ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30 червня 2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу займати свої місця, будемо продовжувати роботу. Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:04:11

Зареєструвалися у сесійній залі 439 народних депутатів Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Ми зупинилися на розгляді законопроекту 3586 - це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо зобов'язань боржника.

Шановні колеги! Оскільки було 2 години 17 хвилин, домовилися після цього поставити на голосування цей законопроект.

Прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України ( щодо зобов'язань боржника), реєстраційний номер 3586. Прошу голосувати. Не працює система. Зараз підлагодять. Зніміть голосування. Прошу змобілізуватися. Готові? Зніміть голосування, поки що будемо вважати це тренуванням.

Прошу уваги! Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України ( щодо зобов'язань боржника), реєстраційний номер 3586. Прошу голосувати.

16:05:57

За-300

Закон... Рішення прийнято. За основу ми прийняли.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо майнових прав", реєстраційні номери - 4032, 4243, 4432, 5012. Доповідачі народні депутати України Семенюк Валентина Петрівна, Майстришин Володимир Якович, член Державної комісії з цінних паперів фондового ринку Бірюк Сергій Олексійович і народний депутат України Ісаєв Леонід Олексійович. Будь ласка, Валентина Петрівна. Шановні колеги, прошу до 3 хвилин.

16:06:45

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

На ваш розгляд виноситься проект закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вноситься народними депутатами Семенюк, Морозом, Сподаренко.

Даний документ базується на таких чинниках. Сьогодні в нас, в Верховній Раді ми прийняли Закон "Про управління об'єктами державної власності", але він заветований, фактично не діє. Діє лише Декрет Кабінету Міністрів 1992 року.

Державним майном сьогодні управляють: Кабінет Міністрів, який делегував свої повноваження міністерствам, відомствам і іншим органам виконавчої влади; Фонд Державного майна. Відповідно до указу Президента такі повноваження делеговані обласним, районним адміністраціям, тобто получається, що сьогодні управляють майже всі, а ефективного управління немає. Тому напевне і велика кількість підприємств, які є банкрутами, але що саме головне, той законопроект який я сьогодні репрезентую, він дає у першу чергу що? Це те, що під час об'явлення підприємства банкрутом або визнання його боргів було обов'язково врахована думка того галузевого міністерства чи тієї обласної адміністрації, яка управляє цим майном, щоб без їхньої згоди не було, так би мовити, не підписана мирова угода, щоб не були нанесені відповідні збитки державі. Це у першу чергу дасть можливість говорити про відповідальність державних службовців, якім делеговано повноваження по управлінню об'єктами державної власності. Це дає вперше можливість говорити про ефективність управління частками державного майна, своєчасність надходження дивідендів до бюджету і ту роботу, яку сьогодні і Фонд державного майна розпочав робити і зробив після наших парламентських слухань, після заслуховування тут у парламенті по управлінню об'єктами державної власності, все ж таки провести інвентаризацію тих об'єктів державної власності, часток майна і ефективне управління цим майном. Тому це доповнення, яке пропоную я врахувати, щоб зобов'язання по банкрутству обов'язково або по неплатоспроможності було зафіксовано тими представниками, які управляють.

Є зауваження Науково-експертного відділу стосовно того, що дана норма буде передбачатися лише для підприємств, де є частка 25 відсотків. Хотіла б сказати, що як розробник цього документу у якійсь мірі я не можу погодитися з Науково-експертним відділом, тому що у дані законопроекті зазначається, не менше 25 відсотків, а все решта те, що іде вище, воно відповідно повинно фіксуватися таким відповідним документом. Це не буде порушенням ні Конституції України, ні норм чинного законодавства по управлінню державним майном. Я думаю, що шляхом повідомлення цього робити неможна.

ГОЛОВА. Все Валентина Петрівна? Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я запрошую Майстришина Володимира Яковича. Володимир Якович, будь ласка, по вашому законопроекту.

16:10:16

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України", Жмеринський виборчий округ номер 14.

До вашої уваги пропонується законопроект зміни до Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Автори - Майстришин, Антоньєва, Комар, Корсаков і Бахтєєва.

Набуває гостроти проблема сьогодні погашення заборгованості заробітної плати підприємствами-боржниками, і ті ж якраз, що ліквідуються. У більшості випадків кошти, отримані від реалізації їхнього майна, недостатньо для задоволення вимог кредиторів першої черги. А погашення заборгованості заробітної платні здійснюється у другу чергу.

До вашої уваги я назву дві цифри, які сьогодні є дуже гострими. За 2002 рік, за сім місяців поточного року сума непогашеної заборгованості заробітної плати ліквідованими підприємствами-банкрутами в нашій області перевищила 3,8 мільйона гривень. Мається на увазі Вінницька область. Незадоволеність через недостатність майна вимоги вважаються погашеними. У той же час Конституція України гарантує право кожного працівника на одержання винагороди за свою працю.

Проект змін до Закону про відновлення платоспроможності боржника як визнання його банкрутом, далі закон, підготовлений з метою сприяння погашення заборгованості із заробітної платні підприємстами-банкрутами, що ліквідуються. Головним завданням прийняття змін є приведення норм чинного законодавства у відповідь з Конституцією України.

Я хотів би підкреслити, що у нас є узагальнюючий висновок Юридичного управління. За результатами розгляду у першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника" може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

І головне - це те, що було багато зауважень, що стосується комітету, якраз чи будуть влаштовані всі пропозиції, точніше кошти на ліквідатора. У нашому законі ця стаття не зачіпається. Тобто кошти, які будуть спрямовані на оплати роботи ліквідатора, будуть задоволені у першу чергу, але обов'язково будуть враховані задоволення вимог працівників, які сьогодні залишилися, як то кажуть, за бортом, і сьогодні їхні вимоги щодо задоволення заробітної платні не враховуються. Це - перше.

І на останок я хотів би сказати, що це дуже, на наш погляд, кричущий момент, особливо тоді, коли ми бачимо, що дуже багато підприємств сьогодні є банкрути і заробітна платня залишається в другу, а то і в третю чергу. Прошу прийняти його. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Щодо третього законопроекту. Бірюк Сергій Олексійович - член Державної комісії з цінних паперів, фондового ринку. Підготуватися Ісаєву.

БІРЮК С.О.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонуються зміни до законопроекту, які передбачають, вирішують проблему участі акціонерів в процесі банкрутства та санації.

Відповідно до законодавства у випадку порушення питання щодо банкрутства акціонери не мають права на рівні закону брати участь у заходах, у розробці заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності їх підприємств і отримувати інформацію про рішення арбітражного керуючого товариства чи комітету кредиторів, що приймають це по відношенню до їх товариства.

Головною метою закону є забезпечення інтересів акціонерів в процесі провадження справи про банкрутства їх товариства шляхом обрання на загальних зборах уповноваженої особи, акціонера, яка буде представляти інтереси акціонера на різних етапах провадження банкрутства, а також законопроектом передбачено визначення терміну такою уповноваженою особою і внесення змін до статей закону, які стосуються права уповноваженої особи, акціонера під час провадження справи про банкрутство товариства бути присутньою на засіданні комітету кредиторів, отримувати інформацію від арбітражного керуючого щодо плану санації чи змісту мирової угоди та, що важливо, висловлювати пропозиції акціонерів з питань, оскільки особа має право присутньою бути з правом дорадчого голосу.

Враховуючи, що в законі діючому про господарські товариства передбачено, що акціонерне товариство повинно проводити збори з питань санації та банкрутства і визначатися з цих питань, то це далі не було прописано законодавством. Ми зараз пропонуємо, як уряд, вирішити ці проблеми.

Крім того, зазначені зміни забезпечать акціонерів в разі ............ справи по банкрутству їх підприємств права представляти свої інтереси на всіх етапах здійснення процедури банкрутства шляхом обрання уповноваженої особи, а саме розпорядження майном боржника, укладанням мирової угоди, санації та ліквідації.

Враховуючи те питання, що зараз серед акціонерів знаходиться 18 мільйонів власників, 85 відсотків яких - це фізичні особи, то даний законопроект, з нашої точки зору, дозволить захистити їх права, і у всілякому випадку краще вирішити в майбутньому проблему щодо санації банкрутства підприємств. Дякую. Прошу підтримати.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Олексійович, сідайте, будь ласка.

Народний депутат Ісаєв Леонід Олексійович, законопроект 5012. Будь ласка.

16:16:21

ІСАЄВ Л.О.

Фракция "Регионы", Исаев, город Харьков, 169 округ.

Я очень коротко постараюсь проект закона, который я предлагаю.

Производство включает в себя кредитование, поставки комплектующих и так далее, строительство - все это средства, и они вкладываются одними предприятиями в другие. И когда приходит время расплачиваться, по каким-то причинам, по разным, я их не касаюсь, это расплата не наступает. И появляется процесс, который называется "банкротство". Это процесс бесконечный, и получается так, как не должно получаться на самом деле. Здесь совершенно разные условия тех, которые кредитуют и тех, кого кредитуют. И этот процесс длится бесконечно.

А примеров тому очень много. Скажем, взять такой пример: Криворожский... вернее, Южный комбинат горнообогатительный - "Югок" - задолжался "Укрбуду", это строителям очень авторитетным более 22-х миллионов гривен из-за того, что не могут возвратить своевременно. Идет процесс определения банкротства, а он бесконечен, и надо сделать так, как оно получается: как только подают заявки те, которые требуют деньги на то, чтобы признали банкротство предприятия, сразу вступает мораторий на ограничение платежей. И тогда только первоочередные платежи. А те, которые кредиты вложили, в четвертых списках, и они к ним не поступают, и очень, и очень долго.

Задача состоит в том, чтобы убрать вот этот промежуток во времени, и тогда мораторий на платежи делать, когда уже признано соответствующими органами банкротство и когда в определенных источниках массовой информации, в СМИ, или у вестниках, которые соответствуют данным предприятиям, опубликовано о том, что предприятие банкрот. И тогда вот это все дело должно вступать в строй.

Всего-навсего один практически пункт здесь вносится в этот закон, но он позволяет более эффективно использовать собственные оборотные средства тех, кто умеет работать, и не использовать там, где они могут, понимаете, где-то корыстно, где-то неумело использоваться. И поэтому надо это все дело прекратить.

А здесь предлагается: мораторий на "задоволення вимог кредиторів вводиться після оголошення в офіційних друкованих засобах". Всего-навсего. Это всем понятно, но зато для бюджета нагрузки нет, а вот государству будет выгода очень большая. Прошу поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету - голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Царьов Олег Анатолійович. Будь ласка.

16:19:28

ЦАРЬОВ О.А.

Дорогие коллеги, вкратце, чтобы не занимать ваше время, я по четырем предложенным законопроектам. Это не альтернативные законопроекты. Каждый законопроект предлагает внесение в определенные статьи, и они между собой не конкурируют. Поэтому прийдется голосовать за каждый, и за каждый определяться: голосовать или нет.

Точка зрения по законопроектам, чтобы не повторять за авторами о содержании. Семенюк предлагает Валентина Петровна законопроект 4032. Согласование с органом, уполномоченным управлять государственным имуществом или где доля госимущества более 25 процентов акций все процессы с банкротством.

Комитет не поддержал эту точку зрения. Большинство голосов набрало “не поддержать”, хотя моя личная точка зрения, что законопроект правильный, нужный и Валентина Петровна, даже если он сейчас в зале не пройдет, мы во втором чтении постараемся, если возможно, говорят про законодательство сказать, логика законодательства, то ваши идеи внедрить во втором чтении. Это будет обязательно, потому что норма правильная.

Что касается законопроекта 4243. Комитет рекомендует принять за основу. Проект Майстришина перекликается с проектом Стояна, все сегодня слышали, это выплата заработной платы при банкротстве. Комитет предлагает принять за основу.

Законопроект 4432 - Кабинет Министров. Мы при банкротстве оставляем собственника, который вложил деньги в предприятие за бортом. Его даже не пускают на комитет кредиторов.

Хотя кредиторы и собственники, акционеры - это могут быть и члены Трудового коллектива, это люди, которые имеют акции, зачастую это бывшие предприятия, это может быть тысячи человек, они вообще не представлены в банкротстве. Мы должны их хотя бы с дорадчим голосом, но запустить в зал, чтобы они хотя бы видели и контролировали, чтобы не расходилась собственность предприятия. Мы должны контролировать.

Еще последний пункт. Комитет рекомендует принять за основу в первом чтении, законопроект очень важный и нужно его принять.

Законопроект 5012. Проект предлагает введение моратория на удовлетворение требований кредиторов только после объявления в официальных печатных органах, а также разрешение в течении действия моратория удовлетворить требования кредиторов по которым принято решение судов. Прошу обратить коммунистов, социалистов и всех остальных ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ЦАРЬОВ О.А. Четыре законопроекта просто, по всем четырем докладываю. Законопроект убъет процедуру санации, то есть санации не будет. Если до того, как пришел санатор, от предприятия начинают отрывать куски, то санации не будет. Мы должны решать этот же вопрос другим способом. Комитет проголосовал большинством голосов принять за основу и поддержать в первом чтении, но надо очень серьезно дорабатывать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати?

Будь ласка, Кармазін. Волинець.

16:23:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хотів би з цієї трибуни подякувати Валентині Семенюк і авторам за те, що вони внесли закон на захист інтересів держави. Чому, якщо люди ідуть у співвласність з державою, мають розуміти, що треба захищати державні інтереси? Це я адресую до зауважень Головного науково-експертного управління. В любій державі держава відстоює свої інтереси. Тим більше, що наша практика показала, що це якраз державні підприємства, які такими були державними і перетворюються на інші.

І що пропонується пані Семенюк, Морозом, Сподаренком? Ними пропонується, щоб мирова угода, яка укладалась, бо сьогодні в мирову угоду може відписати сам, одноосібно керуючий санацією, керуючись виключно якими своїми міркуваннями може вирішити питання про знищення долі держави у статутному капіталі підприємства-боржника. Так от для цього йому треба погоджувати це з тим органом, який уповноважений управляти державним майном. Це якраз стосується майна і Мінтрансу, і Мінекономіки і того, що шановні 14 народних депутатів, які сидять у цій залі, управляють, і того, що управляють сьогодні з Кабміну 30 чоловік, і з Адміністрації президента 27, це якраз цього того також стосується.

Тому закон 4032 Семенюк треба приймати в першому і другому читанні одночасно і зараз, негайно. до того поки ще не розтаскали.

Законопроект, який доповідав пан Майстришин 4243, передбачає зміну черговості задоволення вимог кредиторів до банкрута. Пропонується до першої черги, що повинні задовольняти всю процесію ліквідаційної процедури, віднести зобов'язання перед працівниками, які випливають з трудових відносин. І я це теж схвалюю, це теж правильно, тому що, що випливає з трудових відносин має бути задоволене в першу чергу. Сьогодні підприємства банкрути, бо держава ще нікого не притягнула за доведення, навмисне доведення до банкрутства. Хоча ця норма в Кримінальному кодексі є, але вона абсолютно не діє. Тому цей закон теж треба приймати і в першому, і в другому читанні.

Третій закон. Законопроект уряду також направлений на покращання ситуації, яку доповідав Бірюк і теж має бути підтриманим. І теж немає ніяких предосторог його можна підтримати в першому , в другому читанні. Щодо законопроекту Ісаєва, то, вибачайте, я його підтримати не можу, голосувати не буду, а часу аналізувати немає. Вважаю, що він не принесе користі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Волинець. Підготуватися Рудьковському.

16:26:42

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Ми сьогодні стали свідками, коли до обіду в цьому залі не проголосували за законопроект 1349, який передбачав першочерговість задоволення вимог кредиторів, працівників і спрямовується ще на посилення соціального захисту працівників як юридичної особи, боржника у процесі її санації чи банкротства з уточненням повноважень професійних спілок щодо цього захисту. У чинному законодавстві, дійсно, права і повноваження профспілок у напрямку захисту працівників при процесі банкрутства підприємства не врегульовані і не враховані. У той же час ми розглядаємо цілу низку законопроектів, які направлені на внесення змін до Закону про об'явлення підприємства банкротом чи покращання його фінансового становища. І я хочу зупинитися на законопроекті 4243, який внесений народним депутатом Майтришиним, і начебто він спрямований на першочергове задоволення вимог кредиторів працівників підприємства.

Однак, у запропонованій проектом редакції пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом, яка визнає порядок другої черги задоволення вимог кредиторів. Здійснено суб'єкти вимог, перед якими підприємство банкрот має зобов'язання відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю. У чинній редакції цього пункту йдеться про громадян, тобто фізичних осіб відносно до того, чи мають вони трудові відносини з підприємством. У запропонованій редакції йдеться лише про працівників, які пов'язані трудовими відносинами з підприємством. Таким чином, громадяни життю та здоров'ю яких з вини підприємства завдано шкоди, але які не є працівниками підприємства банкрута, опиняються у нерівному становищі порівняно з працівниками при однаковості своїх вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю. Більше того, задоволення їх вимог переноситься у четверту чергу, що значно зменшує можливості їх отримання і вказані зміни не узгоджені статтею 24 Конституції України щодо рівності прав громадян. Крім того, наголошу на тому, що було написано 14 законопроектів про зміни даного законопроекту. І якщо вже підходити згідно із Регламентом, то за основу мав би братися законопроект Олександра Стояна чи законопроект 2060, який... 2046, який був написаний мною, де передбачалося у першу чергу гасити заборгованість по заробітній платі і також унеможливити штучне банкрутство підприємств. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудьковського не бачу. Будь ласка, Шкіль, Черняк. Підготуватися Гінзбург.

16:29:44

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Ми розглядаємо з вами низку надзвичайно важливих законопроектів. Звичайно, було б краще, щоб був підготовлений один загальний законопроект, який би врахував всі позитивні моменти. Але ми маємо тут їх чотири.

Про що власне йдеться? У чому суть законопроектів? Якщо взяти перший законопроект Семенюк, йдеться про те, що державне підприємство, яке стає банкрутом, воно повинно узгоджувати процедуру банкрутства з державним органом. Не тільки воно, а й і той орган, який банкрутство здійснює, оскільки це є власність держави. Я думаю, що це логічно, і варто цю новелу підтримати. Тепер законопроект Майстришина стосовно того, що зарплату потрібно виплачувати у першу чергу. Це також пропозиція слушна. І ми прийняли вже перед цим законопроект, який стоїть на сторожі того, щоб інтереси колективу не постраждали. При банкрутстві потрібно заробітну плату виплатити у першу чергу. І, нарешті, законопроект Кабінету Міністрів. Так йдеться про те, що представника акціонерів треба пускати на збори кредиторів. Тому що він повинен знати, чи дерибанять підприємство чи ні, і доповісти це своїм колегам акціонерам. Я думаю, що ці пропозиції є слушними.

Тут викликала сумнів пропозиція Ісаєва стосовно того, що майно можна відчужувати до оголошення банкрутства. Я думаю, що підстави для сумніву тут є. Тому що сенатор може прийти, а майна вже немає. То треба подумати, як узгодити ці моменти.

Отже, висновок такий, що можна взяти за основу оці законопроекти, якийсь із них, і при остаточній підготовці до другого читання врахувати слушні моменти із інших законопроектів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Гінзбург.

16:32:21

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Адам Івановичу, шановні народні депутати!

Гінзбург, фракція комуністів.

Ми сьогодні розглядаємо з вами питання, яке має таке резонансне відлуння в нашому суспільстві, особливо серед наших виборців, які з увагою сьогодні слухають, що ж ми з вами обговорюємо сьогодні. І такі питання, які виникають при банкрутстві підприємств, кожний на своєму окрузі, мабуть, знає ці проблеми. І вони повинні бути відображені в тому законі, який ми розглядаємо.

Перша, головна проблема. Коли банкрутує все підприємство, і люди залишаються без заробітної плати, виникає питання: хто в цьому винен? Я, наприклад, із свого округу знаю ці проблеми, і знаю, що по шість років люди не отримували заробітну плату. Сьогодні вони отримують її, але без компенсації і так далі. Відповідальність за це... Звертаюся до урядових структур, вони говорять, що це не наше сьогодні. Звертаюся до місцевої влади, вона сьогодні таким же чином відповідає, відмежовується від всього. І люди собі пристроюють, збирають такі трудові колективи або організаційні комітети і ходять по Кабміну, добиваються цієї правди.

І розглядаючи сьогодні закон, я хотіла б до вашої уваги також відмітити позитив закону, який Семенюк і Мороз сьогодні запропонували, фракція комуністів теж як би і підтримує це, де держава має відповідальність і має право втручатися при банкрутстві цього підприємства. І закон про відновлення платоспроможності боржників або визнати його банкрутом може бути мирова угода. Від імені боржника підписується керуючим санацією одноособисто. Таким чином, керуючий санацією, підписавши мирову угоду, одноособисто, включаючи свої переконання, має вирішити питання зменшення частки держави в статутному капіталі підприємства-боржника.

Прийнято положення, за яким підписання мирової угоди керуючий санацією стане можливим лише після отримання відповідної згоди на це органу уповноваженого управління, мається на увазі держави. Це зменшить вірогідність проведення так званої тіньової приватизації підприємства статусом фонду, який є державною часткою власності.

Також позитивним можна називати в законі, який пропонував Майстришин, і ви вже чули ці пропозиції - це те, що, враховуючи те, що в більшості випадків сума вимог до боржника на момент початку ліквідації процедури значно перевищує об'єм його активів, інтереси робітників у таких випадках залишаються незахищеними, а цей закон пропонує захистити інтереси всіх працівників. Ми сьогодні пропонуємо ці закони взяти за основу, проголосувати їх, що дасть можливість при виконанні цього закону дати меншу таку посилку на банкрутизацію підприємств, які є сьогодні в державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено. Шановні колеги, будемо визначатися.

Ще раз хотів би нагадати вам думку профільного комітету, думку доповідачів, які тут виступали, що це не альтернативні законопроекти, тобто ми можемо і маємо право голосувати за кожен із них.

Я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо майнових прав). Реєстраційний номер 4032. За основу.

16:36:02

За-166

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реєстраційний номер 4243.

16:36:32

За-199

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реєстраційний номер 4432. Це урядовий законопроект.

16:37:04

За-296

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реєстраційний номер 5012, у першому читанні.

16:37:37

За-56

Рішення не прийнято.

Майстришин, будь ласка.

16:37:52

МАЙСТРИШИН В.Я.

Шановні колеги! Володимир Майстришин, фракція "Регіони України".

Ми 200 мільйонів гривень виділили, два мільярда гривень виділили, для того щоб заплатити сьогодні заробітню платню людям, які зі збанкрутілих підприємств. А, разом з тим, є простіший механізм: визначити сьогодні заробітню платні як першочерговою щодо виплати всіх коштів, які є, збанкрутілих підприємств.

Я прошу вас, Адаме Івановичу, давайте ми поставимо на голосування так, щоб ці законопроекти були прийняті і доповнили потім узагальнюючий закон, всі в цілому, і в тому числі і ці закони, які ми сьогодні не проголосували, тому що вони не є альтернативними. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не можу за вас проголосувати. Я голосував за всі законопроекти. Тому ще раз повторюю : якби було 200 - так, а якщо 160 голосів, то, розумієте, що не це. Давайте ми попросимо, звернемося до комітету. Тоді, коли він буде опрацьовувати законопроект, який підтримали в першому читанні, щоб врахувати ті пропозиції, які сьогодні звучали в законопроектах народних депутатів, тим більше я Царьова не бачу. Така обіцянка була в комітеті. Є представники комітету, нехай вони врахують, і ми тоді при другому читанні врахуємо ваші пропозиції. Іншого варіанту, на жаль, немає.

Слухається проект Закону про внесення змін Закону України "Про природні монополії щодо контролю за цінами", реєстраційний номер 4314. Перший заступник міністра економіки та з питань євроінтеграції Вощевський Валерій Миколайович.

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М.

Шановні народні депутати! До вашої уваги Закон України "Про природні монополії", який встановлює, що діяльність суб'єктів природних монополій регулюються в таких сферах: транспортування нафти, нафтопродуктів трубопроводами, транспортування природного нафто ... і газу трубопроводами та його розподіл, транспортування інших речовин трубопровідним транспортом, передача та розподіл електроенергії, користування залізничними коліями і об'єктами інфраструктури, які забезпечують рух залізничного транспорту, управління повітряним рухом, централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване постачання теплової енергії, а також спеціалізовані послуги транспортних терміналів і портів. Це все те, що відноситься до регулювання закону про природні монополії.

Згідно з цим законом лише в національній комісії проводять засідання у формі відкритих слухань з запрошенням, з обов'язковою участю об'єднань споживачів і громадськості.

Пропонується законопроект, метою якого є запровадження, поширення процедури відкритих слухань на встановлення тарифів та послуги монопольних утворень всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, до повноважень, яких належать встановлення тарифів на послуги монопольних утворень. Прохання підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Пилип Пилипович Буждиган від Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка.

16:41:16

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на своєму засідання 3 лютого 2004 року, протокол номер 50 розглянув даний проект змін до статті 9 Закону України "Про природні монополії" щодо контролю за суб'єктами господарювання при встановленню цін і тарифів, внесений Кабінетом Міністрів України.

Законопроект спрямовано на поширення процедури відкритих слухань, повторюю, відкритих слухань щодо встановлення цін, тарифів на товари, суб'єктів природних монополій всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, до повноважень яких належить встановлення тарифів на послуги монопольних утворень.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий у першому читанні за основу. Адже недосконалість системи ціноутворення у сфері природних монополій є однією з причин великої кількості цінових зловживань монопольним, тобто домінуючим становищем у цій сфері, що призводить до порушення прав найширших кіл громадян.

І тому законодавча ініціатива щодо посилення контролю за монопольними проявами суб'єктів господарювання при встановленні цін, тарифів на товари, послуги, які ними надаються, має сприяти недопущенню їх необгрунтованого завищення.

Даний комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону України про внесення змін до статті 9-ої Закону України "Про природні монополії" за основу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Пилипе Пилиповичу.

Шановні колеги! Є потреба обговорювати, да? Прошу на табло висвітити прізвища народних депутатів, що записалися для участі в обговоренні.

Юрій Кармазін, підготуватися Ользі Гінзбург.

16:43:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Я хотів би перш за все звернутися до вас з приводу того, що ми зараз два потрібних народу закони Валентини Семенюк і Майстришина не підтримали і не показали навіть, Адаме Івановичу, політичну відповідальність, хто за це на себе бере. Кому вигідно, щоб далі розкрадали ці підприємства, в яких доля держави? Ми не показали політичну відповідальність. Я то всіх знаю. Але коли ми вимагаємо по фракціям, Адаме Івановичу, я просив би вас показувати. Це доля держави, хай покажуть сьогодні своє обличчя, хто не захотів цього, хто не захотів таких змін у закон. І це вимога Регламенту, Адаме Івановичу. Якщо ми попросили вас, то покажіть на моніторі і скажіть громадянам України. Це вимога Закону "Про інформацію", щоб громадяни України знали, як потім вони вболівають за народ і, що вони коштують ті політичні партії, які не підтримали це.

Тепер, що стосується цього закону. Це закон із одного речення. Це цілий Прем'єр-міністр, цілий уряд дає, це треба нам розбиратися з природними монополіями. Та треба розбиратися. Але ж, мабуть, не таким чином. Я проголосую за ті зміни, які зараз доповіли. Я їх підтримаю, тому що там є позитивні моменти. Треба посилювати контроль за монопольними проявами суб'єктів господарювання при встановлені цін. Треба посилювати контроль не тільки за ними, треба посилювати контроль, і там же ж контроль, покладений ще на місцеве самоврядування органів, органи місцевого самоврядування, на рівні місцевих державних адміністрацій, на уряд покладений контроль. але, мабуть, це не вихід, що ми записали одним реченням про результати оприлюднення на відкритих слухань щодо зміни цін тарифів на суб'єкти природних монополій, порядок оприлюднення щодо зміни, визначається тими органами, які покладаються на затвердження або регулювання цін. Давайте ми підходити все-таки до змін українського законодавства комплексно. І я закликаю ще раз вас, Володимире Михайловичу, ви розумна людина, ви бачите, що за законопроекти подає уряд. У вас тут Прем'єр через день буває. Будь ласка, покажіть йому, зберіть ці законопроекти, як йому не соромно їх подавати? Хай дають комплексні законопроекти, які можна буде приймати, які покращать економіку держави і життя. І прошу показати все-таки, хто несе політичну відповідальність за провал двох попередніх законів, оголосити це народу України, а там далі давайте приймати виходи, хай вони на них тиснуть і пояснюють. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Ольга Гінзбург, фракція комуністів. Борис Беспалий буде виступати наступним.

16:46:25

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, шановні виборці.

Сьогодні ми розглядаємо питання, яке суспільно має такий резонанс, це ціни на комунальні послуги, ціни на газ, ціни на воду, ціни на проізд на залізничному транспорті і інше. І я завжди ось хочу так зосередити свою увагу на тому, що може це і не монополія. І я хочу цей виступ почати з того, що а ціна на молоко. Ми сьогодні бачимо, що колись у радянські часи ми мали ціну на бензин 7 копійок, а на молоко - 14. І зараз коли селяни на моєму окрузі здають це молоко по 40-45 копійок, то це теж та ж монополія на природні ресурси.

Чому сьогодні люди, які продають газ, становляться раптово багатими? Чому сьогодні люди, які комунальні послуги там забезпечують, теплом чи водою наших жителів міст чи сіл, чому вони знову ж на цьому заробляють собі капітал і це становиться прибутковим. І сьогоднішній закон, який виноситься Кабінетом Міністрів, я для себе так розумію, що він хоче уникнути цього, тільки не таким чином, можливо, не таким чином це треба зробити. Треба сьогодні зрозуміти, що неможна відносити на ціни на газ чи на воду, якщо ти купив путівку кудись собі на Канари, чи ти купив собі машину дуже дорогу, і це все положив на собівартість стоімості там газу чи води. Але цей закон, сутність я от хочу зачитати, згідно законопроекту органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, при прийнятті рішень щодо такого регулювання повинні врахувати інформацію, зокрема про результати оприлюднення та відкриття слухань. Я так розумію, що це повинно врахувати думку громадян. То єсть ці слухання повинні проходити через радіо, телебачення, через газету, там пресу. І ми повинні зреагувати. Ну, я собі так розумію, що цей закон нічого не дасть, ми його підтримуємо, але у результаті це буде просто закон ще один, який буде лежати і пилитися під пилом. Є пропозиція інша, пропозиція, яка може відрегулювати ці відносини, це потрібно часто і дуже відповідально перевіряти ці структури, за рахунок чого вони підвищують комунальні послуги, і потім цих людей відповідально притягувати до відповідальності. І тоді наше суспільство буде більше довіряти нашій владі, буде більше довіряти сьогодні своїй державі. Дякую.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна". Підготуватися Заплатинському.

16:49:07

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна", місто Київ.

Шановні колеги, вам не здається, що ми просто або ми, або наші, скажемо, нащадки подумають, чим запам'ятався цей уряд, то він запам'ятався передусім різким підвищенням цін. У минулому році цей уряд спричинив, чи під його орудою була криза підвищення цін на хліб, що потягло підвищення цін на все інше. У цьому році ми маємо уже підвищення цін на нафту, нафтопродукти, на бензин.

Я тоді сподівався, що якщо вже уряд вносить законопроект, який стосується саме цінової політики, саме в галузі монополізму, що це буде дійсно грунтовний документ, що уряд врахував свої прорахунки минулого року, цього року і запропонує дійсно, як регулювати ціни, як створити умови для того, щоб неурядові підприємства, неурядові організації тримали пристойні ціни. Замість цього ми бачимо один рядок, який взагалі ні про що, десь якоюсь такою туманною мовою сформульована ідея як би його щось змінити таким способом, щоб нічого не міняти. Якщо ми проголосуємо за цей закон або не проголосуємо, що зміниться в реальному житті людей? Нічого не зміниться. Я навіть думаю, що у тих розробників закону, які його вносили, це державні службовці, мені шкода це пропонувати. Може гроші вираховувати за непродуктивну витрату часу. Я думаю, насправді цей закон пройде, від того нічого не зміниться. Але що треба було б робити?

Сьогодні ми маємо, от ціни на бензин, як вони піднялися? Це є результат монопольної змови. Чим займався Антимонопольний комітет в цій частині? Нам тут розповідали депутати, що була інформація прямо записана на магнітну плівку, де ці змови відбувалися. Жодної реакції, в тому числі з боку уряду. Тому реальний шлях, він полягає в тому, щоб не створювати штучно монополій, щоб запустити на повну потужність регуляторне законодавство. У нас є закон про регуляторну діяльність, регуляторну політику, який тими ж урядовими структурами принципово ігнорується. Замість цього нам пропонують закон про ніщо - забирають такий важливий час.

Тому думаю, що, підтримуючи або не підтримуючи, що байдуже, цей закон, ми повинні звернути увагу уряду на те, що він абсолютно не займається проблемами цін, які є непосильними для наших громадян, проблемами цін в енергетичній галузі, проблемами цін в комунальному господарстві. А замість того, ми бачимо, куди ідуть його зусилля. Його зусилля ідуть на те, щоб плодити порожні папірці на фоні різкого зростання цін в державі.

І я думаю, що цей закон швидше характеризує сам уряд як такий, не знає, що робити з цінами, які стрімко повзуть вверх. Зате, я думаю, українці знають, що робити з таким урядом.

ГОЛОВА. Володимир Заплатинський, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), будь ласка.

16:52:22

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги-депутати! Зміст законопроекту полягає в тому, що до статті дев'ятої "Принципи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій" вносяться доповнення. Стаття дев'ята, пункт третій в діючій редакції формулює, що органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій при прийнятті рішень щодо такого регулювання враховують інформацію про діяльність суб'єкта природної монополії, наданої об'єднаннями споживачів, суб'єктами природних монополій, іншими зацікавленими особами.

Автори законопроекту пропонують доповнити цей пункт такою нормою: про результати оприлюднення та відкритих слухань щодо зміни цін, тарифів на товари суб'єктів природних монополій, порядок оприлюднення інформації та відкритих слухань щодо змін цін, тарифів на товари суб'єктів природних монополій визначаються тими органами, на які відповідно до Закону України про ціни і ціноутворення покладається затвердження або регулювання цін, тарифів.

Необхідно відмітити, що у статті 15 Закону про природні монополії, передбачено застосування процедури відкритих слухань лише національними комісіями при розгляді питань, що мають важливе суспільне значення.

Внесенням запропонованих змін до статті дев'ятої вводиться нова правова норма, яка зобов'язує застосувати процедуру оприлюднення та відкритих слухань при розгляді всіх проектів без винятку, рішень щодо встановлення регулювання цін і тарифів на товари, послуги, що виробляються, реалізуються суб'єктами природних монополій.

Таким чином автори законопроекту намагаються посилити контроль за монопольним встановленням цін та тарифів суб'єктів господарювання шляхом більш широкого залучення громадськості для розгляду в процесі ціноутворення.

Пропозиція цілком слушна. Діяльність підприємств у сфері природних монополій, дійсно потребує посилення контролю, в тому числі, і громадського за встановленням цін і тарифів. Непрозорість цих процесів на сьогоднішній день призводить до економічно необгрунтованого зростання цін на сировину, що негативно впливає на розвиток виробництва та споживчої сфери.

Як висновок, фракція соціал-демократів пропонує підтримати прийняття рішень вище вказаних доповнень до Закону України "Про природні монополії" як перший крок до стовідсоткового вирішення цієї життєво важливої проблеми. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. З мотивів Шибко, будь ласка. Віталій Шибко, фракція соціалістів. Мікрофон...

16:55:24

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко, Соціалістична партія, місто Дніпропетровськ.

Володимир Михайлович, шановні колеги!

Я хочу повернутися все-таки до того питання, коли ми обговорюємо за скороченою процедурою, то повинно бути два "проти", два "за". У нас так сталося, що всі навіть "за" виступили. Це перше.

У мене, наприклад, думка з приводу того, що це запропоновано і нічого не дає. Я приводив приклади тут у залі, коли в Першотравенську Дніпропетровської області було підвищено ціни, вирішення суду було призупинити, щоб ці ціни були скасовані, але досі влада місцева цього не виконує. Тобто всі ці слухання добре, але вони цього не дають.

Тому, можливо, тут я виступаючи проти цього, пропоную, щоб замість такого недієвого механізму пропонується надати право Антимонопольному комітету контролювати кожен випадок ініціативи суб'єктів природних монополій на підвищення тарифів з подальшим інформуванням та контролем з боку парламенту. Тоді це буде дієво, тому що тут існуючий механізм залишається і нічого ці слухання не дають.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті дев'ять Закону України "Про природні монополії". Реєстраційний номер 4314. Прошу голосувати.

16:57:05

За-294

Рішення прийнято.

Може, ми його, шановні колеги, поставимо, щоб не розтягувати, в цілому, бо це нічого не дає нам все рівно? Є заперечення - значить, не будемо. Прийняли за основу.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність". Реєстраційні номери 2548, 4274, 4274-1, 4500.

Я просив би, шановні колеги, дійсно, якщо в нас є хтось проти законопроектів, аргументувати: два - за, два - проти. Для того щоб ми розглянули те, що ми запланували. У нас же величезний масив, стоси лежать законопроектів.

Роман Михайлович Зварич має слово для доповіді. Підготуватися Чечелю.

16:58:01

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується Закон про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність". Я не буду довго говорити, щоб не перевантажувати вашої уваги, тим більше що є дуже багато питань, про що говорив сам Голова Верховної Ради.

Мова йде про те, щоб привести у відповідність цей закон до Закону України "Про бухгалтерський облік". На фоні цього також треба мати на увазі, що ми не зможемо завершити процес вступу України до Світової Організації Торгівлі, не привівши цей законопроект, який регламентує порядок аудиторської діяльності із законом про бухгалтерський облік. В нашому законопроекті, хоча я і визнаю, що там є окремі недоліки, бо зараз мова йде тільки про перше читання, власне, є спроба, є намагання це завдання здійснити.

Натомість я хотів би дещо сказати про альтернативний законопроект, який внесений Кабінетом Міністрів України. Практично норми, які виписані в урядовому варіанті тотожні із нормами, які містяться в законопроекті, який внесений народним депутатом Лебедівським та мною, та іншим альтернативним законопроектом.

Натомість є одна принципова різниця, на чому я б хотів закцентувати і привернути вашу увагу. В урядовому законопроекті, так як і в нашому визначається порядок формування аудиторської палати. У нашому законопроекті ми намагалися забезпечити такий підхід, такі методи формування аудиторської палати, щоб забезпечити максимальну незалежність аудиторів. В урядовому законопроекті, натомість, є одна суттєва хиба, як на мене, на мій погляд. Там пропонується надати можливість Податковій адміністрації мати свого представника в аудиторській палаті. Тепер ви можете зі мною погодитися, або звичайно не погоджуватися, але мені видається, що тут є суттєвий конфлікт інтересів. Податкова має вибивати податки, аудитори мають забезпечити інтереси своїх клієнтів на основі, звичайно того, що визначено у відповідних законах України.

Це є практично єдина суттєва різниця між нашим законопроектом та законопроектом Кабінету Міністрів України. Мені видається, що немає місця Податковій адміністрації в аудиторській палаті і тому я пропоную, все ж таки, підтримати наш законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Романе Михайловичу. Шановні колеги!

Давайте послухаємо обгрунтування законопроекту від народного депутата України Миколи Йосиповича Чечеля, будь ласка. Є Микола Йосипович? Немає. Майстришин Володимир Якович, будь ласка.

17:01:28

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція "Регіони України", Жмеринський виборчий округ номер 14.

Я розумію, що ті зміни, які ми запропонували, я тут погоджуюся з паном Зваричем, що, дійсно, Закон "Про аудиторську діяльність", який ми сьогодні маємо, він має певні хиби, і мої пропозиції щодо вдосконалення його якраз стосується того, щоб ми якомога скоріше його вдосконалили для того, щоб він запрацював і у нас не було проблем з тою ж Світовою Організацією Торгівлі.

Що мається на увазі?

Перше. Це те, що ми розводимо такі поняття, як супроводження фірми і перевірка фірми. Сьогодні ви знаєте, що аудиторська фірма проводить, з одної сторони, супроводження фірми, як аудиторська фірма, з другої сторони, дає висновок щодо перевірки правильності сплати податків. Відповідно то є також конфлікт інтересів. Ми пропонуємо у своїх змінах вивести, тобто розвести ці поняття, як такі. Ви пам'ятаєте італійський скандал з фірмою "Пармалат", там якраз ця позиція і штовхнулася.

Друге. Ми вводимо поняття "міжнародні стандарти", приводимо наш закон до міжнародних стандартів. Також, я вважаю, що все-таки треба продумати наскільки буде аудиторська палата мати той великий вплив і все-таки, на мій погляд, треба залишити контроль держави за видачу сертифікатів, точніше ліцензій на право проведення цієї роботи, щоби якимось чином все-таки державна організація впливала на видачу ліцензій.

Далі. Насамкінець, я сказав би, наступне. Що сьогодні можна перелічувати всі речі, які ми тут пропонуємо. Видно, що урядовий проект уже більш прохідний в цьому залі. Нехай буде так, що в першому читанні прийметься урядовий законопроект і наші пропозиції ми до другого читання врахуємо. Я знімаю свій законопроект з голосування і пропоную голосувати за урядовий законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую, Володимире Яковичу. Заступник Міністра фінансів України Яременко Олександр Степанович. Будь ласка.

ЯРЕМЕНКО О.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Запропонований урядом до розгляду законопроект про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" містить норми спрямовані на приведення прийнятого 1 1993 році Закону "Про аудиторську діяльність" у відповідність з прийнятими в останні роки Законами України, а саме: "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Поданим законопроектом пропонується статті 4, 8 та 23 Закону "Про аудиторську діяльність" доповнити текстом про встановлення під час аудиту відповідності ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами законодавству, національним положенням , стандартам бухгалтерського обліку, що кореспондується з нормою Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність".

У зв'язку з прийняттям Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" і відповідно до статті 8 Постанови Верховної Ради "Про порядок введення в дію Закону "Про аудиторську діяльність України"", за якою встановлено, що положення статті 13 щодо порядку ліцензування аудиторської діяльності застосовується до прийняття законодавчого акта про ліцензування. пропонується ввести відповідні зміни до назви розділу 2-го, до назви статті 13-ї, а також до статей 19, 26 і 27, чим буде скасовано норму, за якою для здійснення аудиторської діяльності було передбачено отримання ліцензії. Також передбачається введення аудиторською палатою України реєстру аудиторських фірм і аудиторів, що узгоджується із статтею 14 діючого Закону про аудиторську діяльність.

У статті 15 запропоновано ввести зміни щодо кількості представників, які делегуються до складу аудиторської палати України, доповнивши її склад представниками від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як органів, яких відповідно до закону наділено певними повноваженнями аудиту. При цьому зберігається існуюче паритетне співвідношення 50 на 50 представництва центральних органів виконавчої влади і професійного об'єднання аудиторів. також відповідно до статті 26 Конституції за умов щодо вступу до Світової організації торгівлі статті 5 та 14 пропонується внести зміни, за якіми будуть створені рівні умови для отримання фізичними особами незалежно від громадянства сертифікату аудитора.

Комітет прийняв рішення підтримати урядовий законопроект і взяти його за основу. І в процесі підготовки до другого читанні доповнити законопроектами, які підготовлені народними депутатами. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка. Від комітету Черняк Володимир Кирилович - голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарство, власності та інвестицій.

17:07:18

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув проекти законів України про внесення змін до Закону України про аудиторську діяльність, подані народними депутатами України Чечелем, Майстришиним та Горбалем, Зваричем та Лебедівським, а також Кабінетом Міністрів.

Зазначені законопроекти об'єднує те, що їх основною метою є приведення Закону України про аудиторську діяльність у відповідність до пізніше прийнятих законів. Мова йде насамперед про Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", яким не передбачено ліцензування такого виду діяльності, як аудиторська. Тоді, як чинним Законом про аудиторську діяльність передбачається, що аудитор може займатися аудиторською діяльністю тільки після отримання ним ліцензії.

Тому законопроектами передбачається введення реєстру аудиторів та аудиторських фірм. При цьому народні депутати (Зварич, Лебедівський та Чечель) пропонують визнати включення до реєстру як умову, що дає право на здійснення аудиторської діяльності, тоді як у проектах Кабінету Міністрів і народних депутатів Майстришина та Горбаля цього не передбачено. Законопроектами також пропонується узгодити термінологію діючого Закону України "Про аудиторську діяльність" з прийнятим законом про бухгалтерський облік та фінансову звітність та уточнити визначення в самому законі, зокрема визначення тих понять, які тут вживаються.

Решта запропонованих змін передбачає удосконалення діяльності Аудиторської палати України. Слід відзначити, що всі зазначені пропозиції заслуговують на увагу. Однак є й такі, які кардинально відрізняються. Тому Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своїх висновках відзначає, що всі вони можуть бути прийнятими за основу. Пропонує розробити на їх основі один законопроект, в якому врахувати конструктивні пропозиції всіх законопроектів.

Комітет у цілому погоджується з таким висновком. Однак, щоб прискорити прийняття таких необхідних змін до закону про аудиторську діяльність, зокрема і тих, які є однією з умов вступу України до СОТ...

ГОЛОВА. Будь ласка, 10 секунд для завершення.

ЧЕРНЯК В.К. ...для скасування вимоги громадянства України для отримання сертифікатора аудитора, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України, поданий Кабінетом Міністрів, і врахувати всі слушні пропозиції, які є в інших законопроектах. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, обговорювати будемо це питання? Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін. Підготуватися Семинога. Нема? Тоді Шкіль.

17:11:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я уважно проаналізував кожен із цих законопроектів, вони навіть різні по товщині, по обсягу, по підходам. Якщо законопроекти Зварича і законопроекти, перепрошую, там Зварич іде, два автора - Зварич, Лебедівський, і законопроект Чечеля передбачають нову редакцію Закону про аудиторську діяльність, то урядовий законопроект переслідує тільки одну мету, тільки одну. І давайте зразу скажемо, тому що люди у нас не мають змоги бачити всі законопроекти, не можуть їх вивчати, на відміну від нас, у них нема часу, оце наша професійна робота має бути. А мета дуже проста - це надання можливостей займатися аудиторською діяльністю іноземним фізичним особам і особам без громадянства на тому ж самому рівні, що і громадянам України. І давайте поставимо на цьому крапку в урядовій пропозицій. Все! Фактично нічого іншого далі немає.

І ви потім кажете: давайте за основу! Що ви робите, скажіть мені? Хай хтось із громадян, із тих семи мільйонів українців, які зараз за кордоном, скажуть, де чекають їх? У Франції? В Португалії? В Німеччині? Де їм предоставляють такі умови, як ви сьогодні одкриваєте все для іноземців? Ніде не представляють таких умов! Ніде такого нема свавілля, що ви хочете зробити! Хай хоч працюють у наших громадян України, як це роблять у цивілізованих країнах, там, де поважають свою націю. Цей уряд не поважає цієї нації. Тому, шановні, я бачу, що таке намагання увійти в СОТ, ну, так хочемо, ну, страшно прямо, що навіть національні інтереси нам абсолютно ні до чого.

Із справедливості, треба сказати, що ця вада є у законопроектах Зварича-Лебедівського, і така ж вада є в іншому законопроекті, тобто все відкрили - відкрийте двері.

Аудиторська палата створюється. Та, Господи, це ж, фактично, Верховний суд для аудиторів: він здійснює сертифікацію аудиторів, затверджує стандарти аудиту, програми підготовки, веде реєстр аудиторів і аудиторських фірм і так далі. Ну, я вам скажу, непогане місце для роботи для будь-кого?

Тому, шановні, я уважно вивчив ці законопроекти, я думаю, що мужній поступок зробив пан Майстришин, знявши свій законопроект. Що інші? Треба прислухатися до науково-експертного відділу, і всі разом, з усіх разом зробити один законопроект, прийнявши його з урахуванням національних інтересів України, передбачивши захист громадян України, як ми це робимо в законі про адвокатуру, як ми це робимо в інших законах. Все-таки захищати українців і надавати їм робочі...

ГОЛОВА. Анатолій Семинога, фракція блоку Юлії Тимошенко, підготуватися Шкілю.

17:14:28

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська соціал-демократична партія, блок Юлії Тимошенко.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо, дійсно, дуже цікавий законопроект, але перш за все хочеться зробити зауваження комітету: чотири законопроекти з одного і того ж самого питання, невже не можна було їх опрацювати в комітеті і представити на суд Верховної Ради один погоджений законопроект, в якому були б враховані всі ті пропозиції, які вносяться цими чотирма законопроектами?

В кожному законопроекті є, дійсно, слушні речі, які направлені на поліпшення роботи Аудиторської палати і аудиторської діяльності в нашій державі. Але в той же час в кожному законопроекті є певні ляпсуси, які не дозволяють прийняти ці законопроекти за основу, жоден з них.

Уже говорилося про іноземних громадян. Наприклад, в урядовому законопроекті навіть такі речі, як термінологія, не відповідає чинному законодавству, Цивільному та Господарському кодексу України.

Також некоректно використовуються такі терміни, як "керівництво підприємства", хоча є в нас прийнятий термін "посадові особи". Запропонована редакція шостої і 19-ї статті не відповідає Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємств", який набуває чинності з першого липня цього року.

У запропонованій редакції статей дев'ять, 23 слово "власники" необхідно виключити або змінити словом "засновники", оскільки це не відповідає Цивільному кодексу України. У юридичної особи немає власника - вона є суб'єктом права. Тому пропозиція: відхилити всі чотири законопроекти, направити їх в комітет, доопрацювати і винести на розсуд Верховної Ради єдиний погоджений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Валентина Петрівна Семенюк буде виступати.

17:16:29

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би, в першу чергу, наголосити на тому. Тут представники комітету виступали і казали, що ці законопроекти, прийняття одного з них, а, зокрема, урядового, відкриває нам двері до СОТ. От я не знаю, у вимогах Світової Організації Торгівлі є вимога, прохання приймати Верховною Радою неграмотні закони, які б відкривали двері до СОТ? Я думаю, такої вимоги немає і бути не може. Не можемо прийняти неповноцінні закони, і з допомогою неповноцінного закону входити в СОТ. І не можна поспіхом, понаприймавши закони, які, в принципі, не відповідають, справді, національним інтересам України, вступати до Світової Організації Торгівлі, бо не може бути причина виправдання неякісної діяльності. Чи вступ....чи невступ до СОТ є причиною створення чи нестворення того чи іншого законодавства. Це підпрацювання, доповнення до внесення змін може бути предметом обговорення під вступу України в ті чи інші міжнародні інституції чи організації. Тому я не хотів би, щоб ці аргументи використовувалися з цієї високої трибуни.

По-друге, що значить: "особа без громадянства і громадяни інших країн мають право на аудиторську діяльність"? Ту треба говорити про: а) підприємства і про б) пріоритет українських представників, тобто українських громадян і українських підприємств. Ця пріоритетність тут ні не прописана, ні не помітна, а те, чого немає, можна говорити, але за жодних обставин за це не можна голосувати.

Тому, звичайно, моя пропозиція зводиться до того, що було сказано з цієї трибуни, а це думка більшості народних депутатів, які прочитали всі чотири законопроекти. Відхилити їх усіх разом. І запропонувати комітетові створити на основі авторів цих законопроектів робочу групу, включити до цієї робочої групи представників уряду і спільно у стислі терміни, але запропонувати Верховній Раді грамотний, повноцінний, якісний документ. І тоді, я думаю, що жодних причин, і жодних пояснень, про те, що це треба СОТ, чи не потрібно СОТ, це буде тоді потрібно Україні і ми тоді відкриємо двері Україні не тільки в СОТ, а і в інші міжнародні інституції і організації поважні, яких потребує Україна і розвиток української демократії.

Тому я наголошую, що такою має бути систематична робота і комітету в першу чергу, і уряду. Тому що я втомився з цієї трибуни критикувати урядові закони. Вони робляться поспіхом, на швидкоруч, я назнаю лівою рукою і незрозуміло з яких причин лобується через Верховну Раду.

Ще раз кажу, якщо будуть грамотні закони ніхто з цієї трибуни не буде політизувати процес, бо цей процес не є політичним. Спроба створення аудиторської надбудови - це в принципі спроба про яку можна сперечатися. Але найголовніше, що не можна використовувати у своїй аргументації, те, що відкриє нам кудись двері, чи ці двері зачинить. Грамотна хода завжди відкриває всі необхідні двері. Дякую.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція... Від контрольної комісії.

17:19:41

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги! Я хочу повернути вас трішечки в історію. В 1995 році я була автором проекту закону, який відкинув обов'язковий аудит. До 1995 року всім суб'єктам підприємницької діяльності за виключенням державної і комунальної перед тим, як здавати в Податкову звіт треба було піти до приватного аудитора, заплатити йому велику суму грошей, він тобі поставить карлючку і ти кожен квартал несеш звіт у Податкову адміністрацію.

Це було так до 1995 року. У 1995 році я внесла проект закону, який підтримали депутати різних політичних партій, де ми відкинули обов'язковий аудит. У світі всі знають, що аудит є тільки добровільний. Якщо підприємець чи то підприємство з любою формою власності хоче бути впевнений у своїй правоті при фінансових звітах, він обов'язково найме аудит, але тоді, коли йому треба, а не треба цього нав'язувати, як сьогодні пропонується знову.

В 1995 році, коли ми відкидали, ми говорили про те. що обов'язковість може бути лише по тих посередниках по цінних паперах, бо саме була велика сума обігових коштів при приватизації. Тому ця норма була врахована, і зараз вона діє і її треба відповідно залишити.

Те, що вноситься депутатом Зваричем. Шановний пане Зварич, ви знову хочете ввести обов'язкову аудиторську перевірку, тільки хитро-мудро вже говорите про кількість неоподаткованих мінімумів, які є сьогодні підприємство. Вибачте мені, ви знову вводите обов'язковий аудит. Я з цього приводу у 1995 році говорила так. Давайте востановимо 6-ту статтю Конституції, тодішню стару, і будемо обов'язково перевіряти всіх підряд незалежно від форми власності. Не можна цього робити.

Пан Чечель зараз трошки хитріше хоче зробити. Ще й лавочку відкрити тільки ще за погодженням з Кабінетом Міністрів, певні суб'єкти підприємницької діяльності будуть звільнятися від обов'язкового аудиту. Мало того, що буде ходити з хабарем до Кабміну, щоб отримати сертифікат, то тепер він ще буде ходити, шукати відповідну лазейку для того, щоб його звільнили від обов'язкового аудиту.

Шановні колеги! Не породжуйте корупцію там, де її не потрібно породжувати. І підтримувати такі документи непотрібно. Не робіть лажу ні для закордонних, ні для своїх корупціонерів. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд проектів законів про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" завершено. Зараз будемо голосувати. Першим ставиться на голосування проект закону, реєстраційний номер - 2548, автор Роман Зварич. Це проект закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність", реєстраційний номер - 2548.

17:23:11

За-104

Рішення не прийнято. Другим ставиться на голосування проект закону, реєстраційний номер 4274, про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність", автор народний депутат Чечель.

17:23:39

За-88

Рішення не прийнято. Народний депутат Майстришин свій законопроект зняв - це реєстраційний 4274-1. Значить, голосувати ми його не будемо.

Я ставлю тепер на голосування проект закону, реєстраційний номер 4500, про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" урядовий, для прийняття за основу. Прошу голосувати.

17:24:24

За-132

Рішення не прийнято. Яка пропозиція комітету? Володимире Кириловичу! Одну хвилиночку, Володимире Кириловичу! Черняк Володимир Кирилович. Жодний із законопроектів підтримки не дістав. Яка пропозиція комітету? А що на повторне перше ставити? Будь ласка, Черняк, будь ласка, мікрофон.

17:24:50

ЧЕРНЯК В.К.

Є пропозиція... Шановні народні депутати, дуже важливий законопроект. Є пропозиція доручити Комітету з питань економічної політики до доопрацювати законопроекти і зробити один із трьох і запропонувати його Верховній Раді .....

ГОЛОВА. Шановні колеги, якщо члени комітету, одну хвилиночку, якщо члени комітету внесуть цей законопроект, напрацюють, і комітет прийме відповідне рішення, ми його розглянемо. А таке доручення ми не можемо дати, бо комітет не є суб'єктом законодавчої ініціативи.

Майстришин, будь ласка, мікрофон.

17:25:32

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимире Михайловичу, дійсно, пройдено певний період щодо врахування цінних досить пропозицій. Просто народні депутати, по-моєму, не розібралися, що дійсно чотири законопроекти, вони як би у разнобіч ідуть. Була дуже чітка пропозиція: всі цікаві пропозиції врахувати в урядовому законопроекті і прохання поставити на перше читання, щоб ми уже не наступній сесії почали цю роботу. Зараз давайте проголосуємо за те, щоб у першому читанні урядовий законопроект повернути. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, шановні колеги. Я ставив на голосування, у тому числі була доведена до відома народних депутатів пропозиція комітету, що прийняти за основу урядовий і доопрацювати. Але всього 132 народних депутати підтримали. Таким чином, шановні колеги, законопроекти відхилено. Якщо депутати напрацюють і внесуть на основі цих законопроектів один узгоджений, ми з радістю його розглянемо.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо митного оформлення товару). Правда, тут є аж три законопроекти з цього приводу: це і проект Закону про внесення змін до статей 230, 231, 235 Митного кодексу України (щодо оформлення продуктів переробки), проект Закону про внесення змін до статті 328 Митного кодексу України (щодо термінів конфіскації товарів). Тому я просив би таким чином, щоб автори законопроектів доповіли, а потім ми їх обговорили три законопроекти відразу. Немає заперечень? Будь ласка, Добкін Михайло Маркович. Є Добкін? Немає. Тоді законопроект 4544 Скомаровський Володимир Володимирович, будь ласка.

17:27:32

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, Митний кодекс вступив в дію першого січня цього року. І вже з цього приводу суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають певні зауваження щодо складності, які виникають при стосунках з Державною митною службою.

Так своїм законопроектом 4544 я намагаюся більш чітко визначити норму дозволу для ввезення сировини для переробки. Наприклад, стаття 230, яка називається, в старому Митному кодексі не було таких норм, "Дозвіл на переробку товарів на митній території України" зазначає, що ввезення та переробка на митній території України, що проходять з інших країн, здійснюється з дозволу митного органу відповідно до положень цього кодексу. Норму дозволу ніхто не визначив. В кодексі немає, хто повинен давати цей дозвіл. Тобто якщо ввозиш товар, сировину для переробки, то треба надіятися на добру волю митника. А ви знаєте, що добра воля митника не завжди буває на користь підприємства. Тобто я чітко в цій статті зазначаю, що треба робити оформлення відповідної митної декларації, і це буде дозволом, так як було до вступу нового Митного кодексу.

Також в цьому Митному кодексі у статті 231 зазначено, що якщо підприємство переробляє сировину, і не тільки одна структура робить, а ще якісь суб'єкти переробляють, то треба, наприклад, передавати частину холодильника, наприклад, іншій фірмі треба знову брати дозвіл, знову йдете до митника, знову стаєте на коліна і кажете: "Дайте мені дозвіл, щоб зробити іншій фірмі там, прикрутити пару гайок". І це все затягує процес переробки. У зв'язку з тим, що конкуренція зростає і закордонні партнери для підприємств дають для переробки сировину на короткий термін, ця норма Митного кодексу розширює ці терміни, і підприємства не справляються зі своїм завданням. Тому я пропоную дозвіл в цьому випадку просто вилучити. Таким чином, ці статті мають уточнення, що є таке "дозвіл". І прошу підтримати цей законопроект, тим більше, що цей законопроект стосується тих великих, як правило, підприємств, які останні 10 років виживали за рахунок давальницької сировини. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Володимирович, давайте тоді ви зразу зробіть доповідь як автор законопроекту 4373, а потім від комітету висловитесь щодо 2227.

17:30:32

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Хорошо. Шановні колеги, наступний мій законопроект - це також зміни до Митного кодексу, 4373. Значить, в чому полягає суть змін? Стаття 328, яка визначає строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил, зазначає, що попередження штрафів можуть бути накладені не пізніше, ніж через два місяці. Але конфіскація товару не має обмежень. Уявляєте, наскільки дивна є норма є в кодексі? Якщо штраф, то через два місяці, а якщо конфісковувати товар, то це можна навіть і через сто років!

Я запропонував термін конфіскації не більше 12 місяців. Також прошу підтримати цей законопроект. Комітет економічної політики щодо цього останнього законопроекту 4373 одностайно підтримав. Науково-експертне управління не мало жодних зауважень з приводу цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Демьохін зараз буде. Ви тоді зараз, щоб не підніматись на трибуну, 2227 Добкіна. Ви від комітету оцінку дайте. А, Пилип Пилипович буде? Хорошо. Тоді зараз, Пилип Пилипович, будь ласка, по 2227.

17:32:04

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, законопроект 2227 полягає в тому, що в Митний кодекс розділу третього внести нову статтю 87 "Митне оформлення товару". Якщо зараз мене чують працівники митниці, і особливо ті люди і підприємці, які займаються зовнішньо-економічною діяльністю, то вони на собі відчувають щоденні проблеми, труднощі та інші негаразди, які безпосередньо пов'язані з митним оформленням.

І тут, як не прикро, мають великі втрати як держава, тобто Державний бюджет, так я ті підприємства і чесні підприємці, що мають відповідні контракти з іноземними партнерами. Так що, дійсно, проблема є, і треба подякувати депутату Добкіну, що він спробував її законодавчо вирішити.

Законопроектом пропонується в новій статті визначити перелік дозвільних документів, необхідних для здійснення митного оформлення, а також обмежити строк митного оформлення товару двома днями з моменту надання митному органу декларантом зазначених документів.

Комітет з економічної політики розглянув даний законопроект і прийняв рекомендувати сесії Верховної Ради прийняти його за основу.

Кабінет Міністрів України висловив свої зауваження до цього законопроекту, які зводяться до наступних. Строки митного оформлення вже установлені в чинному Митному кодексі (стаття 78). Митне оформлення здійснюється митними органами, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених на підставі цього кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Стаття 79 регулює спрощений порядок митного оформлення деяких видів товарів, перелік дозвільних документів, які є в проекті, є далеко не повним і не враховує, що на кожні види товарів потрібні різні дозвільні документи.

Не враховується стаття 75 Митного кодексу - взяття проб та зразків товарів з метою визначення їх кодів, а отже суми податків і зборів, що підлягають сплаті. І якщо після двох робочих днів товар переходить з-під митного контролю у вільний обіг, а всі спірні питання вирішуються в суді, то це призведе до ухилення від сплати належних податків.

Враховуючи вище наведене, Кабмін вважає недоцільним внесення змін до Митного кодексу.

Науково-експертне управління Верховної Ради висловило також ряд зауважень і пропонує за результатами в першому читанні відправити його на доопрацювання з поданням на повторне перше читання. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Пилип Пилипович.

Демьохін. (Сідайте, будь ласка). Володимир Анатолійович. Щодо проекту 4544-1.

17:35:03

ДЕМЬОХІН В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Метою законопроект про внесення змін до Митного кодексу України є покращання умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні та приведення норм Митного кодексу у відповідність з нормами Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Проект спрямований на ліквідацію антиліберальних норм чинного Митного кодексу, які передбачають необхідність отримання дозволу митного органу на здійснення зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною.

Необхідність отримання дозволу митного органу на здійснення зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною є порушення прав суб'єктів підприємництва на свободу діяльності і не відповідають нормам Закону України "Про операції з давальницькою сировиною".

Прийняття даного законопроекту сприятиме створенню більш ліберальних, прозорих умов здійснення господарської діяльності в Україні та відповідно дозволить покращити інвестиційний клімат в Україні.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Анатолійович. Сідайте, будь ласка.

Володимир Кирилович Черняк, від комітету тут ви записані. Чи достатньо, щоб Пилип Пилипович виступив? Да, да, да, 4544, да.

17:36:30

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, Комітет з питань економічної політики, управління власності та інвестицій розглянув законопроект Скомаровського стосовно того, щоб процес переробки відбувався продуктів без відповідних дозволів. Зараз беруть дозвіл на кожний етап переробки. Він вважає, що це не правильно, цього робити не потрібно. Комітет вважає його пропозицію слушною і рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Будемо обговорювати, так? Юрій Анатолійович Кармазін наполягає фракція "Наша Україна", підготуватися Яворівському.

17:37:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Карамазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Дуже важко зразу по трьом законопроектам зразу виступати, але вони абсолютно неоднозначні, тому є потреба їх обговорювати.

Перший законопроект, законопроект Добкіна 2227. Пропонує збільшити на 2 дні, в два рази тобто волокіту розгляду питань, це краще, чи це гірше? Я хочу, щоб ви відповіли, ми краще робимо для суб'єктів, для громадян України, мабуть гірше. Це однозначно.

Далі. Друге питання. Обов'язково Добкін пише, що обов'язково треба документи-дозвіли з таких органів і записує Державний департамент ветеринарії, державні служби карантину рослин, Санітарно-епідеміологічної, Міністерство охорони здоров'я, Державного комітету з енергозбереження, Служби контролю і так далі.

Шановні! Мабуть для різних видів товарів має бути і різний підхід. Диференційованим він має бути в залежності від тих товарів, які переміщаються. Це перше.

І друге. Розширення переліку видів контролю тільки ускладнить людям життя. Тому я буду просити вас про відхилення першого законопроекту 2227.

Що стосується другого законопроекту, про внесення змін до 230, 231, 235 статей Митного кодексу, законопроект Скомаровського.

Законопроект Скомаровського заслуговує на увагу, тому що він полегшує переробку, переробку тут. І це заслуговує на увагу. Полегшення переробки.

З іншим проектом Скомаровського там я прошу вас проголосувати за. І інший проект Скомаровського, який він теж доповідав 4373, трошки складніше. Пропонується внести зміни до статті 328-ї Митного кодексу, у частині третій записати: "Предмети зазначені у пункті три, тобто контрабанда, підлягають конфіскації..." . Зараз записано так: "...незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил". Пропонує Скомаровський: не пізніше 12-ти місяців. Давайте замислимося. У нас є загальні правила Цивільного кодексу, які увійшли у протиріччя з тим, що ставить Митний кодекс. Тому однозначно треба писати: " ...в межах строку позовної давності". А це є три роки. Тому це можна приймати у першому читанні, змінивши це на 3 роки. Все інше і, зокрема, законопроект Демьохіна тільки ускладнить роботи Митниці і погіршить ситуацію порівняно з Митним кодексом.

Як один із розробників Митного кодексу я думаю, що цього не варто робити. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна".

17:40:47

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги! От у мене в руках порядок засідання нашого на один день. Він собою являє 13 аркушів дрібного шрифту. Більша частина з цих законів, десятки, які ми розглядаємо за один день, це внесення дрібних змін до вже діючих законів. І я думаю, ми тут виходимо на загальну проблему. Не повинен парламент пекти закони неначе млинці, інакше їхня якість є дуже низькою.

І якраз те, що ми так просто поспіхом, і сьогодні от я зараз відчуваю таке педалювання Президії, але це всі 12 років. І чим більше законів, тим ніби-то стає жити краще. Я думаю, ми повинні зараз більше зосередитися на якості законів, на якісному їх обговоренні.

Дуже добре, що ми почали приймати, голосувати у той же день, коли закони обговорюються, але дуже погано, що цей млин законів у нас не зупинений. Я розумію, що є потужне лобіювання, але ми не повинні йому піддаватися. Це я просто пригадую, у Тичини є вірш такий, "Хай чабан усі гукнули за о тама набули ...". От у нас вноситься закон і хай закон усі гукнули, що там! І просто приймаємо цілу низку законів.

Тепер до даних конкретних законопроектів. Мені здається, що дуже важлива ще одна загальна проблема порушена народним депутатом Скомаровським. Це величезна кількість дозволів, яка є в нашій країні, які надаються органами виконавчої влади. Власне я б навіть наважився сказати так, що єдиний ринок, який сьогодні нормально функціонує - це тіньовий ринок дозволів. Є навіть там такси установлені за те, ну, я не знаю чи він правда опублікований повною мірою, але всі знають скільки, кому, за що треба дати, принаймні, хто працює в цій галузі.

Я думаю, що з цим треба закінчувати і у нас постає дуже серйозна проблема якраз демонтувати цей тіньовий ринок дозволів через який не може дихати ні підприємець, ні споживач, ніхто, власне, уже в цій країні.

Тепер стосовно конкретно митної служби. Коли йшов Митний кодекс, там теж був дуже потужний механізм лобіювання, треба було його приймати, але через те, що Митний кодекс педалювався так сильно, ми його прийняли теж поспіхом і в результаті тепер гаємо безліч часу на врегулювання тих норм. які могли бути виправлені вже тоді. Тому, я думаю, якраз поспішати завжди не треба. З даного. з даних законопроектів на безумовну підтримку заслуговують проекти внесені народними депутатом Скомаровським, я думаю, ми їх і підтримаємо. І загальне таке звернення до Кабінету Міністрів. Я просто звертаюся таки з проханням підготувати законопроект, який би дав нам дозвіл жити без ваших чисельних дозволів, сподіваюся, що таке з рештою буде зроблено, якщо не цим Кабміном, то наступним, який вже скоро...

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

17:44:04

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, на мій погляд, ми часто приймаємо закони, які погіршують раніше прийняті. Так було із законом про ПДВ. Його вісім років ремонтують і що з ним сталося, ми сьогодні всі добре бачимо. І тому є кодекс відповідний і митний із такими поправками, які будуть вносити щоденно і кожен під себе, я думаю, що цей закон теж набере якоїсь потворної такої сторони. Тому треба було б до цього нам більш ставитися обережно з більшою відповідальністю.

З однієї сторони, оформлення, я хотів би по закону сказати 2227, з однієї сторони, оформлення митних документів надзвичайно забюрократизовано. Разом з тим, з іншої сторони не перекритий нелегальний потік товарів через митний контроль. І вина тут не стільки, мабуть, самої митниці чи самих митників, на мій погляд, а самої системи влади. Коли в країні діє не закон, а телефонне право, коли люди при владі діють часто з власних інтересів, а не інтересів держави. Я глибоко переконаний, що якби політики-урядовці не займалися власним бізнесом, а відстоювали інтереси держави, то митниця могла б подвоїти збір коштів до Державного бюджету.

Тому скажу у першій частині бюджету, що говориться про те, що скоротити до двох днів оформлення митних документів, у цьому плані цей закон заслуговує на підтримку. Разом з тим, мені зовсім не зрозуміло, як тут виступали колеги, коли до законопроекту вноситься додаткове положення про те, що декларант, от скажімо одне з них, зобов'язаний отримати дозвільні документи від Державного комітету з енергозбереження, при тому записано у дужках, позитивний висновок експертизи стосовно документації на придбання енергоємкої техніки, технологій та матеріалів. А ми добре знаємо, як позитивна експертиза вона завжди чогось коштує позитив. Тому що не позитивно нікому не треба, тут обов'язково позитивна.

І ще одне. Добре, купують комбайн досить потужний там двигун і таке інше. Що будуть власнику держава декларуватиме і купуватиме такий комбайн чи інший. Мабуть, розробники документів, якщо говорити про більш енергоємну техніку, то не хочеться дуже пересісти з "мерседеса" і їхати на "запорожці". Тут якийсь повний нонсенс. І чому сьогодні держава ................. за енергозбереження, вникає в ці питання, так м'яко кажучи, мабуть, нам, депутатам, зрозуміло всім.

Тому я хотів би, шановні друзі, закінчити тим, що давайте будемо обережно підходити до внесення змін до будь-яких законів. І якщо стосується 2227, то можна було б підтримати у першому читанні і лише в тому плані, що строків оформлення митних документів. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд... Одну хвилиночку. Розгляд проектів законів 2227, 4544, 4544-1, 4373 завершено. Зараз буду ставити на голосування. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу щодо митного оформлення товару. Реєстраційний номер 2227. Зніміть з голосування. Будь ласка, від уряду.

ВАНЮК М.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Хотів би. Перший заступник голови Митної служби України Ванюк Михайло Миколайович.

По зазначеним законопроектам. Уряд не може погодити зазначені законопроекти. По-перше, законопроект 2227. Проектом передбачено обмеження терміну подачі документів ................... двох днів. Це не може бути у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день потребується проведення аналізу зразків для встановлення коду товарів, що суттєво впливає на ставки оподаткування до Державного бюджету. Проект закону суперечить напряму десяти статтям Митного кодексу України.

Щодо законопроекту 4544 щодо зміни відсутності дозволу на режим переробки, то цей законопроект на сьогоднішній день суперечить міжнародній конвенції, в якій прямо передбачено надання дозволу, який на сьогоднішній день є необтяжливою процедурою, а навпаки захищає ринок і унеможливлює на сьогоднішній день ввезення товару і його реалізацію на митній території України незаконним шляхом.

Що стосується внесення змін до законопроекту 4373 щодо терміну конфіскації товарів і встановлення терміну 12 місяців - на сьогоднішній день це абсолютно не узгоджується з позицією, яка установлена Аравійською і Брюссельською конвенціями, де запити митних органів, не встановлення термінів. При цій ситуації ми вимушені будемо вносити аналогічні зміни в статтю 59 Кримінального кодексу України, де конфіскація безстрокова. І прийняття цього законопроекту, підтримання 4373, нанесе економічні збитки державі. Прошу врахувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо митного оформлення товару). Реєстраційний номер 2227. Автор - народний депутат Добкін.

17:49:43

За-79

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статей 230, 231, 235 Митного кодексу України щодо оформлення продуктів переробки. Реєстраційний номер 4544. Автор - народний депутат Скомаровський.

17:50:16

За-139

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до статей 230, 231, 235 Митного кодексу України щодо оформлення продуктів переробки. Реєстраційний номер 4544-1. Автор - народний депутат Демьохін.

17:50:51

За-246

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ну, заспокойтеся. Прошу уваги! Ставиться на голосування проект Закону, реєстраційний номер 4373, про внесення змін до статті 328 Митного кодексу України щодо термінів конфіскації товарів, автор - народний депутат України Скомаровський і Царьов. Автори.

17:51:34

За-180

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, прийнято за основу законопроект, реєстраційний номер 4544-1, законопроекти 2227, 4544 і 4373 відхилені.

Оголошується до розгляду проект постанови про заходи щодо підготовки проекту Закону України про припинення участі держави у діяльності акціонерних та холдінгових компаній. Реєстраційний номер 3009.

Черновецький Леонід Михайлович, будь ласка.

Матвєєв Володимир Йосипович буде робити співдоповідь.

17:52:19

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, уважаемые телезрители!

Фракция "Наша Украина", лидер Христианской либеральной партии Украины. Я хочу обратить ваше внимание на очень важный закон, который, Слава Богу, прошел в парламенте, и с поддержкой этого закона мы решим очень многие проблемы.

Я говорю о чем? О том, чтобы мы запретили государственным органам, акционерным обществам участвовать в холдинговых компаниях частных и перекачивать туда деньги. Это чистое воровство, которое сегодня процветает на Украине. Речь идет о миллиардах гривен, которые, например, ни в чем не заинтересованная государственная создает свой банк, как, например, в городе Киеве "Крещатик", в котором участвуют насильно загнанные государственные компании, и другие. Потом они рушатся, вместе с ними рушатся вклады населения. Ну, я так говорю только про банки, а мы говорим еще и о создании...

Ведь как сегодня происходит воровство на государственном уровне? Берется крупная государственная компания, которая создает миллион всяких дочерних структур, перекачивает туда государственные деньги бюджетные, ну, которые частично попадают бюджетом, частично из других источников, и потом назначаются люди, которые целенаправленно воруют эти деньги из казны, и, таким образом, мы получаем бешеные расходы. Речь идет просто, ну, о сумасшедших средствах: это и всякие и внебюджетные фонды здесь можно говорить, и всякие коммунальные предприятия, которых понаплодилось и которые, кроме проблем нашему населению, ничего не создают, и так далее и тому подобное. Я могу приводить примеры, сколько угодно. Вы, пожалуйста, можете их оспорить. Но нельзя прикасаться к государственным деньгам.

В России этот вопрос решен однозначно. С приходом Путина (ему это подсказали правильно) он взял и перекрыл кислород всем компаниям, в которых находятся 25 и более процентов государственных акций. И это все просто. Я не знаю, на кого здесь повлиять, но вы, пожалуйста, приблизьтесь к кнопке, потому что речь идет о миллиардах денег, которые мы можем высвободить от воровства и отдать их обездоленному населению, в том числе возвратить вклады и увеличить пенсии, пособия и так далее и тому подобное.

Это возведенное в закон воровство государственных денег. Пожалуйста, поддержите мой законопроект, он является важный. И не думаю, что он вызовет какие-то проблемы при подписании у Президента.

ГОЛОВА. Заступник голов Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович має слово для співдоповіді.

17:55:41

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты!

Комитет по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел на своем заседании внесенный народным депутатом Украины Черновецким проект Постановления Верховной Рады о мероприятиях по подготовке проекта Закона "О прекращении участия государства в деятельности акционерных и холдинговых компаний". Указанным проектом постановления предлагается поручить Счетной палате и Главному контрольно-ревизионному управлению на протяжении двух месяцев проверить финансово-хозяйственную деятельность государственных, национальных, акционерных и холдинговых компаний и выяснить объемы средств, которые на протяжении 2001-2002 года поступили от этих компаний в Государственный бюджет.

Материалы проверок с выводами относительно целесообразности участия государства в деятельности этих компаний согласно проекта предлагается представить Комитету Верховного Совета по вопросам бюджета.

Указанный комитет вместе с Кабинетом Министров в случае необходимости разрабатывает проект закона о прекращении участия государства в деятельности акционерных и холдинговых компаний.

Комитет предлагает Верховной Раде Украины принять данный проект постановления за основу с одним замечанием. Все дело в том, что этот проект закона был зарегистрирован еще в январе 2003 года. Поэтому есть предложение увеличить период рассмотрения 2002-2003 год.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Олексійович. Почекайте, що ви хочете, я теж багато чого хочу, але не все ж виходить у мене.

Заспокойтеся, ми знаємо, що з положеними роблять. Заспокойтеся, будь ласка. Є потреба обговорювати цей проект, чи нам потрібно просто прийняти рішення, це постанова, це не закон.

Заспокойтеся, я вас прошу. Беспалий, мікрофон. Потім Кармазін.

17:57:46

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні колеги! Я не сумніваюся, що даний проект постанови буде вами проголосований, тому що всім зрозуміло, що участь держави у приватному бізнесі це є ні що інше, як адміністративний дах над розкраданням державного майна. І, я б не брав навіть слово, щоб в цьому переконувати, тому що і комітет підтримав, я переконаний, що різних орієнтацій депутати це підтримають.

Я маю конкретну пропозицію, щоб одразу цей проект постанови можна було проголосувати навіть в цілому, але тут є третій пункт, доручити Комітету з питань бюджету спільно з Кабміном протягом місяця, якщо є необхідність розробити проект закону про припинення участі держави у діяльності акціонерних та холдінгових компаній.

По-перше, ми не можемо доручати комітету, який не є суб'єктом. А, по-друге. Чого чекати, і так зрозуміло, що це треба робити. Тому я звертаюся до авторів з тим, щоб вже внести такий закон. Чим скоріше ми це зробимо, тим буде краще, не чекаючи перевірок Рахункової палати, ...

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, будь ласка.

17:59:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Проект 3009 зареєстрований ще 31 січня 2003. Розумна пропозиція Черновецького направлена на збереження коштів Державного бюджету пролежала півтора року у нас тут у Верховній Раді, і в той же час виносяться оці дрібні проекти. Володимире Михайловичу, це питання до нас з вами. І ми з вами маємо разом нести відповідальність за те, що дозволили, щоб не дослухалися до Черновецького. Це перше.

Друге. Я хотів би, щоб тут внесені були такі зміни: доручити Рахунковій палаті та, або спільно з МВС, СБУ і ДПА, разом з ними, разом з тими органами, бо без них, повірте мені, там не розберешся.

Друге. Для комуністів окремо пояснюю, що саме за підтримки вашої, ви Черновецького не давали слухати.

Друга пропозиція. Комітету з питань бюджету протягом місяця, де написано, треба добавити ще Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Це його повноваження передбачені Законом про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Там прямо передбачено, що він має робити. І згідно з положенням , яке ми з вами затверджували. Тому ці доручення мають бути і там записані.

І потім. Я погоджуюся з комітетом, що термін треба було б продовжити.

А щодо того, що відбувається, то я вже наводив приклад з цієї трибуни, можу навести з цифрами, якщо хочете. але зразу присядьте добре ті, хто керують сьогодні ще компаніями різними. Бо я назву потім їхні всі оборутки, які підпадають під це. І я прошу сьогодні відповідально віднестися. Рахункова палата МВС, СБУ, ДПА - це державні органи, хай вони дадуть свої висновки, а ми з вами подивимося і будемо знати, що далі робити, як управляти цим майном. Можливо, буде знати і Янукович. І я прошу, тут порівняли Путіна із нашим гарантом і Прем'єр-міністром. Ну, вибачайте, Путін ще не сидів, слава Богу, і його всі дії на правлені на те, щоб покращувалася доля життя Росії. І ви знаєте, там ведеться боротьба з організованою злочинністю в усіх її формах. І прем'єрами там призначаються генерал-лейтенанти Служби безпеки, а не ті, хто двічі сиділи в тюрмі. Це велика різниця в підході, розумієте, в концептуальному підході. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка. З мотивів 1 хвилину, шановні колеги.

18:02:03

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

З мотивов я. Уважаемые народные депутаты, послушайте! Никто, я председатель подкомитета по расходу бюджета. Не, если вы не проголосуете это постановление вцелом, никто мне никаких сведений вам не даст, никто не заинтересован в том, чтобы в этом копаться. И я вас уверяю, мы еще полтора года мой законопроект мурыжили, да? Хотя очень странно, что, ну, казалось бы вы и должны его поддерживать с правой стороны. Мурыжили мой законопроект. не давали ему ходу - это не хорошо. Никто из воровских структур никаких данных нам не даст. Проголосуйте вцелом за это постановление, а потом ставьте новые постановы в том, чтобы розрахункова палата 100 відсотків, потом будет что-то считать. Но, я против того, чтобы кого-то сажали. Все, что прошло, то прошло. Верните деньги сейчас из тех структур, хотя бы которые остались и отдайте их пенсионерам. И я окремо обращаюсь к коммунистам. Підтримайте мою постанову в цілому, потому что это касается и пенсий в том числе, иначе вы ее затянете снова на полтора года.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги. Час розгляду завершено, прошу уваги.

Шановні колеги, для того, щоб поставити на голосування проект постанови в цілому, треба нам врахувати, прошу уваги, ми не можемо доручати Головному контрольно-ревізійному управлінню, бо воно підпорядковане Міністерству фінансів, так ми будемо опускатися до самого низу. Тому треба замінити "доручити Рахунковій палаті та Мінфіну". Одну хвилиночку, ви слухайте, що я вам говорю. Скрізь замість Головного управління написати Мінфіну, яке підпорядковане, я ще раз наголошую, вилучити слова "доручити Комітету з питань бюджету", бо він не є суб'єктом законодавчої ініціативи. Написати "доручити Кабінету Міністрів протягом місяця і далі за текстом у разі необхідності.

З врахуванням цих пропозицій я одразу ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Постанови Верховної Ради України про заходи щодо підготовки проекту Закону... Зніміть. І доповнення 2003 рік, про яке сказав заступник голови комітету Володимир Матвєєв.

З врахуванням оцих уточнень я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Постанови Верховної Ради України про заходи щодо підготовки проекту Закону України про припинення участі держави у діяльності акціонерних та холдингових компаній (реєстраційний номер 3009). Прошу народних депутатів визначитися шляхом голосування.

18:04:51

За-233

Постанова прийнята.

Я прошу секретаріат і Юридичне управління доопрацювати і підготувати цей закон. По фракціям... Одну хвилинку, я прошу шановні колеги, не кричати, я так чую нормально вас, давайте будемо працювати. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 92; "Регіони України" - 0; фракція комуністів - 57; СДПУ(о) - 0; "Демініціативи", "Народовладдя" - 8; "Трудова Україна" - 0; Народна аграрна - 1; СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, "Союз" - 14, НДП, Трудова Україна, Партія промисловців і підприємців України - 6, "Центр" - 12, Позафракційні - 4.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про патентування деяких видів підприємницької діяльності щодо придбання спеціального торгового патенту. Реєстраційний номер 3751. Шановні колеги, я до вашого відома хочу сказати, чому не всі фракції голосували? Тому що Верховній Раді не можна пропонувати сміття, треба готувати проекти постанов серйозно. А це "метелик".

Воюш Володимир Дмитрович, доповідач, будь ласка.

18:06:24

ВОЮШ В.Д.

Шановні колеги, Законом України про державну підтримку малого підприємництва визначено, що одним з напрямків підтримки малого підприємництва є встановлення пільг для його суб'єктів. З метою реалізації цього положення і була запроваджена в Україні система спрощеного оподаткування малого бізнесу, що дала поштовх його розвиткові. У світлі цього спроби скасувати або обмежити систему спрощеного оподаткування малого підприємництва, на наш погляд, по-перше, протирічить законодавчо задекларованій державній підтримці малого бізнесу, а по-друге, гальмують його розвиток в Україні. Під час розгляду бюджету на 2004 рік ми вже зіштовхнулися з намаганням скасувати єдиний та фіксований податок або суттєво підняти їх ставки. У той час у нас вистачило мудрості визначити такі пропозиції помилковими та відхилити їх.

Пропонований вам зараз законопроект має на меті виправити ще одну помилку, яка була зроблена раніше, але до цього часу ще не виправлена. Мова йде про зміни до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", прийняття яких спричинило виникнення низки проблем. По-перше, скасування спеціального торгового патенту зачепило інтереси великої кількості підприємців, особливо тих, що здійснювали діяльність у сфері курортного бізнесу, ускладнивши їм умови оподаткування. По-друге, порушеними виявилися також і інтереси місцевої влади. Як зазначено у зверненні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення про скасування спеціальних торгових патентів не тільки порушує досягнуту стабільність в оподаткуванні курортного бізнесу та сприяє його тінізації, але значною мірою ущемляє інтереси багатьох територіальних громад в Автономії, оскільки доходи їхніх місцевих бюджетів більш, аніж на чверть були сформовані за рахунок надходжень від реалізації спецпатентів.

Також слід відзначити, що за даними бюджетної комісії Верховної Ради АРК середня навантаженість щодо сплати податків на одного підприємця за наявності спецпатента складає на місяць п'ять тисяч гривень, а за єдиного податку та торгового патенту близько півтори тисячі. Як бачимо, саме спецпатент - найвигідніша для держави форма спрощеного оподаткування.

Таким чином, поданий нами законопроект підготовлено з метою врегулювання вище названих проблем з оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності у сфері курортного бізнесу, які виникли внаслідок скасування спеціального торгового патенту.

Я хочу зауважити, що наш законопроект не є лобіським, він не лобіює інтереси виключно підприємців, а навпаки покликаний узгодити інтереси місцевих бюджетів та малого бізнесу. Що стосується недоліків у використанні спецпатентів, зазначених у висновках уряду, то, на наш погляд, як авторів законопроекту, вони є безперечно важливими, але не настільки суттєвими, аби взагалі відмовлятися від такої форми спрощеного оподаткування.

Ми вважаємо, що виявлені вади спецпатенту можуть бути усунені під час доопрацювання нашого проекту закону до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Дмитрович, дякую вам також.

Черняк Володимир Кирилович від Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій.

18:09:41

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики розглянув на своєму засіданні внесений народними депутатами України Франчуком та Воюшем проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Метою розробки законопроекту є збереження стабільного фінансово-економічного стану курортних районів та створення сприятливих умов для формування і розвитку малого курортного бізнесу. Дія цього законопроекту поширюється на суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються видами діяльності, визначеними в статтях 3 та 3 прим. Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та здійснюють свою діяльність на території курортного регіону.

Цей проект закону відновлює скасовані законом України від 22.05.03 року положення абзацу другого частини першої статті другої, статті 3.2, частини 2 статті 6 і частини 7-1 Закону України "По патентування деяких видів підприємницької діяльності", якими і визначаються поняття спеціального торгового патенту. Акцент саме на цьому - спеціальний торговий патент: порядок придбання та зарахування коштів від продажу спецпатентів до відповідних бюджетів та цільових фондів, особливості оподаткування підприємців, що придбали спеціальний патент. Усе це виписано в законі.

До зазначених положень у законі внесені зміни, які поширюють дію спеціального торгового патенту лише на підприємців, що здійснюють свою діяльність у курортних регіонах. Акцент на цьому: підприємці, які працюють в курортних регіонах.

Прийняття цього закону, на думку Головного експертного управління Верховної Ради є особливо актуальним у зв'язку із зниженням до 13 відсотків податку на доходи фізичних осіб. І вони вважають, що це сприятиме вирішенню проблеми наповнення місцевих бюджетів. Комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти проект закону України про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (щодо спеціального торгового патенту), внесений депутатами Франчуком та Воюшем за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Володимире Кириловичу.

Переходимо до обговорення. Записалися Юрій Кармазін, Безсмертний, Заплатинський і Семинога. Вибачте, Беспалий. Тобто, підготуватися Беспалому.

18:12:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, тут приводився приклад Криму. В Одесі теж є курорти, є курорти в Миколаївській області, є курорти в Прикарпатті, в Закарпатті, є курортів багато. В Херсоні, я сказав, є багато курортів.

Тому я хотів би, щоб ми, приймаючи цей закон, а я думаю, що його треба приймати в першому і в другому читанні сьогодні, там вже немає чого робити, треба, бо потім пізно буде, коли ми восени будемо приймати, буде пізно, ми втратимо гроші з Державного бюджету, гроші підуть в тінь.

Тому треба приймати цей закон, він хоч якось полегшить життя громадянам, які після візиту, я прошу, тут має бути міністр уряду по зв'язках з Верховною Радою: зв'яжіться, будь ласка, з Януковичем терміново і скажіть, бо одесити стогнуть, бо зараз перекрито на дві години проїзд людям, люди стоять в жару, проклинають останніми словами. Що ж ви робите? Перестаньте знущатися над людьми! Курортні зони перекриті стоять - все чекають приїзду Януковича високого! Та перестаньте ви вже з цими приїздами! Давайте вже закон наш про дорожній рух проведемо, в кінці кінців, і приймемо! Зв'яжіться, будь ласка, з Януковичем. Не можна так знущатися над одеситами, це місто-герой. І ніколи перед шпаною не буде прикриватися.

Кошти, одержані від продажу спеціальних торгових патентів, зараховуються до Державного бюджету в розмірі п'ять відсотків, до бюджетів місцевого самоврядування - 67 відсотків пропонується в цьому законі. Це значить, що всі міста, всі містечка піднімуться, як після дощу трава піднімається. Люди добрі, хіба це погано комусь від цього буде?

Тому я пропоную. Я скорочуюсь, я не буду забирати весь час на аналіз цього законопроекту. Я прошу проголосувати "за", і терміново, і негайно, і в двох читаннях. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Беспалий.

18:15:02

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я хотів звернути вашу увагу ще на одну таку загальну обставину. Чому зараз треба приймати Закон "Про спеціальний торговий патент" прямо в розпал курортного сезону? Я думаю, що це є визнання того факту, що при неспеціальних умовах сьогодні займатися підприємництвом є просто неможливим. І ця констатація є такою, що не може нас не турбувати.

Завтра вступає в дію закон про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, який вводить єдине вікно реєстрації. Там також вже зміст йде просто дуже така суперечлива інформація і я звертаюся якраз до профільного комітету з тим, щоб зараз подивитися і узагальнити всю цю інформацію, щоб знову ж таки у нас не виникла така ситуація, коли ми терміново в розпал курортного сезону вимушені вирішувати прямо в аварійному порядку ті прогалини, які створили уряд і більшість для підприємців.

Щодо того, чи приймати цей закон одразу в цілому, чи в першому читанні. Тут дійсно постає дилема, з одного боку приймати його, якщо ми його приймемо зараз тільки за основу, то у нас фактично немає часу на доопрацювання. Тому що це останній сесійний тиждень. Розглядати в другому читанні у нас немає часу інакше цей курортний сезон буде зупинений.

З іншого боку там є такі позиції, які треба було б уважно переглянути, зокрема, стосовно імпорту в Україні. Коли під самими добрими гаслами, під самими добри намірами створюються такі метри кордону, через які або сюди ввозяться підакцизні, і взагалі імпорт, який просто давить на українського виробника, або навпаки щось вивозиться з України. Тому я думаю, що ми могли б зараз цей проект прийняти в першому читанні і повернутися до цього питання, все ж таки, хоча б дати один, два дні для того, щоб уважно подивитися комітетом. Я думаю така пауза була б необхідна. Тому що дуже вже часто виходить так, що під такою риторикою створюються вікна в Державному кордоні України через які в Україну йде різний непотріб, а з України випливають гроші.

Тому підтримуючи в цілому, безумовно, потрібну ідею, я думаю, якраз невелика пауза, буквально один два дні допомогли б зробити цей проект більш якісним. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заплатинський, будь ласка.

18:17:56

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Володимир Заплатинський, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної).

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги депутати! Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України про патентування деяких видів підприємницької діяльності підготовлено з метою врегулювання проблем з оподаткуванням суб'єктів підприємницької діяльності у сфері малого бізнесу, які виникли внаслідок скасування спеціального торгового патенту.

Законопроект пропонує поновити дію торгового спецпатенту, як експеримент на територіях курортних регіонів. які визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування. Планується, що експеримент буде діяти до 1 січня 2007 року, можливо з подальшим поширенням на всі регіони України.

У 2003 році були внесені зміни до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Ці зміни скасували право підприємців, як юридичних так і фізичних осіб, користуватися спеціальним торговим патентом. Введення таких змін до законодавства призвело економіку малого підприємництва до низки суттєвих проблем у їх розвитку.

Згідно Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" метою державної підтримки є встановлення систем пільг для суб'єктів малого підприємництва. Скасування права суб'єктів підприємницької діяльності працювати за спеціальними торговими патентами входить у протиріччя зазначеному положенню Закону "Про державну підтримку малого підприємництва".

Найбільш негативно скасування спеціального торгового патенту позначилося на діяльності малого бізнесу у курортних зонах України. Кримський малий бізнес спирався саме на спрощену систему оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, яка базувалася на використанні спеціальних торгових патентів. Це тисячі малих підприємців, здебільшого фізичні особи, які через відміну спеціального торгового патенту залишилися майже без засобів до існування. Треба врахувати також і складну ситуацію у регіоні з працевлаштування. Як показують попередні розрахунки через скасування спецпатентів місцеві бюджети Крима втратять у поточному році від 9 до 12 мільйонів гривень. Зведений бюджет Автономної Республіки одержував від спецпатенту 32 мільйона гривень щорічно. Малі підприємці вимушені переходити на звичайну громідську систему оподаткування.

Законопроект, на думку фракції, необхідно підтримати. І від своєчасного прийняття цього законопроекту залежить збереження стабільного фінансово-економ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Семинога, будь ласка.

18:21:21

СЕМИНОГА А.І.

Анатолій Семинога, Українська соціал-демократична партія, Блок Юлії Тимошенко.

Законопроектом пропонується у порядку експерименту на територіях курортних регіонів застосувати спеціальний торговий патент. З метою стимулювання розвитку малого бізнесу у 1998 році Закон України про патентування деяких видів підприємницької діяльності замість більшості податків, зборів, було запроваджено спеціальний торговий патент, який сплачували підприємці, що здійснювали обумовлені цим законом види діяльності.

Перевага його полягала у тому, що давала можливість здійснювати торгівлю підакцизними товарами. Досвід застосування цього закону засвідчив ефективність такої форми оподаткування для підприємців. Крім того, введення такого податку дозволило суттєво збільшити надходження саме до місцевих бюджетів. У минулому році змінами до Закону про бюджет спеціальний торговий патент був скасований. Як наслідок донеотримують значні суми місцеві бюджети.

Проблема наповнення місцевих бюджетів набуває особливої актуальності у наступному році, оскільки з першого січня 2004 року до 13 відсотків знижується податок на доходи фізичних осіб. А надходження від податку формують основну частину таких бюджетів. Прийняття ж запропонованого законопроекту хоча б частково допоможе вирішити ці проблеми, оскільки 67 відсотків від суми надходжень від спеціального торгового патенту будуть зараховуватися саме до місцевих бюджетів. Пропоную підтримати законопроект в першому читанні і вцілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено, будемо визначатися. Я ставлю на голосування проект закону про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності щодо придбання спеціального торгового патенту", реєстраційний номер - 3751. Прошу визначатися.

18:23:52

За-210

Рішення не прийнято. Слухається проект Закону "Про повернення грошових заощаджень громадян України за рахунок надходження коштів від приватизації Державного майна", реєстраційні номера - 4093 і 4093-1. Демьохін і Заплатинський. Будь ласка, Демьохін.

18:24:24

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Законопроект, который представлен к вашему вниманию направлен на то, чтобы увеличить темпы возврата компенсации населению вкладов в ощадбанк. За пять лет действия Закона про державні гарантії і відновлення заощаджень громадян України, в 1997 году он был принят, было выплачено всего лишь 955 миллионов, то есть одного процента от задекларированных обязательств. Закон имеет как социальную направленность, социально значение, так и экономическое. Потому что возвращая сбережения людям, мы таким образом создаем покупательную способность у населения. И эти деньги они вернуться в нашу промышленность, то есть человек, получив деньги, будет покупать жилье, будет гасить долги по коммунальному хозяйству.

Недавно мы проводили с вами День уряду по жилищно-коммунальному хозяйству, и звучали факты, что большая сумма долгов накопилась коммунальным предприятием. А почему? Это невозврат денег, сбережений населения - это одна из составляющих образования долгов. То есть мы таким образом, интенсифицируя процесс возврата средств, стимулируем и экономику страны.

Параллельно с законопроектом 4093 внесен коллегой Заплатинским законопроект 4093-1. Мы пришли к мнению совместно с Владимиром Михайловичем, что можно эти два закона принять за основу - 44093, который я докладываю, и при подготовке на второе чтение учесть его основные положения. Еще раз в законопроекте 4093 предлагается не менее 50 процентов средств, полученных от приватизации, направлять на погашение сбережений по ощадбанку. Мы прекрасно знаем, что сегодня идет перевыполнение плана приватизации. И более того, до 2008 года предусматривается проектом программа приватизации окончание вообще приватизации в стране. Значит мы не можем упустить шанс, чтобы погасить долги населения. Я прошу, уважаемые коллеги, поддержать данный законопроект, принять его за основу. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Заплатинський. Законопроект 4093-1.

18:27:33

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановні колеги, на сьогоднішній день розроблений законопроект з метою визначення загальних принципів використання коштів, одержаних від приватизації державного майна. Головним завданням є недопущення порушень вимог діючого законодавства щодо порядку використання відповідних коштів, що надійшли від приватизації до бюджету.

Крім того, пропонується затвердити окремі напрями, що мають загальнодержавний характер і потребують обов'язкового поточного фінансування для забезпечення стабільності та безпеки нашої держави.

Законопроектом визначено загальні принципи використання коштів, одержаних від приватизації державних майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з приватизацією і регулює відносини в цій сфері.

Крім цього. визначено загальні напрямки використання коштів, одержаних від приватизації. Одним із важливіших, на мою думку, є такі: накопичення та зберігання нафтопродуктів в Державному матеріальному резерві. Останнім часом те, що відбулося на ринку нафтопродуктів, вимагає від нас це зробити. І планується на правити на це п'ять відсотків від загальних надходжень.

Крім того, треба, як і колега Демьохін доповідав, розраховуватись з боргами і 10 відсотків пропонується направити на погашення заборгованості по поверненню заощаджень громадян.

Закупівля продовольчого зерна. Такий нонсенс теж був. І ми повинні цього уникнути, на що направити з цих доходів близько чотирьох відсотків. Формування державного резервного насіннєвого фонду - два відсотки. Забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів баз і складів озброєння, ракети і боєприпасів Збройних сил України. Горе, яке сталося, теж підказує, що цю проблему треба вирішувати і пропонується 7 відсотків направити від цих надходжень на вирішення цієї проблеми.

Забезпечення соціального захисту дітей-інвалідів з дитинства - 3 відсотки, інноваційне інвестування державних підприємств - 5 відсотків, реалізація проектів, спрямованих на енергозбереження та ресурсозбереження - 5 відсотків, розробка та реалізація екологічних програм - порядку 8 відсотків. Ітого планується до цільового направлення половина надходжень, тобто 49 відсотків. 51 відсоток направити на реалізацію інших програм, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Цей проект не потребує ніяких матеріальних вкладень, тому прошу його підтримати як за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Кармазін, будь ласка.

18:30:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Поки ми з вами розмовляли, дитину 38 температуру не можуть довезти в районі аеропорту, тому що, кажуть, Прем'єр сіли їсти. Я прошу, зв'яжіться з Прем'єром, скажіть, Кармазін бажає йому смачного, але хай дитину пропустять, ви розумієте, до лікарні з температурою 38 в Одесі. Перестаньте знущатися над одеситами!

Я звертаюся і до міліціонерів, хай не виконують безглуздих вказівок.

Шановні народні депутати, цей законопроект треба було розглядати одночасно з законопроектами, які вже вносилися: про повернення заощаджень населенню України - це законопроект покійного Павловського та Юлії Тимошенко, про внесення змін до Закону про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України - це законопроект вносився народним депутатом Валентиною Семенюк. І разом з цими законопроектами цей законопроект треба було приймати в комплексі, він би працював.

Поки що в цьому вигляді, в якому він є (я буду голосувати за нього, я зразу скажу, я буду голосувати "за", але економічна суть дуже проста: давайте що: швидше продамо, віддамо. Та всього майна - вже все розпродали. І отримали, немає стільки майна, скільки треба. 130 мільярдів треба повернути, а сьогодні що ми можемо продати?

Тому це не співставно, це не той механізм є. І, крім того, надавати переваги за віком людей - я не можу сказати, що хтось не дожив, мої батьки не дожили, для того щоб їм повернули, інший хтось дожив, - але Конституційний Суд сказав, що рішенням своїм ще в 2001 році, що всі громадяни України однакові, і ми не можемо за віком, за статтю робити їм якісь прерогативи. Тому це є рішення Конституційного Суду (я кажу для стенограми) по справі номер 13 РП-2001 від 10.10.2001 року, по справі про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України.

Тому я пропоную прийняти цей закон, але потім внести зміни до Закону про державні гарантії відновлення заощаджень громадян, який є діючий. Передбачити ті проекти, які вносили: Семенюк, Тимошенко, Симоненко, інші депутати. І разом вони будуть працювати. Цей закон, крім популізму, нічого іншого, на жаль, сам один не дасть. Хоча я ще раз кажу: я буду голосувати "за". І я думаю, що мої колеги по фракції "Наша Україна" будуть голосувати також "за". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський. Баранівський.

18:33:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні виборці, шановні колеги народні депутат!

Наша артіль з вами по випуску законів скоро піде на канікули, і ми, справді, зараз підмітаємо якісь останні крихти.

Коли я чую про заощадження, я мимоволі починаю згадувати і казати собі самому: "Господи, скільки народних депутатів, скільки політиків використали це поняття -"повернення заощаджень", для того щоб покращити і свою політичну кар'єру, і своє особисте життя. А фактично ми сьогодні зупинилися на мізерних цих 50-ти гривнях, якими намагаємося відбитися, буквально від велетенського масиву народу, який уповає на ті гроші, які були колись зароблені. Я розумію, що вони вже були б давно потрачені, але все-одно. Через те, я переконаний, що сьогодні треба нам реалістично подумати, є можливість ці гроші повернути чи ні?

Я відповідаю на це запитання: є можливість. Перша можливість у тому, ми живемо в державі, де понад 50 відсотків є все тіньове. Тіньова економіка, тіньова політика, тіньова влада, тіньовий Кабінет Міністрів, він сидить на Банківській, це той самий Кабінет Міністрів, тільки ні за що абсолютно не відповідає. За хабарі тільки, щоб вони до них підходили.

Це є, через те, чекати від влади якихось речей ми не можемо. Я особисто багато міркувавши над цим вважаю, що справді, те, що ми сьогодні розмовляємо, ми влучили в десятку. Треба якусь частину цих коштів від приватизації, бо вони все-рівно підуть, або на вибори Януковича, або їх заховають, або переведуть у тих там викрадених ще 7 мільярдів, які не легалізували. Обов'язково.

Через це дуже добре. Але є друга версія, про яку б я з цієї трибуни хотів би сказати. Я підготував такий законопроект, він правда чомусь довго лежить в комітеті Пустовойтенка. Ми повинні одважитися і піти на цю річ. Вона не дуже популярна, я тільки дуже чітко наголошую, щоб ніхто не спекулював на цьому. Це податок на нерухомість. Але не йдеться про квартири, які ми маємо у місті, не йдеться про сільські хати. Треба чітко означити ті вілли і ті будинки, які були збудовані після 1991 року, і якими сьогодні оточені всі великі міста і містечка.

Десь є вже мої приблизні прорахунки, і моєї команди про те, що ми можемо їх сьогодні обклавши податком, ми вже не зможемо довести де вкрадені ці гроші. А вони, як правило вкрадені. То оцінити ці будинки і певний відсоток, це треба проголосувати, як ви вирішите, встановити податок на нерухомість.

Через те за цей законопроект я буду голосувати. Я думаю, що не найдеться жодної людини, яка відмовиться віддати свій голос за цей законопроект. Якщо ми додамо ще цей другий про який я сказав, ми зможемо цю проблему розшити, я думаю, що так воно і буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівській, Гінзбург.

18:37:06

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Нам, соціалістам, імпонує, що ті фракції, які раніше блокували прийняття питання, що стосувалося збільшити фінансування на повернення втрачених заощаджень, сьогодні виступають, як автори певних законів. Мабуть під вибори більше почали розуміти, більше починають любити власний народ.

Соціалістична партія вже 10 років веде за це боротьбу. Ми постійно вносили законопроекти, щоб кошти від приватизації направити на погашення заощаджень, ми вносили законопроекти, щоб частину прибутку комерційних банків на це направити, податок на нерухомість ввести, збільшити виплати саме з бюджету.

Ми у Бюджетній резолюції, яка приймалася на 2005 рік, пропонували збільшити, як мінімум до 2 мільярдів гривень. На жаль, воно більшістю не було підтримано. Зараз надходять постійно законопроекти про те, щоб внести зміни у список по приватизації певних підприємств. Тобто вилучити із списку, які не підлягають приватизації. А це значить, що вже є готові покупці.

4, 2 мільярди отримали від "Криворіжсталі", чорні хмари вже висять над Одеським припортовим, "Укртелекомом", над суднобудівною галуззю. Тобто все хочуть встигнути приватизувати і якраз перед президентськими виборами. А можливо треба потерпіти чуть-чуть, проведемо вибори, а тоді продовжимо приватизацію?

Соціалісти проголосують за цей закон, підтримають його у плані, щоб направити більше коштів від приватизації на повернення заощаджень. Ми виступаємо за те, щоб довести фінансове забезпечення на повернення заощаджень не менше 80 мільярдів гривень, і щоб це за 10 років можна було вирішити дану проблему. Адже ці кошти підуть у розвиток української економіки.

І, шановні депутати із більшості! Ми просили б вас не тільки сьогодні внести законопроект відповідний, і ми його підтримаємо, а ще, будь ласка, домовтеся з Президентом, щоб він його не заветував. Може хоч під вибори президентські зробимо нашим людям, які втратили останні свої заощадження, може дамо їм якесь полегшення в їхньому житті. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.. Дякую. Будь ласка, Гінзбург.

18:39:27

ГІНЗБУРГ О.П.

Уважаемые народный депутаты! Уважаемый Адам Иванович! Фракция коммунистов Гинзбург, 161 избирательный округ.

Вопрос о возвращении сбережений, которые были уворованы у народа - это 132 миллиарда. Являлся причиной всегда получения очков при проведении выборных компаний.

Я сегодня вижу эту проблему в двух таких направлениях - это, первое. Наши избиратели, наши граждане Украины сегодня от этого страдает, они чувствуют ущемление и такую несправедливость отношения государства к ней. Это ощущение в каждом, в каждой семье, в каждом заработавшем в советское время эти деньги сегодня наблюдается.

Другая проблема- это государство. как смотрит на эту проблему и как видит ее решение. Если это проблема государства на первом ли она месте стоит? И может ли оно решить государство в лице Кабинета Министров и Президента ы каким подходом оно идет к этому вопросу.

путем ожидания того, что кто из зала сегодня вынесет этот закон и мы за него проголосуем или не проголосуем, или путем принятия каких-то действий. За наше, вот уже за прошлый созыв работы в Верховного Совета фракция коммунистов подавала такие законопроекты, фракция социалистов подавала. другие депутаты давали эти законопроекты. Они не проходили, но там были очень нормальные предложения. Вот, например, такие предложения, когда нужно было сделать анализ этих вкладов, то есть посмотреть сколько людей сегодня имеют по 3 тысячи там рублей, сколько по 5 тысяч, у кого по миллиону было в ???, у кого по 20 тысяч, и подходить к этим категориям кому 90 лет, кто больной, у кого задолженность по коммунальным услугам и можно было принять какое-то решение о проведении взаимозачета. Ну, для этого просто нужно иметь желание, подойти к этому, сесть, переговорить и нужно иметь желание решить эту проблему. а если таким образом, что мы сегодня выносим зал и думаем этим самым заработать очки, то проблема сама собой остается перед нашими гражданами. И не имеем права мы играться этой проблемой.

Я сегодня предлагаю, конечно, поддержать этот закон от фракции коммунистов, потому что другого выхода нет, нужно хотя бы маленький шаг сделать. Но крупно сомневаюсь в том, что оно сдвинет эту проблему с места и предлагаю кандидатам в Президенты, которые имеют сегодня доступ к власти, сделать такой шаг, решить эту проблему, и его завтра просто выберут. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про повернення грошових заощаджень громадян України за рахунок надходження коштів від приватизації державного майна (реєстраційний номер 4093). Прошу голосувати.

18:42:23

За-389

Прийнято рішення.

Можливо одразу проголосуємо як закон? Є заперечення? Зараз, зараз, будь ласка, Шибко, Асадчев. Мікрофон Шибко.

18:42:44

ШИБКО В.Я.

Шибко, Социалистическая партия Украины, город Днепропетровск.

Уважаемые коллеги, мы сейчас сделали вообщем-то хорошее дело, которое говорит не только о популизме, но и о нашем стремление. Но я хотел бы обратить ваше внимание, ведь введение этой нормы требует изменения Бюджетного кодекса. В Бюджетном кодексе не предусмотрена специальная статья на этот счет. Представляете, если мы сейчас проголосуем без первого чтения, то куда эти деньги уйдут. Половина из них может быть разворована, другая может быть, может роздана людям.

Поэтому нужно обязательно удержаться от голосования с тем, чтобы именно подработать с Бюджетным кодексом. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мабуть, Віталій, одне з іншим не зв'язано. Ми приймаємо один закон, а тоді інші хай вносять зміни. Це ж трошки...

Асадчев, будь ласка.

18:43:45

АСАДЧЕВ В.М.

Шановні друзі, я, по-перше, хочу сказати, що я за цей законопроект не голосував. І я не хочу обдурювати своїх громадян. Тому що, якщо ви проголосуєте повернення заощаджень тільки від одного джерела, то це буде на багато менше, ніж зараз повертається з бюджету од усіх джерел. Завтра вам знову запланують, вибачте мені, два мільярди. І що таке 10 відсотків? Це 200 мільйонів. А сьогодні 500 мільйонів. Давайте рахувати все. У наступному році ми плануємо закласти десь два мільярди, але від усіх джерел, з усього бюджету. А ви хочете проголосувати тільки від одного з приватизації, яку вже немає чого продавати. Так вам уряд тільки за це подякує, тому що ця сума буде просто мізерна. На багато краще закладати норми процентів від, скажемо, видатків бюджету, але всіх видатків.

Тому я вважаю, давайте на друге читання. Але краще цього не робити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є заперечення, значить прийняти у першому читанні.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв". Реєстраційний номер 4388. Доповідає Демьохін Володимир Анатолійович, будь ласка.

18:45:14

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты. Законопроект по специальную экономическую зону, изменения в законопроект. Главная цель этих изменений - урегулирование проблемных вопросов, которые возникли в результате реализации Закона про специальную экономическую зону "Николаев".

Мы провели выездное заседание комитета в Николаеве, в Херсоне на судостроительных предприятиях. И я вам хочу сказать, что не только были члены нашего комитета, были и с Комитета по финансам и банковской деятельности. Вот Александр Иванович Кузьмук, это его округ непосредственно, Николаев.

Что мы увидели? Идет долгий спор. Зоны специальные экономические и территории приоритетного развития - это хорошо или плохо? Так вот то, что мы увидели в Николаеве, я вам хочу сказать, это отлично. Потому что стоящее предприятие еще недавно на сегодняшний день 14 одновременно судов постройки, это то, что мы увидели своими глазами, это более 10 тыс. работающих, это - повышенные цены на стоимость жилья в районе, где находится судостроительный завод "Даминшип'ят". Почему? Потому что люди начали получать хорошие зарплаты, появились стабильные заказы, и отчисления только подоходного налога составляет уже приличные суммы. То есть, появился тот самый потребительский спрос у населения в Николаеве.

И, уважаемые коллеги, сегодня необходимо это предприятие "Даминшинп'ят", зону Николаев, всячески поддержать, потому что это - пример работы с инвестициями, это - пример, когда высокотехнологичная отрасль, наукоемкая, такая, как судостроение, получила развитие благодаря тем преференциям, которые они получили в результате реализации закона.

Я вас очень убедительно прошу поддержать этот законопроект. Он касается всего лишь на всего снижения квалификационных требований к минимальным объемам инвестиций, чтобы можно было расширить инвестиционный пакет, больше функций дать администрации областной, зоной специальной экономической, чтобы быстрее шел процесс более интенсивного освоения новых инвестиционных средств.

Еще раз прошу поддержать данный законопроект. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету - заступник голови комітету Матвєєв Володимир Йосипович. Будь ласка.

18:48:04

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый Председательствующий, уважаемые народные депутаты, предлагаемый законопроект о внесении изменений в Закон Украины об специальной экономической зоне "Николаев" предлагается, как здесь уже говорил докладчик, снизить квалификационные требования к минимальным объемам инвестиций в инвестиционные проекты приборостроения, установить квалификационные требования для совместных производств судостроительной промышленности, освободить от налогообложения налогами на добавленную стоимость операций по ввозу на территорию специальной экономической зоны "Николаев" сырья и материалов. Это в значительной мере конкретизирует и уточняет положения Закона об специальной экономической зоне, которое мы с вами в свое время приняли.

Так в статье 6 часть первая в перечень производств субъектов специальной экономической зоны для инвестиционных проектов которых установлена квалификационная планка в 700 тысяч долларов, то есть к строительству, энергетике и сфере транспорта добавляется приборостроение. Там же устанавливаются новые квалификационные требования для предприятий, занимающихся достроечными, монтажными и пуско-наладочными работами на субподряде в 200 тысяч долларов. При этом конкретно определяются и сами эти производства, то есть застроечные, монтажные и пуско-наладочные.

Предлагается дать право Николаевской облгосадминистрации согласовывать путем заключения дополнительного договора изменения основных показателей инвестиционного проекта, не превышающих десяти процентов.

Предлагается изменить статью 9 часть 1, которая предусматривает, что режим специальной таможенной зоны вводится после создания необходимых условий, то есть ограждение территории, создание аппарата управления и служб. Изменениями статьи 10 предусматривается освобождение от НДС операций с ввозом сырья и материалов, осуществленные субъектами специальной экономической зоны "Николаев" и размещенных на территории суднозаводов для реализации инвестиционных проектов. В пункте 11 этой же статьи внесены изменения, приравнивающие к авансовым платежам и предварительной оплатой и кредиты, которые берут предприятия - субъекты специальной экономической зоны "Николаев", направленные на строительство судов по контрактам.

Комитет по вопросам экономической политики рассмотрел предлагаемые изменения и рекомендует, предлагает принять в первом чтении, принять за основу проект закона о внесении изменений в Закон Украины "О специальной экономической зоне "Николаев".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є бажаючі обговорювати? Тоді, будь ласка, давайте, можливо, трошки коротше, по 2 хвилини.

Кармазін, підготуватися Баранівському.

18:51:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Саме якраз захист вітчизни був основною задачею Миколаєва, який виробляв найкращі в світі судна, в який зараз для Військово-морських сил України не закладено жодного нового судна, а старі, ви знаєте, як будуються і добудовуються. Ви це чули, коли тут доповідав Євген Марчук.

Те ж саме сьогодні і з роботою цієї вільної економічної зони. Про що йде мова зараз? Мова йде про те, щоб ми дали змогу працювати тим, хто хоче завозити все легально, бо в нас сьогодні процвітає тільки контрабандний бізнес. І я вам скажу, що уряд сприяє контрабанді. Чому: а воно ж вигідніше: з того йдуть кругом податки, один контейнер запустив - пішли податочки кругом, 12 з половиною тисяч гривень в середнього йде на контейнер того, що йде в тіньову економіку.

Запитується: то що краще - зробити якусь невеличку пільгу зараз, щоб пішли інвестиції? Ні, нам треба тільки великі інвестиції. Вже зараз туди внесено 48 мільйонів доларів Сполучених Штатів. І зниження порогу мінімального обсягу інвестицій до реального рівня 200 тисяч доларів - це не є маленькі інвестиції. Це просто розкриє можливості цієї зони і створить умови для впровадження якраз нормального виробництва на цій території.

Далі: приладобудування. Пропонується 700 тисяч доларів. Нормальна також пропозиція. Єдине, що мені в цьому законопроекті не подобається, суттєво не подобається, я прямо скажу авторам цього закону, - це надання Миколаївській облдержадміністрації повноважень на узгодження і внесення змін. Чому? Тому що облдержадміністрація завжди виконує політичну волю тієї влади, яка її призначила, бо вона не опирається на довіру народу, її ніхто не обирає. Вона залежить тільки від головного канцеляриста країни і уже потім від Президента держави.

Тому я не надавав би жодних додаткових повноважень Миколаївській облдержадміністрації, вистачає тих повноважень, які визначені законом. Але цей закон можна приймати і треба приймати з огляду на те, що треба вносити зміни і до Закону "Про Державний бюджет" і Бюджетного кодексу. Я за те, щоб у нас розвивалося власне виробництво.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Баранівський за ним - Шкіль.

18:54:23

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Фракція соціалістів, Баранівський. Я за те, щоб розвивалися наші галузі, але я проти антинародних, антидержавних законів, яким сьогодні нам запропонували вільну економічну зону в Миколаєві.

Скажіть будь ласка, у нас визрів новий вид бізнесу сьогодні в Україні. Спочатку ми льготу утворюємо, а потів виводимо із списку суднобудівні підприємства під приватизацію, які сьогодні закон не дає можливості їх приватизовувати. Поки сьогодні вони працюють у державній власності, льготи не треба, а це вже готується під майбутню приватизацію. Це перше.

Друге. Скажіть, шановні будь ласка, хто з вас не знає, яка дірка у бюджеті кожна вільна економічна зона. Наводжу приклад, за 5 місяців цього року від льготи, яку отримала вільна економічна зона в Донецьку ціна їй 2,8 мільярда гривень. Може треба відмовитися від цієї льготи та направити ці кошти на повернення заощаджень. Щось для населення допомогти.

Ще одне. Ми сьогодні дали льготу для автомобілебудівників, пам'ятаєте недавно тут голосували разом з вами. Льгота коштує мільярд гривень в рік, після цього в магазинах машини подорожчали на 40 відсотків. Як ми будемо це пояснювати. І ми даємо льготи, ми робимо благі намеренія, дорогу в ад прокладаємо нашим людям.

Ще одне. Я вивчав досвід за кордоном в тій же Англії, там також дають льготи певним підприємствам, але там чітко прописується, що на суму льготи кошти, які залишаються в тебе на підприємстві від льготи ти їх повинен направити на конкретну програму, скажімо на оновлення свого машинного парку, обладнання, технології і таке інше. І, якщо ти хоч одну копійку з цієї льготи використав не за призначенням, це являється сьогодні порушенням Бюджетного законодавства і за цим йде кримінальна відповідальність.

Тобто копійку держава як дає льготу, це все рівно, як з бюджету гроші виділяються на ті чи інші підприємства. А у нас давай льготу, повна безконтрольність, і хто що хоче потім робить з цією льготою.

Шановні колеги! Хіба можна таке робити? Тому я вас закликаю, і Соціалістична партія ніколи на це не піде, не можна таких льгот давати. Треба все робити з розумом, з головою, робити на благо України, а не на благо якихось окремих кланів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шкіль, будь ласка.

18:56:48

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хотів би, по-перше, наголосити що, я собі задавав питання: "Чому так ретельно проголосувала більшість за те, щоб працювати до сьомої години?". А от у мене тепер є відповідь: щоб проходили непомітно ось такі суто лобіські закони. Оцей закон по-інакшому окреслити не можна. Це лобіський закон, мета котрого забезпечити великими чи невеликий фінансами значної кількості грошей з бюджету України.

Я ще раз наголошу на одному аспекті. Що таке вільна економічна зона? Вільна економічна зона - це дірка на митниці. Через цю вільну економічну зону будуть відмиватися сотні мільйонів, десятки мільйонів гривень і доларів з тим, щоби просто товари, які туди ввозяться під виглядом інвестицій, товарні інвестиції, ввозяться туди інші інвестиції, які потребують ...... якби потрібні для розвитку того чи іншого виробництва на вільні економічні зони і потім , буквально, за декілька кроків від тої економічної зони продаються у крамницях і магазинах.

Тому не треба нам нікому тут давати світові досвіди про те, що у Китаї працює вільна економічна зона чи де. Давайте від протилежного. Ми можемо цю всю вільну економічну зону розповсюдити на цілу Україну? Ні. То чому ми маємо її зменшувати до окремо взятого Миколаєва? Говорити про те, що це розкриє, підніме потужності миколаївських корабелів, що у нас будуть будуватися кораблі. Це також неправда.

Про подорожчання житла в тому районі. Я не знаю, може житло і подорожчало. але це не говорить про підвищення рівня життя в Миколаєві загалом і про забезпечення бюджету надходження від вільної економічної зони. Правильно, це інвестиція, бюджет інвестує у вільно економічну зону. Це з одної кишені витягається в іншу перекладається. Тільки витягається з державної кишені, а перекладається в приватні кишені. І я хотів би, щоб всі ці тут були присутні депутати, і були свідомі того, що кожен, хто натисне кнопку - за, розпишеться в тому, що він проголосував за чіткий лобіський закон. І взагалі це є ганебне явище в Верховній Раді розглядати питання про вільну економічну зону, та ми вижили з цього віку. Які вільні економічні зони в країні, де керує виходець з простої зони. ну, про що ми говоримо? Україна вже перетворена на кримінальну зону, а ми ще хочемо в цих, в цій кримінальній країні зробити ще вільні економічні зони, щоб кримінальні злочинці почували себе не тільки комфортно, але ми могли ще заробляти на державному бюджеті, могли заробляти на тому, що на малих пенсіях на мізерних зарплатнях. Звичайно, що люди радіють в Миколаєві, що їм дали можливість установлювати імпортне обладнання на імпортні кораблі. Але, я наголошу, що закон цей не має права пройти через Верховну Раду, коли б його не ставили в 7 годині, 7.15 ,21 годині, ми не маємо права потім спиратися на втому. Цей закон лобістський і антидержавний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я продовжую засідання до завершення цього питання. Будь ласка, Круглов.

18:59:59

КРУГЛОВ М.П.

Шановні колеги, шановні радіослухачі.

Я хотів би сказати, що вільна спеціальна економічна зона "Миколаїв" це єдина спеціальна економічна зона, яка будує кораблі, вона не робить, не пускає м'ясо, не робить там лікеро-горілчані вироби і таке інше. Це перше.

По-друге. Мені дуже прикро, коли мої колеги не знаючи взагалі стану справ, виступають з цієї високої трибуни і ............... те, що роблять наші корабели. Я хочу привести приклад. До прийняття Закону по вільній економічній зоні завод "Океан" сплачував до бюджету 250 тисяч гривень прибуткового податку з громадян, сьогодні він сплачує 24 мільйони гривень прибуткового податку. Вдумайтесь, 5 тисяч робочих місць. Голанці закрили останню судоверф у себе і перенесли її у Миколаїв. Треба поїхати, шановний депутат, подивитися там, подивитися в очі людям, а тоді сказати потрібна ця зона чи не потрібна.

Я всіх вас призиваю, щоб ви проголосували, тому що це робочі місця, це єдина зона, яка заплатила податків більше, ніж отримала пільг. Я дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З мотивів голосування Кузьмук. Мікрофон Кузьмука і будемо визначатися.

19:01:20

КУЗЬМУК О.І.

Шановні колеги, я вам нагадаю, доведу до вас деякі приклади. 1999 рік, я працював на заводі "Океан". зарплата у вигляді бутилки мінеральної води і буханки хліба. На сьогоднішній день зарплата робочих до 8-9 тисяч гривень. Невже це погано? Невже погано, коли держава отримала 50 мільйонів доларів тільки інвестицій? Невже це погано, якщо є сім проектів, які будуть впроваджені за рахунок прийняття закону? І невже це погано, що обласна адміністрація буде здійснювати контроль, як це і належить їй робити? І невже це погано, що на заводі "Океан" сьогодні в портфелі заказів на 17 кораблів, коли при Радянському Союзі максимум було 12. Тобто це дає можливість нам розвиватися. І я переконливо прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте так же ж дружньо будемо і голосувати. Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв", реєстраційний номер 4388.

19:03:01

За-260

Рішення прийнято.

Можливо, одразу в цілому? Є заперечення. У першому читанні. Шановні колеги, по фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 9, "Регіони України" - 57, Комуністів - 58, Соціал-демократи - 35, "Демократичні ініціативи" і "Народовладдя" - 24, "Трудова Україна" - 28, Народна аграрна партія - 13, Соціалісти - 1, блок Тимошенко - 0, Союз - 16, НДП, промисловці, підприємці 15, Центр - 1, позафракційні - 3.

Шановні колеги, на цьому вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра продовжуємо нашу роботу о 10 годині.