ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
23 вересня 2004 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада", реєструємося.
16:03:28
Зареєструвалося 430 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.
Шановні колеги, нам зараз треба прийняти цілу низку так званих організаційних питань, те, що пов'язано з членами комітетів, наших товаришів, колег направити, і з днями уряду, парламентськими слуханнями. Тому я просив би: давайте ми оперативно розглянемо і мобільно ці питання, оскільки дуже чимало часу ми з вами виділили на основний документ, який приймає щорічно Верховна Рада, мова йде про бюджет.
Слухається проект постанови: про обрання народного депутата Васильєва членом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Реєстраційний номер постанови 5677. Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Григорович Матвєєв.
16:04:43
МАТВЄЄВ В.Г.
Дякую, шановний Адаме Івановичу.
Шановні колеги, на засіданні комітету ще 30 червня цього року було розглянуто внесений проект Постанови Верховної Ради з цього питання. І, враховуючи, що в Комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності розрахункова квота депутатської фракції "Регіони України" перевищена майже в три рази, нам на сьогодні уже працює сім представників згаданої фракції, комітетом прийнято рішення - не підтримувати внесений проект постанови. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запитань немає?
Матвієнков, будь ласка, мікрофон.
16:05:31
МАТВІЄНКОВ С.А.
Матвиенков, 55 округ, Мариуполь. Уважаемый Валентин Григорьевич, я понимаю ситуацию и количественные, так сказать, подходы, по которым... которыми вообще-то комитет принимал решение. Но, исходя из того, что в каждом комитете должны быть люди сведущие в тех или иных вопросах, специалисты, которые бы владели сутью вопроса, Васильев как представитель налоговой службы, как представитель... как человек, который знает, так сказать, вот этот механизм, мог бы наверное в этом комитете оказать наибольшую помощь и наибольшее содействие в работе этого комитета, добавить туда профессионализма. Ну отправим мы его сегодня в комитет материнства, предположим, и дытынства. Неужели вы считаете как .......... что там будет пользы больше с него, если он будет работать там? Спасибо.
МАТВЄЄВ В.Г. Спасибо, уважаемый Сергей Анатольевич. Но комитет прежде всего руководствуется не тем, чтобы добавить профессионализма, мы считаем, что профессионально у нас работают все комитеты Верховной Рады. Это во-первых.
Во-вторых. Задача Комитета по вопросам Регламента состоит в том, чтобы следить за строгим соблюдения регламентных норм. То есть, в данном случае добиваться того, чтобы было строгим представительство всех фракций и депутатских групп в тех или иных комитетах Верховной Рады. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Так ми не домовлялися. Тоді, будь ласка, запишіться. 3 хвилини на запитання. Будь ласка, 3 хвилини.
Яворівський, за ним Беспалов.
16:07:26
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський.
Шановний голово комітету! Шановний доповідачу! У мене фактично не було якихось особливих запитань, бо я знаю, як треба голосувати у цьому випадку, але колега Матвієнков нам намагався пояснити, що Васильєв дуже добре обізнаний із податковою системою і сказав: "Он очень хорошо знает эту систему". Може ви мені підкажете, що він мав на увазі, яку систему знає Васильєв.
МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую. Я думаю, що запитання не до мене, а до нашого колеги Матвієнкова Сергія Анатолійовича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Беспалов. За ним Сінченко.
Ясно. Сінченко, будь ласка. За ним Чичков.
16:08:19
СІНЧЕНКО С.Г.
Валентин Григорьевич, ну, а если уже фракция "наполягає, щоб там був представник". Я думаю, що потрібно запропонувати просто відкликати одного члена цієї фракції, замінити його на іншого, якщо він дуже добрий спеціаліст, і мабуть не буде ніяких запитань після. Це пропозиція.
МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую. Це право фракції вирішувати кому із її представників працювати і в якому із парламентських комітетів. Але, як ви бачите, відкликати прийдеться дуже багато. Квота фракції на сьогодні у комітетах Верховної Ради цієї фракції, "Регіони України" я маю на увазі, складає 2,6, а сьогодні у цьому Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності працює 7 представників фракції "Регіони України". Тобто, треба як мінімум 5 представників фракції відкликати, щоб туди направити ще одного. Я дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ні! Чичков. Ще одна хвилина у нас є.
16:09:38
ЧИЧКОВ В.М.
Прошу передати слово Андрію Шкілю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Андрія Шкіля.
16:09:44
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Дякую, колего. Я хотів би поцікавитися, дивіться, ну, в принципі, звичайно, це все вирішує фракції, які делегують своїх депутатів.
Шановний доповідачу, дивіться, в нашій, нашому комітеті немає жодного представника "Регіонів України". Це брат видатного прокурора, видатного діяча, який знає право. Якраз би прийшов і попрацював в наш комітет. Чому властиво цей комітет? В чому мотивується? І взагалі я не можу зрозуміти принцип формування комітетів фракціями. Дякую.
МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую. Я знову повторюю, шановному колезі, що це право фракції направляти своїх представників для роботи в тому чи іншому, комітеті, парламентському комітеті. І вона визначається, де краще використовувати професійні можливості народних депутатів. членів фракції. А щодо конкретного випадку, то це право, взагалі то, Верховної Ради визначатися, працювати нашому колезі Васильєву в цьому комітеті чи ні? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Валентине Григоровичу. Я до вашого сказаного добавлю, що є право кожного народного депутата наданої йому Конституції вибирати той комітет, який йому подобається. Так, будь ласка, сідайте.
Шановні колеги, будемо визначатися. Я ставлю на голосування постанову про обрання народного депутата Васильєва членом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Реєстраційний номер законопроекту 5677. Прошу голосувати.
16:11:40
За-170
Рішення не прийнято.
Я прошу попрацювати з фракціями. Можна буде повернутися до цього питання.
Слухається проект постанови про обрання народного депутата України Лелюка членом Комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради. Реєстраційний номер 6137. Доповідає голова комітету Матвєєв Валентин Григорович.
16:12:23
МАТВЄЄВ В.Г.
Шановний головуючий, шановні народні депутати. Вчора на засіданні комітету була розглянута заява народного депутата України Лелюка Олексія Володимировича про обрання його членом Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради.
Нагадаю, що Олексій Володимирович обраний народним депутатом 20 червня цього року на проміжних виборах в одномандатному виборчому окрузі номер 151 Полтавської області і увійшов до складу фракції "Регіони України". Враховуючи, що розрахункова квота представництва депутатської, цієї депутатської фракції у Комітеті з питань регламенту на сьогодні використана не повністю, тобто 2,6 квота у кожного із комітетів Верховної Ради. На сьогодні у складі нашого комітету працює два представники цієї фракції. Тому комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Лелюка і Постанову Верховної Ради України про обрання його членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради України. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміла ситуація. Будемо визначатися? Тоді я ставлю на голосування Постанову про обрання народного депутата України Лелюка членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики і організації роботи Верховної Ради України. Прошу голосувати.
16:14:44
За-194
Рішення не прийнято.
Працюємо із фракціями далі.
Слухається проект Постанови про "День Уряду України" у листопаді 2004 року (щодо підсумків проведення оздоровлення дітей влітку 2004 року). Реєстраційний номер 6048. Голова Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Семенівна Самойлик доповідає. Будь ласка.
16:15:21
САМОЙЛИК К.С.
Я дуже коротко. Під час підготовки Постанови Верховної Ради України щодо підготовки до проведення оздоровчої кампанії в нашій країні ряд народних депутатів України внесли пропозиції щодо того, щоб ми не тільки розглядали, коли вже все горить це питання, а щоб по підсумках оздоровлення ми змогли заслухать Міністерство в справах сім'ї, дітей та молоді і прийняти відповідне рішення і дати відповідну оцінку Кабінету Міністрів України саме з цього питання. Тому Комітет Верховної Ради України розглянув на своєму засіданні цю постанову, яка винесена, але ми про сили. Ми готові і міністерство в справах сім'ї і молоді готове уже у жовтні місяці заслухати цю інформацію і ми пропонуємо в жовтні місяці провести день Уряду і там два питання буде і одне із питань знав Станіслав Іванович Гуренко і натомість пропонуємо розглянути питання яке стосується оздоровлення дітей влітку поточного року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Семенівна, все-таки в листопаді місяці?
САМОЙЛИК К.С. Адам Іванович, вчора ми домовились. Станіслав Іванович замість жовтня проводить в листопаді день Уряду, його Комітет. А я, ми ж в стенограмі записали, а ми готові в жовтні уже, уже відомі результати оздоровлення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є запитання? Запишіться. Так, будь ласка, висвітліть, 3 хвилини. Кармазін за ним Шурма.
16:17:18
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, солідарність, виборчий блок Віктора Ющенка. Шановна Катерина Семенівна, я знаю, скільки Ви уваги приділяєте цьому питанню, але скажіть мені, будь ласка, який сенс слухати питання в листопаді, коли вже буде новий Президент, має формуватися новий Уряд. І коли цей Уряд сьогодні розпродає, Ви добре це знаєте, розпродає оздоровниці, роздає своїм людям все, що можливо в санаторіях і так далі? Можливо це треба слухати питання раніше?
Я ні в якому випадку не хочу його ніяк заполітизовувати, Але сам уряд його заполітизував, продаючи це все, розуміючи, що він тимчасовий. Це питання вже треба було слухати, і я думаю, що треба планувати, можливо, на другу половину дня, але виходячи з того досвіду, який ми мали, коли щоб треба забезпечити явку сюди уряду, щоб Янукович сидів тут, а не забезпечував вивішування своїх портретів. Дякую.
САМОЙЛИК К.С. Дякую, Юрій Анатолійович.
Я, як і ви знаєте, як не за призначенням, дійсно, використовуються дитячі оздоровниці, як туберкульозні санаторії і дитячі оздоровниці передаються можновладцям, як всіляким сектам передаються піонерські табори, все це я знаю. Але це була пропозиція народних депутатів України, в тому числі з фракції "Нашої України" і з інших фракцій. І ми виконуємо вашу постанову.
Я вважаю, що інформацію слід заслухати, слід прийняти рішення для того, щоб уже зараз треба ліквідувати недоліки і щоб повторно не проводити уже подібні слухання, подібний день уряду навесні. Треба зараніше всі організаційні питання вирішувати, життя не може зупинитися, і ми повинні вирішувати сьогодні вже питання.
Буде новий Президент, але є ми з вами, я ж думаю, що ми доб'ємося того, що ніколи в житті ніхто нас не розгонить, поки наша каденція не закінчиться. Тому давайте ми вирішувати питання це уже в жовтні місяці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Шурма.
16:19:48
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Шановна Катерина Семенівна, напевне, в цьому залі немає більше нікого, хто робить більше для того, аби ваш комітет піднімав оці питання стосовно дітей. Вони, дійсно, заслуговували на увагу.
Але виступ мого колеги перед тим засвідчує про те, що сьогодні є спроба черговий раз зробити не парламентські слухання, не День уряду, так, як ви це просите, а сьогодні вимагають прикликати негайно сюди уряд, це буде не день уряду, а день гіпотетичних прокурорських слухань. Ми знову почуємо шельмування, ми знову не будемо чути те, що зроблено і можна зробити. Одна політична сила буде намагатися персонально з кимось розібратися. Тому я вважаю, що це слухання треба перенести на пізніше. Дякую.
САМОЙЛИК К.С. Це, по-перше, не слухання, а день уряду. По-друге, якщо це звинувачення в мій бік, то вибачте, будь ласка, я завжди відзначаю і, між іншим, дякуючи Верховній Раді України і дякуючи нашому контролю, ми дуже багато зробили кроків уперед щодо оздоровлення дітей.
Але я дійсно проти того, щоб сьогодні слухання проводилися заради політичних розборок, але це питання особливе. І я вас дуже прошу, шановні колеги, день уряду з цим порядком денним... Гляньте, парламентські слухання щодо декларації ми проводимо, я спеціально запланувала на листопад місяць, коли вже не буде у нас політичних особливих баталій. Але це питання треба заслухати. Я вас дуже прошу: проголосуйте за жовтень місяць. Я ж пішла на уступку Верховній Раді! Поміняли просто...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Катерина Семенівна.
САМОЙЛИК К.С. Але я прошу всіх вас: проголосуйте за проведення дня уряду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просто нагадаю вам: йдуть вибори, чи не йдуть вибори, відповідно до нашої норми, до закону нашого ми раз на місяць щомісячно повинні проводити день уряду. Так що давайте не будемо політизувати питання. Тим більше, я думаю, що питання, пов'язані з оздоровленням дітей, тут, мабуть, менш політичні, ніж ті питання, які можуть стояти.
Я ставлю на голосування постанову про день уряду України у жовтні 2004 року, наголошую, у жовтні, бо ми вчора вже проголосували про листопад, щодо підсумків проведення оздоровлення дітей влітку 2004 року. Прошу голосувати.
16:22:58
За-255
Рішення прийнято. По фракціях.
"Наша Україна" - 96, Регіони України - 9, комуністів - 55, соціал-демократи і Трудова Україна - нулі, Народна аграрна партія - 20, соціалісти - 18, Блок Тимошенко - 12, Союз - 0, Єдина Україна - 6, НДП, промисловці і підприємці - 9, Центр - 13, Демократичні ініціативи і Народовладдя - 10, позафракційні - 7.
Слухається Проект Постанови про проведення Парламентських слухань “Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства” (у жовтні 2004 року). Реєстраційний номер 5734.
Поліщук, будь ласка, від комітету.
16:23:56
ПОЛІЩУК М.Є.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Якість суспільного життя значною мірою залежить від забезпечення прав дитячого населення, їх соціального захисту. Реалізація таких фундаментальних прав дитини у нашій країні, як право на життя і здоров'я, не забезпечуються належним чином. Справжні гарантії держави щодо забезпечення реалізації цих прав замінені здійсненням заходів, що мають формальний характер. Мізерна державна допомога, яка надається сім'ям з дітьми, не задовольняє елементарних потреб для нормального розвитку дитини і здійснюється на рівні значно нижчому від прожиткового мінімуму.
Сім'я хоча б з однією дитиною до трьох років у півтора рази частіше потрапляє у стан бідності, що у свою чергу негативно позначається на доступності для дитини, нормального харчування, оздоровлення, відпочинку, освіти і негативно позначається на рівні життя у цілому.
Зниження рівня життя особливо боляче вдарило по багатодітних сім'ях. Середній розмір багатодітної родини становить шість осіб, а середня кількість дітей 3,4. При цьому багатодітна сім'я має у своєму складі лише півтора працюючих особи. Отже, один працюючий член багатодітної родини має забезпечити крім себе ще трьох членів своєї сім'ї. Показники доходів і витрат багатодітних сімей значно відрізняються від середньоукраїнських, як за розміром, так і за структурою.
Парламенту України необхідно забезпечити прийняття важливих законів, які б сприяли забезпеченню прав материнства та дитинства, поліпшенню їх соціального захисту. Існуючі на сьогодні розміри державної допомоги при народженні дитини - два прожиткових мінімуми не можуть компенсувати батькам пов'язані з цією подією навіть мінімальних витрат. Необхідно збільшити розмір державної матеріальної допомоги при народженні дитини, що має позитивно позначитися на рівні народжуваності, адже сьогодні ми на 400 тисяч людей втрачаємо більше, ніж народжується.
Потребує вирішення таких питань питання надання одинокій матері права на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю сім календарних днів, враховуючи, що таке право мають батьки, які виховують дитину без матері.
Крім цього необхідно законодавчо врегулювати питання усунення розбіжності між деякими нормами Сімейного кодексу України та положеннями Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Зокрема, приведенням у відповідність до Сімейного кодексу України згідно з яким дитина-сирота може бути усиновлена не лише подружжям або одинокою особою, а й одним із подружжя, тобто одиноким усиновителем. Також необхідно внести уточнення про те, що одинокий усиновитель жінка, чоловік, який усиновив дитину-сироту, перебуваючи в шлюбі має право на отримання допомоги встановлений для одиноких матерів.
Потребує вирішення питання врегулювання правовідносин пов'язаних з управлінням майном дітей в більш повному їх соціальному захисті. Вирішення деяких зазначених вище питань правового та соціального захисту сімей з дітьми знайшло відображення у відповідних законопроектах поданих народними депутатами України. На жаль, розгляд багатьох з цих дуже важливих законопроектів відкладається. Очевидно, що назріла необхідність обговорення зазначених вище питань на парламентських слуханнях у Верховній Раді. Аналіз стану соціально-економічного становища з дітьми свідчить, що гілки влади мають спрямувати зусилля на формування ефективної системи державної їх підтримки в правовому та соціальному захисті.
Я прошу народних депутатів підтримати проведення таких парламентських слухань. І прошу, щоб ми провели це в жовтні цього року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ні. У вас ще був час. Я не знаю чому ви вимкнули. Будь ласка, завершуйте думку - це перше. Микола Єфремович. А, закінчив?
ПОЛІЩУК М.Є. Я закінчив. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що ви поглядаєте весь час на монітор. Перед вами стоїть годинник, де показує час. Дивиться на трибуну, по сторонах можна дивитися, звичайно. але якщо це дівчата на стороні, Микола Єфремович. Так. Є запитання, запишіться.
Будь ласка, дуже багато бажає вам задати запитань. Але три хвилини. Соболєв, за ним Мороз.
16:28:45
СОБОЛЄВ С.В.
Передайте Терьохіну. Терьохіну передайте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Терьохіна.
16:29:00
ТЕРЬОХІН С.А.
Я дуже дякую. Пане доповідачу, скажіть, будь ласка, сьогодні у Верховну Раду внесений був проект амністії, Закону про амністію, де написано, Януковичем підписаний, де написано, що люди, які згвалтували дітей, мають бути амністованими. Скажіть, будь ласка, яким чином цей закон відповідає тій ідеології, тій моралі того, що ви зараз доповідаєте? Дякую.
ПОЛІЩУК М.Є. Я хотів би сказати не тільки як народний депутат і як лікар, який дуже часто стикався з такими ситуаціями, про які сьогодні ви говорите, що це не сумісно ні з якою етикою. І люди, які вчиняють такі злочини, а саме насильство над дітьми, вони не можуть бути амністовані ні при яких ситуаціях і ні яких пом'якшувальних їм причин для амністії не може бути. Я скажу таке, що це напевно те, що може бути самий вищий злочин, який може сьогодні бути взагалі в живому суспільстві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте не будемо забирати час. Все одно ми будь-який закон будемо тут розглядати, в тому числі про амністію, і тоді будемо визначатися, а зараз ми розглядаємо абсолютно інше питання. Будь ласка, Мороз. За ним Шурма.
16:30:46
МОРОЗ А.М.
Прошу передати слово Пономаренку Георгію Георгійовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Пономаренка.
16:30:55
ПОНОМАРЕНКО Г.Г.
Адаме Івановичу, я більш мабуть по процедурі. Ви подивіться в порядку деному: 5 парламентських слухань на жовтень. Я розумію, що кінематограф і культура, і рух, і робота ЗМІ, і діти - все це важно, ми зараз потратимо 2 години, щоб, будемо визначатися: яке, одне із п'яти. Давайте проведемо рейтингове голосування і який більше набере голосів, тоді визначимося, щоб не перетворювати парламентські слухання в те, чого вони не заслуховують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я потім відповім. Будь ласка, Шурпа.
16:31:39
ШУРПА І.М.
Ігор Шурпа, Фракція соціал-демократичної партії України об'єднаної. Шановний Микола Єфремович, я підтримую точку зору попереднього виступаючого і кажу, що ми хочемо просто забалакати Верховну Раду. Але запитання по суті: на протязі минулого року з Вашої ініціативи ми мали не одне парламентське слухання, ваше бажання і бажання Комітету цілком закономірне - привернути увагу урядовців і суспільства до проблем, які існують в охороні здоров'я. І на сьогоднішній день, напевне, є актуальним слухання питання забезпечення прав дітей в Україні, охорона материнства і дитинства. Скажіть будь ласка, яка ефективність виконання постанов по минулих парламентських слуханнях до організації яких ми всі і в тому числі Ви мали дотичність? Скажіть, будь ласка, чи виконуються оті постанови: треба зробити, треба виділити, треба, треба, треба, треба, треба? Чи не буде таке саме з цією Постановою, яка буде після оцих слухань, якщо вони відбудуться? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Михайлович, я дуже вдячний Вам за те, що Ви підкреслили актуальність питань і дуже вдячний Вам за те, що Ви показали разом з тим, що сьогодні діючий Уряд не виконує тих постанов, які часто виносить Верховна Рада. Але я все ж таки надіюся, що буде, настане той час, коли прийдеться виконувати постанови Верховної Ради. І зокрема я хотів би тут сказати, з цієї трибуни, що деякі постанови відносно туберкульозу, відносно онкозахворювань частково виконуються.
Разом з тим, постанова про серцево-судинні й судинно-мозкові захворювання, які займають в структурі смертності 63,2 відсотки, абсолютно не врахована в сьогоднішньому бюджеті, за який ми сьогодні так успішно проголосували, щоб його дальше допрацьовувати.
Таким чином, Ігор Михайлович, я надіюсь, що все ж таки уряд повинен прислухатися до думки Верховної Ради, і Верховна Рада повинна таке питання, як охорона материнства і дитинства, повинна все ж таки підіймати в суспільстві. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колего. Сідайте, будь ласка.
Тут були запитання. Дійсно, що, шановні колеги, і ви бачите, у нас така практика, на жаль, продовжується. Я можу зрозуміти і розумію комітет. Кожен із них хоче провести парламентські слухання, і не одне, а декілька. Кожен це планує, і це - право законодавчої ініціативи, народних депутатів. Вони мають право виступати з такою ініціативою. Але ми на практиці з вами дуже добре бачимо і усвідомлюємо: якщо ми ідемо на те, щоб більше, ніж два питання слухалися, чи то на Дні уряду, чи то на парламентських слуханнях, то це перетворюється взагалі не в зовсім ефективну роботу. Це одне. А друге - взагалі парламентські слухання за звичай ми з вами проводимо лише з одного питання порядку денного, тому що це різні люди повинні бути запрошені до сесійної зали, тому що це не тільки участь беруть народні депутати, а переважно ми хочемо і задля того проводимо парламентські слухання, аби послухати не народних депутатів, а тих, хто має безпосереднє відношення до тієї чи іншої проблеми.
Я хотів би і звертаюся до комітетів, аби ми більше планували парламентські слухання не загальні, не в сесійній залі, а комітетські парламентські слухання, які деякі комітети проводять, і досить ефективно і більше користі. Але є право законодавчої ініціативи, тому будемо визначатися.
Я ставлю на голосування постанову про проведення парламентських слухань, забезпечення прав дітей в Україні, охорона материнства та дитинства на жовтень 2004 року. Прошу визначатися.
16:36:03
За-186
Рішення не прийнято. По фракціях будь ласка.
“Наша Україна" - 94, "Регіони України" - 0, Фракція комуністів - 0, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 15, СПУ - 18, Блок Тимошенко - 16, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 6, НДП та ПППУ - 12, "Центр" - 13, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 3, Позафракційні - 9.
Слухається проект постанови про проведення в листопаді 2004 року парламентських слухань про становище молоді в Україні, реєстраційний номер 5679. Доповідає голова Комітету з питань молодіжної політики, фізкультури, спорту і туризму Катерина Семенівна Самойлик.
16:37:03
САМОЙЛИК К.С.
Адам Іванович, а ви дозволите мені з попереднього питання буквально репліку?
Ну, я прошу, сидить заступник міністра, ну, давайте на грудень місяць це питання перенесемо, воно слушне. Вперше розглядається у Верховній Раді. Ну, хоч на грудень місяць перенесемо це питання, воно, дійсно, слушне. Я б просила, щоб він висловив свою точку зору.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, це визначає не міністерство і не Катерина Семенівна, це визначає сесійна зала.
16:37:03
САМОЙЛИК К.С.
Вибачте, дійсно, я як народний депутат звернулася до вас.
Шановні колеги, ви знаєте, що згідно Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, яка була прийнята Верховною Радою України в 1992 році передбачено проведення щорічних парламентських слухань з питань становища молоді, а також підготовки щорічної доповіді з цього питання, яка подається Верховній Раді України і Президенту України.
Згідно Декларації відповідну пропозицію комітет направив до Кабінету Міністрів України, але більш деталізував постановку питання: не просто "становище молоді", а порядок денний цих слухань комітет, зважаючи на реальні проблеми, які детально ще не розглядалися на слуханнях, а також враховуючи відповідні пропозиції молодіжних громадських організацій, органів виконавчої влади у сфері молодіжної політики, ми пропонуємо визначити наступну тему: "Сільська молодь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення".
Ми пропонуємо провести слухання 24 листопада 2004 року. Просимо підтримати, прийняти постанову в цілому. І це питання дійсно для сільської молоді вкрай нагальне.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Прошу записатися.
Будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Бондаренко. За ним Гінзбург.
16:39:26
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", місто Київ.
Шановна пані доповідач, скажіть, будь ласка, от щойно голосувалося питання не менш актуальне, не менш важливе - мова йшла про дітей, про їх здоров'я. І якось так сталося, що фракція комуністів, мабуть, забула натиснути кнопки. У мене виникає підозра: чи не робиться це свідомо, для того щоб не проблему розглядати, а мати певний час для піар в передвиборчий період.
Я хотів би ці питання пов'язати. Ми всі до єдиного голосували за попередню вашу пропозицію, повністю, вся фракція, 96 осіб, за виключенням тих, хто відсутній. Чому ви не підтримали питання, яке було перед цим, адже воно пов'язане? Молодь і діти - це один комплекс. Будь ласка.
САМОЙЛИК К.С. Володимир Дмитрович, ну, ми нашу позицію висловили у виступі шановного депутата Пономаренка, який запропонував, що є три, а треба, ви знаєте, що всього 2 питання. Так? А, 5 навіть. І ми запропонували, давайте проголосуємо і за рейтингом тоді вже висловимо своє остаточне рішення. Ми і зараз не відмовляємося від цієї позиції, ми проголосуємо. Ми просили врахувати.
Що стосується парламентських читань, які я пропоную, це на листопад місяць, і я знала, що в жовтні дійсно буде велика політизація і тому я переношу це питання, комітет, на листопад місяць, хоча розумію, що більш політичного питання як працевлаштування, освіта молоді на селі сьогодні в Україні немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Гінзбург. За нею Шурма.
16:41:18
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановна Катерина Семенівна! Гінзбург, фракція комуністів. Мені ці дні довелося працювати в Путівському районі і якось так співпало, що 22 числа, це був День партизанської слави у місті Путівлі і це на Сумщині було свято. І є таке село Нова Слобода. Може хто не чув, то я хочу сказати, щоб чули про це всі наші українці, це друга Хатинь. Це коли в 1942 році 580 чоловік, в тому числі молодь і маленьких дітей було вирізано сплош і рядом ціла вулиця в цьому великому селі. І сьогодні це така велика трагедія. Моральний дух в цього села і цих людей вони виховані радянською владою.
Я хочу от що сказати. Сільська молодь України, її стан......таке загальне питання, про яке ви говорите і в цьому селі виникає багато проблем. Наприклад, роблять дорогу до монастиря, куди їздять всі круті і перекручені. І рядом з тим стоїть молода жінка з дитиною інвалідом і сама інвалід. Затоплюють цю, робивши цю дорогу, затоплюють хату і сарай. І ось уже 4 місяці вона б'ється, не може нікуди звернутися. Оце вся...........
САМОЙЛИК К.С. Ну це більше ваш виступ, чим запитання, Ольга Петрівна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваша підтримка. будь ласка, Шурма.
16:42:37
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Шановна Катерина Семенівна, я втомився напевне, але все-одно буду повторювати, що те, що робите ви, це є великий вклад уваги до молоді і намагання щось зробити.
Але Катерина Семенівна, давайте подивимося об'єктивно. 24 листопада. Це буде через два дні фактично після завершення другого туру президентських перегонів. Чи 24 листопада ми у цій сесійній залі зуміємо всі зібратися зацікавлені особи і дійсно підняти це питання на відповідний рівень аби з цього був якийсь зиск? Можливо є сенс його перенести хоча б на два тижні у грудні, тоді це мені видається буде актуально. А то, як кажуть мої колеги по лівому флангу, що це якраз вчасно. Не хочеться нагружати певних нових людей при владі непотрібними проблемами.
САМОЙЛИК К.С. Розумієте, проблеми все-одно залишаються. ........ все-одно буде становище молоді в сільській місцевості, рекомендації чи старому, вибачте, будь ласка, я обмовилася, новому президенту, все-одно Верховна Рада буде приймати. Ми зберемося обов'язково. Нас обрав народ працювати до 2006 року.
І я вам заявляю про те, що завжди, коли проводяться слухання з питань молоді, вільних місць не буває, бо переважна більшість тут якраз - присутня молодь. І я вашу фракцію і "Трудову Україну" прошу підтримайте. Життя іде, і нам народ дав мандат до 2006 року, і ми повинні його оправдати серед народу і тому я прошу підтримати мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Катерино Семенівна.
Шановні колеги! Я ще раз наголошую. Давайте не будемо пов'язувати з виборами. У нас є регламент роботи наш, і ми щомісячно можемо проводити парламентські слухання і Дні уряду. Тим більше, що, ви бачите, тут пропонується 24 листопада. Деякі кандидати заявляють про те. що взагалі другого туру не буде, що все вирішиться 31 жовтня. Чого це ми переживаємо аж за 24 листопада, якщо другий тур буде, то буде 21 листопада. Давайте відійдемо від тої загальної теми, яка хвилює нас, звичайно, всіх у цьому році, а будемо жити життям держави.
Я ставлю на голосування Постанову "Про проведення 24 листопада 2004 року парламентських слухань про становище сільської молоді", тобто в редакції в тій, в якій пропонує комітет. Прошу визначатися.
16:45:54
За-104
Рішення не прийнято. Слухається проект Постанови "Про парламентські слухання, культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації в жовтні цього року", реєстраційний номер 5643. Розповідає Перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності Мовчан Павло Михайлович.
16:46:26
МОВЧАН П.М.
Шановний Адаме Івановичу і шановні колеги! Перше я звертаюся до фракції комуністів, повертаючись до двох не проголосованих тем, які не знайшли порозуміння. Мені здається, що важливі всі проблеми, які сьогодні винесені на обговорення. Саме тому, Адаме Івановичу, я пропоную включно із тим, з моєї пропозицією, яка стосується культурної політики і, яка схвалена була комітетом, проголосувати в пакеті. Бо, важливі всі питання, які стосуються парламентських слухань. Я не знаю дрібних питань. І в тому числі, питання культурної політики в Україні. Якщо ми замислимося в якому стані сьогодні перебуває українська культура, більш ганебнішого періоду не було. Ви знаєте в якому стані українські театри, ви знаєте в якому сьогодні стані український кінематограф, в якому стані музейна справа. Це цілий комплекс проблем, які потребують озвучення і винесення об'єктивної оцінки стану культурної сфери в Україні.
Ми на попередніх слуханнях завжди акцентували увагу, знаходили порозуміння, формували всі необхідні документи, які сприяли при формуванні національного бюджету на той чи інший рік, ми формували пріоритети, які стосували діяльності виконавчої влади, в тому числі і місцевих органів влади. І саме тому, виходячи із нагальності прийняття цих тем у комплексі, включно із культурною політикою. Я не буду доводити і зачитувати пояснювальну записку, тому що кожен може пересвідчитися у тому, що ми перебуваємо у болоті бездуховності, аморальності, про що ми говорили і на попередніх наших слуханнях. Ми можемо взяти будь-який період нашого суспільства, навіть післявоєнні часи, продукувався національний продукт, кінематографія, виходила українська книга, функціонували українські театри, я особисто пізнавав велику високу музику, відвідуючи безкоштовно естради, які були в Києві. Навчаючись ще ФЗО чи в технікумі, чи в інституті, я прилучався до великого мистецтва, і ці були джерела не закриті. Сьогодні все... Добре. Підтримайте. Підтримайте те, що є важливим для не окремої партії, а загальнонаціональної.
І саме тому я закликаю вас, Адаме Івановичу, я вас закликаю, включно із цією постановою, яка на ваших руках, проголосувати першу, другу, третю і четвертим пунктом, який стосується українського кінематографу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Михайловичу, ми поки що все правильно голосуємо. Проголосуємо до кінця, там побачимо. Немає запитань? Є. Прошу записатися. Будь ласка, три хвилини. На табло висвітліть. Косів. За ним Гінзбург.
16:49:37
КОСІВ М.В.
Михайло Косів, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".
Павло Михайловичу, ваша пропозиція об'єднати ці всі питання в один пакет, є дуже слушною, але чи не вважаєте ви за можливе запропонувати залові і таке. Наприклад, уже проголосоване питання про дітей, оздоровлення дітей, друге питання про забезпечення прав дітей об'єднати в одне парламентське слухання і ми цілком могли би ці питання проговорити за один день, так же само як і ваше перше, яке Ви щойно доповідаєте про культуру і друге питання про стан кінематографу теж об'єднати в одне, проголосувати всі проблеми, але проголосувати їх в сукупності пакетом. Якщо б це можна було, то був би вихід з цього становища.
МОВЧАН П.М. Дякую Михайло Васильовичу, я пристаю на Вашу пропозицію. Тоді ми можемо зробити співдоповіді по окремих питаннях на цих парламентських слуханнях і з приводу першого питання, з приводу другого, третього і четвертого. Дякую. Вони будуть об'єднані, але окремі співдоповіді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гінзбург, за нею Сподаренко.
16:51:06
ГІНЗБУРГ О.П.
Шановний Павло Михайловичу, мені б так хотілося почути від Вас, щоб Ви сказали: "а ось в радянські часи така виховна робота, ідеологічна робота була на високому рівні і виховувались багаті духом люди". Хотілося б сьогодні бачити людей, які не за грошима тільки йдуть, а за духовною якоюсь, ну треба, щось для себе, духовне шукають. Я хочу Вам сказати, але я завтра скажу в своєму виступі у різному. Мені довелося вчора бути у Софіївському монастирі, біля монастиря ми проводили там свою роботу по виборам. І коли ми зіткнулися з цією, як Ви сказали, бездуховністю у священному місті, то це було дуже боляче і не можна даже в монастирі знайти чогось святого. Я хочу Вам сказати, що ми повинні всі разом сьогодні постанову приймати чи підтримувати її виконання, не тільки приймати, але й виконувати її. Спасибі.
МОВЧАН П.М. Дякую, пані Олю.
Я можу сказати тільки одне, що були ганебні випадки в історії України, коли заблуди навіть тримали у своїх кишенях ключі від храмів. Ви знаєте, чим це закінчилося. Тоді, коли вони тримали ключі від церков, тоді, коли вони нав'язували свою волю, свої порядки, все закінчилося Коліївщиною.
Так от, ми наші парламентські слухання і для того і виносимо, для того щоб не наробити напруження суспільні і розв'язувати вчасно ці проблеми. Для того і формувався цей демократичний орган, щоб демократичним шляхом розв'язувати ці теми, які має сьогодні суспільство. Адже відомо всім, не треба, це не агітаційна трибуна, з якої буде вести агітацію за нашого кандидата. Скільки виводиться на культуру? Як розкрадається культура? В якому вона стані? Так само, як і соціальні проблеми. Вони стоять на одній площині. І тут не треба один одного переконувати. Саме тому я пристаю на пропозицію Михайла Васльовича Косіва, щоб ми об'єднали і таким чином заощадимо. А щодо формування того середовища духовного, в якому ми формувалися. Безперечно, ідеологічні моменти там були чіткі розставлені, але була відповідна процедура і наповнення і сприянння всіх гілок влади, щоб культура була на дуже високому рівні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бокий.
16:53:41
БОКИЙ І.С.
Шановні колеги, я належу до того покоління, яке колись, у 60-ті роки, в університеті глибоко вивчало іще курс кінематографа. І я, звичайно, готовий підтримати Павла Михайловича у тому сенсі, що ця проблема потребує окремого обговорення, зважаючи на всю ситуацію в українському кіно. Але я думаю, що, на жаль, на жаль, у нас такі умови парламентської роботи зараз, що дуже важко буде утиснути кіно, от скажімо, в окреме обговорення.
Тому я підтримую те, щоб об'єднати це у одному питанні - в обговоренні питання розвитку української культури, із співдоповідями із цих питань. Але все-таки, я думаю, що давайте на майбутнє ми питання українського кіно не будемо обминати, тому що, на жаль, така ситуація в цій сфері, що вона потребує нашого втручання на високому державному рівні.
МОВЧАН П.М. Дякую, пане Іване. Я скажу одне речення.
Було виїзне засідання комітету до Національної студії ім. Довженко, яка перетворюється просто в музейний заповідник такий, в якому завмирає кінематограф. Якщо ви подивилися уважно на бюджет наступного року, де виділено 17 мільйонів. Для того, щоб утримувати всю інфраструктуру, сьогодні треба щонайменше треба із сьогоднішніми податками на все, що існує, треба щонайменше 18 мільйонів. Для того, щоб був поступ, треба 25 мільйонів. Подивіться, і ви побачите, як розписані кошти по міністерству культури. Ви побачите, і на кінематограф національний, і на музейну справу там копійки виділені.
Росія вчасно зробила величезні ін'єкції. Сьогодні російський кінематограф посідає провідні світові позиції. Ми споживаємо цей продукт щовечора, щоночі. Сьогодні експансія російської книги, все відомо, тому що було п'ять законів, які попільгували справу російського книговидання. Нам треба було орієнтуватися, нам не дозволяв, ви пригадуєте, своїм вето Президент. Ми подолали його.
Але піднялися ціни сьогодні на всі товари, на папір тут же негайно підскочили. Українську книгу знову тримають у такому стані. І те ж саме може статися з кінематографом, якщо ми сьогодні не скоригуємо ситуацію, тому що Ялтинська студія продана, Одеська студія заморожена, ми втрачаємо всі об'єкти. І ми втратимо Національну кіностудію ім. Довженка.
Саме тому я наполягаю, щоб це питання не переносилося, і саме тому я погоджуюся на варіант поєднання, аби оперативно розв'язати наші проблеми в культурі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Михайлович, ну, можна вважати, що ви доповіли по двох постановах? Дякую. Тоді ми і будемо їх в такій черговості ставити на голосування.
Я ставлю на голосування постанову про парламентські слухання "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації шостого жовтня цього року, реєстраційний номер 5643. Прошу визначатися.
16:57:20
За-131
Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.
"Наша Україна" - 81, "Регіони України", комуністи, соціал-демократи, "Трудова Україна", Народна аграрна партія - нулі, соціалісти - 17, Тимошенко - 19, "Союз", "Єдина Україна" - нулі, НДП, промисловці і підприємці - 4, "Центр" - 7, "Демініціативи-Народовладдя" - 0, "Позафракційні" - 3.
Я ставлю на голосування Постанову про парламентські слухання "Про стан національного кінематографу та шляхи подолання кризових явищ у цій сфері", у жовтні 2004 року планується провести ці слухання, реєстраційний номер 5709. Прошу визначатися.
16:58:32
За-138
Рішення не прийнято.
Наступне питання - Кравченко знімає. Проект Постанови про парламентські слухання на тему: "Діяльність засобів масової інформації у виборах Президента України 2004 року, правові засади та практика", у жовтні 2004 року планується заслухати це питання. Реєстраційний номер 6080. Доповідає голова Комітету з питань свободи слова та інформації Томенко Микола Володимирович. Будь ласка.
16:59:21
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, на відміну від моїх попередніх колег, які представляли комітети, мова йде якраз про іншу ситуацію. Оце те питання, яке треба слухати в жовтні місяці, оскільки зараз виникла ціла низка конфліктних і суперечливих проблем з тим, як інституції, які забезпечують діяльність виборчого процесу і діяльність засобів масової інформації в виборчому процесі апелюють до нас, до Верховної Ради, виходячи з того, що норми закону, які передбачають діяльність ЗМІ є двозначні, суперечливі і тому ні Центральна виборча комісія, в іншому випадку Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, в іншому Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення не можуть чи не хочуть це виконувати. Серед таких проблем, на які ми повинні звернути увагу і ми в комітеті це обговорювали, наша пропозиція - провести це в конструктивному руслі, щоб послухати Центральну виборчу комісію, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення, щоб вони тут в сесійному залі разом з нами знайшли вихід з ситуації. Про що йдеться? Перше. У нас є обов'язкові телевізійні дебати кандидатів в Президенти в 1 і 2 турі. До сих пір ЦВК разом з Національною телекомпанією не може вияснити як їх і в який спосіб проводити. Сьогодні всі кандидати в Президенти чекають який формат буде цих телевізійних дебатів і ніхто ними не займається. Яка формула ведення, яка процедура співставлення позицій і таке інше.
Є проблема, пов'язана сьогодні з розтлумаченням кількох норм, пов'язаних з розміщенням політичної реклами, оскільки, ви знаєте, Центральна виборча комісія фактично по суті не розглядає ці питання і вважає, що вони двозначно прописані в законодавстві.
Є проблема, відома вам, пов'язана з зовнішньою рекламою, де взагалі, на жаль, закон прямо не тлумачить як діяти тим, хто займається розміщенням політичної реклами на "біг-бордах" і до сих пір Центральна виборча комісія не може проаналізувати ні, скажімо там, правильність фінансування того як розміщується ця політична реклама, ні відповідальності за її зміст, ні таке інше.
Наступна серйозна проблема, яка вимагає так само розставляння акцентів над"і", це співвідношення між висвітленням діяльності посадових осіб, які являються кандидатами в Президенти, межі висвітлення діяльності і передвиборчої агітації.
Ви знаєте, що Центральна виборча комісія з посиланням на Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення відмовилася виконувати цілу низку застережень нашого закону, які передбачали, що треба чітко розрізнити інформацію про діяльність посадовою особи, скажімо, Прем'єр-міністра і діяльність кандидата у президенти. Закон значною мірою це роз'яснює, але принципово важливо нам тут було би акцентувати увагу і членів ЦВК, і Держтелерадіо на тому, що Закон "Про вибори Президента" є принципово визначальний закон, а посилання на Закон "Про висвітлення органів державної влади" є у даному випадку важливий, але другорядний закон. Тому треба дуже чітко розуміти, коли у засобах масової інформації ми дивимося великі матеріали про посадових осіб, коли вони одночасно і кандидати у президенти, є застереження стосовно такого висвітлення діяльності.
Є низки тривожної інформації, яку, звичайно, парламент повинен був розставити крапки над "і", це спроба органів правоохоронних втрутитися у діяльність засобів масової інформації.
Ви знаєте, що є позиція Верховної Ради, і є позиція Президента про мораторій на перевірки засобів масової інформації. На жаль, маємо сьогодні підстави говорити про те, що передовсім місцева податкова адміністрація, деінде намагається перевіряти ЗМІ, дивитися, що там пишуть, що друкується і таке інше.
Сьогодні у комітет поступило порядка двадцяти скарг від різних кандидатів у президенти стосовно того, що міліція зупиняє автомобілі з друкованими тиражами літератури і намагається провірити, дізнатися хто там друкував, що й тій газеті написано, що прямо суперечить Закону "Про вибори Президента".
Тому акцент для правоохоронних органів, в тому що вони повинні газети читати, як громадяни, а не зупиняти машини і не викидати тиражі, так само є надзвичайно важливий.
Тому ще раз кажу, це загальна позиція абсолютної більшості кандидатів у президенти, які звернулися до комітету розставити акценти і вийти з тих колізій, які виникли сьогодні у відносинах між ЦВК, Держтелерадіо, Національною радою з питань телебачення і радіомовлення і Верховним судом, до речі, який вимагає сьогодні від ЦВК розгляду скарг по медіа по суті.
Тому просив би підтримати це і обговорити це питання і знайти вихід з тих проблемних ситуацій під час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимирович. По суті, ви вже провели парламентські слухання, все розповіли. Так, сідайте, будь ласка. Будемо визначатися. Питань, там все зрозуміло. Хай, там. Я ставлю на голосування Постанову "Про парламентські слухання на тему: "Діяльність ЗМІ у виборах Президента 2004 року. Правові засади та практика"", реєстраційний номер постанови - 6080. Прошу голосувати.
17:05:17
За-171
Будь ласка, по фракціях. "Наша Україна" - 94, "Регіони України", комуністів, соціал-демократів, "Трудова Україна" - 0, народна Аграрна партія - 8, Соціалістична партія - 14, Блок Тимошенко - 19, "Союз", "Єдина Україна" - 0, НДП, "Промисловців і підприємців" 13, "Центр" - 12, "Демократичні ініціативи", "Народовладдя" - 0, позафракційні - 11.
Слухається Постанова "Про парламентські слухання з питань здійснення судово-правової реформи в Україні 8 грудня цього року". Доповідає голова Комітету з питань правової політики Онопенко. Онопенко Василь Васильович. Реєстраційний 6005. Прошу, Василь Васильович.
17:06:23
ОНОПЕНКО В.В.
Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Цей проект постанови внесений Комітетом з питань правової політики підписаний Василем Федоровичем Сіренко, Миколою Оніщуком, Юрієм Кармазіним, Віктором Мусіякою, Сергієм Слабенко і іншими членами комітету. Ми ставимо це питання уже повторно, оскільки в лютому місяці цього року, нажаль Верховна Рада не підтримала проект постанови щодо парламентських слухань відносно здійснення судовоправової реформи. Я думаю, що в цьому залі зайво говорити, про те, що діяльність судів надзвичайно важлива з точки зору захисту і фізичних осіб і юридичних. за останні роки кількість справ цивільних, кримінальних, адміністративних зростає. Якщо в 2003 році суди розглянули 5 міліонів, вдумайтесь, 800 тисяч - це на 18% більше ніж в 2002 році, а за кілька років фактично кількість розглянутих справ збільшилася в двоє. Разом з тим, 1/3 частина судів знаходиться в непридатних приміщеннях і дуже важко здійснювати правосуддя. Але проблема, навіть, не в цьому. Багато нарікань сьогодні на суди, на діяльність судів, є певні упущення в роботі судів, але нарікати легше ніж розібратися в ситуації. Чому сьогодні судова машина пробуксовує? Но кажуть в народі: що в котлі, то в черпаку. Адже сьогодні немає ідеального державного механізму, який би чітко спрацьовував. Я би сказав, що суди, при всьому, при всіх тих недоліках працюють все-таки більш менш чітко. Тому що відкритий процес, є прокурор, є адвокат, є позивач, відповідач,, сторони, експерти, спеціалісти. Прозорий процес, можна оскаржити рішення аж до Верховного Суду. Але ми і особливо в Комітеті з питань правової політики бачимо недоліки в роботі судів. Це і суб'єктивний фактор і об'єктивний, тому нам би хотілося 8 грудня, як раз саме в грудні місяці провести судові слухання. Це потрібно ще й для того, тому що комітет закінчує роботу над основними кодексами, які потрібні не тільки судовій системі, а перш за все громадянам України.
З першого січня буде діяти Цивільно-процесуальний кодекс, Кримінально-процесуальний на завершенні, Господарсько-процесуальний, Адміністративно-процесуальний комітет практично завершив роботи. Зараз, тільки що сьогодні сесія Верховної Ради прийняла у першому читанні Адміністративно-процедурний кодекс. Але це ще не все. Нам потрібно процесуальне законодавство ув'язати з нашою системою судів. Адже до цього часу ми чітко не визначилися, потрібен нам сьогодні Вищий цивільний суд і Вищий кримінальний суд? Адже у цивільній палаті Верховного суду сьогодні 20 тисяч цивільних справ лежать в касації, і вже роками накопичуються ці справи. Тобто це не вина Верховного суду, а недосконалість нашого процесу, недосконалість судової системи. Я вдячний своїм колегам по комітету за те, що вони вносять пропозиції і зміни до Закону про судоустрій. І ви вносите ці пропозиції. Сьогодні в комітеті розглядається більше 20 законопроектів щодо судоустрою, більше 10 законопроектів щодо Закону про статус суддів. Ми завершуємо роботу по Закону про адвокатуру, Прокуратуру.
Тобто я би хотів звернути вашу увагу, що це питання буде розглянуто в комплексі восьмого грудня цього року. Комітет вичерпав свої можливості. Ми вперше, хочу звернути вашу увагу, уперше ми виносимо це питання на розгляд Верховної Ради. Ми десь приблизно рік назад тому провели кілька комітетських слухань. Сьогодні, я вважаю, без вашої допомоги, без допомоги суддів місцевих судів, апеляційних, вищих спеціалізованих судів і верховного судді, без відвертої розмови в цьому залі і прийняття відповідних рішень після цього це просто питання національної безпеки і необхідності для нашої держави і суспільства. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Немає?
Шановні колеги, прошу зосередитися. Я єдине просив би: не сприймати так, як Василь Васильович сказав, що тут будуть судові слухання. Тут будуть парламентські слухання з проблем судової реформи. А то він, може, вас налякав, що тут прийдуть і влаштують нам суд.
Тому з урахуванням такої поправки, з якою Василь Васильович погоджується, я ставлю на голосування Постанову про парламентські слухання з питань здійснення судово-правової реформи в Україні. Планується провести їх восьмого грудня 2004 року вже при новому Президентові. Реєстраційний номер 6005. Прошу голосувати.
17:12:10
За-248
Рішення прийнято. (Оплески)
Шановні колеги, по фракціях? Будь ласка, по фракціях.
"Наша Україна"- 85, "Регіони України" - 2, комуністів - 58, соціал-демократи, "Трудова Україна" - нулі, Народна аграрна партія - 19, соціалісти - 20, блок Тимошенко - 19, "Союз", "Єдина Україна" - нулі, НДП, Партія промисловців, підприємців - 15, "Центр" - 14, "Дем.ініціативи. Народовладдя" - 6, позафракційні - 10.
Шановні колеги, я думаю, давайте ще попрацюйте комітети з комітетами, фракції між собою, поясняйте ситуації з приводу тих питань, які ми не підтримали на парламентські слухання. Не виключено, що ми, може, на погоджувальній раді ще раз розглянемо ці питання і шукатимемо якийсь компроміс, якщо немає заперечень. Компроміс.
Павло Михайлович, я за те, щоб об'єднати, але як ми об'єднаємо, то це нічого не буде, бо ми 10 питань нанижимо і нічого не послухаємо. Або все послухаємо і ні в чому не розберемося. Давайте по одному, помаленьку - все буде нормально. Послухайте, будь ласка, оголошення.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", статті 4.2 Регламенту Верховної Ради України та протоколу загальних зборів народних депутатів України від 22 вересня 2004 року інформую про сформування депутатської групи "Демократичні ініціативи” у Верховній Раді України. Ну, зрозумійте, що називається "Демократичні ініціативи".
До складу депутатської групи "Демократичні ініціативи" входить 14 народних депутатів України. Керівником депутатської фракції "Демократичні ініціативи"... мабуть "групи" все-таки, бо фракції, вибачте, партійна приналежність.
Значить, керівником депутатської групи "Демократичні ініціативи обрано народного депутата України Гавриша Степана Богдановича. Уповноваженими представниками народних депутатів України Бандурку Олександра Марковича, Сандлера Дмитра Михайловича, Святаша Дмитра Володимировича, Рєзніка Ігоря Йосиповича та Давидову Людмилу Іванівну.
Гендерна політика привальна, ви бачите, жінок - до керівництва. Жінок до керівництва.
Так, ідемо далі.
Шановні колеги, ми мали б зараз слухати з вами проект закону, або точніше, законів про правові, соціальні та інші гарантії Президента України, який припинив виконання своїх повноважень. Автори проектів Пустовойтенко, Шаров і Терьохін. Але у зв’язку з тим, що відсутні доповідачі, окрім Терьохіна...
Прошу, увімкніть, будь ласка...
(Ш у м у з а л і)
...Терьохіна мікрофон увімкніть, не шуміть, бо я вас не чую, в такому випадку.
17:15:31
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати!
Для того, щоб все-таки мати плюралізм, я перепрошую, думок, я теж згоджуюся на те, що у зв'язку з тим, що Пустовойтенко забоявся давати такий закон, у зв'язку з тим, що Шаров, мабуть, знітився, тому що він своїм законом запропонував звільнити колишнього президента від будь-яких видів юридичної відповідальності, в тому числі за крадіжки, там скажемо, вбивства і так далі. Тому я згоджуюся, що давайте перенесемо всі ті три закони на наступне пленарне засідання і там подивимося, де є які люди і яким чином захищають...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз вас прошу не кричати! Бо ви один одного не чуєте - воно вам не заважає, бо ви чуєте себе, але нікого з вас я не чую, і вам гірше, бо я не знаю, що ви хочете.
Тому, будь ласка, опустіть руки, натисніть кнопки, запишіться з цього питання, три хвилини. І скажете, щоб вас почули.
А поки йде запис, я тут прошу один момент врахувати, шановні колеги. Ви знаєте, що вчора, чи коли, два дні тому ми говорили про створення групи, вірніше, фракції "Єдина Україна", і там також говорили про те, що одним з представників цієї фракції є Бандурка Олександр Маркович. Сьогодні він в "Демократичних ініціативах" в групі. То я просив, щоб в нас не було..., все чітко за Регламентом, я Олександра Марковича просив би остаточно визначитися, де він.
Будь ласка, висвітліть на екрані. Три хвилин. Гірник. За ним Нощенко.
17:17:49
ГІРНИК Є.О.
Шановний Адаме Івановичу, питання надзвичайно важливе. Йдуть президентські вибори, звичайно, всіх хвилює доля президента після них. Крім Терьохіна, є інший автор - депутат Нощенко. Я вважаю, що є всі підстави для розгляду цього законопроект, щоб поставити всі крапки над "і", тим більше що є висновки профільних комітетів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Петрович Нощенко.
17:18:18
НОЩЕНКО М.П.
Шановний Адаме Івановичу, є прохання все-таки, коли оголошувати, то автор Шаров-Нощенко. Що, паперу не вистачає написати? Це по-перше.
По-друге. Попередній оратор виступив або не читав наш законопроект і почав... ну будем спотворювати те, що там написано. Там нема такого про вбивства, про те інше. Нема такого.
І насамкінець. Ми проаналізували законопроекти, які подані, вважаючи те, що більшість положень нашого законопроекту уже враховано в законопроекті Пустовойтенка, і ми зняли свій законопроект. Я не знаю чому тільки не роздали... роздали його в залі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не......
Микола Петрович, ви не ображайтесь, що немає двох прізвищ. Завжди пишуть хто доповідає. В даному випадку мав доповідати Шаров. Але в законопроекті, який поданий, стоїть два прізвища і кожен із цих проектів розданий, тому ваше авторство ніхто не забирає.
Так, будь ласка, Калінчук.
17:19:34
КАЛІНЧУК В.А.
Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Народної аграрної партії України.
Шановні народні депутати! Шановний Адаме Івановичу! Я абсолютно згоден із Сергієм Анатолійовичем, я згоден із тими депутатами, які говорять, що якщо нема автора, автор же основний, а у нас їх аж три тут законопроекти, то чому ми повинні наполягати розглядати без них. Ну це, як на мій погляд, дещо недосужно, якщо не аморально. Тому я вважаю, що рішення приймається правильне - перенести і розглянути ці законопроекти, а в той час вони може ще доопрацюють і це буде один законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вернигора.
17:20:20
ВЕРНИГОРА Л.М.
Адаме Івановичу, ну чого це ми так одне одного умовляємо? Домовилися, в порядку дня є, ви оголосили, я прошу зараз розглядать, а все краще скаже мій земляк Карнаух на час, що залишився.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть Карнаух. Говоріть.
17:20:42
КАРНАУХ М.В.
Карнаух, фракція Соціалістичної партії. Шановний Адаме Івановичу, питання включено до порядку денного і тому для того, щоб його зняти, необхідно проголосувати про його зняття.
В комітеті розглянули, доповідачі є і від комітетів, і від суб'єктів, тому наполягаю на розгляді. А взагалі-то Президентові не потрібно ніяких гарантій, він, як і всі, повинен бути рівний перед законом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ви все правильно розповідаєте. Але немає доповідачів цих законопроектів. Я ще раз повторюю. Є три законопроекти. Пустовойтенка немає. Шаров, Нощенко відмовляються.
( Ш у м у з а л і)
Хто за те, щоб в порушення норм Регламенту розглянути сьогодні лише один законопроект, прошу визначатися. Законопроект Терьохіна, прошу визначатися.
17:22:03
За-33
Рішення не прийнято. Тому, я прошу ...
( Ш у м у з а л і)
Слухається проект Закону про внесення змін до глави 14 Бюджетного кодексу України ( друге читання), законопроект за номером 2353.
Порошенко Петро Олексійович.
( Ш у м у з а л і)
Так, є Порошенко доповідати законопроект?
Засідання веде ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Сядьте, будь ласка. Шановні колеги! Сядьте! Сядьте! Все буде нормально зараз. Сядьте! Шановні колеги, я прошу вас. Юрій Анатолійович! Шановні колеги, я прошу вас сядьте. Якщо ви хочете продемонструвати, що парламент не працює -цього тільки чекають від. Так цього чекають від вас! Я прошу вас: не піддавайтеся на провокації дрібні. Ми зазвичай. Шановні колеги, заспокойтеся! Ми зазвичай, шановні колеги! Коли відсутній доповідач, коли він. Я прошу вас послухати! Коли він інформує, шановні колеги, але нам потрібно розглядати всі законопроекти, ми не можемо кожен окремо, бо доведеться тоді не приймати рішення, розглянути інші законопроекти і тоді приймати рішення. Я прошу вас, шановні колеги, давайте продовжувати роботу. Я просив би автора проекту не наполягати. Ви зрозумійте, до чого ви призведете. Ми можемо поставити на голосування, ви розумієте, щоб розглядати проект закону, він не набере необхідної кількості голосів.
Уже ставилося на голосування. Я вас прошу, не давайте...
Я ще раз прошу, не давайте приводу, Адам Іванович, правильно сказав, не давайте приводу звинуватити парламент не в дієздатності. Юрій Анатолійович, послухайте. Я прошу у вас!
Я прошу у вас, шановні колеги. Приймемо і відхилимо. Ну, послухайте! Я прошу вас! Степан Ількович, я прошу вас. Шановні колеги, на голому місці не створюйте проблему.
(Шум у залі)
Я прошу вас. Я прошу, прошу вас. Розглянемо ми. Шановні колеги, ну, не піддавайтеся на дрібні. Це непринципові питання зараз, я прошу вас, заспойтесь. Будь ласка, я дуже вас прошу.
Шановні колеги, ми зараз перейшли до розгляду питання: проект Закону про внесення змін до глави 14 Бюджетного кодексу України, друге читання з процедури, буд ласка запишіться 3 хвилини з процедури, з приводу розгляду цього законопроекту. Я прошу Вас Валерій Асадчев, будь ласка.
17:26:43
АСАДЧЕВ В.М.
Дякую, Володимире Михайловичу, я думаю, що можливо керівництво Верховної Ради треба з'ясувати у Президента, чи варто йому цей Закон, він 10 років прожив без гарантій, тому уже тут останній місяць, який залишився, вони йому і не потрібні і ми не будем просто гаяти часу на цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Так, Нощенко Микола, будь ласка.
17:27:04
НОЩЕНКО М.П.
Шановний Володимире Михайловичу, Нощенко ... 160-ий виборчій округ, Трудова Україна. 2 дні назад ми офіційно, народний депутат Шаров, Нощенко офіційно подали листа, що ми свій законопроект з обгрунтуванням зняли з розгляду, він з незрозумілих причин попадає в порядок дений, я двічі виступаю, але ведучій сьогодні збори опять чітко не називає, що законопроект знятий, а чогось відмовляється. Я счітаю, що це не вірне ведення сьогодні порядку денного, треба правильно говорити виборцям, щоб вони чули, що законопроект знятий, а не те, що ми відмовляємося від доповіді. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю, що ми правильно поставили і цей законопроект, автором якого ви є. Оскільки на Погоджувальній раді, коли ми формували розклад засідання, жодних слів не було про те, що знято. Сьогодні вранці отримав я лист за підписом народних депутатів, авторів проекти, які, мотивуючи тим, що їхній проект практично узгоджуються з проектом закону, автором якого є Пустовойтенко, вони рекомендують не розглядати їхній законопроект. Так що, шановні колеги, своєчасно коли ви подасте, ми все зробимо, тут немає жодних недоречностей. Прошу заспокоїтися.
Але ми завжди, коли відсутній автор законопроекту, а ми не можемо розглядати один, на наступний день розглядати другий, тому що ми не можемо прийняти рішення, треба приймати рішення по обох проектах законів. І ми зараз домовилися з вами спокійно не робити політики з цього питання. Прошу вас підтримати мене в цьому. Будь ласка, замість Вінського Рудьковський.
17:28:56
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, фракція соціалістів.
Володимире Михайловичу, дозвольте з вами не погодитися. Це питання голосування гарантій Президенту є високо політичним. І те, що зараз більшість пропрезидентська блокує роботу Верховної Ради, не голосує за законопроекти, а ви таким чином, і Адам Іванович, мені прикро, Адаме Івановичу, що саме ви почали затягувати питання розгляду цього у Верховній Раді, бо знаєте, якщо питання розглянуто в Верховній Раді, то його не можна ставити уже на цій сесії. І Президент пішов би у свою відставку без гарантій. А те, що зараз президія пробує поставити питання на голосування і зняти, це до того часу, поки більшість пропрезидентська знову одумається, і таким чином протягнути гарантії Президенту Кучмі.
І ми повинні все одно це питання розглянути сьогодні. Зняти, відхилити його назавжди, і він буде нормальною людиною, відповідати перед законом, як і всі.
ГОЛОВА. Час вичерпаний. Ми обмінялися думками.
Я ще раз хочу сказати, шановні колеги, ми поступили цілком вірно, правильно. А щодо позиції Президента, то я знаю: Президент сказав, що мене не цікавлять гарантії, законопроект. Але ми повинні розглянути все відповідно до Регламенту і процедури.
Так, заспокойтесь, шановні колеги! Я вже вас попросив, шановні колеги! Будь ласка, я можу поставити на голосування - хто за те, щоб розглядати цей законопроект? Ну, не набере він необхідної кількості голосів. Не треба! Шановні колеги, проект Закон про внесення змін до глави 14 Бюджетного кодексу України. Ми готові розглядати цей законопроект? Будь ласка, Асадчев від комітету.
17:31:03
АСАДЧЕВ В.М.
Шановні друзі!
Валерій Асадчев, "Наша Україна", Українська народна партія.
Не хвилюйтеся, автори з бюджетного комітету. Сутність цього законопроекту суто бюджетна, і вона полягає в тому, що сьогодні фельдшерсько-акушерські пункти, так звані ФАПи, вони фінансуються з сільських бюджетів. На жаль, природа цього фінансування така, що сільські бюджети, практично всі, малопотужні. Більше того, вони ще і різні, так сказать, за своєю фінансовою потужністю. І фактично це призвело сьогодні до закриття ФАПів.
З іншого боку, як показав досвід, набагато краще фінансування це проводити з районних бюджетів і не окремо самого ФАПу, а всього медичного комплексу, який існує на рівні району. Тобто це - районна лікарня і до неї приєднані ФАПи. Таким комплексом фінансувати набагато краще.
Бюджетний комітет погоджується з такими змінами. І ми вважаємо, що якщо ми внесемо в Бюджетний кодекс, то вже в 2005 році ми не тільки реанімуємо систему ФАПів, а ще можна заподіяти програму, пов'язану з технічним переоснащенням районної ланки медичної допомоги.
Вважаємо, що такі зміни є корисні і їх треба підтримати. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, наскільки це важливе питання, нам треба прийняти ж відповідне рішення, позитивне, я маю на увазі, щоб нас не... Це - друге читання, шановні колеги, тут питань немає. Немає питань.
Ви готові до голосування? Підготуйтеся, будь ласка.
Бюджетний комітет? Будь ласка, ви доповідали з бюджетного комітету тільки що. Порошенко увімкніть мікрофон, з мотивів голосування.
17:32:49
ПОРОШЕНКО П.О.
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я наголошую, що бюджетний комітет на своєму засіданні прийняв рішення і вніс його до порівняльної таблиці, що навіть у випадку позитивного голосування цей закон може бути застосований лише з 1 січня 2006 року, тому що це комплексна зміна бюджетної системи.
Тому я звертаю увагу вас, шановний Володимир Михайлович, якщо можливо, щоб ви поставили на голосування цей законопроект з урахуванням цієї поправки. Дякую вам.
ГОЛОВА. Нема заперечень?
(Ш у м у з а л і)
Шановні колеги, ну, не пройде тоді, треба ж, мабуть, знайти якесь паліативне рішення. Ви ж там домовтеся у комітеті, бо інакше ми нічого не зможемо зробити.
(Ш у м у з а л і)
Що? Цушко, будь ласка.
17:33:47
ЦУШКО В.П.
Цушко, фракция социалистов.
Владимир Михайлович, Петр Алексеевич! Я автор, один из соавторов этого закона. Вы прекрасно знаете, что уже в бюджете 2005 года это может быть учтено. Это проблема для всех мажоритарщиков. Знаете прекрасно, что этот вопрос стоит. Для любого села, для любого ФАПа, для любой амбулатории, которая в себе. Поэтому я прошу принять этот закон и ввести его в действи с 1 января 2005-го.
АСАДЧЕВ В.М. Шановні друзі!
Пан Василь, я вам дам відповідь. В даному випадку ми його можемо ввести в 2005-му. Я поясню, чому. Тому що сьогодні сільські бюджети фінансуються через районні. Якщо ми внесемо такі зміни, просто кошти залишаться на рівні району. Тобто, тут змін принципових, які треба міняти Державний бюджет, немає. Тому ми можемо це ввести з 2005-го року. Треба тільки, щоб ми підписали цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВА. Так комітет погоджується, що в 2005-му?
АСДЧЕВ В.М. Технічно його можна ввести з 2005 року.
ГОЛОВА. Микола ......... тут його...
(Ш у м у з а л і)
Ну, Микола.............. давайте, краще, будемо голосувати.
Я ставлю на...
Прошу уваги. Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення зміни до глави 14 Бюджетного кодексу України.
Реєстраційний номер 2553, автори - народні депутати Губський, Поліщук, Рішняк, Шкляр, Томенко, Цушко, Тополов, Савицький. Нагадаю, що на Погоджувальній раді Богдан Губський наполягав на прийнятті цього законопроекту.
Прошу голосувати.
17:35:32
За-233
Закон прийнято. По фракціях, будь ласка.
Я читаю "за". "Наша Україна" - 87, "Регіони України" - 3, комуністів - 58, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна - 20, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 15. Далі, будь ласка. "Союз" - 0, партія "Єдина Україна" - 1, НДП, промисловці і підприємці - 14, "Центр" - 7, "Демініціативи-Народовладдя" - 1, "Позафракційні" - 7.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" щодо максимального розміру кредиту.
Сергій Терьохін, будь ласка.
17:36:29
ТЕРЬОХІН С.А.
Шановні народні депутати, дуже коротко я хочу доповісти.
Питання полягає в тому, що відповідно до сьогоднішнього закону банки, коли дають кредити для того, щоб люди будували житло, вони можуть заставу брати тільки 0,7, 70 відсотків від вартості застави.
Цим законом пропонується, щоб не обмежувати тих забудовників, простих громадян, які хочуть взяти цей кредит, для того щоб збудувати житло, 70 відсотками. Тому оці 0,7 пропонується цим законом скасувати, і сказати, що будь-які люди, які хочуть забудовуватися, хай сто відсотків свого житла кладуть у іпотеку і отримують сто відсотків доходів. Дякую.
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ТЕРЬОХІН С.А. Абсолютно вірно. Тобто, немає залежності від якогось зниження загальної суми іпотеку.
ГОЛОВА. Шановні колеги, немає заперечень? Тому я ставлю на голосування. А, відхиліть голосування. Поправка Юрія Кармазіна. будь ласка, Юрій Анатолійович, мікрофон.
17:37:53
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановний доповідачу, все правильно ви сказали, але, якщо ви уважно дивилися документи Експертного управління, то і вони співпадають з тою поправкою, яку я вношу. Я пропоную в назві статті 3 "Вартість основного зобов'язання" слово "вартість" замінити на "розмір" і викласти в такій редакції: "Розмір основного зобов'язання". Це перша частина.
А в частині 1 статті 3 "У разі визначення в договорі про іпотечний кредит вартості основного зобов'язання, таке зобов'язання має включати ціну зобов'язання та дохід кредитодавця. Ціною зобов'язання в цьому разі є сума коштів, наданих кредитодавцем боржнику" слово "вартість" замінити на "розмір" і викласти її в редакції: "у разі визначення в договорі про іпотечний кредит розміру основного зобов'язання, таке зобов'язання має складатися з ціни зобов'язання суми коштів, наданих кредитодавцем боржнику та доходи кредитодавця".
Науково-експертне управління каже, що так треба було б зробити і треба зробити. І посилаю вас до висновку, який підписав керівник Науково-експертного управління........
ТЕРЬОХІН С.А. Наш комітет не погодився з вашими пропозиціями по двох причинах. По-перше, треба чітко знати юридичні терміни українською мовою. Це перше. А не робити кальку з російської мови.
По-друге, "вартість" і "розмір" по основному зобов'язанню це абсолютно різні величини і різні речі. Тому те, що написано в законі, абсолютно правильно. І якщо ми згодимося на вашу пропозицію, то тоді суди в жодному разі не зможуть збирати від належних дебіторів ті зобов'язання, які вони мають сплатити. Тому є пропозиція не враховувати цю правку, а прийняти в тій редакції, яка подається Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.
ГОЛОВА. Хорошо. Не агітуйте, будь ласка, Юрію Анатолійовичу.
ТЕРЬОХІН С.А. Якщо ви не будете голосувати, це велика втрата, зрозуміло, але це одна втрата з 445.
ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому, як Закон, про внесення змін до Закону України про іпотечне кредитування операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати щодо максимального розміру кредиту ( реєстраційний номер 5239).
ТЕРЬОХІН С.А. Комітет просить підтримати.
17:40:52
За-137
ГОЛОВА. Закон не прийнято.
Яка пропозиція комітету, на повторне друге?
Я ставлю на голосування пропозицію про направлення проекту закону 5239 на повторне друге читання. Прошу визначатися.
17:41:25
За-154
Законопроект відхилено.
Оголошується до розгляду проект постанови про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району Сумської області. Всі документи з цього приводу є. Чи нам є потреба обговорювати це питання? Тоді доповідь зробимо, так?
Будь ласка, Матвєєва Валентина Григоровича, поки доповідач іде. Мікрофон Матвєєва, будь ласка. Віталій Олуйко, будь ласка.
17:42:17
ОЛУЙКО В.М.
Шановні народні депутати! Сумська обласна рада порушили перед нами клопотання про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району. Відповідно до земельного кадастрових даних у межах міста Кролевець знаходяться землі загальною площею 2157 гектара. У процесі розвитку міста відбулися зміни у складі та конфігурації земельних угідь, по яких проходили межі міста. Поза межами міста Кролевець опинилися ряд установ, організацій, промислові підприємства, житлові масиви. Відведення земельних ділянок для будівництва здійснювалося відповідно до чинного законодавства, але зміна меж не проводилася. Проект зміни меж міст Кролевець розроблений Кролевецькою районною філією в міський центр Державного земельного кадастру з урахуванням перспективи розвитку міста фактичного стану землекористування та генерального плану забудови міста виконаного проектним інститутом Харків-проект.
Складеним проектом передбачається включити в межі міста окрім 227 гектарів земель, які знаходяться у ... Кролевецької міської ради ще 458 гектар землі Бистрицької сільської ради, яка надала згоду і 311 гектара землі, які знаходяться у віданні Буйвалівської сільської ради, яка також надала згоду. Ці землі, які нині використовуються мешканцями міста в основному під городництво, сінокосіння та випасання худоби відповідно до проектних рішень передбачається використати для одноповерхової та багатоповерхової громадської і житлової забудови, будівництва промислових підприємств, розширення природоохоронних споруд, створення паркової зони та місць відпочинку та спорту. Таким чином, площа земель міста Кроливець після внесення відповідних змін згідно проекту становитиме 3154 гектара. Питання про зміну меж міста Кролевець, Кролевецького району погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Бестрицькою, Буйвалівською, сільськими. Кролевецькою міською, Кролевецькою районною та Сумськими обласними радами. Погоджено Комітетом Верховної Ради з питань Аграрної політики та земельних відносин. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування погодився і підтримає клопотання Сумської обласної ради про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району. Все.
ГОЛОВА. Запитання. Будь ласка, запишіться на запитання, 3 хвилини. Будь ласка, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Володимир Бондаренко, потім Георгій Пономаренко буде.
17:45:03
БОНДАРЕНКО В.Д.
Шановний доповідачу, Володимир Бондаренко, місто Київ, Блок Віктора Ющенко "Наша Україна". Я був на засіданні Комітету, де розглядалося питання, безумовно підтримую його. Єдине, що нам у вирішенні цих проблем треба коригувати наше рішення в залежності від того, як перерозподіляються ці земельні ділянки між громадами. І, якщо є рішення обох громад, тобто і сільської і міської, і воно узгоджене, то, як мінімум, очевидно, у кого забирають, той від чогось страждає. То місто Кролевець, хоча би уже після того, як ми примем відповідне рішення повинні внести пропозиції по підтримці соціальної інфраструктури того села, за рахунок якого вони збільшили свої власні площі і створили рекреаційні зони. Я думаю це нам треба рекомендувати від імені нашого Комітету навіть.
ГОЛОВА. Так це побажання так я розумію. Так, Георгій Пономаренко, Фракція комуністів.
17:46:04
ПОНОМАРЕНКО Г.Г.
Прошу передати слово Валентину Матвєєву
ГОЛОВА. Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка.
17:46:15
МАТВЄЄВ В.Г.
Дякую. Валентин Матвєєв, Фракція комуністів. Шановний Віталію Миколайовичу, у свїй доповіді ви підкреслили, навіть, особливо, що сьогодні ці землі які хочуть вилучити, використовуються населенням, тобто нашими громадянами під огороди, випас худоби і таке інше. Що ж пропонується забрати їх під перспективне будівництво, будівництво одноповерхових і багатоповерхових будинків, створення паркової зони і таке інше. Дайте, будь ласка, відповідь. Де і коли, хто знайде гроші для ведення цього перспективного будівництва? Може пан Щербань? Я думаю, що і погодження з відповідними сільськими радами також робилася під тиском. Сьогодні треба, щоб люди користувалися тим, чим можуть хоча б...
ОЛУЙКО В.М. Шановний Валентине Григоровичу, ви дійсно праві. Це проблема усіх таких малих міст. Одні до нас звертаються з подібним проханням, інші не звертаються. Упорядкування меж населених пунктів - це велика проблема всієї нашої України.
І тому сьогодні комітет розглядає лише ті документи, які до нас потрапляють. Ми не в праві довіряти сьогодні органам місцевого самоврядування низового рівня, і приймаємо відповідне юридичне рішення на підставі поданих матеріалів. Ваше застереження воно справедливе. Ні, звичайно, вона не розпайована. Це землі запасу, і сільська рада в праві приймати подібне рішення. У нас у комітеті на руках є всі рішення сільських рад, які прийняті у межах їхньої компетенції.
ГОЛОВА. Валентина Семенюк, будь ласка, фракція соціалістів.
17:48:09
СЕМЕНЮК В.П.
Семенюк, фракція соціалістів.
Шановні колеги, у нас члени партії якраз є депутатами сільських рад, які звернулися до нас із проханням з тим, щоб змінити межі міст. І питання щодо розширення забудови - це те, що не забереться в кишеню, а прийдуть люди, побудують свої хати і будуть випасати, і будуть закріплюватися на тій святій землі. Давайте довіряти депутатам міської районної ради і проголосуємо, і прислухаємося до їхньої думки. Не можна все огульно визначатися одним питанням. Тим більше, що це питання визначалося ще до приходу пана Щербаня. Рішення сільських рад приймалося до приходу. І давайте прислухатися до депутатів, які теж є такими депутатами, як і ми, і поважати їхню думку. Підтримайте цей законопроект.
ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Що будемо ставити на голосування? Шановні колеги, очевидно, нам звідси не видно, там наскільки буде об'єктивно вирішуватись ця проблема. Є рація, що нам, очевидно, треба підтримати було б рішення ради, а при підготовці наступних питань нам варто було б, мабуть, від комітету на місцях знайомитися із процесом прийняття відповідних рішень. І після того, щоб у нас була повна картина, бо землі - це величезне багатство.
Тому я ставлю на голосування, шановні колеги, пропозицію комітету - про схвалення проекту Постанови Верховної Ради України про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району Сумської області. Реєстраційний номер 5704. Прошу голосувати.
17:50:03
За-168
По фракціях? Ну, ви ж зосередьтесь, шановні колеги. По фракціях, будь ласка.
"Наша Україна" - 76, "Регіони України" - 13, комуністів фракція - 0, СДПУ(о) - 7, "Трудова Україна" - 2, Народна аграрна - 20, СПУ - 20, блок Тимошенко - 3, "Союз" - 0, партія "Єдина Україна" - 1, НДП, "Промисловці і підприємці" - 12, "Центр" - 4, "Дем.ініціативи. Народовладдя" - 1, позафракційні - 9.
Так, яка пропозиція комітету? А? Ще раз переголосувать? Прошу уваги! Ставлю на голосування: хто за те, щоб повернутися до розгляду цього питання, прошу голосувати.
17:51:06
За-201
Шановні колеги, давайте домовимось таким чином: доручимо комітету довивчати це питання з тим, щоб могли повернутися до розгляду цього питання і прийняти об'єктивне рішення. Нема заперечень?
ГОЛОС З МІСЦЯ. Нема.
ГОЛОВА. Шановні колеги, ми ж тільки що давали...
ГОЛОС З МІСЦЯ. Покажіть фракції.
ГОЛОВА. Ну, будь ласка, по фракціях. За:
"Наша Україна" - 90, "Регіони України" - 23, комуністів фракція - 0, СДПУ(о) - 12, "Трудова Україна" - 2, Народна аграрна - 17, СПУ - 20, Блок Тимошенко - 3, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 2, НДП та ПППУ - 13, "Центр" - 6, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 1, Позафракційні - 12.
Шановні колеги, дозвольте, нам треба коротко розглнянути дуже важливе питання - це проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни".
На Погоджувальній раді ми говорили про необхідність невідкладного розгляду цього законопроекту. Нам потрібно його включити в порядок денний, а потім розглянути по суті.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни", реєстраційний номер 6104. Прошу голосувати.
17:52:37
За-258
Рішення прийнято.
По фракціях? Прошу уваги, давайте продовжимо роботу на 15 хвилин, щоб ми завершили розгляд цього питання.
А тепер по фракціях, будь ласка.
“Наша Україна" - 91, "Регіони України" - 26, Фракція комуністів - 52, СДПУ(о) - 5, "Трудова Україна" - 1, Народна аграрна партія - 20, СПУ - 19, Блок Тимошенко - 15, "Союз" - 0, "Єдина Україна" - 1, НДП та ПППУ - 7, "Центр" - 7, "Демініціативи" і "Народовладдя" - 0, Позафракційні - 14.
Олена Василівна Гаряча, будь ласка. Дуже коротко.
Шановні колеги, прошу набратися терпіння, нам треба буде прийняти рішення, оскільки тут нам можна прийняти було в цілому як закон цей документ.
ГАРЯЧА О.В.
Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!
У березні місяці Верховна Рада прийняла закон, яким доручала уряду підвищити рівень матеріального забезпечення інвалідів війни.
Ми з честю виконали ваше завдання, і сьогодні згодом Верховна Рада прийняла постанову об'явити наступний рік роком ветеранів. Цю пропозицію Верховної Ради підтримав Президент України.
І на доручення Верховної Ради і Президента України урядом подається проект закону про внесення змін до закону, прийнятого у березні місяці, яким пропонується розширити категорію ветеранів війни і охопити цим законом і учасників бойових дій, і учасників Великої Вітчизняної війни, які нагороджені. І зокрема, хочу зупинитися на сім'ях загиблих.
Учора на Комітеті Верховної Ради з питань ветеранів ви розглядали цей законопроект. І просимо вас, шановний Владимир Михайлович, поставити цей законопроект на голосування в першому читанні, що на друге читання ми могли внести корективи і подати в найкоротший термін для розгляду цього питання на Верховній Раді. А сьогодні просимо підтримати в першому читанні. Дякую вам.
ГОЛОВА. Від комітету є потреба доповідати? Немає.
Шановні колеги, прошу уваги! Ставлю на голосування... А, сідайте, будь ласка. Від комітету. Анастасієв Валентин Олексійович.
17:55:03
АНАСТАСІЄВ В.О.
Валентин Анастасиев, фракция коммунистов Украины.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Да, я должен подтвердить, что вчера на комитете мы рассмотрели этот вопрос. И, естественно, принятие этого закона позволить улучшить социальное положение ветеранов войны, а именно: инвалидов войны, участников боевых действий, участников войны.
Настоящий закон предлагает Кабинет Министров Украины. Следовательно, правительство все должно было просчитать, все учло. И, естественно, закон должен быть профинансирован. Главное наукчно-экспертное управление Апарата Верховной Рады Украины рекомендует данный законопроект принять за основу с последующей его доработкой.
Исходя из изложенного и учитывая то, что в этом году исполняется 60 лет со дня освобождения Украины от фашистских захватчиков, комитет предлагает законопроект, поданный Кабинетом Министров Украины, принять за основу. Просим поддержать.
ГОЛОВА. Шановні колеги, є потреба нам обговорювати? Чи давайте ми зараз проголосуємо?
Так, переходимо до обговорення. Володимир Яворівський, будь ласка. Підготуватися Кармазін. За ним Черняк.
17:56:29
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Блок Віктора Ющенка.
Шановні колеги, і шановні наші фронтовики і ветерани.
Ми справді сьогодні, я думаю, що проголосуємо за цей законопроект, зараз міняється його дещо назва, він розширюється, не просто "інваліди війни", а "та ветерани війни". Я абсолютно підтримую і фракція "Наша Україна" підтримує цілковито цей законопроект, який спрямований на те, щоб покращити соціальне становище і учасників бойових дій, і учасників японських боїв, і таке інше. Я тільки вважаю, що нам, Володимире Михайловичу, треба зняти оцю дещо єзуїтську фразу в кінці, яка називається "виходячи з фінансових ресурсів держави". Я переконаний, що це треба зняти абсолютно, бо якщо ми не найдемо оцих там десь 12 мільйонів грошей і ще щоб хтось їх там вишукував, я думаю, що це необ'єктивно. І не можу просто промовчати про те, хай знають наші ветерани, хай чують сьогодні про те, що "Трудова Україна", СДПУ(о) славетна проголосувало тільки 5 за те, щоб включити це питання до розгляду, "Регіони" майже нічого дали, "Єдина Україна", Демініціативи - нуль, Союз - нуль. Нічого не дали за те. щоб навіть це питання включити до розгляду.
А зараз їх взагалі немає, я не знаю чи вони будуть голосувати. Через те я дуже хочу хай ветерани просто знають хто блокує сьогодні прийняття закону, який повинен хоч трошки підняти їхнє матеріальне становище. Дякую.
ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Черняку.
17:58:08
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".
Шановні народні депутати! Вказаний проект закону про внесення змін до Закону України "Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни" є спробою уряду задобрити ветеранів, але ніяк не вирішити питання.
Давайте подивимося що там написано. "Учасникам бойових дій у розмірі до 50 гривень, якщо щомісячний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищення і так далі, і так далі не досягає прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність".
А я вам нагадую, що це 300 гривень ви пропонуєте. До 300 гривень. От якщо до 300 гривень, цей нещасний 285 навіть правильно уточнення зараз по нинішньому 285, а пропонують 300, тому і Матвієнков правий, і я правий. Тому я пропоную, що уряд треба щоб повернувся обличчям до інвалідів війни.
І Партія захисників Вітчизни, Блок Віктора Ющенка пропонує слово "до" виключати, записати цифру 100 гривень, фіксовану цифру і прибрати все, якщо щомісячний розмір пенсії... і так далі.
Цих людей дуже небагато ще залишилося, але хай вони живуть довго і щасливо. І я пропоную, шановні, щоб ми чітко тут записали. Не треба оце Кабінету Міністрів збільшувати розміри, якщо буде дозволяти. Ми маємо передбачити , що тут ще має бути індексація у зв'язку з ростом цін щорічна, і це абсолютно нормально.
Зараз ціни піднялися у цілому по держави біля 30 відсотків, а уряд погнав сьогодні фракції, тих представників, яких немає, не буду перераховувати, погнав в регіони підтримувати уряд і підтримувати особисто Януковича.
Шановні, мене поправили вчора, я помилився, не 12 помилок на одному аркуші робить Прем'єр-міністр, а 20. Як же так можна. І ви його сьогодні підтримуєте? Вам не соромно від тих учасників війни?
Я звертаюся до уряду. Давайте цей закон приймати за основу, тільки зразу концептуально визначитися, що написати мінімум 100 гривень, всякі умови "до" виключити і всякі "якщо" також виключити. А право Кабінету Міністрів будемо надавати тоді, коли він буде складатися із патріотів держави. А ви сьогодні бачили, крім Гарячої ніхто нас сьогодні не удосужив своєю увагою.
Я дякую, хоть вона прийшла сьогодні до нас і навіть аплодисменти бачите на її адресу, бо у нас сьогодні були тут четверті заступники, п'ятих помічників. Дякую.
ГОЛОВА. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Є така пропозиція. Обговорення питання завершено. Є така пропозиція, в статтю 3 виключити слова "виходячи з фінансових ресурсів держави", а тому що закон чітко повинен фіксувати. Ця пропозиція Яворівського тому і слушна. Петро Цибенко, будь ласка. Голова комітету. Зараз будемо голосувати. Тільки уваги прошу.
18:01:37
ЦИБЕНКО П.С.
Спасибі, Володимире Михайловичу. Фракція комуністів, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.
Шановні колеги, я дякую за підтримку документу, за ті пропозиції, які прозвучали. Повірте, коли ми вчора говорили, обговорювали цей документ, ми вже домовилися про цілий ряд позицій, які ми обов'язково врахуємо і, зокрема, ті, які сьогодні звучали. Саме тому, я прошу підтримати документ в першому читанні і, зважаючи на особливу актуальність цього документу і його винятковість, яка полягає в тому, що ми в комітеті його прийняли у лютому місяці, в березні ми прийняли його в залі, а вже з 1 травня він почав працювати на інвалідів війни. Тому я дуже прошу всіх підтримати цей документ, він надзвичайно на часі, а ми дуже за короткий термін допрацюємо і подамо на друге читання.
ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, будь ласка, мікрофон. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.
18:02:43
ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати, я звичайно буду голосувати за цей законопроект, хай іде, бо треба допомогти ветеранам війни і всім тим старшим людям, але звертаю увагу ось на що, ми допомагаємо ветеранам, які воювали за російську імперію в Афганістані, ми допомагаємо ветеранам, яки воювали за Російську советську імперію в Японії, але ми не бачимо великої категорії людей, українців, які боролися зі зброєю в руках за незалежність України. Ці питання про те, як допомогти борцям за волю України? Наша Верховна Рада ніколи не включає і не хоче бачити, і не хоче чути, а тим не менше, люди, які воювали зі зброєю в руках за самостійність України одержують по 85 гривнів пенсії. Та вони голодні і холодні, а Верховна Рада заплющує очі і робить вид, що цих людей не існує. Ми користуємося благами свободи незалежної України, а тих людей держимо на найнижчому соціальному рівні і знущаємося
ГОЛОВА. Шановні колеги, я думаю таким чином, в нас обговорення завершилось. Шкіль, будь ласка, одну хвилину Зараз будемо голосувати.
18:04:03
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Володимире Михайловичу.
Я ще раз наголошу, що звичайно цей законопроект треба підтримати, проголосувати. І насправді треба взагалі уніфікувати нам врешті-решт один раз Верховна Рада має наважитися на цей крок - визнати всіх тих, хто зі зброєю в руках воював за незалежність України, щоб їм повернути їм не тільки моральне, але й матеріальні втрати, які вони зазнали. Кожний з них воював поранений, втратив здоров'я, і тому в єдиному комплексі. Тому що ображеними себе почувають усі - і ветерани Другої світової війни, і вояки УН УПА просто відчувають себе тими, яких не визнає чи не належно визнає українська держава.
Давайте візьмемо приклад з Іспанії, де відбулося примирення. З Франції, де на пам'ятниках Невідомому солдатові виставлені таблиці усіх, хто воював під прапорами Франції, вони отримують однакові такі ж самі пільги. Я також думаю, що пора вже Верховній Раді повернутися обличчям, а не ховатися за спинами проблем. І я не знаю, чи наважиться хто-небудь з нинішнього уряду на це, але принаймні це має зробити...
ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Я хотів би лише підкреслити. Нам потрібно, мабуть, гаряче не закликати один одного, уносити відповідні законопроекти або пропозиції до законопроектів. Бо ми ж самі себе дискредитуємо. Верховна Рада тут ні до чого. Я думаю, що давайте будемо пропозиції уряду розвивати і приймати відповдіні рішення. Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни". Реєстраційний номер 6104 з вилученням слів "виходячи з фінансових ресурсів держави". За основу. Прошу голосувати.
18:06:11
За-284
Рішення прийнято. По фракціях? Будь ласка. По фракціях зараз, зараз, зараз.
"Наша Україна", прошу уваги, - 96, "Регіони України" - 32, комуністів - 58, СДПУ(о) - 0, "Трудова Україна" - 0, Народна аграрна партія - 20, СПУ - 20, блок Тимошенко - 19, "Союз" - 0, партія "Єдина Україна" - 1, НДП, промисловців, підприємців - 11, "Центр" - 14, "Дем.ініціативи. Народовладдя" - 0, позафракційні 13.
Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині в пленарному режимі за розкладом на п'ятницю. Дякую за роботу.