ЗАСІДАННЯ    СІМДЕСЯТ  ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30  червня   2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему "Рада".

10:04:16

Зареєструвалися 439 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Раханського Анатолія Варфоломійовича. Давайте привітаємо Анатолія Варфоломійовича і побажаємо йому, тим більше, що ювілей сьогодні у Анатолія Варфоломійовича.

Шановні колеги,  сьогодні відповідно до статті Регламенту 2.5.2, у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій і оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Нагадаю, що відповідно до прийнятого рішення, сьогодні ми працюємо повний робочий день до 19-ї години  вечора.

Прошу представників депутатських фракцій і  груп подати заяви на виступ, а  я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України:

Зареми КАТУШЕВОЇ до Президента України щодо порушення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

Нагадую, для цього потрібно 150 голосів.

 

10:05:48

За-136

Запит не підтримано.

Групи народних депутатів (КУЗЬМУК, ГРИГОРОВИЧ, ГЕРАСИМОВ, СЕМЕНЮК) до Президента України стосовно недопущення знищення Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Ставлю на голосування про підтримку запиту, прошу голосувати.

 

10:06:17

За-283

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення цього запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:06:38

За-289

Рішення прийнято.  По фракціях? Будь ласка.

 “Наша Україна" -   92, "Регіони України" -   3, Фракція комуністів -  54, СДПУ(о)  - 16, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 20, "Трудова Україна" - 25, Народна аграрна партія - 6, СПУ - 18, Блок Тимошенко - 18, "Союз" - 4, НДП та ПППУ - 12, "Центр" - 13, Позафракційні - 8.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Голови Верховної Ради України, Голови Служби безпеки України щодо порушення Службою безпеки України пункту 3 статті 19 Закону України “Про статус народного депутата України” та статей 2, 3, 25 Закону України “Про розвідувальні органи України”.

Романа ЗВАРИЧА до Голови Верховної Ради України стосовно діяльності Державного підприємства “Електронна адміністрація України”.

Івана СТОЙКА до Прем’єр-міністра України щодо порушення Конституції України, мовного законодавства в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого в місті Харкові.

Ігоря ШАРОВА до Прем’єр-міністра України стосовно ліквідації аварійного стану житлових будинків у містах Кіровоградської області.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра України  щодо ненадання відповіді на депутатське звернення до Президента України, за дорученням якого воно було розглянуто та направлене до Кабінету Міністрів України для відповідного реагування.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України стосовно забезпечення житлом громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Сергія БУРЯКА до Прем’єр-міністра України щодо необхідності виділення коштів на будівництво об’єктів соціального призначення на прилеглих до Хмельницької атомної електростанції території.

Віктора ДРАЧЕВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо заходів соціально-економічного захисту населення, яке проживає на території навколо Запорізької атомної електростанції.

Леоніда ГАДЯЦЬКОГО до Прем’єр-міністра України стосовно врегулювання пенсій державним службовцям.

Ігоря ШАРОВА до Прем’єр-міністра України щодо ліквідації аварійного стану на водозливній греблі міста Кіровограда.

Валерія ГОРБАТОВА до Прем’єр-міністра України щодо міжбюджетних відносин між Державним бюджетом та бюджетом міста Феодосії.

Олександра ЄДІНА до Прем’єр-міністра України щодо фінансової підтримки розвитку системи військового зв’язку.

Володимира БРОННІКОВА до Прем’єр-міністра України з приводу незадовільного фінансування з Державного бюджету України на охорону здоров’я по Запорізькій області у 2003-2004 роках.

Ярослава СУХОГО до Прем’єр-міністра України стосовно практики виконання Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і прекурсорів”.

Анатолія КЛИМЕНКА          до Прем’єр-міністра України щодо підтоплення будинків приватного сектору в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська.

Федора ШПИГА до Прем’єр-міністра України з приводу заходів щодо збереження об’єктів культурної спадщини на території Прилуцького, Ічнянського та Срібнянського районів Чернігівської області.

Олександра ЄДІНА до Прем’єр-міністра України стосовно визнання на державному рівні території Петрівського району Кіровоградської області як такої, що зазнала значного радіаційного та техногенного забруднення.

Леоніда ГАДЯЦЬКОГО до Прем’єр-міністра України стосовно вирішення проблеми обслуговування населення міста Дніпропетровська підприємствами ліфтового господарства.

Віктора ДРАЧЕВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо звернення виборців 35 виборчого округу стосовно ремонту доріг в селах Нікопольського району та віддалених мікрорайонах міста Марганця.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо незадовільного  стану газифікації сільських населених пунктів України.

Анатолія ДОМАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра України з приводу поставок медичних препаратів для лікування дітей міста Житомира та області.

Олександра ЄДІНА до Прем’єр-міністра України щодо розвитку сільських мереж зв’язку Кіровоградської області.

Ігоря ШАРОВА до Прем’єр-міністра України з приводу необхідності проведення капітального ремонту та оновлення матеріально-технічної бази  шкіл-інтернатів Кіровоградської області.

Миколи ШЕРШУНА до Прем’єр-міністра України стосовно оприлюднення переліку соціально значущих видань 2003 року, які профінансовані з державного бюджету та порядку формування єдиного національного стенду України для участі в міжнародних виставках-ярмарках.

групи народних депутатів (БОНДАР, ЗАГРЕВА, КИРИЛЬЧУК, СЛАБЕНКО) до Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України з приводу злочинних намірів Волинської обласної державної адміністрації, силових структур області по нейтралізації опозиційних політичних партій та засобів масової інформації на період президентських виборів.

Юрія СОЛОМАТІНА до Прем’єр-міністра України щодо тяганини з боку Міністерства внутрішніх справ України в розслідування справи по факту розкрадання в 1999 році коштів чорнобильського фонду з рахунку Всеукраїнської громадської організації “Союз Чорнобиль України”.

Миколи ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра України щодо порушення лікувального процесу та трудової дисципліни завідуючим відділенням Мукачівської центральної районної лікарні Брижка.

групи народних депутатів (КУЗЬМУК, ГРИГОРОВИЧ, ГЕРАСИМОВ, СЕМЕНЮК) до Прем’єр-міністра України стосовно недопущення знищення Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра України щодо джерел фінансування доброчинної діяльності Президента України, останнім прикладом чого є широко розрекламоване дарування екскурсійного судна Міжнародному дитячому центру “Артек”, підпорядкованого Державному Управлінню справами Адміністрації Президента.

Юрія ОРОБЦЯ до Прем’єр-міністра України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України з приводу створення державної комісії по перевірці фактів політичної корупції в Адміністрації Президента України, яке проявилося в нагородженні голови територіальної виборчої комісії на виборах мера міста Мукачеве Закарпатської області Юрія Перести орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, який причетний до фальсифікації виборів.

Романа ЗВАРИЧА до Кабінету Міністрів України стосовно недодержання Кабінетом Міністрів України вимог до законопроектів з питань надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість   для України міжнародних договорів.

Миколи НОЩЕНКА до Кабінету Міністрів України щодо спрощення процедури закупівлі зерна врожаю 2004 року у дрібних товаровиробників за кошти державного бюджету.

Сергія СЛАБЕНКА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України щодо неналежного виконання цільових програм на території Волинської області у 2003 році.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України, Голови Херсонської обласної державної адміністрації стосовно правових норм списання страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в зв’язку із форс-мажорними обставинами.

групи народних депутатів (ШЕВЧУК, КРУК, ПАВЛЮК та інші. Всього 8 депутатів) Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України стосовно незадовільного стану забезпечення хворих на цукровий діабет інсуліном Лантус за бюджетні кошти, які виділені Міністерству охорони здоров’я України на 2004 рік.

Тетяни ЗАСУХИ до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України щодо виділення та розподілу коштів на розв’язання актуальних завдань сільськогосподарського виробництва та соціальних проблем села у 2004 році.

Івана СТОЙКА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України стосовно виділення коштів відкритому акціонерному товариству “Тернопільагроспецмонтаж” на відшкодування власних витрат, понесених, як суб’єктом господарювання на будівництво об’єктів соціально-культурного призначення на селі протягом 1995-2001 років відповідно до Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”.

Сергія СЛАБЕНКА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра фінансів України стосовно невиплати компенсацій за надання пільг при перевезенні пасажирів Володимир-Волинському акціонерному транспортному підприємству 10707 Волинської області.

Олександра БУРЯКА до Віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника щодо необхідності виділення коштів для відзначення 100-річчя з дня народження письменника–гуманіста Миколи Островського.

Григорія ДАШУТІНА до Віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника з приводу вжиття Урядом заходів щодо поліпшення мовної культури в Україні.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника щодо комп’ютеризації загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №3 імені Тараса Шевченка міста Біла Церква Київської області.

Лариси ПОЛЯКОВОЇ до Генерального прокурора України щодо захисту прав військовослужбовців із забезпеченням житлом.

Станіслава СТРЕБКА до Генерального прокурора України стосовно необхідності опротестування листа Державної митної служби України, який не відповідає діючому законодавству.

Геннадія СТАНЕЦЬКОГО до Генерального прокурора України щодо перевищення посадових повноважень слідчими органами і працівниками податкової міліції Запорізької області.

Миколи ТОМЕНКА до Генерального прокурора України з приводу перевірки законності припинення договору оренди приміщення в місті Львові з товариством з обмеженою відповідальністю “Редакція “Галицькі контракти”.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністра внутрішніх справ України щодо перевірки та усунення фактів експлуатації дітей, неналежного  виконання обов’язків стосовно охорони життя та здоров’я дітей, зловживання владою, перевищення службових повноважень, розкрадання державного майна у великих розмірах, перешкоджання законній діяльності професійних спілок з боку директора Смілянського дитячого будинку-інтернату Сербіною.

Олександра МАСЕНКА до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України з приводу неправомірних дій працівників Кобелянського районного відділу внутрішніх справ Полтавської області щодо арештованого Бондаренка.

Володимира СТРЕТОВИЧА до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування на попереднє звернення стосовно Фастівського міського голови Власенко.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора України щодо бездіяльності працівників Полтавського обласного управління Міністерства внутрішніх справ України стосовно порушення кримінальної справи по факту викрадення грошей з розрахункового рахунку Мельник Лариси.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора України щодо перешкоди в реалізації громадянами України конституційного права на житло Одеським міським головою Боделаном.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Генерального прокурора України стосовно неправомірних критеріїв розподілу та напрямків використання субвенцій областям, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2004 року №109 і 110.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора України щодо дотримання законності передачі у власність акціонерного товариства закритого типу “Бівзут” спортивного комплексу дитячо-юнацької спортивної школи “Юність”.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора України стосовно обмеження прав ветеранів війни та учасників бойових дій, інвалідів війни, пенсіонерів-ветеранів праці та ліквідаторів Чорнобильської аварії з боку Одеського міського голови.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора України, Голови Фонду державного майна, Голови Рахункової палати, Голови Головного контрольно-ревізійного управління України щодо вжиття заходів з приводу фактів зловживань службовим становищем, нецільового використання бюджетних грошових коштів та порушення конституційного права працівників на оплату праці з боку посадових осіб державного підприємства “Готель “Україна”, яке знаходиться на балансі Управління  Справами Верховної Ради України.

Я хотів би зазначити, що на балансі не знаходиться цей готель, це Державне управління справами.

Миколи СОЛОШЕНКА до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України щодо стану розслідування кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 146 частиною 2 Кримінального кодексу України за фактом викрадення громадянина Лактіонова.

Юлії ТИМОШЕНКО до Генерального прокурора України стосовно розбійного нападу на суддю військового суду Дніпропетровського гарнізону Куликова.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора України стосовно незадовільних результатів перевірки Генеральною прокуратурою України фактів злочинного використання коштів програми “Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Державного бюджету на 2003 рік, передбачених для міста Києва та перешкоджання діяльності народного депутата України при з’ясуванні обставин використання цих коштів.

Володимира ЄЩЕНКА до Генерального прокурора України щодо будівництва автозаправочних станцій у лісопаркових зонах та житлових масивах міста Черкаси.

Богдана КОСТИНЮКА до Генерального прокурора України стосовно незадоволення відповіддю на депутатський запит щодо порушення кримінальної справи по виборам Мукачівського міського голови проти голови територіальної виборчої комісії Юрія Перести за неправильне оголошення результатів виборів, підрахунок голосів та підлог виборчих документів згідно із статтею 158 Кримінального кодексу України.

Миколи ПОЛІЩУКА до Генерального прокурора України стосовно невиплати дивідендів акціонерам Житомирського комбінату хлібопродуктів.

Юлії ТИМОШЕНКО до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, заступника Міністра внутрішніх справ України – начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю щодо неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Голубєва та злісні факти зловживання службовим становищем працівниками правоохоронних органів.

Юрія ОРОБЦЯ до Генерального прокурора України з приводу порушення основних прав та свобод людини в процесі притягнення до кримінальної відповідальності Бориспільською податковою адміністрацією голови Партії малого та середнього бізнесу Швеця.

Анатолія СЕМИНОГИ до Генерального прокурора України щодо необхідності проведення перевірки наведених громадянином Долинським фактів шахрайства.

Валентини СЕМЕНЮК до Міністра праці та соціальної політики України щодо невиконання рішення Жовтневої районної державної адміністрації міста Києва стосовно встановлення статусу учасника Великої Вітчизняної війни Гальчинській Надії.

Володимира ПУЗАКОВА до Міністра оборони України стосовно вирішення питання щодо передачі у власність територіальної громади міста Кіровограда житлового будинку військовослужбовців.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Міністра оборони України стосовно незадовільного реагування за результатами розгляду депутатського запиту щодо скарги Ілюхіної та Мамчур.

Леоніда СЕРГІЄНКА до Міністра праці та соціальної політики України щодо врахування сум заборгованостей в розрахунках пенсійного забезпечення вчителів.

Геннадій СТАНЕЦЬКОГО до Міністра аграрної політики України з приводу виділення господарському товариству “Берестовець” бюджетних коштів на вапнування і гіпсування ґрунтів земель.

Сергія СЛАБЕНКА до Міністра аграрної політики України з приводу виплати доплат за зданий молодняк великої рогатої худоби на території Волинської області.

Володимира ПУЗАКОВА до Міністра аграрної політики України стосовно порушення Указу Президента України “Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери та вирішення питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи”.

Петра САБАШУКА та Сергія СОБОЛЄВА до Міністра внутрішніх справ України щодо законності затримання автобусів з активістами “Нашої України” та спробу вилучення газети “Так” у народного депутата України співробітниками запорізьких правоохоронних органів.

Володимира МАТВЄЄВА до Міністра охорони здоров’я України щодо виділення коштів на придбання автомобіля “Швидка допомога” для дільничної лікарні Снігурівського району Миколаївської області.

Валентини СЕМЕНЮК до Міністра економіки та з питань європейської інтеграції з приводу незадоволення відповіддю міністерства  щодо ситуації, яка склалася навколо банкрутства відкритого акціонерного товариства “Чаплинське ремонтно-транспортне підприємство” Херсонської області.

Олександра КУЗЬМУКА до Міністра внутрішніх справ України стосовно вжиття заходів по викоріненню торгівлі наркотиками у Корабельному районі міста Миколаєва.

Катерини САМОЙЛИК до Міністра охорони здоров’я України щодо закриття пологового відділення Кролевецької районної лікарні в Сумській області.

Валерія АСАДЧЕВА до Міністра охорони навколишнього природного середовища України, Голови Державного комітету України з будівництва та архітектури, Голови Київської міської державної адміністрації, прокурора міста Києва стосовно дотримання державних норм при сучасній забудові міста Києва.

Богдана КОСТИНЮКА до Міністра праці та соціальної політики України з приводу встановлення справедливості стосовно соціальних виплат сім’ї Свата ненко, які мешкають в селі Шевченкове Кілійського району Одеської області.

групи народних депутатів (НАЛИВАЙКО, БУЙКО, НОСЕНКО, БОНДАРЧУК)  до Міністра внутрішніх справ України щодо підтримки правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю в місті Києві.

Петра САБАШУКА та Сергія СОБОЛЄВА до Служби безпеки України щодо встановлення власника машини марки БМВ  № АР 1111 МІ, а також встановлення осіб у міліцейській формі, що знаходилися в ньому та можливості телефонного дзвінка з їх мобільних телефонів щодо вибухового пристрою в автобусах до оперативної частини Запорізького управління внутрішніх справ.

Володимира АНІЩУКА до Голови Верховного Суду України стосовно недосконалої роботи судової гілки влади в Україні.

Володимира ПУЗАКОВА до Голови правління Пенсійного фонду України щодо соціального і правового захисту громадян, які працювали в шкідливих умовах.

Василя ГЛАДКІХ до Голови Державного комітету України із земельних ресурсів щодо введення посад землевпорядників у сільських та селищних радах.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до голови Чернівецької обласної державної адміністрації стосовно порушення статті 18 Закону України “Про статус народного депутата України” державними службовцями Чернівецької області.

Володимира АНІЩУКА до Голови Рахункової палати України щодо нецільового використання бюджетних коштів Ізмаїльським міським головою.

Валентина МАТВЄЄВА до Голови Державного комітету України  з питань житлово-комунального господарства з приводу звернення громадянки Федосєєвої щодо підвищення цін за користування водою у місті Балаклея Харківської області.

Олександра КУЗЬМУКА до начальника Головного управління державної служби України щодо призначення пенсії колишньому голові виконкому Ленінської районної ради міста Миколаєва.

Вячеслава КОВАЛЯ до начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо розслідування обставин нападу і побиття помічника-консультанта народного депутата України.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Ради суддів України Вищої ради юстиції України стосовно перевірки дотримання присяги суддями Октябрського районного суду міста Полтави Струковим та Бурбаком, а також дій Ради суддів Полтавської області.

Марії МАРКУШ до Прем'єр-міністра України про виділення коштів для проведення капітального ремонту закладів освіти, культури та медицини в Тячівському районі Закарпатської області.

Марії МАРКУШ до Прем'єр-міністра України про невиконання указу Президента України від 09.03.2001 року номер 170, доручень Президента України, постанов Кабінету Міністрів, доручень Кабінету Міністрів від 07.09.2002 року та пунктів 15, 17 рішень урядової комісії з ліквідації наслідків стихійного лиха від 13.09. 2002 року і 20.12.2002 року щодо виділення протягом 2002-2003 років 4,8 мільйони гривень для відновлення берегоукріплень  і розчистки русла ріки Тересва в селі Ганичі Тячівського району Закарпатської області.

Віктора ПІНЧУКА до голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації стосовно необхідності вжиття невідкладних заходів для створення належних житлових умов мешканцям вулиці Ялової житлового масиву Чаплі Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до міністра охорони здоров'я України стосовно проблем пенсійного забезпечення медичних працівників.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до міністра праці та соціальної політики України щодо виділення автомобіля з ручним управлінням інваліду Панасюк.

Івана ІВАНЧО до Кабінету Міністрів України і Генеральної прокуратури України з приводу грубих порушень та зловживань підприємницькими структурами Закарпатської області по заготівлі та скуповуванню деревини.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Генерального прокурора України про зволікання перевірки правоохоронними органами Волині фактів перевищення службового становища службовими особами ВАТ "Ковельм'ясопродукт".

Народного депутата ГУМЕНЮКА до першого віце-прем'єр-міністра України Азарова, міністра освіти і науки України Кременя про недофінансування системи дошкільної освіти в місті Ланівці Тернопільської області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора України про перевірки доводів, викладених в листі-інформації від 19.05.2004 року на ім'я Генерального прокурора України.

Бориса ТАРАСЮКА до Генерального прокурора України щодо протиправних дій голови споживчого товариства "Калитянське" та нехтування прав пайовиків споживчого товариства.

Шановні колеги, запити, які надійшли від Секретаріату і безпосередньо від вас, виголошені. Всього надійшло запитів від Секретаріату, тобто організовано, 90, інші я не встиг порахувати.

По фракціях: "Наша Україна" - 27, фракція комуністів - 16, "Регіони України" - 1, Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 1, фракція політичної партії "Трудова Україна" - 33, Народна аграрна партія - 1, Соціалістична партія - 3, Блок Юлії Тимошенко - 3, група "Союз" - 1, фракція НДП та промисловців і підприємців - 1, група "Центр" - 3. Всього 90. Інші надійшли безпосередньо від депутатів, і тому я не можу дати вам узагальнену інформацію. Я просив би шановних колег оформляти через Секретаріат запити.

Переходимо до виступів. З процедури Асадчев, будь ласка.

 

10:29:16

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, 14 травня був направлений запит на Президента України з приводу того, що більш ніж півроку не призначається голова адміністративного суду. Ми не отримали ніякої відповіді на це питання. Я б хотів, щоб ви як Голова Верховної Ради взяли це під контроль. Дякую.

 

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат розглянути це питання. Якщо потрібно підготувати повторне звернення до Президента.

Борщевський, будь ласка.

 

10:29:57

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борщевский, фракция Коммунистической партии Украины, Днепропетровская  область.

Владимир Николаевич! Сейчас  Днепропетровская область вся встревожена тем, что, проведя незаконное собрание, представители Киевской организации “Укр...пром”  пытаются с использованием ОМОНа захватить предприятие "Днепромлын". Я прошу, чтобы в зал был приглашен министр Внутренних дел и отчитался б, почему в судебные дела вмешиваются спецподразделения внутренних дел и какова их роль в этой ганебной ситуации.

Я прошу также, чтобы были запрошены представители Фонда государственных бумаг, которые доложили бы, как получилось, что были украдены у трудового коллектива целый  пакет акций.

Я также прошу, чтобы...

 

ГОЛОВА. Я вас прошу, шановний колего, разом із Секретаріатом підготувати терміново запит до Міністерства внутрішніх справ і ми його зараз направимо. Зарема Катушева, будь ласка.

 

10:31:23

КАТУШЕВА З.Г.

Владимир Михайлович, я очень прошу вернуться к запросу, депутаты просто не успели отреагировать. Там ветеран войны, много лет, просто в скотских, нечеловеческих условиях, я была. Уже много лет я во все инстанции бьюсь и не могу добиться. Пожалуйста, поставьте заново запрос на Президента.

 

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат повернути мені запити, я потім їх поставлю, я вже їх здав в Секретаріат, повернуть і ми поставимо їх ще на вашу пропозицію.

Шановні колеги! Переходимо до виступів від депутатських фракцій і груп з заявами, повідомленнями і інформаціями.

Микола Томенко має слово від фракції "Наша Україна". Підготуватися Бандурці.

 

10:32:18

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, фракція Блоку  Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні радіослухачі! шановні телеглядачі! Я від імені фракції "Наша Україна"   хотів привернути увагу до небезпечної тенденції, яка  стала нормою діяльності нинішньої влади Кучми, Януковича, Медведчука, і вона стосується підготовки організації системних провокацій на  міжнаціональному грунті.

Нещодавно ви були свідками того, як одна чи ніби-то одна з організацій УНА УНСО під  марші  фашистського штибу і при використанні фашистської символіки ніби підтримувала і висувала Віктора Ющенка. Ціна цієї акції  7-10 тисяч доларів, як кажуть експерти, але справжня ціна цієї акції - це кримінальна відповідальність  тих,  хто організував і хто здійснив цю акцію за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Ви знаєте, що влада протягом останніх місяців дуже активно працює на тому, щоб не  захищати міжнаціональний мир  і спокій, а щоб розпалювати цю ворожнечу. Згадайте, як боролися з форумом демократичних сил, які організовували політичні сили на  підтримку Віктора Ющенка в Донецьку. Хто поніс відповідальність за використання фашистської символіки і розпалювання міжнаціональної ворожнечі там?  Тепер цей донецький чи Київський почерк  перейшов на інші акції, які відбуваються сьогодні в Україні. У нас щомісячно відбуваються напади на російський центр культурний імені Пушкіна. При чому б'ється одна і та ж сама шибка і один і той самий чоловік виступає на одних і тих самих каналах і  розповідає, як львівські націоналісти можуть нанести  шкоду росіянам і євреям.

Я ще раз хочу сказати, що режим  Кучми, Януковича, Медведчука і ті, хто на каналах це показують повинні розуміти, за це наступає кримінальна відповідальність  і власники каналів, і генеральні директори  каналів, і журналісти, які про це говорять. Якщо ви хочете кинути тінь на Ющенка, який є  людиною, яка розпалює  міжнаціональну ворожнечу, я думаю, вам треба шукати в іншому місці, в інших кабінетах.

Тому фракція Віктора Ющенка вимагає від Служби безпеки і Ради національної безпеки оборони невідкладно розглянути на своїх засіданнях питання про розпалювання міжнаціональної ворожнечі, використання фашистської символіки за допомогою влади і тих каналів, які фінансуються, і підтримуються владою. В іншому випадку ми будемо застосовувати всі методи, щоб зупинити ці провокаційні речі, які можуть поставити Україну на грань серйозного конфлікту. Єдине, що нам разом вдалося зробити в цій країні - це не допустити регіональних конфліктів міжнаціональної ворожнечі.

Якщо сьогодні влада так боїться Ющенка, що для того, щоб не допустити його до Президентської виборчої компанії розпалює міжнаціональні конфлікти вона не варта того, щоб називатися владою українського.

 

ГОЛОВА.Олександр Бандурка.  Депутатські групи "Демократичні ініціативи", "Народовладдя". Будь ласка, підготуватися Шкляру.

 

10:35:40

БАНДУРКА О.М.

Шановні народні депутати! Як відомо Прем'єр-Міністр України Янукович Віктор Федорович дав доручення розпочати роботу з відновлення пільг військовослужбовцям, працівникам органів Внутрішніх справ та членів їх сімей, які були скасовані в 2001 році. Тоді були скасовані не тільки пільги, а соціальні гарантії закріплені Конституцією України. Сотні тисяч ветеранів військовослужбовців органів Внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, а вже такі відомості надходять, нинішній особовий склад підтримують таку ініціативу уряду.

Депутатська група "Демократичних ініціатив", "Народовладдя" закликає уряд відновити соціальну справедливість в повній мірі, усунути те  зло, яке було причинене попереднім урядом відомого Прем'єр-міністра, і заявляє про свою підтримку  діяльності уряду щодо зміцнення  матеріально-фінансового забезпечення населення. Дякую.

А оскільки я зекономив час, то хочу відповісти крикунам з правої сторони. Це ваш рівень,           це ваш рівень  ганьбити себе перед усім українським народом. Дякую, пане голово.

 

ГОЛОВА. Дякую. Заспокойтеся, будь ласка, заспокойтеся.

Шановні колеги, запрошується до виступу Шкляр від депутатської групи "Центр". А оскільки депутатська  фракція Народно-демократичної партії,  Партії промисловців і підприємців передала право на виступ фракції групи "Центр", то Шкляр має право на виступ протягом  6 хвилин.

 

 10:37:27

ШКЛЯР В.Б.

Шкляр, группа "Центр", округ  номер 8, АРК Крым.

Уважаемый председатель, уважаемый народные депутаты и присутствующие. Как председатель Временной  следственной комиссии по вопросам расследования фактов  давления на народных депутатов со стороны  государственных органов хочу проинформировать вас о работе комиссии.

Непосредственной причиной для ее создания стали заявления народных депутатов о многочисленных фактах политического, экономического, административного, силового давления на тех парламентариев, которые проявили независимость и самостоятельность в обсуждении и принятии важных для страны законопроектов.

Следует подчеркнуть, действия комиссии являются вынужденными и направлены на защиту законного права  депутатских обязательств перед избирателями. Комиссия не ставит перед собой цели добиваться каких-либо показательных процессов. Целью ее деятельности является  попытка затормозить чрезвычайно опасную для общества тенденцию преследования инакомыслия, которая все больше напоминает тоталитарное прошлое.

Необходимо отметить, что комиссия работает  в сложных условия. И исполнительная власть, правохранительные органы на местах в лучшем случае не способствуют работе комиссии, в худшем - противодействуют ей, даже не скрывая этого.

Прежде всего хочу обратить ваше внимание на саму абсурдность поставленного вопроса, который нам приходится рассматривать. Ведь  предметом изучения комиссии стали факты давления на народных  депутатов со стороны государственных органов, структуры исполнительной власти. А если говорить точнее, вполне конкретные чиновники разных уровней пытаются добиться полной зависимости народных избранников в вопросах принятия политических решений.

Цинично нарушается краеугольный камень современной демократии, принцип свободного депутатского мандата, согласно которому каждый депутат в законодательном органе является представителем не только групп и фракций, своих избирателей на округе, а всего народа Украины.

Если давят на народных депутатов, то можно представить степень бесправности абсолютного большинства рядовых граждан нашей страны, бесправности перед государственными чиновниками, которые выступают от имени государства, однако при этом далеко не всегда руководствуются его интересами. Возникает закономерный вопрос: знает ли чиновник, который дает команду "разорвать" неугодного депутата, что таким образом он осуществляет преступление, за которое рано или поздно придется нести ответственность.

Комиссия сегодня располагает настолько убедительными фактами, что обнародование их в прессе в любом цивилизованном обществе, непременно привело бы к скандалу.

Сегодня я не буду конкретизировать информацию, которая имеется в комиссии,  поскольку расследование этих фактов продолжается и будет оформлено документально.

Как свидетельствуют обращения народных депутатов, в подавляющем большинстве случаев давление на них носит скрытый характер. Наша задача, в таком случае, выявить организатора а не стрелочника. При этом главная проблема осложняющая работу комиссии - это отсутствие четкой границы между правом, моралью, административной ответственностью должностных лиц и криминальной ответственностью. К сожалению, законодательная база, которая должна регламентировать деятельность правоохранительных органов  в этой деликатной сфере, до сих пор отсутствует.

Какие же методы являются наиболее эффективными для влияния на непокорного депутата? Подход, как говорят, можно  найти к любому. Проще всего укротить депутата, который заинтересован в развитии бизнеса, предпринимательства, и, в связи с этим, становится фактически зависим от   исполнительной и правоохранительной  органов власти.

Эта   схема проста и чрезвычайно эффективна: поголосовал неправильно - завтра на предприятии, фирме появляется внушительный "десант" проверяющих. В следующий раз такой депутат хорошо подумает, как голосовать: так, как ему подсказывают политические убеждения, или так, как требуют влиятельные политические силы. Вместе с тем, если дело  касается своих депутатов, то в большинстве случаев остаются неприкосновенны, то  есть срабатывает фактически принцип двойного стандарта.

Комиссии приходится выполнять свои обязанности в чрезвычайно важный для Украины период. Речь идет не только об избирательной кампании. Общество, в первую очередь политические силы, депутатский корпус, в частности начинают осознавать, что сегодня мы должны избавиться от комплексов, которые не только достались нам в наследство от тоталитарного прошлого, но и были развиты во времена независимости. Главные из них - коррупция, нетерпимость к инакомыслию, непонятная в цивилизованном мире уверенность в том, что все проблемы можно решить силовыми методами.

 Все это толкает страну в воронку хаоса и неуправляемости. Однако государство, чиновники которого руководствуются подобными критериями, не имеют будущего. Это начинают понимать и лояльные к власти депутаты. Те, кто уверен в собственной безнаказанности, должны задуматься над тем, что практика выкручивания рук, применяемая сегодня к тем, кто проявляет самостоятельность, неизбежно приведет к победе политических оппонентов.

Реанимация этих далеких от демократии традиций обязательно каснется и тех, кто сегодня считает, что она его обойдет стороной. Как свидетельствует опыт, свои в Украине достаточно быстро превращаются в чужих. Тем более, что единство большинства в меру приближения выборов становится все более иллюзорной.

Вместе с тем, считаю, что нам ни в коем случае нельзя допустить перехода взаимоотношений между властью и оппозицией в режим взаимных обвинений, угроз и прямых репрессий.

Учитывая возрастающую политическую борьбу это может привести к непредсказуемым последствиям, поскольку политика - это искусство возможного, то реализация этого тезиса предусматривает, прежде всего, умение договариваться на взаимные компромиссы. А путь бесконечных наездов и криминализации политики загоняет общество в тупик, лишая его моральных ориентиров и перспектив. Нам еще...

 

ГОЛОВА. Дякую. Алексєєв, фракція комуністів, запрошується до виступу. Підготуватися Поляковій Ларисі.

 

10:43:59

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановні колеги! В 1994 році Миколас Мартинос Бурокявічус - доктор історичних наук, професор, Перший секретар ЦК  Компартії Литви був засуджений режимом на 12 років позбавлення воля, як було сформульовано "за активну участь у діяльності КПРС. Вся провина Буракявічюса та засуджених з ним колег була в тому, що виконуючи рішення Всесоюзного референдуму 17 березня 1991 року, вони виступали за збереження Литви в складі СРСР.

Проведена провідними фахівцями, юристами експертиза щодо суті кримінальної справи номер 1.318 по відношенню до Буракявічюса, Єрмолавічуса та інших доконливо свідчить про те, що обвинувачення протирічать не тільки об'єктивним реаліям, але й союзному республіканському законодавству, що діяло на той час.

Так звинувачення Буракявічюса складалося саме в тому, що він нібито дав команду на введення в Вільнюс військових частин, яке й стало основною причиною трагічних подій січня 1991 року. І це не відповідає дійсності, тому що в той період Литовська РСР, як і інші союзні республіки не мали своїх внутрішніх військ, а всі розташовані на території Литовської РСР війська були підпорядковані виключно МВС РСР та міністру оборони і не могли навіть рухнутися на крок без команд з Москви. І це тільки один приклад цієї змістовної експертизи.

Після вибуття трьох четвертих терміну позбавлення волі Вільнюський окружний суд на основі литовського законодавства прийняв рішення про дострокове звільнення Буракявічюса 15 січня 2004 року, але прокуратура Литви та вищі судові інстанції країни добилися відміни цього рішення, залишивши термін позбавлення волі незмінним до 2006 року.

17-19 червня ми разом з моїм колегою Олегом Грачовим, першим заступником голови комітету у закордонних справах перебували у Вільнюсі з метою моральної підтримки Буракявічюса - цієї мужньої людини. Поїздка не носила ніякого політичного підгрунтя, тільки зустрітися, поговорити.

Посольство України в Литві, яке за нашим проханням офіційно звернулося про можливість такої зустрічі, отримало позитивну відповідь, і ми прибули до Литви. Але наступного ранку, 18 червня почали відбуватися дивні речі, які, на мою думку, не можуть бути притаманні демократичній правовій державі, якою оголошує себе Литва: начальник закладу, в кабінеті якого ми, два народних депутати, провели чотири години, заявив, що  він не в змозі вирішити питання.

Ми намагалися зв'язатися з керівництвом країни. Заступник міністра юстиції пан Швяда спочатку попросив 15 хвилин, потім сказав, що нам необхідно звернутися до Департаменту тюрем.

Наступного дня ми знову спробували звернутися до керівництва - і знову отримали відповідь, я показую, яка свідчить про те, нібито Миколі Соборокявичусу заборонені побачення.

Я ставлю перед собою питання: чи діють в демократичній Литві норми і принципи демократії? Ми розцінюємо все це як недружній акт.

Я був член Міжпарламентської асамблеї сейму...

 

ГОЛОВА. Дякую.

Лариса Полякова має слово від фракції "Трудова Україна". Підготуватися Івану Бокому. Будь ласка.

 

10:47:29

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели!

Совсем недавно в этом зале проводились парламентские слушания на тему: "Положение женщины в Украине". Вчера мы с вами приняли соответствующее постановление Верховной Рады и рекомендации по итогам этих слушаний. Многие участники мероприятия с облегчением поставили, с чистой совестью поставили галочку о проделанной работе. Но что же дальше?

Я проанализировала зарегистрированные в парламенте законопроекты, которые в той или иной степени могли бы помочь в решении тех проблем, которые реально волнуют сегодня украинских женщин. И таковых я насчитала более 20. Например, с 2002 года парламент не нашел возможным рассмотреть законопроект, касающийся организации обучения в домашних условиях детей-инвалидов. Этот закон ждут многие тысячи семей, воспитывающие детей с ограниченными физическими возможностями.

Я бы могли перечислить и другие, не менее важные, законодательные инициативы в области охраны материнства и детства, включая проблемы СПИДа, которые неоправданно долго ждут своего рассмотрения в сессионном зале.

Депутатская фракция политической партии "Трудовая Украина" считает, что правовое государство обязано обеспечить достаточные условия для самореализации каждого гражданина. Именно в этом фракция видит свою главную задачу, в том числе и в области гендерной политики. Необходимо создать такое правовое поле, при котором предпринимателю будет не выгодно увольнять беременную женщину, а уход за ребенком станет почетной и хорошо оплачиваемой миссией, которая вознаградится  не только потомками.

Мужское большинство парламентской фракции "Трудовая Украина" делегировала  меня заявить с этой трибуны, что украинские женщины обладают высочайшим  интеллектуальным потенциалом. Они достаточно образованы и эмансипированы, чтобы на равных выигрывать выборы, выдерживать самые жесткие конкурсы на замещение вакантных должностей. И пример наших женщин, с честью несущих сегодня груз ответственных государственных постов, лучшее тому подтверждение.

Другое дело, что огромный потенциал наших женщин зачастую остается не реализованным по той простой причине, что она вынуждена выбирать между семьей, детьми и карьерой. И  часто этот выбор диктуют непреодолимые обстоятельства и эту проблему не разрешить разнарядками на представительские мандаты или унизительными квотами по половому признаку на министерские портфели.

Как известно, в советские времена в этом зале треть депутатских мест занимали женщины, но от этого не легче было миллионам представительниц прекрасного пола, которые были вынуждены зарабатывать свой кусок хлеба на вредных для здоровья производствах и одновременно тянуть воз семейных проблем, отказывать себе в материнстве.

Власть - слово женского рода, к счастью, с мужским лицом. Вырывая у мужчин право самим о себе заботиться, женщины стимулируют появление мужчин-иждивенцев, которых сами потом и презирают.

Депутатская фракция политической партии "Трудовая Украина" призывает всех сохранить для Украины ее символ женщину - берегиню, женщину - мать. Не политизировать эту проблему, а последовательно и принципиально рассматривать в качестве ...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Прошу мене не звинувачувати, система автоматично відключається.

Бокий Іван Сидорович від Соціалістичної партії України, будь ласка. Підготуватися Головатому.

 

10:51:01

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Через 3 дні стартує президентська кампанія,  як відомо на всіх перехрестях наш Президент заявляє про те, що вона пройде прозоро і  демократично. І, як відомо єдиним органом, який займається у нашій державі організацією виборів - це є Центральна виборча комісія, а також окружні і  дільничні виборчі комісії. Але  заяви  Президента, у тому числі і  у Стамбулі, не сходяться з ділами. Вже  залучено до підготовки виборів задовго до початку виборів всі урядові структури і всю систему виконавчої влади.

Цими днями до нашої фракції потрапили документи, які свідчать про те, що президентська вертикаль взяла вибори під свій жорсткий контроль і не для того, щоб вони були прозорими, демократичними, а  для того, щоб здійснити насильство над волевиявленням українського народу.

Із багатьох документів я назву тільки два. 28 травня начальник Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області генерал-майор Бутківський направив у всі свою структури розпорядження з вимогою надати письмову інформацію про всіх своїх працівників з їхніми родичами ( детальні дані), куди входять родичі: тесті, тещі, сестри, дружини і так далі з метою ( як написано цинічно) вільного волевиявлення на виборах, і з метою підвищення їхньої активності на виборах.  Ми вже знаємо, що це таке, ми це вже проходили.

Ми з деяких цих документів знаємо, це і силові структури, і всі міністерства і відомства включені. Ми знаємо також, що дано команду на проникнення у житло вас всіх, всіх опозиціонерів і так далі, тобто на порушення конституційний прав, громадянських прав, на порушення всіх законів і так далі. Порушується Закон "Про інформацію", порушуються Закон "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори Президента" і так далі.

Ми, фракція соціалістів, розцінюємо  це, як оголошення війни українському народові на виборах. Це справжня війна буде на виборах за збереження влади олігархів, за збереження влади кримінальних кланів. Ми попереджаємо  про це  весь український народ і , щоб ви знали, що діє не закон, який карається Кримінальним кодексом, і, які вкінці кінців кара настигне усіх рано чи пізно, хто залучає до цього всі урядові структури і, хто оголосив війну українському народові на президентських виборах. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так. Сергій Головатий від фракції Блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Лещенку.

 

10:54:18

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане, Голово! Шановні колеги депутати! Я хочу привернути вашу вагу всього-на-всього до одного, однієї проблеми.

Парламентська делегація України в Страсбурзі, яка була на минулій сесії, багато членів цієї делегації, і про це, можливо, буде говорити, Борис Ілліч, коли буде вже виступати в рамках нашого порядку денного скаже, щоб ми відчули, що ми як ніколи близькі до чергової європейської, а то і міжнародної ганьби.

Ми дуже близькі до того, що,  дійсно, до України будуть вжиті санкції. І я розумію тих, хто цього хоче. Я розумію антиукраїнську ненависть Медведчука і всі його спроби виштовхнути Україну з цивілізаційної Європи. Я розумію, що на це було зроблено Мукачево. Я розумію, що для цого була задумана так звана політична реформа. Адже, те, що відбулося в січні, позачергові дебати в Страсбурзі, де була поставлена остання пересторога, що якщо і надалі будуть чинитися спроби конституційного реформування в неконституційний спосіб або за змістом те, що не відповідає стандартам Ради Європи, то тоді, дійсно, до України будуть застосовані санкції. 115 китайське попередження. Проголосувавши минулої  середи за те,  що по суті і було предметом обговорення у січні за змістом і процедурою, Верховна Рада дала ляпасу тим, хто попереджав, кому це потрібно.

Повторюю, я розумію, що це потрібно фракції Медведчука. Я розумію, що це потрібно іншим українофобам. Я розумію, це потрібно всім, хто  не хоче бачити Україну нормальною, хоче говорити і далі, що українці це дикі люди. Але я не можу розуміти тих, хто недавно вступив до соцінтерну. Адже  соціалістичний інтернаціонал у Європі  і європейські цінності - це одне і теж саме. Адже куди не поїдеш, чи до Брюсселю,  чи до Європейського Союзу, чи поїхав Кучма до Стамбулу, йому кажуть: демократія, верховенство права, права людини. Тому навіть з огляду на те, що Генеральним секретарем Ради Європи обрано соціаліста Тері Девіса, він  дуже добре знає, що стоїть за конституційною реформою в Україні.

Отже, я єдине хочу попросити вас, не зробіть так, щоб у жовтні Україна отримала чергову ганьбу. Мені все одно, чи буду я мати право голосу в Асамблеї, чи буде мати Олійник,  Раханський чи ні, чи будуть зупинені повноваження. Але у жовтні на нас можуть подивитися, як дійсно на диких людей, які не розуміють нормальної європейської мови. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Лещенко від фракції комуністів, підготуватися Володимиру Яворівському у зв'язку із незадоволенням відповіддю на три депутатських запити. Є відповідна заявка.

 

10:57:33

ЛЕЩЕНКО В.О.

Дякую. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина, координатор комітету міжфракційного  депутатського об'єднання "За союз України, Білорусії та Росії", ЗУБР.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці.

Дозвольте проінформувати вас про підсумки ХХVI сесії  парламентських зборів союзу Білорусії та Росії, яка відбулася 24-25 червня цього року у місті Брест, Республіка Білорусь. У її роботі взяла участь делегація Верховної Ради України з числа народних депутатів України, членів міжфракційного об'єднання ЗУБР, котре має  статус офіційного спостерігача при цьому союзному органі. На сесії парламентських зборів були розглянуті питання про хід виконання програми дій Російської Федерації та Республіки Білорусь по реалізації положень договору про створення союзної держави і заходи по підвищенню ефективності цього  будівництва.

Про звіт Ради Міністрів про виконання бюджету союзної держави за 2002 рік та інші питання.

Йшлося й про труднощі в ході будівництва союзної держави. Основними перепонами на цьому шляху є деструктивні дії правонаціоналістичних сил, олігархів, зовнішній тиск.

На сесії виступив  голова вищої державної влади союзу Білорусі та Росії - Президент  Республіки Білорусь Олександр Григорович Лукашенко. Він зазначив, що коли дві держави Росія і Білорусія разом - вони непереможні. Союз створений не політичними керівництвами, а народами. А їхніми мотивами рухали дружба, братерство, єдність.

Створення союзної держави позитивно позначилося, як на Росії, так і на Білорусі. Це, в першу чергу, єдиний простір на землі і в повітрі, відсутність кордонів, тісне економічне співробітництво,  тощо.

Товарообіг між двома країнами  на сьогодні сягнув 15 млрд. доларів США на рік плюс 2 млрд. послуги.

Відновлені, "розірвані по-живому" в 1991 році зв'язки  між більш, як вісьмома тисячами російських та білоруських підприємств.

Відомий МАЗ, наприклад, комфортабельні автобуси якого курсують по Києву,  має найтісніші зв’язки з 600 підприємствами Росії. Вони забезпечують дві третіх комплектуючих. Зате 80 процентів  продукції МАЗу продається на російському ринку.

Взагалі, Білорусія експортує зараз 60 процентів своєї продукції. Сировиною не торгує. Попит на її товари та вироби в два рази перевищує можливості виробничих потужностей, які зараз працюють з повним навантаженням. Звідси робота для людей, стабільна зарплата,  а це зараз в середньому 159  доларів США на місяць. Вирішення всіх соціальних питань. Тому в Білорусії  чисті і охайні міста і села, чудова шляхова мережа, засіяні і оброблені поля.

Висновок: чим швидше ми створимо єдиний економічний простір з Росією, Білорусією і Казахстаном, тим скоріше дійдемо до об'єднання в союз незалежних слов'янських держав України, Білорусії та Росії, тим краще буде для наших народів, для наших виборців, бо це віковічне прагнення слов'янських народів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, три хвилини, будь ласка, в зв'язку з незадоволенням відповіддю на   депутатські запити.

 

11:00:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я хочу скористатися моїм законним правом виступити з приводу тих відповідей, які я отримав.

Я хотів би сказати, товариство, завершується четверта сесія, Україна за кілька днів вступить в абсолютно долетворчий, так би мовити, період своєї історії, почнуться вибори Президента. Щось, очевидно, в нашому житті буде мінятися.  Але покищо хотів би звернути увагу просто на конкретних прикладах того, як діє, як функціонує наша Генеральна прокуратура. В даному випадку йдеться - на запити народного депутата України.

Якщо так чинять з народними депутатами, з нами всіма фактично, то можете собі уявити, що, в якому стані перебувають наші виборці - прості люди, які звертаються до прокуратури, в тому числі і Генеральної.

Наводжу конкретний приклад. Четвертого листопада в приміщення Національної спілки письменників вривається група міліціонерів і з ними кілька людей з автоматами у камуфляжах. Захоплюють чергову жіночку в Спілці письменників, чомусь везуть її до міліції. Тим часом займають приміщення Національної спілки письменників. Якби не поява народних депутатів Стретовича, Яворівського, Філенка, Жванії, очевидно, приміщення було б захоплено, ніхто б його на сьогоднішній день уже не повернув. Нам просто вдалося відбити. Була відеозйомка. Ми посилаємо всі документи в Генеральну прокуратуру десь півтора-два місяці ми отримуємо формальні відписки, я як народний депутат. І завершується тим, що немає жодної причини для того, щоб відкривати кримінальну справу.

Далі. Раптом ми довідуємося про те, що головна печатка Голови Національної спілки лежить у сейфі, раптом я бачу, що ходять по Києву з автономною абсолютно печаткою. Знаходимо в газеті оголошення: "Втрачену печатку Національної спілки письменників вважати недійсною".  А печатка лежить же у мене в сейфі!

Звертаюся до Генеральної прокуратури: "Люди добрі! Ви собі уявіть, може бути фальшування фінансових документів, може бути підробка - будь-що, будь-який кримінал!" Я звертаюся знову до Генеральної прокуратури, причому, жодного разу особисто Васильєв мені не відповів. Я не знаю, як вам, але, мабуть, це вже так прийнято, бо в одній інституції мені сказали, що є розпорядження взагалі, перші особи не повинні приймати народних депутатів.

І ось остання, буквально, передостання відповідь, отримана мною 21.06. Послухайте: на даний час цивільна права за касаційною скаргою, направлена до Верховного Суду України і  до районного суду не поверталася. Брехня! Вона була в районному суді.

У зв'язку з цим немає можливості витребувати необхідні документа та прийняти процесуальне рішення. То ви тепер дивуєтеся, чому не можуть знайти жодного бандита в Мукачеві, ви тепер дивуєтеся, чому не можуть знайти, хто вбив Георгія Гонгадзе? От тут вам відповідь на ці запитання.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, всі, хто подав заявки, своїм правом скористалися.

Відповідно до прохання Зареми Катушевої я ще раз поставлю на голосування її депутатський запит. Це запит Зареми Катушевої до Президента України щодо порушення Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту". Наша колега інформувала, шановні колеги, що це йдеться про захист прав інваліда.  Тому я ставлю на голосування про підтримку цього запиту.

 

11:04:36

За-225

Не дивлячись на те, що не спрацювало табло, ми маємо 225 голосів. Я прошу перевірити систему.

Я ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

11:05:04

За-299

Рішення прийнято. Я вам дякую.

Правденко з мотивів... чи з процедури, точніше, бо ще немає мотивів.

 

11:05:17

ПРАВДЕНКО С.М.

Спасибі.  Шановні колеги!  Я хочу звернути вашу увагу на проблему з доставкою періодики, особливо в цей важливий період.  На мій погляд, головна причина того, що "Укрпошта" лише двічі на тиждень в багато населених пунктів доставляє пресу і інші відправлення, полягає в тому, що "Укрпошта" відмовилася від співпраці із залізничниками та авіаторами, мотивуючи це високими тарифами на залізниці і авіації.

Щоб кардинально вирішити питання, я після вирішення проблеми пропоную наступне: об'єднати Міністерство транспорту і зв'язку і Державний комітет зв'язку та інформатизації та утворити Міністерство транспорту і зв'язку. Тоді нарешті ми досягнемо того, це давня, перевірена практика, ми досягнемо того, що і поштові відправлення, і преса періодична, а це інформаційна безпека держави, буде доставлятися до передплатника вчасно.

Сьогодні на місці сотень тисяч передплатників можна подавати на "Укрпошту" за моральні збитки за те проплачено...

 

ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до... Юрій Кармазін, будь ласка. Давайте ж перейдемо до розкладу вже. Мікрофон Кармазіна.

 

11:06:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", Блок "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, я прошу вас дати доручення комітету Томенка, Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, правоохоронному комітету з приводу того, що суспільство стурбоване тим, що з'явилися повідомлення про те, що дирекція підприємства "Воля-кабель", яке транслює зараз парламентське телебачення по двох каналах: по парламентському каналу і по П'ятому каналу - переслідується саме через те, що воно це зробило.

Це дуже страшні тенденції, які помічені вже спостерігачами Ради Європи. Давайте припинимо це. І хай дадуть нам відповідь, в тому числі Генеральний прокурор. Хай перестануть наступати на демократію.

Володимире Михайловичу, ваш обов'язок - захистити демократію, бо це вас показують, парламентський канал. Дякую. Прошу дати доручення.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я прошу Олександра Зінченка вивчити це питання. В разі необхідності підготувати відповідні звернення.

Оголошується до розгляду питання: інформація про участь постійної делегації Верховної Ради України у роботі третьої частини сесії ПАРЄ 2004 року. Доповідач - голова постійної делегації Борис Ілліч Олійник. Борис Ілліч просить 15 хвилин, для того щоб довести до вашого відома, шановні колеги, необхідну всю інформацію. Немає заперечень?  Дякую.   Будь ласка, Борис Ілліч.

 

11:08:14

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую. Шановні колеги! Ви вже напевно ж наслухані об тім, що з 21 по 25 червня цього року в Страсбурзі відбулася третя частина чергової сесії Парламентської асамблеї, в якій взяла участь постійна делегація України в складі народних депутатів: Катерини Ващук, Сергія Головатого, Романа Зварича, Ореста Климпуша, Юрія Костенка, Бориса Олійника, Анатолія Раханського, якого я вітаю з Днем народження, Віталія Шибка.

У черзі дня сесії стояли, зокрема, такі питання і проблеми: "Євро та велика Європа", "Вибори Генсека Ради Європи",  "Дотримання обов'язків та зобов'язань Туреччиною", "Внесок Євробанку реконструкції та розвитку в економічний розвиток Центральної та Східної Європи", "Домашнє рабство, служництво, наречені замовленні поштою", "Дотримання обов'язків та зобов'язань Боснією та Герцеговиною", "Запобігання конфліктам та їхнє вирішення, роль жінок", "Загально-європейська заборона фізичного покарання дітей", "Ситуація в Іраку" - за терміновою процедурою, "Монополізація електронних ЗМІ та можливе зловживання владою в Італії", "Ситуація щодо біженців і переміщених осіб в країнах СНД", "Управління водними ресурсами в Європі" тощо.

Робота форуму розпочалася з одностайного рішення до бюро в котре до нині складалося з президента, генсеків, голів постійних делегацій та лідерів політгруп,  ввести і голів комітетів. З цієї нагоди хочу привітати Сергія Петровича Головатого з обранням до складу бюро та спільного комітету Ради Європи, який є своєрідним генштабом Асамблеї.

Окрім того  на  сесії було заслухано заяви президента Європейського Центробанку  Жана Клода Тріше, президента Банку  реконструкції та розвитку Жана Лем'єра, а також звернення Яна Петерсена міністра з закордонних справ Норвегії  воднораз голови Комітету міністрів, Президента Вірменії Роберта Кочеряна. Всі вони відповіли на численні запитання членів Парламентської асамблеї.

Відбулися вибори  Генсека Ради Європи, де  за абсолютної більшості голосів переміг представник Великої Британії, голова соціалістичної групи, відомий, досвідчений політик Террі Девіс, з цим його привітали Голова Верховної Ради і, зрозуміло, наша депутація, яка голосувала за нього.

Зустрілися ми також з вельмишановними  Северінсен та Вольвенд за їхню ініціативу. І доповідачі повідомили про результати розгляду на засіданні Моніторингового комітету українського питання та  про сили сприяти  їхньому черговому візиту цього разу до Дніпропетровська та Донецька у кінці серпня поточного року. Анатолій Раханський відбув зустріч з  парламентською делегацією Казахстану.

Зазвичай повний хронологічний звіт про перебіг червневої сесії буде подано народним депутатам згідно встановленого чину. Відтак дозволю собі у сув'язі обговорюваних проблем виділити  ті, що викликало  особливу увагу сесії.  Якщо стосовно виконання Туреччиною обов'язків та зобов'язань було відзначено, що лише за останні два роки  ця держава реалізувала більше реформ, ніж за минулі 10 літ, що реальний прогрес дозволяє перейти з нею до постмоніторингового діалогу, то щодо Боснії, Герцеговини прийнято рішення продовжити процедуру моніторингу до досягнення подальшого прогресу, який нині майже відсутній. Я виділив цей фрагмент, як показовий у плані об'єктивності, неупередженості оцінок, які грунтуються  не на емоціях чи якихось залаштункових перемов, а на реальних фактах. Хотілося б, щоб і ми реагували на наші  недохопи з гідністю, доводячи свою правоту та патріотизм, не маскування лакун, а виконанням своїх зобов'язань, а не посилати як десь хто з нас поважну інституцію подалі та так голосно. що аж у Страсбурзі цікавляться, хто там у вас так круто розходився. Цим риторам і канторам, та й усім нам не зайве ознайомитися з інформаційним меморандумом стосовно візиту співдоповідачів до України, де вони скрупульозно, з німецькою точністю і об'єктивно розкривають весь спектр того, що в нас діється. В цьому сенсі добрим уроком може слугувати обговорення питання “Монополізація електронних ЗМІ та можливі зловживання владою в Італії”. В заголовній доповіді вказувалося на ненормальне зосередження політичної, економічної влади та концентрацію ЗМІ в руках однієї особи, ... прем'єр-міністра Берлусконі, який володіє ледве чи не половиною засобом телекомунікації країни, маючи одну з найбільших у світі компанію "Медіал-сет". Він як Прем'єр підім'явши під себе Державну телекомпанію "РАІ", здобув безприцендентний контроль над майже 90 відсотків телеаудиторії. Це об'єктивний стан, підтверджений всією сумою неспростовних фактів. І все, знайшлося кілька достойників, котрі намагалися спростувати неспростовне, демонструючи до непристойності запобігливу лояльність до свого Прем'єра, достеменно  у стилі деяких вітчизняних лоялістів, достеменно... Це тим жалюгідніше, що подібне явили представники країни з  давніми демократичними традиціями. До честі переважної більшості представників Італії вони рішуче  підтримали і вельми критичні висновки доповіді і гострі виступи колег з інших країн, наголосивши на необхідності забезпечити плюралізм та свободу діяльності ЗМІ.  Від'ємно оцінивши намагання Берлусконі монополізувати інформаційний простір, Асамблея закликала  через нормативні  заходи покласти край політичному втручанню у роботу  мас медіа з врахуванням  зокрема Декларації Комітету  міністрів Ради Європи про свободу політичного висловлювання, прийнятої 12 лютого  цього року. Досить чіткий сигнал посланий і  Україні, де монополізації ЗМІ кланами майже завершена.

Природно, найвищу температуру зумовила дискусія у режимі надзвичайних дебатів, “Внесок Ради Європи у стабілізацію ситуації в Іраку”. Привітавши Резолюцію Ради Безпеки ООН про  передачу іракцям повної влади і  завершення окупації до 30 червня, як ви знаєте вже відбулося, доповідач ........................ водночас висловила жаль з приводу триваючих  насильств в Ірані. Найважливіше і найважче на її думку встановити  верховенство права і гарантувати іракцям повний контроль над власними природними ресурсами. Делікатність доповідачки стосовно політичних оцінок  агресії з  надлишком компенсували парламентарії, котрі однозначно засудили неприховану інтервенцію  так званої коаліції, читай американців та англійців, проти суверенної держави. У дискусії взяли участь Раханський та Олійник, котрі підтримали вимогу переважної більшості, як можна скоріше окупантам полишити Ірак.

Я, зокрема, зауважив, що в резолюції  варто б не тільки висловити осуд агресії, а  й наголосити на неприпустимості подібного в подальшому.  Адже не секрет, що намірі покарати Іран, Сирію  і Північну Корею адміністрація Буша  не зняла з порядку денного.

Зазвичай силові акції  як в Косово і Сербії, так і в Іраку, а до цього в десятках інших країн,  пропогатори США подають світові, як допомогу неофітам, причаститися демократії.  Але, якщо прилучати до демократії касетними бомбами і   снарядами з послабленим ураном,  то нехай Господь боронить від таких помічників. Все це йде від комплексу богообраності та безкарності, отож найвагомішим вкладом  Європи в розв'язання  трагічного вузла, як на мене, буде допомога подолати новому старшому братові комплекс виключності і, нарешті, відчути себе в родині цивілізованих народів рівним серед рівних.

На перший погляд, цього разу, Україні  обійшлося. Але то лише з першого погляду. В перебігу сесії відбулося засідання моніторингового комітету, де по заслуханню інформації Северинсен і Вольвенд, після їхніх відвідин України від Мукачево до Криму, була прийнята заява  комітету щодо підготовки до наших президентських виборів.

У заяві зосібно вказується, цитую: що конституційна реформа, яка триває і яка, в принципі, є вкрай необхідною, повинна зачекати закінчення президентських виборів з тим, аби потім бути проведеною у демократичний та прозорий спосіб у чіткій відповідності з чинною Конституцією та з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

Не встигло пролунати наведене вище, як у нас вчергове проголосовано за реформи. Зрозуміло, що ця звістка настільки зворушила Раду Європи, що дехто  з  її чинників  вхопився за голову. А ми таки справді не дамо спати цим ситим достойникам, аж доки не витуримо їх з Європи. Так що шануймося, бо ми варті того, щоб нас, пробачте, віншували на жовтневій сесії Парламентської асамблеї.  Посильну участь в перебігу сесії взяли всі члени депутації. Чи то в комітетах, чи в політичних групах, чи на пленарних дебатах.

Режим благосприяння делегації забезпечувало постійне представництво під орудою Анатолія Анатолійовича Шевчука. Працівники Міжнародного відділу Верховної Ради - колеги Андрій Корнійчук, В’ячеслав Лакшин, Ігор Піляєв, яким ми глибоко вдячні.

Насамкінець хотів би закликати керівництво Верховної Ради прискорити з проходженням документів, які стосуються пакету наших зобов'язань перед Радою Європи. Бо схоже, що у жовтні на нас чекатимуть досить серйозні проблеми. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Борисе Іллічу. Дякую.

Шановні колеги, я хотів би поінформувати вас, оскільки звучить звинувачення, що заява і меморандум, які були прийняті Моніторинговим комітетом, вони не доведені до відома народних депутатів. У той день, коли я отримав електронною поштою ці документи, я зразу їх направив до фракцій, до комітетів для ознайомлення народних депутатів.

Я просив би шановних колег ще раз звернутися до комітетів і до фракцій, побачите, що це зроблено. І не кидатися голослівними звинуваченнями з цього приводу.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість та деяких законодавчих актів України щодо введення податкових рахунків. Три законопроекти - 5333, 5333-1, 5333-2. Доповідачі: народні депутати Хомутинник, Терьохін і заступник міністра фінансів Копилов. Будь ласка, Віталій Юрійович Хомутинник. Дуже коротко, прошу до трьох обгрунтування законопроектів.

 

11:22:26

ХОМУТИННІК В.Ю.

Уважаемые коллеги!  Представленный проект закона предлагает комплексное решение основных проблем, возникших при взимании в Украине налога на добавленную стоимость.

Цифры говорят о резком снижении эффективности этого налога. За 5 месяцев этого года чистые поступления составили 1,7 миллиарда гривен. В то же время за аналогичный период прошлого года цифры составили 2 миллиарда гривен. То есть, поступления от НДС снизились на 18 процентов при росте экономики более десяти процентов.

рост налогового долга, который достиг уже в этом году 6,5 миллиарда гривен, в том числе топливно-энергетический комплекс - 4 миллиарда. С этим связаны существенная задержка в возмещении налога на добавленную стоимость, которая приводит к замораживанию оборотных средств предприятий. Ряд этих проблем побудили нас разработать данный законопроект.

С целью разрешения возникшего кризиса с поступлением этого налога в бюджет предлагается вместо уже традиционного правила первого события ввести кассовый метод учета НДС. Это достаточно значительная норма среди предлагаемых усовершенствований системы администрирования НДС. Это дать возможность оплачивать налог в бюджет только после поступления средств в оплату товара, что значительно сэкономит оборотные средства налогоплательщиков. При этом вводится режим функционирования налоговых текущих счетов с целью выделения денежных потоков  бюджетного фонда из средств, принадлежащих налогоплательщику.

Основное отличие режима использования налоговых счетов по проекту закона от уже отмененного постановления правительства и Нацбанка номер 359, это то, что налогоплательщик может вернуть с налогового счета на собственный текущий счет эквивалентную сумму, ранее перечисленную им на пополнение налогового счета при условии отсутствия налогового долга.

Таким образом, решаются основные вопросы, которые возникали с замораживанием средств предприятий на налоговых счетах. А суммы, которые остаются на налоговых счетах соответствуют сумме НДС, подлежащие уплате в бюджет. Это достигнуто за счет введения кассового метода учета НДС.

Учтена в законопроекте и проблема возмещения НДС. Законопроект вводит единую систему бюджетного возмещения НДС без деления на внутреннее и экспортное возмещение. Возмещение должно происходить в течение тридцати календарных дней. И данный блок вопросов мы детально обсуждали в проекте закона 4001. Все выше перечисленное даст возможность найти ресурс для снижения ставки налога уже в этом году до 17 процентов и с первого января 2005 года - до 15 процентов налога на добавленную стоимость.

Я хочу отметить, что проект закона разрабатывался в согласованном режиме с общественностью, с Кабинетом Министров, с Украинским союзом промышленников и предпринимателей. И были учтены все мнения и пожелания тех...

 

ГОЛОВА. Дякую.

Терьохін Сергій Анатолійович. Підготуватися Вадиму Анатолійовичу Копилову.

 

11:25:55

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово!

Ну, скажемо, це вже "дежа-вю". Ми вже розглядали ці питання: і на Верховній Раді, і в комітетах. І ви знаєте, що всі прийняли негативні рішення щодо введення так званих спеціальних податкових рахунків по ПДВ. Чому? По двох причинах: перше - це значно скорочуються обігові кошти підприємств, вони морозяться мінімум по цій схемі, яка написана народним депутатом Хомутинником і Президентом, мінімум на 50 днів. Ставки кредитів після такого застосування цих рахунків зростуть ще більше, надлишкова ліквідність банків не буде покриватися оцими додатковими ресурсами, які будуть в банках, і саме головне - що вводиться Президентом солідарна відповідальність платників податку, цебто: якщо ви купили в когось товар, заплатили йому чесно цей ПДВ, а той хтось не заплатив в бюджет цей ПДВ, то чомусь страждати має підприємство, яке чесно купило товар і заплатило ПДВ.

Тому я вам хочу сказати, що в комітеті вчора пройшло обговорення. І за проект Хомутинника був відданий один голос - Хомутинника. А за проект  Президента жодного голосу  не було.  Тому, я думаю, з цього треба і виходити  приймаючи ці рішення.

Стосовно ж проекту Терьохіна, Матвієнкова, Святаша, Шибка.  Це 5333-2, то автори його знімають з розгляду у зв'язку з тим, що завтра на другому читанні буде обговорюватися проект 5258, який, власне, і передбачає зменшення ставки ПДВ до 15 відсотків, введення автомату по відшкодуванню, нормальну систему адміністрації, те, що ми з вами тут приймали, пам'ятаєте, нещодавно в першому читанні. Тому комітет не прийняв жодного рішення, як ви розумієте і виніс на розгляд залу, а від себе я просив би не підтримувати жодного законопроекту і швидко перейти до інших питань. Дякую.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується заступник міністра фінансів України Вадим Анатолійович Копилов. Будь ласка, Вадим Анатолійович.

 

КОПИЛОВ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

За рішенням Президента мені доручено представити зазначений проект закону, який спрямований на комплексне вирішення проблеми адміністрування та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зниження податкового тиску і забезпечення збалансованості бюджету. Введення окремих поточних та окремих реєстраційних рахунків платників податків та касового методу, його нарахування спрямоване на вдосконалення  порядку адміністрування, запобігання незаконному відшкодуванню ПДВ.

Від запровадження такої системи очікується збільшення надходжень ПДВ до бюджету, що дозволить зменшити в майбутньому ставку податку до 15 відсотків.

Окремі поточні та окремі реєстраційні рахунки з ПДВ використовуються для розрахунків по ПДВ між постачальниками та покупцями товарів, робіт, послуг, а також при розрахунках з Державним бюджетом, в тому числі і при відшкодуванні податку на додану вартість.

В разі відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг без одержання грошової компенсації платник податку, покупець зобов'язаний  самостійно перерахувати з власного  окремого поточного рахунку суму податку на додану вартість на окремий поточний рахунок постачальника.

За відсутності необхідної суми коштів для перерахуванні ПДВ при перебуванні товарів платник поповнює  окремий поточний рахунок з інших поточних рахунків. Таким чином грошові потоки з ПДВ відокремлюються від інших грошових потоків, що виникають між суб'єктами підприємницької діяльності за результатами   господарської діяльності та залишаються замкнутими в системі  окремих поточних та  окремих реєстраційних  рахунків.

Змінюється порядок ведення податкового обліку. Замість застосування правила першої події вводиться касовий метод обліку ПДВ. Крім того касовий метод обліку  попередить появу штучної недоїмки у продавців товарів у разі затримання оплати  або  відсутності оплати у зв'язку  з платоспроможністю покупця.

Законопроект визначає механізм автоматичного відшкодування, вводить єдину систему бюджетного відшкодування без поділу на експортне і внутрішнє. Відшкодування буде здійснюватися органом Державного казначейства  за заявою платника.

Замкнення грошових потоків, що  утворюються внаслідок  оподаткування ПДВ дозволить суттєво спростити та зменшення витрати Державного бюджету на адміністрування ПДВ, в тому числі  вивільнити значний технічний, людський ресурс задіяний при стягненні податку до бюджету.  Одночасно суттєво підвищиться керованість, прогнозованість процесу мобілізації  податку  до Державного бюджету.

Запропонована система адміністрування дозволить скоротити терміни відшкодування з Державного бюджету.

За висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради  запропонований Президентом України законопроект у першому читанні може бути взятий за основу, оскільки він практично включає основні положення законопроекту, який внесено  народним депутатом Хомутинником та Буряком. Прошу підтримати  зазначений законопроект  внесений Президентом України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Інформація щодо трьох проектів законів до вашого відома доведена. Переходимо до обговорення. На, треба ще від комітету нам.

Від комітету, шановні колеги, перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності....

 

11:31:52

ЦУШКО В.П.

Уважаемые коллеги! Спасибо, Владимир Михайлович.

Цушко, фракция социалистов, Комитет по  финансам.

Комитет вчера обсуждал эти все три законопроекта. Ни по одному из них не было принято положительного решения. Было принято решение, что мы их выносим в зал. Вам сегодня определяться. В принципе, соавторы, авторы законопроекта и представители правительства от имени Президента доложил ситуацию, поэтому я не буду занимать время обсуждения и результат голосования покажет как относимся, относится зал к этому законопроекту. Комитет не смог принять решения, не был поддержан ни один законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій... На табло, будь ласка, прізвище народних депутатів, які висловили бажання взяти участь в обговоренні цього питання. Юрій Кармазін підготуватися Соломатіну.

 

11:32:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Перш за все, дозвольте звернутися до Голови Верховної Ради, в нас є постанова 5333-5 народного депутата Черновецького про неприйнятність одного, другого і третього законопроектів.  І обгрунтовуємо.

 

ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу!

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я не розумію.

 

ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу! Юрію Анатолійовичу, вибачте. Є проекти постанови про відхилення, а це дві великих різниці як кажуть в Одесі.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Там він пише, що суперечить Конституції, тому... Тому, я думаю. що ми мали йому надати слово. Ну, якщо ні. то я тоді коротко доповім ситуацію, яка є по цим законопроектам.

Шановні народні депутати! Я рахую обіги тіньових коштів, які йдуть від ПДВ. І ви знаєте розрахунок. Розрахунок дуже простий: поступило 2 мільярда  -40 відсотків, це те, що забирають собі податківці. 40 відсотків - це рахуйте собі, що із 2 мільярдів уже 800 мільйонів пішло в тінь. Потрібен такий податок чи ні? Знає про це Президент України чи не знає? Леоніде Даниловичу, якщо ви не знаєте, то я вам скажу скільки, по якій області конкретно відмиваються гроші. Найбільше їх відмивається по місту Києву, по місту-герою Києву. Законопроекти, які внесені народним депутатом Хомутинником і Буряком,  є, правильно сказав народний депутат Черновецький,  такі, що суперечать Конституції, зокрема 41-й статті, згідно з якою кожен має право  володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю і результатами своєї  інтелектуальної творчіської діяльності, такі що суперечать Конституції і звісно мають бути відхилені.

Там негативів стільки, що перераховувати їх буде дуже важко, треба хвилин 20, щоб перерахувати. Але  найстрашніші моменти, цей закон, зміни до закону ставлять його над всіма іншими законами, над  Конституцією, тому що Конституція є складова українського  законодавства. Крім Конституції ми маємо кодекси і Бюджетний кодекс, а пріоритетність Закону України про податок на додану вартість, яка пропонується народним депутатом Хомутинником і Буряком і встановлюється, вона  тільки приведе до  більшого знищення української економіки.

Що стосується пропозицій Президента, то я вдячний комітету, що комітет також його не підтримав. Є певні  позитивні  моменти у законопроекті Терьохіна, Матвієнка, Святоша, Шибко. Але їх  теж дуже-дуже мало. Вони пропонують проводити камеральна  перевірку  заявлених даних на відшкодування ПДВ аж 30 днів і так далі.

Не потрібен ні  один із цих законопроектів. Я буду голосувати проти. До цього вас закликаю. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Олександру Баранівському.

 

11:35:59

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, я хочу запропонувати вашій увазі насамперед політичну оцінку внесеним трьом законопроектам. А політична оцінка полягає у наступному. Коли  пани між собою сваряться, пани капіталісти, уряд міністрів капіталістів, новітня українська буржуазія, у холопів, тобто у маленького українця, чуби тріщать.

За словами про удосконалення системи адміністрування. За обіцянками про зниження ставки податку до 15-ти і навіть до 17-ти або 15-ти відсотків. Приховується намагання перерозподілити грошові потоки на користь з однієї купи олігархів до іншої купи олігархів.

Іноді в мене запитують: а хто такі олігархи і чи відрізняються вони від капіталістів. А вчора один мій  колега, дуже освічена людина,  доктор юридичних наук мені порадив з цього приводу надавати таке пояснення: капіталісти, вони мають пройти певний шлях для створення самих  капіталів своїх і, можливо, на  початковому кроці щось там в них буде не так, але в наступних кроках має бути все прозоро і зрозуміло. Олігархи ті, які зробили свій "хапок" і приховують це, і ніколи не хочуть показати це на поверхні. Тому ще раз хочу проголосити: для маленького українця нічого не світить в цьому законі.

І тому на закінчення свого виступу дуже стислого хочу сказати таке. Фракція комуністів в цих оборудках та цих іграх  сучасних олігархів, відвертих ворогів народу України приймати участь не будуть і ми закликаємо всіх, у кого хоч краплина честі і совісті залишається. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Борису Беспалому.

 

11:38:24

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги,  вісім років іде "ремонт" Закону про ПДВ і, при тому, із зміною чиновників зразу вкидаються певні поправки тобто кожен щось робить під себе.  І, на жаль, ці законопроекти, які сьогодні вкинуті,  вони знову ж таки не вирішують проблеми ПДВ. ПДВ перестав бути бюджетонаповнюючим податком. Він сьогодні лише відкачує гроші з бюджету. Платники даного податку в Україні практично фінансують експерті операції по металу хімії. Причому, значна частина власників цих підприємств закордонні тобто українські сьогодні фінансують сім’ї як близького, так і дального зарубіжжя.

ПДВ, як  відмічалося моїми колегами, став найбільш криміналізованим податком. Добре відомо всім, що відкат при відшкодуванні ПДВ складає до 40 відсотків. Тобто, якщо в цьому році 18 млрд. повернення відшкодування ПДВ, то це 7,5 млрд. лягає на "лапу".

Відшкодовування ПДВ проходить, так сказати, не тим, хто працює, а в більшості випадків фірмам-бабочкам. Додаткове введення окремих декларацій, окремих спецрахунків проблему ПДВ не вирішить, а лише корупцію справляння цього податку підніме на більш високий рівень.

На мій погляд, проблему ПДВ потрібно вирішувати комплексно, а не, скажімо, латанням дірок. І тут повинна бути надзвичайно висока роль Кабінету Міністрів і особливо його економічного блоку. Тому що окремі депутати, на моє переконання, врахувати ці всі проблеми і виписати в окремому законі надто складно. Тут треба підходити більш широко.

На мій погляд, вже давно прийшов час ПДВ взагалі відмінити, як вже звучало не раз в цьому залі, і ввести, скажімо, податок з продажу.

І ще одне. На засіданні бюджетного комітету ми не одноразово рекомендували уряду, Президенту проблему із податком на додану вартість розглянути на засіданні Ради національної безпеки, адже його корумпованість, його недосконалість і сьогодні те, що він перестав би бути бюджетонаповнюючем, а лише розтягуються кошти з бюджету, складає загрозу національним інтересам України.

Тому фракція соціалістів не буде голосувати за ці закони і вимагаємо  все-таки розгляду більш широкого і на засіданні Ради національної безпеки. Дякую.

 

ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".

 

11:41:02

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий,  блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", м.Київ.

Шановні колеги, яке є обгрунтування авторів законопроекту, даного законопроекту? Не надходять кошти, тобто йде якесь розкрадання. Я дозволю собі  нагадати усім нам як довго і до певної міри успішно боролися ми з позабюджетними фондами, які були напівузаконені способи розкрадання коштів. І, до речі, перевірка Рахункової палати нинішніх позабюджетних коштів показує, що ця робота до кінця не доведена.

І я думаю, що треба просто уряду припинити розкрадати гроші і тоді кошти знайдуться. Сьогодні по тому самому податку на додану вартість необгрунтованих або напівобгрунтованих повернень з бюджету є більше, ніж надходжень до нього.  І замість того, щоб припинити ці речі - легальне і напівлегальне розкрадання, нам пропонують якісь паліативи, які тільки ускладнюють ситуацію.

Ну, до чого приведе створення додаткових окремих рахунків? По-перше, про що дуже, на мій погляд, переконливо говорив Сергій Терьохін, затримуються обігові кошти. Так, вони не повністю вилучаються, вони затримуються.

По-друге, дуже заплутується бухгалтерський облік, і це, до речі, буде додатковий такий тягар і на підприємства.

По-третє, збільшується кількість перевірок. Уже сьогодні за дорученням влади податківці прямо як сарана обліпили всі підприємства, тим більше, ті, які ще якось тримаються на плаву. Додаткові рахунки - це додаткова кількість перевіряючих, от тільки в п'ятницю був оприлюднений мій запит стосовно податкового знущання над підприємством "Орлан" у місті Києві. І це ми хочемо просто всю Україну перетворити на зону податкового "беспредела". Я думаю, це є неправильно.

Знаєте, де шукати додаткові кошти? От я просто пригадую, що одним з перших кроків уряду Ющенко була відміна 257-ми адресних пільг, які не платили  податки. Ми недавно слухали одного з лідерів податкової по телевізору, де говорив, коли він говорив: "Любов до України не звільняє від сплати податків". Ми чудово знаємо, що не звільняє. Від сплати податків звільняє любов до Медведчука і Кучми.

І я думаю, що треба... перше, що треба зробити, це щоб всі рівно платили податки, і звільнити від адресних пільг ті підприємства, ті фірми, ті структури, які сьогодні знаходяться під височайшим патронатом. І там знайдуться... 10 мільярдів вже знайшлися, я думаю, знайдуться і інші для виконання всіх потрібних соціальних програм і повернення знецінених заощаджень.

Підтримувати... Терьохін сказав, один був голос в комітеті. Я  думаю, один голос буде на підтримку цього проекту і в залі, більше наврядчи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Борисе Яковичу. Леонід Черновецький, будь ласка, як автор двох проектів постанов з цього приводу.

 

11:44:24

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Спасибо, Владимир Михайлович. Уважаемые народные депутаты! Речь идет о законопроекте, в котором ставится вопрос о том, что предприятия, и так задавленные бандитским этим налогом на добавленную стоимость, еще и не смогут распоряжаться своими средствами во время налогового периода. Это сама главная проблема, которая... Ну, вообще, кроме всего прочего, ПДВ надо ликвидировать, это знает даже любая бабушка в мое Дарницком районе города Киева.

Но, кроме всего прочего, еще вводится драконовская система ведения этих счетов. И, кроме того, главное то, что предприятия не смогут пользоваться ими в течение налогового периода.

Ни в коем случае за этот закон не голосуйте. А, в принципе, надо нам ПДВ ликвидировать, потому что его платят обездоленные слои населения в карман некоторых нехороших дядей. Поэтому спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Я буду по порядку реєстрації і надходження законопроектів ставити на голосування.

Першим ставиться на голосування проект закону, реєстраційний номер 5333, автор - народний депутат Хомутинник та інші. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" та деяких законодавчих актів України у зв'язку з введенням податкових рахунків. Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 5333, автор - народний депутат Хомутинник.

 

11:46:23

За-11

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування проект закону про внесення змін  до Закону України "Про податок на додану вартість"...

Шановні колеги!  Відмініть голосування. Законопроект 5333-1, автори народний депутат Терьохін, Матвієнков, Святаш і Шибко, автори зняли цей проект з розгляду.

Я ставлю на голосування президентський проект закону. Реєстраційний номер 5333-2, про внесення змін до деяких законів України  щодо окремих поточних та окремих   реєстраційних рахунків платників податку на додану вартість. Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 5333-2. Прошу голосувати.

 

11:47:30

За-102

Рішення не прийнято. Яка пропозиція комітету?

Заспокойтеся, будь ласка.

Василь Петрович, немає пропозицій? Законопроекти відхилено.

Переходимо до розгляду законопроектів у другому читанні. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію"- нова редакція. Микола Васильович Оніщук  від Тимчасової спеціальної комісії буде робити доповідь.

 

11:48:16

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановна президія, шановні народні депутати, шановні громадяни України!

По суті,  сьогодні розглядом цього законопроекту Верховна Рада України з врахуванням вчора проголосованих законопроектів про гарантії виборчих прав та про Державний реєстр виборців, завершує реформування  української виборчої системи, адже це останній законопроект, який увінчує ту роботу, яка була проведено Верховною Радою у цьому напрямку.

Відповідно до доручення Верховної Ради України Конституційна комісія і створена нею Робоча група завершила і представляє сьогодні для вашого розгляду у другому читанні проект Закону "Про Центральну виборчу комісію" у новій редакції.

До речі, дозвольте мені зразу ж повідомити про рішення самої  Конституційної комісії, яке полягає у тому, щоб рекомендувати  і схвалити цей  законопроект сьогодні у другому читанні та у цілому.

Шановні колеги! Потреба у прийнятті цього закону, як мінімум, обумовлена двома причинами.

Перше. Законами, які були схвалені парламентом, новими Законами   "Про  вибори місцевих органів самоврядування", "Про вибори народних депутатів", "Про вибори Президента" ми  суттєво уточнили, хочу на цьому наголосити, деякі функції та діяльність  Центральної виборчої комісії, як комісії найвищого рівня. Це по-перше.

По-друге. Час, який пройшов після прийняття парламентом у 1996 році чинного Закону про ЦВК, а це майже  сім років застосування закону, засвідчив, що є потреба внести деякі суттєві зміни у цей закон , і вони, власне, і запропоновані вам для розгляду і авторами законопроекту,  і, власне, тепер  Конституційною комісією.

Шановний Володимире Михайловичу!  Власне, я б цим завершив таке вступне слово до  постатейного розгляду і запропонував би перейти саме до постатейного розгляду.

 

ГОЛОВА. Тоді по  поправках будемо йти?

Шановні колеги! Йдемо по  поправках тих, які відхилені, так?

 

ОНІЩУК М.В. Так, за традицією.

 

ГОЛОВА. Значить,11-та Жванія. Наполягає на поправці? Ні.

13-та, Ключковський. Ні.

15-та, Зварич. Ні.

Гармаш, 20-та. Ні.

Костинюк, 21-ша. Мікрофон, будь ласка.

 

11:50:51

КОСТИНЮК Б.І.

Шановні народні депутати! Моя поправка стосується, щоби частину другу статті 1-ої вилучити, в якій йдеться про те, що комісія очолює систему виборчих комісій чи здійснює контроль за діяльністю стосовно місцевих, місцевих референдумів.

Уявіть собі, що у селі референдум про зміну назву вулицю чи де пасовисько, наприклад, зробити і Центральна виборча комісія здійснює контроль.

Я пропоную цю норму вилучити і. враховуючи те, що є ще зауваження роздані нам сьогодні навколо експертного управління, де теж йдеться про те, щоб за функціями Центральної виборчої комісії залучити тільки функції її по виборам депутатів до верховної Ради, Президента України і Всеукраїнських референдумів - це те, що стосується місцевих референдумів і місцевих виборів, має бути вилучено, бо це не є функцією, бо і в чинному законодавстві про місцеві вибори не визначені функції щодо цього Центральної виборчої комісії. Дякую.

 

ОНІЩУК М.В.  Шановний! Шановний колего! Невипадково ця тема, в тому числі ваша поправка була предметом детального обговорення і на робочій групі, і власне в самій конституційній комісії.

Дійсно, у законопроект, який був запропонований у першому читанні передбачалося, що Центральна виборча комісія буде мати певні повноваження і стосовно проведення місцевих виборів. Але. за наслідками обговорення ми домовилися і, власне, ця редакція сьогодні пропонується Верховній Раді для ухвалення, що Центральна виборча комісія проводить та організує вибори народних депутатів, Президента і, власне, що стосується Всеукраїнського референдуму.

Функції Центральної виборчої комісії в частині місцевих виборів і місцевих референдумів обмежуються виключно контролем за проведення ними та функцією науково-консультативного забезпечення, тобто ЦВК не має права, не буде мати права ні утворювати виборчі, територіальні та дільничі комісії, не формувати ці комісії, ніяких інших дій. Але, наприклад, у випадку, коли органи місцевого самоврядування не призначають проміжні вибори, підкреслюю, проміжні вибори, чи не здійснюють інші дії, які передбачені чинними законами про вибори місцевого самоврядування, то виникає питання, хто і який орган повинен  з боку держави втрутитися у цей  процес і прийняти відповідне рішення. Тому ваша поправка в ідеології закону врахована, але для того, щоб вилучити її повністю підстав немає. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на  голосуванні? Я ставлю на голосування поправку 21-шу народного депутата Костинюка, сторінка п'ята.

 

11:53:58

За-70

Поправку не підтримано.

Йдемо далі по поправках. Поправка 29-та Юрія Ключковського. Немає. Є Ключковський? Мікрофон, будь ласка.

 

11:54:14

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Я не наполягаю на цій поправці, вона врахована редакційно.

 

ГОЛОВА. Йдемо далі. Зараз, одну  хвилиночку.

Зварич зняв свої поправки всі.

Поправка Жванії 56-та і 57-ма. Немає. 

Богдан Костинюк, 60-та поправка. Не наполягає.

Гармаш, 62-га поправка. Не наполягає.

Горбаль, 63-тя.

Заєць Іван, 70-та поправка. Не наполягає.

Оніщук, 73-тя. Микола Васильович?

 

ОНІЩУК М.В. Не наполягаю.

 

ГОЛОВА. 57-ма? Зараз, одну хвилиночку. 57-ма Жванії, я ж називав поправку, Горбаль, Мартинюк, Гармаш. Ні, хай Гармаш прийде, не треба.

Шановні колеги, ну, неможна так. Де ваша поправка? Я говорю, поправка  57 Жванія, Горбаль, Мартинюк і Гармаш.

Ну, будь ласка, Семенюк. Ну, так же ж не можна шановні колеги...

 

11:55:52

СЕМЕНЮК В.П.

Шановний  Володимире Михайловичу, там підписаний був далі Гармаш і Мороз, але їх чомусь не включили, тому що це був один чоловік від фракції.

Тому я попрошу. Наша пропозиція зводиться до того, що нам потрібно все ж таки для нормальної роботи ЦВК залишити посаду одного заступника, так як це передбачено було при затвердженні відповідних членів ЦВК.

Наша пропозиція і те, що підтримує Адам Іванович, якраз зводиться до того, що  залишити слово "заступник"  замість слова "заступники" і це нормальна пропозиція, яка  буде врахована в можливості працювати. І Олександр Олександрович відстоював цю пропозицію на засіданні комісії і я думаю, що це нормальна поправка.

 

ОНІЩУК М.В. Шановна Валентино Петрівно,  дійсно, ця  тема обговорювалася і на засіданні  робочої групи і ТСК. Але більшістю голосів комісії ми дійшли висновку, що з точки зору практичної організації роботи, тут немає теорії питання,  і досвіду застосування чинного Закону про ЦВК, наявність двох заступників у Голови, один з яких би опікувався  питаннями зокрема фінансування виборчих кампаній. Адже ЦВК, крім того, що має внутрішнє фінансове, ще й забезпечує фінансування  виборів народних депутатів і Президента, а інший би вів всі питання, пов'язані з іншими функціями тобто власне організаційна діяльність комісії, було більш вдалим. Власне, ніякої шкоди в цьому питанні немає - це по-перше.

По-друге. Звертаю увагу сесійного залу, що із поправок, які були внесені Соціалістичною  партією України, практично врахована дуже важлива із тих, яка стосується того, що при формуванні ЦВК враховуються пропозиції також тих парламентських партій і фракцій, які представлені у парламенті. А, відтак, може виникнути потреба, щоб на рівні керівництва комісії суб'єкти парламентські були якомога більш вдало представлені, а наявність двох заступників збільшує діапазон такого компромісу.

 

ГОЛОВА. Я перепрошую. Шановний колега,  член ЦВК, чому ви там ходите? Я не   зрозумів. Чому члени ЦВК ходять по залу?

Що це,  прохідний двір, чи що? Яку агітацію Ви ведете тут?

 

ОНІЩУК М.В. Тому з огляду на , принаймні, ці два аргументи і було ухвалено рішення комісії тимчасової спеціальної залишити ту редакцію, яка була проголосована в першому читанні, тобто концепцію двох заступників Голови ЦВК. Давайте попрацюємо в такому режимі, а наші наступники-колеги, якщо побачать, що це було помилкове рішення, його виправлять. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. З цього приводу, Степан Ількович. Будь ласка, Хмара.

 

11:58:52

ХМАРА С.І.

Степан Хмара, блок Юлії Тимошенко,  партія "Батьківщина". Я хочу вашу увагу звернути до поправки 68-мої. Написано, що враховано редакційно. Насправді суть поправки викинуто, бо вона зводилася до того, що член Центральної виборчої комісії не може входити до складу органів виконавчої влади, інших державних органів.  "Інших державних органів" комісія відкинула і, таким чином, залишила те, що було проголосовано в першому читанні.

Суть цієї поправки. Наприклад, пан Ківалов незаконно сьогодні займає, входить в склад Вищої ради юстиції і займає посаду Голови Центральної виборчої комісії. І саме нечесно...

 

ОНІЩУК М.В. Шановний Степане Ільковичу, перше уточнення - що пан Ківалов не є Головою сьогодні Вищої ради юстиції. Ви знаєте, що він згідно його заяви був переобраний і сьогодні є інший Голова. Це перше.

Друге. Що стосується, власне, поправки щодо невходження членів ЦВК не можуть бути, з точки зору сумісності ..інших органів державної влади. Ця тема дійсно обговорювалася.

Я хотів би зауважити наступне. Ми передбачили неможливість поєднання статусу члена ЦВК, окрім традиційног набору також із неможливістю входу до складу центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі їх виконавчих органів. Але ми знаємо, що у державі, згідно з Конституцією утворена низка спеціальних органів, які не входять до системи виконавчих, наприклад, Рада безпеки національної оборони, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія і деякі інші, де участь представників органів держави, в тому числі народні депутати, в тому числі генерального прокурора, наприклад, міністра юстиції є прямо передбачена законом, тобто держава вважає за можливе і доцільне, щоб у таких органах ці посадові особи були представлені.

Ніякої шкоди від таких випадків, про які йдеться, насправді, ....

 

ГОЛОВА. Я дякую, Микола  Васильович.

Шановних народних депутатів і шановного доповідача я просив би виходити з того, що це законопроект у другому читанні. Не треба влаштовувати тут лікбез. Давайте ми будемо чітко ставити на голосування і приймати рішення, бо ми не приймемо жодного рішення.

Одну хвилинку. Я ставлю на голосування, була 57-ма стаття.... поправка. Поправка 57-ма, зверніть увагу, це сторінка 14-та. Я ставлю цю поправку на голосування.

 

12:02:10

За-84

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування поправку 68-му Степана Хмари.

 

12:02:31

За-52

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, можливо, зробимо перерву і продовжимо після перерви. Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Продовжуємо розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію". Микола Васильович Оніщук.

Секретаріат, запросіть, будь ласка, Оніщука до сесійної зали і інших народних депутатів. Оголосіть, будь ласка.

Так, шановні колеги, 70-та поправка. Іван Заєць, немає? Ніхто не наполягає? Будемо йти далі. 73-тя - Оніщук сказав, що Микола не наполягає. Зварич свої поправки зняв. 74-та - Ключковський, будь ласка, мікрофон.

 

12:33:07

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, "Наша Україна", Народний рух України.

Шановні колеги, моя 74-та поправка стосується частини четвертої цієї статті, де йде мова про те, що відбувається, коли член Центральної виборчої комісії балотується на виборах народних депутатів.

Моя пропозиція полягає в тому, щоб виключити речення, за яким лише призупиняється статус члена Центральної виборчої комісії. Я вважаю, що в такому випадку член Центральної виборчої комісії повинен припинити свої повноваження, тобто вибути зі складу Центральної виборчої комісії.

Я просив би  підтримати цю поправку.

 

ГОЛОВА. Микола Васильович, будь ласка.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, важливе питання. І Юрій Богданович, і ТСК досить багато уваги ми приділили при його опрацюванні. Одну лише думку висловлю.

Природно, що теоретично можна собі уявити ситуацію, коли члени Центральної виборчої комісії масово підуть на вибори народних депутатів. І у такий спосіб, оскільки вони не будуть зареєстровані, а закон  передбачає, що вони призупиняють свою діяльність у складі ЦВК, то це може призвести до того, що Центральна виборча комісія не буде мати кворуму необхідного для своєї  роботи. Але, це суто, як на мій погляд особистий, теоретичне припущення. Тому що, якщо ми введемо цю норму і, зокрема, заборонимо членам ЦВК кандидувати, то, по суті, ми обмежимо конституційне право громадянина бути обраним, чи обиратися.

І, до речі, це ж положення було предметом обговорення, коли були пропозиції щодо подружжя, щодо близьких родичів, щодо відносин, які знаходяться в підпорядкуванні. Тому більшістю, ми, до речі, зверніть увагу на таблицю там вказано, що ні ТСК, ні  Робоча група, власне, змінити положення, яке було проголосовано в першому читанні не змогла саме з огляду на різні погляди, на цю проблему при доопрацюванні другого читання.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування поправку...

Будь ласка, Олександр Мороз.

 

12:35:25

МОРОЗ О.О.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати!

З цього приводу у мене є окрема думка, яка записана, як у члена Тимчасової спеціальної комісії, де йшлося про імперативність, твердження про те, що член Центральної виборчої комісії не може бути кандидатом у депутати. Тому що він тоді стає суддею у  своїй справі.

І ті застереження, які робив Юрій Богданович, вони цілком слушні. У нас повинна бути чіткість і зрозумілість, хочеш бути кандидатом, то твої права ніхто не порушує, будь ласка, складай повноваження Голови, чи члена ЦВК і йди кандидатом, а замість тебе призначать іншого.

Я думаю тільки так  повинно бути і тут не є утиски прав і свобод людини. Це є просто елементарна норма, котру треба передбачити в цьому законі. Тому я всіх прошу проголосуйте за цю поправку Ключковського, вилучити останнє речення із цієї четвертої частини статті і зняти проблему взагалі. Бо ми не повинні створювати колізії навіть на теоретичному рівні.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Пропозиція зрозуміла? Це пропозиція народного депутата Ключковського, обгрунтував її Олександр Олександрович Мороз. Тимчасова спеціальна комісія не визначилась.

Я ставлю на голосування поправку 74 Юрія Ключковського.

 

12:36:59

За-169

Рішення не прийнято.

Поправка 79-та. Юрію Борисовичу, ви наполягаєте на ній?

Зараз, я вже оголосив Ключковського. Потім  повернемося до 78-ї.

 

12:37:18

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Ні, я на 79-ій  поправці не наполягаю, оскільки  вилучена повністю відповідна частина.

 

ГОЛОВА. 78-ма, Богдан Костинюк.

 

12:37:28

КОСТИНЮК Б.І.

Передбачено, що 78-ма поправка врахована тільки частково. Зокрема, не врахована та норма, коли  член  комісії не може  входити до складу інших державних органів, а також, що члени комісії між собою не можуть бути  близькими родичами або близьким родичем чи кандидата у Президенти, чи кандидата у депутати Верховної Ради.

До речі,  остання норма, є норма чинного сьогодні Закону "Про Центральну виборчу комісію". Я просто-напросто не розумію, чому її зараз вилучають. Тому я би попросив, щоби 78-му мою поправку врахували не тільки частково, а у повному об'ємі так, як вона виписана. Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги!  Немає потреби, очевидно, мені наводити додаткові аргументи, бо я вже відповів на ці поставлені  питання, тому, очевидно, треба голосувати.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на  голосування поправку 78-му Богдана Костинюка.

 

12:38:47

За-145

Рішення не прийнято.

Йдемо далі. Жванія, Мартинюк, Гармаш, 88-ма поправка. Наполягаєте? Ні. Жванія, 89-та і 90-та. Ні. Зварич зняв своїх поправки.

Богдан Костинюк 95, наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

 

12:39:15

КОСТИНЮК Б.І.

Стосовно цієї поправки. Йдеться про те, щоб частини 6 статті 9. У редакції викладено, що голова комісії може бути звільнений тільки комісією з керівної посади за його особистою заявою або в разі припинення повноваження як члена комісії. Логічно так, якщо голову заступника і секретаря обирають члени комісії, то відповідно мало би їх і звільняти. Саме моя поправка стосується того, щоб надати право.

 

ГОЛОВА. Це поправка 95.

 

КОСТИНЮК Б.І.  Звільнення керівників з посади секретаря комісії, заступника комісії і голови таємним голосуванням. Дякую. Як обирають, так і звільняють.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги! Хочу зауважити, що ми, дійсно, доповнили , по-перше, порівняно з нинішньою редакцією підстави для звільнення, тобто припинення повноважень членів ЦВК не тільки, зокрема, при порушенні присяги. прошу на це звернути увагу - це, правда, інші статті. Але, також і передбачили, що він припиняє свої повноваження і за особистою заявою.

Справа в тому, що сьогодні існують декілька конституційних органів, зокрема, Конституційний Суд, до речі, таж вища Рада юстиції, кваліф. комісії, які із свого складу обирають керівників, в тому числі голову. заступників і секретарів. Але, за правовою традицією саме в цих органах не передбачається, можливо, з огляду необхідне забезпечення сталої їх роботи, Інститут відкликання голови чи заступника, чи секретаря комісії окрім випадків і підстав, які передбачені законом.

Тому ця дискусія велась. І з огляду на те, що я сказав ми пропонуємо залу голосувати у першому читанні. Крім того, для тих, хто особливо цікавиться цим питання. Закон суттєво розширив перелік взагалі  позбавлення повноважень членів ЦВК. Дев'ять підстав. З'явилися нові підстави, до яких відноситься порушення присяги і визнання судом недієздатним, втрата громадянства України, вихід на постійне місце проживання в іншу країну. Тобто ми суттєво розширили перелік підстав, і це дає можливість нам у тих випадках, коли має місце порушення, зокрема порушення в організації діяльності, то це може вважатися порушень присяги. А відтак голова чи її заступники можуть бути звільнені саме за цими підставами.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 95-ту Богдана Костинюка.

 

12:42:00

За-114

Поправка не прийнята.

Поправка 103-тя Юрія Ключковського. Наполягаєте на ній? Ні. Ідемо далі. Адам Мартинюк не наполягає.  Жванія немає. Ключковський, 122-га поправка. Наполягаєте на ній? Наполягає. Мікрофон, будь ласка, Ключковського. Це сторінка 28.

 

12:42:26

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, іде мова про те, з чиєї подачі може бути включене питання до порядку денного засідання комісії. Чинний Закон про вибори Президента України для територіальних і дільничних комісій передбачає уже таке право, коли на вимогу трьох членів комісії включається питання до розгляду. Є пропозиція записати таку саму  норму і в  Закон про Центральну виборчу комісію. Це означає, що якщо наполягають три і більше членів комісії,  то питання розглядається комісією. Звичайно, рішення буде прийматися більшістю голосів.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні народні депутати,  позиція комісії полягає у тому, що насправді ЦВК не є представницьким органом, наприклад, де захист прав інтересів опозиції щодо формування порядку денного сесії і заходи інституту демократії передбачають наявність, наприклад, третини від депутатів як ініціативи цього достатньо, щоб  захистити у такий спосіб право опозиції для включення до порядку денного.

Але  ЦВК по-суті  є органом виконавчим і тому загальний порядок тобто коли на пропозицію членів ЦВК здійснюється голосування і більшістю голосів воно включається до порядку денного, є доцільним. До речі, так діють і всі інші органи, до яких Верховна Рада причетна з точки зору формування і складу.

Я вже сьогодні згадував і Конституційний Суд, і Вищу раду юстиції, і   Вищу кваліфікаційну   комісію, і деякі інші органи.

Всі рішення ЦВК, в тому числі, що стосується  прийняття порядку денного, ухвалюються більшістю  голосів.  Прошу підтримати позицію ТСК.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 122 Юрія Ключковського.

 

12:44:33

За-155

Рішення не прийнято.

Йдемо далі. Поправка 128 Галини Гармаш. Не наполягаєте?

Поправка  123 - Горбаль. Ні.

Ключковський -  139. Будь ласка, мікрофон.

 

12:44:53

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, в моїй поправці йде мова про право на окрему думку члена комісії, чим запропонована комісією редакція передбачає, що право на окрему думку лише член комісії, який був присутній на засіданні. Однак, це може викликати спокусу перед розглядом відповідного питання, наприклад, доручити члену комісії, який може виступати "проти", поїхати у відрядження, щоб в нього не могло  бути окремої думки.

Саме тому пропонуються слова "який був присутній на засіданні" - виключити тобто передбачити, що будь-який член комісії, який не згідний з рішенням  комісії,  має право на окрему думку.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, члени комісії мають ходити на засідання і, відтак, перебуваючи на засіданні і бути присутніми на розгляді питання, а потім писати свої окремі думки.

До вашого відома:  члени Конституційного Суду, які не присутні на засіданні, окремих думок писати  не можуть і це, до речі, загальний принцип, коли ти приймаєш участь  в засіданні   не погоджуєшся з її рішенням, маєш право тоді писати окрему думку. Тому це усталена практика. Є певні аргументи у Юрія Богдановича,  але комісія їх не підтримала. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 139 Юрія Ключковського.

 

12:46:32

За-143

Рішення не прийнято.

167-ма, Ключковський, наполягаєте на ній? Це сторінка 35. Це поправка 167, 35-та сторінка. Ні, не наполягає.

Ключковський, 174-та поправка. Наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

 

12:47:26

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, це чисто технологічна поправка, і, чесно кажучи, мені дивно чому вона виключена.

Іде мова про те, що законом передбачено, що заяви до комісії можуть подаватися як письмово, так і усно. Наприклад, на особистому прийомі. В той же час немає норми, яка би вимагала, щоб скарга до комісії подавалася виключно письмово. І тому пропонується все-таки цю норму залишити. Скарга подається лише у письмовому вигляді.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, тут варто порадитись. Про що йдеться. Закон про розгляд звернень громадян передбачає, що і скарги в тому числі громадян можуть подаватися на особистому прийомі. І якщо ми хочемо внести тут новацію, тобто передбачити, що, якщо вона подається на особистому прийомі, але це є скарга, тобто, яка пов'язана із порушеннями правил виборчого процесу, то тоді вона повинна бути викладена в любому випадку в письмовій формі.

Ну, я вважаю, що тут на розгляд залу, не можна тут навести якусь доктрину і схилити зал, що те чи інше є правильним. Але, можливо, тут можна було б і погодитися із пропозицією Юрія Ключковського. Я думаю, це якраз той випадок, коли... Оскільки це скарга, оскільки вона може бути предметом послідуючого оскарження і створює відповідні правові наслідки, в тому числі, судового розгляду, то вона повинна бути формалізована.

Я думаю, що якраз оцю поправку варто підтримати Юрія Ключковського.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Якщо будь-яка людина буде звертатися усно, її вислухають, потім запропонують написати заяву у письмовій форми. Так давайте одразу, мабуть, запишемо таке положення до закону, оскільки потрібно її далі розглядати і приймати якісь рішення.

Я ставлю на голосування поправку 174 Юрія Ключковського. Прошу голосувати.

 

ОНІЩУК М.В. Можна підтримати цю поправку. Я маю на увазі, що вона, дійсно, є такою, що...

 

12:49:36

За-197

ГОЛОВА. Поправка не прийнята.

Поправка 196 Богдана Костинюка. Наполягаєте? Ні.

Йдемо далі. Поправка 202, Зварич, Костинюк, Жванія.

Наполягає? Костинюк, будь ласка, мікрофон.

 

12:50:01

КОСТИНЮК Б.І.

Редакція, котра прийнята у першому читанні, передбачає, що ЦВК формує Державний реєстр виборців. Моя пропозиція - вилучити цю норму. Замість цього ТСК передбачило, що ЦВК веде Державний реєстр виборців. Я не знаю, що за юридичний термін "веде". Що це означає "веде"? Куди веде, що веде?  Тому прошу роз'яснити - раз. А друге, все ж таки буду наполягати, щоб цю норму вилучити, тому що не має формувати ЦВК Державний реєстр виборців.  Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, вчора в першому читанні ми з вами ухвалили закон України про Державний реєстр виборців, і до речі, це розглядається як досить демократичний крок для забезпечення виборчих прав громадян.

Природно, що такий реєстр повинен вести центральний орган, я маю на увазі в даному випадку Центральна виборча комісія як найвища комісія в державі з приводу виборів і утворювати якийсь спеціальний орган, який би вів цей реєстр, немає власне ніякої потреби. Тому цим викликана позиція, щоб функції щодо ведення цього реєстру, а слово "веде", якраз "ведення", якщо, ви вважаєте, можна редакційно уточнити, що функцією є "ведення" Державного реєстру, а не "веде". Але я думаю, що це ми можемо на рівні юридичної техніки власне вдосконалити вже навіть в режимі доопрацювання цього законопроекту при підготовці його для подання Президенту.

Що стосується того, щоб взагалі відмовитися і зняти це положення як таке, що не відповідає уявленням про виборчий процес, то я вважаю, що тут підстав для цього немає.

Тому прошу підтримати рішення ТСК з урахуванням редакційного уточнення, яке зробив зараз народний депутат Костинюк.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 202.

 

12:52:07

За-25

Рішення не прийнято.

Богдан Костинюк, 211. Наполягаєте на ній? Ні.

Ключковський, 220-та. Наполягаєте? Ні.

Костинюк, 230-та. Наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

 

12:52:29

КОСТИНЮК Б.І.

Стосується посвідчення Президента. Що ЦВК вручає Президенту України посвідчення про його обрання.

Взагалі якщо говорити про посвідчення, то це посвідчення Президента бачать тільки дві особи: особисто Президент і голова комісії. Більше ніде це посвідчення не використовується. Принаймні, наш Президент за 10 років жодного разу не використовував. Не їхав же він за кордон на якийсь іноземний самміт і казав: "От я є Президент України, оце є моє посвідчення"? Чи ви можете уявити собі таку ситуацію, що він приходить десь, наприклад, в Адміністрацію Президента - там охорона каже йому: "Пред'явіть посвідчення". Це є анахронізм, це є пережиток радянської системи. Я пропоную поняття про посвідчення Президента вилучити як непотрібне.

 

ОНІЩУК М.В. Я думаю, що: чи залишимо ми, чи виключимо - нічого від цього не зміниться. Але логіка була якою: саме ЦВК встановлює результати виборів.

І відтак юридичною формою легітимізації, встановленні  результатів виборів є видача посвідчень, яка, власне, юридично фіксує те, що та чи інша особа обрана Президентом країни. Тому я не думаю, що ми тут повинні вести якусь довготривалу дискусію, видається, що цей інститут був, його варто залишити і не буде ....  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 230 Богдана Костинюка.

 

12:54:13

За-79

Рішення не прийнято.

Поправка 238, Ключковський Юрій, наполягаєте на ній?

Ключковський 266 поправка. Ні.

Богдан Костинюк 299, наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

 

12:54:57

КОСТИНЮК Б.І.

Знову ж таки про повноваження комісії стосовно організації підготовки проведення місцевих референдумів. Я вважаю, що функції ЦВК - це не  функції у селі готувати, підготовлювати, організовувати місцевий референдум. Це не є  функції ЦВК. Давайте не опускати ЦВК до сільського рівня. Я думаю, що в селі достатньо мудрих людей, щоб змогли провести цей референдум чи тому подібне.

 

ОНІЩУК В.М. Шановний пане Богдане! Насправді, якщо уважно подивитися зміст статті, то мова йде про те, що ЦВК природно не проводить місцевий референдум і не готує його. Але вона повинна надавати консультативну допомогу, якщо є таке звернення до ЦВК.

Це добре, що ми виходимо з того, що вважаємо, що сільські голови чи ради є обізнаними і знають, як форму бюлетеня встановити, і, власне, як організувати роботу.  Але, якщо вони звернуться за такою допомогою, чи повинні ми ЦВК це робити, я маю на увазі, надати таку  консультативну допомогу. Повірте, що у цьому ....

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування  299-ту Богдана Констинюка.

 

12:56:23

За-84

Рішення не прийнято.

351-ша Юрія Ключковського. Наполягаєте? Ні.

324-ри. Зараз глянемо. 324-ри врахована частково ця поправка.

Будь ласка, мікрофон Костинюка.

 

12:56:51

КОСТИНЮК Б.І.

Йдеться про те, що вносить до комісії пропозиції щодо нагородження відзнакою комісії та іншими  державними нагородами. Я не бачу в чому тут врахування. Я пропоную вилучити цю норму, бо це не  є норма цього закону про нагородження  якимись почесними відзнаками ЦВК і так дальше.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги! Ми врахували, дійсно, частково цю поправку, тому що  там було присутнє слово вносить пропозиції щодо нагородження "державними відзнаками". Ми  слово "державними" вилучили.

Кожний орган, до речі, навіть  Конституційний Суд  має свої власні відзнаки. І заборонити органу чи, зокрема, голові вносити пропозиції щодо відомчих відзнак, підкреслюю, відомчих, наприклад,  за сприяння у роботі там, до речі, працівникам і не обов'язково працівникам Центральної виборчої комісії, ніякої шкоди від цього немає. Дякую за увагу. Це непринципове питання.

 

ГОЛОВА.Ставиться на голосування поправка 324 Зварича, Костинюка та інших народних депутатів.

 

12:58:08

За-74

Поправка не врахована.

Шановні колеги, давайте завершимо з поправками.

 

ОНІЩУК М.В. Юрію Богдановичу, немає там ніяких державних нагород комісії. Уважно подивіться текст.

 

ГОЛОВА. 399 Юрія Ключковського? Ні.

380-та Костинюка.

 

12:58:48

КОСТИНЮК Б.І.

Шановні народні депутати, я хочу, щоб ви звернули увагу саме на пункт другий частини першої статті 29 стосовно того, про право ЦВК, слухайте   уважно: вимагати необхідні бухгалтерсько-фінансові звіти і документацію у підприємств різних форм власності. Стосується це приватних підприємств, у яких ЦВК може вимагати документацію.

Ну що це ми сюди записуємо? Для чого це потрібно тут?

 

ОНІЩУК М.В.  Шановні колеги, я прошу уважно прочитати всю статтю, а не лише першу її частину. І, зокрема, останнє речення цієї частини третьої, пункт перший цієї статті говорить, що дійсно     має  право вимагати від усіх суб'єктів, незалежно від форми власності, але лише з питань, віднесених до повноважень комісії. А повноваження комісії виписані виключні, а не розширені тлумачення.

Тому, якщо мова йде про, наприклад, надання  тим чи іншим підприємствам приміщення для проведення агітації і, одночасно, про відмову надання цього приміщення іншому кандидату на цих же умовах,  то    чи вправі, і коли цей кандидат  звернеться зі скаргою до ЦВК, чи вправі вона отримати пояснення: на якій   підставі було відмовлено за умови рівності кандидатів в наданні цього приміщення.

Тому ніякої шкоди від цього немає  і це  коректне формулювання юридичне, оскільки є чітке  посилання виключно   в межах компетенції і повноважень, передбачених цим законом. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 380 Богдана Костинюка.

 

13:00:48

За-64

Рішення не прийнято.

 

ОНІЩУК М.В. Оплата орендна за використання.

 

ГОЛОВА. За - 64. Рішення не прийнято.  Поправка 406 Юрія Ключковського, наполягаєте? Мікрофон, будь ласка. Це сторінка 83.

 

13:00:57

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Я просто хотів звернути увагу, що ця поправка фактично врахована в іншому місці. Тому слово "відхилена" тут помилкове.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так. 433 поправка Юрія Ключковського. мікрофон, будь ласка.

 

13:01:24

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Мене переконали, що ця поправка буде школити стабільності роботи комісії, тому я її знімаю.

 

ГОЛОВА. Дякую. 449 - Богдан Костинюк. Наполягаєте? Мікрофон. будь ласка.

 

13:01:40

КОСТИНЮК Б.І.

Йдеться в цій поправці про регіональне представництво комісії. І моя пропозиція виключити цю норму з цього закону. тому що, це по-перше, роздування штату, використання бюджетних коштів. За 15 років існування ЦВК в нас не було регіональних представництв і ЦВК більш менш нормально працювало. Для чого і в цьому питанні роздувати штати? Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги! Насправді, як би ми не доповнювали серед повноважень комісії права контролю за проведення місцевих виборів та референдумів місцевих, а також консультативної допомоги, то тоді відповідно і поява регіональних представництв, можливо, була б нелогічною. Але, оскільки тепер до функцій комісії віднесені ці повноваження, а країна 50 мільйонів більше 6 тисяч регіональних регіонів, то виконувати ефективні функції лише в режимі відряджень для 15 членів ЦВК, як ви зрозуміли, їх кількість не збільшується.

Дуже тяжко. Тому на рівні Секретаріату, у межах бюджетних витрат, не обов'язково в кожному регіоні, тому що написано: "можуть", але не повинні утворюватися, передбачається утворення таких представництв.

Я думаю, що давайте ми запровадимо цей досвід, побачимо, як це працює і Верховна Рада в прийнятті законів є суверенною, вона може потів і внести зміни, якщо будуть підстави вважати, що цей інститут є надуманий чи діє неефективно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, проблема не стільки і не тільки в регіональних представництвах. Подивитись треба глибше. Проблема полягає в тому, що апарат буде керувати виборами. Нам треба починати, почитати регіональні представництва. Комісії є структурними підрозділами секретаріату комісій. Тобто апарату ми віддаємо на відкуп вибори. І, очевидно, тут проблема - треба на це дивитися, а не те, що у нас будуть регіональні структури.

Якби це працювали виборні люди, уповноважені Верховною Радою, то інше питання  було б. Ми створюємо не відомо що, у цьому питання.  Але я ставлю на голосування поправку 449. Вам визначатись. Прошу голосувати.

 

13:04:05

За-139

Рішення не прийнято.

Поправка 450 Юрія Ключковського, наполягаєте на ній, Юрію? Ні.

Богдан Костинюк, 455-та, наполягаєте? Мікрофон, будь ласка. Зараз Костинюк, будь ласка.

 

13:04:22

КОСТИНЮК Б.І.

Йдеться про те, щоб вилучити статтю, котра стосується матеріально-технічно, і соціально-побутового обслуговування членів комісій, працівників Секретаріату і гарантій забезпечення і так далі.

Ви подивіться, що в другому пункті записано цієї статті. Про те, що членам комісії встановлюється щомісячно персональні надбавки у розмірі 70 відсотків від посадового окладу. То хіба це є норма цього закону? Хіба якісь наші працівники Центральної виборчої комісії - інші працівники, ніж працівники міністерств, державні службовці та, врешті-решт, бюджетників чи це лікарі? Для чого це окремим законом вносити отакі поправки, котрі не стосуються саме цього закону? Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, насправді йдеться ось про що. Законом передбачені певні гарантії в діяльності членів ЦВК, і ми  з вами, власне, є зацікавленими в тому, щоб члени ЦВК були об'єктивними, і щоб на них не впливали за допомогою тих чи інших інструментів, до яких відноситься, в тому числі, заробітна плата, підвищення чи зняття заробітної плати, як це, до речі, має місце в окремих інститутах органів державної влади і управління.

Тому йдеться про те, щоб  на рівень закону, підкреслюю, на рівень закону перенести питання, пов'язані із визначенням розміру, в тому числі, заробітної плати та надбавок до заробітної плати.

І я думаю, що по такому шляху варто буде піти і стосовно всіх інших категорій органів, зокрема, і судової влади, де саме законом повинні визначатися умови і порядок оплати праці, а не відомчими актами, де знімаю або добавляю. Тому я вважаю, що це не недолік закону, а його перевага, і просив би підтримати.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування поправку 455 Богдана Костинюка.

 

13:06:27

За-148

Рішення не прийнято.

Поправка 464 Юрія Ключковського, будь ласка. Мікрофон.

 

13:06:35

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Йде мова про поправку 454-ту.

Ця поправка містить дослівну цитату з указу Президента України від 8 грудня 2000 року про концепцію підвищення  правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні.

Вона говорить про те, що Центральна виборча комісія може використовувати крім бюджетних коштів також кошти громадських організацій, підприємств, установ, організацій, органи місцевого самоврядування, міжнародну технічну допомогу, а також кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Скажімо, йде мова про навчання більш як півмільйона членів дільничних виборчих комісій. Це навчання повинна проводити Центральна виборча комісія. Однак бюджетних коштів для цього не вистачить. Тому якщо це є в указі Президента, чому це не закріпити і законом. Ми позбавили Центральну виборчу комісію права використовувати спеціальні фонди, тобто тільки Державний бюджет. Ось така допомога для проведення навчання і  підвищення правової культури...

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, дійсно, в проекті, який пропонується для голосування, чітко передбачено, що Центральна виборча комісія фінансується виключно за рахунок Державного бюджету. І створення яких-небудь інших фондів, в тому числі спеціалізованих, не передбачається.

Разом з тим, є пропозиція нашого колеги народного депутата Ключковського, який хотів би, щоб закон дозволяв з метою підвищення правової культури долучати для виконання функцій, не передбачених цим законом, тобто пов'язаних із пропагандою діяльності Центральної виборчої комісії, підвищення правової культури учасників виборчого процесу, залучати кошти відповідно до законодавства України тих чи інших осіб.

Я особисто виступав на комісії, щоб підтримати цю поправку. Але рішенням комісії вона відхилена.

 

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 454-та Юрія Ключковського.

 

13:08:59

За-100

Рішення не прийнято.

Поправка 464-та Юрія Ключковського. Не наполягає.

Поправка 478-ма. Горбаль наполягає? Ні.

Всі поправки, на яких наполягали народні депутати, проголосовані.

Будь ласка, пропозиція комітету.

 

ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, рішення Конституційної комісії, до компетенції якої, вірніше, постановою парламенту було передано цей законопроект, полягає в тому, щоб схвалити його у другому читанні та в цілому.

Я просив би підтримати це рішення комісії з огляду на те, що цей законопроект суттєво реформує відносити і правове регулювання, вірніше, відносин, пов'язаних із забезпеченням діяльності, організації діяльності Центральної виборчої комісії.

До вказаного законопроекту, як це вже говорив, до речі, Олександр Мороз, будучи співголовою цієї робочої комісії ТСК, є зауваження, окремі зауваження. Вони, до речі, підписаний цей законопроект з зауваженнями, вони оголошувалися, але рішення комісії ухвалити його в цілому, як закон.

 

ГОЛОВА. Дякую. Георгій Пономаренко, потім Олександр Мороз з мотивів. Прошу уваги.

 

13:10:21

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Пономаренко, фракція комуністів.

Володимир Михайлович! Ми проголосували статтю 7, поправку не проголосували, де член Центральної виборчої комісії може бути кандидатом в народні депутати. Тобто 6 членів ЦВК підуть кандидатами і паралізують роботу Центральної виборчої комісії. Це одне зауваження.

Друге. Ми записали, що може бути це те, що казав Хмара, може бути членом, працювати в державних  органах.

 І третє. Прикінцеві положення. Строк повноважень членів комісії, обраних до вступу в дію цього закону, 7 років. Тобто у нас 3 членам ЦВК через 6 місяців закінчується строк повноважень. Тобто вони будуть не 7 років, не 6, а 13 років. Всі ці зауваження є і в зауваженнях Юридичного відділу. Я як член Робочої групи на це звертав увагу. Я думаю, що ми не можемо...

 

ГОЛОВА. Олександр Мороз, будь ласка, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:11:36

МОРОЗ О.О.

Я звертаюся зараз до представників більшості. Ми не можемо в законі порушувати принцип дії будь-якого закону. Якщо закон не має зворотної дії, то як ми можемо вводити зараз 7-річний термін перебування на посаді члена Центральної  виборчої комісії? Це все одно, що зараз давайте проголосуємо за продовження повноважень депутатів ще на 10 років. Це одне і теж саме. Не можна цього робити!

І, потім, те, що говорив і Григорій Григорович і інші, якщо член ЦВК хоче бути депутатом, будь ласка, складай повноваження  і йди депутатом будеш.

Це не порушення прав людини, це вибір кожного громадянина, а так він хоче всі підуть в склад, чи будуть кандидатами і разом будуть судити інших. Це просто неподобство, я прошу 7 стаття і Прикінцеві положення треба голосувати тільки з тими винятками котрі ми зараз застерегли і котрі є в самому документі. Інакше ми не маємо морального права голосувати за цей закон. Я просив би з важити на  ці обставини.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:12:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Без виключення положень про те, що член ЦВК може бути кандидатом у депутати, без виключення  положень, які закріплені у статті 37-ій про матеріальне забезпечення, 70 відсотків надбавки персональні, пункт четвертий - відпустка без різниці скільки у нього вислуга, що, 45 робочих днів, календарних днів, вибачте, написано? Скажіть, будь ласка, хто обгрунтовував це? Хто ще має з державних службовців  такі пільги. І це при всьому при тому, що частина друга і третя статті 37 виключена, як видно ( це поправка 460-та врахована). Таким чином написано, что члени комісії, працівники секретаріату вже не є державними службовцями. Коли були державними службовцями, то, зрозуміло, є надбавка за ранг. А якщо не є державними службовцями?

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми  обмінялися з мотивів.

Прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію Тимчасової спеціальної комісії про прийняття у другому читанні і  в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Центральну  виборчу комісію" (нова редакція), реєстраційний номер  5235.

 

13:14:35

За-285

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 64, Регіони України - 61, Комуністів - 0, Соціал-демократичної партії, України (об'єднаної) - 40, Демократичні ініціативи, Народовладдя - 28, Трудова Україна - 28, Народна аграрна партія - 20, СПУ - 0, Блок Юлії Тимошенко - 0,  Союз - 16, НДП, Промисловці і підприємці  - 15, Центр - 4, позафракційні - 9.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", друге читання. Реєстраційний номер - 4097-1. Так. Святаш. Дмитро Святаш доповідає від комітет.

 

13:15:33

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Голово! Шановні колеги! Верховною Радою України 24 червня цього року прийнято за основу проект закону України про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг щодо надання послуг з перевезенням пасажирів і багажів на таксі". Рішення комітету позначило законопроект, то було прийняти його за основу та вцілому. Але він був прийнятий тільки за основу.

Прийняття зазначеного законопроекту саме на 5 сесії Верховної Ради України є вкрай важливим і має на меті усунення невідповідності даного закону законодавчим актом у сфері ліцензування та захисту прав споживачів зазначених послуг. Законопроект був доопрацьований. У комітеті до другого читання внесені пропозиції народного депутата України Буряка, Галієва, Осики та інших. вони враховані.

Комітет на своєму засіданні 29 червня цього року порекомендував Верховній Раді України  прийняти даний законопроект у другому читанні та вцілому як закон. Законопроект завізовано Головним юридичним управлінням Апарата Верховної Ради України без зауважень. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і вцілому як закон проект закону про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", реєстраційний номер - 4097-1.

 

13:17:02

За-216

Рішення не прийнято.   Пропозиція комітету?

Я ставлю на голосування про направлення проекту  Закону - реєстраційний номер 4097-1 на повторне друге читання. Прошу шановні колеги, визначитися.

 

ОНІЩУК М.В. Прошу підтримати.

 

13:17:32

За-230

 

ГОЛОВА. Рішення прийнято.

Шановні колеги,  ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін  до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", щодо ввезення цукру-сирцю. Реєстраційний номер 5423-1. Про включення до порядку денного.

 

13:18:16

За-255

Питання включено до порядку денного.

Для доповіді запрошується заступник міністра аграрної політики Омеляненко Григорій Григорович. Будь ласка, три хвилини для обгрунтування проекту і підготуватися  Пилипу Пилиповичу Буждигану.

 

ОМЕЛЯНЕНКО Г.Г.

Дякую. Шановний Володимире  Михайловичу, шановні народні депутати. Кабінетом Міністрів України внесено на  розгляд Верховної Ради проект Закону України про внесення змін до статті другої Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в  зовнішньоекономічних відносинах", яким передбачено фінансову заставу при операціях з давальницькою сировиною шляхом запровадження простого авельованого векселя на  суму сплати ввізного мита, податків та зборів у разі ввезення на митну територію України цукру, цукрових сиропів та патоки.

Зазначений законопроект в установленому порядку погоджено із  заінтересованими міністерствами  та іншими центральними органами виконавчої влади.

До речі, за даними Державної митної служби, в минулому  році цукру-сирцю тростин як давальницької сировини склало 1 мільйон 22 тисячі тонн, в той час, як експорт продукції, виробленої з давальницької сировини - тільки 735 тисяч тонн. Різниця - 287 тисяч тонн.

В поточному році за п'ять місяців цукру-сирцю тростин в режимі давальницької сировини вже є 184 тисячі.

Залишилось у нас на Україні 73,8 тисячі тонн. Саме тому реалізація положень зазначеного проекту закону сприятиме посиленню контролю за ввезенням цукру-сирцю з тростин цукрових сиропів та патоки на давальницьких умовах. Усунення сумнівних схем щодо ухилення від сплати податків до державного бюджету та захисту вітчизняного товаровиробника.

Головне Науково-експертне управління  Верховної Ради дало позитивний висновок на зазначений законопроект.

Профільний комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій підтримав законопроект на своєму засіданні 13 травня цього року. Просимо підтримати проект закону і прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую Вам, сідайте, будь ласка.

Пилип Пилипович Буждиган, від комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка, Пилип Пилипович.

 

13:21:12

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув 13 травня цього року проект закону про внесення змін до статті другої Закону України про операції з давальницькою сировиною у зовнішньо-економічних відносинах. Реєстраційний номер 5423-1. Внесений Кабінетом Міністрів України. Автори: Славута,  Копилов, Каленський, Лавров, Христенко.

Питання пов'язані із ввезенням в Україну цукру-сирцю з тростин і з цукрових сиропів та патоки на давальницьких умовах регулюється до сьогодні вище названим законом. Але, як відомо, практика є  критерієм істини. І на сьогодні  картина в цілому є такою: окремі комерційні структури використовують схеми ухиляння від сплати належних митних платежів від податків при переробці великих обсягів давальницької сировини в Україні з використанням фіктивних фірм, створених для проведення операцій, коли готова продукція, що знаходиться під митним контролем, випускається у вільний обіг, а комерційна структура, яка здійснила цю операцію, зникає або ліквідовується.

У зв'язку з реалізацією на внутрішньому ринку значних обсягів дешевого цукру, цукру-сирцю,  ............ виникає  проблема збуту цукру, виробленого з цукрового буряку  і це, відповідно, завдає значних збитків вітчизняному виробнику.

І тому, що економічно врегулювати дане питання в проекті закону, статтю другу Закону України "По операції за давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, пункт другий викласти у новій редакції, тобто запровадити фінансову заставу шляхом видачі авальованого векселю на суму сплати ввізного мита, податків та зборів, крім митних зборів.

Головне науково-експертне управління пропонує прийняти проект за основу, врахувати його зауваження в подальшій роботі. Наш комітет пропонує прийняти проект закону номер 5423-1 за основу.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, позиція комітету доведена. Потреба є обговорювати. Є.

Записалися на табло. Будь ласка, прізвища висвітліть.

Будь ласка, Юрій Кармазін. Має слово Олександр Баранівський, буде виступати другий.

 

13:23:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!  Запропонований урядом законопроект має нібито хорошу мету - мету, знову ж кажу, нібито посилення контролю із завезенням сировини на митну територію і нібито усунення сумнівних схем ухилення від сплати податків та створення умов для розвитку вітчизняного товаровиробника. Але коли ви подивитеся, що дві третини заводів уже порізали представники олігофренічних кланів на металобрухт на металобрухт. І сьогодні ми тільки отримуємо скарги: то з Ярошівського заводу, то з іншого заводу. І кругом все знищено. То ви зрозумійте, що це тільки на перший погляд.

І тому, Шановні народні депутати, я закликаю вас - не хочу обговорювати, - все це, як і попередні пропозиції уряду, є абсолютно незграбними спробами, і я пропоную відхилити цей закон. Я за нього голосувати не буду.

 

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:25:06

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, давайте пригадаємо: не так давно Україна виробляла чотири з половиною мільйони тонн цукру. Сьогодні - півтора. Втратили робочі місця, як самі буряковиробники, так і всі заводи, які виробляли техніку для виробництва цієї продукції. Втратили кормову базу. Ви знаєте, скільки кормів йшло від буряківництва на годівлю великої рогатої худоби, свиней та іншого. Звідси - зменшилося поголів'я ВРХ свиней, зменшилося знову ж таки виробництво м'ясо-молочної продукції, втратили робочі місця у тваринництві, як були, втратили заводи, про що говорив попередній виступаючий.

Скажіть, будь ласка, хтось рахував втрати бюджету по цій усій цепочці, я ще всю її не назвав? Хто сказав, що не вигідно вирощувати цукрові буряки в Україні, а треба завозити тросник і переробляти в Україні? Хто порахував всі ці затрати? Де цей умник, який би показався і став би перед людьми, що він сьогодні, до чого довели і що пропонується далі?

Цей законопроект, який нам сьогодні пропонуються, він все-таки да, він, можливо, до кінця не вирішує проблеми, але він все-таки ставить певні перепони для завезення сьогодні безконтрольно сировини і дає можливість, щоб вони вивозили перероблену продукцію. Зараз завозять сировину, назад продукцію не вивозять. Вона залишається тут. І користуються тим, що не сплачують ні мито ввізне, не сплачують ПДВ та інші податки.

У даному випадку це ставиться в певній мірі під контроль. І хто б тут з якими благими намірами не говорив, я не можу погодитися з попереднім виступаючим, що це, мовляв, гірше, ніж було.

Тому, на моє глибоке переконання, що цей законопроект треба приймати, якнайшвидше його приймати. І все-таки це дасть якийсь поштовх для розвитку нашого буряківництва і менш такого безвідповідального ввезення продукції і вивезення готової продукції з  України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Сухому.

 

13:27:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Я не хотів би виступати, як головний буряковод і знавець цієї теми, але хочу надати політичну оцінку цього законопроекту.

Ми  з вами неодноразово чули, в тому числі і сьогодні, і саме з цього приводу "крокодилові сльози" про захист вітчизняного товаровиробника. Спочатку знищили всю цю галузь, як це робилося. Ми знаємо деякі репліки і коментарі попередні виступаючі з цього приводу зробили. А зараз ось ці сльози театральні про те, що слід захистити. Кого і заради чого? Якби ті, які вносили ці законопроекти конкретно наголосили прізвища тих в руках котрих залишилися ці цукрові заводи, тоді ми могли б більш предметно обговорювати це питання.

У зв'язку з цим, що цього ніхто не сказав, і навіть  ніколи не скаже, і зрозуміло чому. Бо саме це є найбільшою таємницею при тому характері відносин капіталістичних відносин в господарстві, то на сьогодні і залишається десь під кабарцем,  або десь обабіч обговорення цієї проблеми. На користь кого має спрацювати і цей закон.

Які красиві слова, запровадити фінансову заставу, які красиві слова - овальвований вексель тощо. Тому хочу наголосити наступне, цей законопроект він влаштовує лише тих в руках на сьогодні є  цукрова галузь, і котрі хочуть остаточно  взяти її під контроль, у тому числі обмежити ричаги впливу за рахунок того, що ввозився цей  цукор тростинний. Нічого дивного у цьому немає. Його препахабіє капітал проходить становлення в буржуазній незалежній Україні, і він хоче на сьогодні довести, що він вже в змозі взяти всі потоки, у тому числі і з цукрового бізнесу під свій контроль і використати виключне зараз  власних інтересів.

Фракція комуністів не буде  приймати участь у цих брудних оборутках, вона не буде голосувати за цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція "Трудова Україна".

 

13:30:28

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, фракція "Трудової України", місто Запоріжжя.

Шановні народні депутати! Я категорично  не погоджуюся з негативними оцінками цього законопроекту. Я прошу вибачення у тих депутатів. кого я зараз може ображу, ті, хто тут давали негативну оцінку, або не читали, або хоча б взяли довідник та прочитали, що таке простий авальований вексель.

Проблематика, котра лежить  і основі поданого урядом законопроекту 5423-1, не є новою для нас у цьому залі. З цієї проблематики вже ж були внесені  народними депутатами України законопроекти. Вирощувати чи не вирощувати цукровий буряк, буржуазний цукор чи не буржуазний, він просто солодкий і для пролетаря, і для олігарха. Це ж не про це мова йде у даному законопроекті.

У даному законопроекті уряд разом з рядом народних депутатів  України намагається навести елементарний порядок, як  на фінансовому, так і на продовольчому ринку. Буде давальчиська сировина чи не буде  ми не будемо вирішувати у цьому залі, бо є інші законопроекти, які дають дозвіл завозити і використовувати в послідуючому в роботі.

Шановні колеги, запровадження практики, коли привезення такої давальницької сировини як цукор, цукровий сироп та патока обов'язковим стає подання до податкових органів не простого, а ..................... векселя, тобто векселя із банківською гарантією або  з  грошима, слід, безумовно, законодавчо підтримати.

Річ у тім, що таким чином ми значно підвищимо гарантії сплати до відповідного бюджету, я підкреслюю, до бюджетів, відстрочених у часі сум ввізного мита, податків та збору. Таким чином,  ми не допустимо і ухиляння від сплати хитрими бізнесменами, таким  чином ми компенсуємо бюджет, таким чином уряду слід ще врахувати, що у даному випадку ми отримаємо певні проблеми, але не для людей, а певні проблеми отримаємо для тих, які вироблятимуть цукор. Справа у тім, що це будуть нові якісь витрати. І одна, якщо говорити про політику тут, то вона одна єдине, можливе підняття ціни  на цукор, чого ми не можемо допустити. Ми не можемо допустити розбалансування цінового паритету на цукор, який на сьогоднішній день у нас в Україні встановився.

До того ж у силу специфіки нашого підприємництва не всі суб'єкти господарювання зможуть отримати гарантії банку, бо наприклад, або працюють   на орендованому обладнанні, або не мають відповідних активів. Є ряд інших  застережень, які, безумовно, можуть бути реалізовані під час підготовки законопроекту до другого читання. Я вношу пропозицію прийняти цей законопроект у першому читанні за основу.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Чотири виступаючих, вже завершили розгляд питання. Ну, неможна ж Андрій, завершили.

Шановні колеги,  прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету і виступаючих депутатів про прийняття за основу у першому читані проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (щодо ввезення цукру-сирцю), реєстраційний номер 5423-1.

 

13:34:07

За-300

Прийнято.

Шановні колеги, не кричіть, не треба. Тут заперечення є і я не можу поставити в цілому. Будь ласка, з мотивів Черняк.

 

13:34:23

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, я з огидою голосував за цей Закон. Хочу пояснити, чому.

Треба вирощувати цукрові буряки, а не ввозити давальницьку сировину. Треба розвивати цукрово-буряковий комплекс в нашій країні.

Але,  на жаль, Верховна Рада прийняла Закон про давальницьку сировину, про її ввіз. Цей    Закон паліативний, але він вдосконалює дещо в тому Законі, і тому я був змушений  голосувати за нього з великою огидою. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юхновський, Шкіль.

Я бачу всіх, шановні колеги. Ви зверніть увагу на перелік питань, які нам сьогодні ще треба розглянути.

 

13:35:09

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

Вельмишановний Володимире Михайловичу,  ми дуже грунтовно вивчили стан із цукровою промисловістю в Україні. І я абсолютно авторитетно заявляю: до тих   пір, поки урожай цукрових буряків  в Україні не буде доведений в середньому до  500 центнерів з гектара, ми не розв'яжемо в Україні проблеми цукру.

 

ГОЛОВА. Шкіль, будь ласка, фракція блоку Юлії Тимошенко.

 

13:35:43

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

В першу чергу,  тут взагалі треба, я думаю, Україні врешті-решт відмовитися від давальницької сировини, як явища. Тут ми чуємо, що Президент Україна заявляє про те, що Україна перетворюється в сировинний додаток до інших розвинених держав. То ми що, сировинний додаток, за його словами, ще й маємо ввозити сировину.

Тому треба давати можливість, якщо мало у нас буряків, треба дотувати цукровиробництво і доводити до того,  щоб ми мали врешті-решт український цукор, а не завозили  продукти його   діяльності сюди  в Україну. Тому ми голосували за цей законопроект.

Він не вирішує питання, звичайно,  але він зменшує зловживання. Тому, я думаю, що цей законопроект треба буде прийняти і в цілому.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, зараз ми переходимо до розгляду повторного першого читання. Мали  розглядати проект Закону під номером  2305, але автор проекту  - Литвин Вадим Валентинович просить його розгляд перенести. Я думаю, що не буде заперечень? Він - автор проекту, на наступну сесію. Завтра ж у нас останній день фактично.

Повторне перше читання проекту закону про внесення змін до закону України про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом. Повторне перше читання. Я прошу дуже коротко нагадати авторам законопроектів про їх сутність, оскільки ми вже їх розглядали.

Стоян Олександр Миколайович. І прошу підготуватись Царьова.

 

13:37:35

СТОЯН О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги  народні депутати! Поданий мною законопроект спрямований на посилення соціального захисту працівників підприємств-боржника та уточнення повноважень профспілок щодо цього захисту.

Дві принципові позиції.

Перша. Право профспілок на представництво інтересів працівників при банкрутстві, яке закріплено в законі України про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності.

Зазначу, що до цього часу в нині діючому законі не визначено хто має бути стороною колективного договору під час санації, оскільки в цей період припиняються повноваження керівника підприємства-боржника, а санація може тривати рік, півтора, або і більше.

Не відомо також хто відповідає за дію чинного колективного договору. Тому ми пропонуємо, що під час проведення ліквідації процедури у складі ліквідаційної комісії повинен бути представник профспілкового комітету.

Друга пропозиція, найбільш принципова. Це питання щодо черговості задоволення вимог кредиторів, зокрема щодо виплати заборгованості заробітної плати.  Тобто ми вносимо пропозицію при банкрутстві підприємства першочергово необхідно розрахуватись по заробітній платі. Вказана норма узгоджується з нормою статті 11 Конвенції МОП 95 "Про захист заробітної плати", яку ратифіковано Україною. У цій нормі записано, що у випадках банкрутства підприємства, або його ліквідації працівники є привілейованими кредиторами.

Зазначу також, що ця норма щодо першочерговості виплати заробітної плати при ліквідації підприємства передбачена також і в інших наших документах, і зокрема, хочу нагадати шановним, зокрема, роботодавцям, які, я знаю, не дуже  хочуть підтримувати цю пропозицію: Президент України Леонід Кучма указом від 25.05.04, тобто в травні місяці про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості з заробітної плати зобов'язав Кабінет Міністрів України прискорити внесення на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до закону про відновлення платоспроможності боржника щодо віднесення заробітної плати як до першочергової.  Тому, шановні колеги...і Міністерство   праці  дало пропозиції також щодо першочерговості.

Тому даний законопроект передбачає представництво, повторюю, профспілок при банкрутстві, і друге, коли підприємство банкрут, треба, щоб спочатку розрахувалися по заробітній платі, а потім все інше.

Даний законопроект розглянуто на комітеті з питань економічної політики, і був підтриманий, за що я вдячний. Є певні зауваження головного науково-експертного управління, які будуть враховані. Я прошу підтримати його в першому читанні.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, оскільки ми вже розглядали цей законопроект...

Я зрозумів. Я прошу доповідачів зробити акцент на тих питаннях, які викликали сумнів у сесійній залі, чому він був не підтриманий. А повторювати знову те, що ми чули, ну, вже ж це не додасть аргументів для прийняття рішення. Будь ласка, я просив би враховувати це.

Олег Анатолійович Царьов, будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.  Да, власний законопроект є від комітету.

 

13:40:55

ЦАРЬОВ О.А.

Дорогие коллеги!   Комитетом по вопросам экономической политики 3 июня рассмотрен проект изменений в Закон Украины о восстановлении платежеспособности должника - 1349, внесенный народным депутатом Стояном Александром Ивановичем.

Проект, как докладывал Александр Иванович, направлен на уточнение некоторых социальных вопросов при банкротстве предприятия, участие профсоюзов в этой деятельности и так далее.

Есть очень большое количество замечаний со стороны членов комитета высказывались и со стороны Научно-экспертного управления.

Одно из основных - это то, что если выносить заработную плату вперед, то большое количество предприятий, где ликвидаторам надо выплачивать какие-то средства, эти средства брать будет неоткуда. Таким образом, ликвидатор заранее будет знать, что он не получит и суд не получит плату за свою работу. Это будет приводить к тому, что мы будем процесс приватизации загонять в тень.

Комитет поддерживает в целом этот законопроект и просит принять его в первом чтении за основу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам. Будь ласка.

 

ЦАРЬОВ О.А.  Следующий законопроект.

Постановлением Верховного Совета Украины от шестого февраля... Значит, хочу сказать, что два законопроекта хоть идут вместе, они не альтернативные. Более того, этот законопроект, который сейчас я буду докладывать, было бы по-хорошему взять за основу, а Стояна во втором чтении учесть.

Постановлением Верховного Совета Украины от шестого февраля 2003 года Комитету по вопросам экономической политики было дано поручение доработать объединенный законопроект: об усовершенствовании процедур восстановления платежеспособности должника. Это были законы: 1349, 2046, 2133, 2225, 2259 и 2273.

Мы на подкомитете и в комитете рассмотрели все эти законопроекты и из них составили один законопроект. Подавляющее большинство предложений и замечаний предыдущих законопроектов было учтено. И мной как головой  подкомитета был зарегистрирован этот законопроект.

Проектом предлагается внести ряд изменений в четыре закона, а именно: в Закон о залоге, в Закон об исполнительном производстве, в Закон о восстановлении платежеспособности должника или признание его банкротом, Закон о порядке обязательства налогоплательщика перед бюджетами, государственными целевыми фондами. Изменения  в эти законы предусматривают в усовершенствование механизма принудительной реализации имущества государственных предприятий, а также предприятий в уставном фонде  которых больше 25 процентов акций принадлежит государству.

Вопросы отчуждения имущества и вопросы банкротства. Кроме этого банкротство и отчуждение имущества для  градообразующих  предприятий,  для предприятий, имеющих стратегическое значение в экономике и безопасности государства, в частности особо опасных предприятий и субъектов естественных монополий. Предложенные изменения предоставляют органам исполнительной власти возможность своевременных и эффективных мероприятий по восстановлению платежеспособности данной категории предприятий.

Самое главное, ради чего принимается этот закон. Мы отбросили максимум спорных вопросов, оставили главный перечень вопросов, и мы полностью пришли, спасибо Кабинету Министров, Минэкономики к полному согласию по этому законопроекту. Оставили вопросы, которые позволят снять мораторий на принудительную реализацию  имущества.  Потому что сегодня мораторий на принудительную реализацию  имущества не позволяет государственным предприятиям и предприятиям, у которых в уставном фонде больше 25 процентов акций находится в государстве...

 

ГОЛОВА. Мікрофон, будь ласка.

 

ЦАРЬОВ О.А. Комитет просил поддержать и принять за основу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  Олег Анатолійович зробив доповіді по законопроекту 3586, тобто по 3 законопроектах.

Все у вас, так.  А 3586, добре, тоді окремо все. Дякую.

Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Ми вже обговорили ці законопроекти, є нам потреба ще раз обговорити, може просто визначитись. Тому що це повторне перше, будь ласка, давайте запишемося і будемо обговорювати. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрій Кармазін. Але я просив би, шановні колеги,  чітко формулювати позицію за і проти.

Підготуватися Михайлу Волинцю. Продовжуємо роботу на 15 хвилин.

 

13:46:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!  Народний депутат Стоян піднімав дуже важливе питання,  такий законопроект вносився ще в липні 2002 року. Сьогодні 2004 рік. Два роки. Два роки тут волиндається цей проект.

Я хотів би відповісти на питання: "Кому не вигідно було, щоб цей закон був прийнятий?"  Цей закон не вигідно було прийняти тим людям, які мають, самі купили заводи, і їм сьогодні абсолютно без різниці, що буде з тими робітниками, які  звільняються. Давайте відповідати  чітко на ці питання, абсолютно чітко. І тому  сьогодні цей законопроект, який, слава Богу, включений, пропонується, щоб представників працівників мав вирішальний голос, тобто трудового колективу представник мав голос при  проведенні процедур банкрутства. Сьогодні ж його ніхто взагалі не запитує. Куди викидають  людей нікого не хвилює. Це до 1-ої статті.

До 7-ої статті  закону пропонується, щоб додавалися також і рішення виборного органу, скільки б там профспілок не було, треба написати  було і профспілок, бо може бути кілька профспілок.

Наступна пропозиція. Яка також правильна абсолютно, що, якщо планом санацій передбачається звільнення працівників, які чомусь не можуть бути реалізовані у плані санації, то тоді треба попередити первинну профспілкову організацію за три місяці, провести консультації про профспілки щодо вжиття заходів щодо запобігання звільненням чи зведення їх до мінімуму. Це робиться в усьому цивілізованому світі. Тому це  відповідає міжнародним конвенціям. Ми цього чомусь говоримо з якихось причин, хтось не хоче. Політично я закликаю всі сили, які тут є сьогодні проголосувати зразу за перше і за друге читання цього законопроекту. Він два роки у нас лежить. І цей законопроект я проаналізував на відміну від старого, який вносився 11.07. Є вже доопрацьований з урахуванням зауважень Науково-експертного відділу.

І, незважаючи на те, що є пропозиції до статті 31, до першочергових вимог кредиторів, які від продажу майна виплату заборгованості заробітної плати, хоча би за 3 місяці ставиться, ну, це зрозуміло, це треба робити. Для чого ж у нас воно тоді продається? Просто так? І тому я негативно відношусь до того. що комітет так  в першому читанні каже, треба приймати негайно і давати Президенту на підпис. Дякую.

 

ГОЛОВА. Михайло Волинець, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

13:50:00

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Діючий закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в основному не сприяє оздоровленню фінансового становища низькорентабельних підприємств і підвищенню конкурентоспроможності виготовленої продукції. Згідно з статтею 31 черговість задоволення вимог кредиторів всі кошти одержані від продажу майна боржника направляються на вимоги, що забезпечені заставою, а коштів на виплату заборгованості по заробітній платі працівникам або заборгованостей з регресних позовів та разової допомоги по втраті професійної працездатності не вистачає. Сьогодні на таких підприємствах заборгованість склала більше одного мільярда гривень.

За рахунок реалізації Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" значно зросла реалізація майно поза приватизаційними процесами. При цьому одна третина підприємств  була приватизована штучним шляхом, шляхом банкротства за безцінь.

Особливо негативно позначається вказаний закон на  діяльності вугільної промисловості, хімічної та інших галузей промисловості, які мають стратегічне значення для економіки. Ще у 2002 році я написав законопроект під номером 2046, яким передбачалося уникнути штучного банкрутства підприємств. Складається така ситуація, коли домовляються  банкіри з підприємцем, оціночну ціну підприємства занижують і потім банкрот ять підприємства, у цей час не виплачують людям зарплату працівникам, і підприємство переходить до рук банку чи іншого недобросовісного кредитора.

Саме цим законопроектом я винайшов, як уникнути механізму штучного банкротства підприємств і як зробити основним кредитором працівників, яким  заборгували у  заробітній платі. Слід також зазначити, що відповідно до статей 5 і 6 Конвенції Міжнародної організації праці номер 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавців та статті 11 Конвенції  Міжнародної організації праці номер 95 про захист заробітної плати у разі банкрутства підприємства або ліквідації його у судовому порядку працівники, зайняті на цьому підприємстві, матимуть становище привілейованих кредиторів і мають в першу чергу отримати свою заробітну плату.

А законопроектом 1349, автором якого являється Олександр Стоян, якраз і передбачено вирішити у першу чергу ці питання. Я пропоную народним  депутатам підтримати цей законопроект.

Відносно законопроекту  за номером 4424-3, який підготував депутат Майстришин, тут є раціональні  пропозиції, але у той же час заробітна плата не являється першочерговим платежем, тому я пропоную досить уважно придивитися до цього законопроекту. Крім того, випадають ті  люди, які сьогодні розрахувалися з підприємств. Наприклад, шахта "Комуніст", де розрахувалося 12,5 тисяч працівників, яким  не виплачували...

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

13:53:18

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановні колеги,  звичайно, що  навести лад в тому, щоб  позбавити можливості злочинним чином використовувати ті засоби, які  дає можливість санувати ті чи інші підприємства, необхідні.

Я вам скажу: санація - це взагалі  дуже цікаве явище, яке можна використати, як кожний лікуючий засіб на шкоду хворому і на користь.

Я хотів би, щоб   властиво цей медичний термін, якій увійшов в економіку, був тут використаний абсолютно професійно і фахово. Тому тут я хотів би відійти від політичних і будь-яких інших оцінок. Тут треба  вийти на оцінки суто економічні і прагматичні.

Ми можемо говорити скільки завгодно про те, що профспілки в Україні, я погоджуюся з першим виступаючим Кармазіним, з тим, що треба записати  ... профспілки.

Склалося, у нас  є диверсифікація захисту робітника і чим більше буде захищати, тим, я думаю, якіснішим буде захист. Тому що це не той випадок, коли кількість захищаючих понижує рівень  захисту. А тут було б якраз добре.

Те, що це не подобається працедавцям, то завжди так було. Протистояння профспілки і працедавця  завжди закінчувалося тим миром, який був вигідний людині. І так само протистояння має закінчуватися тут. І тому  я б казав, що з запропонованих законопроектів, Стояна є  не найкращий законопроект. Він міг бути вдосконаленим, і буде в другому читанні,  але з переліку запропонованих, вартувало б підтримати його. В першу чергу тому, що там детальніше виписані процеси, там немає менше загальників.

І  найголовніше.  Тяжко буде,"тяжко" може не те слово, тяжче буде його використовувати не на користь тобто не за призначенням.

І я хотів би  в даній ситуації висловити не тільки свою думку, але й думку своєї фракції, що в першому читанні ми  підтримаємо, а  далі, я думаю, що і комітет, і зацікавлені представники профспілкового руху, які є одночасно і народними депутатами, доопрацюють і запропонують той  продукт,  за який не буде соромно народним депутатам і вищому законодавчому органу.

Тому, я наголошую, що підтримати в першому читанні  вартує. Всі решта законопроекти - там є, звичайно, позитив. Я думаю, що  тут би комітет мав би створити, та й загалом винесення на Верховну Раду, я хотів би це виокремити:   чотири законопроекти - їх виносити  сюди не вартує. Комітет має пропонувати завершені повноцінні продукти. І я сподіваюсь, що за допомогою сесійної зали ми спонукаємо комітет до того, щоб він виніс на наступне голосування повноцінний продукт, за який ми всі з задоволенням проголосуємо. Дякую.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський. Немає його.

Володимир Черняк, будь ласка.

 

13:56:12

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Причиною банкрутства є неплатоспроможність боржника. І цей домоклів меч повинен спрацьовувати, інакше ринкова економіка не може існувати. В банкрутстві галузей винен уряд і парламент. В банкрутстві підприємств винен менеджмент, винен директор, управлінці і управлінська команда.

Існує три основних причини банкрутства.

Перша причина - погане управління.

Друга причина - погане управління.

І третя причина - погане управління.

Для того, щоб підняти рівень управління і діє механізм банкрутства в ринковій економіці.

Тепер безпосередньо, як кажуть, до наших баранів. Йдеться про фінансове банкрутство. У нас чомусь всіх лякає термін "банкрутство". Це взагалі нормальне явище в ринковій економіці, якщо воно локальне. Не галузі, а підприємства. Йдеться про фінансове банкрутство, яке тягне за собою необхідність оздоровлення, санації. Це лікування економіки. І тому повинні бути відповідні цивілізовані механізми банкрутства. Не повинно бути штучного банкрутства, що відбувається у нас. Штучно доводять підприємства до банкрутства, потім за безцінь їх скуповують і потім погано використовують. Значить треба поставити перепони на шляху штучного банкрутства. Це перше.

І друге. Потрібно вирішити конфлікт інтересів профспілок і роботодавців. І саме на це спрямований даний законопроект.

Він пропонує врахувати інтереси трудового колективу, захистити  працівників в разі банкрутства в разі неплатоспроможності роботодавця. Не повинен постраждати трудовий колектив. І це правильно, це нормально.

І тому він заслуговує, цей законопроект, на підтримку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, з мотивів. Ярослав Сухий і Валентина Семенюк я бачу руки. Все.

 

13:58:49

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Шановні колеги!

Ярослав Сухий, Запоріжжя, "Трудова Україна".

Я щиро вдячний тим народним депутатам, котрі вчора підтримали два законопроекти наші - 4241, 4241-1 (щодо погашення заборгованості заробітної плати). І якщо пригадуєте, у висновках Головного науково-експертного управління мова йшла саме про те, що необхідно у зв'язку з цим законопроектом внести зміни та доповнення до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника".

Я звертаю увагу всіх на статтю 31-шу, де саме доречно до цього законопроекту говориться про те, що до першочергових вимог кредиторів належить виплата заборгованості із заробітної плати. З огляду на те, щоб ми якомога швидше підставили законодавче плече під розв'язання цієї надзвичайно болючої проблеми, а невиплата зарплати - це не тільки порушення соціальної справедливості, це й ще удар по внутрішньому ринку.

Я закликаю сесійну залу підтримати ці законопроекти.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

 

13:59:52

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги! Та пропозиція, яку запропонував Олександр Миколайович, вона, дійсно, суттєва, її можна врахувати.  Але те, що запропонував сьогодні пан Царьов в зведеному законопроекті щодо випуску цінних паперів у вигляді облігацій, це мініпірамідки у закритих акціонерних товариствах. Тому і зауваження науково-експертного відділу в цьому плані, воно є дуже суттєве, і його треба врахувати, тому що у нас сьогодні є і закриті, і відкриті акціонерні товариства. Якщо ми пустим безконтрольно обіг облігацій, то, фактично, це можуть бути, плачевно закінчитися потім для таких підприємств. Це перше.

Друге, Володимир Михайлович, у нас так якось получилося, що три законопроекти обговорюємо усі разом.

 

ГОЛОВА. Ні, два.

 

СЕМЕНЮК В.П. Два... Три, фактично: 1349, 1341-1 і уже узагальнений 3586. Мені кажеться...

 

ГОЛОВА. Ні, ми зараз будемо обговорювати

 

СЕМЕНЮК В.П. Мені здається, що буде дуже розумно зробити: дати доручення створити робочу групу і всі ті пропозиції, які і в дальших законопроектах, щоб напрацювати один документ.

 

ГОЛОВА. Тим більше, що майже десяток законопроектів з одного і того ж питання фактично.

Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування для прийняття за основу першим проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Автор - Олександр Стоян. За основу. 1349 законопроект.

 

14:01:43

За-128

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур відновлення платоспроможності боржника. Реєстраційний номер 1349-1. Автор - народний депутат Царьов.

 

14:02:18

За-203

Рішення не прийнято. Закони відхилено.

З процедури не можна, це двічі вже ми ставили на повторне читання. Будь ласка, шановні колеги! Будь ласка, Стоян.

 

14:02:34

СТОЯН О.М.

Володимире Михайловичу, виступаючі депутати казали про важливість законів: і мого, і Царьова. Їх не можна просто так залишити.

Я прошу дати доручення об'єднати ці закони, доручити авторам і внести на наступну сесію Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка. Я думаю, що суб'єкти законодавчої ініціативи можуть узгодити позиції і внести відповідний проект. Я не можу дати такого доручення, на превеликий жаль.

Шибко з процедури, будь ласка. А на даний момент законопроекти відхилені. Вже на друге повторне перше ми не можемо відправляти.

 

14:02:59

ШИБКО В.Я.

Шибко, Соціалістична партія, місто Дніпропетровськ.

Шановні колеги, я взяв слово з мотивів: чому наша фракція не голосувала.

Справа в тому, що на сьогоднішній день в цих законопроектах не виписано, що ми будемо робити  з тими режимними, державними і казенними підприємствами, які на сьогоднішній день існують в Україні. Я, наприклад, маю на увазі Дніпроджержинський ПХЗ, про це я вже казав в цьому залі. На сьогоднішній день йде просто нахабний дерибан цього підприємства, з нього на сьогоднішній день намагаються зробити декілька малих підприємств, збранкрутити для того, щоб просто залишити Україну без такого важливого підприємства, яке сьогодні може служити нам. Тому виходячи з цього ми не могли голосувати, що ця норма була не виписана в цьому законі теж. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! У нас є ще 12 хвилин ми можемо розглянути ще один проект. Почекайте, не кричіть ні,  бо ми продовжили роботу на 15 хвилин, і я про це оголосив півгодини тому назад. Тому оголошується проект закону про внесення змін до деяких  Законів України щодо зобов'язань боржника. Реєстраційний номер 3586 - урядовий законопроект. Бірюк Сергій Олексійович, член державної комісії з цінних паперів і Фонду ринку. Прошу дуже коротко.  А потім  після...

 

БІРЮК С.О.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Необхідність прийняття зазначеного закону обумовлено тим, що застосування діючих механізмів переведення зобов'язань підприємств-боржинків цінні папери можна використовувати, як додатковий  засіб відновлення платоспроможності українських підприємств, оздоровлення фінансово-господарського їх стану, а також збереження цілісних майнових комплексів.

Законопроект вносить зміни, які направлені на введення механізмів переведення зобов'язань товариств у цінні папери шляхом випуску облігацій.

Слід зазначити, що відсутність механізму, який діє в усьому світі, переведення зобов'язань підприємств у цінні папери створює умови для виникнення не бажаних наслідків для окремих підприємств і для економіки в цілому України.

Зараз не хотів би сказати, що на теренах України в кожній області  від 20 до 30 відсотків акціонерних товариств - це знаходяться в стані санації.

Результат - це продаж майна за безцінь, майже. Це виділення найкращих кредиторами підприємств і заставляння тих хто приватизував, у першу чергу, це  трудові колективи, це  льготна підписка  ні з цим, бо  їх не допускають  ні до самої процедури санації і не  дають можливість зберегти свої підприємства. Крім того, після того, як підприємство  банкротує, його ім'я стає вже нікому непотрібним. І те, що пишеться завжди, що створено з такого-то  часу, вже не діє. Тому цей законопроект направлений на можливість створення для підприємств додаткової можливості. Крім того, створення пірамід тут неможливе, тому що новий випуск облігацій неможливий до погашення зобов'язань по старих облігаціях. Те дає можливість зберегти підприємство, зберегти робочі місця, не дати можливість продати підприємство.

Крім того ми  підтримуємо  пропозицію Науково-експертного управління про те, що це можна робити після того, як буде прийняте рішення у плані санації санаторами. Це можна на другому читанні  включити. Дякую за увагу. прошу підтримати.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету співдоповідає голова підкомітету Царьов Олег Анатолійович. Будь ласка, 3 хвилини. ( Ш у м   у   з а л і)

 

14:07:01

ЦАРЬОВ О.А.

Это другой законопроект. Это законопроект Бирюка.

Комитет по вопросам экономической  политики...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Олегу Анатолійовичу, почекайте.

Ми  розглядаємо з вами законопроект урядовий за номером 3586. Наступні будуть ваші, депутатські.  Будь ласка.

 

ЦАРЬОВ О.А. ... рассмотрел на своем заседании 13 мая проект (регистрационный номер 3586) о восстановлении платежеспособности должника и признания его банкротом (изменение в  закон Украины). В связи с этими изменениями  хозяйственным обществам буде предоставлено право  в процессе  (мы согласны с замечаниями, если включить замечания Мацюка, то можно  голосовать целиком  и закон) санации менять  долги на  долговые ценные  бумаги. С нашей точки зрения это нормально и мы предлагаем принять законопроект за основу и в первом чтении его поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, є необхідність обговорювати? так, Соломатін наполягає. Будь ласка. Вірніше, Кармазін.  Кармазін, вибачте. Кармазін перший.

 

14:08:36

СОЛОМАТІН Ю.П.

Кармазін не прийшов. Юра, зачекай!

Ось так і треба обходити тих, які рвуться захистити капітал.

Шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо з вами урядовий законопроект. І в мене виникає таке питання, чи з огидою, чи з насолодою я буду голосувати, як говорить мій колега депутат Черняк Володимир Кирилович, голосувати за цей законопроект.

З одного боку здається, що робиться макіяж на звірячий оскал капіталу. але з другого боку, складається враження. що робиться відчайдушна спроба посадити ций капітал на цепку, на котрій він має знаходитися заради того, щоб не покусати випадкового свого, власника свого господаря. Тому ось ця пропозиція міняти борги на боргові папери з тим, щоб можна було  владнати цю ситуацію належним чином в умовах капіталістичного господарювання. Вона має посіяти, з одного боку, якусь ілюзію, що можна керувати. що можна управляти цим капіталом і його поведінкою, а з другого боку, надає певні невеличкі можливості заради того. щоб все ж таки тримати його у певних межах. Тому наша фракція  має такі міркування, що у цього законопроекту більше все ж таки переваг, які дозволяють нам схилитися до думки, що ми  зможемо з використанням цього законопроекту на певну цепку цей капітал усадовити і якимось чином його контролювати.

Тому я викладаю думку і позицію нашої фракції, ми підтримуємо пропозицію комітету  за те, щоб цей законопроект був прийнятий у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кармазін.

 

14:10:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановні громадяни України. Знавцям слова буржуазія і усиновителям капіталу я хотів би пояснити, що Закон України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, куди зараз пропонується внести малесенькі зміни,  був прийнятий Верховною Радою України ще 14 травня 1992 року. А Закон про цінні папери і фондову біржу, в який теж пропонується сьогодні зміни, був прийнятий Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 18 червня 1991 року. Біда нашого уряду, недолугого, обмеженого уряду у тому, що ще до цього  часу ці закони не поміняв. От через це ми погано так живемо. Але цей уряд постійно підтримуєте ви ті, хто говорите буржуазний і так далі.

А я звертаю вашу увагу, що  це 1991, 1992 рік, а це базові закони, які у всьому світі уже б давно мали бути поміняні і зроблені цивілізованим шляхом. Щодо пропозицій конкретних уряду. Там пропонується абсолютно правильний механізм, абсолютно правильний, повторюю, механізм, який сьогодні і можна використати. І ту пропозицію, яку дало Науково-експертне управління, щоб викласти нову  редакцію, а фактично добавити   тільки слова: "у разі, якщо це передбачено планом санації". І, таким чином, вони "за" прийняття взагалі в першому і в другому читанні Науково-експертному Управлінні. А тут же всього мова йде по одному реченню : "Переведення зобов'язань боржника в першому Законі про відновлення платеспроможності, а  в другому - про цінні папери і фондову біржу   записати таки чином. Тому я просив би: приймати цей Закон - це покращить   ситуацію ту, до якої довели ті закони, які прийняті в той час, ще в 1991-92 рр., і які, на жаль, новою владою, новою українською державою, яка поки що не сформувала еліту, щоб навчилася хоча б проаналізувати ту законодавчу базу, яка в нас є.

Цією елітою вони, на жаль, не прийняті і не скасовані.

Я буду голосувати за прийняття і  в першому, і в другому читанні, якщо поставлять і якщо вистачить у нас голосів, бо мені дуже прикро, що ми попередній законопроект Стояна провалили тільки через те, що він зрадив свою фракцію і вийшов з неї. А фактично ж то законопроект був хороший і потрібний людям.

І ми з політичних мотивів взяли і завалили той закон.  А до нього треба  повертатися і чим швидше, тим краще. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо визначатися? Будь ласка, Черняк.

 

14:14:08

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, це законопроект, за який я голосуватиму з насолодою.

Склалася така ситуація. Зараз підприємства-боржники продаються тому, що неможна реструктуризувати борг. Вони продаються або цілими майновими комлексами, або  виділяються якісь частини і продаються.

Цим Законом дозволяється реструктуризація боргу при згоді кредиторів. Кредитори можуть домовитися, якщо в них є таке бажання і така воля добра, вони домовляються, борг реструктуризується, підприємство залишається, працює: оздоровлення, санація, кредити вкладаються, кошти.  І вони заробляють гроші, а потім  платять борги поступово. Воно не може платити їх сьогодні? Але, якщо він буде працювати, залишиться, то, може в перспективі борги виплатити. Таким чином, ми зберігаємо підприємство. І зберігаємо робітників, робочі місця, випуск продукції. Тобто тут суцільний позитив. Я думаю, що якраз це той механізм, який сприятиме вирішенню питання. Тому я закликаю вас голосувати і в першому, і в другому читанні за цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, Володимир Кирилович, Ви не стільки допомогли, як зірвали голосування. Будемо голосувати?

Я ставлю на голосування прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зобов'язань боржника. Реєстраційний номер 3586.

 

14:16:15

За-202

Я з вашого дозволу, ще раз? Ставимо ще раз на голосування. Голосуємо. Мобілізуйтесь, будь ласка.

 

14:16:43

За-203

Шановні колеги, ясно, що у нас підійшов час перерви. Після перерви ми ще раз проголосуємо, бо вже 14.16. 

На цьому ранкове засідання оголошується закритим.

Початок роботи вечірнього - о 16-тій годині.