ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 жовтня 2004 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів, будь ласка, до сесійної зали. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:02:18

Зареєструвалося -258

В сесійній залі зареєструвалося 258 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги... По фракціях? Будь ласка. Раз ви наполягаєте, зачитаю.

"Наша Україна" - 0... Ні, це тут голосування дали. Прошу дати на табло реєстрацію, будь ласка. Зараз дадуть реєстрацію. А, справа я дивлюся, шановні колеги, вибачте.

Сто. "Регіони України" - 0. "Наша Україна" - 100, "Регіони України" - 0, фракція комуністів - 59, СДПУ (о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна - 18, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 0, "Центр" - 15, НДП, промисловці і підприємці - 6, "Демократичні ініціативи" - 5, "Позафракційні" - 16.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік. Друге читання. Реєстраційний номер 6032. Комітет, будь ласка. Хто буде доповідати? Написано, що доповідає Хара. Немає? Значить, будемо обговорювати документ. Це друге читання, шановні колеги. Значить, шановні колеги, візьміть таблицю, йдемо по поправках.

Перша поправка врахована частково в прикінцевих положеннях. Хто наполягає на цій поправці? Будь ласка, Пинзеник як автор поправки.

16:04:20

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати! Згідно з Законом "Про прожитковий мінімум", він має вираховувати темпи зростання споживчих цін.

При затверджені прожиткового мінімуму на цей рік інфляція, урядовий показник, була занижена на 40 відсотків, вона виявилася на 40 відсотків більше. Підніміть офіційно статистику цього року, інфляція значно вище ніж подав у розрахунках уряд. А, якщо ви подивитесь на прилавки магазинів, то вже коло кожного цінника стоїть міліціонер, замість ловити злочинця, тримає роздрібні ціни.

Саме тому внесена поправа Віктором Ющенко, Віктором Пинзеником, яка враховує реальний розмір зміни цін, яка і передбачає встановлення прожиткового мінімуму на рівні 423 гривні, а не 382 гривні як запропоновано урядом. Прошу шановних депутатів підтримати цю правку.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування поправку №1. Зміст цієї поправки щойно пояснив народний депутат Пинзеник.

16:05:49

За-189

Поправка не врахована. Поправка №2. Борис Беспалий, наполягаєте на ній? Будь ласка, мікрофон Бориса Беспалого.

16:06:01

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка.

Шановні колеги! Справа в тому, що прожитковий мінімум - це величина розрахункова, а не емоційна. На момент, коли затверджувався він в першому читанні були одні ціни, а сьогодні ціни на, особливо, на продовольчі товари значно підвищилися. Я не буду говорити, хто в цьому винен, хоча усі знають, що винен у цьому уряд.

Тепер друга частина. Ви, будь ласка, вслухайтесь як звучать слова - "прожитковий мінімум", тобто ця мінімальна величина за яку люди можуть прожити, а не так, як зараз деякі - ні жити, ні вмерти.

Тому, враховуючи, що за ці гроші треба прожити на будь-якій території, а маю честь представляти місто Київ, де ціни дещо вищі, тому, мені здається, що навіть запропонований колегами прожитковий мінімум дещо занижений. Я пропоную його встановити на рівні 500 гривень і прошу всіх дуже підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування поправку другу Бориса Беспалого, щойно він озвучив цю поправку.

16:07:27

За-185

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 94, Регіони України - 0, фракція комуністів - 51, СДПУ(о) - 0, Демініціативи - Народовладдя - 1, Трудова Україна - 0 , Народна аграрна партія - 10, СПУ - 11, Блок Тимошенко - 3, Союз - 0, Єдина Україна - 0, НДП, промисловці і підприємці - 3, Центр - 4, позафракційні - 8.

Поправка номер чотири Ніколаєнка, будь ласка. Є Станіслав Ніколаєнко? Немає.

П'ята, шоста, сьома і восьма поправка Бориса Беспалого. Зразу будемо голосувати за всі. Будь ласка, мікрофон.

16:08:06

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги! Я зразу по цих всіх поправках хотів би проаргументувати, тому що вони є однотипні. Я все ж таки думаю, що або не всі ще просто зорієнтувалися після перерви, тому що прожитковий мінімум нам треба встановити, без цього не можна приймати державний бюджет. І хоча урядовий проект бюджету нікуди не годиться, але ж бюджет Україні потрібен. Тому пропозиція фракції Блоку Віктора Ющенка полягає у наступному. Ми зараз маємо проголосувати реалістичний прожитковий мінімум, за який люди можуть проіснувати. Це перше.

І друге. Прожитковий мінімум насправді не пов'язаний з якимись теоретичними бюджетними розрахунками, він пов'язаний і прив'язаний тільки до мінімального споживчого кошику на продовольчу і непродовольчу групу. І оскільки такий мінімум сьогодні ніяк не є меншим за 500 гривень, то я, дорогі друзі, прошу обов'язково це проголосувати і наших людей не морити голодом.

Шановні колеги, я ставлю поправки, вони однотипні - п'ята, шоста, сьома і восьма поправки Бориса Беспалого на голосування.

16:09:32

За-212

Не враховані поправки.

Дев'ята поправка. Петро Цибенко, будь ласка. Мікрофон ввімкніть. Прошу уваги!

16:09:44

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, у програмі, передвиборній програмі кандидата в Президенти України Петра Миколайовича Симоненка чітко розписано прожитковий мінімум, який має складати, на його думку, 792 гривні і є механізм досягнення цієї цифри. Я пропоную як проміжний етап наближення до цієї суми затвердити прожитковий мінімум для непрацюючих у розмірі 500 гривень. Я думаю, що це має забезпечити хоча б якесь виживання людини в сьогоднішніх умовах - умовах різкого зростання, буквально стрибка цін. Тому, Шановні колеги, я закликаю вас підтримати той показник, який є у дев'ятій поправці. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги!

Ставиться на голосування поправка номер 9, народний депутат Цибенко - автор цієї поправки.

16:10:55

За-195

Рішення не прийнято.

Шановні колеги... По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна" - 87, "Регіони України" - 0, Фракція комуністів - 57, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 6, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 17, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 0, "Центр" - 6, НДП та ПППУ - 0, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 0, Позафракційні - 5.

Шановні колеги, всі поправки, на яких наполягали народні депутати, проголосовані. Я прошу від уряду, будь ласка. Позиція уряду. Гнибіденко Іван Федорович. Правильно? Перший заступник міністра праці та соціальної політики.

Шановні колеги, підготуйтеся до голосування. Одну хвилиночку, зараз висту.... Одну хвилинку. Мікрофон, ввімкніть, будь ласка, урядову трибуну. Кнопку натисніть, будь ласка. Ну, допоможіть там ввімкнути...

ГНИБІДЕНКО І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Комітет соціальної політики та праці опрацював, я думаю, нормальне доповнення до законопроекту і вніс запропоновані до другого читання доповнення. Вони стосуються того, щоб після того, коли затвердиться у запропонованому вигляді прожитковий мінімум доповнити його таким змістом. Внести до закону України до цього щодо збільшення розміру ........... мінімуму на суму податків з доходів фізичних осіб, це ми зробимо. І зараз комісія працює, переглядає набори продуктів харчування непродовльчих товарів та послуг для визначення прожиткового мінімуму на наступний рік. І будемо переглядати разом з вами прожитковий мінімум відповідно до індексу цін, якщо він буде змінюватись так різко. На це у мене такі пропозиції, врахувати те, що зробив Комітет із питань соціальної політики та праці і уряд підтримує ці пропозиції. Дякую.

ГОЛОВА. З мотивів, будь ласка, три хвилини. Запишіться, будь ласка. Запишіться, хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Будь ласка, Борис Беспалий.

16:13:35

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Я думаю, що тут все ж таки, можливо, був якийсь дух непорозуміння. І я пропоную, по-перше, повернутися до розгляду поправок до цього законопроекту і підтримати прожитковий мінімум 500 гривень.

І прошу ще передати слово В'ячеславу Кириленко.

ГОЛОВА. В'ячеслав Кириленко, 40 секунд, будь ласка.

16:14:00

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Блок Віктора Ющенка, Українська народна партія.

Шановні колеги. Я як член Комітету з питань соціальної політики мушу сказати, що далеко не одностайно всі підтримували цю таблицю. Тому що основний кошик по продовольчих і непродовольчих товарах співвіднесений до старих цін. Тому 382 гривні, як стоїть це зараз, це не є жодним прожитковим мінімумом. Тепер після різкого стрибка цін прожити на це жодна соціально демографічна група невзмозі. Тому я пропоную або повернутися до голосування поправок, або уряду запропонувати відкликати цей законопроект і внести реалістичний - 432 гривні хоча би прожитковий мінімум.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко, за ним Вернигора.

16:14:46

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Гмирі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, Гмирі.

16:14:56

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Уважаемые коллеги, поскольку большинство бросило не свое правительство, а наш народ, то мы вынуждены заниматься естественно те, кто в зале, остались вопросами, связанными с установлением нормального прожиточного минимума для людей. Но я хотел бы узнать точку зрения правительства. Считает ли все-таки правительство вопрос об установлении этого показателя важным.

Я почему это спрашиваю. Буквально вчера Виктор Федорович Янукович сказал, что уверен, что на Верховном Совете не будет рассматриваться ни один важный вопрос, а будет демагогия только. Так вот те предложения, которые делает правительство, это демагогия или все-таки важный вопрос? Как в связи с этим, какова точка зрения правительства?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вернигора.

16:15:50

ВЕРНИГОРА Л.М.

Леонід Вернигора, Соціалістична фракція України. Ми закінчили сьогодні ранкове засідання, Адаме Івановичу, питанням про економічний розвиток. От треба було б, мені не досталося слово, перевести це питання у питання про прожитковий мінімум. Тому що нам треба було розглядати питання не про економічний розвиток України, а прийняти план відбудови народного господарства України після того, як ми завдали їй шкоди за ці десять років.

Тому Соціалістична фракція України і кандидат на пост Президента Олександр Мороз, ми офіційно подали на розгляд Верховної Ради прожитковий мінімум удвічі більший того, що пропонує уряд. Чому удвічі? Тому що основні товари сьогодні споживчі, надто ж продукти харчування, а м’ясо втричі подорожчало, а ті вдвічі.

Тому ми пропонуємо і погоджуємося, що надо на 409, а уже 818 гривень повинен бути прожитковий мінімум. А коли врахувати ще і паливо, і інші, то, ясна річ, що не менше тисячі гривень. Тому я пропоную, щоб терміново уряд до бюджету подав нову величину прожитк...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмін думками завершено. Була пропозиція переголосувати поправки. Була пропозиція переголосувати поправки. Я зараз її поставлю на голосування, підготуйтесь. А те, що говорив Вернигора, да, Леонід Михайлович, це добре, що ви подали, але треба було давати поправки до другого читання, і тут вони могли б бути враховані. Їх немає тут, ваших поправок, а є окремий законопроект. Наскільки мені відомо, ви працюєте в тому ж комітеті.

Так, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію народних депутатів про те, щоб повернутися до розгляду поправок до даного законопроекту. Прошу голосувати.

16:18:10

За-230

Тобто починаємо спочатку. Але, шановні колеги, оскільки вже аргументація була, давайте не будемо витрачати час, а тільки будемо голосувати поправки. Нема заперечень? Перша поправка, яку тут аргументував народний депутат Пинзеник. Прошу голосувати. Про збільшення прожиткового мінімуму.

16:18:48

За-233

Прийнята поправка.

Ставиться наступна. По фракціях? Будь ласка.

"Наша Україна" - 99, "Регіони України" - 0, комуністів - 56, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 13, СПУ - 19, Блок Тимошенко - 18, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 0, "Центр" - 15, НДП та ПППУ - 3, "Демініціативи" - 0, Позафракційні - 10.

Шановні колеги, наступні поправки народного депутата Беспалого зводяться до того, щоб текст, де написано "382 гривні" замінити словами, текстом "500 гривень". Прошу голосувати всі ці поправки.

16:19:53

За-208

По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна" - 92, "Регіони України" - 0, Фракція комуністів - 59, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 6, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 18, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 0, "Центр" - 3, НДП та ПППУ - 3, "Демініціативи" - 0, Позафракційні - 10. Поправка не пройшла.

Поправки народного депутата Беспалого - це шоста, сьома, восьма поправка, де стосується, знову ж таки, збільшити суму пропорційно до збільшення прожиткового мінімуму з 382-х гривень до 500 гривень.

Всі ці три поправки ставлю на голосування.

Голосуємо, прошу голосувати.

16:21:07

За-194

Не прийнято.

І поправка Цибенка: "Реальний прожитковий мінімум, зокрема, для непрацюючих, має бути, як мінімум, 500 гривень. Прошу голосувати.

16:21:34

За-186

Поправка не прийнята. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 63, "Регіони України" - 0, комуністів - 59, соціал-демократи, "Трудова Україна" - нулі, Народна аграрна партія - 10, соціалісти і Блок Тимошенко - по 19, "Союз", "Єдина Україна" - нулі, "Центр" - 4, НДП, промисловці і підприємці 3, "Демініціативи" - 0, "Позафракційні" - 9.

Таким чином, шановні колеги, ми з вами з усіх поправок підтримали першу поправку групи народних депутатів. Із урахуванням тої поправки я ставлю на голосування про прийняття...

Гаврилюк, будь ласка, з мотивів голосування.

16:22:28

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я хотел бы обратиться к вам, Адам Иванович, прежде всего, уточните: а правильно ли мы делаем, что голосуем без участия остатков от "большинства", когда фактически идет речь о принятии прожиточного минимума, нужного для закона, необходимого перед принятием бюджета, нужного законопроекта для наших избирателей, для нашей страны, и фактически фракции так называемого "большинства" не участвуют и не принимают участия в голосовании? Так вот, может быть, мы это как-то засвидетельствуем и примем по этому поводу какое-то решение, а потом будем принимать решение: голосовать "за" или нет? Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вносьте пропозиції, яке рішення прийняти. Кожен депутат має право діяти так, як він вважає за необхідне.

Запишіться тоді, будь ласка. Три хвилини з мотивів голосування - і будемо голосувати.

Будь ласка, висвітліть. Загрева передає Беспалому слово. Підготуватися Шульзі.

16:23:37

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я хотів звернутися до вас з таким проханням. Власне, я глибоко шкодую, і, на мій погляд, шкода, що не пройшли ті поправки, які пропонував я і які співпадають з тими поправками, які пропонував Петро Степанович Цибенко. Це повністю одна і та сама поправка - 500 гривень.

Далі. Я погоджуюся з позицією депутата Гаврилюка, ми погоджуємося, що люди повинні знати позиції всіх без виключення фракцій. Але, головний мотив, який я думаю, керуються ті відповідальні політики, які не бойкотують Верховну Раду, а залишилися в залі, це все ж таки покращувати життя людей. І з цієї точки зору те, що ми зробили, хоча і не повністю, але підняли все ж таки прожитковий мінімум - це добра справа.

Тому я звертаюся до всіх з великим проханням. Спочатку проголосувати цей закон вцілому, а вже потім з'ясовувати стосунки, хто? Чому? Пішов із зали і таке інше. Бог з ними, нехай і без них ми нормально працюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шульга. Не бачу. Будь ласка.

Будь ласка, Вернигора. Мікрофон Вернигори.

16:24:52

ВЕРНИГОРА Л.М.

Адаме Івановичу, ну, я все можу зрозуміти і обстановку в залі. Я не розумію тільки як коаліція, яка з урядом в змові і сьогодні вирішила взагалі не приймати прожиткового мінімуму. Тобто, більшість хоче сьогодні зірвати і бюджет. Тоді, про який прожитковий мінімум може йти мова взагалі на 2005 рік? Ви слухайте ті фракції, які залишилися в залі. Пропонується сьогодні здорова, нормальна, як і була для України, величина прожиткового мінімуму згідно або пропорційно, адекватно цінам, які сьогодні складаються на ринку.

Сьогодні ми не можемо ніяк зменшити у двічі прожитковий мінімум, а навпаки ці 409 пропонованих уряд же ж не зайняв у "сірка" очі, він же повинен бачити, що на ринку робиться. Тому не може бути менше 960 прожитковий мінімум і соціалісти вже котре пропонують, а ви кажете, чи є воно в поправках чи ні? Є! Нас слухає вся Україна. В залі знаходяться тільки фракції, які бажають добра Україні. так давайте голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, всі, хто виступив з процедури мали на меті одне, нам треба все зробити для того, щоб прийняти зараз цей законопроект вцілому як закон. Тому я ставлю на голосування про прийняття вцілому як закону з тими поправками, яку ми проголосували, Закону "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік". Прошу голосувати.

16:26:40

За-250

По фракціях.

Наша Україна - 100, Регіони України - 0, Фракція комуністів - 58, СДПУ(о) - 0, Трудова Україна - 0, Народна аграрна партія - 20, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 19, Союз - 0, Єдина Україна - 0, Центр - 15, НДП, промисловці і підприємці - 5, Демініціативи - Народовладдя - 0, позафракційні - 13 Закон прийнято.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про органи юстиції. Але перед цим нам треба порадитися. Прошу уваги, шановні колеги. Поступив лист від міністра юстиції України Олександра Лавриновича такого змісту: "З огляду на необхідність ознайомлення і опрацювання висловлених пропозицій і зауважень на засіданні Комітету з питань правової політики 14 вересня цього року до проекту Закону України "Про органи юстиції" внесено народними депутатами Задорожнім, Абдуліним, Осикою прошу перенести його розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради України".

З ЗАЛУ. Не чути.

Юрію Анатолійовичу, Адам Іванович зачитував. Було.

Які міркування з цього приводу? Я ще раз хочу сказати, оголошується до розгляду проект Закону про органами юстиції, але звернувся до нас міністр юстиції України з проханням у зв'язку з необхідністю дальшого доопрацювання проекту перенести його розгляд на більш пізніший час.

Матвєєв Валентин Григорович, голова комітету, будь ласка.

16:28:39

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! У відповідності з чинним Регламентом ми не можемо просто так за листом міністра чи навіть Прем'єр-міністра зняти питання з розгляду, яке вже включене до порядку денного сьогоднішнього засідання Верховної Ради. Тому для того, щоб його виключити необхідна, необхідна воля народних депутатів. Тому необхідно розглянути сьогодні це питання і прийняти по ньому у відповідності з Регламентом відповідне рішення. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, є тут позиція Комітету з питань Регламенту. Станіслав Іванович Гуренко, будь ласка. Потім Кармазін і будемо визначатися.

16:29:36

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги! Гуренко, фракція Комуністичної партії України.

Я думаю, що ми не повинні підтримувати це рішення, тому що зрозуміло, чому шановний міністр поставив запитання. Його фракція, його прихильники валять сьогодні роботу Верховної Ради і хочуть на шиї тих народних депутатів, які сумлінно працюють, незважаючи на політичну кон'юнктуру, впровадити свої інтереси. Тож хай сидять у залі і голосують, що їм потрібно. А якщо їм ніколи, значить, Володимире Михайловичу, згідно з регламентом, затвердженим порядком денним. Тільки так! Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую. Кармазін. І будемо визначатися зараз.

16:30:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, в мене дві пропозиції. Перша. Я відношусь до того комітету, який допрацьовував цей закон про органи юстиції, до Комітету правової політики. Закон, дійсно, серйозно доопрацьований. І, дійсно, такий закон чекають. Інше питання, що сьогодні політичні пристрасті не дають, і ви знаєте добре, що щоб зірвати прожитковий мінімум за завданням так званого кандидата в Президенти, якого зараз Мельниченко обнародував, як пресу знищувати і так далі, зараз обнародував при всіх.............це він. Звісно, ці фракції зривають. Але закон немає страждати. Тому нічого страшного, якщо пересунути це перше і друге.

Володимире Михайловичу, ми просимо вас, 250 чоловік взяли на себе відповідальність за долю країни, за прожитковий мінімум. Оголосіть по фракціям, хто це. Прошу вас. Це відповідає регламенту. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, справа у тім, що Адам Іванович зачитав, хто і скільки голосів, яка фракція дала. Ну, будь ласка, підготуйте, я ще раз зачитаю. Це не проблема.

Шановні колеги, ми обмінялися думками. Давайте для чистоти, щоб зберегти у нас нормальні взаємини, я поставлю на голосування прохання Міністерства юстиції про перенесення розгляду законопроекту. Іде голосування.

Відмініть голосування. Зараз я зачитаю голосування. "Наша Україна" - 100; "Регіони України" - 0 (це голосування за законопроект про прожитковий мінімум); фракція комуністів - 58 за; СДПУ(о), "Трудова Україна" - 0; Народна аграрна - 20; СПУ - 20; Блок Тимошенко - 19; "Союз" - 0; "Єдина Україна" - 0; НДП, промисловці і підприємці - 5; "Демократичні ініціативи" - 0; позафракційні - 13.

Хорошо. Гаразд. Добре, підготуйте для публікування. Я сказав, щоб підготували і розглянув регламентний комітет, опублікуємо.

Шановні колеги, прошу уваги. Я ставлю на голосування звернення Міністерства юстиції про перенесення розгляду законопроекту про органи юстиції, реєстраційний номер 2152.

16:33:18

За-36

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про органи юстиції". Будь ласка, хто буде доповідати? Микола Катерничук. Хто доповідати від комітету буде?

Значить, я буду доповідати. Ідемо по поправках, шановні колеги. Подивіться, які поправки не враховані і хто буде наполягати на своїх поправках.

11-та Кириченко. Не наполягає. Ландик 17-та. Ні. Пеклушенко 19-та. Не бачу. Беспалий, 24-та поправка. Дайте можливість.

Шановні колеги, хто наполягає на своїх поправках, які не враховані? Борис Беспалий, будь ласка, яка поправка.

16:34:18

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

51-ша поправка, вона стосується такої ситуації. Запропонований текст передбачає, що органи державної виконавчої служби виконують примусове виконання рішень судів та інших органів і посадових осіб. Тобто у мене виникають серйозні сумніви. Які це ще рішення крім судових виконуються виконавчою службою в примусовому порядку. Я думаю, що це не є такий правовий підхід. У примусовому порядку виконавчою службою мають виконуватися тільки судові рішення, а не адміністративні рішення. Як, наприклад, зараз доручили міліції там регулювати ціни, ходити по базарах. Я не думаю, що це є правовий підхід. Тому я прошу погодитися з такою пропозицією.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 51-ша Бориса Беспалого. Це сторінка 12.

16:35:34

За-98

Поправка не прийнята.

Які ще поправки, будь ласка? Хто наполягає ще на поправках? Будь ласка, Борис Беспалий.

16:35:46

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги. Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна". Я розумію наше піднесення і до певної міри ейфоричний стан, тому що ми зараз зробили дуже добру справу - підняли на 50 гривень прожитковий мінімум людей. Хоча це є і недостатньо, але як перший крок - то добра справа.

Але є і інші важливі речі. Зокрема і Закон про органи юстиції. Тому що сьогодні уже всім зрозуміло, що судова система України не дрімає, вона просто міцно спить там, де треба захищати права людей. І сьогодні наші люди бідні не тільки тому, що безгосподарно керує державою уряд, а вони бідні ще й тому, що і безправні. Тому я дуже прошу підтримати поправку, яку я пропоную до закону органи юстиції. Тут пропонується, щоб органи державної влади вручались в організацію роботи з підготовки фахівців. Я думаю, це є неправильно, і ми бачимо до чого таке втручання приводить на ділі. Тому я прошу 118 поправку підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку народного депутата Бориса Беспалого 118. Це сторінка 27.

16:37:16

За-92

Рішення не прийнято.

Ідемо далі. Борис Якович, є ще ваші поправки? Мікрофон Бориса Беспалого.

16:37:26

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Так, я вважаю принциповою поправку 305 до статті 30, це на сторінці 73. Там йдеться про те, що міністр юстиції несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і перед Президентом України. Я думаю, така подвійна персональна відповідальність є точною ілюстрацією народної приказки про те, що у кількох няньок дитина без ока. Це насправді є формою безвідповідальності. І я думаю, що всі вже зрозуміли, що багато бід України і полягає від того, що у нас є фактично авторитарний диктат Президента. Я думаю, що міністри мають нести персональну відповідальність перед керівництвом, перед Кабінетом Міністрів, а не перед Президентом. Тому я пропоную вилучити слова "Президентом України", щоб міністр ніс персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і прошу підтримати.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка 305 Бориса Беспалого, сторінка 73.

16:38:47

За-77

Рішення не прийнято.

Які ще поправки, будь ласка? Борис Беспалий, мікрофон ввімкніть.

16:38:58

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

359-та поправка стосується ось чого. В даному випадку йдеться: до сфери управління Міністерства юстиції пропонується віднести, ви тільки подумайте, інші підприємства, установи і організації. Я думаю, що наші правоохоронні органи і деякі спеціалізовані органи не мають часу займатися своїми прямими обов'язками саме тому, що вони дуже займаються багато бізнесом. І тут пропонується, щоб Міністерство юстиції...Міністерство юстиції, ви подумайте!...мало право і керувало іншими підприємствами, установами і організаціями! Ну, типовий бізнес-холдинг.

Я думаю, якщо на практиці таким чином діяв уряд Януковича, то це не значить, що такі речі ми повинні узаконювати.

І я пропоную вилучити з підпорядкування Міністерства юстиції управління підприємствами, установами і організаціями, це не їхня справа - займатися бізнесом.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 359, автор Борис Беспалий, сторінка 89.

16:40:23

За-106

Поправка не прийнята.

Які ще є поправки? Будь ласка, Борис Беспалий, мікрофон.

16:40:31

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Ну, 365-та поправка.

Але я хотів би зараз скористатися можливістю, це остання, я вже так дивлюся, що багато речей, які повинні були б не пройти, вони все ж таки включені, і, звичайно, в такому вигляді, на мій погляд не можна приймати закон в цілому. Тому я прошу, навіть якщо ми його приймемо в другому читанні, то в цілому його не приймати.

Стосовно 365-ї поправки, яка стосується ось чого, я пропоную вилучити з прикінцевих положень такий сюжет, а саме, цитую: "Нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність з цим законом діють у части ні, яка не суперечить цьому закону. Але визначати, що суперечить закону, що не суперечить, може тільки Конституційний суд. Такими нормами і подібними, ми вводимо просто хаос у законодавство. Тому я пропоную з даного закону цю норму вилучити і закон, якщо його підтримувати в другому читанні, то не підтримувати в цілому, тому що це просто буде закон про безправ'я.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 365 Бориса Беспалого, сторінка 91.

16:41:53

За-70

Рішення не прийнято.

Хто ще наполягає на своїх поправках? Не бачу. Будь ласка, Міністерство юстиції, позиція Міністерства юстиції щодо цього законопроекту. Анатолій Павлович Заєць.

ЗАЄЦЬ А.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Міністерство юстиції не підтримує жодну з названих поправок.

ГОЛОВА. Ні, я маю на увазі: ми не проголосували поправок. Як ви ставитеся до закону в такому вигляді, в якому він зараз поданий на розгляд Верховній Раді.

ЗАЄЦЬ А.П. Позиція Міністерства юстиції, я все ж таки дозволю, Володимире Михайловичу, ще раз нагадати, полягала в тому, щоб не ставити під сумнів сьогодні в залі майбутнє системи юстиції і перенести цей законопроект.

Якщо говорити про нашу позицію, то спірні питання, про які говорив, зокрема, народний депутат Кармазін, вони доопрацьовані. Це стосувалося реєстрації прав на нерухомість. Якщо народні депутати підтримують позицію про необхідність збереження в системі юстиції пенітенціарної системи, то в такому вигляді він може бути прийнятий, незважаючи на наше прохання відкласти розгляд.

ГОЛОВА. Дякую.

Я хотів би сказати, шановні колеги, тут присутні люди, які налаштовані на прийняття закону. Ваше прохання треба було б адресувати дещо іншій установі з цього приводу.

Я ставив на голосування пропозицію вашу. Верховна Рада не підтримала, на жаль. Хоча я підтримував перенесення цього проекту закону.

Шановні колеги, відповідно до пропозицій, які прозвучали, я буду ставити на голосування. Першою ставиться на голосування пропозиція профільного комітету: прийняти в другому читанні та в цілому як закон проект Закону про органи юстиції. Реєстраційний номер 2152. Прошу голосувати.

16:43:59

За-44

Рішення не прийнято. Другим я поставлю на голосування пропозицію Бориса Беспалого. Прийняти у другому читанні. Знімаєте? Тоді, якщо на доопрацювання, я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту Закону "Про органи юстиції", реєстраційний номер - 2152.

16:44:38

За-76

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Постанови "Про скасування рішень Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів України про підприємства в Україні". Доповідач - заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович Матвєєв. Будь ласка.

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, тут і частина з вас звертається і Кармазін, і представники інших фракцій звертаються, і звертаються радіослухачі. Дійсно, їм дуже цікаво, що ми з вами прийняли у попередньому законопроекті, коли голосували про встановлення межі прожиткового мінімуму.

Я інформую. Це і для вас, ви це знаєте, бо свідомо голосували, але для наших радіослухачів. Кабінет Міністрів запропонував, щоб затвердити на наступний рік прожитковий мінімум на одну особу з розрахунком на місяць у розмірі 382 гривні. Ми з вами проголосували поправку, групи народних депутатів, набрала ця поправка 233 голоси вцілому, вцілому закон набрав 250 голосів про те, щоб величину прожиткового мінімуму на 2005 рік установити в розмірі 432 гривні. Тобто, збільшили, на жаль, всього-на-всього на 50 гривень.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Постанови "Про скасування рішень Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів України про внесення змін до Закону України "Про підприємства в Україні”. Доповідає голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Іванович Гуренко.

16:46:38

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! Сьогодні ми розглядаємо питання, яке, на мій погляд, повинно знайти стовідсоткову підтримку у цій залі.

Про що йдеться? Йдеться про те, що з того часу, коли законопроекти, які сьогодні винесені на розгляд ( це реєстраційні номери 1216, 2581, 3286), з того часу законопроекти, які знаходяться в різній стадії розгляду, вони попали під зміну діючого законодавства. Справа у тому, що був прийнятий Господарчий кодекс України. У відповідності із пунктом другим дев'ятого розділу заключних положень Господарчого кодексу України Закон України " Про підприємства в Україні" , який пропонувався указаними законопроектами до внесення змін, він втратив силу, і фактично не діє з 1 січня 2004 року. Зважаючи на сказане комітет прийняв рішення рекомендувати нашому засіданню.

Перше, відмінити рішення Верховної Ради України від 3 квітня 2003 року про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін у Закон України "Про підприємства" (реєстраційний номер 1216).

Друге. Відмінити рішення Верховної Ради від 22 травня 2003 року про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін у Закон України "Про підприємства в Україні" ( реєстраційний номер 2581).

І, нарешті, відмінити рішення Верховної Ради України від 20 листопада 2003 року про прийняття за основу проектів Закону України про внесення змін і доповнень у Господарчий кодекс України стосовно управління державними підприємствами і внесення змін у Закон України "Про підприємства в Україні" в частині прийняття за основу проекту України про внесення змін у Закон України "Про підприємства в Україні", реєстраційний номер 3286. Отаке, багато тут нібито фактажу, а фактично йдеться про приведення у відповідність діючого законодавства до тих змін, що сталися в нашому житті. Спасибі.

ГОЛОВА. Дякую, Станіслав Іванович.

Шановні колеги, нема потреби, мабуть, тут обговорювати. Питання цілком очевидне. Тому я прошу змобілізуватися для того, щоб ми могли проголосувати. Прошу уваги!

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України як Постанови про скасування рішень Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів України про внесення змін до Закону України "Про підприємства в Україні", реєстраційний номер 1216-П. Прошу голосувати.

16:50:18

За-230

Рішення прийнято.

Шановні колеги!.. Що, що? Шановні колеги, прошу уваги! Тут дві фракції звернулися - "Центр" і фракція Соціалістичної партії з вимогою оголосити перерву, відповідно до регламенту, 30 хвилин. Давайте, очевидно, таким чином. Оскільки ці фракції тут зареєстровані і працюють, то я не можу не надати слова. Я просив би, якщо є з приводу чого ви б хотіли брати перерву, зробити відповідне повідомлення, щоб ми могли б продовжувати нашу роботу. "Центр" і соціалістична... фракція Соціалістичної партії. Кому ви доручаєте? Слово Королю Віктору Михайловичу, будь ласка.

16:51:20

КОРОЛЬ В.М.

Шановні! Нині діючий режим доживає останні дні. Агонія влади перейшла в істерику. Сьогодні вся країна стала ареною для репресій тих, хто на боці народного Президента України Віктора Ющенка. Ті, хто покликаний захищати людей, перетворилися у порушників і провокаторів. Сьогодні вищі чини і правоохоронці віддають антинародні накази, слугують кримінальній владі.

Буквально за останні кілька днів українська стрічка новин стала стежкою, схожою на хроніку піночетовського путчу в Чилі. 16 жовтня міліція сфабрикувала справу проти активістів .......... Ярослава Годунка. 17 намагання провести несанкціонований обшук у приміщенні Києво-Могилянської академії. 18 жовтня масові арешти у Чернігові учасників студентського "Віча". 19 затримання студентки Людмили Тимошенко на третій день після того, як вона виступила на студентському "Віче" на Подолі. У цей же день силове викрадення міліціонерами у цивільному Анатолія Завіновського, прес-секретаря Миколаївського виборчого штабу Віктора Ющенка.

Тобто сьогодні влада нам продемонструвала, якою вона бачить майбутнє нашої країни. Команда нинішнього Прем'єра задумала перетворити український народ на безсловесне стадо, Україну - на державу страха, приниження, беззаконня і нужди. Сьогодні ми можемо впевнено сказати, нічого у влади не вийде, як не вийшло із безграмотного зробити професора.

Ми звертаємося до працівників правоохоронних органів, до падіння режиму залишилося лічені дні. Пам'ятайте про присягу, не виконуйте злочинних наказів, бо ті, хто сьогодні вам їх віддає, утече на кіпри і за кордон, а відповідати перед народом будете ви.

Коаліція сили народу заявляє, що захищатиме всіх чесних людей, яких сьогодні пригнічує бандитсько-поліцейська влада. Ми боротимося за права людини і не поступимося у цій боротьбі. Також ми запевняємо, залишаємо за собою право на громадський протест у межах законодавства і Конституції України. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ще раз просив би... Шановні колеги, ще раз просив би до коректності висловлювань, дуже прошу вас. Давайте, щоб у нас не було підстав, жодних звинувачень. Я прошу вас, шановні колеги, якщо факти, говоріть про факти. Будь ласка. Нам треба зараз прийняти рішення за результатами проведення Дня уряду, коли ми обговорювали питання про нові напрями співробітництва України з Європейським союзом у зв'язку з розширенням ЄС. Ми проводили День уряду, обговорювали це питання, підготовлений проект постанови. Вам його роздано.

Зварич, будь ласка, Роман Михайлович. Тільки прошу звернути увагу, шановні колеги, що у нас не буде обговорення, оскільки ми це питання розглядали.

16:54:27

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Дозвольте нагадати вам, що 14 вересня цього року у Верховній Раді було проведено День уряду, присвячений питанню нових напрямків співробітництва України з Європейський союзом. За результатами підготовлено проект постанови, який пропонується вашій увазі.

Проектом пропонується доручити Кабінету Міністрів активізувати роботу на багатьох напрямках співробітництва з ЄС, активізувати роботу з державами, членами ЄС з питань транскордонного співробітництва, активізувати співпрацю з державами, членами ЄС у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю і тому подібне. Верховній Раді пропонується зосередити основу увагу на питаннях наближення законодавства України до законодавства ЄС, а також здійсненні ефективного парламентського контролю з виконанням заходів, спрямованих на реалізацію плану дій Україна-ЄС.

Просимо підтримати цей проект постанови.

ГОЛОВА. Дякую, Романе Михайловичу. Шановні колеги, прошу уваги. Шановні колеги, прошу уваги.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради для прийняття як постанови Верховної Ради про інформацію Кабінету Міністрів України про нові напрями співробітництва України з Європейським союзом у зв'язку з розширенням Європейським союзом. Реєстраційний номер 6196. Прошу голосувати.

16:56:18

За-169

Рішення не прийнято.

Так, Кармазін. Говорить, що альтернативний, але мені не далі альтернативний проект. Будь ласка, Юрій Анатолійович, давайте обгрунтуйте свою позицію і дайте мені цей проект. Секретаріат, прошу розібратися, чому своєчасно не було подано альтернативний проект, коли він зареєстрований. Будь ласка.

16:56:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка.

Шановні народні депутати! Законопроект 6196-1 - альтернативний проект Постанови Верховної Ради України. Я бачу, що не всі готові прийняти той проект постанови, але нам треба прийняти постанову.

Тут я коротко доповім так, чим він відрізняється? З метою захисту національних інтересів України і подальшого розвитку відносин між Україною та ЄС на якісно новому рівні Верховна Рада України постановляє: перше - інформацію Кабінету Міністрів про нові напрямки співробітництва України з Європейським Союзом у зв'язку з розширенням ЄС взяти до відома, з метою адаптації законодавства до законодавства Європейського Союзу для досягнення відповідності правової системи України правовій системі ЄС з метою набуття нею членства в Європейському Союзі з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього та визначення механізмів, етапів та графіку досягнення цих систем Верховній Раді в кожному комітеті Верховної Ради створити підкомітет, до повноважень якого входить підготовка законопроектів з питань європейської інтеграції та відповідності міжнародному праву відповідно до предмету відання цього комітету. До речі, так зроблено в багатьох країнах світу.

Далі. Створити координаційну раду з питань загальнодержавної програми адаптації нормативно-правових актів України та Європейського Союзу при Верховній Раді в складі голови координаційної ради - Голови Верховної Ради України, заступника голови Комітету з питань європейської інтеграції, членів ради голів тих підкомітетів Верховної Ради, до повноважень яких входить підготовка законопроектів з питань європейської інтеграції і відповідності міжнародному праву. Затвердити план роботи на 2005-2010, який складається з послідовних етапів досягнення ступенів відповідності законодавства України законодавству ЄС, визначити цілі, завдання і терміни виконання етапів виконання програми, встановлювати їх період. Розглянути пропозицію стосовно внесення змін до програми, визначити перелік законопроектних робіт затвердити щорічний план заходів, передбачити в проектах Державного бюджету витрати на фінансування заходів з виконання програми Верховною Радою України, визначити пріоритети при формуванні графіку розробки і адаптації нормативно-правових актів України та Європейського союзу і перекладу на українську мову термінів та цих актів з урахуванням угоди про партнерство та співробітництво між Україною і європейським співтовариством та їх державами членами від 14 червня 1994 року, узгодити з Европарламентом для уникнення розбіжностей і різних тлумачень, механізм надання перекладам актів законодавства Європейського союзу офіційного статусу, створити в апараті Верховної Ради юридичну службу, що включає до свого складу Головне юридичне науково-експертне управління, відділи по зв'язкам з органами правосуддя та перекладу на українську мову актів законодавства Європейського союзу, на яку також покладається питання експертизи чинних нормативно-правових актів України та їх проектів на відповідність положенням нормативно-правових актів Європейського союзу, затвердити класифікатор нормативно-правових актів Верховної Ради та зміни до нього, координація та контроль пріоритетного спрямування відповідно до цієї програми коштів Державного бюджету.

І тут є доручення юридичній службі і іншим службам і уряду України: забезпечити створення і функціонування...

ГОЛОВА. Шановні колеги!

Щоб зберегти тут вже повністю всю чистоту, я ставлю на голосування ще один проект, це проект, внесений народним депутатом Юрієм Кармазіним про інформацію Кабінету Міністрів України щодо нових напрямів співробітництва України з Європейським союзом у зв'язку з розширенням Європейського союзу. Реєстраційний номер 6196-1.

17:00:38

За-136

Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про звернення Верховної Ради України до урядів країн великої сімки та європейського товариства, реєстраційний номер 5697, доповідач - секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій Петрович Соломатін.

Будь ласка, Юрію Петровичу. Якщо можна, коротко.

17:01:12

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, шановні радіослухачі!

11 березня 2004 року був оголошений міжнародний тендер на спорудження нового безпечного .............. над зруйнованим четвертим блоком Чорнобильської АЕС. А 25 жовтня планується отримання технічних пропозицій від потенційних інвесторів щодо даного проекту.

Після оцінки пропозицій з переможцями тендеру будуть укладені контракти. Даний контракт у відповідності з правилами Європейського банку реконструкції та розвитку може бути заключений тільки у тому випадку, якщо у ЄБРР - розпорядник коштів чорнобильського фонду укриття - будуть гарантії фінансового забезпечення контракту.

Виконані у 2004 році уточнені фінансові оцінки міжнародного проекту, план здійснення заходів на об'єкті укриття обгрунтували необхідність збору додаткових коштів. Якщо у 1997 році, за експертними оцінками, ці потреби складали 758 мільйонів доларів, то за останніми експертними оцінками вже один мільярд 91 мільйон доларів.

Питання додаткового фінансування на розв'язання проблем на об'єкті укриття розглядається на асамблеях країн-донорів та робочої групи країн Великої сімки вже більше року. Але остаточних рішень з цього питання вже не було прийнято. Тому в проекті постанови, яка запропонована вашій увазі, передбачається наступне. Верховна Рада України звертається до парламентів країн Великої сімки, країн-донорів Чорнобильського фонду укриття та Європейського парламенту із закликом: перше - підтримати зусилля України у справі подолання соціальних наслідків закриття Чорнобильської АЕС та надати відповідне сприяння у реалізації проектів щодо створення додаткових робочих місць для працівників Чорнобильської АЕС, які вивільняються після закриття станції, і жителів міста Славутич; друге - продемонструвати готовність до пошуку більш дієвих та ефективних механізмів для спільного контролю за реалізацією міжнародних чорнобильських проектів, розгляду будь-яких технічних чи фінансових проблем, які створюють перешкоди на шляху досягнення сталості результатів впровадження проектів.

І третє. Сприяти надходженню додаткових фінансових ресурсів для повного завершення плану здійснення заходів на об'єктів укриття та реалізації інтегрованої системи поводження з радіоактивними відходами як одного з критичних елементів зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкту укриття на екологічну безпечну систему. Ось такі наші пропозиції, ось такий зміст наших звернень.

21 жовтня на позачерговій асамблеї країн-донорів Чорнобильського фонду укриття та 27-29 жовтня на засіданні робочої групи країн "великої сімки" дані питання будуть розглядатися додатково. У зв'язку з цим, а також враховуючи те, питання виділення коштів на надання фінансової допомоги іншим державам вирішують парламенти. І тому, доцільно розглянути та прийняти таке наше звернення до вказаних заходів, які мають відбутися наприкінці жовтня.

Проект звернення доопрацьований із врахуванням пропозиції Прем'єр-міністра України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та міжнародних організацій. Прошу від імені нашого комітету підтримати проект звернення у запропонованій редакції. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую за увагу.

Шановні колеги, дозвольте вас поінформувати, що ми розглядали це питання, після доопрацювали. Я хочу зачитати вам перелік прізвищ народних депутатів, які...

Шановні колеги, вносилися в проект цього документу: Руденко, Осика, Оніщук, Баграєв, Кравчук, Шаров, Бокий, Турчинов, Тополов, Шаров, Ващук. Після обговорення цей документ був істотно доопрацьований.

І у нас є всі підстави його поставити на голосування і прийняти, бо він не викликає якихось таких різких заперечень. Немає у вас інших міркувань?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію комітету, прошу уваги, про прийняття за основу і в цілому проекту Постанови про звернення Верховної Ради України до урядів країн "великої сімки" та європейського товариства ( реєстраційний номер 5697). Прошу голосувати, шановні колеги.

17:07:04

За-232

Постанова прийнята.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 77 Господарського кодексу України ( щодо казенних підприємств).

Доповідач перший заступник міністра економіки та з питань євроінтеграції Вощевський Валерій Миколайович. Будь ласка, Валерію Миколайовичу, 3 хвилини.

ВОЩЕВСЬКИЙ В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На розгляд пропонується проект Закону України про внесення зміни до Господарського кодексу. Проект Закону розроблено з метою приведення положень Господарського кодексу України у відповідність до положень Цивільного та Бюджетного кодексу.

Проектом передбачається виключити положення частини сьомої статті 77 Господарського кодексу, яким визначено, що у разі недостатності коштів, що перебувають у розпорядженні казенного підприємства, держава в особі органу, до сфери управління якого воно входить, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язанням казенного підприємства.

При цьому ...........положення, що казенне підприємство відповідає за своїм зобов'язанням коштами, що перебувають у його розпорядженні.

відповідно до статті 4 Господарського кодексу майнові та особисті немайнові відносини регулюються Цивільним кодексом, а фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів всіх рівнів, регулюються Бюджетним кодексом.

Отже, виконання зобов'язань казенного підприємство має здійснюватися згідно з зазначеними кодексами і не потребує додаткового регулювання.

Прийняття зазначеного проекту закону сприятиме нормативно-правовому впорядкуванню діяльності казенних підприємств. Прохання підтримати.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Станіслав Іванович Гуренко, голова комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. З позицією комітету з приводу цього законопроекту.

17:08:53

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція Комуністичної партії України.

Володимире Михайловичу, я з вашого дозволу виголошу аж три позиції зразу. Перша позиція комітету, який більшістю голосів вирішив підтримати цей законопроект. Але я не можу не сказати про те, що Комітет з питань фінансів, я не бачу тут... Є, є його члени... висловився за те, що зміни в цей закон можуть бути внесені тільки з 2006 року. І друга пересторога полягає в тому, що група народних депутатів, народних депутатів комуністів, членів нашого комітету, вважає, що не слід приймати цей закон, тому що, тому що його прийняття сьогодні ослаблює позиції казенних заводів. Сьогодні інтереси заводу, заводу казенного так чи інакше змушене відстоювати відомство, змушене відстоювати міністерство, бо збитки, а у нас зараз ви знаєте, я тільки нагадаю історію, останню історію з літаками "Руслан", коли просто з надуманих, з необгрунтованих приводів арештовували наше державне майно і збиткувалися місяцями над цими... Оця практика буде продовжена, тому що він не буде захищати не відомство, не посольство, яке знаходиться за рубежем у випадку тому, коли буде відчужене майно нашого підприємства за кордоном. Тому ще раз говорю: рішення комітету - підтримати, рішення Комітету з питань фінансів - з 2006 року, група депутатів вважає, що не слід цього робити. Ми визначимося голосуванням Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, можливо, ми тоді поставимо на голосування з тим, щоб Верховна Рада визначилася приймати за основу чи ні. З мотивів, будь ласка Пинзеник. Черняк з мотивів. З мотивів Кармазін. Будь ласка, Віктор Пинзеник - до мікрофону.

17:11:16

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, я звертаюся персонально до фракції комуністів, тому що цей закон треба підтримати. Що містить нині діючий закон? Що зобов'язання казенних підприємств покривається з бюджету, якщо говорити людською мовою.

Нинішній закон каже: дорогі хлопці, крадіть побільше, все вам покриє державний бюджет. Тому скасування цієї норми якраз закриває дірки зловживань. Бо що стосується дотацій чи субсидій окремим підприємствам, і це рішення можемо прийняти у бюджеті. Тому я звертаюся до фракції комуністів, підтримати закон, за яким розкривається можливість розкрадання державних коштів.

ГОЛОВА. Будь ласка, Черняк, фракція "Наша Україна".

17:12:04

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, питання не таке просте, як здається. Я в цілому підтримую пропозицію свого колеги Пинзеника. Але все-таки держава зобов'язана нести зобов'язання по казенних підприємствах, вона є власником. Я розумію, що треба уникнути розкрадання державних коштів. Але треба вибудувати систему управління ефективну корпоративними правами держави, державними казенними підприємствами. Тому питання тут є. Якщо поставити його вузько, як ставить Пинзеник, тоді треба підтримати законопроект.

Я буду, мабуть, так і голосувати. Але якщо поставити у більш широкий контекст, то треба подумати над тим все-таки, як зобов'язати державу відповідати за казенні підприємства і зобов'язати їх працювати ефективно.

Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, потім Мироненко Віктор. Будь ласка, мікрофон.

17:13:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого Блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу.

Дійсно, цей закон зовсім з іншої точки зору треба приймати, але приймати тільки у першому читанні, щоб виробити якісь запобіжники. Я маю на увазі те, що нова редакція частини 7-ї статті 77 Господарського кодексу у новій буде виглядати. І відповідно до неї казенне підприємство відповідає виключно коштами, що перебувають у його розпорядженні. І виключаються ті положення, згідно яких орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, внесе повну субсидіарну відповідальність за його зобов'язанням.

Правда, є небезпека. Небезпека ця, чому я кажу, що у першому читанні його можна прийняти і треба прийняти, тому що норми мають бути узгоджені між собою Господарського кодексу, Цивільного і Бюджетного. А вони зараз не є узгодженими. Небезпека є якраз...

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Мироненко. Мікрофон, будь ласка, увімкніть, фракція комуністів.

17:14:23

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый округ, Мироненко, фракция коммунистов.

Уважаемые народные депутаты, на мой взгляд, этот законопроект не следует поддерживать по нескольким причинам. Во-первых, государство стремится снять с себя ответственность и в результате пострадает опять таки же трудящиеся. Ибо потом в перспективе вы посмотрите, если не дай Бог Верховная Рада примет закон, с зарплатой будет проблема и так далее, некому будет отвечать перед трудящимися.

Второе. Уничтожение госсектора с целью приватизации и ограбление народа намечается вот этим законопроектом. Довести казенные предприятия до банкротства и приватизировать. И те, кто из "Нашей Украины" только что говорили коммунистов призывают, то призывают фактически к приватизации и к добиванию экономики.

Но и третье. Госсектор надо усиливать по примеру Советского Союза в Италии, Франции, в Великобритании госсектор усиливается. Это работает на всю экономику, на весь народ. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте знайдемо золоту середину, поставимо на голосування для прийняття за основу, а далі будемо розбиратися. Давайте приймемо, а далі подивимося. Може у нас будуть інші аргументи "за" чи "проти" цього документа.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення зміни до статті 77 Господарського кодексу України щодо казенних підприємств. Реєстраційний номер 5504. Прошу голосувати.

17:16:09

За-150

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція буде комітету, Станіслав Іванович? Мікрофон Станіслава Івановича Гуренко.

17:16:21

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, голова комітету.

Я думаю, що з огляду на всі ті думки, які були тут висловлені, з огляду на ситуацію, його доцільно було б перенести на повторне перше читання і пізніше, може, в кінці цього місяця чи в кінці нашої каденції розглянути ще раз, тим більше, що час у нас є. У цьому році він уже просто не може бути прийнятий із регламентних положень.

ГОЛОВА. Шановні колеги, пропозиція комітету - направити на повторне перше читання цей проект. Вона ставиться на голосування, тобто про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення зміни до статті 77 Господарського кодексу України щодо казенних підприємств. Реєстраційний номер 5504.

17:17:29

За-212

Законопроект відхилено.

Шановні колеги, законопроект відхилено, "за" - 212. Ну немає голосів, так що я можу? По фракціях? Будь ласка. "Наша Україна" - 94, "Регіони України" - нуль, комуністів фракція - 41, СДПУ, "Трудова Україна" - нуль, Народна аграрна - 20, СПУ - 16, блок Тимошенко - 13, "Союз", "Єдина Україна" - нулі, "Центр" - 15, НДП, промисловці, підприємці - 4, "Демократичні ініціативи" - 0, позафракційні - 9.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного та Сімейного кодексів України. Доповідач - народний депутат України Станіслав Анатолійович Косінов, будь ласка. Співдоповідачем буде виступати член Комітету з питань правової політики Сергій Іванович Слабенко. Будь ласка.

17:18:29

КОСІНОВ С.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Данным законом предполагается согласовать положение Семейного и Гражданского кодексов с положениями других нормативных актов, в частности Закона о гражданстве и гражданско-процессуальном кодексом. Речь идет о том, чтобы 15-летний возраст понизить до 14-ти лет, имеется в виду о даче права ребенка дать согласие на принятие гражданства, а также выход из гражданства, а также с некоторыми положениями, в частности, статьи 101-й Гражданского процессуального кодекса. Данное положение носит технический согласовательный характер. Я думаю, что необходимо просто состыковать отдельные нормы различных законов. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, Станіслав Анатолійович.

Слабенко Сергій Іванович, Будь ласка, позиція комітету з приводу цього законопроекту.

17:19:31

СЛАБЕНКО С.І.

Розглянувши на своєму засідання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цивільного та сімейного кодексів, реєстраційний номер 3630 від 17.06.2003 року, внесений народним депутатом України Косіновим, Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, а також доручити, допрацювати зазначений законопроект і подати його на розгляд Верховній Раді у другому читанні.

Відповідно є висновки Головного науково-експертного управління, які у своєму висновку від 16.09.2003 року пропонує його положення використати при підготовці до другого читання законопроекту 2420.

Реалізація даного законопроекту не потребують витрат Державного бюджету. В цілому є одержані висновки і від Кабінету Міністрів позитивні, які вважають за необхідне привести у відповідність нормативно-правові акти у зв'язку з прийняттям нового Цивільного кодексу і нового Сімейного кодексу України.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, справа, фактично, йде про технічний характер для того, щоб ми могли привести у відповідність Цивільний і сімейний кодекси України. То, можливо, давайте ми зараз поставимо пропозицію комітету на голосування, приймемо за основу, тоді ще подивимося раз, які в нас будуть виникати питання.

Ну, будь ласка, з мотивів. Тоді ...

Хто з мотивів наполягає?

Кармазін з мотивів, будь ласка. Сергій Іванович, сідайте, будь ласка.

17:21:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність", виборчий блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати!

Звісно, треба приймати зразу і в першому, і в другому читанні, тому що абсолютно технічне узгодження. Це перше питання.

І друге питання. Володимире Михайловичу, я звертаюся до вас як голови Комісії Верховної Ради по моніторингу виборів. Зараз дані команди в адміністративному порядку в Луганській і Донецькій області всім директорам шахт: з кожної шахти по 150 чоловік виділити для поїздки на Київ в підтримку Януковича. Готується протистояння за державний кошт. Шахти не працюють, а тільки дають, для того щоб по 150 чоловік зараз виділити і їхати на Київ. Що це таке?!

Я прошу вас негайно зв'язатися з Президентом як з гарантом Конституції, зв'язатися з Кузьмуком, який зараз командування налаштовує на те, що вони мають виконати будь-який наказ. Під словом "будь-який" ми розуміємо, який наказ можуть виконати зараз, 28-29 числа під час підготовки.

І тому я звертаюся до вас, Володимире Михайловичу. Будь ласка, вживіть заходів, для того щоб припинили збирати зараз шахтарів, тому що вони ведуть країну до зіткнення. Цього не можна допустити.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, шановні колеги! Давайте ми не будемо нагнітати настрої катастрофізму, все у нас буде нормально, давайте не будемо лякати один одного. А все, що потрібно, ми зробимо. Давайте будемо діяти згідно затверджених планів.

Шановні колеги, прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція: про прийняття за основу і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного та Сімейного кодексів України. Реєстраційний номер 3630. Прошу голосувати.

17:23:13

За-240

Закон прийнято. Я поставив вашу пропозицію за основу і в цілому. Закон прийнято. Ні, ні, я все чітко сказав. Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про відзначення 110-річчя від дня народження видатного державного діяча Радянської України Дем'яна Коротченка. У нас тут є два проекти. Тому я попросив би Валентина Григоровича Матвєєва виступити з цього питання, а також Ольгу Гінзбург. Прошу, будь ласка, Валентине Григоровичу.

17:23:48

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Валентин Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Уже через 10 днів, тобто 29 жовтня виповнюється 110 років з дня народження Дем’яна Сергійовича Коротченка. Син бідного поліського селянина, він піднявся до таких висот і обріїв, які здатна була відкрити його співвітчизникам лише радянська влада.

В роки Великої Вітчизняної Війни секретар Центрального комітету Компартії України, Дем’ян Коротченко один із організаторів підпільної та партизанської боротьби на тимчасово окупованій фашистами радянській території. Його рейди за лінію фронту. Проведена величезна організаторська робота безпосередньо в партизанських з'єднаннях, сприяли активізації боротьби народних месників проти німецьких поневолювачів, наближали жаданий день перемоги.

Після війни Дем’ян Сергійович Коротченко - голова ради міністрів української РСР. На його плечі ліг новий організаторський тягар тепер уже по відродженню зруйнованого війною народного господарства республіки, котре вже на кінець 1950 року перевищило довоєнний рівень.

З 1954 року і до останніх днів свого життя, тобто, більше півтора десятиліття Дем’ян Коротченко працює головою президії Верховної Ради української РСР.

Будучи мудрим і далекоглядним політиком він багато зробив щодо підвищення ролі місцевих рад депутатів трудящих у господарському та соціально-культурному будівництві, у підвищення добробуту народу України.

Життя Дем’яна Сергійовича Коротченка - яскравий взірець служіння інтересам України, ідеалам соціальної справедливості, і справжнього народовладдя. Тому нашою постановою, з Петром Миколайовичем Симоненко, пропонується: відзначити сторіччя з дня народження Дем’яна Сергійовича Коротченка на державному рівні.

І друге. Кабінету Міністрів розробити план заходів щодо відзначення ювілею Коротченка, у тому числі передбачивши кошти для реконструкції центральної площі села Коротченкове Шосткінського району Сумської області, тобто на батьківщині Дем'яна Сергійовича. Про це у своєму проекті, у наступному проекті, який буде доповідати Ольга Петрівна Гінзбург і пропонується, Тому я прошу вас, шановні колеги, підтримати цей проект постанови. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Володимире Григоровичу.

Запрошується до виступу Гінзбург Ольга Петрівна щодо проекту постанови 5764-1, будь ласка

17:27:03

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Справа у тому, що так сталося, що наші два проекти про одну видатну особу пов'язані, і я мушу зняти чи маю зняти свій проект, бо він співпадає з тією постановою, яку сьогодні тільки що ознайомив вас мій колега, а також Петро Миколайович Симоненко.

Але я повинна сказати деякі слова. Чому саме сьогодні у селі Коротченко, це мій округ, Шосткінського району, де стоїть бронзове погруддя цієї знаменитої людини, і де всі люди - земляки, пишаються їм, ми сьогодні мусимо віднестися до цього, тому що ця людина була представником радянської лади, образцем відданості свого життя служінню народу.

І якщо вже можна говорити там про його партійну роботу, то головніше б сказати сьогодні, які героїчні поступки робила ця людина в роки Великої вітчизняної війни. Він свої часи свого життя проводив на відбудові захисту Києва, він працював у Сталінграді, він був у загонах Ковпака і разом з ним пройшов багато, багато кілометрів по партизанським лісам. Ми знаємо, що він у 43-му році був направлений у діюче з’єднання Південно-західного напрямку, де працював. Коротченко нагороджений шістьома Орденами Леніна, Орденом Суворова і багатьма медалями.

І в тому, що треба відзначити цю дату, дуже просили мої земляки, жителі міста Коротченко Сумської області і я до вас звертаюся з цім же проханням. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, від комітету, будь ласка, Віталій Олуйко. Є Віталій Олуйко? Немає. Є рішення комітету. У нас є, шановні колеги, два проекти постанов про неприйнятність. Будь ласка, Андрій Шкіль. Другий - Олег Тягнибок. Зараз ми ж про неприйнятність, потім з мотивів визначатися.

17:29:09

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шкіль Андрій, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Ви знаєте, коли така постанова пропонується прийнятті в Верховній Раді України, виникають сумніви в тому, що чи серйозно ставляться до Верховної Ради ті, хто пропонує подібну постанову. Тому що якби тут мова йшла... Ми тут розглядали постанови і схрещували списи, коли йшлася мова про Уласа Савчука, Кожедуба і Рильського. І врешті-решт це були спільні постаті, як один другий, всі ми могли проголосувати чи ні. Але коли говориться про Дем'яна Коротченка. Я розумію, що отут наголос робився на його славному військовому минулому. Але давайте ми пригадаємо його ще діяльність довоєнну. Це один з організаторів голодомору в Україні. І можна тричі підтверджувати чи стверджувати, чи переконувати, переконувати в тому, що не було ні голодомору, ні його тоді не було, він... Я хочу наголосити на тому, що в даній ситуації ставлення цього законопроекту, постанови цієї в якості законопроекту в стінах Верховної Ради нинішньої та ще як радянського державного діяча викликає в мене величезну кількість запитань. І у мене є тільки одна на це відповідь. Я думаю, ті, хто пропонував подібний законопроект, вони хотіли посіяти розбрат і хитання в стінах Верховної Ради, тому що наперед знаючи, що цей законопроект викличе колосальну хвилю незадоволення в Верховній Раді. Це викличе колосальне збурення так чи інакше людей, які слухають і прильнули зараз до радіоприймачів Верховної Ради, тому що, тому що не треба роз'єднувати суспільство, його треба об'єднувати. І властиво, коли об'єднавчої ролі не хоче брати на себе нині діюча влада виконавча, то принаймні об'єднавчу роль має брати на себе парламент. І власне тому я вийшов з ініціативою про неприйнятність. І я пропонував би просто відкликати ці два законопроекти як такі. що не є на часі. Повірте, вони і так не пройдуть у сьогоднішніх стінах цього парламенту. Вони не пройдуть з багатьох причин. У першу чергу, що немає ваших союзників тут у центральній частині парламенту, які дуже часто підтримують подібні законопроекти, не знаю з яких причин, і постанова Верховної Ради.

Тому я б наголосив, в ім'я просто здорового глузду, мира і злагоди для того, щоб не підставляти у черговий раз парламент, для того, щоб не торпедувати парламентаризм в Україні, для того, щоб не виховувати у нинішнього молодого покоління нігілізму і зневаги до парламентаризму як явища. Я просто би звернувся із закликом до авторів цієї постанови, відкликати, як мінімум, на деякий час, і тоді це буде мудрий, виважений, зрозумілий крок. В інакшому випадку я, чесно кажучи, буду здивований такій ініціативі і наголошу, що він не пройде у цій залі, але ви викличете серйозне резонансне протистояння. Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, шановні колеги, одну хвилинку.

Зараз я ж оголосив про неприйнятність, а потім ми з мотивів обміняємося. Там же два проекти постанов є, які автор Шкіль і Олег Тягнибок. Будь ласка.

17:32:23

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановні колеги, я так само подивований, що колеги комуністи внесли цей законопроект на розгляд саме зараз у Верховній Раді, оскільки, дійсно, він викликає повне непорозуміння.

Скажіть мені наступне. Чи може себе нація поважати, коли ми тут у стінах парламенту виставляємо законопроекти, які мають на державному рівні вихваляти катів українського народу? І досить цікаво пан Матвєєв і пані Гінзбург, виступаючи тут і презентуючи цей законопроект, чомусь замовчували про деякі інші сторінки біографії пана Коротченка, який з 1918 року, працюючи у системі партійного і господарського, господарській системі комуністичного більшовицького режиму, працював і першим секретарем Бауманського райкому ВКПБ і секретарем Московського обкому ВКПБ саме у той період, саме у той період, коли був організований голодомор 1932-1933 року в Україні, саме тоді, коли 10 мільйонів українців було знищено оцим комуністично-більшовицьким режимом. І Коротченко, працюючи тоді в системі партійних і господарських органів в Україні і в Москві, він не міг про не знати.

З 1938 по 1939 рік, панове, Коротченка було призначено головою Ради народних комісарів.

1939-1947 - секретар ЦК КПБУ. Саме в цей період була найбільша хвиля знищення української інтелігенції, репресії, ГУЛАГи, розстріли української нації. Ви що думаєте, про то ніхто не пам'ятає, і що про це вже забули?

1947-1954 роки - Коротченка призначено головою Ради Міністрів Української РСР. Саме в цей період, і Коротченко не міг про це не знати, був третій упродовж 20 століття голодомор.

І тому, товариство, можна називати дальше період 1954-1968, коли Коротченко - голова Президії Верховної Ради, коли переслідувалися і знищувалися українські дисиденти, коли принижувалася українська мова, коли знищувалася українська культура. І сьогодні ви вносите питання про святкування на державному рівні 110-річчя оцієї людини? Даруйте мені, це по крайній мірі цинічно, і це по крайній мірі є виклик тим десяткам мільйонів жертв українцям, які були знищені від рук комуністичного тоталітарного режиму.

Та зрештою, товариство, на початку 90-х років у місті Києві була вулиця Дем'яна Коротченка, і тоді вона була переіменована у вулицю Олени Теліги. Саме тоді це було зроблено, коли комуністи трясли штанами і боялися, не знали, яка далі буде ситуація. А сьогодні, я бачу, ви вже встали з колін. Сьогодні, я бачу, ви далі хочете повернути оту систему тоталітарну, злочинну, що був знищений український народ?

Тому була моя пропозиція про неприйнятність і прошу її підтримати, товариство.

ГОЛОВА. Я зараз дам, шановні колеги. Я ще раз хочу, шановні колеги, звернутися до виступаючих. Давайте не будемо виступати суддями по відношенню один одного і давати оцінки. Оцінки виставить історія. Давайте збережемо консенсус і порозуміння. Оскільки називалося прізвище Гінзбург і Матвєєва. По хвилині для репліки, будь ласка. Потім з мотивів. Зараз репліки. З мотивів буде...

17:35:56

ГІНЗБУРГ О.П.

Я хочу з трибуни сказати. І хочу, щоб мене не перебили. Я про таку людину, як Коротченко, поважну людину. І мої земляки в селі Коротченко, якщо ви слухаєте це, то ви знаєте, за кого голосувати. Ви згадайте, як ваш колгосп-мільйонер був в радянські часи, і як ви жили тоді. І як зараз після 91-го року попалили даже всі архіви. Але я інше хочу сказати опозиції: ви смійтесь чи не смійтесь і не думайте, що ви самі умніші, а решта - дурні всі. Я вам хочу сказати: ви така опозиція, знаєте, як я - Маргарет Тетчер, оце я вам інше, оце хочу сказати.

Ви знаєте, що? Ви тут розказуєте про Ющенка, як йому важко зараз. У когось захворіла мати. А ви знаєте, що у мене в минулому році, коли я йшла на вибори в Верховну Раду, у мене на наступний день померла мати, тому що у мене в опозиції йшов представник "Нашої України", і що він підробив протокол висунення з'їзду по 161 виборчому округу?

Ну яке ви вообще маєте моральне право говорити про якусь правду? Ви подивіться, я сьогодні згадала собі і сиділа: Комуністична партія, отут опозиція - 10 чоловік-депутатів померло з Комуністичної партії, 10! сидячи отут...

ГОЛОВА. Дякую. Дякую, все. Я прошу не розхитуйте зараз, шановні колеги...

Валентин Григорович Матвєєв. Я даю право на репліку тим, прізвище кого називались. Будь ласка, мікрофон. Потім будемо з мотивів говорити. Будь ласка.

17:37:18

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні виборці! Я звертаюся до вас! З цієї трибуни деякі пани, які сьогодні хочуть представляти український народ, дають цинічні оцінки тому часу, у якому жив, у якому виростав Радянський Союз, ця держава, перед якою всі демократичні держави світу знімали шапки, перед громадянами яких громадяни Західної Європи і Америки уклонялися, тільки почувши, що це громадянин великого Радянського Союзу.

Тому ми, винісши цей проект Постанови, хотіли іще раз підкреслити, що нам необхідно шанувати свою історію і тих видатних державних і партійних діячів, які піднесли нашу державу до таких висот.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, я бачу, є потреба з мотивів. Будь ласка, запишіться, три хвилин з мотивів. Три хвилини, запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Богдан Костинюк, будь ласка. Потім Бабурін.

17:38:48

КОСТИНЮК Б.І.

Прошу передати слово Яворівському.

ГОЛОВА. Яворівський. Володимир Яворівський. Прошу тільки...

17:38:54

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Володимир Михайлович, я апелюю передусім до вас як до лідера нашого парламенту. Ми самі собі вигадуємо проблеми. Я вже говорив і ще раз хочу повторити: всі теми виносити на сесійне засідання не варто. Хочуть комуністи відзначити Дем'яна, хай відзначають, хоче хтось інший Самчука, хай відзначають. Це не наша проблема.

І давайте просто уникнемо цього, тому що така ламка сьогодні оця крихка наша злагода, фактично, ламається. Не треба просто цього робити.

І шановній пані Гінзбург, я хочу вам сказати від імені "Нашої України", від імені Віктора Андрійовича Ющенка: я вибачаю вам ваш цинізм і вашу нежіночу... нежіночий цинізм і нежіночу істерику.

Якщо хочете в своєму окрузі протягнути трубу газову, то для цього не потрібно відзначати ювілей Дем'яна чи там Кожедуба чи ще когось, треба мати таку владу, яка проведе ці труби і без цього.

ГОЛОВА. Бабурін передає право на виступ Сергію Гмирі. Будь ласка.

Ну, я по запису йду, шановні колеги, спокійно. Я прошу, аби нам витримати нормальну позицію в парламенті. Будь ласка, заспокойтеся.

17:40:07

ГМИРЯ С.П.

Тут сейчас коллеги так яростно протестуют против чествования памяти выдающегося деятеля нашей страны Коротченко, но ведь это не только память Коротченко, это память о тех, действительно, выдающихся успехах, которые стоили, действительно, огромных жертв. Но они были.

А что мы сегодня имеем? А мы сегодня имеем ситуацию, когда два конкурента на выборах объявлены кем-то, ну, я не знаю, может быть, госдепом, наиболее рейтинговыми, демонстрирует очень близкие уровни деградации нынешнего режима.

И если Коротченко создавал, то сегодня мы уже 13 лет падаем с той высоты, на которую нас подняла Советская власть. И когда мои коллеги говорят о том, что нужно чествовать эту память, они совершенно правы, потому что, к сожалению, Украине за последние 13 лет похвастаться-то особо и нечем. Спасибо.

ГОЛОВА. Степан Хмара, будь ласка.

17:41:15

ХМАРА С.І.

Блок Юлії Тимошенко, Партія "Батьківщина", Степан Хмара.

Володимире Михайловичу, я, насамперед, вношу таку пропозицію, і взагалі щоб і надалі, і надалі, Володимире Михайловичу, і надалі дотримуватися такого принципу: якщо виносяться відповідні законопроекти, то потрібно, щоб була експертиза вчених-істориків, оскільки йдеться про діячі політичних і партійних діячів колоніального періоду.

А тим, хто сьогодні плаче за Радянським Союзом і говорить про успіхи, то я хотів нагадати, скільки мільйонів українців загинуло в Сибіру і на Далекому Сході, на Півночі, які використовувалися як раби. І як автор геноциду українців в СРСР був покараний КДБ за злісний наклеп, тому що я своїй праці висвітлював проблеми голодомору.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Репліки вже були. Один раз можна скористатися реплікою. Вибачте, будь ласка, Ольга Петрівна.

Шановні колеги, давайте ми таким чином поступимо. Не будемо втягувати ще вчених. У нас є право законодавчої ініціативи. Ми повинні спокійніше сприймати і давати можливість... Один раз можна скористатися реплікою. Зараз, одну хвилинку! Ну, добре, з мотивів перед голосуванням візьмете.

Шановні колеги, ми повинні спокійніше все сприймати, ми повинні об'єктивно знати нашу всю історію. І ми не повинні розглядати будь-яку подію: чи пропозиції щодо вшанування, що внесла "Наша Україна", чи, скажімо, інша частина залу, що це буде обов'язково співатись панегірик. Можливо, буде можливість об'єктивно подивитися, як діяв державний діяч, політик в тих обставинах, які складалися.

Якщо ми не приймемо рішення - значить, не приймемо. Але ми не повинні зараз обмінюватися політичними звинуваченням на адресу один одного. От про що йдеться, от і все.

Будь ласка, перед мотивами голосування прізвище було згадано Гінзбург. І переходимо до голосування. Я прошу: тільки без прізвищ, спокійно! Без прізвищ, спокійно, без емоцій.

17:43:30

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Справа вся в тому, що коли розглядається таке питання як сьогодні і воно не особисте, а з нашої історії. І не дивує те, що сьогодні фракція "Наша Україна" і Блок Юлії Тимошенко не будуть за це голосувати. Але, ми, комуністи, повинні були винести його на голосування і сказати своїм людям, що ми відносимося з повагою до таких людей. І я, наприклад, щасливіша від багатьох із вас, що мені в радянські часи поталанило вивчитися, стати людиною і я цю радянську владу поважаю. Я про це хочу ще раз сказати вам і своїм виборцям. Дякую.

ГОЛОВА. Таким чином, шановні колеги, відповідно до Регламенту я поставлю на голосування 2 проекти постанов про неприйнятність постанови "Про вшанування 110 річниці від дня народження Дем’яна Коротченка".

Першою на голосування ставиться проект постанови автором якої є народний депутат Шкіль. Про неприйнятність.

17:44:43

За-43

Рішення не прийнято. Я ставлю другий проект постанови про неприйнятність цього документу, автор - народний депутат Олег Тягнибок.

17:45:10

За-43

Рішення не прийнято. Шановні колеги, оскільки Ольга Гінзбург як автор проекту постанови зняла свій проект, то я ставлю на голосування один тільки проект постанови - це, реєстраційний номер 5764 "Про відзначення 110-річчя з дня народження видатного державного діяча Радянської України Дем’яна Коротченка". Прошу голосувати.

17:45:49

За-94

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. "Наша Україна", "Регіони України" - 0, комуністи - 59, СДПУ(о), Трудова Україна - 0, Народна аграрна партія - 17, СПУ- 15, Блок Тимошенко - 0, Союз - 0, Єдина Україна - 0, Центр - 0, Народно-демократична партія, промисловці і підприємці - 0, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 3.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо допомоги по догляду за дитиною до трьох років).

Микола Рудьковський, будь ласка.

Від комітету, будь ласка, Бондарчук Олександр, будь ласка. Хто ще з Комітету з питань соціальної політики та праці? Значить тоді подивимося яке рішення пропонує прийняти профільний комітет. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Є у когось заперечення? Немає.

Тоді прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо допомоги по догляду за дитиною до трьох років), реєстраційний номер 4014. Прошу голосувати.

17:47:22

За-219

Рішення не прийнято.

Прошу уваги. Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту закону ( реєстраційний номер 4014). Прошу голосувати.

17:47:48

За-220

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 81, Регіони України - 0, фракція комуністів - 59, СДПУ(о), Трудова Україна - 0, Народна аграрна - 19, СПУ- 19, Блок Тимошенко - 18, Союз - 0, Єдина Україна - 0, Центр - 12, НДП, промисловці і підприємці - 4, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 8.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України про позашкільну освіту ( щодо початкових спеціалізованих навчальних закладів). Доповідач Танюк Лесь Степанович. Від комітету прошу підготуватися. Кафарський...

17:48:37

ТАНЮК Л.С.

Запропоновані зміни до Закону України "Про позашкільну освіту" стосується роботи початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Деякі статті закону України, Закону про позашкільну освіту, що враховують специфіку роботи позашкільних закладів, загалом суперечать формам організаційної роботи початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

Метою запропонованого проекту є узгодження норм Закону України про позашкільну освіту Законом України про освіту, а також і сформованою протягом багатьох десятиліть специфіку діяльності початкових спеціалізованих навчальних закладів, шкіл естетичного виховання. Якщо коротко сказати, все-таки ми розвалили систему музичних, перше музичних і інших шкіл...........виховання. І те, що сформоване було тривалим часом у системі освіти, сьогодні випало із системи освіти.

Тому ми б хотіли запропонувати поправки до цього закону. І ми думаємо, що введення в дію проекту Закону про внесення змін до Закону України не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки ідеться про збереження існуючого протягом багатьох десятиліть порядку організацій та комплектації труб, порядку встановлення тарифів, порядку встановлення внутрішніх нормативів існування наших спеціалізованих мистецьких позанавчальних закладів.

Фактично ми можемо цей законопроект прийняти у першому сьогодні читанні, щоб до другого читання підготувати ті зауваження і зміни, які є у різних інстанцій. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую Лесь Степанович. Сідайте, будь ласка. Кафарський від Комітету з питань науки і освіти. Будь ласка.

Шановні колеги, нам треба оперативно попрацювати, тут деякі такі соціально значущі, от наступний проект.

17:50:29

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги, проект Закону України про внесення змін до Закону України про позашкільну освіту, підготовлений і внесений Леонідом Степановичем, розглядався на Комітеті з питань науки і освіти і був підтриманий. Законопроект уточнює положення, що стосуються збереження мережі якраз мистецьких навчальних закладів і шкіл естетичного виховання. На сьогоднішній день вони не мають відповідного фінансування, не мають відповідної підтримки і в багатьох випадках ця робота на місцях зводиться лише до відповідних якихось етнічних традицій, хоча в нас всюди - і в селах , і в містах - є діти, які мають надзвичайно великі таланти. Якщо взяти тільки Прикарпаття і подивитися, що там діти можуть зробити, коли беруться за дерево, то відповідні, напевно, школи потрібні, повинно бути більш державне забезпечення. Зокрема, положення законопроекту визначають структурні підрозділи, встановлюють норми педагогічного навантаження на одну педагогічну особу, вдосконалюють механізми перерозподілу педагогічного навчання, встановлюють порядок наповнення груп в школах мистецьких, надається право школам естетичного і мистецького плану користуватися, віддавати в оренду приміщення, що допоможе їм, в принципі, вирішувати деякі питання своєї діяльності.

Разом з тим, стаття 2 проекту потребує доповнення і доробки особливо, оскільки запропоновані обмеження права органів виконавчої влади контролювати ці школи можуть зашкодити в їх організації діяльності. Так, потрібні відповідні зміни щодо статті 6 даного проекту.

Комітет розглянув, чітко визначив ці положення і зміни і пропонує підтримати цей законопроект в першому читанні.

ГОЛОВА. Так. Дякую.

Шановні колеги, аргументація була більш, ніж переконлива. Якщо немає заперечень, можна поставити на голосування, послухавши зараз, от Юрій Анатолійович нам скаже свою думку. Будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович. Мікрофон ввімкніть. Потім Яворівський і після того будемо голосувати.

17:52:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Мене боляче вразило, що ми розвалили. Ми нічого не розвалювали і пан Листенюк це дуже добре знає. 13 років при владі знаходиться режим Кучми і 10 Прем'єр-міністрів, яких він призначає. І тому ми абсолютно нічого не розвалювали. Це перше.

Друге. Те, що треба приймати закон, його треба приймати, але тільки в першому читанні. Чому? Тому що деякі юридичні терміни, які вжиті, вони...Я не міг зрозуміти, що таке школа естетичного виховання? Закон знає початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади. Так записано в законі, так має бути записано. Закон знає, що плата за навчання можлива тільки в закладах освіти, які на приватній формі власності, а далі тільки вже платні послуги можуть бути. Отак має бути, а у нас тут батьківська плата. Тобто в першому читанні треба приймати, це вилучити. І пам'ятати те, що сьогодні освіту гвалтують, прямо в передвиборних цілях гвалтують.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський. Потім Мироненко. І, я думаю, давайте будемо голосувати, шановні колеги.

17:53:59

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Товариство, я хочу всіляко підтримати цей законопроект, бо він, справді, в ті роки, коли формується особистість, закладається основна база, фактично в нас цей період сьогодні із якоїсь такої державної опіки фактично цей період життя людини фактично випав.

Через те мені здається, що це дуже слушно, дуже вчасно сьогодні - доповнення саме до цього законопроекту, і його потрібно приймати.

І ви знаєте, я от, скажімо, читаючи цей законопроект і думаючи над цією темою, бо готувався до більшого виступу, постійно думав: якби так склалося, скажімо, що нинішній наш Прем'єр-міністр та потрапив в якусь художню школу, скажімо, або різьбярів, або гончарів, а не попав у компанію, яка краде шапки, ми сьогодні мали в Україні зовсім іншу ситуацію. Через те треба голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВА. Дякую. Віктор Мироненко. І будемо визначатися голосуванням. Будь ласка, Віктор Мироненко, фракція комуністів.

17:55:03

МИРОНЕНКО В.А.

Пятый избирательный округ, Мироненко, фракция коммунистов.

Фракция коммунистов будет поддерживать предложение комитета. Но давайте скажем правду: что закон может быть принят, но он не будет выполняться, будет и дальше разваливаться не только начальное образование, но и среднее, и высшее. И виновны, двайте правду скажем, именно олигархи, крупные капиталисты, на которых сделали ставку демократы, националисты, выдвинувшие сейчас двух так называемых самых рейтинговых кандидатов. Олигархи виновны и виновны те, кто поддерживает олигархов.

Я вот сегодня выступал и говорил об этом, называл пофамильно олигархов, и представителей "Нашей Украины", поддерживающие Ющенко. Очень не понравился, он угрозы там мне какие-то выдвигал физическим насилием, оскорблял, ругался и так далее. Но давайте же не скрывать правду, если вы демократы, если вы за правду.

Почему вы пытаетесь скрыть, что та же Тимошенко, тот же Порошенко, тот же Ваня - это олигархи, крупные капиталисты.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми тільки починаємо консолідовуватися. Давайте будемо говорити про закон. Я вас просто благаю.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про позашкільну освіту" щодо початкових спеціалізованих навчальних закладів. Реєстраційний номер 5365. Прошу голосувати.

17:56:42

За-239

Закон прийнято. Вірніше, проект закону прийнято за основу.

Шановні колеги, одну хвилиночку. У нас є дуже важливий ще проект закону про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо призначення пенсії по інвалідності. Давайте продовжимо роботу і розглянемо цей проект закону. На 15 хвилин. Цибенко Петро Степанович. Прошу уваги, шановні колеги. Це соціальний важливий закон. Прошу уваги. Наберіться терпіння.

17:57:16

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, я прошу хвилинку уваги. Автор законопроекту - Сушкевич Валерій Михайлович, який представляє наш комітет, попросив мене доповісти його законопроект.

Про що йде мова? Мова йде про одну дуже просту і зрозумілу річ. Мова в тім, що законом, зокрема статтею 34-ю Закону про науково і науково-технічну діяльність право на отримання такої наукової пенсії мають тільки інваліди внаслідок загального захворювання, а також трудового каліцтва чи професійного захворювання. Випала така категорія людей, як інваліди з дитинства або діти-інваліди.

Справа в тім, що ці люди попри свою недугу, здолавши її, ставши науковими працівниками, нами в цьому випадку дискримінуються. Тому я дуже прошу вас (особливо, зважаючи на те, що, власне кажучи, добавляється два слова: інваліди з дитинства) прийняти цей документ, якщо не заперечуватиме профільний комітет, то прийняти його у двох читаннях. Бо ситуація абсолютно зрозуміла. Дякую.

ГОЛОВА. Комітет якої думки, профільний? Фактично, якщо по документах дивитися, то вона співпадає.

Немає застережень, щоб ми зараз поставили на голосування цей документ? Будь ласка, Кармазіну мікрофон, будь ласка. Прошу уваги! Наберіться терпіння.

17:58:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Цей закон зрівняє права інвалідів з дитинства з правами інвалідів від загального захворювання інвалідів внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання щодо призначення пенсій по інвалідності у розмірі пенсій наукового працівника. Тобто ми зробимо хорошу справу цим людям.

Я просив би поставити таку пропозицію: прийняти в першому і в другому читанні, бо над цим законом практично далі працювати нікуди. Я бачу, що в залі абсолютно ніхто не суперечить цьому, не протирічить цьому. Я обійшов фракції, бачив, що є настрій голосувати за два читання зразу. Просив би вас, Володимире Михайловичу, зекономити час і показати, як конструктивно працює Верховної Ради України сьогодні, коли нам не заважає СДПУ(о) і інші кланові олігархічні структури. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає застережень проти такої пропозиції? Це - пропозиція комітетів, вона збігається з позицією народних депутатів. Відтак ставиться на голосування про прийняття за основу і в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (щодо призначення пенсій по інвалідності). Реєстраційний номер 4522, прошу голосувати.

18:00:10

За-240

Закон прийнято.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу. Завтра ми продовжимо засідання в пленарному режимі о 10 годині за розкладом на середу. Першим буде розглядатися питання про Державний бюджет на 2005 рік.