ЗАСІДАННЯ   ШІСТДЕСЯТ   ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22  червня   2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу шановних колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

 10:01:26

Зареєструвалося -418

У залі зареєструвалися 418 народних депутатів.

Шановні колеги, сьогодні 22 червня. Рівно 63 роки тому почалася Велика Вітчизняна війна. Сьогодні це день скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Я просив би вшанувати вставанням в пам'ять героїв і жертв цієї страхітливої війни.

Прошу сідати.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України - Резніка Ігоря Йосиповича і Удовенка Геннадія Йосиповича. Давайте привітаємо їх, побажаємо всіляких гараздів.

Шановні народні депутати, 17 червня 2004 року Центральна виборча комісія зареєструвала народним депутатом України Кіссе Антона Івановича, обраного 30 травня 2004 року на проміжних виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі номер 136. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Кіссе Антон Іванович. Будь ласка, Антоне Івановичу.

 

КІССЕ А.І.

Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Антона Івановича з входженням в парламентську сім'ю. (Оплески)

Шановні народні депутати, дві фракції "Наша Україна" і блок Юлії Тимошенко вимагають перерву на 30 хвилин або дати право виголосити заяву з цього приводу. Яка буде ваша думка? Будь ласка, хто буде виступати із заявою? Три хвилин, будь ласка.

 

10:04:08

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати! В суботу дуже поважне англійське видання "Independent" надрукувало шокуючу інформацію. Це видання має докази слідчих Генеральної прокуратури, матеріалів кримінальної справи, покази експертів, які засвідчують безпосередню причетність Президента Кучми до вбивства Георгія Гонгадзе.

Ці докази засвідчують, що Генеральний прокурор Васильєв сьогодні робить все, щоб знищити докази по цій справі. Він переслідує слідчих, які займались цією справою. Крім того, експерти підтвердили, що влада його в слідчих ізоляторах вбивають людей, які небезпечні для влади. Це стосується вбивства Гончарова та інших.

Більше того, з переляку Генеральна прокуратура вчора підтвердила, що вони мають підозру, хто вбив Георгія Гонгадзе. Вони, на жаль, не можуть наголосити і цю інформацію, але ж вони сказали, що прізвище вбивці починається з літери "К".

Далі, шановні колеги, Генеральна прокуратура гальмує всі розслідування, пов’язані з переслідуванням народних депутатів, з фабрикацією справ, пов'язаних з фальсифікацією виборів на місцевому рівні, як це було в Мукачеві, і виборів до Верховної Ради.

Тому фракція Блоку Юлії Тимошенко, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна" вимагають не пізніше, ніж завтра зранку заслухати інформацію генерального прокурора України пана Васильєва щодо боротьби із злочинністю в Україні. Далі заслухати голову слідчої комісії по розслідуванню вбивства Георгія Гонгадзе та інших злочинів влади Григорія Омельченка, а також заслухати голову Держдепартаменту з питань покарань пана Льовочкіна щодо вбивств, які відбуваються в пенітенціарній українській системі.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань відповідно до розкладу на вівторок.

Першим в нас буде розглядатися інформація блок Кабінету Міністрів України про виконання конституційний повноважень, здійснюваних ним у сфері оборони. Доповідач - міністр оборони Євген Кирилович Марчук, співдоповідач - голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков.

Комітет пропонує такий регламент розгляду цього питання: інформація міністра оборони до 15-ти хвилин, відповіді на запитання - до 10-ти хвилин, співдоповіді голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони - до 10 хвилин, виступи - до 20-ти хвилин, а також надати слово для виступу голові Рахункової палати України Валентину Симоненку.

Немає заперечень? Немає, дякую.

Будь ласка, Рудьковський з процедури.

 

10:07:39

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович!

Враховуючи те, що, дійсно, появилася інформація, що з Генеральної прокуратури утікає інформація про деталі слідства Гонгадзе, які підтверджують конкретну причетність посадових осіб силових структур до цих справ, нам потрібно було б, мабуть, заслухати більш детальну інформацію з цього питання. Це, по-перше.

По-друге, в засобах масової інформації є інформація про те, що начебто затримана особа, яка відтинала голову Георгію, і яка раніше відтинала голови. То це взагалі жах якийсь. Це що, періодично ця людина відтинає голови, її потім знову відпускають, вона відтинає чергову голову і так далі. Якщо така інформація існує, то я б просив, щоб ви дали доручення і поінформували народного депутата, скільки ще таких...

 

ГОЛОВА. Дякую.

Слово для доповіді має міністр оборони України Марчук Євген Кирилович.

Будь ласка, Євгене Кириловичу. Кабінет Міністрів уповноважив доповідати міністра оборони Євгена Кириловича Марчука.

 

МАРЧУК Є.К.

Шановні Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Насамперед, хотів би висловити щиру вдячність за те, що, незважаючи на напружену законотворчу роботу, Верховна Рада знайшла можливість включити до порядку денного сьогоднішнього засідання питання стосовно діяльності уряду по виконанню конституційних повноважень у сфері оборони.

На сьогодні уряду в основному вдалося досягти відповідної законодавчої ієрархії, яка регламентує діяльність уряду у сфері оборони, і включає Конституцію України, а також прийнятий в минулому році Закон України "Про основи національної безпеки і оборони України", воєнну доктрину, проекти указів Президента України про стратегічний і оборонний бюлетень України на період до 2015 року та перелік реальних і потенційних загроз національній безпеці у воєнній сфері та завдання Збройним силам України, які схвалені Радою національної безпеки і оборони.

Підготовлені відповідні корективи до положень Державної програми реформування та розвитку Збройних сил на період до 2005 року. Законом України про  Державну прикордонну службу України та указом Президента України про питання перетворення  внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у невійськові формування  започатковано процес демілітаризації та трансформації внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної  служби в правоохоронні органи із спеціальним статусом.

З огляду на значимість  та важливість завдань щодо забезпечення  обороноздатності і національної безпеки України Президент... Указом Президента України  від 4 березня 2003 року  утворено Державну комісію з питань реформування розвитку Збройних Сил, інших військових формувань, озброєння та військової техніки на чолі з  Прем'єр-міністром України. За час її роботи були розглянуті фундаментальні і ключові проблеми у сфері оборони  держави та  визначені шляхи їх вирішення.

Вперше за роки незалежності в минулому році оборонний бюджет був профінансований на 100 відсотків від запланованого. У поточному році  за підтримки Верховної Ради нам  визначено найбільші за роки незалежності  бюджет, який за перше півріччя профінансований повністю.

З метою створення загальнодержавної системи оборони і планування, поліпшення прозорості складання  оборонних програм, формування оборонного бюджету України за ініціативою уряду був розроблений проект закону про організацію оборонного планування. Завершено проведення оборонного огляду в Україні, розроблено проект  стратегічного  бюлетеню, який, я вже сказав, схвалений Радою безпеки. З метою автоматизації процесу оборонного планування та оборонного  огляду розроблено інформаційно-аналітичну систему оборонного планування "Ресурс", яка не має аналогів на пострадянському просторі і не тільки. З урахуванням методики та стандартів провідних європейських країн і світових була розроблена оптимальна структура Збройних Сил України зразка 2015 року, здійснено  обрахування  вартості їх утримання за всіма  напрямами  діяльності, відповідно до  прогнозних показників, проведено  розподіл видатків Державного бюджету на перехідний період і ці  прогнозні показники затверджені  урядом у якості Постанови  Кабінету Міністрів. З метою підтримання визначеного рівня боєздатності Збройних сил України переглянуті функції, завдання і чисельність  функціональних структур. При цьому пріоритет було надано об'єднаним силам швидкого реагування. Для активізації цього процесу Президентом України виданий Указ "Про невідкладні заходи" щодо прискорення скорочення структури загальної   чисельності Збройних сил та про створення об'єднаних сил швидкого реагування.

У 2003-2004 роках в умовах фактичного  існування бюджету проїдання вдалося провести  повноцінне та планове  фінансування об'єднаних сил швидкого реагування, досягти значних зрушень у підготовці всіх компонентів цієї структури.

Крім того, головна увага приділялася комплектуванню з'єднань і військових частин  військовослужбовцями за  контрактом, забезпечення їх найбільш боєздатними  модернізованими зразками озброєння та військової техніки, матеріально-технічними засобами. Практично у повному обсязі у визначених з'єднаннях і військових частинах виконані плани підготовки за зимовий період навчання 2004 року, але це  становить поки що, шановні народні депутати, 5 відсотків від загальної чисельності  Збройних сил. На завершальному етапі реформування їх чисельність, тобто об’єднаних сил швидкого реагування,  буде складати 16 відсотків.

З прийняттям Верховною Радою України Закону про внесення змін до статті 3-ої Закону України "Про Збройні сили" розпочато структурну перебудову Збройних сил з чотиривидової на трьохвидову, але тут є також цілий ряд складних проблем.

Створення нового виду надасть можливість зосередити під єдиним керівництвом всі сили та засоби, які призначені для виконання визначених завдань у повітряному просторі, оптимізувати структуру, бойовий склад, чисельність,  кількість озброєння та військової техніки, спростити систему матеріально-технічного забезпечення та  на 40 відсотків, я підкреслюю,  зменшити  витрати на утримання одного виду у порівнянні з утриманням двох видів. Удосконалено систему управління Збройних сил України. Зокрема, з метою підвищення ефективності роботи Міністерства оборони та Генерального штабу, було уточнено їх структури, повноваження, функції, завдання. І відповідною постановою Державної комісії вони затверджені, а також Постановою Кабінету Міністрів.

Для відстеження обстановки у Збройних силах, в тому числі під час виконання миротворчих завдань, в Генеральному штабі Збройних сил України задіяний Центр оперативного реагування на кризові ситуації. Відповідно до розробленої в 2001 році концепції єдиної автоматизованої системи управління Збройних сил України розгорнуто комплекс автоматизованих систем управління повсякденної діяльності Збройних сил, які називаються "Дніпро" та "Карпати".

Незважаючи на недостатнє фінансування науково-дослідних робіт, вдалося знайти ресурси для розробки та впровадження у життєдіяльність військ інформаційно-аналітичних систем, планування та забезпечення мобілізаційного розгортання, які називаються "Ствол", персонального обліку особового складу "Персонал", бойового управління Збройними силами "Черемшина".

З метою забезпечення недоторканості Державного кордону України, запобігання недопущення та локалізації можливих кризових ситуацій визначені основні проблеми організації взаємодії з Державною прикордонною службою та іншими силовими структурами держави. В Міністерстві оборони спільно з представниками центральних органів виконавчої влади розпочато роботу щодо визначення переліку важливих об'єктів держави, які підлягають прикриттю від терористичних нападів з повітря, та встановлення параметрів радіолокаційного поля для частин постійного чергування у системі ППО. Збройні сили України беруть активну участь у загальному процесі зміцнення безпеки та стабільності у світі. Це дозволяє на практиці впроваджувати заходи взаємосумісності зі Збройними силами інших країн світу і набути безцінний практичний досвід застосування військ при виконанні миротворчих і гуманітарних завдань. На сьогодні напрацьована міжнародна договірна база у військовій сфері з 53 країнами світу. Представники Збройних сил беруть участь у 13 міжнародних миротворчих місіях. Активно реалізуються заходи багатостороннього та двостороннього міжнародного співробітництва Збройних сил України. Поряд із реалізацією Програми партнерство заради миру проводяться заходи прикордонного співробітництва з країнами-сусідами у рамках Програми підвищення довіри, це з Румунією, Білорусією, Польщею та Угорщиною, зокрема мова іде про  інженерний батальйон "Тиса", військово-морське з'єднання "Блексіфор" та  окремий спеціальний  батальйон "Укрполбат". З 2002 року започатковано проведення спільних українсько-американських стратегічних воєнних ігр ".............Дніпро"  з питання удосконалення процедур, підготовки та застосування миротворчих контингентів.

Подальшого позитивного розвитку набувають заходи співробітництва з Російською Федерацією щодо відпрацювання завдань з протиповітряної оборони та тренування їх екіпажів корабельної авіації  на полігонах Збройних сил України.

Кабінетом Міністрів  виконана значна робота щодо розробки мобілізаційного плану держави, на особливий період у якому враховані сучасні реалії та новітні воєнно-наукові дослідження. Це буде перший в історії нашої держави мобілізаційний план, розробка якого відповідно до указу Президента України буде завершена у 2005 році.

У Міністерстві оборони триває процес щодо створення нової структури військового резерву людських ресурсів. Підготовлений проект Закону України про службу у резерві та Указ Президента України про структуру військового резерву  людських ресурсів. Поступово вирішується проблема професіоналізації Збройних сил України. Протягом 2003-2004 років виконано комплекс заходів, пов'язаних із створенням умов для проходження військової служби військовослужбовців за контрактом. Сьогодні це уже 42 тисячі осіб. Зокрема профінансовано переобладнання 11 казарм під комфортабельні гуртожитки. За два останні роки рівень грошового утримання військовослужбовців за контрактом збільшено у середньому на 70 відсотків. Ці заходи дають підстави для зменшення терміну служби військовослужбовців строкової служби з 18 місяців до 12 уже в 2005 році. За участю місцевих органів влади та представників інших військових формувань до 2008 року сплановано реорганізувати структури місцевих органів військового управління, передбачається поступове зменшення їх кількості та перегляд покладених на них функцій.

З метою удосконалення функціонування оборонно-промислового комплексу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову, якою затверджено Державну програму реформування та розвитку озброєння оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року. Реалізація державної програми дозволить забезпечити розвиток озброєння військової техніки на мінімальному рівні, провести модернізацію і продовження ресурсу та закупівлю відповідної кількості основних типів озброєння, об'єднання сил швидкого реагування перш за все.

На цей час продовжується модернізація танку "Т-64Б" та випробування військово-транспортного літака "АН-70", на що у бюджеті 2004 року виділені значні кошти. Позитивних зрушень досягнуто у реформування військової освіти та кадрової політики. Підготовлена широкоформатна програма, яка кореспондується із програмою реформування Збройних сил, яка буде сприяти значній оптимізації військової освіти.

Шановні народні депутати, уряд у своїй діяльності уперше за року незалежності України підійшов системно до вирішення проблем у сфері оборони. Це дозволило на підставі створеної законодавчої бази  здійснити довгострокове планування з урахуванням завдань, що стоять перед воєнною організацією держави та її економічними можливості.

Треба сказати, що є ще багато проблем, які треба вирішити. Перше, неприйняття Закону України про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних Сил на 2000-2005 роки" не дозволяє в повному обсязі реалізувати вимоги Закону про державні гарантії соціального захисту.

Крім того, зволікання з прийняттям вище названого закону призводить до додаткових витрат на утримання інфраструктури, яка не має перспективи для подальшого використання у Збройних Силах. Неможливість вивільнення фінансових ресурсів, а це майже 440 млн. гривень в бюджеті 2005 року для розвитку і покращання грошового утримання військовослужбовців, необхідності збільшення обсягу призову у 2004 році. Ми планували в цій програмі, в цьому році зменшити на 14 тис. осіб призов військовослужбовців строкової служби.

Зростання приведе також до зростання вартості проведення заходів реформування на 175 млн. Простіше кажучи, неприйняття Закону про нову чисельність вимагає додатково виділення 175 млн., не додатково, а в бюджеті ми спалимо на 175 млн. гривень.

Слідуюче. Аналіз досвіду останніх збройних конфліктів висвітлює нагальну потребу у нарощуванні та розвитку можливостей сил засобів національної воєнної розвідки. А для цього треба суттєво змінити структури воєнного бюджету.

Слідуюче. Залишається законодавчо не врегульованим процес оборонного планування, організацію якого передбачається здійснити на підставі Закону України про...

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, ввімкніть мікрофон, щоб міністр міг закінчити свій виступ. Будь ласка.

 

МАРЧУК Є.К. Я закінчити хочу слідуючим, шановні народні депутати. Я, як міністр оборони, хочу завірити вас, народних депутатів, про те, що Збройні Сили України, не дивлячись на всі проблеми, які у них є, проблеми, пов'язані з їхнім минулим, проблеми, які пов'язані з необхідністю трансформації. Все-таки на сьогодні, я запевняю вас, що Збройні Вили України є надійним гарантом територіальної цілісності і недоторканості кордонів нашої держави і готові до виконання покладених на них завдань.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь завершено. На запитання, будь ласка, запишіться. 10 хвилин на запитання. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання.

Богдан Костинюк, фракція "Наша Україна".

 

10:25:40

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний Євген Кирилович, от нам сьогодні роздали довідкові матеріали, і проект постанови, і я намагався знайти і не знайшов інформацію стосовно українських генералів. В мене є інформація про те, що сьогодні в Україні 300 генералів, і це стільки, скільки у всій багатомільйонній армії колишнього Союзу.

Сьогодні багато говорять про реформування чи скорочення, чи не вважаєте ви, що саме скорочення армії треба розпочати з наших генералів, бо в народі кажуть, що риба з голови гниє?

І друге, стосовно військової доктрини. Тільки сьогодні роздано указ Президента, де затверджена військова доктрина. Останній раз вона була затверджена Верховною Радою 11 років тому, 11 років тому Україна користувалася старою військовою доктриною. Чи не вважаєте ви, що уряд чи той самий Президент повинен на Верховну Раду внести на затвердження військову доктрину для того, щоб депутати прийняли відповідне рішення?

 

МАРЧУК Є.К. Перше, те, що стосується генералів. Дійсно, нам залишилася складна спадщина: за штатом на кінець минулого року було 322 генерали. Сьогодні за списком в Україні 221 генерал.

Я хотів би сказати, що генерал - це неймовірно важлива структура особа в Збройних Силах, ціна яких дуже велика, так, як і генеральний директор, генеральний конструктор, генерал в Збройних силах - це, дійсно, дуже важлива особа у відповідній посаді, якщо вона їй відповідає. Але, дійсно, за час, який пройшов, і події, які відбулися в світі, показують, що відповідність генералів до інших офіцерів повинна суттєво змінитися. Ми поки що, Україна, йдемо десь в перших місцях по кількості генералів по відношенню до інших офіцерів. Але, працюючи над цим: над оптимізацією кількості генералів по відношенню до інших офіцерів - я хотів би підкреслити, що це ні в якій мірі не повинно дискредитувати саме звання генерала. Тому що самі генерали не винні в тому, що так склалася ситуація.

Друге. В принципі, в Програмі реформування Збройних сил на 2010 - 2015 роки передбачено у Збройних силах України 121 генерал. Це оптимальна величина до тієї чисельності, яка передбачається.

Воєнна доктрина. Над новою редакцією воєнної доктрини працювали найкращі уми військової науки, цивільної науки, спеціалісти невійськових підрозділів, Інститут стратегічних досліджень. Вона пройшла складний, важкий шлях. Сьогодні це нова редакція воєнної доктрини, яка відповідає реаліям сучасного світу і, перш за все, вона визначає загрози воєнній безпеці, загрози Україні, які можуть трансформуватися в інші види небезпек. І я переконаний, що прийняття, затвердження воєнної доктрини сьогодні в значній мірі завершує ієрархію законодавчого забезпечення діяльності всієї оборонної організації держави.

Згідно Конституції воєнна доктрина, ви знаєте, затверджується Президентом. Парламент затверджує бюджет Збройних сил, структуру, чисельність. І, таким чином, у парламенту є можливість контролювати напрямки діяльності. Окрім того, парламент в минулому році, і ми за це вдячні, прийняв Закон про основи національної безпеки, де безпека у воєнній сфері визначена досить чітко. Дякую.

 

ГОЛОВА. Вернидубов, фракція "Регіони України".

 

10:30:01

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Вернидубов, Севастополь, фракція "Регіони України".

Шановний Євгене Кириловичу, Президентом України ще в квітні 2002 року затверджена Державна програма переходу Збройних сил до комплектування військовослужбовцями, які проходять  військову службу за контрактом. В своїй доповіді ви торкнулися як ідуть справи зараз. Питання таке. За цей час виконання цієї програми не виникло питання, що це не потрібно  робити. Якщо не виникло, тоді на вашу думку що зараз заважає до кінця прийняти цю програму і в якій залежності  знаходиться вирішення цього  питання від прийняття нами закону про чисельність Збройних сил?

 

МАРЧУК Є.К. Шановні народні депутати! Військовослужбовець за контрактом та по простій мові коштує набагато дорожче, ніж військовослужбовець не за контрактом. І так повинно бути, і так є скрізь у світі. Тобто,  перехід на те, що називається "професійні Збройні сили", воли переважна більшість військовослужбовців буде за контрактом вони, як правило, дорожчі ще з урахуванням оснащення їх найновітнішим озброєнням.

Сьогодні у нас 42 тисячі військовослужбовців за контрактом. Я не хочу сказати це багато чи мало, але дійсно в процесі реалізації цього плану виникли деякі проблеми. Ми над ними працюємо. Не на все, скажу відверто, є однозначні  відповіді. Що саме? Виявляється, що чимала частина військовослужбовців, термін контракту яких завершився, не бажає продовжувати контракт. Причини різні, але нам треба дати дуже глибокі відповіді чому це так. Я можу назвати декілька із них. Одна із них це все-таки невисоке грошове утримання, хоч воно і збільшено за останні роки. Але порівняно з військовослужбовцями навіть наших сусідів воно ще досить низьке.

Ну і друге, це те, що пов'язано з психологічними проблемами взаємовідношення військовослужбовців, які не за контрактом, з військовослужбовцями, які за контрактом. Є ще інші причини, над якими ми працюємо, але цей шлях переходу  Збройних сил  на   професійну основу, він визначений, але  форсувати тут заради  просто її виконання, цієї програми, ми не будемо тому що формування Збройних сил військовослужбовцями  на основі контракту має покращити їх якість, а не просто змінити структуру Збройних сил. Дякую.

 

ГОЛОВА. Матвєєв Валентин Григорович, фракція комуністів.

 

10:32:48

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Євгене Кириловичу, скажіть, будь ласка, чим обумовлене збільшення у цьому році проти раніше вже виділених на 51,2 мільйона гривень видатків на участь України у міжнародних миротворчих операціях при внесенні змін до Державного  бюджету України на цей рік? Які  фінансові втрати вже понесла Україна і ще понесе до кінця цього року у зв'язку з перебуванням українського контингенту в Іраку? Що одержала Україна у фінансовому відношенні від перебування її військового контингенту у Косово? 

І останнє. Скільки  літаків НАТО вже використали повітряний простір України для польотів у Афганістан, і скільки втратила України за безоплатне супроводження цих літаків? Дякую.

 

МАРЧУК Є.К. Перш за все за роки незалежності Україна отримала від ООН в якості компенсації за участь у миротворчих операціях більше 150 мільйонів доларів. Це досить пристойна сума. І за нашу участь у Косово ми також отримуємо відповідну компенсацію. Виникла проблема сьогодні у зв'язку з подальшим утриманням нашого контингенту. До жовтня там проблеми немає, а у жовтні будемо вирішувати: ми залишаємося далі у Косово чи ні, будемо вносити пропозиції. Це зв'язано з фінансуванням , про що ви і говорите. Дякую. 

У зв'язку з перебуванням в Іраку це зв'язано з підготовкою, ремонтом техніки для нашого контингенту. Ті додаткові затрати пов'язані з підготовкою техніки - це бронетранспортери головним чином, це ремонт автомобілів, це оновлена форма для наших військовослужбовців, це  нові системи зв'язку. Так що тут так, воно затрати ніби-то додаткові, але вони залишаються в Збройних силах України. Це затрати для самих Збройних сил, для підвищення їх оснащеності. Дякую.

Літаки НАТО пролітають над невеличкою територією, над Чорним морем. Зараз я точно не можу сказати, але це вже декілька тисяч прольотів. Невеличка ділянка. І відносно втрат, оскільки ми прийняли таке рішення, то втрати, вони не обраховуються, оскільки це взаємоприйнятне рішення. Скажу вам, що це не через континентальну територію, я ще раз підкреслюю, це маленька, маленька смужка над Чорним морем, далеко від берега України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Демьохін, депутатська група "Демократичні ініціативи народовладдя".

 

10:35:45

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Евгений Кириллович, у меня к вам три вопроса. Первое. Что в планах Министерства обороны имеется и что делается для поднятия боевого духа Вооруженных сил, для того, чтобы у офицеров появилась уверенность в завтрашнем дне? Это первый вопрос.

Второе. Что вы считаете, и может быть у вас уже в планах есть, необходимо сделать кардинального для решения жилищной проблемы, как военнослужащих, которые служат, так и военных пенсионеров, которые были уволены без жилья?

И третий вопрос. Скажите, чего вы ждете главного от Верховной Рады, Кабинета Министров, и что-бы вы считали необходимо сделать, какие законы принять, какие нормативные документы должны быть разработаны для решения проблем в Министерстве обороны? Главное - чего вы ждете от Верховной Рады и от Кабинета Министров? Спасибо.

 

МАРЧУК Є.К. Перш за все ми чекаємо прийняття Закону про  нову чисельність, оскільки це дає можливість потім змінити структуру бюджету 2005 року, який сьогодні не раціональний і у якійсь мірі навіть, ну карикатурний я не можу сказати, 92 відсотки на утримання і тільки  8 на розвиток, із них 4 - це погашення боргів попередніх років.

Вивільнення коштів бюджетів наступного року в результаті нової структури і чисельності дасть можливість будувати бюджет раціональний, націлений на майбутнє, а не на проїдання.

Друге. Ми чекаємо  також і просили б народних депутатів прийняти закон, який вже пройшов Кабінет Міністрів і знаходиться у парламенті, це про оборонне планування, це надзвичайно важливий закон для в цілому оборонної системи, воєнної системи, воєнної організації держави для Збройних сил зокрема. На наш погляд, він хорошої якості, над ним працювали не тільки військові, а сказати точніше, головним чином не військові.

Крім того, ми хотіли б, щоб був відносно швидко прийнятий Закон про службу у резерві. Про альтернативну службу закон діє, там внесені зміни. А Закон про службу в резерві дозволяє у значній мірі змінити організацію використання людських ресурсів для забезпечення оборони держави. Це, можна сказати, ключові закони, які на сьогодні надзвичайно важливі. Ну, і ясна річ, аби ви підтримали наш бюджетний запит Міністерства  оборони на наступний рік. База його затверджена  Постановою Кабінету Міністрів, якою  затверджено прогнозні видатки на  2005 і 2010 роки з розрахунками по всьому полю, головним чином це зв'язано тільки з основним фондом. Це таких чотири крупних проблеми. Дякую вам.

Що стосується житла для військовослужбовці. Болюча надзвичайно проблема. Що робиться для цього? Ви знаєте, що  є дві державних програми, які націлені на реалізацію цієї проблеми. Державні програми, які стосуються забезпечення житлом військовослужбовців, які звільнені в запас. У цьому році Міністерством економіки внесені деякі корективи до цієї програми. І поки що не можна сказати, що ми задоволені реалізацією цієї програми.

Що стосується військовослужбовців строкової служби. Так, дійсно, Україна сьогодні має надзвичайно серйозну проблему. Майже 47 тисяч, трошки вже менше військовослужбовців Збройних сил України, сьогодні не мають житла. Дякуючи старанням уряду, Президента і, дякуючи вам, народні депутати, у бюджеті цього року, і ми сподіваємося, що буде і в наступному році, стаття про вирішення житла, тобто фінансування будівництва житла, відноситься до захищених.

Зараз у другому півріччі підуть основні кошти, які виділені у бюджеті цього року 304 мільйони. Склалося так, що у першому півріччі поступило не так багато. 90 відсотків піде у другому півріччі. Тому зараз завдання буде для нас, для Збройних сил, щоб максимально грамотно вибудувати ієрархію використання цих коштів. Те, що ми зробили, ми вважаємо, що ми себе вичерпали. Нам тут надає допомогу і Бюджетний комітет, і профільний комітет Верховної Ради. І ми сподіваємося, що спільними зусиллями ті кошти, які найбільше за всі роки незалежності будуть використані оптимальним шляхом. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час вичерпаний. Євгене Кириловичу, дякую вам. Будь ласка, що з процедури, Ігоре Рафаїловичу. Мікрофон. Юхновський Ігор Рафаїлович.

 

10:41:08

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати. Коли ми задаємо питання доповідачу, стоїть лічильник - одна хвилина. Я дуже просив би, Володимире Михайловичу, відповідаючи на питання, теж мали такий лічильник. На питання відповідається одна хвилина. Тому що я дивився на деякі питання відповідається чотири-п'ять хвилин. І депутати не мають можливості задати питання.

 

ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, що це пропозиція слушна. Давайте будемо її враховувати.

Слово для співдоповіді має голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков.

 

10:41:52

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Розгляд Верховною Радою питання про діяльність уряду у сфері оборони символічно в день скорботної річниці відображає глибоку стурбованість народних депутатів на цьому надзвичайно важливому напрямі державного будівництва. Підстав для стурбованості, на думку членів нашого комітету, більше ніж достатньо.

Нагадаю, що наша країна має найбільшу за чисельністю в Європі армію, крім Росії й Туреччини. За даними Державного департаменту США в Україні на початку 2003 року було 295, тис. військовослужбовців тоді, як у Німеччині 270 тис., Великій Британії 205 тис, Франції 184 тис., Італії 155,5 тис. При цьому практично у всіх європейських арміях зараз відбувається скорочення їх чисельності. Вони інтенсивно переоснащуються сучасною бойовою технікою, високоточною і, так званою, інтелектуальною зброєю.

А що маємо ми? Танків у нас на початку минулого року було в 1,6 рази більше, ніж у Німеччині, бойових броньованих машин - в 1,4 рази більше, ніж у Франції, в 1,6 рази більше, ніж в Італії. Німеччині, вдвічі більше, ніж у Франції. Літаків в 1,4 рази більше, ніж у Франції, в 1,6 рази більше, ніж у Греції, Італії, в 2,1 рази більше, ніж у Німеччині. Але переважна кількість нашої авіаційної техніки, ракетних і зенітно-ракетних комплексів, інших видів озброєнь вичерпала свій ресурс або вичерпає його вже в найближчі два-три роки.

За всі роки свого існування українські Збройні Сили не одержали жодного нового сучасного зразка чи системи озброєнь. Вони оснащені бойовою технікою, озброєнням третього, четвертого поколінь, тоді як армії НАТО п'ятого і шостого. І це в країні, яка позбулася найефективнішого засобу стримування можливої агресії, третього за потужністю арсеналу ядерної зброї, не одержавши реальних гарантій безпеки.  

Про вкрай незадовільний стан справ з оборонним замовленням переконливо показано у відповідних матеріалах, що є у народних депутатів. Нищівних ударів завдано по багатьох сегментах вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Чисельність працюючих на підприємствах у приладобудуванні, космічному машинобудуванні, радіотехнічній промисловості, електроніки скоротилася на 70-85 відсотків, втрачено основну масу висококваліфікованих робітничих кадрів, спеціалістів, реалізація планів приватизації оборонних підприємств загрожує повним знищенням оборонно-промислового комплексу.

Не відповідає сучасним умовам інфраструктура наших Збройних Сил. Із  загальної кількості військових частин бойовими є лише п'ята частина, а забезпечуючими ж і обслуговуючими - 80 відсотків, тоді як в інших державах питома вага бойових частин принаймні вдвічі більша.

Співвідношення загальної кількості танків та бойових броньованих машин і бойових вертольотів армійської авіації в наших сухопутних силах, військах, становить 50 до одного, а у військах провідних країн - 13 до одного.

У соціальному плані оплата праці, харчування, обмундирування, система соціальних гарантій - українські військові захищені найгірше серед усіх європейських держав. За офіційними даними витрати на одного військовослужбовця у Збройних Силах України в 10-15 разів менші, ніж у країнах - нових членах НАТО, і в 25 разів менше, ніж вважається за норму.

Ось що говориться в щойно одержаному нами листі з міста Селідово, Донецька область. Батько солдата, який служить в одній з військових частин в Криму, після відвідання сина повідомив: "Солдати худющі і майже голодні. Перше  питання: "Чи немає чого поїсти?" Вигляд пригнічений, молоді солдати в розпачі, на їх обличчях немає усмішки.

Такі листи непоодинокі. В українській армії солдати і офіцери до дивізії включно не мають іншої, крім польової камуфляжної форми, не забезпечені житлом сім'ї 70-ти тисяч офіцерів і прапорщиків, військових пенсіонерів. Вимоги закону про оборону України щодо фінансування потреб оборони в обсязі не менше трьох відсотків від валового внутрішнього продукту не виконуються, і в найближчі 10-15 років уряд не збирається їх виконувати. Бюджетні асигнування не перевищують 60-ти відсотків мінімально необхідних потреб Збройних Сил, вони так і не відійшли від бюджету проїдання, а про бюджет розвитку мусять тільки мріяти.

Є всі підстави для висновку, ми дійшли критичної межі, стоїмо перед вибором: або рішуче і радикально змінимо ситуацію, або, керуючись популіськими мотивами, передвиборними міркуваннями, залишимо все так, як склалося і приречемо наші Збройні сили на незворотну деградацію. Чим це загрожує, нагадують відомі всім трагічні події останніх років.

Дивує непослідовність у здійсненні затверджених програм реформування Збройних сил, а також те, що ця робота проводиться не в правовому полі. Нагадаю: про наміри і плани скоротити чисельність Збройних сил України протягом двох років на 155 тисяч стало відомо рік тому з повідомлень газет, хоча тоді ще не було ні рішень Ради національної безпеки і оборони, ні указів Президента.

У вересні і листопаді 2000 року рішення були прийняті і затверджені указами Президента. На їх виконання Міністерством оборони розгорнута організаційно-підготовча робота, визначені військові частини і з'єднання, що підлягають розформуванню, десятки тисяч військовослужбовців, які мали бути звільнені, були попереджені, пройшли комісії. Частина з них, зокрема ті, хто знайшов підходящу роботу, звільнена, інші більше півроку чекають вирішення своєї долі.

Нарешті, у лютому цього року уряд за дорученням з Банкової подав до Верховної Ради проект закону, яким запропонував скоротити чисельність армії до кінця 2005 року, як і передбачалося рішенням Ради національної безпеки і оборони, затвердженим Президентом, перевести Збройні сили на трьохвидову структуру і затвердити розроблену за пропозицією нашого комітету систему соціальних гарантій.

Важко зрозуміти, чому проект такого закону, з такого надзвичайно важливого питання вніс до Верховної Ради не Президент України. Лише у квітні цього року за нашим наполяганням Президент подав до Верховної Ради проект закону, яким запропонував встановити чисельність Збройних сил України лише на кінець 2004 року на 70 тисяч осіб менше, ніж було на початок.

Верховна Рада України цей проект, як відомо, не прийняла. Цим, по суті, заблоковане подальше реформування Збройних сил, в тому числі реалізацію вже ухвалених законів: про трьохвидову структуру, про соціальні гарантії. Президент сказав сьогодні: щодо вирішення питання про чисельність Збройних сил - ці закони він не підпише.

Все це плюс непоодинокі факти казенно-бюрократичного підходу до звільнення військових зі служби призвело до небезпечного загострення морально-політичної обстановки у військовому середовищі.

Ситуація вимагає негайних, радикальних кроків. Головне, на наш погляд: на всіх рівнях змінити ставлення до проблем оборони, передусім до потреб Збройних сил серцевини воєнної організації держави. відсутність сьогодні за засіданні Верховної Ради Прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, я вже не  кажу  про відмову Прем'єра, голови Державної комісії з питань  реформування і розвитку Збройних сил виступити з інформацією, багато про що говорить. Що потрібно на думку нашого комітету зробити. Насамперед негайно прийняти закон про чисельність Збройних сил, проект якого  внесений Президентом у редакції,  запропонованій нашим комітетом.  Державній комісії  з  реформування і  розвитку Збройних сил невідкладно визначитись з перспективами розвитку Збройних сил і всієї  воєнної організації держави. До розгляду проекту Державного бюджету України на наступний рік Президент має подати пропозиції про чисельність Збройних сил  у наступні роки, як того вимагає закон про Збройні сили України. Уряду забезпечити в повному обсязі фінансування програм реформування Збройних сил, визначені законом  соціальні гарантії військовослужбовців, заходів із збереження в пожежовибухобезпечному стані та утилізації боєприпасів, вирішення долі сотень військових містечок, військового майна, яке вивільняється. Кабінету  Міністрів грунтовно  зайнятися проблемами оборонно-промислового комплексу, не допустити його  остаточного знищення, визначитися з порядком і конкретними строками усунення соціальної несправедливості, кричущих диспропорцій в розмірах пенсійного забезпечення військовослужбовців залежно від часу виходу їх на пенсію.

Не можу не сказати і про таке. Заробітна плата начальника Генерального штабу Збройних сил України є в  півтора рази з лишком меншою, ніж у цивільного заступника міністра оборони і на 150 гривень меншою, ніж у  директора департамент Міністерства оборони.

І насамкінець. Хто в державі відслідковує такі питання, що мають безпосереднє відношення до престижу військової служби?

І насамкінець. В Україну останнім часом зачастили високопоставлені чини НАТО, щоб, не дай Боже, не був виведений український збройний контингент з Іраку. Всі вони всіляко вихваляють, висловлюють захоплення тим, як  відбувається реформування наших Збройних сил. Сказати, що вони не обізнані з реальним станом речей не можу. Численні зустрічі і розмови з натовцями свідчать про інше. Та невже їх влаштовує  така ситуація? Мимоволі виникає питання - в якій якості вони хочуть бачити Україну, що прагне стати членом альянсу? Тільки як величезну підмандатну територію на східних рубежах  НАТО, куди вони можуть у будь-який час ввести за відомими меморандумами  армади своїх військ. Над цим варто замислитися, коли йдеться про оборону України, її державного суверенітету і реальної незалежності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Георгію Корнійовичу.

Слово має голова Рахункової палати України Симоненко Валентин Костянтинович.

Шановні колеги! Я ж вам регламент оголошував, який пропонував комітет. Там не передбачалося запитання до співдоповідача, і ви з цим погодилися. Будь ласка, 5 хвилин.

 

СИМОНЕНКО В.К.

Спасибо. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые присутствующие! Прежде всего разрешите поблагодарить за возможность с этой трибуны высказать ряд замечаний и предложений по функционированию, реформированию и развитию одного из важнейших основных государственных институтов Министерства обороны да еще  в день начала Великой отечественной войны, уроки которой мы должны помнить всегда.

Результаты проверок и анализ системы бюджетного финансирования оборонных нужд  Украины  на протяжении пяти лет,  приведенные Счетной палатой,  свидетельствует о глубоких расхождениях в поставленных целях и задачах, на которые выделяются бюджетные средства, и фактическим состоянием  дел в этой сфере.

Правительством, Министерством финансов, Министерством обороны не обеспечен надлежащий уровень управления координацией военных бюджетных программ, ни одна из них за 10 лет не выполнены.

Системным упущением является то, что  правительство не определяет оборонные программы, как приоритетные. Контроль за их реализацией со стороны Кабинета Министров всегда теряется, и программы из общегосударственных превращаются в простые ведомственные, исключительные проблемы Министерства обороны. Даже непосвященным известно, что  на государственные научно-исследовательские  и опытно-конструкторские работы особенно в ВПК являются  приоритетными. Но правительство  Украины не обеспечило контроль ни за формированием планов, ни за  использованием этих средств на эти программы. Как результат, из используемых Министерством обороны на протяжении последних 10 лет бюджетных средств на реализацию программы 352 миллиона гривен, выполнено работ всего лишь на 63 миллиона гривен, выполнено и принято, из которых внедрено в производство лишь 14 работ, на сумму 2,5 миллиона гривен, или 0,7 процента от использованных ассигнований. Средства в сумме 349 миллиона гривен использованы неэффективно и, фактически, потеряны для решения острейших проблем оборонного комплекса.

В то же время, мотивируя отсутствием средств в Государственном бюджете, Кабинет Министров Украины не выполнил требования Указа Президента о состоянии выполнения Государственной программы живучести и взрывобезопасости арсеналу и баз, склад вооружения ракет и боеприпасов. На эти программы, на эти цели, согласно программ, было выделено от 20 до 15 процентов. А объемы гарантированного финансирования мероприятий по обеспечению живучести всего лишь на 15-20 процентов. В результате не выполнено .................. задач по разработке новых технологий и созданию постоянно действующих отечественных мощностей по утилизации боеприпасов.

О критической ситуации грозно напомнили последние события в Артемовске и Новобогдановке Запорожской области. Меры вроде приняты, но решение общегосударственной проблемы отложено минимум на 4-5 лет.

Результаты проверок Счетной палаты свидетельствуют, что правительство принятием важных для государства программ лишь отчитывается о намерении решить их, не предусматривая при этом в государственном бюджете их финансирование в установленных объемах и системы отчетности и контроля.

Четыре  года назад была принята Государственная программа реформирования и развития Вооруженных сил Украины, однако ни правительство, ни Министерство финансов не обеспечило приоритетность финансирования этой программы.  Более того, в 2001 году о ней просто забыли, и финансирование шло за счет уменьшения других расходов Минобороны. При таком финансировании...................какого-либо  контроля за реализацией программы, не надлежащее управление  средствами со стороны Министерства  обороны привело к не целевому использованию и неэффективному на сумму 135 миллионов гривен, а  это 34  процента от выделенных средств.

Я, уважаемые коллеги, остановился лишь на части проблем, которые сегодня характеризуют неудовлетворительность здоровья Вооруженных сил Украины.  Безусловно, нужна программа хирургического вмешательства в механизм управления  этими программами. Нужно пересмотреть Государственную программу реформирования Вооруженных сил, придать этой программе статус национальной. Ведь нерешенность фундаментальных  проблем концепции будущего развития Вооруженных сил является одной из причин многих трудностей...

 

ГОЛОВА. Дякую Володимир Костянтинович. Шановні колеги, переходимо до обговорення інформації. Ми домовлялися 20 хвилин на обговорення. Будь ласка,  запишіть. Записані. На табло висвітліть прізвища депутатів, що записалися на виступ.

Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України, підготуватися Пузакову.

 

10:58:08

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні народні депутати, шановна президія.

Ми сьогодні розглядаємо надзвичайно складне питання. І  як на наш погляд соціалістів ми вже з ним призапізнилися. Армія переобтяжена, переобтяжена технікою, переобтяжена генералами, переобтяжена землею, переобтяжена озброєнням. І що тільки не взяти, армія  переобтяжена.

Скажіть, будь ласка, чи може функціонувати нормально військове відомство, коли більше  має у користуванні 500 тисяч гектарів землі, тобто півтора гектара на кожного військового. Коли займатися іншими питаннями? Скажіть, будь ласка, чи може займатися армія нормально своїми функціональними обов'язками, коли такі арсенали лежать зброї. Притому та зброя, яка вже строк використання її давно пройшов. Чому у нашій державі поставлено так питання, що це скинуто лише на одних, скажімо, військових і вчасності на сьогодні на Міністерство оборони? Утилізація вибухонебезпечних всіх зарядів, які є. Невже це функції армії? Невже це не функції Міністерства промислової політики? В якій країні ще є, щоб це розроблялися відповідні технічні характеристики, як знищувати те чи інше озброєння, щоб це робилося в армії, а не міністерство, яке до цього покликано.

Хотів би сказати, що на мій погляд, Кабінет Міністрів усунувся від цих проблем. І вони не розв'язують питання, які сьогодні виникли, а лише пробують керувати. Військові містечка передаються розваленими, передаються сьогодні без відповідного фінансування. Тобто у комплексі не вирішується. У комплексі питання ув'язати це може лише Кабінет Міністрів. Чому 12 років усі уряди не бачать проблеми збереження боєприпасів? Криші складів, ящики, які зроблені з дерева, де зберігаються боєприпаси, гниють не один і не два роки. Чому воно все розгнило, порозвалювалося, а ми тільки сьогодні побачили?

Тому відповідальність за це все треба поділити на всі кабінети міністрів, які працювали раніше, на всіх міністрів оборони і на одного Головнокомандуючого Леоніда Кучма. Правий пан Кучма, який стверджує, що нічого зводити всю вину на стрілочників, якими військові попервах називали солдата, котрий начебто в Новобогданівці запалив цигарку. Треба шукати провину в цьому всьому у більш високих кабінетах.

Тому, на наш погляд, питання потребує вирішення комплексно. І, на жаль, сьогодні представників Кабінету Міністрів надзвичайно мало. І тому з трудом віриться, що після сьогоднішніх слухань у Кабінету Міністрів виникне якась серйозна проблема, і що наше суспільство буде гарантоване від того, що завтра знову не зірвуться якісь склади чи впаде ракета, скажімо, як у Броварах, чи не зіб'ють його з літака? Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів, підготуватися Яворівському.

 

11:01:19

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Постановою Верховної Ради України від 19 жовтня 93-го року була затверджена воєнна доктрина, яка виходить з позаблокового статусу України і не передбачає її інтеграції до будь-яких військово-політичних блоків.

Постанова до цього часу не скасована. Однак Президент Кучма 23 травня 2002 року затвердив своїм указом стратегію відносин України з НАТО, яка ставить замету повноправне членство України в цьому військово-політичному альянсі. А указом від 15 червня цього року затвердив нову воєнну доктрину України, основу якої становить проведення політики європейської інтеграції з кінцевою метою - вступ до НАТО.

Обидва укази Президента не узгоджуються з постановою, ухваленою Верховною Радою 19 жовтня 93-го року. З пропозицією про її скасування Президент до Верховної Ради не звертався, хоча вам це зробити до видання указів.

По-друге, чому на перше червня 96-го року в Україні не залишилося жодного ядерного боєприпасу? Тільки за п'ять років, починаючи з 91-го, змінилося три Міністерства оборони. З початком так званого формування Збройних Сил, оновлено понад 80 відсотків керівного складу, змінилися командувачі військових округів, армій, команди корпусів та дивізій. До країн СНД за три роки переведено біля 12 тис. офіцерів. То про що це говорить?

В Державному бюджеті спостерігається постійне зниження видатків на національну оборону і на утримання Збройних Сил, на закупівля озброєння та військової техніки і, особливо, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зокрема. Ці та ряд інших причин і є наслідком тих трагедій у армії. які спостерігаємо щоденно і які перетворились в систему. Це не тільки вибухи на складах боєприпасів, влучення ракет в жилі будинки, а саме страшне те, що в армії в мирний час гинуть наші діти.

Де подівся той солдат чи офіцер, який був 15 років назад. Він був добре обізнаний з військовою технікою, технічний і політичний рівень знань був високий, а сьогодні наша армія має тільки 14 професійних військових свят і більше нічого. Боляче було слухати на минулому тижні, що наша  славна авіація на грані повного краху. Скажіть, як може пілот управляти літаком, коли, навчаючись, він не бачить літака? І не секрет, що сьогодні гул літака в небі - це ні що інше, як перший трактор на селі.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир  Яворівський фракція "Наша Україна".

Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

11:04:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні парламентарії, шановні виборці! Володимир Яворівський.

Я маю, мабуть, найбільш мілітаризований округ серед усіх вас - це і яворівський полігон, це і прикордонні війська вздовж західного кордону, це і Рава Руська, це і Жовква. Через те це питання,  я переконаний в тому, що тільки абсолютно безпросвітній дурень може не розуміти тих болючих проблем українського війська, які ми сьогодні маємо. Потрібно було із велетенської армії понад 100-тисячної, яка перебувала на нашій території, витворити, справді, українську армію. Якщо покласти руку на серце сьогодні, то можна сказати, що ніхто цією проблемою  із всіх міністрів, яких ми мали, ніколи серйозно і не займався, хіба що, може, Костянтин Морозов та Віталій  Радецький. Всі решта міністрів вважали за необхідне, хто голосніше клацне закаблуками перед Президентом і скаже йому, що в армії абсолютно все нормально і все добре.

Сьогодні ми стоїмо і розуміємо, і усвідомлюємо, власне кажучи, майже катастрофу, яка склалася з українським військом. Майно її, велетенське майно, яке було в армії, фактично, сьогодні розікрадене. Назву вам один приклад у моєму військовому окрузі: коли був оголошений конкурс на приватизацію, оголошено конкурс, в невисокосний рік, вдумайтеся, на 29 люте, було призначено конкурс. Тобто ми прекрасно розуміємо, що ніяких відкритих конкурсів ніколи не було, все це збувалося направо, наліво. Фактично, ми не вклали коштів у те, щоб переозброїти сьогодні наше військо.

А найголовніше, це як сказав Наполеон, у військовому авторитеті якому ніхто не відмовить: "Половина боєздатності армії - це її патріотизм". І сьогодні потрібно сказати, що цією проблемою у наших військах абсолютно ніхто не займався.

Ми маємо справді ситуацію сьогодні трагічну. Ми маємо 355 тисяч армії. Вона тринадцята за кількістю в Європі - можете собі уявити?! - але сто двадцять шоста за обороноздатністю. Ми посідаємо перше місце по кількості генералів. Незабаром у нас буде на кожного єфрейтора по генералу. Євген Кирилович, правда, зараз ніби взявся за цю роботу, але я уявляю, яка вона невдячна і яка вона підступна. Це ж треба додуматися, щоб уряд сьогодні заборгував війську - де це таке бачено? - 614 мільйонів боргу за амуніцію перед нашою армією.

Це те може сказати: мені страшенно подобається фраза Монтеск'є, який сказав про Людовіка Чотирнадцятого: "Він дуже любив (це про головнокомандуючого), він дуже любив нагороди і трофеї, але дуже боявся на чолі свого війська поставити розумного генерала, так, ніби він його поставив на чолі ворожого війська".

Я переконаний, Євгене Кириловичу: ми мусимо підтримати запити армії на наступний рік. Але хочеться, щоб ви також не клацали закаблуками перед Президентом, який відбуває останній термін, а ставили реальні питання про нашу українську армію. Тільки тоді вона в нас буде. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Юрію Соломатіну.

 

11:07:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність"  Блоку "Наша Україна".

Шановні народні депутати, Партія захисників Вітчизни впродовж останніх років весь час била на сполох щодо ситуації, яка склалася в Збройних силах. Я хочу задати запитання всім міністрам оборони, які є в цій залі і поза нею: було таке? Було таке. Ви говорили: "Ні, то клевещут на нас". А тепер? Відкриваю інформацію від імені Кабінету Міністрів, і тут написано, що стан є критичний, "технічний стан озброєння і військової техніки можна охарактеризувати як критичний", сторінка третя доповіді міністра оборони.  Але критично, на мій погляд, те, що сьогодні виставили сюди міністра оборони, який має працювати з урядом. Питання сьогодні слухається уряду, Володимире Михайловичу, питання уряду і Прем'єр-міністра, якого в державі нема. Він не доріс до штанішок прем'єра, а ви  його вже суєте в Президенти. Та ви його забезпечте явку сюди, щоб він своє питання хоч доповів!

Партія захисників Вітчизни розробила концепцію, воєнну доктрину України і буде пропонувати її затвердити як закон. Ми хочемо звернути увагу вашу на те, що  сьогодні міністр оборони вже доповів до чого довелось. Я хочу звернути увагу на стан військово-промислового комплексу і, зокрема, на суднобудівну галузь.

Шановні народні депутати! Абсолютно не фінансується роботи зі створення універсального  ракетного комплексу, абсолютно  припинена розробка зразків нового  покоління суднокомплектуючого устаткування, за яким ми колись були перші.  За період керування державою Леоніда Кучми з  1994 по 2004 рік на стапелях суднобудівних підприємств України не було закладено жодного нового  бойового  корабля. Чи  4 кораблі, які добудовані, вони всі закладалися за часів Радянського  Союзу. А там загроз у нас повно.  Ми бачимо, визначення військової загрози з боку будь-якої сусідньої держави, якщо є такі компоненти: агресивність  зовнішньої політики стосовно України, проведення мобілізаційних заходів за розгортанням наступальних угрупувань військ, зосередження угруповання військ і так далі. Всі ми їх викладем.

Я хочу сказати по постанові, яка пропонується. Тут пропонується визнати діяльність уряду недостатньою. Шановні, давайте перестанемо подвійні стандарти робити. "Не відповідає рівню Конституції України" - так має бути чітко  записано. І крапка.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Андресюку.

 

11:10:43

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановні колеги, сьогодні уряд міністрів-капіталістів пропонує буржуазній Верховній Раді України розглянути питання про виконання конституційних повноважень, здійснюваних ним в сфері оборони.

По-перше, хочу нагадати, що Постановою Верховної Ради України Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 року була затверджена воєнна доктрина, яка виходить з позаблокового статусу України і не передбачає її інтеграції до будь-яких військово-політичних блоків. Постанова до цього часу не скасована.

Однак, Президент Кучма 23 травня 2002 року затвердив своїм указом стратегію відносин України з НАТО, яка ставить за мету повноправне членство України в цьому військово-політичному альянсі і указом від  15 червня року  затвердив нову воєнну доктрину  України, основу якої становить проведення політики європейської інтеграції з кінцевою метою - вступ до НАТО. Обидва укази Президента не  узгоджуються з Постановою ухваленою Верховною радою України 19 жовтня 1993 року. З пропозицією про її скасування президент до Верховної Ради не звертався, хоча мав це  зробити   до видання указів.   Чи є у нас Конституційний Суд і чи  поважає  Президент України Конституцію України і Верховну Раду України? Здається що ні.

По-друге. Затвердженою Президентом воєнною доктриною через перелік реальних і потенційних зовнішніх загроз національної безпеки України у воєнній сфері визначено, по суті, лише одну державу, яка може бути джерелом потенційної загрози для України, а отже і її противником, Росію, хоча вона прямо не наголошена, не названа. Бо тільки з Росією незавершене договірно-правове оформлення Державного кордону України. Таке відверте визнання Росії, як єдиного серед держав реального і потенційного противника України може негативно позначитися на подальших відносинах України з цією державою,  хоча досі її називали нашим стратегічним партнером.

Невже українське керівництво всерйоз збирається воювати з Росією в разі можливого загострення конфлікту через незавершеність оформлення Державного кордону між нашими країнами, як це було  у зв'язку з Тузлою.

І, нарешті. Об 11 годині на Майдані Незалежності зібралися жінки-трудівниці на Всеукраїнську акцію протесту проти участі так званого Українського миротворчого, а в дійсності де-факто, окупаційного контингенту в Іраці. Я підтримую їх протест. Я прошу уряд звернути увагу на їх вимоги.

 

ГОЛОВА. Борис Андресюк, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Підготуватися Шурмі.

 

11:14:02

АНДРЕСЮК Б.П.

Шановні члени уряду, шановні колеги! Сьогодні ми обговорюємо дійсно важливу, не пересічну тему. Переконаний, ми повинні залишити осторонь всі політичні протиріччя, виступити єдиним фронтом заради ефективної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади стосовно цієї проблематики. Тиждень тому Президент України затвердив воєнну доктрину України, вона має оборонний характер, спрямована виключно на захист недоторканності та територіальної цілісності нашої держави. Сьогодні Україна не входить до жодних військових блоків та союзів, але активно співпрацює з ними. Україна має посідати гідне місце в загальноєвропейській системі колективної безпеки. Відповідно перед нами стоїть проблема формування сучасних Збройних сил. СДПУ(о) послідовно виступає за утворення сучасних та ефективних Збройних сил, що будуть готові в будь-який час виконувати завдання із захисту незалежності та суверенітету нашої держави.

Однак маю зазначити, що за роки незалежності військова реформа так і не була здійснена належним чином. Військову угрупування, що дісталося в спадок від Радянської армії зуміло набути основних рис національного війська. Але сьогодні зарано говорити про наявність в Україні сучасних Збройних сил.

Значна частина провини за це, будемо об'єктивні, лежить і на депутатському корпусі. Скажімо, відмова Верховної Ради підтримати останню ініціативу Президента стосовно скорочення чисельності Збройних сил України, суттєво гальмує процес реформування українського війська. За демагогією приховується  недалекоглядність окремих політиків, їх неготовність до непопулярних, але вкрай необхідних рішень.

Не можна оминути увагою і той факт, що техніка та озброєння нашої армії застарілі. Тоді як держава не може акумулювати необхідну кількість коштів для її технічного  переозброєння. Це завдає суттєвої шкоди обороноздатності України. Парадоксальна ситуація, Україна входить до чільної десятки світових експортерів зброї, а до підрозділів української армії надходять одиниці новітніх  зразків зброї. Сподіваюся, економічне зростання, що  спостерігається останнім часом, дозволить уряду змінити ситуацію на краще, забезпечити фінансування військових потреб держави у повному обсязі.

Травневі події у Новобогданівці у черговий раз підтвердили, що Україна потребує чітко визначеної стратегії розвитку армії. Переконаний, що чільне місце у цьому процесі має посідати діалог між військовими та суспільством. Час реально забезпечити, як це передбачає Закон України про цивільний контроль  над воєнною організацією, максимально  можливе інформування суспільства щодо стану справ в армії, у воєнній промисловості, торгівлі зброєю.

Сьогодні  в Україні працює перший в історії держави  коаліційний уряд. Тому фракція переконана, тільки спільними зусиллями...

 

ГОЛОВА. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

 

11:17:22

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Останнім часом стало звичним  явищем зливи критики на адресу Збройних сил України. Сумних прикладів, і правда,  вистачає: скнилівська трагедія, влучання однієї ракети у будинок у Броварях, другої - у цивільний літак, вибухи на складах.

Об'єктивно військові  організми, що залишилися на території України з 1991 року у спадок від Радянського Союзу після набуття української незалежності,  виявилися, по-перше, обтяжливими для економіки держави і, по-друге,  за своєю структурою були призначені для вирішення задач протистояння двох наддержав. За матеріалами преси відомо, що чисельність угрупувань ....... колись складала один мільйон чоловік. Оскільки останнім часом тема боєприпасів у всіх на устах назву цифру: 2 мільйони 400 тисяч тонн снарядів, бомб та ракет залишилося нам у спадщину. З них 47 відсотків зберігалося просто неба, причому непридатних до використання вже тоді за даними Міноборони були понад 300 тисяч тонн. Із того часу Збройні сили України знаходяться у процесі реформування з метою збалансувати структуру та чисельність до виконання нових місій і завдань, що витікають з політики безпеки і оборонної політики України, а також у відповідності до наявних державних ресурсів.

Скажемо відверто, становище в українському війську надто тяжке. За підрахунками незалежних експертів Україна за чисельністю Збройних сил займає 13 місце у світі, а за обсягом оборонного бюджету 126-те. Унаслідок цього 12 років незалежності Збройні сили України закупили для себе: танків - жодного, літаків, вертольотів - жодного, автомобілів - аж 20, ракетно-артилерійського озброєння - 17 одиниць. Щороку виділяється на закупівлю паливно-мастильних матеріалів всього 10 відсотків від потреби, речового майна - 23, на продовольче забезпечення - 60-70 відсотків.

Згадаю ще раз тему зберігання живучості та утилізації боєприпасів. Навіть у запланованих урядом ці заходи, 336 мільйонів виділено всього-на-всього 13 відсотків. На цей час Україна знаходиться перед необхідністю одночасного проведення трьох складних процесів. Скорочення чисельності особового складу та вилучення з бойового складу великої кількості озброєння і військової техніки, переходу до укомплектування за контрактом та приведення підрозділів Збройних сил до загальних стандартів.

Міністерством оборони робиться все можливе, аби досягнути позитивного результату. Постає головне питання. Маючи належний інструментарій, потрібно знайти відповідні кошти і найбільш реальний шлях скорочення зайвих непотрібних сучасних військ у структурі, які потребують відповідного утримання і з'їдають так необхідні кошти. Але цьому процесу вкрай необхідна наша законодавча підтримка і перш за все у прийнятті Закону про чисельність Збройних сил, відсутність якого стримує реформування Збройних сил. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. У вас розданий проект постанови з цього приводу. Демьохін, будь ласка, з мотивів. Прошу, шановні колеги, підготуватися. Зараз будемо голосувати. Мікрофон Демьохіна.

 

11:20:41

ДЕМЬОХІН В.А.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемые народные депутаты! Чтобы сегодняшний разговор превратился в действенную поддержку Министерства обороны для решения насущных проблем, я предлагаю включить в проект постановы следующие пункты: Кабинету Министров в найкороткий срок разработать стратегию национальной безопасности, документ, который является краткосрочным документом, и предусмотреть включение в проект Прораммы, которая сегодня разрабатывается, социального и экономичного розвитку Украины, все замечания и предложения, которые поступили, особенно касаемо разрешения жилищной проблемы в наиболее короткие сроки и проблемы конверсии. Эти две задачи, они связаны между собой. Спасибо за внимание. Я надеюсь на поддержку этих предложений в постанове.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу уваги. З мотивів? Будь ласка, Бульба.

 

11:21:53

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Тут багато говорили про те, як ми ставимося до генералів, як їх багато, але я хочу звернути вашу уваги хоч би на такий факт: сьогодні начальник Генерального штабу Збройних Сил України отримує зарплату на 40 відсотків меншу, ніж перший заступник міністра оборони і навіть меншу, ніж керівник департаменту, директор департаменту Міністерства оборони.

Як ви вважаєте, це нормальне явище? У мене запитання: чи у нас Збройні Сили для Міністерства оборони існують, чи навпаки Міністерство оборони врешті-решт повинно опікуватися Збройними Силами, їх станом і всестороннім забезпеченням?

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте з процедури, з мотивів голосування. А це вже питання звучало. Треба уважно слухати. Будь ласка, Рудьковський. З мотивів тільки, будь ласка.

 

11:22:57

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати! Ми сьогодні прослухали доповіді міністра і голови комітету, ми зрозуміли, що доктрини в України немає. Коли навіть ми порівнюємо із Францією чи з Англією, чи з Німеччиною, ми повинні забути про те, що ми колись будемо з ними воювати чи що, ми з ними навіть не межуємо. Ми повинні думати про державі, які знаходяться поряд: Румунія, Турція і інші, порівнювати з ними.

Якщо стратегія і Міністерство оборони, і комітет так визначають її, що будуть, і орієнтуються на Францію, то ніяких правильних орієнтирів і в реформі Збройних Сил України не буде. Нам потрібно Верховною Радою затверджувати оборонну доктрину держави, тоді якийсь буде толк.

І я вважаю, що це питання можна включити в постанову після звіту Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування для прийняття за основу проект постанови Верховної Ради України про здійснення Кабінетом Міністрів України конституційних повноважень у сфері оборони, реєстраційний номер 5668, за основу.

 

11:24:32

За-290

Прийнято.

Шановні колеги, є пропозиція з урахуванням тих висловлювань і пропозицій, які висловили народні депутати, прийняти її в цілому, доручивши комітету технічно доопрацювати.

Зніміть голосування. Будь ласка, Кармазін, потім Манчуленко.

 

11:24:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність",  "Наша Україна".

Шановний Володимир Михайлович, я вносив пропозицію: там, де в постановляючій частині, написати "визнати роботу Кабінету Міністрів України з виконання конституційних повноважень, здійснюваних ними у сфері оборони, такою що не відповідає Конституції".

Я прошу цю пропозицію зараз поставити на голосування. Тому що всім зрозуміло, що армія розвалена, немає нічого: ні танку жодного не поповнилося, ні літаку, ні  корабля, нічого! А ми кажемо...

 

ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

КАРМАЗІН Ю.А. ... а ми кажемо: недостатньо. Що це за оцінка: "недостатньо"? Давайте забудемо ці слова: "недостатньо"! Не відповідає Конституції чи відповідає - от і все.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію Юрія Кармазіна. Прошу прослухати уважно.

"Визнати роботу Кабінету Міністрів України з виконання конституційних повноважень, здійснюваних ним у сфері оборони, такою, що не відповідає Конституції", не відповідає вимогам Конституції.

 

11:26:07

За-148

Поправка не проходить. Манчуленко, будь ласка.

 

11:26:16

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Прикро, що не прислухалися до пропозицій колеги Кармазіна, тому що дивним є, коли Президент України визначає фінансування на 2004 рік Збройних сил України 6,4 мільярди гривень, а уряд закладає цифру 4,9 мільярда гривень. Тобто вже зразу видно, що діяльність уряду в цьому відношенні є незадовільною

З другого боку, нам потрібна максимальна деталізація оборонного бюджету. Я вже пропонував це в минулому році. Це підтримується головкомами видів Збройних сил. Щоб було записано, що оборонний бюджет складається з бюджетів видів Збройних сил України, де максимально деталізувати видатки. І тоді буде видно, на що ці кошти йдуть, а не так, як воно відбувається зараз: все в загальну кучу, потім відповідно ділять, туди, невідомо куди воно йде. Як говорив про це голова Рахункової палати: є факти нецільового використання коштів і тому подібне. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція, яку щойно обгрунтував народний депутат Манчуленко.

 

11:27:43

За-168

Пропозиція не підтримана.

Я ставлю на голосування про схвалення в цілому проекту Постанови Верховної Ради України "Про здійснення Кабінетом Міністрів України конституційних повноважень у сфері оборони" (з урахуванням пропозицій , які   озвучив Демьохін і Рудьковський.

 

11:28:13

За-297

Постанова прийнята.

Шановні колеги, прошу уваги! Комітет наполягає і вчора йшла мова про це на Погоджувальній раді, повернутися до розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України про чисельність  Збройних сил України на 2000-2005 роки. Оскільки - прошу уваги! - на Погоджувальній раді ми не прийняли рішення, то домовились, що це питання буде поставлено на ваш розсуд. Відтак, я ставлю  на  голосування пропозицію комітету про повернення  до розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України про чисельність  Збройних сил України на 2000-2005 роки.

Прошу голосувати.

 

11:29:08

За-238

Рішення прийнято.

Заспокойтеся! Шановні колеги, ми розглядали цей законопроект, обговорювали його  детально, тому очевидно немає  потреби далі проводити обговорення...

Ну будь ласка, Шкіль,  будь ласка. А потім будемо голосувати. Один Шкіль і все.

 

11:29:32

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Звичайно, ми обговорювали цей закон, звичайно, Верховна Рада не підтримала його, тому, в принципі, треба послухати аргументи чому ще раз ми повертаємося. Хай міністр вийде і скаже, ми можемо не обговорювати, але ми маємо знати чому так наполегливо "протягується" питання скорочення Збройних сил.

Я не знаю як Україна може витримати в своєму бюджеті 600 тисяч працівників міліції і не може  утримати 300 тисяч військовослужбовців. Що нам дорожче? Ми будуємо  нормальну державу чи поліцейську? Тому треба послухати принаймні  аргументи. Може щось змінилося, може якісь обставини нові з'явилися, може , значить, у нас тут вже виявилося, що армія є непотрібною, що міліція буде обороняти рубежі України разом зі Службою безпеки. Треба обов'язково вислухати, як мінімум,  одну і другу сторону. Має бути представлена позиція комітету і має бути представлена позиція Міністерства  оборони, тому що необговорення закону не звільняє нас від того, щоб вислухати, принаймні, опозиціонерів. То що ми знаємо, як голосувати, це інша справа. Але я хочу послухати аргументи.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  По суті справи вся доповідь міністра оборони була присвячена цій темі, і співдоповідь голови комітету була присвячена цій темі. Давайте не затягуйте час. ви просто визначиться з цього приводу.

Я ставлю на голосування про схвалення проекту Закону України, як закону, про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних сил України на 2000-2005 роки" (реєстраційний номер 5500), це президентський варіант. Президентський 5500. Я сказав вам.  Він у вас, шановні колеги, ми його розглядали декілька разів.

 

11:31:17

За-238

Закон прийнято. Дякую. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна -  1, Регіони України - 61, Комуністів - 1, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 39, Трудова Україна - 29, СПУ - 15, Блок Юлії Тимошенко -  2, Центр - 2, Союз - 14, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 29, НДП і ПППУ -  16, Народна аграрна партія - 20, Позафракційні -  9.

Оголошується до розгляду питання - звіт Фонду державного майна України про виконання державної програми приватизації на 2000-2002 роки у 2003 році.  Пропонується такий регламент  розгляду питання, прошу прослухати. Пропозиція Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації: доповідь голови Фонду державного майна - 10 хвилин, відповіді  на запитання - 5 хвилин,  співдоповідь голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації - 10, для відповіді на запитання до співдоповідача - 10 хвилин і для обговорення - 15 хвилин. Будь ласка.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Враховуючи те, що Державна програма приватизації на 2000-2002 роки не встановлює будь-яких завдань на 2003 рік фонд у звітному періоді спрямував свої зусилля на  виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", Програми  діяльності Кабінету Міністрів України  " Відкритість, дієвість, результативність" інших програмних документів Верховної Ради України, Президента України, та Кабінету Міністрів України з реалізації державної політики економічно-соціального розвиту України. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік" передбачалося одержати від приватизації в минулому році коштів у сумі 2 мільярди 150 мільйонів гривен, в тому числі до загального фонду Державного бюджету 2 мільярди гривен.

За підсумками приватизації в 2003 році фонд отримав кошти у сумі 2 мільярди 170 мільйонів гривен. До Загального фонду Державного бюджету перераховано 2 мільярди 20 мільйонів гривен, що становить майже 101 відсоток річного планового завдання. Таким чином, вперше за 12 років приватизації, перевиконані завдання з надходження коштів до Державного бюджету від приватизації державного майна. Це стало результатом діяльності не лише Фонду Державного майна та регіональних відділень, а також результатом конструктивної співпраці Фонду з Верховною Радою України і урядом України.

Протягом 2003 року в Україні змінили державну форму власності майже 1,6 тисячі. Об'єктів комунальної форми власності - 4,8 тисяч об'єктів. З метою забезпечення досягнення таких результатів Фондом вживалися організаційні заходи, відповідно до програми діяльності Кабінету Міністрів України, які, зокрема, були спрямовані на забезпечення всебічної ............... підготовки державних підприємств для підвищення їх інвестиційної привабливості. Відповідно до помісячних графіків підготовки об'єктів групи В і Г, до продажу в 2003 році завершено підготовку до продажу 35 об'єктів.

В 2003 році було запропоновано до продажу 499 пакетів акцій ВАТ, державна частка яких становить менше 50 відсотків статутного фонду.

Тепер по групам. Приватизація об'єктів групи А. Протягом 2003 року Державними органами приватизації приватизовано 998 об'єктів групи ОА державної форми власності, надходження коштів склало 127 мільйонів гривень і 4691 об'єкт  комунальної власності, надходження коштів склало  545 мільйонів гривень. Органи виконавчої влади уповноважені управляти державним майном. На виконання завдань з передачі  об'єктів державної власності фонду запропоновано до продажу у 2004 році 128 об'єктів групи ОА, прогнозована вартість яких за оцінками цих органів складає 154 мільйона гривень.

Приватизація об'єктів незавершеного будівництва, група "Д", завдання на 2003 рік щодо обсягів приватизації  об'єктів незавершеного будівництва було встановлено у кількості. За 2003 рік приватизовано 397 об'єктів незавершеного будівництва державної власності,  план  400 об'єктів та 75 об'єктів комунальної власності. Річне завдання з приватизації об'єктів незавершеного будівництва державної власності по Україні виконано на 99,3 відсотки. Надходження коштів від приватизації цих об'єктів за 200... рік становила 23 мільйони гривень. Від приватизації об'єктів незавершеного будівництва комунальної власності 15,7 мільйонів гривень.

Приватизація об'єктів групи "Ж". Протягом 2003 року фондом приватизовано 150  об'єктів групи "Ж", з яких 112 державної власності та  38 комунальної. При цьому завдання щодо продажу об'єктів групи "Ж" на 2003 рік законодавством  не встановлено. За 2003 рік від приватизації об'єктів групи "Ж" державної власності отримано 9 мільйонів гривень.

Приватизація групи "Є". Плановий  показник очікуваного надходження коштів у ...... році від продажу  державних пакетів акцій, часток паїв, спільних підприємств встановлено було у розмірі 560 мільйонів гривень, з яких 90 відсотків було заплановано від приватизації  державного пакету акцій "Укртранснафта". Фактично  у 2003 році від приватизації об'єктів групи "Є" надійшло 44 мільйона гривень. Продаж державного  пакету акцій "Укртранснафти" не здійснювався через відсутність результатів оцінки пакету акцій та приймаючи до уваги внесення на розгляд  Верховної Ради України законопроекту про особливості приватизації пакету акцій, що належать державі у  Статутному фонді закритого акціонерного товариства, транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртранснафта". Продаж пакетів акцій ВАТ на конкурсах. За січень-грудень 2003 року фондом було оголошено 169 комплексів з продажу пакетів акцій ВАТ на конкурсах за сумарною ціною продажу 1,2 мільярда гривень при загальній початковій вартості 833 мільйонів гривень.

За результатами конкурсів укладено 28 договорів купівлі-продажу пакетів акцій ВАТ, що мають стратегічне значення для безпеки держави та підприємств монополістів на загальну ціну продажу 1,1 мільярда гривень. Це становить 96 відсотків загальної суми надходження суми коштів від усіх конкурсних продаж пакетів акцій за звітний період. У тому числі від продажу пакетів акцій СП "UMC" надійшло 730 мільйонів гривень, що складає 33,5 відсотків від усіх коштів, які надійшли від приватизації державного майна протягом 2003 року. Слід відмітити, що план 2003 року міг би бути виконаний навіть без продажу пакетів акцій СП "UMC" за рахунок прискорення надходження коштів від приватизації ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського" та перерахування їх до Державного бюджету ще у 2003 році.

Укладеними договорами купівлі-продажу передбачено внесення інвестицій на приватизовані об'єкти на суму 187,6 мільйона гривень та 5,1 мільйона доларів США, в тому числі на підприємства, що мають стратегічне значення для безпеки держави на ................. інвестицій на суму 178 мільйонів гривень.

Продаж пакетів акцій на фондових біржах та ........ На фондових біржах та ......... протягом 2003 року було заплановано до продажу 369 пакетів акцій 330 ВАТ загальною номінальною вартістю 907 мільйонів гривень. За підсумками торгів було продано 125 пакетів акцій, за 2003 рік до Державного бюджету надійшло від продажу пакетів акцій ВАТ на фондових біржах та ............. 200 мільйонів гривень.

У процесі приватизації відповідно до програми діяльності Кабінету Міністрів України увагу було приділено законодавчому та організаційному забезпеченню жорсткої системи протидії корупції, тіньовій приватизації, створенню умов для запобігання у випадках відчуження державного майна поза межами законодавства про приватизацію.

У 2003 році фондом переглянуті підходу до відбору учасників конкурсів з продажу контролю пакетів акцій підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Так, у процесі продажу пакетів акцій металургійного комбінату імені Дзержинського Фондом було засвідчено про наміри відібрати у переможців конкурсу з продажу інвестиційно привабливих об'єктів серед інвесторів, які сплачують податки та ведуть прозоро фінансово-економічну діяльність, що відповідає інтересам економічної безпеки держави, які полягають у забезпеченні надходження до Державного бюджету небрудних коштів від приватизації та створення умов для ефективної економічної діяльності підприємств у післяприватизаційний період.

З метою запобігання тінізації національної економіки, частини ціноутворення на об'єкти власності впроваджується перехід України на проведення оцінки майна відповідно до національних стандартів оцінки майна, що грунтується на міжнародних стандартах.

Суттєвою проблемою. на яку Фонд державного майна звертає особливу увагу, залишається відчуження державного майна за позапротекційними процедурами. Так, за останній період набули поширення правопорушення, пов'язанні з незаконним відчуженням майна насамперед через штучне створення ситуацій щодо банкрутства стратегічно важливих підприємств.

Державне майно також відчужується відповідно до законодавства, виконавчого впровадження, реалізації об'єктів податкової застави тощо. Причому обсяги такого позапротекційного відчуження на сьогодні вже є не меншими за масштаби приватизації державного майна.

З метою забезпечення уніфікації механізмів відчуження державного майна незалежно від правових підстав для цього відчуження та визначення органу державної виконавчої влади, відповідальної за реалізацію єдиних підходів у цій сфері за поданням Фонду державного майна Кабінетом Міністрів України 11 лютого 2004 року затверджено Постанову "Про деякі питання організації обліку, зберігання, оцінки, реалізації майна, що реалізується за рішенням державної виконавчої влади, якою передбачено створення єдиної інформаційної системи з обліку, зберігання, оцінки майна, що реалізується за рішенням органів державної виконавчої влади. Це дозволяє, не порушуючи існуючих на сьогодні механізмів з обліку, зберігання, оцінки та реалізації майна, що переходить у державну власність, водночас забезпечити єдність підходів різних міністерств та відомств через співставлення інформації у єдиній базі даних в результаті розпорядження органами державної виконавчої влади таким майном.

І закінчуючи цей свій виступ, я ще раз, шановні народні депутати, хочу підкреслити, що в тому році ми не тільки вперше за 12 років перевиконали план надходжень до Державного бюджету, але ми заложили хорошу основу на виконання плану у цьому році. Ми в цьому році за перший квартал. практично, виконали план надходжень до бюджету за півріччя, а за півріччя ми виконали, перевиконали план находжень по року при плані 2,1 мільярди гривень до бюджету...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання, запишіться, будь ласка, до голови Фонду державного майна, 5 хвилин.

Так, прізвища народних депутатів, що записалися.

Микола Томенко, фракція "Наша Україна".

 

11:43:08

ТОМЕНКО М.В.

Михайло Васильович, я хотів би запитати, от у мене, як я аналізую діяльність Фонду державного майна, складається таке враження, що фонд працює відповідними циклами такими. То коли до Президентської виборчої кампанії далеко - один цикл роботи,  як ближче до президентської виборчої кампанії, так ступінь активізації, продажності (ну, я маю на увазі не фонду, а того, як продаються підприємства) в арифметичній прогресії зростає. І причому, в цих циклах різний формат до приватизації: коли ситуація політично спокійніша, то рівні умови для всіх інвесторів, як ситуація міняється, то одні умови для одних інвесторів, одні - для інших, так, як було у випадку з "Криворіжсталлю".

От або підтвердіть або спростуйте цю ситуацію. Чи нема все-таки домінування політики і передвиборчих настроїв у діяльності інституції, яку ви очолюєте?

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Я дуже дякую за цікаве питання.

Я зразу відповідаю, що немає давління політики на політику Фонду державного майна. І ми в тому році вперше, я ще раз підкреслюю, вперше ми виконали план надходжень до Державного бюджету. Але в тому році ми заклали хороші підвалини для виконання плану в цьому році, тобто ми підготувати декілька підприємств, привабливих підприємств для приватизації, і це дало можливість нам, на мій погляд, вдачно приватизувати декілька підприємств, що дало можливість залучити серйозні кошти до Державного бюджету, які ви разом з урядом вже поділили в Державному бюджеті, і вони пішли на вирішення важливих соціальних питань: на підвищення пенсій, заробітної плати, вдвічі стипендій, один мільярд на фінансування АПК і так далі. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ландик. Підготуватися Борщевському.

 

11:45:06

ЛАНДИК В.І.

Шановний Михайло Васильович, я, дійсно, буду підтримувати про те, що звіт затвердити. І тут питань немає: дійсно, ми працювати стали краще, і це дуже прекрасно.

Але я хотів би вам задати таке запитання. Мені просто цікаво: на основі науково-дослідних інститутів. От як ваше все-таки бачення? Ну, навіть я не хочу по інших місцях казати. Якщо, наприклад, от у Києві: всі науково-дослідні інститути здані в оренду, директори гроші отримують собі в кишені. Ми нічого не робимо: не приватизуємо їх і не даємо приватизувати.

Так скажіть, будь ласка, ваш все-таки погляд на це питання: яким чином вийти з цього кола? Дякую.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую.

Це дуже болюче питання. І я дуже вдячний Комітету Верховної Ради, який очолює Ніколаєнко, і Контрольній комісії, коли було проведено спільне засідання двох комітетів разом з урядом, де розглядалася проблема якраз приватизації цих об'єктів, про які ви казали.

І тоді було, на мій погляд, прийнято дуже важливе рішення з точки зору держави, коли був, як кажуть, накладений мораторій поки на приватизацію цих об'єктів, а було дано доручення уряду, галузевим міністерствам, щоб вони відпрацювали це питання з точки зору фінансових можливостей допомоги цим підприємствам. І там, де, дійсно, ці міністерства будуть вбачати, що ці науково-дослідні інститути працюють, як кажуть, на острії науково-технічного прогресу, там, де їх можна загрузити держзамовленнями, там, де держава їх може підтримати, на мій погляд, тут уряд повинен прийняти рішення, для того щоб залишити їх у державній власності. А там, де вже ці підприємства, як кажуть, виробляють морально застарілу продукцію, і там, де держзамовлень немає, і там, де, як ви кажете, вони тільки функціонують завдяки тому, що здаються в оренду, на мій погляд, повинно бути прийняте рішення щодо приватизації, залучення інвестора. Але остаточне рішення поки що не прийнято. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борщевський.

 

11:47:20

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Прошу передать слово моему товарищу по фракции Компартии Анисимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Анісімова.

 

11:47:29

АНІСІМОВ В.О.

Спасибо. Анисимов, фракция коммунистов.

Уважаемый Михаил Васильевич, вы в своем выступлении сказали, что оценка строится по международным стандартам. Как тогда объяснить, что "Криворожсталь" оценен был 3,8 миллиарда гривен, а завод польский, который в 5 раз меньше "Криворожстали"  был оценен  в 1 миллиард долларов, то есть в полтора раза выше. То есть, оценка разнится в 10 раз почти. Это первый вопрос.

И вопрос второй. Почему к конкурсу по продаже "Криворожстали"  были  допущены предприятия и фирмы,  которые  объявили себя банкротом и поэтому не выплачивают долги своим кредиторам? Спасибо.

 

ЧЕЧЕТОВ М. В. Спасибо. Что касается непосредственно оценки, то на сегодняшний день у нас есть базовый закон об оценке, который принят Верховной Радой. В развитие этого закона были приняты стандарты оценки и в развитие стандартов были приняты постановы  Кабинета Министров, утверждена методика оценки. Поэтому независимые оценщики, которые имеют лицензию работы на рынке оценки, они руководствуются вот этими  базовыми нормативными документами и проводят оценку, соответствующую оценку. Поэтому когда проводилась оценка "Криворожстали", то сперва был отобран на конкурсе  независимый оценщик, имеющий лицензию работы на рынке оценки, и после этого с ним был заключен договор и он сделал  соответствующую оценку.

Что касается  в отношении фирм,  которые, как вы говорите, являются банкротами и которые не платят и так далее, то я не знаю о каких фирмах вы говорите, но те фирмы или те корпорации, те  финансово-промышленные группы, тот консорциум, который заплатил 4,6... 4 миллиарда 260 миллион в бюджет у меня язык не поворачивается его  назвать банкротом. 800 миллионов долларов пошло в бюджет и уже разделили на финансирование всех  социальных выплат, в том числе зарплат и пенсий и так далее. Да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Слово для співдоповіді  має голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Валентина Петрівна Семенюк. Правда тут якісь новели, що доповідач має менше часу, ніж співдоповідач. Так не можна вирішувати, бо є рішення Регламент, є Регламент, а не комітет вирішує. Будь ласка, 15 хвилин.

 

11:50:16

СЕМЕНЮК В.П.

Фонд держмайна радісно рапортує  про виконання планового завдання з надходження коштів від приватизації. Проте, заради справедливості не можна не зазначити, що фактично  зусиллями фонду було  забезпечено виконання планового завдання лише на 66 відсотків, а решта завдання виконано Укртелекомом, який продав пакет UMC, навіть не фонд.

Крім того, у який спосіб здійснюється приватизація, не дає жодних підстав  для оптимізму, навпаки, викликає глибоку тривогу та обурення кожного члена і чесного громадянина України. Всім зрозуміло, що приватизація державної власності не повинна бути самоціллю, реформування економіки, - це лише один із засобів підвищення її ефективності. Очевидно, що вплив  процесу приватизації на ефективність  економіки має полягати у її структурних змінах у напрямку  підвищення частки високотехнологічної   продукції, створення нових робочих місць, підвищення прибутковості тощо.

Однак, стосовно цього  у поданому звіті відсутній будь-який аналіз наслідків приватизації. Водночас, оскільки процес приватизації у нашій країні має занадто суб'єктивний характер, адже залежить від волі та бажання наближених до перших осіб держави, він вже зараз спричиняє кризові явища і ситуації у деяких галузях  і загрожує національній безпеці країни. Адже внаслідок приватизації держава  фактично втратила контроль за виробництвом у переважній більшості базових галузей промисловості та сфери  її діяльності.

Тут  хочу зазначити доморощеним прихильникам глобальної приватизації, що згідно з показниками зайнятості питома вага державного сектору економіки у розвинутих країнах зараз коливається від 15 відсотків у Великобританії до 32 відсотків у Швейцарії, та у середньому він становить  18-20 відсотків. При цьому із року в рік питома вага державного сектору зростає.  Також показовий є той факт, що коли нині у Франції  постало питання про приватизацію енергокомпаній, то проти цього рішення вийшли на вулицю з протестами мільйони громадян. Очевидно за кордоном захищають і цінують державний сектор економіки. У нас же - навпаки.

Однак, всупереч світовим тенденціям та національним інтересам, наша влада взяла курс на зменшення питомої ваги державного сектору економіки до 8 відсотків. Те, що процес приватизації у нас не керований, та науково не обгрунтований уже ні у кого не викликає сумніву.

Всупереч національним інтересам держави продовжується приватизація стратегічних підприємств, причому прибуткових. І ні Президент, ні уряд не турбує, що в державі приватизовані і монополізовані цілі галузі, і причому деякі - іноземними власниками. В основному це йде на вторинному ринку цінних паперів, які постійно підносять нам неприємні сюрпризи. То різко зростають ціни на пальне, то сільгоспвиробники не можуть придбати мінеральні добрива вітчизняного виробництва, бо приватизовані підприємства зорієнтовані на іноземного споживача. То металургійна галузь страждає від різкого підвищення цін на ......сплави. То власники приватизованих обленерго знеструмлюють наші міста і села, керуючи з Канади, США, Ізраїлю, чи з Росії.

При цьому сучасних технологій ми не отримуємо, а лише маємо економічні проблеми. Так чому ж ці проблеми не є предметом розгляду Ради Національної безпеки і оборони? Через суцільну корупцію у нас приватизація використовується кланами для власного збагачення за рахунок Державного бюджету. І нинішнє керівництво Фонду забуло, що відповідно до Закону "Про приватизацію Державного майна" метою приватизації є підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, тобто підвищення добробуту народу. Простіше кажучи, Закон передбачає,  якщо підприємство має, неефективно працює, то його потрібно продати приватному власнику обов'язково з умовою, щоб новий власник забезпечив збереження у першу чергу робочих місць, достойний рівень заробітної плати, сплату податків, тобто забезпечив ефективне прибуткове виробництво.

Законом же визначено, що термін таких зобов'язань встановлюється до 5 років, наголошую,  до 5 років. А якщо ці зобов'язання не будуть виконуватися, то проданий об'єкт повинен повернутися у державну власність, а до його власника мають застосовуватися штрафні санкції.

А тепер подивимося, скільки ж приватним власникам фонд встановив такі  максимальні зобов'язання? Аж одному. Тільки один об'єкт проданий з умовою, що новий власник, крім технологічної модернізації виробництва, протягом  п'яти років зобов'язаний зберігати наявну кількість робочих місць без зменшення зарплати, утримання соціальної сфери та сплачувати податки до бюджетів у досягнутому рівні хоча б минулого року. Власники ж решти приватизованих підприємств можуть через півроку виганяти працівників на вулиці. Крім того, приватизовані підприємства можуть працювати зі збитками, адже наповненням державного бюджету шляхом сплати податків у фонд не переймається. Щоправда, чотирьом новим власникам підприємств у 2003 році фонд зобов'язав, що вони мають право забезпечити беззбуткову діяльність, тобто отримувати прибуток не менше однієї копійки.

Отож, як фонд сприяє у  лапках забезпеченню ефективної діяльності приватизованих підприємств, ви почули. До того  не дивно, що за статистикою фонду 59  відсотків приватизованих промислових підприємств збиткові. Звісно необізнані з процесом приватизації можуть подумати, що  можливо стосовно втілення іншого завдання приватизації, залучення коштів у  фонд, має великі досягнення. Однак, і тут здобутки фонду мінімальні. Завдяки недосконалої методиці, розробленої фондом і затвердженій Кабміном  і минулому, як і у попередніх роках,  пакети акцій  продаються за ціною минулого сторіччя, тобто 1995 року. Не враховуються не тільки індексації вартості основних засобів  станом на 1 квітня 1996 року, а і навіть індекс інфляції, який з 1995 року перевищив 350 відсотків.

Ми проаналізували продаж пакету акцій розміром від 51 до 99 відсотків статутного фонду 14 підприємств і виявилось, що кінцева сумарна ціна цих пакетів перевищила початкову лише на 3,4 мільйони гривень. Такі "успіхи" досягнуті через непрозорість і, вірніше, корупцію при проведенні конкурсів. Адже стало системою, що потенційність покупців, які пропонують вищі ціни, не допускають до участі в конкурсі. А переможцем визначають представника клану, який сплачує ціну часто в декілька разів нижчу від ринкової і при цьому не бере на себе зобов'язань ні по забезпеченню прибутковості діяльності підприємства, ні по збереженню робочих місць.

Неможливо не згадати цинічний конкурс продажу ВАТ "Нікопольський феросплавний завод", коли уряд разом із Фондом держмайна застосували подвійну схему для повної гарантії здешевлення державного пакету акцій, за якою, по-перше, контрольний пакет акцій був роздрібнений на два блокуючи. А, по-друге, додаткові умови конкурсу виписані під одного покупця - під ........... Це наглядовий приклад, як прозоро на "конкурентних засадах" державні монополісти перетворилися у приватні.

Звичайно, фонд часто скаржиться, що значна частка підприємств, які його доводиться продавати, збиткові. Але не можна не зазначити, що фонд сам бере участь у доведенні підприємств до банкрутства. І такі факти комісії були встановлені при розгляду доручення Голови Верховної Ради стосовно розкрадання майна на ВАТ "Чисті метали". Так всупереч державним інтересам і, порушуючи чинне законодавство, фонд звільнив попереднього керівника ВАТ "Чисті метали", який домігся відновлення цілісного майнового комплексу і призначив  керівника, внаслідок дій якого менше, ніж через місяць після його призначення, підприємство втратило право власності майже на все майно.

Слід сказати, що посадові особи фонду подавали комісії неправдиву інформацію про стан справ на ВАТ "Чистих металів", прикриваючи дії нового керівника, який завдав значних матеріальних збитків підприємству і державі. Тому членам комісії довелося організувати поїздку на завод, щоб представники фонду та інші органи державної влади переконалися, що внаслідок їхніх дій унікальне підприємство опинилося на грані ліквідації.

Не можна не зазначити, що надання недостовірної інформації стало для Фонду державного майна нормою. І коли комісія неодноразово встановлювала такі факти, однак, навіть після того, коли Фонд, як кажуть в народі, був спійманий на гарячому, він продовжує надавати і усну, і письмову недостовірну інформацію. Тобто це для нинішнього керівництва Фонду стало звичайною нормою. Безумовно, нас турбує така поведінка вищих посадових осіб держави, адже вона несумісна з її високим статусом.

Слід зазначити, що хоча з моменту набрання чинності Державної  програми приватизації пройшло чотири роки, проте Фонд державного майна досі не розробив нормативні документи, які вимагали з чинною програмою. Зокрема зупинюся на нормативних документах, відсутність яких суттєво обмежує право громадян в процесі приватизації.

Фондом не розроблено порядок обов'язкового випуску акціонерним товариством акцій, які голосував проти рішення про відчуження майна, як це вимагається пунктом 144 чинної програми. А також пункт 59 Державної програми приватизації встановлює, що особи, які придбали акції на пільгових умовах, а це працівники в основному підприємства, яке приватизується, та пенсіонери цього підприємства, можуть передати Фонду ці акції для продажу їх разом з контрольним пакетом акцій, який продає Фонд.

Після продажу Фонд має повернути зазначеним акціонерам кошти за ціною, яка встановлена на конкурсі. Зазначу, що законодавець встановив цю норму з метою захисту дрібних акціонерів, тобто працівників підприємства, яке приватизується, адже після приватизації контрольного пакету акцій, вони знецінюються.

Як же виконує Фонд цю норму? Коли акціонери ВАТ "Рівне-азот" попросили Фонд держмайна продати їх акцій разом з контрольним пакетом акцій, то Фонд порадив їм звернутися до так званого інвестора і самим домовитися з ним про продаж акцій. А якщо розглянути приватизацію та здійснення останнім часом на "Криворіжсталі", то працівники стратегічних підприємств взагалі позбавлені зазначених конституційних прав. Адже нині у передвиборчій гарячці Фонд спочатку продає пакети акцій, розміром 90 відсотків, а потім тільки здійснює підписку.

Хочу запитати у депутатів більшості, які голосували проти призупинення поспішної приватизації "Криворіжсталі": кому тепер потрібні акції дрібних акціонерів? На підприємстві "Криворіжсталі", їх 70 тисяч - це 55 тисяч працюючих плюс пенсіонерів.

Очевидно, що таке обмеження прав повинно привернути увагу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, адже Генеральна прокуратура не поспішає захищати ні інтереси громадян, ні інтереси держави.

Ігнорувалися Фондом держмайна і норми постанови Верховної Ради 2002 року номер 406, якою, зокрема, встановлено, що фонд повинен не допускати зменшення державної частки майна в статутних фондах акціонерних товариств шляхом збільшення статутних фондів. Проте, в 2003 році Фонд державного майна всупереч зазначеній постанові, було дозволено здійснити додаткову емісію акт на ВАТ "Інгулецький............" та підтримана ініціатива щодо здійснення додаткової емісії національної акціонерної страхової компанії "Оранта", яку Фонд держмайна дозволив провести в цьому році, чим державі завдано матеріальних збитків у великих розмірах. Тобто спочатку контрольний пакет акцій зменшується до блокуючого, а потів говорять, що блокуючий пакет акцій не дає можливості контролювати компанію, і продають його за безцінь.

Ще одним способом тіньової приватизації, який здійснює влада, є роздарування майна своїм людям. Робиться це елементарно: створюється товариство з обмеженою відповідальністю, до статутного  фонду якого, тобто у власність, передається державне майно, а взамін держава отримує корпоративні права. Начебто все нормально. Проте чомусь частка держави у всіх цих товариствах завжди менше 50-ти відсотків, а це робиться  державу повністю незалежну від роботи підприємства, тобто немає ніякого впливу. Тобто можна вважати, що це майно подаровано комерційним структурам.

Яскравим прикладом є створення центральним апаратом .......... "Торговий флот Донбасу", якому було передано державне майно Азовського морського пароплавства на загальну суму 129 мільйонів гривень, включаючи 34 морських суден. В цьому товаристві частка держави також склала 25 відсотків. Зазначеним товариством лише за останні два роки фонд подарував державного майна більше, ніж на 380 мільйонів гривень, не отримавши в державну казну ні копійочки. При цьому фонд постійно заявляє про необхідність удосконалення управління корпоративними правами. Виходить, що одне говорить, інше думає, а робить все те, що кажуть зверху.

Оцінюючи в цілому підсумки приватизації за звітний період, слід зазначити, що вони свідчать про те, що фонд виходить не з державних, а вузько відомчих інтересів, виконання.............їх надходження коштів до бюджету, приватизуючи, в першу чергу, високорентабельні та інвестиційно привабливі підприємства, у модернізацію яких держава напередодні приватизації вклала колосальні кошти. При цьому ціна продажу таких підприємств практично не відповідала їхній справедливій ринковій ціні.

Висновок: здійснювана Фондом держмайна приватизація не відповідає ні меті, ні принципам цього процесу, установленим законодавством. Вся біда і фонду, і пана Чечетова в тому, що інтерес держави і їхній особистий інтерес не зустрічаються на благородній ниві служіння українському народу.

Хочу звернутися до парламентської більшості, яка на сьогодні має найбільший пакет голосів у парламенті, що вже настав той час, щоб задуматися над реальною...

 

ГОЛОВА. Мікрофон, будь ласка. Закінчуйте.

 

СЕМЕНЮК В.П. Вся біда фонду і пана Чечетова в тому, що інтерес і їхній особистий інтерес не зустрічаються на благородній ниві служіння українському народу.

Хочу звернутися до парламентської більшості, яка на сьогодні має найбільший пакет голосів у парламенті, що вже настав той час, щоб задуматися над реальною оцінкою парламенту народом, адже вони сьогодні говорять зовсім про інше. Давайте думати про те, що ми залишимо нашим дітям в внукам і чим будемо розраховуватися потім, після нашого відповідно виходу з цього залу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, давайте зараз оголошуємо перерву. Після перерви у вас буде можливість поставити питання до доповідача. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача. І після перерви тоді, да?

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.


ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо засідання. Будь ласка,  5 хвилин на запитання. Кармазін. За ним Коновалюк.

 

12:36:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка.

Я щиро дякую вам за вашу мужність під час виступу. Я хотів би вам задати три коротесеньких питання.  Перше питання. Ви назвали "про корупцію". Які у вас є докази щодо цього?

Друге питання. Ви мабуть знаєте, що таємною постановою уряду колишні суда колишнього  ЧМП "Бласко" в кількості більше 100 штук були передані в управління компанії "Сі-трайдент", але зараз у мене є відомості про серйозну їх розпродажу, тобто про приватизацію, і ви це не контролюєте.

І третє. Що робити з тими  холдінгами, якими керують 14 народних депутатів  сьогодні України? Чи відповідає це законодавству про статус народного депутата і про боротьбу  з корупцією? Дякую вам.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Юріє Анатолійовичу. Щодо доказів по корупції. Я ось в руках маю копію спеціального послання Президента до Верховної Ради України, в якому він сам особисто, як кажуть, написав таке: "лобіювання інтересів економічних угрупувань в тому числі кримінального походження з метою встановлення контролю за окремими галузями виробництва та  підприємства". Якщо подивитися ті матеріали Спеціальної контрольної комісії, які ми розглядали, зокрема, по "Оранті", по Інгульцю, по "Нікопольському ферросплавному заводу", то саме ось ці норми, які зазначені в посланні Президента, були використані і тому ці дії  визначені самим Президентом. І я думаю, що Президент пише от  в тому посланні то Фонд держмайна повинен не тільки читати те, що їм кажуть, а й читати  послання самого Президента, а не підставляти його. Тим більше, що тут чітко Президент зазначив такі корупційні дії. І я думаю, що цьому є відповідний доказ.

По секретних постановах. Я вам, по-перше, дуже дякую за інформацію, тому що ми не все можемо сьогодні проконтролювати. Ви бачите в основному Спеціальна контрольна комісія і не тільки констатує факти порушення при приватизації, а і подаємо проекти законів, які би  унеможливлювали сьогодні можливість розкрадання. Я думаю, ту інформацію, яку ви дали, я візьму на контроль і буду вважати вашим депутатським запитом, і я надіюся, що ви мені допоможете у цьому плані.

Відносно роботи холдінгів. Ви чули, коли я тут на цій трибуні виступала по управлінню об'єктами державної власності, я зазначала і  роботу холдінгів. Сьогодні фактично холдінги створені і передано їм майно, і надходження до бюджету від роботи цих холдінгів немає. Правової підстави  для роботи цих підприємств, які би могли запитати: чому така іде робота, чому  не йде відрахування дивідендів, немає, тому що вони створені на основі указів Президента, і норми виписані таким чином, що вони йдуть двочитання. І я думаю, що якби був  підписаний Закон про управління об'єктами державної власності, а ви бачите, що його подає Кабінет Міністрів, візують ті самі чиновники, і потім ми приймаємо  у парламенті.  Необхідно, зазначає Президент у своєму Посланні, що прийняття його необхідно у першу чергу.  Це зазначено у Посланні і 2001 року, 2003 року, 2004 року. А потім, коли парламент прийняв  цей закон, його ж ветують і готують вето одні і ті самі чиновники. Тобто бігаємо по кругу. І неприйняття таких нормативних документів дає, у першу чергу, можливість використовувати шулерські підходи до управління об'єктами державної власності, включаючи холдінги, тим більше неприйняття Закону про управління  об'єктами державної власності.

Я думаю, що  обов'язково я цей список оголошу у сесійному залі після засідання комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Не будьте  егоїстами, задавайте по одному, максимум по два питання. Ви бачите, що одне питання забрало весь час. Будь ласка, Коновалюк.

 

12:40:33

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

По-перше. Мабуть така критика на адресу голови Фонду держмайна ( десь він дівся) мене дивує, що ми зараз обговорюємо питання відсутності керівництва Фонду державного майна.

Шановна Валентина Петрівна, ви в своєму виступі, мабуть, разів п'ять згадали про парламентську більшість. Але я вважаю, що повноваження Спеціальної контрольної комісії з приватизації від цього менше не стали, да?

Питання таке. Мабуть у вас є інформація, мабуть ви аналізували, є взагалі якась статистика з приводу виконання договорів приватизації, куплі-продажу, тих зобов'язань, які повинні нести нові власники? Це перше питання.

І що ви пропонуєте, як Голова цієї комісії, щоб ми законодавчо виробили той механізм, який би дійсно давав можливість зараз ефективно управляти державною власністю, корпоративними правами, яка зараз взагалі не працює? Дякую.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, шановний колего. Перш за все я хочу сказати, що ми аналізували за 2003 рік, брали по тих великих підприємствах, де продані були об'єкти більше 50 відсотків, де була власність. Я вам можу сказати, із 16 об'єктів, які зазначені в звіті Фонду держмайна, можна сказати, що тільки у двох випадках зазначені умови конкурсу. Тобто, цю норму закладання умов конкурсу законодавець дав право писати Фонду державного майна. І от він записує, замість того, щоб виконати Закон "Про приватизацію", зокрема статтю 27 Закону "Про приватизацію державного майна", де повинна бути чітко збережена на 5 років рівень заробітної плати, прибутковість підприємства не нижче попереднього періоду, і збереження об'єктів соціальної сфери, в умовах конкурсу цього не записується. Не записується лише з однієї умови - продаємо для своїх. І те, що я тут оприлюднювала, це не тільки мої слова, як Голови Спеціальної контрольної комісії, це все говорили і депутати, які представляють і більшість, і меншість.

Я не випадково говорила і про   Закон про управління об'єктами  державної власності. Якщо вже Президент визначає його прийняти першочергово, він подається у сесійний зал, так чому ж він не приймається? Я не в плані образи більшості, я у плані  тому, що якщо є зобов'язання більшості, якщо ви домовилися з Президентом і з урядом виконувати його послання і приймати відповідні  нормативні документи, давайте будемо їх приймати. А якщо бігання по колу, яке  сьогодні робить Фонд майна разом із Кабміном, то це ви самі переконуєтеся у тому, у чому я говорила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Валентина Петрівна. Сідайте, будь ласка.

Зараз ви виступите, матиме слово і буде і процедура. Нам на обговорення 9 хвилин. Будь ласка, Борщевський. Підготуватися Луценку.

 

12:43:41

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович.

Первое, я хотел по процедуре, в том числе обратиться и ко всем депутатам и бильшости, вот к ним отношение, вообще к Верховной Раде демонстрирует сегодня, наш сегодня, так сказать, герой, председатель Фонда майна, который отсутствует. Наверное, надо было б дать сейчас  и протокольное  доручення, чтобы его разыскать. Как мы обсуждаем этот важнейший вопрос в  отсутствии... О, спасибо, спасибо, вот теперь можно продолжать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваше доручення вже виконано.

 

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Спасибо большое.

Уважаемые коллеги, сегодня мы обсуждаем очень серьезный вопрос, вопрос который касается миллиона наших сограждан, это отчет Фонда майна. Но если говорить откровенно и правильно, что собой сегодня представляет этот фонд, я бы назвал его Фонд  капитализации. Потому что это именно он находился в авангарде тех сил, которые настойчиво и бездумно осуществляли реквизицию у народа  его общего достояния, его предприятий, сделанных их руками, и передавали в руки в угоду корысных целей каким-то отдельным лицам.

Ярким примером вот этой бездумной позиции - абы продать, а после нас хоть потоп - является приватизация "Криворожстали". После отчета председателя Фонда майна осталось очень много вопросов. Первый вопрос. Все-таки для чего продавалась "Криворожсталь"? Нас и министры, и Кабинет Министров пытались убедить в том, что это залежалый товар, что через два года за него никто копейки не даст. Тогда я спрашиваю, что у нас в державе нашлись два лоха - Ахметов и Пинчук, которые вот эту залежалую говядину купили?

Второй вопрос. Эффективность действия предприятий. Весь ход приватизации в Днепропетровской области, которую я представляю, металлургических предприятий говорит о том, что эффективности достигнуто не было. Более того, вот сегодня мне говорят о том, что приватизированные предприятия эффективны. Вот у меня документ Министерства юстиции, согласно которому один из участников покупки "Криворожстали" "Азовсталь" на стан 10.06.04 заборговала полмиллиарда...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Поэтому весь ход отчета и неоставленные вопросы говорят о том, что, во-первых, нам нужно навести порядок в процедуре приватизации, а конкретно по сегодняшнему вопросу нужно поручить Генеральной прокуратуре расследовать деяния фонда, кстати по продаже "Криворожстали", и председателя Фонда майна надо отправить в отставку за нарушения, грубые нарушения законодательства, интересов народа. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має народний депутат Луценко. Підготуватися Яворівському.

 

12:47:34

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі. Що таке Фонд державного майна України? По ідеї - це  добрий господар, який переймається державним майном, всіляко мав би стимулювати його розвиток, аби принести державі певні дивіденди і лише в крайньому випадку продає неефективні об'єкти. Це по ідеї. А насправді маємо зовсім іншу картину: збір дивідендів провалено на 100 млн. гривень минулого року, я підкреслюю, 100 млн. гривень не отримала держава за використання свого державного майна. В тому числі "Нафтогаз" не заплатив ні копійки, він - основний боржник по цьому розділу, але зате разом із Кучмою будує спільне підприємство у Лівії. На це у нього гроші є. На наших пенсіонерів у нього грошей завжди не вистачає.

Інше питання. Відсутність роботи Фонду по управлінню державними частками майна. Що говорити, якщо відсутні навіть реєстри всього майна? Воно сьогодні розпорошено по різним "ДУСям", яка отримує через укази Президента, що не підлягають опублікуванню не тільки кримські палаци, що було би ще якось зрозуміло, але й конезаводи, що він з ними, Кучма, робить, не знаю, спиртозаводи, тут я знаю, лісгоспи, зрозуміло, рибопитомники, вже - київський причал. Це куди він готується? Але ключове питання до Фонду держмайна і до пана Чечетова - це замовна приватизація.

Пошлюся на виступ пана Кучми в його посланні до Верховної Ради. Там в розділі про неефективний контроль за перетворенням власності він сказав таке: "В Україні відбувається лобіювання інтересів економічних угрупувань, у тому числі кримінального походження з метою встановлення контролю за окремими галузями економіки". У нас Кучма, як завжди, як в воду дивився, але, очевидно, дивився в дзеркало, коли писав цю фразу.

Ми дійсно маємо замовну приватизацію в інтересах його сім'ї, в першу чергу. Два приклади. Запорізький алюмінієвий комбінат за 75 млн. доларів з благословення Кучми бере кредит під державні зобов'язання у Світового банку. Тут же це підприємство приватизовується за 70 млн. доларів без зобов'язання погашення цього кредиту. Купує його. ясно, любимий зять якраз тоді ще за першу внучку. Через рік продає за 100 млн. на вторинному ринку, а держава і сьогодні сплачує 75 млн. за отриманий кредит від Світового банку.

Приклад другий, уже всім, очевидно, відомий, але тим не менше. "Криворіжсталь". Рентабельність підприємства 44 відсотки, прибуток більше мільярда, але таке підприємство непотрібне ні пану Чечетову, ні нашій державі, ні нашим пенсіонерам, ні нашим держслужбовцям. Його треба, звичайно, продати. Кому? Ну знову ж таки, звичайно, зятю якраз  в річницю народження другої внучки - Каті. Це якраз той випадок, про який... його продають за мізерну суму, на 300 мільйонів доларів давали більше, їх не взяли, бо це чужі, не наші, не сімейні пропозиції. Тому продали, звичайно, так, як треба і кому треба. В народі про таких, пане Чечетов, говорять: "Не пойман, но вор".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Яворівський.

 

12:50:42

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я хвилину віддам Юрію Кармазіну на його прохання.

А хочу сказати ось що. Ми  сьогодні, заслуховуючи звіт Фонду державного майна, можемо сказати, безвідносно до Чечетова, це стосується всіх тих, хто очолював Фонд державного майна, що в його особі добрий намір перетворився, власне кажучи, на мародерську організацію. Це абсолютних факт.

Сьогодні, скажімо, поляки, які прозоро і зрозуміло для народу, для кожного поляка, проводили приватизацію, всі оголошували конкурси, ті гроші, які були здобуті за рахунок приватизації, пішли у польську економіку, а через польську економіку вони повернулися в соціальну сферу, і через те поляки сьогодні живуть по-людські, а ми, українці, животіємо і досі.

Приватизація у нас відбувається на багатьох рівнях. Там, унизу, маленькі якісь чиновники хапають магазинчики, хапають якісь склади, комори і таке інше. Трошки вище, десь середній рівень, уже ті загрібають для себе, скажімо, уже там якісь цілі будинки там у великих містах і таке інше. І, звичайно, фаворити Президента - куми, свати, дочки міністрів, заступників міністрів, усіх чиновників - знімають оці останні вершки, які у нас є сьогодні в Україні.

Через те я ще раз кажу, що сьогодні можна сказати вже, під завершення, коли залишилися там, ще що там - припортовий  завод, там ще щось те, трошки, що є, після Кучми хтось там ще може пошарудіти там, ще щось знайти, а, фактично, сьогодні вже все віддано. А найголовніше, що вся приватизація проведена за крадені гроші у тієї ж самої держави. Тобто це  абсолютно подвійне зло.

Я розумію Чечетова, але я чекав, ну, може він раптом, ну, повстане, коли ж бачить, як народ сьогодні ставиться до приватизації "Криворіжсталі", як ставляться криворіжці. Ну, хтось би мусив сказати: "Та, люди добрі, та що ж ви робите? Це ж найдорожче, що ми сьогодні маємо в Україні. Промовчали, просиділи, а парламент собі це все діло ковтнув - і все. Я прошу Кармазіну передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін. 50 секунд.

 

12:53:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я думаю, що по сьогоднішньому звітові, зокрема по доповіді пані Семенюк, ми чітко бачимо, що Фонд державного майна все більше перетворюється на підрозділ Адміністрації Президента з розпродажу держмайна, чи розподілу держмайна, між олігархічними кланами.

Я хотів би вашу звернути увагу на те, що за рік на 10,4 зменшується кількість господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше 50 відсотків. А це дуже згубна тенденція. Взагалі на 13,2 зменшується кількість товариств, у статутних фондах яких є взагалі державна частка майна.

Я звертаю вашу увагу, що у холдінгах управління державними акціями ще й здійснюють 14 народних депутатів України. Я вважаю, що це неприпустимим, я вважаю це корупційними діями. Від Адміністрації Президента це три особи, від Кабінету Міністрів - 25, від міністерств - 89 і так далі. А ми бачимо з вами, хто і як із них управляв?

Я спросив би Комісію з питань приватизації підготувати ці дані і надати їх народним депутатам: про ефективність керування і хто керує нашим державним майном. Прошу це зробити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Будемо визначатися із постановою.

У нас є чотири проекти постанов: це постанова 5627 - вносять народні депутати Семенюк, Кирильчук, Шкіль; законопроект за номером 5427-1 - вносять народні депутати, тут велика група народних депутатів, представники більшості, я так зрозумів - Шаров, Нощенко, Богатирьова та інші; законопроект за номером 5627-2 вноситься народними депутатами Ніколаєнком, Боким; і проект постанови за номер 5627-3 вноситься Рудьковським, Баранівським, Мельником. В такій послідовності ми будемо ставити на голосування. Я прошу запросити народних депутатів. Є бажання з мотивів - запишіться, будь ласка. Три хвилини і будемо голосувати.

Так, будь ласка, висвітліть. Соболєв. За ним Коновалюк.

 

12:55:35

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" .

Шановні колеги, от мене зараз навіть менше хвилює за скільки там Ахметов, Пінчук купили "Криворіжсталь". Мене зараз хвилює що далі буде з цим підприємством. Ви подивіться на інформацію, яку зібрав наш колега Кармазін. Завод  Нікопольський феросплавів фактично за 2 роки після приватизації в 6 разів зменшив плати в бюджет України. Оце наслідки розграбування фактично найелітніших підприємств України. Саме тому нам треба отримати достовірну інформацію скільки податків платять підприємства, які пройшли приватизацію. Бо скільки іде в кишеню власникам, відмиваючись через офшорні компанії, ми це розуміємо. А от скільки конкретно коштів іде в бюджет? Саме тому я  підтримав би пропозицію Семенюк, проголосував би за цей проект постанови, бо без цих даних ми ніколи не наведемо порядок в державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Коновалюк. Підготуватися Борщевському.

 

12:56:41

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Адаме Івановичу. Ну я, по-перше, хотів би звернутися з приводу того, що дійсно ми не повинні розглядати питання виключно в площині, з одного боку,  класової боротьби, з іншого боку, щоб залишилось щось із державної власності після того, як  хтось отримає в цьому році владу. Ми повинні розглядати ті проблеми, які дійсно заважають зараз працювати державному майну. І постановою. 5627-1 ми пропонуємо низку питань, які дійсно дадуть  можливість Фонду краще працювати. І я... мені здається, що виступ трьох депутатів, які записалися, недостатньо для того, що висвітити  позицію і інших фракцій. Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. будь ласка, Борщевський.

 

12:57:40

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борщевский, Компартия, Днепропетровская область.

Я призываю всех депутатов сегодня поддержать вот этот первый проект Валентины Петровны Семенюк, потому что Фонд майна кроме того грубо обманул и   рабочих. В коллетивный договор о купле-торговле никаких гарантий по безработице, по рентабельности предприятия, по уровне зарплаты не было заложено. Поэтому сегодня 55-тысячный коллектив  стал заложником воли новых хозяев. Поэтому я прошу  и бильшисть тоже поддержать этот проект. Верховная  Рада должна сказать свое веское слово. Тем более юридически она является владельцем всего державного майна в Украине.

Я хочу, чтобы хоть раз полностью Верховная Рада показала свою волю и показала, что она защищается интересы не кого-то на Банковой, а своих  избирателей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будьте уважні, ми  будемо зараз ставити у порядку надходження, у порядку реєстрації законопроекти. Всі проекти постанов ставляться за основу.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради  про звіт Фонду  державного майна про виконання Державної програми приватизації за 2000-2002 і у 2003 році, законопроект за номером 5627.

( Ш у м   у   з а л і)

Зніміть голосування. Я буду називати авторів. Автори цього проекту постанови Семенюк, Шкіль, Кирильчук, законопроект 5627, прошу визначатися.

 

12:59:56

За-187

Рішення не прийнято. Будь ласка, по фракціях.

Наша Україна - 87, "Регіони України" - 0; комуністи - 56; соціал-демократи, "Демократичні ініціативи", "Народовладдя", "Трудова Україна" - 0; Народна аграрна партія  - 3; соціалісти - 19; Блок Тимошенко - 19; "Союз", НДП і партія промисловців і підприємців, і "Центр"  - 0; позафракційні - 3.

Ставиться на голосування проект Постанови  за номером 5627-1, автори законопроекту  представники більшості. Будь ласка.

 

13:00:51

За-186

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0; "Регіони України" - 47; комуністів - 0; Соціал-демократичної партії - 35; "Демініціативи", "Народовладдя" - 18; "Трудова Україна" - 28; Народна аграрна партія  - 20; соціалісти - 0; Блок Тимошенко - 0; "Союз" - 17; НДП і промисловці і підприємці - 14;  "Центр"  - 3; позафракційні - 4.

Ставиться на голосування проект Постанови за номером 5627-2, автори законопроекту Ніколаєнко і Бокий.

 

13:01:51

За-183

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 84; Регіони - 0; комуністів - 55; соціал-демократи демократичної ініціативи, "Народовладдя" і "Трудова Україна" - 0; Народна аграрна партія  - 2; соціалісти - 19; Блок Тимошенко - 19; "Союз", НДП і Партія промисловців і підприємців - 0;  "Центр"  - 1; позафракційні - 3.

Перед голосуванням, будь ласка, Рудьковському з мотивів.

 

13:02:31

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Соціалістична партія України.

Шановні народні депутати. Я вас прошу зконцентрентуватися і підтримати слідуючий Проект Постанови. Він в собі несе такі змістовні частини. По-перше, він забороняє приватизацію до кінця завершення президентської кампанії, для того, щоб державну власність у нас не розтягли. Це по-перше.

По-друге. Проект Постанови рекомендує Фонду майна призупинити всі процеси по приватизації "Криворіжсталі".

По-третє, дає доручення Комісії з приватизації для того, щоб вона перевірила за дорученням Верховної Ради законність здійснених процедур в процесі приватизації, для остаточного рішення.

Я вношу від авторів зміни до того, щоб визнати роботу, в такому числі, Фонду державного майна задовільною. І в такій формі проголосувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо я вас правильно зрозумів, то Рудьковський від імені авторів проекту вносить пропозицію визнати роботу Фонду державного майна задовільною, так? Рудьковському, будь ласка, мікрофон.

 

13:04:01

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Для досягнення компромісу прийняття постанови, яка б змогла заборонити подальше розтягання державного майна, я вважаю, що можна прийняти подібну постанову. Але ми всі розуміємо, що те, що робить Фонд державного майна, тягне на злочин(?).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте відповідь на поставлене запитання. Ви вносите пропозицію замінити оцінку "незадовільно"? Тут визнати незадовільною та неефективною. Ви вносите пропозицію визнати задовільною?

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Ні, я стою на позиції, що робота Фонду державного майна є  незадовільною і тягне на кримінальний злочин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови. Автори: Рудьковський, Баранівський і Мельник. Реєстраційний номер 5627-3.

 

13:05:06

За-139

Рішення не прийнято.

Таким чином у нас є пропозиція, законопроект перший проект Семенюк найбільшу кількість - 187 голосів. Є пропозиція поставити цей проект постанови за основу. Тому відповідно до рейтингового голосування із чотирьох проектів постанов найбільшу кількість голосів дістав проект постанови, авторами якого є народний депутат Семенюк, Шкіль і Кирильчук. Реєстраційний номер цього законопроекту 5627.

Ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради про звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 і у 2003 році. Реєстраційний номер 5627.

 

13:06:25

За-190

Таким чином... По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 93, "Регіони України" - 0, Комуністи - 54, Соціал-демократи, "Демократичні ініціативи", "Народовладдя", "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 1, Соціалісти - 18, Блок Тимошенко - 19, "Союз", НДП, промисловців і підприємців - 0, "Центр" - 1, Позафракційні - 4.

Таким чином, шановні колеги, ми з вами не прийняли жодного рішення. Будь ласка, Семенюк, за нею - Нощенко.

 

13:07:10

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, перш за все, ми сьогодні виконуємо свою конституційну норму - ми щорічно заслуховуємо Фонд державного майна. І ми з цього приводу повинні приймати відповідну постанову.

Адаме Івановичу, давайте тоді підемо на компроміс - проголосуємо на направлення, так як моя постанова набрала найбільше голосів, на повторне перше читання. І всі пропозицію я узагальню в комісію і приймемо відповідні зауваження тих, хто подавав членів комісії і не членів комісії, інших парламентських груп і фракцій, узагальнимо постанову і винесемо в сесійний зал вдруге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Нощенка.

 

13:07:54

НОЩЕНКО М.П.

Шановний Головуючий, шановні присутні!

Я - один з авторів законопроекту 5627-1. Цей законопроект набрав на один голос менше, ніж попередній, який ви за рейтингом тільки що поставили на голосування. Я прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, опустіть руки, будемо визначатися зараз, будемо визначатися. Я ставлю на голосування на вимогу депутатів. Дійсно, різниця в проектах лише один голос. Ставлю на голосування проект постанови, внесений групою народних депутатів, представниками більшості, законопроект за номером 5627-1.

 

13:09:05

За-188

Шановні колеги, я вношу пропозицію: давайте ми проголосуємо таке доручення, що доручити спеціальній контрольній комісії на основі чотирьох проектів постанов винести узгоджений варіант постанови. Прошу голосувати.

 

13:09:41

За-258

Рішення прийнято.

Таким чином...  По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна" -   91, "Регіони України" -   51, Фракція комуністів -   52, СДПУ(о)  - 0, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 13, СПУ - 19, Блок Тимошенко - 19, "Союз" - 0, НДП та ПППУ - 1, "Центр" - 4, Позафракційні - 8.

Таким чином ми прийняли рішення про те, щоб спеціальна контрольна комісія запропонувала нам узгоджений варіант постанови щодо звіту Фонду державного майна.

Переходимо до розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації, реєстраційний номер 4230. Доповідає народний депутат України Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка, 5 хвилин.

 

13:10:49

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги! Я не буду повторюватися по тих наслідках приватизації, які ми мали за попередній період і за 2003 рік. Про це я сказала у своїй доповіді як сьогодні при звіті Фонду державного майна, так і при парламентських слуханнях.

По-перше, ми на сьогоднішній день  не маємо рівня забезпеченості держави своїх функцій, що дала б в першу чергу можливість збереження частки державного майна, яка могла б повністю дали можливість постійно мати наповненість бюджету. І це є  головним із чинників.

Я називала і цифри стосовно інших держав, де є частка державного майна, яка дає постійний прибуток в бюджеті.

Я приведу лише один такий приклад: в Німеччині сьогодні 12,9 відсотки державного майна. Наповненість бюджету від роботи цих підприємств становить буквально 90... 57 відсотків. Від роботи підприємств комунальної сфери становить 57 відсотків.

Ті негаразди, які були озвучені мною на парламентських слуханнях, говорять про слідуюче, що ми до цього часу ми не провели приватизацію об'єктів державного майна, не встановили відповідні реєстри. Лише після парламентських слухань цю постанову прийняв Кабінет Міністрів і доручив зробити це Фонду державного майна.

Знаючи про ці негаразди, депутати-члени Спеціальної контрольної комісії, зокрема, Семенюк, Бастрига, Гринів, Черняк, Матвєєв, Сівкович, Савицький, на своєму засіданні, бачачи ті негаразди, вносять проект закону, який, в першу чергу, дає можливість сказати щодо об'єктів стратегічного призначення.  Тому ми виходили із законодавчою ініціативою, виходячи із двох чинників. Давайте створимо реєстр державного майна об'єктів стратегічного призначення, які би забезпечували функцію держави по наповненню бюджету. Саме це головна пропозиція. Друге: ми хочемо впорядкувати ті протиріччя між Програмою приватизації, Законом про приватизацію державного майна.

Ми погоджуємося з тим, що частина два статті п'ять Закону України про приватизацію державного майна буде в такій редакції: "Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне та стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також казенні підприємства". Це ми враховуємо і зауваження Науково-експертного відділу, які зробили зауваження.

Пропонуємо також, при приватизації щоб була відповідальність за результати господарювання. З цією метою ми в статті 27 зазначаємо, що законом вносимо відповідну поправку, де в договорі купівлі-продажу повинні бути представлені техніко-економічні обгрунтування післяприватизаційного періоду. Це ми обумовлюємо, виходячи із двох чинників.

Та ситуація, яка склалася на підприємстві "Криворіжсталь" говорить про що. Ми навіть виїжджали на засідання туди, в трудовий колектив до "Криворіжсталі" і побачили, що профспілковий комітет, трудовий колектив вимагає, в першу чергу, збереження соціальної сфери, рівня заробітної плати, нескорочення робочих місць. Але умови конкурсу Фонду держмайна були виписані таким чином, тому що ця стаття була не зовсім чітко виписана, що Фонд державного майна виписав їх так, що працівники, які працюють на цьому підприємстві, фактично через шість місяців можуть бути позбавлені робочих місць. Тому ми виходили із того, що записуємо чітко в статтю, що повинні бути техніко-економічні обгрунтування, обов'язково умови на приватизацію повинні бути з чітким визначенням збереження робочих місць і соціальними гарантіями.

Враховуючи зауваження Науково-експертного відділу Управління, ми вносимо поправку до статті 1 Закону України Державну програми приватизації, яка діє на сьогодні. Ця програма приватизації не поширюється на об'єкти групи Г і Є. Виходили ми із слідуючих чинників. Сьогодні нова програма приватизації не прийнята. Відповідно до перехідних положень Програми приватизації вона діє до прийняття нової програми приватизації. Але по цій програмі приватизації сьогодні однаково іде приватизація і великих підприємств, і об'єктів стратегічного призначення, які є базовою для забезпечення економіки держави. Тому ми говоримо, давайте  розберемося із тим, що вже наприватизовували, зокрема об'єкти стратегічного призначення, проведемо інвентаризацію, визначимо хто ж все ж таки управляє цими частками, тому що у нас сьогодні виходить в Україні так: в одній частині управляють міністерства, в другій частині управляє Фонд державного майна, управляє ДУСя, інші міністерства створили МУСі, і тому ми виходимо із того, що  давайте ми створимо реєстр  державного майна об'єктів стратегічного призначення, визначимо хто  все-таки ним відповідає, відповідно заключимо договори тими, хто має право на це управління і їхню відповідальність за роботу цього...........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, запишіться на запитання.

Прошу висвітлити. Так, три хвилини, ну 5 давайте. Яворівський. Сухий.

 

13:16:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Наша Україна".

Пані Валентино, у мене до вас таке запитання, таке  ф’ючерсне на завтрашній день. Скажіть, будь ласка, ну разі, скажімо, перемоги Віктора Ющенка на виборах ви підтримаєте  ідею приватизації дач Президента? Я займаюся цим вже десь рік - резиденцій, дач. І ви знаєте, так  кінця краю найти й не  можу. Як ви вважаєте, варто буде це зробити чи ні?

 

СЕМЕНЮК В.П. Я дякую вам за запитання. Я є депутатом, яка організувала подання 67 депутатів до Конституційного Суду щодо , так званих, указів Президента, які опубліковані під грифом "Опублікуванню не підлягає", так звана, ДУСя. Вже відбулося пленарне засідання у Конституційному Суді, я доповідала там два дні, відповідно відбувся розгляд. Давайте ми спочатку  розберемося, що ж передали туди, чи тільки  дачі, про які ви називаєте, чи  і спиртові заводи, і конезаводи, і спиртові відповідні галузі, лікеро-горілчані підприємства.

Я вважаю, що держава повинна сьогодні управляти тими об'єктами, не виходячи з інтересів того чи  іншого Президента,  а виходячи із інтересів українського народу. І якщо є державні підприємства чи то казенні, чи то комунальне підприємство  воно повинно слугувати народу, а не тільки одній відповідній фізичній особі, навіть будучи на посаді Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  запитання.

Сухий. Підготуватися Морозу.

 

13:17:52

СУХИЙ Я.М.

Валентино Петрівно. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція "Трудова Україна".

У мене до вас запитання, як до співавтора і доповідача по цьому законопроекту. Ви ж є головою Спеціальної комісії, тому вам і карти у руки. Наскільки я розумію, головним завданням  вашої комісії є законодавче  забезпечення процесів приватизації. Скажіть, будь ласка, ваш законопроект, котрий ви зараз доповідаєте,  він буде виконувати це  завдання: законодавче забезпечення процесів приватизації,  роздержавлення економіки чи  ви маєте на меті загальмувати  процеси приватизації?

На друге питання  можете не відповідати, бо воно носить моральний характер. Ви впродовж двох років тут на сесії і щойно з трибуни вже четвертий раз  проклинаєте ДУСю ( Державне управління справами). Ви особисто лікуєтеся у Феофанії, ви путівки санаторно-курортні отримуєте з  Державного управління справами? У людей може створитися враження таке, що хтось, якийсь поганий цими всіма благами користується, а ми тут ні при чому. Так негарно.

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую.

Перш за все Спеціальна контрольна комісії,  її повноваження визначені положенням, яке затверджено у відповідності до статті 10  Закону "Про програму приватизації". Наша функція виключно контрольна. Але бачачи великі негаразди я як депутат із членами нашої комісії, і з представниками більшості подаємо такий документ, який дасть можливість, у першу чергу,  розібратися з тими негараздами, які ми бачимо на засіданні комісії. І коли до нас звертаються  у комісію незалежно від політичних поглядів чи то Бойко  із "Трудової України", чи то  ви, чи то хтось інший, хто звертається до нас.

Щодо ДУСі. Я ще раз вам хочу сказати, я путівку отримую в Державному управлінні справами Верховної Ради, а не у Президента. Це велика різниця. І у нас немає Державного управління. І я вважаю, що такі підприємства повинні бути ще раз під контролем держави. І якщо я купую путівку, то я купую за кошти, так як кожен, відповідно, сидячий депутат. Це сторона моралі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мороз Олександр Олександрович.

 

13:20:05

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати, шановна Валентина Петрівна! Власне кажучи аналіз законопроекту, який ми зараз розглядаємо свідчить про те, що його треба обов'язково приймати. Тому що він унормовує ті речі, які раніше були поза статтями відповідного закону. І наведення порядку тут, і введення змін до закону чи програми приватизації, і особливо вичленнення в ньому стратегічних об'єктів, що не підлягають приватизації - я гадаю, що це те, що потрібно зробити обов'язково.

Але тут репліка. Я навіть не хотів цього зачіпати питання, але із запитання, яке вам попередній депутат задав, я навіть і не знав, що лікуючись вже багато років у різних установах, і в тому числі я мав завдячувати Державному управлінню справами, зокрема його керівникові. А із того запитання звучить, що це ніби ми повинні настільки бути вдячними, щоб не згадувати недоліки, які є там. Бо наприклад, я і сьогодні не розумію, навіщо цьому управлінню горілчані заводи. Тому я гадаю, що ваша позиція...

 

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Олександре Олександровичу! Я хочу сказати, що Конституційний суд, розглядаючи питання по "Дусі", він правильно зробить відповідні висновки. Тим більше, що треба зважити на одне. І я дякую науковцям, які з 5 заключень по  нашому конституційному поданню, по таємних указах Президента, по державному управлінню справами видали позитивне заключення на наше подання по  п'яти вузах. Це говорить про те, що депутати, які підписували конституційне подання, були праві у тому, що все треба поставити у відповідності до Конституції і у відповідності до Закону про управління об'єктами державної власності, яке нам треба прийняти у цьому залі. Це те, що зазначено у тому ж самому посланні Президента до парламенту уже три роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Валентина Петрівна. Сідайте, будь ласка.

Слово  для співдоповіді має перший заступник  голови Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Демьохін Володимир Анатолійович.

 

13:22:26

ДЕМЬОХІН В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Комітет з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув поданий проект закону. Метою законопроекту є вдосконалення правового  регулювання приватизації, напрямку  посилення впливу держави та місцевих територіальних держав на цей процес, чітке визначення порядку переходу  права власності на різні об'єкти приватизації, надання процесам приватизації більшої прозорості.

Головне науково-експертне управління вважає, що зазначений проект закону може бути взятий за основу з подальшим врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Комітет більшістю голосів прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити проект закону.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання, будь ласка. Запишіться, 3 хвилини. На табло, будь ласка, прізвище народних депутатів, що записалися на запитання. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

 

13:23:44

ГІРНИК Є.О.

Шановний доповідачу, просто мене здивувало, ви  оголосили вердикт комітету без усякої мотивації. Поясніть, будь ласка, чим керувався комітет, приймаючи таке рішення? Ну ми ж бачимо, що твориться з "Криворіжсталлю", що може статися з "Укртелекомом", що сталося з феросплавами, і ці приклади можна повторювати до безконечності. Приведіть, будь ласка, аргументацію комітету, щоб ми знали, хто за державу, а хто проти.

 

ДЕМЬОХІН В.А. Я доложил мнение комитета. Мы долго обсуждали этот вопрос. Единого мнения, к консенсусу мы не пришли. В результате голосования с перевесом там в два голоса было принято решение -видхилыты. Лично моя позиция, я буду поддерживать этот законопроект.

Если говорить о мотивациях. Разные звучали мотивы. Это и перечень стратегических объектов, имеющих стратегическое значение. И то, что необходимо быстрее принимать закон о фонде и программу о приватизации, и там отразить все эти мероприятия. В итоге длительного обсуждения мы поставили на голосование, и я вам доложил результат голосования.

 

ГОЛОВА. Пономаренко, фракція комуністів, будь ласка.

 

13:25:08

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Передайте слово Пузакову, будь ласка.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Ні? Ярослав Сухий, фракція "Регіони України". Фракція "Трудової України", вибачте.

 

13:25:24

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, фракція "Трудова Україна".

Володимире Анатолійовичу, я би хотів задати вам запитання такого концептуального порядку, тому що ваш комітет вивчав як профільний досконало цей законопроект. У мене, наприклад, особисто склалося враження, тут дуже багато підозр, дуже багато політиканства. І оця заява одного із співавторів про те, що наше завдання цього законопроекту було щось там розібратися і тому подібне. Скажіть, будь ласка, одне запитання. Цей законопроект у цілому він удосконалює процеси приватизації, чи він має на меті загальмувати процеси приватизації і роздержавлення економіки?

 

ДЕМЬОХІН В.А. Во-первых, в отношение политиканства и позиции комитета вообще на проблемы приватизации. Комитет экономической политики и мы два года так работаем, не было еще ни одного раза, чтобы мы во главу угла поставили политические вопросы. У нас нет межфракционных отношений, у нас есть единственный вопрос - это экономическая политика. И тот коллектив, который сложился сегодня в комитете, он рассматривает любой вопрос только с одной позиции, это не мое личное мнение, мы и на комитет его не один раз обсуждали, то есть, вопросы политики мы не затрагиваем, хотя, безусловно, экономическая политика - это в общем-то тоже инструмент средства достижения цели. Нельзя разделять ее, так сказать, от политики вообще.

Что касается концептуально данного законопроекта, это не мнение комитета, я хочу сказать свое мнение. Я считаю, что он не явится катализатором процесса приватизации, а в отдельных моментах, то, что касается стратегических объектов, даже затормозит процессы, ведь если мы говорим и концептуально стратегически утверждаем, что да, мы идем на всеобщую приватизацию и в проекте программы приватизации до 2008 года предусматривается окончание процесса приватизации, то есть, мы должны полностью выйти из государственного сектора, остаются только казенные предприятия, то, конечно, необходимо законодательно обеспечить этот процесс, качество проведения процесса. Но под различными предлогами можно сегодня ставить вопрос, что давайте выведем стратегические предприятия, особо важные, ведь на самом деле, если инвестор приходит отечественный или зарубежный даже в стратегическое предприятие, оно ж никуда не денется, оно работает на территории Украины. И  мы имеем достаточно сил и власти, и податкова администрация, и все силовые министерства, которые могут обеспечить прозрачность. Главное - законодательством обеспечить прозрачность хозяйственной деятельности открыто, чтобы у нас не получалось, что у нас 10 прослоек, как на жаргоне говорят, прокладок, фирм, которые обеспечивают уменьшение прибыли. И у нас большая часть предприятий бесприбыльно работает.

Поэтому я не считаю, что этот закон очень важный, хотя буду сам голосовать за. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний,  Володимире Анатолійовичу.

Шановні колеги, переходимо до обговорення, 15 хвилин на обговорення. Прошу на табло прізвища народних депутатів подати, що записалися для виступів.  Микола Рудьковський, підготуватися Пузакову.

Будь ласка, Володимир Пузаков.

 

13:29:26

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Этот закон, безусловно, надо поддерживать. Но я не могу промолчать, что история украинской приватизации, без всякого сомнения, войдет в будущие учебники по истории мирового капитализма. За десятилетия в Украине в частные руки перешло более 80 процентов объектов. Положение дел на поприще приватизации все больше напоминает средневековье, где происходит постоянная борьба за владение собственностью, межклановые войны, попрание законов и зависимость вассалов от правительства.

Конечно, тот, кто скупил сертификаты и вложил их в производство, превратился в собственника, а людей оставили ни с чем.

Но есть и положительные примеры приватизации. На предприятиях, там, где были нормальные руководители, сумевшие не обманом, а на основе действующего законодательства использовать приватизацию для сохранения производства и рабочих мест. Но таких, к сожалению, мало.

Главная проблема украинской приватизации  - это то, что под приватизацию попали объекты стратегического назначения, и этот процесс проходил по принципу "служишь Президенту - приватизируешь". У нас, к большом сожалению, нет открытой приватизации. Идет простое разделение имущества.

На сегодня в стране еще остались ликеро-водочные, спиртовые, металлургические заводы, не все облэнерго приватизированы. А теперь пошла в оборот и земля. Люди поняли лживые слова о том, что приватизация - это поиск эффективного владельца, который бы создал наилучшие условия для экономического развития предприятия, удешевил бы продукцию, предоставил бы услуги гражданам. Нынешнее правительство не способно оказать олигарху  сопротивление на приватизацию, и ходит на поклон к нему, мол, не подымайте цену на горюче-смазочные материалы, дайте горючего на посевную. А вместе с тем имеется свой государственный нефтеперерабатывающий завод, но на него никто не влияет.

Возникает вопрос, что такой способ приватизации дает государству или гражданину, а что олигархам. В селе не найдешь и ведра солярки, а мы никак не влияем на собственное предприятие.

Сегодня в нашем обществе синонимом слова "приватизация" стало слово "махинация". Именно так, ведь сейчас наиболее распространен ужасный способ приватизации: путем доведения до фиктивного банкротства. Руководители предприятия вступают в сговор с теми, кто должен его купить. Ему дают определенную сумму денег или какую-то часть прибыли - и присваивают предприятие без всяких обещаний и особых проблем, как это было сделано с помощью Чечетова с "Криворожсталью".

Во всем мире сначала создают правовую базу, а потом действуют. А у нас сначала грабят, а потом принимают законы. Еще раз повторяю: чтобы вопросы приватизации регулировались, закон этот надо принимать Спасибо.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Мироненку.

 

13:32:36

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, необхідність прийняття цього закону підтвердила приватизація, яка проходить за останні роки. Нам потрібно урегулювати деякі норми і обов'язково прописати в законі чітко закріплення за новими власниками підприємств обов'язки по фінансуванню соціальної сфери.

Ми бачимо, як проходить приватизація у державах, які перейшли на ринкові відносини в Східній Європі, зокрема, наприклад, коли приватизувалися деякі підприємства Східної Німеччини, то однією з головних умов було збереження кількості робочих місць, відповідного рівня заробітної плати, і збереження робочих місць протягом п'яти років для тих покупців, які купували підприємство.

Коли свого часу "БМВ" купувало "Ровер" у Великобританії, то теж саме були поставлені відповідні умови: про збереження робочих місць, відповідної заробітної плати і обсягу виробництво. І коли "BMV" побачила компанія, що не може справитися, отримала мільярд доларів збитків і продала це підприємство.

Я маю на увазі, бо кожна держава, продаючи  іноземному власнику чи своєму, повинна, в першу чергу, захистити людей, які працюють на  цьому підприємстві і захистити надходження до бюджету. На жаль, ми не маємо  відповідної законодавчої бази, яка б це захищала. Цей закон також дає можливість захистити від розтягування перед президентськими виборами стратегічних підприємств у приватну власність. Він  пропонує залишити і зафіксувати, що стратегічні підприємства будуть знаходитися в державній власності. Я думаю, що це стратегічно для України як держави необхідно, враховуючи те, що по такому шляху ідуть і європейські держави, залишаючи підприємства життєвизначальні для держави у державній власності.

Існування в державній власності енергетичних систем у Франції дає можливість її економіку зробити більш конкурентоздатною, бо вартість енергоносіїв значно  нижча, аніж в інших європейських державах, і ми маємо зростання економічне постійне. Україні потрібно іти по такому шляху, залишаючи в державній власності підприємства монополісти. Ми маємо останній приклад "Криворіжсталь" , яка "прихватизована", я б так сказав, донецьким кланом.

Я звертаюся до  дніпропетровської еліти.  Сьогодні приватизують ваші заводи, молокозаводи, металургійні комбінати, завтра прийдуть і позабирають ваших жінок. Пора уже подумати про себе і про державу. Потрібно захищати національні і регіональні інтереси.

 

ГОЛОВА.  Віктор Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

13:35:51

МИРОНЕНКО В.А.

5 избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые соотечественники! Фракция коммунистов будет голосовать за данный законопроект, предусматривающий запрещение приватизации объектов, которые имеют стратегическое значение для экономики и безопасности страны, и предполагает также определение законом объектов, которые имеют стратегическое значение. Какие объекты, на наш взгляд, надо отнести  к объектам стратегического  значения?

Это прежде всего предприятия, работающие на оборону. Нельзя допустить  такой ситуации, которая имела место в России, в которой  броню для танков стала производить частная фирма страны дальнего зарубежья. К объектам  стратегического значения надо  законов отнести также энергетику, прежде всего электроэнергетику, железную дорогу, землю, банковскую систему, фундаментальную и прикладную науку.

Фракция Коммунистической партии Украины, несомненно, если не будут приняти соответствующие законы, прийдя к власти, обеспечит национализацию тех стратегических объектов, которые приватизированы. Несомненно, фракция будет исходить из необходимости многоукладной экономики. Пусть бизнес в других отраслях экономики работает на страну, но то, что является стратегическим для страны, необходимо, чтобы было в государственной собственности.

Нам говорят: "Но это  ж будет передел, и  тогда будет стрельба, гражданская война, нельзя допускать передела". Получается так:  когда с помощью приватизации обеспечивается передел интересов узкого весьма аморального слоя населения за счет ограбления народа, это можно, а когда  с помощью закона о национализации предполагается  вернуть народу собственность - это уже передел, это делать нельзя, это   будет гражданская война, это будут убитые  и так далее.

Уважаемые господа! Запугивать не надо, не будет гражданской войны. Если Компартия прийдет  к власти, народ проголосует, то никто не пойдет против народа, будут либо выполнять закон, либо сбегут за рубеж третьего не дано. И когда говорят о килерах, то обратите внимание, .......... в Италии пошел против даже международных компаний транснациональных. Да, его убили,  но продолжалась все та же политика - политика вообщем-то соответствующая социалистической направленности, то есть, национализированы многие стратегические предприятия. И этот процесс у них сохраняется, потому что он работает на экономику и народ.

И в заключение, уважаемые  избиратели, уважаемые народные депутаты, я хотел бы сказать о следующем. Когда  в той же Италии итальянец собирается с Севера на Юг поехать, то  он имеет право ехать по государственной железной дороге, по государственной хорошей автостраде, прекрасной автостраде, пользоваться банками государственными и так далее. То есть, там государственный сектор экономики мощный, работает на народ. Давайте сделаем правильный вывод. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

13:39:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! В чому національні інтереси України в сфері приватизації? Мабуть у тому, щоб органи приватизації шукали ефективного власника неефективно діючих підприємств. Мабуть у цьому, пане Чечетов, а не у тому, щоб продати і розпродати як можна швидше, що ставиться сьогодні задачею перед президентськими виборами. Саме цей Закон, я завдячую авторам, що вони зрозуміли, що відсутність державного контролю, зрада, в окремих випадках, Фонду держмайна, відсутність і зрада в системі органів прокуратури, відсутність прокурорського нагляду, за концентрацією власності в процесі приватизації, які не забезпечили економічну безпеку держави, визначену Конституцією України, привели до того, що держава втратила можливість контролю над більшістю базових галузей промисловості і право власності на підприємства нафтопереробної промисловості.

В зв'язку виробництво сировини для алюмінієвої промисловості, енергорозподільчих підприємств, які мають стратегічне для економіки і безпеки держави, сконцентрувалися в руках представників чотирьох кланів, та представників іноземних держав, що чітко сьогодні загрожує національній безпеці України. Саме тому, ті зміни, які пропонуються до Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачають встановлення заборони приватизації об'єктів, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Також пропонується внести зміни до порядку здійснення приватизації державного майна. Враховуючи те, що ми з вами не припинили дію державної програми приватизації, яка  була на 2000-2002 рік, то пропонується внести до  Закону про державну програму приватизації від 15 травня 2000 року доповнення стосовно непоширення дії цієї державної програми приватизації на зазначені об'єкти. Хороший це закон чи поганий, давайте порозмірковуємо, зараз кулуарно готується до продажу Одеський припортовий завод. Це підприємство яке має стратегічне значення і для наповнення бюджету. Це підприємство, яке нове, воно сучасніше, ніж навіть Криворіжсталь, і теж планується за копійки, і теж, відгадайте з двох раз, кому воно пропонується.

Мене здивувало, я прочитав в одній близькій до об'єднаної фракції газеті, що пан Чечетов схвилювався і каже: ми не допустимо посилення у Фонд державного майна будь-якого угрупування. Ми слідкуємо, що це купила одна група, це друга, це третя, а четверте, це було інтерв'ю перед приватизацією Криворіжсталі, а четверте вже  їм не достанеться, а  буде комусь іншому.

Мені  б дуже хотілось Михайло Васильович, щоб все досталося українському народу і щоб він сповна міг  цим користуватися. Я вас прошу прийняти цей закон і в першому, і в другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Євген Гірник,  фракція "Наша Україна".

 

13:42:22

ГІРНИК Є.О.

Євген гірник, фракція "Наша Україна", Долинський виборчий округ номер  89.

Шановні депутати, шановні виборці, як відомо, Україна  знаходиться на території Древньої Скифії, знаменитою тактикою випаленої землі при наступі ворога. Але маємо ХХІ століття, військової загрози Україні ніби  і не видно, а враження таке, що сучасні правителі України, Скифії,  перед осінніми  подіями вирішили поступити згідно  сумно звісного принципу: після нас хоч потоп.

Я хочу заспокоїти деяких надмірно стурбованих урядовців, Олігархів і депутатів з більшості, Віктор Ющенко не перський цар Дарій і про державну дбатиме і на відміну від комуністичної влади Сибір вам не загрожує. Тому потреби спалювати Україну немає. А щодо майна і грошей, то ніхто ще всіх грошей не забрав і  не повторюйте прикладу бальзаківського Гобсеку.

Фонд державного майна, на жаль, не визначає державну стратегію приватизацію, а виступає лише оператором приватизації олігархів. І негативні наслідки цього видно неозброєним оком. Це і однобокість у постачанні енергоносіїв, і стрибок цін на бензин, і банкрутство цукрових заводів, і інші негативні наслідки. Зараз іде непомірна приватизація і державного майна, і міського майна, і землі, і води - все хапається так, ніби після 31 жовтня настане кінець світу. Не настане. Життя буде продовжуватися.  Тому нам як парламенту варто було би просто зупинити приватизаційні процеси до кінця цього року, тим більше, що план приватизації вже виконано. Але, враховуючи, що це навряд чи можливо при теперішній ситуації, варто прийняти запропонований законопроект хоча би зараз у першому читанні. Так, він не є ідеальним, і дійсно деякі положення його є спірні і можуть загальмувати корисну відкриту приватизацію. Але у ситуації, що склалася, він є необхідний. Тому пропоную прийняти його у першому читанні. І звертаюся до депутатів з більшості, проголосуйте, щоб потім не було мучительно больно і образливо за розкрадену державу. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу. За основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації. За основу. Прошу голосувати.

 

13:45:31

За-167

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування. На повторне перше? По фракціях, будь ласка. Дайте, будь ласка, по фракціях.

"Наша Україна" - 73, "Регіони України" - 1, Фракція комуністів - 48,  СДПУ(о) - 0,  "Дем.ініціативи. Народовладдя" - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна - 2,  СПУ - 18, блок Тимошенко - 19,  Союз - 0,  НДП, Промисловці, підприємці, "Трудова Україна" - 1,  Центр - 0, позафракційні - 5.

Будь ласка, мікрофон Семенюк.

 

13:46:13

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги, перш за все, я хочу сказати, що цей законопроект підтримав Комітет із промислової політики, підтримало Міністерство фінансів Кабінету Міністрів, підтримали відповідні обласні ради, які направили сюди свої пропозиції. Я вас дуже прошу, давайте все ж таки поставимо ще раз, тим більше, що я не дотягнулася однією рукою.

Володимире Михайловичу, ще раз поставимо на голосування, тому що багато депутатів не добігли до своїх місць, не були сконцентровані. Давайте ще раз поставимо на голосування.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації? За повернення до розгляду прошу  голосувати.

 

13:47:11

За-200

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування про направлення проекту Закону про внесення змін  до деяких України з питань приватизації на повторне перше читання. Реєстраційний номер 4230.

 

13:47:45

За-195

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань "Про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх утримують." Валентина Семенюк, будь ласка. Продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин.

 

13:48:15

СЕМЕНЮК В.П.

На ваш розгляд вноситься доопрацьований проект Постанови "Про рекомендації парламентських слухань "Про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності об'єктів господарювання, що їх утримують.

В поданому проекті враховані всі конструктивні пропозиції учасників слухань щодо їх важливої проблеми. Ми вдячні, в першу чергу, обласним радам, обласним державним адміністраціям, Міністерству промполітики, аграрної політики, Міністерству культури, Федерації профспілок України, які надіслали нам пропозиції. Особливо висловлюю щиру подяку Оксані Білозір за суттєві пропозиції, які вона направила. Ми врахували всі зауваження, які були зазначені у цих пропозиціях.

Пропонуємо також, Фонд держмайна вжив ряд заходів щодо створення реєстрів об'єктів соціально-культурного призначення, це одна з вимог, яка звучала в цьому сесійному залі, до речі, це була пропозиція Міністерства культури.

Я думаю, що всі ті зауваження, які прийняті, враховані, визначені в рекомендаціях, які роздані відповідно вам.

Прошу поставити на голосування.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки були доповнення і пропозиції, всі вони враховані, то у нас є всі підстави одразу поставити схвалення проекту постанови в цілому. Так я розумію пропозицію комітету?

Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту постанови Верховної Ради України про рекомендації  парламентських слухань, про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення  в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх утримують.  Прошу голосувати. Ну, чому не голосуємо?

 

13:50:04

За-139

Шановні колеги, я хотів би, щоб ви прочитали цей проект, там же жодного немає оціночного моменту, є тільки, що потрібно зробити. Навіщо ми проводимо парламентські слухання? Для того, щоб послухати, а потім не голосувати? Так давайте не будемо проводити парламентські слухання. Тоді не приймайте рішення про проведення парламентських слухань. Ну, це ж показник роботи, оцінка нашої з вами, власне, роботи.

Я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 5609, про рекомендації парламентських слухань про збереження та використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх отримують. Прошу голосувати.

 

13:51:09

За-180

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 74, "Регіони України" - 2, комуністів фракція - 0, СДПУ (о) - 0, "Демініціативи", "Народовладдя" - 11, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна - 21, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 19, "Союз" - 8, НДП, промисловці і підприємці - 15, "Центр" - 9, "Позафракційні" - 4.

Що, "Володимире Михайловичу"? Ну, постанова не прийнята, доопрацьовуйте її.  Будь ласка, мікрофон. Семенюк мікрофон, будь ласка.

 

13:51:46

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги, я хочу звернутися до всіх керівників фракцій. Ви виступали на парламентських слуханнях, направили свої пропозиції. Тоді скажіть, мені, будь ласка, що ще подати для того, щоб ви врахували свої пропозиції? Це перше.  Краще скажіть всьому українському народові, що ваше завдання сьогодні тут - розтягувати майно, і для цього ви тут створили і більшість, і так і працюєте.

 

ГОЛОВА. Турчинов, будь ласка.

Шановні колеги, рішення не прийнято.

 

13:52:14

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, я звертаюся до тих, хто фактично створює умови для злочинної приватизації в Україні, коли до листопада в Україні взагалі може не залишитися діючих під державою стратегічних об'єктів.

І я звертаюся до тих, хто хоче зруйнувати й соціальну сферу. Тому що мало того, що об'єкти приватизують, вони фактично напризволяще кидають соціальну сферу, яка рахувалася за цими об'єктами.

Я думаю, що нам треба себе, шановні колеги, поважати, наших виборців поважати. Я прошу, Володимире Михайловичу, ще раз поставити на голосування цю постанову. І відповідно до Регламенту щодо включення до порядку розгляду і голосування. Дякую.

 

ГОЛОВА. Кармазін, останній, будь ласка. Ну, якщо немає голосів, навіщо ставити?

 

13:53:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу, в той час коли ми розглядаємо рекомендації парламентських слухань про збереження і цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення, Янукович кінотеатр "Зоряний" в центрі Києва на Печерських пагорбах, перетворює в свій штаб. Це ганьба! І ви підтримуєте їх сьогодні, регіональщики! Ви підтримуєте їх сьогодні, есдеки!  Ви підтримуєте,  "Союз"! Ви підтримуєте, трудовики!

Що ви робите? В цей же час сьогодні після вашого голосування ліцей Богуна закривається сьогодні, прийнято рішення. Там буде  Генеральний штаб.

Що ви робите, люди!!! Ви не народні депутати, якщо ви не проголосуєте за це! Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, Валентин Матвєєв. Досить, шановні колеги. Голова Регламентного комітету і все. Це обговорення вже.

 

13:53:49

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу.  Фракція комуністів не голосувала двічі з тієї тільки причини, що тут немає оціночних факторів. Але ми зараз просимо вас  поставити, щоб навіть у такому вигляді така постанова була прийнята. Я дякую.

 

ГОЛОВА.  Одну хвилинку, заспокойтесь! Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду  проекту постанови, реєстраційний номер 5609. Прошу голосувати.

 

13:54:42

За-243

Я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови, реєстраційний номер 5609 про  рекомендації парламентських слухань про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх утримують в цілому як постанову. Прошу голосувати. 

 

13:55:16

За-246

Постанова прийнята.

Переходимо до розділу "За скороченою процедурою".

Оголошується до розгляду Проект Закону про статус учасників міжнародних миротворчих операцій та їх соціальний захист. Попередню постанову ми прийняли. За - 246 народних депутатів  проголосували.

Так, доповідач - перший заступник Міністра оборони України  Гошовська Валентина Андріївна. будь ласка, Валентина Андріївна.

Підготуватися Георгію Корнійовичу Крючкову.

 

ГОШОВСЬКА В.А.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні  народні депутати! Участь України у міжнародних миротворчих операціях здійснюється шляхом надання миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів та  послуг, які визначаються рішенням про проведення таких операцій. Така діяльність  здійснюється Україною з липня 1992 року. За цей час у  міжнародних миротворчих операціях взяли участь більше 20 тисяч громадян України, і вони чекають на  законодавче визначення свого статусу та встановлення належних соціальних гарантій. Наші співвітчизники сумлінно виконували і виконують обов'язки у складі миротворчих контингентів або  миротворчих персоналів, з гідністю і честю несуть  державний прапор України  в одинадцяти місіях на трьох континентах.

Не секрет, що нерідко це пов'язано із ризиком для життя і здоров'я, що обумовлено соціально-політичними, кліматичними, епідеміологічними особливостями країн перебування. Необхідність врегулювання цих проблем нині стало об'єктивною реальністю.

Нагадаю, що сьогодні правовідносини у сфері соціального захисту військовослужбовців регулюються базовим Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Визначеному правовому статусу військовослужбовця відповідає законодавчо встановлена система державних соціальних гарантій. У законодавчо визначених випадках на них може поширюватися дія інших законів, зокрема, Закону України про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту.

Питання  соціального захисту учасників міжнародних миротворчих операцій нині частково врегульовані статтею 8 Закону України "Про участь України у міжнародних миротворчих операціях" та статтею 11 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав". Проте, норми цих статей  Законів не містять конкретних соціальних гарантій і в основному носить відсильний характер.

Крім того предметом регулювання зазначеного закону є правові, організаційні та  фінансові засади участі України у міжнародних миротворчих операціях, а також порядок  направлення Україною військового та цивільного персоналу, організація його підготовки та забезпечення участі в діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки. З огляду на це Президентом України запропоновано прийняти окремий Закон, предметом правового врегулювання якого будуть питання визначення правового статусу миротворців та їхнього соціального захисту, як під час виконання ними обов'язків у складі миротворчого контингенту, або миротворчого персоналу, так і після їхнього повернення в Україну. Так на миротворців під час виконання обов'язків, у складі відповідних контингентів, пропонується поширити систему грошових винагород та пільгового обрахування вислуги років і трудового стажу. Оскільки визначення гарантій встановлюється нині окремими постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, то саме законопроект дозволяє аби такі гарантії стали нормами прямої дії.

Після повернення миротворців в Україну законопроектом передбачається основну увагу зосередити на забезпеченні підвищення гарантій їх конституційних прав на працю, освіту, на охорону здоров'я, медичну допомогу.

Миротворці матимуть право користування визначеним обсягом медичних послуг у відповідних закладах охорони здоров'я. Нині військовослужбовець, який виконував миротворчі завдання і набув статусу ветерана військової служби, тобто має вислугу менше 25 років, такого права немає. Використання щорічної відпустки в зручний для них час, одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно, тощо.

До Міжнародного дня миротворців 29 травня пропонується запровадити щорічну виплату учасникам міжнародних миротворчих операцій разової грошової допомоги.

Шановні народні депутати, статус миротворця - це окремий статус громадян України, які виконують завдання держави із визначеним для них   обсягом соціальних гарантій. Миротворці ніяким чином за цим законом не прирівнюються до ветеранів війни.

На наше переконання, прийняття запропонованого Президентом  України законопроекту буде сприяти відповідному ставленню  суспільства до миротворчих зобов'язань держави, суттєво вплине на мотивацію громадян України до  виконання таких завдань. Законопроект було розглянуто на засіданнях комітетів Верховної Ради України. Комітети з питань національної безпеки і оборони  та з питань європейської інтеграції прийняли позитивні рішення. Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України пропонується розглянути законопроект з певними   зауваженнями у першому читанні...

 

ГОЛОВА. Дякую Валентина Андріївна. Сідайте, будь ласка.

Георгій Корнійович Крючков  - голова Комітету з питань національної безпеки і оборони.

 

14:01:14

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Комітет розглянув цей  законопроект і, визначаючи свою позицію, виходив з наступного. У державі з'явилася нова категорія громадян, учасники  міжнародних миротворчих операцій. Є різні позиції. Одні кажуть, що поширити на них дію законів, які визначають соціальні гарантії для учасників війни. Учасники війни проти цього заперечують. Я думаю, що у них для цього є і правові, і моральні підстави. Інші кажуть, що давайте поширимо на них норми, які стосуються воїнів-інтернаціоналістів. Я був на конференції воїнів-інтернаціоналістів. І вони проти цього також заперечують. І я думаю, що у них на це є, повторюю, і моральне, і правове право.

Тому... Але така категорія людей є, вона виконує досить відповідальні функції. Можна по-різному ставитися до них. І, мабуть, різне у нас буде ставлення до окремих видів цієї діяльності, але такий закон, на нашу думку, потрібен.

Другий момент. Є пропозиція доповнити, скажімо,  Закон про участь України у міжнародних  миротворчих операціях певними статтями. Але тоді виникає питання, що нам треба буде доповнювати і закон про направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав. З точки зору юридичної практики, мабуть, на багато б вірніше було б створити окремий закон. Такий закон створено, і Президент його поклав.

Але, розглядаючи цей проект, поданий Президентом, ми дійшли висновку, що він дуже недосконалий і потребує серйозного доопрацювання. Не враховується зокрема те, що за ризик миротворці одержують грошову винагороду, яка на кілька порядків вище від тієї оплати праці, яку мають наші військові. І цього не можна не враховувати. І, мабуть, треба зосередити увагу на захисті прав тих військовослужбовців, які втратили життя, членів їх сімей, втратили здоров'я. Далі. Не враховані різні умови перебування миротворців. І одна справа, скажемо, там в Лівані, де виявляють міни, інша справа - у Грузії. І таких недоречностей можна визначити багато. Оскільки часу немає, я їх не перераховую, хоча міг би ще хвилин п'ять говорити про це.

Тому наш комітет підійшов до такого висновку. Рекомендувати Верховній Раді прийняти закон за основу, використати положення проекту закону нашого колеги Надраги, і створити добротний нормальний справедливий закон. Комітет...

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Десь дев'ять хвилин на обговорення. Пузаков. Підготуватися Баранівському.

 

14:04:36

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Хотілося б сьогодні почути відверту відповідь, чому ми тільки сьогодні приймаємо цей закон, адже стільки наших синів загинуло в цих миротворчих операціях, і чому цей закон набирає чинності тільки з першого січня 2005 року? Що потрібен час для виготовлення посвідчень та нагрудних знаків? Вже виготовляли посвідчення афганцям та чорнобильцям, а сьогодні цих людей разом із посвідченнями викинули на обочину. Також будуть викинуті і учасники миротворчої операції в Іраку. Це - чорна, ганебна історія в історії нашої держави. Сьогодні нові господарі світу розпочали війну з непокірними. Наші українські хлопці, доведені до відчаю режимом, вимушені продавати своє неповторне молоде життя, щоб утримати свої сім'ї.

Шановні матері, всі, хто мене чує, чиїх дітей відправили для участі в ганебній і брудній війні в Іраці, закарбуймо в пам'яті - це зробив антинародний кучмівський збанкрутілий режим. За продаж ваших синів голосувала фракція "миротворця" Ющенка, запопадливо слугуючи Сполученим Штатам, надіючись, що Америка обов'язково обере його Президентом. Заради цього вони перетворилися в бридких маріонеток.

Матері загиблих в Іраці дітей! Ваші діти поїхали заробляти гроші на весілля, на квартиру, а знайшли там смерть? Де честь і совість тих, хто проголосував за відправлення наших дітей в Ірак? Як вони дивляться в очі матерям, які втратили своїх синів? Напевно, тільки їх діти мають право на гідне життя!

Як ви, пане міністр оборони, дивитесь в очі після зухвалої брехні, що наші війська будуть тільки в Кувейті? Ми, комуністи, вимагаємо негайно вивести наших військових з Іраку, захистити тих, хто працює в Іраці, хто знаходиться під арештом. Підтримуючи ініціативу Петра Миколайовича Симоненка, сьогодні на Майдані Незалежності і під стінами Верховної Ради зібралися жінки-трудівниці "За майбутнє дітей України", який закликають всіх матерів до включення в акцію "Поверніть наших дітей з Іраку!" Не дамо спокійно жити тим, хто на криваву бійню відправив наших дітей. Захистимо наших дітей! Захистимо Україну від можливих терористичних актів! Жінки-трудівниці і ми, комуністи, вимагаємо за брехню, за загублені молоді життя, за сльози матерів, за сирітство міністра оборони негайно відправити у відставку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу вашої уваги. Бондаренко, не зірвіть голосу, мені шкода вас. Будь ласка, поскільки у нас наступний законопроект безпосередньо має відношення до цієї ж проблеми, давайте ми надамо слово зараз, заслухаємо і автора законопроекту Надрагу, а потім продовжимо обговорення двох законопроектів, бо вони тотожні.

Будь ласка, Василь Іванович Надрага законопроект доповідає за номером 5088, про внесення змін до деяких законів України (щодо соціального захисту ветеранів війни, учасників виконання бойових і миротворчих завдань). А потім ми продовжимо обговорення, це два однакові законопроекти, вони альтернативні.  Будь ласка.

 

14:08:01

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!

На сегодняшний момент наши миротворцы в части социальной защиты пользуются темя законами. Это закон о статусу ветеранов войны и гарантия хи социальной защиты, и два специальных закона - это закон об участии Украины в международных миротворческих операциях и о порядке направления подразделения вооруженных сил в другие государства.

Хочу сказать: ни в коей мере не сомневаюсь, что предыдущий законопроект внесет позитив, но по факту главная  идея моего законопроекта - это сделать отдельное законодательство и вывести эту категорию из всех иных законов, потому что законопроект, который предложен до этого, он все равно оставляет часть миротворцев в законе о статусе ветеранов Великой Отечественной войны и гарантии их защиты.

Следующая мысль. В моем предложении сделано только одно: вывести миротворческие операции в чисто военный бюджет, потому что действующее законодательство и предлагаемый законопроект предполагает, что миротворцы будут опять лечиться за счет... и получать социальную защиту за счет иных категорий.

Поэтому и предлагаю законопроект, где будет понятно, сколько стоит каждая миротворческая операция, и, соответственно, государства будет определять, в состоянии ли оно посылать туда людей, в каком количестве и с какими социальными гарантиями.

Плюс ко всему все предложения, которые в моем законопроекте касаются следующим образом: убраны такие льготы, как получение... покупка проездных билетов вне очереди. Выведено все в реальные финансовые компенсации человеку за то, что он, рискуя здоровьем, защищал если не интересы государства, то его достойно представлял в миротворческих операциях.

Следующий момент, то же самое касается, не дай Бог, гибели или получения увечья (инвалидности). За основу взяты действующие нормы, которые сегодня действуют у наших пограничников. Соответственно, нормы выплат намного больше, чем сегодня. И мы попытались, когда разрабатывали мой законопроект, повторяю еще раз, написать согласно мировой практике и сегодняшних подходов, суть которых заключается в следующем: если государство Украина считает нужным отослать своих людей куда бы то ни было выполнять миротворческие операции, они, во-первых, должны четко понимать, что они получат и в каком объеме за свою работу; и второе - государство должно четко понимать, во сколько эти операции обходятся. Все остальное - есть попытка решить, в том числе и проблемы миротворцев, за счет лиц, которые не попадают под это, и за счет гражданских отраслей, касается ли это социальной защиты, или медицинского обеспечения, и всего иного. Поэтому предлагаю свой законопроект, исходя из логики: должно быть отдельное, самостоятельное, четкое и понятное всем законодательство. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Продовжуємо обговорення обох законопроектів. Замість Баранівського слово має Бульба. Підготуватися Кармазіну.

 

14:11:12

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Я хочу спочатку вам нагадати слова Леоніда Даниловича Кучми 15 січня 2000 року в інтерв'ю газеті "Зеркало недели". Леонід Кучма сказав таке: "Я не хочу обижать участников войны, но давайте посмотрим на цифры. По разным документам в боевых действиях принимали участие от шести до семи миллионов человек, каждый второй, - говорив Президент, - погиб. Значит, осталось три с половиной в 1945 году. А на сегодняшний день у нас числится пять миллионов 300 тысяч ветеранов войны". І Кучма дивується. І далі пояснює причину такої невідповідності: "Напринимались разных решений, согласно которым ветеранами войны считаются люди..., - і так далі і так далі, - это что, от большого ума? - запитує Президент. - Это от большого популизма. - Пояснює він". І далі: "Есть еще три с половиной миллиона чернобыльцев, огромное количество отставников со льготами. А кто будет работать? Кто будет наполнять бюджет?" -  це Кучма запитував відразу після виборів 1999 року. А зараз  він же пропонує інший варіант.

Він пропонує вважати учасниками, вірніше ветеранами війни тих, хто поїхав за власної згоди, заробляти гроші. Це погано, що наші військові змушені їхати кудись стріляти когось там і так далі, воювати, щоб заробити гроші. Але було б кощунством прирівнювати їх до ветеранів війни. І тому я за такий закон, але врешті-решт давайте зробимо його таким чином, щоб не глумитися над пам'яттю тих, хто справді воював за  нашу країну. Давайте не будемо знущатися над цими людьми, вони робили це не  за гроші. І тому я  підтримую позицію нашого комітету - треба зробити з цих двох законопроектів один з тим, щоб людин нас зрозуміли. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, зараз Кармазін виступить. Я хотів би порадитися. Добре, будь ласка, Кармазін. Продовжимо обговорення після перерви.

 

14:13:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність “ виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Зараз в цей момент на вулиці Лесі Українки, 25 громадяни України, чиї діти навчалися в ліцеї імені Богуна, перекрили дорогу, протестуючи проти незаконних дій гаранта Конституції і Міністерства  оборони по закриттю ліцея і викиданню хлопчиків на вулицю.

Я розумію, у нас показують і витрачають  державні гроші як з злочинців робити Президентів, але як робити потім злочинців із-за того, що люди не отримують належної освіти і те, що у нас  220 тисяч людей за гратами ми про це не хочемо думати. Тому я звертаюся до тих, хто так сьогодні ратує за цей закон. Давайте його роздивимося уважно.

Загинуло 27 чоловік і поранено 66 за час проведення, так званих, миротворчих операцій. За цей же час не придбано жодного  танка. 10 танків отримали Збройні сили і віддали їх назад, тому що уряд не знайшов  грошей розрахуватися. От чому вони сьогодні і не прийшли, уряд не прийшов на звіт. І ми всі мовчимо і кажемо : давайте, новій гроші виділяйте. Давайте виділяти, але на що, під яку ідею? Тому  я хотів би, щоб ми подивилися, чому не пропонується, щоб всі учасники миротворчих дій, а вони не з 1999 року, коли почав діяти  Закон "Про участь України у міжнародних миротворчих операціях" почалися, а з 1992 почали направляти ми туди людей. Повторюю, і на всіх цих людей треба, щоб розповсюджений був закон. А ми робимо знову такий містечковий закон тільки для якихось окремих осіб. Закон абсолютно не годиться.

Не годиться ще й тим, що компенсації, гарантії не передбачені тим миротворцям, які були поранені або  отримали захворювання під час здійснення миротворчих операцій. Насамперед, шляхом законодавчого визначення умов страхування треба визначити це чітко  і показати, за рахунок чого. Якщо за рахунок ООН, то давайте тоді накопичувати ці кошти. Якщо за рахунок Державного бюджету, тоді давайте визначимо, чиї національні інтереси захищаються сьогодні в Іраку, чи захищалися у тих країнах, куди вони направлялися: в Анголу, Афганістан, Гватемалу, Ефіопію, Ретрею, Косово, Ліберію, Ліван, Сьєра-Ліоне, Таджикистан. Чиї національні інтереси?

Тому, шановні друзі, я просив би на базі цих двох законів ( мені більше подобається підхід Василя Надраги до цих питань) зробити один закон і голосувати за закон Надраги у першому читанні. А слова Президента і його ініціативу тут після того, як процитували виступ у "Голосі України", я просто рахую, що це просто нахабний цинізм.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Після перерви одержить слово  Томенко і від комітету профільного Анастасієв, і будемо визначатися.

Оголошується перерва до 16-ї години.