ЗАСІДАННЯ СОРОК П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 травня 2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему "Рада".

16:01:40

Зареєструвалося -406

В залі зареєструвалися 406 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Продовжуємо розгляд питань відповідно до розкладу засідання.

Віктор Пинзеник з процедури, будь ласка, мікрофон.

16:02:03

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Володимире Михайловичу, у нас є прохання проінформувати про хід переговорів з приводу подій, які відбуваються... які трапились в Мукачевому на виборах і дати інформацію нам про завтрашнє засідання Верховної Ради з цього питання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до доручення Погоджувальної ради, відбулася зустріч у мене з керівниками правоохоронних органів, з Генеральним прокурором України, з міністром Внутрішніх справ і з заступником голови Служби безпеки України, оскільки голова Служби безпеки перебуває у відрядженні у Литві. Відбулося обговорення, точніше інформування керівників правоохоронних структур про хід розслідування подій, пов'язаних із виборами мера міста Мукачевого. Потім відбулася зустріч у розширеному складі за участю Олександра Зінченка, Анатолія Сергієнка, Володимира... Анатолія Матвієнка, вибачте, Володимира Романовича Мойсика і Володимира Миколайовича Стретовича, де відбувся обмін думками, позиціями співставлення щодо ходу розслідування цієї справи. Після того домовились, що Анатолій Сергійович Матвієнко зустрінеться з Генеральним прокурором, викладе своє бачення, як він... оскільки працював найбільший час у Мукачево і ознайомить Генерального прокурора з тими документами, які є у його розпорядженні. Ми домовились, що завтра о 10 годині, це було рішення ще по суті справи Погоджувальної ради, що, якщо будуть готові керівники правоохоронних органів, ми завтра о 10 годині без розминки починаємо розгляд цього питання. Ми домовилися, щоб на інформацію було виділено кожному до 10 хвилин, відповіді на запитання - до 10 хвилин. У загальному підсумку година 20. У п'ятницю відбудеться розширене спільне засідання трьох комітетів із запрошенням громадськості. Там також будуть присутні представники від правоохоронних структур. Які будуть напрацьовані проект постанов, я поки що бачив один проект, інших немає. Ми їх оперативно завтра розглянемо у залежності від того, на скільки депутати будуть вдоволені тою інформацією, яку отримають від керівників правоохоронних органів. Оце про що ми домовилися.

Оголошується до розгляду проект закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2004 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях.

Шановні колеги! Ми отримали лист про те, що доповідачем мав виступати за дорученням Президент України міністр оборони, але у зв'язку з тим, що зараз відбувається засідання у Кабінеті Міністрів, де обговорюється питання, по якому ви сьогодні слухали інформацію, доручено виступити заступнику міністра оборони України Тимофєєву Ігорю Володимировичу.

Пропонується такий регламент, шановні колеги. 5 хвилин - для доповіді, 10 хвилин - відповіді на запитання, для співдоповіді - 5 хвилин, відповіді на запитання до співдоповідача - 10 хвилин, обговорення і прийняття рішення - 10 хвилин. Немає заперечень? Дякую.

Будь ласка, слово має заступник міністра оборони Тимофєєв Ігор Володимирович.

ТИМОФЄЄВ І.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Починаючи з 1994 року, Збройні сили України приймають участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках та у дусі Програми "Партнерство заради миру". А вже у 1996 році Україна вперше виступила у якості країни-господарки такого типу військових навчань. Багатонаціональні військові навчання є однією із форм міжнародного співробітництва військового відомства України по своїй суті є комплексними заходами, що дозволяють в умовах, максимально наближених до реальних, всебічно перевіряти рівень боєготовності сил, засобів Збройних Сил та їх взаємосумісництва з підрозділами Збройних Сил інших держав до виконання завдань, під час проведення різнопланових операцій з підтримання миру.

У цьому році, згідно з планом заходів міжнародного співробітництва, запланована участь підрозділів Збройних Сил України в цілому в одинадцяти багатонаціональних військових навчаннях, чотири з яких передбачається провести на території нашої держави. Я їх перерахую. Це спільне навчання підрозділів Збройних Сил України та Італії "Широкий лан - 2004", яке проходить на Ши... 235 загальновійськовому полігоні Південного оперативного командування. Спільне навчання підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій України та Національної гвардії США ".............-2004" - 232 Яворівський полігон першої категорії Західного оперативного командування. Спільне українське, канадське, польське, литовське навчання "Клинова арка - 2004" - 232 Яворівський загальновійськовий полігон першої категорії Західного оперативного командування. А також спільні україно-молдовські навчання "Південь - 2004", серпень-вересень 2004 року, 20-ий Болгородський загальновійськовий полігон Південного оперативного командування.

Даючи комплексну оцінку питанню проведення багатонаціональних військових навчань на території нашої держави, на думку Міністерства оборони заслуговують на увагу чотири головні чинники, які відзначають їх доцільність і корисність в цілому.

Перше. Практична підтримка процесу реформування та розвитку Збройних Сил України. Участь підрозділів представників Збройних Сил України у спільних військових навчаннях надає можливість за нашою оцінкою використовувати досвід країн-партнерів у реформуванні власних Збройних Сил, підтримувати спроможність і готовність Збройних Сил України брати участь в операціях з підтримання миру, надання гуманітарної допомоги, пошуку рятувальних операцій, тощо. Вдосконалювати бойову майстерність особового складу Збройних Сил України, нарощувати та розвивати військову інфраструктуру, військові полігони, матеріально-технічну базу, вищі військові навчальні заклади.

Друге, фінансово-економічні аспекти. Безумовно, вибір типу та масштабу навчань відбувається не в останню чергу з врахуванням фактору найбільшої фінансово-економічної доцільності. Це вже стало доброю аксіомою, що всі багатонаціональні навчання мають, так би мовити, позитивне фінансове сальдо для України. Що мається на увазі?

По-перше, українські підприємства мають добру нагоду запропонувати і фактично надати свої послуги та товари представникам Збройних Сил інших держав. Тобто мова іде про досить серйозні фінансові надходження до національної економіки. Як приклад, за минулі два роки представниками Збройних Сил іноземних держав для забезпечення своїх підрозділів під час їх перебування в Україні було витрачено більше 2 мільйонів євро.

По-друге, при здійсненні багатонаціональної діяльності по підготовці і проведенню зазначених навчань на кошти їх учасників удосконалюються не тільки відповідні військові, але й цивільні об'єкти: дороги, під’їзні шляхи, місця зберігання військового обладнання та майна, об'єктів комунікацій тощо.

Сфера безпеки. Для усунення низки недоліків з питань безпеки, які мали місце у попередні роки, а також недопущення будь-яких ускладнень безпекового характеру у Міністерстві оборони України спільно з причетними органами центральної виконавчої влади держави організовано належне інформаційно-аналітичне супроводження результатів попередніх навчань такого типу в Україні. Крім того, до процесу планування та проведення багатонаціональних військових навчань на постійній основі залучаються представники всіх рівнів влади на місцях: обласних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, таке інше, що дозволяє на нашу думку максимально враховувати всі фактори та запобігти можливим проявам небезпеки для навколишнього середовища, місцевого населення та державного майна.

І нарешті політичні дивіденди. Шляхом організації та проведення багатонаціональних військових навчань на своїй території наша держава переконливо демонструє світовій спільноті стратегічну лінію своєї зовнішньої політики та готовність до здійснення практичних внесків у загальну справу по формуванню системи регіональної і глобальної безпеки.

Шановні народні депутати, зважаючи на викладене, Міністерство оборони України пропонує підтримати схвалення Закону України про розміщення Збройних Сил інших держав на території України у 2004 році. Для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до заступника міністра. На табло, будь ласка, прізвища, що записалися, народних депутатів. Десять хвилин на запитання.

Борис Якович Беспалий, фракція "Наша Україна".

16:10:35

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Георгію Манчуленку.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, будь ласка.

16:10:42

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановний Голово, шановний доповідачу. Без сумніву, що Збройним силам України треба брати участь у спільних навчаннях і в тому числі в тих, що проходять на території України. Оскільки навіть те, що маємо додаткові надходження до бюджету, це вже є плюс, а крім того наші військовики участь певних прогресивних речей у своїх колег, які приїжджають до нас. З другого боку, не можна обійти в даний момент ту проблему, яка зараз сталася під Мелітополем у Запорізькій області.

Яким чином думає далі вирулювати з цієї проблеми Міністерство оборони? Чи буде створена спеціальна комісія по інвентаризації стану справ на всіх складах ракетно-артилерійського озброєння із тим, щоб локалізувати цю проблему, і щоб нам не було соромно перед нашими іноземними партнерами?

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую за запитання. Відверто кажучи, воно безпосередньо не стосується теми сьогоднішнього питання. Водночас безумовно в Міністерстві оборони розробляється низка заходів. Я впевнений, що в тому числі буде проводитися робота з інвентаризації і інші заходи для усунення існуючих недоліків. Але це комплексна робота. І я думаю, що ви, як і я, розумієте дуже добре, що вона потребує загального комплексного підходу. Я хочу сказати, що Міністерство оборони готове до такого комплексного ........ Дякую.

ГОЛОВА. Геннадій Самофалов, депутатська фракція "Регіони України".

16:12:19

САМОФАЛОВ Г.Г.

Самофалов, партия "Регионов", депутатская фракция "Регионы Украины".

Уважаемый докладчик, як как профессиональный военный внимательно выслушал вашу доповидь. В плане политическом, экономическом, военном аспекте я полностью с вами согласен, что вот таки учения приносят только пользу.

И то, что сегодня проводится, оно проводится в интересах державы. Но вы не ответили на один вопрос: каким образом эти учения сегодня влияют на экологию, на природоохранные мероприятия? Как они между собой связаны? Пожалуйста, ответьте на этот вопрос. Спасибо.

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую вам за запитання.

Я в своїй доповіді досить коротко, але торкнувся того, що на етапі підготовки проведення навчань Міністерство оборони планує залучати всі органи, в тому числі і місцевого самоврядування, і також Міністерство охорони здоров'я, органи Міністерства з надзвичайних ситуацій з тим, щоб проаналізувати існуючі напередодні недоліки і запобігти їх у майбутньому. Всі ці питання обговорюються у меморандумах, мають обговорюватись у меморандумах і будуть там обговорення, які укладатимуться з представниками іноземних держав напередодні проведення таких навчань.

В цих меморандумах є конкретні розділи, які стосуються саме цих питань - організації, усунення недоліків і всіх аспектів вирішення цієї проблеми, екологічної, медичної, радіаційної і таке інше. Дякую.

ГОЛОВА. Валерій Мішура, фракція комуністів.

16:14:00

МІШУРА В.Д.

Фракція комуністів, Валерій Мішура.

Шановний доповідачу, а як ви дивитесь на питання таке, щоб взагалі зараз не проводити ніяких спільних навчань? Армія в страшенному становищі, викидаються офіцери за ворота, не знають де вони будуть жити, сто тисяч безквартирних офіцерів. Солдати недоїдають, нема чим їх годувати і таке інше. Вибухи, які отам були...

То давайте ми спочатку тут зробимо справжню армію у нас, а потім будемо уже... Не будемо ганьбитися перед усім світом. Що ми робимо? Давайте ми припинимо поки що допуск на нашу територію всіх, кого би то не було, бо соромно за нашу державу, за нашу армію і за все.

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую вам за питання.

Але я вважаю, що шляхом припинення військових навчань в цілому це не є той шлях, завдяки якому ми зможемо підвищити ефективність діяльності наших Збройних сил. Міністерство оборони вважає, що саме шляхом проведення навчань, проведення планової бойової підготовки це є той шлях, який має привести нас до підвищення ефективності нашої ...

Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий, партія "Трудової України".

16:15:17

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, "Трудова Україна".

Ігор Володимирович, звичайно, це не погано і дуже демократично, що таке питання виноситься на засідання Верховної Ради і незалежно від того, як пройде голосування за цей поки що законопроект, а в часі, я думаю, що і закон, в мене запитання до вас більш чіткіше, для стенограми і для того, щоб депутати визначилися по голосуванню за цей законопроект, все-таки два аспекти. Фінансові надходження, ви сказали що будуть якісь фінансові надходження, з чого вони будуть складатися? Перше.

І друге, так все-таки чи передбачаються якісь прямі інвестиції або фінансування цієї сторони, які буде приймати участь на нашій землі в цих навчальних акціях, бо саме від цього буде залежати голосування на сьогоднішній день. Поки що з вашої доповіді складається враження, що все це буде здійснюватися за рахунок коштів військового бюджету нашої держави.

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую за запитання.

Я не знаю, з чого взялося таке враження. Справа в тому, що, фактично, у всіх тих навчаннях, які заплановані для проведення в поточному році, фактично, стовідсоткове фінансування здійснюватиметься за рахунок тих держав, які надсилатимуть свої військові підрозділи на територію України.

Я наведу декілька прикладів. Ну, скажімо, перші навчання - навчання "Широкий лан - 2004", фінансове забезпечення навчання, усі витрати бере на себе італійська сторона. За рахунок італійської сторони буде проведена оплата послуг на суму, яка перевищує 3 мільйони 200 тисяч гривень.

Попередню оплату на облаштування та підготовку полігону для навчання у розмірі 700 тисяч гривень. Крім того, італійська сторона самостійно проводитиме розрахунки за товари та послуги, надані суб'єктами господарювання України згідно з укладеними контрактами. Це лише один приклад, приклад одного навчання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк, підготуватися Шкілю.

16:17:21

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Прошу передати Віталію Яковичу Шибку, колезі по фракції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Шибка Віталія.

16:17:29

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Ігор Володимирович, я хотів вас спитати, як ці навчання ось конкретні, які будуть проводитися в цьому році, пов'язуються з намірами реформування нашої армії. Чи що конкретно буде, наприклад, взяте з тих навчань, які ви проводите для реформування? Ви можете це як фахівець викласти зараз?

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую.

Коли ми говоримо про те, що Збройні сили України набуватимуть передового досвіду європейських країн і інших світових країн у реформуванні Збройних сил, мається на увазі те, яким чином збройні сили іноземних держав забезпечують структуру своїх військових підрозділів. На сьогоднішній день структурними реформуваннями передбачається не тільки скорочення, і загалом ідея реформування - це не скорочення Збройних сил, це і структурні перетворення, тобто які структурні підрозділи військові будуть забезпечувати військову діяльність, які структурні підрозділи будуть безпосередньо здійснювати цю військову діяльність. Саме з тих основ ми виходимо, коли ми говоримо про перейняття передового досвіду іноземних держав у реформуванні Збройних сил. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шкіль. Підготуватися Калінчуку.

16:18:47

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ну, звичайно, що завжди виглядає непоганим перспективи. Але от хотілося би почути минулий досвід.

Було у нас навчання на Яворівському полігоні, де після того, як ці навчання ( до речі, ті ж самі з італійського боку були війська), якось чи випадково, чи ні, але я вважаю, що тут випадковості зайві, почалися захворювання навколишніх сіл, які розташовані навколо Яворівського полігону. Чи зроблені висновки з того? Чи передбачено це в цьому законопроекті, який ви пропонуєте? Тому що саме найголовніше - передбачити наслідки навчань, які будуть проведені на території України іншими державами.

І друге: як вплине ця кількість коштів, які поступлять від проведення навчань, на модернізацію українського війська? Скільки можна вже літати на дранті, їздити невідомо на чому і стріляти невідомо з чого? Я не знаю, кого ми тоді готуємо в українському війську, а надаємо з такою люб'язністю територію для інших держав. Будь ласка.

ТИМОФЄЄВ І.В. Дякую.

Я і в доповіді, і вже у відповідях своїх сьогодні говорив про те, що, безумовно, весь досвід: і негативний, і позитивний - він враховуватиметься при підготовці при проведенні навчань у поточному році в разі затвердження цього закону. Передбачити у законі. Ми враховуємо ці зауваження, ми враховуємо цей досвід і передбачаємо врахувати їх у тих меморандумах, які будуть готуватися і прийматися в двосторонніх і багатосторонніх напередодні проведення навчань. Всі ці питання, всі ці аспекти безумовно мають бути враховані в цих документах, в цих міжнародних правових зобов'язуючих документах. З цього виходить Міністерство оборони.

Що стосується перерахування грошей, то безумовно ті гроші, які ми сьогодні отримуємо від проведення цих навчань. Я вже говорив про те, що на ці гроші вдосконалюватимуться наші військові полігони, їх інфраструктура, а відтак є можливість проведення наших власних навчань. І до цього ж додам, що це не надання полігонів для проведення в односторонньому порядку навчань для іноземних підрозділів, це спільні навчання, в яких братимуть участь в тому числі і військові підрозділи Збройних сил України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук.

Тоді, будь ласка, сідайте.

Шановні колеги, так як ми з вами домовлялися, 10 хвилин на обговорення. Будь ласка, Шкіль. Підготуватися Шибку.

Ой, вибачте, вибачте. Співдоповідь. Доманський Анатолій Іванович, будь ласка.

16:21:44

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Если вы помните, то совместные учения на территории ........ государств начали проводиться с 1975 года после совещания международного в Хельсинки об усиления доверия между странами. И такие учения проводились на территории разных стран, разных блоков, разных государств.

Сегодня замминистра обороны рассказал, пояснил вам цель тех учений, которые будут проводиться на Украине с привлечением войск иностранных государств. Он показал, рассказал о количестве личного состава и техники привлекаемой ...... учение. Он также довел до вас задачи, которые ставятся на этих учениях перед каждыми учениями.

Комитет Верховного Совета по национальной безопасности и обороны рассмотрел этот вопрос. На что нам хотелось бы обратить внимание.

Первое. То, что Совет Министров и Министерство обороны вот эти подання в Верховный Совет направляют с опозданием. Мы считаем, что они должны были представлены до 1 января и должны были быть рассмотрены Верховным Советом и утверждены или не утверждены.

Второе. Если вы обратили внимание, то правительство подает это подання односторонне. Мы считаем, что должны были подавать совместно с предложениями Президента на направление наших войск на территории других государств для принятия участия. То есть, хотелось бы, чтобы мы эти два документа утверждали одновременно, кого мы будем принимать, и кого мы будет направлять за границу.

И третье. Опыт яворивских учений прошлого года показывает, что эти учения до сих пор носят характер закрытости. Очень плохо информируется население о характере этих учений, о применяемом оружии на этих учениях, видов вооружения и техники.

Мы считаем, что для того, чтобы избежать инцидентов в районах учений с местным населением, Министерство обороны заблаговременно должно проинформировать население, даст справку о том государстве, которое будет проводить войска, которое будет проводить учение в том или ином районе, справку о ее войсках, чтобы это не вызывало у населения незнания обстановку, вызывало противоречие и даже выступления против этих мероприятий.

Комитет рассмотрел предложения, внесенные Президентом, и предлагает их утвердить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу.

Будь ласка, народний депутат Шкіль. Підготуватися Шибко.

16:24:51

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

От ви знаєте я вам скажу відверто, що цей законопроект містить у собі певну таку привабливу перспективну сторону і певну непривабливу і безперспективну сторону. Я хотів би їх обидві тут висвітлити.

У першу чергу треба спочатку зрозуміти у якому стані перебувають українські Збройні сили. І як ми можемо використати спільне навчання для того, щоб підвищити бойовий дух і майстерність рідних військових і офіцерів, які мають захищати кордон і територію Української держави.

Давайте ми подивимося, які навчання відбуваються на території України? На території України відбуваються ті навчання, які країни не хочуть проводити у себе на своїх власних територіях. Тобто небезпечні, ті, які потребують великих площ, ті, які потребують серйозного залучення земель для того, щоб проводити стрільби і таке інше. Чи є з цим проблеми в Україні? Ну, бачимо, що проблем зі стрільбами в Україні немає. Запорізькі стрільби довели, що тут у нас є чим стріляти, немає кому, але снаряди все одно кудись летять.

У нас є найбільша проблема зараз в Україні, практична відсутність бойового льотного складу. І тут представник українських збройних сил абсолютно мене в цьому підтримає. Тому що ми не маємо, практично втратили вже такі поняття, як Товариство сприяння армії і оборони, які навчали чи якось там кваліфікували пілотів. Ми маємо мінімальне, а практично відсутній наліт годин у наших льотчиків, які мали би мати відповідний наліт годин. І тут можна було б взаємопов'язати, хтось хоче проводити навчання, які хочуть вони, то ми мусимо абсолютно адекватно симетрично пропонувати проведення навчань, які хочемо ми. Тобто підвищення майстерності українських пілотів, тому що та катастрофа у Скнилів трапилася властиво тільки тому, що наліт годин був не відповідний званню і рангові пілота, тому що ми чудово знаємо, що не наліт тижня для аса найвищого класу може призвести до того, що відбудеться аварія і буде знищений, розбитий літак і загине висококласний пілот. Тому десь приблизно таким чином ставити треба питання, що вигідно нам, а потім пропонувати те, що вигідно нам, іншим, а не виступати в торгах. Прийдіть хто-небудь, скористайтеся як-небудь з цих величезних полігонів, які ми утримуємо фактично не для своєї власної армії, а для чужої. Це підхід меньшовартісний.

І я наголошую, що яворівська трагедія, те, що трапилося у Яворові і в довколишніх селах, можна передбачити у цьому законі. Просто зобов'язати сторони, які домовляються, мати спеціальну частину двохсторонніх меморандумів, які б передбачали ліквідацію наслідків проведення бойових навчань. І це якщо було б в цьому законопроекті, я думаю, ні у кого б тут не викликало б заперечень і можна було б спокійно підтримати його в першому читанні з тим, щоб він пройшов дальше. А так, на жаль, цього робити не доведеться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Шибко, мікрофон з місця. Підготуватись Соломатіну.

16:28:10

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адаме Івановичу.

Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу, що ми свого часу приєдналися до Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією північноатлантичного договору. Якщо ми подивимося на розділи цієї Хартії, особливо я маю на увазі розділ "Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО та сфери консультації та співробітництва між Україною та НАТО", то Президент по формі ніяк не порушує ні Конституцію, ні принципи цієї Хартії, коли він виходить з законопроектом про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України в 2004 роках. Але я хотів звернути, що у нас ще є інший закон - про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією, правоохоронними органами держави.

І тут є спеціальний пункт - стаття п'ята, яка націлює на те, що громадськість має більше доступ для того, щоб контролювати, які у нас справи відбуваються в воєнних організаціях. Тому приєднуючись, а, можливо, і голосуючи за цей закон, треба сказати, що законопроект, який зараз надано, повинен мати більше інформації, зокрема щодо районів розташування навчань, їх типу та завдань, порядку фінансування. І особливо, вже мої колеги на це звертали увагу, слід приділити саме санітарно-епідеміологічному контролю з тим, щоб не було тоді ніяких ситуацій, які склалися тоді в селі Вербляни Яворівського району Львівщини, або щоб не було чуток навколо того, що провели навчання і склалася така санітарно-епідеміологічна ситуація. Тобто тут наше міністерство, яке іде на це, повинно більше інформувати населення щодо того, що відбувається на наших полігонах. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Соломатін.

16:30:17

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, військові навчання - це не потішні навчання, в котрих колишній російський імператор цар Петро здійснював вишкіл тих, хто потім виконували все те, що закінчилося вікном у Європу.

На сьогодні ми маємо насамперед збагнути, з ким і заради чого ми будемо навчатися, чому ми будемо навчати наших військових. І якщо в Хельсинки в 1975 році, коли почалася розрядка і коли передбачалося як крок на цьому шляху проведення таких навчань був покладений початок цьому процесу, то зараз ми вже приєдналися до Хартії про особливо партнерство України і НАТО. І сьогодні наголошувалося серед тих країн, серед тих держав, військові частини котрих мають потрапити до наших військових полігонів на навчання лише ті країни, які належать до цієї військової організації НАТО. Нехай ці країни невеличкі, Литва, нехай це буде така невеличка країна, як Молдова, але ми вже з вами маємо гіркий досвід навчань з італійською стороною на яворівському полігоні, які закінчилися тою бідою, котру ми до цього часу ще не розхлєбали.

Тому питання: чи є наші Збройні сили на сьогодні в такому стані і чи є в них дійсно чітко визначені партнери, з котрими вони мають такі навчання здійснювати для того, щоб боронити спільну якусь зовнішню загрозу. Про це сьогодні не йдеться і в законопроекті про це не говориться.

Не говориться також про те: а де наші військові будуть навчатися і чи передбачене відповідне грошове забезпечення для участі їх в навчаннях на територіях інших країн.

Здається, що лише Україна стала тим полігоном, до котрого мають приїздити всі ті, які з НАТО і заради НАТО готові здійснювати такі спільні дії.

Тому я хотів би сказати наступне. До того часу, поки не буде проведено реформування Збройних сил, поки не будуть визначені можливості наших Збройних сил, участь у таких навчаннях є зайвою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі, хто мав намір взяти участь в обговоренні, виступили.

Будь ласка, Чорновіл з мотивів голосування. Одна хвилина. Мікрофон. Тарас Чорновіл, вам слово, мікрофон.

16:33:38

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, з мотивів фракція "Центр" змушена заявити, що ми не можемо в даному випадку проголосувати за це питання: за направлення військ, за дозвіл, допуск направлення військ на українську територію, - оскільки існує занадто багато питань до армії і після подій, які відбулися в Мелітополі, не дано відповіді на події, пов'язані з Яворівським полігоном і захворюваннями, які там є. Ми можемо підтримувати чи не підтримувати такі голосування тільки в тому випадку, якщо на питання, які стоять сьогодні в суспільстві, буде хоча би якимось чином дані відповіді.

На превеликий жаль, сьогодні, коли йшла мова про ситуацію на складах під Запоріжжям, під Мелітополем, так само не прозвучало відповіді Міністерства оборони, і представник Міністерства оборони був відсутній на цей момент в залі. Доки ці питання не будуть отримувати свої відповіді, наша група змушена утримуватися від голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2004 році для участі у військових навчаннях завершено. Нам потрібно приймати рішення.

Тому, будь ласка, будьте уважні. Я ставлю на голосування проект закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2004 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях. Законопроект за номером 5366. Прошу голосувати.

16:35:36

За-234

Закон прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 63, "Регіони України" - 54, Фракція комуністів - 0, Соціал-демократи - 28, "Трудова Україна" - 26, Соціалісти і блок Тимошенко - по нулю, Центр - 1, Демініціативи - 3, Аграрна партія і "Народовладдя" - по 15, "Народний вибір" - 14, НДП - 10, .Позафракційні - 5

Ну, вже з процедури пізно, вже прийнято закон.

Я ще раз повторюю, можна було з процедури до прийняття закону. Ви виступали, що ще там з процедури голосувати.

Ще раз повторюю, закон прийнято в цілому. Це не ті закони, які приймаються в двох читаннях.

Шановні колеги, розглядаємо... нам потрібно прийняти рішення з обговорених питань. У нас є невеликий борг. Ви знаєте, що ми зараз уже працюємо, приймаємо питання після розгляду кожного питання. Але ще залишилося у нас декілька питань, що ми їх обговорили, але не прийняли рішення. Тому, будь ласка, я ставлю на голосування проект закону, постанови про прийняття за основу в першому читанні Закону України "Про фонд Державного майна України", реєстраційний номер - 4580.

16:37:30

За-127

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, "Регіони України" - 45, комуністи - 0, соціал-демократи - 28, "Трудова Україна" - 26. Соціалісти, БЮТ, Центр - нулі. Демініціативи також, Аграрна партія - 15, "Народовладдя" - 0, "Народний вибір" - 5, НДП - 6, позафракційні - 2.

Можливо направимо на повторне перше читання?

Хто за те, щоб направити на повторне перше читання, прошу голосувати.

16:38:23

За-155

Рішення також не прийнято.

Таким чином, відповідно до Регламенту, законопроект знятий з розгляду. На наступній сесії зможемо повернутись.

Нам потрібно прийняти Постанову про сучасний стан пенсійного забезпечення, впровадження пенсійного страхування в Україні. Тут у нас є два проекти постанов. Будь ласка, Петро Степанович Цибенко, одну хвилину.

16:38:58

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, ми разом з вами провели 13 квітня Парламентські слухання про сучасний стан пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні. Я хотів би сказати, що за наслідками цього Дня Уряду ми, комітет, дуже ретельно опрацював проект постанови. Зокрема, було опрацьовано 117 сторінок стенограми засідання. Ми дуже уважно проаналізували ті пропозиції, які були висловлені. Абсолютна більшість з них була врахована в процесі підготовки остаточного варіанту. Зокрема, я хотів би звернути увагу на те, що були враховані пропозиції віце-прем'єр-міністра Дмитра Володимировича Табачника, який виступав з заключним словом. Ми спробували врахувати ряд пропозицій, слушних пропозицій, які були висловлені міністром праці, соціальної політики Михайлом Миколайовичем Папієвим і головою правління Пенсійного фонду України Борисом Олександровичем Зайчуком. Крім того, ми намагалися врахувати максимум можливого із пропозицій депутатів. Скажу більше, комітет спробував врахувати ряд пропозицій із альтернативного проекту постанови, і я хотів би сказати, що сьогодні по великому рахунку 2 проекти постанови, власне кажучи, відрізняються лише оцінкою роботи. Причому, я хотів би сказати про те, що цьому є своє пояснення. Воно полягає в тому, і я хотів би особливо привернути увагу шановних колег до цього, що викликало ну різне бачення оцінки роботи уряду. Мова йде про те, що комітет, оцінюючи роботу уряду, виходив із стану пенсійного забезпечення і абсолютно переконаний, що хто б не був на нашому місці, оцінюючи стан пенсійного забезпечення, він очевидно прийняв би те саме рішення.

Що стосується альтернативного проекту, то вони виходили із оцінки обсягу роботи, який було проведено. Я підтверджую, що Міністерство праці і соціальної політики, правління Пенсійного фонду дійсно провели надзвичайно велику роботу. Більше того, я про це говорив і у співдоповіді під час Дня уряду, але для нас важливо кінцевий варіант, а саме результати. Тому я просив би вас, шановні колеги, підтримати рішення комітету. І найголовніше. Я дуже просив би вас всіх сьогодні прийняти рішення, бо для нас надзвичайно важливо, щоб завтра почав діяти цей документ, оскільки проблема потребує подальшого врегулювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тут є у нас дві пропозиції, два проекти постанови: одна від комітету, другий проект постанови від групи народних депутатів, які представляють значну частину фракцій. Тому у такому порядку я ставлю на голосування.

Ставиться на голосування проект Постанови про сучасний стан пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні (реєстраційний номер 5390).

16:42:35

За-161

Не прийнято. Тоді, будь ласка, ставиться на голосування ... По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 29, Регіони України - 19, Комуністів - 57, Трудова Україна - 0, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 0, Народовладдя - 0, СПУ- 20, Блок Юлії Тимошенко - 18, Центр - 1, Демократичні ініціативи - 0, Аграрна партія - 14, Народний вибір - 0, НДП - 0, Позафракційні - 3.

Ставиться на голосування проект постанови 5390-1.

16:43:28

За-198

ГОЛОВА. Рішення не прийнято

Цибенко Петро Степанович, голова комітету, будь ласка.

По фракціях, будь ласка. Дайте на табло по фракціях.

Наша Україна - 11, Регіони України - 37, Комуністів - 0, Трудова Україна - 29, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 27, СПУ- 18, Блок Юлії Тимошенко - 13, Центр - 6, Демократичні ініціативи - 6, Аграрна партія - 14, Народовладдя - 6, Народний вибір - 13, НДП - 12, Позафракційні - 6.

Цибенко, будь ласка.

16:44:15

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, я хотів би звернутися до всіх, хто голосував за той або інший законопроект, з такою пропозицією. Комітет, власне кажучи, як і більшість депутатів, оцінює стан цієї роботи як незадовільний. Але розуміючи, що для нас надзвичайно важливе прийняття рішення, щоб завтра почала постанова працювати, я пропоную прийняти проект комітету, замінивши перший пункт із "незадовільно" на "недостатньо". Я прошу поставити на голосування цю пропозицію.

ГОЛОВА. Шановні колеги, пропозиція зрозуміла? Беремо проект постанови, який внесений комітетом, і у постановляючій частині пункт перший роботу Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання законів у сфері пенсійного забезпечення та впровадження пенсійного страхування в Україні визнати недостатньою замість незадовільною.

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Постанови Верховної Ради України за номером 5390 з уточненням, яке щойно прозвучало. Прошу голосувати.

16:45:40

За-341

Постанова прийнята. Дякую.

Переходимо до розділу для повторного розгляду з пропозиціями Президента України. Оголошується до розгляду Закон України про третейські суди, прийнятий з пропозиціями Президента України 05.02.2004 року. Доповідач: перший заступник голови Комітету з питань правової політики Микола Оніщук. Будь ласка, Микола Васильович.

16:46:12

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, 5 лютого цього року Верховна Рада України 313 голосами ухвалила Закон про третейські суди із зауваженнями Президента. Проте цей закон на пропозицію Комітету з правової політики і Головного юридичного управління не був відправлений на підпис Президенту, оскільки у цей же час Конституційний Суд України розглядав справу щодо виконання рішень третейських судів. І природно, ми хотіли дочекатися цього рішення для того, щоб розглянути наслідки цього розділу і відповідно їх врахувати чи не врахувати в законі, що був проголосований.

Після рішення Конституційного суду, що відбулося від 24.02.04 комітет провів досить гостру і широку дискусію з цього приводу і дійшов до висновку про те, щоб внести зміни до вказаного закону, який стосується лише перехідних положень, зокрема вилучити пункт другий перехідних положень, який робив посилання на Цивільний кодекс Української РСР, адже законопроект був розглянутий комітетом та Верховною Радою у першому, другому читанні ще під час дії старого Цивільного кодексу. І так ця норма попала власне у проголосований проект закону. А також внести зміни до пункту шостого прикінцевих положень, зокрема в назві статті третьої Закону про виконавче впровадження слово документи замінити словом "рішення", адже третейські суди ухвалюють саме рішення.

В зв'язку з викладеним комітет пропонує Верховній Раді вилучити із проголосованого тексту Закону два положення перехідних положень і ухвалити в цілому його як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Микола Васильович, так це я так розумію, що йдеться про те, щоб ми прийняли цей закон в новій редакції, так?

ОНІЩУК М.В. Так, це означає, що ми проголосували закон, врахувавши пропозиції Президента. Після цього, проголосувавши його як закон, ми вилучаємо із проголосованого закону два пункти перехідних положень.

ГОЛОВА. Будь ласка, Асадчев.

16:48:24

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, ну я вважаю, що зараз безпрецедентний випадок у нас просто. Верховна Рада, коли ухвалює закон, ніхто не має права його тримати в комітеті чи ще десь. Він повинен піти на підпис Президенту. Якщо Президент наклав вето, у нас є своя процедура.

Те, що зараз відбулось, мені здається, такого ще прецеденту у Верховній Раді не було, щоб Верховна Рада прийняла, а його ніхто нікуди не відправив. Тому, на мій погляд, є тільки один можливий вихід з ситуації - ми зараз повинні скасувати наше голосування про прийняття цього законопроекту в цілому і проголосувати його в цілому з новими пропозиціями вашими, на мій погляд, тому що такого прецеденту просто ще не було. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Васильовичу, ви ж Комітет правової політики. Будь ласка, дайте нам роз'яснення.

ОНІЩУК М.В. Я думаю, що насправді і голосування про вилучення пунктів, а це буде вже зміною, законопроект передбачає голосування в цілому. Тобто ми або підтверджуємо результати нашого голосування, або їх скасовуємо. Тобто зараз через голосування про вилучення і голосування в цілому ми дотримуємося закону, встановленого Регламентом процедури схвалення законопроекту. Це воля законодавця. Він в праві проголосований закон при наявності підстав, якщо він ще не був направлений Президенту, внести відповідні зміни. Я ще раз наголошую, пропонується голосувати його за вилучення відповідних пунктів та голосувати в цілому.

ГОЛОВА. Я попрошу представника Мін'юсту. Будь ласка, дайте ваше роз'яснення, чи погоджуєтеся ви з тим, чи вважаєте, що це буде правильним, що ми зараз проголосували про прийняття закону у новій редакції з пропозиціями Президента і з тими доповненнями щодо перехідних положень, які запропонував комітет. Будь ласка.

________________. Дякую, Володимире Михайловичу. Кабінет Міністрів...

ГОЛОВА. Ні. Ну, вони ж погодилися з пропозиціями.

ОНІЩУК М.В. Пропозиції Президента враховані.

ГОЛОВА. Вони всі враховані.

ОНІЩУК М.В. Ми до не повертаємо до цього питання.

________________. Ми погоджуємося з позицією комітету. Ми з нею згодні, ми її обговорювали. Погоджуємося.

ГОЛОВА. Погоджуються. Немає тоді застережень, шановні колеги? Я прошу уваги. Що ми ставимо на голосування про прийняття у новій редакції з пропозиціями Президента, а також з уточненням, який пропонує комітет щодо перехідних положень. Так, Миколо Васильовичу?

ОНІЩУК М.В. Саме так.

ГОЛОВА. Це є пропозиції Президента, так?

ОНІЩУК М.В. Так. Враховані пропозиції Президента плюс два зауваження комітету щодо вилучення певних пунктів, зокрема пункту шостого і пункту другого і з перехідних положень.

ГОЛОВА. Тоді ми ставимо на голосування про схвалення закону у новій редакції і в тому числі з пропозиціями Президента. Так?

ОНІЩУК М.В. Так, так.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про схвалення у новій редакції Закону України "Про третейські суди" з урахуванням пропозицій Президента України, а також з уточненнями щодо двох позицій по перехідним положенням. Прошу голосувати.

16:51:42

За-317

Закон прийнято. Я вам щиро дякую.

Оголошується до розгляду Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків з пропозиціями Президента України від 25.02. 2004 року.

Доповідач Ігор Рафаїлович Юхновський - перший заступних голови комітету з питань науки і освіти.

16:52:13

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати!

Президент дав два типи зауважень до закону, який ми прийняли. Перше торкається посилення режиму діяльності технопарків.

Президент подав додаткові заходи, які комітет повністю прийняв і з якими він згоден. Ми повинні розуміти, технопарки, вони необхідні, вони є головною ланкою інноваційної і інвестиційної діяльності в державі. Пільги повинні надаватися проектам, а не територіям, не галузям. І саме цьому служить технопарк.

Другі зауваження Президента торкалися зменшенню кількості технопарків, а саме в проекті закону... закону, вибачте, який був прийнятий Верховною Радою, крім існуючих шести технопарків вводяться ще вісім нових, а саме технопарк по тонкому органічному синтезу з Одеси, технопарк по металургії для одержання якісної сталі - Донецьк, Дніпропетровськ, технопарк по текстилю - Херсон, Вінниця, технопарк малих підприємств - сірка, калійні добрива - Яворів, лабораторне приладдя, наукове, навчальне приладдя - Суми, агротехнопарк - Київ, Дніпропетровськ, Севастополь і екотехнопарк - Донецьк і вся Україна.

Шановні депутати, ці технопарки розосереджені по всій Україні, ці технопарки будуються на основі жорсткої спеціалізації відповідних наукових установ і підприємств. Президент наклав вето саме на перелік цих нових технопарків. Тому, щоб не долати вето Президента, ми пропонуємо Верховній Раді прийняти новий закон, саме той, який я зараз передаю в першому читанні з тим, що ми змінили в існуючому законі, який був прийнятий Верховною Радою, а саме ми ввели комісію по дослідженню технопарків у складі відповідних міністрів Кабінету Міністрів України.

Прошу прийняти цей закон.

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович, дякую. Сідайте, будь ласка, Ігор Рафаїлович.

Василь Григорович Кремень, будь ласка, ви погоджуєтеся із пропозицією комітету чи треба голосувати всі? Будь ласка, міністр з питань освіти і науки Кремень Василь Григорович.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Вельмишановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Дійсно, було вето на вказаний закон. І в новому варіанті враховані всі зауваження Президент, окрім цих семи нових технопарків.

Я хотів би сказати, які уряд висуває проти докази щодо прийняття зараз закону по семи нових технопарках. Перше - це поширення податкових та інших пільг на сім нових технологічних парків може призвести до значного скорочення дохідної частини Державного бюджету. Друге: частиною другою статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено щодо проектів законів, набрання чинності яких в поточному чи наступному бюджетних періодах призведе до збільшення видатків чи скорочення доходів бюджету, додаються пропозиції про видатки, які належить скоротити, або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття здебільшого видатків. І третє - це те, що статтею дев'ятою Закону України про Державний бюджет на 2004 рік введено мораторій на створення та реєстрацію нових технопарків. Тому хотів би просити: якщо вже підтримувати доопрацьований Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків, то зробити це, крім згаданого положення, за яким дія зазначеного закону поширюється на сім нових технологічних парків. Ось така позиція щодо цього закону.

ГОЛОВА. Дякую. Василь Григорович, сідайте.

Станіслав Ніколаєнко з мотивів. Шановні колеги, ми зараз ті пропозиції Президента, які комітет відхилив, поставимо на голосування почергово - і будемо визначатися.

Станіслав Ніколаєнко має слово з мотивів.

16:56:30

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу. Ніколаєнко, голова Комітету з науки і освіти.

Я звертаюся сьогодні до всіх народних депутатів. Перш за все, технопарки, я теж хотів би підтримати Юхновського академіка, який сказав правильно, це не пільги по територіям, видам продукції і так далі. Це сприяння в запровадженні досягнень науки в практику через, шановні колеги, через окремі проекти. Ці проекти уряд кожний ........ Міністерство освіти розглядає. Академія наук. І тому оці 7 технопарків - це не трати для бюджету, це додатково буде десь на 200-300 мільйонів надходження. Тому я просив би уклінно підтримати це. Ми все врахували, що просив Президент. Це на користь нашій науці, економіці і державі.

ГОЛОВА. З мотивів Ігор Рафаїлович, і потім Черняк, і будемо голосувати, бо у нас ще дуже важливі законопроекти є, шановні колеги.

16:57:29

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановні депутати! Справді, мова йде не про технопарки як про якісь організації, які знаходяться на певній території. Мова йде про конкретні проекти інноваційні і інвестиційні проекти, які будуть впроваджуватися на цих територіях тими технопарками через те, що ці технопарки є кваліфіковані організації. І крім того, організація нових технопарків не суперечить закону про бюджет на 2004 рік через те, що нові технопарки пропонується починати з 2005 року. І тому це є в рамках закону.

Я дуже прошу шановних депутатів підтримати це.

ГОЛОВА. Черняк.

16:58:20

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, це той випадок, коли ми маємо підстави підтримати законопроект. Це не дірки в бюджеті, а це точки росту економіки. Прийняття цього закону сприятиме переходу до інноваційно-інвестиційної моделі економічного росту. Якщо звичайно на практиці ця ідея не буде дискредитована. Але це вже справа практики. А загалом концептуально його підтримати потрібно. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Аграрної партії.

16:59:04

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Зовсім недавно завершила свою роботу організована Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів України і рядом міністерств за участю народних депутатів, провідних науковців країни науково-практична конференція "Стратегія сталого розвитку та структурної інноваційної перебудови української економіки на 2004 -2015 роки". У роботі конференції прийняв участь і Президент України Леонід Данилович Кучма, який, до речі, поставив завдання: взяти курс на індустріальну модернізацію економіки шляхом її інноваційного оновлення і наголосив, що першим етапом інноваційного розвитку економіки України повинні стати технопарки, як база високотехнологічного, наукового зростання.

Тому прошу всіх народних депутатів підтримати пропозицію комітету і проголосувати у редакції комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Терьохін. Потім Турчинов і будемо голосувати.

17:00:06

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, на жаль, не розглядав цей законопроект, хоча він знаходиться у сфері його компетенції. Ідеологія закону - це впровадження регуляторних і оподаткових пільг для деяких підприємств по деяких проектах. Ми не можемо дозволяти собі знижувати загальне податкове навантаження, як на фізосіб, так і на юросіб, роблячи такі нові дірки у нашому фіскальному праві.

Тому від себе особисто, не було рішення комітету, але як заступник голови я просив би не підтримувати цей закон і приходити до одного: у нашій країні має бути суцільна вільна економічна зона, яка має співпадати з кордонами України, а не знову робити якісь винятки і привілеї. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Турчинов, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

17:01:10

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги! Безумовно, треба підтримувати науковців. Але ще досвід втілення в Україні будь-яких виключень показує, що крім зловживань, виключення ніколи нічого в Україні не давали.

Тому, шановні колеги. ми пропонуємо відкласти це питання до прийняття Податкового кодексу. І у межах Податкового кодексу вирішувати питання пільгового оподаткування і інших, скажемо, позицій, які повинні отримувати ті чи інші підприємства. Я повторюю, що виключення, і звертаюсь до авторів законопроекту, завжди приводять до проблем, завжди приводить до зловживань. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу Міністра Реву Григорія Васильовича зайняти місце...

Шановні колеги, будь ласка, або депутатський мандат отримайте й будьте в залі. Більше цього не робіть, я прошу вас.

Шановні колеги, нам треба проголосувати тепер пропозиції Президента України, які комітет відхилив. Я ставлю на голосування пропозицію Президента України за номером 1, який пропонує пункт перший вилучити.

17:02:32

За-108

Так, за - 108, рішення не прийнято.

Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію за номером дев'ять Президента України, який пропонує пункт два вилучити.

17:03:01

За-154

Не підтримана пропозиція.

Я ставлю на голосування пропозицію номер десять Президента України, вона зводиться до того, що пункт три Президент України пропонує вилучити.

17:03:28

За-161

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про схвалення у новій редакції Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків з пропозиціями Президента України від 25.02.2004 року, які частково враховані комітетом. Прошу голосувати.

17:04:08

За-270

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з пропозиціями Президента України від 09.08.2003 року. Доповідач: перший заступник міністра юстиції України Пасенюк Олександр Михайлович, співдоповідачем буде виступати... Не будете Григорій Корнійович? А, ви виступите, ну, домовтеся, будь ласка. Дуже коротко, я прошу тоді вас. Олександр Михайлович, будь ласка, дуже коротко, а потім голова комітету.

ПАСЕНЮК О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сфери охорони державної таємниці" був прийнятий 9 липня минулого року. До нього Президентом України були внесені пропозиції. Суть пропозицій дуже проста. Цей закон був переобтяжений однією статтею .........з позначкою 14, це зміна до закону, до кодексу України про адмінправопорушення, де введена адмінвідповідальність, яка вже передбачена адмінкодексом. Це стаття 164 цього кодексу. Крім того, були значні зауваження щодо нормо-процесуальної техніки.

Ці пропозиції підтримані комітетом. І крім того, при опрацюванні цього закону у комітеті було ряд приписів експертів Європейського Союзу, і тому уряд створив робочу групу, яка опрацювала зміни до Закону України про інформацію. Це вже не стосується пропозицій Президента. І робоча група опрацювала ці зміни разом з комітетом і у тісній співпраці з експертами Європейського Союзу. І комітет вніс пропозицію внести міни також до частини третьої і четвертої Закону України, статті 30-ї Закону України "Про інформацію" щодо визначення поняття "конфіденційної інформації", що є власністю держави. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Дякую вам, Олександре Михайловичу. Георгій Корнійович Крючков, будь ласка, пропозиція комітету.

17:06:16

КРЮЧКОВ Г.К.

Комітет погоджується з зауваженнями Президента. Вони слушні. А відносно останнього питання, про яке тут зараз доповідалося, то дійсно цей пункт викликав дуже таку гарячкову реакцію навіть у світі. І ми дуже довго працювали і знайшли рішення, яке дає визначення конфіденційної інформації і чітко визначає, яке відомості суспільно значимі не можуть бути віднесені до конфіденційної інформації. Це найголовніше у цьому законі. З урахуванням цього просимо прийняти закон у новій редакції, в якій враховані зауваження Президента.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування про прийняття у новій редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з пропозиціями Президента України від 09.08.2003 року. Прошу голосувати.

17:07:28

За-285

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, до розгляду переходимо розділу "Для включення до порядку денного та прийняття рішень". Оголошується до розгляду проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік.

Я ставлю на голосування про включення проекту Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік до порядку денного. Для включення до порядку денного. Прошу голосувати.

17:08:12

За-317

Питання включено до порядку денного.

Комітет пропонує такий регламент розгляду питання: для доповіді п'ять хвилин, для відповіді на запитання п'ять хвилин, до доповідача, для співдоповідача аналогічно п'ять і п'ять хвилин, обговорення п'ять хвилин. Є один проект постанови про неприйнятність, також дати можливість аргументувати проект постанови. Так, будь ласка, Папієв Михайло Миколайович. Для доповіді запрошується міністр праці та соціальної політики.

ПАПІЄВ М.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд виноситься багатостраждальний Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму у 2004 році". Справа в тому, що цей законопроект був вже в розгляді Верховної Ради України, але в силу об'єктивних та суб'єктивних причин не набрав потрібної кількості голосів.

Неприйняття цього закону призводить до того, що на сьогодні сотні тисяч громадян України не можуть оформити субсидії на житло, не можуть їм зробити індексацію пенсій, індексацію інших видів допомог, зарплат, пенсій, стипендій, а також в зв'язку з тим, що на сьогодні оцей законопроект, який виноситься на ваш розгляд, він вже обрахований за всіма місяцями, які минули, тобто починаючи з травня минулого року і по квітень поточного року. І з цих обрахунків взято найбільше значення прожиткового мінімуму для різних категорій осіб в розрахунку на місяць. Тобто середній у нас зараз виходить прожитковий мінімум - 362 гривні 23 копійки, що на 20 гривень 23 копійки більше, ніж прожитковий мінімум був у 2003 році. І якщо подивитись по демографічних групах населення, то виходить: дітям до шести років - 324 гривні, від шести до 18-ти - 404 гривні, працездатних осіб - 386 гривень, осіб, які втратили працездатність, - 284 гривні.

Шановні народні депутати України! Прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом. На його основі визначаються основні державні соціальні гарантії.

На даний час існує багато законів України, які пов'язані з визначенням, і це прерогатива Верховної Ради, за поданням Кабінету Міністрів з визначенням та встановленням прожиткового мінімуму для різних категорій населення та демографічних груп.

Тому у мене прохання підтримати цей законопроект. Більше того, ви знаєте, що от Верховною Радою України прийнято закон України про те, що допомога по народженню дитини зараз, яка виплачується з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, встановлюється на рівні двох прожиткових мінімумів. Тобто якщо ми збільшуємо прожитковий мінімум на 20 гривень 23 копійки, два прожиткових мінімуми - це 40 гривень, тобто це є вже якась така нехай недостатня, але вже якась сума, яка дозволить нам виконувати закон. Так само, як і інші допомоги, вони встановлюється на базі прожиткового мінімуму.

В мене велике прохання до народних депутатів України, щоб наші головні управління праці та соціального захисту населення, інші центральні органи державної виконавчої влади могли на рівні, передбаченому законодавством України, соціально підтримувати соціально вразливі верстви населення, прийняти цей законопроект за основу і проголосувати його в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Прошу записатися на запитання до доповідача. Будь ласка, запишіться, 5 хвилин.

На табло прізвища, будь ласка, тих, хто записався з народних депутатів.

Черняк Володимир Кирилович, "Наша Україна". Потім буде Парубок.

17:12:25

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний пане міністре!

Звичайно, приймати потрібно соціальний стандарт - мінімальний прожитковий мінімум, в цьому немає сумнівів. Тому що без цього не можна вибудувати соціальну політику. Але в нас викликає сумніви величина. Чому така мізерна величина, чому так мало добавили - всього 20 гривень 23 копійки?

Якщо взяти індексацію, якщо взяти зростання цін, все в сукупності, то, практично, немає скорочення розриву між прожитковим мінімумом і мінімальною заробітною платою. Я думаю, що уряд повинен це розуміти і збільшити цей прожитковий мінімум. Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановний Володимире Кириловичу!

Справа в тому, що прожитковий мінімум обраховується не урядом. Сама процедура обрахунку прожиткового мінімуму напрацьована експертною комісією, до складу якої входять на паритетних засадах представники профспілок України, роботодавців України та держави. Тобто це є комісія, яка складена на тристоронній основі, яка відпрацювала процедуру, яка відпрацювала перелік продовольчих, непродовольчих товарів та послуг, які входять до нашого споживчого кошику і на базі якого у нас обраховується прожитковий мінімум.

Крім цього, ми взяли ці дані, які сьогодні у нас існують, офіційні, державні дані, які затверджуються Державним комітетом статистики. Більше того, ми взяли фактично величину індексу інфляції, який у нас за 2003 рік склав 108, 2 відсотка, а прогнозований на 2004 рік складає 106,3 відсотка. І на базі цих об'єктивних показників - тут абсолютно немає жодної якоїсь суб'єктивної одиниці, тобто можна відноситися по-різному: великий цей прожитковий мінімум чи малий, - але це, як в математиці: є логіка, є аксіоми і є теорема, яка доводить щось. Ми взяли ту логіку, яка викладена в експертній комісії на тристоронній основі, обрахували її на даних Держкомстату і вийшли на ці показники, які сьогодні існують.

Крім цього, ви знаєте, коли було слухання цього законопроекту, то були виступи від профільного комітету Верховної Ради України, який говорив, що цей прожитковий мінімум треба би на дві гривні збільшити або скоротити. Ми вже, я вже казав, по кожному місяцю обрахували прожитковий мінімум, включно квітень 2004 року. Так от, ви знаєте, що в цьому році у нас фактичний прожитковий мінімум, який береться за даними Держкомстату, склав на 14 гривень менше, ніж той прожитковий мінімум, який ми пропонуємо сьогодні затвердити Верховною Радою України. Дякую.

ГОЛОВА. Омелян Парубок, фракція комуністів, будь ласка.

17:15:20

ПАРУБОК О.Н.

Прошу слово передати керівнику фракції Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Петра Миколайовича Симоненка ввімкніть.

17:15:27

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Михайло Миколайович, поясніть, будь ласка, за якою теорією, аксіомою чи логікою у нас 4,8 мільйони пенсіонерів отримують половину прожиткового мінімуму пенсію; 2,8 мільйони отримують тільки 102 гривні. На що їм жити? Як їм одягатися? Які, так скажемо, ще соціальні можна вирішувати питання, якщо він менше, ніж прожитковий мінімум отримує?

По-друге, поясніть, будь ласка, чому ви досі як міністр, який повинен був би першим внести документ... Європейську соціальну хартію досі не вносите її для того, щоб стандарти у нас соціальні були на рівні Європи.

І третє. Поясніть, будь ласка, коли пенсія військових, які пішли на пенсію до 1992 року все ж таки буде дорівнювати пенсії військових, які пішли на пенсію після 1992 року. І що ви особисто робите для цього? Дякую.

ПАПІЄВ М. М. Дякую. Шановний Петро Миколайовичу, почнемо з Європейської соціальної хартії переглянути. Мабуть ви її маєте на увазі. Так от, в Кабінеті Міністрів зараз вже є подання від нашого міністерства проекту закону України про ратифікацію цієї Європейської соціальної хартії переглянути. Вона пройшла слухання урядового комітету і зараз вноситься на рішення уряду і буде найближчим часом внесена до Верховної Ради України.

Що стосується пенсій військовослужбовців до 1992 року. Ви знаєте, цю проблему ми вже неодноразово обговорювали її і ви знаєте позицію уряду. Тобто, зараз треба перейти від різних компенсацій, доплат в грошовому утриманні військовослужбовців перейти на три складових, тобто посадовий оклад, оклад за звання і оклад за вислугу років. І щоб з цих трьох складових, якщо ми перейдемо зараз в грошовому утриманні, то це дасть підставу нам зробити перерахунок пенсій пенсіонерам-військовослужбовцям, які вийшли до 1992 року. Більше того, я хотів би сказати, що ця проблема існує і після 1992 року, бо кожен пенсіонер, який виходить з військової служби от зараз ми вже казали про це, прапорщик, який виходить на пенсію, отримує більше, ніж полковник, який вийшов в 1995 році. Це є проблема, яку ми знаємо і разом спільно з радою ветеранів України, з Іваном Олександровичем працюємо, з Міністерством фінансів. І найближчого часу рішення уряду буде винесене на розгляд Верховної Ради України.

І ще одне. От що стосується прожиткового мінімуму. Так от, прожитковий мінімум сьогодні, от навіть, якщо призначення субсидій, якщо робиться призначення субсидій для малозабезпечених громадян, то субсидія видається їм на рівень більше, ніж 15 відсотків від середньомісячного сукупного доходу. Тобто , якщо ми зараз збільшимо прожитковий мінімум, це дасть нам підставу людям отримати ту соціальну гарантію, яка передбачена законодавством України. Так, ми зараз готуємо законопроект про поетапне наближення мінімальних соціальних гарантій до соціальних стандартів. Прожитковий мінімум - це соціальний стандарт. Те, про що ви говорите, мінімальні пенсії, мінімальні заробітні плати - це соціальні гарантії.

Зараз законопроект вже розроблений, і він знаходиться на розгляді у профспілок та роботодавців України. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Михайле Миколайовичу. Сідайте будь ласка.

Хара Василь Георгійович, голова Комітету з питань соціальної політики та праці запрошується до співдоповіді.

17:19:12

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Осознанно или неосознанно не принимая уже пятый месяц новый прожиточный минимум, мы наносим ощутимый материальный вред малообеспеченным слоям нашего населения, которое составляет большую часть Украины. Сегодня действует норма в среднем на одну особу 342 гривны, предлагается 362; для детей возрастом до 6 лет действует норма 307, предлагается 324; для трудоспособной действует норма 365, предлагается 386 и для лиц, которые утратили трудоспособность, действует 268, предлагается 284.

Я хочу повторить еще раз, что прожиточный минимум является социальным нормативом, от которого проводится индексация доходов населения, формируется пособие по фондам социального страхования, пособие на рождение ребенка. Я приводил пример. Мы с вами приняли решение пособие на ребенка в количестве двух прожиточных минимумов. Представьте себе, почему пятый месяц подряд роженицы по нашей вине получают на 40 гривен меньше, чем могли бы получить при утверждении данного прожиточного минимума.

Я еще раз хочу сказать тем, кто или не понимает, или не хочет понимать, или забыл, что прожиточный минимум рассчитывается нормативным методом. Есть Закон о прожиточном минимуме, где указано перечень продуктов, перечень непродовольственных товаров, перечень жилищно-коммунальных и других услуг, транспортных услуг. И по тем данным, которые дает нам статистика, объективным методом на трехсторонней основе рассчитываются, объективным методом рассчитываются объективная цифра.

Я вам хочу сказать, конечно может действительно занижен наш прожиточный минимум. Я еще раз повторяю, давайте вернемся к Закону "О прожиточном минимуме", введем там новые показатели, новые условия, на основании которых потом мог быть совершенно другой прожиточный минимум. Об объективности тех цифр, которые предлагаются нам говорит, и расчеты они делаются ежемесячно, по марту месяцу, вот по тому набору продуктов, непродовольственных товаров и услуг. Прожиточный минимум на одну особу по марту месяцу - 342 гривны 17 копеек, то есть на 17 копеек больше, чем действующий. А предлагается увеличение каждого вида, в зависимости от возраста, увеличение этого пособия на двадцать гривен. Поэтому я очень вас прошу поддержать решение нашего комитета, который единогласно принял решение и предлагает прожиточный минимум, объективно рассчитанный по нормативам, утвердить в размерах 362 гривны в среднем на одну особу, что составляет на двадцать гривен и 23 копейки больше чем ныне действующие нормативы. Еще раз повторяю, по нашей вине пятый месяц подряд малообеспеченные слои населения получают заниженные социальные услуги и государственная и социальная помощь. Прошу поддержать решение комитета. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо є запитання, прошу записатися. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. П'ять хвилин. Ігор Осташ - ваше питання.

17:22:53

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, "Наша Україна".

Шановний доповідачу, ми прекрасно розуміємо, що оце підвищення практично навіть не покриває реального збільшення цін, тобто реальної інфляції і індексації, яка повинна проводитися у таких випадках. Тут пан Симоненко говорив, що пенсіонери, дійсно, поставлені у такі умови, що живуть практично на половину прожиткового мінімуму. Але така ж сама ситуація із вчителями, із медиками, із працівниками культури, тобто всіма працівниками бюджетної сфери. І скажіть, будь ласка, дайте відповідь на запитання, як можуть працівники бюджетної сфери зараз нормально працювати, виконувати свої обов'язки при такому прожитковому мінімумі?

ХАРА В.Г. Во-первых, уважаемые товарищи, я хочу еще раз подчеркнуть, мы можем быть недовольны этой цифрой, мы можем абстрактно увеличить его сейчас в 5-10 раз, но мы не решим основную задачу сегодняшнего дня: повысить социальные пособия, государственную помощь малообеспеченным слоям населения. То что касается прожиточного минимума в отношении, скажем, бюджетных отраслей - это совершенно не тот вопрос. Речь идет о заработной плате бюджетникам, а не о прожиточном минимуме. Прожиточный минимум формирует социальный норматив, в том числе и кстати и в отношения заработной платы в соответсвии с законом о государственных социальных гарантиях, где написано, что минимальная заработная плата не может быть ниже прожиточного минимума. Но этот путь мы еще должны пройти. И если мы повысим уровень прожиточного минимума, то мы отдалим минимальную зарплату еще больше, чем есть на сегодняшний день. Это не решение проблемы. Еще раз повторяю, если нам не нравится размер прожиточного минимума, нужно менять методологию его расчета, то есть изменить закон о прожиточном минимуме.

ГОЛОВА. Павло Сулковський, фракція "Регіони України".

17:24:53

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановні народні депутати, на мій погляд, треба дійсно сьогодні подякувати пану міністру Михайлу Миколайовичу Папієву і комітету дійсно за це рішення. І вважаю, що навіть не треба тратити час для обговорення даного проекту, а я закликаю дійсно, що його треба терміново проголосувати "за". Дякую.

ГОЛОВА. Петро Цибенко замість Наливайка, будь ласка.

17:25:32

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Шановний Василю Григоровичу, перш за все кілька разів прозвучала у вас теза про те, що з нашої вини не затверджено новий розмір прожиткового мінімуму. Я не можу з цим погодитися. Бо цей документ, цей показник соціальний має дійсно затверджуватися разом з бюджетом. Вибачте, бюджет затверджений Бог знає коли, а показника немає. Тому я, скажімо, як окремо взятий депутат не приймаю це на свою адресу.

Але друге. Василю Григоровичу, ви знаєте про те, що ті показники прожиткового мінімуму, які сьогодні діють, вони затверджені минулого року, а значить в них закладені ціни ще 2002 року, середини 2002 року. Вони абсолютно не відповідають сьогоднішній ситуації. І сьогодні прожитковий мінімум для непрацюючих, підкреслюю, непрацюючих, я вважаю, має бути не менше 500 гривень. Абсолютно не менше. Я вже не кажу про ті показники, які закладаються. Це дійсно до Книги рекордів Гіннеса. Але є реальні...

ХАРА В.Г. Ну, тут в вопросе Петра Степановича два вопроса. Я еще раз хочу подтвердить, что я не ошибся, что именно по нашей вине сегодня малообеспеченное население страны, слои населения, недополучают пособия. Потому что мы трижды с вами валили Закон о прожиточном минимуме в этом сессионном зале.

Второе то, что касается... Ну, хотелось бы, конечно, чтобы прожиточный минимум быв 500 гривен. Петр Степанович, вы как никто, так же как и я, человек, возглавляющий социальный комитет, понимаете, что есть разница между тем, что мы желаем, какая бы сумма по сегодняшней жизни она должна быть. И есть определенный норматив, определенный законом, и они просчитываются объективным путем, а не субъективным. Эмоции тут, они ни к месту. Еще раз повторяю, если нам не нравится сумма, если мы считаем, что мы можем потянуть прожиточный минимум в 500 гривен и тысячу гривен, то мы должны изменить закон о прожиточном минимуме и поменять методологию расчета этого прожиточного минимума. Но это - тема совершенно другого разговора и не имеет отношения к утверждению сегодня нами прожиточного минимума. Если мы сегодня этого не сделаем, значит, будет на нашей совести недополучение многими людьми в Украине червонцев, полтинников и прочих размеров.

ГОЛОВА. Микола Нощенко, фракція "Трудова Україна".

17:28:15

НОЩЕНКО М.П.

Шановний доповідачу, я в підтвердження правоти вашого заклику голосувати за цей законопроект, хочу ще добавити про те, що не прийняття і не зміна нового прожиткового мінімуму тягне за собою, що майже 100 тис. сімей, які одержують субсидію, сьогодні сплачують 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу. Нам треба терміново приймати цей закон, який переведе ці сім'ї на 15 відсотків сплати сукупного доходу.

Я хотів би опонентам, які говорять, прислухатись до цього. Цей законопроект чекають тисячі сімей. Дякую.

ХАРА В.Г. Совершенно правильно. Спасибо, Николай Петрович, я об этом забыл. Это - один из важных аргументов в пользу принятия нового, более высокого уровня прожиточного минимума. И прошу поддержать решение комитета.

ГОЛОВА. Дякую, Василю Георгійовичу.

Так, Віктор Пинзеник, будь ласка, для обгрунтування постанови про неприйнятність проекту закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік має слово. Будь ласка.

17:29:33

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Заслухавши інформацію, з якою виступив голова Комітету з питань соціальної політики, чесно кажучи, хочеться заплакати від радості за те щастя, яке уряд запропонував. Комітет гарно підтримує з приводу прожиткового мінімуму.

Давайте я спробую вам назвати кілька аргументів з приводу того аморального факту, який відбувається з прожитковим мінімумом. Минулий рівень прожиткового мінімуму - 342 гривні, затверджений в 2000 році. Зараз пропонують 362 або на 5,8 відсотки більше. Шановні колеги, це означає, що уряд зменшує реальний рівень прожиткового мінімуму в умовах зростаючої економіки. Чому?

В 2003 році інфляція або зростання цін склала 8,2 відсотки. За чотири місяці цього року зростання споживчих цін склало 4,5 відсотки. Це 13 відсотків. Уряд планує збільшення на 5,8.

Друге, структура індексу інфляції споживчого кошика різна. По одній причині, в структурі споживання громадян з низькими доходами, а саме для них в першу чергу призначено таке поняття, як прожитковий мінімум, домінує позиція продовольчої групи. А якщо взяти зростання цін по продовольчій групі, то воно значно більше, ніж середнє зростання споживчих цін.

І третя обставина, дорогі друзі, прожитковий мінімум пов'язаний з ситуацією в економіці. Не може бути вічним прожитковий мінімум. Ми збираємося через 100 років орієнтуватися на норми життя 1992 року? Ситуація в економіці поліпшується, і тому стандарти вимог до прожиткового мінімуму мають зрости.

Я закликаю шановних колег не політизувати це питання, а керуватися здоровим глуздом. Той проект, який внесений урядом, має бути відправлений на переробку. Має бути новий проект, який відповідає реаліям життя - зростанню споживчих цін і зростанню української економіки. Тому я пропоную відхилити цей проект, проголосувати постанову, внесену мною про неприйнятність закону про встановлення прожиткового мінімуму.

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення. 10 хвилин.

Будь ласка, Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Андрію Шкілю.

17:32:05

ПУЗАКОВ В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Сегодня в нашей стране право на жизнь не только не гарантируется, не только не обеспечивается и не защищается, а сознательно игнорируется и поддерживается на уровне выживания. И поэтому и гарант, и Премьер со своей командой продолжает ежедневно твердить о подъеме благосостояния жизни, но никогда не скажут: чьей жизни.

Например, в своих неоднократных обращениях Президент отмечает, что социально-экономические результаты, особенно последних трех лет, убедительно доказывают, что в Украине закладываются основы полноценного социального государства. А Премьер, как бы поддерживая сказанное Президентом и продолжая его мысли, отмечает, что мы смогли создать предпосылки для дальнейшего увеличения доходов населения, роста внутреннего потребления. В стране есть все признаки социально-экономической стабильности и роста ожиданий дальнейших реформ.

Да, признаки социально-экономической стабильности есть, а предпосылок увеличения доходов населения нет и пока не предвидится. Правда, есть увеличения в части расходов: цены, расценки, тарифы и прочие суммы, вынимаемые из кошелька простых людей. А, может, одна из предпосылок дальнейшего увеличения доходов населения - это прожиточный минимум в 362 гривны или в 359? На сегодня он фактически уменьшился на пять процентов: его съела прошлогодняя инфляция. Поэтому предлагаемый как бы повышенный минимум реально уже ниже прошлогоднего. Ведь если средняя пенсия в этом году вознамерится быть где-то 150 гривен, то она составит все те же 40 процентов от прожиточного минимума.

Скажите, а как прожить пенсионеру с доходом в 150 гривен, или медработнику с зарплатой в 180 гривен, или труженику села, где процент безработицы с каждым днем растет и уже на сегодня дошел до 43, 2 процентов, и где вместо заработка дают металлолом? Об этом очень хорошо сказал Голова Верховной Рады Владимир Михайлович, посещая Черкащину.

Какой прожиточный минимум должен быть в стране, где уровень бедности оценивается в 30 процентов? То зачем нам сегодня устанавливать этот прожиточный минимум и вести разговоры о нем, когда мы не можем обеспечить его реальное осуществление? И сколько мы будем заниматься только цифрами и статистикой, не видя за ней людей и чем живет каждый человек интересуемся только во время избирательных баталий, а после выборов все становится на те же рельсы. Спасибо.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, Блок Юлії Тимошенко. Немає? Тоді Богдан Костинюк,будь ласка, фракція "Наша Україна". Підготуватися Сухому.

17:35:20

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Прожитковий мінімум застосовується не тільки для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, а й також для загальної оцінки рівня життя в Україні. Якщо цінити звідки взялася цифра прожиткового мінімуму 362 гривні, то можна прийти до висновку, що позаминулорічну цифру прожиткового мінімуму 342 гривні помножено на 106 відсотків, бо саме Міністерство економіки нас переконує, що індекс споживчих цін зріс всього-на-всього на 6 відсотків в порівнянні з позаминулим роком, і ніби цьому треба вірити. Ось і весь законопроект.

Але до нього додаються ще й 28 різних таблиць. І якщо їх проаналізувати, то можна прийти до висновку, що... ну наприклад, уряд не рекомендує працездатному населенню вживати такі продукти як жінка, кефір, мед, соки, цитрусові, чай, каву, сіль, бо він їх просто не включив у споживчий кошик. Мабуть вони погано впливають на продуктивність праці.

Про тютюнові вироби і пиво. Уряд взагалі не вважає за продукти харчування, а про алкогольні вироби взагалі треба мовчати.

Якщо проаналізувати ціни на продукти, то зробимо висновок, що вони не відповідають навіть розміру минулорічних цін, а сьогодні вже травень 2004 року і ціни на основні продукти харчування останнім часом зросли не менше як 30 відсотків. Наприклад, уряд пропонує нам придбати м'ясо кілограм по 10 гривень 42 копійки. Я вас хочу запитати, де сьогодні можна придбати м'ясо за 10 гривень за кілограм? Та за ці гроші хіба можна придбати або хвости, або ратиці.

Можна по-іншому поставити питання. Хто з'їв наше м'ясо за 10 гривень?

Якщо аналізувати далі, то видно, що уряд, наприклад, передбачив особам, які втратили працездатність, витрати на ліки аж на 23 гривні 22 копійки на цілий рік.

Колись за радянських часів, коли з полиць зникали продукти харчування, наприклад, там чи цукор, чи кава, то засоби масової інформації тоді нас переконували, що цукор - це біла смерть, кава - чорна смерть. Сьогодні уряд нас хоче заставити повірити, що за час його керівництва ціни на продукти харчування зросли аж на 6 відсотків. Кожен може сказати, що це неправда, бо ріст значно більший. Якщо згадати хвалену пенсійну реформу, де пенсії у середньому зросли аж на 4 відсотки, то висновок такий, що рівень життя в Україні знизився за час роботи цього уряду.

Що сьогодні уряду потрібно якнайшвидше робити?

Це перше. Віддати людям по 30 гривень пенсій, які були незаконно відібрані через зниження бази обрахунку пенсій з 376 гривень до 306 гривень.

І друге. Відновити мінімальну заробітну плату 240 гривень, яка теж незаконно була занижена до 205 гривень...

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція "Трудова Україна", будь ласка.

17:38:37

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція "Трудова Україна".

Я звертаюся до всіх, які намагалися нав'язати тут дискусію стосовно того потрібно чи непотрібно.

Шановні колеги! Прийнявши законопроект 5253 ми дійсно зробили би, перше, ми виправили би свою помилку і свою провину. Бо я нагадаю ту атмосферу політичного психозу і протистояння, які панували у цьому залі, коли ми голосували за бюджет. Нам просто-напросто фізичної можливості проголосувати за новий розмір прожиткового мінімуму тоді не дали. Я не зазиваю фракцію і керівників тих фракцій, які висіли, як банани на цій трибуні і тут, заважаючи нам працювати.

Друге. Хтось хотів створити проблему уряду, зірвавши бюджетний процес. Створили проблему не уряду, створили проблему не уряду, створили проблему простим людям, та ще й до того найбільш чи найменше, вірніше, незахищеним, тобто найбіднішим людям не сьогоднішній день.

Слідуюче. Ми зробили би конкретні кроки на шляху наповнення реальним змістом наших передвиборних декларацій, всяких обіцянок та вимог стратегії боротьби з бідністю. Бо кожен місяць люди, я підкреслюю, найнезахищеніші верстви населення зазнають фінансових і моральних збитків. Підкреслюю, щомісяця, і деякі факти вже тут називалися. Адже соціальні виплати, особливо розмір цих соціальних виплат, залежить від прожиткового мінімуму і впливає на розмір субсидій та на розмір всіх наших соціальних виплат.

Ну і третє. Якщо знову ж таки хтось сподівається, що не проголосувавши чи зірвавши голосування за прожитковий мінімум він зробить погане уряду, то я вам хочу нагадати, ще рік-два і наш прожитковий мінімум, старий, оце такий, який ми заморозили, зрівняється з мінімальною заробітною платою, і ми досягнемо нового соціального стандарту. Але якою ціною?

Шановні колеги, я пропоную проявити тут здоровий глузд. І правильно сказав пан Пинзеник, відкинути політиканство. Давайте відкинемо політиканство і проголосуємо за новий, більш високий розмір прожиткового мінімуму. Якщо якісь намагання прийняти нову цифру - будь ласка, є базовий закон.

Одним словом, ситуація на сьогоднішній день складається така: п'ятий місяць пани депутати чубляться, а у народу від цього чублення болить голова. Давайте знімемо головну біль нашого багатостраждального українського народу, проголосуємо за новий, більш високий розмір прожиткового мінімуму, і розблокуємо процес підвищення розміру соціальних виплат.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Розгляд питання завершено. Нема, час завершено, вичерпано. Одну хвилину, будь ласка. Ну, будь ласка, одну хвилину, будь ласка.

В'ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Будь ласка, виступайте.

17:43:08

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, коли нам заявляють про те, що ми живемо в епоху діяльності найбільш соціально скерованого уряду, то особисто я згадую про три речі.

Перше. Про те, що це перший уряд, який зменшив розмір мінімальної заробітної плати з 237 до 205 гривень.

Друге. Це перший уряд, який вже більше, ніж півроку не може затвердити у парламенті розмір прожиткового мінімуму, тому що вносить його вкрай низьким.

І третє. Це перший уряд, який своїми постановами, своїми урядовими маніпуляціями зменшив базовий розмір розрахунку пенсій і цим звів нанівець усю пенсійну реформу.

Тому скільки би не писали "збільшений рейтинг Прем'єра Януковича", всі ці негативно соціальні речі неодмінно будуть належним чином поціновані українським народом. У мене є таблиця, у якій показано, як уряд вносив величини прожиткового мінімуму протягом останніх півроку. І він вносить...

ГОЛОВА. Час вичерпано. Будь ласка, ще хвилина, виступайте, будь ласка. Ну, виступайте, мікрофон включіть. Ви сказали хвилин, тепер три хвилини. Виступайте, будь ласка. В'ячеслав, я вас прошу.

КИРИЛЕНКО В.А. У мене є таблиця, яка показує динаміку внесення урядом законопроектів про прожитковий мінімум. Перший проект, який вносився ще два роки тому, він практично був без змін, передбачав 342 гривні. У вересні минулого року уряд збільшив цей показник трошки більше, ніж на 10 гривень, вніс 356 гривень 4 копійки. Верховна Рада відхилила. Уряд, підтягнувши пояса. вніс збільшення аж на 2 гривні 45 копійок, не врахувавши всіх інфляційних тенденцій, які мали місце минулого року. Верховна Рада знову не затвердила це, і це мав би бути останній дзвінок уряду. Уряд знову попрацював, зібрав всі ресурси і вніс збільшення тепер аж на 3 гривні 74 копійки. Підсумовуючи всю цю епопею, він хоче тепер сказати, що він збільшує прожитковий мінімум аж на 20 гривень 23 копійки. Тільки що промовці показували, наскільки це не співпадає із реальним зростанням економіки та тим, як випереджає темпи зростання прожиткового мінімуму рівень інфляції.

Тому фракція "Наша Україна", звичайно, не буде голосувати за цей законопроект, оскільки ця величина, внесена урядом, не витримує жодної критики. У мене ще одна хвилина.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас на цей тиждень 150 питань. Ви ж попросили ще одну хвилину. Що ви? Я прошу. Тому час вичерпаний був, ви попросили одну хвилину. Будь ласка, завершуйте думку, 30 секунд. Будь ласка.

17:44:34

КИРИЛЕНКО В.А.

Володимире Михайловичу, я висловлюю протест з приводу депутатів, які мають регламентне право три хвилини, якщо вони потрапляють у межі, визначені Регламентом.

Завершуючи, я хочу сказати, що ми голосуємо не тому, що ми проти збільшення комусь прожиткового мінімуму, а тому, що цифри, які вносить уряд, не витримують жодної критики. Уряд насправді не хоче підвищувати розмір прожиткового мінімуму, а відробляється невеликими збільшеннями на копійки. Це не робота.

Ми пропонуємо, щоб профільні комітети Верховної Ради разом із урядом попрацювали над новою методикою, яка передбачала би реальний розмір прожиткового мінімуму. І не було би тоді підстав говорити, що можна внести 362 тільки тому, що методика забороняє збільшувати ці цифри. Давайте разом попрацюємо над методикою і внесемо реальний прожитковий мінімум, який зараз сягає понад 600 гривень. Тільки такі цифри можуть задовольнити український народ і всі фракції не залежно від політичної забарвленості, які представлені у Верховній Раді України. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Відповідно до Регламенту я першим поставлю на голосування проект постанови про неприйнятність проекту Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік. Автор - Віктор Пинзеник. Він обгрунтував свою позицію. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 5253/п1 про неприйнятність проекту Закону України про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік. Автор - народний депутат України Віктор Пинзеник.

17:46:20

За-142

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 97, "Регіони України" - 2, Фракція комуністів - 0, СДПУ(о) - 0, Трудова Україна - 1, СПУ - 11, блок Тимошенко - 19, Центр - 9, Дем.ініціативи - 0, Аграрна партія - 0, Народовладдя - 0, Народний вибір - 0, НДП - 0, позафракційні - 3.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету - прийняти за основу поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік, реєстраційний номер 5253. Прошу голосувати.

17:47:21

За-279

По фракціях? Будь ласка. Рішення прийнято. По фракціях:

"Наша Україна" (я буду називати тільки "за") - 0,

Регіони України - 59, комуністів фракція - 58, СДПУ(о) - 37, Трудова Україна - 29, СПУ - 16, блок Тимошенко - 0, Центр - 5, Дем.ініціативи - 11, Аграрна партія - 16, Народовладдя - 15, Народний вибір - 14, НДП - 9, позафракційні - 10.

З мотивів Гмиря.

17:48:04

ГМИРЯ С.П.

Владимир Михайлович, я все-таки хотел бы узнать, за что мы все-таки проголосовали, за (минуточку!)... Мы проголосовали за тот минимум, который является минимальной планкой для минимальной заработной платы или, как это трактуемая большинством Верховной Рады, за совершенно непонятный какой-то социальный норматив. Продолжает ли большинство плевать на Конституцию или нет?

Мы, коммунисты, исходим из того, что нужно установить этот минимум в 360 и сделать его, как требует Конституция, минимальной планкой для минимальной заработной платы. Будет это сделано или нет именно в этом году, сейчас, а не через три-четыре года, когда ни большинства этого не будет, ни правительства этого не будет? Объясните мне, пожалуйста.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми прийняли за основу проект закону, який вніс Кабінет Міністрів, його номер ви знаєте, це номер 5253. Цей документ у вас є, там почитайте, на кожну категорію своя сума, вона не дотягує до 360-ти. Там 362 з розрахунку на місяць на одну особу. А далі йде по категоріям.

А постанову ми приймали, яку вніс Кабінет Міністрів.

Шановні ...

Комітет, вибачте.

Давайте таким чином домовимося, оскільки є заперечення, а комітет вніс пропозицію прийняти за основу і дати можливість доопрацювати, допрацьовуйте. Знімаємо всі ......... питання. Все.

Ключковський, будь ласка. Які мотиви? Ми вже питання розглянули, давайте ще одне розглянемо. Будь ласка.

17:49:51

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, Народний Рух України, фракція блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Ну, по-перше, шановний Володимире Михайловичу, якщо ви даєте одній стороні з мотивів, то вже дайте і іншій, не треба було Гмирі давати.

А я хочу звернути увагу всіх народних депутатів, а також наших слухачів про те, що ми не могли і не будемо підтримувати такі знущальні кроки уряду, які приводять до підвищення пенсій на 5 гривень, до підвищення прожиткового мінімуму на 5 гривень в умовах, коли ціна на хліб зростає на гривню на кілограм хліба.

І це означає, що уряд займається дрібними подачками, зображуючи, імітуючи соціальну політику, а насправді продовжує обкрадати оцей нещасний народ. І мені шкода, що деякі фракції, які демонструють соціальну політику, насправді підтримали цей ганебний крок влади, яка обкрадає рідний народ.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, голова комітету Хара, потім Самойлик.

Шановні колеги, давайте ж не звинувачуйте, тут не сторони були, тут висловлювання були народних депутатів, а про сторони не йшла мова.

Будь ласка, Хара Василь Леонтійович, мікрофон, будь ласка.

17:51:03

ХАРА В.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович!

Я прошу от имени комитета поставить на голосование в целом, потому что это не тот закон, который принимается в двух, трех и так далее чтениях. Если он принят, от должен быть принят в целом.

И второе, я хочу, это я говорю для наших радиослушателей: если мы не примем по вине отдельных фракций, отдельных депутатов этот социальный норматив - прожиточный минимум значит, будут действовать заниженные до конца года нормативы. И все эти разговоры великих экономистов с трибуны останутся пустым звуком. Мы сделаем жизнь наших людей хуже, чем сегодня.

Поэтому я прошу поставить на голосование в целом, и прошу всех народных депутатов поддержать. Давайте людям добавим размеры пособий.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, шановні колеги! Я прошу вибачення у Василя Леонтійовича Хари.

Оскільки комітет пропонував прийняти його в цілому, а я взяв проект, який вніс... зовсім інший документ уже взяв, наступний я взяв. Прошу вибачення. Репліка, будь ласка, Пинзеник.

17:52:21

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, шановний головуючий. Я голові з Комітету з соціальної політики хотів би запропонувати від імені простого економіста: взяти ручку і навчитися рахувати. Якщо уряд піднімає прожитковий мінімум на 5,8 відсотка, а інфляція за цей час була 13 відсотків, то мовою елементарної економіки це означає, що ви, шановні народні депутати, затвердили зниження реального прожиткового мінімуму. І чекайте вдячності від громадян України за це рішення.

ГОЛОВА. Турчинов. І потім будемо визначатися щодо голосування.

17:53:03

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ми маємо право, дане нам Конституцією як народним депутатам, внести пропозиції до другого читання в цей закон. Зокрема, наша фракція буде пропонувати збільшити той мінімальний заробіток, який пропонується цим законом, тому що ми повинні привести у відповідність соціальні права наших громадян до норм Конституції.

Тому, Володимире Михайловичу, я прошу не позбавляти нас права вносити пропозиції до цього закону щодо збільшення тих нормативів, які пропонує уряд. Дякую.

ГОЛОВА. На превеликий жаль, тут тільки Кабінет Міністрів вносить.

Тому я ставлю на голосування - прошу уваги! - про схвалення в цілому проекту Закону "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік". Прошу голосувати.

17:54:07

За-276

Закон прийнято.

Самойлик Катерина, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

17:54:15

САМОЙЛИК К.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я бачу, що час уже спливає. 9 травня ми відсвяткували велике свято, святе свято - День перемоги. Разом з тим, 9 травня - це й День матері. І уже, Володимире Михайловичу, декілька місяців у нас в порядку денному стоїть законопроект, що стосується про державні нагороди України щодо внесення в перелік державних нагород звання "Мати-героїня".

Я прошу вас всіх три хвилини цей законопроект і ми перед 400 багатодітними жінками виконаємо свій... долг.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас залишилося буквально 4 хвилини. Наступний у нас мав бути проект Закону про основні засади цивільного захисту. Він великий і нам треба його по повній програмі розглядати. Ми не зможемо...

А? Тому, якщо ви не заперечуєте, ми б зараз прийняли проект Закону про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про державні нагороди України" (щодо звання "Мати-героїня").

Пропонується дуже короткий проект закону. Я вам його зачитаю.

"Частину 1 статті 10 Закону України "Про державні нагороди України" доповнити абзацем такого змісту: "Мати-героїня".

Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

Якби ми зараз його схвалили за основу і в цілому як закон, цим самим на добрій ноті завершили б нашу роботу. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про державні нагороди України" (щодо звання "Мати-героїня"). Прошу голосувати. Реєстраційний номер 5266.

17:56:18

За-342

Закон прийнято.

Шановні колеги, я прошу уваги. Ще раз хочу нагадати, що комітет пропонує для розгляду проекту закону про основні засади цивільного захисту 50 хвилин, ми його не зможемо ніяк розглянути. Тому ставити питання ми не можемо продовжувати роботу Верховної Ради. Запропонуйте 5 хвилин, ми розглянемо його за 5 хвилин.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу. Завтра ми працюємо за розкладом на середу, а точніше будемо розглядати ті законопроекти, які ми не розглянули сьогодні.