ЗАСІДАННЯ   СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4   березня  2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу займати свої місця. Підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:01:57

Зареєструвалося -434

В залі зареєстровано 434 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення доповнень до статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб щодо оподаткування доходів особистих селянських  господарств (реєстраційний номер 4331).

Доповідач Ващук Катерина Тимофіївна.

Я прошу вас, шановні колеги,  що ми працювали оперативно, але дуже результативно. У нас на розгляді ще дуже багато проектів законів. От така кількість їх.

Підготуватися до співдоповіді  Цушку Василю Петровичу.

 

16:02:37

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Декретом Кабінету Міністрів про  прибутковий податок з громадян, що діяв до 1 січня 2004 року до сукупного оподаткованого доходу громадян  не включалися доходи від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній дачній і садовій ділянці продукції рослинництва, бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці і так далі.

Однак, з 1 січня 2004 року  ці пільги Законом  України "Про податок з доходів фізичних осіб"  відмінено.  Ще на стадії розробки цього закону ми наголошували, що справляння податку у цій сфері  може привести до невиправданих втрат. Селянин змушений буде позбутися останньої худоби, виробляти продукцію лише для власних потреб так як 13 відсотків чистого прибутку  ніколи на тій продукції, яку реалізовує селянин, селянин не отримає. І якщо платити податок цей, значить, собі у збиток.

Тому ми запропонували вам законопроект, який розданий і який передбачає зняти із Закону про податок з доходів фізичних осіб норму, коли доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної чи виробленої на земельних ділянках особистих  селянських господарств, присадибних, дачних ділянках, садово-городніх кооперативів, аби вони не включалися до суми   оподаткування податком з фізичних осіб. Цей закон вам поданий. Починаючи з грудня місяця, це питання стоїть у порядку денному, але воно було включене, як один  з пунктів до закону 4001. Ви знаєте долю закону 4001, але ми не можемо допустити, щоб зараз за результатами першого кварталу оподаткувалися доходи, отримані селянами з присадибних ділянок.

Тому, шановні колеги, я вас дуже прошу підтримати цей законопроект, записавши таку норму, що податковий рік діє за прийнятим нами законом, що січень і лютий, і березень  не включалися до оподаткування.

 

ГОЛОВА. Дякую, Катерина Тимофіївна. Сідайте, будь ласка. Це скорочена процедура, сідайте, будь ласка. Шановні колеги, скорочена процедура, на жаль чи на щастя.

Шановні колеги, комітет прийняв рішення рекомендувати прийняти цей закон, оскільки тут Цушко  Василь Петрович, він хворіє, тому давайте зараз, якщо є потреба, коротко обговоримо цей законопроект. Є  потреба обговорювати цей законопроект? Прошу шановні колеги запишіться... Зараз висвітліть на табло, хто записався.

Два - "за", два - "проти" Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Ольга Гінзбург наступна буде виступати.

 

16:06:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні народні депутати! Катерино Тимофіївно, ви знаєте, що ваша фракція підтримала цей Закон про бюджет. Ну, як виглядає, ви спочатку створюєте проблему для всіх селян, заставляєте їх погано спати, заставляєте їх мучитись, закидаєте нас листам, а потім ми зараз цю проблему ліквідовуємо.

Тому я хотів би запропонувати прийняти цей закон. Його треба приймати. Але, дорогі друзі, саме уряд, цей, якій називається коаліційним урядом, це запропонував. Адже декрет, який підписував тоді ще Прем'єр Кучма, і той цього не передбачав - забирати у людей. Тому ця пропозиція має бути підтримана, оскільки оподаткування доходів селян від продажу ними сільськогосподарської продукції, яка вирощена або вироблена у власному господарстві, не є сьогодні на часі, по-перше. По-друге, вони і так обдираються кругом, і на ринках, і їх не допускають до тих ринків.

І я пропонував би, оскільки цей законопроект дуже маленький, дуже маленький, я просив би поставити сьогодні розглянути питання, щоб його можна було розглянути і в першому, і другому читанні, якщо у депутатів не буде зауважень. Тому що сьогодні наживатися на цих людях і взагалі ставити так це питання - це просто злочинно. І те, що сьогодні заблокований Президентом законопроект 4101, який хоч трошки вирівнював от такі от недолугості, які прийняті в Законі про Державний бюджет, це катастрофічно для народу України. І я думаю, і я звертаюся до колеги Цушка, до його комітету, давайте вирівняємо ці позиції, які були  зараз відкинуті Президентом. Давайте доопрацюємо ще. Я звертаюся до Бюджетного комітету до Порошенка. Давайте доопрацюємо, давайте виправляти цей недолугий бюджет і всі наслідки, які він створив. І прошу, щоб ми не створювали самі собі проблем, а потім їх успішно долали. Володимир Михайловичу, вас відволікали я просив би, потім якщо не буде зауважень поставити в першому і другому читанні зразу.

 

ГОЛОВА. Я дякую. Ольга Гізбург.  Немає. Юрій Соломатін.

 

16:09:17

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні виборці, шановні радіослухачі, я хочу звернути нашу спільну увагу про те, як відбувається проштовхування через сесійну залу Верховної Ради України підла позиція капіталістичної партії України з цього питання. Саме 22 травня 2003 року об 11 годині 34 хвилини відбулося поіменне голосування про проект закону про податок на доходи фізичних осіб, номер 1111-Д в третьому читанні. Саме в цьому законопроекті було затверджено те, проти чого сьогодні проливають "крокодилові сльози" ця "капіталістична камарилья". Хто і як голосував? Позафракційні голосували тоді 15 - "за" з 20, "Наша Україна" голосувала "за" - 83, фракція комуністів повністю голосувала - "проти" жодного голосу не додала, фракція Блоку Юлії Тимошенко - 8 голосували - "за", фракція Соціалістичної партії "за" голосували - 19, фракція Аграрної партії, яка і льє тут з трибуни "крокодилові сльози" голосувала 15 - "за", народні демократи голосували "за" - "проти" - 0, фракція "Регіони України" голосували "за" - 43, зараз ллють "крокодилові сльози", Група Європейський вибір голосувала "за" - 19, "Трудова Україна" і інші промисловці голосували "за" - 42, "Демократичні ініціативи", щоб вони були здорові голосували "за" - 18, так зване "Народовладдя" голосувало "за" - 14, так званий "Народний вибір" голосували "за" - 15. Що ви робите? Що ви робите, капіталістична камарилья? Саме ви призвели до того, що народ вже повстає проти вас, а зараз з трибуни Верховної Ради ллєте "крокодилові сльози". Народ вже сказав про вас все те, що належить.

Тому ще раз хочу сказати: не будьте такими дволичними, будьте послідовними, якщо ви народні, будьте з народом! Не продавайте український народ!  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка, вона пропустила свій виступ.

 

16:12:01

ГІНЗБУРГ О.П.

Все нормально.

Шановні народні депутати, шановні виборці!  Фракція комуністів, Гінзбург.

Сьогодні розглядається таке складне питання, і питання, яке зачепило інтереси найобездоленішої категорії населення - це робітників сільського господарства.

Я подала сьогодні звернення до Прем'єр-міністра про те, що навіть така проблема в селі, як переоформлення хат, я вже не говорю про цю проблему, яку ми сьогодні розглядаємо, переоформлення хат, які померли чоловік чи жінка, беруть за це переоформлення по 600-700 гривень сьогодні. А якщо ще до цього  цій людині, яка живе одна, продає молоко, і ще повинні ці податки на неї накласти, вона просто не витримає.

І сьогодні правильно виступив мій колега Соломатін, що люди, які знаходяться в залі Верховної Ради, підтримали це.

Потрібно нам сьогодні зняти цю проблему і проголосувати. Фракція комуністів просить це зробити.  Дякую вам.

 

ГОЛОВА. Так, останній виступаючий. Новак, фракція комуністів.

 

16:13:10

НОВАК В.М.

Шановні товариші, колеги!

Я хотів би сказати, що цей закон обов'язково треба підтримати.

Задумайтеся, шановні, над такими цифрами, адже сьогодні це найбільш обездолений народ у нас - селяни, і ми навіть хочемо з того, що вони беруть на своєму присадибному участку ввести налог.

Вдумайтесь в таке: що можна було купити за один карбованець в кінці 80-х років у Радянській Україні? Буханка хліба коштувала 13 копійок, півлітра молока - 15, 100 грамів яловичини - 30 копійок, 50 грамів сметани - 18 копійок, 50 грамів цукру - п'ять копійок, яйце - дев'ять, один кілограм картоплі - 10 копійок. І це все на один карбованець, практично можна було жити.

Тому-то зараз, якщо аналізувати те, що твориться, я вважаю, що ми не повинні йти на поводу ні в кого, а вирішити питання таким чином, щоб підтримати цей закон і з присадибних доходів не брати податку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення завершилось. З мотивів, будь ласка, Ніколаєнко.

 

16:14:30

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу. Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

26 січня за номером 4611-1 Ніколаєнко і Бокий, народні депутати України, від імені фракції соціалістів внесли зміни до статті четвертої Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", де ми хочемо, щоб доходи громадян від продажу вирощеного в особистих підсобних господарствах, на присадибних, інших ділянках, не оподатковувалися.

І тому я просив би, оскільки законопроект Бокого-Ніколаєнка в принципі співпадає із законопроектом Катерини Ващук, щоб ми проголосували за це.

А Юрію Соломатіну я порадив би одне: коли він виступає, щоб він не тільки говорив, хто як голосував, а щоб інколи по суті, по змісту закону хоч одне слово сказав, а не тільки облічав завжди наліво і направо.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги!

Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу проекту Закону "Про внесення зміни до статті чотири Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування доходів особистих селянських господарств), реєстраційний номер 4331. Прошу голосувати.

 

16:16:05

За-410

Шановні колеги, була пропозиція, яку висловив Юрій Кармазін - прийнятий цей закон в... проект закону в цілому як закон. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому

Проекту Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування доходів особистих селянських господарств). Реєстраційний номер 4331.

Прошу голосувати.

 

16:16:49

За-409

Закон прийнято.

Шановні колеги, прошу уваги! У мене є тут звернення  двох фракцій з вимогою надати перерву на 30 хвилин. Я прошу поступити інакше. Я прошу керівників депутатських груп і фракцій зібратися в кабінеті  Голови, щоб ми обговорили далі нашу організацію роботи, а щоб роботу Верховна Рада продовжила. Хочу заспокоїти всіх, що сьогодні будуть розглядатися питання виключно  передбачені розкладом.

Шановні колеги, заспокойтесь! Ніяких неочікуваностей, я гарантую вам, не буде!

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо обладнання для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах). Якщо щось буде інше, я зразу прибіжу, не турбуйтесь. 4202. Доповідач - Леонід Юхимович Звягільський.

Керівникам фракцій  прошу через 10  хвилин зібратися в кабінеті Голови. Пропонують зразу голосувати.

 

16:17:59

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Друзья мои! Я  даю слово, что это первый закон, который вы сегодня сделаете доброе дело - проголосуете, это самое то, что сделаете, чтоб не было бед, взрывов, гибели людей в шахтах. Клянуся! Поэтому я могу сейчас доложить, а если вы мне верите, давайте проголосуем!

(Ш у м  у  з а л і)

Нет, ну давайте проголосуем.

 

ГОЛОВА. Шановні... Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін  до деяких законів України з питань оподаткування щодо обладнання  для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах ( реєстраційний номер 4202). Прошу голосувати.

 

16:18:59

За-336

Рішення прийнято.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ура! В целом, а теперь в целом давайте.

 

ГОЛОВА. Прошу  уваги!  Немає заперечень, шановні колеги?  Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як закон,  проекту Закону про внесення змін  до деяких законів України з питань оподаткування щодо обладнання  для підвищення безпеки робіт на вугільних шахтах     (реєстраційний номер 4202). Прошу голосувати.

 

16:19:39

За-358

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект  Закону про  внесення змін  до розділу 11 Митного тарифу України щодо мита на продукцію текстильної та швейної галузей.

Доповідач перший заступник міністра  економіки та з питань євроінтеграції П'ятницький Валерій Тезійович, будь ласка. Підготуватися Демьохіну.

 

П'ЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Дякую.  Шановні народні депутати! На ваш  розгляд виноситься Закон про внесення змін  до розділу 11 Митного тарифу, який розроблений, як заключний, на виконання домовленостей між Україною  та Європейськийм союзом в рамках Угоди про партнерство  і співробітництво. Цим законом вносяться зміни до  Митного тарифу на цілий ряд товарних позицій. Це охоплює 500 підкатегорій  текстильної і швейної продукції. Зниження тарифів застосовується тільки  до  пільгових ставок мита, і  розміри повних ставок залишаються без змін.  Загалом різниця зменшення ставки становить від 0,1 до 0,6 відсотка. І  загальне зменшення мита сьогоднішнє у середньому складає  5,8 до 5,7 відсотка.

Цей  законопроект був ухвалений профільними Комітетами Верховної Ради з питань  фінансів та банківської діяльності, з питань промислової політики, підприємництва, з питань європейської інтеграції. Я хотів би звернути вашу увагу, що виконання цього, що прийняття цього закону і взагалі виконання Угоди з Європейським Союзом в торгівлі текстильною продукцією дозволило протягом останніх років значно збільшити експорт текстильної продукції. А якщо подивитися, що 95 відсотків експорту текстильної продукції відбувається не до країн СНД, а понад  70 відсотків до країн Європейського Союзу, то ми очікуємо ще подальше збільшення експорту безквотового до країн Європейського Союзу.

Прошу підтримати цей закон і прийняти його. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Доповідає народний депутат Демьохін Володимир Анатолійович законопроект 3620-1. Немає.  Від комітету Цушко. Будь ласка, да, Капустін, будь ласка.

 

16:22:22

КАПУСТІН В.В.

Шановні друзі, від комітету мав доповідати Цушко Василь Петрович, його зараз немає, тому я скажу пару слів. Ми розглядали цей законопроект на комітеті буквально кілька днів тому, і комітет підтримує цей законопроект і просить проголосувати за нього у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Тут  є проект  постанови народного депутата Васюника про неприйнятність. Будь ласка, Васюник.

 

16:22:51

ВАСЮНИК І.В.

Шановні колеги, я подав альтернативний законопроект, але він не розглянутий ще комітетом. Я  хочу задати декілька питань залу і розробникам. Чому ми спішимо і хто нас гонить поперед паровоза? Цим рішення зменшується ставка ввізного мита на продукцію текстильної промисловості до 12 відсотків. Аргументація уряду є така: цього вимагає наша Угода з ЄС. У зв'язку з цим я хотів би задати питання, чи уряд дає відповіді  цим законопроектом на цілий ряд питань.

Питання перше. Чи уряд знає, що поряд і в останні роки із середньорічним приростом по промисловості, по народному господарству 7-9 відсотків приріст текстильної промисловості України фактично відсутній? Перше. Чи уряд знає, що згідно митної статистики до України імпортується щороку близько 400 мільйон пар, штук виробів текстильної промисловості. Я наведу вам тільки одну цифру. Середня вартість розрахункова одиниці виробу костюмів, імпортованих минулого року до України, складає 14 центів, з яких мита сплачується до Державного бюджету 9 центрів Сполучених Штатів Америки.

Тепер щодо ГАТ і СОТ. Я чи уряд знає, що Польща, яка вже є членом ГАТ СОТ з 1996 року, до моменту вступу в ГАТ мала середню ставку 30 відсотків, а вступивши в ГАТ СОТ і за місяць до вступу в ЄС, середня ставка на цю товарну позицію складає 16 відсотків.

Я вважаю, що пропонований законопроект є ще одним підтвердженням уряду, і ми хочемо це легітимізувати, ще одним підтвердженням факту, що уряд, маючи слабку позицію зовнішньоекономічних відносин робить ще один крок до практичного знищення дуже важливої галузі, яка у всіх міжнародних відносинах є предметом виключень. І до того часу, щонайменше до кінця 1995 року лібералізація цієї галузі в рамках міжнародної торгівлі ще не завершена. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, ну що, будемо визначатися? Кирильчук, з мотивів, будь ласка.

 

16:25:41

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко. Адаме Івановичу, сформований бюджет на 2004 рік. Розміри цих ставок впливають на бюджет. Бюджетний комітет це питання не розглядав. Немає рішення по цьому поводу Бюджетного комітету. Таке питання не можна виносити на розгляд Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З тих, хто записався, хто наполягає на виступі? Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Шкілю. Кармазін у мікрофон з місця.

 

16:26:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, нас що, запросили в ЄЕС? Нас не запросили в ЄЕС. Нам сьогодні принизливо пропонують, щоб ми понизили свій рівень захисту національного нашого товаровиробника. Я просив би вас, благаю не приймайте цього закону. Не ставте "навколішки" свої підприємства. Я звертаюсь до уряду, ну, я розумію, що ви часто їздите туди в ЄЕС, все говорять, вам говорять, що от так краще здайте національні інтереси України. Але в тих умовах, коли до українців відносяться неповажливо, коли до українців відносяться так, що з них вимагають, щоб вони брали візи, а до нас їдуть -відкриті ворота без віз, хто завгодно з усіх країн. І ми мовчки на це реагуємо. І тут я повністю поділяю висновки, з якими виступив народний депутат Васюник. Він обгрунтовано довів, в чому є українські національні інтереси.

Ми сьогодні і так - текстильна продукція завалена, турецька, польська, інша. Через те, що митні органи занижують митну вартість, у нас сьогодні працюють здоровенні ринки в відомих вам містах: і в Харкові, і в Одесі, і в Львові, і в Хмельницькому - це робочі місця, але мільйони робочих місць, як би була, вироблялася в нас ця продукція, в тому числі та, яку ми завозимо з Китаю, з Кореї і так далі. Я закликаю вас цей закон приймати передчасно і зараз його прийняття не в інтересах національної безпеки України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Шкіль.

 

16:28:34

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я в першу чергу хочу наголосити на тому, що, справді, Україна ще не стала членом ЄЕС, і я не знаю, коли стане. І коли ми хочемо міряти на себе європейські лекала і говорити, що ми хочемо жити за європейськими стандартами, треба за ними починати жити: треба мати свободу преси, треба мати незалежний суд, треба мати незалежні правоохоронні органи, треба мати врешті-решт демократичну владу - це є головні  засади європейської демократії, а не те, щоб зменшити ввізні ставки на  товари легкої промисловості. Бійтеся Бога, ми маємо самі можливість обслужити власне населення за тими зменшеними ставками. Це не є вимогою Євросоюзу.

Це,  прикриваючись вимогою ЄЕС, хочуть провести суто лобістський закон. Ми знаємо, кому це вигідно і хто на цьому заробить. Але програє вся Україна, програє українська промисловість, програє українська майбутня промисловість, яка врешті-решт відродиться і запрацює.

І тому я ще раз кажу, це ганебна практика такі вже вузько лобістські закони навіть пропонувати. Це якби б там, я не знаю, уряд своєю постановою щось подібне ввів, то я б не дуже сильно дивувався, але коли це пропонується Верховній Раді, коли це хочуть застосувати депутатів як кнопконатискачів з тим, щоб вирішити чиїсь інтереси - це вже інше питання.

Тому я б рекомендував би навіть підтримати законопроект про неприйнятність цього закону і відхилити його назавжди для того, щоб продемонструвати, що українські депутати мають українську позицію, і не треба нам тут постійно натякати на Європейський союз. Це не є ніколи і не буде головною вимогою Європейського союзу з тим, щоб ми відкрили свої ринки зараз, до вступу в СОТ, до вступу в Євросоюз.

Вступимо в СОТ - нормально, тоді можна буде розглядати, а це передумовою вступу в СОТ не є, це є передумовою наживи тих людей, які стоять за цим законопроектом. Ось і все. І нажива ця буде відбуватися в звичайний і простий спосіб: зменшення ставки збільшить кількість ввозу, кількість ввозу збільшить оборотні кошти. Але це зруйнує українську промисловість. Вона і так тут... Колгоспи стоять, заводи лежать, нічого не рухається, а ми ще хочемо по цьому все це закидати імпортним ганчір'ям, щоб воно ще принаймні хоч якось виглядало.

Тому я наголошую: всі, хто... Да, мені підказують: колгоспів вже немає - ми хочемо тут, про щось говорити. Тоді вже і не буде легкої промисловості. Давайте хоча б збережемо перспективи відродження легкої промисловості в Україні, не проголосувавши за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З мотивів голосування - Терьохін, і будемо визначатись. Мікрофон Терьохіну.

 

16:31:24

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, це питання, коли обговорювалося в нашому комітеті, викликало дуже багато різноманітних думок. Я хотів би сказати вам таке.

По-перше, по правилах СОТу можливі винятки для двох, мінімум двох галузей промисловості. Перше - це є текстильна промисловість і інша - це аграрний сектор.

По-друге, якщо буде прийняте те рішення, яке пропонує нам уряд, то завтра давайте забудемо про те, що в нас є текстиль, в нас є легка промисловість, ми будемо тримати тут китайські, в'єтнамські і так далі продукти на наших ринках, які взагалі не будуть оподатковуватися.

Тому є одне прохання в мене. Зважаючи на те, що навіть в Європейському союзі, ще раз - увага! - в Європейському союзі, де є загальна митна зона, де немає жодних якихось проблем по переміщенню товарів, є винятки для текстилю. І тому давайте не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати. Уряд доповідав. Будь ласка, заключення, одну хвилину.

 

П'ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Я хотів би зробити невеличкий, шановні народні депутати, я хотів би зробити невеличкий коментар. По-перше, подивіться, в чому ціна питання: ми знижуємо в середньому ставки на 0,1 відсотка. Це по-перше.

По-друге, коли ми говоримо про лобізм. Якщо ми не приймаємо цей закон, Європейський союз повертається до квотування нашої продукції. І ми тут захищаємо ми тут  захищаємо наші вітчизняні підприємства, тому що якщо протягом останніх 3 років вони працювали без квот, то вони наростили відповідно виробництва. І сьогодні обсяг експорту тільки до Європейського Союзу перевищує в 4 рази, наприклад, жіночі та дівчачі ткані пальта, дощовики, плащі, куртки  в 2 рази - бриджі, шорти, брюки, і так далі, і тому подібне. Я тут можу наводити ще багато прикладів. Якщо уявити, що 70 відсотків нашого експорту текстильної і швейної продукції припадає на Європейський Союз, то зменшення  вдвічі квот приведе фактично до зупинення десятків, а можливо сотень  підприємств, які сьогодні працюють. Це дозволило залучити інвестиції, сьогодні інвестори не бояться вкладати в підприємства, тому що вони розуміють, що вони зможуть експортувати до Євросоюзу стільки, скільки вони захочуть. Якщо ми це зупинимо, Європейський Союз зможе розмістити свої замовлення на будь-яких підприємствах Східної Європи, Молдови, Білорусії, Росії, Китаю і так далі,  і тому подібне. Тобто, я прошу уважно дуже поставитися до цього закону і прийняти його. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання  завершено, будемо визначатися.

Відповідно до Регламенту, першою ставлю я проект постанови народного депутата Васюника про неприйнятність Проект Закону про внесення змін до розділу XI Митного тарифу України (щодо мита на продукцію текстильної та швейної галузей). Законопроект за номером 3620-2п. Прошу визначатися. Про неприйнятність йде голосування.

 

16:35:11

За-67

Рішення не прийнято. Тому я ставлю на голосування Проект Закону про внесення змін до розділу XI Митного тарифу України (щодо мита на продукцію текстильної та швейної галузей). Законопроект за номером 3620-2 урядовий. Прошу голосувати.

 

16:35:49

За-287

Закон прийнятий за основу. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 34, Регіони України - 58, Комуністів - 57, Партія промисловців і підприємців,  "Трудової України" - 41, Соціал-демократичної партії, України (об'єднаної) - 31, Народовладдя - 13, СПУ- 0, Блок Юлії Тимошенко - 2, Демократичні ініціативи - 13, Аграрна партія - 115, Народний вибір - 113, НДП - 5, Позафракційні - 5.

Законопроект прийнятий у першому читанні.

Слухається проект  Закону про внесення змін до митного тарифу  України щодо мита на мобільні телефони (реєстраційний номер 3569). Доповідає Довгий Тарас Олексійович. Розглядаємо за скороченою процедурою.

 

16:36:59

ДОВГИЙ Т.О.

Шановні колеги!  До вашого розгляду пропонується законопроект щодо зміни специфічної ставки мита  на мобільні телефони, яка на сьогоднішній день складає 15 євро - пільгова і відповідно  30 євро - повна.

Метою законопроекту є запобігання ввезення на територію України позамитним контролем мобільних телефонів  і відповідно збільшення надходжень до державного бюджету.

Лише у 2002 році  абонентська база користувачів  мобільного зв'язку збільшилася на  мільйон 400 абонентів, а офіційно було завезено  за даними  Державної митної служби України на територію України всього 148  тисяч  мобільних терміналів, що від  загального обсягу складає всього-на-всього 10 відсотків. Тобто 90 відсотків  імпорту мобільних телефонів  здійснюється без митного оформлення.

До речі, прогноз приросту абонентів на 2004 рік складає від 9 до 10 мільйонів. Таке положення призводить до наступних наслідків: контрабанди мобільних телефонів, високої активності сірого ринку, зниження конкурентноздатності офіційних постачальників, а також проникнення на ринок неякісного товару, що у свою чергу порушує права споживачів.

Звертаю увагу на те, що законопроект був підтриманий Комітетом з питань будівництва, транспорту та  житлово-комунального господарства Комітетом з питань європейської інтеграції, а також митно-тарифної ради при Кабінеті Міністрів. Дякую. Прошу підтримати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Хто від комітету співдоповідає. Будь ласка, голова комітету Буряк.

 

16:38:51

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, Комітет з питань фінансів  і банківської діяльності на своєму засіданні 11 листопада 2003 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу  за номером 3569. Зазначеним вище законопроектом пропонується запровадити на апарати стільникового  зв'язку, тобто мобільні телефони, адвоворні, тобто відсоткові ставки ввізного мита 10 і 20 відсотків замість специфічних фіксованих нині діючих 15 євро та 30 євро за одну штуку.

Таким чином, автори законопроекту мають на меті   зменшити податкове навантаження на імпортовані в Україні апарату стільникового зв'язку, що у свою чергу забезпечить їх  легалізацію на ринку України та збільшить надходження до Державного бюджету від імпорту всіх товарів в  Україну.

Митно-тарифна рада при Кабінеті Міністрів на своєму засіданні 14 жовтня 2003 року погодилась із пропозицією  народних депутатів України Довгого та Шарова щодо зміни специфічної ставки ввізного мита на апарати стільникового зв'язку. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку за підписом керівника зазначає, що законопроект може бути взятий за основу. Наш комітет підтримує цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Васильович. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Є.  Тоді, будь ласка, Кармазін.

 

16:40:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників  Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, запропонований законопроект чітко показує, що у нас береться курс на підтримання іноземного виробника, чіткий курс, зменшується  мито у півтора рази, у півтора рази я наголошую шановні за один раз, нібито, що це є боротьба з  контрабандою. З контрабандою боряться адміністративними і кримінальними засобами, а не тільки такими засобами, що весь час робити, бо за логікою авторів, то якщо знизити взагалі чи зробити нульовою, то контрабанди ніколи не буде. Ні. Я наголошую вам, шановні народні депутати, що в Україні з'явився перший мобільний телефон вітчизняного виробництва, який коштуватиме від 150 до 200 гривень і надійде у продаж уже влітку цього року. Причому наші розробники - це працівники Науково-дослідного інституту Міністерства промислової політики бояться якраз, що закордонні конкуренти зроблять все, щоб цей телефон не став масовим. І ось вам, будь ласка, реалізація цих побоювань. Якраз новий український мобільний телефон, який використовує і американські, і японські деталі, а саме дороге в ньому - це українське програмне забезпечення, тобто саме дороге, що в ньому є.

І у даному випадку я вважаю, що запропонований проект є шкідливим для нашої економіки. І щодо законодавства. Що він порушує. У нас є митно-тарифна рада при Кабінету Міністрів України, вона з приводу цього законопроекту не висловилася. Його заключення у нас немає і не роздано народним депутатам. А я нагадаю вам, що у відповідності до статті п'ятої Закону про єдиний митний тариф якраз функцію цієї митно-тарифної ради є розгляд проектів законодавчих актів і міжнародних договорів України з питань митно-тарифного регулювання.

А щодо Закону про митний тариф, який ми прийняли 5 квітня 2001 року, встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита здійснюється Верховною Радою шляхом прийняття законів з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України. Я таких висновків поки-що не маю, шановні народні депутати. І думаю, що протягування таких законів є не шлях в Європу, є шлях в колоніалізм, є шлях в Африку. Я пропоную бути цивілізованою країною в Європі і підтримати власного товаровиробника.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу, але навіть в Африці є мобільні телефони.  Так, хто ще? Шкіль, будь ласка.

 

16:43:24

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Цей законопроект, він також є продуктом лобізму, і це робиться достатньо неприховано, бо коли б хтось хотів в даній ситуації допомогти, тобто збільшити ввезення сюди мобільних телефонів високої вартості, так званих смартфонів, то про це було б сказано. Мала б бути якась диференціація. Коли знімається одразу значний відсоток за ввезення цих мобільних телефонів в Україну, то, звичайно ж, що таким чином з контрабандою поборотися не можна. Це так само можна говорити, що давайте тоді ми легалізуємо злочинність, і тоді злочинності не буде в Україні. Тому так само, давайте відкриємо кордони, і не буде тут контрабанди. Так не буде і України і не буде і української економіки.

Але з чим би тут можна було б погодитися, це, правда, що можна було б зменшити податок на ввезення в Україну телефонів третьої, високої генерації, високоємної продукції, тобто смартфони - це телефони, які Україна, ну, не буде виробляти, бо я з усією повагою ставлюся до виробництва українського телефону, але по-перше, це ще далека перспектива, щоб він, цей телефонний апарат став масовим - це перше. А по-друге, що обійти світові монополії, які вже давно монополізували, практично, ринок телефонів, не доведеться.

Тому якщо б, я ще раз кажу, це був би не лобістський закон, то він би, власне, так би був сформульований. Продукція високоємна, науковоємна була зменшена ставка, а там залишилися б на тому самому рівні. Тобто заохотити ввозити сюди якіснішу, дорожчу продукцію, яка в нас не виробляється, з тим, щоб забезпечити український ринок якісними товарами, а не вторинними чи третьосортними.

Тоді б, я ще раз кажу, це був би закон зі зрозумілими, ну, причинами з'явлення його у Верховній Раді. А тут причина також зрозуміла, але неприємно про неї говорити, що це причина лобістська.

Тому що я цілком згідний, що через територію України проходять величезною кількістю контрабанді телефони. Вони ................ тобто розкодовуються неякісно, потім неякісно працюють , пізніше йде нарікання на тих, хто обслуговує ці телефони, але давайте подивимося правді в очі, що не цим шляхом треба боротися з контрабандою. І тут, я ще раз кажу, розробники закону мали би підійти сюди, прийти в Верховну Раду з розумінням, що тут є люди розумні, що не варто тут пропихати їм закон, який забезпечує інтереси дуже вузького прошарку людей в цій державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто з тих, що записався ще наполягає? Тільки ті, хто записані. Так. Будь ласка, Соломатін.

 

16:46:25

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, Юрій Соломатін, фракція комуністів. Наша фракція визначилася із своїм ставленням до цього законопроекту. Ми не можемо його підтримувати. І на цьому хотів би поставити крапку, бо вже сказано достатньо заради того, щоб охарактеризувати його сутність. А той час, котрий в мене залишився, я хочу використати для того, щоб звернутися за дорученням віруючих Української Православної церкви, які в кількості декілька сотень людей були сьогодні під стінами Верховної Ради України і за їх дорученням я звертаюсь до Голови Верховної Ради України  Литвина Володимира Михайловича. Це торкається  розгляду в Верховній Раді України законопроектів №4002 "Про єдиний реєстр персональних даних" і законопроекту № 4368 "Про реєстрацію фізичних осіб в Україні”. Ці люди благають головуючого, Голову Верховної Ради України і всіх депутатів Верховної Ради України не підтримувати ці законопроект як такі, які суперечать Конституції України і правам віруючих Української Православної церкви. В цьому пакеті 101 персональна заява ... до Голови Верховної Ради, я передаю цю заяву. Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович, я вам роблю зауваження, що ви виступали не по темі. Будь ласка, Гірник.

 

16:48:30

ГІРНИК Є.О.

Гірник, Долинський виборчий округ номер 79, фракція "Наша Україна".

Шановні депутати, з приводу цього законопроекту можна сказати наступне. Ми всі повинні дбати за те, щоб наповнювався бюджет, і за те, щоб наші людин могли нормально спілкуватися мобільним зв'язком.

Недавно, перебуваючи у закордонному відрядженні, я порівнював ціни на мобільні телефони аналогічних марок у нас в Україні і в країні їх виробництва - і, дійсно ,виявив, що в нас в Україні ціни нижчі. Ну, звичайно, свідчить про наявність досить великої кількості контрабанди. Але я хочу наголосити, що мобільний телефон сам по собі, його корпус - це не більше, ніж металолом і макулатура, якщо він не підключений до відповідного оператора зв'язку. Тому законопроект не там шукає вихід. Треба шукати збір відповідних податків у операторів зв'язку при підключенні відповідних марок телефонів до цих операторів, і тоді ця контрабанда втратить усякий зміст.

Тому в даній редакції закон є неприйнятний, він веде до збитки бюджету і ніяким чином не буде впливати на розвиток нашого мобільного зв'язку, і над ним треба попрацювати далі, щоб привести це питання до порядку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам.

Шановні колеги, я прошу не піднімати рук або піднімати руки тим, у кого немає мобільних телефонів. З мотивів я надам слово Мельничуку, Надразі - по хвилині. І будемо голосувати. Мельничук. Надрага.

 

16:50:16

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

По-перше, я хочу пожартувати з приводу оцього законопроекту, щоб перейменувати Міністерство економіки  і інтеграції в Міністерство деградації. Чому "деградації"? Тому що ми сьогодні вже барабулі не маєм в Україні. Дожились! Мабуть уряд, який очолює Віктор Федорович Янукович, дав завдання Міністерству деградації про те, щоб зняти всі мита, відкрити кордони і завозити всю сільгосппродукцію.

Шановні українські селяни! Дивіться що з вами робить уряд, міністерство...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон!

Михайле Васильовичу, я вам також роблю зауваження. Барабулька і мобільні телефони - це різні речі. Надрага.

 

16:51:12

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Я  хочу обратить ваше внимание, что даный  законопроект предлагает решить экономические проблемы экономическими рычагами по мотивам на сегодняшний момент мобильный телефон стал массовым продуктом потребления и естественно, снижая це... тарифы на него ввозные,  мы тем самым с вами дадим  возможность рядовому потребителю получить по более дешевой цене. И это главное, о чем мы сегодня должны сказать.

Последний момент. Защита местного товаропроизводителя. Абсолютно правильный вопрос, но не настолько ж абсолютно и буквально в лоб. Пусть наш производитель сделает подобные аппараты и его возьмут.

Ну и последнее.  Абсолютно я согласен, Адам Иванович, с вами. Все замечательно хорошо, но мы уже договариваемся о том, что  местный товаропроизводитель... говорим о церкви, говорим о, я не знаю, о переименовании министерств. Коллеги, давайте говорить по сути проблем!  Поэтому я предлагаю поддержать данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Будемо визначатися.

Ставлю на голосування про Проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо мита на мобільні телефони), реєстраційний номер 3569, про прийняття законопроекту за основу у першому читанні.

Прошу голосувати.          

 

16:52:45

За-118

Рішення не прийнято. Законопроект  відхиляється.

Будь ласка,  Лещенко.

 

16:53:00

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу!  Сьогодні на ранковому засіданні я сказав про те, що  минулого вівторка після напруженої роботи ми зупинилися якраз на законопроектах, що пов'язані з землею. І я пропонував, щоб їх розглянути, бо  на  сьогодні виявилося, що десять інших важливіших і про мобільні телефони і тарифи. Володимир Михайлович Литвин пообіцяв це зробити.

Я прошу, щоб зараз ми розглянули  законопроекти 3006 і потім інші всі, що пов'язані  із землею. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ., Дякую.

Шановні колеги! Дійсно, така пропозиція звучала. Я ставлю на визначеність залу.

Є  пропозиція про те, щоб нам  прискорити перегляд і зараз розглянути розгляд питань пов'язаних із землею.

Прошу зал проголосувати.

 

16:54:16

За-162

Будемо йти так, як ідемо. Не треба по фракціях, це нічого не дасть.

Проект  Закону про внесення змін до Митного тарифу України затвердженого Законом України "Про  Митний тариф України" (щодо мита на картоплю). Реєстраційний номер 3740. На прохання автора Катеринчука він пропонує його  зняти. Що ми і робимо, якщо не буде заперечень.

Слухається проект закону про внесення змін до Закону  України  "Про банки і банківську діяльність" ( щодо філій іноземних банків). Реєстраційний номер 3561. Розгляд питання за скороченою процедурою.

Доповідає заступник голови Нацбанку Олександр Віталійович Шлапак, будь ласка.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проект Закону  України про внесення змін до Закону  України  "Про банки і банківську діяльність" підготовлено Національним банком  України з метою правового врегулювання питання про надання іноземним банкам права відкривати на території України філії  та здійснення такими філіями банківської діяльності. Власне кажучи, було дві основні підстави для того, щоб працювати над цим законопроектом. Перш з них  юридична підстава, хоч сьогодні вона дуже непопулярна у цьому залі. Я бачив це, коли слухався закон про мито на текстиль.

Я  мушу про неї нагадати. Ми брали на себе зобов'язання, ми як Україна, коли ратифікували 10 листопада 1994 року  Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом про те, що зробимо один порядок доступу філій банків до ринків один одного.

По-друге, це знов-таки ситуація, яка пов'язана з приєднанням до  Генеральної угоди про торгівлю послугами Світової організації торгівлі. Якщо в першому випадку рішення приймалося ще 1994 році, то у другому випадку рішення приймалося уже цим складом парламенту у листопаді 2002 року, де ми приймали серед інших перелік законопроектів, які у першу чергу будуть розглянуті у цьому залі для того, щоб організувати наше законодавство. Але значно більш важливою, на  мою думку,  є економічна підстава для прийняття такого закону. На жаль, ми мусимо визнати, що сьогодні банківська система України не здатна генерувати достатній кредитний ресурс для нашої економіки. Ресурс, який би був прийнятним для економіки по  його ціні і по його, так би мовити, довжині. Ось чому все  більше і більше наших підприємств вимушені сьогодні виходити на зовнішні ринки і шукати такий ресурс на заході. Але значно ближчий він був би у випадку, як би він формувався  тут, в Україні.

Безумовно, у нас є сьогодні можливість така працювати через дочірні українські банки. Таких банків сім є сьогодні на Україні. Процедура їх роботи  в Україні суттєво ускладнює роботу для крупних банків. І як показує світова практика, в принципі, реалізовується така модель: спочатку приходить філія, а вже потім створюється дочірній банк. Ось чому ми прийняли рішення працювати над  таким законопроектом.

При роботі над ним головне питання, яке постало для нас полягало у наступному, як зробити таким чином, щоб сюди прийшли філії солідних банків, а не філії малесеньких банків, ну скажімо так, наших сусідів. Для цього ми у законопроекті передбачили ряд  обмежень, на які я хочу звернути особливу увагу. Ну перша з них стосується того, що  сюди може прийти тільки такий банк материнський, капітал якого складатиме не менше 100 мільйонів євро, тобто це будуть солідні відомі прозорі банки.

По-друге, ми запровадили обов'язкові обмеження, суть яких зводиться до того, що ми допустимо сюди тільки банки з тих держав, з якими є угоди про правову підтримку і визнання рішень судів України і з тими, з якими у нас є угода про здійснення спільного банківського нагляду.

І, нарешті, останнє. Ми запропонували в статті 24 надати можливість Національному банку запроваджувати особливості при реєстрації і при дальшій діяльності таких філій з тим, щоб у випадку, якщо це буде диктуватися відповідними умовами ринку, запровадити певні обмеження на дії філій іноземних банків. Ми переконані, що в такому варіанті це найбільш компромісна комбінація, яка можлива на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу. Ви переконливо нас агітували. Думаю, так і буде. Сідайте, будь ласка. Від комітету перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктор Володимирович Капустін.

 

16:59:02

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати! Ви знаєте, звичайно, що зараз на Україні не дозволяється фактично відкривати філії іноземних банків. І тому іноземні банки працюють на українському фінансовому, на українському банківському ринку через юридичні особи, які вони створюють як резиденти. І ці юридичні особи є резидентами України. Звичайно, такий процес дійсно ускладнює фактичне проникнення іноземних банків в цей сектор економіки, в цей фінансовий сектор в нашій країні.

І я хочу нагадати, що цей закон фактично виник на основі тих зобов'язань, які Україна взяла на себе десять років тому. Десять років тому ми взяли на себе зобов'язання під час підписання угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС про те, що ми будемо створювати такі умови для роботи іноземних компаній, значить і іноземних банків, які були б не гірше, ніж робота власних компаній, українських компаній. Тому в рамках цього зобов'язання і фактично з'явився цей законопроект, який і надається на ваш розгляд.

Звичайно це, і ми це розуміємо чудово, що це посилює конкуренцію на ринку банківських послуг в нашій країні, що напевно непогано для споживачів цих послуг для підприємств, які користуються банківськими послугами, бо в них, напевно, після цього з'явиться більш широкий вибір, до якого банку або філії банку можна звернутися і на яких умовах можна одержати кредит і інші банківські послуги.

Під час обговорення цього законопроекту і розгляду його в комітеті надійшли певні застереження, в тому числі і від Асоціації українських банків, які були стурбовані тим, що на наш ринок можуть попасти такі банки, які є сумнівними і операції яких є сумнівними.

Тому, щоб уникнути, обійти ці застереження, фактично, те, що тільки що говорив пан Шлапак, були внесені такі пропозиції, що банки, які будуть... філії банків, які будуть реєструватися тут, що ці банки співробітничали з організацією FATF з відмивання грошей і щоб статутний капітал материнських банків був не менше 100 мільйонів євро, що, звичайно, обмежує доступ на ринок невеликих таких сумнівних банків.

Зважаючи на це, комітет розглянув це питання і пропонує прийняти цей законопроект в першому читанні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, чи є необхідність обговорювати?

Є. Будь ласка, Кармазін.

 

17:02:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Насамперед я висловлюю своє глибоке здивування, що законопроект, який зараз ми розглядаємо, про внесення змін до ряду законів, які стосуються банків і банківської діяльності, розглядається без і у відриві від закону 3575, який також пропонував Національний банк України, про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Повірте мені, що краще один раз розглядати всі зміни і комплексно вирішувати питання, ніж те, що зараз нам пропонується: спочатку один, а потім  другий. І той, і інший законопроекти, вони якраз Національним банком пропонуються. Тому мені не зрозуміла позиція, чому пан Шлапак сьогодні один представляє, про другий не говорить. І чому так сьогодні ми поставили розгляд цього питання.

Мова йде про те, що законопроектом пропонується внести зміни до законів "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб", " Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" і, нарешті, "Про банки і банківську діяльність". Тобто в цілий комплекс законів вносяться зміни і я б хотів би, щоб вони вносилися комплексно. І тут Адаме Івановичу, якраз я наголошував це весь час, що це неналежна підготовка до засідань, це не наукова підготовка - це витрачання робочого часу Парламенту.

Як не дивно для пане Шлапака буде, коли він порівняв це з митом, із зменшенням мита на картоплю, який ми не розглядали проект,  але мали розглядати чи зменшенням мита на продукцію шовкову і на тканини, і так далі. Я вам скажу, що я буду за цей законопроект в першому читанні. Чому? Тому що цей законопроект передбачає, що виникне конкуренція між банками, понизяться банківські ставки, людям буде легше брати кредити і це прийдуть серйозні банки, які будуть, бо в них тут вимога стоїть статутний капітал, який відкриває свою філію не менше ніж 100 мільйонів евро. І крім того вони зареєстровані будуть в країнах, які співпрацюють у сфері проти дії легалізації грошей набутих злочинним шляхом із групою з розробки фінансових заходів боротьби за відмиванням грошей FATF.

Тому, шановні народні депутати, я висловлююся за перше читання, в мене багато зауважень до кожного з цих законів, які є. І підтягнути закон 3575, щоб потім на фініші в ці законопроекти  вносити зміни одночасно, тобто підтягнути той поки буде розглянутий в першому читанні, на другому читанні цей, тому що просто в різнобій не можна розглядати законопроекти. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Соломатін. Черновецькому підготуватись.

 

17:05:25

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, чи демо ми до ЄС, де нас не очікують ще 20 років? Саме про це йшлося на тій міжнародній науково-практичній конференції, котра відбулася наприкінці лютого і де було дуже велике представництво і нашого уряду, і народних депутатів України, але, насамперед, закордонного бомонду, і цю конференцію почтила своєю появою і шановна пані Мадлен Олбрайт, і посол Сполучених Штатів Америки, і Федеративної Республіки Німеччини тощо. але загальний висновок цієї конференції: Європа якщо і буде в цьому Європейському Союзі, то раніше, ніж через 20 років.

Тому нашій фракцій здається, що цей законопроект не є на часі. Це визначає, якщо приймати такий законопроект, ставити телегу попереду тієї конячки, яка спрямовується до Європейського Союзу. Це перше, про що я хотів сказати.

Друге. Звичайно, цим законопроектом створюються умови для проникнення філій іноземних банків, тобто створення конкурентної середи з місцевими банками. Чи настільки вже зміцнили своє положення навіть ті банки, які в нас є, капіталістичні, звичайно, за своїм походженням, щоб створювати умови для того, щоб така конкуренція в цьому середовищі була? Це запитання до вас, насамперед, товариші -капіталісти. Ви розберіться і з цим питанням: настільки це доцільно робити в тих умовах, в котрих буржуазна держава Україна зараз знаходиться? Чи не зіштовхуєте ви навіть ті скромненькі можливості, які є в капіталістичному конкурентному середовищі України зовсім до того, щоб принизити і приганьбити власних капіталістичних виробників.

І останнє. Наша фракція обговорювала своє ставлення до цього законопроекту. З урахуванням того, що я вже сказав і ще того, на виклад чого  у мене вже не вистачає часу, я хочу сказати наступне. Ми не можемо підтримувати цей законопроект, ми не будемо за нього голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Петрович. Але  ви вже так добалакались, що капіталістів товаришами назвали.

(Ш у м   у   з а л і)

Так, будь ласка, Черновецький. Не бачу. Тоді, будь ласка,  Баранівський. Підготуватися Майстришину.

 

17:08:40

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, в мене  виникає закономірне питання. Яка необхідність сьогодні відкриття не зарубіжних банків в Україні, а якраз лише їхніх філій?  Чи наші банки вже сьогодні не справляються з своєю роботою що їм відведено? Коли дехто говорить про те, що прийдуть додаткові  кредитні  ресурси, то спілкуючись з банкірами, сьогодні нема проблеми в кредитних ресурсів. Тому щось воно йде нестиковка. Захват пройшов енергетичного комплексу України. Йде тиск по захвату газотранспортної системи, промисловість  вже переходить тоже у руки закордонних господарів, наука через гранди працює на закордон і готує туди свої відповідні кадри. Сьогодні пропонують нам, як я говорю, вже філії, а не банки, і мене тоже цікавить питання а скільки філій українських  банків працює за кордоном. Мене дивує те, що таке важливе питання, розглядаючи, ми не маємо  абсолютно ніякої думки Національного банку України. А що ж Національний банк думає з цього  приводу і його керівник пан Тігіпко? Як це вплине тоді на нашу фінансову банкову систему України? Як буде почувати себе українська гривня після цього? Чому такі ми речі вирішуємо так, як то сказав би "спохвату", віддавши фінансо-банкову систему України у руки закордонних господарів, мені, на мій погляд,  залишається  ще віддати їм пошту і зв'язок, і це вже буде повна революція в Україні.

Тому я закликаю вас, шановні колеги, підійти  до цього з відповідною обережністю. Тому що одна справа, коли володіє хтось  в Україні тим чи іншим підприємством, воно знаходиться тут, а інша справа, коли починають  працювати банки і за перетіком фінансових потоків,  ми тут з вами  відповідного контролю не  маємо на свої банки, а як ми тоді  зможемо впливати на закордонні філії? Тому давайте подумаємо.  Можливо, і є сенс прийняти  у першому читанні хоча із великою засторогою. Хотілося б все-таки мати  думку Національного банку України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Майстришин, будь ласка.

Степане Ільковичу, я вас не розумію. Ви не записані, що ви хочете?

Перед голосуванням, якщо з мотивів, одержите слово.

 

17:11:14

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України", округ номер 14.

Шановні колеги! Я, будучи голово підкомітету з питань  державного  боргу запозичень та інвестицій, хотів би сьогодні вас загітувати вас голосувати за цей закон.

Які мої аргументи?  Перше. Давайте ми скажемо,  що все-таки Світова організація торгівлі - це наше майбутнє, найближче майбутнє, і це є позиція, яку ми повинні прийняти. Перше.

Друге.  Я думаю, що буде  складно сьогоднішнім банкам, які не зовсім і не завжди витримують, скажіо так,  внутрішню конкуренцію, витримати конкуренцію зовнішню. Але ми з вами повинні з'ясувати, що ми хочемо. Ми хочемо якісні послуги чи все-таки законсервувати ту ситуацію, яка є. Я буду наполягати  на тому, щоб ми  все-таки отримували якісні послуги і створювали умови, щоб ці якісні послуги постійно  поліпшувалися.

Третє. Ми постійно говоримо про інвестиції. Чому ми сьогодні якби незважаємо на те, що це  фінансові інвестиції, і це є ті інвестиції, які  весь світ бажає, щоб вони були. І тому сьогодні навіть переконувати в цьому когось і то мені видається певним марнуванням часу. Але, що мене спонукало вийти на цю трибуну. Я хотів би, шановні депутати,  доповісти вам ситуацію, яка сьогодні зв'язана з позицією державного боргу України, вона напряму зв'язана з цим законом у тому числі.

Сьогодні державний борг України складає майже четверту частину видатків Державного бюджету. І це вже, я вважаю, що  певна національна загроза. Якщо сьогодні на одного українця припадає  всього 295 доларів позицій державного боргу, то на одного американця 76 тисяч доларів. Але зважте на те, що  на державний бюджет Америки це всього 6 відсотків навантаження от позиції  державного боргу. На Державний бюджет  України є 24 відсотки кожний   рік іде видатків по цьому. Крім того, зверніть увагу, що  тільки  охорона здоров'я у нас займає всього  2 мільярда гривень. І позиція державного боргу 12-14 мільярдів гривень.

Таким чином, я вважаю, що заведення філій іноземних  банків сюди дозволить нам залучити ресурс, з одної сторони, тому що  сьогодні наша промисловість різко розвивається і це приємно, сьогодні вона задихається від недостатку ресурсів. І з іншої сторони, ми обов'язково врахуємо те, що іноземні банки будуть  в системі оподаткування обов'язково сплачувати податки і більше того, ми зможемо залучати їх до позицій державного боргу, таким чином здешевлювати ці видатки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершилося. З мотивів голосування Хмара, більше я давати не буду.

 

17:14:29

ХМАРА С.І.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко,  Партія "Батьківщина", Степан Хмара.

Шановні народні депутати,  українське законодавство дозволяє створювати дочірні банки, закордонні банки, в цьому немає проблеми. І як хтось сьогодні хоче нас переконати, що прийдуть філантропи, які принесуть нам благо, ну, це ілюзія, такого не буває. Ми що хочемо  створити ненормальне, несправедливе конкурентне середовище, щоб задушити наші банки. Саме з такою метою протягується цей лобістський закон. І в жодному разі не можна за нього голосувати. Бо це суперечить не просто інтересам наших національних банків. Це суперечить національним інтересам, національній безпеці України, зокрема фінансовій безпеці України. Я прошу проголосувати проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Ільковичу. Розгляд питання завершено.

Ставлю на голосування прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо філій іноземних банків), реєстраційний номер 3561.

 

17:16:06

За-223

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Наша Україна - 28, Регіони України - 57, комуністи - 0, Трудова Україна - 41, соціал-демократи - 31, Народовладдя - 17, соціалісти - 0, Демініціативи - 9, блок Тимошенко - 2, Аграрної партії - 14, Народний вибір - 13, НДП - 9, позафракційні - 2.

Переходимо до розгляду питання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо особливостей дій закону на території Автономної Республіки Крим). Реєстраційний номер 3145. Скорочена процедура. Доповідає Зімін Олег Петрович.

 

17:17:11

ЗІМІН О.П.

Уважаемые коллеги, 5 мая 1999 года Верховной Радой Украины был принят Закон о металлоломе, который определил порядок работы предприятий с металлоломом. В соответствие этому закону, а также Закону Украины "О лицензировании определенных видов деятельности" для осуществления заготовки, переработки металлолома субъектами предпринимательской деятельности должен получить в Министерстве промышленной политики соответствующую лицензию.

Пунктом три статьи четыре Закона о металлоломе предусматривается, что обязательной предпосылкой получения такой лицензии в следующий раз. Есть наличие акта обследования местными государственными администрациями.  Однако, согласно статьи 1 Закона Украины "Про місцеві державні адміністрації" в Автономной Республике Крым местные администрации создаются лишь в районах. При этих условиях неопределено, какой орган может проводить обследование предприятий на территории Симферополя и других городов Автономной Республики Крым.

Учитывая такие обстоятельства, законопроектом предлагается уточнить орган, который бы предоставлял акты обследования территории, на которых не распространяются полномочия государственных администраций районных.

Предлагается, что этим органом в Автономной Республике Крым будет Совет Министров. Также законопроектом предусматривается возможность делегирования этих полномочий соответствующим советом. Это даст возможность нормализовать работу субъектам предпринимательской деятельности в Крыму.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович.

 

17:19:05

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, город Мариуполь.  Уважаемые коллеги!

Значит, что касается этого законопроекта, буквально несколько слов: вы помните, что когда мы принимали законопроект о металлоломе, мы создавали определенную структуру контроля за тем, что происходит в стране в плане сбора и переработки металлолома.  Так вот, для того, чтобы получить лицензию, мы забили статью о том, что необходимо получить акт обследования на основании части третьей статьи четвертой этого законопроекта.

Однако, действительно, произошла коллизия, как бы провал: в Автономной Республике Крым мы не имеем автономных делений, административных делений, то есть мы не имеет районных администраций. Поэтому мы для того, чтобы это убрать, поручили, значит, на основании внесенных изменений эти акты обследования проводить Совету Министров Автономной Республики Крым, или по их усмотрению они могут делегировать эти права соответствующим советам, местным Советам. То есть мы, таким образом, убираем эту прогалину, это чисто технический вопрос. Есть предложение его проголосовать в первом чтении и в целом как закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте послухаємо ці пропозиції. Ніхто не наполягає на обговоренні? Тоді, шановні колеги, я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт (щодо особливостей дії закону на території Автономної Республіки Крим)”, реєстраційний номер - 3145. Голосується в першому читанні.

 

17:20:46

За-242

Законопроект прийнято в першому читанні. Були пропозиції прийняти вцілому. Є заперечення? Є заперечення, тоді законопроект прийнято в першому читанні.

Шановні колеги, проект закону про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції (щодо членів ради)", реєстраційний номер - 4173-1. Автори і комітет просять перенести. Ніхто не наполягає, щоб розглядати? Дякую.

Слухається питання проект закону про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", тут 2 законопроекти, реєстраційні номери - 4346, 4346-1. Законопроект розглядаємо за скороченою процедурою.

Так. Доповідає Станіслав Іванович Гуренко. Будь ласка. Тоді Станецький Геннадій Станіславович, будь ласка.

 

17:22:12

СТАНЕЦЬКИЙ Г.С.

Шановні народні депутати, рентабельна робота судівної промисловості України залежить від декількох складових, ефективної роботи портів суднобудування та судноремонту власних плав засобів. Тому моїм законопроектом запропоновано розповсюдити державну підтримку суднобудівної промисловості не тільки на суднобудування, але і на будівництво та реконструкції верфей, портових споруд, гідроспоруд.

Проект цього закону запропоновано дозволити при умові дотримання нормативів екологічних вимог, розширювати території існуючих суднобудівних підприємств та будувати нові верфі, порти в центрі технічного обслуговування. З цією метою дозволяється використовувати землі, які знаходяться у прибережній захисній смузі, будувати при умові врахування природозахисних вимог і погодження проектів з екологічною службою: укріплення берега, моли, пірси та причальні споруди на землях водного фонду, вести деякі інші роботи на акваторіях портів.

Враховуючи, що мале суднобудування є складовою частиною суднобудівної промисловості України, оптимальним варіантом державної політики є надання максимально сприятливого режиму і для малого суднобудування. Сьогодні світовий ринок яхт, катерів та інших малих суден перенасичений моторними та парусними судами різних форм та призначення, разом з тим він безпосередньо поповнюється новими зразками техніки і дизайну. І відмовлятися від цього ринку українським суднобудівникам, де є у нас науковий, технічний і кадровий потенціал, немає потреби.

Я не заперечую проти рішення Комітету з питань промислової політики і підприємництва взяти за основу законопроект 4346, який буде доповідати Гуренко, включивши до нього конструктивні пропозиції мого законопроекту.

Прийняття зазначеного проекту закону сприятиме збільшенню обсягів виробництва на десятки мільйонів гривень, додаткові надходження до бюджету за рахунок подальшого розвитку суднобудування і нарощування обсягів виробництва у суміжних галузях промисловості: металургії, машинобудуванні, деревообробці. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Станіслав Іванович Гуренко.

 

17:24:54

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги! Законопроект, який я вам представляю, він не є практично альтернативним, це обмовка. Йдеться про те, що законопроекти доповнюють один  одного і при прийнятті в першому читанні вони будуть доопрацьовані з тим, щоб врешті-решт вийти на єдиний законопроект.

Проектом закону передбачається внести зміни та доповнення до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" шляхом продовження дії норм цього закону до 2011 року. Зокрема, пропонується пролонгувати щодо суднобудівних підприємств дії основних норм закону України про заходи щодо державної підтримки галузі, несправлянні ввізного мита та звільнення від оподаткування податком на додану  вартість операцій з ввезення, пересилання матеріалів, обладнання, комплектуючих, які використовуються для будівництва та ремонту суден та інших плавальних засобів. Звільнення від сплати земельного  податку, захист ........авансових платежів від безспірного списання, тощо.

Крім зазначених, законопроектом передбачені наступні доповнення до базового закону України щодо діяльності суднобудівних підприємств. Це дозвіл погашати від'ємне значення об'єкту оподаткування протягом 20 календарних кварталів, відшкодування податку на додану  вартість в першочерговому порядку, запровадження  режиму тимчасового ввезення для морських або річкових транспортних засобів, суден, які ввозяться замовниками-нерезидентами з метою ремонту, а також обладнання та комплектуючих для встановлення на судах плавальних засобів, що будуються або ремонтуються. Планування щорічно в законі України про Державний бюджет коштів Державного бюджету для здійснення фінансової підтримки підприємств суднобудівної галузі через механізм здешевлення кредитів.

Я  хотів би сказати, що практика  застосування діючого нині закону підтвердила ефективність тих заходів, які вживаються в Україні щодо підтримки розвитку суднобудівної промисловості.

Я просив би шановних колег підтримати  прийняття цього законопроекту у першому читанні. Думаю, що це буде тільки на користь  нашій Україні, яка повинна зайняти гідне для неї місце крупної суднобудівної держави. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Тоді є бажаючі ті, хто записалися. Будь ласка, Кармазін.

 

17:28:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Обидва законопроекти, які  абсолютно не є альтернативними, направлені на те, щоб розвивалася власна промисловість.  Обидва законопроекти направлені на те, щоб цілі регіони такі, як Миколаївщина, Херсонщина, Одещина і навіть Київщина, бо тут  теж є судноремонтний завод, розвивалися в іншому напрямку, щоб  збільшувалося число робочих місць.

Що пропонується? Несправляння ввізного мита та звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій і ввезення, пересилання матеріалів, обладнання, комплектуючих, які використовуються для будівництва, ремонту  суден  та інших плавальних засобів, звільнення від сплати земельного податку, захист авансових платежів від безспірного списання тощо.

Давайте замислимося. Я аналізував судна і вартість їх  зроблена у Кореї дешевше виходить, чим у нас. Ми проаналізували чому так, і чому стоять наші суднобудівні заводи. А саме через те, що  корейці зацікавлені, щоби вони були більш дешеві, ніж сусідні з ними японські. Ось чому. І ми маємо зараз тут йти на все,  навіть демпінгувати, коли прийдеться. Але ще не умови демпінгу, це просто умови  сприятливі для розвитку цілих галузей, які потягнуть за собою  підйом у цілому економіки України. Ми говоримо про великі втрати, які будемо мати. Я вам скажу, що, шановні народні депутати, великих втрат не буде з бюджету. А для того, щоб дотримувалися всі норми бюджету, для того, щоб дотримувалися всі норми бюджетного кодексу, я пропоную зробити це так, як вступлення закону в силу має бути  розумно передбачене. Але те, що бюджет має наповнюватися виключно за рахунок наших робочих місць і випуску у нас продукції - це абсолютно добре. І ви знаєте, можливо, тоді не буде принизливо читати і слухати, що той флагман, який закладався, на 98 відсотків уже зроблений, ми зараз  хочемо продавати з такою назвою як Україна.  Ви знаєте, я не думаю, що це розумне рішення, абсолютно не впевнений в цьому, тому що військово-морські сили України складаються з морських посудин напівржавих, які дістались ще від Радянського Союзу. Я думаю, що треба  доробляти судно і хай воно буде першим нормальним судном у нашій державі. Я за прийняття цього закону  тільки у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін, підготуватися ...

 

17:31:26

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, головним чином ті, які працюють на верфях і зараз очікують ставлення Верховної Ради України і рішення Верховної Ради України щодо прийняття цього закону.

Я хочу сказати, що наша фракція грунтовно обговорювала цей законопроект і одностайно вирішила своє ставлення до  прийняття  цього закону. Ми підтримуємо, безумовно, продовження терміну дії закону до  2011 року, це перше.

І друге. Ми за те, щоб створити ще більш сприятливі умови не лише для суднобудування, але і для ремонту суден і не лише тих, які вироблені і які працюють у нас в Україні, але і тих, які мають бути ввезені з-за кордону для ремонту на наших верфях. Тому хочу сказати і таке: наша фракція буде голосувати за цей законопроект. І закликаю всі фракції і всіх, які присутній в цьому залі, підтримати його. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Вернидубов. Потім від комітету Мороз Анатолій.

 

 17:33:00

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Вернидубов, Севастополь.

Уважаемый председательствующий, уважаемые коллеги!

Украина, действительно, пока не в состоянии обеспечить национальному судостроению условия кредитования, которые действуют в мировой практике, предоставление государственного заказа, финансовой поддержки при модернизации верфей, бюджетного финансирования, научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ.

Но Украина как судостроительная держава смогла уже предоставить судостроительной промышленности минимально необходимый уровень поддержки, который и выражен в принятии закона о мерах по государственной поддержке судостроительной промышленности в Украине.

В Севастопольском регионе, избирателей которого я имею честь представлять в Верховной Раде, действие вышеупомянутого закона напрямую распространяется на восемь предприятий, составляющих стержень реальной экономики города, среди которых Севастопольский морской завод, ЦКБ "Черноморец",  предприятие "Эра" и другие.

За истекшие четыре года закон позволил вывести эти предприятия из глубокого кризиса,  в целом ряде случаев предотвратил полную остановку производства и создал условия для постепенного перехода от тактики выживания к стратегии развития.

Эффективность законодательных мер поддержки характеризуют такие статистические данные: объем производства вырос в три раза, задолженность по зарплате полностью ликвидирована, создано 657 рабочих мест, средняя зарплата выросла более, чем в два раза и другие показатели, которые я не буду называть. Нет отставания в выполнении обязательств по реструктуризованной задолженности в Госбюджет.

Вопросы обсуждаемого закона - это вопрос судьбы судостроения в Украине, и существует только один разумный ответ в политике развития одной из сложнейших отраслей промышленности полную поддержку. Интересы в данном случае избирателей отрасли региона и государства полностью совпадают. Я призываю вас, мои дорогие коллеги, поддержать принятие Закона Украины "О внесении изменений, дополнений к Закону Украины "О мерах по государственной поддержке судостроительной промышленности Украины". Спасибо за понимание и поддержку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від профільного комітету Мороз Анатолій.

 

17:35:30

МОРОЗ А.М.

Шановні колеги! На наш розгляд представлено проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості України" (реєстраційний номер 4346) та проект закону за реєстраційним номером 4346-1, який відповідає загальній концепції проекту 4346 та доповнює його доречними пропозиціями. Комітет з питань промислової політики і підприємництва розглянув зазначені законопроекти, підтримав їх та прийняв рішення пропонувати Верховній Раді проект закону (реєстраційний номер 4346) прийняти за основу, а окремі положення проекту закону (реєстраційного номера 4346-1) врахувати при доопрацюванні законопроекту 4346.

Положення проекту 4346 відтворюють положення частини першої статті один та всі положення статті другої чинного закону і пролонгують їх дію на наступні сім років, тобто до 2012 року. При збереженні такого режиму функціонування суднобудівної промисловості обережний прогноз показує поступовий вихід у 2012 році на обсяги виробництва близько двох мільярдів гривень, а щорічні бюджетні надходження - до 250-280 мільйонів гривень.

Законопроект спрямовано на забезпечення рівномірності розподілу податкових зобов'язань та відтворення і поповнення обігових коштів підприємств суднобудівної промисловості по періодах технологічних циклів будівництва суден, що сприятиме стабілізації динаміки, зростання виробництва і не потребує залучення бюджетних коштів. Пропонується збільшення граничного терміну, повернення валютної виручки за суднобудівну продукцію. Таке положення в більшій мірі, ніж існуючі  норми, враховуючи технологічні особливості суднобудівного виробництва та процедур передачі замовниками різноманітних суден і плавучих споруд.  Прийняття запропонованого законопроекту сприятиме зміцненню позитивних тенденцій у розвитку вітчизняної суднобудівної промисловості, відновленню її позицій на світовому ринку суднобудування, досягненню повномасштабного ефекту і впливу на зростання економіки країни, підвищенню зайнятості, і зростання добробуту населення. Тому  ще раз наголошую на тому, що Комітет промислової політики і підприємства просить підтримати рішення комітету, і прийняти постанову 4346-П як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З мотивів голосування Семенюк і будемо голосувати.

 

17:38:13

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, вчора на засіданні Спеціальної контрольної комісії було підтримано даний законопроект. Хочу сказати, що і Соціалістична партія України підтримує даний законопроект, в першу чергу ще й тому, що це дасть можливість забезпечити робочими місцями суднобудівників Миколаєва, Херсона. Позаду мене сидить Ніколаєнко, він це може підтвердити - це його виборчий округ.

Сьогодні в нас із 30 мільйонів тонн виробленого металу для суднобудівництва використовується лише 10 відсотків - це означає, що ми сьогодні дамо можливість заробити і металургам, і нашим працівникам. Тому я  прошу, щоб не довести нашу галузь судноремонтну, суднобудівну до банкрутства - це те, що ви вчора розглядали на засіданні Спеціальної контрольної комісії. Попрошу підтримати ці 2 законопроекти, які допоможуть сьогодні нашим суднобудівникам. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Будемо голосувати.

Я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні". Комітет пропонує прийняти за основу законопроект - 4346, законопроект - 4346-1. Врахувати при доопрацюванні його в другому читанні. Голосуємо законопроект 4346. За основу.

 

17:39:50

За-374

Рішення прийнято.

Ще раз наголошую: є пропозиція прийняти за основу, і ми з вами проголосували, законопроект 4346, а законопроект 4346-1 врахувати при остаточному доопрацюванні. Тому ми в другому не будемо поспішати. Закон прийнято у першому читанні.

Шановні колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин. Розглядається питання: проект Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України" (щодо термінів переоформлення земельних ділянок). Тут у нас законопроекти за номерами 3006, 3372, 4050, 4050-1, 4050-2. Питання буде розглянуто за скороченою процедурою.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Лещенко Володимир Олексійович.

 

17:40:53

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці, я доповідаю від колективу авторів. Сьогодні ми маємо прийняти доленосне для народу України рішення: чи перетворювати землю в товар і таким чином узаконити процес відбирання її в селян, чи залишити тим, хто на ній живе і працює, вирощує продукцію.

Ми, комуністи, категорично проти торгівлі землею і будемо робити все можливе, щоб земля завжди була у володінні та користуванні селян. В Конституції України чітко виписано: "Земля, надра, повітря і вода є власністю українського народу". Усього народу, і не лише сьогодні, а завжди. Право на землю має людина, яка живе сьогодні, яка народиться і через 50, і через 100 років. Якщо перетворити землю в товар, то її негайно скуплять нечестиві ділки, які накопичили гроші різними махінаціями. Приклади перед нами: приватизація державного майна. І де воно є - ви знаєте. Те ж буде і з землею, той же хитрий підхід, ті ж рівні умови. Кожен патріот нашої землі, нашого народу розуміє, що торгувати землею, тобто відбирати її в селян - величезний гріх. Це розуміли завжди прогресивні люди будь-якої країни і будь-якої епохи.

Наведу міркування з цього питання видатного письменника світового рівня Льва Миколайовича Толстого в романі "Воскресенье":  "Не может  земля быть предметом собственности, не может она быть предметом купли и продажи как вода, как воздух, как лучи солнца. Все имеют одинаковое право на землю и на все преимущества, которые она дает людям."

І ще. "Землю нельзя ни продавать, ни покупать, потому что если можно продавать ее, то те, у кого есть деньги, скупят ее всю и тогда будут брать с тех, у кого нет земли  что хотят за право пользования землей. Буду брать зеньги за то, что ты стоишь на земле".

Як у воду дивився геній і бачив нас у  2004 році. Але під тиском Міжнародного валютного фонду і Світового банку України за 10 останніх років ми підведені до межі зробити величезний злочин перед власним народом - позбавити його землі. Знищені найефективніші колективні ........заційні форми господарювання, розвалені тваринницькі ферми, тракторні стани, земля позаростала бур'янами і таке інше.

Народні депутати України Ткаченко, Парубок, Лещенко пропонують в цьому законопроекті виключити із статей 28, 81, 82, 90 Земельного кодексу України норму про  набуття права  власності на землю сільськогосподарського призначення шляхом її купівлі-продажу та виключити повністю статтю 130, якою визначаються покупці землі сільськогосподарського призначення. Цим законопроектом внесені також відповідні зміни до пунктів 13 та 15 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Прошу народних депутатів підтримати, щоб не взяти гріх на душу. Щоб не було як у Шевченка: "Село неначе погоріло, неначе люди  подуріли. Німі на панщину ідуть та діточок своїх ведуть".  Дякую за увагу.

Із процедури можна, Адаме Івановичу?

Шановний Адаме Івановичу, цей законопроект він широко  охоплює всю проблему. Я пропонував би,  якщо це можна, його обговорити  окремо і проголосувати, бо якщо він буде прийнятий, інші всі законопроекти, які стоять, вони не мають сенсу для розгляду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У нас все взаємопов'язано. Приймемо мудре рішення. Доповідає свій законопроект Матвієнков Сергій Анатолійович.

 

17:44:31

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков,  55 округ, город Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Я думаю, что нужно было бы начать свою информацию либо доклад с того анализа, который... или той ситуации, которая сложилась на селе.

Отсутствие времени, к сожалению, не дает возможности это сделать. Поэтому те, кто сегодня предметно занимается селом, знают, какая ситуация там сегодня сложилась, и чем вызвано принятие  этого закона.

Я не хотел также, чтобы   это законопроект имел какую-то политическую подоплеку, и я ее хотел  бы отбросить в сторону, остановиться на тех моментах, которые сегодня побудили  нас вместе с Екатериной Ващук, рядом других депутатов разработать этот законопроект и вынести его в зал.

В чем причина? Распаевание земель на  сегодняшний день практически  не закончено. В некоторых регионах этот процесс выполнен на 20 процентов, в некоторых на 60 процентов. Максимум цифра 60 процентов. Это и побудило нас, буквально, три дня тому назад принять законопроект о продлении этого процесса  до 1 января 2008 года. Вопросов в этом направлении уйма. Сегодня суды, буквально, забиты делами , они не успевают просто их регистрировать, где не разрешен вопрос о выделении паев, о признании, непризнании участником КСП, о  распредлении земельных границ и так далее.  Сегодня суды, еще раз подчеркиваю, буквально, забиты и не в  состоянии перелопатить эту работу.

Второй момент. Мы с вами законодательно  не разрешили все  вопросы для того, чтобы сегодня  создать рынок земли. Мы не готовы и не подошли к этому вопросу. То есть, Закон "О рынке земли" мы практически не видели в глаза, а з 2005 года у нас земля должна начинать продаваться. Мы не  видели Закон "Об ипотечном банке земли" , его не было, и мы не видели, каким он будет выглядеть, и как он будет из себя состоять. Не решен вопрос  неотделимых улучшений в арендных коллективах. То есть, если  нормальный арендатор берет землю, не решили мы ему вопрос неотделимых улучшений, он попадает в очень тяжелые условия.

Если подвести итог под этим  пунктом, можно сказать, что мы не приняли еще порядка двадцати нормативных законных  и подзаконных актов. Как мы можем сегодня включать механизм продажи земли, если мы не урегулировали этот механизм законодательно.

Следующее. У нас есть  масса неразрешенных, казалось бы, мелких, на первый взгляд, вопросов и проблем, но они, действительно, очень серьезные. Это проблема земли под промышленными  предприятиями. Сегодня предприятия прошли процесс приватизации. Многие выкупили и заплатили за это определенные суммы. Но как быть с землей? Допустим, земля под металлургическими комбинатами по той площади, которая имеется, по тем оценочным  данным, которые определены сегодня комитетом, должна стоить до 2 миллиардов гривен. Способны сегодня собственники, так сказать, платить за эти земли? Эта судьба ждет любые промышленные предприятия,  которые прошли процесс приватизации.

И есть ряд других   законодательных  моментов, к сожалению, нет времени для того, чтобы о них говорить. Что предлагает законопроект наш?

Значит, он предлагает, значит первое, право собственности на участке площадью до  100 гектаров отложить до 1.01.2015 года, наложить мораторий на продажу земли до 1 января 2010 года. Но это не догма. Мы  говорим о том,что давайте примем этот законопроект в первом чтении, сядем вместе с комитетом по земресурсам, сядем вместе с государственным комитетом и определим все-таки, до какого срока мы должны рассмотреть этот вопрос. Исходя из той программы, которую мы наметим, мы должны уже принять будем окончательное решение. Спасибо.

 

ГОЛОВА.  Народний депутат Микола Рудковський по своєму законопроекту. Є Рудьковський? Немає. Васюник Іван Васильович. Є Іван Васильович? Будь ласка. Підготуватися Петру Симоненку.

 

17:48:15

ВАСЮНИК І.В.

Іван Васюник, "Наша Україна".

Шановні колеги, законопроект, який пропонується вашій увазі, підтриманий Комітетом аграрної політики та земельних відносин 4 лютого. Принциповою відмінністю нашого законопроекту є дві. Перше, ми пропонуємо продовжити термін дії мораторію на продаж землі на два роки. Друге. Поширити дію цього мораторію на операції............ як одного з нелегальних шляхів скуповування селянської землі.

Шановні колеги,  Україна не готова  до продажу землі і з цим   треба рахуватися як з об'єктивною реальністю. Я не знаю жодних аргументів на користь відміни мораторію, крім можливого одного: землю можна буде легко і швидко скупити в обездолених селян. Безпосереднє вивчення ситуації підтверджує, що селяни зараз бояться навіть думати, а тим більше говорити про  продаж землі, бо попереду невідомість і страх позбутися останнього, а за плечима є вже практика сертифікатної приватизації, де перерозподіл національного багатства пройшов за рахунок  більшості на користь меншості.

Вдамся тільки до декількох  аргументів на користь законопроекту. Аргумент перший,  досвід промислової приватизації показав, що  держава повинна здійснювати довготривалу, просвітницьку діяльність з метою донесення до громадян інформації щодо  їхніх прав та обов'язків, а також ризиків чи вигод у процесі  купівлі-продажу. Це тим більше стосується сільського населення, яке завідомо відрізано від загальнонаціонального інформаційного простору. Ми за десять місяців до продажу землі такої програми в державі навіть на рівні концепції немає.

Аргумент другий. Станом на перше лютого з 38 законопроектів, які згідно Земельного кодексу мали бути затверджені Верховною Радою, розроблено і подано тільки 13, прийнято тільки сім. Стан реалізації Земельного кодексу критичний. Законодавче поле щодо купівлі-продажу землі залишається примарним. І ми вважаємо, що два роки є тим оптимальним терміном, коли можна це законодавче поле привести в порядок.

І аргумент третій. Процес видачі актів незавершений, а це означає, що ми ставимо в нерівні умови наших громадян, тих, хто отримали, і тих, хто не отримав.

І на завершення дві короткі репліки. Перше. Продаж-купівля землі - це не самоціль, а один з інструментів формування ефективної сільгоспполітики. Без повної готовності її влади і народу цього не можна починати. Це земля, це навіть не продаж промислових об'єктів, а тим більше не ще одна справа ............. вчора відмінив ПДВ, а сьогодні повернув назад. І друге. Земля для її народу є велика політика. Але ця архіважлива проблема на переконання фракції не повинна стати предметом роздору і політиканства. Тому фракція "Наша Україна" пропонує після прийняття проекту у першому читанні готова до діалогу як по змісту, так і по розширенню авторів законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка, по законопроекту 4050-2. Так я розумію?

 

17:51:36

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Я пропонував все-таки, щоб окремо було розглянуто законопроект 3006. І якби він був проголосований, тоді не було б сенсу розглядати оці, які ми зараз розглядаємо. Але раз таке рішення прийнято, то я буду доповідати по законопроекту 4050-2 (автори: Симоненко, Лещенко, Ткаченко, Парубок).

Я вважаю, що ми землею торгувати не потрібно в процесі купівлі-продажу. Це тим більше стосується сільського населення, яке завідомо відрізано від загальнонаціонального інформаційного простору. Ми за десять місяців до продажу землі такої програми в державі навіть на рівні концепції немає.

Аргумент другий. Станом на перше лютого з 38 законопроектів, які згідно Земельного кодексу мали бути затверджені Верховною Радою, розробленоі подано тільки 13, прийнято тільки сім. Стан реалізації Земельного кодексу критичний. Законодавче поле щодо купівлі-продажу землі залишається примарним. І ми вважаємо, що два роки є тим оптимальним терміном, коли можна це законодавче поле привести в порядок.

І аргумент третій. Процес видачі актів незавершений, а це означає, що ми ставимо в нерівні умови наших громадян, тих, хто отримали, і тих, хто не отримав.

І на завершення дві короткі репліки. Перше. Продаж-купівля землі - це не самоціль, а один з інструментів формування ефективної сільгоспполітики. Без повної готовності її влади і народу цього не можна починати. Це земля, це навіть не продаж промислових об'єктів, а тим більше не ще одна справа ............. вчора відмінив ПДВ, а сьогодні повернув назад. І друге. Земля для її народу є велика політика. Але ця архіважлива проблема на переконання фракції не повинна стати предметом роздору і політиканства. Тому фракція "Наша Україна" пропонує після прийняття проекту у першому читанні готова до діалогу як по змісту, так і по розширенню авторів законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка, по законопроекту 4050-2. Так я розумію?

 

17:51:36

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Я пропонував все-таки, щоб окремо було розглянуто законопроект 3006. І якби він був проголосований, тоді не було б сенсу розглядати оці, які ми зараз розглядаємо. Але раз таке рішення прийнято, то я буду доповідати по законопроекту 4050-2 (автори: Симоненко, Лещенко, Ткаченко, Парубок).

Я вважаю, що ми землею торгувати не повинні ні в якому разі.

Крім того Україна на сьогодні  не готова до цього. З технічної точки зору: на  сьогодні лише 50 процентів державних актів видано нашим селянам. З економічної: в кого гроші - той і купить. З юридичної: немає низки законів, які б регулювали це питання. І з моральної, із стану суспільства: у нас криміналітет, брудні гроші, тіньова економіка. Он Президент Кучма до цього часу бореться із цією корупцією і ніяк не поборе. Потрібен час. Давайте наведемо рад в суспільстві з його мораллю і цей криміналітет витіснимо. Чорну землю потрібно брати чистими руками. Потрібно мораторій цей до 2015 року. Не спішіть. Хто нас жене куди?  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Рудьковський по своєму законопроекту. Микола Рудьковський, ми пропустили його. Потім від комітету Іван Федорович Томич.

 

17:53:15

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, сьогодні ми  розглядаємо стратегічно важливе питання для долі нашої України і нашого села. Сьогодні вирішується питання, чи буде в 2005 році скуплена земля олігархами та іноземцями, чи ми сьогодні приймемо рішення і гарантуємо шанс для українців бути власниками на своїй землі.

Так от, свого часу, коли був протягнутий Земельний кодекс, і його протягувала Адміністрація Президента разом з правими партіями, які зараз виходять на трибуну і ллють "крокодилячі сльози", то вони повинні робити висновки і стояти завжди на інтересах національних і державних. І на інтересах свого народу.

І тому ми, соціалісти, вважаємо, що потрібно відмінити прийнятий раніше Земельний кодекс як той, який не має права на життя, а був сфальсифікований.

По-друге, потрібно прийняти єдине правильне рішення і заборонити приватизацію землі сільськогосподарського призначення, дозволивши оренду і так далі.

Мій законопроект, враховуючи те, що половина тут сидить людей, які не підтримують державну власність на землю, а пропонують відкласти на минулий час, трохи пізніше. Соціалісти пропонують відкласти ще на 5 років до 2010 року приватизацію землі і таким чином забезпечити шанси для українців бути господарями на своїй землі.

До того часу, поки держава не дасть хоча б 5 мільярдів гривень щорічно на село для підняття обробітку земель, на сільськогосподарську техніку, на хімікати, і так  далі, не підніме село до тих пір ціна землі буде мізерна, її куплять за копійки. Половина земель - Полісся взагалі не обробляється. І тому якщо ставити питання, яка ціна цієї землі? Там ростуть берези вже по 4 метри. Ця земля не буде коштувати нічого, але це безцінне багатство яке належить нашому народу і нашим поколінням. Китай здає землю на 50 років в оренду, поляки не дозволяють приватизувати землю іноземцям, у нас в нашому кодексі написано таким чином, що можуть купувати всі, хто завгодно, але власниками землі будуть не українці.

І тому я пропоную голосувати за всі законопроекти, які подані по мораторію на приватизацію землі, а всім, хто голосували за Кримінальний кодекс покаятися, тобто голосували за Земельний кодекс покаятися і більше такого не робити.

 

ГОЛОВА. Дякую. Дякую. Іван Федорович Томич від комітету, будь ласка. За ним голосування.

 

17:56:36

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, без перебільшення сьогодні вирішується питання, якою бути Україні. Чи цивілізованою, високорозвинотою, європейською. Чи схилитися в сторону Латино-Американського вибору. Це питання основи, питання землі.

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин на своєму засіданні уважно протягом двох з половиною годин обговорював питання, які поставлені на розгляд сьогоднішнього засідання. І рішення комітету - підтримати законопроект за номером 4050-1.

Постає питання: чому. Тому що в першу чергу тільки сильний приватний господар в українському селі при збалансованій політиці держави зможе відродити українське село, покращити соціально-економічну ситуацію не тільки в українському селі, а й в цілому в економіці держави. Для цього, цілком зрозуміло, необхідний термін. Термін цей мінімальний - протягом двох років, для того щоб відпрацювати як і законодавчу базу, так і механізми реалізації законодавчої бази. Це, перш за все, сьогодні йде мова, і ми маємо досвід, про те, щоб переходити до ринку землі, людина конкретно на місцевості повинна мати нанесену земельну ділянку, а тільки половину таких земельних ділянок на сьогодні отримали наші громадяни. А видача державних актів йде вже більше трьох років. Чи ми скоріше зможемо видати, як за два роки? Однозначно - ні.

Сьогодні надзвичайно важливий інструмент державної політики - це державний земельний іпотечний банк, який передбачений Земельним кодексом. І до сьогодні урядом такий законопроект ще не поданий, а вже чотири роки йдуть розмови щодо формування такого банку. Я думаю, мінімальний термін, і багато народних депутатів, науковців, фахівців підтримають, необхідно мінімум два роки для формування такої структури. Сьогодні реалізація виконання Закону "Про розмежування земель державної комунальної власності", сьогодні врегулювання питання п'яти мільйонів деградованих земель і малоефективних - це питання врегулювання ринку землі.

І останнє, найважливіше. Ні одна країна в історії світу не переходила до ринку землі в кризовій соціально-економічній  ситуації. В такій кризі є сьогодні українське село, де понад 70 відсотків сільськогосподарських підприємств є збитковими, де селянин в 2,5 рази меншу заробітну плату отримує , чим в середньому  по  народному господарству. В 30-ті роки Сполучені Штати ........ щодо обмеження банкрутства ферм своїх.

Я думаю, сьогодні в цей час є злочинно з  1 січня 2005 року запускати ринок землі. Я говорю не тільки як народний депутат, а я говорю від імені фермерів, які нещодавно  збиралися на своєму черговому з'їзді. Давайте ми  розумно, зважено підійдемо до відповідального рішення.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, продовжуємо обговорення. Іван Заєць. Тобто, 2 "за" є, нам треба 2 "проти".

Іван Заєць, фракція "Наша Україна". Підготуватися ............

 

18:00:18

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я підтримую продовження терміну дії мораторію на продаж землі. Які є на це причини? Перше. Наша українська влада не підготувалася до того, щоб землі стала товаром у повному розумінні цього слова. Ви знаєте, що ми не створили повного  комплексу законодавства, яке  унормувало б  процес продажу землі в інтересах всього українського  народу і в інтересах екології. Той, хто хотів затримати процес приватизації землі через нетворення законодавства(а це ліві партії, це я і пану Рудьковському відповідаю) вони якраз і народили цю проблему, бо оскільки є право приватизації землі конституційне, тому воно  пішло - ця приватизація -темними, мафіозними схемами і один із механізмів - це  міна, яка дозволяє сьогодні все-таки набувати право на приватну землю. Тому треба плакати не про праві партії, а треба говорити про те, що треба створювати відповідне законодавство.

Ігор Рафаїлович Юхновський неодноразово виступав з цієї трибуни і казав: "Шановні друзі, давайте готуватися, давайте створювати товариство земельного облаштування, бо коли переходить земля, то треба, щоб вона перейшла в руки людині, яка буде обробляти і яка буде ефективно  працювати. Ніхто  не підтримав ці пропозиції, ні уряд, ні у цій залі.

Друга причина. Власність на частки паїв не оформлена належним чином. Сьогодні вже про це говорив Матвієнков і інші, що половина, по суті, цих сертифікатів  не обернені у державні акти на право  володіння землею. Як ми можемо  запустити механізм торгівлі землею.

Тоді стоїть питання в іншій площині. А, врешті-решт, можливо нам  треба когось запитати, чому ж не відбувається приватизація землі законним шляхом, чому ми не  створюємо сьогодні підприємства високоефективні, чому земля сьогодні не попадає в руки тих, хто її обробляє, чому сьогодні блокують селян, не дають їм техніки, не дають їм кредитів, не дають їм насінневого матеріалу? От про що ми сьогодні повинні говорити.

Тому я пропоную заслухати все-таки уряд  з тим, щоб уряд сказав, як він виконав дію Земельного  кодексу впродовж тих двох років, як він сьогодні дії. І зробити найрішучіше рішення по відповідальності дій уряду, бо не можна сьогодні бути подібними  до страуса: засунути голову у пісок і начебто нічого навколо вас не відбувається. Відбувається сьогодні приватизація не законним шляхом, а антизаконним, і через те, що ми ставимося до цієї проблеми безвідповідально, що ми  не шануємо селян. Тому я закликаю вас підтримати дію цього мораторія, конкретно визначити...

 

ГОЛОВА. Дякую. Народний депутат Одайник, фракція "Наша Україна". Підготуватися Яворівському.

Йде обговорення, репліки в кінці, після голосування.

 

18:03:39

ОДАЙНИК М.М.

Микола Одайник, "Наша Україна", "Солідарність", Вінничина.

Шановні депутати! Шановний народе України! Доброго дня вам, доброго  вам всім здоров'я. І я думаю накалилися страсті, тому що, на мій погляд, важливіших питань, чим питання про землю, немає і не може бути, тому що земля - це є незалежність, земля - це майбутнє наше, майбутнє наших дітей і майбутнє інших поколінь, наших ще правнуків. І сьогодні, якщо ми дамо дозвіл на продаж землі з 2005 року, при тому я хочу сказати, сказав "ми", якщо  дадуть ті ж самі люди, які дали дозвіл на продаж заводів і фабрик, то ми побачимо те, що є сьогодні із заводами і фабриками, теж саме  буде із землею. Але заводи ми відбудуємо, а землю вже ніколи  не повернемо обратно.

Звичайно,  зараз, уже навіть пішли виклики і  начали говорити, що земля у всьому світі являється оборотними коштами, то єсть вона є в обороті. З цим погодитися практично неможливо. Чому? Тому що у всьому світі це так, але скажіть, будь ласка, назвіть мені хоч одну маленьку державу, маленьку країну, де так глумляться над законами, де так глумляться  над Конституцією, де так глумляться над власним народом? Скажіть, будь ласка,  не потрібно реплік, скажіть, будь ласка,  за який період за три місяці до дня сміху  зробили реформування сільськогосподарського комплексу і  знищили майновий комплекс на мільярди гривень. Подивіться навколо цього всього. Давайте повернемося, можна кричати, можна, я знаю, що у кожного є своя думка, я висказую свою думку і хочу повернути вас всіх до сьогоднішнього питання. Давайте подумаємо, чи готова наша Україна сьогодні розпочати продажу землі? Звичайно, ні. Тому що це буде очередне розграбування нашого селянина, який сьогодні вже є голодний, босий. Давайте заберемо у нього ще землю, заберемо останню його надію.

А те, що ви тут репліку сказали наша Україна, не наша Україна. Ви розумієте, можна багато тут політиканством займатися, але давайте навколо землі не будемо говорити про політику.  Я дякую вам всім за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, Володимир Яворівський немає. Беспалий немає. Черняк немає. Майстришин є?

Так, останній виступаючий, Майстришин, будь ласка. Прошу коротко. Фракція "Регіони України".

 

18:06:59

МАЙСТРИШИН В.Я.

Шановні колеги, Володимир Майстришин, фракція "Регіони України", виборчий округ номер 14. Я хотів звернутися до вас щодо обговорення цього законопроекту от по наступній причині. Мій особистий округ є тут багато мажоритарників  знаходиться в сільській місцевості. І жодна зустріч у мене закінчується запитанням: "Що ж буде з селом?"

Моя позиція. Село треба підтримати. В якій спосіб? Якщо ми почали реформу, давайте її доводити до кінця. Давайте її доводити до кінця. Тепер, будь ласка, я вас не перебивав, дайте мені сказати. Що ми сьогодні маємо? Сьогодні ми маємо ситуацію, коли де-факто землею володіють. Сьогодні підписують договори на 49 років. І реально я колись прийшов до свого батька і дивлюся: два мішка зерна. Що це таке? "Це плата, синку, за пай за рік". Це правильно? Це не правильно. Що треба сьогодні робити, від чого сьогодні потерпає село? Село потерпає від того, що немає коштів, кошти під ногами. Сьогодні 80, 70 відсотків володіють землею де-юре, реально володіють інші. Ті, яким далеко вже за шістдесят. Дайте сьогодні можливість підняти ціну землі, і можливо, хтось із пенсіонерів конкретно отримає хоч якусь реальну копійку за це.

Друге. Давайте не забувати, що сьогодні інвестиції в село не йдуть, і видно, що не скоро прийдуть. І саме, мабуть, ще один аргумент, який не звучав в цьому залі. Україна сьогодні займає друге місце в Європі щодо можливості транзитного транспорту. Чому сьогодні транзитний транспорт не має такого розповсюдження хотілось би, і як є реалії? Да тому, що сьогодні земля є нічия, і реально сьогодні розмовляти з власником немає з ким. Нам треба сьогодні будувати автобани, це сотні тисяч робочих місць. І я вас прошу, моя позиція і фракція "Регіонів" сьогодні також обговорювали її.  Давайте установимо більш жорсткі строки щодо проведення мораторію. Ми підтримує те, що мораторій можна ввести, але це не повинен бути безкінечний строк. Це не може бути 10-15 років, це повинен бути рік, як приклад, і встановити строки, і встановити собі норму протягом цього періоду ввести всі законодавчі, врегулювати всі законодавчі проблеми, які сьогодні є на селі.

І давайте ми тут не будемо виходити з цього залу, поки не врегулюємо цю проблему. Або всі збираємося і їдемо в село, і там зовсім по-іншому будемо розмовляти.

 

(Ш у м   у   з а л і)

ГОЛОВА. Все, шановні колеги, виступи закінчилися.

Репліка... мотиви Ігор Рафаїлович Юхновський і Чубаров.

Юхновський.

Репліка потім буде, в кінці, шановні колеги. Все.

Дуже коротко прошу, шановні колеги.

 

18:10:14

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати!

Я хочу сказати, що аналітична консультативна рада давно опрацювала політику відносно землі, і вона була подана Кабінету Міністрів і нею не скористувалися.

Але я вам я хочу всім сказати, яка буде ціна землі. Отож ціна землі дорівнює абсолютній і диференціальній ренті, поділеній на банківський процент.

Якщо земля незагосподарьована, абсолютна рента дорівнює 3 центнери, банківський процент дорівнює 20 процентів, то вартість землі найнижча в Україні буде 15 центнерів зерна. І ніхто проти цього не зможе бути.

Тому проблема створення товариств земельного облаштування, які будуть вести ринок землі і слідкувати за ринком землі на селі, є першочергове, перш, ніж приймати будь-які закони про ринок землі.

Тому я вважаю, що поки що мораторій хоча б на два роки є конче необхідний.

 

ГОЛОВА. Дякую.  Рефат Чубаров.

Шановні колеги, зараз нам вже не буде коли прийняти рішення. Вже агітацію не потрібно проводити.

 

18:11:30

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово, шановні народні депутати!

Найстрашніше, що сталося під час роздержавлення сільськогосподарської землі, це те, що при проведенні земельної реформи селян, я підкреслюю, селян було поділено на два табори: ті, хто отримав паї, і ті, хто їх не отримав. Але живуть вони всі разом: це лікарі, вчителі, пенсіонери, репатріанти тощо.

Отже, мораторій має бути настільки довго, поки ми не знайдемо і не встановимо справедливі шляхи виділення земель для всіх тих людей, які живуть в сільській місцевості в Україні.

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Анатолій Мороз - і будемо голосувати.

Ну, репліка після. Це ж не репліка, це не по мотивах у вас! Це з мотивів, шановні колеги!

 

18:12:26

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Дійсно, хочеш - не хочеш, згадуєш оте прислів'я, що якщо хто кричить, що тримайте злодія, то тримай того, хто кричить.

Ви ж подивіться: ми всі пам'ятаємо, як протягувався в цій залі цей Земельний кодекс, як протягувались інші закони. І сьогодні найбільше на трибуні, найбільше звучить (я не буду зараз називати прізвище, бо...)...

 

ГОЛОВА. Це що, по мотивах голосування, чи що?

 

МОРОЗ А.М. Я закликаю всіх підтримати цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! Шановні колеги, я ставлю в порядку надходження реєстрації.

Першим голосується проект народних депутатів Ткаченка, Парубка, Лещенка, реєстраційний номер 3006, для прийняття за основу проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України". 3006.

 

18:13:44

За-102

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування проект за номером 3372, автори: Матвієнков, Ващук, - для прийняття за основу проекту Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України". 3372. Прошу голосувати.

 

18:14:17

За-299

Далі голосувати немає потреби.

Так. Я - За. По фракціях, будь ласка. Так репліка, згадувалося прізвище Рудьковського, репліка. Ну, потім, ну, потім Томенко. Я розумію, ну, я ж не можу все зразу зробити.

 

18:14:47

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Я хочу відповісти Івану Зайцю, він згадав моє прізвище. Так от реформа, аграрна реформа, розпочата Леонідом Даниловичем Кучмою і освячена Аграрним кодексом, який протягнув Віктор Володимирович Медведчук голосами горе-реформаторів, привела до повного розвалу сільського господарства. Село гине і на цій ситуації хтось хоче заробити політичні дивіденди.

 

ГОЛОВА. Дайте про ... проекти ще. Ну, що? Заспокойтеся.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Ми повинні зробити все для того, щоб підтримати село і звернутися до Президента, підписати цей прийнятий закон.

 

ГОЛОВА. Репліка. От він сказав інші відповіли. Досить.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М....і ніяких дивідендів...

 

ГОЛОВА. Томенко, будь ласка, все. Мікрофон, будь ласка. Томенко!

 

18:15:37

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, як ми домовилися, я пропоную нам підтримати постанову 4275 "Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації", яка передбачає зупинити перевірки всіх інстанцій в 2004 році засобів масової інформації.

Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення підтримає це. Офіційно уряд це підтримує. І я хотів би, щоб сьогодні ми і більшість, яка каже, що захищає засоби масової інформації, підтримала нас і проголосувала Постанову "Про зупинення перевірок засобів масової інформації" після яких...

 

ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

ТОМЕНКО М.В. ...санітар чи пожежник закриває медіа. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету.  "Про прийняття вцілому проекту Постанови Верховної Ради України "Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової  діяльності засобів масової  інформації у передвиборний період 2004 року”. Реєстраційний номер 4275. Прошу голосувати.

 

18:16:58

За-206

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Вечірнє засідання Верховної Ради України  оголошую закритим.

Завтра ми будемо працювати, відповідно до розкладу засідань на п'ятницю. Початок роботи о 10-ій годині. Дякую за роботу.