ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 червня 2004 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада". Реєструємося.

10:01:27

Зареєструвалося -354

У залі зареєструвалося 354 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Послухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до статей 4.2.1 та 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України просимо оголосити на пленарному засіданні Верховної Ради повідомлення про перетворення фракції Аграрної партії України у фракцію Народної аграрної партії України. Відповідно до статей 13-ї Закону України "Про статус народного депутата України", статей 4.2.1 та 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України депутатська фракція Аграрної партії України повідомляє про те, що на підставі рішення шостого з'їзду Аграрної партії про зміну назви партії прийнято рішення про перетворення фракції Аграрної партії України у фракцію Народної аграрної партії України. Повна назва фракції така - фракція Народної аграрної партії України. Фракцію уповноважені представляти народні депутати України - Гладій Михайло Васильович (керівник фракції), Ващук Катерина Тимофіївна, Єремеєв Ігор Миронович, Калінчук Василь Антонович, Мартиновський Валерій Павлович, Рішняк Іван Миколайович і Терещук Сергій Миколайович.

Відповідно до статті 13-ї Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Бойка Віктора Олексійовича, Гіршфельда Анатолія Мусійовича, Касьянова Сергія Павловича, Косінова Станіслава Анатолійовича, Савицького Валентина Вікторовича зі складу депутатської групи "Центр" та входження їх до депутатської фракції Народної аграрної партії України. (Оплески)

Відповідно я звертаю увагу представників депутатської групи "Центр" про те, що протягом двох тижнів ви повинні врегулювати питання, пов'язані із чисельністю своєї депутатської групи.

Ще одне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Плохого Ігоря Івановича до складу депутатської групи "Демократичні ініціативи. Народовладдя".

Шановні колеги, нам треба вирішити питання складання присяги. Дев'ятого червня 2004 року Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом України Дзоня Валентина Михайловича, обраного 31 березня 2002 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій "За єдину Україну!"

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Я запрошую на трибуну до складання присяги народного депутата України Валентина Михайловича Дзоня. Будь ласка.

ДЗОНЯ В.М.

Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую. (Оплески)

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте привітаємо Валентина Михайловича сьогодні, побажаємо йому плідної діяльності.

Шановні колеги, прошу уваги. Дві фракції - Соціалістичної партії України і фракція Комуністичної партії України наполягають на перерві на 30 хвилин. Може, шановні колеги, я звертаюся до керівників фракцій: можливо ви зразу зробите заяву, з приводу чого ви хотіли брати перерву, і ми тоді продовжили б нашу роботу?

Тоді хто буде виступати від?...

(Ш у м у з а л і)

Ну, підождіть, ну, може, зроблять заяву, і тоді ми продовжимо роботу.

10:06:53

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати! Фракція Соціалістичної партії підготувала заяву з приводу того, що трапилося із комбінатом "Криворіжсталь".

Ви всі добре знаєте, що у листопаді минулого року на пропозицію Спеціальної комісії з приватизації Верховна Рада прийняла закон відносно ... відповідно до якого цей комбінат попадав в число підприємств, які не підлягають приватизації. За цей документ проголосувало 288 народних депутатів.

Проте Президент наклав вето, давши вказівку на оголошення конкурсу на приватизацію цього підприємства. Все, що було з цим пов'язано, ви добре знаєте. Фактично, конкурсне було, було замовлення на віддачу цього найбагатшого або найціннішого сьогодні багатства конкретним двом, умовно кажучи, сім'ям - донецькій і дніпропетровській.

Не зважаючи на те, що проглядається тут найгрубіше порушення законодавства України, не зважаючи на вимоги Спеціальної контрольної комісії щодо розгляду цього питання в сесійній залі на заборону приватизації, незважаючи на те, що за рішенням суду Голосіївського потрібно було відтягнути початок приватизації, Апеляційний суд міста Києва за відповідними вказівками з державної адміністрації змінив підсудність, і Печерський районний суд, одержавши заднім числом лист від Голосіївського суду на те, що це нібито в провадження не прийнято, хоч уже рішення було прийнято і Фонд державного майна одержав вказівку від суду призупинити цей процес, тим не менше, вчора проведено закрите засідання Фонду державного майна, на яке не допущені були депутати, голова і члени Контрольної комісії, котрі здійснюють за Конституцією і законом контроль за приватизацією у державі, і фактично за безцінь, якщо говорити об'єктивно, це найкрупніше в Україні підприємство віддано в руки конкретних людей. Сталася, по суті, крадіжка найбільшого багатства. Це те, що відбувається, коли, скажімо, злодії зайшли в одну кімнату, господарів закрили в іншій - і займаються своїм ділом.

Незважаючи на те, що банківські структури одержали теж рішення суду щодо призупинення операцій з цього приводу, уже вчора передали декілька разів по телебаченню і радіо про те, що бюджет збагатився аж чотирма мільярдами гривень, бачите, у нас є люди, які можуть у вільний обіг пускати такі величезні кошти.

Ми наполягаємо, по-перше, інформацію Кабінету Міністрів про управління державними частками майна, оголошення мораторію на приватизацію до закінчення президентської кампанії. І ми вимагаємо, щоб це...

ГОЛОВА. Дякую, Олександр Олександрович.

Мікрофон Симоненка, будь ласка.

10:10:16

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні радіослухачі! Фракція комуністів висловлює своє обурення відносно тих подій, які відбулися вчора у Фонді державного майна, і прийняття рішення

щодо, так званої приватизації, а вірніше просто віддали найпотужніший комбінат "Криворіжсталь" двом структурам. Мається на увазі Пінчук і мається на увазі Ахметов. Це загроза для незалежності України, яка виходить з того, що намагаються в політичній кампанії виборів Президента об'єднати два потужних клани і цими зусиллями двох потужних кланів домовитися відносно того, кого вони намагаються обрати для народу України відповідним Президентом.

Ми, комуністи, ще раз заявляємо, що це пограбування народу України, що це злодійська, шахрайська акція і вимагаємо, щоб зараз зранку ми заслухали інформацію голови Фонду державного майна, який повинен проінформувати нас хто, з якою метою......

ГОЛОВА. Дякую. З процедури Асадчев. Запишіться тоді, будь ласка, шановні колеги. Три хвилини. Запишіться.

10:11:36

АСАДЧЕВ В.М.

Володимире Михайловичу, я вважаю, що якщо ми включаємо це питання, зараз будемо розглядати, це буде слушно - включити і розглянути це питання. Давайте ми так зробимо, тому що сьогодні виходить так, що слово тільки з цього питання надається тим політичним силам, які підтримують цю діючу владу і фактично сприяють розкраданню державного майна. А тим, хто бореться проти неї, слово не дають. Або давайте будемо це питання в комплексі розглядати і всім дамо слово. Воно дійсно доленосне для України і треба, щоб громадяни знали хто вкрав, тому що вкрали, до речі, за бюджетні гроші. Спочатку вкрали 10 мільярдів в бюджеті, а потім за ці гроші придбали собі об'єкт. То я вважаю, давайте ми включимо в порядок денний, нехай всі виступлять, а не тільки вибрані. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу ще раз пояснити, що була заявка на перерву на 30 хвилин. Ми домовились про те, що зроблять свої заяви з приводу чого хотіли робити перерву і будемо далі працювати. Через те ці люди отримали право на виступ.

Будь ласка, три хвилини. Давайте обміняємося думками. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Павло Мовчан, будь ласка. Фракція "Наша Україна".

10:12:58

МОВЧАН П.М.

Прошу передати слово Георгію Манчуленку.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, будь ласка.

10:13:07

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Голово! Шановні колеги! Те, що вчора оголосили в засобах масової інформації, це просто насміхання над рядовими громадянами нашої держави. Розкрадають на десятки мільярдів гривень, а кажуть, що до бюджету надійде 4 мільярди гривень. В той же час ми просто-напросто забуваємо, що були пропозиції, у тому числі від іноземних інвесторів, які перевищували ціну, за якою продано "Криворіжсталь" у два, у три рази. Ніхто про це не говорить. Кланам віддали на відкуп найприбутковіший об'єкт України напередодні президентських виборів і думають, що так воно зійде з рук. Я вважаю, що це питання має бути розглянуте по суті, і фракція "Наша Україна" категорично вимагає на розгляді його у сесійній залі. Дякую.

ГОЛОВА. Сулковський Павло фракція "Регіони України".

10:14:10

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Я вношу пропозицію перейти до розгляду порядку денного, який розданий нам на сьогоднішній день і припинити будь-які далі оці політичні розборки. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

10:14:34

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати слово моєму колезі по фракції народному депутату України Борщевському Віктору Валентиновичу.

ГОЛОВА. Віктор Борщевський, фракція комуністів, мікрофон.

10:14:50

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борщевький, Днеопетровськая область, фракция Комунистической партии Украины.

Я вчера з рядом депутатов присутствовал назаседании комиссии, которая цинично, игнорируя законы, требования народных депутатов, практически без всякого конкурса, незаконно освятила продажу "Криворожстали". Мы должны знать почему сегодня это громаднейшее предприятие передается, по сути дела, за бесценок в руки, которые не известно к чему приведут это предприятие.

И, с дургой стороны, мы должны, народные депутаты, понять, что на нас смотрят избиратели - это народное достояние. Мы должны, наконец-то, сказать свое слово. И тут в Верховной Раде...

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція соціалістів.

10:15:49

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський. Прошу слово передати Луценку.

ГОЛОВА. Юрій Луценко, фракція соціалістів.

10:16:00

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі!

Найперше, я хотів би привернути увагу до того, що у приміщенні Спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації були проведені несанкціоновані обшуки, знищена комп'ютерна техніка, відбувається моральний і фізичний тиск на працівників цієї комісії. Усе це обумовлюється лише одним - бандитською приватизацією "Криворіжсталі" в ім'я Президента. Підприємство, яке має працювати на всю Україну віднині працює на одну сім'ю.

Я розумію, що вчора відбулася річниця онуці Президента Катюші і вона потребує подарунка від свого дідуся. Але на вулиці зараз стоять представники мільйонної армії вчителів, які вимагають повернення заборгованості по 57 статті. Ми повинні, Володимире Михайловичу, зараз включити питання про звіт Фонду держмайна, інформацію Кабміну, а також про включення до порядку денного Закону "Про мораторій на приватизацію об'єктів стратегічного значення" до проведення президентських виборів. З цією...

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, до мене підходив Голова Комітету з питань науки й освіти і просить, щоб ми включили трансляцію нашого засідання на вулицю, оскільки там присутні освітяни. Немає заперечень? Будь ласка, ввімкніть трансляцію на вулицю.

Шановні колеги, ми тут у запалій дискусії забули привітати народних депутатів України Балогу Віктора Івановича й Святаша Дмитра Володимировича, у яких сьогодні день народження. Давайте привітаємо їх і побажаємо всіляких гараздів.

Шановні колеги, учора під час Погоджувальної ради обговорювалося питання про те, щоб заслухати інформацію уряду про стан управління об'єктами державної власності або звіт голови Фонду держмайна щодо продажу стратегічних державних підприємств. Відповідні постанови є. Оскільки на Погоджувальній раді ця пропозиція не набрала необхідної кількості голосів, було погоджено, що це питання буде винесено на ваш розсуд, на розсуд Верховної Ради України. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного у порядку надходження, до включення до порядку денного проекту Постанови Верховної Ради України про інформацію уряду про стан управління об'єктами державної власності. Прошу народних депутатів визначитися.

10:18:35

За-210

По фракціях, будь ласка. Шановні колеги...

Оголошую. "Наша Україна" - 98; "Регіони України" - 2; фракція комуністів - 59; СДПУ(о) - 0; Демініціативи, "Народовладдя" - 0; "Трудова Україна" - 0; СПУ - 20; Блок Тимошенко - 19; "Центр" - 2; "Союз" - 0; Аграрна партія - 0; НДП та промисловці і підприємці і "Трудова Україна" - 2; позафракційні - 8.

Прошу... Шановні колеги, заспокойтеся, будь ласка, заспокойтеся.

Я ставлю на голосування, прошу уваги, про включення до порядку денного проекту Постанови про звіт голови Фонду державного майна України Чечетова щодо продажу стратегічних державних підприємств, реєстраційний номер 5591.

10:19:48

За-215

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 100; "Регіони України" - 2; фракція комуністів - 59; СДПУ(о) -0, "Демократичні ініціативи", "Народовладдя" - 1, "Трудова Україна" - 0, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, "Центр" - 7, "Союз" - 0, Народна аграрна партія - 0, НДП та Партія промисловців і підприємців "Трудової України" - 0, Позафракційні - 7. (Шум у залі).

Шановні колеги, прошу уваги. Тут є дві пропозиції. Я просив би підтримати. Перша пропозиція, щоб ми зараз оголосили перерву на півгодини і провели засідання Погоджувальної ради. А друга пропозиція, щоб ми проводили засідання Погоджувальної ради одночасно, щоб Верховна Рада засідала. Давайте, можливо. Оголошується перерва на 30 хвилин, до 10 годин 50 хвилин. Керівникам депутатських фракція та груп прошу зібратися в кабінеті Голови парламенту.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Під час засідання погоджувальної ради ми дійшли до такого рішення: перше, що завтра під час парламентських слухань, а ви знаєте, що вони будуть з порядком денним "Економічна політика", ми розглянемо додатково окремо питання у такій постановці - інформація уряду про стан управління об'єктами державної власності з відповідною інформацією від уряду і з відповідною позицією від профільних комітетів, від спеціальної комісії контрольної.

Наступного вівторка відповідно до повноважень Верховної Ради ми заслухаємо звіт Фонду державного майна за рік попередній його роботи. Це належить робити парламенту. Звіт поступив ще в березні-місяці до парламенту, він зараз на аналізі перебуває в відповідних комітетах, я маю на увазі Комітет економічної політики і Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації. А також розглянемо після звіту законопроект за номером 4230 "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації".

Ми домовилися і зійшлися на тому, що попри політичні розбіжності, попри політичні емоції нам потрібно забезпечити сталу, а головне результативну роботу парламенту для того, щоб не зруйнувати парламентаризм в Україні. Я хотів би підтримати таке рішення. Ну, будь ласка, давайте обміняємося думками. Будь ласка, п'ять хвилин. Запишіться, будь ласка. Євген Гірник, фракція "Наша Україна". Петро Симоненко буде наступний виступати. Нема Гірника? Немає.

11:25:38

ГІРНИК Є.О. Прошу передати слово Соболєву. Соболєв, будь ласка, фракція "Наша України", Сергій Соболєв.

11:25:49

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні колеги!

Мені здається, що відбувається просто затяжка розгляду цього ключового питання. Наступний тиждень - розгляд звіту голови Фонду держмайна. Далі залишається реально два тижні робочих, і на цьому, давайте правду казати, питання "Криворіжсталі" закрите буде. Тому я вважаю, що є абсолютно нормальним нагальним питанням вимагати звіту голови Фонду держмайна на цьому тижні, завтра, це реально зробити. Після цього по наслідках його звіту прийняти рішення.

Можливо, ми не маємо всю достатню інформацію, хоча я переконаний, що всі депутати свідомо, і ті, які підтримали цю злочинну приватизацію, і ті, які виступали проти неї, мають всю інформацію. Саме тому я подумав, що розпочати розгляд цього питання треба із звіту голови Фонду державного майна, який відбудеться завтра.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, фракція комуністів.

11:26:47

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановні колеги, шановні радіослухачі!

Я не погоджуюся з тією пропозицією, яку запропонував Володимир Михайлович, і на Погоджувальній раді запропонував наступне: в першу чергу треба вирішити долю "Криворіжсталі". Тому я пропоную прийняти термінове рішення щодо призупинення приватизації взагалі до завершення президентської кампанії, і тільки потім вже розглядати все те, що має відношення до приватизації.

Сьогодні ми не можемо мовчати, бо наша мовчазна позиція Верховної Ради, практично, легалізує незаконність дій, які вчора відбулися у Фонді державного майна.

Мені здається, що всім зрозуміло, я ще раз хочу повторити, що два клани, практично, монополізують економіку і політичне життя в державі. Ахмєтов і Пінчук домовилися між собою, і таким чином найприбутковіше підприємство, забираючи сьогодні з державної власності, перетворюють їх на механізм захоплення влади в державі.

Ми, комуністи, пропонуємо терміново розглянути питання...

ГОЛОВА. Так, Грязєв передає право на виступ Станіславу Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії.

11:28:06

НІКОЛАЄНКО С.М.

Соціалістична партія України, Ніколаєнко.

Шановні народні депутати! Ну, перш за все давайте сьогодні скажемо про те, що Голосіївський суд призупинив своїм рішенням процес приватизації. І тому я вважаю, що Генеральна прокуратура повинна сьогодні зробити все для того, щоб цей процес зупинити, і не чекаючи рішення Верховної Ради України.

Друге. Фракція соціалістів наполягає на тому, щоб ми ширше пішли і дальше зробили кроки. Мова йде про мораторій на приватизацію на період президентських виборів, бо його ж продадуть, усе це майно, і ми прийдемо на вибори - не буде ж бюджету, не буде ж нічого в державі!

І наступне. Ми наполягаємо, щоб звіт був голови Фонду державного майна про те, що, послухайте: мені здається, що Михайлу Чечетову, він переступив поріг можливого, йому самому потрібно у відставку, інакше тут справу нічим не завадиш. Ми наполягаємо на негайному розгляді цього питання.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:29:17

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я, в першу чергу, хотів би заявити, що відкладання цієї справи в довгий ящик просто неприпустиме. Бо справа не тільки в тому, що приватизація відбулася незаконно, справа не тільки в тому, що вона відбулася сімейно і клани просто розірвали між собою "Криворіжсталь", а справа в тому, що скільки грошей втратив український бюджет на приватизацію.

Я особисто був противником приватизації взагалі. Але коли приватизовувати, то вже за якусь гідну копійку. Я хотів би тут послухати, з цієї трибуни, Чечетова, з тим: чому він пішов на злочинні дії. Тому що це злочинні дії, і ніяка відставка його не врятує, з його діями буде рано чи пізно розбиратися суд. Але треба дізнатися, скільки ми втратили на цій приватизації. За скромними підрахунками, від 700 мільйонів доларів і вище були втрати, тому що пропонували конкуренти більше, ніж родина Леоніда Кучми. Тому б я хотів, щоб цей звіт ми не відкладали, а розглянули ще на цьому тижні, буквально сьогодні. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

11:30:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безумовно, формування Держбюджету на 2005 рік сьогодні буде під загрозою через продаж найбільшого гіганта нашого. Ми виступаємо за мораторій на приватизацію, тому що на черзі ще Одеський припортовий завод. Це також лакомий шматочок і сьогодні також намічається купити саме ними.

Я звертаю вашу увагу, що у Чечетова тут немає потреби ніякої слухати його має слухати прокурор. Якщо Васильєв цього не спроможеться робити, це має робити інший Генеральний прокурор.

Я хочу звернути вашу увагу тих, хто не голосує з двох фракцій, які мають відношення до цих кланів, що співучість у злочині - це є змова з метою розкрадання в особливо великих розмірах у народу України його майна. І тому вимагаю термінового сьогодні розгляду, завтра це вже буде пізно. І рішення Голосіївського суду має бути виконано, бо воно винесено рішенням...........

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Дозвольте підсумувати ваші виступи. Я хочу ще раз наголосити, що на погоджувальній раді ми намагалися і я ці пропозиції вніс для того, щоб знайти хоча б якесь порозуміння в парламенті, для того, щоб не було протистояння і для того, щоб не був бездіяльним... не була бездіяльною Верховна Рада. І завтра під час... ну ми вже ставили на голосування, шановні колеги. Не було прийнято рішення. І ми ж погодили в принципі, я запитував на погоджувальній раді давайте ж підтримаємо цю пропозицію. Завтра під час парламентських слухань буде трансляція, буде можливість викласти свою позицію. Коли будуть внесені рішення за результатами цих слухань, ми тоді їх проголосуємо. Всі пропозиції щодо голосування я вже сьогодні поставив на голосування. Давайте далі продовжимо роботу. Я прошу вас. Шановні колеги, на погоджувальній раді ми погодилися про те, що нам потрібно повернутися до проекту закону про внесення змін до закону України про чисельних Збройних сил України на 2000 - ...... (Ш у м у з а л і )

Ну так давайте проект постанови, який буде завтра за результатами слухань, ми їх внесемо і розглянемо. Нема ж проектів постанов. Петро Миколайович, ну немає ж. Ми ж ті, що були, проголосували всі ж. Вони не дістали підтримки. Я розумію. Ну завтра давайте обговоримо це питання більш грунтовно. (Ш у м у з а л і )

Шановні колеги, ну які були, всі ми ж їх голосували. Нових проектів не було. Ну повірте ж, Петро Миколайович. Ну давайте будемо працювати, ми ж домовилися на Погоджувальній раді, шановні колеги.

Ще раз хочу наголосити. На Погоджувальній раді ми прийшли до висновку про необхідність повернення до розгляду раніше не підтриманого проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних сил України на 2000-2005 роки". Прошу уваги! Я зараз поставлю на голосування цю пропозицію, щоб ви підтримали її.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних сил України на 2000-2005 роки".

11:33:59

За-175

Рішення не підтримано. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 1, Регіони України - 59, Комуністів - 1, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 39, Трудова Україна - 29, Народна аграрна партія - 14, СПУ - 0, Блок Юлії Тимошенко - 1, Союз - 12, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 0, НДП і ПППУ - 14, Центр - 1, Позафракційні - 4.

Тоді оголошується до розгляду у другому читанні проект Закону про реформування Збройних сил України. Будь ласка, Георгій Корнійович.

11:34:53

КРЮЧКОВ Г.К.

До проекту закону було внесено 68 зауважень і пропозицій, враховано повністю 24, частково з уточненням редакції - 19. Комітет запропонував у зв'язку з тим, що Президент вніс проект Закону про встановлення нової чисельності Збройних сил, який ми не прийняли, вилучити ці положення, а також вилучити положення про перехід до трьохвидової структури. Цей закон прийнятий, хоча він практично зараз не може бути реалізований, оскільки не встановлена нова численість Збройних сил. У зв'язку з цим комітет вносить пропозицію озаглавити закон так: "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних сил України та членів їхніх сімей”.

Комітет при доопрацюванні врахував пропозиції, що дозволило суттєво посилити соціальні гарантії для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних сил у зв'язку з реформуванням, і пропонує прийняти цей закон як у другому читанні і як Закон.

Окремі зауваження, що стосуються тих статей, які залишилися, треба, мабуть, розглянути, де відхилено. Це 31-ша поправка.

ГОЛОВА. Зараз, одну хвилиночку, знайдемо.

КРЮЧКОВ Г.К. 31-ша поправка.

ГОЛОВА. Так, 31-ша поправка на восьмій сторінці.

КРЮЧКОВ Г.К. Це поправка народного депутата Пєхоти, він пише, що недосконало розроблено механізм належного рівня соціального забезпечення осіб, що не визначені часові рамки надання права на користування послугами закладів охорони здоров'я Міністерства оборони.

Час користування цими закладами не обмежується. Тому мені здається, що колега не буде наполягати на цій поправці.

ГОЛОВА. Наполягає Володимир Юлійович? Ні, не наполягає. Тоді йдемо далі.

КРЮЧКОВ Г.К. 32-га поправка. Борис Якович Беспалий пропонує вилучити слова, де йдеться про поліпшення житлових умов. Виключити слова: "якщо вислуга становить 15 календарних років і більше, а строк перебування на квартирному обліку перевищує 10 років". Це суттєва поправка, за не потрібно проголосувати, якщо підтримує Верховна Рада.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, мікрофон, будь ласка.

11:37:43

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", Беспалий.

Мені приємно, що комітет схильний підтримати цю поправку. Про що йдеться? Передбачається, що ті, хто буде звільнені у запас або у відставку за цим законом, отримають житло або довгостроковий пільговий кредит. Але не всі, а тільки ті, хто вже відслужили 15 років. От 14 років відслужив, на вулицю. Більше того, навіть якщо людина відслужила 15 років, скажемо, але у черзі перебуває тільки 9 років, скажемо, то її теж на вулицю. Ми наполягаємо, що всі, хто буде звільнений у запас або у відставку за цим законом, в обов'язковому порядку забезпечувалися або житлом, або пільговими кредитами. Інакше, на наших вулицях ми отримаємо бомжів з автоматами. Ми цього не хочемо.

Більше того, ми вважаємо, що без прийняття цієї поправки взагалі голосувати цей закон неможливо. І я думаю, тут комітет нас підтримає і підтримає сесійна зала.

ГОЛОВА. Комітет підтримує, так? Шановні колеги, комітет підтримує таку поправку. Я її ставлю на голосування. Це 32-га поправка, яку щойно виголосив Борис Беспалий. Прошу голосувати.

11:39:16

За-341

Поправка врахована. За-341.

Всі, да?

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, тут є, 36-та поправка. Народний депутат Гаврилюк просить уточнити, забезпечується індивідуальним житлом. Ну, індивідуальним житлом - це можна розуміти, що окремий будинок давати. Вилучити слова "індивідуальний". Я думаю, що після цього народний депутат заперечувати не буде.

ГОЛОВА. Це 36-та, да?

КРЮЧКОВ Г.К. 36-та, да.

ГОЛОВА. Ставимо її на голосування?

КРЮЧКОВ Г.К. Ні, не треба, можливо, він не наполягає.

ГОЛОВА. Не наполягає. Тоді давайте може так, хто наполягає на поправках своїх, які не враховані або на вашу думку враховані не повністю? Немає.

КРЮЧКОВ Г.К. Немає. Давайте тоді проголосуємо назву закону і закон. Товариш Симоненко, вилучені статті, що стосується чисельності Збройних сил і трьохвидової структури. Але прийняття цього закону буде... Це на вашу думку.

ГОЛОВА. Шановні колеги, нам потрібно. Зараз, одну хвилиночку, Євген Кирилович Марчук просить слово. Мікрофон, будь ласка. А тоді проголосуємо назву закону.

МАРЧУК Є.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Я просив би з'ясувати дуже важливу обставину.

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні колеги.

МАРЧУК Є.К. У зв'язку з тим, що у даному випадку доповідається закон, який прийнятий у першому читанні. У першому читанні прийнятий закон, в якому визначалася чисельність, в якому визначалося об'єднання двох видів Збройних сил в один, і в якому визначалися соціальні гарантії для військовослужбовців. Цей закон 19 лютого прийнятий у першому читанні. Він був комплексним. І третя частина його - соціальні гарантії, вона якраз і передбачала соціальні гарантії для тих військовослужбовців, які у процесі реформування вимушені будуть звільнитися.

Сьогодні ж, якщо чисельність не затверджена, а це означає, що реформування призупинено, то прийняття закону тільки про соціальні гарантії, які ми підтримуємо, але воно створює особливий режим для тих військовослужбовців, які будуть звільнені в цьому році, особливий режим, який буде відрізнятися від тих, які звільнилися у минулому році, 2003 році, і в майбутньому 2005 році.

Тому, я думаю, що варто з'ясувати. У даному випадку розглядається закон у першому читанні, який прийнятий у першому, розглядається у другому читанні, де прийняті ці окрім соціальних гарантій і чисельність, і об'єднання двох видів. Чи цей закон окрім зміни назви також передбачає якісь інші зміни в структурі цього закону. Тому що прийнявши соціальні гарантії, ми створимо сприятливі обставини і ситуацію для військовослужбовців цього року, але вони будуть звільнені не в зв'язку з реформування, тому реформування в зв'язку з неприйняттям чисельності заблоковано, тому сам закон про ці формування, який він сьогодні є, він стає, ну, невідомо для кого він приймається. Реформування призупинено в зв'язку з тим, що чисельність не проголосована.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, позиція комітету. Будь ласка.

КРЮЧКОВ Г.К. Ну, комітет абсолютною більшістю висловився за прийняття закону про встановлення чисельності на 30 грудня цього року. Це було потрібно зробити для того, щоб відкрити шлях для нормального реформування Збройних Сил, в тому числі і для створення нового виду Збройних Сил на основі об'єднання двох видів, що передбачає скорочення 17 тис. людей. Тому треба було приймати так. Оскільки Президент не вніс цей закон, а вніс окремо закон про встановлення чисельності, ми його голосували окремо, ми його не прийняли. Міністр правий, коли він говорить про те, що цей закон ми приймаємо, але ми його на якусь майбутню перспективу приймаємо, хоча скорочення дійсно йде, і ми про це, мабуть, 22-го будемо говорити.

Ситуація явно не нормальна, і я як голова комітету можу сказати: те, що ми зробили, ми зробили абсолютно не вірно, і ми створили дуже негативну ситуацію, яка ще більше погрішить психологічний клімат у Збройних Силах. Але, на жаль, трапилося так. І тому цей закон ми можемо прийняття, він повністю відповідає позиції комітету, комітету. І його можна приймати. Але тут зараз записувати про трьохвидову структуру ми не можемо, ми прийняли окремий закон за поданням Кабінету Міністрів. А відносно чисельності ми не прийняли закон, внесений Президентом, в тому числі в редакції, яку пропонував комітет. Ну що ж, так сталося.

ГОЛОВА. Так, дякую. З мотивів Манчуленко, Андресюк, Симоненко. Шановні колеги, давайте по одному хоч від фракції, не всі зразу. Визначтесь, будь ласка. Один від фракції і все, на цьому закінчимо.

11:45:02

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні друзі! Реформування не заблоковане. Прийнятий закон про створення трьохвидових Збройних Сил. На підставі цього закону буде формуватися новий вид Збройних Сил на базі двох існуючих на даний момент. В результаті цього реформування будуть вивільнятися військовослужбовці і їм потрібні будуть певні гарантії в результаті проведення такого реформування. Так що реформування не заблоковано, заблоковано необгрунтоване скорочення чисельності Збройних Сил.

На даний момент діє закон про чисельність Збройних Сил на 2005-ті роки, який ніхто не відміняв, він не відмінений. Тому ця норма діє, і її треба дуже серйозно дотримуватися, бо укази Президента, як от зараз мені пишуть з Міністерства оборони, ще ніколи не перекреслювали закони України, і ніхто їх не відміняв, ці закони. Тому реформування не заблоковане, воно діє, і цей закон про державні гарантії треба приймати, щоб військовослужбовці, які будуть вивільнятися, мали належні гарантії. Дякую.

ГОЛОВА. Борис Андресюк, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

11:46:13

АНДРЕСЮК Б.П.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Я хочу особисто звернутися до тих депутатів, які, можливо, таким чином не зрозуміли, за що ми голосуємо.

Шановний пане Манчуленко, ви зараз сказали правильно, але сьогодні ми прийняли закон про трьохвидову структуру і хочемо чи не хочемо, а скорочувати військовослужбовців у зв'язку з цим потрібно. А закон, який сьогодні не діє, не дозволяє нам уже жодної людини скоротити, тому що там квоти на скорочення вже немає.

Тому варто було б у цей закон про соціальний захист, який ми сьогодні розглядаємо, внести все ж таки до третьої статті, яка прийнята і проголосована в першому читанні, встановити чисельність у відповідності до закону, поданого Президентом, і проголосувати в цілому в другому читанні і в цілому цей законопроект, і ми б логічно тоді завершили весь цей законотворчий цикл. А інакше закон без чисельності, який ми сьогодні проголосуємо, він не буде...

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка, фракція комуністів, і хтось від...

11:47:26

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановні радіослухачі!

Фракція комуністів проголосує за посилення соціального захисту військовослужбовців у зв'язку з реформуванням Збройних сил, за вилученням тих статей, які мають відношення до тривидового складу Збройних сил і скорочення чисельності. Бо скорочення чисельності Збройних сил - це не реформування, і це зрозуміло всім.

Тому я ще раз наголошую, що ми проголосуємо за цей закон, і він буде як рамковий закон для всіх можливих в майбутньому так званих реформ, які намагаються провести за вказівками НАТО, знищуючи обороноздатність нашої держави.

Тому я, і підкреслюю, ми проти скорочення голосували чисельності, ми проголосували за тривидову структуру, і проголосуємо сьогодні, фракція комуністів, за посилення соціального захисту військовослужбовців, якщо вони будуть підпадати під так звану реформу Збройних сил. Дякую.

ГОЛОВА. Степан Бульба. Ну, по 30 секунд скажіть, ну що ж, шановні колеги...

11:48:35

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Я от хочу навести слова, до речі, ваші, Георгій Корнійович, у листі Президенту. Ви сказали таке: "Справедливості ради мушу сказати, що в поданому урядом варіанті законопроект не можна було приймати навіть у першому читанні". Мова йде про те, що коли ми врешті-решт припинимо дурити військових, використовуючи їх як розмінну монету?! Врешті-решт треба сказати, що немає коштів бюджетних, не заплановано на оцей соціальний захист, закон, який зараз пропонується прийняти. Оце головне.

А далі: чому ми досі не вирішили питання диспропорції раніше звільнених в запас і так далі? Я ще раз повторюю: прийняття цих законів можливе в комплексі, тільки при тому, що будуть вирішені проблеми, які створені уже давним-давно і для армії, і для колишніх військових пенсіонерів.

КРЮЧКОВ Г.К. Я на це маю відповісти.

Степан Степанович, ви правильно процитували, тільки ж ви не все процитували і не все сказали. Що, дійсно, ми прийняли в першому читанні закон недосконалий, але ж ви скажіть, що ми зробили з цим законом. Це ж ми зробили, комітет зробив закон, якого зараз чекають всі військові. А ми його блокуємо! І та постановка питання, яка зараз вами подана, вона блокує взагалі прийняття і цього закону.

Ви праві, абсолютно праві відносно пенсійного забезпечення, це правильно. Але тут є доручення уряду. Але якщо ми під цим мотивом і цього не приймемо, то давайте ми вийдемо до військових, вони зараз нас слухають і скажуть, що ви провалили цей закон, бо ви не хочете підтримати людей, які зараз опинилися в дуже тяжкому становищі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми переходимо на обговорення, я хотів би... Одну хвилиночку, я хотів би по мотивам, щоб... будь ласка, Кузьмук. Все, 5 хвилин вичерпано часу.

11:50:38

КУЗЬМУК О.І.

Шановні колеги, ми самі штучно зробили ситуацію, яка виникла на сьогодні. В першому читанні ми прийняли закон, який в цілому би відповідав головної мети - сприяння Верховної Ради реформуванню Збройних сил. Ми штучно розбили його на три складові частини. Із них прийняли одну середню, законодавчо забезпечили створення нового виду збройних сил на підставах двох, які існували, який сьогодні не може бути виконаний Міністерством оборони і Збройними силами, тому що це впливає на загальну чисельність Збройних сил, яку ми з незрозумілих причин не можемо прийняти. Закон про державні гарантії, соціальні гарантії він передбачає соціальне забезпечення усіх заходів. Тому я пропоную включити запропонований закон про державні гарантії....

ГОЛОВА. Так, дякую. Репліка Євгена Кириловича Марчука і зараз будемо визначатися.

МАРЧУК Є.К. Шановні народні депутати! Я прошу звернути увагу, що програмою реформування в цьому році передбачалось зменшити призив військовослужбовців строкової служби на 14 тисяч. Не проголосувавши за чисельність, ми призиваємо тепер в зв'язку з таким голосуванням ми вимушені будемо добавити 14 тисяч призов військовослужбовців, який ми не планували призов.

Друге. Ми не планували набирати 3 тисячі додатково курсантів, тому що на майбутнє їм не буде де розміщення. Ми вимушені будемо і далі набирати. 5 тисяч військовослужбовців залізничних військ, які передаються до Міністерства транспорту, мають бути також зупинені.

І останнє. Об'єднання двох видів Збройних сил у цьому році - це структури, яка дублюють одна одну, мало бути вивільнено 11 тисяч військовослужбовців. Якщо голосування не відбулося, ці всі цифри мають залишитися. Тобто ми призиваємо 14 тисяч і все, що я сказав далі.

Дякую. Я просив би це враховувати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Зараз давайте поступимо таким чином. Проголосуємо назву закону, а потім у нас є три про неприйнятність. Якщо люди не відмовляться від своїх проектів постанов, вони виступлять, ми проголосуємо про неприйнятність цього законопроекту. Тому прошу уваги. Я ставлю на голосування про назву проекту Закону "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних сил України та членів їхніх сімей". Прошу голосувати.

11:53:54

За-381

Рішення прийнято.

Я дякую, Георгію Корнійовичу.

Про неприйнятність тепер будемо розглядати, у нас три проекти є про неприйнятність. Автор Васюник, наполягаєте на своєму проекті? Хай вони скажуть, якщо знімають, я просто запитую. Не наполягає?

Кармазін Юрій Анатолійович. Мікрофон, будь ласка, увімкніть.

11:54:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Сьогодні відбувається скорочення Збройних сил України де-факто без різних прийняття рішень. І давайте це чітко визнаємо.

Євгене Кириловичу, я просив би, щоб ви це підтвердили. Тому що ті люди, які сьогодні викидаються з армії, соціально не захищаються, бо це ніби-то відбувається до реформування, яке передбачалося, не реформування, а знищення Збройних сил пропонувалося. Тому , якщо у цьому ракурсі ставити питання, що ми будемо приймати Закон, як ми зараз проголосували "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних сил України та членів їхніх сімей", то тоді за цей Закон у варіанті комітету можна голосувати. І тоді відпаде сенс тієї неприйнятності, який я обгрунтовую. Насправді ж я обгрунтовую те, що сьогодні не існує реальної, ніякої військової доктрини, яка б змінилася. Не змінилися зовнішні загрози для держави Україна, які були, які є зараз в зв'язку з розширенням сил, які полярно визначили, з одного боку - НАТО, з іншого боку - це переозброєння інших країн, в тому числі і Російської Федерації.

Я не бачу сьогодні, не приведено ніяких доказів тому, чому ми маємо скасовувати той закон, який сьогодні вже існував. І ті доводи, які сьогодні говорив Міністр оборони, про те, що цей закон можна приймати тільки в комплексі з скороченням, причому суттєвим скороченням, як пропонував Президент - це майже на 90 тисяч, порівняно з тим, що зараз є, я вважаю, звісно неприйнятними. Тому що вони порушують права військовослужбовців, усіх офіцерів, які йшли й визначали вибір своєї професії як такої, що захищати свою Батьківщину, свою Вітчизну, і зараз їхні права погіршуються.

Тому, в тому випадку, якщо цей Закон буде йти у варіанті Комітету, і буде "Про державні гарантії", я не буду наполягати на тому, щоб голосували неприйнятність, і не буду ставити. Я за Закон "Про соціальні гарантії", але проти механічного скорочення, яке називається модним словом “реформування”, бо там немає реформування. Реформування буде тоді, коли ми придбаємо нові літаки. Хоча б один головнокомандуючий нам доповість, що за 13 років придбано один винущувач. Поки що цього немає, нічого цього немає. Тому я так відношуся до цієї позиції. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, Юрій Анатолійович Кармазін зняв проект постанови про неприйнятність. Я хочу нагадати для вас, що у цьому проекті не йдеться про скорочення чисельності Збройних сил і не йдеться про види Збройних сил, оскільки це було винесено в окремі закони, тут тільки питання соціального захисту.

Андрій Шкіль, ви наполягаєте на своєму проекті постанові? Ні. Мікрофон, будь ласка.

11:57:51

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. У першу чергу мій закон про неприйнятність було спрямовано на те, щоб справді захистити військовослужбовців, а не вище керівництво армії у першу чергу. Тому що реформування, яке під видом поліпшення соціальної бази військовослужбовців, яке хотіло протягнути, в принципі, було. І ця справа була і власне те, що це не пройшло і не пройде через парламент, як на мене, є позитивом. Тому що у першу чергу треба, якщо вже говорити про соціальне забезпечення, треба пригадати військових пенсіонерів. Якщо вже говорити про скорочення озброєнь, військових сил, то треба говорити не про скорочення озброєння, яке відбувається постійно у зв'язку із старінням озброєнь.

По-друге, якщо вже говорити про реформування, то має бути визначена військова доктрина чітка і однозначна, що зараз не зроблено. Тому звичайно потрібно і необхідно захищати і соціально гарантувати державою захист тих верст населення, яких воля долі викинула чи викидає за борт життя. Але давайте подивимося правді у вічі, якщо українська держава, яка б бідна вона не була, вона може утримувати майже 500 тисяч працівників міліції, то чому вона не може утримувати 350 тисяч військовослужбовців? У чому проблема? Невже міліція потрібніша за армію. Невже ми зараз можемо говорити про те, що армія на сьогодні є настільки недофінансована, наскільки перефінансована міліція. У чому проблему? Тут просто треба визначити, чи ми є поліцейською державою Україна, чи ми є звичайною державою, де потрібна могутня і потужна армія. Тому що приказка про те, що держава, якщо не хоче годувати свою армію, буде годувати чужу, є як ніколи актуальною. Тому власне боєздатність української армії турбує найбільше напевно і тих, хто служить цій армії, і навіть тих, хто коли-небудь служив в ній. Тому що те, що відбувається у Збройних силах сьогодні, не може не покоїти нікого - ні тих, хто має безпосереднє відношення і стосунок до Збройних сил, ні тих, хто просто являється, не знаю, постороннім спостерігачем. Тому що рано чи пізно всі ми будемо страждати від того, що Україна не має потужної армії. Тому я ще раз кажу, що позаяк відбулася зміна у постановці цього питання. Мається на увазі зараз виокремлено так зване реформування, тому що для мене це реформуванням не є, вилучено звідси зменшення кількості військовослужбовців і злиття родів військ. Тому, звичайна річ, я не проти того, щоб тут, в цій залі, був проголосований закон про соціальний захист військовослужбовців. Тому що військовослужбовців захищати, на жаль, треба. Тому що ми надаємо їм можливості захищати нас, захищати українську державу. Тому що український бюджет так і не накопичив грошей, щоб який там літак, хоча би танк один закупили, чи я вже не кажу про один військовий корабель, який можна було б зробити чи декілька десятків військових катерів, щоб хоча би формально захищати береги України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування, прошу уваги, про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку із реформуванням Збройних сил України, та членів їхніх сімей. Реєстраційний номер 5101. Прошу голосувати. Зніміть голосування. Так ви вже сказали, що вони вилучені.

Прошу уваги. Шановні колеги, уже ж голова комітету доповідав, що там не йдеться про чисельність і не йдеться про види Збройних сил. Тому, прошу уваги, я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України про державні гарантії і соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку із реформуванням Збройних сил, та членів їхніх сімей. Реєстраційний номер 5101. Прошу голосувати.

12:02:11

За-386

Закон прийнято.

Шановні колеги, я ж поставив на голосування в другому читанні і в цілому як закон, ми вже прийняли. Закон прийнято.

Шановні колеги, у нас мала бути зараз перерва, але оскільки ми майже годину робили перерву, може, продовжимо роботу нашу? Так продовжимо роботу чи ні? Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Запрошую шановних народних депутатів до сесійної зали, будемо продовжувати роботу. Бачите, не потрібно перерву було робити.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо виконання обов'язків після припинення повноважень. Друге читання.

Доповідач Оржаховський Анатолій Володимирович, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Будь ласка.

12:33:48

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!

Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 13 травня 2004 року розглянув проект закону України у вигляді порівняльної таблиці про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо виконання обов'язків після припинення повноважень).

Метою проекту закону даного є законодавче врегулювання питання щодо виконання обов'язків сільського, селищного, міського голови в разі дострокового припинення його повноважень та покладання даних функцій на секретаря відповідної сільської, селищної та міської ради народних депутатів.

До Комітету по державному будівництву та місцевому самоврядуванню надійшло три пропозиції від суб'єктів законодавчої ініціативи. Вони стосуються перш за все статей 42 та статті 50 Закону про місцеве самоврядування в Україні. Дві з них враховано, автор народний депутат Беспалий, і одна - ні.

Я як автор поправки, котра не врахована, погоджуюсь, що термін проведення виборів варто виписати у виборчому законодавстві, тому наполягати на голосуванні відповідної поправки не буду.

Головне юридичне управління зауважень до зазначеного законопроекту не має. Комітет по державному будівництву та місцевому самоврядуванню, виходячи з вище сказаного, вносить пропозицію: прийняти запропонований закон у другому читанні і, якщо можна, в цілому. Дякую.

Володимире Михайловичу, давайте ще запросимо до зали, через те, що, може, дійсно...

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до зали, оскільки зараз буде відбуватися голосування, щоб ми не завалили ж законопроекти. Будь ласка.

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В. До речі, цей, шановні колеги, законопроект дуже важливий, бо сьогодні в тому стані, в якому діють органи самоврядування, в силу різних причин багато голів іде у відставку, і покладається, відповідно, виконання функцій на секретарів, а це є не в правовому полі. Тому є пропозиція, дійсно, даний законопроект підтримати, з тим щоб відповідні посадові особи отримали право на виконання даних повноважень.

ГОЛОВА. Ми готові до голосування, шановні колеги? Оскільки важливий законопроект. Прошу уваги!

Я ставлю на голосування: про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо виконання обов'язків після припинення повноважень). Реєстраційний номер 3599. Прошу голосувати.

12:37:36

За-330

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", друге читання. Пилип Пилипович Буждиган доповідачем є, член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка.

12:38:00

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Даний законопроект про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" розглянуто в комітеті і вноситься на ваш розгляд на друге читання.

Згідно цього законопроекту і до нього надійшло дві пропозиції, які враховані. тут мається на увазі, що внести до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, видобування корисних копалин із запасами, які оцінені як промислові, мають загальнодержавне значення та становлять державний фонд родовищ корисних копалин.

І друге так само зауваження враховано, що Кабінету Міністрів України в 2-місячний термін привести своє рішення у відповідність із цим законом. Законопроект надзвичайно важливий, надзвичайно актуальний, ви знаєте як проблема ця стоїть.

Науково-експертне управління Верховної Ради погоджується і тому комітет виносить на ваш розгляд, щоб прийняти даний законопроект в другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, прошу уваги, шановні колеги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про...

З мотивів? будь ласка, відмініть голосування. Баранівський мікрофон.

12:39:17

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський. Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Нам пропонують зараз прийняти зміни до закону про ліцензування, і ми вже завтра будемо ліцензувати всі види послуг, які надаються сферою соціальних послуг. Тобто, завтра помить дядька в хаті працівник соціальної служби прийде цю роботу виконати і повинен мати ліцензію. Тобто, я веду до того, що ми сьогодні всі види діяльності піддаємо ліцензуванню. Ліцензія - це корупція. Обережно треба до цього підходити, і наша фракція не буде голосувати відповідно за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", реєстраційний номер 3363. Прошу голосувати.

12:40:32

За-97

Рішення не прийнято.

Так яка пропозиція комітету? На повторне друге? Я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення проекту Закону (реєстраційний номер 3366) про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності на повторне друге читання. Прошу визначатися.

12:41:10

За-70

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( нова редакція, друге читання).

Юрій Іванович Єхануров, голова Комітету з питань промислової політики і підприємництва має слово.

12:41:30

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! У зв'язку з тим, що у процедурі другого читання зараз нам треба розглядати питання по суті, я просив би спочатку надати слово народному депутату Беспалому, який був автором законопроекту про неприйнятність даного закону.

Володимире Михайловичу, за рахунок мого регламенту я прошу дати йому слово.

ГОЛОВА. Будь ласка, треба було б зразу надати слово Борису Яковичу. Я просто не побачив, що є проект постанови. Оскільки Борис Беспалий вніс проект постанови про неприйнятність проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", він має право для обгрунтування свої позиції.

12:42:12

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги! Цей законопроект має дві складові.

Перша складова - це є суто технологічна, і ця складова виписана дуже добре, що і притаманно відповідному комітету, і тут моїх заперечень немає. Але друга складова соціальна. І у цьому аспекті було дві позиції, які заслуговують на увагу, на якій я цю увагу зверну, і звернуло на нього наше Головне юридичне управління. А саме, пропонувалося, щоб повірка всіх вимірювальних приладів, наприклад, лічильників про електроенергію, які стоять у нас в хатах. Навіть якщо це робиться для фізичних осіб, робилося за рахунок самих користувачів. От у вас є дома наприклад лічильник на газ, лічильник на воду, лічильник на електроенергію. Так оцю повірку, чи правильно вони працюють, чи ні, метрологічні служби відповідні мали робити б за ваш власний рахунок. Ну, звичайно, Верховна Рада не могла б такий несподіваний і неприємний сюрприз зробити для наших людей. І тому я вважаю, що це є абсолютно неправильно й неконституційно.

З іншого боку, автори законопроекту говорили, що в результаті повірки може ж бути прийнять рішення і на користь споживача, що людина платитиме менше. Але б я тут навів таке порівняння з податковою. В результаті податкової перевірки також може бути з'ясовано, що податки має людина чи підприємство фактично сплатити менші ніж вона сплатила. Але це ж не означає, що податкові перевірки мають робитися за рахунок підприємств чи взагалі, суб'єктів яких перевіряють. Значить це є одна позиція.

І друга аналогічно стосується підприємств. Я вважаю, що ці мотиви були досить серйозними. І тепер про розгляд їх на комітеті. Я мушу сказати, що Комітет з питань промислової політики та підприємництва уважно поставився до моїх пропозицій, вони були розглянуті на Комітеті, і Комітет з ними погодився. Тобто, в додаткових пропозиціях зараз написано, що повірка приладів, які робляться у фізичних осіб (тобто у живих людей), буде проводитися за рахунок організацій і підприємств, які надають послуги з електро-тепло- і газопостачання. Тобто ця пропозиція врахована.

Друге. Те що стосується юридичних осіб, тобто підприємств. Тепер порядок повірки встановлюється нормативно-правовим актом .......... Це означає, що може бути і за рахунок підприємства, якщо воно саме ініціює повірку або за рахунок цього органу. У зв'язку з тим, що комітет прислухався, і я дуже дякую йому, врахував ці пропозиції, я свій проект постанови знімаю і прошу всіх даний законопроект прийняти у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Дякую Борис Якович. Будь ласка, Юрій Іванович.

12:45:34

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Як ви зрозуміли, робота попередня проведена, у комітет надійшло 156 пропозицій з цього Закону про метрології та метеорологічну діяльність. Ми вдячні народним депутатам Кравченко, Калінчуку, Поліщуку, Майко, Беспалому, Заплатинському, які надали свої пропозиції, що значно покращило зміст закону.

Я просив би, Володимире Михайловичу, оскільки я зрозумів так, ми узгодили всі позиції. Є прохання поставити питання на голосування, якщо не буде якихось наполягань у народних депутатів. Він зняв у зв'язку з тим, що...

ГОЛОВА. Шановні колеги, фактично всі пропозиції народних депутатів враховані? Ті, які не враховані, вони були узгоджені на комітеті, була відповідна аргументація. Тому у нас є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету. Прошу уваги. Про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (нова редакція), реєстраційний номер 1064-Д. Прошу голосувати. Прошу голосувати шановні колеги.

12:46:43

За-352

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо особливостей дії Закону на території Автономної Республіки Крим) (друге читання). Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Сергій Анатолійович Матвієнков. Будь ласка.

12:47:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, Комитетом промышленной политики рассмотрен законопроект ко второму чтению. Суть законопроекта заключается в следующем. В действующей редакции законопроекта действует часть третья статьи четвертой, которая предусматривала для того, чтобы получить нам лицензию на право заниматься деятельностью, связанной с работой с металлоломом, необходимо было получить акт обследования соответствующих административных органов.

Подготовленным ко второму чтению законопроектом устанавливается, что нормы, по которым нужно было получить акт обследования, касается Автономной Республики Крым, на территории которой не распространяется положение райадминистраций. В этом варианте эти права будут переданы Совету Министров Автономной Республики Крым. Либо Совет Министров Автономной Республики Крым передает эти полномочия соответствующим советам. То есть, если говорить по большому счету, то мы в общем-то допустили коллизию, не учли, когда принимали законопроект о металлоломе, о том, что в Автономной Республике Крым не действует подразделение административных структур, и этим законопроектом мы поправляем вот эту так сказать коллизию или вот это расхождение.

Законопроект чисто технический. Он, будем говорить так, не поступило никаких абсолютно замечаний. Поэтому есть предложение его принять в целом и как закон.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" щодо особливості дії закону на території Автономної Республіки Крим. Реєстраційний номер 3145. Прошу голосувати.

12:48:49

За-197

Закон не прийнято.

Яка пропозиція комітету? Я не знаю такого, що поправлять, шановні колеги.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проект закону за номером 3145.

12:49:19

За-195

Закон відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні". Друге читання. Доповідач - член Комітету з питань промислової політики і підприємництва Гуреєв Василь Миколайович. Будь ласка, Василю Миколайовичу. Давайте відразу пропозиції комітету.

12:49:50

ГУРЕЄВ В.М.

Шановний головуючий, шановні депутати. Цей закон спрямований на підтримку в галузі суднобудування в зв'язку з тим, що галузь має специфічні умови праці, ця галузь з довготривалим виробничим циклом, яка залучає під своє виробництво великі обсяги кредитних ресурсів, і в зв'язку з тим, що кредитні ресурси мають у нас достатню вартість, ви знаєте, в нашій країні, ми повинні приймати окремі умови для існування цієї дуже важливої галузі в експортному потенціалі нашої країни.

Це не новий закон. Такий же закон існував і функціонував і дозволив вивести з кризового стану суднобудування, але дійсний цей закон до першого січня 2005 року. Значить, Комітет промислової політики розглянув всі зауваження. Практично всі вони враховані, більше 30 зауважень було подано депутатами, практично всі зауваження враховані. Крім того, є юридичний висновок. Я дуже прошу підтримати закон і прийти його в другом у читанні і, враховуючи позицію Комітету промислової політики, і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Які питання? по поправах є? Ні, давайте поправки.

ГУРЕЄВ В.М. Поправки всі раховані.

ГОЛОВА. Будь ласка, Кармазін, мікрофон. Там одна поправка не врахована Станецького. Він не наполягає.

12:51:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенко "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановний Василь Миколайович!

ГОЛОВА. Прошу уваги!

КАРМАЗІН Ю.А. У мене запитання, тому що зараз ви сказали, Василь Миколайович, що зауважень Науково-експертного, Юридичного управління немає. Разом з тим, у нас є зауваження до цього закону Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. І вони аж складаються із чотирьох пунктів. Основне з них в тому, що розширюється перелік пільг і не вносяться зміни в податкові закони. Я за те, щоб були пільги в наших суднобудівних підприємствах. Але давайте внесемо зміни в податкові закони, інакше це все буде незаконно. Ви добре розумієте, що це буде закон, на який буде накладено вето. Це однозначно. Ми вимагаємо тут від уряду скоротити пільги, так давайте запишемо в той закон. Нема цих змін. Давайте однозначно чи протокольно зараз це зробимо, інакше ми завалимо закон. Дякую вам.

ГУРЕЄВ В.М. Я хочу відповісти таким чином на це запитання. Дійсно, є негативна практика, коли законом про бюджет в країні викреслюється окремі чи ліквідуються окремі пункти існуючого законодавства. До речі, це стосується попереднього закону про підтримку суднобудування України. Бюджет, законом про бюджет на 2004 рік ліквідовані ці норми, і зараз, в четвер ми будемо голосувати по відновленню цих норм. Розумієте?

Але я хочу вашу увагу звернути, що цей закон, який сьогодні існує, він функціонує до 1 січня 2005 року, і ми повинні для того, щоб галузь працювала без збоїв, прийняти новий закон, який би працював до 2012 року. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "По заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні".

Реєстраційний номер 4346. Прошу голосувати.

12:53:40

За-327

Закон прийнято.

ГУРЕЄВ В.М. Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду ...

(Ш у м у з а л і)

Так ми вже прийняли в цілому, закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо інвалідів з дитинства).

Ширко Юрій Володимирович є? Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

12:54:16

ШИРКО Ю.В.

Дякую. Юрій Ширко, Українська народна партія, фракція "Наша Україна". Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи вносить на розгляд Верховної Ради України в другому читанні ...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, вибачте.

Іван Іванович Ткаленко, я прошу, займіть місце в ложі уряду і більше не робіть так. Будь ласка, доповідайте.

ШИРКО Ю.В. ... у другому читанні проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, реєстраційний номер 2470.

Законопроектом передбачається поширити статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи на визначених статтею 27 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" постраждалих дітей, які досягли повноліття і яким в дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Згідно Постанови Верховної Ради України при доопрацюванні законопроекту до другого читання комітетом були розглянуті положення проекту Закону України про внесення змін та доповнень до вище згаданого закону щодо підтвердження статусу інвалідів-чорнобильців. Розроблено народними депутатами України Володимиром Бондаренком, Миколою Поліщуком та Олександром Омельченком. Реєстраційний номер 3730-1.

Із десяти пропозицій враховано три, враховано частково три, відхилено чотири. Враховано ті пропозиції, які відповідають логіці законопроекту, тобто соціально захищають дітей, інвалідів-чорнобильців, після досягнення повноліття.

Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийняти і в цілому як закон. Прошу підтримати пропозиції комітету.

ГОЛОВА. Шановні колеги, проти пропозицій комітету немає заперечень?

Прошу уваги! Ставиться на голосування для прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо інвалідів з дитинства). Реєстраційний номер 2470. Прошу голосувати.

12:56:58

За-371

Закон прийнято. Вже прийняли закон. Дякую вам.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей". Від комітету має слово голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Степан Степанович Бульба. будь ласка.

12:57:29

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув даний законопроект. Проект розроблено з метою надання додаткових санітарних...я вибачаюсь, соціальних гарантій членам сімей військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісті під час проходження військової служби.

До розгляду законопроекту в другому читанні до нього було внесено 19 зауважень і пропозицій народних депутатів, а також враховані пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

Із запропонованих зауважень і пропозицій враховано повністю 12, частково - 4, відхилено - 3.

За повідомленням комітету Верховної Ради з питань бюджету прийняття законопроекту в запропонованій редакції матиме вплив на частину, доходну частину місцевих бюджетів у сумі 200 тисяч гривень, у зв'язку з чим його доцільно ввести в дію з нового бюджетного року.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради зауважень до проекту закону не висловила.

Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув це питання 21 квітня цього року і рекомендує Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону в другому читанні і в цілому як закон.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, немає заперечень? Так, з мотивів Ярослав Сухий, будь ласка. З мотивів голосування. Мікрофон ввімкніть.

12:59:03

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція "Трудова Україна". Шановні народні депутати і радіослухачі! Я звертаю вашу увагу, що цей законопроект було зареєстровано в листопаді 2002 року. Перше голосування в березні 2003 року. Друге голосування в другому читанні і в цілому - 14 червня 2004 року.

Я звертаю увагу до тих, хто має наміри чи блокував трибуну. Ви подивіться якою важкою ціною дається нам таке зволікання. Від імені комітету солдатських матерів, від імені комітету Фонду соціального захисту військовослужбовців, що загинули в мирний час, від імені тих матерів, які виплакали свої очі за погиблими синами в мирний час я прошу всіх проголосувати у другому читанні у цілому цей законопроект. І всіх народних депутатів України закликаю, давайте спільно опрацьовувати і далі ці законопроекти, які би встановлювали соціальний статус сімей військовослужбовців, які загинули у мирний час. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і цілому, як закон, проект Закону про внесення зміни до Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (реєстраційний номер 2467). Прошу голосувати.

13:00:36

За-353

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького, рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб щодо обчислення пенсій" (друге читання). Доповідач Степан Степанович Бульба. Будь ласка, Степане Степановичу.

13:01:02

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! Відповідно до доручення Верховної Ради України від 23 березня цього року Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони розглянув і обговорив прийнятий Верховною Радою України у першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб (реєстраційний номер 3718 від 7 липня 2003 року). Проект розроблено з метою визначення однакової бази для призначення та обчислення пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, посилення їх соціального захисту та ліквідації диспропорцій у розмірах пенсій призначених цим особам у різні періоди.

Наголошую, прийняттям цього законопроекту буде ліквідовано диспропорція у пенсійному забезпеченні для всіх, хто звільнений у різні роки з лав Збройних сил. До розгляду законопроекту у другому читанні. До нього було внесено 28 зауважень і пропозицій народних депутатів. А також враховані пропозиції Головного Науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Із запропонованих зауважень і пропозицій враховано повністю - 18, частково - 6, відхилено - 4.

За повідомленням Кабінету Міністрів України прийняття законопроекту в запропонованій редакції потребує додаткових витрат із Державного бюджету у сумі 1 мільярд 944 мільйони гривен, у зв'язку з чим проект закону Кабміном не підтримується.

Народні депутати України, члени комітету з такою позицією уряду не погоджуються й пропонують ввести його в дію поетапно протягом двох років, починаючи з 1 січня 2005 року. Головне юридичне Управління Апарату Верховної Ради зауважень до проекту закону не висловило. Комітет з питань Національної безпеки і оборони розглянув це питання 13 травня 2004 року і рекомендує Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону в другому читанні і в цілому як закон. Прошу підтримати позицію комітету.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає заперечень і зауважень до цього проекту? Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб щодо обчислення пенсій", реєстраційний номер 3718. Прошу голосувати.

13:04:27

За-362

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (друге читання). Цибенко Петро Степанович - голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

13:04:49

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України.

Виконуючи доручення Верховної Ради, комітет опрацював законопроект номер 3078. До комітету надійшло чотири пропозиції від суб'єктів законодавчої ініціативи. Ситуація така: із них повністю враховано три, одне враховане частково. Юридичне управління Верховної Ради України завізувало цей документ без зауважень. Комітет пропонує прийняти цей документ у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги, інших міркувань немає? Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", реєстраційний номер 3078. Прошу голосувати.

13:05:50

За-337

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо створення робочих місць). Доповідач - голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Степанович Цибенко. Прошу Петро Степанович.

13:06:12

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, цим документом уточнюються, унормовуються окремі положення закону щодо працевлаштування інвалідів. Ситуація сьогодні для працевлаштування інвалідів не проста, і тому ми намагаємося все-таки її до певної міри цим законом поліпшити.

Щодо пропозицій, які надійшли до комітету щодо цього законопроекту, подано пропозицій всього 7, із них 4 враховані повністю, 3 враховані частково. Комітет просить зал засідань Верховної Ради підтримати цей законопроект у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Зараз четверта поправка. Борис Беспалий. Будь ласка, мікрофон увімкніть.

13:07:03

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, виникає така колізія, що можуть бути тут або створені на підприємствах робочі місця для інвалідів, або виплачена фактично компенсація, або штраф за нестворення таких робочих місць, що є взагалі то правильним і справедливим. Але неправильно і несправедливо є інше. Стосовно маленьких підприємств, де працює, скажемо, 10 чоловік, то на них навантаження уже є не чотири відсотки по створенню робочих місць, а навіть, якщо це буде одно робоче місце, то десять відсотків. І для таких підприємств є більш зручним в ряді ситуацій платити штраф.

Тому я пропоную, і моя поправка, і моя позиція, до речі, узгоджена із паном Сушкевичем, зводиться до того, що в тих випадках, коли платиться штраф замість створення робочих місць, що він завжди платиться рівно, не більше чотирьох відсотків. Тоді це будуть рівні умови. Тобто або чотири відсотки робочих місць, або штраф - чотири відсотків. Щоб дрібні підприємства або окремі підприємці не платили по десять, дванадцять і п'ятнадцять відсотків...

ГУРЕЄВ В.М. Борисе Яковичу, ви розумієте, і ми вдячні комітетам, вдячні вам за те, що ви дуже серйозно опрацьовуєте ті законопроекти, які йдуть по лінії комітету. Але ми вважаємо, що будь-яке рішення і в законотворчому плані в тому числі або може у першу чергу є предметом певного компромісу. Якщо ви пам'ятаєте, спочатку подавався законопроект, який регламентував починається з чотирьох осіб. Сьогодні те рішення, яке прийнято, є предметом компромісу.

Тому я просив би прийняти все-таки в такому рішенні. А межі досконалості немає, ми можемо повернутися дещо пізніше до цієї проблеми.

ГОЛОВА. Дякую. Ніхто не наполягає на своїх ще поправках? Народний депутат Горбачов вніс проект постанови про неприйнятність. Є Горбачов? Немає. Але тим не менше, щоб нам зберегти правову чистоту регламенту, я поставлю на голосування першим проект постанови... Я зараз дам вам слово, одну хвилиночку. Першим проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Реєстраційний номер 3559/П-1, автор - народний депутат Горбачов.

13:09:44

За-4

Так, Гаряча Олена, заступник міністра, у вас є що сказати, якщо коротко?

ГАРЯЧА О.В.

Я прошу Верховну Раду підтримати цей законопроект.

ГОЛОВА. Дякую. Кабінет Міністрів в особі заступника міністра підтримує цей закон. Я ставлю на голосування, шановні колеги, пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо створення робочих місць). Реєстраційний номер 3559. Прошу голосувати.

13:10:30

За-318

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо переліку осіб). Доповідач - голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Василь Іванович Надрага. Прошу Василь Іванович.

13:10:54

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, хочу вам напомнить, что, к большому сожалению, когда рассматривался большой закон о пенсиях за особые заслуги перед Украиной, была упущена целая категория - это участники войны с Японией. И данный законопроект предлагает, чтобы в Закон о пенсии за особые заслуги, кроме ветеранов Великой Отечественной войны были включены и участники военных конфликтов и войны с Японией. Категория немногочисленна, но люди вполне законно претендуют на то, чтобы получить статус и быть учтены в Законе о пенсиях за особые заслуги перед Украиной.

Значит, ко второму чтению поступило четыре предложения. Все предложения, которые касались этой темы, потому что одна тема касалась поселковых и сельских голов, оно не входит в тему этого закона. Посему все предложения учтены, и комитет предлагает принять данный закон во втором чтении и в целом как закон и дать возможность участникам войны с Японией быть равными в своих правах по социальным гарантиям с участниками Великой Отечественной войны. Прошу поддержать.

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти в другому читанні і в цілому як закон. Всі поправки враховані. Тому ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо переліку осіб), реєстраційний номер 3675-1. Прошу голосувати.

13:12:41

За-311

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Доповідач - голова комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Степанович Цибенко. Прошу, Петре Степановичу.

13:13:02

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Комітет ретельно опрацював ті зауваження і пропозиції, які надійшли від суб'єктів законодавчої ініціативи до другого читання до документу. До таблиці включено 23 пропозиції народних депутатів України та уряду як суб'єктів законодавчої ініціативи. Із цих пропозицій 15 враховано повністю, враховано частково або в іншій редакції шість і не враховано два. Тому комітет пропонує прийняти цей закон в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає заперечень? Ніхто не наполягає на поправках, які не були враховані? Кабінет Міністрів підтримує цей проект закону. Тому ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", реєстраційний номер 3526. Прошу голосувати.

13:14:20

За-358

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови "Про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України", доопрацьований. Доповідач - голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Матвєєв Валентин Григорович.

13:14:45

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, комітетом було доопрацьовано зазначений проект постанови з урахуванням письмових зауважень народних депутатів, які надійшли до комітету. І на цій основі було підготовлено порівняльну таблицю.

Всього надійшло 10 поправок, три із них враховані, сім відхилені. Зокрема, були враховані письмові пропозиції, тобто поправки народних депутатів Беспалого і Зубова, частково були враховані зауваження народного депутата Кармазіна. Але члени комітету не підтримали внесену пропозицію, зокрема, народним депутатом Кармазіним про виключення пункту три з прийнятого в першому читанні проекту постанови. Тому що стаття 6.2.14 Регламенту Верховної Ради України передбачає, що другого читання законопроекту пропозиції вносяться до редакції законопроекту, прийнятого у першому читанні за основі. Виключення пункту три з постанови змінює змістовну частину документу, так як в ньому, зокрема, йдеться про припинення діяльності трьох тимчасових слідчих і спеціальних комісій.

У зв'язку з тим також, що цей проект постанови з березня не вносився на розгляд Верховної Ради України, потребують змін передбачені у ньому терміни розгляду звітів тимчасових комісій Верховною Радою. Тому у пункті два, перш за все, слово "на п'ятій" пропонується замінити на 6. Мається на увазі сесії Верховної Ради. І відповідно передбачити також звіти цих комісій протягом вересня і жовтня місяця цього року.

У пункті 4 пропонується також дату подачі звітів тимчасовий комісій змінити на 25 червня цього року замість 23-го, тобто щоб до кінця цієї сесії залишився ще якийсь час узагальнити її.

Прошу розглянути внесений проект постанови і підтримати його.

ГОЛОВА. Так ні, це ж не запитання. Ми... друге читання йде, тут не можна запитань. Шановні колеги, хто наполягає на своїх поправках? Немає.

Я ставлю на голосування... Юрій Кармазін. Зніміть голосування, будь ласка. Юрій Кармазін, якщо можна, Юрій Анатолійович, обгрунтуйте зразу всі свої поправки. Ми їх тоді проголосуємо.

13:17:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! За 1 хвилину, яку ви мені дали, я не можу та й не маю права поставити всі поправки зразу і говорити. Тим більше, ви не маєте право від мене цього і вимагати. Я хотів би, щоб всі створені Верховною Радою комісії відзвітували Верховній Раді. Це перше.

Друге. Я хотів би, щоб це не блокувалося, а щоб це відбувалося автоматом. Я хотів би, щоб всі почули правду і про Мукачево, і про обставини, які сьогодні інші комісії по яким створені, і тому я хотів би, щоб ми підійшли більш виважено до цього закону. Якщо загальне зауваження, то я скажу таке, що в даній редакції цей закон приймати не можна, тому що я вважаю, що все-таки відхилені.......

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка номер 1 Юрія Кармазіна.

13:19:10

За-72

Рішення не прийнято.

МАТВЄЄВ В.Г. Володимире Михайловичу, я прошу вибачення, але я повинен пояснити. Колега Кармазін говорить про те, що необхідно заслухати інформації про роботу, тобто звіти про роботу всіх тимчасових слідчих і спеціальних комісій. Так, ми, я маю на увазі Верховна Рада, за це, і цим проектом постанови, зокрема, і передбачено розглянути у вересні-жовтні місяці, тобто вже на шостій сесії, на жаль, ми запізнилися до розгляду цього питання на цій сесії, розглянути звіти десяти комісій. А пропозиція колеги Кармазіна навпаки, торпедує розгляд цих звітів на сесії Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Поправка номер два. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

13:20:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Володимире Михайловичу, я категорично проти такого мого довільного тлумачення. Я ще раз сказав, що, якщо Верховна Рада у відповідності до Конституції України 150 голосами створила слідчу комісію, вона має дати змогу їй відзвітувати. Ось так я ставлю питання, а не так, як його ставить зараз колега голова Комітету з питань Регламенту Матвєєв. Тому я прошу не перекручувати мою точку зору. Це я зауваження дав.

Що стосується другої поправки. То я пропоную Преамбулу проекту викласти в іншій редакції. Я і викладаю, що за результатами заслуховування і обговорення проекту постанови підготовленої Комітетом з питань Регламенту, Верховна Рада відзначає відсутність у висновках Головного управління зауважень про недотримання вимоги частини першої Регламенту.

Далі. Відзначити низький рівень підготовки Комітету з питань Регламенту, до відання якого, як головного комітету, відносяться...

ГОЛОВА. Шановні колеги! Тексти роздані у всіх, просто треба аргументувати поправку. Давайте не будемо зачитувати, бо великий за обсягом. Будь ласка, позиція комітету.

МАТВЄЄВ В.Г. Комітет не підтримав, відхилив.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер два Юрія Кармазіна.

13:21:50

За-53

Рішення не прийнято. Ідемо далі. Поправка номер 4 Юрія Кармазіна. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

13:21:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. В цій четвертій поправці я прошу записати, що невиконання головами Тимчасових спеціальних комісій (перелік комісій треба вписати, оскільки невідомо, щодо яких конкретно робив узагальнені висновки) щодо подачі у визначений термін, але не пізніше як через шість місяців звіту. Раз.

Друге. Я хотів би, щоб тут записали, що відсутність контролю зі сторони Голови Верховної Ради, Володимире Михайловичу Вас - Литвина, на якого згідно частини 5 пункту частини другої статті 88 покладено обов'язок організації роботи Апарату Верховної Ради, який тільки один має право вимагати й сприяти роботі комісій.

Тому Володимире Михайловичу, я хотів би, щоб ви переглянули і своє відношення до роботи з Тимчасовими слідчими комісіями. А це можливо зробити коли ми ще й закон приймемо зараз. То давайте розблокуємо це положення, яке Президент заблокував наглухо. Фактично робота слідчих комісій, ви знаєте, заблокована.

ГОЛОВА. Так, будь ласка. Ставимо на голосування чи як?

МАТВЄЄВ В.Г. Комітет не підтримав, відхилив поправку.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер 4 Юрія Кармазіна.

13:23:29

За-50

Рішення не прийнято.

Так, далі поправка 5. Юрій Анатолійович, наполягаєте на ній? Будь ласка, мікрофон.

13:23:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, поправка п'ята якраз стосується того, що виходячи з Регламенту Верховна Рада постановила: Голові Верховної Ради Литвину у тижневий термін забезпечити виконання Апаратом Верховної Ради рішень Верховної Ради щодо покладення на нього обов'язку по матеріально-технічному, організаційному та інформаційному забезпеченню роботи тимчасових спеціальних і слідчих комісій, відносно тих комісій, щодо яких це рішення не виконано.

Друге. Звернутися до Президента щодо створення узгоджувальної групи по підготовці до розгляду Верховною Радою проекту Закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії і показати, що не можна блокувати цей і далі закон. На період до прийняття і вступу у дію закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії передбачити у своєму розпорядженні про порядок роботи з проектами законодавчих актів та матеріали, що містять законодавчі пропозиції щодо процедурних обов'язків, суб’єктів законодавчої ініціативи, підрозділів апарату, керівника апарату, голови комітету або комітетів, комітету до переліку...

МАТВЄЄВ В.Г. Комітет не підтримав поправку.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер 5 Юрія Кармазіна.

13:25:10

За-64

Поправка не прийнята.

Поправка номер 7 Юрія Кармазіна. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

13:25:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, частина третя пропонується мною у сьомій поправці викласти у такій редакції: "контроль за виконанням цієї постанови покласти щодо підпунктів 2 та підпункту 3 пункту 2.1 частини 2 на Комітет з питань правової політики; 3.2 пунктів 2.2-2.3 частини 2 на Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Тобто щоб вони проконтролювали виконання цієї постанови і передбачити, що це буде робити не один Комітет з питань Регламенту. Тому що ви бачите, що по тексту на слушні пропозиції, які стосуються дійсно, покращання цієї роботи, а вони ж будуть створюватися комісії. Що ви далі будете роботи? Адже ця постанова не вирішує жодних проблем. Я прошу все-таки, незважаючи на політичну заангажованість, пана Матвєєва і його комітет все-таки прислухатися до здорового глузду. Дякую.

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую. Комітет розглядав вашу пропозицію і поправку не підтримав.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку номер сім Юрія Кармазіна.

13:26:47

За-50

Рішення не прийнято.

Поправка вісім. Борис Беспалий, ви наполягаєте на ній? Ні, не наполягає. Поправка дев'ять, Зубов. Не наполягає? Ні. Тоді що, голосуємо.

Шановні колеги, ми пройшли, поправки розглянули всі.

МАТВЄЄВ В.Г. Пропозиція підтримати.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови як постанови про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України доопрацьований. Реєстраційний номер 3715. Прошу народних депутатів визначатися.

13:27:33

За-106

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція комітету? Немає. Законопроект... Будь ласка, Валентин Григорович.

МАТВЄЄВ В.Г. Я хочу ще раз, Володимире Михайловичу, звернутися до шановних колег. Ми з вами створили 34 тимчасових слідчих і спеціальних комісій, 34, я повторюю. Всі вони потребують відповідного матеріально-технічного забезпечення. Під всіх під них виділені засоби зв'язку, автотранспорт і таке інше, під більшість у всякому разі. Якщо ви хочете, щоб це і надалі лягало на кошторис бюджет України, щоб і надалі ми не контролювали роботу тимчасових спеціальних і слідчих комісій, і вони працювали взагалі неефективно, то я думаю, рішення тоді іншого і не могли бути, як не прийняти цю постанову. Я дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, очевидно, ми прислухаємося до позиції голови комітету і повернемося до розгляду цього питання, очевидно, вже на наступній сесії. Так я розумію?

Шановні колеги, розділ у нас "Питання ратифікації". Ми з "другим читанням" закінчили законопроекти розглядати, питання ратифікації. Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування. Відповідні заключення комітету є. Чи виникають якісь запитання? Немає? Тоді я ставлю на голосування про схвалення... Одну хвилиночку, тоді, будь ласка, я запитував, запишіться. Я тоді прошу міністра до трибуни. Запишіться на запитання, три хвилин, будь ласка.

ПАПІЄВ М.М.

Шановні народні депутати України, шановний Володимире Михайловичу! До громадян, які мігрують в рамках дії цієї Угоди застосовуються такі самі умови винагородження та праці, якими користуються громадяни країни перебування, а також - соціальні гарантії, передбачені законодавством тієї держави. Вони також користуватимуться однаковими з громадянами цієї держави правами і захистом стосовно охорони здоров'я та безпеки праці.

Слід зазначити особливо, що цією Угодою не порушуються зобов'язання України та Лівійської Арабської Джамагирії, що випливають з їхніх міжнародних договірних документів, укладених з іншими державами. І прийняття цього закону України не змінює чинного законодавства та не вимагає прийняття нових законів України. А реалізація положень цієї Угоди не потребує додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України. Прошу підтримати зазначений проект закону.

ГОЛОВА. Запитання. Записались, шановні колеги? На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записались. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Єщенко буде наступний задавати питання.

13:30:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний пане міністр, ви розумієте, що якраз і в Лівійській Арабській Джамагирї, як і в інших країнах, є випадки порушення якраз прав громадян України у сфері працевлаштування, бо якраз багато випадків було, зокрема і по торгівлі людьми.

Як ви плануєте все-таки зробити які перестроги тому, щоб держава захистила інтереси наших людей? Зокрема, я бачу, що в третій статті, де пропозиції щодо трудового контракту, містять інформацію там певну. Але де, в яких дипломатичних установах за кордоном можна буде прослідковувати долю кожного робітника, щоб захистити інтереси кожного громадянина, як це роблять, скажімо, Сполучені Штати Америки чи інші цивілізовані країни? Я тут таких застережень не побачив. Прошу відповісти мені. Дякую вам.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України!

Ну, головне, що я хотів би сказати, що прийняття цього закону, я вже говорив, воно сприяє тому, що громадяни, які мігрують в межах цієї угоди, громадяни України, вони користуватимуться тими ж самими правами, як і громадяни країни перебування. І це посилює соціальних захист.

Крім цього, саме підписання такої угоди дає правову підставу для захисту інтересів наших громадян. Більше того, тією угодою визначені державні установи, які напряму взаємодіють в рамках цієї угоди. З української сторони - це Державний центр зайнятості міністерства праці та соціальної політики, а від Лівійської Арабської Джамагирії - Департамент з трудових ресурсів та зайнятості.

І ще я хотів би наголосити. От таке питання: скажіть мені, будь ласка, при відсутності цієї угоди чи буде існувати правова підстава для захисту прав та інтересів наших громадян? Не буде. Саме для цього ми винесли сьогодні проект закону України про ратифікацію цієї угоди. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Будь ласка, ваше запитання.

13:33:09

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. Наша фракція буде підтримувати цю угоду, ратифікацію. Але в мене питання, яке піднімала наша фракція неодноразово: що буде робити ваше міністерство в плані захисту наших громадян, які працюють і в інших країнах? Біля семи мільйонів наших громадян сьогодні працюють за кордоном, де порушуються їхні права, багато із них отримує інвалідність, інші з них - навіть вбивають їх там, за кордоном. Тому в мене таке питання: що робиться міністерством і урядом в цілому по захисту наших громадян, правових і в плані працевлаштування їх і їх прав у сфері праці, вашим міністерством і Кабміном в цілому? Будь ласка.

ПАПІЄВ М.М. Дякую за запитання.

Шановні народні депутати України! По-перше, я би не користувався такою цифрою, як сім мільйонів. Бо ці оціночні дані, які робить наше міністерство, воно дає цифру, ну, мінімум це втричі менше. Це раз.

По-друге, зараз активно йде у нас переговорний процес з такими країнами, як Іспанія, ви знаєте, з Португалією підписано було договір, з Італією, з Францією, тобто з країнами, де є громадяни України. І справа в тому, що ми свої проекти договорів направили в ці країни, і зараз по дипломатичних каналах ми узгоджуємо деякі положення.

Більше того, ви знаєте, що сьогодні не дуже зацікавлені ті країни, де працюють наші громадяни, тому що сьогодні, працюючи в тих країнах, вони є наповнювачами пенсійних фондів інших країн. Тому якщо країна ця підписує з нами договір, тобто людина наша набуває права і на пенсійне забезпечення, і на соціальне страхування, і інші права. Це процес тяжкий, але ми над ним працюємо. І я переконаний в тому, що ми все ж таки забезпечимо підписання цих угод. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка, Михайло Миколайович.

Олег Олексійович, будь ласка. Думка комітету. Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Грачев Олег Олексійович.

13:35:38

ГРАЧЕВ О.О.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Комитет у закордонних справах розглянув проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпраці у сфері праці та працевлаштування" і рекомендував його до прийняття Верховною Радою України.

Ця угода була підписана як було вже сказано, 14 жовтня минулогороку . З боку України - віце-прем'єр-міністром і з боку Лівії - заступником секретаря Вищого народного комітету з питань виробництва. Прийняття цього закону необхідно для набрання чинності згаданої угоди, в якій визначено принципи та форми співпраці, встановлені правила, які спрощують трудову міграцію громадян обох держав з метою виконання трудової діяльності тимчасового характеру.

Ну і насколько це важливо, ви вже слухали міністра, бо багато наших громадян там працює, особливо медиків, і ця тенденція буде, так би мовити, розвиватися. Реалізація положень зазначеної угоди не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат з Державного бюджету України.

Головне науково-екпертне управління та Комітет з питань соціальної політики та праці підтримують прийняття цього закону.

Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування питання про схвалення

Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування. Прошу голосувати.

13:37:44

За-347

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про прийняття поправки до статті 1 Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невібіркову дію.

Доповідач - перший заступник міністра закордонних справ... Є потреба доповідати цей документ?

Будь ласка, запишіться поки на запитання. Хто доповідач від уряду?

Анатолій Андрійович Дронь, перший заступник міністра закордонних справ України. будь ласка, коротко.

ДРОНЬ А.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про прийняття поправки до статті 1 Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень, або мають невибіркову дію.

Хочу підкреслити, що Україна, на той час Українська РСР, брала участь у конференції ООН, на якій було прийнято Конвенцію разом з трьома протоколами до неї. Наша країна однією з перших підписала цю конвенцію у 1981 році. На сьогодні даним актом регулюється застосування, встановлюються обмеження на заборону таких видів звичайної зброї, як зброя з невиявлюваними осколками, міни, міни-пастки та інші пристрої, запалювальна зброя ( це протоколи номер 1, 3), засліплююча лазерна зброя (протокол 4). Україна є стороною конвенції та всіх чинних протоколів до неї.

Станом на січень 2004 року сторонами конвенції є 92 держави світу. З метою розвитку та вдосконалення норм міжнародного гуманітарного права 21 грудня 2001 року під час другої конференції з розгляду дії даної конвенції 66 держав, включаючи Україну, прийняли консенсусом поправку до статті 1 цього документу. Зазначена поправка передбачає поширення сфер дії конвенції та чинних протоколів до неї на конфлікти не міжнародного характеру.

Підставою для того, щоб зробити такий крок, є тенденція до збільшення кількості збройних конфліктів у межах національних кордонів держави. Поправка спрямована, насамперед, на забезпечення особистої безпеки цивільних осіб, які не беруть безпосередньо участь у таких конфліктах, але найчастіше стають жертвами їх. Слід зазначити, що нова редакція статті 1 Конвенції не поширює дію на випадки порушення внутрішнього порядку. 18 червня 2004 року поправка набула чинності.

Шановні народні депутати, враховуючи послідовність політики України у сфері глобальних заходів із роззброєння та зміцнення міжнародної безпеки, а також з огляду на дедалі зростаючу підтримку Конвенції як авторитетного міжнародного правового документу спрямованого на захист цивільного населення від негативних наслідків застосування звичайної зброї МЗС України...

ГОЛОВА. Так, дякую. Запитання, будь ласка. Три хвилини на запитання. Юрій Кармазін. На табло прізвища народних депутатів висвітліть.

Юрій Кармазін, "Наша Україна". Аніщук наступним буде ставити запитання.

13:42:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний пан заступник міністра, я б хотів би вас запитати, по-перше, чому не надані додатки, на які є посилання у цьому документі? Це перше у цьому проекті закону.

І скажіть, будь ласка, як розуміти: "окрім випадків порушення внутрішнього порядку й виникнення ситуації внутрішньої напруженості, які не є збройними конфліктами"? То тоді що ці міни, міни-пастки, інші пристрої можна застосовувати? Я якось не зрозумів. Я думав, що це добре бажання всіх країн обмежитися і від зовнішнього застосування, і внутрішнього застосування таких речей. Це ви розумієте дуже важливо, зокрема, щодо того, що розуміння, що відбувається і у Російській Федерації по Чечні, і у нас, не дай Боже, якась ситуація, яка може стати зараз, каже ще раз, не дай Боже. Я хотів би почути...

ДРОНЬ А.А. Очевидно, мова іде про додатки, протоколи до конвенції, вони звичайно є. Це великі документи, вони подавалися, і можливість у кожного депутата прочитати їх, як і всю конвенцію, безумовно, є.

Що стосується про поширення дії цієї конвенції, тільки на збройні конфлікти, так визначили підписанти цього документа, 66 держав, тільки на збройні конфлікти поширюється дія цього документу.

ГОЛОВА. Володимир Аніщук, фракція комуністів, будь ласка. Тоді Вернигора, будь ласка, має запитання, фракція Соціалістичної партії України.

13:44:19

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Анатолій Андрійович, я оце уважно читаю, ну якщо тут правильно слово вжите "вибіркова", мабуть, це вибіркова, так, якщо правильно, вони вибірково може знищувати або живу силу, або може матеріальну частину, так я розумію?

Так коли збройні конфлікти, от скажімо у Сербії, Боснії, хто, яка зброя, хто керує, хто кого може знищувати, вибіркова вона чи не вибіркова. Я вважаю, що ця конвенція повинна не просто бути конвенцією, а якимось жорстким законом взагалі про незастосування нелюдських видів озброєння, а назви її вибіркову чи не вибіркову, чи вона атомного походження, чи водородного, чи якого, вона є зброя знищення, масового знищення. Так от яку ми підтримуємо конвенцію все-таки?

ДРОНЬ А.А. Очевидно, ми прийдемо і до того, що буде подібна конвенція, але зараз мова іде про звичайне озброєння про захист цивільного населення, щоб люди цивільні, не військові, не страждали від дії мін, пасток, лазерної зброї і так далі. От про це йдеться. А поправка передбачає не застосування в межах національних кордонів. Це поправка додатково до того, що було.

ГОЛОВА. Дякую, Анатолій Андрійович. Сідайте, будь ласка. Від комітету. Позиція комітету. Слово має голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Іванович Доманський.

13:46:13

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, я суть этой поправки вам донесу. В 49-м году была принята Конвенция, по которой государства взяли обязательства в международных конфликтах, которую подписали, не применять оружие, где бы поражались люди, которые не имеют никакого отношения к боевым действиям, это - международный характер, между государствами.

Поправка это предлагает распространить и на внутренние конфликты между государствами - Косово, Чечня. Что это за оружие? Это оружие, например, бомбы, начиненные шариками. Он поражает человека, который никакого отношения не имеет. В Косово применялись снаряды и бомбы, начиненные обогащенным ураном. Люди страдают, которые никакого отношения не имели.

Дальше - другие виды оружия. Поэтому эта Конвенция, это дополнение предлагает не применять, и мы берем обязательство не применять их во внутренних конфликтах.

Я хотел бы ваше внимание обратить на вот что, главное: мы знаем, что умное прогрессивное человечество и прогрессивные политики стремятся вопросы решать спорные мирным путем, но сегодня все-таки кое-где и начинаются военные конфликты. Поэтому чтобы не гибли и не были ранены люди, которые не имеют никакого отношения, предлагается эту Конвенцию, то есть, Украина берет на себя обязательство ее ратифицировать. Из гуманных побуждений. Мы рассмотрели на комитете и считаем, что из гуманных побуждений эту Конвенцию надо ратифицировать, и я вас призываю это сделать.

ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Івановичу.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про схвалення Закону України про прийняття поправки до статті один Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію. Реєстраційний номер 0196. Прошу голосувати.

13:48:31

За-350

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас є два проект законів про ратифікацію, які ми розглядали, але вони не знайшли підтримки у сесійній залі. Уряд звернувся з пропозицією розглянути їх повторно. Для того, щоб нам приступити до розгляду, треба відповідне прийняти рішення Верховної Ради України. Кожен окремо.

Тому я ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до розгляду раніше не підтриманого проекту Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0163. Прошу голосувати. Зараз проголосуємо. Про включення голосується. Одну хвилиночку, йде голосування.

13:49:42

За-280

Прийнято. З мотивів, будь ласка, Рефат Чубаров.

13:49:52

ЧУБАРОВ Р.А.

Не дякую вам, Володимире Михайловичу, бо дали з мотивів після того, як проголосували. А хотів сказати таке, що питання щодо прийняття Закону України "Про ратифікацію Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком" не є настільки простим, як деякому здавалося б. Немає часу аргументувати. Тому дуже спрощено.

Пропонується взяти позику у сумі 195 мільйонів доларів для того, щоб закріпити остаточно той край несправедливий розподіл сільськогосподарчої землі, який стався в Україні між її громадянами. Отже, замість того, для того, щоб законодавчо удосконалити механізми наділення всіх селян землею, в тому числі учителів, медиків, робітників культурних закладів, репатріантів, вимушених переселенців з Чорнобильської зони, нам пропонується закрити очі на наявність мільйонів сільських людей, які залишилися без землі та швиденько закріпити цю несправедливість. Я не кажу про те вже, що цей кредит має потім бути повернутий за рахунок всіх громадян України, в тому числі...(Вимкнено мікрофон)

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, у нас є проект постанови про неприйнятність. Давайте зараз будемо...

Мотиви - це перед голосуванням, мабуть, мотиви. Шановні колеги!..

Шановні колеги, ми розглядали цей законопроект, обговорювали, ви знаєте сутність цього документу. Але є проект постанови про неприйнятність, який внесено Юрієм Кармазіним. Будь ласка, мікрофон Юрію Кармазіну, хай обгрунтує неприйнятність проекту закону.

(Ш у м у з а л і)

Та ні, а якщо ми проголосуємо про неприйнятність, то навіщо тоді обговорення? Ви розумієте? Хай, мабуть, спочатку визначимося.

Мікрофон, будь ласка.

13:51:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимир Михайлович!

Це питання настільки складне, що і після внесення цього законопроекту про неприйнятність я вивчав його і зараз, і бачу, що з одного боку було б Україні непогано отримати кредит під один відсоток всього-на-всього, а з іншого боку, без створення прозорих умов це дуже небезпечно.

Тому я хотів би, навіть якщо буде прийнято цей сьогодні законопроект, створили абсолютно прозорі умови для цього, тому що в Державному бюджеті на 2004 рік потреба в коштах для фінансування цільових програм підтримки агропромислового виробництва забезпечена лише на 30-50 відсотків. І тому... Але я не можу не погодитися з тими доводами, які зараз сказав мій колега Рефат Чубаров. Вони мають сенс, і, звісно, теж мають бути розглянуті. Тому мені здається, що до цього законопроекту варто було б зробити запобіжник, який має бути разом використаний з внесенням інших змін, в тому числі до законодавства, в тому числі до Земельного кодексу, які лежать тут у нас, у Верховній Раді України. І тому часом вступу цього закону в дію я вважав би час - перше січня 2005 року. Це було б абсолютно розумно. Тобто, ну, передбачити або одночасно з прийняттям інших тих нормативних актів, які в нас лежать, і лежать вони сьогодні в Комітеті з питань земельних ресурсів і в інших комітетах. Тому я думаю, що саме через те це сталося, і багато питань до цього закону, і громадськість сьогодні залучена, що ось така є несправедливість поки що, поки що вона є, про яку сказав Рефат Чубаров. Це, по-перше.

І, по-друге. Ще при колишніх головам Держкомзему були, надавалися вже транші, і прозорої інформації про їх використання не було.

І тому, Володимире Михайловичу, моя пропозиція зводиться до одного. Я не буду просити вас ставити питання на голосування про неприйнятність, я прошу тільки доопрацювати цей проект так, щоб, якщо гроші будуть виділені під один відсоток, вони не могли піти нікуди, а тільки використані з користю для народу України. Дякую вам.

ГОЛОВА. Тобто ви знімаєте свій проект постанови про неприйнятність, так я зрозумів? Добре, дякую. Але ми можемо або ратифікувати, або не ратифікувати цей документ.

Шановні колеги, давайте порадимося, може, таким чином поступимо: запишемося на хвилин п'ять, обговорюємо з мотивів, доповіді вже у нас були з цього приводу, ну, аргументи вже викладалися...

(Ш у м у з а л і)

Ну, ми його двічі розглядали, ви знаєте... Продовжуємо роботу на 15 хвилин, якщо немає заперечень. Давайте по хвилині запишемося, п'ять хвилин виступлять, п'ять чоловік виступить - і будемо тоді визначатися. Де записані?

На табло, будь ласка, висвітіть тих, хто записався на виступ. Ну, домовляємося, п'ять хвилин тоді, да?

Юрій Кармазін, ви вже скористалися своїм виступом, так? Іван Заєць, будь ласка.

Ну яка різниця? З трибуни або тут - яка різниця, шановні колеги? Ну будь ласка.

Будь ласка, Іван Олександрович. Заєць. Асадчева мікрофон, будь ласка.

Ну давайте ж врахуємо, шановні колеги, скільки ще у нас документів. І всі ж ви наполягаєте, щоб всі були розглянуті.

13:55:43

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я просто хотів дати всім вам інформацію, що ця позика давно в бюджеті врахована. Коли бюджет формувався, до речі, це не перший рік уже вона враховується, там її частка, яку має сплачувати Україна. Я вважаю, що це дуже вигідний для України кредит, і нам треба було давно вже проголосувати. На зустрічах дуже багато звернень з цього приводу. Але я просто вас інформую, що в бюджеті вона врахована, тому не треба міняти з цього приводу бюджет. Дякую.

ГОЛОВА. Роман Ткач, "Наша Україна", будь ласка. Мікрофон ввімкніть Романа Ткача.

13:56:24

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я підтримую думку і свого колегу Асадчева, однозначно треба приймати і однозначно треба ратифікувати. Але є одне дуже серйозне зауваження. Ратифікація цього закону мала би йти в комплексі із прийняттям двох законів: про Державний земельний кадастр і про реєстрацію... Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Тому я і пропонував, що сьогодні ми ратифікуємо, а найближчим часом ще до закінчення цієї сесії треба прийняти ці два закони. Тому б я вас просив, щоб сьогодні ми проголосували за. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Анатолій Оржаховський буде наступним.

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, будь ласка.

13:57:11

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.

Я дивуюся чому в черговий раз, не дивлячись на те, що існує Регламент, ми розглядаємо дане питання. Мабуть це вигідно, перш за все, для державних чиновників.

Фракція комуністів за даний законопроект голосувати не буде, бо ми вже неодноразово чули подібні... про подібні угоди від уряду і знаємо, що кожного разу ці всі позики потрібно повертати нашим громадянам. Це є сьогодні петля на шиї держави і всього нашого українського народу.

Ми сьогодні не маємо ні закону про земельний кадастр, немає ні закону про ціну на землю в Україні, і робимо черговий раз спробу, щоб потім народ наш відповідав за все це. Я підтримую, що село слід підтримувати, але потрібно не так підтримувати, не через позику, а через виважену державну фінансову політику. Тому пропоную не голосувати за ратифікацію, бо вона потрібна перш за все чиновникам. Рятуємо...

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:58:25

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. В першу чергу треба наголосити, звичайно, на тому, що має своєчасний підхід до прийняття законопроектів і перетворення їх у закони, тим паче ратифікація. Тому, дійсно, не визначена ціна на землю, немає Закону про земельний кадастр. І, до речі, минулого разу неголосування було пов'язане у першу чергу з цим. Хоча я чітко розумію, я думаю, що це розуміють більшість у залі, що ця позика не є найгіршою з того, що набрав уряд. Тому що уряд набрав такі позики, які віддавати не тільки нашим дітям, а ще і внукам. Але у даній ситуації це, можливо, одна з тих позик, які справді допоможуть селянам, тому що це спрощує процес отримання документів на власність на землю. Тому я думаю, що коли ми один з одним домовимося, що будуть проголосовані ще у цій сесії вище перелічені закони про земельний кадастр і про ціну на землю, тоді можна буде сьогодні ратифікувати цей законопроект. Бо в іншому випадку ми то ратифікуємо, але він знову не буде діяти, як і попередній. Дякую.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський.

13:59:33

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі! Зверніть увагу, який раз вже вноситься це питання на ратифікацію. Суть полягає у тому, що 195 мільйонів доларів - це більше мільярда гривень, і ми їх виділяємо чиновникам на відповідні забаганки. Ви подивіться. 70 мільйонів доларів йде лише на різних консультантів. Йде значна сума на комп'ютери, на офіси. Вже структури сьогодні створені, які чекають цього кредиту, які будуть завтра заробляти на ньому відповідні кошти.

Ви пам'ятаєте, ми давали розрахунки, що один документ на право власності землі буде обходитися собівартістю від 600 до 800 доларів. Ви подивіться, які сьогодні закладені кошти.

Хто буде їх віддавати? Мене сьогодні дивують окремі фракції коли стільки разів не голосували за цей законопроект. нічого тут не змінилося і зараз пройшло таке прозріння, що давайте проголосуємо і вкинемо, закопаємо в землю ці гроші. Не можна голосувати за...

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, всі виступили, хто цього бажав. Тепер я ставлю на голосування пропозицію Комітету. Прошу уваги! Про схвалення Закону України "Про ратифікацію угоди про позику" у проект видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0163. Прошу голосувати.

14:01:25

За-290

Рішення прийнято.

Прошу уваги! У нас є ще один документ. По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Ще наберіться терпіння, будь ласка.

"Наша Україна" - 86. "Регіони України" - 57. Фракція комуністів - 0. СДПУ(о) - 38. "Демократичні ініціативи", "Народовладдя" - 1. "Трудова Україна" - 29. Народна аграрна партія - 20. СПУ - 0. Блок Тимошенко - 8. "Союз" - 17. НДП, Промисловці і підприємці - 16. Центр - 12. Позафракційні - 6.

Шановні колеги, є ще один проект. Я ставлю на голосування про повернення до розгляду раніше не підтриманого проекту закону "Про ратифікацію угоди про позику проект "Україна - розвиток через Інтернет" між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку". Прошу голосувати.

14:02:35

За-185

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, у нас ще є 10 хвилин, давайте попрацюємо, 15 точніше.

Шановні колеги, зараз ми маємо розглядати проект Закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, закон великий. Давайте зараз послухаємо доповідачів, а потім будемо робити перерву. Немає заперечень? Шановні колеги, давайте хоть трохи надолужимо згаєний час.

Лілія Григорович - народний депутат, будь ласка. Підготуватися Шурмі. Тут правда у нас є про неприйнятність, ну, будемо визначатися. Будь ласка, Лілія Степанівна.

14:03:27

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Поза всяким сумнівом система охорони здоров'я кожної країни, якщо подивиться з точки зору її кінцевого результату, не задовольняє кожну із країн, які є у світі. Це аксіома, тому що на превеликий жаль, скільки ми не охороняємо здоров'я, але приходить такий час або така межа, коли воно вичерпується. Тим не менше, я не відкрию якоїсь надзвичайної сенсації, коли скажу, що система охорони здоров'я України не вдовольняє у нашій країні кожного і що вона є, дійсно, найгіршою у Європі. Пояснення, чому.

Тому що 49-та стаття Конституції, яка, з одного боку, ніби регламентує безкоштовну охорону здоров'я у державних та комунальних закладах, на жаль, такої можливості не дає. Адже подивимося, яке ми маємо фінансування на систему охорони здоров'я: 3 відсотки внутрішнього валового продукту, 3,1 відсоток, у кращому випадку 3,2 відсотки від ВВП, у той час, коли у країнах Європи - 6, 8, а в ідеалі це має 10 відсотків внутрішнього валового продукту. Звісно, якщо б ми написали у 49-й статті фінансування у межах бюджетних обсягів, то звичайно це було б чесно. Але у зв'язку з тим, що з нашими виборцями 49 стаття фактично працює в нечесний спосіб, ми маємо такий результат, що замість 50 мільйонів, в Україні проживає ледь більше 47.

Хочу зазначити, шановні друзі, що з тих 2,5 мільйонів, які померли за останніх 13 років, у структурі смертності понад 20 відсотків є причиною недоступність, або люди просто не дійшли до закладів охорони здоров'я. Причина тому одна - люди знають, що без коштів їм не нададуть допомоги, або знають, що ця наша нинішня медична допомога є по суті надзвичайно недостатньою і, погодьмося, малодоступною.

Які можна ж зробити шляхи реформування системи охорони здоров'я. Загальновідомий шлях, прийнятий, апробований, підтриманий в Європі, це загальнообов'язкове державне медичне соціальне страхування. Понад 100 років тому канцлер Німеччини Бісмарк запровадив його у своїй країні. І запевняю вас, шановні друзі, що пам'ятники по всій Німеччині стоять Бісмарку насамперед не тому, що це був канцлер, а насамперед тому, що він запровадив достатньо ефективний соціальний норматив, який потім користувався і користується успіхом у всій Європі.

Хочу зазначити, що у продовж 13 років або принаймні останніх 10, ми в парламенті намагалися цей законопроект зробити просто-напросто діючим законом. Чому не вдавалося? Скажімо, в 1995-1996 році не вдавалося тому, що ліва частина парламенту хотіла, щоб все було, як колись. Шановні друзі, якщо ще потримаємо далі таку позицію, то давайте запитаємося, а на чийому сумлінні оті принаймні якщо не 2,5 мільйони, то давайте запитаємо, на чиєму сумлінні частина людей, які просто не дійшли або не отримали медичної ефективної допомоги?

Сьогодні прийняття цього закону десь в кілька разів наштовхувалося на версії, які можна називати боязню або фобіями. "Фобія" з медичної термінології саме так і перекладається. Фобія, що все розкрадуть, фобія, що будуть великі нарахування на Фонд оплати праці і так далі.

Шановні друзі, хочу зазначити, що пропонований законопроект, авторами якого є Франчук, Богатирьова і Григорович, якраз не пропонує навантаження на фонд оплати праці, це є найімовірніший варіант зробити медичну допомогу загальнодоступною, визначити перелік медичних послуг. Закон про податковий внесок, який щороку буде приймати парламент, якраз буде регламентувати і оподаткування, і перелік медичних послуг, і так дальше.

Я, шановні друзі, сьогодні переконана в тому, що ми з вами стоїмо на порозі чи не найбільш соціального і гуманітарного рішення, яке, очевидно, є тестом для всіх нас, народних депутатів. чи ми готові сповнити свій конституційний обов'язок.

Хочу зазначити буквально на остаток. Світовий банк реконструкції і розвитку каже, що в країні, де щороку помирає понад 400 тис. людей, більше, а в перший клас іде тільки 5-7 відсотків здорових дітей, на загал не можливий ні ефективний бізнес, ні гуманітарний розвиток. Це є...

ГОЛОВА. Шановні колеги, є запитання до лілії Степанівни. Будь ласка, запишіться, три хвилини на запитання. На табло, будь ласка. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

14:08:55

ГІРНИК Є.О.

Лілія Степанівна, ну питання такого характеру. Ну ясно, що дуже благі наміри реформувати нашу систему охорони здоров'я. Але зараз існує система бюджетного фінансування охорони здоров'я. І от прийняття цього закону без реформування цієї системи, чи принесе воно справді результат, а не стане просто додатковим навантаженням на платників податків без особливих результатів для здоров'я населення?

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Дякую, шановний колего. Ви якраз запиталися те, що, на жаль, не вдалося мені сказати у п'ятихвилинному виступі. За реформу системи охорони здоров'я ми чуємо 13 років, але хочу вам сказати, що ні на йоту ми не просунулися в реформуванні. Реформи ще не було. Чому? Бо не було пускового механізму. Адже якщо ви уважно читали пропонований законопроект, він вступить в дію тільки в 2006 році. І саме до того часу ми будемо змушені виконати програму реформування системи охорони здоров'я, яка передбачає і юридичний статус медичним установам, яка передбачає запровадження інституту сімейного лікаря, тобто аж тоді нарешті цей законопроект змусить нас виконати цю програму.

Стосовно додаткового навантаження, шановні друзі. В суспільстві, яке визнане регресивним, яке за аналітикою Світового банку реконструкції і розвитку на загал має і високу смертність і дуже низьку якість здоров'я нації, питання ставити про оподаткування, мені здається, неетично. Давайте ми знизимо оподаткування у всіх можливих варіантах, давайте будемо країною взагалі з найнижчими податками в світі і в Європі, але ж давайте на систему охорони здоров'я дамо те, що їй належить.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, ваше запитання, будь ласка.

14:10:49

ГІНЗБУРГ О.П.

Фракція комуністів, 161 виборчий округ.

Шановна доповідач, у мене до вас таке запитання. Я відношуся до категорії тих лівих, які хотіли б мати таку медичну допомогу, як раніше, при Радянській владі. От ми за таку допомогу. Але в мене до вас запитання згідно вашого закону. Ось ви пишете, що страхування є обов'язковим для кого? Для роботодавців, для найманих працівників, навчальні заклади - для осіб, які навчаються, для студентів. Органи місцевого самоврядування для непрацездатних осіб.

Звідки візьмуться в них ці кошти для того, щоб застрахувати, наприклад, студентів? Дякую.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Дякую за ваше запитання. Стосовно питання по конкретних категоріях. Річ у тім, що ми з вами як опозиційні сили добре знаємо, що навіть у бюджеті цього року є кошти, які могли б використовуватися ефективно. І якраз запровадження такого законопроекту - це є можливість вивести з тіні дуже багато коштів, які не просто гуляють, я навіть не боюся сказати, в системі охорони здоров'я, а які навіть не впливають на рентабельність чи на ефективність самої охорони здоров'я. Хіба від цих кишенькових розрахунків може покращитися обладнання медапаратурою чи покращитися матеріальних статус охорони здоров'я?

З огляду на те, безумовно, що за працююче населення - роботодавці, за безробітних - Фонд пенсійний, за дітей до 18-ти років держава і так дальше. Це все є логічно, це заставить всіх, всі ці щаблі державної влади подивитися, що є, подумати, і рентабельно використовувати кожну копійку.

ГОЛОВА. Дякую, Лілія Степанівна. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка. А що від комітету? Ну, будь ласка. Дуже коротко тільки. Вернигора. Зараз, Лілія Степанівна... А вже після обіду.

14:12:48

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановна Лілія Степанівна, я і на комітеті вам задавав питання: а що нам заважає, щоб не створювати в Україні 586 нових контор, деякі функції пропонованого вами медичного страхування зобов'язати виконувати Фонд із тимчасової втрати працездатності? Це абсолютно рівнозначні фонди, і не треба буде всі кошти витрачати на ці 600 нових контор. От як ви думаєте?

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Ви знаєте, це цікава версія. Але я думаю, насамперед, про створення в державі концепції загальнодоступної медичної допомоги і про оте, нарешті, реформування галузі, яке не відбувалося протягом 13 років.

Можливо, це, як версія, і можливий варіант, але в країні, яка буквально декілька місяців тому була виключена зі списків ФАТФ, державний контроль і якийсь централізований варіант з парламентським контролем щороку: і стосовно оподаткування, і стосовно переліку послуг, як на мене, є просто вкрай необхідний.

ГОЛОВА. Дякую, Лілія Степанівна. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, давайте ще послухаємо один проект - і зробимо перерву тоді, да? Слово має Ігор Михайлович Шурма. А тоді зробимо перерву.

14:14:23

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Шановні колеги, що якщо підняти проблему соціальних законів, то сьогодні у цьому залі важливішого закону розглядатися вже не може, тому що кожен з 450 депутатів у своїх передвиборних програмах при всіх зустрічах зі своїми виборцями ставлять проблему організації охорони здоров'я на перше місце. Рівень якості надання медичних послуг не задовольняє. І друга площина. Рівень фінансування самої системи охорони здоров'я теж є незадовільний. Який є вихід в тій ситуації? Якщо повернутися до цифр, то на повноцінне фінансування охорони здоров'я потрібно більше, як 18,5 мільярдів гривень. У бюджеті на цей рік закладено 8,5 мільярдів. Не через то, що хтось з державних посадовців не захотів дати більше грошей, цих грошей більше бути не може. Виникає запитання - де взяти ті кошти, завдяки яким охорона здоров'я могла би фінансуватися повноцінно?

Хотів би нагадати, що в 1998 році Верховна Рада України прийняла базовий закон про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Після цього були відповідними законопроектами були прийняті закони, які забезпечили фінансування... існування страхування при втраті працездатності, тобто виплата допомоги по листках непрацездатності, декретних відпусток в санаторно-курортне лікування, страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття.

Лишився один-єдиний закон прийняти - про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

Напередодні президентських виборів всі прекрасно розуміють, що цей законопроект носить швидше політичне забарвлення. Я іншим не можу пояснити чому при голосуванні на минулій сесії за нього не було проголосовано. Я маю повне право сказати, що це було переведено у політичну площину, тому що навіть, якщо взяти ті фракції, які не голосували, аналіз є нагорі. 5 депутатів з Блоку "Нашої України", які є фахівцями у цій справі - лікарі і люди, які мають медичну освіту - за цей законопроект проголосували. Їхні ж колеги за цей законопроект не проголосували, що є дуже дивним, адже саму ідею соціального державного медичного загальнообов'язкового страхування було висунено ще за часів прем'єрства Віктора Ющенка. Те, що автором законопроекту був Ігор Франчук, дало нам підстави говорити про те, що цей законопроект був політично навмисне не прийнятий.

Автори законопроекту пішли далі. Було запропоновано співавтором стати депутату "Регіонів" Раїсі Богатирьовій і Лілії Григорович з "Нашої України" аби уникнути політичного підгрунтя.

Сьогодні цей законопроект потребує прийняття рішення. І я би хотів наголосити, що він не носить сьогодні, скільки соціальне значення має, скільки цей закон більше є фінансовим. Тому що для того, аби забезпечити нормальне фінансування закладів охорони здоров'я і цілої системи, потрібно приступити до реформування самої системи фінансування у нашій галузі.

Сьогодні я можу констатувати ще один факт. На наші намагання опублікувати у газеті "Голос України" всіх тих, хто на словах декларує своє бажання реформувати охорону здоров'я, а зелену кнопку не натиснув, більше, як півроку ті списки не голосуються. Те, що сьогодні законопроект виноситься на перерві, я розцінює його, як спробу черговий раз не проголосувати.

Володимире Михайловичу Литвин, я звертаюся до вас. Якщо я є неправий у тому, що цей законопроект розділяється перервою, то я би хотів попросити вас про наступну річ. Аби у мене не склалося такої думки, що це зроблено спеціально, буду слідкувати, як проголосуєте ви. Якщо ви не проголосуєте за цей законопроект, я маю повне право розцінювати, що він є умисно поставлений перед перервою. Для того, щоби депутати не мучилися, за який законопроект голосувати, депутати, автори цього законопроекту: Шурма, Сухий і Кузьменко знімають його у користь законопроекту Ігоря Франчука. Дякую.

ГОЛОВА. Шановний колего! Я хотів сказати, зразу, що не потрібно шантажувати Верховну Раду, хотілося зробити, як краще, щоб законопроект був розглянутий. Це перше.

А друге. Добре, що ви зняли, я принципово за цей законопроект не проголосував би, і не потрібно шантажувати так, як ви це намагаєтеся робити.

Я хочу сказати вам, шановний колего, що ви поки що не керуєте всією державою, хоча ви робите вигляд, що ви керуєте. Давайте більше не вдаватися до шантажу. ( О п л е с к и)

Хочеш, як краще, а виходить, як завжди. Треба мабуть набратися трохи порядності і виступати з таких позицій порядних.

Оголошую перерву в розгляді цього питання.

Ранкове засідання закрите. Перерва до 16 години. Продовжимо розгляд цього законопроекту.