ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13 січня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:08

Зареєструвалося в сесійній залі 393 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте проінформувати вас про результати нашої роботи учора на пленарному засіданні, тобто 12 січня. Розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято два закони, сім законопроектів прийнято у першому читанні за основу, п'ять законопроектів відхилено. За результатами розгляду пропозиції Президента України. Подолано вето Президента України на два закони України, шість законів прийнято у новій редакції, три закони скасовано.

А тепер оголошення, шановні колеги. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Бондаренка Георгія Івановича зі складу фракції "Регіони України".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Поплавського Михайла Михайловича до складу фракції Народної аграрної партії України.

Шановні народні депутати, я розумію, що у вас передсвятковий настрій, але тим не менше продовжити треба працювати. Розклад засідання на сьогодні, на четвер, вам роздано. Переходимо до практичного розгляду питань. Оголошується до розгляду проект Постанови про звільнення членів Рахункової палати, тобто ми розглядаємо питання про звільнення членів Рахункової палати. Доповідач - Цушко Василь Петрович. Будь ласка, Василю Петровичу.

10:05:31

ЦУШКО В.П.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! В наш комитет поступило доручення Голови Верховной Рады с подачи головы Рахунковой палаты про освобождение с занимаемых должностей членов Рахунковой палаты Хропатого Бориса Федоровича - секретаря Рахунковой палаты, Огородникова Виктора Савовича - нового контролера Рахунковой палаты и Мельничука Виталия Григорьевича - заступника головы Рахунковой палаты в связи с окончанием срока ихнего пребывания на должностях.

Комитет рассмотрел эти подання и предлагает сегодня Верховной Раде освободить выше названных трех человек от должностей в Рахунковой палате согласно действующего Закона после окончания срока ихней деятельности. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, запитання є? Три хвилин, будь ласка, запишіться на запитання. Так, Юрій Анатолійович Кармазін. Потім Анатолій Мороз.

10:06:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чим пов'язано те, що члени Рахункової палати, які подані на затвердження, бо в зв'язку з закінченням терміну до сих пір не винесені на засідання Верховної Ради, хоча ці документи давним-давно вже видавались і нібито ніякої прив'язки прив'язки до Рахункової палати, до президентських виборів немає.

Можливо, з тим, щоб паралізувати Рахункову палату, щоб вона не могла адекватно реагувати на всі розкрадання з Державного бюджету, які відбуваються саме зараз, на те, що робиться по державним закупівлям, те, що робиться по призначенням з порушенням закону зараз, в останні часи Президентом. Можливо, ми їм допомагаємо там десь в комітеті, не виносячи ці питання про призначення? Дякую вам.

ЦУШКО В.П. Спасибо, Юрий Анатолиевич.

Я думаю, что это связано ... 18 декабря закончился их срок. В наш комитет поступили документы на этой неделе. Мы отреагировали моментально, во вторник заседание комитета, в понедельник поступили документы, во вторник заседание комитета, сегодня - в зале. Так что, я думаю, тут обвинять комитет не в чем, мы отреагировали моментально и подали на освобождение. Освободим, дальше будет подання на призначення, я так понимаю.

ГОЛОВА. Анатолій Мороз, фракція комуністів.

10:08:25

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83-й виборчий округ, фракція комуністів.

Шановний Володимир Михайлович, шановний доповідачу!

Я думаю, що у нас у Верховній Раді склалася нормальна практика, коли ми обговорюємо, скажімо там, звільнення або призначення тієї чи іншої людини на ту чи іншу посаду. Але все-таки хотілось би побажати і Валентину Костянтиновичу, і профільному комітету ввести такий порядок, що все-таки це живі люди, люди, які пропрацювали певний період. Яка причина звільнення, більш чітко щоб там було визначено, щоб можна було познайомитися з тим трудовим стажем, який у людини є, і потім уже робити нормальний висновок, звільняти чи не звільняти. Так получається, як кота в мішку: от зараз сказали "звільняється", а я, наприклад, мене бере сумнів, ну, чого людина звільняється? Можливо, треба її заслухати.

Я думаю, що таку практику треба ввести, і тоді більш чітко і зрозуміло буде моє право на голосування. Дякую.

ЦУШКО В.П. С вами можно согласиться, но такую практику можно ввести только изменением Закона про Счетную палату. В законе написано четко, что после окончания срока люди подаются на увольнение - все. А при призначенні можно обсудить то, что вы говорите. Спасибо.

ГОЛОВА. Валентина Петрівна Семенюк.

10:09:44

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановний Василю Петровичу, ми підтримуємо вашу пропозицію. Але я хотіла б з'ясувати, коли комітет буде розглядати призначення і коли ми будемо голосувати по призначенню інших людей? Дякую.

ЦУШКО В.П. Я думаю, що вся проблема про призначення только в том, что мы должны голосовать согласно Закона про Счетную палату бюллетенями. И я так понимаю, что вопрос только технический, что если будем, скажем так, чувствоваться, что зал проголосует и будет присутствие депутатов, то это проблема техническая. Я думаю, что это в ближайшее время будет подано и мы проголосуем.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

10:10:26

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, я хочу долучитися до тих запитань, які тут прозвучали, що все ж таки хочеться, можливо, там і не передбачено перебування цих людей в сесійній залі, з тим щоб вони могли просто прозвітувати про свою діяльність. Я думаю, це було б абсолютно нормально, тому що, в принципі, напередодні тих подій, які відбуваються в Україні, тобто зміна влади, зміна керівництва найвищого, зміна все-таки державної політики, внутрішньої державної політики, хотілося б все-таки почути цих людей і зрозуміти, чим вони займалися там, наскільки вони бачать себе в подальшому, тому що можна перепризначити. Ми чудово розуміємо, що продовжити термін можна цим людям.

Тому, власне, я хотів би, щоб, в принципі, ця практика була Верховною Радою запроваджена, тому що не треба тут тільки до букви закону прислухатися - треба прислухатися і духу закону. А згідно цього Верховна Рада абсолютно вправі закликати сюди цих людей і поспілкуватися або, принаймні, дати їм можливість коротко проілюструвати свою діяльність попередню. І пізніше, задавши їм запитання, ми можемо вияснити, чи можуть вони продовжити свою діяльність, чи, справді, їх треба звільнити. Дякую.

ЦУШКО В.П. Уважаемый коллега Шкиль, я с вами согласен. Но, зная вас как одного из сторонников жесткого соблюдения законов, мы вам предлагаем сейчас только соблюсти закон.

Касательно отчета. Ежегодно предусматривается отчет головы Рахунковой палаты. И тогда мы можем запросить любого члена Рахунковой палаты, которого призначает Верховная Рада, чтоб он отвечал на поставленные вопросы. Хотя я с вами согласен: нужно внести изменения в закон. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, Василь Петрович. Сідайте.

Шановні колеги, я розумію саму причину постановки питання. Одну хвилиночку! Я з мотивів дам, Степан Ількович.

Питання в тому полягає, що серед народних депутатів є настрої, є підтримка тих людей, які працювали відповідний термін відпрацювали в Рахунковій палаті, але сьогодні відповідно до вимог закону, мають бути звільнені, а потім буде розглядатися питання і будуть консультації кого призначати знову для роботи до рахункової палати.

Я поділяю також ті думки, які сьогодні є серед народних депутатів. Тому ми вирішили, шановні колеги, розділити ці 2 питання. Спочатку виконати вимоги закону про звільнення, а потім будемо консультуватися і проводити питання... вирішувати питання про призначення до Рахункової палати, тим більше, що голосування відбувається таємно бюлетенями. Тому я хотів би, щоб ви просто сьогодні прийняли рішення, а потім далі будемо визначатися.

Є потреба обмінятися думками з мотивів? будь ласка, запишіться... Запишіться, будь ласка. Чи з процедури. Хорошо, запишіться. З процедури, будь ласка, 3 хвилини. Так, Михайло Косів, будь ласка.

10:13:43

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Я уважно прочитав це питання, яке зробив наш колега Хмара, про те, що потрібно перед вирішенням нинішнього питання провести звіт Рахункової палати взагалі, який передбачений законом, передбачений кожного року. Я з великою пошаною ставлюся до того що робить Рахункова палата, але перш, ніж я міг би ну з спокійним серцем голосувати за звільнення тих людей, які працювали в Рахунковій палаті, я мусив би все-таки почути не лише формальну причину їхнього звільнення, а і взагалі про всі ті події, про які, до речі, і Степан Ількович також у своєму поданні...

ГОЛОВА. Дякую. Пропозиція зрозуміла.

Будь ласка, Володимир Матвєєв, фракція комуністів.

10:15:01

МАТВЄЄВ В.Й.

Владимир Матвеев, фракция Коммунистической партии Украины.

Вообще я здесь согласен с предыдущим выступающим и должен заметить о том, что если мы утверждаем или даем согласие на назначение какого-то должностного лица, то мы должны при освобождении знать о том, что же он сделал в конечном итоге. как он выполнил свои функции, которые назначены. Или это должно быть в составе отчета Счетной палаты, или это должен быть их личный отчет о проделанной работе. Потому что просто объяснение, что вышел их срок полномочий, он нас устраивает, конечно, но мы же не знаем, что же они сделали. И мы таким образом будем продолжать назначать других людей, у которых мы тоже ничего не спросим. Логики в этих действиях нет.

Поэтому я предлагаю все-таки хоть депутатов ознакомить хоть с каким-то отчетом этих должностных лиц, которых мы освобождаем.

ГОЛОВА. Дякую вам. Станіслав Ніколаєнко, будь ласка.

10:16:00

НІКОЛАЄНКО С.М.

Ніколаєнко, фракція Соціалістичної партії України.

Я бачу, що сесію, Володимир Михайлович, нам завершувати не потрібно, бо на абсолютно зрозумілому питанні ми кучу проблем знайшли. Тут же абсолютно зрозуміле питання. Люди відпрацювали, закінчився термін, як закінчується термін у судді, у члена Конституційного Суду, народного депутата і автоматично ми повинні виконати свій конституційний обов'язок, звільнити цих людей.

Друге питання. Призначення цих людей.

Ще третє питання. Звіт Рахункової палати, яка абсолютно не кореспондується з тим питання, про яке ми сьогодні говоримо. Я не заперечую, щоб був звіт Рахункової палати, але він не ув'язується, скажімо, з тим питанням, яке ми сьогодні голосуємо. Тому я пропоную виконати конституційний свій законний обов'язок - звільнити людей. А у подальшому, хто заслуговує з них, а я думаю, що там всі, можна їх затверджувати і у подальшому.

ГОЛОВА. Дякую. Обмінялися з процедурних моментів.

З мотивів Степан Ількович Хмара і будемо голосувати, з мотивів голосування.

10:17:05

ХМАРА С.І.

Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Я все-таки вважаю, що не можна формально підходити до цього питання, дуже важливого питання, тому що ідеться про дуже важливу структуру, якою є рахункова палата і ми не знаємо, кого подасть на затвердження чи обрання на заміщення, посади які заміщуються, які будуть кандидатури і мотиви, адже ці люди, які сьогодні звільняються, вони мають великий досвід. І на скільки нам відомо, що дехто з них дуже плідно працював і сумлінно працював, але вольовим рішенням, хотів би голова рахункової палати одноосібно позбутися їх і тому він не бажає їх подавати на перезатвердження, хоча Верховна Рада, наприклад, продовжила йому повноваження, перезатверджуючи на новий термін. Чому Голова рахункової палати не діяв

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте, очевидно, таким підемо шляхом, я пропоную, на ваш розгляд, є перший проект постанови про звільнення. Я поставлю на голосування, якщо рішення не буде прийнято, тоді ми вирішимо питання про заслуховування звіту рахункової палати відповідно до Закону, звіт рахункової палати за підсумками року має бути, але не більше 2 разів на рік. От і все. Немає заперечень проти такої постановки? Тому, немає заперечень? Тому прошу уваги. Степан ... щоб ви ж не проголосували не так. Першою голосується пропозиція Комітету, це проект постанови Верховної Ради України про звільнення членів рахункової палати. Реєстраційний номер 6484.

10:19:21

За-246

Рішення прийнято. Оголошується до розгляду проект постанови про внесення змін до календарного плану проведення 6-ої сесії Верховної Ради України 4-ого скликання. Шановні колеги, вам роздані ці документи. Немає потреби нам проводити зараз ці обговорювання і доповіді робити. Може попросимо голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики, організації роботи Верховної Ради поінформувати і приймемо рішення відповідне.

10:20:07

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, метою проекту, який вніс народний депутат Турчинов Олександр Валентинович, як зазначено у пояснювальній записці, є забезпечення проведення урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого складенню присяги новообраним Президентом України, а також призначення за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України з подальшим формуванням уряду.

Нагадую шановний народним депутатам, що проектом постанови народний депутат Турчинов пропонує внести зміни до календарного плану цієї шостої сесії Верховної Ради, передбачивши продовження її роботи, зокрема: проведення пленарних засідань 16 січня, тобто у неділю, а також 18, 19, 20 січня.

Вчора на засіданні Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради прийнято рішення більшістю голосів про внесення пропозиції у Верховній Раді не підтримувати цей проект постанови. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, якщо...

Будь ласка, Олександр Валентинович Турчинов.

10:21:42

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, всі розуміють, що відбувається штучне затягування процесу, пов'язаного із вступом новообраного Президента на свою посаду. Але ж це нехай буде і політична і моральні відповідальність на, скажемо так, совісті наших політичних опонентів.

Що стосується цієї постанови. Я думаю, що всі народні депутати дають собі звіт, що Верховна Рада не може закрити сесію і піти на канікули, поки перше, не буде приведений до присяги новообраний Президент і друге, поки не буде призначений і підтриманий Верховною Радою новий Прем'єр-міністр, який зможе подати склад нового Кабінету Міністрів.

Саме тому, шановні колеги, і є пропозиція продовжити нашу сесію ще на один тиждень. І вчора були внесені зміни до постанови. І я прошу, щоб всі уважно під час голосування ці зміни врахували. Тобто 17 провести, шановні колеги, Погоджувальну раду, а сесію провести 18-21. І це ми погодили з керівництвом Верховної Ради. І 21 провести закриття нашої сесії. Коли немає принципово інших пропозицій і заперечень, я дуже прошу всіх народних депутатів підтримати цю постанову і проголосувати її.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Зараз, зараз. Шановні колеги, з мотивів, будь ласка, запишіться. Три хвилини з мотивів. Запишіться, будь ласка, три хвилини.

Борис Беспалий, фракція "Наша Україна". Валентин Григорович Матвєєв потім.

10:23:25

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Володимире Михайловичу, я просто, сюди подається. Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я думаю, для всіх є абсолютно очевидно, що в даний момент ми маємо продовжити роботу сесії. Але запитання можуть бути тільки щодо формату. Чи це буде робота в комітетах і робота у округах з тим, щоб у будь-який момент ми могли скликати урочисте засідання, чи з огляду на ті обсяги роботи, які у нас є, має бути роботи у пленарному режимі. Я думаю, тільки два ці моменти заслуговують на вирішення.

Тому наша позиція полягає у тому, щоб безумовно підтримати пропозицію про продовження сесії з тим, щоб Погоджувальна рада могла узгодити порядок використання цього, найбільш ефективного використання цього робочого часу. Дякую.

ГОЛОВА. Я відповідаю одразу. Йдеться про те, щоб 17 ми провели засідання Погоджувальної ради, 18-21 ми працювали у пленарному режимі, оскільки у нас надзвичайно багато документів, які ми маємо розглянути. Ось і все. Валентин Григорович Матвєєв передає Петру Миколайовичу Симоненку право на виступ.

10:24:52

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, по-перше, те, що ми прийняли з вами Закон про процедуру інавгурації, він чітко дає, так скажемо, відповіді на всі ті питання, які хвилюють сьогодні тих, хто наполягає на продовженні сесії.

По-друге, я хотів би привернути вашу увагу, що сьогоднішнє наше рішення - це тиск на суд, бо ми сьогодні у часі визначаємо, коли суд повинен дати відповідь нам, Верховній Раді, чи тим, хто, так скажемо, звертається туди.

По-третє, я хотів би, я хотів би, щоб ми діяли в межах Закону: Головуючий, Голова може зібрати тимчасову сесію, і тимчасова сесія, тимчасова сесія, позачергова, я вибачаюсь, позачергова сесія буде якраз і приймати, приймати і проводити інавгурацію Президента. І в даному випадку я ще й ще раз хочу привернути увагу: те, що у нас багато...

ГОЛОВА. Так, Анатолій Козловський, фракція Народної аграрної партії. Прошу спокійно, шановні колеги. Немає? Будь ласка.

10:26:07

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Анатолій Козловський, Миколаївщина, 133 округ.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я думаю, що нам це вже набридло, надо все-таки нам попрацювати і підтримати нашого обраного Президента, щоб уряд сформувати, щоб держава працювала. Тому я думаю, що ми не сильно перетрудилися, і наша народна аграрна фракція підтримує цей законопроект, щоб ми працювали, тому що надо нам, щоб в державі був порядок! Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу хвилиночку уваги! Шановні народні депутати! Ну будь ласка, увага, я прошу! Пропонується, шановні колеги, щоб наступний тиждень ми працювали в пленарному режимі, бо, враховуючи ситуацію, більшість депутатів буде перебувати в Києві. Це перше.

Друге. В нас є надзвичайно велика кількість документів, які нам потрібно розглянути.

І нарешті третє, шановні колеги, ми тут радилися, і потім ми можемо прийняти рішення на наступну сесію, скажімо, у лютому місяці, у нас пленарний тиждень із 15 по 18-те, ми можемо його тоді зробити роботу в комітетах і в округах, і в нас вийде, що протягом з 7-го по 31-ше ми будемо працювати в комітетах і в округах. І буде відповідна компенсація. А цей тиждень давайте попрацюємо у пленарному режимі.

Відповідно до внесеної пропозиції, прошу уваги, я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України четвертого скликання такого змісту: "17 січня 2005 року - засідання Погоджувальної ради, 18-19-21 січня - проведення пленарних засідань". Реєстраційний номер 6478. Прошу голосувати. 6478, тут на заміну поданий цей документ.

10:28:36

За-246

Рішення ...

(Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, буде по фракціях. Спокійно, будь ласка. По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна", я читаю "за" - 99, "Регіони України" - 2, Фракція комуністів - 0, Народна аграрна партія - 28, СДПУ(о) - 0, "Єдина Україна" - 18, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, "Трудова Україна-НДП" - 4, "Союз" - 13, "Демініціативи" - 11, "Центр" - 7, Позафракційні - 25.

Оголошується до розгляду проект постанови про День уряду України у березні 2005 року про заходи уряду щодо підвищення ефективності управління державною власністю у статутних фондах господарських товариств, що приватизуються та товариств, утворених за участю держави.

Семенюк Валентина Петрівна, будь ласка.

10:29:36

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги!

Це вже проект постанови "з бородою", я вже декілька разів переносила його розгляд. Це зв'язано з тим, що нам все ж таки треба провести день уряду уже з повноцінно сформованим його складом. Виходили ми із яких чинників, щоб розглянути це питання на дні уряду. На дванадцятому році незалежності ми тільки створили реєстр державного майна. Нам потрібно розібратися із тими підприємствами і побачити ефективність управління частками державного майна, які були передані 30 холдингам, спільним підприємствам, товариствам, які були створені за участю держави, де були різні відсотки, починаючи від 90 відсотків і закінчуючи 10, навіть в тому плані, що є така невелика кількість часток державного майна передана відповідним акціонерним товариствам.

Дуже прикро, що сьогодні той аналіз, який зробила Спеціальна контрольна комісія, говорить про наступне: що частки державного майна використовуються, а дивіденди до бюджету не надходять.

Незважаючи на те, що Верховна Рада після проведення парламентських слухань дала доручення Кабінету Міністрів прийняти ряд законопроектів, зокрема, про управління об'єктами державної власності, про право комунальної власності, про відповідне врегулювання щодо підприємств спільних, цього питання не вирішено. Тому розгляд цього питання на дні уряду дасть можливість і допомогти новому уряду розібратися із державною власністю, і вияснити, чому кошти не надходили до бюджету, тому що, якщо подивитися попередні роки, то загальна сума коштів, яка надходить до бюджету від державного майна, становить лише 500 мільйонів гривень, а в цьому році ця сума вже навіть була, в минулому, перепрошую, навіть сума була менша.

Тому, зважаючи на те, що потрібно навести лад у цій ситуації і допомогти буде новому уряду, ми пропонуємо у березні провести таке засідання і прийняти конкретні рішення, які б дали можливість навести лад із державною власністю, з комунальною, і з тією власністю, яка передана відповідним спільним підприємствам, відповідним товариствам, які створювалися за постановами Кабінету Міністрів, за рішеннями Фонду державного майна і нам це питання буде потрібно довести до ладу. Крім того, я думаю, що нам якраз в цьому контексті і ми розглянемо ті питання, які стосуються і нас безпосередньо Верховної Ради, тому що багато об'єктів передані Державному управлінню справами, а рішення Конституційного Суду з цього приводу буде якраз уже до того часу. Я думаю, що це дасть можливість навести лад в державі і допомогти уряду. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Валентина Петрівна. Сідайте, будь ласка. Зараз, голова комітету ще ж не доповів. Потім буде виступать. Валентин... Володимир Йосипович Матвєєв, будь ласка, від комітету.

10:32:58

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел проект закона... проект постановления "О Дне правительства", в котором предусматривается рассмотреть вопросы о мерах правительства по повышению эффективности управления государственной собственности в уставных фондах хозяйственных обществ, которые приватизируются и обществ, созданных с участием государства.

Откровенно говоря, комитет рассматривал этот вопрос 10 декабря прошлого года и принял решение о проведении в январе - 11 января - Дня правительства, выразил свое согласие. Но в связи с тем, что ситуация у нас коренным образом изменилась, у нас еще вообще нет пока правительства, значит что Семенюк совершенно правильно предложила перенести... депутат Семенюк совершенно правильно предложила перенести этот День правительства на март месяц. Хотя, откровенно говоря, по логике вещей нужно было бы хотя бы согласие премьер-министра или поставить его в известность о том, что будет такой День правительства и такие вопросы будут рассматриваться. Тем более, что там должны будут рассматриваться о мерах.

Комитет одновременно вчера, рассматривая план работы на 2005 год, принял решение о проведении такого Дня правительства по инициативе уже членов комитета, в том числе и народного депутата Украины Матвеева. Сейчас вот мы согласовали с Валентиной Семеновной Семенюк, что внести изменение в этот проект постановления, что совместно рассматривает или готовит Комитет по вопросам экономический политики, управления народным хозяйством, собственностью и инвестициям, совместно со Специальной комиссией.

Необходимость рассмотрения этого вопроса вообще, конечно, должны были быть приняти несколько другие меры. Я хотел бы поставить в известность народных депутатов Украины, которые этого не знают, а те, которые знают, но скрывают сегодня от других народных депутатов решение Кабинета Министров, которое было принято совсем недавно. в конце прошлого года, о сокращении перечня предприятий, которые имеют стратегическое значение для экономики ........ безопасности государства с 894 до 424. Это закреплено постановлением Кабинета Министров от 23 декабря 2004 года. По сравнению с предыдущим аналогичным постановлением и с перечня выведены такие крупные нефтедобывающие и нефтеперерабатывающие предприятия, как открытое акционерное общество "Укрнафта", открытое акционерное общество "Нафто.......прикарпатье", нефтеперерабатывающий комплекс "Галичина", "Херсоннафтопереработка", Одесский нефтеперерабатывающий завод, "Укрнафтопродукт" и предприятие "Азмол".

В перечне от 23 ...

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити обгрунтування.

МАТВЄЄВ В.Й. В перечне от 23 декабря 2004 года не внесены автомобильные строительные заводы: открытое акционерное общество "Автозас", холдинговая компания "Автокраз", открытое акционерное общество "Львовский автобусный завод", предприятия химической промышленности, открытое акционерное общество ..........., открытое акционерное общество "Донецкий завод химических реактивов", "Химавтоматика", машиностроительные заводы, открытое акционерное общество ..........машиностроительный завод, открытое акционерное общество "Одесский машиностроительные завод "Червоная гвардия"", Артемовский машиностроительный завод, Харьковский машиностроительный завод.

Постановление предусматривает, что Фонд госимущества не должен оставлять в госсобственности акции предприятий, не вошедшие в перечень, кроме случаев предусмотренных законодательством. То есть, выбросили на продажу государственные пакеты акций вот этих предприятий. Это сделано без согласования с Верховной Радой, вопреки всем тем мерам, которые предусматривались, как раз Верховной Радой, кроме всего прочего. Мы рассматриваем это просто как взятку, уходящего Правительства, новому Правительству, которое приходит, которое может сегодня свободно распоряжаться таким куском государственной собственности без конроля Верховной Рады, значит, продавать и акции, государственные пакет акций по ценам не рыночным, а на уровне номинальной стоимости, что является противоречием Закона. Я считаю, что нужно было бы сегодня принять вообще мораторий на продажу государственных пакетов акций, входящих в уставные фонды этих предприятий. Все.

ГОЛОВА. Дякую, Володимир Йосипович. Що запитання є? Ну, , будь ласка, 3 хвилини запишіться на запитання. Шановні колеги, я хотів би вам сказати, що у нас організаційних десь ще 6 документів, просто треба визначитися: будемо ми розглядати питання чи ні? А тоді вже в процесі розгляду будуть і запитання, це ж організаційні питання. Будь ласка, Ігор Осташ.

10:38:08

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, "Наша Україна", прошу передати слово Соболєву Сергію.

10:38:16

СОБОЛЄВ С.В.

Сергій Соболєв. Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна". Шановний доповідач, є таке унікальне підприємство в місті Бердянську - "Азмол". На нього поклав око тут наш колега по залу Клюєв, господин, який вже під себе підготував приватизацію цього, дійсно унікального підприємства, там вже є два заявника, які будуть створювати, нібито видимість конкурсу. Створені умови приватизації таким чином, щоб тільки одна компанія "Восток-енерго" скористалася цим. Я вважаю, що повна бути чітка позиція Верховної Ради стосовно таких об'єктів. Такі об'єкти повинні бути чітко записані в переліку, що не підлягають приватизації, а не загальною назвою нафтогазовий комплекс, або щось інше, як ви до цього ставитесь?

МАТВЄЄВ В.Й. Ну, во-первых, в свое время Верховна Рада приняла Закон о корпоратизации предприятий, в результате этого Закона часть предприятий государственной собственности, которые имели стратегическое значение, были корпоратизированы, что дало возможности продажи части акций этих предприятий на, части трудовому коллективу, а части , ну, в свободной продаже. Это была ошибка Верховной Рады, которая позволила сегодня разбазаривать государствнную собственность в крупных размерах.

Кто виновен в этой ошибке, искать сегодня не приходится. Но воспользовавшись этим Кабинет Министров, действительно, вычеркнул в том числе и предприятие "Азмол" из перечня предприятий, которые имеют общегосударственное и стратегическое значение и выбросили этот пакет акций, государственный пакет акций на продажу. Действия Кабинета Министров противоречат законодательству о приватизации, значит, поэтому должны быть остановлены. Поэтому я и вношу предложение принять сегодня мораторий на продажу государственных пакетов акций открытых акционерных обществ, предприятия которые до 23 декабря 2004 года находились в государственной собственности предприятий и входили в перечень предприятий, имеющих стратегическое общегосударственно значение. Это могло бы остановить как бы розбазаривание. Но я еще раз повторяю, что это подарок, который подготовил уходящий режим сам себе и тем, которые прийдут к власти.

ГОЛОВА. Я хочу до цього додати, шановні колеги, що на доручення Верховної Ради зараз опрацьовано і розмножується проект Постанови Верховної Ради, яка буде рекомендувати зупинити всі ці процеси, пов'язані із приватизацією, до сформування нового уряду України. Це буде запропоновано для вашого розгляду. Будь ласка, Корсаков, ваше питання.

10:40:58

КОРСАКОВ О.Я.

Прошу передать слово Дорогунцову Сергею Ивановичу.

ГОЛОВА. Ще раз повторіть, кому?

КОРСАКОВ О.Я. Дорогунцову Сергею Ивановичу.

ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, будь ласка.

10:41:10

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Шановний Володимир Йосипович, коли починалася приватизація, у списку було багато підприємств, які не підлягали цій процедурі. Зараз цей список скоротився у 10 разів порівняно з 1992 роком. Ми в цьому питанні обігнали майже всі країни Європи. У нас скоро у державній власності, у тому числі і в пакетах, які належать державі на окремих підприємствах будемо на останньому місце і не матимемо ніякої власності. У нас зараз уже близько 20 процентів державної власності, промисловості. Дякую вам.

МАТВЄЄВ В.Й. Сергей Иванович, единственное, что я могу вам ответить, согласен. Вопроса не было.

ГОЛОВА. Володимире Йосиповичу, дякую, час вичерпано. У нас два депутати наполягають на висловленні своєї позиції з цього приводу. Мироненко Віктор, фракція комуністів, і Євген Кирильчук.

10:42:41

МИРОНЕНКО В.А.

Спасибо, Владимир Михайлович. Уважаемые соотечественники, фракция коммунистов предлагает, во-первых, перенести рассмотрение данной проблемы, я имею в виду сам День уряда, на апрель, чтобы был у нас новый Президент, новое правительство, которое подготовится серьезно и изложит нам меры, которые должны приниматься. Это первое.

Второе. Я предлагаю следующее. Вот в этот проект постановления в название дополнить следующее "про недопущення скорочення підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави". Я очень прошу автора поддержать как по первому предложению и второму предложению.

И по второму предложению это чрезвычайно важна поддержка, это чрезвычайно важно. Потому что давайте мы учтем в конце концов и собственный горький опыт. Ведь теряется возможность управления экономикой, ухудшается экономическая ситуация реальная часто именно из-за этого.

Давайте посмотрим на итальянский опыт. В течение 60-70 годов в Италии государственные структуры, занимаясь предпринимательством, проявляли мощную инициативу, скупали акции и постепенно фактически в определенной мере захватывали определенные стратегические предприятия, стратегические отрасли. И вы знаете, это сказалось положительно и в электроэнергетике, и в банковской сфере, и так далее. Потому что государство тогда может влиять на финансовую политику, реально на экономическую политику в интересах и экономики, и народа Италии. И у нас ведь это же надо делать.

И поэтому я еще раз повторяю, очень прошу автора законопроекта согласиться вот с этим последним предложением, иначе мы пойдем по какому пути? Сейчас, мы видим, осуществляется фактически сговор между двумя олигархическими, вернее несколькими олигархическими группами, и определенное слияние этих олигархических групп в интересах продолжения приватизации, в том числе стратегических объектов... Вы отлично знаете, что, допустим, что попытки были приватизации уже портов. Конституционный суд (морских портов), в Конституционный суд было внесено соответствующее представление. Спасибо Конституционному суду, что он вышел именно из Конституции и интересов государства, народа. Отказано было фактически в направленности на приватизацию морских портов. И слава Богу! Но давайте ж мы, законодатели, проявим заботу об экономике, об интересах народа Украины. Спасибо.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко, будь ласка.

10:45:47

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Фракція блоку Юлії Тимошенко, Кирильчук, партія "Батьківщина".

дійсно. питання винесене дуже важливе. І судячи по тому, що вже практично, не прийнявши ще рішення, ми почали обговорення цього питання, бо в запитаннях і відповідях прозвучали вже болючі питання, які треба негайно оприлюднити і прийняти по них документ, по якому треба буде дальше працювати.

Через то фракція блоку Юлії Тимошенко однозначно визначилась підтримати і термін не переносити, тому що якраз під час обговорення цього питання і буде визначено програму дій і для парламенту, і для уряду, і для інших організацій, які мають відношення до приватизації, до тих підприємств, які сформовані з часткою державної власності. І думаю, що буде серйозно внесено пропозицію по зміні діяльності самого Фонду державного майна, бо він у нас перетворився у торгівельну організацію замість того, щоб він дбав про збереження державної частки і її ефективне використання.

Я скажу, як член бюджетного комітету, що бюджет із цих державних часток поступає, ну, щонайбільше, десята частина тих коштів, які повинні відраховуватися в бюджет з тої долі державної власності, яка є у спільних підприємствах.

І чомусь ми дали велике право Фонду державного майна самому визначати, яку долю цих коштів має перераховувати та чи інша організація.

Приклад, як ви пам'ятаєте при обговоренні бюджету минулого року, коли "Укртелеком" замість 450 мільйонів по вказівці або по згоді Фонду держмайна перерахував лише четверту частину від тої суми.

Такі факти можна було б наводити безліч, але я вважаю, що негайно, і думаю, що зал підтримає такого Дня уряду, і вже на самому Дні уряду буде визначено, яку кількість проблем включити, підняти і обговорити. І це буде якраз на користь і новому уряду, і програма для нового парламенту. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, нам треба прийняти рішення з приводу проекту постанови Верховної Ради України про День уряду України в березні 2005 року.

Пропонується такий порядок денний Дня уряду 15 березня 2005 року - "Про заходи уряду щодо підвищення ефективності управління державною власністю у статутних фондах господарських товариств, що приватизуються, та товариств, утворених за участю держави".

Окрім того, шановні колеги, пропонується у пункті третьому після слова "доручити", записати: "Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій,..." і дали за текстом Спеціальної контрольної комісії.

З урахуванням цього я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 6164, прошу голосувати.

10:49:53

За-247

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оскільки у нас багато організаційних питань, я просив би, щоб ми оперативно їх розглянули, а не перетворювали у процес обговорення по суті цих документів.

Оголошується до розгляду проект Постанови про День уряду України у березні 2005 року: "Про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війни 1941-1945 років". Петро Степанович Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів має слово для доповіді.

10:50:36

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, Рада ветеранів України у особі її голови народного депутата України Герасимова Івана Олександровича і я як голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів ініціювали проведення дня уряду з порядком денним: "Про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війни 1941-1945 років".

З чого ми виходили, коли подавали проект подібної постанови. Ми виходили з того, що протягом останнього часу Верховна Рада України прийняла цілий ряд законодавчих актів щодо вирішення низки проблем соціального медичного забезпечення ветеранів війни, зокрема, прийнято Закон про пенсії за особливі заслуги перед Україною, прийнято Закон про поліпшення матеріального становища інвалідів Великої Вітчизняної війни, ряд змін внесено до Закону про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту в частині, зокрема, в частині надання статусу інваліда війни учасникам бойових дій, які стали інвалідами загального захворювання, в частині компенсації за невикористані путівки, ряд інших, прийнята Постанова Верховної Ради про оголошення 2005 року роком ветеранів, і відповідно до цієї постанови Президент України видав відповідний указ про те, що 2005 рік оголошено роком ветеранів, тим більше що поточний рік є роком 60-річча Великої Перемоги і хто б як не ставився до цієї події, ця подія стане вікопомною для всіх поколінь наших людей.

Що стосується дати проведення Дня уряду. З чого ми виходили, коли пропонували проведення цього Дня уряду або Дня уряду з таким порядком денним у березні місяці. Ми виходили з того, що, з одного боку, треба час для того, щоб новий уряд освоїв комплекс проблем, пов’язаних з підготовкою цього Дня уряду, а з іншого боку, ми виходили з того, щоб внести певні корективи за результатами цього Дня уряду до 9 травня 2005 року, тобто до 60-річчя Перемоги. Але, на жаль, зараз прийнято рішення щодо проведення у березні місяці Дня уряду з іншим порядком денним. Тому я вношу пропозицію прийняти зазначену постанову з двома уточненнями. Одне уточнення стосується пропозиції комітету з оборони та національної безпеки, який пропонує внести сюди слово щодо забезпечення соціального, медичного та пенсійного забезпечення, а також провести зазначений День уряду 12 квітня 2005 року для того, щоб в один день не проводити День уряду з двома надзвичайно важливими питаннями. Я дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, може є підстави поставити нам на голосування це питання і прийняти рішення? Я дякую.

Вноситься на голосування Проект Постанови Верховної Ради (реєстраційний номер 6468) про "День Уряду України" у березні 2005 року. Нагадаю, що... На квітень, да? У квітні 2005 року.

Пропонується такий порядок денний цього Дня уряду. Про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного забезпечення ветеранів війни ... І пенсійного. Одну хвилиночку. "Медичного і пенсійного" допишемо. Зараз, одну хвилиночку. Забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

З процедури, будь ласка, 3 хвилини, запишіться. 12 квітня, да?

На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Борис Беспалий.

10:54:43

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово Валерію Асадчеву.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, будь ласка.

10:54:48

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановні друзі, Володимире Михайловичу! У мене таке враження складається, коли ми ці штампуємо Дні уряду, що у нас іде нормальна планова робота. Є уряд, він довго ще буде працювати, тоді це нормально. Уряду немає, який буде, невідомо. І ми самі, мені здається, заганяємо себе у пастку. Навіщо ми це робимо? Можливо, коли буде новий уряд, будуть нові питання більш вагомі і цікаві, які нам треба буде послухати на Дні уряду.

Тому я вважав би, що буде нова сесія, буде новий календарний план, і ми вже тоді погодимо з новим урядом, які питання послухати на Дні уряду. А потім ми будемо все це міняти, повірте мені. Мені здається, що зараз би не варто було це приймати. Дякую.

ГОЛОВА. В принципі, порядок денний і питання на Дні уряду визначає Верховна Рада, хоча зрозуміло, що треба було б спільно з урядом, але я думаю, якщо у уряду з'являться нові питання, якісь інші пропозиції, ми з задоволенням все це розглянемо, ми ж будемо робити одну і робимо одну справу, я так розумію. Будь ласка, Іван Мигович, фракція комуністів.

10:55:55

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Прошу передати слово Крючкову Георгію Корнійовичу.

ГОЛОВА. Крючков Георгій Корнійович, мікрофон, будь ласка, увімкніть.

10:56:04

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги! Наш комітет підтримує пропозицію про проведення Дня уряду саме з таким порядком денним. Я не знаю, які ще є важливіші у державі питання, ніж турбота про ветеранів. Я розглядаю, як цинічні заяви, коли кажуть, що може бути ще щось цікаве. Багато нам чого треба обговорити, але треба це розглянути негайно.

І друге. Ми не випадково на комітеті запропонували додати питання пенсійного забезпечення. Верховна Рада у минулому році прийняла дуже важливі закони, і їх підписав Президент, зокрема, про усунення несправедливості - диспропорції у пенсійному забезпеченні військових пенсіонерів залежно від часу звільнення їх з армії. Але зараз все це поставлено під знак питання. Верховна Рада не може допустити такого беззаконня. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Развадовський Віктор, Фракція "Єдина Україна".

10:57:04

РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.

Дякую. Володимире Михайловичу, прошу передати слово Демьохіну.

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, будь ласка.

10:57:10

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, действительно, это важнейший вопрос, мы не можем оставаться в стороне. Тем более, этот год - год юбилейный, что очень важно, мы откладываем на квитень, откладываем к лету срок проведения дня Уряду. Нельзя этого делать. Я предлагаю провести в лютому. Почему? Потому что уже первые шаги нового Правительства будут направлены на подготовку изменений в бюджет 2005 и итогом дня Уряда должны стать предложения по изменению в бюджет. Да, поменяются министры, поменяется Премьер, но основные специалисты, проведные, они же останутся в Уряде. Поэтому мое, все-таки, предложение рассмотреть в феврале месяце. Найти день и итогом дня Уряду должны стать предложения по изменению в бюджет. Мы не можем откладывать на 9 мая этот важный вопрос.

ГОЛОВА. Так. Дякую. Також логіка є. Може таким чином поступити, шановні колеги. Валентина Петрівна Семенюк і Комітет з питань економічної політики, у квітні розглянути ваше питання , а у березні розглянути питання, яке стосується забезпечення пенсіонерів? А ми ж приймемо постанову про мораторій і буде сформований новий Уряд і тоді можна було б нам узгодити всі ці питання. Але потрібна ж згода тут. Ви згодні, да, Валентина Петрівна? Мікрофон Семенюк, будь ласка.

10:58:45

СЕМЕНЮК В.П.

Володимире Михайловичу, я з Вами погоджуюся, але при умові що ми все ж таки сьогодні проголосуємо постанову, тому що повірте мені, я вчора майже в 12 годині ночі пішла з роботи, раді того, щоб понаписувати всі протести до Прокуратури, я вже просто в Комісії захльобуємося від тих порушень, які ми бачимо зараз на протязі. Тому я погоджуюсь на Вашу пропозицію, тільки після того, я думаю, що десь після другої години зразу ми поставимо постанову, яку ми підготували. ...

ГОЛОВА. Ну, тут в нас єдність у цьому питанні є і порозуміння є. Тоді, шановні колеги, ми вносимо, якщо Ви не заперечуєте поправку, що питання, яке запропоноване було в Законопроекті 6164, ми там пишемо квітень місяць, а у цьому проекті постанови 6468, ми пишемо березень 2005 року і додаємо слова після слів медичного і пенсійного забезпечення.

З врахуванням цього я ставлю проект Постанови Верховної Ради України про "День Уряду України" у березні 2005 року (реєстраційний номер 6468). Прошу голосувати.

11:00:12

За-287

Рішення прийнято.

А ми домовилися уже, ми її внесли вже правку цю.

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 33; "Регіони України" - 43; комуністів 58; Народна аграрна - 23; СДПУ(о) - 19; "Єдина Україна" - 21, СПУ - 20; Блок Тимошенко - 11; "Трудова Україна" та НДП - 16; "Союз" - 11; "Демократичні ініціативи" - 8; "Центр" - 3; позафракційні - 21.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку". Доповідач - народний депутат України Оксана Білозір. Підготуватися Сухому.

11:01:12

БІЛОЗІР О.В.

Оксана Білозір, фракція Віктора Ющенка, "Наша Україна", Соціальна християнська партія.

Відповідно до статті 1-ї Конституції України Україна є соціальною державою, що означає політика такої держави у першу чергу має бути спрямована на захист інтересів людини. Але як свідчить життя більшість наших громадян України являється соціально незахищеними. У першу чергу це стосується людей похилого віку, одиноких матерів, людей з обмеженими фізичними можливостями. Потребують турботу з боку держави особи, які втратили роботу чи працездатність, наша молодь, яка після закінчення навчального закладу не може знайти собі роботи. І саме соціальне страхування та соціальне забезпечення являються тими інструментами, за допомогою яких держава має піклуватися про найбільш незахищені версти населення. Але сьогодні у цій сфері існує низка серйозних проблем, які потребують невідкладного вирішення. Найголовніша проблема соціальної системи у тому, що вона не забезпечує реального захисту громадян не лише на рівні, визначеному Конституцією, але на нормальному фізіологічному рівні, не кажучи вже про задоволення духовних, культурних та інших потреб.

Законодавство з питань соціального забезпечення містить значну кількість соціальних гарантів, але переважна більшість цих законів не виконується. На сьогодні у сфері соціального захисту існує понад 30 рамкових законів, що напевно є світовим рекордом. А кожен із нас, народні депутати, продовжує отримувати тисячі листів виборців із проханням про матеріальну допомогу, пошуки роботи чи виділення коштів на лікування та інші потреби наших громадян.

В останні роки багато говориться про підвищення рівня життя, зростання пенсій та інших соціальних благ. А замість реального поліпшення свого добробути люди відчули лише зростання цін. І тому я хочу запитати: хто понесе відповідальність за ці обіцянки, і коли ж нарешті вони стануть реальністю?

Сьогодні першочергове завдання - побудувати таку систему соціального захисту, яка була б ефективною, зрозумілою для громадян та необтяжливою для бізнесу. Ми повинні розробити рішення, які дадуть змогу виконувати в повному обсязі соціальні гарантії, передбачені чинними законами у сфері соціального захисту. Адже це нонсенс, коли закон не діє. А скільки у нас таких соціальних законів? Запитайтеся про це у наших ветеранів, у наших інвалідів і наших вчителів. Саме тому сьогодні нам необхідно розпочати суспільний діалог, провідним мотивом якого має стати необхідність реформування чинної законодавчої влади, її корінної модифікації із урахуванням інтересів тих верств населення, які дійсно потребують соціальної підтримки та захисту з боку держави.

Проведення у Верховній Раді парламентських слухань з проблем соціального захисту допоможе визначити ті першочергові завдання, реалізація яких дозволить Україні досягти соціальних стандартів розвинених країн світу. І тоді кожен громадянин України зможе відчути, що вони живуть у державі, яка піклується про них. Прошу проголосувати. Дякую за увагу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є необхідність комітет ще слухати? Одна хвилина, будь ласка, Сухий. Ну, три хвилини.

11:04:26

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, запропонований групою народних депутатів (Білозір, Гаврилюк та інші) проведення парламентських слухань ""Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні" має надзвичайно важливе значення для спонукання всіх гілок влади у визначенні подальшого шляху розбудови української моделі соціальної держави.

На нашу думку, для України найбільш прийнятним є шлях побудови суспільно-корпоративної і соціальної держави. Така модель дозволяє взяти все найкраще з досвіду минулого, відповідає позитивним тенденціям сучасного розвитку суспільства та найбільш повно закладено в соціальних реформах, що ми прагнемо запровадити в Україні. До того ж вона найбільш повно відповідає українському менталітету - солідарність, колективізм, соціальна ініціатива, працелюбність нашого народу та інше.

Якщо прийняти, що найбільш типовою державою із соціально-корпоративною моделлю соціальної держави є Німеччина, то не дивним є і те, що окремі напрями соціальних реформ в Україні розроблено з опиранням на досвід саме цієї країни, зокрема що стосується запровадження системи соціального страхування та соціального забезпечення в Україні.

Комітет соціальної політики та праці виходить з того, що законодавча пропозиція авторів постанови спрямована на вивчення та аналіз сучасного стану соціального захисту населення та його можливого удосконалення. Комітет вважає, що об'єднання зусиль законодавчої, виконавчої влад, органів місцевого самоврядування, науковців, фондів соціального страхування, громадських організацій дасть змогу визначити першочергові заходи по втіленню в життя соціальних стандартів, передбачених Конституцією України. Такий підхід до того ж дозволить сформувати на основі поданих вами пропозицій конструктивний механізм ефективної діяльності кожного з фондів соціального страхування, удосконалення механізму та видів надання соціальних пільг системи соціального забезпечення.

Комітет пропонує у проекті Постанови внести такі зміни: в статті першій дату проведення парламентських слухань замінити на 17 травня 2005 року. В частині другій подання матеріалів змінити на перше квітня 2005 року, а статтю шосту вилучити. За результатами розгляду рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Постанови з урахуванням зазначених пропозицій.

Комітет з питань соціальної політики та праці просить підтримати проект Постанови за номером 6279 з пропозиціями Комітету з питань соціальної політики та праці. Автори законопроекту, автори цієї постанови з цими пропозиціями погоджуються. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Михайлович.

Я думаю, шановні колеги, абсолютно слушна пропозиція, оскільки ми з вами тільки що, приймаючи зміни до календарного плану, домовилися, практично, як ми будемо в лютому працювати. І на цей день, який ми зараз плануємо парламентські слухання, ми в лютому будемо працювати, швидше всього, в комітетах. Тому є логіка... пропозиція комітету - перенести це на травень місяць. Я бачу, що Оксана не заперечує.

Так, з мотивів голосування Пхиденко, Черняк - і будемо голосувати.

11:07:47

ПХИДЕНКО С.С.

Шановні колеги, шановний Адам Іванович!

Я хочу підтримати авторів законопроекту щодо того, щоб ми все-таки провели парламентські слухання з цього надзвичайно важливого питання.

Дійсно, з одного боку Конституція проголошує про те, що ми є соціальна держава. Частина перша статті 46-ї гарантує громадянам право на соціальних захист, частина 3 цієї ж статті говорить про те, що не нижче від прожиткового мінімуму повинен бути соціальний захист. Ну, на превеликий жаль, цього ж... поки що в нас все це не дотримується.

З іншого боку, в нас існує порядку 5-6-ти, мабуть, спеціальних фондів, які займаються соціальним різноманітним захистом. У них теж існують великі проблеми, зокрема, проблема наповнюваності. Ми знаємо, дуже великою проблемою є, коли в малих колективах трудових, де 5-6-10-15 чоловік працює, де не існують трудові книжки, де немає поняття бухгалтерії, практично, ніхто не робить ніяких відрахувань у пенсійні фонди...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Черняк, Кирильчук.

11:09:01

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Я також хочу підтримати пропозицію стосовно проведення парламентських слухань на цю надзвичайно актуальну тему, яка задекларована і в Конституції, і в наших рішеннях, і в рішеннях уряду. Але, практично, питання соціального страхування і соціального забезпечення в Україні не вирішені, в тому числі законодавчо багато чого не вирішено. В цьому є борг Верховної Ради. Це перше.

І друге. Як свідчить досвід, дуже низька ефективність парламентських слухань. Парламент виступає, як той півень: прокукарікав, а далі, чи буде ранок, чи ні... Тому треба посилити контрольну функцію Верховної Ради і не перетворювати парламентські слухання на сотрясіння повітря. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушні пропозиції. Кирильчук. І будемо голосувати.

11:10:02

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Питання архіважливе, його треба виносити, і негайно. В нас є тепер уже Фонд соціального страхування, в нас є інші види страхування. І практично до цього слухання потрібно комісії зробити аналіз використання коштів, тому що вони використовуються часто не за призначенням. І це стосується і соціальних виплат, на яких теж сидить декілька міністерств і департаментів, починаючи від хворих людей і закінчуючи оздоровленням дітей.

Питання на травень важливе. І головне - до нього добре підготуватися, а не тільки в залі виясняти відносини. І дальше підготувати нормальну постанову по ньому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку". Реєстраційний номер 6279. Із тими доповненнями, які пропонує профільний комітет, а саме: змінити дати, які тут є. Лютий - на 17 травня, і з "до першого лютого" - "до першого травня". Прошу голосувати.

11:11:54

За-309

Постанова прийнята. Дякую.

Слухається проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" . Реєстраційний номер 6455.

Доповідає Павло Михайлович Мовчан. Будь ласка.

11:12:25

МОВЧАН П.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Фракція "Наша Україна", Українська народна партія, Павло Мовчан.

У вчорашньому часописі "Слово просвіти" 2 відомих українських кінорежисери Юрій Ільєнко і Михайло Ільєнко виступили з застережною думкою, і мені здається, як ніколи актуальною. Коли вони розказали про те що сталося за роки незалежності з українським кінематографом, наводячи такі статистичні дані, коли з 250 кінотеатрів класу А майже не залишилося жодного, із 25 тисяч кіноустановок профспілкових, сільських, військових, клубних закриті. Коли 5 кіностудій розбазарені за останні 2 роки, коли замість 80 щорічних випусків художніх фільмів цих кіностудій ми спромоглися в цьому році лише... в минулому році лише на 1, то я хотів би запитати вас чи це нормальне явище. Чи ми можемо миритися й далі, що чинна складова культури, національний кінематограф фактично вилучений із нашого національного життя? Сотні тисячі фахівців, які накопичувалися за десятки років, сьогодні позбавлені роботи, вони працюють не тільки на ринках, частина з них уже наклала на себе руки. Вся галузь, можна сказати, спаралізована і останні 2 роки керівництво національної кіностудії спричинилися до того, що розбазарили все майно, землі, а це найласомий ... найлакоміші шматочки наші і в столиці України, і в Одесі, і в Ялті, вони фактично уже розібрані. відомо, що депутат Сівкович, який опікувався кіностудією "Довженко" перетворив це на свій власний плацдарм бізнесу. Саме тому ми звернулися з пропозицією розглянути негайно і невідкладно весь комплекс проблем, які пов'язані не лише з кіноустановкою, не лише з тим, щоб бюджетно наповнити певні рядки для того, щоб запрацювала вся галузь наша, не тільки для того, щоб законсервувати той стан, хоча б законсервувати, а для того, щоб дати новий імпульс.

Саме тому ми хотіли б на парламентських слуханнях розглянути все те, що називається культурною експансією, та все, що називається інформаційною окупацією і необхідними прийняттями рішучих заходів. Наприклад, як запровадження пільгового виробництва і оподаткування для нашого виробництва, для встановлення квот в кінотеатрах, коли ми будемо відраховувати певний відсоток для кіновиробництва нашого, кожну шосту гривню за прикладом Франції вклади в те, щоб ми розвивали свої галузі, повернути хоча б один кінотеатр у кожне місто, я не кажу про село, я не кажу мережу сільських клубів, які сьогодні паралізовані...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо визначатися. Немає питань. Сідайте, будь ласка, Павле Михайловичу. Це організаційне питання, це ж не розгляд питання по суті. Коли ми будемо слухати питання, тоді й будуть питання.

Шановні колеги! Я ставлю на ваш розгляд проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Національна кінематографія. Стан, проблеми та шляхи їх вирішення" ( реєстраційний номер 6455). Прошу визначатися.

11:16:30

За-237

Рішення прийнято.

Слухається проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Культурна політика в Україні. Пріоритети, принципи та шляхи реалізації" (реєстраційний номер 6465. Доповідає Павло Михайлович Мовчан, будь ласка.

11:16:59

МОВЧАН П.М.

Природним підсумком минулого віку незалежної України були ті ідеологічні параметри, які на явну суспільну моральне впливали і останні роки, як відомо, були марними очікування, що в незалежній Україні змініться все докорінно, культурна, духовна атмосфера. Дійсно відродження України, як держави національної, воістину незалежної в усіх її проявах і в тому числі в культурному. тобто в національному, українському вимірі не відбулося. Ми стали свідком того, як паплюжаться наші святині, як ведеться на рівні підсвідоме тотальне ... нації жорстокістю, розпустою, уседозволеністю. Маніпулятори суспільної свідомості, відпрацювавши свої технології в останні роки, будь що прагнуть зліпити з нації те, що не вдалося за інших часів. Слухняний, податливий, легко керований піартехнологіями люд. Як показали події останніх двох місяців, що це лицемірство було відкинено і небачена бездуховність, вона не є єдино можливою, як нам нав'язували це. Ми сподівалися, але не стали свідками того, що з'явиться політична сила у керівництва держави і руйнування моральних засад принципово припиниться. Тепер ми пов'язуємо все наші надії із новою вадою, і з новими пріоритетами, і з новими напрямками у сфері культури. Національна культура, і національна політика мусить бути оперта на ідеологію, на концепцію розвитку гуманітарної сфери в Україні. І саме тому, ми пропонуємо сьогодні вже, не відкладаючи на завтра, не очікуючи, коли буде сформована остаточна влада і всі вертикалі влади, розглянути ті проблеми, які нам дісталися в спадки. І вважаю, що ми цей болючій період реформування економіки мусимо паралельно проводити із реформуванням сфери гуманітарної в Україні. І саме тому ми вийшли з ініціативою на Комітет в справах культури і духовності, що ми найближчим часом, у квітні місяці, розглянули ці проблеми, які є духовно засадничими, без яких ми не можемо говорити про установлення і розвиток, і перспективу України як незалежної європейської нації. Адже без національної культури, лише на культурі сурогативній, на якій ми виховували наших дітей, ми не можемо збудувати міцної держави. І саме тому ми просимо розглянути це питання на парламентських слуханнях для того, щоб це була комплексна системна аналітична схема із відповідними пропозиціями. А вони вже існували. Ми провели парламентські слухання про духовну кризу суспільства, але не виконаний жоден пункт, починаючи від того, що бюджетного наповнення немає, пов'язуючи навіть із тим, що сфера порятунку села починається із духовної бази...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Павло Михайлович. Будемо визначатися.

Ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації" (20 квітня 2005 року), реєстраційний номер 6456. Прошу визначатись.

11:20:42

За-251

Прийнято.

Шановні колеги, я дуже добре розумію кожного з вас, який хоче засвідчити про те, що він поважає чи культуру, чи кінематографію і так далі, і тому подібне, але ми приймаємо організаційно-технічні питання про те, що слухати його. Як би були заперечення про те, що не треба слухати, тоді ви допомагали агітувати, що треба це питання заслухати. Ось коли ми їх будемо слухати, тоді ви і виговоритеся. Давайте ж ми будемо якимись логічними. Мотиви будуть тоді, коли будемо розглядати питання, а не включення до порядку. Ми ж включаємо по суті питання до порядку денного. Наполягайте собі на здоров'я.

Слухається проект Постанови про парламентські слухання "Технічне регулювання як інструмент споживчої політики на шляху підвищення якості життя", реєстраційний номер 6303. Доповідає Гуров Вадим Миколайович. Будь ласка.

11:21:52

ГУРОВ В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати. Вадим Гуров, фракція "Єдина Україна".

Як показав час, глобальна економіка вимагає зняття не тільки бар'єрів, що створюються встановленням тарифів і квот, але і технічних бар'єрів, якими є стандарти, процедури, оцінки, відповідності. Тому обов’язком національних органів стандартизації є застосування стандартів, які б сприяли міжнародному обміну товарами і послугами, підвищенню якості, продуктивності, ефективності і надійності на всіх рівнях виробництва.

Перший етап реформування національної системи технічного регулювання - прийняті у 2001 році закони України по стандартизації про підтвердження відповідності, як було розроблено та прийнято за участю Комітету промислової політики. Другий етап. Удосконалення діючого законодавства, впровадження європейських директив нового підходу, зокрема переходу від обов'язкових стандартів до добровільних, прийняття нормативно-правових актів, технічних регламентів.

За три роки у переважної більшості галузей забезпечили сприйняття гармонізованих стандартів за міжнародними визнаними правилами.

Станом на перше січня 2005 року прийнято 2203 державних стандартів. Так у 2004 році прийнято 596 таких стандартів. Практика трирічного досвіду дії законодавства у сфері стандартизації, підтвердження відповідності та динаміка розвитку економічних процесів виявила потребу в його доопрацюванні та внесення відповідних змін до чинних законів. Оскільки проблема технічного регулювання та споживчої політики як основи забезпечення підвищення якості життя громадян України потребують узгоджених дій широкого загалу. Тому пропонується провести парламентські слухання з питань технічного регулювання як інструменту споживчої політики на шляху підвищення якості життя українців. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Миколайовичу. Будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття Постанови про парламентські слухання "Технічне регулювання як інструмент споживчої політики на шляху підвищення якості життя", реєстраційний номер 6303. Прошу голосувати.

11:24:48

За-140

Рішення не прийнято.

Слухається проект Постанови про парламентські слухання "Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні", реєстраційний номер 6476. Доповідає Томенко Микола Володимирович.

11:25:18

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, йдеться про проект Постанови, який запропонований народними депутатами, практично більшістю нашого комітету, який представляють різні депутатські групи і фракції. Ми входили із тієї тези, що дискусія, яка ведеться в Україні з 1997 року повинна бути переведена в практичну площину.

З 1997 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон про систему суспільного телебачення і радіомовлення, а згодом Президент видав Указ про створення робочої групи по створенню громадського телебачення, реально, на жаль, нічого не було зроблено.

Громадське телебачення і радіо в Україні можливе лише, коли і виконавча влада разом із законодавчою буде розуміти, що національне державне телебачення - це не телебачення для Президента і для уряду, і Верховної Ради, а обласні телерадіокомпанії - це не компанії для губернаторів.

Отже, якщо у парламенті є розуміння і буде розуміння нового уряду і Президента, я думаю, що ми можемо піти достатньо швидким шляхом. Сценарій і механізмів є достатньо багато. Саме тому ми пропонуємо обговорити це на парламентських слуханнях, оскільки є варіанти, скажімо, з повною відсутністю реклами, як це в багатьох країнах, коли взагалі комерційна реклама заборонена на цьому телебаченні громадського суспільного мовлення.

Є варіанти перехідних періодів, є складність з засновниками, які треба обговорити, є проблема з теперішнім станом Національної телекомпанії і обласних телерадіокомпаній, який потребує серйозної інвентаризації і розуміння, що таке сьогодні НТКУ? Ви знаєте, що наші спроби з'ясувати в кінці кінців, на що живе НТКУ, скільки заробляє від реклами, які є договори, стовідсотково не вінчалися успіхом, оскільки ми не отримали повноцінну інформацію, а принагідно скажу, що там по штату більше тисячі людей працює. Абсолютна більшість людей в НТКУ сьогодні не задіяна у творчому процесі і отримує мізерні кошти. Тобто, сьогодні стоїть питання таким чином, як колись потужне державне телебачення зробити сильним суспільним мовленням, де б по телебаченню був не телемаркет і не Президент з урядом, а де були б регіони, освіта, культура, можливо, як по старих часах телеуроки, де вчителі могли б спокійно включити телебачення і послухати мудрих людей, коли йде викладання в телеверсію уроків. Тобто завдань ще достатньо багато, але я вважаю, що комітет самостійно не має права брати на себе такі функції, як остаточно прийняти рішення і підготувати закон. Це функції і парламенту в цілому, і уряду, і громадськості. Тому ми пропонуємо це обговорити на парламентських слуханнях, а потім дати завдання підготувати відповідний закон і відповідні організаційні рішення виконавчої влади. Повна підтримка громадських організацій, телевізійників з цього питання є, і я просив би підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ставлю на голосування постанову про парламентські слухання "Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні". Реєстраційний номер 6476. Прошу голосувати.

11:28:48

За-260

Шановні колеги, я...

(Ш у м у з а л і)

Я вас чую.

Шановні колеги, Борис Якович, ви, на жаль, не були в сесійній залі, коли ми домовлялися ось про що: ми зараз з вами розглядаємо організаційно-технічні питання. Ми включаємо до порядку денного. Коли буде розглядатися це питання, тоді ви висловитеся, скажете і так далі.

Так, дві фракції: Народної аграрної партії і Соціалістичної партії України - просять перерву. Я так зрозумів, що перерву хочуть використати для оголошення заяви. Будь ласка, три хвилини.

11:29:46

КАЛІНЧУК В.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Вчора в заяві з цієї трибуни фракція Народної аграрної партії України висловила рішучий протест діям Кабінету Міністрів, які спрямовані на знищення перших паростків паритетності у відносинах села і держави. Йдеться не лише про порушення домовленостей аграрників з урядовцями, про конструктивну співпрацю в питаннях реанімації українського села, відбувається дискредитація державної аграрної політики і грубо плюндруються закони України. Судіть самі: при виконаному сповна Державному бюджеті за 2004 рік, про що заявляє уряд, по суті, зірвано фінансування більшості державних програм по агропромисловому комплексу. В результаті цього провалено виконання таких важливих програм, як доплата за реалізований молодняк підвищених вагових кондицій, доплата за посіви зернових культур, здешевлення короткотермінових кредитів та інші. Те ж саме стосується зобов'язання уряду профінансувати газифікацію сільських населених пунктів.

Ми двічі зверталися з цієї трибуни з вимогою до Миколи Яновича Азарова негайно вплинути на ситуацію, що склалася. Однак на наші вимоги зреагували лише шостого січня напередодні свят, коли Держказначейство повідомило про виділення асигнувань в сумі 388 мільйонів гривень. При цьому паралельно за усним розпорядженням того ж Держказначейства регіональним відділенням було заборонено проводити розрахункові операції по окремих державних програмах, а кошти, по суті, відкликано. То хіба ж це по-державному? Збунтували народ, поманили пряником, а, по суті, в черговий раз просто посміялися з селян.

Сьогодні в нашу та інші фракції надходить маса дзвінків, телеграм від розгніваних селян, причому як з різних регіонів як Заходу і Сходу, так з Півдня і Півночі.

Що ж це за політика така? Подібні принципи роботи уряду ведуть сільське господарство України у надзвичайно скрутне становище, викликають недовіру людей до влади, руйнують віру селян в слово держави. У зв'язку з цим, фракція Народної аграрної партії України категорично вимагає від уряду негайно виконати закон і свої зобов'язання - повернути селянам борг і не провокувати їх до застосування протестних заходів. Ми тоже вміємо на Майдан вийти. А Верховну Раду просимо підтримати наші вимоги. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, я обіцяв слово з процедури Беспалому мікрофон.

11:32:29

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановний Адаме Івановичу, я дійсно хочу виступити точно з процедури.

Перше. Якщо ми встановлюємо якийсь порядок розгляду питань, то він має бути однаковий до розгляду всіх питань і не є правильним, коли одні проекти постанов про призначення парламентських днів уряду голосуються або парламентських слухань, тобто обговорюються, а інші ні. Тобто, я хочу сказати, що ви зараз допускаєте нерівність умов. Цього не може бути. Це є перше.

По-друге, саме по собі питання про проведення парламентських слухань воно не є процедурним, тому що парламентське слухання це є процедура, яка коштує, до речі, і дуже багато грошей, і займає час, є трансляція, тобто це є важливе питання, ми повинні обговорити тематику.

І третє. Я, на превеликий жаль, вимушений відзначити, що ви як головуючий надаєте преференції тій фракції, з якої ви вийшли на Регламентом і за якою ви балотувалися. Це взагалі є нерівне ставлення як до питань порядку денного, так і......

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановний Борисе Яковичу, в перших рядках ваших зауважень я 100-процентно погоджуюся. Щодо останнього, підніміть, будь ласка, стенограми і подивіться, тут ви не праві.

Так, переходимо до розгляду питання "Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України".

Слухається закон України про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік з пропозиціями Президента. Реєстраційний номер 6032. Доповідає міністр праці та соціальної політики Папієв Михайло Миколайович. Підготуватися Сухому.

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України! Прийнятий Верховною Радою України 19 жовтня 2004 року Закон України "Про затвердження прожиткового мінімум на 2005 рік" не підтриманий Президентом України.

По-перше. Цей закон України був прийнятий з порушенням, як Закону України "Про прожитковий мінімум", з порушенням єдиного порядку розрахунку розміру прожиткового мінімуму, який встановлений методикою, до речі, затвердженою у 2000 році. Також іншими документами. Ще необхідно було приймати Закон України "Про прожитковий мінімум" до розгляду у Верховній Раді України Закону України "Про Державний бюджет України".

Як ви знаєте, зараз вийшла ще і колізія законів, тому що статтею Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" встановлено конкретні розміри прожиткового мінімуму, які складають у середньому 382 гривні, так і для різних соціально-демографічних груп, відповідно для дітей віком до 6 років - 335, від 6 до 18 років - 422 гривні, для працездатних осіб - 409 і для непрацездатних осіб - 300 гривень.

Якщо ж буде прийнято Закон України у тих розмірах, які пропонується цим законом, тобто прожитковий мінімум 423 гривні у середньому, 376 гривень для дітей віком до 6 років, від 6 до 18 років - 468 гривень, для працездатних - 453 і для осіб, які втратили працездатність - 332 гривні, це призведе до деяких наслідків.

По-перше. У зв'язку з тим, що у нас соціальна пільга встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімум, а основними доходами місцевих бюджетів є прибутковий податок громадян, то зараз, змінюючи розмір прожиткового мінімуму порівняно з тим, який затверджено про Державний бюджет на 2005 рік, у нас недоотримають місцеві бюджети суму приблизно 650 мільйонів гривень.

Крім цього ви знаєте, що у нас багато соціальних виплат теж встановлюється виходячи з пропорції до прожиткового мінімуму. Так, наприклад, на державну соціальну допомогу треба буде збільшити суму на 100 мільйонів гривень на індексацію доходів громадян, до речі у нас індексація відповідно до закону відбувається в межах прожиткового мінімуму, необхідно буде додаткових коштів теж 190 мільйонів гривень, тому о ця ситуація, яка складається, на мій погляд, з неї можна вийти з цих парадоксальних ситуацій вийти наступним чином: в зв'язку з тим, що Верховна Рада прийняла рішення про перегляд Закону про державний бюджет України на 2005 рік в лютому поточного року, то логічно було би розглянути, внести, щоб новий Уряд новий проект закону про встановлення прожиткового мінімуму на 2005 рік до розгляду змін до державного бюджету України, тому що 382 гривні, вони теж не відповідають дійсності. Коли обраховувалась ця величина, то брався індекс споживчих цін на 2004 рік - 107%. Ми, як ми знаємо, він вже близько буде у нас зростання індексу споживчих цін ближче, близько 12%, тобто ця сума, вона не відповідає дійсності. Так само, як не відповідає дійсності 423 гривні. Тому я пропонував би підтримати пропозицію Президента про відхилення цього законопроекту і повернутися до нього під час розгляду змін до Закону про державний бюджет на 2005 рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Миколайович, але Ви сам говорите, що його. Так, будь ласка, поверніться, хочуть Вас попитати. Запишіться 3 хвилина на запитання . Так, будь ласка, Кириленко.

11:38:51

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія. Шановний, пане Міністр, мені видається, що о та епопея із прожитковим мінімумом, яка мала місце і продовжується в цьому році, не робить честі взагалі нашій соціальній політиці. От ми прийняли прожитковий мінімум 432 гривні у парламент у минулому році. А тепер ви пропонуєте підтримати вето Президента і хочете, щоб наш парламент, як і уряд Януковича, також увійшов в історію як перший, який зменшив принциповий соціальний параметр. От уряд Януковича свого часу мінімальну заробітну плату зменшив у законодавчій спосіб, а ми, якщо зараз підтримаємо пропозиції, то ми зменшимо прожитковий мінімум, який самі встановили на вищій межі на меншу межу.

Тому я пропонував би разом з урядом зараз лишити цифру 432 гривні, як це є, і тим самим дати політичний сигнал при перегляді показників бюджету у лютому місяці.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, по-перше, неможна взагалі розглядати зараз цифру 432 гривні, бо той Закон України, який було проголосовано Верховною Радою, встановлює прожитковий мінімум 423 гривні, по-перше.

По-друге. Народні депутати України проголосували Закон про Державний бюджет на 2005 рік. Я якраз про це і говорив, що проголосовано було прожитковий мінімум 382 гривні, це по-моєму стаття 61-ша Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік. Тобто зараз, навіть якщо буде подолано вето Президента України і встановлено буде прожитковий мінімум 423 гривні, все рівно діяти буде закону межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України і в межах тих видатків, які передбачено Державним бюджетом України. Тобто можна зараз прийняти прожитковий мінімум навіть і 1000 гривень.

У мене пропозиція інша, що зараз, якщо Верховна Рада постановою Верховної Ради при прийнятті бюджету на 2005 рік передбачає внесення змін у лютому поточного року, то вернутися до цього питання, бо процедура встановлена наступна, що виключно Кабінет Міністрів вносить проект цього закону до Верховної Ради, а не так, як з порушенням цієї вимоги законом було прийнято закон про 423 гривні. Тобто пропонується компромісний нормальний варіант для того, щоб і видатки бюджету не порушувати, крім цього, ви знаєте, що підписано Закон України Президентом України про мінімальні пенсійні виплати і мінімальні пенсії. Його введено з першого січня 2005 року. Якщо ми зараз приймемо, тут виходить 332 гривні, то треба буде мінімальну пенсію встановлювати 332 гривні. А в Законі про Державний бюджет цих коштів немає. Тобто давайте, як вирішить Верховна Рада України, в принципі ми готові таким чином і в такий спосіб діяти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідайте. Від комітету секретар Комітету з питань соціальної політики та праці Сухий Ярослав Михайлович, три хвилини, будь ласка.

11:42:20

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати, питання законодавчого визначення прожиткового мінімуму час від часу стають об'єктами політичних маніпуляцій, на превеликий жаль. У цьому сесійному залі ми спостерігали і блокування з прийняттям закону, внаслідок чого певний час діяла стара норма, завдаючи шкоди соціально вразливим верствами населення, і пропозиції завищених необгрунтованих нормативів, які не могли і не працювали.

Тому дозвольте всім нагадати, що з 1994 по 1999 рік в Україні діяв розрахунковий соціальний норматив у вигляді так званої межі малозабезпеченості. Він включав всього чотири показники, не влаштовував суспільство, жорстоко критикувався у Верховній Раді представниками у першу чергу лівих фракцій - комуністів, соціалістів, прогресивні соціалісти.

Тому з 2000 року в руслі розпочатої боротьби з бідністю діє базовий закон номер 966-14 про прожитковий мінімум. Згідно статті четвертої цього закону його показники, як і така соціальна гарантія держави, як мінімальна зарплата повинні передувати і бути враховані в Законі про бюджет України на конкретний рік. У прийнятому нами Законі України "Про Державний бюджет на 2005 рік" у конкретній статті 61 передбачено: прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць у розмірі 382 гривні і відповідно окремо для всіх основних соціальних і демографічних груп населення. Прожитковий мінімум розроблено на основі методики загальноприйнятої. Сьогодні можна і доцільно говорити, що сама методика, як і основні параметри прожиткового мінімуму не влаштовують суспільство, не відповідають поки що параметрам якості життя європейської людини. Мабуть, саме тому група народних депутатів внесла законопроект 6032, в якому пропонували затвердити на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу в місяць 423 гривні і відповідно до основних соціальних демографічних груп.

Обгрунтування на їхню думку неточності уряду при обрахуванні в майбутньому прогнозі інфляції і росту економіки. Аргументацію Президента України про відхилення законопроекту ви щойно чули від міністра. А скажу від себе: комітет більшістю голосів (проти - колега В'ячеслав Кириленко), опираючись на думку Головного науково-експертного управління, враховуючи, що закон 6032 протирічить статтям 1, 3, 4 базового Закону, статті 27 бюджетного кодексу та Регламенту Верховної Ради, беручи до уваги про затвердження Державним бюджетом України на 2005 рік конкретного прожиткового мінімуму, вирішив рекомендувати Верховній Раді України погодитися з пропозицією Президента України і законопроект відхилити.

Від себе додам: в іншому випадку не просто створимо колізію правову, труднощі на місцях, але серйозні проблеми новому уряду, який, до речі, може внести свої пропозиції за результатами роботи в першому кварталі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте.

Бачу, є з мотивів. Будь ласка, запишіться, три хвилин з мотивів голосування. Покажіть, будь ласка, на табло. Беспалий, Гуренко.

11:45:42

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Прошу передати слово В’ячеславу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленка мікрофон.

11:45:50

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, Борисе Яковичу.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.

Шановні колеги, я думаю, що якщо зараз парламент погодиться на пропозиції Президента і зменшить ним же прийнятий розмір прожиткового мінімуму з 432 до 382, то ми зробимо неправильний політичний крок, оскільки перед переглядом соціальних, в тому числі показників бюджету, яке буде мати місце в лютому цього року, Верховна Рада України повинна дати політичний сигнал і новому уряду, і всім фракціям про те, що соціальні показники більше ніколи не повинні зменшуватися, а якщо будуть переглядатися, то тільки в напрямку збільшення. Це стосується прожиткового мінімуму як базового соціального параметру в першу чергу.

Тому я би вніс альтернативну пропозицію від рішення комітету: винести питання про подолання вето Президента і повернення то тієї цифри, яку парламент затвердив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Демьохін, будь ласка.

11:46:56

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги народные депутаты!

Я хочу озвучить позицию нашей фракции партии "Єдина Україна".

Мы сегодня внимательно рассмотрели данный законопроект на фракции и предлагаем преодолеть вето Президента.

Дело в том, что если посмотреть макропоказатели, которые сейчас прогнозно за прошлый год мы имеем ориентировочно, то у нас инфляция составит более 12 процентов. И, безусловно, 423 гривны - это мало. Мы с большим уважением относимся к работе Министерства социальной политики, они большую работу сделали за прошлый год, и, так сказать, много новаций было, но мы считаем, что вот эти 423 гривны - это индикатор, ниже которого нельзя опускаться при пересмотре бюджета на этот год. Предлагаем преодолеть вето Президента. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, у нас є ще хвилина. Малиновський.

11:47:57

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Прошу передали слово Вернигорі Леоніду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Вернигори.

11:48:09

ВЕРНИГОРА Л.М.

Дякую за передане слово.

Леонід Вернигора, Соціалістична партія, голова Полтавської обласної ради профспілок.

Я дуже дивуюсь, що доповідачі ні слова не сказали, які домовленості між профспілками були при визначенні прожиткового мінімуму. Але я хочу застерегти всіх, хто сумнівається, чи треба, чи не треба долати вето Президента: розпочинається епопея 205-ти і 237-ми гривень - коли вводити, коли не вводити.

Я вважаю, що якщо ми хочемо, щоб наш бюджет 1005 року був соціальний, а не такий, який він на сьогоднішній день є, то треба, насамперед, підняти базу, з якої буде нараховуватися в Пенсійний фонд кошти. Як же ми можемо так робити, якщо в нас сьогодні запланована пенсія вище мінімальної зарплати?

Думаю, що ми сьогодні дружно повинні розпочати нову епоху у формування соціальної бази і взагалі соціального боку нашого або частина нашого бюджету. І 423 рівні - це вирахувана, виважена та сума, яка дасть насправді нам право...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, дійсно, я хотів би, щоб ми звернули увагу на одні із останніх слів, які тут промовляв з трибуни, представляючи вето Президента, міністр соціальної праці і політики.

Коли планували ми свої розрахунки всі на 2004 рік, вони були дуже оптимістичні щодо інфляції. І до жовтня цей оптимізм був, як то кажуть, гарантований і підтриманий.

За останніми даними, у грудні інфляція становила 12,04 відсотка. За прогнозами Міністерства економіки, у січні і в лютому цей показник може не тільки залишитися на такому ж рівні, а може навіть і зрости. Тому, звичайно, усвідомлюємо, я також усвідомлюю, що коли ми приймали цей, якщо я не помиляюся, це була пропозиція Віктора Пинзеника, щодо цього законопроекту, коли ми його приймали, ми говорили про те, що автором законодавчої ініціативи в цьому питанні може бути лише один суб'єкт - Кабінет Міністрів. Але ми з вами пішли на те, щоб прийняти. І, я думаю, тут правильно виступаючі говорили про те, що це може бути хорошим сигналом для майбутнього уряду, коли він буде працювати відповідно до нашої постанови над уточненням Закону про Державний бюджет на 2005 рік. Тому давайте ми серйозно віднесемося до цього питання.

Я буду ставити пропозиції в порядку (з процедури голосування вже висловилися), я буду ставити пропозиції в порядку їх надходження. Будуть голосуватися пропозиції Президента: він пропонує відхилити цей закон. І ця ж пропозиція, цю пропозицію підтримує і профільний комітет. А потім будемо ставити на голосування пропозиції, які звучали від народних депутатів.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію Президента про відхилення закону України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік". Реєстраційний номер 6032. Прошу визначатись.

11:52:06

За-34

Не підтримано.

Були пропозиції, шановні колеги, були пропозиції про те, щоб подолати вето. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

Голосується пропозиція про подолання вето Президента на Закон України "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік". Реєстраційний номер 6032. Прошу голосувати.

11:52:51

За-365

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 95, Регіони України - 44, комуністів - 58, Народна аграрна партія - 22, Соціал-демократична (об'єднана) - 25, Єдина Україна - 21, соціалісти - 20, Блок Тимошенко - 19, НДП, Трудова Україна - 8, Союз - 9, Демократичні ініціативи - 11, Центр - 10, позафракційні - 23.

Шановні колеги, можливо ми прийняли рішення з деякими нюансами порушення відповідних законів, але я думаю, що ми з вами прийняли абсолютно правильне життєве рішення для наших людей. Дякую вам за підтримку.

Ярослав Михайлович, мені здається, що ви вже готові обійняти посаду міністра. Вам ще її ніхто не пропонує, чого ви так переживаєте?! Що ви так переживаєте? Так, будь ласка, Асадчев.

11:53:58

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Адаме Івановичу, я хотів би з процедури того, що ми проголосували. Ми свого часу прийняли розумне рішення не голосувати більше окремо Закон про мінімальну заробітну плату, а цей стандарт голосувати безпосередньо у бюджеті.

Я думаю, що було б розумно, щоб це голосування теж було останнім, як окремого закону. Давайте вже відмовлятися від мінімальної зарплати, вводити прожитковий мінімум, але голосувати його у бюджеті. Тому що сьогодні знову ми зробили великий розрив. У нас у бюджеті залишалося по мінімальній зарплаті, а прожитковий пішов кудись вперед. Це просто, як побажання Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що, Валерію Михайловичу, абсолютно правильно, давайте вносити зміни до Бюджетного кодексу і передбачати це при бюджеті, це слушне зауваження.

Так. Шановні колеги! Давайте ми розглянемо оперативно, якщо і затримаємо, то продовжимо перерву потім, ще один закон із пропозиціями Президента. Це Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" , реєстраційний номер 2353.

Доповідає заступник міністра фінансів Мярковський Анатолій Іванович. Підготуватися Супрун. По 3 хвилини, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Пропозиції Президента до зазначеного закону України полягають у наступному. Законом пропонується покласти на районні бюджети на бюджети міст республіканського Автономної республіки Крим і обласного значення фінансування видатків на сільські, селищні та міські палаци культури, клуби і бібліотеки, а не здійснювати таке фінансування з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, як це встановлено зараз.

Запроваджуваний порядок фінансування закладів культури не відповідає частині другій статті 143 Конституції України, за якою кошти районних бюджетів використовуються для виконання спільних проектів територіальних громад або для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якою за рахунок районного бюджету здійснюються видатки пов'язані із реалізацією районними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів відповідних територіальних громад. Такий підхід не відповідає також вимогам статті 7 та статті 86 Бюджетного кодексу України, згідно з якими розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності, з урахування максимально можливого наближення відповідних соціальних послуг до їх безпосереднього споживача. Слід також врахувати, що заклади культури, про які ідеться перебувають у власності територіальної громади села, селища і міста. За статтею 32 Закону України про місцеве самоврядування в Україні організація фінансового забезпечення таких закладів культури належить до саморядних повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад. А отже за рахунок бюджетів сіл, селищ і міст. Віднесення фінансування цих закладів культури до відання районних бюджетів буде звуженням права відповідної територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у сфері культури гарантованої статтею 140 Конституції України. Отже ми пропонує мо підтримати пропозиції викладені Президентом України і виключити норми, що передбачають передачу здійснення видатків на забезпечення фінансування сільських, селищних та міських палаців культури, клубів бібліотек з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського значення. І пропонується у прийнятому Законі, у статті 1 слова і цифри 3 і 4 замінити словами і цифрою пункт 3 і у абзаці 2, у статті 2 абзаци 3-ій, 6-ий виключити. Крім того, необхідно скорегувати час введення в дію цього Закону, оскільки уже на сьогоднішній день практично десь 15% місцевих бюджетів затверджено і відповідно до бюджетного Кодексу, вони мають всі бути затверджені не пізніше 1 лютого, тобто коли набере чинності цей Закон, в разі його прийняття, усі місцеві бюджети, включаючи сільські, селищні, міст, районного значення буду з

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Іванович, сідайте, будь ласка. Супрун від Комітету, перший заступник.

11:58:42

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань бюджету розглянув пропозиції Президента до закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України, з реєстраційним номером 2353. На жаль, ми не прийняли рішення на Комітеті і сформулювали зараз для Верховної Ради дві пропозиції: по-перше, за будь-яких умов цей закон можна вводити тільки з 1 січня 2006 року, а не з 1 січня 2005, як це вказано у пропозиціях до цього закону, оскільки ми вже затвердили бюджет, бюджетом розподілені абсолютно всі кошти по формульному методу між державним бюджетом і районними бюджетами.

По-друге. Ми пропонуємо підтримати пропозиції Президента до Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу за наступних аргументів. По-перше, що відбудеться у випадку прийняття такого закону? Уявіть собі, що у містах районного значення знаходяться клуби, бібліотеки, які є власністю, комунальною власністю таких міст. За прийнятим законом фактично ми переносимо фінансування цих закладів з місцевого бюджету, з міського на районний, що абсолютно не відповідає логіці розпорядження комунальною власністю територіальної громади.

Що пропонується цим законом? Пропонується перенести відповідальність від сільської і селищної ради на районну раду, але це не збільшить фінансування, бо обсяг коштів буде той самий. Комітет пропонував би як найкращий варіант внести зміни при комплексному розгляді змін до Закону, до Бюджетного кодексу, які б визначали наступне, що розподіл коштів ведеться за формулою, що фінансування здійснюється через сільську раду, селищну раду, утримання ведеться, але за видатками, не менше, ніж фактична потреба на утримання такого закладу. Оце було б дійсним вирішенням питання, комплексним вирішенням питання.

За таких умов у нас виникла також і окрема думка, у депутата Нощенка Миколи Петровича, я думаю, що він про це скаже ще окремо, відносно цих пропозицій.

Таким чином, ми вважаємо, що найменшим сьогодні буде злом - це прийняття цього закону з пропозиціями Президента, але з введенням в дію з 1 січня 2006 року. Найкращим варіантом було б доручення Верховної Ради розробити детальну реалізацію цієї проблеми і внести в узгоджений варіант змін до Бюджетного кодексу, поданому від Комітету з питань бюджету. Це вирішить проблеми насправді фактично за збільшенням обсягів фінансування таких закладів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Павлівно, сідайте, будь ласка. Я бачу з мотивів є бажаючі. Будь ласка, запишіться. Три хвилини з мотивів голосування. Висвітліть. Гірник. Єщенко за ним.

12:01:58

ГІРНИК Є.О.

Шановні колеги, Людмила Павлівна оприлюднила позицію Бюджетного комітету. Але я би все-таки просив уточнити, які саме пункти в якій черговості ставити на голосування. Більш пріоритетним є та пропозиція, яку вона назвала другою. Тобто віднести це на вирішення наступного Бюджетного кодексу, який розробляється Бюджетним комітетом і над ним буде робота йти з лютого місяця, щоб він міг бути включений в наступні бюджетні процеси. Тобто спочатку Бюджетний кодекс, потім прийняття з пропозиціями Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єщенко, за ним Климпуш.

12:02:44

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Якщо подивитися на пропозицію Президента, то я його розумію. Якщо казати про Черкаську область, він у Черкаській області знає тільки село Шевченкове ............... району, де з його ініціативи була проведена реконструкція школи. Але давайте проїдемо по кожному селу, по кожному селищу і побачимо, в якому стані знаходяться ті ж палаци культури. В Черкаській області практично вони не опалюються. Людям ніде зібратися. Сільські ради кажуть, що немає коштів. Тому треба питання вирішувати і треба подолати вето Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш. За ним - Іоффе.

12:03:32

КЛИМПУШ О.Д.

Шановні колеги, я хочу наголосити, що сьогодні через нестачу коштів у сільських бюджетів фінансування місцевих закладів охорони здоров'я і культури відбувається абсолютно незадовільно. Наслідком стає фактичний занепад цих закладів. Така ситуація є неприпустимою, особливо з огляду на те, що в Україні проживає понад 32 проценти населення в селах і в сільських населених пунктах. На наше глибоке переконання ми можемо значно покращити це фінансування в першу чергу за рахунок більш рівномірного розподілу бюджетних коштів між населеними пунктами з різним рівнем економічного розвитку. Хочу відзначити, що проект даний, проект наш підтриманий Головним науково-експертним управлінням, яке висловилося за подолання вето Президента. Тому фракція "Єдина Україна" буде голосувати за подолання і просить підтримати нашу пропозицію. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іоффе я не бачу. Там є особлива думка Нощенка. Мікрофон, будь ласка.

12:04:38

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Я хочу сказати, що прецедент фінансування майна сільської громади із районних бюджетів є, і його можна, як кажуть, поширити і на заклади культури. Аргументи: ну по-перше, дійсно, сказав доповідач, що грошей від цього не добавиться, але, по крайній мірі, відповідальність підвищиться, тому що неадекватне фінансування як закладів Міністерства - самого головного розпорядника, Міністерства культури так і клуби. По-друге, сьогодні лікувати треба не тільки фізичний стан людини, а й душу. А чи можна це робити в холодному, напіврозваленому клубі, в бібліотеці, де роками не поповнюється книжковий фонд і не виписуються даже газети? Напевно, ні.

І по-друге, я погоджуюся із попередніми тим, що ми вирівняємо в якійсь мірі, вирівняємо фінансування закладів культури в залежності від економічного розвитку території. Тому вношу пропозицію поставити на голосування подолання вето. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Черняк, будь ласка, 30 секунд.

12:05:50

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, це питання пов'язано з питанням про парламентські слухання про культуру. Це якраз конкретний приклад фінансування культури. Не може бути демократичною і цивілізованою країна, в якій відсутній пріоритет культури - наш основний дефіцит, це - дефіцит влади культури і культури влади. І тому треба подолати вето, щоб підняти культуру влади. дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Давайте змобілізуємось. Я хочу звернути вашу увагу на мудрість нашого бюджетного комітету, який переклав вирішення питання на наші плечі. Але я думаю, ми вирішимо це питання.

Нам треба буде провести декілька голосувань, бо ми спочатку будемо голосувати пропозиції Президента, а потім будемо голосувати інші пропозиції.

Тому я ставлю на голосування пропозиції Президента до Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", реєстраційний номер 2353. Тут дві пропозиції, будь ласка. Спочатку ставиться пропозиція, щоб пункти 3 і 4 замінити словами і цифрами тільки пункт 3. Прошу визначатися.

12:07:31

За-52

Не проходить.

Ще одна пропозиція Президента буде ставитися на голосування, щоб у статті 2 абзац третій-шостий виключити. Прошу визначатися з цією пропозицією. Президента пропозиція.

12:07:59

За-25

Так, тепер я буду ставити пропозицію про подолання вето на цей закон. Але, будьте уважні, шановні колеги, але з урахуванням тої цілком логічної позиції, пропозиції, яка звучала. Час, що минув, не дає нам можливості подолати однозначно. Тому, будь ласка, долаємо вето з терміном введення в дію з 1 січня 2006 року. Прошу голосувати.

12:08:45

За-318

Вето подолано, ще раз наголошую, із уточненням, що вводиться цей закон з 1 січня 2006 року.

По фракціях вимагають, будь ласка.

"Наша Україна" - 51, "Регіони України" - 32, комуністи - 58, Народна аграрна партія - 26, Соціал-демократична об'єднана - 20, "Єдина Україна" - 21, соціалісти - 20, Блок Тимошенко - 19, НДП, "Трудова Україна" - 14, "Союз" - 15, "Демократичні ініціативи" - 13, "Центр" - 3, "Позафракційні" - 26. Дякую, шановні колеги.

Оголошується перерва на 30 хвилин, до 12 години 40 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз за уставленою традицією ми з вами маємо розглянути питання про обрання суддів. Це реєстраційний номер у нас постанови 6491. Будь ласка, голова комітету Василь Васильович Онопенко.

12:40:36

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні судді! Комітет з питань правової політики розглянув 2 подання голови Верховного Суду України і голови Вищого господарського суду про обрання суддів на відповідні посади.

На ваш розгляд виноситься проект постанови 6491 і, відповідно до пункту 27 статті 85, частини першої статті 128 Конституції України пропонується обрати на посади суддів безстроково:

до апеляційного суду Автономної Республіки Крим Берзіньш Валентину Степанівну;

апеляційного суду Дніпропетровської області Богдана Вячеслава Володимировича, Руських Катерину Григорівну, Шевченко Тетяну Валентинівну;

до апеляційного суду Донецької області Денисенко Любов Лук’янівну;

апеляційного суду Кіровоградської області Кадегроб Альбіну Іванівну;

військового апеляційного суду Західного регіону Ковалюка Ярослава Юрійовича;

місцевого Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Кайра Ігоря Анатолійовича;

місцевого Вінницького районного суду Вінницької області Федчука Віталія Володимировича;

місцевого Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Марущенка Михайла Васильовича;

місцевого Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Наталію Віталіївну;

місцевого Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продана Бориса Григоровича;

військового місцевого суду Черкаського гарнізону Грачова Віктора Михайловича, Торопенка Миколу Васильовича.

Жодної скарги на суддів не поступало, є гарні характеристики на них, відповідний досвід. Ми вчора розглянули на комітету кожну кандидатуру. Частина суддів не виноситься на розгляд сесії Верховної Ради, ми виносимо лише тих суддів, яких підтримав голова Верховного суду, Вища кваліфікаційна комісія і вчора Комітет з питань правової політики.

Прошу, шановні колеги, підтримати проект постанови 6491.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу підготуватися до голосування. Таким чином відповідно до закону ніяких застережень до тих кандидатур, яких ми сьогодні маємо обрати суддями, не поступило. У мене є всі підстави поставити на голосування про прийняття в цілому постанови Верховної Ради України про обрання суддів (реєстраційний номер 6491). Прошу голосувати.

12:43:43

За-309

Дякую, 309.

Я просив би новообраних суддів також оперативно розглядати питання, як Рада голосує. Будь ласка, Василю Васильовичу.

У нас ще є постанова 9492.

12:44:06

ОНОПЕНКО В.В. 6492.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте 6492.

ОНОПЕНКО В.В. 6492. Рекомендується обрати на посади суддів безстроково до

Вищого господарського суду України Кравчука Геннадія Анатолійовича;

Дніпропетровського апеляційного господарського суду Білецьку Людмилу Миколаївну;

місцевого господарського суду Миколаївської області Коваля Юрія Михайловича;

місцевого господарського суду Херсонської області Скобелкіна Сергія Васильовича.

Також жодної скарги, зауважень не поступило по даним кандидатурам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знову ж таки відповідно до закону ми маємо всі підстави поставити на голосування про прийняття в цілому постанови Верховної Ради України, про обрання суддів, реєстраційний номер 6492, прошу голосувати.

12:45:09

За-313

Рішення прийнято. Шановні народні депутати, давайте привітає мо поповнення, нове поповнення суддівського корпусу, побажаємо їм на передодні нового старого року доброго здоров'я і натхнення у праці, а тим більше привітаємо їхнього найвищого керівника - Голову суду із днем Василя, який він уде завтра відзначати. Всього доброго. Так.

Переходимо до розгляду розділу “Друге читання”. Слухається проект Закону про внесення зміни до статті 9, Закону України про природні монополії, що до контролю цін і тарифів, реєстраційний номер 4314. Доповідає член Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій, Пилип Пилипович Буждиган, будь ласка.

12:46:08

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, нагадаю вам, що 30 червня минулого року був прийнятий за основу законопроект про внесення змін до статті 9 Закону України про природні монополії, номер 4314. Не порушуючи процедури розгляду законопроекту скажу, що комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій уважно розглянув одну пропозицію, що надійшла до законопроекту, пропозицію народного депутата Кармазина і не підтримав її, тобто відхилив з наступного міркування. Дана поправка суперечить статті 10-ого Закону про ціни і ціноутворення, а ця стаття говорить, що зміна рівня державних фіксованих, та регульованих цін і тарифів, на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється у порядку і в строки, підкреслюю, що визначаються тими органами, які відповідно до цього закону, затверджують або регулюють ціни, тому, поважаючи автора поправки, просив би його прислухатися до думки Комітету, з якою погоджується Юридичне управління і проголосувати за законопроект у другому читання і в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Пилип Пилипович. Юрій Анатолійович Кармазін не наполягає на поправці? Ні.

Тоді у нас є підстави проголосувати у цілому як Закон про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про природні монополії" (щодо контролю цін і тарифів) (реєстраційний номер 4314). Прошу голосувати.

12:47:58

За-213

Шановні колеги... Немає Кармазіна? Але все одно, щоб не звинувачував, хто за те, щоб повернутися... Є, є, є. Хто за те, щоб повернутися до переголосування цього питання прошу проголосувати.

12:48:29

За-294

Дякую. Будемо голосувати. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про природні монополії" (реєстраційний номер 4314). Прошу голосувати.

12:49:00

За-285

Закон прийнято. Дякую.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо діяльності з розроблення та виготовлення озброєння і військової техніки) (реєстраційний номер 4054). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Майко Віталій Іванович.

12:49:32

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців, нефракційний.

Шановні депутати, на ваш розгляд виноситься на друге читання закон про внесення змін до деяких законів щодо діяльності з розробки та виготовлення озброєння, військової техніки та інше.

Я можу сказати, що було при першому, при другому читанні було багато зауважень. Зауваження було від Юрія Кармазіна, вдячний за слушні зауваження, від членів фракції Комуністичної партії. І я вам хочу сказати, що основна мета закону - це закон, який дозволить залучити не тільки державні підприємства, але й недержавні. Вже на сьогоднішній день більше 33 підприємств недержавної власності працюють на виготовлення озброєння.

Я можу сказати, що основна причина тут в тому, що Україна ніколи не випускала кінцеві результати. Це в основному снаряди із закінченими........., озброєння для пушок, для іншої зброї, і ми програємо на зовнішньому ринку. Тут багато казали про те, що і вчора у виступах, що військова техніка не потребує реклами, не потребує великих затрат, що у нас все куплять. Це не так. Сьогодні у світі дуже велика конкуренція. І саме цікаво, що все, що ми перестали випускати, подивіться в Україні, ви побачите, що всі ті, хто закликали нас до роззброєння, сьогодні торгують тим, чим ми перестали торгувати. А розумієте так, що це саме вигідне взагалі, торгівля, рентабельність, виготовлення зброї.

Це наша пропозиція сьогодні закону дає можливість комплексно виготовляти те озброєння, яке купується в цілому. Бо випуск пороху чи окремих видів озброєння воно не так ефективне, як повністю закінчений виріб. Тому я пропоную підтримати цей закон і дати можливість Україні випускати озброєння комплексно, залучаючи до цього і недержавні організації. Бо це вже наступив факт, що сьогодні більше 33 підприємств випускають це. І це дає можливість випускати озброєння, лише одержуючи особі ліцензії на випуск цієї продукції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Іванович.

Так, шановні колеги, підемо по поправках. Да, я бачу, але є, так би мовити (Іван Гаврилюк, присядьте, будь ласка, бо я..) ... Перша поправка Кармазіна, мікрофон прошу.

12:52:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність".

Шановний доповідачу, у мене до вас пропозиція, щоб першу поправку треба було прийняти, тому що по назві проекту... Ми приймаємо зміни до трьох нормативно-правових актів, і це має бути у вигляді окремих законів і до кожного з них поправки. Інакше в разі порушення правил юридичної нормотехніки, виникнуть складнощі для отримання інформації про дещо. В цьому законі знаходяться зміни і до інших законів. В даному випадку закон повинен мати абсурдну назву: закон про внесення змін до законів про підприємництво, про ліцензування певних видів господарської діяльності, про державне оборонне замовлення. Таким чином ми створюємо зараз абсолютно таку абракадабру. У нас уже більше 300 законів про внесення змін до деяких законів, називаються. Над нами вже студенти сміються! Люди добрі, давайте ми коли-небудь повернемося до нормальної...

МАЙКО В.І. Я можу відповісти на одне сьогодні. Дійсно, може, і треба це зробити поступово, але я хочу сказати так, що сьогодні всі працюють вже по цим законам. Ніхто нікого не питає. І сьогодні без ліцензій працюють і нема можливості заставити працювати і одержувати ліцензії сьогодні на виробництво. Тому цей закон дає можливість хоч якийсь-то порядок в країні встановити.

Дійсно, давайте подумаємо над назвою, врахуємо ці питання ваші при наступному читанні, але прохання одне - не затримувати цей закон, бо сьогодні повний безпорядок, неможливо це встановити якийсь-то контроль взагалі за випуском продукції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування.

Так, я розумію.

Наполягає Юрій Анатолійович на тому, щоб ми проголосували першу поправку його. Я ставлю на голосування.

МАЙКО В.І. Змінити назву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу визначатися.

12:55:06

За-78

Не підтримана.

Ще, Юрій Анатолійович, яка ваша поправка не врахована, ви наполягаєте? Там я бачу 16-та. Так, будь ласка, мікрофон Кармазіна.

12:55:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати!

По-перше, я хотів би сказати, що я за прийняття цього закону, тільки в нормальному вигляді.

Поправка 14-та, пункт 2 статті 9 Закону про ліцензування певних видів господарської діяльності викласти в такій редакції: "Виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметрів і швидкістю польоту понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду". Це набагато ширше, ніж те, що зараз пропонується Кабінетом викласти, це конкретизація, яка дає змогу, з одного боку, розкриває руки, щоб не говорили, що немає можливості виробляти, а з іншого боку дає можливість контролювати.

Тому я просив би весь зал, і правих, і лівих, і зовсім червоних проголосувати, взятись за голову і подумати, що так треба зробити.

МАЙКО В.І. Я тільки одне можу відповісти, що про закон про ліцензування діяльності пункт статті 12 записано: "Підлягає ліцензуванню виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони". Дійсно, тут це не розписано до кінця це. Я не буду заперечувати проти тих поправок. Давайте її приймати, цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є необхідність голосувати чи погодимося із думкою комітету. Ніхто не заперечує? Тоді пропозиція приймається.

Будь ласка, яка наступна? Кармазіну мікрофон.

12:57:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Я знову ж хочу тільки покращити закон, поправка 16. Поправка: 16 пункт 12 статті дев'ять Закону про ліцензування викласти в такій редакції: "Виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту і активної оборони".

Справа в тому, що зараз завозиться все це з-за кордону, ви знаєте, і виробляється дещо подібне. І це має бути записано, бо це фактично те, що є предметом регулювання цього закону. Я не розумію, яким чином воно випало з цього закону.

Я просив би комітет погодитися, включити цей пункт 12 в цій редакції, і, таким чином, тільки покращиться, деталізується цей закон, якщо ми хочемо, щоб закон дійсно був прийнятий. Спасибі.

МАЙКО В.І. Відповідь така, що взагалі це просто повторення Закону про ліцензування, де дослівно це записано. Якщо повторювати в цьому законі, тут нема заперечення, щоб повторювати, але воно в Законі про ліцензування дослівно все: слово, з комами, зі всім - написано те, що ви сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович погоджується. Так, ніби всі вже ваші правки? Ніхто більше не наполягає?

Тоді я ставлю на голосування: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з розроблення та виготовлення озброєння і військової техніки. Реєстраційний номер 4054, з врахуванням тої поправки Кармазіна, про яку ми з вами тут узгодили. Голосуємо.

12:59:18

За-233

Закон прийнято.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Збройні сили України" (щодо застосування зброї), реєстраційний номер 5574. Доповідає голова Комітету з питань національної безпеки і борони Георгій Корнійович Крючков.

12:59:44

КРЮЧКОВ Г.К.

До законопроекту після першого читання не надійшло пропозицій, але пропозиції висловлювалися під час обговорення на сесії, і було 2 питання: більш чітко сформулювати положення про застосування зброї у випадках забезпечення виконання покладених на Збройні сили України завдань щодо відсічі можливої збройної агресії проти України; забезпечення недоторканості повітряного простору та підводного простору в межах територіального моря України; запобігання терористичним актам у випадках, передбачених іншими законами. Це положення викладено у тій редакції, яка була тоді прийнята на сесії з урахуванням зауважень членів нашого комітету і народного депутата колеги Мельничука.

Було зауваження Юрія Анатолійовича Кармазіна. В абзаці 6 статті 9, де визначається повноваження... визначення порядку застосування зброї, бойової техніки вилучити положення про надання цих повноважень Кабінету Міністрів України, і тоді на сесії ми це питання розглядали, і зараз я повинен сказати, що цей абзац визначає повноваження Кабінету Міністрів, уряду. І тоді ці повноваження були покладені на уряд, зараз тільки це положення уточнено з урахуванням того, що були уточнення повноваження Збройних сил щодо застосування зброї у разі відсічі можливої збройної агресії проти України.

З урахуванням цього, комітет пропонує прийняти закон в другому читанні і в цілому, але якщо Юрій Анатолійович наполягає, його поправку звичайно треба проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. будь ласка, мікрофон Кармазіна.

13:01:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний доповідачу! Шановний головуючий! В зв'язку з тим, що ця поправка вносилась, коли в країні існував злочинний уряд Віктора Януковича. я не хотів, щоб він мав такі повноваження. Тому я і ставив питання про виключення положення про надання Кабміну повноважень щодо визначення порядку застосування зброї. Тому що ви розумієте, вони направили війська в Ірак, потім на інших перекладають відповідальність.

Вони інші речі робили, потім перекладають на інших відповідальність. Зараз вони вже дійшли до того, що дали вказівку 12 числа від імені Міністерства юстиції, щоб встановили скільки людей померло 26 грудня, 21 листопада, 31 жовтня по кожному дню. Я потім про це скажу. Тобто злочинний уряд був. Зараз уряд буде нормальний, який буде представлений Ющенком, я знімає у зв'язку з цим цю поправку. Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Я вдячний, Юрію Анатолійовичу. але як юрист і причетний до законодавчої справи, я хотів би, щоб ми виходили не з того, що ми під якогось чи поганого, чи доброго царя приймаємо закони, а щоб ми приймали нормальні закони для правової держави. Це я хотів сказати.

І, друге. Юрію Анатолійовичу, подивіться список, хто голосував за направлення наших військ до Іраку. І, оскільки це питання порушено, воно не має відношення до цього питання, яке ми зараз розглядаємо, але я хотів би привернути увагу, що Верховна Рада вдруге прийняла постанову і зажадала від Президента прийняти рішення про виведення військ з Ірак, однак, указ з цього приводу не прийнятий.

Я хотів би, щоб заступник Голови Верховної Ради, якому доручено контроль за виконанням цієї постанови, щоб він все-таки здійснив по-справжньому контроль. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я думаю, два одесити порозумілися, конфлікт знятий. А заступник, я думаю, після інавгурації приступить до реалізації цієї постанови, і вона буде реалізована, будемо сподіватися.

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закону, про внесення змін до Закону України "Про Збройні сили України" щодо застосування зброї (реєстраційний номер 5574). Прошу голосувати.

13:04:18

За-277

Закон прийнято.

Слухається проект Закону про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстраційний номер 2333), друге читання, доповідає Голова Комітету з питань молодіжної політики і фізичної культури, спорту і туризму - Катерина Семенівна Самойлик. прошу.

13:04:49

САМОЙЛИК К.С.

Спасибі. Адаме Івановичу, до редакції проекту Закону України, проголосований за основу в першому читанні під час його доопрацювання і підготовки до розгляду у другому читанні надійшло 132 поправки і пропозиції доповнення, від народних депутатів України і Кабінету Міністрів України, всі вони уважно розглянуті на засіданні Комітету і викладені в порівняльній таблиці. Переважна більшість з них врахована, відхилено всього лише 15 поправок із 132 пропозицій і я б хотіла щоб ми пішли постатейно, правда що авторів цих поправок немає, але, якщо є необхідність я буду аргументувати: чому ми саме відхилили ці поправки. Якщо зал погодиться проголосувати в цілому як за Закон, то ми проголосуємо. В основному ці поправки відхилені тому. що ті питання, які ставляться у поправках, вони вже врегульовані іншими законодавчими актами і не потребують, щоб ми їх повторно фіксували в цьому законопроекті.

Хочу вам сказати, що як і сьогоднішні і вчорашні законопроект, він направлений виключно на соціальний захист дітей, а тут особливо дітей-сиріт. Ми їм тут гарантуємо, цим законом, і житло, і перше робоче місце, і таке інше. І тому, Адаме Івановичу, якщо зал погоджується не іти по пропозиції, у зв'язку з відсутності авторів поправок, давайте ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, хто з авторів поправок, які подавали і вони не враховані наполягає на їх розгляді? Немає. Тоді ставлю я на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закону про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прошу голосувати.

13:07:12

За-270

Закон прийнято.

Слухається проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (реєстраційний номер законопроекту 5442) (друге читання). Доповідає голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Надрага Василь Іванович.

13:07:41

НАДРАГА В.І.

Спасибо Адам Иванович. Хочу коллеги напомнить в двух словах, в чем суть проблемы.

Данный законопроект изначально, автором его является наш с вами коллега Шкляр, предлагает усовершенствовать систему исчисления пенсии в том варианте, когда люди зарабатывают значительно больше, а существует потолок по отчислению в Пенсионный фонд. Данный законопроект в целом прошел утверждение в первом чтении. В ходе доработки было сделано три предложения. Рабочая группа, комитет отработал и все они утверждены.

Таким образом, на сегодняшний момент Комитет по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов предлагает принять данный законопроект во втором чтении и в целом в связи с тем, что он носит позитивную направленность в части регулирования пенсионного обеспечения людей, имеющих большие заработки, а соответственно которые и должны с этих заработков отчислять. Все нормально, никакой политики, нормальный конструктивный деловой подход инициировал наш коллега, автор данного законопроекта, и комитет с этим согласен. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, всі поправки враховані. Ні, ні, зараз з мотивів голосування, будь ласка, мікрофон Шкляра.

13:08:59

ШКЛЯР В.Б.

Уважаемые коллеги, с редакцией данного законопроекта можно было бы, в принципе, согласиться, но только не с нормой его введения. Дело в том, что мы и так без оснований затягиваем сегодня норму введения и практически сегодня нивелируем эту социальную льготу. Фактически сегодня в постанове Кабинета Министров эта льгота уже установлена, поэтому со сроком введения не стоит ее откладывать еще на год.

Поэтому прошу поставить на голосование в моей редакции - со дня опубликования данной нормы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, поясніть, і я потім дам відповідь.

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги, мы когда на комитете эту тему обсуждали, мы пришли к положению тому, что это будет все на много раньше и быстрее. К сожалению, динамика такая, что та логика, которая предлагается сегодня законодательным процессом, предполагает и более оптимальный вариант - введение с первого января. Мы не хотим наткнуться на вето. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і я до колеги Шкляра звертаюся. Справа в тому, що вашої поправки тут немає. Мається на увазі, треба було внести, що саме так, це перше. Але навіть якби вона була внесена, то відповідно до законодавства і Бюджетного кодексу у тому числі все, що має відношення до бюджету, потрібно, щоб вносилося, так би мовити, саме так, як тут записано.

І тут Василій Іванович правий. Якщо ми приймемо, що допустимо з першого січня цього року, то у Президента будуть абсолютно всі підстави для того, щоб накласти вето на цей закон.

Будь ласка, Шкляр. Потім Черняк. Василю Івановичу, далеко не йдіть.

13:10:42

ШКЛЯР В.Б.

Я настаиваю. Дело в том, что в основе законопроекта лежала именно эта норма - введение его с первого сичня 2005 года. Поэтому я просил бы поставить этот вопрос на голосование. Со дня опубликования.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз пояснюю народному депутату Шкляру. Ви вже не автор законопроекту. Уже автор законопроекту - Верховна Рада. У першому читанні ви могли наполягати. У другому ви також мали право наполягати, якби в порівняльній таблиці було написана ваша пропозиція. Вам треба було ознайомитися з порівняльною таблицею і внести пропозицію, що Шкляр пропонує, щоб цей закон було введено в дію з моменту опублікування. Вашої такої пропозиції немає, тому я голосувати не можу її. Будь ласка, Черняк.

13:11:38

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, треба визнати, що Верховна Рада зволікає з прийняттям законопроектів, які врегульовують питання страхування і пенсійного, і медичного, і все інше. Цей дуже важливий напрямок реформування соціальної сфери Верховна Рада зволікає. І тут я погоджуюсь з депутатом Шкляром. Але треба було б краще, звичайно, ввести з першого січня цього року. І так ми і мріяли зробити. Але уже запізнилися. І в цьому наша біда і наша вина. Треба з цього уже виходити і прийняти законопроект, це дуже правильний важливий крок у потрібному напрямку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, з мотивів голосування Кармазін.

13:12:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Я хотів би звернути вашу увагу, Адам Іванович, на таку деталь. Поправка... Ми, Верховна Рада України, в першому читанні (Адам Іванович! Адам Іванович!)... Верховна Рада України в першому читанні прийняла як концепцію, ви знаєте, в першому читанні приймається, де була стаття два - цей закон набирає чинності з дня його опублікування. Ви бачите, да? На другій сторіночці друга стаття - з дня опублікування.

Потім Василь Іванович Надрага дає поправочку свою, теж поправочка номер два, і пише - записати, що цей закон набирає чинності з першого січня 2006 року. То тепер треба голосувати за поправочку Надраги, бо своє рішення Верховна Рада прийняла. Воно було написано - з дня його опублікування. Ось в чому справа. Ви розумієте, Адам Іванович? Тому Шкляр правий, ми прийняли це рішення і за нього не треба було голосувати. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Будь ласка, Василь Іванович і будемо визначатись.

НАДРАГА В.І. Уважаемые коллеги, я хочу вам напомнить: мы трижды с вами принимали здесь закон о статусе ветерана войны и гарантии их социальной защиты, изменения в Закон о жертвах нацпреследования, автором которого был ваш покорный слуга нынешний докладчик. Мы трижды принимали хороший закон, но в силу того, что он натыкался на противоречия с бюджетным кодексом, трижды получали вето Президента. На прошлой неделе мы получили наконец-то подпись Президента под тем законом, о котором я говорил. Если под этот закон мы с вами сейчас пойдем на желание, которое было в базовом предложении автора законопроекта, мы получим с вами вето. У меня единственный вопрос: мы хотим заветовать закон? Давайте будем возвращаться к норме введения закона с дня принятия, если мы хотим изменить и сделать хорошим, нормальным, совершенным законодательство по пенсионному обеспечению, давайте сделаем так, как требует Бюджетный кодекс с 1 января 2006 года. Не потому, что кто-то не хочет. Если не хочет, то я так понимаю, настаивает на каких-то иных подходах. В рамках действующего бюджетного кодекса. Или мы получаем вето, и это вето тогда мы будем преодолевать, и этот закон опять будет бродить по кабинетам.

Спасибо. Я думаю, что надо голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Василь Іванович полум'яно говорив, але все-таки поступимо за Регламентом.

І тому я зараз буду ставити на голосування правку... тому що, дійсно, тут правий Кармазін. Ми в першому читанні прийняли одне. Ви пропонуєте змінити. Якщо автор не погоджується. Тому нам треба буде проголосувати правку номер два народного депутата Надраги щодо введення закону, цього закону в дію з 1 січня 2006 року.

НАДРАГА В.І. Голосуем. Похороним закон, поверьте мне. Дорогие мои, потом поймете, что вы ошиблись.

13:15:49

За-131

Так, Василь Іванович, ви добилися того, що хотіли, ваша правка одержала тільки 131 голос і вона не пройшла. Таким чином залишається в редакції народного депутата Шкляра.

Отже з врахуванням того, що правка номер два не пройшла, а залишилася попередня, я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Прошу голосувати.

13:16:42

За-303

Закон прийнято, але ще раз наголошую, без правки Надраги номер два, а в попередній редакції, що він вступить в дію, якщо він буде підписаний, з моменту опублікування.

Слухається проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", реєстраційний номер 3297, друге читання. Доповідає голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Анастасієв Валентин Олексійович. Будь ласка.

13:17:26

АНАСТАСІЄВ В.О.

Анастасиев, фракция коммунистов.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты! Вашему вниманию предлагается сравнительная таблица ко второму чтению законопроектов номер 2407-2, 3297, которые были приняты Верховным Советом 10 сентября 2004 года.

За время подготовки ко второму чтению было подано восемь предложений народных депутатов. Три из них - по закону 2407-2 , и пять - к 3297.

Оба закона касаются внесения изменений в один и тот же закон: "О статусе ветеранов войны, гарантии их социальной защиты". Все восемь поправок были комитетом рассмотрены и учтены, все до одного. Главным юридическим управлением Аппарата Верховного Совета сравнительная таблица завизирована без замечаний, и рекомендовано принять этот законопроект как закон. Просим поддержать. Благодарю вас за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Олексійович.

Все враховано, тобто ніхто не може з народних депутатів наполягати, хіба що автори попереднього, так би мовити, тексту. Немає, ніхто не заперечує? Немає, так?

Тоді я ставлю на голосування: про прийняття у другому читанні і в цілому як закону: про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Прошу голосувати.

Голосуйте, я потім поясню.

13:19:25

За-228

Таким чином, закон про внесення зміни до Закону України про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту прийнятий як закон.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 32, Регіони України - 26, комуністів - 57, Народна аграрна партія - 23, соціал-демократи (об'єднані) - 8, Єдина Україна - 12, Соціалістичної партії - 20, Блоку Тимошенко -6, Трудова Україна, НДП - 7, Союз - 9, Демократичні ініціативи - 2, Центр - 4, позафракційні - 22.

Так, з другим читанням ми завершили. Зараз ми мали б послухати проекти законів про державний борг України. Реєстраційний номер 1229 і 1229-1.

Я запрошую до слова народного депутата Майстришина Володимира Яковича. будь ласка.

13:20:53

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, виборчий округ №14, позафракційні. Шановні народні депутати! проблема державного боргу в настоящий момент не врегульована, або врегульована в якійсь ну не зовсім вдосконалий спосіб. Статус-кво проблема. Стаття 92 Конституції якраз визначає, що всі проблеми, пов’язані з державним утворення і обслуговуванням державного боргу України як зовнішнього так і внутрішнього повинні регулюватися суто законодавством України. Що ми маємо на сьогоднішній день? Маємо закон про державний... про внутрішній державний борг України, який прийнятий в 1992 році. На жаль, в кожному бюджеті, в кожному проекті закону про бюджет, ми в Прикінцевих положеннях призупиняємо норму цього закону і виписуємо окремими статтями певний ерзац врегулювання проблеми державного боргу, тобто пишуть там 2-3-4 статті і таким чином вважається, що проблема державного боргу врегульовується через закон про бюджет. Відповідно ми розуміємо, що то не є досконале врегулювання і то не є вирішення проблеми.

Що пропонується. На сьогоднішній момент ми виписали групою авторів Закон про державний борг під номером 1229-1 і маємо схвальні відгуки про цей законопроект Світовим банком, Міжнародним валютним фондом. В тому числі постійно Рахункова палата, і вона також відзивається схвально про цей законопроект, постійно нам вказує про те, що Закон про державний борг повинен бути прийнятий і вся проблематика відносин держави із державним боргом повинна бути врегульована Законом про державний борг

У тому числі Національний банк України таку ж саму позицію виказав і підтримує даний законопроект.

Я хотів би тут нагадати, шановні депутати, ціна цього питання. Якщо аграрна фракція при всі повазі до її позиції щодо підтримки села, і де менше 10 відсотків видаткової частини бюджету, то видаткова частина бюджету, яка іде на державний борг України кожного року у нас складає більше 20 відсотків видаткової частини бюджету. Тобто ми маємо тільки у 2003 - це було 13,8 мільярдів, у 2004 році - близько 15 мільярдів гривень ми витрачаємо видаткової частини бюджету на обслуговування і утримання державного боргу. І тому говорити про те, що цей закон не на разі, було би взагалі дуже складно.

Я хотів би ще раз нагадати у чому загальна ідеологема цього законопроекту. Дійсно, існує у Верховній Раді сьогодні два законопроекти, що стосується Закону про державний борг: закон 1229 без позначки 1 і 1229-1. Виникла проблема, що основний закон лежить у Верховній Раді з 2002 року, автор законопроекту Губський, Терьохін і інші автори. Ми написали свій закон, і він також лежить у Верховній Раді більше півтора року. Я не знаю повної причини чому, але цей законопроект навіть не розглянутий в першому читанні не Верховною Радою, тим більше не розглянутий Комітетом з фінансів і банківської системи, як профільним Комітетом. Тому я думаю, що сьогодні це питання виникло, як то кажуть, на разі і в зв'язку з тим, що Комітет з фінансів сьогодні попрохав це питання перенести на наступний тиждень, я просив би, Адаме Івановичу, зробити окреме доручення Верховної Ради до Комітету з фінансів і банківської системи, щоби вони обов'язково, як невідкладний цей Закон розглянули і ми на наступному тижні розглянули його в першому читанні. Єдине, що хотілось би тут як би ще раз зауважити існує певна негативна практика з цим Законом, він вже, ще раз кажу, що більше 2 років лежить у Верховній Раді і навіть Комітет не разу не розглянув. А нагальна потреба в цьому законопроекті існує. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, мікрофон Терьохіна. Ще раз повторюю, поки що ми питання не розглядаємо, поки що, почекайте, сідайте, будь ласка, Василь, Терьохін, Терьохін, Терьохін, будь ласка.

13:25:44

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, ми взагалі з депутатом Майстришиним домовилися про те, що сьогодні ми не займаємо вашої уваги, не проводимо жодних дискусій у зв'язку з тим, що Закон не готовий, не пройшов Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, який як Головним по опрацюванню цього Закону, більш за те в багатьох випадках він суперечить загальній логіці управління державним боргом. І не може навіть бути прийнятий в першому читанні, тому є прохання таке, між іншим, Адаме Івановичу, велике прохання: не ставити більше законопроекти, які не пройшли опрацювання профільного Комітету. Є прохання перенести це на четвер наступного тижня, ми будемо намагатися, щось таке зробити спільне і винести на заміну і першого, і другого законопроекту єдиний для того, щоб ми могли в першому читанні прийняти, а сьогодні закінчити дискусію і перейти до інших питань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, опустіть, будь ласка, руки, я скажу два слова. Якщо ви зі мною погодитися, то так і буде, якщо - ні, то будемо діяти по-іншому. Зауваження Сергія Анатолійовича має рацію про те, що дійсно, якщо не розглянуто у комітеті, ставити питання не треба. Але є норма Регламенту, яка говорить, якщо протягом відведеного часу профільний комітет не виніс свого рішення щодо того чи іншого законодавчого акту, то вони виносяться на розгляд Верховної Ради, і Верховна Рада приймає рішення. Так що ми нічого не порушили, бо це два роки. Але давайте ми дослухаємося до тої думки, що і профільний комітет, і автор законопроекту, який, дійсно, нам необхідний, дійшли згоди про те, що вони у четвер наступний його нам запропонують для розгляду. Домовилися? Ну, і є доручення, якщо й не буде, то все одно ми його розглянемо, бо я вже попередив. Якщо комітет не розгляне, ми все одно його матимемо право розглянути. Дякую.

Законопроект 2305. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість". Будь ласка, Капустін від комітету.

ІЗ ЗАЛУ. Адам Иванович, я как автор прошу перенести на четыри часа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як комітет... Капустіна, будь ласка, мікрофон. Мікрофон Капустіна.

13:28:15

КАПУСТІН В.В.

Адам Іванович, я думаю, що варто погодитися із позицією автора, перенести на четверту годину, бо там іде уточнення редакції другого пункту, який вилучається з цього закону, цього законопроекту. Тому я просив би на четверту годину перенести слухання його. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте четвертий, тоді Сергій Анатолійовичу о четвертій і будуть дискусії, добре? Тоді давайте прислухаємося, після перерви.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (щодо втраченого заробітку) (законопроект за номером 3415). Від комітету голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Вернигора Леонід Михайлович. Будь ласка.

13:29:14

ВЕРНИГОРА Л.М.

Вернигора, Соціалістична фракція, голова Полтавської обласної ради профспілок.

Історія даного питання Проект Закону України про внесення змін до статті 34 Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності поданої народним депутатом України Ландиком.

Законопроектом пропонується виплачувати працівнику суму втраченого заробітку без врахування розміру пенсій по інвалідності, встановлену у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, а також не залежно від одержуваних потерпілим інших видів пенсій. Заробітку там, доходу чи стипендії.

Пункт два цієї статті, 34, до якого пропонується внести зміни, передбачає: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячної страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

Якщо до позитиву віднести у цьому законі, то законодавча ініціатива направлена на відновлення права потерпілих від нещасних випадків на відшкодування втраченого заробітку і значно покращать матеріальний стан осіб, що одержать страхові оплати внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що привели до втрати працездатності.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради пропонує взяти за основу цей проект закону. Кабмін повністю підтримує законодавчу пропозицію. Комітет з питань соціальної політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леоніде Михайловичу, сідайте, будь ласка. Будемо обговорювати. Гінзбург, будь ласка. Не бачу. Яворівський Володимир Олександровичу. Мікрофон, будь ласка, Яворівському. Підготуватися Кармазіну.

13:31:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина, блок Віктора Ющенка.

Шановні колеги, шановні наші виборці, радіослухачі. Ми підтримуємо цей законопроект абсолютно. Він лягає в конституційне ложе, тому що не погіршує ситуацію, а покращує її.

Ми живемо в країні, де, мабуть, не знаю де ще, хіба що на пострадянському просторі в азійських країнах існують ще такі старі допотопні і примітивні технології, ми прекрасно знаємо, що відбувається на українських шахтах, як часто трапляються нещасні випадки на наших підприємствах, не тільки на великих, а навіть і на малих. Через те я думаю, що цей законопроект Ландика потрібно підтримати. Ми за нього проголосуємо. Я вважаю, що це такий технічний законопроект, в якому покращується ситуація людей, які потерпіли.

І, Адаме Івановичу, я піднімав руку, у мене там є ще півхвилинки, я хочу сказати. Я вважаю, що це все-таки ненормально, і хотів би, щоб це було занесено до протоколу. Якщо два роки законопроект, який врегульовує можливі позички наші за кордоном, лежить без руху, навіть якщо його і не розглядав комітет, це є ненормально, бо саме за цих два роки знову стільки напозичав уряд Януковича... А віддавати доведеться з кишень наших платників податків. Через те, очевидно, треба з цього приводу просто зробити зауваження людям і в Апараті, які за це відповідають. Цей законопроект треба було розглянути, щоб це не залишилося просто так, знаєте, як така якась невеличка там помилка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви абсолютно праві, Володимире Олександрович, але державний борг складається не лише із зовнішніх запозичень. Є не менше, якщо не більше, і внутрішніх, включаючи трудові заощадження громадян, яких 132 млрд. Так що... Ми домовились, в четвер ми, розглянув чи не розглянув комітет, будемо обов'язково ставити.

Прошу, Кармазін Юрій Анатолійович. Підготуватися Черняку.

13:33:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, я уважно ознайомився з цим законопроектом і не розподіляю бравурних тут різних зауважень, які сьогодні звучали на підтримку цього законопроекту. І скажу чому. І зараз ви зрозумієте і всі громадяни України зрозуміють, чому я не буду голосувати за цей законопроект.

Звідки підуть кошти? Кошти мають бути вишукані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, а це значить, що мають бути збільшені розміри страхових тарифів, тобто збільшиться знову навантаження на Фонд оплати праці застрахованих осіб. ЦЕ значить, що ми вб'ємо ті підприємства, які тільки піднімаються. І вб'ємо їх не мало-не багато - на 15 відсотків.

Я зараз доведу це, чому. Якщо це відповідає концепції тій, що ми хочемо підняти своє власне виробництво, я маю сумніватися.

Що ж міжнародне законодавство? Конвенція 121 визначає, що періодичні виплати в разі втрати повної здатної заробляти, це конвенція МОТ, разом з будь-якими родинними допомогами не може бути менше, ніж 60 відсотків заробітку. Тобто у нас зараз норми, які кращі, ніж міжнародні стандарти.

Зараз же ця норма передбачає, то пропозиція Ландика, що не тільки буде особа отримувати ту зарплату, яку отримувала застрахована людина до настання страхового випадку, а навіть у більших розмірах, оскільки страхові виплати не оподатковуються прибутковим податком з громадян. Тобто кожна держава, кожне підприємство буде втрачати 15 відсотків. На ці 15 відсотків воно має зараз підняти страхові внески.

Тому світовий досвід показує, що навіть така багата країна, як Німеччина, робить обмеження 85 відсотків від заробітної плати, тобто гарантується збереження заробітної плати, бо вона ж не оподатковується, вона ж йде у чистому вигляді. І у нас так же само виходить, по великому рахунку.

Тому, дбаючи про інтереси якраз більшості підприємств, я буду проти цього.

За одно, я хотів би тут перед вами озвучити, що зараз робить уряд в цьому напрямку. Телефонограма надана всім райвідділам райЗАГСу 12 січня: "Встановити кількість інвалідів, що припадають на ці дати, на дати виборів - 26.12, 21.11, 31.10. За наявності даних з'ясувати, чи надходила інформація, повідомлення тощо причинного зв'язку між смертю громадян та виборчими подіями в Україні. Зазначивши джерело таких даних та іншу вичерпну інформацію: прізвище, ім'я, по батькові, діагноз і так далі. Отак уряд готується...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я заступнику міністра надаю слово. .............. Прошу.

________________.Шановний Адаме Івановичу, Шановні народні депутати! Я не можу погодитися з доповідачем, який сказав, що Кабінет Міністрів повністю підтримує цей законопроект. Кабінет Міністрів не підтримує цей законопроект. І листом від 19 червня 2003 року за підписом віце-прем'єра Табачника повідомив, що направляє результати розгляду центральним органам виконавчої влади з цього законопроекту, які, ці результати, він повністю підтримує. Мається на увазі, що підтримуються результати розгляду. А за результатами розгляду в Мінюсті, Мінфіні і Мінпраці цей законопроект відхиляється, пропонується відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Гінзбург, будь ласка.

13:38:12

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Розглядаючи Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", мені хотілося б зосередити на трьох питаннях свій виступ.

Перше. Сама суть, яка викладена в цьому законі сьогодні нашим виборцям, нашим громадянам дає якусь надію на те, що вони, отримавши по якійсь причині непрацездатність, будуть компенсовані ці втрати, якщо це так можна назвати, і будуть, мабуть, трохи задоволені. Але виникає така причина: за рахунок чого будуть збільшені фонди оплати, який буде збільшений у зв'язку з прийняттям цього закону: за рахунок відрахування від підприємств, чи за рахунок фонду, який уже накопичений? Бо введення його йде з першого січня 2004 року, що також неможливо прийняти.

Але мені хотілось би звернути увагу на те, що ще є така причина, що на сьогодні, розглядаючи нещасні випадки, які виникають на виробництві, є така проблема, що люди, які відповідають за це підприємства вони сьогодні в погонею за прибутками не звертають уваги на охорону праці. І охорона праці, яка раніше стояла на першому місці і людина була застрахована від нещасних випадків, була велика відповідальність, сьогодні залишилась сама з... один на один з цією проблемою. І хотілося б, розглядаючи цей закон, сказати, що він має сенс на життя сьогодні, якщо будуть ці недоліки виведені з закону. І обов'язково треба підчеркнути, що наші керівники підприємств повинні не допускати цих професійних захворювань, нещасних випадків, а тратити гроші не на відрахування на компенсацію, а на те, щоб запобігти цьому. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Черняк Володимир Кирилович. Володимир Кирилович, ви будете виступати? Так, прошу.

13:40:25

ЧЕРНЯК В.К.

Дорогі друзі! В стані важких роздумів я піднявся на цю трибуну. Питання не таке просте, як може здаватися на перший погляд. Я з розумінням ставлюсь до намірів, до мотивів і до пафосу авторів законопроекту і одна рука у мене тягнеться проголосувати, а інша рука стримує ту руку, яка тягнеться. Є проблема. Я б навіть сказав, є дилема. Як бути? Чи зберегти ці виплати на рівні 100 відсотків середньої заробітної плати чи ще плюс те, що тут пропонується?

Я би порівняв це із міжнародним досвідом. Наприклад, Конвенція Міжнародної організації праці пропонує не менше 60 відсотків. Але у них зарплати високі, у них життєвий рівень високий, і 60 відсотків - це солідно. У нас мізерні зарплати. І тому 100 відсотків хоч ще щось добавити.

Тому ми зараз стоїмо перед дилемою, все-таки чи залишити 100 відсотків і прив'язати все до середньої заробітної плати, і це буде реальною допомогою, чи намагатися навішати на це ще щось і потім не виконати. Я боюся чого? Я боюся того, що ми можемо задекларувати ці наміри і фінансово їх не забезпечити. А це буде гірше, ніж зберегти 100 відсотків середньої заробітної плати. Дякую за уваги. А висновки ви робіть самі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення питання завершено. 1 хвилину, Леоніде Михайловичу. І будемо визначатися.

13:42:49

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановний Володимире Кириловичу! Я, дійсно, вам співчуваю, що у вас одна рука тягнеться "за", а одна "проти". Давайте ми Давайте ми ввійдемо у положення наших інвалідів. Ви подивіться, від якої суми їм нараховують оті мізерні пенсії по інвалідності. Ви подивіться, яку суму їм кожного разу подачкою дає Прем'єр-міністр: першої групи - 70 гривень, другої - 40 і таке інше.

А тепер я вас скажу і друге. Що Експертне управління по цьому законопроекту, і ми у комітеті, підрахували, і якби у минулому і позаминулому році із фонду соціального страхування від нещасних випадків не забрали 200 мільйонів для латання дірок державних, то у нас би вистачило по дві середніх їм виплатити, інвалідам, які втратили можливість працювати. У них немає іншої можливості, ніж розраховувати на нашу милість. І тому ми можемо прийняти сьогодні закон, який би давав їм середнє існування хоча би. Це перше.

І друге. Я, Володимир Іванович Тьоткін, вам...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити....

ВЕРНИГОРА Л.М. Кабінету Міністрів, який підтримує повністю законопроект, а Експертне управління пише: нас дивує неузгодженість Міністерства праці і Кабінету Міністрів. Ви ж там заодно працюйте.

То я прошу прийняти законопроект за основу і якщо у когось єсть, або підніметься одна із цих рук, Володимир Кирилович, то Ви її опустіть, потім ми доопрацюємо і в другому читанні приймемо реальний для людей, які втратили право на працю, можливість працювати, законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, обговорення питання завершено, прошу підготуватися до голосування, я ставлю на голосування, про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинило втрату працездатності, щодо втраченого заробітку, реєстраційний номер 3415, прошу голосувати.

13:45:28

За-216

Як бачимо, шановні колеги, ні попередній, ні майбутній Уряд не дуже хочуть цього Закону. Так, хто з те, щоб повернутися до переголосування? Прошу голосувати, голосуємо.

13:45:58

За-233

Повернулися. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинило втрату працездатності, щодо втраченого заробітку, реєстраційний номер 3415, прошу голосувати.

13:46:42

За-258

Дякую. Прийнято за основу. Розглядається питання, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо фонду) (реєстраційний номер 5384). Від комітету Вернигора Леонід Михайлович прошу.

13:47:13

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановне товариство, цей законопроект про внесення змін та доповнень до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" поданий нашим комітетом, зокрема головою комітету Хара. Законопроектом визначається механізм управління фондом соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності згідно з вимогами Господарського кодексу України.

Я вам хочу доповісти, що всі наші три фонди, які є і діють згідно основ законодавства про загальнообов'язкове соціальне державне страхування мають одну визначену структуру. І лише цей фонд, про який я доповідаю, має іще одну проміжну інстанцію, ну так дорадча рада або обласне відділення управління фонду, яке дублює всі питання, які піднімаються або вирішуються у Києві, у Фонді соціального страхування.

Тому у нас виникла потреба просто ліквідувати один оцей ланцюжок як непотрібний. Але. Усе було б нормально, як би товариш Хара не накинув сюди іще дві норми, які абсолютно не стосуються нашого фонду, тобто утворення комерційних структур під фондом і зберегти можливість санаторно-курортного лікування шляхом прийняття на баланс фонду санаторно-курортних закладів. Цього не було у нас і немає.

Тому я прошу так, як і рекомендує комітет, і наш підкомітет, і експертне управління, прийняти за основу тільки першу позицію оцього законопроекту у першому читанні. А далі ми подамо уже при інших пропозиціях, будь ласка. Все у мене.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Гінзбург. Підготуватися Кармазіну. З місця мікрофон увімкніть, будь ласка, Гінзбург.

13:49:29

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу. Гінзбург, фракція комуністів.

Я хотіла б погодитися із виступом доповідача, що треба підтримувати такі пропозиції, які цей ланцюжок могли б спростити.

Але не можна погодитися із пропозиціями надати фонду право мати на балансі санаторно-курортні заклади. Це не відноситься до компетенції фонду, який має займатися виключно питаннями соціального страхування громадян. Наприклад, на випадок тимчасової втрати працездатності, про що я говорила раніше, і у зв'язку із вагітністю та пологами, народженнями дитини та необхідністю доглядати за нею у разі смерті.

Слід зауважити, що посилення у рамках проекту на абзаці її пункту 7.11/1, пункту 7.11 стаття сьома Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зважаючи на стрімку динаміку змін нумерацій та положень зазначеного закону, застосування такої детальної підсилки норми є недоцільною. Тому я рахую, що цей закон можна підтримати тільки в одній частині його пропозицій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін, також мікрофон з місця. За ним - Соломатін.

13:50:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати, управління фондом здійснюють правління, виконавча дирекція фонду, а в Автономній Республіці Крим, областях, Києві і Севастополі це також здійснюють правління відповідних відділень фонду. Звісно, що така структура управління фонду показала свою неефективність багаторічну. І у зв'язку з цим перша частина пропозицій абсолютно слушна. Я погоджуюся з думкою комітету, яку доповідав шановний народний депутат Вернигора.

Разом з тим та частина законопроекту, оскільки у нас ми приймаємо концептуально, перше читання - це концепція, то у статті 28 є пункт третій: мати на балансі санаторно-курортні заклади. Потім іде, щоб пункти 2-7 вважати пунктами 4-9 і так далі. Тут я хочу висловитись, що з цією пропозицією я не погоджуюсь так же, як не погодився з цим і комітет через те, що це не відноситься до компетенції фонду, який має займатися виключно питаннями соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею у разі смерті.

І тому я просив би вас, шановний Адаме Івановичу, при голосуванні зразу поставити на голосування так: за прийняття в першому читанні без пункту третього частини першої статті 28, яку пропонується зараз зробити. І я хотів би, щоб ви, шановний Адаме Івановичу, дали все-таки, оскільки це - те питання, яке я озвучував у попередньому висновку щодо перевищення влади зараз урядом, Міністерством юстиції, які дали вказівки і фактично приймають участь в підготовці судилища, щоб не допустити народного Президента Ющенка до влади, щоб ви дали відповідне доручення уряду і Генеральній прокуратурі направили провести перевірку, на яких підставах зараз даються такі доручення урядом, направлені на підтримку одного кандидата Віктора Януковича. Я просив би це зробити, Адаме Івановичу. А тут поставити на голосування в такому контексті, як я попросив, бо інакше я не буду мати право проголосувати "за". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломатін, будь ласка, мікрофон з місця. За ним Черняк.

13:53:57

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, у виступах попередніх виступаючих абсолютно визначено те, до чого і я прийшов, вивчаючи цей законопроект.

Тому я скажу дуже стисло. Я погоджуюся з тим, що треба виключити частину першу пункту третього статті 28 про те, що Фонд може мати на балансі соціально-культурні заклади.

Заради чого все це робиться? Здається, що десь і хтось підготував собі певний плацдарм для здійснення певної діяльності. Ми не повинні з вами стати заручниками якихось окремих інтересів. Якщо б шановний наш колега народний депутат, котрий запропонував цю новацію, нам переконливо довів все це тут, ми могли б, можливо, щось нове познати, можливо, і погодитися. А зараз у цій ситуації, котра склалася, не можна погоджуватися з такою пропозицією.

Тому, шановний Адаме Івановичу, я пропоную прийняти в першому читанні за основу зазначений цей законопроект за виключенням частини першої пункту 3 статті 28. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Черняк. Де Володимир Кирилович?

Так, тоді всі, хто бажав взяти участь в обговоренні, це зуміли зробити. Будемо визначатися, але в нас тут, шановні колеги, є ще постанова народного депутата Пинзеника про неприйнятність цього законопроекту.

Тому я спочатку поставлю на голосування постанову народного депутата Пинзеника про неприйнятність законопроекту 5384. Прошу визначатися.

13:56:18

За-69

Постанова не прийнята.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо фонду). Реєстраційний номер 5384. Прошу визначатися. Без вилучення голосуємо поки що.

13:57:01

За-90

Шановні колеги, ви ж розумієте, я спочатку маю поставити, якщо неприйнятність. Поставили. Якщо є закон, я його ставлю таким, як є. А потім уже ми голосуватимемо пропозиції. Не прийнято.

Тепер я ставлю на голосування: про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо фонду) з вилученням пункту третього частини першої статті 28. Те, про що наголошувалося від профільного комітету і народними депутатами Кармазіним і Соломатіним. Прошу... Я ще раз повторюю: те, що наголошувалося доповіддю комітету, а потім підтверджено ще народними депутатами. Прошу голосувати.

13:58:11

За-246

Прийнято зі вилученням тої статті, про яку говорили в доповіді профільного комітету, і народні депутати Кармазін та Соломатін.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Продовження, або початок вечірнього, як завжди, о 16 годині. Смачного вам, хто буде обідати.