ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 червня 2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:02:26

Зареєструвалося -402

Зареєструвалися у сесійній залі 402 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд проекту Закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. Ми закінчили доповідь. І тепер переходимо до співдоповідей. Слово має Хара Василь Георгійович, голова Комітету з питань соціальної політики та праці. Підготуватися голові Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Поліщуку Миколі Єфремовичу.

16:03:05

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, одним из наиболее острых социальных проблем в нашей стране сегодня является неудовлетворительное состояние системы охраны здоровья. Уровень заболеваемости населения, как и в целом ситуация в отрасли, является критичной. По данным за 2003 год лишь 42 процентов населения считалось условно здоровыми, остальные 58 процентов требуют системного лечения.

Основные причины столь безрадостной картины. Первое. Недостаточное финансирование и прежде всего бюджетными ресурсами для обеспечения эффективной деятельности системы здравоохранения. Кстати, по показателям затрат на охрану здоровья в расчете на одного жителя Украина занимает 111 место среди 190 стран. Второе. Недостаточное медикаментозное и материально-техническое обеспечение охраны здоровья. Третье. Нерациональная организация системы предоставления медицинской помощи, диспропорция ее первичного, вторичного и третичного уровней. И четвертое. Крайне низкая оплата труда работников здравоохранения. Назрела необходимость внедрение механизма многоканального финансирования медицинских услуг.

Все эти и многие другие проблемы призван решить рассматриваемый законопроект 4505. Он определяет правовые, социальные, финансовые, экономические, организационные основа общеобязательного государственного социального страхования с целью реализации установленного статьей 49 Конституции Украины права граждан на бесплатное медицинское страхование.

Опыт стран Европейского Союза с социально ориентированной рыночной экономикой свидетельствует, что финансирование финансовой системы охраны здоровья, в основу которой положены модель обязательного социального страхования, является наиболее оптимальной. Она обеспечивает по сравнению с другими моделями финансирования как высокое качество предоставления медицинских услуг, так и надлежащий уровень соблюдения социальных гарантий в сфере охраны здоровья.

Принятие этого законопроекта позволит обеспечить решение социальных, экономических, правовых проблем в отрасли охраны здоровья, связанных с предоставлением медицинской помощи населению в современных условиях и обеспечит надлежащий более эффективный контроль за деятельностью медицинских учреждений и качеством оказания медицинской помощи. Попросту говоря, этот закон поможет вытащить наше здравоохранение из глубокой ямы, в котором оно сегодня находится.

Комитет по социальной политике и труду единогласно поддержал законопроект 4505, поддерживает его Кабинет Министров Украины, в том числе и Министерство здравоохранения, положительный отзыв и Научно-экспертного управления Верховной Рады. Комитет призывает всех депутатов проголосовать за данный законопроект, так как он полностью соответствует Конституции Украины, концепции социального обеспечения граждан Украины основам законодательства Украины и общеобязательных государственных социальных страхований и, самое главное, ожиданием и чаянием населения Украины. Прошу поддержать.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Василь Георгійович, сідайте, будь ласка.

Слово має голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Поліщук Микола Єфремович. Будь ласка, Микола Єфремович, три хвилини.

16:06:14

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Я хотів би сказати, що цей законопроект оброблявся і обговорювався в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства. Ми його практично на протязі двох років довели до оптимального варіанту, в якому він був представлений в минулому році. Цього разу знову народні депутати подали на розгляд цей законопроект. І я би хотів сказати, що законопроект соціальний, в законопроекті є ряд неточностей, ряд є питань, які можуть бути спірними і які можуть викликати ті чи інші сумніви. Але зважаючи на те, що автори законопроекту ставлять одне із основних завдань, а це збільшення, не тільки збільшення фінансування галузі охорони здоров'я, але й ставлять одне з основних питань - проведення реформ в галузі охорони здоров'я, які б дали можливість економічного, тобто ефективного використання ресурсів в галузі охорони здоров'я, тобто використання коштів, а також і заклади охорони здоров'я щоб діяли більш ефективно.

В зв'язку з цим, мені здається, що для того, щоб проводилися реформи в галузі охорони здоров'я, доцільно було б проголосувати за цей законопроект.

Разом з тим є застереження. Застереження які? Застереження в тому, що це може бути деяке додаткове оподаткування Фонду заробітної плати, але ми знаємо, що охорона здоров'я - це одна з самих затратних галузей, і все рівно кошти десь треба буде відшукувати.

І наступне, є одне застереження, що це фонд - недержавний фонд, і дехто говорить, що як і інші недержавна фонди він може акумулювати гроші і якось їх витрачати нецільово. Можливо, це може бути. Мені здається, що варто було б зробити, щоб це був державний фонд, але згідно тих позицій, які є і згідно того, що в законопроекті в "Прикінцевих положеннях" написано, що закон вступає в силу з 1 січня 2006 року, на мій погляд, буде досить часу для того, щоб прийняти ряд законопроектів, які б реформували галузь охорони здоров'я, то я б просив би підтримати цей законопроект, тому що все ж таки він сприяв би хоча б якимось змінам в галузі охорони здоров'я. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Єфремович, сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, у нас хвилин 17-18 на обговорення залишилося. Будь ласка, Кармазін, за ним Пузаков.

16:09:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, згідно зі статтею 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Скажіть, будь ласка, чи забезпечується сьогодні реальне наповнення цього права? Звісно, ні. Ми вимушені сьогодні констатувати факти, коли в безлічі лікарень говорять: "Приходьте зі своїми ліками, приходьте зі своїми бинтами, приходьте з усім іншим". А за що ж тоді ми платимо податки? Тому однозначно, що цю галузь треба реформувати.

Я уважно вивчив обидва законопроекти, подані авторами, і роблю такий висновок, що основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначають медичне страхування складовою частиною системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, правові та організаційні засади якого визначаються законом. Але ж такого закону поки що немає. Саме тому ставиться питання про прийняття цього закону.

Згідно цього проекту, який поданий, а мені більше подобається законопроект 4505, поданий Франчуком, Богатирьовою і Лілією Григорович, яка доповідала сьогодні це питання, член фракції "Наша Україна". Згідно цього проекту страхові внески сплачуються до Фонду медичного страхування, їх розмір щороку має визначати Верховна Рада України. І це мене радує, тому що політики будуть переглядати щороку це питання, воно буде йти прозоре. І це позитивний момент в цьому законопроекті. Кошти будуть якраз виплачуватися для оплати медичних послуг, що надаються застрахованим особам.

Що мене хвилює? Це те, що хвилює і народного депутата Поліщука, голову комітету, який зараз доповідав: що запровадження буде ще одного виду внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тобто це буде трошки збільшення податкового тиску на суб'єктів підприємницької діяльності, і нікуди ми від цього не дінемося.

Тому це, на мій погляд, треба робити тільки в комплексі, із урахуванням того, що було в інших країнах. Як свідчить багата історія розвитку медичного страхування в світі, на початковому етапі найбільш ефективні саме централізовані системи соціального обов'язкового медичного страхування, за яких центральна страхова організація бере на себе відповідальність за страхування громадян, які залучаються до участі в системі. Але разом з тим, я вважаю, що при прийнятті законопроект 4505 в першому читанні треба буде обов'язково здійснювати комплексний перегляд ставок на інші види загальнообов'язкових платежів з тим, щоб ми змогли вивести економіку з тіні, а не навпаки, загнати її в тінь. Ось тому мені вважається, що треба приймати в першому читанні перший законопроект і суттєво-суттєво доопрацьовувати, врахувавши думки всіх комітетів і виступаючих. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Пузаков. Підготуватися Зайцю Івану.

16:12:30

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина. По великому рахунку держава та влада на місцях повністю самоусунулась від цієї галузі. Як видно, не потрібні їй люди здорові та ще й 48 мільйонів. Не потрібен лікар, який самотужки виживає, постійно в пошуках вибивання коштів на створення умов для хворого. До таких людей можна віднести головного лікаря 4-ої міської лікарні швидкої допомоги міста Кіровограда Ткача Миколу Леонтійовича, який декілька років оббиває пороги бюрократів в пошуках коштів на завершення будівництва хірургічного корпусу лікарні та Яринича Володимира Іларіоновича, головного лікаря обласного онкодиспансеру. Цих людей в лікарні хворі, на жаль, майже не бачать, тому що вони є просто вибивалами грошей для даних установ. Про яку охорону здоров'я можна говорити, коли через кожні 45 хвилин йде із життя людина.

За даними Міністерства охорони здоров'я смертність у віковій групі 35-54 роки в 10 разів вища, ніж в країнах Європи. Показник смертності в декілька разів перевищує показник народжуваності. Хоча Конституція України проголошує право громадян на безкоштовну охорону здоров'я, але де вона забезпечена в нашій державі? Хворий тільки переступає поріг лікарні, перше питання - яку суму грошей маєте при собі? А як можна прохарчувати хвору людину в лікарні на 50 копійок? Влада просто знущається над людьми і перетворилась на театр абсурду, в якому кожен захід є черговим фарсом: успіх і стабільність та дієвість тільки у звітах на папері.

Фінансування в медичних закладах Кіровоградської області та і по всій країні здійснено на 30 відсотків від потреби. Наприклад, Маловиськівський район Кіровоградської області, який 13 років тому був взірцем щодо функціонування медичних закладів, то сьогодні про це, на превеликий жаль, говорити не приходиться. Медичні заклади району всі без виключення в занедбаному стані, потребують негайного капітального ремонту, обладнання та устаткування вийшло з ладу, працювати у таких умовах просто неможливо, і це нікого із влади району не турбує. Щоб якось медичні заклади району функціонували, потрібно біля 10 мільйонів гривень, а затвердили тільки 37,3 відсотка від потреби.

То про яку медичну допомогу і соціальне медичне страхування може думати хвора людина? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць. Я не бачу.

Мироненко. За ним Соломатін.

16:15:28

МИРОНЕНКО В.А.

5 избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники! Фракция Коммунистической партии Украины не будет голосовать за данный законопроект по следующим причинам.

Во-первых, законопроект разработан в русле все той же капиталистической направленности, которая существует с 1991 года, и принесла уже много бед нашему народу. За страхованием медицинским последует, мы понимаем, и платное открытое, уже официально, здравоохранение и так далее. Мы же считаем, что нужно идти по другому пути.

Данный законопроект обеспечивает то, что государство складывает с себя ответственность за здоровье и жизнь людей, перекладывает на фонд. Что представляет собой забота фондов, трастов и так далее, мы отлично уже знаем. И, естественно, полагаться на это нельзя.

Кроме того, нам постоянно говорят, что вот это принесет, дескать, пользу, но почему не обеспечить то, что было у нас при социалистической направленности? Ведь данный законопроект - это шаг назад от бесплатного здравоохранения, которое существовало в нашей стране. Нам отвечают, что дескать не хватает средств Опять таки это неправда. Все мы знаем - нужно прекратить воровать - будут средства.

Во-вторых нужно прекратить всеобщую приватизацию - будут средства. И об этом и многом другом говорили, чем можно обеспечить именно Госбюджет, средствами, которые необходимы для развития именно бесплатного здравоохранения.

Фракция Коммунистической партии Украины настаивает на развитии именно бесплатного здравоохранения прогрессивность чего показала ситуация во всем мире. Рядом с Кубой, где существует бесплатное здравоохранение, существует медицинское страхование и платное здравоохранение в Соединенных Штатах Америки. И тот представитель Комитета по социальной политике, который восхищался вот этой ситуацией, пусть вспомнит в тех же США как лечат: там где бесплатно - там человек умирает. Мы по этому пути пойдем? Там где платит много человек, значит он в какой-то степени лечится.

Мы не должны допускать перекладывания заботы о здоровье на налогоплатильщиков. Мы считаем, что делать бизнес на здоровье, жизни людей - это аморально, преступно, это, в общем-то и не прогрессивно.

В случае прихода к власти фракции Коммунистической партии Украины обеспечат восстановление бесплатного здравоохранения и будет его развивать.

Куба сохраняет бесплатное здравоохранение, бесплатное образование. Несмотря на яростный натиск США, устояла. Почему? Потому, что там существуют те завоевания трудящихся, которое действительно приносит им пользу. Спасибо за внимание.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Так, Юрій Соломатін, будь ласка. Підготуватися Сухому.

16:18:42

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, у наш буржуазний парламент внесено на розгляд черговий буржуазний так званий реформаторський законопроект, поданий буржуазними депутатами. І саме тут довкола цього законопроекту злилися в обіймах і депутати соціал-демократів, і депутати з нашої України, і депутати регіонів України, бо в них інтерес один. Я хочу звернутися до тих, хто нас слухає. Чи не навчило нас те, як приймалася реформа так звана про, і ми перейшли від пенсійного забезпечення до так званого пенсійного страхування, чи не відчули ви, шановні мої співвітчизники і шановні радіослухачі смак переходу від забезпечення пенсійного до пенсійного страхування. Зараз українська новітня буржуазія пропонує перейти від того пенсійного медичного забезпечення, котре у нас було, на медичне страхування. Чи не здається вам, що вас черговий раз обдурять і тягнуть за шкірку у саме ту прірву, від якої ви хочете відштовхнутися. А почалися ці ганебні реформи з грудня 1991 року, коли ви повірили цим реформам, і вони остаточно були підтверджені у червні 1996 року, коли була прийнята та буржуазна конституція, по котрій ми сьогодні живемо? Чи не відчули ви, шановні мої співвітчизники, що так звана адресна соціальна допомога, про котру з кожного українського тину зараз згадує українська буржуазія, вона яким чином повертається вам у відшкодуванні по так званим житлово-комунальним послугам, по транспорту, тощо? Чи не відчуваєте ви, що черговий раз вас обманюють. І ми, фракція комуністів, закликаємо вас збагнути саме про це. Потрібні не так звані реформи, а припинення розкрадання народних коштів - саме те, про що говорив мій товариш саме з цієї трибуни. З'єдналися в проштовхуванні чергового обману чергового антинародного буржуазного законопроекту і більшість, і буржуазна опозиція.

Тому я закликаю всіх, хто ще не втратив смак життя. Не вірте ні більшості, ні буржуазній опозиції. Об'єднайтеся навколо Комуністичної партії України і її представників, і ми разом подолаємо з вами цей черговий обман і саме цю навалу. Я вам бажаю порозуміння саме з нами. Дякую.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція "Трудової України". Андрій Шкіль, підготуватися.

16:21:59

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати, уже в котре ми повертаємося до законопроекту, який має бути спрямований на поліпшення організації системи охорони здоров'я. Саме такого прагматичного тверезого та реального підходу до законотворчої роботи чекають від нас наші виборці. Ні демагогії, ні цинічного смакування бід та проблем у системі охорони здоров'я, ні політиканства брудного і смішного, бо ми тут з вами договоримося, що буржуазна медсестра чи буржуазна няня з-під буржуазного хворого в буржуазному судні виносить буржуазне щось.

Ми побачили, що цьому залі ті народні депутати і ті деякі фракції, котрі з року в рік не голосують за медичне страхування, фактично прирікають багатостраждальний український народ, за який вони нібито дбають, і далі лікуватися власним коштом. Ось в чому правда. Правда полягає в тому, що без медичного страхування сім'ї хворого і далі буде видаватися листок з переліком ліків, який він повинен купити, а якщо це перед операцією чи після операції в два-три рази більше, ви за це ратуєте сьогодні. Яке безплатне? Безплатне медичне страхування - це хворий зі страховкою, і його не турбує гроші, а гроші страхова компанія буде розмовляти з лікарнею. Не вперше в цьому залі від противників цього законопроекту ми замість чітких і зрозумілих аргументів чуємо голослівні звинувачення та підозри всіх у чомусь, і що саме смішне і найогидніше - примітивне політиканство навколо законопроекту, який має профінансувати медицину.

Можливо, хтось з іншого табору хотів створити владні проблеми чи труднощі. Ви на мене, будь ласка, не гнівайтеся, але влада лікується в закладах державного управління справами. Вона не знає тих проблем, що знають прості люди у дільничних чи обласних, чи міських лікарнях. Це цинічно депутату виходити, тут на цій трибуні, і розповідати, що цей закон не потрібний, а потрібно щось інше - розвалити всю систему охорони здоров'я, яка ще ледве-ледве на ентузіазмі медичних працівників працює. Ось в чому правда.

І останнє. Стосовно застережень щодо податкового тиску. Шановні колеги, та ми цим законопроектом отримуємо можливість комплексного перегляду всіх інших платежів. Ми їх переглянемо на користь системи охорони здоров'я. Я закликаю проголосувати за цей законопроект в першому читанні обов'язково, і до цього часу ми повинні дати можливість сфері охорони здоров'я стати страховою, бо ми закон прийняли. Це - останній вид страхування, який не отримав своїх правових законодавчих засад.

Я закликаю народних депутатів України проявити розум і проголосувати за законопроект в першому читанні. (Оплески)

ГОЛОВА. Так, Андрій Шкіль. Немає. Вернигора, фракція Соціалістичної партії України, будь ласка.

16:25:20

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі, по-перше, з заяви в співдоповіді голови соціального комітету була допущена помилка. Я в комітеті не підтримував цього законопроекту, більше того. у Верховній Раді зареєстрований мій законопроект, за яким я категорично проти того, щоб створювати новий страховий фонд загальнообов'язковий та ще й державний.

Ми повинні чітко з вами розмежувати, що таке медичне страхування і що таке страхова медицина. Я завжди пояснюю: коли ви читали Анона Павловича Чехова, і він ходив у палату номер шість, то це було за царату - обов'язкові медичні послуги для всіх мешканців. А коли він провідував як лікар сестер, то це було страховою медициною.

Сьогодні ми не маємо права згідно Конституції страхувань загальнообов'язковим соціальним страхуванням цілі галузі, як нам пропонується цим законопроектом. Ми повинні страхувати людину, особистість. Яким чином? А якщо людина втрачає працездатність, ми їй повинні це компенсувать. У нас всі три фонди, які сьогодні діють, і є якраз компенсуючими тимчасову втрату працездатності, або втрату, не тимчасову, а постійну, як це є Пенсійний фонд.

Тому в моєму законопроекті запропоновано деякі функції медичного страхування, як то складні і дорогі хвороби за діагнозом і лікуванням віднести на Фонд з тимчасової втрати працездатності, вирішивши при цьому величину страхового тарифу, яке приймається кожного року перед Державним бюджетом, щоб цих коштів вистачало. Але ми заощадимо дві третини цих коштів нового фонду у зв'язку з тим, що 586 контор, які передбачає законопроект шановної Лілії Степанівні, не буде створено, а ці контори, які вже сьогодні діють, вони будуть виконувати одні і ті ж самі функції цього фонду.

Тому я категорично проти створення нового фонду, я за те, щоб сьогодні ми з вами проголосували за перенесення першого читання, і це я вам заявляю як голова підкомітету, який веде ці питання, за те, щоб ми перенесли слухання першого читання з тим, щоб врахувати і інші законопроекти.

Хотів би, щоб всі правильно зрозуміли, що мова сьогодні йде не про страхування галузі, а повинна йти про страхування кожної людини.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки у нас є проект постанови про неприйнятність, автором якої є Віктор Михайлович Пинзеник, тому він має можливість для обгрунтування своєї думки.

16:28:43

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я б дуже хотів, щоб цю проблему, яка є дуже важливою, не політизували.

Я ярий прихильник є медичного страхування. Але, на жаль, те, що вам запропонували, є аферою. Шановні друзі, цей закон збільшує податок на фонд зарплати до 56 відсотків, тому що формування страхового фонду відбуватиметься за рахунок нарахувань на фонд зарплати. Додайте 37 з половиною відсотка існуючих плюс страхування від нещасних випадків на виробництві - 13,8 і плюс п'ять - ми виходимо на 60 відсотків нарахувань на фонд зарплати. Ви пригадайте, скільки зусиль було витрачено Верховною Радою, щоб ми позбулися 52 відсотків, які призводили до того, що українська економіка працювала в тіні.

Другий аргумент. Якщо ми переходимо з режиму бюджетного фінансування на в основному режим страхового фінансування, то чому мають зростати податки?

Третя проблема. Якщо ми переходимо на страхову медицину, то давайте вирішимо, скільки у нас страхових фондів має бути. У нас на сьогодні, по суті, вводиться третій страховий фонд. Лікарняні платяться з одного фонду, фонд страхування від нещасних випадків на виробництві - хіба це не ті ж самі проблеми? - це другий фонд, і зараз вам пропонують ковтнути третій фонд, фонд медичного страхування.

Четверта проблема. Я недавно пробував отримати інформацію про подібного роду фонди. Попробуйте ви самі це зробити. Вони непрозорі. Ми даємо статус самоврядних структур, де кошторис доходів і витрат затверджується ними самими.

І останній момент. Цей закон передбачає введення рабської системи відносин по відношенню до громадян. Громадяни не мають права вибору лікарні, там, де їм лікуватися, буде визначати відповідне відділення фонду.

Тому, шановні колеги, на мій погляд, внесений проект закону, і один, і другий, які нічим не відрізняються, не мають права на життя, бо угробимо українську економіку і нічим не допоможемо медицині. Навпаки, я вважаю, що такий закон голосувати не можна і прошу підтримати постанову про неприйнятність цього закону.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, з мотивів, оскільки тут є звернення комітету Буряка, має слово Капустін. Потім Морозов. І будемо визначатися голосуванням, шановні колеги.

16:31:23

КАПУСТІН В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я хотів би сказати, що цей законопроект носить більше фінансовий характер, ніж медичний характер. В цьому законопроекті є багато фінансових питань, які, на жаль, не проходили через комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Тут вже говорилося про дуже суттєве навантаження на фонд заробітної плати, говорилося про створення фінансового фонду, і ці питання потрібно було б обговорити і розглянути в нашому комітеті. Ми направили вам листа, Володимире Михайловичу, з проханням розписати цей законопроект на наш комітет. На жаль, це не було зроблено, але ми все ж таки обговорювали його і направили вам наше заключення, де написано, що ми не можемо підтримувати цей законопроект, оскільки він не був всебічно обговорений і не має всебічного фінансового аналізу. Тому я дуже прошу вас у наступному все ж таки направляти такі документи до нашого комітету і прийняти до уваги позицію нашого комітету з цього питання. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Морозов, фракція "Наша Україна". Потім Франчук.

16:32:33

МОРОЗОВ О.В.

Тут до перерви виступаючий говорив про політичне забарвлення при розгляді цього законопроекту. І я можу це підтвердити, бо альтернативний законопроект з невідомих причин не розглядався комітетом, очолюваним депутатом з регіонів. Я не розумію чому не виконана вимога фінансового комітету щодо зняття цього законопроекту та не розумію чим соціал-демократ Франчук кращий соціал-демократи Добкіна, мого співавтора альтернативного проекту, який сьогодні чомусь не розглядається. Замість того ми розглядаємо питання про створення закритого акціонерного товариства. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Ігор Франчук, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

16:33:17

ФРАНЧУК І.А.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Сегодня не просто рассматривается очередной законопроект, который касается системы здравохранения. Сегодня решается вопрос быть реформам в отечственном здравохранении или нет.

В связи с тем, что сегодня ряд фракций и депутстких групп отсутствует в этом зале, уважаемый Владимир Михайлович учитывая большую социальную важность этого закона, уже прозвучало такое предложение от выступающих депутатов, я, как соавтор законопроекта, просил бы перенести голосование по данному законопроекту на четверг либо на следующую неделю. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги! На превеликий жаль, я тут подивився регламент, я цього не може зробити. І от голова комітету регламентного мені говорить, що я не маю права цього робити.

У нас є перша постанова про неприйнятність. Я ставлю про неприйнятність, потім перед голосуванням я дам слово вам. Шановні колеги! Відповідно до Регламенту ставиться на голосування першою проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 4505/ПП2) про неприйнятність проекту Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. Про неприйнятність. Прошу народних депутатів визначатися.

16:35:08

За-147

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 44, Регіони України - 5, Фракція комуністів - 59, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 0, Трудова Україна - 1, Народна аграрна партія - 1, СПУ - 17, Блок Юлії Тимошенко - 16, Союз -0, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 0, НДП і ПППУ - 0, Центр - 0, Позафракційні - 4.

Перед голосування перший заступник міністра охорони здоров'я Педченко Тимур Вікторович, будь ласка. Прошу уваги!

ПЕДЧЕНКО Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я почну зі статистичних даних. Ви звернулися у минулому році до Міністерства охорони здоров'я 3 тисячі 660 разів надати безкоштовну високу спеціалізовану медичну допомогу своїм виборцям.

Ваші всі запити були розглянуті й вирішені. У Міністерства охорони здоров'я є одне прохання - сьогодні підтримати даний законопроект в першому читанні і дати нам можливість разом з двома Комітетами Верховної Ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства і соціальної політики його доопрацьовувати з урахуванням всіх висказаними вами пропозицій і зауважень. Я дякую.

ГОЛОВА. З мотивів голосування Бойко, будь ласка. Тільки давайте не перейдемо на обговорення. Позиція уряду доведена до вас, шановні колеги.

Володимир Семенович Бойко, мікрофон, "Регіони України".

Ну говоріть, будь ласка, говоріть.

16:36:56

БОЙКО В.С.

Уважаемые народные депутаты! Я не обсуждаю, но очень просто - ни на одно обращение Министерства здравоохранения мы никогда ничего не получим. А то, что этот Закон действительно ущемляет всех, работающие предприятия. Я не обсуждаю, но прошу не голосовать за этот Закон.

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, прошу уваги! Оскільки у нас було два законопроекти, ми їх розглядали і обговорювали. Але законопроект 4505-1 автори зняли з розгляду. У нас залишився один законопроект. Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, реєстраційний номер 4505, автори Франчук, Богатирьова, Григорович. Прошу голосувати.

16:38:09

За-179

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 8; "Регіони України" - 52; фракція комуністів - 0; СДПУ(0) - 39; Демініціативи, "Народовладдя" - 0; "Трудова Україна" - 28; Народна аграрна партія - 17; СПУ - 0. Заспокойтеся, заспокойтеся. Блок Тимошенко - 0; "Союз" - 16; НДП - 13; "Центр" - 0; позафракційні - 6.

Тут всі народні, давайте не буде визначати, хто антинародний. Народ визначить. Пропозиція комітету. Хара, будь ласка, мікрофон.

16:38:54

ХАРА В.Г.

Уважаемый Владимир Михайлович, есть просьба комитета отправить законопроект на повторное первое чтение. А вообще должен сказать, что очень странно слышать необоснованые, совершенно несправедливые и неправильные критические замечания в адрес закона. И самое главное мы сегодня имели реальный шаг решить сделать шаг хороший для решения проблем здравоохранения Украины. И те, кто не проголосовал за этот законопроект, он и в дальнейшем усугубил состояния нашего здравохранения Украины на многие годы. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, яка пропозиція комітету, на повторне перше... Зараз я проголосую пропозицію, одну хвилиночку. Ну, Пинзеник, будь ласка, мікрофон.

16:39:42

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, не можна цей закон направляти на повторне перше читання, тому що ідеологія цього закону є помилковою, вона передбачає соціальне медичне страхування через податок на фонд зарплати. І ми це вже не змінимо. Тому є норма регламенту, закон відхилений. Треба готувати новий закон. І ми цей закон підготуємо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення на повторне перше читання законопроекту 4505 про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

16:40:29

За-189

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 16, "Регіони України" - 54, Комуністів - 0, СДПУ(о) - 37, "Демініціативи", "Народовладдя" - 0, "Трудова Україна" - 28, Народна аграрна партія - 18, СПУ - 0, Блок Тимошенко - 0, "Союз" - 16, НДП, промисловців і підприємців - 14, "Центр" - 1, Позафракційні - 5.

Шановні колеги, переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою. Оголошується до розгляду проект Закону про визнання державним боргом зобов'язань згідно з абзацами 8-10 частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" та механізми обслуговування й повернення боргу. У нас там чотири законопроекти. Я прошу авторів дуже коротко обгрунтувати свою позицію. Народний депутат України Тарас Чорновіл запрошується до виступу. Підготуватися Воюшу. По три хвилини якщо вкладетеся, буде добре, шановні колеги.

16:41:42

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, можна сказати тільки одне. Нарешті ми почали розглядати питання, яке є абсолютно принциповим і соціально значимим, яке торкається велетенської кількості на сьогоднішній день соціально незахищених громадян наших і тих людей, які роблять реально інвестиції у майбутнє, інвестицію у вигляді знань, знань для учнів, знань для студентів.

Борги по 57 статті щодо соціального забезпечення і гарантій для працівників освіти, передбачено їхнє погашення постановою Верховної Ради ще в минулому скликанні, де ми зафіксували чітко положення про те, що визнати державним боргом ці зобов'язання держави і відповідно повертати їх за рахунок держави. На сьогоднішній день цілим рядом судових позовів освітяни вже почали повертати частину цих боргів. Але позови були скеровані проти місцевих відділів освіти і автоматично відбирали їхню поточну зарплату. І на сьогоднішній день виникла кризова ситуація, коли повернення боргу фактично блокує виплату зарплат.

Мною ще рік назад, 13 місяців назад, був внесений законопроект, який на превеликий жаль до цього часу не розглядався, в якому відображені наступні положення. Перше. На виконання попередньої постанови Верховної Ради визнання державним боргом. І я мушу відмітити, що це не суперечить ні Закону про державний борг, оскільки там є розширене формулювання, яке дає дозвіл на включення інших положень. Там передбачена індексація і обслуговування державою цього боргу перед кредиторами, в даному випадку перед освітянами. Там передбачено механізм. чітко розписаний механізм повернення цього боргу з Державного бюджету і також передбачено можливість повернення для тих органів місцевого самоврядування чи самостійно, чи за рішенням суду компенсують освітянам частину цього боргу, тому що це є обов'язок держави відповідно і до бюджетного кодексу, і до Конституції України, яка передбачає, що не може бути виконано іншими органами тих повноважень, які покладені не на них. Це є делеговані повноваження, і по них повинні бути делеговані кошти.

Я дуже прошу підтримати з чотирьох законопроектів саме мій з тієї причини, що в ньому чітко виписані механізми. В 21 статті цього законопроекту розписано і гарантії всі по поверненню, розписано способи повернення, визначено саме контроль і можливість продовження термінів того, що за Верховною Радою, а не з Кабінетом Міністрів, і дає можливість нам завершити цей процес у процесі того терміну, який іде на реструктуризацію.

І на завершення я прошу ще про одну річ. Ми повинні прийняти цей закон не тільки в першому читанні, а й в цілому ще на цій сесії, тому що в іншому випадку освітяни з першого січня наступного року згідно з бюджетним кодексом не зможуть отримати цих коштів, які їм мали би повертатися, відстрочиться ще на рік. Ця галузь і люди, які в ній працюють особливо соціально не захищені. Тому дуже прошу, проголосувавши за цей законопроект, теж в подальшому підтримати рішення про обов'язкове завершення до другого читання, його прийняття на цій сесії, і якщо бюджетний комітет не зможе цього гарантувати, то передати матеріали в Комітет з науки і освіти, який міг би підготувати.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Воюш Володимир Дмитрович, будь ласка. Підготуватися Валерію Асадчеву. Будь ласка, мікрофон Асадчеву з процедури.

16:45:05

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, оскільки там я доповідаю від комітету і доповідаю законопроект, у мене є прохання, щоб зробити мені одну доповідь в кінці, да. Я думаю, що я трошки зекономлю часу і поясню ситуацію, бо вони просто взаємопов'язані, всі законопроекти. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Володимире Дмитровичу.

16:45:26

ВОЮШ В.Д.

Шановні колеги, запропонований на ваш розгляд законопроект ставлять на меті врегулювання проблеми погашення заборгованості працівникам освіти з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту". Це питання вже давно назріло і потребує негайного розв'язання.

Запевнення деяких урядовців, що заборгованості перед освітянами з виплат з 57-ю статтею України про освіту не існує, навряд чи можна вважати серйозною, оскільки існують вироки судів на користь працівникам освіти. Таким чином, судова влада своїми рішеннями визнає існування заборгованості.

Крім того, ця проблема торкається не тільки вчителів, але й місцевих бюджетів, оскільки ресурсами для виконання положень статті 57-ї Закону України "Про освіту" вони не були забезпечені. А виконання судових вироків з виплати заборгованості лягає також на їх плечі.

Виходячи з цього, слід зазначити, що питання боргів перед працівниками освіти набуває державного масштабу і ваги і потребує законодавчого регулювання.

Розроблений нами проект закону - це не примха, яка виникла в уяві об'єднаних соціал-демократів, це реагування на проблеми освітян, з якими вони зверталися до нас під час численних зустрічей. Зокрема, співавторка цього законопроекту Тамара Прошкуратова, яка сама - вчитель, і знає не з чужих вуст ситуацію в освітній галузі, провела 567 зустрічей, на яких головною темою звучало саме врегулювання питання виплат за 57-ю статтею.

Наш законопроект, на відміну від інших, запропонованих вам за цією тематикою, не передбачає надмірне навантаження на бюджет та відзначається реалізмом і відсутністю популізму. Ми пропонуємо визнати заборгованість з виплат працівникам освіти державним боргом, реструктуризувати її та здійснювати виплати, виходячи з реальних можливостей бюджету.

Зазначені виплати можуть здійснюватися протягом і трьох, і п'яти років, як будуть дозволяти реальні доходи бюджету. З цим погоджуються і працівники освіти, і освітянські профспілки, з якими ми погоджували положення нашого законопроекту. Головне, щоб питання було зрушене з місця. Ми не можемо далі випробувати довіру людей, тому закликаю вас підтримати цей законопроект. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також.

Станіслав Ніколаєнко, будь ласка, ваш проект.

16:48:22

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України, голова Комітету з науки і освіти.

Ми сьогодні з вами, шановні народні депутати, дуже в делікатному становищі. Є Закон про освіту, який передбачає, що педагогічним працівникам і науково-педагогічним працівникам з 1997-го і частина з 1998 року згідно з Законом про освіту ми повинні виплачувати, доплати були за стаж, оклад на лікування і оклад за активну роботу. Три роки уряд грався з цим законом і не зупиняв, не вносив ніяких пропозицій і не виплачував ці виплати. В 1998 році ми навіть 500 мільйонів включили на 57 статтю, але потім уряд Валерія Павловича Пустовойтенка сказав: "Ми не зрозуміли, куди ці 500 мільйонів спрямувати".

Сталося так, що сьогодні більше чотирьох мільярдів гривень накопичилось боргів по цих статтях. Хоча відверто я вам хочу сказати: ця цифра може дещо бути і меншою.

Сьогодні збиралися тут працівники освіти з усієї України. Вони вимагали повернення цих боргів. Люди підходили з листами по хворобі і таке інше, казали: "Дайте назад нам ці кошти". Тому цю проблему, вирішення цієї проблеми чекає сьогодні більше одного мільйона освітян. І я вважаю, що всі ці чотири закони, які сьогодні тут запропоновані, в принципі, вирішують цю проблему. Але я боюся іншого: що знову в Законі про бюджет зупинять і цей закон. І я вважаю, що ми сьогодні повинні взяти на себе політичне рішення, незалежно від того, в якій ти фракції, сказати: ми, починаючи з цього року, частково, а з наступного повністю, скажімо, чотири роки по одному мільярду віддаємо освітянам цей борг, і більше такого боргу не буде.

Мій закон відрізняється наступним від інших. Я пропоную - тут Валерій Асадчев буде мене критикувати, але це діалог, а не критика, - залучити до цього ще 200 мільйонів доларів із національного резерву нашого банку Нацбанку і спрямувати на повернення боргів. Не може сьогодні учитель отримувати після вузу менше мінімального прожиткового рівня. Ми сьогодні з вами як, направляємо своїх дітей до школи і думаємо що з ними все в порядку. А там голодний вчитель. Хіба це може бути? Тому я пропоную взяти обов'язково законопроект і мій можна і інші, але от скажімо, в Чорновола гарно є положення про індексацію цієї суми, про... враховані ті інтереси родичів померлих вчителів. Скажімо, є і в Асадчева нормальні позитивні варіанти. Тому я пропоную підтримати любий із цих законів, скажімо Чорновола чи Асадчева, чи Ніколаєнка, чи Воюша і обов'язково його виконати. А також в бюджеті наступного року виплати комунальні послуги сільським вчителям і провести індексацію середньої зарплати до середньої промисловості. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Від комітету слово має Валерій Асадчев.

16:51:41

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Валерій Асадчев, бюджетний комітет, "Наша Україна". Шановні друзі! В принципі, всі, хто говорив про те, що треба зупинити нарешті цю вакханалію і не виплачувати соціальні стандарти вчителям, вона абсолютно праві. І це є позиція бюджетного комітету. І коли до нас почали надходити законопроект спочатку Тараса Чорновола, потім законопроект Прошкуратової, вони в принципі всі правильні з точки зору стратегії, що дійсно треба віддати вчителям ці гроші. Але справа в тому, що існує, крім цього, ще бюджетна система, і ми хотіли викласти оцю ідею мовою бюджету для того, щоб це було реалістично. реалістично реалізувати ці вимоги 57-ої статті. Для цього я хотів би спочатку зупинитися на самій 57-ій статті. Вона вся неоднозначна ця 57-а стаття. Скажімо, тут є такі гарантії, які висловлюються в цифрах. Ну наприклад, надбавки за вислугу років: 10 роки - 10 відсотків, 10 років - 20 відсотків. Це можна визнавати дійсно кредитозаборгованістю, якщо її не виплачували. А є такі гарантії, скажемо, які могли виплачуватися, а могли і не виплачувати, скажемо, виплата одного посадового окладу за сумлінну працю. Це ж всім вчителям не платили за сумлінну працю, це комусь там наказ був за сумлінну працю, а комусь не був за сумлінну. Вже є відмінність. Тому що, коли платити все, як у бюджеті, це треба дуже чітко розрізняти.

Далі. Ми хотіли, щоб цей законопроект, дійсно, пройшов. Якщо ви робите, скажімо, це боргом державним, то вам треба на 5 мільярдів фактично зробити дефіцит бюджету і взяти позику. Піде на це уряд? Я не знаю, думаю, що не піде. Тому краще піти по інструменту кредиторської заборгованості. У нас вже біли такі випадки, ви пам'ятаєте, коли не виплачували зарплату вчителям десь у 1999-ті роки дуже довго, і це була кредиторка, і ми її погасили протягом року, півтора років. Ми пропонуємо цей же механізм, тобто визнати його кредиторською заборгованістю, ми пропонуємо протягом п'яти років її погасити.

Якщо ми, скажемо, зробимо, як Станіслав, я дійсно буду, але по-дружньому, критикувати, ви золотовалютні запаси залучити. Ви розумієте, що воно не залучиться, і ми тільки зробимо гальмо для вирішення цієї проблеми. Навіщо то робити? Ми беремо весь бюджет Державний фактично і спрямовуємо на вирішення цієї проблеми.

Тепер. Хто повинен мати цю заборгованість. Я прошу трошки мені дати часу, бо я від комітету, я зараз завершу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

АСАДЧЕВ В.М. Звичайно, що по бюджетній системі заборгованість повинен мати той бюджет, який виплачує вчителю, тобто відповідний місцевий бюджет. Але, звичайно, не він же винний. Тому наш закон говорить, що у порядку регресу цей бюджет має відповідну перед ним заборгованість вже Державний бюджет. Дуже чітко розписаний цей механізм. Без розпису цього механізму теж буде важко реалізувати, бо Державний бюджет безпосередньо вчителю не виплачує. Це виплачує відповідний місцевий бюджет.

А що, скажемо, бути тому місцевому бюджету, який виплачував ці гроші? І такі ж є бюджету. Тобто воно зупинялося, а вони виплачували. То по цьому закону, що ми пропонуємо, вони можуть пред'явити претензію Державному і повернути собі ці гроші теж у порядку регресу. Ми не чіпаємо 2004 рік, тому що у цьому році це зробити не реально. Повірте мені, у нас тут ще дві сесій, залишиться два тижні, канікули і там новий бюджет. Тому ми пропонуємо з 2005 року рівними долями за п'ять років погасити цю заборгованість перед вчителями. Як тільки ми приймемо цей закон, я знову відповідаю пану Станіславу, то будь-яке зупинення цієї статті знову в бюджеті зразу призведе до кредиторської заборгованості. Тому механізм так зроблений, щоб уряду просто не вигідно було зупиняти більше цю статтю. Він просто технологічно виписаний так, щоб можна було його реалізувати. І ми готові. щоб під ним підписались абсолютно всі автори інших законопроектів. Він є реалістичний у виконанні. І тому ми просимо його прийняти в першому читанні. Я думаю, що ми дуже швиденько його доопрацюємо, там не так багато, я думаю, буде доопрацювань, і можна буде прийняти в цілому. Я вам дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Валерій Михайлович.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. На табло прізвища. Будь ласка - два "за", два "проти". Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Володимиру Пузакову.

16:56:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я вдячний тим людям, хто дочекався, що з 1997 року їм будуть виплачувати борги. Хтось уже на пенсії, а хтось, на жаль, не дочекався, Царство їм Небесне.

Зокрема, моя покійна мама, яка була вчителем фізики й математики весь час казала: "Та коли ж ви це вирішите?". Вона не дочекалась. І так багато людей не дочекається.

Зараз мій колега Валерій Асадчев... Я за прийняття його законопроекту, я за прийняття законопроекту й Тараса Чорновола, вони один одному не протирічать. І Ніколєнко не протирічить. Їх можна всі три приймати. Але я проти того, що з цієї високої трибуни перший віце-прем'єр-міністр Азаров тут при прийнятті податкової, при прийнятті резолюції бюджетної на наступний рік заявив, що ми не будемо фінансувати на наступний рік статтю 57. І ви це добре пам'ятаєте. Це позиція уряду. Скажіть, будь ласка, накопичився борг 4 мільярда перед нашими людьми, найбільш знедоленими над вчителями. Найбільш сильними, кого ми маємо підтримати, це інтелект нації. Зробився борг, а ми кажемо нам жалко взяти золото валютних запасів. Чи нам жалко, співставте цифри, сьогодні по Криворіжсталі ми не добираємо тут з цього питання одного мільярда доларів, да це ще навіть не вся Криворіжсталь, і вирішуємо всі питання по всім рокам. Ось співставити треба і показати і вчителям, і нам, і уряду, якого сьогодні немає.

Володимире Михайловичу, я вас прошу, давайте будемо поважати Верховну Раду України. Розглядаються такі питання, хай сидить там Азаров або хай сидить Янукович. Ні, хай іде Янукович на третій строк, Азаров - на перший строк. Але хай сидять отут і доповідають, чому завалили.

Шановні народні депутати, що ми говоримо, про що ми сьогодні, про те, що надбавки за вислугу років щомісячно не треба платити вчителям. А міліції ми платимо, а армії платимо, а Службі безпеки платимо? Я не за те, щоб їм не платити. Але чому ж ми одним платимо, а іншим не платим. Тим більше, що інші отримують у 5 разів менше. Ви розумієте. То де зміст? Де зміст? І ми кажемо: не можемо нереалістично... Все реалістично, давайте приймати політичне рішення, що це є наш державний борг, як ми його платити. І не 200 там мільйонів доларів треба Національному банку, а треба 800, подивіться, будь ласка. І є такі можливості. І тільки тоді ми можемо. Але куди підуть гроші вчителів? Вони ж підуть на продукти харчування, на одежу і все інше, тобто вони повернуться до бюджету. Треба приймати політичне рішення за всі три проекти. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. "За" є у нас. Будь ласка, Володимир Пузаков, фракція комуністів.

17:00:01

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Освітяни Кіровоградщини, які сьогодні були біля Верховної Ради, висловлюють глибоку стурбованість з приводу недостатніх обсягів фінансування галузі, передбачених в Державному бюджеті 2004 року.

Уже декілька років підряд бюджет освіти є бюджетом виживанням. Тобто 60 відсотків - заробітна плата, 25 відсотків - енергоносії, 10-14 відсотків - харчування дітей в ПТУ та інтернатах. Протягом 12 років держава не спроможна забезпечити рівень оплати праці освітян. З 1997 року накопичено значні суми боргів по гарантованих державою виплат, стаття 57. На Кіровоградщині сьогодні ці борги сягають до 70 мільйонів гривень, в тому числі по місту Кіровограду - 13 мільйонів гривень. Більше 30 мільйонів заборговано сільським вчителям області.

У багатьох школах області вчителі вдалися до вирішення питань повернення боргів через суди. Задовольняючи ці позови, виконавчі служби змушені вдаватися до блокування рахунків в управліннях освіти, що створює додаткову соціальну напругу. Окрім того, що рівень зарплати освітян найнижчий. Постійно підвищуються тарифи на платні послуги для вчителя. Наприклад, медогляд для вчителя на сьогодні обходиться в 153-200 гривень, де санітарна служба, користуючись своїми правами, вживає просто таки репресивних заходів, призупиняючи роботу закладів освіти.

За останні 12 років вчителям не видано жодного квадратного метра житла. А як прожити молодому вчителю при початковій зарплаті, нехай даже і 235 гривень? А чи подумала держава, чому тільки в одній області не вистачає понад восьми тисяч вчителів, в тому числі в сільських школах - понад п'ять тисяч? Хоча виручають школу вчителі пенсіонери, 30-50 відсотків працює в школах, бо на містах на мізерну пенсію йому не прожити. А за які кошти вчитель повинен оволодівати новітніми педагогічними технологіями? Ось як держава турбується про вчителя! Хоча дуже жаль, що освітянина таке принизливе життя задовольняє. Чому вчитель до цього часу не зрозумів, що його поставлено на коліна, що він, як жебрак, випрошує чесно зароблені кошти? Невже так і не зрозуміє вчитель, що таких диких і ганебних перекосів при радянській владі не було ніколи. І тому треба не пізніше 22 червня законопроект, який вніс Ніколаєнко, проголосувати в другому читанні. (Оплески)

ГОЛОВА. Так, Іван Заєць, будь ласка.

17:03:17

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, про що тут зараз іде мова? Мова іде про те, щоб погасити освітянам борг по статті 57. Я був минулого тижня в Полтавській області і в минулу неділю ми із своїми колегами проїхали Чутівський, Карлівський, Новосанжарський, Машивський, Кобиляцький райони. І ми мали масу зустрічей сьогодні із вчителями.

І вчителя дуже і дуже скаржаться на владу, що вони мають дуже мізерну заробітну плату, що вони змушені займатися приватним господарством, що у них немає часу на те, щоб вести нормальний освітній процес і все через те, що влада не цінує сьогодні працю вчителя, який готує для будь-якого народу, для будь-якої держави майбутнє. Тому наш обов'язок, святий обов'язок сьогодні - витягнути вчителя із цієї бідності. Наш святий обов'язок - дати людям стільки заробітної плати, освітянам, яка зробить їх вільними, яка забезпечить нормальний навчальний процес.

У нас є кілька законопроектів. І природньо, ми повинні вибрати сьогодні якийсь найкращий законопроект. І я сказав би так, що сьогодні найбільш реалістичним законопроектом із чотирьох це є той, який подали депутати Віктор Ющенко, Юрій Костенко, Загрева, Асадчев та інші депутати. Він сьогодні є реалістичним. Там є механізм, який забезпечить нам виплату цих заборгованостей.

Інколи кажуть, немає в нас грошей. Є гроші сьогодні в Україні. Проблема не в грошах, проблема у ставленні до вчителя. І давайте визнаємо, що влада обділила сьогодні вчителя, обділила як міського, так і сільського. І особливо сьогодні обділила сільського вчителя. Тому ми повинні прийняти політичне рішення, щоб пошанувати працю вчителя, щоб повернути ці борги. Якщо ми не повернемо борги вчителям, ми ніколи не доб'ємося хорошого ставлення до влади, ми ніколи не доб'ємося підтримки влади своїм населенням.

Треба завжди пам'ятати, що якщо держава створила борги, вона обов'язково повинна їх покрити, бо це питання довіри народу до влади. Ми знаємо з вами, що сьогодні влада відділилася від народу, і так далеко відділилася, що не бачить його, цього народу. Ми сьогодні знаємо з вами, що народ сьогодні не може контролювати владу, бо ця влада втекла від свого народу. Тому, шановні друзі, я закликаю вас підтримати, можна будь-який з цих законопроектів підтримати, але найкращий законопроект - це той, що подали Віктор Ющенко, Юрій Костенко, Борис Загрева та інші народні депутати.

Ми сьогодні приймаємо з вами політичне рішення, яке підкріплене фінансовими. У нас тіньова економіка більше, ніж легальна економіка. Там є кошти, які дозволять виплатити заборгованості сповна і підвищити заробітну плату щонайменше у два рази, але для цього нам треба бути громадянами.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Мироненко, будь ласка, фракція комуністів. Останній виступаючий.

17:06:32

МИРОНЕНКО В.А.

Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники! Во-первых, давайте прежде всего вспомним, когда появилась эта задолженность перед работниками образования. Мы помним, что появилась она именно в период правительства Ющенка, который инициировал приостановление действия закона об образовании, и задолженность потом эта стала расти.

Нам поясняли тогда, что, дескать, денег нет у государства. Но я вот сейчас хотел бы напомнить, что ежегодно фракция коммунистов при принятии Госбюджета настаивает на том, чтобы вносили средства все для того, чтобы 57 статья обеспечивалась. Нам говорят: "Денег у государства нет".

Хочу обратиться здесь к присутствующим, тем, кто сидит на газовой трубе, на нефтяной трубе, кто держится за рубильник, вы получаете деньги от того, что построено народом. Прекратите, пожалуйста, выкачивание денег в своих интересах!

Ну, я понимаю, что этот мой призыв не дойдет до них, они не оставят этот рубильник, не оставят газопровод, не оставят нефтепровод - они будут и дальше выкачивать народные деньги в собственные карманы.

Учитывая это, мы должны все сделать вывод: только после прихода в Верховную Раду большинства коммунистов, сторонников социализма будут средства в Госбюджете, будут национализированы бюджетообразующие отрасли, как это произошло по нашему примеру, советскому примеру, в Италии, Франции, Великобритании и других государствах мира.

Далее. Хотел бы также еще напомнить уважаемым господам о том, что в данном случае фракция коммунистов вынуждена в этих условиях идти на компромиссы. Мы настаивали и настаиваем, чтобы 57-я статья, и для этого у государства есть деньги, была полностью обеспечена. Но, учитывая то, что в Верховной Раде сидят как раз те, кто сидят на трубе: на газовой, нефтяной, - держатся за электрорубильник, не проголосуют, не поддержат инициативу коммунистов. Поэтому мы готовы на компромисс: мы призываем проголосовать хотя бы за этот компромиссный законопроект, который обеспечивает реструктуризацию хотя в перспективе возвращение задолженности перед работниками образования.

Призываю тех же, к кому сейчас, только что обращался: вспомните хотя бы, у кого вы учились, отдайте хотя бы крохотный долг работникам образования, вспомните о том, что образование невозможно развивать в этих условиях, окажите помощь образованию, вспомните о том, что нельзя развивать науку, нельзя развивать экономику без развития образования.

Фракция коммунистов предлагает проголосовать за предложение профильного комитета, Комитета по науке и образованию. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, в порядку реєстрації законопроектів будемо голосувати про прийняття за основу.

Шановні колеги, першим ставиться на голосування проект, автором якого є народний депутат Чорновіл і Стецьків. Це законопроект під номером 3470 Проект Закону про визнання державним боргом зобов'язань згідно з абзацами 8-10 частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" та механізми обслуговування й повернення боргу.

Так, йде голосування. Прошу голосувати.

17:10:22

За-224

Так, наступне, шановні колеги. Проект за номером 3613. Автори - народні депутати Воюш, Прошкуратова і Шуфрич. Це проект закону про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України про освіту.

17:11:04

За-237

(О п л е с к и)

Шановні колеги, прошу уваги. За- 237, проект прийнято. Але ми давайте домовимося таким чином. Зважаючи на важливість цього проекту, доручимо комітетам відповідним доопрацювати його з тим, щоб у вівторок ми мали можливість розглянути і остаточно прийняти рішення. Давайте таке протокольне доручення дамо. Нема заперечень? Домовились.

Що? По фракціях, будь ласка, висвітліть по фракціях. "Наша Україна" -60, "Регіони України" - 55, фракція комуністів - 0, СДПУ(о) - 39, Демініціативи і Народовладдя - 0, "Трудова Україна" - 29, Народно-аграрна партія - 21, СПУ - 2, Блок Тимошенко - 6, "Союз" - 16, НДП і промисловці і підприємці - 5, "Центр" - 1, позафракційні - 3.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Два проекти є тут законів, тому доповідачем щодо першого законопроекту є Мокрієв Володимир Миколайович. будь ласка, до трибуни. Заступник голови Державної податкової адміністрації. Підготуватися Веретеннікову. 3 хвилини, будь ласка.

МОКРІЄВ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Нестабільність законодавчої бази не сприяє ефективному контролю з боку держави за виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та заважає нормальному функціонуванню ринку спирту та алкоголю. Метою прийняття закону якраз і є вдосконалення механізму державного регулювання у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Існуючий порядок передбачає лише дозвільну систему відпуску спирту. Недосконалість контролю за обігом спирту призводить до фактів його нецільового використання.

Проектом закону пропонується додатково запровадити на спиртових заводах спеціальний режим - акцизні склади спирту, що разом із діючими нормами, а також нормами, які передбачені іншими проектами нормативно-правових актів забезпечить створення комплексної системи контролю за обігом спирту та його цільовим використанням. Зокрема, вже запроваджено порядок транспортування спирту з обов'язковим попереднім інформуванням органів Державної податкової служби у супроводженні її представників, оформлення нарядів на відпуск ВКД, запровадження на спиртових заводах податкові пости. Внесено законопроект, який підвищує вимоги до суб'єктів господарювання при видачі їм ліцензій на виробництво і оптову, і роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами. А також передбачає анулювання таких ліцензій у разі порушення їх власниками ліцензійних вимог.

Реалізація цих заходів дозволить скоротити тіньовий сектор алкоголю, який за експертними оцінками становить близько 25 відсотків, що у свою чергу призведе до збільшення надходжень до бюджету близько 200 мільйонів гривень.

З метою забезпечення повноти надходжень акцизного збору з-під акцизної продукції, при виробництві якої використовується спирт, у проекті передбачено норму, відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності до отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, зобов'язані надати фінансову гарантію. А обов'язковою умовою відвантаження спиртовим заводом спирту виробників підакцизної продукції є наявність дозволу органу Державної податкової служби за місцем знаходження отримувача спирту.

Застосування гарантій передбачає, що до отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту призначеного для переробки такі платники зобов'язані надати органу Державної податкової служби фінансову гарантію у вигляді грошової застави, яка забезпечує зобов'язання платника у встановлені законодавством України терміни сплатити суму акцизного збору.

Після зарахування суми фінансової гарантії на спеціальний рахунок виробник...

ГОЛОВА. Скільки ще вам потрібно часу? Будь ласка, хвилину часу.

МОКРІЄВ В.М. Обов'язковою умовою відвантаження спиртовим заводом спирту виробнику підакцизної продукції є наявність довідки про зарахування суми фінансової гарантії. Порядок зарахування коштів спеціального рахунку до бюджету визначатиметься Кабінетом Міністрів.

Крім того, проектом передбачено введення відповідальності за фальсифікацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками.

Прийняття закону сприятиме своєчасній сплаті акцизного збору до бюджету, гарантованій доставці спирту при транспортуванні по території України та його цільового використання, створить принципово новий правовий простір для легальної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і сприятиме захисту інтересів держави у сфері виробництва та обігу спирту й алкоголю. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Миколайович, дякую вам, сідайте, будь ласка.

Веретенников Віктор Олександрович, будь ласка.

17:16:54

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні колеги, головна мета законопроекту це нагальна необхідність чіткого та прозорого регулювання виробництва імпорту та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Саме на це законодавство врегулює часть питань і спрямований цей законопроект.

Хочу зауважити, що він не є альтернативним до законопроекту 5340, який подав Президент України. Цей проект містить у собі майже всі положення, запропонованого Президентом проекту. Але цей проект набагато ширший, ніж проект 5340 і врегулює на багато більше питань. У чому полягає сутність цих змін.

По-перше, це визначення термінів. Законопроект вводить чіткі терміни, наприклад, що таке підприємство первинного виноробства, що таке вино, виноматеріали і тощо. Всі ці терміни погоджені з Інститутом виноградарства і вина "Магарач" і сільхозгосподарською академією. Законопроект направлений проти тіньового сектору економіки. Ви знаєте, що тіньовий сектор в алкогольній промисловості та у тютюновій дуже і дуже великий.

І третя умовна частина проекту - це зміни акцизного законодавства. Запровадження дефіренцированих ставок акцизного збору надасть змогу збалансувати економічні інтереси та пріоритети держави у сфері виробництва та обігу алкогольної продукції. Наприклад, існуючі ставки акцизного збору на вина плодовоягідні призводить до скорочення виробництва їх на Україні, це сьогоднішні та збільшення питомої ваги на ринку аналогічних імпортних напоїв. Тому запропоноване проектом зменшення ставок дозволить збільшити виробництво його українським підприємством. У проекті враховано уже те, що давали депутати, депутати, які цим проектом вже займалися, це пропозиції Круглова депутата, Нощенка та Ващук.

Щодо тютюну. У законопроекті сьогоднішньому, який у нас є про державний бюджет 2004 року, всі ті, що стосуються тютюну, все це закладено. Але це тільки 2004 рік. А коли буде у нас новий рік, чи закладуть ці норми, чи не закладуть. То треба їх узагальнити.

Тому хочу сказати, що прийняття цього закону дозволить створити належні умови для зростання обсягів виробництва та імпорту алкогольних напоїв, забезпечить реалізацію єдиної державної політики, збалансує економічні інтереси і пріоритети держави у сфері виробництва імпорту і обігу алкоголю і тютюну. І я хочу сказати, щоб ви підтримали, попросити вас підтримати цей законопроект у першому читанні. А далі його можна буде узгодити з президентським законопроектом і у другому читанні уже проголосувати...

ГОЛОВА. Все у вас? Дякую тоді. Віктор Олександрович закінчив свою доповідь. Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Цушко Василь Петрович викладе позицію комітету.

17:20:25

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги, комитет поддержал законопроект Президента 5340 и просит его поддержать в первом чтении. Я не буду тратить на это время, вы слышали аргументацию докладчика.

Законопроект нашего коллеги Веретенникова - это фактически нормы, которые развивают поданный законопроект Президентом по Закону по госрегулирование и другим законом, который касается акцизных товаров. Фактически в этом зале голосовалось 4000-1, 3004. Мы убрали, точнее не мы, а законопроект Веретенникова, он убрал спорные нормы. И сегодня было принято решение комитета поддержать законопроект 5340 и 5340-1 с учетом, что исключается пункт три и пункт пять из закона Веретенникова. И потом во втором чтении с учетом поданных законопроектов, которые подавало правительство и Президент, что подадут народные депутаты, свести в единый закон и принять его во втором чтении.

Правительство поддержало эти оба законопроекты, если мы учтем, что исключим пункт три по законопроекту Веретенникова и пункт пять по законопроекту Веретенникова. Поэтому предлагается проголосовать в первом чтении. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, Василю Петровичу. Шановні колеги, є потреба обговорювати нам?

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записались на виступ. Юрій Кармазін. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Зайцю.

17:22:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безумовно, з тих питань треба дивитися, що є головне. А головне є, на мій погляд, те, що незважаючи на всі заходи, які нібито вживаються сьогодні в державі, за всіма оцінками від 30 до 40 відсотків ринку алкоголю знаходиться в тіні. Ми бачимо по всім телеканалам, як колись затримують одну машину з алкоголем, і все вже - показується, кампанія ведеться, Служба безпеки затримала, НБС затримала і все.

Нам прийшлось самим прослідкувати шляхи проходження ринку алкоголю і дев'ять мільйонів пляшок, дев'ять мільйонів акцизних марок. Отримали довідку, що їх в Житомирі нібито сховали, ту горілку, а дев'ять мільйонів, виявляється, можна приховати.

І слава Богу, що ми змогли довести той факт. Про нього, правда, жодним чином ніхто ніде не сказав, жодний телеканал не показав, бо треба було б показати правоохоронців, які покривали і прикривали цей бізнес. Треба було б показати, що Державна податкова адміністрація сказала, що нема ніяких порушень. А зараз йдеться розслідування цієї кримінальної справи. Повторюю, одночасно дев'ять мільйонів пляшок. Як можна це?! Не 10 машин навіть. Ось такі обсяги. Це - один із прикладів обсягів тіньового обігу ринку алкоголю.

Тому той законопроект, який вніс Президент України, при всій моїй повазі до поста, який він займає, до того, що там попідсувались дуже шановні заступники голови Адміністрації Підпалов і Гайдуцький, і радник Президента, і керівники управління, він набагато програє депутатському законопроекту, який ... проекту Веретєннікова, який вніс на заміну розданого. І цей законопроект, я вважаю, можна підтримати з урахуванням того, що зараз було сказано від комітету, за виключенням двох статей.

І крім того, треба посилити контроль за правоохоронним органами і посилити парламентський саме контроль, тому що прокурорський нагляд тут теж поки що страждає в цьому плані, ніякого реагування я не побачив на те, що викриваємо, показуємо. То, здавалось би, Генеральна прокуратура мала б вже провести з цього приводу прес-конференцію. Ні, вони проводять по Юлії Тимошенко, а тут вони цього не бачать, бо тут мільярди ховаються в тіні. Тому я за прийняття депутатського законопроекту. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Так, Володимир Яворівський.

Володимир Олександрович, ви будете виступати чи ні? З місця мікрофон увімкніть, будь ласка.

17:25:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, фракція блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Яворівський і Жовківський райони.

Шановний Володимире Михайловичу!

Я по-перше, маючи сьогодні таку нагоду, хочу від імені класиків української літератури - Загребельного, Мушкетика, Дімарова і іншим - подякувати вам за вашу мужню позицію і за те, що ви допомогли нам розтиснути той кулак, який був стиснутий довкола Національної спілки письменників. Велика вдячність вам за це, за вашу мужність і за вашу позицію, нам трошки легше зараз живеться.

Щодо цього законопроекту, шановні колеги, таке враження, що наша українська держава і наша національна ідея сьогодні зійшлися на пляшці горілки. Той горілчаний бум, який розгорівся в нашій державі, коли, фактично, кожний колгосп ще недавно випускав свою власну горілку, мені здається, що цей бум потихесеньку все-таки спадає.

Я думаю, що це все-таки величезна помилка, що держава повністю відпустила свою монополію на алкогольні продукти, на алкоголь, бо всі ми пригадуємо, коли ще недавно велетенська імперія існувала десь на 25 відсотків від випуску алкоголю, і фактично на цих грошах вона і існувала.

Через те мені здається, що той перший законопроект, недепутатський, він абсолютно нічого не поміняє у сьогоднішній ситуації. Через те я хочу сказати, що я особисто підтримую законопроект мого колеги, народного депутата. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Заєць. Андрій Шкіль, підготуватися.

17:27:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати. Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Мені здається, що правильна позиція була тут у депутата Кармазіна, який говорить про те, що треба приймати законопроект Веретенникова. Хоча я вам скажу відверто, що кожен із цих законопроектів треба ще дуже і дуже багато доопрацьовувати, з тим щоб справді вивести із тіні виробництво алкогольних напоїв, з тим щоб справді запровадити справжній ціновий механізм, який дасть можливість розвивати і галузь виноградарства, і багато інших речей.

Не секрет сьогодні, що в Україні виробництво алкогольних напоїв є базою для розвитку мафії і для розвитку корупції. І прагнення навести порядок у цій сфері, зокрема у ціновій політиці, це є добре прагнення. Але є і великі застереження. Наприклад, пропонується строк сплати податку встановлювати не законом, а законодавством. Що таке законодавство, дуже тяжко сьогодні говорити. Тому треба дуже чітко писати у цьому законі, що строки сплати податків встановлюються законом, і встановити його у цьому законі. А інакше ми створюємо знову ж таки грунт для підзаконних актів, а це значить - для волюнтаризму, знову даємо чиновникам гріти руки на цьому нормативному неврегулюванні.

Так само викликає у мене заперечення зміст поняття "фінансова гарантія". Це поняття не розкрите у законопроекті, і тому ми не можемо нічого конкретного сказати про нього. Що буде за цим стояти, знову ж таки ми не знаємо. Тому знову ж таки треба підійти до дуже чіткого правового, я б сказав би, виразу всіх тих понять, які є у цьому законі. Зрозуміло, що ми не зможемо зараз вибрати якийсь кращий законопроект, він провалиться (я мабуть думаю той і той), але мені видається, що треба все-таки зважитися на те, щоб проголосувати за законопроект Веретеннікова, його добре доопрацювати і починати наводити порядок у цій сфері.

Ми з вами всі знаємо скільки біди українському народові приносить сьогодні алкоголь. Спиваються цілі верстви населення. П'ють дуже багато на селі. П'ють дуже багато у місті. Уже до п'янки зійшли всі діти. Не всі діти, вибачте, а добра частина дітей. Ці всі безпритульні вони так само є тим контингентом, який розкладається через алкоголь. Тому давайте діяти рішуче у цьому напрямку. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Андрій Шкіль.

17:30:30

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Ну я б, до речі, хотів сказати, що звичайно законопроекти, які готує уряд, якось завжди я ставлюсь до них з певною долею підозри і відверто кажучи і до цього я поставився також. Але що є позитивного і я би хотів, щоб ці закони були об'єднані в єдиний законопроект, бо є певний позитив і в урядовому. Це буває рідко і я тому скажу про це відверто. Акцизні склади, які пропонуються, там це в принципі нормально, бо акцизний склад де би... з якого тільки могла б і реалізовуватися вилучена продукція зменшує можливість виготовлювати сурогат горілчаний. Хоча звичайно не запобігає. Так, якоюсь мірою це збільшує повноваження податкової інспекції, але давайте будемо дивитися правді в очі. Ну недовго ще податкова інспекція буде засобом тиску в руках нині діючої влади, бо все-одно ж все має змінитися, а закони мають писатися під... не під певні обставини, а під далеку і осяжну перспективу. Тому я б хотів, щоб тут відбулося об'єднання цих двох законопроектів. Щодо депутатського, то звичайно, підвищення ціни акцизної марки має позитив який? От, правді, є дуже дешеві горілки. Як їх підвищити ціну? Яку пропорцію закласти. Коли буде дорожча акцизна марка, то, в принципі, все ж таки підвищаться надходження до бюджету без прямого підвищення на всі алкогольні вироби.

Тому я хотів би сказати, що звичайна річ заробляти на алкоголі можна і треба, але також перетворювати це на продукт розкоші не варто. І мені так виглядається, що проект Веретенникова є достатньо зважений в цьому плані. І тому варто було підтримати. Але найбільшої підтримки, як на мене, заслуговувало б об'єднання цих двох законопроектів в один.

І ще коротка ремарка. Звичайно, що ми можемо тут багато говорити про те, що спивається населення, про те, що воно вживає зараз більше алкоголю, ніж ми би хотіли. Але все одно вживає воно менше алкоголю, ніж середньостатистичний наш сусід чи у Польщі, чи в Росії. Тому не це є головною бідою. Головною бідою, я не побоюсь тавтонізму, є біда українського населення, і від біди є вживання алкоголю збільшеним і спивання і неповнолітніх. Тобто тут одними заборонними методами мало чого досягнеш, але врегулювати ринок алкоголю необхідно, тому що дуже багато фальсифікату, величезні кількості фальсифікату. І коли людина, яка купляє дешевшу горілку, нею отруюється, то це зовсім інше, ніж вона там спивається, тому що можна один раз вжити і не завжди отруїтися. Тому тут треба ставити найбільші запобіжники, тут треба боротися і з зловживальниками, і з тими, хто наживається на людській смерті, виготовляючи отруту. І такі випадки є достатньо частими.

Тому я ще раз наголошу. Певна перспектива законопроекту урядового є, тому що акцизні склади поставлять невеличке, але гальмо на виготовлені фальсифікату. Дякую.

ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, Круглов Микола Петрович, мікрофон.

17:33:47

КРУГЛОВ М.П.

Шановні колеги! Я хотів би сказати свою думку відносно цих законопроектів. Якщо законопроект 5340 у мене не визиває сумнівів, то законопроект 5340-1 не допомагає нашим виноградарям і виноробам, а, навпаки, ставить йому палки у колеса. Це перше. Половину законопроекту 5341 треба перенести просто автоматично в проект закону про вино і виноград, який є в Верховній Раді. Він не має ніякого відношення до розглядаємого питання до акцизів.

З іншого боку, на протязі року винороби борються з тим, щоб було встановлено взагалі незрозуміло чому ставка 0.92 гривні за один літр - це напівсухих, напівсолодких вин. Сьогодні нам вже пропонують 0.25. Я задавав на засіданні Комітету: "Хто може обгрунтувати економічно, фінансово чому за один і той же технологічний процес отримання сухого, напівсухого вина треба сплачувати втричі більше сьогодні акцизний збір?". Я пропоную...

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми завершили обговорення проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно до обговорення я буду ставити на голосування проекти законів.

Першим ставиться на голосування проект за номером 5340, який доповідав заступник голови Державної податкової адміністрації. 5340 проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів для прийняття за основу. Прошу голосувати.

17:35:54

За-255

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (щодо платників податків)". Доповідача немає, хворий доповідач, переносимо цей проект закону. Ми не можемо два приймати у першому читанні, не можна, ви що. Шановні колеги, проект закону за номером 4062 переносимо, оскільки тут є звернення автора цього законопроекту у зв'язку з його хворобою.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо операцій з продажу сільськогосподарської продукції), реєстраційний номер 5011. Калінчук Василь Антонович доповідач. Будь ласка, Василь Антонович.

17:36:57

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, присутні.

На розгляд Верховної Ради України пропонується проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачається, що для платників податку на додану вартість при продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки раніше придбаних чи закуплених, я це підкреслюю, у фізичних осію, які не являються платниками цього податку, об’єктом оподаткування є різниця між ціною придбання і ціною реалізації, встановленою таким платником податку.

Я хочу наповнити народним депутатам, що відповідно до пункту 1120 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв до 1 січня 2004 року, при здійсненні платником податків операцій з продажі особам, які не зареєстровані як платники податку сількогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних таким платником податку у фізичних осіб, які також не є платниками податку цього на додану вартість, об'єктом оподаткування була торгова націнка. А ми з 1 січня це змінили.

З припиненням 1 січня 2004 року дії вказаної норми при продажі сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки, раніше закуплених у населення, об'єктом оподаткування сьогодні діюча є вартість її, повна вартість, а не торгова оцінка. Тобто оподаткування проводиться на загальних підставах при відсутності при цьому податкового кредиту. Це зумовлює зростання цін на продукцію та може викликати соціальну напругу. Тому прийняття законопроекту сприятиме стабільності цін, збільшенню надходжень до бюджету та доходів сільськогосподарських товаровиробників, запобіганню незаконної діяльності при здійсненні закупівель сільськогосподарських продуктів та продуктів її переробки у населення. Законопроект не потребує додаткових витрат з бюджету. Кабінет Міністрів України підтримує зазначений законопроект. Комітет з питань фінансів та банківської діяльності підтримує законопроект в тому варіанті, який представлений на заміну раніше поданого, тобто він буде діяти по прийняття Податкового кодексу України. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України також підтримує зазначений законопроект. Тому є пропозиція прийнятий цей закон у першому читанні і в цілому. Я дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Василю Антоновичу. Сідайте, будь ласка. Сергій Терьохін, заступник голови Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

17:39:42

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго вечора, шановні народні депутати, шановний головуючий. Комітет повністю підтримав цей законопроект. В принципі це технічна правка. Замість слів "перше січня 2004 року" записати слова "до прийняття Податкового кодексу". А я впевнений, що і в Податковому кодексі буде така сама норма збережена, тому що воно не дозволяє робити кумулятивного оподаткування при закупівлі сільгосппродукції в непромисловому секторі у громадян. Тому наше прохання теж прийняти його в цілому і запустити з моменту прийняття. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, є наполягання на виступі. Записалися. Кармазін, будь ласка. Підготуватися Шкілю. Продовжуємо нашу роботу. Увімкніть мікрофон з місця, я просив би зекономити час, шановні колеги, з місця. Продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

17:40:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу на ту норму, яку зараз підтримав член нашої фракції Сергій Терьохін, "до прийняття Податкового кодексу України". А коли це буде? А чого у нас Конституція визначає, що до настання якогось моменту можна приймати законодавчий акт. Ну давайте якось будемо це чисто визначати.

Скажіть, будь ласка, Конституція у нас визначає, що є або з моменту опублікування, або з такої-то дати. Тоді давайте так і будемо писати. Я пропоную, що з моменту прийняття і опублікування так, як це записано в Конституції, записати. Це - перше.

Друге. Я читаю, в такій редакції викласти: до прийняття податкового кодексу - у випадках і так далі по тексту. Це я до тих, хто зараз кричить з місця. А набирає чинності з дня опублікування. Значить, це - пункт другий.

Пане Сергію, слухайте далі. Тепер я хочу звернутися до вас, Володимире Михайловичу. Ви знаєте, що податковий кодекс, прийняття його блокується. Ви бачите, що зараз податок на додану вартість став найбільш корумпованим податком. Я вам скажу, що розцінки на посади податківців, на голову районної податкової адміністрації в серйозних містах зросли до 400 тис. доларів. Це із урахуванням того, що є такий корумпований податок.

Я прошу вас, давайте зробимо все, щоб податковий кодекс якомога швидше був запроваджений і податок на додану вартість був скасований як антинародний. І щоб замість цього податку ми ввели податок з продаж. 10 відсотків - це абсолютно нормально, це підніме наше господарство і виведе із-під тиску податкової адміністрації всіх. І переміна тільки Кравченка на Ярошенка не змінить ніякої ситуації в державі. Не змінить!

Тому я прошу, щоб Президент теж дослухався до того, можливо, є структури, які йому доповідають, то хай скажуть, що, Леонід Данилович, такі проекти давно є, давайте їх приймемо. Дякую за увагу. Цей закон можна прийняти і в першому, і в другому читанні.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. Увімкніть мікрофон Андрія Шкіля.

17:43:24

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, я хотів би в першу чергу сказати, погоджуючись з попереднім виступаючим, і сказати, що, дійсно, ми потребуємо Кодексу податкового, тому що кодекс - це перелік законів, який, дійсно, унормовує дуже складну і непросту сферу діяльності. Тому що, в принципі, що таке податки? Це так кількість коштів, які за домовленістю платить народ на утримання влади. Ось і все.

І коли ПДВ тут існує як явище, воно, в принципі, не йде в нормативи разом з тими узгодженнями, які відбулися, скажімо, між виробником продукції, між покупцем цієї продукції і державою. Тому це зайва ланка. Якщо не буде знято ПДВ, до того часу будемо ми мати фіскальний і тяжкий і страшний орган, як Податкова інспекція.

В принципі, Податкова інспекція є жупелом, яким лякають один одного підприємці, який приходить кошмарним сном, являється і наяву, і відкупитися від дій податкових інспекторів крайнє тяжко, поза як вони знають вже собі ціну за цей період часу. Плюс я не кажу вже про те, як визискують вони офіційно ці всі кошти, подивлячись... тільки варто глянути на будинки податкових інспекцій в кожній області.

Тому я ще раз кажу: звичайно, законопроект підтримки вартує, але затягувати з Податковим кодексом не вартує. Я не знаю, чому він і з яких причин відкладений в далекий ящик. Я би хотів поставити його навіть перед всіма цими політичними реформами і всією рештою, тому що якщо цей закон буде прийнятий, зніметься колосальна напруга в суспільстві, тому що підприємців і тих платників податку не так багато, але купців є достатньо, тобто платимо ПДВ кожен, хто купляє. Будь що ми не купили б, ми платимо це ПДВ. Чому? І я би хотів, власне, на цьому наголосити в своєму виступі.

І ще раз підкреслюю, що може бути прийнятий, але він не має бути підставою, це перелік законопроектів, не має бути підставою відкладення прийняття Податкового кодексу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, оскільки тут у нас є одностайність, то, можливо, поставити на голосування пропозицію комітету?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету.... Шановні колеги, прошу уваги!

...про прийняття в першому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до статті 11 Закону України про податок на додану вартість щодо операцій з продажу сільськогосподарської продукції. Реєстраційний номер 5011. Прошу голосувати.

17:46:13

За-348

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо збільшення суми податкової соціальної пільги на утримання дітей). Доповідачі - Терьохін і Атрошенко. Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

17:46:37

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, я би дуже вас просив зосередитися і швидко проголосувати блок податкових законів, які два з половиною місяці ми не можемо провести в цій залі.

Цей законопроект говорить про те, що на кожну багатодітну сім'ю має давати соціальна податкова пільги в розрахунку на кожну дитину, а не так, як зараз записано: в розрахунку на кожну сім'ю. Тобто сьогодні є дискримінація сімей, які мають більше трьох дітей, тому що є єдина пільга: якщо у вас є три дитини або десять дітей - ви отримуєте однакову пільгу. Це не вірно. І ви знаєте, що наша держава має заохочувати народжуваність, в тому числі наданням соціальних податкових пільг. Тому від імені комітету я просив би прийняти законопроект 5040 в першому, другому і кінцевому читаннях, для того щоб поширити цю пільгу на кожну дитину в сім'ї.

А законопроект депутата Атрошенка 5040-1, який дуже важливий і стосується розширення пільговиків, в першу чергу тих, хто воював у Великій Вітчизняній війні, а також на спрощення адміністрування податку, у зв'язку з тим, що є деякі зауваження Науково-експертного управління Верховної Ради, прийняти в першому читанні. Тобто знову-таки: 5040, по дітях, по соціальній податковій пільзі дітям багатодітних сімей, прийняти в першому, і другому читанні, і в цілому, а 5040-1 - в першому з тим, щоб ми через 2 тижні розглянули його в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка. Атрошенко Владислав Анатолійович, будь ласка.

17:48:51

АТРОШЕНКО В.А.

Владислав Атрошенко, "Наша Україна", "Солідарність".

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Даний проект закону України щодо податкових соціальних пільг розроблено з метою регулювання казусу щодо неможливості одержання дітьми-інвалідами до 16 років групи інвалідності. Значить, і тим дорослим, які утримують цих дітей, фактично неможливо, згідно діючого законодавства отримати соціальні пільги. В моєму законопроекті фактично стосовно цього ведеться про вилучення слів "дитина-інвалід 1 і 2 групи", а просто "людина, яка утримує дитину-інваліда".

Стосовно ветеранів, учасників бойових дій та особам, що працювали в тилу, в чинному законі ведеться ще є така дописка "які отримали відповідну державну нагороду". Вилучивши ці слова, ми надамо можливість отримувати цю пільгу, бо ніде не йдеться про тлумачення яку відповідну державну нагороду. Прошу підтримати в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, є потреба обговорювати нам? Ну я тоді... записалося... Юрій Кармазін з місця. Я просив би, шановні колеги, у нас дуже багато ще рішень, зекономити час. Мікрофон, будь ласка.

17:50:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" .

Шановний Володимире Михайловичу, я зверну вашу увагу на те, що ці законопроекти, хоча з одного й того ж питання, не є альтернативними, так же як і попередній, де був президентський і законопроект Веретеннікова. Ми не проголосували, це значить ми не врегулювали повно ще правовідносин. Це помилка, Володимире Михайловичу. Помилка, яка просто методологічна. Я прошу її виправити. Ви дуже швидко завжди реагуєте на такі речі. Подивіться, це не є антагоністичні і альтернативні законопроекти.

Що стосується законопроект Атрощенка, то він дуже-дуже простий. В статті 6.1.2 закону України про додаток з доходів фізичних осіб він пропонує розширити застосування податкової пільги взагалі на всіх дітей-інвалідів віком до 18 років. І це абсолютно правильно. Спробуйте сьогодні утримати ту дитину, і де ви знайдете ті кошти.

І я просив би цей закон, незважаючи на те, що Терьохін сьогодні сказав від комітету, що там якісь зауваження, немає тут зауважень ніяких, тут немає до чого робити зауваження., приймати і у першому, і у другому читанні.

Тепер що стосується законопроекту Сергія Терьохіна. Законопроектом пропонується внести зміни до статті 6 і, зокрема, до пунктів 6.5.1, 6.5 цих статей і теж цей законопроект якраз спрямовано на виправлення тої недолугої ситуації, яка склалася у зв'язку з набуттям 1 січня цього року чинності Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування доходів фізичних осіб із найбільш вразливих груп населення таких, як інваліді, багатодітні сім'ї, самотні батьки) і стосується якраз самітних матерів або самітного батька, опікуна-піклувальника, дитини. І я тому прошу і цей законопроект Терьохіна також прийняти і у першому, і у другому читанні. Наголошує, що вони не є антагоністичними. Я просив би вас обидва прийняти у першому і другому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Іван Заєць. Іване Олександровичу, мікрофон, будь ласка.

17:52:51

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Мені так само, як і народному депутату Кармазіну, видається, що ці законопроекти не є альтернативними. І мені здається, що кращу було б їх обговорювати окремо. Тоді б уже, справді, можна було провести нормальну процедуру обговорення. Але коли вже ми пішли таким шляхом, то треба приймати і один, і другий законопроект в цілому, зоб вирішити цю проблему.

Річ у тому, що народний депутат Сергій Терьохін пропонує уточнити порядок застосування податкової соціальної пільги. Пропонується при розрахунку з податкової соціальної пільги для самотніх батьків, батьків які утримують дитину інваліда або мають троє дітей, чи більше дітей віком до 18 років. Граничний розмір доходу розраховувати кратно кількості дітей, на яких батькам надається така соціальна пільга. Отже, якщо будуть внесені такі зміни до законопроекту про податок із доходів фізичних осіб це буде означати, що влада реально підтримує багатодітні сім'ї і реально підтримує сім'ї, у яких є діти інваліди.

Що стосується законопроекту поданого Атрошенком то там мова йде про розширення сфери застосування цього закону на учасників бойових дій під час другої світової війни.

В чинному законі сказано, що на таку соціальну пільгу мають право учасники бойових дій під час другої світової війни або особи, які в той час працювали в тилу і мають відповідні державні відзнаки. Тобто тут ключеві слова це "мають відповідні державні відзнаки". А пан Атрошенко пропонує вилучити ці слова і таким чином розширити сферу застосування цієї пільги.

Тому я пропоную прийняти ці два законопроекти і працювати далі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Ну, будемо голосувати чи наполягає хтось ще на... Будь ласка, Новак, фракція комуністів.

17:55:15

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція комуністів, Хмельниччина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати.

Вважаю, що автори проекту законів, які сьогодні внесені на обговорення підняли надзвичайно важливу проблему. Практично після набрання чинності Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", деякі категорії платників, особливо члени багатодітних сімей та опікуни дітей-інвалідів стали більш податково дискримінованими, ніж були раніше. У цілому розуміючи всю складність ситуації, на словах декларуючи свої добрі наміри, уряд та Президент на ділі нічого не роблять по покращанню умов життя у цих сім'ях. Навпаки, прикриваючись турботою про наповнення бюджету, обдирають багатодітні сім'ї та сім'ї, де виховують дітей-інвалідів.

Вдумайтеся у такі цифри, сьогодні державна соціальна допомога на дитину інваліда становить біля 80 гривень, а на здорову дитину у багатодітній сім'ї виділяється така мізерна сума, що про неї годі і говорити. Як можна забезпечити повноцінне утримання та виховання дитини у сім'ї на ці кошти при постійному рості цін на харчування, медикаменти, одяг, комунальні послуги. Замість того, щоб надавати допомогу тим людям, які взяли на свої плечі таку важку і благородну справу, як вирощування і виховання майбутнього України, дітей, держава не тільки відвернулася від проблеми цих сімей, а просто переклала їх вирішення на плечі членів цих сімей. І при цьому всьому вимагає сплати податків від членів таких сімей у повному обсязі. Все це пояснюється тим, що для ефективної допомоги немає коштів. І ні уряд, ні Президент не можуть збагнути, що через певний час кошти, можливо, і найдуться, тільки для кого вони будуть потрібні, якщо нас українців на нашій землі стає все менше?

Допомога для багатодітних сімей та сімей, в яких виховуються діти-інваліди, потрібна зараз негайно. Ми ніби знаходимося в зачарованому колі. Кризовий стан в економіці, втрата мільйонами людей відкинутих за межу бідності впевненості в майбутньому, деморалізація суспільства обумовлюють поглиблення демографічної кризи. А демографічна криза в свою чергу гальмує вихід України з економічної кризи, паралізує волю, фізичні і моральні сили населення.

Потрібно негайно робити конкретні кроки для виходу із ситуації, яка склалася. Я прекрасно розумію, що цей закон, якщо він навіть буде прийнятий один і другий, не вирішить всіх проблем багатодітних сімей і сімей, де виховуються діти-інваліди. Але це хоча б один конкретний крок до їх вирішення. І тому я пропоную голосувати за ці обидва проекти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає наполягань? Будемо ставити на голосування? Так, Терьохін, уточнення. Будь ласка, мікрофон.

17:58:05

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, я ще раз хотів би наголосити на тому, що проект 5040 і 5040-1 не є альтернативними. Ці проекти регулюють різні способи оподаткування і різні соціальні групи. Але у зв'язку з тим, що проект 5040 не потребує додаткових бюджетних витрат, а 5040-1 потребує такі витрати, то є прохання 5040 проголосувати в тому вигляді в цілому, як поданий до Верховної Ради, а 5040-1 проголосувати з одним уточненням, що він набирає чинності з першого січня наступного року. І тоді це буде правильно, і відповідати бюджетному кодексу України. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету щодо проекту 5040 про прийняття в першому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо збільшення суми податкової соціальної пільги на утримання дітей). Прошу голосувати. В першому читанні і в цілому як закон.

17:59:39

За-286

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування проект 5040-1 проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо податкових соціальних пільг) для прийняття у першому читанні і в цілому як закон з уточненням, що цей закон набирає чинності з першого січня 2005 року. Прошу голосувати.

18:00:16

За-312

Рішення прийнято.

Шановні колеги, бюджетний комітет запропонував прийняти в цілому, але внести уточнення, що з першого січня 2005 року, оскільки іде про додаткові витрати з Бюджету. І погодився автор проекту з цією пропозицією. Так, закон прийнято перший і 5040, і 5040-1.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо земельних ділянок під об'єктами нерухомості). Матвієнко Анатолій Сергійович є? Тоді, будь ласка, Терьохін Сергій. По двох проектах тоді оцінку дайте.

18:00:59

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати!

Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності 23 березня ще розглянув проект закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо земельних ділянок під об'єктами нерухомості).

Законопроектом передбачено законодавчо врегулювати питання щодо скасування подвійного оподаткування орендної плати за землю, прискорення передачі житла згідно з нормами Земельного кодексу і Житлового кодексу, а також усунення штучного та надмірного оподаткування бюджетів органів місцевого самоврядування та порушення практики міжбюджетних трансфертів.

Крім того проектом передбачається встановлення норми щодо "Перехідних положень" з питань оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки і продажу житла.

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради зазначено, що поданий законопроект не має зауважень.

Враховуючи зазначене, комітет рекомендує Верховній Раді прийняти проект 5218 за основу в першому читанні та в цілому, а законопроект 5189 народного депутата Матвієнка Анатолія Сергійовича не голосувати у зв'язку з тим, що він повністю врахований в законопроекті 5218.

І від себе можу сказати таке: сьогодні склалася парадоксальна ситуація після прийняття рішення Конституційним судом про те, що орендна плата за землю або плата за землю відповідно до закону, так він і називається, має оподатковуватися податком на додану вартість.

Зрозуміло, що це є абсолютний нонсенс, ми маємо це виправляти. Це перше питання.

Друге питання: по житлу. Ви знаєте, що багато українських громадян профінансували будівництво свого житла, яке з першого січня цього року відповідно до Державного бюджету України, поданого цим урядом і проголосованим вами, шановні народні депутати, почало оподатковуватися за 20 процентами ПДВ.

Що робити цим людям, які накопичували ці гроші багато років і вкладали в це житло, не зрозуміло. Що робити цим підприємствам будівельним: чи здирати на 20 відсотків плату за цю квартиру або кімнату, або щось інше робити - теж не зрозуміло. Тому цей законопроект виправляє недолугості того проекту, того Закону про бюджет, який був прийнятий, а також абсолютно не вивірене рішення Конституційного Суду щодо подвійного оподаткування плати за землю в бюджет. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, є потреба обговорювати цю проблему? Немає. Але я поставлю в порядку надходження цих проектів.

Першим ставиться проект народного депутата Матвієнка, номер 5189, Закон України про внесення, проект Закону України про внесення змін до статті три Закону України "Про податок на додану вартість". За основу.

18:04:49

За-68

Проект не підтримано.

Я ставлю на голосування... Пропозиція комітету. Ще раз сформулюйте, будь ласка. Мікрофон.

ТЕРЬОХІН С.А. Пропозиція комітету - прийняти законопроект 5218 в першому читанні та в цілому і ввести його в дію з 1 січня 2004, ще раз повторюю, 2004 року. Для того, щоб не було оподаткування задньо тих громадян, які вже профінансували свої квартири.

ГОЛОВА. Так, зрозуміла пропозиція? Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні і в цілому як закон Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість у зв'язку з поставкою житла та землі". Реєстраційний номер 5218.

ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

18:06:00

За-290

ГОЛОВА. Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість"(щодо нульової ставки для підприємств ПЕК). Литвин Вадим Валентинович - доповідач, будь ласка.

І підготуватися Капустіну.

18:06:21

ЛИТВИН В.В.

Шановні колеги, зазначений законопроект було розроблено з метою вирішення трьох нагальних проблем з питань оподаткування ПДВ, які є вкрай важливими для підприємств нафтогазового комплексу.

Перша проблема - це законодавче звільнення від оподаткування ПДВ ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів.

Друга проблема. Це законодавче встановлення нульової ставки ПДВ на операції з продажу імпортованого природного газу ввезеного відповідно до зовнішньоекономічних контрактів.

І третя проблема. Це законодавче встановлення нульової ставки ПДВ на послуги пов'язані з транспортуванням природного газу.

У 2000-2002 роках у зв'язку із скасуванням нульової ставки податку на додану вартість на операції з продажу природного газу імпортованого в Україну НАК "Нафтогаз" України фактично була поставлена в умови , за яких її фінансові можливості дозволяли або виконувати міжнародні угоди і стабільно забезпечувати потреби України природним газом, або своєчасно виконувати свої податкові зобов'язання перед бюджетом. Як наслідок, податкове навантаження привело до збільшення податкової недоїмки, зростання дефіциту коштів на капітальне вкладення та до погіршення розрахунків з Туркменистаном за імпортований природний газ. Лише у 2003 році ситуація із сплатою нарахованих податків покращилася, насамперед, завдяки введенню Законом про Державний бюджет звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення імпортованого природного газу та нульової ставки на операції з продажу імпортованого природного газу.

Зазначені норми оподаткування також були введені Законом про Державний бюджет в 2004 році. Аналіз виконання НАК "Нафтогаз України" податкових зобов'язань свідчить про стійку тенденцію збільшення надходжень до Державного бюджету від таких підприємств.

В 2003 році підприємством НАК "Нафтогаз" поточні розрахунки з бюджетом було виконано в повному обсязі. В тому числі з податку на додану вартість майже на 122 відсотки. Крім того, компанія зменшила свою податкову недоїмку на 227 мільйонів гривен.

Прийняття цього закону не призведе до втрат бюджету та дозволить підприємствам НАК "Нафтогаз України" запобігти відволіканню обігових коштів на сплату ПДВ, забезпечити безперебійне, безаварійне функціонування газотранспортної системи, а також не нарощувати недоїмку по платежам до бюджету та своєчасно розраховуватись за туркменський природний газ. Це дозволить не підвищувати ціни на газ.

Враховуючи вищесказане, прошу підтримати цей законопроект як вкрай важливий для нафтогазового комплексу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Капустін Віктор Володимирович.

18:09:20

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, цей законопроект, який надається на наш з вами розгляд, норми цього законопроекту фактично вже кілька років поспіль знаходять своє відображення у Законі про Державний бюджет. У цьому Законі про Державний бюджет на цей рік ці норми містяться у 3-5 абзаці 9-ї статті. Це наступні норми, по-перше, це звільнення від оподаткування операцій по ввезенню природного газу на митну території України відповідно до зовнішньо-економічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України.

По-друге, це оподаткування послуг по транзиту нафти і газу через територію України у рамках міжнародних договорів України з нульовою ставкою ПДв.

По-третє, це застосування нульової ставки по операціях з продажу природного газу на митних територіях України, придбаного у рамках міжнародних договорів України. При цьому продаж такого газу неплатникам ПДВ, у тому числі населенню і бюджетним організаціям здійснюється на загальних підставах. Таким чином, даний підхід виключає втрати бюджету від надходження ПДВ.

Таким чином, філософія цього законопроекту полягає у тому, щоб ці норми, які ми продовжуємо кожен рік у законах про Державний бюджет, щоб вони знайшли відображення у стаціонарному законі, який би ми з вами могли прийняти. І таким чином ці норми працювали б і в подальшому.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув це питання і схвалив, підтримав цей законопроект у такому варіанті. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону, який ми зараз розглядаємо, внесений на зміну раніше поданого народним депутатом Литвином у першому читанні за основу за винятком норми, що стосується встановлення нульової ставки по операціях, пов'язаних з перевезенням, перевищенням природного газу, нафти та нафто............ вантажів транзитом через територію і ........... Україну відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України. Тобто без другого пункту.

Таким чином ми пропонуємо, комітет пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте тоді поставлю на голосування за основу приймемо, а далі тоді визначимося.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо нульової ставки та підприємств ПЕК). Реєстраційний номер 2305.

18:11:37

За-186

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція комітету? Хай комітет скаже.

КАПУСТІН В.В. Шановні народні депутати, ну це - важливий законопроект. Можливо, людей зараз в залі мало, тому, напевно, ми його і не прийняли, не вистачило голосів. Давайте на повторне перше читання, щоб ми його обговорили ще раз і прийняли або відмовили. Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про направлення на повторне перше читання проекту закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо нульової ставки для підприємств ПЕК). Реєстраційний номер 2305.

18:12:28

За-251

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас не розглянуто ще три податкових закони, вони великі за обсягом. То є одна пропозиція. Прошу уваги, шановні колеги.

До нас неодноразово звертався і голова Рахункової палати про те, щоб ми прийняли проект постанови про створення територіальних представництв Рахункової палати.

(Ш у м у з а л і)

Ну, одну хвилинку, заспокойтеся.

Необхідне фінансування для цього виділено, все є. Нам треба просто приймати формалізований документ. Це наш орган, для того, щоб він працював ефективно. Тому нам треба проголосувати про включення до порядку денного цього питання, а потім прийняти цю постанову.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови про створення територіальних представництв Рахункової палати. Прошу голосувати.

18:13:32

За-311

Ми включили до порядку денного. Тому я ставлю на голосування: про прийняття в цілому проекту Постанови Верховної Ради України "Про створення територіальних представництв Рахункової палати", реєстраційний номер 5433. Прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги. Ми повинні підтримати власне Верховну Раду.

18:14:02

За-291

Постанова прийнята.

Шановні колеги... Будь ласка, Петро Цибенко, мікрофон.

18:14:18

ЦИБЕНКО П.С.

Шановний Володимире Михайловичу, в порядку денному на сьогоднішній день є проект постанови номер 5398. Мова йде про звернення з'їзду ветеранів організації ветеранів України про визнання наступного року 2005 року Роком ветеранів.

Я б дуже просив ... це буде... Одну хвилину займе. Це звернення до Президента з проханням оголосити наступний рік указом Роком ветеранів з вирішенням блоку соціальних проблем.

Я просив би включити до порядку денного і проголосувати його.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ну давайте це ніякого навантаження політичного не несе.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови про звернення 4-го з'їзду організації ветеранів України щодо оголошення 2005 року Роком ветеранів України.

Давайте проголосуємо. Реєстраційний 5398. Прошу голосувати.

18:15:25

За-241

Ми включили. Тепер давайте приймемо цю постанову. Реєстраційний номер 5398. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як постанови, проекту Постанови Верховної Ради України про звернення четвертого з'їзду організації ветеранів України щодо оголошення 2005 року роком ветеранів в Україні. Прошу голосувати.

18:16:00

За-277

Постанова прийнята.

Мікрофон Терьохіна. Прошу хвилинку уваги.

18:16:08

ТЕРЬОХІН С.А.

Володимире Михайловичу, вже два з половиною місяці ставляться податкові закони в кінець дня, як правило не голосуються. Ми вже півроку не можемо виправити недолугості, які були прийняті у бюджеті 2004 року.

Тому у мене є пропозиція. Ви прекрасно знаєте норму бюджетного кодексу, що у разі, якщо до 2 липня ми не приймемо в цілому поправки до тих законів, які є сьогодні, то наступного року будуть оці недолугі норми діяти.

У мене є пропозиція, перше, на завтра оті всі речі, які сьогодні не були проголосовані, але які дуже важливі є, це є блок ПДВ, це є блок податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, акцизи поставити не назад, а першими питаннями для того, щоб економіка отримала стимул якийсь.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, у нас залишилось запланованих на сьогодні три проекти законів не розглянутих. Завтра ми їх розглянемо. Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за плідну нашу роботу всім.