ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 лютого 2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

10:02:58

Зареєструвалося -426

У залі зареєстровано 426 народних депутатів. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег Льовіна Анатолія Івановича і Сафіуліна Равіля Сафовича. Давайте привітаємо їх і побажаємо всяких гараздів.

Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв і повідомлень. Я прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ, а тим часом, якщо немає заперечень я оголошу депутатські запити, що надійшли, їх надзвичайно багато. Немає заперечень?

Що стосується заслуховування інформації нашої делегації про останню сесію ПАРЄ, ми домовилися розглянути це питання у п'ятницю зранку зараз на засіданні Погоджувальної ради. Асадчев з процедури, будь ласка.

10:04:08

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я з процедури. Я хотів вас попросити, щоб ви дали доручення, і депутатам були роздані матеріали вчорашньої позачергової сесії. Я маю на увазі 150 депутатів, які звернулися з вимогою і з порядком денним, який вони попросили. Я розумію, що вчора це було важко, тому що не вистачало часу, мабуть. Але сьогодні я думав, нам роздадуть ці матеріали, але ми нічого не отримали. Таке прохання, щоб ці матеріали депутатам роздали.

ГОЛОВА. Я прошу секретаріат дати керівникам депутатський фракцій і груп ці матеріали, бо там 186 підписів народних депутатів. Кожному депутату це буде багато. Керівникам фракцій і груп роздайте всі матеріали.

Шановні колеги, надійшли запити народних депутатів України. Я прошу уваги, бо їх надзвичайно багато на 20 сторінках.

Групи народних депутатів - Тарасюк, Кармазін, Зарубінський (всього 25 депутатів) - до Президента України стосовно Указу Президента України від 29 листопада 2003 року про заходи щодо підвищення ефективності зовнішньополітичної діяльності держави. Оскільки це запит до Президента, я ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:38

За-131

Запит не підтримано.

Леся Танюка до Президента України стосовно звернення героїв України та майстрів культури щодо збереження статусу державного за Київським державним театром оперети. Оскільки це знову ж таки запит до Президента ставлю на голосування про підтримку запиту. Потрібно не менше одної третини голосів.

10:06:10

За-174

Запит підтримано.

Я ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:06:32

За-159

Рішення не прийнято.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України з приводу зупинення будівництва об'єкту стратегічного загальнодержавного значення каналу "Дніпро-Донбас", розкрадання державного майна у вигляді обладнання каналу особливо у великих розмірах, використання під час робіт по демонтуванню обладнання, праці осіб без укладання з ними відповідних угод про працю, пошкодження чорноземних посівних площ, зловживання при цьому окремими представниками виконавчої влади Донецької області своїм службовим становищем.

Олександра Голуба до Прем'єр-міністра України з приводу затримки видачі заробітної плати працівникам Світличанського управління комунального підприємства "Луганськводоканал".

Олександра Турчинова до Прем`єр-міністра України щодо законності застосування під час прорахунку пенсій показника середньої заробітної плати за 2002 рік на рівні 306 гривень.

Івана Томича до Прем`єр-міністра України з приводу скорочення поголів'я худоби та різкого зниження закупівельних цін на м'ясо.

Георгія Манчуленка до Прем`єр-міністра України щодо погашення заборгованості з виплат педагогічним працівникам відповідно статті 57 Закону України "Про освіту".

Марії Маркуш до Прем`єр-міністра України стосовно виділення коштів для відселення людей із зон активних зсувних процесів у Тячівському районі, а також потерпілих від паводків 1998-2001 років.

Романа Ткача до Прем`єр-міністра України з приводу невиконання Постанови Верховної Ради України про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку-пай та їх обігу про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі на місцевості використання та обігів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Групи народних депутатів - Колоніарі і Сулковський - до Прем`єр-міністра України у зв'язку із незадоволенням відповіддю на запит групи народних депутатів щодо відміни талонів на посвідчення водія.

Віктора Ющенка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України про перевірку дотримання вимог законодавства і припинення свавілля посадових осіб у питаннях забудови території та експлуатації споруд унікального ландшафтного парку - Національний спортивний комплекс "Олімпійський".

Івана Вернидубова до Прем`єр-міністра України про недопущення приєднання Севастопольського військово-морського інституту імені Нахімова до Київської державної академії водного транспорту імені Сагайдачного.

Павла Качура до Прем`єр-міністра України з приводу неправомірного заниження Кабінетом Міністрів України розміру пенсії громадянам, що зазнали політичних репресій, згодом були реабілітовані, а також членам їхніх сімей.

Юрія Соломатіна до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України у зв'язку з незаконним перепрофілюванням громадського центру по проспекту академіка Глушкова в місті Києві на торговий центр "Магелан" і гіпермаркет "Країна".

Олександра Пеклушенка - до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання Закону України про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік та деяких інших законодавчих актів та розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2003 року щодо захисту інтересів вкладників комерційного акціонерного банку "Слов'янський".

Миколи Томенка - до Прем'єр-міністра України і Генерального прокурора України, голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо перевірки законності і будівництва резиденції в заповідній зоні Воловецького району Закарпатської області.

Івана Томича - до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання вимог Закону України "Про фермерське господарство" в частині державної підтримки фермерських господарств.

Олега Панасовського - до Прем'єр-міністра України щодо розрахунків за використане паливо з державного матеріального резерву.

Катерини Самойлик - до Прем'єр-міністра України про недопущення передачі зрошувальної системи Херсонської області в комунальну власність місцевих рад.

Групи народних депутатів: Богатирьова, Шурма - до Прем'єр-міністра України з приводу невиконання вимог указу Президента від 25 березня 2003 року про заходи щодо вдосконалення взаємодії органів виконавчої влади з Верховною Радою України.

Георгія Манчуленка - до Прем'єр-міністра України щодо фінансування програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризація сільських шкіл на 2001-2003 роки по Тисменицькому виборчому округу Чернівецької області.

Павла Мовчана - до Першого віце-прем'єр міністра, міністра фінансів з приводу невиконання Кабінетом Міністрів України постанови Верховної Ради України про рекомендацію парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років у частині фінансування будівництва меморіалу жертвам голодомору.

Анатолія Наливайка - до віце-прем'єр міністра України Андрія Клюєва щодо теплопостачання житлових будинків в місті Макієвка Донецької області.

Станіслава Гуренка - до віце-прем'єр міністра України Дмитра Табачника стосовно розгляду звернення мешканця Кіровоградської області з проблем соціального захисту ветеранів війни.

Сергія Гмирі - до віце-прем'єр міністра України Андрія Клюєва з приводу підтоплення селища Павліка Луганської області в зв'язку з закриттям вугільних підприємств.

Групи народних депутатів (Червоній, Олексіюк та Ширко) до Генерального прокурора України щодо обрання міри запобіжного заходу до судді Рівненського міського суду, підозрюваного у вчиненні злочину, внаслідок якого настала смерть мешканця міста Рівне.

Георгія Буйка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України стосовно порушення громадянських прав мешканця села Андріївка Слов'янського району Донецької області.

Ігоря Носалика до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України щодо неправомірного тиску стосовно помічника народного депутата окремими працівниками Служби безпеки України.

Володимира Пузакова до Генерального прокурора України стосовно перегляду справи засудженого у 1995 році Олега Семеза.

Анатолія Наливайка до Генерального прокурора України стосовно ситуації, що склалася на Дружківському фарфоровому підприємстві "Ранок" Донецької області.

Миколи Рудьковського до Генерального прокурора України щодо законності постанови прокуратури Чернівецької області про відмову у порушенні кримінальної справи проти редакційно-видавничого комплексу "Деснянська правда".

Анатолія Оржаховського до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України з приводу тяганини під час розгляду справи по захисту прав акціонерів товариства "Скадовське" стосовно посадових осіб, товариства "Двадцять перший вік" Скадовського району Херсонської області.

Валентини Семенюк до Генерального прокурора України з приводу ненадання відповіді на звернення Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації стосовно правомірності випуску облігацій відкритим акціонерним товариством "Укртелеком".

Групи народних депутатів (Колоніарі, Сулковський та інші) до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, міністра юстиції України щодо відміни незаконно виданого Міністерством внутрішніх справ України Наказу номер 1217 від 22 листопада 2003 року.

Миколи Томенка до Генерального прокурора України, міністра культури і мистецтв, міністра охорони навколишнього природного середовища, голови Державного комітету з питань будівництва і архітектури щодо перевірки фактів незаконного будівництва у місті Полтаві підземного багатопрофільного комплексу на території, що є історико-культурною спадщиною України.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України, міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо перевірки фактів розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах головою Сквирської районної державної адміністрації Київської області шляхом зловживання своїм службовим становищем неправомірного одержання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України щодо порушення законодавства при проведенні розрахунку за оренду майнових паїв.

Михайла Полянчича до Генерального прокурора України з приводу терористичного акту 18 травня 2003 року у квартирі академіка Симчери в місті Ужгороді.

Марії Маркуш до Генерального прокурора України щодо перевірки законності засудження Леоніда Опарина.

Володимира Лещенка до Генерального прокурора у з приводу неналежного розслідування Сосницьким районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди.

В’ячеслава Анісімова до Генерального прокурора України стосовно визнання державним техногенного родовища корисних копалин шламонакопичувач з Дніпровського металургійного комбінату Дніпропетровської області.

Давида Жванії до Генерального прокурора України про перевірку дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства посадовими особами прокуратури Донецької області при розслідуванні кримінальної справи щодо колишнього судді Калинівського району міста Горлів, районного суду міста Горлівки.

Володимира Петренка до міністра оборони України з приводу тяганини в організації лікування та у зміні категорій інвалідності пенсіонеру мешканцю міста Суми.

Івана Миговича до міністра закордонних справ України щодо удосконалення в’їздного режиму на Закарпатті.

Ігоря Гриніва до міністра охорони здоров'я України, голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України з приводу повідомлень про наявність у рекламному ролику "Одна єдина Україна" елементів, що діють на підсвідомість людини.

Дмитра Рудьковського до міністра охорони навколишнього природного середовища щодо будівництва артезіанських свердловин у місті Біла Церква.

Володимира Лещенка до міністра праці та соціальної політики України з приводу відмови надання мешканці міста Прилуки Чернігівської області статусу учасника Великої Вітчизняної війни.

Михайла Павловського до міністра юстиції України з приводу невиконання рішення Хмельницького міського суду про стягнення заборгованості по заробітній платі на користь вчителів Хмельницької області.

Станіслава Ніколаєнка до міністра внутрішніх справ України стосовно порушення працівниками Державної автомобільної інспекції Закону України "Про дорожній рух" щодо вилучення водійських прав.

Анатолія Оржаховського до міністра освіти і науки України щодо стану реалізації програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів комп'ютеризації сільських шкіл Херсонської області.

Олега Панасовського до міністра транспорту України, генерального директора "Укрзалізниці" стосовно будівництва газопроводу до міста Дебальцеве Донецької області.

Володимира Пузакова до голови Вищого господарського суду України з приводу скасування колегією суддів Дніпропетровського апеляційного суду рішення господарського суду Кіровоградської області про право власності на приміщення станції технічного обслуговування тваринництва.

Володимира Оніщука до голови Вищої ради юстиції щодо фактів незаконних дій судді Приморського місцевого районного суду міста Одеси.

Миколи Томенка до голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України щодо перевірки фактів порушення законодавства про рекламу під час трансляцією телекомпанією студією "1+1" боксерського поєдинку між Віталієм Кличком та Кірком Джонсоном 7 грудня 2003 року.

Ігоря Гриніва до голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо правомірності трансляції рекламного ролика "Одна єдина Україна" напередодні парламентських виборів 2002 року.

Павла Мовчана до Київського міського голови з приводу незадовільного забезпечення гуртожитком студентів Київського державного коледжу естрадного та циркового мистецтва.

Групи народних депутатів: Альошин, Карпов, Климпуш до Президента Національної Академії наук України щодо участі розробників державної науково-технічної програми " Образний комп'ютер" в роботі технопарку "Інтелектуальні інформаційні технології".

Катерини Самойлик до голови Херсонської обласної державної адміністрації стосовно забезпечення шкіл Херсонської області вугіллям.

Леся Танюка до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації з приводу протизаконного розформування міської технічної бібліотеки та мінералогічного музею у місті Кривий Ріг.

Валентини Семенюк до Київського міського голови щодо прискорення передачі гуртожитку по вулиці Червонозаводській у комунальну власність міста та зміну статусу будинку.

Ігоря Осташа до Голови Київської міської державної адміністрації щодо виділення у першому кварталі 2004 року коштів на лікування в місті Києві 36 дітей, хворих на гіпофізарний нанізм.

Групи народних депутатів Стретович, Король, інші до Генерального прокурора України про перевірку інформації щодо зловживань службовим становищем міністра транспорту України та дачі його діям правової оцінки.

Георгія Буйка до Прем'єр-міністра України щодо бездіяльності посадових осіб шахти "Рассвет" та Кіровського міськвиконкому стосовно мешканців гуртожитку №1 міста Кіровська Донецької області.

Олександра Пеклушенка до Голови Верховної Ради України з приводу невиконання Закону України про внесення змін до Закону України про державний бюджет України на 2003 рік та деяких інших законодавчих актів щодо погашення заборгованостей за вкладами фізичних осіб, кредиторів Комерційного акціонерного банку "Слов'янський'.

Володимира Петренка до Генерального прокурора України з приводу заборгованості по заробітній платі робітникам Краснопільського меблевого цеху Сумської області.

Володимира Воюша до Генерального прокурора України щодо законності дії посадових осіб Генеральної прокуратури України по закриттю кримінальної справи стосовно Акціонерного товариства відкритого типу “Республіканська страхова кампанія "Крим-Оранта".

Олександра Турчинова до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України з приводу застосування тортур до членів комсомольської організації міста Одеса під час допитів у слідчих ізоляторах, що призвели до загибелі людей.

Володимира Майстришина до Генерального прокурора щодо проведення службового розслідування за фактом порушення чинного законодавства посадовими особами Вінницької області.

Марії Маркуш до міністра економіки та з питань європейської інтеграції щодо надання прикордонній державній інспекції з карантину рослин по Закарпатській області тимчасового дозволу на надання експлуатаційних та консалтингових послуг. Володимира Петренка до міністра юстиції України щодо усунення перешкод, які чиняться при розгляді позовів громадянина у Тростянецькому районному суді Сумської області.

Марії Маркуш до міністра освіти і науки Тячівського міського голови, голови Тячівської районної державної адміністрації, голови Тячівської районної ради щодо надання приміщення на умовах оренди тячівському відділенню Ужгородського державного інституту інформатики, економіки та права.

Григорія Буйка до голови Верховного суду України з приводу фактів, недопущення фактів у галузі права на участі у кримінальних справах як захисників підсудних та представників потерпілих від злочину у судах Донецької області.

Анатолія Оржаховського до голови Державного комітету зв'язку та інформатизації України стосовно неналежного стану телефонного зв'язку у селищі Каланчак Херсонської області.

Юлії Тимошенко до голови Національного банку України, Прем'єр-міністра України щодо повернення коштів закритому акціонерному товариству "Монтажбудзв'язок" кредитора акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" та стану розрахунків з кредитами третьої черги.

Володимира Майтришина до голови Державної податкової адміністрації України щодо проведення службового розслідування за фактом порушення чинного законодавства посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Вінниці.

Групи народних депутатів Тимошенко, Турчинов, всього 25 народних депутатів, до Генерального прокурора України з приводу політичної помсти Волинської обласної державної адміністрації та правоохоронних органів області за опозиційну діяльність народному депутату України Євгену Кирильчуку.

Володимира Пузакова до першого віце-прем'єр-міністра, міністра фінансів стосовно фінансування будівництва газопроводу "Софіївка-Новоукраїнка" Кіровоградської області.

Групи народних депутатів Таран, Зубов та інші до віце-прем'єр-міністра України Дмитра Табачника щодо відновлення статусу вищого навчального закладу з правом юридичної особи Київського коледжу зв'язку.

Бориса Тарасюка до Генерального прокурора України стосовно події в аеропорту Бориспіль 1 грудня 2003 року.

Олександра Турчинова до голови Верховного Суду України, голови Конституційного суду з приводу звернення Бердичівського міського суду щодо відповідності Закону України "Про пенсійне забезпечення" у частині розмірів мінімальної та максимальної пенсії за віком статті 446 Конституції України.

Групи народних депутатів - Червоній, Олексіюк, Ширко - до Прем'єр-міністра України з приводу скорочення обсягів водопостачання міста Рівне і населених пунктів Рівненської області.

Микола Поліщука до Прем'єр-міністра України щодо загрози зупинки виробництва фармацевтичними підприємствами лікарських засобів з використанням спирту.

Миколи Поліщука до Прем'єр-міністра України щодо нераціонального, неритмічного виділення коштів для закупівлі медикаментів, витратних матеріалів для галузі охорони здоров'я.

Григорія Бондаренка до Прем'єр-міністра України про незадовільне фінансування Міністерством охорони здоров'я сільських дільничних лікарень.

Групи народних депутатів - Асадчев, Чорноволенко та інші - до Прем'єр-міністра України про рішення Кабінету Міністрів, які погіршують екологічну ситуацію у місті Києві. Всі запити, які надійшли, виголошені.

Просив би народних депутатів дотримуватися регламенту і процедури щодо подання депутатських запитів. З процедури Микола Кравченко, будь ласка.

10:25:22

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов. Два момента таких. Может быть есть смысл внести изменения в Регламент оглашать только Президента и Премьера? А к остальным - напрямую, чтобы вы имели право подписи как депутатский запыт. И это сократит время и упростит процедуру. Если это возможно. Я не знаком...

Владимир Михайлович, я взял слово вот для чего. Вчера в повестке дня утвержденной есть два законопроекта, которые, в частности 4507, здесь два запроса было депутатов по поводу вылучення прав. У меня этот проект закона есть. Узгоджувальна рада согласилась с тем, что его надо в первоочередном порядке рассмотреть. Комитет рассмотрел. Есть просьба его поставить на пятницу и во вторник проголосовать, потому что в Минюсте сейчас находится эта апелляция на решение Генпрокуратуры. И тогда у нас опять создастся коллизия.

ГОЛОВА. Немає заперечень.

КРАВЧЕНКО М.В. И второй вопрос. 3539. Я - автор законопроекта по банкротству шахт. Значит, мы мораторий наложили на банкротство шахт. Срок истек действия этого закона. Законопроект поданный, 3539, подан, в повестке дня есть, но до первого марта если мы его не примем, то нет смысла его дальше и принимать. Есть просьба его в порядке первоочередных рассмотреть также в пятницу.

ГОЛОВА. Я дякую.

Я прошу секретаріат підготувати ці матеріали, щоб ми їх розглянули, пропозиції, щоб ми їх розглянули на погоджувальній раді. Треба рішення погоджувальної ради. Щодо запитів. Шановні колеги, ви знаєте, що є роз'яснення Конституційного суду, згідно з яким запити Президента України голосуються, запити народних депутатів до інших керівників центральних органів влади не голосуються, але виголошуються в сесійній залі. То ми їх зобов'язані таким чином виголошувати.

Переходимо до виступів від фракцій і груп з заявами, інформаціями. Слово має Віктор Пинзеник від фракції "Наша Україна", підготуватися Володимиру Пузакову від фракції комуністів. Я прошу шановних колег дотримуватись неухильно регламенту.

10:27:51

ПИНЗЕНИК В.М.

Заява фракції "Наша Україна". "Дорогі співвітчизники! Ми стали свідками того, як під тиском позиції абсолютної більшості громадян України, громадської думки та міжнародної спільноти, активних дій опозицій влада була змушена відступити в найбільш принциповому пункті затіяної нею конституційної реформи, що стосується ключової цінності діючої Конституції, - права народу обирати собі владу.

Нас радує і той факт, що з'явився шанс зберегти і основу формуванні незалежної судової влади, безстрокове обрання суддів. Але це зовсім не означає, що так воно і буде. Ми розуміємо, що це ще не перемога, а лише крок до неї, бо ця влада буде діяти нахабно і цинічно, бо для неї головне - зберегти себе, вкрадені у громадян України кошти, пенсії і заробітні плати.

Свідченням цього є спосіб, яким робилися спроби приймати зміни до Конституції та вносити правки до законопроекту, що не відповідають нормам Конституції, Регламенту Верховної Ради, європейським цінностям, демократії та парламентаризму.

Нелегітимний характер голосування змін до Конституції визнаний Парламентською асамблеєю Ради Європи, відзначений у заяві Європейського Союзу, яка підтримана всіма європейськими країнами.

Фракція "Наша Україна" заявляє про те, що ми ніколи не погодимося з фактами, коли голосування у Верховній Раді відбувається без обговорення законопроекту, без ознайомлення депутатів із змістом пропонованих змін, без урахуванням позицій політичних сил, із голосуванням підняттям рук без спроб навіть підрахувати їхню кількість.

Ми не можемо миритися з фактами, коли Конституційний Суд України перетворився у філіал Адміністрації Президента.

Фракція "Наша Україна" заявляє: ми відстоюємо і будемо відстоювати позицію, яку заявляли під час політичних дискусій у Верховній Раді України. Має відбутись обговорення всіх законопроектів змін до Конституції. І вони мають бути проголосовані відповідно до вимог Конституції та Регламенту Верховної Ради України з вилученням із законопроектів норм, що обмежують права і свободи громадян.

Ми заявляли і заявляємо про свою готовність підтримати політичну реформу. Але ми не можемо погодитися на псевдореформу, що здійснюється незаконним шляхом, реформу, істинною метою якої є збереження існуючої системи влади.

Фракція і надалі буде робити все, щоб не допустити віддалення Української держави від стандартів демократії, а громадян України - від європейських стандартів добробуту.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков від фракції комуністів. Підготуватися Ігорю Шурмі.

10:30:57

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Уважаемые радиослушатели, вы в очередной раз услышали обман фракции "Наша Украина" потому что они делали все, чтобы ни реформа не продвигалась вперед и Верховна Рада не работала.

Но людей интересует другое на сегодняшний день, на конец то все свершилось как говорят многие пенсионеры. Трогательная забота Кабинета Министров о перерасчете средних размеров пенсий с 1 января стала явью. Реализована еще одна афера кучмовского режима. Вот как в реальности президентская борьба с бедностью обернулась борьбой с бедными, ведь для правительства нет секрета, что более 70 процентов населения Украины в прошедшем году не жили, а существовали, их заработок и пенсии ниже прожиточного минимума в два раза.

Работающий ждал среднего заработка 376 гривен, а пенсионеры -солидной прибавки к пенсии.

Средства массовой информации год трубили о пенсионной реформе, об улучшении жизни и быта каждого пенсионера, а сам Президент да и Премьер очень уверяли доверчивых пенсионеров, что Дед Мороз принесет каждому ветерану войны и труда щедрый Рождественский подарок и точно принес -стоимость, которого от 1 гривны 67 копеек до 6 гривен. Вот какую прибавку в кавычках к пенсии получили наши уважаемые пенсионеры, которые даже простейшего лекарства на эту подачку не купят, потому что оно почему-то внезапно вдвое подорожало, хотя правительство обещало, что повышения цен на медпрапараты не будет.

И это притом, что более 8 миллионов пенсионеров не получили даже символичной прибавки к мизерным пенсиям так зачем же эта реформа? Для кого она делалась, ведь любая реформа должна, наверное, приносить народу пользу, а у нас наоборот, и снова скажет премьер: “Хотели как лучше, а получилось как всегда”. И вообще не понятно почему пенсионная реформа проводится для бедных и для черных.

У первых пенсия более двух тысяч, а в черных, як сказав колись пан Кравчук “маємо те, що маємо”, как видите, нынешние буржуазные правители во главе с Януковичем под патронатом Кучмы быстро научились "вешать лапшу на уши" или "запудривать мозги" миллионам простых и честных людей. Только к глубокому сожалению обидно за наших людей. Сколько же можно слепо верить буржуазной власти и из сладким обещаниям, которые обходятся очень дорого простому народу?!

С этой трибуны я заявляю всем, кто меня слышит, что фракция коммунистов не голосовала за этот пенсионный геноцид. Мы заведомо знали и предупреждали, что антинародная власть Украины сделает именно так. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Ігор Шурма, будь ласка, від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Підготуватися Ніколаєнку.

10:34:26

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Фракція СДПУ(о) хоче зупинитися на питанні, пов'язаному з реорганізацією системи охорони здоров'я.

12 грудня 2003 року до Верховної Ради України народними депутатами України Франчуком, Богатирьовою, Григорович поданий законопроект про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування за номером 4505. Фракція вважає, що цей законопроект є найважливішим та й має розглядатися першочергово, оскільки його прийняття дозволить нарешті, по-перше, забезпечити конституційні гарантії щодо надання безоплатної медичної допомоги. Друге, посилити соціально-економічну відповідальність закладів охорони здоров'я. По-третє, посилити контроль за якістю медичної допомоги. І четверте, забезпечити стале фінансування галузі.

Народ України вже давно чекає на нього і дуже прикро, що внаслідок лобіювання корпоративних інтересів страхових компаній вищим законодавчим органом держави було втрачено можливість ще в вересні минулого року достойно завершити багаторічну роботу над законопроектом, результатом прийняття якої було б суттєве покращання фінансового наповнення галузі охорони здоров'я і запровадження нових форм та методів роботи у лікувальних закладах.

Хочу підкреслити, що об'єднані соціал-демократи вважають саме цей законопроект підгрунтям реформування вітчизняної системи охорони здоров'я і закликаємо усіх віднестися до цього законопроекту як до найважливішого на сьогоднішній день для нашої держави. Оскільки сучасний рівень та якість медичного обслуговування не задовольняє ні громадян, ні працівників галузі.

Підтримуючи законопроект, ми б позбавили народних депутатів України необхідності направляти свої депутатські запити до Міністерства охорони здоров'я України з проханням вирішити питання про надання кваліфікованої медичної допомоги нашим виборцям та вишукувати для цього необхідні кошти. Крім цього, це питання нашої громадянської позиції та й, зрештою, совісті.

На сьогодні народними депутатами, членами нашого комітету, запропоновано два альтернативних підходи до формування в Україні системи обов'язкового страхування. Тому вважаємо, що обидва законопроекти про фінансування охорони здоров'я і медичне страхування та про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування мають розглядатися Верховною Радою одночасно. У противному випадку це буде не тільки нехтування проблемами, потребами і вимогами громадян, це буде порушення Регламенту Верховної Ради. Прошу обов'язково врахувати це при складанні плану законопроектів.

Акцентую увагу на даній проблемі ще й по тій причині, що при голосуванні минулого року ця проблема була переведена у політичну площину.

Для прикладу наведу голосування з блоку "Нашої України". П'ять фахівців за фахом медики проголосували за цей законопроект. Інші ж не прийняли участі і голосуванні. А моя вимога опублікувати результати голосування у газеті "Голос України" залишилася невиконана.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко від фракції Соціалістичної партії України. Підготуватися Турчинову.

10:37:55

НІКОЛАЄНКО С.М.

Дякую.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! 28 січня цього року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив припинити вихід газети "Сільські вісті" за ніби-то розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Це рішення на шкоду і українцям, і євреям, всім іншим національностям, які живуть у нашій державі. Український суд пішов на таке нечуване і зухвале - заборонити вихід наймасовішої української газети з 84-річної історією без будь-якої переконливої і компетентної мотивації, дослідження наукової джерельної бази без урахування всіх обставин публікації полемічного характеру до судового слідства, які можуть бути предметом науково-громадського обговорення, але аж ніяк не судового розв'язання суспільних проблем, які нагромадилися останнім часом в Україні.

Суддя Ірина Саприкіна своїм безпрецедентним судовим вердиктом гідно поповнила список тих, хто зупиняв і забороняв вихід газети "Сільські вісті" за її 84-х літню історію.

Першим серед них був Адольф Гітлер, який прийшов на нашу землю з кривавою війною, другою - сумнозвісний ГКЧП. Третій раз вона закривалася завдяки Леоніду Кучмі. Особливого смаку вердикту суді додає мотивація позивача під час судового слідства, коли мовляв півмільйонна когорта передплатників "Сільських вістей" і мільйони її читачів, а читають газету майже 3 з половиною мільйони людей, це темна маса, яку газета ніби-то нацьковує на іншу національність. За цими словами стоїть не тільки цинізм, а й розпалювання етнічного протистояння, зневага до людей праці, до селян, до тих, хто годує Україну і з чийого труда живуть всі, зокрема, і ті ж самі судді.

Ми однако не зводимо рішення суду до волі однієї людини. За цим вердиктом ми переконані стоїть нинішній правлячий режим. 12 років вся Україна була свідком безкомпромісної, безстрашної боротьби колективу "Сільських вістей" з режимом. Про високий авторитет газети у нашому суспільстві свідчить той факт, що два її представники обрані народними депутатами, а також вона має найбільший переплатний тираж в країні.

Президент, як свідчать незаперечні документальні джерела, особисто керував розправою газети у 2000 році. Не полишив спроб покінчити з нею він і нині. Немає сумнівів, що рішення Шевченківського суду інспіровано із Адміністрації Президента. Чужими руками, як кажуть, загрібають жар.

Від імені всіх опозиційних сил, від всіх, кому дорогі демократія і майбутнє України ми заявляємо владі: геть брудні руки від "Сільських вістей! Закликаємо Президента не ганьбити себе в черговий раз перед світом розправою з газетою, яка чесно служить рідному народові. А до представників вітчизняного судочинства звертаємося з вимогою: не ганьбіть себе замовними ухвалами, угодству між режимом шахраїв і злочинних кланів, служіть праву, а не правителям!

ГОЛОВА. Юлія Тимошенко від фракції Блоку Юлії Тимошенко. Будь ласка.

10:41:22

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я зараз не звертаюся до громадян України, тому що хочу дати вам повідомлення, що трансляція наших виступів зараз по радіо не відбувається. І тому пану Шурмі і всім іншим представникам більшості, які сьогодні вже вболівали за народ з мікрофону і ще збираються вболівати за народ, розслабтеся, сьогодні можна не вболівати, народ цього не чує.

Але ж я хотіла б звернуcя... Я думаю, наступним кроком буде вимкнення і мікрофонів, це вже останній буде крок. І тому я хочу без будь-яких, скажемо, звернень до людей просто розповісти про те, як будуть розгортатися події в політикумі України і в Україні після того, як реформа стане реальністю. І я звертаюся саме до колег зі своєю експертною оцінкою, не клеймуючи там якісь там, звинувачуючи якісь фракції, людей, категорично ні. Як будуть розгортатися обставини?

Перше. Реформа буде проголосована. Президент, який буде обиратися у 2004 році, повноважень мати не буде, бо ті повноваження, які там записані: розпуск парламенту або, наприклад, збір Ради національної безпеки і оборони - це є як ядерна зброя, надзвичайні речі, якими керувати країною неможливо, вони, як правило, не використовуються.

Після того, як конституційна реформа буде проведена, у парламенті у 2004 році зберігається більшість трьох політико-фінансових кланів, 226 без комуністів, без соціалістів буде впевнено. Після того, як вони проголосують конституційну реформу, сто відсотків будуть внесені зміни до Закону про пропорційні вибори до Верховної Ради. Ми зважаємо чітко знаємо, що декількох фраз буде достатньо після голосування змін до Конституції для того, щоб умовно пропорційний закон став умовно мажоритарним. І тоді, і всі ми з вами знаємо: і комуністи, і соціалісти, і "Наша Україна", що при мажоритарній системі ми з вами жодної людини не здатні будемо провести, коли вони візьмуться за справу, як потрібно. І багато інших мажоритарників тут не буде.

Наступним, що ми будемо з вами мати, це Прем'єр-міністра, який буде призначений 226 голосами знову без комуністів і без соціалістів. Тому що я хочу вам нагадати, що Наталію Михайлівну Вітренко теж обробляла влада перед виборами до парламенту: давала кошти, давала посади, все що завгодно тільки для того, щоб вона виступала проти комуністів, проти соціалістів і вас руйнувала. А потім всі обіцянки влади Наталії Михайлівні перетворилися у їїх аутсайдерство. І ми з вами будемо мати той же самий результат.

Якщо Прем'єр-міністр від цієї більшості буде призначений або збережений у 2004 році, до 2006 року будемо не ми з вами готуватися до парламентських виборів, а будуть готуватися зовсім інші люди.

І я хочу вас запевнити, що ми з вами відкриваємо просто стовбовий шлях до того, щоб політико-фінансові групи раз і назавжди надійно, маючи кошти, своє правління в Україні ввели.

І коли наводять аргументи, що ми з вами не переможемо на президентських виборах, а переможе влада, тоді і не потрібно за це братися, ми з вами позбавляємо себе останнього шансу поборотися. Це, знаєте, як - пишіть, мамо, зразу до полону, ми і боротися з вами не плануємо.

Тому ...

ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тому я хочу сказати, що ми, наша фракція, будемо послідовно діяти, щоб ця реформа не стала реальністю, не тому, що ми проти демократизації, а проти того, щоб своїми руками віддати назавжди владу кланам. Як ми будемо боротися? Це - подання до Конституційного суду, подання до суду загальної юрисдикції, завтра буде зроблено. І хто б не прийшов на посаду Президента України, а бажано, щоб це була людина від опозиції, ці голосування будуть відмінені. І я закликаю вас з здоровим глуздом ставитися до цих змін. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати, я хочу проінформувати вас, що трансляція відбувається. Шановні народні депутати, відносно реплік, читаю вам, прошу, ми домовились дотримуватись регламенту: "Якщо депутата вважає, що промовець або Головуючий на зсіданні неправильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій формі звернутись до Головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень," - далі за текстом. Тому слова не буде ні "нашій Україні", ні Соціал-демократичній партії. Давайте будем працювати всі по Регламенту. Все!

Всі, хто записався на виступи, подали свої заявки, виступили. Віднині діє один Регламент для всіх. Давайте домовимось. Все!

Оголошується до розгляду проект закону про ратифікацію договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі "Алкатара". Будь ласка, Георгій Корнійович Крючков, заключення комітету яке?

10:47:02

КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Україною укладений 21 жовтня 2003 року в місті Бразиліа договір з Федеративною Республікою Бразилія про дострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі "Алкантара". Це - великомасштабний проект, який робить славу Україні і який наш комітет просить усіх колег одностайно підтримати і прийняти закон про його ратифікацію.

Реалізація цього закону значно активізує міжнародне співробітництво України у справі використання космічного простору в мирних цілях, підвищить її імідж і створить міжнародно-правову базу для реалізації цього великого масштабного проекту.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Є запитання до голови комітету? Запишіться, будь ласка, 3 хвилини. Будь ласка.

Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка.

10:48:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановний Георгій Корнійовичу! Немає сумнівів і ви знаєте, що фракція підтримує ратифікацію цього договору. Але є одне запитання. Це статтею 9 Договору встановлюються митні та податкові пільги для створюваного українсько-бразильського товариства, яке буде виконувати цю програму. Тобто це підприємство, що мається на увазі, чи не підуть через це спільне підприємство знову ті фінансові потоки, за якими не буде встановлений відповідний контроль і відповідним чином бюджетні кошти чи інші будуть використовуватися на інші цілі. Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Звичайно гарантувати, що це не буде мати місце ніхто не може. Але йдеться про зовсім конкретні матеріали і обладнання, які не обхідні для забезпечення пускових послуг. Тому при належному контролі, а у нас є державно-експортний контроль, це має гарантувати недопущення порушень в цій справі.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Андрій Шкіль

10:49:54

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Мене цікавить, шановний доповідачу, декілька питань. Перше. По першому. Цей проект називається "спільно українсько-російсько-бразильський", тобто, в принципі, тому що ракетоносій, як ми виясняємо, є спільного виробництва. Чи подібні узгодження в законодавстві відбуваються в Росії в зв'язку з цим? І чи подібні преференції будуть створені цьому ж підприємству "спільно українсько-бразильському" в Росії? Бо, в принципі, ці преференції мені також не є зрозумілими.

Бо коли мова йде про спільне використання космодрому і дослідження космосу - це зрозуміло. А коли надаються податкові пільги - це є менш зрозумілим.

І наступне. Чому треба було Президентові Кучмі їхати до Бразилії для того, щоб підписати, ну, в принципі, рядову угоду? Це завдання у нас відповідних комітетів і служб. Це був піар-хід, чи це була необхідність, як на вашу думку? Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Перше. Йдеться про договір щодо створення наземного комплексу "Циклон-4" на пусковому центрі "Алкантара" для надання пускових послуг, де йдеться про українсько-бразильську угоду. Це перше.

Друге. Відносно мотивів, якими керувався глава держави, здійснюючи візит до Бразилії, - це, мабуть, питання має бути адресоване Президенту України. Я абсолютно не пов'язую це з укладенням цього договору. А потім, я б не применшував значення цього договору. Це дуже важлива угода, яка, по суті, означає наш прорив у цій дуже важливій сфері.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

10:51:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Георгій Корнійовичу, у мене суперечливі думки, коли я ознайомився детально з цим проектом. Я здивувався, що ви його так швидко сьогодні доповіли.

Тому у мене питання. Чи не передбачали ви можливість розглядати прийняття рішення на другому читанні? Тому що уряд не надав обгрунтування про доходи, які буде мати Україна, не обумовлено це в договорі. "Алканкара"-"Циклон"-"Спейс" - це є акціонерне товариство - наголошую. Причому що цікаво: що термін реалізації проекту 3 роки, а період окупності інвестицій 6 років з моменту початку робіт зі створення комплексу та 3 роки з початку його експлуатації. Тому чи... питання йде 150 мільйонів доларів.

"Право власності" (стаття 6) - подивіться - сторони зберігають рівні права власності на спільно споруджений наземний комплекс на пусковому центрі. Але це буде не на нашій території. І так далі.

ГОЛОВА. Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. Чи не вважаєте ви за потрібне вимагати від уряду чітких даних про доходи, які буде мати Україна, і захисту інтересів України по великому рахунку, а не так, як тут зроблено. Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Ну приймати в першому читанні і в другому читанні - це справа Верховної Ради, справа депутатського корпусу. Я вважаю, що ми маємо всі підстави для ратифікації цього договору.

А відносно додаткових обгрунтувань, на мій погляд, вони достатні на даному етапі. Дійсно, йдеться про реалізацію дуже великомасштабного проекту і визначені строки коли він буде давати дохід.

ГОЛОВА. Георгій Корнійович, дякую, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є потреба послухати позицію Національного космічного агентства? Є, да? Ну вимагають. Будь ласка, генеральний директор Національного космічного агентства Негода Олександр Олексійович.

НЕГОДА О.О.

Шановні народні депутати, українські ракетоносії впевнено вийшли на світовий ринок пускових послуг і внесок у загальну кількість пусків становить 10 відсотків від світового рівня. Сьогодні 5 космічних комплексів української розробки та виробництва це "Циклом-2". "Циклон-3", "Зеніт-2", "Зеніт-3", "Дніпро" забезпечують запуски космічних апаратів з космодромів різних країн світу. За роки незалежності було здійснено 70 пусків цих ракет, на орбіту виведено майже 130 космічних апаратів.

Українські ракетоносії є одним із найкращих в світі за досконалістю конструкцією і рівнем автоматизації підготовки до пуску. Крім того. в цих комплексах максимально реалізуються концепції екологічної чистоти, відсутності проведення після стартового ремонту пусковий установок, високої точності виведення на орбіту. ................ ракетні комплекси серії "Циклон" вже довгий час експлуатуються і стали найбільш надійними ракетоносіями у світі. Продовження життєвого циклу цих ракет-носіїв можливе лише за умови їх модернізації та підвищення конкурентоспроможності, у тому числі за рахунок прив'язки до екваторіальних космодромів.

Тому подальша доля ракети пов'язана з розвитком міжнародного співробітництва. Пошук відповідних сприятливий умов показав, що співробітництво з Бразилією, яка має власний екваторіальний космодром за комплексом параметрів, має найвищий пріоритет серед інших.

Ще два роки тому ми розпочали спільні напрацювання до такого проекту. Була враховано також, що у Бразилії космічна діяльність також віднесена до національних пріоритетів і займає одне із провідних місць у зовнішньоекономічній політиці цієї країни.

Саме тому ці та інші аргументи були головними при виборі партнера програми "Циклон-4". Цей проект став одним із провідних інноваційних проектів загальнодержавної космічної програми України прийнятої Верховною Радою у жовтні 2002 року.

Згідно з техніко-економічними обгрунтуваннями вартість розроблення космічного ракетного комплексу складає близько 150 мільйонів доларів, у тому числі розроблення ракети-носія "Циклон", яке перебачене космічною програмою, близько 90 мільйонів доларів і спільне створення наземного спеціального комплексу на пусковому центрі - близько 52 мільйони доларів.

Бразильська сторона виконує роботи щодо створення загальної інфраструктури пускового центру, це близько 90 мільйонів доларів, і відповідальність Бразилії така ж частина внеску в діяльність спільного українсько - бразильського підприємства.

Таким чином проект відрізняється своїм міждержавним статусом, рівними правами і відповідальністю сторін - України та Бразилії. Термін реалізації проекту три роки, при її ......... інвестицій 6 років з моменту початку робіт для створення комплексу.

Проведення маркетингових досліджень ринку ... послуг для цієї ракети-носія свідчать про високу конкурентну спроможність проекту. І вже сьогодні ми маємо підписані меморандуми з міжнародними замовниками на пуски космічних апаратів на ракеті "Циклон".

ГОЛОВА. Зрозуміло. Питання є? Будь ласка, запишіться. 3 хвилини. Запишіться на запитання. На табло, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів. Василь Надрага. Немає?

ГОЛОВА, Будь ласка, мікрофон.

10:58:04

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Александр Алексеевич, можно только приветствовать, что мы сегодня своей внешней экономической деятельностью начинаем развивать такое важное, на мой взгляд, и принципиальное сотрудничество как высокотехнологичное сотрудничество.

Скажите, пожалуйста, как специалист, не получится ли у этого договора, а соответственно в части его реализации уже практической ситуация, как у нас получилась целым рядом, в том числе и в авиационной промышленности. Мы подписали договора. У нас были планы. Мы говорили о том, что это нужно и хорошо. А после этого наш самолет оказался никому не востребован. Европа сказала, что он им не подходит, они свой запускают. Россияне сказали, что он технически не подходит. И в итоге из благого, толкового дела мы получили "пшик".

Так вот, меня интересует из данной проблематики не получится, что все ограничатся только подписанием договора. И по факту нас на этот рынок не пустят, в том числе и конкуренты. Спасибо.

НЕГОДА О.О. Спасибо. Я хочу, отвечая на этот вопрос, ответить на предыдущий вопрос, который завадали Григорию Корнеевичу.

Ракетоноситель "Циклон" - это исключительно национальная ракета, 98 процентов систем агрегатов этой ракеты разрабатывается и производится предприятиями Украины. Это первое. Это одна из самых высоконадежных и перспективных ракет в мире. Мы сегодня имеем уже несколько десятков заказов на пуски с этой ракеты.

Аналогичный проект начали разрабатывать Россия и Франция, размещение ракеты "Союз" или так называемой "семерки" на космодроме, французском космодроме ".........." во французской Гвиане. Уже сегодня проведены, закончено с формированием международной базы, проведено реконстру......очные работы и сегодня мы с Бразилией уже реально и конкретно ведем эти работы. Модернизация ракеты осуществляется в рамках космической программы. Она полностью обеспечивает необходимое финансирование и состав работы.

И еще я хочу подчеркнуть, что в кооперации более ста предприятий Украины участвуют в создании этого космического ракетного комплекса. Это загрузка почти 40 тысяч рабочих мест высококлассных специалистов Украины.

ГОЛОВА. Омелян Парубок. Я просив би питання чітко і відповіді чітко формулювати. Лекцію потім прочитаєте нам про перспективи космічної галузі.

11:00:29

ПАРУБОК О.Н.

Прошу передати Соломатіну.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін.

11:00:46

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Скажіть, будь ласка, Бразилія далеко, а та країна, з котрою завжди Україна співпрацювала у створенні такої техніки, у її використанні, поруч. Яким чином співробітництво з Бразилією може вплинути на наші стосунки із традиційними партнерами в космічній галузі? Чи не зашкодить це? Дякую.

НЕГОДА О.О. Не зашкодить. Росія була і залишається провідним партнером в українській космічній галузі. Це здорова конкуренція. Я вже казав, що Росія із Францією організує аналогічний проект. Нормальна, здорова конкуренція.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка. Андрій Шкіль. Підготуватися Юрію Кармазіну.

11:01:53

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Я намагатимусь дуже стисло, тому що це питання ратифікації, яке все одно потребує обговорення згідно регламенту, тому треба виділити цьому увагу.

У першу чергу, звичайно, єдиним застереженням в даній ситуації це може бути ще дві речі - розподіл прибутків, бо Україна дуже часто опиняється у ролі бідного родича. Але в цій ратифікації в принципі це не є наріжним каменем. Я переконаний, що це зауваження буде почуто тут, принаймні воно буде запротокольовано. Позаяк реалізація подібних проектів ми маємо на прикладі "Сі бриз", тобто морських запусків. Там Україна, надаючи ракетоносій, тобто головне, що відбувається при запуску супутника чи будь-чого у космос, це ракетоносій, має 14 відсотків від прибутків. Ось це є дуже показово. Тому що дуже часто Україна виступає у ролі бідного родича чи прохача. Ми маємо тут найкращі технології, а ви нас пустіть, будь ласка, щоб ми там за пару відсотків ці найкращі технології вам запропонували. І Норвегія, яка для цього дає платформу запуску, тобто це зовсім інше, отримує величезні ............., в два рази більше прибутків, ніж Україна.

Тут я сподіваюся, що в даній ситуації Україна не буде бідним родичем. Тому що Україна із Бразілії, використовуючи розташування, географічне розташування космодрому, що удешевлює виведення на орбіту ракет, бути брати участь, знаєте, не по-братському у розподілі прибутків, а по справедливості. Бо коли тут задавалося питання про сусіда, сусіда ми завжди ділили по-братськи, тобто Україні компліменти, а Росії - прибутки. Ну, і деякі, можливо, чиновникам прибутки. То в цій ситуації має бути все на багато чіткіше, тому що виписано тут не достатньо чітко. Я рекомендую звернути увагу на розподіл прибуткової частини. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка. Юрій Анатолійович, будь ласка.

11:04:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! У мене є кілька підходів до розгляду цього закону. Безумовно, я вітаю підписання угоди з Бразилією щодо участі України в запусках спускового центру "Алкантара". Як ви пам'ятаєте, ми ще в минулому скликанні створили групу "Україна-Бразилія", яку очолив депутат Суслов. Приїжджали сюди представники Бразилії, і факт появи цієї угоди є позитивний. Це - використання інтелектуального потенціалу і знань, які є власністю народу України, але не якогось одного підприємства або однієї особи.

Ми маємо зробити висновок з того, що вже відбулося, - знищили ракети свої, хоча б могли замінити боєголовки на супутники зв'язку, і сьогодні б мали безкоштовний "Інтернет" і зв'язок в кожному селі. І не ходили б тоді з протягнутою рукою, не залежали ні від американців, ні від росіян, ні від кого в цьому світі. Я маю конкретні застереження до цієї міжнародної угоди, які виходять із юридичних питань і техніко-економічного обгрунтування, яке робив уряд.

Уряд не зробив обгрунтування про доходи, які буде мати Україна, його нам не дали, це зовсім не обумовлено в договорі ніяк. І саме тому мені представляється, що було б дуже добре, щоб ми запровадили таку практику - ратифікація це є прийняття закону, Володимире Михайловичу. Прийняття закону має ті ж самі стадії - тобто перше читання і друге читання, як і всі інші закони. Тоді ми маємо прийняти зараз, проголосувати про прийняття в першому читанні, а на другому читанні дещо виправити. Зокрема, мене дивує. як посадові особи Міністерства закордонних справ допускають такі речі, як застосування законів, стаття 15-та. тут іде так: Верховний суд, Федеральний суд Федеративної Республіки Бразилія розглядає позови і веде арбітражні розгляди, які стосуються "Алканкара" "Циклон-спейс" і бразильських громадян, Український суд, що розглядає, а потім кінцеву крапку Верховний Федеральний суд Федеративної Республіки Бразилія розглядає позови і веде арбітражні розгляди, що стосуються "Алканкара" ""Циклон-спейс" та громадян або резидентів та об організації третіх сторін. Тобто, які будуть, якщо претензії любих сторін то ці питання будуть вирішуватися в Бразилії, а не в Україні. Тобто я не бачу тут рівності, ви мене вбийте, але я рівності тут не бачу в захисті інтересів України. Тому, зважаючи на те, що Україна, розроблення ракети-носія "Циклон -4" це 510 мільйонів гривень - понад 90 мільйонів доларів США і це відповідальність української сторони. Спільне утворення наземного спеціального комплексу на пусковому центрі. -це 51.94 мільйони доларів США українська частина внеску в діяльність спільного українсько-бразильського підприємства і це є акціонерне товариство, я вважаю за необхідне вимагати в уряду дати нам серйозне обгрунтування бюджетних, підкреслюю і наголошую, бюджетних витрат.

ГОЛОВА. Дякую.

КАРМАЗІН Ю.А. І потім з тим, що відповідальність буде нести бюджет України, а не конкретні підприємства. Дякую.

ГОЛОВА.Шановні колеги, виступи завершено, всіх хто записався виступили.

Після, по закінченню.

Я ставлю на голосування, прошу уваги.

Про прийняття Закону України "Про ратифікацію договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон - 4" на пусковому центрі "Алкантара", реєстраційний номер документа 0164. Прошу голосувати.

11:08:07

За-352

Рішення прийнято.

Перед тим, як перейти до розгляду другого питання, письмово звернувся Борис Беспалий для виступу з процедурного питання, будь ласка. Борис Беспалий з процедури.

11:08:22

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! І особливо, шановний Регламентний комітет! Я хотів привернути вашу увагу до тієї обставини, що коли ми записуємося на запитання, то різні депутати мають зовсім різні можливості записатися. На практиці діє дискримінаційний абсолютно характер, я запитую, слово для запитання, отримує депутат чи фракція? Зараз діє такий порядок. Всім не вистачає слова фракціям, хоча Регламент це передбачає. Фактично можуть поставити запитання не більше трьох чоловік. І діє такий порядок, що слово отримують фракції незалежно від їх чисельності, абсолютно випадково.

І тоді виходить, що ті депутати, які належать до чисельних фракцій, наприклад, в 3 і 5 разів більше, мають в три - п'ять, в сім разів менше можливостей отримати слово для запитання, ніж ті депутати, які входять до менших фракцій.

Тому я прошу Регламентний комітет розглянути цю проблему. Хоча Регламент (стаття 3.3.7) передбачає, що слово має надаватися у порядку спадання чисельності фракцій. Це дискримінаційна ситуація...

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон!

Шановні народні депутати, я прошу Регламентний комітет, і з урахуванням технічних можливостей, відпрацювати пропозицію. Але хочу сказати, що фракція "Наша Україна" в даному випадку не серед останніх. Лише Юрій Кармазін, - от в газеті я читаю, - під час четвертої сесії пробув біля мікрофона 7 годин 48 хвилин, а за чотири сесії - 30 годин 25 хвилин. Так що між фракцією розподіляйте. І на виступ те ж саме.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про ратифікацію Кіотського протоколу до рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату". Поляков Сергій Васильович, міністр екології і природних ресурсів. Будь ласка, до трибуни.

ПОЛЯКОВ С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Сьогодні вам подано на розгляд проект Закону України "Про ратифікацію Кіотського протоколу до рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату". Мета прийняття запропонованого закону полягає у створенні правової основи для участі України у Кіотському протоколі до рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Країни, які підписали рамкову конвенцію ООН про зміну клімату взяли на себе зобов'язання захищати кліматичну систему на благо сучасного і майбутніх поколінь людства на основі справедливості, на основі загальної, але диференційованої відповідальності та у відповідності з можливостями, які вони мають.

Як відомо, Україна є стороною рамкової конвенції ООН про зміну клімату з 11 серпня 1997 року. Закон України від 29.10. 96 про ратифікацію рамкової конвенції ООН про зміну клімату, та підписала Кіотський протокол 15 березня 1999 року.

Станом на січень 2003 року 187 країн, включаючи Європейський Союз, є сторонами Конвенції.

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату і Кіотський протокол до неї є вадливим елементом не лише міжнародного процесу охорони довкілля, а й системи забезпечення сталого розвитку. Активна участь України в міжнародному процесі. реалізація положень цих документів є доцільною та необхідною. Прийняття Кіотського протоколу в 1997 році стала значною міжнародною подією, протокол базується на положеннях рамкової Конвенції ООН про зміну клімату і є її інструментом. Він спрямований на досягнення кінцевої мети, яка закріплена в статті 2 Конвенції. Досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного тропогенного впливу на кліматичну систему.

Протокол складається з 28 статей, а також 2 додатків А і Б, які є його неодмінною частиною. У додатку А визначено парникові гази та категорії їх джерел, а в додатку Б наведено перелік сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату та її диференційовано кількісні зобов'язання скорочення антропогенних виходів парникових газів у відсотку до базового року чи періоду протягом періоду з 2008 по 2012 роки так званого першого періоду дії зобов'язань.

Спільними зусиллями цих країн (стаття 3 Протоколу) передбачається зниження загальних викидів парникових газів на 5,2 відсотка у порівнянні з 1990 роком. Кіотський протокол є першою міжнародною угодою, яка передбачає застосування ринкових механізмів міжнародного співробітництва для вирішення глобальних екологічних проблем, які отримали назву "гнучких механізмів". Вони грунтуються на визнанні того, що прояви і наслідки зміни клімату не залежать від місця викидів парникових газів і загальної витрати на скорочення цих викидів можуть бути мінімізовані в глобальному контексті.

Протокол визначає три основні гнучкі механізми: спільне впровадження механізму чистого розвитку та торгівлю квотами на викиди парникових газів.

Участь сторін Протоколу в гнучких механізмах є добровільною.

Слід визнати... зазначити, що Кіотський протокол набуде чинності за умови його ратифікації не менш, ніж 55 країнами сторін конвенції, у тому числі розвинутими країнами та країнами з перехідною економікою, на долю яких припадає не менш 55 відсотків загальних викидів СО2 еквіваленті за 1990 рік.

Станом на 26.11.03 протокол ратифікувало 120 країни, включаючи Японію, Канаду, Чеську Республіку, Польщу, Естонію, Угорщину, Нову Зеландію, Румунію, Литву, Європейський союз схвалив Кіотський протокол 31.05.02 і має на меті скоротити викиди парникових газів на 8 відсотків за період 2008-2012 років.

Європейський союз заявив, що вже схвалений законодавчий механізм, на основі якого країни-члени будуть зобов'язані скоротити викиди парникових газів згідно своїх компетенцій та у відповідності з Кіотським протоколом.

Відмовилися брати участь у Кіотському протоколі Сполучені Штати Америки і Австралія, мотивуючи це великими матеріальними втратами необхідними для забезпечення виконання цими країнами зобов'язань визначених Кіотським протоколом.

Можна продовжувати далі. Я в заключення хочу сказати, що прийняття закону не матиме негативних фінансово-економічних наслідків для державного бюджету України. Реалізація закону не потребує значних додаткових фінансових ресурсів. Суттєвою втратою для України може стати відмова від ратифікації Кіотського протоколу, оскільки за попередніми оцінками запізнення в один рік може призвести до того, що Україна не залучить близько 1,5 мільярдів доларів США зовнішніх інвестицій. Ратифікація Кіотського протоколу засвідчить послідовність політики держави.

ГОЛОВА. Шановні, я прошу представників всіх Кабінету Міністрів і вас, шановний пане міністре, коли ви починаєте доповідати, доповідайте, що країна отримає, а що втратить. Я прошу нам не читати лекції про значення Кіотського протоколу. І це, я думаю, цікавить депутатів. Все інше вони прочитають у документах, які вони отримали.

Будь ласка, запитання. Запишіться до міністра.

Андрій Шкіль, будь ласка. Надрага буде наступним ставити запитання.

11:16:19

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. От, я власне хотів, пане міністре, почути відповідь на запитання. Що втрачає держава? Бо, давайте не будемо кривити душею, Росія думає, і була заява представника російського Міністерства закордонних справ щодо можливості непідписання в Римі. Це була заява зроблена Кіотського протоколу і щодо квот, щодо права України торгівлею квотами по Кіотському протоколу, щоб ви це чітко роз'яснили, тому що треба зрозуміти в чому вигода України. Ми це розуміємо також, що Україна дуже мало дає викидів в атмосферу з тим, щоб понести із-за цього матеріальні збитки. Але, що може бути в майбутньому. Ми ж розраховуємо, що Україна рано чи пізно стане великою державою і індустріальною в тому числі. То прошу, будь ласка, змалювати таку коротку картину, втрати прибутків і можливості торгівлі квотами. Дякую.

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую. Я хочу сказати наступне, що в 1990 році Україна мала 880 мільйонів тонн викидів з по еквіваленту СО2. На сьогоднішній день десь близько 300-315 мільйонів тонн.

Значить, ми маємо надлишкову, так сказать, квоту, як можна так сказать виразитись. І на сьогодні якщо ми приєднуємося до протоколу, то ми можемо цю квоту реалізовувати. І якщо ми приєднуємося, так сказать, у цьому році, то ми починаємо виробляти механізм і можемо десь залучити приблизно до полутора мільярдів доларів інвестицій. Якщо це не буде зроблено, то це ми будемо з вами втрачати. Є прогнозні показники розвитку нашої промисловості, виходячи з того, що ми маємо на сьогоднішній день, приріст економіки. І вони свідчать про те, що виброси у нас будуть, якщо і зростуть, то вони мінімізовано зростуть десь приблизно до 350 мільйонів. А з врахуванням того, що ці кошти, які будуть інвестовані в Україну, будуть використовуватися на покращання на підприємствах металургійної, хімічної і інших галузей, ті, хто роблять парникові викиди і газів, то це мінімізує ще більше наші виброси. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага. Я ще раз прошу, коротко можна відповідати на запитання. Ви весь час з'їли, грубо кажучи, який потрібно на запитання, своєю відповіддю. Василь Надрага, будь ласка.

11:19:00

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Сергей Васильевич, скажите, пожалуйста, то что мы присоединяемся к этому договору, можно отнести к позитиву. Как вы относитесь к позицие такого порядка, что говорят, что, в принципе, это война с ветряными мельницами. Потому что таже Америка, тут уже упоминали Россию, к этому не присоединились. То есть по факту это так разговор о том, что нужно сокращать эти выбросы и якобы можно ими торговать. Так, у меня два вопроса.

Первое. Как вы считаете, насколько реально, что это станет действующим не для нас, а для мировой экономики, документом?

И второй момент. Сегодня кто-то реально излишки своих квот в мире продает или тоже рассказывает, что этих наших потенциальных полтора миллиарда долларов? Спасибо.

ПОЛЯКОВ С.В. Значить, дякую. Я відповідаю.

Що стосується Америки, то ви самі розумієте, що Америка має сьогодні дуже великі, так сказать, викиди. І якщо робити, скільки потрібно Америці на те, щоб скоротити, то є такі розрахунки від 50 до 100 доларів на тонну, це витрати, які вони вважають дуже великі.

Що стосується Росії, я був у Росії на з'їзді екологічному, і Росія не відмовляється від вступу до Кіотського протоколу. Вони продовжують вивчати це питання. І на з'їзді було підтверджено, що Росія розглядає своє приєднання до Кіотського протоколу.

І що стосується так сказати, є приклади чи немає прикладів. В Європі є приклади, там Голландія вже в принципі почала торгівлю своїми квотами. Це вже факт, який на сьогоднішній день існує. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Сергію Васильовичу. Співдоповідає голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Борисович Руденко.

11:21:17

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Шановні народні депутати! Я дякую міністру за те, що він досить так широко освітлив цю проблему. Тому я не буду, скажемо, торкатися питань суто формальних. Я хотів би сказати наступне, що дійсно Кіотський протокол щодо України він підписаний давно. Питання стоїть щодо ратифікації. Я відразу упереджую питання щодо Сполучених Штатів, щодо Росії, Сергій Васильович відповідав. Моя позиція наступна. Безумовно, ситуація, коли країна має золоту акцію, а Сполучені Штати чи Росія мають золоту акцію, тобто без них в тій формі, в якій передбачений Кіотський протокол, не буде працювати, можна викручувати, вибачте, руки.

А ситуація Україна, ратифікує Україна чи не ратифікує, краще Кіотському протоколу не буде. Але ми таким чином підтверджуємо не на словах, а на ділі свою європейську стратегію, інтеграцію щодо правил Європи. Європа, знаючи відношення і Росії, і Сполучених Штатів, Європейський союз ініціював взагалі стратегію, що по правилам Кіотського протоколу все рівно буде робота іти. Тому, якщо наш шлях до Європи, ратифікувати потрібно.

Я хотів би використати свій час більше на відповіді, які, можливо, є у колег. Тому що дійсно питання не просте, але ми комітетом, особисто я з міністром, от дуже активну приймали участь і на міжнародній арені, і на внутрішніх переговорах. Я не хотів би казати, що основне місце Кіотського протоколу - це торгівля квотами. Я ставлю це на останнє місце. Перше місце я ставлю за тим, що Кіотський протокол це - перший масштабний світовий екологічний проект, який передбачає всього-на-всього єдине - більш чітка стратегія світова щодо зменшення викидів, щодо покращання технологій.

На першому етапі, коли Кіотський протокол формувався, базове було те, що будуть впроваджуватись різні технології, зокрема Сполучених Штатів, на етапі, коли Європа почала більш активно впливати на процес Кіотського протоколу, зокрема це останній була вже Марокерська угода. Стало зрозуміло, що кожна країна буде впроваджувати такі технології щодо механізму чистого впровадження щодо механізму спільних проектів, які її будуть задовольняти. Тобто маючи на увазі те, що більшість, виходячи з нашої вартості заробітної плати, з економічної ситуації, Україна дуже є цікавим ринком щодо механізмів впровадження. Тобто ми можемо за рахунок цього отримати на пільгових умовах технології, які дуже цікавлять наші підприємства.

Я можу сказати, що сьогодні наш зокрема, якщо брати енергетичний сектор...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Борисович, завершуйте, будь ласка.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую.

П'ять секунд буквально. Зокрема наші теплові електростанції, вони в дуже жахливому стані. Тому без механізмів покращання технологій, там фільтрувальних технологій, механізмів спалювання, нам не обійтись. І це є пільговий механізм впровадження такого механізму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є бажаючі... Так, запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, п'ять хвилин. Висвітліть. Юхновський, за ним Бронніков.

11:25:09

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

У зв'язку з тим, що ви говорили про те, що ми маємо ратифікувати Кіотський договір, щоб бути близько до Європи, я згоден повністю: договір треба ратифікувати. А питання у мене до вас таке.

У Європі в собівартість кожного продукту має вноситись вартість шкоди, що наноситься природі. Чи здатний комітет сприяти, щоб Міністерство екології визначило величину таких плат для кожного виду виробництва в Україні? Щоб ця плата вносилась у собівартість продукції.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую, Ігоре Рафаїловичу.

Питання наступне. Ми з вами знаємо, що Україна юридично стала взагалі на засади сталого розвитку, і якраз Кіотський протокол, ратифікація його - це теж є одним із елементів того, що все-таки ми будемо в подальшому ті чи інші стратегії базувати на сталому розвитку, тобто нормальному, цивілізованому відношенню до природи.

Я не хочу ставати зараз на якісь ортодоксальні чи то екологічні, чи то промислові сторони. Потрібно вибрати таку, золоту середину. Сьогодні ми ставимо питання про те, що відношення до екології має бути реальним. Реальним наступним чином.

Зокрема, сьогодні дуже багато є досліджень щодо того, що мінімальні є так звані гранично допустимі викиди. Так от, в Україні, на жаль, такий парадокс: є дозволені викиди, які сучасними, найсучаснішими вимірами не можна обрахувати. Тобто європейські показники більш навіть такі, пільгові.

Тому потрібно стати реалістами. Є технологія, яка може порахувати, що викид, умовно, одна тонна. Значить, це має стати базою. А далі має працювати ринковий механізм.

Тому ми зараз погоджуємося із стратегією міністерства щодо того, що має бути за рахунок принципів, бази Кіотського протоколу створено реальний, сучасний свій реєстр і обрахована ситуація в Україні.

Далі. Ми визначимось зі стратегією: щороку зменшувати викиди на такий відсоток. І підприємства, які зроблять більш стрімкий страт, тобто зроблять не 2 відсотка, а 20 відсотків, вони зможуть свої 18 відсотків на внутрішньому ринку чи на зовнішньому ринку продавати. Тобто ми включаємо туди, ринковий механізм, безумовно ми будемо продовжувати і ми це ведемо, і міністерство це веде, стратегію на те, щоб дійсно підприємства вкладали в собівартість реальні витрати на екологію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бронніков, а за ним - Шкіль.

11:28:13

БРОННІКОВ В.К.

Геннадий Борисович, конечно Европа будет покупать у нас избытки только чистой электроэнергии, если мы не подпишем Киотский протокол, никакой перспективы в торговле с Европой не будет. Но в своем выступлении министр сказал, на мой взгляд, малоубедительной цифры по поводу выкидов углекислого газа в 1990 году и сейчас - 880 тысяч и 303.

Комитет проанализировал, эти цифры заслуживают доверие, и за счет чего тогда за эти 10 лет такой произошел сумашедший спад выбросов углекислого газа. Спасибо.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Питання наступне.

Україна зараз по засадам Кіотського протоколу займає 6 місце в світі. Тому що базу взяли 1990 рік - це рік, якраз був час такий перебудови. Тобто фактично були порушені ряд проектів кооперації, потужності підприємств зменшилися, тобто вкотре можемо сказати, що не завдяки нам, не завдяки уряду, а завдяки ситуації, яка склалася Україна, фактично таким маленьким чудом, сталося те, що в Україні порахували ті 800, трошки більше 800 мільйонів тонн за базу. І фактично нічого не зробивши ми маємо уже сьогодні потенціал 500-600 - це дійсно такі цифри.

Багато країн, зокрема Західної Європи намагалося переконати, що давайте візьмемо за основу не 90-й рік, а 98-й, 2000 рік. Але в тому сенс, що взяли той рік так попало, що для України він самий вигідніший. 90-й рік - це час перелому, тому у нас є, я вважаю, 10-15 років стабільного розвитку промисловості, але при цьому ми маємо з вами, скажемо, все ж таки працювати над тим, щоб покращувати екологію. Якщо у Європі екологічний сертифікат - це дійсно є фактично не лише рекламний якийсь.......

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадій Борисович, дякую. Приношу вибачення перед Шкілем. Час вичерпано. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Будь ласка, Кармазін, підготуватися Шкілю.

11:31:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я пам'ятаю, Адаме Івановичу, що я 10 секунд мав залишити, зекономити, я пам'ятаю це.

Шановні народні депутати! Питання надзвичайно серйозне я подивилися досвід, як роблять наші сусіди. Для тих, хто опирається на досвід Російської Федерації, я хотів би процитувати, що сказав радник Президента Російської Федерації Путіна Іларіонов. Цитата: " Киотский протокол ограничивает экономический рост России, и мы должны заявить об этом открыто, обрекает нашу страну на бедность и отсталость". Це заява радника російського Президента. Це я для того, щоб ми просто так беззастережливо не кидалися словами наскільки це добре чи наскільки це погано. Тут є і добрі речі, тут є і, безперечно, дуже серйозні речі.

України єдина з усіх пострадянських країн, яка досі не має свого постійного представника ............, який називається, для спілкування з Секретаріатом у Боні, хоча і сплачує внески. Україна єдина не розробила і не здійснює національної стратегії, план дій на пом'якшення наслідків зміни клімату. При проведенні соціальної, економічної, екологічної політики ми не враховуємо пов'язані зі зміною клімату всі міркування. І ми цього не передбачаємо в наших законодавчих актах. Тому формально ратифікація Кіотського протоколу небезпечно для України. Чому? Бо стаття 18 Кіотського протоколу передбачає запровадження ефективних процедур і механізмів для визначення випадків невідповідності з зобов'язанням і реагуванням на такі випадки з боку міжнародного співтовариства.

Тому я хотів би сказати, що це зараз треба питання відкладати, ратифікувати його, безмовно, треба буде, тільки не зразу. Але на виконання контрольних функцій парламенту нам треба створити комісію з представників Комітету з питань ПЕК, екологічного комітету, промислової політики, євроінтеграції і перевірити ефективність міжнародної допомоги з цього кола питання, провести парламентські слухання і провести перевірку, як виконуються вимоги Україною, тому що взяти на себе нові зобов'язання - це знову ляже на плечі українського народу. Але в кінцевому результаті його треба буде ратифіковувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Ви виконали свої зобов'язання. Будь ласка, Шкіль, підготуватись Соломатіну.

11:34:03

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Ну, в першу чергу, звичайно, я хотів би наголосити, що виступи двох представників - міністра і керівника комітету - були дуже подібними, тобто сказано багато, але фактів мало. Отак я і не почув чітку межу, що Україна втрачає, що здобуває. Була названа паном міністром цифра півтора мільярда доларів в якості прибутків, але це в якості прибутків торгівлі квотами, тобто речі, які залишаються у зв'язку з тим, що Україна створює менше парникового ефекту і менше викидів СО2. Але які збитки? Не треба ж забувати, треба сказати, що з цих прибутків підуть на модернізацію підприємств. Але ми знаємо: коли підуть кошти на модернізацію підприємств, то не у кожного керівника цього підприємства хватить духу, щоб ці кошти вкласти власне в екологічний захист цих підприємств, зменшення викидів СО2. Тут же було зауважено моїм попередником, що стаття 18 Кіотського протоколу передбачає серйозну відповідальність за недотримання умов цього Протоколу. Тому я думаю, от відчувається певна непідготовленість. За багатослів'ям відчувалося неготовність обох представників або і Верховної Ради, і уряду. І це бентежить, тому що насправді Кіотський протокол - це необхідна річ, і він потребує ратифікації, тому що Україна, Українська держава з її недолугим керівництвом наратифіковували стільки дурниць, стільки антиукраїнських речей, що властиво оце Кіотський протокол тут треба шукати з лупою, з мікроскопом ті погрози, які він в собі несе. Тому треба ратифіковувати, але я ставлю претензію - неякісну підготовку. Мала бути тут діаграма на цих моніторах, роздані депутатам чіткі структурні доповіді .... переваги і недоліки, втрати і прибутки, кошторис цих всіх речей. А цього зроблено не було. Це негрунтовний підхід. І тому може скластися враження, що це так, проміжний документ, який уряд цікавить ну постільки, поскільки міністерство зокрема. Не відчулося вогню у виступах. Бо що я скажу, за багатослів'ям відкрилося відчуття відсутності стабільної думки. Тому я наголошую, що уряд має ефективніше готуватися, може навіть і ефектніше до подібних законопроектів, тому що вони є ключові.

І так для загалу я скажу, для цього злочинного режиму в принципі вони вже не цікаві, тому що це для майбутнього України робиться. І я погоджуюся, що зупинити індустріальний розвиток Кіотський протокол не може, але все ж таки він розрахований в даній ситуації розглядає Україну і ми самі Україну розглядаємо як державу третього світу без розвитку в майбутньому індустрії. Це треба передбачати, треба брати участь і мати повноважених представників на всьому переговорному процесі, і ретельніше готуватися. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін має слово від фракції... представник фракції комуністів. Іван Заєць буде наступним.

11:37:17

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановні колеги, зараз у світі створюються певні міфи, які проштовхуються як реалії. Такий світ глобалізму. Відбувається маніпуляція свідомістю у світовому масштабі. В історії землі, в геологічній історії є певні кліматичні цикли, коли наступало оледеніння, і коли приходила африканська спека. Але в якому циклі зараз знаходиться наша матінка земля, ми в доповіді шановного міністра про це не почули. Світова наукова думка з цього приводу не дійшла згоди, чи є сучасні потепління наслідком циклічності та відповідно боротися з цим немає сенсу, або наслідком діяльності людства як рушійної геологічної сили за визначенням нашого співвітчизника Вернадського.

До Кіотського протоколу не увійшли найбільші забруднювачі навколишнього середовища, згадували про США, згадували і про Росію, яка ще спостерігає за цим поцесом. Але головне ні увійшла Китайська Народна Республіка. Наполягають на визнанні Кіотського протоколу виключно європейські країни, які в останні роки потерпають від повені, начебто за впливом штучного глобального потепління. Але згадується не те, що в дійсності впливає на такі повені в Європі. Маємо на увазі важливий, відомий лише вузькому колу фахівців вплив на атмосферу і іоносферу, застосування так званої інтегральної геофізичної зброї, яка розроблялася в роки протистояння між СРСР і США. СРСР немає, але США побудували на Алясці надзвичайно небезпечний і надзвичайно потужний об'єкт ХАРП. Це абревіатура скорочено, а повністю англійською це так лунає ................................................ для впливу на іоносферу. За твердженнями деяких вчених саме цей об'єкт є засобом впливу на іоносферу і впливу на ті повені і ті тайфуни, від котрих останнім часом потерпає Європа і Азія.

І нарешті, певні мільярди доларів, які згадувалося, що можуть поступити, потрапити до України на відшкодування тих викидів, яких Україна не буде викидувати. Вони будуть розкрадені і ніхто в цьому не має сумніватися. Тому наша фракція не може підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць - Фракція "Наша Україна".

11:40:37

ЗАЄЦЬ І.О.

Дякую. Іван Заєць, Українська народна партія, Фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати. Як еколог, я виступаю за ратифікацію цього протоколу, але проблема в тому, як це зробити, щоб не завдати шкоди національним інтересам України.

Я не допускаю формальної ратифікації Кіотського протоколу. Тому відразу пропоную провести ратифікацію в два етапи. В процедурі двох читань. Сьогодні ратифікувати Кіотський протокол в першому читанні, а потім працювати над другим читанням.

Як еколог я мушу вам сказати, що не буде ніякої вигоди у два чи три мільярди доларів від ратифікації цього Кіотського протоколу, особливо коли Україна вибере механізм торгівлі квотами. Вигода полягає в іншому, у тому, що ми зменшимо викиди СО2 в атмосферу, ми покращимо якість повітря, покращимо якість води, покращимо якість землі. Кіотський протокол буде ще одним стимулом для нас, щоб змінити структуру виробництва, перейти до високих інтелектуальних технологій.

Тому, шановні друзі, його треба обов'язково в цьому плані ратифіковувати. Але в такій процедурі, як я вам кажу.

Я хочу авторитетно заявити, що Кабінет Міністрів поставився до внесення цього питання на ратифікацію абсолютно безвідповідально. В умовах ратифікації відсутні будь-які стратегічні і тактичні кроки уряду по виконанню вимог Кіотського протоколу. У документах, представлених на ратифікацію, ви не знайдете серйозних відповідей на елементарні питання. А саме. На який орган в системі державної влади буде покладено координацію діяльності владних та підприємницьких структур по виконанню вимог Кіотського протоколу? Які фінансові, матеріальні, організаційні ресурси відводяться під реалізацію цієї програми? Наприклад, в Німеччині є ціла низка державних, управлінських та наукових структур, які займаються виключно питанням реалізації Кіотського протоколу. По нормі, економічні механізми, буквально технології і так далі. Тому і ми повинні підходити саме з такими мірками до цього питання.

Зменшення викидів - це ще не торгівля квотами. Справа в тому, що ми повинні дати відповідь: яким чином ми зменшимо ці викиди? А це структурні зміни, розвиток відновлених джерел енергії, це енергозбереження, лісовідновлення. Де записано, яким шляхом ми будемо йти?

Немає чіткості і щодо використання Україною механізмів Кіотського протоколу. На що ми будемо робити ставку? На бездумну торгівлю квотами чи на проекти спільного впровадження? І тут в позиції уряду повна багатовекторність: хочеш - торгівля квотами, хочеш - проекти спільного впровадження.

Я як народний депутат ще раз заявляю вам, що Кіотський протокол треба ратифікувати, але в схемі двох читань. Тому я буду голосувати лише тоді, коли сьогодні будемо...

ГОЛОВА. Дякую, мікрофон. Будь ласка, Микола Рудьковський. Я хочу нагадати, шановні колеги, що до цього протоколу ми не можемо внести змін застережень або ратифікувати, або не ратифікувати, два читання це. Дякую. Будь ласка, Микола Рудьковський.

11:44:16

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати! Звичайно питання екології для України дуже важливе, тому що ми пережили трагедію Чорнобиля, але ми повинні обговорювати, пане Іване, я вас слухав, дякую.

Але, коли ми розглядаємо питання ратифікації Кіотського протоколу ми повинні думати, що це може бути певним дуже суттєвим обмеженням для зростання економіки України, яка на сьогоднішній день за твердженням Кабінету Міністрів має щорічне зростання 8 відсотків.

Так от, якщо, Володимире Михайловичу, я не можу, пане Іване, я не можу так говорити, як...

І тому, якщо ми говоримо про те, що економіка України зростає у 8 відсотків щорічно чи 8, 9 відсотків, то за 40 років валовий національний продукт зросте в 22 рази.

Я не почув від пана міністра чи є відповідний графік зростання викидів в залежності від зростання валового національного продукту. Цей протокол ратифікували держави, де фактично немає за останні 10 років зростання валового національного продукту, я маю держави Європи. Вони мають сталий високий рівень економічного розвитку.

Для України сьогодні я вважаю, потрібно перед тим, як бездумно ратифікувати, порахувати всі ці показники - це по-перше.

По-друге. Прийняти до цього жорсткі закони для того, щоб зобов'язати хімію і металургію та інші галузі, які роблять великі викиди реалізувати програми модернізації для того, щоб зменшити викиди і таким чином перейти, скажімо так, до обмеженого викиду шкідливих речовин у атмосферу.

І, по-третє, я вважаю, що ми не можемо ратифікувати цей законопроект до тих пір, доки ми не проведемо серйозні переговори з європейською спільнотою з цього питання. Бо це може бути таким же самим серйозним важелем впливу по домовленнях: і про вступ до Світової Організації Торгівлі, і до поглиблення співпраці з Європейським Союзом. І Росія цей актор враховує. І тому бездумно протокол не ратифікувала.

Я вважаю, що уряду потрібно ще раз проаналізувати, а потім вносити цей законопроект, закон на ратифікацію. Дякую.

ГОЛОВА. Роман Зварич, будь ласка. Фракція "Наша України".

11:47:26

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я, власне, хотів би, щоб ми, дійсно, .................над цим запитанням, над цим питанням, яке зараз перед нами стоїть, і зробили відповідні висновки. Я також хотів би запропонувати вихід із проблемної ситуації, в яку ми входимо із цим питанням.

Я не можу погодитись із висновком пана міністра про те, що ратифікація цього протоколу не несе жодного додаткового бюджетного навантаження на нашу державу. Я привертаю вашу увагу - і про це говорили деякі мої попередники, - що цей протокол ставить перед нашою державою конкретні зобов'язання. І у випадку невиконання цих зобов'язань поступають певні санкції, які будуть дуже жорсткі.

Тобто, звичайно, що я за те, щоб ми увійшли в цю систему, яка передбачена цим протоколом, до якої вже увійшли, якщо я не помиляюся, 117 країн світу. Але механізми, які передбачені в цьому протоколі, вимагають, щоб були застосовані певні моніторингові заходи з боку нашої держави. У відсутності таких заходів ми ніяк не зможемо претендувати на будь-які інвестиційні кошти.

Тобто практично пропонується нам сьогодні ратифікувати протокол, який, я думаю, абсолютно необхідний - я тут не погоджуюся з деякими виступаючими, - але під якими мають бути чітко визначені бюджетні асигнування. У Законі про державний бюджет на поточний рік таких бюджетних асигнувань не визначено, принаймні, я їх не знайшов.

Тому моя пропозиція зводиться до слідуючого. Ми можемо, я тут, власне, хотів би, щоби ми трішечки незвичний підхід до цього питання прийняти, ми практично приймаємо закон, який виступає, як ратифікаційний механізм, як ратифікаційний інструмент. У законі, як і у кожному іншому законі, визначена дата набрання його чинності. Ми повинні зараз поміняти дату набрання чинності по ратифікації цього протоколу для того, щоби дати нам можливість відповідно до частини другої статті 27 Бюджетного кодексу передбачити відповідні бюджетні асигнування. Єдиним способом, яким ми можемо це зробити, є прийняти сам Закон про ратифікацію у першому читанні і згодом поміняти всього-на-всього одну цифру 4 на 5, тобто дату коли цей закон набирає чинності. Таким чином ми, дійсно, виконуємо свою політику по євроінтеграції, але робимо це не тільки словом , але і ділом. Тому що таким чином ми даємо собі можливість, і уряду у тому числі, передбачити відповідні бюджеті кошти.

Тому моя пропозиція зводиться до того, щоб поставити законопроект про ратифікацію Кіотського протоколу на схвалення у першому читанні.

ГОЛОВА. Романе Михайловичу, дякую, час.

Шановні народні депутати! Всі виступили. З приводу чого репліка? А, Руденко, будь ласка, мікрофон.

11:51:24

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Сьогоднішній бюджет України, безумовно, це і металургія, це і хімія, це і гірничо-збагачувальні комбінати. Це політика проїдання.

Випутатися з цієї ситуації можна лише шляхом збільшення внутрішнього валового продукту, шляхом збільшення поступлення до бюджету. Це можна зробити як в усьому світі, орієнтуючись на те, що майбутнє України це сфера послуг. Сфера послуг - це інвестувати в найближчі роки з прибуткової сьогодні частини, яка існує в Україні в сферу послуг. І це може дати дійсно семимильні кроки для України в майбутньому. Тому чому ми лише перед виборами згадуємо про екологію? Якщо ви згадували перед виборами, що ви лише за металургію, за хімію, ми не кажемо, що це альтернатива... що це або-або. ми кажемо, що це може існувати цивілізовано, паралельно. Тому пропоную все-таки, правильно було сказано Володимиром Михайловичем, що немає альтернативи, не можна змінювати протокол.

Будьте сміливі. Або приймайте, або не приймайте. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Міністр екології та природних ресурсів Сергій Васильович Поляков. мікрофон, будь ласка.

ПОЛЯКОВ С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, я ще раз хотів би підкреслити, що тут звучали речі про те, що нема бюджетного фінансування в цьому році і так далі. Значить, я вам скажу, що для того, щоб почала працювати моніторингова група по Кіотському протоколу всього лише потрібно на 4-5 чоловік збільшити Управління атмосферного повітря міністерства і воно почне працювати. І якщо механізми ми вам зможемо представити, то ви вже в цьому році на бюджет наступного року закладете для того, щоб збільшити асигнування на моніторинг по країні. Але ці витрати не такі великі і вони будуть вкладатися в кошторис самого міністерства, може на трохи збільшення, а ефект, який ми зможемо з вами отримати від цього, буде значно-значно перевищувати це питання. Тому я хотів би ще раз вас закликати для того, щоб його ратифікувати і почати процес роботи.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, всі виступили, думками ми обмінялися. першою була пропозиція комітету про те, щоб схвалити відповідний закон про ратифікацію Кіотського протоколу до рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну... Що? З мотивів, відмініть голосування. Ігор Юхновський, будь ласка.

11:54:15

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановні депутати, я хочу просити вас прислухатися до слів міністра. Міністерство екології, справді, може здійснити такий моніторинг і організувати такий моніторинг. Це зовсім невеликі кошти, і Міністерство це робить. Воно має цей моніторинг більш упорядкувати. Тому я прошу вас ратифікувати цей договір.

ГОЛОВА. Дякую. Я ставлю на голосування прийняття проекту Закону України як закон про ратифікацію Кіотського протоколу до рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату. Реєстраційний номер 0142. Прошу голосувати.

11:55:16

За-242

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний у нас проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (проект "Україна - розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Є потреба доповідати його? Немає. Хто, у кого застереження є, не бачу? Ну якщо, то у нас тоді зараз перерву треба оголошувати. Ну, будь ласка, тоді переходимо до розгляду, зробимо доповідь і зробимо перерву.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (проект "Україна - розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Мусіна Людмила Абдрахманівна - заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції. Прошу коротко і вичерпно.

МУСІНА Л.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Динамічна інформаційна інфраструктура і конкурентний інформаційний сектор є найпершою передумовою забезпечення конкурентоспроможності будь-якої економіки. А у цій сфері Україна має і унікальний кадровий ресурс і величезний потенціал розвитку, але багато складових інформаційної інфраструктури недоступний широким верствам населення і не дооцінюється саме роль Інтернету, як універсальної мережі для обміну знаннями, і для підвищення ефективності роботи і центрального уряду, і місцевих урядів. І от для цього, щоб цей потенціал запрацював на економіку, на суспільство, потрібні, по-перше, належна законодавча база і, по-друге, достатнє фінансування як з боку держави так і з боку приватних інвесторів.

На жаль, у 2004 році в Національній програмі інформатизації в державному бюджеті лише 7,7 мільйонів гривень. Тобто, дуже незначні кошти, менше ніж у 2003 були. Тоді були 8,6. Тобто є необхідність залучення і коштів, і досвіду Світового банку. І цей проект "Україна - розвиток" через Інтернет - це перший інвестиційний проект Світового банку у цій сфері. Вартість 5 мільйонів доларів. Фінансування цього проекту з боку уряду - 1 мільйон доларів. Строк повернення - 20 років, пільговий період - 5 років відстрочки погашення кредиту і позику буде наданий за стандартними умовами Світового банку, це близько 2 відсотки річних, тобто дуже дешевий кредит. Безумовно, ці кошти можна взяти і ефективно використати.

Тепер, що ми очікуємо від цього проекту? Три блоки. Перше. Електронний уряд, вартість 2 мільйони 650 тисяч. Він включає два підблоки - електронний документообіг і електронні державні закупівлі. Наступний блок. Законодавче забезпечення і функціонування електронного бізнесу - 800 тисяч доларів США. І третій. Це електронний діалог між владою і суспільством - 2 мільйони 110 тисяч доларів США. На трьох рівнях: країна-область-місто.

Що ми очікуємо на першому - система електронних державних закупівель? Я лише хотіла сказати, що електронні, тобто автоматизація процесу закупівель, вона вже має великий досвід і в країнах Східної Європи і в Латинській Америці. Що саме найважливіше? По-перше, рівень конкуренції підвищується, прозорість. На 5-10 відсотків збільшується кількість фірм-учасників, яких допускають взагалі до тендеру. І економія бюджетних коштів в інших країна - це десь 5-10 відсотків від загальної суми замовлень. Тобто якщо в Україні 37 мільйонів, на 37 мільйонів державне замовлення, то це може дати щонайменше чотири мільярди гривень. З 37 мільярдів чотири мільярди щонайменше економія.

Далі. Електронний документообіг. Це уникнення до ................. роботи чиновників під час опрацювання інформації, раціоналізація державного управління. Менше папірців, а більше доступної інформації на всіх рівнях. Менше такої відомчого приховування інформації. У Великобританії автоматизація цього документообігу дала можливість зменшити витрати на чотири відсотків. Тобто очікується економія.

Наступне. Блок законодавчого забезпечення електронного бізнесу. Тут передбачено лише розроблення нормативно-законодавчих актів, необхідних для того, щоб фірми, компанії могли здійснювати операції, так звані, трансакції через Інтернет. І тут також ми очікуємо, по-перше, збільшення кількості компаній, які будуть, тобто - додатковий оборот десь 100 млн. гривень. І, безумовно, з від цього - збільшення податку на прибуток, а самі операції стануть хоча б в десять разів дешевше, тому що послуга "Інтернет", вона дешевшає з кожним роком і зараз це дешевше, ніж використання там факсів, якоїсь пошти і всього іншого. І тут очікується...

У нас вже Верховною Радою прийнято два закони, тобто закон про електронно-цифровий підпис, закон про документообіг. Тепер потрібно ще розробити низку підзаконних актів до цих законів і гармонізувати їх ще з європейськими законами і з всіма іншими законами в нашій країні.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, будемо робить перерву? Так? Дякую, сідайте.

Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу, шановні колеги. Чи є запитання до заступника міністра? Запишіться, а я поки що попрошу Людмилу Абдрахманівну підійти до трибуни. Запишіться, будь ласка, запросіть народних депутатів до сесійної зали. На табло прізвище - Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна"

12:30:50

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановна Людмила Абдрахманівна! Названі вами проекти, в тому числі електронний діалог з владою або електронний документооборот в уряді, надзвичайно цікаві. Але у реальному житті нерідко районні організації Укртелекому не можуть надавати елементарні Інтернет-послуги населенню, бо в них немає відповідного обладнання. От влітку того року я з групою послів - донорів однієї з програм був в деяких районах Криму. І ми там розглядали проекти щодо підтримки таких конкретних проектів, пов'язаних з облаштуванням репатріантів і коли ми, я тоді для себе із здивуванням узнав, що скажімо, в Савецькому районі Укртелеком немає жодної Інтернет-послуги, оскільки в них немає обладнання.

Тобто не можна було частину таких позик направити на розвиток районних організацій Укртелекому для того, щоб люди мали можливість отримати ці Інтернет-послуги, а не розвивати от такого роду всеукраїнські програми, які все рівно не дійдуть до кожного, знаючи того, хто їх потребує. Дякую.

МУСІНА Л.А. Справа в тому, що якщо тільки купити обладнання і не розробити це програмне обеспечення на забезпечення не розробити саме не зробити мережу, яка з'єднує, скажімо, центральні там органи виконавчої влади, місцеві, то це буде просто окремі комп’ютери, яких зараз у нас і так їх багато в міністерствах. І ми бачимо, що вони як пишущі машинки використовуються.

Тому завдання стає ще відразу - розробити всю цю інфраструктуру. Тобто поєднати зв'язком, наприклад, міністерства, облдержадміністрації, районні адміністрації і навіть в районних містечках теж зробити такі, скажімо, регіональні інформаційні центри, де будь-яка людина може зайти, там буде сидіти, обслуговувати, скажімо, ну, який чиновник, який допоможе їй зробити запит до того ж Міністерства економіки. Вона тоді може запитати: "А як я буду отримувати пенсію? А чи мені бігти, чи я можу почекати?".

Тобто йдеться про те, щоб і в регіонах, в районах теж люди мали доступ. Це найголовніше.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

12:33:19

НАДРАГА В.І.

Людмила Абдрахмановна, у меня вопрос. Любой кредит, даже тот, который мы сегодня обсуждаем, - вы говорите, что это льготные проценты по кредиту, - все равно равно или поздно надо отдавать. У меня вопрос: неужели нельзя эти ресурсы найти здесь? Ну, я приведу пример.

Пенсионный фонд создал систему персонифицированного учета, несопоставимы по своим затратам. И сколько было желающих предложить нам кредитные деньги, чтобы потом мы их отдавали, и целый ряд других вещей, которые, в принцие, ложились бы долгами будущих поколений. Нашли же возможность, сделали.

Мы сегодня закладываем пять миллионов, которые все равно нам придется отдавать, не нам - так последующим поколениям. Так неужели эти ресурсы мы не можем найти здесь? Спасибо.

МУСІНА Л.А. Ну, я б хотіла додати до цього, що в мене є такий графік: "Фінансове забезпечення Національної програми інформатизації". І ми бачимо, що саме видатки з бюджету: 2002 рік - вісім мільйонів, 2003-й - вісім і шість, зараз на 2004-й - сім і сім. Тобто вона недостатньо фінансується. Безумовно, треба до цієї програми залучати інші кошти. І якщо ще залучити ці кошти, то, наприклад, у 2004-му році ми вже будемо мати тоді 402 мільйонів гривень. І тоді вона покриє.

Тобто українорозвиток через "Інтернет" ввійде як складова частина програми інформатизації. І вона покриє тоді і необхідність в Держкомзв'язку створення цих... підтримання веб-хосту і мереж, і те ж саме для "Укртелекому". Тобто це ж складова частина програми.

ГОЛОВА. Будь ласка, Валентин Григорович, запитання.

Я просив би так, шановні народні депутати: коротко формулювати відповідь і вас, шановний заступник міністра прошу дати конкретну відповідь. Не читайте лекції. Це не школа, не урок. Будь ласка.

12:35:11

МАТВЄЄВ В.Г.

Це не порушення, Адаме Івановичу, Регламенту. Я хотів сказати, що нам теж треба якось орієнтувати і доповідачів на те, щоб їх відповіді були дуже короткими, але чіткими. От і все.

А тепер запитання що стосується цього законопроекту. За угодою на умовах позики надається 5 мільйонів доларів і при цьому на послуги консультантів за угодою буде витрачено 4 мільйони 750 тисяч. Я колегу Надрагу підтримую. Так, шановні, навіщо тоді ця позика, якщо ми віддаємо за послуги консультантам 4 мільйона 750 тисяч, у тому числі 100-відсотково іноземним консалтинговим фірмам? Як це розуміти? Дайте, будь ласка, відповідь.

МУСІНА Л.А. Повинна сказати, що послуги - це стандартне поняття, яке використовується в статистиці в національних рахунках і скрізь, тобто послуги - це будь-яка оплата програміста нашого, наприклад, чи там чиновника. Це все послуги. І наших... ні. Я перепрошую, це обов'язково будуть наші. Чому? Тому що на кожну цю роботу об'являється конкурентна процедура, конкуренція. Ну не буде це іноземних. Нащо? Коли у нас своїх повно. У нас 50 тисяч програмістів і в тому числі математиків. Вони просто без роботи.

Ну я перепрошую, якщо буде ратифікований закон, одразу в Віснику державних закупівель об'являється конкурс. Всі наші фірми вони вже все це знають, українські інформаціонщики вони будуть брати участь у конкурсі. І без... Ні. Безумовно пріоритет буде наш. Ну це ж зрозуміло.

ГОЛОВА. Так, дякую. Сідайте, будь ласка, Людмила Абдрахманівна. Осика Сергій Григорович, будь ласка.

Хто від комітету? А, голова комітету. Будь ласка, Сергій Васильович Буряк.

12:37:36

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Я коротенько хочу доповісти вам, що Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 15 грудня 2003 року розглянув внесений Президентом України проект Закону України про ратифікацію Угоди про позику "Проект України - розвиток через Інтернет" між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Угоду про позику було підписано сторонами у місті Києві 1 жовтня 2003 року. Метою проекту є підвищення ефективності роботи певних урядових установ.

Я хочу зробити наголос, що, якщо міжнародні фінансові установи дають 5 мільйонів доларів США на 20 років заставкою 2 відсотки, то треба ці кошти брати.

Тому Комітет з фінансів та банківської діяльності підтримує дану ратифікацію. Дяку за увагу.

ГОЛОВА. Запитання є, шановні колеги? Є. Будь ласка, запишіться. На табло висвітіть. Микола Томенко, будь ласка. Потім Андрій Шкіль.

12:38:51

ТОМЕНКО М.В.

Сергій Васильович, я тут активно почитав цей документ, який нам пропонується, і от колега з міністерства доповідала, я думаю, що вона трошки гірше знає від мене текст цього документу, тому що тут дуже чітко передбачено, що 4 мільйони 750 тисяч доларів йде іноземним консалтинговим фірмам, і буде визначати міжвідомча комісія Кабінету Міністрів. Ця міжвідомча комісія створюється постановою Кабінету Міністрів. Я зайшов на сайт, і ця постанова відсутня там. От може ви знаєте, хто буде вибирати ці іноземні фірми, які будуть вчити уряд, як йому спілкуватися з українським народом за 5 мільйонів доларів.

БУРЯК С.В. Николай Владимирович, спасибо. Я услышал ваш контекст, и, действительно, это был один из самых острых вопросов у нас при рассмотрении на комитете. Пропорция 95 - 5 процентов, имеется ввиду 5 процентов идет за закупку оборудования, а 95 процентов на консультационные услуги, она тоже у нас вызвала определенные сомнения. В этой связи, докладываю вам, что в связи с тем, что Украина финансирует 1 миллион долларов, и в том числе на закупку, скажем, компьютеров, техники и так далее планируется 400 тысяч долларов в этой связи, пропорция где-то примерно будет 4/1.

По статьям, есть 13 статей, скажем, расходов. Наприклад, створення і впровадження системи процедур та програмного забезпечення електронного документообігу, там 80 тисяч и так далее.

В силу того, что это, скажем, проект носит больше, скажем, акцент программного обеспечения, мы считаем, что такая пропорция, она достаточно корректна. Что касается кампании, которые будут учить, как вы сказали, пока таких кампаний мы тоже, к сожалению, не услышали, не увидели.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

12:40:47

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, подивіться, завжди такі от речі відбуваються під дуже добрими назвами. От, забезпечити Інтернетом і навчанням користування Інтернетом працівників міністерств і відомств. Тобто полегшити життя чиновників, відповідно буде легше життя чиновників -буде легше життя народу, бо вони будуть менш роздратованими, менше паперів, так ,будуть мати і таке інше.

Ну, але насправді, от позика 5, мене навіть не цікавить, які фірми візьмуть, 5 мільйонів доларів позика і з них 4,7 йде на те, щоб забезпечити консультантів. Я розумію, що консультанти будуть казати, що от великим пальчиком на таку клавіатуру, на частину клавіатури, іншим вказівним пальчиком на іншу. В цьому будуть консультації? Чи вони будуть консультувати, який краще програмні забезпечення давати і так далі?

Тобто ми знаємо, як це робиться. Ми дуже часто знаємо, що в основному представники цих консалтингових фірм і нав'язують отакі кредити. Тобто вони мають тут пряму безпосередньо вигоду. В принципі, я не бачу навіть резону в цьому кредитові. Відверто кажу чого, бо тут тільки гарною є назва, а зміст назві, як завжди, відповідає. Дякую.

БУРЯК С.В. Андрей Васильевич, дело в том, что в этом кредите есть несколько позиций, которые, действительно, привлекательны, а именно: процентная ставка, именно сроки и так далее.

Что касается, скажем, консультаций, то действительно, когда мы говорим об этом проекте, очевидно, это связано с программным обеспечением, с логистикой и так далее. Поэтому здесь вообщем-то на это и 4 с лишним миллиона предусмотрено. Мы считаем, что это достаточно корректно. В конечном итоге, залу определяться. Однако, мнение нашего комитета и мое личное, что эти деньги необходимо брать.

ГОЛОВА. Михайло Родіонов.

12:42:35

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов. У меня, прежде чем вопрос задать, ну одну реплику хочу относительно интернет-технологии. Интернет-технологии - это не работы чиновников, это одна из самых высоких технологий, которая существует. И не зависимо от того, ратифицируем мы эти деньги, не ратифицируем, интернет будет развиваться независимо от нас. Это то что существует объективно, его нельзя ни запретить, ни приостановить, ни каким-то образом сделать.

А вот у меня к вам все-таки как к финансисту. Вы видите, камень преткновения в этой статье, то есть якобы получается, что мы дважды должны возвращать деньги. Один раз мы возвращает, отдавая заказы на сторону то есть, а второй раз уже, когда кредит. А вопрос такой: а можем мы это все-таки, так сказать, скорректировать и сказать в ту сторону, что в основном, ну в основном, это нельзя полностью говорить, но в основном это отечественные производители будут реализовывать.

БУРЯК С.В. Уважаемый коллеги, к сожалению, этого сделать нельзя.

ГОЛОВА. Все. Відповіді закінчені. Дякую. Час вичерпано. Сідайте Сергій Васильович. Переходимо до обговорення. Юрій Кармазін слово має. Наступним буде виступати Микола Томенко.

12:44:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні урядовці! Мені хотілося б, щоб дуже серйозно ми підходили до таких питань, як ратифікація. Зараз ми ратифікували Кіотський протокол. Я наполягав на тому, щоб у двох читаннях розглядали. Але навіть цю пропозицію не поставили на голосування, не розуміючи, що ви цим самим робите, на що ви прирікаєте Україну. Ну, добре, можливо, хтось колись зрозуміє, що ми зараз уже наробили багато помилок, то я закликаю, щоб ми наступну помилку не зробили зараз.

Відповідно до положень угоди Міжнародний банк реконструкції і розвитку має надати Україні позику п'ять мільйонів доларів США в цілях сприяння в реалізації проекту, спрямованого на впровадження інноваційних ................ інформаційних і комунікаційних технологій. Давайте роздивимося цей проект. Тут уже правильно наголошувалося і в питаннях Матвєєва, і інших народних депутатів, що 4 мільйона 750 тисяч - це по додатку один чітко записано, сторінка 12 угоди: категорія, друга категорія - послуги консультантів - 4 мільйона 750 тисяч. Читаю по тексту: "Сто відсотків іноземні консалдінгові фірми та індивідуальні консультанти; потім 87 відсотків". На наступній сторінці, раджу, щоб ви почитали, 14 сторінка, пункт Д: "Термін "іноземна консалдінгова фірма" означає консалдінгову фірму, зареєстровану чи інкорпоровану на території будь-якої країни крім країни-позичальника". То я б хотів би, що навіть високі урядовці, щоб з цієї трибуни відповідально доповідали народним депутатам і інформували народ України. Бо в мене тільки три хвилини часу. А у вас використано часу на багато більше. І, на жаль, прозвучала дуже велика неправда.

Тому для того, щоб, всього кілька ставиться цілей в цьому. Підвищення ефективності процесу прийняття рішень у галузі державних закупівель. А що зараз важко публікувати в Інтернет повідомлення про тендер і виставляти там пакет тендерної документації? Друга мета - обіг документів на прискорення розвитку приватного сектору. Він у нас давно вже ця сфера працює. Третє - електронний уряд. Передбачається розробка і запровадження робочої моделі державних електронних закупівель. У нас це вже існує. І є цей документооборот.

Четверте - середовище для електронного бізнесу, створення законодавчого нормативного середовища. Для цього не треба п'ять мільйонів брати, бізнес сам усе вирішить для себе, як зробили це банки, коли їм було вигідно.

П'ята мета - електронний діалог між владою і суспільством, зміцнення ролі і активізації участі. Вже є розпорядження попередніх голів Верховної Ради, нинішнього Голови Верховної Ради, укази Президента і навіть розпорядження нового керівника президентської канцелярії Медведчука, які почали розвивати електронний діалог.

Тому проблема тут в іншому - проблема в тому, щоб виконували розпорядження Голови Верховної Ради і притягнули до відповідальності тих людей, які затримують вказівки. Проект цей треба відхилити, не навантажувати Державний бюджет, тим більше, всі говорять, що це - позика, а подивіться уважно на пункти, які тут заложені, і там получається, що ми маємо дати спочатку уряд, а потім уже механізм компенсації допускається.

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Ну просто у урядовців було більше часу, у нас менше. А ми маємо розкрити анатомію.

ГОЛОВА. Дякую.

Я прошу інформаційщиків наших після трьох хвилин відключати мікрофон. Будь ласка, Микола Володимирович.

12:47:58

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я думаю, що коли йдеться про позики, запозичання, які треба віддавати чи через 10, чи через 20 років, ми всі мусимо тут, в сесійній залі, якщо, очевидно, уряд про це забув, спочатку нагадати, який стан у нас з боргом, що відбувається сьогодні.

Ви знаєте, що сьогодні у нас на перше січня 2004 року сукупний державний борг країни складає 14 млрд. 541 млн. 200 тис. доларів. Сукупний борг України за останній рік урядування уряду зріс на 339 млн. 500 тис. доларів. І те, що передбачено на цей рік, говорить про те, що уряд не контролює і не розуміє, як діяти по виплаті сукупного і, зокрема, зовнішнього боргу.

І коли мені кажуть про те, що ще п'ять мільйонів доларів під два відсотки це страшно вигідно українському народу, який потім буде віддавати, я чесно кажучи не розумію, я думаю, що урядовці повинні прокидатися і лягати спати з думкою, чи повернули вони хоч одну копійку державного боргу, а не скільки вони взяли ще для народу цього боргу.

А тепер стосовно ратифікації угоди. Знаєте, мені як голові парламентського Комітету з питань свободи слова з інформації, чесно кажучи, дивно видається, що у нас знайшлися в Міністерстві економіки люди, які вважають, що їх треба, щоб навчити, як документи уряду до громадськості і до нас довести, щоб ми їх прочитали.

У нас є чинне законодавство, яким дуже чітко передбачено, які документи є таємні, конфіденційні, а які треба публікувати.

На сьогоднішній день уряд у нас секретить в рік порядка кількох сотень документів незаконно. У нас секретять в деяких областях дані про смертність і народжуваність. Так виявляється для того, щоб уряд виконував цю норму нам треба позичити 5 мільйонів, щоб іноземні консультанти навчили уряд, а потім ми повернемо ці гроші. Такого цинізму, вибачте, я ще не бачив з цими позиками. Я не знаю може це у нас проамериканська орієнтація уряду Януковича чи якесь їхнє більш шанобливе ставлення до американських експертів з Міжнародного банку реконструкції та розвитку, якщо тут ніхто не може просто сказати, що є закони, за законами. До речі, от ця постанова, яку я запитав Сергія Буряка - засекречена, засекречена постанова, за якою міжвідомча комісія буде ділити гроші Міжнародного банку реконструкції розвитку.

То ви уявляєте собі ситуацію, ми беремо гроші, щоб розсекречувати те, щоб незаконно засекречене. Тому я абсолютно і однозначно стою на позиції, я не знаю, це корупція звичайно. Треба найти цю людину, яка б пролобіювала цю угоду.

ГОЛОВА. Так, дякую, будь ласка, Кирилов. Народний вибір - немає. Соломатін. Фракція Комуністів.

12:51:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Ми в черговий раз є свідками того, як уряд міністрів- капіталістів, буржуазну Верховну Раду України вкидає про буржуазний закон на користь певним соціальним прошаркам, насамперед серед чиновництва урядового.

Вже називалися цифри, і добре буде ще їх згадати. На тлі загального боргу зовнішньоекономічного - 14 мільярдів доларів, - здається, додатково п'ять мільйонів лише - це сума невеличка. Але вражає те, що з них майже понад 90 відсотків буде використано на утримання закордонних консультантів консалтингових фірм. В нас що, немає своїх власних консультантів? Ми вже наплодили цих центрів, фондів, так званих грантожерів, які так вже навчилися використовувати цю комп'ютерну техніку і технологію, що, здається, вже немає більш далі куди просувати. Це ж небезпечна зброя! Як пістолет в руках бандита може виконувати одні функції і завдання, так само в руках правоохоронців він виконує зовсім інші функції і завдання: по захисту людини-громадянина, країни, держави.

Тому саме ті технології і ті позики, які нам пропонують, нам вкрай прискіпливо треба розглядати, кому вони потраплять, ким вони будуть використані, заради чого і на чию користь.

Але ж нарешті і до цього. Через 20 років наші діти і онуки мають цей борг відшкодовувати. Зараз розтринькають ці п'ять мільйонів доларів на користь тимчасових, які знаходяться сьогодні при владі, а потім інші покоління мають це відшкодовувати. Ну, чи можна погодитися з таким ставленням і з таким відношенням до пропозицій Міжнародного банку реконструкції і розвитку?! Це вже не реконструкція і розвиток країни - це вже руйнування і остаточне поневолення країни! Ось, як це банк слід називати і які його в дійсності є завдання.

Тому моя фракція, і я особисто зокрема не можемо підтримати такий законопроект. Він по своїй сутності є таким, який спрямований на вирішення загальнодержавних завдань і тим більше завдань, які пішли би на користь нашому знедоленому народу. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, всі виступили, хто записався. Отже, у нас є всі підстави поставити на голосування питання. Прошу уваги, зараз відбудеться голосування, шановні колеги.

Я ставлю на голосування...

МУСІНА Л.А. Шановний Валерій Михайловичу!

ГОЛОВА. Що? Одну хвилинку, відмініть голосування. Будь ласка, заступник міністра.

МУСІНА Л. А. Я маю дати відповідь. Справа в тому, що в угоді про позику на 12-ій сторінці написано, наприклад, товари або фінансується 100 відсотків іноземних витрат, або 80 відсотків місцевих. Різниця - це ПДВ. Тобто, якщо вибирається іноземна, тоді 100 відсотків; якщо наша, то 80 відсотків. Тобто тут же немає зобов'язання вибирати чужу фірму. Це стандартна угода, вона... в усьому світі вони так пишуться, але різниця - це ПДВ. Якщо ми нашу фірму вибираємо, то тоді не треба платити ПДВ, коли там за кордон іде обладнання. Це тільки про це сказано. Тут же не сказано, що ми зобов'язані вибирати її. Це тільки сказано, що тоді менше коштів буде, тому що не треба ПДВ платити, тобто тут зовсім інше трактування цієї угоди. Тим більше, що розглядали це питання на комітетах, і ми зобов'язалися по кожній тендерній процедурі, по кожній закупівлі привносити до Верховної Ради документи, де буде видно хто виграв і хто брав участь. Тобто, це ж ясно, що це повинен бути прозорий документ і прозора процедура. Якщо нам у двох комітетах чи в трьох сказали "принесіть, ми перевіримо і дамо або згоду, або заборонимо" тому так і будемо робити. Ми ж обіцяли це.

Тому комітети нас підтримали.

ГОЛОВА. Так, дякую. Я ставлю на голосування, прошу уваги. Ставлю на голосування схвалення Закону України про ратифікацію угоди про позику ( проект "Україна - розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Прошу голосувати.

12:56:51

За-154

Рішення не прийнято.

Я прошу комітет і Кабінет Міністрів розглянути це питання додатково.

По фракціях, будь ласка.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів "Дружба" та "Адрія".

Бойко Юрій Анатолійович, заступник міністра палива та енергетики. Будь ласка. Перший заступника, да? Значить, перший заступник міністра. Є перспективи до міністра.

Шановні колеги! Є потреба розглядати це питання? Ми ж його розглядали, обговорювали.

( Ш у м у з а л і)

Будь ласка, на трибуну. Вимагають, давайте тоді, якщо питання є. Ми вже розглядали це питання. Питання є. Будь ласка, запишіться. На табло прізвища.

Володимир Пузаков, фракція комуністів, будь ласка.

12:58:02

ПУЗАКОВ В.Т.

Прошу передати слово Соломатіну.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін.

12:58:11

СОЛОМАТІН Ю.П.

У мене запитання такого змісту. Це один із законопроектів, який торкається вкрай важливої, болючої для нашої держави і суспільства проблеми розвитку енергетичної галузі. Скажіть, будь ласка, цей законопроект яким чином вплине на наші стосунки з країнами, які постачають нафту і газ нам в Україну, і тими країнами, для котрих Україна є лише транзитною державою. За і проти, будь ласка, з одного боку і з другого боку. Спасибі.

БОЙКО Ю.А.

Этот проект послужит только интеграции Украины в Европейское сообщество. Дополнительно, получение дополнительной валютной выручки страной в пределах 30 миллионов долларов и благотворно скажется на нашем большом проекте "Одесса-Броды". То есть, у нас тут только - за. Это можно с уверенностью сказать.

ГОЛОВА. Ігор Юхновський - Фракція "Наша Україна".

12:59:32

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський - "Наша Україна". Шановний Юрію Анатолійовичу, я хотів вас просити, щоб ви просто підтвердили той факт, що крім шляхов Одеса-Броди і Плоцьк-Вільмансхафен в Німеччині, ми робимо ще одну додаткову вітку від Бродів на південь, на Балкани до Спліта. І таким чином ми даємо можливість ще більшого завантаження нафтопроводу Одеса-Броди і таким чином, це вигідно для України.

БОЙКО Ю.А. Второй маршрут на Мишаль, на Мишаль вы имеете в виду? Второй маршрут на,ну, наверное Мишаль, это действительно выгодно. То есть мы, когда построим вторую нитку, не мы, там ответвление киломметров 70 ...........от существующего второго провода мы получим альтернативный выход на глубоководный порт. Это вот тут вы правы. Да, это выгодно.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко.

13:00:46

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Юрій Анатолійович, ми розуміємо, що сьогодні в Україні є три джерела основні збагачення економіки, це сільське господарство, це металургія і, звичайно, транспортні системи, серед яких основне місто є транспорт нафти, газу, інших хімічних елементів. І тому я думаю, що нам потрібно проголосувати за підтримку цього законопроекту, оскільки він дасть, дійсно, вигоди нашій державі. Але разом з тим, я вас би просто хотів для депутатів більш переконливіше сказати про економічні переваги цього проекту.

БОЙКО Ю.А. У нас по трубопроводу "Дружба" сейчас транспортируется около 17 миллионов тон нефти в год. Мы получаем дополнительно транспорт еще пяти, то есть в деньгах это 30 миллионов долларов валютных поступлений, мы получаем большую возможность привязки к себе стран, которые транзитируют нефть, соотвественно гарантию будущей работы, ну и все остальные составляющие этого процесса, то есть большие отчисления в бюджет, то есть тут только плюсы. И я прошу поддержать меня в этом. Мы не имеем ни одного подводного камня. Все страны уже ратифицировали, кроме нас. Они все в недоумении, чего.

ГОЛОВА. Мельничук. Мікрофон Мельничука, фракція соціалістів. Ну, Мельничук, будь ласка, мікрофон, фракція соціалістів.

13:02:28

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Я дякую. Михайл Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Юрій Анатолійович, я ось тут, ось тут, перед вами.

Мене дуже турбує виконання постанови Кабінету Міністрів стосовно... В кінці листопада минулого року було виділено 130 мільйонів гривень для газифікації сільських населених пунктів. Скажіть, будь ласка, оцих 130 мільйонів, які заборговував "Укранафтогаз" бюджету, чи буде в цьому році профінансовано ці роботи в сільських населених пунктах? Дякую.

БОЙКО Ю.А. Вопрос, конечно... Я понимаю, что он болезненный. Нам дали всего месяц, с ноября по декабрь, на реализацию этого проекта. Мы просто не успели. В прошлом году мы проложили 414 километров газопровода в сельской местности. Я просто затрудняюсь, вошли ли ваши в это количество, ответить. Значит тогда вы подойдите ко мне, мы отдельно поговорим. Потому что мы за месяц не успели.

ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка. Олег Салмін, від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної небезпеки. Є потреба доповідати, чи питання у вас є, шановні? Якщо є питання, будь ласка, запишіться. Якщо немає, не записуйтеся.

САЛМІН О.В. Если нет вопросов, я считаю, что лучше проголосовать.

ГОЛОВА. Гірник, є питання?

САЛМІН О.В. Или докладывать?

ГОЛОВА. Запитання вже записалися. Зараз будуть питання. Будь ласка, Гірник Євген, фракція "Наша Україна".

13:04:23

ГІРНИК Є.О.

Прошу передати слово депутату Стецьківу.

ГОЛОВА. Тарас Стецьків.

13:04:32

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановний доповідачу, ви не будете заперечувати, що угода про інтеграцію "Дружби", "Адрії", яку зараз пропонується ратифіковувати, напряму зв'язана з напрямком використання "Одеса-Броди". У мене таке запитання. А куди ви так спішите, адже в грудні ця ратифікація уже виносилася і не була підтримана? І чому ви виносите це питання у Верховну Раду в той самий день, коли уряд український на чолі з Януковичем має приймати рішення про напрямок використання нафтопроводу "Одеса-Броди". І після того, коли вчора є отримані прямі пропозиції Шеврону з приводу готовності транспортувати каспійську нафту у прямому режимі в об'ємі 9 мільйонів тонн уже цього року?

САЛМІН О.В. Спасибо за вопрос. Начну по порядку. На самом деле на сегодняшний день "Одесса-Броды" никак не связана с данным проектом "Дружба", "Адрия". Речь идет о том, что мы должны загрузить тот объем транспортировки нефти по направлению в сторону Адрии по трубопроводной системе "Дружба", которая даст дополнительные деньги для бюджета Украины. Лично сам Премьер-министр и все комитеты обратились для того, чтобы мы смогли рассмотреть вопрос именно на этом заседании.

На прошлом заседании не хватило несколько голосов, и эти голоса на сегодняшний день, я думаю, будут в зале. Все, что касается того, торопимся мы или нет, ответ достаточно прост: если хорватская сторона, которая является участником данного процесса в ближайшее время не возьмет кредит 60 млн. евро, не построит терминал, не сделает реверс подачи нефти на порт Омишаль, то вообще ни о какой системе подачи какой-либо нефти в Европу речи быть не может.

Поэтому то, что мы сейчас голосуем, мы голосуем как раз за создание евронаправления по транспортировки любой нефти в порт Омишаль. Поэтому это - стратегическое решение для Украины, и Украина единственная осталась, кто не ратифицировал данный договор. Если мы сегодня это не сделаем, то в ближайшее время данное направление может быть закрыто, и вообще об европейском направлении в сторону порта Омишаль речи, может быть, не будет.

ГОЛОВА. Дякую.

САЛМІН О.В. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, Василь Надрага.

13:06:58

НАДРАГА В.І.

Уважаемый коллега, Надрага, Луганск, "Народный выбор".

Мы там у себя на группе обсуждали, мы "Народным выбором" поддерживаем ратификацию данного соглашения. У меня вопрос: скажите, пожалуйста, при всей полезности когда пойдет реальная экономическая отдача реализации этого документа? Спасибо.

САЛМІН О.В. Сразу после того, как нефть попадет в трубу и пройдет по территории Украины, Украина получит за транзит по своей территории конкретные деньги, которые будут направлены как в компанию, так и в бюджет Украины.

ГОЛОВА. Так, час вичерпаний, сідайте, будь ласка.

САЛМІН О.В. Спасибо.

ГОЛОВА. Обговорювати це питання? Зараз, одну хвилинку. Висвітліть, хто записався. Юрій Кармазін, Андрій Шкіль, Соломатін, Рудьковський, Стецьків. Хто наполягає на виступі з тих, хто записались? Шановні колеги, умовте, щоб не виступали. Юрій Кармазін. Підготуватися, якщо наполягає Шкіль, підготуватися Андрію Шкілю.

13:08:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчого блоку Юрія Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Насамперед, я дякую, ви за цю ніч вивчили детально Регламент і слава Богу, що його зараз застосовуєте.

Я пам'ятаю також, що я заборгував там, Адам Іванович, весь час мені нагадує, Адаме Івановичу, не хвилюйтеся, я пам'ятаю.

Шановні народні депутати! Саме в цей час зараз уряд, який не є нашим урядом, не є урядом патріотичної опозиції, а є урядом сьогодні проамериканським скоріше, то що зараз він пропонував ратифікувати ці угоди. Так от проамериканський уряд Януковича розглядає сьогодні пропозицію американської корпорації "Шеврон" про те, що 9 мільйонів тонн, які мають проходити через нафтопровід "Одеса-Броди" в напрямку Броди, чи цей проект пройде, чи пройде реверсний проект, який весь час лобіюється російською стороною.

До речі точно так же лобіюється, як і лобіюється цей проект нафтопроводу "Дружби" і "Адрії", також лобіюються російською стороною і давайте не будемо зараз ховати шило в мішку, а давайте згадаємо, про що була розмова в Президента Путіна, його уповноваженого тут представника колишнього прем'єр-міністра Черномирдіна, а нинішнього посла, якраз про це.

Так от вона саме тому, що вона не таємна, то ми про це знаємо. А тепер давайте замислимося. Чи розумно приймати угоду, ратифіковувати до прийняття урядом будь-якого рішення. Я думаю, що треба було б почекати, коли б уряд сьогодні доповів, а потім ми б проголосували. А сьогодні просто розглянути питання. Чому? Мене хвилює те, що якщо буде повністю заповнена труба, то ті 9 мільйонів, які будуть туди спрямовані, вони просто туди не зможуть попасти. От і все. Різниця п'ять і дев'ять. І Юрій Анатолій тут не доповів нам, як це можливо, коли і це буде прийнято урядом такий напрямок, як це буде.

Тому я хотів би: або ви поясните потім ще, як, щоб у нас не було якихось неузгодженостей. Якщо це буде - я готовий підтримувати. Якщо ні - я буду голосувати так, як вимагають національні інтереси України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу повідомити у зв'язку з виступом Юрія Анатолійовича, що декілька хвилин тому назад завершився розгляд питання уряду щодо нафтопроводу "Одеса-Броди". Прийнято рішення, що він буде працювати лише у первісному своєму призначенні, тобто мови про реверс немає і не буде. Будь ласка.

13:11:11

ШКІЛЬ А.В.

Шановні колеги, я прошу заспокоїтися. Я розумію, що зараз всі вже ви стали в позицію голосування. Я знаю, що буде зараз прийнято у вас позитивне рішення. Але я хотів би декілька застережень з цього приводу.

Дивіться, в чому річ. Є така приказка, попередник нинішнього спікера казав, що не "треба впихати невпіхуємоє". От тут в даній ситуації відбувається десь приблизно таким самим чином. От пробують впихнути в одну трубу два потоки нафти.

От ви подивіться. Є пропускна спроможність нафтопроводу "Дружба" - 25 мільйонів тонн. Зараз там йде 17. Давайте туди включимо ці п'ять - і вже дев'ять мільйонів тонн, які ратифікував уряд, які мають пройти через Одесу до Бродів, витранспортувати нашою, українською частиною нафтопроводом "Дружба" буде неможливо. Ви задумайтесь над цим, будь ласка. Тому таких пояснень з цієї трибуни ніхто не дав. Вам просто дана установка, що це дуже добре, що треба проголосувати, щоб кудись ця нафта пішла. Ви зрозумійте: ця квота, яка закладена, недостаток, який закладений в транспортуванні "Дружбою", він не передбачає включення туди іншого, окрім дев'яти мільйонів тонн нафти, яка буде йти по "Одеса-Броди". Ви розумієте...

(Ш у м у з а л і)

Та, все нормально. Ви мене не перебивайте, будь ласка, добре? Ви поспішаєте? Можете проголосувати. Я приймаю ваше голосування. Слава Богу!

Тому я ще раз кажу, в даній ситуації ви просто не хочете орієнтуватися. А запихання голови в пісок не вирішить ситуацію, тому що прийняття урядом рішення одного це буде прийняття в піку прийнятому вже. Це ....... над цим задуматись і те, що вам тут трошки підлобійовують певні особи це не означає, що ви в даній ситуації зможете, заробивши самі, ще й дасте заробити державі. Тому я ще раз наголошую на цьому, що навіть, якщо буде позитивне прийнято рішення по транспортуванню ........... нафти, то не буде місця в трубі, тому що величезна... тому що зараз цього запасу немає. Розумієте? Якщо зробити елементарний математичний підрахунок - додати 5 до 17, ми отримаємо властиво 25, тобто повне заповнення. І тут я б наголосив би, що ще й в ціновому еквіваленті ми маємо проблеми, тому що входження завжди мають якісь преференції, тобто просто так ратифіковувати ніхто нічого не ратифіковує. Україна ще втратить і в фінансовому, і можливо в цьому хтось заробить. Але програє Україна. І тому наголошую, кожний ваш тут голос буде оцінено в майбутньому ваш голос за ратифікацію це буде голосом проти України. Дякую.

ГОЛОВА. Ну ще хто наполягає на виступі? Юрій Соломатін, ви наполягаєте? Микола Рудьковський наполягає? Я бачу, бачу, бачу. Я дивлюся хто записаний.

13:14:16

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, ви знаєте, що я багато часу виступаю з питань нафти і газу. Наприклад, мені було б приємніше, коли б від уряду виступав доповідач з трибуни і говорив українською мовою. Я вважаю, що, Володимир Михайлович, треба, якщо вже Азаров говорить з трибуни "українською" мовою, то треба зорієнтувати. Але давайте тепер по суті.

Ми - Україна - транзитна держава, і ми ставимо головним своїм завданням збільшити транспорт газу через територію України. Ми ставимо сьогодні 120 мільярдів кубів, хочемо прокласти нову трубу і транспортувати 180, таким чином збільшуючи свій економічний вплив в Європі. Ми ставимо питання, щоб працювала "Одеса-Броди" в напрямку Бродів і через територію Польщі і таким чином збільшити рух нафти. Але у нас на сьогоднішній день є можливість реально догрузити трубу, яка стоїть, ну скажемо на 30 відсотків може бути догружена, зменшити витрати постійні, бо тоді буде більший обсяг транспорту. Таким чином зробити більш конкурентноздатним цей напрямок руху, бо постійні витрати будуть менші.

І слідуюче. Якщо уряд нам гарантує і прийняв рішення, що "Одеса-Броди" буде працювати в тому напрямку, то це не загрожує роботі "Одеса-Броди". І тому те застереження, що "Одеса-Броди" не буде працювати, якщо ми проголосуємо, я там розумію, що, Володимир Михайлович, після вашої інформації знімається. Правильно я розумію?

Тому, я вважаю, що це питання можна проголосувати, загрузити до 100 відсотків нафтопровід і таким чином дати можливість не тільки надходження до бюджету , а зростання ваги України у постачанні енергетичних ресурсів на європейський ринок. Дякую.

ГОЛОВА. Тарас Стецьків, фракція "Наша Україна".

13:16:27

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановні народні депутати! Я вважаю, що пропоновану угоду зараз не треба ратифіковувати, або, принаймні, її відтермінувати. Я попробую навести кілька аргументів таких спокійних. Голова НАК "Нафтогаз" України, виступаючи, говорив про економічний ефект в 30 мільйонів доларів, який буде від цієї угоди. Я хотів би нагадати, бо багато, напевно, не знає у чому суть цієї угоди полягає. Угода про інтеграцію "Дружби" - "Адрії" полягає у тому, що взамін за обіцянку Росії транспортувати додатково 5 мільйонів тонн територією України нафтопроводом "Дружба" ми понижаємо тариф на транспортування з 0,74 долара за 1 тонну на 100 кілометрів до 0,64. Це є перше питання.

І тут зразу дві проблеми. Чи Україні це вигідно, бо, напевно, вигідніше остатися на попередньому тарифі, а, по-друге, чи Росія буде це транспортувати? Це перша обставина.

Друга обставина. Народний депутат........., виступаючи тут, сказав, що "Одеса-Броди" не зв'язана з угодою "Дружба" - "Адрія". Це є неправда. Максимальна пропускна здатність нафтопроводу "Дружба" по транспорту з російської нафти сьогодні 25 мільйонів тонн, загрузка 17. Якщо Росія догружає на 5 мільйонів тонн, то це означає, що навіть, якщо Україна сьогодні рішенням уряду прийняла використання "Одеса - Броди" у прямому напрямку, і Шеврон готовий прокачати 9 мільйонів тонн, які, до речі, Юрію Анатолійовичу, дадуть Україні півтора мільярда доларів бюджет, то ця нафта прийде в Броди і їй нікуди буде далі йти, бо нафтопровід "Дружба" вже буде загружений на 90 відсотків, тому зв'язок є і він є прямий. І тому позиція моя полягає в тому, що на сьогодні так виглядає, що позиція НАК "Нафтогаз України” і позиція уряду - це є дві великі різниці. І той факт, що сьогодні точиться така колосальна боротьба навколо того, які висновки дала компанія консалтінгова з приводу реверсу чи не реверсу Одеса-Броди. Що сьогодні доповідає уряд і що говорить голова Верховної Ради? Це показує, що питання по меншій мірі треба розглядати комплексно.

Якби була збудована на сьогодні вітка Броди-Плоцьк, тоді Дружбу-Адрію можна б було би ратифіковувати, бо вони би і не пересікалися. Оскільки Броди-Плоцьк немає і ми хочемо як держава, яка є імпортером нафти мати диверсифікацію джерел, то нам треба через свою територію пустити і російську і каспійську нафту. А для цього треба дати можливість нафтопроводу "Дружба" бути загруженим і так і так. Тому в силу цих аргументів я пропоную дану угоду сьогодні не підтримувати.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, всі виступили, будь ласка, Бойко. Потім доповідач Олег Салмін.

БОЙКО Ю.А. Давайте я внесу ясность, что у нас пропускная способность "Дружбы" - 35,5 миллионов тон, а не 25. Вот в чем дело.

ГОЛОВА. Салмін, будь ласка. Відмовляється від слова Салмін чи ні? Мікрофон.

13:19:30

САЛМІН О.В.

Я хотел бы попросить господина Стецькива, чтобы он больше не высказывался так категорично по поводу, прав-не прав, потому что информация, которой он обладает, говорит о его очень слабой подготовки в этом направлении. А хочу добавить, что я выразился достаточно конкретно. На данном этапе эти проекты не связаны, на данном. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Ви щойно сказали репліку, вам відповіли, не треба безкінечно реплік. Напишіть тоді письмово. Він як доповідач мав прав для заключного слова. Давайте діяти по Регламенту. Заспокойтеся.

Я ставлю на голосування про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів "Дружба" та "Адрія". Прошу голосувати.

13:20:33

За-293

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми ще не завершили роботу, ми продовжуємо. Я розумію, що це важливий був документ.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін і доповнень до Правил визначення походження товарів країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій, передбачених Угодою про Правила визначення походження товарів країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій від 12 квітня 1996 року.

Є потреба обговорювати цей документ? Немає. Ніхто не наполягає?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін і доповнень до Правил визначення походження товарів країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій, передбачених Угодою про Правила визначення походження товарів країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій від 12 квітня 1996 року. Реєстраційний номер 0116. Прошу голосувати.

13:22:02

За-268

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю). Комітет рекомендує ратифікувати цей документ. Які є застереження? Чи потрібно давати додаткові роз'яснення? Немає? Ставлю на голосування пропозицію комітету про ратифікацію, про схвалення Закону про Конвенції Організації Об'єднаних націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю). Реєстраційний номер 0145. Прошу голосувати.

13:23:22

За-299

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі технічного захисту інформації. Рішення відповідного комітету - прийняти позитивне рішення. Хто наполягає на розгляді цього питання? Юрій Кармазін, будь ласка.

Будь ласка, мікрофон Кармазіна. Ще небагато залишилось, прошу набратись терпіння. Ще три документи.

13:23:55

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Україна завжди славилася криптографічними науковими кадрами і в деяких випадках, в тому числі в галузі зв'язку, вона була прикладом для всієї країни, яку називали Союз Радянських Соціалістичних Республік. Я не маю на увазі тут випадку з записом розмов Президента, то окремий випадок, порушення інструкції і правил, але теж зразково виконаний. Я хочу звернути увагу на те, що всі ці знання і досвід були зроблені за кошти держави, і важливо передбачити, щоб і використання їх приносило користь державі. Думаю, що таке співробітництво може сприяти передачі досвіду, яке не як під час соцзмагання, а внаслідок оплати за це.

Новий голова СБУ став першим керівником цієї служби, який направив нам попередження про можливий витік інформації під час розмов з мобільних телефонів. І це правильно. Бо вже давно студенти розшифрували код GCM, і телефонні розмови можна слухати за дуже невеличкі кошти. Я хотів би скористатися цим ........, звернути увагу пана Смічка як начальника служби і ваше, шановний Володимире Михайловичу, на те, що попереднє керівництво СБУ як відреагувало на три моїх звернення щодо передачі нам одного сідірома з програмним забезпеченням і матеріалами для того, щоб Верховна Рада України могла розпочати реалізацію в себе цифрового підпису. А це теж елемент технічного захисту. СБУ відповіла, що не дасть, бо це власність підприємства СБУ. І до Верховної Ради надійшов лист, що заплатіть нам за це 125 тисяч гривень. Уявіть собі, за державні кошти профінансовано, за бюджетні, а з нас вимагають гроші. І я прошу, Ігоре Петровичу, не повторюйте дій ваших колег. Віддайте такий диск безкоштовний Верховній Раді і Президенту України, і Кабінету Міністрів, і міністерствам.

Цей проект, який зараз пропонується, я просив би проголосувати і в першому читанні, і в цілому, незважаючи на те, що є певні застереження. І коли ми підписуємо такі проекти, я хотів, щоб краще захищалися інтереси в Україні. Але в цілому прийняття цього законопроекту дозволить врегулювати відносини між Україною і Білорусією з галузі захисту інформації обмеженого доступу за допомогою інженерно-технічних заходів, зокрема шляхом запобігання витоку інформації технічними каналами, несанкціонованого доступу до неї, порушення її цілісності або блокування. Можливо, тоді ми взнаємо, хто поставив жучки Президенту Путіну і Кучмі зараз під час розмови. І почуємо це зараз під час розгляду якогось із цих питань. Тому що, якщо приїде сюди Лукашенко, йому поставлять ще жучки, то буде вже сором на весь світ. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, більше заперечень я не бачу. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення Закону України "Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі технічного захисту інформації", прошу голосувати.

13:27:13

За-281

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження хвороби, що спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції) . Комітет прийняв рішення рекомендувати ратифікувати цей документ, немає застережень? Немає. Ставлю на голосування про схвалення Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі попередження розповсюдження хвороби, що спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції). Прошу голосувати.

13:28:13

За-310

Рішення прийнято.

Оголошується проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сирійської Арабської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи. Комітет розглянув питання. Є відповідні висновки Науково-експертного управління, які вважають, що документ можна ратифікувати. Які є застереження?

Немає. Тоді я ставлю на голосування, одну хвилиночку, будь ласка, Кармазін, будь ласка, питання включіть мікрофон, я прошу представника уряду, сідайте, прошу уваги.

13:28:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Я хотів би питання задати, шановний Володимире Михайловичу, представнику уряду. Справа в тому, що Дубай - це, як відомо, новий офшор. І давайте ми чітко подивимося, щоб ми зараз не сприяли виведенню грошей туди.

Я хотів би, щоб уряд відповів: наскільки сьогодні буде закрите питання витоку звідси і в широкому обороту тіньових грошей, які йдуть з України, якщо сьогодні в Дубаї не існує валютного контролю, квот і торгових бар'єрів? Наскільки це буде захищено, наскільки Україна буде захищена при ратифікації Угоди між урядом України і урядом Сирійської Арабської Республіки про...

ГОЛОВА. Шановний Юрій Анатолійович, Дубаї - це Об'єднані Арабські Емірати. Це зовсім, мабуть, не до того питання. Так що давайте, мабуть, адресуємо, коли воно буде до часу йти.

Я ставлю на голосування про схвалення Закону України "Про ратифікацію Угоди між урядом України і урядом Сирійської Арабської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи". Реєстраційний номер 0160. Прошу голосувати.

13:30:41

За-300

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про ратифікацію Конвенції між Кабінетом Міністрів України та урядом Південно-Африканської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи".

Шановні колеги, з цього приводу є рішення комітету, який пропонує прийняти позитивне рішення. Є відповідні заключення Головного науково-експертного управління.

У кого з народних депутатів є запитання, застереження чи бажання висловити свою точку зору з приводу цього законопроекту? Немає.

Тоді я ставлю на голосування: про схвалення Закону України "Про ратифікацію Конвенції між Кабінетом Міністрів України і урядом Південно-Африканської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи". Реєстраційний номер 0161. Прошу голосувати.

13:31:52

За-304

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням. Доповідач - перший заступник міністра промислової політики Валерій Петрович Козаков і від комітету голова підкомітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій Іванович Майко буде виступати із співдоповіддю. Пропонується такий регламент: для доповіді - до 5 хвилин, відповідь на запитання - до 5 хвилин, аналогічно дати співдоповідачу і протягом 10 хвилин провести обговорення законопроекту. Немає заперечень? Дякую.

КОЗАКОВ В.П.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Кабінет Міністрів вносить проект Закону про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням. Відповідно проект закону до відповідної програми визначає систему збалансованих заходів, що спрямовані на вирішення наступних основних завдань.

Перше, це повне завершення дослідно-конструкторської роботи по розробці літака "Антонов-70" і двигуна Д-27 у Запоріжжі; проведення державних випробувань і комплекс прийняття на озброєння в цілому літака; підготовка серійного виробництва, серійне виробництво та закупівля.

Виконання Програми передбачається забезпечити в період з 2004 по 2022 рік в два етапи: перший етап до 2007 року і другий етап до 2022 року. Орієнтовний обсяг фінансування робіт на першому етапі складає близько одного мільярда гривень. І зокрема для завершення розробки літака 128 мільйонів, освоєння виробництва 450 і останнє, 427 на закупівлю двох серійних зразків.

Сьогодні стан розробки літака такий. Зроблено 568 польотів підтверджені і перевищені всі розрахункові показники, які закладені в цьому проекті.

Маркетингові дослідження виявили інтерес до цього проекту з боку Китаю, Індії і інших країн Азіатсько-тихоокеанського регіону. На базовій моделі "Антонов-70" для військово-транспортної авіації розробляються декілька комерційних проектів, які на другому етапі дозволять фінансувати цей літак вже не з Державного бюджету.

Мета прийняття цієї програми - це мати окремий рядок в Державному бюджеті, що дозволить на заключному етапі під час серійного виробництва забезпечити завантаження близько 50 тисяч робочих місць.

В ході підготовки до сьогоднішнього засідання декілька комітетів Верховної Ради робили виїздні засідання на НТК "Антонов" і мали можливість ознайомитися з ходом розробки і підготовки до серійного виробництва на заводі "Авіант". Просимо підтримати нашу пропозицію.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до першого заступника міністра Валерія Петровича є? Будь ласка, запишіться. Ми домовлялися 5 хвилин на запитання і відповіді.

Висвітліть, будь ласка, на табло. Микола Оніщук. Потім Андрій Шкіль.

13:35:49

ОНІЩУК М.В.

Шановний доповідачу! Микола Оніщук, фракція Партії промисловців і підприємців та "Трудова Україна". Законопроект називається про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака та його закупівлі за державним оборонним замовленням.

Скажіть, будь ласка, все-таки які кошти необхідні для завершення етапу створення літака, тобто розробки, випробовування, .........кацію, тощо. І які кошти передбачається потратити, власне, на закупівлю уже готового створеного літака? Дякую.

КОЗАКОВ В.П. Дякую за запитання. Орієнтовний обсяг фінансування робіт на першому етапі, це призведе до завершення розробки і початку серійного виробництва, складає: на завершення розробки літака - 128 мільйонів гривень, це разом з двигуном. Освоєння виробництва - близько 450 мільйонів гривень. Коштувати літак для нашого рідного замовника, для Міністерства оборони України, планується близько 40 мільйонів доларів. Для експорту - близько 60 мільйонів доларів. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:37:10

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу! Звичайно, приємно вражає, що Кабінет Міністрів таки зацікавився українським літаком, і, бачите, ви маєте можливість з трибуни спробувати переконати значну частину народних депутатів в тому, що необхідно Україні закуповувати українські літаки для української армії. Подивіться скільки тут закладено цікавих моментів. Тобто, виробляти на експорт - чудово, тому що на цьому, по-перше, дуже багато заробляє ті, хто перепродають і таке інше, а от для потреб української армії ми мусимо обговорювати необхідність. То це має бути прийняте безумовно. Звичайно, що українська армія має бути забезпечена українськими транпортними літаками. І розповідати, що це потребує значні кошти, та Державне управління справами може поділитися і за два роки зекономити повністю добудову цього літака на всю технічну документацію. Тому ...... треба підтримати.

Ален ще один нюанс. Ви просто детальніше, тому що слухають вас не тільки депутати, але і радіослухачі, я сподіваюся. Детальніше змалюйте картину, на яких літаках перевозять українську армію, і що буде у майбутньому, і наскільки необхідний цей транспортний літак українській армії? Будь ласка, у двох словах. Дякую.

КОЗАКОВ В.П. По-перше. Державне оборонне замовлення оформлене сьогодні. Міністерство оборони України і Міністерство оборони Російської Федерації є генеральними замовниками цього літака. Міністерство промислової політики є державним оборонним замовником на предмет підготовки літака до серійного виробництва. Цей порядок відповідає прийнятому у всьому світі порядку замовлення і виготовлення військової техніки.

Сьогодні українська армія має у своєму розпорядженні застарілі літаки "Антонов-12", "Антонов-22", на зміну яким прийде "Антонов-70". Літаки сьогоднішнього покоління або вчорашнього покоління. Вони вже відлітали близько 30 років і повністю використали свій ресурс, а подальше їх використання може бути небезпечним, саме тому Антонов-70 - це нове покоління військово-транспортного літака. Дякую.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, Фракція "Наша Україна".

13:39:31

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Чернівецька область, Українська народна партія, Фракція "Наша Україна".

Шановний Валерію Петровичу, без сумніву, що Антонов-70, це є багатостраждальний проект. Загалом він потрібен і Україні, і українській армії. При цьому я хочу, щоб ви внесли деякі уточнення і, щоб про це знали як депутати, так і наші виборці. По-перше, це не є суто український проект, це українсько-російський проект. Я просив би, щоб ви сказали, так це чи ні.

Друге. Чи звертався Президент Путін до української сторони з тим, щоб Україна передала Росії право власності на інтелектуальну розробку, тобто власне на сам Антонов-70.

Наступна проблема. Зважаючи на це, що це є спільний проект, ми бачимо як до цього часу ставилася Росія до Антонова-70, які висловлювання робилися на самому високому рівні і гальмувався з боку Росії цей проект, і з яких міркувань це відбувалося.

І далі, якщо це є спільна розробка, то яким чином ми будемо, вкладаючи свої бюджетні гроші, потім його викуповувати. А який внесок буде з боку російської сторони? І відносно АН-12. Просто хочу зауваження зробити.

Американський "Геркулес" в двох модифікаціях літає вже багато десятків років, ми ...

ГОЛОВА. Так, дякую. Так, будь ласка.

КОЗАКОВ В.П. Що стосується власності і ролі Російської Федерації, літак замовлявся Міністерством оборони Радянського Союзу і, як ви знаєте, на початку незалежності перший літак, який було виготовлено за тим державним оборонним замовленням загинув. І другий літак створювався вже так би мовити, згідно з між урядовою угодою, яку було прийнято між Україною і Російською Федерацією. Там було визначено всі принципи, значить, механізми фінансування вони сьогодні дотримуються, правда Російська Федерація сьогодні заборгувала НТК Антонова і іншим співвиконавцям проекту близько 48 мільйонів доларів.

30 січня на минулому тижні я був з делегацією наших спеціалістів, фахівців в Москві, ми проводили зустріч. Російську делегацію очолював маршал Шапошніков - радник Президента Російської Федерації, ми вирішували всі питання, пов'язані з координацією робіт по проекту.

Питання розглядається кожного разу на засіданнях змішаної комісії по торговельно-економічному співробітництву - підкомісія військово-технічного співробітництва.

Наступного тижня 9 лютого, з 9 по 13, в Україну приїжджають, прилітає делегація Міністерства оборони Росії, де ми будемо продовжувати розглядати питання координації і фінансування. Дякую за увагу.

Що стосується права на інтелектуальну власність. Військові замовники зробили висновок, що остаточно вирішити, кому належить кожен ...... номер креслень неможливо.

Сьогодні тому, що замовлення було Радянського Союзу, що стосується генерального розробника, то це відомо НТК Антонова і генеральний розробник двигуна "Прогрес" виготовляючи "Авіант" і "Мотор січ", тому наші права, вони дійсно сьогодні підтверджені. В кращому випадку якщо дійде до сплати заборгованості, то це може бути п'ятдесят на п'ятдесят.

ГОЛОВА. Так, дякую. Час у вас також вичерпаний.

КАЗАКОВ В.П. Дякую.

ГОЛОВА. Сідайте, Валерій Петрович. Голова комітету - Юрій Іванович Єхануров, Комітет з питань промислової політики та підприємництва. Будь ласка.

13:43:48

ЄХАНУРОВ Ю.І. Шановний Володимире Михайловичу, колеги! Проект Закону України про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням був ретельно розглянутий нашим комітетом. Мета цього законопроекту - концентрація на загальнодержавному рівні фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів для забезпечення створення військово-транспортного літака нового типу, організація його серійного виробництва та закупівлі за державним оборонним замовленням. Я сказав би так: це - організуючий документ.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 10 жовтня визначило, що зазначений законопроект може бути прийнятий за основу, і дало декілька зауважень, пропозицій. В основному вони стосуються питання бюджету, тобто питань, які пов'язані з вирішенням законів про бюджет.

Комітет з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради підтримав законопроект, запропонував його прийняти за основу і в цілому як закон України. наш комітет на своєму засіданні четвертого листопада також розглянув цей законопроект. Пропонує його прийняти. І я думаю, що ми могли б його прийняти і в цілому.

Відповідні обсяги фінансування програми в 2004 році проектом Державного бюджету України на 2004 рік передбачені.

І ще одне зауваження у зв'язку з репліками, які лунали в залі. Шановні колеги, протягом уже майже 15 років ми годували весь час нашу оборонку і наших військових “завтраками”, що завтра, завтра будемо більш багатими, будемо купувати нашу військову техніку, свою рідну. Наступив цей час. Нарешті в бюджеті передбачені кошти. Нам треба швидко винести це питання на голосування і прийняти в цілому. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, запишіться, шановні колеги.

На табло прошу дати прізвища народних депутатів, які записалися. Пеклушенко, народний депутат. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".

13:45:52

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Я думаю, не найдется ни одного здравомыслящего человека в этом зале, который мог бы противоречить проекту этого закона. Единственное, хотелось бы конструктивней знать: сколько предусматривается заказов, сколько, в каком объеме наши, украинские, авиапредприятия получат, сколько дополнительно рабочих мест.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Ну, во-первых, наверное, мы, скорее, сократим. Спасибо за поддержку. Скорее не позволим сократить рабочие места. Это, во-первых.

Во-вторых, я хотел бы обратить внимание на перечень предприятий, которые задействованы в исполнении этой программы. Это не просто известные в Украине - это известные во всем мире наши предприятия.

То есть реально мы таким образом не только сбережем, но мы и, в общем-то, сумеем дать какой-то нормальный импульс.

Я еще раз хочу сказать: это документ организующий. То есть мы даем надежду людям, которые работают в этой отрасли. Я думаю, что наши народные депутаты, которые представляют эту отрасль, сумеют в своих выступлениях это сказать.

Теперь конкретно что предусмотрено. На этот год 213 миллионов в Министерстве обороны уже в бюджете забито на один самолет. Это очень важно, надо хотя бы один, начать с этого. В следующем году мы выйдем опять на бюджет - и будем просить уже большее количество самолетов на следующий год.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко.

13:47:32

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203-й округ, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний Юрію Івановичу, шановні колеги. Я вже говорив, що потребує підтримки цей проект, при тому, що є деякі, як кажуть, нез'ясовані речі. І тому треба, щоб ми на них отримали відповідь.

Перше. Чому до цього часу не було зроблено подібного закону чи затверджено постанови Кабінету Міністрів щодо державної підтримки "Антонов-70", цього проекту, а тільки зараз ми спохватилися, що це треба робити. По-перше, нам Росія заборгувала нам великі гроші. Блокується на різних шаблях цей проект з боку російських військових.

Наступна проблема. Чому не був зреалізований цей проект спільно з країнами Європейського союзу, як європейський транспортний літак, хто, так би мовити, став цьому на заваді?

І наступна проблема, оскільки є певні застереження, і не треба поспішати, давайте ми виважено підійдемо до цього і приймемо у першому читанні з тим, щоб можна було відшліфувати цей законопроект до другого читання. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Юрій Іванович.

ЄХАНУРОВ Ю.І. Дякую. По-перше, Кабінет Міністрів затвердив Державну комплексну програму розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року. Це було 13.10.2001 року. Таким чином загальний напрямок був. Але є необхідність в уточненні. Я хотів би відповісти. Тому виникла ця програма. Відповісти на ваше запитання. Є, існує питання відносин з Російською Федерацією, переговорний процес щодо власності на літака і щодо цієї роботи. Ми повинні зробити чистим це питання. І про це вже відповідав перший заступник міністра Казаков.

І друге питання щодо Європи. А не хочуть вони з нами працювати по цьому питанню. Тому що є подвійні стандарти. І кожна країна піклується щодо своїх виробників. І Європа не хоче давати кошти, вони будуть мати подібні літаки через багато років, але кошти вкладають виключно тільки в свої компанії. І тому не буде ніякої надії на те, що ми з літакобудуванням зуміємо скооперуватися із західними компаніями. А з Росією треба просто акуратно розвестися. Тому що бажання у них є, але коштів вони не вкладали і не хочуть вкладати. То давайте нормально розпишемо це, цивілізовано розпишемо ці речі.

ГОЛОВА. Василь Надрага.

13:50:05

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Луганск, "Народный выбор". Я думаю, что здесь уже эта мысль звучала, что этот законопроект надо поддерживать. Он со всех сторон хороший. То, что развивается высокотехнологическое производство, и то, что будут рабочие места, и то, что армия будет получать свое вооружение, а не чье-то. Это все замечательно, все хорошо. Я бы очень хотел, чтобы это получилось. Но у меня вопрос, Юрий Иванович, немножко по процедуре. Скажите, а почему мы пошли по пути законопроекта для того, чтобы в этом зале, так сказать, со всеми дискуссиями вообщем-то с определенными рисками легализовать эту тему. Почему не пошли просто путем утверждения постановы Кабмина, как любую национальную программу? И эффективнее и быстрее и полезнее. Спасибо.

ЄХАНУРОВ В.І. Уважаемые коллеги! Ну, ми колись повинні сказати, що ми є державниками? Ми повинні сказати свою точку зору на пріоритетні напрямки нашого розвитку. Не може бути у країні, щоб всі галузі були пріоритетними. Так не буває, це тільки у нас, на жаль, таке сталося. Ми повинні розуміти, що в Україні було сконцентровано найбільш розумне, що було у Радянському Союзі. Ми повинні дати зараз можливість цим людям прорватися. Я вважаю, що те, що сьогодні затвердили програму розвитку нашої космічної галузі, фактично ратифікувавши з Бразилією документ і цей закон, дадуть чітко розуміння, що Верховна Рада стоїть на державницьких позиціях, вона підтримує найвищі технології, які є у нашій країні, не тільки зберігаючи їх, а, як кажуть, примножуючи. І саме тому дуже важливо, щоб у цьому залі всі народні депутати чули, про що йде мова, що ми не тільки здатні плакатися, а ми здатні робити найкращі у світі літаки.

ГОЛОВА. Юрію Івановичу. я вам дякую.

Я хотів би лише додати, якщо ви дозволите, що відповідно статті 85 Конституції України до виключних повноважень Верховної Ради належить затвердження загальнодержавних програм, у тому числі і цієї програми.

Ми тут не від бюджетного комітету виступаємо, а від депутатів. І бюджетний комітет отримує всі документи, хай би дав він висновок.

будь ласка, переходимо до обговорення питання. Хто записався? Висвітіть, будь ласка.

Юрій Кармазін. Будь ласка, з процедури. З процедури Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка, поки Юрій Анатолійович йде до трибуни.

13:52:38

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Ми сьогодні всі переконалися, що суворо дотримуючись Регламенту Верховної Ради, що сьогодні ви робите, Володимире Михайловичу, можна зробити дуже багато. Ми зараз вже розглядаємо одинадцятий законопроект, одинадцятий законопроект, ще не закінчилася ранкове засідання. І я думаю, що тут вже не виникає, не повинно виникати в нас питання, що сьогодні як би ми в регламентну норму ввели працювати кожного дня в режимі обговорення і голосування, то ми б могли зробити ще набагато більше. А от цей, дуже важливий законопроект, який доповів Валерій Петрович, ми не зможемо сьогодні проголосувати, тому що в нас немає регламентної можливості так як і по іншим законопроектам. Тому, Володимире Михайловичу, я вношу пропозицію все-таки повернутися до проекту Адама Івановича Мартинюка ще раз може обговорити на Погоджувальній раді і внести його на голосування в зал. Щодо організації кожного дня роботи Верховної Ради в пленарному режимі як це повинно бути. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін має слово, Фракція "Наша Україна". Підготуватися Андрію Шкілю.

13:54:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, “Солідарність” “Нашої України”.

Насправді, я хотів би підтримати зараз голову Регламентного комітету і підтримати пропозицію Адама Мартинюка, ви бачите всі користь, якщо ми зразу голосуємо за Закон.

Я на цьому Законі дуже мало зупинюсь, тому що він надзвичайно потрібен і, слава Богу, що накінець-то уряд спромігся дати таку програму.

Він передбачає можливість виконання наукових робіт, закупівлі озброєння і військової техніки, виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт з їх розроблення і також щодо робіт зі створення новітніх технологій військового призначення саме нашими українськими суб'єктами підприємницької діяльності. Але я хотів би звернути увагу на те, що, крім бюджетного фінансування, а я вважаю, що уряду треба, коли він буде готувати зміни до бюджету, збільшити фінансування якраз цього розділу програми і все, що стосується закупівлі озброєнь, у нас танків не закуплено було 10 танків всього дано за всі роки незалежності і то в кредит, і то не розрахувалися за той кредит.

Шановні народні депутати, ось що, ось куди треба направляти гроші. Сюди треба. Але там написано в розділі 3 фінансове забезпечення, що не тільки за рахунок бюджету, але інших джерел. При цьому що таке "інші джерела" і який загальний обсяг фінансування - цього немає. тому я просив би уряд більш точно це все визначити, зробити і зараз записати. І думаю, що цю програму треба приймати зразу в двох читаннях, це однозначно. В мене питань до цього просто не існує. Я ще раз тішуся як і ви, що ми прийняли вже сьогодні скільки законодавчих актів, хоча деякі сумнівні. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Ярославу Сухому.

Шановні колеги, прошу вашого дозволу продовжити наше засідання на 15 хвилин ранкове.

13:56:13

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Я, в першу чергу, хотів би також заявити, що звичайно обговорення законопроектів і зразу прийняття по них рішень спрощує і прискорює роботу. А спрощення роботи це не означає, що вона робиться бездумно, а навпаки вдумливо і ефективно. Тому я виступав давно з цього приводу, постійно і тим паче зараз я підтримую керівника Регламентного комітету. Але вернемося до цього законопроекту. Я думаю, що жодних сумнівів немає, що треба підтримати зразу в обох читаннях. Тут єдине, цей законопроект, ще раз скажу, що дуже рідко уряд виступає з подібними ініціативами. Ну принаймні зараз це сталося і я цьому втішений. Але давайте ще раз вдумаємося в ситуацію. Ми обговорюємо і зараз тішимося, що нарешті це сталося, що українську зброю буде мати українська армія. І український уряд нарешті це нам запропонував. Ви подивіться, ми випускаємо найкращі у світі танки. Це доведено тим, що вони продаються, не дивлячись на те, що українська економіка лежить, заводи стоять. А танки бігають поки що не по українській землі, там по пакистанській, по іншій, але тим не менше. Так само і з літаками. Скільки було оцих заяв з боку Росії про те, що про неспроможність про те, що цей літак розбивається, що він не може нормально і якісно обслуговувати російську армію. Ну дійсно, він не може напевно російську армію якісно обслуговувати, бо він пристосований буде краще для української. От і все. А якщо його хтось не хоче в Європі, ну, то й, будь ласка, вони побачать, якщо будуть себе погано поводити їх в іншому варіанті. Ви зрозумійте, тому що це оборонні законі, це оборонна стратегія держави, це безпека на довге, на століття. Тому це має бути однозначно.

Давайте ще подивимося на одну ситуацію. Ми маємо українське виробництво "Мотор-Січ", ми маємо найкращі у світі авіаційні двигуни, ми дивимося з вами, ну принаймні, може не так часто, американські фільми про російський вертоліт К-52 "чорну акулу". Що там російського? Там російського тільки шини Ярославського шинного заводу, все решта - це українське виробництво. Але там стоїть напис "вироблено в Росії", тому що це інтелектуальна власність Росії. Тому я ще раз наголошую, що це мало бути, постійно пекти уряд, він мав думати, збирати нічні засідання і вирішувати, яким чином врятувати українську авіаційну промисловість, яким чином забезпечити і українську армію, і український народ захистити, тобто армію - технікою, український народ - захистом і робітників - роботою, тому що це наше виробництво. А державне замовлення це те, що існує у будь-якій країні з самою розвинутою економікою і приватною власністю. Сполучені Штати працюють на державному замовлені. Тому ми мусимо і повинні тут просто більше проводити роботи у цьому напрямку. Це тішить, що це сталося, але погано, що це не сталося раніше. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) і підготуватися Пеклушенку.

13:59:29

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, у всьому світі авіаційна промисловість - це не тільки великий бізнес, але й велика політика. Мова йде не тільки про задоволення інтересів національних авіаційних компаній чи проблематики Міністерства оборони, але про показник технологічного, економічного і політичного розвитку України. Чому нам необхідно прийняти законом Загальнодержавну програму? Та саме хоча б для того, щоб налагодити на цій основі наш контроль, наш парламентський контроль за тим, як використовуватися будуть бюджетні кошти, і за тим, як буде реалізовуватись ця Загальнодержавна програма. Я вам хочу нагадати тут в цьому залі: ми приймали з вами закон про державну підтримку вітчизняного літакобудування. Цей законопроект не виконується.

Ми в цьому залі прийняли законопроект про державну підтримку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Цей закон не приймається, не виконується в повному обсязі, як і закон про виробництво бронетанкової техніки, як і закон про підтримку державного автомобілебудування, яке на сьогодні гальмується, як тільки може.

Я вам наведу два приклади. Це два наших нових літаки: АН-140, АН-148. Та поки ми валандались, один одного переконували, розмазували бюджетні соплі, у світі літак АН-140 дістав назву "Іран-140". Він там серійно випустився швидше. В Улан-Уде випускають літак АН-148. Ми його на Україні ще не бачили. У світі він дістав назву "Буран-148". Оце вам розмова про нашу інтелектуальну власність.

Ми на Україні зробили літак "Туполєв-334", прекрасний літак, конкурент не менший "Боїнгу". І про бойові вертольоти тут уже мова йшла. А ми наші сили направляємо за кордон на вертольотах "МІ-8", це - не військова авіація.

Я щодо законопроекту 4150, то я вітаю законодавчу ініціативу Кабміну, що саме на сесії Верховної Ради ми приймемо прозору і зрозумілу загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70.

Звичайно, закон може вступити в дію, і тут правильно колеги з бюджетного комітету кажуть, з першого січня 2005 року, це безумовно. Але він необхідний, його потрібно прийняти остаточно як законопроект, бо, перше, він буде сприяти створенню і серійному виробництву конкурентноздатного літака і, по-друге, він дасть довгострокові замовлення, які отримають вітчизняні підприємства "Авіо" та двигунобудівних галузей і суміжні галузі промисловості.

Шановні народні депутати! Авіаційна галузь України сьогодні на підйомі, і я пропоную прийняти цей законопроект аби цей підйом ми не зупинили. Ми повинні сприяти розвитку вітчизняного літакобудування. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка, фракція "Регіони України".

14:02:17

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Запорожье 84 избирательный округ.

Прежде всего, Владимир Михайлович, я хочу поблагодарить вас за вашу настойчевую позицию сегодня в отношении того, как дается информация министерствами и ведомствами.

Мне кажется, нужно направить в каждое министерство письмо за вашей подписью и сказать: господа министры, мы умнее, чем вам кажется. Перестаньте нам лить воду, давайте четкую информацию, что нужно с государственного бюджета и что, и когда в несколько раз вернется больше. Больше не лейте воду.

Второе. Владимир Михайлович, я абсолютно согласен с коллегой Матвеевым. Мы столько дней и месяцев просвистели впустую, мы находимся в неоплатном долгу перед избирателями, перед промышленностью, перед страной, нам нужно входить в жесточайший продуктивный режим, нужно каждый день принимать законы, которых от нас ждет украинский народ.

И еще. Непосредственно, что касается вопроса, обсуждаемого законопроекта, этот закон не о самолете, это закон не о авиостроении. Это закон о будущем Украины. Если мы не примем этот закон, мы подрубим целую отрасль машиностроения, это то звено, за которое можно вытащить всю цепь, вы ж посмотрите опять завод "Мотр сич" в Запорожье - это не только десятки тысяч работающих. Это не только лучшие двигатели в мире, мы все с вами летаем сегодня на наших ЯК-40. Это еще техника, бытовая техника, это необходимая сельхозтехника, которую завод выпускает в убыток себе не имея государственных заказов. Если мы это сделаем, мы поднимем целую отрасль, именуемую машиностроение.

Еще. Я не доволен докладом комитета и министерства, почему вы не называете антигероев, почему вы не говорите о тех врагах, которые сегодня торпедируют принятие этого закона. Страна должна знать этих горе-героев. И самое главное, мы должны следом за этим принять закон о авиационном пространстве. В Украине должны летать украинские самолеты, украинцам - украинское. И я предупреждаю тех, кто, не дай Бог, проголосует против этого закона. Бойтесь закона божьего. Я думаю, что руки у вас после этого поотсыхают.

ГОЛОВА. Шановні колеги, всі, хто записався для виступів, виступили. З якого питання? З приводу чого репліку? Від комітету, немає такого. Якщо з процедури, тоді з процедури вимагайте слово. Буде все по регламенту. Все.

Шановні колеги, які ще є зауваження? Є потреба у міністерства виступати? Будь ласка, перший заступник міністра.

________________. Дякую. Шановні народні депутати, я хотів би перш за все подякувати за одностайну підтримку внесеного законопроекту. І декілька цифр. Я називав, що 50 тисяч робочих місць тільки в Україні, 50 тисяч. Якщо говорити про можливу кількість замовлення. Якщо ми встигнемо до свого конкурента європейського, західноєвропейського літака "А-400М", то ми можемо розраховувати від 600 до 800 замовлень в світі.

І що стосується російських генералів. Розумієте, сьогодні ринок авіа, міжнародний авіаційний ринок - це дуже агресивне середовище. І тому Західна Європа робить все, щоб розколоти наш проект. Ми боремося за те, щоб він залишився і розвивався. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Я з процедури можу вам тільки надати слово. Асадчев, з процедури, будь ласка.

14:06:33

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Володимире Миколайовичу, ми проголосуємо його у першому читанні, але це не має ніякого значення. Я просто хочу сказати деяким, які тут дуже героїчно сражалися за цю програму, що ви її вже загубили. І хочу вам сказати, що цю програму загубили вже не перший раз. Її спочатку почали фінансувати, потім припинили. Зараз знову рік профінансують, і знову її припинять. Тому що в Ірані роблять такі програми, бо там не болтуни з трибун виступають, а там люди сидять і розраховують цифрами. Ви програму робите до 22-го року, 18 років треба, щоб виконувалась програма. Жодного розрахунку, жодного, навіть Бюджетний комітет не розглянув це питання! І ви хочете, щоб вона виконувалася? Ото всіми вашими цими "словєсними перепльотами", які ви там на трибуні наговорили, вона вся і завершиться. Поки до цієї програми не долучаться економісти, бюджетники, не розроблять всі цифри, отоді вона буде виконуватися, як вона в Ірані виконується.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я роблю зауваження народному депутату Асадчеву. Тут не болтуни. А комітету ви отримали - розгляньте. Бо в даному випадку ви виглядаєте так, як ви говорите. Комітет не дав жодного зауваження. І ви краще працюйте, а не давайте оцінки народним депутатам! Є, кому давати оцінки, не ваше це право!

Розгляд проекту Закону "Про загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака "АН-70" та його закупівлі за державним оборонним замовленням" завершено. Рішення будемо приймати з урахуванням обговорення.

Шановні народні депутати, треба порадитись. У нас давно лежить проект Закону "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік". Одна справа: можемо ми з ним погодитися чи ні, - але кажуть, що цей документ лежить у Верховній Раді. Якби ви не заперечували, ми б зараз зробили доповідь з цього приводу, а потім визначились голосуванням. Підтримаємо ми чи не підтримаємо - тоді уряд буде визначатись щодо іншого рішення.

Будь ласка... З якої процедури? Будь ласка, з процедури народний депутат Кириленко, фракція "Наша Україна".

Якщо ви не будете заперечувати, то давайте ми його проведемо, розглянемо - та й усе. Немає питань.

14:08:55

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Коли ми в минулому скликанні ухвалювали Закон про прожитковий мінімум, ми вважали, що це буде дійсно закон щодо базового соціального стандарту для нашої країни, ми вважали, що буде виконуватись стаття 46-та Конституції, яка передбачає, що всі виплати не можуть бути менше прожиткового мінімуму.

До чого ми дійшли тепер: мало того, що цифра в 358 гривень не є прожитковим мінімумом в Україні, спитайте у будь-кого на вулиці. Мало того, що уряд використовує сурогат, який називається "гарантований мінімум", і реальні соціальні виплати в тричі менші, ніж цифра, яка передбачена законом, так ми ще, Володимире Михайловичу, і обговорюємо це питання за скороченою процедурою у регламенті 5 хвилин, які закінчилися до пленарного засідання.

Я вважаю, що такий підхід до базового соціального стандарту принижує Верховну Раду України. Якщо ви вважаєте, що ми можемо у такому режимі обговорювати Закон про прожитковий мінімум, то, будь ласка, але я так не вважаю. Наша фракція потребує або вимагає повноцінного обговорення цього питання з усіма наслідками. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Завжди, коли є потреба, хто хоче висловитися, нікому не було заборонено. Я виходив лише з таких міркувань і пропонував вам. Одну хвилиночку. Я тільки пропонував ось що, шановні колеги, бо Закон, я з вами згоден, не відбиває потреби, мінімальних потреб, але цей закон лежить у нас і кажуть: "Верховна Рада не визначилася". То Верховна Рада повинна була визначитися і сказати: підходить він чи не підходить, бо м'яч на полі Верховної Ради знаходиться.

( Ш у м у з а л і)

Давайте ми розглянемо, хто хоче виступити, а потім визначимося голосуванням. Вислухаємо всіх, хто хоче.

Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України! Справа у тому, що те, що він не був, цей закон, у розгляді повноцінному, ця заява не дуже відповідає дійсності. Ми вже слухали цей закон і слухали у Верховній Раді повноцінно цей закон, і при цьому врахували зауваження Верховної Ради України. Зараз нами поданий, на заміну раніше поданого, на розгляд Верховної Ради України Закон про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік, де передбачено збільшення прожиткового мінімуму у середньому на одну особу на 16 гривень 49 копійок. Так, тут можна говорити, що це не є достатнім. Але я хотів би нагадати шановним народним депутатам України, що прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення.

Розраховано нормативним методом, виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарах та набору послуг, схвалених науково-громадською експертизою на принципах соціального партнерства. Тобто, в цю експертизу входять фахівці як від профспілок України, роботодавці України, так і науковці, і представники від виконавчих органів державної влади.

Шановні народні депутати України, я просив би схвалити цей закон, бо сьогодні ми маємо величезну проблему у відділах субсидій. Приходять люди, яким треба нараховувати субсидії, виходячи з сукупного доходу сім'ї, і при цьому обрахунок ведеться, наприклад, для працездатної особи на базі 365 гривень. Людина, яка має 368 гривень, вона вже втрачає право на отримання субсидії. Цим законом передбачено сума 382 гривні, тобто ті люди, які знаходяться сьогодні саме в проміжку від 365 гривень до 382 гривень вони сьогодні втрачають право на пільги, субсидії. Крім цього, ці ж обрахунки ведуться нами для призначення допомог по народженню дитини, похованню.

Шановні народні депутати України, я прошу підтримати цей законопроект для того, щоб громадяни України могли отримати ті соціальні витрати, які передбачені законом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Миколайовичу. Дайте, будь ласка... від комітету є необхідність виступати? Ні, ні, я маю на увазі...

Будь ласка, тоді Василь Георгійович Хара.

14:13:52

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, я очень коротко хочу напомнить предысторию этого вопроса. Вы может быть не помните, просто напоминаю. Мы первый законопроект Кабинета Министров получили в сентябре месяце и когда рассматривали его на заседании комитета, не согласились. А вы знаете что это есть процедура рассмотрения, есть некий шаблон, из которого исходят просчеты данного норматива. Мы не согласились только потому, что при тех расчетах, которые... законопроект, который мы получили в сентябре месяце были учитаны цены июня месяца, а мы с вами знаем, что к осени повышение цен на хлеб и на другие продукты изменило соотношение в ценах, поэтому мы предложили Кабинету Министров отозвать тот законопроект, пересмотреть на новой базе ценовой, что и было сделано. И 27 ноября мы получили тот законопроект, который сегодня у нас есть. Напоминаю, что расчеты производятся нормативным методом и являются объективным и можем говорить нравятся нам, не нравятся. Если хотим изменить, что-то мы должны изменить базовый закон, а формирование методики расчета прожиточного минимума, кстати я подавал такой законопроект, к сожалению, Верховная Рада в этом зале не поддержала, пересмотреть базовый закон, который устанавливает нормативы просчета прожиточного минимума. Поэтому те нормы, которые сегодня прилагаются Кабинетом Министров, они объективны и мы должны их принять. И учитывая, то что идет второй месяц 2004 года, и понимая, что прожиточный минимум является оценкой уровня жизни в государстве и, самое главное, устанавливает размеры государственных пособий и льгот, пока мы его не примем, будет действовать предыдущие. Поэтому есть предложение его принять за основу вцелом. И как закон мы предварительно с Юрием Анатолиевичем разговаривали, у него будет предложение принять его только на первое полугодие, а со второго пересмотреть. Ну, я вам хочу сказать, что в соответствии со статьей 4 Закона Украины о прожиточном минимуме, разряд прожиточного минимума по представлению Кабинета Министров периодически пересматривается и в соответствии с ростом индекса потребительских цен и вместе с уточнением показателей бюджета. У нас будет возможность при необходимости пересматривать нормы прожиточного минимума, ну, те которые сегодня есть, просьба поддержать и принять с тем, чтобы были пільги рассчитаны в сторону увеличения всех социальных пособий в Украине. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Георгійович. Зараз, побудьте на трибуні.

Шановні колеги, ми з вами вступаємо у суперечність із Регламентом. Відповідно до однієї статті ми з вами вже повинні завершити засідання. Відповідно до другої статті ми не маємо право переривати розгляд питання, якщо ми його почали. Тому я прошу згоди залу завершити обговорення питання, яке ми розпочали. не буде заперечень? Дякую. Тоді... Є запитання? Ми будемо обговорювати, будемо.

Будь ласка, тоді Мельничук і Пономаренко. Мельничук - запитання.

14:17:14

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

У мене не так до представників комітету, як до пана міністра. Я знаю, що під керівництвом Михайла Миколайовича немало кроків робиться щодо покращання роботи міністерства і взагалі в соціальному напрямку. Але мова йде про інше.

Ми маємо з вами ситуацію, коли у нас ціни на хліб виросли в десятки раз уже. І взагалі ціни даже не називаємо, 5 гривень буханка хліба. Коли ми перестанемо ганьбити Україну тим, що ми на 16 гривень підвищуємо і кажемо, що це у напрямку людини. З цього приводу у мене є запитання, якщо це стосується до доповідача, який на трибуні, я хочу задати таке питання. Коли по вашим розрахункам український народ отримає 450 гривень, допустим, те, що ви сьогодні кажете, що ми збільшуємо на 16 гривень, коли ми будемо голосувати за 450 гривень в якому році, в якому віку це?

ХАРА В.Г. Я отвечаю на вопрос. Если идти такими темпами, как сегодня, это может быть года через два достигнем. Потому что уже сегодня, если у вас есть перед глазами те нормативы, которые прилагаются, прожиточный минимум в зависимости от возраста, вот скажем для детей віком від 6 до 18 років установлюється 400 гривень. Если такими темпами, то через два года мы, если не изменим методику просчета, она должна быть значительно улучшена, чем на сегодняшний день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте не збурюйтеся. Пономаренко. Так, сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Слово має народний депутат Беспалий. Підготуватися Кармазіну.

14:19:31

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні колеги, надзвичайно шкода, що ми обговорюємо таке важливе питання в скороченому режимі. Можливо, це тому, що цей закон взагалі то не прямої дії. Тобто це означає, що всім і одразу не видадуть стільки коштів, навіть стільки коштів, скільки передбачає прожитковий мінімум. Але, вже сьогодні це є вже конкретна основа для встановлення всіх державних гарантій, пільг, компенсацій, а завтра Конституція це прямо передбачає, про що говорив В'ячеслав Кириленко, і фракція "Наша Україна" на цьому наполягає, що жоден українець не повинен отримувати і не має права отримувати менший дохід, ніж цей прожитковий мінімум. Тобто ні зарплата, ні пенсія, ні та соціальна виплата. Якщо це є основне джерело існування, не може бути меншою за прожитковий мінімум.

Але, чи є запропонований урядом "прожитковий мінімум" дійсно прожитковим. Чи можна на нього прожити? Я також вітаю зусилля міністерства, який дійсно намагається зробити якісь речі, але одна справа намагається хороші речі зробити, інша справа - що з того виходить. Зараз 342 гривні визначених, це - прожитковий мінімум.

Що ж пропонується? Ви тільки вдумайтесь! Взяли за базові ціни розрахунок за травень, тобто до підвищення цін. Потім схаменулися: так, за травень не можна брати, бо це до підвищення цін. І на підставі травневих цін нам запропонували, вірніше, громадянам України, 356 гривень і чотири копійки. Потім взяли нібито з підвищенням цін, врахували все це. І що ж вийшло? Ціни піднялися, а прожитковий мінімум пропонують 358 гривень з копійками. Виходить, що за весь цей період підняття цін фактично, ну всі знають, що воно стрімко відбулося, зросли ціни на продовольчі товари і товари першої необхідності, уряд каже, що ми перерахували. Але результатом цього перерахунку стало дві гривні. Ну я думаю, що це просто досить такий цинічний підхід. Ті ціни, які там є в розрахунковому кошику, ну це ціни для придбання хіба що second-hand. Тобто ну невже українці не варті кращої долі, ніж жити за стандартами second-hand?

Тому я якраз користуючись нагодою, що тут є, і це добре, що представляє сам міністр, який займається цими питаннями. Я хотів би ще раз звернутися до шановного пана Папієва з пропозицією відкликати цей проект, бо він вже безнадійно застарів за всіма перерахунками і внести ту пропозицію, яка більше відповідає вже сучасному стану на лютий 2004 року. Бо я переконаний, що ми не маємо права підтримувати такий низький рівень - прожитковий мінімум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, один проти. Кармазін, будь ласка.

14:22:45

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний український народе! Ми з вами провалили цей законопроект, який вносився урядом раніше. Тоді пропонувалось 356 гривень і чотири копійки. Зараз дано нам 358 і 49 копійок. Тобто ми з вами боролися за одну гривню 55 копійок, яка реально для людей обернулася поки що з мінусом, тому що сьогодні четвертого лютого, а за січень всі перерахунки робляться по старим цінам і робляться по-старому прожитковому мінімуму, по мінімуму 2003 року.

Таким чином, ми хотіли зробити краще, зробили гірше, але уряд вперед теж не пішов. Чому не пішов вперед уряд? Не тому що поганий Папієв, Папієв представляє ту політичну силу, яку представляє, але старається принаймні, я можу сказати, що це один з тих міністрів, хто старається і ввечері працює і все.

Але, шановний пане Папієв, пане міністр! Ви добре розумієте, що ви основним категоріям дітям підвищили на 2 гривні 53 копійки. Дітям до 18 років -на 1.70, працездатним особам - на гривню 40, а особам, які втратили працездатність ви всього передбачили на 1 гривню 40 копійок добавку і всього 281 гривню передбачили. І таким чином зовсім не врахували, що особи, які втратили працездатність, мають викидати мінімум 50 гривень в місяць на ліки.

Я хотів би, щоб Міністерство економіки, якого тут сьогодні ніхто не представляє, бо у нас немає Міністерства економіки. У нас був піарщик там сидів, а зараз взагалі цього міністерства фактично не існує. Тоді хіба ж на ліки хворих людей ми не маємо передбачити? Тому зараз є два виходи перед нами. На ліво підеш - погано, і на право підеш - погано.

І я згоден з головою комітету Харою, я підходив до нього і робив пропозицію. Я йому сказав, оскільки ситуація критична і методика на підставі якої роз... прожитковий мінімум хибна і антинародна, треба нам зараз приймаючи рішення, проголосувати про зміну методики урядом, якщо не змінимо методику, весь час у нас будуть випливати ці ж самі цифри. Методику треба міняти. Методику - це перше.

Друге. Я пропоную, уряд також треба міняти.

Я пропоную, щоб зараз, коли ми будемо приймати рішення про затвердження, не затверджувати зразу у двох читаннях, а зробити хоча б одну правку. Затвердити на перше півріччя, місяць ми вже втратили, на перше півріччя 2004 року і далі по тексту.

Що ми тоді виграємо? І далі даємо доручення уряду змінити методику. Ми виграємо те, що люди, як швидше почнуть перерахунок по більшим коштам. І далі, принаймні з червня, ми ввійдемо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо вважати, що ви підтримали. Тобто один проти, один... Ну, так, приблизно.

Шкіль.

14:26:11

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. (Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко).

Я, власне, хотів би наголосити на тому, що, знаєте, тут у попередньому виступі була добра математика, але не зовсім добра пропозиція.

Ну, звичайно, що ми знаємо, куди встелена дорога добрими намірами. Звичайно, добрі наміри тут є. Ну, але ж вони ведуть не туди, куди ці добри наміри мали би вести. Вони ведуть до пекла. І пояснити людям, що у вас збільшився прожитковий мінімум на гривню 56 - це все одно, що поїхати зараз на село і пояснити людям: "Знаєте, вам підвищили пенсію на 2 гривні".

Я тільки що повернувся з регіонів, і мені претензії висловлювали: "Як так, от ви...". Кажу, по-перше, не ми і не я, а є відповідні конкретні люди, є уряд, який вам дав таку можливість перерахунку. Вам дали, ви рахували, люди... мої знайомі, родичі, там, перераховувати, там, зарплату шукали, все, з задоволенням вже поділили ту суму, яку вони мали отримати - і тут бах: дві гривні підвищення. Ну, це було знущання. От, розумієте, люди так це і сприйняли. Це було знущання над ними, над їхньою вірою, принаймні, в якусь ефемерну справедливість.

Ми, відхиливши перший законопроект, отримали другий, де підвищення зросло на гривню 56. Ну, звичайно, це велика сума. Якщо помножити на 12, потім на 50 мільйонів, чи на 45, скільки там лишилося... То так можна порахувати. Але насправді тут не методику треба міняти і не підходи - тут треба міняти просто ставлення до людини. Тому що людина - це головне джерело надходження коштів у Державний бюджет, ніщо інше. Тому що всі цінності тут створюються людьми. І, правда, окремі з цих людей, викрадаючи кошти, наживаються на цьому. Але це окремі люди. Ну, давайте ж тоді подумаємо про решту людей.

І тому я ще раз наголошую. Я не знаю: треба тут міняти тут методику чи ні, чи треба міняти уряд, - але міняти треба щось, повірте. Я пропоную, що поки ми змінимо уряд і методику, я пропоную урядові просто повернутися і ще раз попрацювати, ну щоб ми тут не провалювали в цьому, в цій залі або не продавлювали - це два синоніми "провалити" і "продавити" - цей законопроект.

Ну я звертаюся до міністра Папієва з тим, щоб була запропонована та схема нарахування прожиткового мінімуму, яку можна було б запропонувати тим, на кого воно скеровано. Це ж робиться для людей, для... щоб соціально їх захистити. А як ми можемо соціально їх захистити на гривню 56? Ну це... це знущання сприймається. то давайте без знущань, спокійно, врівноважено приймемо.......... не знаю, будь що методику чи ще щось, але давши реальне підвищення, реальне нарощення прожиткового мінімуму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, ви "за" чи "проти"?

ШКІЛЬ А. Я проти. Проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, почекайте, Юрій Петрович.

Шановні колеги, за скороченою процедурою у нас виступає 2 - за, 2- проти. Ви за чи проти?

14:29:26

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми з вами сьогодні є свідками того, як капіталістична партія України не зареєстрована ні в Міністерстві юстиції, яка складається з двох крил. Перше крило - це більшість пропрезидентська і йому опонує буржуазна опозиція. І ось ця буржуазна опозиція переді мною лила крокодилові сльози з приводу того, що я........... поневолі пропрезидентські більшовики український народ. Це одна контора! І люди ці повинні нормально розуміти. Тому я хочу сказати тим, хто слухає нас і ось тут в сесійній залі, і поза сесійною залою. Комуністична партія України проголосила зупинити і Кучма, і Ющенка, і пропрезидентських більшовиків, і цю буржуазну ганебну опозицію. І лише у цьому разі може наш народ позбавитися від цього поневолення і може нарешті вирішувати свою долю так, як він буде вважати за доцільне.

А тим, які зараз ллють крокодилові сльози, я пропоную разом зі мною поїхати в зону відчуження, там на Зеленому Мисі я підготую до вас табір, будемо разом робити дезактивацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення питання завершене.

Будь ласка, Михайло Миколайовичу.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України! Я все ж таки хотів би, щоби звучали тут справедливі речі. Підвищення відбулося не на гривню 50, як говорилося, а підвищення відбулося мінімальне на 16 гривень 49 копійок, інших до 20 гривень підвищилося.

Крім цього, є методика, шановні народні депутати України. Тобто тут не емоції, тут методика. Ми взяли, обрахували прожитковий мінімум для всіх 12-ти місяців 2003 року і взяли найбільший показник. Бо, якщо би ми, наприклад, жовтень місяць, то нам прожитковий мінімум виходив на 11 гривень менший. Ми взяли і пішли по самому найтяжчому шляху, ми взяли найбільшу цифру прожиткового мінімуму і зараз подали до Верховної Ради України.

Якщо у когось є сумніви, я згоден, що можете зробити і спеціальну тимчасову комісію, перевірити кожну цифру, але я гарантую, що кожна цифра обрахована на тристоронній основі, незалежними експертами, і підвищення склало мінімум 16 гривень 49 копійок.

Я все ж таки прошу підтримати, бо сьогодні десятки тисяч сімей не можуть отримати субсидій і пільги, бо немє цифри прожиткового мінімуму для обрахунку сукупного доходу. Давайте подумаємо за ці сім'ї. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Миколайовичу.

Я думаю, що ми поступимо таким чином. Попросимо вашого найбільшого прихильника у цій сесійній залі Юрія Анатолійовича Кармазіна, щоб він підійшов до вас, а ви працюєте, як він сказав, допізна, ви б сіли, посиділи і ви б йому показали, що методика дотримана, і тоді комісій ніяких ми більше створювати не будемо.

Репліки. Кириленка ніхто не називав, реплік ніяких нема, питання обговорене, завершене. Дякую, шановні друзі. Ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.