ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 червня 2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу шановних народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:06

Зареєструвалося -415

Зареєструвалися у сесійній залі 415 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, перелік питань, визначених для розгляду, сьогодні у вас є. Переходимо до розгляду цих питань.

Оголошується до розгляду проект постанови про День уряду у вересні 2004 року щодо реформування правоохоронних органів в Україні. Мойсик Володимир Романович, голова комітету, має слово для доповіді. Прошу коротко аргументувати проект постанови, Володимире Романовичу.

10:03:42

МОЙСИК В.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати. Чому виникла необхідність проведення Дня уряду України з порядком денним про стан реформування правоохоронних органів в Україні.

Питання стоїть у тому, щоб з'ясувати, який стан справ на сьогодні, і як планується удосконалювати правоохоронну систему в державі і зокрема її складові частини - органи внутрішніх справ, Прокуратуру, кримінальну виконавчу систему і податкову міліцію. Без бачення шляхів розвитку системи правоохоронних органів неможливо вести мову про законодавче забезпечення цієї діяльності. Тобто у першу чергу потрібна ідеологія, концепція такого розвитку, а тоді вже можна вести мову про розробку конкретних законів, які дозволяли би реалізувати цю концепцію.

Що ми маємо на сьогодні? Відсутність концепції, відсутність і ідеології і, як наслідок, хаотичність в розробці законодавчої бази, а це у свою чергу призводить до безсистемності розвитку організаційних структур цієї системи. Наприклад, в державі створена самостійна кримінально-виконавча служба, як орган центральної виконавчої влади.

Ми з вами прийняли Кримінально-виконавчий кодекс України, який з першого січня цього року набрав чинності. Подано проект закону про кримінально-виконавчу службу, прийняття якого б завершило створення законодавчої бази для пенітенціарної системи держави.

Проте, водночас вносяться проекти законів, якими пропонується цю систему підпорядкувати Мін'юсту, таким чином надавши йому статус силового міністерства. Протягом п'ятої сесії комітет двічі розглядав шість законопроектів, якими пропонувалося ліквідувати податкову міліцію в системі Державної податкової адміністрації, передавши її до Міністерства внутрішніх справ. Натомість урядом подано три законопроекти, якими пропонується створення митної міліції, тобто надати право оперативно-розшукової діяльності, створення органів досудового слідства в цій системі тощо. А це - ще одна силова структура в державі.

У цей же час комітетом розглянуто і направлено до Верховної Ради України більше 70 законопроектів, що стосуються діяльності правоохоронних органів. Переважна їх більшість розроблена хаотично, оскільки відсутня, як я вже сказав, ідеологія і концепція розвитку правоохоронної системи держави. Тому прошу вас, шановні колеги, підтримати проект постанови про День уряду, щоб з'ясувати реальний стан справ у цьому питанні, а це дозволить нам з вами визначитися із найбільш перспективними шляхами законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є пропозиція комітету прийняти проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 5667 про День уряду України у вересні 2004 року з порядком денний по стан реформування правоохоронних органів в Україні.

Відмініть голосування. Бандурка, будь ласка, мікрофон.

10:07:20

БАНДУРКА О.М.

Дякую, пане Голово. Шановні народні депутати!

Є пропозиція розглядати це питання про реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів України. Потрібно приймати закон і про прокуратуру, закон про органи внутрішніх справ, про державну службу виконання покарань, про Кримінально-процесуальний кодекс, і ціла низка, загалом півтора десятка законів. Можна слухати безкінечно різні питання, якщо ми не виконаємо свою роль, Верховна Рада не прийме відповідні закони, то правове поле належне для правоохоронних органів не буде створене.

Я пропоную це питання розглядати про реформування та законодавче забезпечення правоохоронних органів України. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка.

МОЙСИК В.Р. Шановні колеги, Володимир Михайлович, немає заперечень проти такого формулювання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, я поставлю на голосування з відповідним уточненням: про стан реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів в Україні.

Ставлю на голосування проект постанови номер 5667 про День уряду у вересні 2004 року з уточненим порядком денним: про стан реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів в Україні.

Прошу голосувати.

10:09:01

За-264

Постанова прийнята.

Оголошується до розгляду проект постанови про День уряду у вересні 2004 року щодо нових напрямків співробітництва України з Європейським союзом у зв'язку з розширенням ЄЕС.

Тарасюк Борис Іванович, будь ласка, має слово для обгрунтування проекту постанови, голова комітету з питань європейської інтеграції.

10:09:30

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

З часу парламентських слухань з питань взаємин між Україною і Європейським Союзом, які відбулися в жовтні 2002 року, відбулося багато подій. Ці події вимагають осмислення з боку Верховної Ради. Зокрема, відбулося розширення Європейського Союзу. Нині Європейський Союз межує з Україною. Внаслідок розширення Європейського Союзу змінилося співвідношення сил в ЄС на користь України, з'явився новий склад Європейського парламенту. Європейський Союз схвалив нову концепцію, хоча і суперечливу, що стосується України, яка називається: "Ширша Європа. Нові сусіди".

У відносинах між Україною і Європейським Союзом також відбулися нові зрушення, які вимагають осмислення з боку Верховної Ради. Зокрема, сьогодні ми працюємо над реалізацією схваленого Верховною Радою Закону про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Зараз опрацьовується між урядом України і Європейською комісією план дій, які визначатимуть перспективу взаємин між Україною і Європейським Союзом на найближчі роки. В той же час, відбувається концептуальній застій, і застій у відносинах між Україною і Європейським Союзом. Все це вимагає осмислення з боку Верховної Ради України.

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув законопроект, підготовлений і внесений мною і народним депутатом Зарубінським, і підтримав даний законопроект. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція Комітету з питань європейської інтеграції про проведення Дня уряду у вересні 2004 року з порядком денним: "Про нові напрямки співробітництва України з Європейським Союзом у зв'язку з розширенням ЄС". Проект постанови за номером 5672. Голосується в цілому.

10:11:59

За-232

Постанова прийнята.

Оголошується до розгляду Проект Постанови про зміни у складі Комітетів Верховної Ради України (про обрання народного депутата М.Чечеля членом комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України).

Доповідач - голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв. Будь ласка.

10:12:33

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, вчора комітетом було розглянуто внесений народним депутатом Порошенко проект постанови щодо обрання народного депутата України Чечеля Миколи Йосиповича членом комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради і звільнення в зв'язку з цим його від обов'язків члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Враховуючи, що розрахункова квота представництва у комітеті, тобто на кількість членів комітету з питань Регламенту депутатської фракції "Наша Україна" не використана, комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України підтримати зазначений проект постанови. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування Проект Постанови про зміни у складі Комітетів Верховної Ради України (про обрання народного депутата М.Чечеля членом комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України). Проект Постанови під номером 5658.

10:14:06

За-243

Постанову прийнято.

По фракціях, будь ласка. Зараз, одну хвилиночку, шановні колеги, тут зіпсували комп'ютер і не видно. Я буду читати із табло.

"Наша Україна" - 100, "Регіони України" - 0 , комуністів - 0, СДПУ(о) - 0, Демініціативи, Народовладдя - 9, Трудова Україна - 29, народна аграрна - 17, СПУ - 20, Блок Тимошенко- 19, Союз - 12 , НДП, ПППУ - 16, Центр 14, Позафракційні - 7.

Оголошується до розгляду проект Постанови про надання згоди на звільнення Президентом голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України на посади Голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Це проекти постанов 5634, 5635.

Пропонується такий регламент: для інформації, доповіді представнику Президента України надати до 3 хвилин, від Комітету з питань фінансів та банківської діяльності - до 3 хвилин, і потім для претендентів на посаду для відповіді на запитання - по 3 хвилини. Тобто за тою практикою, як ми вже установили при розгляді питань про призначення на посади відповідні. Немає заперечень.

Будь ласка, Олександр Вікторович Задорожній, постійний представник Президента у Верховній Раді України.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні колеги! Президент України звернувся згідно зі статтею 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" і вніс пропозицію щодо погодження Верховною Радою України звільнення у зв'язку з закінченням строку повноважень голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Мозгового Олега Миколайовича з посади голови комісії, а також з посади члена комісії Волкова Миколи Федоровича і Івченка Віктора Анатолійовича. Відповідне подання надане, на засіданні комітету розглянуте. Прохання погодитися з цим поданням Президента і проголосувати проект Постанови про звільнення з посади Мозгового Олега Миколайовича, Волкова Миколи Федоровича і Івченка Віктора Анатолійовича. Дякую.

ГОЛОВА. Запитання. Будь ласка, запишіться, 3 хвилини на запитання. На табло , будь ласка, висвітіть прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Євген Гірник, фракція "Наша Україна". Будь ласка, ваше запитання.

10:16:54

ГІРНИК Є.О.

Депутату Юхновському.

ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка, мікрофон.

10:17:01

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна", скажіть, будь ласка, чи не доцільніше було б це звільнення і призначення робити після президентських виборів, адже залишається всього кілька місяців до виборів нового Президента. Який сенс зараз міняти?

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую. Шановний Ігор Рафаїлович, Президент керувався в даному випадку тим, що термін повноважень закінчився. Надавати чи не надавати згоду - це справа Верховної Ради. Президент діє відповідно до Закону. Відповідно у нього немає іншого виходу, окрім як повноваження закінчились - звільняти. Якщо Верховна Рада відповідної згоди не надасть, то ситуація буде патовою, оскільки повноваження завершились і комісія не може працювати. В зв'язку з цим приймати остаточне рішення шляхом голосування нам. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, депутатська група "Союз", будь ласка.

10:18:03

НАДРАГА В.І.

Александр Викторович, скажите, пожалуйста, вот сейчас опять звучал в предыдущем вопросе момент такого порядка - давайте мы это каким-то образом и не понятно зачем, во всяком случае для меня, перенесем.

У меня другой вопрос. Если сегодня не состоится назначение, вообще эта комиссия будет способна выполнять функции? Не получится ли так, что сегодня по непонятным причинам мы не утвердим, и поэтому целый государственный орган, который отвечает за такие важные вещи, не только ценные бумаги, но и фондовый рынок, а соответственно и о тех же негосударственных пенсионных фондах, и о всем остальном, государство по факту лишиться органа управления и контроля за этим направлением. Спасибо.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую. Шановний Василь Іванович, є така стара приказка, нею керуються всі судді: якщо не знаєш як вирішити справу - керуйся законом. В даному випадку у нас немає нічого іншого як керуватися законом. Закон передбачив завершення терміну повноважень. Закон передбачив в статті 6 необхідність відповідного призначення. Всі інші пропозиції, які б вони не були, вони не відповідають закону. Тоді, по-перше, треба змінити закон, підв'язати ці призначення під президентські вибори, а потім вже діяти. Тому нам треба діяти згідно з законом, або змінювати закон. У даному випадку Президент діє відповідно до закону. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Гаврилюк, будь ласка, ваше запитання, група "Центр".

10:19:31

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Владимир Михайлович. Уважаемый Александр Викторович, скажіть, будь ласка, наскільки, на вашу думку, покращиться робота цієї комісії, якщо будуть проголосовані пропозиції Президента? Дякую.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Шановний Василю Васильовичу, якщо дозволите, в даному випадку йде про проект постанови про звільнення. Важко говорити, що звільнення членів і голови цієї комісії покращить роботи. Це люди, які відповідно працювали, нарікань не було, вони отримали державні нагороди. І так чи інакше Верховна Рада, двічі заслухавши звіти, підтвердила позитивну роботу. Але термін закінчився, іншого призначення законом не передбачено.

Якщо ми будемо говорити про призначення нових, це вже в наступній постанові, це відповідно фахово підготовлені люди. Але я про це буду говорити у наступній постанові, якщо Верховна Рада проголосує за цю. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно час вичерпаний. Отже, пропозиція, я її ставлю на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція Президента України про звільнення у зв'язку із закінченням строку повноважень голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Будемо голосувати по кожній кандидатурі окремо. Мозгового Олега Миколайовича з посади голови комісії. Прошу голосувати.

10:21:08

За-365

Рішення прийнято.

Про звільнення Волкова Миколи Федоровича з посади члена цієї комісії. Прошу голосувати.

10:21:32

За-368

Рішення прийнято.

Івченка Віктора Анатолійовича з посади члена Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Прошу голосувати.

10:21:56

За-359

Рішення прийнято.

Тепер переходимо до розгляду проекту Постанови про надання згоди на призначення членом Комісії на посади голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Задорожній Олександр Вікторович - постійний представник Президента України у Верховній Раді України - має слово. Підготуватися Віктору Капустіну.

10:22:18

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Відповідно і логічно, звільнивши одних членів комісії, призначити інших.

Президент України згідно із статтею шість Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України" вносить пропозицію щодо погодження Верховної Ради України кандидатур для призначення.

Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Балюка Анатолія Івановича, членами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: Бірюка Сергія Олексійовича, Каленського Володимира Вікторовича, Нестеренка Івана Івановича і Портнова Андрія Володимировича.

Кандидатури відповідно подані в установленому порядку. Документи всі вам надані і роздані в додатках до проектів постанов. Комітет на своєму засіданні розглянув і рекомендує. Дякую.

ГОЛОВА. На запитання, будь ласка, запишіться. Три хвилини, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

10:23:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

У мене таке запитання: скажіть, будь ласка, чи не бачите ви суперечностей між діючим законом і між Конституцією? Чи не має права призначення за поданням Прем`єр-міністра цих людей, які входять до центральних органів виконавчої влади? Я хотів би вашу думку почути юриста. Я поки що не хочу говорити про конкретні персоналії. Дякую.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, Юрій Анатолійович. Було б дивним, якби я по-іншому відповів на це питання. Я не бачу там протиріччя, хоча розумію, про що ви питаєте. Дякую.

ГОЛОВА. Бабурін, фракція комуністів, будь ласка.

10:24:23

БАБУРІН О.В.

Бабурин, Запорожье, фракция коммунистов.

Я здесь, Александр Викторович.

Вот сталкиваясь с работой сегодня комиссии по ценным бумагам и с его региональными отделениями, убеждаешься в том, что сегодня вот эта наша "гілка влади", она абсолютно не контролирует то, что ей положено контролировать. Я имею в виду, что сегодня спокойно можно взять реестры акционерных обществ, влезть в тайну ту, которая за семью печатями. И когда обращаешься в комиссию сюда, наверх, ну, это чистый формализм. Так, как это было, когда прислали представителя по ценным бумагам на акционерное собрание ВАТ "Ритм" а Запорожье, где была масса нарушений. Прислали девочку 20-летнюю, которая не могла совладать, не пустили акционеров на собрание, и собрание прошло без нарушений.

Вот ваше мнение, что нужно сделать с сегодняшними кандидатами, чтобы они выполняли все согласно закона?

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, шановний Олексію Вікторовичу.

Ну, питання, мабуть, не в тому, що зробити з цими кандидатами нам сьогодні. Справа в тому, що ми можемо керуватися відповідно їх фаховою підготовкою. Я глибоко переконаний в тому, що фахово вони готові. А в тому числі і життєвий шлях свідчить про те, тут є дані, що вони готові для того, щоб виконувати ці функції.

Я глибоко переконаний в тому, що багато залежить від нас. Якщо ми в законі про цінні папери та фондовий ринок передбачимо повноваження такі у комісії та її регіональних представництв, в тому числі накладання заборони на проведення зборів акціонерів у зв'язку з порушеннями і так далі, то це буде дуже серйозне розширення повноважень. Але тут нам треба думати, чи треба це зробити, чи ні. То я переконаний в тому, що шлях йде у змінах закону, а не в цих кандидатах, які репрезентуються сьогодні.

Мені здається, що в тих повноваженнях, які ми передбачили законом, вони готові працювати. Якщо змінимо повноваження, будемо думати далі.

ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

10:26:35

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України, Херсонщина.

Шановний Олександре Володимировичу, я розумію певний підтекст у моєму запитанні. Але оскільки ви представляєте тут кадровий склад такого важливого органу, як Комісія з цінних паперів, то в мене таке запитання як до представника Президента.

У нас ця комісія вже працює не один рік. Зараз нові кандидатури. Але чи не тривожить вас і Президента, що до сих пір фактично в Україні фондового ринку немає? В закритих акціонерних товариствах і так далі - там панують якісь олігархи або якісь структури, немає прозорості, немає обігу, немає внутрішніх інвестицій. Будь ласка, коли ми будемо наводити лад разом з цими кадровими змінами?

ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, шановний Станіславе Миколайовичу. До речі, мене по батькові не Володимирович, а Вікторович. Але питання не в тому.

Питання в тому, що це теж залежить від нас, самокритично треба визнати. Коли ми з вами розглядали тут зміни до Закону про акціонерні товариства, ми відмовили в тому, щоб відкрити закритки. І ми, таким чином, не створили з вами фактично ні первинний, ні вторинний ринок цінних паперів. Нагадаю, що 80 відсотків акціонерних товариств в нашій державі - вони закриті акціонерні товариства. Якщо ми їх зробимо публічними, якщо ми зробимо квотування і допустимо акції цих товариств на ринок, це буде серйозний крок. Але це залежить від нас з вами. У нас тоді тричі голосувався цей закон, тричі не набрав відповідної кількості голосів і тричі ми не змогли це зробити. Якщо у нас буде політична воля, ми це зробимо. А вони контролюють знову ж таки лише в межах того, що ми даємо, і все. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Олександре Вікторовичу. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Капустін Віктор Володимирович.

Будь ласка, Віктор Володимирович.

10:28:38

КАПУСТІН В.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Перш за все, я хотів би від імені Комітету з питань фінансів і банківської діяльності подякувати тим людям, які працювали на цих посадах багато років, яких ми сьогодні звільнили у зв'язку із закінченням терміну їх перебування на цих посадах. Вони працювали у важкій ситуації і робили те, що могли.

По-друге, в контексті розглянутої щойно постанови номер 5634, ми маємо надати згоду на призначення Президентом України, голови та членів державної комісії з цінних паперів. На Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності ми розглядали це питання по кожній кандидатурі і таким чином ми пропонуємо для призначення наступні кандидатури: Балюка Анатолія Івановича головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; членами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Бірюка Сергія Олексійовича, Каленського Володимира Вікторовича, Нестеренка Івана Івановича, Портного Андрія Володимировича.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Запитання є до... Євген Кирильчук, будь ласка, мікрофон ввімкніть.

10:29:50

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Блок Юлії Тимошенко, Кирильчук.

Володимире Михайловичу, ми сьогодні призначаємо на дуже важливі посади людей. Ми навіть якщо й суддів затверджуємо, то кожний встає кого називають, ми його бачимо і так далі. Сьогодні ми цих кандидатур не бачимо. Де вони є?

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми ж домовилися, що зараз після того як буде доповідь зроблена від Президента, потім від комітету, ми запросимо на трибуну і поставимо питання цим людям. Я просто мабуть дуже швидко сказав і не встигли почути це.

КАПУСТІН В.В. Шановні друзі, всі кандидати знаходяться тут в залі звичайно. Ми будемо голосувати за кожного.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Я запрошую на трибуну Балюка Анатолія Івановича, претендента на посаду голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Прошу записатися на запитання. Три хвилини, будь ласка. Прізвища на табло. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". будь ласка, ваше запитання.

10:31:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Анатолій Іванович, я знаю вас і буду підтримувати вашу кандидатуру, але я хотів запитати вас що ви думаєте треба робити зараз, коли відбувається посилений розпродаж державного майна, і у тому числі акцій, які належать державі. Яка функція вашої Комісії з цінних паперів буде, чи зараз є які надбання, по захисту інтересів держави? Я наголошую, держави, а не окремих кланів, які находяться на Сході чи у цьому залі, чи в Адміністрації на Банковій. Просив би відповісти на це питання, бо Україна залишається, ви розумієте, і майнові інтереси її також залишаються. Дякую. Я сказав, що я підтримую вашу кандидатуру.

БАЛЮК А.І. Дякую.

Я вважаю, що, по-перше, треба дотримуватися діючого законодавства.

Що стосується приватизації часток державного майна, то його рішення приймає або уряд, або парламент. А Державна комісії з цінних паперів та фондового ринку тільки виконує функції, які покладені на неї діючим законодавством.

Що стосується суті вашого питання, я запевняю вас, що комісія буде діяти прозоро, відкрито, захищаючі державні інтереси. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, ваше питання, будь ласка.

10:32:44

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати слово Єщенку. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, мікрофон.

10:32:49

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

У мене до вас наступне питання. Мій колега Бабурін піднімав питання, задаючи Задорожньому це питання, як ви будете підтримувати стосунки із регіональними відділеннями комісії, в першу чергу, Черкаській обласній, чому? Тому що дуже багато зауважень у нас було як у депутатів до роботи цього регіонального відділення, і особисто Рубченко, по питанням приватизації "............Україна", "Славутич" і деяких інших підприємств.

БАЛЮК А.І.Дякую.

Багато у чому залежить робота комісії від діючого законодавства. І я сподіваюся, що нашому складу вдасться налагодити нормальні стосунки з парламентом, що дозволить більш ефективно використовувати важелі, які є у комісії.

Стосовно регіональних відділень. Я зараз не готовий говорити по Черкасам, я обіцяю, що розберуся з цими фактами.

ГОЛОВА. Микола Мельник, фракція Соціалістичної партії України.

10:34:00

МЕЛЬНИК М.Є.

Прошу слово передати Валентині Семенюк.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, будь ласка.

10:34:06

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

У мене до вас таке запитання. Сьогодні фактично та законодавча база, яка у нас є, прийнята ще під головуванням Олександра Олександровича Мороза, дає повні підстави для того, щоб у нас запрацював фондовий ринок. Як ви вважаєте, як претендент на таке велике місце у Комісії по цінних паперах, що потрібно зробити для того, щоб у нас в Україні фондовий ринок запрацював, і він був прозорий, так як у всьому світі, включили телевізор, і люди бачать, по чому іде акція, по чому їх будуть іти торгівля, а не так, як у нас сьогодні, Пінчук придбав за бюджетні гроші і мовчить, і ніхто не знає, почому яка відповідна акція. А потім шукаємо, чому олігархи мають такі великі кошти і ті ховають за кордон у відповідних офшорних зонах. Будь ласка, дайте відповідь.

БАЛЮК А.І. Я вважаю, щоб запрацював фондовий ринок, необхідно здійснити великий широкий комплекс заходів як законодавчого, законодавства у сфері податку, економічного загально регулюючого законодавства, господарських відносин, кримінальних. І поки буде наш ринок, велика доля ринку у тіні, поки не буде легалізовано всі капітали якимось заходами, чи це зниження податкового тиску, лібералізацією в економіці, чи якимись іншими заходами, тільки тоді виникне фондовий ринок, тому що не може обертатися на ринку те, чого немає, що сховане у когось... Одним словом, це повинна бути спільна робота всіх гілок влади і повинні, як говорив представник Президента до мене, повинна бути політична воля всіх і сил, і гілок влади. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Я думаю, що у нас буде спільна робота все-таки.

Шановні колеги, час на запитання вичерпано. Ви бачите перед собою претендента на посаду голови комісії. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України на посаду голови комісії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Балюка Анатолія Івановича. Прошу голосувати.

10:36:35

За-398

Рішення прийнято. Давайте привітаємо Голову Державної комісії, побажаємо йому плідної роботи з парламентом. Щоб він не забув про парламент після того, як зійде з цієї трибуни.

Запрошується до трибуни Бірюк Сергій Олексійович, кандидат на посаду члена цієї комісії. Будь ласка.

Прошу записатися на запитання, шановні колеги. На табло, будь ласка, висвітліть прізвища народних депутатів, що записалися. Мовчан Павло Михайлович, фракція "Наша Україна", будь ласка.

10:37:28

МОВЧАН П.М.

Прошу передати слово Альошину.

ГОЛОВА. Альошин, мікрофон.

10:37:39

АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Сергій Олексійович, я хотів би задати вам можливо абсолютно концептуальне питання. Ви маєте великий досвід, ви один із найбільш досвідчених фахівців фондового ринку. І як ви бачите роботу комісії у новому складі і які б ви визначили пріоритети. Можливо це більше залежить від позиції новообраного Голови комісії, але все таки, від вас запитання також.

БІРЮК С.О.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Основними пріоритетами діяльності комісії я вважаю розробку, провадження законодавчих актів зараз у парламенті знаходяться 18 законів, які стосуються акціонерних товариств, цінні папери і Фондовий ринок, іпотечні цінні папери. Скажемо, питання, пов'язані з захистом прав власності. Учора парламент проголосував закон про те, що реєстратори протягом трьох днів повинні надати або відповідь вмотивовану, або відмовити у реєстрації, щоб не було затягування процесу переходу прав власності, і інвестор, і акціонери не були ошукані.

І тому я вважаю, зараз є найважливішим - це супроводження змін до законодавства. І потім на базі цього покращання нормативної бази, з одного боку. А з іншого боку, це покращання виконавчої дисципліни і виконання комісією покладених законодавством на неї завдань.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, фракція "Регіони України".

10:39:26

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемый Сергей Алексеевич, я знаю вас не первый день, и вы как специалист действительно в этой отрасли, и я призываю всех депутатов поддержать вашу кандидатуру действительно как специалиста в этом направлении. Но я хотел бы вам, так сказать, высказать пожелания, чтобы вы как специалист, я думаю, вы это тоже прекрасно понимаете, понимали о том, что Фондовый рынок - это не рынок торговли морковью на сегодняшний день, и благими намерениями, вы знаете, как говорят выслана дорога в ад, чтобы мы в борьбе за мелкого акционера не создали сегодня крупные монополии, которые бы со трансконтинентальной компанией, которые бы сосредоточили в руках абсолютно всю собственность Украины, что здесь эти шаги, которые действуют или проводятся в этом направлении, должны взвешенными четкими и рассчитанными на перспективу. Как с одной стороны, так и с другой. И опыт, будем говорить так, то, что вот сегодня действует на Западе, не всегда это приемлемо для нас однозначно. Чтобы вы это понимали. Спасибо.

БІРЮК С.О. Дякую. Ми це розуміємо. Як ви знаєте, уже законодавство внесене, воно відповідає вимогам більше України.

А що стосується законів, то я особисто вважаю, що ми в цілому, відпрацьовуючи законодавчі акти, не враховували інколи одного - роботу нормально працюючих підприємств і їх досвід. І зараз ми працюємо з директорами підприємств і “Норд” Ландика, і з "Оболонню", і з вами, щоб наші законодавчі акти не впливали негативно на тих суб'єктів ринку, які нормально працюють і у яких проблем немає, щоб не було додаткових питань після внесення змін до законодавства і нормативних актів комісії. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 5635 у частині надання згоди на призначення членом комісії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Бірюка Сергія Олексійовича. Прошу голосувати.

10:41:44

За-396

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо з обранням членом комісії Бірюка Сергія Олексійовича, побажаємо плідної роботи. (Оплески)

БІРЮК С.О. Дякую.

ГОЛОВА. Каленський Володимир Вікторович запрошується до трибуни. Будь ласка. Запишіться, шановні колеги, на запитання до Каленського. Висвітліть на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Петро Порошенко, фракція "Наша Україна", будь ласка.

10:42:17

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний доповідачу, ви знаєте, якого широкого розголосу набула приватизація "Криворіжсталі", коли Державний бюджет втратив чотири мільярди гривень. Цих коштів вистачило би, наприклад, не те, щоб повністю покрити заборгованість по 57 статті або з кишені кожного українця витягнули сто гривень.

Наскільки нам відомо, ви були членом комісії, яка підводила підсумки. Скажіть, будь ласка, якими державними інтересами ви керувалися, коли комісія одноголосно визначила переможця конкурсу і цим рішення Державний бюджет України втратив чотири мільярди гривень в порівнянні з пропозиціями інших, яких ви відхили? Дякую.

КАЛЕНСЬКИЙ В.В. Дякую за запитання.

Ну, по-перше, повинен відмітити, що комісія керувалась виключно законодавством України, згідно з яким...

ГОЛОВА. До мікрофона ближче, на себе мікрофон візьміть.

КАЛЕНСЬКИЙ В.В. ... керувалися виключно законодавством, яким передбачено, що комісія розкриває пакети і визначає, хто дав найбільшу ціну. Фактично, це за змістом закритий аукціон. Тому персонально від членів комісії остаточне рішення в такому розумінні, як ви поставили питання, не залежить.

ГОЛОВА. Так, Володимир Єщенко, фракція комуністів.

10:43:47

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Прошу передати слово Родіонову Михайлу Кузьмичу.

ГОЛОВА. Михайло Кузьмич Родіонов.

10:43:54

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Уважаемый претендент на очень высокую должность. Главная задача ваша в дальнейшем, это, как говорят, блюсти интересы государства.

У меня вопрос такой: все приватизированные до сих пор предприятия государственные, приватизируемые без учета интеллектуальной собственности, стоимости интеллектуальной собственности на этих предприятиях. Более того, у нас нет закона, который учитывает. Следовательно, вот тот же "Криворожсталь", вы продали его или приватизировали, отобрав у всего народа те деньги, которые государству принадлежат, и в том числе народу. Как вы будете в дальнейшем действовать в этом отношении, если даже нет закона, который учитывает государственную собственность на интеллектуальные аспекты этого производства?

КАЛЕНСЬКИЙ В.В. Дякую за запитання.

Ну, що стосується оцінки, то законодавство існує. Є закон про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Тому в подальшій діяльності, звичайно, в межах компетенції комісії будемо слідкувати за цими питаннями. Дякую.

ГОЛОВА. Так, замість Бокого Валентина Семенюк, будь ласка.

10:45:22

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний претенденте, скажіть, будь ласка, відповідно до тієї роботи, яку ви робили при приватизації "Криворіжсталі", я так зрозуміла, що для вас рішення Верховної Ради, рішення Спеціальної контрольної комісії не є основою для виконання тих обов'язків, які ви виконували раніше.

Будучи на такий посаді, чим ви будете керуватися: постановами Кабміну чи законами Верховної Ради? Це перше запитання.

І друге. Як ви дивитеся на те, що сьогодні проведена додаткова емісія по "Оранті" на основі розпорядження Кабінету Міністрів? При цьому діє дві постанови Верховної Ради і дві постанови Кабінету Міністрів, які не відмінені ним. Так чому все ж таки була проведена додаткова емісія і зроблена відповідна відписка? Чим керувалися ви тоді у фонді? Дякую.

КАЛЕНСЬКИЙ В.В. Ну, дякую за запитання.

У Фонді державного майна я працював вже років сім назад, тому ні до "Оранти", ні до "Криворіжсталі" безпосередньо як працівник фонду я відношення не маю. Що стосується: чим я буду керуватися у своїй діяльності - виключно законодавством України.

І питання по "Оранті". Додаткова емісія була викликана нагальною необхідністю залучення коштів на розвиток "Оранти". Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання... запитань час вичерпаний до кандидата на посаду члена комісії.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України в частині надання згоди на призначення членом комісії, Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку Каленського Володимира Вікторовича. Прошу голосувати.

10:47:45

За-185

Рішення не прийнято.

До трибуни запрошується Нестеренко Іван Іванович, кандидат на посаду члена комісії. Будь ласка, Іван Іванович.

НЕСТЕРЕНКО І.І. Добрий день.

ГОЛОВА. Прошу записатися на запитання, шановні колеги. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання, висвітіть.

Сокирко. Микола Сокирко, фракція "Наша Україна", будь ласка. Підготуватися Соломатіну.

10:48:25

СОКИРКО М.В.

Прошу передати слово Кармазіну.

10:48:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я дякую пану Сокирко, я спільне з ним питання задам.

Шановний Іване Івановичу, я навряд чи підтримаю вашу кандидатуру саме через те, що написано в вашій об'єктивці, що ви проводили оцінку під час приватизації більше, ніж 1500 підприємств, з них понад 400 великих. Виграли тендери і конкурси на право проведення аудиту приватизації таких підприємств як ВАТ "Укртелеком", ВАТ "Київський радіозавод", Калинівський завод, Азовсталь, Краматорський металургічний і так далі. Ми знаємо по якій ціні воно все оцінювалося. Всі це бачили, народ України знає яким чином. Але в мене питання таке.

Скажіть, будь ласка, як можна, працюючи президентом фірми "Інаудит Україна" стати головою ревізійної комісії ВАТ "Укртелеком"? Поясніть мені. От я ну от ніяк не можу зрозуміти як це можна очолити ревізійну комісію такого крупного.....

ГОЛОВА. Будь ласка, відповідь на запитання.

НЕСТЕРЕНКО І.І. Шановні депутати! Я как акционер ВАТ "Укртелеком" мав право, щоб мене ізбрали членом ревізійної комісії або головою ревізійної комісії ВАТ "Укртелеком", згідно з уставом, який прийнятий ВАТ "Укртелеком".

ГОЛОВА. Так, Юрій Соломатін, ваше запитання. Фракція комуністів.

10:50:05

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати слово Родіонову Михайлу Кузьмичу.

ГОЛОВА.Михайло Кузьмич Родіонов, будь ласка.

10:50:11

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов. Уважаемый претендент на должность - я здесь нахожусь - у меня вопрос. Предыдущий товарищ не ответил, я конкретизирую. Только что приватизирована "Криворожсталь". У меня вопрос такой. В стоимости приватизации какая стоимость интеллектуальной собственности"Криворожстали" вложена туда? Вот в этой стоимости. Поскольку интеллектуальная собственность государственная - это собственность создана за бюджетные деньги. Вот какая стоимость в стоимости приватизированной стоимость интелектуальной собственности.

НЕСТЕРЕНКО І.І. Конкретно, какая там вложена стоимость, я сказать не могу, потому что я только пользуюсь той информацией, которая есть в СМИ, что оценка произведена "Криворожстали" в сумме 3 миллиарда 867 миллионов гривен. Я думаю, что экперты, которые оценивали, они оценили достойно те методики, которые ... Закона еще нет, но есть методика оценки, в которую вложен порядок оценки интеллектуальной собственности. Будт принят закон, будет конкретней и более разумно определяться стоимость интелектуальной собственности в оценке предприятий.

ГОЛОВА. Олександр Шевченко, фракція Народної аграрної партії.

10:51:37

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Народна аграрна партія України.

У мене до вас таке запитання. Під час приватизації були видані сертифікати нашим громадянам, фізичним особам, які через фонди та фірми були вкладені у певні приватизаційні процеси. На жаль, велика частина їх втрачена безслідно. Що ви плануєте зробити для того, щоб цей ринок був прозорий, бо виборці звертаються зараз.

До прикладу приведу процес приватизації на Глубинницькому цукровому заводі на Дніпропетровщині.

НЕСТЕРЕНКО І.І. Шановний пане депутате! Я думаю, що якщо мене виберуть, так сказати, на цю посаду, я постараюся розібратися і вам доложити.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Час на запитання вичерпано, прошу уваги.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України в частині надання згоди на призначення членом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Нестеренка Івана Івановича. Прошу голосувати.

10:52:49

За-218

Рішення не прийнято.

Сідайте, будь ласка.

Портнов Андрій Володимирович запрошується до трибуни, кандидат на посаду члена цієї комісії. Запишіться на запитання, шановні колеги. На табло прізвища народних депутатів висвітіть. Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна", ваше запитання.

10:53:19

СОБОЛЄВ С.В.

Передайте слово Кармазіну.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

10:53:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Я сформулюю питання разом з Сергієм Соболєвим, у нас воно спільне. Андрій Володимирович, я хочу запитати вас, яка потреба вам йти на цю державну посаду, на якій зарплата у вас буде близько тисячі гривен, в той час, коли загальна сума сукупного доходу у вас задекларована 287 тисяч 428 гривен, плюс "Мерседес 500" і так далі? Який зміст вам йти на таку посаду? Тим більше, що ви виконували обов'язки Директора юридичної фірми "Портнов і партнери", яка займалася якраз подібними питаннями. Чи не буде конфлікту інтересів тих підприємств, в яких вже приймали участь, із тією посадою, на яку ви зараз кандидуєте? Дякую.

ПОРТНОВ .А.В. Дуже дякую за запитання.

Перше. Я був призначений на державну службу повторно рік тому, і в цей момент вийшов з цієї юридичної фірми, тому до неї зараз не маю відношення. Це перше.

Друге. Щодо моєї декларації. Я з цих грошей, що там задекларовані, сплатив податки, все це пройшло по рахунках. Я сам, по власній ініціативі, задекларував не 280, там доход моєї сім'ї 700 тисяч гривен. Тому я можу собі дозволити їздити на цьому автомобілі, який, до речі, зареєстровано на моє ім'я.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, будь ласка.

10:55:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Андрію Володимировичу, два ваших попередніх колеги, які стояли на трибуні Верховної Ради України, отримували запитання, відповідали на ці запитання, не дістали згоди зали Верховної Ради України, народних депутатів на те, щоб зайняти належну посаду.

Скажіть, будь ласка, з вашої точки зору, що трапилося, чим вони не задовольнили Верховну Раду? Дякую.

ПОРТНОВ А.В. Дуже дякую за запитання. Я, на жаль, не можу відповідати на інших людей. Якщо Верховна Рада не довірила, то, мабуть, цим людям не повезло, бо вони недостатньо працювали з депутатами Верховної Ради і у фракціях і комітетах. Але, на жаль, їм сьогодні не повезло...

ГОЛОВА. Олександр Шевченко, будь ласка, фракція Народної аграрної партії. Мікрофон.

10:56:23

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, Дніпропетровщина, 39 виборчий округ, фракція Народної аграрної партії України. Я вашому попереднику задавав питання відносно про приватизаційні процеси, які відбулися, акції, які випущені і не працюють. Фондовий ринок і ринок цінних паперів завжди був дуже привабливий для спекуляцій, махінацій і такого іншого. Скажіть, будь ласка, наша фракція настоює на питання, що тут необхідно розібратися і ряд приватизаційних процесів, а потім неправильно проданих акцій негативно впливає на нашу економіку. Що ви будете вживати для цього, які заходи? Дякую за запитання.

ПОРТНОВ А.В. Дякую за запитання. Перш за все я хотів би наголосити, що ті проблеми, які сьогодні регулює Державна комісія з цінних паперів, вони лежать і у площині регулювання суб'єктів інфраструктури ринку, це і реєстратори, депозитарії, фондові біржі, позабіржові організовані торгово-інформаційні системи і допуск на ринок цінних паперів реєстрацій акцій і облігацій, контроль за обігом цінних паперів, контроль за правозастосуванням і правомірністю дій суб'єктів інфраструктури на ринку цінних паперів і корпоративне управління, яке обіймає в себе те питання, про яке ви кажете.

Перш за все нам необхідно все ж таки внести і опрацювати у Верховній Раді України Закон України про акціонерне товариство, Закон про похідні цінні папери і Фондовий ринок. І це дозволить нам створити певні умови для початку вирішення тих питань, про які ви зараз сказали.

ГОЛОВА. Дякую, шановний Андрію Володимировичу. Дякую, шановні колеги, за запитання. Прошу уваги.

Ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України у частині надання згоди на призначення Президентом України на посаду членам Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку Портнова Андрія Володимировича. Прошу голосувати.

10:58:32

За-121

Рішення не прийнято.

Отже, шановні колеги, ми сьогодні надали згоду на призначення Президентом України на посаду голови Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку Балюка Анатолія Івановича та членом цієї комісії Бірюка Сергія Олексійовича. Давайте привітаємо цих людей, побажаємо їм плідної роботи і співпраці з парламентом.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати проект постанови про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Комітет просить перенести розгляд цього питання на дещо пізніший час, оскільки зараз мають розмножити, розтиражувати документ від комітету. Немає заперечень? О 12.30 ми будемо розглядати питання про обрання суддів. А зараз переходимо до розділу "Друге читання".

Оголошується до розгляду проект Закону про основні засади цивільного захисту. Крючков Георгій Корнійович. Андресюк. Шановні колеги, голова комітету буде доповідати безпосередньо. Прохання відкласти розгляд цього проекту закону, поки він з'явиться.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознаменки". Пустовойтенко Валерій Павлович, будь ласка.

11:00:31

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

На виконання пункту два Постанови Верховної Ради від четвертого червня 2004 року номер 1750-4 Комітет Верховної Ради з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і у зв'язку з врахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів підготував законопроект про внесення змін до Закону України "Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ-Одеса на дільниці від Жашкова до Червонознам'янки до другого читання і вносить його на розгляд Верховної Ради України.

При опрацюванні цього законопроекту враховані практично всі зауваження і пропозиції народних депутатів України та науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, які надійшли до комітету, а також ті, що були висловлені під час розгляду та обговорення указаного питання 15 червня 2004 року.

Все це дозволить суттєво покращити законопроект, що в кінцевому рахунку вплине на виконання вимог чинного законодавства та своєчасне завершення робіт по реконструкції та експлуатації на платній основі всієї автомобільної дороги Київ-Одеса.

Зауваження і пропозицій стосувалися зокрема питання надання державної гарантії з боку уряду, вимог щодо затвердження проекту кошторису і документації, створення наглядової ради по контролю за реалізацією цього проекту.

Виходячи з вищенаведеного комітет прийняв рішення запропонувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому. Прошу розглянути і підтримати.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Павлович.

Так, шановні колеги, всі пропозиції, як доповів голова комітету. У нас є підстави поставити на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому закону про внесення змін до Закону України "Про реконструкцію та експлуатацію на платній основі автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці від Жашкова до Червонокам'янки." Прошу голосувати.

11:02:49

За-278

Рішення прийнято.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається проект Закону про транскордонне співробітництво, друге читання, реєстраційний номер 3472.

Доповідає член Комітету з питань європейської інтеграції Шевчук Сергій Володимирович.

Хто від комітету? Тарасюк є? Шевчук?

Я звертаю...

Да, Борис Іванович.

Ну, я розумію, але, шановні керівники комітетів, я звертаю вашу увагу на дисциплінованість. Буде подібне, наступні рази ми будемо знімати їх з розгляду, тому що в нас є, що розглядати. Ви на Погоджувальній раді криком кричите, включіть до порядку денного, а потім не готові до цього розгляду.

Проект закону про екологічний аудит, реєстраційний номер 1092-1, друге читання.

Доповідає перший заступник голови комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Заєць Іван Олександрович.

11:04:22

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія. Шановні народні депутати!

На розгляд Верховної Ради України у другому читанні вноситься проект Закону України "Про екологічний аудит", внесений Президентом України, реєстраційний номер 1092-1 від 18.06.2002 року.

При доопрацюванні законопроекту до другого читанні були враховані положення законопроекту, внесеного народними депутатами України Карповим, Толстоуховим, Шевчуком, а також зауваження і пропозиції інших суб'єктів права законодавчої ініціативи. Всього було внесено 123 пропозиції. З них 63 враховані, 34 враховані частково або з редакційними змінами, 29 пропозицій відхилено.

Проведено ряд засідань з розгляду відхилених пропозицій, і представники авторів законопроекту 1092, депутатський, погодилися з пропозицією комітету.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало законопроект без зауважень. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про екологічний аудит", реєстраційний номер 1092-1 від 17.06.2002 року - прийняти у другому читанні та в цілому як закон.

Також прошу вас розглянути разом з цим законопроектом і проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації. Реєстраційний номер 1224. Цей законопроект передбачає внесення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович, це вже інше питання. Навіщо нам два закони, тим більше в другому читанні, в одну купу? Давайте ми по цьому розберемося.

Шановні колеги, хто із тих народних депутатів, хто вніс поправки, і не враховані, наполягає на своїх поправках до законопроекту "Про екологічний аудит"? Немає таких?

Ми маємо можливість поставити на голосування? Будь ласка, Матвієнков, мікрофон.

11:06:29

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, сегодня мы рассматриваем три законопроекта, которые в общем-то по большому счету ничего, кроме тягаря на товаропроизводителя, не дают.

Следующий законопроект, который стоял в повестке дня, он почему-то исчез - это экологический фонд, который должен консолидировать все это дело и передать в Киев, для того чтобы можно было из центра распоряжаться теми деньгами, которые будут взыматься с загрязнителя окружающей среды.

На протяжение года лежит наш законопроект в комитете, который предлагает поменять методику. И те деньги, которые собираются с загрязнителя окружающей среды, направлять конкретно на предприятия, которые загрязняют эту среду, по конкретную ответственность, под конкретную программу, утвержденную Министерством экологии и комитетом Верховной Рады. Но почему-то это не устраивает! Нужно сегодня увеличить тягар, собрать средства, непонятно под что их использовать.

Поэтому подобные законопроекты ничего не дают экологии, дают чиновникам от экологии. Спасибо.

ЗАЄЦЬ І.О Шановний Сергію Володимировичу, я з вами в принципі не погоджуюся, бо той законопроект, про який ви говорите, не має жодного відношення до цього законопроекту, який ми зараз розглядаємо, і я знаю, що ви підтримували його, цей законопроект. Я розумію, що ви використали можливість привернути увагу до прийняття того законопроекту. Я так само підтримую вас у тій частині, але не підтримую в цій частині, щоб його не розглядати зараз цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є ваша поправка? Так, у кого з народних депутатів є поправки і вони не враховані, а депутат наполягає? Немає.

Тоді я на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону Закону про екологічний аудит. Реєстраційний номер законопроекту 1092-1. Голосуємо.

11:08:41

За-307

Закон прийнято.

ЗАЄЦЬ І.О. Дякую вам, шановні народні депутати!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації (друге читання). Законопроект за номером 1224.

Доповідає Іван Олександрович Заєць.

Так, загубилися папери для доповіді, тому ми зараз будемо, він готовий, Іван Олександрович доповісти Проект Закону про екологічну мережу України в другому читанні. Реєстраційний номер 2543, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Сьогодні ми розглядаємо у другому читанні проект закону про екологічну мережу України. Даний законопроект було внесено народними депутатами України Іваном Зайцем, Шершуном Миколою, Валерієм Самоплавським.

Розробка та прийняття законопроекту була передбачена Законом України про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, який прийнято у 2000 році. Завдання законопроекту є регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та раціональне використання екомережі, як однієї з найважливіших передумов забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку України, охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціально-екологічних та інших інтересів суспільства.

Екомережа покликана забезпечити чи відновити неперервність природи, природних ділянок, лісів, заплав, пасовищ, лісосмуг тощо з тим, щоб дати змогу створити єдину екосистему - комплекс, який може довго забезпечувати нас водою, їжею, сприятливим кліматом, комфортним ландшафтом, сировиною. Законопроект містить чотири розділи.

Ми врахували зауваження, які містив експертний висновок Кабінету Міністрів України, зауваження і пропозиції народних депутатів України. Введено нові статті - це стаття 3 - терміни, що вживаються в цьому законі; стаття 9 - повноваження ради Міністрів Автономної Республіки Крим у сфері формування збереження та функціонування екомережі.

Необхідно відмітити статті законопроекту, які містять норми щодо забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, що входять до ..................екомережі.

Фінансування заходів пов'язаних з формуванням, збереженням та невиснажливим використанням екомережі, включаючи роботи з проектування, проведення відповідних наукових досліджень може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ і організацій всіх форм власності та інших джерел не заборонених законом. Фінансування заходів передбачених проектом Закону про екологічну мережу України повинно також бути забезпечено за рахунок видатків на виконання Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки, а також бюджетних програм Держкомлісгоспу, Держкомзему, Держводгоспу України тощо. З цією метою необхідно внести зміни і доповнення до відповідних програм.

Прийняття законопроекту створить умови для вдосконалення технологічних, правових, фінансових та організаційних механізмів охорони навколишнього природного середовища та природокористування.

Профільний комітет рекомендує прийняти проект про екологічну мережу України у другому читанні та у цілому. Прошу підтримати дане рішення. В тексті законопроекту вживається термін "екомережа", а не "екологічна мережа". Слово “...” грецького походження і означає "наука, знання". А мережа - це матеріальна субстанція. Тому краще вживати термін "екомережа". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, як доповів перший заступник Голови профільного комітету, всі зауваження народних депутатів, окрім зауважень народного депутата Горбаля, враховані. Горбаль не наполягає на своїх поправках? Не наполягає.

Тоді ми маємо підстави ставити на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про екологічну мережу України, реєстраційний номер 2543. Голосуємо.

11:13:33

За-316

Закон прийнято.

У нас з'явився співдоповідач. Проект Закону про транскордонне співробітництво, реєстраційний номер 3472. Член Комітету з питань Європейської інтеграції Шевчук Сергій Володимирович. Друге читання. Будь ласка, Сергій Володимирович.

11:14:06

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, 18 листопада 2003 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону про транскордонне співробітництво. Після цього Комітет Верховної Ради з питань Європейської інтеграції на своєму засіданні прийняв рішення звернутися до всіх обласних рад, державних адміністрацій з листами щодо надання пропозицій, а також створити Робочу групу з представників Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ, Міністерства економіки з питань європейської інтеграції, Міністерства юстиції для опрацювання цих пропозицій, що було нами виконано. Загалом до комітету надійшло 76 пропозицій і більше 100 від обласних рад державних адміністрацій та Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Окрім цього, цей законопроект пройшов аналіз у Раді Європи, і правова оцінка була здійснена фахівцями інженерського університету, узгоджена секретаріатом Ради Європи. І вітчизняні, і закордонні експерти у своїх висновках дали позитивну оцінку законопроекту і рекомендували внести певні зміни і уточнення, що також було зроблено. Мабуть, не варто вам говорити про доцільність транскордонного співробітництва. Усі країни об'єднаної Європи вкладають у транскордонне співробітництво свій особливий зміст, адже в кожній країні, у тому числі і в нашій державі складається ситуація, коли окремі регіони є по нашому виразу депресивними з об'єктивних і суб'єктивних причин. І ось транскордонне співробітництво є ніби додатковим шансом для таких регіонів чи територій, шансом вирівняти соціально-економічну ситуацію, порівнюючи із сусідами, шансом отримати додаткові резерви і прийняти нестандартні рішення. Водночас слід сказати, що існують перешкоди для транскордонного співробітництва. І в європейських документах міжнародних визначено чотири типи таких перешкод, це адміністративні, правові, політичні і психологічні. Як ми розуміємо завдання Верховної Ради, завдання Комітету з питань європейської інтеграції у всякому разі правові, політичні перешкоди максимально знівелювати, усунути для того, щоб наші колеги депутати, ради різних рівнів, керівники регіонів мали можливість опрацювати ці питання.

Водночас хочу сказати, що сьогодні винесений інший законопроект про ратифікацію додаткових протоколів до Європейської конвенції з питань транскордонного співробітництва. І цей законопроект, який я доповідаю, приведений у відповідність до цих додаткових протоколів. Тому ті зауваження, які подали шановні народні депутати, які були враховані частково або відхилені. Це було зроблено тільки з тим, щоб врахувати існуючі міжнародні норми...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Говоріть, завершуйте.

ШЕВЧУК С.В. Зауваження наших колег не є суттєвими. І тому я би просив присутніх народних депутатів зважено підійти до своїх пропозицій, які робочою групою не були враховані.

Загалом Комітет з питань європейської інтеграції так само, як Комітет з питань закордонних справ і Науково-експертне управління, рекомендує прийняти у другому читанні цей важливий законопроект. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, доповідь завершена. Абсолютна більшість пропозицій народних депутатів у цьому законопроекті врахована. Дійсно, законопроект має необхідність бути прийнятим. Нещодавно, ви знаєте, ми спеціально проводили і в Харкові засідання з приводу трансприкордонного співробітництва із депутатами інших держав і підкреслювалася докорінна необхідність прийняття саме такого проекту закону. Ми його там, до речі, також обговорювали, бо в нас уже в першому варіанті був прийнятий. Хто з народних депутатів, пропозиції якого не враховані, наполягає на їх відстоюванні? Немає.

Тоді у нас є підстави поставити на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому Закону про транскордонне співробітництво. Реєстраційний номер 3472. Голосуємо.

11:19:06

За-350

Закон прийнято. Дякую, Сергію Володимировичу. Сідайте, будь ласка.

Слухається питання проект Закону про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель", реєстраційний номер 0956. Доповідає від профільного комітету Буждиган Пилип Пилипович.

11:19:37

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, до проекту Закону України "Про спеціальну економічну зону Проект Закону про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель". На друге читання подано 26 пропозицій від народних депутатів, Кабінетом Міністрів, зауважень Головного юридичного управління. Враховано 16 пропозицій. Відхилено вісім пропозицій. Врахована редакційно одна пропозиція, врахована частково одна пропозиція.

Тому пропоную, шановний Адаме Івановичу, якщо є зауваження у авторів поправок, що не враховані, поставити їх на голосування. Комітет пропонує прийняти даний законопроект в другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні народні депутати, хто з авторів поправок наполягає на відстоюванні своїх поправок, які не враховані? Немає таких. Тому ми маємо можливість поставити на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому Закону про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель", реєстраційний номер 0956.

11:20:52

За-176

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 50, "Регіони України", комуністи - нулі, соціал-демократи - 30, "Дем.ініціативи. Народовладдя" - 24, Трудова Україна - 28, Народна аграрна партія і соціалісти - нулі, Блок Тимошенко - також нуль, Союз - 15, НДП, промисловці, підприємці - 16, Центр - 7, позафракційні - 6.

Таким чином, проект відхилено.

Слухається проект Закону про внесення доповнень до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони "Інтерпорт Ковель" (друге читання), реєстраційний номер 0956-1. Але немає необхідності. Да, будь ласка. Ми ж не прийняли цього закону.

11:22:06

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати!

Дійсно, законопроект чітко і ясно звучить - про внесення доповнень до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із створенням спеціальної економічної зони.

Оскільки ми не проголосували за перший законопроект, ну, я тільки вам для стенограми сказав, що дві пропозиції подано, дві враховано. І ясно, що цей законопроект приймати не можна. Але для чистоти, щоб в комітеті був порядок чіткий і ясний, то я би просив проголосувати, так само, щоб з комітету це питання було знято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми знімаємо це голосування, і без голосування, тому що ці законопроекти пов'язані. Якщо не прийнятий перший, то не можна приймати другого, бо немає ще закону про зону. Буде закон про зону, будемо тоді і цей розглядати.

Ні не буде... ви знімаєте...

Ми знімаємо їх, поскільки не пройшов перший закон.

Будь ласка, Кармазін, що там таке?

11:23:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Адаме Івановичу, ми завжди, практика така усталена у нас: коли ми приймаємо чи не приймаємо закон, і він уже напрацьований на друге читання, ставиться питання головуючим про повторне друге читання. Принаймні, цей закон був про спеціальну економічну зону. Підкреслюю: спеціальну економічну зону, і там створюються умови для певного залучення сюди інвестицій і ввезення обладнання. Там немає звільнення від чогось іншого.

І тому я думаю, що логічно було б, щоб ви для чистоти експерименту поставили повторне друге читання, і, можливо, тоді воно якось буде розглядатися в іншому плані. Бо якось і у нас неоднаковий підхід виявляється. Я оце просив би вас зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте ми будемо слухати те, що пропонує профільний комітет. Якби ви мали відношення до профільного комітету, я поставив би вашу пропозицію на голосування. Профільний комітет такої пропозиції не вносив, я ж не можу за них. І 176, Юрій Анатолійович, це є 176.

Слухається проект закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", друге читання, реєстраційний номер 4375, доповідає голови підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Бульба Степан Степанович. Будь ласка.

11:24:43

БУЛЬБА С.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Надзвичайно гострою проблемою для військових є проблема житлового забезпечення. Відповідно до доручення Верховної Ради України від другого березня 2004 року Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони розглянув і обговорив прийнятий Верховною Радою України в першому читанні проект Закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", реєстраційний номер 4375 від 17 листопада 2003 року.

Проект розроблено з метою поліпшення забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, а також законодавчого врегулювання завдань і порядку вирішення цих питань в програмних документах, прийнятих урядом України.

До розгляду законопроекту у другому читанні до нього було внесено 36 зауважень і пропозицій народних депутатів України, а також в основному враховані пропозиції Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Із запропонованих зауважень і пропозицій враховано повністю 21, частково 11, відхилено чотири.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, витрати, пов'язані з прийняттям цього законопроект, будуть здійснені в межах коштів, передбачених для забезпечення військовослужбовців житлом чинними урядовими програмами.

Головне юридичне управлінні Апарату Верховної Ради України вважає, що зазначений законопроект може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням зауважень цього управління.

Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув це питання 13 травня цього року і рекомендує Верховній Раді прийняти згаданий проект закону у другому читанні і в цілому як закон.

БУЛЬБА С.С. Так, так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми можемо для стенограми сказати, що зауваження Юридичного управління враховані комітетом, так?

БУЛЬБА С.С. Саме так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. Шановні колеги, не враховані лише пропозиції народного депутата Шарова. Не наполягає Ігор Федорович? Не наполягає. Тому ми маємо підстави... Так, будь ласка, Кармазін. Яка ваша пропозиція - мікрофон.

11:27:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність". Шановний Адаме Івановичу, я просив би вас, щоб дослухались до моїх пропозицій, до поправок 15, 31 і 36.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по 15-ій.

КАРМАЗІН Ю.А. 15-ту я спочатку обгрунтую. Я пропоную, щоб частину 3 статті викласти в такій редакції. "Особам, звільненим з військової служби і визнаними інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов'язків військової служби або захворювання, одержаного під час проходження військової служби жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються першочергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебували на обліку для поліпшення житлових умов". Я вважаю, що така редакція розширить можливості захисту військовослужбовців, тому щота редакція, яка є, на мій погляд, недостатня.

Я прошу.......

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Степан Степанович, позиція комітету.

БУЛЬБА С.С. Комітет вважає, що ця поправка Юрія Анатолійовича Кармазіна врахована з уточненням редакції, пропонує статтю викласти в тій редакції, якою вона є у порівняльній таблиці, але якщо є наполягання, будь ласка, прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 15-та поправка народного депутата Кармазіна.

11:29:23

За-87

Не прийнята.

Наступна поправка. Кармазіна мікрофон.

11:29:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Поправка 31.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 31-ша, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я пропоную внести нову частину дев'яту і викласти її у такій редакції.

Шановні народні депутати! Я хочу покращити закон і гарантії людям. "Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, в разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку зі скороченням штатів ( а зараз 70 тисяч скорочується), а також звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами першої чи другої групи, члені сімей військовослужбовців, які загинули або померли, або пропали без вісті під час проходження військової служби мають право на безоплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного, комунального, житлового фонду у порядку встановленому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Прошу підтримати цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

БУЛЬБА С.С. Позиція комітету: ця поправка врахована частково в редакції запропонованій комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає Кармазін на голосуванні? Ставлю на голосування 31-шу поправку народного депутата Кармазіна. Прошу визначатися.

11:30:55

За-99

Поправка не прийнята.

Наступна поправка, мікрофон Кармазіна.

11:31:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Поправка 36-та. Я інших поправках не наполягаю, вони враховані, комітету дякую за це. Мова йде проте, коли закон цей почне працювати. І тому я пропоную частину два Прикінцевих положень викласти у такій редакції: "Протягом місяця з дня набрання чинності цим законом Комітетам Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, бюджету, фінансів і банківської діяльності, будівництва та транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку, аграрної політики та земельних відносин, державного будівництва і місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим законом. А Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом. Забезпечити перегляд і скасування міністерством і іншими органами центральної виконавчої влади, їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Тобто, я хочу, щоб швидко були прийняті адекватні заходи...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.

БУЛЬБА С.С. Позиція комітету - поправка відхилена. Оскільки запропонований місячний термін не узгоджується з технологією підготовки проходження проектів нормативно-правових актів. Тобто її можна проголосувати, але реально вона не може бути виконана, здійснена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 36 народного депутата Кармазіна. Прошу визначатися.

11:32:56

За-105

Поправка не прийнята.

Таким чином всі поправки ми врахували. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", реєстраційний номер 4375. Прошу голосувати.

11:33:36

За-382

Закон прийнято.

Слухається питання Проект Закону про визначення порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (друге читання), реєстраційний номер 4188. Доповідає заступник Голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ключковський Юрій Богданович. Голова комітету де Матвієнко?

Слухається питання проект Закону про внесення доповнень до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (щодо безпеки карткового ринку) (друге читання), реєстраційний номер проекту 3120. Доповідає перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Капустін Віктор Володимирович.

11:34:44

КАПУСТІН В.В.

Шановні народні депутати, ми закон цей у першому читанні прийняли рік тому, зараз у другому читанні. Він розглядався багато разів і робочими групами і на комітеті, і врешті-решт на останньому засіданні комітету було прийнято рішення рекомендувати його до другого читання. Майже всі поправки, які були надані до цього закону, вони враховані і вони розв'язані, за виключенням двох поправок на сторінці 10-й одна поправка і одна на сторінці 11-й. Це поправки, дві поправки, які викликали дискусію на комітеті. Комітет проголосував за те, щоб ці поправки прийняти у редакції Національного банку України і нам треба підтримати позицію комітету чи ні.

Поправка 153 сторінка 10, редакція Національного банку України виглядає таким чином. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій, крім одноімітентних внутрішньо банківських платіжних систем. Цю редакцію підтримав комітет.

Редакція депутат Терьохіна виглядає таким чином, емісія платіжних карток у межах України проводиться банками, що мають банківську ліцензію НБУ або небанківськими фінансовими установами, які мають ліцензію державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на випуск платіжних карток, уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи, крім одноімітентних внутрі банківських платіжних систем. Різниця полягає, якщо по суті, полягає у тому, що позиція комітету заключається у тому, що тільки банківські установи, тільки банки мають право і випускати платіжні картки. На нашу думку, це є правильним і доцільним. Тому що в іншому випадку ринок платіжних карток буде нерегулюємим, важко регулюємим. Він і зараз, деякі банки, важко їм раду дати, тій картковій системі, яку вони випускають. Позиція депутата Терьохіна, я думаю, що він викладе її сам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь завершено. Терьохіна є поправка. Я знаю. Будь ласка, мікрофон Терьохіна, поправка номер 20-та? Будь ласка, Сергій Анатолійович.

11:37:08

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, у всьому світі платіжні картки випускаються як банками, так і не банківськими фінансовими установами. Припустимо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер правки, будь ласка.

КАПУСТІН В.В. 15.3. Стаття 15.3.

ТЕРЬОХІН С.А. Пункт 15.3, да. Випускають картки пенсійні фонди, кредитні спілки і так далі, і так далі. У нас чомусь хочеться ввести монополію на допуск до платіжних систем, що Національний банк пропонує, тільки для банків. Чому? Якщо ми таке зробимо, то тоді внутрішні платіжні системи, припустимо, в якомусь пенсійному фонді або кредитній спілці будуть тільки користуватися готівкою, припустимо, якимись сурогатними грошима.

Тому між іншим це суперечить і 46-й директиві ЄС і 12-й директиві ЄС з цього питання. Тому є прохання не підтримувати правку Національного банку...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Володимировичу.

КАПУСТІН В.В. Зрозуміло, є правка Національна банку, редакція Національного банку України, є поправка народного депутата Терьохіна, суть якої він тільки що нам виклав. Комітет підтримав поправку Національного банку України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає Терьохін на голосуванні. Тому голосується 20-та поправка народного депутата Терьохіна.

11:38:58

За-73

Правка відхилена.

Народний депутат Терьохін наполягає на тому, щоб ми підтвердили рішення комітету про врахування правки Національного банку.

КАПУСТІН В.В. Шановні друзі, комітет підтримує поправку Національного банку. Я просив би підтримати, якщо вона зараз буде поставлена на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будьте уважні. Я ставлю на голосування питання про підтримку правки Національного банку, яка врахована у порівняльній таблиці за пропозицією профільного комітету. Прошу голосувати.

11:39:50

За-168

Шановні колеги, будьте уважні! Я звертаю вашу увагу на питання: 168 набрала одна правка і 73 друга, тобто взагалі ця стаття випаде. Тому ми з вами повинні визначитися. В порядку, так би мовити, рейтингу я ще раз ставлю на голосування пропозицію, тому що ця набрала 168, а ваша 73.

КАПУСТІН В.В. Вона потрібна в цьому законі. Тому давайте ми визначимося остаточно. Є поправка Національного банку, в редакції Національного банку України, яку підтримав Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. І є поправка народного депутата Терьохіна. Давайте проголосуємо таким чином, щоб одна з них набрала більше голосів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вам зараз поясню ситуацію, а ви визначайтесь. Якщо ми зараз не визначимось ні з однією, ні з другою поправкою, то ця стаття зникає, і закон буде у нас відправлений на третє читання.

Тому я ще раз ставлю в порядку надходжень, щоб не було звинувачень. Спочатку я поставлю на голосування поправку Терьохіна, а потім я поставлю на голосування поправку Національного банку, яку пропонує врахувати профільний комітет. Я ставлю на голосування поправку номер 20 народного депутата Терьохіна.

КАПУСТІН В.В. Не голосуємо.

11:41:28

За-136

ГОЛОВУЮЧИЙ. За - 136.

Ставлю на .... Не прийнято.

Ставлю на голосування поправку Національного банку України, яку пропонує врахувати в цьому законі профільний комітет.

Прошу голосувати.

11:41:56

За-264

Поправка Національного банку прийнята.

Ще які поправки не враховані?

КАПУСТІН В.В. Ще наступна поправка на 11-й сторінці, поправка 15.8.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Володимирович...

Хто наполягає на поправках?

КАПУСТІН В.В. А, це я зараз скажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

КАПУСТІН В.В. Значить, така ж сама колізія між поправкою в редакції Національного банку України і поправкою в редакції народного депутата Терьохіна.

редакція Національного банку України виглядає таким чином: "Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважений банків-емітентів в валюті рахунку платіжної картки".

Поправка народного депутата Терьохіна виглядає таким чином: "Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті або в валюті рахунку платіжної картки".

Таким чином, різниця між двома цими поправками виглядає таким чином, що Національний банк України... суть цієї різниці виглядає в тому, що Національний банк України пропонує, в основному, видавати через банкомати національну валюту. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності підтримав таку редакцію Національного банку України і пропонує залу підтримати її також.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Володимирович...

Будь ласка, не допомагайте ведучому. Не треба допомагати.

Я запитую, хто із авторів поправок наполягає на тому, щоб голосувалися ті поправки, які не враховані?

Будь ласка, Соболєва мікрофон. Терьохіна мікрофон.

11:43:29

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Ми схожі з Соболєвим, але не настільки, щоб плутати можна було.

Про що йде мова? Національний банк...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви скажіть, будь ласка, яка правка ваша. Номер.

ТЕРЬОХІН С.А. Яка була озвучена зараз виступаючим з трибуни.

КАПУСТІН В.В. 15.8.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зніміть, будь ласка, вимкніть мікрофон...

Я ще раз повторюю, хто з авторів правок...

Немає... Ви назвіть мені номер правки.

КАПУСТІН В.В. Адам Іванович, я тільки що сказав, що це правка народного депутат Терьохіна номер 15.8 сторінка 11.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема таких правок 15.8. Є номери правок. Це статті ви мені називаєте. Ви мені назвіть правку.

КАПУСТІН В.В. Стаття 15.8.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви назвіть номер правки, а не статті.

КАПУСТІН В.В. Номер правки - 17.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сімнадцята, будь ласка, Терьохін.

11:44:11

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, про що йде мова. Ви прекрасно знаєте, що через будь-який банкомат можна як моновалютний режим заводити, так і полівалютний.

Національний банк говорить, що тільки моновалютний режим. Тобто ви не зможете зняти іноземну готівку з банкомату. До чого це призводить: це є просто лобування інтересів мінял, оцих от кіосків, розумієте? Як просто, ви знаєте, наші банки вже завели полівалютні автомати, де ви можете без комісії зняти ту валюту, яка в цьому автоматі є. Жодних порушень валютного законодавства немає. Але ж знаєте, хочеться оцих мінял трішечки Національному банку заохотити, щоб люди туди ходили, а не контактували з банкоматом.

Дякую. Тому я просив би прийняти мою правку і не приймати Національного банку.

КАПУСТІН В.В. Шановні друзі, давайте проголосуємо в такому ж порядку, як і перший раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз повторюю і доповідачу, і тим, хто наполягають: ви мені називайте правку. В 17-й правці Терьохіна немає. Сімнадцята поправка відноситься до Національного банку. Національний банк не наполягає, щоб ми голосували чи відхиляли. Ви відстоюєте своє, а не те, що говорить Національний банк.

Я не знаю, що ставити на голосування, Терьохін!

КАПУСТІН В.В. Адаме Івановичу, є дві правки, які розглядав Комітет з питань фінансів і банківської діяльності: правка Національного банку України по статті 15.8 і правка народного депутата Терьохіна. Комітет підтримав правку Національного банку України, про що я і доповідаю від імені комітету зараз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Верховна Рада підтримала цю правку.

КАПУСТІН В.В. Але оскільки автор правки наполягає на тому, щоб її проголосувати, я думаю, що треба поставити цю правку на голосування. І це буде нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правку кого: Національного банку?

КАПУСТІН В.В. Треба поставити так, як ми ставили перед цим: правку Національного банку, і правку народного депутата Терьохіна. Я вважаю, що це буде коректно і правильно для цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Назвіть мені номер правки Терьохіна.

КАПУСТІН В.В. Це правки, які йдуть під номером 17. Національний банк України і тут же в таблиці, якщо ви читаєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз повторюю, під номером 17 іде правка Національного банку. Терьохіна нема під 17-м номером.

КАПУСТІН В.В. Адаме Івановичу, прочитайте. Сторінка 11 і сторінка 12, останній абзац на сторінці 11 і перший абзац на сторінці 12. Там же написано чітко і ясно. Правка Національного банку і правка народного депутата Терьохіна. Давайте проголосуємо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз повторюю, на 11-ій сторінці в моїй порівняльній таблиці написано: "врахована правка Кабінету Міністрів України".

КАПУСТІН В.В. У нас з вами напевно різні таблиці, бо в моїй таблиці...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я не знаю чому у нас різні. Тоді я ставлю на голосування. Будьте уважні, я ставлю на голосування правку народного депутата Терьохіна.

11:47:26

За-178

Не підтримується.

КАПУСТІН В.В. Дякую. Шановні народні депутати! Є пропозиція проголосувати за цей закон в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться на голосування відповідна правка Національного банку, будьте уважні. Ставиться на голосування відповідна правка Національного банку, яка врахована комітетом.

Прошу голосувати.

11:48:02

За-194

Не прийнято. Значить, це не прийнято. Тоді ми відправляємо законопроект... тобто, приймаємо закон, зараз я поставлю на голосування про прийняття закону у другому читанні і те, що ми погодили з винесенням на третє читання статті 17. Чи яка стаття?

КАПУСТІН В.В. Це стаття 17. В законі це стаття 15.8поправка 17.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окрім статті 15-8. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні Закону про внесення доповнень до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (щодо безпеки карткового ринку). Реєстраційний номер 3120 з перенесенням на третє читання статті 15-8.

11:49:15

За-370

Рішення прийнято.

Слухається проект Закону про впорядкування питань пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки (повторне друге читання), реєстраційний номер 2142.

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Бронніков Володимир Костянтинович.

11:49:41

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги! Мы с вами рассматриваем чрезвычайно важный закон, касающийся обеспечения безопасности атомных станций выведенных из эксплуатации. Мы обязываем тем самым экплуатирующие организации финансировать эту деятельность, а не финансировать из бюджета.

В процессе подготовки к повторному второму чтению, как вы знаете, на первом, втором чтении все были замечания учтены, мы учли поправки Юридического отдела сугубо технического плана и с тем, чтобы не мешать финансовой системе 2004 года, закон по отчислению средств, по накоплению средств вступает в действие с 1 января 2005 года. Это статья 6-я. Таким образом я просил бы всех поддержать чрезвычайно важный закон во втором чтении. Замечаний по нему нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, хто з авторів правок, які не враховані, наполягає? Немає?

Тоді я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і у цілому, як закону, Закон про впорядкування питань пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки, реєстраційний номер 2142.

11:51:18

За-290

Закон прийнято.

Розглядається... Кармазіна мікрофон.

11:51:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, Адам Іванович. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати! Я проголосував за цей Закон, але я хотів би звернути вашу увагу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

Слухається Проект Закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки (друге читання), реєстраційний номер 4235. Доповідає Голова Комітету Пустовойтенко Валерій Павлович.

11:52:09

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні народні депутати! 12 травня цього року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки. Хочу нагадати, що ця програма була розроблена за ініціативою нашого комітету. Ми виходили з необхідності проведення докорінної реформи цієї сфери жилово-комунального господарства, включаючи законодавчу базу, систему управління, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якість та відповідні стандарти.

Програма передбачає запровадження державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг та громадського контролю за діяльністю всіх органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють управління в сфері житлово-комунальних послуг та безпосередньо за діяльністю підприємств-виробників цих послуг, в межах, встановлених законодавством.

Комітет вважає, що прийняття програми реформування дозволить суттєво покращити ситуацію у сфері житлово-комунальних послуг. Зробить процеси реформування керованими. Стабілізує фінансове становище підприємств, житлово-комунальних господарств, зробить процеси, тарифи утворення у цій галузі прозорими, а послуги доступними.

До проекту Закону України про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунальних господарств на 2004-2010 роки надійшло 80 пропозицій. Робоча група, яка була сформована з представників всіх депутатських груп і фракцій, із фахівців, як центру, так і з регіонів, уважно проаналізувала всі пропозиції, вони дозволили суттєво змінити структуру самої програми і привести її у відповідність до вимог Закону про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України.

Слід звернути увагу на наступне. Власне закон складається з чотирьох пунктів, першим пунктом пропонується затвердити загальнодержавну програму, другою складовою частиною є сама програма, яку було суттєво скорочено за рахунок структурної перебудови.

За пропозицією народних депутатів, членів нашого комітету з'явилася частина третя, основні завдання центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Її включення дозволило значно чіткіше викласти основні завдання програми, визначити систему заходів по їх реалізації, відповідальних виконавців, терміни виконання та очікувані результати. За пропозицією народного депутата Сабашука змінено структуру таблиці фінансового забезпечення, було включене більш детальне викладення по роках на першому етапі. Взагалі за наполяганням комітету фінансове забезпечення програми було збільшене майже на 20 відсотків, але ми вважаємо, що це теж недостатньо.

Прийнятий закон про внесення змін до бюджету України на...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Наступне, що закон потрібний обов'язково для формування бюджету на 2005 рік. Вона у якійсь мірі не до кінця доопрацьована, не зовсім можливо реальна фінансова частина, ну, це дасть можливість сьогодні місцевим радам і центральним органам влади уже починати формувати бюджети 2005 року. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хто з народних депутатів вносив поправки, вони не враховані і наполягає.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. У нас враховано: було подано пропозицій, було враховано...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Павлович, я не до вас звертаюся, а до залу. Нема таких? Тоді я ставлю на голосування прийняття в другому читанні і в цілому Закону про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки. Реєстраційний номер 4235.

11:56:34

За-334

Закон прийнято.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дуже всім дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається проект Закону про молоко та молочні продукти, повторне друге читання. Доповідає Терещук Сергій Миколайович. Будь ласка. Реєстраційний номер 3076. Продовжуємо на 15 хвилин засідання.

11:57:01

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься законопроект про молоко та молочні продукти на повторне друге читання. За час опрацювання цього законопроекту до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин надійшло 123 пропозиції та зауваження від народних депутатів України.

Всі вони були уважно розглянуті на засіданні робочої групи і на засіданні комітету. До складу робочої групи увійшли народні депутати, найкращі фахівці молочної галузі, спеціалісти Кабінету Міністрів. Більшість поправок була врахована - 86 поправок. Відхилено 37 поправок. Значна частина з них стосується розширення вживаних термінів, що, наш погляд, значно переобтяжить законопроект.

Проте, в законопроекті частково збереглися окремі положення, що не зовсім узгоджується з чинним законодавством. Але зважаючи на важливість проблеми молочної галузі і необхідність їх врегулювання, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин просить підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто з народних депутатів вносив правки, вони не враховані? Так, будь ласка, Беспалий. Називайте номер правки.

11:58:18

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Поправка 62-га. Я якраз не є фахівцем у молочній галузі за виключенням, можливо, вжитку молока. Але тут є юридичні, це юридичний документ. І мене дуже турбує норма, коли якщо змінюється назва суб'єкта господарювання, і ця зміни не пов'язана з його реорганізацією, тобто не змінюється абсолютно нічого крім назви. То це є підставою переатестації. Переатестація це є змістовна оцінка діяльності, перетряхування і так далі, нервотрьопка, вимагання хабарів, все, що з цим пов'язано.

На наш погляд, тут має бути автоматична перереєстрація. Тому що, якщо змінилася тільки назва і нічого інше. Якщо змінюється реорганізація, це дійсно, тут є підстави переатестації. У цьому випадку я вимагаю, і так має бути автоматична перереєстрація. Тому я прошу це підтримати, оскільки абсолютно логічна, на мій погляд, пропозиція.

ТЕРЕЩУК С.М. Тут можна погодитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет погоджується? Є необхідність голосувати? Немає. Тоді приймається пропозиція комітету, і ваша згода залу. Будь ласка, Веретенников. Нощенко за ним. А вибачте, ще у Беспалого правки. Мікрофон Беспалого.

11:59:41

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я вдячний дуже комітету, вдячний вам, Адаме Івановичу. Я хочу сказати, що у мене є три юридичного характеру правки. Тому наступна є 77-ма. Вона говорить про те, що у даному випадку суб'єкти господарювання зобов'язані, увага, за версією таблиці, що пропонується, виконувати інші обов'язки, установлені законодавством. А це значить законодавство - це є і всі центральні органи, і так далі. Це значить, що обов'язки може встановлювати податкова і будь-хто.

Я наполягаю, і це є вимога юридичної техніки, щоб виконувалися тільки ті обов'язки, які встановлені законом для суб'єктів. Це не є дрібниця, це є принцип. Тому я прошу комітет погодитися з цією, на мій погляд, логічною правкою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, треба дослухатися до логіка Бориса Яковича про те, що дійсно з законом. Немає заперечень? Приймається. Будь ласка, ще яка правка? Беспалого мікрофон.

12:00:46

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дуже дякую за підтримку. Ще 89-та. 89-та поправка, вона говорить про те, ну, фактично, про санкції контролю. І я пропоную, щоб порушення вимагалися... усунення тих порушень, які є порушеннями не просто стандартів, норм, правил і вимог державного метрологічного нагляду, а вимог, які встановлені відповідно до законодавства. Тому що вимоги, в принципі, можуть бути різного характеру, можуть бути, знову ж таки, вимоги, які не відповідають законодавству.

Я думаю, такі обмеження, вони, може, комусь здаються і зайві, але практика показує, знаєте, хто не бачив живого метролога чи податківця, він думає, що це зайва пересторога, я насправді, я думаю, таке застереження було б дуже корисним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджується комітет? Погодився.

Шановні колеги, я для Юрія Анатолійовича ще раз повторюю, що я продовжую на 15 хвилин засідання.

Будь ласка, Беспалого мікрофон.

Продовжено на 15 хвилин засідання. Я вже його продовжив 10 хвилин тому.

12:02:00

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, місто Київ.

Значить, 111-та правка найбільш принципова, вона ось чого стосується: за порушення цього закону передбачається притягається до відповідальності згідно із законодавством. А пропонується, щоб ця була відповідальність тільки виключно із законом, тому що відповідальність в Україні встановлюється тільки виключно з законами. Це технічна правка, і я думаю, що тут теж немає заперечень. І я дякую комітету за взаєморозуміння. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Нощенко, потім Веретенников.

Нощенко, яка ваша поправка?

12:02:48

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі. Нощенко Микола Петрович, "Трудова Україна".

Більшість моїх поправок врахована, спасибі. І найголовніша з них, що до числа виробників молока віднесені особисті селянські господарства та громадяни, які утворюють корів.

Шановні колеги, дайте, щоб я бачив голову. Але у мене поправка... раз врахована поправка 60-та, то треба вносити, повернутися до поправки відхиленої 67-ї. Суть її в тому: якщо особисті селянські господарства і населення не проходять атестацію, то на підставі якого документу вони будуть працювати? Я вніс пропозицію, що цим документом повинен бути ветеринарний акт про стан худоби. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер правки?

НОЩЕНКО М.П. Шістдесят сьома.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шістдесят сьома, будь ласка. Комітет підтримує пропозиції Нощенка. Немає заперечень?

Ще Нощенка, будь ласка, мікрофон. Вас не чути, мікрофон був не ввімкнений. Ввімкніть мікрофон. Будь ласка.

12:04:00

НОЩЕНКО М.П. Найголовніша надія від цього закону - це підтримка молоковиробника. Моя поправка 107-ма визначає наше ставлення до цього. Я перепрошую: визначає ставлення до ціни на молоко, яке здається на переробку, а також до ціни, яка буде складатися при реалізації продукції.

Профільний комітет пропонує це віднести до повноважень Кабінету Міністрів. І порядок буде визначений Кабінетом Міністрів, але рамки не визначаються.

Я вніс пропозицію, щоб ціна на молоко, яке здається, була на 15 відсотків вищою, ніж собівартість цього молока, і також поставити перепону безпідставному збільшенню молокопродуктів, яка буде реалізовуватися.

Це принципове питання. Я просив би комітет...

ТЕРЕЩУК С.М. Шановний Микола Петрович, ми говорили з цього приводу з вами. Не може бути: нормою закону встановлювати конкретні надбавки, це не норма закону. Через це ми не погодилися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні, Микола Петрович? Не наполягає. Тоді, будь ласка, мікрофон Веретенникова.

12:05:28

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні колеги, моя поправка щодо статті 12-ї.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер поправки?

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. Дванадцята поправка, що стосується визначення, що таке молочні продукти. Записано, що молочні продукти - це ті, які одержані з молочної сировини і можуть містити добавки. А я...

Ну можна з цих добавок взяти скільки завгодно, можна 5 відсотків буде молока, а інша що угодно буде......

То я пропоную, що 50 відсотків повинно бути молока, не менше, тоді вже останнє вже можна давати добавки. Це я вже не тільки як фахівець, а як споживач кажу. Це для кожного споживача дуже і дуже важно, щоб було молока хоч не менше 50 відсотків.

ТЕРЕЩУК С.М. Погоджуємося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет погоджується. Заперечень немає? Дякую. Всі... Ще одна Веретенникова, будь ласка, мікрофон.

12:06:32

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. 114, 115 разом. Це стосується штрафних санкцій. У нас уже так багато штрафних санкцій, і ми пишемо, що штрафувати там 100 відсотків. Я вважаю, що нада написати "штрафувати згідно чинного законодавства". І все, в законах уже є. У нас уже так багато товаровиробників штрафують......, що я вважаю, що не треба писати "штраф - 100 відсотків". "Згідно чинного законодавства".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка комітету.

ТЕРЕЩУК С.М. Справа в тому, ви пропонували, щоб чітко встановити штраф в розмірі 200 відсотків. Комітет відхилив цю поправку. Ваша поправка передбачала розмір штрафу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ясно. Шановні колеги, таким чином, з урахуванням тих пропозицій, які ми тут з вами взаємно узгодили, ми маємо підставу поставити на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закон Закон про молоко та молочні продукти. Реєстраційний номер 3076. Прошу голосувати.

А, вибачте. Зніміть голосування. Матвієнков з мотивів голосування.

12:07:52

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, 55 округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги! Мы сегодня принимаем действительно очень серьезный закон, в котором заложено ряд очень глобальных мер, направленые на, будем говорить так, ну на европейскую интеграцию. Но к сожалению, село у нас еще этого не знает о том, что оно сегодня уже идет в Европу. Лейкозное стадо, которое сегодня у нас есть, средства на выделение или на замещение, которое абсолютно не выделялись не из бюджета, не у фермерских хозяйствах. Принятие этого закона, мы должны четко понимать, что ударит по мелкому фермеру, по частнику тому, который сегодня производит молоко. А в конечном итоге на цену и на потребителя - на пенсионера, который непосредственно является потребителем и будет дотировать это производство.

Поэтому у меня предложение такое. Давайте мы проголосуем во втором чтении, но вот эти компенсационные механизмы финансирования затрат, чтобы мы не положили все это на пенсионеров сегодня, что мы тогда включим из бюджета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і у цілому, як закону, Закону про молоко і молочні продукти, реєстраційний номер 3076, з врахуванням тих правок, які ми тут узгодили.

12:09:22

За-226

Рішення прийнято, закон прийнято.

Будь ласка, Сергію Миколайовичу, по м'ясу там є багато зауважень чи ні?

ТЕРЕЩУК С.М. Ні, немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Проект Закону про м'ясо та м'ясні продукти, реєстраційний номер 3077. Там зауважень ніяких немає. Ніхто не наполягає? Не наполягає.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і у цілому, як закону, Закону про м'ясо та м'ясні продукти, реєстраційний номер 3077. Голосуємо.

12:10:12

За-231

Закон прийнято.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця, будемо продовжувати засідання. Відповідно до нашої традиції розглядаємо питання, проект Постанови про обрання та звільнення суддів. О 12.30, ви знаєте, ми розглядаємо саме ці питання.

Я запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики Василя Васильовича Онопенка. Будь ласка, Василь Васильович. Менше питань буде.

12:32:07

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую Адаме Івановичу. Шановні колеги, вчора комітет розглянув на своєму засіданні кандидатів на посади до Верховного суду України, до вищого господарського суду, до апеляційних судів і до місцевих судів. Я повинен зазначити, що кожна кандидатура розглядалася досить ретельно, відповідно до нового Закону про безстрокове обрання суддів, ми збирали всі данні за кілька років, статистику. І ті судді, які не пройшли комітет, ми просто повернули їх назад ці подання. А зараз виноситься на ваш розгляд кілька постанов Верховної Ради, проектів, які просимо підтримати, перш за все постанова 5688. І комітет рекомендує обрати на посади суддів Верховного суду України безстроково: Лященко Наталію Павлівну,

Селівона Олександра Федосовича і Черногуза Федора Федоровича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, діємо так, як відповідно до закону, який ми з вами нещодавно прийняли. Якщо є якісь заперечення, зауваження, запитання до тих кандидатур, які називаються у тому чи іншому проекті постанови, народні депутати піднімають руку, і ми вилучаємо із загального списку на голосування ту чи іншу кандидатуру. Я прошу запросити народних депутатів до сесійної зали. Зауважень, запитань до кандидатур на обрання на посади суддів Верховного суду України безстроково Ляшенко, Селівона і Черногуза не було. Тому у нас є підстави поставити на голосування про обрання суддів Верховного суду України постанову Верховної Ради, реєстраційний номер 5688. Голосуємо.

12:34:17

За-265

Рішення прийнято. Далі, будь ласка.

12:34:41

ОНОПЕНКО В.В.

Постанова 5689. Рекомендується обрати безстроково

до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дєдєєва Юрія Семеновича;

апеляційного суду Дніпропетровської області Чернову Світлану Борисівну;

апеляційного суду Житомирської області Рафальську Ірину Миколаївну;

апеляційного суду Київської області...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не забувайте, що частина претендентів сидить на балконі на другому поверсі.

ОНОПЕНКО В.В. Апеляційного суду Київської області Воробйову Наталію Семенівну;

апеляційного суду Одеської області Кулаковського Анатолія Олеговича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильовичу, вибачте. Шановні претенденти на посаду, коли називаються ваші прізвища, будь ласка, піднімайтеся. Прошу, Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую.

апеляційного суду Полтавської області Кожевнікова Олександра Володимировича, Окунь Тетяну Вікторівну, Прядкіну Ольгу Валентинівну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Яворівського.

12:35:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Я прошу вилучити Окунь із списку. Обговоримо цю кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі.

ОНОПЕНКО В.В. Прядкіну Ольгу Валентинівну;

апеляційного суду Харківської області Пономаренко Юлію Анатоліївну,

Придню Олександра Олексійовича, Сіліна Аркадія Борисовича;

апеляційного суду Чернігівської області Григор’єву Віру Федосіївну;

військового апеляційного суду Південного регіону Нефедова Володимира Степановича;

місцевого Харцизького міського суду Донецької області Кодолова Володимира Олександровича;

місцевого Радомишльського районного суду Житомирської...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте. Кого?

ОНОПЕНКО В.В. По Кодолову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вилучається.

ОНОПЕНКО В.В. Радомишльського районного суду Житомирської області Свінцицького Леоніда Валентиновича;

Богунського районного суду міста Житомира Заліщука Миколу Сергійовича;

Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гоблика Івана Івановича;

Перечинського районного суду Закарпатської області Мишинчук Наталію Степанівну;

Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Івашковича Ігоря Івановича;

Заводського районного суду міста Запоріжжя Мануйлова Юрія Серафимовича;

Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Прокопчук Тамару Степанівну;

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Прокопчук? Так, далі.

ОНОПЕНКО В.В. Прокопчук Тамару Степанівну.

Місцевого Косівського районного суду Івано-Франківської області Крилюк Марію Іванівну; Так, Іван Гаврилюк, правильно я назвав її, да?

Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Подрєзову Галину Олександрівну;

Бориспільського міськрайонного суду Київської області Приходька Костянтина Петровича;

Сквирського районного суду Київської області Ярошенко Світлану Миколаївну;

Фастівського міськрайонного суду Київської області Лаврік Валентину Василівну;

Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петушкова Сергія Анатолійовича;

Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Чигрину Ларису Григорівну;

Білокуракинського районного суду Луганської області Баранова Сергія Борисовича;

Краснолуцького міського суду Луганської області Палюх Тетяну Дмитрівну;

Ленінського районного суду міста Луганська Волік Ольгу Петрівну;

Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області Назаркевича Михайла Михайловича;

Ленінського районного суду міста Миколаєва Косяк Віолетту Володимирівну,

Тихонову Наталю Станіславівну;

Комінтернівського районного суду Одеської області Іванчука Валентина Івановича;

Полтавського районного суду Полтавської області...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, щось ще мало людей не піднімається, що вони відсутні, який ви називаєте прізвища?

ОНОПЕНКО В.В. Ні, всі є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та далеко не всі. Я ж також дивлюсь.

ОНОПЕНКО В.В. Отам, от з тієї сторони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Гальченко Оксану Олександрівну;

місцевого Гощанського районного суду Рівненської області Чорноус Ларису Іванівну;

Рівненського районного суду Рівненської області Остапчук Ларису Вячеславівну;

місцевого Ковпаківського районного суду міста Сум Забару Ігоря Кліментійовича;

місцевого Підгаєцького районного суду Тернопільської області Кунця Івана Миколайовича;

місцевого Московського районного суду міста Харкова Єлізарова Ігоря Євгеновича;

місцевого Комсомольського районного суду міста Херсона Котьо Ірину Василівну;

місцевого Уманського міськрайонного суду Черкаської ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ану, будь ласка, де Херсонський суддя, якого ви називаєте?

ОНОПЕНКО В.В. Котьо Ірина Василівна, встаньте, будь ласка. Он.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

ОНОПЕНКО В.В. Уманського міськрайонного суду Черкаської області Маринчука Михайла Павловича;

місцевого Оболонського районного суду міста Києва Тищука Миколу Федоровича;

місцевого Святошинського районного суду міста Києва Оношко Ірину Віталіївну.

Тоді прошу, за виключенням тих осіб, які названі тут, проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я буду ставити на голосування постанову Верховної Ради України про обрання суддів, реєстраційний номер 5689 за виключенням Окунь Тетяни Вікторівни, Кодолова Володимира Олександровича і Прокопчук Тамари Степанівни. Прошу голосувати.

12:40:14

За-358

Судді обрані.

Тепер, шановні колеги, підемо по зауваженнях. Так, будь ласка, Окунь Тетяна Вікторівна, до мікрофону. У кого були запитання? У Яворівського.

Мікрофон Яворівського.

12:40:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Жовква, Яворів, Львівщина.

Дорогі мої колеги народні депутати! Я от постійно думаю про те, що нам народ вручив дивовижні повноваження - обирати суддів, які потім будуть судити людей і судити по справедливості. Це, справді, дуже відповідально.

Перед нами стоїть суддя, дуже симпатична жінка, і мені її, чесно кажучи, зараз заставити ці питання до неї мені як чоловікові, як людині дуже прикро. Але я все-таки повинен думати про те, що ми сьогодні цій людині або вручимо, або не вручимо повноваження судді обласного апеляційного суду, і вона буде розглядати рішення місцевих судів. Мені не байдуже, як це буде розглядатися.

Ця постать обговорювалася на комітеті, я був там присутній, і дуже довго, педантично, і з великими пристрастями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, давайте конкретні запитання.

Ввімкніть мікрофон, запитання. Це не виступ - це запитання. Ввімкніть мікрофон Яворівського - хай поставить запитання.

12:41:47

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Адаме Івановичу, я вас дуже прошу: це принципове питання, ніде немає, що тільки одну хвилину ви мені повинні дати. Я хочу переконати моїх колег-депутатів поступити по совісті.

Через те. Я був два терміни депутатом у Світловодську. Це поруч із Комсомольським. Це робітничі містечка, де всі один одного, про одного знають. Я хочу сказати: сталася така ситуація: ця суддя фактично майже два роки не мала жодних суддівських повноважень, але вела деякі справи. В мене є на це підтвердження. Крім того, це не просто Яворівський виступає. Група "Народовладдя" написала теж великий запит, і ми конкретної відповіді на це не почули.

Найголовніше: замість 72 годин на попереднє ув'язнення суддя, скажімо, посадила людину на три місяці, причому смертельно хвору людину.

Я пропоную, Адаме Івановичу, для того щоб не образити пані Окунь, я би зробив такий розумний вчинок, і прошу депутатів мене підтримати. Вона може очолювати міський суд міста Комсомольська, абсолютно. Треба її...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович.

ОНОПЕНКО В.В. А я думаю, хай Окунь дасть пояснення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Тетяна Вікторівна, що ви можете сказати на ці зауваження?

ОКУНЬ Т.В. Будь ласка, поставте мені питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та я не можу поставити питання, бо питань я вам не ставив. Будь ласка, Гаврилюк, мікрофон.

ОКУНЬ Т.В. Добре, я дам відповідь.

Термін моїх повноважень закінчився 21 січня 2003 року. Але я продовжувала виконувати адміністративні повноваження, і виконувала обов’язки голови Комсомольського міського суду. Жодного процесуального рішення протягом цього періоду я не прийняла. І правосуддя я не здійснювала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гаврилюк.

12:43:49

ГАВРИЛЮК В.В.

Спасибо, Адам Иванович. Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание. На самом деле находится этот суд на территории моего округа, и имели место те факты, о которых высказался мой коллега. Но вы обратите, пожалуйста, внимание, что, Адам Иванович, реально Татьяна Викторовна уже более года не проходит комитет. Я уверен, что она осознала все, что произошло в те времена и сегодня прошу всех поддержать все-таки ее кандидатуру на судью. Я убежден, что из нее получится достойный и серьезный судья. Прошу всех поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, думка комітету.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, пан Яворівський був дійсно на комітеті, він бачив наскільки важко проходила кандидатура, але я доповідаю позицію комітету. Все-таки комітет, зважаючи на всі обставини, підтримав Окунь на посаду судді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я ставлю на ваш розсуд постанову про обрання суддею Апеляційного суду Полтавської області Окунь Тетяну Вікторівну. Прошу голосувати.

2:45:16

За-190

Рішення не прийнято. будь ласка, комітет ще раз поверніться...

Да, будь ласка, Яворівському мікрофон.

12:45:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановний Василю Васильовичу! Я просто дуже прошу підтримати цю мою позицію. Хай її рекомендують на голову Комсомольського міського суду і я перший хто буде її підтримувати. Дякую.

ОНОПЕНКО В.В. Так вона не може головою бути, якщо не обрана суддею. Її треба обрати суддею раніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання, прошу визначитися.

12:46:05

За-221

По фракціях, Будь ласка

Наша Україна - 42, Регіони України - 59, Комуністів - 58, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) - 0, Трудова Україна - 0, СПУ - 14, Блок Юлії Тимошенко - 5, Центр - 13, Союз - 1, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 12, НДП і ПППУ - 2, Народна аграрна партія - 12, Позафракційні - 3. Будь ласка, мікрофон Шкіля.

12:46:52

ШКІЛЬ А.В.

Адаме Івановичу, я дуже прошу вас діяти у межах Регламенту. Не пройшла два рази кандидатура, ...........про те, як я голосував за неї, наприклад, але тут треба з повагою ставитися до самих себе. Давайте тоді будемо призначати суддів рішенням, я не знаю, головуючого. Все.

Наступний раз прийде вона у комітет, у наступний четвер підтримаємо цю кандидатуру. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карнаух, мікрофон. Говоріть, ваш мікрофон увімкнено. Але не туди ви говорите. Будь ласка, Сулковського мікрофон.

12:48:04

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Ви знаєте от так слалося тільки що голосування вдруге, і, повірте мені, просто не визначилися багато народних депутатів.

Адаме Івановичу, є прохання, поставте все-таки на голосування, комітет підтримує. Дійсно, жіночка ридає, і неприємно, що вона буде їхати додому і стільки чекати часу. Тому є прохання поставити на голосування. І шановні депутати, давайте підтримаємо, нехай вона працює і все буде добре. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карнаух, будь ласка. Карнаух, мікрофон.

12:48:52

КАРНАУХ М.В.

Дякую. Шановні народні депутати, ми повинні ставитися з повагою до себе, але ще з більшою повагою до людей, до тих, кому ми довіряємо. До цієї судді немає жодних претензій і обгрунтувань. Тому я пропоную підтримати як депутат від Полтавської області. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ще один полтавчанин хоче. Таран-Терен, мікрофон, будь ласка.

12:49:14

ТАРАН В.В.

Шановні колеги, справді тут ми говоримо про те, що судді мають бути справедливими, чесними і таке інше. І я дуже вірю Яворівському, бо це його округ. Якщо, врешті решт, в кінці Яворівський сказав, що вона може бути Головою міського суду, але ж процедурно вона повинна бути обрана суддею. Я би, все таки, Адаме Івановичу, просив би це питання ще раз поставити на голосування і її підтримати. Я від фракції Блоку Юлії Тимошенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я заплющую очі і ставлю на голосування про повернення до цього питання.

12:50:11

За-204

Питання знімається. Будь ласка, комітет розглядайте.

Ми маємо відповідно до Закону, прийнятого нами, право ще один раз повернутися до розгляду цього питання.

Будь ласка, Кодолов Володимир Олександрович де?

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, дозвольте дати інформацію про Кодолова Володимира, ми розглядали його на комітеті і знову повертаємося до його кандидатури. Справа у тім, що після всіх цих перепитій йому зробили операцію на серці. У мене є зараз, ну, не тільки у мене, нам комітет подав висновок Українського центру серцево-судинної хірургію, де... Ну, важка операція на серці, невідомо, чи він ще взагалі буде працювати. Він написав нам заяви і звертається до Верховної Ради, щоб ви його затвердили без його присутності. Я думаю, що ситуація надзвичайно виключна. І те, що йому колись ми, було, як дорікання, чи можна обрати, чи неможна, я думаю, що можна рекомендувати. Комітет рекомендує його на посаду судді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження було у народного депутата Комара. Будь ласка, мікрофон.

12:51:33

КОМАР М.С.

Дякую. Власне Адам Іванович, у мене питання не до судді, а до комітету. Василь Васильович, я отримав проміжну відповідь про ту перевірку, яку здійснювала судова адміністрація. У цьому листі ви пишете, що будуть додатково вивчені матеріали і перш ніж поставити це питання на голосування, я все-таки хотів би отримати відповідь по тим питанням, які були поставлені обласною адміністрацією, судовою адміністрацією України, то треба з'ясувати ці питання.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую, дякую вам за це запитання. У нас, ось у мене на руках є відповідь державної судової адміністрації по перевірці цих даних, і вони рекомендують його обрати суддею безстроково, тобто...

КОМАР М.С. У мене є інші матеріали, їх би треба, ну, состиковать все это дело...

ОНОПЕНКО В.В. Ну, ми... Це останній матеріал на підставі того, до чого зверталися, це те, що ви кажете, а до цього була перевірка ради суддів України. Голова обласного суду давав перевіряти. Ми кілька разів перевіряли всі ці факти. І кожен раз ми кодово рекомендували на обрання на посаду судді. Тому є пропозиція підтримати дану кандидатуру, тим більше у зв'язку з такою ситуацією, у якій він находиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, з врахуванням сказаного головою комітету, я бачу, його майже підтримує Микола Степанович, давайте ставлю на голосування Постанову про обрання суддею місцевого Харцизького міського суду Донецької області Кодолова Володимира Олександровича. Прошу голосувати.

ОНОПЕНКО В.В. Прохання підтримати.

12:53:23

За-288

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

Так, будь ласка, Прокопчук Тамара Степанівна. Так, було зауваження. Мікрофон Бабуріна.

12:53:40

БАБУРІН О.В.

Бабурин, фракция коммунистов.

На прошлом заседании Верховной Рады задавался вопрос Прокопчук по Завгородним, по выселению матери с малолетним ребенком. Незаконченное это еще дело, и там возбуждается уголовное дело.

Следующее после этого резонанс получило - пошли избиратели обращаться с жалобой на Прокопчук. Инвалид ІІ группы Томикеева, заволокитили дело ее. Я сразу задаю вопросы. В вашей практие было дело, когда вы не выполнили завещание матери и разделили братьев. И муж просил, и мать перед смертью просила - вы разделили судом братьев.

И последний вопрос у меня. Есть сведения, что у вас было судебное разбирательство с родной матерью, с родной сестрой. Вот ответьте, пожалуйста, на эти вопросы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тамара Степанівна.

ПРОКОПЧУК Т.С. Значить, стосовно цивільної справи Глухарєва-Завгородня. Була проведена перевірка. Я тоді казала і зараз кажу, що рішення набуло законної сили, пройшло апеляційну інстанцію, ніяких порушень з мого боку не було. На сьогоднішній день ця справа знаходиться в Верховному суді з касаційною скаргою.

Що стосується двох других питань, вони мені не зрозумілі. Не сказано, що за справа, що за люди. Я не можу сказати, чи були у мене такі справи. Вважаю, що ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні колеги, послухайте уважно. Я взагалі не можу зрозуміти, які можуть бути претензії до Прокопчук. Так, розглядала вона конкретну справу, в тому числі ту, яку назвав народний депутат. Але це рішення вступило в законну силу. Ніхто його не скасовував. Навіть якби скасували, то треба довести, що там якийсь є з її сторони порушення присяги. Про все інше - це звичайні цивільні рішення чи кримінальні справи, де одна сторона задоволена, інша сторона не задоволена. Нам потрібно приводити тут такі факти, які би давали підстави, що ми не маємо права затверджувати Прокопчук на посаду судді. Вчора комітет одностайно, я підкреслюю, одностайно, всі члени комітету дану кандидатуру на посаду судді. І я зараз прошу вас це зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабуріна мікрофон.

12:56:12

БАБУРІН О.В.

Василь Васильевич, у судьи кроме профессиональных обязательств должны соответствовать и моральные аспекты. Я задал вопрос конкретный: было ли у нее судебное разбирательство с родной матерью и с родной сестрой? Да или нет?

ОНОПЕНКО В.В. Нехай відповість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте відповідь.

ПРОКОПЧУК Т.С. Я не зрозуміла питання, кого це стосується?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, що це стосується вас.

ПРОКОПЧУК Т.С. Мене особисто?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вас.

ПРОКОПЧУК Т.С. Ні, я ніколи стороною по справі не була з своїми родичами.

ОНОПЕНКО В.В. І таких даних комітет не має.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю на голосування постанову про обрання суддею місцевого Орджонікідзенського районного суду міста Запоріжжя Прокопчук Тамари Степанівни.

12:57:20

За-345

Рішення прийнято.

Так, Василю Васильовичу, будь ласка, наступну постанову.

ОНОПЕНКО В.В. Проект постанови 5689. Пропонується обрати на посади суддів безстроково

до Вищого господарського суду України Дунаєвську Наталію Георгіївну;

Дніпропетровського апеляційного господарського суду Науменка Івана Фефодійовича;

Житомирського апеляційного господарського суду Зарудяну Людмилу Олегівну;

Київського апеляційного господарського суду Зубець Ларису Петрівну,

Ковтонюк Людмилу Володимирівну;

Київського міжобласного апеляційного господарського суду Конюшка Костянтина Володимировича, Міщенка Петра Кириловича, Самусенко Світлану Сергіївну;

Луганського апеляційного господарського суду Іноземцеву Любов Василівну;

Севастопольського апеляційного господарського суду Гонтаря Віктора Івановича;

місцевого господарського суду Волинської області Філатову Світлану Тимофіївну;

місцевого господарського суду Житомирської області Маріщенко Ларису Олександрівну;

місцевого господарського суду Луганської області Бородіну Ларису Іванівну,

Воронька Володимира Дмитровича;

місцевого господарського суду Одеської області Лєсогорова Віталія Миколайовича,

Торчинську Людмилу Олександрівну;

місцевого господарського суду Полтавської області Іваницького Олексія Тихоновича;

місцевого господарського суду Херсонської області Пінтеліну Тетяну Георгіївну, Чернявського Валерія Васильовича;

місцевого господарського суду Хмельницької області Шпака Віктора Олександровича;

місцевого господарського суду Черкаської області Пащенко Антоніну Дмитрівну, Потапенко Вікторію Вікторівну;

місцевого господарського суду міста Києва Демидову Аллу Маркіянівну, Хілінську Вікторію Вікторівну;

місцевого господарського суду міста Севастополя Ілюхіну Ганну Павлівну.

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, пропозиція комітету до вашого відому доведена. Якщо немає заперечень...

Леонід Черновецький, будь ласка, мікрофон увімкніть.

12:59:28

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Я не услышал, Хилинский был перечислен, городской суд Киева?

ГОЛОВА. Хілінська Вікторія Вікторівна, є.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М. Значит, я хочу вам сказать, что всем судьям, которые здесь присутствуют, низкий поклон, потому что благодаря судьям я очень высокого мнения вообще о судебной системе.

Мы вообще здесь существуем и избраны в парламент. Но есть проблемы, конечно. Сейчас мы избираем на постоянное одного из судей. Я имею самую большую судебную практику с разными судами и вообще опираюсь только на суды, потому что с властью у меня в этом смысле никогда не получается.

У меня есть претензии к господину Хилинскому, они очень серьезные. Вчера, Василий Васильевич, я изложил это вам на комитете, но поскольку я должен был идти к Удовенко Геннадию Васильевичу защищать этих самых бомжей, я не смог их изложить.

Пожалуйста, не голосуйте за эту кандидатуру, этот человек не понимает сути судейского статуса и голосует по заказу.

ГОЛОВА. Це не він - це вона, це Хілінська Вікторія Вікторівна. Мабуть, ми це мали на увазі, так? Чи не розумієте, кого ви маєте на увазі?

Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

13:00:51

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Если это женщина, то я не имею чести с ней быть знакомым. Значит, женщина. Я имел пять хозяйственных дел в суде. Этот человек выполняет указания. Я за это отвечаю и готов парламенту и...

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки йдеться про Хілінську Вікторію Вікторівну, наш колега не має жодних заперечень. Так? Ну, так ви скажіть... Ну, ладно, вилучаємо прізвище - Хілінську Вікторію Вікторівну, а ви розберіться, будь ласка. Добре, вилучаємо поки що прізвище.

ші колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про обрання суддями безстроково, вилучивши Хілінську Вікторію Вікторівну. Це проект 5689-1. Прошу голосувати.

13:02:03

За-396

Рішення прийнято.

Мікрофон Черновецькому. Будь ласка, обгрунтуйте свої претензії до Хілінської Вікторії Вікторівни. Будь ласка. А Хілінську Вікторію Вікторівну прошу підійти до мікрофону.

13:02:14

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, Василий Васильевич хорошо знает: если раньше я вел 300 судебных дел, 90 процентов из них против местных органов и разных властей, то сегодня это 400, потому что меня преследуют по всем возможным каналам, какие только существуют.

Я утверждаю, что госпожа Хилинская выполняет указания, которые ей дают. Потому что у меня есть пример, например, по... Ну, они все изложены подробно в записке. Когда мы судимся с властью, она всегда принимает решение в пользу местной жульнической администрации. Не зависимо от того: это Харьков, или Киев и так далее.

Что касается конкретных розмов, то я вам скажу, что сегодня наше законодательное поле обгрунтувать какую-то определенную позицию не дает возможности, потому что законы нарушаются повсеместно и их вообще не существует. Но если взять по правде говоря. Человек этот не понимает что такое судья.

ГОЛОВА. Так, дякую. Будь ласка, позиція комітету. Прошу уваги.

ОНОПЕНКО В.В. Леонід Михайлович, я вас, ви знаєте, настільки поважаю як юриста і свого колегу, і навіть друга. Але я ніколи не погоджуся з вашою позицією, тому що тут позиції немає. Ви чи ваша структура була стороною по справі. Ясна річ, якщо суддя прийняв якесь не таке рішення, хтось незадоволений. Є Верховний Суд, є вищі суди, хай вони розглядають цю справу. Якщо вона невіроно щось зробила, окрема ухвала. Ну не можна так підходити до суддів з таким підходом. Я прошу підтримати цю кандидатуру від імені комітету.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про обрання суддею безстроково Хілінську Вікторію Вікторівну. Прошу голосувати.

13:04:21

За-303

Рішення прийнято. Будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Дякую. Проект постанови 5690 про звільнення суддів з посад. Це подання Вищої ради юстиції.

суддю апеляційного суду Волинської області Кіпня Сергія Панасовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю апеляційного суду Донецької області Дьоміч Валентину Миколаївну - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю апеляційного суду Луганської області Кир’янаМиколу Сергійовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддів апеляційного суду Львівської області: ІзосімоваЛеоніда Федоровича - у зв’язку з поданням заяви про відставку Лейка Віктора Романовича - також у зв’язку з поданням заяви про відставку і Слюсар Людмилу Антонівну - з цим самих підстав.

Суддів апеляційного суду Полтавської області: Рокитенко Раїсу Тимофіївну - заява про відставку, Соколенка Федора Федоровича - про звільнення за власним бажанням;

суддю апеляційного суду Херсонської області Яремчука Володимира Олексійовича - у зв’язку з відставкою за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю апеляційного суду Чернігівської області Горелу Ніну Никодимівну - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю господарського суду Луганської області Матюка Анатолія Івановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Шумигору Павла Петровича - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим СуховуТамару Олександрівну - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим СавеськаОлександра Олександровича - у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

суддю Свалявського районного суду Закарпатської області Швеця Віктора Олександровича - у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

суддю Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Дзюбу Олександра Захаровича - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю Фастівського міськрайонного суду Київської області Поліщука Олександра Степановича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Петрівського районного суду Кіровоградської області ТертишногоСергія Михайловича - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю Біловодського районного суду Луганської області Просвіркіна Сергія Леонідовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Сокальського районного суду Львівської області Павлика Олега Петровича - у зв’язку з досягненням ним шістдесяти п’яти років;

суддю Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Колдіну Людмилу Георгіївну - у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням;

суддю Іванівського районного суду Одеської області КрижановськогоОлександра Олексійовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Мидляра Євгена Дем’яновича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Суворовського районного суду міста Одеси ПросоноваАнатолія Олександровича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Прилуцького міського суду Чернігівської області Нощенка Івана Андрійовича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Першотравневого районного суду міста Чернівців Якимчука Василя Костянтиновича - у зв’язку з поданням заяви про відставку;

суддю Гагарінського районного суду міста Севастополя Суховершіну Світлану Сергіївну - у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

суддю військового місцевого суду Дарницького гарнізону Матюшка Миколу Павловича - у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Комітет перепровіряв дані заяви, жодного тиски ні на кого з суддів не було - це їхня власна воля. Тому підтримуємо подання Вищої Ради юстиції.

ГОЛОВА. Шановні колеги, коли немає заперечень, я ставлю на голосування Проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 5690, про звільнення суддів. Прошу голосувати.

13:09:07

За-393

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, давайте привітаємо сіддів, яких ми призначили на посаду безстроково і побажаємо їм плідного служіння закону, забезпечення верховенства права. З процедури, будь ласка, Асадчев.

Оголошується до розгляду Проект Закону про основні засади цивільного захисту.

13:09:30

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, я все таки ще раз хотів би нагадати вам випадок, коли тиждень тому, на мій погляд, ми призначили, нелегітимне рішення прийняли щодо суддів. Я хочу вам ще раз нагадати, що в цій залі можуть бути різні ситуації. Сьогодні така ситуація, що вона ні на що не нашкодить, але пройде час і ситуація поміняється. І потім ці судді, Володимире Михайловичу, це я до вас звертаюсь, у мене прохання. Я думаю, що нічого не буде страшного, якщо Верховна Рада через тиждень підтвердить своє рішення, тому що інакше, я вас запевняю, будуть серйозні проблеми. На мій погляд, ми порушили тоді Регламент і нелегітимно призначили суддів. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, дозвольте проінформувати вас, що було продовжено роботу на 15 хвилин і десь о 14.10 я поставив на голосування пропозицію, щоб завершити розгляд питання. Верховна Рада підтримала. Отже, все було легітимно відповідно до Регламенту.

Будь ласка, доповідач голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Крючков Георгій Корнійович, проект 5257.

13:10:46

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Ми прийняли у першому читанні цей закон. Він потребував дуже серйозного доопрацювання, про що свідчать, скажімо, такі цифри. Надійшло від народних депутатів 453 конкретних зауваження і пропозицій, з них враховано повністю з уточненням редакції частково або викладено в інших статтях 374, 15 вилучено. Найбільше внесли пропозицій народний депутат Руденко, Мороз Анатолій, Кармазін, Бабурін, Беспалий. Більшість цих зауважень враховано. Окремі зауваження не враховано. Крім того, над проектом закону дуже капітально працювали спеціалісти Юридичного управління. Ми кілька разів поверталися до нього і вже останнє зауваження внесені були вчора, ми їх всі врахували повністю і внесли відповідні зміни ще до десяти статей, все це у вас є. Окремі статті не підтримані комітетом. І якщо наполягають наші колеги, то їх треба окремо розглянути. Крім того, ми запропонували змінити назву закону, до чого я прошу повернутися після розгляду в цілому законопроекту. Дозвольте доповідати які.

10-та стаття, 10-та поправка...

ГОЛОВА. Так може спочатку скажемо, хто із колег наполягає на поправках. 10-та це Юрія Кармазіна, так?

КРЮЧКОВ Г.К. Ну, перше у нього було взагалі про неприйнятність, а потім...

ГОЛОВА. Так, будь ласка, тоді по десятій поправці давайте.

КРЮЧКОВ Г.К. Десята поправка. Пропонує вилучити пункти, де йдеться визначення термінів. Оскільки це базовий закон, то комітет вважає, що потрібно це залишати. Якщо наполягає Юрій Анатолійович і Олексій Васильович, давайте голосувати.

ГОЛОВА. Кармазін наполягає. Мікрофон увімкніть, будь ласка. Включіть мікрофон.

13:12:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я дякую комітету за те, що він серйозно перепрацював цей закон, і цей вже закон цивілізований характер має. Я хочу, Володимире Михайловичу, щоб ви подивилися третю поправку, третю поправку, наголошую. І я звертаюся і до міністра, і до голови комітету Крючкова. Подивіться, будь ласка. Третя поправка така. Там і Кармазіна поправка, і Бабуріна, і Мороза аналогічного змісту. Щоб назву закону викласти у такій редакції, назву: про цивільний захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру. Тобто ми повністю в назві закону пишемо предмет розгляду відання. І фактично це абсолютно покращує його порівняно з тим, що було. Було раніше: про основні засади цивільного захисту. Вже, слава Богу, змінили... (Вимкнено мікрофон).

КРЮЧКОВ Г.К. Сергій Анатолійовичу, я ж запропонував повернутися до питання про назву закону після всього, як розглянемо. Давайте, мабуть, так і поступимо. Це ж буде нормально.

ГОЛОВА. Хорошо. Давайте таким чином поступимо. Шановні колеги, пропонується назву закону викласти в такій редакції: про правові засади цивільного захисту. Я ставлю цю пропозицію на голосування, прошу голосувати.

13:14:45

За-342

Назва прийнята. Відтак третя поправка не може розглядатися.

КРЮЧКОВ Г.К. 10-та. Наполягає Юрій Анатолійович?

ГОЛОВА. Ми голосували за першу пропозицію щодо назви закону. Оскільки пройшла назва Закону "Про правові засади цивільного захисту" і отримала 342 голоси в підтримку, ваша поправка таким чином відхиляється. Мікрофон Юрія Кармазіна, будь ласка.

13:15:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу!

Юрій Кармазін.

Я думав, що ви повністю врахуєте поправку, ви тільки частково враховуєте, тому що я говорив, що правові засади, це слава Богу, що ми так робимо, але краще було б, якби ми записали про цивільний захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного, військового характеру. Саме за це якраз більшість депутатів зараз і голосувала, тому що оголошувалась моя поправка, а в часі ви потім розтягнули голосування, Володимире Михайловичу.

ГОЛОВА. Ні, шановні колеги. Оскільки у нас виникла колізія, виникли розбіжності в формулюванні назви закону, було прийнято рішення повернутися до першої поправки і голосувати з першої поправки. Перша поправка - це поправка Георгія Корнійовича Крючкова, вона дістала в підтримку 342 голоси, тобто інші ми не голосуємо. Назва закону прийнята. Все. Хто наполягає на своїх поправках, будь ласка, які не враховані?

КРЮЧКОВ Г.К. Да.

ГОЛОВА. Пеклушенко, будь ласка. Номер поправки?

КРЮЧКОВ Г.К. 249.

13:16:32

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Георгий Корнеевич, мы говорили с вами, эта поправка гармонично вписывается, она соединяет усилия органов центральной и местной власти. Я не вижу оснований ее отклонять.

КРЮЧКОВ Г.К. Володимире Михайловичу, там, дійсно, в законі випала така ланка, як райони, як райони. Тому треба підтримати цю пропозицію. Давайте її підтримаємо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, комітет пропонує підтримати поправку 249 народного депутата Олександра Пеклушенка. Давайте за неї проголосуємо. Ставиться на голосування поправка номер 249. Прошу голосувати.

13:17:25

За-343

Поправка прийнята.

Борис Беспалий, будь ласка, мікрофон, ваша поправка.

13:17:32

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Київ.

Я... 438-ма поправка, це сторінка 140: за порушення законодавства передбачається відповідальність, встановлена законом, що абсолютно правильно. Але в остаточній редакції комітет пропонує, що види відповідальності були тільки адміністративна і кримінальна. Між тим, обов'язково має бути цивільно-правова відповідальність, тому що не завжди є адміністративно-кримінальна, в майновій сфері, наприклад, це цивільно-правова. І тому я просив би комітет добавити обов'язково цивільно-правову відповідальність згідно з законом, без якої він буде неповний.

І ще по цій же поправці, там було в першій редакції за основу прийнято, а потім вилучено "дисциплінарна відповідальність". В цій сфері вона є. Якщо ми її вилучимо, то або не буде дисциплінарної відповідальності, або швидше вона буде невідповідно до закону, а до самовольства.

Тому, я думаю, дисциплінарну і цивільно-правову треба додати, тоді буде завершена стаття.

КРЮЧКОВ Г.К. Проти цього заперечувати не буду.

ГОЛОВА. Комітет не заперечує, шановні колеги, давайте підтримаємо поправку 438-му Бориса Беспалого, додавши слова "дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність". Комітет підтримує.

13:19:06

За-288

Рішення прийнято.

КРЮЧКОВ Г.К. Якщо інших немає, я пропоную прийняти в другому читанні як закон.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію комітету...

Відмініть голосування. Беспалий, будь ласка. Вибачте, Кармазін.

13:19:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Володимир Михайлович! Ви ж не дійшли ще, поправок не додивилися. Ми покращили цей закон суттєво. Але попросив би проголосувати ще... принаймні, послухати думку голови комітету про такі речі: я пропонував 130-та поправка...

ГОЛОВА. Яка!

КАРМАЗІН Ю.А. 130-та, відхилена. Я зараз кілька поправок скажу.

130-та: "Частину другу статті 19 записати так: "керівництво та організацію, здійснення заходів територіальної підсистеми єдиної державної системи органів виконавчої влади захисту здійснюють відповідно до цього закону та інших законодавчих актів керівництва заходами у сфері цивільного захисту".

Мова йде про те, що у нас же підрозділи є виконавчої влади на місцях, і роль їх там треба щоб чітко була визначена. Тому я просив би комітет врахувати це. Він чомусь...

КРЮЧКОВ Г.К. Шановний Юрій Анатолійович, ми ж тільки що підтримали пропозицію колеги Пеклушенка і вирішили це питання.

ГОЛОВА. Ми ж врахували її вже.

КРЮЧКОВ Г.К. Ми це врахували.

ГОЛОВА. Будь ласка, ще мікрофон Юрію Кармазіну.

13:20:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Я дякую. Вона, таким чином, получається, врахована, тільки в іншій редакції? Просто змінилася ситуація після цього голосування. Да, спасибі.

Тепер, статті 80. Стаття 80: "Отримання Україною допомоги для ліквідації надзвичайних ситуацій". Вона абсолютно порожня, ця стаття.

ГОЛОВА. Яка поправка?

КАРМАЗІН Ю.А. Поправка 434. І там і 430, подивіться, поправка по 79 статті. Тобто я за те, щоб не було в нас абсолютно порожніх статей, які не несуть ніякого навантаження. І написано: "Умови дотримання допомоги визначаються законодавством України та міжнародними договорами". Ну, це і так зрозуміло. Тому давайте викинемо, не будемо просто замусорювати законодавство. Це стосується 80 статті, і я думаю, що це треба було б зробити.

КРЮЧКОВ Г.К. Приймається базовий закон. І до функцій, які виконує ця служба, є надання допомоги цивільного захисту іншим державам, що Україна робить. І одержання допомоги, коли нам це потрібно, це теж буває. Зафіксувати це в такому законі обов'язково потрібно.

Я прошу відхилити цю поправку колеги Юрія Анатолійовича Кармазіна, якого я глибоко поважаю.

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович, а можна попросити, щоб не наполягали, оскільки там є поправки вже до 80-ї, вони враховані, і тоді летить вся ця конструкція? Дякую вам.

КРЮЧКОВ Г.К. Якщо більше немає, давайте голосувати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття у другому читанні в цілому як закон Проекту Закону про основні засади цивільного захисту. Реєстраційний номер 5257. Прошу голосувати.

13:22:44

За-403

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про визначення порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (друге читання) . Ключковський Юрій Богданович - заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

13:23:12

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги! Вашій увазі пропонується невеличкий законопроект, який ми вже приймали в першому читанні. Його мета полягає в упорядкуванні системи обчислення строків скликань органів місцевого самоврядування рад.

Справа в тому, що сьогодні в обчисленні цих строків існує великий різнобій. Існують сьогодні 23 скликання, 19-ті скликання, 4-ті скликання, 4-ті демократичні скликання і так далі. Нумерація ця ускладнена ще й тим, що нумерація цих скликань розходиться з нумерацією скликань Верховної Ради України. Верховна Рада України в першому читанні схвалила цей законопроект. При підготовці до другого читання він був доопрацьований з точки зору вимог законодавчої техніки. Ми вдячні за допомогу в цьому відношенні Юридичному управлінню Верховної Ради. Зараз цей законопроект має 4 статті, які встановлюють загальний порядок нумерації, а також особливості нумерації скликань обраних на позачергових виборах і в разі утворення нової ради, так звані перші вибори.

Також є стаття, яка встановлює прикінцеві положення і рекомендує Кабінету Міністрів привести свої акти у відповідність з вимогами цього закону, а органам місцевого самоврядування привести своє рішення і забезпечити виконання цього закону.

Комітет просить підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, всі поправки, які було подано до цього проекту, враховані, а отже, є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про визначення порядку обчислення скликань представницьких органів місцевого самоврядування, реєстраційний номер 4188. Прошу голосувати.

13:25:07

За-322

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою (повторне друге читання).

Доповідач голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Чубаров Рефат Абдурахманович.

13:25:35

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Шановний Голово! Шановні народні депутати! 18 травня цього року ми своїм рішенням направили законопроект про відновлення право осіб депортованих за національною ознакою на повторне друге читання. До Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин надійшли 18 зауважень та пропозицій від народних депутатів, з яких п'ять враховано повністю, шість враховано частково або редакційно.

В результаті врахування пропозицій народних депутатів України у проекті чітко визначено, що його норми будуть направлені на забезпечення прав громадян України з числа депортованих. Ми уникли деяких політичних оцінок у Преамбулі закону, що викликали певні заперечення у частини Верховної Ради. Записали, що низка статей закону набирають чинності з 1 січня 2005 року.

Особливо хочу привернути увагу народних депутатів України на те, що зазначений законопроект, оскільки були деякі такі виступи, направлений на відновлення прав осіб не певної національності, однієї чи двох, а всіх тих осіб, які були депортовані за національною ознакою.

Отже, комітету Верховної Ради України виносить проект Закону про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою для схвалення у другому читанні і у цілому, як закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги! Пропозиція комітету до вашого відома доведена. Заперечень, застережень немає? Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як закону, проект Закону про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою, реєстраційний номер 4526. Прошу голосувати.

13:27:40

За-380

ЧУБАРОВ Р.А. Я хочу всім подякувати. Дякую.

ГОЛОВА. За - 380. Закон прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вищої освіти. Доповідач - Голова Комітету з питань науки і освіти Ніколаєнко Станіслав Миколайович.

13:28:00

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! До Комітету з науки і освіти надійшло низка зауважень до цього Закону. Таких поправок було 12, дуже серйозні, і Комітет всі до єдиного врахував.

Вчора Бюджетний комітет на своєму засіданні детально, принципово обговорив це питання. Після цього наш комітет пропонує врахувати також частину пропозицій Бюджетного комітету. Це, зокрема, вилучення з Закону статті 123 та 125 Земельного Кодексу, окремих положень статті 54 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Мова йде про те, що відноситься витрата на навчання у ВУЗах і профтехучилищах тільки в вітчизняних навчальних закладах. А також вилучення положення про те, що приватні Вищі навчальні заклади являються неприбутковими організаціями.

З урахуванням цих поправок пропоную проголосувати Закон в цілому, його чекає сьогодні студентська маса, викладачі і громадськість України.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію Комітету, з урахуванням уточнень, які були щойно виголошені, прийняти в другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Вищої освіти, реєстраційний номер 5480. Прошу голосувати.

НІКОЛАЄНКО С.М. 400 голосів.

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

13:29:34

За-406

Закон прийнято.

І зразу... Шановні колеги, Іван Заєць з'явився, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації (реєстраційний номер 1224). Доповідач: перший заступник Голови Комітету з питань екологічної політики Заєць Іван Олександрович.

13:30:10

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, ми сьогодні з вами прийняли Закон про екологічний аудит. І от у зв'язку з прийняттям цього закону нам треба внести зміни до Закону України про приватизацію державного майна. Якщо ми зараз внесемо ці зміни, то у нас буде гармонізовано кілька законопроектів щодо цього напрямку діяльності. Тому я прошу підтримати цей законопроект про зміни до Закону про приватизацію державного майна у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Немає Застережень? А, є у Юрія Кармазіна. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

13:30:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу, я таблицю відклав, тому що ви ж закони перекладаєте, ви ж бачите, як ставите сьогодні. У нас же немає такого апарату, як у вас. Я прошу це якось відслідковувати.

ГОЛОВА. Перша поправка Юрія Кармазіна. Він пропонує частину п'ятої статті два викласти у такий редакції і далі іде виклад. Будь ласка, аргументуйте Юрій Анатолійович.

КАРМАЗІН Ю.А. Тексту немає.

ЗАЄЦЬ І.О. Я можу сказати. Її можна цю пропозицію Кармазіна прийняти, але вона не може ніяк стати частиною п'ятою, вона може стати частиною третьою, бо п'ятої частини немає.

ГОЛОВА. Ну, що будемо робити?

ЗАЄЦЬ І.О. Голосуємо.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер 1 Юрія Кармазіна.

13:31:57

За-120

Рішення не прийнято.

Є ще поправка друга і третя Юрія Кармазіна. Я зачитаю другу поправку. Частину третю статті сім доповнити новим абзацом одинадцятим такого змісту. Забезпечують проведення обов’язкового екологічного аудиту об'єктів перед їх приватизацією, обираючи виконавця цього аудиту шляхом проведення відкритого тендеру відповідно до вимог закону України. Покупець об'єкту чи його частки одночасно із сплатою коштів за отримання права на придбання об'єкту, частки об'єкту сплачує витрати пропорційно частки витрат на проведення обов'язкового екологічного аудиту. У зв'язку з цим абзаци 11, 15 вважати відповідно абзацами 12,16. Позиція комітету, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Комітет відхиляє цю пропозицію. Тому що ці норми містяться у законопроекті про екологічний аудит.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер два Юрія Кармазіна.

13:33:11

За-78

Поправка не прийнята.

Поправка три Юрія Кармазіна зводиться до того, що проведення обов'язкового екологічного аудиту. Для цього обирається виконавець цього аудиту шляхом проведення відкритого тендеру відповідно до вимог чинного законодавства.

ЗАЄЦЬ І.О. Ця поправка аналогічна попередній. І знову ж таки мова йде про положення, які фіксуються у Закону про екологічний аудит. Тому комітет пропонує її відхилити.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер три Юрія Кармазіна.

13:33:53

За-69

Рішення не прийнято.

Усі поправки враховані. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення врахування екологічних вимог у процесі приватизації. Реєстраційний номер 1224. Прошу голосувати.

13:34:39

За-369

Закон прийнято.

ЗАЄЦЬ І.О. Дякую вам, шановні народні депутати.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Закону про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" (друге читання). Хто буде доповідати від комітету? Валерій Асадчев, будь ласка.

13:35:13

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні народні депутати, я просив би вас бути трошки уважними до цього закону, тому що у нас на комітеті ми внесли цілий ряд поправок і погодили з Комітетом з питань освіти. Зараз ми будемо пропонувати їх проголосувати. Якщо ми ці поправки не проголосуємо, то закон фактично залишається такий, який він був в першому читанні, а він буде фактично декларативним. За цим законопроектом жодної копійки вчителі не отримують, тому що уряд не визнає, тобто Мінфін на сьогоднішній день не визнає цієї заборгованості. А нашою поправкою вона визнається вже як законом. Це дуже принципове питання.

Тому я зараз попросив би, Володимире Михайловичу, поставити на голосування поправки, які відхилені. Вони відхилені тільки тому, що вчора не було кворуму на бюджетному комітеті, і їх проголосувати. При чому ці поправки зв'язані. Якщо ми проголосуємо, скажемо, другу поправку, то треба проголосувати всі, бо вони зв'язані між собою і витікають одна з іншої. Якщо ми їх не проголосуємо, тоді можна голосувати закон, який він є, але він просто буде декларативний, я вам про це інформую. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, перед вам є текст, є поправка номер два, яку вносили Валерій Асадчев, Ніколаєнко, Загрева. Вони були вчора не проголосовані в зв'язку з відсутністю кворуму. Я ставлю на голосування цю поправку, поправку номер два.

13:36:56

За-235

Поправка прийнята.

АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Я тоді...

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Заспокойтеся, шановні колеги.

АСАДЧЕВ В.М. Я прошу, шановні друзі, ще раз. Я вам дуже дякую, що ви її проголосували, але тоді прошу і інші, бо вони зв'язані між собою. Ми тепер уже увійшли як би трошки в інше правове поле і проголосувати інші поправки також.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку номер 3, знову ж Асадчева, Ніколаєнко, Загрева, аргументація була вам викладена.

АСАДЧЕВ В.М. Ми це узгодили з Комітетом з питань освіти.

13:37:38

За-238

ГОЛОВА. Поправка прийнята.

Може, зразу тоді всі поправки одразу?..

АСАДЧЕВ В.М. Якщо можна, одним голосуванням, будь ласка, бо вони зв'язані між собою.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку четверту, п'яту, шосту і сьому.

АСАДЧЕВ В.М. Я прошу підтримати.

13:38:08

За-249

ГОЛОВА. Поправки прийняті.

АСАДЧЕВ В.М. Дякую. Шановні друзі, я вас дуже прошу прийняти історичне рішення в цьому залі: проголосувати цей законопроект в другому читанні і в цілому з урахуванням цих поправок. І повірте мені, що ми допоможемо нашим вчителям. Прошу проголосувати всіх.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закон з урахуванням ...

Відмініть голосування. Богатирьова, будь ласка.

13:38:40

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні народні депутати! Закон, дійсно, потрібний. Ми зараз проголосували всі поправки. Пропозиція полягає в тому, що треба, щоб Кабінет Міністрів обрахував додатково, і яка це сума буде, і, можливо, її треба більше, ніж ми зараз рахуємо, і деякі статті залишити на третє читання. Дякую.

АСАДЧЕВ В.М. Шановні друзі, я відповім на це питання зразу: приблизний обрахунок говорить, що ця сума досягає 5 мільярдів. Але цей законопроект не впливає на бюджет цього року, виплати почнуться тільки з 2005 року, тому це не впливає на бюджет цього року ніяк.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу заспокоїтися! Справа в тім, що поправки всі були проголосовані. Тепер щось перенести на третє читання не можна. Я вимушений поставити на голосування.

Будь ласка, відмініть голосування. Ніколаєнко, будь ласка.

13:39:37

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, наша фракція і наш комітет голосував би за будь-який варіант вирішення проблеми 57-ї статті. Абсолютно толерантний закон. Ми даємо уряду час. Він за оці місяці до кінця цього року визначиться, обрахує. Валерій тут був трішечки не правий: чотири мільярди борги, ми вже знаємо ці борги. І протягом певного періоду, якщо вони це за рік погасять, слава Богу, але ми даємо термін: не більше п'яти років. Тому я просив би підтримати цей закон. Він абсолютно нормальний, його чекають два з половиною мільйони педагогів.

АСАДЧЕВ В.М. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету: про схвалення в другому читанні і в цілому як закон з урахуванням підтриманих щойно поправок проект Закону "Про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним на іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту". Реєстраційний номер 3613. Прошу голосувати.

13:40:56

За-417

Закон прийнято.

АСАДЧЕВ В.М. Шановні друзі, я вам щиро вдячний. Спасибі.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Постанови "Про схвалення основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік". Доповідач - голова Комітету з питань бюджету Порошенко Петро Олексійович. Продовжуємо роботу на 15 хвилин.

13:41:34

ПОРОШЕНКО П.О.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект постанови, який розроблений членами Комітету з питань бюджету і над яким ми працювали за підсумками парламентських слухань по поданих урядом основних напрямках бюджетної політики".

Ми врахували абсолютну більшість пропозицій, які надійшли до бюджетного комітету. Абсолютна більшість з них була погоджена урядом і вони містяться наряду з взяттям до відома за одноголосним рішенням бюджетного комітету основних напрямків. Ми включаємо 29 пропозицій Верховної Ради і 55 доручень.

Шановні колеги, я маю вас проінформувати, що, на жаль, частина пропозицій бюджетний комітет фізично не встиг обрахувати. Мова йдеться про пропозиції шановного Олександра Олександровича Мороза, про пропозиції Василя Гаврилюка, про пропозиції, які надійшли від УСПП і це пов'язано з тим, що вони надійшли просто до того, як було сформовано проект рішення комітету і вони не всі з них потрапили в кінцеву редакцію. Також маю вас проінформувати, що до запропонованого вам проекту постанови ми включили пропозиції, які були обговорені на Координаційній раді при Голові Верховної Ради з питань місцевого самоврядування надзвичайно болючих проблем, що стосуються місцевих бюджетів.

Шановний Володимире Михайловичу! Комітет не підтримав лише одну пропозицію з тих, що були обговорені на цій нараді. Мова йдеться про те, щоб врахувати в видатковій частині Державного бюджету не нижче 10 відсотків видатків Державного бюджету спрямувати на аграрну галузь. Оскільки ця пропозиція не ввійшла в остаточний варіант постанови, я би просив поставити окремо на голосування цю пропозицію. Під нею підписалася абсолютна більшість колег з Аграрної фракції, вона находить... не виключно, що найде підтримку в залі і поставити в цілому проект постанови з урахуванням тої позиції.

Даючи оцінку, ми достатньо багато часу приділили оцінці самих Основних напрямків бюджетної політики і єдине що, що хотілося б побачити які стратегічні напрямки бюджетної політики нової влади. Чим же буде відрізнятися реально бюджет, фінансування основних програмних положень, першочергово на які напрямки уряд збирається сконцентрувати фінансовий ресурс. Чи ми зберемося подолати кризове явище, яке сьогодні склалося у житлово-комунальному господарстві, тому що насправді для цього потрібно не так багато грошей, уряд про це мовчить у своїй Бюджетній резолюції? Чи ми на сьогоднішній день готові зробити прорив у проведенні пенсійної реформи і виділити необхідну кількість для того, щоб суттєво покращити життя пенсіонері і забезпечити, нарешті, виконання 46-ї статті Конституції України щодо того, щоб пенсія в України дорівнювала прожитковому рівню пенсіонерам? Чи врешті-решт ми маємо спрямувати в регіони основну кількість бюджетних коштів для проведення реальних інвестиційних зрушень для того, щоб зробити наші регіони інвестиційно привабливими? Чи вирішити реальні кроки у соціальній політиці. На жаль, відповіді на це у Бюджетній резолюції, у проекті Основних напрямків бюджетної політики, яка була запропонована урядом, ви не знайдете і по почуєте. Але варіант постанови, який вам пропонується, це варіант компромісний, це варіант, який виправляє очевидні проблемні питання, які містяться у Бюджетній резолюції, і ми маємо надію, що цей варіант може бути схвалений, може знайти підтримку у цьому залі. Ми навмисно намагалися відійти від політизації цього процесу, і абсолютна більшість пропозицій, якій надійшли до бюджетного комітету, у цьому загальному проекті постанови враховано.

Отже, просив би підтримати рішення комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги! Я окремо поставлю цю поправку і хотів вас поінформувати, про яку говорив Петро Олексійович. На Консультативно-дорадчій раді за участю керівників всіх областей, я маю на увазі обласних рад, асоціацій місцевого самоврядування одностайно було прийнято рішення пропонувати Верховній Раді записати в Основних напрямах бюджетної політики на 2005 рік положення, що не менше 10 відсотків видаткової частини Державного бюджету повинно бути спрямовано на розвиток аграрного сектору. Ми говорили про цю тему, підтримували її.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, щоб її включити до Проекту Постанови, прошу проголосувати.

ПОРОШЕНКО П.О. Прошу підтримати.

13:47:01

За-351

ГОЛОВА. Пхиденко, будь ласка, з мотивів.

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую, шановні колеги.

ГОЛОВА. Пхиденко з мотивів і зараз будемо голосувати.

Шановні колеги, ми вже провели парламентські слухання, всі питання вже були обговорені. Питань немає.

13:47:11

ПХИДЕНКО С.С.

Петро Олексійович, я дуже прошу. Не попало до проекту основних напрямів бюджетної політики цілий ряд моментів, пов'язаних з фінансуванням культури. Я б дуже просив би, щоб в пункті 2 після слів: "збалансованого економічного зростання", додати: "забезпечити фінансову залежність між економічним зростанням та розвитком культурної сфери".

В кінці пункту 15, "у соціальній сфері", замінити терміном "соціально культурній сфері". Та додати наступне речення: "Основою правління бюджетними ресурсами в сфері культури мають стати стандарти та нормативи мінімальних державних послуг".

В пункті 18 після "охорони здоров'я" додати слово "культура", а далі за текстом. В пункт 18 додати наступне: "Формування міжбюджетних відносин між державними бюджетами і місцевими бюджетами має випливати із економічно обгрунтуваних обсягів видатків на подання послуг в сфері культури з розрахунку на одного мешканця". Я дуже просив би от такі моменти додати, щоб...

ГОЛОВА. Шановні колеги, я бачу, що з голосу дуже багато пропозицій, ми зараз наголосуємо багато чого. Є документ, який запропонував Бюджетний комітет, давайте хоч якусь основу приймемо. Я бачу зараз дуже багато бажаючих внести пропозиції. Письмові якщо були - давайте будемо розглядати їх. Будь ласка, до цієї пропозиції позиція комітету, яку щойно виголосив народний депутат Пхиденко.

ПОРОШЕНКО П.О. Комітет розглядав цю пропозицію. По змісту ми не заперечували б її підтримувати. Але, на жаль, поточна концепція бюджетної політики, яка відображена у Бюджетному кодексі, передбачає інший спосіб врахування соціальних нормативів, на базі яких має бути визначене фінансування місцевих бюджетів.

Саме тому з врахуванням жорсткої позиції уряду, на жаль, якого зараз немає щодо... і щодо діючого Бюджетного кодексу статус Постанови Верховної Ради, безумовно, буде нижчий. Я раджу, щоб ми врахували цю вашу позицію при внесенні змін до Бюджетного кодексу, щоб не тільки у бюджеті 2005 року, а раз і назавжди ми закріпили у такий спосіб формулювання місцевих бюджетів. Саме це було пояснення, чому ми відхилили.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми пропозицій більше вносити не будемо. Якщо у вас є з мотивів суто, будь ласка, Георгій Корнійович Крючков, потім Нощенко, потім Баранівський, але з голосу пропозиції не будуть ставитися на голосування. Будь ласка, Георгій Корнійович Крючков.

13:49:43

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Я хотів би висловити вдячність комітету бюджетному за те, що він врахував наші практично всі пропозиції відносно проблем оборони. Це відповідь на вчорашнє обговорення. І я хотів би привернути увагу, що у Бюджетній резолюції, яку подавав уряд, навіть не було такого поняття, як оборона. Спасибо вам за таке розуміння.

ПОРОШЕНКО П.О. Я дуже дякую за високу оцінку...

ГОЛОВА. Микола Нощенко, мікрофон, будь ласка.

13:50:14

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі. Володимире Михайловичу, я відносно поправок з голосу, до вашої поправки, за яку ми проголосували ефективно. Є пропозиція добавити одне слово, 10 відсотків, що ви говорили, на розвиток аграрного сектору та села, тому що випадає село. У мене на окрузі, наприклад, десятки сіл, де немає жодної юридичної особи аграрного сектору. Дякую.

ГОЛОВА. Я думаю, що редакційно можна врахувати. Я вам дякую за пропозицію. Комітет погоджується, це... Олександр Баранівський будь ласка.

ПОРОШЕНКО П.О. Редакційно ми врахуємо...

13:50:48

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Ну, у нас так все швидко робиться, як би була порівняльна таблиця, які ми вносили доповнення до Бюджетної резолюції, то фракція соціалістів вносила пропозицію збільшити до 2 мільярдів гривень на повернення заощаджень, щоб воно найшло відображення у Бюджетній резолюції.

друге питання. Тільки що ми проголосували Закон про ........... боргом по 57-й статті перед вчителями. То, на наш погляд, соціалістів, треба було б записати у Бюджетній резолюції, виходячи з прийняття цього закону, щоб передбачити кошти на погашення заборгованості як у п'ятому році, і наступні роки. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Петро Олексійовичу.

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Прийняття закону, закон є обов'язковим для виконання всіма, в тому числі і урядом, він безумовно має враховувати вимоги закону, який щойно був проголосований, за умови його підпису Президентом. Тому що поки що ми базуємося лише на діючому законодавстві, і проголосований закон, не підписаний Президентом, нами не може бути врахований в Основних напрямках бюджетної політики. Але по змісту я повністю підтримую позицію, яку висловив шановний Олександр Петрович. І я не заперечую проти того, щоб у дорученні уряду записати доручення на врахування видатків по 57-й статті відповідно до діючого законодавства. Проголосований закон буде той самий.

Щодо заощаджень. Дійсно, від фракції соціалістів надійшла пропозиція по двом мільярдам. В пропозиціях, які запропоновані вами зараз на голосування, достатньо жорстко заредагована позиція щодо необхідності суттєвого збільшення видатків на виплату заощаджень громадянам. І я думаю, що не обмежувати конкретною цифрою - це був той компроміс з урядом, на який вони пішли. Я думаю, що в цій редакції ми можемо прийняти цю постанову.

ГОЛОВА. Шановні колеги, для того, щоб зберегти регламентну чистоту, прошу уваги. Перед тим, як ставити в цілому, одну хвилиночку.

Я ставлю на голосування першим проект, який вніс Кабінет Міністрів. Це проект постанови Верховної Ради України про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік. Реєстраційний номер 5561. Прошу визначатися.

ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Володимире Михайловичу, я прошу, зніміть голосування. Шановні колеги, відповідно до Бюджетного кодексу тут діє процедура Бюджетного кодексу, а не Регламенту Верховної Ради. Відповідно до Бюджетного кодексу першим мають ставитися висновки і пропозиції Верховної Ради, які підготовлені Бюджетним комітетом. Це регламентна вимога Бюджетного кодексу, і я прошу, щоб ми діяли у відповідності до процедури, визначеної бюджетним законодавством. Дякую.

ГОЛОВА. Тоді зніміть голосування, роз'яснення комітету. Я просив би шановних народних депутатів не вводити мене в оману тоді.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Постанови Верховної Ради України про Основі напрями бюджетної політики на 2005 рік. Реєстраційний номер 5561-Д з проголосованими поправками. Прошу голосувати.

ПОРОШЕНКО П.О. Бюджетний комітет підтримує.

ГОЛОВА. Прошу голосувати, шановні колеги. Шановні колеги, позиція уряду - прийняти, одну хвилиночку, позиція Верховної Ради прийняти бюджетну резолюцію. Кабінет Міністрів буде визначатись, що він враховує, що не враховує, аргументує свою позицію. Що ми робимо тут незаконного? Я звертаюсь до керівників депутатських груп і фракцій, давайте ж продемонструємо хоча би раз своє лице. Я ставлю на голосування про схвалення в цілому проекту Постанови Верховної Ради України про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік з пропозиціями, які були враховані. Реєстраційний номер 5561. Прошу голосувати.

ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, всі пропозиції фракцій враховані. Якщо ви не голосуєте, ви на сьогоднішній день не даєте доручення уряду по формуванню бюджету. Дякую.

13:55:17

За-328

ГОЛОВА. Закон прийнято. Постанова прийнята, вибачте.

Оголошується до розгляду проект Закону про житлові, комунальні та господарські послуги. Доповідач Пустовойтенко Валерій Павлович - голова Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Будь ласка.

13:56:31

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Верховна Рада третього лютого 2004 року прийняла за основу проект Закону про житлово-комунальні послуги. Законопроект був розроблений народним депутатом, членом нашого комітету. Пустовойтенко, Рєзніков, Круглов, Костинюк, Петренко. Цей проект закону і проект загальнодержавної програми реформування розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки доповнить один одного. Ми вважаємо, що проблема реформування галузі має розпочатися перш за все з реформування відносин у сфері житлово-комунальних господарств. Саме проблеми встановлення цивілізованих відносин між виробниками, виконавцями та споживачами послуг виключно на договірній основі повинні стати основою реформування галузі. Причому, закон перебуває форму договору, де перелік тільки істотних умов складається з 19-ти пунктів.

Крім того, Кабінет Міністрів зобов'язаний протягом трьох місяців підготувати форми типових договорів. Принципово важливим є запровадження системи передачі повноважень .............. за договором від власника до балансоотримувача, від нього - управителю, а далі вже можуть укладатися договори на виконання послуг. Вона діє і сьогодні, тільки функції окремих учасників договірних відносин не визначені. Тому виникає плутанина і хаос. Можуть працювати і певні договори, але тільки за згодою сторін.

Важливим є визначення прав та обов'язків кожного з можливих учасників договірних відносин. Останній День уряду продемонстрував великий інтерес з боку суспільства до системи формування цін і тарифів у сфері житлово-комунальних господарств і послуг. Цій проблеми у проекті закону присвячена ціла низка і ціла глава.

Ми вважаємо, що прийняття цього закону буде сприяти покращанню становища наших людей і підвищення ефективності у роботі галузі. При підготовці до другого читання до проекту закону про житлово-комунальні послуги надійшло більше 227-ми пропозицій. Зауваження Головного науково-експерного управління, в основному, враховані, за пропозицією народних депутатів статті, які викликали найбільше суперечностей, були вилучені. Натомість була включена нова стаття - "Права та обов'язки власника квартири, будинку, споруди, комплексу будинків" Крім того, було суттєво покращено зміст статей і також принцип сертифікації був замінений з обов'язкового на добровільний. Тобто наявність сертифіката має підтверджувати спроможність того чи іншого виконавця якісного надання послуг.

Уточнено ряд норм, пов'язаних з перервами в наданні житлово-комунальних послуг, їх фіксації та порядком компенсації грошей споживачам. Спрощено порядок оформлення претензій споживачів до виконавців.

Повністю враховано 80 пропозицій, враховано редакційно 74, враховано частково 18, відхилено 38. Внесено 79 редакційних правок.

Прошу цей закон підтримати у другому читанні і в цілому.

ГОЛОВА. Які є застереження, шановні колеги?

Борис Беспалий, будь ласка.

13:59:17

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Київ.

Ну, в мене, власне, заперечень немає. Навпаки, я вважаю, що цей закон потрібний і дуже важливий. У мене є пропозиція тільки по вдосконаленню його. Це конкретно поправка 27-ма.

Справа в тому, що наші юридичні особи, які працюють в цій сфері, вони можуть бути підприємства або організації, а буває інколи, що вони мають статус установ. Тому я пропоную для повноти, щоб потім не виникало якихось колізій, бо йдеться про грошові потоки і так далі, фінансову документацію, де треба точність, я пропоную просто врахувати 27-му поправку, яка до переліку постанов, забезпечення яких підтримується, додає також, до переліку додає також, крім підприємств і організацій, ще й установи. За цим, я думаю, підтримати треба закон.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Добре. Я хочу сказати, що ця поправка розглядалася. Врахована частково. Я погоджуюся з Борисом Беспалим.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю, що врахуємо як редакційну поправку. Немає заперечень? Які ще є застереження? Немає?

Юрій Кармазін.

14:00:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Валерій Павлович, я дякую, що багато моїх поправок врахували. Але частина залишилася і відхиленою. Тому я звертаю вашу увагу на 33-тю поправочку. Я не буду всі пропонувати. Але я хочу, щоб документ був красивий, тобто відповідав усім юридичним нормам.

Подивіться, частина 2 статті 4 викласти в такій редакції: "Верховна Рада України може давати згоду на обов'язковість міжнародного договору, текст якого містить норми, що суперечать цьому закону, тільки після внесення змін до цього закону і набуття ним чинності".

Чому я так пишу? Тому що ми можемо зараз деякими законами просто погіршити становище наших громадян, яке весь час погіршується... якраз в цій сфері житлово-комунального господарства. Тому я й говорю, що давайте так, якщо тільки погіршуємо, давайте вносити зміни сюди, щоб громадяни... це було відкрито і відверто. Давайте проголосуємо за цю поправку. Я не розу......

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Тут дві поправки було. Була поправка Бориса Беспалого....чинного законодавства замінити слово законодавством. Ми поправили і вона врахована.

І народного депутата Кармазіна була відхилена поправка, тому що, згідно з міжнародними договорами, ми передбачаємо Верховна Рада уже чинним іншим законом це передбачено.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 33 Юрія Кармазіна.

14:02:31

За-76

Поправка не підтримана.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон Проект Закону про житлові, комунальні та господарські послуги. Реєстраційний номер 3315. Прошу голосувати.

14:03:03

За-300

Закон прийнято.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую всім.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України... А я оголосив на 15 хвилин продовження роботи. "Про радіочастотний ресурс України" (нова редакція) (друге читання).

Доповідач - член Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Юрій Віталійович Луценко. Будь ласка, Юрій Віталійович.

14:03:29

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні народні депутати! На ваш... до вашого розгляду пропонується друге читання змін до Закону про радіочастотний ресурс, 12 травня Верховна Рада прийняла його за основу і доручила комітету доопрацювати законопроект з врахуванням зауважень і пропозицій. Для доопрацювання профільним комітетом була створена робоча група з дев'яти фахівців, до складу якої увійшли офіційні представники Держкомзв'язку, Нацради з питань телебачення, Генерального штабу, асоціації операторів, народні депутати тощо. Поступило 248 поправок, практично всі вони враховані, законопроект повністю відповідає зауваженням народних депутатів, відомств та Державного комітету зв'язку.

У результаті доопрацювання суттєво поліпшений його зміст. Він максимально наближений до форми закону прямої дії.

Найперше. Покращений механізми конверсії радіочастотного ресурсу.

По-друге. Усунута проблема подвійного ліцензування телерадіомовників.

По-третє. Вдосконалено процедуру ліцензування зв'язківців.

Четверте. Чіткіше окреслено європейські механізми державного управління і незалежного регулювання у сфері телекомунікацій.

Законопроект рекомендований до прийняття у другому читанні. На думку фахівців нова редакція закону відповідає вимогам сьогодення і подальшій перспективі розвитку українського радіочастотного ресурсу.

Є одне маленьке зауваження. Державний комітет з питань зв'язку , буквально, сьогодні звернувся з проханням у статті 40-ій частині четвертій замість слів "використовує заявник смуг радіочастот" просить поставити " у межах смуги". Це технічна поправка, але для протоколу я просив би її також враховувати, як погоджену комітетом для другого читання. І прошу народних депутатів прийняти з цим зауваженням законопроект в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Хто наполягає на поправках, можливо враховані неповністю, або не враховані.

ЛУЦЕНКО Ю.В. Володимире Михайловичу, всі поправки враховані, але сталася одна прикрість. Поправка шановного Юрія Кармазіна по технічним причинам просто випала під час розгляду, секретаріат нашого комітету приносить велике вибачення, сталася просто технічна прикрість. Всі інші поправки, абсолютно всі враховані.

ГОЛОВА. Вона також врахована, так я розумію?

Кармазін, мікрофон, будь ласка.

14:05:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Володимире Михайловичу, насправді закон ми покращили дуже серйозно. І я буду просити підтримати цей законопроект. Не наполягаю на не точній, не повній врахуванні поправки. Я думаю, що 250 поправок, які враховані в цьому Законі - це, дійсно, хочу подякувати Луценку за те, що це вже цивілізований, європейський закон. Але тепер залежить все від органів виконавчої влади - що ми з ним зробимо - чи це буде нормально виконуватися, чи ні. Я просив би проголосувати в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію Комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (нова редакція), реєстраційний номер 4339. Прошу голосувати.

14:07:01

За-393

Закон прийнято.

ЛУЦЕНКО Ю.В. Від імені зв'язківців - велике дякую.

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду Проект Закону про підтримку виробництва та розвиток ринку сільськогосподарської продукції (друге читання). Сергій Терьохін. Я перепрошую, третє читання. Прошу зосередитись.

14:07:23

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, я вам нагадую, що цей Закон, є мабуть що перша спроба законодавчого формування(?) правового поля, виключно в межах якого має проходити держрегулювання і сприяння держави сільськогосподарському виробництву і ринку сільгосппродукції.

Це є базовий Закон спрямований на встановлення чітких відносин між державою і виробником, які встановлюють фінансові, різноманітні способи фінансової, бюджетної підтримки. Закон складається з 6 розділів. Це і цінова підтримка, це і страхове субсидування, це заставні операції, це дерегуляція і регулятивна підтримка ринку. Це нарешті дуже важливий розмір, це тваринницькі дотації і прикінцевий розділ. Значить, було внесено на третьому читанні 179 правок, з них 26 було відхилено. Із цих 26 20 відхилено у зв'язку з зміною положень цього закону, технологічне було відхилення, 6 мають концептуальний вигляд. Якщо є по якихось поправках питання, треба пройтися.

І останнє. Після переговорів, проведених з Мінфіном і лівих страхових організацій у тому розділі, який стосується страхових дотацій, пропонується замість одного відсотка страхового платежу на всіх страховиків ввести 2 відсотки, але на тих страховиків, які працюють на аграрному полі. Тобто це буде формуватися спеціально фонд для здешевлення премій плати за користування страховими послугами виробників, здешевлення виробниками. Тому з цим зауваженням, якщо є правки, давайте по ним пройдемося, є якісь питання, якщо ні, моїм зауваженням було б добре його прийняти. І єдине, ви бачите, що є деякі пропозиції Головного науково-експертного управління, Юридичного управління, дозволити зробити юридико-правову експертизу термінологій для того, щоб не міняючи суті, викласти у більш нормальному юридичному...

ГОЛОВА. Давайте будемо переходити до голосування, бо не буде кому голосувати. Морозов, Ващук. Дуже коротко прошу. Мікрофон Морозова, фракція "Наша Україна".

14:10:02

МОРОЗОВ О.В.

Я прошу відповісти. Як буде звучати 116 і 118 поправки щодо податків на страхову галузь. Тому що не зрозуміло, що ви пропонуєте, ми знімаємо взагалі 116, 118 правку, чи як воно буде звучати?

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, я перепрошую, ні про яке зняття не може бути і мови. Тому що єдина галузь в економіці, яка має мати солідарне субсидування страхових платежів, як це робиться у всьому світі. Пропонується просто на першому етапі для формування Фонду страхових субсидій накласти оцей відсоток у розмірі двох відсотків від валу на страховиків, які надають послуги на ринку страхування аграрної продукції. Крім, зрозуміло, це цивільна відповідальність, страхування життя і так далі. Решта страховиків не буде входити в цю систему.

ГОЛОВА. Ващук, будь ласка.

14:11:05

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, 53-тя моя поправка. Це стосується відносно того, що я пропоную доповнити перелік товарів, на які регулюються ціни в Україні. Ви звернули увагу, там усе продукція рослинництва. Продукцію тваринництва, м'ясо яловичини, м'ясо свинини, м'ясо птиці, м'ясо баранини, масло вершкове, воно враховано, написано у 15.11 пункті, але виписано воно там абсолютно не так. Чому? Бо тут є ще такий пункт. У разі збитковості тваринницької продукції Кабінет Міністрів встановлює мінімальний рівень закупівельних цін на виробляння сільськогосподарськими товаровиробниками продукцію тваринництва з урахуванням особливостей виробництва цієї продукції по природно-кліматичних зонах і, щоб...

ГОЛОВА. Яка це поправка? Катерино Тимофіївно, яка це поправка? Мікрофон увімкніть, будь ласка, ще.

14:12:22

ВАЩУК К.Т.

Якщо її не в цей розділ Терьохін перечить, нехай у 15.11, але у такій термінології. Бо це принципово важливо. Це продукція тваринництва, яка сьогодні найбільші збитки несе.

ТЕРЬОХІН С.А. Я дуже перепрошую, з такою правкою категорично погоджуватися не можна. Про що каже Катерина Ващук? У разі, якщо треба буде, Кабінет Міністрів для взагалі всього ринку встановить м'ясо - три рублі. В 15.11 є порядок, яким чином робити це м'ясо. Написано, що у разі, зараз цитую: "За поданням центрального органу державної виконавчої влади Мін АПК Кабінет Міністрів України установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується як база для розрахунку дотацій." Хоче Кабмін встановлювати фіксовану ціну, нема питань. Є система дотаційних платежів, хай відшкодовує цю різницю. Ви ж пропонуєте адміністративно визначати. А звідкіля будуть братися ці кошти на відшкодування збитків по собівартості, ніхто не бачить.

Тому з Мін АПК 1511 було погоджено повністю, і Міністерство фінансів з ним погоджується, бо це - нормальний механізм дотування ціна для споживача м'яса, молока.

ГОЛОВА. Кабінет Міністрів підтримує це?

_________________. Кабінет Міністрів підтримує те, що говорить народний депутат Терьохін.

ГОЛОВА. Все тоді. Будь ласка, Морозов.

14:14:06

МОРОЗОВ О.В.

А в зв'язку з тим, що 116-118 правки не розглядалися на комітеті, я пропоную їх проголосувати тут в залі, поставити їх на голосування.

ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую, всі правки пройшли розгляд на комітеті. І тому якщо ми зараз почнемо руйнувати логіку страхового субсидування, тоді не зрозуміло, як будуть тоді складатися мінімальні, максимальні ціни, а що робити з дотаціями, що робити з гарантіями і кредитами, які будуть даватися за рахунок бюджету? Тому я не хотів би, щоб тут страховий ринок за рахунок, я перепрошую, аграрного сектору трішечки уходив в сторону.

Я прошу з урахуванням моєї правки по страховикам, що має бути два відсотки відрахувань до фонду страхових субсидій страховиками, які надають страхові послуги на ринку аграрному, прийняти цей закон в третьому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти в третьому читанні і в цілому як закон проект Закону про підтримку виробництва та розвиток ринку сільськогосподарської продукції. Реєстраційний номер 3064. Прошу голосувати. Я просив би, шановні колеги, з'ясовувати в комітеті, а не в сесійній залі ваші пропозиції.

14:15:37

За-141

Рішення не прийнято. Ващук, будь ласка.

Ну, не можна ж допускати до того, щоб чекати пленарне засідання і тут з'ясовувати стосунки! Будь ласка, Ващук.

14:15:47

ВАЩУК К.Т.

Володимир Михайлович! Ми єдине просили, щоб ставилася правка.

Є різні бачення, але не можна теж... Якщо ми встановлюємо мінімальні ціни на біржі на рослинницьку продукцію, на біржу може виноситися і на продаж тваринницька продукція.

Чому у нас на одну продукцію одні правила, на другу - інші? Тваринницька продукція сьогодні найбільш збиткова. Я не розумію позицію міністерства тут. Сьогодні проблема, найгірша галузь - тваринництво. І хай буде записано так, як ми зробили поправку.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 53 Ващук, прошу голосувати.

ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую!

Значить, для тваринницької продукції існують дотації, а не ціни! І ви уявіть собі, вершками будуть на біржі десь там... Ну, що за єрунда!

14:16:49

За-39

ГОЛОВА. От і вся підтримка.

Яка пропозиція? Цушко, будь ласка, Василь Петрович.

ТЕРЬОХІН С.А. Цей закон треба голосувати. Якщо ми не проголосуємо, давайте на повторне третє. Але я хотів би, шановні народні депутати...

14:17:01

ЦУШКО В.П.

Сергей Анатольевич, мне включили микрофон!

ТЕРЬОХІН С.А. А, перепрошую.

ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги!

Депутат Цушко, фракция социалистов.

Уважаемые коллеги, этот закон в парламенте с 1999 года. Правительство просит, МинАПК просит принять его для двух целей: заложить в бюджет следующего года поддержку АПК. Это поддержка цены на сельхозпродукцию.

Второе, идут переговоры с СОТ. Если мы сейчас не заложим бюджетной поддержки, мы, когда вступим в СОТ, сельское хозяйство можно закрыть.

Поэтому прошу вас, все, что говорит Екатерина Ващук, другие депутаты - Морозов и другие - это все можно поправить в сентябре. Но сейчас нужно его проголосовать в целом и в третьем чтении, чтобы он был подписан. В противном случае мы проиграем перед нашими соседями, конкурентами, которые ... после вступления в СОТ.

Я вас очень прошу: если мы хотим помочь...

ГОЛОВА. Шановні колеги, я читаю, хто автори цього законопроекту. І мені тут дивно, що в залі з'ясовують стосунки. Читаю: Ващук, Терьохін, Цушко, Супрун, Томич, Зубець, Єремеєв, Юхновський, Фоменко, Асадчев, Лещенко.

Якщо не вистачало часу, давайте ще на рік його відкладемо, розгляд цього закону!

Я ставлю на голосування: про прийняття в третьому читанні і в цілому як закон проект Закону "Про підтримку виробництва та розвиток ринку сільськогосподарської продукції". Реєстраційний номер 3064. Прошу голосувати.

14:18:46

За-162

Рішення не прийнято.

Давайте так: шановні колеги, зробимо перерву, після перерви тоді буде у нас більше, мабуть, логіки. Я попрошу під час перерви авторів законопроекту і комітет з'ясувати там недоречності які, для того щоб ми знайшли узгоджену позицію.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години. Після перерви першим буде розглядатися проект Закону "Про підтримку виробництва та розвиток ринку сільськогосподарської продукції".