ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 лютого 2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Прошу шановних колег заходити до сесійної зали і займати свої місця. Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:02:45

Зареєструвалося -434

Зареєструвалися 434 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Переходимо до розгляду проекту постанови... проекти постанов про обрання суддів. Доповідач - Василь Васильович Онопенко. Є Василь Васильович? Будь ласка, Василю Васильовичу.

Так, проект постанови 4540.

16:03:19

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! На ваш розгляд виноситься проект постанови 4540. Відповідно до проекту постанови щодо пункту 27 статті 85 частини 1 статті 128 Конституції України, комітет розглянув кандидатури на обрання безстроково і вносить на розгляд сесії Верховної Ради до :

апеляційного суду Вінницької області Кривошею Анатолія Івановича;

апеляційного суду Дніпропетровської області Берднікову Людмилу Леонідівну;

апеляційного суду Донецької області Шика Віктора Володимировича;

апеляційного суду Житомирської області Малахову Наталію Маратівну;

апеляційного суду Львівської області Гнатіва Нестора Івановича;

місцевого Вільнянського районного суду Запорізької області Вайновського Олександра Леонідовича;

місцевого Мелітопольського районного суду Запорізької області Галушкову Наталію Василівну, Городовенка Віктора Валентиновича;

місцевого Приазовського районного суду Запорізької області Бабак Аллу Миколаївну;

місцевого Києво-Святошинського районного суду Київської області Коцюрбу Миколу Петровича;

місцевого Маловисківського районного суду Кіровоградської області Березія Юрія Анатолійовича;

місцевого Новоайдарського районного суду Луганської області Добривечір Леоніда Дмитровича;

місцевого Кременецького районного суду Тернопільської області Варневич Людмилу Богданівну;

місцевого Великобурлуцького районного суду Харківської області Нестайка Юрія Вікторовича;

місцевого Цюрупинського районного суду Херсонської області Майданіка Віктора Вікторовича;

місцевого Солом’янського районного суду міста Києва Хіміча Володимира Михайловича.

Комітет розглянув всі кандидатури, скарг не було зібрані всі рішення кваліфкомісій, рекомедація Верховного Суду, тому комітет вносить пропозицію про обрання безстроковихцих кандидатур.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Заперечень немає? пропозиція комітету щойно була оприлюднена головою комітету. Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради про обрання суддів ( реєстраційний номер 4540). Прошу голосувати.

16:06:05

За-362

Рішення прийнято.

Будь ласка далі. Ще не все, шановні колеги, ще не все.

16:06:20

ОНОПЕНКО В.В.

Вноситься проект Постанови Верховної Ради про обрання суддів безстроково до:

місцевого Нікопольського міського суду Дніпропетровської області Шестакову Зульфію Сабітівну;

місцевого Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Гандзюка Дмитра Миколайовича;

місцевого Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Стальнікова Владіслава Михайловича;

місцевого Печерського районного суду міста Києва Бернацьку Жанну Олександрівну;

ГОЛОВА. Є зауваження відносно Бернацької. Далі йдемо.

ОНОПЕНКО В.В. До місцевого Святошинського районного суду міста Києва Шум Ларису Миколаївну.

ГОЛОВА. Так. Комітет.

ОНОПЕНКО В.В. Комітет розглянув дані кандидатури на Бернацьку поступила жалоба, скаргами розглядали її і комітет визнав, що в діях судді не було якихось противоправних дій і не було вчинків, які би порушували присягу в суді, але я так розумію, що і в депутатів ще якісь є претензії додатково в залі.

ГОЛОВА. Тоді давайте таким чином, шановні колеги, проголосуємо за виключенням Бернацької Жанни Олександрівни, а потім окремо розглянемо питання. Немає заперечень? Я ставлю на голосування про прийняття Постанови Верховної Ради України №4540-1 "Про обрання суддів безстроково з вилученням прізвища Бернацька Жанна Олександрівна". Прошу голосувати.

16:07:52

За-342

Рішення прийнято.

Будь ласка, Бернацька Жанна Олександрівна, до мікрофону підійдіть. Так. Олександр Турчинов мікрофон.

16:08:10

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, шановний Василь Васильович, я хочу звернутися до всіх і я не розумію, що значить, не порушена присяга судді. Коли суддя, який зобов'язаний у трьохденний термін розглянути питання щодо незаконності утримання людини, розглядає його півроку, коли суддя тільки тому, що є скарга на Піскуна, адвоката Федора, взагалі відмовляється її приймати, що це, коли не порушення присяги. У нас взагалі, шановні колеги, Печерський суд є специфічний суд. Але ж пані Бернадська, я сам декілька разів був присутній на її засіданнях, це низький рівень фаховий. І це заангажованість, упередженість. Це не суддя. Я думаю, що пані Бернадську треба направити у відділ по катуванню у Генеральну прокуратуру. Мабуть, там їй буде краще працювати. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Жанна Олександрівна. Будь ласка, відповідь.

БЕРНАЦЬКА Ж.О. По справі за позовом Федура до Генеральної прокуратури України про захист честі і гідності я, дійсно, розглянула протягом, розглядала справу протягом шести місяців. Але були для цього поважні причини. Справу за позовом... По якій справі ще?

ГОЛОВА. Це справа Федора.

БЕРНАЦЬКА Ж.О. А по іншій справі?

ГОЛОВА. Про причини.

БЕРНАЦЬКА Ж.О. Неявка позивача самого Федура, який знаходився на лікарняному листку. У зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача по справі представника Генерального прокуратури України у подальшому витребовували з Вищої кваліфікаційної комісії документи, матеріали щодо позивача Федора за клопотанням сторін.

ГОЛОВА. Позиція комітету, будь ласка. Василю Васильовичу, комітет що з цього приводу думає? Потім Оніщук. Оніщук, будь ласка, мікрофон. Потім Шкіль.

16:10:14

ОНІЩУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, вельмишановні судді і кандидати на посаду суддів! Діяльність судді Бернацької в силу того, що вона працює у Печерському суді міста Києва, в територіальній підсудності якого знаходиться дуже багато поважних установ, у тому числі і Генеральна прокуратура, була предметом досить ретельного вивчення комітетом. Ми, здається, тричі чи чотири рази відкладали розгляд всіляких заяв по цій судді, близько двох годи йшов розгляд на самому комітеті скарг. І комітет дійшов висновку, що професійних порушень у діяльності судді, які могли бути підставою для необрання її суддею, немає.

Більше того, у мене на руках постанова Апеляційного суду міста Києва від 15 січня цього року, якою рішення, щодо якого зараз іде мова, Апеляційним судом міста Києва залишено без змін. У комітеті була висловлена думка, що і Комітет з правової політики...

ГОЛОВА. Дякую.

ОНІЩУК М.В. Зачекайте, ще одна фраза. І Верховна Рада не можуть бути органом...

ГОЛОВА. Не зачекайте, а Регламент, виключіть мікрофон. Якщо у вас є потреба, попросіть подовжити термін, не керуйте мною, зачекайте. Будь ласка, Шкіль.

16:11:32

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Володимире Михайловичу, мене просто ще тут турбує одна така процедурна ситуація. Я розумію, що все гаразд, але чому суддя доповідає з трибуни. Я не знаю, може вона зараз буде з місця, он звільнилося місце віце-спікера.

Вона може з ...... ще доповідати. Там також є мікрофон. Треба якось тут поважати всіх в принципі. Я не знаю, там би мав мікрофон бути. Тут порушення? Яке ж це порушення.

Ну я зараз хочу звернути увагу всіх присутніх народних депутатів. Відповідь судді Бернацької ще раз підтверджує її кваліфікацію. Крім різних літерів я не почув відповіді за цим. Тому я ще раз наголошую, що давайте не закривати очі на низьку фаховість - це в першу чергу. Заангажованість в другу чергу. І саме головне, що вона навіть з цієї трибуни Верховної Ради, на яку вона потрапила невідомо з яких причин, вона говорить неправду. Тому що адвокат Федур не був тоді на лікарняному. Його просто взяли і викинули цю справу з розгляду і тягнули її стільки часу.

Я прошу не голосувати за нефаховість і заангажованість. Дякую.

ГОЛОВА. Так, у кого є ще є якісь застереження?

Будь ласка, Жанна Олександрівна.

БЕРНАЦЬКА Ж.О. Скажіть, будь ласка, чому на теперішній час Федур не ставить питання про строки розгляду його кримінальних справ з тих самих же підстав, обставин?

ГОЛОВА. Так дякую. Жанно Олександрівно, заспокойтесь, все.

Шановні колеги, ми вислухали різні сторони. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про обрання суддею безстроково Бернацьку Жанну Олександрівну. Прошу голосувати.

16:13:24

За-283

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильовичу, наступна постанова. Прошу уваги.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, я знову доповідаю позицію комітету і хотів би сказати, що це не моя особиста позиція. Це рішення комітету. Тому наступне рішення комітету, у вас є проект постанови 4540-2 про обрання на посади суддів безстроково до:

Вищого господарського суду України Бур'янову Світлану Сергіївну, Волковецьку Наталію Олександрівну, Продаєвич Людмилу Валерівну, Удовиченка Олександра Сергійовича.

До Київського Апеляційного господарського суду Малетича Михайла Михайловича.

Я повинен зазначити, що відносно Волковецької Наталії Олександрівни буквально вчора поступила в комітет скарга і раніше поступала, ми не встигли її перепровірити. Тому, щоб об'єктивно вам доповісти обставини цієї скарги, комітет вносить пропозицію, таке наше рішення було прийнято вчора, перенести розгляд питання по Волковицькій Наталії Олександрівні десь на наступний, коли буде засідання сесії.

По всіх інших скарг немає, ми просимо підтримати дані кандидатури.

ГОЛОВА. Заперечень немає?

Я ставлю на голосування про обрання суддів безстроково, реєстраційний номер постанови, проекту постанови 4540-2 за вилученням Волковецької Наталії Олександрівни. Прошу голосувати.

16:15:09

За-299

Рішення прийнято.

Будь ласка, Василь Васильович, наступна постанова.

16:15:28

ОНОПЕНКО В.В.

Остання постанова - 5003, про звільнення суддів відповідно до пункту 15 статті 85, частини 5 статті 126, вноситься пропозиція комітету звільнити з посад суддю апеляційного суду Кіровоградської області Пташка Віктора Миколайовича у зв'язку з досягненням ним 65 років, суддю Павлоградського міського суду Дніпропетровської області Семенюту Володимира Олексійовича у зв'язку з поданням заяви про відставку, суддю Ратнівського районного суду Волинської області Лук'янчук Тетяну Сидорівну у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Ми перевіряли всі документи, заяви, ніякого тиску на суддів не було. Законодавство дотримано, є відповідні рішення, тому вносимо пропозицію підтримати даний проект постанови.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає застережень і зауважень?

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про звільнення суддів, реєстраційний номер 5003. Прошу голосувати.

16:16:36

За-345

Так, дякую, рішення прийнято, за - 345. Давайте привітаємо новопризначених на постійну, пожиттєво суддів. Побажаємо їм чесно, самовіддано служити закону, забезпечити верховенство права. Дякуємо вам і вітаємо вас. (О п л е с к и)

Шановні колеги, у нас нерозглянутим у другому читанні залишився проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", повторне друге читання. Це відомий нам законопроект під номером 4000-1.

З процедури, будь ласка, Ключковський.

16:17:32

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, Народний рух України, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, цей багатостраждальний законопроект чомусь завжди підставляється саме комітетом, який його має винести на сесійний розгляд. Адже сьогодні нам роздано три документи, сьогодні роздано три документи, які стосуються цього законопроекту: одна порівняльна таблиця, потім остаточна порівняльна таблиця і додаткові положення про неї, - причому жоден документ не містить в повному обсязі законопроекту. Так, наприклад, досі невідомо, як пропонується його вводити в дію: з 1 січня цього року, з 1 січня наступного року, чи з 1 липня.

Мені здається, що треба, по-перше, зробити зауваження комітету, який не годен підготувати законопроект нормально до розгляду, а, по-друге, не розглядати такий хаотично розірваний документ.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко. Потім Андрій Шкіль.

16:18:41

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Уряд, який поспіхом вніс сюди законопроект, у Верховну Раду, "Про Державний бюджет на 2004 рік", практично зруйнував бюджетну систему на цей рік. Тепер вніс, пізніше товстелезний законопроект 4000-1 про поправки. Тепер вносить остаточний варіант додаткової порівняльної таблиці до цих окремих положень додатково.

Тепер вносить додатково до остаточного варіанту додаткової порівняльної таблиці свої пропозиції. Я вважаю, що це знущання над Верховною Радою України. Потрібно, щоб уряд разом із бюджетним комітетом серйозно попрацював над цими документами і вніс один, щоб ми розглянули і тоді голосували. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

16:19:42

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Розумієте? Шановний Володимире Михайловичу, я хотів, щоб свідком цього прийняття був ще й уряд України цього законопроекту, бо я думаю, що він йому найбільше потрібний. Хотілось, щоби Прем'єр-міністр тут був присутній, тому що це, мені здається, в інтересах уряду все буде відбуватися і в інтересах України, а не тільки в інтересах народних депутатів. Це перше.

Друге. Я хотів би сказати, що цей законопроект 4000-1 ми мусимо і повинні розглядати, якщо розглядати, бо тут постійно дійсно надходять різні документи, тільки постатейно. Постатейним голосуванням, згідно кожної окремої статті, яка вносить до бюджету або вилучає з нього. Тому я наголошую, я хочу, щоб цей законопроект, Володимире Михайловичу, розглядався за двох обставин: за присутності тут уряду України і розглядався щоб він постатейно. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, тут да, відповідна колізія, величезна плутанина багатостраждальний закон. Ми, в принципі, визначилися, що ми будемо його розглядати на Погоджувальній раді. Зараз у нас є цілком законні підстави ставити під сумнів можливість і доцільність розгляду, тому я поставлю на голосування на ваше визначення чи будемо ми розглядати сьогодні цей законопроект чи дамо можливість депутатам ознайомитися.

Я ставлю на голосування. Прошу депутатів визначитися чи потрібно розглядати зараз, чи маємо ми підстави, чи можемо ми розглядати цей законопроект.

16:21:27

За-247

Воля Верховної Ради - я оголошую початок розгляду цього питання. Доповідач - Сергій Терьохін, будь ласка.

16:22:14

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, пане головуючий. Шановні народні депутати, колеги! Я хотів би дуже коротку промову сказати від імені Комітету з питань фінансів і банківської діяльності (я просив би не заважати) про цей законопроект.

1 січня набрав чинності Закон про бюджет на 2004 рік. В цьому законі написані доволі дивні норми. Припустимо, про дискримінацію села, про надмірне оподаткування житла або ліків, про те, що встановлюються норми, які забороняють суб'єктам машинобудування ввозити товари для того, щоби робити свої програми і так далі.

Саме тому Комітет з питань фінансів і банківської діяльності тричі звертався до Верховної Ради України, і тричі Верховна Рада України приймала відповідні закони. Сьогодні законопроект повністю погоджений з урядом відповідно до додаткового аркуша, який ви отримали о четвертій годині. І від імені комітету я просив би підтримати цей законопроект у другому читанні і у цілому і виправити ті недолугості, які з 1 січня минулого року сталися у нашій економіці.

Якщо будуть якісь окремі питання по окремих статтях я з задоволенням вам відповім і дам коментарі. Дякую за увагу.

ГОЛОВА.... не запитання, а голосування по цим. Ні, зачекайте, по статтям треба йти, які ж питання можуть бути. Давайте по статтям.

Починаю з першої статті - і поїхали далі. А! Одну хвилинку, я прошу тоді Сергій Терьохін. Зараз хай ще зробить співдоповідь голова Комітету бюджетного, а потім перейдемо голосувати. Хай висловлять свою точку зору.

16:24:47

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні колеги, Бюджетний комітет вчора на своєму засіданні розглянув запропонований законопроект за номером 4000-1. Дискусія була надзвичайно складною. З 27-ти членів комітету при тричі, коли ставився цей законопроект на голосування, максимальна кількість голосів, яка була подана на підтримку цього законопроекту навіть вперше ми прийняли рішення врахувати довіреності, які були подані народними депутатами, які були на початку засідання на комітеті. Комітет набрав 13 голосів з 27 зареєстрованих. Чим це пояснюється? Безумовно абсолютна більшість податкових новацій, які запропонував Комітет з питань фінансів і банківської діяльності конче потрібно державі і конче потрібно суб'єктам господарювання для підвищення прозорості, але ми глибоко переконані, що такими точечними ударами нашу податкову систему ми не побудуємо. Півтора роки в уряді знаходиться податковий кодекс. Півтора роки ми беремо на себе зобов'язання для того, щоб зробити просту, понятну, зрозумілу податкову систему із зниженням ставок оподаткування, розширення бази оподаткування, ліквідації податкових пільг. На жаль, всі ці побажання залишаються у повітрі. І яскравим тому свідченням є голосування законопроекту 3677, де ми продовжуємо або надаємо наднові пільги, де ми підвищуємо сьогодні податки, в наслідок чого підвищуються ціни і погіршується рівень життя населення. Ми абсолютно переконані у тому, що без податкової реформи, без прийняття податкового кодексу нам не уникнути. Тому як перший, як пролог, як прийняття найбільш непопулярних кроків для того, щоб упорядкувати податкову систему, безумовно, законопроект 4000-1 потрібний. Але чому виникла термінова необхідність його прийняття. Лише тому, що в непрозорій процедурі з порушенням Регламенту без обговорення, без врахування висновків бюджетного комітету, без врахування повного постанови Верховної Ради про прийняття бюджету у першому читанні був прийнятий, точніше протягнутий через Верховну Раду бюджет, який не зважаючи на попередження моє з цієї високої трибуни ввів руйнацію харчової і переробної промисловості, тому що депутати незалежно від того, вони у більшості чи у меншості змогли переконатися, спілкуючись із своїми виборцями, що харчова промисловість знизила обсяги експертного виробництва більше, як на 30 відсотків, що книговидавництво лише за січень впало на 50 відсотків. І ключова теза, яку ми тут маємо порушити, це теза відповідальності. І коли ми скажемо, що за прийняття закону, який призвів до падіння обсягів виробництва, до скорочення виробництва по певних галузях, то, безумовно, за це має нести відповідальність і уряд, і політичні сили, які схвально голосували за цей бюджет.

Тому, на жаль, у нас на сьогоднішній день від відповідальності ми поки-що далеко. Але є дійсно необхідність прийняття цього законопроекту. Дійсно цей законопроект, який сьогодні містить, може мене поправлять, біля 200 сторінок. І цими двомастами сторінками ми регулюємо лише 57 сторінок Закону про бюджет, що ще один раз яскраво свідчить про те, наскільки якісний бюджет ми прийняли. Але якщо обирати з двох зол менше в умовах дії сьогодні фактично непрофесійного бюджету, в умовах, коли у нас не прийнятий і не поданий Податковий кодекс, з двох зол меншим буде прийняти цей закон. І, незважаючи на те, що рішення Бюджетного комітету ................... у нас не вистачило одного голосу, я від імені комітету маю вас проінформувати, що дискусія на Бюджетному комітеті йшла про схвалення цього законопроекту. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Сергій Терьохін, будь ласка, і давайте будемо іти по статтях. Тоді беремо цю таблицю, шановні колеги, яка була доповнена 22.12.2003 року. Так?

ТЕРЬОХІН С.А. Я просив би звернути увагу на ту таблицю, яку було роздано цього дня, остаточний варіант порівняльної таблиці. Це є повністю погоджений варіант з урядом, із суб'єктами законодавчої ініціативи. Жодної правки не відхилено в цьому варіанті. Тобто по нашому регламенту нам власне обговорювати нічого. Плюс додатково до цього варіанту урядом, я хотів би, щоб уряд висловив свою позицію, була роздана о четвертій годині вам маленька табличка. Вона веде мову про статистичні і юридичні правки для того, щоб ми не верталися до цього закону, вирішуючи, де поставити кому і де наголос або якийсь відмінок. Пропозиція проголосувати цей законопроект. Ми проходили велику таблицю вже два рази. З урахуванням цього остаточного варіанту додаткових внесень і цього маленького листочка.

Тому у зв'язку з тим, пане Головуючий, що немає жодної правки, яка заперечує якісь ідеї, які ми узгодили, як комітет з урядом і бюджетним комітетом, я просив би поставити на голосування рішення про прийняття цього закону у другому читанні та в цілому з урахуванням цих двох документів.

ГОЛОВА. Позиція уряду, Микола Янович Азаров, перший віце-прем'єр.

АЗАРОВ М.Я.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Уряд підтримує цю позицію, яку підтримує народний депутат Терьохін.

ГОЛОВА. Так, ще раз, Сергій Терьохін, озвучте пропозицію комітету, і будемо переходити до голосування.

ТЕРЬОХІН С.В. Шановні народні депутати, ще раз: є пропозиція комітету, яка пропонує вам проголосувати в другому читанні і в цілому закон 4001 з урахуванням додатків, які були сьогодні роздані депутатам Верховної Ради. Уряд з цим погоджується.

Давайте виправляти ті недолугості, я дуже перепрошую, я можу сказати аполітично, але давайте виправляти ці недолугості, які ми з вами в цьому залі прийняли при прийнятті бюджету на 2004 рік. Давайте не знущатися з людей і підприємств. Давайте приймати цей закон. Оце позиція нашого комітету.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

Відмініть голосування.

З якого питання? З процедури, да? Чи з мотивів?

Будь ласка, з мотивів Пинзеник і з мотивів Ніколаєнко.

16:32:59

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати!

Я нагадаю вам, звідки виникли проблеми.

Проблеми виникли з того приводу, коли бюджет без обговорення був прийнятий в цьому залі. І було поставлено на ноги всю податкову систему. І зараз треба виправляти дуже багато дурниць.

Я хочу наголосити, що ми підтримуємо скасування багатьох дурниць, які були допущенні в цьому залі голосуванням по бюджету. І ми проголосуємо за ці зміни. Але ми хочемо застерегти. Що разом з цим проектом провокується прийняття нових дурниць. Бо ми започаткували практику без обговорення, без постатейного голосування і ми через кілька місяців знов будемо повертатися до проблем, тому що жоден депутат не мав змоги навіть ознайомитись з змістом документу.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко.

16:33:58

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний... Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний доповідачу, шановний пане Сергію. Ніколаєнко, народний депутат Іван Сидорович Бокий внесли зміни до статті 4 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", а в вас це поправка 4.3.3.6, де ми пропонуємо не говорити про кількість гектарів, бо в нас сьогодні в Херсонській області, Миколаївській, Одеській норма пая може бути і 14, 17 гектарів. А люди сьогодні не мають здати куди в оренду цей пай. Він автоматично додається до підсобного господарства і тоді йде оподаткування під 13 відсотків.

А пропонуємо написати так: “Доход не оподатковується. Доходи громадян від продажу виробленого в особистому підсобному госопдарстві не оподатковується на присадибній дачній садовій ділянці продукції рослиництва, бджільництва, худоби, кролів і так далі”. І це діюча норма, яка діяла до сьогодні.

І я хочу вам сказати, Миколо Яновичу, я звертаюся і до вас, ви знаєте цю ситуацію. Вона до цього діяла нормально і не збурювала населення. Бо ми хочемо оподатковувати автоматично бабушку, якій сьогодні доєднали указом Президента мимо її волі 10 гектарів землі. Прошу.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, комітет.

ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би сказати таке. Відповідно до варіанту, який вам розданий сьогодні, є обмеження двома гектарами присадибної ділянки і підсобного господарства, двома гектарами. Я дуже перепрошую, на двох гектарах - я люблю всіх тих, хто робить національний продукт України, - але на двох гектарах можна вже зробити дві птахофабрики! Ми даємо можливість не платити податки з цього.

Що пропонує депутат Ніколаєнко. Якщо так написати, як він, відповідно до норм Земельного кодексу з 1 січня це буде 100 гектарів. А відповідно до того, що запропонував нам зараз уряд і є проект закону, обмеження по ста гектарах у приватній власності буде знято і можна буде мати тисячу гектарів, 10 тисяч гектарів. Тобто уявіть собі, пане Ніколаєнко, ви зараз пропонуєте звільнити від податків майбутніх латифундистів, які будуть мати тисячі гектарів власності.

ГОЛОВА. Дякую.

Олександр Турчинов, мікрофон. З мотивів. Я прошу тільки з мотивів.

16:36:35

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, крім багатьох дурниць, яких запровадив бюджет в цьому році, запропонований паном Азаровим і компанією, була дурниця щодо оподаткування періодичних видань, чого раніше ніколи не було в нашій незалежній країні.

Я би хотів, пан Терьохін, щоб ви чітко сказали, що цей закон пропонує. Тому що, я знаю, є пропозиції щодо зміни цієї проблеми і зняття податку на додану вартість з періодичних видань.

Я шкодую, що не всі поправки, які з цього приводу були, зокрема я не бачу і своєї поправки, і Артеменка в розданих матеріалах. Але ж я хотів би ще запитати вас. Ті періодичні видання, які виходять в Україні, але ж не всі державною мовою, які мають підписку на рік, як буде їх оподаткування у зв'язку з тим, що, як я зрозумів, звільняються від ПДВ тільки періодичні видання, які друкуються виключно державною мовою? Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте домовимося так: це не вечір відповідей і запитань. Якщо є поправка, не влаштовує - давайте будемо голосувати. Будь ласка, Круглов.

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, я перепрошую , це дуже болюче питання, я б хотів би відповісти дуже коротко. Якщо була підписка зроблена, то тоді жодних додаткових оподаткувань не робиться. Для цього написано 4 додаткових норми, які стосуються 80-ої статті Державного бюджету, тобто немає перерахунку, немає збільшення ціни, якщо підписка була зроблена. Немає питань взагалі.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін.

16:38:05

КРУГЛОВ М.П.

Шановні депутати, я ж... Володимире Михайловичу, я ж не... Я хотів сказати, що я підтримую цілком депутата Ніколаєнка, тому що доповідач зовсім невірно трактує поняття паю. Коли ми говоримо про пай, то це йде пай при розпаюванні земель, які отримала особисто людина. Ось про який пай іде мова. І тому це поняття "пай при розпаюванні" треба якраз і зробити, тому що дійсно в Миколаївській області 8, 10, 12 і 14 гектарів. І це правильно він вносить пропозицію.

ТЕРЬОХІН С.А. А буде 100 і буде 1000, я дуже перепрошую. І шановний пане, ви як представник аграрної фракції прекрасно знаєте, що є ініціатива Міністерства сільського господарства для того, щоб зняти в Земельному кодексі верхню межу 100 гектарів. Ради Бога!

ГОЛОВА. Юрій Кармазін. Мова йде про те, що пай, різниця паю є півгектара або 1,5, а є до 20 гектарів пай. От про що йде мова!

ТЕРЬОХІН С.А. Да. А може бути і 100. А може бути...

ГОЛОВА. Не може... В різних регіонах він має різний об......

ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, питання, яке поставлене "чи мають сплачувати люди, які отримують доходи від цього паю, податок 13 процентів". Ми написали "не мають". Якщо у вас продукція, яку продаєте, виробляється земельній дільниці, яка не має більше 2 гектарів. Ради Бога! Якщо у вас є 14 гектарів, припустимо, то нема питань. Ви маєте 2 гектари пільги, але все решта - будь ласка, платіть в соціальні фонди нашої держави маленький податок ми встановили з 1 січня 13 відсотків.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, я вже оголосив.

Шановні колеги! Запишіться, 5 хвилин з мотивів.

16:40:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, пане Голово.

Шановний Сергію Анатолійовичу!

Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", Партія захисників Вітчизни.

Сергію Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, зараз будуть ставити на голосування які поправки, ті, які ви давали 19.12 от у цьому томі, бо я давав і до нього пропозиції, чи ті, які 03.02 ви прийняли, чи ще? У нас з Писаренком питання, ми давали там: 600 мільйонів економиться для бюджету. Чи ПДВ до газет, що зробити, щоб люди нас сьогодні не проклинали, чи щоб у селі не проклинали за те, що наробила, так звана, більшість і сьогодні тоже оптом пропихує все? Чи, можливо, давайте переробимо цю зараз таблицю, чи давайте тоді по одній, другій, третій таблиці ці всі ставте, бо поправки всі мають нумерацію з першої. Я хочу зрозуміти, як мені зараз відстоювати своє право , як народного депутата на законодавчу пропозицію. Поясніть мені, будь ласка, ви досвідчений депутат.

ТЕРЬОХІН С.А. Розповідаю пану Кармазіну не менш досвідченому депутату, ніж він назвав мене. У вас була абсолютно чітка можливість приходити до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, до Комітету з питань аграрної політики, до Комітету з питань бюджету, де обговорювалися ті норми, про які ви зараз ставите питання. Це є колективний труд, який узгоджений повністю з урядом. І якщо вам не хочеться змінювати той, я перепрошую, кавардак, який є з 1 січня цього року встановлений цим бюджетом, немає питань, ми можемо цей закон зняти, і можемо знущатися далі над людьми і підприємствами цим Законом про бюджет.

ГОЛОВА. Дякую. Я прошу записатися з мотивів, 5 хвилин, бо зараз будемо всі виступати. 5 хвилин, будь ласка, записуйтесь. На табло прізвища народних депутатів.

Олександр Баранівський, будь ласка.

16:42:30

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, дійсно, як говорив тут Порошенко при прийнятті бюджету 2004 року наробили багато дурниць. Ввели ПДВ селянину на кожне продане яйце там чи курку, чи виростить кабана, чи хтось бичка вгодує. Ввели ПДВ на кожний кілограм огірків чи картоплі. Відмінили нульову ставку ПДВ для переробників. Якщо сьогоднішню дурницю не поправити, яку наробила більшість, завтра на нашому ринку, шановні друзі, продукти харчування підскочуть як мінімум до 30 відсотків. Подивіться, що робиться сьогодні. Є продукція, яку продавали ми за кордон: сухе молоко, скажімо, той же козеїн. На сьогодні ніхто його не відправляє, бо за рахунок цих дурниць по введенню цих податків молочні заводи перестали закуповувати сировину. Тому давайте ми ці дурниці поправимо і соціалісти будуть це робити, щоб все-таки селянину, хоть як-то полегшити його участь.

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон. Замість Саламатіна слово має Челноков.

16:43:52

ЧЕЛНОКОВ С.Д.

Уважаемый Сергей Анатолиевич, Челноков фракция комунистов. Сергей Анатолиевич я попрошу вашего внимания. Как вы знаете, Сергей Анатольевич, как уже упоминалось, здесь документ насчитывает более 200 страниц с учетом всех поправок, ну грубо говоря, окончательного варианта мы сегодня не видели и, грубо говоря, не знаем, за что мы голосуем. Вы в частности сказали, что предлагается проголосовать за постановление с учетом всех поправок и тех, которые обсуждались и принимались на бюджетном комитете. Вот в данном случае речь о поправке 5.2.14 по закону о налогообложению и прибутку підприємств так здесь и не прозвучало в этих. Значит, наверное не все поправки учтены или какова судьба вот этой конкретной поправки.

ТЕРЬОХІН С.А. Я вам доповідаю. Вчора у нас була дискусія на бюджетному комітеті з приводу оподаткування незавершеного будівництва. Я хочу для стенограми сказать, що комітет прийняв рішення, і це написано в великій таблиці 4001. Якщо недостатньо, я просив би юридичне управління надати нам при випуску цього закону, додаткові зауваження. Написано таке. У разі, якщо об'єкт незавершеного виробництва був придбаний до першого січня 2004 року, відповідно до нього оподаткування застосовується по тій системі, яка була на момент придбання цього об'єкту. Я для стенограми це говорю. І я б дуже просив би, я знаю нашу дискусію, я дуже просив би, щоб Юридичне управління нам допомогло це поправити, якщо це не до кінця написано.

ГОЛОВА. Шановні колеги, виступи ідуть з мотивів. Будь ласка, Бойко Володимир Семенович замість Ландика.

16:45:53

БОЙКО В.С.

Общемандатный округ, фракция "За единую Украину", Бойко.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги депутаты.

Я убедительно прошу все-таки закончить дискуссию и проголосовать за этот закон в другому читанні і в цілому. Если мы войдем дальше, и будем смотреть то, что мы делаем, мы опять не приймем этот закон, который все обещаем народу Украины еще в том году. Убедительно прошу сейчас закончить дебаты и проголосовать.

ГОЛОВА. Мартиновський, фракція Аграрної партії України.

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет підтримує цю позицію.

16:46:42

МАРТИНОВСЬКИЙ В.П.

Ващук.

ГОЛОВА. Ващук, будь ласка, Мартиновський передає слово.

16:46:47

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, якщо сьогодні розірвати цей закон і почати голосувати, викидати щось, а щось доповнювати, ми порушимо абсолютно ту логіку, за якою будувалися, закон цей будувався, аби виправити ті помилки, ті недолугості, які є на нинішній день не лише в податковому законодавстві, а в статтях бюджету, а й в інших законах. Зокрема в Законі про доходи на прибуток фізичних осіб, за який тут ми ведемо мову.

Тому, шановні колеги, поважаючи думку абсолютно кожного, я все-таки прошу проголосувати за цей закон у цілому. Тільки у такому випадку це буде цілісний і корисний для народу і держави документ. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Ми обмінялися думками. І відповідно до пропозиції комітету, який підтримано Комітетом з питань бюджету, я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Реєстраційний номер 4000-1. Прошу голосувати. У другому читанні і в цілому як закон.

16:48:30

За-296

Закон прийнято. Дякую.

Переходимо до розділу "Повторний розгляд законів з пропозиціями Президента України". По фракціях? Будь ласка, висвітліть по фракціях.

Оголошується до розгляду Закон України "Про третейські суди" з пропозиціями Президента України від 6.10.2003 року. Доповідач - заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна.

Підготуватися Оніщуку.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропустіть заступника міністра.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України!

Закон України "Про третейські суди" був повернутий Президентом України для повторного розгляду з такий підстав.

Зважаючи на завдання і специфіку функцій, які виконують зазначені суди, мова йде про третейські суди, закон має передбачати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Іванівна, вибачте.

Шановні колеги, я добре розумію ваше хороше святкове збудження, але не забувайте, що зараз ми якраз слухаємо те, що може переплітатися - закон, який прийняли і те, чим будуть займатися суди. Тому давайте це питання уважно послухаємо.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую, Адам Іванович.

Так ось, зважаючи на специфіку завдання, які стоять перед третейськими судами, то закон має передбачати механізм контролю з боку держави, а саме у зв'язку з цим пропонується Президентом України доповнити цей закон новою статтею, яка б передбачала положення щодо державної реєстрації ... діючого третейського суду.

Розданий вам зараз для розгляду і схвалений комітетом з питань правової політики нова редакція закону України про третейські суди передбачає доповнення цією статтею, разом з тим на відміну від положень, запропонованих Президентом України, в цій статті відсутні такі позиції.

Перше, те, що Президентом було запропоновано, що державна реєстрація буде проводитися в місячний термін, до розгляду пропонується п'ятнадцятиденний термін, що форма заяви має встановлюватися Міністерством юстиції України, і разом з тим за реєстрацію постійно діючого третейського суду має вноситися плата в розмірі і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо перших положень, стосовно термінів реєстрації, відведеного в Міністерстві юстиції, хотіла б відзначити, що зараз існуючі чинні закони, зокрема і про об'єднання громадян, і про політичні партії передбачають двомісячний термін реєстрації. Президент України запропонував місяць.

З представленого вам зараз на розгляд законів йдеться про 15-денний термін. Хочу зазначити, що цей термін неможливо здійснити оцінку поданих на реєстрацію, належну оцінку кваліфіковану поданих на реєстрацію документів і ,зокрема, через те, що закон передбачає, що під час реєстрації має бути з'ясовано на відповідність Закону України "Про Третейські суди", положення про Третейські суд і регламент про Третейський суд.

Далі. Наступне положення яке не було враховано те, що форма-заява має встановлюватися Міністерством юстиції України.

Затвердження такої стандартної форми заяви безумовно сприятиме прискоренню розгляду її і вирішено питання державної реєстрації постійно діючого Третейського суду.

І останнє. Те, що пропонувалося Президентом -це встановлення розміру, встановлена плата за реєстрацію Третейського суду в розмірах і порядку встановлено Кабінетом Міністрів.

Хочу також нагадати, що за будь-які управлінські послуги в законах передбачена плата. В цьому законі це положення не врегульовано.

І ще було дві пропозиції висловлені Президентом. Перша стосувалася статті 39 закону, яка передбачала можливість та порядок забезпечення позиву, який є предметом третейського розгляду. По-перше не обгрунтованим є втручання і передача окремих повноважень. Зокрема забезпечення позиву в ході третейського розгляду справи компетентному суду який не приймаючи до свого впровадження справу і не знаючи її особливості проводитиме в ній окремі процесуальні дії та прийматиме відповідні рішення.

І в зв'язку з наведеним пропонували статтю 39 виключити.

І останнє. Пропозиція зводилася до того, що пропонувалося виключити розділ 8 присвячений питанням третейського самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 139 Основного Закону України держави діяльність суддівського самоврядування пов'язується виключно з системою судів, тобто системою судів загальної юрисдикції, а не з системою третейських судів.

Разом з тим, зазначене положення закону, що розглядається, за своєю суттю не належить до повноважень самоврядування як такого, оскільки не вирішує питання внутрішньої діяльності судів.

Питання ж представництва та захисту інтересів третейських судів повинні вирішуватись згідно з законодавством, і окреме питання може бути врегульоване в положеннях про такі суди. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інна Іванівна. Сідайте, будь ласка.

Микола Васильович Оніщук.

Шановні колеги, я думаю, зараз підійде представник комітету - і ми з вами почнемо визначатися по цьому законопроекту. Прошу звернути увагу. Ми з вами проголосуємо. Я два варіанти пропоную. Якщо не буде заперечень, ми могли б одразу прийняти рішення, проголосувати за рішення, яке пропонує комітет, тобто погодитись частково з деякими пропозиціями Президента і прийняти закон у новій редакції. Бо якщо слідувати чисто процедурі, то ми мали б ще кожне зауваження Президента окремо голосувати. Тобто погоджуємось, так? Будь ласка, Задорожній.

16:54:53

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Шановні колеги. У мене є пропозиція погодитись і голосувати зразу нову редакцію, відразу нову редакцію законопроекту, оскільки комітет опрацював. І фактично навіть, якщо ми врахуємо лише одне зауваження Президента, це вже буде нова редакція.

Тому якщо представники комітету заперечувати не будуть, прохання поставити на голосування прийняття законопроекту в новій редакції. Це зекономить час і дасть можливість працювати ефективніше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Вікторович, за підтримку.

Шановні колеги, прошу мобілізуватись. Ставиться на голосування Закон України "Про третейські суди" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 1347. Законопроект голосується в новій редакції. Прошу визначатись.

ОНІЩУК М.В. Прошу підтримати.

16:55:56

За-313

ГОЛОВУЮЧИЙ. За - 313, закон прийнято в новій редакції.

Слухається питання Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 1055-2).

Доповідає Начальник Головного управління державної служби Мотренко Тимофій Валентинович.

МОТРЕНКО Т. В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Згідно з дорученням Президента України, Головне управління державної служби України представляє пропозиції Президента України щодо Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Перше. Підпунктом 3 пункту 1 закону, що надійшов на підпис Президенту передбачається внести зміни до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в частині вирішення питань віднесення нових посад, не зазначених у цьому законі до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування виключно шляхом прийняття відповідного закону.

Стаття 99 Конституції України не відносить зазначене питання до таких, що встановлюються виключно законами. Отже, правове регулювання цього питання може здійснюватися в інший спосіб, ніж прийняття закону.

В даний час віднесення нових посад до відповідних категорій і посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом міністрів України - органом, на який Основним законом покладено забезпечення проведення політики у сфері праці зайнятості населення (пункт 3 статті 116 Конституції). Як свідчить практика, такий підхід виправданий, оскільки дозволяє в разі потреби оперативно вирішувати зазначене питання. Тому Президент України вважає за необхідне зберегти чинну процедуру віднесення нових посад до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування. Враховуючи зазначене підпунк 3 пункту 1 закону, що надійшов на підпис, пропонується виключити.

Друге. Заперечення Президента України викликало і запропонованого в підпункті 1в пункту 2 прийнятого закону доповнення до частини 3 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", яким встановлюється критерій визначення розміру посадового окладу для посадових осіб сільських, селищних, міських, міст районного значення районних, районних у містах рад.

Зокрема передбачалося, що посадовий оклад сільського, селищного, міського, міста районного значення голови визначаються органами місцевого самоврядування, але не вище посадового окладу голови відповідної районної ради. Встановлення розмірів посадових окладів посадовим особам органів місцевого самоврядування, села, селища, міста районного значення на рівні посад відповідної районної ради Президент вважає некоректним, оскільки коло повноважень та виконуваних функцій посадових осіб районної ради суттєво відрізняються від повноважень та функцій посадових осіб органів місцевого самоврядування сіл, селищ та міст районного підпорядкування.

Поряд з тим, запровадження такої норми призведе до диспропорції в оплаті праці посадових осіб місцевого самоврядування різних рівнів та порушить встановлені чинним законодавством принципи, умови, порядок оплати праці працівників бюджетної сфери залежно від обсягу і складності виконуваної роботи визначені чинним трудовим законодавством.

Враховую викладене, пропонується підпункт 1 "б" пункту два закону, що надійшов на підпис Президенту виключити.

До слова. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України частково врахував думку Президента України до цього підпункту прийнятого закону. Встановлено, що розмір посадового окладу сільських, селищних, міських, міст районного значення голів визначається органами місцевого самоврядування, але не вище ніж 90 відсотків посадового окладу голів відповідних районних рад.

Третє. Поряд з запропонованими змінами щодо плати праці передбачається також у частині шостій статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначити порядок і умови надання додаткових відпусток посадовим особам місцевого самоврядування ( це підпункт два пункту два закону, що надійшов на підпис).

Запропонована нова редакція відтворює положення Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року номер 250 про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток і змінами внесеними постановою Кабміну номер 1396 від 26 жовтня 2001 року, що, на думку Президента, не є доцільним.

Крім того, прийняття такої зміни до закону порушить принцип уніфікації відповідних норм законів, що регулюють проходження державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. У зв'язку з цим у законі, що надійшов на підпис, підпункт 2 пункту 2 пропонується виключити. Таким чином, з пропозицій наданих Президентом України до Закону України "Про внесення змін до Закону України про службу в органах місцевого самоврядування" не враховані дві, до підпункту 3 пункту 1 та підпункту 2 пункту 2. Частково враховані пропозиції до підпункту 1б пункту 2 закону.

Пропонується прийняти закон із змінами запропонованими Президентом. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тимофій Валентинович. Сідайте, будь ласка. Іван Васильович Іванчо на трибуну. Ситуація у нас, шановні колеги, точно така, як і з попереднім законом. Тобто комітет врахував деякі зауваження Президента і пропонує прийняти у новій редакції. Я звертаюся до вас, шановні колеги, якщо не буде заперечення, давайте знову ж будемо голосувати саме в такому ключі, не кожну поправку окремо Президента, а пропозицію комітету про те, щоб прийняти законопроект в новій редакції. Немає заперечень.

17:02:10

ІВАНЧО І.В.

Шановні колеги, ми дуже уважно розглянули пропозиції Президента і врахувавши ту обставину, що все-таки органи місцевого самоврядування не є державними органами, позиції, що стосується першого і третього пункту, повинні регулюватися законом. Ми не можемо ні на круглих столах, ні на дискусіях, ні міжнародних зустрічах пояснити, чого категорії посад в органах місцевого самоврядування встановлюються Кабінетом Міністрів, а не законом. Остання зміна була чотири роки тому назад. Я думаю, що кожні 5-6 років одну посаду можна змінити законом. І третя позиція, якщо в прокуратурі, військовослужбовцям і інше додаткова оплачувана відпустка і таке інше встановлюється законом, то чому Кабінет Міністрів для органів місцевого самоврядування повинен встановлюватися законом?... Кабінетом Міністрів, а не законом. Теж не можна пояснити нічим.

Я вважаю, що другий пункт, який зроблений із змінами, і тут є пропозиція народного депутата Шурми, перевести 90 відсотків, а також четверту категорію, прийняти у новій редакції. І підтримати комітет.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Васильович. Все зрозуміло.

Шановні колеги, тоді заперечень з приводу цього не було пропозицій, як голосувати. Тоді я з вашої згоди ставлю на голосування закон України про внесення змін до закону України про службу в органах місцевого самоврядування з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 1055-2 в новій редакції. Прошу голосувати.

17:04:00

За-380

Так може, вето подолаємо?

Дякую, закон прийнято в новій редакції.

Слухається Закон України "Про управління об'єктами державної власності" з пропозиціями Президента України про скасування закону.

Доповідач - міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович. Будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України!

Президент України запропонував Верховній Раді України скасувати раніше прийняте рішення щодо ухвалення закону про управління об'єктами державної власності.

Аргументація щодо необхідності скасування цього закону полягає в наступному: частина положень цього закону прямо не відповідають вимогам Конституції України. Зокрема, 116 стаття Конституції визначає, що єдиним органом, який здійснює управління об'єктами державної власності, відповідно до закону визначений Кабінет Міністрів України. І з цього випливає право Кабінету Міністрів зокрема і самостійно управляти зазначеними об'єктами або визначати органи, які здійснюють таке управління та покладати на них відповідні функції з управляння державним майном. Між тим в тому законі, який надійшов на підпис Президенту, визначено вичерпний перелік суб'єктів управління об'єктами державної власності, в якому поряд з іншими зазначений Кабінет Міністрів України. Таким чином, всупереч вимог Конституції держави майно повністю позбавлено, Кабінет Міністрів не може повністю виконувати свої функції щодо управління державним майном і визначати коло суб'єктів управління державною власністю. За концепцією закону Кабінет Міністрів України позбавлений також права щодо визначення обсягу повноважень суб'єктів управління у зазначеній сфері, оскільки межі їх повноважень прямо визначаються законом, який був ухвалений. При цьому за законом Кабінет Міністрів усувається практично від управління об'єктами державної власності, що віднесено безпосередньо до його повноважень. Кабінету Міністрів не надається право, передбачено в цієї редакції те, що сьогодні передбачено чинними законами, передавати до сфери управління центральних органів виконавчої влади об'єктів управління державною власністю.

Другий суттєвий момент полягає в тому, що на момент внесення Кабінетом Міністрів України цього проекту закону до Верховної Ради, у нас ще не був ухвалений Цивільний і Господарський кодекс. Тому закон не враховував тих положень, які сьогодні з 1 січня вже набули чинності. Є ціла низка положень, які сьогодні в цьому законі не відповідають нормам Цивільного і Господарського кодексів. Тому є проблема з тим, щоб приводити даний закон у відповідність із основними кодифікованими актами.

Третя проблема полягає в тому, що в законі звужено сферу застосування цього закону щодо кола об'єктів державної власності. Так за межі регулювання закону виведено таку значну частину державної власності, як акції, частки або паї корпоратизованих підприємств, які передані до статутних фондів господарських товариств, зокрема і тих, що створені за участю держави в обмін на корпоративні права.

У даному випадку йдеться також про пакети акцій вартістю понад 10 мільярдів гривень, які сьогодні є в розпорядженні Кабінету Міністрів, і які наведені в цій аргументації, можуть бути втрачені державою внаслідок неконтрольованої приватизації.

Не можна погодитися з положенням статті 11 закону, за яким після передачі до статутного фонду державної акціонерної компанії пакети акцій, що належали державі, у статутних фондах господарських товариств належать компанії на праві колективної власності. Це не тільки зводить нанівець сенс поняття "державне акціонерне товариство", але напевно те головне, що це фактично призводить до відчуження державного майна.

Щодо державних акціонерних товариств, створених на базі державних підприємств, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, це фактично означатиме їх приватизацію всупереч закону України про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

Наведений перелік вад та недоліків закону є невичерпним. Це зрозуміло. Дуже великий час пройшов з того моменту, коли він розроблявся. І, враховуючи, що закон потребує суттєвого доопрацювання, особливо виходячи з можливості предмету його регулювання, Президент України пропонує скасувати даний закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександре Володимировичу. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, в нас маємо рідкий випадок. Рідко, коли думки доповідачів співпадають із рішенням комітету профільного. Профільний комітет рекомендує підтримати пропозиції Президента про скасування цього законопроекту. Тому я ставлю на голосування пропозицію про скасування Закону України "Про управління об'єктами державної власності", законопроект за номером 0962. Прошу підтримати і Президента, і профільний комітет. Голосуєм дружно.

17:10:27

За-229

Закон скасовано.

Хоча, шановні колеги, якби не було 229 чи скільки б не вистачало голосів, все одно закон був би скасований. Не переживайте, бо рішення не було прийнято, значить його немає.

Прийнято рішення постанову про скасування закону.

Слухається питання Закон України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з пропозиціями Президента. (Реєстраційний номер 3089). Доповідає заступник Голови Національного банку Шлапак Олександр Віталійович.

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане головуючий, Шановні народні депутати. Закон України про внесення зміни до статті шостої Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає врегулювання питання перевищення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, які обумовлені виникненням форс-мажорних обставин.

При цьому хотів би відзначити, що в частині шостій закону, який прийнятий, передбачено дві можливості врегулювання цієї проблеми. Одна з них - це видача індивідуальної ліцензії Національним банком, а також той варіант, коли у разі виникнення форс-мажорних обставин перебіг термінів розрахунків зупиняється на весь період дії таких обставин при наявності відповідної довідки Торговельно-промислової палати або іншого уповноваженого органу держави, яка видає відповідні свідчення по такому контракту.

Таким чином, ці два шляхи, на нашу думку і на думку юристів, можуть вступити в протиріччя. І ми запропонували, і цю думку підтримав Президент, аби залишити тільки один шлях для зняття важливих неврегульованостей по даному питанню, а саме: залишити зупинення на весь термін дії форс-мажорних обставин дії по цих 90 днях.

Це пропозиція, яка всіляко підтримувалася Українським союзом промисловців і підприємців і нашими............підприємцями. Отже, ми разом з ними просимо її підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович. Сідайте, будь ласка.

На цей раз також думка Президента співпадає з думкою профільного комітету. Профільний комітет рекомендує підтримати пропозиції Президента і прийняти закон в новій редакції.

17:13:10

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув це питання. Дійсно, в цьому законі існує протиріччя про визначення перебігу терміну форс-мажорних обставин. І, таким чином, ми підтримуємо пропозицію Президента про вилучення підпункту один пункту один цього законопроекту. І прошу вас підтримати це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування Закон України "Про внесення змін до статті шостої до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (з врахуванням пропозицій Президента в новій редакції). Це реєстраційний номер 3089. Прошу голосувати.

17:13:56

За-220

Так я хотів би звернутися до комітету. Що краще, підтримати закон чи відхилити? Підтримати закон.

Хто за те, щоб ще один раз проголосувати це питання, прошу визначитися. Голосуєм.

17:14:38

За-272

Прийнято рішення про те, щоб ще ми один раз поставили на голосування. Будьте уважні, закон 400-1 уже прийнятий. Хвилюватися про нього не треба вже, давайте будемо інші приймати закони.

Ставиться на голосування Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери і... Вибачте. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з пропозиціями Президента. Це реєстраційний номер 3089. Про прийняття закону з пропозиціями Президента в новій редакції. Прошу голосувати.

17:15:30

За-269

Закон прийнято з пропозиціями Президента в новій редакції.

Слухається питання Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" з пропозиціями Президента від 24 жовтня минулого року. Реєстраційний номер 3171.

Доповідає член Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Бірюк Сергій Олексійович. Будь ласка.

БІРЮК С.О.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! на ваш розгляд пропонується з урахуванням пропозицій Президента Закон України "Про внесення змін до Закону "Про цінні папери і фондову біржу". При цьому слід зауважити, що пропозиції стосуються нормотворчої техніки та дублювання правових норм, що може призвести до ускладнення при застосуванні даних законопроектів.

По-перше. Статтею 2-ю розділу першого зазначеного закону пропонується внести зміни до статті 3-ї Закону "Про цінні папери і фондову біржу", доповнивши перелік цінних паперів заставними цінними паперами.

Враховуючи, що парламент прийняв Закон "Про іпотеку", де Прикінцевими положеннями це вже все внесено, пропонується виключити зазначену норму з зазначеного законопроекту. Крім того, у зв'язку з допущеною редакційною помилкою у назві та абзаці першому розділу першого закону пропонується слова "про цінні папери та фондову біржу" замінити словами "про цінні папери і фондову біржу", що відповідає назві закону.

Просимо підтримати і прийняти даний законопроект з врахуванням пропозицій Президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олексійовичу. Сідайте, будь ласка.

Профільний комітет, перший заступник голови Комітету Капустін Віктор Володимирович.

17:17:30

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати! Цей законопроект також, як і попередній, носить більше технічний характер, ніж принциповий. Тому для того, щоб не було дублювання однакових терміні у двох законах, то пропонується вилучити заставні і іпотечні цінні папери з Закону "Про цінні папери і фондову біржу", оскільки ці терміни є у Законі "Про іпотеку", який ми приймали. Тому це технічне питання і комітет підтримує пропозицію Президента з цього питання і пропонується його прийняти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Володимировичу. Сідайте.

Шановні колеги! Знову ж пропозиції Президента і думка рішення профільного комітету співпали.

Ставиться на голосування Закон України про внесення змін до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" прийняти у новій редакції з врахуванням пропозицій Президента. Прошу голосувати.

17:18:34

За-271

Закон прийнято у новій редакції.

Переходимо до розгляду питання: Закон України "Про рентні платежі за нафту і природний газ" з пропозиціями Президента України про скасування закону від 28 жовтня 2003 року, реєстраційний номер законопроекту 3286. Доповідає перший заступник міністра фінансів Федір Олексійович Ярошенко.

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Шановні народні депутати. Пропозиція Президента полягає в наступному, по-перше, запропонована в законі методика розрахунку рентних платежів та видобутку в Україні нафти і природний газ має значні недоліки, які можуть призвести до того, що платник на законних підставах знижуватиме свої платежі до бюджету. Адже вона базується на окремих характеристиках родовищ нафти та газу та реалізації продукції. Так статтею 5 закону передбачено, що базові оподаткування для рентних платежів є вартість обсягів нафти та природного газу, що визначається за договірними або регульованими цінами. Але не нижчими за звичайні ціни, а звичайна ціна відповідно до чинного законодавства - це ціна продажу товарів визначена сторонами договору. Отже продавець, який одночасно є платником рентної плати, може сам встановлювати звичайну ціну, при цьому значно її знижувати, а отже знижувати свої зобов'язання за рентними платежами.

Зазначаючи, що стаття 7 Закону містить нехарактерні для законів громіздкі формули та таблиці, яких чітко не визначено. Така методика невиправдано ускладнить контроль за правильністю обчислення рентної плати.

Крім того прийняття Закону України "Про рентні платежі за нафту і природних газ не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України, які впливають на доходну частину і видаткову частину бюджету, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.

Наступне зауваження стосується положень закону, що передбачають припинення дію указу Президента номер 785 про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобувається в Україні.

Така норма суперечить Конституції України, яка не дає Верховній Раді України права скасовувати акт Президента України.

Слід також зауважити, що нормою пункту чотири розділу "Перехідні положення Конституції України", прийнятої в 1996 році, ніяким чином не стосуються зазначеного указу, виданого у 1994 році.

І останнє, визначення загально........... платежів за видобуті нафту і природний газ як рентні платежі не узгоджуються з правовою основою ренти, яка належить до договірних зобов'язань і засади якої визначені главою 56 Цивільного кодексу України, який набрав уже чинності з 1 січня поточного року.

Шановні народні депутати, з урахуванням вище викладеного, Президент України пропонує відхилити закон України про рентні платежі за нафту і природний газ як такий, що суперечить Конституції України і законам України. Прошу підтримати, дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Олексійович, сідайте, будь ласка.

Від комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Рудьковський.

17:22:39

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати!

Зауваження Президента комітетом були розглянуті, були внесені зміни до законопроекту, була доопрацьовано форма, було враховано те, що законопроект дійсно впливав на дохідну частину 2004 року І в законі розділ три, внесені зміни, вступає з 1 січня 2005 року. Але пропозиція комітету, були колеги на комітеті одностайні, потрібно прийняти цей закон для того, щоб унормувати плату рентних платежів і узаконити для того, щоб підприємства нафтогазової галузі могли мати фінансовий план і планувати свої інвестиції на поточні роки.

І тому пропозиція комітету проголосувати цей законопроект у новій редакції, як це запропонував комітет, спочатку у новій редакції, як голосували по третейський судах. Шановний Адаме Івановичу, будь ласка, поставте пропозицію комітету проголосувати законопроект у новій редакції.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Дякую. Миколо Миколайовичу, тут я вже є. Шановні колеги, відповідно до процедури я поставлю на голосування пропозицію спочатку Президента, а тоді пропозицію вашу. Шановні колеги, я буду ставити у такій послідовності. Перша пропозиція голосується Президента про скасування закону. Якщо вона не буде прийнята, тоді я ставлю пропозицію комітету прийняти у новій редакції. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про скасування Закону України "Про рентні платежі за нафту і природний газ". Реєстраційний номер 2306.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Комітет просить не підтримувати, а проголосувати у новій редакції.

17:24:46

За-108

ГОЛОВА. Рішення не прийнято.

Я ставлю другу пропозицію, пропозицію комітету - про прийняття Закону України "Про рентні платежі за нафту і природний газ" у новій редакції.

ГОЛОВА. Комітет просить підтримати. Шановні колеги, підтримайте, будь ласка.

17:25:14

За-248

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про електроенергетику" з пропозиціями Президента України від 25.04.2003 року. Комітет, а також Кабінет Міністрів, просять перенести розгляд цього питання з тим, щоб вони могли узгодити позиції. Немає заперечень? Значить, розгляд Закону України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про електроенергетику" з пропозиціями Президента України від 25.04.2003 року переноситься.

Оголошується до розгляду Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" з пропозиціями Президента від 04.08.2003 року. Доповідач - голова Державного комітету по земельних ресурсах Даниленко Анатолій Степанович. Будь ласка.

Підготуватися Лещенку. Чи хто від комітету буде? Є Володимир Олексійович? Добре. Дуже коротко прошу. Ми вже раз розглядали цей документ.

ДАНИЛЕНКО А.С.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Дійсно, ми розглядали вже це питання і робоча група в складі якої були представники комітету напрацювали ряд пропозицій, але на жаль, якщо проаналізувати, то була врахована пропозиція Президента тільки в 107 статті. Якщо подивитися зокрема, то вважаємо, що статтю 1 даного закону слід викласти в редакції, запропонованій Президентом України. А саме. Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо визначення і передачі земель із державної власності у комунальну, а також встановлення натури меж земельних ділянок державної та комунальної власності. Підтвердженням цього є врахування остаточної редакції, що розглядається сьогодні, четвертої пропозиції Президента України, як я сказав раніше, до статті сьомої. На жаль, ця пропозиція в першій статті аналогічно не врахована - і руйнується вся концепція закону.

У статті сьомій закону, якою передбачено в абзаці першому слово "належить" замінено словом "передаються", що є принциповим розмежуванням земель. І прошу підтримати їх.

Запропоноване редакційне врахування пропозицій Президента України до частини другої статті третьої не є по суті враховане, тому що Закон "Про розмежування земель державної та комунальної власності" сам по собі в розвиток статті 117 Земельного кодексу встановлює спрощену процедуру передачі земель з державної та комунальної власності.

Виходячи з цього, прошу підтримати пропозицію другу Президента України про включення абзацу другого частини другої статті третьої.

Наступне. Часткове врахування пропозицій Президента України до статті шостої даного закону є неприйнятним. Тому, вважаємо, дану статтю слід викласти в редакції, запропонованій Президентом України. Також прошу підтримати.

І на закінчення, шановні народні депутати. Прошу вас підтримати пропозиції Президента, що дасть можливість мати дієвий закон, який не дасть можливості створення різних колізій у процесі проведення земельної реформи.

Дякую за увагу. Шановний Володимире Михайловичу, доповідь закінчена.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Володимир Олексійович Лещенко.

17:28:48

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Як сказав голова Державного комітету з питань земельних ресурсів, наш комітет, а також фахівці Державного комітету з земельних ресурсів уважно розглянули всі пропозиції Президента. Одна врахована повністю, дві враховано редакційно і частково і одна відхилена.

Я пропоную від імені Комітету з питань аграрної політики та земельних ресурсів прийняти зазначений законопроект у новій редакції. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, давайте будемо розглядати в такій процедурі. Ті поправки Президента, які не враховані або частково і з якими Президент не погоджується, ми маємо врахувати, а там далі будемо визначатися. Тобто проголосувати - я маю на увазі, не врахувати, а визначитись, проголосувати.

Я ставлю на голосування поправку першу Президента, яку комітет відхилив. Прошу голосувати.

17:29:57

За-162

Поправка не врахована.

Я ставлю на голосування поправку другу Президента, яка врахована редакційно, але Президент не погоджується. Поправка 2. Прошу голосувати.

17:30:22

За-163,

Не враховано.

І поправка третя Президента, яка врахована частково. Президент вимагає врахувати її повністю. Я її ставлю на голосування, прошу голосувати.

17:30:48

За-208

Не враховано.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" у новій редакції. Реєстраційний номер 2098-1.

17:31:21

За-368

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про представництво України за кордоном" з пропозиціями Президента України від 12.08.2003 року.

Доповідач - Єльченко Володимир Юрійович.

Володимир Юрійович. будь ласка. Підготуватися Віталію Шибко. Шибку. Прошу дуже коротко.

ЄЛЬЧЕНКО В. Ю.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Перш за все я хочу підкреслити важливу роль цього закону для здійснення зовнішньої політики України, оскільки він спрямований на підтримання міжнародних відносин України і саме Міністерству закордонних справ реалізовувати його на практиці.

Розбудова багатостороннього співробітництва України з іншими державами та з міжнародними організаціями потребує постійного представництва держави за кордоном. На сьогоднішній день функціонує понад 100 дипломатичних представництв України за кордоном. Їхня діяльність здійснюється у відповідності до норм міжнародного права та національного законодавства України.

Зазначеним законопроектом визначаються статус, основні завдання і функції установ України...

ГОЛОВА. Володимир Юрійович, я перепрошую вас. тут по поправках давайте. Якщо ви погоджуєтеся, немає зауважень, тоді будемо далі голосувати. Будь ласка.

ЄЛЬЧЕНКО В.Ю. Після першого розгляду цього законопроекту була велика спільна робота Міністерства закордонних справ і профільних комітетів Верховної Ради. Всі пропозиції Президента України враховані. Ми підтримуємо його у такому вигляді і просимо вас його підтримати дякую.

ГОЛОВА. Я вам щиро вдячний, Володимир Юрійовичу.

Будь ласка, Віталію Яковичу, позиція комітету.

17:33:07

ШИБКО В.Я.

Шановні колеги! Комітет уважно розглянув всі пропозиції Президента, всі враховані і комітет звертається до вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування про прийняття Закону України "Про представництво України за кордоном" з пропозиціями Президента (реєстраційний номер 2171). Всі пропозиції Президента враховані, а відтак я прошу вас голосувати.

17:33:45

За-345

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про міжнародні договори України" з пропозиціями Президента України від 06.06.2003 року. Доповідач міністр юстицій Олександр Володимирович Лавринович. Ігоря Осташа прошу підготуватися.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Закон "Про міжнародні договори України" не підписаний Президентом України з мотивів того, що окремі положення цього закону не відповідають Конституції України, і інші положення погіршують правове регулювання відносин щодо укладання міжнародних договорів України.

Щодо конституційної позиції. Відповідно до пункту "в" частини другої статті 9-ї закону, ратифікації підлягатимуть всі без винятку міжнародні договори України з питань одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик. Це положення закону не відповідає спеціальній нормі Конституції України, якою визначено повноваження Верховної Ради України у сфері затвердження рішень про одержання Україною позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій. Зокрема, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 85 Конституції України затвердження парламентом потребують рішення про одержання зазначених позик лише у випадках, коли відповідні позики не передбачені державним бюджетом України. Що ж до інших рішень про одержання Україною позик, то їх фактичне затвердження парламентом здійснюється в складі державного бюджету України. Іншого затвердження Верховної Ради таких рішень Конституцією не передбачено. Виходячи з цього, пропонується пункт "В" частини 2-гої статті 9 закону викласти в наступній редакції загальноекономічні, про економічні та науково-технічні співробітництва, загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій і позик, не передбачених Державним бюджетом України.

Друга позиція стосується статті 28 закону, яка визначає, що парламентський контроль за виконанням цього закону та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ради України, здійснюється парламентом, а також встановлюється, в який спосіб Верховною Радою здійснюється зазначений парламентський контроль.

Між тим відповідно до Конституції України Верховна Рада здійснює лише ті повноваження, які віднесені до її відання Конституцією України (части на 2 статті 85).

Парламентський контроль здійснюється Верховною Радою України в межах, визначених основним законом України (пункт 33 частини 1 статті 85), порядок роботи Верховної Ради України встановлюється виключно Конституцією та законом про Регламент Верховної Ради України.

Таким чином, виходячи з Конституції, межі і порядок здійснення Верховною Радою України парламентського контролю законом про міжнародні договори України визначатися не може. У зв'язку з цим пропонується частину другу статті 28 закону виключити.

Стаття 2 закону визначає, що міжнародний договір України може укладатися з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права. Такими суб'єктами є міжнародні організації.

З урахуванням цього викладено частину другу статті 3 та частину 1 статті 4 закону, в яких йдеться про міжнародні договори України, які укладаються від імені України та від імені уряду України.

Водночас низку положень закону не може бути застосовано щодо міжнародних договорів України, які укладаються або вже укладено з міжнародними організаціями. Йдеться, зокрема, про частину третю статті 3, частину першу статті 5, частину 4 статті 6, частину 2 та третю статті 12, частину першу статті 13 тощо, в яких вживаються терміни "міждержавні договори і міжурядові договори", що не охоплюють міжнародні договори України з міжнародними організаціями.

Для уникнення цієї прогалини пропонується в законі відповідні міжнародні договори позначити як міжнародні договори, що укладаються або які укладено від імені України або від імені уряду України таким чином, щоб ми могли забезпечити і можливість застосування договорів, які укладаються також з міжнародними організаціями. Дякую за увагу. Прошу врахувати пропозиції Президента України.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Ігор Осташ від комітету.

17:39:13

ОСТАШ І.І.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! На своєму засіданні 10 грудня Комітет у закордонних справах розглянув пропозиції Президента щодо цього закону про міжнародні договори України і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України підтвердити закон, прийнятий 15 травня 2003 року конституційною більшістю голосів - 313 голосів.

В основному пропозиції Президента зводяться до двох моментів. Перший момент - це прийняття рішень щодо ратифікації міжнародних договорів, які торкаються питання позик лише у тому випадку, коли вони не передбачені бюджетом. І другий момент - це питання парламентського контролю за виконанням міжнародних договорів. Комітет вважає, що конституційні ............ не дозволяють ратифікувати усі міжнародні договори, які власне були укладені з метою чи надання, чи отримання міжнародних позик.

І зважаючи на те, що на сьогодні зовнішній борг України складає майже 14 мільярдів доларів, і зважаючи на те, що лише за останній рік наш зовнішній борг виріс на 329 мільйонів доларів, комітет вважає, що треба залишити за Верховною Радою право ратифікації міжнародних договорів, які торкаються якраз питання позик. І звичайно комітет також вважає, що треба залишити право парламентського контролю, бо це дійсно відповідає нормі і духові української Конституції. І тому прохання до вас підтвердити закон України, який був прийнятий конституційною більшістю. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ігоре Івановичу, а як зрозуміти те, що у порівняльній таблиці написано: комітет всі пропозиції Президента врахував за винятком однієї, а тут пропонує в листі пропонує відхилити все.

ОСТАШ І.І. Пояснюю. Комітет прийняв рішення, за яким ми пропонуємо підтвердити закон у випадку, коли таке рішення не буде прийнято, ми підемо по схемі, яка в порівняльній таблиці.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до процедури ви пропонуєте, щоб поставити закон на подолання вето. Такої немає практики підтвердження закону. Якщо вето не буде подолано, закон буде відмінено. Або ви зараз скажете, що комітет хоче конкретно, або давайте перенесемо розгляд цього питання.

ОСТАШ І.І. Комітет пропонує підтвердити цей закон.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету подолати вето Президента на Закон України "Про міжнародні договори України" з пропозиціями Президента України від 06.06.2003 року.

17:42:17

За-162

Вето не подолане.

Тоді, шановні колеги, в порівняльній таблиці враховані всі поправки Президента за винятком однієї. Це 12 поправка. Тому я поставлю цю поправку Президента на голосування, а після того будемо визначатися.

Я ставлю на голосування поправку 12 Президента України, яка відхилена комітетом. Прошу голосувати за неї.

17:43:02

За-250

Поправка Президента врахована.

І ще, шановні колеги, комітет поправку номер шість Президента врахував частково, але Президент наполягає врахувати її повністю.

Тому я ставлю на голосування поправку номер шість. І прошу голосувати.

17:43:32

За-203

Поправка ця не прийнята. Не прийнята повністю, прийнята вона тільки частково.

Шановні колеги, комітет врахував поправку частково. Президент наполягав врахувати її повністю. Вона повністю не врахована. Залишається врахована комітетом частково.

Тому я ставлю на голосування: про прийняття Закону України "Про міжнародні договори України" у новій редакції. Реєстраційний номер 0924. Прошу голосувати.

17:44:19

За-355

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про проведення передвиборних теледебатів під час виборчих кампаній по виборах Президента України та виборах народних депутатів України" з пропозиціями Президента України про скасування закону від 02.03.2002 року. Доповідач - міністр юстиції України Олександр Володимирович Лавринович.

Будь ласка. Підготуватися Ігорю Осташу. Хто там? Артеменко, так, я зрозумів.

Я прошу, Олександре Володимировичу, дуже коротко, бо текст ми вже знаємо, всі мають депутати.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України. Президент України запропонував цілу низку своїх пропозицій щодо закону, який став предметом обговорення сьогодні, оскільки предмет регулювання цього закону врегульований в низці інших законів. І запропонована редакція має певні проблеми з дотриманням конституційних норм громадян, Президент України пропонує даний закон України відхилити. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Так, дякую Позиція комітету, будь ласка.

17:45:59

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Комітет розглянув цей законопроект і пропонує його скасувати. Ми виходимо з того, що цей законопроект розроблявся ще 2 роки тому. До нього є дуже багато претензій, там дуже багато намішано і ми вважаємо, що треба його скасувати, а зі свого боку доручити Комітету Верховної Ради України підготувати та внести на розгляд 5-ої сесії законопроект щодо змін в частині правового регулювання проведення телевізійних дебатів кандидатів у Президенти України. Саме через закон про Президента України або через виборчий закон, але не треба, на наш погляд, це робити окремим законом. Тому ми пропонуємо свою постанову за номером 0932-п.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про скасування Закону України про проведення передвиборних теледебатів під час виборчих кампаній по виборах Президента України та виборах народних депутатів України. Це збігається з пропозицією як Президента, так і з позицією комітету. Прошу голосувати.

17:47:18

За-277

Закон скасовано. комітету доручення відповідне надане для підготовки відповідного законопроекту.

Переходимо до розділу "Прийняття рішення з обговорених питань".

Вноситься на розгляд Проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” (щодо контролю за якістю та безпекою при експорті).

Пропозиція комітету - прийняти за основу. Нема заперечень? Ми його нещодавно розглядали цей законопроект.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Проекту Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них щодо контролю за якістю та безпекою при експорті. Прошу голосувати.

17:48:22

За-309

Шановні колеги! Закон цей невеликий. Немає застережень, може б ми його прийняли у цілому? Немає?

Я ставлю на голосування про прийняття проекту цього закону (реєстраційний номер 3633) у цілому, як закон. Прошу голосувати.

17:48:54

За-312

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням. Вчора ми розглядали цей законопроект. Є пропозиція комітету прийняти документ за основу. Немає заперечень.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням ( реєстраційний номер 4150). Прошу голосувати.

17:49:40

За-386

Прийнято.

Шановні колеги! Вчора була пропозиція, враховуючи нагальну необхідність цього документу, і висловлювалися міркування, щоб одразу прийняти його у цілому. Немає застережень?

Я ставлю на голосування про прийняття у цілому, як закон, проекту Закону про загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням ( реєстраційний номер 4150). Прошу голосувати.

17:50:21

За-399

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік.

З мотивів, будь ласка, Петро Симоненко. Запишіться решта колег, шановні колеги, я бачу, що тривалий буде час. 5 хвилин з мотивів.

17:50:42

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановні колеги, я хотів би запропонувати вам сьогодні відкласти цей проект і не голосувати за затвердження цієї суми, бо головне треба привести у відповідність з вимогами життя ті показники, які взяли в розрахунки в даному випадку урядовці. Подивіться, якщо ми візьмемо з вами сьогодні на відповідність поточним цінам, то це не відповідає. Припустимо розрахунки, вартість оплати за електроенергію 6.60, то це практично за 40 кіловат тільки. так скажемо, ви ж врахуйте тоді, так скажемо, що це таке. Для жінки зимове пальто на 8 років, плащ один на 5 років, юбку одну тільки, так скажемо, практично на все життя беруть розрахунки, а чоловіки один костюм на 5 років і таке інше. Це вже ганьба для нас "бомжи так не живут" як пропонують сьогодні в розрахунки брати мінімальний життєвий рівень для громадян України. Тому фракція комуністів не буде голосувати і наполягає на перерахунках відносно цифри мінімального прожиткового рівня. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Так висвітити прізвища народних депутатів, що записалися. Андрій Шкіль. Підготуватися Надразі.

17:52:03

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я у першу чергу хочу наголосити, що виникла певна розбіжність. І коли ми обговорювали цей законопроект, уряд не на гривню п'ятдесят збільшили прожитковий мінімум, а на цілих шістнадцять гривень. Ви собі можете уявити? Це я не знаю, за 16 гривень що можна купити. Шкарпетки зараз в Україні коштують напевно дорожче. Я вважаю, що це знущання над здоровим глуздом, знущання над всим тим, над чим можна познущатися, над біднішими верствами населення і середніми верствами населення і найбагатші навіть туди входять, тому що 300 гривень - це мінімальний прожитковий мінімум. Я б хотів, щоб той, хто буде голосувати "за", проголосував би ще й за те, що він зобов'язується півроку жити на 300 гривень у місяць. І якщо він проживе ці півроку за ....... гривень у місяць, тоді він буде голосувати чесно.

Я закликаю. Тут говорили про методику зміни підрахунку. Звичайно треба міняти уряд в такому випадку, якщо він готує такі постанови. Але у першу чергу треба відхилити зараз, не голосувати за цей законопроект. І змусити уряд підготувати нам життєдайний...

ГОЛОВА. Василь Надрага.

17:53:10

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я бы хотел свой лимит времени посвятить чисто процедурному вопросу. На сегодня мы обсуждаем: что такое прожиточный минимум на текущий год. Плохой, хороший - каждый оценивает по-своему. Но, я хочу обратить ваше внимание. Если сегодня этот закон не состоится, то целый ряд социальных выплат люди будут получать по нормативам 2003 года, которые меньше, чем нормативы, которые сегодня предлагает.

Поэтому у меня вопрос. Если б были желающие, которые считали, что они могут предложить лучшие нормативы, надо было делать. Но сегодня не проголосовав, мы оставим людей на тех суммах, которые им платили по итогам прошлого года, что будет на много меньше, чем сегодня предлагается. Так давайте сделаем хоть что-то. Спасибо.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

17:54:04

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України. Фракція соціалістів глибоко стурбована тим, що з року в рік грубо порушується Конституція України, яка вимагає, щоб мінімальна заробітня плата, пенсія, стипендія студента була на рівні не нижчому, ніж прожитковий рівень. Ми з року в рік про це говоримо, влаштовуємо перегонки, яка політична сила демократичніша там, любить більше наший народ, але цю норму Конституції з року в рік уряд наш при підтримці більшості не виконує. Тому фракція Соціалістичної партії України наполягає на тому, щоб ця норма конституційна діяла напряму, щоб і зарплати, пенсії і таке інше. І тому ми вимагаємо, щоб було суттєво скориговано і прожитковий мінімум, він повинен бути збільшений, бо він сьогодні занижений відсотків на 50, а мінімальна зарплата повинна бути рівня прожиткового мінімуму. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, фракція Народно-демократичної партії України.

17:55:17

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук фракція НДП.

Згідно Конституції нашої держави, зокрема, стаття 46 пенсії та інші виплати, соціальні виплати, які є основним джерелом існування наших громадян, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В зв'язку з цим положення даного законопроекту , зокрема, стаття 2 згідно якої розміри соціальних державних стандартів на 2004 рік можуть коригуватися Законом "Про Державний бюджет" на цей рік в меншу ніж прожитковий мінімум сторону не відповідають вимогам Конституції.

Фракція НДП також хоче зауважити, що Закон "Про прожитковий мінімум" і сам прожитковий мінімум має затверджуватися нами, Верховною Радою, до початку розгляду Державного бюджету України. Все це сказане не дозволяє нашій фракції голосувати за цей законопроект оскільки він суттєво погіршує життя наших громадян. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування...

Вже було з мотивів. З мотивів записалися. 5 хвилин вичерпано.

Уже час. Я ж показую, розумію вас.

Ну, будь ласка, Кириленко, під 30 секунд.

Ну, будь ласка, Кириленко, говоріть.

17:56:40

КИРИЛЕНКО В.А.

Що говорити?

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Народна партія.

Шановні колеги, я стверджую, що це наше голосування, практично, не має жодного значення під теперішній .............

По-перше, не витримує жодної критики сама цифра, 358 гривень - це не є прожитковий мінімум, це просто цифра і не більше.

По-друге, терміни подачі давно порушені. Ми повинні були розглядати цю величину разом із мінімальною заробітною платою із Державним бюджетом. Як ми всі з вам знаємо, цього не трапилося.

По-третє, всі реальні соціальні виплати, які отримують наші громадяни, визначені 66-ою статтею Закону про Державний бюджет, і отам фігурує рівень забезпечення прожиткового мінімума, який сягає від 85 до 115 гривень всього-на-всього, тобто втричі і більш, ніж втричі менше, ніж оця величина, яку ми можемо прийняти сьогодні.

Тому це суто теоретичні справи з боку українського парламенту, і наше голосування не має жодного сенсу. "Наша Україна" за цю величину голосувать не буде, але ми наполягаємо...

Дайте завершити.

ГОЛОВА. Дякую. Мікрофон...

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин, відповідальний за цей законопроект - голова комітету Хара Василь Георгійович. Будь ласка.

Мікрофон.

17:57:59

ХАРА В.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

В этом зале или делают вид народные депутаты, что не понимают, о чем речь, или лицемерят.

Я хочу еще раз сказать, что расчер прожиточного минимума по специальной методике - это объективный показатель. Я вчера об этом говорил, если нам не нравится сама методика, надо менять методику. Сегодня это объективный показатель и привильный, рассчитаный Кабинетом Министров. Это первое.

Второе, под лозунгами хорошее сделать населению нашей страны сегодня есть желание заморозить заниженный норматив, из которого рассчитываются все социальные пособия.

Значит, сегодня предлагается прожиточный минимум, а там определяется четыре категории, самое меньшее повышение на 14 гривен, максимальное - на 18. И если мы сегодня не принимае этот закон, то действует прожиточный минимум 2003 года, значительно ниже, чем тот, который предлагается сегодня.

Поэтому есть предложение все-таки утвердить и сделать шаг вперед в повышении благосостояния нашего населения, повышения социальных пособий. Если этого мы не сделаем, все остальное - лицемерие, то, что было сказано нашим избирателям.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік". Реєстраційний номер 4065. Прошу голосувати.

17:59:42

За-201

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Постанови "Про рекомендації парламентських слухань: "Духовна криза суспільства і шляхи її подолання".

Лесь Степанович Танюк, будь ласка. Прошу дуже коротко.

18:00:03

ТАНЮК Л.С.

Шановні депутати, я дуже шкодую, що в останню хвилину говоримо знову про культуру. Але б дуже просив підтримати ці слухання, ці рекомендації, які підтримав наш комітет: і члени комуністичної фракції, і члени більшості, і члени "Нашої України".

Чому я зараз наголошую на цьому, тому що ми третій раз виходимо на цю трибуну і не можемо поставити крапку над "і" і підтримати те, над чим сиділи 16 академіків, 12 народних артистів СРСР, доктори, кандидати наук, які тут опрацьовували це.

Я би просив підтримати це повністю з тими двома додатками, які зробили ............., які підтримані Табачником, Богуцьким, Черепом і Омельченком, відносно... Тут є два таких додатки.

Чому я так наголошую на універсальному характері цього. Тут є затвердження програми захисту суспільної моралі, національної інформаційної політики, охорони культурної спадщини, є проблема 190-річчя шевченківських свят, є установка зробити закон про забезпечення молоді першим робочим місцем, є загальнодержавна програма гуманітарного розвитку України в прискореному інформаційному режимі є проблема передання. відповідно до законодавства, бюджетних коштів на охорону наших музеїв від Міністерства культури, щоб передали їх Міністерству внутрішніх справ, щоб все-таки держава охороняла наші музеї.

Є проблема підтримки книговидавничої справи. Ви бачите яка криза тут розгорнулася.

Є проблема винесення на ратифікацію Верховній Раді Конвенції Міжнародної організації праці (номер 173) про захист вимог працівників у випадках неплатоспроможності роботодавця.

Я не буду перераховувати всіх тих матеріалів, які тут є, але повірте мені, що прийняття цих рекомендацій дало б великий поштовх і для роботи Міністерства культури, для роботи Міністерства освіти і для всіх наших гуманітарних функцій. Тим більше, що мова йшла там і про СПІД, і про різного роду хвороби, ну звичайно про хвороби морального порядку - про наше радіо, телебачення і так далі. Я прошу підтримки.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття Проекту Постанови Верховної Ради України про Рекомендації парламентських слухань "Духовна криза суспільства і шляхи її подолання" (реєстраційний номер 4407). Прошу голосувати.

18:03:02

За-170

Рішення не прийнято. Проект відхилено.

Оголошується до розгляду Проект Постанови про рекомендації парламентських слухань "Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України" від 10 грудня 2003 року.

Доповідач - заступник Голови Комітету Артеменко.

18:03:25

АРТЕМЕНКО Ю.А.

На ваш розгляд вноситься проект членів Комітету Томенка, Артеменка, Баграя, Матвійчук і одноголосно це рекомендації різним організаціям, що після проведення Парламентських слухань "Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору, розробка перспективних програм, впровадження нових цифрових стандартів”, тобто не було жодних заперечень. Постанова носить рекомендаційний характер. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування проект Постанови про рекомендації парламентських слухань" Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України" від 10 грудня 2003 року для схвалення в цілому, як постанови ( реєстраційний номер 5063). Прошу голосувати.

18:04:20

За-189

Проект відхилено.

По банку "Україна" є прохання, ми самим останнім поставимо, щоб всі посиділи на місці.

Найдіть, будь ласка, Адама Івановича.

Шановні колеги! Розгляд для повторного розгляду обговорених питань. Проект Житлового кодексу. Ми його обговорювали, домовлялися, що ...

З якого питання, Петре Степановичу? З процедури? Будь ласка, Цибенко Петро Степанович. Мікрофон Цибенка Петра Степановича.

18:04:57

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Володимире Михайловичу, перша половина дня ранкового засідання сьогоднішня, як на мене, у мене склалася думка, що всі ми зробили висновок про те, що віднині раз у назавжди ми пішли від порушення Регламенту.

Щодо цього документу. Він голосувався, він обговорювався, він не знайшов підтримки. Чому ми знову тягнемо його для голосування. Що це за практика і де у порядку денному це питання?

ГОЛОВА. Я просив би, шановні колеги, підбирати слова. Ніхто нічого не тягне, а це рішення Погоджувальної ради. Давайте поважати себе.

Будь ласка, Валерію Павловичу, будь ласка, достатньо вже. Рішення Погоджувальної ради було, не моє особисте рішення було. Будь ласка, доповідайте Валерію Павловичу. Це було в проекті рішення яке ми розглядали, шановні колеги. Я ще раз кажу, я нічого не роблю без Верховної Ради. Я попросив продовження на 15 хвилин. Усе є слідкуємо. Будь ласка.

18:05:47

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимир Михайловичу, шановні народні депутати, ми вже в другій раз розглядаємо питання щодо Житлового кодексу України.

Житловий кодекс України має велике значення для наших громадян і обов'язково буде підвищений рівень відповідальності органів виконавчої влади щодо забезпечення житлом громадян і відповідальності влади. Комітетом було направлено ... Верховної Ради України з проханням винести проект Житлового кодексу на голосування ще раз. Мотивація викладена в листі, який вам роздано, тому що ми голосували вже теж після закінчення роботи сесії депутатів практично не було.

Нами внесено новий проект постанови, де ми пропонуємо взагалі виключити ту частину статті, де йдеться про виселення за несплату за житлово-комунальні послуги громадян протягом шести місяців. Я прошу звернути увагу на пункт чотири постанови, де ми ставимо вимогу розробити законопроект щодо забезпечення прав соціально незахищених верств населення в перехідний період, введення в дію норм Житлового кодексу та при подальшому застосуванню цих норм.

У цьому законопроекті треба чітко відмежувати тих, хто не бажає платити, маючи такі можливості, від тих, хто не може платити з об'єктивних причин. Розробка такого законопроекту - це вимога не до Держжитло........., а саме до Кабінету Міністрів. Бо його розробка потребує участі і Мінпраці, і Мін'юста, Мінздрава, і багатьох інших фракцій. А головне, що ми як народні депутати повинні цей Житловий кодекс забрати до себе і потім разом з представниками депутатських груп і фракцій Верховної Ради його доопрацювати, узгодити і внести для остаточного прийняття у Верховній Раді України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Гмиря, з мотивів.

18:08:17

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Владимир Михайлович, вот вы сослались на решение согласительного совета. Ну, значит не вы нарушили, а согласительный совет. Но от этого же не меняется ситуация. Вы понимаете, так согласительный совет может принять решение отменить Конституцию, разойтить с депутатами по домам, арестовать спикера. И это что, окончательное решение? В зале только может приниматься решение об изменении устава ad-hoc. Но это же совершенно понятно. В зале нельзя отменить Регламент, который принимался Верховным Советом, Согласительным советом - это абсурд. Не вы виноваты - Согласительный совет, ну, какая разница? Дело от этого страдает, Владимир Михайлович.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування. Хто за те, щоб визначитися з приводу прийняття рішення по проекту Житлового кодексу України? от Верховна Рада як вирішить - так будемо далі і працювати. Будь ласка.

18:09:31

За-213

Рішення не прийнято. Все.

Шановні колеги... Заспокойтесь, заспокойтесь, треба думати. Все.

(Ш у м у з а л і)

По фракціях, будь ласка. Я ... хто за те, щоб розглядати зараз це питання, - я так сказав.

Законопроект за номером 3736 переноситься на прохання авторів і комітету. Я зараз поставлю на голосування.

Хто за те, щоб зараз розглянути проект Закону "Про дипломатичний та службовий паспорти України"? Будь ласка.

18:10:37

За-91

Так рішення не прийнято. Законопроект знято з розгляду.

Оголошується до розгляду Проект Постанови про найменування новоутвореного населеного пункту Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Віталій Олуйко, будь ласка, дуже коротко давайте.

18:11:04

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, прохання підтримати рішення Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування присвоїти новоутвореному населеному пункту Дніпропетровського району Дніпропетровської області найменування селище "Авіаторське" прирівняно до категорії селище міського значення. Комітет проголосував 12 - за, 4 - утрималось.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо немає заперечень, я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про найменування новоутвореного населеного пункту Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Реєстраційний номер 4511, прошу голосувати.

18:11:48

За-335

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про відновлення селу Маринопіль Галицького району Івано-Франківської області колишнього найменування. Будь ласка, Віталій Миколайович.

18:12:09

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, прохання підтримати рішення Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування відновити село Маринопіль Галицького району Івано-Франківської області колишнє найменування - село Мариямпіль. 12 - за, три - проти, один - утримався.

ГОЛОВА. Немає?...

Семенюк мікрофон.

18:12:33

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Володимир Михайлович, шановний доповідачу!

У країнах Європи, коли почалося масове перейменування, взяли прорахували. Якщо вже ми не вміємо рахувати, то в країнах Європи рахують, які затрати несе бюджет від перейменування. Ведь народна мудрість каже: "Від зміни головного убору розум не добавиться, а тільки затрати збільшаться".

В кінці кінців ми можемо не тільки вносити пропозиції, а рахувати, що від того втратить держава, бюджет?

Ви посчитайте: карти переробляти, топографії переробляти, поштові марки міняти, відповідні затрати нести! Хіба це від цього вирішується питання?

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги, давайте визначатися голосуванням.

Я ставлю на голосування Проект Постанови про відновлення селу Маринопіль Галицького району Івано-Франківської області колишнього найменування. Реєстраційний номер 4512.

18:13:45

За-354

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Постанови про перейменування села Добровілля Мар'їнського району Донецької області.

Будь ласка, Віталій Миколайович.

18:14:02

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати, прохання підтримати рішення комітету перейменувати село Добровілля Мар'їнського району Донецької області на село Богоявленка, повернувши їй історичну назву села. Референдум проведений, рішення районної і обласної ради позитивне.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування проект постанови про перейменування села Добропілля Мар'їнського району Донецької області . Реєстраційний номер 4596. Прошу голосувати.

18:14:40

За-310

Рішення прийнято

Оголошується до розгляду проект постанови про перейменування села Діброва Тячівського району Закарпатської області ( реєстраційний номер 4597).

18:14:58

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати! Прохання підтримати рішення комітету перейменувати село Діброва Тячівського району Закарпатської області, повернувши йому історичну назву Нижня Абша. Під час засідання комітету за це рішення проголосували 10 - за, 4 - утрималося, проти не було.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект постанови про перейменування села діброва Тячівського району Закарпатської області ( реєтраційний номер 4597). Прошу голосувати.

18:15:39

За-245

Рішення прийнято.

Час вичерпаний, на превеликий жаль.

Що? Звертайтеся до зали, що я можу зробити. Ви ж бачите, що...

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжуємо роботу о 10 годині відповідно до розкладу засідань на п'ятницю.

Дякую за плідну роботу.