ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 червня 2004 року, 16.15 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго вечора, шановні народні колеги. Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:17:26

Зареєструвалося -430

В залі зареєструвалося 430 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте вас поінформувати про результати проведення Погоджувальної ради за участю Прем'єр-міністра України. А також в цій нараді брав участь голова Фонду державного майна.

Цікаве, грунтовне обговорення залишилось практично тими ж результатами, про які ми говорили і на ранковому засіданні Верховної Ради. Тому будуть поставлені на голосування такі пропозиції.

Перша. Зараз ми розглянемо Закон Президента із зауваженнями про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Треба буде провести два голосування.

Перше - це пропозиція Президента - відхилити цей закон. Якщо пропозиція Президента не буде підтримана, не набере 226 голосів, тоді буде поставлено питання про подолання вето Президента на цей закон, для чого потрібно 300 голосів.

Після розгляду цього питання ми будемо визначатися як діяти далі. Була висловлена пропозиція про те, щоб розгляд пропозицій Президента України до Закону України про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", щоб розгляд цього питання і голосування були проведені в таємному режимі. Правильно? А потім ми далі визначимся по другому...

Ну, це не одне питання - це два питання. Петро Миколайович, ну, я ж не можу. Давайте вже дотримуватися Регламенту будемо.

Я правильно сформулював позицію? Мікрофон, будь ласка, Петра Симоненка.

16:19:30

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Тільки що на Погоджувальній раді, завершуючи засідання, ми домовилися про те, що було б доцільно, враховуючи саму ситуацію, складність цього питання і багато інших факторів, які впливають на прийняття рішення окремим депутатам, провести голосування з цих питань, в тому числі і те, про яке сказав Володимир Михайлович, у таємному режимі. І, таким чином, дати можливість вільно кожному народному депутату висловити своє ставлення до цієї складної проблеми - приватизації Криворізького металургійного комбінату.

Ще раз наголошую, що ми, комуністи, будемо голосувати проти цієї приватизації. Але враховуючи певні обставини, прошу підтримати ідею щодо голосування в закритому режимі всіх проектів законів, які торкаються цієї проблеми. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Одну хвилиночку. Асадчев. Потім - Мороз.

16:20:37

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, ви ж обіцяли о 16 годині поставити питання по сумісниках. То або до того, або після того, але давайте ж ми це питання теж вирішимо. Хай це буде після цього. Але вже пообіцяли, то давайте його теж вирішувати. Дякую.

ГОЛОВА. Але і ми пообіцяли, що о 16 годині розглянемо закон з пропозиціями Президента. Давайте розглянемо це, а потім повернемося.

Будь ласка, Олександр Мороз.

16:21:03

МОРОЗ О.О.

Мова йде про те, що коли ми будемо розглядати, наприклад, пропозиції Президента до закону, що стосується неможливості приватизації "Криворіжсталі", то треба тоді процедуру забезпечити обговорення, аби прозвучали тут ті аргументи, які тільки що висловлювалися на нараді за участю Прем'єр-міністра, бо багато хто з депутатів, очевидно, не розуміє в чому є помилки зроблені вже тепер, грубі помилки, якщо це вважати помилками Фонду держмайна. І, очевидно, це могло би визначити потім позицію того чи іншого депутата. А потім, звучала там думка про те, що, мовляв, хтось слабовільний депутат, то він нехай визначається у відкритому режимі, аби всі люди бачили і все інше. Не в тому річ. Якщо у когось із депутатів не вистачає мужності голосувати не так як йому сказано, то дайте йому можливість проголосувати таємно. Це норма більшості парламентів світу, а ми чомусь уникаємо, хочемо шляхом голосування контролювати позицію того чи іншого депутата. Давайте підтримаємо пропозицію Симоненка з цього приводу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз хочу сказати те, про що ми домовилися. У нас зараз є включений у порядок денний і є в розкладі засідань питання пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права Державної власності, що не підлягають приватизації".

Є пропозиція, щоб розгляд цього питання і голосування по цьому законопроекту, а нам потрібно буде провести максимум два голосування: про відхилення - 226 голосів для цього потрібно. Якщо не буде прийнято рішення про відхилення, то тоді потрібно ставити на голосування про подолання вето Президента, намагаючись отримати дві третини голосів народних депутатів.

Давайте визначимося з цим запитанням, а нам ті питання потрібно буде включати до порядку денного. А тоді я поставлю на голосування в закритому режимі і ми будемо голосувати її. І тоді проведемо їхнього обговорення, щоб депутати вже свідомо визначалися.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію про те. щоб розглянути пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" у таємному режимі.

16:23:54

За-209

Пропозиція не підтримана. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна", за - 92, "Регіони України" - 0, фракція комуністів - 59, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, "Демократичні ініціативи і народовладдя" - 2, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 17, "Центр"- 14, "Союз" -0, НДП і промисловці і підприємці - 0, Аграрна партія - 0, позафракційні - 5.

Переходимо до розгляду цього питання. Будь ласка, хто від уряду буде доповідати? Слово для доповіді має міністр промислової політики України.

НЕУСТРОЄВ О.Л.

Добрый день, уважаемые депутаты. Я остановлюсь на нескольких аспектах, связанных с приватизацией комбината "Криворожсталь".

Первое. Это то, что комбинат "Криворожсталь" не попадает под перечень объектов, не подлежащих приватизации, поскольку не отвечает всем требованиям статьи пять часть вторая закона о приватизации.

И, таким образом, отнесение комбината "Криворожсталь" к объектам государственной собственности осуществлено без проведения соответствующего экономического обоснования и в условиях ограниченных финансовых ресурсов возникает полное отсутствие поступления негосударственных средств на развитие комбината.

Я хочу подчеркнуть, что на сегодняшний день практически все предприятия металлургического комплекса являются предприятиями негосударственной формы собственности, а в целом промышленности - 75 процентов промышленности производится на предприятиях негосударственной формы собственности.

И финансово-экономические показатели комбината "Криворожсталь" находятся на одном уровне с такими приватизированными предприятиями, как "Азовсталь", Завод Ильича, "Запорожсталь", Донецкий металлургический, где приватизация предприятия ни в коей мере не повлияла на ухудшение финансово-экономического состояния предприятия и на ухудшение социальных условий трудовых коллективов, которые работают на этих предприятиях.

Следующий момент. Несмотря на кажущееся благополучие, "Криворожсталь" является одним из самых уязвимых предприятий среди металлургических предприятий. Уязвимым с точки зрения рыночного ассортимента, который является очень ограниченным в условиях конкуренции. Это арматура, катанка и заготовка. Хочет довести до сведения народных депутатов, что за последние месяц-полтора Китай практически закончил реализацию своей программы наращивания производства стали при ежегодном увеличении объемов 40 миллионов тонн в год. Он практически закрыл рынки, и поставки нашей украинской продукции на китайский рынок и на юго-восточный рынок резко сократились. Но самое главное, что если еще полтора месяца цена квадратной заготовки была 400 долларов .................., сегодня она 280. Цена арматуры упала на 75-65 долларов. И точно такая же ситуация по катанке.

Поэтому и тенденция к сокращению, к снижению цен она будет продолжаться. И мне бы очень не хотелось, чтобы комбинат "Криворожсталь" оказался в ситуации 1998 года. (Шум у залі).

Следующий момент. Следующий момент. Удержаться на рыночных позициях комбинату "Криворожсталь" помогут только широкомасштабные инвестиции, которые сегодня, да, комбинат осуществляет в размере где-то 12-15 долларов на тонну стали при мировых показателях современных металлургических производств 35 долларов на тонну выплавляемой стали. Понятно, оставаясь в рамках государственного предприятия, таких инвестиций у завода не будет государственных и собственных оборотных средств на это явно будет не хватать. И несмотря на все показатели технических характеристик - расхода кокса на тонну чугуна, расхода электроэнергии и так далее, и так далее, которые являются сегодня одним из лучших среди металлургических предприятий. Да, это так, но они далеко не соответствуют лучшим мировым показателям и конкурентоспособность продукции по издержкам производства, она никогда не будет обеспечена.

Поэтому мы разрабатывали инвестиционные требования, принимали участие в разработке инвестиционных требований к потенциальным инвесторам, где все эти моменты учитывались и предъявлялись требования к инвесторам.

Поэтому Министерство промышленной политики, да, и затяжка с приватизацией "Криворожсталь" в условиях сокращающегося рынка, я думаю, неминуемо приведет к потере инвестиционной привлекательности комбината. И мне бы очень не хотелось получить вторую Макеевку на месте "Криворожстали", которая сегодня находится в таком плачевном состоянии, оставаясь в ранге государственной собственности.

Поэтому Министерство промышленной политики поддерживает позицию Президента Украины об исключении комбината "Криворожстали" из списка объектов, не подлежащих приватизации. Благодарю за внимание. Пожалуйста.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до міністра промислової політики. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів. П'ять хвилин на запитання. Михайло Косів, ваше запитання, будь ласка, фракція "Наша Україна".

16:30:10

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Наша Україна".

Ну, шановний пане міністре, в тому, що ви доповідаєте, є різниця між тим, що говорять спеціалісти, бо при тому, що називаються різні цифри, все одно річний прибуток від діяльності "Криворіжсталі" становить, ну, називають від 400 до 600 млн. доларів. До того ж, вартість цього об'єкту теж визначають у 30 млрд. гривень. А ви виставили, ну не ви, але виставляють на продаж цей об'єкт із вартістю 700 млн. гривень. Отже, самоочевидно, що це просто ласий шматок, який хоче прибрати до рук....

НЕУСТРОЄВ О.Л. Большое спасибо за вопрос.

Я хочу сказать, что я тоже специалист и инженер-металлург, который прошел путь от вальцовщика до директора металлургического производства завода, и немножко тоже понимаю в цифрах и могу делать анализ.

Я не знаю, откуда 600 миллионов долларов прибыли. Прибыль комбината по 2003 году 7 миллиардов, 2002-й - пять миллиардов (это я называю в гривнах).

Четвертый месяц в связи с падением цен уже наблюдается тенденция к сокращению прибыли комбината.

Если ценовая ситуация, прежде всего на мировом рынке, а 75 процентов продукции "Криворожсталь" поставляет на мировой рынок, она, к сожалению, вопреки нашим надеждам, будет продолжаться, если смотреть объективно на эту ситуацию, то боюсь, что к концу года мы не будем говорить о миллиардных прибылях в гривнах предприятия.

То, что касается оценки. Здесь я не оценщик. Оценку производили сертифицированные фирмы, имеющие лицензии, которые производили оценку по утвержденной методике.

ГОЛОВА. Колоніарі, депутатська фракція "Регіони України". Будь ласка.

16:32:32

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Володимир Михайлович, я прошу передати слово Пеклушенко Олександру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, мікрофон увімкніть.

16:32:39

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция "Регионы", Запорожье.

Сегодня ситуация на заводе "Запорожсталь" благодаря грамотной политике инвестора и генерального директора Сацкого Виталия Антоновича показала, что альтернативы приватизации нет. И это однозначно.

Меня интересует, вы как министр прорабатывали ситуацию, что приватизация "Криворожстали" даст конкретному рабочему по средней зарплате, что даст заводу в целом с точки зрения инвестиций и бюджету?

НЕУСТРОЄВ О.Л. Естественно, такие проработки мы делали в вариантах, как я уже говорил, и государственного предприятия и в условиях привлечения инвестиций, и ориентировочные объемы инвестиций как бы в требованиях определяли.

И есть на предприятии план технического перевооружения комбината. Я хочу сказать, что в идеале до 100 миллионов долларов ежегодно нужно тратить на техническое перевооружение хотя бы начиная с машины непрерывного литья заготовки.

Мы все забыли, что первую установку НРС сделали в Советском Союзе, но мы сейчас разливаем 20, менее 20 процентов стали, а в Японии разливают все 100. У нас расходный коэффициент металла на прокат сквозной 1,45, в Японии - 1,04. Мы на каждой тонне 400 килограммов металла даром плавим, даром катаем, даром режем. Как мы будем конкурентноспособными при таком техническом оснащении наших заводов?

Я хочу сказать, что заработная плата на комбинате "Кривожсталь" она ни в коей мере не больше сейчас заработной платы на "Запорожстали", на "Азовстали" - это цифры одного порядка. И эти вопросы, безусловно, есть выписка трудового коллектива, и сохранение социальных гарантий, и роста заработной платы, и определенных социальных гарантий со стороны инвестора не будут соблюдаться.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, фракція комуністів. Я прошу міністра конкретніше формулювати відповіді на запитання, вкладатися, принаймні, в хвилину, так, як це роблять народні депутати. Будь ласка.

16:34:56

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Ну, Александр Леонидович, меня не убеждает ваши ответы по одной простой причине: я хотел бы видеть в вашем лице государственного мужа, а не мужа, который разбазаривает то, что приносит пользу сегодня государству.

Несколько вопросов. Мы с вами знаем, и это трагедия для нас, что производит Украина, допустим, 100 процентов металла, 85 процентов идет на зарубеж реализацию, 15 - на внутренний рынок. Таким образом, вы как министр промышленной политики убиваете машиностроение все: общее, сельхозмашиностроение, химическое и прочее.

Я хотел бы узнать тогда, если вы министр: скажите мне, пожалуйста, какая загрузка сегодня машиностроительных заводов от установленных имеющихся мощностей? Это раз.

И скажите соотношение цены продаваемого металла за рубеж и на внутреннем рынке. И почему у нас сегодня машиностроительные заводы загружены, по моей информации, максимум на 30 процентов?

НЕУСТРОЄВ О.Л. Я отвечу. Я отвечу, я не два дня - уже четвертый месяц, поэтому я отвечу на этот вопрос.

Вы абсолютно правы, Петр Николаевич. Загрузка предприятий машиностроения на сегодняшний день составляет в среднем 30 процентов: на одном предприятии больше, на другом - меньше.

Прошлый год явился единственно первым годом, когда предприятия машиностроения добились индекса роста 35 процентов и благодаря этому структура потребления и металлопроката по рынкам изменилась на внутреннее потребление до 18 процентов. Целью создания конкурентных условий для предприятий машиностроения нами была проведена работа по замораживанию цен до декабря прошлого года для предприятий прежде всего строительства и так далее. Это те меры, которые направлены... делает Министерство промышленной политики для поддержания инфраструктуры внутреннего рынка, в первую очередь, машиностроения.

Соотношение цен на внутреннем и на внешнем рынке по металлу, по различным позициям колеблется внутренние цены ниже мировых были в этом году, от 70 до 100 долларов. Внутренние цены.

ГОЛОВА. Вернигора, будь ласка. Останнє питання.

16:37:14

ВЕРНИГОРА Л.М.

Володимире Михайловичу, , прошу передати слово Олександру Морозу.

16:37:20

МОРОЗ О.О.

Шановний доповідачу, від фракції соціалістів запитань кілька, будьте уважні. Ми сподівалися, що Мінпромполітики має аналізувати перспективу економіки нашої, внутрішній ринок, а не тільки орієнтуватися на кон'юнктуру міжнародного ринку. Вже та цифра, яка тільки що прозвучала, 18 процентів свідчить, що наш ринок внутрішній не обмежений, якщо буде стимулюватися виробництво, зокрема машинобудування. І звичайно темпи зростання від нуля мабуть нікого не повинні переконувати, ви це добре знаєте як аналітик.

Друге. Ви говорите, рентабельність, прибуток падає, тенденція появилась. Як може падати прибуток, коли рентабельність зростає. Ми ж тільки що були на заводі і бачили, з спеціалістами спілкувалися з цього приводу.

І нарешті. Чому в умовах на приватизацію не передбачено рівень прибутковості, розмір зарплати, соціальні умови, кількість робочих місць збереження, термін збереження і те, що..........

НЕУСТРОЄВ О.Л. Уважаемый Александр Александрович, мы делали просчеты. Даже если машиностроительный комплекс загрузить на уровне 70-80 процентов производственных мощностей, это даст потребление проката в металлургического комплекса только 38 процентов. Мы изначально, структура нашего металлургического производства построенная в Советском Союзе, мы экспортноориентированы. И без внешних рынков, только за счет внутреннего, мы не выживем никогда. Это первое.

Я называл падение, связанное уже в четвертом и сейчас пятом месяце. Да, рентабельность на уровне 30 процентов и в прошлом году она росла. Она росла первый квартал, когда цены были стабильны и прекращали рост. Сейчас пошло падение цены. И тенденция падения цены будет продолжаться.

Значит, социальные вопросы по уровню заработной платы, по всем вопросам, которые касаются сроков заработной платы. Есть требование, выписка с конференции трудового коллектива "Криворожстали" где перечислены вопросы всех социальных гарантий, перечислены вопросы и мнение трудового коллектива об участии в конкурсе по продаже только украинского инвестора, и Министерством промышленной политики, и Фондом Госиммущества будут учтены.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, час вичерпано.

Слово для співдоповіді від комітету має заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович Матвеєв.

Будь ласка, Володимир Йосипович.

16:40:16

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемые народные депутаты Украины, уважаемый Владимир Михайлович! Комитет по вопросам экономической политики еще в марте 2004 года рассмотрел предложение Президента Украины к Закону Украины "О внесении изменений к Закону Украины "О перечне объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации".

Комитет большинством голосов под давлением принял решение рекомендовать согласиться с предложением Президента и отменить Закон Украины о внесении изменений к Закону Украины об изменении перечня объектов права государственной собственности, которые не подлежат приватизации, принятый Верховной Радой 20 ноября 2003 года.

Вместе с тем мнение членов комитета разделились. Мы понимали давление, которое оказывалось на членов комитета, и поэтому мы понимаем, что будут внесены предложения депутатов по принятию этого закона.

Действительно, в комитет поступило через Верховную Раду семь проектов закон, которые подтверждаю необходимость приватизации этого предприятия "Криворожсталь". Причем, в этих предложениях заключены очень хорошие показатели, которые говорят о следующем.

Первое. Работа этого государственного предприятия во многих случаях лучше, а в остальных случаях не хуже, чем на лучших приватизированных металлургических комбинатах. И это подтверждают сегодня специалисты других металлургических комбинатов страны. Первое.

Второе. Вопрос, на который никто не сможет сегодня ответить : "Как приватизация повлияет на рынок металла и на положение на этом рынке металла украинских металлургических предприятий?"

Третье. Замечание министра о том, что приватизация, вернее, что Криворожский металлургический комбинат не входит в перечень предприятий, которые государственные, он сегодня не требует подтверждения статуса государственного, потому что он до сих пор является государственным предприятием, и мы надеемся, что он государственным предприятием и останется.

Анализ ситуации, которая складывается сегодня вокруг этого металлургического комбината свидетельствует о том, что скорее всего это будет приобретены акции государственного предприятия, будут приобретены для того, чтобы их перепродать. Такие примеры мы сегодня уже в Украине имеем и примеры эти печальные. Я хочу напомнить опыт продажи Николаевского глиноземного завода, когда 70 миллионов долларов ежегодно было потеряно при чистой прибыли, в угоду того, чтобы получить сто миллионов долларов за приватизацию государственного пакета акций.

Сегодня инвестиционное обязательство по глиноземному, по продаже глиноземного завода не выполняется, алюминиевый комбинат или завод по производству первичного алюминия в Харьковской области не строится.

У меня, к сожалению, истекает время.

Есть такое предложение от комитета. Мы пытаемся преодолеет вето Президента...

ГОЛОВА. Дайте можливість, закінчити фразу, будь ласка, ввімкніть мікрофон.

МАТВЄЄВ В.Й. Если вето Президента не преодолевается, тогда ставится на голосование любой из семи, или каждый из семи, предложенных новых проектов закона о недопустимости приватизации. То есть, фактически это закон в новой редакции. Что предусмотрено Регламентом.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Йосипович. Правда, це не передбачено в тому рішенні, яке виніс комітет. Ні. Ви розглянули це питання 14.04. Питання, будь ласка, до співдоповідача, три хвилини. Будь ласка, запишіться.

На табло прізвища народних депутатів висвітліть, будь ласка.

Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна".

16:44:31

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Наша Україна", Блок Віктора Ющенка.

Шановний доповідач, чи аналізували Ви, принаймні, по чотирьох-п'яти найбільших підприємствах металургійного комплексу як сплачуються податки цими підприємствами? Бо коли нам кажуть про модернізацію, про те, скільки вкладають нові власники, які сидять всі в офшорах і не платять податки? Тому мене цікавить, от, є п'ять найбільших металургійних гігантів в Україні. Які податки сплачують безпосередньо кожне з цих підприємств? І в порівнянні з цим - "Криворіжсталь"? Я думаю, що це відкриє очі багатьом на те, чи треба таке унікальне підприємство приватизувати і розбазарювати майно держави, чи це треба заборонити? Дякую.

МАТВЄЄВ В.Й. Вы здесь совершенно правы. Я могу привести пример, единственно, только сравнение с Мариупольским металлургическим комбинатом, который приватизирован не через оффшорную зону, а приватизирован коллективом по настоянию коммунистов. И там действительно уплата налогов сегодня идет в соответствие с законом, а не так, как те, которые украли наши мощности и оформили их в оффшорных зонах. Это первое.

Второе. "Криворожсталь" регулярно уплачивает в соответствие с законом налоги. Предприятия, работающие прибыльно. Тридцать процентов уровень рентабельности. Приватизировать такое предприятие - это просто положить вот эту всю прибыль кому-то в карман, забрав его у государства, забрав его у народа, у украинского народа. Это первое.

Второе, что я хотел бы сказать. Здесь говорили о необходимости инвестиций самостоятельно "Криворожсталь" в прошлом году нарастила свои активы на 120 миллионов гривен. Самостоятельно, без привлечения иностранных инвестиций или помощи государства. Этот процесс, если государство будет меньше брать налогов для того, чтобы обновлять производство, этот процесс может быть еще интенсифицирован. То есть конкурентная способность предприятия этого может возрастать на основе тех экономических показателей, той прибыли, которую они сами зарабатывают самостоятельно.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України". Ваше питання.

16:46:57

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я еще раз повторяю. У меня перед глазами ситуация на заводе "Запорожсталь", приватизированном заводе. Лучшая социальная сфера, лучшие больницы, лучшие дома отдыха, лучшие условия труда. Поэтому вопрос у меня следующий. Чаще всего звучит аргумент, что не надо приватизировать, потому что там хорошо сегодня. Где гарантия, что будет хорошо завтра. Это первое.

Второй аргумент. Не надо приватизировать, потому что он будет перепродан. Так давайте тогда говорить об условиях конкурса, о механизме продажи, а не ставить просто точку в тому, чтобы этот завод не приватизировать.

МАТВЄЄВ В.Й. Понятно. Отвечаю популярно. Первое. Никто не гарантирует, что приватизация приведет к владельцу добросовестному. Такой гарантии никто дать не может. Сегодня "Криворожсталь" - это градообразующее предприятие. На нем работает, вернее с работой "Криворожстали" связана если не половина, то по крайней мере треть живущих в Кривом Роге. Кому мы сегодня дадим гарантии этой третьей о том, что после приватизации ситуация у них не ухудшится? Мы этой гарантии дать не можем, просто-напросто дать не можем. Это - первое.

Второе. "Запорожстали" повезло, действительно, повезло. Но я вам приведу пример по тому же самому глиноземному заводу, который сегодня сбросил всю социальную сферу, ничего не финансирует, деньги уплыли в Россию. И вместо "украл" у фирмы "Укралюминий", сегодня "Росалюминий" управляет всем этим хозяйством, сегодня финансовый план этого предприятия строится в Москве и так, как это нужно Москве, а не так, как это нужно Николаеву Украины. Кто даст гарантию, что это не уйдет у нас туда?

ГОЛОВА. Так, дякую, Володимире Йосиповичу, сідайте, будь ласка. Час вичерпаний. Шановні колеги, переходимо до обговорення питання. Прошу записатися на обговорення. 15 хвилин на обговорення. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України, має слово. Підготуватися Олександру Морозу. Мікрофон Шибко. Ви йдете виступати? Чи ви передаєте слово Олександру Морозу? Мікрофон ввімкніть Віталія Шибка.

16:49:28

ШИБКО В.Я.

Уважаемые товарищи! Шибко, Социалистическая партия Украины, Днепропетровск.

Мне, как депутату, который закреплен от нашей фракции за Днепропетровщиной, часто приходится бывать в Кривом Роге и часть приходится встречаться и с рабочими "Криворожстали", и с людьми теми, которые отработали на "Криворожстали", и сегодня они являются пенсионерами. Что сегодня вот было удивительно в тех словах, которые были сказаны министром? Ну, во-первых, у меня сложилось впечатление, что вообще сегодня в министерстве нет анализа, как складываются цены на металлопродукцию, в том числе на металлопродукцию на внешний рынок, которая производится на "Криворожстали". Особенно я хочу сказать о той арматуре, та, которая выпускается в "Криворожстали", и "Криворожсталь" является единственным предприятием, которое выпускает эту арматуру. Так вот, эта сегодня продукция на внешнем рынке идет на расхват, и мне попались однажды цены той организации, которая сегодня контролирует, что продается с "Криворожстали" для "Катара", который прислал свой запрос на необходимость большой партии арматуры на строительство там домов.

И вы знаете, какая там цена была поставлена? Там была поставлена цена 480 долларов за тонну. А вы называете сейчас 70 долларов за тонну. Так неужели может быть тенденция к снижению цены на металлопродукцию при повышении цены на энергоносители, на кокс, который все время увеличивается? Это какой-то парадокс, такого вообще не может быть. И в то же время вы называете!

Я хотел бы, чтобы слушатели, которые занимаются, которые живут в Кривом Роге, и покупатели, которые покупают эту арматуру, знали, что, оказывается, цена, которая продается там, она 70 долларов за тонну. И тогда пусть они приезжают и покупают по этой цене. Это же сейчас у вас прозвучало в вашем выступлении.

И второе, я хотел обратить внимание, что на сегодняшний день возможна продажа этого предприятия только для того, чтобы перепродать его в третьи руки. Я знаю эти фирмы, которые уже научились, как это делать, и на сегодняшний день они готовы получить прибыль от того, что по цене низкой, как это случилось с Никопольским ферросплавным заводом купить, а потом перепродать по баснословной цене, которая продается совсем за рубеж и зарубежному представителю.

И третье, это та социальная сфера, которая бросается сегодня на "Криворожсталь". Вы считали условия, которые там, в Фонде майна державного находятся, что, сколько увольняется, сколько теряется сферы? Почитайте, объявите. Почему вы об этом не сказали, причем, когда вам задали вопрос, не сказали? Вот в чем основная вина, которая, причина, которая сегодня лежит в необходимости неприватизации сегодня этого завода, тем более, что он работает с прибылями. Прибыль направляется на обновление производства. Где такое делается, когда есть прибыли, приватизируют...

ГОЛОВА. Слово має Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Юрію Кармазіну.

16:52:45

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги депутати і ті, хто слухає нас!

Наша фракція провела виїзне засідання на комбінаті "Криворіжсталь", і в нас багато є свіжих вражень. Мені за час і політичної діяльності, і не тільки, доводилося бувати на багатьох підприємствах. Я хочу сказати, що за рівне організованості і вирішення соціальних питань на цьому підприємстві трудно де можна знайти щось подібне не тільки в Україні. Це справді гігант індустрії, який є базовим підприємством для розвитку держави.

І от би сьогодні треба було, очевидно, щоб і уряд, і Фонд державного майна думали про перспективу: якою буде Україна згодом. І коли ми чуємо тут, що однією з причин приватизації є небезпека падіння кон'юнктури щодо металу, прокату зокрема, на світовому ринку, то, очевидно, тут не враховують багатьох нюансів. Після розширення європейського співтовариства, Європейського Союзу, капітал із країн з високими технологіями Німеччини, Франції, Італії перетікає у нові члени союзу. І там розвивається виробництво потужно, і буде розвиватися будівництво, де продукція "Криворіжсталі" буде користуватися попитом ще багато-багато років.

Інша справа, що якби ми були розумніші і правильно вели свою внутрішню політику, то ці потоки капіталів могла би сприйняти Україна. Але інвестор зарубіжний до нас йти не хоче через причини, які не пов'язані з економікою, а пов'язані з корупцією і іншими ділами. Тому, очевидно, тут розрахунку немає.

І ще одна деталь в цьому контексті. Якщо кон'юнктура на світовому ринку падає, а підприємство зорієнтоване власне на світовий ринок, то він не буде вкладати капітал в розширення цього виробництва, в його модернізацію, бо це мова йде про специфічний комплекс. І той, хто був там і хто знає суть цього виробництва, розуміє, що там змінити профіль абощо неможна, профіль виробництва. Це треба витримати відповідний час і модернізацію, яку забезпечив уже тепер комбінат, дозволяє зустріти всі коливання на світовому ринку достойно, так, як це робилося зусиллями власне цього ж колективу у попередні роки.

Нарешті, коли ми говоримо, щоб тільки український інвестор приватизував це підприємство. Вже розмовляючи тут тільки що в присутності Прем'єр-міністра, ми вияснили, що ніяких гарантій немає. Для цього є приклад алюмінієвого комбінату, про це говорить. Можуть купити і з нашим власником - і це перейде в чужі руки, і не ми будемо розпоряджатися і визначати політику на цьому ринку. Тому я переконаний, вихід один - або подолати вето Президента, або прийняти хоч би умови розглянути людські, про що говорилося, для приватизації. Ну не можна ж на збиток собі робити, захищаючи інтереси одного тільки чоловіка в Україні. Ну це просто ганьба для парламенту, якщо він прийме....

ГОЛОВА. Так, Юрій Анатолійович Кармазін, фракція “Наша Україна". Підготуватися Соломатіну.

16:56:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" .

Шановні народні депутати! Шановний український народе! Просто в тебе забирають найприбутковіше підприємство і ти сьогодні мовчиш. Сьогодні просто в державі забирають компанію, яка є унікальнішою в світі і входить в 20-ку, 30-ку за обсягами виробництва принаймні сталі, принаймні за темпами вона входить в 20-ку розвитку.

Головна перевага того, що цей комбінат має забезпечувати обороноздатність і суверенітет цієї держави. Має забезпечувати економічну безпеку держави і має для неї стратегічне значення. І мені дуже прикро було, що Президент підписався під листом, де він вважає, що перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджуються Верховною Радою тільки за поданням Кабміну. А де ж тоді право, конституційне право народного депутата на внесення пропозицій. Це очевидно, що це єрунду написали.

А далі він пише, що комбінат, який не має загальнодержавного значення не є казенним підприємством, не забезпечує виконання державою своїх функцій та її економічну незалежність і не становить матеріальну основу суверенітету України. І тому його не треба відносити.

Я почув сьогодні міністра Неустроєва і мені страшно стало за нашу промислову політику. Точніше, я зрозумів чому вона сьогодні робиться все більш не нашою, все більш російською, все більш ізраїльською. Мені зрозуміло абсолютно чому. Мені зрозуміло чому колеги з Російської Федерації зателефонували і кажуть: "Розкажіть що у вас робиться, бо у нас уже покупці готові тут. Уже перекупити цей об'єкт. То що ж це робиться? Там Путін ще, слава Богу, сажає цих олігархів, а ви їх тут зращуєте весь час. Тому, шановні народні депутати, те, що треба долати вето, однозначно. Подивіться об'єм товарної продукції 7,4 мільярдів, і весь час темпи зросту 27, 25 відсотків, а ми говоримо про що?

Я вніс проект 2405-15, де ми пропонуємо з народним депутатом Гуровим і Шкілем, щоб уряд не тільки по цьому об'єкту, а подав на розгляд Верховної Ради поки все не розхватали, принципи віднесення заради захисту національних інтересів і обороноздатності держави, її економічної незалежності і забезпечення контролю за такими підприємствами найбільш прибуткові об'єкти, які знаходяться у власності держави.

Ми з вами зменшимо надходження до Державного бюджету тільки за цей рік майже на півмільярда, і ми спокійно до цього відносимося і не вносимо зараз змін до Закону про Державний бюджет. Що ж ми робимо, любі друзі. Давайте зупинимо це і подолаємо вето Президента. Якщо ні,...

ГОЛОВА. Юрій Соломатін передає право на виступ Симоненко Петру Миколайовичу, фракція комуністів, будь ласка.

Підготуватися Анісімову.

16:59:25

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Я еще раз хочу подчеркнуть, что принципиальная позиция нашей фракции состоит в том, что голосовать в поддержку преступных действий какого бы уровня не были должностные лица, не будем. Мы встречались и в трудовом коллективе в Кривом Рогу, знаем хорошо обстановку, городская партийная организация полностью находит поддержку среди тружеников завода в части того, чтобы не приватизировать этот комбинат.

Второй принципиальный вопрос. Ни один экономический показатель сегодняшней деятельности комбината не говорит о том, что он будет работать плохо. Проведена реконструкция, вложены огромные средства, созданы новые возможности, в том числе и технологические, сегодня главное - правильно использовать их прежде всего для того, чтобы насыщать внутренний рынок, а не только говорить о внешнем рынке реализации.

Вторая проблема. Мы не должны быть вне того, что этот комбинат - это градообразующие предприятия , и от того, в каком состоянии будет трудовой коллектив и экономика предприятия во многом зависит от того, как будут жить горожане города Кривого Рога.

О чем идет разговор. Я только вернулся с Павлограда. И когда идет приватизация "Павлоградугля" безсовеснейшим образом, сбрасывается социальная инфраструктура на местный бюджет, при этом цена тонны угля не снижается ни на копейку. То есть те, кто приватизирует, сбрасывает социальную инфраструктуру снова на шею, как говорится, и низкой заработной платы, тех же трудящихся, а себе всю эту прибыль в карман кладут.

Естественно капитал и приход частного капитала на это предприятие, я убежден, принесет те беды, которые принесла приватизация всему народу Украины. Это проблема безработицы, это проблема социальных нужд и конкретных объектов в городе Кривом Роге. Это проблема уровня заработной платы, это проблема инфляции и многое другое.

Мне кажется, что Министерство промышленной политики показало свою несостоятельность, когда не беспокоясь о том, что-бы насытить внутренний рынок металлом и обеспечить нормальную работу машиностроительных заводов, сегодня думает только о том, чтобы отдать эти предприятия в руки так называемых инвесторов.

Я тогда задаю вопрос. Почему Константиновский металлургический завод не поднимаете, сортопрокат которого нужен сегодня всей промышленности, машиностроительной Украине? Почему Краматорский завод не поднимаете и не зовете инвесторов, чтобы там подняли этот завод, а продаете самое лучшее сегодня, разбазаривая основные ценности?

Поэтому я считаю, что подобная политика окончательно приведет Украину к сырьевой стране, а не к стране, которая продает конечную продукцию.

Фракция коммунистов категорически будет голосовать против и призывает всех сознательных народных депутатов недопустить, чтобы два клана, две мафии сегодня практически, так скажем, забрали этот завод и оставили...

ГОЛОВА. Слово має Анісімов, фракція комуністів.

17:02:43

АНІСІМОВ В.О.

Анисимов, 30-тый избирательный округ, г.Днепродзержинск, базовое образование - инженер-металлург.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Михайлович!

В докладе министра прозвучало много примеров по поводу расходных коэффициентов из учебников по производству чугуна, стали, проката начала 80-тых годов, которые имеют весьма далекое отношение к той картине, которую мы можем наблюдать в черной металлургии сегодня. Эти коэффициенты были актуальны при советской власти, а сейчас нужно рассматривать вопрос с другой стороны.

При рентабельности предприятий черной металлургии от 20 до 40 процентов часть, расходуемая на заработную плату, на столько мала, что не может идти ни в какое сравнение с зарплатой металлургов, работающих на Западе. Тем не менее, оперируя этими фактами, докладчик пытается скрыть огромную сверхприбыль, которую получают собственники металлургических предприятий. не надо по этому поводу лукавить, господин министр.

То же самое можно говорить и о социальной сфере. Как только на предприятие приходит собственник, подчеркиваю, не инвестор, а собственник, он сразу же сбрасывает социальную сферу в коммунальную собственность, причем, практически всегда на ремонт жилья предприятие не передает ни копейки.

Следующее. По поводу сбора подписей профсоюзной конференции и так далее. Мы все знаем, как это производится и куда потом идут эти подписи. Это тоже не аргумент. И что касается вкладывания денег в развитие и модернизацию, то этот факт вообще "притянут за уши". Пусть докладчик скажет в процентном соотношении сколько вложено в предприятие в сравнении со стоимостью основных фондов этих предприятий, и сразу все станет на свои места.

И пусть он скажет как предприятия, которые приватизированы, потом режут на металлолом и продают за рубеж за бесценок, и сколько таких примеров мы можем приводить массу.

И последнее. Цена, по которой приватизируется предприятие, как правило, в двадцать и более раз дешевле, чем та настоящая собственность этих предприятий.

Я обращаюсь к коллегам. Давайте хоть раз проголосуем вопреки гебельссовскому выражению, что страх сильнее совести. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги, час на розгляд питання вичерпано. А оскільки автор цього закону був Вадим Гуров, прошу увімкнути мікрофон, а потім голові Спеціальної контрольної комісії. Мікрофон, будь ласка. Будь ласка, тут. Яка різниця, хвилина.

17:05:48

ГУРОВ В.М.

Уважаемые коллеги, Вадим Гуров, Кривбасс.

Я хочу сказать одно. Меня здорово затронуло не выступление, что сколько тонн дают, куда дают, кто его будет брать, воруют или еще что-нибудь. Меня затронуло выступление нашего министра. Я могу все, но чтобы при мне губить "Криворожсталь", это непозволительно никому.

В чем вопрос? Вопрос заключается в следующем. Не в правильной постановки цели приватизации. Если бы нам, депутатам, сказали, что надо подменить менеджмент, потому что там бестолковые люди. Так я говорю. Директор признан лучшим директором Европы и Украины, завод признан в этом году лучшим предприятием Украины. То есть этот вопрос отпадает автоматически.

Второй вопрос, который можно было бы сказать. Товарищи депутаты, казна пустая, совершенно нет денег, а нам нужно на ощадные дедушкам, бабушкам отдавать деньги. Давайте два миллиарда долларов возьмем умножим на пять - это десять миллиардов гривен раздадим под контролем. Неужели бы мы с вами не проголосовали? Сто процентов бы проголосовали. Нет, выдумывают разную ерунду, что это завод негодный, он никому не надо. Им надо, чтобы пришел спаситель. Я хочу сказать, никакого спасителя лучше, чем коллектив "Криворожстали" не было, нет и не будет! Потому что не может быть ... (Оплески)

И вот теперь этот пятидесятипятитысячный коллектив сейчас слушает. Ему говорят, что он - недоумок какой-то. Разве мы имеем право на лучшие кадры так говорить? Поэтому...

ГОЛОВА. Дайте завершити виступ.

ГУРОВ В.М. ...этот комбинат приватизировать нельзя, это - преступление. Нельзя его трогать. Почему? Объясняю. Потому что это - Стаханов нашей промышленности. И то, что сейчас "Азовсталь", "Запорожсталь", "Ильича" тянуться за ними, потому что есть Стаханов. Уничтожим Стаханова - все остальные упадут до десяти, пяти процентов рентабельности. Бюджет потеряет столько, что вы даже не представляете. Мы это допустить не имеем права. Спасибо за внимание. (Оплески)

ГОЛОВА. Дякую, так.

Валентина Семенюк, будь ласка, мікрофон.

17:08:22

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, ми вчора детально аналізували на засіданні спеціальної контрольної комісії умови конкурсу, які подані. І коли ми в цьому сесійному залі із вами шукаємо, де взяти декілька, як кажуть, копійок для того, щоб виплатити заробітну плату, то сьогодні, підготовляючись до такої приватизації під такі умови, ми просто знищуємо наповненість Бюджету.

В даних умовах конкурсу не закладено гарантію тим працівникам п'ятидесятитисячного колективу, що вони будуть мати завтра таку ж заробітну плату. В умовах конкурсу не закладено, що їм гарантується заробітна плата.

Хто із депутатів попередніх скликань пам'ятає, під цим сесійним залом багато людей, які вимагали підвищення зарплати і пенсії. Сьогоднішнім голосуванням ми можемо позбавити зарплати, пенсії всіх тих, хто працює на цьому комбінаті і всього міста...

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання, час вичерпано. Я дав тим, хто був записаний, треба записуватись. Шановні колеги, ми годину розглядали це питання. Якщо хочете, давайте продовжимо, будемо розглядати далі. Шановні колеги, відповідно до Регламенту першою голосується пропозиція Президента щодо відхилення проекту, точніше, цього закону відповідної точки зору дотримуються і Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Тому я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

17:10:36

За-195

Рішення не прийнято.

Прошу уваги. По фракціях? Прошу уваги.

“Наша Україна" - 0, "Регіони України" - 56, Фракція комуністів - 0, СДПУ(о) - 39, "Трудова Україна" - 29, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 21, СПУ - 0, Блок Тимошенко - 0, "Центр" - 0, "Союз" - 13, НДП та ПППУ - 14, Аграрна партія - 16, Позафракційні - 7.

(Ш у м у з а л і)

Прошу уваги, шановні.

Я прошу уваги, йде голосування.

Я ставлю на голосування, прошу уваги.

Я ставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

17:11:57

За-212

Рішення не прийнято.

По фракціях. Одну хвилинку.

“Наша Україна" - 98, "Регіони України" - 0, Фракція комуністів - 59, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 1, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, "Центр" - 12, "Союз" - 0, НДП та промисловці і підприємці - 0, Аграрна партія - 0, "Позафракційні" - 3.

З мотивів запишіться, будь ласка. Три хвилини. На табло, будь ласка.

Юрій Кармазін. За ним буде Масенко мати слово з процедури.

17:12:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Прошу передати слово народному депутату Порошенку, "Солідарність".

ГОЛОВА. Петро Порошенко. Мікрофон.

17:13:02

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Володимире Михайловичу. Проблема приватизації "Криворіжсталі" полягає не лише в тому, що бюджет втрачає чотири мільярди гривень, не лише в тому, що грабується населення України, а в тому, що приватизація проводиться з брутальним порушенням законодавства, зокрема, позбавлені права всі громадяни України - шановні радіослухачі, я хотів би, щоб ви це чули: відповідно до закону кожен з вас має право подати заявку на конкурс, взяти участь в конкурсі і стати акціонером комбінату "Криворіжсталь". Фонд держмайна в порушення законодавства позбавив вас цієї можливості, для того щоб віддати в непрозорій процедурі фінансово-промисловим олігархічним групам найкращий об'єкт металургії України. І дії парламенту сьогодні спрямовані саме на захист ваших прав і на припинення порушення законодавства. Дякую.

ГОЛОВА. Масенко, фракція комуністів. Наступним буде Шибко мати слово. Симоненко, да? Добре.

17:14:09

МАСЕНКО О.М.

Прошу передати слово Гмирі Сергію.

ГОЛОВА. Народний депутат Гмиря, фракція комуністів. Мікрофон.

17:14:22

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Владимир Михайлович, я хочу сказать две вещи. Первое. Вот сегодня во время этого голосования произошел, с моей точки зрения, беспрецедентный факт: уходящий Президент Кучма дал взятку самому себе руками бильшости, взятку в размере миллиардов долларов. То, что произошло, просто-напросто позор.

И второе. Владимир Михайлович, мне кажется, что все-таки в системе голосования произошел сбой.

Насколько я помню, вчера объединенные социал-демократы при реплике в ответ на выступление Порошенко заявили, что они против двух вещей: приватизации бюджетного комитета и приватизации "Криворожстали". Я не могу поверить, что коллеги соврали. Значит, видимо они ошиблись. Давайте переголосуем.

ГОЛОВА. Шибко передає слово Семенюк, так? будь ласка, мікрофон Валентин Семенюк.

17:15:25

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії. Шановні колеги, я хочу звернутися до вас із компромісною пропозицією.

Депутати Семенюк, Гуров, Бастрига, Надрага внесли проект закону під номером 5043-3 від 4.03.2003 року про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Це є включення до переліку об'єкти, які можуть бути корпоратизованими, тобто наш об'єкт підприємство "Криворіжсталь" може бути включений до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації списку номер 2. Це той компроміс, який можна сьогодні найти в залі.

Володимире Михайловичу, давайте ми розглянем цю пропозицію і включимо до переліку об'єктів списку номер 2.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися думками щодо процедури. У нас є - прошу уваги! - у нас є ряд проектів постанов, що стосуються приватизації "Криворіжсталі". Я їх називаю ці проекти постанов: 2405-15 (автори Кармазін, Гуров, Шкіль), 2405-15-п (автори - Семенюк, Турчинов, Ткаченко, Сівкович, Єхануров, Надрага), 2405-15-п1 (автор - народний депутат Борщевський) проект постанови 2405-15-п2 (автор - Олександр Баранівський) і проект постанови за номером 2405-15-п3 (автор - народний депутат Шибко).

Оскільки, шановні колеги, - прошу уваги! - це питання уже ставилось, і мої заступники Олександр Зінченко і Адам Іванович ставив питання про повернення до розгляду цього питання, тому я таким чином також поставлю. Спочатку буде поставлена на голосування пропозиція до повернення до розгляду цих постанов, які я назвав. Прошу уваги! Вашу я назвав також. після того, коли повернемося... Ми перевірили все по стенограмі. Після того, коли повернемося, тоді буде прийняте рішення про включення до порядку денного.

Прошу уваги! Я ставлю на голосування, хто за те, щоб повернутися до розгляду проектів постанов, номери яких я щойно назвав, що стосується приватизації "Криворіжсталі". Ми повертаємося до питання про включення їх до порядку денного.

17:18:33

За-213

Рішення не прийнято.

Зараз, одну хвилиночку, не спішіть, я зачитаю з вашого дозволу.

Наша Україна - 98, Регіони України - 0, Комуністів - 59, Трудова Україна - 0, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 0, СПУ- 20, Блок Юлії Тимошенко - 19, Центр - 13, Союз - 0, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 1, Аграрна партія - 0 , НДП і ПППУ - 0, Позафракційні - 3.

З процедури, будь ласка, запишіться, обміняємося думками, 5 хвилин. На табло, будь ласка. Євген Жовтяк, фракція "Наша Україна"

17:19:26

ЖОВТЯК Є.Д.

Прошу передати слово Василю Червонію.

ГОЛОВА. Василь Червоній, будь ласка.

17:19:39

ЧЕРВОНІЙ В.М.

Дякую. Мені здається, шановні друзі, що після таких голосувань варто було б на сторінках газети "Голос України" опублікувати поіменний список, під рубрикою "Вони зрадили національні інтереси України", тих депутатів, які виступають за так звану приватизацію "Криворіжсталі".

Українська народна партія до якої я належу категорично проти такої "прихватизації". Покажіть, будь ласка, нам хоч одну країну на карті Європи, яка б дозволяла собі таку приватизацію, де за один-два річних прибутки. за таку ціну приватизовують суперприбуткове підприємство.

Маргарет Тетчер за вісім років свого правління лише одне підприємство дозволила приватизувати, і то дискусії в парламенті тривали кілька років. Я як людина ...

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

17:20:40

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, свого часу Президент, коли перебував на Сумщині, ми були присутні, слухавши його виступ, то мені так сподобалось коли наш Президент говорив: "Ви розумієте, що я роблю не все те, що я хотів би робити. Я роблю під тиском інших країн, тому що я не можу інколи всі проблеми вирішувати сам".

В даному випадку я звертаюсь до Президента і до тих фракцій, які його підтримують. В даному випадку на вас ніхто не тисне, ви можете прийняти рішення про те, як ви говорили тоді і що сподобалося людям. І чому без думки трудового колективу вирішується це питання?

Ми сьогодні бачимо скільки проблем у кожній області, в кожному регіоні по приватизованим підприємствам, по заробітній платі, по такому неуважному відношенню до людей, по соціальній сфері. І сьогодні фракція комуністів може тільки підтримати це. І постанови, які ми обговорюємо повинні бути проголосовані ще один раз. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

17:21:51

СПІВАЧУК В.Л.

Я прошу передати слово Валентині Семенюк.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, мікрофон.

17:21:59

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ми, розглядаючи питання про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, зокрема по "Криворіжсталі", розірвали ту пропозицію, яку я вносила. Мається на увазі не завершили розгляд питання. Адже ми зареєстрували законопроект 5043-3, який є ідентичним того, що ми розглядали по вето Президента.

Давайте ми все ж таки, зважаючи на те, що і пройшла корпоратизація на даному підприємстві, включимо його до переліку номер два. І це буде той компромісний варіант. І не розривати сьогодні процедурне питання, яке ми повинні розглянути. Давайте розглянемо і той законопроект, який підготували Семенюк, Гуров, Бастрига, Надрага. Це представники і більшості, і меншості. Я думаю, що це буде компромісне рішення. А потім повернемося до постанов, дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, Турчинов, будь ласка, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

17:23:06

ТУРЧИНОВ О.В.

Турчинов, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, я починав свою трудову біографію на комбінаті "Криворіжсталь". Ще в радянські часи це був найкращий комбінат всієї Європи. Зараз це найкраще підприємство України. Кому вигідна ця приватизація? Державі, яка втрачає мільярди гривень в бюджет? Ні. Трудовому колективу, який продають разом з підприємством? Також ні. Це вигідно виключно Кучмі і його родині, яка приватизує цей об'єкт, а фактично - грабує Україну і забирає його кладучи собі в кишеню.

Шановні колеги, сьогодні відбувається практична, демонстративна корупція. Коли Кучма ветує наш закон про заборону приватизації для того, щоб його зять міг приватизувати, а, вірніше, вкрасти цей об'єкт. Це ганьба для парламенту, який дивиться на цей жах.

Далі, шановні колеги. Наша фракція не буде голосувати за жодний законопроект, поки ми не проголосуємо або закон про заборону приватизації, або постанову.

Володимир Михайлович, ми вимагаємо поставити на голосування постанови, які можуть розглядатись, в зв'язку з тим, щоб питання...

ГОЛОВА. Загрева, будь ласка.

17:24:20

ЗАГРЕВА Б.Ю.

Фракція "Наша Україна". Немає? Немає. Пузаков, будь ласка, фракція комуністів.

17:24:28

ПУЗАКОВ В.Т.

Прошу передать слово Соломатину.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, мікрофон.

17:24:35

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, шановні радіослухачі. Ми зараз знаходимося у вкрай дивній ситуації, коли певна частка людей, сучасних жирних котів, так їх Президент Кучма Леонід Данилович визначив на початку свого президентства, але тоді їх було небагато, а зараз за свідченням Державної податкової адміністрації, мільйонерів більше двох тисяч двохсот в Україні, в тому числі 300 серед депутатів Верховної Ради України. Чи можуть ці люди, чи може ця владна верхівка, це може ця так звана самозахоплена національна еліта вирішувати це питання на користь народу? Ні.

Тому давайте ми позбавимося від ілюзій, що вони можуть це зробити і звернемося до трудового колективу з пропозицією розпочати безстроковий страйк на підтримку вимог за заборону...

ГОЛОВА. Шановні колеги, все, що ви вимагали, здається, ми все зробили, ставили на голосування про повернення до включення цього питання. На превеликий жаль, підтримки у Верховній Раді ці пропозиції не здобули.

Я прошу, оскільки ми домовлялися, заслухати питання про поєднання посад народних депутатів. Прошу голову Комітету з питань Регламенту та організації діяльності Верховної Ради Матвєєва Валентина Григоровича зробити відповідну доповідь у Верховній Раді.

17:26:26

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Не зважаючи на складність цієї проблеми, я просив би надати хоча б п'ять хвилин.

ГОЛОВА. Будь ласка, скільки потрібно для голови комітету регламентного.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.

Перш за все, шановні колеги, які передбачені правові норми щодо врегулювання питання несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності та дострокового припинення повноважень народного депутата. Статтею 78 Конституції України встановлено, що народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на держаній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Частиною першою статті 81 визначено також випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України, я хочу про це нагадати: перше - це складення повноважень за його особистою заявою, підкреслюю, за його особистою заявою. Друге - набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. Третє - визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім. Четверте - припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України. І останнє, п'яте, - у разі смерті.

Частиною четвертою цієї ж статті Конституції встановлена вимога про те, що у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Порядок дострокового припинення повноважень народного депутата встановлюється також і Законом про статус народного депутата України. Зокрема, відповідно до частини першої цього закону частини першої статті п'ять цього закону рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадках, передбачених також пунктами 1-5 цього закону, тобто особистої письмової відповіді і таке інше, я їх уже перечислив, називаючи відповідну статтю Конституції.

Зокрема, частиною другою цієї статті Закону про статус народного депутата передбачено, що у разі невиконання вимоги щодо несумісності повноваження народного депутата припиняються також достроково на підставі закону за рішенням суду.

Регламентний комітет розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду. У разі повернення Головою Верховної Ради матеріалів комітету з таким обгрунтуванням, комітет розглядає їх і у випадку незгоди з ним вносить пропозицію про розгляд цього питання на засіданні Верховної Ради України.

За рішенням Верховної Ради у цьому випадку Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата. Таким чином, шановні колеги, ніякого так званого "пакетного" голосування щодо дострокового припинення повноважень народного депутата чи групи навіть народних депутатів не може бути тому, що це буде грубим порушенням Конституції та відповідних законів України і, зокрема, закону про статус народного депутата України. Тобто сьогодні ми з вами, шановні колеги, маємо правові підстави для розгляду Верховною Радою України тільки питання щодо заяви народного депутата Толстоухова.

Що стосується стану справ щодо розгляду питань, пов'язаних з суміщенням посад народних депутатів з іншими видами діяльності комітетом з питань Регламенту...

ГОЛОВА. Мікрофон увімкніть, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Г. ... я готовий також доповісти вам, шановні народні депутати. Дякую.

ГОЛОВА. Отже, шановні колеги, ну, давайте запишіться, будь ласка. Три хвилини на запитання, якщо є. Будь ласка.

Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".

17:32:07

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідач, як я зрозумів, у нас є всі формальні підстави, і навіть конституційний обов'язок, проголосувати сьогодні за позбавлення дострокове повноважень Толстоухова за його особистою заявою. Ті, хто не проголосує, порушить Конституцію і закон. Це є перше.

Друге. Скажіть, будь ласка, наприклад, міністр чи віце-прем'єр не складає депутатських повноважень, то як тоді тлумачити дії Президента. Тоді ж, з іншої сторони, тоді Президент України, мабуть, зобов'язаний звільнити їх з їхніх посад в уряді?

І прошу прокоментувати: що буде тоді, якщо Толстоухов, там, і інші дуже шановні люди не залишають депутатський мандат? Чи маємо ми тоді зобов'язати Голову Верховної Ради, чи він сам зобов'язаний звернутися до Президента про те, щоб їх позбавили посад в уряді?

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую, Борисе Яковичу, за запитання.

Ну, по-перше, я думаю, що тут уже по нашому колезі Толстоухову ми повинні визначатися. Його заява є, відповідні рішення і подання Комітету з питань Регламент також ми надіслали до Верховної Ради.

А що стосується невиконання тих конституційних чи інших правових норм з боку інших народних депутатів, то у нас є з вами лише один шлях: або вони подають такі заяви, або ми розглядаємо це з вами в іншому установленому порядку, про що я сказав.

Тому і другого березня цього року Голова Верховної Ради України Володимир Михайлович Литвин звернувся до комітету з листом щодо прохання розглянути питання про суміщення Клюєвим, Славутою, Злочевським, Мойсиком, Онопенком посад народних депутатів з посадами держслужбовців вищого рангу та суддів Верховного Суду України.

На виконання цього доручення комітет 17 березня прийняв, розглянувши всебічно цю проблему, прийняв відповідне рішення і запропонував Голові Верховної Ради України звернутися до Апеляційного суду міста Києва з поданням про дострокове припинення повноважень зазначених народних депутатів України за рішенням суду, про що я теж говорив, посилаючись на вимоги Конституції і закону про статус народного депутата. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Лещенко, будь ласка. Фракція комуністів.

17:35:11

ЛЕЩЕНКО В.О.

Прошу передати слово Мішурі.

ГОЛОВА. Валерій Мішура мікрофон.

17:35:19

МІШУРА В.Д.

Валерій Мішура, фракція комуністів. Шановний Валентин Григоровичу, я прошу розтлумачити мені таку річ. Конституція - це документ прямої дії. Ви мені поясніть чому в залі я повинен голосувати і підтверджувати прагнення, скажімо, того ж Толстоухова зняти із себе, там написано "за заявою". Він подав заяву - це вже є фактом, що, скажем, він зняв з себе повноваження. Або, скажем, людина померла. Або, скажімо, там суміщає всі ці речі. Скажемо, якщо встановлено такий факт у якомусь там порядку - чи в судовому, чи якому завгодно - то чому це Верховна Рада, яка не затверджувала повноваження депутатів, має голосувати, щоб зняти ці повноваження. Я не розумію. Якщо подав заяву, навіщо ще голосувати? Поясніть мені.

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, Валеріє Дмитровичу, за запитання. Але хочу вам нагадати, що вимоги Конституції України для всіх однакові. Верховна Рада повинна прийняти відповідну постанову щодо припинення повноважень конкретного народного депутата. А постанови, як ви знаєте, Верховної Ради, вищого законодавчого органу нашої країни приймається більшістю від Конституційного складу Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я дякую, час вичерпаний.

Не дивлячись на наше політичне рішення, щоб винести голосування пакетом про дострокове припинення повноважень народних депутатів, у нас такого права немає, а у нас є проект постанови, і є заява народного депутата Толстоухова про дострокове припинення повноважень народного депутата. Тому відповідно до рішення Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Толстоухова ( реєстраційний номер 5589). Прошу голосувати.

17:37:39

За-243

Рішення прийнято. Дякую.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 98, Регіони України - 0, Комуністів - 59, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) -35, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 0, Трудова Україна - 0, СПУ - 20, Блок Юлії Тимошенко - 17, Центр -0, Союз -6, НДП і ПППУ - 0, Аграрна партія - 3 , Позафракційні - 5.

Шановні народні депутати! Ми розглядали сьогодні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття". Це був проект під номером 4350. З різних причин, насамперед політичних, ми не змогли прийняти позитивне рішення з цього приводу, але під час засідання Погоджувальної ради, рад керівників фракцій просили, щоб повернутися до розгляду цього питання і прийняти, оскільки він конче необхідний цей законопроект. Якщо у вас немає заперечень, я поставлю на голосування про повернення до розгляду цього законопроекту. Прошу голосувати.

17:39:31

За-193

Я хочу звернути увагу представників фракцій більшості - це проект Кабінету Міністрів України. Законопроект відхилено.

Мікрофон народного депутата Короля ввімкніть, будь ласка.

17:40:05

КОРОЛЬ В.М.

Дякую. Шановні колеги народні депутати, вже декілька місяців ми не можемо по звісним вам причинам розглянути питання про Акціонерний банк "Україна". 17 лютого ми 401 голос прийняли цей Закон для того, щоб роздати найбільш постраждалим від банкрутства банка "Україна" гроші. Але Президент наклав вето своїми пропозиціями.

Сьогодні є прохання, воно погоджено і з профільним комітетом, і з Урядом, прийняти з пропозиціями Президента і на завтра повернути благодійним організаціям, районним сільським радам, фермерам законні їхні гроші. Тому я прошу вас виключно переставити це питання, от зараз проголосувати це, і потім повернутися до повсякденних питань. Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

Шановні колеги, яка буде ваша воля? Ми зараз розглядали якраз із пропозиціями Президента щодо "Криворіжсталі". У нас логічно можна було б розглянути сьогодні цей закон. Якщо ви не заперечуєте. Немає заперечень? З мотивів, будь ласка, Порошенко.

17:41:21

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Ви бачите, що питання "Криворіжсталі" сьогодні привертає увагу не тільки цього залу, але і всього населення. Зараз не виключено, що деякі фракції не будуть брати участь в голосуванні доти, поки не буде вирішено питання "Кріворіжсталі". Є компромісна пропозиція. Сьогодні о 15.20 відбулася нарада за участю Прем'єр-міністра України, де була досягнута домовленість про створення робочої групи для того, щоб спробувати найти компроміс в питанні "Кріворіжсталі" щодо умов проведення конкурсу.

Є пропозиція. Якщо зараз ми домовляємося про те, що завтра ми заслухаємо діяльність цієї робочої групи і повернемося завтра зранку до голосування по "Криворіжсталі", якщо буде досягнута ця домовленість, щоб ми продовжили роботу в звичайному режимі. Прохання поставити цю пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Я думаю, що у нас не буде надзвичайного режиму. Я просив би тоді Петра Олексійовича Порошенка, Валентину Петрівну Семенюк, - підготуйте проект постанови про створення такої робочої групи, тим паче, що Прем'єр-міністр дав погодження. Будь ласка, і ми сьогодні до кінця дня проголосуємо, цю робочу групу, щоб вона мала правові підстави і пропрацювала і внесла відповідні пропозиції. Що ми завтра будемо слухати, як ми не створили цю робочу групу?

Будь ласка, опрацюйте, ми приймемо рішення. Тим більше, що Прем'єр-міністр підтримав таку пропозицію.

Оголошується до розгляду закон України про внесення змін до Закону України про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" з пропозиціями Президента України від 10.03.2004 року.

Будь ласка, від комітету хто буде виступати? Капустін є? Король, буд ласка. Номер 4178 у розділі "Для повторного розгляду з пропозиціями Президента. Будь ласка, коротко.

17:43:42

КОРОЛЬ В.М.

Шановні колеги, я розумію, що як і банку "Україна", так і цьому закону не везе з тим, щоб він був прийнятий.

Я готовий надати згідно пропозиції і депутатів, надати любу інформацію по банку "Україна", по всьому. Але сьогодні виникло питання, яке розглядалося і в цьому залі (401 голос підтримали). Питання, яке кожен з вас підходив до мене, і я розповідав, яка ситуація. Питання склалося найбільш гостре, що кошти на реалізацію цього закону є 50 мільйонів. То це потрібно нам роздати фермерам, благодійним організаціям, сільським радам і тим, які найбільш потрібно. Якщо ми сьогодні не приймаємо закон, то завтра вони списуються. Профільний комітет, от є Сергій Буряк, розглядав це питання, підтримав, уряд з пропозиціями Президента теж підтримує. Вони не настільки значні, щоб поміняли психологію.

Тому повірте мені - голові тимчасової слідчої комісії, члени яких є представники всіх фракцій, які одноголосно просили би вас підтримати цей закон і зняти цю проблему. Бо абсурд, гроші є, бажання є, не було часу. Я вам буду дуже вдячний, що підтримаєте.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Давайте повіримо Королю. Тим більше, що всі зауваження Президента враховані, і приймемо відповідне рішення. Будь ласка, Олександр Мороз, мікрофон.

17:45:08

МОРОЗ О.О.

Володимире Михайловичу, надзвичайно важливе питання. Ніхто не сумнівається. Але розгляд попередніх питань свідчить про те, що ми можемо не зібрати зараз голосів. Давайте вранці його проголосуємо, розглянемо зараз інше питання. Ну, не треба ризикувати з цим питанням.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я просив би вас, ми ж домовилися, я ставив на голосування все, давайте не будемо заручниками робити людей хоча б з цього приводу.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття в новій редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна". Реєстраційний номер 4178. Прошу голосувати.

17:46:07

За-423

Ну, яка одностайність, ви бачите.

Оголошується до розгляду Закону України про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з пропозиціями Президента від 04.03 2004 року. Так, Буждиган Пилип Пилипович є? Будь ласка, Пилип Пилипович. Дуже коротко. Якщо враховані, будемо голосувати в новій редакції. Це номер 2041-1.

17:46:40

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності і інвестицій розглянув зауваження, подані Президентом України, до Закону про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Комітет, в принципі, згідний з пропозиціями Президента. Так, дійсно, Кабінет Міністрів України не може бути виключений з числа органів. які здійснюють державну політику в сфері оренди. Що стосується виключення із закону положення про те, що до складу цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу як суб'єкту оренди входять і споруди, приміщення, то ця позиція може оспорюватися.

Президент посилається на Господарський кодекс. Ви знаєте, що до тепер існують суперечності між нормами Господарського і Цивільного кодексу. Подібна ситуація і з третім зауваженням Президента про повноваження орендодавця відносно державного майна.

Позиція комітету в цих питаннях була такою: треба погодитись з зауваженнями Президента України, не затримувати процес підписання закону, а з подальшими змінами до Закону України про оренду до Господарського кодексу усунути всі наявні суперечності. Це - нормальний природний процес законотворчості.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки всі пропозиції Президента комітет врахував, у нас є всі підстави поставити на голосування питання таким чином: схвалити у новій редакції Закон України про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Реєстраційний номер 2041-1. Прошу голосувати. Пропозиції Президента всі враховані.

17:48:45

За-84

Закон відхилено.

Будь ласка, Пилип Пилипович, щодо Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про власність" з пропозиціями Президента від 16.12.2003 року, номер законопроекту 2030. Будь ласка.

17:49:06

БУЖДИГАН П.П.

Комітет Верховної Ради розглянув дані пропозиції Президента від 16 грудня 2003 року. Пропозиція Президента: пропонується Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про власність" відхилити.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 01.03.04 року зазначає, що вимогу скасування Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про власність" лише на тій підставі, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект, який передбачає скасування самого закону України "Про власність" не можна вважати обгрунтованим належним чином, але ж на своєму засідання комітет підтримав пропозиції Президента України і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді скасувати рішення Верховної Ради від 20 листопада 2003 року про прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про власність".

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету, яка співпадає з пропозиціями Президента України про відхилення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про власність", реєстраційний номер документу 2030. Прошу голосувати.

17:50:29

За-157

Закон відхилено.

Оголошується до розгляду Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему" з пропозиціями Президента України від 08.04.2004 року, реєстраційний номер 3641.

Так, від комітету, будь ласка, хто доповідач? Є Бойко?

Віктор Олексійович.

Зараз подивимося, що з цим проектом запропоновано, які пропозиції.

Шановні колеги, всі пропозиції до цього закону, які виклав Президент України, враховано. Комітет пропонує прийняти цей закон, автором якого є Кабінет Міністрів, у новій редакції з пропозиціями Президента України.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, тобто прийняти у новій редакції з пропозиціями Президента Закон України про внесення змін до статті 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему". Реєстраційний номер 3641. Прошу голосувати.

17:52:11

За-185

Закон відхилено. Оголошується до розгляду Закон України "Про міжнародні договори" з пропозиціями Президента України від 4.03.2004 року. Реєстраційний номер 0924.

Ігор Осташ, будь ласка. Так, Ігоря Осташа немає. Зараз подивимося, які тут пропозиції внесені. Зачекайте, будь ласка.

Тут було дві пропозиції: перша пропозиція, Президента, відхилена, друга пропозиція врахована. Тому я відхилену пропозицію Президента поставлю зараз на голосування. Це пропозиція Президента такого змісту: "Пункт в) частини другої статті 9 закону після слів "одержання Україною від іноземних держав" доповнити словом "банки".

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

17:53:31

За-194

Пропозиція ця не підтримана, тому я ставлю на голосування про прийняття в новій редакції з частковим урахуванням пропозицій Президента Закону України "Про міжнародні договори України", реєстраційний номер 0924.

Прошу голосувати.

17:54:04

За-200

Закон відхилено.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань" з пропозиціями Президента України від 15.03.2004 року. Реєстраційний номер 3383. Доповідач Надрага, будь ласка. Василь Іванович, будь ласка.

17:54:35

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание, что наш комитет, его можно назвать каким-угодно, но то, что он неоднородный, это точно, так я вам хочу сказать, что со всеми предложениями Президента мы согласились по даному законопроекту, независимо от депутатской и фракционной принадлежности, потому что это будет полноценное законодательство по жертвам нацистских преследований .

Уважаемые коллеги, давайте мы во имя этих людей ну немножко сегодня остановимся и проголосуем. Пожалуйста.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Оскільки всі пропозиції Президента до закону враховані, я ставлю на голосування про прийняття в новій редакції з пропозиціями Президента Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань" Реєстраційний номер 3383. Прошу голосувати.

17:55:39

За-209

Закон відхилено.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Завтра продовжимо роботу о 10-ій годині за розкладом на п'ятницю.