ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

25  червня   2004 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної

Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада". Реєструємося.

10:02:23

Зареєструвалося -438

У залі зареєструвалося 438 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, шановні наші виборці, радіослухачі, сьогодні ми проводимо засідання напередодні 28 червня. Ви знаєте, що 28 червня - це День Конституції України. Тому дозвольте від вашого імені щиро привітати і вас, особливо тих, хто в 1996 році мав відношення до прийняття Конституції у цій сесійній залі, і привітати усіх тих громадян, які надіяються і сподіваються на те, що ця Конституція буде відстоювати їхні інтереси і побажати наснаги нашому парламенту для того, аби ми  зуміли внести такі зміни до основного Закону - Конституції, який дійсно слугував би інтересам нашого українського народу. (Оплески)

Сьогодні день народження народного депутата Скомаровського Володимира Володимировича. Давайте щиро привітаємо його з цією датою і побажаємо творчого натхнення і успіхів в законотворчій діяльності.

Дозвольте з оголошенням ознайомити вас. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Кіссе Антона Івановича до складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). (Оплески)

Ще одне оголошення. Відповідно до статі 4.2.2 та 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України та протоколу засідання депутатської фракції Народної аграрної партії України від 23 червня 2004 року інформую, що уповноваженим представником цієї фракції обрано також народного депутата України Касьянова Сергія Павловича.

Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в п'ятницю ми маємо з вами 30 хвилин для оголошення заяв, запитів, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Прошу народних депутатів записатися для виголошення заяв, повідомлень і пропозицій. Я тим часом оголошу депутатські запити.

Так, будь ласка, покажіть на табло список, хто записався, щоб народні депутати готувалися, а я тим часом ознайомлю вас з депутатськими запитами. Усього 30 хвилин на запити і заяви. Так як ми і домовлялися з вами, на вашу пропозицію я спочатку проінформую вас про оперативну інформацію щодо надходження депутатських запитів, які я зараз буду оголошувати. Тобто ви просили оголошувати по фракціях і групах.

В нас сьогоднішній день, ми виголосимо 70 запитів народних депутатів: від фракція "Наша Україна" - 33 запити, від фракції комуністів - 14, фракції "Регіони України" - 2, фракції СДПУ(о) - немає жодного, група "Народні ініціативи" і "Народовладдя" - 2, фракції політичної партії "Трудова Україна" - 7, фракція Народної аграрної партії України - 1, фракція Соціалістичної партії України і фракція Блоку Юлії Тимошенко - по три, група "Союз" - немає сьогодні, фракція НДП і Промисловців і підприємців - 3, група "Центр - 1, позафракційні - 1.

Таким чином, як я уже говорив, 70 запитів народних депутатів. Я вас зараз  з ними ознайомлю.

Надiйшли запити народних депутатів України:

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Президента України, Головнокомандувача Збройними Силами України щодо поспішного й необдуманого рішення про виселення із його приміщення військового ліцею імені Івана Богуна, внаслідок чого зірвано вступні іспити абітурієнтів до учбового військового закладу, значна частина яких є сиротами, чорнобильцями, дітьми, батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків.

Поскільки цей депутатський запит до Президента України, я прошу визначитися із його підтримкою.

 

10:07:31

За-100

Рішення не прийнято.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра України з приводу негативного впливу стічних вод Лужанського експериментального заводу на якість води в криницях мешканців сіл Кіцманського району Чернівецької області.

Сергія СЛАБЕНКА до Прем’єр-міністра України стосовно звернення мешканців міста Володимир-Волинського Волинської області щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців-пенсіонерів.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра України щодо завершення будівництва газопроводу-відводу Сторожинець - Глибока Глибоцького району Чернівецької області.

Владислава АТРОШЕНКА до Прем’єр-міністра України щодо соціального захисту працівників підсобного сільського господарства державного  спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” села Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра України щодо членства України в наднаціональному органі Міждержавному авіаційному комітеті.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра України щодо будівництва газовідводу до сіл Новоселицького району  Чернівецької області.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра України, голови Антимонопольного комітету України стосовно необґрунтованого підвищення цін Департаментом державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ України за отримання свідоцтв про закінчення курсів водіїв транспортних засобів.

Групи народних депутатів (БУРЯК, НОВАК, ОЛУЙКО) до Прем’єр-міністра України стосовно виконання Постанови Верховної Ради України “Про відзначення 100-річчя з дня народження видатного письменника-гуманіста Миколи Островського” у частині фінансування єдиного в Україні музею імені Островського у місті Шепетівка.

Юрія СОЛОМАТІНА до Прем’єр-міністра України у зв’язку із безпідставним затриманням направлення до Ради Європи грамоти щодо ратифікації Європейської хартії регіональних мов і мов меншин з боку Міністерства закордонних справ України.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Прем’єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася з мешканцями будинку №8 по вулиці Брайляна у місті Єнакієве.

Олександра КОСЬЯНЕНКА до Прем’єр-міністра України щодо виділення коштів для проведення невідкладних робіт на сховищах радіоактивних відходів колишнього Придніпровського хімічного заводу в місті Дніпродзержинську.

Валентини СЕМЕНЮК до Прем’єр-міністра України стосовно неповного з’ясування обставин справи та надання необґрунтованих відповідей Фондом державного майна України, Міністерством аграрної політики України та Міністерством освіти і науки України щодо ситуації, яка склалася під час приватизації радгоспу “Тернопільський” Тернопільської області та його подальшої передачі до сфери управління Міносвіти.

Юрія АРТЕМЕНКА до Прем’єр-міністра України стосовно невиплати стипендій Президента України видатним діячам інформаційної галузі.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Прем’єр-міністра України у зв’язку із неповерненням коштів селу за фактичні витрати на спорудження об’єктів соціально-культурного призначення відкритого акціонерного товариства “Тернопільагроспецмонтаж”.

Івана СТОЙКА до Прем’єр-міністра України щодо порушення Конституції України, мовного законодавства в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого в місті Харкові.

Степана БУЛЬБИ та Миколи РУДЬКОВСЬКОГО  до Прем’єр-міністра  щодо вирішення питання передачі цілісного майнового комплексу військового містечка №12 міста Прилуки Чернігівської області.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо газифікації сіл Глобинського району Полтавської області.

групи народних депутатів (ЮХНОВСЬКИЙ, КАЛІНЧУК та інші. Всього 5 депутатів) до Прем’єр-міністра  щодо реформування системи технічного регулювання в Україні у зв’язку із запланованим вступом України до Світової організації торгівлі.

Богдана КОСТИНЮКА до Прем’єр-міністра  стосовно недопущення знищення рибогосподарського підприємства “Блакитна нива” Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області.

Володимира БОНДАРЯ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора  щодо перевірки фінансування та використання коштів медичними закладами академії медичних наук України.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра стосовно надання статусу гірського населеного пункту селу Драгово Хустського району Закарпатської області.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Прем’єр-міністра  щодо визначення джерел фінансування вартості поточного і капітального ремонту житлового фонду промислових підприємств – банкрутів, переданого на баланс Костопільській міській раді Рівненської області Ухвалою Вищого Господарського суду України.

В’ячеслава КИРИЛЕНКА  до Прем’єр-міністра  з приводу незадоволення відповіддю Міністра охорони здоров’я на депутатський запит щодо протиправних дій адміністрації та охорони Запорізького державного медичного університету проти представників молодіжних організацій, створення незаконних перешкод у поширення інформації, застосування пневматичної зброї і фізичної сили та притягнення винних осіб до відповідальності.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра , Генерального прокурора  щодо захисту інтересів трудового колективу державного підприємства Міністерства оборони України “Харківський завод залізобетонних виробів”.

Геннадія ГОРЛОВА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів  щодо виділення субвенцій з державного бюджету для надання пільг ветеранам війни, праці та військової служби.

Романа ТКАЧА до Віце-прем’єр-міністра Дмитра Табачника  щодо вирішення питання компенсації матеріальної шкоди, заподіяної незаконними репресіями, реабілітованим та їх сім’ям.

Володимира ЄЩЕНКА до Віце-прем’єр-міністра Івана Кириленка стосовно передачі гуртожитку державного підприємства “Черкаський консервний завод” до комунальної власності міста Черкаси.

Миколи ТОМЕНКА до Віце-прем’єр-міністра Дмитра Табачника щодо неналежного виконання Кабінетом Міністрів України Постанови Верховної Ради про відзначення 200-річчя з дня народження видатного вченого Михайла Максимовича”.

Володимира МАТВЄЄВА до Генерального прокурора України з приводу неправомірних дій співробітників слідчого управління Харківського міського управління Міністерства внутрішніх справ України та поверхневого розгляду заяви пана Ворошилова представниками Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Генерального прокурора України щодо дотримання співробітниками Коропського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області чинного законодавства України при арешті та утриманні під вартою громадянина Дриня.

Романа ТКАЧА до Генерального прокурора України щодо вирішення питання відміни в судовому порядку рішення Ворохтянської селищної ради Івано-Франківської області  з приводу передачі земельної ділянки та повернення її у власність законному користувачу.

Валентини СЕМЕНЮК до Генерального прокурора України стовно проведення перевірки походження коштів за які був придбаний державний пакет акцій відкритого акціонерного товариства “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” та дотримання норм Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.

Анатолія НАЛИВАЙКА до Генерального прокурора України, Міністра юстиції України щодо порушення законодавства України посадовими особами Печерського та Дніпровського відділів державної виконавчої служби в місті Києві.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Генерального прокурора України стосовно перевірки звинувачень агрокредитної спілки “Сенатек” в шахрайстві та привласненні коштів вкладника.

Олексія БАБУРІНА та Юрія АРТЕМЕНКА до Генерального прокурора України з приводу незаконних дій працівників правоохоронних органів щодо товариства з обмеженою відповідальністю “Ліберті-Маркет” та закритого акціонерного товариства “Дисконт-2000”.

Богдана КОСТИНЮКА та Романа ТКАЧА до Генерального прокурора України з приводу незаконного використання державних засобів масової інформації для ведення передвиборчої агітації Прем’єр-міністром України.

Миколи ТОМЕНКА до Генерального прокурора України щодо перевірки факту відключення у кабельних мережах Донецької області телеканалу “5 канал”.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора України, Міністра освіти України щодо розслідування обставин доведення до самогубства Атаманюка, студента юридичного факультету Прикарпатського університету.

Ігоря ТАРАСЮКА до Генерального прокурора України щодо правової оцінки діяльності голови Долинської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

групи народних депутатів (ПАВЛЮК, РЕЗНІК, ШКІЛЬ, КОЗАЧЕНКО) до Генерального прокурора України з приводу  невиконання рішень місцевих судів Одеси стосовно порушень законодавства України розважальними закладами, які використовують акустичну апаратуру. 

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора України стосовно об’єктивності розслідування окремих кримінальних справ правоохоронними органами Херсонщини.

Георгія КРЮЧКОВА та Марії МАРКУШ до Генерального прокурора України, Голови Комітету Верховної Ради України по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, Голови Вищої ради юстиції стосовно додаткової перевірки доводів, викладених у колективній заяві власників майнових паїв колишнього сільськогосподарського виробничого кооперативу “Тересва” селища міського типу Тересви Тячівського району Закарпатської області.

Олександра МАСЕНКА до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу знущання та неправомірних дій працівників міліції міста Лубен Полтавської області стосовно синів громадянки Степанової.

Івана ІВАНЧО до Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державної податкової адміністрації України з приводу створення техногенної небезпеки життєдіяльності мешканцям міста Берегове Закарпатської області.

Василя ГЛАДКІХ до Міністра праці та соціальної політики України щодо організації виробництва інвалідних візків.

групи народних депутатів (ЛУК’ЯНЕНКО, МАТВІЄНКО, СИТНИК, ОМЕЛЬЧЕНКО) до Міністра закордонних справ України з приводу незаконної депортації з території Республіки Бєларусь 21 червня 2004 року громадянина України, журналіста опозиційної газети “Время” Михайла Подоляка.

В’ячеслава КИРИЛЕНКА  до Міністра внутрішніх справ України щодо нападу працівників міліції на прихильника блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, мешканця міста Херсона Коротчука та завдання йому тілесних ушкоджень.

Романа ТКАЧА до Міністра оборони України у зв’язку з невирішенням питання надання квартири офіцеру запасу Струку.

Богдана КОСТИНЮКА до Міністра праці та соціальної політики України стосовно надання соціальної допомоги  багатодітній сім'ї Кушніренко села Шевченкове Кілійського району Одеської області.

Володимира НЕЧИПОРУКА до міністра внутрішніх справ України з приводу неправомірних дій працівників приватного підприємства Ялтинської юридичної агенції “Право-експерт” при експертній оцінці автомобілів.

Володимира ПУЗАКОВА до міністра промислової політики України стосовно підвищення рівня співпраці Міністерства промислової політики України з Кіровоградським ремонтно-механічним заводом імені Таратути.

Василя ОНОПЕНКА до міністра внутрішніх справ України щодо порушення співробітниками Оболонського районного управління внутрішніх справ  міста Києва чинного законодавства України.

Групи народних депутатів (ПАВЛЮК, РЕЗНІК, ШКІЛЬ, КОЗАЧЕНКО) до міністра охорони здоров’я України з приводу невиконання службових обов’язків посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до міністра транспорту України стосовно неналежного утримання об’єктів соціально-культурного призначення залізниці, переїздів та інше на ділянці Херсон - Армянськ.

Анатолія МАТВІЄНКА до міністра оборони України щодо закриття Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Олександра МАСЕНКА до міністра юстиції України щодо забезпечення виконання рішення суду по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди на користь мешканки селища Козельщина Полтавської області Жидкової.

Віктора ДРАЧЕВСЬКОГО до міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо заходів по соціально-економічному захисту населення, яке проживає навколо території Запорізької атомної електростанції.

Івана МИГОВИЧА до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо порушення чинного законодавства і журналістської етики в інформаційному просторі Закарпаття.

Василя ГЛАДКІХ до голови Державного комітету України із земельних ресурсів щодо фінансування комплексу робіт по оформленню правовстановлюючих документів на землю.

Володимира ПУЗАКОВА до голови Верховного суду України щодо порушення Ленінським районним судом міста Кіровограда та Апеляційним судом Кіровоградської області розгляду касаційної скарги Матвійчука.

Володимира ЄЩЕНКА до голови Черкаської обласної державної адміністрації щодо порушення законних прав мешканців гуртожитку по вулиці Вернигори 20 в місті Черкаси з боку місцевої влади.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Голови Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства стосовно проблеми теплопостачання одинадцятиповерхового будинку №21 по вулиці імені 23 вересня міста Полтави.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Голови Фонду державного майна України з приводу неправомірних дій працівників приватного підприємства Ялтинської юридичної агенції “Право-експерт” при експертній оцінці автомобілів та неприйняття рішення з цього приводу Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України.

Юрія КАРМАЗІНА до Голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Скиби за контрабанду автомашин, використання їх у власних цілях та звільнення його з  органів внутрішніх справ.

Івана ІВАНЧО до Голови Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства щодо незадовільних умов проживання мешканців багатоквартирних будинків селища Тересва Закарпатської області.

Бориса БЕСПАЛОГО до Голови Державної податкової адміністрації України стосовно необґрунтованого податкового тиску щодо закритого акціонерного товариства “Орлан”.

Юрія КАРМАЗІНА до Одеського міського голови, прокурора міста Одеси, начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо вжиття заходів з приводу неналежної роботи автостоянок у районі пляжів в місті Одеса, що спричиняє масові порушення закону, прав та інтересів відпочиваючих та створює небезпеку руху.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до заступника Генерального прокурора України стосовно відповіді Генеральної прокуратури на депутатський запит щодо ситуації, яка склалася навколо державного підприємства Міністерства оборони України “Готель “Козацький”.

Леоніда ТАНЮКА до Прокуратури міста Києва щодо фактів фінансових правопорушень з боку керівництва державної циркової компанії України.

Так, у нас залишилось ще вісім хвилин. Давайте тоді 15 відведемо на запити і повідомлення, інформацію народних депутатів. Будь ласка, 15 хвилин. Бауер. Підготуватися   Чичкову. Бауера немає? Чичков, будь ласка.

 

10:22:56

ЧИЧКОВ В.М.

Прошу передати слово Терену.

 

10:23:10

ТАРАН В.В.

Валерій, встань і скажи, що ти є ти. Ну, це вже "предел".

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги!

В середу тут під свист опозиції більшість і дві ліві фракції проголосували проект конституційних змін. В цьому залі всім це зрозуміло, і до питання плюндрування конституції в річницю прийняття Конституції можна було б у цьому залі не повертатися. Але ж люди ждуть пояснень. І тому цей виступ саме для виборців, саме для людей, тому що пояснити людям позицію Блоку Юлії Тимошенко, і надіюсь, що я поясню і позицію "Нашої України" на контрольованих Медведчуком засобах масової інформації ми не можемо, нам не дають такої змоги.

Отже, шановні громадяни, ви знаєте, що сьогодні у людей довіра до влади дорівнює нулю, але влада чіпляється за владу. Влада передусім намагається все пограбувати, те, що лишилося, влаштовує уряд Януковича великий “дерибан”, і так, як Україна була великою руїною після других виборів Кучми, коли врятував тоді ситуацію в Україні уряд Ющенка-Тимошенко, так і зараз все приватизується, все грабується за безцінь.

Але пояснюю, шановні громадяни, що Кучма хоче лишитися при владі і політично, і в той спосіб був запропонований такий варіант, щоб Президента обирав парламент. Не вийшло, опозиція не дозволила.

І тепер пропонуються такі конституційні зміни, щоб необмежені повноваження мав Прем'єр, якого мав би обирати вже нинішній склад парламенту. І немає сумніву, шановні громадяни, що при існуючій прокучмівській більшості Прем'єром з необмеженими повноваженнями був би обраний Кучма. І немає ніякого значення, як називався б майбутній диктатор України, той, що грабував би до кінця: чи називався б він Президентом, чи називався б він Прем'єр-міністром, головне, що це був би Кучма. Але ж ми хочемо змінити владу. Ми хочемо бачити нормальну Україну нормальною державою.

І тому нас, праву опозицію, нас обпльовують по телебаченню. Обличчя сьогоднішнього телебачення, обличчя Джангірова - це обличчя нинішньої влади. І тому саме на наш блок, на Блок Юлії Тимошенко, як найбільш послідовний, чиниться така провокаційна безкінечна робота. Ви знаєте, вкинуто нове чергове абсолютно брехливе, безпідставне звинувачення Юлії Тимошенко.

Але, шановні громадяни, ми теж за конституційну реформу. Реформу треба робити, але має робити влада, до якої буде довіра людей. Треба обмежити повноваження Президента, але це має робити та сила, яка переможе на виборах. Вона повинна формувати уряд, але після виборів на пропорційній системі, після виборів 2006 року.

Шановні громадяни, ми хочемо вас запевнити, що ми будемо стояти до кінця, будуть необхідні зміни, але того, як переоберемо Кучму, як в Україні буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бауер. Підготуватися Вернигорі.

 

10:26:30

БАУЕР М.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

У зв'язку із стрімким погіршенням якісних характеристик педагогічних кадрів, їх старінням, практично повною фемінізацією необхідно вживати надзвичайних заходів. Виникає реальна загроза, що українські школи не впораються із складними завданнями реформування освіти на рівні сучасних вимог. У ряді областей щорічно росте кількість вакансій учительського складу, що суттєво зменшує не лише можливості отримання якісної освіти, але спричиняє нерівні, дискримінаційні умови під вступу до вищих навчальних закладів. Через відсутність житла, низьку заробітну плату, проблеми з доїздом молоді спеціалісти не йдуть у школи, учительська професія втратила будь-яку привабливість.

Дякуючи Богові, ми вчора проголосували Закон про реструктуризацію заборгованості з виплат  педагогічним  працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту".

Далі, щоб поправити ситуацію уряд має зробити любою ціною - виділити кошти, щоб в бюджеті 2005 року було передбачено виконання статті 57 Закону України про  освіту в повному обсязі.

У першій частині цієї статті йде мова про те, що заробітна плата педпрацівників має дорівнювати середній заробітній платі у промисловості. Понад 7 років виконання цієї статті відкладається, мотивуючи тим, що  у державі немає коштів. Вважаю, що такий підхід до формування бюджету є образливим для вчителя, принижує його статус. Думаю, що Верховна Рада цього скликання має започаткувати виконання статті  57 у повному обсязі і таким чином віддячити освітянам за їх невтомну працю.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом до уряду України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вернигора. Не бачу. Гармаш. Немає. Турчинов передає слово Лук'яненко. За ним Ніколаєнко.

 

10:29:15

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Шановний пане Голово!  Українська республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

Шановні депутати і шановні виборці, і шановні репресовані України! Від 1994 року  у Верховній Раді я зі своїми колегами репресованими, а також із тими людьми, які співчувають цій категорії громадян України, намагалися покращати або дати новий текст закону про реабілітацію жертв політичних репресій у країні, який був схвалений 17 квітня 1991 року. За ці 10 років нам не вдалося цього добитися. Тому 21.06.2004 року у місті Києві відбулися громадські слухання про    Закон України  "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", в якій взяли участь  Рада українських правозахисних організацій, Харківська правозахисна груп, члени правління міжнародного товариства "Меморіал" з Вороніжа і Санкт-Петербурга, керівник Проекту з питань реабілітації Ян Рачинський з Москви,  представники українських Міністерства юстиції, МВС, СБУ, Верховного суду, прокуратури, архівних установ, Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих, представників Комісій з поновлення прав реабілітованих, Київського обласного товариства  "Меморіал" імені Василя Стуса, вчених Національної академії наук та народних депутатів України, голови Комітету з прав людини Геннадія Удовенка та голови асоціації дослідників голодоморів в Україні Лук’яненка.

Учасники слухань констатують: Закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" був ухвалений до  проголошення України  незалежною державою 17.04.1991 року. За минулі 13 років змінився політичний статус  України, змінилися соціально-політичні умови, і цей закон явно застарів.

По-перше. Він  багато що  просто не міг передбачити.

По-друге. Він став суперечити нормативній базі української держави у сфері соціального захисту громадян.

По-третє. Він дискредитує українських громадян проти реабілітованих громадян Російської Федерації  та інших держав колишніх республік Союзу РСР.

Тому  учасники слухань з огляду на вищесказане звертаються до Верховної Ради України з клопотанням розглянути у найближчий час проекти Закону про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні і, перше, припинити політичну дискримінацію борців за незалежність України і визнати їх  заслуги перед Україною.

Друге. Припинити економічну дискримінацію борців за волю Батьківщини і призначити  їм пенсії на рівні з пенсіями ветеранів ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ніколаєнко. Підготуватися Кравченку.

 

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. ...за депутатський запит Голові Верховної Ради України. Дякую за увагу.

 

10:32:45

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України. Шановні громадяни, народні депутати, Адам Іванович. Фракція Соціалістичної партії України уповноважила мене проінформувати громадськість, виборців з приводу ситуації в освітній галузі. Про це вже говорив мій колега по комітету Михайло Бауер.

В 1996 році нами був ухвалений Закон "Про освіту" він передбачав потужний соціальний захист науково-педагогічних працівників, вчителів. Проте уряди Леоніда Кучми, змінюючись один за одним ігнорували статтю 57 Закону "Про освіту" і створили кризу в освіті. Не виплачували в 1997-1999 році доплати за стаж, лікувальні, преміальні, не проводили індексацію по середній заробітній платі, по промисловості. З 2000 року ці норми в бюджеті почали, всупереч Закону, зупинятись. Лише з 2003 року нашими зусиллями вищезазначені доплати почали сплачуватися. Але борги перед освітянами накопичувалися і складають сьогодні більше 4,1 мільярда гривен. Більше 100 тисяч судових позовів. По всій Україні педагогами, скажімо, в Криму найбільше, Львові, Херсоні, Кіровограді, інших регіонах, Запоріжжі, Житомирі свідчать про те, що вчителі, педагоги не згодні з цим. Ми повинні були цю проблему розрішити.

Вчора ми з вами прийняли Закон, який визнає ці борги державою і передбачає його повернення педагогам з 1 січня наступного року. В Бюджетній резолюції ми вчора зобов'язали уряд навіть це зробити.

Проте існує сьогодні, шановні народні депутати, реальна загроза вотування даного законопроекту Президентом з ініціативи уряду.

Я звертаюся сьогодні до керівників політичних партій, фракція, до всіх народних депутатів, а також звертаюся до педагогів від імені нашої Соціалістичної партії, викладачів, звертаюся до уряду не допустити ветування Президентом цього закону. Потрібно надсилати листи-звернення, працювати з депутатами, щоб цього не відбулося.

Соціалісти також наполягають на виділення у 2005 році на освіту не менше 10 відсотків внутрішнього валового продукту, відновити харчування дітей у школах і профтехучилищах, змінити пенсійний закон, ввести спеціальні підвищені коефіцієнти, щоб пенсія педагога була не така, як сьогодні. Бо максимально він сьогодні більше 150 гривень не заробе. До речі, це стосується і працівників культури, лікарів, сільського господарства і таке інше. Підтримати молодих вчителів. Ввести підйомні у розмірі п'яти окладів для них, зарахувати стаж навчання у педвузі до стажу, відновити доплати за класне керівництво. Вісімнадцятигодинне навантаження для учителів початкових класів і 30 годин для вихователів дитячих дошкільних...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кравченко передає слово Поліїту. Так, будь ласка, Поліїт.

 

ПОЛІЇТ А.А.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Еще недавно в этом в зале мы вместе с вами приняли постановление о 85 годовщине ЛКСМУ и усиление роли молодежи общественных организаций в воспитательной работе с молодежью. Сегодня от имени Центрального комитета ленинского комсомола Украины хочу сердечно поздравить всех вас, всю Украину с этим праздником, праздником многих поколений нашего народа - праздником молодости.

С именем ленинского комсомола Украины связаны все достижения и победы нашей страны. С этим именем шли на смерть герои-молодогвардейцы. Оно навсегда осталось в памяти миллионов людей, которые сегодня активно трудятся на благо народа Украины.

У многих из вас тоже комсомольская биография. И я уверен, вы вспоминаете годы, прожитые в комсомоле, как лучшие годы в своей жизни. Сегодня возрожденный ленинский комсомол Украины является одной из самых массовых молодежных организаций нашей страны. Мы с честью несем знамя борьбы за интересы молодежи за достойную жизнь людей. Главное для нас - повышение политической сознательности молодежи, организация наших сверстников на совместную борьбу в защиту своих прав. Комсомольские организации по всей Украине проводят акции в защиту основных социальных прав молодежи, содействуют ее творческому развитию, применяем новые формы работы.

Так, 19 июня с большим успехом, как мне кажется, в городе Киеве прошел второй всеукраинский фестиваль социального графити. Мы приглашаем всех на подол, улица Лукьяновская, посмотреть те замечательные произведения творческой молодежи. Я думаю, вы не сможете остаться равнодушными.

Огромное значение для нас имеет защита ценностей нашей истории. Поэтому 21 июня совместно с Организацией ветеранов Украины мы пикетировали Министерство науки и образования, добиваясь объективного освещения нашей истории, и в первую очередь правдивого освещения событий Великой Отечественной войны. В этих учебниках вчерашние бандиты стали героями, а действительно герои вычеркнуты из истории. И мы заявляем, что мы не допустим, чтобы перечеркивалась и переписывалась наша история.

Уважаемые коллеги, я приглашаю всех, в сердце которого не погас комсомольский огонь молодости, сегодня, 25 июня, Театр юного зрителя, который находится на улице Липской, 15/17, это около метро Арсенальная, на торжественную театрализованную программу, посвященную юбилею комсомола, которая состоится сегодня, напоминаю, в 13.00. Липская, 15/17.

Еще раз поздравляю вас всех с праздником - с день рождения Ленинского Коммунистического Союза Молодежи и Днем молодежи. По нашему мнению. глубоко символично, что эти два праздника идут вместе. Это значит, что будущее молодежи в комсомоле. Спасибо вам. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кириленко просить надати йому слово в зв'язку з незадоволенням відповіддю на депутатський запит, який надійшов від Міністерства охорони здоров'я. Будь ласка, три хвилини.

 

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги,  21 травня біля Запорізького державного медичного інституту трапилася надзвичайна пригода, яка ледь не призвела до трагічних наслідків: охоронці цього вузу за  активною участю особисто ректора Колесника та групи проректорів Уманського, Островського і Дудника, інших застосували фізичну силу до юнаків та дівчат, які неподалік від цього університету поширювали друковану продукцію.

Посилання представників молодіжних організацій на 34-ту статтю Конституції не справили враження ні на ректора, ні на охорону. Навпаки, до людей почали застосовувати ще більш брутальну силу, а один з охоронців спочатку погрожував громадянину Дмитру Харкову пневматичним пістолетом, а потім вистрелив юнакові, що вже тікав, у спину.

Ці події отримали значний резонанс як у Запоріжжі, так і за межами міста. Тому 4 червня був виголошений мій запит до Міністерства охорони здоров'я Андрія Підаєва. Я просив міністра з'ясувати особи працівників охорони, які безпідставно застосували зброю до громадян України, і вжити заходів до притягнення їх до відповідальності, а також розглянути дії ректора, який поставив під загрозу життя та здоров'я громадян.

Однак міністр охорони здоров'я не лише не дав відповіді по суті, але й відкрито став на бік правопорушників. Більше того, пан Підаєв дозволив собі вдатися до відвертих перекручень. Так інформаційні матеріали, що прямо стосувалися прав та інтересів студентів, стипендій, навчального процесу, тощо міністр безпідставно назвав листівками антидержавного характеру та сумнівною друкованою продукцією, а також голослівно стверджує, що ці матеріали принижують честь і гідність Президента України, Прем'єр-міністра України та працівників вищої школи.

Я дозволю собі зацитувати лише три пункти з цієї листівки. Ось вимоги молодих людей, які поширювали матеріали: "Пенсионерам, военным и учителям отменить выдуманные правительством налоги - НДС на жилье, лекарства, книги и прессу. Стипендию не ниже 180 гривен, отмену 20-процентного налога за проживание в общежитии и т.д." Цитую мовою оригіналу, як роздавалося в Запоріжжі.

Тобто соціальні вимоги студентів перекручені міністром і їх звинувачено в антидержавній агітації.

Крім того, у відповіді міністра взагалі безпідставно згадується, що дії молодих активістів викликали обурення у якихось і чомусь у 530-ти іноземних студентів, що є взагалі вже відвертим знущанням, бо  жодного звернення від іноземних студентів про дії активістів не було. Тому я вважаю, що такі відповіді не витримують жодної критики, вони принижують честь і гідність Верховної Ради України.

Я звертаюся з повторним запитом до міністра охорони Підаєва. І взагалі звертаю увагу всіх вас, шановні колеги, незалежної від партійної і фракційної приналежності, що якість відповіді на ті запити, які нам надаються зараз, є простими відписками. І на це треба реагувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до реалізації нашого сьогоднішнього порядку денного.

Слухається проект Господарсько-процесуального кодексу України. Реєстраційні номери: 4157, 4157-1, 4157-2. Доповідає по законопроекту 4157 перший заступник Комітету з питань правової політики Оніщук Микола Васильович.

 

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, скільки: п'ять хвилин чи три?

 

ОНІЩУК М.В. Адаме Івановичу, є одна процедурна пропозиція. Оскільки там три законопроекти і є домовленість між авторами, тобто суб'єктами подання, щоб зробити одну доповідь стосовно усіх трьох законопроектів, бо вони є досить близькими, щоб не гаяти часу. Це питання узгоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І цю узгоджену доповідь має зробити представник міністерства?

 

ОНІЩУК М.В. І цю узгоджену доповідь має зробити Оніщук Микола Васильович, який є за трибуною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тобто ви від усіх по всіх трьох проектах?

 

ОНІЩУК М.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, будь ласка, 10 хвилин.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую. До 10-ти. Я, мабуть, навіть і трошки раніше.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Сьогодні на розгляд парламенту поставлений досить важливий законопроект - це три проекти Закону "Про новий Господарсько-процесуальний кодекс".

Ви дуже добре знаєте, що зараз серед завдань поточної сесії і взагалі сесії парламенту цього скликання стоїть завдання про проведення, по суті, першої національної процесуально-правової реформи. Вже прийнятий новий Цивільно-процесуальний кодекс, на днях буде розглянутий у другому читанні Адміністративно-процесуальний кодекс. І сьогодні вашій увазі пропонується новий  Господарсько-процесуальний кодекс. Цей підхід українського парламенту до законотворення в даній галузі обумовлений тим, що ми  реформували силову систему і тепер необхідно під цю  оновлену судову систему (я маю на увазі запровадження інституту апеляції, касації) підвести нове процесуальне законодавство. Що  стосується власне Господарського процесуального кодексу, як ви вже звернули увагу, і уряд, і за ініціативою народних депутатів, зокрема, авторських колективів на чолі із Оніщуком та Мусіякою, внесено три варіанти цього законопроекту. Зауважу, що останнім за часом надійшов урядовий законопроект, він, до речі, був уже поданий і зареєстрований в парламенті після схвалення нами Цивільно-процесуального кодексу у другому читанні, і він в найбільшій мірі якраз впитав у себе вже ті положення Цивільно-процесуального кодексу нового, які ми з вами опрацювали. Розробка нового процесуального  кодексу України викликана, перш за все, необхідністю проведення національного законодавства у відповідність до стандартів Ради Європи, що стосується підвищення ефективності судового захисту.

По-друге, новий Господарсько-процесуальний закон спрямований на узгодження з Цивільним процесуальним законом підходів до основних питань судочинства і, до речі, тема уніфікації процесуальних законів є наріжним каменем у тій великій роботі, яку ми проводимо, маючи на увазі реформування процесуального законодавства.

Не менш важливими факторами, що обумовлюють  потребу у прийнятті нового кодексу є необхідність розмежування повноважень загальних та господарський судів по розгляду справ чіткого відображення ролі та повноважень Господарського суду в умовах ринкових перетворень в нашій державі суттєве реформування матеріального законодавства. Адже сьогодні Україна діє в умовах набуття чинності нового цивільного  і господарського  кодексу і за цих умов необхідно привести у відповідність і процес, тобто процесуальний закон, який їх, по суті, обслуговує.

Проект Господарського процесуального кодексів і всі, до речі. три проекти грунтуються на однакових із Цивільно-процесуальним кодексом України підходах до основних інститутів процесуального права.

Я вже говорив про те, що тема уніфікації є наріжною для побудови цих нових процесуальних законів. Крім того, характеризуючи нові проекти Господарського процесуального закону, слід  відобразити такі основні їх новели.

Перше. Розширено юрисдикцію господарських судів, яка  визначається  не лише з врахуванням  суб'єктного складу правовідносин, а й змісту спірних правовідносин.

Зокрема, до компетенції  господарських пропонується віднести  справи, однією із сторін яких є громадянин, який не є підприємці. Шановні колеги, прошу  звернути на це увагу. До суб'єктів звернень до суду господарського  окрім підприємців, суб'єктів підприємницької діяльності, юридичних осіб  також надається право і фізичним особам  із, так  званих, справ спеціальної компетенції. Тобто справи, коли мова йде про банкрутство, про приватизацію, про створення  і ліквідацію юридичних осію.

В чому тут проблема? Всі ви є учасниками  і свідками того, що приватизаційні процеси досить часто  зупиняються  за рахунок того, що фізична особа подає  відокремлено до справ, які розглядається у господарських судах, коли оспорюються результати конкурсів. подає заяву до загального суду, і такий спосіб всі процеси приватизації зупиняються. Йдеться про те, що ці справи розглядалися в одному суді, і щоб громадяни мали право також звернутися до того суду, де порушена, зокрема, процедура банкрутства чи  оспорюються процеси приватизації. Тому це  те положення, яке підкріплюється в усіх трьох законопроектах, і тут є правники, які готують цей документ, є спільними  у своїх підходах.

Наступною новелою цих проектів законів відноситься те, що допускається  забезпечення доказів, шановні колеги, та захист майнових інтересів позивача  до подання позовної заяви. Про що йдеться? За звичай право на забезпечення доказу  виникає лише тоді, коли суб'єкт звернення до суду подав позовну заяву і просить в межах звернення до суду забезпечити цей позов. Новий Процесуальний кодекс  передбачає можливість звернутися до суду з таким прохання до подання позовної заяви, але з одною обов'язковою умовою, що такий суб'єкт звернення має забезпечити своє звернення відповідною майновою чи грошовою заставою для того, щоб  у  такий спосіб унеможливити ризики, які виникають  для відповідача, якщо заява не буда подана.

Проекти нового Господарського кодексу містять нову главу: "Наказ Господарського суду", яка передбачає можливість спрощеного судового впровадження в тих випадках, коли боржник не заперечує проти вимог заявника. Ще раз наголошую, йдеться про процедуру так званого "наказного впровадження" спрощеного, письмового, без виклику сторін. Тобто, коли немає спору, але є факт невиконання умов договору чи інших зобов'язань, які можуть виникнути у спірних правовідносинах.

Важливою новелою кодексів є виключення з них інституту відмови у прийнятті заяви, шановні колеги. Віднині Господарський суд не може, якщо цей документ буде ухвалений, відмовити у прийнятті заяви лише з формальних підстав. Тобто, ця новела пропонується задля того, щоб підвищити рівень захисту громадян та суб'єктів звернення до суду, як це відповідає вимогам Європейської конвенції.

Новим в господарських кодексах є інститут попереднього засідання та попереднього судового засідання. До речі, це перекликається з уже ухваленим Цивільно-процесуальним кодексом, де передбачається, що власне сама процедура дебатів у суді повинна бути скорочена, якомога більше питань повинно бути вирішено на попередніх стадіях, щоб ми не перетворювали судове засідання в затяжні процедури, і в такий спосіб збільшували його вартість і , власне збільшували час розгляду справ.

В проектах передбачено, це власне і є конституційною вимогою, повне фіксування судового процесу технічними засобами. До новели цих законопроектів також відноситься, на відміну від чинного Господарсько-процесуального кодексу, більш повну регламентацію положень щодо розгляду господарських спорів за участю іноземних суб'єктів. Перелік підстав, за  яких українські суди, можете згадати справи проти іноземців, суттєво розширений, але, до речі, не порушує щойно вчора проголосований закон, де ми зокрема виключили у якості підстави для звернення до українського суду, коли іноземна юридична особа не має тут свого відокремленого майна чи не має відокремленої філії.

Шановні колеги, за браком часу я не назвати, привести більш детальний аналіз цього законопроекту, маючи на увазі, що він пропонується для схвалення у першому читанні. І наша послідуюча робота власне буде вже більш детальною і регламентованою, маючи на увазі, що Комітет з правової політики уже утворив робочу групу для доопрацювання цього законопроекту у режимі другого читання. Ніяких підстав, які б не давали нам можливості сьогодні підтримати цей законопроект у першому читанні немає, про що і свідчить рішення правового комітету, висновок Науково-експертного управління, які одностайно рекомендують цей документ схвалити у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання, будь ласка. Висвітліть, п'ять хвилин. Асадчев, за ним Соломатін.

 

АСАДЧЕВ В.М.

Шановний Миколо Васильовичу, я думаю, що ми зараз всі спостерігаємо абсолютно недосконалу процедуру Верховної Ради у розгляді таких важливих законопроектів, як скажемо процесуальні кодекси.

От ви зараз доповіли свій варіант. Після цього вийде Віктор Лаврентійович доповість свій варіант, потім Мін'юст свій варіант. Ми все це дуже добре послухаємо, але ніхто так і не зрозуміє, а в чому ж різниця, у чому відмінність цих кодексів. Навіщо було робити три кодекси? Чи вони повністю відрізняються один від іншого? Чи вони практично однакові? Тоді навіщо три вносити? Тому що це дуже серйозний документ. Я би хотів, щоб ви хоча б у відповіді дали аналіз, характеристику, у чому сутність, відмінність кодексів? Тому що зрозумійте, що депутати не всі можуть прочитати повністю всю базу законодавчу, яка вноситься у Верховну Раду. Одні займаються економічними питаннями, але питання дуже важливе. Я б хотів би, щоб ви трошки зупинилися на цьому моменті. Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую за ваше запитання.

Валерій Михайлович, шановний, справа в тому, що ми не можемо обмежувати законодавчу ініціативу народних депутатів. І та обставина, що внесено три проекти кодексів, це право і воля суб'єктів законодавчого процесу.

Що стосується порівняльної характеристики. Законопроект Мусіяки та законопроект уряду є близькими. Більше того, я вам скажу, що свого часу щойно був зареєстрований законопроект за авторством: Гапочка, Оніщук і інші народні депутати, Богатирьова тощо. Був зареєстрований і проект Мусіяки, який, власне, відтворював більше позицію уряду, зокрема Міністерства юстиції, яка була узгоджена із Верховним судом.

Після того, коли вже ми з вами прийняли у другому читанні Цивільно-процесуальний кодекс, уряд, маючи можливість і, власне, виходячи із потреби уніфікації, терміново разом, і, до речі, з народним депутатом Мусіякою, переглянули положення законопроекту, який був не внесений, і зареєстрували новий. Тому принципових відмінностей, які б дозволяли сьогодні говорити про різну методологію цих документів, говорити не приходиться, вони дуже близькі, відмінність в окремих інститутах. Ну, зокрема, наприклад, законопроект уряду передбачає, що забезпечується стадійність апеляційного і касаційного розгляду, тобто суб'єкт звернення до суду після розгляду справи у першій інстанції у випадку, якщо він не погоджується з цим рішенням, може на його розгляд або звернутися до апеляційної інстанції для перегляду справи, або ж, пропустивши апеляційну інстанцію, звернутися до касації. Це позиція урядового законопроекту, зокрема, законопроекту Мусіяки.

Законопроект за авторством: Оніщук, Богатирьова, Гапочка - виходить з іншого. Він вважає, що ми для цього і створили апеляційний інститут, щоб він міг виправити судову помилку, якщо вона допущена безпосередньо в режимі апеляції, не чекаючи, власне, і не загружаючи касаційну інстанцію.

Ну, є і інші от такого роду відмінності. Але методологічно документи зорієнтовані вже на новий час, на нові процесуальні стандарти і вимоги, які висуваються Радою Європи.

Дякую за увагу. До речі, ви звернули увагу невипадково якраз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, у нас на запитання п'ять хвилин.

 

ОНІЩУК М.В. Вибачте, я завершую. Одне тільки слово.

Невипадково, до речі, і автори, що рідко буває, вирішили, якраз довірили доповідати одній особі, маючи на увазі, що при цьому не виникає проблема, ну, конфлікту між цими документами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін, за ним Семенюк.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Микола Васильовичу, недосконалість діючого судочинства - це факт. І коли в цьому судочинстві приймають участь великі комерційні структури з численним штатом юристів - це одне, а коли змушені потрапляти в ці тенета та лепети фізичні особи без належного юридичного супроводу чи інші, тому мене дуже зацікавила ваша інформація. про те, що розширено юрисдикцію господарських судів, в тому числі стосовно фізичних осіб з спеціальною компетенцію.

Скажіть, будь ласка, чи належить до таких фізичних осіб з спеціальною конституцією, компетенцією обмануті вкладники банку "Україна"? Можливо, обмануті вкладники численних недержавних пенсійних фондів, які сьогодні створюються? Того ж славнозвісного банку "Слов'янського" і таке інше? Чи зможуть отримати належний захист такі люди?

 

ОНІЩУК М.В. Дуже дякую вам, шановний колега, за запитання.

Якраз в значній мірі, маючи на увазі досвід таких досить важливих, а насамперед важливих з точки зору суспільної реакції банкрутство, як банкрутство банку "Україна", де інтереси громадян-вкладників були виділені в окреме впровадження в контексті, що вони були в цивільних судах, а сам процес банкрутства йшов у господарських судах, і не можна було звести і підпорядкувати ці інтереси, щоб вони були надійно захищені, ми якраз і передбачили, що віднині, якщо мова йде про банкрутство, то в тому числі і громадяни будуть мати право звертатися до того суду, зокрема господарського суду, де розглядається справа по банкрутству, щоб вони могли свої інтереси ефективним чином захистити, щоб вони бачили, як іде процес, щоб вони були присутні на цих процесах, щоб вони бачили, хто буде керуючим, у який спосіб він буде діяти, як буде встановлена черга для погашення і таке інше. Це - позитивна риса цього законопроекту і якраз свідчить на користь його підтримки. Дякую за ваше запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк.

 

СЕМЕНЮК К.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.   

Шановний Микола Васильович, відповідно до рішення Конституційного суду від 31 березня 2004 року за поданням депутатів Верховної Ради 67-ми депутатів щодо неконституційності указу Президента про заходи щодо запровадження державної монополії на сферу виробництва алкоголю і спирту давалось право на приватизацію, "дусі" так звані, приватизацію підприємств спиртової галузі.

Суд підтримав депутатів Верховної Ради в частині, що стосується акцизних товарів. Щодо приватизації, суд оправив нас, депутатів Верховної Ради до судів загальної юрисдикції. Зараз ви пропонуєте закон, в якому ви мене обмежуєте як депутата подавати на захист і "Криворіжсталі" і інших підприємств.

А скажіть мені тоді, будь ласка, як я буду захищати тих обманутих людей, які працюють на цих підприємствах, як я тоді буду захищати своїх виборців, коли обмежується право на ...

 

ОНІЩУК М.В. Шановна Валентина Петрівна!

Якраз навпаки: закон тепер дає можливість громадянам, інтереси яких вважаються чи вони вважають їх порушеними в процесі приватизації безпосередньо звернутися до того суду, який вже розглядає справу, наприклад, порушено у зв'язку з оспоренням результатів конкурсу, прийняття рішення про приватизацію тощо.

Ви правильно сказали, що сьогодні ситуація така, що відправляють в інший суд. Говорять, ми тут розглядаємо, у нас тут порядок, у цих судах, а ви йдіть до судів загальної юрисдикції і там оспорюйте.  А ми тепер допускаємо можливість, що громадяни мають можливість безпосередньо звернутися до того суду, де розглядається справа по приватизації. І ми посилюємо захист, ми не звужуємо, ми його розширюємо, ці можливості.

Між іншим, і Фонд державного майна, і багато інших суб'єктів зацікавлених саме відстоювали цю позицію, щоб не розпорошувати розгляд спорів, які стосуються, зокрема, приватизації, а давати можливість усі їх розглянути в одному суді комплексно і об'єднано.

Дякую вас за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, сідайте, Миколо Васильович, приступаємо до обговорення. Покажіть, будь ласка, список, давайте, мабуть 18 хвилин відведемо.  Кармазін, підготуватися Надрага.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хочу сказати, що закон, який зараз приймається надзвичайно серйозний, але наш підхід до законодавства не зовсім серйозний.

Ми, тут сказано було, що ми реформували силову систему. Ми зробили її наскрізь корумпованою. Ми зробили її недоступною до громадянина. І ми робимо зараз і в цьому кодексі зараз теж є чергові нехороші спроби, я зараз спробую за цей короткий час сказати те, що я думаю з цього приводу.

Зазначений проект повністю Кабінету... уряду, який  зараз говориться... в якому ставиться питання про прийняття цього проекту комітетом, майже повністю збігається з проектом  4157 народного депутата Мусіяки. Майже повністю, але має реакційні вади. Скорочуються підстави для оскарження до Верховного Суду України рішень Вищого господарського суду. Я з цим не погоджуюся. Я думаю, що мільйони наших громадян з цим не погодяться. І підприємців також. Порядок розгляду цивільних справ у судах загальної юрисдикції, справ у судах господарських має базуватися на єдиних засадах, визначених новим Цивільно-процесуальним кодексом, який ми з вами прийняли 18 березня. З уніфікацією спільних положень Цивільного і господарського процесу на базі Конституції України.

Шановні народні депутати! Знову тут вводиться і плата за інформаційні послуги з громадян і юридичних осіб. У нас неузгоджені положення Господарсько-процесуального кодексу, який зараз вноситься із тими положеннями адмінкодексу, який ми вже прийняли в першому читанні. Це стосується вилучення проекту глав розгляд справ про оскарження нормативно-правових актів, розгляд справ про оскарження  ненормативних правових актів, рішень і дій бездіяльності державних органів місцевого самоврядування, інших органів посадових осіб. Тобто, юрисдикція по АПК адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб суб'єктом владних повноважень, яким вважається орган  виконавчої влади чи орган місцевого  самоврядування і посадова  чи службова особа. А тут йде перетягування на себе цього каната. Я проти цього. І проти звуження прав Верховного Суду.

Тому я  пропоную в статтю 325 прим. ввести підстави для скасування або зміни судових рішень, ухвал Верховним судом України. Верховний суд скасовує або змінює ухвалення у справі судові рішення, акти, якщо господарським судом застосовано закон чи інший нормативний акт, який  не відповідає нормам Конституції, одне і теж положення закону  неоднозначно застосовується господарськими судами та загальними судами, господарським судом неправильно застосовано  норми міжнародних договорів України, міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнано Україно. і встановлено факт порушення Україною міжнародних зобов'язань чи інше неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і підстави  для скасування оскарженого рішення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати! Я завершую. Я хотів би звернути вашу увагу на думку голови Судової палати у господарських справах Верховного суду України Івана Богдановича Шицького, який запропонував  редакцію статті 324 прим "Підстави для скасування  оскарженого рішення і залишення в силі нового судового рішення скасованого помилково". Установивши, що господарським судом  касаційної інстанції скасоване судове рішення ухвалене згідно з законом, Верховний суд скасовує рішення господарського суду касаційної інстанції і залишає в силі рішення господарського суду апеляційної або першої інстанції. Дякую вам. Це було б розумне доповнення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Надрага. Підготуватися Соломантіну.

 

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Я  думаю, что сегодня в зале есть понимание того, что Хозяйственный процессуальный кодекс нам сегодня нужен. И те изменения, которые  предлагаются, и те три варианта, точнее так,  которые нам сегодня предлагаются, каждый по-своему имеет свои положительные моменты. Но в целом, оценивая ситуацию, можно сказать, что  они несут позитивное начало, позитивное, потому что проблема существует более глобальная, чем  все те частности, которые здесь уже озвучивались и будут озвучиваться  при работе по Хозяйственному процессуальному кодексу.

Но вместе с тем я хотел бы остановиться на некоторых проблемах, которые, на мой взгляд, все-таки надо решать, несмотря на то, что готов поддержать  данные законопроекты в первом чтении.

Первое. Как это не удивительно, говоря о суде, мы должны говорить, и я вот вижу несколько проблем, которые связаны со злоупотреблениями в рамках того суда, о котором мы сегодня говорим.

Первое. Я  должен вам сказать, что вызывает искреннее недоумение возможность оплаты государственной пошлины за истца третьим лицом. Тоесть, я насколько понимаю, и насколько могу владеть ситуацией по хозяйственной деятельности, то желающих объявить охоту, я не знаю, травлю, претензии и создать какие-то проблемы через истцов всегда будет достаточно. И тут мы официально с вами говорим, что истцом может выступить любой, кто имеет те или иные претензии. Потому что за него платить государственную пошлину, а соответственно нести материальные издержки, будет кто угодно. Поэтому я думаю, что здесь мы имеем возможность получить подставных истцов, которые будут десятками и сотнями предъявлять свои претензии.

Следующая составляющая, она касается двух законопроектов. И тот законопроект, который подготовили 4157-1 депутат, и тот, который подготовлен Кабинетом Министров. Получается по факту мы сегодня получаем двойную оплату если человек обращается в Хозяйственный суд. С одной стороны он будет оплачивать государственную пошлину, а с другой стороны оплачивать все остальные расходы, связанные с рассмотрением дела. Тоесть по факту мы создаем базу, согласно которой суд может злоупотреблять, или отдельные работники суда. И мы с вами получим то, что мы сегодня имеем в налоговых. Шикарные апартаменты, замечательные машины и много из того, что по факту, так сказать, является изобилием для этой стороны, где есть масса проблем. Поэтому считаю, что никаких разговоров о двойной оплате ни в каких вариантах не должно быть.

И последнее. Я хочу высказать благодарность всем авторам, в том числе и депутатам, в том числе и Кабинету Министров, что такой тонкой политики по провалу своих законопроектов надо еще поискать. Три законопроекта, неужели нельзя было договорится заранее? Неужели нельзя было выйти на компромиссный вариант? Сейчас зал порвется голосованиями, и по факту ни один из них может не пройти. Поэтому, я думаю, что такие вопросы должны решаться до выноса их в зал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін. Підготуватися Семинозі.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Я хочу почати з підтвердження тої тези, котрою закінчив свій виступ мій колега Надрага. Дійсно, дуже цікаво, що такий важливий документ існує в трьох версіях, і він не був узгоджений, і був поданий саме в цих трьох версіях.

Ви знаєте, після того обговорення, яке у нас відбулося, у мене виникло ось таке уявлення, я хочу сформулювати таким чином. Ось, що хочете робіть зі мною, але не вірю, не вірю, що буржуазне судочинство буде в змозі захистити маленького українця. Справа в тому, що правий в нашій державі, буржуазній державі, той, в кого більше "прав", тобто більший гаманець. Це і є буржуазне судочинство. Тому давайте не будемо лукавити, що саме з прийняттям цього законопроекту пересічний маленький українець буде захищений. Він буде мати трошки більше можливостей звернутися до суду. Але те, що він буде в змозі отримати належний захист, пробачте мені, не вірю.

Цей законопроект має паліативний характер. Хоча частково він має на меті побудувати лад в судочинстві, навести цей лад. І саме хоча за це він має право на те, щоб бути підтриманим. Але у зв'язку з його паліативним характером саме це буде визначальним при голосуванні за нього за всі ці або за один з тих трьох законопроектів, які подані.

З моєї точки зору, урядовий законопроект пропрацьований трошки більш грунтовно. І я  все ж таки пропонував підтримувати те, що подав уряд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семинога, підготуватися Яворівському.

 

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська соціал-демократична партія, блок Юлії Тимошенко.  Шановні колеги, я думаю, що ні у кого з вас не викликає сумніву той факт, що проблеми, які нас звели в господарському судочинстві. потрібно вирішувати і саме сьогодні. Тому я вдячний авторам даних законопроектів за ту роботу, яку вони провели і винесли на наш суд ці законопроекти. 

Ознайомившись з трьома законопроектами, я прийшов до висновку, що базовим законопроектом можна було б прийняти законопроект 4157/1 народного Мусіяки, тому що в ньому окремі положення о порівнянні з іншими законопроектами є більш вдалими та регулюють відповідні питання господарського судочинства більш повно. Зокрема це стосується запровадження наказового провадження, підсудності, визначення документів та матеріалів, які можуть бути доказами при розгляді справи, процесуальних строків, визначення змісту понять господарська процесуальна правоздатність та господарська процесуальна дієздатність, визначення осіб, які не можуть бути представниками в господарському суді, підстав залишення заяв без розгляду, категорій справ, які розглядаються у особливому порядку, ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення господарського суду, права господарського суду апеляційної інстанції, строки подання касаційних скарг, підстав для повторної касації та інше.

В той же час, до всіх статей, фактично до всіх статей цього законопроекту є зауваження, наприклад до статті п'ятої. Згідно цієї статті, з якою кожна особа у праві звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів, однак, компетенція господарського суду обмежується розглядом спорів, пов’язаних з господарською діяльністю.

Є зауваження серйозні і до інших статей, наприклад, до статті 26. Потрібно визначитись щодо досудового розгляду спорів ляхом пред'явлення претензій. І тому інше.

Пропозиція прийняти законопроект 4157/1 народного депутата Мусіяки за основу, доопрацювати в другому читанні, ми отримаємо, дійсно, дієздатний Господарсько-процесуальний кодекс України.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Яворівський, підготуватися Черняку.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Валентина Семенюк попросила мене передати їй слово, і я поступаюсь жінці трибуною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентина Петрівна.

 

СЕМЕНЮК В.П.

Спасибі, я думаю, що разом попрацюємо, і буде спільна справа.

Шановні колеги, винесення законопроектів, які сьогодні представлені - 4157-1 і два є предметом дуже таких, так би мовити, різних полярностей: з одної сторони законопроект, який поданий, зокрема, тільки зміна до статті 26 була предметом розгляду спеціальної контрольної комісії 7 квітня 2004 року. Ми провели спільне засідання двох комітетів - з корупції і організованої злочинності і з правової політики, і нашої спеціальної контрольної комісії, де обговорювали питання того, що сьогодні судами загальної юрисдикції розглядаються позови фізичних осіб під час приватизації.

Можна було б підтримати цей відповідний документ так, як ми обговорювали на засіданні комісії, але після того рішення, яке отримали ми, депутати Верховної Ради за поданням до Конституційного суду, а це було  50 депутатів Верховної Ради, представників фракції соціалістів, комуністів, "Нашої України", "Батьківщини", де ми подали подання про те, що є неконституційний указ щодо заходів щодо запровадження державної монополії у сфері контролю за виробництвом та алкоголем і спиртом, то можна сказати, що Конституційний суд до того тлумачення статті 150 Конституції України, коли нас відправив, депутатів, по судових позовах по захисту державної власності до судів загальної юрисдикції, то потрібно у цих законопроектах в першу чергу звернути на те, що поки немає відповідних нормативних документів щодо відповідальності і управління об'єктами і державної власності, і комунальної, обмежувати права депутатів по  позовах судів неможливо, тому що ми ніколи не зможемо захистити людей в судах по приватизації великих об'єктів, по малій приватизації, тим самим ми не зможемо виконувати свою функцію депутатів Верховної Ради.

Тому я вважаю, виходячи із того обговорення, яке було у нас на засіданні трьох комісій, фактично ми говоримо про те, що потрібно все ж таки врахувати ту думку, яку було висловлено на засіданні комісії.

Крім того, хочу сказати, що затримування приватизації через судові позови є і позитивом, є і негативом. Позитивом є те, що можна захистити своє право на приватизацію, негативом є тормозіння. Але тормозіння в якому плані: якщо би це прозора була приватизація. А так як у нас йшла приватизація великих об'єктів і "Криворіжсталі", а в даний час йде підготовка до інших об'єктів, то цієї норми підтримувати неможливо.

Тому я думаю, що потрібно врахувати рішення Конституційного Суду і думку трьох комітетів, від яких я виступаю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Черняк Володимир Кирилович.

 

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, пропоную доручити профільному комітету підготувати на основі трьох поданих законопроектів єдиний законопроект. По суті всі ці законопроекти схожі, близькі, вони збігаються. І я думаю, що можна взяти за основу, звичайно, один із них, а потім врахувати основні моменти інші. Але можна зробити з них один, записати всіх авторів, усіх трьох. І я думаю, тоді сесійний зал підтримає.

Які можна висловити побажання в процесі підготовки остаточного варіанту для слухання в сесійній залі. Треба врахувати, що порядок розгляду цивільних справ у судах загальної юрисдикції та справ у господарських судах має базуватися на єдиних засадах, визначених новим Цивільно-процесуальним кодексом України, прийнятим 18 березня 2004 року з уніфікацією спільних положень цивільного та господарського  процесу. Оце основоположна вимога, щоб цей кодекс був узгоджений з Цивільним кодексом і була досягнута уніфікація спільних положень цивільного та господарського  процесу.

Далі. Положення проекту ГПК мають також бути узгодженими із відповідними положеннями проекту адміністративно-процесуального  кодексу, який був  прийнятий в  першому читанні 13.07.2003 року. От коли це буде узгоджено між собою, тоді у нас буде системний підхід до вирішення питань.

Я хочу підтримати пропозицію, яку висловив депутат Кармазін, пославшись на Шицького, стосовно  доцільності доповнення  проекту кодексу новою  статтею 324-прім такого змісту: "Підстави для скасування оскарженого  рішення і залишення в силі судового  рішення скасованого помилково, установивши, що Господарським судом касаційної інстанції скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, Верховний Суд України скасовує рішення господарського суду касаційної інстанції і залишає в силі рішення  Господарського суду апеляційної або першої інстанції". Я думаю, це те, чого не вистачає всім трьом проектам кодексів.

І нарешті. Звичайно  не можна погодитися із скороченням термінів оскарження судових рішень, тому що це веде до корупції. Я думаю, що Верховна Рада не може підтримати цю новелу. І не можна погодитися  із звуженням  прав Верховного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  будь ласка, увімкніть мікрофон Оніщука.  Заключення і будемо  визначатися.

 

ОНІЩУК М.В.

Шановні народні депутати! Насамперед хочу щиро подякувати всім тим, хто виступив із народних депутатів. І ті, хто записався, а не зміг виступити. Розраховуємо, що ми отримаємо ваші зауваження безпосередньо в комітет.

Тепер що стосується рішення комітету з правової політики з приводу цих законів. За згодою і на підставі розгляду комітетом трьох  законопроектів, Верховній Раді рекомендується взяти  за основу  урядовий законопроект за номер 4157-2, підкреслюю, за згодою авторів  інших законопроектів і вже на базі  цього законопроекту у випадку його схвалення у першому читанні організувати подальшу роботу для його підготовки для розгляду у другому читанні та схвалення, як закон.

Ще раз дуже дякую. Взяти за  основу рекомендується 4157-2, урядовий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Всі, хто мали бажання взяти участь в обговоренні, скористалися своїм правом. Будемо визначатися із цими   законопроектами.

Будь ласка, Мусіяка. Мікрофон Мусіяки.

 

МУСІЯКА В.Л.  Шановні народні депутати! Тут, дійсно, три законопроекти, але можливо не всі зрозуміли, що автори  окремих проектів прийшли  до згоду про те, що за основу треба брати урядовий проект, в ньому враховані дуже багато наших розробок, позицій, і ми готові потім при доопрацюванні до другого читання запропонувати наші пропозиції. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запросіть депутатів до сесійної зали, будемо голосувати. Та уряд зрозуміло, що підтримує свій. Чи він  хоче підтримати інший проект. Інна Іванівна, у вас що, крім  урядового ще якісь пропозиції?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Ні, звичайно, іншої немає, Адаме Івановичу. І я б хотіла просто ще раз  підтвердити нашу позицію в підтримку законопроекту 4157-2 і, зокрема, підтримати пропозицію народного депутата Черняка, який виступав за ідею уніфікації, а саме цей кодекс уніфікований з  Цивільно-процесуальним кодексом. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставиться на голосування проект Господарського процесуального кодексу України, реєстраційний  номер 4257. За основу.

 

За- 12

Навіть автори не голосують.

Проект народного депутата Мусіяки 4157-1.

 

За - 80.

Таким чином я ставлю на голосування узгоджений варіант. Доповідав і комітет, і автори інших законопроектів просили підтримати. Законопроект за номером 4157-2 урядовий, який підтримують автори попередніх проектів. Прошу голосувати.

Шановні колеги, давайте мобілізуйтеся. Я ще раз ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання щодо визначення долі законопроект 4157-2, прошу проголосувати.

 

За - 227.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Господарського процесуального кодексу України, реєстраційний номер 4157-2. Голосуємо.

 

"За" - 219

Тоді є пропозиція направити саме законопроект 4157-2 на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

"За" -336

Рішення прийнято.

Направляється проект на повторне перше читання. Я думаю, що ми тоді дійдемо згоди, бо буде вже один.

Слухається проект Закону про Національний екологічний фонд. Реєстраційний номер 4508. Доповідає міністр охорони навколишнього природного середовища Поляков Сергій Васильович. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

ПОЛЯКОВ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд подається проект Закону України про Національний екологічний фонд. Цей законопроект розроблено на виконання Закону України "Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства", програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України у минулому та поточному роках.

При переході до ринкової економіки і обмеженості бюджетних централізованих кошті на охорону довкілля альтернативи розвитку економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності немає. Однією із складових економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності є фонди охорони навколишнього природного середовища.

Зазначені фонди були практично створені у 1992 році. З часу впровадження плати за забруднення навколишнього природного середовища відповідно до постанови Кабінету Міністрів плата за забруднене є основним джерелом наповнення фонді охорони навколишнього природного середовища. Аналіз діяльності діючих фонді в Україні за цей період свідчить про те, що така їх форма вичерпала себе і потребує реформування. На сьогодні де-факто це цільові бюджетні рахунки, розпорядниками яких є відповідно Мінприроди, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, сільські, селищні, міські ради - всього таких фондів понад дев'ять тисяч дев’ятсот.

Необхідно визначити, що завдяки постійній нормотворчій роботі, що проводиться Мінприроди, Державною податковою адміністрацією по удосконаленню нормативно-методичної бази, встановилася стійка позитивна динаміка зростання надходжень фінансових ресурсів до державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. З більшості, з 26,5 млн. гривень в 96-му році до майже в 10 разів у 2003 році, до 269,4 млн.

Починаючи з 2003 року, проведена індексація нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, головного джерела формування фондів в півтори рази. Відповідно мають збільшитися обсяги фінансових ресурсів державного та місцевих екологічних фондів.

Розроблений проект нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища також для авіаційного транспорту, вказано - розширити доходну частину фондів охорони навколишнього природного середовища. Зростання надходжень до фондів робить нагальну проблему створення реляційних структур по управлінню коштами, які в даним час відсутні.

Не сприяє ефективному використанню коштів фондів здійснення видатків лише у формі гранту, тобто на безповоротній основі, а також розпорошення з діючих фондів, яких, як я вже казав, понад 9900 одиниць.

Слід зазначити, що екологічні фонди створені і діють і в країнах високорозвиненої ринкової економіки, наприклад, у Франції і практично в усіх країнах з перехідною економікою - Польщі, Чехії, Угорщині, Словаччини, Киргизтані, Естонії. Проте суттєвою відмінністю закордонних фондів від інших є їх юридичний статус, джерела формування та форма управління.

Отже, виходячи із наведених вище недоліків діяльності українських фондів з урахуванням досвіду діяльності закордонних екологічних фондів в умовах ринкової економіки, Мінприроди спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробило законопроект про Національний екологічний фонд України.

Я хочу сказати, що ми надали тут вам всі таблиці  порівняльні і інші матеріали.  Тому, шановні народні депутати, завершуючи свій виступ, прошу вас, враховуючи складність екологічної ситуації в Україні, підтримати цей важливий та актуальний законопроект щодо створення Національного екологічного фонду і прийняти його за основу.

Безумовно, міністерство спільно з комітетами Верховної Ради України, з усіма депутатами буде відпрацьовувати далі цей законопроект і приймемо його в остаточному варіанті з урахуванням всіх пропозицій.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Запитання є бажання? Запишіться. Будь ласка, висвітліть.

Три хвилини. Черняк, підготуватися Соломатіну.

 

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний пане міністр!

Кабінет Міністрів постановою 666 створив Екологічний фонд, але використання коштів цього фонду не є прозорим, транспарентним, і на мій погляд, неефективним.

Чи сприятиме прийняття цого закону про Національний екологічний фонд більш ефективному використанню і більш прозорому використанню коштів цього фонду?  Дякую.

 

ПОЛЯКОВ С.В.  Дякую.

Я хотів би сказати, що, дійсно, така постанова існує, але ми на сьогоднішній час ще не маємо фінансування по цій постанові. Вона приймалася для того, щоб, так сказать, в попередньому варіанті подивитися, так сказать, на ... і зробити напрацювання попередньо, передбачаючи створення все ж таки Національного екологічного фонду.

Створення Національного екологічного фонду, воно дасть можливість більш прозоро відпрацьовувати всі заходи і більш прозоро використовуватися будуть кошти державі, які надходять до цього фонду.  Тому ми вважаємо, що створення такого фонду дасть можливість вже починаючи з 2005 року щоб запрацював цей фонд. І він буде підзвітний місцевим радам обласним, а також державний фонд, який буде підзвітний Кабінету Міністрів і Верховній Раді України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.

 

СОЛОМАТІН Ю.П

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Сергію Васильовичу, у вас в доповіді пролунало таке слово: на безповоротній основі у вигляді грантів надаються певним структурам, особливо на місцевому рівні, гроші на відшкодування певних негараздів, які у навколишньому середовищі відбуваються.

Ну, гранти і грантоїди - це таке дуже цікаве слово, воно на слуху у всіх. Скажіть, будь ласка, що в цьому законопроекті зроблено заради того, щоб не було грантів, а були нормальні звіти, щоб було прозоро, зрозуміло, куди йдуть гроші, що вони саме цільовим використанням йдуть і що і громадськість, і держава можуть бути впевнені в тому, що ці, з такими великими труднощами зібрані гроші, вони будуть використані на збереження навколишнього середовища? Дякую.

 

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Юрій Петрович, ну, я хотів би, перш за все, сказати, що, ну, будемо так казати, це модне слово "грант", але кошти, які виділяються безпосередньо з цього фонду, вони дійсно йдуть просто на безповоротній основі. Всі ті заходи, які відпрацьовуються в областях: і по каналізаційних спорудах, по очисних, по використанню коштів на придбання обладнання для ТЕСів, інших, тобто електрофільтри, для того щоб, так сказати, зменшити викиди в атмосферу, - вони , в принципі, у нас прозорі. І ми надаємо, і ви знаєте, що ми кожен рік також надаємо безпосередньо розклад: як використовувався фонд за поточний рік, попередній рік.

Але в чому полягає все ж таки, на наш погляд, недолік відпрацюванню цього фонду. Недолік, на наш погляд, є в тому, що ми кошти, які надходять, вони вже не повертаються у державу. Ми хочемо з прийняттям цього закону, щоб все ж таки, як і в інших країнах, запрацював інший механізм, можливо використовувати кредитні ресурси тим чи іншим підприємствам , які хочуть зробити покращання екологічного стану  на своєму підприємстві. Але, ви знаєте, банки мають достатні все ж такі високі  відсотки, які   на сьогоднішній день у нас є у державі. І за рахунок цього фонду  можна також передбачати погашення деяких відсотків по  цим кредитам для того, щоб навантаження на підприємство було значно менше.

І дещо інше питання, які відпрацювання з банківською системою, страхова діяльність, на наш  погляд, це треба врахувати і при доопрацюванні у другому читання для того, щоб фонд запрацював, не тільки беручи ці кошти, а вміючи трохи заробляти їх. І щоб він був підзвітний обласним радам і державі, і всі його використання надавалися безпосередньо і депутатам і оприлюднювалися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова  Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Руденко Геннадій Борисович. Будь ласка, 3 хвилини.

 

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую.  Шановні народні депутати! Пан міністр зараз доклав коротко суть  проекту про Національний екологічний фонд. Я хотів би сказати  перш за все  точку зору комітету і комітетів, які   розглядали законопроект.

Багато є зауважень, але в цілому всі підтримують  ініціативу підтримати законопроект, взяти його за основу і допрацьовувати. Зауважень, повторюю, дуже багато  і, безумовно, зрозуміло, що  є бажання  досвід використання екологічного фонду, який є сьогодні , а до нього є у багатьох, скажемо так, претензія , Юрій Петрович  сказав,  “грантоїди” і ще, зробити механізм  прозорим. Тому  є декілька варіантів Національного екологічного фонду.

Є альтернативні законопроекти, але є компроміс. Ми домовились з міністерством, що при позитивному висновку при підтримці сьогоднішнього проекту кабміновського за основу на доопрацювання ви побачите. що буде на друге читання  виставлятися законопроект, де будуть враховані всі зауваження. Буде прозора схема, буде чітка, ясна ситуація. Я хотів би сказати про те, що недоліки, ну зокрема зосередити увагу. Не передбачається створення Національного екологічного фонду як єдиної взаємов'язаної фінансової структури. А саме це і дасть можливість системно вирішувати питання фінансування  екологічних заходів і контролювати роботу. Ми це зможемо на друге читання виправити.

Безумовно 8 тисяч 300 фондів, які сьогодні фактично........по селам, по містам, по регіонам - це теж не є зовсім правильно і багато, на жаль, регіональних керівників вирішили, що це їх додатковий бюджет. Ні, ці гроші мають йти суто на екологічні заходи. І потрібно, шановні колеги, бути послідовними. Якщо ми останнім часом прийняли ряд концептуальних законопроектів, зокрема Кіотський протокол, тобто стали на засади того,  що  забруднювач має платити , в усьому світі ця стратегія домінує, екологія - це дійсно дорого, а те, що з 1996 року за цей час ми  підняли всього-навсього на півтора рази рівень плати  за забруднення - це негатив. Я думаю, що  якщо не задовольняє багатьох в регіонах рівень  оплати праці,  то за це бореться профспілка. Якщо не задовольняє  вартість газу - за це бореться Нафтогаз. Якщо не задовольняє електроенергія -  Мінпаливенерго.

 А хто ж буде тоді, вибачте,  ставити питання про те, що ресурс - вода, ліс, повітря,  це теж коштує грошей. Тому , безумовно, мова йде про те,  стратегія забруднюв.... буде  домінувати  найближчим часом  в Україні.

Законопроект до другого читання , якщо ми підтримаємо, буде, повірте мені,  ефективним і конструктивним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Борисович.  Сідайте, будь ласка.

15 хвилин на обговорення. Прошу Пузаков, підготуватися Кармазіну.

 

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина. У самих нас не хватає сміливості запитати себе, що діється навколо нас, в що буржуазна влада перетворила цей колись квітучий край. Часом здається, що прокотився страшний цунамі, знищивши навколишню чарівність природи, залишивши невідомо після кого пластикові бутилки, одноразові пакети, пеньки на місці вирублених лісів та лісополос. На превеликий жаль, в лісокористуванні сьогодні повний розвал державної системи контролю. В Україні щорічно знищується сотні тисяч рідкісних рослин, які занесені до "Червоної книги".

А скільки хвороб ми маємо через вживання неякісної питної води, що викликає велику стурбованість населення України. І проблемою номер один є, які шляхи водопостачання обрати та яку воду споживати. Теперішнє хлорування води на водопровідних станціях є не тільки застарілим, а й небезпечним засобом очищення. Але ніхто про це нікому не говорить. Люди п'ють воду з кранів не підозрюючи про страшну небезпеку. Та й мабуть настав час створити щільний заслін проникненню неякісної, фасованої води в торговельну мережу. Стільки є випадків отруєння такою водою, але і тут наші санепідемлікарі тільки руками розводять. Що ж - вільна торгівля узаконена і вона породила безграничну гонитву за наживою. Яка різниця чи помреш після тієї води, чи воскреснеш. Головне - прибуток. Висовують причину - бачите - така екологія. А хто ж таку екологію створив? Запитаємо кожен сам себе, чим ми дихаємо? А ще в Кіровограді престижно мати автозаправку в житловому кварталі. І тільки піднімається температура повітря, в квартирах немає чим дихати, все пропитано бензином. А хто і з якою метою дав дозвіл на будівництво цих заправок? Це що за законом про екологію дозволено?

Погляньмо на наші річки та озера. Всюди один очерет та осика. Наприклад, Кіровограді по березі в далекому минулому повноводної річки Інгул. Але сьогодні про цю річку можна дізнатися тільки по запаху повітря. От як ми господарюємо. І це не тільки кіровоградська річка, а це десятки, сотні таких по всій Україні. Природні джерела зруйновані лежать під сміттєзвалищем. Перелічувати біди екології просто не вистачить часу.

Висновок один - погляд у майбутнє сумний та загрозливий. І в цій ситуації хотілося б, щоб Національний екологічний фонд ціленаправлено використовував кошти на охорону навколишнього середовища. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Надразі.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, ось тримаю я в руках два проекти закони. Один проект 4508, який вніс уряд, і другий проект 4508-1, внесений нашим колегою Руденком Геннадієм Борисовичем. Порівняйте. Бачите, кілька листочків і тут солідний фоліант. В одному вісім статей, абсолютно примітивних за змістом, в іншому - вісімнадцять. Розписано все, вплоть до детального парламентського контролю за використанням коштів. На честь Геннадію Борисовичу я це кажу. Слава Богу. Але я не розумію, чому профільний комітет виносить і пропонує сурогат приймати, а не приймати хороший кодекс. Я цього ніколи не зрозумію цих іграшок з урядом.

Тому концепція про просто створення фондів, то вони вже є. І я нагадаю пану Зайцю Івану, який завжди за екологію, що затвердили положення про Державний фонд охорони навколишнього середовища ще 7 травня 1998 року. Потім прийняли постанову про використання коштів фондів охорони навколишнього середовища 5 липня 1999 року.

Потім прийняти нову - про перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів. Потім написали про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища. Тільки ніхто ніколи не прозвітував нам у парламенті, куди пішли кошти від того фонду. А це ж кошти Державного бюджету.

Тому давайте подивимося, що в цьому законі поки що пропонується. У проекті немає визначення Національного екологічного фонду. Визначається правовий статус Державного екологічного фонду, Республіканського екологічного фонду, Автономної Республіки Крим, обласних Київської і Севастопольської міських екологічних фондів.

Закон, який поданий, фактично, мав би називатися "Про екологічні фонди, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, так я його можу назвати, цей закон, так він має називатися по змісту, тому що мова йде про створення багатьох фондів, мова йде про створення цілої структури, яка знову ляже на Державний бюджет.

Згідно з частиною 2 статті 4 законопроекту положення про Національний екологічний фонд затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо змінилося. Я ж вам навів, що воно вже затверджено. Воно вже затверджено. Ще в 1998 році постановою номер 634.

Тобто, не визначаючи правового статусу, приймати такий проект в такій редакцій не можна, треба було прийняти законопроект 4508-й, який подав народний депутат Руденко Геннадій Борисович.

Я проти прийняття кодексу, який винесений, і я висловлюю своє нерозуміння, чому не внесений паралельний. І той кодекс, який є, має по Регламенту сьогодні розглядатися. Чому він не внесений, я не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Надрага, підготуватися Соломатіну.

 

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!

Как мы с вами знаем, проблемы экологии накапливались десятилетиями. Я могу пояснить несколько примеров. Из них является та же Луганская область - река Сиверский Донец. Начиная с 70-х годов традиционно санэпидстанция запрещает пионерским лагерям, чтобы дети купались в этой реке.

Я хочу напомнить вторую половину 80-х, когда экологическая тема выводила десятки тысяч людей на улицы, и они понимали, в какой стране живем, чем дышим, что пьем и что кушаем?

К большому сожалению, жизнь показала, что если мы с вами будем и дальше говорить, но не делать, а делать можно только при наличии финансовых ресурсов, то с экологией мы порядка не наведем.

Поэтому сегодня, когда мы говорим, что нужен или не нужен фонд, мы должны себе ответить: нужно нам серьезно заниматься экологией или мы все оставим на уровне митингов, призывов, дебатов, выступлений по телевизору и в прессе?

Поэтому сегодня, когда говорят о том, что необходимо сконсолидировать ресурс, чтобы его использовать, я лично за. Единственный вопрос, на который, к большому сожалению, я не смог получить ответы, потому что у нас три минуты дают на ответы и вопросы, и почему-то попадают в ответы, так сказать, всего две-три фракции, я хотел бы узнать, не получится ли, это не обязательно сейчас, может быть, это нужно заложить ко второму чтению, что при формировании этих экологических фондов. государственный фонд забьет основную массу ресурсов, а местным фондам, о которых здесь говорили, как о структуре, останутся горькие слезы.

Я хотел бы узнать, не получится и какой механизм заложен, чтобы фонд не стал злоупотреблять своим полномочием в отношении предприятий, потому что ресурсы, из которых формируются средства фонда, одна из позиций так и называется - другие поступления, которые не противоречат законодательству и заданиям местных экологических фондов?

Не станут ли местные отделения фондов заниматься, ну, если не рэкетом, то принуждением в части того, чтобы собрать ресурс? А там им еще и план введут, а там еще и потребуют отчет и пообещают снять с работы.

Следующий момент. Я хотел бы узнать, каким образом будут регламентироваться те средства, которые будут выделяться на содержание дирекции экологических фондов и не станет ли этот фонд съедать больше на себя и меньше на экологию?

И последнее. Я глубоко убежден, что мы должны создать систему, в которой должен существовать жесткий контроль за использованием всех средств, и то, что они станут частью Госбюджета, мне кажется, это есть один из механизмов, который позволит жестче контролировать ресурс, который этот фонд будет направлять на экологию.

Ну, и последнее. Я бы очень хотел, чтобы вам, как обсуждение этого законопроекта, мы с вами говорили о профессиональных составляющих. И когда мы здесь говорим, что сегодня экологические деньги идут на создание новых рабочих мест, то давайте сначала разберемся, куда они идут и как их используют? По Луганской области они идут нормально, это знаю по собственному опыту. Они идут на то, чтобы  в экологии было лучше. В остальных - давайте разбираться, а не просто огульно говорить, что деньги куда-то уходят. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Соломатін. Підготуватися Семинозі.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, член Комітету з питань екологічної політики і природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Шановні колеги, саме тут пролунало щойно таке запитання: чому не був внесений законопроект 5408-1 нашого колеги Геннадія Руденка. А я відповідаю: комітет це зробив з порозумінням того, щоб не потрапити у пастку, в яку потрапив щойно, кілька хвилин тому, розглядавшийся з трибуни Верховної Ради України законопроект 4157-д, 4751-1д, 4751-2 (урядовий), Господарський процесуальний кодекс.

Ми поставилися, комітет поставився дуже відповідально. І я вдячний нашому колезі Геннадію Руденку за те, що він переступив свої амбіції і зробив все заради того, щоб наша спільна справа в цьому зрушилася з місця.

В доповіді міністра Полякова Сергія Васильовича був зроблений наголос на тому, що зараз, коли в нас ще не запрацювала остаточно ринкова економіка, ринкові відносити, а Державний бюджет не наповнюється належним чином, і це дійсно так, але певні зрушення в цьому відношенні вже відбулися. І я дуже хотів би, і як окремо депутат, і як представник фракції комуністів, щоб, насамперед, цей Державний бюджет був використаний на соціальний захист населення, насамперед, тих, які чекають, коли вони отримають ті чи інші пільги і компенсації, коли вони отримають підвищення заробітної плати, пенсії тощо.

Тому ми маємо зробити все, щоб запрацювала ринкова економіка саме в цій галузі: в захисті навколишнього середовища. Надходження ростуть, і у 1996 році було 26 мільйонів гривень, а сьогодні вже у 10 разів більше. І саме це вимагає, щоб ці майже 260 мільйонів гривень вони використовувалися належним чином, щоб вони були  під контролем і громадськості, і депутатського корпусу  з тим, щоб вони запрацювали належним чином, а не були розпорошені майже по 10 тисячам окремих фондів і фондиків і які десь зникали би як сумнозвісні гранти.

Тому я хотів би запевнити вас у тому, що фракція комуністів з порозумінням ставиться до цього законопроекту, вона підтримує його і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семинога.

 

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська соціал-демократична партія, Блок Юлії Тимошенко.

Законопроект 4508, поданий Кабінетом Міністрів України, про Національний екологічний фонд пропонує створити кілька фонді національний, державний та місцевий  екологічні фонди. Їх основна мета: ефективне використання коштів від збору за забруднення навколишнього середовища та виконання державних програм охорони навколишнього середовища. Всі фонди є державними установами. Доходи фонду складаються: збір за забруднення навколишнього середовища, відкшодування шкоди заподіяної фізичними та юридичними особами акваторії Чорного та Азовського морів. Коштами розпоряджається дирекція екологічного фонду.

Для виконання природоохоронних заходів фонд може  надавати кошти на безповоротній основі, використовувати механізм здешевлення кредитів комерційних банків. До 5 процентів коштів цього фонду пропонується направляти на створення матеріально-технічної бази центрального виконавчого органу з питань охорони навколишнього середовища.

До законопроекту є суттєві зауваження. Йдеться не про один фонд на чому зроблено наголос у назві проекту, а про декілька  самостійних фондів. Не визначений  правовий статус  Національного екологічного фонду. Навіщо створювати  ще державний екологічний фонд?

І взагалі мені особисто незрозуміла позиція Кабінету Міністрів з приводу охорони навколишнього середовища. Невже, прийнявши цей законопроект, ми зможемо поліпшити екологічну ситуацію в нашій державі? невже фонд принесе якусь користь? Замість того, щоб розробити програму зменшення викидів в атмосферу, зменшення забруднення водоймів нашої держави. Замість того, щоб розробити програму захисту малих річок, ми сьогодні створюємо ще один чиновничий апарат,  який буде  утримуватися на державні кошти. І тут прослідковується явна мета відмивання державних коштів. Фонд буде мати право  надавати позику  на безповоротній основі і здешевлювати кредити комерційних банків. Я вже не кажу про  ті 5 відсотків, які будуть з Державного бюджету направлятися на утримання фонду і  отримання заробітної плати.

Пропозиція: відхилити даний законопроекти, як шкідливий перш за все для екології нашої держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, для уточнення Руденко, 1 хвилина. І репліка Зайцю.

 

РУДЕНКО Г.Б. Дякую.

Перше. Я хотів би, шановні колеги,  сказати, що  чи краще буде  з  Національним екологічним фондом чи гірше? Сьогодні 8 тисяч 300 фондиків, які не мають статусу юридичної особи, які  проконтролювати нереально. Таке здається враження,  що, коли   хочеш зробити процедуру більш прозорою, обов'язково знаходиться хтось, хто хочу сказати, що вона буде, навпаки, якоюсь новою тіньовою схемою. Записано: 5 відсотків - на витрати. Це ж можна проконтролювати. Записано, що  будуть  програми  здешевлення кредитів по відсоткам у банках. Вибачте, ця програма діє вже по сільському господарству, і дала свій нормальний ефект. Але я запевняю, що у нас є багато інших напрацювань, зокрема, щодо повернення грошей. Цієї процедури сьогодні взагалі немає. А у Сполучених Штатах 102 фонди, які нормально існують. В Україні під тиском Міжнародного валютного банку колись ми закрили в середині 90-х років всі фонди, зараз настав час повертатися до цього. Тому підтримайте, шановні колеги, в першому читанні. Я зняв свій законопроект задля компромісу. Тому що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з місця репліка Зайцю, і будемо визначатись.

 

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Я хочу переконати свого колегу Юрія Кармазіна, щоб проголосував він за цей законопроект, і ось чому. На це є кілька причин. Ми вже займаємося створенням цього фонду на законодавчому рівні, що найменше 5 чи 6 років. Фонд вже сам по собі діє, вже є Постанова Кабінету Міністрів, була раніше Постанова. І ми не можемо контролювати сьогодні використання цього фонду належним чином. Тому що рівень підзаконних актів - це не рівень законів. Отже сьогодні у нас є реальна потреба і реальна можливість створити цей фонд на законодавчому рівні, підвести законодавчу базу. Бо інакше ми не будемо використовувати кошти ефективно, які йдуть для ліквідації екологічних проблем.

А те, що його треба доопрацювати цей законопроект, так ми це знаємо, і це знає наш комітет. Ми знаємо як його доопрацювати. Ми сьогодні повинні прийняти політичне рішення і проштовхнути цей про це значно далі вперед, ніж було це раніше. Тому я всіх вас закликаю проголосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Олександрович. Але штовхати не будемо, будемо голосувати.

Будь ласка, мобілізовуємося. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону "Про національний екологічний фонд", реєстраційний номер 4508. Прошу голосувати.

 

"За" - 276

Законопроект прийнято у першому читанні. Готуємо до другого.

Шановні колеги, давайте ми вже не будемо відступати від п'ятничної традиції, працюватимемо без перерви.

Тому слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Природно-заповідний фонд України" щодо покращання охорони території заповідників. Реєстраційний номер 4590. Доповідає Поляков Сергій Васильович. Будь ласка. Три хвилини, будь ласка.

 

ПОЛЯКОВ С.В.

Дякую. Шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Природно-заповідний фонд України" підготовлений Міністерством охорони навколишнього середовища на виконання постанови Кабінету Міністрів про затвердження  орієнтовного плану законопроектної роботи у 2002 році та постанови Верховної Ради України про інформацію Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо виконання законів України про Природно-заповідний фонд України і про охорону культурної спадщини та про дотримання посадовими особами вимог чинного законодавства стосовно національного заповідника "Хортиця".

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України рекомендовано внести зміни до Закону України "Про Природно-заповідний фонд України", передбачивши зміцнення правових засад діяльності служби державної охорони Природно-заповідного фонду, забезпечення врахування пропозицій громадськості та інтересів місцевих жителів, діяльності установ Природно-заповідного фонду.

Питання щодо внесення змін до Закону України "Про Природно-заповідний фонд України" пов'язаний з необхідністю проведення його у відповідність до вимог Земельного кодексу України, внесення редакційних правок та уточнення окремих статей, визначення порядку здійснення природо-охоронних заходів стосовно територій та об'єктів Природно-заповідного фонду, а також уточнення складу та повноважень служби державної охорони природно-заповідного фонду. З метою реалізації положень ................. стратегії та для біосферних резерватів в частині покладання на них функцій не тільки здійснення екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів, а й сталого соціально-економічного розвитку територій, внесено зміни до статей 17,18,19 законопроекту.

Законопроект про внесення змін до Закону України про природно-заповідних фонд України розглянуто та схвалено Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти, з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань законодавчого забезпечення природоохоронної діяльності. Прийняття проекту закону України надасть можливість вдосконалити організаційне функціонування природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та інших установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, здійснення...   Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запитання є?  Є  запитання у Шкіля. Так? Ні, тоді запишіться.  Будь ласка, висвітліть, 3 хвилини.

Яворівський, Оржаховський.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.  Шановний пане міністре! На території мого округу, ви знаєте, є Яворівський природний парк - дивовижна перлина. Природа сама подарувала українцям це місце - Розточчя (?), де ріки розходяться одні до Балтійського моря, а інші - до Чорного моря.

Скажіть, будь ласка, що ви знаєте щодо перспектив збереження цієї дивовижної пам'ятки самої природи, в якій сьогодні дуже активно вирубується ліс і за безцінь вивозиться за кордон?  Дякую вам.

 

ПОЛЯКОВ С.В.  Дякую за запитання.

Я хотів би сказати, що ваше запитання якраз і є в контексті прийняття закону про природно-заповідний фонд, тому що ми маємо сьогодні з вами заповідники, маємо національні парки, ландшафтні парти, біосферні  заповідники, але ми не маємо дієвої можливості охороняти. І тому ми на сьогоднішній час, на жаль, маємо достатньо велику кількість порушень в природно-заповідному фонді. Більш того, я хотів би вам додати ще декілька слів до цього вашого запитання.

На наш погляд, і ми сьогодні все ж таки ставимо про це питання, і я хотів би, щоб і народні шановні депутати знали і, може, підтримували нас, ми вважаємо, що природно-заповідний фонд сьогодні також є розпорошеним по відомствам, по окремим, так сказать, міністерствам, комітетам і всім іншим. Ми вважаємо, що якщо буде все ж таки воно об'єднано в одну систему, то буде набагато більше і краще відпрацьовуватися охорона цих заповідних зон. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Оржаховський. Можливо, Калінчук.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Сергію Васильовичу, нам відомо, який стан екології в державі, і ви про це підтвердили, представляючи попередній законопроект, що він потребує досить серйозних підходів.

Виходячи із цього законопроекту, який ви презентуєте, я хотів би запитати від імені представників Херсонщини: що доброго він дасть, зокрема для заповідника "Асканія Нова", а також заказників, які є? Чи це заказники будуть прерогативою місцевих органів самоврядування, а закон не буде торкатися них? дякую.

 

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Ну, я хотів би сказати, що цей закон не міняє сьогодні системи, яка існує по створенню і утриманню природно-заповідного фонду. Цей законопроект міняє підходи в охороні заповідника, тобто надає додаткові можливості в їх охороні, надає додаткові повноваження безпосередньо заповідній справі і тим людям, які працюють в заповідниках. Це дуже суттєво, тому що на сьогодні, на жаль, нема іноді правових засад для того, щоб дати декому по руках. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калінчук.

 

ПОЛЯКОВ С.В. І це заказників теж стосується.

 

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адам Іванович.

Калінчук, Одещина, Народна аграрна партія України.

Шановний Сергій Васильович, в законопроекті передбачається, що викуп земельних ділянок, які знаходяться в приватній власності для цілей природнозаповідного фонду, буде здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету чи місцевих бюджетів, в залежності від того, куди будуть направлятися ці земельні ділянки.

А от мене цікавить: а який механізм передбачається закладки цих коштів в Державний бюджет? Якщо там їх не буде при прийнятті Закону про Державний бюджет, то за які кошти ми будемо викупати ці ділянки? Дякую вам.

 

ПОЛЯКОВ С.В. Дякую.

Я хочу сказати, що механізм буде той, що на сьогоднішній день існує в державі. Тобто ми з вами маємо Державний бюджет, ми маємо його видатки. І при прийнятті бюджету будуть в цих видатках ... Сьогодні ми маємо рядок, де фінансується заповідна справа України. І там є, так сказать, де певні кошти. Ось там, якщо ми будемо з вами відпрацьовувати наступний бюджет, і нам потрібно де розширити деякі заповідні зони, і там потрібно викупити ті чи інші ділянки, то ми з вами повинні закладати в Державний бюджет ці видатки. І в місцевих те ж саме, те ж саме абсолютно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Борисович Руденко. Будь ласка, три хвилини.

 

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Я думаю, що я займу трошки менше часу.

Перш за все, хотів би наголосити на тому, що законопроект не є політичним - він є більш таким фаховим, тому шукати тут якісь політичні аспекти марно, зразу кажу.

Безумовно, кожен законопроект з часом доповнюється. І саме цей законопроект є одним з них. Змінилася, перше, назва органу центральної виконавчої влади, тому комітет просить вже до тих змін, які вказані в запропонованій редакції, добавити зміни щодо саме назви спеціального уповноваженого органу в зв'язку з Указом Президента від шостого березня 2004 року.

Я також хотів би наголосити на тому, що безумовно охорона установ природно-заповідного  фонду це справа не лише центрального органу, це справа і органів місцевого самоврядування. Так передбачено сьогоднішнє законодавство взагалі,  подвійне підпорядкування  в багатьох напрямках. Безумовно, якщо в подальшому концепція буде змінюватися, то і до цих законопроектів будуть  відноситися зміни. А в цілому вважаю, що законопроект  дійсно нормально отримав оцінку від більшості комітетів і я прошу вас підтримати. Ми від цього лише виграємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Борисович. Можливо будемо голосувати? 15 хвилин  на обговорення. будь ласка, Кармазін. Підготуватися Зайцю.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я погоджуюся з Геннадієм Руденко, цей законопроект є дійсно фаховим і добре виписаний. Дякую авторів за його  підготовку. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що законопроектом пропонується змінити порядок управління природно-заповідним фондом, зокрема встановлюється, що положення, якими  визначаються основи  діяльності природних або біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків мають затверджуватися, залежно від їх статусу, чи загальнодержавний то статус, чи міського, місцевого  значення. Ці повноваження  пропонуються передати від центрального  органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища до центрального  органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також топографу, геодезичної та картографічної діяльності та заповідної справи також до місцевих органів виконавчої влади.

Хотів би звернути вашу увагу, що в цьому законопроекті також вносяться зміни до складу і  повноваження Служби державної охорони природно-заповідного фонду України. І користуючись тим, що сьогодні присутній міністр Поляков Сергій Васильович, я звертаю вашу увагу, пане міністре, на те, що зараз допускається порушення чинного  вже закону  "Природно-заповідний фонд України", прийнятий тут  ще в цій залі в 1992 році.... Феофанії. Те, що там відбувається,  інакше як вандалізм, ніякі громадські організації Партія захисників Вітчизни не називає. Те, що відбувається сьогодні навколо Козинського заповідника, з якого хочуть забрати 135 гектарів,   нагнувши голову сільської ради, благо там жінка, 135 гектарів вилучити і потім віддати одному з олігархів - це теж неподобство. І я просив би ті органи,  Службу державної охорони природно заповідного фонду припинити знищення державного заповідника "Феофанія", припинити просто знищення. там кожен день і в  ночі навіть ведуться роботи по його знищенню. Дерева двохсотлітньої доби повалені. Це все відбувається біля український святинь, біля Пантелеймонівського собору. Скільки ж це може продовжуватися? Чому всі мовчать? Чому мовчать Прем'єр-міністр, а потім говорять, вчора  виходила навіть спеціальна передача, Володимир Арьев вийшов і показав, що там відбувається, що відбувається у Криму. Можевеловий  ліс на мисі Сарич, куди  заходити заборонялося раніше, сьогодні віддається 50 гектарів відомому олігарху, який сидить за спиною Президента. Що ж це робиться!

Я звертаюся до міністра охорони навколишнього середовища, давайте робіть щось для захисту цієї держави. Закон я пропоную прийняти у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Заєць,  той, що Іван Олександрович. Підготуватися  замість Соломатіну Грязєву.

 

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, Українська народна партія, як і "Наша Україна", загалом занепокоєні і стурбовані станом навколишнього природного середовища, високими темпами його руйнації.

Негативні процеси зайшли так далеко, що вже під загрозою знищення опинилися найважливіші об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, тощо. Причиною такої сумної дійсності є послаблення державного управління у ділянці охорони збереження природно-заповідного фонду та вкрай низька екологічна свідомість, як більшості державних службовців, так і громадян. Правоохоронні органи, Генеральна прокуратура лише спостерігають здалека, як нищаться споконвічні луки, зелені насадження, ліси, води. Але у системі управління найслабшою ланкою, як це не дивно, є місцева влада, органи  самоврядування, які просто  розбазарюють природно-заповідний фонд роздаючи землі наліво і направо під будівництво престижного житла, кабачків, тощо. Приклад, Київська область, поїдьте на Дніпрові луки, на південь від Києва, в Конча-Заспі, і ви переконаєтеся у справедливості моїх слів.

Сьогодні одержати рішення органів місцевого самоврядування на прихоплення величезних масивів заповідної території, якщо є гроші досить легко. Можна дати прямо хабаря, або запропонувати так звану фінансову підтримку сільській раді і справа буде зроблена.

Саме з огляду на ці негативні тенденції і слід оцінювати законопроект поданий на наш розгляд урядом. Цей законопроект можна прийняти в першому читанні. Але ми маємо відразу домовитися, що в другому читанні він буде радикально доопрацьованим.

З якими положеннями я не можу погодитися. Перш за все з тим, що уряд пропонує послабити роль центральних органів виконавчої влади в ділянці охорони об'єктів природно-заповідного фонду. Уряд пропонує ліквідувати повноваження органів місцевого Міністерства навколишнього природного середовища на місцях. А саме, затверджувати режим функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і передати ці повноваження місцевим органам виконавчої влади. Тобто ми бачимо, піраміду перевертають з ніг на голову.

Не можна погодитися і з тим, що уряд пропонує ослабити статус регіональних ландшафтних парків, а це унікальні об'єкти. Для прикладу назву: регіональний ландшафтний парк Трахтомирів, в Черкаській області чи регіональний ландшафтний парк Гранітно-степове Побужжя у Миколаївській області. Якими заходами пропонують послабити цей статус регіональних ландшафтних парків? Вже, щоб не було у них дирекцій, вони не можуть бути юридичними особами.

Отже, я закликаю вас прийняти цей законопроект в першому читанні. Але ми повинні його доопрацювати з тим, щоб посилити роль державного  управління у збереженні природно-заповідного фонду. Інакше ми будемо мати дуже плачевні наслідки буквально через рік чи через два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соломатін передає слово Грязєву. За ним буде виступати Шкіль.

 

ГРЯЗЄВ А.Д.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович!

Фракция Социалистической партии Украины при рассмотрении вопросов в нашем парламенте руководствуется своей программой и избирательной платформой, с которой она выступала на выборах.

Что касается природоохранной деятельности, цитирую положение программы: "СПУ выступает за сохранение и приумножение ландшафтного и биологического разнообразия в Украине".

Поэтому, естественно, мы будем голосовать за данный проект в первом чтении, ибо он отвечает программной нашей деятельности. А свои замечания, в  том числе и по координации в данном вопросе органами власти, мы дадим.

Но нас очень тревожит иная, принципиально важная проблема - это исполнение принятых экологически значимых законов, в том числе и которого мы сегодня обсуждаем. Пренебрежение к ним, прямое неисполнение и нарушение таких законов стало нормой в поведении чиновников всех уровней исполнительной власти. Особенно это касается природоохранных объектов.

Приведу несколько примеров. В городе Белая Церковь Киевской области есть дендропарк "Александрия", который является памятником садово-парковой архитектуры XVIII столетия. Так вот, в феврале-марте этого года в нем проведена, по трактовке чиновников местной власти, санитарно-ландшафтная вырубка, а на самом деле, сплошная рубка, и у меня есть для этого фотографии, наиболее ценных пород деревьев. Причем, подобное сделано без проекта организации территории парка. И никто за такой вандализм на сегодня не отвечает, и я думаю, что и не ответит.

Второй пример, ситуация с парками в Крыму. Особенно на южном побережье. Здесь под разными предлогами ведется строительство так называемых дач или других подобных объектов. Такие противозаконные факты имели место на территории санатория, парка "Форос", где велось строительство четырех коттеджей.

Каков вывод из сказанного? Уровень исполнения законодательной базы, особенно что касается экологии, нынешней системой власти крайне низкий, а временами носит криминальный и кланово-олигархический характер. Такова нынешняя власть по своей сути.

А потому мы, социалисты, с такой последовательностью настаиваем на ее изменении. Другого не дано, если мы хотим что-то улучшить. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Шкіль. Підготуватися Яворівському.

 

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Звичайно, що цей законопроект про внесення змін містить ще таке доповнення, що для покращання охорони територій заповідників. Але от я вам скажу відверто, що коли ми будемо вносити постійно покращання, то якось викликає сумніви, що ми не можемо відразу прийняти добрий закон. Покращання необхідне і в першому читанні фракція підтримає і буде закликати парламент підтримати.

Але в принципі уряд мав би розробити раз і назавжди той закон про Природно-заповідний фонд України, який би влаштовував постійно. Він має бути жорсткий, вимогливий і принциповий. Тому що в принципі, коли ми будемо дивитися на ситуацію в Україні, то порядок дослідження, вивчення проблем, які є в Україні в природно-охоронному середовищі зокрема, в охороні довкілля відсутній. І от давайте ми можемо говорити багато про природні заповідники, які хоча б раніше охоронялися, а зараз охороняються гірше. Але хоча б якась охорона є, то давайте поговоримо про міські парки, про міську зелену культуру.

От вандалізм, який відбувається в природних заповідниках, теоретично відновний, але практично це зробити складно. Але давайте подивимося на легені Києва чи Львова, чи будь-якого іншого міста. Пару копійок коштує куб обпиляних гілок, пару копійок. І за ці пару копійок ЖЕКи з великим задоволенням зрубують здорові повноцінні дерева. І коли на запитання пряме і просте, одного з мерів міста запитую: як можна в такий спосіб просто руйнувати зелені насадження міста? Відповідь проста: цим займаються фахівці. То місце таких фахівців у в'язниці разом з тим, хто відповідним фахівцям доручає обрізування чи прочищування тих чи інших насаджень.

Те ж саме відбувається і в заповідниках. Коли під'їжджаєш і запитуєш: що за вирубка відбувається? Кажуть: яка це вирубка? Це - санітарна обробка заповідника. І після такої санітарної вирубки в заповіднику лишається два кущики і все. Які наслідки правові, будь-які інші? Жодних. Таких самих жодних наслідків не буває і в містах. Якщо в заповідник треба спеціально їхати, витрачати час, то можна проїхатись по місту Києву, можна проїхатись по місту Львову і на мої запитання, до мене питають: що це за обрубки у вас стоять? Я кажу: "Це - тополі. Тополю треба рубати таким чином, щоб вона не мала листя, бо листя падає на землю, забруднює міську територію." Пух цвіте. Тому найкраще просто вирубати всі дерева, заасфальтувати, забетонувати, ну, буде трохи пилюки, але з пилюкою легше боротися, ніж з листям.   

Тому я ще раз кажу: Кабінет Міністрів має запропонувати чіткий, повноцінний, якісний, вимогливий і принципово викональний закон. Штрафи мають бути не символічні, а такі, що якщо раз оштрафували, то суб'єкт, який був оштрафований як мінімум опиниться на лаві тих, хто збанкрутів. І тоді, якщо не буде совісті, а совість у них відсутня, то буде працювати страх. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Яворівський.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Маємо нагоду сьогодні оглянути наше це господарство, яке нам дісталося і від наших предків, і, якщо хочете, і від самого Господа Бога. В цьому відношенні ми справді з вами маємо дивовижну землю. Окиньте оком від Асканії Нової до Олександрії, до Александрії, до Софії, до Львівського Кайзервальду, до на західному кордоні Яворівського заповідника, Тростянець. Куди не кинь оком, ми всюди маємо якійсь дивовижні унікальні в своєму роді заповідники. І тут, звичайно,    інша дбайлива нація, яка б мала свою державу, не лише б зберегла, а наростила б їх, і сьогодні б вони  стали, якщо хочете, може навіть основним бюджетним   засобом  надходження, тому що, мабуть, зі всього світу  їздили б туди туристи.

Минуле століття дуже жорстоко пройшлося по цих пам'ятниках, фактично ми в Україні нічого нового не додали, більше того, навіть не зберегли того, що нам дісталося  від нащадків.

Я хочу сказати і це вже для мене це факт принаймні вже доконаний, що маючи нібито незалежну декоративну сьогодні українську державу, нібито маючи... нібито обрану і народом, і демократичну владу, але якщо подивитися саме під цим кутом зору, то ми маємо фактично владу окупаційну.

Чого вартий  тільки  один  єдиний епізод. Скажімо, ми маємо дивовижний острів Трахтомирів, де поховані кості наших видатних  козацьких ватажків. Ви ж прекрасно знаєте, що Ігор Бакай сьогодні  на цьому острові, фактично він його приватизував і збудував на цих же  костях наших геніальних предків збудовані там якісь  відпочинкові засоби, про це не раз і не два писала преса.  Тут мої колеги казали, і я ще раз кажу, сьогодні влада  з якимось винятковим нахабством просто влізає у найсвятіші місця, ті  місця, які інший народ і інша влада берегли б, я не знаю, як зіницю ока свого.

Що робиться у Криму! Це ж уже не секрет, коли сьогодні захоплюються буквально ті якісь парки дивовижні, які кілька  століть тому садили, і хто будується там, ви це прекрасно  знаєте і розумієте. Через те судячи з усього, ми мусили б сьогодні прийняти якійсь такий закон, який би не просто давав по руках, як тут сказав пан міністр, який би просто одрубував руки тим, хто сьогодні забирає у нащадків все те, що ми мусили б їм передати.

Цей закон, за моїм переконанням, я голосуватиму за нього,  він не зробить, він такої функції не виконає, тому що потрібна політична воля для того, щоб цей закон ще виконували. Але я переконаний, що він може хоч трішечки  тих ентузіастів сьогодні, які на своїх плечах зберегіють все те, що ми маємо, може їм допоможе. Я буду голосувати  за цей закон і вас запрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися.  Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні.

Закону про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (щодо покращання охорони територій заповідників). Це реєстраційний номер 4590.  Прошу голосувати.

 

"За" - 345,

Прийнято.

Можливо, ми одразу його приймем як закон? Нема заперечень? Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому як закону Закону про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний...

Будь ласка, Поляков.

 

ПОЛЯКОВ С.В.

Адаме Івановичу! Шановний Адаме Івановичу і шановні народні депутати!  Я все ж таки  просив, там дійсно треба внести деякі зміни, бо якщо ми приймемо як закон, то ми з вами дещо не доопрацюємо, а там потрібно доопрацювати. Я просив би в першому все ж таки читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, закон прийнято в першому читанні.

Шановні колеги, я для стенограми і хочу подякувати пильності Юрія Анатолійовича Кармазіна, він звернув увагу на те, що ми вчора з вами допустились деякої помилки - ввели в оману головуючого, що ми вчора проголосували в другому читанні один законопроект, який у вівторок сказали, що ми його підтримали, але зараз перевірили за стенограмою і дійсно ми у вівторок його  не проголосували. Тому я прошу вважати,  що вчора ми з вами прийняли проект закону про внесення змін до Закону у "Про застосування  реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг щодо перевезення пасажирів і багажу на таксі" (це реєстраційний номер 4097-1) не в  цілому як закон, а лише у першому читанні.

Спасибі, Юрій Анатолійович за вашу пильність.

переходимо до розгляду питання Проект Закону про основні засади державної міграційної політики України. Це реєстраційні номер  и 4227 і 4227-1. Реєстраційний номер 4227 - це урядовий. Доповідає заступник голови  Державного комітету України у справах національностей та міграції Сухов Юрій Миколайович, будь ласка. Будь ласка, 3 хвилини.

 

СУХОВ Ю.М. Дякую.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Міграційні тенденції, що сформуватися протягом останніх 13 років,  свідчать про активну участь України у світових міграційних процесах. Некерованість даних процесів створює значну небезпеку  для національних інтересів України. З огляду на це  вони потребують ефективного регулювання з боку держави з  метою максимального збереження її трудового та  інтелектуального потенціалу, покращання демографічної ситуації.

У  пункті  десятому  статті  92 Конституції України  зазначено: виключно законами  України визначаються засади регулювання демографічних та  міграційних процесів.

Вашій увазі пропонується два законопроекти про основні засади державної міграційної політики 4227 та 4227-1. Перший з них, реєстраційний номер 4227, 6 жовтня минулого року був внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради. Проектом цього закону  визначаються складові державної міграційної політики, її основна мета, яка полягає у  забезпеченні ефективного державного управління міграційними процесами,  сталого демографічного та соціально-економічного розвитку країни, зміцнення національної безпеки, інтеграції  держави у загальноєвропейську міграційну політику, створенню умов для безперешкодної реалізації прав, свобод і законних інтересів мігрантів, здійснення міграційного контролю спрямованого на запобігання і подолання існуючих негативних наслідків міграційних процесів та недопущення при цьому порушення прав, свобод і законних інтересів, як  громадян України, так і мігрантів.

Законопроектом передбачається визначити засоби проведення державної міграційної політики, що мають  забезпечити створення ефективного механізму регулювання міграційний переміщень, виходячи з національних інтересів держави.

Поряд з цим на розгляді Верховної Ради знаходиться альтернативний  законопроект внесений народними депутатами Гайдошем і Шульгою, його реєстраційний номер 4227-1, який я хочу сказати, що за суттю та змістом у багатьох нормах співпадає з урядовим, але має певні відмінності.

Висновком Науково-експертного Управління до цих двох законопроектів рекомендовано прийняти за основу урядовий законопроект. Ці законопроекти розглядалися комітетами Верховної Ради, думка різна. Комітет, провідний, Геннадія Йосиповича Удовенка рекомендує прийняти за основу депутатський законопроект. Поряд з цим Комітет Європейської інтеграції рекомендував за основу урядовий. І Комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував поєднати ці законопроекти.

На думку уряду основний недолік урядового законопроекту - це те, що він має дуже багато оціночних та описових категорій і він викладений як програмно-декларативний документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Запишіться. Будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Кармазін, підготуватися Соломатіну.

 

КАРМАЗІН Ю.А. 

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний пане заступнику Міністра, скажіть, будь ласка, чи не здається вам, що цей законопроект занадто декларативний і в ньому відсутні конкретні способи і методи регулювання міграційних процесів? Також немає визначення стратегічного інтересу держави Україна залишення в цій державі українців, осіб всіх національностей, які тут народилися.

Натомість, в останні роки, ви знаєте, проглядається така ситуація, що окремі навіть сфери бізнесу повністю опанували: китайці, малайці - всі, хто завгодно - пакистанці, індуси і так далі, і жодних кроків тут не передбачено щодо обмеження цих процесів.  Дякую.

 

СУХОВ Ю.М.  Дякую за запитання, шановний Юрій Анатолійович.

Якщо ви , я вже сказав у своєму виступі, цей законопроект є основоположним для міграційної сфери, тобто він визначає  загальні рамки міграційної політики держав. Законопроекти, нормативно-правові акти щодо регулювання окремих напрямків, тобто еміграція, імміграція, є спеціальні закони. Є закон про еміграцію, є закон про біженців в Україні, який визначає окремі напрями регулювання правовідносин в окремій галузі.

Щодо власного законопроекту, то якщо ви  привернете увагу, стаття 8 визначає основні напрями проведення міграційної політики, і, зокрема, вона передбачає, цей законопроект і ця стаття передбачає збереження інтелектуального, трудового потенціалу, забезпечення прав як мігрантів, і не допущення перевищення прав мігрантів щодо громадян України і інше, і інше, збереження демографічного, економічного потенціалу України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін, за ним Бауер.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Юріє Миколайовичу!

Ось мене дуже здивувало, ви говорите, що цей закон рамковий, він має відношення до всіх напрямків міграції, еміграції. Скажіть, будь ласка, а чому тоді цей законопроект потрапив на узгодження, на опрацювання до Комітету з питань європейської інтеграції, а не потрапив навіть до Комітету у закордонних справах взагалі?  Будь ласка. Дякую за відповідь.

 

СУХОВ Ю.М.  Дякую за запитання.

Цей законопроект розглядався на засіданні Комітету у закордонних справах. Я, до речі, був присутній, урядових законопроект розглядався, і було прийнято рішення про необхідність його прийняття у першому читанні. Законопроект депутатський не розглядався, наскільки я знаю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Миколайовичу, це питання не до вас, бо ви не розписуєте законопроектів, ви їх подаєте. Куди вони йдуть в комітетах, це питання не до доповідача. Будь ласка, Бауер.

 

БАУЕР М.Й.

Михайло Бауер, фракція "Трудова Україна", Чернівецька область, виборчий округ номер 204.

Два питання. Перше. Яким чином буде надаватися право тимчасового гуманітарного захисту? І друге. Яким чином може бути обмежена міграція в інтересах національної безпеки? Адже за цим пунктом, другим особливо, криються чи може навіть треба сказати скриваються якісь елементи упередження демократії. Дякую.

 

СУХОВ Ю.М. Дякую за запитання. Перше питання надання гуманітарного захисту. Відповідний законопроект про гуманітарний захист, він розроблений урядом чи не урядом, нашим комітетом, він зараз знаходиться на погодженні у зацікавлених відомствах і буде внесений на розгляд Верховної Ради згодом.

Щодо обмеження в'їзду і виїзду. У нас зараз існують закони, які накладають певне обмеження щодо пересування територією України. Це про техногенні катастрофи. Щодо обмеження в'їзду, це, по-перше, закон передбачає, що таке обмеження може бути встановлене виключно законодавчими актами, тобто законами. По-друге, це може бути пов'язано з антитерористичною діяльністю та іншими видами діяльності, які загрожують дійсно національній безпеці держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Законопроект за номером 4227-1 доповідає народний депутат України Микола Олександрович Шульга. Будь ласка, Микола Олександрович, три хвилини.

 

ШУЛЬГА М.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Представлений законопроект депутатський стосується сфери суспільних процесів, які набули в нашій країні, без перебільшення можна сказати, велетенських масштабів і високої динаміки в останніх півтора десятиріччя. Мова йде про міграційні процеси. На поверхні це здається прості процеси. Проте насправді вони дуже суперечливі. Більшість з них має  латентний характер і в цьому їх підступність. В суспільстві сьогодні більше говорять про зовнішню міграцію і майже нічого про внутрішню, хоча у економічному, соціальному і соціально-культурному плані вона не менш значуща, ніж зовнішня. Для сучасної України характерними є практично всі види і типи зовнішньої міграції: як переселенські, трудові, освітні, рекреаційні, репатріаційні, так і човниково-маятникові, і векторні.

У перші три роки незалежності, з 91-й по 93-й роки, міграційна ситуація в Україні була сприятливою. До нас прибуло майже півтора мільйони чоловік, а вибуло 900 тис., тобто позитивне сальдо складало більше півмільйона чоловік. А от з 94-го року Україну люди стали стрімко покидати, виїздити на постійне місце проживання за кордон. За останні десять років від'ємне міграційне сальдо склало близько одного мільйона осіб, тобто наше населення лише за рахунок міграції скоротилося на один мільйон. Підкреслюю, що мова йде не про трудових мігрантів, а про тих, хто офіційно покинув Україну назавжди.

Гадаю, що в цій залі немає потреби наводити додаткову інформацію що міграціійні втрати відбуваються на фоні депопуляції населення. Ми проаналізували міграційні наміри населення і виявляється, що кожний шостий житель України на сьогоднішній день має намір покинути Україну назавжди. А кожен четвертий хотів би виїхати на працевлаштування.

На жаль, всі ці процеси відбуваються стихійно. І на сьогоднішній день у нас є окремі закони, які регулюють виїзд іноземців, які регулюють питання, пов'язані з біженцями, які регулюють питання і міграції, і так далі. Але ці закони стосуються тільки окремої галузі, окремої сфери. А от в цілому цілісного системного підходу, тобто саме основних засад міграційної політики у нас не  розроблено. Тому ми і вважаємо за необхідне внести цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Олександрович.

Є запитання? Тоді, будь ласка, мікрофон Таран(Терен).

 

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний Миколо Олександровичу, ви цілком слушно говорите про те, що за останні роки від'ємне, близько одного мільйона від'ємне, так би мовити, сальдо, і що Україну покидають люди, і що в перспективі кожен шостий хоче покинути Україну.

Чи не здається вам, що не кожен шостий хоче покинути Україну, цю землю, а кожен шостий хоче покинути цю владу? Бо люди їдуть з України не від України, а їдуть від Кучми і від того, що тут робиться.

І тому, вітаючи ваші благородні наміри: створення концепції міграційної політики - чи здається вам, що при існуючій владі і, врешті-решт, при необлаштуванні кордонів з Росією, звідки йде ця величезна хвиля міграції, які несуть в собі СНІД, захворювання, наркотики і так далі, ніякими статтями, ніякими циркулярами це не означає, що ............треба працювати, треба, але вирішити проблему неможливо. Дякую.

 

ШУЛЬГА М.О. Спасибі за запитання.

Справа в тому, що питання це суперечливе. От ви, наприклад, зараз сказали про те, що треба закрити кордони з Росією. Але якщо брати наші східні і північно-східні області, то десятки тисяч людей мають саме в Росії можливість заробити собі сьогодні на кусок хліба. Тобто ми повинні до цих питань підійти не як до окремих, а мати цілісну стратегію вирішення цієї проблеми. Ну, звичайно, що там є політичні аспекти, про які ви говорили. Але я в даному випадку в цьому законопроекті звертаю увагу на саме міграційні процеси. Ну, звичайно, що це все на тлі тієї політику, яку реально реалізує влада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Олександрович. Сідайте, будь ласка.

Від комітету доповідає голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Йосипович Удовенко. Будь ласка, Геннадій Йосипович, три хвилини.

 

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати!

На ваш розгляд виноситься дуже важливий законопроект щодо  концепції державної політики в галузі міграції.

Україна в принципі за роки незалежності має... накопичила великий досвід, у нас є багато добрих законів. В цій сфері закон про іміграцію, закон про біженців, зараз завершується підготовка закону про притулок. Але найважливіший закон це закон про громадянство України (нова редакція) і так далі. Але державна концепція щодо стратегії завдань міграції в Україні не розроблено. До речі, на відміну від багатьох країн СНД, в тому числі і наших сусідів таких як Росія, Білорусь, де розроблено державна концепція.

Уряд запропонував свій законопроект, він... є там  такі положення, які не стосуються цього  законопроекту, зокрема про утворення Державної міграційної служби. Це питання іншого законопроекту, який в свій час розглядала Верховна Рада і відхилила... відправила його на повторне перше читання. Він зараз знаходиться в нашому комітеті.

В урядовому законопроекті не враховано ряд важливих завдань стратегії України на майбутнє в галузі міграції.

Депутатський законопроект підготовлений більш кваліфіковано, кожна стаття виписана набагато  грамотніше, більш аргументовано і це є наслідок того, що саме депутатський законопроект готували відомі фахівці в цій справі. Микола Олександрович Шульга, який тільки що доповідав свій законопроект, він в свій час був  міністром України у справах національності і міграції створював це міністерство, знає досконало  ці проблеми. Гайдош, Іштван Гайдош знає досконало проблеми прикордонних регіонів. Тому наш комітет прийняв рішення рекомендувати вам ухвалити депутатський законопроект. Він чистий, він нелобіюючий законопроект, він не намагається ускладнити чи вирішувати питання відносин між різними державними установами.

Я вас прошу  натисніть кнопки і підтримайте законопроект ваших колег, наших народних депутатів. І останнє...

 

Засідання веде ЗІНЧЕНКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити. Запитання. Геннадію   Йосиповичу.

Чи є запитання до співдоповідача? Є запитання у Кармазіна, і я бачу, є руки. Запишіться, будь ласка. Прошу провести запис на запитання.

Кармазін. Підготуватися Соломатіну.

 

 КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій  Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Геннадію Йосиповичу! Я уважно чув ваш виступ, але я вражений тим, що ваш комітет, на жаль, деяких страшних речей у тому проекті, який ви пропонуєте прийняти, не помітив. Я б сказав, антидержавних речей.

Так пропонується у статті 5-ій записати таким чином: "Приєднання до Конвенції про захист дітей  та співробітництва у галузі міждержавного усиновлення" 1993 року. А вона передбачає можливість вивозу дітей з України без рішення суду про усиновлення, що  не відповідає національним інтересам України і, що ми  вже проходили у цій державі.

Далі. Вона передбачає у цій же статті також антидержавну  річ: адаптація мігрантів, психологія, труднощі і так далі. Це все з  державного кошту, державна політики замість того, щоб створювати інші умови для тих, хто проживає у цій державі. Я хотів  би, Геннадію Йосиповичу, щоб це концептуально, якщо...

 

УДОВЕНКО Г.Й. Юрій Анатолійовичу,  адаптація мігрантів саме депутатський законопроект, дійсно, керується  міжнародними угодами, до яких приєдналася Україна. І ми, дійсно, повинні сприяти адаптації мігрантів, ті що залишаються проживати в Україні на законних підставах, я не говорю про нелегальну міграцію.

І я нещодавно був в Одесі, дуже прикро, що ви на цих заходах не були, де зустрічався з біженцями, які зараз знаходяться в Україні. І дай Бог, щоб так одесити співали українські пісні як негри з Африки співають, бо вони себе відчули людьми тут. Це перше. Так що нічого тут антидержавницького в цій концепції Закону народних депутатів я не вбачаю.

Щодо дітей. Є там різні положення. Ну виключимо це положення, якщо воно буде викликати у народних депутатів таку негативну реакцію, та й все. Це ж в першому читанні приймаємо. Нічого страшного немає. Врахуємо ваші зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін.

 

СОЛОМАТІН Ю.П. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановний Геннадій Йосипович, міграція, вона йде не лише зі Сходу, але й на Схід. З давніх давен наші нафтовики літаками літали в Тюмень для того, щоб розробляти родовища нафти і газу. Отримувала Україна за рахунок цього, їх невтомної праці, нафту і газ.

На сьогодні чи відомо вам скільки українців постійно мігрує в пошуках заробітку на Схід? І чи не буде цей законопроект заважати їм шукати роботу і заробіток на Сході? Дякую.

 

УДОВЕНКО Г.Й. Ні, цей законопроект не буде заважати. Тому що я ще раз хочу наголосити, що це документ про основні засади міграційної політики в Україні. У нас немає сьогодні стратегій. В тому числі і немає відповіді на ваші запитання. Ми хочемо, щоб і десь Кармазін на початку задавав комусь іншому запитання. Нам треба в Україні зробити такі умови життя, настільки забезпечити високий життєвий рівень нашого народу, щоб ні українець, ні єврей, ні будь-хто інший не покидали нашу країну у пошуках кращого життя за кордоном, мільйон.

Що стосується Тюмені. Наше законодавство, існуюче законодавство воно дозволяє виїзд будь-кому крім того, хто знаходиться, займається кримінальними справами. Це не обмежує міграцію на Схід. І сьогодні на Сході наші громадяни дуже багато мають роботу і заробляють там гроші. І ми не обмежуємо цього, абсолютно не обмежуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є дві пропозиції. Але я бачу, що є наполягаючи на виступі. Переходимо. Зараз, одну хвилинку. Репліка Кармазіна. Підготуватися Пузакову на виступ. Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Геннадій Йосипович, шановний, ви знаєте, що всі сесійні дні пленарні я працюю в залі, це моя основна робота. В Одесі я буваю регулярно, зустрічаюся там з людьми різних національностей. Але я проти переселення негрів з Африки в Україну, я за те, щоб українці не їхали з України в Африку. І щоб ми по умовах життя не перетворювалися також до африканців і не прирівнювалися до цього.

Тому, Геннадію Йосиповичу, я не знаю, чому ви сказали, що я там мав бути. Ви як голова комітету, посадова особа там були. А я в цей день, ви знаєте, займався тут законотворчою роботою.

І що стосується до цього. Я пропонував вам, давайте вилучимо два неприйнятні моменти з депутатського проекту і концептуально голосуємо і все. Це ж концепція якраз проблема першого читання. Я відверто називаю ці проблеми на захист національних інтересів України. Я розумію, що ми ще довго не будемо жити, як у Європі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Анатолійович. З трибуни виступає народний депутат Пузаков.

 

ПУЗАКОВ  В.Т.

Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.

Не секрет, что за рубежом сегодня работает каждый пятый трудоспособный украинец. Никакими законами они не защищены, работаю нелегально. А это значит, что каждый из этих нелегалов нарушает одновременно законы, как минимум двух государств. Правительство тех стран, которые они обогащают  своим почти бесплатным трудом,  понять не сложно, ведь арабский труд наших земляков и является одним  из условий благополучия их стран. Но украинские властьимущие мыслят тоже как государственники в кавычках, они деловито подсчитывают, сколько долларов принесут на Украину остарбайтеры.

В каких условиях работают наши люди за рубежом. Ведь все мы  привыкли к 8-часовому рабочему дню. А там  нелегалы работают по 12-18 часом, идут на все условия и много случаев, что иммигранты не выполняют договоренностей об уплате труда, ведь  много случаев, когда украинские граждане, проработав некоторое время у частного собственника не получают ни копейки. Накануне расчета их передавали в руки полиции  для депортации.

Пользуясь случаем,  я зачитаю несколько слов из письма одной учительницы нелегалки, которая обратилась ко мне за помощью. "Спасите, помогите мне, ведь я  проработала в Греции полтора года. Осталась без ничего. Я же туда поехала не от хорошей жизни. Мне нужно был ставить на ноги двух детей, а оказалась  в тюрьме для депонированных. Если бы я имела возможность в Украине, в своей стране  заработать для семьи деньги, я бы в Грецию никогда не приехала.  Помогите".

Эти слова сегодня повторяют тысячи украинских эмигрантов во всем мире. И печально то, что далеко не все они возвращаются домой  хотя бы  без денег. И в каких бы страшных условиях они не  жили, надеяться на то, что их выведут  оттуда, к сожалению, не приходится. Контингент рабов капитала растет с каждым годом. Вот поэтому принимая этот  законопроект, нужно подумать о защите прав нелегалов, и прежде всего создать нормальные условия труда и жизни в нашем государстве для каждого гражданина Украины.

Как бы власть имущих не порочила советский режим, но украинцы не были рабами капитала, они жили в своей стране, со своими семьями, учили и растили детей, имели постоянную работу и уверенность в завтрашнем дне.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Надрага, будь ласка.

Юрій Анатолійович, я так зрозумів, що вашу думку ви вже сформулювали в репліці.  Ну, я вже надав слово Надразі, тоді наступний - ви.

 

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!  Я думаю, что мы с вами сегодня обсуждаем тему, которую нельзя оставить вне внимания. Почему? Потому что миграция была, есть, и, хотим мы этого или нет, но будет. Будет хотя бы потому, что человек всегда будет искать место, где он сможет накормить себя, воспитать своих детей, построить дом.  Поэтому, исходя из этой логики, глубоко убежден, что принятие сегодня основных подходов государственной миграционной политики Украины - вещь актуальная.

Вместе с тем хотел бы высказать следующие вещи. Я думаю, что оба законопроекта достойные, и здесь, к большому  сожалению, мы имели пример, когда несколько законопроектов, выставленных в зал, не получили поддержки, потому что зал голосовал по тем или иным причинам, за один, ну, максимум два.  Поэтому я предлагаю сегодня, чтобы мы, в силу того, что специалисты отработали тему, зал поддержал оба законопроекта, а там мы уже вышли на какие-то конечные решения ко второму чтению. Потому что если сегодня мы опять начнем голосовать за то, что нравится или не нравится, в итоге мы опять не получим законопроект.

Хотя хотел бы заметить, что та тема, которая сегодня обсуждается, на мой взгляд, более полно нашла свое отражение в депутатском законопроекте, хотя не без проблем. Например, у меня вызывает вопрос: почему как одна из мер влияния на миграцию - это есть предложение, что в законе оговорено так называемое квотирование миграции, а это площадка для злоупотреблений. Мы знаем, как сегодня достаточно тяжело оформить документах во всех наших ОВИРах и иных разрешительных системах, а если мы еще и законом напишем квотирование, то можно представить, кто и какие  деньги на этом заработает. И эти деньги пройдут и мимо бюджета, и мимо населения, и, соответственно, так сказать, никому пользы не дадут, кроме того что расцветет коррупция.

Поэтому я думаю, что такие вещи вполне возможно устранить ко второму чтению. И еще раз призываю, во всяком случае, так, как я определился со своими коллегами: мы будем голосовать и за первый, и за второй, - потому что, в любом случае, сегодня базовое решение по первому чтению, по основным подходам государственной миграционной политики должно состояться. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко попрошу, Юрій Анатолійович Кармазін. І голосуємо.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, як сьогодні уряд здійснює міграційну політику - такий він представив і проект Основних засад державної міграційної політики. Тобто всі сказали, що проект неважний. Точно так же неважно і здійснюється ця міграційна політика.

"Цей проект урядовий абсолютно є декларативним, не містить законодавчих новел, лише повторює норми, які вже врегульовані чинним законодавством України і не потребують дублювання", - кінець цитати висновку Головного науково-експертного управління від 28 грудня 2003 року.

Що ви думаєте, щось змінилося після цього? Внесли на заміну розданого? Ні, не внесли. Ні, нічого не змінили. Чому? А без різниці: є ПУК - парламентсько-урядова коаліція, проголосують все, що зварять в уряді. Не проголосують, і слава Богу, що внесли альтернативний проект.

Я наголошував уже в своїх питаннях, що в цьому альтернативному проекті є позитивні моменти, і серйозні. Наприклад, в тій же статті п'ятій, яку я критикував, є такий позитивний момент, як збільшення штатів консульських установ України в тих державах, де постійно проживає або тимчасово перебуває найбільша кількість громадян України.

І я вам повинен сказати, що наше МЗС дуже погано ставиться до українців, які проживають на території Молдови, зокрема Придністров'я, забувши, що історично ця частина входила в територію України і там 60 відсотків населення - етнічні українці. І там сьогодні  коли приїжджаєш, люди весь час ставлять питання, говорять: "Та що, ви не можете добавити одного консула по тим питанням, яким ми звертаємося?".

Я звертаюся до міністра... до Прем'єр-міністра, я звертаюсь до міністра закордонних справ. Виріште накінець це питання! Тепер що стосується прийняття  законопроекту депутатського. Я просив би  і зараз підійшов пан Шульга, ми з ним обмінялися думками, він погоджується зі мною щодо треба вилучати звідти засади в сфері еміграції, приєднання  до Конвенції про захист дітей і співробітництві в галузі міждержавного усиновлення 1993 року, оскільки цим договором встановлюється спрощений адміністративний порядок усиновлення,  а також надається можливість вивозу дітей з України без рішення суду про усиновлення.

Я просив би сьогодні вас, пане головуючий Олександре Олексійович Зінченко, зробити так, як  положено під час першого читання концептуально, поставити цю пропозицію, тобто з врахуванням і Шульга погоджується, вилучити це положення,  щоб воно не було концептуально погоджено, і голосувати за депутатський проект і до цього  закликаю і своїх товаришів по фракції, і весь зал. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла. Микола Олександрович погоджується, я так бачу. Переходимо до голосування. З зауваженнями, з якими виступив народний депутат Кармазін, з яким згоджується комітет, Микола Олександрович Шульга, ставлю на голосування Проект Закону про основні засади державної міграційної політики України. Реєстраційний номер проекту 4227 з пропозиціями, ще раз кажу, Кармазіна і Шульги.

4227-1!  4227-1!  Прошу голосувати.

 

"За" -   286

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується година для питання "Різне".

Висвітліть, будь ласка. Проводиться запис на виступ, приготуйтесь.

Юрій Соломатін. Підготуватися Гмирі.

 

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Кожен з нас отримує листи від виборців, телефонні дзвінки, і я хочу зараз доповісти вам, я хочу розказати  про лист вчительки, яка пропрацювала все своє життя у селі, у Броварському районі Київської області. На початки свого листа вона згадує про ті події, які відбулися у Луганську у травні  місяці цього року, коли робітник доведений до відчаю своїм керівництвом взяв до рук рушницю і пішов вирішувати питання про невиплачену заробітну плату до свого керівництва. Керівництво закрилося, він почав стріляти вниз,  у двері, але потрапив не у того, потрапив не у винуватця, котрий не виплатив йому заробітну плату, а у його заступника, і, на жаль, ця людина через кілька десятків хвилин від цих поранень померла. А ця людина, яка це скоїла, вона сказала таке: "Жаль, що влучив не у того".

Я це згадую лише у зв'язку з тим, що сьогодні складається така ситуація, коли наш народ доведений до відчаю, перестає вже чекати якихось поблажок від тих, які зневажають народ.

І я зараз вже  до листа  вчительки  Бери Євгенії Яківні, яка розповідає, як у неї у селі відбувається розподіл земель, і як   цією землею починається торгівля  під коберцем. І коли запропонували  продавати землю у кілька десятків разів дорожче? ніж вона має на сьогодні офіційну вартість коли вона здається в оренду. І запропонували одній людині звернутися до вищого начальства. До якого начальства? Всіх Броварських вона, тобто голова сільської ради, забезпечила добрими землями. Ніхто з них не зробить її винною, а обдурених людей правими - відповіла ця людина яка зневірилася в усьому. І далі вона сказала такі слова, коли вчителька нагадала про ці події, які відбулися в Луганську. У них, у цих які вкрали землі, печатки в руках, вони махнуть нею і буде закон. А ви будете, що робити війну? І ця людина, доведена до відчаю, сказала таке: "Війну так війну, що ж робити. Мусимо і війну робити".

Тому хочу сказати і нагадати вірш Лесі Українки: "Мужики цікаві стали, чи в"...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Гмиря. Пузаков замість Гмирі. Підготуватися Хомутиннику.

 

ПУЗАКОВ В.Т. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Немає де правди діти, що сьогодні, на превеликий жаль, 70 відсотків дітей забезпечених батьків навчаються на 4 і 5 за дванадцятибальною системою. А в сім'ях малозабезпечених батьків цей показник дорівнює 30,6 відсотка. До того ж майже 50 відсотків дітей забезпечених сімей вивчають іноземні мови, беруть музичні уроки, мають репетиторів, і не дивлячись відсутність обдарованості займають призові місця, отримують ряд пільг.

А про засади державної підтримки обдарованих дітей сьогодні говорити незручно, бо обдаровані діти в державі відкинуті на задній план. І до того часу, доки Україна капіталістичною, повноцінний розвиток особистості буде неможливим. І навіть якби в цьому питанні можна було відкинути економічні фактори, то свою роботу зробили моральні. Так воно і є.

З давніх давен українську націю вважали однією із самих інтелектуально розвинутих. А що сьогодні зробили з цією нацією, з Україною? Ми є свідками того, що уми державі не потрібні, вони виїжджають на заробітки, віддаючи свій талан та навіть і життя за копійки. Кожен п'ятий українець на заробітках в Росії, Греції, Ізраїлю, Італії, США та інших державах світу. І ці держави за спеціальними програмами уже сьогодні розпочали активну роботу по підготовці і вивезенню талановитої молоді.

Вища освіта в Україні стає привілеєм лише для багачів. Держава сьогодні не може гарантувати обдарованим дітям та обдарованій молоді достатніх можливостей для інтелектуального, духовного та культурного розвитку. Саме так, вища освіта - це привілеї для багатих. Побувавши на випускному вечорі в одній із шкіл міста Кіровограда, дізнався, що тільки сім із 74 випускників мають бажання продовжити навчання у вищих учбових закладах, або ж із 2,5 тисяч випускників педуніверситету тільки червонодипломники працевлаштовані. Куди ж подітися іншим з дипломом про вищу освіту? Один вихід - торгувати на ринках пивом та турецьким збіжжям. Невже державі не соромно, невже владу не турбує, що 49 відсотків молоді згодні виїхати з України у будь-яку країну світу? Це страшна трагедія.

Це ще раз говорить про антинародний характер нинішньої системи влади, в діях якої відсутня чітко сформульована мета внутрішнього облаштування України в інтересах кожної людина, будівництва Європи в Україні, а не розтягувати Україну по Європі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Хомутинника слово має народний депутат Стоян. Підготуватися Родіонову. В "Різному" у нас виступають з трибуни, Олександр Миколайович.

 

СТОЯН О.М.

Шановний Головуючий, шановні колеги, народні депутати!

Хочу привернути вашу уваги і тих громадян України, які зараз слухають нас, до тієї ситуації, яка склалася на курорті "Трускавець".

Зазначу, що в Трускавці на власності профспілок успішно працює наше акціонерне товариство, одно з кращих не тільки в Україні. В 2003 році його санаторно-курортні заклади визнані одними з кращих з 44 держав світу за версією Міжнародної федерації бальнеології та курортології. Маючи 43 відсотки з лишком місць, тобто менше половини всіх місць в Трускавці, за минулий рік наші санаторії сплатили понад 17 млн. податків, з них - податок на прибуток шість мільйонів, тобто в п'ять разів більше, ніж всі санаторії, які діють на території Трускавця.

Тому невипадково до такого ласого шматка вже добралися брати Медведчуки, сфабрикувавши донос на ім'я Президента України і, залучившись відповідним його дорученням, організували тотальну перевірку санаторію, поставивши завдання - підвести під кримінал генерального директора "Трускавець-курорт" Богдана Седничука.       

Направлена ними комісія не знайшла підстав для криміналу. І для того, щоб забрати профспілкову оздоровницю до фонду майна, а потім їх приватизувати, тому Віктор Медведчук вибив із уряду продовження терміну перевірки і зобов'язав його виконувати доручення, цитую: "...в повному обсязі." До честі уряду повторна перевірка була об'єктивною, але це знову не задовольнили Медвечука. Віктор Медведчук вирвав від уряду третій термін перевірки.

Мені сьогодні стало відомо, що ДПА Львівської області, щоб вислужитись перед братами Медведчуками, продовжило термін перевірки аж на 60 днів, тобто на все літо. Мені також стало відомо, що сьогодні податкова комісія опечатала склади з продуктами в Трускавці. Таким чином, залишилося без харчування тисяча людей, які приїхали на лікування. Вриваються в кімнати, де відпочивають із Ізраїлю, Німеччини, наші громадяни, і перевіряють  путівки. Головним організатором цих безчинств являється мер міста пан Грицак, який свого часу очолював санаторій "Карпати", успішно передав його кому треба. У  зв'язку з цим прошу вважати мій виступ як офіційну заяву від імені  Федерації профспілок України.

Хочу сказати панам Медведчукам, ви можете підвести під кримінал любого, але вам не вдасться прибрати до своїх рук профспілкові  оздоровниці. У Трускавці щороку лікується майже 100 тисяч  наших громадян, 40 відсотків за пільговими путівками, і сьогодні наші путівки на 30 відсотків дешевше.

Звертаюся до Президента України, приборкати апетит Глави Адміністрації Віктора Медведчука та відкликати своє  доручення щодо безкінечної перевірки санаторію "Трускавець-курорт", збудження багатотисячного трудового колективу та гоніння на  генерального директора Осадчука Богдана. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Замість Дорогунцова виступає народний депутат Родіонов, підготуватися Омельченку.

 

РОДІОНОВ М.К.

Уважаемый радиослушатели, уважаемые народные депутаты.

Сегодня не ругает власть только ленивый. И я скажу, что это вполне определенно, есть за что. Я только напомню совсем свежий пример. Недавно министр обороны Марчук здесь отчитывался о реформировании Вооруженных сил и очень заботливо в кавычках говорил о Киевском военном  лицее, о бывшем Суворовском училище. Так вот эта эпопея с этим училищем продолжается, кому-то очень понадобился этот лакомый кусок. И вместо Суворовского училища, которое просуществовало  в советское время более 50 лет, хотят молодых детей отправить куда-то в лес, а сюда переставить то ли  генералитет, то ли еще более высокие  чины.  Это стиль этой власти.

Но я хочу  сказать о другом. Как говорят, незадолго  уже начало кампании по выборам Президента Украины, но средства массовой информации давно уже начали эту кампанию и как ни странно они определились, что во второй тур выйдут два Виктора: Виктор Ющенко и Виктор Янукович, что бывших два премьера и что что-то из этого изменится.

Я хочу сказать, что радиослушателям можно добавить к этой двойке еще несколько: можно и Леонида Кучму, можно и Кинаха, можно и Кирпу, можно и других приверженцев капиталистического строя. Но хочу уверенно вам сказать, что ничего от этого не изменится, потому что все эти люди причастны к нынешнему состоянию украинского общества, а это состояние украинского общества - не надо использовать коммунистическую пропаганду, - можно проиллюстрировать теми фактами, которые есть во всех источниках.

Я сошлюсь на примерно известное выступление Президента Кучмы 2000 года, где Кучма говорил, что нынешнее общество находится в состоянии, которое предшествовало второй половине девятнадцатого века, то есть это состояние-предвестник социалистической революции. И это правильно.

Но прошло четыре года - ничего не поменялось. Измениться может только в том случае, когда люди поймут: власть должна работать для народа. Поэтому коммунисты, идя на выборы Президента, думают, что это будет наш кандидат, что в конце концов люди поймут: только тогда, когда они отдадут коммунистам голоса, они сделают то, что нужно для людей. То есть коммунисты готовы взять ответственность на себя, как в годы войны брали огонь...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Матвієнко. Фракція "Регіони України". Будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО Г.І.

Григорій Бондаренко, 92-й виборчий округ, "Регіони України".

Шановний Олександре Олексійовичу, шановні колеги!

У середу ми проголосували за конституційні зміни. Зробили це не так, як хотілося. Як було, ви знаєте, розповідати не варто. Скажу ось про що.

Ми зараз перебуваємо у ситуації, коли кожен переконаний в тому, що треба здійснювати політичну реформу. Водночас все робимо, щоб ця реформа не відбувалася. Більшість гне свою лінію, меншість свою. І хоча  на цьому вже раз обпеклись, а конституційне голосування вже раз провалили. Зараз на сьогоднішньому етапі ми повинні зконцентрувати зусилля на підвищенні  ефективності влади. Про це вів розмову вчора Президент України в  піонерському таборі (в минулому називався він так) Артек. Схема такий дій, їх суть загальновідома. Парламент формує депутатську коаліцію, коаліція утворює уряд. Кількох міністрів призначає на пропозицію Президента, решту - за поданням Прем'єр-міністра. Все інше можна і не чіпати. Нам не треба геть переорювати чинну Конституцію. Такий шлях небезпечний. А  потім варто вдуматися як слід у те, що пропонується. Тільки декілька прикладів, коротенько.

Нам настирливо нав'язується, скажемо, норма, згідно з якою Верховна Рада повинна працювати за Регламентом, а не за законом про Регламент, як цього вимагає чинна Конституція і чого, на жаль, досі не зроблено. Спитаємо самі себе чого ми хочемо. Щоб існуючий сьогодні Регламент і порушення  продовжувалися і далі? Щоб і в майбутньому Конституційний Суд не міг сказати при потребі своє слово стосовно дій парламенту. Це по-перше.

Друге. Викликає............ і намагання усунути від формування Конституційного Суду такий авторитетний і найкомпетентніший щодо цього  орган як з'їзд суддів України. І  м'яко кажучи, хочеться усміхнутися, коли читаєш пропозицію, згідно з якою судді Конституційного  та Верховного судів можуть перебувати на посаді до 65 років як тепер, а до 75.

Може комусь і хочеться покуняти на роботі зайвий 5 років, але ж судова  справа від цього не поліпшиться. Зрештою, пропонована норма дискримінаційна стосовно тих суддів, які можуть перебувати на посаді тільки до 65 років. І таких парадоксів багато.

Невиправні оптимісти на всіх телеканалах уже захоплюються, набрали 276 голосів. Дорогі мої, це не успіх! Треба 300. Щонайменше 300. Щоб досягти цього, треба працювати. Я віддаю належне тимчасовій  комісії, що працювала і працює над конституційними змінами. Багато зробили, зокрема, Олександр Мороз, Степан Гавриш, але ми не досягли того, що треба було б проголосований проект не з усіма узгоджений, а його треба з усіма узгодити: з правими, з лівими і так далі. Тож маємо до осені все узгодити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слова має Ольга Гінзбург. Підготуватися Зайцю.

 

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я хочу сьогодні одну проблему винести на обговорення таку, щоб ви послухали її, про почесних донорів  України і Радянського Союзу. І ось  лист від Журавкіної Алли Василівни з міста Шостки , яка пише, що "Мы, почетные доноры Украины и СССР, в Том числе пенсионеры города Шостки  Сумской области, не жалели сил и здоровья, спасали  жизни многих людей, которые потом приносили пользу нашему обществу. Почему же сейчас, когда наше здоровье мы потратили, и мы  нуждаемся в материальной поддержке, хотя бы для приобретения тех же лекарств с 50-процентной скидкой, нам в этом отказывают, а это предусмотрено Законом  1995 года "О донорской крови  и ее компонентах". Закон этот предусматривает доплату к минимальной пенсии 20 процентов. Сейчас  минимальная  пенсия 90 гривен. Почему же нам тогда платят 4 гривны, хотя действие этого закона никто не отменял?

Мы, когда  наше  здоровье и здоровье наших близких в  опасности,   готовы заплатить  любую цену за кровь лишь бы спасти жизнь ближнего человека. Так почему же об этих  донорах сегодня все забыли?

Учитывая это, мы очень просим вас ввести немедленно в действие все льготы предусмотренные законом 1995 года о донорской крови и ее компонентах, в том числе  20 процентов надбавки, что составляет 18 гривен. Дать донорам  информацию, почему сейчас это всего 4 гривны,  и чье это решение.  Если это решение депутатов, то какие фракции и как проголосовали".

Уважаемые товарищи! Используя остаточное время, я хочу сегодня обратиться к своим избирателям и к своим коллегам с тем, чтобы в канун дня рождения ленинского комсомола поздравить вас всех с этим праздником. И хочу сказать вам, вы помните, песня была в 20-е годы:" 20-е годы над миром летели, 20-е  годы в глаза вам смотрели, лихие тачанки вас вдаль уносили , легенды расскажут какими вы были". И  припев такой был: "Вам выпало счастье не с миру по нитке, оно  из Кузбасса, оно из Магнитки, целинные земли и космос высокий - все это из вашей истории сроки. И я вам хочу сказать, чтобы у вас всегда было чувство полета, когда хочется головой достать неба, когда ты что-то делаешь хорошее для коллектива и для Родины. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Іван Заєць. Підготуватися Шкілю.

 

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна партія. Шановні народні депутати, 28 червня Україна відзначатиме День Конституції. Я хочу привітати вас з цим святом. Конституція - це паспорт держави. Конституція встановлює параметри держави, відносин влади і громадян, параметри прав громадян і засоби їх забезпечення. Прийняття Конституції в 1996 році завершило створення системи установчих документів нової української держави. Прийняття Конституції перерізало пуповину, яка зв'язувала український народ колоніальним періодом його існування.

Діюча Конституція приймалася в 1996 році в умовах запеклої боротьби національно-демократичних сил з лівими силами, противниками української державності. І вийшов дуже якісний документ. І коли сьогодні говорять про те, що у нас неякісна Конституція, то я відповідаю тим людям: "У нас неякісна політична еліта, яка не хоче відзначати Конституцію, яка не шанує законів". Тому проблема не в Конституції, а в тих людях, які несуть владу сьогодні і які покликані забезпечити дотримання Конституції.

І те що тут, в Верховній Раді, нещодавно був проголосований законопроект 4180, за яким перекроюється Конституція, то не є політична реформа, то є політична технологія як шляхом змін до Конституції залишити цей правлячий режим при владі і як обманути людей, як не дати людям сформувати ту владу, яка справді зробить їхнє життя нормальним. Люди підуть на вибори Президента із  діючою Конституцією, а там  сказано, що ви оберете Президента, и перед цим Президентом складуть повноваження голови держадміністрацій, обласних і районних, Кабінет Міністрів, що Верховна Рада буде політично структурована. Але коли цей Президент, обраний народом під ці повноваження складе присягу у цій залі, тоді він відразу стане іншим Президентом. Уже перед ним не буде цей Кабінет Міністрів складати повноваження, перед цим Президентом не будуть складати повноваження голови державних адміністрацій, у Верховній Раді не відбудеться створення коаліції, яка б  справді відповідала за діяльність Кабінету Міністрів. Тому у цій залі нещодавно зроблено крок до державного перевороту України. І той, хто захищає закон 4180 зміни до Конституції, він захищає олігархів, він захищає мафію, він захищає людей, які нищать сьогодні українську державу. Зміни до Конституції  - це геополітичний процес, спрямований на знищення того владного досвіду, який ми набули за ці 10 чи 13 років, це проект по  знищенню української державності, це проект по відстороненню влади від свого народу, це проект, який не дозволяє народу контролювати свою владу. Тому я закликаю всіх народних депутатів, не робіть злочину перед своїм народом, не вносьте  тих змін до Конституції, бо тут немає жодного добра для українського народу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Андрій Шкіль, підготуватися Тарану.

 

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція Блок Юлії Тимошенко.

Я хотів би у першу чергу наголосити  на тому, що  дійсно ми будемо  28 числа святкувати День Конституції. Ми, я кажу, бо святкуватимуть це свято ті, хто поважає існуючу Конституцію, ті, хто бажає за допомогою Конституції будувати демократію в Україні, а не попирати, не потоптувати головний закон  держави, за котрим ця держава має жити. Тому ті, хто зараз  хоче зруйнувати Конституцію, потоптати і порвати її на очах у здивованого і знедоленого народу, звичайно,  28 числа святкувати не будуть, бо це  не їхнє свято. Той, хто бажає реформацією знищити Конституцію, має це чітко заявити,  вони мають вийти на цю ж саму трибуну і сказати: ми хочемо знищити спочатку  Конституцію, потім знищити українську  державу, потім знищити все, що тут є, бо вірити в те, що можна змінити структуру влади, а потім поміняти еліту, це те ж саме, що вірити у те, що віз, запряжений перед кобилою, буде краще їхати, ніж навпаки. Ось це - та ж сама логіка працює.  Тому будь-які реформації потрібні там, де це необхідно. І реформувати Конституцію матиме право та влада, яка має рейтинг найвищої довіри у власного народу. Ця влада, яка має там два міліметри чи два сантиметри, чи два відсотки довіри у власного народу, не має права реформувати нічого, вона має право тільки добровільно скласти свої повноваження і встигнути покинути місце, де буде народ висловлювати і свій гнів. Тому це нинішня банда, яка змушує тих людей, які, можливо, ще вірять в те, що можна шляхом реформації Конституції щось змінити в цій державі, змушує їх власними руками руйнувати ту державу, за котру вони виступають.

І ще одне. Я хотів би сказати, що вибори справді почалися. І ця гарячка реформаційних процесів, вони, власне, і є відповіддю на те, що почалася передвиборча кампанія. Вона починається завжди підняттям такої брудної,  нечистої, непрозорої, мутної хвилі. Умільці цього є. Є Медведчук, який вміє це зробити, є засоби масової інформації, які чітко виконують усі ці накази. Але найголовніше, що зараз починається час провокаторів. Це є поняття, як час вовка нас. Він наступає на зламі дня і ночі, тобто одної доби і іншої. То зараз настає час провокатора.

І от я хотів би заявити, що УНА-УНСО, громадська організація, котру я очолюю, не має жодних відношень до тієї акції, яка буде проводитися зграйкою смердючих провокаторів завтра, в суботу. Це буде називатися приблизно таким чином, що ми, антисемі, проще - ідіоти, будемо виступати в підтримку Ющенка і таким чином дискредитувати його.

Я ще раз наголошу, що тут сказано, що це 14 річниця створення УНА. УНА була створена 10 листопада, і 14 річниця буде припадатися на закінчення виборчого процесу. Власне тому ці сверблячі на руку провокатори і збираються це робити завтра. Тому я наголошую, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Віктор Таран. Підготуватися Мельнику.

 

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, блок Юлії Тимошенко.

Шановні громадяни України!  В англійській газеті “Індепендент” з'явилися матеріали, які проливають світло на те, хто був замовником, хто керував брудною справою вбивства Гії Гонгадзе. З цих документів свідчить, що безпосереднім замовником вбивства журналіста Гії Гонадзе був Кучма, був Кравченко, інші посадови особи з МВС.

І в цих матеріалах, які облетіли весь світ, наводяться свідчення міліціонерів, яких допитували слідчі. І у зв'язку з тим, що матеріали знищуються тут, в Україні, по справі Гонгадзе в МВС, що люди, які займалися цією справою, яких допитували по цій справі, сьогодні вони від справ, власне, усуваються, але ж видрукувані матеріали показують істинну причину.

І тому наша фракція Блоку Юлії Тимошенко категорично наполягала на тому, що якщо ми хочемо, щоб держава була демократичною, нормальною, то в першу чергу ми мали б тут заслухати прокурора, заслухати всіх людей, які до цієї справи причетні.  Але ж замість цього прокуратура подає наскрізь фальшиве, провокаційне подання до Верховної Ради, аби вкинути в тюрму Юлію Тимошенко, і для нашої фракції це вже є симптоматично, бо були ж такі самі подання, подібні подання безглузді на Степана Хмару, на Олександра Турчинова. І це є стиль дій сьогоднішньої прокуратури.

І тому щоб займатися цим, що необхідно займатися більшості, яка є... слухає Президента, скажімо так, не розглядається питання, а розглядається питання про зміну нинішньої Конституції. І технологія всіх цих змін одна єдина - аби залишити Кучму при владі, зробивши його Прем'єром, і немає великої різниці, ким він буде. Якщо будуть в нього необмежені повноваження, він так само буде диктатором. І диктаторами були не лише президенти - диктаторами були канцлери, наприклад, Гітлер, наприклад, Франко, наприклад, Сталін, в якого була така скромна посада- Генсек, - і так далі. І тому влаштовується весь цей дерибан, аби відтягти увагу людей, весь дерибан із зміною Конституції. Але це обдурення вас. Бо коли Президент, кандидат в Президенти йтиме на вибори, він обіцятиме щось зробити під нинішню Конституцію. Коли Конституцію змінять, він не виконає своїх обов'язків.

І тому остання надія на ці вибори, на вас, дорогі громадяни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Мельник. Підготуватися Бульбі. Прошу народних депутатів уважніше готуватися.

Слово має народний депутат Оржаховський.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії.

Шановні колеги, виборці! Життя громадян України у самостійній державі мало б бути таким, котре забезпечує необхідні життєві потреби. Реалії свідчать: це було під силу лише радянській владі. Нині подібні гарантії задекларовані Конституцією України, а життєвого підтвердження не знаходять через наявність антинародної влади, її аморальності.

Сьогодні, на жаль, не народні обранці визначають зовнішню політику, а посадовці Адміністрації Президента. Підтвердженням тому є бажання виконавчої влади вирішити свої особисті примхи законодавчим шляхом. І добилися, змусивши президентську депутатську більшість та частину команди Ющенка направити до Іраку наш окупаційний, а не миротворчий контингент.

За чиї б спини влада не ховалася: американські, ООН - нам краще звідти вийти, поки не залишилися наодинці та не навели гнів іракського народу проти України. Передосторогою можуть бути слова представниці політикуму Іраку Іман Саадун: "Я очень прошу украинский народ вернуть военный контингент из Ирака. Никто не хочет видеть в собственной стране оккупантов с оружием в руках. Если бы ваши дети пришли в нашу страну в гости, то мы их приняли бы с открытой душой, как это мы делали ранее.

Виводу український військ вимагають більшість громадян України, особливо тих областей, де є перші людські страти: Херсон, Житомир. Ветерани Херсонської області вимагають відміни постанови Верховної Ради про допуск військ НАТО на територію України, заборони польотів американських літаків у акваторії Чорного моря. Ми не хочемо війни і не хочемо, щоб нашу землю  топтали чужі військові! З ветеранами солідаризують  депутати представницьких органів області. В час, коли не вистачає коштів на суттєве поліпшення життя народу, відродження виробництва, безкоштовне лікування, мільярди гривень  витрачаються марно на війну з народом  Іраку. Нам соромно бути громадянами країни окупанта.

До мене, народного депутата, надійшло безліч письмових звернень. Я їх передаю керівництву Верховної Ради. Наприклад, мешканці Станіславської громади пишуть: "Пане Президенте, посилаючи українських хлопців на цю злочинну нафтову війну, ви зіслалися на Божу допомогу. Допомогу кому? Тим, хто вчора бомбив і убивав наших братів слов'ян в Югославії".

Шановні виборці! Підтримуючи позиція громадськості України, фракція Комапартії України в парламенті вимагала і вимагає самостійної  зовнішньої політики, повернення співвітчизників до своїх домівок. Влада ліміт довіри вичерпала. Оберемо президента-комуніста, спасемо державу відновимо  народовладдя!

На завершення. Вітаю всіх громадян України зі святом 85-ої річниці комсомолу. Історія комсомолу - історія народу мають стверджуватися і  залишатися навіки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Степан Бульба. Підготуватися Мельнику.

 

БУЛЬБА С.С.

Дякую. Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України. Шановні радіослухачі! Вчора Верховна Рада в черговий раз голосувала за суддів. Не всі претенденти були обрані, що викликало схвальні відгуки моїх виборців. Люди не вірять у  законність судочинства і мають на те підстави. Ось приклад. Більше року тому до мене звернулася  велика група пенсіонерів колишніх пілотів цивільної авіації з Полтавщини, Херсонщини та інших областей. Після прийняття у листопаді  1999 року  змін до  Закону про пенсійне забезпечення їм було збільшено пенсія. Однак, 5 липня 2001 року заступник міністра праці та соціальної політики Олена Гаряча направила в обласні відділення Пенсійного фонду листа, в якому висловила   думку, що пенсії у пілотів завищені. Керуючись думкою пані Гарячої, частина обласних управлінь негайно знизила пенсії. Це очевидне порушення закону  спричинило масові звернення у суди. Суди спочатку приймали рішення на користь позивачів. Але з 20 травня 2003 року все змінилося. Ті ж самі суди стали ухвалювати абсолютно протилежні рішення.

20 червня 2003 року  я звернувся з запитом   у Верховний суд, на що одержав відповідь. Цитую: "Враховуючи  актуальність піднятого питання та  з огляду на  неоднозначну правову позицію судів при  розгляді цієї категорії справ прийнято рішення про проведення роботи пов'язаної з вивченням  практики застосування законодавства на надіслання висновку Судової палати  у цивільних справах з цього питання судам інших інстанцій". Як бачимо, звичайна бюрократична відписка. Я змушений ще раз зробити запит. Крім цього було звернення групи  народних депутатів у Конституційний Суд.

Днями Олена Гаряча повідомила мені,  що давно відкликала того злополучного листа. Здавалося б проблема вичерпана. Однак, нічого не змінилося. Одні пенсіонери одержують вищі пенсії, інші на третину  менші, хоча живемо в одній державі,  де закон один  і той же. Найцікавіше, що навіть у Верховному суді одні судді приймають рішення на користь колишніх авіаторів,  інші навпаки. Видно проблема ця для Верховного суду або непосильна для розв'язання,  або неварта уваги такої високої державної інституції.  То чи треба дивуватися, що громадяни не вірять владі взагалі і садам, зокрема.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом до голови Верховного суду. Сподіваюся цього разу отримати відповідь по суті. І тим, хто не хоче змін, як у таких випадках народ має якісь сподівання, якщо ті, хто виступає зараз начебто за зміни, нічого не хочуть  робити для того, щоб все-таки  змінити систему влади. Без зміни системи влади нічого не зміниться. Тому соціалісти за зміну системи влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Мельник. Підготуватися Хмарі.

 

МЕЛЬНИК М.Є.

Микола Мельник, Соціалістична партія України.

Шановний головуючий! Шановні депутати! Останнім часом досить інтенсивно проходить полеміка навколо землі.

Ідеологи земельних реформ на селі, на превеликий жаль, земельні реформи завели в тупик і саме попали у штопор, із якого немає нині виходу. Я маю на увазі застава орендованої землі орендарем для отримання пільгового кредиту і іпотечному банку.

Після вручення селянам державних актів на право приватної власності, щоб заставити землю плодити, а не заростати у бур'янах ідеологам земельної реформи необхідно найменше дати інструкції, якими чинниками можна заставити землю іпотечному банку, тобто земельному банку. Поки що ціла низка спеціалістів та й учених безсила не тільки відпрацювати концепцію, а й бачити перспективу тупикової ситуації окрім одного - скупка землі окремими багатіями, а після уже іпотека як засіб отримання пільгового кредиту. На жаль, такому підходу немає нині ради.

Звідси я хочу зупинитися на двох питаннях. Перше. Право власності на землю і виконання Конституції України згідно статті 13-ї, якої земля є об'єктом право власності народу. У другому абзаці цієї статті проголошено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами, право власності народу відповідно до закону. Рано чи пізно основний закон, Конституцію України, прийдеться виконувати незалежно від думки більшості чи меншості Верховної Ради України. Або змінювати окремі статті закону щодо власності на землю.

Коротко також хочу розглянути питання про фінансове-кредитне забезпечення сільськогосподарської та іншої будь-якої діяльності, використовуючи навіть досвід Сполучених Штатів Америки. У США діє закон, прийнятий у 1933 році, і зберігає свою силу і повноваження і нині. У ньому передбачено, що процентна ставка за кредити не може перевищувати шести відсотків на рік, а у нас вона складає 22 відсотки. Якщо не виконується це рішення, то у судовому порядку накладається штраф до 10 тисяч доларів США або у випадку фізичної особи у зв'язку до десяти років або обидва покарання разом. Тому у нас доцільно по прикладу Сполучених Штатів Америки розробити і прийняти проект Закону України про забезпечення захисту в умовах існуючої національної небезпеки, небезпеки у банківській сфері та інших випадках. Це буде відповідати і вимогам у статті 19 Конституції України, в якій вимагається, що правовий ........... в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що  не передбачено законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Хмара, підготуватися  Лілії Григорович.

 

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, Блок Юлії Тимошенко, Партія "Батьківщина".

Шановні громадяни України я хочу привітати вас з Днем Конституції, з святом, яке будемо святкувати через два дні. Нинішня Конституція народжувалася у надзвичайно важкій і впертій боротьбі. І до честі парламентського складу 1996 року треба зазначити, що тоді ми, народні депутати, відвернули спробу Леоніда Кучми ще тоді встановити авторитарну диктатуру кримінальної олігархії і її..........

Сьогодні йде наступ широкомасштабний на демократію в Україні. І один з таких наступів - це спроба ліквідувати завоювання  українського народу, які закріплені у Конституції. Ті, хто хоче змінити Конституцію, хочуть відкинути Україну далеко назад від демократії. Чого варта тільки 81-ша стаття Конституції проголосованого проекту два дні тому, де, наприклад, народний депутат, який перейшов з фракції або був виключений з фракції, позбавляється депутатського мандата за рішенням керівництва тієї партії, з якою він прийшов до парламенту. Це означало би, що не тільки ліквідація парламентаризму і депутата як особистості, але і не сприяло би розбудові демократичних партій, а закріплювало би Конституції побудову тоталітарних партій, де диктатура вождів, генсеків не давала би можливості розвиватися демократії і відповідно парламентаризму.

Сьогоднішні авантюри навколо Конституції - це не тільки спроба залишитися при владі тих, хто сьогодні узурпував її, але також не допустити змін на краще і уникнути відповідальності за ті злочини, які вчинила нинішня влада і зокрема її гарант - Президент України.

Нещодавні публікації в англійській газеті "Independent" відкривають нові факти страшних злочинів, які висять над нинішніми керівниками держави і зокрема Президентом України. І надзвичайно ганебно, що парламент абсолютно блокує розгляд цього питання - питання про вбивство Гонгадзе, слідчої комісії, а також звіт Генерального прокурора. Натомість Генеральна прокуратура, виконуючи брудні замовлення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Лілія Григорович. Підготуватися Черновецькому.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні громадяни України, шановні виборці, я маю високу честь від імені фракції Віктора Ющенка "Наша Україна" привітати всю українську велику громаду з святом Конституції, найкращої Конституції в Європі або, принаймні, однієї з найкращих, і побажати всім нам, щоб ми нарешті мали ту владу, яка буде цю нашу найкращу Конституцію виконувати. Так ми дійсно, наближаємося до часу "Ч", коли будемо мату ту владу, що буде сповідувати відповідальність і перед Богом, і перед нинішніми і прийдешніми поколіннями.

І я твердо переконана в тому, що ми таку владу будемо мати, а нашу Конституцію збережемо. Переконання моє полягає в тому, що сьогодні український народ єдиний, як ніколи. Нас усіх об'єднала ота найнижча в Європі мінімальна зарплата і пенсія, вона найнижча в Європі, оті найнижчі в Європі соціальні стандарти, і з огляду на те, я впевнена, що все станеться так, як і промовляє або проголошує наша Конституція. Ми будемо мати ту владу, яка буде сповідувати відповідальність перед Богом, нинішніми і прийдешніми поколіннями.

Шановні виборці, шановні громадяни України!

Всі ми були свідками того, що цього тижня біля стін Верховної Ради проходило багато віруючих із гаслами, із закликами, щоб наш парламент не підтримував законопроекту, де передбачається кодифікація, насильницька, зумисне, громадян України, віруючих, котрі цього не хочуть. Хочу зазначити позицію фракції "Наша Україна": ми також підтримуємо намірення і уподобання віруючих, більше того, ми їх поділяємо, і не просто словом, але й ділом, бо депутати нашої фракції - Володимир Бондаренко і Борис Беспалий - розробили спеціальний законопроект, який якраз унеможливлює або дає підстави пошанувати права віруючих і не змушувати їх до так званого спеціального так званого кодування. Тому я хочу оприлюднити цю позицію для всього українського загалу, і насамперед для віруючих всіх конфесій.

Водночас мені хотілось би застерегти, щоб у цей час, коли ми наближаємося до часу "Ч", до того моменту, коли будемо мати чесну і моральну владу, ми не використовували ім'я Бога всує, бо люди, які йшли біля Верховної Ради під червоними знаменами з одного боку співали "Господи, помилуй", а з другого боку революційні пісні. Мені видається, що не можна використовувати політичні бренди насамперед тим силам, які нещодавно, 10-15 років тому нищили храми, топтали ікони для якихось інших політичних цілей, бо якщо ми християни, то коли в нас болить доля юнаків, які знаходяться в Іраку, то так само повинна б боліти і доля тих 5 мільйонів українських жінок, яких вигнала недоля без контрактів, без гарантій, яких не шість людей, як у трагедії у Маріуполі, а помножити на тисячу, загинуло за ці роки  по задвірках Європи.

І з огляду на те, я би хотіла спитати ті політичні сили: а що, слабо підтримати п'ять мільйонів жінок, які поневіряються на заробітках? Замалі політичні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Леонід Черновецький. Підготуватися Шурмі.

 

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.  

Уважаемый председательствующий, уважаемые ... народных депутатов один только есть, радиослушатели! Главным образом, я обращаюсь к вам. Лидер Христианской либеральной партии, фракция "Наша Украина", Леонид Черновецкий. (Два депутата, вот еще есть второй. Три)

Я хочу сказать о том, что, да, обязательно поприветствовать дарничан, которые меня избирали в Киеве, и сказать о том, что для меня большая честь выступать в основном перед теми, кто слушает радио и телевидение, потому что многие мои вопросы, к сожалению в зале не находят своего решения, потому что все-таки что-то, видимо, не так.

Я хотел на ваш розсуд несколько идей по выходу из сегодняшнего положения. Ну, прежде всего, я хочу сказать о том, что, помечтать о том, какой может быть Украина.

Украина находится в центре Европы, является потенциально очень богатой страной, которая способна содержать своих граждан: пенсионеров, инвалидов в тому числе, социально незащищенных - на очень высоком уровне, и никаких проблем с этим вообще не существует.

Есть другие проблемы. Есть проблемы власти, которая, и в основном, к сожалению, местной, которая вообще не занимается (и выше - это сто процентов), которая вообще не занимается конкретными гражданами.

Как я мечтаю видеть украинскую власть в будущем? Конечно же, каждый чиновник, начинающий свой рабочий день от главы администрации района и выше он должен всегда  говорить  не в интересах района, а начинать свой рабочий день с самых простых вещей: он должен своих заместителей, помощников спрашивать - кто у нас самый незащищенный, кто не может выйти из своей квартиры, чтобы купить себе продукты питания или просто защитить себя в суде.

Я мечтаю о том, что судьи будут выполнять основной постулат Конституции, когда они будут  руководствоваться Божьими  принципами и защищать слабых от  сильных. Это очень важный конституционный принцип и этим как бы Конституция наша только может себя оправдывать. Ну и наконец, поскольку у меня  всего 3 минуты я хочу пожелать всего доброго и сказать тем, кто слушает  нашу передачу, позвоните своим пожилым родителям....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма. Підводимо риску.

 

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні телерадіослухачі, всіх, хто зараз слухає передачу з Верховної Ради, я би хотів закцентувати увагу на одному факті. Очевидно ще в історії парламенту не було такого дня, коли в залі знаходиться два народних депутати: головуючий на засіданні Олександр Олексійович Зінченко і людина, яка виступає за трибуною Шурма Ігор. Зал, в якому розміщується 450 депутатів є пустий. І якщо повернутися  назад і проаналізувати те, як кипіли пристрасті цілий тиждень тут у сесійній залі, то можна задати собі запитання, а де ж сьогодні находяться ті політичні сили, які так відстоюють свої позиції, коли говорять про політичну відповідальну владу, про законослухняність депутатів. Сьогодні не видно нікого. Не видно ні націонал-демократів, не видно ні інші політичні сили.

Маючи по регламенту 2 хвилини  часу я би хотів довести до вашого відома позицію, яку займають фракції, які входять  у формат більшості стосовно проведення політичної реформи в Україні. І думаю, що сьогодні всі готові до тої ситуації, коли хочуть мати у своїй державі політичну відповідальну владу. І сьогодні оце момент, який проходить перед виборами Президента, він є надзвичайно актуальний, бо всі прекрасно розуміють,  незалежно від того, яке  прізвище, ім'я, по батькові буде  мати новобраний  Президент, ніяких змін до Конституції він не захоче. Кожна людина, яка посяде місце діючого Президента Кучми, захоче прийти у свій кабінет і попросити від всіх, від кого це буде залежати, дайте мені відповідні повноваження, як мінімум ті, які мав мій попередник для того, щоби навести  у країні лад. А лад у країні  може бути таким, який забажає не тільки новообраний Президент, а й і його оточення.

Тому люди сьогодні, які прислухаються до радіоприймачів, повинні знати одну річ. Декларації, які є на мітингах, і які закликають до  проведення політичної реформи, це є сухі декларації, тому що в зал  було винесено два законопроекти про політичну реформу,  представники Блоку "Нашої України" за нього не голосували. І коли  вимагалося від лідера Блоку "Нашої України" Віктора Ющенка підтвердити, що він проголосує, власне, за той законопроект, який він хоче і літом, і восени, позитивної відповіді не було. Тому мені приємно сказати, що послідовники політичної реформи партія СДПУ(о) голосувала за два законопроекти і тим самим  підтвердила: політреформа для нам понад усе. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розгляд питання "Різне" закінчено. Для стенограми зауважимо, що проект Закону про  основні засади державної міграційної політики України 4227-1 проголосовано за основу, тобто у першому читанні.

Всіх наших радіослухачів і телеглядачів хочу привітати ще раз з Днем Конституції, бажаю здоров'я, всіляких гараздів, справжньої реалізації народних побажань та гарантії прав наших громадян. Всього найкращого.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Чергове пленарне засідання Верховної Ради України розпочнеться о 10 годині 29 червня 2004 року.