ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 червня 2005 року

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Будь ласка, ввімкніть систему “Рада”, реєструємось.

16:01:56

В залі зареєстровано 424 народних депутати. Вечірнє засідання оголошую відкритим.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! В Україні з державним візитом перебуває Президент Республіки Індія пан Абдул Калам. Зараз Його Високоповажність, пан Президент, знаходиться у сесійній залі. Прошу вас привітати високо гостя.

Вельмишановний пане Президенте, маю честь запросити вас до виступу перед народними депутатами України.

АБДУЛ КАЛАМ.

Ваша Високоповажність пане головуючий, вельмишановні члени Верховної Ради і шановні гості!

Я дуже радий бути присутнім в залі Верховної Ради України.

На початку своєї промови дозвольте мені передати вам вітання та найліпші, найкращі побажання Україні від мого мільярдного народу і громадян демократичної Індії.

Коли знаходжуся у вашому парламенті я вітаю всіх мужніх синів та дочок України, які боролися протягом декількох віків за людські цінності, які ми всі з вами поділяємо.

Я вітаю вас і поздоровляю з успішними перетвореннями на шляху до демократії. Ми вважаємо, що демократія є частина нашого життя вже більш ніж 50 років.

Наші друзі, ..., дуже приємно пробувати в цьому чудовому красивому місті Києві, я так розумію, що в цьому місті є історії більш ніж тисячу років і воно це є найбільш дивним і важливим місце в цьому регіоні.

І безумовно ми знаємо , які жертви принесла народ України під час Другої Світової війни , коли вони боролися і билися із нацистами проти фашистського позбавлення і ми знаємо, що вам вдалося ... революції встановити , щоб забезпе6чити ваш демократичний уряд. І новий Президент, і новий уряд, вони ведуть вас по новому шляху , опираючись на принципи , які використовував Махатма Ганді під час визвольного руху в Індії.

Ми в ситуації, яка створюється на міжнародній арені в Індії на сьогодні, хочу сказати на продовж всієї історії Індії дуже не часто ми стикалися з ситуації, коли одночасно переживали підйом економіки, постійне збільшення обсягу резерву іноземної валюти, глобальне визнання нашої технологічної спроможності у поєднанні з енергією 540 мільйонів молоді ... між 20 млн. громадян індійського походження в різних куточках планети та зацікавленості з боку багатьох розвинених країн світу, вкладання інвестицій в наших інженерів і вчених включаючи створення нових науково-дослідницьких і ... центр..

Крім того національна, державна політика нашого уряду робить наголос на економічному розвитку шляхом забезпечення річних темпів зростання на ... відсотків щорічно, покращення роботи фермерів, селян та робітників, та створення умов для повного розкриття творчої наснаги підприємців, провідних бізнесменів, вчених, інженерів, інших продуктивних сил суспільства.

Мій уряд нещодавно проголосив про затвердження програми ... спрямований на розвиток сільської місцевості, для реалізації якої виділено 35 млрд. дол. США. Більше того, процес мирний між Індією і Пакистаном рухається в позитивному напрямку. Прем’єр-міністр Китаю був з офіційним візитом до Індії і провів дуже хороші, плідні переговори з питань, що хвилюють обидві сторони. І наявна ситуація дозволить нам зосередити більше нашої енергії та зусиль для подальшого економічного розвитку країни.

Наші взаємини з країнами-членами таких організацій як ... та ..., та іншими країнами також підтверджують той факт, що Індія є миролюбною та дружньою країною.

Я розумію, що країні поталанило в тому плані, що в ній дуже багато природних ресурсів, такі як природні матеріали і великі землі сільськогосподарські, крім того, багато є водних ресурсів. У ... велика кількість людських ресурсів, включаючи ..., що заподіяли у таких галузях як інформаційні технології, матеріалознавство.. І ...раїна може вирощувати багато харчової продукції, щоб забезпечити потреби і сусідніх країн.

Я хочу сказати, що ви ... в хід умови для зростання вашого ВВП від 8, 9 відсотків за останні декілька років. На цьому семінарі я говорив про те, що економічний розвиток країни в промисловому, сільськогосподарському та в секторах і секторах послуг є невпинним. І кінець кінцем провідні ресурси, і ще що, більш важливо, це ваш народ України. І це створюють всі найкращі умови для розвитку вашої країни. Вважаючи ... від прогресу економічного розвитку який ви маєте сьогодні і в миролюбній ситуації навколо нас, я вважаю, що вже настав час для обох наших країн ... нові галузі для того, щоб надати більше так би мовити, розвитку економіці.

І я хотів би поділитися з вами нашим баченням тих перетворень іноді, які дозволять стати розвиненою країною до 2020 року. Наш ВВП зростає в більш, темпами більш ніж 6 відсотків на рік в середньому, ми маємо за мету досягти 10 відсоткового рівня на рік впродовж десятиріччя наступного.

Сьогодні Індія производит 200 мільйонів харчових продуктів, і деякі частини з них ми експортуємо. У нас ми є найбільшим виробником молока і молочних продуктів у світі. І друге місце ми посідаємо, стосовно вирощування фруктів та овочів. Наша промислова продукція знаходиться на підйомі. І наша промисловість зростає темпами, що сягає 8,6 відсотків. Зокрема, що стосується розвитку наших зусиль в створенні програми забезпечення, ми досягли доходу, скажімо, від експорту рівня 18 мільярдів доларів США. І ми маємо звести до 34 відсотків цих темпів зростання. Для того, щоб стати розвиненою країною необхідно створити, ми уже створили дорожню карту і розроблений план дій, що дозволить, я поділюся з вами.

Я хочу сказати, що для того, щоб задовольнити потреби наші, у нас є плани, яким чином перетворити Індію в розвинуту країну. У нас є п’ять основних моментів, які Індія вважає основними.

Перше – це сільське господарство та переробка харчових продуктів.

Друге. ... високоякісне електричне постачання ... наземний транспорт і вже структури всіх регіонів нашої країни.

Далі. Освіта, охорона здоров’я.

Четверте. Інформаційні і зв’язкові технології і стратегічні сектори.

І тут ми маємо необхідні ресурси для того, щоб досягти тих потреб, які вимагають від нас наше суспільство сучасне і у цих галузях я б назвав ... спроможними, якщо ми досягнемо екологічного та економічного сталого розвитку. І от досягти десяти відсотків зростання ВВП на рік.

У цих аспектах ми вже, як казали, зробили дорожню карту і пріоритет нашого уряду для того, щоб видати дорожню карту в різні завдання до нас. Деякі з цих завдань ми вже виконуємо.

Один з таких проектів – це проект надання міських комунальних послуг у сільській місцевості, а це, приблизно, 700 млн. населення Індії мешкає в сільській місцевості у 600 тисячах сіл і тому ми повинні надати робочі місця для них, а заради цього необхідно вирішити найбільше питання, а саме води, електропостачання, дороги, санітарні умови та охорона здоров’я та освіта.

Таким чином, єдиний підхід базується на принципах поєднання. Фізичне поєднання, яке дозволить нам поєднати місця та сільську місцевість, електронне поєднання, завдяки чому телекомунікаційні широкополосні оптово-волоконні кабелі зможуть надавати інтернет-послуги, розповсюдження знань, заради чого ми будемо проводити професійно ... програми для фермерів, ремісників та підприємців і все це загалом надасть нам змогу розвивати наше підприємство, банківську систему, мікрокредитування та маркетинг продуктів, які є достоїнства України, по-перше, наскільки я розумію, вам поталанило із своїми природними ресурсами. Але най головне, це ваші люди, які є найкращим даром творця України. Разом ми зможемо вирішити дуже багато спільних проектів, особливо програма ..., тобто надання допомоги сільській місцевості. Разом з Україною ми зможемо розвивати товари світового рівня і надавати їх на конкретно спроможній основі.

Індія протягом багатьох років розвивала свою космічну технологію, зокрема, ми маємо досвід запускати супутники для того, щоб допомагати своїй галузі зв’язком, метеорологією, а також освіті, охороні здоров’я, сільському господарству, управлінню водними ресурсами. Разом з вашим досвідом у космічних дослідженнях, космічної технології, разом ми зможемо у майбутньому створювати спільні програми, завдяки яким ми зможемо використовувати наші навички у космічних технологіях для того, щоб створити спільні успішні проекти.

Крім того, ми маємо спільний інтерес по таких галузях, як фармакологія, інформатизація та комунікаційні технології, біотехнології, наука, робота разом по цих напрямках нам зможе допомогти збільшити обсяг торгівлі з 700 млн. доларів у 2004 році до як мінімум до 5 млрд. доларів до 2010 року. Під час своїх візитів до різних регіонів своєї країни, я зустрічався з 600 тис. студентів, крім того, з тисячами дітей до 17 років. І від них я почув, що лише коли молодь працює разом, вона зможе принести мир і злагоду до нашого світу. Ось чому як люди України, так і люди Індії бажають жити у мирному середовищі, у такому середовищі, в якому немає місця для диктату будь-якої країни. Коли у 1945 році була створена Організація Об’єднаних Націй і місія полягала в тому, щоб вирішувати конфлікти до того, як вони виникли. Але незважаючи на це, ми бачили, що вже починалися війни в Афганістані та Іраку. Ось тому ми вважаємо, що ООН потребує реформування.

Пане головуючий, демократична Індія з мільярдом населення, багато релігіями та мовами вважає, що вона повинна мати постійне місце в Раді безпеки ООН і тому ми звертаємося до керівництва країни та до членів її парламенту для того, щоб вони підтримали кандидатуру Індії на постійне членство в Раді безпеки.

Наприкінці хотів би розказати, що такі поняття як «праведність» і «доброчесність» допоможуть нам досягти всі перелічені напрямки. Я хотів би зараз зачитати один релігійний гімн, який називається «Мир у світі». «Коли в серці оселилася праведність, то тоді в характері з’явилася краса. Коли в характері з’явилася краса, з’явилася гармонія в домі. Гармонія в домі призводить до порядку в нації. А порядок нації призводить до миру в світі».

Друзі, давайте зробимо все належне для того, щоб праведність оселилася в наших серцях. Ми зараз проходимо через дуже тяжкі, серйозні випробування як в наших націях, так і в наших громадах і ось чому ми повинні відчувати спокій у душі, коли ми робимо вибір на той чи інший варіант. А це ми можемо зробити завдяки тому, щоб дотримуватися єдиної шкали цінностей, і тому хочу привітати український народ, український парламент за їх наміри зробити життя своєї країни якомога більш успішним та збільшити добробут.

Дякую за вашу увагу. (Оплески)

ГОЛОВА. Ваше Високоповажносте, дозвольте від імені Верховної Ради України подякувати вам за виступ, побажати вам плідного візити, яскравих вражень від перебування на гостинній Українській землі. (Оплески)

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо засідання, розглядається проект закону про не підприємницькі організації. Реєстраційний номер 0961 друге читання.

Доповідає член Комітету з питань економічної політики управління народним господарства, власності та інвестицій Буждиган Пилип Пилипович. Будь ласка.

16:19:42

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій розглянув на своєму засіданні 2 березня 05 року проект Закону України “Про не підприємницькі організації”. Реєстраційний номер 0961.

На виконання доручення Голови Верховної Ради України Литвина від 22.02.05 року комітет розглянув звернення голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування стосовно передачі вказаному комітету для доопрацювання до другого читання проект закону 0961 про не підприємницькі організації підготовлений до другого читання.

Оскільки підготовка Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власністю та інвестицій до другого читання проекту передбачено пунктом другим Постанови Верховної Ради України “Про прийняття за основу проекту Закону України “Про непідприємницькі організації”, а рішенням Верховної Ради України щодо переліку питань порядку денного сьомої сесії комітет визначений провідним з підготовки зазначеного проекту та враховуючи зауваження Головного юридичного управління, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України підготовлений до другого читання законопроект, реєстраційний номер 0961, направити на повторне друге читання і доручити його доопрацювання Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, цікавий підхід, цікавий підхід. Умиваємо руки називається.

БУЖДИГАН П.П. Це ми виконали доручення Голови Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, тоді тут такі пропозиції – комітет, який визначений головним, практично виконав свою роботу, бо він підготував до другого читання відповідний проект, підготував порівняльну таблицю і так далі. От. Але, разом з тим, комітет, це мабуть чи не в перше ми стикаємось з такою ситуацією, коли комітет пропонує не приймати закон в цілому як закон, а повернути його на повторне перше читання і при цьому. Друге, вибачте, друге читання. І при цьому передати на прохання іншого комітету, щоб був профільним комітет з питань державного будівництва.

Головне юридичне управління пропонує скасувати рішення про прийняття законопроекту 0961 у першому читанні та невідкладно доручити Кабінету Міністрів України підготовку іншого законопроекту, окресливши його концепції.

Я бачу є бажаючі. Запишіться з процедури голосування. Будемо визначатись. Так, будь ласка три хвилини. Косів, за ним Гуренко.

16:22:53

КОСІВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Пилипе Пилиповичу. Ну, взагалі, зрозуміло як рішення серйозного комітету полягає в тому, щоб представити інший варіант і іншим комітетом, то я не буду проти цього протестувати. Але я на д цим проектом, як ви знаєте, Пилипе Пилиповичу, працював дуже активно, там є 41 моя пропозиція.

Отже, я з не знаю, Адаме Івановичу, як ми далі маємо працювати? Я, що маю ці всі зараз свої пропозиції, які вже тут введенні, в друге читання, пред’явити новому комітету, як мої побажання для нового варіанту, чи як ми методологічно далі маємо працювати? Бо, якщо б ми продовжували в другому читанні, від чогось я міг би відмовитися, на чомусь наполягати, а так треба все-таки виробити далі процес роботи над цим документом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я потім відповім. Будь ласка, Гуренко Станіслав Іванович.

16:24:05

ГУРЕНКО С.І.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Я хочу почати з відповіді колезі Косіву. І, я думаю, що слід нагадати, рішення комітету було спрямоване на виконання рішення Узгоджувальної ради і доручення голови.

Справа в тому, що рішення і рекомендації Юридичного управління тут, я думаю, не може прийматися до уваги. Це авторський, депутатський проект народного депутата Матвієнка Анатолія Сергійовича на той час. І він просив, уже інша справа, з яких позицій, передати його комітету, щоб він його довів до ума, він не протестував проти наших прав.

Тому, я думаю так, що я просив би підтримати рішення комітету, тобто на друге читання з всіма поправками, пропозиціями народних депутатів і нашою думкою для врахування, бо наш комітет теж працював, передати в Комітет місцевого самоврядування, а далі виносити його на друге читання і ніяких скасувань не проводити, немає підстав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага.

16:25:17

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Есть профильный комитет, он изучил ситуацию, понятно, есть коллизия, с одной стороны он вроде как должен был доработать, но комитет все-таки предлагает повторное второе чтение. И думается, что это нормально, но люди ж специалисты, у них есть специализация, они занимались, анализировали, шли с чем-то на эту трибуну. Я думаю, что у нас нет никаких особых оснований сомневаться в компетентности своих же коллег, которые занимаются и ведут это как профильную составляющую в своей депутатской деятельности.

Поэтому думается, что мы по хорошему и нормально должны поддержать решение профильного комитета. Тем более к данному законопроекту в одной минуте не выскажешь это. Там масса есть вопросов, которые нужно отрегулировать.

И поэтому исходя с этой логики, я думаю, мы должны поддержать мнение профильного комитета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми зараз ще послухаємо комітет який ми маємо озадачити. Будь ласка, Беспалий.

16:26:19

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, я зараз виступаю, як секретар Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.

В даному випадку вийшла просто певна юридична колізія. Там безумовно цей законопроект про непідприємницькі організації ще в минулому скликанні Верховної Ради , в минулому скликанні, підкреслюю. Був спрямований в комітет, який займається питаннями економіки підприємництва , можливо тому, що там сказано слово “непідприємницькі”.

Сутністю цього закону є саме громадські організації, що є більшою мірою предметом комітету , звичайно, з державного будівництва і місцевого самоврядування. Та й сам автор законопроекту якраз Анатолій Матвієнко це мав на увазі. Тобто , це йдеться про громадські організації.

Тому я пропоную.

По-перше. Підтримати рішення профільного комітету про передачу на друге читання.

І по-друге. Відзначити, не так часто зустрічається такий професійний якраз толерантний підхід одного комітету по відношенню до сфери компетенції іншого, тому я від нашого комітету хочу дуже подякувати Комітет з питань економічної...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будьте уважні, я відповідаючи на запитання Михайла Косіва розповім і пораджусь з вами як ми будемо поступати. Ми зараз проголосуємо в такому порядку.

Пропозицію профільного комітету про те, щоб направити його на повторне друге читання і щоб підготовку цю вже здійснював з урахуванням того, що зроблено уже , з урахуванням тої таблиці яка є Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.

Якщо не проходить ця пропозиція ми будемо його розглядати у другому читанні. Якщо і ця не пройде, тоді він буде відхилений. Ось в такому порядку я ставлю на голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про направлення на повторне друге читання проекту Закону про непідприємницькі організації, реєстраційний номер 0961 і направлення його на підготовку в Комітет державного будівництва і місцевого самоврядування. Прошу голосувати.

16:28:47

За-284

Рішення прийнято.

Профільним, виступає у нас Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Слухається проект закону про внесення змін до Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності (щодо підприємств теплопостачання).” Друге читання. Реєстраційний номер 3070. Доповідає член Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій Пилип Пилипович Буждиган. Будь ласка.

16:29:27

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Законопроектом номер 3070 пропонується дозволити безоплатну передачу з державної в комунальну власність підприємств теплопостачання, теплоцентралі які виробляють теплову енергію для споживачів житлово-комунальної сфери, бюджетних установ та організацій.

При доопрацюванні даного законопроекту було дано три поправки, які враховані, одна – повністю, одна – частково, одна – редакційно. Є пропозиція комітету прийняти законопроект у запропонованій редакції в другому читанні та в цілому. Дякую.

Якщо немає зауважень депутатів, я просив би головуючого поставити це питання на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюсь до колег, які вносили поправки, вони враховані, тільки поправка народного депутата Полякова і врахована редакційно, не наполягає вона? Ні.

Значить я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до Закону України про передачу об’єктів права державної та комунальної власності (щодо підприємств теплопостачання) (реєстраційний номер 3070). Прошу голосувати.

16:30:53

За-246

Закон прийнято.

Слухається проект закону про внесення змін до Закону України про приватизацію державного майна щодо пільг працівникам приватизованих підприємств, друге читання, законопроект за номером 3428 – доповідає член Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством власності та інвестиції Буждиган Пилип Пилипович, будь ласка.

16:31:19

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати! Дозволю собі і вам нагадати, що проект Закону України про приватизацію державного майна був прийнятий в першому читанні, тобто за основу – 21 жовтня минулого року.

Його суть полягає в тому, що виключити з тексту статті 25 частину 4 та 5. Де мова йде про те, що керівники їх заступники головні спеціалісти мають право на додаткове придбання акцій відкритих акціонерних товариств. В процесі приватизації та корпоратизації на 5 відсотків статутного фонду товариства. За половину вартості акцій.

Прийняття даного закону дозволить зрівняти в правах на приватизацію простих робітників і його керівництва. Під час підготовки до другого читання була внесена одна поправка, яка полягає в слідуючому не виключати в статті 25 пункт 5 положення якої дає можливість визначати спеціальну ціну по якій здійснюється пільгова продаж акцій робітникам підприємства. Зауваження від Фонду держмайна і Юридичного управління не поступило.

Комітет пропонує законопроект номер 3428 прийняти в другому читанні, і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з авторів наполягає, що була його поправка, там одна була і не врахована. Немає таких.

Значить, ми ставимо на голосування про прийняття в другому читанні в цілому, як закону. Про внесення змін до Закону України про приватизацію державного майна щодо пільг працівникам приватизованих підприємств реєстраційний номер 3428. Прошу голосувати.

16:33:09

За-275

Закон прийнято.

Розглядається питання: проект Закону про внесення змін до Закону України про ціни і ціноутворення щодо компенсації втрат доходів житлово-комунального господарства. Друге читання. Реєстраційний номер 3513-д. Доповідає Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством власності та інвестицій Гіршфельд Анатолій Мусійович. Будь ласка.

16:33:46

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Гиршфельд Анатолий Моисеевич, фракция Народной партии.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Вашему вниманию представляются изменения к статье 9 Закона Украины о ценах и ценообразованиях, относительно компенсации потерь доходов предприятий жилищно-коммунального господарства.

Хочу напомнить суть этого Закона. Органы местного самоуправления устанавливают цены на жилищно-коммунальные услуги, на потребление воды, на тепло, в случае, если они устанавливают цены ниже, чем экономически обоснованные, то компенсация поступает из соответствующего бюджета.

Сутью этого Закона является, что средства, выделяемые из бюджета, должны направляться на целевые мероприятия по снижению затрат то есть капитальные вложения в соответствующие сети с целью снижения затрат на коммунальные услуги. То есть Закон должен устранить ту причину, по которой сегодня цены на жилищно-коммунальные услуги, а так же воду, теплоснабжение и другие, являются выше экономически обоснованными.

Комитет рассмотрел на своем заседании и рекомендует принять во втором чтении и целиком.

Главное юридическое управление рассмотрело законопроект 19.04.2005 года и оставило без замечаний.

В процессе работы над законопроектом, поступили предложения депутатов, которые частично учтены, а частично отклонены по причине того, что они вышли немножко за рамки закона.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, хто з авторів вносили поправки, вони не враховані і наполягає на своїх поправках, я таких не бачу.

Тоді я ставлю пропозицію Профільного комітету. Матвієнков Сергій з процедури голосування, з мотивів точніше.

16:35:54

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, в принципе, теоретически мы правильно все делаем. Мы подпираем сегодня ситуацию, когда мы не можем брать плату ниже себестоимости, мы должны чем-то компенсировать коммунальные службы, которые доставляют эти услуги. И мы это делаем практически каждый год, мы это забили и в резолюции, во всех нормативных актах. Но вопрос в другом, когда же мы начнем подпирать другую сторону, когда мы начнем разбираться в этой себестоимости? Почему потребитель должен сегодня платить за неполученные услуги, за ту воду, которая бежит сегодня по улицам, за ту воду, которая бежит по подвалам, за неполученное тепло и т.д.? Когда же здесь мы начнем разбираться, когда мы начнем защищать того товаропотребителя, который находится в обратной стороне медали? Пока что мы только реформирование коммунальной службы проводим в одном направлении, как снять с потребителя и положить на коммунальные службы. А что же делать тому же пенсионеру, что делать тому же бюджетнику, который сегодня кажется один на один с этими же самыми службами. Здесь мы пока вот за последнее время пять, семь лет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні, в цілому, як закону, про внесення змін до закону України “Про ціни і ціноутворення” щодо компенсації втрат доходів житлово-комунального господарства. Реєстраційний номер 3513-Д. Прошу голосувати.

За – 185.

По фракціях, будь ласка.

«Наша Україна» – 8. Комуністів – 51. «Регіони України» – 14. Народної партії – 26. Блок Тимошенко – 20. Соціалістичної партії – 26. Український народний партії – 0. Соціал-демократи (об’єднані) – 16. «Демократична Україна» – 15. «Єдина Україна» - 0. Партія промисловців і підприємців – 3. «Демократичні ініціативи» - 0. Позафракційні – 6.

Інших пропозицій немає. Таким чином, законопроект на повторне друге.

Будь ласка, я ставлю на голосування про направлення законопроекту на повторне друге читання.

16:38:35

За-125

Законопроект відхилено.

Слухається питання, проект Закону «Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на впровадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей». Реєстраційний номер 5559, друге читання. Доповідає член Комітету з питань економічної політики та управління народним господарством, власності та інвестицій Буждиган Пилип Пилипович.

16:39:11

БУЖДИГАН П.П.

Шановні народні депутати, законопроект номер 5559, прийнятий в першому читанні 3 лютого 2005 року. Мета законопроекту є забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, запобіганню можливим зловживанням під час впровадження діяльності з випуску та проведення лотерей до прийняття закону, яким би були врегульовані принципи державної монополії на випуск і проведення лотерей, і грошових розіграшів.

При доопрацюванні законопроекту на друге читання надійшла одна пропозиція і вона в принципі, стосується техніко-юридичної правки. Комітет розглянув даний законопроект на своєму засіданні і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в другому читанні та в цілому як закон. Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало так як має бути даний законопроект без зауважень і також вважає, що він може бути прийнятий в другому читанні і в цілому. Я би просив підтримати думку комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо голосувати?

З мотивів голосування Бандурка.

16:40:23

БАНДУРКА О.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Ми приймаємо низку законопроектів, які втручаються в регулювання цивільно-правових відносин в державі. Є Цивільний кодекс і є Господарський кодекс. Повернемося до Закону “Про не підприємницькі організації”, а в Цивільному кодексі не підприємницькі товариства. Якщо беремо знову про господарську діяльність є Господарський кодекс, і якщо ми зараз мораторій наставляємо, а коли приймемо закон про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотереї грошових розіграшів, який прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Ми ж не тривалий час глушимо все і види господарської діяльності, які регламентуються тим законом, який колега Буждиган нам зараз доповідає, є протиріччя між рядом законів .

Я за те, щоб сьогодні прийняти цей закон, ваш закон, але ж треба узгоджувати з іншими законопроектами, які Верховна Рада розглядає, або вже прийняла. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гуренко, будь ласка.

16:41:35

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів України, я хочу підтримати шановного народного депутата і вченого, юриста, пробачте, правника у його виступі і сказати, шановний колеги, там, якщо ми з вами приймемо цей закон, то безумовно будуть зміни до Цивільного кодексу і я думаю, що Експертне управління нам в цьому допоможе.

Я тут би просив підтримати і комітет, і виступ колеги Бандурка, і прийняти цей закон у другому читанні, як закон, є така потреба. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Петров.

16:42:25

ПЕТРОВ О.В.

Шановні колеги! Я хотів би підтримати цей закон і від групи авторів, шановного колеги Бандурка сказати, якраз ми і узгоджуємо мораторій до прийняття того закону, за який ви піклуєтеся і всі ми піклуємося.

На жаль, два роки в другому читанні прийнятий закон, ми не можемо довести до кінця. Це і про ринок лотереї. Тому якраз цей закон і буде стимулювати цю діяльність прийняття основного закону і що визначиться на ринку і буде, якраз сприяти тому і розвитку і економіці в країні, і розвитку нашої лотерейної діяльності. Тому, я за те, щоб ми підтримали цей закон.

БУЖДИГАН П.П. Адам Іванович, просив би поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ставимо на голосування? Обмін думками відбувся. Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як Закону “Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на впровадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей”, реєстраційний номер – 5559, тільки вибачте, перед голосуванням, зніміть голосування. Пилип Пилипович, він впливає на бюджет?

БУЖДИГАН П.П. Ні, не впливає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ставлю на голосування законопроект 5559. Прошу голосувати.

БУЖДИГАН П.П. Асадчев, дай голос.

16:44:02

За-323

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон прийнято.

Слухається питання проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України), друге читання, законопроект за номером 5637. Доповідає голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Васильович Буряк. Будь ласка.

16:44:31

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Нагадаю коротенько суть цього законопроекту. Сутність цього законопроекту полягає в тому, що ми з вами повинні врегулювати неузгодженості між нормами цих законів, що дозволяють встановити обмеження права розпорядження рахунком клієнта в банку за рішення державного виконавця, слідчого та інших відповідних посадових осіб.

За статтею 1074 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що таке обмеження встановлюється судом, виключно, судом. Тобто, я підкреслюю, що сутність цього законопроекту полягає в тому, що обмеження на рахунки клієнта можуть встановлюватись тільки судом.

Під час підготовки законопроекту до другого читання, в комітет не надійшла жодна пропозиція від суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Водночас, слід зазначити, що до пункту 4 законопроекту, який вилучено. Так як дана норма врегульована законопроектом, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист за номером 2322-4 від 12.01.2005 року.

З огляду на вищевикладене, Комітет з питань фінансів та банківської діяльності вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

Тобто, жодної поправки не надійшло, Адам Іванович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, жодної поправки не було, так що я не бачу необхідності підносити руки. В чому проблема? З мотивів голосування тоді, будь ласка, Кирильчук.

16:46:24

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дійсно, немає повноважень Верховна Рада на прийняття такого закону. Тому що ми обмежуємо права клієнта – це права людини. Це погіршення прав, а це забороняє нам робити Конституція. І через то Мін’юст виступив категорично проти.

Я вважаю, що викинуть оці всі положення, узгодити з Конституцією, чинним законодавством. Цей законопроект треба відправити на повторне друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я бачу руки. Запишіться три хвилини з мотивів голосування. Так, будь ласка, Сокирко, “Наша Україна”.

16:47:26

СОКИРКО М.В.

Прошу передати слово Кармазіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазіну, будь ласка, мікрофон.

16:47:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я дякую своєму колезі Сокирку. Я висловлю спільну думку. Справа в тому, що цей закон трошки не доопрацьований, тому я хотів би, щоб зараз ви надали слово і заступнику міністра юстиції, який тут знаходиться, щоб він висловив позицію уряду, бо з одного боку гарантування і, щоб вкладів потрібно судом, таким чином захищає. Я погоджуюся з Буряком, а з іншого боку тут є механізми, коли можливі зловживання при цьому. Тому я б не спішив би з прийняттям цього закону і скоріше за все погоджувався з тим варіантом, що його треба зараз відкладати. Але просив би почути ще думку Мін’юсту і уряду взагалі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Сергій Матвієнков, будь ласка.

16:48:36

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, 55 округ, Маріуполь.

Уважаемые коллеги. Я в обще-то не могу понять, о чем идет речь. Речь идет абсолютно о других вещах противоположных , то о чем говорят наши вот коллеги. Речь идет о том, что данный законопроект как раз приводит нас в соответствие с нормами Конституции. Не могут быть заблокированы счета , не могут быть совершены любые действия без решения судов. Только лишь по решению суда могут совершаться какие бы ни было действия. Это то, что выписано в Конституции. Это то, что выписано в любых нормах. Почему его отклонять, я не могу понять. Если мы говорим в отношении того, что мы должны жить по Основному Закону, то давайте же жить по Основному Закону. Давайте на оборот его принимать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мельничук.

16:49:23

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Українська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, народний депутат Матвієнков чітко висловив думку яку я хотів висловити.

Безумовно, що цей законопроект треба приймати. Фракція Соціалістичної партії України незважаючи яка буде позиція Мін’юсту буде голосувати за даний законопроект. Бо це дійсно є законопроект після прийняття якого в деякий мірі ми будемо мати з вами захист і ті хто мають вклади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Драчевський, “Демократична Україна”.

16:50:04

ДРАЧЕВСЬКИЙ В.В.

Шановні депутати, я прошу підтримати цей законопроект і прошу передати слово Буряку Сергію Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Буряка Сергія Васильовича.

16:50:18

БУРЯК С.В.

Уважаемые коллеги, прежде чем сделать какие-то ремарки, я хотел бы, чтобы каждый из вас ну хотя бы по диагонали пробежал этот законопроект.

Первое. Этим законопроектом мы приводим в соответствие ряд законов к нормам Цивильного кодекса. Это первое.

Второе. Мы говорим о том, что все аресты по счетам любого клиента могут только по решениям судов. Я прошу поддержать данный законопроект.

Прошу Черновецкого...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка міністерства юстиції?

______________. Шановні народні депутати! Позиція міністерства юстиції і позиція уряду – не підтримати цей законопроект. Законопроект у своїй певній частині, от я хотів би навести приклад, це зміни до статті 5 закону про виконавче провадження. Він в певній частині суперечить навіть Конституції України, тому що тут передбачено, що накладатись арешт державним виконавцем може бути лише на підставі рішення суду.

Тобто є судове рішення, яке вже виніс суд і для того, щоб його виконати, потрібно йти ще раз до суду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відбувся обмін думками.

Я єдине хотів би Євгену Івановичу Кирильчуку сказати, що Верховна Рада має повноваження приймати закони. Тобто ви трошки нечітко висловились. Наші повноваження – приймати закони. Просто він недосконалий, це інша ситуація. Але наші повноваження якраз в цьому полягають, щоб приймати.

Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України. Реєстраційний номер 5637. Прошу голосувати.

16:52:21

За-293

Закон прийнято.

Слухається питання – проект Закону про внесення змін до Закону України про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо розширення пільгових умов страхування. Друге читання. Законопроект за номером 7287.

Доповідає заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Хомутиннік Віталій Юрійович, будь ласка.

16:52:54

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект закону України про внесення змін в Закон України про обов’язкове цивільне страхово-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Доопрацьований до другого читання Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. Всього було внесено пропозицій 52 з них враховані 30, відхилені 22.

Хочу зупинитися на основних положеннях законопроекту щодо розширення пільг. Я хочу нагадати, що в першому читанні було запропоновано розширити певні пільги до інвалідів війни та учасників війни. До другого читання також надійшли різні поправки щодо розширення пільг. Комітет врахував велику кількість пропозицій, що надійшли від народних депутатів, а саме, перелік пільг був доопрацьований і додатково зараз звільнюється від страхування особи, що керують автомобілем інваліда першої категорії в його присутності. А також пільгу 50 відсотків поширило на потерпілих від чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії.

Щодо введення спеціальних знаків? Була пропозиція народного депутата Святоша якою пропонується ввести спеціальний знак державного зразка, що прикріплюються до лобового скла і свідчить про наявність діючого договору страхування. Це значно спростить контроль. Комітет теж підтримав таку пропозицію.

Також було запропоновано посилити відповідальність страховиків за несплату відрахувань до централізованих резервних фондів.

Тобто, якщо страхова компанія не відраховує в резервні фонди, протягом двох місяців, то вона автоматично звільнюється з моторо-транспортного страхового бюро. Комітет також підтримав таку пропозицію.

До другого читання було внесено багато поправок, що несуть процедурний і технічний характер. За 5 місяців роботи закону проявилися моменти, які потрібно було поправити. Це стосується системи бонус- ... механізму залучення моторним бюро авіаційних комісарів і взаємодії цього виду страхування з ... та іншими видами.

Щодо штрафів. Були запропоновані різні варіанти щодо перенесення штрафів, починаючи з того, щоб залишити ту систему, яка діє сьогодні, закінчуючи тим, щоб звільнити взагалі.

Комітет прийняв узгоджене компромісне рішення, щоб перенести введення штрафів на 1 квітня 2006 року. Таким чином зняти напругу, яка була до цього проекту.

Крім того, комітет пропонує цілком врахувати пропозиції і зауваження...

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон включіть і будемо по поправках.

ХОМУТИННІК В.Ю. Врахувати цілком зауваження, які були надані Юридичним Управлінням Верховної Ради тобто прохання зафіксувати це і в повному обсязі врахувати, тому що слушні пропозиції.

З огляду на викладене, комітет рекомендує прийняти даний Закон в другому читанні та в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Поправка номер два. Автори - Мороз, Рудьковський, Бокий.

Ви наполягаєте, Іване Сидоровичу, на ній. Ні, не наполягаєте.

Поправка номер три. Микола Кравченко, ви наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

16:56:48

КРАВЧЕНКО М.В.

В целом, я на поправке номер три не настаивал бы, если бы Закон ко второму чтению, Владимир Михайлович, претерпел серьезнейшие изменения, которые не могут его позволить принять в той редакции, которые есть по некоторым поправкам. Поэтому поправка номер три касается того, что надо определить термин цивільно-правової відповідальності. Комитет отклонил его.

Речь идет, Закон практически предопределяет только одно – страхование от несчастных случаев. Так что имеет в виду автор законопроекта под цивильно правовой ответственностью. Комитет отклонил.

ГОЛОВА. Будь ласка, позиція комітету.

ХОМУТИННІК В.Ю. Ця поправка була відхилена тому, що, на нашу думку, це питання Цивільного кодексу і треба регулювати саме цей закон.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка номер 3. Автор, народний депутат, Микола Кравченко.

16:58:06

За-130

Рішення не прийнято.

Четверта поправка. Богдан Губський наполягає? Ні.

Так, сьома, восьма, дев’ята Губський не наполягає, десята також не наполягає. Йдемо далі.

Поправка номер 19, Сушкевич. Ні, не наполягає.

А, 11-а. Одну хвилиночку, я пропустив її. А Семинога - врахована частково. Семинога 11-а поправка, будь ласка, мікрофон.

16:58:41

СЕМИНОГА А.І.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на цю поправку, в якій йдеться про таку категорію наших громадян, як ліквідатори чорнобильської аварії першої категорії. Автори законопроекту пропонують надати їм пільги у вигляді 50 відсотків зниження вартості страхового полюса.

Хочу нагадати, що ці люди мають величезну заслугу перед українським народом, вони ціною свого життя спасали нас від величезної біди. І сьогодні їхня кількість складає 105 тис. осіб, а люди, які можуть керувати власним автомобілем близько 10 тис. осіб. Тому, я пропоную їх віднести до категорії безкоштовного отримання страхового полюса. Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Комітет частково погодився з цією поправкою і на 50 відсотків ця пільга врахована, тобто, 50 відсотків. Якщо буде повністю звільнена, то тоді буде перераховуватись страховий тариф в сторону, безумовно, збільшення. Тому комітет запропонував зробити пільгу в розмірі 50 відсотків.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція номер 11. Автор, народний депутат Семинога.

17:00:10

За-142

Рішення не прийнято.

Поправка номер 13. Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка, мікрофон.

17:00:20

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Ми разом з моїми колегами Оніщуком і Новаком вносили поправку, пов’язану з тим, щоб учасники бойових дій, що визнані законом, інваліди першої та другої групи, інваліди війни, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській станції, які особисто керують належними їм транспортними засобами звільнялися б від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Врахували частково. Що ж ви, шановні, врахували? Ви виконали половину із тих категорій громадян, які ми пропонували врахувати для того, щоб надати їм пільги. Це не частково. Ви взагалі нашу поправку проігнорували.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я хочу ще раз підкреслити, що діючим законом по першому читанню, повністю звільнюються перша група інвалідів і інваліди війни. Інваліди другої групи і пенсіонери.

ІЗ ЗАЛУ. А чорнобильці?

ХОМУТИННІК В.Ю. Чорнобильці першої і другої категорії 50 відсотків. Тобто це пропозиція комітету, яка була узгоджена. Ваше право ставити на голосування.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу уваги.

Я ставлю на голосування поправку номер 13, автори: народні депутати Оніщук, Новак, прошу голосувати.

17:02:07

За-153

Рішення не прийнято.

Так, ідемо далі. Поправка номер 18. Автори: Матвєєв, Оніщук, Новак, вас влаштовує, що враховано там частково? Ні? Щоб проголосувати її. Шановні колеги, на 18 сторінці поправка, 18 поправка, автори: народні депутати Матвєєв, Оніщук, Новак. Прошу голосувати.

17:02:54

За-154

За – 154. Рішення не прийнято.

19 поправка, Сушкевич, наполягаєте на ній?

20, Лебедівський. Не наполягає.

Климпуш Орест Дмитрович, 21, мікрофон, будь ласка.

17:03:26

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую. Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Справа в тому, що цей весь закон, головні суперечки навколо нього зводяться до визначення базового платежу. Базовий платіж є занадто високим. І от в моїй пропозиції, яка тут викладена, вона практично повторює текст статті 13.2, який запропонований авторами, але в якості базового платежу, визначає, як ключове поняття.

Дається така обставина, що розмір індивідуальних страхових платежів для згаданих категорій громадян не повинен перевищувати вартості палива необхідного для заповнення паливного банку транспортного засоби, згідно з його технічних характеристик.

Тобто ставиться абсолютно зрозуміла величина, яку споживає кожний водій при заправці автомобіля, і це не перевищує відомих і доступних нашим громадянам норм.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я можу прокоментувати, але це достатньо таки розпливчаті терміни.

По-перше, що таке звільнити всіх малозабезпечених громадян, цим законом і так пропонується конкретні категорії, які звільнюються від сплати. А друге те, що стосовно паливного баку, то це взагалі дуже абстрактне поняття, який бак, такий і полюс.

Це на мій погляд це не зовсім ...

ГОЛОВА. Вноситься на голосування поправка 21, автор народний депутат Климпуш.

17:05:21

За-25

Рішення не прийнято. Так, йдемо далі. Богдан Губський, 25 поправка. Не наполягає? Олександр Мороз, Микола Рудьковський, Іван Бокий – 26 поправка, наполягаєте на ній? Ні. Йдемо далі. Так, 33 ваша поправка, наполягаєте?

Ні. Тут я пропустив, Семинога 32 поправка, наполягаєте на ній? Да? Ні. Акопян – 34? Ні. 36 – Іван Бокий і Микола Рудьковський, наполягаєте? Ні. Так. Микола Кравченко – 40 поправка, наполягаєте на ній? Мікрофон.

17:06:13

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Ну, такой судьбоносной для 10 миллионов владельцев и водителей закон проходит сегодня в таком ритме вялом.

Речь сегодня идет о том, что сегодня мы даем, в руки Госавтоинспекции, суть моей поправки, в руки Госавтоинспекции очередной ... для того, чтобы он мог в любое время остановить и сидеть в кустах, проверять там, и так далее, и тому подобное.

Суть моей поправки сводится к следующему: разрешить проверять Госавтоинспекции страховые полюсы только при прохождении технического обслуживания, то ли для государственных это будет – 2 года, а для, или на оборот – год. То есть речь идет ни о повальном, с завтрашнего дня, после принятия этого закона, повальное штрафование людей за, якобы, отсутствие полюса. Поэтому я изложил...

ХОМУТИННІК В.Ю. Я хотів би прокоментувати те, що ми вивчали це питання, і в країнах Європи відповідальність за відсутність полюса набагато суворіша. І я хочу нагадати, що Україна практично остання країна, яка не має цього виду страхування в повній мірі до 1 січня.

Я коментую, ви теж мали висловити свою позицію. Тому комітет не підтримує цю пропозицію.

ГОЛОВА. Шановні колеги, яка пропозиція Миколи Кравченка? Щоб страховий поліс перевіряли лише тоді, коли проходить автомобіль технічний огляд. А, щоб не постійно в будь-який момент перевіряли. Я думаю це логічна і розумна пропозиція. Я ставлю її на голосування. Це сорокова пропозиція. Прошу голосувати.

17:08:26

За-314

Рішення прийнято.

Ідемо далі. Так, поправка Олександра Мороза, Рудьковський, Іван Бокий. Сорок шоста. Не наполягають. Семинога Анатолій – сорок восьма. Мікрофон.

17:08:49

СЕМИНОГА А.І.

Шановні колеги, я прошу звернути увагу на те, що дійсно, прийняття даного законопроекту необхідне. В нас повинен працювати ринок громадської відповідальності, страховий ринок. Але, в той же час, всі власники автомобілів сьогодні вважають, що ціна за страховий поліс сьогодні зависока. Тому вноситься поправка знизити ціну страхового полісу до ста гривень. Чому саме до ста гривень? Це є мінімальна розрахункова ціна страхового поліса, при якому рентабельним буде даний ринок. Я прошу підтримати дану поправку. Ми таким чином знімемо фінансове навантаження на наших громадян.

ІЗ ЗАЛУ. Правильно. Розумно.

ХОМУТИННІК В.Ю. Якщо ... репліку. Я вибачаюсь. Зараз в законі є базовий тариф сто гривень, але комісія з регулювання ринку фінансових послуг методом розрахунку з урахуванням того, скільки ми надали пільгових категорій, вона розраховує який має бути базовий тариф. Тому те, що запропоновано в цьому законі, воно є 100 гривень. Але комісія і зараз є пан Суслов він може це підтвердити яким чином відбуваються ці розрахунки.

Тому, якщо ми приймемо таку поправку, то це не буде вписуватися абсолютно в концепцію закону.

ГОЛОВА. Шановні колеги, автор поправки Анатолій Симонога дуже ємко охарактеризував цю пропозицію. Вона ставиться на голосування. Прошу голосувати.

17:10:36

За-295

Рішення прийнято.

Ідемо далі. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

17:10:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу, я хочу звернути вашу увагу і всіх моїх колег на те, що ми приймаємо закон про обов’язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортників.

А тут зараз поправкою 49 пан Хомутинник вводить зміни до Кодексу України “Про адміністративні правопорушення", де повністю міняє адміністративну відповідальність і це без профільного комітету, без нічого. Вносяться зміни до Закону “Про міліцію”. Це норми абсолютно не цього законопроекту, ніякого відношення до цього не мають. Тому я прошу, щоб поправка 49 народного депутата Хомутинника на яку я зараз уношу поправку про неприйнятність і , говорячи вона незаконна абсолютно , і вона влазить не в той закон, і порушує ,погіршує права громадян, тобто, порушує статтю 22 Конституції. Я прошу, щоб вона ставилася ця поправка 49 ,а не враховувалася, бо в першому читанні її не було.

Без цього я за закон голосувати , тобто, із цим, не буду.

Я прошу вжити регламент, Володимире Михайловичу. Цю поправку...

ХОМУТИННІК В.Ю. Я хочу наголосити на тому, що закон на другому читанні змінилася назва закону. І зараз він називається “Зміни до Закону “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності та деяких інших законів”. Тому в прикінцевих положеннях вносяться зміни до інших законів України.

Хоча, з урахуванням того, що була пропозиція Семиноги врахована, зараз важко відповісти як це буде працювати у житті.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я вношу уточнення, що закон називається так: “Про внесення змін до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Інших немає.

Відповідно до Регламенту, якщо комітет врахував поправку, але хтось із народних депутатів заперечує, ми повинні поставити на голосування, що Верховна Рада підтримала б чи не підтримала цю поправку.

Тому я ставлю на голосування поправку номер 49, автор народний депутат Хомутинник. Прошу народних депутатів визначатися.

17:13:14

За-7

Поправка 49 знімається.

Будь ласка, поправка 50. Валентин Григорович Матвєєв, мікрофон будь ласка.

17:13:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні виборці, перш за все я звертаюся до вас.

Цей закон лобіюється тими, хто має пряме відношення до діяльності страхових компаній. І про це ми вже говорили. І ніхто з них не думає, і це цілком зрозуміло, що навіть отих мінімальних сто гривень більшість власників наземних транспортних засобів сьогодні не в змозі сплатити. І сьогодні необхідно спочатку вирішити питання щодо підвищення матеріального забезпечення наших людей. Я думаю, це всім зрозуміло. І для цього я і вніс цю поправку, щоб віднести набрання чинності цього закону на більш тривалий термін, тобто, щоб цей закон набрав чинності з 1 січня 2008 року. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Аргументацію ви вислухали щодо поправки 50. Ставлю її на голосування, прошу голосувати.

17:15:04

За-139

Поправка не підтримана.

Наступна поправка 51, мікрофон Миколи Кравченка, будь ласка.

17:15:14

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо. Уважаемые коллеги! Я благодарен за то, что вы две существенных и зловещих поправки, которые присутствовали в законе, исключили их. Спасибо вам.

И давайте сделаем третий подарок 10 миллионов водителей. В связи с тем, что у нас половина года идет, в связи с тем, что мы ввели в заблуждение уже все население этим страхованием.

Для того, чтобы нам разобраться и сбалансировать баланс доходов и выплат страховых кампаний. Я внес поправку ввести этот законопроект с 1 января 2006 года с нового бюджетного года.

ГОЛОВА. Шановні колеги, аргументація до вашого відома доведена.

Я ставлю на голосування пропозицію, яка міститься в 51 поправці на голосування, автор народний депутат Кравченко.

Прошу голосувати.

17:16:30

За-188

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, ми проголосували всі поправки.

Будь ласка.

ХОМУТИННІК В.Ю. Шановні колеги! Пропозиція прийняти в другому читанні, але не в цілому, щоб комітет мав попрацювати по тих поправках, які були прийняті. Тому що треба узгодити багато поправок, які зараз враховані, а вони не кореспондуються наприклад з поправкою, з тими поправками, які були прийняті.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу уваги. Я просив би, щоб на ходу не міняли рішення комітету. Висновок комітету, прийняти в другому читанні і в цілому. Шановні колеги, заспокойтесь, будь ласка, я прошу вас. Зараз запишемось з мотивів. Губський автор поправок тут був, а потім запишемось з мотивів.

17:17:27

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на біль, не прийняли на комітеті і не проголосували за важливі поправки. А саме, щоб не моторне бюро змінювали тариф на 300 гривень, а щоб це робилось виключно Верховною Радою. На жаль, не прийнята наша поправка, щоб збільшити вдвічі відповідальність страховика за шкоду до 51 тис.грн., це поправка шість.

На жаль, поправка сім, щоб вдвічі збільшити ліміт за заподіяну життю і здоров’ю до 102 тис.грн., також не прийнято. На жаль, не прийнята скидка 25 відсотків для інвалідів третьої групи. Тобто, дуже багато соціальних проблем не вирішено.

В мене є пропозиція, або все-таки повернутись до цих поправок, які дають можливість справді реалістично, не якісь чиновники будуть збільшувати тариф зі 100 грн. до 300-т, а завтра до тисячі. А щоб дати право, що виключно Верховна Рада може змінювати тариф. Ми прийняли 100 грн., от якщо хоче змінити, то тільки за рішенням Верховної Ради. Поправка три, прохання її ще раз поставити. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте таким чином, ми не можемо повертатись до тих поправок, які вже проголосували. Зараз з мотивів, будь ласка, запишіться і будемо визначати. З мотивів, будь ласка, три хвилини.

Рефат Чубаров, фракція “Наша Україна”.

17:18:56

ЧУБАРОВ Р.А.

Володимире Михайловичу, я прошу Ткаленко передати слово.

ГОЛОВА. Ткаленко, будь ласка.

17:19:08

ТКАЛЕНКО О.С.

Народний Рух України, фракція “Наша Україна”.

Цей закон зараз великі дискусії викликав в залі і тому ми вважаємо, що найкращий варіант і ситуація, яка сьогодні є, відправити його на повторне друге читання.

ГОЛОВА. Аніщук, будь ласка, фракція комуністів.

17:19:28

АНІЩУК В.В.

Фракция коммунистов.

Прошу передать слово моему коллеге Владимиру Лещенко.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко.

17:19:36

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності не врахував надзвичайно важливих поправок моїх колег комуністів Матвєєва і Новака.

Що стосується інвалідів Великої Вітчизняної війни, чорнобильців та інших обездолених верств наших громадян. Справа в тому, що в зв’язку з цим, Фонд цивільного страхування буде формуватися для багатих, які їздять на мерседесах, фордах, тойотах і інших, за рахунок оцих категорій обездолених наших громадян. Тому все-таки хоч і не можна ви сказали, а я пропоную повернутися до цих поправок. Дякую.

ГОЛОВА. Корсаков, «Регіони України».

17:20:24

КОРСАКОВ О.Я.

Прошу передать слово, Владимир Михайлович, Пехоте.

ГОЛОВА. Володимир Юрійович Пєхота, будь ласка.

17:20:32

ПЄХОТА В.Ю.

Володимир Михайлович, я хочу підняти таку тему. Ми з добровільного страхування зробили обов’язкове.

Друге. Ми повісили все це на міліцію, як на пугало, як на чучело і робимо з нього чорти що. Чому ми міліцію робимо тим пугалом, яке буде лякати всіх по дорозі.

Тому у мене є така пропозиція, або відправити його на друге читання. Треба узгодити ті чи інші позиції, які.…то з першого квітня минулого року, то з введенням цього закону в дію і тому подібне. І треба трошки розібратися на кого ми працюємо, на ці акціонерні товариства, на водіїв, чи ми працюємо сьогодні для того, щоб зробити з міліції пугало.

ГОЛОВА. Олександр Бандурка, фракція «Народної партії».

17:21:21

БАНДУРКА О.М.

Фракція «Народної партії».

Шановні колеги, уже нині в законопроекті є багато положень, які ведуть до неоднозначних тлумачень нормативних актів, які там закладені. Вони не погоджені між собою, в тому числі, і про міліцію. Страхові компанії приватні, а міліція – державний орган, має працювати на приватні компанії. При чому тут міліція? На городі бузина, а в Києві дядько. Я пропоную або на третє читання поставити закон ще, або ж міліцію вилучити сьогодні. Дякую.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

17:22:05

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Цього рішення чекають 10 мільйонів громадян України. Якщо ми знову будемо говорити про міліцію про страхові компанії вони будуть дуже не щасливі. При чому тут міліція, як грім порося вбив.

Давайте приймемо рішення, основа є, і основа розумна, раціональна, а далі в кого будуть ремонтні поправки – це процес.

Я закликаю всіх проголосувати в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про те, щоб прийняти у другому читанні в цілому, як закон проект закону про внесення змін до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо розширення пільгових умов страхування, реєстраційний номер 7287, прошу визначатися.

17:23:24

За-62

Рішення не прийнято.

Була друга пропозиція, прошу уваги. Направити на повторне друге читання проект цього закону, прошу визначатися.

17:23:50

За-248

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про теплопостачання, реєстраційний номер 4021.

Сабашук Петро Павлович. Є Петро Павлович? Є, будь ласка. Давайте Петро Павлович по поправкам, щоб було кому голосувати.

17:24:25

САБАШУК П.П.

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати! 9 грудня 2003 року Верховною Радою України було прийнято в першому читанні проект Закон України “Про теплопостачання”. Для підготовки до другого читання було створено спільно з Кабінетом Міністрів України робочу групу, до складу якої увійшли представники Держжитлокомунгоспу, Мінпаливенерго, провідних галузевих інституцій, а також відомих громадських організацій, що опікуються станом справ у цій сфері.

Перш за все, я також хотів би дуже подякувати наших колег, які надали слушні, принципові і професійні пропозиції, робота над якими значно посприяла якості документу, а найголовніше, що не один аспект цієї проблеми не залишився поза увагою.

Щиро дякую народним депутатам Оробцю, Горбалю, Гудимі, Шепетіну, Беспалому, Александровській, Рудьковському, Семенюк, ... робочою групою враховано більшість пропозицій народних депутатів. Виключення складають лише питання, які регулюються іншими законами – Цивільним кодексом, Правилами постачання теплової енергії та іншими. На кожний такий випадок є обґрунтування. Я дозволю собі нагадати, що необхідність прийняття зазначеного законопроекту викликана тим, що в Україні на сьогодні не існує правил функціонування ринку тепла.

Безпідставно скорочуються обсяги централізованого теплопостачання, хаотично розвивається ринок автономних систем теплопостачання, що призводить до перевитрат палива.

Автори законопроекту пропонують законодавчі механізми, які, на наш погляд, здатні при мінімальних витратах суспільства оптимально поєднати відновлення та розвиток як централізованих, так і автономних систем теплопостачання. Законопроектом розмежовані функції і повноваження місцевих та центральних органів влади у цій сфері. На центральні органи покладено нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері теплопостачання. Впорядкована відповідальність при здійсненні тарифної політики. Зокрема, при комбінованому виробництві її повинна здійснювати НКР........, яка до цього часу займалася виключно визначенням тарифів на електроенергію. Закон чітко визначив права та відповідальність суб’єктів сфери теплопостачання перед споживачам, а також права споживачів, пов’язані із специфікою сфери постачання. Законопроектом упорядковані питання, пов’язані з ліцензуванням у сфері теплопостачання. На нашу думку, відповідальність за цей складний напрямок в сфері теплопостачання має бути покладений на Кабінет Міністрів, як це і передбачено українським законодавством для галузі енергетичного спрямування. Дякую за співпрацю і готовий відповісти на наші запитання.

ГОЛОВА. Колеги, будемо йти по поправках.

Поправка 19 - Борис Безпалий. Борис Якович, ви наполягаєте на ваші поправці? Ні.

Так йдемо далі. Так. Враховано. Враховано. Враховано.

Тут поправка 47. Горбаль.

Гудима поправка 49. Наполягає? Не наполягає. Так. Хто з шановних колег наполягає на поправках?

33 поправка. Зараз беремо 33. Шепетін. Тут написано врахована по суті. Будь ласка, ваша аргументація мікрофон.

17:27:49

ШЕПЕТІН В.Л.

Владимир Шепетин. Фракция Социал-демократична (обьеднана).

В моей поправке были слова «изготовление горячей воды», по сути, написано подогрев питьевой воды. Мы, в данном случае переходя к подогреву воды, убираем саму суть производства продукта. Теплогенерирующая установка производит горячую воду, а не подогревает на давальческом сырье питьевую воду.

Поэтому изменяется правоотношение того, кто выполняет эти работы с потребителем. Поэтому я бы хотел настоять в этой части, чтобы поправка была учтена и слова «подогрев питьевой воды» был заменен, на приготовление горячей воды. Спасибо.

ГОЛОВА. Будемо голосувати. Так.

Шановні колеги ви не заперечуєте, будь ласка, в мікрофон, будь ласка говоріть. Мікрофони включені.

17:27:49

ШЕПЕТІН В.Л.

Прошу пана Шепетіна. Чому є підігрів питної води? Тому що гаряча вона і гаряче водопостачання - це є система сфери послуг і рекомендується Законом, який ми прийняли по Пустовойтенку про сфери послуг. А гаряча вона – це є поєднання питної води і тепла, яка виробляється на тому, хто потребляє гарячу воду. Чи це є ЖЕК, чи це є будівля, чи це є ще щось. І гаряча вона не може бути товаром, а ми ... товарну продукцію.

Тому, більш правильно, це є підігрів питної води, тому що гаряча вода по принципу є питна вода і ми провели дуже багато з робочою групою, як би сказати, консультації з Мінпаливенерго і консультації з нашим Комітетом по житлово-комунальному господарству і прийшли до висновку, що, все-таки, це є підігрів питної води більш правильним.

ГОЛОВА. Ви знімаєте поправку, чи наполягаєте на її голосуванні?

Ставиться на голосування поправка номер три, автор народний депутат Шепетін.

17:30:26

За-60

Поправка не прийнята.

Мікрофон Ткаленка. Будь ласка, ваше застереження. Яка поправка, давайте зразу. Включіть мікрофон Ткаленка.

17:30:38

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний Рух України, фракція “Наша Україна”.

У мене є застереження щодо зняття поправки народного депутата Гудими, яка говорить про заборону ...

ГОЛОВА. Вибачаюся, але тільки Гудима може про свою поправку говорити, бо він є автором поправки.

ТКАЛЕНКО О.С. Вона знята, ця поправка.

ГОЛОВА. Будь ласка, аргументації. Який номер поправки?

ТКАЛЕНКО О.С. Це поправка сімдесят перша, яка передбачала заборону відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання від систем енерго, газо, водопостачання, як об’єктів житлового забезпечення та стратегічного призначення.

Пропозиція повернутися до цієї поправки.

_______________ . Я прошу вибачення, але вона протирічить нашому Цивільному кодексу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, поправка народного депутата Гудими такого змісту. Я її читаю.

Заборонити відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання від системи енергогазопостачання як об’єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення.

Я ставлю цю поправку на голосування. Прошу голосувати.

17:32:02

За-276

Поправка враховані.

Так, які ще є поправки, що не враховані? Будь ласка, Михайло Мельничук.

17:32:16

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний доповідачу, Володимире Івановичу, в мене немає поправки, але подивіться яка є річ. Я зіткнувся з такою проблемою.

В Новоселецькому районі Чернівецької області, а там, де підключена мережа для підігріву води до холодної води, тобто, платить споживач холодну воду, а потім платить ще за те, що в нього з підігріву не йде вода.

Скажіть, будь ласка, то яким чином двічі вводиться оплата за воду. Тобто, ти платиш за те, що холодну воду споживав через лічильник, та плюс ще до того , що ніби подається гаряча вода.

_______________ . Я думаю, що це буде регламентоване право користуванням теплової енергії, але по закону є раз: питна вода яка не має значення чи вона гаряча, чи холодна і є лічильник, який рахує тепло, яке йде і на підігрів холодної води , і на опалення.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, прошу уваги.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні в цілому як закон проект закону про теплопостачання. Реєстраційний номер 4021. Прошу голосувати.

17:33:50

За-249

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо особливо цінних земель. Реєстраційний номер 5197, Володимир Олексійович Лещенко – голова підкомітету комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

17:34:14

ЛЕЩЕНКО В.О.

Шановні народні депутати, пропонується до розгляду в другому читанні проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України щодо особливо цінних земель.

Після прийняття його в першому читанні до комітету з питань аграрної політики та земельних відносин надійшло сім пропозицій і зауважень народних депутатів України. Комітет уважно опрацював їх, розглянув на своєму засіданні. Після цього враховано п’ять, враховано редакційна одна і врахована частково одна.

На засіданні комітету 18 травня всі члени комітету одноголосно підтримали такі пропозиції. Після цього проект закону доповнено суттєво, упорядковано редакційно і комітет вносить пропозицію прийняти його в другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає застережень до пропозицій, які озвучені були комітетом? Всі поправки враховані. Будь ласка, Кармазін, і будемо голосувати.

Кармазін, з мотивів голосування.

17:35:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я зараз не зовсім зрозумів, Володимир Михайлович. Враховуючи окремі поправки в цілому я бачу, що може бути поворот виконання, тобто зворотна сила цього закону. Тому, і не бачу, коли він вступає в силу, Володимир Михайлович, ага, - “з дня його опублікування”, - написано, так? І Кабінету Міністрів у шестимісячний строк з набрання чинності цим законом забезпечити перегляд і скасування міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади, а також місцевими органами актів, що суперечать цьому закону.

Це можна зрозуміти, воно недво..., двозначно тлумачиться. Це можна зрозуміти як скасування всіх абсолютно рішень, які повиношені, скажімо, органами місцевої влади і так далі.

Я хотів би, щоб посадові особи зараз комітету повідомили.

ГОЛОВА. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте свою пропозицію.

КАРМАЗІН Ю.А.Таким чином, я хотів би, щоб зараз комітет і уряд висловили свою позицію, тому що уряд ще нічого не говорив з цього приводу. Яким чином можна поскасовувати всі рішення і таким чином порушити знову Конституцію, тому що закон зворотної сили не має. А фактично йде розповсюдження на ті правовідносини, які виникли до прийняття цього закону ось з цією поправкою.

ГОЛОВА. Позиція уряду, будь ласка.

__________________. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Кабінет Міністрів в цілому підтримує даний законопроект, але в той же час є деякі суттєві застереження. В першу чергу, відноситься до того, що ми збільшуємо категорію переліку земель і на сьогодні доводимо практично до 20 млн. гектарів земель, які будуть вилучатись за погодженням з Верховною Радою. В той же час є застереження про те, що в даній редакції законопроект буде сприяти відміні тих рішень, про що тільки що наголошувалось.

Тому прохання було б, доопрацювати даний законопроект і розглянути в другому повторному читанні. Дякую за увагу!

ГОЛОВА. Справа в тім, що ви дещо запізнились з такою пропозицією, оскільки це друге читання, ми його маємо визначатись відповідно до рішення комітету.

Шановні колеги, будь ласка, одну хвилиночку, Полякова і Крючков, і будемо визначатись з мотивів. Будь ласка!

17:38:18

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Я хочу более простыми и понятными словами передать мысль Юрия Кармазина. Этим законом, в частности, статьей, которая говорит о необходимости пересмотреть предыдущее решение, в том числе решение о копле-продажи земель. По сути дела, открывается новая страница переделов в этой стране, в данном случае в области земельных отношений.

ГОЛОВА. Георгій Корнійович Крючков, будь ласка.

17:38:51

КРЮЧКОВ Г.К.

Володимире Михайловичу, у мене є конкретна пропозиція. Там говорити не про акти переглянути, а нормативно-правові акти і тоді все стане на місце. Ті акти, які реалізовані, вони реалізовані. А нормативно-правові акти, які будуть переглянуті, вони зворотної сили мати не будуть і на цьому поставити крапку.

ГОЛОВА. Шановні, ми на ходу не можемо зараз всі ці пропозиції, бо це з голосу, розумієте? Бо ми тоді наголосуємо. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон, проект Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України» щодо особливо цінних земель. Реєстраційний номер 5197, я прошу народних депутатів визначитись голосуванням.

17:39:58

За-146

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

«Наша Україна» - 45. Комуністи – 49. «Регіони України» - 0. «Народна партія» - 8. Блок Юлії Тимошенко – 3. СПУ – 27. «Українська народна партія» - 13. СДПУ(о) – 0. «Демократична Україна», «Єдина Україна», Партія промисловців і підприємців і «Демократичні ініціативи» - 0. Позафракційні – 1. Пропозиція комітету, будь ласка.

ЛЕЩЕНКО В.О. Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин вносить пропозицію повернути на повторне друге читання, а народних депутатів України просимо надати свої пропозиції до другого читання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться пропозиція комітету про повернення на повторне друге читання проект закону 5197, прошу визначатись.

17:41:01

За-195

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

По фракціях, будь ласка.

«Наша Україна» - 67. Комуністи – 56. «Регіони України» - 0. «Народна партія» - 9. Блок Тимошенко – 13. СПУ – 27. Українська Народна Партія - 22. СПДУ(о) – 0. Демократична України, “Єдина Україна” , Партія промисловців і підприємців, Демократичні ініціативи нулі. Позафракційні один.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 279 Кримінального кодексу України щодо відповідальності заблокування транспортних комунікацій. Доповідач Михайло Олексійович Потебенько. Реєстраційний номер 3091.

17:41:47

ПОТЕБЕНЬКО М.О.

Дякую. Шановний Володимир Михайлович, шановні депутати! Проект Закону України “Про внесення змін до частини першої статті 279 Кримінального кодексу” розглянутий в першому читанні і практично всі зауваження враховані.

Слід відзначити, що ... цієї статті не поширюється на передбачену частиною першої цієї статті випадки блокування транспорту і комунікацій пов’язаних із здійсненням громадянами гарантованих Конституцією України права збиратися мирно без зброї та проводити мітинги, збори, походи, демонстрації. Про які завчасно були сповіщені органи виконавчої влади чи органи місцевого самоуправління і щодо яких судом, відповідно до закону, не було встановлено обмежень.

Проаналізувавши законопроект Головне науково-експортне управління вважає за необхідне зазначити, що зауважень до нього немає, оскільки всі попередні зауваження враховані.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пропонує закон прийняти в цілому.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Всі пропозиції враховані, комітет пропонує прийняти в другому в читанні і в цілому, як закон проект цього закону.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні, і в цілому, як закон проект закону про внесення змін до статті 279 Кримінального кодексу України щодо відповідальності заблокування транспортних комунікацій, реєстраційний 3091, прошу голосувати. Прошу голосувати, йде голосування.

17:43:22

За-192

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Всі поправки враховані, що будемо робити? Хто за те, щоб повернутися до розгляду цього закону, прошу голосувати. Йде голосування, голосуйте, будь ласка.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Проголосуйте зауваження ж всі прийняті.

17:43:54

За-219

ГОЛОВА. Я прошу! Одну хвилиночку! Там, група народних депутатів, ну, проведете пізніше нараду. Ну, давайте, ідіть, проголосуйте, шановні колеги. Що роботи?

ПОТЕБЕНЬКО М.О. А, що ми будемо робити в другому читанні? Немає зауважень.

Можна одну секунду? Можна, Владимир Михайлович?

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Шановні товариші? Я думаю, що на друге читання нічого виносити, тому що ці зауваження прийняті або прийняти закон, або не треба. Закон відповідає всім пенс іонним вимогам і в інтересах держави, тобто в інтересах громадян конкретних.

Невже ми не хочемо задовольнити інтереси людей, які повинні конституційне право на вільний вихід і так далі. Тому, я прошу, проголосуйте. Нас тут мало в залі – це друга річ, ну.

ГОЛОВА. Ну, шановні колеги, в останній раз ставлю пропозицію, хто за те. Щоб повернутись до розгляду проекту закону 3091? Прошу голосувати. Щоб повернутися до розгляду.

17:45:09

За-222

Законопроект відхилено.

Ну. нічого не можу зробити, що ж. А? Так законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону “Про державну, кримінальну, виконавчу службу України”, друге читання. Олександр Маркович Бандурка. Перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Шановні колеги, дуже відповідальний документ, давайте попрацюємо.

17:45:39

БАНДУРКА О.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України сьогодні регламентується положенням про Департамент з питань виконання покарань, який був затверджений указом Президента в червні 1998 року. З того часу служба розвинулася, удосконалилась, її правові основи діяльності мінялися.

29 червня 2004 року ми прийняли Закон “Про Державну кримінально-виконавчу службу України в першому читанні.

До другого читання поступило 108 пропозицій від депутатів, з яких 97 враховано, а 8 відхилено. Фактично і ті, які відхилені, вони, в тій, чи іншій формі теж були враховані в якихось положеннях.

Комітет з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності одноголосно рекомендував винести на друге читання і прийняти, як Закон. Дякую.

ГОЛОВА. По поправках, шановні колеги, по поправках ідемо. Ми ж не голосуємо.

Четверта поправка, Борис Безпалий, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

БАНДУРКА О.М. Четверта поправка. Борис Якович дуже активно працював, він дав десятки і він пропонує частину другу статті шостої доповнити словами “згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України”.

А в статті третій Закону України “Про міжнародні договори України” записано: “Міжнародні договори укладаються також міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади від їх імені і не потребують надання на це згоди Верховної Ради України, якщо вони носять відомчий характер. Міністерства можуть між собою підписувати угоди про співпрацю, але тут не потребується, бо вони не носять загальнодержавного характеру”. Дякую.

ГОЛОВА. Борис Якович Безпалий, мікрофон, будь ласка.

17:47:52

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Безпалий, блок Віктора Ющенка “Наша Україна”.

Малося на увазі, що четверта поправка не по цьому. Я прошу мені дві хвилини для двох поправок.

Четверта поправка, я пропонував, раз вже на ній зупинилися, тут написано: “Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань”. Я тут і всюди пропонував зняти цю “комісарщину” спеціально уповноважений. В Конституції цього немає, а є просто центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади. Мені пишуть, що в старих законах це є. То треба старі закони приводити до Конституції, а не поширювати тут це. Це зайві слова, і це редакційна річ і можете не погоджуватися.

Тепер по суті і та правка, на якій я наполягаю – це десята.

БАНДУРКА О.М. Я зрозумів.

БЕСПАЛИЙ Б.Я. Я погоджуюся, що можуть бути міжнародні договори, які не ратифікуються і які ратифікуються. Але В справі співпраці органів з питань виконання покарань я свідомий того. Тут можна керуватися тільки ратифікованими. Це буде контроль Верховної Ради над Службою виконання ...

БАНДУРКА О.М. Дякую ...

ГОЛОВА. Закликаю товаришів, щоб вони слухали.

БАНДУРКА О.М. Дана термінологія, яка передбачена в законі, вона визначена законодавством. Якщо ми візьмемо Закони України “Про державну прикордонну службу”, “Про правові засади цивільного захисту”, то там, якраз, визначена та, яка дається. Ми не заперечуємо проти поправки Бориса Яковича. Якщо вона буде прийнята, це не міняє суті закону. Будь ласка, можна проголосувати за це.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер чотири Бориса Безпалого. Логіка в постановці його питання є. Прошу голосувати.

17:49:53

За-158

БАНДУРКА О.М. Інші поправки всі враховані. Можна проголосувати за закон.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Борис Беспалий. Мікрофон. В нього наступна поправка є.

17:50:04

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановний доповідачу, я дякую за співпрацю. Дійсно, в мене тут враховано сорок поправок. Я прошу, крім четвертої, можна одночасно з прийняттям в цілому проголосувати десяту.

Я вважаю її важливою ось чому. Я наголошую увагу залу. Йдеться про дуже важливу справу. Це силові органи, які стосуються дотримання прав людини. Ми тут цілими днями б'ємося за те, щоб подивитися, в яких умовах утримуються в'язні, створюємо спеціальні комісії. І от уявіть собі ситуацію – ну це, фактично, тюрми, що начальники тюрми однієї країни домовляються з іншою. Міжнародна угода.

Угода не ратифікується, але діє. Тому ми , я пропоную, щоб угода в цій частині, оскільки це стосується органів виконання покарань, тобто, фактично пенітенціарної або тюремної системи, щоб у цій частині порядку контролю обов’язково ратифікувалися міжнародні угоди, тому що вони між собою бо знає, про що домовляться.

БАНДУРКА О.М. Шановні колеги, в Конституції України передбачено, які міжнародні угоди ратифікуються парламентом. Відомчі ... між двома міністерствами, якщо вони вкладенні від імені уряду, тоді можуть ратифікуватися. Але якщо департамент чи державна виконавча служба уклала договір із своїми колегами з іншої держави чи є потреба ратифікувати це Верховною Радою.

ГОЛОВА. Так, хто ще наполягає на своїх поправках?

Зараз, одну хвилиночку, я пам’ятаю.

Шановні колеги, хто ще наполягає на поправках, які не були враховані?

БАНДУРКА О.М. Всі останні враховані.

ГОЛОВА. Немає. З мотивів , будь ласка, Гмиря Сергій.

17:52:07

ГМИРЯ С.П.

Спасибо, Владимир Михайлович. Тут вопрос в названии.

ГОЛОВА. Ми продовжимо роботу на 15 хвилин.

ГМИРЯ С.П. … Я не вносил поправку , но после первого чтения с Александром Марковичем мы поговорили, он вроде соглашался. Но видно забылося. Но может быть я не прав.

Вот само название “Кримінально-виконавча служба”.

Но, уважаемые коллеги, если для меня, например, это служба наемных убийц все-таки, служба исполнения уголовных дел. Название, с моей точки зрения, не грамотное. Может быть юристам на слух не мазолит, но вот человек, который в этой сфере меньше вращается будет мазолить слух. Нужно, наверное, подумать над более точным названием.

БАНДУРКА О.М. Сергій Петрович, дякую.

Ідея, коли закон тільки розроблявся називалося так “Державна служба з питань виконання покарань”. Але коли приймали в першому читанні тоді проголосували Закон України як “Про державну кримінальну виконавчу службу України”. Була пропозиція така. Давайте спитаємо ще. Ось начальник департаменту – Кощінець Василь Васильович, яка його думка? І тоді можна проголосувати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, є якісь ще міркування? Співачук, будь ласка. І Кармазін. А потім попросимо голову Центрального органу виконавчої влади дати нам інформацію з цього приводу.

17:53:33

СПІВАЧУК В.Л.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я хотів би звернутися до всіх своїх колег і в принципі, і до всіх громадян України. Мені довелося зіткнутися десять разів з тим, що державна виконавча служба, яка сьогодні існує, не може виконати рішення Верховного суду. І саме тому я вважаю і переконаний, що цей закон нам треба сьогодні приймати і далі контроль за його виконанням має бути за парламентом. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція “Наша Україна”.

17:54:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! У нас на попередніх слуханнях було дійсно питання як назвати закон. Чи про державну службу з питань виконання покарань, чи так, як вона зараз названа – про державну кримінально-виконавчу службу. І я з цього приводу сперечався.

Але поки що прийнято і так розпрацьований цей закон. Скільки поправок пройшло? Я просив би вас всіх прийняти цей закон в цілому. Він буде сприяти демократизації цієї служби, він буде сприяти забезпеченню законності в цій службі, яка зараз практично має шанс стати, подивитися людським обличчям. І всякі положення зразу втрачають силу, бо буде працювати закон, зрозумілий для всіх. Тому я прошу прийняти закон в цілому. Дякую за увагу.

СПІВАЧУК В.Л. Дякую.

Я хотів зробити ще таке пояснення. Що державна кримінально-виконавча служба буде займатись не тільки виконанням покарань там вироками, але вона веде ще й соціальну роботу, ресоціалізацію, працевлаштування. Тобто те, що не носить вже характер покарання, а носить характер соціальної допомоги громадянину, який відбув покарання, припустимо, чи профілактична робота якась.

ГОЛОВА. Левко Лук’яненко. Мікрофон.

Вже все, мотиви закінчились, вибачте.

17:55:39

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Республіканська партія, блок Юлії Тимошенко.

Шановні депутати, цей законопроект у значній мірі деталізує і покращує те законодавство, яке в нас досить стосувалось здійснення вироків цієї виправно-трудової служби. Він деталізує і вносить нові елементи в тому, що не тільки служба опікується людьми, які є ув’язнені, але й після ув’язнення. І тому власне турбота, так би мовити, держави розширена за людьми, які попались ув’язнення, а потім є звільняються. Тому цей закон є значно розширює і вдосконалює правову систему, і з цієї сфери взаємовідносин людських. І я дуже прошу вас проголосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Васильович Кощинець, голова Державного департаменту з питань виконання покарань. Будь ласка!

КОЩИНЕЦЬ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я людина в кримінально-виконавчій системі нова і ніколи не мав ніякого відношення якраз до роботи. Але волею долі склалось так, що довелось займатись, тому що було поставлено питання про цивільне керівництво, про демократизацію і т.д.

Я просив би вас всіх підтримати цей законопроект, тому що така система не може бути, не мати свого законодавчого поля. Справа в тому, що люди працюють там і їм потрібен захист, я маю на увазі, навіть, працівникам. Ну а також люди, які відбувають покарання, я думаю, що теж відчують те, що система почала працювати по-новому. Я вам наперед вдячний за підтримку, думаю, що співпраця парламенту і департаменту буде нормальною. Дякую.

ГОЛОВА. Це якийсь такий натяк прозвучав.

Шановні колеги, прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон, проект Закону «Про державну кримінальну виконавчу службу України».

17:58:39

За-216

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, одну хвилиночку. Хто за те. Заспокойтесь. Хто за те, щоб повернутись до розгляду проекту закону, прошу визначитись шляхом голосування.

17:59:11

За-203

Рішення не прийнято.

Яка пропозиція комітету? На повторне?

Мікрофон Мухіна, будь ласка, увімкніть.

17:59:28

МУХІН В.В.

Я прошу слова. Шановні народні депутати, вы знаете, что в нашей Конституции записано, что “всі військові системи працюють виключно згідно законодавства України”. Не может у нас какая-то структура, яка військова, працювати згідно Указу Президента. Обов’язково треба приймати закон. І цей закон може недосконалий, потім буде поправлено. А сьогодні треба обов’язково голосувати “за”. Я прошу підтримати.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування про направлення на повторне друге читання проекту Закону “Про державну кримінальну”. Що? Вибачте.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про направлення на повторне друге читання проекту Закону “Про державну кримінальну виконавчу службу України”. Реєстраційний номер 4370. Голосуємо.

18:00:40

За-230

Рішення прийнято. Законопроект направляється на повторне друге читання.

Так, шановні колеги у нас ще 15 хвилин залишилося, я оголосив, що ми продовжуємо роботу на 15 хвилин.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за дрібне розкрадання майна. Реєстраційний номер 3468.

Андрій Шкіль. Немає. Шановні колеги! Я тоді зараз скажу вам. Пропозиції були внесені, всі вони враховані і комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти проект закону у другому читанні і в цілому, як закон, автор народний депутат Пеклушенко.

Шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція комітету, про прийняття в другому читанні і в цілому, як закон, проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за дрібне розкрадання майна. Реєстраційний номер 3468, прошу голосувати.

Прошу голосувати.

18:02:07

За-261

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо стажу роботи при призначенні пенсії. Доповідач заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Леонід Костянтинович Каденюк. Будь ласка. Зразу по поправкам йдемо.

18:02:31

КАДЕНЮК Л.К.

Дякую Володимир Михайлович!

ГОЛОВА. Прошу уваги.

КАДЕНЮК Л.К. Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується законопроект поданий народним депутатом України Волинцем Михайлом Яковичем, першого лютого цей закон був прийнятий в першому читанні.

Суть його полягає в наступному, до 1 січня 2004 року у відповідності до роз’яснення Міністерства соціального захисту населення України номер 2, від 26 березня 1993 року, час перебування на військовій службі підлягав зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Але 1 січня 2004 року, після введення в дію Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, це роз’яснення втратило чинність. І на сьогодні механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, не визначено законодавчо.

Саме тому, виникла необхідність усунути цю прогалину в діючому законодавстві України, внесенням змін до частини першої статті 2 Закону України “Про загальновійськовий обов’язок і військову службу” та абзац другий частини першої, статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відповідно строки порівняльної таблиці – 5 та 9, доповнити реченнями – строки таблиці 6 та 10 у наступній редакції “все для радіослухачів”. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призиву на строково-військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачало право на пенсію на пільгових умовах та введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення”, або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу не повинні перевищувати наявного стажу роботу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

У зв’язку з цим пропозиція народного депутата Карнауха, врахувати частково, пропозиції депутатів - Масенко і Карнауха щодо терміну введення в дію закону врахувати, запропонувавши поширити дію закону на осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим законом.

Розглянувши даний проект закону, Комітет з питань національної безпеки і оборони ухвалив підтримати його з врахуванням внесених зауважень і пропозицій, та рекомендувати Верховній Раді прийняти його у другому читанні та в цілому, як Закон.

ГОЛОВА. Шановні колеги, всі пропозиції враховані в у нас є підстави ставити на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закон, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стажу роботи при призначення пенсії. Реєстраційний номер 6111, прошу голосувати.

18:06:19

За-236

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна” – 2. Комуністи – 56. Регіони України – 27. Народна партія – 29. Блок Юлії Тимошенко – 27. СПУ – 26. Українська народна партія – 7. СДПУ(о) – 19. Демократична Україна – 20. Єдина Україна – 10. Партія промисловців і підприємців - 8. Демократичні ініціативи – 0. Позафракційні – 5.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо прийняття рішень про будівництво ядерно-небезпечних об’єктів). Юрій Ширко, будь ласка, тільки по поправкам, бо у нас ще чотири закони треба прийняти в другому читанні.

18:07:08

ШИРКО Ю.В.

Юрій Ширко, Українська народна партія, Голова підкомітету з питань подолання Чорнобильської катастрофи.

Шановні депутати, на ваш розгляд внесено підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо прийняття рішень про будівництво ядерно небезпечних об’єктів. Даний законопроект внесений народним депутатом Андрієм Деркачем.

Необхідність прийняття цього законопроекту викликана потребою конкретизації механізму прийняття рішень щодо будівництва ядерних та радіаційно небезпечних об’єктів. Даний проект Закону містить пропозиції щодо внесення змін до законів України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, про поводження з радіоактивними відходами та про охорону навколишнього природного середовища, які передбачають уточнення повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо погодження розміщення на своїй території ядерних та радіаційно небезпечних об’єктів.

До комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи надійшло дев'ять пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи. З них відхилено три пропозиції, враховано шість пропозицій.

Народний депутат України Андрій Деркач пропонує, щоб місцеві органи державної влади і самоврядування в межах своєї компетенції погоджували питання розміщення на своїй території підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, шляхом видачі дозволів встановленої Кабінетом Міністрів України форми.

Кабінет Міністрів України запропонував, що погодження зазначених місць повинно бути у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України вивчили юридичну сторону цього питання, так як це стосується повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади, і зазначає наступне – запропоноване народним депутатом Леонідом Деркачем і Кабінетом Міністрів України порядок або форму погодження не враховує конституційних приписів, зокрема, частини другої статті дев'ятнадцятої, статей 144 та 146. Відповідно до цих статей обсяг повноважень та осіб їх виконання ...

ГОЛОВА. Давайте по поправках підемо.

ШИРКО Ю.В. За поправки?

ГОЛОВА. Вже зараз не буде кому голосувати.

ШИРКО Ю.В. Шановні колеги, я коротко закінчу. Власне, законопроект зводиться до того, щоб ми прийняли закон. Щоб саме законом регулювався процес розміщення цих об'єктів. Давайте по поправках.

ГОЛОВА. Шановні колеги, поправки всі враховані.

ШИРКО Ю.В. Так.

ГОЛОВА. Застережень немає? Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні в цілому як закон проект закону “Про внесення змін до деяких законів України” щодо прийняття рішень про прийняття рішень про будівництво ядерно небезпечних об'єктів. Реєстраційний номер 5086, прошу голосувати.

18:10:21

За-266

Закон прийнято.

Шановні колеги, тут у нас ще одне питання проект Закону “Про політичну рекламу”. Практично всі поправки враховані. Валерій Мішура, будь ласка, дуже коротко. Давайте приймемо рішення і з чистою совістю підемо працювати далі. Будь ласка.

18:10:41

МІШУРА В.Д.

Я прошу проголосувати, значить, із 85 поправок 7 відхилено , але відхилено не тому ,що вони носять якийсь від’ємний чи негативний характер. Пропонується просто перенести їх в інші закони. Дискусійне питання таке. Я прошу підтримати, проголосувати...

ГОЛОВА. Хто наполягає на поправках, які не були враховані?

Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні в цілому як закон проект Закону “Про політичну рекламу”.

Реєстраційний номер 3143, прошу голосувати.

МІШУРА В.Д. Прошу підтримати.

18:11:25

За-165

ГОЛОВА. Комітет пропонує... По фракціях, будь ласка.

“Наша Україна” – 4, Комуністів – 56, “Регіони України” – 0, Народна партія – 28, Блок Тимошенко – 13, СПУ - 26, Українська Народна партія – 14, СДПУ(О) – 0, “Демократична Україна” – 0, “Єдина Україна” – 9, Партія промисловців-підприємців – 9, “Демократичні ініціативи” – 0, Позафракційні – 6.

Вноситься на голосування пропозиція про направлення на повторне друге читання проекту Закону “Про політичну рекламу”, реєстраційний номер 3143.

18:12:17

За-177

Рішення не прийнято.

Законопроект відхилено.

Так, шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошується закритим.

Завтра ми продовжимо роботу о десятій годині за розкладом на п’ятницю.