ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 листопада 2004 року, 10.03 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:04:05

У сесійній залі зареєструвалися 443 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте проінформувати вас про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні третього листопада. Як і передбачалося, розглянуто вісім питань порядку денного - дев'ять законопроектів та один проект постанови. За результатами їх розгляду прийнято один закон у цілому про внесення зміни до статті 12, 41 Цивільного кодексу України щодо обов'язкової частки малолітніх у спадщині. П'ять законопроектів прийнято у першому читанні. Два законопроекти відхилено. Прийнято дві постанови.

Шановні народні депутати, перелік питань, визначений для обговорення сьогодні, у вас є. Переходимо до їх розгляду.

З процедури, з мотивів, будь ласка, запишіться. Три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Сергій Соболєв, будь ласка, мікрофон. Фракція "Наша Україна".

10:05:26

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, на мій погляд, вчорашнє голосування стосовно закону про зміни до Закону про вибори Президента показало, що не всі народні депутати провели політичні консультації, необхідні для підвищення контролю під час виборчого процесу. Саме тому у мене прохання до вас як до Головуючого поставити на голосування про включення в порядок денний тих необхідних змін до Закону про вибори Президента, які унеможливлюють голосування відкріпними талонами однієї персони в декількох виборчих дільницях.

Більше того, зараз поступив новий законопроект за авторством інших народних депутатів, у нас є можливість відшліфувати цей текст, і я думаю, що такий закон мусить бути підписаний Президентом, бо він заявляв, що він за чесні вибори. А цей закон саме робить ці вибори чесними. Дякую.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів, будь ласка.

10:06:27

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Я слухаю тут виступи колег своїх, депутатів, вони все забувають, як вони колись проводили свої вибори, коли обирали Леоніда Даниловича Кучму і своїми руками як робили ці вибори. То своє бистро забувається. Але я хотіла сказать головне. Зважаючи на те, що для комуністичної фракції сьогодні головним питанням є прийняття політичної реформи, і ми знаємо, що в цьому залі робилося, як над нами знущалися, то я задаю питання вам, шановний Володимире Михайловичу: коли це питання може бути поставлено в залі? Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

10:07:04

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Володимире Михайловичу, я хотів би підтримати колегу нашого Соболєва з приводу того, що дуже багато на сьогоднішній день є питань щодо Закону про вибори Президента. Я хотів би звернути увагу, що навіть ми зіткнулися з таким фактом, коли ті чи інші дільничні чи територіальні комісії не дають до суду своїх протоколів. Тобто ми не передбачили це у нашому законодавстві. І от коли суд починає вирішувати, то вони, звісно, починають з того, що дайте нам протокол, щоб ми подивилися, які ці прийняті рішення. Це я маю на увазі, коли виключали наших активістів поголовно з списків членів дільничних комісій. А комісії на це не реагували, не давали, бо не було цього закону.

Тому моя пропозиція така: або врахувати те, що зараз сказав Соболєв, - зараз голосувати і включити до порядку дня це питання, або терміново доручити комісії, яка вирішила ці питання комплексно і винесла якісь пропозиції для того, щоб ми їх проголосували до 21 листопада цього року. Дякую.

ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, фракція блоку Юлії Тимошенко.

(Ш у м у з а л і)

Якщо вам передає Левко Григорович, то я передам. Передає чи ні слово? Ну, будь ласка, Лук'яненко Левко Григорович передає слово Матвієнку, будь ласка.

10:08:48

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Володимир Михайлович, я звертаюся до вас: вчора ж ми пробували повернутися до закону про зміни про вибори Президента, комітет за вашим дорученням розглянув всі закони стосовно того, як нам поступати із відкріпними посвідченнями. Із трьох законів ми звели його в один. Він сьогодні розданий депутатам.

І друге, дуже багато листів з приводу того, що люди в списку виключаються свідомо, ми маємо це врегулювати. Цей закон також підготовлений.

Володимир Михайлович, шановні колеги, особливо я звертаюся до комуністів: давайте зараз поставимо питання про включення його в порядок денний, приймемо, бо ми не маємо часу. Нам потрібно, щоб цей закон був підписаний Президентом, інакше виборів не буде, буде суцільне фальшування, яке і вирішить майбутнє України.

Це просять всі виборці. Володимир Михайлович, прошу це врахувати, поставте на ...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками, вони в основному зводилися до двох пропозицій: повернутися до питання про включення до порядку денного змін до законів про вибори Президента, а також визначитися з постановкою питання про внесення змін до Конституції України.

Можливо, ви б підтримали таку пропозицію, щоб о 15-й годині, під час перерви провести засідання Погоджувальної за участю уповноважених керівників депутатських груп і фракцій і провести діалог, дискусію щодо двох цих питань, і винести їх в сесійну залу, коли ми будемо бачити, що є в нас необхідна підтримка. Якщо підтримка буде, тоді о 16-й годині визначитися щодо цих питань. Немає застережень? Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про забезпечення молоді першим робочим місцем. Друге читання. Доповідач - голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Самойлик Катерина Семенівна.

Шановні колеги, прошу уваги! Я зроблю оголошення. Вибачте, Катерина Семенівна. О 15 годині керівників депутатських груп і фракцій, які уповноважені приймати рішення, говорити від імені фракцій, прошу зібратися о 15 годині в кабінеті Голови Верховної Ради. Будь ласка, Катерина Семенівна.

10:11:28

САМОЙЛИК К.С.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я хочу шановним колегам наголосити, що до підготовки до другого читання цього закону основна думка, основна мета цього закону: мова йде про те, що Кабінет Міністрів України щорічно визначає кризові галузі та перелік підприємств цих кризових галузей, і на основні чого в Державному бюджеті України та Фондом страхування передбачається дотація на створення перших робочих місць для випускників вищих навчальних учбових закладів та профтехучилищ.

Відразу хочу сказати, що доля підготовки законопроекту була досить складною. Справа в тім, що сам законопроект містив у собі досить багато внутрішніх і зовнішніх протиріч, які потребували узгодження як між собою, так і з чинним законодавством.

На жаль, на перших етапах діяльності робочої групи, яка була утворена для його доопрацювання за участю представників різних міністерств, конструктивних підходів ніяк не вдавалося досягнути. Більш того, навіть була спроба сформувати позицію щодо неприйнятності, для чого для багатьох народних депутатів були направлені відповідні прохання з місць. Але завдячуючи конструктивним пропозиціям до законопроекту, які надійшли від народних депутатів України, Кабінету Міністрів, робочій групі все ж так вдалося знайти спільну мову і, на переконання членів нашого комітету, підготувати до розгляду у другому читанні досить пристойний законопроект, який відповідає чинному законодавству та вимогам Конституції України і вирішує поставлене перед ним завдання - надання молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту за спеціальностями, визначеними Кабінетом Міністрів, відповідно до потреб відповідних галузей в областях.

До законопроекту надійшла значна кількість доповнень і пропозицій від народних депутатів і Кабміну України, які були згруповані в 65 пропозицій і викладені в порівняльній таблиці. З них на засіданні комітету було відхилено лише 16 пропозицій. Всі інші враховані повністю, частково або редакційно.

Хочу окремо зупинитися на відхилених поправках.

Поправка 8, яку вніс народний депутат Сушкевич, відхилена як така, що не має ніякого відношення до даного законопроекту.

Поправка народного депутата Шкляра 19 відхилена з таких міркувань, що якщо людина вже має стаж роботи, то наступне місце роботи ніяк не може бути першим.

Поправка народного депутата Безпалого Бориса 28 відхилена тому, що в даній нормі законопроекту слово "область" мається на увазі як регіон, а не галузь народного господарства.

Поправки народних депутатів України Горбаля, Сушкевича (36 і 40) відхилені тому, що врахована пропозиція групи народних депутатів і Кабінету Міністрів України щодо вилучення статті, до якої вони були внесені. З такої самої причини поправки номер 44, 50, 62, внесені народними депутатами Челобітком, Сушкевичем і Горбалем.

Всі інші поправки враховані і, якщо не буде заперечень, ми, комітет, просить проголосувати законопроект в цілому і як закон.

ГОЛОВА. на своїх поправках наполягає Борис Беспалий. Будь ласка, ваша поправка.

10:15:25

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", місто Київ.

Я, власне, не наполягаю категорично на своїй поправці, я взагалі-то підтримую позицію комітету і вважаю, що навіть цей закон був результатом складного компромісу, тому там є певні вади, але в цілому його безумовно треба приймати, бо проблема забезпечення молоді першим робочим місцем є дуже актуальна.

Стосовно ж моєї поправки я все ж таки просив би комітет погодитися у тій частині, що хай буде не заміна області, галузі, але крім областей у нас ще є такі адміністративно-територіальні одиниці, як місто-герой Севастополь і місто-герой Київ, який я маю честь представляти, тому, я думаю, крім області можна було б додати також і ці адміністративно-територіальні одиниці, а також міста Київ і Севастополь, і автономна Республіка Крим, інакше виходить, що вони трішечки дискриміновані. Я думаю , що це технічна правка, і тут немає проблеми. Я пропоную підтримати закон.

САМОЙЛИК К.С. Я думаю, що, якщо Борис Якович погодиться, і погодяться народні депутати України, Верховна Рада України, то можна слово "області" взагалі замінити "регіони". І це є Автономна Республіка Крим, і місто-герой Київ, і Севастополь і області. Можна так, це дійсно чисто правка буде редакційна.

ГОЛОВА. Я думаю, що ми редакційно уточнимо і немає потреби нам голосувати. Які ще застереження щодо закону є? Немає?

Хомутинник. будь ласка, номер поправки. Мікрофон.

САМОЙЛИК К.С. Номер поправки?

10:17:03

ХОМУТИННІК В.Ю.

Катерина Семеновна, поправка 59.

Я хочу уточнить у вас. Почему вы предлагаете, как комитет, с 1 января 2006 вводить в силу этот законопроект? Почему не с 1 января 2005 года? Ведь давно уже, больше чем полтора года этот законопроект в стенах парламента, и молодежь Украины ждет этого закона.

САМОЙЛИК К.С. Шановний Віталію Юрійовичу! Ви, як ніхто інший, знаєте, як складно йшов цей законопроект. І ви знаєте, що цей законопроект вимагає додаткових фінансових вливань для вирішення цієї програми із Державного бюджету України, а також з фонду страхування. Виходячи саме з цього, ми дійшли до консенсусу разом з Кабінетом Міністрів України і вирішили, що рік буде йти на підготовки для визначення кризових галузей, для визначення підприємств, для обрахування, яка повинна бути дотація, взагалі яка вона на кожну людину ми знаємо. Але якщо Верховна Рада України буде вважати з необхідне з 2005 року - будь ласка. Я боюсь тільки одне, щоб ми не прийняли з 2005 року і це запишеться декларацією, або Президент звітує, я не розумію: в чому річ?

ГОЛОВА. Шановні колеги, питання в тому, що ми отримуємо вето на закон, оскільки закони, в яких передбачено додаткові витрати, треба нам подавати було до 15 серпня, якщо я не помиляюсь, а інші ми не можемо робити. Які ще є застереження? Немає? Прошу підготуватися до голосування. Я ставлю на голосування пропозиція Комітету про прийняття у другому читанні в цілому як закон проект Закону про забезпечення молоді першим робочим місцем, реєстраційний номер 2159. Прошу голосувати. Іде голосування, шановні колеги.

10:19:27

За-341

Закон прийнято дякую. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами. Реєстраційний номер 3522. Доповідач - Володимир Кирилович Черняк. Будь ласка, хто від Комітету буде доповідати? Добре, тоді я візьму на себе. Поправки, які були внесені народними депутатами до другого читання всі враховані, але в нас є проект постанови про неприйнятність Васадзе Таріел Шакрович, будь ласка, обгрунтування. Немає? Але я тоді прошу, прошу тоді уваги, шановні колеги. Відповідно до регламенту я поставлю на голосування першою пропозицію, яка оформлена проектом постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами, реєстраційний номер 3522/П1. Прошу визначатися.

10:20:51

За-70

Рішення не прийнято.

Тепер прошу уваги, шановні народні депутати. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами), реєстраційний номер 3522. Прошу голосувати.

Іде голосування, шановні колеги. Прошу голосувати.

10:21:36

За-124

Шановні народні депутати, очевидно, ви не всі зрозуміли. Прошу уваги. Я вас там прошу, припиніть мітинг. Давайте працювати.

Ставиться на голосування для прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами), реєстраційний номер 3522. Прошу голосувати.

10:22:25

За-152

Рішення не прийнято.

Закон... Є від уряду? Представник від уряду з приводу цього законопроекту. Романюк Сергій Андрійович є? Яка пропозиція уряду? Будь ласка, міністр по зв'язках з Верховною Радою.

РОМАНЮК С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, прохання підтримати і відправити його на повторне друге читання.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контролю за цінами), реєстраційний номер 3522. Прошу голосувати.

10:23:21

За-162

Проект закону відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України. Реєстраційний номер 3507. Доповідач Скомаровський Володимир Володимирович, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. Будь ласка.

10:23:51

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, до другого читання до цього закону надійшло більше двох десятків поправок. Не враховано лише дві. Я хочу наголосити, що Митний кодекс діє з першого січня цього року. І тому зміни ці до деяких законів вкрай необхідні сьогодні для роботи.

Комітет з питань економічної політики пропонує цей закон у другому читанні та в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, у кого є застереження щодо поправок, які на вашу думку чи враховані не повністю або не враховані? Всі поправки, які внесені, враховані або частково, або повністю, або редакційно.

Тому у нас є всі підстави, шановні колеги, поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України. Реєстраційний номер 3507. Прошу голосувати.

10:25:11

За-140

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми ж прийняли до виробництва закон. Було перше питання, було друге читання. Всі пропозиції хто хотів, вніс. Урядовий законопроект. Чому ми не приймаємо рішення? Уряд, будь ласка. Позиція уряду.

________________. Позиція уряду така. Повністю підтримує цей законопроект і просить прийняти у другому читанні.

ГОЛОВА. Пинзеник, будь ласка.

10:25:48

ПИНЗЕНИК В.М.

Віктор Пинзеник, блок Віктора Ющенка.

Шановні колеги, ви правильно не підтримали дану редакцію закону, оскільки він містить звільнення від сплати акцизу, оскільки він надає право Кабінету Міністрів встановлювати квоти на імпорт, встановлювати знижки ставок ввізного мита. І в зв'язку з цим ми готові підтримати на повторне друге читання за умови, якщо ці речі будуть вилучені з проекту тексту закону.

ГОЛОВА. Нема інших пропозицій? Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне друге читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України, реєстраційний номер 3507. Прошу голосувати.

10:26:48

За-260

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо студентської молоді) (друге читання), реєстраційний номер 3227. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Леонід Михайлович Вернигора. Будь ласка, Леонід Михайлович.

10:27:20

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" прийнятий Верховною Радою за основу ще 29 червня цього року, Постанова номер 1920-4, суть його.

До другого читання законопроекту надійшло дев'ять пропозицій, з яких дві відхилено. Оскільки серйозне заперечення викликала пропозиція поширення, охоплення соціальним страхуванням з відповідними внесками, виплатами на студентів та інших осіб, хто навчається в вищих навчальних закладах. Тому робоча група дійшла висновку і запропонувала врахувати пропозиції народних депутатів Кириленко і Шурми.

В той же час було запропоновано підтримувати фінансування санаторію-профілакторію на соціальних послугах в навчальних закладах. Крім того пропонується, щоб за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати може здійснюватися фінансування профілакторіїв навчальних закладів.

Враховуючи те, що редакції до другого читання надається право студентам отримувати путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення, пропозиція народного депутата України Кармазіна, яка стосується запровадження сплати страхових внесків зі стипендіального фонду, частково враховані, він знає.

Таким чином, у позитиві в редакції до другого читання проекту значно поліпшує стан з оздоровлення студентської молоді без запровадження сплати ними страхових внесків і додаткових витрат з Державного бюджету України.

Я прошу вас всіх звернути увагу на те, що злиденні стипендії, які сьогодні отримують студенти у вищих і інших навчальних закладах, ясно, не дають змоги їм не те, що оздоровлюватися, а й прожить. Тому батьки, які є застрахованими особами, а згідно статусу і закону про Фонд соціального страхування України члени сімей застрахованих осіб мають право користуватися оздоровленням і іншими там пільгами, то я вважаю, що чого нам не чесно і не відкрито внести в закон, що і студенти теж мають право користуватися цими гарантіями Фонду соціального страхування.

Обмежувати ж фонд стипендіальний студентів, які навчаються, тим більше, що більша їх частина навчається по контракту за свої кошти, ми не можемо, бо якщо 4 відсотки покласти на цей стипендіальний фонд, то комусь потрібно буде не видавати стипендію. Такого теж ми не можемо допустити.

Тому Комітет з питань соціальної політики та праці, уважно розглянувши всі пропозиції до другого читання, врахував їх і просить Верховну Раду сьогодні у другому читанні прийняти цей законопроект.

ГОЛОВА. Шановні колеги, поправка Юрія Кармазіна є неврахована. Будь ласка, мікрофон Юрія Кармазіна.

10:30:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка.

Володимире Михайловичу, шановний Леоніде Михайловичу! В поправці номер один ви написали: "Враховано частково", - але вона не врахована, тому що через визначення термінів відноситься коло осіб, до яких ми застосуємо цей закон. Ви в свій доповіді правильно сказали: що це мають бути прогарантовані і студенти. Але ж, крім студентів, є аспіранти, докторанти і так далі. Тому чисто юридично я визначив це так в термінах: застрахована особа - це або найманий працівник, особа, яка навчається у вищому навчальному закладі, і чия участь у навчально-виховному процесі пов'язана з трудовими чи адміністративними відносинами з навчальним закладом або іншою науковою установою. А у випадках, передбачених цим законом, також інші особи: громадяни України, іноземці також, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні згідно договорів, згода на обов'язковість яких дана. Це дуже важливо.

ГОЛОВА. Леонід Михайлович, будь ласка.

ВЕРНИГОРА Л.М. Шановний колего, ви правильно підмітили у своїх поправках, і правильно ми врахували тільки в тій частині, де чітко визначено, хто є студент, хто є студент або який по сумісництву, скажімо, працює або знаходиться у трудових відносинах із ректоратом, і він там, скажімо, на півставки чи на щось працює. Ми поділяємо людей усіх на застрахованих і незастрахованих. До незастрахованих належать студенти, а не інші, які в якихось інших відносинах. Ті користуються законом: або гарант цієї держави для незастрахованих осіб, або гарантами, які є для тих, хто по соціальних карточках є з-за кордону приїжджають до нас, у них свої є пільги і гарантії. А ми говоримо тільки про наших студентів. І ця зміна до закону стосується тільки студентів, більш нікого.

Якщо ви хочете вирішити питання про іноземних студентів, про інших, аспірантів, які на двох-трьох посадах, давайте нові зміни до закону.

ГОЛОВА. Ну, ви наполягаєте на голосуванні? Юрій Анатолійович, наполягаєте?

Я ставлю на голосування поправку номер 1 Юрія Кармазіна.

10:33:26

За-77

Рішення не прийнято.

Хто ще наполягає на своїх поправках? Кармазіна мікрофон, будь ласка.

10:33:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Мені дуже прикро, що не зрозуміли, що мова йде не тільки в цій формулі виключені не тільки студенти, а виключені і аспіранти, і виключені докторанти. Вони взагалі не попадають сюди. Ну хіба це не зрозуміло, подивіться, із тексту закону, як ви написали. Тому я повторюю, в 5-ій поправці, яка відхилена, я пишу "а також сум стипендіального забезпечення осіб, чия участь у навчально-виховному процесі пов'язана з трудовими чи адміністративними відносинами з навчальним закладом або іншою науковою установою". Саме сюди підпадають аспіранти, докторанти і це велика армія людей, які є сьогодні фактично незахищені. Ми штовхаємо цих людей на що? Я хочу захистити цих людей. Це серйозна проблема, є листи цих людей, вони звертаються. Я не розумію чому комітет упирається і не хоче включити це через кому. Я прошу підтримати і погодитись зі мною. Дякую.

ВЕРНИГОРА Л.М. Пане Юрію, я ще раз пояснюю, що аспіранти, докторанти, які десь працюють, які мають зовсім інші зарплати, вони не є студентами. Ми сьогодні вирішуємо одне-єдине питання поправкою до закону в статтю про студентів, які повинні сьогодні теж лікуватися і користуватися гарантами... Да, фонду соціального страхування. Те, що ви пропонуєте, вони зовсім в іншому законі, який давно вже діє. Діють вони на всіх людей, на застрахованих, не застрахованих. Так що я прошу врахувати.

ГОЛОВА.Так, добре, дякую. Позиція Кабінету Міністрів. Олена Василівна, будь ласка, коротко.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Ми просимо підтримати законопроект, поданий комітетом до другого читання, оскільки він вирішує соціальні проблеми як студентської молоді, так і тих осіб, які одержують лікарняні на підприємстві на підприємствах, які не мають коштів. Прошу вас підтримати законопроект, який внесений комітетом до другого читання. Він вирішує соціальні питання.

Дякую вам.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу уваги! Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція... Відмініть голосування. Вибачте, відмініть голосування.

Юрій Кармазін наполягає на голосуванні п'ять поправки.

ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.

9-та, вибачте. Поправка 9. Є Кармазіна поправка, вона відхилена. Мікрофон Юрія Анатолійовича, будь ласка.

10:36:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! 9 поправка відноситься до реалізації статті 27 Бюджетного кодексу. По моїм підрахункам Державного бюджету має бути викладено 18 мільйонів гривень на рік. Це не передбачено ні у цьому бюджеті, ні у минулому.

Що говорить Бюджетний кодекс. Він каже, що в такому випадку ми маємо написати: "Це закон набирає чинності з 1 січня 2006 року". А зараз поки що написано: "Цей закон набирає чинності з дня опублікування".

Давайте собі уявимо ситуацію, що він буде опублікований, скажімо, у грудні. І що, він буде профінансований? Ні, він не буде профінансований, тому що він не передбачений в бюджеті і у Бюджетному кодексі не передбачений. У Бюджетному кодексі передбачено у статті 27, що тільки тоді, коли це передбачено. Я попросив включити цю поправку і не розумію, чому вона відхилена. Дякую.

__________________. Шановний Юрію Анатолійовичу! Я з вашим досвідом думав, що ви знаєте, що всі три фонди соціального страхування являються позабюджетними, самоврядними і ніякі бюджети не втручаються у їх діяльність. І, якщо ми ставимо введення дії цього закону з якогось там числа, то ми знаємо, що у фонді соціального страхування кошти є. Повторюю ще раз, це кошти позабюджетні, цільові кошти фонду соціального страхування.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ці кошти до Державного бюджету не відносяться. Таким чином стаття відповідна Бюджетного кодексу не розповсюджується. Ні, це позабюджетні кошти.

Ви наполягаєте на поправці цій, чи ні? Та ні, ну. Я ставлю на голосування поправку 9 Юрія Кармазіна. Будь ласка, визначайтесь

10:38:27

За-65

Рішення не прийнято. Таким чином шановні колеги, ми розглянули в другому читанні проект закону. я ставлю на голосування пропозицію Комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням, щодо студентської молоді. Реєстраційний номер 3227, у другому читанні в цілому як закон, , прошу голосувати.

10:39:18

За-292

Закон прийнято. Оголошується до розгляду проект закону про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів, реєстраційний номер 3237-1, Поліщук Микола Єфремович, будь ласка. Голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства.

10:39:43

ПОЛІЩУК М.Є.

Вельмишановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Ви знаєте що ми цей Законопроект з вами розглядали вже в цій сесійній залі на першому . Досить велику кількість голосів на другому читанні він не набрав великої кількості голосів і не був прийнятий. Був направлений до Комітету на доопрацювання. Комітет після цього до опрацьовував Закон і подав його на, до, знову до розгляду на сесійну залу. Шановні народні депутати, я хотів би звернутись до вас з того приводу, що весь світ і всі ви знаєте: яку шкоду несе населенню тютюнопаління. Що року збитки від тютюнопіління для здоров'я населення України складають понад 12 мільярдів гривень. Я хочу, щоб ви цю цифру запам'ятали. Щороку від тютюну або безпосередньо, або напряму зв'язано смертей від 120 до 140 тисяч людей.

Шановні народні депутати, кожні 62-є людей із сотні, які є тут у залі чи в іншому, помирають від інфарктів, інсультів. Третя причина ризику інфаркту, інсульту - це тютюн. Я хотів би, щоб ви знали, що тютюнопаління спричиняє на 30 відсотків підвищує виникнення раку молочної залози і яєчників у жінок. Я хотів би, щоб ви знали, що жінки, які палять, вагітні народжують дітей, які відстають до 7-9 років, як фізично, так і психічно. Таким чином, сьогодні весь світ прийняв закони, у себе більшість країн світу підписало рамкову конвенцію по обмеженню тютюнопаління у громадських місцях.

Що передбачає цей законопроект? Законопроект передбачає обмеження тютюнопаління у громадських місцях, передбачає заборону продажі тютюнових виробів дітям і молоді до 18 років. Цей законопроект передбачає обмеження реклами, обмеження. Я говорю, що у законі немає повної заборони реклами. Ми не передбачаємо також заборону, у цьому законі не передбачаємо заборону продажі тютюнових виробів у спеціальних містах. Вона може бути сьогодні продаватися у магазинах, кіосках, не обов'язково у відведених місцях.

Я хотів би, якщо зупинитися постатейно на тих зауваженнях, які враховані, поступили, і які були враховані комітетом. Ітак, я прошу звернути увагу на сторінку 3-тю, поправка 8-ма народного депутата Зайця, поправка 7-ма народного депутата Зайця. Поправка врахована...

ГОЛОВА. Микола Єфремович, давайте зараз таким чином. Якщо немає заперечень, по тим поправкам підемо, на яких наполягають народні депутати, якщо вони не враховані, і вони не погоджуються з аргументацією комітету.

Тому давайте. Хто наполягає на своїх поправках? Бо у нас є пропозиція про неприйнятність. Буде мати можливість виступити автор постанови. Немає? Тоді, Миколо Єфремович, сідайте. Я запрошу автора проекту постанови Цушка. Запитань немає, це друге читання. Ми тільки по поправках, шановні колеги. Це у другому читанні ми розглядаємо законопроект.

10:43:42

ЦУШКО В.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Цушко, фракция социалистов.

Наша фракция не против ограничения курения. Мало того. Мы за то, чтобы такой закон был принят. Но. Я хочу подчеркнуть главное, что Украина подписала Конвенцию про ограничение курения. И эта Конвенция еще не ратифицирована парламентом. Поэтому в связи с этим есть предложение этот закон сейчас не принимать, потому что он во многом противоречит самой этой конвенции. Раз.

Второе. Этот законопроект, о чем не договорился наш комитет, в ведении которого является Закон про государственное регулирование производства и оборота табака. И с этим законом, который является в ведении Комитета по здравоохранению. Скажем, этот законопроект разрушает Закон про государственное регулирование. Поэтому есть предложение сегодня этот закон отклонить, не голосовать или вообще снять его с голосования. Если так уж хочется Комитету по здравоохранению, принять его после.

Еще один вопрос скажу. Подводные камни этого законопроекта в том, что еще с 1998 года в парламенте гуляла идея принятия этого закона. Почему? Потому что есть группа людей на Украине, конкретная фирма, которая получила большой гранд. И за четыре года, точнее уже почти за шесть лет потратила этот гранд, и сейчас им нужно отчитаться, приняв этот закон. Именно насчет позиции наших медиков из Комитета по здравоохранению. Я их приветствую и считаю, что они правильно делают, хотя ограничить. И конкретно председатель комитета коллега Полищук. Они правы. Но. Есть только одно "но". Надо сначала ратифицировать конвенцию, которую подписала Украина, а после вернуться к этому вопросу. Поэтому мое предложение - отклонить принятие этого законопроекта и прошу вас проголосовать за мое постановление. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, одну хвилиночку, шановні колеги. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів. Одну хвилиночку.

_________________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Прийняття законопроекту спрямоване на попередження куріння серед дітей молоді, зниження рівня вживання тютюнових виробів населення, сприяння здоровому способу життя і охороні громадського здоров'я.

Основі положення представленого законопроекту відповідають концепції державної політики по контролю над тютюном та рамковій Конвенції з контролю над тютюном, ухваленою Україною на 56 сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я ще в травні 2003 року. Тому Міністерство охорони здоров'я дуже просить вас підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Так, перед тим, як перейти до голосування, Микола Поліщук. І будемо голосувати, шановні колеги.

10:46:47

ПОЛІЩУК М.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановний народе України! Ви ще раз сьогодні були свідками того, як концерни тютюнові лобіюють неприйняття закону, який спричинить здоровий спосіб життя в Україні. Ви ще раз сьогодні пересвідчились, хто виступає за гроші, хто виступає за те, що колись получені чотири роки тому були гранти, і зараз ці гранти треба відробити. 12 млрд. гривень щороку Україна втрачає на покращання здоров'я тих, хто курить. 120 тис. людей помирає від тютюну, а сьогодні йде мова про якихось 300 млн. гривень чи що, які заборговані. Так в мене визиває таке... Де совість цих людей? Як можуть такі люди виходити і говорити за якісь пару десятків мільйонів, коли мільярди гривень втрачаються, коли втрачаються сотні тисяч людей?!

ГОЛОВА. Так, Томенко, будь ласка, і будемо переходити до голосування. Запросіть депутатів до сесійної зали.

10:47:53

ТОМЕНКО М.В.

Шановні народні депутати, шановні колеги! Я як представник більшості громадян України, які не курять, хотів би сказати про те, що в цьому законі знайдений компроміс між тими людьми, які сьогодні не вживають сигарет, тобто не курять, і тими, хто курить, комітет попрацював і зняв жорсткі радикальні обмеження, які були в попередньому варіанті. Це стосується і системи продажу, це стосується і системи рекламування, це стосується і використання паління в громадських місцях. Ви знаєте, я теж вносив низку пропозицій, і комітет це врахував, де чітко передбачена можливість, скажімо, в закладах громадського харчування, громадських місцях застерігати права тих людей, які курять, і застерігати права людей, які не курять. Тому я думаю, що це компроміс, і цей компроміс в інтересах...

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги!

Відповідно до Регламенту першою ставиться пропозиція про неприйнятність проекту закону про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів.

Аргументація з боку автора проекту постанови народного депутата Цушка ви почули. Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону України "Про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів". Реєстраційний номер 3237-1-п-2. Прошу визначатися.

10:49:54

За-43

Рішення не підтримано.

Тепер ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону України "Про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів", реєстраційний номер 3237-1. Прошу голосувати.

10:50:30

За-177

Рішення не прийнято.

По фракціях? Будь ласка. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" (я читаю - за) - 71, "Регіони України" - 15, комуністів - 11, СДПУ(о) - 6, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна - 15, СПУ - 2, Блок Тимошенко - 17, "Союз" - 4, партія "Єдина Україна" - 5, "Центр" - 13, НДП, промисловці і підприємці - 8, "Демократичні ініціативи" - 0, "Позафракційні" - 10.

Шановні народні депутати, оскільки це вже повторне друге читання, то я ще раз поставлю на голосування. Якщо рішення не буде прийнято, законопроект буде відхилено. Немає заперечень?

Терьохін, будь ласка, мікрофон.

10:51:19

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановний головуючий, Шановні народні депутати! Давайте вийдемо з цієї колізії, яка виникла внаслідок неузгодженості цього закону з іншим законом - про держрегулювання тютюну. Яким чином? От перенесемо ще раз на повторне друге читання, але з урахуванням норм законопроекту 3227-1, який теж пройшов перше читання і виноситься на друге. Давайте поручимо двом комітетам: по охороні здоров'я і фінансів, - які за це відповідають, і підготуємо це за два тижні, щоб винести і проголосувати в цілому. Це дуже важливий законопроект, але треба, щоб він був узгоджений з 3237-1.

І я вас просив би поставити таке доручення, і ми це зробимо разом з Миколою Єфремовичем. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Але ми зараз розглядаємо якраз законопроект 3237-1. Ми якраз зараз його розглядаємо, про який ви говорите, ми його розглядаємо зараз. Тому я ставлю в порядку надходження пропозиції. Перша пропозиція: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про охорону здоров'я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів. Реєстраційний номер 3237-1. Прошу голосувати.

10:52:55

За-168

Закон відхилено.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Реєстраційний номер 5268. Доповідач - перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Борисович Альошин. будь ласка, Валерій Борисович.

10:53:21

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Я хотів би доповісти коротенько по цьому законопроекту. Законопроект народного депутата Кульчинського спрямований на те, щоб надати можливість інвалідам отримувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком в разі наявності відповідного страхового стажу. Тільки ця коротенька норма складає суть цього законопроекту.

Під час опрацювання в робочій групі були внесені певні уточнення, які дозволили узгодити позиції і депутатів, які поділяли цю ідею з позицією міністерств і відомств і в кінцевому випадку ми маємо таку редакцію: "За наявності у непрацюючих інвалідів 2 та 3 груп у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього закону". На засіданні комітету було одностайно підтримано цю пропозицію і є прохання, щоб Верховна Рада також внесла відповідні зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Олена Василівна Гаряча, заступник міністра праці.

ГАРЯЧА О.В. Шановний Володимире Михайловичу, уряд підтримує депутатську ініціативу щодо поліпшення рівня пенсійного забезпечення інвалідів. Просимо підтримати у другому читанні законопроект, підготовлений комітетом. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу, увага, підготуватися до голосування. Я прошу для голосування підготуватися, важливий соціальний законопроект.

Вноситься пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту закону про внесення зміни до закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Реєстраційний номер 5268. Прошу голосувати.

10:55:45

За-296

Закон прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам" (щодо розміру допомоги).

Доповідач Альошин Валерій Борисович. Будь ласка, Валерію Борисовичу.

10:56:10

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується підготовлена до другого читання таблиця поправок до проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам дитинства та дітям-інвалідам". Це проект народного депутата Гошовського.

До цієї таблиці включено дев'ять поправок, із них, сім враховано повністю, дві враховано в іншій редакції. Сім поправок є редакційними, оскільки між терміном реєстрації цього законопроекту і його розглядом сьогодні відбулися інші процеси, зокрема, було внесено низку змін до базового Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-івалідам" (це законопроект Сушкевича, Нощенка) і ті зміни, можливо, в дещо іншій редакції поглинають значну частину тих змін, які пропонувалося законопроектом депутата Гошовського.

Далі. Поправки народних депутатів Турчинова та Волкова були враховані в іншій редакції, які не лише не погіршують, а навпаки, поліпшують їхні пропозиції по суті. Тому з врахуванням того, що на засіданні комітету було так само одностайно підтримано цю версію законопроекту, а також, враховуючи те, що практично всі пропозиції народних депутатів були враховані, є прохання до Верховної Ради підтримати законопроект у другому читанні та в цілому.

Є одне зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради щодо терміну набрання чинності цим законопроектом. Мова іде приведення у відповідність норми Законопроекту про те, що він набирає чинності з дня опублікування до вимог бюджетного кодексу, однак на засіданні ми аналізували ситуацію щодо проекту держаного бюджету на наступний рік і відзначаємо те, що ці витрати повністю передбачені проектом бюджету на наступний рік. І тому є всі підстави, щоб законопроект в разі його прийняття набрав чинності з моменту опублікування Дякую за увагу, прошу підтримати.

ГОЛОВА. Так, дякую. Лідія Миколаївна Дроздова- заступник Міністра праці, соціальної політики, позиція Кабміну.

ДРОЗДОВА Л.М.

Шановні народні депутати, Уряд підтримує цей законопроект, тому що при доопрацюванні цього законопроекту народного депутата ... були враховані

всі редакційні поправки і всі зауваження. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Я прошу підготуватися до голосування. Оскільки ідеться про важливий соціальний закон, ставиться на голосування пропозиція Комітету про прийняття у другому читанні в цілому як Закон проекту Закону про внесення зміни до Закону України про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам, щодо розміру допомоги, реєстраційний номер 4084. Прошу голосувати.

10:59:41

За-308

Закон прийнято. бачте у нас навіть потенціал є навіть на політичну реформу. По Фракціях будь ласка,"Наша Україна" - 81, Регіони України - 53, Комуністів Фракція - 38, СДП (о) - 14 , Трудова Україна - 10, Народна аграрна - 15, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 18, Союз - 13, "Єдина Україна" - 15, Центр - 14, НДП промисловці, підприємці - 9, Демократичні ініціативи - 5, позафракційні - 6.

Шановні колеги, вноситься на розгляд Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері вищої освіти з пропозиціями Президента України від 1.10.2004 року, реєстраційний номер 5480. Доповідач Ніколаєнко Станіслав Миколайович, голова Комітету з питань науки і освіти.

11:00:45

НІКОЛАЄНКО С.М.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, я хотів би, щоб дві хвилин буквально ви послухали мене. Ми з вами протягом липня, а також жовтня двічі з врахуванням пропозицій Президента голосували за цей закон, двічі набирали: раз - 419 голосів, другий раз - 439 голосів. Але ми врахували все, що можливо. Але ми не можемо зрозуміти сьогодні позицію Президента, коли ми пропонуємо на вищу школу, коли ідуть витрати у підприємстві, ці витрати відносити на валові витрати, а не з прибутку. Хто сьогодні з прибутку буде давати на підтримку державних вищих навчальних закладів? Ніхто. І тому сьогодні плата за навчання у структурі утримання вищої школи 56 відсотків складає, підприємства дають 0,3 процента, бо вони з прибутку не можуть дати.

Друге. Штрафні санкції на державні вузи у п'ятикратному розмірі. Ну, де це у світі таке є, щоб держава платила у п'ятикратному розмірі штрафні санкції, скажімо, за електроенергію? Бюджет не додав 100 тисяч, тоді повинен вернути півмільйона вже. Скажімо, студентський оздоровчий табір, ми його оподаткуємо по землі, як комерційну структуру. Звідки буде вуз студент брати це на все?

Тому, ще одна проблема, сьогодні є обласні центри, крупні міста, які мають нормальні бюджети. При виконанні бюджету, перевиконанні, вони могли б дати якісь кошти на державні вузи, чи це розірвало там кришу, чи сталося щось із каналізацією, ні, кримінальний злочин. Кажуть, що ми розруйнуємо місцеві бюджети. Така норма рік діє по профтехосвіті. Ніде не зруйнували ні один бюджет. все відбувається нормально.

У зв'язку з цим комітет просить, а в склад комітету входять представники 11-ти фракцій Верховної Ради України, давайте проголосуємо, подолаємо це вето. Два рази по 439, 419 ми голосували. І сам закон був прийнятий 400 голосів. Я вас уклінно попрошу, питання сьогодні вже стоїть честі і всіх присутніх в цьому залі. Воно не політичне, воно загальнодержавне і загальнопартійне.

ГОЛОВА. Так, дякую. Будь ласка, міністра освіти і науки Василь Григорович Кремень. Позицію Президента України, будь ласка. Треба ж почути і іншу сторону, треба ж співставити позиції і думки. Будь ласка.

КРЕМЕНЬ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Дійсно, Верховною Радою України дев'ятого вересня був прийнятий після повторного розгляду в новій редакції Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері вищої освіти".

Президент Леонід Данилович Кучма дотримується думки, що даний варіант є недосконалим і має бути доопрацьованим з урахуванням його зауважень. Текст відповідний зауважень ви маєте на руках. Я лише окремі аспекти висвітлю. Мова йде про те, що Президент України нагадує, що згідно з нормами бюджетного кодексу України та Закону України "Про вищу освіту" фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності покладається на Державний бюджет України, а комунальної форми власності на місцеві бюджети.

У Президента України викликає заперечення і внесення передбачених розділом першим Закону змін, які стосуються надання пільг з оподаткування. До того ж згідно з пунктом чотири статті 12 Закону України "Про плату на землю" вітчизняні заклади освіти звільнено від земельного податку. Відповідно ця пільга стосується як вищих навчальних закладів, так і їх структурних підрозділів. Тому, на думку Президента, потреби у додатковому вирішенні з цього питання немає.

Президент України заперечує проти зафіксованого у цьому законі права платників податку на прибуток включати до складу валових витрат особливого призначення, витрати, пов'язані з навчанням, підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, витрати на навчання чи професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду про взяті зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого навчального закладу та отримання спеціальності не менше трьох років.

Таке розширення складу валових витрат приведе, на думку Президента, до значних втрат Бюджету України. Глава держави наполягає також на тому, що надання згоди згаданих у даному законі пільг навчальним закладам державної та комунальної форм власності в галузі енергоспоживання, суперечить статті 13 Конституції України, якою проголошено рівність усіх суб'єктів права власності перед законом, забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Хотів би також зазначити, що обгрунтується неприйнятність запропонованих до статті 14 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" змін щодо віднесення до джерел формування доходів спеціального фонду Державного бюджету України плати за оренду майна вищих та професійно-технічних навчальних закладів комунальних форм власності.

Підсумовуючи вищеназване, хотів би сказати, що Президент України пропонує відхилити даний варіант Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері вищої освіти". Я дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Василю Григоровичу. Сідайте, будь ласка. Терьохін, будь ласка, з мотивів. Потім Ніколаєнко з мотивів, і будемо голосувати. Народних депутатів до сесійної зали запрошуйте.

11:06:29

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, цей законопроект дуже цікавий і дійсно корисний. І треба підтримувати позицію Комітету з питань освіти за одним виключенням. На жаль, Президент правий, коли дає свої зауваження по позиції оподаткування прибутку підприємств. Так зараз виписано в тому законі, який заветований, що будь-який власник комерційного підприємства за рахунок недоплати податків в бюджет може надсилати свою особисту дитину у будь-які учбові заклади на контрактну форму навчання. Це невірно, тому що, так написано, тому що сьогодні існує правило, яке забороняє такі речі робити, і яке відносить до валових витрат витрати підприємства на підготовку та перекваліфікацію кадрів. Воно вже діє. Тому у мене є пропозиція. Ми не подолаємо вето, це зрозуміло. Прийняти...

ГОЛОВА. Дайте закінчити думку. Будь ласка, цікава пропозиція. Якщо ви не заперечуєте. Мікрофон.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Прийняти цей закон в новій редакції, вилучивши з нього єдину позицію - це по оподаткуванню прибутку підприємств. Решту, позиція Комітету з питань освіти, підтримати в новій редакції. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Станіслав Ніколаєнко.

11:08:13

НІКОЛАЄНКО С.М.

Шановні народні депутати! Фактично... Я дякую Сергію Анатолійовичу за підтримку. Але це є квінтесенція цього закону. Ми в законі пропонуємо, щоб мали право фінансувати, відносити навалу і витрати, затрати на вищу школу державних вищих навчальних закладів, вітчизняних, не Оксфорд і не інших вузів.

І якщо сьогодні в Конституції написано, що ми повинні фінансувати за рахунок бюджету вищу школу, а ми не фінансуємо, то якщо підприємство не доплачує в бюджет, а дає напряму у вуз, то це те саме, ми збитку державі не робимо, Сергій Анатолійович. (Ш у м у з а л і) Але це обмежено.

ГОЛОВА. Дякую, дякую.

Будь ласка, Станіслав Миколайович, вашу позицію озвучте.

НІКОЛАЄНКО С.М. Комітет просить подолати вето, шановні колеги, я прошу вас уклінно.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги!

Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері вищої освіти. Реєстраційний номер 5480. Прошу голосувати.

11:09:36

За-277

Рішення не прийнято.

Пропозиція комітету, будь ласка.

По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна" - 96, "Регіони України" - 10, Фракція комуністів - 58, СДПУ(о) - 1, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 20, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, "Союз" - 17, "Єдина Україна" - 1, "Центр" - 14, НДП та ПППУ - 1, "Демініціативи" - 0, Позафракційні - 10. Будь ласка, позиція комітету.

НІКОЛАЄНКО С.М. Я не буду сьогодні ніяких коментарів, хай кожен собі робить коментар. Але мені сьогодні досить незручно перед вами стояти, поскільки комітет не лобіює ніякі приватні інтереси, а комітет лобіює інтереси державні. Але оскільки я бачу, що нам не вистачає 23 голоси, хоча я знаю, що деякі фракції, тут дуже важні, обіцяли проголосувати, і навіть керівники фракцій (мені про це говорили) не натисли, якщо не проходить цей законопроект, ми підготувати, чесно кажучи, є у нас ще один варіант, скажімо, з урахуванням частини пропозицій, я їх можу назвати...

ГОЛОВА. Дякую, дякую. Заспокойтеся! Це не мітинг, шановні колеги!

НІКОЛАЄНКО С.М. Тобто ми можемо запропонувати новий варіант. Але деякі тут кажуть, що не встигли проголосувати - я не знаю, може, ще раз спробувати, я не знаю.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте таким чином. Прошу уваги!

Хто за те, щоб повернутися до розгляду ще раз і ще раз до голосування щодо Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері вищої освіти, реєстраційний номер 5480, прошу голосувати.

11:11:31

За-278

Повернулися.

Шановні народні депутати! Луценко, будь ласка, мікрофон. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії.

11:11:46

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Я хотів би звернутися зараз до фракції СДПУ(о), щоб вона не словом, а ділом зараз відповіла за свою назву. Мова йде не про лобіювання бізнесових законопроектів - мова йде про дітей України, мова йде про соціальну направленість законодавства України. Якщо ваш міністром називається міністром соціального захисту, якщо ваша партія носить все ж таки, може, і штучно, але все ж таки носить першу частину партії "соціал", то, будь ласка, хоча би не ганьбіть цю назву і зробіть так, як це роблять усі нормальні люди в Україні, нормальні депутати.

І інше. Я звертаюся партії "Регіонів". Ну давайте хоча би тут, на дітях, не відриватися і не показувати свій гонор. Давайте хоча би дітей захистіть і виправдайте той ролик, який крутить Янукович постійно на телебаченні. Похлопайте по долоньці дитини - і проголосуйте нормально за кнопку тут, в залі, а не на екрані телебачення.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, оскільки ви прийняли рішення, тобто Верховна Рада прийняла рішення повернутися ще раз до голосування. Ставиться на голосування пропозиція комітету про подолання вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері вищої освіти". Реєстраційний номер 5480. Прошу голосувати.

11:13:25

За-288

Рішення не прийнято. (Ш у м у з а л і )

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 93, Регіони України - 10, комуністів - 58, СДПУ(о) - 1, Трудова Україна - 2, Народна аграрна - 19, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, Союз - 17, Єдина Україна - 9, Центр - 14, НДП, промисловці і підприємці - 14, Демократичні ініціативи - 1, позафракційні - 11.

Шановні народні депутати! Тут звучали пропозиції з боку народного депутата Терьохіна, я просив би хай комітет попрацює і тоді повернемося, якщо у вас буде таке рішення Верховної Ради, до розгляду цього законопроекту. Якщо Верховна Рада прийме таке рішення. Нема заперечень?

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про ціни і ціноутворення" (щодо компенсації втрат доходів житлово-комунальних підприємств) (повторне перше читання). Реєстраційний номер 3513-д.

Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Гіршфельд Анатолій Мусійович. Будь ласка, Анатолій Мусійович.

11:14:39

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! История этого вопроса следующая. Комитет по вопросам экономической политики, управлиння народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел на своем заседании 23.06.2004 проект закона о внесении изменений в статью 9 Закона Украины "О ценах и ценообразовании", доработанных членами комитета, согласно постановлению Верховной Рады от 20.09.03 про направление на повторное первое чтение Закона о внесении изменений в статью 9 Закона Украины.

Какая суть этого закона? Законом предусматриваются изменения, которые направлены на компенсацию затрат предприятий жилищно-коммунального хозяйства в случае применения тарифов на услуги для населения ниже, чем экономически обоснованные затраты на их производство.

В доработанном проекте закона введена новая норма, предусматривающая направление компенсаций из бюджета в случае установления тарифов ниже экономически обоснованных на долгосрочные мероприятия, цель которых является создание условий безубыточной работы, проведение мероприятий по реструктуризации и техническому переоснащению отрасли. Так сумма убытков ежегодно, которые терпит жилищно-коммунальное хозяйство, составляет более миллиарда гривен.

Считаю, что нам пора разорвать этот порочный круг, когда убыточная работа этой отрасли приводит к увеличению тарифов и социальной напряженности на местах. Одновременно считаю, что необходимо поддержать эти мероприятия и на уровне Госбюджета. Так, многие местные бюджеты не в состоянии компенсировать убытки жилищно-коммунального хозяйства, а тарифы создают социальное напряжение.

Принятие законопроекта позволит сделать отрасль в свете срочной перспективы не дотационной, инвестиционно привлекательной, а следовательно повысить существенное качество оказываемых услуг.

В законе также учтены выводы Главного экспертного управления. Комитет по вопросам экономической политики принял решение рекомендовать Верховной Раде доработанный проект Закона о внесении изменений в статью 9 Закона Украины "О ценах и ценообразовании", принять за основу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми обговорювали детально цей закон. У нас виникали деякі неузгодженості, ми домовилися направити на повторне перше читання. Ті зауваження і пропозиції, які прозвучали під час обговорення законопроекту, враховані. Чи можемо ми поставити на голосування для прийняття за основу?

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про ціни і ціноутворення" (щодо компенсації втрат доходів житлово-комунальних підприємств), реєстраційний номер 3513-Д. Прошу голосувати.

( Ш у м у з а л і)

Так я запитав же: немає застережень? Сказали, що немає. Ми ж його обговорювали вже. Юрію Анатолійовичу, це ж повторне перше читання., ми ж обговорювали детально його.

11:17:43

За-281

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення закону України про зовнішньоекономічну діяльність, щодо терміну дії спеціальних санкцій. Реєстраційний номер 3330, повторне перше читання. Васюник Іван Васильович, будь ласка.

11:18:13

ВАСЮНИК І.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, вашій увазі пропонується нова редакція Закону 3300, яка передбачає внесення змін в закон про зовнішньоекономічну діяльність, статтю 37. 37-ма стаття передбачає встановлення спеціальних санкцій за порушення законодавства зовнішньо економічної сфери. Нагадаю, що під час першого голосування цьому закону не вистачило сім голосів і підтримкою 345 голосами він був відправлений на повторне перше читання. разом з колегою Миколою Оніщуком ми допрацювали цей Закон і я коротко повідомлю вас про зміст нової редакції. Отже Законом перш за все передбачається приведення у відповідність порядку накладання спеціальних санкцій на учасників зовнішньоекономічної діяльності, перш за все, ми в порівнянні з першою редакцією є принципова зміна, що автори пропонують встановлення таких спеціальних санкцій через судові інстанції встановлювати порядок лише у випадку позбавлення ліцензії на зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Всі інші спеціальні санкції, порядок їх встановлення не змінюється. Я наголошую на тому, що такий вид покарання, як спеціальна санкція не передбачений в законодавствах ані Російської Федерації, ані інших Європейських країн. Друге принципове положення цього законопроекту полягає в тому, що ми унеможливлюємо подвійне покарання за одне і теж порушення зовнішньоекономічної діяльності. Нагадаю, що згідно Закону про порядок розрахунків в іноземній валюті, підприємство яке затримує розрахунки повернення валюти в Україну за зовнішньоекономічні операції, сплачує 0,3% штрафу за кожний прострочений день несплати. Але цей Закон, Закон про встановлення спеціальних санкцій, крім того, передбачає подвійне покарання у вигляді спеціальної санкції режиму індивідуального ліцензування або припинення зовнішньо-економічної діяльності. Тому принципово міняється саме формулювання статті 37, яка у нашій редакції звучить "Спеціальні санкції за порушення цього закону".

І нарешті, одним з принципових положень законопроекту є обмеження терміну дії санкцій. Ми пропонуємо встановити шестимісячний термін дії санкцій. Я знаю, що Кабінет Міністрів і зокрема Міністерство економіки є проти цієї позиції, але я не розумію цієї позиції, тому що, я нагадаю, ще в старому законі спеціальна санкція встановлюється на термін дії до 6 місяців. І як у випадку, якщо Міністерство економіки вважає, що вона була неефективна, воно може звернутися до суду і продовжити термін дії санкції. Прошу на...

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити.

ВАСЮНИК І.В. Цей законопроект пройшов читання у Комітеті економічної політики і отримав підтримку, а також у Комітетах закордонних справ і європейської інтеграції. Прошу колег підтримати законопроект.

ГОЛОВА. Дякую. Так, ми за скороченою процедурою ідемо, питань немає. Одну хвилиночку, сідайте, будь ласка.

Скомаровський Володимир Володимирович. Давайте, хай доповідь же зроблять. А потім з мотивів тоді візьмете.

11:22:07

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, Комітет економічної політики підтримує даний законопроект, прийняття його за основу. Хочу вам навести лише один приклад, якщо сьогодні зовнішньо-економічну діяльність контролює митниця, і підприємства, які зв'язані і працюють за кордоном, то оця санкція є такою, яка може привести до банкрутства будь-яке підприємство, наприклад, металургійне підприємство у Дніпропетровську чи на Донбасі, воно відправляє вугілля. Але достатньо подання, підкреслюю, подання митниці до міністерства економіки, одне подання, і наказом міністра економіки, а це, як правило, заступника міністра економіки зупиняється, призупиняється дія зовнішньоекономічної діяльності. Тобто вони без обмеження можуть зупинити. Щоб повернути це, треба подавати до суду і боротися з цим, ви знаєте, роками. Тому автор дуже правильно пропонує - захистити підприємства від такого свавілля з боку Міністерства економіки.

Ми підтримуємо даний законопроект. Він набрав у минулий раз 219 голосів. Не вистачило, ви розумієте, у нас бувають такі процеси у Верховній Раді, коли ми не завжди у повному складі голосуємо. Тому прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Одну хвилиночку, з процедури зараз запишемося. Давайте послухаємо, що скаже представник Кабінету Міністрів. А потім будемо далі визначатися.

БІЛОКУРОВ Д.Е.

Білокуров Дмитро Едуардович, заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Законопроект у цій редакції не може бути підтриманий Кабінетом Міністрів України з наступних міркувань. Застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності виключно за рішенням суду позбавить державні органи можливості оперативно реагувати при виникненні порушення законодавства. У першу чергу це стосується фіктивних підприємств, фірм-одноднівок, конвертаційних центрі підприємств, що знаходяться в розшуку тощо. Це не дасть також можливості попереджувати ці порушення, оскільки судова процедура розгляду позову у цивільних справах передбачає доволі тривалий час прийняття судом остаточного рішення до двох місяців, що в свою чергу може загрожувати нанесенням значних збитків держави. Не можна переносити розгляд всіх питань до залу суду і вирішувати в судовому порядку. Те протирічить світовій практиці.

Враховуючи викладене, прошу підтримати позицію уряду і залишити чинним діючий механізм по застосування санкцій. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. З мотивів, Шевчук, Оніщук, Гірник. Я бачу.

11:24:54

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Ми уважно вислухали доповідь нашого колеги. Але виникло питання наступного змісту. Учора Комітет з питань євроінтеграції розглядав цей законопроект. І автор пообіцяв, що він виправить положення, які суперечать нормам ГАТ СОТ. І це принципово важливо для Комітету євроінтеграції. Сьогодні у виступі він про це не сказав ні слова. Більше того, співавтор цього законопроекту також, не знаю. Тому у нас виникають сумніви, що можна приймати законопроект, який суперечить європейському законодавству. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Оніщук. Одну хвилиночку, пробачте. Треба записуватись. Я вас прошу, записуйтесь.

11:25:35

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, ситуація дуже проста і зрозуміла: сьогодні Мінекономіки як орган управління центральної виконавчої влади має право застосовувати низку заходів задля регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, накладати штрафи, застосовувати антидемпінгові процедури, застосовувати режим індивідуального ліцензування. І четверте, це - зупиняти зовнішньоекономічну діяльність.

Право на ведення підприємницької діяльності, а зовнішньоекономічна діяльність - це конституційне право. І всяке зупинення, тобто заборона здійснювати є по суті конституційного рівня. І це повинен робити лише суд, так як ми людину обмежуємо свободи, волі зокрема тільки через суд. Так і підприємця ми можемо обмежити лише через суд. Це повинен робити Мінекономіки, він має ці можливості, подає документи в суд, суд оперативно розглядає, застосовує цю санкцію. Дякую за увагу.

Тому сьогодні підстав, щоб не підтримувати цей законопроект, немає ніяких. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Євген Гірник. А де Осика? З процедури він піднімав руку. Осику запросіть.

11:26:44

ГІРНИК Є.О.

Володимире Михайловичу, я маю зауваження щодо процедури ведення обговорення питань у повторному першому читанні. Ви застосовуєте практично процедуру другого читання. На жаль, Регламент передбачає зовсім інакшу процедуру. Ми не одержували проект для того, щоб внести свої корективи і робити так, як у другому читанні. Тому прошу, по-перше, дотримуватися Регламенту і робити повне обговорення питань або принаймні за скороченою процедурою у повторному першому читанні.

А щодо цього законопроекту, ну є різночитання. Звичайно, що Міністерство хоче залишатися монополістом і диктувати, брати на себе повноваження суду. Тому слід підтримати ініціативу наших депутатів, їхню законодавчу ініціативу і підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми йдемо за Регламентом. Просто ви ж підняли руки, що з процедури розгляду цього питання. А у нас є доповідь, є співдоповідь, позиція уряду, і потім виступаючі. Так що, ніяких проблем немає.

На табло, будь ласка... Ну, попередні, я сказав :”Нема застережень?" Сказали, що нема застережень, поставили на голосування.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися на виступ. Десять хвилин у нас на виступи.

Юрій Кармазін, Мироненку Віктору підготуватися для виступу.

11:28:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Ми зараз бачили, як при голосуванні закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері освіти, уряд Прем'єр-міністра, Януковича, професора, показав, які він проти власної освіти. Як він показав, як він агітує ділами, а не словами. Він відмовився від того, щоб вийти у відкритій дискусії з переможцем цих виборів Віктором Ющенком. І тут фракції також не підтримують проурядові нормальні рішення.

Зараз вони договорилися до того, що, фактично, блокують діючу Конституцію, тому що те, що сказав зараз представник уряду, саме так називається.

Я повністю підтримую ті доводи, які сказав народний депутат Оніщук і народний депутат Васюник. Вони праві. Законопроектом пропонується встановити, що така спеціальна санкція, як тимчасове так зване зупинення зовнішньоекономічної діяльності застосовується виключно на підставі суду, рішення суду.

Чому? В результаті застосування спеціальних санкцій до 5,7 тисяч вітчизняних підприємств, 3,5 тисячі підприємств, а це 61 відсоток всіх суб'єктів підприємництва України так і не звернулися до Міністерства економіки з питань європейської інтеграції за ліцензію через довготривалу документально забюрократизовану процедуру, встановлену міністерством ще в 2000 році. Тому це міністерство сьогодні знищує вітчизняний бізнес, тобто лобіює чужий. Давайте називати речі своїми іменами.

Так от, ми добре розуміємо, що прийняття цього закону. І там, де ми говоримо про дотримання Конституції, про надання права виключно на підставі рішення суду зупиняти всяку діяльність, в тому числі і зовнішньоекономічну, дасть можливість виконати цивілізовані конституційні підходи.

Тому, шановні народні депутати, я просив би - тут абсолютно різні політичні сили автори цього законопроекту, - я передивився, яку метаморфозу проходив цей законопроект, коли він вносився і народним депутатом Васюником, потім вносилися постанови Макеєнком, Скомаровським з цього ж питання, потім, зараз уже знову Васюником і Оніщуком доопрацьовано, всі враховано зауваження. Цей закон треба зараз приймати в першому і в другому читанні і допомогти сьогодні нашим підприємствам, тобто прийняти закон в цілому. Про це я вас і прошу. І нам подякують тоді підприємці, що знизиться рівень корупції в державі зразу відсотків на 10.

ГОЛОВА. Віктор Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Яворівському.

11:31:26

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые соотечественники, я согласен, что существует острая проблема подбора кадров в министерство, ведомство, и очень часто мы наблюдает злоупотребления на всех уровнях исполнительной власти. Ну, и вопрос этот решать можно только каким образом: когда будет соответствующий президент, когда будет соответствующий парламент, которые будут чтить и Конституцию, и интересы народа, тогда прекратятся вот те страшные вещи, о которых мы сейчас говорим.

Вместе с тем, фракция коммунистов не может голосовать за этот законопроект, потому что все уже знают: в результате либерализации внешней торговли, внешнеэкономической деятельности разворовано народное добро в гигантских масштабах. И те, кто сейчас высказывается как раз за продолжение этой либерализации, избави Бог, я не хочу бросить камень в этих людей, ибо думаю, что они искренне верят в то, что говорят. И я с большим уважением отношусь к их позиции, но сместе ж с тем давайте посмотрим, любое государство никогда не доводит хорошую идею той же либерализации внешнеэкономической деятельности торговли до абсурда. Мы довели до абсурда вот эту идею. Разворовывание, которое тяжким бременем лягло на плечи народа, мы не должны продолжать. Мы должны все-таки учитывать необходимость оперативного контроля и в даном случае я согласен с представителями правительства, необходимо оперативное рассмотрение этих проблем и оперативное решение, ибо знаем мы сколько сейчас, огромное количество и однодневок, и тех...........существует реально предприниматель и даже, извините, с депутатскими мандатами, имеющие неприкосновенность депутатськую, и с ними ничего не сделаешь. Огромное количество возбуждено уголовных дел против некоторых народных депутатов Украины. Ну Черновецкий хвастал, в часности, вот против него возбудили огромное количество уголовных дел. Проблем нет, он дочку свою сделал гражданкой США. В случае чего, заявлял он, американский флот войдет в Черное море и так далее, и защитит гражданку США.

Уважаемые соотечественники, вот высказывалась точка зрения Онищука по поводу того, что дескать Конституция должна соблюдаться и так далее, и так далее. Несомненно она должна соблюдаться, она в любом государстве соблюдается. Но вместе с тем, я думаю, Онищук не заинтересован в том, чтобы продолжался процесс разворовывания. Спасибо.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, останній виступаючий. Потім з мотивів.

11:34:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, які дали найбільше голосів за Віктора Ющенка по всій Україні.

Шановні колеги, я хочу нагадати вам і собі одну річ, яку вже пройшов світ і це вже стало для нього досвідом. Коли приймається законопроект, кожен законопроект як би він не приймався, він все одно має певні Ахіллесові п'яти. Після того, коли він приймається, створюється група, яка відстежує де цей законопроект має слабкі місця. Після цього туди вносяться поправки. Мені здається, що цей законопроект, який ми зараз обговорюємо, внесений Васюником, має саме таку логіку. Тобто, знайдена ота дірка, знайдено отой отвір, через який витікає економічна міць України, і ми сьогодні цей законопроект намагаємося цю дірку закрити.

Ми ж всі прекрасно розуміємо, чому уряд, буквально вперся і стоїть, і нічого не хоче міняти. Це видно, абсолютна вся ця їхня ідея плаває на поверхні, тому що цим хочуть займатися вони, регулювати це хочуть вони. Уявіть собі, що таке зупинити на невизначений термін для, скажімо, доброго, процвітаючого підприємства чи підприємця його зовнішньоекономічну діяльність, і чекати скільки він принесе їм, яку суму і коли, і якомога швидше. ось в чому весь секрет. А те, що не буде працювати економіка, те що фактично можна розорити будь-якого бізнесмена цією зупинкою, це їх абсолютно не цікавить.

Я думаю, це не секрет, ми маємо сьогодні такий уряд. Збирають хлопці гроші на другий тур, бо трошки поізносілісь, звичайно, у першому, платячи направо і наліво. Ось така логіка всього цього. Якщо ми залишимо і надалі, і в цій вервежці буде брати участь митна служба, а що таке митна служба я знаю, бо на моєму окрузі це єдиний округ, який має аж дві митниці, і що там відбувається, що робиться. Фактично це дірка в кордоні, і на варті цієї дірки стоять бандити, які гребуть, гребуть. І, до речі, возять ці гроші на Київ. Поставили зараз знаменитого цього козака, вже знаменитого своїми скандальними діями, ви знаєте, людина, яка не має ні освіти, ні професії від есдеків, який сьогодні загрібає гроші і возить їх до Києва для того, щоби зміцнити неповторну партію.

І я завершую. Мій колега Мироненко тут сказав, що це може бути нормальним при відповідному президентові. Я згоден. При відповідному уряді. Я згоден. Але, мабуть, треба ще сказати: при відповідних політичних партіях. Дякую.

ГОЛОВА. Зараз, одну хвилиночку. Обговорення завершилося.

Васюник, потім з мотивів Осика.

11:37:52

ВАСЮНИК І.В.

Шановні колеги, я перш за все дякую за зацікавлене обговорення, я хочу попросити Володимира Михайловича, щоб ми все-таки проголосували цей проект у першому читанні, бо вчора під час обговорення в Комітеті з питань європейської інтеграції були ряд пропозицій, які без зміни концепції закону можуть бути внесені на етапі другого читання, це ж стосується і пропозицій юридичного управління, його експертного висновку. І одне принципове наголошення. Я хочу звернутися до колег - комуністів. Цей Закон не передбачає ніякої лібералізації, законом передбачається встановлення цивілізованих відносин між органами держаної влади і підприємцями. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергій Осика, Фракція Єдина Україна, будь ласка, одна хвилина, да. Можна з місця, можна тут, як вам зручно, будь ласка.

11:38:47

ОСИКА С.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, чесно кажучи, як автор цього закону, він приймався у 91-ому році, тут було багато виступів, але не по суті справи. Якщо касатись чітко по суті, ідеться про право держави позбавляти порушника права зовнішньоекономічної діяльності в адміністративному порядку. Автори цього законороекту, вони виходять з того, що якщо зовнішньоекономічна діяльность це є вигляд підприємницької діяльності, то все має бути приведено у відповідність до іншого законодавств. І позбавлення права на зовнішньоекономічну діяльность, на зовнішньоекономічну діяльность має відбуватися в судовому порядку. Я думаю, що нічого тут такого немає. На сьогодня діє зворотнє, тобто, коли виходить наказ про позбавлення, то відповідна юридична особа має право оскаржити це в суд, тому я думаю, що ця поправка вона нічого страшного не робить і фактично ...

ГОЛОВА. Дякую. Дякую Шановні колеги, ми обмінялися думками, відбулося обговорення, тепер прошу підготуватись до голосування. Виноситься на голосування пропозиція Комітету, профільного комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо терміну дії спеціальних санкцій), реєстраційний номер 3300. Прошу голосувати.

11:40:39

За-276

Рішення прийнято.

Є застереження у комітетів і автор проекту пропонує доопрацювати до другого читання. Неможна.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо уточнення термінів), реєстраційний номер 5474. Іван Васильович Васюник - доповідач, і Скомаровський Володимир Володимирович буде від комітету. Прошу дуже коротко, щоб встигли ми до 12 години розглянути.

11:41:12

ВАСЮНИК І.В.

Шановні колеги, на моє переконання цей закон є набагато легший для його підтримки, він має виключно уточнюючий характер і стосується двох позицій.

Перше щодо вилучення застарої термінології із закону про зовнішньоекономічну діяльність типу "республіки", "Союзу ССР", "громадяни республіки Союзу ССР".

І друга позиція передбачає вилучити статтю частину другу, третю та четверту статті 11-ї цього закону про зовнішньоекономічну діяльність, якою надається право Міністерству економіки встановлювати податкові пільги суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, що, як ви знаєте заборонено іншими законодавчими актами. Прошу підтримати цей закон в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Володимирович Скомаровський, будь ласка. Позицію від Кабінету Міністрів потім.

11:42:04

СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.

Шановні колеги, Комітет економічної політики підтримує даний законопроект і пропонує вам проголосувати його за основу і в цілому як закон. Він є уточнюючий, і Іван Васильович все докладно доповів. Дякую.

ГОЛОВА. Білокуров Володимир Едуардович, зауступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів.

БІЛОКУРОВ В.Е.

Позиція Кабінету Міністрів, оскільки це має технічний зміст такий. Значить, Кабінет Міністрів підтримує цей закон.

ГОЛОВА. Дякую. Хто наполягає на виступі з тих, що записалися народних депутатів, якщо є наполягання? Записалися Мироненко, Яворівський, Кармазін і Шибко. Ви наполягаєте? Ні, знімає виступ Мироненко. Яворівський Володимире Олександровичу, наполягаєте на виступі? Знімає. Кармазін, будь ласка, мікрофон увімкніть.

11:42:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, тут крім того, що ліквідовується те, що вже давно ліквідовувало. Це Союз республік і республік СРСР, які є по тексту. Це показує, що ми з вами закон 1991 року давно не переглядаємо наше чинне законодавство.

Я пропонував це зробити, Володимире Михайловичу, як це зробити. Звертався до вас письмово, звертався до Кабінету Міністрів. У нас таких недоречностей ще повно. У нас в Кодексі про адміністративні правопорушення, у нас ще в багатьох кодексах. Але тут є і нове. Зокрема те, що частину третю статті 13 викладається в редакції: територію України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України з додержанням зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України.

Шановні друзі, мені хотілося б, щоб діяли не тільки митні правила. Тому що зараз говорять про те, що цукор стоїть, сирець, і вагони простоюють. А діяли не тільки правила, а закони на всій території України. А от закони якраз на всій території України діють погано. Зокрема ми бачимо, що при перетині кордонів зараз відбувається, коли одна вісімнадцята частина іде до бюджету, все інше іде по хабарам, по різним правоохоронним так званим органам. Тільки замислитеся собі, ви будете їхати по місту і побачите, з номерами "МІ", тобто міліція, їздять найфешенебельніші машини, які вартістю понад 100 тисяч американських доларів. Питання: яким чином такі можуть бути машини у міліції? Очевидно машин таких в міліції не може бути. Очевидно це номери. Значить давайте це дивитися.

Тому, шановні друзі, я за те, щоб приймати цей закон, але я за комплексність прийняття законів. Давайте ми дамо доручення уряду зараз, Міністерству юстиції (ну поки що тимчасовому уряду дамо доручення, бо мене запитують: якому уряду?), комітету з питань правової політики, Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронних органів в усіх законодавчих актах почистити ці речі, які залишились від старого ще Радянського Союзу і доручимо це і Юридичному управлінню і тим інститутам, які є при Верховній Раді, але, на жаль, віддача їх, Володимире Михайловичу, 0,0. Це я кажу про той інститут, який ми пригріли під своєю кришею. Ви бачили його розробки? Де вони, ті розробки? Нема їх. Тому давайте вимагати цю роботу і приведення законодавства в порядок. Дякую. Прошу прийняти в першому і другому читанні зразу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо уточнення термінів), реєстраційний номер 5474. Прошу голосувати.

11:46:34

За-291

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оскільки це - технічний закон, який стосується уточнення термінів і не має застережень, заперечень з вашого боку, я ставлю на голосування наступну пропозицію - про прийняття у другому читанні і в цілому як закон... Вибачте, відмініть. Про прийняття в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо уточнення термінів). Реєстраційний номер 5474. Прошу голосувати.

11:47:20

За-312

Рішення прийнято, закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про організацію виробництва та поводження з хімічними джерелами струму. Народний депутат Майко, Комітет з питань промислової політики.

Шановні колеги, давайте до перерви розглянемо ще цей проект, а тоді визначимося далі. У нас два тут залишилося повторне перше питання, давайте їх розглянемо. Будь ласка.

11:47:52

МАЙКО В.І.

Майко, фракція Народно-демократичної партії і промисловців, партія промисловців.

Шановний Голово, шановні народні депутати! На виконання постанови Верховної Ради України номер 1831-4 від 22 червня Комітет з питань промислової політики і підприємництва разом з комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та авторами законопроектів про хімічні джерела струму Миколою Чечелем та Олегом Зіміним допрацювали всі три проекти законів та вносять єдиний законопроект, реєстраційний номер 5030, на розгляд Верховної Ради України. Цей законопроект підтримку має уряду і всіх авторів. Тобто, з трьох законів ми зробили один закон. Зауваження, які були, ми врахували, і є пропозиція прийняти його за основу в першому читанні.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає нічиїх застережень?

Давайте, можливо, проголосуємо, щоб, можливо, комітет міг працювати, готувати до другого читанні. Немає застережень?

Ігор Рафаїлович, будь ласка, мікрофон увімкніть.

Сідайте, будь ласка, будемо голосувати.

Мікрофон, Юхновський Ігор Рафаїлович.

11:49:29

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати!

Юхновський, "Наша Україна".

Я взагалі вважаю, що такий закон треба прийняти. Цей закон є нормативний закон, який вставляє нормативи поводження із джерелами, хімічними джерелами енергії. Але закон є дуже статичний. Я вважаю, що в законі треба конче написати ще одну главу, яка відноситься до державного стимулювання розвитку найсучасніших методів одержання електричної енергії, використовуючи твердотільні електроліти і так дальше. Тобто відносно стимулювання найсучасніших хімічних джерел струм в законі нічого не говориться. В цілому закон можна прийняти, але тільки в першому читанні.

МАЙКО В.І. Немає заперечень, погоджуємося.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, немає інших застережень? Немає інших заперечень? Є в Юрія Анатолійовича Кармазіна. Будь ласка. Юрій Анатолійович, будь ласка. Ну, з місця, будь ласка, мікрофон ввімкніть.

11:50:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безперечно, я хочу подякувати і Юрію Єханурову, і Майкову, і Єщенку за те, що вони запропонували цей законопроект. Безперечно, що визначити засади державної політики дуже добре тут і потрібно. Але мене хвилює - і я хотів би, щоб це ввійшло до протоколу як застереження, - те, що суб'єктам відносин у сфері хімічних джерел струму надаються пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств.

Я хотів би, щоб ми до розгляду у другому читанні отримали позитивний експертний висновок, як це передбачено, Міністерства фінансів, Бюджетним комітетом. І тоді приймали рішення і подивилися, скільки будуть...

ГОЛОВА. Дякую. Це дуже слушне зауваження. Я думаю, ми попросимо до другого читання дати відповідні доручення.

МАЙКО В.І. Ми обов'язково дамо відповідь. Але хочу сказати, що перший закон, в якому даються пільги тільки на роботу в цьому напрямку підприємству. І є два рахунки: перший рахунок - це загальна діяльність, і другий рахунок - це по джерелах.

ГОЛОВА. Дякую. Позиція Кабінету Міністрів. Мангул Анатолій Ілліч, перший заступник міністра промислової політики.

МАНГУЛ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ці законопроекти, дійсно, були опрацьовані з Комітетом промислової політики, і вони узгоджені і підтримують.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, вноситься на голосування для прийняття за основу проект Закону про організацію виробництва та поводження з хімічними джерелами струму. Реєстраційний номер 5030-д. Прошу голосувати.

11:52:55

За-302

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас ще залишився один проект закону для повторного першого читання, це Проект Закону про автомобільні дороги. Реєстраційний номер 2023-д. Давайте розглянемо, визначимося щодо його долі.

Голова Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Павлович Пустовойтенко має слово для доповіді.

11:53:24

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Шановні Друзі! Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу сказати, що цей законопроект розроблено всіма членами Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку і також іншими народними депутатами разом з Укравтодором.

Автомобільні дороги є невід'ємною складовою частиною транспортної системи, і хочу сказати, що від цього залежить і ступіть готовності, залучення інвестицій і розвиток нашої економіки. І світовий досвід свідчить про те, що саме розвиток автомобільних доріг починав вихід з економічної кризи багатьох країн. Питання доріг сьогодні викликає інтерес, який активно обговорюється в нашому суспільстві в стінах парламенту і всіма народними депутатами України. Хочу сказати. що протягом останніх років ми разом з вами значно покращили фінансування будівництва експлуатації автомобільних доріг. Напоминаю вам, що в прошлому році було 70, в цьому 80, і комітет вийшов з ініціативою до комітету нашого і до Верховної Ради, до уряду, щоб з цього року почалось фінансування 100-відсоткове, згідно чинного законодавства.

Вирішення проблеми удосконалення та розвитку автомобільних доріг потребує комплексного підходу, і тому ми прийняли цілу низку законодавчих актів. Це про дорожній рух, про транспорт, про джерела фінансування дорожнього господарства. І метою цього законопроекту є забезпечення фінансування автомобільних доріг як складової єдиної транспортної системи нашої держави.

Згідно концепції ........тації законодавства України до Європейського Союзу затвердженою постановою Кабміну вона цей закон відповідає європейському законодавству і країнам ЄС. Проект Закону про автомобільні дороги враховує політичне значення та географічне розташування нашої країни, належить за предметом правового врегулювання до пріоритетних сфер адаптації законодавства до законодавства європейського союзу. І в новій редакції враховано про вулиці, дороги міста і інших населених пунктів, що раніше не було; відомчі, технологічні автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях; платні автомобільні дороги.

Були враховані пропозиції народних депутатів: Пєхоти, Лапіна, Савицького, Матвієнка, Сіренка, Лук’яненка, Черняка, Шкіля, Самоплавського, .............., ............., Кармазіна, Зайця, Яворівського. І, зокрема, щодо розширення дій формування єдиного підходу в подорожній мережі.

Визначено прав відповідальності власників доріг та учасників дорожнього руху, дотримання природоохоронних вимог фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг.

І особливо, всі повинні про це пам'ятати, і наголосити хочу, що на законодавчому рівні пропонується врегулювати питання про фінансування, порядок утримання доріг, що пролягають через населені пункти, і є ділянками загальнодержавної дорожньої мережі.

У нас раніше дороги, як будували? До села довели або населеного пункту, якщо з дороги загальнодержавного значення, дальше воно не вирішувалося. Також враховані пропозиції, які були вирішені у Земельному кодексі і про транспорт.

Прийняття даного законопроекту про автомобільні дороги...

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Так, я вже закінчую.

...правову базу фінансування цих доріг, раціональне управління коштами, підвищення відповідальності власників доріг і прискорити економічний і соціальний їх розвиток.

Прошу прийняти цей проект закону у першому читанні.

ГОЛОВА. Це у нас скорочена процедура, питань же немає. Запишіться, 3 хвилини, на запитання, якщо можете, будь ласка, запишіться.

Сіренко Василь Федорович, вашу питання. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Яворівський, будь ласка.

11:57:15

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Я не можу відмовити, Володимире Михайловичу, собі у задоволенні і передати слово Кармазіну, який дуже давно виступав.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін.

11:57:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі, Володимиру Яворівському.

Насправді Володимир Яворівський знає, що я хочу запитати теж саме, що і він хотів запитати. Я хочу запитати, шановний Валерію Павловичу, чи їздили Ви по, так званому, автобану Одеса - Київ. Два тижні рекламувалося по країні, по всім засобам масової інформації, що введений в експлуатацію, все, а коли ми їхали на вибори - нічого не введено снує ще 1000 одиниць транспорту, все доробляють, аварії продовжуються фальсифікації, а дурилівка Уряду, дурилівка Міністерства транспорту продовжується обдурення народу, що введено в дію така магістраль. І я хотів Вас по статті 15-ій, Ви пропонуєте в концесію передавати дороги загального користування, підкреслюю Загального користування.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я дякую за запитання, я їздив по тій дорозі, якщо це було до мене запитання , я вважаю, що по цій дорозі де були використані бюджетні кошти, повинна бути створена Комісія Кабінету міністрів, щодо прийняття цієї дороги в експлуатацію. Тим більше, що верхній слой асфальту ще не положений по цій дорозі. Дякую за запитання, а нам потрібно буде тут працювати. тепер по концесії, я хочу сказати, що ми з вами зробили приклад. В свій час хотіли, в нас є закон про концесії, я про нього сказав і ні в якому разі ми не повинні ті дороги, які сьогодні єсть в Україні передавати в концесію. Концесійний закон тільки повинен бути обов'язково для будівництва нової дороги, як приватно так і з іншого сектора економіки . Но ми з вами прийняли виключення і це має право Верховна Рада робити. Якщо ми хочемо терміново побудувати дорогу та великі капітальні вкладення - це потрібно визначати ... одноразово. І ми ні в коєм разі не повинні вносити зміни до концесії, щоб цю мережу доріг передати в Концесію, цього робити ні в якому разі нельзя. Це державна сьогодні власність, народна власність, нашого українського народу.

ГОЛОВА. Василь Федорович Сіренко, Фракція комуністів, будь ласка.

11:59:37

СІРЕНКО В.Ф.

Сіренко, Фракція комуністів. Шановний Валерій Павлович, ми знаємо, що є два поняття, які паралельно ідуть - це дороги і дураки. Чим більше доріг, тим менше дураків, є така залежність, але чим більше приватних доріг, то тим більше обдурених і при підготовці цього закону була пропозиція 5 і 6-ий розділ виключити про приватні дороги, щоб залишити тільки загальнодержавні дороги. Тому я хотів би уточнити, у вас виключені ці два розділи, чи все-таки вони мають місце у законопроекті?

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я вам поясню. Мені подобається ваше запитання. Якщо ви тільки що слухали, що я сказав, я хочу сказати, що ми повинні створити умови для розвитку автомобільної мережі і в тому числі для приватного сектору економіки. Я приведу такий приклад. У Львівській області взяли у концесію підприємців, які там знаходяться, взяли Львів-Краків з дорогою 80 кілометрів, будують на приватній основі без вкладення взагалі державних коштів. Чому цю дорогу не дати їм у концесію, щоб вони її побудували?

Я особисто, будучи народним депутатом, Прем'єр-міністром, міністром транспорту, і як народний депутат, як людина підтримую такий напрямок роботи: не забрати державну дорогу і потім зробити її концесійну, а побудувати самім. І приклад по Львівській області дає можливість сьогодні нам працювати на майбутнє. Тому я вважаю, що такий розділ дороги буде. Як я сказав, що ми по кожній дорозі окремо повинні приймати закон, а не віддавати державну власність, народну власність комусь іншому так.

Я просив би, щоб ви підтримали пропозицію комітету і цілої групи народних депутатів. Закон відповідає європейським стандартам. Такого закону ми фактично ніколи не готували. Я хотів би тільки подякувати всім, хто працював над цим проектом закону.

ГОЛОВА. Дякую Валерій Павлович. Сідайте, будь ласка. Давайте протягом 10 хвилин проведемо обговорення, а потім зробимо перерву. Немає застережень. Щоб закінчити розгляд питання, якщо наполягають. Записались народні депутати Кармазін, Мироненко, Пузаков, Гірник, Яворівський, Шкіль і Юхновський. Ну, тоді з мотивів вже...

Юрій Анатолійович Кармазін, підготуватися Мироненку.

12:01:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе. Я недаремно задав сьогодні голові комітету Валерію Павловичу Пустовойтенку як одеситу це питання по трасі "Одеса-Київ". На цій трасі ми втратили стільки людей, ми загубили річки, просто загубили. Подивіться, що сталося із Ятранню там, у тих місцях, де пересікається вона на території Кіровоградської області. Така річка Ятрань, всі співали: там, де Ятрань круто в'ється. Нікуди вже не в'ється, все забито, затрощено. Міністерство екології мовчить. Ці так звані "зелені, зазелені" також мовчать. І всі мовчать. Коли ж ми будемо робити справи, шановні?

І тому мене дуже турбує цей закон. Я за те, що багато тут проблем розроблено. Але давайте згадаємо про те, що більше року лежить у Верховній Раді закон, Кодекс законів про дорожній рух, де є всі вимоги щодо дорожніх покриттів, щодо місцевих органів влади, до центральних органів влади, передбачена відповідальність, будь-яка відповідальність передбачена. У тому числі за те, що розбиваються машини на дорогах, і людині немає до кого звернутися. Але я маю претензії до статті 15 "Автомобільні дороги загального користування як об'єкти концесії". Тому що саме підкреслюю, Валерію Павловичу, у цьому контексті, як воно написано, це загального користування можуть надаватися у концесію. Давайте запишемо, що ті дороги, які будуються і для нових, можуть, будь ласка, на умовах концесії. Немає питань.

Інший розділ - "Відповідальність органів місцевого самоврядування" стаття 21. Дуже добре, що на кінець Руслан Боделан буде відповідати за те, що одесити погробили свій транспорт. Адже в Одесі не можна їздити по дорогам, там тільки направлення. Чому? Правильно казали про зв'язок дураків і доріг. Коли керують дураки, то звісно тоді відповідають автомобілями.

Так от розділ "Платні автомобільні дороги" стаття 27. Віднесення та порядок переведення автомобільних доріг загального користування до розряду платних. Мабуть, перший експеримент у нас виявився не зовсім вдалим. Давайте ми на цьому поставимо крапку і будемо говорити про те, що переводити дороги загального користування до розряду платних неможливо. Взагалі не потрібно. Тобто ці зміни треба вносити до другого читання.

Що стосується в цілому закону, то він дійсно прогресивні тенденції і передбачає навіть охорону довкілля на автомобільних дорогах (стаття 45). І я б хотів би, щоб і відповідальність за порушення законодавства теж була не така формальна, інакше тут стаття 49 просто не потрібна, відповідно, згідно з законодавством відповідальність. Вона має бути конкретизована, яка саме відповідальність. Дякую.

ГОЛОВА. Віктор Мироненко, фракція комуністів.

12:05:08

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Крым, фракция Коммунистической партии Украины, Мироненко.

Уважаемые соотечественники, фракция Коммунистической партии Украины за принятие закона, который бы действительно регулировал эти процессы. Вместе с тем, учитывая то, что действительно наши предложения не приняты, мы голосовать не будем.

У меня же есть три замечания по этому поводу: первое - платные автодороги. Я думаю, понятно и сейчас уже, что платные автодороги и строятся сейчас фактически за счет бесплатных, за счет обычных граждан, бедных труженников. И потом эксплуатация будет предполагать опять-таки: те, кто богат, будут ездить по этой дороге, а деньги, как всегда, на ремонт будут каким-то образом, хитрым образом перебрасываться, значит, из Госбюджета или каких-то других источников на эту платную дорогу. Мы эти технологии уже знаем.

Второе. Финансирование. Уточнить хотел бы этот вопрос. Вот посмотрите, какое здесь было финансирование. Ну, как я понимаю, если я ошибаюсь, просьба уточнить представителю министерства, правительства. Как поступила мне информация, деньги брались и за счет железной дороги и так далее. А ведь то направление работы нуждается в средствах. У нас, мы знаем, вагоны надо делать, электровозы надо делать, тепловозы и так далее. А средств нет. Мы же занимаемся только украшательством железнодорожных вокзалов и так далее. И вот здесь направляются деньги.

Как рядовой какой-то руководитель предприятия использует, нецелевое использование денег допустит, сразу же его вплоть до суда и даже где-то уголовного преследования. Я пример знаю, когда человек, чтобы не ездить, руководитель предприятия чтобы не ездить по кладбищам и другим его объектам, купил старую "Волгу" за четыре тысячи вместо того, чтобы ездить на катафалке. Проти него возбудили уголовное дело "нецелевое использование". А здесь нецелевое использование, гигантские деньги - и все нормально. Закон нарушается - все спокойны.

Ну, и третье, я хотел бы по поводу профессионализма. Я думаю, что ремонтировать ........... после этого строительства, этой платной дороги, скоро будут ремонтировать, потому что некачественно это делается, и отсутствует подлинный профессионализм того же министра транспорта, которого, я думаю, любой Президент должен снять с работы. Он повышает тарифы, уничтожает экономику, страдает население, и изображает из себя хорошего, сильного государственника-руководителя. На мой взгляд, он не государственник и не хороший руководитель, а отрицательный. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, Володимир Пузаков. Немає.

Євген Гірник, будь ласка.

12:08:25

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, шановні виборці! Ми в котре і на законотворчому, і не лише на законотворчому рівні повертаємося до вічної проблеми, про яку тут говорилося, про вічну проблеми Росії, СРСР і пострадянського простору, проблему дурнів і дуріх. Звичайно, нам приємно їздити трасою Київ-Бориспіль, яку водії в народі називають "30 хвилин Америкою". І хотілось би, щоб всі наші дороги мали подібний вигляд.

Я не згоден, що платні дороги - це для обдурених. Навпаки, наші безплатні "танкодроми", по яких їздять одесити, луганчани - це якраз є дороги обдурених міністром транспорту Кирпою, який, користуючись захистом Президента, монопольним становищем, коли з ним нічого не може зробити ні Антимонопольний комітет, ні суди, ні інші інстанції, розпоряджається грошима, як хоче. І цьогорічний приклад дерибану коштів нашого Державного бюджету на автобані "Київ-Одеса" цьому є великий приклад.

Так знайте, шановні луганчани, одесити: ваші місцеві кошти, які були Державним бюджетом призначені на ремонт місцевих доріг, Кірпою - міністром уряду Януковича роздерибанені на цьому автобані. І тому ви їздите по таких дорогах, але, на жаль, пробуєте голосувати за Януковича.

Щодо самого законопроекту. Так, заслуговує схвалення спроба все-таке законодавчо якось впорядкувати наше дорожне господарство. Не треба боятися і платних доріг. Ви не повірите, але подібні траси, як "Бориспіль-Київ", вони ж сотнями кілометрів освітлені, є по зарубіжних країнах - і не так вже дорого коштують. Але ж будуються вони не за кошти бюджету, а за кошти приватних осіб. Тому ця теза відкидається.

Звичайно, що закон не без недоліків, хоча враховано багато зауважень, зокрема з приводу концесій, звичайно, що з положеннями закону не можна погодитися. Я схиляюся до зауважень Науково-експертного управління. Безумовно, що нам треба вже зупинитися, наприклад, на органі державного управління, а не Державна служба автомобільних доріг, впорядкувати управління місцевими дорогами. Крім того, суттєвим недоліком є відсутність детально прописаної процедури складання і розгляду подання щодо віднесення до цих платних доріг і інші відповідні зауваження. Але їх можна врахувати в процедурі другого читання.

Пропоную прийняти в першому читанні.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, час на обговорення вичерпаний. В кінці я зараз дам. З мотивів Юхновський Ігор Рафаїлович. А потім, Валерій Павлович, ви підведете підсумки обговорення.

12:11:44

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Вельмишановний Володимире Михайловичу. Юхновський, "Наша України".

Я до закону мав три зауваження. Перше зауваження - це адміністративна залежність доріг місцевого значення. В Україні 170 тисяч кілометрів доріг. З них порядку 140 тисяч - це дороги місцевого значення. І на ці дороги треба зараз звернути особливу увагу. Чотири проценти втрат валового внутрішнього продукту є через неякісний стан сільських доріг.

Друге - розподіл коштів на будівництво доріг. Коштів не вистачає, і тому повинен бути спеціальний конкурс при Кабінеті Міністрів відносно того як кошти мають бути розподілені.

І третє. Сільські освітні округи і дороги. Ми не зможемо реформувати середньої освіти без того, якщо ми не побудуємо сільських доріг і відповідно не рішимо питання про сільський автобус.

Я просив би прийняти закон в першому читанні з тим, .......

ГОЛОВА.Дякую. Позиція Кабінету Міністрів, будь ласка, мікрофон.

Зараз від Кабміну і ви, Валерій Павлович. Зараз Кабмін скаже свою позицію. будь ласка, мікрофон.

ГЛІНСЬКИЙ Г.Я.

Заступник голови Державної служби автомобільних доріг Глінський Георгій Ярополкович.

Шановні народні депутати! Міністерство транспорту звернулося до комітету з тим, щоб дещо відтермінувати розгляд цього законопроекту. Це пов'язано з тим, що багато звернень народних депутатів, мешканців, громадян стосовно того, що велика кількість доріг залишається безхозною. Є відповідна доповідна записка міністра транспорту, уряду стосовно того, щоб ще раз повернутися до цього питання. Тому ми зверталися для того, щоб цей законопроект трошки розглядати пізніше. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Але я ніякого жодного звернення не отримав.

ГЛІНСЬКИЙ Г.Я. Ми до комітету зверталися. Є лист відповідний в комітеті.

ГОЛОВА. Будь ласка, Пустовойтенко Валерій Павлович. Мікрофон, будь ласка.

12:14:04

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.

Я, шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, ви наверно мій виступ уважно слухали. Я спеціально не загострив питання. Дійсно, я вчора отримав листа від заступник міністра першого Корнієнка, щоб ми цей закон відклали, тому що у пана Кирпи зовсім сьогодні своє бачення будівництва доріг і закону. А одна з причин, що забрати всі кошти, які в місцевих радах, на ремонт, утримання і будівництво доріг, щоб передати і централізувати саме наверх.

Як має сьогодні міністерство відповідати за дорогу в Бердянську, Бердичеві або якогось невеликого населеного пункту, а не місцеві ради? Тому я його не ставив це питання, не може бути такої вертикалі ні в коїм разі. У нас чітко в законі визначено, що дороги є державні, це під'їзди до аеровокзалів, де міжнародні перевезення грузів, пасажирів, морські порти і так далі і все. Є місцеві дороги, де відповідає місцева влада. І кошти повинні поступати тільки тоді. Тому я дуже, шановні, прошу обов'язково цей закон підтримати, він наведе, дійсно, порядок, який буде щодо будівництва і фінансування, і контролю за фінансами автомобільних доріг в Україні. Дякую за увагу.

Тепер ще одне прохання. Є по пункту 3 і 4 пропозиції, я просив би проголосувати 5 і 6 пункт, щоб до стенограми занесли, ми у другому читанні ці пункти розглянемо і остаточно приймемо рішення. Це пропозиція фракції комуністів, я їх підтримує. 5 і 6 ми виносимо і голосуємо у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Розгляд законопроекту про автомобільні дороги ( реєстраційний номер 2023-Д) завершено. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про автомобільні дороги ( реєстраційний номер 2023-Д).

12:16:19

За-305

Рішення прийнято.

Оголошується перерва на 30 хвилин до 12 годин 50 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, будемо продовжувати нашу роботу. Переходимо до розгляду законопроектів за скороченою процедурою. На ваш розгляд виноситься проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, реєстраційний номер 4141. Юрій Анатолійович Кармазін - доповідач, будь ласка.

Так, прошу бути готовим висловити свою точку зору від Кабінету міністрів.

12:53:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні народні депутати, нам пропонується народним депутатом Бандурко Олександром Марковичем і Кармазіним пропонується внести зміни до господарського процесуального Кодексу України, в якому із складу судових витрат, що мають оплачуватись сторонами спору, виключити витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Про що іде мова? Мова іде про те, що громадяни України платять мито і платять податки, і платити ще на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - це абсолютно зайве, бо так можна дійти до того, що платити можна буде за інформаційний забезпечення процесу кримінального в суді, в законах при відстоюванні любих своїх прав громадянами України. Я уповноважений донести до вас, то була наша пропозиція, я уповноважений донести до вас, я не буду на цьому зекономлю час довести до вас думку Комітету з питань правової політики, який розглянув цей проект закону номер 4141. І комітет вважає, що відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Видатки на утримання яких окремо визначаються у державному бюджеті. У зв'язку з цим витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу мають нести не сторону спору, які сплачують державне мито, а держава. Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України розглянути та прийняти проект Закону України про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, бо прийняття цього проекту не потребує витрат з державного чи місцевих бюджетів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття внесеного законопроекту за основу.

Я як голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства України та його відповідності міжнародному праву визначений доповідачем. Підпис голови комітету Онопенка у вас є на руках. Я просив би підтримати законопроект народного депутата Бандурки і Кармазіна. І повірте мені, що цього законопроекту сьогодні чекають тисячі людей, які розуміють, що з них стягують податки кілька разів. Вони вже за це заплатили. Позиція комітету з цього приводу чітка, що це відповідає Конституції. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую Юрій Анатолійович. Сідайте, будь ласка. Від уряду є думка з цього приводу? Так, тоді переходимо до обговорення. Нам потрібно два - "за", два - "проти". Висвітліть на табло прізвища народних депутатів, що записалися в обговоренні. Віктор Мироненко. Вийшов.

Володимир Яворівський. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть. Підготуватися Шибко Віталію.

12:56:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Яворів, Жовква, Львівщина, округ 123.

Шановні колеги, комусь може здатися дивним, чому я з цього питання виступаю. Річ у тому, що цей високосний рік фактично мене поводив по судах і через Спілку письменників і .......... Через те я справді ознайомився не стільки з теорією, як з практикою українського судочинства, і колись про це обов'язково щось напишу більш менш по сутні.

Ми маємо ту ситуацію, коли я з моїм колегою Кармазіним я категорично не згоден. Через те, мабуть, він буде голосувати "за", а я буду голосувати категорично проти прийняття цієї речі. У світі прийнята практика. В суді є завжди дві сторони. Одна виходить із суду переможцем, інша виходить із суду переможеною. І логіка сама, і життя, і юридична логіка в тому, що той, хто, скажімо, подавав до суду і програв цей суд, мусить платити за ті всі витрати, які були потрачені судом.

Я розумію, що непогана думка і про те, щоби всі ці витрати брала на себе держава. Але ми з вами знаємо, в якій ситуація сьогодні перебувають суди. Скажімо, кілька разів розпочинався суд, і, коли ми вимагали, що давайте все-таки, що хай це фіксується технічно хто що говорить і таке інше. Це виникало. Навіть у Києві виникали величезні проблеми. То що вже казати про суд, скажімо, Зачепилівки чи Новий Санджар, чи там Світловодська і тому подібне. Через те я абсолютно вважаю, що нічого у цьому немає дивного. Передаєш до суду. І якщо ти програв судовий процес, то вже питання інше, які ми сьогодні суди маємо. Що суд не стільки сьогоднішній служить самій істині і таке інше, а дзвінку або шелесту відомому зелених папірчиків і тому подібне.

Але я ще раз кажу, що я не буду голосувати за цей законопроект. Я переконаний, що та сторона, яка програє суд, саме на себе, звичайно, брати і всі витрати за цей суд. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція соціалістів. Будь ласка, мікрофон увімкніть. І підготуватися Шкілю.

12:59:10

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шибко, Соціалістична партія України, Дніпропетровщина. Володимире Михайловичу, я гадаю, що ті аргументи, які зараз Кармазін виклав, і вони слушні на сьогоднішній день. Вони слушні з приводу того, що, звісно, що деякі розрахунки з приводу того, що як інформаційно забезпечуються зараз справи в суді повинна брати на себе і держава. Чому не так? Тому що суди, дійсно, у нас знаходяться в такому стані, що іноді у саму будівлю не зайдеш, я уже декілька разів тут казав, у якому стані знаходяться деякі будинки судів Дніпропетровської області. Ще раз нагадую, що, наприклад, в Амурдніпровському районі цього міста, взагалі він вже потопає в болоті, то там взагалі не можна присутнім буть, не те, що там забезпечити якось себе технічно. Але це не є приводом для того, щоб ми не могли цього зробити. І тут шановний наш колега Яворівський казав, що треба, щоб платили ті, які програли. Але ж якщо так, то тоді під час цих усіх наших перегонів, які на сьогоднішній день, багато в чому програла як раз праведна сторона, та сторона, яка відстоює принципи демократії в суді. І вона відстоює це згідно закону. Але є суди, які судять. І тоді тут можна тим людям, які відстоюють дійсно закон, взагалі так потратитися, тоді ще ніколи не підеш в суд, і взагалі люди ніколи не будуть довіряти суду. Тому я гадаю, що сьогодні та пропозиція, яка була закладена в цьому законопроекті, викладена Кармазіним, вона є слушною. І я думаю, що ми повинні підтримати. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Андрій Шкіль, будь ласка. Потім Володимир Черняк.

13:01:11

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.

Ну знаєте, мотивації того, що суди є бідні і тому їх треба збагатити за рахунок сторони, яка програє, є неслушними і недоречними, тому що насправді, коли ми говоримо про світову практику судочинства, то ми мусимо ствердити, що ніколи, наголошу, ніколи судові збори не утримують судів і ні суддів. Це - пріоритети держави, тому що суддя навіть в Сполучених Штатах, де суддю обирають, окружного суддю або прокурора і таке інше, все одно вони ідуть на утриманні держави. І судові витрати тих людей, які дають позов або обслуговуються в тих чи інших судах, це зовсім інша форма дисциплінування тих людей, які подають скарги і організовують працю. Тому говорити про те, що тяжка доля суддів буде вирішена за рахунок того, що ми залишимо ситуацію так, як вона є, в принципі, абсолютно є недоречною. Тому треба підтримати ............ абсолютно зрозуміло дає посил, який ми мусимо сприйняти і підтримати.

І я хотів би, щоб це було зрозуміло в першу чергу для радіослухачів, для людей, які в той чи інший спосіб користуються судовими послугами, бо що головним є в громадянському суспільстві? Це використання своїх прав. Держава має їх забезпечити, але громадяни мають використовувати свої права. І тому для полегшення використання своїх прав і скерований даний законопроект.

Тому я думаю, що ми мусимо чітко і однозначно наголосити, що збагачення, утримання судів не може бути вирішено за рахунок людей, які звертаються до суду, тому що це, я ще раз скажу, що хто так думає, то це є перші ознаки корупції, бо судочинство має бути незалежним від того, хто звернувся і від того, хто понесе там судові витрати і буде їх сплачувати - мита і інші збори. Тому що це подвійне переобтяження судовими зборами будь-якими іншими правовими, ну, як на мене, є нелогічним і недоречним.

Більшу частину має брати на себе держава, тому що, що б там не казали, але це набагато дешевше для самої держави, тому що суд формує, тобто ........... судами, яке буде спрощено через фінансування їх державою, формує громадянське суспільство. Громадянське суспільство - це суспільство свідомих людей, це суспільство людей, які не оберуть собі криміналіста Президентом, це суспільство людей, яке не буде обслуговувати банду при владі, це суспільство людей, яке чудово розуміє, що мораль має бути присутня в політиці, що аморальність, бездуховність, безграмотність не має права отримувати тут не те що владу, а навіть права претендувати на неї. Людина, яке не може написати правильно слово "Прем'єр-міністр", не має бути Прем'єр-міністром, людина, яка не може грамотно написати свою біографію, не має права її нікому писати, крім тюремного начальства. Тому я наголошую: треба підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк, потім по мотивам. Точніше, з мотивів.

13:04:17

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Я сказав би, що вже пора акценти міняти: акцент з "Наша Україна" на "Україна - наша". Дозволю собі одне загальне зауваження. Не треба перетворювати судочинство на безчинство. Якщо нам і потрібна реформа, то, в першу чергу, реформа судової системи. Я переконаний в тому, що вона нам потрібна більше, ніж конституційна реформа, політична реформа, тому що без реформи судової системи неможливе громадянське суспільство, неможливі ніякі реформи інші, забезпечення прав людини і так далі.

А тепер по суті конкретного цього питання, яке запропонував вирішити депутат Кармазін. Проектом пропонується внесення змін до Господарського процесуального України, якими із складу судових витрат, що мають оплачуватися сторонами спору, виключаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Держава зараз забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, видатки на утримання яких окремо визначаються у Державного бюджеті. У зв'язку з цим, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу мають нести не сторони спору, які до того ж сплачують державне мито, а держава. Я думаю, це слушна пропозиція, її потрібно підтримати.

Хотів застерегти від непорозуміння. Йдеться не про господарські витрати - це щось інше. Вони сплачуються стороною, що програла процес, а йдеться про витрати на технічно-інформаційне забезпечення судового процесу. І це повинна взяти на себе держава. От такий акцент ставиться в законопроекті. Я думаю, що в нас є підстави, необхідні підстави підтримати законопроект у першому, я б навіть сказав, і в другому читанні, і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, шановні колеги. Обговорення завершено законопроекту.

По мотивах Сіренко Василь Федорович. Мікрофон, будь ласка. Фракція комуністів. Потім Гаврилюк Василь. Є вже, є.

13:06:57

СІРЕНКО В.Ф.

Шановні колеги! Василь Сіренко, фракція комуністів.

Я хочу звернути вашу увагу, що плата за інформаційно-технічне забезпечення - це абсолютна видумка судових чиновників. Це судові чиновники придумали собі збори і акумулюють їх у, так званому, підприємстві "Інформаційно-технічний центр". І ці гроші використовують як вони бажають. Це державне підприємство "Інформаційно-технічний центр", тому ні на які там судові витрати, пов'язані з покращанням і... так не про це мова йде. Мова йде про те, що чи державні чиновники використовують ці гроші.

А тепер ще подумаємо, 60 відсотків людей у нас такі які навіть державного мита не мають можливості заплатити, а з 5-го року піде уже в .........кодексі інформаційно-технічне забезпечення. Чому ми з цих бабусь і дідусів хочемо брати ще гроші за інформаційно-технічне забезпечення? Нема в цьому ніякого сенсу. Кармазін абсолютно правий, треба відмінити це.....

ГОЛОВА. Так, одну хвилиночку. Гаврилюк, будь ласка, мікрофон зараз, і потім підсумки.

13:08:16

ГАВРИЛЮК В.В.

Спасибо, Владимир Михайлович. Гаврилюк, 147 округ, Кременчуг.

Уважаемые коллеги! Я все-таки хотел бы обратить ваше внимание на то, что мы приняли в первом чтении Господарсько-процессуальный кодекс и в декабре месяце мы будем рассматривать комплексно этот кодекс в Верховной Раде. Я думаю, там можно было бы как-раз рассматривать в том числе и эту проблему, чтобы сегодня не забирать часть и не пытаться вырывать какой-то ее кусок вместо того, чтобы видеть целую картину.

Кроме того, я все-таки считаю, что нельзя поддерживать этот законопроект, потому что сегодня в частности он касается больше всего господарских судов, а мы знаем, что те, кто обращаются для решения споров своих, они в состоянии оплатить за то, чтобы там отстаивать свои интересы. А если еще и посмотреть на реальное финансирование сегодня господарских и других судов, которые находятся в решающем состоянии, о чем отмечалось коллегами, то мы с вами понимаем, что государство никогда не сможет финансировать, мы еще усугубим ситуацию, будет вакханалия продолжаться в судах. Поэтому прошу не поддерживать данный законопроект.

ГОЛОВА. Заключне слово Юрій Кармазін має. Потім я попрошу від судової адміністрації.

13:09:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Я дякую ти, хто підтримав цей закон, дякую також тим, хто не підтримав. але не підтримав не через те, що хотів допомогти якомусь суду, а від того, що не зрозумів, про що йде мова, і про які витрати йде мова.

Колега Сіренко абсолютно правильно сказав, що інформаційно-технічний центр - це, так зване, госпрозрахункове підприємство і статусом державного, але госпрозрахункове підприємство, де акумулюються ці кошти.

Я хотів би, щоби ви звернули увагу, що всі суб'єкти підприємницької діяльності, які звертаються з позовами про захист своїх прав і інтересів - це і конкретне фермерське господарство. Повірте мені, не мають вони коштів для того, щоб заплатити зайве, а їм треба обов'язково заплатити ще те, що положено господарські витрати. А склад судових витрат визначений статтею 44 коксу, а це державне мито; суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи; витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів.; оплати перекладача, адвоката, інших витрат і так далі. Це зовсім інше.

І я хочу вам сказати, що це пряме порушення Конституції введення було цієї плати, тому що стаття 63 передбачає в якості підстав для повернення взагалі, вдумайтеся, позовної заяви ( ви звернетеся, а вам просто повернуть цю позовну заяву), якщо ви не подали докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Якщо йти від такого абсурду, і, до речі, у нас немає господарських судів. які б знаходилися у жалюгідному стані. Це я до колеги нашого говорю, який зараз говорив це, не зовсім знаючи цей предмет. У нас є такі суди, загальні суди, які, дійсно, розвалюються. У нас в Києві це, я звертав увагу з цієї трибуни, що робиться у нас в Києві в судах, в тому числі і місцевому апеляційному суді, де абсолютно жахливі умови для роботи. Це зовсім, зовсім інше. Мова йде про абсолютно додаткові витрати.

І тому, підсумовуючи, я щиро дякую всім за участь в цьому. Я думаю, що ви з розумієте і будете голосувати, цей проект внесений ще в вересні 2003 року, просто він довго дуже тут лежав, ще до того часу, коли приймалися в першому читанні , якісь, я кажу до колеги Гаврилюка, щоб він знав, хай подивиться, що він приймався ще. внесений був в 2003 році цей проект. Подумайте ті люди, які приходять до вас, ви, звертались до вас як до народних депутатів, або захищайте їх інтереси, тоді голосуйте за той законопроект, який запропонував народний депутат Бандурко, депутат уже 5-ти скликань і народний депутат Кармазін. Або тоді голосуйте проти них, другого немає. Дякую вам.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Богданов Леонід Владиславович - заступник Голови державної судової адміністрації, позиція Уряду з цього приводу.

БОГДАНОВ Л.В.

Шановний Голове, шановні народні депутати, Уряд не підтримує запропонований законопроект в першу чергу тому що саме його прийняття призведе до погіршення обслуговування громадян і підприємств в судах, до фактичної зупинки судового процесу. Тому що однією з ключових складових інформаційного-технічного забезпечення є технічна фіксація судового процесу, яка передбачена конституцією України. На сьогоднішній день, як в господарському так і в цивільному процесі ці витрати покладені на сторону і прийняття цього законопроекту фактично зупинить розгляд судових справ в суді. Крім того, якщо ми говоримо про прийняття і про майбутні закони, які розробляються, то відповідно до цивільного процесуального кодексу перехідних положень розробляється закон про судовий збір, яким передбачено включення всіх, цих витрат до судового збору і ще раз я хотів би наголосити, направлення коштів з початку 2005 року відповідно до бюджетного законодавства в державний бюджет через казначейство України, тому ми просимо не підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, обговорення проекту Закону про внесення змін до Господарсько-процесуального Кодексу України, щодо витрат на інформаційне, технічне забезпечення судового процесу завершено, позиції були чітко задекларовані. Я ставлю на голосування пропозицію Комітету профільного про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), реєстраційний номер 4141.

13:15:00

За-171

Рішення не прийнято.

Не встигли. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону 4141? Прошу голосувати.

13:15:27

За-163

Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб направити на повторне перше читання законопроект 4141, прошу визначатися. На повторне перше читання.

13:15:54

За-179

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради, реєстраційний номер 3477. Сергій Володимирович Шевчук - доповідач, народний депутат України. Борис Беспалий буде виступати від комітету.

13:16:26

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Запропонований на ваш розгляд законопроект має на меті підвищити статус депутата місцевої ради, удосконалити його можливості щодо захисту інтересів виборців, забезпечити більш якісне та своєчасне вирішення завдань і доручень, які покладаються на депутата законом та виборцями.

Сутність законопроекту полягає у тому, що він надає право депутатам місцевих рад мати помічників-консультантів, які працюватимуть на громадських засадах.

Ініціатива щодо розробки даного проекту надійшла не від членів парламенту, а так би повити з низових численних місцевих рад та окремих депутатів, а також громадських об'єднань депутатів рад різних рівнів, зокрема асоціації депутатів "Довіра", які висловили таку пропозицію.

На думку профільного комітету питання впровадження інституту помічників консультантів на громадських засадах іде у фарватері розвитку законодавства про місцеве самоврядування в Україні. А саме ці зміни повинні забезпечити організаційну підтримку діяльності депутатів місцевих рад при розширенні повноважень місцевого самоврядування.

Принциповими основами проекту є. По-перше, оскільки необхідність запровадження даного інститут ............. місцевій раді може визначати тільки сама рада, то умови діяльності та граничну кількість помічників консультантів депутата місцевої ради визначає положення, яке нею ще й затверджується. По-друге, до кандидата у помічники консультанта пред'являються чіткі вимоги щодо громадянства, освіти тощо. І, по-третє, помічник має визначене коло прав та обов'язків, які він не має право переступати. Такий підхід, на нашу думку, дає право місцевій раді самостійно визначати потребу або відсутність такої потреби у помічників консультантів депутатів. Адже зрозуміло, що далеко не всім місцевим радам потрібно запроваджувати такий інститут.

Наприкінці я хочу зазначити, що надання права депутатам потужних місцевих рад мати помічників консультантів на громадських засадах стане важливим кроком для реалізації соціально активними громадянами свого права на участь у місцевому самоврядуванні та буде сприяти втіленню народовладдя в повсякденне життя територіальних громад.

Законопроект не потребує фінансових витрат. Я лише хочу зазначити, що всі ми пам'ятаємо, що згідно Закону про вибори депутатів місцевих рад, який ми прийняли, відбудеться певна революцію, це будуть вибори на пропорційних засадах. І нам треба серйозно готуватися до підвищення кваліфікації кандидатів у депутати рад різних рівнів. Тому прохання підтримати цей законопроект. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую, Сергію Володимировичу. Для співдоповіді запрошується секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Борис Якович Беспалий. Потім послухаємо позицію Кабінету Міністрів.

13:19:36

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, "Наша Україна", місто Київ.

Шановні колеги, уявіть собі, будь ласка, що ви залишились без помічників-консультантів, от ви залишились. І ви вимушені самі власно виконувати всю технічну роботу, замість того, щоб займатися основними своїми обов'язками. Звичайно, можна стріляти по горобцям із гармати. Але чи є це доцільним. Тому я думаю, одного цього міркування досить, щоб підтримати ініціативу наших колег.

Далі. Досить часто ми зустрічаємося і були недавно такі приклади з дуже непродуманими рішеннями рад. І трапляються вони часто тому, що питання для депутатів не підготовлено, що могли б робити їхні помічники. Не підготовлено з різних причин.

Третє. Депутати на сьогодні місцевих рад, вони фактично розриваються між роботою у виборчому окрузі, в місцевій раді, це вже одна лінія розриву. І друга - з органами місцевої влади. І, звичайно, маючи помічників, легше виконувати всі ці обов'язки. А для виборців з рештою принциповим є, щоб депутат кваліфіковано захищав їх інтереси. І їх не цікавлять виправдання на кшталт того, що от у мене немає помічників, я один, а вас багато і так далі.

Тому я думаю, що цей проект, навіть наведення аргументу, це не всі, і доповідач Сергій Шевчук ще наводив інші, їх вже досить, щоб прийняти цей законопроект. Я хотів би наголосити ще на двох принципових моментах. Перший, можуть бути контраргументи на зразок того, що не кожна рада може дозволити собі, є невеликі міста, є сільські, ну, пан Сергій про це вже говорив. Але я ще раз хочу наголосити, що це не обов'язок мати помічника, це - право. Право мати помічників-консультантів або право відмовитись від цього в залежності від можливостей і потреб тих або інших місцевих рад, тому що є і ради міст-мільйонників, наприклад.

Важливим ще і позитивним є те, що положення про помічника-консультанта пропонується, щоб затверджувала Рада. Чому? Тому що, якщо б воно було уніфікованим, то це було б неправильно. Скажемо, в Києві це може бути одне положення, а в районному центрі може бути інше положення, інше коло обов'язків. В районних і обласних - це один підхід, в населених пунктах - інший підхід.

Тому, я думаю, що підсумовуючи... Науково-експертне управління також підтримало проект. Наш комітет, профільний комітет також підтримав цей законопроект, тому що він робить дуже важливу справу, розширює можливості самого самоврядування вирішувати, що йому треба і що йому не треба. Тому я прошу підтримати законопроект, і думаю, що ми повинні подякувати нашим колегам за те, що вони такий проект внесли.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, перед тим, як перейти до обговорення, послухаємо думку Кабінету Міністрів. Будь ласка, позиція Кабміну.

________________ . Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Кабінет Міністрів України підтримує зазначений законопроект.

ГОЛОВА. Дякую.

Переходимо до обговорення. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Євген Гірник перший має слово від фракції "Наша Україна". Так... Володимир Яворівський другий.

13:23:08

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати! Безумовно, проблема помічників, консультантів депутатів місцевих рад існує, і її треба розв'язувати. Але хочеться зауважити, щоби своїми добрими намірами ми не породили нових проблем і не мостили, як деколи часто буває, дорогу не туди. Тому маю деякі зауваги до цього законопроекту.

По-перше, депутатів і їх помічників для сільських і селищних депутатів не потрібно, це однозначно, інакше є села, де всі мешканці будуть депутатами або помічниками. Тому пропоную поширити цей закон тільки на обласні, міські, районні ради.

По-друге, регламентувати кількість, тому що основна роль ций помічників - це їхні посвідчення, що дає доступ до органів місцевої влади. Ну, до сільської ради можна зайти і без посвідчення, що стосується районної, обласної ради, то пропоную поширити не тільки ради, а й адміністрації взагалі до державних органів і користуватися, відповідно, їхньою технікою.

Щодо самих посвідчень. Ну, їх порядок вилучення - дуже складна процедура, і я боюся, що тут буде дуже багато зловживань, тому що депутатів місцевих рад дуже багато. Тому тут потрібно все-таки подумати над цим процесом, бодай оголошення в пресі, щоб місцеві органи знали, хто може користуватися, хто ні.

І взагалі, я бачу, що збираємося розглядати знову конституційну реформу, де зовсім нічого не сказано про систему місцевого самоврядування. І, на жаль, вона не реформована. Тому Прем'єр-міністр і дозволяє собі проводити такі наради, як вчорашню, коли лицемірно заявляє про людське око, щоб не займалися виборами. Але ж протягом півроку ми бачимо, що місцеві адміністрації і ради нічим більше не займаються, крім виборів, тому що залякані, і будуть ще більше залякані, бо влада може бути бездонна. Двісті двадцять мільйонів виборців США були пораховані за 12 годин. Наша ЦВК уже чотири доби не може порахувати результатів голосування по Україні. Звичайно, що це не стосується закону, але без місцевого самоврядування, без обрання місцевої влади в нас такий беспредєл буде продовжуватися без кінця. Пропоную закон прийняти в першому читанні.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Яворівський. Потім Оржаховський.

13:25:56

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Віктора Ющенка, Яворів, Жовква. Казав, і ще раз повторюю: учасник бойових дій у Кіровограді на сотому окрузі, де зараз відбувається суд. Ющенко обійшов свого суперника на 26 тисяч голосів. І, судячи з усього, цю перемогу викрасти.

Але я про ту тему, яку ми зараз обговорюємо. Я розумію, що багато кому вона може здаватися такою, ну, не дуже серйозною. І тут мій колега Гірник наводив аргументи, що, дійсно, скажімо, на маленькому хуторі, де є народний депутат, який є депутатом місцевої ради, 10 - 15 людей - це і є його і радники, і помічники. Але я хотів би, оскільки є така можливість, заторкнути цю тему дещо ширше. Фактично однією із бід нашої сьогоднішньої України - це є те, що фактично розчавлено або ще точніше не встигло воно ще народитися як його вже розчавили це місцеве самоврядування і життя місцевих громад. Їх фактично ніде немає. Приклади тут можна наводити будь-які. В моєму селі, де я маю хату за 70 кілометрів від Києва, голова сільської ради влітку не давав бабусі будь-якій не ставив печатку до тих пір, поки вона не поставить свій підпис там за Януковича, там і тому подібне. Це фактично відбувалося по всьому...

Уявіть собі якби це було нормальне самоврядування, наскільки воно було б незалежним, наскільки б у кожному селі, селищі відразу било б джерело, так би мовити, демократії. І на цих виборах, я переконався в тому, коли в Кіровограді на цьому ж таки 100-му округу вся міська рада, виконком міської ради працював 2 доби, зачинившись у кабінетах для того, щоб фальшувати ці вибори. І коли заступник голови міста мене, народного депутата, який, власне, піймав його на гарячому, коли намагалися занести ці мішки із бюлетенями до нього в кабінет, він мене виганяв як хлопчика з свого кабінету і кричав: "Выйдите из моего кабинета", ніби я, даруйте мені, зайшов до нього до спальні. Це теж рівень нашої місцевої, так би мовити, демократії.

Через те я хочу звернутися до вас, колеги. Ми зараз говоримо постійно про нашу Конституційну реформу. Я переконаний, що один із базових моментів, які треба внести в Конституцію, це розвести в часі вибори до Верховної Ради і вибори до місцевих рад. Подивіться, я нічого тут не перебільшую, більшість депутатів районних рад - це чиновники, це районні чиновники, які сидять тихесенько. Що сказав глава районної адміністрації, вони тихіше води і нижче трави і все це будуть виконувати. Через те я переконаний, що ми нічого лихого зараз не зробимо, якщо ми справді надамо можливість. Там дійсно потрібно дуже чітко нам сказати можливо в другому читанні, щоб не роздувати ці їхні штати, але обов'язково, щоб депутати місцевих рад таких своїх помічників мали.

Кажуть, що для манії величі не обов'язково величі, доволі самої манії.

Я переконаний, що так воно і буде.

ГОЛОВА. Так, Анатолій Оржаховський. Підготуватись Кармазіну.

13:29:09

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України, Херсонщина.

Шановні колеги народні депутати! Я відразу скажу, що законопроект, який зараз розглядається, він давно вже на часі, бо практично ми відчули це вже і попередні вибори, і сьогодні, знаємо, особливо там, де існують партійні організації, що даний інститут помічників, його треба тільки сьогодні законодавчо підтвердити.

Слідуюче. Звичайно, я хотів би сказати від імені фракції Комуністичної партії, що даний законопроект ми будемо підтримувати, але тільки у першому читанні. До другого читання слід врахувати і наші зауваження. Ось одне із них зауважень, коли я можу сказати, що я не погоджуюся із авторами законопроекту, особливо стаття 29 пункт третій, де йдеться, що помічники і консультанти депутата місцевої ради можуть бути лише громадяни України, які мають середньо-спеціальну чи вищу освіту і вільно володіють державною мовою. Проти громадянства не заперечую, а ось, що стосується середньо-спеціальної і вищої освіти і вільне володіння державною мовою, це, вибачайте, інакше, як дискримінацією не назвеш.

Нам треба радіти, що представники різних національностей будуть допомагати на рівні місцевих рад працювати на державу і на наших виборців. А ми тут робимо вже сьогодні обмеження. Це ж не рівень, вибачте. народних депутатів і так далі, це рівень місцевий. Тому з цього приводу, я думаю, варто було б... Я прошу вас, не перебивайте. Я все це прекрасно розумію, чому декому це не подобається. А мені хотілося б, щоб у державі був спокій, і щоб всі працювали на нашу державу.

Далі. Звичайно, варто зробити все, щоб помічники не тільки депутатів мали можливість бути присутніми, а й непогано, як би вони від імені депутатів, якщо вони відсутні, і в комісіях якусь могли точку зору постійних комісій захистити, інакше втрачається сенс відповідний.

Далі. Я вважаю, що слід вказати чітко, якого рівня йдеться в цьому законі про помічників-консультантів. У нас написано "місцевих рад". Але дехто буде це розуміти, що і помічники народних депутатів в областях і помічники в районах і так далі. Тому варто було б подумати і чітко виписати: якого ж рівня тут ідеться, сільського, селищного і так далі. Ну, і слід внести зміни в Закон про статус депутата місцевої Ради, пункт про помічника консультанта слід чітко виписати. Ну, і останнє, звичайно, треба зробити все, щоб даний законопроект давав можливість нашим помічникам, особливо місцевих органів вільно входити в районі державні адміністрації і

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, Фракція "Наша Україна", будь ласка.

13:32:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенко "Наша Україна". Шановні народні депутати, фактично це і є Конституційна реформа - внесення подібних змін. Я вважаю, що цей Закон треба приймати в першому читанні, погоджуюсь з доводами народного депутат Гірника, про те, що в сільській раді статус помічників консультантів і такі помічники не потрібні. Погоджуюсь з тим, що вони мають право входити і брати документи виконавчих органів влади, в тому числі в державних адміністраціях. Очевидно, що в конституційній реформі має бути передбачено реформування державних адміністрацій на рівні області і на рівні районів. На рівні районів вони взагалі не потрібні бути, тому що там є єдиний орган влади - районна рада, вибрана населенням, це чітко треба розуміти. Тепер що стосується того, я звертаюсь до Голови Верховної Ради, зараз не допустили до приміщення, де знаходяться комітети Верховної Ради і Центральна виборча Комісія заступника голови Комітету з свободи слова - народного депутата Артеменка Юрія Анатолійовича. Тобто Центральна виборча Комісія почала боятися. Чому почала боятися? Я звертаюсь до Сергія Ківалова, пройшло вже 4 доби, але Ви свідомо не оголошуєте попередніх результатів виборів, оскільки безсумнівно переконані, що Віктор Ющенко переміг. Саме цим пояснюється той переляк, який стався. Я звертаюсь до колишнього кандидата в Президенти, Януковича Віктора Федоровича, я звертаюсь до нинішнього Президента Кучми Леоніда Даниловича. Ви знаєте, що набравши 56,7 голосів виборців, Ющенко Віктор Андрійович переміг у першому турі. Тому я прошу вжити заходів до Голови Верховної Ради про те, щоб не порушувалися вимоги закону. І якщо хочуть депутати, які сидять тут під голубими прапорцями, я їм скажу, скільки набрав їхній кандидат, я скажу, скільки набрали вони голосів. Тому той факт, що не впускають народних депутатів свідчить про те, що готується чергове загострення ситуації, яке б дуже б ми не хотіли, щоб було. І ми хочемо, щоб була нормальна конституційна реформа і нормальний закон, в тому числі про статус помічників-депутатів місцевих рад, ми маємо розуміти, що деякі депутати обласних рад мають по кілька районів. І їм треба мати хоча б мінімум у кожному районі по одному помічнику, хоча б мінімум треба мати для того, щоб виконувати нормально свої повноваження, і давайте їм у цьому поможемо.

А я закликаю вас, Володимире Михайловичу, втрутитися у процес як голову комісії...

ГОЛОВА. Дякую. З мотивів, будь ласка, Василь Шевчук. Сергій Шевчук, вибачте, фракція НДП, промисловців і підприємців. Я бачу. Потім Шкіль, потім Шибко і Черняк і будемо голосувати.

13:35:51

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, я погоджуюся з багатьма зауваженнями, які прозвучали, зокрема від колеги Оржаховського, що деякі положення треба доопрацювати, але не можу погодитися із тим, що ми будемо керувати, ради яких рівнів мають мати це право, а які не мають мати. Я дотримуюсь думки, що є презумпція рівності усіх представницьких органів влади не по функціях, не по повноваженнях, а по їх значимості. Бо погодьтеся, що для членів територіальних громад іноді селищна рада є більш вагома, ніж, припустимо, обласна рада. Вона вирішує конкретні питання. Тому не треба обмежувати право одних рад мати помічників, а інших - не мати. Вони самі будуть це вирішувати і це закладено у зміст цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

13:36:51

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хочу наголосити на тому, що цей законопроект скерований, знаєте, не в образу сказано тим депутатам, які виконують можливо тяжчу за нас роботу, тому що працюють на місцях і при землі, умовно кажучи. Тому відмовити у такому ж самому праві, якім володіємо ми, тобто мати помічників консультантів, і вони мають бути регламентовані саме рішенням місцевої ради, повірте. Коли ми говоримо про сільську раду, якщо там не треба помічників консультантів, їх там ніколи не буде. Але ми можемо говорити, наприклад, про великі міста, такі, які місто Київ і районні ранні. Помічник депутата в районній раді міста Києва - це необхідність, а не ........... чи розкіш.

Тому, я думаю, що до цього треба подивитися з точки зору просто необхідності. Такі депутати, які працюють на місцях, вони потребують допомоги, вони потребують помічників. Тому нам треба підтримати цей законопроект і підтримати своїх колег з місцевих органів влади. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України. Потім - Черняк.

13:37:54

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

Безперечно ми повинні підтримати цей законопроект, тому що він взагалі розбудовує у нас далі місцеве самоврядування. Саме на помічників покладається багато зобов'язань щодо діяльності самого депутата.

Але я хотів би звернути шановних колег на пункт третій частини четвертої статті 21.9. Вона формулюється так, що помічник консультанта за дорученням депутата місцевої ради може брати участь в організації вивчення громадської думки потреб територіальної громади. Тобто це не дуже чітко сформульовано. Тут не конкретизовано, і в яких саме організаційних формах має бути реалізовано таке право. Тому я пропоную, що ми повинні щось уточнити щодо цього пункту для того, щоб конкретизувати діяльність помічника депутата місцевої ради. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

13:38:53

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, цілком логічною і слушною є пропозиція надати право депутатам місцевих рад мати помічників консультантів. Це допоможе їм більш успішно виконувати свої функції і в кінцевому рахунку сприятиме розвитку місцевого самоврядування.

Звичайно, існує питання: яким чином це буде вирішуватися? Я думаю, що повинні бути певні критерії визначення потреби в помічниках-консультантах в залежності від того, яка це рада, яка це місцевість і так далі. І, дійсно, це повинна вирішувати сама рада. Вона знає специфіку, особливості. І ми повинні надати їй таке право.

Тепер стосовно того, що вони будуть, ці помічники-консультанти на громадських засадах. Я думаю, що треба дозволити радам, якщо у них є кошти, якщо це багаті ради, то і певною мірою фінансувати цю діяльність.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, Ратушняк, будь ласка, і будемо голосувати. Мікрофон Ратушняка.

13:40:14

РАТУШНЯК С.М.

Сергій Ратушняк, "Народ України".

Шановні депутати, шановний Володимире Михайловичу, справа в тому, що Адміністрація Президента в Україні знищила місцеве самоврядування. Значить, замість обраних народом керівників в районах і областях ми маємо жандармів или "смотрящих" губернаторів, які фактично і формують виконавчу владу. А їх би мали формувати органи представницької влади, тобто обласні й районні ради.

Тому доки не буде сформовано обласних і районних рад на пропорційній партійній основі і поки не будуть обиратися ці керівники, цей закон немає жодного сенсу у розумінні позитивних результатів. Він на часі де-юре, але де-факто він практично не має жодного, жодного сенсу. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради завершено. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради. Реєстраційний номер 3477. Прошу голосувати.

13:41:50

За-272

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян".

У нас тут законопроекти під такими номерами йдуть: 3524, 3762, 4085, 4295, 4295-1, 4475. Я пропоную таким чином, шановні колеги, щоб ми зараз послухали обгрунтування цих законопроектів, і потім продовжимо їх обговорення, оскільки важлива тема, після перерви. Немає заперечень?

До доповіді запрошується народних депутат України Терен Віктор Васильович. прошу коротко. Потім...

13:42:41

ТАРАН В.В.

Три хвилини.

ГОЛОВА. Да, да, будь ласка.

ТАРАН В.В. Дякую, Володимир Михайлович.

Шановні друзі! Суть законопроекту, який вносять депутати фракції блоку Юлії Тимошенко полягає в тому, щоб за заявою вкладника компенсацію втрат від знецінених грошових заощаджень дозволити проводити шляхом перерахунку коштів на оплату житлово-комунальних послуг, навчання у вузах та лікарських засобів.

Звертаю, дорогі друзі, уваги: цей законопроект нами зареєстрований ще 20 травня минулого року. 7 липня того ж року уряд, а його головою уже був Янукович, повідомив, що прийняття цього закону є неприйнятним.

І от тепер Янукович раптом згодився, бодай, з частиною того, що ми пропонували рік тому, тобто згодився тому, що вибори. І через це в бюджеті уряд уже передбачив можливість оплати за рахунок заощаджень житлово-комунальні послуги. Але тому, що це - Янукович, то всі його обіцянки на вибори. Справді, лише на вибори, адже погашення боргів за житлово-комунальні послуги передбачаються бюджетом лише на 2005 рік, тобто, як і пенсії, теж носить тимчасовий характер. А ми пропонуємо закріпити цей механізм законом, щоб він діяв постійно.

І це треба обов'язково закріпити законом, щоб діючий Прем'єр і тут елементарно не "кинув" людей, вибачте за цей специфічний жаргон, адже обдурюються люди, з тими з пенсіями обдурюються, їм дана лише надбавка, лише до Нового Року надбавки, але і ці обкрадені, адже пенсія має бути не менше 432-х гривень, що стане реальністю вже з 1 січня, коли Президентом буде Ющенко.

Повторюю, людей не можна дурити, як дурять людей сьогодні, коли без внесення відповідних коштів у бюджет Янукович обіцяє інвалідам машини, військовим - реформи, жінкам - квіти, а дітям - морозиво.

І ще ми пропонуємо закріпити законом, щоб за рахунок заощаджень так само можна було оплачувати вартість ліків та навчання в вузах. Але головне. Головне, дорогі друзі, людям треба повертати заощадження живими грошима, живими грошима, як це і вказано вже у підписаному Ющенком указі, який відразу набирає чинності, коли Ющенко стане президентом. І для того, щоб заощадження поверталися тільки живими грошима, ми і пропонуємо записати в законі, цитую: "Обсяг коштів, які визначаються на компенсацію заощаджень, не може бути нижчим від одного відсотка валового внутрішнього продукту, одержаного за рік, що передує даному бюджетному року. Тобто якщо ми денно і нощно чуємо про нібито стабільний приріст валового внутрішнього продукту, то необхідно, щоб це відчули громадяни на своїй купівельній спроможності, бо сьогодні люди цього приросту не відчувають, тому що не можна відчути того, що немає.

Але, друзі, і ви, шановний Володимире Михайловичу, зверніть увагу: Янукович обіцяє повернути людям вклади, але сьогодні, коли розглядаються дуже важливі закони про повернення вкладів, депутатів його фракції в залі фактично немає, замість них одні голубі прапорці. Ну, знаєте, голубі - то й голубі, кому що подобається, але головне, що треба працювати.

І насамкінець: висновок Науково-експертного управління про цей законопроект позитивний. Дякую.

ГОЛОВА. Хочу сказати, що фракція "Регіони України" у залі присутня і голосує нормально законопроекти всі. Давайте не будемо звинувачувати один одного.

Віктор Мироненко, будь ласка, по другому законопроекту, по законопроекту 3762. Підготуватися Івану Сидоровичу Бокому.

13:46:00

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые народные депутаты, уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые соотечественники! Я представляю законопроект, который разработан руководителем фракции Коммунистической партии Украины Петром Николаевичем Симоненко.

Два предложения здесь предусматривается. Первое предложение - это к части первой статьи шестой. Звучало эта часть таким образом: "Компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 1997 року.

Ну во-первых, как осуществлялась эта компенсация мы знаем.

Во-вторых, все-таки нам надо более реально подойти к решению этой проблемы, поэтому Петр Николаевич и предложил следующее, следующую редакцию: "Компенсація громадянам України втрат від внесення грошових заощаджень проводиться..." и дальше дополнение идет следующее "в грошовій формі за рахунок Державного бюджету, починаючи з 2004 року або за згодою вкладників в формі безготівкового розрахунку у вигляді взаємозаліку".

Это необходимо, потому что услышим, что не хватает средств в Госбюджете и так далее. Ну что ж, коль не хватает, хотя бы пусть решается таким образом проблема.

Второе предложение. Дополнить закон новой статьей такого содержания. "Стаття 9. За згодою вкладників компенсація за невиплачені грошові вклади громадянам може проводитись шляхом безготівкових розрахунків з проіндексованих вкладів в першу чергу інвалідів 1, 2 та 3 груп та пенсіонерів за ліки, протезування, отримання автомобільних засобів пересування (это касается только инвалидов 1 группы, а далее всех групп инвалидов), лікування, комунальні послуги, електричну енергію, тверде паливо, газ, послуги електрозв'язку, навчання дітей та внуків та інших екстремальних випадках".

Уважаемые народные депутаты, фракция коммунистов готова поддержать любой законопроект, который будет служить народу Украины. Но просьба. Вы видите, что закон хороший. Просьба. Независимо от политической направленности, поддержать интересы населения Украины. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, дякую. Бокий Іван Сидорович щодо законопроекту 4085, будь ласка.

13:49:08

БОКИЙ І.С.

Я тут буду представляти законопроект, авторами якого, крім мене, є Олександр Мороз, Валентина Семенюк, Станіслав Ніколаєнко та Іван Сподаренко. Зазначений проект вносить зміни до деяких статей Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

У статті 1 першій ми пропонуємо після слів " внаслідок знецінення" додати слова "та неповернення". Тому що згідно з чинним законодавством на Ощадбанк України поширюється зобов'язання Держстраху СРСР, і тому Ощадбанк України повинен виплатити громадянам заощадження внесені у період до 2 січня 1992 року не тільки, як знецінені, а які не повернуті.

У статті 6 ми пропонуємо відновлювати громадянам заощадження за рахунок коштів, які надходять від приватизації державних підприємств, коштів отриманих від частки державних акцій розміщених в акціонованих підприємствах, а також 25 відсотків від прибутку Ощадного банку України. Це значно збільшить залучення коштів для відновлення заощаджень громадян та прискорить повернення заощаджень.

Особливістю також є те, що погашення державного боргу перед громадянами, здійснюватиметься рівномірно по всіх вкладах. Це спрощує процедуру таких операцій, звільняє банківські установи від потреби вести облік громадян, які реалізують своє право на повернення заощаджень, тим самим зменшує моральний тиск на вкладників.

Неминучі при цьому випадки, коли один вкладник одержує, скажімо, компенсацію із трьох вкладів, а інший з одного, не створить тут соціальної напруги. За нашими даними по кілька вкладів мають всього не більше 30 громадян. При цьому цієї проблеми протягом двох років не стане серед тих вкладників, що володіють близько 12 мільйонами вкладів розміром по 300 карбованців кожен і, найперше, потребують їх повернення.

За даними Національного боку середній розмір вкладу серед цієї категорії вкладників приблизно 150 карбованців. То вже перший рік таких виплат зняв би вину держави перед щонайбільше 4 мільйонів громадян, що мало б велике соціальне і політичне значення. Найбільші видатки першого етапу повернення заощаджень до 2010 року, зокрема, на перші два роки - це по 8 мільярдів гривень.

Враховуючи можливості приватизації та інших заходів, серед них і виведення з тіні майже половини економіки протягом двох років борг можна погасити перед четвертою частиною вкладників, а до 10-ого року перед половиною вкладників. Ми також пропонуємо ряд інших заходів і ми розуміємо, що закон пов'язаний з формування державного бюджету, а тому що року потребуватиме уважного аналізу і напруженої роботи і законодавців і виконавчої влади. Законопроект не створює перешкод для використання інших форм компенсації боргу і ми готові також підтримати інші проекти, які допоможуть ліквідувати

ГОЛОВА. Так. Дякую. До виступу запрошується Шкляр Володимир Борисович. Є? Володимир Борисович Шкляр. Підготуватися Атрощенко.

13:52:42

ШКЛЯР В.Б.

Уважаемые коллеги, Шкляр, 8-ой округ, Крым. Основная идея законопроекта состоит в том, чтобы привязать выплаты по сбережениям к существующей системе предоставления субсидий на жилищно-коммунальные услуги, то есть установить выплаты по сбережениям пропорционально размерам субсидий. Технически это может выглядеть следующим образом, при утверждении Государственного бюджета на очередной год определяется сумма, которая может быть направлена на выплату сбережений граждан. Утвержденная сумма сопосталяется с величиной субсидий, на выплату субсидий населению, определяется коэффициент, исходя из которого будут осуществляться выплаты по сбережениям. Если, например, такой коэффициент составляет 0,5, а субсидия определенной семье - 40 гривен, то такой семье ежемесячно выплачивается 20 гривен сбережений и одновременно за год - 240 гривен. Такой подход к выплате сбережений обеспечивает существенное преимущество по сравнению с на данный момент практикой. Во-первых, обеспечивается адресность выплат, их получают именно те, кто наиболее в них нуждается, то есть беднейшие слои населения. Во-вторых, предложенный порядок выплат сбережений тесно привязывается уже к достаточно развитой системе предоставления субсидий, что значительно упрощает его применение, в-третьих, размер выплат сбережений зависит от уровня доходов членов семей. Чем они меньше, тем размер субсидий и тем более большие выплаты по сбережениям. Таким образом, большие по размеру выплаты получают более нуждающиеся семьи.

В-четвертых, защита малообеспеченных слоев населения Украины существенно усиливает дополнительным механизмом, который органически дополняет существующую систему социальной защиты. Что касается известного решения Конституционного Суда, то данный законопроект под него не попадает. Замечание Конституционного Суда касалось произвольного толкования других обстоятельств, которые учитываются при выплате сбережений. Законом однако, если такие обстоятельства уточнены законом и тем более являются элементом социальной политики, то он будет в полном соответствии с Конституцией Украины. Считаю, что принятие данного законопроекта существенно поможет малообеспеченым семьям, а высказывание замечаний к законопроекту можно будет учесть в подготовке законопроекта ко второму чтению. Спасибо. Прошу поддержать.

ГОЛОВА. Дякую. Владислав Атрошенко є? Нема. Катерина Олександрівна Фоменко, будь ласка, ваш законопроект 4475, підготуватися Хара Василю Георгійовичу.

13:55:36

ФОМЕНКО К.О.

Шановні колеги, на початок 2005 року частка повернутих вкладів у нашій державі складе лише півтора відсотка загального обсягу. Отже, висновок один: до Закону про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України слід вносити поправки, вносити нові законопроекти, оскільки у сучасному вигляді цей законопроект діючий не виконує своєї суспільної функції. Головною проблемою, яка перешкоджає виконання норм закону та прискорення вирішення проблем є, безумовно, недостатність щорічних бюджетних асигнувань. Поданий вам на розгляд законопроект пропонує зменшити навантаження на бюджет і не визнавати повернення заощаджень громадян виключно функцією державного бюджету України.

Законопроект запропоновано виключно новий механізм відшкодування знецінених заощаджень громадян України з новими джерелами. Такими джерелами ми визначили наступні.

Перше, надходження податку на нерухоме майно громадян вартістю більше 100 тисяч доларів. Друге. Надходження коштів від приватизації державних підприємств у розмірі до 50 відсотків. Третє. Кошти від повернення проіндексованих на процент інфляції кредитів банків, наданих у 1992-1994 роках.

Четверте. Кошти від розміщення державних цінних паперів спеціального випуску. І п'яте. Безпроцентних кредитів Національного банку України. Всі ці джерела ми розписали, дуже професійно, повірте мені, ми їх відпрацювали.

Вирішення цієї проблеми і впровадження цього законопроекту вирішить цілий ряд проблем. Перше. Знизить навантаження на Державний бюджет України за рахунок залучення нетрадиційних джерел фінансування. Друге. Визначить на законодавчому рівні конкретні джерела покриття витрат з повернення заощаджень. Третя і дуже важливе, підкреслюю. Дасть можливість значно зменшити загальний розмір боргу держави з повернення заощаджень за рахунок, підкреслюю ще раз, дисконтного продажу облігацій раніше вказаного терміну.

Шановні мої колеги, я пропоную використовувати той досвід, який є, скажемо у країнах СНД. Казахстан зробив цей шаг, і сьогодні ми маємо досвід, який треба запровадити і нам. Вони скуповують всі облігації, державні облігації Казахстану значним дисконтом. Я також пропоную використати досвід Білорусії, яка запропонувала в замін цих заощаджень надавати можливість придбати предмети довгострокового використання.

Я буду дуже вдячна шановним народним депутатам, якщо цей законопроект буде підтриманий. Якщо ні, то повернути на перше читання вдруге, тому що він значно прискорить виплату заощаджень нашим громадянам. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам, Катерина Олександрівна. Хара Василь Георгійович, голова Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка.

13:59:02

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, сегодня рассматривается одна из самых болезненных и наиболее сложных социальных проблем нашего государства, мы все это понимаем. И надо честно признаться, что, к сожалению, ни в одном из шести законопроектов, которые мы сегодня рассматриваем, нет такого механизма, который позволил бы кардинально решить существующую проблему. Есть, конечно, ценные предложения в большинстве проектов народных депутатов, их можно и нужно обобщить и попытаться создать полноценный законопроект, который в конце концов может решить данную проблему.

Я хочу вам напомнить, что даже за период нашей с вами работы нашим комитетом было рассмотрено свыше 20 проектов, которые тут не нашли поддержку, и мы до сих пор с вами не определили тот механизм, который по-настоящему нам позволит решить данную проблему. Но я думаю, что те зернышки полезные, которые есть в каждом законопроекте, который сегодня рассматривается, они могут стать основой для формирования законопроекта, который позволит нам решить эту проблему.

Кабинет Министров сделал неоднозначный, спорный, но очень смелый шаг к решению данной проблемы - заложил определенные, достаточно большие суммы в бюджете, в проекте бюджета 2005 года. И я думаю, что. может, это будет первым шагом для решения этой социальной проблемы. Но хочу сказать и другое, что была создана рабочая группа в Верховной Раде, которая обобщила все предложения народных депутатов и выдала задание Кабинету Министров с тем, чтобы они обобщили эти предложения и дали единый законопроект, который мог бы быть принят в этом зале.

К сожалению, на сегодняшний день Кабинет Министров такого законопроекта не дал. По предложению Кабинета Министров Председатель Верховной Рады Владимир Михайлович дважды напоминал достаточно жестко Кабинету Министров с тем. чтобы было выполнено задание Верховной Рады, чтобы Кабинет Министров представил свои предложения, и я думаю, что в ближайшее время это поручение Верховной Рады Кабинетом Министров будет выполнено.

То, что касается конкретно всех проектов, я не буду анализировать, просто доложу решение комитета, а вы будете обсуждать и принимать решение. То, что касается законопроекта 3524, комитет предлагает его на доопрацювання в связи с тем, что здесь ставится задача одного процента внутреннего валового продукта направлять на эти цели, что является проблематичным.

Законопроект 3762 Симоненко-Пузакова предлагается принять за основу. Законопроект 4085 (Бокий, Семенюк, Николаенко, Сподаренко, Мороз) предлагается также принять за основу. Законопроект 4295, он предлагается на видхилення, поскольку, с одной стороны, вроде и хороший механизм предлагается авторами Шкляром и Грачом, но они противореча решению Конституционного Суда.

И законопроект Атрошенко - 4295-1, предлагается на доопрацювання.

И последний законопроект, который только что наша коллега докладывала, комитет предлагал на доопрацювання, но, Владимир Михайлович, можно при согласии Верховной Рады послать его на повторное первое чтение. А самое главное заключается предложение в том, чтобы поручить нашему комитету обобщить все предложения и представить единый законопроект ко второму чтению. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, можливо, таким чином домовимося, щоб після перерви провести обговорення і прийняти відповідне рішення, оскільки тут ми зразу не зможемо визначитися, оскільки складні законопроекти і надзвичайно важливі. Тому, шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ї години. О 15-й годині - засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій.

Прошу о 16-й годині бути у сесійній залі.