ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 вересня 2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, займати свої оновлені місця і підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:22

Зареєструвалися 438 народних депутатів.

Шановні народні депутати, у церемонії відкриття шостої сесії Верховної Ради України беруть участь: члени уряду на чолі з Прем'єр-міністром України Віктором Федоровичем Януковичем (оплески), голова Конституційного Суду України Селівон Микола Федосович (оплески), перший заступник голови Верховного суду України Пилипчук Петро Пилипович (оплески), голови Вищого господарського суду Притика Дмитро Микитович (оплески), Генеральний прокурор України Васильєв Геннадій Андрійович (оплески), виконуючий обов'язки голови Національного банку України Яценюк Арсеній Петрович (оплески), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Карпачова Ніна Іванівна (оплески), голова Рахункової палати України Симоненко Валентин Костянтинович (оплески), голова Центральної виборчої комісії Ківалов Сергій Васильович (оплески), кандидати на пост Президента України, давайте також привітаємо їх (оплески), представники дипломатичного корпусу, громадськості і засобів масової інформації

Відповідно до статті 83 Конституції України чергову шосту сесію Верховної Ради України четвертого скликання оголошую відкритою.

(О п л е с к и)

МАРТИНЮК А.І. Шановні народні депутати, слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину.

ЛИТВИН В.М.

Шановні народні депутати! Шановні кандидати у Президенти! Шановні Прем'єр-міністре, члени уряду! Шановні представники судової гілки влади! Шановні журналісти, шановні присутні!

Україна вступила у вирішальну фазу у пошуку свого загальнонаціонального імені і обличчя, які, власне, будуть уособлюватися з Україною щонайменше наступні п'ять років. Нинішні президентські вибори для нас - це не тільки і не стільки реалізація за демократичною процедурою суспільного запиту на нового лідера держави. Для України це зміна влади, політичних епох, це перехід до нового етапу вітчизняної історії.

Якщо ж враховувати те, що українська політика є надто персоніфікованою, що на Президента покладаються усі надії і до нього адресуються і усі невдоволення та претензії, то йдеться фактично про вибір нашого майбутнього. За доленосністю цей момент істини можна співставити з серпнем-груднем 1991-го, а за суспільно-політичною напругою - з подіями та процесами кінця 80-х - початку 90-х років щойно минулого віку.

Щоб суцільно збурене українське сьогодення не обернулося черговим втраченим історичним шансом для країни, щоб у запалі передвиборних змагань та зіткнень не було висмикнуто вісь, на якій вибудовується наше життя, щоб нам знову не довелося замовляти молебні і панахиди за втраченими перспективами, всеохопну відповідальність має і повинна продемонструвати Верховна Рада України. А такі її дії протягом шостої, втім як і усіх наступних сесій, будуть можливими лише тоді, коли вона врешті-решт випростається на весь контур свого конституційного призначення, коли кожен з нас чітко усвідомить, що Верховна Рада за своєю загальнонародною сутністю і конституційною спрямованістю сьогодні як ніколи досі постає у державі тим українським непохитним капітолієм, якому судилося саме в цей історичний відрізок часу визначати і утримувати демократичний вектор розвитку України. Утримувати і зміцнювати на противагу тим, хто волів би бачити і надалі дерево української демократії у вигляді обструганого стовпа, на якому ледь животіє декоративний пагін законодавчої гілки влади на противагу тим, хто з незбагненною послідовністю виставляє свій парламент на глум в Україні та за її межами, не бажаючи, очевидно, зрозуміти, що таким чином виставляє на посміховище свій народ; на противагу тим, хто дуже хоче, щоб Верховна Рада скніла на узбіччі державотворчих процесів, переймаючись здебільшого суперечками і протокуванням прохідних законів. Ми перебуваємо сьогодні у тій точці владного міжсезоння, яка відкриває сприятливі можливості для самоорганізації, відвоювання і зміцнення властивих парламенту позицій. Верховна Рада чогось буде варта тоді, коли матиме позицію - колективну, консолідовану, відповідальну позицію - і відстоюватиме її. Для цього треба відкинути штучно нав'язаний поділ народних депутатів, внаслідок якого вони у багатьох випадках силоміць приписані чи завербовані у протилежні табори і вимушені брати участь в обрядах протистояння. Для цього треба перестати видавати безпринципність за політичний професіоналізм, відійти від балансування на власних інтересах і зробити ставку на народ, не бути політичними кріпаками. Зараз, як ніколи, потрібне цивілізоване співіснування фракцій і груп, більшості та опозицій. При цьому, критично важливим є розуміння того, що опозиція не тільки засвідчує демократичний імідж України, а й захищає її від революційних вибухів, насамперед ліва опозиція, бо за умов розколу українського суспільства, за багатьма ознаками і критеріями, його майнового та духовно-морального розшарування у нас майже не залишається місця для зваженості і поміркованості. Опозицію не можна виштовхнути із суспільного життя ще і через те, що вона повинна бути полі зору громадян, під їх контролем, що означає для неї - бути відповідальною опозицією.

За великим рахунком йдеться про те, що ми повинні рішуче відкинути нав'язану ганебну практику поділу народу на своїх і чужих через поділ парламенту на ворогуючі табори. Відкинути відкритою особистою позицією практичними діями, щоб не залишилися порожнім звуком рядки депутатської присяги про самовіддане служіння Україні та її народу, а ставали своєрідним катехізисом нашої гідності, честі і совісті. Не зробимо цього у такий найбільш сприятливий період будуть продовжуватися у сесійній залі і поза нею та ж суцільна війна нервів, ті знесилюючі розводки і розборки, нівелювання інституту парламентаризму, при чому незалежно від того, хто стане Президентом. Бо вже за усталеною сумнозвісною традицією він намагатиметься підім'яти Верховну Раду, вишикувати і вирівняти законодавців під свій ранжир. Відтак про демократію будемо знову переважно говорити.

Шановні колеги! У своїй сукупності викладене можна , і на мою думку, потрібно кваліфікувати, як першу і головну особливість цієї сесії.

Друга її особливість полягає у тому, що момент вибору загострює суспільний запит на правду, правду про сьогодення та завтра Україну, на відповідальну правду, яка не зводиться до пошуку винних чи пов'язування всіх проблем винятково з діяльністю нинішнього Президента або уряду, оскільки так чи інакше різною мірою, але більшість із нас у певні періоди були чи є причетними до багатьох державних рішень та їх практичного втілення.

А отже, наважуючись сказати непідйомну правду, ми перш за все повинні бути прилюдними і об'єктивними, виразно, а не виборчо-кон'юнктурно бачити шанси, виклики, ризики і загрози, які сьогодні постають перед Україною. Головне - не допустити сезонного розпродажу України, керованої ізоляції України і, як наслідок, вибуху неконтрольованих емоцій.

Наголошувати на цьому особливо доводиться через те, що більшість можливих загроз національній безпеці, зокрема, визначених нами у Законі "Про основи національної безпеки" із потенційних переходять у розряд реальних. У тому числі через те, що у передвиборній боротьбі національна безпека як така відсувається на другий план, підміняється просто боротьбою за лідерство. Що мається на увазі? У внутрішньо-політичній сфері це порушення з боку органів державної влади та місцевого самоврядування Конституції, законів України, прав і свобод людини і громадянина, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції, законів України, загроза проявів сепаратизму і розколу України, структурна та функціональна незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці, поглиблення прірви між владою і суспільством, між владою і людьми. Все це робить хиткою, а надто вразливою українську демократію.

У соціальній та духовно-моральній сфері загрози полягають у тому, що Україна виживає, прирікаючи на вимирання слабких. Що на життєвій поверхні утримується лише той, хто сам собі стає сторожем душі. Що злодійська приватизація і тотальна корупція підірвали залишки трудової моралі, вбили віру в те, що справедливою працею можна розбагатіти, а не тільки вижити. Сюди ж можна віднести і спекуляцію патріотизмом.

Дуже добре бачить ці загрози Павло Загребельний, з болем констатуючи. Вмирає народ, а з ним вмирає його мова і його слід на землі. І не порятує ніякий найвищий розвиток економіки техніки споживацьких "витребеньків", бо занепад душі народної не відшкодуєш ніякими багатствами, ніяким могуттям.

Надсерйозним викликом національній безпеці є прогресуюча розконсолідованість українського суспільства. В економічній сфері проблеми національної безпеки зведені до дискусії щодо реальності чи надуманості тези про українське економічне диво. Натомість майже нічого не говоримо про критичний стан основних виробничих фондів в провідних галузях промисловості, аграрно-промисловому комплексі, в системах життєзабезпечення. Не менш загрозливим, не меншої загрози приховує в собі бюджетна політика, починаючи з прогнозів та планування і закінчуючи заначками та тіньовими пасьянсами. Країні потрібна прозора бюджетна політика, країні потрібен бюджет зростання, а не виживання, бюджет який співвідноситься хоча б з мінімальними суспільними потребами. Бюджет зі стартовою цифрою не менш ніж у 100 мільярдів на 2005 рік. Приємно, що цю позицію постійно проводить у життя Прем'єр-міністр України. Тим більше, що співпраця Верховної Ради та Кабінету міністрів, яку треба зміцнювати і нарощувати дозволяє виходити на погоджувальні бюджетні рішення. Важливим і принциповим є те, що він не повинен бути заручником президентської компанії. Давайте жити за законами, за тим же Бюджетним кодексом, а не чекати вказівки, які спустить нам новий президент. Якщо діяти за такою логікою, то потрібно на 2-3 місяці зупинити все життя в країні і продовжувати абсолютизувати президентський мандат.

Найсерйознійшої і кваліфікованої розмови потребує питання щодо специфіки економічної інтеграції України та її ризиків до національної безпеки. Розуміючи економічну інтеграцію насамперед на російському напрямі, як імператив часу, ми разом з тим політично і законодавчо маємо чітко визначити: якій рівень проникнення іноземного капіталу та зарубіжних власників в економіку країни є прийнятним з погляду національної безпеки.

Де та межа, за якою економічна інтеграція переходить у політичне домінування над нами, що несе з собою ліквідацію чи поглинання суверенної держави?

Не менш важливо вирізняти об'єктивні потреби, поглиблення міжнародної співпраці та взаємодії від прагнення окремих політиків одноосібно змінювати вектори внутрішньої і зовнішньої політики, ставлячи власну країну, що називається перед фактом. Загалом же у зовнішньополітичній сфері критичного значення набуває недопущення дальшого збайдужіння до України, реалізації стратегії ізоляції чи її міжнародного забуття. Не секрет, що Україна залишається полігоном для відпрацювання технологій демократизації політичного режиму. І що кампанія демократичного тиску на Україну спроможна не тільки вплинути на розстановку внутрішніх політичних сил, а й ускладнити процес дальшої демократизації країни і формування ефективної системи державної влади.

Поважаючи поради стороннього, ми повинні виходити з того, що у наших національних інтересах продемонструвати здатність і бажання гарантувати вільні, прозорі і чесні президентські вибори. Тим самим ми засвідчимо свою волю бачити Україну в сім'ї європейських народів, що має стати фундаментальною основою нашого національного буття.

Не уникнути нам також політичної і законодавчої відповіді на питання про місце України у боротьбі з міжнародним тероризмом. Звикання до нього рівно ж, як і намагання ізолюватися та відсидітися, однаково небезпечні і недалекоглядні. Окремо та особливо вже слід говорити про систему і практику українського судочинства як масштабну загрозу і виклик національній безпеці України.

Шановні народні депутати і гості Верховної Ради України! Третя особливість нинішньої сесії визначається безпосередньо місцем і роллю Верховної Ради у президентській кампанії. Її завдання - максимально сприяти забезпеченню стабільності у державі у цей перехідний період; не допустити виникнення найменшого вакууму державної влади або рішень чи дій за принципом "після нас, хоч потоп"; не дати розігратися у суспільстві неконтрольованим пристрастям, спрямувати і утримувати виборчі змагання у демократичному руслі і водночас підвищити рівень своєї діяльності і ефективно здійснювати законодавчу, установчу і контрольні функції. Оскільки у виборчих перегонах вже перейдено точку повернення, то сьогодні маємо всі підстави повести мову і про висновки, і про уроки, що підлягають врахування на другому етапі цієї компанії.

Зупинюся на принципових, як мені бачиться, узагальненнях і оцінках.

По-перше, і головне - залишаються незакритими надії на демократичні вибори. хоча б з огляду на те, що з розвитком українського суспільства на нових засадах ускладнюються демократичні процедури.

По-друге, кампанія багато в чому штучно зведена до протистояння, так би мовити, влади і народу, а вибір з двох її представників. Інші не менш штучно виштовхуються за виборче поле. Звужуються можливості вибору, що можна розглядати як витончену психологічну форму тиску на виборців. Взагалі нинішня практика боротьби за президентство є ознакою того, що переможці збираються йти втоптаною дорогою, в тому числі по відношенню до Верховної Ради.

По-третє, за політичною інтелектуальною насиченістю виборчі змагання не вийшли на рівень загальноукраїнської розмови, на що були сподівання, а в багатьох випадках приземлені до зведення рахунків між кандидатами і реагування на взаємні випади. За таких обставин їх позиція, їх позиції не рідко міняють лише відтінки, а не сутність на глибину проблем, які потребують розв'язання. Напрошується висновок, що команди кандидатів деяких переграють власне кандидатів і нав'язують їм тактику поведінки, а окремі з них, технології охудоблення суспільства та чорного піару.

По-четверте, це зростання загрози розсварення і поділу країни, а звідси загроза того, що переможець не буде мати загальнонаціональної підтримки.

По-п'яте, це втручання відкрито і приховано різних представників влади у виборчий процес, показушна демонстрація прихильності до того чи іншого кандидата, яка у більшості випадків лише цим і обмежується, підриває авторитети без того мало популярної української влади, виставляє державу у непривабливому вигляді перед світом. Не кажу вже про те, що це сходить кандидатам на президентство і дуже шкодить. Адже, треба настільки бути відірваними від життя, щоб все ще жити ілюзіями, що влада впливає на суспільні настрої. Втім, силою можна на якийсь час переконати, точніше, переламати, але важко та майже неможливо утримувати у такому переконанні.

По-шосте, це зухвале нехтування конституційними положеннями щодо рівності прав та можливостей кандидатів на доступ до електронних засобів масової інформації, яке спостерігається нині в царині як державного, так і приватного загальнонаціонального та місцевого телерадіомовлення. Навіть за наявності прогресивного базового законодавства, навіть за умови розгортання архіважливого політичного процесу, яким є всенародна виборча кампанія, навіть при існуванні можливості необмеженого і прозорого контролю за інформаційними діяннями керівників, власників чи просто цензорів, поділ носіїв інформації на заклятих ворогів і своїх "у дошку праведних речників" став хибною наріжною аксіомою не лише місцевих телерадіокомпаній, а й загальнонаціональних каналів. Чим при цьому керуються телерадіоменеджери, не важко зрозуміти. Однак, яка надмотивація у діях їхніх кризових кураторів - не зрозуміло. Адже в усі часи і епохи будь-яка інформаційна блокада чи інформаційне кілерство підносили на недосяжну висоту ореол страдника того лідера, кому було відмовлено у праві спілкування з народом. Саме така постать і отримувала багатомільйонну підтримку і співчуття від людей, які до своєю природою схильні до пожертви, а то й самопожертви в ім'я справедливості.

І, нарешті, сьоме. Щиро поважаючи всіх кандидатів на пост глави держави, не можна не сказати, що така їх кількість - 26 - це результат спрощеного уявлення про роль і місце інституту президентства в Україні, а також тема до роздумів щодо вдосконалення виборчого законодавства.

Зрозуміло, що загальнонаціональним органом з організації і проведення виборів Президента України є Центральна виборча комісія, територіальні дільничні виборчі комісії, але за обставин, що складаються, Верховна Рада повинна взяти на себе вже сьогодні таке: здійснення моніторингу з питань реалізації законодавства про вибори Президента України, утворивши для цього спеціальну парламентську комісію. (Оплески)

Виступити з відповідними зверненнями до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб, а також журналістів, керівників засобів масової інформації, громадських об'єднань та організацій; виступити гарантом законодавчої і політичної безпеки всіх членів виборчкомів: від ЦВК до місцевих виборчих комісій, - хто діятиме згідно духу і букви закону. Ми зобов'язані зробити все, щоб не були витоптані легітимні механізми зміни влади, бо цим буде виставлено шлях до перевороту. Ми зобов'язані не допустити перемоги за допомогою підтасовок чи сили, бо це обернеться ганьбою для країни. Ми зобов'язані зробити все, аби не допустити виборів без вибору. Адже навіть у короткій та буремній новітній історії України нашим громадянам була можливість для вибору: і у 1991-му, і у 1994-му, і у 1999-му роках. Президентом України має стати той, кого обере народ. (О п л е с к и)

У своєму виступі з нагоди тринадцятої річниці нашої державності Леонід Данилович Кучма твердо і однозначно заявив: "Усе станеться так, як вирішить український народ". Отже, у нас є усі підстави для переконаності у тому, що так і буде.

Шановні колеги, специфічний четвертий відбиток на особливості цієї сесії накладатиме проблема політичної реформи. У цьому зв'язку хотів би привернути увагу до деяких моментів, які досі не були предметом парламентської дискусії, а, можливо, й дискусії загалом, і відповідно можуть вважатися новими елементами цієї надважливої теми, необхідність доведення якої до логічного завершення підтримують усі основні політичні гравці. Насамперед, це визначення того, який політичний устрій склався в Україні і що спричинилося до його формування.

Українські реалії з початку 90-х років можна накладати на процеси демократизації у країнах Латинської Америки, за яких президент отримував надзвичайно широкий мандат. Така практика визначається як делегована демократія. Можна стверджувати, що в нас делегована демократія.

Тоді як, пам'ятаєте, ми мали сплеск (я маю на увазі початок 90-х років) демократичних перетворень, але він швидко почав затухати, зіткнувшись з глибокими кризовими процесами в економіці та наростанням соціального невдоволення людей, політичні інститути та представницька влада різко загальмували у своєму розвитку. Більше того, вони почали передавати частину своїх повноважень президентові, погоджуючись таким чином, що саме він повинен стати головною опорою нації. Це знайшло закріплення у Конституційному договорі, а згодом у Конституції 1996 року. Натомість, Верховна Рада почала все менше виконувати функції представництва інтересів народу, відповідно призупинилося формування партійної системи і політичного плюралізму. Позитивним було те, що Президент зосередив у своїх руках необхідні важелі для короткого та середньострокових реформ і водночас ізолювався від суспільного тиску, "каналізувавши" його на парламент та Кабінет Міністрів, яким одноосібно керував. Звісно, можна дискутувати з приводу того, що це дало країні, але фактом є те, що гіперінфляцію врешті-решт було подолано як і забезпечено вихід на поступове економічне зростання.

Разом з тим, така система почала швидко давати збої і виявляти свої проблемні місця. Назву лише деякі з них.

Для структурних реформ необхідно мати широку підтримку, взаємопов'язану відповідальність законодавчої і виконавчої гілок влади. Це складно зробити за старої системи, коли чи не все замикається на главі держави. Верховна Рада увесь час не може виконувати функції приводного паса, працюючи на підхваті, а відтак, починає втрачати лояльність до Президента, оскільки щонайбільше відчуває на собі суспільний тиск при обмеженні можливостей. Без відповідально діючої партійної системи та громадських інститутів не забезпечується демократична консолідація суспільства. Більше того, за діючої системи - я маю на увазі політичної системи - закон про вибори на пропорційній основі практично не буде працювати і надалі все наочніше відчуватиметься відсутність незалежних ідеологічних позицій. Все більше дається взнаки відсутність суспільного контролю, особливо з огляду на те, що Президент визначально впливає на кадрову політику і безпосередньо контролює силові структури. Зростає непідконтрольність і безініціативність місцевої влади. Якщо приймати запропоновану логіку аргументування, необхідності внесення змін до Конституції, то ми неодмінно вийдемо на погоджене рішення. Підкреслюю, погоджене рішення. Питання полягатиме лише в тому, коли і як це робити. А для цього потрібні не ритуальні заклинання, а консультації і компроміси узгодження позицій. Спроби ж переламати до коліна Верховну Раду, простимулювати чи прошантажувати народних депутатів можуть обернутися лише протистоянням та суспільним збуренням. Цього допустити не можна. ( О п л е с к и)

Шановні народні депутати! Хто стоїть високо і у всіх на видноті, а це парламент, не повинен дозволяти собі поривчастих рухів. Нині ці слова треба настійно адресувати всім, хто так чи інакше причетний до формування політичної погоди в Україні сьогодні та її прогнозів на завтра. Усі ми повинні спільно наближати час, коли виваженість, поміркованість та відповідальність візьмуть нарешті гору над скороминущими устремліннями та амбіціями, емоційною смиканиною, спробами перекричати один одного, суб'єктивними симпатіями та антипатіями, коли вони всерйоз і надовго, а ще краще, назавжди увійдуть у ментальність та практику українського політикуму. Я не перестаю наполягати саме на такій логіці розвитку і вірити саме у такий результат подій та процесів у нашій державі. Дякую за увагу.

( О п л е с к и )

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! На засіданні Погоджувальної ради пропонується прийняти рішення про часткову зміну календарного плану роботи Верховної Ради на сьогодні, 7 вересня та проведення лише ранкового пленарного засідання до 12-ї години, там десь орієнтовно до 12 години 10 хвилин з тим, щоб ми сьогодні після закінчення пленарного засідання мали час для роботи у комітетах, фракціях та групах, завтра розпочали роботу із виступів керівників депутатських груп чи представників депутатських груп і фракцій, для цього пропонується відвести на кожен виступ до 5 хвилин і після того працювати за відповідним графіком. А о 15-ій годині знову провести засідання комітетів. Якщо немає заперечень, то я ставлю таку пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

10:31:22

За-420

Рішення прийнято.

Так, вельмишановні колеги. Оголошується до розгляду проект Постанови про порядок денний шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання.

Шановні народні депутати, вчора після Погоджувальної ради з врахуванням практично всіх зауважень було доопрацьовано проект порядку денного шостої сесії. Додатково включено біля 150 питань. І сьогодні він, проект порядку денного, налічує майже 1 300 проектів законів, кодексів та окремих постанов Верховної Ради України.

Є пропозиція, шановні колеги, прийняти цей документ, оскільки практично всі пропозиції враховано. Прошу записатися для обміну думками. Давайте п'ять хвилин, будь ласка.

Сергій Соболєв, фракція "Наша Україна".

10:32:35

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, Запоріжжя, фракція "Наша Україна", блок Віктора Ющенка.

Шановний Головуючий, так сталося, що при прийнятті на реєстрацію цілого ряду документів Апарат Верховної Ради ігнорував подання групи народних депутатів щодо створення Тимчасової слідчої комісії по розслідуванню фактів зловживань у місті Запоріжжі.

Це було зроблено лише з однієї причини, бо бачите, текст постанови є дуже задовгий. На мій погляд, якщо апарат буде дозволяти собі редагувати такі речі, ми взагалі залишимось без порядку денного. Тому в мене прохання: оскільки не всі питання ввійшли в порядок денний, я назвав конкретний випадок, є прохання принаймні один день дати на доопрацювання всіх цих речей, всі що було подано законопроекти включити в порядок дений, лише після цього його голосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу секретаріат дати інформацію з приводу питання, яке порушив колега Соболєв.

Так, Колоніарі, фракція регіони України.

10:33:43

КОЛОНІАРІ О.П. Пане Володимире Михайловичу, я прошу передати слово Коновалюку.

ГОЛОВА. Народний депутат Коновалюк, будь ласка.

10:33:52

КОНОВАЛЮК В.І. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги ми дійсно обговорювали це питання на засіданні фракції і виключно з позиції бажано щоб ми зробили нашу роботу більш конструктивною, ми вимагаємо що розгляд питань в порядку денному в обсязі 1300 законопроектів, ну, це мабуть буде кожний раз виникати проблема з чіткою позицією і розумінням по нашій роботі. Ми пропонуємо розглянути таку можливість, щоб кожна фракція визначилася з питань пріоритетного розгляду. Тому що, якщо ми будемо розглядати виключно питання соціально-економічного значення для суспільства, я вважаю, наша робота буде більше конструктивною і не буде впливу на проведення, проходження президентських виборів у стінах парламенту. Дякую.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

10:34:54

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, фракція комуністів.

10:35:06

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я прошу, щоб під час, коли ми поставимо на голосування, була врахована наша пропозиція відносно того, щоб вилучити перелік законопроектів, які не підтримуються окремими депутатськими фракціями і групами. Це є додаток. Це, по-перше.

По-друге. Я дуже прошу, Володимире Михайловичу, з невідомих для нас причин чомусь голова комітету виключив проект 5764. Мова йде про відзначення 110-ї річниці з дня народження видатного державного діяча Коротченка. Він протягом багатьох років був головою Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. Це видатна людина в історії народу України. І невідомо, чому виключив голова комітету ось цю пропозицію - відсвяткувати 110-ту річницю з дня народження Дем'яна Сергійовича Коротченка. Це друге.

І, по-третє. Я і вчора на Погоджувальній раді просив, Володимире Михайловичу, треба розібратися з проблемами зерна сьогодні, цін на зерно і забезпечення продовольчої безпеки наших громадян. Дякую.

ГОЛОВА. Петро Миколайовичу, що стосується Коротченка. Цей проект є, він просто технічні моменти, він є. Це я для протоколу кажу.

Будь ласка, Сятиня, фракція Народної аграрної партії України.

10:36:25

СЯТИНЯ М.Л.

Прошу передати слово Калінчуку Василю Антоновичу.

ГОЛОВА. Калінчук, будь ласка.

10:36:35

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, фракція Народної аграрної партії України, зважаючи на те, що порядок денний шостої сесії розглядався у комітетах, у фракціях, пропонує перейти до голосування, проголосувати. А зважаючи на той уже стиль роботи, який у нас є, якщо будуть якісь доповнення, то в робочому порядку ми будемо вносити тоді свої пропозиції. А зараз ми просимо перейти до голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Співачук передає право на виступ Ніколаєнку.

10:37:13

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, шановні виборці! Я від імені фракції соціалістів пропоную започаткувати добру справу: щоб усі Президенти після закінчення терміну свого перебування, як і на початку, звітували про те, яку вони прийняли країну... От, скажімо, кучма, він править у нас майже 11 років, скільки було населення, яка була смертність, яка була народжуваність, в якому стані було село, в якому стані була промисловість, освіта, культура - хай прийде і прозвітує на всю Україну і дасть відповіді, і тоді ми будемо знати, хто і чого заслуговує. І так потрібно зробити і в майбутньому, щоб всі Президенти розказували, яку країну прийняв і яку здав. Якщо здав гіршу - повинен відповідати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги.

Справа в тому, що нам потрібно прийняти орієнтовний порядок денний шостої сесії. На кожній погоджувальній раді ми ж те чи інше питання обговорюємо і визначаємося щодо його розгляду, тому відповідно до усталеної Регламентом процедури... прошу уважно слухати! Я ставлю на голосування ...

Прошу уваги! ... Прошу визначатися.

10:39:05

За-260

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 48, "Регіони України" - 47, фракція комуністів - 0, СДПУ - 40, Демініціативи і Народовладдя - 15, Трудова Україна - 26, Народна аграрна партія - 17, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 0, Центр - 13, Союз - 17, НОП і "Промисловці і підприємці" - 15, поза фракційні - 5.

З процедури, будь ласка, Матвієнко. 3 хвилини з процедури.

10:39:50

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія "Собор" Блок Юлії Тимошенко.

Я вітаю всіх з початком роботи сесії. Володимире Михайловичу, я хочу звернутися до вас. Ви проголосували з додатками. Є додаток, який говорить про перелік законопроектів, які не підтримуються окремими депутатами, фракціями та групами.

Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас. Чи означає, що цей додаток проголосована і ці питання в порядок денний включені.

Володимире Михайловичу! пане Володимире Михайловичу! Я хочу ще раз... Дайте мені можливість задати вам запитання, ви не слухали. Продовжите, будь ласка, мою хвилину.

Є перелік, який означає, що є законопроекти, які не підтримуються окремими депутатськими фракціями та групами.

Володимире Михайловичу, я до вас звертаюся! Чи включені ці питання в порядок денний? Чи вони проголосовані? І конкретно по звіту Генерального прокурора по Гонгадзе?

ГОЛОВА. Мені підказують, що не голосували.

Шановні колеги! Прошу! Так. Тому, шановні колеги, я прошу дайте можливість... що ви чули, яке рішення приймається. Прошу уваги! Зараз переголосуємо, щоб не було недоречностей.

Я ставлю на голосування. Прошу уваги! Проект порядку денного шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання лише перший додаток, який погоджений усіма фракціями і групами без того додатку, проти якого заперечують керівники депутатських груп і фракцій. Прошу голосувати.

10:41:48

За-318

Рішення прийнято.

Прошу уваги! Тепер я ставлю на голосування - прошу уваги! - додаток законопроектів, які не підтримуються окремими депутатськими фракціями і групами. Прошу народних депутатів визначатися.

Відмініть голосування, будь ласка. Шановні колеги, ми проголосували перший додаток. Тепер мова йде про другий додаток. Ми ж вирішили, що ми його будемо окремо голосувати. Тому я ставлю на голосування другий додаток, який включає перелік законопроектів, які не підтримуються окремими фракціями та комітетами. Прошу народних депутатів визначитися голосуванням.

10:42:51

За-131

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 80, "Регіони України" - 0, комуністів - 0, СДПУ(о) - 0, "Демініціативи", "Народовладдя" - 0, "Трудова Україна" - 0, Аграрна партія - 1, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 18, "Центр" - 13, "Союз" - 0, НДП, промисловці і підприємці - 1, "Позафракційні" - 1.

З мотивів, будь ласка, давайте обміняємося. Заспокойтеся! Три хвилини з мотивів. Будь ласка, запишіться.

Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна".

10:43:48

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна", Народний рух України.

Володимире Михайловичу, я дуже просив би, і я гадаю, що це не тільки моя позиція, а й моє прохання, щоби у найближчі чи завтра, чи післязавтра в день роботи пленарного засідання Верховної Ради ми обов'язково мали інформацію Генерального прокурора України пана Васильєва з приводу долі наших заяв і моєї в тому числі про скоєння кримінального злочину по Мукачевому. Моя заява з приводу скоєння кримінального злочину на виборчій дільниці номер 1. Я подав цю заяву ще 26 квітня і до сьогоднішнього дня я не отримав навіть формальної відписки, і у мене створюється враження, що наша .................... прокуратура обслуговує кримінальний світ в Україні. Дякую.

ГОЛОВА. Коновалюк, будь ласка. Фракція "Регіони України".

10:45:01

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Шановні колеги, я вважаю, що наша позиція вона виключно пропонувала, в першу чергу, розглянути проголосований порядок денний. Якщо будемо мати можливість наприкінці сесії розглянути і цей перелік законів, щоб автори сподівалися на позицію депутатів, то ми можемо додатково це розглянути наприкінці сесії. І я вважаю, що ми повинні виключити всі ті питання, які будуть в політичному плані загострювати ситуацію в парламенті. Дякую.

ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов, фракція комуністів.

10:45:41

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Дорогунцов, фракція Компартії України. Я хочу подякувати всім народним депутатам, які не голосували за додаток номер 2 і тим самим підтримали наше прагнення увічнити світлу пам'ять мільйонів радянських людей і в тому числі і громадян України, які віддали своє життя за нашу перемогу у Великій Вітчизняній війні. Ми цим самим виконали певною мірою свій обов'язок перед ними, не давши включити до їх складу тих, хто боровся на фронтах і не тільки на фронтах, а у тилу проти радянських військ і проти партизанського руху.

Дякую за увагу. Да, ще одне.

ГОЛОВА. Ми з процедури якраз виступаємо.

Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України.

А, Олександру Морозу передає слово, вибачте.

10:47:08

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати! Звертаюся до всіх вас, звертаюся, зокрема, до Сергія Івановича Дорогунцова, який переді мною тільки що виступав. Кожне питання розглядається по суті під час його включення при розгляду у сесійному залі. Але у додатку номер два йшлося до включення до порядку дня звіту комісії Омельченка по справах Гонгадзе і інших резонансних злочинах, які здійснені в Україні. Ми повинні дати оцінку цим злочинам, а не прикриватися тим, що ним надуманою логікою про підтримку тих чи інших пропозицій, які не співпадають з нашою ідеологією.

Я вважаю, що не обов'язково, Володимире Михайловичу, окремо повинні поставити питання про включення до порядку дня звіт Тимчасової спеціальної комісії Георгія Омельченка, оскільки це надзвичайно важлива справа, і вона хвилює сьогодні багатьох людей. Перед виборами ми повинні одержати відповіді про суть всього того, що знають люди і так.

ГОЛОВА. Дякую. Вже час вичерпаний, шановні колеги. Заспокойтеся, шановні колеги. Прошу уваги!

Шановні народні депутати! Тут звучала пропозиція, щоб додаток номер два голосувати кожний законопроект окремо. Заспокойтеся, будь ласка. Прошу уважно послухати, що я буду ставити зараз на голосування.

Хто за те, щоб законопроекти додатку номер два, які не підтримані Верховною Радою голосувати за включення їх до порядку денного кожен окремо. Прошу народних депутатів визначитися голосуванням.

10:49:06

За-103

Рішення не підтримано.

Шановні колеги, оголошується до розгляду, прошу уваги проект Постанови про Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України.

Шановні колеги, вам роздано цей проект. Я думаю, що у нас є всі підстави поставити його на голосування, щоб ви визначились, щоб Верховна Рада організовано здійснювала моніторинг за перебігом передвиборчої кампанії.

Шановні колеги, ми зараз не почнемо обговорювати, ми нічого не приймемо. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер 6101 про тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України. Прошу голосувати.

10:50:19

За-223

Скільки потрібно голосів?

Шановні народні депутати, я хочу вам сказати - або ми будемо організовано розглядати це питання (я звертаюся в тому числі до аграріїв), або кожен день Верховна Рада буде заблокована не розглядати це питання. Якщо ви вирішили влаштувати бойкот Голові Верховної Ради, який пропонує, щоб парламент працював давайте не голосувати.

Виконуйте вказівки, які вам хтось дасть з боку, а потім будете говорити, що Верховну Раду зневажають. Майте совість врешті-решт, я ставлю на голосування по прийняття проекту постанови Верховної Ради, реєстраційний номер 6101 про тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України. Прошу голосувати.

10:51:32

За-239

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 98, "Регіони України" - 1, комуністів фракція - 59, СДПУ - 1, "Демініціативи народовладдя" - 0, "Трудова Україна" - 0, "Народна аграрна партія - 21, СПУ - 1, "Блок Тимошенко" - 19, Центр - 14, Союз - 0, НДП промисловці та підприємці - 14, позафрауційні - 11. Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про звернення Верховної Ради України до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб. Вам розданий цей проект. Він носить конструктивне спрямування для того, щоб привернути увагу. (Шум у залі). Одному від фракції. Там прочитайте, що написано. (Шум у залі). Зараз дам, я бачу, не кричить. Заспокойтеся. Шановні колеги, ви визначаєте. Так можна прочитати, що ви кричите.

Шановні народні депутати. (Шум у залі). Ну, вибачте. Так проголосували за голову. Так там є. Шановні. Є, подивіться. Шановні народні депутати, я зачитаю проект цієї постанови. Утворити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з питань моніторингу, реалізації законодавства про вибори Президента під головуванням Голови Верховної Ради України. Включити до складу Тимчасової спеціальної комісії по одному представнику від депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України. Залучити до роботи Тимчасової спеціальної комісії по одному представнику від Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генпрокуратури, Верховного суду, Служби безпеки, Державного комітету телебачення і радіомовлення в особі перших заступників керівників відповідних державних органів, а також представника Центральної виборчої комісії в особі заступника голови Центральної виборчої комісії, по одному представнику від Координаційно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування та Громадсько-політичної консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Персональний склад Тимчасової спеціальної комісії та залучення її до роботи додається. Як ви дасте представнику. Та я надам.

Шановні колеги, я виходив з того, що цей проект вам розданий. Складаю вибачення. Дайте я скажу. Будь ласка, Олександр Олександрович Мороз.

10:54:30

МОРОЗ О.О.

Володимире Михайловичу, я висловлюю протест проти того, що перед голосуванням я як депутат маю право на внесення пропозицій до проекту постанови. Ви, знаючи, що я прошу цього слова так, як інші депутати, не даєте цього слова. Це порушення Регламенту, причому грубе. По-перше.

По-друге, ми проголосували за проект, який буде мертвим, якщо він буде реалізований, тому що, залучаючи до роботи Тимчасової спеціальної комісії представників виконавчих структур, ми повністю нівелюємо і нейтралізуємо вплив парламенту. І тому треба було записати "залучити до роботи Тимчасової спеціальної комісії з правом дорадчого голосу представників виконавчої влади". Тоді комісія буде мати сенс.

Якщо вони залучаються з однаковими правами, як і депутати, як представники фракції, то це означає, що немає комісії парламентської. І Регламент, до речі, передбачає саме такий порядок, який я пропоную.

Тому я прошу, проголосуйте поправку "з правом дорадчого голосу".

ГОЛОВА. Шановний Олександр Олександрович, я приношу вам вибачення, що ви не змогли виступити. Це дуже рідко буває, що я не даю вам слово. Але юристи, які готували цей документ, невипадково записали, що включити до складу Тимчасової спеціальної комісії по одному представнику від депутатських фракцій, груп у Верховній Раді України. А далі - "залучити до роботи Тимчасової спеціальної комісії". Тобто, залучити, а ці люди не є членами Тимчасової спеціальної комісії. Так що, тут все правильно, Олександр Олександрович, і немає потреби переголосову вати.

Я думаю, що ми владнали це непорозуміння, да? Дякую.

Оголошується до розгляду проект постанови про звернення Верховної Ради України до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів.... Зараз хай швидко роздадуть тоді. ... Закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб.

Шановні колеги, це проект звернення викликаний тим, що є багато нарікань, що представники органів влади займаються не властивими їм функціями, але це звернення викладене у позитивному такому вимірі для того, щоб привернути уваги керівників усіх рівнів, що в них... їм потрібно займатися лише тими функціями, які визначені законом, і не переступати закон.

Давайте приймемо це, як буде позиція Верховної Ради України. Нема заперечень? Масенко, будь ласка, а потім ...

10:57:19

МАСЕНКО О.М.

Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Намір прийняти таке звернення, на мій погляд, дуже добрий. Але, ми всі прекрасно знаємо, що він на практиці діяти не буде. Як би тут був присутній Президент України, Прем`єр-міністр, щоб вони перед всіма депутатами, перед народом, оскільки, транслюється ця сесія в ефір запевнили, що керівники державної влади не будуть втручатися в виборчий процес і, не будуть порушувати чинне законодавство, але ж на практиці ми ж бачимо, що це йде сплошне порушення чинного законодавства.

Володимире Михайловичу, ви не слухаєте, але справа в тому, що це звернення абсолютно ніякої ролі не відіграє якщо в цьому не буде зацікавлений Президент і Прем`єр-міністр.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ну, ваша пропозиція, ви розумієте, вона також не має під собою підгрунтя. Тому. я думаю, що тут повинна бути висловлена позиція парламенту. Якщо ви не хочете приймати. Будь ласка, Кармазін Юрій.

10:58:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний, Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мова йде про те, що це звернення конче потрібно. Я дякую, Володимире Михайловичу, що ви його розробили. Але тут треба було чітко написати і попередити керівників органів державної влади і місцевого самоврядування про їх відповідальність згідно з чинним законодавством. Але, це як мінімум треба зараз приймати і його треба зачитати повний текст, тому що люди сьогодні слухають у приймачів, люди дивляться поки воно буде надруковано, коли було прийнято. Не всі побачать це, тому що не дадуть це проолігархічні засоби масової інформації, а демократичних, на жаль, мало. Тому я просив би вас, Володимире Михайловичу, зачитати це звернення і добавити там роз'яснення про відповідальність у випадку порушень, в будь-якому випадку: хто б не переміг на президентських виборах. Дякую вам.

ГОЛОВА. Олександр Баранівський, фракція Соціалістичної партії України.

10:59:44

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Володимире Михайловичу, я підтримую, що треба прийняти таке звернення, але разом з тим, читаючи звернення до журналістів, керівників засобів масової інформації, громадських об'єднань і - виділяю - органів державної влади та місцевого самоврядування. Але коли читаю по тексту, то я практично в цьому зверненні нічого не вичитав, з чим ми звертаємося до органів самоврядування і органів влади. Текст, по суті, весь написаний для засобів масової інформації.

Тому, на мій погляд, треба було б в цьому тексті широко звернутися до органів влади і місцевого самоврядування: що вони повинні зробити під час виборчої кампанії конкретно. Скажімо, зараз в Олександрії голодують вчителі, закриваються школи. Влада місцева мовчить. Таких прикладів можна привести багато, а це все йде до виборів, і накаляються страсті.

Тому треба було б конкретизувати дане звернення до органів місцевого самоврядування. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ви, очевидно, взяли другий проект, який стосується... Ми зараз розглядаємо звернення до центральних... до органів державної влади, тобто реєстраційний номер 6102. А той проект, який ви взяли, там йдеться до засобів масової інформації органів місцевої державної влади.

Шановні колеги, час вичерпаний на обмін думками. Я зачитаю, була пропозиція, проект звернення.

Тридцять першого жовтня 2004 року відбудуться чергові вибори Президента України. Наші громадяни матимуть можливість висловити свою волю стосовно особи глави держави, а водночас підтвердити та зміцнити започатковані демократичні традиції, доводячи на практиці, що єдиним джерелом влади в Україні, як це визначено її Конституцією, є народ. Безумовне і гарантоване забезпечення прозорості виборчого процесу, належного рівня його організації, законності та правопорядку під час виборчої кампанії, неприпустимість упередженого ставлення до кандидатів на пост Президента, партій, блоків, тиску на виборців та виборчі комісії. Це чіткі й непорушні вимоги закону.

Сьогодні відповідальний для українського суспільства час, вони набувають особливого принципового характеру, ставлячи визначальним на даний період орієнтири в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, колективи підприємств, закладів, установ і організацій, їхніх керівників та інших посадових і службових осіб.

Верховна Рада України звертається до вас з вимогою і закликом сприяти всіма засобами свідомому формуванню громадянами своєї волі та безперешкодному виявленню ними громадянської позиції в ході голосування, добиватися максимальної об'єктивності та зваженості, не використовувати владні повноваження та можливості на користь будь-кого з кандидатів на пост Президента України, створювати їм рівні умови для участі у виборчій кампанії, виключаючи будь-яку упередженість та безпідставне втручання у виборчий процес. Взявши під свій контроль дотримання виборчого законодавства, Верховна Рада України висловлює впевненість у тому, що органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, заклади, установи і організації, їхні керівники, інші посадові та службові особи зроблять усе для того, щоб чергові президентські вибори стали подією, яка консолідує наше суспільство, зміцнить міжнародний авторитет України як демократичної правової держави. Тому я ставлю на голосування про прийняття проекту Звернення Верховної Ради України до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб в цілому. Прошу голосувати.

11:03:47

За-390

Рішення прийнято. Дякую вам.

Оголошується до розгляду проект постанови про Звернення Верховної Ради України до журналістів, керівників засобів масової інформації, громадських об'єднань та організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Є потреба зачитати цей проект, шановні колеги? Зачитаю, да?

Звернення Верховної Ради України до журналістів, керівників засобів масової інформації, громадських об'єднань та організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування.

"У ході передвиборної кампанії головним завданням влади і суспільства повинні стати забезпечення свідомого волевиявлення громадян України, дотримання демократичних принципів та визначених законодавством процедур на всіх етапах виборчого процесу. Особливо важливою при цьому є роль засобів масової інформації. Саме від них вирішальним чином залежить можливість отримання громадянами об'єктивної, достовірної та повної інформації, на якій має базуватися їхній свідомий вибір. Зважаючи на це, Верховна Рада закликає вас зробити все необхідне для забезпечення максимально повного, об'єктивного та неупередженого висвітлення передвиборної кампанії, запобігати фактам перекручення інформації та застосування маніпуляційних технологій, сприяти створенню всім кандидатам рівних умов для передвиборної агітації відповідно до вимог законодавства.

Перш за все звертаємося до журналістів. Саме від вас великою мірою залежить формування громадської думки, перебіг, чесність та прозорість президентських виборів, будьте гідними цієї високої місії, не йдіть на компроміси зі своїм сумлінням, професійним та громадянським обов'язком.

Добиватися повно і безумовного виконання цих вимог покликані Центральна виборча комісія, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Зокрема, мають вважатися неприпустимими будь-які адміністративні втручання у діяльність засобів масової інформації.

Звертаємося також до громадських організацій, професійних і творчих об'єднань журналістів, інших інституцій із закликом застосувати всі форми і важелі суспільного контролю у цій сфері. Вважаючи забезпечення відкритості та демократичності проведення виборів президента України одним із ключових завдань, Верховна Рада України відповідно до своїх конституційних повноважень здійснюватиме постійний парламентський контроль за виборчим процесом, зокрема, в частині об'єктивності його висвітлення засобами масової інформації та дотримання рівності умов передвиборної агітації.

Є бажаючі висловити свою точку зору. Запишіться, будь ласка. 3 хвилини. Володимир Бондаренко, фракція "Наша Україна".

11:06:42

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу!

Я впевнений, що журналісти, порядні журналісти добре розуміють свою роль і завдання у президентських виборах. Але мова йде про власників засобів масової інформації і, зокрема, про керівників державних каналів. Зокрема, першого Національного каналу телебачення, радіоканалів. Ці люди фінансуються з державного бюджету, ці канали фінансуються з державного бюджету. І коли вмикаєш будь-який приймач, в тому числі і праску, і звідти звучить тільки Янукович, то виникає проблема чи дійсно сьогодні в Україні є закон, порядок і право всіх однакове, рівне на висвітлення.

Тому ми звертаємося до журналістів. Але я хотів би, щоб у цьому зверненні прозвучало і звернення до керівників засобів масової інформації дотримуватися законодавства України у сфері висвітлення виборів Президента. Адже від них залежить те, в великій мірі, що говорять самі журналісти. Вони іноді не вільні сказати те, що хочуть.

ГОЛОВА. Сінченко, фракція комуністів, будь ласка.

11:07:59

СІНЧЕНКО С.Г.

Прошу передать слово Соломатину, фракция коммунистов.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

11:08:10

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас як автора цього проекту постанови. Ви ж добре знаєте, що у нас незалежної журналістики, публіцистики вже немає майже 13 років, вона стала партійною. І всі журналісти, які пишно величають себе "сторожовими псами демократії", вони стережуть свободу навколо тієї будки, на ціпку, навколо котрої вони бігають. Тому я вважаю, що ця постанова, це звернення до журналістів України - це випускання пару, і це наведення певне марафету на те, на що марафет цей не можна навести. Можливо в певній мірі на невелику частину журналістів воно вплине. Давайте будемо сподіватися. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Микола Карнаух. Будь ласка. Фракція соціалістичної партії України.

11:09:12

КАРНАУХ М.В.

Дякую. Микола Карнаух, фракція соціалістичної партії України.

Безумовно Верховна Рада повинна зробити все, щоб українські громадяни зробили свій вибір в атмосфері вільного волевиявлення, але Володимир Михайлович, ми уже у попередній постанові звертались до органів державної влади і до органів місцевого самоврядування. Я вважаю, що це не коректно- двічі звертатись, тому пропоную: у назві постанови, значить слова "органів державної та місцевого самоврядування" вилучити. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Левко Лук’яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:09:55

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Прошу передати слово Григорію Омельченку.

ГОЛОВА. Григорій Омельченко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:10:02

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, Українська республіканська партія собор спілка офіцерів України. Шановні співвітчизники, я хочу Вас проінформувати, що Голова Верховної Ради Володимир Литвин, грубо порушуючи Регламент Верховної Ради України, не поставив кожне питання порядку денного для голосування для включення у порядок денний. Таким чином не включили звіт Генерального прокурора і Тимчасової слідчої комісії, яку я розслідую, про обставини вбивства Георгія Гонгадзе. Володимир Литвин, Президент бояться, що з трибуни Верховної Ради України комісія назве прізвища керівників держави, які винні у вчиненні злочину проти Георгія Гонгадзе.

Пане Литвин, я вимагаю поставити це питання окремо про включення до порядку денного і не ховатися від тих злочинів, які ви вчинили разом з Президентом України проти... (Вимкнено мікрофон).

ГОЛОВА. Час на обміни думками і інформацією вичерпано.

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект звернення Верховної Ради України до журналістів, керівників засобів масової інформації і громадських об'єднань та організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування. Реєстраційний номер 6103. Прошу голосувати.

11:11:48

За-391

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується до розгляду проект Кодексу України про надра. Доповідач заступник голови Державного комітету природних ресурсів Черепаня В'ячеслав Михайлович. Підготуватися Руденку Геннадію Борисович.

Шановні колеги, комітет пропонує такий регламент для розгляду питання. П'ять хвилин для доповіді, для відповідей на запитання до доповідача - п'ять хвилин, для співдоповіді - відповідно п'ять і п'ять хвилин. Для обговорення і прийняття рішення - 10 хвилин. Є заперечення щодо такого регламенту розгляду цього питання? Будь ласка.

ЧЕРЕПАНЯ В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Враховуючи сучасний стан ринкової трансформації економіки виникла нагальна потреба створити правові та економічні основи для відтворення мінерально-сировинної бази держави, раціонального використання та оборони надр.

Необхідність розробки нового Кодексу України про надра обумовлено тим, що норми прийнятого в 1994 році чинного кодексу на даний час застаріли та не відповідають потребам практики використання і охорони надр.

Проект кодексу уточнює та суттєво удосконалює завдання законодавства про надра, принципи державної політики у сфері користування надрами, основні вимоги щодо державного обліку надр, особливості реалізації прав власності на надра.

Грунтовно висвітлено повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування в цій сфері, особливості та порядок набуття прав на користування надрами.

Особлива увага в проекті приділена визначенню вимог щодо видобування корисних копалин, охорони надр, організації державного контролю і нагляду у сфері використання і охорони надр. До інших основних новацій проекту слід віднести створення надійного захисту соціальних, економічних, екологічних інтересів народу України та користувачів надр, а також введення введення сучасних правових механізмів у цій сфері. Зокрема, виділено окремий вид корисних копалин, стратегічно важливі корисні копалини, що усуне можливість використання їх усупереч інтересам держави.

Проектом визначено умови набуття правовласності надрокористувача на видобуті корисні копалини, а також на збудовані ним підземні споруди та інше майно, яке пов'язане з надрами, що утворює надійний механізм захисту прав користувача.

З урахуванням положення Конституції України згідно з якою надра є виключною власністю українського народу встановлено, що надра можуть передаватися тільки у користування при цьому техногенні родовища корисних копалин котрі, які відходи утворюються в результаті видобування та переробки корисних копалин пропонується внести до власності підприємств діяльність яких забезпечила формування цих відходів. При такому підході відповідальність за негативний відходів на навколишнє природне середовище закономірно буде покладено на власника відходів.

Окремою статтею регламентовано право на огляд гірничих виробок сусіднього користувача при підозрі на вторгнення, що має сприяти вирішенню досить типових конфліктів у сфері користування.

Новим є поняття тимчасового гірничого відводу. Встановлено, що такий відвід надається органами гірничого нагляду при проведенні дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, а також при розробці родовищ запасів корисних копалин, які не пройшли державної експертизи.

Разом з цим передбачені умови суміщення розвідки і розробки родовищ корисних копалин, геологічна будова яких відзначається надзвичайною складністю при відносно незначних обсягах корисних копалин. До того ж запропоновано ввести такий вид користування надрами, як старательська розробка. Це дасть змогу забезпечити потреби виробництва у сировині, добування, якої недоцільне з економічних розрахунків. Крім цього, регламентується питання геологічного і маркшейдерського обслуговування у процесі розробки корисних копалин.

Положення нової редакції Кодексу про надра спрямовані на удосконалення гірничих відносин України та створюють, з одного боку, умови для більш ефективного державного регулювання і управління надрокористуванням, а з іншої, зміцнюють позиції надрокористувачів і забезпечують сприятливі умови для інвестицій у геологічне вивчення і розробку надр.

Доводжу до вашого відому, що відповідальний за опрацювання законопроекту Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує прийняти проект Кодексу про надра за основу.

Позитивні висновки до законопроекту, надали також Комітет з питань промислової політики і підприємництва та Головне науково-експертне управління.

Насамкінець хотілось би ще раз відмітити, що необхідність прийняття цього законопроекту диктується понад десятирічним досвідом користування надрами. Ми зобов'язані виправити неузгодженості та усунути складнощі в одній з найважливіших галузей економіки.

Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати проект Кодексу у першому читанні.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи будуть запитання? Будь ласка, запишіться.

Так, прошу покажіть список. 5 хвилин.

Кульчинський, підготуватися Морозу.

11:16:55

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

........ я маю, то і передавайте.

Я хочу до вас з таким питанням. Сюди подивіться, ось вправо, вправо.

При заключенні договорів оренди на користування землею для сільськогосподарських земель. Я зустрівся з такими з такими договорами у нас на Полтавщині, зокрема, в Зінківському районі, коли орендар у договір закладає право використовувати надра, які є, хоч договір укладений на сільськогосподарські роботи, на пай. А він закладає туди право користуватися надрами. Це суперечить даному законопроекту чи він це дозволяє?

ЧЕРЕПАНЯ В.М. Дякую за запитання.

Доводжу до вашого відома, що це питання врегульоване проектом Кодексу про надра, де чітко розмежовані функції і права всіх ланок виконавчої влади, які можуть займатися даним питанням. Проектом Кодексу про надра ці питання врегульовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Мороз передає своє слово Лещенку. Підготуватися Сухому.

11:18:11

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний В'ячеславе Михайловичу, ви мали необережність сказати, що положення чинного Кодексу про надра застаріле. Я вам повинен сказати, що за часів радянської влади надра використовувалися ефективно, на користь народу. Зараз там анархія.

Я прошу вас уточнити, в чому вони застарілі. Дякую.

ЧЕРЕПАНЯ В.М. Дякую за запитання.

Перш за все, я говорив у своїй доповіді, що необхідність розробки нового кодексу про надра обумовлена тим, що норми прийнятого у 1994 році кодексу на даний час застарілі і не відповідають потребам практики використання надр. В першу чергу, старий Кодекс про надра не забезпечує приток інвестицій в надрокористування, як і не забезпечує ряд інших питань, які потрібно вирішувати і які викликані саме ринковою трансформацією економіки нашої країни. Ці питання якраз врегульовано в новому проекті Кодексу про надра. Він є більш модернізованим і більш приємлимим для сучасного використання і охорони надр. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сухий. Підготуватися Калінчуку.

11:19:55

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, депутатська фракція політичної партії "Трудова Україна".

Скажіть, будь ласка, цей законопроект урядовий і в разі його прийняття ми беремо на себе спільну відповідальність за його реалізацію. В мене є одне центральне, глобальне запитання. Чи є у вас на сьогоднішній день тверда переконаність, тобто переконаність уряду, що з цим законопроектом ми отримаємо змогу зменшити тяганину, волокиту, суб'єктивізм та оту анархію при наданні дозволу використання надр, про яку вже сьогодні в цьому сесійному залі говорили колеги. Тобто, чого ми намагаємося досягнути головного якого центральне завдання ми намагаємося досягнути з прийняттям цього законопроекту? Дякую.

ЧЕРЕПАНЯ В.М. Дякую за запитання. Якраз ті негативні явища, про які ви мали змогу говорити, якраз будуть усунуті в результаті прийняття нової редакції Кодексу про надра. Саме проект кодексу уточнює і удосконалює завдання законодавства про надра. Принципи саме державної політики у сфері користування надрами, уточнює основні вимоги щодо державного обліку надр, уточнює особливості реалізації прав власності на надра і інші питання, які старим кодексом України про надра не врегульовані. Тому підтримка Кодексу про надра буде суттєвою і буде допомагати вирішити всі ці питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калінчук.

11:21:47

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановний В'ячеслав Михайловичу, згідно проекту, ставки, механізми і обчислення та порядок справляння збору за спеціальне використання природних ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Так в проекті вашому записано. Але ж ця норма проекту не узгоджується із законом України про систему оподаткування, адже там ставки збору і оподаткування встановлюються Автономною Республікою Крим, Верховною Радою України, Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, сільськими та селищними радами. Як цю колізію розрулити? Дякую за відповідь.

ЧЕРЕПАНЯ В.М. Дякую за запитання. Якщо проаналізувати проект Кодексу про надра, якраз ці питання і врегульовані. Кабінет Міністрів буде розробляти методику, про яку ви говорили, і, я думаю, що ці питання, якій йдуть у розбіжності з податковим законодавством також будуть врегульовані у нормальному режимі. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеславе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

Я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадія Борисовича Руденка. Будь ласка, 5 хвилин.

11:23:18

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги! Я зекономлю мабуть час. Час від часу потрібно міняти законодавство, зокрема, Кодекс про надра. Звучало питання, що він застарів і чим він застарів? Дійсно, прийшли ринкові механізми, раніше у сфері надрокористування панували компанії з державною формою власності, ефективно чи неефективно, це вже питання інше, вони працювали, але сьогодні є реалії життя, реалії життя такі, що власним ресурсом, власним бюджетом Україна не впорається з тим величезним потенціалом, який є у наших надрах. Тому, безумовно, ринковість і намагання бути привабливим для інвестора - це та база, яка закладена у концепцію Кодексу про надра.

Чи було бажання у нас, депутатів, стати , скажемо, ініціаторами такого кодексу? Так, але, на жаль, ми не були ще вчасно так підготовлені до того, щоб вносити свій альтернативний проект Кодексу про надра. Тому, я думаю, я вас закликаю проголосувати за законопроект у першому читанні, щоб ми могли свої пропозиції, який дуже багато, внести вже на друге читанні. Тому що, дійсно, є протиріччя деякі, вони вже занотовані й експертним відділом, і нашим комітетом. Але, повторюю, ми в цілому підтримуємо законопроект і просимо вас віддати свої голоси. А у другому читанні ми вважаємо, що він буде вже таким, яким усі бажають бачити Кодекс про надра. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Прошу записатися. Будь ласка, висвітліть. П'ять хвилин. Кармазін, підготуватися Соломатіну.

11:25:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу, у мене до вас є питання. Як ви відноситесь до подальшого наступу на права Верховної Ради України щодо встановлення ставок обчислення механізму й порядок справлення зборів за спеціальне використання природних ресурсів, які зараз тут пропонується забрати й передати до уряду? Як ви відноситеся до того, що у цьому Кодексі практично нічого не сказано про охорону довкілля? І як цей Кодекс буде впливати на те, що зараз роздали, ви знаєте, в період канікул, повністю "роздерибанили" (я вживу таке слово, прошу вибачення, що воно не зовсім літературне) "Укррудпром". Усе розподілили між олігархами. І цей Кодекс якраз під це і зроблений, чи ні?

РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Перше, щодо вашого першого питання Юрій Анатолійович, на рахунок того, що не вистачає в поданому законопроекті статті щодо охорони довкілля. Я наголошував на тому, що Кодекс потрібно в новій редакції приймати. Чи є у нас зауваження? Є. Ми готові їх внести до другого читання. В вас також було питання, пов'язане з тим, що законопроект тим чи іншим чином пов'язаний з Укррудпромом, ніякого немає тут зв'язку. Кодекс дійсно потрібен. Щодо питання, що відбирають повноваження у Верховної Ради, ви знаєте, мабуть, де в чому ми самі винні в цьому, тому що ставки - це питання ринкове. Сьогодні є кон'юнктура на нафту, потрібно піднімати ставки збору, завтра впала кон’юнктура на нафту - потрібно опускати. А Верховна Рада, на жаль, інколи показує свою недієздатність і важливі законопроекти і соціально-економічні інколи лежать у Верховній Раді місяцями. Тому вважаю на даний момент, коли є відповідальність солідарна Кабінету Міністрів і парламентської більшості це є доцільним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін, підготуватися Бульбі.

11:27:32

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Шановний Геннадію Борисовичу, скажіть, будь ласка, з вашої точки зору, наскільки є доцільним відокремлення від Кодексу про надра питань, пов'язаних з видобутком нафти і газу? Чи не постане в нас наступного разу пропозиція окремим кодексом або законопроектом регулювати гірничо-металургічний комплекс України? Потім видобуток уранових руд, чистої питної води тощо. Чи не вважаєте ви за доцільне вилучити взагалі ось це положення про відокремлення видобутку нафти і газу і врегулювання всіх цих відносин з кодексу, а навпаки залучення до цього кодексу? Дякую.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую, Юрію Петровичу. Перш за все у мене є своя точка зору. Але я відповідаю як голова комітету профільного. Тому моя позиція наступна. Закон про нафту і газ - це спадщина, з якою ми працюємо. Тому в принципі, якщо ми доопрацюємо нову редакцію Кодексу про надра так, як необхідно, і впишемо туди, в тому числі і розділ по нафті і газу, я вважаю, що можна спокійно тоді вже виходити на анулювання старого проекту про нафту і газ і працювати з системним кодексом про надра. Це все, Юрію Петровичу, у наших з вами руках. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бульба. Підготуватися Манчуленку.

11:29:12

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба. Прошу передати слово Миколі Рудьковському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Рудьковського.

11:29:19

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Геннадію Борисовичу, цей кодекс - це той же самий Земельний кодекс, але в галузі так би мовити регулювання видобутку.

Ми на нашому комітеті проаналізували, мається на увазі весь запропонований закон, і прийняли рішення звернутися до вас як до голови профільного комітету направити кодекс в уряд на доопрацювання. І це була позиція всіх - і комуністів, і соціалістів у комітеті, і "Нашої України", і головування було там представника більшості. Тобто це була спільна позиція. Кодекс не готовий до розгляду у Верховній Раді. Для чого його зараз за п'ять хвилин протягувати, ніхто не розуміє. Поясніть це.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Перш за все ми протягуємо його не за п'ять хвилин. Питання Кодексу про надра стоїть в усіх програмах, в тому числі уряду. Тому вважаю, що перше читання - це є достатній стимул для того, щоб підготуватися всім парламентським фракціям, всім громадським організаціям, фахівцям, які працюють в цій сфері, щоб в другому читанні цей проект був, дійсно, таким, який відповідає дійсності, тому що, на жаль, повторюю, цей законопроект потрібно було подавати ще рік-півтора назад. Час цього потребує. Тому, я вважаю, що друге читання - це достатньо серйозний механізм, щоб ми попрацювали виважено і підготували, дійсно, хорошу концепцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Манчуленко.

11:31:14

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 230 округ, Українська народна партія, блок Віктора Ющенка.

Геннадію Борисовичу, я думаю, що на часі питання про прийняття нового Кодексу про надра, але ми знаємо, що інколи благими намірами вимощена дорога до пекла. Надра належать українському народу згідно Конституції, але там пропонується передавати у користування надра. Ми маємо багато фактів, на жаль, до цього часу, коли передаються різні об'єкти у користування чи в управління, і потім таким чином та чи інша фінансово-олігархічна група підминає його під себе. Ми на даний час маємо багато таких прикладів, коли беруть земельну ділянку у довгострокову оренду і там записуються цей договір оренди, в тому числі і користування надрами.

Чи нова редакція цього кодексу, вона унеможливить у майбутньому такі факти, щоб, дійсно, надра належали українському народові, а не через користування ті чи інші групи, фактично, відчужать надра від народу? Дякую.

РУДЕНКО Г.Б. Дякую за питання.

Ну, я перш за все хочу сказати, що те, що окремі підприємці, псевдопідприємці записують в договорах оренди земельних паїв право працювати з надрами, це їх власна ініціатива, як не є законною, тому в даному випадку я просто прошу вас бути нормальним законодавцем і пояснювати це людям. Тому я вкажу... це питання, воно провокаційне є, і я не бачу сенсу на нього взагалі відповідати. Це абсурд, це беззаконня, і з цим потрібно покінчити. Але повторюю, це ініціатива підприємців окремих.

Щодо того, що надра можуть бути кимось привласнені, то, повірте, з точки зору наших геологів більше 30-ти трильйонів доларів у нас запасів, з яких дуже велика кількість розвіданих в наших надрах. Бюджет - це 300 мільйонів гривень. Тобто, з такими показниками і навіть не 10 трильйонів, а 1 трильйон доларів, які є запасся в наших надрах. Ми будемо дуже дуже довго використовувати. Потенціалу у нас власне для цього немає, тому потрібно відкриватися і підприємства. які будуть будуватися на наших надрах вони залишаються в Україні. платять податки, платять рента.

Я вважаю, що є ефективним користуванням наших надр і гроші від цього користування будуть залишатися в нашому бюджеті, а саме, у нашого народу. А наше завдання з вами, як парламентарів, ефективно розподіляти це через бюджет. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Борисович, сідайте, будь ласка.

Прошу висвітлити на табло список, хто записався на виступ. У нас таких 5 народних депутатів. Відведемо для обговорення питання 15 хвилин. Я запрошую до слова Мельничука Миколу Васильовича. За ним буде виступати Кармазін.

11:34:11

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Я висловлю свою точку зору і не тільки свою, а й колег - фахівців, що поданий кодекс на розгляд парламенту країни він є недосконалим в першому читанні. Тому не треба агітувати за те, щоб ми доопрацювали.

Взагалі ми вважаємо так, що законопроект, який подається в парламент, він повинен проходити 70 відсотків в першому читанні і 30 відсотків залишатися на доопрацювання. Але, тоді, коли він недосконалий до першого читання його просто -на-просто приймати не потрібно.

Але, з цього приводу я хотів би висловитися по декільком питанням. Все-таки давайте ми, чи відповідає сьогоднішній кодекс поданий на розгляд парламенту, чи він передбачає раціональне використання надр, чи сьогодні в Україні дотримується цей Закон про використання надр, чи Державний комітет з природних ресурсів контролює ці питання? На мій погляд, ні.

Я приведу лише один приклад. Новоселицький район Чернівецької області. Коли голова районної державної адміністрації Нікітін взявся наводити в цьому питанні порядок, а там є таке підприємство, як Мамализький гіпсовий завод, то він отримав погрози: "Яка тут рекультивація? Що ви хочете від нас?" 10 років цей завод користується кар'єром - жодного року не проводив рекультивацію земель. І пан Круншевський, який очолює цей завод, особисто погрозив пану Нікітіну, що він його зніме з роботи. Мабуть, я впевнений в тому, що Президент призначає, а не пан Круншевський призначає керівництво районних державних адміністрацій.

З цього приводу хотілося б наступне сказати: що йде просто боротьба за надра, за те, що належить народові. Все-таки, а що залишиться людям? Якщо сьогодні мішками ті керівники гарбають з надр свої, будемо говорити, прибутки формують, то що залишиться людям?

І тому сьогодні приклад по Новоселицькому гіпсовому заводу, по інших може говорити про те, що у нас недосконале законодавство з цього приводу. Ми організовуємо різного приводу ліцензії видаємо, конкурси, тендери і так далі, а виграють "мішки з грішми". І нічого, якщо би там захотіли так, як в нас або в Івано-Франківській є потужна фірма, інші фірми, виграти тендер - вони ніколи не виграються, тому що "мішки виграють з грішми".

І тому і цей кодекс, і інше законодавство України є недосконалим. Ми пропонуємо все-таки не голосувати за даний кодекс, а хай доопрацюють і його подадуть нормально на розгляд парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має народний депутат Кармазін. За ним буде виступати Соломатін.

11:37:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Йдучи на першу сесію, я замислювався. Думаю, яке складне становище є у керівництва Верховної Ради і уряду. Що ж перше поставити на розгляд? Їй Богу, я не знав що першим поставлять. Коли поставили закон про... Кодекс законів про надра і такий недолугий, я зрозумів головну мету цього уряду. Головна мета - зараз ще направити свої взори і в надра. Ви туди вже давно їх направили, шановні, і мабуть відповідь є саме в цьому кодексі. Я нагадаю вам статтю 13 Конституції України, яка передбачає, що "і земля, її надра, і атмосферне повітря, водні і інші природні ресурси, які знаходяться на території України є об'єктами права власності українського народу". Саме через це від імені українського народу права власності мають здійснювати тільки державні органи влади. І тому я вважаю, що цей кодекс поки що є абсолютно недолугим, проаналізувавши які зміни є до Прикінцевих положень, наприклад. Другий пункт Прикінцевих положень, як "внести до Закону України про систему оподаткування такі зміни", і повністю вносяться зміни. Система оподаткування. Які ми зараз заслухали з вами профільні комітети? Ми заслухали комітет з питань бюджету? Не заслухали. Ми з питань економіки заслухали який висновок робить комітет? Не заслухали. Що ж ми тоді робимо, шановні? Мабуть не туди рухаємося. Для чого це робиться? Тому, на мій погляд, все це робиться для того, щоб змінити питання по власності і, скажімо, 27 стаття вже дає відповідь на це питання. Тут пропонується написати "у разі набуття права власності на споруди та інше майно, пов'язане з використанням надр, їх власник має переважне право на отримання спеціального дозволу на користування надрами" і потім проводьте які хочете конкурси. Уже хто заліз і хто щось поставив, він уже має право переважне. А ви потім дайте хоч в 25 разів кращі умови. Вони вже потім нікому не потрібні. Тому я подивився на цей закон, він є дійсно "сирий", я погоджуюся з тими висновками, які сказали. А те, що ставки, механізми обчислення і порядок справляння збору за спеціальне використання природних ресурсів тепер хочуть встановлювати урядом, то це повністю порушення і Конституції, і чинного Закону про систему оподаткування, бо там написано. що ставки податків і зборів встановлюються не тільки Верховною радою України, а і Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами.

Таким чином ми забираємо механізми впливу у міських рад, ми забираємо механізми впливу у Верховної Ради.

І я абсолютно не погоджуюся з тим, що недієздатна там Верховна Рада і так далі. Мова йде тут зовсім про інше. Верховна Рада дієздатна, вона представляє український народ.

Я пропоную цей кодекс відправити на доопрацювання і записати там, як будемо захищати довкілля, що будемо робити з териконами, які зараз лежать і у Дніпропетровський області, і у Донецькій області, і у Луганській області. Що треба...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Слово має народний депутат Соломатін. Підготуватися Онопенку.

11:41:05

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, професійний геолог-розвідник.

Шановні колеги! Проект Кодексу про надра не менш важливий, ніж Земельний кодекс, навколо котрого саме тут у нас ламалися списи. А можливо ще більш важливий, бо родючість грунтів, земель можна відновлювати, але те, що забрано з надр, його відновити неможливо.

Проект Кодексу про надра запускає механізм ринкових відносин надрокористування, але, на жаль, не на користь державі, а, насамперед, так званому, стратегічному інвестору. А всі ми з вами добре знаємо, що у стратегічного інвестора мета одна - збагатитися сьогодні, а хто буде ці надра розвідуватися, щоб приростали ці багатства, щоб там у нас було родовищ корисних копалин не на 10 трильйонів, а збільшувалася ця кількість, на це кодекс не відповідає.

Що слід зробити, щоб родовища корисних копалин у надрах працювали дійсно на користь всього українського народу, на користь кожного громадянина України, як це записано у Конституції України? І саме тут я хочу звернути вашу увагу на те, що у нас, у Верховній Раді України й в уряді протягом кількох років не опрацьовано і не вирішується питання про концепцію рентної політики України. Нарешті, кілька місяців тому опрацювання цього документу було закінчено в Мінекономіки європейської інтеграції. Але певні сили, і насамперед, з моєї точки зору, які мають свій інтерес у надрокористуванні загальмували подальше доопрацювання цього законопроекту і він був штучно захоронений у ........... Кабінету Міністрів.

Друге. Давайте з вами згадаємо, що саме тут утворили Тимчасову спеціальну комісію з питань надрокористування, коли виникли певні дуже великі проблеми з ліцензуванням надрокористування. Де ця комісія? Я це питання звертаю і до себе, бо я член цієї комісії, але я не пам'ятаю, щоб ми хоч раз збиралися, щоб розглянути ці питання. Без звітування цієї комісії ми не можемо просуватися і на цьому шляху розгляду Кодексу про надра.

Я хочу вам нагадати як саме в цій залі був доблесно провалений законопроект номер 3036 про ліцензування певних видів діяльності, котрим передбачалася обов'язкова видача ліцензій на видобуток корисних копалин.

І "нашоукраїнці", і центристи, і соціалісти не голосували за цей законопроект, бо всі вони зацікавлені в тому, щоб не було порядку й ладу в надрокористуванні.

Тому хочу сказати, не можна цей законопроект зараз розглядати, навіть брати його за основу...

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Дякую вам. Онопенко Василь Васильович, фракція блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

11:44:28

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, за часів незалежності України прийняті сотні тисяч законодавчих актів і дуже добре, що ми займаємось кодифікацією їх. Але, я повинен зазначити, що проект Кодексу про надра має певні недоліки. Я думаю, що їх було би значно менше, якби цей кодекс пройшов через Комітет з питань правової політики, який відповідно до Регламенту до розпорядження Голови Верховної Ради опікується кодифікацією і систематизацією чинного законодавства. Ви знаєте, що фактично всі кодекси, які проходили через Верховну Раду, розглядалися нашим Комітетом з питань правової політики. І саме тому, що ми не розглядали його, даний проект Кодексу має досить багато недоліків. За браком часу я лише зупинюся на деяких з них, зокрема: цим кодексом в статті 34 вноситься інше поняття. Поняття сервітуту надр, тобто користування чужим майном. Разом з тим, в Цивільному кодексі, в статті 401, який сьогодні є чинним і діє є інше поняття - земельний сервітут. Це не просто підміна, чи різниця термінів. Все це може привести на практиці до певних негативних наслідків. Крім того, цим же кодексом надається право на сервітут лише на визначений строк. Разом з тим статтею 403-ю Цивільного кодексу України передбачено укладання сервітуту на невизначений строк, тобто безстроково. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що проект даного кодексу не проходив експертизу в Верховному суді України. Але хто саме, як не Верховний суд, як не інші суди будуть застосовувати норми майбутнього кодексу, який сьогодні розглядається Верховною Радою.

Тому, незважаючи на певні переваги, які має цей проект кодексу, і на ту велику роботу, яку зробили Комітет екологічної політики та природоохоронної діяльності, Чорнобильської катастрофи, я думаю, нічого страшного не станеться, коли ми направимо даний проект кодексу на доопрацювання, коли наш Комітет з питань правової політики розгляне його і з точки зору відповідності його іншим законодавчим актам і системі законодавчих актів, які в Україні, крім того, якщо цей кодекс буде у нас в комітеті, ми його направимо до Верховного суду, де є відповідна домовленість, співпраця. І Верховний суд, можливо і Міністерство юстиції, інші зацікавлені органи центральної державної виконавчої влади внесуть свої поправки і пропозиції. Тому я думаю, зараз поки що рано голосувати за цей цілісний документ.

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Кодексу України про надра. Реєстраційний номер 5471.

11:48:05

За-173

Рішення не прийнято.

Яка позиція комітету? Будь ласка, мікрофон Руденка Геннадія Борисовича, голови комітету.

11:48:22

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Прошу на доопрацювання.

ГОЛОВА. Я вношу пропозицію комітету про направлення на повторне перше читання проекту Закону України "Про надра", реєстраційний номер 5471.

11:48:49

За-156

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, переходимо до розгляду....

Шановні колеги, прошу уваги! Відкриваючи сесію, я настільки розхвилювався, що не оголосив своєчасно, що сьогодні День народження народних депутатів України Лободи Михайла Васильовича і Костинюка Богдана Івановича. Давайте привітаємо їх, побажаємо їм міцного здоров'я, активного політичного довголіття. (Оплески)

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статей 9 і 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" щодо посадових осіб.

Реєстраційний номер 5344. За скороченою процедурою. Доповідач - начальник Головного управління державної служби Мотренко Тимофій Валентинович.

Будь ласка, Валентине Тимофійовичу, прошу коротко, у межах трьох хвилин.

МОТРЕНКО Т.В.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати України!

Представляю на ваш розгляд проект Закону України про внесення змін до статей 9 і 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації, який розроблено відповідно до пункту 1 заходів щодо реалізації стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2004 рік, затверджених указом Президента України від 5 січня 2004 року.

Метою даного законопроекту є посилення правових гарантій, підвищення соціального захисту та охорона трудових прав посадових осіб місцевих державних адміністрацій, зокрема голів, перших заступників та заступників голів, які припиняють свої повноваження у зв'язку з призначенням нового керівника.

Законопроект передбачає доповнення статті 9 - "Припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій" та статті 10 - "Заступники голів місцевих державних адміністрацій" новими частинами, в яких зазначені конкретні гарантії для голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників у разі звільнення через незалежні від них причини, а саме: закінчення строку повноважень або призначення нового керівника. Зазначеним державним службовцям гарантується надання попередньої роботи посади або рівноцінної роботи та посади, або збереження за ними середньомісячного заробітку строком до 6 місяців за умови, що вони займали ці посади не менше 3 років. Якщо таке звільнення відбулося менше ніж за 6 місяців до досягнення колишнім головою, першим заступником, заступником голови місцевої Державної адміністрації пенсійного віку і за цей період він не зміг працевлаштуватися на посаду державного службовця, то він не втрачає права на призначення пенсії державного службовця при досягненні пенсійного віку протягом цього періоду працевлаштування.

Передбачені у цьому проекті гарантії запропоновані з урахуванням чинного правового захисту та гарантій для депутатів місцевих рад. Так депутатам місцевих рад, які працювали у раді на постійній основі після закінчення таких повноважень відповідно до статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" надається попередня робота, а за її відсутності інша рівноцінна робота на тому самому або за їх згодою на іншому підприємстві. Уразі неможливості надання відповідної роботи за ними зберігається не більше 6 місяців заробітна платня. Внесення змін передбачених проектом сприятиме забезпеченню єдиного підходу щодо законодавчого гарантованого соціального захисту відповідних категорій державних службовців та осіб місцевого самоврядування. Вирішення зазначеного питання є особливо актуальним, шановні народні депутати, напередодні виборів Президента України. Після обрання нового Президента України переважна більшість голів перших заступників та заступників голів місцевих Державних адміністрацій буде звільнено з посад та потребуватиме відповідного соціального забезпечення на період їх працевлаштування. Мова йде про тисячі не гірших державних...

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте можливість закінчити доповідачу.

МОТРЕНКО Т.В. Враховуючи наведене, прийняття запропонованих законопроектом змін дозволить зменшити соціальну напругу серед відповідної категорії державних службовців, а також зберегти для майбутнього висококваліфіковані та досвідчені кадри.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Тимофію Валентиновичу. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідачем виступає голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолій Володимирович Оржаховський. Будь ласка.

11:53:47

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 21 квітня поточного року розглянув проект Закону України про внесення змін до статей дев'ять і 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", внесений а розгляд Верховної Ради Кабінетом Міністрів України.

Проектом закону передбачається встановити деякі правові гарантії соціального захисту осіб, що припинили виконання повноважень голови в місцевій державній адміністрації та його заступника. Пропонується гарантувати головам місцевих державних адміністрацій, звільненим з посади у зв'язку із закінченням строку виконання повноважень, надання попередньої роботи, а у разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи.

Проект також передбачає поширити дію статті 37 Закону України "Про державну службу" в частині пенсійного забезпечення і грошової допомоги державним службовцям на осіб, які після звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації під час працевлаштування досягли пенсійного віку.

Також зазначений законопроект пропонує перелічені гарантії поширювати на заступників голів місцевих державних адміністрацій, звільнених з посади у зв'язку із припиненням повноважень голови місцевої державної адміністрації, якому вони були підпорядковані.

Комітет по державному будівництву та місцевому самоврядуванню під час розгляду зазначеного законопроекту по даному питанню не визначився. Голоси розділилися порівну.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку від 13 квітня поточного року пропонує при розгляді у першому читанні законопроект відхилити. Дякую.

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Анатоліє Володимировичу. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, переходимо до обговорення 2 - за, 2 - проти.

Прошу висвітити на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Підготуватися Євгену Гірнику.

11:56:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна президія! Шановні колеги! Шановні виборці! Я від імені "Нашої України" ще раз хочу вас привітати із початком нашої сесії. А з приводу цього законопроекту скажу ось що.

Дуже мудрий єврейський філософ Меламет сказав таку фразу: "Коли все стане на свої місця, багато кому не вистачить місця". Мені здається, що є щось символічне у тому, що сьогодні наша Верховна Рада відхилила законопроект про надра, який був спрямований на те, щоб допомогти мародерам, які знають, що через там 55 днів вони відійдуть із цієї території, через те проводять зачистку і надр, і банків, і тому подібне.

Я хочу сказати, що цей законопроект хтось настільки запланував і намагається його сьогодні провести, що по-моєму він піде тільки на користь українській демократії. Я пригадую як на початку 90-х років так само номенклатура тодішнього Радянського Союзу спромоглася ще в останній момент ще себе захищати, ще підняти заробітні плати і це фактично повернулося проти них. У даному законопроекті (це 9 і 10 стаття) ті доповнення, які пропонується, я особисто вбачаю точнісінько те саме. Перед тим як ці хлопці мають вийти із своїх кабінетів, ми хочемо їх захистити. Люди добрі! За кожним з нас же стоїть десь 200 тисяч виборців. МИ про них не думаємо, а в перший день сесії ми хочемо захистити оцих, значить, чиновничків із обласних і районних адміністрацій. Це в той час, коли я щойно буквально ось об'їхав дуже багато районів і виступав (районів Чернігівщини), вони ж розбігаються як руді миші, коли хто-небудь приїздить із опозиції так, ніби ми вже не народні депутати і з нами взагалі не можна спілкуватися.

Я абсолютно переконаний, що цього робити сьогодні, якщо ми це зробимо, і проголосуємо, це аморально, це глибоко аморально. Я переконаний, що після президентських виборів можна буде взагалі переглянути цей весь законопроект сьогодні про державних чиновників. Що вони зробили для незалежності, скажіть мені? Крім хабарів, це кожна людина вам скаже. Взагалі треба було б накласти мораторій на Закон про державного службовця сьогодні. Це не тих ми маємо сьогодні службовців, які, скажімо, покращили життя на Україні, які служать нашим людям. Я категоричний у цьому і категорично кличу вас за цей проект не голосувати. Він не на часі, і він буде для нас всіх просто-напросто аморальний. Дякую.

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка.

11:58:57

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, Долинський виборчий округ, фракція "Наша Україна".

Шановні депутати! Питання про цей законопроект досить штучне. Питається, чому не виникали такі проекти у 1999 році на попередніх Президентських виборах? Та тому що державні адміністрації після виборів президента мали подавати у відставку, тоді практично і не застосовувався. Так, я собі уявляю висококваліфікованих державних службовців у місцевих державних адміністраціях і, з одного боку, вони дійсно мають майже необмежені повноваження у своїх районах, а, з другого ...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку.

Шановні народні депутати! Шановні присутні! У зв'язку з трагічними подіями у місті Беслані Російської Федерації Президент України своїм указом постановив вшанувати в Україні пам'ять загиблих хвилиною мовчання сьогодні о 12-ій годині по всій державі. Прошу вшанувати пам'ять трагічно загиблих.

( Х в и л и н а м о в ч а н н я)

ГОЛОВА. Прошу сідати. продовжуйте, будь ласка.

ГІРНИК Є.О. Володимире Михайловичу, але прошу мені продовжити, бо тут немає контролю часу, я навіть не знаю скільки я говорив.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, говоріть.

ГІРНИК Є.О. Я співчуваю працівникам державних адміністрацій. Дійсно вони заложники даної системи. Я впевнений, що дуже багато їхніх заяв є в обласних адміністраціях. Якщо не буду досягнутий відповідний процент на виборах, вони мають позбутися своїх місць. Але ми повинні зрозуміти, що ця система є аморальна і що вона довго існувати не може.

Ми в передочікуванні президентських виборів і реформ після них. І не відома роль державних адміністрацій після цих виборів у результаті адміністративної реформи. Загальна практика заключається в тому, що подібні гарантії, які пропонуються у цьому законопроект мають тільки виборні органи, і то не в тому обсязі, в якому передбачено цим законопроект. Тому я згоден із депутатом Яворівським, що розгляд цього законопроекту не на часі. Тим більше він підкріплений, такий висновок, відповідними висновками Науково-експертного управління, що для держслужбовців першої категорії це питання можна вирішити поправками до відповідного Закону "Про державну службу". Але мені здається, що до цих питань ми маємо повернутися вже на наступній сесії.

На даний момент цей законопроект я пропоную зняти, як такий, що не відповідає політичним реаліям і стоїть, і має політичне замовлення, і стоїть не на часі. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Дякую. Шановні колеги, ми завершимо розгляд цього питання і тоді завершимо роботу. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Михайлу Мельничуку.

12:02:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія "Захисники Вітчизни, солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенко "Наша Україна". Шановні народні депутати, я думаю, що для такого проекту треба було б дати спеціальну назву. Ну щось типа того: "Спроба врятувати посібників режиму" або "Про порятунок кучмоноїдів" або "Спасайся хто може". Народ сам визначить потім: як дати ту чи іншу назву. Але я хотів би підійти з правової точки зору до подібного законопроекту і виключно з правової. Я впевнений, що не треба боятися державним службовцям президентських виборів. Я також переконаний в тому, і закликаю майбутнього президента Віктора Ющенка оцінювати людей по діловим якостям, по відданості державі і дотриманню законодавства. Зрозуміло, що такого як представник голова адміністрації в Комінтернівському районі Одеської області ... мабуть буде віддано під суд за ті речі, які зроблені зараз, взагалі забороняється інша думка, в Комінтернівському районі посадові особи адміністрації залучені до агітації і так далі, і так далі. Але яке це має відношення до закону? І саме тому, я думаю, що ту комісію, яку ми створили на чолі з Володимиром Михайловичем, я думаю, що вона принесе свою користь.

Закон “Про державну службу” встановлює, що за державними службовцями, які займали посади 1-ої категорії не менше 3-х років і звільнені у зв'язку з зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноваження органу зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року. Таким чином мова йде про те, що питання по головам обласних держадміністрацій уже врегульовано. Уже врегульовано чинним законодавством.

Що стосується питань, які пов'язані із заступниками голів обласних чи районних адміністрацій, то це абсолютно невиправдано ні з якої точки зору. І більше того я хотів би запитати у людей, які готувати цей проект. А де економічне обгрунтування цього проекту? Адже ні один проект не виноситься на розгляд без економічного обгрунтування. Скільки буде коштувати для бюджету, що люди, які привели до найчисельнішого голодомору в Україні, до цього кучмівського голодомору, зараз ми їх хочемо утримувати ще з бюджету і потім давати пенсію достроково. Хоча стаття 37 Закону України "Про державну службу" говорить, що однією з умов призначення пенсії є наявність відповідного стажу державної служби.

Таким чином мені здається, що навіть така спроба рятувати тих, хто сьогодні порушує закон чи заставляють кого порушувати закон зроблена дуже-дуже невдало. І треба було робити на багато краще. Звісно, як всі порядні люди, я проголосую проти цього закону. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Будь ласка.

12:06:08

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні друзі, шановний Володимире Михайловичу. Щойно була хвилин мовчання. Учора фракція Соціалістичної партії України на чолі з Олександром Олександровичем Морозом відвідала російське посольство. Ми висловили своє співчуття російському народу і тим родинам, які постраждали від терористичного акту.

Що стосовно даного закону. Я погоджуюся з моїм колегою Яворівським, що, можливо, так, можливо, ми повинні подбати про виборців, а не про тих, хто працює в органах виконавчої влади. Але в нас, у соціалістів, є інша думка. Давайте все-таки думати не про те, що сьогодні там коїться, а думати про те, що ми завтра прийдемо до влади, а це так станеться, і ми з цими людьми будемо працювати.

І якщо сьогодні вносяться зміни до якогось закону, будемо говорити про цей закон, про який ми сьогодні говоримо, то, безумовно, що він підсилюється. Тому треба буде продумати, проголосувати за цей закон, підтримати тих людей, які працюють сьогодні і у виконавчих структурах, бо завтра нам з ними треба буде працювати.

А щодо інших питань, які тут піднімалися, то я хотів би сказати слідуюче, що фракція Соціалістичної партії України і одноразово Олександр Олександрович мороз виступав і виступає про те, щоб ми все-таки повернулися до Закону про місцеве самоврядування, укріпили, щоб все-таки представницькі органи влади на місцях були тим органом влади, які б впливали на економічну ситуацію, на соціальний розвиток регіону, а не були сьогодні придатком до виконавчої гілки влади. Або ми зробили сільську раду якоюсь гілкою виконавчої структури, що сьогодні сільський голова, який обирається народом, у принципі, він буде підпорядкований голови районної державної адміністрації. Це не повинно бути так. Як же ж він тоді у своїх діяннях може, будемо говорити, наполягати на розвитку тієї території, якщо його зовсім інше диктує з боку районна державна адміністрація чи обласна?

Нам, шановні друзі, є над чим працювати, ми повинні все-таки розглядати сьогодні закони в контексті того, що це повинен бути закон, а не в контексті виборчої кампанії, на чому наполягає наш лідер Олександр Олександрович Мороз. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд проекту закону про внесення змін до статей 9 і 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (щодо посадових осіб) завершено.

Комітет не прийняв якогось рішення з цього приводу, і рекомендує Верховній Раді визначитися щодо указу законопроекту.

Тому відповідно до Регламенту я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер - 5344, про внесення змін до статей 9 і 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації щодо посадових осіб". Прошу визначатися.

12:09:46

За-149

Рішення не прийнято. Яка пропозиція комітету? Пропозиція комітету відхилити. Законопроект відхилено. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати! Відповідно до прийнятого нами рішення ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Після обіду робота в комітетах, фракціях. Завтра ми продовжимо роботу 0 10 годині відповідно до затвердженого розкладу. Дякую за роботу.