ЗАСІДАННЯ    ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14  вересня   2004 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:04:12

Зареєструвалися 411 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України сьогодні на ранковому засіданні проводиться черговий День уряду України. На виконання постанови Верховної Ради від 24 червня предметом нашого розгляду будуть інформації уряду - про нові напрями співробітництва України з Європейським союзом у зв'язку з розширенням Європейського союзу і про стан реформування і законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів в Україні. Довідкові матеріали з цього приводу вам вручено.

Профільні комітети, зважаючи на те, що сьогодні розглядається два питання, пропонують дещо скоротити окремі часові регламентні вимоги, передбачені положенням про День уряду в Україні у Верховній Раді. Пропозиції щодо регламенту розгляду питань вам додані.

Таким чином, шановні колеги, переходимо до розгляду питання - про нові напрями співробітництва України з Європейським союзом. Пропонується такий регламент розгляду цього питання. Виступ міністра економіки та з питань європейської інтеграції Деркача Миколи Івановича - до 10 хвилин. Виступ першого заступника міністра закордонних справ України Моцика Олександра Федоровича, який буде виступати замість міністра, який перебуває у відрядженні. Є відповідні документи з цього приводу. До 10 хвилин. Відповіді на письмові запитання по 10 хвилин для кожного доповідача. І на усні запитання по 15 хвилин для кожного доповідача. Виступ голови Комітету Верховної Ради України  з питань Європейської інтеграції Бориса Івановича Тарасюка до 5 хвилин. Обговорення цього питання - дебати, до 30 хвилин. Тобто, година 45 хвилин. Немає заперечень? Немає. Тоді я запрошую до виступу Міністра економіки та з питань Європейської інтеграції України Миколу Івановича Деркача. Деркача, будь ласка. Є Микола Іванович?

Шановні колеги, міністр по зв'язках  з Верховною Радою інформує, що Міністр економіки та з питань Європейської інтеграції також у відрядженні. Буде виступати П'ятницький - заступник міністра.  Будь ласка.

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати та гості Верховної Ради! Після розширення 1 травня 2004 року Європейського Союзу нашим безпосереднім сусідом стало безпрецедентне за масштабами та глибиною інтеграції об'єднання. Єдиний ринок з 25 держав, які провадять єдину зовнішньоекономічну політику.

Розширення зони стабільності та економічного добробуту в Європі цілком відповідає національним інтересам України. І ми щиро раді, що розділова межа між заходом і сходом. Не працює мікрофон.

 

ГОЛОВА. Працює, працює.

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. В тім найпершою нашою  турботою було  і залишається прагнення не припустити автоматичного перенесення цієї межі на західні кордони України.

Про розширення Європейського Союзу багато говорили. Звучало, що мало прогнозів. Було очевидно, що вступ до ЄС  наших найближчих партнерів і сусідів, окрім беззаперечних переваг може принести Україні певні втрати. Щоб звести потенційні збитки до мінімуму, уряд затвердив і виконує план заходів щодо використання нових можливостей - розширення ЄС і запобігання його негативним наслідкам.

 Сьогодні передчасно робити висновки про те, наскільки вдалося уникнути втрат. Однак перший результати обнадійлові. Попри денонсацію угод про вільну торгівлю з країнами Балтії, поширення сфери застосування чинних антидемпінгових заходів на нові країни-члени та інші фактори прогнозованого спаду торговельно-економічних зв'язків між Україною та розширеним ЄС не сталося. У  першому півріччі 2004 року  товарообіг з 25 країнами Союзу збільшився порівняно з минулим роком на 46 відсотків і сягнув 10, 8 мільярдів доларів США. Зросло і надходження прямих іноземних інвестицій з країн ЄС на 35 відсотків порівняно з першим півріччям минулого року.

Певною мірою вплив негативних факторів нейтралізувало зниження середнього тарифу в нових членів Євросоюзу після розширення. Середньоарифметична ставка митного тарифу країн-кандидатів по товарних позиціях, які займають найбільшу питому вагу в українському експорті до цих країн склали 4,24  відсотки, водночас середньоарифметична ставка митного тарифу ЄС на ті ж товарні позиції складає 3,51 відсотків.

Проблемні для України наслідки розширення у продовж останніх двох років були в центрі уваги всіх спільних засідань та двосторонніх зустрічей  з представниками Європейського Союзу на всіх рівнях: на засіданнях Ради та Комітету з питань співробітництва, підкомітету з питань торгівлі та інвестицій. Зрештою на останньому 8 саміті Україна-ЄС в липні в Гаазі.

Позиція України в переговорах була б значно сильнішою, якби ми були членами СОТ. Адже ГАТ передбачає можливість компенсації країнам, які зазнали втрат внаслідок утворення митних союзів. Крім того це б відкрило перспективу вкладання угоди про вільну торгівлю з ЄС, скасування кількісних обмежень у торгівлі тощо. Але і в нинішньому статусі уряду вдалося чимало досягти. А саме: Збільшення квот на  експорт деяких сталеварних виробів та збереження поставок до розширеного союзу товарів, які є предметом антидемпінгового заходів  в ЄС, зокрема карбіду кремнію та нітрату амонію. Так, 22 червня 2004 року парафовано угоду, яка передбачає на 2004 рік квоту на сталь 607 тисяч тонн замість попередньої 184 з половиною тисяч тонн. Тривають переговори про збільшення квоти 2005 року щонайменше до одного мільйона тонн.

Прикладом завоювання і утримання позицій на ринку ЄС є торгівля текстилем та одягом. Існуюча угода дозволила протягом 2001-2004 років скасувати кількісні обмеження на імпорт до ЄС українського краму, і ми на практиці отримали вільний доступ на європейський ринок. Результати не забарилися, обсяги експорту українських товарів цієї групи до країн ЄС у 2003 році досягли 515 мільйонів доларів США - понад половину всього експорту текстилю з України. Українські виробники набули досвіду співробітництва з європейськими партнерами, створено чимало спільних підприємств, поліпшився їхній технічний стан і якість продукції. Наразі уряд працює над подовженням угоди.

Упереджуючи запитання, хочу інформувати про стан переговорів про надання Україні статусу країни з ринковою економікою в контексті антидемпінгового законодавства співтовариства.

В ході  консультацій в Брюсселі в липні 2004 року Єврокомісія порушила питання щодо втручання держави у ціноутворення в металургійній та хімічній галузі України та винятків застосування законів про банкрутство. Українська сторона надала Єврокомісії вичерпні відповіді і очікує на позитивне рішення.

Вище йшлося про двосторонні договори в окремих галузях, але головний документ, який з 1998 року регулює наші відносити з ЄС, це, як відомо, Угода про партнерство та співробітництво, яка поширюється і на наші двосторонні відносини з новими членами союзу. В положеннях угоди Україна взяла на себе певні зобов'язання, виконання яких має знайти юридичне відображення у відповідних законах. Від їх виконання залежить подальший розвиток наших відносин з ЄС: як економічних, так і політичних.

Спільним досягненням уряду та Верховної Ради на цьому напрямі стало ухвалення у березні 2004 року Закону "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС". На разі з метою його імплементації уряд розробляє відповідну нормативно-правову базу, змінює принципи планування, координації та моніторингу процесу, гармонізації українського законодавства з європейським.

Варто зупинитися на такому важливому питанні, як матеріальне забезпечення євроінтеграційної політики. Уряд спільно з комісією працює над новими інструментами технічної допомоги та застосування в Україні тих програм, які призначалися країнам кандидатам на вступ.

Першим виявом нового  підходу стала трансформація програми прикордонного  співробітництва, у 12 нових програм сусідства, 4 з яких безпосередньо стосуються України.

Новим напрямом співробітництва з ЄС стала наша спільна робота над планом дій в рамках європейської політики і сусідства. Детально на нових  напрямах співробітництвах, які передбачає план дії .............. перший заступник міністра закордонних справ.

Я лише зауважу, що його реалізація сприятиме залученню України до спільного ринку та галузевих програм Євросоюзу, розбудові інфраструктурних мереж України, залученню кредитів Європейського інвестиційного банку, прискоренню гармонізації  українських законів і стандартів з європейськими. До того ж європізація, як сказав Президент у промові на День незалежності, стала вже у нас національною ідеєю. Звичайно, наші відносини з Європейським Союзом не обмежуються торгівлею і технічною допомогою. Зокрема, вселяє оптимізм і гордість за нашу країну те, що комісія звернулася до   Ради ЄС з рекомендацією розпочати переговори щодо участі України в грандіозному  європейському проекті глобальної супутникової системи  "Галілео". Це надасть Україні не тільки далі просунутись ........... технологій, а й поліпшити справи на землі, задіяти наш інтелектуальний потенціал, створити  додаткові висококваліфіковані робочі місця, залучити інвестиції, власне все те, заради чого ми і прагнемо європейської інтеграції.

Завершуючи, хотів би наголосити, що сьогодні Європейський Союз з погляду економічних інтересів України, це, по-перше, найбільший торговельний партнер, торгівля з яким становить понад третину загального обсягу нашої зовнішньої торгівлі. А торгівля, нагадаю, дає Україні понад 50 відсотків ВВП.

По-друге, найбільший іноземний інвестор понад 50 відсотків усіх прямих іноземних інвестицій.

По-третє, найбільший донор, понад мільярд євро допомоги з 1991 року. І зрештою,  надзвичайно принадливий ринок з майже півмільярдним населенням, що впритул наблизився  до наших кордонів.

Нам конче потрібен цей ринок саме для того, щоб зміцнювати незалежність. Потрібні інвестиції і  допомога. То ж давайте, знову ж таки цитую Президента, бути  ідеалістами  і прагматиками водночас з Європою на благо України, так розуміє уряд своє завдання в нових умовах розширеного ЄС. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так, доповідь закінчено. Шановні колеги, одну хвилиночку, будь ласка, запитання ж будуть. Ми ж домовилися, що по 10 хвилин на запитання і відповіді на кожного доповідача. Давайте таким чином, шановні колеги. Одне питання безпосередньо від депутатів у сесійній залі, одне - письмове.

Будь ласка, на письмове відповідайте. І прошу записатися на усні запитання. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Добре.  Будь ласка, відповідайте на письмове, потім на усне.

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Шановні народні депутати! Наступні письмові запитання. Яким чином Україна адаптується до законодавства  Євросоюзу у питання стандартів виробництва  молока, м'яса та іншої тваринницької продукції в умовах, коли  знищено базу механізації цих процесів на селі?

На сьогоднішній день уряд провів дуже інтенсивну роботу по гармонізації стандартів у сфері, яка пов'язана якраз з виробництвом молока, м'яса, іншої тваринницької продукції. Зокрема, протягом 2002-2003 років розроблено 25 стандартів на молоко та молокопродукти. На сьогоднішній день іде робота по  забезпеченню експорту і молочної продукції, море-, рибопродуктів до країн Європейського союзу, і вже поточні цифри говорять про те, що  на сьогоднішній день відбувається  експорт молочної продукції до таких країн, як Данія, Іспанія, країн Східної Європи, які нещодавно стали членами Європейського Союзу.

Сьогодні  до плану заходів, які ми  розробляємо  спільно з Європейським Союзом, включено цілий ряд питань, які пов’язані з гармонізацією  законодавства у сфері ветеринарії. І нещодавно Європейський Союз  відкрив український ринок для експорту продукції бджільництва, зокрема,  меду. Дякую.

 

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка, ваше запитання.

 

10:17:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу! Тішить слух про український шлях у Європу, вже років десь 10-12 ми про це говоримо. Якщо, по правді, то таке  до обіду ми десь  трішечки ніби так повертаємо голову до Європи, а  після обіду маршируємо  організовано туди десь у Євроазію. Ну, вчора я, та мабуть і всі громадяни України, почули заяву Путіна,  де легально  сказано про те,   що Росія, власне, перетворюється в тоталітарну державу, вже ніхто нікого не буде обирати, всіх буде призначати Путін. Щось поміняється в нашому почерку цієї нашої ходьби до обіду в Європу, а після обіду в Євразію, чи все так і залишиться?

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую. На сьогоднішній день, як ви знаєте, курс на євроінтеграцію визначений, як стратегічний. Це відображено і в посланні Президента до Верховної Ради "Європейський вибір, концептуальні засади, стратегії економічного, соціального розвитку." Це зазначено й у програмі діяльності Кабінету Міністрів, це позначено й у стратегії економічного, соціального розвитку України на 2004-2015 рік.

Тобто якщо у стратегічних документах, які визначають напрямок нашого економічного, соціального розвитку визначено основні засади нашої політики, то саме вони і визначають перспективи розвитку нашої держави на майбутнє.

А заяви, ті, які відбуваються в Росії, то я думаю, що ми залишимо їм. Я не кажу, що вони не стосуються. але давайте залишимо їм.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, письмове запитання.

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Наступне письмове запитання. Які перспективи надання Україні статусу країни з ринковою економікою?

Як я вже відзначив у доповіді проводиться надзвичайно інтенсивна робота. На сьогоднішній день серед усього комплексу питань, які виносилися з точки зору ринковості чи не ринковості української економіки залишається два питання. Це питання, пов'язане з певним реформуванням нашого законодавства з банкрутством. І я думаю, що це повинна бути наша спільна робота: і уряду, і парламенту, для того, щоб внести ці зміни до законодавства.

І наступне. Це питання, пов'язане з невтручанням до ціноутворення І зрозуміло, що тут також повинна проводитися досить делікатна  і виважена політика, тому що пустити на призволяще, взагалі, питання в деяких галузях або в деяких секторах визначення цін - це надзвичайно на сьогоднішній день, можливо, буде важко. Але, якщо буде змінюватися законодавство про конкуренцію, про діяльність компанії, і так далі, і так далі, тобто це створить ті передумови, гармонізуючи відповідні норми з європейським законодавством, які дозволить все менше втручатися в ці процеси. І ми сьогодні сподіваємося, що вже найближчим часом європейський союз, вивчивши наші документи, надасть позитивну відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Так, Михайло Лобода, фракція комуністів. Будь ласка.

 

10:20:22

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Радіонову Михайлу Кузьмичу.

 

ГОЛОВА. Михайло Родіонов, мікрофон.

 

10:20:36

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів. Шановний доповідачу, будь ласка, мені ответтє на таке питання: однією з вимог вступу до європейського союзу - є утвердження європейських стандартів в соціальній сфері, скажіть, будь ласка: скільки нам років, чи десятиліть потрібно буде для того, щоб ми якось досягнули хоча б маленького зрівняння  в соціальному плані з стандартами європейських країн?

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую за запитання. Ну, по-перше, якщо ми будемо звичайно дивитися статично на цю проблему, дивлячись на темпи зростання ВВП і так далі, і тому подібне, то зрозуміло, що цей термін часу можливо буде досить, досить довгий, але тут треба брати до уваги, що наша країна все-таки розвивається досить стрімко івсі процеси розвиваються досить стрімко в усіх сферах, і ми реформуємо усі сфери, виходячи звичайно з нашого економічного стану. І сфера, соціальна політика в Європейському союзі також реформується.

Разом з тим, наближуючись до Європейського союзу, визначаючи свої пріоритети, ми чітко розуміємо, на що треба вистачати час, фінанси, ресурси і так далі, на що не треба витрачати. Чітко орієнтуючись на європейську інтеграцію, ми можемо отримати підтримку від Європейського союзу, тому що зрозуміло, якщо ми будемо робити це самостійно, це займе досить довгий період часу. Якщо ми отримуємо ту ж підтримку, яку отримали країни навіть першої хвилі, то ми, я думаю, зможемо здолати цей час надзвичайно швидко. І тут можна подивитися знову ж таки на той рівень, який зараз, на якому рівні знаходяться зараз країни другої хвилі. Це Болгарія, Румунія, які я не думаю, що на багато високорозвинуті і в яких потенціал на багато вищий, ніж у нас. Тобто, я думаю, що ми дивимося з оптимізмом, і це відображено і в тих заходах, які плануються на наступні роки і соціальна орієнтація бюджету і спрямованість уряду на вирішення нагальних соціальних проблем. Дякую.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка, запитання.

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Які проблемні питання в сфері торгівлі між Україною та Європейським союзом були вирішені за останній рік. А саме: торгівля сталеварними виробами, торгівля автомобілями, експертні обмеження на брухт кольорових металів, живу худобу, шкірсировину, насіння соняшнику, ліцензування експорту коксу та залізної сировини.

Я вже сказав, я вже відповів, я думаю, в доповіді на питання щодо торгівлі сталеварними виробами. Я хотів би відзначити, що у сфері автомобілебудування це питання залишається ще проблемним. Тут потребуються знову ж таки внесення змін до законодавства. У плані дій ми знайшли ту формулу з Європейським союзом, яка дозволяє нам вирішити це питання у контексті нашого вступу до Світової організації торгівлі. Тобто Україна бере на себе зобов'язання, поступово вносячи зміни в законодавство звести ті пільги, які надаються, або ті преференції, ту дискримінації, які іноді існує при застосуванні тих або інших заходів, поступово звести її нанівець.

Те, що стосується експортних обмежень на експорт цілого комплексу різних товарів. Відповідно до правил СОТ ми повинні поступово скорочувати. З Європейським союзом ми також у плані дій вийшли на ті формули, коли ми говоримо про поступове скорочення знову ж таки не повну ліквідацію, а поступове скорочення. І тому тут треба буде попрацювати з точки зору законодавчого закріплення сьогодні цих домовленостей.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Ярослав Сухий, фракція "Трудова Україна".

 

10:24:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, депутатська фракція  політичної партії "Трудова Україна".

Скажіть, будь ласка, в мене до вас два коротеньких запитання.

Перше. Чи планує уряд, ваше міністерство, вжити якихось заходів стосовно захисту внутрішнього ринку, фінансового ринку внаслідок шаленого напливу на наші автозаправочні станції, продовольчі магазини і базари натовпу щасливих, об'єднаних європейців. З Польщі, Німеччини, які зметають все на своєму шляху, вивозячи безвізово за кордон? Це перше питання.

І друге питання. Як ви взагалі оцінюєте таку ситуацію, коли скуповується все за дешевими цінами, тому що там ціни значно вищі. Це позитивно для нашої господарки чи негативно?

 

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ну, коли ми говоримо про захист внутрішнього ринку, то ми, як правило, говоримо про захист від напливу імпортних товарів. І тут ми застосовуємо різноманітний комплекс заходів щодо захисту від демпінгового імпорту, субсидованого імпорту, масованого імпорту і так далі, і тому подібне.

Коли ми говоримо про те, що в нас скуповують якісь товари, то тут ми можемо говорити про те, що в нас можливе існує в тих або інших секторах дисбаланс або ціновий диспаритет на тих, або інших ринках. І зрозуміло, що тут треба працювати, тому що ціновий диспаритет постійно буде викликати і викликає сьогодні ті або інші кризові явища і вони проявляються або на ринку нафтопродуктів, або на ринку зерна, або на інших ринках. І зрозуміло, до тих пір поки ми поступово не вирівнюємо рівень цін до приблизно того, які існують в наших сусідів, в нас весь час будуть ці проблеми.

Разом з цим, тут всі  ці питання пов'язані з питаннями соціального захисту, тому що неможливо піднімати просто ціни без вирішення питань соціального захисту, підвищення заробітної плати.

Те, що стосується фінансового сектору, знову ж таки, коли ми говоримо про переговори в рамках СОТ і про лібералізацію тих або інших секторів, ми говоримо сьогодні про лібералізацію фінансових ринків. Тому що якщо ми маємо на сьогоднішній день можливість брати кредити, або наші підприємства, під один відсоток, а наші сусіди в Польщі, Угорщині, Чехії під значно нижчий відсоток, то, зрозуміло, що про яку конкуренцію тут можна говорити і про який захист тарифний чи інший можна говорити. Тому і тут нам треба багато зробити, треба подумати, чи варто, і сьогодні на розгляді, і в парламенті нещодавно розглядався і Закон про можливість відкриття філій іноземних банків. Наразі стоїть питання і в дискусіях з Європейським Союзом про можливість відкриття в певному майбутньому філій страхових компаній, тобто ми повинні розвивати свій фінансовий ринок через стимулювання конкуренції. Це нам дозволить балансувати всі або зменшування ті викривлення, які на сьогоднішній день існують на нашому ринку. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Ви перебрали вже час наступного виступаючого.

До виступу запрошується перший заступник міністра закордонних справ України Моцик Олександр Федорович.

Будь ласка, Олександре Федоровичу.

 

МОЦИК О.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Хотів би, насамперед, висловити вдячність Верховній Раді за рішення, розглянуті в рамках Дня уряду: "Стан реалізації європейської інтеграції України та визначення нової перспективи у цій стратегічній площині в умовах, що склалися після розширення ЄС".

Зараз вже можна з усією відповідальністю говорити, що 1 травня 2004 року не стало несподіванкою для України. Уряд, Міністерство закордонних справ, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, а також інші центральні органи, доклали чимало зусиль з метою належної підготовки до викликів, які може нести для інтересів нашої держави безпосереднє сусідство з розширеним ЄС. При  цьому відзначу, що у відповідності, зокрема, зі стратегією “Європейський  вибір”, яка була обгрунтована у посланні Президента України до Верховної Ради у 2002 році, уряд у своїй роботі керується потребами досягнення двох основних цілей.

 Перше.  Створення умов для максимально безболісного переходу до співробітництва з розширеним ЄС  і зокрема з сусідніми державами.  Дипломатичною мовою  ця мета вкладається у термін “попередження і мінімізація можливих негативних наслідків розширення Європейського Союзу”.

Другу мету я б сформулював би як забезпечення за Україною стратегічної перспективи інтеграції до  Європейського  Союзу.  Це означає створення належних передумов для поглиблення інтеграційного співробітництва з ЄС у торговельно-економічній, гуманітарній, соціально-культурних сферах, а також в галузі безпеки і оборони з поступовим виходом  у площину політичної інтеграції.

 Таке поєднання двоєдиної  задачі з прицілом на досягнення тактичних і стратегічних цілей покладено в основу дипломатичних зусиль України на євроінтеграційному напрямку.

 Дозвольте детальніше зупинитися на трьох головних елементах, якими характеризується політичний вимір нашого діалогу з Європейським Союзом на сучасному етапі. Це підготовка спільного плану дій співробітництва в галузі юстиції та внутрішніх справ, а також співробітництво в рамках європейської політики і безпеки.

Нагадаю, що правовою основою, на якій базується співробітництво між Україною та Європейським Союзом на сьогоднішній день залишається угода "Про партнерство та співробітництво". Не всі положення угоди повністю виконані. Однак разом з тим  слід константувати,  що в ряді галузей рівень нашої взаємодії з ЄС вже перевищив рамки угоди.  Тому логічним є вихід на якісно новий рівень відносин з Євросоюзом правовою основою яких мала б стати, так звана, посилена угода.

 Хотів би однак, щоби у нас була єдність у розумінні перспектив подальшого руху  у відносинах з ЄС.

Успішність України на цьому шляху разом з тим і можливість укладення посилення угоди оцінюватиметься на основі результатів виконання діючої угоди про партнерство і співробітництво.

У цьому зв'язку хотів би наголосити на нашій спільній відповідальності, на необхідності об'єднання зусиль уряду і парламенту, зокрема в такій важливій складовій угоди як адаптація законодавства. Важливу складову роботи на короткострокову перспективу передбачатиме спільний план дій "Україна-ЄС". Аналіз економічної складової цього документу вже прозвучав у виступі  першого заступника міністра економіки та з питань європейської інтеграції Валерія ........П'ятницького, тому зосереджуся на політичному вимірі плану дій.

Як відомо, у середині червня цього року Рада Європейського Союзу схвалила стратегічний документ та доповідь стосовно України, які разом з майбутнім планом дій "Україна-ЄС" складатимуть пакет документів ЄС щодо України, розроблений у рамках європейської політики сусідства.

Європейська політика сусідства, з точки зору її розробників, має стати моделлю відносин розширеного ЄС з країнами, які  його оточують. При цьому ЄС неодноразово наголошував на  принципову відмінність сутностні та спрямованості політики сусідства і політики розширення. Україна виходить з дещо іншого сприйняття європейської політики сусідства та запропонованого нам інструменту спільного плану дій. Для нас важливим є не те,  наскільки  план дій "Україна-ЄС" вписується в концепцію європейського сусідства. З нашої точки зору, в доволі спірну концепцію, а те, наскільки цей документ виявиться дієвим у процесі  досягнення стратегічних цілей євроінтеграції України. Положенням ............ договору та і зрештою нещодавно розроблена Конституція ЄС містять достатні правові підстави для таких  європейських держав як Україна претендувати  на вступ  до  Євросоюзу. Звичайно, за умови виконання певних умов і досягнення відповідних критеріїв.

Ми виходимо з того,  що диверсифікація, додана вартість та спільна в розробці... спільність в розробці і реалізації практичного інструменту європейської політики сусідства плану дій, який має бути індивідуальним для кожної сусідньої країни  якраз і можуть бути ефективно використані українською стороною для практичного наближення до Європейського союзу та європейських стандартів.

План матиме у першу чергу економічне спрямування та сприятиме поступовій трансформації відносин між Україною та Європейським союзом від співробітництва до інтеграції. На сьогоднішній день відбулося п'ять раундів переговорів з представниками європейської комісії щодо підготовки плану дій "Україна-ЄС".

Концептуальні спрямування та змістовне наповнення цього документа обговорювалося на найвищому політичному рівні під час останнього самміту "Україна-ЄС", що відбувся на початку липня цього року у Азії. У результаті наполегливої та цілеспрямованої роботи вдалося вийти на завершальну стадію погодження проекту плану дій. У той же час робота над кількома важливими положеннями ще продовжується. У ході  переговорів для нас принциповим моментом було те, що план не має бути простою систематизацією вже існуючих напрямків співпраці, а має передбачати дії, спрямовані на якісне піднесення відносин у всіх сферах і містити максимальну кількість елементів співпраці, притаманних процесу розширення.

Водночас у рамках Євросоюзу поки що відсутній консенсус щодо надання Україні чіткого сигналу щодо членства. Саме тому ми намагаємося надати плану максимальне практичне спрямування і внести до нього нагальні питання наближення України до ЄС. До проекту плану внесено положення, що його успішна реалізація має створити передумови для встановлення нових договірних відносин між Україною та ЄС, зокрема укладення посиленої угоди. Остаточні параметри такої угоди будуть відзначатися спільно за результатами виконання плану дій.

Хотів би також відзначити наступні домовленості, які вдалося зафіксувати у проекті плану дій. Це визначення порядку створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і проведення відповідних консультацій. До речі, економічна частина плану фактично містить комплекс заходів, які все одно буде потрібно зробити у контексті підготовки до створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Наголошу, що принципово важливим моментом для створення такої зони є членство України у Світовій організації торгівлі. І як уже тут, у цьому залі, сьогодні підкреслювалося,  якби членство України в СОТ було доконаним на сьогодні фактом,  то у плані дій вже зараз можна було би чітко прописати практичні кроки  по створенню між Україною та ЄС зони вільної торгівлі.

Далі. Започаткування конструктивного діалогу щодо  спрощення візового режиму  між Україною та ЄС, згода Європейської комісії на надання системної підтримки з адаптації українського  законодавства до законодавства  ЄС. Виконання плану дій буде сприяти залученню України до спільного ринку  ЄС, галузевих  програм Євросоюзу, насамперед, у сфері науки, освіти, екології, енергозбереження, розбудові енергетичних та транспортних мереж України, залученню кредитів  Європейського інвестиційного банку, прискоренню адаптації українського законодавства та виробничих стандартів до законодавства  та стандартів ЄС.

Хотів би також підкреслити, що наші зв'язки з країнами ЄС не будуть обмежені лише рамками плану дій. Україна докладаються і докладатимуться  і надалі значні зусилля для розвитку двосторонніх відносин  з державами-членами ЄС та просування у згаданих країнах інтересів  нашої держави.

Важливим аспектом співпраці є  також розвиток регіонального та  транскордонного співробітництва. Передбачається, що таке співробітництво  має стати  одним із ключових елементів поглиблення відносин між Україною та розширеним ЄС. Одним із пріоритетних напрямків європейської інтеграції України є поглиблення співробітництва  з  Європейським Союзом у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Надзвичайно актуальними для України  залишається співпраця у сфері боротьби з організованою злочинністю, нелегальною міграцією торгівлею людьми та наркотичними засобами, а також продовження боротьби з міжнародним тероризмом. Таке визначення пріоритетів є абсолютно зрозумілим,  оскільки сьогодні неможливо чітко розмежувати безпеку внутрішню та зовнішню. У зв'язку з цим посилюється значення існуючих систем колективної безпеки та постає питання щодо необхідності вироблення спільної міграційної політики, особливо на регіональному рівні.

Саме тому, ми вважаємо,  що питання боротьби з  нелегальною міграцією потрібно вирішувати спільними зусиллями, а процес укладання угод про адмісію в регіоні має бути синхронізовано  з метою створення спільного реадмісійного простору.

Важливу роль у поглибленні співробітництва  між Україною та ЄС відіграє активна участь  нашої  держави у реалізації європейської безпеки  і оборони.

На постійному контролі уряду знаходиться і питання фінансової та технічної допомоги...

 

ГОЛОВА. Завершуйте, будь ласка.

 

МОЦИК О.Ф. Я завершую. Шановні народні депутати, такими, як було сказано вище, є на сьогоднішній день основні, практичні підсумки діяльності МЗС та інших міністерств та відомств у євроінтеграційному напрямку.

Євросоюз зараз переживає складну і часом суперечливу фазу внутрішньої трансформації й переосмислення власного місця та ролі в сучасній зовнішньо-політичній системі координат, що значною мірою ускладнює наше завдання.

Однак, для України час не стоїть на місці. Для нас також є важливим вироблення точного й правильного алгоритму взаємодії з ........... ЄС при чіткому усвідомленні пріоритетних завдань нашої країни.

Курс на інтеграцію до ЄС для України безальтернативний. Показово, що у цьому нас підтримують і всі наші сусіди. І рано чи пізно Україна досягне поставленої мети. Тому зараз важливо з максимальною ефективністю використовувати всі наявні для цього можливості при послідовному реалізмі та прагматизмі у відстоюванні інтересів України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. І, будь ласка, на письмове, Олександр Федорович, дайте відповідь. На письмове, поки запишуться. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

 

МОЦИК О.Ф. Значить, перше запитання. Є два запитання, які схожі, тому я хотів би відповісти зразу на два запитання.

Введення візового режиму з країнами-сусідами України на Західному кордоні після розширення ЄС призвело до появи низки проблем для громадян України. Як це співвідноситься з євроінтеграційними прагненнями України?

І друге запитання. 30 січня 2004 року на восьмому засіданні першої частини сесії ПАРЕ було ухвалено рекомендацію 16-48, стосовно доповіді представника України української делегації в Італії Шибка, наслідки розширення Європи для свободи пересування громадян держав членів Ради Європи. Які відповідні кроки зробив уряд України у зв'язку з ухваленням цього документу у світлі делібералізації візового режиму державами, членами ЄС, стосовно громадян України? Питання негативних наслідків розширення ЄС в галузі режиму закордонних поїздок громадян України, як і потреба лібералізації візового режиму з ЄС, постійно знаходяться на порядку денному діалогу Україна - ЄС. Паралельно шляхи спрощення візового режиму опрацьовувались з новими країнами - членами Євросоюзу. У цьому контексті було укладено двосторонні угоди між Україною та Польщею, Словаччиною Угорщиною і Литвою, про спрощення режиму взаємних поїздок громадян, які передбачають надання громадянам цих держав безвізових поїздок, безвізовий режим поїздок в Україну в обмін на режим безоплатних віз для громадян України, збереження візового режиму для цілої низки категорій громадян України та застосування максимально спрощеної процедури видачі віз. Сьогодні ведуться переговори про обладнання таких угод з Чехією та Словенією. На сьогоднішній день МЗС разом з іншими Міністерствами проводиться також робота, щодо запровадження в Україні системи заходів по  удосконаленню контролю за в'їздом, виїздом іноземців з країн потенційних ризиків, зокрема постачальників нелегальних мігрантів, згідно зі стандартами КАО, в тому числі біометричними параметрами ідентифікації особи. Крім того, з урахування рекомендацій Ради Європи в галузі міграційної політики України,  Україна 18-ого лютого цього року підписала Європейську угоду про правила. що регулюють пересування осіб міждержавними членами Ради Європи 1957 року.

На даний час здійснюється заходи, щоб набуття нею чинності. Участь України у цій  угоді зміцнить позиції нашої держави на переговорах з ЄЕС стосовно лібералізації візового режиму, а також дасть можливість брати активнішу участь у формуванні загальноєвропейського міжнародного механізму вільного пересування осіб. Дякую.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки я прошу, Олександр Федорович, оперативніше відповідати, бо запитань до вас дуже багато. Прошу Оробець.

 

10:42:42

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Будь ласка, слово Томенко. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколі Томенко мікрофон.

 

10:42:49

ТОМЕНКО М.В.

Блок Віктора Ющенко, Микола Томенко. Олександр Федорович, два  запитання.

Перше запитання. Мене як голову Парламентського комітету інформують представники обласних телерадіо організацій, що останнім часом вони почали отримувати тексти з Адміністрації Президента, де інтеграцією Україною Європою Європейський Союз називається найбільшою бідою України за всю історію її існування. Наводяться аргументи абсолютно, ну, як би, я б сказав, такі смішні і некоректні. Чи знаєте ви про це і, яка реакція у Міністерства Закордонних справ, яке сповідує європейський принцип. про який ви сказали і позиція Адміністрації Президента?

І друга позиція. Проясніть, будь ласка, ситуацію. Радник голови Адміністрації Президента сказав, що у нас українське керівництво і уряд підтримують дружні стосунки з тими країнами, які спонсорують міжнародний тероризм. Що ви як представник міністерства можете сказати з приводу цього?

 

МОЦИК О.Ф. Дякую. Що стосується першого запитання. Нам абсолютно невідомо про будь-які темники, про які ви говорили. Тому я обмежуся такою відповіддю.

Що стосується другого запитання. Україна завжди займала і продовжує займати принципову позицію в питаннях боротьби з міжнародним тероризмом. Ми виходимо з того, що не може бути виправдання будь-яким терористичним актам, будь-яким формам і методам міжнародного тероризму. І, як відомо, Україна бере активну участь у боротьбі із цим злом сьогодення.

Тому я думаю, що ті твердження, про які ви сказали, вони абсолютно не відповідають дійсності.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

МОЦИК О.Ф. Письмове. "Які зміни планує внести уряд до стратегії взаємин з ЄС у зв'язку з його розширенням? Наслідки розширення ЄС для України переважно негативні. Статус сусіда ЄС принизливий. Які у даній ситуації є перспективи розвитку України та її зовнішньополітичні і зовнішньоекономічні орієнтири?".

Хотів би сказати, що набуття Україною асоціації, а згодом і повноправного членства в Європейському Союзі, інтеграція в сім'ю європейських народів були та залишаються пріоритетом зовнішньої політики нашої держави. Тому я думаю, що було б некоректним говорити, що наслідки розширення ЄС для України переважно негативні. Всебічне вивчення цього питання свідчить, що певні перехідні труднощі матимуть місце в короткостроковій перспективі, однак і в цей період Україна отримає ряд переваг у галузі торговельно-економічного співробітництва, зокрема, наприклад, Україна виграє внаслідок зменшення з дев'яти до чотирьох відсотків загального митного тарифу торгівлі з новими державами-членами ЄС, що у перспективі сприятиме інтеграції і до політичних структур.

Важливим у цьому зв'язку є і план дій "Україна - ЄС", про який я вже інформував і який має стати ефективним механізмом співробітництва між Україною та ЄС на найближчі три роки. Успішне виконання плану дій сприятиме переведенню відносин між Україною та ЄС на якісно новий рівень, поступовій інтеграції нашої держави до економічних та соціальних структур ЄС. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пеклушенко, запитання.

 

10:46:26

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, 84 избирательный округ, Запорожская область.   Луговской избирательный округ.

Мои избиратели на встречах при обсуждении этого вопроса чаще всего говорят: "Там хорошо, но нам туда не надо".  Поэтому я бы просил вас и Министерство экономики выступать в прессе с тем, чтобы разъяснять, почему нам туда надо. Это первый вопрос.

 Второй вопрос. Мы прекрасно понимаем, что главные показатели вступление в ЕС - это уровень жизни народа и уровень демократизации общества.  Как вы считаете, какие первоочередные законы должен принять Верховный Совет, особенно по второму вопросу - уровень демократизации общества.

 

МОЦИК О.Ф.  Дякую.  І МЗС і  Міністерство економіки, ми намагаємся, і уряд в цілому, ми намагаємся вести роз'яснювальну роботу і робимо це з метою показати , що чекає на Україну у разі, якщо в майбутньому ми станемо членом  Європейського Союзу.

 Я згоден з вами, що ця робота, очевидно,  потребує подальшого поліпшення і активізації, і ваше зауваження ми приймаємо до уваги, до виконання. Що стосується питання, які має  приймати закони парламент України. Ну, що стосується економічної частини, то це перш за все, ті закони, які  допоможуть нам якнайшвидше стати членом Світової організації торгівлі.

Ряд законів, які зараз находяться на розгляді  Верховної Ради присвячені питанням подальшого розвитку демократії. Ці закони також, очевидно, мають бути прийнятими. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

МОЦИК О.Ф.  "Яким є стан підготовки плану дій "Україна-ЄС"?"

Я частково відповів на це  запитання в ході виступу. Додам лише, що на сьогодні проект план у дій знаходиться на завершальній стадії погодження. Це документ, над яким сьогодні працюють експерти України і європейської комісії.

Після погодження на експортному рівні план дій буде проходити відповідні узгодження і в Європейському Союзі, і в Україні. Що стосується України, це, перш за все, Кабінет Міністрів, а також рада з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лобода.

 

10:49:35

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Матвєєву Валентину Григоровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Матвєєва.

 

10:49:43

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановний Олександре Федоровичу, і міністр з питань  європейської інтеграції, і ви у своїй доповіді дуже, я б сказав, бадьоро говорили про  розширення напрямів співробітництва України з Європейським Союзом і навпаки. З цього приводу у мене до вас і прохання, і запитання.

Прохання - подивитися, тобто звернути вашу увагу на дипломатичну ложу, туди нагору, де, як бачите, вона взагалі пуста. Тому виникає запитання. Як ви, зокрема, розцінюєте те, що до розгляду цього питання не проявив зацікавленості ні один з дипломатичних представників європейських країн чи країн, які входять до складу ЄС, які працюють сьогодні в Україні? Чим все ж таки це викликано, на ваш погляд. Я дякую.

 

МОЦИК О.Ф. Спасибі. Дуже гарне запитання. Хочу сказати, що мені також прикро як і вам, і ми це запитання обов'язково будемо адресувати  дипломатичному корпусу, зокрема, представникам країн Європейського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове  запитання, Олександре Федоровичу.

 

МОЦИК О.Ф. Письмове запитання. Які результати сьомого засідання Ради  з питань співробітництва між Україною та ЄС та восьмого самміту у Гаазі.

Відповідаючи на це запитання, відзначу, що головні підсумки  обох заходів зводяться до наступного.

Перше. Підтверджено наміри сторін  щодо підготовки спільного плану дій Україна-ЄС.

Друге. Ми отримали запевнення з боку  ЄС щодо його готовності підтримувати Україну на  шляху її вступу до СОТ.

Третє. ЄС висловив готовність визнати  повний ринковий статус  економіки  України одразу після вирішення українською стороною двох проблемних питань, а саме, законодавства у сфері банкрутства  та державне регулювання цін.

Четверте. Ухвалено план дій Україна - ЄС щодо співробітництва  у сфері науки і технологій та підписана Угода між Україною та ЄС  про участь України у поліцейській місії ЄС у Республіці Македонія.

П'яте. Досягнуто угоду щодо підписання найближчим часом Угоди між Україно та ЄС про використання ядерної енергії у мирних цілях.

Шосте. ЄС висловив готовність  і надалі підтримувати нашу державу у питанні підвищення ядерної безпеки.

Нарешті, сьоме. Домовлено про якнайшвидше завершення переговорного процесу щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про торгівлю деякими  сталеливарними виробами. На сьогодні ця угода  вже  парафована і готується до підписання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нощенко, запитання.

 

10:52:44

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола Петрович, 160 виборчий округ, "Трудова Україна".

Шановний доповідачу!  Я один із тих народних депутатів, хто постійно підтримує політику уряду щодо співробітництва  України з Європейським Союзом, підтримав також вступ України у вільну економічну. Але від цього помітних зрушень у поліпшенні таких питань, як умов пересування через кордони, умов спільного господарювання, умов ціноутворення не відчувається. І  на  конкретні запитання моїх виборців тяжко щось конкретно відповісти.

Тому запитання таке.  Що конкретно дає для пересічного громадянина України, виборця у сфері людських відносин, економіки, і які нові напрями співробітництва  в розв'язанні цих проблем. Дякую.

 

МОЦИК О.Ф.  Дякую. Інтеграція до Європейського союзу не є самоціллю. Інтеграція до Європейського союзу - є підвищення наших внутрішніх стандартів в галузі економіки, в галузі ринкової економіки, в галузі громадянського суспільства, в галузі демократії і  прав людини. Тому проводячи роботу по інтеграції, ми тим самим виконуємо цілий ряд, якщо можна так сказати, домашніх завдань з тим, щоб умови життя наших людей і умови, стандарти в галузі прав людини, демократії наближувалися до європейських.

Крім того, відомо, що Європейський союз надає активну підтримку своїм кандидатам, ............. членам і тим країнам, які вступили до Європейського союзу. В першу чергу це підтримка фінансова, а також підтримка в реформуванні економіки, суспільства і так далі. Тому я думаю, що саме цим можна пояснювати необхідність нашої інтеграції до Європейського союзу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

 

МОЦИК О.Ф. Чи планується урядом створення найближчим часом системи спільної координації та оперативного реагування між прикордонними та правоохоронними службами суміжних країн, які стали членами ЄС. З метою створення системи спільної координації та оперативного реагування між прикордонними та правоохоронними  відомствами України та сусідніх з Україною нових держав - членів ЄС, планується створення консультаційних пунктів, з метою забезпечення координації дій прикордонних та правоохоронних служб. Найближчим часом буде підписаний протокол між адміністрацією державної прикордонної служби України та головною комендатурою прикордонної варти республіки Польща про створення консультаційних пунктів на українсько-польському кордоні. Консультація стосовно укладення аналогічних угод ведуться  зі Словацькою і Угорською сторонами також. Вживаються також деякі інші заходи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, Шибко.

 

10:56:19

ШИБКО В.Я.

Шибко, соціалістична фракція України. Олександр Федорович, спасибо Вам за то, что ответили, на поставленный мною письменный вопрос, но я все-таки хотел бы услышать от Вас некоторые детализации. Дело в том, что над этим докладом, над которым,  слушался на сессии в Совете Европы, я работал почти целый год, наработан крупный массив тех материалов, которыми располагает Совет Европы, для того чтобы уменьшить вот это: принижене ставлення до наших громадян, коли вони отримують візи, або паспорти. У мене два питання: як ви співпрацьовуєте з іншими країнами, для того щоб: перше - можливо передавати, щоб збільшити консульств у нас, або вікон у цих консульствах для отримання віз. І друге питання: чи є якісь на сьогодні наробітки з приводу того, щоб зменшити ціни взаємні на отримання віз, і є сьогодні можливість уже електронною поштою отримувати, значить, дозвіл на візи, те, що записано в резолюції. Дякую вам.

 

МОЦИК О.Ф. Дякую за запитання. Я хотів би підкреслити, що справді, це питання перебуває у постійному полі зору міністерства і нашої консульської служби. Воно є непростим. Непростим зокрема і тому, що Європейський союз в цілому, країни Європейського союзу, як ви знаєте, займають досить жорстку позицію у питанні візової політики. Наші зусилля у переговорному консультаційному процесі спрямовані на те, щоб існуючий на сьогодні режим візовий був більш лібералізований і в перспективі, у далекій можливо перспективі, але все ж таки у перспективі, щоб наші громадяни у майбутньому могли в'їжджати у країни Європейського союзу без віз.

У цьому контексті ми також активно працюємо і з новими членами Європейського союзу. І ви знаєте, що недавно відбулося якраз у контексті вашого запитання значне розширення консульської присутності Польщі в Україні, ряд консульств було відкрито, розширення консульської присутності Угорської Республіки. Ми працюємо також з іншими країнами, щоб була така ситуація, при якій наші громадяни могли б якомога легше отримувати в'їзні візи. Словом, ми знаходимося, повірте, у постійному переговорному процесі з цього питання.

Що стосується вартості візи, то якраз українська сторона завжди виходить з пропозиціями зменшити цю вартість. Те, що деякі візи коштують дорого, то це позиція скоріше тієї країни, скажімо, в якусь конкретну країну, що та конкретна країна встановила високий рівень оплати цін за візи для нас. Тому ми не можемо як би не встановлювати для них, і є от така ситуація. Так ми ведемо переговори з тим, щоб для наших громадян оплату за візи зменшували, і готові до зменшення на принципу взаємності оплати за візи для громадян іноземних держав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Федорович. Сідайте, будь ласка. Я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань Європейської інтеграції Бориса Івановича Тарасюка. Так. Будь ласка, 5 хвилин.

 

11:00:17

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

З розширенням Євросоюзу у стосунках Україна-ЄС починається новий етап. Якісно новий, зважаючи на безпосередню географічну близькість. Перед Україною з'являються нові можливості, але і одночасно нові виклики. Саме тому Комітет з питань Європейської інтеграції запропонував провести День уряду з відповідним порядком денним, щоб розібратися як ми використовуємо нові можливості і, як захищаємося від негативних викликів.

По-перше, у договірному забезпеченні наших відносин з Євросоюзом з'явиться новий елемент план дій Україна-ЄС. Сфери регулювання якого виходитимуть за рамки існуючої угоди про партнерство і співробітництво. Що це буде за документ? Інструмент переведення відносин з площини співробітництва до повноцінної інтеграції як того хоче Україна чи інструмент, хай поглибленого, але тільки співробітництва з елементами економічної інтеграції, але без будь-яких перспектив політичної інтеграції  в майбутньому. Різниця у концептуальному баченні. Це одна з причин затримки з розробкою плану дій.

Розвиток взаємовідносин з ЄС у рамках європейської політики сусідства означатиме не тільки появу нових можливостей, а й містить у собі загрозу довічного закріплення так званого сусідського статусу для України.

Тому включення до проекту плану дій Україна-ЄС української пропозиції про можливість підписання нової посиленої угоди за результатами виконання плану дій замість запропонованої Євросоюзом європейської  угоди сусідства можна привітати.

Принциповими для нас залишаються питання спрощення візового режиму та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Ці питання тісно пов'язані з негативними соціально-економічними наслідками розширення ЄС, з якими зіткнулася України.

По-перше, йдеться про ускладнення для громадян України перетину кордонів з розширеним ЄС. Серед основних причин введення візового режиму - введення обмежувальних заходів щодо доступу на ринки праці Європейського Союзу, введення стандартів ЄС щодо контролю перетину кордону. Так, у перші місяці після введення віз кількість громадян, що перетинали кордон, зменшилася на українсько-польській ділянці на 40 відсотків, а на українсько-угорській - на 28 відсотків.

В цьому зв'язку проект плану дій передбачає започаткування перспективного візового діалогу. Однак ЄС прохолодно сприймає пропозицію України щодо взаємного спрощення візового режиму та розробки дорожньої карти для встановлення безвізового режиму.

По-друге, йдеться про погіршення торговельно-економічних відносин між Україною та країнами розширеного ЄС. На жаль, ми не отримали від уряду точних розрахунків щодо цього питання. Проте страти є, оскільки після розширення припинили існування зони вільної торгівлі з країнами Балтії, скоротилися поставки виробів сталеливарної промисловості внаслідок поширення квот на торгівлю з новими членами ЄС та були поширені антидемпінгові заходи ЄС щодо України на нові країни-члени Європейського Союзу.

Відкритим залишається питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою. З матеріалів уряду, що були розповсюджені, можна зрозуміти, що до позитивного вирішення питання ще далеко. Проте справжнім каменем спотикання на шляху європейської інтеграції України є незадовільне впровадження у нашій країні демократичних цінностей побудови громадянського суспільства, забезпечення верховенства права, прав людини та фундаментальних свобод, тобто всього того, що складає політичний блок копенгагенських критеріїв членства в Європейському Союзі. Особливо яскраво це проглядається у розпал виборчих перегонів, коли українське суспільство і весь світ не встигають констатувати численні порушення, спричинені використанням адмінресурсу на користь кандидата від влади, спробами дискредитації опозиційних кандидатів.

Все це не дозволяє говорити про те, що виконання положень майбутнього плану дій Україна-ЄС закладено в його проекті щодо забезпечення  демократичного проведення президентських виборів у відповідності із стандартами ОБСЄ буде визнано успішним.

Всупереч своїм зобов'язанням перед сусідньою Польщею в Європейським Союзом уряд 5 липня приймає рішення про реверсне використання нафтопроводу Одеса-Броди. Це при тому, що у пункті проекту, відповідно пункту плану дій говориться про розвиток інфраструктури для диверсифікації поставок нафти та газу, що має включати нафтопровід Одеса-Броди-Польща.

15 липня Президент України видає указ, яким змінює положення Воєнної доктрини, які полягали у підготовці до членства України в Європейському Союзі і НАТО. Поряд з цим активно реалізується тема членство України  в так званому  ЄЕП, що суперечить національним інтересам України.

 Нарешті. 10 вересня минулої п'ятниці...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте. Одну хвилину добавте.

 

ТАРАСЮК Б.  Прем'єр-міністр  Янукович в інтерв'ю  англійський газеті "Файненшнл-таймс" заявив, що  Київ вирішив відмовитися від попередніх вимог щодо бодай  якихось обіцянок надання Україні членства в ЄС.

Виникає питання, яким   чином це узгоджується з проголошеним курсом стратегічним  на  європейську євроатлантичну інтеграцією, яким чином це укладається в послання Президента щодо європейської інтеграції.  В цій же статті Прем'єр-міністр заявляє, що в минулому ідея входження до ЄС була задекларована. Однак нічого конкретного не було здійснено. А виникає питання, чи уряд подав заявку на членство в Європейському Союзі? Ні!  Все це свідчить про непослідовність українського керівництва у введені зовнішньо-політичного  стратегічного курсу.

Європейська інтеграція України повинна бути усвідомленим вибором українського суспільства і влади, а не питанням політичних торгів та кон'юнктури. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Сідайте,  будь ласка.

Шановні колеги, виступи представників Кабінету  Міністрів і профільного комітету завершені. Будемо приступати до дебатів.

Будь ласка, покажіть список хто записався на виступ. Я  нагадую, що за традицією на Днях уряду ми в першу чергу надаємо можливість  виступити  представникам фракцій і депутатських груп по 5 хвилин. Після того, якщо у нас залишиться  час, по 3 хвилини в порядку запису можуть взяти участь у обговоренні народні депутати.

На обговорення питання давайте відведемо 50 хвилин до перерви. Слово від фракції соціалістів має Бокий. За ним фракція промисловців і підприємців (у мене, на жаль, закрито прізвище) підготуватися. Будь ласка, 5 хвилин.

 

11:07:26

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні колеги, нові напрямки  співробітництва з Європейським Союзом - це звичайно потрібна річ і для обмірковування, і для руху до нових високих технологій, і для політичного просування держави. Але є речі, які не нові та без розв'язання яких нам Європи не бачити як своїх вух. І нас - соціалістів - вони дуже хвилюють.

Колись на засіданні комітету з євроінтеграції я запитав пана Новицького: "А чи прийме Євросоюз у свої лави  українську корову?". Тоді це запитання викликало замішання і відповідь була обтічною. Так, ми готуємося до європейських стандартів і так далі. Але це була відповідь кабінетного штибу. Ми, з усього видно, будемо приречені змусити  працювати "українську корову" тільки на внутрішнє споживання. Європа не захоче  нашого  молока, сиру, і не вона тому виною. Нинішній режим відкинув тваринництво на маргінес світового виробництва. Європі потрібно молоко тільки високої якості, видоєне механічно, а за режиму Кучми Україна розвалила механізовані комплекси, перемістила корів у селянські двори, де, як відомо, ніякої механізації. Я не кажу вже про ветеринарне обслуговування, тощо.

У розмовах про євроінтеграцію, євроінтеграцію ми не   кажемо народові про такі конкретні речі, а вони  не з другого, а першого ряду. Треба чесно говорити людям, що не Європа винна, ніби вона не жде нас, а  українська влада відторгає нас своєю недолугою аграрною політикою від Європи.

Про що я хочу сказати? Не можна фарисейство внутрішньої політики  переносити у сферу політики зовнішньої. Наші прекрасні плани руху до Європи упираються в абсолютно тупе  внутрішнє реформаторство, яке  веде нашу економіку до деградації. Євроінтеграція - це те  без чого Україні не вижити, бо жити у світі, бути  вільним від нього неможливо,  без торгівлі зі світом ми зачахнемо. Але, щоб рухатися до світу, треба рухатися вперед у себе вдома. А ми тягнемо село у яму,  а стверджуємо, що таке задрипанство, вибачте на слові,  якраз і потрібне Європі.

Я не кажу вже про те,  що тут звучало про соціальні стандарти. Який може бути рух у Європу, якщо закриваємо  лікарні і школи, якщо люди позбавлені можливості лікуватися і вчитися, якщо старість у нас голодна і холодна. Оптимізм пана Новицького навряд чи  здатен змінити цю ситуацію, давайте  не дурити ні себе, ні  Європу.

Сенс мого виступу такий. Альтернативи євроінтеграції немає, але це не той процес, який можна закидати шапками. Поряд з адаптацією нашого законодавства  до європейського треба бодай елементарно європеїзувати  економіку і соціальну сферу. Поки  що ж ми її афроканізуємо. Стандарти Буркіно-Фасо і Ліберії , виявляється,  нашій владі  ближчий. І це  трагічно. Тут не допоможуть  розмови, тут  треба діяти. Без зміни влади, без зміни системи влади  всі наші прекрасні наміри приречені.

Я свідомо обійшов політичний аспект проблеми, маю на увазі демократичні стандарти Європи,  тут все зрозуміло. Нам до них тягтися, як кукурудзяним кореням і каналізаційним канавам Буркіно-Фасо до наших солом'яних стріх і дощатих туалетів.

Давайте впораємося хоча б  з проблемами в українській ..........., сільської школи і лікарні, давайте заново відкриємо сільські клуби і бібліотеки, бо без них нам потякатися у Європу з рилом нинішнього режиму і соромно, і безчесно.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, від фракції "Народно-демократичної партії", "Промисловців, підприємців" Шевчук, за ним Алексєєв.

 

11:11:36

ШЕВЧУК С.В.

Шановні народні депутати, як ви знаєте, згідно статті 85 Конституції України визначення засад внутрішньої й зовнішньої політики здійснюється парламентом України. Згідно статті 106 Конституції керівництво зовнішньополітичної діяльності здійснює Президент нашої держави. І от своїм Указом, Указом Президента від 29 листопада 2003 року номер 1387 фактично було здійснено перебудову структури управління зовнішніх відносин нашої держави.

Майже рік часу як згідно цього Указу не Міністерство закордонних справ, і не Міністерство економіки з питань євроінтеграції є головними інститутами виконавчої влади в цій сфері. Вищою інстанцією для них стало Головне управління з питань зовнішньої політики Адміністрації президента. Нині ця структура наділена правом координувати всі заходи в зовнішньополітичній сфері, що здійснюються міністерствами й диппредставництвами. Їй надано право контролю за діяльністю дипломатичної служби, специфічної служби, яка як ніяка інша повинна грунтуватися на досвіді, вмінні й особливих даних фахівців дипломатичної служби.

Окрім цього, згідно Указу Президента, будь-яке кадрове призначення на посади керівників та заступників структурних підрозділів, радників-посланників, радників дипломатичних представництв сьогодні не затверджується без узгодження з Адміністрацією Президента.

Тому звітувати сьогодні мали б, на мій погляд, не лише представники МЗС та Мінекономіки. Вони просто виконавці і навіть ніби-то на високих посадах. А оцей дипломат "Ікс" з Адміністрації Президента, який насправді і повинен відповідати за провали європейського вибору України.

Я нагадаю вам, що згідно з положеннями зовнішньоекономічної стратегії України, викладених у посланні Президента "Європейський вибір" у 2002 році, було передбачено: у минулому році - набуття Україною членства в СОТ, у цьому році - підписання Угоди про асоціацію України та ЄС, у цьому році - завершення переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. І цей перелік можна продовжити. Але замість стратегії євроінтеграції ми стали свідками реверсу зовнішньої політики України у напрямку євро-азійського простору, створення ЄС, що означає, як всі ми зрозуміли після трагічних подій у Північній Осетії, і створення єдиного терористичного простору. Замість залучення нашої держави до створення засад колективної європейської безпеки Рада національної безпеки і оборони України змінює Воєнну доктрину України, вилучивши тезу про ЄС як кінцеву мету європейського вибору.

Сьогодні урядове бачення геополітики вписується в коло досить примітивного твердження, про яке вже сьогодні говорилося. Твердження такого плану, яке звучить так: "Донбасс возле России", - і цим все сказано. І ніби в насмішку після змін до Воєнної доктрини Президент Росії Путін публічно дає дозвіл нашій державі на євроінтеграцію в ЄС.

Шановні народні депутати, три дні тому провладні телеканали ("Перший", "1+1", "Інтер") показали сюжет, коли два харківських хлопчаки переслали Президенту Путіну 100 доларів для бесланських дітей, які вони збирали протягом тривалого часу для участі в європейських дитячих змаганнях в Польщі. Безумовно, це зворушлива історія, що розкриває щедрість душі молодих українців, які пожертвували поїздкою в Європу, враховуючи цю трагедію. Але у великому рахунку у загальнодержавному масштабі ми також повинні признати, що ми платимо сусідці за нашу ізоляцію на світовій арені.

Нинішнє слухання не матиме великої ваги. Всі ми прекрасно це розуміємо. Сьогодні звітувати перед парламентом не з'явилися не лише міністри, які відповідають за ці напрямки, а будь-хто із дипломатичного корпусу. Мабуть в рішенні, в постанові ми повинні просто підтвердити повний провал намірам Євроінтеграції, які здійснюються в останні часи. А повернутися до цього важливого питання слід на наступній сесії, коли буде нове обличчя влади, коли організатори Європейських і Світових самітів не мізгуватимуть за яким алфавітом здійснювати розсадку глав делегації, коли окремі світові політики просто не хочуть сидіти поруч з українськими представниками.

Шановні колеги, виконання копенгагенських умов вступу до ЄЕС в питання демократії, демократизації суспільства не потребує коштів, а потребує нової політичної волі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Алексєєв, фракція комуністів. Підготуватися Надразі.

 

11:16:45

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні члени уряду!

Мій виступ викликало наболілою проблемою для значної частини нашого суспільства, а саме драконівськими діями по відношенню до наших громадян збоку  консульських установ ряд України Європейського Союзу, США, Канади, Чехії тощо, можна продовжити цей список.

Як кажуть на Сході, скільки не кажи халва, в роті від того слаще не стане. Тому, коли Президент і уряд говорять про європейську перспективу України, українцям, які вирішили поїхати до цієї Європи з різних причин слаще від цього не становиться. І це реальне відношення, на жаль, до України збоку Європейського Союзу. Принижуючи вимоги надання купи папірців, неповажне ставлення консульських співробітників до наших громадян, колосальний відсоток відмов у видачі віз і таке інше, все викликає справедливого обурення наших громадян. Я думаю, ні для не є таємницею, що навіть є існують вже середні розцінки на неофіційні, так скажемо, послуги. Щоб, наприклад, зайти в консульство більшості країн Європейського Союзу, це розцінки від 30 до 100 євро, заповнення анкети до 50 гривень, запис в чергу в консульство Італії, яке здійснюється по телефону, коштує 150 євро і таке інше.

Таке ставлення до наших громадян пов'язане з бажанням розвинутих країн обмежити потік нелегальних мігрантів, як вони кажуть. Це не секрет також, що для більшості європейців Україна є країною третього світу. І така думка про нас може показатися образливою, але, як гласить прислів'я: "На зеркало нечего пенять", - як кажуть.

Кілометрові черги можна побачити кожного дня біля посольств, консульські клерки яких дозволяють нехтувати цілою нацією. Це посольства, я можу сказати, ФРН, США, Канади, Чехії, інших. А до посольства італійського в Києві не те що потрапити - додзвонитися неможливо.

А що ж Україна, що ми робимо у відповідь? Навпаки, як кажуть, політика така: "Все флаги в гости к нам". У грудні 1997 року ми дозволяємо власникам диппаспортів країн Європейського Союзу в'їжджати в Україну без віз. У 2000 році ще більше: скасовуємо необхідність надання запрошень для всіх громадян Євросоюзу і ще ряду країн: Швейцарії, Японії і так далі. Далі ми робимо ще один крок: буквально відкриваємо кордони через можливість отримувати візи безпосередньо в аеропортах "Бориспіль", "Одеса" "Сімферополь", а влітку цього року ще і в аеропорту Донецька, як самого туристичного центру країни, де туристів можна зустріти хіба що в місцевих футбольних клубах.

В цьому році ми приєдналися, як вже сказав Олександр Федорович Моцик, до Європейської угоди про правила пересування осіб між країнами-членами Ради Європи від 13 грудня 1957 року. Мета цієї угоди - спрощення поїздок громадян країн-учасниць. Але ж ми геть нічого не отримали від цього на практиці, залишившись за бортом Європи. Раніше казали, що ми за залізною завісою, а сьогодні, здається, ми за залізними жалюзями.

Всі знають, що, по різних оцінках, біля семи мільйонів наших співвітчизників вимушені були поїхати за кордон, щоб шукати роботу і кращу долю там. Більшість з них працюють там в якості рабів на нелегальних умовах, отримуючи копійки за свою працю із загрозою депортації. І це не їх провина, а  результат так званих, економічних перетворень, реформ президента Кучми. Я хочу підкреслити, що в програмі кандидата в президенти Петра Симоненка передбачені конкретні заходи для створення 1 міліона робочих місць, перш за все для молоді, щоб наші хлопці і дівчата працювали на свою державу, а не  на чужоземного дядька. Кожна країна, яка себе поважає, повинна захищати своїх громадян, де б вони не знаходились. І адекватно реагувати на заходи інших країн, якщо ми ще держава, а не бананова республіка. Я вимагаю, як народний депутат, від Уряду вжити термінових адекватних заходів, а саме: перше, скасувати безвізовий в'їзд в Україну дипломатам країн членів ЄС і можливість оформлення віз на українському кордоні. Друге, вимагати запрошення при оформленні віз від всіх без виключення громадян країн, з якими існує візовий режим поїздок. Третє, застосувати такі самі терміни розгляду заявок про оформленні віз: один - два місяці, що діяти по відношенню до наших громадян. В корні переглянути всю нашу візову політику . Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, слово має народний депутат Надрага, депутатська фракція Союз. Підготуватися Кас'янову.

 

11:21:58

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, базовым документом, который регламентирует отношения Украины и ЕС, является Соглашение о партнерстве и сотрудничестве. Соглашение ратифицировала Украина в 94-ом,  вступило оно в действие в 98-ом, рассчитано на 10-летний срок.

Первое впечатление. К сожалению, у наших европейских партнеров всегда хватало претензий к выполнению условий соглашений украинской стороной. Да и с реализацией положений нашей собственной программы “Стратегия интеграции в Европейский Союз” мы явно затягивали.

 Украина почти также далека от промежуточных целей в  отношении с ЕС, от ассоциированного членства и  создания зоны свободной торговли также как и 10 лет назад. По крайней мере  зона свободной торговли в рамках единого экономического простора ЕЭПа, несмотря на все сложности, выглядит куда более  реалистически.

В общественном виде западные и  российские факторы отличаются и по сути, и по форме.  По сути  западный  фактор - это фактор перспективы. Запад - это стратегический горизонт.  Украина хочет быть частью цивилизованной успешной процветающей Европы. Российский же фактор или восточный более конкретный. Это сегодняшние наши экономические интересы ибо вступление в ЕС очень далеко, а сегодня для Украины и Украина заинтересована более в низких ценах на сырье, в  более свободном доступе своей продукции на  российские и в целом на ЕЭПовские рынки.

 И хотя мы подписали  с Евросоюзом протокол о взаимном доступе к рынкам товаров и услуг, но Украина до сих пор не только не входит в ВТО, но и до сих пор, не признана Евросоюзом  страной  рыночной экономикой.

 Не удивительно, что хотя мы и входим в первую волну инициатив ЕС по соседству, однако при этом без определенной перспективы вступление в Европейский Союз в обозримом  будущем.

Во внешней торговли Украины доля ЕС возросла с 1995 по 2003 год с 13 до 25 процентов.  Однако ожидания, что вхождение 10 новых членов в Евросоюз он станет большим и  соответственно рынок для Украины будет большим - это более чем оптимизм.  Я бы сказал так. Элементарно можно назвать - преждевременным.

 В целом на первых порах убытки  украинской экономики от негативных факторов расширения ЕС оценивается в 350-370 миллионов евро ежегодно.

В то же время по некоторым оценкам создание зоны свободной торговли в рамкам ЕЭПа позволит Украине получить до 1 миллиарда 200 миллионов ... 1 триллиона... 1 миллиарда 200 миллионов долларов ежегодно. В первом полугодии текущего года общий товарооборот услуг между Украиной и ЕСом составил лишь  32, в то время когда рынки СНГ дали нам 38 процентов товарооборота. За это благоприятное для  украинских экспортеров полугодие общий внешнеторговый оборот вырос более, чем на 40 процентов по сравнению с первым полугодием прошлого года и этот рост в большей мере обеспечили рынки СНГ на 42 процента, тогда как рост врешнеэкономического оборота с новыми членами Евросоюза оказался ниже, чем со странами, которые уже давно обходят Евросоюз. Таким образом, зона свободной торговли - это тот уровень, который не только не мешает, но и помогает нам плавно интегрироваться в ЕС, не нарушив при этот договоренности ни с ЕСом в целом, ни с отдельными странами. Создание зоны свободной торговли в рамках ЕЭП не будет тормозить вступление Украины во Всемирную Торговую Организацию. Скептики утверждают, что в случае продвижения интеграции в Единое экономическое пространство Украина вряд ли сможет пойти дальше создания зоны свободной торговли с Евросоюзом. Но не к этому ли мы стремимся все эти евроинтеграционные годы? Стремимся, но, к большому сожалению, так и не достигли. Создание зоны свободной торговли с ЕСом пока еще  отдаленная перспектива и для этого  необходимо  вступление в ВТО и признание Евросоюзом Украины как страны со статусом рыночной экономики. В этом направлении следует  работать, а не горевать или обижаться, тем более по поводу того, что нас не берут в  Евросоюз.

Необходимо активно развивать приграничное сотрудничество с новыми членами ЕС по программам  соседства и одновременно добиваться скорейшего создания зоны свободной торговли без изъятий в рамках ЕЭПа. Кроме того, необходимо интенсифицировать переговорный процесс по плану действия с ЕСом, обеспечить максимальное эффективное продвижение украинских  товаропроизводителей на европейские рынки. Таковы тактические цели. Но это должно  обеспечить  поддержание  экономического роста, укрепление национального капитала, создание новых рабочих мест и, как следствие, преодоление  бедности, что собственно и является главной причиной того,  что нас пока  не хотят видеть в европейском доме.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Касьянов, фракція "Народна аграрна партія України".

За ним буде виступати Шурма.

 

11:26:55

КАСЬЯНОВ С.П.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Насамперед, хочу наголосити на актуальності розробки  нових підходів до співробітництва  з Європейським Союзом в умовах розширення ЄС. Європа двадцять п'ять  чим далі суттєвіше впливає на  економічний розвиток в Україні.

На жаль, сьогодні ми  залишаємо опосередкованим учасником європейських інтеграційних процесів. Після розширення ЄС ми  лише географічно стали ближчі до об'єднаної Європи. Однак, не отримали більших важелів для відстоювання власних економічних інтересів. Тому відносини з  Європейським Союзом ми маємо розглядати, як пріоритет української дипломатії, законодавчої та виконавчої.

Час засвідчити  не декларативну, а реальну відданість  принципам європейської інтеграції та ринкової економіки. На мій  погляд, найголовніше завдання на сьогодні - це перейти до більш сприятливого торгівельного режиму у відносинах з Європейським Союзом, а це можливо, передусім, після отримання Україною членства  в  Світовій Організації Торгівлі. Вступ до СОТ стане  реальним  свідченням європейського вибору України.

Відповідно до статті 5 Угоди "Про партнерство  та співробітництво між Україною та Європейським Союзом членство України в СОТ  є передумовою для лібералізації торгівлі між Україною та ЄС та фактичною передумовою для створення зони вільної торгівлі в ЄС.

Отже, ми вважаємо,  що вже зараз уряду слід активізувати переговори щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. Нагадаю, що ще у березні 2003 року ЄС та Україна підписали  двосторонній протокол про взаємний доступ  на ринки в рамках переговорного процесу до СОТ, який є   вагомим підгрунтям  для ведення таких переговорів.

Хочу наголосити, що членство в СОТ є  і передумовою надання Європейським Союзом статусу України з ринковою економікою для України. Не підписання протоколу, а  саме членство  в СОТ.

Ще раз зазначу, вступ до СОТ набуває стратегічного значення співпраці з ЄС. Якби Україна була членом СОТ в момент розширення ЄС,  негативні наслідки  його розширення були б менш відчутними для наших експортерів. Квотування обсягів імпорту української продукції на ринку об'єднаної Європи відбувається виключно через те, що Україна не є членом СОТ. В рамках СОТ всі  кількісні обмеження торгівлі заборонені.

Ми заявили про вступ до СОТ вже більше ніж десять років тому. Останні два роки активізувався переговорний процес. Уряд підписав ряд важливих двосторонніх протоколів. Та чи наблизились ми до мети? Давайте критично оцінювати наші здобутки.

На жаль, темпи нашого просування до мети є недостатніми. Це створює проблему розширення кола учасників переговорного процесу. Якщо в 2002 році до Робочої групи входили 32 країни, то зараз ми маємо 42 члени групи. підписано 25 протоколів, але лише 15-20 країн продовжують активний переговорний процес з нами. А - це час, зусилля, витрати й втрати. Втрати для наших виробників та споживачів.

Очевидно, що не найпершим завданням уряду та парламенту залишається гармонізація нашого законодавства з правовими вимогами СОТ. І першочергова роль у цій роботі відводиться саме парламенту.

Спільна парламентсько-урядова комісія, яку я очолюю, проаналізувала стан законодавчого забезпечення процесу вступу до СОТ. Сьогодні у Верховній Раді на різних стадіях розгляду знаходиться 14 законопроектів, які мають першочергове значення для завершення вступу до СОТ. пропоную прийняти рішення щодо надання цим законопроектам статусу першочергових для розгляду як на засіданнях відповідних комітетів, так і на пленарних засіданнях.

Загалом завдання інтеграції України до СОТ та розробки нових перспектив співробітництва з Європою є хорошою базою консолідації здорових політичних сил країни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має від фракції Соціал-демократичної партії (об'єднаної) народний депутат Шурма, за ним буде виступати Білорус.

 

11:30:55

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Цілком очевидно, що з точки зору українських інтересів теперішній стан відносин між Україною і Європейським Союзом не може розглядатися як  обнадійливим чи навіть задовільним. Вся справа в тому, що сьогодні лишень одного бажання України співпрацювати з Європою, очевидно, замало. Повинно бути ще і зворотна реакція.

Основним завданням є завершення переговорів та ухвалення плану дій "Україна-Європейський союз", щодо змісту якого виявилися істотні розбіжності сторін. Можна сподіватися, що головний зміст цього плану дій буде полягати в окресленні параметрів зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом. Виходячи з цього, головними напрямками співпраці, що відбивають грунтовні інтереси української сторони, залишається торгівля, енергетика та транспорт. Тобто ті аспекти, які суттєво впливають на формування внутрішнього валового продукту України і мають прямий впливу на суспільно-економічний розвиток.

Зрозуміло, що розширення Європейського союзу робить нагальним вдосконалення співпраці у галузі енергетики, включаючи врахування перспектив експорту електроенергії до держав Європейського союзу. Мають бути ретельно враховані умови доступу на території країн Європейського союзу автотранспортних засобів і залізничного транспорту.

Суттєво зростає значення співпраці з Європейським союзом у сфері стандартизації та сертифікації товарів і послуг. Причому уряд має розробити і втілювати власну концепцію українського виробництва до стандартів Європейського союзу, у тому числі з урахуванням перспективи вступу України до Світової організації торгівлі, що сподіваємося і надіємося колись все ж таки відбудеться. Проте в цій сфері варто дотримуватися здорового прагматизму, не знижуючи або змінюючи внутрішні стандарти в тих випадках, де це виглядає невмотивованим або недоцільним.

Розширення Європейського союзу ставить на порядок денний перегляд та вдосконалення ряду прикордонних проектів. Зокрема варто звернути увагу на необхідність більш активної та тісної співпраці митних служб заради відвернення контрабанди.

Значної ваги набуває проблема розбудови та функціонування транспортних коридорів, особливо тих, які забезпечують товаропотоки з Європейського союзу до Росії, Закавказзя, Середньої Азії. Варто знову переглянути перспективу таких проектів, як  існуючі єврорегіони. В цьому плані є підстави побоюватися, що внаслідок затвердження Євросоюзом програми "Ширша Європа" ці проекти можуть занепасти.

Європейське законодавство потребує більш ретельного вивчення, зокрема з точки зору використання його положень, які можуть бути корисними для українських суб'єктів господарювання. Окрім цього, варто використати позитивний досвід Європейського Союзу щодо соціальних гарантій населення, окреслений в Європейській соціальній хартії.

Розширення Європейського Союзу ставить на порядок денний проведення регулярних консультацій з питань безпеки. Можна спостерігати, як уряди окремих сусідніх держав використовують наближення ЄС до їхніх кордонів задля розмноження локальних конфліктів, таких як придністровський та південно-осетинський.

Окремо необхідно зупинитися і на проблемі екологічної безпеки в зв'язку з приближенням Євросоюзу. Сьогодні ми є свідками того, як з України намагаються зробити смітник відходів і недосконалих технологічних процесів переробки, які є на сьогодні за кордоном. Проблема гудронів, яка сьогодні надзвичайно гостро стоїть на Львівщині, поставила цілий ряд запитань. Не перевезти ці гудрони, як намагаються зробити деякі посадовці, у Донецьку область і їх закопати там у шахти, а проблема Української держави є в тому, аби ці гудрони повернути цивілізованій Європі, і якщо вони є нешкідливі, нехай їх там переробляють.

Що можна очікувати? Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) вважає, що ЄС намагатиметься істотно впливати на формування безпеки в навколишньому просторі, що вимагає від українського уряду проведення з Європейським Союзом регулярних консультацій з питань, які істотно впливають на інтереси України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Білорус, фракція Блоку Тимошенко. За ним буде виступати Майстришин.

 

11:35:48

БІЛОРУС О.Г.

Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Шановні народні депутати, не може не здивувати формулювання сьогоднішнього питання дня уряду: "Про нові напрями співробітництва України з Європейським Союзом.

Сьогодні, як бачите, мова вже не йде про інтеграцію в повному розумінні, мова не йде навіть про асоційоване членство України в Європейському Союзі, мова йде про якісь містичні нові напрями співробітництва. Виникає питання, чому така деградаційна еволюція наших відносин з Європейським Союзом? І хто в цьому винен? І, що для того треба робити, щоб, дійсно, забезпечити природню, логічну інтеграцію України в європейській структурі в Європу.

Парадокс України в тому, що уряд так і не спромігся за 13 розробити національну стратегію розвитку України і відповідно до цього не зумів поставити Євроатлантичну інтеграцію і Європейську інтеграцію повернення до Європи головною метою соціально-економічного розвитку. А в результаті ми маємо 13 річний  дрейф з Європи.

Волею долі я працював директором Департаменту промисловості, науки і техніки Європейського відділення ООН з 1979 по 1986 рік. І тоді я з гордістю відзначав, що Україна є в 10 надрозвинутих країн світу. О, тоді треба було б інтегруватися в європейські структури і в Європу.

Сьогодні уряд демагогічно популіські і безвідповідально 10 років чи 13 говорить про формальне членство в Європейському союзі. Не про це потрібно вести мову, мову  потрібно вести про реальну інтеграцію. А реальна інтеграція і формальне членство - це різні речі. Сьогодні Швейцарія - надрозвинена країна і  не думає вступать в ЄС. І не тільки Швейцарія, бо їй це не потрібно, Швейцарія ледве, ледве вступила в ООН, отримуючи 4 міліарди доходів доларів щорічно за базування міжнародних організацій. Єдиним шляхом повернення до Європи,  інтеграції в Європейські структури, а не в європейський союз є внутрішня інтеграція і підвищення міжнародної, якщо хочете , глобальної конкурентоспроможності України. Нажаль, за 13 років міжнародна конкурентоспроможність України з 20-ого місця упала до 100 місця, і продовжує падати, незважаючи на заклинання Уряду про височезні темпи зростання. Нема цих темпів, бо нема їх відображення в бюджеті, нема їх відображення в добробуті народу. Тому для нас формальне членство, формальна інтеграція не  є  самоціллю і треба про це правду говорить. Для нас відкладена інтеграція означає, перш за все внутрішню інтеграцію, структурну перебудову економіки України. І вступ, формальний вступ до Європейського союзу, навіть якби він трапився при цій непідготовленості, означав би міліардні збитки  України щороку в  результаті неконкурентноспроможності.

 Візьміть такий приклад. Один Роттердамский порт доходи отримує щорічно 50 мільярдів євро, а Україна - доходна частина бюджету - 10 мільярдів доларів. Куди з такими показниками йти? Покласти на плечі нашого народу ще один тягар?  Треба думати про внутрішній розвиток перш за все і підпорядкувати йому все. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово має народний депутат Майстришин, фракція "Регіони України", за ним буде виступати Осташ.

 

11:40:48

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин , фракція "Регіони України".

Шановні народні депутати, шановні члени уряду! Широкомасштабне розширення Європейського Союзу, приєднання до нього 10 нових членів 1 травня, а також узгодження на червневому  саміті ЄС тексту єдиної  Європейської Конституції стали значними досягненням політикуму старого  континенту. Щоправда Конституцію об'єднаної Європи потрібно ще підписати і ратифікувати. Проте вже сьогодні експерти відзначають, що Євросоюз досить впевнено набуває статусу самостійного гравця на світовій геополітичній арені.

 Україна, якщо держава насправді претендує на певну роль у міждержавних стосунках в нинішньому світі що глобалізується, не може залишати ці зміни без пильної уваги та аналізу. Ми повинні сформулювати  дати відповіді на низку принципово важливих насамперед для нас запитань. І одне із головних серед цих запитань - чи маємо ми підстави претендувати на членство в Об'єднаній Європі в принципі? А якщо так, про які часові рамки нашого вступу йдеться? На якому рівні співробітництва ми сьогодні перебуваємо?

 Щодо перспективи України стати  повноправним членом європейської спільноти думки політиків, експертів по обидва боки кордону нашої держави ЄС поки що помітно розходяться.

Спектр широкий: від обнадійливих обіцянок щодо пе............. та показного, демонстративного вказання пальцем на помилки, без яких не обходиться живий процес творення молодої держави.

В принципі, перша стаття узгоджена з європейською Конституцією гарантує право будь-якої європейської країни стати членом Євросоюзу. Щоправда для  цього потрібно здолати бар'єр у вигляді, з одного боку, на мій погляд, образливого  ставлення немалої частини євробюрократії до нашої країни, а з іншого боку - на заваді стоїть певна інерція вітчизняного державного механізму. То ж мусимо працювати одразу в двох напрямках.

На даний момент про добрі новини ми можемо говорити передусім в економічній сфері. Позитивним сигналом, який свідчить про співробітництво Києва з Брюсселем, що розвивається, є динамічне зростання обсягів торгівлі між Україною та державами  Європейського Союзу. Як відомо, частина Євросоюзу в загальному обсязі зовнішньої торгівлі нашої країни з урахуванням нових  її членів сягнула 33 відсотки. Євросоюз став найбільшим нашим зовнішньоекономічним  партнером. Позитивні тенденції спостерігаються і ...надходженн...  України прямих іноземних інвестицій з країн Європи. Частка інвестицій держав ЄС становить 55 відсотків від загального обсягу, що отримала наша країна. Здавалось би наступним логічним кроком було би надання Україні, українській економіці статусу ринкової, проте можливості вирішення цього здавалось би чисто економічного  питання виявилося безпідставно перенесеним в політичну площину. Яке ж завдання сьогодні для нас - парламентаріям та уряду? Якомога скоріше довести роботу щодо вступу  в Світову Організацію Торгівлі, і тоді ми зможемо перевести розмову про  європейські цінності в практичну площину. Насамперед створення умов для  розвитку української економіки. Збудуємо Брюссель в Києві, будемо бажані  і в самому Брюсселі. Що це означає? Насамперед,  подальше зближення стандартам ЄС в  економічній сфері, забезпечення стабільного економічного розвитку сприяння  інвестиціям, встановленням  однакових для всіх і стабільних правил гри для бізнесу, продовження системної роботи в ............ національного  законодавства і законодавчої бази Світової Організації Торгівлі, підвищення рівня наших... життя наших громадян - ось завдання української влади на найближчий період.

Якщо впораємося,  сильна вітчизняна економіка стане  тим локомотивом, який  потягне український потяг до Європейського Союзу.

Системна робота в економічній сфері сприятиме тому, що ми станемо дедалі сильнішими і менш залежними  від  оприлюднених публічно чи  висловлених у кулуарах думок закордонних політиків.

Суто практичним зауваженням у мене сьогодні до роботи уряду  це те, що ми  сьогодні маємо певну, скажемо так, недзеркальну співпрацю з членами Європейського Союзу. Литва сьогодні бере за наші холодильники, як приклад, у три рази більше мито, чим ті ж холодильними при ввезенні в Україну. І це не є  адекватною роботою співпраці сьогодні.

Скільки ми сьогодні зауважень маємо щодо  вивезення металобрухту?  На моє переконання, саме  сильна українська економіка повинна стати  найбільш адекватною відповіддю нашої України лідерам сучасного світу.

Тому, насамкінець, ще раз наголошу на впевненості у тому, що  на даному етапі  розвивати співпрацю з Євросоюзом ми повинні, у першу чергу, не через політичні декларації,  а через економічні реформи та підняття рівня життя українців.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово від фракції "Наша Україна" має народний депутат  Осташ. Потім матимуть можливість декілька народних депутатів виступити. Підготуватися Пузакову.

 

11:46:05

ОСТАШ І.І.

Ігор Осташ, фракція Блоку  Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги народні депутати! Шановні урядовці! Складається таке враження, що у ці останні роки наш Президент і деякі керівники  уряду робили вигляд, що ми зацікавлені у європейській інтеграції, і відповідно Європейський Союз також, знаючи і розуміючи  це, робив вигляд, що їм теж цікаво. І в результаті цієї імітації ми  опинилися разом з деякими африканськими країнами  у списку, так званих,  сусідів Європейського Союзу. Це зараз наш новий статус стосовно Європейського Союзу.

Однак, ми повинні розуміти, що  для  нас вступ до Європейського Союзу, в першу чергу,  це демократія в Україні, це демократичні вибори, це прозора приватизація, це боротьба з корупцією,

І це громадянське суспільство. І коли ми поставимо питання чи хотіла цього українська влада, то ми зрозуміємо, що це питання на сьогодні є риторичним. І особливо показовим у цьому є наш вступ до Світової Організації торгівлі. Ми з цього року мали, практично, завершити всі процедури. І що ми маємо? Одна з основних передумов нашого вступу до Європейського Союзу практично завалена. І більше того, останніми документами ми втратили право самостійно вирішувати питання  нашого вступу до Світової організації торгівлі, і змушені координувати це ще з трьома іншими державами.

Сьогодні дуже серйозно існує проблема механізму прийняття консолідованого державного рішення в зовнішній політиці. Тут уже сьогодні говорилося про те, що практично на сьогодні це право приватизовано не конституційної Адміністрацією Президента. А два інших міністерства: міністерство зовнішніх справ і Міністерство економіки і європейської інтеграції практично стали придатками, департаментами Адміністрації Президента. І в результаті цього ми маємо що? Що доленосні для України рішення будувалися не на принципах захисту національних інтересів, а на догоду деяким окремим керівникам держави і кільком кланам в українській державі.

Особливо показовим в цьому є також питання навколо нафтопроводу "Одеса-Броди". І це дійсно для нас питання чи будемо ми окремими, самостійними гравцями на європейському економічному ринку, чи цей нафтопровід буде приватизовано одним або двома, як це було у випадку з "Криворіжсталлю", кланами в Україні.

Без сумнів, Верховна Рада України за Конституцією визначає основні засади зовнішньої політики України. Але чи радилися з нами з багатьох питань деякі керівники нашої держави при прийнятті зовнішньополітичних рішень чи навіть радилися вони із представниками уряду, Міністерства закордонних справ, Міністерства економіки і європейської інтеграції? Це питання також риторичне.

Зовнішня політика - це не політична абстракція. Вона миттєво позначається на українській економіці, на гаманцях українських громадян, на свободі пересування і візовій політиці. На жаль, політика діючої влади призвела до того, що довгоочікувані інвестиції, а це нові робочі місця, практично не прийшли в Україну. Більше того, зараз усі чекають результатів нових президентських виборів, тому що остаточного довір'я до існуючої влади підірване.

Не чекаючи на українську владу, громадяни українці самі вирішили інтегруватися до Європейського союзу осібно і без допомоги влади. І, на жаль, сьогодні до п'яти мільйонів українців уже є чи працює власне в Європейському союзі. І, на жаль, вони дійсно, про це вже сьогодні говорилося, є безправними, беззахисними. І навіть таке елементарне питання, як голосування на наступних президентських виборах сьогодні для цих людей є під знаком питання, тому що практично сьогодні готуються виборчі дільниці за кордоном лише для 200 тисяч українців. Вдумайтеся, 3-5 мільйонів і 200 тисяч українців. Тому ми повинні звернутися до європейського парламенту, щоб домогтися рішення щодо надання сприятливих умов для голосування українців у Європейському союзі.

І, на решті, ми недавно бачили в газеті "Дзеркало тижня" прекрасну карикатуру, де м'ясник розпродує залишки магазину у зв'язку із закриттям цього магазину. Так от наше завдання, ми дійсно бачимо сьогодні розпродаж України досяг безпрецедентних розмірів перед президентськими виборами. Тому наше завдання, парламентарів, - зупинити цей розпродаж, можливо зробити в цьому магазині євроремонт і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги. У нас залишилась ще можливість надати слово двом виступаючим по 3 хвилини,  будь ласка, Пузаков, за ним  - Рудьковський.

 

11:51:29

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков,  фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Україна, як не дивно, страждає на декларативність і популізм своїх внутрішніх та зовнішніх політичних рішень щодо європейського та євроатлантичного вимірів, а Європа в свою чергу не розуміє яку ж політику проводить українське керівництво. На такому грунті, звичайно, здорові і взаємовигідні відносини побудувати не можливо.

Сьогодні український народ прагне досягнути життєвих стандартів передових країн ЄЕС. І першим кроком на реалізацію такого стремління українського народу Петро Миколайович Симоненко намагається прискорити процес ратифікації Україною європейською соціальною хартії, але український уряд, підписавши цю угоду ще 1999 році. на жаль, ігнорує важливий документ соціального захисту українських та європейських громадян.

При сьогоднішньому антинародному режимі - це безнадійна справа. Кому потрібна держава в якій економіка полетіла шкереберть, заводи і фабрики віддали у загребущі руки близьких до трону олігархів, інтелектуальна та професійна деградація українського народу сягнула загрозливих масштабів, по оцінкам міжнародних експортів Україна віднесена до числа вимираючих. А, злодійська приватизація і тотальна корупція підірвала до краю економіку держави.

Хоч народ і робить спроби зняти бандитську владу у корупціонерів, але розбивається об машину фальсифікації та елементарного шахрайства збоку дієвої влади. Звичайно, причин та перешкод участі України в процесах Європейської інтеграції є достатньо. І основною перешкодою є об'єктивне значне економічне відставання України від країн ЄС в десятки разів. Додаються в знаки також внутрішні суперечності української політики. Також, часто застосований західними державами підхід подвійних стандартів щодо України: коли нас не сприймають як рівноправного партнера. Щодо ролі України в майбутній Європі, то вона буде визначатися тим, наскільки успішна Україна та європейським партнерам вдасться реалізувати можливі внески України в єдиний європейський добробут. Українське суспільство має широкі інтереси в ЄС, це і досвіт побутової демократії, парламентаризму, культурні цінності, інформаційні технології, наука, освіта та медицина. Комуністи вважають, що спільні заходи України і ЄС повинні в більшій мірі направлятися на укріплення довіри між громадянами України та країн Євросоюзу. Але амбіційні та недоцільні плани Президента України не створюють нам авторитет. Невже Президент України не помічає, що з проголошувача істин в лап...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Рудьковський і будемо підбивати підсумки.

 

11:54:48

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, шановні слухачі, вступ до Європейської спільноти для України далека і рожева перспектива, її можна забезпечити лише внутрішніми процесами демократизації в Україні, чого, нажаль, за останні 5 років не спостерігається. Поки в Україні будуть відрізати голови журналістам за вказівкою керівництва держави співробітники правоохоронних органів, поки в Україні сім'я Президента буде на власний розсуд ділити стратегічні підприємства поміж собою; поки в Україні не Парламент, а Адміністрація Президента буде визначати політику, поки більшість в Україні буде формуватися не на політичній угоді тих політичних сил, які перемогли на виборах, а не економічних підставах, як зараз створилася і розвалилася більшість. В мене запитують по всій Україні: "Невже це Аграрна партія вийшла з більшості із політичних міркувань?". Вийшла із економічних переконань, бо до сих пір не виступила з ініціативою відставки уряду, не відкликала свого віце-прем'єра з уряду, не внесла пропозиції про початок імпічменту Леоніда Даниловича, не внесла пропозиції по відкликанню військ з Іраку. а причина одна: в одного олігарха з більшості віддали іншому нафтопереробний завод. До тих пір, поки в Україні буде таким чином формуватися політика і більшість у Верховній Раді, в Європу нам нічого. Печерні методи в Україні закріпилися надовго. До тих пір, поки в Україні нарешті не буде проводитися європейська соціальна політика, поки не будуть встановлені європейські стандарти безкоштовної медицини, освіти, як є в європейських державах, поки в Україні буде продовжуватися таким чином проводитися і організовуватися виборча кампанія, Україну в Європу ніхто не прийме, дискусії завершаться дискусіями.

І інше. Це просто ганьба, що народні депутати погоджуються, що приходить сюди не віце-прем'єр і не міністр звітувати, а заступник помічника міністра.

Я вважаю, що в України є один вибір: потрібно вибрати дійсно стратегічну перспективу вступу України в Європу, але з забезпеченням і побудовою в Україні європейських стандартів, зміни системи влади, і таким чином забезпечити рух України поступальний в Європу: через зміну системи влади. Іншого шляху немає

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Процедури вже немає ніякої, бо ми нічого не голосуємо. Нема процедури.

 Шановні колеги, будемо підбивати підсумки.

 Перше.  Я хотів би, давайте ми будемо все-таки об'єктивні і  не ображати тих, хто присутній у ложі уряду, Микола Рудьковський. Давайте називати посади такими як вони є.  Доповідав Перший заступник міністра закордонних справ, а не перший помічник заступника. Тому, будь ласка, все-таки треба дотримуватися якихось елементарних правил етики.

Таким чином, шановні колеги, відповідно до нашого Регламенту ми використали весь час для того, щоб обговорити досить серйозне питання.

Дійсно, в виступах і доповіддях від Кабінету  Міністру, і в виступах колег народних депутатів, які взяли участь в обговоренні, говорилося про ті чи інші напрями співробітництва.

 На жаль, дійсно, ми мало уваги звернули саме на тему нашої розмови. Ми взагалі говорили про співробітництво, про Європейський Союз  і так далі, а порядок денний сьогодні і дехто з народних депутатів звертав на це увагу,  стосувався нових підходів співробітництва. Бо ми чомусь дуже легко підходимо до розширення Європейського Союзу, до того, що його число збільшилось на 10 і майже не говоримо відкрито про ті проблеми, які виникли, в тому числі економічні  проблеми в  зв'язку із розширенням Європейського Союзу.

І ще один момент. Давайте все-таки знову ж таки будемо об'єктивними. Не будемо перехвалювати те, що не заслуговує на це перехвалювання.  Дійсно,  Європейський Союз зараз відповідно до тих даних, які нам дали вийшов на перше місце в зовнішньо-торговому обороті.  Але   це 25 країн Європи. І ці 25 країн Європи мають  31 відсоток. А одна країна, з якою ми співробітничаємо і  від якої  досить і досить багато залежимо Росія має  30 відсотків зовнішнього економічного товарообороту. Тобто, давайте ми все-таки  будемо при розгляді будь-якого питання виходити  передусім з національних інтересів нашої держави і не перебільшувати значення того чи  іншого  співробітництва, а шукати шляхи для того,  щоб поважали нашу державу.

І завершуючи. Я думаю, що, шановні колеги, наше майбутнє, наша проблема, наша перспектива залежить у тому, щоб не ми просили Європу прийняти нас, а щоб ми зробили такий рівень життя і демократії, щоб Європа просила аби Україна була в складі Європейського Союзу. І давайте ми спільно досягнемо таких показників.

Розгляд питання завершено. Я дякую тим, хто брав  участь. Оголошується перерва на 30 хвилин. Після перерви - розгляд другого питання Дня уряду.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу. Друге питання, яке ми маємо заслухати сьогодні на Дні уряду і обговорити, визначитися щодо рішення, такого змісту: "Про стан реформування та  законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів України".

Доповідають: перший заступник міністра  внутрішніх справ України Корнієнко Михайло Васильович, голова  Державної  прикордонної служби, голова Державного департаменту з питань виконання  покарань, перший заступник голови  Державної податкової адміністрації, начальник  податкової міліції Жвалюк Віктор Романович, заступник  голови Служби безпеки Дріжчаний Ігор Васильович, зі співдоповіддю буде виступати голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Романович Мойсик.

Пропонується такий регламент розгляду питання: до 5 хвилин - для інформації відповідним керівникам, по 7 сім хвилин - відповіді на запитання письмові і усні, далі голова  комітету Мойсик Володимир Романович із співдоповіддю виступить і потім провести обговорення протягом півгодини. Так? Щоб у нас тільки вистачило часу.

Немає заперечень? З процедури? Будь ласка. Запишіться, 3 хвилини з процедурних питань. На табло прізвища народних депутатів, що записалися з процедури.

Роман Зварич. Малиновський буде наступним.

Мікрофон, будь ласка, Роман Зварич, фракція "Наша  Україна".

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу!  Звичайно, що ми зобов'язані розглянути  це питання і продовжити День уряду відповідно до рішення Верховної Ради України. Але як ось аж ніяк не можна не відмітити того факту, що уряд абсолютно проігнорував парламенті не виконує своїх конституційні повноваження з цього приводу. Я наголошую на тому, що немає перших осіб  присутній  у сесійному залі помимо  того,  що уряд мав би розуміти, що  напередодні виборів це є питання, яке  носить вкрай важливий характер.

І, по-друге, я не пам'ятаю, принаймні за тих сім, майже, років, що я є народним депутатом України, щоб уряд не надіслав абсолютно навіть однієї сторінки інформаційної довідки з приводу цього питання. Тобто, не було ще такого Дня уряду, де ми від уряду не отримали хоч би якусь узагальнену аналітичну довідку з цього приводу. А якщо такі матеріали були надіслані, то, принаймні, вони не були розповсюджені народним депутатам України.

Тобто я хотів скористатися...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, очевидно, я прошу Секретаріат з'ясувати, Роману Михайловичу, інших колег, хто не отримав, матеріали були роздані. Можливо з технічних причин не отримали.

Щодо доповіді з цього питання перших осіб. Ну два Перших керівника у нас присутні. Інші, шановні колеги, я отримав офіційну інформацію з Кабінету Міністрів перебувають у відряджені. Тому нам немає потреби зупиняти розгляд цього питання. ми повинні слухати про стан справа на тому чи іншому напрямі. І стан справ повинен бути високий і на відповідному рівні, не залежно від того, хто керує відомством.

Будь ласка, Олександр Малиновський, Фракція Соціалістичної партії України.

 

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Володимире Михайловичу, дякую, тільки Олексій Малиновський.

 

ГОЛОВА. Вибачте, Олексій Малиновський.

 

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П. Нічого, буває.

Володимире Михайловичу, я хочу сказати про інше. Ви знаєте, я член Комітету по забезпеченню діяльності правоохоронних органів. Півтора року пан Білоконь не має можливості прибути навіть на засідання комітету. Я розумію, що він дуже зайнята людина. Але питання, яке виноситься сьогодні на розгляд він знав давно. Тому я категорично проти того, щоб ми слухали це питання, надзвичайно складне питання, з приводу реформування правоохоронних органів без першої особи в міністерстві.

Фракція підтримує мій виступ і теж категорично проти. Дякую.

 

ГОЛОВА. Я думаю, шановні колеги, коли буде здійснено політичну реформу, коли міністрів буде призначати Верховна Рада України, в нас, я думаю, не буде виникати певної неузгодженості. Давайте будемо йти до того, щоб ми прийняли рішення, що Верховна Рада призначала і мала можливість заслухати звіт кожного члена Уряду. Григорій Омельченко, фракція блоку Тимошенко, будь ласка.

 

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.

Григорій Омельченко, українська республіканська партія Собор, виборчій блок Юлії Тимошенко, спілка офіцерів України.

Шановні колеги, я підтримую своїх колег, які говорять, що обговорення сьогодні питання про стан законності, боротьби з корупцією, організованою злочинністю, коли не представлені в першу чергу перші особи правоохоронних органів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Генеральної прокуратури - це просто відбути порядок денний. Володимире Михайловичу, я з Вами погоджуюся відносно того, що відбувається з таким відвідування перших керівників і незалежно від того, хто їх призначує: Президент чи буде призначати Верховна Рада, це засвідчує про неповагу до Парламенту цими керівниками. Де б вони були? Вони знали за декілька місяців, що буде слухатись це питання, і насамперед, ми слухаємо дуже важливе питання, де мова іде не лише якісь факти корупції, а про тотальну корупцію і про те, що на чолі цієї корупції сам Президент України  - Леонід Кучма, якого треба притягати до відповідальності. В мене пропозиція: перенести це питання, коли буде Генеральний прокурор і інші керівники правоохоронних органів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу: час вичерпаний, ми вже обмінялися. Я привернути Вашу увагу хотів би до того, що питання формулюється наступним чином: про стан реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів України.

Очевидно, ми повинні говорити, що робиться для реформування і як ми забезпечуємо, Верховна Рада, в законодавчому сенсі діяльність правоохоронної системи, і не мішати божий дар з яєчнею сьогодні і говорити про... Давайте будемо послідовно розглядати питання, які стоять. Ми обмінялися думками. Шановні, час вичерпано, вибачте.

Таким чином, якщо ви наполягаєте, я можу поставити на перенесення розгляду питання, але логіки немає, бо ми втратимо просто день. Хто сьогодні хоче сказати свою позицію, дати свою оцінку, він буде мати таку можливість з відповідною донесенням його позиції до виборців, до українського народу. Тому я пропоную все-таки розглядати це питання. Немає заперечень? Час вичерпаний, шановні колеги. Ми обмінялися думками, час вичерпаний. Все.

Слово має Корнієнко Михайло Васильович, перший заступник міністра внутрішніх справ України. Підготуватися голові Державної прикордонної служби.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я можу поставити вашу пропозицію на голосування. Але я переконаний, що вона не набере необхідної кількості голосів. Навіщо ми будемо дискредитувати Верховну Раду? Верховна Рада визначилася, Верховна Рада прийняла рішення. Але оскільки сьогодні у відрядженні перебувають перші керівники деяких відомств і міністерств, ми не можемо зупинити роботу Верховної Ради, зупинити життя. Ми ж питаємо, не звіт слухаємо керівника, а ми слухаємо інформацію міністерства. Є дві великих різниці, я думаю. Я просив би підтримати мене в цьому. Дякую. Будь ласка.

 

КОРНІЄНКО М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, поважні народні депутати. Насамперед, висловлюю вдячність за вашу увагу до питань реформування системи МВС.

Ця робота розпочалася із затвердженої постанови уряду, концепції розвитку системи МВС і є невід'ємною складовою здійснюваної в Україні адміністративної реформи. В основу всіх змін сьогодні покладені такі принципи, як діяльність МВС виключно з метою захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, відкритість та прозорість правоохоронної діяльності.

Більш детально зупинюся на реформаторських заходах, здійснених протягом останнього року. Відповідно до вимог положення про МВС, затвердженого у структурі штату центрального апарату міністерства. Оновлена також структура Органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС України. Затверджено новий перелік посад начальницького складу військовослужбовців. Він також передбачає їх граничні спеціальні та військові звання. Скорочено 10 генеральських посад та близько тисячі полковничих. З урахуванням міжнародного досвіду та з метою демілітаризації органів внутрішніх справ збільшується кількість цивільних працівників МВС.

На сьогодні до категорії цивільних вже переведено 11 тисяч посад начальницького складу, тобто офіцерів. Видано також цивільну посаду заступника міністра. Це сприяє зменшенню бюджетних витрат, збереженню кадрового потенціалу.

Для повернення довіри громадян до міліції докорінно переглядаються їх відносини. Акцент робиться на зміцненні підрозділів, які безпосередньо працюють з населенням. Це, насамперед, дільничні інспектори, патрульно-постова і дорожньо-патрульна служби. У зв'язку з цим додатково введено 2000 помічників дільничних інспекторів. Започатковано нові європейські підходи до реєстрації звернень громадян про злочини. Цей підхід дає свої позитивні результати. Щоденно до органів міліції надходить в середньому 7,5 тисяч заяв і загальна їх кількість зросла в цьому році на 30 відсотків.

Відновленню довіри людей до міліції сприяє особистий прийом як міністром, так і його заступниками, керівним складом Органів Внутрішніх Справ.

Протягом цього року на особистому прийомі побувало вже 237 тисяч громадян. Вперше в Україні за підтримки парламенту прийнято Закон "Про створення місцевої міліції". Урядом також затверджено положення про цю інституцію в структурі МВС.

На даний час Кабінетом Міністрів ініційовано пропозицію до Державного бюджету на 2005 рік. прорахування в місцевих бюджетах трансфертів для створення місцевої міліції. Разом з тим у вирішенні проблеми кадрового та фінансового забезпечення МВС сподівається на підтримку місцевих органів самоврядування.

Нас справедливо критикують за недотримання прав !!! при здійсненні оперативно-службової діяльності. Робимо висновки. Зараз у структурі МВС введено посаду радника міністра уповноваженого із захисту прав людини та гендерних питань у діяльності ОВС. Створено також громадську раду з відомих громадських діячів, народних депутатів, науковців, осіб,  які мають високий авторитет в суспільстві. Аналогічні ради створюються в регіонах.  Кардинальні кроки  МВС здійснює з реформуванням внутрішніх військ, перетворюючи їх у невійськове формування спеціального призначення.. До кінця 2005 року їх чисельність буде доведена до 33,3 тисяч.

Квінтесенцією реформ є зміни підходів до роботи з персоналом, формування нової  генерації української міліції.  До речі, штатна чисельність МВС за останні 8 років скоротилася на 163 тисячі - це без пожежної охорони  і  департаменту виконання покарань. Головна ланка  цієї перебудови  - відомча система освіти.

Грунтуючись  на європейському досвіді та вимогах  Болонської  декларації вже з поточного року в своїх вузах ми започаткували ступеневу модульну інтегровану підготовку спеціалістів. Оптимізуючи систему  освіти опрацьовуємо питання утворення  на базі всіх галузевих вузів двох провідних навчально-наукових комплексів.  Серед головних проблем перетворень - недосконалість правової бази нашої діяльності. Працюємо і на цьому напрямку.

Провели  ревізію відомчих  актів. 600 наказів і інструкцій та настанов впорядковано до 30.

Завдяки взаємодії МВС з парламентськими комітетами забезпечено  прийняття на сесіях  3- 4 скликань 22 законів, що стосується  діяльності міліції. Але цього недостатньо. Тому МВС ініціювало  в уряді підготовку законопроекту про органи внутрішніх справ  України. На часі також прийняття нової редакції Кримінально-процесуального кодексу, законів про організаціно-правові основи боротьби зі злочинністю, про оперативно-розшукову діяльність, а також про статут та про процесуальні гарантії слідчих, про зброю, про охоронну діяльність тощо. Сподіваємося на плідну співпрацю з вами.

Шановні народні депутати, без належного фінансового матеріального забезпечення реформувати систему неможливо.  На жаль,  обмеженість бюджету, на 2004 рік передбачено 35 відсотків від потреби, унеможливлює належне функціонування матеріально-технічної бази, перехід на сучасні технології, активне проведення реформаторських заходів. Уряд йде нам назустріч і вишукує можливості поліпшення фінансового стану у 2005 році.

Ми також сподіваємося на підтримку народних депутатів щодо збільшення видатків бюджету як на утримання УВС, так і на реформування системи.

Зараз у міністерстві Комісією з питань подальшого реформування системи УВС розробляється відповідна концепція. Серед провідних напрямів реформування залишається демілітаризація міліції, забезпечення технологічної і кадрової оснащеності, розвиток наукових і науково-...

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КОРНІЄНКО М.В..Доповімо профільним комітетам. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович.

У нас сім хвилин є на запитання. Будь ласка, на письмове відповідайте. Поки що записуйтеся.

 

КОРНІЄНКО М.В. Я повинен сказати, що нам поступило 28 письмових запитань. Якщо я буду відповідати на всі запитання, то це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви починайте з першого, і коротко. Через одне.

 

КОРНІЄНКО М.В. Запитання фракція Компартії України.

"Органи МВС реформуються вже більше 10 років. Протягом усього цього часу двічі чисельніша за Збройні сили правоохоронна система не змогла досягти будь-яких помітних зрушень у боротьбі з головним ворогом українського суспільства - тотальною корупцію, а саме: стала всеукраїнським дахом для діяльності різного калібру злочинців, починаючи з безперешкодного сприяння відмиванню незаконно отриманих грошей олігархами і закінчуючи патронатом над самогоноварінням на рівні дільничних інспекторів".

Я вже доповідав, що МВС здійснено ряд заходів, які дозволили посилити боротьбу з корупцією та хабарництвом. Органи міліції ..............тільки в цьому році понад дві з половиною тисячі злочинів, які пов'язані з хабарництвом, у тому числі 41 факт хабарництва, які вчинені у складі організованих груп і злочинних організацій. Виявлено 29 організованих груп з корумпованими зв'язками, викрито п'ять тисяч зловживань владою або службовим становищем, з яких кожне четверте пов'язане з спричиненням збитків понад 100 тисяч гривень. За порушення антикорупційного законодавства судами притягнуто до відповідальності 635 порушників, з  яких 61 звільнено з своїх посад.

Проводиться і інша робота. Тут йдеться про боротьбу з самогоноварінням. Підрозділами міліції порушено 831 кримінальну справу за заняття забороненими видами господарської діяльності, в тому числі і за самогоноваріння майже 700 з них вже розслідувано і направлено  до  суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, висвітліть список тих,  хто  записався. Беспалий.

 

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Скажіть, будь ласка, чи обов'язково чекати реформи, чи ви можете без реформи все ж таки відповісти на такі питання. 10 серпня було виявлено незаконне слідкування за кандидатом в Президенти лідером нашої фракції Віктором Ющенком. Були відповідні заяви, але карна справа не порушена, навпаки вона  порушена проти... тільки по факту  побиття особи, яка слідкувала. От 16 вересня у нас  буде День жалоби пам'яті Георгія Гонгадзе, і ми знаємо чим це закінчилося для Гонгадзе.

Далі. Ми всі знаємо, що ви не розслідуєте навмисне мабуть справу з КАМАЗом для Чорновола.

12 серпня в Херсонській області такий самий КАМАЗ був підготовлений для Віктора Ющенка.

Пояснять, будь ласка, чому міліція, яка їхала ззаду знову ж таки ігнорує цю справу? Чи треба, щоб вона теж дійшла до фінального... фатального завершення ця ситуація?

 

КОРНІЄНКО М.В. Я повинен сказати, що  стосується подій, які були на Ай-Петрі, то  проведено службове  розслідування. З боку працівників міліції не встановлено порушень. Працівники міліції виконували свої службові обов'язки.

Я прошу вести себе коректно, шановний пане  народний депутат! Прошу вести себе коректно!

Порушено відносно тих дій, які були здійснені незаконні до працівників міліції, значить, порушено кримінальну справу прокуратурою Кримської автономії і проводиться розслідування. В рамках цього розслідування з'ясовуються всі ті обставини, які цьому передували.

Що стосується подій з водіями .............. у Херсонській області, то також порушена кримінальна  справа, і проводиться розслідування. Службове розслідування довело, що працівники міліції тут абсолютно ні в чому не винні, скоріше навпаки.

Що стосується подій 16  серпня... 16 вересня. Теж ви знаєте, що відносно загибелі Гонгадзе проводиться, порушена кримінальна справа, розслідування проводиться Генеральною прокуратурою. Ми виконуємо оперативно-розшукові заходи за дорученням прокуратури.

Що стосується загибелі колишнього народного депутата Чорновола, то теж закінчено розслідування. Ніяких причин, ніяких винних у цьому випадку, в організації цього злочину не встановлено. Ви знаєте, які зроблені по цій події висновки. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове запитання.

 

КОРНІЄНКО М.В. Так, письмове запитання. Як уряд планує вирішити проблему технічного забезпечення роботи низових ланок міліції, патрульно-постових служб та працівників міліції оперативного напрямку?

Я вже казав, що наша забезпеченість складає всього 35 відсотків, але за допомогою уряду ми отримали у цьому році додаткові кошти - 65 мільйонів - які були направлені на ту міліцію, про яку йдеться, тобто на патрульно-постову службу. Це і придбання засобів зв'язку, і придбання машин, переносних радіостанцій, засобів індивідуального протизахисту й активної оборони. Я не буду все перелічувати, тому що це займе великий час. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Корсаков.

 

КОРСАКОВ О.Я.

50-й виборчий округ, "Регіони України", Корсаков.

Михайло Васильович, проблеми законодавчого забезпечення охоронної діяльності в державі на сьогоднішній день не врегульовані. Які міри приймає ваше відомство з цього приводу? Дякую.

 

КОРНІЄНКО М.В. Я  вже доповідав, що  ми  підготували зараз головний закон нашої  діяльності - це  проект Закону  про  органи внутрішніх справ. Тому Закон, який був прийнятий, "Про міліцію"  вже 14 майже років, нам думається, що цей закон, він зараз опрацьовується у міністерствах і відомствах, і до  кінця року ми плануємо його внести до Кабінету Міністрів  і до уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

КОРНІЄНКО М.В. Письмове. Наші виборці у листах і на зустрічах порушують питання про необхідність наведення порядку на ринках, де селяни реалізують  вирощену чи  вироблену у сільських ........продукції. Це запит  аграрної фракції, Народної аграрної партії України.

Про масові порушення правопорядку та інші безчинства у цих місцях відомо всім. Нерідко можна почути, що  до того причетні навіть правоохоронці. Тож у зв'язку з цим що треба зробити, які  закони треба прийняти, аби захистити права селян від посягань на них всяких здирників та рекетирів?

Міністерство  внутрішніх справ вживає  заходи, які спрямовані на забезпечення зберігання продукції і на захист споживачів на  сільськогосподарських ринках. В цьому році, з початку  цього року на ринках  виловлено та розкрито близько  7, 5 тисяч злочинів, у тому числі  979 вимагань. До суду скеровано  479 кримінальних справ цієї категорії, частина з них судами  вже розглянута, частина  розглядається. Злочинами нанесено збитків на суму більше 8  мільйонів гривень, з яких майже 6 мільйонів  відшкодовано.

Припинена діяльність 154 комерційних структур і ліквідовано   десь майже 2 тисячі місць стихійної торгівлі на ринках. Ця робота знаходиться під контролем начальників обласних управлінь, під контролем керівництва міністерства.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

Я запрошую до слова голову Державної  прикордонної служби Литвина Миколу Михайловича. Будь ласка.

Тут, Миколо Михайловичу, кордон на замкє. Так що, будь ласка.

 

ЛИТВИН М.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Доповідаю про стан реформування Державної прикордонної служби та про законодавче забезпечення її діяльності.

Реформування прикордонних військ у Державну прикордонну службу передбачено програмою дій, яка затверджена Указом Президента України у 200... році. На виконання цієї програми Верховною Радою прийнято та з першого серпня 2003 року набрали чинності два базових закони - "Про Державну прикордонну службу" та "Про внесення змін до ряду законодавчих актів". Відповідно до закону Державну прикордонну службу утворено як правоохоронний орган спеціального призначення, визначено правові засади діяльності, структуру, чисельність, функції та повноваження.

У тісній співпраці з урядом, комітетами Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності внесено зміни у п'ять кодексів, 48 законів, 31 указ Президента та 131 постанову і розпорядження Кабінету Міністрів України. Наявна законодавча база дозволяє Державній прикордонній службі виконувати завдання за призначенням. Реформування прикордонного відомства здійснюється поетапно, у межах витрат, визначених Державним бюджетом. 

Кабінетом Міністрів України затверджено план заходів організаційного забезпечення реформування. В основу заходів покладені: нормативно-правове забезпечення діяльності, зміни організаційної структури, удосконалення форм та методів охорони кордони, розвиток системи підготовки, комплектування та роботи з персоналом, технічне переоснащення та реформування інших видів забезпечення, заходи з облаштування кордону та розвиток прикордонної інфраструктури. У рамках організаційних перетворень на 69 посад скорочено центральний апарат, передбачено заміщення 40 відсотків офіцерських посад цивільними службовцями, скорочено на 21 відсоток кількість вищих офіцерів і старших, скоригуровано зони відповідальності регіональних управлінь і органи охорони кордону. Утворено підрозділи дізнання і адміністративного впровадження. Основні сили і ресурси спрямовано безпосередньо на охорону державного кордону, здійснено реформування структур розвідки та оперативного забезпечення. Як результат досягнуто доцільного співвідношення структури та чисельності, які ви бачите на слайді. Невиконання рішень Президента і Уряду, щодо докорінного покрашення протидії організованої злочинності, проявом тероризму на кордоні, змінюються форми, методи та способи несення служби. Вони базуються на якісно новій науково обгрунтованій теоретичній базі. В рамках технічного оснащення триває робота з автоматизації прикордонного контролю, розвитку системи супутникового зв'язку і до кінця цього року буде розвернуто 85 комплексів автоматизованої паспортної системи і встановлено 200 супутникових станцій на кордоні. Забезпечено відновлення наявного ресурсу прикордонної авіації, кораблів і катерів морської охорони.

Планово з урахування економічних, фінансових можливостей держави реформувалася система тилового забезпечення. Введено в експлуатацію 18 містечок нових прикордонних підрозділів цього року, буде введено ще 12 нових підрозділів. Завдяки цілеспрямованій роботі, впродовж останніх 3-ох років кредиторська заборгованість із 54 мільйонів зменшилась до 5 мільйонів. Основна увага в роботі з персоналом приділяється підвищенню особистої відповідальності за стан справ на дорученій ділянці, протидії втягнення прикордонників в протиправну діяльність, забезпечення соціальної захищеності особового складу. Тому вносяться відповідні зміни у систему підготовки кадрів, провадиться планова ротація персоналу. У зв'язку з необхідністю визначення подальшої перспективи розпочато розробку концепції розвитку державної прикордонної служби України на 2005, 15 року. У її опрацюванні беруть участь не тільки фахівці служби, але й народні депутати, провідні науковці. Концепція визначає сучасні і прогнозовані загрози прикордонній безпеці держави. сутність нової моделі охорони кордону і основні напрямки її реалізації. Вважаємо, що реформування державної прикордонної служби носить комплексний і системний характер та здійснюється у контексті основних принципів побудови прикордонних відомств країн Європи.

Сутність і головна мета всіх заходів реформування - це вдосконалення захисту національних інтересів країни на кордоні, протидію організованої злочинності. підвищення рівня захищеності прав громадян.

Сподіваємося на підтримку Верховної Ради і уряду України з цих питань. особливо у формуванні бюджету на 2005 рік. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Миколо Михайловичу. У вас є 7 хвилин для відповіді на запитання. Будь ласка, відповідайте на письмове. Прошу народних депутатів записатися. Немає письмових? Тоді тим краще. Будь ласка, покажіть список. Так, 7 хвилин Удовенко, підготуватися Оржаховському.

 

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Миколо Михайловичу! Святинею кожної держави є державний кордон, його захист. У нас абсолютно незахищений державний кордон з Росією і це дає змогу нелегальній еміграції, ми перетворилися в країну нелегальної еміграції, і потік цих нелегалів йде через Україну, а це і потенційна загроза тероризму. Які заходи вживаються зараз по зміцненню українсько-російського кордону? Я не хочу політизувати, я не політизую це питання. А саме, з точки зору забезпечення нашої незалежності.

І друге. Зараз з повідомлень газет дізналися  про депортацію китайців на Батьківщину, які незаконно проникли на територію України. Десь 2000-2500 доларів нібито платили. І що, якби рахунки виставити Європейському...

 

ЛИТВИН М.М. Дякую, Геннадій Йосипович, за запитання.

Дійсно, питання, яке ви підняли, воно злободенне і потребує свого вирішення. Але що я хотів би у зв'язку з вашим питанням сказати. У світі є чотири основні шляхи поступлення нелегальних мігрантів у Європу. Російсько-український, російсько-білоруський шлях, східний так званий шлях - він не основний наповнювач нелегальних мігрантів у Європу. Балканський шлях через країни Європейського Союзу - там сотні тисяч людей йдуть. Ми тут поки говоримо про тисячі нелегальних мігрантів. Це для контрасту, тому що багато говорять, що основний шлях поступлення нелегальних мігрантів йде через наші країни.

Що стосується, то, дійсно, українсько-російської ділянки кордону - вона найбільш протяжна, більше 2 200 кілометрів. Але що стосується її оснащення, то згідно тих рішень, які були прийняті Верховною Радою, урядом нашої держави, дійсний стан - розгорнута вся інфраструктура на цій ділянці Державного кордону, облаштовані пункти пропуску: і на постійній основі, і по тимчасовому варіанту. Але це дає можливість контролювати питання перетину Державного кордону і здійснювати протидію проникненню в нашу країну нелегальних мігрантів, не у повному об'ємі, але я б не сказав, що там в цьому питанні у нас незахищений кордон.

Що стосується питання тероризму, то ви знаєте, що це питання дуже важливе. І ми, розуміючи свою відповідальність в рамках Закону про Державну прикордонну службу зараз прийняли ряд заходів по посиленню режиму Державного кордону, особливо на "зеленому" кордоні так званому, і особливо у пунктах пропуску щодо доглядової роботи, для того щоб не допустити проникнення в  Україну засобів терору і тих осіб, які мають якісь проблеми із законом. Тому ми бачимо  ті проблеми, які ви підняли. Вони носять не тільки питання  роботи державної прикордонної служби, а вони вимагають комплексного підходу,  починаючи від законодавчого, нормативного забезпечення до конкретної служби,  конкретної ділянці кордону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Оржаховський за ним Бандурка.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.  Дякую. Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України, Херсонщина.

 Шановний Миколо Михайловичу, ви так детально розповіли про наміри реформувати прикордонні війська, що викликає певний аж сумнів, хоча б так не сталося з цими реформами, як із реформами на селі. Але все ж таки в мене є до вас питання.  Коротко, будь ласка, поясніть, що  означають зазначені у розданих народним депутатам матеріалах наміри вашого відомства реформувати прикордонні війська у правоохоронний орган  спеціального призначення? Чи це є намір посилити недоторканість кордонів, чи можливо  розпочати розпродаж прикордонної власності?

 Я до речі, в п'ятницю минулу із запитом по Херсонський області по  Хоролівському погранпосту виступав. Тому є відчуття таке, що все це може статися  реальністю.  Поясніть, будь ласка, як ви вважаєте, що це таке?

 

ЛИТВИН М.М. Добре, дякую. Тут треба оприділити , що відповідати, що багато було різних посилок. Я хочу сказати, що ми маєм не намір, а ми вже  більше року як здійснюємо те, про що я  вже сказав  і я  говорю це  зі всією ступенню відповідальності. Що та база законодавча яку ми маємо, нормативна база позволила нам провести організаційні перетворення, структурні перетворення, створити і перерозпреділити ділянки відповідальності на кордоні. Під це підвести структуру, і ми зараз розглядаємо питання про зміну форм і  методів охорони Державного кордону.  Що це значить? Я хочу пояснити. Уже у країнах Європи, да і в Росії ніде нема, щоб військове формування прикордонні війська  охороняли Державний  кордон. Тому ми виходимо від сугубо військових методів охорони Державного кордону до правоохоронної системи в охороні Державного кордону. Якщо проще сказати, то до поліцейських методів охорони Державного кордону, що пов'язано з добуванням  упереджувальної інформації, створенням сучасних інформаційних баз не тільки в пунктах пропуску, а по всьому периметру, а також створення  сучасних засобів передачі цієї інформації. І це говорить про те, що ми це не просто задекларирували або думаємо що ми будемо це робити, ми уже його  і це робимо. Я думаю, що багато народних депутатів, які були у нас в наших підрозділах, в органах охорони Державного  кордону,  регіональних управліннях вони  бачили те, що ми робимо.

Що відносно намірів розпродати, ми ще поки нічого не розпродали,  тому що те майно, яке у нас залишилося і ті городки вони практично ні в кого  не визивають зацікавленості. Це на жаль.  І ми не поповнюємо свого бюджету за рахунок продажу, ми здійснюємо заходи в рамках того бюджету, який у нас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, народний депутат Бандурка.

 

БАНДУРКА О.М.

Микола Михайловичу, я хочу подякувати вам за те, що ви чітко реагуєте завжди на мої звернення, але проблеми є.  Це, ви пам'ятаєте,  Гоптівка, Стрілечьє, де кордон України з Росією проходить таким зигзагом, що важко розібратися де чиї землі. Як іде розв'язання цієї проблеми вирівнювання кордону ну в межах безумовно можливого?

 

ЛИТВИН М.М. Дякую. Що я хочу сказати? Що  як встановлення держави, так і  визначення державних кордонів не проходить безболісно, тому що  протяжність українських кордонів найбільші у Європі, і ми маємо близько 6 тисяч  992 кілометра. Зараз на українсько-російській ділянці кордону, ви знаєте, що  чітко договором визначена делімітація сухопутної ділянки Державного кордону, і  чітко встановити межі проходження і лінію проходження Державного кордону  буде можливо після початку  демаркаційних робіт. На даному етапі до цього ще  не приступили на українсько-російській ділянці кордону, у нас тільки йдуть демаркаційні роботи не дуже швидкими темпами на  українсько-молдовській ділянці кордону, де вже  близько 180 кілометрів демарковано і визначено проходження Державного кордону на  сухопутті.

Тому ці  питання вирішуються, як  завдяки  Міністерству закордонних справ, яке це питання  тримає у полі зору, так і на рівні прикордонно-представницької роботи, якою  займається Державна прикордонна служба. І ті питання, які піднімають народні депутати,  особливо по місцевим пунктам пропуску, по  питання спірним, які у нас є,  існують такі спірні ділянки, вони всі для нас відомі і взяти на контроль, ми вирішуємо у плані, так скажемо, тимчасово, у плані наших контактів і зустрічей.

Я думаю, це буде до тих пір, і будемо працювати і реагувати  на  них, поки не буде демаркація ділянки кордону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Михайловичу.

Дякую вам, що ви  кажете про регламент, це мене радує.

Сідайте. будь ласка, Миколо Михайловичу. Все вже. Питань тут багато, особливо у Рудьковського, але часу немає.

Слово має голова Державного департаменту з питань виконання покарань Льовочкін Володимир Анатолійович. Будь ласка,  Володимире Анатолійовичу.

 

ЛЬОВОЧКІН В.А.

Шановний Адаме Івановичу, високоповажні народні депутати! На  даний час система виконання покарань налічує 180 установ, в яких утримується 194 тисячі осіб, з них 39,5   у слідчих ізоляторах. На обліках 700 кримінально-виконавчих інспекцій перебуває 174 тисячі засуджених. З усіма цими громадянами проводять роботу 45 тисяч працівників, із них 36,6 тисяч - особи начальницького складу, втому числі 21 тисяча молодшого начскладу.

Початок сучасному реформуванню кримінально-виконавчої системи покладено Постановою Кабінету Міністрів України номер 88 1991 року "про основні напрямки реформування кримінально-виконавчої системи України", зміст якої в 1997 році було доповнено рекомендаціями експертів Ради Європи, після проведення ними вивчення законодавства, що регламентувало на той час виконання покарань, на відповідність міжнародним нормам та стан його фактичного дотримання.

Основними напрямками реформування було визначено: перше - вдосконалення законодавства; друге - зміцнення матеріально-технічної бази; третє - поліпшення матеріально-побутових умов утримування, харчування та медичного обслуговування засуджених; четверте - вдосконалення процедури їх розподілу та кваліфікації, зміна змісту та організації роботи, в тому числі соціально-психологічної, з засудженими; шосте - забезпечення засуджених працею; і, нарешті, сьоме - поліпшення добору та підготовки кадрів.

Що є нам вдалося за ці роки вирішити? З початку реформування кримінально-виконавчої системи внесено понад 200 змін до Виправно-трудового Кодексу, який діяв на той час, прийнято понад 50 законів, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів, спрямованих на ........ виконання покарань.

прийняття Кримінального, Кримінально-виконавчого Кодексів України, Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі, або позбавлення волі на певний строк" дозволило привести законодавчу базу у відповідність до міжнародних стандартів, і, фактично, змінити ідеологію і практику виконання кримінальних покарань.

Друге. Для розміщення засуджених додатково було введено майже 30 тисяч місць. Вжиті у державі заходи дозволили на 16 відсотків з 226 тисяч до 194 зменшити кількість осіб, які тримаються в установах, у тому числі на 16,5 відсотка у слідчих ізоляторах, що позитивно позначилося на оперативній обстановці.

Третє. Забезпечено виконання нових видів покарання - арешт, обмежена воля, громадські роботи, довічне позбавлення волі.

Четверте. Впроваджено прогресивну систему виконання та відбування покарань, що дозволяє стимулювати поведінку засуджених.

П'яте. За допомогою уряду, обласних держадміністрацій проводиться робота щодо реформування підприємств, установ, що дозволило довести щорічні обсяги виробленої продукції та наданих послуг до 350 мільйонів гривень і забезпечити працезайнятість засуджених до рівня 60 відсотків.

Шосте. Відповідно до Конституції та, враховуючи низький загальноосвітній рівень засуджених, разом з Міністерством освіти та науки в установах створено 109 вечірніх шкіл, у перевиховних колоніях функціонують 11 середніх загальноосвітніх шкіл, що дозволило охопити загальноосвітнім навчанням 13 тисяч засуджених.

Названі та інші заходи дозволили досягти деяких позитивних зрушень з усіх головних напрямків діяльності кримінальної виконавчої системи, які були відмічені і Парламентською Асамблеєю, і експертами Ради Європи.

Коротко про існуючі проблеми в реформуванні та шляхи їх подолання.

Перше. Чисельність засуджених в установах, виконання покарань і взятих під вартою лишаються значною. За існуючими рейтинговими оцінками ми посідаємо по кількості засуджених на 100 тисяч населення восьме місце в світі. 416 засуджених. З огляду на це ми вважаємо за необхідне продовжити практику більш виваженого застосування каральних санкцій, особливо за .................... злочини.

Друге. Дуже складний за криміногенним складом контингент (20,3 тисячі тримаються за умисне вбивство, понад 30 тисяч - за тяжкі насильницькі злочини і інші) вимагає адекватних заходів щодо посилення охорони і нагляду. У той же час засоби охорони практично в усіх установах вичерпали свій ресурс, підтримуються у справному робочому стані завдяки великим зусиллям наших .............. і потребують заміни.

Третє. Необхідно збільшити кількість працівників, довести їх до визначеного законом нормативу - 33 відсотки.

Для вирішення цих та інших проблем департаментом підготовлено проекти законодавчих актів стратегія подальшого реформування кримінально-виконавчої системи, постанов Кабінету Міністрів про державну програму проведення умов тримання засуджених та ув'язнених у відповідності до вимог законодавства, про, а також  концепцію реформування виробничо-господарської діяльності підприємств, які після затвердження Урядом, Верховною Радою України будуть покладені в основу подальшого реформування кримінально-виконав...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так. Є у Вас письмові запитання? Немає. Тоді будь ласка 5 хвилин - запишіться. Так прошу показати на табло Манчуленко, підготуватися Оржаховському.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М..

Григорій Манчуленко, 203-ій округ, Українська народна партія, блок Віктора Ющенко. Шановний доповідачу, сьогодні багато уваги приділяється новим напрямкам співробітництва з Європейським союзом, правда, не зрозуміло, чи старі напрямки вже були зреалізовані? Але нові вже, про нові говорять. В цьому контексті ваша система має також відповідати європейським стандартам  і повинна пройти серйозну реконструкцію, як на мій погляд. Це і утримання ув'язнених, які мають теж мати належні умови, це і те, щоб не було випадків катувань у межах позбавлення волі і інші норми, які мають відповідати високим стандартам європейського союзу. Що на даний час робиться, що зроблено і що треба Вам зробити, щоб, нарешті, система  пенітенціарна за яку відповідаєте, відповідала високим європейським стандартам? Дякую.

 

ЛЬОВОЧКІН В.А. Дякую за запитання. Перше: що зроблено. Значить, як я вже доповідав, експертами Ради Європи було здійснено  ретельна перевірка нашої системи.

В 1996 році були надані рекомендації. Після цих рекомендацій, ми їх практично всі виконали, була здійснена повторна перевірка. Це було в квітні минулого року. Знов таки там були деякі зауваження. Ми над ними зараз працюємо.

Друге. Ми прийняли завдяки Верховній Раді новий Кримінально-виконавчий кодекс. Цей кодекс відповідає високим стандартам Євросоюзу і за оцінками фахівців, в тому числі міжнародних, він такий з яким можна йти в Євросоюз.

Лишається одне привести умови відбування покарання у відповідність з цим кодексом. І ми над цим теж працюємо.

В чому у нас основне відставання від Європейських країн? Це в матеріально побутових умовах тримання засуджених. Ви знаєте пануюча на той час ідеологія, коли казали, що треба виховувати через колектив і в колективі, вона призвела до того. що у нас, в усіх установах були створені казарми, в яких тримали засуджених  по 100-120 осіб.

Зараз ми ведемо роботу з реконструкцією  цих казармих приміщень на блочне розміщення. Це один з напрямків. Ми багато зробили і в тому числі із запозиченням і європейського досвіду у плані зміни змісту роботи з засудженими. Це основне взят, як кажуть, напрямок психологія і педагогіка, і індивідуальна виховна робота.

Стосовно тортур. значить, експорти Ради Європи і, зокрема, з Комітету по  тортурах, є такі комітети, є ..., який здійснював перевірки установ кримінально-виконавчої системи. Нам зауважень про те, що надходили скарги на тортури і таке інше не відзначив. Ось. Про умови там ішлося , що треба їх поліпшувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оржаховський, за ним  - Бандурка.

 

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.І.

Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України, Херсонщина. Шановний  доповідачу, в мене до вас  таке питання.

 Скажіть, будь ласка, зараз вся наша країна знаходиться в стані передвиборчому, будемо обирати главу нашої держави.   Яка ваша точка зору відносно права голосування тих, хто перебуває сьогодні в місцях позбавлення волі. І ви ж самі розумієте, що в такому випадку мова не може йти ні про які прозорі  вибори. Чи можливо у вас там є і ще й кандидати, могли б бути  в Президенти. Їх у нас зараз дуже багато, то можливо і серед них знайдуться ті, хто б бажали, будь ласка.

 

ЛЬОВОЧКІН В.А. Значить, стосовно виборів , ви знаєте, що тривалий час ...  радянської влади  кримінальна система виконавча  вона не голосувала.  Ця новація стосовно голосування, вона була запроваджена у роки незалежності  Верховною Радою. Тому є закон і ми його маємо виконувати. А обговорювати,  я вважаю, недоцільно це.

Стосовно прозорості виборів в кримінально-виконавчий системі , значить, у нас там  беруть участь  в складі виборчих комісій представники всіх  ..., всіх тих хто буде  обиратися. Крім того, брали в минулих виборах депутатських, за нашими даними, до двох тисяч майже спостерігачів, в тому числі були спостерігачі з країн Ради Європи, і ніяких заяв про порушення від них не надходило.

А загалі, ми ведемо роботу, щоб засуджені під час виборів мають підтримувати в установах правопорядок. І вибори - це робота тих, хто очолює цю кампанію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я оголосив Бандурка. Якщо можна, коротко.

 

БАНДУРКА О.М. Пане голово, коли ми говоримо про реформування системи виконання покарань, то, може, треба розпочинати з Департаменту ................., де перетворити в державну службу виконання покарань, систему нашу? Як ви ставитеся і до того законопроекту, і до самої ідеї?

 

ЛЬОВОЧКІН В.А. Я хотів би зазначити (дякую за запитання, Олександре Марковичу), той законопроект, який подано вами, Мойсиком і шановним депутатом Кармазіним, він дуже для нас важливий, тому що він вирішує ряд принципових питань соціально-правового захисту особового складу, він дозволяє вирішити принципові питання в плані організації діяльності установ і їх підприємств. Тому його прийнято в першому читанні з високим досить рейтингом голосування. Я просив би наблизити його прийняття. І у нас там є ще декілька законопроектів, які ми подали. Я можу їх назвати, але просив би теж їх наблизити. Все це прискорить ті перетворення, які мають відбутися в цій системі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Анатолійович, сідайте, будь ласка.

Доповідає перший заступник голови Державної податкової адміністрації, начальник податкової міліції Жвалюк Віктор Романович. Будь ласка, п'ять хвилин.

 

ЖВАЛЮК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

З часу свого утворення Державна податкова служба України піддавалася постійному реформуванню. Пов'язано це, перш за все, з необхідністю реагування на зміни у законодавстві, які відбувалися за останні роки. Насамперед, це передача у  2000 році  податковим органам функцій контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. В зв'язку з цим у складі ДПА утворено Управління з питань адміністрування акцизного збору та підрозділи податкової міліції по боротьбі з незаконним обігом акцизних товарів. Це дало змогу значно зменшити тіньовий обіг  спирту, алкоголю та збільшити надходження  акцизного збору.

Для обслуговування великих платників податків у складі спеціалізованих податкових інспекцій  в 6 обласних центрах та місті Києві  створені головні відділи податкової міліції.

З метою запровадження в Україні національної системи протидій відмивання "брудних коштів" та фінансування тероризму, у відповідності із Конвенцією ратифікованою Верховною Радою України 17  грудня  1997 року, в ДПА України в липні 2001 року створено Департамент  боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. Даний департамент не наділений функціями органу дізнання досудового слідства, також правом проведення оперативно-розшукової діяльності. На органи податкової міліції покладено також функції боротьби з корупцією в органах ДПА  забезпечення безпеки діяльності її працівників захисту від протиправних посягань.

У зв'язку з указом Президента від 23 червня та розпорядженням Президента від 21 червня   поточного року щодо посилення  боротьби з корупцією в органах Державної податкової служби вказані функції покладено на відділи боротьби з корупцією та межрегіональні оперативні підрозділи з підпорядкуванням їм безпосередньо ДПА України.

Враховуючи, що велику загрозу економіці завдають  фіктивні підприємства, через які з бюджету вимиваються  значні кошти у вигляді відшкодування податку на додану вартість, в податковій міліції створено підрозділи по упередженню та розкриттю цих злочинних проявів. За період їх діяльності попереджено  необгрунтоване відшкодування ПДВ на суму понад 8 мільярдів гривень,  а лише за останні 2 місяці поточного року - на 2,6 мільярда гривень. Ліквідовано діяльність 31 тисячі фіктивних підприємств та понад  1 тисячі  комерційних центрів. В процесі реформування зменшилася кількість підрозділів податкової міліції з 512 до 248. Особовий склад податкової міліції орієнтовано на викриття тяжких злочинів, внаслідок  чого їх доля зросла з 11 відсотків в 1997 році до 96 відсотків в поточному. Завдяки  прийнятих Верховною Радою України змін до Кримінального кодексу, особи, які вперше ухилилися від сплати податків на суму до 355 тисяч гривень у разі добровільної сплати  нарахованих сум звільняються від кримінальної відповідальності.

У минулому та поточному роках звільнено  від кримінальної відповідальності 2,8 тисячі таких осіб, які добровільно  сплатили близько 200 мільйонів гривень.

За час діяльності податкової міліції з тіньового сектору економіки  вилучено і спрямовано  до бюджету всіх рівнів 22, 3 мільярда гривень. У середньому  одним працівником податкової міліції за рік забезпечується надходження до бюджету близько 300 тисяч гривень, що майже у 25 разів більше, ніж  витрачається на його утримання.

Подальше реформування податкової міліції здійснюється у рамках реалізації програми модернізації податкової служби. Верховною Радою України 20 листопада 2003 року прийнято Закон  про ратифікацію Угоди про  позику між Україною та   Міжнародним банком реконструкції та розвитку. На даний час у відповідних відомствах узгоджується проекти змін до Закону України про  Державну податкову службу, якими, зокрема, передбачається максимальна комп'ютеризація системи оподаткування з метою зменшення втручання у господарську діяльність  платників податків та  забезпечення відповідного рівня сервісу у процесі їх обслуговування.

Підвищення соціального захисту працівників  податкової міліції сприяло б внесення змін до Закону  "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ". Законопроект вже  підтриманий у профільних комітетах. Надіємося на його скоріше прийняття.

Ми вдячні Верховній Раді України за створення законодавчої бази діяльності податкової служби, вдосконалення податкового законодавства, на нашу думку  сприятиме підвищенню рівня добровільної сплати  податків, зменшенню податкового тиску, збільшення надходжень до бюджету всіх рівнів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає письмових запитань?

Запишіться, будь ласка. Є письмові? Тоді  поки йде запис, будь ласка, письмове.

 

ЖВАЛЮК В.Р. Перше питання щодо ненадання законопроекту про включення  до складу  податкової міліції Департаменту по відмиванню брудних коштів.

Шановні народні депутати! Ви знаєте, що  до створення Держфінмоніторингу всі зв'язки  нашої держави з такою міжнародною організацією, як ФАТФ, здійснювалися Державною податковою службою  і якраз цим Департаментом по відмиванню брудних коштів. Цим Департаментом була розроблена Програма уряду по відмиванню брудних коштів, яка затверджена, і розроблювався проект закону. Тому цей Департамент не є правоохоронним органом, він позбавлений функції оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства. І вимоги FATFа на той час були такими, щоб він не належав до силової структури. Тому він просто знаходився у ДПА. На даний час, при реформуванні податкової служби в рамках модернізації до проекту закону внесено такі пропозиції, щоб його віднести до складу Податкової міліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, висвітліть список, хто записався на запитання. Жовтяк.

 

ЖОВТЯК Є.Д. Прошу передати слово Манчуленко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Манчуленка.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, блок Віктора Ющенка.

Шановний доповідач, не для кого не є секрет на сьогоднішній день, що Податкова Адміністрація, особливо Податкова міліція стає каральним органом у руках провладного кандидата на президентський пост. І це стосується кожної області, і в тому числі і в багатьох випадках у Чернівецькій області. Я просив би це прокоментувати.

Перше. податкова Адміністрація - це є фіскальний орган. Як ви дивитесь на те, щоб фіскальний орган був в системі Міністерства фінансів, як це є в багатьох країнах, в тому числі і в Європейських країнах, а ми, начебто, прагнемо, як влада заявляє, до Європейської інтеграції?

І друге. Чи потрібно в такому випадку, якщо фіскальний орган перейде в систему Міністерства фінансів Податкова міліція? Чи не доцільно  її було би повернути до системи Міністерства внутрішніх справ, а власне, щоб податківця як фіскальна структура у системі Міністерства фінансів займалися б...

 

ЖВАЛЮК В.Р. Дякую за питання. По-перше, каральний орган, я не можу так сказати. Тому що у нас все ж таки зменшується кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності. Я вам цифри навів, що 2,8 тисячі осіб звільнено від кримінальної відповідальності, які вперше скоїли ці правопорушення і добровільно сплатили податки. Мабуть, питання стоїть про виховання нашого платника податків, щоб він міг добровільно сплачувати нараховані суми.

Що стосується передачі податкової служби. Вже була вона у Міністерстві фінансів. Які результати ви бачили? Податкова міліція теж була у системі МВС. Мабуть, законодавець вирішив тоді, і уряд вирішив, що треба створити окремий орган, окреме відомство для того, щоб більш ефективно справляти податки в нашій державі. А яке рішення прийме законодавець надалі, то таке ми будемо і виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ЖВАЛЮК В.Р. Друге питання.  Щодо утворення об'єднаних підрозділів по боротьбі з корупцією та підпорядкування їх безпосередньо ДПА України.

Шановні народні депутати, ви знаєте, що з приводу податку на додану вартість дуже багато виникало питань. Із цього приводу є указ Президента, є Указ Президента щодо посилення боротьби з корупцією в органах Державної податкової служби. Згідно закону ці функції виконує податкова міліція.

У нас у структурі були відділи по боротьбі з корупцією в окремих ДПА, а також оперативні підрозділи міжрегіонального характеру. Для того, щоб перевіряти керівників і виконавців на місцях, ми вирішили ці підрозділи підпорядкувати тільки ДПА України. Тобто по такому принципу, що не повинен керувати той цими підрозділами, який його контролює.

Тому й об'єднали зусилля. Зараз ми в новому проекті, який буде запропоновано і пройде через Комітети ці питання теж ми передбачили. Для того, щоб можна було в законодавчому плані їх виконувати. а на сьогоднішній день Управління по боротьбі з корупцією - є єдиним органом, який акумулює ці всі процеси, він знаходиться, воно знаходиться в ДПА України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вернидубов.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В

Шановний Володимире Романовичу, підкажіть, будь ласка, зразу після реєстрації проекту Закону про ліквідацію податкової міліції, було дуже багато коливань в працівників податкової міліції почали шукати роботу, розмови почались: чому ми не потрібні державі? Як зараз це питання? Чи вдалося зменшить відтік молодих кадрів? І Ваш погляд, взагалі, на ці речі?

 

ЖВАЛЮК В.Р. Я дякую, Іван Васильович, Вам за це питання? І дякую народним депутатам, які взагалі зняли це питання на комітетах, ми тричі його обговорювали. Дійсно, більше тисячі чоловік подали заяви на звільнення, тому що вони закінчили спеціальний учбовий заклад - це Ірпінську академію податкової служби і там навчають: як треба збирати податки і як треба викривати податкові злочини. Тому  ці співробітники намагались перейти в інші структури, але в інші правоохоронні структури їх не взяли, тому багато з них в бізнес пішло,  багато пішло на  викладацьку роботу  і так далі. На радість, зараз цей процес припинено. Ми провели кущові наради в цих регіонах, роз'яснили співробітникам, що треба працювати, треба поповнювати бюджет і ви зараз бачите, що зусилля податкової служби націлені на наведення порядку з податком на додану вартість щодо забезпечення ефективного адміністрування і розділення кримінального податку з таким прозорим податком. Запроваджені зараз пілотні проекти, це в нас  в Дніпропетровській, Донецькій області на базі таких великих підприємств як Криворіжсталь!, в Запорізькій області - Запоріжсталь, Азовсталь, Металургійний комбінат імені Ілліча. І ми до кінця року якраз випробуємо ту систему, яка буде запроваджуватися з січня наступного року по всій державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віктор Романович. Сідайте, будь ласка. Слово має заступник голови Служби безпеки Ігор Васильович Дріжчаний.

 

ДРІЖЧАНИЙ І.В.

Шановний головуючий!  Шановні народні депутати!

Останнім часом питання реформування Служби безпеки України все частіше стає предметом уваги парламентарів. Лише протягом останніх 4 місяців вони порушувалися в двох профільних комітетах, тривають активні обговорення, зокрема, депутатами і групами.

Спілкування переконливо свідчить про те, що парламентарі і керівництво служби мають спільну позицію щодо мети і завдання реформування Служби безпеки України. Вона має бути перетворена на спеціальну службу сучасного зразка, здатну  ефективно  протидіяти загрозам національній державній безпеці, захищати законні інтереси громадян, суспільства і держави,  працювати  в умовах дієвої системи демократично і цивільного контролю.

 Нагадаю, що в цьому полягає принципова позиція  Президента України, який  рік тому поставив перед керівництвом Служби   безпеки відповідні  завдання. На їх виконання посилено найважливіші напрями роботи із забезпечення  державної безпеки. Хотів би стисло проінформувати вас про головне з того,  що зроблено.

У лютому цього року створено Департамент  розвідки. Цей підрозділ послідовно реалізує програму нарощування сил та засобів розвідувальної діяльності відповідно до сучасних потреб.  Я думаю, що актуальність цієї роботи особливо з огляду на трагічні події в інших країнах, не потребує додаткових коментарів.

 Відповідно до завдань реформи Збройних Сил України та інших   військових формувань, відбувається  процес реформування  органів військової контррозвідки. Відновлено діяльність департаменту військової контррозвідки СБУ, одним з головних сучасних завдань якого є  контррозвідувальне забезпечення  українських миротворчих  контингентів.

Посилено також ділянки роботи по боротьбі з корупцією і організованою  злочинністю. Акценти в цій діяльності перенесено на викриття корупції у вищих ешелонах влади.

Найважливішим завданням нещодавно утвореного Головного управління правового забезпечення   є удосконалення нормативно-правової бази  оперативно-службової діяльності служби відповідно до сучасних вимог.  З цією метою розпочато роботу з комплексного перегляду всього обсягу відомчих актів наслідком якого стане створення оновленої системи нормативного забезпечення  СБУ.

На виконання доручення Президента України  розроблено проект концепції реформування Служби безпеки, його сутність полягає  в розбудові служби як правового цивілізованого органу захисту демократичної  держави,  усіх її інституцій і громадян.

Слід відзначити, що в роботі над проектом враховано цілу низку зауважень і пропозицій Комітету з питань національної безпеки та оборони. Зараз цей документ опрацьовується фахівцями Національної академії Служби безпеки і провідних профільних наукових установ при Раді національної безпеки і оборони України.

Я хотів би дуже стисло поінформувати вас про головні положення проекту концепції, з яким ви згодом можете ознайомитися в повному обсязі.

Перш за все, передбачено виокремлення розвідувальної функції, наслідком якого має стати створення служби зовнішньої розвідки держави. Мета цього кроку - посилення ролі розвідувального компоненту в державі, подальше розмежування розвідувальної і контрозвідувальної діяльності складових діяльності СБУ.

Друге: передача військової контррозвідки до сфери управління Міністерства оборони України. Це завдання розглядається як перспективне у загальному контексті реформування Збройних сил, що триває у даний час.

Нарешті, приведення статусу Служби безпеки України до стандартів діяльності спеціальних служб, що означає відмову від виконання правоохоронних функцій в майбутньому. Йдеться про позбавлення служби в майбутньому тих повноважень, які дублюють компетенцію інших державних органів або не властиві спеціальній службі.

Цілком зрозуміло, що вжиттю конкретних заходів в цьому напрямі має передувати виконання Перехідних положень Конституції, зокрема щодо створення в державі системи досудового слідства та контролюючих органів.

Ми цілком усвідомлюємо, що реалізація цих і інших положень концепції потребує вирішення цілого ряду проблем політичного, правового, економічного і організаційного характеру. Враховуючи необхідність збереження єдності та керованості системи в ході складного цього процесу, пропонується обрати еволюційну поступову модель формування.

Зрозуміло, що законодавче забезпечення процесу є чи найважливішою складовою реформування. Ось чому заключні положення проекту концепції містять докладний перелік нормативних актів, прийняття яких уже сьогодні є вкрай необхідним. На наше переконання, на часі розробка і ухвалення Закону про державну безпеку України. Він має чітко визначити взаємодію служби з іншими органами влади у сфері, як цього вимагає Закон про основи національної безпеки. До того ж, ухвалення Закону про державну безпеку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. У вас письмові є запитання? Є. Тоді, будь ласка, 5 хвилин. Відповідайте. Запишіться.

Поки що відповідайте на письмове.

 

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Служба безпеки України в письмових запитаннях згадується в загальному питанні чому  уряд, МВС, СБУ та інші силові відомства України не зацікавлені в тому,  щоб була усунута диспропорція в пенсіях військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ. Чому відмовляють пенсіонерам в перерахунку пенсії як це передбачено  Законом України від 15 червня цього року?

Ну можу відповісти звичайно лише за Службу безпеки України таким чином. Тільки протягом 5 років з 1999 року по цей час Служба  безпеки 19 разів ініціювала внесення відповідних змін до  43 статті Закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів Внутрішніх справ та деяких інших осіб. Якраз наші пропозиції стали підгрунтям прийняття 15 червня  цього року Закону про внесення змін до статті 43 закону, про який я згадував. На виконання вимог цього  закону, який вступає в дію з 1 січня перерахунок, відповідний перерахунок пенсій військовослужбовцям вже проводиться і закон цей буде з 1 січня виконуватися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка, висвітліть. Беспалий.

 

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Прошу передати слово Георгію Манчуленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Манчуленка.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, Блок Віктора Ющенка.

Шановний доповідачу! Кілька запитань до вас. Перше. Закон про Службу безпеки України. Він був прийнятий ще задовго до прийняття нової Конституції України і багато його положень на сьогоднішній день не відповідають Конституції. Коли все-таки буде розроблений новий проект  закону, який відповідатиме вимогам Конституції?

Друге. Концепція  реформування Служби безпеки, що мала бути в червні подано до нашого  профільного комітету, її, на жаль, немає.

Третє. Все-таки є похвальним те, що ви ставитесь позитивно до того, щоб військова контррозвідка перейшла в Міністерство оборони, але цей процес не повинен бути безмежний, він має бути визначений в часі. Я думаю, що далеко відтягувати не можна цю проблему.

Наступне. Все-таки я вважаю, що СБУ має залишитися національним конррозвідувальним органом.

І локальне питання. Троєщина. Як ви ставитеся до того, що начебто це терористичний акт? Дякую.

 

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Що стосується внесення  змін і доповнень до Закону "Про Службу безпеки України", який приймався до чинної Конституції. Як вам відомо, багато змін і доповнень до цього закону  було внесено, принаймні, у 2002 році і не тільки. Ми вважаємо підготовку Закону  "Про Службу безпеки", вірніше, змін і доповнень до цього закону,  невід'ємною частиною законодавчого забезпечення реформи Служби безпеки, про що  і казав. Концепція, яку, до речі, у комітет було направлено  15 червня цього року, і ми маємо висновки комітету і зауваження, які  більшою мірою враховано у подальшому проекті, так от, концепцією пропонується  внести зміни  і доповнення у цілий ряд законів, в тому  числі і про той, що ви  сказали.

Що стосується   військової контррозвідки. Це питання  непросте. Є дуже багато і про і контра. Ми його вивчаємо  всебічно, беручи до уваги всі чинники, у тому числі  і триваючий зараз у державі процес реформування Збройних сил. Безперечно, цей процес має бути визначений у часі, але якщо ви звертали увагу, то  заходами по реформуванню Збройних сил  взагалі на найближчий період не передбачено існування у структурі Збройних сил  такого підрозділу, як військова контррозвідка. Це ще раз свідчить про те, що питання реформування сектору безпеки повинно вирішувати все у комплексі, не можна реформувати тільки СБУ, не торкаючись, скажімо,  МВС, Міністерства оборони і інших.

Що стосується справи по Троєщині. Як я до цього ставлюся?  Я до цього ставлюся так. як це визначено Кримінальним кодексом України. Було здійснено, внаслідок якого завдали тілесних ушкоджень 13 осіб, одна людина загинула. Я думаю, що та кваліфікація, яка цим злочинним діям  дана, вона цілком відповідає вимогам закону, а остаточні відповіді на ці питання дасть суд, який, я думаю, згодом відбудеться. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмові.

 

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Письмових запитань більше нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Тоді Вернидубов.

 

ВЕРНИДУБОВ  І.В.

Дякую. Вернидубов, Севастополь, фракція “Регіони України”. Шановний Ігор Васильовичу, мене дуже радує така співпраця Ваша з депутатами, коли Ви кажете, що разом концепцію готуєте про розвиток СБУ. Але я вперше почув, може не оговорились чи Ви, що кажете працюєте над новими функціями наче, що буде не гібрид спецслужби і правоохоронних органів ... . А начеб то Ви ідете до того щоб правоохоронні функції залишити, а  виконувати тільки специфічні функції для цієї служби.

 

ДРІЖЧАНИЙ І.В. Власне, ідеться про статус, який має сьогодні служба безпеки України, який законом визначається, як правоохоронний орган спеціального призначення і про той статус. який держава хотіла б надати майбутньому служби безпеки України. Держава на політичному рівні має визначитися: що вона хоче мати? Правоохоронний орган, який повинен процесуально реагувати на кожний факт виявленого порушення, або спеціальну службу, завданням якої є пошук, аналіз інформації про негативні тенденції та чинники. В тому числі, які відбуваються в державі, про загрози, які маються для держави зовнішнього і внутрішнього плану. Якщо ви хотіли б знати мою точку зору, то вона  полягає

в тому, що служба безпеки України повинна стати спеціальною службою, але процес реформування має бути еволюційним, з урахуванням того, що є цілий ряд функцій, відмовитись сьогодні від виконання яких без шкоди державним і суспільним інтересам ми поки що, на жаль, не можемо. Якраз врегулюванню цього процесу і присвячена концепція реформування, яку ви будете розглядати, я сподіваюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Іван Васильович і інші колеги, давайте не будемо розслаблятися. Концепція - концепцією, а служба - службою буде.

Шановні колеги, наступив час, коли треба порадитися. У нас залишилося 12 хвилин до завершення засідання. Це ще раз показує те, як ми з вами, переслідуючи корпоративні, комітетські інтереси, валимо добру справу. Ми сьогодні замість одного Дня уряду, де дуже багато доповідачів запланували, і бачите до чого це призводить.

Нам ще треба, щоб виступив від профільного комітету виступив Мойсик, він просить 10 хвилин. Від Генеральної прокуратури просять 5 хвилин. І так далі, і тому подібне.

Тому давайте ми поступимо таким чином. Відповідно до Регламенту я продовжую ще на 15 хвилин наше засідання, на більше не можу. Попросимо Мойсика, щоб він замість 10 сім хвилин виступив. І ті, хто буде від фракції, щоб не по п'ять, а по три хвилини. Домовились?

Будь ласка, Володимир Романович, сім хвилин.

 

МОЙСИК В.Р.

Дякую, Адаме Івановичу. Я постараюсь. Шановні колеги, народні депутати, шановні члени уряду, шановні присутні! Сьогодні вперше за 13 років незалежності нашої держави розглядається питання про реформування і законодавче забезпечення правоохоронних органів на Дні уряду України. ми заборгували перед виборцями, перед усіма громадянами України, позбавивши їх інформації з надзвичайно актуального питання. Заборгували ми і перед самими правоохоронцями серйозно не проаналізувавши ситуацію, в якій їм приходиться працювати й жити.

Відверто зізнаюся, що сьогодні члени нашого комітету сподівалися, як то кажуть, з перших вуст почути, в якому напрямі рухаються наші правоохоронні органи. Тому що жодного разу, незважаючи на систематичні запрошенні, в тому числі і від імені Голови Верховної Ради України, керівники деяких правоохоронних органів так і не уважили наш комітет своєю присутністю на засіданнях під обговорення питань щодо законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Тому і не дивно, що зміни, які відбуваються у функціонуванні правоохоронних органів, лише частково можуть бути визнані їх реальним реформуванням відповідно до вимог, пов'язаних із розвитком демократичної правової держави, реалізації їх конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Більшість пропонованих адміністративно-управлінських новацій недостатньо впливає на реформування правоохоронної системи, про що свідчить відсутність позитивних, якісних зрушень у її функціонуванні. Наслідком чого є численні звернення громадян до вищих владних інстанцій із скаргами на не законні дії або бездіяльність правоохоронців, їх свавілля, грубощі і неповагу до людини, а то і з проханням захистити їх від самих працівників правоохоронних органів.

Відсутність системності в розробці Кабміном України проектів законодавчих актів, які забезпечували функціонування правоохоронних органів на якісно новому рівні, призводить до того, що законопроекти, які готуються і подаються урядом з цього питання, нерідко суперечать одне одному. Візьму для прикладу Державну автомобільну інспекцію. Чого тільки не було. Дорожня патрульна служба, Спеціальний батальйон "Кобра". Тепер створено Спеціальний загін особливого призначення з передачею йому функцій окремих підрозділів дорожньо-патрульної служби та адміністративної служби міліції.

Очевидним є той факт, що всі ці експерименти проводяться міністерством без внесенням відповідних змін до чинних законів, зазвичай достатньо відомчого наказу МВС.

Усі пропозиції міністерства з питань реформування Державтоінспекції зводяться до одного - повернути цим працівникам право самостійно накладати і стягувати на місці адміністративні штрафи. Хіба це робиться для забезпечення безпеки дорожнього руху, для захисту водіїв чи пішоходів. Не рідко ми бачимо роботу служб ДАЇ зовсім іншого змісту, в тому числі безпідставно на замовлення і таке інше затримують підприємцю, депутатів, і таке інше.

Повинен сказати, що в державі  повинні функціонувати правоохоронні, а не владоохоронні органи. Не забезпечивши належного виконання покладених на Органи Внутрішніх справ по розкриттю кримінальних злочинів та підтриманню громадського порядку, МВС сьогодні береться за створення підрозділів з питань боротьби з тероризмом.

І знову ж видається, що в нашій державі це можна зробити без відповідних законів, а достатньо відомчого наказу.

Дозвольте спитати вас, шановні правоохоронці, як бути з тим, що боротьба з тероризмом відноситься до повноважень Служби безпеки України і це однозначно визначено законами України.

В цей же час Служба безпеки України, як вказували виступаючі, сьогодні виконує не властиві їй міліцейські функції і інші чого немає в жодній іншій державі світу.

Комітет серйозно стурбований питанням реформування податкової міліції. Поряд з тим, що протягом минулої сесії окремі народні депутати вносили пропозиції про передачу цієї служби до складу МВС від уряду України немає жодних пропозицій з цього питання.

В липні цього року наказом Держподаткової адміністрації України у всіх областях, містах Києва, в Києві і Севастополі створені паралельно уже діючим управління податкової міліції, які не передбачені згаданим законом.

З посад у цих структурах  звільняють генералів, які в цих званнях перебували до  одного року у віці від 33 до 50 років. А призначенні на  їх місце через декілька місяців також стають генералами. Тільки в податковій міліції з 1998 року  звільнено 15 генералів служби. В центральному апараті  Держподаткової адміністрації змінилося 18 заступників голови. У Вінницький, Одеський, Черкаський областях по  5 голів  Державної податкової адміністрації. В Закарпатський, Запорізький і  Київський - по чотири.  По декілька разів  змінювалися заступники міністра  внутрішніх справ, а за керівників  обласного рівня навіть не хочеться і згадувати. Наведу тільки приклад: у Львівський області за роки  незалежності змінилося 8 начальників обласного управління внутрішніх справ.  Така “реформа” в лапках в правоохоронних органах породжує невпевненість працівників у завтрашньому дні, не може надихати на  кропітку повсякденну роботу, а скоріше спонукає, до м'яко кажучи, не зовсім охайних вчинків, вирішення особисто для себе  всього і  сьогодні.

Кадрова політика, коли при зміні особи прізвище Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ чи голови Державної податкової адміністрації в Україні змінюються вся керівна вертикаль  тільки через особисті уподобання цих керівників - є на наш погляд згубною для всієї правоохоронної системи України. Оскільки все це робиться поза законом і є наслідком небаченої сваволі  вищих посадових осіб, які постійно тасують кадрову колоду під себе.

За критерії оцінки беруться  не професійні та моральні якості, а особиста відданість і готовність виконувати будь-які, у тому числі , і  незаконні накази та вказівки.

Хотів би сказати, що аналіз чинних законів у сфері правозастосовчої діяльності дає можливість виокремити головні законодавчо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершуйте, Володимир Романович.

 

МОЙСИК В.Р. Адаме Івановичу, ви поспішаєте. Ми готували протягом місяця це питання, і мені треба буквально п'ять хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину.

 

МОЙСИК В.Р. Дає можливість виокремити головні законодавчо встановлені принципи діяльності правоохоронних органів, відповідність їх діяльності принципам верховенства права, повагу до прав і свобод людини і громадянина, позапартійність і деполізація, демократична підзвітність та прозорість їх діяльності.

Разом з тим, ці принципи не стали визначальними в діяльності правоохоронних органів нашої держави. Яскравим свідченням відходу від принципу деполітизації є публічні заяви про те, що міліція повинна займатися політикою, про те, що у міліцейських колективах планується святкування, якщо на виборах переможе кандидат від влади. Публічно ставляться політичні завдання підлеглим. Як наслідок - органи внутрішніх справ перебувають під впливом політичних структур, а в окремих випадках, як показали події в Донецьку і Мукачевому - під впливом бізнесових і кримінальних структур. Сьогодні силові структури є глибоко втягнутими у виборчу кампанію. Про це яскраво свідчить попередження від імені трьох силових відомств про те, що у деяких штабах опозиції готуються різноманітні небезпечні провокаційні заходи з метою дестабілізації ситуації в країні. Такого ще не було в Україні протягом останніх 13 років незалежності.

Щоб не займати часу на інші питання, шановні колеги, комітет підготував проект постанови з цього питання. Просимо його підтримати. Але, зважаючи на те, що ми сьогодні у поспішному темпі ведемо виступи і обговорення, ми просили би голосування провести у день прийняття рішень Верховною Радою України.

Дякую. І вибачте за сумбурний виступ. Він пов'язаний...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Романович. Виступили ви не сумбурно, а так, як треба. Не кайтеся, чи не наговорюйте на себе.

Шановні колеги, у нас на засіданні на Дні уряду присутня делегація Комітету  національної ради Словацької Республіки з питань оборони і безпеки на чолі з головою комітету  Каліняком Робертом.

Давайте привітаємо наших колег.

(О п л е с к и)

Так, продовжуємо засідання. Від Комітету з питань оборони  і національної безпеки Георгій Корнійович Крючков. будь ласка, 3 хвилини.

Підготуватися від Генеральної прокуратури.

 

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановні колеги! Необхідність реформування силової сфери сумнівів, я думаю, ні в кого не викликає. Позитивним прикладом зваженого підходу до цієї сфери, до цієї важливої справи може слугувати діяльність  реформованої державної прикордонної служби. За останні роки нами прийнято ряд законів, які регулюють діяльність органів  державної безпеки, зокрема у сферах розвідки, контррозвідки, боротьби з тероризмом, охорони таємної інформації. Але 7 з лишком років, що минули після прийняття Конституції, не вистачило, щоб незважаючи на неодноразові звернення до Президента реалізувати вимогу стосовно затвердження Верховною Радою загальної структури і чисельності Служби безпеки. Діяльність цієї служби, на жаль, поки що залишається значною мірою поза ефективним контролем з боку Верховної Ради.

наш комітет підтримав розробку  концепції реформування Служби безпеки, яка має бути затверджена Президентом. Йдеться про те, щоб привести систему органів безпеки, методи їх діяльності у відповідність з сучасними умовами, чіткіше  визначити повноваження Служби безпеки, вивільнити її від функцій, які не відповідають нинішнім реаліям. Це має знайти відображення насамперед в новому законі про державну службу безпеки України, бо діючий  закон був прийнятий ще в  1992 році. Сподіваємося, що Президент найближчим часом внесе на розгляд Верховної Ради проект закону про чисельність Служби безпеки, а також управління  державної охорони.

Шановні колеги, невдоволення  надмірною закритістю, недоліками в діяльності правоохоронних органів цілком зрозумілі. Але будемо відвертими. Радикально змінити ситуацію на краще без внесення змін до Конституції неможливо. Доки Верховна Рада не матиме повноважень стосовно кадрових призначень, доки в Основному законі не будуть закріплені повноваження парламентських комітетів щодо здійснення контрольних функцій говорити  про реальний вплив парламенту, насамперед,  на кадрову політику у цій  сфері  вельми проблематично. Між тим деякі  кадрові рішення прийняті останнім часом  стосовно системи СБУ, інших структур  силової сфері, оборонно-промислового комплексу важко  зрозуміти, вони часом визивають  подив, обурення, якщо не сказати  більше. Як же за таких умов можна  торпедувати здійснення реформи системи політичної влади, тим  паче виступати за те, як це роблять  представники "Нашої України", щоб керівник  Служби безпеки  призначався і звільнявся з посади Президентом  без будь-якої участі  при цьому Верховної Ради. ( Ш у м   у   з а л і)

На нашу думку, потрібні додаткові заходи  для посилення контролю за діяльністю правоохоронних органів з боку Верховної Ради. У парламентах багатьох держав є спеціальні наділені чітко окресленими  повноваженнями комітети, які здійснюють контроль  за  діяльністю таких специфічних, я б сказав,  делікатних сфер, як   органи безпеки, розвідки і контррозвідки. Можливо і  нам слід було б це зробити, бажано відобразити це у постанові, яку має прийняти Верховна  Рада. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгію Корнійовичу.

Слово має заступник  Генерального  прокурора Сибіга Іван Васильович. Прошу, 3 хвилини,  Іване Васильовичу. Далі переходимо від фракцій, підготуватися Бокому.

 

СИБІГА І.В.

Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати! Сьогодні розглядається питання, від вирішення якого залежить  успішна побудова правової держави  в забезпеченні прав громадян  законності і правопорядку у країні. Реформування правоохоронних органів є важливою складовою здійснення у державі судово-правової реформи. Проте цей процес  не може бути  самоціллю. Головне мірило змін, які мають відбутися у правоохоронній системі, це питання: а чи буде краще від них людині, як вони позначаться на соціально-економічному  становищі? Ми повинні винести урок з реформування судової системи, не допустити подібних помилок стосовно правоохоронних органів. Тут потрібні глибокий аналіз, прогнозування і бачення перспектив. Головними завданнями вдосконалення діяльності прокуратури, яке відбувається у контексті загальної реформи правоохоронної системи, є законодавче  і організаційне вирішення проблем пов'язаних з наглядом за додержанням законів, визначенням ефективних підходів до реалізації покладених на прокуратуру функцій та створення оптимальної структури її органів. Найважливіше питання - це забезпечення прав громадян на всіх стадіях кримінального судочинства, при розслідуванні злочинів, судовому розгляді справ виконання вироків.

Проектом нового Кримінально-процесуального Кодексу передбачено реформовану модель системи досудового слідства, вдосконалення діяльності з підтримання державного обвинувачення в суді та участі прокурора в кримінальному процесі.

Слід зазначити, що ми надто захопилися забезпеченням прав обвинувачених у вчинені злочинів, а іншій стороні - потерпілим, тобто людям, які фізично та морально постраждали від злочинів не створили необхідних правових умов, які б надійно захищали їх права в кримінальному процесі.

Перегляду потребують повноваження прокурора в здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність. На жаль, чинне законодавство не виправдано обмежує роль прокурора в здійсненні цієї конституційної функції.

У представництво інтересів громадян і держави трансформовано функцію прокуратури, яку ми раніше називали загальним наглядом. Наведу тільки один витяг з наказу Генерального прокурора, присвяченому цій ділянці роботи. "Вживати заходів реагування, спрямованих на захист суб'єктів підприємницької діяльності від безсистемних, безпідставних, позапланових перевірок".

Шановні народні депутати, розпочалася активна робота з докорінного реформування організації діяльності прокуратури на всіх її напрямах, яка триває досі. Оновлено всю відомчу, нормативну базу прокуратури. Запроваджено єдину систему організації прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання, досудове слідство та оперативно-розшукову діяльність. Докорінно змінено підходи до організації роботи прокуратури у сфері боротьби з корупцією, вжито ряд організаційних та практичних заходів

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Завершуйте думку.

 

СИБІГА І.В. Та їх кадрового забезпечення, суттєво реформовано систему прокурорського нагляду на транспорті військової прокуратури, проведено значну роботу, щодо зміцнення курівництва всіх ланок прокурорської системи, розпочались активна робота з упровадженням науково-технічних досягнень у діяльність прокуратури і .... комп’ютеризації на всіх рівнях. Шановні учасники слухань, для успішного реформування правоохоронних органів необхідно створити відповідне правове підгрунтя, зокрема прийняти закон про профілактику злочинності, нову редакцію закону про боротьбу з корупцією, внести зміни до законів щодо протидії організованій злочинності, тощо. Процес реформування правоохоронної системи триває і Прокуратура, я впевнений зробить свій внесок у здійснення цієї важливої державної справи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово від Фракції соціалістичної партії має Бокий. Підготуватися Надразі.

 

БОКИЙ І.С.

У мене і моїх колег з Фракції соціалістів є два конкретні приклади і  абсолютно два конкретні запитання до сьогоднішніх доповідачів. У місті Бердянську на Запоріжжі надала лиха година начальнику пожежної частини купити дім поряд з подвір'ям Антоніни Василівни Корсун. І надумав він підвести до дому воду, розгорівся конфлікт із сусідкою, бо пан Зінченко таки дещо нашкодив. І та ж лиха година напоумила його викликати черговий наряд міліції. Цей наряд побив і Антоніну Василівну, і її сестру, і їхнього батька. 18 разів скаржилася на бандитську поведінку міліціонерів громадянка Корсун в району обласну прокуратуру, в МВС, Генеральну прокуратуру, суди. Нарешті дісталася до центрального виборчого штабу Віктора Януковича. Після цього візиту до неї приїхали два міліціонери, приставили до скроні пістолета і аж надто переконливо попросили забрати свою скаргу кандидатові у президенти і діючому Прем'єрові. Запитують: Янукович ще не Президент, а вже ходять від нього чи що міліціонери з пістолетами, а що ж чекати після виборів? А я запитаю міністра, хоч він уже десь там далеко в Астані з найдорожчим йому тілом. Хто у вас в міліції служить? Охоронці правопорядку чи озброєні бандити? Які реформи, які скорочення генералів можуть допомогти розв'язати цю дилему.

Приклад другий. На Закарпатті добре відома історія з хаменським сільським головою Іршавського району Іваном Гичкою. Чоловік зловживав службовим становищем, підробляв документи, брав хабарі. Проти нього порушили кримінальну справу, але суд покарав його суто символічно. Прокуратура відкликала апеляційне подання, і Гичка продовжує керувати. Весь секрет у тому, що він член СДПУ(о). І я запитую тут відсутнього Генерального прокурора. А що, у нас СДПУ(о) уже правляча партія, яка наділена правом покривати своїх злочинців?

Два приклади, а за ними обличчя і мораль кумівщини. Рядова людина ніщо, людина у владі недоторканна. І це ж не на високих щаблях. Це в самій гущі життя, де всі все знають і бачать. Тому і страшно. Рядова людина нічим і ніким в Україні не захищена. Ми, соціалісти, партія Олександра Мороза запитує вас: а чим же займається міліція і Прокуратура? Ну, міліція тут ясно. Міністр, у якого головна турбота - зберегти режим і потім три дні пити, на порушення Конституції, законом ............................ на політичну боротьбу. А Прокуратура? А Прокуратура проводить якісь експертизи без оригіналів, записів і каже, що це вже все вирішено.

Я думаю, істина в тому, що Україна свідомо і послідовно робиться поліцейською державою. З опозиції роблять терористів. Приклад з Троєщиною тому взірець. А самих терористів, злодіїв ніхто не ловить, часто і покривають. Ніхто не покарав трастовиків і зокрема головного трастовика - Кучму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Іване Сидоровичу. Дякую.

Шановні колеги, у нас є щаслива добра нагода привітати сьогодні наших співгромадян, які зовсім нещодавно на весь світ, на всю планету прославляли нашу державу. Сьогодні в гостях, тільки що Голова Верховної Ради вручив наші найвищі нагороди Верховної Ради призерам 28 Олімпійських ігр. Давайте щиро їх привітаємо. Тим більше, шановні колеги, ви добре знаєте, що серед них є чимало людей, які носять погонів, впершу чергу, майор Внутрішньої служби Яна Клочкова і так далі, і тому подібне. А ми якраз слухаємо питання пов'язане з діяльністю правоохоронців.

Слово має депутат Надрага, група "Союз". Підготуватися Вернидубову.

 

НАДРАГА В.І.

Добрый день уважаемые коллеги. Абсолютно согласен с Адамом Ивановичем, что так проводить Дни правительства как у нас сегодня, это просто недопустимо. И я думаю, что здесь однозначно есть, так сказать, над чем подумать и задуматься профильным комитетам. Два вопроса собрать в один и за полдня, это вызывает искреннее недоумение.

Но, возвращаясь к теме и к тому, что есть. К сожалению, Регламент сокращен, поэтому буду говорить тезисно.

Первое. Хотелось бы все-таки уточнить, до каких пор у нас в 5 ведомствах, в Министерстве внутренних дел, СБУ, налоговой. таможенной службе в Министерстве обороны будут действовать самостоятельные подразделения, которые ведут борьбу с экономической преступностью. У нас так много занимается, а преступность осталась.

Считаю, что в данном случае мы должны все-таки выходить на вариант того, что должна быть единая  государственная структура, которая занимается  экономической преступностью.

Следующая проблема. Мы так много говорим о реформировании Госавтоинспекции. Но у меня возникает вопрос (об этом спрашивают и избиратели): неужели все реформирование закончилось в том, что ввели новые номера, где  цифровую нумерацию регионов заменили на буквенную? Да еще ввели общую национальную буквенную серию. Неужели это так повлияло на безопасность наших дорог!?

Но и базовая тема, которой бы хотелось посвятить больше внимания. Первое и самое принципиальное. Это  безусловное предупреждение детской беспризорности и бездомности. Это вызывает серьезную тревогу у населения и общественности. Встречаясь с избирателями, постоянно слышу: что будет делать государство для того, чтобы остановить  беспризорность и бездомность, что будет делать государство для того, чтобы остановить наркоманию и другие проблемы?!

И к большому сожалению, нужно отметить, что за последующие годы увеличилось количество бездомных детей, которые нуждаются в помощи со стороны государства. Сегодняшняя существующая сеть приютов для несовершеннолетних, а  их всего 94 в государстве, не решает проблемы защиты детей, которые стали жертвами насилия в семье и ушли из этих семей.

 Последнее время большие масштабы приобретает проблема наркомании и наркопреступности в молодежной среде. Да, милиция здесь не дорабатывает и я думаю, есть чем заниматься.  Но вместе с тем, я думаю, среди причин роста наркопреступности в подростковом возрасте - это  и   недостатки в воспитательной работе прежде всего среди молодежи, слабость школьного,  семейного воспитания, недостаточный уровень образования, проведения профилактических  мероприятий в учебных  заведениях. И учитывая, что молодежные организации, клубы и тому подобное,  в последнее время сократились до минимума, судя по всему, и тут надо добавить, что и в учебных заведениях не уделяют достаточно  внимания пропаганде о вреде наркомании. Поэтому исходя из этого, что нужно сделать.

Считаю, что в государстве мы должны выполнить Закон Украины  об органах и службах по делам несовершеннолетних в специальных учреждениях для несовершеннолетних в части создания института судебных воспитателей. Это надо сделать. Министерству здравоохранения нужно расширить сеть центров медико-социальной реабилитации несовершеннолетних, больных наркоманией, органам исполнительной власти решить вопросы их финансирования, Министерству юстиции создать институт судебных воспитателей совместно с Верховным судом, как это требует закон.

И последнее.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Вернидубов. За ним Бандурка. І будемо завершувати.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Вернидубов, Севастополь, фракція "Регіони України".

Шановний Адаме Івановичу, народні депутати, запрошені!

Навряд чи хто задоволений роботою правоохоронних органів, в тому числі їх керівники. Але не завжди вони винні в цьому, адже правила гри для них приймаються, у всякому разі, повинні прийматися у цьому залі.

Говорячи про реформування правоохоронної діяльності, треба виходити з того, що судово-правова реформа, про яку так довго говорили, не відбулася. І це не вина суддів. Доступ людини до судових органів ускладнився. Виконання рішень судів по господарських справах дискредитує систему судочинства. Присуджені суми збитків, які має компенсувати держава в зв'язку з незаконною діяльністю правоохоронних органів, не відшкодовується. Бюджет, який не передбачив витрат за цими рішеннями, загнав ситуацію в глухий кут.

Діяльність правоохоронних органів багато в чому дискредитована у зв'язку з неналежним законодавчим забезпеченням їх діяльності. Перевірки суб'єктів господарювання, підприємницьких структур справедливо критикуються засобами масової інформації, викликають невдоволення людей. Використання правоохоронних органів з метою знищення конкурента, заволодіння його бізнесом стало сьогодні, на жаль, звичним явищем. Серйозний вклад в цю справу вносять і парламентарі, які своїми запитами штурмують органи прокуратури і міліції про перевірку тих чи інших структур. Особлива роль в забезпеченні законності в державі відведена органам прокуратури. І нам слід нарешті визначити яка нам потрібна прокуратура та яка її роль, місце  і значення  у розбудові нашої держави.

Невдоволені тим, що існує загальний нагляд не лише окремі політики та науковці-юристи України, але й міждержавні структури, які вимагають від нас (в часності ПАРЕ) повністю імплементувати реформу Генеральної прокуратури, відповідно до  принципів стандартів Ради Європи. Однак, це твердження європейських парламентарів про загрозу незалежності судової влади з боку  прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є надзвичайно суперечним. Жодних доказів на його підтвердження не наводилося. Якщо хтось і загрожує незалежності суду, то тільки не прокуратура, яка не має для цього ніяких правових важелів. Правосуддя і  прокурорський нагляд як  форми реалізації функцій держави здійснюється паралельно і вжиття прокуратурою  заходів щодо запобігання порушення закону та усунень  порушення розвантажує суди і сприяє їх швидшому пристосуванню до нових умов  діяльності. У процесі майбутнього внесення змін та доповнень до чинної Конституції доцільно повністю зрівняти функції нагляду за додержанням і застосуванням законів і розслідування злочинів з іншими  конституційними функціями прокуратури, внести відповідні доповнення до статті 121 Основного закону і таким чином зміст пункту 9 Перехідних положень буде вичерпано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іване Васильовичу, ваш час вичерпаний. будь ласка, Бандурка.

 

БАНДУРКА О.М.

Шановний Адаме Івановичу!  Шановні народні депутати, присутні! Ми  сьогодні намагаємося зробити якісь підсумки реформування правоохоронної системи, а якщо поставити запитання а хто давав установку на реформування? хто давав завдання? де і від кого воно виходить? Це, власне, ініціатива правоохоронних органів як відклик на потреби часу, що потрібно змінюватися, оскільки змінюються закони. Тому я вважаю, що ми повинні в постанові сьогодні записати: "Кабінету  Міністрів України до 1 січня розробити концепцію реформування правоохоронної системи України" і там поставити завдання які цілі має переслідувати це реформування це реформування, не ті відомчі, власне, які ставлять перед собою силові структури, а те, що має поставити  Верховна  Рада, прийнявши чи затвердивши таку концепцію.

Не можна сьогодні говорити про реформування у повному комплексі, якщо  не визначена  програма така. Система досудового слідства, ми говоримо, не сформована. Вона є сьогодні  у чотирьох відомствах. Треба ж визначити параметри цієї системи і її компетенцію.

Сьогодні, дійсно,  між різними відомствами  і в самих структурах міністерствах  і між ними йде  дубляж один і тих же функцій: боротьби з економічної злочинності, питання боротьби з наркоманією, нелегальною міграцією, контрабандою. Це теж треба чітко розмежувати відповідальність.

І, нарешті, можливо останнє питання - це  питання правової статистики. Кожне відомство  має свої обліки. Якби ми запитали Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, прокуратури, Державного комітету статистичного відомості, кожне відомство представило щось би своє, а Верховний суд  дав би певне своє. Тому теж треба прийняти закон  про правову статистику.

Потрібно і новий Закон у новій редакції "Про міліцію". Ми його приймали, стабільний закон, він діє 13 років. Але сьогодні  визріли такі умови  діяльності органів внутрішніх справ взагалі, міліції зокрема, коли потрібно  вже нове правове його оформлення.

І, нарешті, шановні колеги. Про  політизацію. Я тут чую, що правоохоронні органи втягуються у політизацію. Ви втягуєте, політичні сили правоохоронні органи у політизацію. Бо  коли у Львові розкидаються листівки з закликом до насильства, встановлює міліція, хто це  розповсюджує, яка громадська організація, зразу ж виникає питання: от переслідувать, політичне переслідування,  політичною діяльністю органи внутрішніх справ займаються. 

Ми за партіями, але ми не поза політикою, правоохоронні, ми сповідуємо державну правоохоронну політику.

Дякую. А постанову я пропоную на найближчому засіданні прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від фракції "Наша Україна" Король.

 

КОРОЛЬ В.М. Шановні учасники слухань! Питання реформування правоохоронної системи України є актуальним уже багато років. Президент України своїми розпорядженнями неодноразово створював комісії по внесенню пропозицій. Депутати Верховної Ради ........ процес з трибуни Верховної Ради, неодноразово вимагали звіту керівників силових відомств. навіть збільшення фінансування в поточному році на 3,7 відсотки ніж у минулому, не зняла проблеми реформування й покращання роботи правоохоронних органів.

Виникає питання. В зв'язку з чим таке становище і кого треба реформувати? Давайте проаналізуємо ситуацію в нашій державі. Правоохоронці звітують про позитив, а Президент та урядовці про ріст корупції, про тіньовий капітал, про загрозу масових зворушень. Де ж правда? А правда полягає в тому, що основна частина працівників чесно і сумлінно виконують свої обов'язки, вони бажають вірно служити присязі та боротися зі злочинністю в усіх її проявах. За це їм велике спасибі. Це вони складають позитив системи, це вони ризикують життям, захищаючи інтереси народу України.

Але, на жаль, є і інша сторона цього питання. Насамперед, вона полягає в тому, що на відміну від переважної більшості працівників правоохоронних органів керівництво правоохоронних міністерств та відомств бачить своє перебування в системі, використовуючи її на користь політичних угрупувань, які сьогодні при владі, які їх призначили на посади. Звідси і багаточисленні факти незаконного втручання силовиків в політичну діяльність, незаконні заказні перевірки комерційних структур, тиск на депутатський корпус.

Розслідування так званих резонансних справ Гонгадзе, Александрова, плівки Мельниченка, справа по Мукачево, використання спецпідрозділів в передвиборчих перегонах не спростовують, а тільки підтверджують цей висновок.

Проблем багато, часу мало. Я зупинюсь на кадровій проблемі. Кадрова політика - це основа функціонування правоохоронної системи. На жаль, кадрова політика, створена Адміністрацією президента, призвела до систематичного хабарництва та поборів. За хабарі призначаються та знімаються з посад. За відданість партії, яку  очолює Голова адміністрації Президента, присвоюються звання та даються нагороди. Про це знають всі, про це говорять урядовці. В супереч законам, всі призначення відбуваються через штаб СДПУ, тобто адміністрацію Президента. Шановні керівники, вам недовіряють, вас усунули від ваших прямих обов'язків, за вас назначають, самі їм звітують туди. Підтвердженням цього може бути призначення на посаду першого заступника Голови СБУ народного депутат, члена фракції СДПУ-  Сацюка. Я, як голова комісії по банку "Україна", з цієї високої трибуни повідомляв, що він, працюючи на посаді Голови наглядової ради банку "Україна", довів цей банк до банкротства, незаконно отримав для своїх чисельних комерційних структур багатомільйонні доларові кредити, які не повернув банку. А його права рука по попередній комерції в “Укрросі”, і сподвижник в керівництві банку "Україна" - пан Політуха звинувачується Генеральною прокуратурою як організатор злочинного угруповування. Із 2002 року підрозділи СБУ та МВС через Інтерпол розшукують цю особу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Дякую, я і так дав більше ніж цього. Це дуже добре, що найбільша фракція, але всі фракції .., завершуйте.

 

КОРОЛЬ В.М. Незважаючи на це, шановні радіо, телеглядачі, шановні присутні, на це Сацюк перебуваючи в посаді з 12-ого травня 2000, з 12-ого травня по 24 серпня поточного року пройшов шлях від капітану запасу сухопутних військ до генерал-майора СБУ. За які заслуги? Кого він захистив? Нема часу. Я вношу таку пропозицію, що за браком часу я внесу пропозицію від фракції, для того, щоб урахували при опрацюванні цієї постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Так, шановні колеги, час у нас вичерпаний. Ми вже десять хвилин забрали більше, ніж могли. Репліка, будь ласка, Шурма. Одна хвилина з мікрофону. Не треба згадувати.

 

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Шановні колеги, ми сьогодні мали розглядати питання реформування та законодавче забезпечення діяльності правоохоронних органів України. Але черговий раз, так, як застерігає фракція соціал-демократів об'єднаних, певні політичні сили використовують трибуну з метою шельмування і агітації за свою фракцію.

Виступав голова Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності. Він звинувачує Прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ у тому, що вони застерігають суспільство від того, що будуть акції громадянської непокори. А скажіть, будь ласка, хто повинен реагувати на ті листівки, які розповсюджуються серед ............... студентства громадянська акція "Пора" кольору дитячої нестриманості майки, які вони носять, де чітко закликають до акції громадянської непокори. Приклад беруть Грузію, Албанію, Білорусію. Кому реагувати, як не Прокуратурі?

І ще одне. Всі закликають жити за закликом Франка "Не пора, не пора, не пора". А ваша "Пора" закликає...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо підбивати підсумки. Я підтримую абсолютно тих, хто тут справедливо дорікав про те, що ми з вами поступили не зовсім правильно. Я наголошую, не комітети, які вносили пропозиції, бо не комітети визначають, а ми з вами голосуємо за дні уряду. І ми з вами поєднали от два таких питання, і побачили, що ми практично не мали можливості всебічно обговорити, як одне, так і друге.

Тому за браком часу я хотів би звернути увагу лише на одне. Обговорення цього питання показало, що є проблеми в реформуванні правоохоронних органів, але є й проблеми в тому, що має безпосереднє відношення до нас з вами - проблеми в законодавчому забезпеченні цього реформування. Тому давайте спільними зусиллями здійснимо насправді це реформування і забезпечимо його  законодавчо. На цьому ранкове засідання і День уряду оголошується закритим. Далі у нас робота в комітетах і фракціях. Наступне засідання буде в наступний вівторок.