкцій, постанов і так далі.

Я прошу вилучити з цієї правки: "та інших документів, визначених нормативно-правовими актами України".

ЦУШКО В.П. Я не возражаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджується комітет?

ЦУШКО В.П. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прийнято.

Так , Веретенников, будь ласка. Номер правки.

11:48:41

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні народні депутати, тут майже більше 90 відсотків моїх поправок, тому я хочу призвати вас, вони всі враховані. Ми минулого тижня їх всі на цьому засіданні розглядали, підтримували і , якщо ми не підтримуємо цей законопроект, то в нас буде знищена виноробство і виноградорство на Україні, як це було зроблено при Лігачові і Горбачові.

Тому я дуже й дуже хочу, щоб ми другий раз не повторювали цього. Я прошу всіх проголосувати. Це буде дуже й дуже для нас, як виноробам класно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки не проте, що ви повинні були говорити.

Так, будь ласка, всі поправки, все враховано.

ЦУШКО В.П. Во втором и в целом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, будь ласка, з урахуванням поправок, які ми проголосували і які комітет погодив я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як закону.

Закону "Про внесення змін до деяких Законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів". Законопроект реєстраційний номер 5340. Прошу голосувати.

11:50:08

За-388

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Реєстраційний номер 5260. Доповідає заступник голови комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Терьохін, будь ласка.

11:50:32

ТЕРЬОХІН С.А.

Добрий день, шановні народні депутати, пане головуючий.

Сергій Терьохін, "Наша Україна".

На ваш розгляд подається проект Закону про внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємств у другому читанні. Цей закон, я нагадаю, спрямований на поліпшення адміністрування податку, а саме, визначення звичайної ціни, визначення фракту, яке покінчує з дискримінацією українських перевізників, довгострокове страхування життя, яке унеможливлює, з одного боку, ухиленні від оподаткування, а, з іншого, зменшує рівень корупційного втручання органів у поточну діяльність підприємств, внормовує правила оподаткування та звільнення бюджетних дотацій та субсидій, установлює правила віднесення до валових витрат наданої благодійної допомоги, установлює чіткі правила боротьби, так званою, тонкої капіталізації.

Проект спрямований на поступове наближення правил податкового обліку до правил бухгалтерського обліку і так далі.

Я хотів би зазначити, що при опрацюванні цього проекту активну участь прийняли народні депутати практично представники всіх фракцій. Це такі, як Буряк, Хомутинник, Веретенніков, Горбаль, Цушко і так далі, не хочу ображати кого не назвав.

Проект повністю погоджений з Кабінетом Міністрів, не має жодних зауважень, тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності уповноважив мене просити Верховну Раду прийняти його у другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Більшість правок враховано. Хто з народних депутатів наполягає на правках? Полякова, будь ласка, номер правки вашої. Мікрофон Полякової.

11:52:28

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Правка номер 37, страница шестнадцатая. Для введения дополнительного трьохпроцентного налога на перестрахование. Я хочу сказать, что принятие вот этой нормы в редакции комитета прежде всего ударит на тех видах страхования, которые имеют большие объемы ответственности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, скажіть мені номер поправки.

ПОЛЯКОВА Л.С. Номер 37, страница шестнадцать. По сути дела выведет из украинского рынка. Я предлагаю принять мою поправку.

ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Сергій.

ТЕРЬОХІН С.А. Так. Я хотів би доповісти Верховній Раді, що це є компроміс між позицією ліга страхових організацій і позицією нашого комітету. Він полягає в тому, щоб прикрити вивіз капіталу, який зараз відбувається шляхом перестрахування. Я вам назву одну цифру. Значить, загальний обсяг таких оборудок становить приблизно на цей рік по прогнозам 9 мільярдів, 9 мільярдів гривень. Повернення з закордону перестрахувальних сум не досягає навіть 4 відсотків. Ви прекрасно розумієте, що цей спосіб напівлегального відмивання капіталу закордоном. Коли ліга страхових організацій досягала компромісу з нашим комітетом і з урядом, ми прийшли до висновку, що такий спосіб дозволить з одного боку, не дискримінувати внутрішнє перестрахування, але зробить кордон для таких відмивочних перестрахувань з нерезидентами. Тому прохання цю правку не підтримувати, тим паче, що уряд теж з цією правкою не погоджується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку № 37 народного депутата Полякової. Прошу визначатися.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

11:54:31

За-175

Рішення не прийнято. Хто ще наполягає на поправках? Немає? Так. Ще Поляковій мікрофон, будь ласка. Вас закрили, не видно.

11:54:47

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Правка №62 на странице 32. Она связана с тем, что я уже говорила. Вводятся дискриминационный нормы в отношении брокеров.

Прошу учесть мою правку.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, ви пам'ятаєте, що ми прийняли рік тому рішення про те, щоб по нерейтингових компаніям по перестрахуванню був 15-відсотковий податок на репатріацію. Цим законопроектом він знижується до 3 відсотків. Але яким чином уходиться від оподаткування від 15 і 3. Укладається договір з нерезидентом-брокером перестрахувальним, який абсолютно не контролюється нашою держкомісією по контролю над неюанківс... над фінанс... по фін. послуг. І все. Тому якщо є прямі у вас договори з нерезидентами перестразувальними компаніями, немає питань, або нерезидентський брокер має стати резидентом, попасти під юрисдикцію регулювання нормального, і тоді не буде податкових ухилень. Тому ми не підтримуємо цю правку і не підтримуємо Кабінет Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку номер 62, внесену народним депутатом Поляковою. Прошу голосувати.

11:56:15

За-149

Не прийнято.

Так, немає більше народних депутатів? Будь ласка, Національний банк. Так, які поправки? 54.

Правка 54-та ставиться на голосування.

ТЕРЬОХІН С.А. Да почекайте, треба ж пояснити.

По-перше, про що іде мова. Національний банк хоче зробити привілейований податковий режим для однієї з цивільно-правових операцій, для фінансового лізингу. Чому для цієї операції пояснити неможе. Мабуть тому, що деякі заступники Національного банку мають зацікавленість, м'яко кажучи, у деяких компаніях з фінансового лізингу. Це перше.

По-друге. Позиція Кабінету Міністрів категорично проти цих змін, цих пільг, які хоче Національний банк по фінансовому лізингу. Пропозиція комітету була такою для Національного банку: будь ласка, окремий є закон про лізинг. Давайте робити, відпрацьовувати закон про фінансовий лізинг, відпрацьовувати проект Закону про так звану амортизацію і там враховувати. І це - позиція Міністерства фінансів, яка була вчора висловлена на комітеті. В тому вигляді, як пропонує Національний банк - це дира, яка робиться просто для однієї з операцій. Я хотів би, щоб Кабінет Міністрів сказав свою пропозицію з цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабінету Міністрів не треба казати свої пропозиції, бо це - пропозиція Національного банку. Це - різні суб'єкти законодавчої ініціативи. Я ставлю на голосування пропозицію Національного банку - правка номер 54. Прошу визначатись.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

11:58:15

За-48

Відхилено.

Правка 57-а Національного банку.

ТЕРЬОХІН С.А. Це три правки, пов'язані з створенням пільгового оподаткування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку номер 57, внесену Національним банком України. Прошу визначатись.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

11:58:44

За-35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка відхилена.

58 правка Національного банку.

ТЕРЬОХІН С.А. Те саме.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те саме. Ставлю на голосування

11:59:06

За-30

Правка не підтримана.

Хто ще з суб'єктів законодавчої ініціативи, хто вносив правки і вони не підтримані, прошу заявити. Немає таких. Значить, всі ми правки, на яких наполягали, голосували, визначалися. Тому у нас є підстави проголосувати в цілому і прийняти як закон Закон про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Реєстраційний номер 5260.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати в цілому.

11:59:53

За-268

Дякую, дуже мудре рішення. Закон прийнятий.

Шановні колеги, може, без перерви попрацюємо?

Оголошується перерва до 12.30.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Оголошується, шановні колеги... Запросіть народних депутатів до сесійної зали, будемо продовжувати нашу роботу. Ви бачите, перерву шкідливо робити.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо пенсійних вкладів) (друге читання).

Доповідач заступник голови Комітету з питань фінансів та банківської діяльності Терьохін Сергій Анатолійович (реєстраційний номер 5275). Будь ласка.

12:31:42

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, пане голово. Шановні народні депутати! Відповідно до доручення Верховної Ради Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув, доопрацював вірніше, законопроект про внесення змін до Закону України про податок з доходів фізичних осіб до другого читання і вносить його на розгляд.

Я нагадаю про що йде мова у цьому законопроекті. Законопроект узгоджує термінологію закону з термінологією Законів України про загальнодержавне обов'язкове пенсійне страхування та недержавне пенсійне забезпечення, юридично розподіляє поняття пенсійного внеску та пенсійного вкладу, звільняє допомогу по вагітності та пологах від оподаткування, звільняє спадкоємця власника страхового полісу та рахунку пенсійного вкладу від оподаткування, розширює сферу застосування податкового кредиту по соціальному страхуванні, поширює пільги на героїв соціалістичної праці, унормовує інші неузгодженості з Цивільним кодексом України та з пенсійним законодавством.

Законопроект повністю узгоджено з Кабінетом Міністрів за виключенням однієї позиції, про яку я хотів би окремо сказати. Комітет Верховної Ради після наполягання Національного банку прийняв правку номер 92 народного депутата Буряка, яка говорить про те, що оподаткування процентів нарахованих на дивіденди в банках буде здійснюватися за ставкою 5 відсотків не з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2008 року. З цим не погоджується Міністерство фінансів, і є великі сумніви у окремих членів Комітету з питань фінансів і банківської діяльності чи така пільга банківській спільності є потрібною, є моральною, скажемо, і є великі сумніви, що продовження такої пільги на наступні три роки призведе до дискримінації інших ринків, фінансових послуг, які даються громадянину, це і Пенсійні фонди, які, ви знаєте, виплати не державні, а виплати по яким оподатковується 13 відсотками. Це і фондовий ринок і так далі, і так далі.

Тому, шановний пане Голово, в зв'язку з тим, що правка 92 не була, тобто такого положення не було при першому читанні, вона була внесена на друге читання. Я би просив поставити її окремо на голосування для її підтримки відповідно до Регламенту Верховної Ради. Якщо вона набере 226 голосів, то буде перенесена в праву колонку

ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, яка поправка?

ТЕРЬОХІН С.А. Правка 92 народного депутата Буряка.

ГОЛОВА. 92. Зараз.

ТЕРЬОХІН С.А. ... Сергія Васильовича. Вона не була, це положення не було в першому читанні, тому відповідно до Регламенту Верховної Ради, воно має бути поставлено на позитивне голосування в залі.

ГОЛОВА. А комітет підтримує? Так, я розумію.

ТЕРЬОХІН С.А. В комітеті розділилися думки з цього приводу, але зважаючи на те, що дві тирити комітету - це банкіри. Ну, розумієте, яке рішення було прийнято.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування поправку 92 Сергія Буряка. Прошу голосувати.

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, по крайній мірі, Мінфін не підтримує це.

12:35:40

За-117

Поправка не підтримана. Будь ласка, пропозиція.

ТЕРЬОХІН С.А. Пропозиція від комітету в зв'язку з тим, що все решта повністю погоджено з комітетами, Кабінетом Міністрів, прийняти цей закон у другому читанні і в цілому. Він набирає чинності з 1 січня наступного року.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні... Одну хвилиночку, відмініть голосування, Національний банк, будь ласка. Ну, так я не чую, номер поправки. 63-тя. Національний банк наполягає на тому, щоб проголосувати 63-тю поправку. Будь ласка, позиція комітету.

ТЕРЬОХІН С.А. Національний банк України у 63-й правці пропонує... Я перепрошую, зараз. Пропоную паліатив, звільняти проценти по дивідендам по вкладам не всім, а лише тим, які надаються на строк більше 360 днів. Зрозуміло, що адміністративно це проконтролювати неможливо. Скажіть, будь ласка, яка різниця, у мене вклад лежить півроку, рік або 5 років. Якщо півроку, то оподатковується, якщо рік, чомусь не оподатковується. Тому це не є взагалі норма фіскального права, комітет не підтримав цю правку.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 63-тя Національного банку України.

12:37:50

За-50

Рішення не прийнято.

Матвієнкова мікрофон, будь ласка.

12:37:57

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемый Сергей Анатольевич, я в отношении 14-й правки. Я понимаю, что вы отнесли эту правку, так сказать, не к норме этого закона, это касается путевки на оздоровление и того налога, который сегодня взымается с членов семей, не являющихся членами этого профсоюза. То есть мы как бы с теми нормами закона, которые были привнесены, попали в парадоксальную ситуацию. То есть глава семьи, будем говорить так, работая на предприятии, получает путевку, в том числе на членов семьи на детей несовершеннолетних. И тем самым они подпадают под налогообложение. То есть мы не можем их обеспечить нормальной льготной путевкой, потому что не являются членами именно этого профсоюза. Давайте же мы разведем эту норму. То есть я подал отдельно закон, законопроект. Комитет его пока не рассматривал, давайте мой рассмотрим в комплексе. Здесь вы видхыляете эту правку, считая то, что это не норма именно этой статьи закона. Поясните, пожалуйста.

ТЕРЬОХІН С.А. Пояснюю. Відповідно до діючої норми Закону про оподаткування доходів фізосіб встановлено, що для неповнолітніх членів сім'ї, а також для дружини або чоловіка, тобто першого рівня споріднення, надається пільга при видачі профспілкою цих путівок, якщо тому, кому видають, тобто хоч одному члену сім'ї, який працює, він є членом профспілки. Не вимагається відповідно до норми закону, і є роз'яснення податкової служби, щоб і діти були членами профспілки, дружина була членом профспілки. Достатньо, щоб працівник, який отримує ці путівки для дітей і для членів сім'ї, був членом один, членом цієї профспілки.

Ви ж пропонуєте трохи інше, я перепрошую. Ви пропонуєте дітям вік підняти. У нас до повноліття, ви пишете: дітей у віці від 18 до 23 років. Це розширення пільг. І ми не домовлялися про те, щоб знаєте. Да.

Тому ще раз кажу, що не залежно від того, в якій профспілці знаходиться дружина або чоловік, якщо член сім'ї першого рівня споріднення є членом профспілки, він може отримувати без податків на всю свою сім'ю.

ГОЛОВА. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Вони дали вже таке роз'яснення. Воно сьогодні...

ГОЛОВА. Сергію Анатолійович, Матвієнков знімає свою поправку.

Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо пенсійних вкладів). Реєстраційний номер 5275. Прошу голосувати.

12:40:57

За-230

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, друге читання. Реєстраційний номер 5476. Бронніков Володимир Костянтинович. Панасовський, будь ласка.

12:41:29

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые коллеги, прошу внимания!

Данный законопроект, регистрационный номер 5476, я доложил первым из двух рассматриваемых в первый рабочий день этой недели вторник. Ранее он рассматривался под номером 3605.

Докладываю: все спорные вопросы, возникшие при обсуждении этого законопроекта, решены, замечания устранены, принципиальные разногласия, мнения учтены, предложения внесены. Оснований для его отколонений нет. Документ абсолютно готов для принятия его в целом как закон.

В законопроекте предложен комплексный подход к решению долговой проблемы в ТЕКе. В отличие от предыдущих редакций, в этом законопроекте исключен механизм рефинансирования, механизм, который вызвал неоднозначную реакцию в процессе рассмотрения этих законопроектов по причине введения целевой надбавки к тарифам на энергоносители.

Внедрение механизмов погашения задолженности, предлагаемых в этом законопроекте, не приведет к дополнительной ценовой нагрузке на потребителей энергоносителей и услуг по их поставке, не приведет к дополнительным расходам бюджета. Из законопроекта исключено положение относительтно создания и функционирования расчетного центра, исключено положение относительно функционирования текущих счетов со специальном режимом использования для погашения задолженности. Изменена структура самого законопроекта.

Закон надо принимать, закон направлен на решение проблем задолженности в отраслях ТЕК, создает предпосылки, условия для погашения осенне-зимнего максимума.

Принятие данного закона имеет решающие влияние на гарантии получения средств по второму траншу в размере 275 млн. долларов США для развития ТЕК и АПК в августе этого года. Главным условием получения этих стредств является необходимость реализации мер в ТЕКе, предусмотренных в первую очередь этим законом.

Товарищи, я не располагаю возможности привлечь голоса в зале в пользу того или иного законопроекта как человек не имеющий признаков оппозиционности при защите государственных интересов. Преследую единственную цель, профессионально базируясь на неопровержимых фактах доложить вам объективную ситуацию и возможные выходы из нее. Я это сделал во вторник и сейчас.

Ваша задача - реально оценить ситуацию для адекватного принятия решения парламентом и, возможно, властью. Сомнения в правдивости моей информации ни у кого не может быть. Убедительно прошу активно проголосовать за этот закон.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

Всі поправки, всі застереження, вони були враховані. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, реєстраційний номер 5476. Прошу голосувати.

12:44:36

За-163

Рішення не прийнято.

Так, я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту закону про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, реєстраційний номер 5476.

12:45:11

За-183

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо контролю за ввезенням цукру-сирцю) , реєстраційний номер 5423-1.

Пилип Пилипович Буждиган доповідає з приводу цього законопроекту.

12:45:44

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! До даного законопроекту надійшли дві пропозиції, дві поправки. Одна з них врахована, друга не врахована.

Комітет розглянув даний законопроект, вірніше, і виносить на друге читання, і просить його підтримати, прийняти в другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Терьохін, будь ласка, мікрофон.

12:46:06

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності теж розглянув цей законопроект. Вважає, що введення нової системи контролю за оподаткуванням при здійсненні давальницьких операцій є слушним. Він допомагає митникам визначати митну ціну правильно, не дозволяє ухилятися від оподаткування після того, як ця сировина буде ввезена на територію України.

Тому наше рішення було одностайним. Ми просимо підтримати цей законопроект в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо контролю за ввезенням цукру-сирцю). Реєстраційний номер 5423-1. Прошу визначатися.

12:47:13

За-276

Закон прийнято.

Розділ: "Повторний розгляд законопроектів з пропозиціями Президента". Закон України про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" з пропозиціями Президента України від 08.04.2004 року. Реєстраційний номер 2415. Будь ласка, хто буде від уряду? Міністр юстиції доповідає.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Вісімнадцятого березня цього року Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", який не був підписаний Президентом та повернутий з пропозиціями. Зазначені пропозиції Президента у цьому законопроекті враховані повністю. Пропозиції, які подає комітет, враховує всі пропозиції Президента, тому я прошу я прошу підтримати пропозиції Президента і рішення комітету.

ГОЛОВА. Дякую.

Від комітету Беспалий Борис Якович, будь ласка.

12:48:49

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Комітет державного будівництва місцевого самоврядування.

Від Президента України надійшло дві пропозиції, і я тут можу підтвердити тільки те, що сказав міністр юстиції, комітет повністю ці пропозиції враховує. Одна з них було технічного характеру.

Друга пропозиція пропонує відповідальність посадових осіб, а також державної служби і посадових осіб місцевого самоврядування за корупційні діяння, які не підпадають під кримінальне переслідування, доповнити також дисциплінарною відповідальністю.

Оскільки дисциплінарна відповідальність передбачається законом, має встановлюватися, ніяким іншим чином, то комітет пропонує врахувати і цю пропозицію Президента і таким чином колізія як би знімається, і комітет просить депутатів підтримати узгоджену позицію у даному випадку Президента і комітету.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування про прийняття у новій редакції Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" з пропозиціями Президента України ( реєстраційний номер 2415). Прошу голосувати.

12:50:20

За-314

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закону України про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з пропозиціями Президента України від 24.06.2004 року.

Доповідач міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович, будь ласка. Морозу Олександру Валерійовичу підготуватися від комітету.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Прийнятий Верховною Радою України 3 червня цього року Закон "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Не підписаний Президентом України з мотивів, які викладені в поданні Президента, оскільки даний закон суттєво обмежує права цілого ряду суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на Страховому ринку. Зокрема, згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснення діяльності з обов'язкового страхування цінно-правової відповідальності, можливе лише страховиками, які сплати до Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах при моторному страховому бюро України гарантійний внесок в розмірі, визначено положенням про цей фонд, але не менше як еквівалент 50 тисяч евро - це 51 стаття закону.

Це положення закону унеможливлює здійснення зазначеного виду обов'язкового страхування переважною більшістю страхових компаній, які не спроможні сплатити гарантійний внесок до Фонду захисту потерпілих, враховуючи його розмір , що становитиме половину мінімального Статутного фонду страховиків визначеного Законом України "Про страхування".

Таким чином, законом, який надійшов на підпис створюються умови для монополізації ринку зазначених страхових послуг, що не відповідає частини 3, статті 42 Конституції України, за якою держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, а не правомірне обмеження конкуренції не допускається. До речі, в інших країнах, це також набагато менші внески.

Законом також передбачено, що одним із органів управління та контролю Моторного страхового бюро України є його Координаційна рада. До компетенції цієї ради віднесено, зокрема, здійснення в окремих випадках повноважень загальних зборів моторного страхового бюро України, встановлення розмірів відрахувань із премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до централізованих страхових резервних фондів. При цьому законом пропонується включення до складу координаційної ради трьох представників від Кабінету Міністрів України та чотирьох народних депутатів України, представників Верховної Ради України, кандидатури, які затверджуються відповідно рішенням Кабінету Міністрів та постановою парламенту.

Таким чином, управління недержавною, неприбутковою організацією фактично покладається на осіб, які представлятимуть органи законодавчої та виконавчої влади, а отже самі ці органи посередково і здійснюють управління моторним бюро.

Таким чином, ми бачимо, що є ті позиції і низка ще інших викладені у поданні Президента, які суттєво порушують права, викладені Конституцією України і не враховують розмежування функцій державної влади і самоврядних органів. Я прошу підтримати зауваження Президента.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте. будь ласка. Позиція комітету. Я просив би її озвучити Морозова Олександра Валерійовича, Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

12:54:04

МОРОЗОВ О.В.

Комітет розглянув зауваження Президента і погодився на принципове зниження розміру обов'язкового внеску у гарантійний фонд. Хоча при встановлені 500 тисяч 20 компаній погодилися вносити такий внесок. 20 компаній - це не монополізація ринку. Але зауваження враховано і розмір зменшено до 100 тисяч євро. На першому етапі це буде достатньо. Також враховане зауваження принципове Президента щодо входження в координаційну раду моторного бюро депутатів. Зауваження враховане. І тепер склад та порядок формування координаційної ради віднесено до внутрішнього питання моторного бюро, що буде визначатися статутом бюро. Було ще два зауваження щодо невідповідності Цивільного кодексу, їх також враховано. Тому комітет просить підтримати.

ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, Луценко. Потім Колоніарі.

12:55:24

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Луценко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні народні депутати, ми допустилися великої помилки, коли прийняли цей закон у другому читанні. Насправді ми хочемо створити новітні трасти, правда вже в страховій сфері, які будуть примусово збирати гроші з населення, яких і так не дуже у нас багато. Потім у разі, якщо буде аварія, буде виплачена ця страхова сума постраждалому. А той, хто винний, все рівно буде платити через суд. Питання: за що з людей стягують кошти? Невже ми сьогодні така аж розвинута країна, що їх немає куди дівати?

І головне, зверніть увагу. Леонід Кучма пропонує зменшити відрахування до страхових внесків з 500 тисяч до 100. Я розумію, людина звикла робити трасти на голому місці, які ні за що не відповідають. Але навіщо такий закон підтримує Верховна Рада? Що ми пояснимо людям, у яких немає зайвих коштів на обов'язкові платежі до страхових внесків?

ГОЛОВА. Колоніарі, будь ласка.

12:56:24

КОЛОНІАРІ О.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Действительно, закон, который мы пытаемся сейчас принять, затрагивает интересы 14 миллионов взрослого населения Украины и ущемляет эти интересы. В угоду лоббистским интересам страховых компаний. И не зря Президент наложил вето на этот закон. Я уверен, что если примем этот ненародный закон, Президент опять наложит на него вето. Поэтому я призываю не голосовать за этот закон. Спасибо.

ГОЛОВА. Михайло Добкін, будь ласка, мікрофон. Потім Андрій Шкіль і Терьохін. І все.

12:57:06

ДОБКІН М.М.

Спасибо, Владимир Михайлович. К сожалению, два предыдущих выступающих мои коллеги, по-моему, вообще не читали данный законопроект. В данном законопроекте никаких лобистских целей страховыми компаниями не преследуются. Речь идет о защите тех людей, которые страдают в ДТП и которые не могут возместить не то чтобы моральный, не могут получить деньги на лечение в больницах. Поэтому этот закон социальный. Этот закон действует во всех странах Европы. Практически сейчас он действует во всех государствах СНГ. Закон принимать надо с поправками Президента. Спасибо.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, потім Терьохін.

12:57:54

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, по-перше, я хотів би одному з виступаючих заперечити таку же сильну увагу Президента і просування тут соціальних законів. Накладення вето тут було продиктовано, дуже рідко накладається вето з розумних міркувань, тут справді треба було понизити з 500 тис. до 100 тис. євро і дати можливість нормальних розрахунків під час створення ДТП. І плюс до того, що при існуючих нині страхуваннях, коли купляється автомобіль в кредит, страхування обов'язкове, від там такий включається франчайзинг, що просто не хочеться і страхувати. Тому якщо говорити вже про соціальність цього закону, то не забувайте, що накладається він на власників транспортних засобів, а не на пішоходів. Тому я думаю, що тут, в даній ситуації, має перемогти здоровий глузд. В даному законопроекті, звичайно, не все так гладко, але він заслуговує на те, щоб бути підтриманим.

ГОЛОВА. Сергій Терьохін.

12:58:50

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, давайте все-таки не розмовляти популіською мовою. А цей законопроект не торкається, як сказав пан Луценко, 14 млн., він торкається 48 млн. громадян України, які, дійсно, сьогодні не можуть заплатити самі за себе, за лікування, за відшкодування шкоди. Я панові Луценко нагадую, що якщо цього закону не буде, будуть існувати і далі анекдоти про "Запорожець" і "Мерседес", коли, знаєте, як бандити підставляють цих малозабезпечених, забирають у них квартири на відшкодування шкоди і так далі. Тому цей закон повністю враховує пропозиції Президента України. Його треба приймати в тому вигляді, як запропонував Президент України.

ГОЛОВА. Сухий і будемо завершувати, шановні колеги. Це ж обговорення вже.

12:59:46

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати!

Ярослав Сухий, Запоріжжя, "Трудова Україна".

Я хочу всім нагадати, що цей законопроект - це європейський цивілізований законопроект. Нещодавно в місті Запоріжжі відбувся нещасний випадок: "Жигулі" на повному ходу протаранило автомобіль головного лікаря однієї з лікарень. Вийшов чоловік, кинув ключі на землю і сказав: забирайте собі цього старенького "Жигулі", нічого в мене немає, нікому не буду відшкодовувати. А водій лежить в лікарні ще й досі. Це нормальний законопроект, який дає можливість відшкодувати зазначену... завдану втрату.

Ви подивіться, що робиться на наших українських дорогах, подивіться, хто там, на чому і як їздить. І причин тут, правильно на цей раз сказав Терьохін, і причин тут... соціальна і популістська демагогія. Мова йде про те, щоб захистити людину і захистити її майно, захистити її з допомогою грошових коштів. Цей законопроект слід приймати в новій редакції з поправками Президента.

ГОЛОВА. Шановні колеги...

Що? Ну, будь ласка, Луценко.

13:00:52

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати!

Я, чесне слово, не хотів би, щоб мене тут вчили, бо цей законопроект я як член профільного комітету читав і виступав проти нього ще на стадії прийняття.

Дійсно, у всіх державах, в тому числі і європейських, є страхові компанії, дійсно, вони страхують людей від нещасного випадку або інших ДТП, але ніколи немає механізму, який залишений у нас в цьому законі. І це не казки,...... Сергієв, це нова буде казка про нові трасти, які були створені, ви пам'ятаєте добре, ким. І сьогодні пан Кучма наполіг на тому, щоб обов'язково ще було необмежене моральне відшкодування.

Ви знаєте, що це означає? Дядьки будуть здавати по своїх 20 гривень, а один дуже наближений до старих компаній постраждалий отримає мільйонні компенсації за моральний ущерб. Ми таку хочемо казку прийняти чи ні? Що ми робимо?

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Позиції і підходи з'ясовані. Я ставлю на голосування пропозицію комітету. Прошу уваги, про прийняття в новій редакції закону України про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з пропозиціями Президента. Реєстраційний номер 2054.

прошу визначатися.

13:02:18

За-237

Закон прийнято.

Шановні колеги, давайте розглянемо ратифікації.

Оголошується до розгляду проект закону про ратифікацію додаткового протоколу до антидопінгової конвенції.

Так, від уряду, будь ласка.

Від комітету Борзов Валерій Пилипович.

13:03:12

БОРЗОВ В.П.

Шановні народні депутати!

Цим законом фактично наша країна вводиться в поле регламентного і законодавчого домовленостей по боротьбі проти допінгу.

Тому комітет розглянув ці питання, підтримав. І я прошу вас підтримати це рішення. Фактично, якщо буде прийнято позитивне рішення, ми будемо керуватися однаковими регламентними і нормативними документами разом з майже 200 країнами світу. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає жодних застережень.

Я ставлю на голосування: про схвалення проекту Закону України "Про ратифікацію Додаткового протоколу до Антидопінгової конвенції". Реєстраційний номер 0194. Прошу голосувати.

13:04:14

За-370

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про відновлення Угоди між Україною та Європейським співтовариством про наукове і технологічне співробітництво.

Зварич Роман Михайлович, будь ласка.

13:04:38

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні народні депутати України!

Мова йде про те, щоб відновити угоду, яку ми з вами ратифікували кілька років тому, по якій ми можемо отримувати допомогу, технічну допомогу з Європейського Союзу. Тобто мені видається, що питання дуже просте. Мова йде зараз про те, щоб продовжити цю угоду.

Оскільки Верховна Рада України вже визначилася з приводу цієї угоди, я тому не хотів входити зараз в сам зміст, саму суть цієї угоди, бо сьогодні питання стоїть у контексті пролонгації дії цієї угоди на ще 5 років.

Однак, я вимушений привернути вашу увагу до тієї обставини, що відповідно до цієї угоди та відповідно до Закону України "Про міжнародні договори" ця угода вимагає внесення змін до чинного національного законодавства України. І тому це є один із рідкісних випадків, де відповідно до Закону "Про міжнародні договори" вноситься супровідний законопроект, по якому пропонується відмінити будь-які податки та будь-які збори на міжнародну технічну допомогу від Європейського союзу. Відповідних законопроект внесений, це питання слідуюче. І для того, щоби не забирати багато часу, я, власне, хотів доповісти одне і друге питання спільно, оскільки вони, звичайно, взаємопов'язані.

Рішення комітету, засідання якого відбулося вчора, зводиться до наступного. Комітет пропонує ратифікувати або, мовою Конституції, надати згоду на обов'язковість запропонованої вам міжнародної угоди та схвалити у першому читанні та в цілому супроводжуючий законопроект.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Немає застережень? Будь ласка, запишіться, 3 хвилини. Ярослав Сухий, будь ласка.

13:07:12

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя , "Трудова Україна".

Володимире Михайловичу, я, власне, хотів би задати питання Роману Михайловичу, але він пішов з трибуни.

Мова йде ось про що. 0200 - це проект, ратифікація. Тут немає проблем, але в законопроекті 5536 є така цікава річ, я не знаю, чому у даному випадку немає заключення наших профільних комітетів. Послухайте про що йдеться: "Операції звільняються від оподаткування” третій абзац 5.12. Ввезення, пересилання товарів на митну територію України, а також виконання надання робіт, послуг за кошти, надані європейським співтовариством, їх використання або споживання на митній території і тому подібне. Ну, я такого, в принципі, не знаю. Такий законопроект ми не можемо тут приймати без наукового, без економічного, без фінансово-бюджетного обгрунтування. Це щось нове.

ГОЛОВА. Уряд... Одну хвилиночку. Уряд давав обгрунтування з цього приводу. Мабуть, уряд же ж розрахунки робить і бачить. Будь ласка, Кременю мікрофон ввімкніть.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Спасибі, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, всі обгрунтування проведені, це по-перше.

По-друге, без прийняття ось цього закону неможливо ввести у дію попередню угоду, тому що об'єднана Європа не розуміє, вони дають нам кошти, за якими робимо закупівлю обладнання. Це обладнання розташовується в Україні, ведеться дослідження українськими вченими, і ще треба сплачувати ПДВ на ті кошти, які вони надають. Ось про що мова. Тут не йде... У жодній країні Європи такого немає. Шановні народні депутати, у жодній країні Європи немає. Через те ми ось заблоковані уже декілька років з точки зору співпраці ЄС і отримання коштів на безповернений, на пільгових умовах, даремних коштів.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте звернемо увагу на те, коли ми розглядаємо закони явно лобістські, у нас не просипається така принциповість. Коли йдеться про закони, які б сприяли розвитку науки, підтримали науковці, ми тут демонструємо вражаючу принциповість.

Я ставлю на голосування, прошу уваги, про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди про відновлення Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво, підкреслюю, наукове і технологічне співробітництво. Прошу голосувати.

13:09:57

За-376

Рішення прийнято.

Прошу уваги! У зв'язку з тим, що ми ратифікували угоду, нам треба зараз прийняти відповідні зміни до закону. Він у вас є, це номер 5536. Це зміни до Закону України про внесення змін до статті п'ять Закону України "Про податок на додану вартість". Ставлю на голосування пропозиції про схвалення його у першому читанні і в цілому як закон. Прошу голосувати.

13:10:39

За-355

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо операцій, які здійснюють у рамках наукового. А, ми його вже розглянули. Ми його розглянули вже цей законопроект.

Наступний законопроект. Це проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників. Реєстраційний номер 0203. Міністр юстиції Лавринович, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Необхідність укладання цього договору і винесення його на ратифікацію викликана прагнення України установити з іншими країнами правові стандарти, які б дозволили попереджувати злочинність або ефективно боротися з нею.

Договір між Україною і Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників складається з 25 статей, які створюють правові механізми боротьби зі злочинністю і профілактики злочинності. Зокрема відповідно до цього договору сторони зобов'язуються видавати осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені судовими установами однієї із сторін і перебувають на території другої сторони для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

У цьому ж договорі також міститься перелік умов, за яких відбувається видача правопорушників. Зокрема видача здійснюється, якщо за законодавством обох сторін за злочин, у зв'язку з яким направлено запит про видачу передбачено мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі не менше, ніж один рік, а також якщо частина покарання, яка залишається відбути . того, про кого запитують є також не менше одного року. В цьому договорі також міститься перелік підстав для відмови видачі правопорушників, зокрема, якщо особа є громадянином, зокрема, скажімо, України або якщо запитує Бразилія, то громадянин Бразилії. Якщо особа постала вже постала перед судом її було помилувано або амністована в запитуючий сторони за злочини політичного характеру не видаються, за злочини військового характеру. Для здійснення зносин на виконання цього договору статтею 9 в договорі визначені компетентні органи України і Бразилії, які будуть забезпечувати виконання даного протоколу.

Процедура попереднього затримання також визначена в тексті договору і вона не відрізняється від подібних договорів, які ми уклали з багатьма іншими країнами. В зв'язку з тим, що даний договір створює сприятливі умови для того, щоб ми зробили черговий крок для забезпечення профілактики злочинності і ефективної боротьби з правопорушеннями, пропоную прийняти рішення про ратифікацію договору між України Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників.

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Будь ласка, Борис Беспалий питання.

13:13:57

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ. От скажіть, будь ласка, ви сказали злочини політичного характеру. От хіба українським законодавством таке передбачено? Тобто, передбачено злочини проти людства, проти миру і так далі. Що мається на увазі, якщо можна конкретніше, саме в цій частині, про злочини політичного характеру?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Мається на увазі, що якщо в Україні чи Бразилії будуть такі злочини, і буде передбачене за них покарання, тобто те, що ми, скажімо, можемо пригадати з попередньої нашої країни, то видача таких правопорушників-бразильців, які будуть вчиняти подібні злочини проти Бразилії і на території України, то відповідно до цього договору вони не будуть видаватися.

ГОЛОВА. Так, дякую, які ще є питання? Немає. Сідайте, будь ласка. Позиція комітету, будь ласка.

Комітет пропонує схвалити, тобто ратифікувати договір. Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про видачу правопорушників. Реєстраційний номер 0203, прошу голосувати.

13:15:27

За-357

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №150 про адміністрацію праці: роль, функції та організація. Всі необхідні документи є. Рішення комітету є. Чи є потреба обговорювати цей документ? Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №150 про адміністрацію праці: роль, функції та організація. Реєстраційний номер 0185. Прошу голосувати.

13:16:16

За-358

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Також всі необхідні документи є. Рішення комітету є. Є потреба розглядати це питання? Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу. Реєстраційний номер 0208. Прошу голосувати.

13:17:04

За-354

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про ратифікацію угоди між урядом України та урядом Російської Федерації про використання полігону взлітно-посадкових систем "Нитка".

Є потреба розглядати цей документ?

Будь ласка, доповідач від Кабінету Міністрів. Ну, зараз послухаємо і будемо голосувати.

Будь ласка, від комітету Доманський Анатолій Іванович.

Ну, зараз послухаємо уряд... Від комітету, будь ласка.

13:17:49

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Питання: вигідно для України ратифікація? Вигідно: Росія бере на себе відповідальність за поставляння частей, обслуговування і підтримувати взльотно-посадочну полосу для тренування палубної авіації.

Тому комітет розглянув і просить вас ратифікувати це.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Шкіль, мікрофон.

Потім Пузаков, потім Кармазін.

13:18:16

ШКІЛЬ А.В.

Я, по-перше, хочу наголосити, що не все так просто. Це дозволяє Росії користуватися в Саках полігоном та випробуванням техніки.

Росія надає Україні запасні частини агрегату, комплектуючі вироби і так далі, але переміщення через митний кордон України та митний кордон Російської Федерації озброєння, військової техніки, технічного і технологічного обладнання здійснюється під митним контролем без вилучення мита, акцизу та інших податків.

Тому я ..........знову тут: це дуже-дуже цікавий закон, і от так просто взяти його і ............ ратифікувати з тим, що це вигідно Україні - неправда, тому що ця ратифікація Україні, насправді, не є вигідною. Я хотів би, щоб кожний, хто хоче голосувати за ратифікацію, це знав, тому що в даній ситуації йде не просто використання полігону в Саках, а йдеться про переміщення товарів через митний кордон. А ви знаєте, що під видом техніки скільки буде всього провезено. Тому я хотів би щоб це було не підтримано. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Пузаков, підготуватися Кармазіну.

Прошу дуже коротко, шановні колеги, по суті.

13:19:24

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Для України угода дає можливість забезпечувати технічну справність та продовження життєвих циклів літаків військово-повітряних сил України, отримувати сучасну військово-технічну інформацію в галузях літакобудування та бойового застосування й експлуатацію літаків, зберегти унікальну матеріальну базу полігону "Нитка", удосконалювати авіаційно-технічні засоби, скорочення зльоту та посадки літаків.

Крім того, укладення угоди сприятиме економії валютних коштів, необхідних для підтримання у справному стані літаків військово-повітряних сил та Збройних сил України і полігону, а ще сприятиме зміцненню двосторонніх відносин України з Російською Федерацією та реалізації положень між двома державами про військово-технічне співробітництво.

Але при цьому у мене особисто виникає ряд питань, хоча в цілому і наша фракція будемо підтримувати положення угоди. Чому, не перерізавши свої літаки на металолом, полігони пустивши під випас худоби, а будівлі аеропортів під зали для дискотек та складів по зберіганню секонд-хенду, антинародна влада почала будівництво нових? Ось тобто які ми "славні" (в лапках) господарі і патріоти держави.

Це так. Кіровоградці тиждень тому з гірким болем і слізьми проводжали останній літак, який піднявся з унікального аеродрому "Канатово", зробивши три кола над містом, і з страшним гулом зник. Всім хотілося в цю мить бачити обличчя останнього героя, і можна його уявити. Люди проклинали той день, який приніс в Україну так звану незалежність і свободу. Незрозуміло одне: яка користь державі від цього, хто це робить і з якою метою? Звісно, мета одна - стояти вірно на вахті Міжнародного валютного фонду та США. Уявіть, скільки льотчиків-асів залишилося без роботи! А їхні сім'ї з протягнутою рукою пущені по білому світу. І нічим не виміряна моральна травма цих асів, ніким і нікому не компенсується. Розваливши все, засукуй рукава - и "даешь (в лапках) будівництво нових полігонів і літаків".

І тепер Україна спохватилася на ратифікацію угоди між двома державами - Україною і Росією, - про використання полігону злітно-посадкових систем "Нитка". І добре було б, щоб ця нитка з'єднувала ці держави і ніколи не розривалася. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

13:22:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Партія захисників Вітчизни завжди виступала за захист політичного і економічного суверенітету України. Ця зараз угода, яка ратифікується, є абсолютно суперечлива інтересам України.

Я звертаюся до комуністів. Ви що думаєте, що Путін поважає зрадників? Не поважає. Путін поважає своїх національних патріотів. Так от давайте подивимося з юридичного боку і з політичного баку, і з економічного боку. Відповідно до статті 17-ї Конституції України на території України не допускається розташування наземних військових баз.

Почитайте. Частина сьома. Чотирнадцятий пункт Перехідних положень дозволяє використовувати існуючі військові бази на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань лише виключно на умовах оренди в порядку визначеному міжнародними договорами, які ратифікуються Верховною Радою.

Тобто ми зараз маємо з вами розглядати що? Умови оренди і порядок по договору, який ми з вами ратифікуємо. Тут тільки в одній 4-ій статті йдеться мова про фінансові розрахунки запасними частинами. І я звертаю вашу увагу. Для тих, хто не читав можливо, але патріоти у цьому залі.

Стаття 6. Право власності на рухоме та нерухоме майно придбане для забезпечення потреб полігону після підписання цієї угоди належить стороні, яка здійснила фінансування, його створення, придбання та поставки. При цьому українська сторона забезпечує його збереження. От так. Поставили, що завгодно у нас на території, це буде їх власність.

Люди добрі, скажіть, будь ласка, чи у Міністерстві юстиції є совість? Чи у міністра оборони є совість? Чи він тільки взяв Веліжанського туди з Криму для того, щоб продавати землю України? Я закликаю вас припинити продавати землю України.

І дивіться, стаття 7-ма. Те ж саме. Це що у національних інтересах України така угода? Почитайте, подивіться. Якщо вже віддаєте, то згадайте, як ви тільки що ратифікували угоду, не тільки що, а тиждень тому, про те, що ми відшкодовуємо Росії за збитий на російському полігоні російською ракетою літак. І не закінчена кримінальна справа, не визначені наші винними. А ми беремо і все оплачуємо. Я про таких людей, хто сьогодні проголосує, скажу, що це не українці голосували, то навіть не хохли, не піднялися до того рівня. Я закликаю вас не робити цього. А п'яту колону, кажу вам, не пройдуть ваші наміри, ви будете зупинені. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Розгляд питання завершено. З мотивів, будь ласка, Бульба. Час вичерпаний, шановні колеги. Розгляд питання завершено. Сядьте, будь ласка.

13:25:13

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів. Я хочу відповісти тим великим захисникам Вітчизни, щоб вони дещо розбиралися все-таки, коли виступають з такими промовами рішучими, ура, патріотичними. Ми вже багато знищили непродуманою реформою, рішеннями у період так званої військової реформи. Так, полігон "Нитка" потрібен Росії, а водночас нам потрібні полігони російські для тренування ракетних військ, я маю на увазі, тренування пусків ракет, тактичних ракет для пусків протиповітряної оборони. І те, що відбулося у нас в Україні. якраз завдяки тому і відбулося, що у нас немає таких полігонів.

Фракція соціалістів буде голосувати за і закликає за підтримку цього законопроекту.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про використання полігону злітно-посадкових систем "Нитка" (реєстраційний номер 0152). Прошу голосувати.

13:26:40

За-277

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про рекомендації парламентських слухань "Економічна політика України: актуальні питання" (реєстраційний номер 5703). Від комітету, будь ласка.

Проект постанови про рекомендації парламентських слухань. А Японію ми проголосували вже. Ми вже проголосували. Всі ратифікації проголосовані.

Оголошується до розгляду проект постанови про рекомендації парламентських слухань "Економічна політика України. Актуальні питання". Пилипе Пилиповичу, коротко і будемо голосувати. Він не несе політичних навантажень цей проект жодних.

13:27:27

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, на комітеті нашому розглянуто даний проект постанови і рекомендується вам його до прийняття.

Перше. Це схвалити рекомендації парламентських слухань "Економічна політика України. Актуальні питання". Комітетом Верховної Ради з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій проінформувати Верховну Раду у другому півріччі 2004 року про стан виконання рекомендацій парламентських слухань.

Кабінетом Міністрів України під час розробки державних програм економічного і соціального розвитку та програм діяльності Кабінету Міністрів України, а також при підготовці проектів законів про Державний бюджет на наступні бюджетні роки, прийнятті нормативно-правових актів врахувати рекомендації, зауваження та пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань. У другому півріччі 2004 року проінформувати Верховну Раду. Видавництву Верховної Ради у установленому порядку підготувати та виготовити збірник матеріалів за результатами парламентських слухань. Контроль покласти за виконанням цієї постанови на наш комітет. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ви бачите, проект, я думаю, не викликає заперечень у вас. Тому є всі підстави поставити на голосування про схвалення і одразу в цілому проекту постанови про рекомендації парламентських слухань "Економічна політика України. Актуальні питання". Реєстраційний номер 5703. Прошу голосувати.

13:29:10

За-159

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо митного оформлення товарів, 5446. Будь ласка. Ми обговорювали. Це йдеться про дипломатичне представництво в Україні.

13:29:57

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на дуже простий факт: кожен з вас, хто був в місті Києві, на подвір'ї заокеанських дипломатичних представництв, міг бути здивований великою кількістю автомобілів, які, наприклад, у кількості 17 штук стоять в подвір'ї посольства Канади. Просте питання: чому вони там стоять? А для того, щоб продати старий автомобіль, треба сплатити акциз і мито як на новий.

Зрозуміло, що це перевищує будь-яку розумність, а транспортувати його назад за океан ніякого бажання немає, оскільки транспортування видається в дуже серйозну суму.

Я був здивований цією ситуацією і глибоко вдячний моєму колезі Сергію Осиці, який вивчив це питання і як дипломат, і як вже народний депутат. Справа в тому, що Україна потерпає в тому числі від відповідних заходів щодо оподаткування наших автомобілів, які знаходяться в використанні наших дипломатичних представництв.

Відповідні заходи прийняті державами Єгиптом, Індією, Канадою, Сполученими Штатами і так далі. Тому здається, що таке питання начебто дрібне, але окрім роздратування, воно не викликає нічого, ніякого наповнення бюджету немає, оскільки продати неможливо і податок все одно не сплачується.

Тому і наша пропозиція разом з народним депутатом Осикою, яка, як мені здається, підтримана всіма відповідними інстанціями, є в тому, щоб спростити цей порядок, не надаючи пільг, дати змогу імпортувати і використовувати з точки зору розумності.

Я думаю, що всі колеги, які так чи інакше спілкувалися з представниками дипломатичних представництв тут в Україні, підтримують цю думку, оскільки це питання прикре і його треба вирішити і поставити на цьому крапку.

І друга частина законопроекту, яка викликала сумніви у науково-експертного управління, але, я думаю, буде підтримана залою. Ми пропонуємо спростити оподаткування і дати можливість нашим дипломатам, які є, дійсно, найменш оплачуваними в світі, в неоподаткованому режимі після довгострокових закордонних відряджень ввозити автомобіль. Там мізерна заробітна плата, яку отримує наш дипломат, який працює в Центральному апараті МЗСу. Не дає можливості йому, ну, взагалі, порядно існувати. Ті гроші, які він економить з утримання, яке отримує закордоном і купує автомобіль, не маючи цієї змоги зробити тут в наші державі, можливо, було б не оподатковувати.

Як на мій погляд, цей законопроект дає змогу вирішити низку питань, які пов'язані з іміджем, реальним іміджем України відійти від дрібниць і поставити все на свої місця. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ну, питання цілком очевидне, є зрозумілим це питання. Давайте ми його зараз розглянемо. Будь ласка, Цушко мікрофон, потім Осташ.

13:33:06

ЦУШКО В.П.

Цушко, фракция социалистов. Значит, уважаемый Владимир Михайлович! Этот закон должен был пройти через наш комитет. Он был на рассмотрении нашего комитета. только другие авторы были. Мы его отклонили. Сейчас его обходят, это фактически налоги для дипломатов, мы еще года два назад рассматривали, когда через дипломатические каналы у нас ввозилось очень много автомобилей и другое имущество, которое не облагалось налогоми. Это большая дыра в нашем Томоженном законодательстве. Я прошу, этот закон сейчас не проголосовать, вернуть, чтобы наш комитет ег рассмотрел. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я хочу ще раз, що ми тут розглянули це питання спокійно і зважено. Будь ласка, Ігор Осташ. Бо, ми ж шукаємо фінансову дірку там, де її немає.

13:33:56

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, "Наша Україна". Шановні колеги народні депутати!

Комітет у закордонних справах також розглядав це питання і підтримав і просить вас проголосувати і ось з яких міркувань. Цим документом ми в першу чергу не захищаємо іноземних дипломатів, а захищаємо наших, власних дипломатів за кордоном, тому що, як правило, це міжнародна практика, і такі відносини будуються на основах паритетності. Тобто як ставляться до іноземних дипломатів у нас в Україні, відповідно так само ставляться до українських дипломатів за кордоном. Тому Комітет у закордонних справах просить підтримати цей документ. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, потім Терьохін.

13:34:41

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Дякую, Володимир Михайлович.

В першу чергу я хотів би наголосити, знаєте, звичайно, що українські дипломати не отримують тої матеріальної винагороди, яку вони мали б отримувати, представляючи Україну. Але з іншого боку, просто, розумієте, в даній ситуацій законопроект містить таку певну двоякість: ввезення цих... дозвіл на ввезення автомобіля, ну, в принципі, раз на рік цього цілком достатньо.

Але я ще раз хотів би наголосити на тому, що українські дипломати не отримують достатньої матеріальної стимуляції, тому що вони представляють державу, вони мають мати усі ті пріоритети, які мають інші дипломатичні представники їхнього рангу і їхнього статусу. Тому, звичайно, певна двоякість в цьому законопроекті є, але ж не можна шукати постійно дірки і ті нюанси, які, в принципі, не мають існувати при чесній владі. Ну, ця нечесна влада протримається недовго, а дипломати будуть працювати ще не один рік і будуть представляти українську державу гідно. Дякую.

ГОЛОВА. Терьохін, будь ласка.

13:35:46

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати!

На мою думку, це абсолютно аморальний законопроект, який, між іншим, пройшов мимо профільного комітету.

Скажіть, будь ласка, наші дипломати такі вже бідні люди, щоб без податків тащить в Україну автомобілі? А чому ми не звільнимо тоді малозабезпечених, остарбайтерів, які вкалують там за копійки і купують ті потримані автомобілі? Ні, вони мають платити в повний рост. Дипломати - ні, мають бути звільненими.

Більш за те, я вам доповідаю як спеціаліст: немає в міжнародному праві права на звільнення, на переміщення підакцизних товарів: є звільнення - на. Особисті речі і для особистого облаштування. Але в жодному разі не підакцизні товари. Не треба робити нову діру на кордоні України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги. Вже досить, шановні колеги! Ми вже завершили. Черняк от давно піднімав руку і Ратушняк піднімав руку.

Просто одне тільки сказати: коли ми буваємо за кордоном на прийнятті, водії обслуговують там замість офіціантів, працюють. Отакі наші можливості наших посольств. Будь ласка.

13:36:58

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, я думаю було б недипломатичним не приймати Закон про дипломатів. Можна автомобілі розглядати як особисті речі, а не підакцизні товари. Дякую.

ГОЛОВА. Ратушняк. Одну хвилиночку: Ратушняк, потім ви скажете.

13:37:33

РАТУШНЯК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Я би хотів просто, щоб було конкретно лімітовано кількість. Тобто якщо дипломат, то це одна машина, щоб завтра сто тисяч машин нових сюди не заїхало. От і все, що треба регламентувати. І тоді підтримувати. Дякую.

ГОЛОВА. Порошенко. Потім Задорожній.

13:38:01

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Мене дещо дивує позиція постійного представника Президента у Верховній Раді, який внесенням законопроекту, якого не було ні в порядку денному, який несподівано з'являється, який наносить шкоду Державному бюджету, тому що лише два роки тому, коли цей інструмент абсолютно не для дипломатів, шановний пане Олександре, а для хабарників, бюрократів, які на сьогоднішній день використовували ці можливості, для того щоб красти гроші Державного бюджету.

Я наполягаю, щоб відповідно до статті 27-ї Бюджетного кодексу цей законопроект пройшов обов'язково Бюджетний комітет. Зараз його треба зняти з розгляду, включити туди норму, що він не може запроваджуватися раніше першого січня 2005 року. І якщо ця влада дозволяє собі це, то я переконаний, що з першого січня 2005 року ця дірка буде заткнута, ніякого відношення до дипломатів цей законопроект не має. Цей законопроект має відношення безпосередньо для тих, хто хоче використати цей канал і ввезти собі...

ГОЛОВА. Павло Мовчан. Потім Задорожній. Все.

А відносно комітетів, шановні колеги. розсилається всім комітетам, давайте свої заключення. Заспокойтеся, хто хотів, той дав.

13:39:24

МОВЧАН П.М.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! У мене таке складається враження, що більшість не знайомі з текстом, який запропонований. І виходять вже на величини, які просто є гіпертрофованими: збитки для бюджету, дірка для перетоків капіталів.

Шановні, ви запитайте дипломатичні служби. От тут сидить Володимир Юрійович Єльченко, він вам скаже, що йдеться про ті речі, які дипломат, коли залишає свою службу, і своє авто перегнати сьогодні він змушений заплатити колосальні суми. І про це йдеться. І я хотів би, щоб ми...

Так давайте ми, Петре Олексійовичу, якщо у нас якісь є застереження, давайте ми їх регламентуємо. Але суть полягає у тому, щоб саме ці речі опільговані. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Єльченко. Будь ласка, коротко позиція МЗС з цього приводу. Задорожній, заключне слово.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Олександр Вікторович виклав всі аргументи. Я не буду нічого додатково ...... Мене просто відверто дивує позиція пана Порошенка і пана Терьохіна, тому що ніякої дірки у бюджеті немає. Що значить ...

( Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Прошу дати можливість виступити, Будь ласка.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Пан Задорожній сказав вам, що йдеться, у першу чергу, навіть не про українських дипломатів. Зверніть увагу на те, що вже десяток країн із кожним днем їх тільки збільшується. Вводять, так звані, заходи..........., тобто зворотні проти українських дипломатів. Наприклад, у Сполучених Штатах навіть, якщо і закон цей буде прийнятий тільки стосовно наших дипломатів, вже українець має заплатити такий реєстраційний збір за автомобіль, що його все-рівно не вигідно ввозити, навіть без податків на нашому кордоні. І таких країн все більше і більше. Значить, українські дипломати ввезли до існування цієї заборони 0,01 машин в Україну ввезених. Так про яку дирку ідеться, я просто не розумію цю некомпетентність. Я дуже сильно вибачаюся, але мене це просто абсолютно дивує. Дякую.

ГОЛОВА. Задорожній, будь ласка. Зараз будемо голосувати. Задорожній. Заспокойтеся, шановні колеги, заспокойтеся. Будь ласка.

13:41:52

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую. Шановні колеги, я ще раз хочу уточнити мова не іде про пільги. У нас у Києві 74 посольства, які ввозять автомобілі для користування. Ну помножте приблизно на 5, це приблизно 350 автомобілів. Для того, щоб їх потім позбутися, коли термін експлуатації пройшов, їх треба продати, але продати за ціною, яка відповідає даті експлуатації, нижче. Згідно зі статтею 297 Митного кодексу цього просто не можна зробити. Наша пропозиція є у тому, ніяких пільг немає. Ввозити в режимі імпорту, таким чином зняти заборону. Все. Те, що стосується будь-яких інших звинувачень, це дурниці, це не так. Тому і в цьому сенсі я вас просто прошу прочитати законопроект, він є, він включений у порядок денний. Я сьогодні зранку просив голову повернутися, він вчо...

ГОЛОВА. Так, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у першому читанні і в цілому як закон, реєстраційний номер 5246. Прошу голосувати.

13:43:36

За-253

Закон прийнято.

По фракціях? Будь ласка.

Шановні колеги, прошу слухати, як я ставлю на голосування.

"Наша Україна" - 4; "Регіони України" - 50; фракція комуністів - 57; СДПУ(о) - 39; "Демініціативи", "Народовладдя" - 25, "Трудова Україна" - 14, Народна аграрна - 20, СПУ - 2, Блок Тимошенко - 0, "Союз" - 17, НДП, "Промисловців і підприємців" - 7, "Центр" - 14, Позафракційні - 4

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення 110-річчя українського футболу та 100-річчя футбольної команди "Україна". Реєстраційний номер 5449. Прошу голосувати. Про включення до порядку денного.

13:44:45

За-281

До порядку включено.

Чи є потреба, цей документ у вас є, доповідати? Немає. Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови як постанови про відзначення 110-річчя українського футболу. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 5449.

13:45:23

За-329

Постанова прийнята.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо нафтопродуктів. Прошу голосувати. Про включення до порядку денного.

13:45:56

За-186

Шановні колеги, мені підказують, що я допустив помилку. Одну хвилиночку. З цього приводу є два проекти законів - урядовий і від народних депутатів. То я зараз поставлю на голосування, прошу уваги, про включення двох проектів законів до порядку денного про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо нафтопродуктів. Це реєстраційні номери - 5579, 5579-1. Прошу голосувати.

13:46:42

За-262

Питання включено до порядку денного.

Я прошу до доповіді Шитря Олексій Іванович - заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції. Підготуватися Рудьковському. Продовжуємо роботу до 14 години 15 хвилин.

ШИТРЯ О.І.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування, розроблений з метою удосконалення механізму державного регулювання операцій нафтопродуктами та забезпечення умов стабільного функціонування ринку цих продуктів в Україні.

Ставки акцизного збору на нафтопродукту, встановлені Законом України "Про ставки акцизного збору ввізного мита на деякі товари продукції". І також регулюються Законом про систему оподаткування, де передбачено, що тільки Верховна Рада встановлює ставки, податки і збори.

За такої ситуації Кабінет Міністрів України позбавлений можливості використовувати податкові важелі для оперативного реагування на кон'юнктуру цін на світових ринках на нафту і нафтопродукти. Як відомо, за період з 30 березня по перше червня ціни на бензин та дизпаливо змінилися, зросли майже у півтора рази, на бензин 95-й зростання склало 54,2 відсотки. Тобто це не відповідає зростанню тих світових цін на нафту, яке відбулося на ринках нафтопродуктів. Причому я хочу сказати, що уряд вжив цілий ряд заходів для стабілізації ринку і крім тих заходів, які були вжиті, так же прийнято рішення про утворення Резервного фонду нафтопродуктів для використання в період різкого зростання цін і вніс зміни про Державний бюджет на 2004 рік, який народні депутати прийняли. Тому такий резерв буде створюватися, але з метою оперативного реагування на такі відхилення в законопроекті запропонованому урядом пропонується внести зміни і надати право уряду в такій піковій ситуації вносити зміни до ставок акцизного збору. Тому пропонується розглянути і прийняти цей закон. Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Так, я дякую. Сідайте, будь ласка, Олексію Івановичу. Микола Миколайович Рудьковський, будь ласка. Підготуватися від комітету Василю Петровичу Цушко.

13:49:52

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Законопроектом 5579-1, який розроблений мною за допомогою фахівців комітету пропонується не така пропозиція, яку висловлює уряд до кінця року, а на період той, що ми підемо на канікули до 5 вересня, в порядку виключення дати право уряду регулювати величину акцизу, акцизу на нафтопродукти. І, звичайно, з іншого боку пропонується встановити нульову ставку на імпорт нафтопродуктів в Україну. Нульову ставку на світлі нафтопродукти із інших держав, які не входять в зону вільної торгівлі, мається на увазі, постачання нафтопродуктів з Росії здійснюється за нульовою ставкою якщо нафтопродукти йдуть з Прибалтики чи з іншої держави, вони вже обкладаються імпортним митом додатково, крім акцизу.

І тому для того, щоб зробити недискримінаційні умови і зробити більш диверсифіковані джерела постачання, і таким чином, знизити ціну на нафтопродукти, потрібно було таке рішення прийняти.

Звичайно, йде дискусія, чи потрібно це робити. Ми не знаємо, яка ситуація складеться на енергоринках у світі, можливо, ціна на нафту у зв'язку із ситуацією в Іраку різко зросте у зв'язку з тим, що там відбувається передача влади іракському уряду, і нафта з Іраку не буде постачатися на світові ринки. Не виключено, що ціна на нафту на світових ринках може і подвоїтися.

Але якщо Верховна Рада не буде в цей час працювати, ми не зможемо зменшити акцизи, щоб зменшити ціну чи зробити якийсь компенсатор, щоб ціни на нафтопродукти, за ними ціни на хліб і на інше не поповзли вверх.

І тому позиція моя і позиція соціалістів полягає в тому, щоб це зробити у виключному порядку і лише до початку слідуючої сесії, до 5 вересня, тому що позиція народних депутатів і наша, що ми не повинні дозволяти уряду регулювати акцизи, мито, все це повинно залишатися за Верховною Радою і врегульовуватися лише законодавчо. Але ситуацію, яку ми зараз маємо, нестабільні ціни на енергоринку, ми повинні дати можливість уряду реагувати, враховуючи те, що в нас зараз йде, фактично, збір урожаю. Ми не можемо наших селян знову поставити перед фактом платити в три дорога платити за паливно-мастильні матеріали. Прохання підтримати тире-один. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Від комітету, шановні колеги. Зачекайте.

Цушко Василь Петрович від комітету, потім ......

13:53:08

ЦУШКО В.П.

Уважаемый Владимир Михайлович! Цушко, фракция социалистов.

Владимир Михайлович, я обращаюсь к вам, у меня просьба: наш комитет рассматривал эти два законопроекта, потом дальше следующие три - 5633, 5675 и 5576 - это все одно и то же, один вопрос.

Я прошу: нужно доголосовать, чтобы они были в повестке дня, чтобы мы рассматривали как один вопрос. В противном случае, решение комитета разрывается. Я не могу доложить по частям их - мы рассматриваем все как один вопрос. По отдельности можно голосовать, но рассмотреть, как один вопрос. И мы сэкономим время сегодня. Если можно, поставьте на голосование так, чтобы можно...

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте ми розглянемо це і потім підемо далі.

ЦУШКО В.П. Ну, тогда по этим законопроектам. Комитет рассмотрел и предлагает. Уважаемые коллеги народные депутаты, если мы примем предложение уряда или предложение нашего коллеги Рудьковского, мы нарушаем Конституцию, потому что налоги определяются исключительно законами и исключительно Верховной Радой. Мы больше декреты не разрешаем издавать Кабинету Министров.

Поэтому наш комитет однозначно предложил: эти два законопроекта, оба, отклонить. То есть проголосовать против обоих законопроектов. Если нужно принять решение сейчас об изменении акцизного сбора, значит, мы должны принять это в зале. И дальше законопроекты те, которые предлагают эти варианты.

Комитета предлагает оба законопроекта как такие, которые нарушают Конституцию Украины и законы, отклонить их. Поэтому можно на них не тратить время на обговорення. Я предлагаю из отклонить - и не тратить на них время. А потратить время на те, которые предлагают суть изменения ситуации на рынке нефтепродуктов. Спасибо.

ГОЛОВА. Я так розумію, що ми законом хочемо відмінити Конституцію, да? Шановні колеги, є потреба обговорювати?

ЦУШКО В.П. Конституцию хотят отменить законом, уряд предлагает и господин и товарищ мой Рудьковский. Он не разобрался просто. Социалисты его пожурят. Спасибо.

ГОЛОВА. Переходимо до обговорення двох законопроектів. Два - "за". два - "проти".

Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Баранівському.

13:55:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, цей закон є абсолютно антиконституційним, порушує 92-гу статтю. Це перше.

Друге. Цей закон можна було б назвати: про фінансування виборчої кампанії Віктора Януковича або іншого кандидата від влади.

Хіба вам мало, шановні, а?! Ви вчора показуєте голову Фонду держмайна, кажете на всіх каналах, що як добре, що "Павлоградвуголь" ви продали за 1 мільярд 400 мільйонів гривень. А в рік при рентабельній роботі ця компанія давала б 1 мільярд 726 мільйонів гривень. Хіба вам мало? Хіба ви же не наїстеся? Та вже наїжтеся один раз назавжди. Що є ви робите.

Тому, шановні урядовці, ми категорично проти цього. Це порушення Конституції, і у любому вигляді, як сьогодні є Конституційний Суд, він піде на канікули чи не піде на Канікули, я думаю, що він зараз буде завалений позовом, і ніяких канікул у Конституційного Суду не буде. Але віддавати право парламенту, яке передбачено Конституцією, уряду не можна. Це ви, уряд, допустили підвищення цих цін, це ви свідомо зробили. Вчора ваш Прем'єр-міністр був в Одесі на нафтопереробному заводу, завод Лукойлу достався за 3 мільйони доларів, який коштує 300-400 мільйонів доларів. І сьогодні ви кажете: "Ось ми благодєтєлі будемо давати дешевше бензин в Україні". Спочатку забрати все в українця, вижити його зовсім, а потім розраховувати на те, що будемо ми голосувати, народні депутати України, проти національних інтересів. Це ви дали можливість одночасно підвищити ціни на 60 відсотків, а світова ціна всього на 20 підвищилася. Яким чином? Чому ніхто із вас не застрелився? Чому ви всі сидите ще? Чому ви всі на 500-тих "Мерседесах" їздите? Ви державні службовці? Тому цей закон направлений проти і народу України, і я щиро дякую колезі Цушко, що комітет і він має мужню позицію і висловив її тут, що треба голосувати проти всіх цих законопроектів.

Я думаю, що соціалісти розберуться з тими , хто пропонує інші законопроекти, які йдуть всупереч з інтересами народу, розберіться, будь ласка, самі з ними. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Олександр Баранівський. Підготуватися Соломатіну.

У нас один проти є, зараз ще побачимо.

13:58:16

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, я хотів би задати питання всім і собі. Чому ростуть ціни на нафтопродукти якраз перед жнивами? Чому у жнива два потужних нафтопереробних заводи планують стати на плановий так званий ремонт? Чому держава, уряд не має державних запасів нафтопродуктів, щоб у кризовий час на ринок викинути нафтопродукти із запасу? Чому голова Антимонопольного комітету Костусєв за бензинову кризу отримав орден із рук Президента?

А це все тому, що велика змова в Україні проти українського народу. Чотири постачальні компанії нафтопродуктів змовилися між собою, змовилися з Антимонопольним комітетом, змовилися з урядом, змовилися з Адміністрацією Президента і одномоментно підняли ціни на нафтопродукти. І що цікаво, ніхто за це не відповів, лише Костусєв отримав орден з рук Президента.

Законопроект, який внесений, зараз нам подають для розгляду, він абсолютно не вирішує жодної проблеми. Навпаки, після таких відповідних рішень, коли приймалися раніше, ціни на нафтопродукти не падали, але різниця, на яку ми звільняли від податків чи інші дії, які вчиняли, лягала у кишені відповідним ділкам на нафтовому ринку.

Що я хотів би сказати. От пропонують уряду повноваження відповідні, встановлювати свої закони. Згадайте той час, коли Леонід Кучма керував Кабінетом Міністрів, і у нього були повноваження видавати декрети, які носили силу закону. Що у нас з цього получилося? І сьогодні, маючи, ну тоді ще не було Конституції, сьогодні маючи Конституцію, 92-га стаття Конституції, де говорить, що виключно законами України визначаються (не хочу все перераховувати) податки і збори. Скажіть, будь ласка, чи міг би уряд таке вносити безграмотне рішення? Можливо, депутат щось не дочитався, но в уряді повинні були про це думати? Тому, шановні колеги, треба всім оцим законам дати, як кажуть, від воріт поворот і просто їх на просто не розглядати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так. Юрій Соломатін.

14:00:57

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Я хочу привернути вашу увагу до тих пристрастив, які вірують в цій залі і вони пов'язані насамперед тим, що зійшлися в жорсткій схватці два клани олігархічних, один - хто вже присмоктався до нафтогазової труби і намагається утримати свої дивіденди, і свої надприбутки, а другий це бачить і кричить, вони крадуть, а нам не дали це вкрасти і не дамо вкрасти їм. Обоє є раби. Було би дуже добре, якщо б не було приватної власності саме в цій сфері діяльності як би нафта і газ, вона була в державному управлінні, всі ті надприбутки, які з цього отримує сьогодні приватний капітал або прихована, у вигляді акціонерних товариств, вони належали би всьому народу, щоб вони через належні податки надходили до Державного бюджету у виді відрахувань до Пенсійного фонду і це було б добре і зрозуміло. Але, для цього нам потрібно поновити владу народу на радянську владу і соціалістичний лад поновити замість того хижацького капіталістичного ладу, котрий сьогодні встановлений в Україні.

Тому я звертаюся до палких прихильників капіталістичної Вітчизни і буржуазної Батьківщини, ваша справа чорна і брудна. Ми на сьогодні маємо вирішити одне питання, що маємо зробити заради того, щоб коли в той час, коли Верховна Рада України піде на канікули, у ці два місяці були певні важелі до недопущення зростання цін на нафтопродукти з тим, щоб наші селяни, вони щоночі не думали про те, яка ціна буде завтра на бензин, на дизельне пальне, мастильні матеріали тощо. Тому з цієї точки зору певні повноваження на обмежений короткий час було б доцільно Верховній Раді надати урядові. І саме тому заради того, щоб це не відбулося ось тут, дуже добре хохочуть ті, які самі б хотіли це вкрасти. Не турбуйтеся про те, вам не дадуть, це не ваша справа. Будуть красти інші. Але наша спільна справа з вами полягає в тому, щоб проконтролювати це з тим, щоб люди це знали, де і яким чином будуть ці... (Вимкнено мікрофон).

ГОЛОВА. Анатолій Семинога, будь ласка. Є Анатолій Семинога? Будь ласка.

СЕМИНОГА А. І.

Анатолій Семинога, Українська соціал-демократична партія, блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, сьогодні дійсно ми розглядаємо перш за все законопроект уряду, і дивує позиція уряду. Дивує тим, що дійсно в травні місяці значно піднялися ціни на нафтопродукти. І сьогодні вже майже другий місяць світова тенденція до пониження нафтопродуктів відбувається в світі. Але чомусь у нас, як були зафіксовані ціни на рівні 2.90 на найпопулярніший бензин, так до сьогоднішнього дня вона і триває. І жодних мір, жодних дій уряду не було направлено на те, щоб ціни були ці знижені.

Нарешті, сьогодні народні депутати спромоглися подати до Верховної Ради ці законопроекти, які дійсно мають можливість реально знизити ціни на ринку нафтопродуктів України. І дивує позиція Кабінету Міністрів, який пропонує лише одне - надати йому повноваження або ще іншим законопроектом пропонує видавати ліцензії на переробку нафтопродуктів і на її реалізацію. Це ні в якій мірі не призведе до зниження цін на нафтопродукти, а навпаки ціна на нафтопродукти підвищиться, уже не кажучи про те, що ці законопроекти дійсно є порушенням Конституції, зокрема статті 92, яка говорить, що це є прерогатива виключно Верховної Ради.

Пропоную відхилити ці два законопроекти, які не відповідають Конституції України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, виступи завершено. З мотивів, будь ласка, Черняк, потім Мельничук.

14:06:02

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, шановні виборці, в сесійній залі запахло нафтою і бензином.

Питання очевидне, зрозуміле, просте і ясне. Відповідно до 92 статті Конституції уряд не може регулювати акцизи й мита. Систему оподаткування акцизів, мита і зборів можуть регулювати тільки закони. Тому, по суті, нема, про що говорити. Дякую.

ГОЛОВА. Михайла Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Шановні колеги, ну давайте ж...

14:06:49

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Українська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу! Я вчора повернувся з Черкаської області. На тому тижні я був в Чернівецькій області, в Хмельницькій, Вінницькій. Де я не спілкувався з селянами? Володимире Михайловичу, не дивлячись на те, що ви дали вказівку про те, щоб комітет вплинув на ситуацію, щоб Кабмін розібрався з ситуацією з пальним, до сього часу селяни не отримали пальне по пільговим цінам. Коли воно буде, не відомо? Вже з Дніпропетровщини мені телефонували, що уже розпочинаються жнива, вже йде косіння зернових.

Невже, от залишилось декілька цих годин праці нашого парламенту, ми так і не зможемо вплинути на ситуацію, аби селяни відчули, що тут є народні обранці, а не ті люди, які відстоюють свої тільки інтереси.

Я прошу ще раз вас вплинути на цю ситуацію.

Дякую.

ГОЛОВА. Рудьковський, будь ласка.

14:07:58

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Шановні народні депутати, шановні колеги, які виступали з критикою мого закону!

Те, що ви говорите, що закон запропонований порушує конституцію, це парламентська демагогія, бо конституція захищає права людей, права на достойне життя, на контроль з боку держави за цінами.

Ви, йдучи на канікули, будете лежати собі на сонці, і отримати по 12 тисяч відпускних, а люди в цей час повинні будуть на селі, як зібрати те зерно, щоб державу і народ свій накормити. А ціни на нафтопродукти у серпні будуть удвічі дорожчими. І ми не залишаємо жодного механізму для уряду, для того, щоб він зменшив ціни на пальне і на дизель.

І ми повинні, якщо прийняти не цей закон, то зняти акцизи. Зняти акцизи повністю і зараз зменшити на 20 відсотків ціни на нафтопродукти і таким чином підтримати реально село.

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Я просив би в запалі... Заспокойтеся! ... в запалі політичної полеміки не застосовувати неприйнятні прийоми. Якщо хтось виказує, що він отримує на відпустку, не переносити на всіх народних депутатів.

(Ш у м у з а л і)

І це не дозволені прийоми, і прошу їх більше не використовувати, бо авторитет у Верховної Ради і так невисокий.

Давайте спокійно розглянемо, виходячи з того, що є Конституція, на Конституцію не можна плювати. От таким чином.

Тому прошу уваги, я ставлю на голосування.

(Ш у м у з а л і)

Мотиви закінчилися уже.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону України, урядовий 5579, про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування.

Прошу визначатися.

14:10:13

За-98

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект закону, реєстраційний номер 5579-1, автори Рудьковський, Лісін: про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо встановлення на період до п'ятого вересня 2004 року нульової ставки ввізного мита та зміни ставок акцизного збору на окремі нафтопродукти). За основу. Мотиви закінчилися вже!

14:10:57

За-32

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, прошу уваги! Давайте дамо доручення, і ви його підтримайте, що законопроекти, які поступають до Верховної Ради від суб'єктів законодавчої ініціативи, якщо вони прямо суперечать Конституції, повертати їх без розгляду суб'єктам законодавчої ініціативи.

(О п л е с к и)

А для цього Юридичне управління повинно готувати, або Науково-експертне управління, попередні висновки. Просто дамо доручення відпрацювати цю систему.

Так, давайте, шановні колеги, проголосуємо за включення, щоб... А тоді оголосимо перерву.

Нам треба включити до порядку денного законопроекти 5570, 5570-1, 5570-2. Це проекти законів про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування нафти, бензинів та дизельного пального.

Я ставлю на голосування про включення цих законопроектів до порядку денного. Прошу голосувати. Це законопроекти Олександра Мороза, Семиноги і Осики.

14:12:22

За-147

Рішення не прийнято. Давайте тоді повернемося до цих питань після перерви.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години. Прошу пам'ятати, що ми сьогодні працюємо до 19-ї і більше.