ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 червня 2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу шановних колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

Зареєструвалося - 425

У залі зареєстровано 425 карток народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення п'ятої сесії сьогодні на ранковому засіданні Верховної Ради України проводиться черговий День уряду України. На виконання постанови Верховної Ради України від четвертого березня та двадцятого квітня цього року темою нашого розгляду будуть доповіді уряду про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні та про стан формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері. Довідкові та аналітичні матеріали з даної тематики вам роздано. Профільні комітети внесли пропозицію щодо регламенту розгляду питань, які потрібно нам узгодити, виходячи з того, що для розгляду двох питань ми маємо три з половиною години робочого часу.

Шановні колеги, пропонується такий регламент розгляду першого питання - про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності.

Доповідь від уряду - 15 хвилин, відповіді на запитання - 15 хвилин, доповідь від комітету - до 10 хвилин (без відповіді на запитання, оскільки це не парламентські слухання), виступи президента Національної академії наук України Бориса Євгеновича Патона - 10 хвилин, голови Рахункової палати Валентина Костянтиновича Симоненка - до семи хвилин, члена президії НАН України академіка Національної академії наук України Володимира Петровича Семиноженка - до п’яти хвилин, а далі перейти до обговорення цього питання з таким розрахунком, щоб о 12 годині ми завершили його розгляд. Немає заперечень?

Шановні колеги, на розгляді цього питання присутні члени уряду на чолі з віце-прем'єр-міністром України Дмитром Табачником, а також керівний склад Національної академії наук України на чолі з Борисом Євгеновичем Патоном. Присутній також голова Рахункової палати Валентин Костянтинович Симоненко.

Переходимо до розгляду питання цього. Слово для доповіді має міністр освіти і науки України Василь Григорович Кремень. Будь ласка, Василь Григорович, до 15 хвилин.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні запрошені! Спільними зусиллями Верховної Ради та уряду України створена основа законодавчої системи, яка визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" бюджетне фінансування наукових досліджень як механізм державного регулювання та управління у науковій та науково-технічній діяльності здійснюється шляхом базового та програми цільового фінансування.

Базове бюджетне фінансування надається для проведення фундаментальних наукових досліджень, розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності, збереження наукових об'єктів, підготовки наукових кадрів.

Фундаментальні дослідження виконуються за пріоритетними науковими напрямами, надається підтримка перспективним розробкам, що виконуються комплексними авторськими колективами науковців, вузів та академічних інституцій. Державним фондом досліджень здійснюється підтримка фундаментальних досліджень за грантами, зокрема для молодих вчених. Нещодавно Президент України Леонід Данилович Кучма підписав указ щодо розвитку фундаментальних наукових досліджено, яким передбачено суттєве збільшення їх фінансування, починаючи з 2005 року.

Програмно-цільове фінансування надається на конкурсній основі науково-технічним програмам, які реалізуються пріоритетні напрямки науки і техніки та прикладним науково-технічним розробкам, які виконуються за державним замовленням.

На виконання Законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність та про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки" створено систему державних наукових та науково-технічних програм. Сформовано і функціонує 29 державних науково-технічних програм з обсягом фінансування 5,3 мільйонів гривень. Обсяг реалізованої науково-технічної продукції за такими програмами щорічно зростає приблизно на 15 відсотків і досяг 1,3 мільярдів гривень.

Ми щиро вдячні вам, шановні народні депутати, за схвалений у березні 2004 року Закон України "Про державні цільові програми", який суттєво удосконалює діяльність у цьому напряму. Важливим механізмом реалізації державної політики у науково-технічній сфері є формування державного замовлення на новітні технології. За результатами закінчених за державним замовленням наукових досліджень лише у 2003 році створено нових видів техніки - 25, технологій - 14, нових матеріалів речовин - 2", понад 100 інших розробок.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" уряд посилить координацію наукової діяльності при формуванні та виконанні державного замовлення.

Запроваджено конкурсні відбори проектів фундаментальних і прикладних досліджень, які виконуються за рахунок бюджетного фінансування вищими навчальними закладами та науковими установами. Поєднання освітньої і наукової діяльності в університетах дає можливість зберегти кадровий потенціал та використовувати матеріально-технічну базу і для підготовки фахівців, і для проведення наукових досліджень. У 2003 році лише вищі навчальні заклади, підпорядковані Міністерству і науки залучили на наукову і науково-технічну діяльність майже 62 мільйони гривень коштів замовників, що на 11,8 мільйонів більше, ніж у 2002 році.

У відповідності до Закону України про наукову, науково-технічну експертизу створено систему експертизи науково-технічних програм та проектів різного рівня з необхідним інформаційно-методичним забезпеченням. Функціонує система науково-технічної інформації, діяльність якої регулюється Законом України про науково-технічну інформацію.

Шановні народні депутати, у 2003 році бюджетні видатки на науку урядом профінансовано на 100 відсотків, що дало змогу повністю розрахуватися з виконавцями. Проте ще не вдається забезпечити виконання законодавчих норм щодо фінансування науково-технічної діяльності згідно статті 34 Закону України про наукову, науково-технічну діяльність. Показники бюджетного фінансування, як ви знаєте, суттєво нижчі від законодавчо визначених 1,7 ВВП.

Уряд цілеспрямовано працює над досягненням цих показників, оскільки невиконання саме цієї норми закону в значній мірі не дає можливості науці зайняти належне їй місце в економіці держави. Збільшення бюджетного фінансування науково-технічної сфери є першим назрілим кроком, і цей крок передбачений Програмою дій уряду і проектом Бюджетної резолюції.

Водночас для подальшого розвитку фундаментальних досліджень необхідно збільшувати фінансування Державного фонду фундаментальних досліджень. У посланні Президента України до Верховної Ради України вказано, що ці обсяги повинні становити шість відсотків від загального видатку на науку. На сьогодні цей показник складає лише 0,8 відсотка.

Необхідно кардинально поліпшити фінансування наукових досліджень у вищих навчальних закладах. Відповідно до статті 62 Закону України "Про освіту" держава повинна виділяти вузам бюджетні кошти на фінансування фундаментальних досліджень та наукових програм у обсязі не меншому 10 відсотків бюджетних коштів, що виділяється на їх утримання. На сьогодні, на превеликий жаль, маємо всього лише близько чотирьох відсотків.

Потребує вирішення проблема оновлення наукового обладнання в університетах. Першочергово у 2005 році слід здійснити цільове фінансування для оновлення наукового обладнання у провідних університетах, які мають наукові школи світового рівня. необхідно продовжити у 2005 році і у наступних роках розпочате у цьому році цільове фінансування оновлення наукового обладнання в наукових установах НАН України, що стало можливо завдяки підтримці керівництва Верховної Ради, наскільки ми знаємо, поширюючи цей досвід і на установи галузевих академій.

Хотів би наголосити, зазначені проблеми та пропозиції щодо шляхів їх вирішення стосуються всіх секторів науки: академічного, вузівського, галузевого. Уряд розпочав роботу над удосконаленням порядку планування та використання видатків спеціального фонду Державного бюджету на наукові розробки та послуги. Найближчим часом слід внести пропозиції про надання розпорядникам коштів спеціального фонду Державного бюджету більшої самостійності, зокрема щодо бюджетного кредитування прикладних розробок.

Урядом розробляється Державна програма прогнозування науко-технологічного інноваційного розвитку України, яка буде складовою частиною програми діяльності уряду на 2004 рік.

Шановні народні депутати! Відповідно до законодавства, уряд створює необхідні правові та економічні умови для розвитку міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва. Сьогодні діють понад 70 договорів міждержавного, міжурядового та міжвідомчого рівнів у сфері науково-технічного співробітництва з іноземними країнами та міжнародними організаціями, включаючи ЄС та НАТО. Верховною Радою України ухвалено 14 законів про ратифікацію угод з науково-технічного співробітництва з країнами Європи, Азії, Африки та іншими.

Шановні народні депутати! Відповідно до норм чинного законодавства, урядом створено систему державної підтримки суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності. Згідно з чинними законами, наукові установи внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, мають пільги з оподаткування. З метою збереження унікальних наукових об'єктів урядом створено Державний реєстр наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Фінансування утримання таких об'єктів щорічно передбачається у Державному бюджеті України. Хочу зазначити, шановні колеги, що сьогодні маємо 73 таких об'єктів, і з року в рік число їх збільшується. Згідно з чинним законодавством, один раз у 5 років проводиться державна атестація наукових установ усіх форм власності. З урахуванням загальнодержавного статусу Національної академії наук України урядом розроблено, а Верховною Радою України схвалено закон України про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України. Ми хотіли б дуже просити народних депутатів розглянути можливість подібні законодавчі акти прийняти і щодо державних галузевих академій.

Аналіз роботи системи підготовки та атестації науковий та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації свідчить про незначне зростання про останні три роки загального числа захистів кандидатських та докторських дисертацій, і уряд турбує ситуація із старінням наукових кадрів. Із залученням національних та галузевих академій уряд розробляє заходи щодо покращання ситуації. Соціальний захист наукових кадрів чітко визначений відповідними нормами законів. Проте, стаття 23-тя Закону щодо встановлення ставок окладів науковим працівникам наукових установ, діяльність яких фінансується з бюджету, на рівні не нижчому подвійної оплати праці працівників промисловості не виконується. На сьогодні середня заробітна плата науковців складає 593,1 гривні і залишається на рівні середньої заробітної плати працівників промисловості. Відповідно до статті 24-ї закону державою визначено механізм отримання пенсій для наукових працівників. Сьогодні середній розмір наукових пенсій складає понад 400 гривень, і уряд оцінює це, як значне спільне з Верховною радою України досягнення.

Шановні депутати! Друга група законів регулює інноваційну діяльність. Прикладом реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України є діяльність восьми технологічних парків створених відповідно до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків. Створення ще семи технопарків передбачено з 1 січня 2005 року згідно із законом нещодавно прийнятим Верховною Радою України. І інноваційних та інвестиційних проектах технопарків задіяні понад 32 тисячі осіб, додатково створено тисячу 550 нових робочих місць. Обсяг реалізованої продукції склав за 3 роки понад 2 мільярдів гривень. На проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт зі спеціальних рахунків технологічними парками використано за два останніх роки 40 мільйонів гривень.

Урядом здійснено заходи щодо оновлення нормативно-правової базі інноваційної діяльності та покращання стану справ в організації діяльності технопарків. Це забезпечило підвищення рівня вимог при розгляді проектів технопарків, а здійснення моніторингу їх виконання дозволило зменшити обсяги наданих раніше податкових та митних пільг на 4,4 мільярда гривень.

Спільними зусиллями уряду та Верховної Ради України, прийнято 3 червня 2004 року і підписано Президентом України Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків".

Урядом створена нормативно-правова база для практичної реалізації положень Закону України "Про інноваційну діяльність". Затверджено порядок державної реєстрації інноваційних проектів та порядок введення державного реєстру таких проектів.

Розпочато підготовку спеціалістів у сфері інноваційної діяльності у ряді вищих навчальних закладів .

Уряд не буде ініціювати у 2005 році продовження дії мораторію на введення статей 21-22 Закону України "Про інноваційну діяльність" у частині запровадження пільгового оподаткування та митного врегулювання. Це активізує залучення до інноваційних процесів представників малого та середнього бізнесу.

Чи не найважливішим механізмом забезпечення інноваційного розвитку є фінансова підтримка суб'єктів інноваційної діяльності з боку держави. У квітні цього року видано Указ Президента України, яким передбачено під час розроблення проектів законів про державний бюджет на 2005 та наступні роки спрямовувати не менше, як 10 відсотків коштів, отриманих від приватизації державного майна на фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Просив би народних депутатів при формуванні державного бюджету на 2005 рік підтримати ініціативу Президента, щодо відновлення бюджетного фінансування інноваційної діяльності, яке не здійснювалося, на жаль, з 2000 року. При цьому, хотів би звернути увагу на збільшення за останні два роки, майже в три рази, обсягів позабюджетного кредитування інноваційної діяльності, а також зростання, майже в півтора рази, обсягів залучених коштів вітчизняних інвесторів і інноваційну сферу. Правда, базові показники є дуже незначні і зазначений ріст не повинен ніяк нас заспокоювати.

Недостатньо врегульованим залишається на сьогодні сфера трансферу технологій. За оцінками експертів, відсутність відповідного закону призводить до щорічних втрат державного бюджету на суму до 3 млрд. гривень.

Просив би народних депутатів прискорити розгляд законопроекту про державне регулювання у сфері трансферу технологій.

Ми розпочали приведення у відповідність до Цивільного та Господарського кодексів законодавства про науково-технічну і інноваційну діяльність, уточнення концепції науково-технічного та інноваційного розвитку України. Уряд перегляне затверджені Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності" середньострокові пріоритети, які вимагають уточнення і звуження з орієнтацією на п'ятий та шостий технологічні уклади.

Дуже важливим завданням залишається проблема захисту прав на інтелектуальну власність. Це окрема тема, але без її вирішення практично не можна перейти до широкого застосування науково-інформаційних технологій в нашій країні. Підсумовуючи, назву головне, шановні народні депутати. Ми маємо основи законодавчої системи для розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності. Проблема полягає у її поліпшенні та забезпеченні реалізації. А тому основними заходами, на наш погляд, мають стати. Перше. Подальше вдосконалення законодавства. Друге. Забезпечення бюджетного фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності в обсягах, передбачених законами. Третє. Оснащення науково-дослідницької бази університетів, наукових установи національної та галузевих академій, новітнім науковим обладнанням. Четверте. Передача частини галузевих науково-дослідних інститутів до складу провідних університетів. П'яте. Підвищення заробітної плати науковців, всебічна підтримка молодих вчених. Шосте. Перегляд державних галузевих та регіональних науково-технічних програм. Сьоме. Державна підтримка суб'єктів інноваційної діяльності, спрямована на досягнення п'ятого та шостого технологічних укладів шляхом запровадження державного замовлення на інноваційну продукцію, фінансовій підтримки інноваційних проектів підприємств, стратегічно важливих для економіки та безпеки держави...

ГОЛОВА. Скільки вам треба часу для закінчення? Будь ласка, увімкніть мікрофон.

КРЕМЕНЬ В.Г. ... кредитування пріоритетних інноваційних проектів.

Вирішення вищеназваних завдань буде здійснюватися урядом при виконанні програми його діяльності "Послідовність. Ефективність. Відповідальність". Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь закінчена. На запитання, будь ласка, запишіться. На табло висвітліть прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Микола Жулинський, будь ласка. Будемо чередувати, одне від сесійної зали, безпосередньо від народних депутатів, друге - письмове. Мікрофон Миколи Григоровича Жулинського, фракція "Наша Україна".

10:23:42

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Жулинський, фракція "Наша Україна".

Василь Григорович, я уважно подивився на ці таблиці, бо їх краще читати, ніж слухати. І я звернув увагу на те, що, наприклад, за вашими тими даними інноваційна діяльність підтримується нашим населенням на 0,1 відсотка. Це - надзвичайно низький рівень розуміння суспільством необхідності інноваційних змін і взагалі ринкових перетворень.

Як ви вважаєте, що в цьому плані робите ви, зокрема Міністерство освіти і науки, для того, щоб якось поширити необхідність підтримки взагалі наукової діяльності і науково-дослідних досліджень у свідомості суспільства і серед, передусім, молодого покоління? Дякую.

КРЕМЕНЬ В.Г. Дякую, Миколо Григоровичу за запитання.

На превеликий жаль, з вами слід погодитись. Розуміння необхідності і сутності інноваційної діяльності, інноваційного типу розвитку в Україні широкими колами громадян ще не є достатнім та й частиною, мабуть, політичних і громадських сил. Що робиться Міністерством освіти і науки?

По-перше, ми вважаємо, що це - багатоаспектна проблема, вирішення якої також передбачає цілий ряд напрямків роботи. Ми перегляді змісту навчання в середній уже освіті намагаємось проблематику інноваційної діяльності, проблематику інноваційного розвитку взагалі суспільства як такого, що притаманне ХХІ століттю, провести червоною лінією через ті предмети і дисципліни, які так чи інакше долучені до цієї проблематики.

По-друге, відповідні курси і спецкурси впроваджуються у вищій освіті і, як я вже сказав, почали готувати і фахівців х інноваційної діяльності.

По-третє, Міністерство освіти і науки брало активну участь в підготовці цілого ряду конференцій, семінарів, присвячених саме цій проблематиці. Досить сказати, буквально весною, нещодавно пройшла конференція за участю Президента України, Прем`єр-міністра України, яка мала широке звучання. Але переконаний, що попереду ще дуже багато роботи. І тут, мабуть, слід більше використовувати і потуги громадських організацій, і засобів масової інформації з тим, щоб впровадити, я б сказав би, розуміння інноваційної культури в українському суспільстві. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. "Які існують проблеми і перспективи підготовки наукових кадрів в Україні?"

Шановні друзі, я вже сказав, що за останні три роки дещо збільшено зальне число захистів кандидатських і докторських дисертацій. Але є свої проблеми тут: зафіксовано зростання числа здобувачів, які на час захисту кандидатської дисертації не працюють у наукових установах чи вищих навчальних закладах, їх частка у 2003 році досягає майже сорока відсотків. З'являється проблема якості підготовки кандидатів наук. У нас часто підготовка кандидата наук зводиться лише до написання, до підготовки відповідного тексту, відповідних публікацій і їх захисту. Але якщо подивитися європейські країни і подивитися на той же Болонський процес, то аспірантура, подібна нашому навчанню, є обов'язковою передумовою захисту дисертацій, тому що підготовка кандидата, ну, це не тільки підготовка тексту, а це і проходження певної підготовки з інших предметів.

Тому, на наш погляд, потрібно подумати над тим, щоб провести зміни у підготовці кандидатів наук, зосередивши їх повністю або у переважній більшості через аспірантуру, а також через наукові і навчальні установи і заклади. Ось таким чином я відповів би на це питання.

ГОЛОВА. Так, Володимир Єщенко, фракція комуністів, будь ласка, ваше запитання.

10:28:08

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів, Черкащина.

Я хочу нагадати радіослухачам, що продовжується страйк в Черкасах тролейбусників, які борються за свої права. Але, Василю Григоровичу, в мене питання також по Черкасам. От ми з Михайлом Кузьмичем Радіоновим були разом на нараді ректорів нашої області, де Кузьминський - ректор Національного університету в Черкасах піднімав питання про реконструкцію і капітальний ремонт приміщення держуніверситету в нашому центрі міста Черкаси. Такі площі гуляють сьогодні, де можна розмістити і лабораторії, і це в центрі міста. Це приміщення, яке можна сьогодні використати для наукових цілей.

Тому я уже до вас звертався з листом. Ви дали мені відповідь, що буде вирішуватися. Але я хочу конкретно: коли це буде і як?

КРЕМЕНЬ В.Г. Дякую за запитання.

Я знаю цю проблему. Міністерство освіти і науки подавало і при складанні нинішнього бюджету пропозиції до Міністерства фінансів щодо виділення коштів, подали ми такі пропозиції на перегляд бюджету. Якщо вони будуть підтримані, то ці кошти можна буде виділити вже в цьому році. Якщо не підтримані - міністерство передбачить кошти на 2005 рік. Тобто ця проблема актуальна, і ми всіляко буде сприяти її розгляду.

Запитання. Фракція Соцпартії: "Яка кількість наукових працівників виїхала з України протягом останніх п'яти років, в тому числі академіків, член-корів, докторів, кандидатів? Які конкретні заходи вживаються урядом щодо припинення цієї негативної тенденції?"

Інформую. За даними Державного комітету статистики України за кордон виїхало докторів наук: 1999 рік - 32 особи, 2000-й - 26 осіб, 2001-й - 23, 2002 - 27, 2003 - 13 осіб, в тому числі один-два академіки чи члени-кореспонденти кожен рік. Кандидатів наук виїхало: 1999-й - 104, 2000-й - 125, 2001-й - 139, 2002 - 128, 2003-й - 79 осіб. Для довідки скажу, що на сьогодні в економіці України працює 11 тисяч 292 доктори наук та 62 тисячі 705 кандидатів наук.

Тобто виїзд в останні роки незначний, якщо брати порівняно з числом кандидатів, докторів наук. Але, безумовно, тут є проблема. І вирішення її, на думку уряду, і ми це намагаємося робити разом з законодавчим органом, це: перше - створення умов для ефективної роботи науковців в Україні, тобто осучаснення науково-технічної бази наукових досліджень, і друге - це, безумовно, підвищення заробітної плати науковців, особливо молодих науковців. Думається, що цим шляхом ми зможемо оптимізувати виїзд науковців за кордон, тому що, в принципі, обмін науковцями і їх повернення через певний період має і безумовно позитивні характеристики і цього в розумних рамках боятися не слід. Дякую.

ГОЛОВА. Демьохін. Депутатська група "Демократичні ініціативи", Народовладдя.

10:31:34

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Василий Григорьевич! Я бы хотел задать вам вопрос о самой главной инновации в процессе обучения и подготовки нашей молодежи. Что же все-таки нам нужно сделать для того, чтобы этот процесс интенсифицировать? От того, как будет он поставлен, зависит интеллектуальные потенциалы, будущее страны. Это не секрет. И вот у нас из года в год посторяется ситуация, когда не хватает учебников, мы не можем оснастить школы, так сказать, нужным количеством классов. Может быть необходимо сегодня саккумулировать все средства, чтобы использовать достижения науки, техники, развить дистанционное, дистанционно-продолженное обучение и сосредоточиться именно вот на этой инновации. Что же высчитаете самое главное сегодня в обучении? Какая главная инновация со стороны уряду? Спасибо.

КРЕМЕНЬ В.Г. Дякую за цікаве і досить серйозне запитання і теж такого багатоаспектного характеру.

Я абсолютно згоден, що ми повинні змінювати освіту і надавати їй інноваційного характеру, тому що через... цим шляхом лише ми можемо формувати людину, здатну до сприйняття і творення інновацій. На це скеровані зміни, які... змісту навчання, які відбуваються сьогодні у середній освіті. На це скерованіінші нововведення. Але є безумовно проблеми, і я згоден з вами, що попри те, що в останні роки збільшилося фінансування освіти, освітньої діяльності, але воно недостатньо. На що б слід було б направити кошти? Ну, окрім підвищення заробітної плати освітян, це зрозуміло, бо інакше ми не запросимо найкращу частину молоді для роботи в освіті. Необхідно суттєво зміцнити матеріально-технічну базу навчального процесу. Зараз Міністерство освіти і науки за дорученням Президента України і Кабінету Міністрів підготувало програму... Державну програму "Навчальне обладнання", яка передбачає виробництво в Україні і направлення в освітні заклади навчального обладнання для різних предметів, тому що ми тут дуже суттєво відстали від зарубіжної школи. І якщо так, як ми передбачаємо, то вже у наступному році 120-130 мільйонів можна буде виділити на цю програму, а програма розрахована не менше, ніж на шість років з тим, що цю зробити роботу.

Далію. Підручники. Дійсно, в останні роки і, слаба Богу, у минулому році, власне, вперше за останні роки ми на 100 відсотків отримали заплановані трішки більше 90 мільйонів гривень кошти. Але є тут проблеми. Ми у 12-річку йдемо, і сьогодні четвертий клас у нас у навчальному році піде у 12-річку, у наступному році п'ятий, шостий. І нам потрібно більше коштів для того, щоб надати повністю нові підручники для цих класів. Тому необхідно збільшити на друк підручники.

Комп'ютеризація. Завдяки зусиллям уряду у минулому році тисяча 835 комп’ютерних класів поставлено у сільську школу, але поки що у нас комп'ютеризовано лише половина шкіл. Нам потрібно все зробити, щоб за цей рік і максимум половину наступного року, комп'ютеризувати повністю середню освіту. Тому ще хотів би раз підкреслити, що глибоко переконаний, що шлях до дійсно стабільного інноваційного розвитку через більшу увагу до освіти, до науки і до більших вкладень в розвиток освітянської наукової сфери. Дякую.

Комітет з питань екологічної політики про .........та ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи. Якими кроками у реформуванні системи оподаткування можливо досягнути інвестицій у технологічні новації, зменшення витрати енергоносіїв та інших ресурсів та здійснення ефективної структурної перебудови промисловості?

Надання податкових митних та амортизаційних пільг вже передбачено статтями 21, 23-ю Закону України про інноваційну діяльність. На жаль, дія цих статей призупинена Законом України "Про державний бюджет" на цей рік. Зняття цього мораторію до зволило б розширити коло суб'єктів інноваційної діяльності всіх форм власності та підвищити їх інноваційну активність. Крім того залученню інвестицій у технологічні новації сприяло, на наш погляд, наступне. Надання податкового кредиту підприємствам, що тільки розпочинають діяльність зі створення інноваційної продукції.

Звільнення від обкладання податком частини прибутку, що спрямовується на будівництво, реконструкції та оновлення основних виробничих фондів підприємства. Запровадження регресивного податку для функціонуючих підприємств, що мають на меті створювати інноваційну продукцію, починаючи з моменту державної реєстрації інноваційного проекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Іван Бокий, будь ласка, фракції Соціалістичної партії України.

10:36:34

БОКИЙ І.С.

Прошу передати слово члену нашої фракції, голові Комітету науки і освіти, Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, будь ласка.

10:36:47

НІКОЛАЄНКО С.М.

Дякую, Іван Сидорович.

Шановний Василю Григоровичу. Сьогодні, скажімо, я знаю, що ви володієте ситуацією, але прокоментуйте от таку тему.

Десь приблизно 0,6 відсотка від всіх винаходів, які реєструються в Україні і отримують патенти люди, лише 0,7 відсотка ліцензуються. Тобто ми із усіх винаходів, які тільки запроваджуємо в Україні, із тисячі лише шість знаходять якось товаровиробника, знаходять якось підприємця, підприємство.

От пропонується в рішенні нашого комітету створити український фонд, українську фундацію підтримки винаходів для того, щоб держава сприяла, як це робить, скажімо, Фінляндія, просуванню цих винаходів у життя і що наша держава жила багатше. Як ви ставитеся до цього.

КРЕМЕНЬ В.Г. Шановний Станіславе Миколайовичу, я абсолютно підтримую вашу пропозицію про створення подібної структури і хотів би сказати, що дійсно, далеко не завжди винахід знаходить впровадження у виробництві.

Я б додав би ще, Станіславе Миколайовичу, ви про це чудово знаєте, що у нас актуальна проблема захисту винаходів і інтелектуального продукту на міжнародному патентуванні тобто можна було б передбачити і ці функції для цієї фундації. Тобто ця ідея абсолютно заслуговує на увагу і я хотів би, користуючись можливістю, подякувати і Комітет з питань науки і освіти, подякувати особисто Станіславу Миколайовичу за таку всезростаючу увагу до проблематики науки і інновацій. Ще раз дякую.

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г. Комітет з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Як виконується розробка програм технічного переоснащення підприємств гірничовидобувної галузі, розроблення яких рекомендовано у пункті сім розділу чотири постанови Верховної Ради про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні від 20 листопада 2003 року і передбачене відповідним дорученням віце-прем'єра?

Я би хотів сказати, що програму заходів на виконання цієї постанови передбачено протягом 2004 року доопрацювати Державну програму реформування гірничо-металургійного комплексу України з урахуванням гірничовидобувних підприємств із застосуванням досконалих технологій видобутку, повної та комплексної розробки родовищ, мінімізації обсягів утворення відходів. При цьому на кожному підприємстві розроблена програма технічного переоснащення виробничих фонді, впровадження технологій флотаційного до збагачення залізорудного концентрату та Інгулецькому та Полтавському ГЗК, що дозволяє підвищити якість підготовленої сировини на півтора-два відсотки та технологій до збагачення лежалих пісків, що мінімізує утворення відходів. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Василю Григоровичу. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Слово має Ігор Рафаїлович Юхновський, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти, голова Тимчасової спеціальної комісії з питань майбутнього. Наступним буде виступати Борис Євгенович Патон.

10:40:17

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, шановні члени уряду і запрошені. Розвиток науки в Україні за період її незалежності мав ряд позитивних сторін. Пригнічувана віками сфера гуманітарних наук переживає справжній вибух талантів. Українські гуманітарії насамперед середнього і молодого покоління стали повноцінними партнерами у світовому науковому процесі. Саме розвиток гуманітарних наук, що повинен зайняти чільне місце у класичних і педагогічних університетах буде основою зростання економічного суспільства держава. Саме високо національна культура відкриває українському суспільству, бізнесу, політиці широкі двері до контактів зі світом.

Досягнута відкритість суспільства дозволила українським вченим, що належали до економічної університетської та галузевої видів наук брати участь у міжнародних наукових проектах.

Поряд з цим, ефективна діяльність науки у суспільстві визначається як її готовність сприйняти позитивні зовнішні впливи, так і її активністю у внутрішньому житті держави, яка залежить в основному від ролі, що відводиться науці. Безпосередньо це знаходить своє вираження в організації фінансування науки і інноваційних процесів. Якщо у 990-му році фактичні витрати на науку становили 2,3 відсотка валового внутрішнього продукту, а далі суттєво падали до 0,39 у 2003 році, то у певному позитивному відношенні відбувалося зростання іноземних замовлень.

Їх частка у 2003 році у галузевій науці досягнула 42 відсотки, а в загальному кошти, що надходили від іноземних фондів, офіційно дорівнювали коштам, що виділялися з Державного бюджету та перевищували їх за своєю ефективністю. До певної міри це сприяло збереженню наукових кадрів, особливо старшого покоління.

Бідність вчених, коли ставка доктора наук у державному інституті протягом 12 років поспіль не перевищує ставки дільничного міліціонера і порівняного зі ставкою посильного у пересічній приватній установі призвела до неймовірного заниження оцінки інтелектуальної власності тих розробок, які продавались на конкурс, зокрема і за кордон. Якщо сприйняти до уваги, що внутрішнє споживання наукових розробок характеризується п'ятьма відсотками інноваційної складової у вартості продукції України, то виходить, що порядку 90 процентів науково-інноваційного продукту іде за кордон.

Запізнюючись з організацією інноваційних виробничих осередків в Україні ми самі себе заганяємо в становище бідної держави з нерозумним управлінням, і вина в цьому лежить на Верховній Раді України.

У чому ж головна біда і що робити? Ми переходимо до основних пунктів постанови Верховної Ради: перше - фонд фундаментальних досліджень. 14-річний досвід розвитку науки, освіти, культури і виробництва показав, що вирішальним фактором готовності держави до інноваційної діяльності був і залишається високий рівень фундаментальної науки, які як "зеницу ока" необхідно зберігати і надалі.

Конкурентоспроможність фундаментальної науки повинна утримуватися як шляхом базового фінансування, так і особливою увагою до розвитку і підтримки проекту фундаментальних досліджень. Бюджетні асигнування на фонд мають становити 0,1 відсотки ВВП щорічно, тобто 300 мільйонів гривень.

Друге, абсолютно відстала лабораторно-дослідницька база науки. Вона була відсталою і раніше, але так і не відновлювалася за всі роки незалежності. Слід робити модернізацію. На 2004 рік має бути виділено Національній академії наук 40 мільйонів гривень на закупку найновішого обладнання. Комітет застерігає і уряд і Національну академію: гроші мають бути виділені і використані згідно того переліку.

На 2005 рік під жорстким контролем з боку наукових .......... Національної академії наук має відбутися дальша модернізація лабораторій і інститутів Академії наук і національних університетів. Загальне фінансування за оцінками повинно становити порядку 200 мільйонів гривень, проте до цього часу ні НАНу, ні Національному університету матеріалів не подали.

Третє, катастрофічна і довготривала бідність учителів і науковців. Без освіти немає науки, без науки немає освіти. Вчитель після Національного університету одержує 260 гривень на місяць, професор, доктор - 560 гривень на місяць, працівник промисловості - 654 гривня на місяць.

Щоб виконати закон, потрібно збільшити існуючі зарплати в освіті і науці в 2,5 рази. Для цього, зокрема, для науково-педагогічних працівників слід виділити 1 мільярд і 70 мільйонів гривень. Для порівнянні, в Угорщині середня заробітна плата науковця - 1000 доларів на місяць, у 10 разів більше, ніж в Україні, в Росії - в 4 рази більше, у США - у 50 більше, ніж в Україні. Ми приводимо ці цифри не для сміху, а для ілюстрації згубності політики уряду і парламенту.

Четверте, антагонізм науки та виробництва в Україні. США, Європа, Японія йшли до інноваційної моделі економіки 50 років, паралельно оновлюючи конструкції, технології і засоби виробництва на базі розвитку науки. В Україні інша ситуація. Випуск конкурентноспроможної продукції супроводжується закупівлею нового обладнання, як правило, імпортного. Це означає несприйняття українським виробництвом українських наукових досягнень. Тому головним для України є кардинальне оновлення парку верстатів та іншого устаткування підприємств, потрібен відповідний заохочуючий закон.

Види наукової діяльності поділяються на фундаментальні дослідження, прикладні дослідження і розробки, що закінчуються взірцями готової продукції. Витрати на них мають розподілятися у пропорції: 1 до 1,7 до чотирьох. В Україні маємо 1 до 0,9 до 4,4. Отже, прикладна наука не функціонує, а це означає, що наука впровадження в основному копіює іноземні вироби.

Прем'єр-міністр України пан Янукович, виступаючи на загальних зборах Національної академії наук, стверджував, що уряд закладе в бюджет 2005 року 1,7 відсотка ВВП затрат на науку. Це означає приблизно 5,1 мільярдів гривень при теперішньому приблизно 1,4 мільярда гривень. Поки що немає підстав думати про певний політичний блеф. А, насправді, фундаментальні дослідження мають повністю фінансуватися з бюджету держави, прикладні - 50 на 50, а в розробках мало б бути зацікавлене виробництво. Так є в ЄС і в США.

Зауважимо, що в ЄС поставлено завдання для всіх його членів: довести витрати на наукові дослідження за прикладом Ірландії, Фінляндії і Швеції до три з половиною відсотків ВВП. Для України це означало б 10,5 мільярдів гривень на рік, при тому частка Державного бюджету становить 30 процентів, це 3,2 мільярди гривень, а бізнесу - 70 процентів, або 8,4 мільярди гривень. При теперішньому бюджеті 1,4 мільярди гривень цифра 3,2 є зовсім реальною.

Щоб залучити бізнес, Верховна Рада повинна ухвалити стимули. Для прикладу: США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Канада, Австралія, Сінгапур, Росія впровадили стовідсоткові списання витрат на наукові дослідження і розробки при визначенні бази оподаткування і амортизації капіталовкладень. В Угорщині податкова пільга для фірм, що фінансують наукові дослідження, складає 200 відсотків. Тому нульове наближення для України з 2005 року впроваджується у дію Закон про інноваційну діяльність. Уряд створює нормативи функціонування закону. З 2006 року ми йдемо по слідах Угорщини.

П'яте. Де взяти гроші? Україна повинна перейти на принцип технопарків. Держава стимулює проекти, а не території і галузі. Держава повністю стимулює п'ятий і шостий економічні уклади: інформатизація, біо ..........технології, надпровідність, воднева енергетика, економіка знань. Держава не може стимулювати другий і третій економічні уклади. Зараз мають пільги в мільярда гривень на рік: металургія - 8; автомобілебудування - одну, один мільярд; машинобудування - 4; харчова промисловість - 5; комерційні банки - 5,4, Національний банк - 4, торгівля - 7. У сумі 35 мільярдів гривень, а у загальному розмір пільг 70 мільярдів гривень. Для кожної з перерахованих галузей у 2005 році знижується пільга на 30 відсотків, щоб протягом трьох років пільги були майже зняті. Це дає додатково кожен рік 11 мільярдів гривень. От вони і ідуть на вклад цих галузей в інноваційну політику, вклад, супроводжуваний податковими пільгами.

І шосте. Організаційні заходи. Будучи технологічно відсталою країною Україна зацікавлена у трансфері технологій. Необхідний закон, що сприятиме трансферу. Слід сприяти розвитку малих інноваційних фірм, особливо на базі університетів. Створенню венчурних фірм, фондів підтримки прикладних досліджень і фондів впроваджень. Аналогічно до США звільнити венчурні фонди від сплати податку строком на 10 років, поновити діяльність інноваційного фонду України. Інноваційний розвиток України...

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте Ігор Рафаїлович.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Інноваційний розвиток України має торкнутися практично всіх економічних укладів від добувної галузі до укладів інформатики і знань. По кожному з них доцільно мати контакти з передовими технологіями і відповідними організаціями освіти. Це вже одне з головних завдань Тимчасової спеціальної комісії з майбутнього. У цілому положення не є безнадійним. База для дій є, вимагає чіткого і системного розгортання. При всьому тому найголовнішим завданням у Верховній Раді є побудова демократичної країни соціально-політична і економічна система якої спиратиметься на переважну силу середнього класу суспільства.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Рафаїлович. Сідайте, будь ласка. Я до слова запрошую президента Національної академії наук України академіка Бориса Євгеновича Патона.

Будь ласка, Борис Євгенович, 10 хвилин - регламент.

ПАТОН Б.Є.

Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! В доповіді міністра освіти і науки Василя Григоровича Кременя було зроблено детальний аналіз існуючої в Україні законодавчої бази розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності. Тому дозвольте зупинитися лише на окремих принципових моментах.

Перш за все, перехід на інноваційну модель розвитку економіки є дійсно необхідним для сучасної України, але при цьому треба не забувати, що справжня інновація, тобто створення принципово нової продукції чи технології неможливе без нової ідеї і тільки фундаментальна наука здатна такі ідеї народжувати. Тому, на нашу думку, законодавче забезпечення випереджаючого розвитку в Україні сфери фундаментальних наук має дуже важливе значення. В зв'язку з цим хотів би відзначити, що завдяки державній підтримці, в тому числі і на законодавчому рівні Національна академія наук вийшла із кризи ... початку і середини 90-х років минулого століття, збереглася як цілісна та, можна сказати, досить активно працююча система.

В останні часи вагомим фактором підтримки сфери фундаментальних наук стало те, що Верховна Рада включила як окремий пріоритет фундаментальні дослідження з найважливіших проблем: природничих, суспільних і гуманітарних наук до переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на період до 2006 року. Наслідком цього стало, зокрема, зростання обсягів бюджетного фінансування фундаментальних досліджень академії, започаткування нових наукових програм фундаментальних досліджень з актуальних напрямів. Безумовно, існує ще чимало труднощів, зокрема, фінансове забезпечення сфери фундаментальних наук є ще вкрай недостатнє. І це питання треба вирішувати. Необхідно насамперед суттєво збільшити обсяги видатків на державний фонд фундаментальних досліджень. Зараз вони неприпустимо низькі. Як наслідок, це дуже важливий інструмент все ще не відіграє помітної ролі у підтримці найбільш актуальних наукових проектів. Можливо було б доцільно надати фонду, а зараз це вже самостійна державна установа, права розпорядника бюджетних коштів.

Ще про один аспект інноваційного розвитку, а саме, про необхідність його належного забезпечення на регіональному рівні. Разом з Донецькою обласною державною адміністрацією та містом Києвом розробили важливі цільові цікаві програми, я б сказав, економічного та соціального розвитку. Нещодавно, перебуваючи у Донецьку, ми розглянули хід виконання програм. У Луганську досягли рішення про розвиток нової програми у рамках донецького регіону. Успішно, на наш погляд, йде робота у Києві. Але, по суті, зараз органи місцевої влади позбавлені можливості суттєво впливати на науково-технічну діяльність у регіоні. На нашу думку, є необхідним ввести в місцеві бюджети відповідні статті видатків і Академія вже вносила пропозицію щодо доцільності таких змін у Бюджетному кодексу, але це питання залишається поки що невирішеним.

Декілька слів про технологічні парки. Реалізація Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків, який був підготовлений та прийнятий за ініціативи Національної Академії Наук України, дозволило створити необхідні умови для їх реальної роботи.

Були певні непорозуміння, спроби накласти мораторій на створення нових технопарків, на реалізацію нових інноваційних проектів. І дуже добре, що цього не відбулося.

Безумовно, діяльність технопарків треба вдосконалювати. Але в цілому вона є вагомим, позитивним фактором інноваційного розвитку і потребує подальшої підтримки.

Важливим питанням є також вдосконалення законодавства у галузі створення, використання та охорони інтелектуальної власності. Необхідно, зокрема, запровадити стимули для створення винаходів та інших об'єктів інтелектуальної власності. З цією метою, з урахуванням досвіду іноземних країн та раніше існуючого в Україні порядку, було б доцільно ввести до законів України про охорону прав на винаходи і корисні моделі, і про охорону прав на промислові зразки додаткові положення щодо порядку та розміру виплати винагороди творцям. Так роблять в цілому світі.

Потребує вирішення і проблема скорочення строків проведення експертизи для видачі патентів на винаходи. Необхідно врахувати, на наш погляд, досвід Росії де це робиться напротязі одного року та нормативно визначити терміни розгляду заявок на винахід.

Добре зрозуміло, що інноваційний розвиток держави неможливий без розвитку та поєднання таких важливих його складових, як освіта та наука. Тому подальша інтеграція цих сфер діяльності є надзвичайно актуальною. У цьому плані багато що робиться. Але слід зазначити, що внутрішні ресурси Національної академії наук і Міністерства освіти і науки зі спільної підготовки кваліфікованих кадрів, в тому числі на базі спільних науково-навчальних структур практично вже вичерпані.

Ці питання потребують свого вирішення уже на загальнодержавному рівні. На нашу думку, було б доцільно розробити національну програму інтеграції освіти і науки та затвердити її рішенням Верховної Ради. І одним із заходів цієї програми має бути і законодавче надання Національній академії наук права освітньої діяльності.

Дуже важливо зараз і розумно вирішити питання по так званому булонському процесу. До нього можна приєднуватися, але не гублячи при цьому власну систему підготовки і атестації кадрів. Ми впевнені, що став учасником булонського процесу, Україна має зберегти учені ступені кандидата та доктора наук і обов'язково зберегти Єдину державну, підкреслюю, вищу атестаційну комісію.

На закінчення свого виступу хотів би підкреслити, що наука і освіта - це найбільш важливі пріоритети з усіх, що можуть забезпечити подальший розвиток України, її майбутнє. І вони повинні дійсно стати пріоритетами державної політики усіх гілок влади. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Євгеновичу. Сідайте, будь ласка. Слово надається члену президії Національної академії наук академіку Семиноженку Володимиру Петровичу. П'ять хвилин, будь ласка.

Справа у тому, що поки йде доповідач, я роблю зауваження секретаріату комітету, що він готував не День уряду, а готував парламентські слухання в режимі. Хай почитають положення про День уряду і готують так, як треба готувати День уряду. А це подібне у нас на парламентське слухання. Будь ласка.

СЕМИНОЖЕНКО В.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! З великого рахунку, сьогодні мова йде про два питання: як виконується наше вже існуюче законодавство і чому не виконується багато дуже частин? І чи сучасне це законодавство, якщо ви міряєте його з точки зору того, що робиться зараз в світі? Давайте звернемо на увагу, про які приклади вже сьогодні йшла мова у попередніх виступаючих? Вимоги Державного бюджету - це Закон України, 1,7 відсотка. Факт 2003 року - лише 0,34. Вже згадувався мораторій на закон про інноваційну діяльність, мораторій на інвестиційні проекти технопарків.

Концепція - наш головний документ, з якого ми виходимо, концепція науково-технічного та інноваційного розвитку датується на сьогодні 98-м роком, а за уявлення, які закладені в цей закон, в цю концепцію, це - середина 90-х років. Тобто, з великого рахунку, це - ще попереднє століття. Якщо, наприклад, ми зараз уявимо, у нас є 1,7 відсотки, тобто з ВВП, якщо виходити з ВВП наступного року, з оцінок, це - п'ять мільярдів гривень. На які пріоритети ці кошти, скажем, підуть, якщо зараз ми згадаємо про Закон про пріоритети інноваційної діяльності, достатньо свіжий, а саме 2003 року.

Зверніть увагу, мова йде переважно про третій-четвертий технологічні уклади, п'ятий вже рідкість. Про шостий майже не йде мова. В той же час, давайте звіримо ці пріоритети з тими, що існують в європейському співтоваристві. Будь ласка, всі ці сім пунктів, навіть такий цікавий пункт, про який Микола Григорович Жулинський вказував про інноваційну ідеологію. Подивіться, проблеми управління в суспільстві, яке базується на знаннях. Навіть такий пріоритет, дійсно, говорить про його суперсучасність.

І от те, що у нас відсутні пріоритети, які лежать в площині високих технологій, і, з великого рахунку, відсутні важелі державні, призводить до того, що питома вага п'ятого і шостого технологічного укладу за останні роки не збільшується в загальних наших обсягах виробництва, а зменшується. Більше того, обсяги виробництва високотехнологічної продукції поза різними оцінками десь 3-4 відсотки, ну, може п'ять, а інвестиції в розвиток високих технологій всього-на-всього чотири, тобто не випереджають. Це в 7-10 разів менше, ніж те, що сьогодні демонструють провідні країни світу.

Давайте зверну увагу, чому саме вони це демонструють. От приклад, Франція: податок на прибуток корпорацій всіх без виключення зменшується на 50 відсотків від суми приросту їх витрат на науково-дослідні роботи, і це вже діє приблизно з 80-х років.

Наступний приклад: 100 відсотків списання витрат на наукові дослідження при визначенні бази оподаткування, діють в країнах, про які треба коментувати. Наші сусіди росіяни ввели це вже в 2000 році також. У нас це не діє, тільки для технопарків. А про це яскраво говорив, приклади тих недоліків, які не дають можливості робити технопарки, Борис Євгенович Патон.

Свіжий приклад, Угорщина, з першого травня діє наступний закон: питома вага бюджетних коштів в загальній сумі інноваційного фінансування складає понад 50 відсотків, тобто держава ще й фінансує інноваційну діяльність з державного бюджету. Вже введений податок на інноваційну діяльність диференційований, який також діє в цьому році. А тепер кількість інноваційних структур. Ми говоримо, що у нас було спочатку три технопарки, потім 8, зараз, після того, як Леонід Данилович підписав закон, у нас 15 технопарків, 15 інноваційних структур.

Дивіться, що в країнах: в Польщі - 700, в Чехії - 831, ну, а у нас - 15. Вже в Росії, дивіться, скільки різних структур: вже є наукогради, державні наукові центри, інноваційні центри і так далі і так далі. Тобто пільги, які діють для технопарків, у нас лише три. В тому прикладі, який зараз там зазначений, дивіться: біля десяти різних, включаючи пряме державне фінансування красивих проектів. Про венчорне фінансування у нас взагалі не існує ні жодного прикладу в законах, яке б забезпечило венчорне фінансування, а це основа для інноваційного розвитку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваш час закінчився. Завершуйте.

СЕМИНОЖЕНКО В.П. І мені завершувати не треба, оскільки ці завдання, які треба зробити нам всім разом, існують на цій картині. Треба і нова доктрина на сьогодні, і кодекс науково-технічний інноваційний, і сучасні закони, дійсно які стимулюють, і нові пріоритети, які забезпечують вищі технологічні уклади. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Петрович.

Я запрошую до слова голову Рахункової палати Валентина Костянтиновича Симоненка. П'ять хвилин, будь ласка.

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты и коллеги! Сегодня в стенах парламента обсуждается вопрос, от решения которого, безусловно, зависит будущее Украины. Нынешние источники экономического роста страны практически исчерпали себя. На протяжение десятилетий научный фактор практически был исключен из стратегических государственных приоритетов, из процесса реформирования экономики, не создано научных заделов для преодоления технологического отставания от развитых зарубежных стран.

В этих условиях гарантом обеспечения устойчивых темпов роста украинской экономики и преодоление ее глубоких диспропорций может стать только модель инновационного развития экономики, главная цель которой не привлечение инвестиций ради инвестиций, не абстрактная структурная перестройка, о которой так много написано в различных постановлениях, а создание и внедрение в производство качественно новых технологий. Как бы наверстывая упущенное в последнее время к этой проблеме внимание властных структур резко повысилось. Проведение целой серии "круглых столов", конференций, разработан проект стратегического инновационного развития, изданы ряд указов Президента, многочисленные постановления Кабинета Министров. Однако, конкретных результатов отдачи от этой активности просто нет. Создается впечатление, что важнейшую для государства проблему просто-напросто заговорили. Все идет по сценарию нашей недавней всенародной борьбы под лозунгом "Экономика должна быть экономной!".

В 2003 году общие расходы Государственного бюджета на научную деятельность составляют один миллиард 400 миллионов гривен. Деньги немалые. В общих расходах бюджета они составляют 2,5 процента. Вся интеллектуальная собственность созданная на эти средства принадлежит государству, а это около 1 миллиарда гривен. И правительство должно, обязано решить так каким образом в условиях рыночных отношений использовать накопленный в научной сфере потенциал, как обеспечить его востребовательность. Но именно этот вопрос не решен. Наработанные инновации лежат на полках, не внедряются, а в итоге списываются. Аудиторами Счетной палаты было установлено, что в системе Национальной академии наук из существующего общего объема количества объектов интеллектуальной собственности по лицензионным договорам используется только 6 процентов, а в отраслевых академиях этот процент составляет от 1 до 2. По итогам 2003 года только 9 процентов промышленных предприятий были инновационно активными, которым произведено всего продукции на 2,1 процента общего промышленного производства. Причем, в эту сумму включены все нововведения, которые имеет хоть какие-то признаки инновации.

Без сомнения, все эти объемы не могут быть критическими, которые бы могли гарантировать необходимые для Украины темпы экономического развития. Но хочу подчеркнуть, что суть проблемы состоит не столько в объемах бюджетного финансирования, сколько в системе управления этим процессом, в механизме реализации основных задач модели инновационного развития. Несмотря на то, что сегодня действует девять законов Украины, ряд указов Президента, постановления Верховной Рады, тридцать одно постановление правительства, которые регулируют инновационную и научно-техническую деятельность, условия для внедрения модели инновационного развития экономики в стране так и не созданы.

Научными исследованиями занимаются сорок пять главных распорядителей бюджетных средств. Однако, отсутствует координация научных исследований, развитая структура маркетинга, отсутствие реальных заказчиков и спроса на интеллектуальную собственность на внутреннем рынке, отсутствует утвержденный законодательный уровень методологии стоимости, оценки и бухгалтерского учета объектов интеллектуальной собственности. И у нас списывается, как малоценка.

В последние пять лет на уровне Кабинета Министров не определяется единая стратегия и основные направления фундаментальных исследований. Отраслевые науки и центральные органы исполнительной власти в рамках бюджетного назначения самостоятельно определяют и утверждают направления и объемы финансирования фундаментальных исследований для своих научных учреждений элементарным методом скирдования, которые решают свои узкоотраслевые задачи либо не решают вообще ничего. В этих условиях нужны эффективные действия со стороны правительства по развязыванию гордиевых узлов на пути внедрения инновации. Нужна система прежде всего в решении проблемы роли бюджета и других факторов формирования инновационной политики.

Бесспорно, что наиболее приоритетные инновационные проекты должны иметь государственную поддержку в виде бюджетного финансирования, она должна выделяться на конкурсной основе. Кроме фундаментальных исследования бюджетное финансирование должно поддерживаться на основе госзаказов в сквозную цепочку, прикладные исследования ежедневное техническое обеспечение, практическая реализация и тиражирование. И дело не в том, что сейчас объем финансирования науки не достиг 1,7 процента от ВВП, как предусматривалось законом.

На современном этапе необходимо определиться: готова ли наука при ее нынешней структуре, организации и управлении к продукцированию иноваций. Необходимо изменить механизм управления научными исследованиями и внедрением научных разработок.

Вот здесь говорили о наших технопарках. Да, наши технопарки сегодня можно констатировать, что они задавлены прессом многоуровневого согласования проектов. Каждый проект должен быть рассмотрен, как минимум, в восьми министерствах, в нескольких комитетах, в Академии Наук, пройти экспертизу четыре раза, а затем должен быть утвержден в Министерстве образования и науки. И, наконец, после всех инстанций рассматривается на комиссии Кабинета под руководством Дмитрия Владимировича Табачника.

Технополисы явились одним из главных факторов феномена скачкообразного развития известных стран и регионов. Я не буду их перечислять, но только одно могу вам сказать, что технополисы и в структуре отечественной экономики практически отсутствуют.

И последнее. Убежден, что не приняв сегодня конкретные меры по ... переходу к иновационной модели развития экономики, мы не просто не перейдем в пятый технологический уклад, а навсегда ... поколения нам этого не простят.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Костянтиновичу.

Переходимо до обговорення. Будь ласка, подивіться на своїх моніторах, хто записаний і я буду надавати, в першу чергу, слово від фракцій і ми будемо проводити обговорення до 12-ї години рівно.

Будь ласка, від фракції Соціал-демократів Прошкуратова, підготуватися Курасу. Прошкуратова, ви готові виступати? Будь ласка, вам слово.

На Дні уряду у нас регламент для виступаючих - 5 хвилин. Але якщо хтось зекономить, я буду вдячний.

11:15:54

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Тамара Прошкуратова, фракція СДПУ.

Розвиток науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні регулюється Законом України про державну підтримку інноваційної діяльності. Крім того, пільги для інноваційної діяльності передбачені чинним законодавством України. Ці пільги стосуються питань оподаткування та митного регулювання, не мають зворотної дії у часі, не можуть бути скасовані. Але їх дія була призупенена Законом України про Державний бюджет на 2004 рік. Обсяг виконаних у першому кварталі 2004 року робіт згідно з державними, науково-технічними та цільовими програмами становить лише 2,8 мільйона гривень. На 84,1 відсотка роботи профінансовані за рахунок держбюджету. Що означає такий обсяг фінансування 2,8 мільйона гривень на цілий квартал. Зрозуміло, що говорити щось про інноваційні пріоритети розвитку економіки при таких обсягах фінансування не має сенсу. До того ж це і є практично вся сума фінансування 84,1. Таке становище доводить, що, по-перше, недержавних інвесторів обрані напрямки дослідження не цікавлять з причини їх низької придатності використання у виробництві.

По-друге, діючі моделі спільного фінансування вітчизняних науково-технічних розробок Держбюджетом та приватними інвесторами, безумовно, потребують суттєвого доопрацювання. Як свідчить досвід і не тільки розвинених країн, тільки застосування ефективних моделей розвитку власної науково-технічної бази дозволяє формувати, дійсно, інноваційну спрямованість розвитку економіки. Для цього необхідно вирішити комплекс досить складних питань: розвиток патентного права, система пільг щодо податків на інвестиції, що спрямовуються на дослідно-конструкторські роботи.

Другий комплекс питань: високий рівень розпорошення коштів між об'єктами проведення дослідів. 92 організації та підприємства України залучено до розробки державний науково-технічних та цільових програм. Таким чином, при загальному фонді фінансування 2,8 мільйона гривень це становить менше, ніж 30 тисяч гривень на кожну з цих організацій. На кожну із 122 тем припадає менше, ніж 25 тисяч гривень.

Зрозуміло, що тільки одиниці з цих тем зможуть принести хоч якусь користь для виробництва і то нескоро.

Всі вищенаведені показники підтверджують, що інноваційна діяльність в Україні дійсно потребує всебічної державної підтримки, яка зараз є цілком ...достатньою. І головні напрямки такої підтримки при оподаткуванні, при митному регулюванні, встановлення нормативів прискореної амортизації, пільгової системи кредитування, цільового виділення бюджетних коштів. Всі ці важелі державного регулювання процесами прискореного впровадження у виробництво сучасних технологій та інновацій законодавчо вже закріплені. Тимчасова відміна цих пільг в Україні дійсно має місце, оскільки оподаткування та податкові пільги щорічно уточнюються Законом України "Про Державний бюджет". У той час навіть тимчасова відміна гарантованих законодавством пільг заважає впровадженню інноваційних технологій, оскільки руйнує економічних підгрунтя таких процесів. Як наслідок перехід на інтенсивні чинники розвитку економіки, стимулювання інвестиційного процесу та інновацій здійснюється дуже повільно.

Виходячи із вищесказаного фракція СДПУ(о) пропонує. Приймаючи до уваги необхідність посилення законодавчого захисту процесів впровадження інноваційних технологій вважаємо за необхідне поновити пільги щодо інноваційної діяльності, дії яких призупинено Законом України "Про Державний бюджет на 2004 рік".

Друге. Кабінету Міністрів та Національній академії наук України переглянути у межах бюджету 2004 року склад пріоритетних державних науково-технічних та цільових програм та порядок їх фінансування. Уряду розробити пропозиції з приводу формування ефективних моделей фінансування пріоритетних науково-технічних та дослідно-конструкторських програм, що передбачали б створення реальних стимулів для інвесторів усіх форм власності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції "Регіонів України" має Іван Федорович Курас. Підготуватися Гладію.

11:20:49

КУРАС І.Ф.

Вельмишановний Адаме Івановичу, шановні члени уряду, шановні народні депутати. Побутує думка, що науково-технічна і особливо інноваційна діяльність, належать переважно до сфери природничих і технічних наук, до зацікавленості відповідних галузей народного господарства. Проте, світовий досвід і наш власний переконує в тому, що без соціальної гуманітарної складової не можлива успішна реалізація проблем і, власне, науково-технічного розвитку. Саме звідси, на нашу думку, випливає розробка таких нових напрямів, як економіка знань, соціальні інновації загалом. Більше того, саме на стику цих сфер виникають нові проблеми, іноді гострі колізії, які потребують свого розв'язання, в тому числі, з урахуванням теми нашого обговорення - правового врегулювання.

Я в цьому зв'язку хотів висказати кілька пропозицій, тим більше, що в останні роки нагромаджено чималий і цікавий досвід, в тому числі в Національній академії наук України. Я хотів вас проінформувати, шановні колеги, що в Інституті держави і права, в нашій академії створені і успішно функціонують нові центри наукові банківського права і інтелектуальної власності, енергетичного та ядерного права, теоретичних і правових проблем в цілому законотворчості і порівняльного правознавства єдиний в країнах СНД Міжнародний центр космічного права. І вони переважно фінансуються з поза бюджетних джерел.

На нашу думку, настав час поширити державне замовлення саме на ці сфери правового забезпечення тих ділянок, від яких значною, якщо не вирішальною мірою, залежить науково-технічний прогрес і інновації. Теж також стосується розробок проблем вдосконалення соціальної політики нашої держави, забезпечення стабілізації українського суспільства, зниження в ньому рівня соціальної напруги і політичного протистояння, нейтралізації джерел міжетнічних, міжконфесійних та міжрегіональних суперечностей.

На наш погляд, назріло питання, яке вимагає розв'язання на державному рівні, - питання про надання Національній академії наук України права законодавчої ініціативи. Це питання вже неодноразово ставилося. Воно залишається нерозв'язаним.

Ще одна пропозиція. Мені здається, що, можливо, сьогодні Міністерству освіти, Національній академії наук разом з урядом і Верховною Радою варто було б започаткувати важливий проект, який можна умовно було б назвати: "комп'ютерний всеобуч людей середнього і старшого віку". Ріст комп'ютеризації, перетворення комп'ютера в основний засіб освоєння освіти, культури і інформації без комп'ютерного всеобучу може призвести до своєрідного цифрового розриву між поколіннями, до масової неграмотності людей середнього і старшого віку, що негативно відіб'ється на виробництві, працевлаштуванні, рівні масової освіти і культури, соціальних настроях населення і, можливо, спричинятиме масштабні напруження між соціальними верствами населення і владою.

У цьому зв'язку виникає ще одне важливе питання, я умовно його називаю: "питання про українізацію комп'ютера", а саме: про програмний продукт українською мовою. Без цього молоді покоління будуть вчитися спілкуватися з комп'ютером, між собою і світом не державною, а іншими, переважно англійською, мовами.

Дуже важлива сьогодні проблема, уже вона порушувалася і в доповідях, і у виступах, - це проблема функціонування технопарків. Ми маємо перший, на наш погляд, ще рано говорити про якісь висновки, але перший досвід формування єдиного поки що в Україні технопарку, який поєднує вчених в галузі природничих, технічних і гуманітарних наук, і він має назву: "інтелектуальні інформаційні технології". Ми дуже сподіваємося, що це буде вдала форма поєднання інтеграції вчених різних галузей.

І нарешті, назріло питання - і ми просили б до нього уважно поставитися, - про створення фонду гуманітарних досліджень, який також має носити загальнодержавний характер з усіх точок зору. Ці і інші питання заслуговують уважного правового забезпечення. І я думаю, що всі колеги з різних фракцій могли б об'єднатися у вирішенні саме цих питань

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Федорович.

Слово має від фракції Аграрної партії Гладій Михайло Васильович, підготуватися Ніколаєнку.

11:26:06

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні члени уряду, шановний Борисе Євгеновичу!

Розгляд даного питання на Дні уряду, на наш погляд, викликано тим, що в Україні, практично, вичерпали себе екстенсивні фактори економічного зростання, а перехід на інтенсивні чинники розвитку економіки, стимулювання інвестиційного процесу та інновацій здійснюється занадто повільно, хоча на законодавчому рівні прийнято ряд важливих законів щодо вдосконалення державної науково-технічної та інноваційної політики, основні напрями якої були визначені ще концепцією науково-технічного та інноваційного розвитку України, затверджені постановою Верховної Ради від 13 липня 1999 року.

Тобто ще раз наголошую: належне правове поле є, причому закони, а вони сьогодні вже називалися, дозволять це робити із залученням як власного, так і зарубіжного капіталу. Однак, не зважаючи не це, розвиток науково-технічного потенціалу та інноваційні процеси в державі не лише не відповідають сучасним вимогам в окремих галузях, а й дуже примарні перспективи на майбутнє. Причина в тому, що на низькому рівні проводиться фінансування науково-технічної сфери, при цьому суттєво скорочено частку програмно-цільового фінансування. За останні 10 років матеріально-технічна база наукових установ і організацій, практично, не оновлювалася, майже у 2,5 рази скоротилася чисельність зайнятих в науці. Більше того, найбільш перспективні вчені, які є носіями нових ідей, молоді, в першу чергу, виїжджають за кордон. А це втрата не лише сьогодення, це майбутнє науки. І без належних фінансових стимулів з боку держави цей процес не вдасться зупинити.

Обмежені можливості бюджету не дають змоги забезпечити достатню підтримку агропромислового виробництва на рівні розвинених країн, в яких вона коливається в межах 25-40 відсотків до вартості обсягів виробництва продукції. В Україні частка витрат на сільське господарство у Державному бюджеті, нагадую, 1990 року - становила 34 відсотки, а сьогодні, на жаль, тільки 2 відсотки.

Не зважаючи на певні зрушення за останні два роки, поки що не вдалося започаткувати фінансування визначених законодавством програм, щодо запобігання і ліквідації проявів захворювання, для прикладу: великої рогатої худоби на губчатоподібну енцефалопацію та інші ... інфекції. А це світова проблема і, також, на території України.

Розвиток виробництва засобів захисту рослин, на основі сучасних технологій, розвиток рибного господарства, будівництво суден рибопромислового комплексу, розвиток меліорації. Та особливо прикро, що не забезпечене виконання таких стратегічних напрямів, як розвиток сільськогосподарського машинобудування і забезпечення товаровиробника технікою, мінеральними добривами та засобами захисту рослин. Маємо усвідомити, що невиконання чинних законів, відсутність ефективної інноваційної інфраструктури, не лише гальмує розвиток економіки держави, а й негативно впливає на інноваційну активність суспільства в цілому. Такою інфраструктурою, на мою думку, будуть агротехнопарки, які так активно впроваджують наші політики, в першу чергу, Ігор Рафаїлович Юхновський.

Депутатська фракція аграрної партії України наполягає, щоб в наступні роки значно розширити бюджетну підтримку агропромислового виробництва, при чому, на новій основі і за більш прогресивними схемами.

Ми вважаємо, що це також інновація. Особливо, що стосується технічного переозброєння сільського господарства. Адже, в цілому, село сьогодні забезпечено технікою лише на 55 відсотків до потреби. 90 відсотків тракторів, комбайнів та інших машин, практично вичерпали свій технічний ресурс. Тому довгострокові інвестиції в необхідних обсягах повинні, в першу чергу, спрямовуватися на підтримку підприємств, які виготовляють сільськогосподарську техніку.

Ми, також, вважаємо, що відповідним органам у центрі і на місцях слід більш предметно відслідковувати всі напрями інвестиційної, і, в тому числі, і міжнародної допомоги. Адже це немалі кошти.

Повинні вдосконалювати взаємовідносини з різними проектами, шляхом розширення, постійних консультацій, звітів, експертних оцінок, проведення науково-практичних конференцій, забезпечувати розробку регіональних інвестиційних програм в агропромисловому комплексі.

Розвиток науково-технічного потенціалу, повинен відігравати головну роль в переході економіки на інноваційний шлях розвитку, вирішення соціальних проблем, підвищення рівня освіти та культури в нашій державі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від фракції Соціалістичної партії має Ніколаєнку. Підготуватися Майку.

11:31:08

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні народні депутати! Шановний Адаме Івановичу! Шановні запрошені! Зразу скажу, що тема нинішнього Дня уряду, на нашу думку - Соціалістичної фракції, є визначальною для майбутнього України, бо інноваційна тріада - наука, освіта, виробництво - це саме є той ланцюг, за допомогою якого ми повинні витягнути нашу України із безодні. Ми мусимо покласти край в екстенсивному розвитку держави, визискуванню природних монополій, які знаходяться, на жаль, сьогодні в руках переважної більшості олігархічних структур наших небезмежних природних ресурсів. Чому сьогодні в такому стані наша держава, наша економіка, наша наука? Чому серед продукції, яку випускає наша промисловість, високотехнологічна, наукоємка продукція складає лише 0,7 відсотка? Чому деградує наша наука і освіта, а ті успіхи, які сьогодні є, то це все-таки заслуга особистостей, які сьогодні ми бачили і, перш за все, воно не завжди є в логіці подій, в логіці рішень уряду, скажімо, і Верховної Ради.

В чому ж причина такого стану? Перш за все в тому, що держава останнім часом відмовилася від підтримки науки і освіти. І це відбувається, до речі, в зворотній пропорції до гучних розмов про значення науки в державі. Практично кілька років поспіль зупиняються закони про інноваційну діяльність. Я дивуюся як в цьому році, скажімо, може взагалі Міністерство освіти і науки от так працювати, а їм вдається це. Не працює Держіннофонд. Підприємці не зацікавлені в інноваційній діяльності. Чому вони так і підприємства в тому числі, і навіть державні не займаються запровадженням НТП? Це питання є сьогодні головним, тому що їм вигідніше замість запровадження нових технологій, наукових досягнень взяти кілька сот робітників, платити їм мізерну заробітну плату і за рахунок цього мати певно дешеву продукцію. А якщо сюди добавити ще й ту сировину, яку ми роздаємо наліво і направо, якої у нас сьогодні, до речі, мало, то звідси стає зрозумілим, чому не зацікавлений бізнес у запровадженні досягнень НТП. Дивіться, витрати сьогодні на освіту у структурі виробничих затрат підприємств складають 0,3 відсотка від всіх затрат на робочу силу.

Соціалістична партія України вважає, що на часі внесення змін ( до речі, вони вже внесені ці зміни, є на розгляді Верховної Ради) до Законів про оподаткування прибутку підприємств, Закону про податок на додану вартість, зменшення ввізного мита на наукові прилади, повноцінне функціонування технопарків, відновлення держіннофонду і таке інше. Такі пропозиції несені, їх слід підтримати. Уряд і Верховна Рада України повинні мати спільну політику щодо підтримки науки. Ми повинні зустрічатися не тільки у сесійному залі під час розгляду цього важливого питання ( я вважаю, що, дійсно, важливе питання, і доповідь міністра, і доповідь Ігоря Рафаїловича дуже були правдиві і цікаві), але цього мало.

Вчора мені довелося мати розмову із міністром фінансів. МИ домовилися, що буде продовжена підтримка Академії наук, придбання нового обладнання, підвищення заробітної плати науковцям всіх академій, педагогам, вчителям і так далі. Але мене сьогодні турбує ще і вузівська наука. Така ситуація, яка склалася там, вона навіть гірша, ніж у наших галузевих академіях. 50-60 мільйонів гривень, які витрачаються на вузівську науку - це сльози. І про який ми можемо говорити Болонський процес, якщо студент, викладач відірваний від фундаментальних досліджень, від науки? У бюджеті на наступний рік нам слід обов'язково збільшити мінімум у три, а то і чотири рази кошти на підтримку вузівської науки, фундаментальної перш за все. Нам слід підтримати ідею створення українських винаходів, щоб ми всі патенти-винаходи супроводжували, і вони знаходили свого товаровиробника і йшли у промисловість.

Соціалісти вважають, що нам слід прийняти програму технічного переоснащення матеріальної бази вузів. Мова йде про те, що ми можемо йти іншими шляхами, різними шляхами: визначити кілька десятків вузів або кілька центрів, і де можна за прикладом національної академії наук створити, скажімо, центри спільного використання обладнання для того, щоб там вчені, студенти, аспіранти могли ставити досліди і готувати і наукові розробки і запроваджувати їх у життя. Без цього, я вважаю, ми рухатися уперед не будемо. А взагалі я думаю, що Адам Іванович нам треба попросити "Голос України", якщо ви не заперечуєте, я думаю, підтримають всі, щоб ці матеріали опублікували у газеті, щоб це стало для всієї України, щоб люди знали про це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракції Народно-демократичної партії промисловців і підприємців народний депутат Майко. Підготуватися Матвієнкову, "Центр" йому слово передає.

11:36:23

МАЙКО В.І.

Дуже приємно, що сьогодні ми вперше серйозно так починаємо слухати уряд по таким питанням. Але я хотів би сказати, що ще і проблема і дуже велика провина Верховної Ради, коли сьогодні стільки людей присутні на такому питанні. Оця права частина і профспілки дуже багато розмовляють про те, що повинен бути високий рівень мінімальної зарплати. Але мінімальна зарплата буде великою не тоді, коли вони будуть просити і демонстрації проводити, а коли всі ми разом з профспілками будемо думати про продуктивність праці. І є один шлях тільки виходу з цього положення більше виробляти і більше заробляти, а не шлях брати побільше зарплату і шукати там, де її немає. І це приводить до того, що сьогодні................, коли зарплата, рівень інфляції - рівень підбільшенню заробітної плати. Тільки продуктивність праці.

Я вам можу привести такий приклад. Я сам як директор виробляв виріб. Півтори тисячі виробів робив у місяць. Туреччина, вклавши гроші, півтори тисячі робить в час, у годину. Ось де брати зарплату треба.

І я вам хочу сказати, ми кажемо сьогодні про науку, дивіться, що у нас є. Сама могутня наука може є у всій Європі, це в Україні була. Я можу привести вам наші науко-дослідні інститути військово-промислового комплексу. Майже всі сьогодні закриваються. А дивіться інститут "Квант", перші ультразвукові апарати у світі "Кванта", перші лазерні ножі, якими сьогодні ще оперує наша медицина "Кванта". Я міг би привести таких, я вже не кажу про радіолокації і все. Що ми робимо? Хто займається цими серйозними інститутами.

Перш, щоб я просив і уряд, це поставити заборону на знищення наукових інститутів України. Заборонити їх повну приватизацію. Поставити під контроль інвентаризацію усіх науково-дослідних інститутів України і подивитися які завдання вони роблять. Сьогодні знищується самий могутній інститут Радянського Союзу, інститут "Квант". По радіолокації не було ні одного інституту.

Борисе Євгенійовичу, коли стояло питання не тільки в радіолокації, а зробити пристрої для вимірювання, для якості зварювання підводних лодок, коли ніхто не міг вирішити, ви пам'ятаєте, це завдання, коли ви самі з нашим міністром докладали Брежнєву. Тільки інститут "Квант" виконав цей прилад, тоді зробив. Таких сотні інститутів є сьогодні. Що робиться? Із-за приміщень у центрі міста знищується цей інститут. Я міг би привести таких сотні прикладів. Таких прикладів дуже багато.

Друге. Ніколи у нас в Україні ніякий інститут, ніяке виробництво не жило добре, якщо воно не займалося новою технікою. Кудрявцев був такий директор. Він казав так: "Не шукайте ви там ці копійки у цих підвищеннях продуктивності, шукайте нову техніку, нову технологію". Тому тоді був завжди високий рівень виробництва, а не в старих, щось то латання старих.

У нас сьогодні я можу привести такий приклад. Є такий учений Бех. Тільки по економії електроенергії він пропонує такі розробки, що можна в половину зменшити витрати електроенергії. Борисе Євгенійовичу, сьогодні розроблений трансформатор для зварювання, який можна носити в чемоданчику. І вже робить цей трансформатор. ................... І таких багато рішень є.

Я вважаю, що треба подивитися і на те, як ми зберегли електронну промисловість, як займаємося нанотехнологіями, які поки що маємо досягнення, які в програмі є по вісім мільйонів на кожний рік і треба включати обов'язково. Подивіться, як знищена база мікроелекроніки в Чернівцях! Це була "ізюминка" України! І університет, десятки заводів! Я прошу півхвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, у вас рівно півхвилини

МАЙКО В.І. Я хотів би, щоб ми всі зрозуміли, що треба берегти те, що є і примножувати! Ви кажете, що не впроваджується нова техніка. По-перше, чому за патенти, чому за винахід повинен платити винахідник? Треба, щоб держава йому платила за те, що він реєструє його! Зараз не всі мають можливість зареєструвати це.

І друге. Впровадження любої нової техніки є ризик. І треба допомагати. Сьогодні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ваш час завершений.

Будь ласка, Матвієнков, група "Центр". Підготуватися Грачеву.

11:42:04

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, металлургия на ряду с топливно-энергетическим комплексом во многом определяет жизнеспособность и эффективность Украины. Занимая пятое место в мире по наличию производственных мощностей и обеспечивая сорок процентов валютных поступлений, металлургический комплекс Украины нуждается в серьезной реконструкции и обновлении. Нам в наследство достался конгломерат несбалансированных, а в ряде случаев избыточных и во многом неэффективных мощностей. Так, 70 процентов производственной продукции является, мягко говоря, слабо конкурентноспособной. 60 процентов ее производится на изношенном оборудовании по старым технологиям со значительными энергетическими и сырьевыми затратами.

Отрасль характеризуется избыточными мощностями по производству неэффективной мартеновской стали. Унаследовано переизбыточные мощности по производству стальных труб. С таким потенциалом мы сегодня выступаем на мировых рынках и обеспечиваем 9,5 процентов его потребности.

Есть ли у нас резервы времени для того, чтобы решить вопрос реструктуризации производства и каковы наши возможности, чтобы удержать свои позиции? Тенденции на мировых рынках складываются таким образом, что из года в год наращивают объемов производства черной металлургии. Так, 2003 год характеризуется ростом собственного производства в размере 6,7 процентов. Основной потребитель металла Китай сократит в 2004 году ввоз готовой продукции с 43 млн. тонн до 34,5 млн. При этом он увеличил собственное производство на 21 процент и достиг рекордной величины - 220 млн. тонн.

Наращивает собственное производство Тайвань, Индия, страны Юго-восточной Азии, которые вводят довольно высокие пошлины на ввоз металла. Если участь, что на рынках ЕЭС нас вообще не ждут, надежда остается только на страны Ближнего Востока. При условии роста цен на нефть, они способны инвестировать средства в развитие экономики. То есть, если подытожить, то можно сделать вывод, что без совершенствования производства, улучшения качества и повышения конкурентоспособности нам нечего делать на внешних рынках.

В то же время, развитие внутреннего рынка также требует и автомобильного листа, и высококачественного металла. На сегодняшний день металлургическая отрасль способна переварить порядка 15-20 миллиардов долларов инвестиций, однако, как показывает опыт, в следствие рассредоточенности собственности в различных финансово-промышленных группах, отсутствии со стороны государства четкой регуляторной политики все программы развития сводятся к набору взаимно неувязанных, несбалансированных мер. Как следствие, программы введения, практически, всех новых агрегатов планируется на заводах, производящих малоэффективную сортовую продукцию. Государства не имея специализированного института, обязано прогнозировать ситуацию и направлять инвестиционную деятельность, у нас же в этом вопросе анархия и броуновское движение. Только возрос спрос на толстолистовой прокат, как на Алчевском комбинате вкладывают значительные средства в увеличение производства этой продукции при наличии достаточных мощностей в Украине. А что утворили с трубосварочными цехами, кто оценит понапрасну вложенные деньги?

Должна быть государственная политика в этом направлении, чтобы средства предприятий не умертвлялись, а предприятия не топили друг друга.

И еще немаловажный вопрос - источники финансирования. Предполагается, что 67 процентов затрат будут покрываться за счет предприятий, но наша ценовая политика, механизм регулирования по обеспечению сырьем заставляют думать не о развитии - о выживании металлургической отрасли. Резервом во всех странах является амортизационный фонд, но наши нормы не позволяют даже остановить процесс старения, не говоря уже о развитии. Воспроизводство основных фондов - 0,8 процентов вместо 3,5, которые запланированы.

Финансово-кредитную сферу при ставках от 15 до 30 процентов используют не более, ем в пяти процентах от вкладываемых средств.

И, наконец, привлечение иностранного капитала. Здесь необходимо разобраться и с их природой. Одним из наибольших инвесторов после США - 16-ти процентов, является нерезидент - Кипр, 11 процентов. В основном, это отмытые деньги, с которых бюджет Украины, практически, не получил налогов, они возвращаются в виде инвестиций.

Таким образом, регулирование отношений между собственниками - вот самый сложный вопрос деятельности государственных органов. Как видите, в данном вопросе очень много упущений. От Кабинета Министров требуется формирование и проведение в жизнь цивилизованных, рассчитанных на перспективу методов государственного влияния на развитие промышленного и научно-технического потенциала. Только в этом случае мы можем получить должную отдачу, только в этом случае мы можем построить нормальную экономику государства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тут трошки шум, кажуть, пішов по державі. Я ще раз повторюю: група "Центр" передала Матвієнкову слово, а він як був у "Регіонах України", так і залишився в "Регіонах України", нікуди він не переходив.

Так, слово від фракції комуністів має Грачев. Підготуватися Зубцю.

11:46:33

ГРАЧЕВ О.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемый Борис Евгеньевич, уважаемые коллеги и члены правительства!

Сразу скажу, что, на наш взгляд, выполнение правительством законодательства по развитию научно-технического потенциала и инновационной деятельности в Украине явно неудовлетворительное. И поясню это только на двух, на наш взгляд, наиважнейших примерах, характеризующих вот именно такую оценку.

Первое - это финансирование научной сферы. Напомню, что еще в декабре 1998 года Верховная Рада приняла Закон о науке и научно-технической деятельности. Владимир Петрович помнит это, поскольку был председателем комитета, где было четко зафиксирована норма финансирования научной сферы - 1,7 процента валового внутреннего продукта, начиная с 2001 года, то есть еще давался определенный, скажем так, переходный период.

Кстати говоря, отвечая на вопрос председателя Счетной палаты о том: сможет ли наука освоить и осилить такой объем финансирования и выдать необходимый продукт, - могу ответить определенно: конечно, сможет, в этом нет никаких сомнений, это следует и из выступления сегодня Бориса Евгеньевича Патона и из многих других выступлений ученых Национальной академии наук. Так вот, мы имеем на нынешний год финансирование 0,35 от валового внутреннего продукта, и все предыдущие годы имели примерно на таком же уровне.

Выступая на годичном общем собрании Национальной академии наук, Премьер-министр пообещал, что на следующий год финансирование будет соответствовать законодательству, то есть 1,7 ВВП. Очень бы хотелось в это поверить, что это фраза не продиктована была какими-то конъюнктурными соображениями. Но можно ли вот так за один год сейчас 0,35, в 5 раз поднять финансирование науки? К следующему году на этот вопрос, к сожалению, уважаемый Василий Григорьевич сегодня ответить не успел.

И второе. Речь идет о выполнении закона об инновационной деятельности. В материалах, которые розданы нам, очень правильно написано, это материал за подписью Премьер-министра: "Одним із чинників, що гальмує розвиток інноваційної діяльності є відсутність налагодженої системи ефективного фінансування інноваційної діяльності, зокрема призупинення... призупинено дію закону України про інноваційну діяльність у часті запровадження особливості оподаткування та митного регулювання інноваційної діяльності". Но это же сделано самим Кабинетом Министров и делается второй год подряд.

"Для розв'язання зазначеної проблеми - далі написано тут - необхідно ввести в дію статті 21, 22 Закону України про інноваційну діяльність. Для цього прийняти Закон України про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік (реєстраційний номер 4477 від 9 грудня 2003 року), ініційованого народним депутатом України Грачовим".

Я дуже дякую Кабинету Министрів, що така оцінка тут є. Однак, цей законопроект, 4477, розглянутий бюджетним комітетом Верховної Ради, і по рекомендації Кабінету Міністрів виноситься на сесію з рекомендацією відхилити.

Так где Кабинет Министров искренне говорит, вот в этом материале, что нам сегодня роздан, или когда рассматривается этот закон на бюджетном комитете? Кстати, он рассматривался в отсутствии автора, почему-то не нашел нужным комитет пригласить меня.

В заключение я еще раз хочу выразить надежду, что и Закон о науке и научно-технической деятельности и Закон об инновационной деятельности будут выполняться в полном...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Олексійовичу. Ви не переживайте, Кабінет Міністрів - це складна структура, міністерство профільне підтримає ваш закон, а Міністерство фінансів не хоче. Давайте будемо працювати з Міністерством фінансів.

Від групи "Союз" слово має народний депутат Зубець. Підготуватися Шкілю.

11:52:09

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Актуальність сьогоднішнього порядку денного та розгляд його у сесійному залі можна завдячити комітету, який очолює Ніколаєнко, а також народним депутатам, академікам національної академії, членами цього комітету - це Юхновський і Ситник.

Відомий інноваційний розвиток виробництва останнім часом набуває все більшого значення. Його актуальність особливо зростає для нашої країни, бо вона будує суспільство засноване на ринкових відносинах і вступає в тісні виробничі і державні стосунки зі світовим товариством.

Якщо ми постійно декларуємо, що Україна - аграрна держава, то у галузі аграрної економіки аграрна наука виступає лідером інноваційних перетворень, системно і послідовно проводить їх у життя. Про це з засвідчує хоча б той факт, що у системі академії вже декілька років працює інститут інтелектуальної власності та інноваційного провайдингу про діяльність якого можна ознайомитися в сьогоднішньому номері парламентської газети "Голос України". В свою чергу, користуючись нагодою, я хотів би висвітлити кілька ... питань, які найбільше хвилюють аграрну науку.

Перший блок питань, наші приорітети. В цьому питання я визначив би чотири напрямки діяльності.

По-перше, структурна перебудова систем Української Академії аграрних наук, створення інтегрованих науково-дослідною мережею академії інноваційної інфраструктури і корпоратизації науково-інноваційних відносин.

По-друге. Перехід на програмно-цільовий метод фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, підвищення питомої ваги фундаментальних досліджень в загальному обсязі науково-дослідних робіт та впроваджень результатів прикладних досліджень.

По-третє. Формування інноваційного портфеля замовлень на науково-технічну продукцію, створення умов для підвищення їх споживчих властивостей, конкурентноспроможності та прибутковості, стимулювання процесів венчерного інвестування науко-ємкого бізнесу.

І, нарешті, четверте. Створення систем капіталізації та комерціалізації об'єктів прав інтелектуальної власності науково-дослідних установ, авторів науково-інвестиційних досягнень.

Декілька слів про законодавчу базу. Чи відповідає сьогодні чинне законодавство адаптації аграрної науки до ринкових умов. Відзначимо, що за роки незалежності в Україні створено сприятливі умови на законодавчому рівні щодо набуття та використання прав на об'єкти інтелектуальної власності. Прийнято базові закони України в сфері інноваційної діяльності, про інноваційну діяльність, про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні та про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків. Закон України "Про інноваційну діяльність" визначає механізми стимулювання і фінансування інноваційної діяльності, як для державних, так і недержавних структур, створює умови для залучення до науково-технічної та інноваційної сфери фінансових ресурсів будь-якого походження, сприяє забезпеченню впровадження сучасних екологічно-чистих, безпечних енерго та ресурсозберігаючих технологій, виробництву та реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.

Однак, ці механізми залишилися задекларованими, бо дію норм, щодо особливостей і оподаткування та митного регулювання інноваційної діяльності було призупинено Законом про державний бюджет 2003 року. Тому вже сьогодні постає необхідність його вдосконалення у частині здійснення експертиз інноваційних проектів, оптимізації розмірів податкових та митних пільг для суб'єктів інноваційної діяльності, умов надання підприємству статусу інноваційного. З цією метою пропонується внести проект відповідних змін до Закону України про інноваційну діяльність. Норми Закону України про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності України сприяють концентрації ресурсів держави на провідних напрямках науково-технічного оновлення виробництва. У той же час забезпечення внутрішнього ринку конкурентною наукоємною продукцією та виходу з нею на світовий ринок повинно враховувати можливості та потреби вітчизняного бізнесу, які не знайшли відображення у цьому законі. На сьогодні тільки Закон України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності встановлює ряд податкових та митних пільг для виконавців інвестиційних та інноваційних проектів у рамках технологічних парків, що дозволить збільшити обсяг реалізованої інноваційної продукції. Але тільки цих інноваційних структур для України дуже мало. Підсумовуючи сказане, варто відзначити застосування норм законодавства України у сфері інноваційної діяльності, на жаль, ще не в повній мірі відповідають реальним умовам переходу країни на інноваційні шляхи виходу з цього, було тут сказані багатьом виступаючим. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має від Фракції БЮТ народний депутат Шкіль. Підготуватися Гурову.

11:57:22

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я у першу чергу хотів би заявити позицію фракції з того приводу, що наука має бути профінансована. Це найголовніше. От можемо багато розповідати, що треба зробити у тій чи іншій галузі, тут як заклинання повторюємо цю фразу, що Україна - аграрна держава. Я не знаю, наскільки вона аграрна і наскільки вона може забезпечити себе хлібом. Пам'ятаєте цю кризу. Забезпечили ми себе хлібом? Ні. До цього часу ми експортували зерно і ще недоімпортоване. Так що тут з аграріями треба, з аграрним майбутнім України не треба поспішати. А ось те, що це країна, яка будує власні літаки - це правда. Країна, яка має власну космічну промисловість - це також правда. Але для того, щоб це перестало бути тою річчю, в яку віримо тільки ми, ми маємо профінансувати, дати можливість науці розвиватися. Цей найголовніший прецедент.

І що кажуть на Заході? Корпорації мають самостійно готувати собі кадри. Українські корпорації, українські підприємства мають самостійно готувати собі кадри, вони мають знати, що їх уряд стимулює на вкладення коштів в науку. Якщо вони вкладають кошти в науку, вони платять менші податки. І приклади західних країн у цьому є абсолютно об'єктивними. Тому що рівень розвитку науки, який був у нас ще десять років тому, нічим майже не поступався. Зараз він поступається достатньо серйозно, бо втрачено, дуже великі площі наукові втрачені, дуже багато науково-дослідних інститутів стало жертвою прихватизаційних процесів, тому що розташовані вони були у добрих місцях або в центрі міста, або в тінистих парках і алеях, що стало об'єктом бажань багатьох нечистих на руку підприємців.

І тому, що треба зробити в принципі? Треба врегулювати податкову залежність від внесення коштів у науку. Чим більше вклав, тим менше заплатив державі на ті речі, за які плата в принципі є дуже мало зрозумілою і мало вмотивованою. Наприклад, така штука, як податок на додану вартість. І тут можна врегулювати наповнення бюджету, не позбавивши його можливості наповнювати, а водночас наповнювати науку. Тому що наука - це бюджетна сфера. Якщо підприємство вкладає гроші у розвиток науки, у розвиток бюджетної сфери, то чому має бути ще тут посередник, посередник, який з одної кишені витягує гроші, потримає трошки в руках, залишає собі відсоток і перекладає в іншу. Треба запровадити пряме фінансування науки.

Наступне - патентування. Ви знаєте, відома історія про те, що перший лазерний диск, перша система запису і зчитування була запропонована Україною, в Україні. Цим не скористався ні колись Радянський Союз, як це часто бувало, цим не скористалася і Україна. І я тут не почув у виступі міністра освіти, я не почув відповіді на те питання, скільки, я дуже добру статистику отримав, скільки виїжджає докторів наук і кандидатів, але скільки патентів доходить від винаходу до впровадження - це перше, і друге - скільки патентується в Україні, а скільки потенційних патентів вивозиться за кордон і патентується там? Бо чому людина, яка здійснила винахід, має оплатити усі витрати? Чому власне на неї покладається цей матеріальний, дуже часто непосильний обов'язок?

Я думаю, кожний з тут присутніх народних депутатів мав зустрічі з місцевими винахідниками: хай це там вони не придумали машину часу, вони не придумали вічний двигун, але розвиток, інноваційні технології пропонуються. І вони кажуть: профінансуйте, я хочу, щоб цей винахід лишився в Україні, найдіть кошти. І якщо цього не може зробити держава, тобто знайти в собі заохочення до розвитку винахідництва, ну тут це виникають у мене певні запитання, бо патентування - це прямий інтерес держави. Що таке "патент"? Це - право держави на винахід. Тому винахідник не має і не повинен оплачувати послуги, які має оплачувати держава.

Приватизація науково-дослідних інститутів. Ну дивіться, про це вже було сказано. Але дивіться, що відбувається просто з вищими учбовими закладами, яка доля спіткала студентів-залізничників, які були змушені підходити сюди до стін Верховної Ради, щоб захистити себе, щоб захистити своє право навчатися, бо їхній учбовий заклад розташований в дуже престижному районі Києва. То ми тоді можемо сказати, що і Академія наук в престижному районі Києва розташована. І дуже багато інших. А Верховна Рада в якому престижному районі Києва розташована! Може, і її приватизуємо?! Я не знаю, до чого вже можна дійти в цих приватизаційних, я би казав, "прихватизаційних" процесах. Це не має зачіпати розвиток науки. Це сьогодні напівпорожні аудиторії, але завтра вони наповняться новими студентами, яким треба до цього зберегти площі інституту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції "Демократичні ініціативи. Народовладдя" має народний депутат Гуров. Підготуватися Жулинському і на цьому будемо завершувати.

12:02:41

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги-депутаты, уважаемый Борис Евгеньевич! Давайте немножко помечтаем. Вы понимаете, сейчас все сошлось к одному - деньги, деньги, деньги. Вот, 1,7 процента. А почему? Что мы такие жадные? Давайте дадим процентов пять. Что изменится в нашей стране? Ну, будет процветать наука, появятся новые идеи. Дальше, за границу наша молодежь не будет ехать. Мечтайте дальше: все будет хорошо! Дальше, изобретут столько ноу-хау, что в мире столько не изобреталось!

А я спрашиваю: ну, и что, что дальше будет? И когда на этот вопрос мы ответим, дальше, если мы ответим на эти вопросы, вот тогда, наверное, надо ставить по-другому тот фундаментальный вопрос, о котором мы два часа говорим. Почему мы, то есть Украина, имея уже изобретение века - непрерывную разливку стали, шиферная разливка, пыле-угольное вдувание - это мы уже сделали еще за советских времен и сейчас делаем. Но вопрос более серьезный: почему японцы, а неужели более нация трудолюбивая, чем мы или более талантливая, как они вышли из своего тупика? Они начали скупать все ноу-хау, не боялись тратить деньги. В результате они сделали скачок.

Что мы сейчас делаем? Непрерывная разливка стали изобретена у нас, в нашей стране, а ее внедрили в Японии, в Китае, практически, весь мир работает на непрерывной разливке стали, а на Украине только 18 процентов. И мы хотим еще что-то изобрести.

Пыле-угольное вдувание. Это же надо: наши соотечественники изобрели этот способ, где замещает место коксующего угля где-то 200 килограмм пыли, обычной угольной пыли, и первый завод, это Донецкий металлургический завод, уже применяет где-то 100 килограмм. Но почему же остальные молчат, почему хозяева, которые приватизировали, взяли, почему же они не двигают эту науку? Что же нам изобретать еще один велосипед, когда он уже есть готовый?

Третий пример, шиферная разливка, это революция была в разливочном деле, мы ее тоже изобрели. Почему весь мир работает на этой технологии, а мы не работаем?

Поэтому я вам хочу сказать, мечтатели, в этом наша трагедия. Да, мы все сделаем - только потом, что с этим трудом интеллектуальным, что дальше делать? И поэтому если мы все-таки не найдем путь, как все-таки заставить нашу промышленность и кто во главе промышленности эти изобретения внедрять, у нас ничего не получится: мы будем работать с большим энтузиазмом на корзину, что мы и делаем сейчас очень и очень успешно. Это мое глубокое убеждение. Потому что если даже внедрить те вещи, о которых я сказал, у нас сразу пропадет проблема кокса, у нас проблема отходов металла, потому что экономится 15 процентов чистого металла. Так почему мы это не делаем? Вот на этот вопрос и должна ответить это урядовое и парламентское или слушание, или День уряду. Пока ответа на этот вопрос я не услышал.

И второй вопрос. обращаюсь конкретно к министру образования. Обо всем вы сказали: как хорошо 12 лет учиться, как мы будем книгами так обеспечивать, - но нет вопроса технических училищ. Ведь это пролетариат до мозга костей, это будущее наше. Вы посмотрите: в Кривом Рогу 11 тысяч детей занимаются в технических училищах. А вы спросите, пожалуйста, есть ли в технических училищах компьютерные классы?

Вот мы все взялись за сельское хозяйство. Пролетарий готовится на счетах - нет компьютерных классов. А ведь это основа, основа основ. Не решив эту проблему, приходит уже Петя, Ваня, Маша - она так и будет, а не будет Петром Ивановичем и Марья ................... Вот куда надо направить, и науке в том числе. А деньги - надо просто рассмотреть, куда мы рационально ли их используем. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції "Наша Україна" слово має Микола Григорович Жулинський.

12:07:49

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Жулинський, фракція Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу, шановний Борисе Євгеновичу, шановні члені уряду, колеги! Сьогодні модний філософ американський Френсіс Фукояма у своїй праці "Кінець історії. Остання людина" згадує про державу Платона, і там він... в якій наводиться дуже цікавий, на мою думку, епізод.

Філософ Сократ веде діалог із молодими грецькими аристократами Глаукомом і Адемайтісом, і вони ці молоді люди викладають концепцію "справедливого міста". І найголовнішим фактором вони вважають сторожу, охорону, яка повинна забезпечити це місто від зовнішнього ворога. Сократ їм каже: все це правильно, але вони повинні володіти - ця сторожа - однією особливістю - тімосом. В перекладі з грецької мови це "одухотвореність, духовність".

Чому Френсіс Фукояма згадує про цей таємничий фактор людської душі під назвою "тімос"? Він вважає, що це дуже важливий фактор, який суттєво впливає сьогодні на настрої суспільства і особливо ті суспільства, які переходять в нову стадію - стадію ринкової економіки. Ми в Україні визначальним чинником економічних реформ вважаємо традиційну політику, тоді як політика є необхідною, але не визначальною передумовою досягнення високих темпів зростання. Фукояма стверджує - цитую: "Ірраціональні форми тімоса - релігія, націоналізм, здатність ремесел і професій підтримувати стандарти роботи і гордість від праці - все це продовжує позначатися на економічні поведінці багаточисельними способами, які роблять свій внесок в багатство або злиденність країни". Очевидно і на сьогодні є істина, що міжнародні відносини формують не ідеології, які, правда, ще конкурують між собою, не вони визначають температуру планетарного політичного клімату. Конкуренція в міжнародному житті перейшла на рівень культур, на рівень інтелекту, на рівень освіти і науки, які в процесі індустріалізації і суспільстві глобалізації залишаються чи не єдиним форпостом, який охороняє ту чи іншу націю, народ від асиміляційної корозії. Сучасна наука детермінує процеси індустріалізації, стимулює виникнення інформаційного суспільства, а отже, неминуче активізує формування суспільства знань. Очевидно, що національна освітянська і наукова сфера має бути найважливішим адресатом довгострокових капіталовкладень, і це далеко не економічна проблема, це барометр морального самопочуття суспільства.

Не випадково видатний реформатор пруської шкільної системи Вільгельм фон Гумбольд стверджував, що вищі наукові заклади не лише верхівка освітньої системи, але й вершина моральної культури нації.

Чому ж сучасне українське суспільство доволі скептично і без ентузіазму ставиться до науки? Чом для пересічної української людини проблема освіти не є на першому плані? Як свідчать соціологічні дослідження проведені Центром Разумкова, серед 33 проблем, які постали перед громадянами України, неспроможність родини дати дитині спеціальну або вищу освіту посідає 15-те місце, а неспроможність родини дати дитині якісну освіту у школі 21-ше місце. Про яку підтримку інноваційних процесів особливо у науковій сфері з боку українського суспільства можна говорити, коли частка населення, що перебуває за межею бідності сягає 26 відсотків, а у сільській місцевості перевищує 31 відсоток. Та й, безперечно, духовний і моральний тонус нації, народу залежить від розуміння, від усвідомлення перспектив розвитку суспільства. Ми повинні дати людям надію і дати розуміння того, що це неминучий і необхідний процес.

Я хотів два слова сказати також про те, що національна доктрина розвитку освіти, яку сьогодні впроваджує Міністерство культури, вона відповідає цим інтересам, відповідає цій стратегічній меті українського народу, але, на жаль, фінансування не відповідає тим потребам, які потрібно. І основа людських знань створює фундаментальна наука, і тому слід пам'ятати і владі, і суспільству. Її розвиток слід забезпечувати винятково з державних коштів. Держава має дорого платити за те, щоб гідно можна було організувати і забезпечити свободу освіти і свободу наукових досліджень. На це розраховують і університети, і Академія наук...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчуйте.

ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г. ... інтереси стоять поза буденними інтересами держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Представники від всіх фракцій, хто бажав взяти участь, взяли і у нас записалися 8 народних депутатів і вимагають хоча б одному надати від народу слово.

Тоді, будь ласка Родіонов, чи Мироненко?

Будь ласка, Мироненко 3 хвилини.

12:13:44

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники, к сожалению, вот все те слова, прекрасные слова, умные, добрые слова прозвучавшие с этой трибуны, могут остаться всего лишь декларативными, без должного финансового подкрепления, а оно, увы, это подкрепление, может состояться очень нескоро потому что все тот же процесс приватизации способствует тому, что доходная часть бюджета сократилась где-то в несколько раз по сравнению с социалистическим периодом, и не видно, что эта часть наращивается.

Я приведу только один ужасный пример уничтожения науки. Южный научно-исследовательский институт развития рыбного хозяйства и океанографии, фактически уничтожается, хотя он нужен Украине, нужен для развития науки и экономики.

Сократилось за полтора года финансирование в полтора-два раза за полтора года, количество работников института сократилось в два раза, сто сотрудников института уволено и еще существует задолженность по зарплате. Несомненно, мы учитываем, что в науку надо вкладывать деньги на перспективу, ибо ученых, настоящих ученых, готовят десятилетия.

У нас, к сожалению, ученые уходят из науки и это связано именно с нашей действительностью. Необходимо, несомненно, создать, наконец-то и от слов перейти к делу, создать банк реконструкции и развития и об этом говорится постоянно, но ничего не делается, необходимо обеспечить налоговые льготы, реальные налоговые льготы, а мы часто слышим, что это тяжко для государства. Ну, и несомненно еще раз повторюсь, надо закончить приватизацию всеобщую, надо обеспечить национализацию стратегических отраслей экономики, бюджетообразующих отраслей. Отсюда будут средства и для развития науки. Без этого ничего доброго в науке не произойдет. И я прошу оставшееся время передать Родионову. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У вас часу не залишилося.

Шановні колеги, будемо підбивати... Шановні колеги, я ще раз повторюю, ми з вами домовилися, що обговорення буде тривати до 12 години, подивіться, будь ласка, на монітори. Це перше.

Друге. Заспокойтеся. Друге. Тоді, коли ви приймаєте рішення про Дні уряду, думайте, про що ви голосуєте. Проголосували, що ми сьогодні два питання розглядаємо, значить, будемо два розглядати питання не за рахунок одне одного, бо друге не менш важливе, ніж перше питання. І тому, будь ласка, претензії не до того, хто веде сесію, претензії до самих себе, коли ви приймаєте рішення про дні уряду.

Шановні колеги, процедура уже завершена. Буде процедура на другому питанні. Дійсно, питання досить важливе, про це говорили. Я думаю, що по великому рахунку претензій до Верховної Ради з приводу законодавчого забезпечення проблеми, про яку ми говорили, немає. Проблема полягає в іншому. І тут Борис Євгенович чітко сказав і правильно сказав. Старожили пам'ятають, що десь 1998 року-1999 ми у Верховній Раді чимало зробили з вами законодавчо для того, щоб наша Академія наук стала на ноги. І вона завдяки тим законодавчим актам і зусиллям спільним нашим стала на ноги.

Проблема зараз, як бачимо, полягає в іншому, що дійсно хоча б ту мінімальну базу законодавчу, яка уже у нас є, забезпечити її стовідсоткове виконання з приводу такої пріоритетної сфери, про яку ми сьогодні ведемо мову і будемо сподіватися, що з кожним роком ми будемо набирати темпи у цій надзвичайно важливій справі.

Нам треба з вами шановні колеги прийняти постанову. Ну розуміючи ситуацію, яка склалася у залі, давайте доручимо, нехай комітет... Що? Нехай комітет працює, вносить проект, і ми в сесійний день будемо приймати. Хоча ще раз повторюю, ми сьогодні проводимо сесійне засідання, але під час сесії розглядаємо питання Дня уряду.

На цьому я дякую всіх, хто взяв участь у першому питанні. Оголошується перерва до 12.30. О 12.30 ми розглянемо наступне питання Дня уряду, яке звучить у нас так: про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо продовжувати наше засідання. У нас сьогодні ще одне питання винесене на обговорення на День уряду - "Про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері". Доповідає перший заступник голови Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Альохін Володимир Ілліч. У голови комітету там трагедія в сім'ї, тому перший заступник буде доповідати. Так, 15 хвилин і 30 хвилин на запитання, будь ласка.

АЛЬОХІН В.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, члені уряду, запрошені! Проведення Дня уряду з порядком денним "Про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері" є надзвичайно актуальним, оскільки саме тарифна політика є ключовою у визначенні шляхів подальшого розвитку галузі, підвищення якості житлово-комунальних послуг та забезпечення їх доступності для широких верств населення.

Сформована на початку 90-х років минулого століття державна політика у цій сфері спрямована на повну оплату житлово-комунальних послуг безпосередньо їх споживачами, а дотації підприємствам житлово-комунального господарства з боку Державного бюджету замінені на програму житлових субсидій для населення.

За підсумками роботи у 2003 році підприємствами житлово-комунального господарства надано населенню, іншим споживачам послуг у вартісному виразі вісім мільярдів гривень. Проте, майже півтора мільярди гривень витрат не відшкодовано отриманими доходами, що спричиняє зменшення обсягів обов'язків платежів до Бюджету, неефективне використання амортизаційних відрахувань, зростання кредитної заборгованості за енергоносії та з виплати заробітної плати.

Рівень покриття витрат житлових організацій коливається в межах від 100 відсотків у місті Києві, Волинській, Сумській областях, до 63 відсотків у Хмельницькій. Підприємств комунальної теплоенергетики - від 100 відсотків у Чернігівській області, до 59-ти в Херсонській. Водопровідно-каналізаційне господарство - від 97 відсотків в Запорізькій, до 50 відсотків в Криму. На сьогодні обсяги дебіторської і кредиторської заборгованості сягнули майже дев'яти мільярдів гривень.

Шановні народні депутати! Основними чинниками зниження рівня відшкодування собівартості послуг діючими тарифами та зростання збитковості підприємств житлово-комунального господарства є підвищення цін на енергоносії зростання вартості матеріалів та рівня мінімальної заробітної плати, погіршення технічного стану основних фондів. За розрахунками, що наведені у проекті загальнодержавної програми реформування розвитку та розвитку житлово-комунального господарства тільки на реалізацію першочергових заходів реформування галузі потрібно понад 34 мільярди гривень.

Зрозуміло, що цю проблему неможливо вирішити шляхом механічного підвищення тарифів, це може призвести до зниження рівня збору платежів, відмови частини споживачів від користування централізованими системами водо-, теплопостачання і водовідведення зростання питомих виробничих витрат. Основним завданням уряду на сьогодні є формування такої державної тарифної політики, яка б дозволила забезпечити баланс суспільних інтересів виробників, постачальників та споживачів житлово-комунальних послуг.

Муніципальні слухання, житлова реформа першочергове завдання місцевого і регіонального розвитку, спільні засідання Держжитлокомунгоспу і засідання Комітету Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку, спільні колегії Держжитлокомунгоспу і обласних держадміністрацій, круглі столи за участю громадськості дозволити окреслити коло проблем, без вирішення яких неможливо фінансування, оздоровлення галузі з урахування реальних потреб усіх груп населення на житлово-комунальні послуги та наявних фінансових ресурсів.

Перша проблема - система чинних нормативно-правових актів не є стимулюючою та заохочувальною для зменшення витрат та підвищення ефективності роботи підприємств, бо формування тарифів здійснюється переважно на підстави фактичних витрат за минулі роки.

Випереджаючими темпами зростають адміністративні , збутові, інші операційні витрати, зокрема, упродовж минулого року виробнича собівартість послуг водопостачання та водовідведення зросла лише на 7 відсотків, а інші операційні витрати - на 86 відсотків.

Другою проблемою є те, що підприємства галузі у значній мірі залежать від ціновою політики у паливно-енергетичному комплексі у зв'язку із значною часткою вартості енергоносіїв у структурі собівартості. Зокрема, у теплопостачанні вона становить близько 60 відсотків, у водопостачанні - 30 відсотків. Діюча практика щомісячної зміни тарифів на електроенергію для підприємств, що надають житлово-комунальні послуги вкрай негативно впливає на їх фінансовий стан.

Третя проблема - значна диференціація доходів населення як у розрізі регіонів, так і по кожному населеному пункту. За даними Держкомстату, середньомісячні грошові витрати домогосподарств у Закарпатській області складають 390 гривень, у місті - 959 гривень. В середньому по державі витрати на житлово-комунальні послуги становлять 10,3 відсотка у сукупних витратах сім'ї.

Проте, враховуючи неоднаковий рівень матеріальної забезпеченості населення, майже третина сімей уже зараз витрачає на оплату житлово-комунальних послуг до 18 відсотків власних доходів. У разі підвищення тарифів до 20 відсотків близько половини громадян потребуватимуть соціальної допомоги держави.

Практика перехресного субсидіювання, що застосовується в окремих регіонах, збільшує навантаження на промислових споживачів та знижує конкурентоспроможність їхньої продукції. Так, в Криму тариф на послуги водопостачання для промисловості у 15-20 разів вище тарифу для населення.

Четверта проблема полягає в тому, що Законом про місцеве самоврядування в Україні та місцеві державні адміністрації повноваження щодо затвердження та регулювання тарифів на окремі житлово-комунальні послуги надано як органам місцевого самоврядування, так і державним адміністраціям. Це викликає певні непорозуміння щодо розподілу повноважень, особливо у сфері утримання житла та прибудинкових територій.

Органи місцевого самоврядування не зацікавлені у залученні приватних підприємств у сферу надання житлово-комунальних послуг, незважаючи на те, що вони працюють більш ефективно порівняно з підприємствами комунальної форми власності, оскільки втрачають права на затвердження тарифів і водночас зменшують надходження до місцевих бюджетів.

Крім того, відсутність стандартних процедур формування і затвердження тарифів призводить до суб'єктивізму у взаємовідносинах між підприємствами та уповноваженими органами в частині порядку подання і розгляду заявок підприємств щодо перегляду тарифів.

З метою удосконалення нормативної бази для формування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері урядом зроблено наступне. Перше: підготовлено проект Закону України щодо внесення змін і доповнень до законів України про місцеве самоврядування в Україні та про місцеві державні адміністрації, в якому передбачено покласти на сільські, селищні, міські ради повноваження встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами усіх форм власності, окрім тих, що перебувають у спільній власності територіальних громад. Для останніх тарифи мають встановлювати місцеві державні адміністрації. За ними також залишаються функції надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування та здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері ціноутворення.

Друге. Відповідно до статті 191 статті Господарського кодексу для компенсації втрат доходів підприємств житлово-комунального господарства органами, які уповноважені встановлювати тарифи для населення в разі затвердження таких тарифів нижчої від фактичної вартості послуг розроблено проект закону України про внесення змін до статті 9 Закону України про ціни і ціноутворення.

Третє. Запроваджуються нові порядки формування тарифів на житлово-комунальні послуги, якими посилюються вимоги до обмеження окремих складових тарифів. Зокрема, при розрахунках тарифів до складу інших операційних витрат не дозволяється включати суми безнадійної дебіторської заборгованості, витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, штрафи, пені, суми спонсорської та благодійної допомоги і ще ряд невиробничих витрат.

Водночас до складу тарифу на підставі програми розвитку підприємства, затвердженою місцевою радою, включається інвестиційна складова. Левову частку інвестиційної складової мають складати надходження від промислових споживачів та бюджетних організацій.

Зараз уряд працює над дорученням Президента щодо розробки і запровадження єдиних по всій країні підходів до формування тарифів на житлово-комунальні послуги. Найбільше нарікань від громадян надходить щодо невідповідності тарифів на утримання житла, якості послуг, житлово-експлуатаційних організацій і відсутність диференціації тарифів, в залежності від розташування технічного стану та інженерного обладнання будинків. Для підготовки відповідних нормативно-правових актів в різних містах України реалізуються пілотні проекти з реформування в сфері утримання житла. У містах Луцьк та Рівне встановлені диференційовані тарифи по кожному будинку та затверджено перелік робіт в межах діючого тарифу.

У Дніпропетровській області запроваджено картки обліку доходів та витрат по кожному окремому будинку. На підставі вже отриманого досвіду готується новий порядок визначення плати за послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій з обов'язковим виділенням усіх складових витрат, щоб кожен знав за що він сплачує.

На нашу думку, слід визначити мінімальний перелік послуг житлово-експлуатаційних організацій, необхідних для підтримання санітарно-гігієнічних вимог та експлуатації безпеки будинків і встановити мінімальний розмір квартирної плати, який повинен обов'язково сплачуватися всіма мешканцями незалежно від місця проживання.

Другим важливим напрямком державної політики у цій сфері є зменшення собівартості послуг, зниження непродуктивних витрат та втрат на всіх етапах виробництва і надання послуг.

За дорученням Президента України з метою посилення контролю за додержанням дисципліни цін і тарифів протягом минулого року спеціалістами Головного контрольно-ревізійного управління, Мінекономіки, державної інспекції з контролю за цінами, антимонопольного комітету та Державної податкової адміністрації було перевірено 2 тисячі 377 підприємств житлово-комунального господарства. При цьому контрольними заходами охоплено практично всі базові підприємства тепловодопостачання та водовідведення. За результатами перевірок до нарахованого в доход бюджету 107,9 мільйона гривень приведено у відповідність з вимогами законодавства тисячу 74 тарифи, чим попереджено обрахування споживачів на суму майже 14,5 мільйонів гривень. На 542 посадові особи з вини яких допущено порушено, накладено адміністративні штрафи на загальну суму 47,2 тисячі гривень. Контроль за правильністю формування та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги і надалі буде проводитися на постійній основі.

Суттєвим впливом на зменшення собівартості послуг є жорстке унормування всіх статей витрат. У першу чергу це стосується підприємств-монополістів. Відповідний документ підготовлено Антимонопольним комітетом України і зараз розглядається урядом.

Однак, для більш ефективного вирішення проблем ресурсозбереження, крім нормування, слід додати метод стимулювання або заохочувального регулювання, застосовуючи економічні важелі, конкуренцію, оприлюднення у засобах масової інформації основних показників діяльності підприємств.

Ще однією складовою діяльності уряду є соціальний захист населення, як з боку держави через програму житлових субсидій, так і з боку органів місцевого самоврядування, а також підтримка розвитку житлово-комунального господарства. У минулому році платежі населення за житлово-комунальні послуги були знижені на 772 мільйона гривень за рахунок призначення субсидій. Найбільшу частку серед отримувачів субсидій складають особи пенсійного віку - понад 61 відсоток та діти до 16 років - до 14 відсотків.

Слід зазначити, що за даними Держкомстату в період з 2000 по 2003 рік кількість сімей, що звернулося за наданням субсидій, знизилося від 5,4 і 3 мільйони сімей. При цьому зменшувався також середньомісячний розмір субсидій на одну сім'ю. Це є свідченням того, що органи місцевого самоврядування не повністю використовують можливі програми житлових субсидій для захисту малозабезпеченого населення.

Як дієвий приклад підтримки населення з боку органів місцевого самоврядування, можна привести досвід міста Одеси. У 2003 році матеріальну допомогу на оплату та погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, отримали 14,5 тис. мешканців міста на суму 2,9 мільйона гривень.

Однак, бюджети невеликих населених пунктів через значний дефіцит коштів невзмозі надавати додаткову допомогу громадянам та утримувати житлово-комунальні об'єкти на належному рівні. Так у місті Вугледар Донецької області на другий кошик, з якого користується житлово-комунальне господарство, залишається лише три відсотки бюджетних коштів. Для вирішення цієї проблеми підготовлені пропозиції про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо збільшення доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

За підсумками наради з питань розвитку житлово-комунального господарства, що відбулася в березні поточного року в місті Одесі, прем'єр-міністром України Віктором Федоровичем Януковичем дані доручення: передбачити при формуванні показників проекту бюджету на 2005 рік субвенцію місцевим бюджетам на фінансування завдань програми поетапного оснащення наявного житлового фонду, будинковими засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії. А також, видатки держитлокомунгоспу сумою 200 млн. гривень для придбання вітчизняних трамвайних вагонів і тролейбусів на умовах 50-ти відсоткового співфінансування з місцевих бюджетів.

Насамкінець хочу зазначити, що реалізація державної тарифної політики, яка має бути прозорою, зрозумілою, стимулюючою, передбачуваною, базуватися на принципах економічної обгрунтованості, виробничих витрат та справедливого їх відшкодування, неможлива без консолідації зусиль Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Шановні народні депутати, при доопрацюванні після першого читання проекту загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки будуть враховані усі надані зауваження та пропозиції стосовно розроблення регуляторних механізмів, державних і регіональних стандартів, граничної вартості житлово-комунальних послуг, інвестиційної політики у цій сфері, механізмів координації діяльності державних регулюючих органів та органів місцевого самоврядування у процесі встановлення цін і тарифів на суміжних ринках житлово-комунальних послуг. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Володимир Ілліч. Так, у нас 30 хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка. Висвітліть. Прошу Кармазін. Мікрофон Кармазіна, будь ласка.

12:47:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановний Володимире Ілліч, я уважно вислухав вашу промову і ознайомився з матеріалами, але я там не побачив відповіді на одне питання. Зараз вся Україна стогне від того, що на 60 відсотків повисилися ціни на пальне. Ви це, мабуть, знаєте. І навіть ті декларативні заяви уряду про те, що вони знизять там ціни і так далі, вони свідчать про те, що уряд не керує ситуацією і не керує країною. Яким чином підвищення цін на пальне відобразиться на підвищенні цін на житлово-комунальні послуги? І як і що можна запобігти, у тому числі з використанням енергозберігаючих технологій? Бо цього народ України не витримає далі. Я хотів би почути вашу обгрунтовану відповідь. Дякую.

АЛЬОХІН В.І. Дякую Юрій Анатолійович. Дійсно, урядом зараз розроблений комплекс заходів щодо стабілізації цін на нафтопродукти. І відповідні заходи розроблені, вони вже впроваджуються у життя. Але чи вплине чи не вплине на тарифи і на ціноутворення у житлово-комунальному господарстві. Не може не вплинути, тому що якщо вивозити мусор, то звичайно треба заправляти машину, якщо обслуговувати водомережу, то потрібно заправляти також автотранспорт. Але на сьогоднішній день проведена певна нарада з начальниками обласних управлінь.

І зараз ведеться робота для того, щоб зменшити використання автотранспорту, наскільки це можливо, щоб зменшити саме нагрузку на тарифну політику. Але ми сьогодні хотіли б, щоб ви зрозуміли, і комітет, і уряд, хотіли, щоб ви зрозуміли. Звичайно, потрібні регулювання тарифів відповідно до ситуації, які інколи вибуваються форс мажорними. У даному випадку і підвищення цін на енергоносії. Запитання письмові?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Володимире Іллічу, письмове.

АЛЬОХІН В.І. Депутатська фракція Комуністичної партії України. Як відомо, знос основних фонді у житлово-комунальному господарстві перевищує 90 відсотків. І для їх відновлення за інформацією Держжитлокомунгоспу необхідно близько 40 мільярдів гривень. За рахунок яких джерел будуть фінансуватися ці заходи?

Шановні народні депутати, по-перше, за інформацією Держжитлокомунгоспу близько 60 відсотків потребує оновлення. І сума у загальнодержавній програмі є. Але які джерела?

Перш за все, звичайно, комітетом проводиться відповідна робота щодо зниження нераціональних витрат і втрат на виробництво послуг. Споживання вартості отриманих послуг дозволить залучити за рахунок досягнення збору платежів більше до 2,8 мільярда гривень. І сьогодні робота комітету направлена на те, щоб у першу чергу зменшити затрати на виробництво продукції. Які джерела фінансування? Перш за все це приватний капітал, місцеві державні бюджети відповідно до Бюджетного кодексу. Але, звичайно, і державна підтримка, як це закладено у першому, прийнято у першому читанні загальнодержавної програми. Комплекс заходів і зниження собівартості і виділення коштів дасть можливість привести підприємства житлово-комунального господарства до нормального стану і надання якісних послуг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дорогунцов.

12:51:20

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Фракція Компартії України, Дорогунцов.

І у мене такі питання до вас. Шановний доповідачу, порівняно з радянським періодом, візьмемо навіть 90 рік, тарифи і ціни на послуги житлово-комунального господарства зросли в 10-20 разів! Що з доходами і зарплатою відбулося, ви знаєте - вона в такій же пропорції зменшилася. І я знаю, що на вас тисне і Валютний фонд, і Міжнародний банк, і хто тільки не тисне на вас, щоб ви піднімали тарифи до рівня світових.

Водночас коли вони це роблять, вони хоч один раз сказали, що, шановні комунальники, поставте питання про підвищення заробітної плати до світового рівня, щоб можна було збалансувати ці ціни з відповідними можливостями населення? Я...

АЛЬОХІН В.І. Зрозуміло.

В доповіді ви почули, в ваших матеріалах є, наскільки зараз і доходна виросла різниця, і місто Київ, і Закарпаття приводилися для прикладу. В той же час, звичайно, ціни і тарифи в деяких регіонах не переглядалися вже досить довго. В 2000 році в основному були переглянуті тарифи на послуги житлово-комунальні і, як наслідок, майже стовідсоткове тоді було відшкодування.

Ви зараз говорите за Міжнародний валютний фонд. Але давайте поставимо себе на місце керівників підприємств житлово-комунального господарства. Сьогодні це - госпрозрахункове підприємство. Може чи не може воно працювати, якщо тариф, собівартість не відповідає тому тарифу і відшкодування не відповідає ста відсоткам? Можуть чи не можуть нормально надавати послуги, якщо немає обігових коштів і немає за рахунок чого проводити амортизацію підприємства, і надавати якісні послуги?

Сьогодні урядом і комітетом проводиться відповідна робота щодо зниження собівартості надання послуг, залучення додаткових коштів за рахунок інвестицій, за рахунок приватного капіталу і тим самим підвищити якість надання послуг.

Я розумію, що сьогодні може бути і інша реакція, але навіть по місту Одеса, якщо в минулому році було запроваджено підняття ціни на водопостачання для другої категорії споживання і отримало місто Одеса 12 мільйонів гривень, що дало можливість покращити саму систему водопостачання. І як наслідок, на сьогоднішній день ми вже можемо сказати, що інвестор пішов у місто Одесу.

Звичайно, це поодинокі приклади, але набагато краще, якби таких прикладів було більше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

АЛЬОХІН В.І. Комітет з питань соціальної політики та праці: "Чи існує дієвий державний механізм контролю та загальнодержавна координація дій державних органів, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із залученням громадського контролю щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги. Які результати цієї роботи?"

Шановні народні депутати, питання обгрунтованості тарифів знаходиться під постійним контролем уряду та центральних і місцевих органів влади. Міністерство економіки, Антимонопольний комітет, Держжитлокомунгосп, Держспоживстандарт, Державна інспекція з контролю над цінами на постійній основі здійснюються перевірки дотримання державної дисципліни цін та антимонопольного законодавства на стадії запровадження формування і застосування тарифів.

Що стосується громадського контролю за ціноутворенням в житлово-комунальній сфері та з ініціативи Мінекономіки розроблено проект Закону України щодо внесення змін до статті 9 Закону про природні монополії, яким передбачається посилення контролю за монопольними проявами суб’єктів господарювання при встановленні цін і тарифів методом залучення громадськості до цього процесу.

Метою законопроекту є посилення процедури відкритих слухань та встановлення тарифів на послуги монопольних утворень з усіма органами виконавчої влади.

І в додаток до цього при Держкомунгоспі створена громадська рада, яка зараз працює для того, щоб і більш конкретно надавати зауваження і пропозиції до розроблених нормативно-правових документів і в той же час доводити до споживачів послуг, що робиться урядом і комітетом для покращання ситуації в житлово-комунальному господарстві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шурма.

12:56:15

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

Скажіть, будь ласка, борг населення за житлово-комунальні послуги досяг, практично, 8 мільярдів. Верховна Рада була прийняла законопроект про реструктуризацію боргів, де давалася можливість населенню розтягнути заборгованість по виплаті на декілька років. Чи є зрушення в зв'язку з введенням цього закону? Це є одне запитання.

І друге. У 2002 році об'єднані соціал-демократи у передвиборах піднімали тему: криза - 2005. Ми попереджували, що у 2005 році ми станемо свідками того, що знос основних фондів сягне критичної межі. Сьогодні ми говоримо про те, що основні фонди галузі зношені на 70 відсотків. Що нас чекає у майбутньому? Рано чи пізно ми дійдемо до критичної межі. Що далі? Дякую.

АЛЬОХІН В.І. Дякую за запитання.

Відповідно до прийнятого Закону про реструктуризацію заборгованості громадян це дало певний поштовх - і збільшилися проплати, заключено на 10 відсотків договорів, і проплати збільшилися населення. Це дало змогу також підвищити поточні збори платежів за житлово-комунальні послуги. Але сьогодні є певна проблема. Підприємства житлово-комунального господарства не мають можливості реструктуризувати свою заборгованість перед підприємствами енергозабезпечуючими за електроенергію, перед бюджетом. І тому зараз підготовлений урядом проект Закону про внесення змін, про реструктуризацію саме підприємств житлово-комунального господарства перед енергопостачальними організаціями та перед бюджетом.

Що стосується зносу фонді. Дійсно, проблема є. І про це було заявлено неодноразово. І я переконаний, що переважна більшість народних депутатів, буваючи у виборчих округах, знає, в якому стані знаходиться сьогодні галузь житлово-комунального господарства в переважній більшості, тому що є сьогодні приклади, де нормально працює і функціонує система житлово-комунального господарства. Можна приводити і місто Луцьк, і місто Кривий Ріг Дніпропетровської області, інші регіони. Але в переважній більшості, дійсно, проблема є.

І тут, в першу чергу, з одного боку, коли ми кажемо, що тарифи не піднімати, то ми ставимо в залежність місцеве населення і споживачів послуг. З іншого боку, і піднімати тарифи сьогодні майже неможливо, тому що вони вже на певній межі знаходяться: 18 відсотків, ми говорили, що до 20-ти підняти - то треба буде всім субсидії надавати. Але сьогодні урядом і комітетом проводяться, в першу чергу, енергозберігаючі заходи і на це уряд, уже я говорив, передбачає певні кошти у бюджеті 2005 року. Якщо ми з вами будемо розглядати програму загальнодержавну по реформуванню і розвитку і сьогодні вона допрацьовується в комітеті Верховної Ради з питань будівництва, транспорту і зв'язку, то там можливо ці питання і ваші пропозиції включити при доопрацюванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, письмове.

АЛЬОХІН В.І. Комітет будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. "Чи може підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги розглядатися як єдиний шлях для забезпечення прибутковості підприємств житлово-комунального господарства?".

Звичайно ні, не розглядається і не повинно так розглядатися, що тільки підвищення тарифів. Ми вже говорили з вами, що прибутковість підприємств житлово-комунального господарства, перш за все, обумовлюється встановленістю тарифів. Але сьогодні урядом проводиться відповідна робота, щоб на кожному підприємстві була розроблена програма енергозбереження, запроваджувалися енергозберігаючі технології і програмах регіональних при формуванні і розвитку передбачені такі заходи. Такі заходи передбачені і в Загальнодержавній програмі. Тому спільними діями, коли будуть зменшені енергозатрати, звичайно будуть зменшені і тарифи, тому що в матеріалах, які вам роздані, ви бачили, що основна частина енергозатрат - це енергоносії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Багер.

13:00:39

БАГЕР М.Й.

Михайло Багер, Чернівецька область, виборчий округ 204, фракція "Трудова Україна".

Шановний Володимир Ілліч, два питання практичного характеру, прагматичні.

Перше. Зрозуміло, що тарифи залежать на теплопостачання залежать від багатьох факторів. Серед них хто є власником? Чи існує програма передачі шкільних котелень до вашого відомства і коли завершиться ця робота?

Друге запитання. Зрозуміло, що за кордоном вже давно відмовилися від великих котелень-монстрів, які існують ще у нас і зрозуміло, що багато є втратна шляху до теплоносія.

Скажіть, будь ласка, ... До, вони перейшли вже до будівництва міні котелень в будинку. Чи існує така програма в Україні і як планується переходити на цей економічно вигідний... вигідну форму роботи? Дякую.

АЛЬОХІН В.І. Дякую.

Шановні народні депутати! Що стосується шкільних котелень. Тут, мабуть, питання треба ставити трошки ширше, тому що відповідно до функцій Державного комітету житлово-комунального господарства і доручення і Президента, і уряду стоїть однозначно вимога, що сільська комунальна служба повинна бути в єдиній системі житлово-комунального господарства. І з цього приводу неодноразово проводилися і наради у міністерстві аграрної політики, і зараз проводиться ця робота, але відповідні питання зараз ще не до кінця вирішені. Але сьогодні вже працює підприємство житлово-комунального господарства на розвиток сільської мережі. І для прикладу, на базі Білогірського району Херсонської області планується семінар у кінці червня місяця для того, щоб показати, що можна зробити. І такі приклади є і у Донецькій області, частина є у Хмельницькій і іншій.

Що стосується монстрів теплоенергетики. Дійсно, це природний монополіст, і на сьогодні стоїть однозначно питання, як збереження централізованого теплопостачання, так і демонополізації цієї системи. Збереження, звичайно, якщо це крупне місто, і потрібно зберегти. Але демонополізація, якщо за 500 метрів, за кілометр треба тягти мережу для опалення одного будинку, то там краще поставити автономне опалення. Сьогодні над цим і працює комітет, що на чому можна зберегти: установлення кришених котелень, в деяких регіонах індивідуальне опалення, але не поодинокі квартири, а стояком або будинком, тоді воно матиме певний сенс. Ці заходи сьогодні на контролі, і вони мають місце. Дякую вам за підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

АЛЬОХІН В.І. Комітет з питань екологічної політики , природокористування та наслідків Чорнобильської катастрофи. Що планує уряд для подальшого встановлення квартирної оплати прозоро і зрозуміло для населення?

Шановні народні депутати! З метою вдосконалення нормативної бази та формування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території розпочата робота щодо внесення змін до порядку визначення нормативних витрат в житлово-експлуатаційних організаціях пов’язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій затверджені наказом Держбуду у 1999 році, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги попереду їх оприлюднення і обговорення з громадськістю.

Шановні народні депутати, сьогодні однозначно стоїть питання: перед тим, як проводити, які б не було дії, чи зі змінами тарифів, чи з роботою підприємств, треба все розказати людям для того, щоб вони зрозуміли, що відбувається, який крок буде зроблено підпрємствам житлово-комунального господарства, чи органами місцевої влади для того, щоб покращити ситуацію в житлово-комунальноу господарстві.

Коли в квітні було проведено семінар із засобами масової інформації, на це було і навправлено, що спільними зусиллями ми повинні об'єктивно сказати і той позитив, який є, і ті негативи, які сьогодні знаходяться на місцях. Адже в доповіді було зазначено, скільки негативних прикладів було під час перевірки більше 2,5 тисяч підприємств було виявлено.

Я не хочу сьогодні перекладувати все на органи місцевого самоврядування, але відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування" саме місцева влада відповідає з раціональне використання комунальної власності і розвиток відповідної території. І в цьому державний комітет спільними зусиллями працює над тим, що треба зробити для покращання нормативно-правової бази і які треба запровадити в подальшому спільні дії і заходи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Демьохін.

13:05:26

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Ильич, два вопроса.

Первый вопорос: есть ли у нас сегодня область, район, или город, который мы могли бы определить, как передовой в жилищно-комунальному хозяйстве и где можна было бы почерпать опыт.

И второе. Говоря об инвестиционной привлекательности жилищно-комунального хозяйства в целом, конечно, невозможно добиться привлекательности не обеспечив рентабельную работу.

Вот по вашим оценкам, какая это должна быть рентабельность? Потому что она потребует и бюджетных соответствующих вливаний и асигнований, и работы над улучшением себистоимости. Спасибо за внимание.

АЛЬОХІН В.І. Дякую за запитання. Що стосується передового досвіду. На сьогодні в державному комітеті, спільно з органами місцевого самоврядування, відпрацьовується 13 пілотних проектів щодо розвитку підприємств галузі. Це стосується і утримання житла, і розвитку водопровідно-каналізаційної галузі, і розвитку теплоенергетики, і інтеграції сільської комунальної служби у єдину систему на базі Бахчисарайського району Кримської області і інші заходи. Тому можна сьогодні приводити як поодинокі приклади. Я називав уже приклад Дніпропетровської області комунальні картки. Після їх запровадження люди знають, куди ідуть кошти на даному будинку. Але є інше питання, що важко сконцентрувати ці кошти для поточного ремонту, наприклад, цілого будинку. Сьогодні можна приводити поодинокі приклади і у місті Луцьку, що зроблено вже, по кожному будинку тариф установлюється у залежності від стану будинків. Але сказати, що комплексний підхід по всім показникам у конкретному місці сьогодні поки ще складно. Ми зараз працюємо над тим, щоб відповідно до критеріїв оцінки роботи міст і населених пунктів пояснити і сказати і населенню, де краще проводиться ця робота. Але сьогодні комплексного підходу поки що немає.

Що стосується рентабельної роботи. Дійсно, підприємства житлово-комунального господарства - це звичайні підприємства ринкових відносин і повинні працювати з рентабельністю. Ми сьогодні не кажемо за прибутковість цих підприємств, тому що підприємства працюють у збиток. Якщо тариф відшкодовує до собівартості на 70-80 відсотків, а у деяких регіонах і на 50 відсотків, то підприємству приходиться працювати у ручному режимі. Є підприємства, які за один місяць проплачують за енергоносії, другий місяць проплачують заробітну плату, третій місяць проплачують податки, тому що це першочергові платежі. І, звичайно, не хватає, абсолютно не хватає коштів для поточного впровадження і розвитку підприємства. А це у першу чергу направлення на енергозменшення.

Відповідно до порядку формування тарифів, який запроваджений у водопостачанні, саме там де запровадили уже є інвестиційна складова і є позитив. І урядом зараз відпрацьовується порядок формування тарифів на теплоенергетику і інші порядки формування тарифів на інші види послуг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

АЛЬОХІН В.І. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Чи передбачено знижку цін та тарифів у житлово-комунальній сфері найбільш незахищеній категорії населення - пенсіонерам, ветеранам війни та праці?

Шановні народні депутати, соціальний захист малозабезпечених громадян забезпечується через програму житлових субсидій. Державні кошти переважно спрямовуються вразливим категоріям населення. Зокрема якщо в житловому приміщенні зареєстровані і проживають тільки пенсіонери та інші непрацездатні громадяни або якщо у складі зареєстрованих є неповнолітні діти, інваліди першої і другої групи і середньомісячний сукупний доход на одного зареєстрованого у житловому приміщенні не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму.

І зараз, ви знаєте, уже у певних регіонах запроваджується адресна соціальна допомога. А знижку для окремої категорії сьогодні відповідно до діючої нормативно-правової бази для всіх відомо, що майже на 17 мільярдів надано вже всім категоріям громадян пільг, в тому числі на житлово-комунальні послуги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Луценко.

13:10:17

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Прошу передати слово Шибку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Шибка.

13:10:24

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія України, Дніпропетровськ.

Владимир Ильич, вы знаете наверное, что вот каждый мэр на свой страх и риск может повышать тарифы, особенно показательно то, что слочилось в .............. Днепропетровской области, где мэр просто своим решением решил на 2,8 повысить тарифы.

Скажите, пожалуйста, несмотря на мнение жителей, скажите, пожалуйста, знает ли об этом ваш комитет, имеете ли вы методику обсчета и быть готовым к тому, что со временем мы все-таки придем к единому подходу к определению этих тарифов именно с вашей подачи, с вашей методикой, которую вы должны разработать?

И у меня есть обращение к Верховному Суду Украины. На сегодняшний день чиниться наруга знову над тим, що діється навколо "Криворіжсталі". Сьогодні передають справу, позиву Семенюк, яка передала, з Подольського суду до Печерського. З Голосіївського до Печерського. Звісно, що цей суд підвладний владі. І тому...

АЛЬОХІН В.І. Шановний Віталіє Яковичу, що стосується єдиної методики, я вже говорив, що зараз відповідно до доручення Президента, уряд і комітет конкретно над цим працює. Що стосується міста Першотравенськ. Якщо взяти до уваги, що підприємства житлово-комунального господарства були безпосередньо підпорядковані Першотравенську Дніпропетровської області "Павлоградвуглю" і вони фінансувалися і утримувалися за рахунок дотацій саме підприємства "Павлоградвуголь", то після того, коли відповідно до законодавства були передані органам місцевого самоврядування, звичайно, потрібно було встановити тарифи, приведені до собівартості, що і було зроблено місцевою владою. Тому для населення це, звичайно, було не зрозуміло спочатку. І тут іще раз підтвердження, що органам місцевого самоврядування перед тим, як робити певні кроки, потрібно все пояснювати населенню, розказувати. Але ви запитали, вірно чи законодавству це? До законодавства це відповідає. І на сьогоднішній день, наскільки мені відомо, вже там конфлікту немає, тому що місцева влада трошки дотує підприємства житлово-комунального господарства на даний період.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

АЛЬОХІН В.І. Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації: "Наскільки обгрунтованими є місячні норми витрат холодної, гарячої води в розрахунку на одну людину? До того ж, якість цих послуг не завжди відповідає стандартам. Чи відповідають вони реальному споживанню і як розраховуються тарифи?"

Шановні народні депутати, позиція уряду і комітету, що потрібно встановлювати лічильники, і я про це говорив в доповіді, що є доручення Прем`єр-міністра України, щоб активно цю роботу проводити. І є програма щодо установки приладів обліку. Це найперше буде і найточніше, що відповідатиме кількості наданих послуг. Але навіть там, де установили, сьогодні є і такі випадки, коли установили лічильники, а споживають за лічильником більше, ніж по нормам.

Ці норми водоспоживання розробляються відповідно до СНІКу (внутрішні водопроводи, каналізація зданій) з урахуванням місцевих та кліматичних умов, про що зазначено в пункті 11.7 вищезазначеного СНІКу і згідно Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та Закону України "Про місцеві адміністрації" затверджується органами місцевого самоврядування. Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення розраховуються відповідно до порядку формування та послуг централізованого водопостачання. А що стосується якості надання послуг, звичайно, тут немає чим апелювати, тому що і приклад міста Суходольськ в минулому році показав, якщо не вкладувати в розвиток системи житлово-комунального господарства, то вона колись повинна вийти із ладу. Але я переконаний, що за останній термін урядом зроблено дуже багато для того, щоб підтримати систему житлово-комунального господарства, і на це передбачаються певні кошти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль.

13:14:39

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. От я хотів би, шановний доповідачу, задати питання, просте, я думаю, зрозуміле всім, тому що тут я не хотів би вдаватися в якісь дуже конкретні вузькі приклади. От ви вірити особисто в прибутковість комунальної служби, ви вірите в те, що вона буде прибутковою, що не треба ні державі, ні місту, ні місцевій владі дотувати або, принаймні, сприяти її діяльності? Тому що ви, ну, вірите в те, щоб коли-небудь населення навіть дуже багатої країни, найбагатшої країни зможе забезпечити діяльність комунальної служби, не доводиться.

Ви ж бачите, як діє комунальна служба: вона завжди хоче сама себе зробити прибутковою. От, наприклад, обрізання дерев. Взяти, обрізати під корінь, здати деревину. Ви бачили в Києві, як це відбувається. Також діяльність комунальних служб, тому що тут не можна їх пускати на господарський розрахунок в цьому аспекті. Має бути контроль виконання, тому що це є дуже серйозний ... . Тому я хотів би, щоб ви чітко дали відповідь, ви вірите в це і якщо вірите, то на чому ваша віра грунтується?

АЛЬОХІН В.І. Шановні народні депутати, я дякую за запитання.

Звичайно, вірю. І весь колектив Державного комітету вірить в те, що і можна, і необхідно зробити, інакше не було б подано до Верховної Ради Загальнодержавної програми реформування розвитку житлово-комунального господарства, інакше не виходили б ми до вас з пропозиціями по розгляду і Житлового кодексу, хоч він і недосконалий, і інших законодавчих актів.

Сьогодні відповідно до плану роботи нормативно-правових документів необхідно відпрацювати більше 70-ти, на цей рік тільки відпрацювати нормативно-правових документів.

Тому ця робота можлива, і ми можемо сьогодні приводити приклад: місто Луцьк, конкретний приклад, де тарифи встановлені майже стовідсоткові до собівартості, де відшкодування йде майже стовідсотково споживачами послуг. І сьогодні немає проблем по наданню послуг в цьому регіоні, тому що міський голова постійно піклується про розвиток своєї території, яка дана йому. Вони можуть бути, але сьогодні, я кажу, їх менше, можливо, так буде правильніше, їх набагато менше, ніж в інших регіонах. І саме на прикладі міста Луцька можна приводити, як можна працювати.

Якщо ми кажемо, що сьогодні в Криму тарифи не переглядалися протягом шести років і ціна для населення на водопостачання становиться 24 копійки, а в місті Луцьку 98 копійок, підходи одні, але відповідно до діючого законодавства не можна сьогодні із центру управляти.

І останнє. Ви сказали: чи централізувати, чи не централізувати. Наскільки мені відомо, як депутату третього скликання, кожна Верховна Рада повинна прийняти засади внутрішньої і зовнішньої політики. Якщо такі засади прийняті, то ми повинні їх виконувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове. І будемо завершувати.

АЛЬОХІН В.І Фракція Соціалістичної партії України: "Які заходи вживаються урядом щодо припинення свавілля місцевих чиновників при формуванні цін і тарифів на житлово-комунальні послуги? Хто конкретно з мужнодавців поніс відповідальність за нічим не обгрунтоване зростання цін і тарифів протягом останніх п'яти років?"

Шановні народні депутати, неможливо тарифи заморожувати на певний час. Ми зараз бачимо, що і ціни на енергоносії, і, відповідно до рішення, кожного року Верховної Ради про мінімальний фонд заробітної плати, йдуть зміни. І відповідно до цього, звичайно, повинні зростати і ціни, і тарифи. Нікуди ми від цього не дінемося. Але вони повинні зростати на обгрунтованій основі, економічно обгрунтовані тарифи. І для цього повинні бути конкретні розрахунки у кожному населеному пункті.

А що стосується відповідальності, я вам приводив приклад, скільки було перевірено підприємств і скільки чиновників понесли адміністративне покарання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Ілліч. Сідайте, будь ласка.

Так, записалося в нас чимало. Я продовжую тоді на 15 хвилин засідання, до 14.15.

Підемо від фракцій. Від групи "Союз" слово має народний депутат Надрага. Підготуватися Лещенку. Ой, вибачте, вибачте! Співдоповідь. Співдоповідь: перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Демьохін Володимир Анатолійович. 5 хвилин.

13:19:18

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Конечно, давно настало время коренного реформирования в жилищно-коммунальной сфере. Еще в постановлении Кабинета Министров от 14 лютого 2002 року "Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 рокі і на період до 2010 року" определялось, что житлово-коммунальное господарство е найбильше техничо видсталою галуззю экономики. Вопросы формирования цен и тарифов в жилищно-коммунальной сфере необходимо четко проанализировать картину основных составляющих себестоимости. Первое место занимаю энергоносители. Эти показатели составляют от 10 процентов содержание 1 метра жилья до 58 процентов себестоимости гигакалорий тепла. И сетования правительства по поводу ежемесячного изменения тарифов на электроэнергию является неприемлемыми, ведь эти изменения происходят с подачи самого Кабинета Министров.

Второе. В структуре себестоимости занимают расходы на оплату труда - от 13 до 36 процентов. Упреки в том, что минимальной заработной платы приводят рост минимальной зарплаты приводят к повышению себестоимости услуг тоже вызывает недоумение, вещь повышение уровня зарплаты - одна из основных задач Кабинета Министров и общеэкономической политики нашего государства. Составляющая такая как "другие расходы". Их доля - от 7 до 16 процентов. Вдумайтесь! Вот это и есть резерв - "другие расходы". До 16 процентов.

Отчисления на социальные мероприятия - от 5 до 11 процентов. Данная позиция в основном относится к субсидиям населения.

Амортизационные отчисления - от 2 до 14.

Именно в обозначенных составляющих себестоимости находится скрытый потенциал к удешевлению тарифов и цен. Система действующих нормативно-правовых актов не является стимулирующей и поощрительной к уменьшению потерь и повышению эффективности работы предприятий всего жилищно-коммунального хозяйства, потому что формирование тарифов осуществляется преимущественно на основании фактических расходов. Вывод очевиден. Кабинету Министров, Верховному Совету необходимо сосредоточить внимание на построении, выработке и принятии такой системы нормативно-правовых актов, которая стимулировала бы инвестиционный и инновационный подход в реформировании отрасли особенно проектов, которые направлены на энергосбережение, уменьшение потребления воды, тепловой энергии и технологических потерь. Имеется ввиду ускорение разработки и утверждения нормативных документов по нормированию расходов электроэнергии на технологические нужды предприятий коммунальной теплоэнергетики, порядка формирования тарифов на тепловую энергию и услуги централизованного теплообеспечения, правил снабжения использования тепловой энергии и горячей воды.

Также приходиться констатировать необходимость усиления контроля над соблюдением дисциплины цен и тарифов финансово-хозяйственной деятельности предприятий жилищно-коммунального хозяйства. На законодательном уровне, как минимум, необходимо внести изменения в Бюджетный кодекс Украины для покрытия жилищных субсидий малообеспеченным гражданам. Решить проблему разделения полномочий между органами местного самоуправления и государственными администрациями относительно полномочий по утверждению регулирования тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Для решения обозначенного вопроса необходимо внести изменения в Законы Украины "Про місцеве самоврядування" і "Про місцеві державні адміністрації".

В жилищно-коммунальной сфере необходимы изменения, которые бы повысили рентабельность отрасли на основах инвестиционного и инновационного подхода. Необходимо создать условия для привлечения зарубежных инвесторов, а также для прихода в данную отрасль отечественных инвестиционных структур.

Следующее направление деятельности - это повышение уровня сбора оплаты от потребителей услуг жилищно-коммунального хозяйства. В некоторых регионах уровень оплати потребителями предоставленных услуг уже является достаточным для привлечения инвесторов. Он составляет от 90 до 100 процентов. Вместе с тем мы должны помнить о социальной защите наших соотечественников . В этом направлении скорейшим и первоочередным заданием, которое стоит перед Кабинетом Министров Украины видится определение и внедрение экономически обоснованной стоимости оплати жилищно-коммунальных услуг. Без таких составляющих, как недостачи и потери от порчи ценностей, отчисление средств профсоюзным организациям на проведение культурно-массовой и спортивной работы, суммы спонсорской и благотворительной помощи.

Весь комплекс указанных выше мер нашел свое отражение в проекте постановления Верховной Рады Украины, которым предполагается: информацию Кабинета Министров Украины про стан і формування цін та тарифів в житлово-комунальній сфері взяти до відома, роботу уряду по проведенню цінової політики в житлово-комунальній сфері визнати недостатньою. Спасибо за внимание.

Просим поддержать данный проект постановления при голосовании.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від групи "Союз" Надрага, підготуватися Лещенку.

13:24:34

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, жилищно-коммунальная сфера Украины, на данный момент, пребывает в том состоянии, когда о ней, чаще всего, стараются не говорить ничего дурного, как о мертвой.

Приведу лишь несколько существенных проблем:

Первое. На данный момент 30 процентов украинского жилищного фонда требуют капитального и текущего ремонта.

Второе. 50 процентов потребляемого украинскими квартирами тепла, теряется из-за недостаточной теплоизоляции окон и стен домов.

Третье. Более 10000 лифтов в Украине отработали более 25 лет и требуют срочной замены во избежание трагедий.

Четвертое. В аварийных и ветхих домах в Украине проживает более 200000 человек.

Пятое. 85 процентов многоэтажных домов в Украине не оснащены нормативной системой противопожарной безопасности.

Шестое. Более половины украинских городов с населением в 100000 человек и более не обеспечены водой ни круглосуточно, а даже по графику.

Седьмое. Количество воды постоянно ухудшается из-за так называемого вторичного загрязнения, происходящего в водонапорной системе.

Причинами такого жилищно-кризисного состояния отрасли, принято считать ее недофинансирование. Однако, это не совсем так. По мнению экспертов, проблема недофинансирования возникла из-за низкого уровня оплаты услуг потребителями, а точнее, не только из-за этого, сколько из-за злоупотребления обслуживающих организаций. Кроме этого, стоит отметить, что существует целый ряд проблем, которые так же требуют безотлагательного решения.

Во-первых. Сейчас практически отсутствует практика договорных отношений между потребителями коммунальных услуг и организациями их предоставляющих.

Во-вторых, в связи с периодической реструктуризацией задолженности по коммунальным платежам, в дискриминационном положении оказались те, кто платил вовремя. Это стимулирует общий рост суммы долгов.

В-третьих, отсутствуют универсальные критерии оценки эффективности предприятий, которые предоставляют коммунальные услуги.

Во многих публикациях и телепрограммах очень часто звучит мнение о необходимости внедрения конкуренции на рынке житилощно-коммунального хозяйства. Однако, местные власти попросту не организовывают открытых тендеров на отбор обслуживающих предприятий.

Еще одна немаловажная проблема: жильцы фактически не являются полноценными потребителями коммунальных услуг, поскольку квартиры не оснащены счетчиками тепла и воды. На мой взгляд все эти проблемы требуют безотлагательного решения. И такие решения, во-первых, это адаптация законодательства в сфере жилищно-коммунального хозяйства к международным нормам. Это законодательство международное предусматривает установления четких договорных отношений между продавцами и потребителями коммунальных услуг, включая санкции за невыполнение договора поставщиками коммунальных услуг, чего, к большому сожалению, в нашем законодательстве нет. Ответственность жильца по полной программе, ответственность тому, кто поставляет коммунальные услуги, зависает в воздухе.

Во-вторых, необходимо провести лицензирование предприятий жилищно-коммунального хозяйства, при этом государство не должно вмешиваться во взаимоотношения субъектов рынка. В тоже время отраслевой государственный комитет должен проводить мониторинг, то есть обследование, сопровождение соответствие обслуживающими предприятиями ЖКХ лицензионных требований. Мы должны понимать, кто обслуживает и насколько он в состоянии выполнить свою функцию по обслуживанию жилья.

В-третьих, в случае некачественного обслуживания со стороны предприятий жилищно-коммунального хозяйства местные власти должны иметь право объявить тендер на получение соответсвующией лицензии. Мы должны уйти от монополий на этом рынке не только по поставкам услуг, но и по тому, кто это делает. Стоит также отметить, что законодательство должно четко указать полномочия органов местного самоуправления и местных органов исполнительной власти в сфере регулирования жилищно-коммунального хозяйства во избежания конфликтных ситуаций.

В-четвертых, правительство должно предусмотреть кредитную программу для населения с целью достижения стопроцентного оснащения потребителей коммунальных услуг средствами учета воды, тепла и прочих, так сказать, услуг, которые получает население. У нас к большому сожалению сегодня большие претензии со стороны жителей населения находят ответ такой: "Поставьте счетчики, и тогда будем с вами разговаривать по-другому". Я считаю, что это должно сделать государство.

Как итог. Глубоко убежден, что если лифт не едет - это плохо. Но если упадет или разваливается дом, это трагедия. И поэтому глубоко убежден, что и законодательная власть, и исполнительная власть должны все сделать, чтобы не то, чтобы человеческих жертв, а даже человеческих мучений по нашей халатности в жилищно-коммунальном хозяйстве было как можно меньше. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Масенко, бо не витримає. Хвилину.

13:29:31

МАСЕНКО О.М.

Я дякую. Але, Адаме Івановичу, хочу звернути вашу увагу, що Регламентом слово з процедури передбачено навіть мені. І його потрібно давати, якщо я прошу.

А з чого я хочу сказати, ви дивіться, де ті фракції, від яких сьогодні виступають представники? Якщо сидітиме тут фракція і слухатиме про те, що говорить її представник, може це треба й дати, я не заперечую. Але півдепутата від фракції присутні, а ви їм даєте по п'ять хвилин, і вони висловлюють не думку фракції, а свою думку, що є запис на фракцію. Де це таке передбачено по Регламенту, скажіть мені. Я пропоную, і мене підтримує ось група депутатів, що давайте зменшимо виступи від фракції, а взагалі немає. Там на заявці ще й передбачено, що якщо це виступ від фракції чи від комітету, так там повинен ще й керівник підписати. Покажіть мені, де хоть там на одній заявці є підписи керівника фракції, як і самих керівників тут немає? Я прошу цю порочну практику...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, ви абсолютно справедливо, але у нас є положення, якщо... Я можу поставити зараз на голосування. Я розумію, що ваша пропозиція, краще не ризикуйте. Тому Лещенко від фракції комуністів, підготуватися Шурмі.

13:31:10

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці. Питання про стан і формування цін і тарифів у житлово-комунальній сфері розглядається сьогодні за ініціативою фракції Компартії України і її лідера Петра Миколайовича Симоненка. Комуністи не можуть більше терпіти тих знущань над людьми, які є наслідком радикальних ринкових реформ, нав'язаних Україні Міжнародним валютним фондом.

Існуюча у нас політична система, що базується на приватному капіталі, захищає інтереси, забезпечує прибутки власників електростанцій, металургійних комбінатів, машинобудівних заводів, хімічних підприємств, тобто буржуазії. Доля трудящих нікого не турбує.

Комуністи завжди виступали з вимогами до чинної влади, по-перше, щоб ціни і тарифи відповідали якості товарів та послуг, по-друге, щоб вони співставлялися з заробітною платою, пенсіями та іншими доходами трудящих. Ми вже декілька разів вносили пропозицію встановити мораторій на підвищення цін і тарифів до того часу, доки мінімальна пенсія та зарплата не сягне прожиткового мінімуму.

Кабінет Міністрів, пропрезидентська більшість у Верховній Раді України та частина інших народних депутатів, котрі вірно служать вітчизняному та зарубіжному капіталу категорично проти цього. Їм вигідно здирати з бідного останню копійку на користь розжирілої буржуазії.

Тепер стосовно житлово-комунальних послуг. Їх якість є дуже низькою, вода до квартир часто подається брудною. Сталі традиційними тривалі перерви водопостання, особливо підігрітої води. Температури повітря в оселях в зимовий період не відповідає нормативам. Багато будинків, під'їздів, прилеглих територій мають обшарпаний вигляд. Інженерні мережі вщент зношені, втрати води і тепла на шляху до споживача є вражаючими і, за висновками спеціалістів, подекуди вже сягають 50 відсотків.

З одного боку, держава свідомо віддали в руки посередників, монополістів стратегічно важливий напрямок діяльності - забезпечення енергоносіями. І вони тепер надмірно високими цінами знищують нашу економіку і соціальну сферу. З іншого боку, держава стримує ріст доходів громадян, які в зв'язку з цим не мають можливості сплачувати непомірно високі тарифи за житлово-комунальні послуги, до складу яких, до речі, входять і оті втрати води та тепла в зношених водо- і тепломережах. А тут ще й зарубіжні доброзичливці, в лапках, ставлять умову - тільки стопроцентна оплата за житлово-комунальні послуги.

Субсидії, про які тут йшла мова, ганьба для держави і приниження громадян. Тому заборгованість по оплаті та за житлово-комунальні послуги вже наближається до восьми мільярдів гривень. Ніхто при цьому не звертає увагу на заборгованість по зарплаті. Новий Житловий кодекс передбачає в тих, хто має борги за послуги, через суд відбирати житло. Це ж неприпустимо. В аналітичних та довідкових матеріалах до Дня уряду, сторінка 1, зазначено, що тарифи на комунальні послуги по Україні в першому кварталі цього року зросли на 3,9 відсотки. Це нормально.

Проте в Чернігові, наприклад, послуги з водопостачання та водовідведення подорожчали на 53 відсотки, а теплопостачання по області аж на 72. За ініціативою комуністів на протязі січня-березня 2004 року біля стін обласної державної адміністрації відбулося чотири етапи акцій протесту трудящих проти свавілля влади. Такі ж заходи відбулися і в інших містах та райцентрах області.

Я як народний депутат України кілька разів звертався з депутатськими запитами та зверненнями з цього приводу до Президента, Кабміну, Верховної Ради, Мінекономіки України, місцевих органів. Спочатку губернатор Чернігівської області відмінив своє ганебне розпорядження щодо різкого підвищення тарифів на тепло, потім буржуазно-бюрократична машина все поставила на свої місця. Тарифи залишилися підвищеними. Ось переписка. Ганьба владі, яка знущається над людьми! Фракція Компартії України пропонує: роботу Кабінету Міністрів щодо проведення цінової та тарифної політики у житлово-комунальній сфері визнати незадовільною.

Кабінету Міністрів України здійснити перехід од економічно обгрунтованих тарифі для підприємств і населення, здешевлення вартості послуг до рівня, закладеного у прожитковому мінімумі та значне підвищення якості цих послуг.

У Державному бюджеті на 2005 рік передбачити дотації підприємствам житлово-комунального господарства на компенсацію оплати житлово-комунальних послуг по сім'ях, у яких фактичний сукупний дохід не перевищує прожитковий мінімум, розробити механізм списання заборгованості сім'ям, у яких на момент утворення заборгованості фактичний сукупний дохід був нижчий прожиткового мінімуму, забезпечити 100-процентну виплату заборгованості по заробітній платі.

І крім того терміново капітально відремонтувати повсюди інженерні мережі. Де взяти гроші, комуністи неодноразово пропонувати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції Соціал-демократичної партії (об’єднаної) народний депутат Шурма. Підготуватися Козаченку.

13:36:22

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Заборгованість населення за житлово-комунальні послуги на 10 квітня поточного року склала фактично вісім мільярдів гривен.

Аналіз структури боргу свідчить, з одного боку, про об'єктивну неспроможність значної частини населення своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги, навіть в умовах дії системи субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг; з іншого боку - про наявність величезної кількості несумлінних платників, які, маючи можливість сплачувати, просто відмовляються це робити.

Тому ефективна політика в житлово-комунальній сфері повинна вирішувати як задачу захисту найменш незахищених верств населення, так і примусу до сплати несумлінних платників. Ми повинні зрозуміти, що зростання цін та тарифів у житлово-комунальній сфері в умовах постійного збільшення цін на енергоносії - це є об'єктивний процес, і зупинити його штучними методами, як пропонують деякі фракції, неможливо. Більш логічним було б, якби держава більш енергійно удосконалювала керівництво цим процесом, аби, принаймні, захистити бідніші верстви населення від ще більшого чи обвального зростання цін, яке буде обумовлене об'єктивними факторами росту цін на нафту.

Приймаючи до уваги реалії енергобалансу України та враховуючи те, що до нового опалювального сезону залишилося лише п'ять місяців, проблема виглядає досить складною, але тим більше треба не допустити прийняття якихось непоміркованих рішень. Треба чесно признатись, що достатніх коштів для стабілізації цін не енергоносії в бюджеті немає.

Ситуація з бюджетним фінансуванням в житлово-комунальній сфері так і знаходиться в досить критичному стані. Борг населення досягнув майже вісім мільярдів. Збитки галузі за останній рік сягнули одного мільярда гривень, зростає заборгованість місцевих бюджетів, субсидій, організацій, що надають житлово-комунальні послуги.

Ситуація дуже ускладнюється тим, що знос основних фондів, тобто галузі, тобто житла вже доходить в середньому по країні до 70 відсотків. За таких умов, незважаючи на всі інші обставини, треба вкладати ще більше грошей на проведення ремонтних робіт.

Вочевидь, що питання реформування галузі стає невідкладним і потребує зваженого економічного обгрунтування. В той же час, деякі політичні сили пропонують просто ввести мораторій на підвищення цін і тарифів на послуги населенню і, таким чином, відмовитися від пошуку дійсно ефективних рішень. Тобто, просто заплющити очі на всі вище згадані проблеми, заклавши неаби яку бомбу під українську економіку.

Введення мораторію недоліків не усуває, а вводить нові суперечності у чинному законодавстві, ускладнює проблему. Мораторій на підвищення тарифів - це суто передвиборний популістський захід, який насправді не має під собою ні економічного, ні соціального підгрунтя.

Фракція об'єднаних соціаліал-демократів вважає, що потрібен не мораторій на підвищення тарифів, а їх диференціація, заможні повинні сплачувати підвищений тариф, а незаможні - нижчий. Мораторій має охопити всі верстви населення, незалежно від їх майнового стану. Таким чином, введення мораторію безпідставно поширить діючі низькі тарифи на ті верстви населення, які вже зараз могли б і повинні сплачуватися значно більше за житлово-комунальні послуги, оскільки ціна на ці послуги свідомо встановлювалася як соціально доступна.

Об'єднані соціал-демократи вважають: необхідно розробити гнучку систему тарифів, яка б базувалася на відповідній системі реальних соціальних пільг на електроенергію, газ, тепло та інше. При цьому, треба знайти баланс між економічним та соціальним................ проблем. З одного боку, економіка повинна акумулювати достатні фінансові ресурси для відтворення енергетичного циклу. З другого, незаможні прошарки населення не повинні від цього страждати. Звичайно, зробити таку систему дещо складніше, ніж просто ввести мораторій, але саме цього вимагає дійсно турбота про малозабезпечених та державницька позиція. Вирішити питання про ефективну систему житлових тарифів неможливо без прийняття Житлового кодексу. Проект Житлового кодексу містив ефективні механізми судового впливу на несумлінних платників, що дозволяло радикально змінити ситуацію з заборгованістю за житлово-комунальні послуги і, відповідно, створити умови для більш соціально прийнятної тарифної політики.

Слід нагадати, що в блокування Житлового кодексу прийняли участь представники тих політичних сил, які, контролюючи уряд у березні 2000 у відповідному урядовому законопроекті пропонували конфіскувати майно громадян в рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги лише на основі нотаріальних приписів, тобто поза судовими процедурами. Ми повинні терміново звернути... повернутися до розгляду питань по прийняттю Житлового кодексу. А поміж іншим, Кабінет Міністрів повинен прийняти програму уряду, у вересні Верховній Раді його розглянути, а профільному комітету знайти нові підходи та моделі для формування нових цін на тарифи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від групи "Центр" слово має народний депутат Козаченко. За ним буде Луценко.

13:41:41

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановний Головуючий! Шановні колеги! Шановні члени уряду! Протягом останніх років українські сім'ї відчувають на собі значне і тому особливо болісне зростання платежів у комунальній сфері. За 1996-2004 рік вартість послуг зросла більш, ніж на 100 відсотків, це у порівнянні до інфляції, і складає на сьогоднішній день більше 30 відсотків від середньомісячної зарплати. Це у середньому по країні. А у деяких містах зростання цін набуло просто катастрофічних для населення обсягів.

На жаль, лідером у цьому питанні стала моя рідна Одеса. З початку 2003 року за рішенням виконкому Одеської міськради підвищено тарифи на водопостачання та водовідведення в 1,5-1,7 разів, а тарифи на комунальні послуги зросли в 2,3-2,6 рази, при чому, підкреслюю, одномоментно. Створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з цього приводу трохи налякало сторонників ідеї реформування сфери ЖКХ за рахунок гаманця громадян, і введення нових тарифів на комунальні послуги було відстрочено на рік і введено в дію в травні цього року зростом розмірів тарифів у ті самі 2,6-2,6 рази. Одеське міське керівництво, я впевнений, наважилося це робити лише після того, як знайшло повну підтримку відповідних урядових структур з цього питання. Знущання над одеситами гарно назвали "пілотним проектом" Держкомунгоспу України та Одеського міськвиконкому по апробації в місті Одесі методики розрахування диференційованих тарифів на утримання будинків та прилягаючих територій.

За браком часу я не буду приводити детальний аналіз матеріалу, який напрацювала слідча комісія. Я сподіваюся, що парламент все-таки знайде час для заслуховування звіту слідчої комісії, робота якої продовжується на даний момент. Я хочу акцентувати наступне. На моє тверде переконання всі, так звана, реформа ЖКХ в Одесі переслідує дві головні цілі.

Перше. Це повне перекладання всіх проблем фінансування житлового комплексу на плечі громадян. Тобто ця сфера має стати порозумінням батьків реформ і абсолютно прибутковою, і абсолютно рентабельною. І, як наслідок, напрошується дуже простий: передача всієї цієї системи в приватні руки.

Яскравий приклад цього - передача в оренду на 49 років, а, фактично, це означає приватизацію "Одесводоканалу" компанії "Інфокс".

Я не буду зупинятися на безлічі порушень, які відбувалися і відбуваються в цьому питанні, бо про це буде в доповіді тимчасової слідчої комісії. Я хочу зробити наголос на наступному. Ми весь час чуємо про те, що матеріально-технічна база ЖКХ здебільшого прийшла в занепад і це є правда. Разом з підвищенням цін пішло погіршення якості комунальних послуг. Застаріла зруйнована інфраструктура комунального господарства вже не може функціонувати належним чином, забезпечуючи нормальний рівень якості послуг.

Відсутність коштів на проведення капітального ремонту житла призводить до того, що строк його експлуатації скорочується майже втричі. З необхідністю перебудови комунальної інфраструктури сьогодні погоджуються всі. Проте, на цьому одностайність закінчується. В політичних колах відбулося розшарування на прибічників та супротивників, вирішення проблеми шляхом підвищення цін та тарифів на комунальні послуги.

Прибічники підвищення тарифів на комунальні послуги обгрунтовують свою позицію необхідністю залучення значних обсягів і коштів для відновлення інфраструктури. Такі проекти дійсно є дорогими і потребують багатомільйонних вкладень.

Проте, якщо тверезо оцінити ситуацію, можна зробити висновок: за рахунок підвищення тарифів неможливо в короткий строк сконцентрувати необхідну суму коштів. А, отже, підвищення цін та тарифів не повинно розглядатися, як єдине джерело фінансування комунального господарства, тим більше, враховуючи, не найкращу ситуацію із матеріальним забезпеченням населення.

І ще один аргумент, який приводиться прибічниками підняття тарифів. Ні в місцевому, ні в державному бюджеті немає коштів на модернізацію ЖКХ. Звідси виникає питання: чи є альтернативний шлях. На мій погляд - є.

Поясню на прикладі Одеси. Передання "Одесводоканалу" в оренду "Інфоксу" обгрунтовувалося необхідністю інвестування приблизно 500 млн. гривень на повну, підкреслюю, модернізацію основних засобів напротязі п'яти років. Як відбувається це інвестування, про це мова не зараз.

Я хочу нагадати про інше. На протязі останніх п'яти років з власності Одеської громади вилучено, а фактично вкрадено біля 300 гектарів найкращої землі. Я поясню, чому вкрадено. Ринкова вартість цих земель перебільшує 1 мільярд гривень, а у міський бюджет поступило менше 10 мільйонів. Ось ресурс, який повинен був використатися у тому числі і для реформи комунальної сфери. Подібні процеси відбуваються в інших регіонах і в країні в цілому. Висновок напрошується дуже простий: до того часу, поки буде вестися таким чином господарювання на місцях та і в країні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, автомат у нас вимикає мікрофон через 6 секунд після того, як закінчився регламент.

Від фракції соціалістів слово має Луценко, підготуватися Кириченко.

13:47:07

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, шановні представники уряду.

Скільки депутатів зараз знаходиться у залі і хто саме з уряду сидить, відповідні урядові ложі якраз і свідчать про відношення, про ставлення і колег-депутатів, і уряду до цього надзвичайно болючого для нашого населення питання. Насправді, одиниці, насправді, в урядовій ложі не має тих, хто мав би відповісти на ключові запитання. І все ж таки, говорячи про формування житлово-комунальних тарифів, можна говорити про завищені норми споживання. І це буде правдою. Можна говорити про провал програми встановлення лічильників. І це буде правда. Але головна проблема з моєї точки зору - це самоусунення уряду від формування тарифів. З 1996 року цю величезну колосальну проблему поклали на місцеве самоврядування. І з цих пір уряд не вважає це своєю проблемою, тому його власне тут і немає в цій урядовій ложі. А самоуправління на місцях нагадує часами самоврятування, а часами самоуправство. Бо інакше як пояснити, що тариф на тепло у Харкові складає 79 гривень на одиницю, у Дніпропетровську - 63, а у Донецьку - 51. Вибачте мені, на двадцять з лишком копійок, гривень різниця у сусідніх областях - це означає або повну анархію, або корупцію. Інших слів не бачу. Не дивно, що Антимонопольний комітет України протягом трьох років провів перерахування обгрунтованості тарифів за надані послуги і повернув людям мільярд, підкреслюю, мільярд гривень, які з них вилучили за послуги, що не надавалися житлово-комунальними службами. Я питаю в уряду, питаю присутніх тут службовців, хто сів у тюрму за те, що у людей вкрали мільярд? Да, їм повернули ці кошти шляхом перерахування. Але я питаю, хто за це відповів? Які були заходи прийняті для того, щоб більше такого не було? Невже мільярд гривень - це така копійка в державі, тим більше при наших пенсіях і зарплатах?

Питання інше. Уряд і комітет акцентує на тому, що люди не платять. Так, шановні, не платять, це правда. Але не платять з двох причин, всім відомих. Перше. Бо знають, що платити злодійській владі - бути і бідним, і дурним одночасно. Друга причина - не мають чим платити. Я хочу нагадати уряду. Ви кажете про заборгованість перед житлово-комунальною службою в декілька сот мільйонів. А я вам нагадаю, що в ощадбанку в людей вкрали 140 мільярдів, і уряд не збирається їм повертати навіть по 50 жалюгідних гривень на рік. А в "Оранті" залишилося ще 4 мільярди. То коли ви повернете ці кошти або запропонуєте механізми взаємозаліку за борги по житлово-комунальних тарифах, які наша фракція соціалістів настоює вже третій рік, необхідність цього проведення в бюджеті, тоді будемо говорити про людей, які не хочуть платити. Але все ж таким я погоджуюся з виступаючими про катастрофічну систему становища самих житлово-комунальних господарств. Це також правда. При всіх проблемах з тим, що вони кошти витрачають не зовсім ефективно, тим не менше слід визнати, що тільки за рахунок наших побажань, слів і наведення порядку з ціноутворенням вони не виживуть.

У чому ж вихід і для населення, і житлово-комунального господарства? П'ятий рік поспіль Соціалістична партія України пропонує політичний і економічний вихід із цієї ситуації. Він полягає в одному, в тому, що ми не повинні прийняти політичне рішення. І при формування тарифів за водовідведення і теплопостачання враховувати ціну, українську ціну газу, я підкреслюю не собівартість, а ціну за рентабельністю газодобуваючих підприємств, яка складає 20 доларів за відповідну одиницю, а не 60 доларів - ціну російського газу, який закладають в тарифи на теплопостачання. Поясніть мені, чому ми, маючи газу вдосталь для забезпечення свого господарства, закладаємо раптом ціну російського газу в тарифи, втричі більшу, ніж український? Тоді, звичайно, стає питання, що населення не може платити такі тарифи.

Питання інше, чому ми не можемо закласти тарифи за водовідведення, де 30 відсотків складає ціна електроенергії ціну української атомної електроенергії, яка складає, якщо я зараз не помиляюсь, близько восьми копійок, а закладаємо 24 копійки з енергоринку. Скажіть мені, в чому смисл підвищувати, свідомо завищувати тарифи, щоб люди не платили, потім їх з того ж Бюджету платити дотації, вишуковуючи їх в принизливій мільйонній черзі, і при цьому знати, що є збитки?

Цей план Соціалістична партія України пропонувала уряду Ющенка, уряду Кінаха, уряду Януковича - жоден з них не хоче цим зайнятися. Ви скажете, що для цього є депутати - вносить законопроект. Ні, Конституційний суд заборонив нам втручатися в нормування утворення тарифів та цін. Це - справа уряду. І тому до тих пір, поки він цим не займеться і не знизить, а це реально, тарифи на 30 відсотків і на водовідведення, і на теплопостачання, оцінювати роботу, як недостатню не можна, це незадовільна робота уряду, який не хоче зайнятися загальноукраїнською людською...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Регіони України" слово має народний депутат Кириченко. Підготуватися Шкілю.

13:52:27

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Дякую. Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, современные отношения в жилищно-коммунальном хозяйстве устанавливаются непросто: административная система уже не работает, тем не менее, сила инертности в этой сфере еще большая.

Убытки предприятий жилищно-коммунального хозяйства Украины в 2003 году составили почти один миллиард гривен. Как уже говорилось сегодня здесь, общий долг ЖЭКХ, как дебиторская, так и кредиторская задолженность, больше восьми миллиардов. Население должно ЖЭКХ, а коммунальщики, в свою очередь, должны за газ, электроэнергию и тепло.

И потребители, и работники жилищно-коммунального хозяйства понимают: дальше так жить нельзя. Во многих городах Украины стараются отработать механизмы внедрения рыночных отношений. Сегодня можно выделить несколько тенденций развития ЖЭКХ: первое, администрирование или создание служб единого заказчика - института домоуправов и формирование подрядных организаций на базе ЖЭКов. Второе, самоорганизация или привлечение жителей к участию в управлении и удержании жилья путем создания домовых комитетов, объединений совладельцев жилья и тому подобное. Третья тенденция - это попытка объединить администрирование и самоорганизацию. На мой взгляд, эти тенденции наиболее оптимальны.

Понимает необходимость кардинальных изменений и правительство. На Девятых всеукраинских муниципальных слушаниях жилищно-коммунальная реформа, первоочередная задача местного регионального развития была проведена экспертиза проекта общегосударственной программы реформирования и развития жилищно-коммунального хозяйства на 2004-2010 годы. Одна из основных идей программы - рыночному отношению в жилищно-коммунальной сфере нет альтернативы. Это даст возможность привлечь инвестиции и кредиты для решения проблем модернизации жилья и инженерных коммуникаций.

Что же необходимо предпринять, чтобы декларации и проекты превратить в работающий механизм? Реформирование жилищно-коммунального хозяйства Украины должно включить в себя создание конкуренции и условий для привлечения инвесторов. Прежде всего, необходимо изменить систему управления этим сектором. Кроме того, для привлечения инвесторов нужно привлекать инвестиционную составную в тарифы. Во-вторых, внедрять финансово-кредитные механизмы с невысокими кредитными ставками.

Следующее, взвешенная и дифференцированная политика тарифов. Уровень тарифом, практически, во всех регионах не обеспечивает возмещение затрат. Тарифную политику необходимо усовершенствовать через установление предельных уровней тарифов. Самое главное, их уровень должен отвечать качеству предоставляемых услуг и разрабатываться по принципу адресности.

Местным органам власти следует предметно заниматься этим вопросом: или устанавливать тарифы, которые бы возмещали фактическую стоимость услуг, или возмещать предприятиям области различие тарифов в случае утверждения их ниже себестоимости.

Необходимо также разработать порядок формирования тарифов в разных сегментах жилищно-коммунального хозяйства. Парадокс принятия решений в тарифной политике должен быть максимально прозрачным, а работа органов власти с населением систематичной. Некоторые эксперты единый выход для предприятий ЖКХ усматривают в увеличении действующих ныне тарифов в 3-4 раза.

Немало коммунальных хозяйств обеспокоены перспективой банкротства, начинают самостоятельно поднимать цены. Это не выход. И еще раз подчеркиваю: необходимы дифференцированные тарифы. Учитывая социально ориентированную политику, которую проводит действующее правительство, говорить о повышении тарифов нецелесообразно. Уже сейчас правительство приняло ряд мер, чтобы не допустить их повышение.

По поручению Кабинета Министров Антимонопольный комитет Украины готовит механизмы взаимодействия с органами исполнительной власти в вопросах формирования тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Государственная инспекция контроля по ценам инициирует ограничение уровня рентабельности услуг, предоставляемых монополистами, в особенности в жилищно-коммунальном хозяйстве. Образовался четкий механизм контроля цен... Госинспекция устанавливает желательный уровень рентабельности, а соответственно ему АМК формирует рыночные тарифы и следит за их выполнением.

Таким образом, правительство создало довольно эффективные методы сдерживания роста цен на жилищно-коммунальные услуги. Мы должны открыто и взвешено подойти к обсуждению направлений реформирования жилищно-коммунального сектора. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції Блоку Тимошенко має слово Шкіль. Підготуватися Резніку.

13:57:35

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би висловити позицію фракції Блоку Юлії Тимошенко з приводу підвищення цін, які тут, в принципі, всі завуальовано про це говорять, називається диференційованим ростом, недиференційованим, але десь за цим частоколом слів стоїть одне положення: що ціни будуть рости.

Тут критикувався мораторій на підвищення цін на комунальні послуги. Це дуже правильно: було ...............питання мораторію. Тому що до того часу, поки не буде укладена пропорційна залежність росту комунальних послуг від росту зарплатні і прожиткового мінімуму, до того часу немає про що говорити. Ми можемо будь-як підвищувати ціни, на будь-які відсотки диференціювати, але коли людина, пенсіонер, фізично не в стані оплатити ці послуги, він їх оплачувати припинить. І тоді вже настане черга відселення, що, до речі, передбачено в тому Житловому кодексі, про котрий постійно тут наголошують.

Тому не можуть ціни на комунальні послуги зростати швидше, ніж зарплатня. І це позиція фракції. Я хотів би, щоб всі тут присутні, в першу чергу представники уряду, народні депутати і радіослухачі знали, що ця позиція буде послідовною, тому що є логіка процесу. І поза логікою не можна нічого творити. Скільки б ми не говорили про те, що завищено норми споживання, вони не знижуються, а намагаються на ці завищені норми споживання нав'язати... якщо ви не хочете мати ці завищені норми споживання, ставте лічильники. Лічильники, до речі, це також є проблема, яка потребує підходу, нормального і реального. Багатоквартирні будинки. Чи не простіше ставити лічильники на вході у весь будинок і таким чином обліковувати воду. Це є достатньо простий вихід, але... цей вихід є, але в принципі в цей вихід, в ці двері ніхто не заходить: ні місцева... ні органи місцевого самоврядування. Вони про це говорять, але не роблять, мотивуючи відсутністю коштів, мотивуючи заниженню комунальних послуг. Тоді утворюється замкнуте коло.

Далі. Давайте ми подивимося що входить в комплекс комунальних послуг. Вже з цієї трибуни, коли обговорювалося питання про мораторій на підвищення цін, говорилося, були проведені підрахунки, що беруть комунальні підприємства послуги, які не здійснюють. Там прибирання територій, антена... До речі, кожний тут з народних депутатів, особливо хто з регіонів, ви перевірте платите ви за антену чи ні. Чи коли хто-небуть скористається послугами, які надає оце підприємство, але точка сплати є.

Радіо. Я представляю ......... виборчий округ. У мене половина сіл не радіофіковані, але з людей вимагають оплату за радіо, тому що дріт підведений, ну радіо немає. Ну хто ж це може кого цікавити.

І наступне. Ми тут говоримо, ми можемо ще багато і довго говорити про зріст чи падіння цін на комунальні послуги. Проблема з газом, але це проблема міст. Давайте ми подивимося що робиться в селі. Село .......... від відсутності цього газу. Там про які комунальні послуги говорити, коли їх в принципі немає. Є колодязь і дрова. Але як тільки з’являється, як тільки підводять до села там трубу....... люди стають споживачами газу, одразу створюються проблеми, тому що місцеві керівники комунальних підприємств не знають як нараховувати. Вони помиляються, виключають, через включають це газ, утворюють серйозні соціальні напруженість, це, до речі, є проблемою, котру не....... тут оминати. Мусимо про це говорити постійно. Тому уряд має запропонувати і народові, і вищому законодавчому органі зрозумілу позицію. І ця позиція має грунтуватися на простій формулі. До того часу поки не буде запропонована залежність зростання комунальних послуг від зарплатні і прожиткового мінімуму, немає що тут рахувати. Можна говорити про те, що не йдуть інвестицій, йдуть. Вимоги, до речі, Міжнародного валютного фонду і всіх західних фондів не полягають у тому, щоб ми підвищували ціни на комунальні послуги, а щоб вони не дотувалися. А це питання вже стратегії уряду, це їхні проблеми, як вийти з цієї дилеми, тому що ніхто не буде вимагати від населення, яке ............... ці послуги, їх оплачувати.

Ви не забувайте, що ті самі вимоги МВФ є про підвищення зарплатні і прожиткового мінімум, про це мало хто говорить, але це є, тому що це знімає соціальну напругу. Зняття соціальної напруги у суспільстві - це головне завдання уряду, особливо тої його частини, яка займається соціальними і комунальними виплатами. Тому я наголошую, що оцінювати діяльність уряду у цій сфері по-інакшому, як незадовільно, не можна. І це позиція фракції Блоку Юлії Тимошенко. Я хотів, щоб ви зрозуміли, у чому її послідовність.

І щодо комунальних підприємств і житлово-експлуатаційний контор. Я вам скажу. Звичайна річ, що там стан плачевний. Але це не їхні проблеми і не перевалюйте це на плечі місцевої влади, це і проблеми уряду також. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Деякі фракції карточки збирають, а голосувати?

Слово від фракції "Демініціативи, Народовладдя " має народний депутат Резнік. Підготуватися Майко.

14:02:53

РЕЗНІК І.Й.

Уважаемые коллеги! Сегодня рассматривается один из важнейших вопросов в жизни нашей страны. Этот вопрос определяет политическую стабильность страны и экономическую составляющую каждой отдельно взятой семьи. Я бы хотел, что бы ми здесь перешли из плоскости получения политических дивидендов в практическую плоскость и расмотрели, что же на самом деле происходит. Каков анализ ситуации в жилищно-коммунальном хозяйстве? Все мы знаем, что сегодня каждый третий жилой дом в стране нуждается в капитальном ремонте. Все мы знаем, что сегодня из 130 тысяч километров водообеспечения страны 38 находится в аварийном состоянии. Все мы знаем, что сегодня 80 процентов транспорта находится в аварийном состоянии. Все мы знаем, что во всех городах без исключения, за исключением Киева, и во всех селах дороги, по которым невозможно ни пройти, ни проехать.

Мы сегодня обсуждаем проблему тарифов и говорим: правильно или неправильно поднимаем, или не поднимаем эти тарифы. Но тарифы ведь являются производным от реально оказываемых услуг.

В течении многих лет в стране не происходит текущий ремонт жилого фонда, отсутствует понятие капитального, текущего ремонта, не восстанавливается парк транспортный, электротранспорта, нигде не занимаются восстановлением дорог.

Когда приводится в пример, что в Одессе установили новые тарифы на водообеспечение 67 копеек и это дало инвестиционную составляющую 12 млн., то пусть ответят те, кто это сказал на другой вопрос. Когда составляли тариф 67 копеек, учли ли там 60 процентов воды, убегающей в грунт? Кончено же учли. И на кого повесили? Конечно же повесили на людей, которые получают сегодня 600 грамм воды, а выплачивают за литр этой воды.

Если говорить сегодня о новых тарифах в стране или о тарифах, которые установили сегодня, в частности в Одессе, в 2,5 раза повысив. Можно ли однозначно сказать: хорошо это, или плохо? Конечно же нельзя, если не рассматривать вопрос: а за что же повысили услуги, за что повысили тарифы.

Существуют ли те услуги, за которые сегодня люди должны платить в 2,5 раза больше, чем вчера. Из 24-х позиций, предлагаемых услуг, 18 в природе не существуют. Все остальные услуги не имеют никакого отношения к эксплуатации жилого фонда. Вместе с тем, для того, чтобы сделать эту проблему легитимной, людям объяснили, что они являются собственниками жилья и заставляют подписывать, заставляют, иначе этого назвать нельзя, заставляют подписывать, так называемые договора, которые подтвердили бы легитимность, предпринимаемых властью усилий.

Что на самом деле произошло? В свое время страна, сняв с себя ответственность за эксплуатацию жилого фонда, передала жилой фонд из государственной собственности в коммунальную. Когда обычно происходит переход из одной собственности в другую, то предшествующий собственник всегда выплачивает компенсацию за то, что он передал. Передала страна эту компенсацию коммунарке? Нет, не передала. Поэтому, передала жилье в том аварийном состоянии, в котором сегодня получили коммунальные предприятия.

Существуют ли реальные ресурсы у городов для того, чтобы привести в порядок жилой фонд? Конечно не существуют. Таким образом, власть не понимая, что на самом деле является реформированием жилищного коммунального хозяйства, и видя единственный выход повышения тарифов, свалила всю ответственность на людей. Сегодня люди своим тарифом должны сегодня сделать то, что не сделало когда-то государство, передавая жилой фонд и все остальное, жилищно-коммунальную систему. А может ли какой-то тариф вообще решить эту проблему. В природе не существует тариф, который мог бы решить проблему сегодня восстановления жилья и всего коммунального хозяйства страны. Таких тарифов вообще не существует. Поэтому проблема обсуждения тарифов, она не корректна, корректно говорить о другом, о том, что сегодня в бюджете страны должны появиться те деньги, которые государство не додало, передав в жилой фонд от государственной собственности в коммунальную. Реально говорить о том, что в городах должны при формировании бюджетов реально переходить к домам, где формируется реальный собственник. Ведь вы спросите сегодня, обращается жилец за помощью к управлению, любой, это может быть в городе, это может быть в селе. Ему говорят: парень слушай, вы приватизировали квартиру и делайте что хотите, 82 процента приватизированого жилья, то есть будто бы собственник я. В тоже время заключаю договор не я, а заключает в собственность тот, кто реально является собственником, то есть является городской совет.

Поэтому до тех пор, пока мы не определимся, кто же есть реальным собственником, пока мы не создадим условия для образования реального собственника и от имени реального собственника будем общаться с исполнителем услуг, до тех пор о слове о рынке говорить вообще не приходится, поскольку на рынке есть две составляющих покупатель и продавец. У нас в стране покупателя нет, а от имени покупателя пытается выступить власть, что совершенно некорректно и неправильно.

Я считаю, что мы должны, формируя бюджет следующего года, все это учесть, и деньги должны появиться в бюджете. Вместе с тем нужно остановить беспредел власти, который пытается поднимать тарифы на местах, должна быть создана специальная комиссия при Кабмине, которая сегодня если не наложила мораторий, то во всяком случае...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має народний депутат Майко, фракція НДП промисловців і підприємців, підготуватися Ковалю.

14:08:21

МАЙКО В.І.

Мені здається, що питання тарифів, собівартості - це питання до кінця нашого життя. Але як вони встановлюються і що робиться з цими тарифами - це питання нашої вже і сесії, і Верховної Ради, і уряду.

І я хотів би звернути увагу на таку річ. Оце, коли виступають хто-небудь, йдуть розмови про енергозбереження, про наукові досягнення. А де воно є дійсно, і хто цим займається? Я хотів би сказати голові комітету такі приклади. Давайте подивимося. У нас сьогодні вирішено в Україні питання тому, щоб ліфти мали живлення, витрачали на енергію на 30-40 процентів. Знаєте, скільки років лежить ця пропозиція? Причому вона майже, затрати мінімальні. 30-40 процентів, нічого не треба закордонного. Я знаю, коли закордонні треба речі, вирішується відразу питання, бо там є зацікавленість. А тут все українське. І 30-40 процентів. Скажіть, будь ласка, чи потрібно в домах на освітлення в парадних витрачати 100 процентів електроенергії? Сьогодні в Києві є зразок, де витрачають 20 процентів. Попробуйте ви зробити цю пропозицію по всій Україні.

Я можу привести інші речі. Водопостачання. Без кінця ремонтують водонапірні станції, без кінця там енергію потребують велику дуже ці станції, щоб підтримувати тиск в Києві, в Голосіївському районі. Вирішено питання. 30 процентів витрати електроенергії - в 10-20 разів термін служби цих станцій збільшується. Скажіть, будь ласка, що для цього потрібно, щоб воно впроваджувалося? Я міг би сьогодні як інженер, який знає, що робиться в Києві і в досягненнях наук, що треба, щоб це враховувалося? Я вам скажу, сама велика, страшна у нас причина - одне. Той, хто всіма питаннями енергозбереження займається той, хто постачає електроенергію. А в нього зацікавленість зовсім, так же води і всіх. А зацікавленість у цьому немає. Нащо? Більше купують, більше грошей, і ніхто... А житлово-комунальне господарство приймає ці тарифи і вважає, що це питання вирішено. Це сьогодні питання. Будь ласка, беріть владу в свої руки, беріть підприємців, давайте показуйте їм приклади. Ми підрахували, тільки по місту Київ на ліфтах можна зберігати до 20 млн. коштів в рік. До 20 млн. в рік! Га? Ні, ліфти будуть працювати! Елементарна річ - ставиться частотне управління двигунами, які є в цих ліфтах. Стоїть на заводі "Буревісник" ліфт звичайний і ліфт з частотним регулюванням, спеціально поставили, привезли всіх - нате, проїдьте і подивіться, скільки стоїть звичайний ліфт і скільки цей модернізований. Той же самий ліфт. Змінений двигун і управління поставлено - 40 процентів економії. Скажіть, будь ласка, кому це треба, де треба шукати? В Сполучених Штатах, десь там ще ці речі, коли це все є? Я вам міг би привести сотні таких прикладів по Україні. Ми просто не займаємося, бо причина одна - оця собівартість. А що таке "собівартість"? З чого вона робиться?

Тому мені здається, що питання тарифів треба дуже добре взяти під контроль. І друге, Комітету житлового господарства треба не просто погоджуватись з тими чи іншими цінами, а треба питати: який рівень того обслуговування сьогодні є? Я вже не кажу про теплові насоси, які в два рази, про розводку цього тепла, що сьогодні регуляція температури в усіх домах України приходить за рахунок відкритої хвіртки. Скажіть, будь ласка, де в світі можна хвірткою регулювати? Тому це питання дуже складне. І перше питання сьогоднішнє, яке розглядалося, мало відношення до другого, хоч вони мають дуже різні напрями. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово від "Нашої України" має народний депутат Коваль і від народу дамо Масенку. Не кричить! Все йде за Регламентом.

14:13:19

КОВАЛЬ В.С.

Шановні народні депутати, шановний Адам Іванович! Я не знаю, як для вас, а для мене сьогодні радісний день: я сьогодні дізнався, що Президент України нарешті доручив уряду розробити систему тарифів в державі. Я переконаний, що тепер ми почнемо жити по-іншому. Правда, до того було доручення по Артемівську, коли почалися вибухи, до того було доручення по зерновій кризі, яка відбулася рік тому назад. Я не переконаний, що цей уряд здатен буде розв'язати цю проблему, яка називається "встановлення нормальних комунальних тарифів", які б дозволити нашому українському народу хоч якось виживати в тій ситуації, що сталася.

Проведення Дня уряду з таким порядком денним саме сьогодні є дуже доречним. Мені здається, і громадськості, і нам, народним депутатам України, цікаво буде дізнатися, які ж заходи будуть запропоновані Кабінетом Міністрів для того, щоб запобігти підвищенню цін хоча б на комунальні тарифи, якщо не вдається стримувати інші.

Неважко нам здогадатися і зробити висновки, що нинішня ситуація, яка вже склалася з підвищенням цін на пальне, потягне за собою масовий ріст цін на всі життєво важливі складники, в тому числі і загрожуватиме збільшенню вартості житлово-комунальних послуг. Такого випробування наш народ просто не витримає.

Нині зазначена сфера регулюється наступними законодавчими нормативними актами - це про природні монополії, про ціни і ціноутворення, про місцеве самоврядування, постановою Кабінету Міністрів по встановленню повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання тарифів цін, постановою Кабінету Міністрів про положення про державне регулювання цін і тарифів на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень.

У Верховній Раді є три законопроекти - один урядовий проект закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, 4235 - урядовий, прийнято у першому читанні 12.05-го.

Другий проект закону про комунальні послуги - 3315, групою народних депутатів, членів комітету Пустовойтенка - Пустовойтенко, Резнік, Круглов, Костинюк, Петренко.

Третій законопроект - проект закону про основи житлової політики України у сфері регулювання плати за утримання житла та надання комунальних послуг, номер 2460 - Ремарук, Коваль, Пустовойтенко, Резнік, Козаченко.

Ви знаєте, шановні народні депутати, проблема комунальних тарифів почалася з того різкого підвищення цін на тарифи в Одесі, коли там об'єдналися всі: і праві, і ліві, і різні інші - і під різними прапорами вийшли на площу і почали протестувати після тих підвищень цін, абсолютно не обгрунтованих, які відбулися в Одесі.

Олексій Козаченко вже говорив частково про цю проблему. Я теж член тої комісії, яка працювала в Одесі. Після того як відпрацювала комісія і зробила висновки, поїхала урядова комісія і сказала, що все нормально. Тому в мене питання є: чи здатні урядовці, крім того що продовжувати латати оті дірки, які є, мати якусь цільову програму, яка б, дійсно, забезпечила оті проблеми, які мають зараз житлово-комунальні господарства, і тарифи?

Наявна законодавча нормативна база у .................сфері є недостатньою і недосконалою, вона не забезпечує правових засад регулювання взаємовідносин підприємств, організацій галузі із споживачами послуг, не передбачає необхідних важелів для врегулювання соціального захисту населення та здійснення ефективної тарифної політики. Тому прийняття відповідного уніфікованого закону вкрай необхідне.

Основні проблеми, на мій погляд, які регулюють тарифи, які не розв'язані, проблемні питання: відсутні схеми ефективного регулювання тарифів, чітко не визначені законодавством терміни та процедури для розгляду, перегляду тарифів, немає відпрацьованих процедур залучення громадськості для розгляду тарифів перед їх затвердженням, відсутній перелік документів, необхідний для представлення регулятивному органу, виконкому, органу місцевого самоврядування, обласній державній адміністрації; відсутні показники для здійснення контролю за виконанням затверджених планів, відсутні стимули підвищення якості послуг, при підвищенні тарифу на застосовуються ефективні механізми індексації окремих статей витрат і таке інше і таке інше.

Є ще шляхи удосконалення системи регулювання тарифів, і вони теж відомі: впровадження заходів по забезпеченню прозорості структури витрат і забезпечення оптимального рівня перехресного субсидіювання, створення в тарифах інвестиційної складової, впровадження заходів по забезпеченню окупності діяльності суб'єктів природних монополій.

Я сподіваюся, шановні народні депутати, що по результатах ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від народу - три хвилини Масенко. І будемо завершувати.

14:18:41

МАСЕНКО О.М.

Я дякую, Адаме Івановичу, що мені надали слово від народу. Так я хотів би і сказати декілька слів в інтересах народу. Ми планували, коли ставили це питання для розгляду, що іменно уряд буде доповідати питання -як все-таки вийти з тієї колізії, яка склалася, що в людей грошей немає, ціни і тарифи зростають і як вийти з цієї ситуації, щоб все-таки сплачувалися кошти. А коли познайомишся з тими матеріалами, які дали, так там тільки йде мова про те, ага, яка, який процент відшкодування та чи інша область, той чи інший регіон забезпечив витрати на комунальні і житлові послуги. І тоді ще виходить та область і краща там, де підвищені тарифи. Так я зрозумів, читаючи подані вами матеріали. Ну це ж мабуть би нерозумно. Ми ж повинні діяти в інтересах народу. Як зробити таку ситуацію, щоб все-таки люди могли сплачувати по тих тарифах і цінах. А ми дивимося. За 1 квартал, це ваші цифри, 103,9 на комунальні послуги, квартплата - 103,8. 7,7 процента зросло. А мінімальна заробітна плата - нуль. А середня - 128. Так що таке "середня"? Ми ж знаємо що таке середня заробітна плата, скільки людей мають цим користуватися.

Та якби ж це тільки на самі житлово-комунальні послуги. А ще ж і за щось жить треба. Я оцим би, хто сьогодні помимо комуністів отут виступає і плаче, робить, так я сказав би: це ж ви нас дорікали і кричали, що ковбаса при радянській владі була по 2.10. Якби зараз оце була ковбаса по 2.10 у магазині, я б подивився де б вони, чи була б вона там. І що б ви робили. Ви попробуйте зробіть по 2.10 ковбасу, тоді ми подивимося хто був правий, хто неправий і як воно буде краще. Але мене ще найбільше дивує те, що ніхто сьогодні з виступаючих не зачіпає от такого питання. Багато місця у вашій інформації відведено субсидії. Хто той хрещений батько - чи Пинзеник, чи хто - немає їх сьогодні. Вони понапроваджували тут чого хочешь, а тоді ховаються від усього. Якби хоть один із них посидів отам і попробував отримати ту субсидію, і я б ні одному з вас, як я до вас не відношуся, не позавидував би. Але я ще одне хотів сказати. Тут багато йшла мова про диференційовану плату і тарифи. Та яка ж це диференціація, якщо вона буде по такому принципу діяти, як це розпорядження Президента від 18 червня 2001 року, що надати Віктору Ющенку пільги щодо оплати користування житлом, комунальними послугами 50 відсоткова знижка від встановлених тарифів. Так це є тільки Ющенкові. А скільком ще ющенкам таким нада на 50 процентну. Що у них не вистачає грошей заплатити у повному розмірі, що з тієї людини бідної будуть здирати останню шкуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Не збурюйте аплодисментами, не забирайте час. Давайте я по одній хвилині дам всім, хто записався. Це піде десь хвилин 5.

Будь ласка, Мороз за ним Пхиденко з місця по хвилині.

14:22:12

МОРОЗ А.М.

Дякую, Адаме Івановичу. Як той казав, з двох виступів, хоч один і то не по-людськи, одну хвилину.

Я звертаюся до доповідача з такою проблемою. Я хотів би, щоб ви довели до наших споживачів особливо, що стосується працівників бюджетної сфери. Вчителі. Зараз на прийомах просто неможливо з людьми зустрічатися. Поставщики, які поставляють енергоносії і так далі, вимагають від вчителів плати. По закону, по Конституції працівники бюджетної сфери користуються пільгами. Пільги ці припиняються бюджетом, який ми приймаємо. І житлово-комунальні підприємства вимагають від працівників освіти сплати, подають на них у суди. Це треба подавати, скажімо, на відділ освіти і так далі. Вони конкретно до кожної особи. Страшна вакханалія. Тому я прошу вас, роз'ясніть людям, поясніть своїм підприємствам, що цього робити не можна.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пхиденко. За ним Шибко.

14:23:24

ПХИДЕНКО С.С.

Дякую. Станіслав Пхиденко, фракція Компартія України.

Я хотів би зосередити увагу, шановні на таких кількох фактах.

Скажімо, утримання двокімнатної квартири в Україні, в середньому, обходиться в місяць 147 гривень, а трикімнатної біля 200 гривень.

Виникає питання: де основній масі людей брати гроші для того, щоб оплатити і комунальні послуги, і квартплату. Зарплат і пенсій на це не вистачає і звідси виникає 8 млрд. боргу за такі речі. А в той час у всих людей на книжках лежить 5, 10, 15 і навіть більше тисяч грошей, які держава вкрала і, по-суті, не дає людям їхні гроші, які можна було використати навіть для оплати комунальних послуг, квартири і заборгованості по квартплаті. А компартія давно внесла пропозицію: використати ці пограбовані гроші в Ощадбанку саме з такою метою.

І от, скажімо, для навчання дітей, для лікування, санаторно курортного лікування, але, в той же час, і для оплати комунальних послуг.

Державі оплачують...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шибко, за ним Кармазін.

14:24:37

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адаме Івановичу. Я хотів би звернутися до Володимира Ілліча, він казав, що там в Першотравенську начебто щось вже зробилося, і навіть домовленість є.

Володимире Іллічу, ніякої домовленості немає. Вам дають невірні дані. І я хочу звернути увагу ось на що.

Вугілля для котелень Шахтарська і Першотравенська купується без тендеру, за завищеними цінами, використовується без належного обліку. Так лише на котельні "Південна", за моїм зверненням, виявлено 11 тон лишків вугілля. Тарифи за тепло... науковонеобгрунтовані і взяти міськвиконкомом зі стелі. І ніхто не обчисляв та не перевірив собівартість одного гекакалорію у розмірах. Тепло відпускається без обліку, без жодного вимірювального приладу на котельнях Першотравенська, і тому подібне.

Чому я про це кажу? Це не тільки Першотравенськ, а це скрізь у державі, поки ми будемо діяти на підставі Закону про природні монополії. Тому потрібно, щоб була єдина державна політика до цього і саме у вашому комітеті обчислювати ці дані для того, щоб можна було використовувати їх по всій країні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін, за ним Оржаховський.

14:25:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія Захисників Вітчизни, "Солідарність" блоку "Наша Україна".

Шановні народні депутати, по-перше, в Законі "Про прожитковий мінімум" гарантовано, що рівень витрат на житлово-комунальні послуги у структурі прожитковий мінімум повинен становити до 12 відсотків. Як це виглядає у контексті того, що на 60 відсотків перевищується сьогодні паливо. Ми бачимо відношення Адаме Івановичу, це ваша вина, вина голови Верховної Ради, що сьогодні не сидить тут Прем'єр-міністр. Ну, взагалі це наша вина правоохоронців, що він не сидить, але у тому, що він не працює тут сьогодні. Оце вина. І давайте подивимося, сьогодні прозвучало про Одесу, Козаченко абсолютно правильно з біллю у голосі сказав про те, що в Одесі сталося, фактично приватизувався і тепер є Інфоксводоканал. Населенню збільшили норму з 20 літрів до 294 літрів на добу. Що ми робимо? Точніше, що уряд робить сьогодні?

Я вважаю, що таке, сьогодні розгляд питання сьогодні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Оржаховський, за ним - Семенюк. Будь ласка, Семенюк, а ви готуйте свою картку.

14:27:10

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії, голова співвласників житла міста Києва.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Володимире Іллічу.

Я хочу вам конкретні пропозиції внести. Перш за все за період з 1995 року накопичилось 8 мільярдів заборгованості. Ми з вами прийняли закон про реструкторизацію боргів, який працює, але не у повній мірі. По-перше, він не розповсюджується на житлово-будівельні кооперативи чи ОСББ. І цей негаразд потрібно нам ліквідувати. І та пропозиція, яка внесена фракцією Соціалістичної партії і я зокрема, щоб внести поправку до законодавства, щоб саме ці відповідні будинки були також включені у реструктиризацію.

Друге. Потрібно змінити інструкції про надання населення послуг з тепло і водопостачанням, адже відповідно до стандартів 40 градусів повинна бути тепла вода. У нас же ж інструкція стара, люди платять двойну плату і цих тарифів, і цих правил ніхто не переглянув. Тому я прошу, будь ласка, це у проекті постанови і в рекомендаціях, будь ласка...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оржаховський, Єщенко.

14:28:23

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолий Оржаховский, фракція Компартії України.

Я підтримую пропозицію про те, що з порядку денного, питання, яке стоїть на порядку денному, дати уряду незадовільну оцінку ще й тому, що сьогодні Кабінетом Міністрів делеговано повноваження щодо забезпечення проведеної цінової політики Міністерства економіки. Сьогодні доповідають зовсім інші представники, хоча мав би доповідати міністр економіки. Вважаю, що головною біллю сьогодні на Україні є, перш за все, те, що у приватних руках енергетика. І це відчувають органи місцевого самоврядування. Тому варто було б, мабуть, подумати про те, що слід повернутися до націоналізації цих приватних компаній, через те, що в подальшому води не буде, і інші проблеми будуть залишатися для наших людей. Варто героїв реформаторів, мабуть, було б також притягти до відповідальності.

І хотілося б, щоб на місцевому рівні були експертні органи, які могли б дати оцінку підняттю цін або...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єщенко, Рудьковський.

14:29:43

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів, Черкащина.

Я звертаюся до виборців не тільки Черкас, а звертаюся до виборців всієї України про те, що, нагадую ще раз, що в Черкасах проходить страйк тролейбусників, які підняли питання про порушення їх прав - виплати зарплати, повернення грошей за льготний перевіз населення, і місцеве самоврядування сьогодні не може вирішити ці проблеми без уряду. Я зробив запит депутатський на ім'я Прем'єр-міністра Януковича. До цього часу колектив не отримав відповіді від уряду, що робити з тролейбусним управлінням не тільки в Черкасах, а по всій Україні. Тому що ця проблема комунального підприємства, вона відноситься не тільки до Комітету державного по комунальним питанням, а відноситься, у першу чергу, до уряду.

Тому я ще раз звертаюся до уряду вирішити проблему страйкуючих по місту Черкаси тролейбусного управління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рудьковський.

14:30:53

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду, ви бачите, що принципово стоять і розглядають питання комунальних тарифів і борються проти беззаконного їх підняття соціалісти і комуністи. Подивіться по залу: сидять в сесійному залі лише представники двох фракцій - соціалістів і комуністів, та два ще чоловіки є - Юрій Кармазін і один соціал-демократ, один від "Нашої України", Юрій Кармазін, і ще два чоловіки більшості. Це говорить про те, що ця проблема не цікавить ні уряд, ні депутатів більшості, це цікавить опозицію, ліву опозицію, яка вважає, що комунальні тарифи беззаконно піднімаються зараз в містах і яскравий приклад цього є місто Чернігів. Підняли на 30 відсотків беззаконно, уряд на цей процес не впливає. Потрібні якісь інші методи впливу. Потрібно міняти...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, всі бажаючі виступили. Підбивати ми підсумки будемо, приймаючи проект постанови, який запропонував комітет. Я думаю, тут говорити багато не треба. Виступаючі з тривогою і з болем говорили про одну з злободенних проблем для нашої величезної маси людей.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. О 15 годині у нас парламентські слухання "Про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх утримують". Запрошую народних депутатів до активної участі в парламентських слуханнях.