ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 червня 2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали.

Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:02:52

Зареєструвалося -433

Зареєструвалося 433 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Слово має голова постійної Лічильної комісії Валерій Мішура. Будь ласка.

16:03:21

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, дозвольте ознайомити вас із протоколом номер 2 засідання Лічильної комісії Верховної Ради України від 17 червня 2004 року. Слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади членів Рахункової палати. У бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів Рахункової палати були включені кандидатури Першина Володимира Леонідовича, Іваненка Юрія Вікторовича, Невідомого Василя Івановича і Шулежко Марії Яківни.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила.

Перше. Кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані, 448. Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, 317. Кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, 314. Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, немає.

Кількість голосів, поданих за кандидатів, така:

Першин Володимир Леонідович: за - 307, проти - 7;

Іваненко Юрій Вікторович: за - 311, проти - 3;

Невідомий Василь Іванович: за - 310, проти - 4;

Шулежко Марія Яківна: - 331 "за", "проти" три.

Відповідно до статті 85 Конституції України, статті 10 Закону України "Про Рахункову палату", глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України лічильна комісія вирішила вважати призначеними на посади членів Рахункової палати Першина Володимира Леонідовича першим заступником голови Рахункової палати, Іваненка Юрія Вікторовича головним контролером Рахункової палати, Невідомого Василя Івановича головним контролером Рахункової палати, Шулежко Марію Яківну головним контролером Рахункової палати. У мене все.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо новопризначених керівників Рахункової палати. Побажаємо їм плідної роботи, у тому числі ефективної співпраці з парламентом, щоб вони не забували, що вони Рахункова палата і мають відношення до Верховної Ради України.

Михайло Мельничук.

16:05:43

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, я звертаюся особисто до вас. Щойно мені повідомили помічники, яким я дав доручення ранком зателефонувати у 12 регіонів України, в управління сільського господарства районні і обласні. Є підтвердження того, що жодної тонни до сього часу, які обіцяв уряд 200 тисяч тонн палива для села, у жодному з 12 регіонів до сього часу і жодної тонни не отримано. Просто незрозуміло, як працює блок уряду, який відповідає за паливно-енергетичний комплекс. У нас буде біда, Володимире Михайловичу, я попросив би вас особисто взяти цю справу на контроль. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат підготувати відповідне доручення до Кабінету Міністрів.

Шановні колеги, ми зараз маємо включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вищої освіти. Реєстраційний номер 5480. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вищої освіти. Прошу голосувати.

16:07:21

За-341

Питання включено до порядку денного. Є Станіслав Ніколаєнко для доповіді? Зараз, одну хвилиночку. Немає? То тоді давайте відкладемо, і тільки він з'явиться, тоді ми будемо розглядати це питання.

Шановні колеги, що стосується проектів законів про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки друкованих засобів масової інформації та книговидавничої справи в Україні, то вони вже враховані в тому документі, який ми прийняли, і нема потреби їх розглядати. І це позиція бюджетного комітету.

Тому переходимо до розгляду "Прийняття рішення з обговорених питань". Оголошується до розгляду проект Постанови про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Ну відмініть, будь ласка. З мотивів Пинзеник.

16:08:18

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я думаю, один Бог знає, що враховано у тому кілограмі паперів, які ви проголосували в цьому залі. Але, наскільки я дивися, бо я, на відміну від більшості депутатів, мав змогу проаналізувати проект Бюджет, цей цинічний документ, цей закон не до цієї теми. Проблема друкованих засобів масової інформації ним не врегульована. І далі зберігаються податки на додану вартість на періодичні засоби масової інформації. І тому актуальність цього закону не знята вашим дообіднім голосуванням.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте домовимось таким чином: з'явиться голова бюджетного комітету, хай він дасть інформацію. Голова бюджетного комітету проінформував, що це питання враховано, нема потреби розглядати ці законопроекти. Якщо це не так, тоді будемо повертатися до розгляду цього питання. Ну, Порошенко з'явиться, тоді переговоримо. Ну, прошу вас!

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Постанови про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Хто буде доповідати від комітету? Будь ласка, Нощенко. Микола Нощенко, будь ласка, мікрофон Нощенка.

16:09:45

НОЩЕНКО М.П.

Володимир Михайлович, я член бюджетного комітету, і ми рішення про схвалення в основному... основних засад кінцево не приймали. Була домовленість, що ми спочатку вносимо зміни до бюджету, потім на бюджетному комітеті приймаємо ці зміни. Через що і голови комітету з цих причин нема. Нікому доповідати з цього питання, бо рішення не приймали. Дякую.

ГОЛОВА. Відкладаємо тоді розгляд цього питання. Прошу розшукати Петра Порошенка, який би поінформував Верховну Раду України з цього питання.

Оголошується до розгляду проект закону про Український державний компенсаційний фонд. Прийняття рішення за результатами його у першому читанні. Ми розглянули це питання 16 червня 2004 року, але не проголосували його, оскільки це було під завершення нашого засідання, не було людей в сесійній залі. І домовилися, що ми це питання винесемо на голосування сьогодні у четвер.

Ми розглядали його і є пропозиція комітету прийняти цей законопроект за основу. Немає заперечень?

Прошу тоді уваги, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про Український державний компенсаційний фонд. Реєстраційний номер 4460. Прошу голосувати, шановні колеги.

16:11:22

За-118

Рішення не прийнято.

Пропозиція комітету. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проекту закону про Український державний компенсаційний фонд. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 4460.

16:11:59

За-153

Рішення не прийнято.

Переходимо до розділу “друге читання”. Оголошується до розгляду проект Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Друге читання. Демьохін, будь ласка.

16:12:30

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Комитет по вопросам экономической политики согласно постановлению, которое мы с вами приняли, рассмотрел и подготовил на второе чтение законопроект "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно", номер 2580-1.

Это важнейший законопроект, который внесет в экономику нашей страны очень серьезные изменения. Проектом предлагается осуществление государственной регистрации прав на недвижимое имущество в единой информационной государственной системе. Держателем регистра государственного определен центральный орган исполнительной власти по вопросам земельных ресурсов, поскольку регистр формируется на базе государственного учета земельных участков всех форм собственности.

Государственная регистрация имущественных прав на объекты недвижимости базируется на кадастровом номере земельных участков, присвоенных в установленном порядке. Администратором государственного регистра определен Центр земельного кадастра.

Хочу отметить, что уже существует, есть Указ Президента, и закон выполнен в соответствии, в строгом соответствии с Указом Президента, где определены вопросы ведения и создания единой системы государственной регистрации.

На второе чтение к проекту было подано около четырехсот предложений. Предложения можно условно разделить на три группы. Первая группа: предложения Кабинета Министров, народных депутатов Цушко и Семиноги, о создании объединенного закона о Государственном земельном кадастре и государственном регистре имущественных прав на недвижимость. Эти предложения нами был отклонены, потому что при принятии решения нами в зале Верховной Рады от пятого июня прошлого года и от 9 июля прошлого года Верховный Совет поддержал концепцию принятия двух отдельных законов по этим вопросам.

Вторая группа предложения возлагает регистрацию недвижимости на органы юстиции. Эти предлжения были также отклонены комитетом, поскольку Верховным Советом была принята иная концепция.

Третья группа предложений возлагает регистрацию на органы местного самоуправления БТИ.

Вторая и третья группа предложений не предполагает в едином государственном регистре недвижимости учета земельных участков, который бы базировался на кадастровом номере этих участков, то есть создание единой системы недвижимости было бы невозможным. Еще раз хочу подчеркнуть, уважаемые коллеги, данный закон предполагает главное - прозрачность в вопросах регистрации недвижимости и земельных участков. И речь идет всего лишь навсего о том, чтобы наладить совершенно прозрачный и четкий учет имущества, которым мы сегодня обладаем.

Комитет просит поддержать данный законопроект во втором чтении и в целом. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги, це друге читання, питань немає. Давайте поступимо таким чином. У нас є два проекти постанов про неприйнятність. Нехай зараз після доповіді голови комітету про зміст і основні доповнення до цього документу першого заступника голови комітету, давайте запропонуємо і хай зараз виступлять автори проектів постанов про неприйнятність і, в залежності від результатів голосування про неприйнятність проектів постанов, ми повернемося до постатейного його розгляду.

Будь ласка, про неприйнятність Борис Беспалий. Бориса Беспалого немає. Будь ласка, Юрій Кармазін. Ваш проект постанови 2580-1п1.

16:16:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність “виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! У відповідності до статті 93 Конституції України вношу на ваш розгляд проект закону... проект постанови про неприйнятність проекту. Це шкідливий закон. Концептуальні положення закону, за якими функції держави мають здійснюватися державною госпрахунковою юридичною особою, суперечить в частині здійснення влади лише народом, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також здійснення витрат на виконання владних повноважень виключно в межах Державного бюджету України, положенням статей 5, 19, 67, 95, 120 Конституції України, Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади".

Основні положення проекту постанови такі.

Перше. За проектом абзац два статті 2 пропонується закріпити положення про те, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, тобто є владним повноваженням та функцією держави. Відтак не відповідають нормі статті 5 Конституції про те, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, положенням статей 5 і 7 та інших, за якими функції держави мають здійснювати відділення державних госпрахункової юридичної особи ( це я цитату наводжу).

Нагадаю також, що статтею 30 Закону "Про місцеве самоврядування в України" функцію з обліку та реєстрацію об'єктів нерухомого майна віднесено до делегованих самоврядуванню державних повноважень. А тому обов'язок користувачів реєстру додатково оплачувати функцію держави шляхом сплати платежів на рахунки відповідних підприємств суперечить статті 95 Конституції.

Як суперечить і Закону України " Про джерела фінансування органів державної влади", за яким органам державної влади забороняється використовувати кошти одержані за здійснення функцій держави, що передбачають проведення реєстрації та інших дій на платній основі в будь-який інший спосіб крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України.

Сама концепція закону є невдалою. За стратегією перші обмеження щодо користування або розпорядження нерухомим майном, які встановлені законодавством про цільове використання земель, планування і забудови територій, охорони здоров'я, захисту природи і навколишнього середовища, охорони пам'ятників їісторії, культури тощо не підлягають не підлягають реєстрації відповідно до цього закону, тобто не реєструються саме ті обмеження, які безпосередньо стосуються мільйонів громадян. Наприклад, право проходу через земельну ділянку, право збирати гриби та ягоди, загальне право користування водоймами тощо. Чого вартий лише кримський випадок застосування зброї проти підлітків при спробі скупатися у приватизованому озері.

З огляду на нерозривно пов'язані з законопроектом і з проектом закону про земельний кадастр, набрання ними чинності також мало б бути взаємозв'язане та відбуватися одночасно.

Багато серйозних зауважень щодо цих обох проектів висунуто Головним юридичним управлінням Верховної Ради України і Експертним, але вони не були враховані.

І тому я прошу вас шановні народні депутати, відхилити цей проект.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування Проект Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер... Це не зараз голосується.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер 2580-1 П-1, про неприйнятність проекту Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Прошу шановні депутати визначитись.

16:20:17

За-125

Рішення не прийнято.

У Юрія Кармазіна є ще один проект Постанови про направлення на повторне друге читання. Ми будемо розглядати це питання в тому разі, якщо не приймемо цей документ.

Що стосується проекту Бориса Беспалого про неприйнятність, то він ідентичний я думаю, що немає потреби його голосувати. Отже, переходимо до розгляду поправок. Будь ласка, Демьохін Володимир Анатолійович.

Поправка 4 Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів наполягає на цій поправці?

_____________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Кабінет Міністрів наполягає на всіх поправках, які внесені Кабінетом Міністрів у зв'язку з тим, що концепція була прийнята у прийнятті єдиного законопроекту, який би враховував реєстрацію прав на нерухоме майно у складі Державного земельного кадастру. Дякую.

ГОЛОВА. Добре. Будемо ставити на голосування всі ваші поправки. Будь ласка, позиція комітету.

ДЕМЬОХІН В.А. Мы считаем, что эту поправку нельзя учитывать.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 4 Кабінету Міністрів України.

16:21:35

За-77

Поправка не прийнята.

Поправка 5-та. Семинога наполягає на ній? Немає. Ідемо далі. Поправка 7-ма Кабінету Міністрів. Я ставлю на голосування цю поправку.

16:22:05

За-77

Не прийнята.

Поправка 8-ма. Устенко наполягає? Ні.

Жванія 9-та? Ні.

10-та Горбачов? Ні.

Борис Беспалий? Ні.

Матвієнко 12-та поправка? Не бачу.

Лебедівський 13-та. Мікрофон, будь ласка.

16:22:32

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Валерій Лебедівський, фракція "Наша Україна", Народний Рух України.

Шановний головуючий, шановний доповідач.

Я вимушений повернутися до поправки номер 2, яка подана мною, яка врахована, у зв'язку з тим, що у редакції, поданій комітетом, ця редакція не відповідає меті, яка записана у цій статті, а зокрема, що закон буде сприяти збільшенню надходжень до державних та місцевих бюджетів.

На жаль, та структура, яка пропонується, вона не буде сприяти надходженню цих коштів. Як приклад, я скажу, що ми створили багато фондів, зокрема от приклад фонд нещасних випадків. Так от у 2002 році з цього фонду на статутну діяльність було витрачено тільки 1 мільйон гривень. У той час, як на власну діяльність було витрачено 87 мільйонів гривень. Така сама ситуація буде із цією структурою. Тому я вношу поправку до своєї поправки про те, щоб вилучити у преамбулі закону щодо збільшення надходжень до державних та місцевих бюджетів. Вилучити ці слова.

ГОЛОВА. Так, комітет, будь ласка, будемо голосувати.

ДЕМЬОХІН В.А. Мы настаиваем на своей редакции.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер 2 народного депутата Лебедівського. Яку запропонував, поправку до поправки, щойно було озвучено, шановні колеги.

16:24:00

За-37

Не прийнято рішення.

Поправка 13. Ви наполягаєте на ній? Лебедівський. Мікрофон, будь ласка. Ні, не наполягає.

Поправка Кабінету Міністрів номер 14. Наполягаєте на ній?

Я ставлю на голосування поправку 14 Кабінету Міністрів.

16:24:31

За-29

Рішення не прийнята.

Поправка 15. Семинога наполягає? Семиноги мікрофон, будь ласка. Ні, немає.

Поправка 16. Жванія наполягає? Ні. Устенко, 17? Ні. Лебедівський, 18 поправка. Наполягаєте на ній? Ні. Матвієнко, 20? Ні. Беспалий, ні. Сімонов, 22. Ні. Кравченко, 23. Ні. Ткач, 24. Горбаль, 26. Сухий, 27. Лебедівський, 28. Наполягаєте на ній? Мікрофон увімкніть, будь ласка.

16:25:31

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Моя поправка стосувалася того, щоб визначити поняття, що є орган реєстрації речових прав. На жаль, в редакції комітету взагалі знято це визначення. І зрозуміло чому. Тому що пропонується, щоб це робила комерційна структура, тобто виконувала функції державної реєстрації. І я вважаю за необхідне, що ми маємо визначити, який саме орган має це робити. Тому прошу врахувати.

ДЕМЬОХІН В.А. Речь идет только о государственной системе регистрации. Мы считаем, что эту поправку нельзя принимать.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 28 Лебедівського.

16:26:21

За-54

Рішення не прийнято.

Поправка 30, Кабінет Міністрів. Наполягає Кабмін на ній?

ДЕМЬОХІН В.А. Мы предлагаем, уважаемые коллеги, учитывая то, что...

ГОЛОВА. Прошу уваги!

ДЕМЬОХІН В.А. ...Кабинет Министров настаивает на всех своих поправках, поставить их все на голосование и определиться в этом вопросе.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте тоді зразу поставимо всі поправки Кабінету Міністрів, оскільки він на всіх наполягає і не аргументує їх, а ви визначтесь голосуванням. Нема заперечень? Я ставлю на голосування поправки Кабінету Міністрів до цього закону, всі поправки. Прошу визначатися.

16:27:18

За-97

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, хто наполягає на тих ваших поправках, які не були враховані? Лебедівский, будь ласка, мікрофон. Називайте номер поправки.

16:27:32

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Дякую. Поправка номер 123. Мова йде про те, що всі статті визначається, хто ж саме є органами державної реєстрації. І, в тому числі, визначається, що до цих органів відносяться місцеві органи державної реєстрації речових прав органів місцевого самоврядування.

Я звертаю вашу увагу на те, що комітет виключив органи місцевого самоврядування, забрав у них повноваження щодо реєстрації цих прав. Я вважаю, що це неприпустимо, тому що саме органи місцевого самоврядування мають можливість їх забезпечити здійснювати ці функції. Тому я прошу цю поправку врахувати. Дякую.

ДЕМЬОХІН В.А. Комитет считает, что если мы говорим о единой системе, то все должно быть в одних руках. То, что касается органов местного самоуправления, то им оставлена функция, БТИ свою роль будет выполнять. Я предлагаю поставить на голосование.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування 123 поправка народного депутата Лебедівського.

16:28:50

За-59

Рішення не прийнято.

Які ще ваші поправки? Мікрофон Лебедівського, будь ласка.

16:28:58

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ В.А.

Поправка номер 154. Вона стосується того, хто призначає керівника місцевого органу державної реєстрації.

Я ще раз звертаю вашу увагу на те, що в редакції комітету це здійснює госпрозрахункова структура, яка сама призначає керівників на місцях. Це не припустимо, щоб державну реєстрацію здійснювала госпрозрахункова структура і сама визначала, хто має бути керівником.

В моїй поправці передбачається, що керівники цих органів призначаються органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом реєстрації речових прав.

Я прошу врахувати цю поправку, тому що якщо вона не буде врахована, то не можна голосувати за цей законопроект в цілому, а треба відправляти його на повторне друге читання. Дякую.

ДЕМЬОХІН В.А. Мы все-таки говорим о единой системе государственной регистрации, и комитет будет определять и квалификационные требования к регистраторам. Поэтому и за ним должно это право остаться. Поэтому я предлагаю поставить на голосований.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 154 народного депутата Валерія Лебедівського.

16:30:19

За-64

Не прийнята поправка.

Наступна поправка ваша, Валерій Лебедівський яка? Немає.

Хто наполягає ще на поправках, які не враховані і хоче їх аргументувати? Немає. Будь ласка, пропозиція комітету.

ДЕМЬОХІН В.А. Мы предлагаем прийнять во втором чтении и в целом. Сначала во втором.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги!

Ставиться на голосування для прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Реєстраційний номер 2580-1. Прошу голосувати.

16:31:25

За-216

Рішення не прийнято.

ДЕМЬОХІН В.А. Уважаемые коллеги, я попрошу: еще раз давайте мы поддержим этот законопроект, важнейший законопроект.

ГОЛОВА. Оскільки зараз кричать, що не зрозуміли, ще раз я поставлю. Шановні колеги, прошу уваги!

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", реєстраційний номер 2580-1. Прошу голосувати.

16:32:18

За-206

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", реєстраційний номер 2580-1. Прошу голосувати.

16:32:47

За-294

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з проведення фумігації, знезараження підкарантинних матеріалів та їх об'єктів". Шановні колеги, давайте по поправках, бо в нас дуже багато роботи.

Будь ласка, Сергій Миколайович Терещук.

16:33:15

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні народні депутати, в першому читанні закон прийнятий другого березня За весь час надійшло шість поправок. Чотири з них враховані, дві відхилені. Комітет пропонує прийняти закон в другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону "Про внесення змін до деяких законів щодо ліцензування діяльності з проведення фумігації, знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів", реєстраційний номер 4340. Прошу голосувати.

16:33:59

За-293

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект... Соломатін з мотивів, будь ласка.

16:34:16

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Як я і прогнозував, сьогодні вранці за цей закон проголосує майже уся Верховна Рада України, фракції буржуазної частини, в тому числі і центристи, і праві. Ну і звичайно і ліві. Але ж разом з тим, саме вони не проголосували закон про ліцензування певних видів діяльності, який передбачав ліцензування права на здійснення видобування корисних копалин. Саме таким голосуванням за законопроект 3366 не проголосували буржуазія новітня українська, вона засвідчила, що вона робить останній хапок у надрах. Тому я звертаюся до тих, хто ще не втратив частини розуму, все ж таки повернутися до цього законопроекту і поставити бар'єр на шляху розкрадання того, що є в надрах. Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в галузі насінництва, розсадництва та з охорони прав на сорти рослин (друге читання).

Доповідач - Терещук Сергій Миколайович.

16:35:37

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, зазначений законопроект був прийнятий в першому читанні в лютому цього року. До Комітету з питань аграрної політики, земельних відносин не поступило зауважень і пропозицій, тому на комітеті ми теж розглянули і прохання - підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому як закон.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету - прошу уваги! - про схвалення у другому читанні і прийнятті в цілому як закон

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в галузі насінництва, розсадництва та з охорони прав на сорти рослин. Реєстраційний номер 3686. Прошу голосувати.

16:36:32

За-289

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо термінів переоформлення земельних ділянок.

Доповідач Лещенко Володимир Олексійович, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Прошу уваги!

16:36:56

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Нагадую, що зазначений законопроект ми розглядали у першому читанні 4 березня. Тут було чотири законопроекти. Один із них від фракції "Наша Україна" передбачав мораторій на торгівлю землею продовжити до 1 січня 2007 року; від "Центру" Ващук і Матвієнков - до 2010; соціалісти - до 2010 і фракція комуністів - до 2015. В результаті розгляду у першому читанні Верховна Рада прийняла за основу законопроект номер 3372 ( автори Ващук і Матвієнков), за проголосувало 299 народних депутатів.

До Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин надійшло за цей час дві поправки. Вони стосується того, щоб все-таки, врахувавши всі за і проти, щоб все-таки мораторій продовжити до 1 січня 2007 року. Комітет підходив до цього з наступних мотивів.

Перше. Що на сьогодні ще десь отримано тільки 60 процентів державних актів власності на землю. Тобто селяни не в рівних умовах.

Друге. Законодавча база для того, щоб торгівля землею виконувалася у законодавчому руслі, ще не готова, ще потрібно прийняти цілу низку законів.

І третє. Що моральний стан нашого суспільства не дозволяє чесним шляхом проводити торгівлю землею.

У зв'язку з цими питаннями якраз і було прийнято рішення на комітеті, щоб обидві ці поправки врахувати. І Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує Верховній Раді України сьогодні прийняти зазначений законопроект у другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому, як Закон проект Закону про внесення змін до Земельного Кодексу України щодо термінів переоформлення земельних ділянок, реєстраційний номер 3372. Прошу голосувати.

16:39:24

За-304

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права земельної власності (друге читання). Доповідач Лещенко Володимир Олексійович, будь ласка.

ЛЕЩЕНКО В.О. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Нагадую вам, що до першого читання, яке відбулося 19 червня 2003 року було запропоновано два законопроекти з цього питання: номер 2120 Кабінету Міністрів України і номер 2120-1 автори Томич і Сулковський. Верховна Рада України тоді прийняла в першому читанні законопроект народних депутатів Томича і Сулковського номер 2120-1. "За" проголосувало 300 народних депутатів.

Після цього до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин надійшло 89 зауважень та пропозицій народних депутатів України. Комітет ретельно розглянув всі ці зауваження й пропозиції і дійшов до висновку щоб врахувати 59, врахувати частково і редакційно - 11, відхилити - 19. Пропозиція комітету прийняти зазначений законопроект в другому читанні і в цілому. Але я наголошую, що є зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Комітет їх розглянув і не погоджується. Тому ще раз повторюю, що пропозиція комітету прийняти зазначений законопроект у другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Я дякую вам Володимире Олексійовичу. Але оскільки є проект постанови про неприйнятність, то давайте зараз ми його послухаємо обгрунтування, а тоді підемо по статтям. Автор проекту Михайло Добкін. Автор проекту Постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності. Будь ласка.

16:41:54

ДОБКІН М.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Законопроект, який представлений сьогодні у залі, підриває не тільки основу права приватної власності як правового інституту, але і протирічить Конституції України, де у статті 41-й чітко встановлено норми щодо примусового відчуження об'єктів права приватної власності.

Стаття 41 Конституції визначає, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване як виняток, з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законів та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. На думку цивілізованих верст суспільства головними ознаками такого відчуження є винятковість, проведення лише з мотивів суспільної необхідності, законодавче визначення підстав та порядку проведення, попереднє та повне відшкодування власника об'єкту, який вилучається, його вартості. При цьому статтею 146 Земельного кодексу України визначено, що викуп земельної ділянки для суспільних потреб здійснюється лише за згодою їх власника.

Зазначеним проектом навпаки передбачається примусове припинення прав на земельну ділянку. У разі незгоди її власника на добровільний викуп земельної ділянки для суспільних потреб за рішенням суду.

А на самом деле в данном законопроекте отсутсвует порядок, каким образом будет определяться цена земельного участка. И если сельский совет, сельская рада решит ту или иную землю забрать, человеку, который владеет данным земельным участком, букдет выплачена сумма, только которую посчитает данный сельский совет необходимым. И люди не смогут отстаивать свои права по этому закону.

Автори законопроекту намагаються зробити органи державної влади і місцевого самоврядування органами примусового відчуження. Тобто надають їм абсолютно невластиві повноваження, які протирічать самій суті місцевого самоврядування як волевиявлення прав українського народу, а не примушення своїх прав позбутися.

Крім того, уявіть собі можливі правові наслідки прийняття такого законопроекту. Створюються благодатні умови для розквіту корупцій, за яких стає можливим відібрати у сусіда землю, яка тобі подобається. При цьому запровадження у законопроекті норм про визначення земельної ділянки як стратегічного об'єкту є абсолютно неврегульованим в законодавстві і дає злочинну можливість так само легко маніпулювати правом власності, як це вже було в епоху колективізації.

Таким чином примусове відчуження земельних ділянок є злочином проти права приватної власності на землю, яке гарантується статтею 14 Конституції України, що псує всі досягнення демократії від часів створення незалежної української держави. Дякую вам і прошу підтримати і проголосувати проти прийняття цього закону.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 2120-1п, який щойно обгрунтував Михайло Добкін, про неприйнятність проекту Закону України про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності.

16:44:57

За-91

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Володимир Лещенко. Йдемо по поправках. Шановні колеги, хто наполягає на поправках, які не були враховані? Не бачу.

Тому є пропозиція підтримати рішення комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності. Реєстраційний номер 2120-1. Прошу голосувати.

16:45:41

За-77

Рішення не прийнято. Яка пропозиція комітету?

ЛЕЩЕНКО В.О. Пропозиція комітету на повторне друге читання. Дякую.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування про позиція комітету - про направлення на повторне друге читання проекту Закону про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності. Реєстраційний номер 2120-1. Прошу визначатися.

16:46:16

За-83

Проект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про сільськогосподарську дорадчу діяльність (друге читання). Ткач Роман. Калінчук Василь, будь ласка.

16:46:35

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Після прийняття законопроекту у першому читанні від народних депутатів надійшло 126 пропозицій. Для роботи над текстом законопроекту до другого читання були запрошені комітетом всі зацікавлені сторони. Активну участь в доопрацюванні законопроекту взяли народні депутати Нощенко Микола Петрович, Горбаль Василь Михайлович, Зубець Михайло Васильович, Шевченко Олександр Олександрович та інші.

Кожна з пропозицій уважно була опрацьована робочою групою, до складу якої увійшли народні депутати, фахівці Міністерства аграрної політики, Інституту аграрної економіки, Академії аграрних наук, Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб, Національного аграрного університету та інші.

Враховано повністю, частково та редакційно 97 зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи. Відхилено 29. В запропонованій до другого читання редакції законопроекту враховані пропозиції, які вносилися раніше поданими урядовими і іншими суб'єктами законодавчої ініціативи законопроектам з цього питання, а також переважна більшість зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Слід зазначити, що при опрацюванні проекту закону було змінено кількість статей, частина з них була об’єднана, а частина вилучена, що значно конкретизує та спрощує текст законопроекту.

Комітет вносить пропозицію: якщо народні депутати наполягають на розгляді відхилених пропозицій, то розглянути кожну з них окремо. Якщо ж ні, то комітет вносить пропозицію прийняти законопроект в другому читанні та в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто наполягає з авторів поправок, які не враховані, або, на їх погляд, не враховані повністю, на голосуванні?

Немає.

Прошу уваги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про сільськогосподарську дорадчу діяльність, реєстраційний номер 3553. Прошу голосувати.

16:49:08

За-272

Закон прийнято.

КАЛІНЧУК В.А. Дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект закону про державну експертизу землевпорядної документації, друге читання. Доповідач Лещенко Володимир Олексійович.

Шановні колеги, є тут проект постанови про неприйнятність. Автор цього проекту Борис Беспалий. Оскільки його немає, але для того, щоб витримати процедуру, я поставлю на голосування проект постанови Бориса Беспалого про неприйнятність проекту Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", реєстраційний номер 4018/п-1.

Прошу визначатися.

16:50:00

За-39

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Володимир Олексійович.

16:50:09

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Після прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин надійшло 54 пропозиції та зауважень народних депутатів України.

Комітет їх ретельно розглянув і прийняв рішення врахувати 30, врахувати редакційно 8, врахувати частково 7 і відхилити 9.

Крім того, і народного депутата, в тому числі і народного депутата Беспалого враховано 14 частково і редакційно 7. Відхилено лише 4. Тому Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин вносить пропозицію прийняти зазначений законопроект у другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто наполягає на поправках, які, на погляд автора, не враховані? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону "Про державну експертизу землевпорядної документації", реєстраційний номер 4018. Прошу голосувати.

16:51:27

За-303

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про впорядкування питань, пов'язаних з забезпеченням ядерної безпеки". Бронніков Володимир Костянтинович, голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної безпеки та ядерної... ядерної політики та ядерної безпеки. Будь ласка.

16:51:52

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, мы принимаем важный закон, который обеспечит безопасность и нашего поколения, и не допустит повторения чернобыльских ситуаций, когда атомные блоки остановлены по политическим решениям, а средств на выведение их из эксплуатации нет. Этим законом мы приписываем эксплуатирующей организации создать специальный счет и обеспечивать расходование оттока под жесточайшим контролем Кабинета Министров и специально созданной наглядовой рады.

Было получено 27 поправок. Все они согласованы с депутатами и учтены в законе. Была изучена стенограмма обсуждения его в первом чтении, и все замечания, высказанные депутатами, там учтены.

Поэтому прошу комитет - после обсуждения принял там, - просит поддержать его в целом, и во втором чтении и в целом. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, позиція комітету доведена до вашого відома. Хто має якісь застереження, заперечення? Немає? По поправках, будь ласка. У вас немає ж поправок там.

Я ставлю на голосування, шановні колеги, пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки . Реєстраційний номер 2142. Прошу голосувати.

16:53:43

За-223

(Ш у м у з а л і)

Ну зберіться, що ж ви мені кажете. Прошу уваги, шановні колеги! Я ставлю на голосування - ну слухайте! - про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки. Реєстраційний номер 2142.

Прошу голосувати.

16:54:21

За-222

Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне друге читання проекту цього закону. Реєстраційний номер 2142.

Прошу голосувати. На повторне друге читання.

16:54:48

За-240

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект... проект, вибачте. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вищої освіти.

Ніколаєнко, голова Комітету з питань науки і освіти.

16:55:35

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ми з вами буквально тижнів кілька назад провели великі парламентські слухання, де з'ясували детально проблеми вищої освіти. Відбулося 18 регіональних нарад працівників вищої школи громадськості. В ході обговорення взяло участь в цих обговореннях більше 100 народних депутатів України. В комітет поступила низка законодавчих пропозицій щодо удосконалення законодавства щодо вищої освіти. Буквально в двох словах.

Мова йде про те, що на сьогодні ми фінансуємо вищу освіту приблизно на одну третину від потреби. Змушена вища школа, щоб виживати, набирати платну освіту і так далі. Про це детально ми говорили. Але, коли уважно подивитися сьогодні на діяльність вищих закладів, то ми оподатковуємо діяльність у вищих навчальних закладах, робимо такі їм умови, що практично там працювати неможливо.

Я наведу кілька моментів. Скажімо, візьмемо Закон про енергетику. Ми встановлюємо сьогодні, недофінансовуємо вищі навчальні заклади, а встановлюємо їм п'ятикратні штрафні санкції. І в результаті з бюджету потрібно віддавати в п'ять разів більше по нашій же вині.

Мова йде, скажімо, про Земельний кодекс. Ми не маємо у бюджетних організаціях статті "Плата за землю", ми встановлюємо плату за землю; ми вимагаємо від них масу різних речей. Мова йде, скажімо, про Бюджетний кодекс. Для того, щоб змінити одну строчку у Бюджетному кодексі, півтора мільйони витрачають вузи для того, щоб їздити, безкінечно міняти. Ніякої самостійності.

Я зрозумів з ініціативи депутатів, що вони вимагають, щоб поставили питання у першому читанні на голосування цей закон.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ніхто не заперечує?

( Ш у м у з а л і)

Будь ласка, Юрію Кармазіну мікрофон увімкніть.

16:57:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безперечно, що частина тих змін, які пропонуються зараз до чинного законодавства, є хорошими і будуть стимулювати матеріальне забезпечення окремих категорій закладів системи освіти.

Разом з тим я не хотів би, щоб ми без обговорення і потім, не розуміючи, що робимо, давали, зокрема, те право і вносили ті зміни до Бюджетного кодексу, які пропонуються. Ми вже сьогодні вже показали, що у нас Бюджетного кодексу не існує, принаймні, ми його не виконуємо. А саме, мова йде про те, що затвердження змін до кошторисів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації державної і комунальної форми власності здійснюються керівниками цих закладів. Тому, замисліться, будь ласка, це, дійсно, є несерйозним, нелогічним і протизаконним. Я проти таких змін. І тому у першому читанні можна приймати. але є повно ще зауважень, які давайте будемо подавати до другого читання.

НІКОЛАЄНКО С.М. Юрію Анатолійовичу, дякую вам за зауваження. І дійсно ми у другому читанні його розглянемо. Але я що хотів би вас попросити. Я називав цифру, 2 мільйони гривень щорічно витрачають керівники вузів для того, щоб змінити одну строчку. Ми їм бюджет затвердили, от зараз нада там перерахувати зарплату на 16 відсотків, яку ми збільшили з 1 вересня. Нада щоб тисяча профтехучилищ, 323 державних вузи туди-сюди їздили. Та що тут, це ж автоматом можна робить. А в цілому, тому я пропоную у першому читанні підтримати. Юрія Анатолійовича запросимо на комітет і обговоримо це питання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ніхто не заперечує, що поставити на голосування про прийняття за основу проект Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вищої освіти. Це реєстраційний номер 5480. Прошу голосувати.

НІКОЛАЄНКО С.М. І доручення комітетом, протягом тижня доопрацювати і внести.

ГОЛОВА. Так,так.

16:59:17

За-373

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про основні засади державної аграрної політики. Реєстраційний номер 5080. Доповідач: перший заступник міністра аграрної політики Лузан Юрій Якович. Будь ласка, давайте коротко аргументуйте по основним тезам і потім запитання і відповіді.

ЛУЗАН Ю.Я.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Проект Закону про основні засади державної аграрної політики України підготовлено на виконання Постанови 7 України від 6 лютого 2003 року. Узагальнюючи більшість думок і оцінок, які були отримані при обговорені даного проекту в аграрній конфедерації, у всеукраїнському союзі сільгосппідприємств із регіонами, безпосередньо з учасниками ринку, уряд вважає, що прийняття цього проекту закону забезпечить кращу системність та комплексність реалізації державної аграрної політики на період до 2015 року.

Загалом він повинен стати основним орієнтиром подальшої законотворчої робота та заходів держави стосовно розвитку аграрного сектору. Даний законопроект визначає стратегічні завдання державної аграрної політики, основні її пріоритети та шляхи реалізації на майбутній десятирічний період.

Зупинюся лише на основних з них з огляду на сучасні тенденції та поступову інтеграцію вітчизняного АПК до міжнародного продовольчого ринку. Перше. Розвиток земельних відносин. Враховуючи, що це базовий компонент загальної аграрної реформи в Україні, вимоги проекту закону спрямовані на створення гарантованих умов для реалізації прав власності селян на землю через удосконалення земельного законодавства та включення землі в економічний обіг. Сьогодні з великою вірогідністю можна стверджувати, що без впровадження повноцінної, а не декларованої власності на землю оцінки земель, реєстрація власності, запровадження відповідних признаних світовою практикою стандартів практично неможливо забезпечити вільний доступ сільгоспвиробників до фінансових послуг, забезпечити запровадження інструментів іпотечного кредитування, залучення інвестицій, страхування ризиків та можливість працювати з іноземними партнерами. На сьогодні це є одним із стримуючих факторів розвитку аграрної економіки, і ми зобов'язані цивілізовано розірвати це замкнуте коло.

Друге. Формування сприятливого економічного середовища для ефективної діяльності суб'єктів аграрного ринку. У законопроекті окреслені основні напрями удосконалення державної регуляторної бюджетної та податкової політики, формування сприятливого інвестиційного клімату, запровадження ефективних механізмів бюджетної підтримки стосовно аграрного сектору. Кабінетом Міністрів України разом із народними депутатами та наукою вже сьогодні напрацьовано низку законопроектів, які випливають із вимог даного проекту закону. Зокрема завершується робота над підготовкою до третього читання проекту так званого базового Закону про державну підтримку сільського господарства України, який передбачає запровадження прозорих механізмів прямого бюджетного фінансування потреб аграрного сектору та регулювання ринків сільськогосподарської продукції і продовольства, вирішення проблем кредитування, страхування, підтримку розвитку соціальної сфери на селі та інші.

Третє. Удосконалення системи державного управління. На сьогодні це теж одне із важливих питань функціонування агропромислового комплексу. Проект закону зобов'язує забезпечити ефективне поєднання загальнодержавної та регіональної політики через реформування системи органів виконавчої влади, делегування окремих функцій самоврядним галузевим та міжгалузевим об'єднання, посилення державних контрольних функцій, щодо якості продукції, вирішення інших проблем захисту прав споживачів, забезпечити більш чітке розмежування функцій і повноважень центральних органів виконавчої влади стосовно розвитку сільських територій.

Четверте, і це, мабуть, одне з головних завдань даного законопроекту - це забезпечення комплексного розвитку сільських територій та підвищення життєвого рівня сільських жителів. На сьогодні це найбільш болюча проблема. Назріла необхідність чітко визначити функції та фінансові можливості як держави, так і місцевих органів влади стосовно сприяння покращання зайнятості сільського населення, підвищення його доходів, формування системи державного впливу на демографічні процеси на селі, стимулювання закріплення фахівців сільського господарства, освіти, культури, медичного та побутового обслуговування на селі й інші питання.

Шановні народні депутати, ми дуже добре розуміємо, що проект вимагає подальшого вдосконалення і ми розраховуємо на вашу активну допомогу у цьому. Пропозицій та зауважень уже поступило достатньо. Це дає можливість стверджувати, що найближчим часом буде запропоновано Верховній Раді України з врахуванням усіх цих пропозицій внести більш досконалий проект Закону України. Прошу шановні народні депутати підтримати. Дякую за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Якович. Будь ласка, запишіться на запитання. Так, будь ласка, дуже ж багато бажаючих. Ну давайте 5 хвилин. Стойко, за ним Заклунна.

17:05:03

СТОЙКО І.М.

Адам Іванович, прошу передати слово Роману Ткачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ткача.

17:05:16

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

Юрію Яковичу, я тут, я тут.

Шановний Юрій Яковичу, безперечно, що настав вже, як кажуть, найповніша пора, щоб визначити основні напрямки розвитку аграрного сектору економіки. Але у мене все-таки до вас одне таке суттєве питання.

Сьогодні ми знаємо, які соціальні проблеми є в селі, тому зауваження і питання: чому все-таки аж до 2015 року планується довести середню заробітну плату в сільському господарстві до рівня промисловості? Чи не забагато це? Дякую.

ЛУЗАН Ю.Я. Дійсно, на сьогоднішній день це одна із болючих проблем сільського господарства. На сьогоднішній день розмір середньомісячної заробітної плати в сільському господарстві у два рази нижчий, ніж в промисловості і значно нижчий, ніж в середньому по економіці України.

Для того, щоб зрівняти рівень обсягів заробітної плати із іншими галузями економіки, необхідно здійснити дуже великий обсяг державних заходів формування, перш за все, формування ринку з тим, щоб забезпечити необхідну дохідність сільськогосподарських підприємств, щоб створити умови для нарахування заробітної плати в обсягах, які знаходяться на рівні, ніж в середньому по державі.

Це - непросте питання. Воно вимагає значних фінансових ресурсів. І я думаю, що виконання тих заходів, які намічені у цьому законодавчому актів, а також в інших законодавчих і нормативних актах, допоможуть оперативно вирішити дану проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Пономаренко. Мироненко. Пономаренка, будь ласка, мікрофон.

17:07:36

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Юрій Якович! Юрій Якович, я тут.

Пономаренко, фракція комуністів. Як ви вважаєте, якщо немає загальнодержавної, основних напрямків загальнодержавної політики, які передбачені Конституцією... Чи ми будемо з клаптиків робити: спочатку аграрна політика, потім промислова, потім зовнішньо-економічної діяльності? Чи треба спочатку прийняти основні засади політики, які передбачені конституцією?

ЛУЗАН Ю.Я. Я хочу сказати, що основні напрямки державної аграрної політики, вони повинні бути складовими загальнодержавної політики в економіці. І на сьогоднішній день уже багато є нормативних і законодавчих актів, які регламентують загальнодержавну економічну політику.

На жаль, не всі питання, в тому числі і в розвитку аграрного сектору, регламентовані. Я думаю, що якщо поетапно формувати таку політику, виходячи з вимог нашої Конституції, ми зможемо більш узгоджено формувати... створювати умови для розвитку аграрного сектору. Дякую

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нощенко.

17:09:04

НОЩЕНКО М.П.

Юрій Якович, я уважно прослухав вашу грунтовану доповідь і буду підтримувати.

А питання у мене такого плану. Ви зараз виступаєте як міні Кабінет Міністрів на селі, ваше відомство. Чи не розпорошать вашу увагу на питаннях виробництва, технологій, якщо ви будете опікуватися і підвищенням рівня життя працівників соціальної сфери, розвитку культури, освіти і таке інше. Ви про це сказали. Можливо, в концепцію закласти, щоб ви займалися своєю справою?

Дякую.

ЛУЗАН Ю.Я. Це дуже складне питання. І я хочу сказати, що розвиток аграрного сектору є одним із складових розвитку сільських територій, де сконцентровані всі проблеми і соціального характеру, і розвитку економіки, і зайнятості населення, і вирішення цілого блоку соціальних питань. Ми вважаємо, що у вирішенні цих питань повинно бути якесь одне відомство визначено в нашій державі, яке відповідає і координує роботу і діяльність інших міністерств і відомств та органів місцевої влади, з тим щоб повністю вирішувати дані проблеми.

В більшості розвинутих країн якраз аграрні міністерства і відповідають за комплексне вирішення даних проблем. Тому ми і пропонуємо в даному законопроекті такий підхід.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Якович. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Гладій Михайло Васильович.

17:11:11

ГЛАДІЙ М.В.

Шановні колеги, даний законопроект розглянутий на розширеному засіданні Комітету з аграрної політики, і підтримуємо цей законопроект. Правда, в нас є певні зауваження і пропозиції. Хотіли б, щоб їх врахували до другого читання.

Перше - це більше приділити увагу соціальним питанням на селі. Друге - це більш широко висвітлити питання аграрної науки і, звичайно, розвитку територій. Тому комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу, врахувати при доопрацюванні ці питання, на яких я наголосив.

Прошу підтримати даний законопроект і проголосувати в першому читанні. Прийняти за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Михайло Васильович.

Так, будь ласка, у нас записалися на виступи. Висвітіть на екрані, будь ласка. Слово надається Яворівському, підготуватися Кармазіну.

17:12:16

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", мажоритарник, Яворів, Жовква.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Довкола аграрного сектору давно безнадійно і безпросвітньо обертається українська політика. Я в цьому не маю жоднісінького сумніву.

Чесно кажучи, кожна нація, кожен народ, коли починає думати про свою власну економіку, мимоволі визначає якісь найголовніші пріоритети. З моєї точки зору, такі пріоритети в Україні це, в першу чергу, аграрний сектор, бо годували ж колись до 1913 року пів-Європи українським хлібом та й талант нашого народу хліборобський із давніх давен.

Десь другий напрямок я б вважав, скажімо, та ж сама авіація, з якої ми... авіабудування літакобудування, з якого ми маючи такий інтелектуальний потенціал, ніяк не можемо прорватися на міжнародний рівень і через наш негативний імідж української держави та й через бездарність наших менеджентів на міжнародному ринку.

Якщо говорити про аграрний сектор, то передусім , скажімо, не зовсім заповнена ніша на світовому ринку. Це наша олія, це наш український цукор, це наші українські передусім тверді пшениці. Ви знаєте скільки дров було нарубано із....... в реформуванні аграрного сектора з однієї сторони в іншу. Розігнали колгоспи, але фактично натомість абсолютна бездарність нашого аграрного сектору в нашому уряду довела до того, що колгоспи розвалено, але натомість не появилося абсолютно нічого. Коли їдеш сьогодні країною, складається враження, що тільки вчора відступили з нашої землі німці. Тільки вчора. Такі стоять ці всі напіврозтрошені ферми з вибитими вікнами і таке інше.

Президент спромоглися на одне-єдине - це видати свого часу указ про реформування колгоспів, але на інше у пана Президента духу та мабуть і інтелекту не вистачило, а його аграрні радники до цього його не підштовхнули. Через те я це все сказав для того, щоб ви мене зрозуміли ну чисто по-людські. Будь-яке прийняття сьогодні нашої аграрної політики - все це блеф. Скажімо, мене, як людину, як депутата, яка віддала десь десяток років українському парламентаризму, я в це абсолютно не вірю. Через те я хочу сказати, треба проголосувати, можемо проголосувати, люди працювали, це їхня праця. Але сподіватися, що щось радикально зміниться у тому, що може Україну зробити багатою, а згодом і фантастично багатою, при цій владі у нас не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Лещенку.

17:15:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний наше український народе! Читаю оце я пропозицію пана Януковича і думаю, що ж це робиться, коли Прем'єр-міністр не знає, який у нього міністерства взагалі є у впорядкуванні під прапором.

Вікторе Федоровичу, дайте прочухана своїм людям, хай готують правильно документи. Ви посилаєтеся на Мінекоресурсів, яке згідно з указом Президента від 15 вересня 2003 номер 1039 зараз вже називається Міністерство охорони навколишнього природного середовища України і окремо Державний комітет природних ресурсів. І знаєте, чому це зроблено? Тому що і за, і за треба, щоб якось розраховувалися. А ви все посилаєтеся. Це я про якість підготовки документу.

Якщо говорити про суть того, що є там, то я хочу сказати.

Перше. Невідповідність назви змісту. Треба було б назвати "Про основні засади державної аграрної політики до 2015 року"., а ви цього не робите. Пани міністри, я вас прошу, я до вас звертався двадцять п'ять разів з приводу того, що ви не звертаєте увагу абсолютно на мікрохвильові технології, лобіюєте весь час ввезення закордонних хімікатів. Мені соромно сьогодні дивитися професорам, пожилим людям: і професору Тучному, і його колективу, які розробили ці технології. А ви тут не вийшли у цьому документі ні на жодну цифру. Ну, напишіть, що 50 мільйонів тонн буде у вас зерна, як було це й 1991 році. Ви ж не написали жодної цифри тут. І ось що у вас таке називається: основні засади? Це основні засади називається? Це щось інше називається. Це абсолютно декларативний документ, де невідповідність багатьом речам. Ви пишете про те, що треба приймати інше законодавство. Давайте подивимося, три роки працює група вчених серйозних. Ми працюємо, Партія захисників Вітчизни напрацьовує документи про створення аграрного кодексу України. Хіба це не зрозуміло, що це потрібно? У вас не було 80 чи 100 тисяч гривень на створення такого кодифікованого документа, який потрібен всім селянам, і до 2015 року ви не ставите такі погляди. У вас не міняються погляди, тому що все це переписано із старих абсолютно напрацювань. Тільки тоді при ЦК КПРС були хоть і відповідні цифри і були відповідно якісь вимоги.

Тому я категорично за те, щоб доопрацьовувати цей законопроект, який поки що не годиться. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має народний депутат Лещенко, підготуватися Оржаховському.

17:18:41

ЛЕЩЕНКО В.О.

Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Перелистуючи основні засади держаної аграрної політики, які запропонував уряд, можна зробити висновок, що тут є чимало позитивного, але є чимало негативного: ринок землі, ринок робочої сили, ринок капіталу і так далі.

На чому грунтуються зазначені основні засади, чи на реальному стані, чи ні? Я повинен сказати, що ні. Це пристосування до нинішньої згубної політики на селі буржуазного режиму. Ми вже втратили продовольчу безпеку. Це сором, щоб Україна з її родючими землями, працьовитими людьми старцювала по світу, їздила хліб просила.

Трейдери вирішують у нас зараз уже в аграрному секторі дуже багато. Нафтові трейдери показали зуби державі і уряду, і всім, скоро і ці трейдери на аграрному ринку також зуби покажуть. Мені здається, на мій погляд, що основні засади повинні, державної аграрної політики базуватися на реальності, на дійсності. Потрібно записати перше - відбудова зруйнованого. Нам потрібно відбудувати те, що за роки так званої незалежності було втрачене, наче після війни з фашистською Німеччиною. Нам потрібно відновити тваринницькі ферми і тракторні стани, і соціальну сферу, і таке інше.

Далі. Селянам потрібно надати право самим вибирати форму господарювання. Зараз це право у них відібрано, нав'язується інше право. Тільки товариства з обмеженою відповідальністю, тобто ринкові структури. А селянин там нуль.

Далі. Техніка, машинобудування. Зараз у програму потрібно було б записати, що треба створити державні машинно-тракторні станції. Державні, а не олігархічні МТС. Державні - так як у Молдові. І треба починати працювати на землі. Нам потрібно записати як ми за 7-10 років відновимо поголів'я худоби. Земля позаростала бур'янами.

Наш Комітет був у Жашкові Черкаської області, там німець орендує землю, він цілий рік боровся з бур'янами. Нам потрібно туди грошей страшне скільки вкласти.

І саме найголовніше. Уряд повинен повернутися лицем до землі і до селян. Дотації, паритет цін, кредити без іпотеки, кадри потрібно готувати, щоб не було безробіття на селі, безгрошів'я й деградації. Дякую за увагу. Голосувати не треба за цю програму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оржаховський, будь ласка. Тоді Заєць Іван Олександрович.

17:21:57

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, село знищене, поруйнована вся соціальна інфраструктура на селі. Селяни у злиднях. Влада породила новий тип рабства. Якщо раніше рабами були люди, які не мали у власності жодних засобів виробництва, то у рабстві опинилися люди, які мають землю. Вдумайтеся, до чого довела ця влада сьогодні українське суспільство.

Тому питання державної політики в аграрній ділянці є надзвичайно важливим, щоб від нього можна було відмахнутися і несерйозно обговорювати. Ви бачите, як винищується сьогодні земля, грунти, бо сіються на одному і тому самому місці по п'ять чи по шість років той же самий соняшник чи інші сільськогосподарські культури. Тому, шановні народні депутати, давайте обговоримо це питання дуже чітко.

Сьогоднішня аграрна політика спрямована не на порятунок села, селян, сільськогосподарського виробництва, а на їх знищення. Учора я був у Полтавській області у Новосаджарському районі. Раніше був у Чутівському, Карлівському, Машівському, Кобеляцькому, і скрізь люди скаржаться на те, що влада веде таку цінову політику на сільськогосподарську продукцію, яка тільки розорює селян. Селяни здають молоко сьогодні за літр по п'ятдесят копійок. А видобувають люди сьогодні воду зі свердловин і продають цю воду за дві чи за три гривні. Отже, така цінова політика не просто знищує селян в економічному плані, вона деморалізує людей, вони морально знищує. Бо люди розуміють, що тут іде спекуляція, і немає жодної цінової політики. Люди не можуть зрозуміти, як уряд міг підвищити ціни на бензин у півтора рази перед жнивами. І сьогодні немає бензину на селі. Знову ж таки ми сьогодні мовчимо. Тому давайте говорити про цінову політику, яка забезпечить економічні підвалини розвитку села, яка забезпечить розвиток наших селян.

Серед цілей, які визначені цими засадами, є, зокрема, збереження селянства як носія української ідентичності, культури й духовності. Цей документ закінчується такими показниками, що тільки у 2015 році середня заробітна плата вийде на рівень середньої заробітної плати по економіці. Це означає, що ця ціль не буде виконана, що селянство як джерело духовності, як джерело традицій українців буде просто винищено.

Ще на одну проблему, на яку я хочу привернути вашу увагу, це машинобудування сільськогосподарське. Ви нічого не знайдете у цьому документі, хоч ви знаєте, що не може держава розвиватися аграрно, якщо вона не має сільськогосподарського машинобудування. Куди подівся наш комбайн? Але ми беремо закупляємо продукцію машинобудування в усіх країнах, тільки не в себе.

Тому треба оцінювати цей документ, як дуже пустий. Можливо, треба новий створити цей документ, подати на повторне читання, друге читання. Але, шановні депутати, ми не можемо приймати такі документи, бо село гине...

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте підтримаємо Івана Зайця і на наступний пленарний тиждень поставимо два закони - про молоко і молокопродукти, який вирішує цю проблему, і м’ясо і м'ясопродукти. Давайте консолідовано проголосуємо. Ви правильно поставили питання.

Будь ласка, Зубов Валентин, фракція блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Ващук.

17:25:29

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Обсуждаемый, на мой взгляд, законопроект огромнейший социальной важности. Но вот глядя на то, как мы это делаем, на спокойное отношение всех нас к этой проблеме, я себе задаю вопрос: вот какого объема еще Чернобыль нужен нам для того, чтобы мы хотя бы задумались над тем, какой огромной значимости национальная трагедия происходит в селе?

Понимаете, удивляет все, что происходит с селом, удивляют все, кто решает судьбу села. И возникает один вопрос: кому это выгодно? Кому это нужно? Кому нужно было разваливать коллективные сельхозпредприятия, которые работали очень эффективно? Кому нужно было лишать агропромышленный комплексы и разрывать действительно агропромышленный комплекс и возвращать село к сохе фактически? Кому нужно было так наплевательски относится к нашему народу, народу терпимому, который необыкновенно терпелив, позволяет так над собой издеваться? Кому все это нужно?

В результате непродуманной, вернее, продуманной целенаправленной, антинародной, антиукраинской политики Украина из промышленно-аграрной страны превратилась в аграрно-промышленную страну.

Мы даже лишены чувства благодарности к селу, когда с 1991 года, развалив все и вся, взвалили на село очередную тяжелую ношу сохранения социального покоя в Украине. Именно село дотировало экономику умирающую, именно село сохраняло мир, потому что из последних сил всех нас с вами кормило.

Что же сегодня происходит? Мы вновь равнодушно, убийственно равнодушно смотрим на проблемы села. И вдумайтесь, в государственной программе новой, в новой концепции мы только до 2015-го года официально ставим задачу поднять среднюю зарплату в селе поднять до уровня средней зарплаты в промышленности. Почему до 2015 года, через 11 лет? Почему не через три, почему не через пять?

Я хочу сказать, дорогие друзья: проблема села сегодня - это проблема национальной безопасности Украины. То, что делается в селе сегодня, это то же самое, что делается в промышленности: мы хотим задушить село, превратить его в банкрота и спустить, просто спустить с молотка. И вы знаете, что заложена сегодня законодательная основа для того, чтобы в конце концов единственное богатство Украины, которое у нас осталось - это наша плодородная земля - сделать ее предметом купли-продажи. Но пройдет это, придем к этому - мы потерям все, потеряем независимость, потеряем страну.

Поэтому я очень хочу, чтобы всем...

ГОЛОВА. Так, Катерина Ващук, фракція Народної аграрної партії України, будь ласка.

17:28:52

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Звичайно, закон, який ми зараз розглядаємо, далекий від досконалості, але краще його мати, ніж не мати. Краще, аби ми чітко знали, ті основні напрямки політики в аграрному секторі, які має витримувати держава, рухаючись у розвитку своєї економіки.

Що є позитивом? Позитивом є те, що чітко визначені напрямки руху до паритетності цін на аграрну продукцію, чітко визначена система господарювання і визнано, що великотоварне господарство в Україні має бути основним і існувати наряду з дрібнотоварним, фермерським, одноосібним.

Чітко визнано, що сьогодні аграрний сектор вимагає серйозної бюджетної підтримки держави. Має бути переглянута політика технічна, кредитна, політика страхування ризиків господарювання на селі. Все це є.

Тепер справа за нами. Дійсно, ми маємо оцей закон наповнити тими законами, які забезпечать його реалізацію. А це закони, які ми будемо приймати уже в цьому році. І основний з них - фінансова підтримка розвитку аграрного сектору. Якщо ми з вами не приймемо, що уряд мусить установлювати нижню границю цін на аграрну продукцію, ми ніколи не забезпечимо ціну, яка забезпечить дохідність сільськогосподарського виробництва, яка дасть можливість господарювати рентабельно, а значить розвивати і соціальний сектор, і підвищувати заробітну плату селянам.

Другий момент. Нам обов'язково треба прийняти ті закони, про які казав Володимир Михайлович: про молоко і м'ясо. Це шлях розвитку нашого тваринництва з переглядом того, щоб селянин, який виробляє ту продукцію, одержував левову частку у її кінцевій вартості, а не забирали все посередники, переробники і торгівля.

І третє. Хочеться, аби ми окремо розглянули питання соціального розвитку села. Ми сьогодні багато сперечаємося про землю, про техніку, про все. А як живе сьогодні селянин? На сьогодні є дві категорії населення України: ті, що живуть у місті, і ті, що живуть у селі. І якщо ми в Державному бюджеті кожен раз не будемо чітко виділяти, скільки йде на сільську дорогу, на сільську школу, на...

ГОЛОВА. Так, дякую. Так, шановні колеги, час на розгляд питання вичерпаний. З мотивів, будь ласка, Микола Рудьковський. Рудьковського мікрофон, будь ласка.

17:32:16

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України. Шановні народні депутати! Сьогодні ми розглядаємо дуже важливе питання і потрібно нам приймати, давно вже було приймати засади нашої внутрішньої політики щодо аграрного сектору, бо якщо ми не матимемо закону звичайно не такого, який розробив уряд, він не може забезпечити проведення того, що необхідно. Ми повинні обов'язково прийняти рішення. Уряд повинен прийняти рішення. Як мінімум, мінімум забезпечити тисячу гривень мінімальної ціни закупівельної для сільськогосподарської продукції, я маю на увазі зернові, як мінімум три гривні дотацій на кілограм м'яса, як мінімум одну гривню на літр молока. Інакше ніякої підтримки реальної ми не отримаємо для села. А інакше ми його ніколи не піднімемо. Якщо в бюджет ми не будемо закладати 5 мільярдів гривень, село не підніметься з........

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання. Шановні колеги, я хотів би підтримати всіх виступаючих, які говорили сьогодні про необхідність такого законопроекту. Але такого законопроекту, який буде докорінно доопрацьований до другого читання. І на першому місці якого буде стояти розділ про розвиток соціальної сфери на селі, і він буде конкретним, враховуючи те. що ця програма пишеться до 2015 року. Скажімо, що в кожному селі повинна бути школа, як мінімум. І амбулаторія. Тоді цей документ можна буде приймати. Давайте з урахуванням цього проголосуємо за те, що прийняти за основу і доручити комітету і всім зацікавленим особам разом з міністерствами відповідного профілю, Кабінету Міністрів радикально допрацювати цей документ до другого читання.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про Основні засади державної аграрної політики. Реєстраційний номер 5080. Прошу голосувати.

17:34:34

За-239

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ринок земель.

Для доповіді народному депутату Сулковському до 5 хвилин. Роман Ткач буде доповідати. Будь ласка, тоді 5 хвилин і 5 на запитання і потім обговорення. .Будь ласка, Роман Ткач.

17:35:00

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, Народний рух України, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу коротко розказати передісторію цього питання. Даний проект закону розроблений відповідно до підпункту "в" пункту чотири Прикінцевих положень Земельного кодексу України, який містить перелік законів з питань регулювання земельних відносин, що мають бути прийняті у розвиток відповідних норм цього Кодексу.

І тому ще у грудні 2002 року Кабінет Міністрів розробив відповідний законопроект за номер 2600 і у грудні він був поданий у Верховну, відповідно потім до нас у комітет. Пізніше з ініціативи депутатів було ще розроблено два альтернативних законопроекти, і вони були також подані у наш Комітет з аграрних питань. На комітеті ці законопроекти детально розглядалися, і було прийнято рішення про створення робочої групи, і така група була створена. Ми працювали близько восьми місяців над цими законопроектами. І на сьогоднішній день всі законопроекти відкликані, у тому числі і урядовий. І на ваш розгляд виноситься єдиний законопроект.

Тепер коротко по суті законопроекту. Даний запропонований законопроект складається з 111 статей, які об'єднані у шість розділів та 14 глав. Законопроектом встановлено, що громадяни та юридичні особи, які є власниками земельних ділянок, мають право здійснювати відчуження земельних ділянок на основі договору купівлі-продажу будь-яким способом або через земельні торги, або безпосередньо певній особі.

Визначено повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування на ринку земель. Законопроектом також врегульовано особливості продажу земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Я хочу якраз, власне, на цьому особливо наголосити. Що є у даному законопроекті відповідна глава і близько 17 статей, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення для сільськогосподарського товарного виробництва. А також особливості набуття у власність земельних ділянок іноземними державами. іноземними юридичними особами та спільними підприємствами заснованими за участю іноземних юридичних та фізичних осіб.

Що стосується земельних ділянок державної або комунальної власності вільних від забудови, то такі ділянки можуть відчужуватися виключно на конкурентних засадах, тобто на земельних торгах. Саме продаж земельних ділянок на конкурентних засадах дає можливість виявити покупця, який запропонує продавцю найкращі умови продажу. У зв'язку з цим велика кількість статей законопроекту присвячена питанням проведення земельних торгів. Передбачається, що земельні торги можуть проводитися у формі земельного аукціону або земельного конкурсу. Процедура проведення земельного аукціону та земельного конкурсу виписана дуже детально, що дає можливість забезпечити дотримання прав і законних інтересів як продавця, так і покупця земельної ділянки.

Законопроектом також визначено відповідальність осіб за порушення законодавства про ринок земель. На своєму засіданні Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, яке пройшло 7 квітня цього року розглянув, обговорив даний законопроект і тому просить вас, шановні колеги, підтримати його в першому читанні.

Окрім того я би хотів сказати, що наше Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує прийняти цей проект, що пропонується вам за основу з врахуванням висловлених зауважень при підготовці його до другого читання.

Також до нас у комітет поступили висновки і від Міністерства фінансів, інших відповідних комітетів Верховної Ради, суть яких зводиться в принципі до одного - що в першому читанні пропонований законопроект може бути прийнятий. А потім усі ті думки, які будуть висловлені вами при підготовці до другого читання будуть враховані і тоді вже можна буде вийти на той законопроект, який власне потребує наше суспільство. Я вам дякую. Доповідь закінчена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться на запитання. Висвітліть. П'ять хвилин. Гірник, за ним Колоніарі.

17:39:16

ГІРНИК Є.О.

Шановний Романе Володимировичу, ми тут весь час говоримо про землі сільськогосподарського виробництва і нічого не говоримо про лісові землі, які є також практично дуже високотоварними землями, особливо у нашій гірській зоні, землі Арамчанської зони, Надвірни, з того ж самого Славска, тобто землі перспективні для туризму. Практично зараз вони вже в ринку, ідуть без всяких аукціонів, конкурсів і подібних речей. Чи якимось чином у вашому законопроекті ця тема відображена і яке бачення комітету щодо припинення спекуляцій цими землями?

ТКАЧ Р.В. Я вам дякую, шановний пане Гірник, за ваше запитання. Власне цей законопроект виноситься якраз на виконання Земельного кодексу, і він вперше виписує правила гри, які мають бути при відповідних ........... із землею, у тому числі із тою землею, де є і лісові угіддя. Питання тут не йде про продаж лісів і так далі. До речі, от у нас недавно на засіданні комітету розглядалося два законопроекти по Лісовому кодексі, там є цілий блок питань, де питання, про які ви говорите, будуть висвітлені. Але сьогодні мине говоримо про продаж земель товарного виробництва. Сьогодні, якщо говорити в Україні, згідно постанови Кабінету Міністрів, відповідно у Законі Верховної Ради іде активно торгівля землею, у даному випадку не сільськогосподарського призначення. По-моєму, по останніх даних станом на 1 травня вже цього року продано земель близько на 90 гривень. До речі, десь 80 відсотків цієї суми пішло у місцеві бюджети.

Тому потрібно виписувати правила гри, які мають бути на ринку землі. І чим швидше ми приймемо цей законопроект, ми від цього не сховаємося, ми мусимо це зрозуміти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колоніарі, за ним Бондарчук.

17:41:17

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Адам Іванович, я прошу передати слово Майстришину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Майтришина.

17:41:29

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України".

Шановний доповідачу, я абсолютно підтримую вашу ідею, щоб ми в кінці кінів створили умови, щоб ринок землі був реальний, щоб ті копійки, які сьогодні через де-факто продаж землі, отримують власники, вони взагалі відбулися, і кожна людина могла отримати реальні кошти, поставити на депозит, якщо не хоче займатися землею і отримувати додатково доходи до пенсії чи інше. Але у мене єдине, що непокоїть. Чи враховано у вашому законопроекті речі, пов'язані з великими латифундистами, які можуть сьогодні скупити землю і не використовувати для сільськогосподарського призначення? Чи є там речі, пов'язані з тим, що погіршення землі і які норми щодо погіршення? Якщо він володіє цією землею реально, як можна у нього відібрати цю власність? Дякую.

ТКАЧ Р.В. Я вам дякую за запитання.

Дійсно, в цьому законопроекті в якійсь мірі враховано все те, що ви говорите. Я вам тільки назву один фактор. Коли умовно уже буде знято мораторій на землі сільськогосподарського призначення, можна буде викупляти ці землі сільськогосподарського призначення, по кожному району нашої України буде створена певна кількість землі, яку можна в даному випадку прийняти.

От умовно, коли я на Івано-Франківщині, коли у нас середній земельний пай 0,67 соток і коли, наприклад, на Херсонщині близько 10 га, звичайно, що має бути врахована та специфіка регіону Херсонщини і регіону Івано-Франківщини. І, наприклад, коли в Тисменському районі, де я працював, зараз, на сьогоднішній день, у громадському секторі всього-на-всього 16 тис. га ріллі, то, звичайно, що там потрібно виписати такі умови, що хтось один прийде і там прийме, ну, умовно, 500-600 гектарів землі, не більше.

Відносно тих інших моментів, також воно тут враховано. До речі, є такі питання - продаж землі іноземним фізичним, юридичним особам. Ви знаєте, що в Земельному кодексі, і тут також підтверджено у нас, що землі сільськогосподарського призначення не можуть бути продані іноземним особам чи фізичним, чи юридичним особам. Тобто певні моменти враховані тут, у даному законопроекті. І те саме, що стосується і якості землі. Хто вкладає кошти на підвищення якості землі, тому держава дає відповідні преференції і навпаки. Якщо він знищує землю, штрафи і так дальше, аж до вилучення земель.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бондарчук Олександр.

17:44:04

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемый докладчик, я так понимаю, перед тем, как предложить этот законопроект, вы сделали определенные прогнозные какие-то расчеты. У меня в связи с этим такой вопрос. Просчитывали ли вы у кого окажется после того, как мы вводим вот этот рынок земли. Я имею в виду, мы уже проходили рынок предприйтий и знаем на сегодняшний день, что в руках очень ограниченного количества людей оказалось где-то 80 процентов всей собственности. Это первый вопрос.

И второй вопрос тоже насчет прогноза безработицы на селе. Вы знаете, у нас там порядка более одной трети населения Украины живет. И где окажутся эти люди, чем они будут зарабатывать на пропитание?

ТКАЧ Р.В. Я вам дякую за запитання. Дійсно, знаєте уже говорилося, сьогодні у селі, українському селі проживає близько 17 мільйонів громадян, які близько до трьох мільйонів зайняті, взагалі зайняті у виробництві. І проблема безробіття у селі існує. Але тут питання не в тому, що ми зараз прагнемо продати землю. Ви зрозумійте, якщо я, наприклад, маю земельну ділянку, на якій розміщений гараж, я ж можу її продати? Якщо я маю земельну ділянку, де розміщена моя будівля, я її можу продати? Крім того, ринок земель включає в себе таке поняття, як і оренда. Сьогодні оренда проходить. Ясно, що вона виписана, оренда землі, в іншому Законі про оренду землі. Тобто саме поняття ринку землі воно вже і на сьогоднішній день діє.

Питання стоїть не в те, що має бути якийсь день, із якого почнеться уже продаж всієї землі. Я розумію, про що мова йде. Мова йде, що роздали, наприклад, сертифікати на заводи, ми всі думали, що будемо власниками, а потім в останній один день виявилося, ну, по "Криворіжсталі" ми бачимо. Питання стоїть в іншому. Ми маємо виписати правила гри на ринку землі.

Інші питання. Подумайте на таке. Сьогодні, наприклад, звертаються громадяни до органів місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки під забудову. І дуже часто є так. Тобі дам, тобі не дам. А от в даному власне законопроекті сказано, що земельні ділянки, вільні від забудови, виносяться на торги. Прошу, хто має кошти, нехай купляє. Не сільськогосподарського призначення, просто навіть під забудівлю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. 15 хвилин, будь ласка, на обговорення. Прошу Кармазін, підготуватися Шурмі.

17:46:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Я уважно вивчав і цей закон, який виданий на ...

(Ш у м у з а л і)

Я уважно вивчав ті...

Для стенограми це Юрій Кармазін, якщо хтось не знає із фракції комуністів.

(Ш у м у з а л і)

Спасибі.

Так от, я уважно вивчав проекти 2600-1, потім 2600-2, потім замість них поданий 2600, той, що зараз розглядається. І скажу вам, що, в принципі, є зрушення і аналізуючи те, що відбувається сьогодні з ринком землі, я можу сказати, що ми вже запізнилися з прийняттям цього законодавчого акту і запізнилися надовго. Запізнилися тому, що жодних важелів, які б мали бути у держави, у органу з питань земельних ресурсів та підпорядкованих йому державних органів земельних ресурсів поки що нема. Ось чому сьогодні в Одесі допродана земля і вже від цього закону буде мало що залежати.

Допродана за копійки, при тому, що я наводив її вартість на чорному ринку. Ви можете взяти газету, самі продзвонити, і побачити, що кругом на фонтані в Одесі від і Аркадії навіть до 40 тисяч за одну сотку йде. Що, не знають цього в міській раді? Знають. Що, не знають цього у пана Даниленка. Пане Даниленко, ви ж не контролюєте Одесу! Я хочу, щоб ви контролювали. А ви маєте знати і маєте мати важелі. Оцей проект в статті сьомій передбачає хоч якийсь державний контроль, державне регулювання ринку земель.

Сьогодні на первісних ринках віддають буквально за кілька пляшок горілки паї до 11 гектарів, в Херсонській області, в інших, скуповують, оформлюють це зовсім по-іншому. І нікуди ми не дінемося, щоб все-таки вводити все в законодавче поле.

Але я не можу сказати, що в мене немає застережень до цього закону. Є повно застережень, є такі правовідносини, які регулюються Земельним кодексом, наприклад, набуття і реалізація прав на земельні ділянки, а ви його тут регулюєте. Тому в першому читанні треба приймати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шурма. Підготуватися Зайцю.

17:50:03

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Ми вважаємо, що даний законопроект в цілому заслуговує на підтримку і після доопрацювання після його прийняття у першому читанні може бути прийнятий за основу.

Фракція має деякі зауваження та пропозиції. При визначенні об'єктів ринку землі варто було б передбачити, що об'єктом відносин на ринку землі можуть бути не тільки земельні ділянки, але й речові права щодо них, які можуть відчужуватися згідно із Земельним кодексом України. Також об'єктами ринку землі можуть бути цінні папери, в основі забезпечення яких лежать земельні ділянки.

Оскільки землі сільськогосподарського призначення не обмежуються лише сільськими територіями, було б логічно говорити про товариства з регулюванням обігу таких земельних ділянок, а не лише про сільські товариства.

При визначенні переліку суб'єктів інфраструктури ринку земель мова, очевидно, має йти не про інформаційні видання про попит і пропозицію земельних ділянок, про їх ринкову вартість, а про суб'єктів, яким здійснюються такі інформаційні видання.

У статті 19 немає потреби окремо виділяти блок із створення інфраструктури ринку земель, сприяння створенню консалтингових і рієлторських підприємств, забезпечення функціонування системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і обмежень. Всі вони відносяться до блоку "інфраструктура ринку земель", які виділені окремо.

У статті 20 зазначається, що регулювання ринку земель здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Проте, не визначається яка роль тут відводиться сільським товариствам з регулюванням обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення. До того ж недостатньо чітко визначено статус таких товариств, їх обов'язки.

Слід також мати на увазі, що вже існує система уповноважених вирішувати питання, пов'язані з оборотом земель, а також що проектом передбачається утворення об'єднань землевласників та землекористувачів, які мають брати участь у здійсненні контролю за функціонуванням ринку земель сільськогосподарського призначення.

У статті 58 слід уточнити до якої чисельності впродовж 6 місяців земельна біржа має прийняти нових членів, щоб її діяльність не припинилась. Адже для її заснування необхідно 20 засновників. Нелогічно видається і норма, згідно з якою для заснування такої біржі необхідно 20 осіб, а існувати може навіть якщо в ній залишилося 11.

Статтю 53 слід узгодити з Земельним кодексом, який передбачає особливий порядок продажу земельних ділянок тільки іноземним державам та іноземним юридичним особам і тільки тих земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності. Це стосується і інших статей, в яких йдеться про спільні товариства, засновані за участю іноземних юридичних та фізичних осіб. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Олександрович Заєць, фракція "Наша Україна" має слово для виступу, право для виступу. Підготуватися Рудьковському.

17:53:10

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна партія.

Які найбільші дві помилки зробила влада щодо села? в 1990 році влада не дала землю тим, хто бажав вести фермерське господарство. Уже тоді було очевидно, що село старіє, що насувається криза, що при владі опиниться мафія. А в таких умовах село, сільськогосподарські підприємства не мали жодного шансу врятуватися. Таких людей, хто хотів вести... взяти землю і вести фермерське господарство, було в Україні кілька сотень тисяч. Тоді ще у людей були сили, були гроші. Тоді ще була техніка. Тоді була худоба. Були приміщення. Людям не дали землю, люди постаріли, техніку забрали, все розбили, розікрали. І зрозуміло, що сьогодні людям не до землі. А тепер кажуть: давайте будемо торгувати землею.

Друге. Ліві разом із лівою номенклатурою нічого кращого не придумали, як не створювати ринкового земельного законодавства , щоб стримати приватизацію землю. Я попереджав тоді, і Олександра Олександровича, і Олександра Миколайовича, які були головами Верховної Ради, що це приведе до того, що приватизація піде не по законному шляху, а по тіньовому варіанту, по мафіозному. Бо там, де не діє закон, там діє мафія, там не діє закон, там немає правди, там є тільки корупція. На жаль, ніхто мене не послухав, і так воно і сталося. Я не хотів би, щоб і зараз повторилася ця сама ситуація.

Тому ми повинні приймати цей закон, але його допрацьовувати цей закон. Ми повинні сьогодні до того, як ввести у дію цей закон, прийняти ще дуже багато інших законів і проробити дуже велику роботу на селі. Я не можу змиритися з тим, щоб сьогодні запускався ринок землі, якщо люди навіть не мають державних актів на право власності. Я не можу змиритися з тим, щоб сьогодні запускався ринок землі, коли головним товаровиробником або, будемо говорити, господарником є орендар, так званий, інвестор з Києва чи з Харкова, чи з Полтави. Ця людина не живе на селі, ця людина не буде дбати про селян, ця людина не буде дбати про землю, вона лише дбає про одне, як добути кошти. І приїжджають ці орендарі , вони знищують спочатку тваринництво, бо там треба дуже багато працювати, потім знищують землю нашу своєю технікою: посіяли за три дні, за три дні зібрали. оцінили дуже дешево, щоб не дати грошей на пай, і поїхали знову собі у місто.

Тому земля повинна належати тим, хто її обробляє і хто на ній живе. Земля повинна належати українцям.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Шкілю.

17:56:11

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Тільки що виступав народний депутат Заєць і згадав Олександра Олександровича Мороза. Так я вам відповім, шановний народний депутате. Олександр Мороз і Соціалістична партія завжди виступала проти такої злочинної аграрної реформи. Ми завжди виступали категорично проти прийняття такого злочинного Земельного кодексу, який протягнув Медведчук разом з Рухами і Аграрною партією. Це ви, це ви протягли цей Аграрний кодекс! Це ви зараз приймаєте закони, які узаконюєте і таким чином узаконюєте цю злочинну приватизацію землі. І тому не потрібно згадувати про соціалістів, ми завжди стояли за проведення і підтримку сільського господарства. Ми категорично виступали, виступаємо проти розрухи на селі. Це ви привели до того, що зараз продаються колгоспні будинки і ферми на кірпіч. Це ви привели до того, що зараз 5 років не розорюються землі на півночі Чернігівщини. Це ви привели до того, що люди на селі залишені на призволяще. Ви думаєте лише про себе і не потрібно згадувати соціалістів.

Я дивуюся, Володимире Михайловичу, чому ви пішли в Аграрну партію. Вони розвалили село. Ви авторитетний політик, якщо ви пішли в Аграрну партію, давайте міняти курс, давайте підтримувати село. І потрібно приймати не закони про розвал сільського господарства, про прихватизацію олігархами землі, потрібно приймати закони про підтримку села і сільського господарства, надавати нам потрібно підтримку не копійками, нам потрібно видати мільярди гривень для закупівлі сільськогосподарської техніки, для того, щоб підняти соціальну сферу на селі. Не потрібно звинувачувати соціалістів у тому, чого не було. Я звертаюся до народних депутатів із нашої України, потрібно захищати селян, потрібно займатися не популізмом. Популізм - це для великого слова. Люди на селі трудяться кожний день, вони працюють на тій землі, і вони хочуть жити достойно, бути господарями своєї землі. Приймаючи такі закони, як ми розглядаємо зараз, ми приведемо до того, що 5 олігархів зараз купили всю металургію і хімію. Ми матимемо через півроку п'ять олігархів, які володітимуть усією українською землею і це будуть із "Нашої України" і з Аграрної партії. Я хочу, щоб цього не було. Тому нам Шановні народні депутати ні в якому разі не можна підтримувати цей Закон. Спасибі.

ГОЛОВА. Репліка. Будь ласка, прошу спокійно. Гладій репліка. Потім Заєць і тоді моє прізвище називалось, я також маю право на репліку.

Одну хвилиночку, Андрій Шкіль, зачекайте, будь ласка. Шановні колеги, продовжуємо засідання до завершення розгляду цього питання.

Будь ласка, Михайло Гладій. Потім Іван Заєць.

17:59:29

ГЛАДІЙ М.В.

Шановні народні депутати! Я хотів би нагадати пану Рудьковському, що при першій каденції коли Головою Верховної Ради був Мороз він прийняв Постанову Верховної Ради про реформування села і він започаткував реформи. Це перше.

В 1994 році Рудьковський працював в Адміністрації Президента, де приймав участь у реформуванні.

ГОЛОВА. Іван Заєць, будь ласка, репліка. Шановні колеги прошу не збурюватися.

18:00:03

ЗАЄЦЬ І.О.

Я ще раз авторитетно заявляю, що саме ліві стримували створення земельного законодавства і тому приватизація землі пішла бандитським шляхом.

Що стосується Рудьковського, то пане Рудьковський на злодію шапка горить. Ми не просили у Президента свердловин, ми не були у Президента радниками. А там, де ми працювали, то ми працювали на українців, ми працювали на те, щоб земля була в українських руках. І тут не треба багато демагогії. Сьогодні треба думати про те, як врятувати село. Сьогодні треба думати, щоб земля опинилася в українських руках, а не у людей, які не мають ніякого відношення до землі, не мають ніякого відношення до села.

Тому, пане Рудьковський, ви сприйміть це як свою помилку, якщо ви виступають від соціалістів. Якщо ви виступаєте від соціал-демократів об'єднаних, то така вам і ціна, шановний. Дякую.

ГОЛОВА. Заспокойтеся, будь ласка, шановні колеги. Не називалися прізвища, що ж ви руку піднімаєте. Шановні колеги, оскільки називали моє... Потім. Оскільки називалося моє прізвище, я хочу сказати, чому я прийняв нелегке рішення для себе. Тому що я хочу зробити те, що пропонує Іван Заєць. Я міг піти в успішну партію, мене прийняли б, я прилаштувався б там. Але я хотів би порадити Миколі Рудьковському почитати мій виступ, слухати не тільки себе, а слухати і інших людей і не мати права тільки присвоювати собі право одній людині на патріотизм. Ми всі патріоти, і давайте будемо в силу своїх можливостей робити конкретну справу для того, щоб виправляти ситуацію. Без патетичних фраз.

Будь ласка, Андрій Шкіль.

18:01:44

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Звичайно, я також хотів би декілька слів сказати перед своїм виступом. Тому що є популізм і скандалізм. І я би не хотів, щоб Верховна Рада перетворювала себе на засіб як і популізму і скандалізму. Тому я хотів би, щоб тут точилася дискусія, а не вияснення стосунків.

А щодо самого закону, проекту Закону про ринок земель. Звичайно, це річ потрібна. Треба упорядкувати те, що не є впорядкованим. Але давайте подивимося правді у вічі, що якщо зараз започаткувати продаж земель. Якщо зараз її врегулювати в той спосіб, який тут пропонується, то ми втратимо цій землі. Треба накласти серйозні, дуже вагомі обмеження на власність на землю. Є приклад Австрії. Австрію тяжко запідозрити в соціалізмі, там ще в будь-якихось "ізмах", це - нормальна демократична держава.

В Австрії згідно чинного законодавства власником сільськогосподарської землі може стати громадянин Австрії, який має вищу сільськогосподарську освіту. Ось і все. Все дуже просто. І це не тому, що там мало земель, а тому, що там цінують власну землю. І ми маємо і зобов'язані цінувати власну землю.

Тому роздавати сільськогосподарські землі будь-кому будь-як ми не маємо права. А те, що зараз, і я тут поділяю стурбованість попередніх виступаючих, те, що зараз земля привласнюється в незаконний спосіб, в немотивований, це також правда. А тут треба, щоб працював закон. Якщо приватизація чи привласення відбувається незаконно, то давайте застосовувати існуючі закони, а не прикривати очі і говорити: ви знаєте, скоро буде прийнятий закон про ринок земель, то нехай він там трошки покраде землі. Бо як крадеться земля? Її не можна покласти в кишеню, її не можна зараз нікуди вивезти, просто її можна використати таким чином, що після цього на цій землі вже ніколи нічого не буде рости, бо власник свою землю любить. Селянин любить і леліє землю, тому що він на ній садить те, що буде виростати у наступних поколінь.

Тому землю треба передавати тільки у власність селянам. Селяни це не ті, хто зараз навіть живе в селі, а селяни це ті, хто хочуть жити в селі, хочуть повернутися, вкласти гроші і бути селянами, фермерами на своїй землі, на своїй рідній землі, будуючи на ній своє майбутнє життя. Тому треба накласти серйозні обмеження.

І доповідач так і не дав відповідь ствердну, чи є застереження на некваліфіковане використання сільськогосподарських земель? Є якісь, але конкретних не було названо. Тому я хочу, і фракція цього вимагає наша, щоб були поставлені чіткі вимоги до власника землі, чіткі вимоги до використання цієї землі, чіткі вимоги до її страхування і забезпечення.

Тільки тоді і тільки в такому випадку ми можемо говорити про реальний, а не міфічний ринок земель, той ринок, який не забезпечить одну-дві родини в Україні, а забезпечить українців власною землею, тому що в Україні за землю проливали кров, а не тільки піт. І я не хочу, щоб ця ситуація коли-небудь повторилася. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую.

Шановні колеги, ми завершили розгляд питання.

Зараз, одну хвилиночку. Даниленко, будь ласка, від уряду. Потім з мотивів Рудьковський.

Прошу уваги, ми зараз будемо завершувати, шановні колеги, наберіться терпіння.

ДАНИЛЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Дійсно, була сформована робоча група, яка на базі декількох законопроектів сформулювала і сьогодні представляє вам, дійсно, той закон, який потрібний для України. Суть в тому, що він якраз впорядковує і захищає власність державну, комунальну і приватну, щоб не було самозахватів, особливо у нафтогазовому комплексі, щоб не було зловживань згідно механізму ціноутворення. Якраз держава бере на себе відповідальність і приймає цей закон.

Тому я вас дуже прошу, шановні народні депутати, прийняти в першому читанні, а потім з урахуванням зауважень і пропозицій прийняти в другому читанні і в цілому. Дякую за увагу і прошу підтримати.

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, з мотивів, будь ласка. Але прошу не переходити на особистості.

18:06:01

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Я хочу відповісти народним депутатам, які згадували моє прізвище.

Я після того, як Леонід Данилович Кучма призначив Прем'єр-міністром Павла Івановича Лазаренка, розуміючи, чим це закінчиться, пішов з Адміністрації Президента, написавши особисту заяви. А ви, шановний пане Заєць і віце-прем'єр Гладій, були міністрами і віце-прем'єрами у Леоніда Кучми і реалізували його злочинну аграрну політику.

І я сподіваюся, що село, збудоване соціалістичною радянською владою, Соціалістичною Україною, переживе і рухи, і аграрні партії і буде жити і далі, годувати весь український народ. Але таку реформу злочинну ми повинні зупинити, ми повинні підняти село. І я думаю, це завдання спільне для всіх: і правих, і лівих, для тих, хто сидить у залі, і у Президії. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу... Ну, Іван Заєць, будь ласка, репліка.

18:07:16

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні колеги, я не буду називати прізвище, щоб знову не брали слово, але я повинен вам сказати наступне. Ви згадайте яка політична сила голосувала за призначення Лазаренка і ви тоді побачите наскільки ці слова відповідають правді. Це перше.

Друге. Ви сьогодні візьміть голосування за Державний бюджет, який ми в першій половині дня розглядали і ви так само побачите яка політична сила голосувала за те, щоб затвердити по суті приватизацію Криворізького комбінату. І тоді той пан, який мене згадував моє прізвище ви тоді подумаєте і не будете мене чіпати, бо всі тепер будуть знати хто каже тут неправду. Неправдою ви пройдете весь світ, але назад додому не повернетесь. Тому я бачу, що ви прямуєте в інший світи, а не в український світ. Дякую.

ГОЛОВА. Так Шановні колеги, прошу уваги. Ставиться на голосування для прийняття за основу проект закону про ринок земель. Реєстраційний номер 2600-1. Прошу голосувати.

18:08:37

За-247

Рішення прийнято.

Вечірнє...Прошу заспокойтесь, шановні колеги,

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

По фракціях, будь ласка. Відмініть закриття

Наша Україна - 32, Регіони України - 57, Комуністів - 0, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 39, Трудова Україна - 28, СПУ - 0, Блок Юлії Тимошенко - 0, Центр -14, Союз -16, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 25, НДП і ПППУ - 16, Народна аграрна партія - 16, Позафракційні - 4.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо засідання о 10 годині відповідно до розкладу на п'ятницю з врахуванням першочергового розгляду тих питань, які ми не встигли сьогодні обговорити і прийняти по них рішення.

Дякую за активну, плідну роботу.