ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ
СЬОМЕ
Сесійний зал Верховної Ради
України
18 січня 2005 року, 10.00
година
Веде засідання Голова Верховної
Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені
та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до
реєстрації.
Увімкніть систему Рада. Чекаємо, відмініть голосування.
Треба вставити, ще не вставили. Так, прошу підготуватися до реєстрації увімніть
систему Рада.
10:03:31
Зареєструвалося в сесійній залі 392 народних депутатів.
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні народні
депутати, сьогодні день народження нашого колеги, Нечипорука Володимира
Павловича, давайте привітаємо його і побажаємо всіляких успіхів.
Шановні народні депутати! Прошу прослухати оголошення.
Відповідно до статей 4.2.2 та 4.2.3. Регламенту Верховної
Ради України та протоколу засідання депутатської фракції "Трудова
Україна" та Народно-демократичної партії від 23 грудня 2004 року інформую,
що уповноваженими представниками цієї фракції обрано народних депутатів
України: Пустовойтенка, Іоффе, Гладкіх,
Заічка, Нощенка, Петрова, Супрун, Швиденка. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус
народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради
України інформую про вихід народного депутата України Кураса Івана Федоровича
зі складу фракції "Регіони", а також про входження до складу фракції
Народної аграрної партії України Майстришина. (Оплески)
Шановні народні депутати, на засіданні Верховної Ради
України 14 січня 2005 року була оголошена інформація щодо приватизації
виконуючим обов'язки голови Уряду України Азаровим Миколою Яновичем дачного
будинку, розташованого на території будинку відпочинку Конча-Заспа.
Виконуючий обов'язки керівника Державного управління
справами Адміністрації Президента України Панько 15.01.2005 надав інформацію на
запит Верховної Ради України, що жодного будинку фізичними або юридичними
особами на території Кончі-Заспи приватизовано не було. Я інформацію цю доводжу
до вашого відома. Я користуюсь офіційними документами.
Так, шановні народні депутати, на Погоджувальній раді
депутатських груп і фракцій узгоджено розклад засідань на пленарний тиждень з
18 по 21 січня. Розклад засідань на 18 січня, тобто на вівторок вам роздано.
Переходимо до розгляду законопроектів. Вноситься на розгляд проект Закону про
порядок ввезення громадянами предметів на митну територію України. Доповідач -
перший заступник голови Державної митної служби Іванюк Михайло Миколайович.
Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань економічної політики,
управління народним господарством, власності та інвестицій Скомаровський
Володимир Володимирович.
Пропонується такий регламент профільним комітетом: для
доповіді - до п'яти хвилин, відповіді на запитання - до трьох хвилини, для
співдоповідача відповідно - три і три хвилини, обговорення і прийняття рішення
написали тут три хвилини, ну давайте хоча би хвилин 12, якщо нема заперечень.
Тоді переходимо до розгляду.
Так, будь ласка, Михайло Миколайович.
ІВАНЮК М.М.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати
України!
Вашій увазі представлений законопроект - порядок ввезення
громадянами предметів на митну територію України. Проект розроблений і поданий
Митною службою України до Верховної Ради у вересні 2003 року. проект
розроблений з метою усунення проблем та неврегульованих питань, виявлених під
час практичного застосування закону України від 2001 року про порядок ввезення
(пересилання) в Україну митного оформлення оподаткування особистих речей,
товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами.
Разом з тим за підсумками практичного застосування вимог
закону України виникли ряд... протягом 2004 року виникли ряд питань в умовах
практичного застосування положень
нового Митного кодексу України та був проведений всебічний аналіз проблем, які
виникли при застосуванні вимог закону України та застосування вимог Митного
кодексу України.
Разом з тим Державною митною службою України з метою
врегулювання цих проблемних питань внесла на доопрацювання, внесла в Верховну
Раду України перелік змін, які могли б
вирішити ці проблемні питання, які є в застосуванні на практиці. Таким чином, проекти законопроектів "Порядок ввезення громадянами предметів
на митну територію Україну", реєстраційний номер 4067 - про внесення змін
до Митного кодексу України - є взаємопов'язаний з Митним кодексом України.
Зазначений законопроект був розглянутий в Комітеті Верховної
Ради з закордонних справ, розглянутий в комітеті з питань будівництва,
транспорту та житлово-комунальному та
зв'язку, також розглянутий в профільному комітеті з питань економічної
політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
Разом з тим Державна митна служба повністю підтримує внесену
пропозицію Комітету з питань економічної політики, управління народним
господарством, власності та інвестицій стосовно необхідності направлення
зазначеного законопроекту на доопрацювання з урахуванням того, щоб в Митному
кодексі України ті зміни, які подані до Верховної Ради України пройшли читання
і були прийняті, а також після того розглядати цей законопроект в пакеті з
Митним кодексом України. Щиро дякую за
увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу записатися на запитання.
Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що
записалися на запитання.
Сергій Іванович Дорогунцов, фракція комуністів, будь ласка,
ваше запитання. Матвієнкову підготуватися.
10:09:30
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, що принципово
вносить ця зміна в попередній порядок ввозу чи перевезення громадянами
предметів на митну територію України? Не всі там зміни, а головне що там,
принципове таке.
ІВАНЮК М.М. Щиро дякую за запитання.
Принципові зміни, які вносяться до порядку ввезення
громадянами предметів на митну територію України, про те, що змінюється
понятійний апарат. В законі визначено товари. Ми пропонуємо внести зміни в
предмети, що більш є ширше поняття і дасть змогу чітко визначати митні
процедури стосовно товарів, транспортних засобів, а також особистих речей, які
на сьогоднішній день не врегульовано та чітко не виписано.
Разом з тим, я ще раз хочу наголосити, що запропоновані
зміни - пройшов певний час, більше року пройшло, вступив в дію новий Митний
кодекс, - і ми пропонуємо розглянути вже запропоновані зміни в пакеті зі
змінами до Митного кодексу України, які є невід'ємно пов'язані один з одним і
перекликаються ці вимоги, що у Митному кодексі України з внесенням змін, що в
цьому законопроекті. Тому ми ще раз висловлюємо свою позицію стосовно прийняття
пропозиції комітету стосовно направлення даного законопроекту на доопрацювання
з урахуванням відповідних змін за останні півтора року. Дякую.
ГОЛОВА. Матвієенков, фракція "Регіони України",
будь ласка, ваше запитання.
10:11:16
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.
Уважаемый Михаил Николаевич, скажите, пожалуйста, вот речь
касается, так сказать, персональных вещей. Там все понятно: автомобили вы
выделили в отдельную часть, валюту вы выделили отдельным законом. Что касается
персональных вещей, особенно стоимостью до 10 тысяч евро, механизм всего этого
дела. Каким образом человек, ввозящий такую вещь, будет ее декларировать?
Двадцать процентов от стоимости заплатить пошлину, акциз плюс 20 процентов
НДСа. Не кажется ли, что все эти меры, о которых вот мы сегодня говорим, что
создают такую нагрузку, которая просто породит, будем говорить так,
следующий шаг и просто узаконит
контрабанду. Спасибо.
ІВАНЮК М.М. Дякую за запитання. Ви достатньо чітко і влучно
вичитали закон. Якраз і Державна митна служба пропонує привести у відповідність
ці речі на сьогоднішній день, які законодавством не врегульовані. Якраз це
передбачено в діючому законодавстві. Ми допрацюємо цей законопроект, якраз ці
речі будуть доопрацьовані і прийняті.
ГОЛОВА. Володимир Демьохін, фракція партії "Єдина
Україна".
10:12:22
ДЕМЬОХІН В.А.
Спасибо, Владимир Михайлович. Владимир Демехин, 184 округ,
Херсон, фракция партии "Єдина Україна".
Уважаемый Михаил Николаевич, у меня ряд вопросов. Первое. Мы
приняли серьезный документ - Мытный кодекс. Считаете ли вы правильным отправить
данный законопроект на доопрацювання, либо все-таки регламентировать всю
деятельность митници в рамках Мытного кодекса, основного документа,
основополагающего для вас? Это первое.
Второе. Вы знаете, что одна из целевых установок или одна из
задач, вернее, это все-таки интеграция наша в Европу. Мы проводим большую
работу по усовершенствованию
законодательства, стандартизации, так сказать, к европейским нормам. Не
устарели ли те предложения, которые вносили в закон сегодня? Закону полтора
года, может быть нужно на новой
совершенно платформе рассматривать даный закон? Спасибо за внимание.
ІВАНЮК М.М. Дякую,
Владимир Анатолійович.
Відповідаючи на ваше запитання, я повинен зазначити про те,
що питання оподаткування громадян визначається виключно у Закону
України від 2001 року про порядок оподаткування громадян. В законі, Митному
кодексі України це питання достатньо
нечітко виписано, тому в внесених змінах, які пропонуються зараз і
опрацьовуються в міністерствах та відомствах ми внесли до Кабінету Міністрів, це питання, ці прогалини
усуються. Якраз тому ми і пропонуємо розглянути цей законопроект в пакеті з
внесеними змінами до Митного кодексу України, який буде подано в подальшому до Верховної Ради України. Що стосується
питань , що закон перебуває півтора
року у Верховній Раді і відповідність
щодо міжнародним нормам, то повинен вам
відповісти про те, що при подання цього
закону безумовно вивчалися норми
міжнародного законодавства і зазначений законопроект приводився до норм
міжнародного законодавства, і суттєво він не змінився. Але, враховуючи нашу
пропозицію, вважав би вас, шановні
депутати, підтримати все ж таки
пропозицію і комітету, у першу чергу,
і митної служби щодо розгляду
пакетом і внесення змін до Митного
кодексу, і зазначеного законопроекту. Тобто направити на доопрацювання.
ГОЛОВА. Дякую, Михайле
Миколайовичу. Сідайте будь ласка, час
вичерпаний.
Володимир Володимирович Скомаровський, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики управління народним
господарством, власності та інвестицій від комітету, будь ласка.
10:15:02
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.
Шановні колеги! Цей законопроект дуже цікавий, перш за все
тим, що після прийняття Митного кодексу, Державна митна служба через
Кабінет Міністрів вносить цікавий
законопроект. Суть його полягає у тому, що Закон про порядок ввезення громадянами існує і існує три роки. Але чому
з'являється цей закон знову у новій редакції повністю? Де ж тут собака зарита?
А собака зарита тут у Прикінцевих положеннях. Цим законом
Державна митна служба повністю міняє суть Митного кодексу. Такі норми, як
товари, які закладені у Митному кодексі, а це ті речі, які везе з собою громадянин,
резидент, нерезидент. Вони міняють на
норму-предмети. В норму-предмети входить: особисті речі, товари та
транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а особисті речі - це
предмети першої необхідності,
наприклад, піджак, краватка. І все це буде оподатковуватися за нормою, якщо
.... перевищує вартість 200 євро.
Допустимо, ми їдемо
разом, у мене один паспорт тільки, але митник дивиться: костюм,
наприклад, 100 євро, ще там рубашка. І каже:
"Вам треба платити гроші, тому що перевищує 200 євро". От у чому
суть.
А уявіть собі, що на нашу митну територію буде заїжджати
громадянин іншої країни. Він скаже: "У якій країні ви живете, шановні
митники?". Тому Комітет економічної політики категорично відхиляє цей
законопроект. Ми пропонуємо його відправити на доопрацювання і внести новий
законопроект, і не робити ревізію не тільки Митного кодексу, а тут робиться ревізія ще вісьми законів, які стосуються
оподаткування, в тому числі Закон про пенсійне забезпечення. Чому саме виникає цей законопроект після того, як
він лежав в Комітеті більше року? Тому
що звичайно рівень контрабанди в
зв'язку з тим, що прийде нова влада зменшиться абсолютно до мінімуму. Я вважав
би що до нуля. Тому що треба сьогодні митній службі? Треба сьогодні на кожного,
який буде проїжджати мати до нього
претензії, саме фінансові. Я пропоную цей Законопроект відхилити. Дякую
за увагу.
ГОЛОВА. Питання, будь ласка, є запитання до нашого колеги?
Будь ласка, запишіться 3 хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що
записалися. Геннадій Йосипович Удовенко, будь ласка, ваше запитання.
10:17:48
УДОВЕНКО Г.Й.
Я погоджуюсь з висновками Комітету і запитання дуже просте,
цей законопроект, мабуть, стоїть в одному ряду законопроектів, спрямованих на
подальшу політизацію української держави, на порушення прав людини, на відхід
від нормальних законів, якими керується
сьогодні нормальні держави світу. Що треба зробити, щоб цей проїзвол в тому числі митної служби припинити.
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В.
Дякую. Я абсолютно з вами згоден. І коли ми говоримо про рівень сьогодні
інспекторів митної служби, то ми хочемо сказати перш за все звідки є проблема.
А проблема являється з голови. Коли Голова державної митної служби вносить
такий законопроект, після того, як він лежав і зараз треба ставити його саме
першим в порядок денний. Це говорить про те, що саме хоче керівництво державної
митної служби, от в чому є проблема і тоді питань не буде. А сьогодні ми маємо
нормальний митний кодекс за деякими там зауваженнями їх можна підкоректувати,
закон про порядок ввезення і проблеми заключаються тільки в бажанні служити
українському народові і підтримувати високий рівень української держави. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів, будь
ласка.
10:19:24
СОЛОМАТІН Ю.П.
Дуже дякую. Але у розділі "цілі і завдання прийняття
акту" дуже так красиво тут
обкреслюється необхідність прийняття такого законопроекту, спрощення митного
контролю та митного оформлення товарів. Чи присутнє саме ця спрощення,
удосконалення порядку митного оформлення товарів, і це потрібне, конкретизація
порядку ввезення громадянами особистих речей. У чому полягає ця конкретизація?
Посилення контролю за використанням на території України транспортних засобів
увезених громадянами, і ця проблема є. Ну, і там деякі інші речі.
В цілому складається враження, що крім прикінцевих положень,
котрі ви слушно критикували, є ще деякі інші речі. Чи так, чи вірне моє
враження, чи ні?
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. Дякую. Я хочу вам сказати, що ніде в
світі особисті речі не оподатковуються, це є нонсенс. І як це можна
оподатковувати мій піджак, якому вже 5 років? Чи може це бути у будь-якій
навіть такій далекій країні. А сьогодні чому іде, написано, що іде
конкретизація, тому що змінюється режим оподаткування, тобто предмети оподаткування.
Були товари, які у вас у руках нові, а є тепер предмети, ваш піджак, ваша
краватка, окуляри. Вони ж теж можуть...
От сьогодні, який режим буде. Сидить інспектор митник і каже: ваші окуляри
коштують 100 євро. А ви кажете: ні, не може бути. Тепер давайте посперечаємося,
давайте ідемо сюди, напишемо вартість.
Сьогодні відповідно до діючого закону
всі сплати, які ввозяться громадянами, чи то автомобілів, чи то будь-яких
товарів, проводяться саме на
прикордонній митниці, а раніше вони були на тій митниці, де проживає.
Тобто сьогодні немає жодних проблем,
іде наповнення бюджету. Але є одна проблема у тому, що порушуються елементарні
норми і права людини. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Плютинський, будь ласка, фракція Народної
аграрної партії.
10:21:32
ПЛЮТИНСЬКИЙ В.А.
Дякую. Прошу передати слово народному депутату
Баранівському.
ГОЛОВА. Олександр Баранівський, будь ласка.
10:21:45
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Фракція соціалістів,
Олександр Баранівський.
Шановний доповідачу! А не вважаєте ви, тут є такий запис, у
даному законопроекті, що товари вартістю більше 10 тисяч євро можуть ввозитися
на територію України виключно суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Тобто, якщо у нас громадянин не являється суб'єктом зовнішньоекономічної
діяльності, то він уже не може ввозити. В мене звідси питання, чи не створюються
цим преференції окремим, будемо говорити, фінансовим групам, щоб вони
монополізували ввезення даного виду товару, і тим самим ущемлюються права наших
інших громадян? Як ви зможете пояснити це?
СКОМАРОВСЬКИЙ В.В. .Дякую. Я не все встиг сказати, ви
абсолютно праві і самі ви відповіли на це питання. Це, дійсно, так.
ГОЛОВА. Так, дякую, час вичерпаний, Володимире
Володимировичу, сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Будь ласка,
прізвища народних депутатів, що записалися в обговоренні - Володимир Яворівський,
підготуватися Кармазіну.
10:23:02
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський. Яворівський, Жовківський районний,
Львівщина.
Шановні колеги! Шановні виборці! На території мого виборчого
округу є дві великих митниці Краковець і Рава Руська. На одній із них я вчора,
буквально, побував.
Я хотів би сказати, що завершується, можливо, найганебніший
період в діяльності українських митниць, і дасть Бог, нам вдасться все-таки
ситуацію поміняти. Мені здається, що митницею Україна “прославилася” в лапках, звичайно,
сьогодні на весь світ. Хто проходив українську митницю і бачив протягнуті руки
кожного українського митника, який значить очима або жестами просив щось подати
на руку. Тільки цим запам'ятається українська митниця і, по-моєму, більше нічим
іншим.
Я хочу сказати, що треба
було мати не абияке зухвальство для того, щоб запропонувати нам цей
законопроект, до речі, я хочу нагадати, що цей законопроект візували ще:
Хорошковський, Рижук, Зленко. То уявляєте, скільки пилу лягло на цей
законопроект, поки він тут відлежувався у Верховній Раді. Мій колега
Скомаровський назвав найосновніше лукавство, найголовніше, яке закладено в цей
законопроект, ви бачите, вони записали про те, що сьогодні будуть обкладатися
податком предмети. У мене таке враження, що паспорт наш закордонний, коли ми
будемо переїздити кордон чи хтось інший, це також предмет, тобто його теж треба
буде обкладати податком.
Я пригадую, здається, Мухаммед Алі сказав прекрасну фразу,
цей знаменитий боксер: це - просто робота. Росте трава, літають птахи, плеще
море, сходить сонце, а я лупцюю людей. Так от, сюди можна було б поставити
"а митники крадуть". Оце можна було, точно лягає якраз у цей ряд.
Сидить зараз от Іванюк, якого ми, наша комісія тимчасова
слідча, яку ви зробили, спершу прийняли як великого українського патріота, який
теж хотів разом з нами щось поміняти на митниці, а чим закінчилося, пане
Іванюк? Що ви призначили Козака - людину абсолютно не компетентну, яка півтора
року крала, обкрадала митниці і возила гроші в Адміністрацію Президента, і ви
це прекрасно знали як заступник. Через те це і на вашій совісті буде лежати,
те, що ми сьогодні маємо на українських митницях.
Подивіться довкола митниць: чиї найкращі будинки? Збудовані
відразу, це можна вгадати за 10 кілометрів, - митники. Через це я переконаний,
цей законопроект треба просто викинути. Якщо потрібно внести якесь уточнення до
Кодексу митного, будь ласка, пропонуйте. Але цей законопроект абсолютно
антилюдяний і спрямований на те, щоб митники крали надалі. Я і блок "Наша
Україна" категорично проти цього законопроекту і пропонуємо вам також не
голосувати за нього. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша
Україна". Підготуватися Мироненку.
10:26:16
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни,
"Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша
Україна".
Я спочатку до вас, Володимире Михайловичу. Ви зробили
сьогодні таке голосне зауваження, що ніхто там нічого не приватизує в
Кончі-Заспі. Документи знаходяться в бюро технічної інвентаризації щодо всіх
посадових осіб, про яких заявляли мої товариші. Це не я робив цю заяву, але про
те, що вони там і готуються, ми знали два місяці тому назад, як і про те,
скільки сьогодні машин охороняють чиї дачі.
ГОЛОВА. Давайте по темі.
КАРМАЗІН Ю.А. Так я по темі. Щоб ми не робили такі голосні
виголоси зразу з початку засідання.
ГОЛОВА. Я прошу вас не давати мені вказівки. Виступайте по
темі, будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.
ГОЛОВА. Я зачитав офіційну інформацію, яку отримав.
КАРМАЗІН Ю.А. А я вам теж кажу офіційну інформацію.
ГОЛОВА. Я ще раз прошу: виступайте по темі і не вчіть усіх
жити.
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати! Юрій
Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок
Віктора Ющенка "Наша Україна".
Чи є новий цей проект закону революційним? Звісно, ні, бо
він ще внесений ще в 2003 році. І не може бути революційним, тому що для того,
щоб встановлювати протиріччя, а саме метою цього закону нібито є встановлення
протиріч, він мав вносити зміни до чинного Митного кодексу. Це очевидно.
Ну, чому пішли знову шляхом тим, що скасувати закон, який був раніше, 2002-го року.
2002-го року 11 липня ми тільки прийняли, той закон скасувати, про порядок
ввезення, прийняти інший закон про порядок ввезення, тільки більш незграбніший,
більш ще реакційніший.
І я вважаю, що ми неправильним шляхом йдемо, треба було йти
шляхом тільки виключно внесення змін до Митного кодексу України. Особливо це
зараз актуально, і мій колега говорив тут про призначення пана Козака. Не він
призначав, не Іванюк призначав. Ну, хіба це не зрозуміло? Призначали... Він
такий же самий заступник через тире був. Так що, щоб ви знали просто для себе.
Так от, шановні народні депутати, я не буду голосувати за
цей законопроект, по-перше, з того, що він уже застарів, а по-друге, тому що
замість того, щоб закрити ті законодавчі діри, які існують для ввезення тих же
транспортних засобів на один рік з тих країн, які є з нами суміжними, ми і
зараз замість того, щоб трішечки зменшити податкові ставки на автомобілі, ми
сьогодні отримуємо, фактично, контрабанду під виглядом рішень судів і так далі,
всіх інших схем, які застосовуються. Нічого по припиненню цих схем не робиться
зараз в цьому проекті.
Крім того, цей законопроект передбачає звільнення від
оподаткування операцій з ввезення громадянами предметів на митну територію
України. Це також суперечить чинному законодавству. Тому я буду голосувати
проти прийняття цього закону. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую вам. Мироненко, фракція комуністів.
10:29:32
МИРОНЕНКО В.А.
Пятый избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция
Компартии Украины.
Уважаемые соотечественники, границы должны препятствием для
преступников, но не для честных граждан, которые пересекают границу то ли в
попытке выжить, то ли едут у гости.
Согласен с замечаниями Научно-экспертного управления и
предложением комитета в отношении законопроекта о порядке ввоза гражданами
предметов на таможенную территорию Украины.
Вместе с тем, хочу подчеркнуть следующее. Принятие законов,
касающихся порядков ввоза в Украину и вывоза из Украины, имеют чрезвычайно
важное значение, ибо наш общий дом под названием Украина должен иметь двери,
открываемые нами в интересах народа Украины. Пришедшая к власти в 1991 году
лукавая власть, лукавые корыстные борцы за капитализм, использовавшие идеи так
называемой либерализаци, обманувшие людей, превратили за 13 лет своего
правления наш общий дом, в котором проживает более 70 миллионов человек разных
национальностей, в непривлекательную хижину без дверей. В результате из Украины
реанимированный хищнический, жадный класс капиталистов вывез значительную часть
государственной собственности, обворовав наш народ . Приносит беды экономике,
народу Украины и массовый ввоз в Украину зарубежных товаров, часто плохого
качества, которые все больше вытесняют наши отечественные товары, ослабляя нашу
экономику.
Коммунистическая партия Украины, являясь партией
государственной направленности, всегда требовала прекращения этой преступной
либерализации, уничтожающей отечественную экономику. Вместе с тем, Компартия
Украины всегда настаивала и настаивает на более свободном прохождении через
границы Украины наших соотечественников, и прежде всего проживающих в Украине,
России и Белоруссии. Более того, мы настаиваем на ликвидации таможенной границы
между братскими народами. Миллионы украинцев проживают в братских республиках
России и Белоруссии. Правящие так называемые националисты, демократы и прочие
сторонники капиталистической направленности пытаются превратить границы между
братскими народами в жесткие границы, используя принцип: "Разделяй и
властвуй", - бубня о том, что народ стал свободным. Прекрасно сказал поет
Константин Фролов:
"Народ не может быть свободным, покуда он разделен.
Для клеветы открыты уши и под прикрытием знамен
ликуют низменные души, когда народ разъединен".
Фракция Компартии Украины настаивает на ликвидации
таможенных границ между братскими
государствами Украины, России,
Белоруссии. В этом заинтересован народ Украины и фракция Компартии Украины
настаивает также на более свободном прохождении и других границ ибо в этом также заинтересован народ Украины.
Я также предлагаю тщательно
продумать вот эту проблему, нельзя просто так отбросить ее, надо
тщательно продумать и принять разумный
и хороший закон в интересах народа и экономики Украины. Спасибо.
ГОЛОВА.Юрій Соломатін, фракція комуністів, будь ласка.
10:32:38
СОЛОМАТІН Ю.П.
Шановні колеги,
колись були такі часи, ми могли доїхати
до Чукотки або до Камчатки, але не могли доїхати до Брюсселю, тим більше
до Сполучених Штатів Америки, Нью-Йорку. Зараз все навпаки. І я хочу сказати в
зв'язку з цим наступне. Давайте згадаємо, коли повстали кордони між країнами,
незалежними державами колишніх колишніх республік Союзу РСР, і ми на цих
кордонах в себе відчували недолюдиною, коли "шманали" наші речі і
дивилися на нас так, як на ворога.
Зараз ця процедура стали більш ліберальною, але вона потребує врегулювання, з
одного боку, і на подальшу лібералізацію з тим, щоб людина, коли перетинає кордон, відчувала себе людиною, а
з другого боку, щоб держава, котра
залишається за нашою спиною, або для тої людини, яка в'їжджає з іншої
країни до нашої держави, відчувала відповідальною за те, щоб виконувати всі ті
закони, які існують. Тому я хотів би сказати, що ті виступи, які лунали саме з цієї трибуни, вони наложать лібералам
з стану дрібного середнього та великого
бізнесу, які люто виступали і виступають проти будь-якого контролю за
здійсненням їх бізнесової діяльності, у тому числі і при перетинанні кордону.
Так ми можемо дійти,
шановні, до того, що у нас залишиться
лише, крім держави, прапор, герб і
гімн, а всі інші питання не треба буде
регулювати. Давайте ми з вами не
дійдемо само до такого положення, до
такого стану.
Я хочу нагадати, що цей закон візувався відомим
лібералом-копом з команди "Озимого покоління" Хорошковським. Я не
вбачаю, що він там якісь дурниці міг запропонувати або не добачити.
Науково-експертне управління з урахуванням всіх тих
зауважень, які викладені, все ж таки пропонує прийняти за основу цей закон. І
тому з врахуванням всього викладеного я все ж таки схиляюся до того, що те, що
у прикінцевих положеннях є, і що критикувалося профільним комітетом. Все це
можна вилучити, але інші речі є доцільними, і
цей законопроект можливо було би
відправити на доопрацювання з тим, щоб він своє завдання по захисту держави
виконував. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги!
Прошу уваги! Обговорення законопроект 4067 про порядок ввезення громадянами
предметів на митну територію України завершено. Комітет пропонує
направити законопроект на доопрацювання. Прошу уваги, шановні колеги. Але
відповідно до Регламенту я спочатку поставлю на голосування пропозицію
про прийняття за основу. Комітет же пропонує на доопрацювання. Тому, прошу
уваги, ставиться на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту
Закону про порядок ввезення громадянами предметів на митну територію України (
реєстраційний номер 4067), прошу визначатися.
10:36:44
За-5
Рішення не прийнято. Я ставлю на голосування пропозицію
Комітету про направлення на повторне перше читання проекту Закону 4067, про
порядок ввезення громадянами предметів на митну територію України. Прошу голосувати.
10:37:17
За-102
Рішення не прийнято, законопроект відхилено.
Шановні народні депутати, в нас є три проекти законів, я зараз вам зачитаю,
прошу уваги, ми це питання
обговорювали, тим більше на погоджувальній раді. Це проект Закону про врегулювання
експорту деревини, проект Закону про мораторій на проведення суцільних вирубок та вивезення за кордон деревини та
пиломатеріалів, проект Закону про заготівлю деревини в лісах України. Ці
законопроекти нам потрібно обговорити,
з урахуванням того, що в нас до другого читання готується лісовий Кодекс, і щоб
ці документи, які ми розглядаємо не вступали в суперечність із Кодексом. Можливо,
ми б їх обговорили три разом усі, як ви думаєте? По процедурі, будь ласка,
Демьохін, мікрофон.
10:38:31
ДЕМЬОХІН В.А.
Владимир Демьохин, 184 округ, Херсон, Фракция партии
"Єдина Україна". Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, мы
только что рассматривали законопроект, который касался мытного Кодекса, а
сейчас мы будем три законопроекта рассматривать, которые касаются принятого в
первом чтении лесового Кодекса, при чем
все эти законопроекты носят экономический характер. Есть предложение: давайте
мы, все-таки, учтем эти законопроекты, не будем сегодня их рассматривать, а
учтем в лесовом Кодексе, потому что мы вот этими законами разрушаем Кодексы,
тот же митний, лесовой - это основополагающие законы. Я думаю, что было бы
очень правильно, даже если мы сегодня их обговорим, учесть все-таки их,
отклонить и учесть их в Лесовом
кодексе.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати, для того, щоб відхилити
законопроекти, ми ж обговорювали це питання на засідання Погоджувальної ради,
нам треба їх розглянути і відхилити.
Але ці законопроекти перебувають у Верховній Раді вже більше півтора роки. Тому
нам треба зараз, пропонується таким чином, щоб доповідь зробили по цим законопроектам автори, потім від
комітету виступили, ми їх разом обговорили, і Верховна Рада, щоб визначилася і
прийняла відповідне рішення. Тут пропонується перший законопроект прийняти за
основу, два інших відхилити. Немає заперечень? Давайте таким чином, тоді я
прошу для доповіді Валерія Івановича Самоплавського, підготуватися Юрію
Анатолійовичу Кармазіну і Роману Михайловичу Зваричу.
10:40:22
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
Даний законопроект
має актуальне значення для збереження рослинного світу країни, в його основу покладені два основні
моменти. Перше, заборона експорту деревини у круглому виді та пиломатеріалів
рідкісних, підкреслюю, рідкісних порід.
По-друге, запровадження видачі та пред'явлення при митному оформленні експорту деревини
сертифікату її походження у круглому
виді. Головними постачальниками на експорт деревини зазначені у проекті закону
є комерційні структури, приватні
підприємства та окремі громадяни, які
заготовляють її переважно шляхом самовільних рубок у лісах, лісосмугах,
садах, лісопарках та інших захисних
насадженнях. Структури лісового фонду країни, деревина експорт який передбачається заборонити складає менше двох відсотків. Державні підприємства
зазначену деревину практично не
експортують, а направляють її на внутрішній ринок для забезпечення вітчизняних
виробників меблів. Деякі з перерахованих деревинних порід занесені до Червоної
Книги України і їх заготівля заборонена, але вона, на жаль, проводиться і
особливо це стосується такої породи як
ялівець.
Необхідно зазначити, що викладені у проекті закону положення
мають вирішуватись з врахуванням міжнародних угод нашої держави - це стаття 20
Угоди про партнерство і спіробітництво між європейським співтовариством і
Україною, яка підписана та ратифікована Верховною Радою в 1994 році. Та стаття
20 ГАТ, які регламентують права країн на запровадження заборони експорту
товарів.
Перелічені в законопроекті деревні породи мають незначні
обсяги їх запасів в лісовому фонді. Тому прийняття цього проекту не несе
прихованого обмеження торгівлі. Що стосується запровадження сертифікату, тобто,
свідоцтва походження деревини, то реалізація цього положення законопроекту,
безперечно, позитивно вплине на стан ринку деревини в Україні.
Хочу зауважити, що Кабінет Міністрів України доручив
Держкомлісгоспу розробити механізм контролю реалізації лісопродуктів всіма
лісокористувачами та видачу сертифікатів про її походження. Робота вже
завершується.
Таким чином сертифікат стане єдиним документом для суб'єктів
підприємництва всіх форм власності. Проект
закону підтримав комітет Верховної Ради та Кабінет Міністрів. Прошу
підтримати, дякую за увагу.
ГОЛОВА. Так, дякую, запитання, очевидно, будуть.
Шановні колеги! Є запитання до Валерія Івановича? Будь
ласка, три хвилини запишіться.
На табло прізвище народних депутатів, що записалися, Ігор
Рафаїлович Юхновський, будь ласка, ваше запитання, фракція "Наша
Україна".
10:43:15
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Валеріє Івановичу!
Я взагалі вважаю, що експорт деревини, особливо експорт
пиловника має бути обмежений, в усякому разі має бути накладено на цей експорт
певне мито в залежності від
того, чи це дуб, чи це сосна і так
далі. Як ви дивитеся на накладення мита, як це робить Росія і всі інші країни
світу на вивіз пиловника закордон.
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.
Дякую за запитання.
Шановний Ігоре Рафаїловичу! На цю тему ми багато з вами
говорили, я стою на принципах одних, коли в 1991 році сталися події ті, які
сталися, Україна опинилася перед фактом у нас не було обладнання на якому
потрібно переробляти, а я стою на принципах глибокої переробки деревини, але,
на жаль, наша промисловість не випускала і не випускає до цих пір те
обладнання, яке конче необхідне. Тобто певна частина деревини повинна була
експортована, щоб ми на той час не брали застаріле обладнання з Росії, а брали
сучасне австралійське, австрійське, італійське, німецьке. Але вся виручка від
продажу деревини, підкреслюю, 100-відсоткова повинна йти на технічне
переоснащення деревопереробної галузі. Це - моя позиція.
ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, фракція комуністів, будь
ласка, ваше запитання.
10:44:47
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України,
Херсонщина.
Шановний доповідачу, як ми знаємо, Верховною Радою прийнято
в першому читанні Лісовий кодекс. В якій мірі законопроект, який ви
представляєте, співпадає із ідеєю Лісового кодексу?
І друге: чи не вважаєте ви, що настав час, коли землі, що
знаходяться під лісополосами, поблизу автодоріг і так далі, слід закріпити за
Державним комітетом лісового господарства? Інакше сільські ради сьогодні без
коштів, без кадрів не в змозі захистити відповідні лісополоси. А це може стати
майбутньою бідою для держави. Дякую.
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І. Дякую за два запитання.
Доповідаю по першому - відносно Лісового кодексу. Дійсно,
всі три закони, які сьогодні ідуть, вони в певних частинах і будуть враховані
при прийнятті Лісового кодексу. Але чому ми це питання виносимо в стіни
Верховної Ради разом з депутатами Іванчо і Балогою, бо це Закарпаття депутати?
Тому що такі цінні породи на Закарпатті, як черешня, горіх та інші, вони
нещадно вирубуються в першу чергу в садах, лісополосах. І нам треба ввести
норму дії цього закону уже з першого січня біжучого року, тому що Лісовий
кодекс буде прийнято дещо пізніше - через декілька місяців і буде введений в
дію з першого січня 2006 року. Ми чекати не можемо. А так питання поставлено
вірно.
Відносно земель. Сьогодні тільки 72 відсотки всіх лісів в
Україні надані в користування Державного комітету лісового господарства. 28
відсотків - це ліси колишніх колгоспів, радгоспів, аерооб'єднань і так дальше,
більш як 50 користувачів. І якщо це питання лісополос вирішувати, а їх більше як 400 тисяч, а точніше 430
тисяч, потрібно прийняти одне рішення: всі ліси повинні бути закріплені для
ведення лісового господарства за державними структурами. Це для того, щоб
зберегти ці ліси.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпано. Валерій Іванович, сідайте,
будь ласка.
Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, щодо законопроекту
3137, ви як автор проекту закону.
10:47:29
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,
"Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша
Україна".
Шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, що маже два
роки тому я зареєстрував цей законопроект, в лютому 2003 року. Але все було
зроблено для того, щоб він сюди попав до вас через два роки, щоб потім обріс
альтернативними законопроектами і так далі.
І чому це сталося, чому я взагалі пішов в цю проблематику? Я
пішов в цю проблематику, тому що побачив, що робиться в Криму, що робиться в
Карпатах, що робиться в Чернігівській, в Черкаській, в інших областях, в
Київській області. І проаналізувавши цю ситуацію, і проаналізувавши звернення
громадян України про збереження лісів, я вніс цей проект закону.
Шановні народні депутати, найбільш рентабельна сфера
діяльності сьогодні - лісозаготівля - продається підприємницьким структурам,
які закупляють лісосіку на.................і своїми силами розробляють, беруть
лише високоякісну деревину, вивозять її за кордон, а решта продукції
залишається і розкрадається.
За даними митних органів, високосортної деревини вивозиться в
рік більше, ніж розрахункова лісосіка, що дає право на вирубку. Як це стало
можливо? Яскравим прикладом, до чого це може призвести, неконтрольовані вирубки
лісів та погоня за наживою є екологічна катастрофа в Закарпатській області
1998, 2001 року, та й 2002 року.
Я думаю, що Президент України Віктор Ющенко мав зараз
можливість переконатися в Карпатах, що залишилося від лісів. Я хотів би, щоб ви
знали, що в швейцарських Альпах паводок, подібний до закарпатського, стався
майже 200 років тому. Зрозумівши причину лиха, керівництво цієї країни вже тоді
відмовилося від суцільних рубок у горах. І сьогодні Швейцарія має цілком
збережені лісові ландшафти без облисілих, еродованих гірських схилів та й
зменшується вплив природних катаклізмів. Адже вдумайтеся, гірська Швейцарія за
площаддю 41, 3 тисяч квадратних кілометрів щороку заготовляє 7 мільйонів
кубометрів деревини, а українські Карпати за площею 37 тисяч квадратних метрів
заготовляють усього 2,2 мільйони кубометрів.
Річ у тому, що у Швейцарії рубки ведуться у межах природного
приросту . Тільки вибіркові або котловані і малі за площею із застосуванням
повітряно-трелювальних установок. Деревина заготовляється лише взимку. До речі,
так же було і за часів, коли частина нашої території належала до
Австро-угорської імперії.
Ми, заготовляючи втричі менше деревини, завдаємо шкоди
природі у десятки разів більше, вирубаємо, в основному, у безсніжну пору року і
всуціль, до того ж із застосуванням гусеничної техніки.
У лісовому фонді уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ
та інших водних об'єктів в установленому порядку згідно з чинними нормативами
виділені захисні смуги лісів. Але, не зважаючи на те, що площа лісів, що
виконують водоохоронні функції, складає 392 тисячі гектарів, а в цілому лісів
першої групи, які мають переважно природоохоронне значення, 6 мільйонів
гектарів або 56 відсотків загальної площі.
У попередні роки підприємства Держлісгоспу створено було
понад 100 тисяч гектарів захисних насаджень уздовж берегів малих річок.
Практично, була завершена ця робота на землях державних лісогосподарських
підприємств. Уздовж берегів водосховищ створено було більше 90 тисяч гектарів
захисних насаджень.
Проте, ці питання зараз абсолютно зупинені, вирішення
питання. Це пов'язано як із значним скороченням обсягів фінансування, так і
фактичним припиненням передачі земель під заліснення. Сучасні щорічні обсяги
створення захисних лісових смуг уздовж берегів складають лише 1,6 гектарів на
рік при загальній потребі щодо їх створення в обсязі сотень тисяч гектарів.
Саме тому якщо в 50-м у році
протиерозійні насадження та лісосмуги закладали на площі, відповідно, 60
та 52 тисячі гектарів, то в 2002-2003
роках такі роботи було здійснено в значно менших обсягах - 10,6 і 0,6 тисяч
гектарів. Тобто, відповідно 6 і в 100 разів менше. Оце все створює негативну
ситуацію. Саме тому я запропонував, а
Науково-експертне управління вважає, що можна прийняти закон за основу, запропонував заборонити з метою
збереження корисних властивостей ввести мораторій на проведення рубок, користування строком на... і
вивезення деревини за кордон строком на 10 років. Вибіркові, поступові та суцільні рубки проводяться лише для
постачання споживачам в Україні і.......
ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити. Вам ще треба закінчити,
так? будь ласка, мікрофон.
КАРМАЗІН Ю. А. Шановні народні депутати! Пропонується
заборонити всім суб'єктам господарювання вивозити за кордон пиломатеріали,
дозволити вивозити виключно готову продукцію у вигляді меблів і виробів,
готових до споживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Саме це плюс
контроль, який буде, плюс відновлення тих процесів по
відновленню лісів воно вплине якісно на всю нашу якість нашого з вами життя, на захворюваність населення, і це
буде зразу ж і приріст населення, тому що
зменшиться смертність від того, що відбувається. Зараз тільки прийняття
таких рішучих кроків потрібно, з одного боку, для того, щоб підняти
промисловість, а з другого боку, щоб зберегти екологію і здоров'я нашої нації.
Дякую.
ГОЛОВА. Будь ласка, запитання, шановні колеги, до Юрія
Анатолійовича є? Запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів,
що записалися. Ігор Рафаїлович Юхновський, фракція "Наша Україна".
Будь ласка, ваше запитання.
10:54:06
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Юхновський, "Наша Україна".
Взагалі все правильно, і новий Лісовий кодекс треба зробити,
У тому Лісовому кодексі найважливіше є
охорона лісу і лісова охорона, яка має грати автономну. Але я хочу
звернути вашу увагу. Справа у тому, що
є штучні ліси, і ці штучні ліси
засаджуються на певній території. Вони одночасно старіють. І якщо вік лісу стає
зрілим, його треба конче весь рубати, інакше він буде знищений із-за того, що
всі дерева мають однаковий вік. Те, що
ви говорите про виборочну вирубку, то це тільки тоді, коли ви маєте справу з природним лісом. Природний
ліс треба рубати виборочно, а штучний ліс треба рубати по площі. Як ви думаєте?
КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую вам, шановний Ігорю Рафаїловичу. Але
мова йде про те, що цей закон є такий
превентивний: зупинити просто те, що відбувається зараз. Він не може бути внесений до Лісового кодексу, ви
розумієте. Це закон, який забороняє. Але раз з тим у статті 2 ми дозволяємо,
тут записано так, цитую: "Дорубки для
внутрішнього користування призначаються лише пошкоджені, усихаючі,
низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм
станом, і насадження, які вийшли із-під сочки". От так ми ставимо питання.
Тепер, що стосується
до того, щоб не руйнувався природний шар грунту, що знищує природні
поновлення лісу. "Трелювання деревини
та рубки у горах проводити вибірково і лише у зимовий період". Тобто, як
ми бачимо, що краща машина на Заході? Чому ми не бачимо, що краще законодавство
існує у Швейцарії. Там написано: вибірково і виключно у зимовий період. Чому у
зимовий, зрозуміло. Щоб по грунту, грунт не знищувати. Так давайте так же
зробимо і у нас. Ми це передбачаємо у
пункті другому. Але, в принципі, сьогодні я бачу, що можна було вже і з'єднати ці два, три законопроекти можна було
з'єднати. Але коли я подавав, то інших
не існувало. Це був лютий місяць 2003 року. Дякую.
ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, Фракція комуністів.
10:56:43
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Дорогонцов, підтверджую, Фракція комуністів. Шановний Юрій Анатолійович, я пригадую аналогічну історію з введенням
мораторію на будівництво, реконструкцію
та введення в дію атомних електростанцій, такий Закон, така постанова була
прийнята в 1990 році і вона нанесла не поправну шкоду нашій електроенергетиці.
Чи не чекає нас і така доля з мораторієм
на суцільні рубки лісів. Я згоден з Вами в тому сенсі, що ми вирубаємо цінні
породи, а потім там виростає
дрібнолісся, абсолютно якісь сорняки, дерево, яке не має такої цінності. А щоб
дочекатися повноцінного лісу, треба 70 - 80 років. Я би вважав за потрібне
прийняти за основу перший законопроект, а все...
ГОЛОВА. Будь ласка.
КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую Вам за питання, я ще раз кажу всі три
Закони потрібні, і всі їх треба зводити до купи так чи інакше, тут не зважаючи
на авторство, але щодо вашого порівняння з мораторієм на будівництво атомних
електростанцій, мені здається він абсолютно не доречний, тому що то були
абсолютно інші умови, Ви пам'ятаєте, коли треба було розглянути: що то за
ве..., що то був за такий у нас реактори були і зараз,
Ви знаєте, наші
герої України взагалі без документації, без нормального фінансового
обгрунтування закінчили будівництво і дай боже, щоб було ще все нормально. Бо
Ви знаєте: як судився з ними народний депутат Андрій Деркач і дії Держкомітету,
який займається регулюванням атомної енергетики визнані не законними судом і
всі суди вступили вже в законну силу, тому порівняння не зовсім правильне. А
якщо ми будемо тягнути з прийняттям любого з цих законів, то скоро нічим буде
дихати і скоро все вивезуть, бо все із-за того, що там чорний нал іде. Звідси
вивозять, по 100 гривень показують, а там 100 доларів кубометр, от така різниця
іде, ви розумієте. Тому від цього все, від наживи.
ГОЛОВА. Дякую Юрій Анатолійович. Сідайте, будь ласка. Час
вичерпаний.
Роман Михайлович Зварич, будь ласка, обгрунтування законопроекту
3672, автором якого ви є. Будь ласка.
10:59:45
ЗВАРИЧ Р.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.
Вашій увазі пропонується законопроект про заготівлю деревини
в лісах України за реєстраційним номером 3672.
Відносини у даній сфері регулюються Лісовим кодексом
України, Законом України про охорони навколишнього природного середовища та
цілою низкою підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів
України.
Необхідність зазначеного законопроекту обумовлена тим, що
протягом останніх десяти років у Карпатах проходить масове безконтрольне вирубування лісів, що завдає
значної шкоди лісовому господарству та
довкіллю Карпатського регіону.
Безконтрольне використання лісових ресурсів призводить до зниження
природоохоронного потенціалу лісів, знищення їх біологічного розмаїття,
негативного впливу на стан ............. та інших природних ресурсів, поширення
ерозії грунту.
Особливо тривожним є
зниження стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів середовища. Окрім того, викликає
велике занепокоєння діяльність великої кількості незареєстрованих пилорам, які
у своїй більшості працюють на нелегально спиляній деревині, а також діяльність
великої кількості тимчасових лісокористувачів, які заготовляють деревину
з порушенням всіх встановлених правил та норм. У Карпатах ведуться протизаконні суцільні рубки лісу.
Розміри лісо........ перевищують допустимі норми, порушуються правила рубки
деревини та її трелювання, ігноруються норми збереження природного приросту,
лісосіки не розчищаються належним
чином, ведеться занижений облік
заготовленої деревини, не здійснюються заходи по штучному відновленню
лісів, вирубуються прибережні захисні смуги і водоохоронні зони, в лісах
влаштовуються самовільні сміттезвалища, порушуються вимоги щодо природних площ
на відведених лісосіках для обліку та контролю природного приросту.
Внесений на розгляд Верховної Ради України проект Закону
України має на меті: перше - визначити правові засади здійснення заготівлі
деревини в порядку спеціального використання лісових ресурсів України; два -
встановити правила визначення розподілу і освоєння лісосічного фонду та
ефективного контролю під час здійснення заготівлі деревини та її обігом до
першої переробки; три - посилити відповідальність суб'єктів ведення лісового
господарства з метою недопущення правопорушень у цій сфері і четверте -
припинити безконтрольне вирубування лісів України.
Загальна характеристика і основні положення проекту
наступні. Предметом правового регулювання запропонованого законопроекту є порядок
заготівлі деревини в лісах України. Зазначений законопроект передбачає
проведення заготівлі деревини виключно лісокористувачами, тобто
спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами, і належить до сфери
управління Державного комітету лісового господарства України.
Право заготовляти деревину також надано лісокористувачам,
іншим юридичним та фізичним особам, наприклад фермерам із спеціальною
підготовкою, яким надано лісовий фонд в концесію. При цьому лісокористувачу
надано право на договірних засадах залучати інших господарюючих суб'єктів для
виконання робіт, пов'язані із рубкою та заготівлею деревини. Однак,
відповідальність за неналежне чи за належне проведення рубки покладається на
основного лісокористувача. Зазначена норма стимулюватиме лісокористувача
належним чином заготовляти деревину, оскільки передбачаються суворіші
покарання.
Виходячи з того, що тимчасові лісокористувачі позбавляються
права самостійно заготовляти деревину, її можна замовляти у основного
лісокористувача. При цьому деревина випускається виключно із складу-пункту
відвантаження, переробки або іншого складу, зазначеному у лісорубному квитку і
на всю партію видається свідоцтво
заготовленої деревини, що посвідчує
правомірність її заготівлі і супроводжує її до першої переробки.
Переробка деревини, на яку немає такого свідоцтва, вважається незаконною.
Мій законопроект вносить зміни до Лісового кодексу та
Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення
відповідальності учасників ведення лісового господарства. Реалізація
запропонованого законопроекту не потребує жодних додаткових бюджетних витрат.
Враховуючи вищенаведене, пропоную проект закону про
заготівлю деревини в лісах України прийняти за основу з метою врахування якраз
цього законопроекту при остаточній редакції Лісового кодексу України. Така
юридична практика допускається і тому я пропоную...
ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ.
ЗВАРИЧ Р.М. Я вже
завершив.
ГОЛОВА. Так, будь ласка, запитання, шановні колеги, до
Романа Михайловича. Запишіться, будь ласка, три хвилин на запитання.
На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ігор
Юхновський "Наша Україна", будь ласка.
11:05:18
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Я дякую долі, що то третій раз я по лісу виступаю, бо
ми ліс дуже докладно вивчили.
Романе Михайловичу! Все це, що ви сказали є дуже розумно,
але чи не надається лісгоспам забагато прав? Самі мають право рубати, самі
мають право відпускати, самі себе контролюють. От, наприклад, в інших країнах,
в Польщі чи в інших країнах, а зараз і в Росії вводиться таке правило, що
місцеві ради, зокрема, районні адміністрації чи місцеві ради все-таки мають
право певного контролю за тим, як відбувається вирубка лісу. І крім того, вони
одержують певний доход від того, що на їх території вирубується ліс.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Якраз зараз ситуація
така є в ..., де немає жодного
контролю.
Практично робиться все без контрольно за хабарі і можна
просто вирубувати суцільні площі лісів
в Карпатському регіоні ніхто не займається пересаджуванням нового лису і
таке подібне. Вирубуються елітні лиси у навіть у національному... Карпатському
національному парку.
Мій законопроект зводиться до того, щоб якраз виключне право
на господарство, на лісове господарство покласти на основного лісокористувача, тобто на Держлісгоспи.
Натомість контролюючі функції пропонується перекинути на
іншу структуру, якраз я би пропонував, щоб цю структуру ми визначили при
остаточній редакції остаточному схваленні Лісового кодексу України.
ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, будь ласка.
11:07:15
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Дорогунцов, фракція Компартії України.
Шановний Романе Михайловичу!
Ми з шкільних років звикли читати лозунг "Ліс - наше
багатство". Це, дійсно, наше дуже і дуже цінне багатство. І протягом
останніх, особливо 14-ти років воно винищується страшенно, і тут я з вами
згоден.
Як ви поставитеся до того, щоб всі ліси, як це було в
попередньому Лісовому кодексі, були оголошені державною власністю і
підпорядковані центральному органу в області лісового господарства, но всякі
дозволи на лісокористування щоб видавалися тільки за згодою Міністерства
екології, тобто Мінекології? Щоб був контроль суворий за цим, бо ми
проголошуємо контроль, але хто це буде здійснювати, не вказуємо.
От такі дві організації.
ЗВАРИЧ Р.М. Я зрозумів.
Я можу тільки сказати, що концепція, яка закладається в цьому
законопроекті, збігається по суті з тим, що ви щойно сказали. Тобто концепція зводиться до того, щоб
взагалі все господарство лісового фонду України перекинути на Держлісгоспи,
посилити відповідальність, я, до речі, пропоную значно посилити
відповідальність, яке буде нести якраз лісове господарство у відповідному районі, навіть кількакратно посилюється
відповідальність за те, що там діється, на їхній території.
Зараз ми маємо таку ситуацію, де дозволи видаються якраз
районними держадміністраціями, практично не районними, обласними, де практично
губернатор власним рішенням видає лісовий квиток. Як ви розумієте, це є
відкрита дорога для хабарництва, робиться, що тільки хочеться.
В моєму окрузі в Карпатах я вам можу розказати, як
вирубувалися трьохсотлітні дуби, яких я сам на очі бачив. Ніхто не хоче понести
за це відповідальність, прокуратура відмовляється відкривати кримінальні
справи, тому що немає встановленої відповідальності.
Тому мені видається, що потрібно поставити край, кінець
цьому явищу і все ж таки навести порядок у цій сфері.
ГОЛОВА. Романе Михайловичу, дякую. Час вичерпаний, дякую
вам.
Від комітету щодо законопроекту 3590 Майко Віталій Іванович,
голова підкомітету Комітету з питань промислової політики та підприємництва.
Підготуватися Валерію Івановичу Самоплавському щодо інших законопроектів двох.
Три хвилини, будь ласка.
11:10:12
МАЙКО В.І.
Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців.
Я думаю, що об'єднання цих трьох проектів в один розгляд не
дуже стосується першого цього проекту, бо цей проект стосується 1,7 процента
від експорту всього лісового господарства України. В той же час, цей проект має
більш екологічне значення, значення для збереження рослинності в наших лісах
України.
Ми думаємо, що цей проект треба прийняти за основу. І він
стосується тільки збереження і заборони експорту такої деревини, як акація,
береки, вишні, груші, горіх, каштан і деяких інших, яких просто дуже мало в
Україні і які заготовлюються сьогодні приватними підприємцями, і не
зберігається ця частина лісу у нас в Україні. Тому цей закон може бути
прийнятий. Економічно ніякого значення,
це ні на які економічні показники не впливає, і мені здається, що треба його прийняти
за основу як закон. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Віталій Іванович. Сідайте, будь ласка.
Валерій Іванович Самоплавський щодо
законопроектів 3137 та 3672.
11:11:55
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І.
Шановні народні депутати! Комітет з питань екологічної політики, природокористування та
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи уважно і всебічно, в першу
чергу, з урахуванням екологічної значимості проведення рубок розглянув
законопроект, внесений народним депутатом Кармазіним. Представлений
законопроект для розгляду регламентує 3
основні моменти. Це мораторій на
проведення рубок головного
користування, заборона реалізації продукції суб'єктами господарювання і
заборона заготівлі деревини суб'єктами господарювання недержавної форми
власності.
Сьогодні в Україні заготовляється всіма видами рубок біля 13 мільйонів кубометрів деревини. Ці
обсяги заготівлі визначаються, виходячи із стану лісів, відповідно до
чинного природоохоронного
законодавства. Вони затверджуються спеціально уповноваженими державними
органами і урядом України, відповідно до вимог лісового законодавства.
Сергій Іванович, Мінприродою і Кабінетом Міністрів
затверджуються лісосіки у кожному підприємству. Свідченням цього є показник використання щорічно приросту запасів деревини. За останні роки в
Україні при прирості 35 мільйонів кубометрів - я хотів би, депутати, щоб ви
запам'ятали цю цифру - вирубується лише біля 40 відсотків, в той час як,
наприклад, в Австрії, Угорщині, Швеції, Швейцарії та інших країнах він
становить 50 і 70 відсотків. І абсолютно правий депутат Кармазін, коли говорив
про те, що в Швейцарії в декілька разів заготовляється більше деревини. І коли
наша економіка, а я вірю в це, розпочне вставати і встане з колін і буде
потреба в деревині, є в лісах можливість в 2 рази наростити ......... заготівлю
деревини. Тобто, заборона рубок Головного користування на 10 років не збереже
лісові масиви від самовільних рубок, бо вони є результатом людської свідомості,
соціального їх становища та порушень законодавства у сфері реалізації
продукції, а то і прямої корупції. Самі рубки головного користування можна
прирівняти до фактичного сезону збору врожаю. Я не думаю, що у когось буде бажання
залишити бажання пшениці на весну наступного року, втрати будуть явні і
незаперечні. Готовий до збирання спілий врожай деревини по проекту закону
повинен залишатися на корені ще на 10 років. За цей період він втратить
економічну цінність, а держава реальні гроші.
У запропонований редакції законопроекту поза законом будуть агроформування, яким
надані лісові масиви у користування.
Разом з цим ми вважаємо, що при розгляді у другому читанні проекту Лісового
кодексу України необхідно підтримати положення
статті 4.
З огляду на зазначене, та враховуючи негативні висновки
комітетів Верховної Ради України, Кабміну України комітет рекомендує Верховній Раді України відхилити
зазначений законопроект.
ГОЛОВА. І тепер по другому. Будь ласка, мікрофон.
САМОПЛАВСЬКИЙ В.І. Комітетом розглянуто проект Закону про
заготівлю деревини у лісах України, внесений народним депутатом Зваричем,
який пропонує більш детально врегулювати
заготівлю деревини у лісах України.
Проте, порядок заготівлі деревини, як вид використання
лісових ресурсів, в цілому врегульований чинним законодавством України. Питання, на вирішення яких
спрямований запропонований законопроект,
не може бути предметом окремого
законодавчого акту. Слід зазначити, що у представленому проекті закону,
висловлено ряд пропозицій, які заслуговують, які обов'язково будуть враховані
при прийнятті у цілому Лісового кодексу ........ впровадження до лісового
законодавства. З багатьма комітет згоден. Ми думаємо, їх доцільно врахувати при
доопрацюванні до другого читання.
Разом з тим очевидно, що
ряд положень проекту закону не можуть бути прийнятими через те, що вони вносять різночитання до існуючого законодавства. Наприклад, це
положення про надання лісового фонду у концесію. Я не буду заглиблюватися, скажу тільки одне.
Надання лісу у концесію було
запропоновано австрійською стороною в
Івано-Франківській області. І ми знаємо, який громадський осуд набула дана пропозиція. Були підняті наукові
заклади, місцеві органи влади,
державний Комітет лісового господарства, виступив категорично проти. В
нас не лісова країна і ми не можемо впроваджувати в себе концесію. Я думаю, що ми з паном Зваричем спільного знаменника до
цього дійдемо. Також важко погодитися з пропозицією про встановлення ліміту
лісничного Фонду України на 10 років. Він повинен бути тільки по рокам, не може
бути прийнятною пропозиція щодо зарахування до лісосічного Фонду деревини, яка
ізготовляєьться в результаті рубок пов'язаних з веденням лісового господарства.
Наш комітет вважає помилковою пропозицію законопроекту про
обласних управлінь лісового господарства в обстеженні насаджень для визначення обсягів рубок, пов'язаних з
веденням лісового господарства та інших
роботах по організації виконання цих рубок. Ми також не можемо погодитися
з пропозицією законопроекту про
відведення та оцінку лісосічного фонду після його розподілу. Це положення не
виправдане через те, що не дозволить своєчасно, тобто до 1 січня забезпечити лісокористувачів лісосічного фондом та
планувати при підготовці проекту державного бюджету. З огляду на зазначене та
враховуючи негативні висновки Кабінету
Міністрів та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради до
законопроекту Комітет вважає за
необхідне рекомендувати Верховній Раді відхилити його як недоцільний. В той же
час я ще раз пропоную і звертаюся, Романе Михайлович до вас, щоб ми разом
підготували відповідні пропозиції до включення нової редакції лісового Кодексу,
за що я буду вдячний. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую, Валерій Іванович. Шановні народні депутати,
доповіді і співдоповіді щодо законопроектів завершено переходимо до
обговорення. 15 хвилин, будь ласка, Володимир Яворівський, Фракція "Наша
Україна" запрошується до виступу. Підготуватися Володимиру Пузакову. По
трьох законопроектах ми ідемо.
11:18:40
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони,
Львівщина, Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна". На території мого
виборчого округу дуже багато лісів. Ія хочу відразу сказати, що о цих три законопроекти, які запропонували наші колеги і винесли їх
сьогодні на обговорення, це, власне
кажучи, дуже такий гострий імпульс, дуже гострий відгук на трагедію
українського лісу. Інакше це і не назвеш. Я взагалі вважаю, що за історією українського лісу можна читати
українську історію ХХ століття, починаючи з тих пір, коли вирізували і
вирубували ліси за ідеологічними вказівками для того, щоб значить легалізувати
бендерівців і закінчуючи сьогоднішньому
авантюристами. Ми прекрасно розуміємо, і сьогодні кожен закарпатець вам пояснить, чому у Закарпатті такі драматичні повені, яких
раніше ніхто ніколи не знав. І вам кожен рядовий закарпатець скаже, що, ну
Медведчук же виграв вибори у нас, уклав гроші у вибори, а тоді ж треба було
відбити назад ці гроші. От і відбив, от і повирубували ліси, ось і маємо
повіні.
Досі у мене стоїть перед очима та абсолютно новітня
раціоналістична система лісівництва, яка, скажімо, ж у фінів. У самісінському
центрі по радіусу десь 200-300 кілометрів лісовик у самісінькому центрі
збудовано поселення для лісівників, для лісорубів. Вирубується один
сектор, засаджується, переходять на
інший сектор. І так по колу, поки
доходять сюди, цей ліс уже підріс, підріс знову. Нам, звичайно, про таке треба тільки но мріяти і мріяти.
Перший законопроект, звичайно хоче врегулювати
експорт деревини, це справді дуже потрібно. У моєму окрузі, це і
територія Яворівського полігону, якщо хочете навіть територія заповідного
лісопарку Яворівського, де вирубуються найцінніші сьогодні породи дерев і,
вслухайтеся, із них роблять шпали і шпали вивозять до Польщі, а через 3-4 місяці із Польщі завозять до України уже
готові меблі, які коштують у десятки разів дорожче. Звичайно, що з цим
варварством потрібно боротися. І мені здається, що у цьому законопроекті є саме ось таке зерно. Я при всій моїй любові
до Юрія Кармазіна, мого колеги, я вважаю, що все-таки 10 років - це надмірний і, звичайно, романтизм і, мабуть, так
далеко зазирати не варто, але ми сьогодні, здається, всі прийшли до одного
єдиного висновку: треба всі ці розумні речі з кожного закону внести до Лісового кодексу нашого і все стане на свої
місця. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів підготуватися
Івану Зайцю.
11:21:53
ПУЗАКОВ В.Т.
Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії
України. Кіровоградщина.
Незважаючи на обмеженість власних лісосировинних ресурсів в
Україні, експортні поставки деревини особливо цінних порід в не обробленому виді за останні роки зріс
майже в 5 разів. Особливий ріст експорту спостерігався в 2001 році і складав
183 мільйони доларів США, а в 2002 році зріс на 25 відсотків. Такого не
спостерігається ні в жодній країні
світу. Експортуючи продукцію лісосировини в необробленому виді, вивозячи
кругляк та пиломатеріали, на жаль, і не думають, що разом з цим і вивозять і
робочі місця. Не секрет, що найвищий рівень безробіття - до 50 відсотків, якраз
в регіонах Західної України там, де половина працездатного населення були
зайняті на лісорозробках. А тепер ми тільки пожинаємо плоди і маємо те, що
найбільша кількість мешканців Західної України знаходиться на заробітках по
всьому білому світу. Якраз таке керування в лапках і призупинило розвиток
деревообробної промисловості в країні. Не секрет, що гіганти цієї промисловості
та меблеві комбінати сьогодні знищені, а було їх біля 7 тисяч по Україні, а ті,
що лишилися сьогодні працюють лише на 20 відсотків своєї потужності, бо немає
сировини. А в погоні за наживою забуто про особливу роль лісу в природному і
екологічному оздоровленні навколишнього середовища. Знищуючи ліси забули про
ерозійні процеси, які призупинити сьогодні надто складно та і ніхто про це не
думає, адже зникають лісосмуги, вирубка лісів ведеться безпланово, але
по-хижацькому.
В Кіровоградській області проведена значна робота по захисту
лісонасаджень, але цього недостатньо для підтримання екологічної безпеки
навколишнього середовища для розвитку деревообробної промисловості. Починаючи з
2000 року, в області спостерігається різке скорочення асигнувань Державного
бюджету на захисне лісорозведення. В нинішньому році витрати лісового
господарства із бюджету покриваються лише на 25 відсотків. Свої власні кошти, а
це 75 відсотків, лісове господарство області заробити сьогодні не в змозі і
виживає лише за рахунок вирощення крупномірного посадкового матеріалу для
озеленення.
Проблем з кожним днем прибавляється і вони ускладнюються.
Але професійні працівники мають надію, що доопрацювання даних законів сприятиме
розвитку загальнодержавної програми "Ліси України" дозволить вести
рішучу боротьбу з самовільними вирубками лісу, раціонально використовувати
лісосічний фонд України та відродить деревообробну та меблеву промисловість.
Дякую.
ГОЛОВА. Так, дякую вам.
Іван Олександрович Заєць, фракція "Наша Україна", запрошується
до виступу. Підготуватися Мироненку.
11:25:05
ЗАЄЦЬ І.О.
Іван Заєць, Українська народна партія, фракція Ющенка.
Маємо три законопроекти. Образно я їх тільки назву - це
Самоплавського, Кармазіна і Зварича. Якщо говорити про законопроект Зварича, то
я б його переніс би до проекту Лісового кодексу, і він би там би знайшов собі
місце. Тому я буду аналізувати два законопроекти - це Самоплавського і
Кармазіна.
По суті, ці два законопроекти регулюють один предмет. І якщо
говорити про законопроект Кармазіна, то Кармазін пропонує заборонити рубки
головного користування. Він пропонує заборонити вивіз деревини за кордони і
навіть пиломатеріалів. Я думаю, що це є крайня позиція, але мотиви цієї
крайньої позиції мені зрозумілі, тому що те, що відбулося сьогодні за 10 років
у наших лісах, то треба сьогодні подивитися і саме з таких позицій, про які
говорить Кармазін.
Постраждали ліси ще й дуже: хаотичні рубки, самовільні
рубки, захаращення. Подивіться, що робиться з лісосмугами? Сьогодні не можна по
гриби ходити у Карпатах, таке захаращення цих лісів. Тому там рубає хто хоче і
як хоче, і куди хочуть, туди вивозять. Тому така постановка питання крайня вона
можлива, але вона сьогодні є нереальною.
Що треба взяти із
законопроекту Кармазіна, так це те, що він
пропонує заборонити будь-які рубки у лісах першої групи захищеності,
тобто в лісах, які виконують дуже цінну водоохоронну, захисну,
санітарно-гігієнічну чи оздоровчу функцію. І тут так само дуже є складна
ситуація.
А тепер щодо законопроекту Самоплавського. По суті, цей
законопроект Самоплавського нічого, по суті, не змінює, тому що центральним є
тут стаття перша, де дається визначення термінів. І саме у визначеннях термінів
говориться, що цінні та рідкісні породи дерев - це акація, береза, вишня,
груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешня, явір, ялівець. Але тут немає ні
дуба, ні ясена, ні бука.
Якщо мені хтось скаже, що дуб, який, наприклад, савранські
дуби стримують похід степу у лісостеп, це є не цінні породи, я з цим ніколи не
погоджуся.
Якщо ми візьмемо, наприклад, ясена, я з цим так само не
погоджуся, чи буки, які сьогодні стримують наші гори, наші Карпати. Тому я вважаю, що треба обов'язково ці три,
принаймні, породи, внести до категорії цінних.
І друге, це забороняється вивіз деревини у круглому виді
саме для цих цінних та рідкісних порід.
Тому, фактично, це законопроект спрямований на те, щоб залишити все так,
як є, бо вже сьогодні вишні немає,
черешні немає, підіть по дубах ... по деревах у Закарпатті, подивіться, була і
сьогодні її вже немає.
Тому, шановні друзі, я би пропонував так: ці три
законопроекти відправити до нашого кодексу лісового, і там все це
умістити. Але я подякував би авторам за
ініціативу, зокрема, і Кармазіну...
ГОЛОВА. Дякую, Іван Олександрович.
Віктор Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Миколі Шершуну.
11:28:22
МИРОНЕНКО В.А.
Пятый избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция
Коммунистической партии Украины.
Я скажу о том, что меня тревожит, с чем согласен. Разделяю
точку зрения о необходимости моратория по поводу вывоза за рубеж пиломатериалов
и древесины. На мой взгляд, это соответствует интересам народа Украины,
интересам развития отечественной экономики и решению экологических проблем.
Вывозить надо не сырье,
полуфабрикаты, а готовую продукцию, что, конечно же, обеспечит развитие
наших, отечественных предприятий, увеличение доходов нашей страны.
По поводу принятия законопроектов, касающихся регулирования
вывоза пиломатериалов, древесины хочу сказать следующее. Ну, во-первых, любое
регулирование закономерно будет связано с ростом коррупции. Это первое. Второе:
как я уже говорил, в конечно итоге все равно мы прийдем к тому, что сам по себе
этот вывоз древесины и пиломатериалов будет сдерживать развитие отечественных
предприятий дереперерабатывающей промышленности. Ну, и в-третьих, давайте
обратим внимание на структуру вывоза нашего, который уже сложился к этому
времени, и цифры. Экспорт в 2001-2002 годах составляв 52 процента, а в 2003
году уже 55 процентов валового внутреннего продукта. Те, кто говорит о том, что
надо радоваться этому, лукавит. Ведь этот факт свидетельствует о сужении нашего
внутреннего рынка, низких потребительных способностях населения Украины, его
низком жизненном уровне. Экспорт нам в определенном отношении нужен, но необходимо
стабильное развитие внутреннего отечественного рынка.
Почему продолжается всеобщая приватизация, рост цен,
тарифов, рост экспорта? Кстати, в России, вы знаете, также поднимается проблема
приватизации лесов. Почему все это происходит? И то, что делается пагубно в
России, часто у нас повторяется то же самое. Ответ на поверхности: причиной
является сама капиталистическая направленность, которая не моет быть не
грабительской. Канцлер ФРГ, видя успех СССР, в том числе советской Украины,
заявил, что преступны те реформы, которые делают богатых богаче, а бедных
беднее, и стал утверждать реформы, используя принципы, которые использовались и
в Советском Союзе. Первое - социальная справедливость, второе - поддержка
отечественного производства. И третье - увеличение покупательной способности
населения. Почему у нас не внедряются эти принципы, понятно: надо создать слой
капиталистов, а это делать можно только путем ограбления населения.
В отношении данных законопроектов, я думаю, что надо
поддержать все хорошее, что есть в этих законопроектах, и учесть то, что вот
всех нас тревожит. Спасибо.
ГОЛОВА. Микола Харитонович Шершун, фракція Народної аграрної
партії. Останній виступаючий.
11:31:35
ШЕРШУН М.Х.
Микола Шершун, фракція Народної аграрної партії України.
Шановні народні депутати! Дозвольте відносно законопроекту
3690. В лісовому фонді держави запаси
таких деревних порід як черешня, вишня, горіхи, груша, каштан незначні, а попит на них вітчизняної та зарубіжної
меблевої промисловості великий і постійно зростає. Тому буде правильно, якщо ми
приймемо рішення про заборону експорту
деревини зазначених порід.
Крім того, хочу зауважити, і це дуже важливо, я хотів би,
щоб це прислухались наші колеги, що
введення сертифікату походження деревини є дійсно важливим. І це
підтверджується в Рівненській області, в якій ........ проектом починається
його впровадження. Тому прошу підтримати законопроект 3590 в такому вигляді,
якому він поданий.
Відносно законопроекту 3137, що подав наш колега депутат
Кармазін. Все життя пропрацювавши в лісі, я стверджую, що лісове господарство не можна вести без
суцільних рубок. Це єдиний доцільний спосіб
заготівлі деревини в стиглих деревостанах сосни, дуба, берези та інших
світлолюбивих порід, які загалом займають три чверті площі наших лісів.
Поступові та вибіркові рубки головного
користування використовуються
лісоводами при введенні
господарством в насадженнях ялини, ялиці, буку, які відносяться до
ціновитривалих порід і поширення у нас лише в Карпатському регіоні. Мораторій
на головне користування - це заборона
збору врожаю. Я вам тільки один приклад
хочу привести. Береза в стиглому віці, якщо ми на 10 років заборонимо її
заготівлю, то тільки лісоводам відомо, що через 10 років вона навіть уже і на
дрова не буде годитися. Заборона
відносно заборони на вивіз за кордон деревини та пиломатеріалів. Справа не в
тавтології, яка присутня і у назві, і у тексті законопроекту. пиломатеріали -
це теж, деревина. А у тому, що така заборона
суперечить базовим нормам ринкової економік, а отже стратегії
розвитку держави. Таке обмеження
паралізує цілий сектор економіки, який
у 2004 році за рахунок експорту деревини заробив більше півмільярда доларів. І
я хотів би, щоби не забували, що
це банкрутство 3,5 тисяч підприємств і
сотні тисяч безробітних. Тому, мені
здається, профільний комітет прийняв правильне рішення, що відхилив цей законопроект.
І відносно законопроекту
шановного депутата...
ГОЛОВА. 10 секунд,
будь ласка, завершуйте.
ШЕРШУН М.Х. Відносно законопроекту шановного депутата
Зварича я хочу підкреслити, що розумію і поділяю багато поглядів автора. Вони
враховані нами у проекті Лісового
кодексу та розвиваючих його підзаконних актах. І тому змісту у дублюваннях аналогічних різних положень я не бачу.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні колеги! Обговорення законопроектів завершено. З
мотивів?
Будь ласка, Баранівський, з мотивів.
11:35:28
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Дякую, Володимире
Михайловичу.
Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.
Шановні колеги! Я хотів би
звернути увагу, що треба дуже обережно ставитися до тієї галузі, яка на
сьогодні збережена, і яка 100 відсотків знаходиться у державній власності.
Хочу нагадати до
чого привело те, коли ми забороняли там вино вживати та горілку, коли вирубили
виноградники, саді, і що сьогодні
відбувається. Для приклади, Житомирську область називають лісовим Донбасом.
Тобто, 10 відсотків лісу знаходиться у Житомирській області. Це 11 тисяч
робочих місць. Якщо заборонити сьогодні
вирубку, як це пропонується законопроектами окремими, то зразу ж 8 тисяч людей
безробітних. Як же можна на це піти? А сьогодні у Житомирщині появилися сучасні
підприємства. До речі, і для реклами,
що самий сучасний самий хороший паркет виготовляється в Житомирській області, в
Коростишеві. Тому, шановні друзі, мені здається, що треба дуже обережно
підходити і те, що було запропоновано всі три
Закони, відправити їх і
врахувати їх при розробці в Лісовому Кодексі, це було б
ГОЛОВА. Дякую, Олександр Петрович, Ви не говоріть більше що
в Житомирській гарно, бо кинуться всі на область тоді. Ігор Рафаїлович,
мікрофон, будь ласка, з мотивів.
11:36:48
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Юхновський, "Наша Україна", на жаль я не мав можливість виступити, бо
записаний вже сьомим, але я хочу
зробити з мотивів голосування такі зауваження : ліси погано садяться і погано
доглядаються - це перше. Має бути вдосконалена лісова охорона. І третє, я хочу,
щоб всі погодилися, що має бути введено
мито на вивіз деревини, але це мито має зараховуватися на спеціальний рахунок
бюджету, з тим, щоб воно ішло на розвиток лісового господарства і
лісопереробної промисловості. Дякую.
ГОЛОВА. Оржаховський з мотивів, будь ласка, і будемо
голосувати. Мікрофон Анатолію Оржаховському, будь ласка.
11:37:39
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський Фракція
комуністичної партії України, Херсонщина. Я взяв слово з процедури, з того
приводу, Володимире Михайловичу, що в майбутньому, коли будемо розглядати
о так по декілька законопроектів досить
серйозні проблеми і кожний народний депутат записується по тому, чи по іншому
законопроекту на виступ. Сьогодні ми також, кожний, багато з нас записалися на
виступ, але, на жаль, практично спрацювали і виступали ті, хто записаний по
одному із законопроектів. Тому щоб в перспективі, мабуть, треба буде чередувати
нашому секретаріату, щоб уникнути подібного стану, бо багато пропозицій, я так
вважаю можуть бути не враховані. Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Це слушне зауваження. Шановні колеги, прошу
народних депутатів зайти до сесійної зли, оскільки нам потрібно прийняти рішення.
В порядку обговорення, шановні колеги, я буду ставити на голосування
законопроекти. Першим вноситься на голосування законопроект 3590. Комітет
пропонує прийняти його за основу. Це проект Закону про регулювання експорту
деревини (за основу). 3590. Прошу голосувати.
11:39:14
За-266
Рішення прийнято.
Наступний проект Закону 3137, це проект Закону про мораторій
на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та
пиломатеріалів. Автор - Юрій Кармазін. Комітет пропонує відхилити цей законопроект.
Але відповідно до Регламенту я ставлю на голосування першою
пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про мораторій на проведення
суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів (номер 3137).
11:40:05
За-114
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, тепер ставиться на голосування проект
Закону, реєстраційний номер 3672, автор - Роман Зварич. Комітет пропонує
відхилити. Але я спочатку ставлю на голосування пропозицію про прийняття за
основу проекту Закону про заготівлю деревини в лісах України (реєстраційний
номер 3672).
11:40:43
За-87
Як не працює? Я ще
можу поставити раз на переголосування. Шановні колеги, але за - 87.
Прошу уваги. Провірте систему. Хто за те, щоб повернутися до розгляду законопроекту 3672, автор -
Роман Зварич. І зараз одночасно перевіримо систему. Щоб повернутися до
розгляду.
11:41:21
За-96
Шановні колеги, прошу.
Шановні колеги! Зараз ще раз поставлю на голосування, але я
вас прошу, шановні колеги, коли тиснете на кнопки, то тримайте руку там і не бігайте
по рядах.
Я ще раз ставлю на голосування. Зараз перевіримо ще раз, ви
не кричіть. Останній раз, хто за те, щоб повернутися до розгляду законопроекту
3672, автор Роман Зварич - це проект закону про заготівлю деревини в лісах
України, будь ласка.
Я голосую, в мене працює чомусь. Так, будь ласка, от
дивіться працює система, що ж ви хочете?
11:42:18
За-141
Таким чином, шановні колеги, якщо не буде заперечень в
авторів і в комітету, то ми доручаємо
позиції в цих законопроектах, в законопроектах 3137, 3672 врахувати при
підготовці Лісового кодексу до другого читання з тим, щоб цінні напрацювання не
були втрачені. Немає заперечень? Дякую тоді.
Оголошується до розгляду проект закону про ідентифікацію та
реєстрацію тварин і маркування продукції тваринного походження.
Шановні колеги! Тут у нас два проекти 4554, 4554-1, будь
ласка, Катерина Тимофіївна Ващук, будь ласка, і підготуватися Геннадію
Борисовичу, тут є два, але першого доповідача немає.
11:43:32
ВАЩУК К.Т.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги!
Цей законопроект має собі за мету поліпшення ситуації, яка
склалася у системі виробництва заготівель, реалізації продукції тваринного
походження запобігання порушень щодо виробництва не якісної продукції,
збереження здоров'я населення, а також контролю за веденням племінної справи в
Україні. Проект Закону складається із шести розділів, ви його бачили. Він
передбачає, що систему органів державного управління у сфері ідентифікації,
реєстрації, маркування продукції тваринного походження складає орган
центральної виконавчої влади з питань аграрної політики, який забезпечує
реалізацію державної політики у цій сфері, та його органи на місцях. Це,
власне, є основною різницею з іншими законами.
Там чітко не визначається, який орган проводить
ідентифікацію, тобто маркування - кожній тварині ставиться такий номер
відповідний, вносить в загальнодержавний реєстр, і з цим номером тварина живе
аж до її використання на продукт харчування. І ведеться карточка, в яку
заноситься її походження, її порода, якість, чи вона нічим не хворіла. Саме це
є запорукою того, що продукти харчування будуть більш контролюватись. Але для
селекції це важливо тому, що є єдиний державний реєстр тварин. І можна чітко
реєструвати, контролювати ведення племінної справи в кожному господарстві.
Окрім реєстрації тварин наш законопроект передбачає також
реєстрацію господарств, які займаються цією роботою. Тобто і господарство і
індивідуальний виробник тваринницької продукції теж мають відповідну
реєстраційну карточку або паспорт. Вони затверджені, як господарство, яке
відповідає вимогам Закону про племінну справу в Україні.
Нормативно-методичне забезпечення маркування продукції
тваринного походження здійснюють також спеціально уповноважені центральні
органи виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів,
стандартизації, ветеринарної медицини, тобто всі, хто уже пізніше причетний до
контролю за якістю продукції тваринницької. На даний час в Україні відсутній
таки нормативно-правовий акт, який би у комплексі визначав усі основні засади,
і мету ідентифікації і реєстрації тварин. Саме цей закон і дає таку можливість.
Уже ведеться така робота в Україні згідно постанови Кабінету
Міністрів, кошти передбачені у бюджеті, і багато господарств уже провели цю
роботу.
Фактично, прийняття цього закону дозволить одержати
оперативну, а головне, надійну
інформацію про тварину, їх породу,
лінійну належність, місце знаходження, їх здоров'я, і пізніше якість за
санітарним станом і якістю тваринницької продукції.
Тому я просила б від імені автору даного законопроекту
підтримати обидва законопроекти так, як є в основній своїй частині вони повторюють один одного, бо готувалися на базі
Кабінету Міністрів. Просто наш чіткіше визначає, які органи управління
здійснюють реалізацію цього закону, і друге, більше кореспондується з
європейським законодавством.
Тварини, які будуть завозитися з Європи і занесені в Єдиний
світовий реєстр, уже будуть повторювати свій номер і в Україні і з ним жити, а
наші тварини, які будуть продаватися за кордон, так само будуть заноситися у
світовий реєстр і жити з цим номером.
Тобто ці обидва закони один одного можуть доповнити, і до
другого читання ми можемо підготувати хороший закон, який послужить добре,
практично, здісненню племінної справи і контролю за якістю...
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є
запитання?
Запишіться. Будь ласка, три хвилини. Черняк.
11:48:58
ЧЕРНЯК В.К.
Шановна Катерина Тимофіївна, законопроект, поза сумнівом,
потрібний, треба буде його приймати. Але, разом з тим, мене цікавить питання
стосовно того, яке буде фінансування, як забезпечений фінансовий бік цього
законопроекту. Це перше.
І друге. Який буде контроль, яка відповідальність, які
санкції за виконання цього закону? Щоб він дотримувався, щоб він не був
паперовим законом, декларативним, а щоб він дійсно діяв. Дякую.
ВАЩУК К.Т. Дякую за запитання.
Цей закон фактично базується і поглиблює Закон про племенну
справу в Україні. Фінансується він зі статті Державного бюджету, яка відведена
саме на проведення племенної селекційної роботи в тваринництві. І фактично ця
робота уже розпочата в Україні. І згідно цього закону, звичайно, є
відповідальність за достовірність інформації про походження тварин,
відповідність всім тим свідоцтвам племінним, які видаються на дану тварину. І
їх дотримання саме буде гарантуватися основним цим законом: про племінну справу
у тваринництві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.
11:50:28
СОЛОМАТІН Ю.П.
Прошу передати слово Матвєєву Валентину Григоровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Матвєєва Валентина.
11:50:34
МАТВЄЄВ В.Г.
Я дякую, Юрію Петровичу.
Шановна Катерина Тимофіївна! Ну, проектом зазначається, що
практично реєстрація та ідентифікація буде проводитися з усіма тваринами, тобто
підлягають, вірніше, усі тварини, які знаходяться або розводяться на території
всієї України.
Таким чином, Катерина Тимофіївна, і кожна (це запитання), і
кожна тоді селянська родина повинна буде здійснювати реєстрацію та
ідентифікацію, тобто вести її облік. Ну
за це все платити і таке інше. Чи... як ви думаєте, такі пропозиції не будуть
досить обтяжливими для селян?
ВАЩУК К.Т.
Дякую за запитання. Це дуже корисне запитання. Ні. Тому що
ідентифікацію здійснюють органи, які відповідають... органи виконавчої влади,
які відповідають за селекцію і ці кошти передбачені у нас у бюджеті саме у
статті на проведення племінної роботи. Селянська родина не буде додатково
витрачати ніяких коштів. Єдине, що вона буде чітко надалі знати, що її тварина зареєстрована. Да... Ні, особливо
це буде стосуватися тих тварин, які є порідні, які є... відповідають усім
нормам законодавства про племінну справу. Це не обов'язково кожна курка
і гуска, а саме ті, які вона хоче людина реалізовувати. Як тварину, яка може мати надбавки за високу порідність. Звичайно
кожна курка і кожна гуска не буде реєструватися, але корова і телиця так,
бо при їх реалізації людина може отримати надбавку за високу порідність,
класність даної тварини і кожна людина буде зацікавлена.
І ще одне. Вона
зможе вести в майбутньому розмноження цієї тварини аби не використовувати
просто биків на вулиці, вибачайте, а тільки поліпшувачів, які дадуть можливість
теличку отримати з вищими якостями продуктивними, ніж була мама. Тобто, це єдина система насправді, покликана всю
племінну роботу поставити на нормальний державний рівень, а не так що сьогодні
десь взялась якась тварина, кажуть, вона добре доїться, а насправді вона не
відповідає тим якостям. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков.
11:53:42
МАТВІЄНКОВ С.А.
Спасибо, Адам Иванович. Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.
Уважаемая Катерина Тимофеевна! Скажите, пожалуйста, на
сегодняшний день у любого ветеринара в
любом нормальной хозяйстве есть вся
докуметация, которая сопровождает происхождение, заболевание, прививки и так
далее. Реестр - это деньги, кто бы, что
не говорил, это дополнительные затраты.
И все сегодня это прекрасно понимают. Это дополнительные структуры. Европа еще
к этому не пришла. Мы опять впереди
планеты всей.
Я задаю конкретный вопрос: "Не проще ли эти деньги, то что мы сегодня как не знаем с
частным сектором быть, тут вопрос,
а то, что касается государственного
сектора: направить на выведение
лейкозного стада, на наведение порядка в поголовье, на реанимацию вот
этим племзаводов, которые сегодня создаются, не проще ли сделать с этого?" Когда у нас будет
нормальное стадо, вот тогда мы можем
говорить о том, что каждая буренка может иметь паспорт: происхождение, что она и как она, чего. Но когда мы сегодня
испытываем дефицит и в молоке, и в
мясе, то по-моему сегодня реестр такой вести, по-моему, занадто рано.
Спасибо.
ВАЩУК К.Т. Спасибі. Дуже
конкретне запитання, але воно все ставить навпаки. Якщо ми не заведемо
такого реєстру, то ми ніколи не
наведемо належного порядку у племінній
справі.
Чому? Зараз пояснюю.
Вся Європа давно з цим
працює, і ми були свідками, відвідуючи
м'ясокомбінати, про те, що у
м'ясокомбінаті заноситься, дається
довідка про здоров'я даної тварини.
Скажімо, забили дану тварину тільки
тоді, коли є довідка м'ясокомбінату, вона знімається з реєстру і
підтверджуються ті висновки, про які ви кажете, ветеринарної служби: чи
насправді вона була здорова, чи вона не
хворіла лейкозом, туберкульозом, іншими
хворобами.
Це не такі кошти, як нам здається, це звичайний вищип на
вусі, карточки, які фактично є. Єдине, що цей реєстр приводиться у відповідність з усім європейським законодавством.
І далі. Та худоба, яку ми
завозимо племінну із-за кордону, і та, яку ми реалізуємо за кордон, буде
в єдиному світовому реєстрі.
Це навпаки сприятиме тому, що ми відродимо племені заводи на
належній основі і буде контроль за кожною твариною. Все інше бачите не давало
такої можливості. Це світова практика, світовий досвід. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Комітету, Голова Комітету з
питань екологічної політики,
природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи -
Геннадій Борисович Руденко.
11:56:50
РУДЕНКО Г.Б.
Дякую. Шановні колеги, користуючись лозунгами Радянського Союзу можна сказати,
"Даешь паспортизацию всей страны!" В принципі, справа в тому що питання дискусійне: чи настав час
паспортизувати, ідентифікувати не лише людей, а й тварин, як
сільськогосподарського характеру, так і
взагалі. Питання, повторюю дискусійне, тому саме Комітет, коли розглядав
ці два законопроекти в часі різниця в реєстрації біля дев'яти місяців, до речі
теж питання виникає: чому законопроекти зареєстровані як, під одним номером
фактично. Хоча має бути, по регламенту, термін різниці за реєстрацією два
тижні. Це знову питання до секретаріату, але по суті. По суті, першим
законопроектом був зареєстрований 4554, потім 4554-1. Фактично по назві по суті
подібні, з урахування того, що більш
можливо змістовна частина краще висвітлена по одному напрямку в першому
законопроекті, по іншому напрямку в другому законопроекті. Безумовно, тут
попрацювали фахівці і з точки зору Мінсільгоспу. Я хотів би звернути увагу лише
на одне: ми концентрували увагу при обговоренні, з Катериною Тимофіївною
на племінному господарстві, я хотів би
зосередити увагу на тому: хочемо ми цього чи не хочемо, але в країні і в наших партнерів, з якими ми працюємо по
м'ясу, взагалі стає питання, не лише кількість, а й якість. І тут ми хочемо, чи
не хочемо маємо зрозуміти, що якість коштує дорожче. Недарма є м'ясо першої, другої, третьої категорії, вищої
категорії. Тому, безумовно, має бути мотивація не лише для тих чиновників, які
роздають дотації, а мотивація має бути для нормальних підприємців, які
займаються у тій чи іншій сфері. Це перше.
Друге. Дуже багато, на жаль, є прикладів, коли маленькі такі
приватні м'ясобойні починають не займатися утилізацією своїх відходів, а просто
закопуванням у посадках біля селищ, біля міст. І далі виникають питання,
пов'язані з епідеміологічною ситуацією в країні. Тому питання є, питання є
пов'язані з тим, що автори законопроектів вважають, що тут є дублювання європейської стратегії. Але у
європейській, до речі, постанові Європарламенту і ЄС від 2000 року ця постанова
називається про впровадження системи ідентифікації, реєстрації великого
рогатого скота і торгових марок на говядину і продуктів із говядини, так воно
називається.
Тому мова іде про те, що, шановні, має бути якість продукції. І якість неможна її по-іншому
зробити, аніж впроваджувати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
РУДЕНКО Г.Б. Тобто, безумовно, якість вона коштує грошей.
Хто буде платити за це? Бюджет, як тут запропонованому в одному із
законопроектів, чи це має бути за рахунок сільгоспвиробників, це питання. І мої
колеги доречно ставили питання, що це знову ляже тягарем на виробників або
конкретних сільгоспвиробників приватників. Мені б цього не хотілось би робити.
Але повторюю, якщо є вже люди, які готові купляти більш високу якісну продукцію
за більш високу ціну, це буде скомпенсовано. Хоча повторюю, бажано прийняти за
основу і не далі, далі відпрацювати з
міністерствами, з зацікавленими сторонами і вийти на оптимальну модель
законопроекту.
Тому пропозиція
комітету підтримати і перший, і другий
варіант і спільно доопрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Три
хвилини. Черняк.
12:01:11
ЧЕРНЯК В.К.
Шановний Геннадію Борисовичу!
Я належу до тих людей, які поділяють позицію, що треба цю
справу починати. І вона, мабуть, важка, і це треба, і час потрібен, і фінанси,
і клопіт. Але в кінцевому рахунку це приведе до контролю, якісного контролю за
якістю продукції. І дуже слушний момент, відносно стимулів запитання в мене,
дійсно, якщо буде більш високої якості продукція, то треба платити більш високу
ціну. І чи буде завжди у нас забезпечена відповідність між зростанням якості
продукції і зростанням ціни чи не скористаються якимось чином обставиною цією
для того, щоб підвищити ціни, а якість не зовсім. Дякую.
РУДЕНКО Г.Б. Дякую за запитання. Безумовно маємо бути
реалістами, ми законодавці - є виконавці. Є виконавча влада і досить багато
різних гілок влади. Дуже часто наші хороші ідеї, на жаль, погано
реалізовувалися.
Тому маю надію, що в подальшому парламентський контроль за
різного роду законопроектами в тому числі і по цьому буде більш жорстким це
залежить від вас і мене особисто і всіх інших 450 депутатів, які сидяться в
залі.
Сьогодні прогнозувати, я оптиміст, тому кажу, мабуть, ми
будемо це контролювати, але як воно буде сам механізм ми будемо виписувати до
другого читання. Тому, що сьогодні, на жаль, як і в багатьох інших законопроектах ми бачимо, що законопроект не
досить прямої дії і це хиби останніх законопроектів, останніх часів. Дуже
багато волі ми віддаємо на Кабінет Міністрів, на інші підрозділи виконавчої
влади. Але, мабуть, ми маємо пройти до
коаліційності парламент, коаліційний уряд і маємо якось довіряти. Тому
безумовно контроль буде в основному за Кабінетом Міністрів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломатін.
12:03:18
СОЛОМАТІН Ю.П.
Прошу передати слово Матвєєву Валентину Григоровичу!.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Матвєєва Валентина.
12:03:25
МАТВЄЄВ В.Г.
Я дякую Юрію Петровичу!.
Шановний Геннадію Борисовичу! В проекті не зовсім чітко
визначені питання стосовно того, які особливі ознаки буде встановлювати та
закріплювати агентство з ідентифікації і реєстрації тварин.
І друге. Як все ж таки це вирішити питання? І яким чином
буде встановлюватися підміна даних тварин та притягнення за це винних до цього
осіб, до відповідальності? Це ж треба все ж таки визначитись, щоб не було
плутанини.
І інше. Як ви дивитесь на те, що проектом зазначено, що він
набуде чинності при його прийнятті з першого січня 2005 року, коли Бюджетним
кодексом це не може бути врегульовано? дякую.
РУДЕНКО Г.Б. Дякую, Володимир Йосипович.
Почну, мабуть, з останнього. Безумовно, не першого січня
2005 року. Дай Бог, щоб ми до 2006 року його доопрацювали. Безумовно, якість
більшості законопроектів на першому читанні не відповідає тим бажанням, як
хотіли б бачити більшість і громадських організацій, і законодавців ту чи іншу
ідею уже в законопроекті. Тобто, безумовно, це - перше читання, це - збір інформації,
це - накопичення і обмін досвідом. Тому буде запроваджено туди і консультації і
з європарламентськими структурами, і з нашими сусідами. Ми не хочемо наламати
тут дрова. Тут краще виписати його, вичитати його досить жорстко і лише потім
приймати рішення. Тому у нас немає ніякого бажання якомога швидше прийняти
його. Але дискусія публічна має відбуватися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, якщо
не заперечуєте, давайте ми 15 хвилин відведемо на обговорення і прийняття
рішення, а потім продовжимо на цих 15 хвилин перерву. Не буде заперечень? Так,
тоді 15 хвилин. Мироненко. Підготуватися Кармазіну.
12:05:53
МИРОНЕНКО В.А.
Пятый избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция
Компартии Украины.
Я данные законопроекты считаю надо поддержать и надо,
конечно, учесть и замечания Научно-экспертного управления, которое указывает,
что существуют уже законы и другие нормативные акты, в частности, приказ
Министерства аграрной политики номер 342, которое, наверное же, надо каким-то
образом ...
Ну, и тут, думаю, эта проблема решаема. И веет оптимизмом от
слов, сказанных с этой трибуны о том, что дай Бог, чтобы мы приняли этот
законопроект к 2006-му году.
Но, если посмотреть глубже, давайте подумаем. Да, необходимы такие законы, но, наверное, нужно
принципиально подходить к проблемам развития сельского хозяйства и поднимать
прямо и открыто те вопросы, которые почему-то у нас постоянно лежат не на
поверхности, а прячутся даже теми людьми, которые, казалось бы, всю жизнь свою
отдают сельскому хозяйству и постоянно говорят с этой трибуны о необходимости
поддержки сельского хозяйства, развития сельского хозяйства.
Давайте обратим же внимание наконец-то на то, что происходит
у нас в стране, а факты сами уже нас, наверное, подведут к тому, что нам надо
делать, чтобы сельское хозяйство развивалось.
Если в 1990-м году все хозяйственные предприятия производили
66,2 процентов продукции животноводства, то в 2003 году только 26,5 процентов.
Огромное количество молокозаводов, мясокомбинатов обанкротилось. Посредник,
который, говорили, принесет пользу, то есть капиталист, давайте скажем прямо,
капиталист, который должен в сельском хозяйстве быть создан и принесет пользу,
на мой взгляд, в основном, приносит, и народ об этом говорит, приносит только
вред, ибо он увеличивает цену на сельскохозяйственную продукцию грандиозно.
С другой стороны, нам показывают, а что делается в
промышленности? А в промышленности тоже капиталист, фактически, монополизировал
решение этих проблем промышленных и установление цены. И в результате,
гигантски растет цена на энергоносители. Страшно растет цена.
И когда мы смотрим на проблемы роста цен того же молока и
так далее, и рост цен на те же спиртные напитки, мы можем порадоваться: слава
Богу, у нас в стране уже вроде бы тенденции в отношении водки лучше, пусть
спивается народ. Но ведь все это от большой беды! От того, что курс
неправильный. А что надо сделать?
На наш взгляд, взгляд фракции Компартии, первое: посмотрите,
что положило, в общем, на лопатки сельское хозяйство. Банковская политика,
лишение оборотных средств. В результате животноводство уничтожается...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін. Підготуватися Соломатіну.
12:09:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,
"Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати, шановні виборці, я, перш за все,
просив би, щоб виборці не падали в обоморок від того, що вони сьогодні почули.
Чому, тому якщо говорити про законопроекти, які зараз розглядалися, і про те,
що під тваринами, які мають ідентифікуватися і реєструватися, відносяться і
велика крупна рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, звірі,
кролі, бджоли і шовкопряди, тоді я хочу зрозуміти, а як ви їх будете
ідентифікувати, ту бджолу, де там будете ставити номер. Шановні, ну, ми ж
доходимо вже до маразму!
Тому я прошу наш український народ заспокоїтися. Це так
трошки перетрудилися деякі законодавці. І тому змішали все трішечки. Але в
основі закладена в них хороша думка, і ця думка виходить з того, що нам треба
якось запроваджувати бюджетну підтримку і бюджетну підтримку правильно
здійснювати. Але я ніяк не можу
зрозуміти, для чого потрібен новий закон, коли є чудовий закон: "Про
племінну справу у тваринництві". Там вводимо дві додаткові статті всього,
шановні автори законопроектів, дві додаткові статті в Закон "Про племінну
справу у тваринництві". І ми чітко кажемо, що то тваринництво, а не
бджоли, не кріль, не якась курка, не ще щось, що тримають для себе люди.
Люди добрі! Давайте ж будемо системно підходити. Я закликаю до цього вас скільки років, і
немає зрушень поки що до системності. Кожен щось хоче окремо робити. якщо вже говорити про те, що яке зло
вибирати, звісно я б вносив зміни до
того закону. Якщо говорити про те що вибирати, то я б вибрав проект...
законопроект Ващук, Терещук, Єремєєв, Юхновський за основу, тому що він менш
ризикований для народу України в першому читанні, а потім суттєво б його
доопрацювали в кінцевому варіанті злив
би з тим би законом, бо по іншому закону стаття 11 передбачає, що суб'єкт
господарювання, а це любе господарство, люба бабушка, любий дєдушка, які живуть
сьогодні і тримають своїх свиночок, курочок і козочок, вони мають подати
інформацію про господарство, вести облік ідентифікаційних тварин, подати
інформацію про цих тварин для реєстрації, отримати на тварину документи
встановленого зразка, подати і так далі. Ідентифікація тварин здійснюється за
замовленням суб'єкта господарювання (стаття
7). То це що, ми полегшимо життя цим людям? Ми його погіршимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Соломатін передає слово Оржаховському.
Підготуватись Баранівському.
12:12:37
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Дякую, Адаме Івановичу. Анатолій Оржаховський, фракція
Компартії України, Херсонщина.
З самого початку скажу,
що фракція комуністів пропонує законопроект за номером 4554 взяти за
основу з подальшим його доопрацюванням в комітеті з урахуванням положень
законопроекту №4554/1, а якщо конкретно сказати, то я ось що думаю з цього
приводу. Розумію бажання держави мати чітку статистику обліку відносно стану
справ з поголів'ям тварин, особливо мабуть не в колективних господарствах, яких
тепер уже немає, а в приватному секторі, бо іменно там сьогодні держава шукає
для себе зиск. Що позитивного ми можемо отримати? Я скажу, що мабуть ці
законопроекти в тому варіанті, як вони запропоновані, вони можуть прийматися
для доброї справи служити для органів
внутрішніх справ, бо їм легше буде шукати потім тих, хто, як кажуть, прибрав до рук тварин у відповідного нашого населення, а також мати статистичні
чіткі дані для того, щоб потім тут у цьому залі для опозиції гарні цифри намалювати, як у нас росте
сільськогосподарське виробництво.
Далі. Мене особливо хвилює з цього приводу саме головне, чи
дані законопроекти зіграють позитивну роль для людей, чи вони будуть мати
підняття сільськогосподарського виробництва, чи ні. Я вважаю, що вони не
матимуть того бажання, який хоче законодавець мати і добра для людей не бачити.
Саме головне. З прийняттям цих законопроектів у такому
варіанті ми можемо втратити людську
зацікавленість відносно того, щоб тримати корів інших тварин. Якщо цього не
буде, то ми на корню практично зарубимо те, що
сьогодні потихеньку починає відроджуватися, і можемо призвести до того страху, який був, коли починали у
галузі рослинництва рахувати і дерева, і все
інше. Тому вважаю, що
запропоновані висновки Науково-експертним управлінням і комітетом, направити відповідні
законопроекти на доопрацювання є слушними, а час покаже чи праві ми, чи
неправі. Якщо ми чітко не визначимося з тим рахувати нам статистику чи піднімати нам виробництво, а будемо стояти на позиції першій, дійсно,
підняття розвитку тваринницької галузі нам не бачити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський. Підготуватися Черновецькому.
12:15:48
БАРАНІВСЬКИЙ О.П.
Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.
Шановні народні депутати! Правильно, що у законі записано,
що підлягають ідентифікації тварини, які розводяться чи відповідно проживають,
так сказати, на території України. Але гляньте, що записано, я хотів би
підтримати колегу Кармазіна, крім того, що
ідентифікувати необхідно буде рибу і шовкопряда і все інше, хотя де хто
каже це тільки велика рогата худоба, но
в Законі так не виписано, а
завтра той, хто буде проводити ідентифікацію, він прийде у двір до
дядька і попросить його порахувати бджоли
і їх ідентифікувати, ми знає мо,
як наші чиновники вміють в цьому працювати. Але ще що Законами передбачається:
це в державний реєстр занести їх, на
кожну тварину паспорт, ветеринарна картка, індивідуальний реєстр на кожну тварину, у кожному господарстві. Ну, все є, крім фотографії цієї тварини.
Скажіть, будь ласка, хто це все зможе зробити? І кому це все
необхідно, коли іде розмова, про те, що це племінне господарство буде, я
згоден. В племінних господарствах це повинно бути, але Закони не пишуть, що це
племінна справа, Закон передбачає ідентифікацію всіх тварин, які є на території України.
Тепер інше, хто
обрахував кошти, які це, ми знаємо, ми паспортизацію населення ще не можемо завершити. Хто обрахував кошти
на виготовлення цих різних бланків, хто це все буде робити? Які це треба
відповідно мати величезні штати по всіх районах? Хто дійде до тієї хати,
до того села, чи чимсь доїде, щоб провести ідентифікацію тварини? Завтра в дядька не приймуть ні
бичка, ні свиню на здачу, поки він не
представить відповідні документи, а де йому їх взяти? І це знову стане
відповідною спекуляцією і більше нічого
я не бачу користі від відповідних законів. Коли ми говоримо, що корова буде
ідентифікована, але телиця то же, так в дядька народилося теля весною в корови,
він його до осені потримав чи до весни і здав на м'ясо.
На протязі року: встановити коли вона народила, вести всю
документацію потім зникла і як це знову ця документально показати, це просто на
просто не реально. Я 8 років працював Головою колгоспу, я знаю, що таке племінна справа, я знаю ці
речі, і просто вибачте, я не знаю
як це назвати, те, що ми сьогодні
пропонується нам прийняти. На мій глибокий,
глибоке моє переконання, шановні друзі, що тут не так сьогодні в цих
законопроектах іде про те, щоб ідентифікувати тварин, але мабуть закуплене
обладнання комусь дуже хочеться виготовляти о ці бланки, паспорти там різні,
все інше. І на цьому мати відповідний бізнес. Іншої користі я від цього не
бачу, тому на моє глибоке переконання, що да, треба, щоб була певна ідентифікація
продукції тваринництва. Тому треба робити, но
цей крок, на мій погляд, який зроблений цими законами, він не вірний.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черновецький.
12:18:55
ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.
Уважаемый председательствующий, уважаемый народные депутаты.
Християнско-либеральная партия Украины, Черновецкий.
Я хочу сказать, что из всех законопроектов по регистрации
животных заслуживает внимания только один госпожи Ващук, потому что он
более-менее гуманный. И я вам скажу, для чего он нужен.
Ну, на мій погляд взагалі, сегодня можно было бы поговорить о чем-нибудь другом. Но в
принципе, это идеология аграрной партии и правильно, что мы этот закон ставим для голосования. Потому
что, я вам скажу, что если, как один из аргументов, что если бы мы сейчас хотя
бы присвоили коды всем коровам и свиньям, которые есть в стране, то мы увидели,
что половина из них находится в
Администрации Президента, а именно в задрыпаном у него управлении, которое
называется ДУСя. Когда она создавалась эта ДУСя, был тогда другой глава этой
ДУСи, порядочный, кстати, человек, и его спросил, ну, на хрена Президенту
столько коров и столько свиней? Целое под Киевом забрали угодье под это дело.
Так мы хотя бы узнаем, что он с ними делает вообще. Это ж жрут эти негодяи из Администрации
Президента и толстеют на крови народа, больше ничего хорошего там не
происходит. И конечно ни в коем случае нельзя добираться до собачек и кошечек,
которые остались единственной надеждой у наших пенсионеров, на которых мы и
должны сосредоточиться. И хотя бы мы их должны каким-то образом идентифицировать тех, кому нужна помощь, и
главным образом ликвидировать льготы и привилегии, которые мешают мне ликвидировать коммунисты пока в
этом в не хорошем коммитете по промышленности и не поддерживают меня активно.
Для того, чтобы эти льготы и привилегии пошли несчастным людям, у которых
маленькая пенсия и зарплата и, чтобы они могли выращивать и покупать себе
коров, да хотя бы свинину и говядину. И то хорошо. Это для начала. А в
принципе, конечно некоторые законопроекты доходят до бредовых и правильно
говорил Кармазин идей, о том, что на каждой пчелке поставить по . ..
Поэтому законопроект, который предложен Аграрной партией
надо поддерживать, за основу принимать, а дальше мы его доработаем...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, Леоніде Михайловичу, комуністи
голосували про позбавлення привілеїв, просто той законопроект не одержав
необхідної кількості голосів. Будь ласка, з мотиві голосування Черняк - одна
хвилина.
12:22:25
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги!
Існує проблема бюджетної підтримки племінної справи її треба
вирішувати, існує проблема підвищення якості продукції і її треба вирішувати,
існує проблема оперативної і надійної інформації про тварин, і її треба
вирішувати. Тому я розумію шляхетні наміри авторів, які запропонували цей
законопроект, але я думаю, що не все їм вдалося зробити, як слід.
Тому я думаю, що можна було б голосувати за повторне, перше,
якщо ми проголосуємо за перше, то ще суттєво опрацювати в процесі підготовки до
другого читання, і перш за все це
вирішити питання ідентифікації, потрібно чітко визначити коло, це саме повинно
бути тваринництво і все, потрібно більш чітко визначити питання про стимул і
надбавки за більш високу якість продукції
потрібно вирішити питання, щоб уникнути спекуляції, і потрібно вирішити
питання про уникнення бюрократизації цього процесу. Якщо ці питання будуть
чітко виписані і вирішені, то тоді законопроект можна буде прийняти. Але я
проти того, щоб взагалі відмахнутися від нього, як непотрібного. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, обговорення питання завершено, будемо
визначатися. Єдине що, ми багато говоримо в останній час про гендерну політику,
а тут, як бачимо, в цих законах про корів і теличок, про бичків зовсім нічого
не згадується. Трохи несправедливо. Так, будь ласка, хвилина - заключне слово
Катерина Тимофіївна.
12:24:23
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, щиро вдячна всім виступаючим за зауваження
до обох законопроектів. Вони слушні в будуть, звичайно, враховані. І хотіла б
ще раз звернути увагу, що не буде ідентифікуватись кожна тварина у господарстві
людина, яку вирощує для себе. І немає проблеми з введенням закону. Хто читав
наш законопроект, там написано, що розділ третій взагалі буде вводитись через
три роки поступово, коли будуть виконані всі умови по ідентифікації. Будуть,
скажімо, відносно курей питання. Це тільки ті великі птахокомбінати, які є
племінними, селекційними центрами. Те саме стосується всіх дрібних тварин.
Тому тут немає такого страху. Ми чіткіше випишемо ці норми,
але сьогодні просимо проголосувати за обидва законопроекти за основу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорення питання завершено. Прошу
народних депутатів підготуватися до голосування. Я ставлю на голосування про
прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про ідентифікацію та
реєстрацію тварин і маркування продукції тваринного походження. Реєстраційний
номер 4554, автор законопроекту Комар
Микола Степанович. (Ш у м у
з а л і)
Що з системою "Рада", я не розумію? Голосуємо.
12:26:34
За-34
Не прийнято рішення.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому
читанні проекту закону про ідентифікацію та реєстрацію тварин і маркування
продукції тваринного походження, реєстраційний номер 4454-1, автор
законопроекту Ващук Катерина Тимофіївна.
Прошу голосувати.
12:27:08
За-128
Є пропозиція, шановні колеги.
Шановні колеги, давайте ми поступимо таким чином: направимо
обидва законопроекти на повторне перше читання з пропозицією, звернутися з
пропозицією до авторів цих законопроектів, аби вони потім подали єдиний, один
узагальнений законопроект. Після повторного першого читання.
Ну, це вже їх справа, вони домовляться, хто буде, так би
мовити. Я думаю, що автори обох законопроектів внесуть єдиний цілий проект, і
він тоді матиме перспективу. Будь
ласка, Кармазін мікрофон.
12:27:55
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую, шановний Адам Іванович.
Оскільки на першому читанні вирішується питання концепції,
то зал явно підтримав концептуально законопроект Ващук, тому що в першому
законопроекті було написано, що усі тварини, які знаходяться, розводяться або
утримуються, підлягають ідентифікації. А це, ви розумієте, дуже близько до
маразму, тому що люди у передінфарктному стані слухають зараз приймачі. Саме
тому депутати так віднеслися.
Але на повторне перше читання якщо поставити законопроект
Ващук, то тоді з врахуванням нормальних
положень інших воно буде прийнято зараз, Адаме Івановичу, я абсолютно
переконаний, бо треба буде ділити бюджет, треба буде, і треба буде тільки
ідентифікованих тварин ділити, тільки там можна давати. Тобто Закон про бюджет
діяти, якщо ми зараз якесь рішення не приймемо. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо не погоджуєтеся на мою пропозицію, тоді
будемо діяти за Регламентом.
Я ставлю про направлення на повторне перше читання
законопроекту за номером 4554.
12:29:15
За-31
Ставиться про направлення на повторне перше читання
законопроект за номером 4554-1. Автор Ващук. Прошу голосувати.
12:29:42
За-167
Тепер давайте все-таки проголосуємо ту пропозицію, про яку я
говорив: що обидва законопроекти направляємо на повторне перше читання і даємо
доручення авторам законопроекту підготувати його як єдиний законопроект. Прошу
голосувати за це.
12:30:18
За-170
По фракціях, будь ласка.
"Наша Україна" - 66, комуністів - 0, "Регіони
України" - 9, Народна аграрна партія - 26, соціал-демократи - 12,
"Єдина Україна" - 16, соціалісти - 3, Блок Тимошенко - 0, НДП,
"Трудова Україна" - 5, "Союз" - 7, "Демократичні
ініціативи" - 7, "Центр" - 4, "Позафракційні" - 15.
Шановні колеги, таким чином, законопроекти відхилені. Але
через тиждень ми починаємо нову сесію. Все одно раніше б не було розгляду, так
що автори проекту мають право вносити їх
знову на наступну сесію, ми будемо їх розглядати, але бажано, щоб вони
узгодили і винесли один проект. Оголошується перерва до 13-ої години.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.
ГОЛОВА. Запросіть депутатів до сесійної зали. Оголошується
до розгляду Проект Закону про розвиток виробництва та споживання біологічних
видів палива. Будь ласка, хто
доповідати буде цей законопроект? Комітет з питань екологічної політики,
природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
У нас наступне
розгляд з пропозиціями Президента?
Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Ну будь
ласка, давайте, Соломатін Юрій Петрович від
комітету. А перед цим, Юрій
Петрович, я зроблю оголошення. Тут дві фракції - "Наша Україна" і БЮТ
- вони просять оголосити перерву та зібрати засідання Погоджувальної ради. Давайте домовимося таким чином. Ми будемо
продовжувати працювати, а в 13.30 тоді зберемо Погоджувальну раду. Ви скажете з
якого приводу. В 13.30 у кабінеті Голови. Домовились?
Ні, в 13.30. Я прошу керівників депутатських груп і фракцій
зібратися в кабінеті Голови Верховної Ради. А зараз ми продовжуємо
роботу.
Будь ласка, Геннадій Борисович, голова Комітету з питань
екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи.
13:04:25
РУДЕНКО Г.Б.
Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, яких, на
жаль, все менше після обіду! Законопроект
про розвиток виробництва та споживання біологічних видів палива поданий
народним депутатом Калетніком. Наш комітет розглядав цей законопроект і прийшов
до висновку, що більшість його положень можна було б врахувати у законопроекті
про альтернативні види рідкого та
газового палива. По великому рахунку актуальність цього питання не викликає ні
у кого сумнівів, є лише деякі побажання, і
ми їх, буквально, сьогодні будемо оформляти у виді запиту до Міністерства сільського господарства про те,
щоб надали інформацію, яким чином витрачалися ті гроші, які були передбачені у
Державному бюджеті минулого року
на саме розвиток біологічного полива. Мова йде про рапс, про переробку рапсу і про виробництво
біопалива.
Повторюю, що на даний момент законопроект про альтернативні
види рідкого та газового палива є, але,
на жаль, у повній мірі він не діє, тому
оці секції про розвиток біопалива, про
розвиток природного газу, як виду палива, вони будуть найближчим часом,
якщо автор законопроекту погодиться
і доопрацює, маю надію що ми відхилимо цей законопроект, і внесе, як підрозділ, у законопроект про альтернативні види палива, я думаю,
що це буде нормально і це буде корисно для всіх нас.
Є досить багато
позицій, які відмітив Науково-експертний відділ Верховної Ради, є
побажання з боку Кабінету Міністрів. Я прошу направити, і комітет за це
проголосував, направити на доопрацювання та подання на повторне перше читання
даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Запитання, очевидно, до голови комітету є. Будь
ласка, запишіться, 3 хвилини. На табло.
Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна".
Сергій Дорогунцов наступним буде
ставити питання.
13:06:33
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони,
Львівщина.
Шановні колеги! Я справді
підтримую думку комітету про те, що треба це законопроект послати на
доопрацювання, бо я хочу запитати доповідача. Суть, для мене особисто, цього законопроекту у тому, щоби ввести ще
один податок. Так це чи не так? І чи варто
цей податок вводити взагалі? Ну,
я б не дивився на цей законопроект, як на створення ще однієї ланки збирання
грошей в Україні, це законопроект перш за все, я так маю, маю надію, що я
зрозумів ідею автора законопроекту пана Калетніка, мова іде про розвиток
біопалива. Біопаливо - це продукт, який
виробляється з, ну, наприклад, з рапсу. Наші сусіди, які вже сьогодні в
Євросоюзі: Польща, Чехія досить далеко пішли в цьому напрямку, думаю, що в нас
є можливість їх наздоганяти, переганяти, враховуючі наші історичні можливості.
Повторюю, тут 2 роки вже Міністерство сільського господарства працює по
цьому напрямку, на жаль, у нас
інформації повної від них немає, як вони ефективно цю програму відпрацьовують.
Тому повторюю: маю надію на те, що це не
є новий податок, а це є дійсно, ідея на створення альтернативних, більш
дешевих, більш екологічно-чистих видів палива.
ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, Фракція комуністів, будь
ласка, Ваше запитання.
13:08:06
ДОРОГУНЦОВ С.І.
Шановний доповідачу,
я хотів би запитати Вас, оскільки мова іде про альтернативні види палива, як до цього ставляться конкуренти
до цього палива, тобто представники традиційних видів палива? Це перше, і
друге, як, на Вашу думку, на середину нинішнього століття, яка може бути питома
вага цих видів палива в загальному паливному балансі України? Спасибі.
РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Ну, я думаю, що враховуючи досить
рідкі і не надто потужні кроки з боку
людей, які лобіюють розвиток альтернативних
видів палива, традиційні виробники палива поки що сплять. І це добре,
тому я пропоную всім колегам
об'єднатися і так тихенько, тихенько
наступати на традиційних виробників палива, мається на увазі виробників з нафти
і поставити найближчим часом перед
фактом про те, що є стратегії Європейського союзу, яка зокрема пропонує за
10-15 вийти на рівень використання у
загальному балансі енергетичному до 20-25 відсотків загальної маси. Це
має припадати на альтернативні види палива. У нас є досить непогані традиції,
це знову таки диверсифікація напрямків у сільському господарстві. Думаю, що
дуже непоганий старт зроблений по природному газу як виду палива, це більш
дешевий, більш можливо екологічніший
вид палива. Тому от біопаливо, до якого входять біотанол, біодизель, біогаз,
біоводень, природний газ, інші напрямки. Вони
обов'язково мають стати хоча б на 10-15
відсотків заміщувати традиційні
види палива. Сьогодні ми не можемо, на жаль, нічого сказати навіть, що ми на відсоток стали більш альтернативними.
Це негативна оцінка і нам з вами, і
безумовно урядовцям. Все у наших руках.
ГОЛОВА. Турманов, будь ласка, фракція "Регіони
України".
13:10:30
ТУРМАНОВ В.І.
Прошу слово передать Бронникову Валерию Константиновичу.
ГОЛОВА. Будь ласка,
мікрофон Броннікова.
13:10:34
БРОННІКОВ В.К.
Уважаемый Геннадий Борисович, конечно, ваше решение вашего
комитета, чтобы закон учесть в общей программе освоения возобновляемых
альтернативных источников по электроэнергии верно.
Я просил бы вас
учесть, что Европа всерьез занялась альтернативными источниками, когда у
них бюджет стал несравнимо больше
нашего бюджета. Это все дорогие
источники, они должны быть Украине по карману, чтобы мы не заганяли себя в
глухой кут, приняв преждевременно европейские обязательства на себя. Спасибо.
РУДЕНКО Г.Б. Дякую. Я думаю, що ми врахуємо цю пропозицію.
Єдине, що я хотів би нагадати, що ми, як і більшість країн Європи енергозалежна
країна. І по великому рахунку, чи то ми залежимо від постачальників нафти, чи
ми будемо залежати від виробників вітчизняних сільськогосподарської продукції,
зокрема ..........., які потім будуть
перероблятися на наших переробних підприємствах. І думаю, що це краща залежність, ніж та, яку ми маємо сьогодні.
Хоча, безумовно, маємо сказати, що
альтернативні види палива - це на першому етапі досить
дорога штука. Але перспектива
незрівняно більша, ніж ми маємо сьогодні. Тому або опустити руки і користуватися тією мережею заправних станцій,
які є сьогодні в Україні, або створювати альтернативу і для середнього бізнесу,
це були б нові місця роботи, і, безумовно, для наших виробників. Повторюю, я
веду мову, якщо про вартість, давайте приклад зроблю. Природний газ, який
сьогодні має 90 майже заправок в Україні - природний газ продається по 1 гривні
за один літр. Традиційні види палива продаються по 2 гривні 40, 2 гривні 60
копійок. Це є доказ того, що сьогодні частина альтернативних видів палива більш
конкурентні, аніж традиційні види палива. Тому розвиваючи природний газ,
розвиваючи біопаливо ми маємо непогану перспективу зробити так, щоб, як
сьогодні на полицях наших супермаркетів є вибір продукції для менш вибагливих,
більш вибагливих, так і в подальшому ми маємо створити умови, по якому кожен
покупець ресурсу має собі купити один або інший, або і ще якийсь інший вид
продукції альтернативний чи традиційний. Дякую.
ГОЛОВА. Так, дякую. Геннадій Борисович, час вичерпаний,
сідайте, будь ласка. Є потреба обговорювати нам цей законопроект? Записалися у
нас 6 народних депутатів, давайте
протягом 12 хвилин проведемо обговорення, Володимир Олександрович Яворівський
знімає слово на виступ. Мироненко, будь ласка, Віктор Мироненко, фракція
Комуністів, підготуватися Юрію Кармазіну.
13:13:35
МИРОНЕНКО В.А.
5 избирательный округ Мироненко фракция Компартии Украины.
Уважаемые соотечественники, уважаемые народные депутаты! Уважаемый Владимир
Михайлович! Фракция Компартии Украины будет поддерживать данный законопроект,
он может принести и должен принести пользу нашей экономике, нашему народу.
Но, вот я хотел бы обратить внимание на то, что в Пояснительной записке указывается, что
широкомастштабное использование биотоплива в Украине обеспечивает реализацию
механизмов ратифицированного в Украине Киотского протокола, отношение СО-2 в
атмосфере - тоже благородная направленость, хорошая направленность. Но давайте
по одежке протягивать ножки - это первое. Давайте будем прогматиками, давайте
не будем спешить исполнять те мысли, которые
подбрасывают нам весьма лукавые политики или экономисты Запада, в
частности Соединенные Штаты Америки - самый большой вредитель в этом отношении
- не подключается. А мы быстренько все ратифицируем и не думаем о том, что а в
данном случае можно ли использовать без ущерба для развития экономики? Это я
сказал только в том плане, что мы должны все-таки не все то, что нам
подбрасывается, активно поддерживать. А в отношении данного законопроекта
полагаю, что необходимо его поддержать и внедрять в жизнь. Спасибо.
ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша
Україна", запрошується до виступу. Підготуватися Юрію Соломатіну.
13:15:22
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни,
"Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша
Україна".
Шановні народні депутати, запропонований проект, у мене є
зауваження по формі, але по змісту він абсолютно правильний. Ми навіть
запізнилася вже з запровадженням цього виду палива. Через що? Через те, що ми
зразу могли б вирішити кілька проблем дуже важливих для країни. По-перше, ми
могли б вирішити стимулювання виробників біологічних видів палива, і ми могли б
зразу знизити імпортну залежність України, від якої, кажуть. сьогодні ви
залежите виключно від сусідів по енергопостачанню. Це абсолютна неправда. Я
думаю, що прийде новий уряд, і він має бути зацікавлений якраз в цьому. Це -
зменшення негативного впливу на стан довкілля, тому що абсолютно інші
результати від того, що згорає бензин і коли згорає біогаз або біоводень, або
біоетанол. Тому я вважаю, що крім всього іншого, у нас є такі плюси, як
створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень, покращання
роботи агропромислового комплексу України. А ми знаємо, в якому зараз є село
стані. Тепер що стосується, і я в цьому плані цілком за прийняття цього
законопроекту.
Разом з тим до цього законопроекту є багато зауважень. Ну,
по-перше, ми маємо закон про альтернативні виді рідкого та газового палива. Чи
біопаливо можна віднести до рідкого чи до газового? Да, можна віднести і до
одного і до іншого, в залежності від
того, як воно буде приготовлено. І я думаю, що треба було б робити зміни до
існуючих законів і по цьому шляху йти.
Я дуже раджу всім, давайте подивимося, перед тим, як робити новий закон, можливо, це
можна в старий зробити. Тепер абсолютно правильно пропонується зробити
стимулювання і виробників, і тих, хто буде споживати цю продукцію. Але пропонується запровадити з першого січня
2005 року, тобто уже 20 днів він мав бути, спеціальний державний збір - 0,5
відсотків коштів від об'єму реалізації нафтопродуктів та біопалива їх
виробниками. Тобто новий податок пропонується встановити.
Але ж треба робити
зміни в закон про оподаткування, згідно
якого механізм .......... іншими законами не можна встановлювати.
Є багато декларативних норм в цьому законі, але в першому
читанні з огляду на те, що треба ...(Вимкнено мікрофон)
ГОЛОВА. Дякую вам, Юрій Анатолійович.
Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися
Ігорю Юхновському.
13:18:45
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги, з законопроектом ситуація дуже зрозуміла.
Треба його на доопрацювання відправляти.
Але я хотів би, щоб ми з вами окреслили коло завдань, які
стоять перед Україною як перед державою на найближче майбутнє. Людство пройшло
шлях по енергозабезпеченню через дрова, торф, вугілля, нафту і газ, ядерну
енергетику, і постає дуже просте питання: "А що далі?"
І саме ось такі
речі, як гідроенергетика - вони важливі, - і вітроенергетика, і сонячна
енергетика. І вони є складовою частиною забезпечення наших енергетичних потреб,
але вони не дають нам можливості сподіватися на те, в найближчому майбутньому
ми радикально вирішимо питання енергозабезпечення України і її енергетичної
безпеки.
Є і новий напрям, який опрацьовується вченими в провідних
країнах світу. Напрям цей пов'язаний з водородною енергетикою. І зараз вже
опрацьовуються нові типи реакторів, і йде жорстока боротьба між Японією і
Європою за те, щоб перший такий випробувальний реактор був побудований або в
Японії, або в Європі, але за гроші вже світової спільноти.
Тому я хотів би сказати, що .............це дуже добре, і
приклад можна наводити по Бразилії, як він там використовується для
енергозабезпечення. І так само дуже добре газ метан вугільних родовищ, але це
лише невелика альтернатива, це не альтернатива в цілому енергозабезпеченню з
використанням нафти, і газу, вугілля, і атомної енергетики.
Тому я хотів би, щоб у нас було дуже просте і чітке
уявлення: це лише окремий випадок, коли ми можемо забезпечити такими видами
енергії або дрібне якесь бізнесове підприємство, або якийсь окремий регіон або
район, але це не є альтернатива для всієї України.
І на цьому я хотів би закінчити, але згадати ще один
напрямок. Дуже багато під час виборчої кампанії з вуст одного з кандидатів
Президенти України лунало закликів про те, що Україна буде заповнена енергією з
використанням геліє-аеробаричних електростанцій. Я дуже уважно вивчив це
питання. Чи це революція, чи чергова наукова і політична містифікація, це ще
час буде, щоб це визначити. Але це не напрям, котрий нас міг би забезпечити.
Тому я погоджуюся з пропозицією на те, щоб на доопрацювання
направити цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський, фракція "Наша
Україна", будь ласка.
13:22:04
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні депутати! Безумовно
використання того чи іншого палива
залежить від степені готовності виробничої системи до його використання.
Так от, з точки зору дизельного палива, з точки зору моторів, які працюють на дизельному паливі, використання
ріпакової олії є найбільш близьке до реалізації. В принципі, необхідні невеликі приставки до дизельних моторів для
того, щоб можна було використовувати ріпакову олію в якості палива. Крім того,
підраховано, що з точки зору калорійності 1 гектар ріллі, ріпакової ріллі з
урожаєм ріпака в 16 центнерів з гектара забезпечує енергією 10 гектарів ріллі. Тому перехід ріпакової
олії в якості пального для дизельних моторів є абсолютно реальним в даний час,
і Німеччина з цього приводу пішла дуже далеко. Крім того, в Україні є певні
земельні регіони, особливо західних регіони, які мають не дуже врожайні чорноземи, але на яких дуже добре росте
ріпак, де урожайність цієї культури може бути доведена до порядку 40 центнерів з гектара, мають
надзвичайно велику перспективність з точки зору використання у відновлювальній енергетиці. Однак, на одних благих
намірах і на одному законі нічого не
вийде. В законі ми повинні передбачити
пільги тим, які сіють ріпак і збирають ріпак. Ми повинні передбачити пільги тим
механічним і машинобудівним підприємствам, які випускають приставки до
дизельних моторів. Ми повинні передбачити пільги тим, які використовують
дизельні мотори, які працюють на ріпаковій олії. Ми повинні максимально
стимулювати це діло. Тільки тоді воно піде і воно є дуже перспективне для
України і з цієї точки зору закон треба
приймати в першому читанні для того,
щоб в другому читанні розробити таким як треба.
Другий напрямок - це спирт. Україна - зернова держава.
Україна може виробляти величезну
кількість спирту. Мова йде не тільки про те, що повністю замінити тетраетилсвинець, який іде у добавці до
бензинів для збільшення октанового числа, замінити на стопроцентну добавку спирту для того, щоб зробити екологічним
наші мотори, які працюють на бензині. Це
треба робити теж дуже швидко і теж тут
треба дати певні пільги тим, хто цим займається.
І, на кінець, третій
вид енергетики розвивається у високо
розвинутих країнах - це паливні комірки, які
працюють на газі. Створюються електростанції, які працюють на тих паливних комірках.
От ці три напрямки є головні для України. І з цієї
точки зору я пропоную шановній Верховній Раді підтримати закон у першому
читанні з тим, щоб у другому читанні довести його такого путя, які депутати
вимагають. Дякую.
ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, Володимир Черняк. Мікрофон
увімкніть. І потім Майко. Мікрофон, будь ласка.
13:25:17
ЧЕРНЯК В.К.
Шановні колеги! Я думаю, що у нас може бути єдиний мотив -
голосувати за цей законопроект. Це
надзвичайно важливий і перспективний напрямок реалізації відновлюваної
біологічної сировини, біологічного палива, і тут не можу бути ніяких сумнівів,
і Україна має багато всякої сировини
для цього, має перспективи, має наукову базу, технологічну, не має тільки
законодавчої бази для того, щоб, як
слід, законодавчо врегулювати,
організувати цей напрямок реалізації дуже важливого біологічного палива.
Тому, я думаю, у нас є всі необхідні і
достатні підстави сьогодні проголосувати за прийняття цього законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВА. Народний депутат Майко. Будь ласка, мікрофон
увімкніть.
13:26:24
МАЙКО В.І.
Мене дивує, що ми, законодавці, відстаємо від того, що
робиться в Україні. Сьогодні багато в установах експериментальних вже працює в
Україні. Я можу привести такий приклад, що сьогодні на бортничих очисних
спорудах працюють установки автора Сухина, які переробляють майже всі ці нечистоти, які скидає Київ, получаючи
необхідний газ. Є десятки таких же установок, розроблених в Україні. І мені
здається, що сьогодні розмова про те,
треба біопаливо, чи не треба, чи воно дороге, чи недороге, немає ніякого сенсу.
Сьогодні треба зробити так, щоб дати дорогу цьому напрямку роботи, і хоча б
використати ті досягнення, які є сьогодні в Україні.
Я вважаю, цей закон потрібний хоча б для того, щоб дати
поштовх тому розвитку науки і тим досягненням, які вже є в Україні, не кажучи
на те, що ми на сьогоднішній день відстали від Європи у цих питаннях.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, обговорення проекту Закону
про розвиток виробництва та споживання біологічних видів палива завершено.
Я ставлю на голосування першою пропозицією про прийняття за
основу проекту Закону про розвиток виробництва та споживання біологічних видів
палива (реєстраційний номер 4444). Прошу голосувати.
13:28:09
За-105
Рішення не прийнято.
Ставиться на голосування пропозиція комітету про направлення
на повторне перше читання проекту Закону України про розвиток виробництва та
споживання біологічних видів палива (реєстраційний номер 4444). Прошу
голосувати.
13:28:41
За-221
Законопроект відхилено.
Я можу поставити на вашу вимогу. Хто за те, щоб повернутися
до розгляду законопроекту,
реєстраційний номер 4444, про розвиток
виробництва та споживання біологічних видів палива.
13:29:16
За-214
Законопроект відхилено.
Шановні колеги, переходимо до розгляду законів. Ми
домовилися, що Верховна Рада буде працювати, засідати, а проведемо засідання
ми. Так якщо підуть 10 чоловік, так це ж не вплине на вето, я так думаю. Давайте, будь ласка, зараз
розглянемо Закон України. Вноситься на розгляд про внесення змін до Закону
України "Про перелік об'єктів
права державної власності, що не підлягають приватизації" з пропозиціями
Президента України від 1.10.2004 року, реєстраційний номер 5043-4. Запросіть
народних депутатів до сесійної зали, ми зараз будемо розглядати відповідальне
питання, доповідач Вощевський Валерій Миколайович, будь ласка, перший заступник
міністра економіки та з питань євроінтеграції. Прошу коротко, співдоповідачем
буде виступати Володимир Йосипович Матвєєв.
ВОЩЕВСЬКИЙ В.М.
Шановні народні депутати! Прийнятий Верховною Радою 9
вересня 2004 року Закон України "Про внесення змін до закону про перелік
об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” не може бути
підписаний з таких причин: зазначеним законом до переліку об'єктів права
державної власності, що не підлягають приватизації пропонується включити
Державне підприємство "Свердловантрацит", в зв'язку з цим слід
зазначити, що державне підприємство "Свердловантрацит" за основним
видом діяльності не відноситься до об'єктів прав державної власності, які
відповідно до закону про приватизацію не підлягають приватизації, крім цього
Указом Президента створена національна акціонерна компанія "Вугілля
України", яким передбачена передача до статутного фонду компанії
державного пакету акцій акціонерного товариства, яке буде створено на базі
державного підприємства "Свердловантрацит".
Виходячи з наведено Закону України "Про внесення змін
до закону про перелік об'єктів прав державної власності, що не підлягають
приватизації” пропонується відхилити. Дякую.
ГОЛОВА. Володимир Йосипович. Будь ласка, від комітету,
заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним
господарством власності та інвестицій.
13:31:22
МАТВЄЄВ В.Й.
Комитет по вопросам экономической политики, управления
народным хозяйством, собственности и инвестиций рассмотрел предложение
Президента к Закону Украины о внесении изменений в закон Украины перечень
объектов прав государственной собственности, не подлежащих приватизации,
которым предлагается отклонить указанный закон. Принятым 9 сентября 2004 года
законом предусматривается включить в перечень объектов право государственной
собственности не подлежащих приватизации государственного предприятия
"Свердловскантрацит".
Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады
считает, что при принятии этого закона Верховная рада не нарушила требования
Бюджетного кодекса, как об этом говорится в предложениях Президента. Закон о
внесении изменений в перечень объектов права государственной собственности
принят раньше, чем бюджет на 2005 год. Кроме того, по мнению экспертного
управления Верховная Рада имеет право включать горные предприятия в перечень
объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации в
соответствии со статьей шестой горного закона Украины.
Учитывая, что государственное предприятие
"Свердловскантрацит" является одним из самых больших горных
предприятий Украины имеет стратегическое значение для экономики и
энергетической безопасности государства, Комитет по вопросам экономической политики,
управления народным хозяйством, собственности, инвестиций принял решение
рекомендовать Верховной Раде Украины отклонить предложение Президента Украины и
повторно проголосовать за принятие Закона не менее, чем две трети от конституционного
состава, то есть преодолеть вето. Доклад окончен.
ГОЛОВА. Дякую, Володимир Йосипович.
Шановні колеги, Президент України пропонує відхилити нам
Закон, комітет пропонує подолати вето на цей Закон, вето Президента України. В
такій послідовності і будемо ставити на голосування. Запросіть народних
депутатів до сесійної зали. З мотивів голосування Цибенко Петро Степанович.
Мікрофон, будь ласка.
13:33:26
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Володимире Михайловичу.
Шановні колеги, я хотів би звернутися до всіх своїх колег
незалежно від партійної, фракційної приналежності із проханням підтримати
позицію комітету щодо подолання вето. Я знаю, про що говорю, тому що це
підприємство, і це місто було двічі моїм виборчим округом, я дуже добре знаю
ситуацію в цьому місті, і в цьому об'єднанні.
Ви знаєте, кілька років тому на цій холдінговій компанії
була ситуація, коли видобуток вугілля впав до однієї тисячі тонн на добу. Тоді
ніхто не ставив питання про приватизацію цього підприємства. А за цим
підприємством місто і півтори сотні тисяч населення. Тому я дуже просив би
всіх підтримати подолання вето. Воно
надзвичайно важливе, оскільки мова йде про справжню, а не надуману безпеку,
енергетичну безпеку України. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги!
Відповідно до Регламенту першою ставиться на голосування
пропозиція Президента України відхилити Закон України про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів
права державної власності, що не підлягають приватизації". Реєстраційний
номер 5043-4.
13:35:03
За-4
(Ш у м у з а л і)
Добре, добре.
Так, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція
комітету подолати вето Президента України на Закон України про внесення змін до
Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не
підлягають приватизації", реєстраційний номер 5043-4.
Прошу голосувати.
13:35:48
За-319
Верховна Рада підтвердила закон.
Шановні народні депутати!
У нас є ще один закон з вето Президента. Це закон про
внесення зміни до статті 15 Закону України "Про електроенергетику".
Реєстраційний номер 3015.
Президент України висловив ряд зауважень до цього закону,
комітет розглянув і всі пропозиції Президента врахував.
В нас є всі підстави прийняти його в новій редакції. Немає
застережень? Тоді прошу уваги, шановні колеги, ставиться на голосування про
прийняття у новій редакції Закону України про внесення змін до статті 15 Закону
України "Про електроенергетику" у новій редакції з урахуванням
пропозицій Президента. Реєстраційний номер 3015. Прошу голосувати.
Давайте голосувати, враховані всі пропозиції
13:36:52
За-239
Закон прийнято в новій редакції.
Шановні колеги, переходимо до розгляду: для включення до
порядку денного та прийняття рішення. Нам потрібно включити до порядку денного
проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо центрів
соціальних служб. Це реєстраційний номер 6359.
Ми цей законопроект обговорювали на Погоджувальній раді,
дійшли до висновку, що необхідно його розглянути.
Я ставлю на голосування: про включення денного. Прошу
голосувати.
13:37:43
За-246
Питання включене до порядку денного. До доповіді
запрошується заступник міністра у справах сім'ї, дітей та молоді Толстоухова
Світлана Валентинівна. Підготуватися Андрію Полііту.
ТОЛСТОУХОВА С.В.
Шановний Голово, шановні народні депутати! Відповідно до
Закону про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні
останні 10 років в Україні створена мережа центрів соціальних служб для молоді.
Їх сьогодні 1003. Це є 27 регіональних, 477 районних, 161 міські районні
центри, 40 районних в містах і майже 300 сільських і селищних. Але за ці роки
на центри соціальних служб для молоді покладені були завдання здійснення
соціальної роботи не тільки з молоддю, а з різними категоріями дітей, а також
сімей.
Тому, враховуючи важливість здійснення соціальної роботи,
Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді створило у своєму складі Державну
соціальну службу для сім'ї, дітей та молоді, як повідомив орган державного
управління. Це дозволить сьогодні завершити формування цілісної системи
соціальної роботи і надання соціальних послуг не тільки молоді, а і дітям, і
сім'ям. Тому виникла потреба нагальна внесення змін в закони, які регламентують
сьогодні діяльність центрів соціальних служб для молоді, а саме: Закон про
охорону дитинства, Закон про попереднє ув'язнення, Закон про сприяння
соціальному становленню та розвитку молоді в Україні, Закон про загальну
підтримку молоді в Україні, Закон про соціальну адаптацію осіб і закон про соціальну роботу внести зміни,
пов'язані зі змінами найменування центрів соціальних служб для молоді в Центрі
соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Додатково фінансування впровадження даного закону не
потребує, але це дозволить все ж таки
сьогодні оптимізувати систему управління всіх суб'єктів здійснює
соціальні роботи і взагалі поліпшити соціальну роботу. Тому звертаюсь до вас з
проханням підтримати даний законопроект. Дякую.
Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, все зрозуміло? Будемо
голосувати?
Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому
читанні проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо
центрів соціальних служб). Реєстраційний номер законопроект 6359. Прошу
голосувати.
13:40:17
За-237
Шановні колеги, якщо не буде заперечення, тут все зрозуміло,
технічні питання, давайте приймемо в
цілому як закон. Нема заперечень?
Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону про
внесення змін до деяких законів України (щодо центрів соціальних служб).
Реєстраційний номер 6359. Прошу підтримати.
13:40:53
За-245
Дякую, 245, закон прийнято.
Слухається Проект Закону про внесення змін до Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" (щодо підприємств вугільної галузі). Реєстраційний номер 6295. Нам спочатку треба включити цей проект
до порядку денного, до розгляду його сьогодні. Прошу голосувати. Дружніше!
13:41:33
За-213
Якщо генерал не
встигає, то що рядовим робити.
Шановні колеги! Давайте мобілізуємося. Я ставлю про включення до порядку денного і розгляду сьогодні питання: проект Закону
про внесення змін до Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
(до підприємств вугільної галузі), реєстраційний номер 6295. Прошу голосувати.
13:42:24
За-236
Питання до порядку денного включене. Приступаємо до його
розгляду.
Доповідає народний депутат Хомутинник Віталій Юрійович.
Від комітету тут у
нас Матвєєв. Чи ви також один із авторів?
Будь ласка, Матвєєв Володимир Йосипович від Комітету з питань економічної політики,
управління народним господарством, власності та інвестицій.
13:42:59
МАТВЄЄВ В.Й.
Уважаемые народные
депутаты! Уважаемый
председательствующий! Комитет по
вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственности
и инвестиций на своем заседании 22
декабря 2004 ( протокол номер 73)
рассмотрел проект Закона о внесение изменений в Закон Украины "О
восстановлении платежеспособности должника и признание его банкротом",
регистрационный номер 6295, внесенным
народным депутатом Хомутынником.
Проектом предлагается
продлить действие моратория на
возбуждение дел о банкротстве горных предприятий, в уставном фонде
которых доля государства составляет не
менее 25 процентов, до 1 января 2007 года. Мораторий на возбуждение дел о
банкротстве горных предприятий
согласно Закона Украины "О восставновлении платежеспособности должника
и признание его банкротом" действовал до 1 января 2005 года.
Поэтому принятие и
реализация предлагаемого законопроекта позволит воспрепятствовать закрытию действующих угольных предприятий, а
также избежать значительных экологических и социальных проблем.
Главное научно-экспертное управление рекомендует по
результатам рассмотрения в первом чтении взять проект за основу. Министерство
экономики и по вопросам .европейской
интеграции считает, что принятие данного проекта является преждевременным без
соответствующего экономического обоснования. Комитет принял решение
рекомендовать принять законопроект,
регистрационный номер 6295, о внесении изменений в Закон Украины о восстановлении
платежеспособности должника и признание
его банкротом за основу и в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.
Приступаємо до обговорення. Давайте ми протягом 15 хвилин це зробимо.
Кармазін, підготуватися Мироненку. Юрія Анатолійовича я не
бачу. Мироненко, будь ласка. Підготуватися Соломатіну.
13:45:10
МИРОНЕНКО В.А.
5-й избирательный округ, Крым, фракции Компартии Украины, Мироненко.
Уважаемые соотечественники, уважаемые народные депутаты,
уважаемый Адам Иванович.
Фракция Компартии Украины будет поддерживать данный
законопроект, тем более, что он остро
касается, как части нашей отечественной экономики, так и значительной части
населения Украины. Я хотел бы призвать всех депутатов проголосовать за данный
законопроект, потому что очень боюсь, что отдельные депутаты могут исходить из
каких-то местнических интересов, дескать моя хата скраю, ничего не знаю, я не
живу в этом регионе, меня эта проблема не касается. Но те, кто работает на этих
предприятиях, это граждане Украины. И если мы говорим о том, что все регионы для народных депутатов одинаково
важны и одинаково нуждаются в защите,
то я просил бы всех депутатов и все
фракции поддержать данный законопроект.
Во-вторых. Я хотел бы обратить внимание на то, что здесь
снова говорится о злополучном
акционировании. И нам пора бы понять, что само по себе акционирование
могло и не приносить вреда большого,
если бы не задумывалось для того, чтобы всего лишь обеспечить ограбление народа
путем добивания предприятий и приобретения этих предприятий по дешевке. Это вы
наблюдаете во всех отраслях, уважаемые соотечественники, во всех отраслях
экономики. Это уже принцип, принцип капиталистической направленности - создать
слой крупных капиталистов. И это делается. И каждый депутат, который исходит из
того, что надо выполнять предвыборные обещания, что надо обеспечить рост
экономики, наверное, должен пересмотреть позицию и более решительно, более
решительно, подчеркиваю, бороться за то, чтобы прекратить эти акционирования,
прекратить приватизацию под разными видами. Все равно будет протаскиваться
уничтожение предприятий. И вот сейчас, я думаю, мы можем все же принять данный
закон, но в перспективе, в перспективе соответствующее большинство Верховной
Рады в соответствии определенным социальным классовым, подчеркиваю, классовым
заказам, ибо нас сейчас призывают отказаться от классовых принципов, а он
существует, четко интересы капиталистов проявляются. Вот это новое
парламентское большинство, которое скоро будет, будет продавливать принятие
закона, который бы продолжал и дальше приватизацию, а значит, уничтожение нашей
экономики, что тяжким бременем будет ложиться на плечи народа. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Соломатін. підготуватися Турманову.
13:48:23
СОЛОМАТІН Ю.П.
Юрій Соломатін, фракція комуністів.
Шановні колеги, все, що пов'язано з геологорозвідкою і з
гірничовидобувною промисловістю, для мене дуже близьке і болюче. Тому я вивчав
цей законопроект як небайдужа людина, але у мене залишилися деякі запитання. В
цілому, в цілому треба підтримувати такі законопроекти, які спрямовані на
підтримку гірничовидобувної промисловості, але ж вона зовсім інша в порівнянні
з тим. якою ми її знали раніше. Тому у мене виникло, наприклад, таке запитання:
а чому ми маємо підтримувати такі видобувні підприємства вугільної галузі, де
акції держави складають 25 відсотків і більше, а ні якась інша цифра 50
відсотків чи навіть і 10 відсотків, я не отримав відповіді на це, але разом з
тим почув, що Мінпромполітики виступає проти цього законопроекту, але не були
надані роз'яснення, чому в цього органу центральної виконавчої влади, який має
відповідати за інтереси держави в вугледобувній галузі така позиція цікава.
Я хотів би в зв'язку з цим, і на закінчення сказати,
наступне. Вугільна промисловість, вона ще надовго буде залишатися становим
хребтом енергетичної безпеки України, і її треба не зважаючи на наші сумніви
підтримувати, але, коли виносяться такі законопроекти, більш грунтовно подавати
пояснення і аргументи, які б не залишали кожного в цій залі сесійній під час голосування
з якимись сумнівами, дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Турманов, а за ним Черняк.
13:50:39
ТУРМАНОВ В.І.
Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! 2003 год, я напоминаю 2004 год мы с вами принимали
этот законопроект и я очень благодарен депутатам, что мы поддержали, дали
возможность сохранить угольную промышленность. И закон набирал 280 голосов,
сегодня в принципе ничего не изменено в этом новом законопроекте, там только
изменен термин. Почему? Да потому, что предыдущий законопроект действовал до 1
січня 2005 года.
Поэтому буквально с Нового года кредиторы, банки, налоговые
фирмы сразу кинулись как коршуны раздирать угольную отрасль. Банкроты. И если
мы сегодня с вами не принимаем этот закон, поверьте, мне, что угольная отрасль
будет как такова просто уничтожена. Сегодня из-за хронического
недофинансирования на протяжение ряда лет угольной промышленности мы имеем
такую отрасль, которая имеет
кредиторскую задолженность 10
миллиардов. Если бы нормальное было финансирование, такой бы задолженности не
было.
Поэтому я от имени сегодня работников угольной отрасли,
которые ждут этого закона, потому что
сейчас идут звонки с мест, просто идет нашествие как монгольское иго на
угольные предприятия с тем, чтобы их сегодня разворовать и уничтожить.
Я проси бы, уважаемые коллеги, мы два года с вами этот закон
поддерживаем, пожалуйста, поддержите этот закон, и мы должны его принять, чтобы
не уничтожили угольную промышленность.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Черняк.
13:52:18
ЧЕРНЯК В.К.
Володимир Черняк, фракція Віктора Ющенка "Наша
Україна".
Шановні колеги! Я
без всякої радості, більше того, із глибоким сумом хочу вам сповістити, що,
мабуть, доведеться підтримувати цей законопроект.
Чому я так кажу? Тому що та сукупність обставин, які
склалися навколо вугільної промисловості, взагалі гірничовидобувної
промисловості, перш за все штучне банкрутство, змушує нас іти на цей крок,
змушує нас продовжити мораторій на банкрутство підприємств гірничовидобувної
промисловості. Але тут я хочу поставити
жирний акцент: я абсолютно не можу погодитися з тими, хто запевняє нас в тому,
що це є порятунком для галузі. В кращому разі це є кисневою подушкою. А коли
хворому дають кисневу подушку, то не тому, щоб його вилікувати, а тому, що
дають можливість вжити інтенсивну терапію. А ми хочемо весь час давати кисневу
подушку і думати, що тим самим ми вилікуємо
галузь.
Взагалі, проблема банкрутства не така проста, як здається. В
нас не запущений механізм банкрутства, і в цьому є більше шкоди, ніж користі.
Взагалі треба ставити питання так: або-або. Або відновлення платоспроможності,
або банкрутство, або санація, або банкрутство. Більше того, банкрутство - це і
є перший крок до санації. Про це свідчить світовий досвід. Йдеться про
фінансове банкрутство, не про знищення підприємств.
Кажуть так, от я бував багато разів в західних країнах, я їх
запитую: "Яка основна причина банкрутства?" Вони мені кажуть так:
"Існує три причини банкрутства: перша причина - погане управління, друга
причина - погане управління, третя причина - погане управління". Особливо
те, що стосується конкретних підприємств. Те, що стосується галузі, це є погане
управління Кабінету Міністрів, це є погана законодавча діяльність Верховної
Ради, це є погане управління з боку місцевої влади. І треба ставити питання
тільки таким чином: як нам покращити управління, ефективність його, як знайти
кошти, мобілізувати, здійснити санацію, а не просто совати весь час під ніс
кисневу подушку, от проблема в чому.
Давайте, я згоден, я проголосую "за", давайте ми
ще один раз дамо кисневу подушку. Але що ми будемо робити далі? Давайте
подумаємо про це. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую, Володимир Кирилович. Але на
наговорюйте на Верховну Раду.
Так, всі бажаючі взяти участь в обговоренні виступили.
Будемо визначатися. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування.
Буквально одне слово.
Цей закон, прийняття його, підтримка тих підприємств, яких
він стосується буде доброю ознакою того, що ми знову об'єднаємо Захід і Схід,
тому що і на Заході є вугільні шахти, і на Сході є вугільні шахти. І вони
стосуються як однієї частини України, так і другої. Давайте підтримаємо Черняка
і ще раз дамо кисню цим підприємствам.
Я ставлю на голосування: про прийняття за основу проекту
Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств
вугільної галузі). Законопроект за номером 6295. Прошу голосувати.
1:56:45
За-242
Прийнято.
Шановні колеги, якщо не буде заперечень, давайте приймемо в
цілому його як закон.
Я ставлю про
прийняття в цілому як закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств вугільної галузі).
Реєстраційний номер 6295. Прошу голосувати.
13:57:22
За-251
Закон прийнято. Дякую. Я продовжую засідання на 15 хвилин.
Переходимо до розгляду питань "За скороченою
процедурою". Слухається Проект Постанови про повне погашення
заборгованості із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
Реєстраційний номер 4225. Будь ласка. Будемо голосувати чи обговорюємо? Так,
голова Державного комітету з питань подолання наслідків Чорнобильської
катастрофи Капітула Олександр Георгійович є? Немає? Тоді, будь ласка, Геннадій
Борисович від комітету, Руденко.
13:58:14
РУДЕНКО Г.Б.
Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на питаннях про
погашення заборгованості із збору до Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту
населення. Мова йде про те, що у нас такий фонд діяв і фінансування заходів по
ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи до 1 січня 1999 року здійснювалося за рахунок
централізованого збору до спеціального фонду. Збір справлявся шляхом відрахувань з фондів оплати
праці суб'єктів підприємницької
діяльності. Розмір відрахувань встановлювався відповідним указом Президента
України і до 1 січня 1999 року ставка
цього збору становила 5 відсотків бази
оподаткування. Далі збір зараховувався до
Державного бюджету, формувався фонд і
фінансувалися програма, програм досить
багато.
Указом Президента 1998 року про деякі зміни в оподаткуванні справляння зазначеного збору
було відмінено, і фінансування
заходів фонду здійснювалося за
рахунок коштів Державного бюджету на загальних основах.
Закон України прийнятий у 2002 році "Про формування і
порядок надходження, використання коштів фонду для здійснення заходів ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи" встановлював, що мало
бути повне погашення заборгованості, що
склалося на 1 січня 1999 року по збору до фонду.
Якщо скоротити
процедуру мого виступу, я хотів
би наголосити на тому, де ми
звернули увагу на порушення, з нашої
точки зору, які виникли у процесі подання Кабінетом Міністрів проекту про
повне погашення заборгованості по
фонду. По нашим даним, і ми зробили
запити спільно з комітетом соціальної політики до Рахункової палати, до Контрольно-ревізійного управління. Кругом
бігом із 400 з чимось мільйонів гривень
десь не збігається сума біля 1,5 мільйона гривень. Сума для бюджету не така
велика, скажемо відверто, мала, але у любому випадку, коли на наше перше
зауваження надійшов лист з Міністерства фінансів, де було записано про те, що
повної картини встановити не можемо, це було за підписом одного із заступників міністра фінансів. Для
нас виникли сумніви, що взагалі, якщо вже Міністерство фінансів не може відповісти, куди ділися кошти із фонду,
тоді вже щось у цій країні стає взагалі негаразд.
Тому ми за те, щоб принципово це питання, хоча й мільйон,
навіть якби це було 100 тисяч чи 10 тисяч гривень, у любому випадку
Міністерство фінансів має відповідати
за кожну копійку Державного бюджету.
Тому ми проти того, щоб поки що розглядалося питання про повне погашення до
моменту, поки не буде ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Є необхідність обговорювати. Хто з тих, хто записався,
наполягає на обговоренні? Тоді давайте
проголосуємо. Я ставлю на голосування проект Постанови про повне погашення
заборгованості із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Прошу
голосувати.
14:02:09
За-135
По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 37;
"Регіони України" - 33; комуністів - 21; Народна аграрна партія - 20;
соціал-демократи, "Єдина Україна" соціалісти, Блок Тимошенко - 0;
"Трудова Україна", НДП - 0; "Союз" - 6; "Демократичні
ініціативи" - 9; "Центр" - 5;
позафракційні - 4.
Тут є пропозиція про доопрацювання проекту постанови. Я
ставлю на голосування про направлення цього законопроекту на повторне перше
читання. Прошу голосувати.
14:03:03
За-191
Шановні колеги, давайте мобілізуємся. Шановні колеги, ви
розумієте і усвідомлюєте, наскільки це важливо, за цим стоїть не один мільйон
населення нашого, громадян. Я прошу підтримати на повторне перше читання.
Голосуємо. Повторне перше читання.
Дружніше.
14:03:41
За-216
По фракціях. Покажіть, будь ласка, по фракціях. Люди є,
бажання немає.
"Наша Україна" - 52; комуністів - 55;
"Регіони України" -42; Народна аграрна - 28; соціал-демократи - 0;
"Єдина Україна" - 0; соціалісти - 15; Блок Тимошенко - 0, НДП, "Трудова Україна" - 1,
"Союз" - 5, "Демократичні ініціативи" - 8,
"Центр" - 3, позафракційні - 7.
Шановні колеги, давайте змобілізуємося. Це ж повторне перше
читання. Голосуємо направити на повторне перше читання. Голосуємо.
14:04:35
За-246
Рішення прийнято.
Дякую. Ну, я бачу, що вже трохи притомилися. Давайте
оголошуємо перерву до 16 години. На цьому ранкове засідання Верховної Ради
оголошую закритим.