ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 березня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:22

Зареєструвалися в сесійній залі 390 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження народного депутата Анісімова В'ячеслава Олександровича, якому виповнилося 50 років. Давайте привітаємо його з полуднем віку і побажаємо успіхів. (Оплески)

Прошу заслухати інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні третього березня. Розглянуто 28 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято дев'ять законів, один законопроект прийнято в першому читанні за основу. Два законопроекти відхилено. Розгляд одного питання перенесено. Прийнято 17 постанов, п'ять проекті постанов відхилено, і один проект знято з розгляду.

За результатами розгляду Президента України три закони прийнято у новій редакції, один закон скасовано. А тепер, шановні колеги, оголошення.

Відповідно до статті 13 Закону України про статус народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Шевчука Сергія Володимировича зі складу депутатської фракції Народної партії України та входження його фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Аналогічно інформую про входження до фракції Блоку Юлії Тимошенко Гладія Михайла Васильовича і Борзих Олександра Івановича.

Давайте привітаємо з гідним поповненням фракції.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Абдуліна Олександра Рахкатовича із складу депутатської фракції СДПУ(о).

Шановні колеги, дозвольте виголосити запити, які надійшли, а я прошу тим часом народних депутатів України записатися на виступи.

Надійшли запити народних депутатів України.

Кирила ПОЛІЩУКА до Президента України щодо виділення коштів на завершення будівництва історичного музею у місті Переяслав-Хмельницький Київської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:38

За-87

Запит не підтримано. Запит не зрозуміли? Я ще раз тоді, шановні колеги, прошу уваги.

Кирила ПОЛІЩУКА до Президента України щодо виділення коштів на завершення будівництва історичного музею у місті Переяслав-Хмельницький Київської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:20

За-191

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про напряавлення запиту до Президента України, прошу голосувати.

10:06:44

За-216

Рішення не прийнято. По Фракціях, будь ласка,

"Наша Україна" - 21, Комуністів - 53, "Регіони України" -42, Народна партія - 3, СПУ - 22, СДПУ (о) - 6, "Єдина Україна" - 16, Блоку Тимошенко - 7, "Демократична Україна" - 14, "Воля народу" - 1, Демократичні ініціативи - 9, "Союз" - 9, Центр - 0, НДП, Республіка - 2, позафракційні - 9.

Миколи КАТЕРИНЧУКА ло Президента України, щодо нагородження окремих громадян відзнаками Президента України та почесними званнями за вагомий особистий внесок , захист конституційних прав і свобод громадян під час виборчого процесу. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:44

За-79

Запит не підтримано.

Віктора ТУРМАНОВА до Голови Верховної Ради України стосовно різкого загострення ситуації з виплати поточної заробітної плати працівникам підприємств вугільної галузі у 2005 році.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на газифікацію військового містечка в селі Березівка Житомирської області.

групи народних депутатів (КАРМАЗІН, СОКИРКО, ТЯГНИБОК) до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Секретаря Ради національної безпеки і оборони, Голови Фонду державного майна щодо реагування на звернення жителів селища міського типу Верхнячка Христинівського району Черкаської області з приводу незаконної приватизації Верхняцького цукрового заводу та приведення його до стійкої фінансової неспроможності.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра щодо реалізації Державної програми охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини в 2005 році.

Ольги ГІНЗБУРГ до Прем’єр-міністра щодо призупинення дії статті 45 та п.40 статті 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо фінансування добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції Миколаївської області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, міністра фінансів щодо незадовільного фінансування потреб будівництва та придбання житла для військовослужбовців у 2005 році.

Володимира НОВАКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для газифікації Летичівського району.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт по ліквідації підтоплення Кам’янобрідського району міста Луганська.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт по завершенню будівництва газопроводу-відводу Тячів-Бедевля-Тересва та пошуково-проектних робіт по проектуванню газопроводу високого тиску Бедевля-Солотвино в Закарпатській області.

Групи народних депутатів (КАРМАЗІН, ГІРНИК, ОРОБЕЦЬ та інші.) до Прем’єр-міністра, секретаря Ради національної безпеки і оборони, Генерального прокурора щодо порушення кримінальної справи стосовно Одеського міського голови за корупційні діяння, зловживання владою, перевищення влади, що виразилось у прийнятті одноосібних незаконних рішень і підписанні розпорядження про виділення окремим громадянам квартир всупереч встановленому законом порядку.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ та Єфима ФІКСА до Прем’єр-міністра, міністра економіки та з питань європейської інтеграції щодо відповідності чинному законодавству пропонованої реприватизації її масштабів та критеріїв реалізації.

Володимира ЗУБАНОВА до Прем’єр-міністра стосовно стану виконання бюджету депресивного міста Шахтарська Донецької області.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо фінансування підготовчих робіт по будівництву мостового переходу через річку Південний Буг у місті Миколаєві.

Ольги ГІНЗБУРГ до Прем’єр-міністра щодо порядку нарахування страхового стажу пенсіонерам, які працювали в шкідливих і небезпечних умовах за списком номер 2.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра щодо посилення співпраці України з ЮНЕСКО в галузі освіти, науки та збереження культурних пам’яток України.

Володимира НОВАКА до Прем’єр-міністра щодо ситуації, яка склалась у роботі Хмельницького обласного благодійного фонду “Хесед-Бешт”.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо критичного стану з постачанням питної води у місті Луганську.

Анатолія МАТВІЄНКА до Прем’єр-міністра щодо приведення у відповідність Постанови Кабінету Міністрів від 22 січня 2005 року №89 та Постанови Національної комісії регулювання енергетики від 29 грудня 2004 року №1264, які суперечать Законам України “Про електроенергетику” та “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Володимира ЄЩЕНКА та Омеляна ПАРУБКА до Прем’єр-міністра щодо порушення конституційних прав працівників сільськогосподарського товариства “Орловецьке” Городищенського району Черкаської області.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра, Міністра праці та соціальної політики щодо виділення коштів “Таврія” інвалідам Великої Вітчизняної війни напередодні 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Групи народних депутатів (ФІКС, ПРОШКУРАТОВА, ШУФРИЧ, ВОЮШ) до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо ксенофобських заяв віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Миколи Томенка.

Олександра ФЕЛЬДМАНА до Прем’єр-міністра стосовно питань міжнаціональної політики.

Володимира ЗУБАНОВА до Прем’єр-міністра з приводу відключення газу та припинення опалювального сезону у місті Зугрес Донецької області.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Прем’єр-міністра, Секретаря Ради національної безпеки і оборони стосовно ситуації, що склалася на Херсонському суднобудівному заводі.

Валерія ГОРБАТОВА до Прем’єр-міністра щодо відродження в галузі активного впливу на гідрометеорологічні процеси на базі Кримської воєнізованої служби.

Сергія ГМИРІ до Прем’єр-міністра з приводу вилучення із Єдиного державного реєстру шахти “Замківська” міста Брянка Луганської області та збереження діючих пільг шахтарям.

Іштвана ГАЙДОША та Антона КІССЕ до Прем’єр-міністра щодо недопущення ліквідації Державного комітету у справах національностей та міграції.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра, Міністра праці та соціальної політики щодо отримання роз’яснень про забезпечення пільгових категорій громадян побутовим паливом.

Анатолія ГРЯЗЄВА до Прем’єр-міністра щодо звернення ради Джанкойського регіонального відділення “Ради підприємців і роботодавців Криму” стосовно зниження фіксованого розміру страхових внескі загальнообов'язкового державного страхування суб'єктів малого і середнього підприємництва.

Групи народних депутатів (ГУБСЬКИЙ, КАРМАЗІН, НЕЧИПОРУК та інші) до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки щодо ситуації, що склалася у відкритому акціонерному товаристві “Черкасигаз”.

Михайла РОДІОНОВА до Прем’єр-міністра стосовно виконання статті 57 Закону України “Про освіту” в частині забезпечення безоплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу.

Станіслава ПХИДЕНКА до Прем’єр-міністра щодо виділення додаткових обсягів фінансування для установ і закладів культури Волинської області.

Ігоря ОСТАША до Прем’єр-міністра щодо збереження дорожньої лікарні №2 станції Стрий.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно фінансування ліквідаційно-відновлювальних робіт багатоповерхового будинку в місті Скадовську Херсонської області, котрий зазнав пошкоджень внаслідок вибуху природного газу. Володимира ЛЕЩЕНКА до першого віце-прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості по заробітній платі працівникам колишнього акціонерного товариства “Ріпкинський льонозавод” Чернігівської області.

Геннадія РУДЕНКА до Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури щодо фактів грубого порушення Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” в Сторожинецькому районі Чернівецької області.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Кабінету Міністрів щодо заборгованості з виплати компенсації за невикористані санаторно-курортні путівки пенсіонерам Березнівського району Рівненської області.

Павла КАЧУРА до Генерального прокурора щодо незаконної передачі Трускавецькою міською радою майнового комплексу філії з водопостачання та водовідведення у статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецький водоканал” та передачі понад 135 гектарів земель водного та лісового фонду в суборенду товариству з обмеженою відповідальністю “Альфа-Плюс”.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора стосовно перевірки діяльності колишнього керівництва відкритого акціонерного товариства “Львівський домобудівний комбінат №2”.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора щодо порушення законодавства при оформленні у власність земельної ділянки, що розташована у селищі міського типу Затока міста Білгород-Дністровська Одеської області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно розслідування протиправних дій Ніжинського міського голови.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра юстиції з приводу зволікання розслідування кримінальної справи стосовно кредитної спілки “Пінгвін”.

Петра СИМОНЕНКА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки щодо дотримання законності в діяльності енергопостачальних компаній.

Кирила ПОЛІЩУКА до Генерального прокурора з приводу порушення ліквідаційної процедури оголошення банкрутом акціонерного товариства закритого типу “Згурівський цукровий завод” та закритого акціонерного товариства “Цукрова компанія “Кочубей” завод №1” у селищі міського типу Згурівка Київської області.

Івана МИГОВИЧА до Генерального прокурора, Міністра охорони навколишнього природного середовища стосовно погіршення екологічної безпеки Закарпаття та необхідності посилення її правового захисту.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора щодо захисту земельних прав громадян села Палійове Біляєвського району Одеської області.

групи народних депутатів (ШУФРИЧ, ФІКС, ПРОШКУРАТОВА, ШУРМА) до Генерального прокурора щодо утисків прав людини та спроб організації масштабної кампанії політичного переслідування і залякування громадян.

Михайла БАУЕРА до Генерального прокурора щодо формального розгляду звернень громадянина прокуратурою в Чернівецькій області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Голови Головного контрольно-ревізійного управління щодо проведення перевірки діяльності керівництва Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”.

Миколи НОСЕНКА до Генерального прокурора стосовно затягування слідчими органами Козелецької районної прокуратури Чернігівської області розгляду справи щодо травмування зі смертельним наслідком мешканця міста Берлози.

Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо фінансово-господарських порушень з боку керівництва відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго”.

Ігоря ШУРМИ та Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Генерального прокурора щодо фактів політичного переслідування активістів Соціально-демократичної партії України (об’єднаної) на Львівщині.

Григорія БОНДАРЕНКА до Генерального прокурора стосовно незаконного порушення кримінальної справи та накладення арешту на майно громадянина.

Петра СИМОНЕНКА до Генерального прокурора з приводу формального розгляду депутатських звернень до Генеральної прокурори про порушення законодавства при наданні земельної ділянки закритому акціонерному товариству “СоюзАвто” в місті Запоріжжі.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора з приводу зволікання розслідування кримінальної справи по виборах Мукачівського міського голови Закарпатської області 18 квітня 2004 року.

В’ячеслава АНІСІМОВА до Генерального прокурора щодо штучного гальмування керівництвом Заводського районного відділу Дніпродзержинського управління внутрішніх справ відкриття кримінальної справи за фактами нападу на народного депутата та його помічника-консультанта.

Володимира ЗАЙЦЯ до Генерального прокурора стосовно приховування злочину прокуратурою Вишгородського району Київської області.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо неналежного розслідування кримінальної справи, порушеної слідчим відділом Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві стосовно Гончарова та інших членів так званої “банди перевертнів”, припинення незаконного переслідування членів оперативної групи по розслідуванню даного злочину.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора з приводу незаконної передачі Міністерством оборони адміністративного приміщення, військового госпіталю, Гарнізонного будинку офіцерів та іншого майна у власність приватної фірми “Прикарпатська фінансова компанія”.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора щодо приховування злочину з боку прокуратури міста Мукачеве Закарпатської області.

Миколи МАРТИНЕНКА та Анатолія МАТВІЄНКА до Генерального прокурора з приводу систематичних порушень законності в діяльності енергопостачальних компаній України.

Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора щодо нецільових витрат бюджетних коштів в Національному заповіднику “Софія Київська”.

Лева МИРИМСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо перевірки фактів порушень товариством з обмеженою відповідальністю “КримТехасНафта” природоохоронного законодавства при експлуатації Актаського та Приозерного нафтогазових родовищ.

Нестора ШУФРИЧА до Генерального прокурора щодо перевірки законності укладення договору оренди з послідуючим викупом майна між Регіональним відділенням Фонду держмайна по Закарпатській області та товариством з обмеженою відповідальністю “Мисливський клуб Кремінка”.

Володимира ВОЮША та Валерія БОРЗОВА до Генерального прокурора щодо юридичної оцінки дій колишнього охоронця Президента України Мельниченка з прослуховування кабінету Президента України і розповсюдження отриманих записів та ходу розслідування у цій справі.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки стосовно перевірки законності отримання земельних ділянок під будівництво фірмою “Інтегралбуд” у місті Львові.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки, Міністра внутрішніх справ щодо перевірки законності та обґрунтованості порушення кримінальної справи стосовно начальника карного розшуку Корсунь-Шевченківського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області.

Андрія ПОЛІІТА до Генерального прокурора стосовно порушення вимог законодавства працівниками податкової міліції Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції.

Миколи ОНІЩУКА до Генерального прокурора щодо проведення перевірки та притягнення до відповідальності посадових осіб відкритого акціонерного товариства “Романівський склозавод” за допущені ними порушення в ході проведення процедури банкрутства підприємства.

Богдана КОСТИНЮКА до Генерального прокурора з приводу незадоволення відповіддю на депутатський запит щодо упередженого ставлення посадових осіб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, перешкоджання вільному здійсненню права обирати шляхом підкупу з залученням тіньових коштів на місцевому рівні, коштів центрального та обласного виборчих штабів одного з кандидатів на пост Президента України у Білгород-Дністровському виборчому окрузі №144 Одеської області.

Леоніда СЕРГІЄНКА до Генерального прокурора щодо проведення перевірки самовільного знищення насаджень лісосмуги та притягнення до відповідальності посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю “Дібрівське” Покровського району Дніпропетровської області за нанесення державі збитків.

групи народних депутатів ( БАБУРІН, ЧИЧКАНОВ, АЛЕКСЄЄВ та інші.) до Генерального прокурора щодо подій навколо закритого акціонерного товариства “Футбольний клуб “Динамо” Київ”.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора стосовно порушень законодавства окремими посадовими особами регіональних податкових органів Херсонської області.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Державного секретаря України щодо діяльності Координаційної ради при Президентові України з питань соціального та правового захисту військовослужбовців.

Володимира ПУЗАКОВА до Міністра аграрної політики стосовно ситуації, що склалася в селі Рівне Новоукраїнського району.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Міністра праці та соціальної політики стосовно недоліків в роботі Міністерства щодо оздоровлення інвалідів-спинальників.

Володимира БРОННІКОВА до Міністра промислової політики, Міністра аграрної політики щодо проведення санації Оріхівського відкритого акціонерного товариства “Орсільмаш”.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Міністра праці та соціальної політики стосовно незадовільного стану пенсійного забезпечення громадян – жертв політичних репресій на Україні.

Віталія ОЛУЙКА до Міністра фінансів стосовно фінансування придбання житла для інвалідів по зору.

В’ячеслава АНІСІМОВА до Міністра внутрішніх справ щодо невиконання керівництвом Баглійського районного відділу Дніпродзержинського управління внутрішніх справ своїх посадових обов’язків.

Григорія БОНДАРЕНКА до Міністра культури щодо включення Національної ліги українських композиторів до переліку об’єктів, що фінансуються з державного бюджету.

Леоніда СЕРГІЄНКА до Міністра освіти і науки щодо наукового стажу громадянина Орєхова.

Володимира БРОННІКОВА до Міністра оборони щодо тяганини у виконанні рішення суду та порушення Закону України “Про звернення громадян”.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо відновлення роботи Ківерцівського механічного заводу у Волинській області та підпорядкування його “Укрзалізниці”.

Георгія ПОНОМАРЕНКА до Міністра фінансів щодо законності вилучення коштів з бюджету Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Ігоря ШУРМИ до Міністра праці і соціальної політики щодо причини невиплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи коштів відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Павла МОВЧАНА до Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо незаконного будівництва заводу по переробці газового конденсату у місті Гадяч Полтавської області.

Михайла ДОБКІНА до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державного казначейства, Міністерства освіти і науки, Міністерства у справах сім’ї та молоді стосовно фінансування харчування у шкільних та дошкільних закладах Комінтернівського району міста Харкова.

Володимира ПУЗАКОВА до Міністра праці та соціальної політики щодо порушення Закону України “Про соціальний захист військовослужбовців”.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Міністра освіти і науки стосовно невиконання Міністерством пропозиції Кабінету Міністрів щодо виділення комп’ютерного комплексу для Столбовської загальноосвітньої школи Автономної Республіки Крим.

Віталія ОЛУЙКА до Міністра аграрної політики стосовно фінансування виготовлення державних актів на право приватної власності на землю в Ізяславському районі Хмельницької області.

Володимира ДЕМЬОХІНА до міністра аграрної політики стосовно механізму часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до міністра аграрної політики щодо проблемних питань організації проведення весняно-польових робіт в 2005 році.

Групи народних депутатів (МАЗУРЕНКО, БОРЗОВ, ШУРМА) до міністра юстиції щодо надання роз’яснень можливості “призначення” Мельниченка народним депутатом за рішенням Європейського суду з прав людини.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до міністра внутрішніх справ щодо тяганини та несправедливого розподілу житла працівникам Управлінням внутрішніх справ Волинської області.

Ігоря КАЛЬНІЧЕНКА до міністра аграрної політики щодо критичної ситуації в агропромисловому комплексі Вінничини в період початку весняно-польових робіт.

Павла КАЧУРА до міністра фінансів щодо перевірки фактів нецільового використання коштів, зловживання службовим становищем для будівництва приватного житлового будинку матері колишнім міністром внутрішніх справ Білоконем.

Леоніда КАДЕНЮКА до міністра транспорту і зв’язку щодо продовження маршруту потягу “Кам’янець-Подільський-Ларга” до станції Сокиряни.

Вячеслава КОВАЛЯ до міністра внутрішніх справ, секретаря Ради національної безпеки та оборони стосовно призначення керівника Управління Міністерством внутрішніх справ в Херсонській області.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до міністра охорони здоров’я, міністра внутрішніх справ щодо перевірки фактів незаконних поборів пацієнтів Херсонської обласної лікарні через фонд імені Юрченка.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до міністра палива та енергетики, Генерального прокурора щодо забезпечення побутовим вугіллям пенсіонерів і колишніх працівників шахт, що перебувають у стані ліквідації.

Андрія ПОЛІІТА до міністра охорони здоров’я щодо надання допомоги мешканцям Кіровоградської області в одержанні страхової виплати за роботу в підземних умовах.

Богдана КОСТИНЮКА до міністра охорони здоров’я щодо відновлення роботи стаціонарного відділення сільської лікарні в селі Капустинці Липоводолинського району Сумської області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до міністра внутрішніх справ щодо розслідування кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася в селищі Сосниця Чернігівської області.

Леоніда КАДЕНЮКА до міністра закордонних справ щодо спрощеного режиму перетину українсько-молдовського кордону мешканцями Чернівецької області зі станції Сокиряни до станції Чернівці.

Станіслава ПХИДЕНКА до Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення Волинської обласної клінічної лікарні магнітно-резонансним томографом.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Секретаря Ради національної безпеки та оборони, Міністра внутрішніх справ щодо недопущення рецидивів помилкової кадрової політики колишнього керівництва МВС.

Юрія КАРМАЗІНА до Секретаря Ради національної безпеки та оборони, Генерального прокурора щодо перевірки фактів підриву авторитету держави, загрози національній безпеці України внаслідок систематичного порушення конституційних прав громадян, зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Державної митної служби щодо запобігання митному оформленню товарів за заниженою вартістю шляхом неправомірного оформлення їх підприємством-виробником під іншими кодами.

Ігоря ТАРАСЮКА до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністра закордонних справ щодо виплати грошової компенсації потерпілій у автокатастрофі на території Німеччини.

Групи народних депутатів (ЧЕЧЕЛЬ, СОКИРКО, ОДАЙНИК, СКОМАРОВСЬКИЙ) до Голови Служби безпеки щодо зловживання службовим становищем та корупційної діяльності органів влади Вінницької області.

Олега БІЛОРУСА до Голови Національної комісії регулювання електроенергетики, голови Антимонопольного комітету щодо порушення прав трудового колективу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торговельної фірми “Веснянка” Лтд” під час використання технологічних електричних мереж основного споживача та укладення договорів постачання електроенергії.

Лариси ПОЛЯКОВОЇ до Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо проведення капітального ремонту очисних споруд обласного клінічного лікувально-профілактичного об’єднання “Фтізіатрія”.

Сергія ЧЕЛНОКОВА до Голови Антимонопольного комітету, начальника Державної інспекції з контролю за цінами щодо тарифів за електроенергію для споживачів відкритого акціонерного товариства “Київобленерго”.

Віктора ПІНЧУКА до Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо створення належних житлових умов мешканцям вулиці Єлової житлового масиву “Чаплі” Дніпропетровського району міста Дніпропетровська.

Геннадія РУДЕНКА до Голови Київської міської державної адміністрації стосовно неналежного санітарного стану території та інфраструктури дачно-садового масиву “Осокорки” Дарницького адміністративного району міста Києва.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Голови Київської міської державної адміністрації щодо припинення порушень статті 10 Конституції України стосовно мови в зовнішній рекламі на вулиці Богдана Хмельницького міста Києва.

Групи народних депутатів (ЧОРНОВОЛЕНКО, КОВАЛЬ, ОМЕЛЬЧЕНКО та інші. Всього 9 депутатів) до Голови Херсонської обласної державної адміністрації, прокурора Херсонської області з приводу зволікання з виконанням рішення Херсонської обласної ради про створення обласного комунального фармацевтичного підприємства “Херсоноблфармація”.

Олексія ЯРОСЛАВСЬКОГО до Голови Державного комітету лісового господарства щодо порушень законних прв користувачів мисливських угідь в Харківській області.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Голови Служби безпеки щодо шахрайських методів заволодіння майном колективного підприємства “Полтавська маслосирбаза” директором комерційного товариства “Полтава рибопром” та відсутність об’єктивного розслідування з боку відповідних судових і правоохоронних структур Полтавської області.

Групи народних депутатів (БІЛОРУС, ЧОРНОВОЛЕНКО, КОСТИНЮК та інші. Всього 6 депутатів) до Голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо призначення нових керівників гуманітарних управлінь обласної державної адміністрації.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Голови Верховного Суду стосовно розгляду касаційної скарги громадської організації “Третейський інформаційний суд”.

Олексія БАБУРІНА до Верховного Суду щодо безвідповідального відношення окремих членів цивільної Палати Верховного Суду до своїх обов’язків.

Павла МОВЧАНА до Київського міського голови з приводу винищення історичної природної пам’ятки – урочища Гончарі-Кожум’яки у місті Києві.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Житомирського міського голови щодо виділення коштів на закінчення ремонту приміщення дошкільного навчального закладу №5.

Ярослава СУХОГО до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” щодо можливих зловживань посадовими особами і керівництвом Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська атомна електростанція при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Зареми КАТУШЕВОЇ до генерального директора відкритого акціонерного товариства “Крименерго” щодо енергозабезпечення мешканців Каменського масиву міста Сімферополя.

Ернеста ГАЛІЄВА до генерального директора Державного лісогосподарського об’єднання “Харківліс” з приводу погіршення ситуації в лісному господарстві Харківської області.

Ігоря ЮХНОВСЬКОГО до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” про надання інформації щодо здійснення керівництвом Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” , закупівель товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів прокурорського реагування стосовно виконання рішення Борщівського районного суду Тернопільської області про стягнення заборгованості з заробітної плати з ВАТ "Устянське" громадянки Тимків Марії Миколаївні та її родини.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення сталого теплопостачання в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі працівникам Харківського державного підприємства завод імені Малишева.

Валентини СЕМЕНЮК до Прем'єр-міністра України щодо неналежного реагування Ради Міністрів Автономної Республіки Крим на звернення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації стосовно ситуації, яка склалася навколо дитячого табору "Космос" міста Керч.

Михайла КОСІВА до Прем'єр-міністра України щодо звернення Української асоціації рибопромисловців про необхідність створення на рибному ринку України сприятливого інвестиційного клімату.

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про необхідність втручання щодо детальної перевірки судового рішення по Антонику Руслану Ярославовичу.

БОЙКА Юрія до віце-прем'єр-міністра України Томенка про приведення святкування релігійного і народного свята Масляної у відповідність з церковним календарем.

Юрія БОЙКА до віце-прем'єр-міністра України Томенка щодо відзначення на міжнародному рівні 300-річчя від дня народження фундатора українсько-грузинської дружби Давида Гурамішвілі, котрий жив і написав видатний твір "Давітіані" в Миргороді на Полтавщині.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 141 депутатський запит. По фракціях: "Наша Україна" - 29, комуністів - 37, "Регіони України" - 9, СДПУ(о) - 12, "Єдина Україна" - 5, "Демініціативи" - 4, Народно-демократична партія, група "Республіка" - 2, Народна партія - 8, СПУ - 8, Блок Тимошенко - 11, група "Союз" - 3, "Воля народу" - 1, "Демократична Україна" - 6, "Позафракційні" - 6.

Зараз. А де...?

Ми пропустили один запит, зараз подивимося. Шановні колеги, я пропустив один запит до Президента України Олега ТЯГНИБОКА щодо оприлюднення списків агентів КДБ СРСР, які перебувають або перебували на державних посадах в Україні.

Ставлю на голосування про підтримку цього запиту.

10:36:26

За-146

Запит не підтримано.

Шановні колеги, одне уточнення. Я ще раз, якщо не почули, будь ласка, прошу уваги. Запит Олега Тягнибока до Президента України щодо оприлюднення списків агентів КДБ СРСР, які перебувають або перебували на державних посадах в Україні.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:37:13

За-282

Це ще не все, шановні колеги. Ставлю на голосування про направлення запиту.

10:37:34

За-286

Запит підтримано. По фракціях, будь ласка. Наша Україна - 82, комуністів - 54, Регіони України - 22, Народна партія - 15, СПУ - 22, СДПУ(о) - 18, Єдина Україна - 16, Блок Тимошенко - 18, Демократична Україна - 6, Воля народу - 6, Демократичні ініціативи - 1 Союз - 2, Центр - 6, НДП, Республіка - 2, позафракційні - 16.

Шановні колеги, я виголосив запит Віктора Турманова до Голови Верховної Ради. Віктор Турманов просить уточнити, що це запит до Прем'єр-міністра України Тимошенко. Я прошу секретаріат уважніше готувати необхідні матеріали.

Шановні колеги! Ми сорок хвилин витратили на оголошення депутатських запитів. Будемо ми далі продовжувати виступи ще, бо час вже вичерпаний? Я розумію, я просто запитую, бо ми вже час вичерпали. Значить 30 виступи робимо. Будь ласка, та табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Василь Калінчук, фракція Народної партії. Підготуватися Ігорю Шарову. Калінчук передає право на виступ Олегу Зарубінському. Будь ласка.

10:39:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! шановні журналісти! Серед багатьох проблем зовнішньої політики сьогоднішньої України є одна ідея, яка має, як історичну, так і, можна навіть сказати, багатовікову природу. Відомо, як шлях із варяг у Греки, вона здавна трактувалася не лише, як своєрідний засіб транспортного сполучення між землями Балтійського та Чорноморського міжмор'я, але і, як важливий фактор різноманітних зв'язків і єднання народів двох басейнів для спільних дій, передусім зовнішньоторговельного та гуманітарного характеру. Як і всякий проект, він зазнавав різної динаміки, але кожного разу знову виринав у планах державників то з одного, то з іншого боку включно, до речі, із Богданом Хмельницьким.

Після розвалу Радянського Союзу вперше публічно про потребу балто-чорноморського співробітництва за активної участі України серйозно заговорив на самміті країн регіону у Вільнюсі 1997 року тодішній Президент Литви Альгірдас Бразаускас. І зустріч під гаслом балто-чорноморського співробітництва до інтегрованої Європи ХХІ століття безроздільно ........... відбулася у 1999 році в Ялті, і результатом цієї зустрічі було усвідомлення того, що розвиток і інтеграційні процеси у Балто-чорноморському басейні відповідають інтересам всіх країн, які відносяться до цього басейну.

На жаль, ми змушені з певним подивом констатувати, що так широко заявлені в 99-ому році перспективи і позитивні тенденції, щодо цього, наміри захлинулись в цьому ж році. Напівофіційний вирок, який з'явився потому, був не менш категоричний, ніж декларації зустрічей. Я цитую :"формалізація та інституалізація зазначеного субрегіонального співробітництва на сучасному етапі не стоїть на порядку деному.

З іншого боку ми чудово з вами розуміємо, що економічною, перш за все, економічною серцевиною ідеі... транспортна складова. У лютому позаминулого року спільно з Білоруссю та Литвою в рамках міжнародного транспортного коридору номер 9 задіяно було залізничний проект комбінованих перевезень "Вікінг" за маршрутом Іллічевськ. Не так давно в минулому році, на при кінці вересня між Україною і Туреччиною задіяно паромно-залізничну лінію, вона відкриває перспективу стикування з лінією Клайпеда - Іллічевськ.

А це означає, що автопоїзди з Центральної Європи і Скандинавії можуть діставатися на залізничних платформах аж до Туреччини, уникаючи черг перед Босфорськими мостами. Я розумію, що в мене не так багато часу для того, щоб аргументувати цю ідею і цю проблему, яка існує. Але хотів би сказати. що, очевидно, зовнішня політика України сьогодні має здійснюватися не тільки по вісі Схід - Захід, чи Захід - Схід. Координати є різні, такими мають стати Північ - Південь, Південь - Північ, для інтересів України, перш за все економічних. Дякую.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. , будь ласка, Шаров передає слово Бондаренко Георгію. Підготуватися - Алексєєву.

10:42:39

БОНДАРЕНКО Г.І.

Георгій Бондаренко, "Демократична Україна". Шановні колеги, минулої суботи я був на звітній конференції одній із громадських Чорнобильських організацій у Києві. Кістяк цього об'єднання становлять колишні працівники АЕС, люди, що протидіяли ядерному жахіттю. Почуте від професіоналів, змушує здригатися і в котре засвідчує: Чорнобиль ще попереду. Я не один раз говорив із цієї трибуни про загрозливий характер чорнобильских проблем, вносив відповідні пропозиції, звертався з цього приводу до колишнього Президента, Прем'єра. Результат незначний. Тому я направив депутатське звернення новим керівникам держави, більше того, спробував поспілкуватися з ними. Скажу відверто, відчуття не оптимістичне. І говорити хочу не про Чорнобиль, а про те, як діють нинішні керівники.

Віктору Ющенку я направив депутатське звернення зразу після інавгурації, наступного дня, боявся запізнитися. Але новий Президент, як і попередній, не читав його. Долю звернення, як і в минулому, вирішив керівник Канцелярії Президента Олександр Зінченко, який тепер називається держсекретарем. Він переслав його Прем'єр-міністру. Юлія Володимирівна переадресувала міністрові. А мова про проблеми ще не в компетенції нового міністра. Розібратися повідомити депутата - така резолюція. Але минуло більше місяця, відповіді немає.

Всі ці дії не така собі рядова бюрократія. Йдеться про значну більшу небезпеку, про підміну відсторонення Президента від конкретних справ, при чому з порушенням законодавства. Чим таке закінчується, ми вже бачили і знаємо. І це, шановні, ще не все. Відчувши зневагу до депутатського звернення, ми з колегою Анатолієм Раханським вирішили зустрітися віч-на-віч з деякими урядовцями. Ось що вийшло з цього.

З міністром В'ячеславом Кириленком розмова відбувалася на третій день у вихідний день. Можна сказати більш-менш нормально. До безпосередньо чорнобильського міністра Давида Жванії вдалося тільки записатися. Пройшло три тижні, ні гу-гу. Таке ж сама запись із Прем'єр-міністром теж нічого не дала. Закінчити хочу і приємним. Міністр фінансів Віктор Пинзеник прийняв без попереднього запису, а головне зацікавлено вів розмову.

Мова йде не про вирішення конкретних справ, а перш за все вислухав, як треба вирішити державну справу. Мені хочеться сказати спортивним язиком: 2:3 на користь не керівників держави. Мені хочеться звернутися до керівників, те, що заявляли на Майдані, підтримуйте, вирішуйте, зустрічайтеся. Обіцянки, вони повинні бути конкретними на користь нашої справи. Прошу вважати мій виступ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура передає слово Алексєєву. За ним буде виступати Олійник.

10:46:07

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Игорь Алексеев, фракция Коммунистической партии Украины.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, мы, коммунисты, никогда не скрывали свое отношение к бывшему Президенту Украины Леониду Кучме как к человеку, государственному деятелю. Всегда выступали против каких-либо гарантий его безнаказанности. Мы четко заявляли, что относительно ответственности Леонида Кучмы перед людьми и государством за преступление, совершенное в период правления созданным им режимом, то тут двух мнений быть не может. Леонид Кучма и те, кто непосредственно, будь то правительство, Администрация Президента или на местах проводил его политику, осуществляя деятельность, несовместимую с Конституцией и законами Украины, должны отвечать по всей строгости закона.

Как заявлял неоднократно лидер нашей партии Петр Симоненко, Генеральная прокуратура обязана возбудить уголовное дело против гражданина Кучмы по фактам совершенных им преступлений во время пребывания на посту Президента Украины и подпадающим под действие статьи о государственной измене.

А как иначе можно квалифицировать то, что за годы его правления преступность и коррупция, торговля оружием и наркоторговля, торговля женщинами, детьми стали целыми отраслями теневого бизнеса под патронатом режима Кучмы? Как иначе можно квалифицировать те, что за эти годы уничтожено экономическая и военная мощь страны, а Украина превратилась в сырьевой придаток Европы, где сырьем выступает дешевая рабочая сила наших соотечественников? Как иначе можно квалифицировать то, что заказные убийства неугодных политиков, общественных деятелей и журналистов стали нормой? Как иначе можно квалифицировать то, что в Украине бушует эпидемия туберкулеза и СПИДа, миллионы людей поставлены на грань физического выживания.

В связи с сегодняшней загадочной смертью бывшего министра внутренних дел Украины Юрия Кравченко мы требуем от Генерального прокурора взять под стражу главного фигуранта преступной политики последних десяти лет в Украине Леонида Кучму.

На этом фоне вопрос о правомерности или неправомерности государственного обеспечения Кучмы яйца выеденного не стоит. Здесь необходимо различать два аспекта - правовой и моральный. С правовой точки зрения у Кабинета Министров не было никаких оснований разбрасываться государственными деньгами и имуществом, обеспечивая пансион Кучме. А тот, кто принял такое решение, должен понести ответственность а соответствии с законом. С моральной точки зрения Леонид Кучма как обладатель состояния в несколько миллиардов долларов, включая состояние членов его семьи, нажитого преступным путем, должен был публично отказаться от всякого государственного обеспечения, извиниться перед людьми и передать награбленные деньги и недвижимость например детским домам, домам престарелых, санаториям, больницам и ветеранам, которых осталось так немного сегодня накануне 60-летия Великой победы. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олійник, за ним підготуватися Тягнибоку.

10:49:05

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую, шановні колеги.

До мене, як, певно, і до вас, адресована ціла злива листів, які нині стосуються нової редакції частини третьої статті 43 Закону України, запропонованого Кабміном, "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців", осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших, і свідчить воно про обмеження розміру додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні, перерахунках пенсій потрійним розміром суми основних видів грошового забезпечення, а також проведення у зв'язку з цим відповідного перерахунку у бік зменшення призначених пенсій, та нова редакція статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", яка обмежить розміри вихідної допомоги військовослужбовцям.

З юридичної точки зору такі заходи суперечать статті 22 Конституції України, призведуть до масового звернення до судів всіх рівнів у зв'язку зі зменшенням вже призначених пенсій, суттєво знизить розміри призначених пенсій порівняно з державними службовцями, суддями, прокурорами та суперечитиме статті 24-й Конституції України щодо рівності прав громадян.

Шановні колеги, ну, хоча б в рік 60-ліття перемоги ми зробили б все можливе, навпаки, додали цим святим людям, а не обпльовували їхні знамена , під якими вони йшли до перемоги. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Тягнибок, за ним буде виступати Александровська, передає слово Новаку.

10:51:23

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода", прошу не плутати з гебістським клоном.

Шановні колеги, сьогодні в кулуарах, напевно, всі говорили про загадкову смерть колишнього міністра внутрішніх справ генерала Кравченка. Чи це самогубство, чи це допомогли йому померти, але в будь-якому випадку це є помилка, величезна помилка Генерального прокурора Піскуна.

Як можна бути настільки непрофесійним, нефаховим, або це було нефахово зроблено, або це був зумисний умисел, що на весь світ розтрубити, що сьогодні викликають Кравченка на допит. Тим самим стимулювати до відповідного кроку або Кравченка, або тих, хто його вбили.

І через те у мене прохання і звернення до Президента України, перше, потрібно негайно Генерального прокурора відправити у відставку, бо тому що те, що він витворяє, йде тільки на шкоду загальній справі. Народ сподівається зовсім інше сьогодні побачити.

Другий момент, про що вже сьогодні говорилося, потрібно негайно, якщо ми хочемо реальних конкретних змін, заарештувати всіх тих, які були причетні до вбивств, до кримінальних злочинів політичних, які були причетні до махінацій і фальсифікацій на останніх виборах. І перший повинен бути затриманий і заарештований Президент Кучма. Ці кроки мають бути зроблені негайно, бо тому що таке, яке сталося з Кирпою, те, що сталося з Кравченком, буде тривати і надалі. І ми це прекрасно розуміємо.

Наступне, я вимагаю від керівництва Верховної Ради негайно поставити в порядок денний і заслухати результати, звіт Тимчасової комісії, яку очолює Григорій Омельченко. Тому що затягування цієї справи так само призводить, може призвести до катастрофічних наслідків.

Я хочу, друзі, щоб ми розуміли ситуацію, яка зараз склалася в державі. Не можна очікувати. Потрібно швидко і рішуче не просто виконувати свої обіцянки, а швидко і рішуче ізолювати отих всіх злочинців, які довели впродовж 14 років державу до отого стану, і відповідним чином необхідно давати певну реакцію і зі сторони парламенту, і зі сторони Президента України.

І за той час, що в мене залишився, я ще хотів наголосити на одній темі. Звертаюся до Державного секретаря і Державного секретаріату. Ситуація, яка склалася навколо готелю "Дніпро" - це є державна власність. Ця власність була Бакаєм передана комерційній структурі під російським впливом "Дніпроеліт". І сьогодні наша державна власність, наш заробіток іде не в українську кишеню, не в державну кишеню. Більше того, мало того, що був звільнений керівник цього готелю, але на його місце була призначена така собі добродійка Луганова, яка ще в 2004 році була звільнена з цієї посади...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має народний депутат Новак. Підготуватися Вернигорі.

10:54:48

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановні колеги, з великим занепокоєнням хотів би вже вкотре з цієї трибуни звернутися до Кабінету Міністрів, до Президента України з приводу готовності, а вірніше, неготовності сільського господарства України до весняно-польових робіт. За часи незалежності весна на Україну для кожного із наших колишніх 12 урядів приходила неочікувано. Складається враження, що точнісінько так же, як і попередні уряди, весну не чекала і нова влада. Весняно-польові роботи сьогодні під загрозою зриву. Заходи уряду щодо поставки селу мінеральних добрив, пального, кредитування на пільгових умовах, які так широко розрекламовані в пресі та на телебаченні не виконується. НПК "Галичина" та ВАТ "Нафтохімік" Прикарпаття відмовляються виконувати угоду від 11.02.2005 року про узгодження дій між сільськогосподарськими товаровиробниками та вітчизняними нафтопереробними компаніями щодо поставки селу у період лютий-травень 2005 року дизельного палива за стабільними цінами по 2 тисячі 400 гривень за тонну. За місяць, що пройшов, по цій ціні не відпущено жодної тонни пального. Щомісячне фінансування виплати доплат сільським виробникам за переданий ними на забій переробним підприємствам молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій та кондиційних свиней не проводиться, а ці кошти могли б сьогодні піти на захист... на закупку пального для посівної і тут уряд вже новий демократичний, як він себе любить називати, знову обманює селянина.

І ще одне. 15 січня 2005 року було підписано меморандум про взаєморозуміння і співробітництво між товаровиробником сільськогосподарським і банками про надання кредитів під відсоткові ставки не вище 17 відсотків річних. Але ні один банк не виконує цього меморандуму, посилаючись на постанову Кабміну, підписану ще Азаровим про 21 відсоток процентів. На Хмельниччині ні один банк не дає кредит під 17 відсотків.

Шановна пані Прем'єр-міністр! Ви на самому високому рівні заявили, що вирішені всі ці проблеми. Як бачите, ні одна з них не вирішена. Село, розвалене кучмівськими аграрними реформами, в яких, між іншим, приймали безпосередню участь і деякі з тих, хто сьогодні у вашому уряді займають високі пости, чекають порятунку. Потрібно сіяти, час не чекає.

Ми, комуністи, звертаємося до уряду, закінчуйте ділити портфелі! Поверніться обличчям до селянина, якому ви так багато обіцяли під час виборів! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вернигора передає слово Морозу. За ним .......... передає Бокому.

10:57:57

МОРОЗ О.О.

Шановні колеги! Соціалісти вкотре вимагають публічного звіту голови Комісії, яку очолює Григорій Омельченко, комісії, яка розслідує резонансні справи, для того, того, щоб публічно розглянути все те, що виявлено вже цими депутатами. Не можна тягнути дальше, зволікати, бо приклад, про який говорили сьогодні і комуніст Алексєєв і Олег Тягнибок, говорить про те, що ми залишимося взагалі при такій ситуації, коли не можна буде розслідувати справу і довести її до кінця.

Ви знаєте, що раніше пропозиції про звіт цієї комісії блокувалися особисто Президентом. Але до нашого обов'язку, до нашої честі заслухати цей звіт тепер, щоб все-таки гласний суд дав оцінку всьому тому, що було в України, щоб це ніколи не повторювалося.

Ви пригадайте, із вересня 2000 року люди витупали з протестами, мерзли в наметах, на демонстраціях, на мітингах. Скоро буде вже четверта річниця кривавих подій 2001 року 9 березня, яка була підсумком роботи в цьому сенсі злочинної влади.

Ми добилися зміщення цього режиму. Тепер виникає питання, на яке очікують відповідь люди: "Хто був замовником злочину відносно Гонгадзе і інших людей, хто був організатором?" За смерть Георгія на публічному суді повинні відповісти всі ті, хто брехав звідси, з трибуни Верховної Ради, що Георгія вбили хулігани за борги, що останки у Таращі невідомо чиї, що Гонгадзе поїхав у Чехію, що записи злочинних розмов у кабінеті Президента - це Гонгадзе і так дальше. Відповідати на суді треба, бо, якщо не буде суду, то буде творитися самосуд, і створиться така ситуація, що не буде ні свідків, ні тих, хто давав доручення цим свідкам.

Я переконливо прошу вас зробити це нам на наступному сесійному тижні і в кінці кінців показати хоч би лице Парламенту, яке стоїть, все-таки, відстоює правду, відстоює Закон. Я переконаний, що все це сталося тому, що влада була, система влади була авторитарна. І тому, щоб нікому навіть не кортіло, вернутися до питання про перегляд змін до Конституції. Це я нагадую наперед, щоб демократичний устрій був гарантією проти тих злочинів, які творилися в ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Замість Бондаренка? Бокий , підготуватися Розвадовському.

11:01:22

БОКИЙ І.С.

Дякую. Заява Фракції соціалістичної партії України.

Українське село вступило в весну з тривогами і надіями. З тривогами, бо попередній владний режим довів до його по суті до банкрутства, і з надіями, бо нинішня вада вживає дійових заходів, щоб наповнити аграрний сектор фінансовими, матеріальними ресурсами. Однак, подорожчання добрив, обмеженість кредитних ресурсів, зношеність техніки, створюють труднощі, які доведеться долати надлюдськими зусиллями.

В цих умовах соціалістична партія України, як одна із складових нової правлячої коаліції, вважає за необхідне запропонувати ряд додаткових заходів, які мають забезпечити зростання виробництва зерна і технічних культур, виправити фінансову ситуацію на селі. Насамперед, до вжитих Урядом заходів щодо наповнення села кредитними ресурсами і відшкодування 10% позичок державою. Вважаємо за необхідне, щоб Національний банк знизив кредитну заставу з 2,5 до 1,5 вартості застави на майна. Нагальною є потреба довготермінових кредитів з державною компенсацією, хоча б у тих відсоткових межах, які передбачені нині.

Фракція соціалістів вважає, що треба законодавчо врегулювати здійснення заставних операцій із зерном. Згідно із статтею 47 Закону України про зерно та ринок зерна в Україні, зраз закінчується термін, власне закінчився термін зворотного викупу зерна його виробниками. Нині склалася низька цінова кон'юнктура на зерновому ринку, село не має достатніх обігових коштів, а весна вимагає їх ще і для проведення польових робіт і придбання добрив. То ж селянин може втратити кошти, які йому мало дати зерно врожаю 2004 року.

Пропонуємо вже сьогодні, повторюю, сьогодні законодавчо закріпити строк викупу зерна у державного агента виробниками, 1 квітня. Мінагрополітики треба провести перевірку використання державним агентом бюджетних коштів, внести пропозицію щодо таких операцій із зерном нового врожаю з гласним і попереднім визначенням мінімальних цін у розрізі культури. Ситуація на селі вимагає дієвих заходів уряду щодо порятування від банкрутства тисяч фермерів і сільгосппідприємств, які не можуть погасити кредити і взяти нові.

Фракція соціалістів вважає, що треба піти на перекредитування проплачених кредитів, аби не поставити під удар селянина. Вважаючи справою честі нової влади зробити розвиток села пріоритетом державної політики, соціалісти впевненні, що здійснення запропонованих заходів дістане підтримку, як селян, так і всього українського суспільства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Развадовський. За ним замість Каденюка буде виступати Петров.

11:04:30

РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Фракція "Єдина Україна" висловлює своє глибоке занепокоєння з приводу заяв міністра внутрішніх справ України про необхідність ліквідації державної автомобільної інспекції. За офіційною статистикою у 2004 році на території України скоєно 45 тисяч 593 дорожньо-транспортні пригоди, у яких загинуло 6 тисяч 966 і поранено 53 тисячі 638 чоловік. Кількість дорожньо-транспортних пригод порівняно з цим же періодом у 2003 році зросла на 7,5 процентів, а число поранених людей - на 13. Ці страшні цифри, які мають тенденцію до зростання переконливо свідчать про необхідність посилення уваги до автомобільного транспорту з боку держави. І напевно, що ліквідація ДАІ не буде сприяти зменшенню аварійності на українських дорогах. Дійсно, структура автомобільної інспекції та повноваження її працівників потребують реформування. Очевидно, що має бути посилена така складова робота інспектора. Яка допомога водіям та профілактика, запобігання та неможливе створення аварійних ситуацій. Але ми наполягаємо на необхідності вкрай зваженого підходу до такого реформування. Адже від якості роботи ДАЇ залежить рівень безпеки на дорогах, розкриття злочинів на транспорті, а отже тисячі людських життів.

Будемо відвертими. У багатьох випадках саме завдяки співробітникам ДАЇ вдається уникнути подальшого збільшення аварійності. Саме фракція партії "Єдина Україна" категорично заперечує проти ліквідації стаціонарних пунктів ДАЇ, адже ці пункти є без перебільшення острівцями безпеки на дорозі, де водій завжди може отримати допомогу і відпочити.

Окрім цього статтею сьомої Закону України "Про міліцію" чітко визначено, що Державна автомобільна інспекція є складовою частиною Міністерства внутрішніх справ України. Отже, не тільки ліквідація, але звична зміна назви ДАЇ мають відбуватися тільки за рішенням Верховної Ради України шляхом прийняття відповідних законодавчих актів.

Фракція партії "Єдина Україна" впевнена у тому, що Україна має посісти гідне місце у Європі. Але необхідною умовою цього є не тільки підвищення рівня життя наших громадян, але й забезпечення роботи правоохоронних органів у відповідності до європейських стандартів. Тому фракція партії "Єдина Україна" закликає уряд України та міністра внутрішніх справ України орієнтуватися у реформуванні Органів внутрішніх справ, у першу чергу на підвищення рівня безпеки на українських дорогах та на захист інтересів всіх без винятку українських громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петров.

11:07:28

ПЕТРОВ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Я маю честь виступати з найвищої трибуни нашої країни. За це я безмежно вдячний людям, своїм виборцям, які двічі підтримали мене в 211 виборчому окрузі на Чернігівщині. До цього часу я ніколи, підкреслюю, за два терміни не критикував колег народних депутатів України. Адже їх також підтримали виборці.

Проте дехто з присутніх не послуговується законом і моралями, дозволяє собі зводити брехливі наклепи. Зокрема так вчинив першого лютого на засіданні Верховної Ради Володимир Лещенко.

За чисельними наполяганнями моїх виборців змушений відповісти цьому балакуну. Перша по суті, цитую: "Про часткову приватизацію мною маєтку Румянцево-Задунайського." Дійсно, на Чернігівщині у селі Вишеньки Коробського району є історична пам'ятка, але не маєток, а палац Румянцево-Задунайського, збудований у 1782 році.

З моєї ініціативи він, а також Успенська церква, тоді ж збудована поруч, були занесені до реєстру архітектурних пам'яток, а тому охороняються державою і приватизації не підлягають.

Палац потребує серйозних капіталовкладень, бо за час існування зазнав багато чого: була там і стайня, і інтернат для людей з душевними розладами. А пансіонат "Дружба" (був у "Автодора", який останнім часом орендував палац), взагалі ним не користувався. Це остаточно добило його.

Першого лютого 2000 року знову-таки з моєї ініціативи тут був створений учбово-оздоровчий центр. У ньому уже оздоровилось біля семи тисяч дітей, постраждалих від чорнобильської катастрофи. В минулому році там вперше запрацювала медична програма. Невже комусь гірше, що діти відпочивають і мають п'ятиразове харчування?

Друге. Цитую: "Про приватизацію лісових масивів навколо палацу". На жаль, навколо села Вишеньки лісових масивів давно немає. Постаралися такі, як директор місцевого лісгоспу Мальцев, котрий незаконно вирубав майже півтори сотні столітніх дубів у Коробі. Уникнути покарання за цей злочин йому допомагав колишній керівник місцевого суду Ніколаєнко. Це той, якщо ви, колеги, пам'ятаєте, які двічі не був підтриманий тут у Верховній Раді.

Який цікавий збіг обставин... Саме народний депутат Лещенко найактивніше захищав цього горе-суддю. Тому не буду витрачати дуже багато нашого часу на прикрі речі. Дякую за увагу. Ну а далі суд розставить все по своїм місцям.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, в зв'язку з невдоволенням відповіддю на депутатський запит, слово має народний депутат Лещенко.

11:10:11

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! На виступ попереднього мого колеги я повинен зазначити, що він як народний депутат України ніколи не зустрічається зі своїми виборцями, які мають величезні претензії до нього. І те, що він якраз сказав, все проти нього. В сільському господарстві закінчується підготовка, практично, вже розпочинаються польові роботи. У зв'язку з глибокою кризу у переважній більшості господарств сутужно з коштами. Звичайно, і Верховна Рада, і уряд вживають певні заходи. Одним з них, наприклад, було те, що в минулому році частково компенсувалися витрати сільгосппідприємств з посіву ярих та озимих зернових культур. Але, на жаль, ці кошти на поточні рахунки багатьох підприємств не надійшли. Селяни обурені черговим обманом з боку держави. Розраховуючи на те, що згадані гроші від держави надійдуть, вони витратили свої мізерні кошти на інші внутрігосподарські цілі, бо дірок в них вистачає. Тепер опинилися перед початком весняно-польових робіт біля "розбитого корита".

З цього питання я звернувся з депутатським запитом до першого віце-прем'єр-міністра України і просив надати офіційну інформацію про стан виконання цього закону про бюджет в цій частині ,а також заходи уряду про його фінансування в тих витратах, про які я говорив. Надійшла відповідь від Анатолія Кириловича Кінаха з узагальненою інформацією Міністерства фінансів. З неї я дізнався, що на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств з посіву ярих та озимих зернових культур в минулому році спрямовано асигнування в 348,6 мільйони гривень. Фактично, отримано коштів сільгосптоваровиробниками 247,9 мільйонів гривень, або 71 відсоток від виділених. А по Чернігівській області з 20,2 мільйонів гривень на рахунки господарств надійшло лише 7,3 мільйонів гривень, або 36 відсотків.

Ніяких пояснень такого стану фінансування зазначеної програми в інформації немає. А про заходи уряду про забезпечення повного фінансування і часткової компенсації витрат на посів зернових взагалі нічого не сказано.

В інформації Мінфіну йдеться лише про те, що ця компенсація можлива лише за умови запровадження відповідних видатків у Законі України "Про Державний бюджет України на 2005 рік". Так а хто ж це зробить?

Я звертаюся у зв'язку з цим до Прем'єр-міністра України Юлії Володимирівни Тимошенко: якщо ви маєте намір відроджувати сільськогосподарське виробництво, то забезпечте включення вище названих витрат до Державного бюджету України на поточний рік, зміни до якого ви зараз готуєте. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олег Білорус, фракція блоку Юлії Тимошенко.

11:13:25

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Цими днями виповнилася річниця передчасної смерті нашого колеги, друга, видатного народного депутата, політика, вченого Михайла Антоновича Павловського. Проходять меморіальні, поминальні заходи, в яких приймає участь комітет, в якому працював Михайло Антонович, фракція Блоку Юлії Тимошенко, народні депутати.

Видана меморіальна книга "Пам'ять про Михайла Антоновича". Створений фонд меморіальний імені Павловського. На будинку Технічного університету дошка. В Хмельницькому названа школа, вирішується питання про найменування однієї з вулиць в Києві імені Михайла Павловського. Його передчасна смерть завжди була передчасною, коли б вона не сталася.

Я прошу пом'янути пам'ять Михайла Антоновича хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Дякую.

Михайло Антонович пройшло надкороткий шлях для такої вулканічної енергії, великого інтелектуального потенціалу. Його життя - це перерваний політ. І він залишив після себе такий спадок, який ще роками буде розроблятися і використовуватися в нашій країні. Він сумістив в собі видатного вченого теоретичної механіки і економіст.

Дякую за увагу. Хай вічною буде його пам'ять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, ми вичерпали всі ті можливості, навіть перебрали, які мали відповідно до Регламенту щодо оголошення запитів, виступів народних депутатів. Дві фракції - Соціал-демократичної партії (об'єднаної) і "Регіонів України" - просять оголосити перерву на 30 хвилин.

Хто буде виступати від вас? Ви будете? Так, будь ласка, Царьов.

11:16:05

ЦАРЬОВ О.А.

Дорогие друзья! Сегодня очень многие очень много говорят о демократии, и передо мной говорили о том, что надо привлечь Генерального прокурора к ответственности за то, что он начал политический процесс. Политический процесс - я никогда не мог подумать, что прийдет время когда преступников и врагов народа будут называть с экрана телевизора. И надо понимать, что начал это не Генеральный прокурор, мы все понимаем кто это начал и как это все было, мы все это видели. И сегодняшнее событие - сегодня смерть Юрия Кравченко - это наглядное подтверждение тому, что так делать нельзя.

Хочется сказать о моем товарище Несторе Шуфриче, потому что в сегодняшнее время продолжается (вы знаете, он был доверенным лицом Виктора Федоровича Януковича), он не скрывал свою точку зрения, он ее отстаивал цивилизовано, как принято в демократической стране, но сегодня преследуют его и его родственников и это.....

(Ш у м в з а лі)

Это не совсем демократично.

Теперь хочется сказать еще несколько слов. Вчера вечером была вскрыта моя квартира, был вскрыт мой дипломат, ничего не пропало, в дипломате лежали деньги - деньги остались, я пересчитал. Мне некого обвинять, я никого не поймал за руку. Но я хочу сказать, что, если у кого-то существуют вопросы ко мне, то я свою позицию не скрывал ни при бывшем Президенте, ни при сегодняшнем. Прийдите, спросите, я на все вопросы дам ответ. Спасибо вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне оголошення, будь ласка, послухайте. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2. Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Абдуліна Олександра Рафатовича до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко. По годинах росте фракція.

Переходимо до реалізації нашого порядку денного. Шановні колеги! Будь ласка, мобілізуйтеся, нам потрібно включити до порядку денного і прийняти сьогодні рішення щодо проекту закону про внесення змін до митного тарифу України (реєстраційний номер 7114). Прошу голосувати.

11:19:15

За-215

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 60, комуністів - 0, Регіони України - 24, Народної партії - 27, соціалістів - 20, Соціал-демократичної партії ( об'єднаної) - 0, Партії "Єдина Україна" - 16, Блоку Тимошенко - 18, Демократична Україна - 6, Воля народу -8, Демократичні ініціативи - 10, Союз - 6, Центр - 7, НДП "Республіка" - 7, позафракційні - 6.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу визначатися.

11:20:09

За-286

Питання до питання порядку денного включено. Таким чином приступаємо до його розгляду. Вибачте, ми повернулися. Хто за те, щоб включити до порядку денного проект закону про внесення змін до митного тарифу України, реєстраційний номер 7114. Прошу визначатися.

11:20:47

За-287

Включно до порядку денного. Таким чином, будемо його зараз ми розглядати. На жаль, Комітет не запропонував нам регламенту.

Поступимо таким чином: доповідачу - 5 хвилин, відповіді на запитання - 5 хвилин, співдоповідачу від Комітету - 5 хвилин, відповіді на запитання - 3 хвилини. І протягом десь 20-21 хвилин - обговорення. Немає заперечень?

Так, будь ласка, слово надається міністру економіки та з питань європейської інтеграції - Терьохіну Сергію Анатолійовичу. 5 хвилин.

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Шановні народні депутати, шановні присутні. У контексті боротьби з контрабандою товарів, Урядом підготовано законопроект, яким передбачається суттєве зменшення та усунення надмірної диференціації ставок ввізного мита. Прийняття такого рішення обумовлено тим, що сьогодні у митному тарифі України на товари і продукцію, які ввозяться на митну територію діють специфічні ставки ввізного митна на фактично заборонному рівні. А також ставки на однорідні товари із значною диференціацією, що дає змогу окремим суб'єктам зовнішньої діяльності і митним органам зловживати з класифікацією товарів, занижувати митну вартість та ухилятись від сплати податків у повному обсязі.

Законопроектом передбачається зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок до рівня пільгових а також заміна специфічних та комбінованих ставок на .... . Я не буду перераховувати всі позиції, ви мали можливість познайомитися з таблицею. Можу вам сказати, що всі товари, на всі товари, відображені у даному проекті. Передбачено встановлення ставок ввізного мита на рівні 2003-2005 років відповідно до консолідованої тарифної пропозиції України, яку було схвалено на засіданні митно-тарифної ради (протокол номер 58). Кожна товарна підкатегорія, яка охоплена консолідованою тарифною пропозицією, була попередньо опрацьована галузевими міністерствами та відомствами, узгоджена з підприємствами і схвалена у письмовому вигляді.

Від себе міг би додати, щоб не затягувати презентацію цього закону, декілька цифр. За 2004 рік загальний імпорт в Україну склав приблизно 150 мільярдів гривень. Вільна торгівля там, де мито не збирається, приблизно 60 мільярдів становить. У режимі обладнання митом знаходиться обсяг товарів на суму 90 мільярдів гривень. Якщо б діяли всі ставки митного тарифу, які є на сьогодні, то ми б мали зібрати приблизно 12 мільярдів гривень податків. Зібрано 6. Різниця у 6 мільярдів залишилася у кишенях.

Новий закон встановлює ставки таким чином, що при легалізації поставок бюджет отримає на 3 мільярди гривень більше, навіть при розрахунку виведення побутових товарів з тіні на 50 відсотків. Він тим самим, як не парадоксально, реально захистить національного товаровиробника.

Ще одне. Коли уряд почав наводити порядок на митницях і почав робити стовідсотковий огляд митних вантажів, які приходять на розмитнення, виявилося, припустимо, що по контейнерних перевезеннях, я ще раз хочу повторити, середня вартість одного контейнера, податків з одного контейнера, які б мали сплачуватися, з товарами побутовими становила б приблизно 12 тисяч гривень проти 1-2 тисяч гривень, які сплачуються зараз легально.

Зрозуміло, ніхто зараз не хоче розмитнювати по таких ставкам, бо це економічно беззмістовно, раз. І друге, це призводить до різкого стрибка споживчих цін. Якщо брати контейнер, ще раз хочу повторити, з електротехнікою в середньому сьогодні мало б сплачуватися по діючих ставках до 100 до 120 тисяч гривень з одного контейнера. Сплачували до того 10-20 тисяч, тобто в десять разів менше. Ми пропонуємо встановити в 2,5 рази менші ставки, тобто, грубо кажучи, зібрати приблизно в чотири рази більше податків, якщо порівнювати з реальною виплатою, яка йшла в бюджет, по закритим сірим схемам.

Тому уряд уклінно просить прийняти рішення по підтримці цього закону. Цей закон - тільки перша ластівка. Ми будемо пропонувати на розгляд питання зміни першої-двадцять четвертої групи другим траншем. Потім машинобудування і електротехніки не побутової. Це третій буде. І четвертий - це всі інші ставки. Для того, щоб ми зробили розумні економічні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання. Висвітліть, п'ять хвилин. Гладкіх, за ним Шевчук. Гладкіх немає? Будь ласка, ваш мікрофон увімкнутий. Гладкіх.

11:27:25

ГЛАДКІХ В.І.

У меня вопрос следующего порядка. Есть такие расчета, сколько завезено было продукции до этих ставок, и сколько будем получать? И потребность в целом по стране, сколько нам нужно?

И второе. Зачем поднимать то, что производит Украина. Я считаю, что мы проголосовали от за вино только в течение 10 лет виноделы поднимали свое производство, мы одной нулевой ставкой с Грузией взяли все уничтожили. То же самое и сейчас повторяется. Я считаю, что нельзя за это голосовать и поддерживать этот законопроект. Спасибо.

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, у вашому питанні уже була і відповідь на ваше питання. Я вам ще раз повторюю, мабуть, неуважно мене чули. Було завезено 150 млрд. гривень імпорту, на 150 млрд. гривень. Це приблизно 30 млрд. доларів. З них біля половини по митних платежах пройшли в сіру схему або контрабандою за рахунок того, що ставки, які сьогодні діють, є забороняючими. Вони не можуть платитися, бо не існує економічного змісту їх уплати.

Скажіть, будь ласка, якщо ми ставимо, припустимо, на електротехніку ставку не 50 відсотків, а 10 оборотного податку, на базі ПДВ це плюс 16,7 відсотка. Тобто, грубо кажучи, буде національний виробник мати моржу на 16,7 відсотка. Це що не є захист? Це нормальний захист, який може адмініструватися нормально і не може приводити до контрабанди. Тому отака ідеологія цього всього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Шевчук, за ним Оржаховський.

11:29:24

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Шановний Сергію Анатолійовичу, відомо, що зміна керівників митної служби або прийняття чи не прийняття якогось закону не повинні зривати стабільності, яка уже довгий час є на кордонах України. Я хочу вам повідомити те, що мені переказали мої виборці, що на кордоні Волині і Люблінського воєводства по ту сторону кордону утворилися черги з автомобілів довжиною до п'яти-шести кілометрів. Деякі водії до трьох тижнів живуть в подвір'ях сільських жителів Республіки Польща тільки тому, що немає порядку на кордоні.

Польський уряд, гуманітарні організації уже розгортають там польові кухні для українських водіїв. Скажіть, будь ласка, коли закінчиться цей ганебний період зміни влади? Коли нам соромно за те, що робиться на українських кордонах. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дуже добре питання.

Дві причини для цієї ситуації, яка утворилася на кордонах. Перше - це відвертий саботаж митних органів протягом двох тижнів. Це можна говорити відкрито. Тобто, я вам приведу приклад. Припустимо, на деяких митних переходах митна служба працювала цілодобово. Ми домовилися з банками, які приймають платежі знову так, для цілодобової праці.

Так от, рішенням керівників місцевих митниць приймається таке рішення, я перепрошую, що з 9-ї години до восьмої митника працюють, потім йдуть собі відпочивати, хоча це, ви знаєте, в них особливий статус. А якщо хочеш розмитнити вночі - плати, але не в Державний бюджет.

Друга причина, чому такі проблеми є на кордонах? Коли почали 100-відсотковий огляд митної вартості товарів, то виявилося, що немає сенсу їх імпортувати до України, тому що стільки треба заплатити тарифів, що немає сенсу їх привозити.

Тому ми до вас і звертаємося: для того, щоб тромби забрати на митних переходах... ми не отримуємо, ми сьогодні втрачаємо кожного дня по 60-80 мільйонів доларів платежів митних.

Для того, щоб це виправити, необхідно знизити тарифи до економічно прийнятного рівня, з одного боку, з іншого боку, не встановлюючи нулі для того, щоб захистити інтереси національного виробника. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Оржаховський.

11:32:03

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Адам Іванович, прошу передати слово моєму колезі Лещенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Лещенку.

11:32:13

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Сергію Анатолійовичу, я вас уважно слухав.

Звичайно, порядок слід наводити і на кордонах, і на митницях, я це підтримую. І в уряду, звичайно, є певні важелі.

Але ви мене не переконали в тому, що зазначений законопроект по ряду позицій не є таким, що ми добиваємося, знищуємо власного товаровиробника. Дайте мені тоді відповідь, чи уряд не стимулює в цьому питанні питання, проблеми, інтереси трейдерів - спекулянтів, які завозили і завозять до нас мотлох. Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Цим законопроектом навпаки підтримується національний товаровиробник. Я вам приведу один приклад.

У минулому році в Україну легально ввезено було менше 50 тисяч телевізорів, але при цьому ввезенні 1,2 мільйона кінескопів і коробок. Зрозуміло, що не для зборки. Просто на митних переходах давали хабар для того, щоб оформлювали не як телевізори, які мали ставку 25 і 50 відсотків - забороняючу ставку, - а як кінескопи - 5 відсотків. Так от, скажіть, будь ласка, якщо ми ставимо наскрізну 10 відсотків і в два рази піднімаємо ставку, якщо порівнювати з тим, що було в минулому році, це збільшення захисту національного виробника чи зменшення захисту?

Стосовно мотлоху і торгівців. Шановні друзі, я як міністр економіки попереджаю вас ще раз, що якщо ми не знизимо тарифи, завтра на споживчому ринку індекс інфляції буде 11,2 і 11,6, як ми пропонували, а буде за 20 відсотків, а індекс інфляції - це збільшення цін для кожного споживача, для кожного українського громадянина. Тому ось і логіка, мотивація того, що робить зараз уряд.

І останнє можу сказати. Ми ніколи не відступимо від жорсткого контролю митниці. Красти вони більше не будуть. Тому єдиний вихід - це прийняття такого законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Хочеться вірити вашим обіцянкам.

Від комітету доповідає голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Буряк Сергій Васильович. Будь ласка, п'ять хвилин.

11:34:47

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Законопроект, який сьогодні пропонується на розгляд Верховної Ради України є першим, я підкреслюю, першим із низки законопроектів нового складу уряду. Тобто, виходячи і з економічних, і чисто політичних моментів, я вважаю, що цей законопроект треба нам всім підтримати.

Одним із напрямків додаткового наповнення бюджету Кабінет Міністрів визначив усунення контрабанди та виведення з тіні потоків ринкового товарообігу. У зв'язку з цим, передбачається внесення змін до митного тарифу України щодо зменшення та усунення надмірної диференціації ставок ввізного мита. Головними причинами проблем, які виникли на митницях країни з початку нового року і, відповідно, появи цього законопроекту, народні депутати України члени комітету вважають:

Перше. Завищені ставки ввізного мита на більшість товарів широкого вжитку, що не виробляються в Україні або виробляються в недостатній кількості.

Та друге. Дії Держмитслужби та інших контролюючих органів, які, з одного боку, вирішили працювати в рамках закону, що вітається всіма, а з іншого боку, вдались до таких кроків, які навіть при мінімальних ставках ввізного мита через завищені, в тому числі й шляхом введення деяких нормативних актів Держмитслужби вимоги щодо митної вартості товарів роблять розмитнення товарів економічно недоцільним.

Крім того, певним блокуванням розмитнення товарів є 100-відсотковий огляд всіх товарів, що призводить до затримки у проведенні митних процедур.

Аналіз ситуації на різних митницях України, звернення керівників місцевих держадміністрацій, в тому числі у вас в матеріалах є звернення Цушка Василя Петровича з Одеської облдержадміністрації, спонукає нас невідкладно розглянути весь комплекс проблем з зазначених питань і першим кроком на цьому шляху має бути прийняття цього законопроекту.

Крім того, приймаючи зазначений вище законопроект, наша країна робить 2 кроки назустріч вирішенню стратегічного питання цього року вступу до Світової організації торгівлі. Це перший крок. Це початок переходу української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка побудована на кодифікації гармонізованої системи опису і кодування товарів 1996 року на кодифікацію цієї системи 2002 року.

А другий, це виконання зобов'язань про перехід ставок митного тарифу України на адволорні, тобто відсоткові ставки. Крім ставок на підакцизні товари, які взяла на себе Україна, проходячи процедуру вступу до СОТ.

Проектом закону передбачається зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок до рівня пільгових, а також заміна специфічних та комбінованих ставок на адволорні.

Прийняття закону вплине на забезпечення стабільності на споживчому ринку та цінової ситуації на ньому. Нелегальний імпорт перейде в легальні потоки, що у свою чергу за рахунок оподаткування поповнити надходження до Державного бюджету. Я хочу вам нагадати, що з вуст міністра економіки прозвучала сума 3 мільярди гривень.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності розглянув вище законопроект і підтримав пропозицію уряду про терміновий його розгляд та прийняття.

Разом з тим, виходячи з того, що закони про внесення змін до Митного тарифу України мають цілісну природу, а тому кожен з них або окремі пропозиції про внесення змін до цих законопроектів є окремою законодавчою пропозицією, яка повинна отримати висновок митно-тарифної ради, Кабінету Міністрів України доцільно було б зазначені законопроекти розглянути одночасно і за основу і в цілому.

Виходячи з цього, вважаємо доцільним прийняття вищезазначений проект у першому читанні та в цілому. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання. Будь ласка, висвітіть 3 хвилини. Гірник, за ним Соломатін.

11:39:12

ГІРНИК Є.О.

Сергію Васильовичу.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

Звичайно, що ці всі заходи уряду заслуговують на підтримку і увагу, але наскільки докладно ваш комітет проаналізував всі ці цифри? Сергій Анатолійович подав загальні цифри, які у нас втрати від контрабанди. Але розшифровку по окремим групам товарів цього не було. Чи не вбачаєте ви можливості якогось поетапного прийняття цього законопроекту, тобто за основу, далі якийсь аналіз по окремих групах товарів, тому що тут можна наламати дров. Я беру одну групу: мобільні телефони. Я згоден зі старими конструкціями, на які ціни падають, але завозяться круті мобільники, їх купують небідні люди. Для чого нульова ставка? Дякую.

БУРЯК С.В. Буду откровенным. У нас не было достаточно времени для того, чтобы детально проработать, углубиться в этот расчет, по этому законопроекту - это первое. Второе, я так понимаю, что и в правительстве таких расчетов, скажем, глубоких и длительных не существует. Однако, ми достаточно внимательно посмотрели этот законопроект и исходили из того, что логика в этом законопроекте есть, присутствует. Расчеты присутствуют и то, что этот первый законопроект, который данное Правительство внесло в зал Парламента. Давайте будем последовательными, если мы таким количеством голосов поддержали Правительство, то давайте поддерживать его и политику. В данном случае, если это первый законопроект, я считаю его надо поддержать, однозначно. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.

11:41:09

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, Фракція комуністів. Попередній мій колега виклав в своєму запитанні те, що і в мене було наболілим, щодо балансів здобутків і втрат у разі прийняття цього законопроекту. Але я поступово під час доповіді Ваших починаю вже приходити до такого, в мене таке враження складається, чи не є цей законопроект чергові манілівські містки з України до Європи, як і уся програма Уряду Юлії Володимирівни Тимошенко, де була лише одна цифра. Це, чи не є це лише побажання, а якщо це можливе побажання, у разі, якщо ми будемо втрачати з прийняттям цього законопроекту. Скільки ми будемо втрачати? Хто буде відповідати? Я не вважаю можливим погодитися з вашою точкою зору, якщо ми підтримали Уряд, давайте і всі закони

БУРЯК С.В. В чем вопрос? Я понимаю Вашу настороженность. И действительно, мы указывали на заседании Комитета по некоторым отраслям промышленности, которые нуждаются, в том числе, и в запрещающих ввозных ставках. Мы указывали на эти моменты. Я считаю, что, конечно, Правительство должно обратить на это внимание. Я надеюсь на это

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Будь ласка, висвітліть, хто записався. 21 хвилина, як ми домовилися, тобто для семи виступаючих.

Соломатін, підготуватися Гінзбург.

11:43:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми з вами розглядаємо перший законопроект, який було внесено новим урядом міністрів-капіталістів на розгляд буржуазної Верховної Ради України. У митній та інших службах старої влади були погані хлопці. Зараз нова влада і в неї прийшли начебто хороші хлопці, вони більш вболівають за державу та запропонували внести зміни до митного тарифу України.

Після вивчення законопроекту я зрозумів, що головне в ньому є те, про що навіть не наголошувалося у доповідях, а саме: прийняття законопроекту буде кроком щодо легалізації імпортних поставок, поліпшення роботи суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності, стабілізації на споживчому ринку України (це, будемо говорити, антураж, а головне далі) та продемонструє партнерам по переговорах, по вступах України до Світової організації торгівлі, її готовність виконувати взяти на себе зобов'язання. А всі ці зобов'язання, вони спрямовані на те, щоб де-факто зруйнувати остаточно промисловість України і відкрити кордони України для ввезення ширпотребу і мотлоху європейського і американського походження.

Насамперед це торкається таких промислових груп, як 84-та і 85-та.

Що найбільш вражає? Відсутні відповідні прогнозні розрахунки щодо можливих втрат, а вони будуть, і можливих надходжень, здобутків. А це ще великий знак запитання. Який буде баланс цих втрат і здобутків? Чи буде цей баланс позитивним? Чи не є все це чергові манілівські містки з України до Європи, як і уся програма уряду Юлії Володимирівни Тимошенко.

У зв'язку із усім викладеним я особисто вважаю, що саме це і є манілівські містки, які не приведуть Україну до добробуту. Саме тому я особисто і наша фракція не вважають за можливе підтримати цей законопроект. Дякую за увагу. І прошу підтримати нашу патріотичну позицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Ольга Гінзбург, фракція комуністів. За нею буде виступати Кармазін.

11:46:26

ГІНЗБУРГ О.П.

Шановні народні депутати, фракція комуністів, 161 виборчий конотопський округ.

Я, коли цей закон взяла в руки, і не дуже я грамотна, як би сказати, в темі, що економічно хоче держава. Але по суті своїй розібравшись і порадившись із колегами, які більше розуміються на цьому, а особливо із своїми земляками, я собі беру на прикладі таку річ, підходжу з якого боку.

От у мене у Конотопі є швейна фабрика. Вона раніше шила там товари для своїх жителів, для своєї країни. І шкільні форми, і спецформу, і багато пальто, і заробляли люди гроші. Зараз за багато років незалежності на швейну фабрику з Канади привозять матерію, тканину, і шиють з неї одяг. Платять нашим працівникам на швейній фабриці 100 гривень. Не платять за те, що діти навчаються в школі, це собі та фірма, яка заказує, зберігає собі гроші, якщо люди йдуть на пенсію, то держава на себе це бере, якщо люди хворіють, то держава наша українська на себе це бере. І та країна, яка замовлення це робить, багатіє за рахунок нас з вами. за рахунок нашої країни.

І коли читаєш, які товари ми сьогодні, чому ми відкриваємо кордони? От думаєш, чому ми відкриваємо кордони? Товари сільського господарства треба завозити з-за кордону. Що, свої колгоспи розвалили і свої люди не потрібні, не мають роботу? Ми дивимося - легка промисловість. Ви подивіться: тільки завдяки своїй наполегливості такі заводи, як "Норд", "Азовкабель", "Фотон", вони тримають промисловість свою, а беремо ще й навпаки робимо.

Задаєш собі питання: чи відробляєте аванс, який вам дали під час виборів? Ну з яких помислів можна винести такий закон сьогодні, щоб сказати: давайте відкриємо кордони і завозьте все, а самі будемо сидіти і тільки потопати. Базар зробили. Ми ще чекаємо, що скоро підприємці малі, які на базарі стоять, які підтримували цю владу, отримають теж безробіття, бо відкриють великі супермаркети і весь цей товар піде через них. І знову ви залишитесь без роботи. І треба підходити, що своїм людям треба роботу находити, а потім говорити про те, що ви зараз говорите. Лад треба просто навести на митниці. Просто звичайний лад, порядок якийсь. І тоді говорити потихеньку-потихеньку можна все. Багато говорять, а роботи... Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". За ним буде виступати Майко Віталій.

11:48:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Солідарність", "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе! Багато хто чекає сьогодні, що зміни до Митного тарифу вирішать всі проблеми. Ні! Цей закон всіх проблем не вирішить. Не вирішить по одній простій причині: не змінений старий апарат ніде ще. Це - по-перше. І в митниці в тому числі. І ті обставини, що зараз митниця в два рази більше дала, вона може ще збільшити ще в п'ять разів, тобто дати в 10 разів більше. Про це ми говорили тут, з трибуни, і тільки глухий не чув цього.

Я проти багатьох позицій, які є в цьому законі, хоча його треба прийняти в першому читанні. Чому? Тому що банани у нас в Україні не ростуть, апельсини також ні. І треба понижувати ставку, бо додумались до того, що апельсини у нас є некондиційні! Некондиційні! Роблять заключення різних торгово-промислових палат і там пишуть, що вони взагалі 15 центів коштують. Та вони ні в Туреччині, ні в Греції, ні в Єгипті - ні де стільки не коштують, поки їх довезеш сюди. Це все зроблена корумпована маржа, корупційна маржа. Тому треба тут понижати. Але я категорично проти того, щоб деякі питання... Мені жалко, що немає на цьому питанні Юлії Володимирівни Тимошенко. Юлія Володимирівна, ви сама обурювалися, коли серйозні питання розглядали, а не було в залі Президента. Тепер я обурююся, що вас тут немає в залі. Ви маєте тут бути і чути нас, Юлія Володимирівна.

Так от, я категорично проти того, що сьогодні ставиться питання про знищення нашої, наприклад кабельної промисловості. 27 заводів кабельних , 27 тисяч працівників там, а ми в три рази знижуємо по коду 8544 і в три рази зменшуємо мито.

Ми що, не хочемо думати, ми не хочемо думати про майбутнє суспільства і пишемо "праски електричні" в два рази ви зменшуєте. Ми що, праски не вміємо робити в Україні, у нас що, руки не туди стоять, в українців? Не треба принижувати український народ. Ми можемо робити правки, ми можемо робити ці бюстгальтери, які ви тут пишете, що ми не можемо робити. Ми все це можемо робити.

І виноград свіжий, в Одеській області його повно, а ви пишете, що треба понизити в три рази ставки на ввезення винограду. А що ж нам побити в Одеській області, в Миколаївській, Херсонській, в Криму? Дивитися на іноземний виноград? Тому, шановні друзі, треба ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Майко, група "Воля народу", підготуватися Хомутиннику.

11:52:24

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців, група "Воля народу".

Шановні народні депутати, шановні слухачі!

Закон, який сьогодні нам пропонують, він, взагалі, може, і потрібен, тільки з одним: врахування по кожній промисловості, відділом промисловості провести аналіз.

Я можу сказати. Мені сьогодні прийшов лист від Асоціації легкої промисловості. На сьогоднішній день частка в бюджеті легкої промисловості впала з 15 процентів до 0,4 проценти. По їх заяві, після затвердження нових митних тарифів, буде не 0,4, а буде 0,04. І це тому що сьогодні немає розвитку промисловості. Понижуючи тарифи на завезення товарів, ми, в той же час, не маємо нульової ставки на завезення матеріалів для легкої промисловості і обладнання, яке завозиться для нашої легкої промисловості, що в більшості країн світу є.

Тому мені здається, що сьогодні основна причина, який би ми сьогодні закон не роздивлялися, треба роздивлятися з одної точки зору - це внутрішній ринок, забезпечення товарами на внутрішньому ринку нашої промисловості. Ми вже скоро дійдемо до того, що внутрішнього ринку своїм товарам не залишиться.

Тому я від імені всіх промисловців хочу сказати одне: давайте, перш ніж приймати цей закон, по кожній позиції подивимося, до чого він приведе на внутрішньому ринку нашого вітчизняного товаровиробника.

Тому я хочу попросити вас віднестися дуже уважно. І не панікувати від того, що стоять на митниці машини. В нас є влада, є держава. І якщо є там якась демонстрація митників, то якщо ми не можемо з митною службою справитися, то що ж в нас за держава? Якщо десяток тисяч шахраїв щось роблять, а вся держава страждає. Ми знищуємо промисловість. Давайте наведемо в державі потрібний порядок. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віталій Хомутинник. Підготуватися Качуру.

11:55:08

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, головне питання, яке вирішується цим законом, це навіть не зменшення цін на внутрішньому ринку і навіть не вирішення проблемна кордоні, а виконання вимог щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Однак, хочу відмітити, що зниження ставок ввізного мита повинно мати на меті не лише гармонізацію законодавства з принципом і нормативами СОТ. А перш за все, захищати вітчизняного виробника.

В цьому проекті закону є положення, які викликають певну стурбованість. Це, наприклад, стосується продукції легкої промисловості. В Україні існує добре розвинута інфраструктура легкої промисловості. Підприємства галузі постачають як на внутрішній, так і на зовнішній ринок одяг, взуття, білизну.

Законопроектом пропонується значно знизити ставки ввізного мита на готову продукцію легкої промисловості. Це зможе звести нанівець всі позитивні зрушення, які відбуваються в цій галузі за останні роки.

Також я хотів би звернути увагу на зниження ставок мита на товари груп 84 і 85, це побутова техніка, яка успішно виробляється і в Україні. Наприклад, холодильники, по яких ставка ввізного мита знижується по деяким позиціям з 25 відсотків до 10 відсотків, а по деяким в 5 разів. Таке зниження ставок може бути згубним для вітчизняного виробника.

Ті ж самі зауваження стосуються і інших товарів, які виробляються в Україні. Тому, на мою думку, законопроект можливо і варто приймати в першому читанні і саме таке було рішення комітету профільного по фінансам і банківської діяльності, але протягом 2 тижнів, що відведені на підготовку проекту до другого читання треба буде відпрацювати всі моменти, пов'язані зі становищем і захистом вітчизняного виробника. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Павло Качур. Підготуватися Косіву.

11:57:10

КАЧУР П.С.

Павло Качур, фракція "Наша Україна". Шановні народні депутати! Шановні наші радіослухачі! Я думаю, що в цьому залі нікого не треба переконувати, що проблема існує і, власне, в сесійній залі треба цю проблему вирішити. В першу чергу, виправити власну помилку, адже це... рішенням Верховної Ради були затверджені такі митні тарифи, які ніякого відношення до економіки не мали. Тобто, якщо ви переглянете зараз митні тарифи, які діють, то це зразу закладена схема для корупції на кордоні, для нелегального перетину кордону цими товарами для хабарів у всій рівні вертикалі влади. І якщо ми, дійсно, хочемо навести порядок, ми дійсно повинні прийняти цей закон. Але, очевидно, приймаючи закон, ми повинні думати про той компроміс, який повинен бути досягнутий і між виробником, між споживачем і тими людьми, які сьогодні, хто вимушено, хто з чисто економічного інтересу займаються торгівлею.

Чи завжди такий компроміс найдений і чи такий компроміс пропонується? Адже, мені здається, що домінантою в нашій політиці повинно бути все ж таки підтримка національного виробника.

От я спробує навести вам два приклади чисто по тій категорії товарів, до якої кожен з нас має відношення. Зокрема, от телевізійна техніка, звичайні наші телевізори. Подивіться, будь ласка, дані, які у нас по Україні були і, напевне, ще такі телевізори. Це був Київ, це був Львів, це був Дніпропетровськ, це був Донецьк, це була Сміла, тобто це ті заводи, які існували в Україні, які працювали на ринку телевізійної техніки. Так, сьогодні вони не працюють. Але вдумайтеся, ринок України тільки на 2005 рік, ємність українського ринку, 1,5 мільйона телевізорів. Що в цьому випадку повинна робити держава, і якою повинна бути наша державна політика? Дійсно, мито на комплектуючи має бути мінімальне, а мито на готові вироби максимальне. Ми маємо базу, ми маємо висококваліфікованих працівників, ми маємо можливість хоча б на першому етапі крупногабаритну зборку робити у нас. Але, очевидно, що ця диференціація має відбутися. І, очевидно, мають бути дуже низькі митні тарифи на комплектуючі, і збережений хоча б на рівні 20 відсотків митний тариф на готовий товар.

Друге. Друга категорія - взуття. Шановні друзі, хто стикався з тим, хто бачив хоча б як декларується взуття на кордоні? 50-60 центів пара взуття. Для чого це? Та для того, щоб ніяких митних зборів не платити. Знову ж таки, ми маємо сьогодні вже можливість при єдності ринку з

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Косів, Фракція "Наша Україна". Оскільки там хвилина залишіться - Супрун, будь ласка, ще.

12:00:30

КОСІВ М.В.

Михайло Косів "Наша Україна".

Шановні колеги - народні депутати, шановні радіослухачі, питання, яке ми сьогодні розглядаємо не є саме собою. Його вартість і значення поєднане із двома іншими проблемами. Перша проблема: як митні тарифи, які збираються на митних центрах України упливають чи не упливають на іншу проблему, яка називається - контрабандою? І друга проблема, на скільки цінова політика митних тарифів сприяє чи не сприяє вітчизняному товаровиробнику?

Я хочу категорично заперечити думку тих моїх колег, які вважають, що буквально все, про що б ми не говорили в цьому питанні, так чи інакше торкається і буде заважати національним товаровиробникам. Ну, але ось приклад: ми, здається, минулого року прийняли закон про митні тарифи на ввіз іноземних легкових автомобілів. Виявляється, що ввіз цієї продукції за останній рік скоротився в 11 раз. Чи означає це, що іномарок у нашій державі справді стало в 11 раз менше? Та зовсім ні, вони потрапили на територію нашої держави через контрабанду, а вітчизняному товаровиробнику легкових автомобілів, тобто нашому знаменитому ЗАЗу, це зовсім не допомогло.

Або інший приклад, який стосується цілого комплексу харчових продуктів. До мене нещодавно звернулася Українська асоціація рибопромисловців, сьогодні я з цього приводу направив депутатське звернення Прем'єр-міністру України. Виявляється, що ми у наших вітчизняних водних водоймах виловлюємо тільки 10 відсотків цієї риби, яку споживають наші співвітчизники, а 90 відсотків - це продукція привозна. Але тут ветеринарна служба Міністерства агрополітики робить усе для того і про це безкінечна кількість матеріалів, щоб задушити цей вид промисловості, цей вид транспортних наших інтересів. І я думаю, що ми у даному випадку маємо у різних напрямках діяти. По-перше, справді, ціновою політикою, друге сприянням вітчизняному товаровиробнику і порядку на митниці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмила Супрун, фракція НДП "Республіка".

12:03:50

СУПРУН Л.П.

Людмила Супрун, фракція НДП, бюджетний комітет.

Шановні колеги, я б хотіла звернутися до вас з таким проханням. Пропоную прийняти цей закон у першому читанні, адже дійсно нам треба вносити зміни до митного тарифу. І в цьому сьогодні ні в кого не виникає ніяких сумнівів. Але Верховна Рада і зокрема бюджетний комітет хочуть приймати це рішення осмислено так, щоб було зрозуміло, які втрати і доходи ми можемо мати від запровадження таких митних тарифів, які нам необхідно прийняти додаткові зміни до законодавства, у тому числі, наприклад, до кримінального щодо посилення відповідальності за контрабанду, адже надання пільгових знижених тарифів на ввезення товарів на територію України повинно супроводжуватися підвищенням обов'язково кримінальної відповідальності за здійснення незаконних дій, за ухилення від сплати відповідних податків.

З другого боку, я б хотіла, щоб ми проаналізували також і виробництво товарів тих, що можуть замінювати ввезені на територію України по імпорту, це те, що аналогічні товарам, що ввозяться на територію України по імпорту з тим, щоб ми не зруйнували вітчизняного товаровиробника, з тим, щоб ми не підняли суттєво ціни на продукти і товари споживання.

І можу сказати, що навіть короткий аналіз цих митних тарифів викликає в певній мірі непорозуміння, оскільки на одні і ті ж самі, за нашим розумінням, групи товарів встановлюються різні ставки. Різні, тому що змінюється відсоткове співвідношення. Скажімо, на ківі, на інші товари запроваджується ставка від нуля до дванадцяти. У нашому розумінні вартість цих товарів повинна обкладатися однаковою ставкою, тобто або, скажімо, нульовою. Я, правда, говорила з Терьохіним з цього приводу, і він повідомив, що існує спеціальна угода щодо вступу України до ГАТ ВТО СОТ відносно нульової ставки на ківі. Але ми повинні говорити про те, що сьогодні ми даємо максимальну підтримку вітчизняному товаровиробнику, який виробляє яблука, який виробляє виноград, який виробляє інші види, ягідну продукцію, плодово-ягідну продукцію. Тому ми повинні прийняти такі тарифи, які збалансуються інтереси українського товаровиробника, споживача і Державного бюджету. За цих умов пропоную підтримати закон у першому читанні і прийняти його до розгляду в наші профільні комітети. Причому в усі профільні комітети. І після цього негайно розглянути у другому читанні і прийняти остаточно. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час вичерпаний. З мотивів голосування Васадзе. За ним - Майстришин. По хвилині, будь ласка.

12:06:39

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Вы знаете, закон важный. Но закон требует серьезного экономического обоснования. И исходить нужно из интересов производителей в Украине.

Я хочу один пример привести. Вы знаете, снижение пошлины - это еще не обеспечивать порядка в стране. Вы наверное помните, особенно Сергей Анатольевич, когда пошлины на автомобили была три процента и 80 процентов автомобилей ввозили контрабандой. Сегодня я могу назвать вам массу примеров, когда вообще не платиться или три процентов пошлины и даже ставят на возвратную НДС. То есть, если в стране не будет порядка, вот эти действия не приведут ни к чему. Это первое.

Второе. Когда вы говорите, что 10 процентов защищает национальное производство или любое производство в Украине. Это абсолютная неправда. Приведу несколько примеров. Стоимость денег в нашей стране сегодня выше, чем эти 10 процентов. А если мы посмотрим состояние национального машиностроения или производства и посмотрим даже в Турции, как производят пластмассовые стульчики, сегодня их даже в Украине производить нельзя. Потому я вас прошу всех, можно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, мікрофон Майстришина, хвилина. За ним Ландик.

12:08:10

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, Народна партія.

Адам Іванович, по-перше, не можна ставити цей законопроект в цілому, тому що він не пройшов бюджетного комітету, він не пройшов Комітету промислової політики і взагалі повна процедура порушена.

Друге запитання, яке я хотів обов'язково задати і отримати на нього відповідь. Ви зараз розписуєтесь, в чому, уряд?

В тому, що ви не можете навести порядок на кордоні? Що то за держава, яка не може захистити свої інтереси на кордоні? Сьогодні знижувати ставки і таким чином як би боротися з корупцією, це не є метод - в першу чергу. І в другу чергу давайте ми все-таки подивимся про захист отих робочих місця, які задекларовані. Якщо ми говоримо сьогодні п'ять мільйонів робочих місць, то в першу чергу це - захист наших економічних інтересів, і в тому числі на кордоні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Ландика.

12:09:09

ЛАНДИК В.І.

Уважаемые коллеги! Я действительно очень и очень возмущен вот этим вот именно принятием такого документа. Я буквально сегодня, не сегодня, но на той неделе возвратился с Европы. Мы производим сегодня продукцию под марками "BOSH", под марками "SIEMENS", мы производим продукцию под "CANDY" і так далее. Я не говорю о том, что это... И таким образом, мы сегодня вышли на миллион штук, больше миллиона только холодильников. Раньше, в Советском Союзе, все три завода выпускали всего-навсего в 85-ом году, всего-навсего, я повторяю, 710 тысяч. Раз. Так же по газовым плитам и так же далее.

И самое главное. Сегодня в России таможенные пошлины намного выше наших они идут.

Таким образом, Украина становится как бы приемом: все будут сюда завозить все товары, они потом здесь будут пытаться оформить, как говориться, документ происхождения для того, чтобы отправить опять в Россию. То есть, Россия будет... у нас будет завезено все, что есть.

И следующий вопрос, я подавал...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка....

(Ш у м у з а л і)

Шановні колеги...

Ну, дайте можливість закінчити.

ЛАНДИК В.І. ....Росії. І тому, шановні колеги, не можна такий закон приймати. Тут написано, саме головне, сьогодні холодильник в Україну завозять за 30 доларів, пральну машину - за 30 доларів, телевізок завозять за 25 доларів - ось де надо наводить порядок, отут порядок. А не треба сюди в митні тарифи влазити. Тому я дуже вас прошу, давайте ми повернемо цей закон на доопрацювання, інакше ми кінцево згубимо свого виробника. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, обговорення завершено.

Будь ласка, хвилина міністру.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати!

Ну, емоції давайте стримувати, тому що давайте зараз подивимося, які емоції вирують на кордонах українських.

Я хотів би декілька питань відповісти, ну, хоча б там три хвилини. Не можу я за одну хвилину відповісти на всі питання, які тут звучали.

Перше, проблеми митної вартості. Правильно пан Ландик сказав: не вирішує питання оподаткування те, що він кажу. Пан Ландик подав законопроект, по якому забороняється фіскально ввезення будь-яких холодильників на територію України. От такий законопроект.

Ми пропонуємо що зробити: ввести 10 відсотків оборотного податку. Якщо говорять, що в нас висока вартість грошей, то треба знати, що у нас мала вартість заробітної плати трудової сили, у нас енергоносії коштують менше, ніж в Європі, скажімо. Тому давайте обережно відноситися до факторів у виробництві.

Стосовно текстиля. Я хотів би - отут звучало питання по текстилю, - я хотів би звернути увагу, що ставка не зменшується по текстилю: як 12 була по пільговій, так і залишилася. Ми забрали повну ставку. Тобто текстиль, який з Африки їде, він буде оподатковуватися не 24 відсотки, як було, а так, як зараз оподатковується текстиль з Європи, припустимо, 12 відсотків. Уніфікація. Для чого це робиться? Щоб не давали хабарі митникам, для того, щоб не міняли місце походження цього товару.

Стосовно взагалі ідеї зниження ставок. Всі кажуть: "Ми знижуємо ставки". Не знижуємо ми ставки цим законопроектом! Ми збільшуємо ставки! Тому що сьогодні ефективні ставки, реально які платяться на кордоні, є нижчими, бо всюди контрабанда йде! Ставка у вигляді хабаря митнику платиться по забороняючих ставках. Ось і все. Ми збільшуємо на шість мільярдів, я вам ще раз кажу, надходження по року.

І останнє. Ви можете прийняти рішення про перше читання - я буду вдячний вам. Ви можете прийняти рішення про обидва читання. В цьому випадку я хотів би зняти до окремого обговорення цього законопроекту 8544 групу - це кабеля, там треба, дійсно, окремо подивитися, що з ними зробити. Але якщо ви не приймете в двох читаннях, я хотів би, щоб ви самі собі поставили питання: що два тижні буде робитися на митниці і що буде два тижні робитися на ціновому сегменті? Що буде? Ми, ще раз, нікому на митниці, я ще раз повторюю, красти не дамо. Тобто альтернатива - це платити по 50 процентів, по 320 процентів на кожну продукцію. Давайте думати і про українського споживача. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету немає заключення. Тоді буде визначатися.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування: про прийняття за основу у першому читанні проекту закону про внесення змін до Митного тарифу України, законопроект за номером 7114. Прошу визначатися.

12:15:27

За-309

Рішення прийнято.

ТЕРЬОХІН С.А. Адаме Івановичу, дозвольте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз повторюю, шановні колеги, з приводу в цілому були зауваження і, найголовніше, це було зауваження комітету, який має безпосереднє відношення до того, що буде з нашим державним бюджетом. Тому в цілому я поставити не можу.

ТЕРЬОХІН С.А. Адаме Івановичу, є економічна доцільність цього рішення. Тоді я прошу Верховну Раду сказати, як пропускати зараз товари в Україну, що робити з цими чергами. ( Ш у м у з а л і)

Тобто пропонується платити хабар. Добре, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Не збуджуйтеся. Я ще раз повторюю, у нас є регламент, який ви постійно говорите, щоб дотримувалися. Якщо є хоча б один з народних депутатів, який заперечує, що не можна закон прийняти у другому читанні, головуючий немає права це робити. Це одне.

Друге. Комітет з питань державного бюджету, до якого має безпосереднє відношення цей законопроект також просить подивитися на це.

Тому з приводу перерви, шановні колеги. Давайте ми домовимося таким чином, ми зекономимо з вами за рахунок, ще у нас залишилося, хвилин 15020 попрацюємо, потім перейдемо до "різного", і ми на півгодини раніше за рахунок того, що не брали перерви закінчимо розгляд питань. Немає?

За скороченою процедурою проект Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту", законопроекти за номером 5716 і 6127.

Будь ласка, Байсаров Леонід Володимирович. Немає?

Гуров Вадим Миколайович. Також не бачу.

Тоді від Комітету Прошкуратова Тамара Сергіївна, прошу.

12:18:07

ПРОШКУРАТОВА Т.С.

Шановні колеги, це на перший погляд два хороші законопроекти, які, здається, ніби то сприяють спрямувати кошти. що надходять у вигляді фінансової допомоги, або ж пожертвувань до навчальних закладів на виплату заробітної плати. В цілому підтримуючи ідею поліпшення умов плати праці педагогічних працівників, Комітет вважає, що законодавче санкціонування отримання педагогічними працівниками винагороди за рахунок благодійних внесків суперечить вимогам базових Законів України, якими визначається порядок використання бюджетних коштів та оплати праці.

А саме, статті 53 Конституції України, щодо безоплатності середньої освіти, статті 8 Закону України про оплату праці, постанову Кабміну від 04.08.2000 року про затвердження порядку отримання благодійних внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування. І реально створює підгрунтя для посилення поборів з батьків учнів. Шановні колеги, я за те, щоб заробітна плата вчителям підвищувалася, але для цього треба передбачити кошти в державному бюджеті.

Треба щоб запрацювала в Україні, нарешті, 57-ма стаття Закону України про освіту. І до того ж, оплата праці у бюджетних навчальних закладах регулюється не колективно-договірним процесом, а Кабінетом Міністрів. І наступна недоладність законопроекту полягає в тому, що запропоновані виплати вчителям, взагалі не можна віднести до категорії - заробітна плата. Тому що вона, на думку автора законопроекту, не повинна враховуватися при обчисленні заробітної плати. Та й я добре знаю, адже сама працювала у школі, що значить від батьків отримати ось ці пожертування або, як називають добровільні внески на школу. А щодо осіб, які працюють у дитячо-спортивних школах, так вони і так є учасниками навчально-виховного процесу. Тому згідно статті 29 Закону України про освіту позашкільна система освіти є складовою системою освіти. І, до речі, вчора ми прийняли законопроект, автором якого є ............., аналогічний до цього законопроекту, де викладачам спортивних шкіл якраз саме і надано статус педагогічного працівника.

І тому на думку комітету законопроекти мають бути відхилені. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Скорочена процедура. Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися Яворівському.

12:21:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" блоку Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановні народні депутати, безумовно, ми з вами бачимо, що підходи до внесення законів продовжуються ті ж самі, які і були. Пару тижнів назад ми розглядали 9 змін до Закону про освіту, зараз ми розглядаємо знову дві зміни до одної і тої статті 61-ї. Коли я їх прочитав, то я хочу сказати, що Тамара Прошкуратова права абсолютно і правий комітет, таких краще змін не вносити. Чому? Законодавче санкціонування отримання педагогічними працівниками державних і комунальних закладів освіти винагороди за рахунок благодійних внесків буде створювати підгрунття для посилення поборів з батьків учнів, які вже, на жаль, не можуть ці побори далі терпіти. І крім того, це порушує вимоги статті 53-ї Конституції України щодо безоплатності середньої освіти.

Я хотів би звернути увагу, користуючись цією високою трибуною, урядовців, у тому числі нового міністра освіти на те, що навіть діти, які заплатили колосальні кошти, чи батьки їх в вищих навчальних закладах.

Я приведу приклад. В Одеському національному університеті імені Мечникова, в якому я колись здобував освіту і пишаюся цим, зараз створені такі "умови" для студентів, що студенти навчаються в рукавичках пишуть. Студенти, в тому числі ті, які заплатили сім тисяч двісті за контракт. Я прошу терміново пана Ніколаєнка послати туди комісію. Що ж це робиться? Це знущання. У війну так не топилося в дітей. І це сім тисяч двісті треба заплатити людям, щоб оце так було в них.

Тепер проект пропонує, один проект Байсарова пропонує, і другий проект Гурова перекликається з цим, пропонують, щоб ці кошти, які йдуть, матеріальні цінності, нематеріальні активи, могли здійснені для виконання статутної діяльності в навчальних закладах і окремо, що в державних і комунальних додатково з зарплатой. Шановні, це ж і так відбувається. Вони і так ніхто звідти податків не платив ще нікуди, тому що це відображено в чинних законодавчих актах. І туди змін вносити ніяких не потрібно.

Що стосується оплати праці, то наголошую, що умови розміру оплати праці визначаються Кабінетом Міністрів України. І мені дуже не хотілося, щоб стала ситуація, що дітей би відносилися по-різному. Сказали: твій батько перерахував кошти, а твій батько чи мама не змогли перерахувати. Ми й так поділили цих дітей на різні класи. Цього не можна робити. Всі діти однакові. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". За ним - Кафарський.

12:24:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворів, Жовкла, Львівщина, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, мені здається, ми вже майже зійшлися на одній думці, на одному ставленні тих двох законопроектів, які ми прочитали.

Я хотів би лишень додати до того, що сказали вже тут і Прошкуратова, і що сказав Кармазін, ось що. Ми мусимо якось домовитися.

Я маю на увазі ми, народні депутати. Ну, ви ж самі розумієте, початок ХХІ століття, помінялася влада, ну давайте діяти вже якось прагматично і покінчити врешті-решт із законопроектами абсолютно популіськими, порожніми, які несуть в собі... Ну нічого - тільки сподобатися виборцям, але насправді і виборцям не сподобаються. Ну, як можна було пропонувати безглуздий абсолютно, причому ціла група авторів, безглуздий законопроект? Що от якщо будуть якісь пожертвування на школу, то з цих грошей доплачувати вчителям. Ну хтось може собі уявити. що б це було, що б сталося з цими школами? Та школа хороша, тому що в тому селі живе там чи в тому місці, чи в районі живе більше багатих людей. Ну що таке у нас в Україні багаті люди, ми знаємо. Мені дуже подобається фраза мудрого чоловіка. Каже: якщо ви хочете узнати, як господь Бог ставиться до грошей, то подивіться, яким негідникам він їх передав у руки.

Через те ви розумієте, треба думати зовсім про інше. Є інша проблема. Треба піднімати заробітну плату вчителям, тому що ми її опустили вже нижче бути не може. Вчителі сьогодні не можуть ні газету передплатити, ні професійний журнал, нічого. І тут хтось бере і пропонує, я ще раз кажу, ціла група людей... Викинути це треба, я думаю, просто і висміяти.

З іншого ж боку, я абсолютно переконаний, що той законопроект, який пропонує Гуров, щоб долучити до переліку всіх педагогів, долучити ще й викладачів спортивних шкіл. Я думаю, це дуже розумно, це нормально, це є позакласне виховання, і це теж, ці люди, спортивні тренери, викладачі спортивних шкіл, вони є абсолютними учасниками цього процесу.

І завершуючи, я хочу сказати: тут сьогодні дуже гарно виступив колега Тягнибок і сказав, що Піскун попередив Кравченка, і той застрелився. Але ж сам Тягнибок сказав, що треба арештувати Кучму. Тобто, Олег, ви попереджуєте Кучму. Через те я вважаю, нам треба зробити самооборону для того, щоб захистити Президента від неприємностей. І я маю моральне право цю групу очолити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кафарський Володимир, фракція Народної партії. Підготуватися Соломатіну.

12:27:26

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги. Чому появився цей закон? З одної сторони, ми ще на сьогоднішній день не виплачуємо вчителям такі зарплати, які б дали їм можливість працювати і готувати наших дітей до життя в умовах, в які ми вступаємо в двадцять першому століття. З іншого боку, була прийнята Постанова Кабінету Міністрів четвертого серпня 2000 року про затвердження порядку отримання благодійних добровільних внесків, пожертв і так дальше. В цій постанові пункт перший говорить про те, що ця постанова визначає порядок і вимоги отримання та обліку цих добровільних внесків, а підпункт другий говорить про те, що кошти благодійних внесків не можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам установ і закладів освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Таким чином, цей закон мав анулювати цю позицію постанови Кабінету Міністрів. Але сьогодні народні депутати виступали і говорили про те, що ми не можемо ставити питання про якісь доплати вчителям. Візьміть міську елітну школу, де можуть профінансувати і доплатити, і візьміть сільську школу - хто там дасть якісь доплати вчителю? Це ми не маємо права скидати на громадянське суспільство. Зарплати повинні всім вчителям і всюди йти з Державного бюджету на тому рівні, на якому він має бути. Інша сторона - що можна створювати, у місцевих органів влади, створювати якісь певні фонди, які будуть перерозподіляти ті кошти, які сьогодні має громадськість, на вирішення питань школи.

Я хочу сказати, що у моєму селі - це у ...................Коломийського району, - в 30-х роках селяни побудували школу. Вони продали свою землю і в Австрії закупили матеріали - і побудували школу. Але ж ми живемо в державі, яка повинна сьогодні ці речі вирішувати сама.

Друге питання. Якщо говорити про закон Гурова, то він, в принципі, повторює закон Воюша, який проголосований вчора. Різниця в цих двох законах лише в тому, що в одному записано, що закон Гурова вступає в дію з січня 2006 року, а закон Воюша - з першого січня 2005 року.

Таким чином я вважаю, що треба долучити... цей відхилити, а закон Гурова долучити од прийнятого вчора закону на доопрацювання його в другому читанні. Дякую. Будь ласка, Соломатін Юрій, фракція комуністів.

12:30:23

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, здається, вже викладено вже все, щоб зрозуміти сутність законопроекту і визначатися з позицією щодо нього.

Я хотів би додати ще наступне. Давайте згадаємо, як ми в доброму пориві неодноразово обговорювали питання щодо підвищення статусу освітян, медиків, і переведення їх, прирівнювання їх до статусу державного службовця. А якщо державний службовець, то там є певні обмеження на отримання грошового утримання з інших джерел.

Тому давайте ми врахуємо ось цю обставину: якщо ми з вами вважаємо, що вчителі, освітяни, медики - це державні люди, і ми будемо і надалі робити все, щоб підвищити їх статус то слід разом з підвищенням цього статусу і підвищувати їм заробітну плату, а не шукати дуже інші дуже-дуже сумнівні джерела надходження грошей для того, щоб підтримати належним чином їх життєвий рівень.

І до цього останнє, давайте ми з вами врахуємо і те, що у кожного працівника зараз є індивідуальній накопичувальний рахунок, і коли людина піде на пенсію, будь то державний службовець або недержавний службовець, вона отримає розрахунок пенсії з тих грошей, які будуть надходити до цього індивідуального накопичувального рахунку. Але ж разом з тим, ось те, що пропонується в законопроекті, який обговорюється, про який йдеться, воно проти, спрацьовує проти того, щоб ці гроші обраховувалися в середній заробітній платі, і вони були враховані при обчисленні пенсій, коли освітяни будуть до неї наближатися. Тому я вважаю, і фракція комуністів так само вважає, що цей законопроект в тому вигляді, в якому він поданий, навіть з добрих міркувань, він є другий бік медалі і, якщо ми зазирнули за нього, цей другий бік медалі набагато гірший, ніж той, котрий було подано за основу.

Я хотів би попросити всіх вас, шановні колеги, давайте ми зарадимо авторам цього законопроект над ним ще поміркувати і працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черновецький з мотивів, будь ласка. Одна хвилина.

12:33:31

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемый Адам Иванович! Спасибо за то, что вы дали мне возможность сказать. Христианская либеральная партия, Черновецкий.

Ну сам по себе закон, давайте покажем голосованием ноль, он вообще-то наивный. Все мы учились здесь многие перешли в 40 лет рубеж, учились и никаких благодийных фондов для учителей не было, тогда государство платило учителям нормальную зарплату, и они мучились со многими из нас - да? -, но делали из нас людей, насколько это возможно, порядочных.

Во-первых, я полагаю, что в альтернативу этому закону нужно ввести закон об уголовной ответственности за любые благодийные внески, которыми опутана вся страна и до сих пор еще новая влада до этого не дошла. Это первое. А во вторых, запретить их во всех сферах, которые только иснуют, потому что только в Киеве их существует в Киевской миськой администрации целая куча. Ничего не возможно сделать без того, чтобы...

ГОЛОВА. Так, дякую. Шановні колеги, з мотивів Шурма, будь ласка.

12:34:59

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

В принципі, мета підвищити рівень оплати праці педагогічним працівникам є дуже хорошою, але шляхи досягнення обрано цілком невірно. Якщо спрямовувати добровільні пожертви на оплату працівників освіти, це не вписується в жодні рамки. Ті, хто вивчили дітей, або ті, хто продовжують вчити у школі, знають, що таке добровільні пожертви. Сьогодні на ремонт, завтра на свято, післязавтра на комісію і так далі. Та й ж рештою, якщо встановити законом доплати вчителям, то ці добровільні пожертви дуже швидко стануть добровільно примусовими.

І взагалі, якщо ці доплати не вносити до заробітної плати, то що називається от тими внесками? І, зрештою, це все впаде непосильним тягарем на батьків, учнів. Добре, як батьки будуть мати можливість вносити такі внески, а якщо ні? Ми розділимо дітей на різні категорії. Треба вирішувати дану проблему абсолютно іншим шляхом. а не цими пожертвами. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Немає інших застережень? Переходимо до процедури голосування. В порядку обговорення і у порядку реєстрації законопроектів я буду ставити їх на голосування. Не дивлячись на те, що є рішення комітетів про відхилення цих законопроектів, відповідно до регламенту ставиться на голосування про прийняття їх за основу.

Таким чином прошу уваги, шановні колеги. Ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону України про внесення змін до статті 61 Закону України "Про освіту" ( реєстраційний номер 5716), автор народний депутат Байсаров. За основу. Йде голосування, прошу голосувати.

12:37:00

За-16

Рішення не прийнято.

Вноситься на голосування, прошу уваги, для прийняття за основу законопроект (реєстраційний номер 6127) про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо умов оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл), автор народний депутат Вадим Гуров.

12:37:41

За-83

Рішення не прийнято. Законопроекти відхилено, оскільки Комітет рекомендував їх на відхилення, значить нема потреби голосувати на повторне перше читання.

Шановні колеги, з мотивів Борис, Сергій Соболєв, вибачте, з мотивів.

12:38:05

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний Володимире Михайловичу, у мене прохання велике, ми проголосували в першому читанні в 306 голосів внесення змін і доповнень до митного тарифу. Мені здається, якщо зараз Парламент не повернеться до цього питання і не прийме рішення остаточне, я переконаний, що будуть проблеми не лише на митниці, а на споживчому ринку України. Саме тому прохання до Міністра економіки і європейської інтеграції: зняти ті позиції, які є дражливими для народних депутатів і для окремих галузей і, все-таки, ще раз повернутися до цього питання. прийняти остаточне рішення. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я бачу є тут бажання висловитися з цього приводу - 3 хвилини, запишіться, будь ласка. А я потім попрошу Міністра з питань економіки і європейської інтеграції обгрунтувати вимогу Кабінету Міністрів, точніше пропозицію, рекомендацію Кабінету Міністрів.

Будь ласка, Григорій Манчуленко.

12:39:08

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203-ій округ, Блок Віктора Ющенка, Українська народна партія. Шановний Голово, шановні колеги, мені видається, що нам належить сьогодні вирішити ... по суті. Ситуація є досить не простою, яка склалася зараз у нас на державних кордонах, в тому числі, як на мене, можливо, із-за саботажу окремими людьми із колишнього керівництва Державної митної служби. Нам потрібно це питання вирішувати і в тому плані, щоб в нас дійсно не осталася певна криза на споживчому ринку в середині України. Якщо є певні позиції, які не влаштовують, чи є суперечливими для окремих депутатських Фракцій і груп, то можливо вони є суперечливими з точки зору окремих галузей народного господарства України. То можливо, дійсно, треба піти на певний компроміс, вилучити їх, але з тим, щоб остаточне рішення все-таки по митному тарифу прийняти, оскільки потрібно ще його направити на підпис Президенту 6, щоб він вступив у законну силу. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка.

12:40:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі.

Ми з вами є свідками подвійних стандартів, тих саме подвійних стандартів, у котрих звинувачували стару владу, а зараз ті, які звинувачували, і коли вони установили своїх помаранчевих представників при так званій новій владі, вони зараз знову запроваджують ці подвійні стандарти.

Володимире Михайловичу, є Регламент, я тут, я на місці знаходжуся, да, є Регламент, і цим Регламентом передбачається, якщо є хоча б одне зауваження, а такі зауваження є і не одне, відправляти на доопрацювання у тому числі зауваження було із дуже важливого комітету профільного з питань фінансового забезпечення бюджетного вирішення проблем. Тому я хотів би вас попросити, Володимире Михайловичу, не піддаватися новій владі на її подвійні стандарти, а виконувати те, що вам належить. Дякую.

ГОЛОВА. Олег Римарук, будь ласка, фракція "Регіони України". Є Римарук? Орест Климпуш, будь ласка.

12:41:48

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую. Я прошу передати керівнику нашої фракції Богдану Губському.

ГОЛОВА. Богдан Губський, будь ласка.

12:41:55

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Справді, дуже важливо сьогодні ліквідувати корупцію, яка існує у нашій державі, це важливе питання. І з другої сторони, зробити таким це чином, щоб ціна на товари, що імпортуються, не підвищилася. Якщо є величезні податки при імпорті, це означає, що якщо завозити офіційно, це значить будуть високі ціни на ці споживчі товари. А якщо зроблять неофіційно, будуть платити хабарі, ціни будуть низькі, але буде корупція.

Для того, щоб подолати корупцію, а це сьогодні основна мета, і знизити ціни на споживчі товари. Треба терміново знизити платежі на митниці, тобто мито, яке справляється на ті чи інші товари. Тому ми просимо і аргументуємо поставити закон на голосування. Якщо якісь спірні питання, які не стосуються лобіювання конкретних підприємств, то можливо їх справді розглянути. Але якщо це стосується конкретних підприємств, то треба, думаю, подумати у першу чергу про громадян України. Дякую.

ГОЛОВА. Міністр Сергій Терьохін, будь ласка, що з цим законом робити?

ТЕРЬОХІН С.А. Да. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати. Дійсно, якщо ми сьогодні не приймемо рішення, а ми стикнемося з суцільною зупинкою митного оформлення на наших кордонах. І ми стикнемося з різким збільшенням цін на споживчому ринку.

Тому у мене є пропозиція від імені уряду. Зняти для подальшого обговорення позицію 8544 (це кабельна продукція). Сорок чотири. Всю кабельну продукцію. І є пропозиція для того, щоб поступово йти до тих маяків, які економічно обгрунтовані, по побутових холодильниках підняти мито в два рази. Для того, щоб потихеньку. Я прошу не заважати мені. Для того, щоб потихеньку прийти до нормальної тарифної політики. Тобто з цими двома зауваженнями я просив би підтримати сьогодні цей законопроект.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте таким чином зараз поступимо, якщо ви не заперечуєте. Я поставлю на голосування хто за те, щоб повернутися і розглянути у другому читанні проект цього закону. І за результатами вашого голосування, ми побачимо, чи є добра воля прийняти його в цілому як закон. Немає застережень? Шановні колеги, я прошу вас. Ви визначтеся. Я прошу вас. Я розумію, але ви визначіться, ви зараз голосуванням визначитеся.

(Шум у залі)

Прошу заспокоїтись. Ставиться на голосування про повернення до розгляду сьогодні в другому читанні проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу України. Будь ласка, це - проект 7114. Депутати визначаться голосуванням. Будь ласка. Ну, є звернення уряду, треба відреагувати якось на нього. Ви не голосуйте та і все. Що ви...

12:45:31

За-207

Рішення не прийнято. Все.

Я прошу тоді уряд... Ну прошу заспокоїтися. Уряд прошу підготувати з тим урахуванням змін і уточнень, ми розглянемо цей законопроект. По фракціях? Будь ласка. Будь ласка, по фракціях: "Наша Україна" - 90, комуністів - 0, "Регіони" - 7, Народної партії - 8, СПУ - 14, СДПУ(о) - 1, "Єдина Україна" - 22, блок Тимошенко - 21, "Дем.Україна" - 0, "Воля народу" - 3, "Демократичні ініціативи" - 4, "Союз" - 13, "Центр" - 12, НДП, "Республіка" - 1, позафракційні - 11. Так, шановні колеги, вноситься на розгляд проект Постанови...

ТЕРЬОХІН С.А. Володимире Михайловичу, можна буквально одну репліку? Одну репліку, можна? 30 секунд.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, ну репліку можна. 30 секунд, будь ласка, з вашого дозволу з процедури голосування.

ТЕРЬОХІН С.А. Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я ще раз повторюю, що кожного дня на митні переходи приходить по тисячі контейнерів, які добавляються до інших. Сьогодні ті черги, сьогодні ті черги, які вибудувалися на західних переходах, досягають 17 км! Тобто ми отримуємо повний ступор економічний! Я вас дуже прошу верніться і з цими двома доповненнями розруліть ситуацію. Ми не можемо знову дозволити платити корупційні схеми. Ну, це від вас залежить. Дуже прошу!

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Постанови про надання згоди на звільнення Президентом України Івана Чижа з посади голови Державного комітету з телебачення, радіомовлення. Реєстраційний номер 7147. Я прошу вас, уряд і представника Президента в уряді і представника Президента в парламенті і представника уряду у парламенті, проведіть консультації з депутатськими групами і фракціями. Коли буде готовність, повернемося.

Доповідач - постійний представник Президента України в Верховній раді України Сергій Владиславович Соболєв, будь ласка, з цього приводу. Я дуже коротко. Підготуватися від комітету Правденку, а потім - голові комітету.

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, я дуже коротко.

Згідно з пропозицією Президента, яка надійшла офіційно до парламенту і роздана народним депутатам, Президент просить надати згоду Верховної Ради України на звільнення Чижа Івана Сергійовича з посади голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Фактично, на сьогоднішній момент діє повністю у відповідності до Конституції України норма, яка не змінена, яка діє зараз, згідно з якою Президент держави вносить пропозицію стосовно цього питання, а рішення остаточно приймається Верховною радою. Саме тому Президент і звертається до народних депутатів України прийняти відповідне рішення.

Згідно з процедурою, вчора відбулося засідання відповідного комітету, і тут процедура дотримана. Тому звернення Президента я офіційно зачитав. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Від комітету Сергій Макарович Правденко.

Що, запитання були? Будь ласка.

Немає від комітету? Так, а де Сергій Макарович? Будь ласка.

12:49:20

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати!

Дійсно, є подання Президента України з проханням до нас дати згоду на звільнення Івана Сергійовича Чижа з займаної ним зараз посади, але це питання, на щастя Верховної Ради і парламентаризму, є у віданні остаточному Верховної Ради України. Мабуть саме для того, щоб не все було в руках однієї гілки влади, зокрема те, що стосується інформаційної сфери. Мабуть, саме тому на комітеті думки дещо розійшлися, про що я маю просто доповісти. Це є моя функція в даному разі. Шість членів комітету проголосувати за те, щоб дати згоду Президентові на звільнення, буду говорити так, шість юридично членів комітету, тому що п'ять діючих членів комітету і один - це губернатор-депутат Артеменко, шостий, юридично шість. І чотири - проти: три члени фракції комуністів і ваш покірний слуга. Вирішувати, що робити з цією арифметикою, з цією позицією Верховній Раді України, бо це компетенція Верховної Ради України, а не комітету. Але оскільки в комітеті більшість членів комітету була за звільнення, то й комітет подав подання і проект постанови: дати згоду на звільнення Івана Сергійовича Чижа.

Про розклад голосів я вам доповів. Власне, це все, що я вам мав доповісти. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Іван Сергійович Чиж, голова комітету, будь ласка. Скільки вам треба...

Вибачте, запитання є до голови комітету? Будь ласка, три хвилини запитання. Зачекайте, будь ласка. Просить голова комітету 10 хвилин. Добре. Запишіться, будь ласка. Три хвилини на запитання. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання.

Володимир Бондаренко, будь ласка. Потім Ольга Гінзбург буде.

12:51:39

БОНДАРЕНКО В.Д.

Я хочу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка.

12:51:47

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, член Комітету з питань свободи слова.

Шановний пане Сергію, я вам вдячний, що ви доповіли об'єктивну картину нашого сьогодні обговорення. У мене тільки до вас таке запитання, як до колеги мого, звичайно.

Ви сказали, що п'ять за звільнення Івана Сергійовича, а шостий - губернатор. Вам відомо про те, що він не склав ще повноважень і юридично він є народним депутатом.Я маю на увазі Юрія Артеменка. Для чого ви підкреслювали саме те, що він губернатор, а не народний депутат? Дякую.

ПРАВДЕНКО С.М..Це моє, вибачте, особисте право, якщо хочете, на політичний сарказм. Я сказав: “губернатор - депутат”. Ну не вживав слово "тире", я сказав: “губернатор- депутат”.

Сприймайте це як хочете, це моє право говорити те, що я вважаю говорити за потрібне. Я б на його місці давно подав заяву. Дякую.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка.

ПРАВДЕНКО С.М. Я доповів від комітету розклад голосів: 6 - 4. Все. Якщо ви геть не сприймаєте іншої думки, це ваш рівень! А я маю право на свою думку, це мій рівень.

ГОЛОВА. Давайте не будемо переходити... ну я прошу вас. Будь ласка.

12:52:56

ГІНЗБУРГ О.П.

Володимире Михайловичу, будь ласка, передаю слово Масенку з фракції Комуністичної партії...

ГОЛОВА. Олександр Масенко.

12:53:20

МАСЕНКО О.М.

Дякую, Ольга Петрівна. В мене-то фактично запитання до представника постійного Президента в Верховній Раді. Ну ми знаємо, якщо людину звільняють з якоїсь посади, це в будь-якій організації навіть найгіршій, яка є в усьому світі, практично висловлюється якась мотивація - чому людині висловлюється недовіра і чому її рекомендують звільнити з посади. Ми такої мотивації не почули. Я хотів би, щоб про це сказав або ж постійний представник Президента, або ж представник від комітету чому так постало різко питання звільнити з посади Івана Сергійовича Чижа, хоча я його тоже зовсім може не підтримую, але ж повинна бути мотивація.

ПРАВДЕНКО С.М. Ну це дійсно запитання до шановного колеги Сергія Соболєва. На комітеті депутати з "Нашої України" ( я це можу доповісти) сказали... мотивували це так, що Президент формує свою команду і мотивували це тим, що це його право. Така була позиція. Можливо шановний колега Соболєв доповнить, якщо вважатиме за потрібне.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка.

12:54:30

НАДРАГА В.І.

Уважаемый коллега! Скажите, пожалуйста, а что будет, если не проголосован будет данный вопрос.

ПРАВДЕНКО С.М. Я думаю, що Іван Сергійович Чиж таким чином не піде у відставку, але я не думаю, що він зможе ефективно працювати в даній ситуації. Але це знову ж таки а раптом зможе, це моя лише особиста думка.

ГОЛОВА. Дякую, Сергію Макаровичу. Сідайте, будь ласка.

Іване Сергійовичу. Ви просили 10 хвилин.

Шановні колеги! Немає заперечень? Дякую. Будь ласка.

ЧИЖ І.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати України! Щиро дякую за надану вами можливість виступити у цій залі і прозвітувати про зроблене, поділитися своїми міркуваннями про вчорашній, сьогоднішній і завтрашній день української інформаційної сфери. Понад три роки мені довелося очолювати Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Це певною мірою рекорд, хоча планку, яку я, як керівник, перед собою поставив, повністю сягнути не вдалося. Безумовно, я маю на увазі не термін перебування на посаді, а рівень досягнутих результатів.

Яке господарство довелося мені прийняти 2002 року? На той час розхитана, розбалансована, зневірена інформаційна система вже збивалася з рахунку своїх керівників. Сформований із двох, по суті, міністерств комітет мав при подвоєнні функціональних завдань майже вдвічі скорочений за чисельністю управлінський апарат. Робота відомства носила поверховий безсистемний характер, комітет грішив у прийнятті управлінських рішень. Не було налагоджено належної координації діяльності державних телерадіокомпаній та обласних управлінь у справах преси та інформації. Абсолютно чужими для комітету були питання мовної політики і суспільної моралі. Глибоку кризу переживала книговидавнича справа в Україні. Я вже не кажу про рівень технічного оснащення навіть самого комітету: один комп'ютер на 10 чоловік, машинок "Ятрань" було приблизно така ж кількість, може трохи більше. До того ж був тяжкий рік парламентських виборів, і нам довелося вже тоді, так би мовити, викульгувати аби забезпечити рівність доступу до державних засобів інформації і навіть звертатися до комерційних телеканалів, бо державного інформаційного ресурсу не вистачило реалізації Закону "Про вибори народних депутатів" .

Загалом вся інформаційна система держави від органу управління до найдрібнішого суб'єкта інформаційної діяльності була розбалансована.

Що було зроблено за три роки? Передусім впроваджено системний підхід до формування та реалізації державної інформаційної політики та розвитку національного інформаційного простору. Це знайшло своє відображення у 30-ти законодавчих та у понад 200 нормативно-правових актах, концепції національної інформаційної політики, державній програмі "Журналіст", галузевих програмах "Мала преса" та "Районне радіо і телебачення". Практичним наслідком їх послідовної реалізації стало, насамперед, створення державної телерадіокомпанії супутникового мовлення, всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення", програми якої сьогодні приймаються у 82 країнах Європи та Азії і в глобальній мережі Інтернет. Я горджуся цим проектом. Завдяки його реалізація, Україна відкрила вікно у міжнародний інформаційний простір і, нарешті, має можливість говорити зі світом своєю мовою, об'єктивно висвітлювати перебіг подій у нашій державі. Україну побачили, Україну почули, інтерес до України зріс.

За даними міжнародних центрів наша всесвітня служба УТР уже третій місяць поспіль впевнено займає 3-тє місце у світі в рейтингу телекомпаній. які ведуть мовлення в глобальній мережі Інтернет, а там 350 компаній, за цією найсучаснішою технологією працює. Створена і все впевненіше заявляє про себе телекомпанія "Культура", без якої сьогодні не можна уявити національний сегмент інформаційного простору. Стає на ноги студія "Укртелефільм", приміщення якої 3 роки тому не опалювалося, а борги із заробітної плати сягали кількох сотень тисяч гривень.

Нове життя отримала програма розвитку місцевого телебачення і радіомовлення, яка успішно стартувавши у 99-ому році, потім була покладена під сукно. За останні 3 роки обласні державні телерадіокомпанії збільшили обсяг мовлення, зона впевненого прийому програм місцевих телерадіокомпаній зросла в середньому по країні з 45% до 75. Хоча є в нас цілі проблемні області: Київська, Сумська, Закарпатська. Попри те, що за останні 3 роки Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення завдала 2 відчутних удари місцевому телебаченню: у 2002 році вивела його з мережі 3-го, а в 2003 виштовхнула із мережі 2-ого загальнонаціонального каналу, місцеве державне телебачення розвивається, а прихильність до нього глядачів зростає.

Спільний проект всіх телерадіокомпаній інформаційно-аналітична програма "Україна: день за днем" визнана кращої на 5-ому міжнародному ялтинському телекінофорум удостоєна "Золотої Тавриди". Уже впродовж трьох років нами чітко виконуються постанови парламенту про висвітлення роботи сесії Верховної Ради України. Нагадаю шановним народним депутатам, що коли я прийшов у державний комітет, сесія Верховної Ради України по радіо не транслювалася вже 5 років. Впровадження Державної програми журналіст.... галузевої програми "Мала преса" дозволили призупинити процес занепаду у місцевій пресі та наповнити конкретним змістом положення вітчизняного законодавства, яке регулює діяльність ЗМІ. Зламуються стереотипи взаємин творчих колективів періодичних видань і їх засновників. Ми змусили 90 відсотків адміністрацій обласних, районних укласти угоди з газетами на висвітлення їх діяльності і платити за це гроші. І дуже важливо, що редакції отримують з місцевих бюджетів певну підтримку, це понад 5 мільйонів. У більшості областей запроваджено комп'ютерний набір і верстку, у редакціях приєднуються до мережі Інтернет, офсетний друк у районах друкарнях і так далі.

Ми виїздили на місця, вивчали ситуацію. У нас склалася ціла система виїздних засідань колегій. Ми навчали людей, ми посилили Укртелерадіо............. інститут галузевий, і він стає поступово дедалі потужнішим центром підготовки кадрів. Ми активізували діяльність галузевих науково-дослідних інститутів. За три роки вибудувалася стабільна система взаємодії комітету з громадськими організаціями, перш за все з національною спілкою журналістів.

На минулому році було відзначено перших лауреатів премій, що нами засновані і урядом імені Івана Франка, Лесі Українки. В'ячеслава Чорновола. Ми впровадили галузеву відзнаку за заслуги у розвитку інформаційної сфери. Особливо хочу підкреслити те, що ми зайнялися серйозно національним книговиданням. Завдяки вам, шановні народні депутати, наш проект про державну підтримку книговидавничої справи України був підтриманий, прийнятий як закон. З липня цей закон діє. І я вам хочу сказати, що статистика річ вперта, вона абсолютно ілюструє, куди ми рухаємося. Якщо ми, скажімо, у 1999 році мали 0,4 книжку на одного жителя, 0,4 при загальній кількості нас в 6282. То я можу доповісти з гордістю, що у 2004 році Україна отримала понад 15 тисяч назв книг, що найбільший взагалі абсолютний результат за назвами. І ми перейшли рубіж однієї книги. Ми отримали 54 мільйони загального тиражу. У кращі часи радянські було три книги на душу населення, ми туди активно рухаємося. Я єдине хотів би застерегти, що не можна руйнувати систему, яка склалася, в тому числі в книговидавничій, а такі ідеї носяться.

Шановні народні депутати, насамкінець, хочу окреслити проблемні питання і дуже сподіваюся, що ви не залишите їх поза увагою. Перше. Ласий шматок для деяких охочих - державне і комунальне мовлення. Ми не просто підтримали ідею створення громадського суспільного телерадіомовлення, ми чимало зробили для створення передумов для такого мовлення.

Обласні державні телерадіокомпанії сьогодні - найкраща база для того, аби територіальні громадин мали своє телебачення і радіо. Я думаю, що це треба взяти під контроль і під егіду Верховної Ради, щоб передати територіальним громадам потужний загальнонаціональний канал з їхніми складовими в територіях. На сьогодні нікому - ні місцевим, ні більшого рівня олігархам - проковтнути ............ вже не вдасться. Бо майнові комплекси і системи поширення телерадіопрограм мають змішану форму власності. Ми таку лінію поведінки вибрали у багатьох регіонах мережа поширення радіопрограм - власність територіальної громади. Суспільно-національне мовлення, теж потрібно думати над цим. Але це теж тема дуже серйозних дискусій.

Друге. Переконаний у тому, що політика тотального роздержавлення ЗМІ далеко не відповідає національним інтересам. Хто б і що не казав, але у багатьох демократичних країнах органи влади, виступаючи найбільшими виробниками інформаційного продукту. США, наприклад, це 60 відсотків відомостей. Я хочу запитати, з яких це пір державницька позиція - це сором і ганьба. Тим часом саме таку державницьку позицію мене ганьблять. Зважте, за три роки я не створив каналу під себе або для себе. Ми все зберегли для суспільства. Хто ж і чиї інтереси лобіює тепер? Про що ми дбаємо? Про утвердження національних інтересів чи про їх ігнорування.

Нарешті, Україну чатує небезпека втрати інформаційного суверенітету, якщо ми відповідно не відреагуємо. Закарпаття сьогодні 83 чужих мовники на території мовить, Буковина - більше 40. І це, на жаль, було поза компетенцією державного комітету. Щиро дякую Верховній Раді України за плідну співпрацю, дякую за те, що ви мене три роки терпіли, шановні народні депутати України. Хочу так само з трибуни Верховної Ради подякувати всім, хто працює в системі державного телебачення і радіомовлення, всім працівникам на місцях, нашим колегам - працівникам в самому Державному комітеті, заступникам моїм, керівникам департаментів, всім працівникам. Ми створили хорошу команду, ми захищали інформаційний інтерес держави, національну...

ГОЛОВА. Дайте 30 секунд, будь ласка.

ЧИЖ І.С. Шановний Володимире Михайловичу, хочу також сказати, що з посадою чи без посади я був, є і буду патріотом України, працюватиму для людей, боротимусь за справедливу Україну. Дякую вам. (Оплески)

ГОЛОВА. Дякую.

Запитання? Будь ласка, три хвилин. Запишіться, будь ласка. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Рефат Чубаров, фракція "Наша Україна", будь ласка.

13:05:58

ЧУБАРОВ Р.А.

Іван Сергійович, я тут.

ЧИЖ І.С. Я бачу.

ЧУБАРОВ Р.А. Іване Сергійовичу, ми за той час, коли ви виконували обов'язки, працювали з вами, деякі питання вирішували. Ви зараз дуже багато говорили позитивне, що з роблено, з вашої оцінки, відомством. В той же час реалії українського життя такі, Іване Сергійовичу, що ми не можемо до кінця відділити і політику, і ті справи, якими ми займаємося.

У вас була політична позиція рік тому, яку ви обрали, ви йшли до неї. Скажіть мені, будь ласка, Іване Сергійовичу, чому ми сьогодні не говоримо про те, яка вакханалія була в засобах масової інформації державних, особливо в регіонах, щодо внесення в суспільство таких тез, які ледве не розкололи Україну? Один кліп з Кобзоном про фашизм! Де ми тоді всі були?! І ті, які мали на це сказати? Чому ми сьогодні про це не говоримо? Чому ми не говоримо про обласні державні газети, які вносили всі ці теми в суспільство? Чому от про це ми мовчимо?

ЧИЖ І.С. Дякую. Я справді щиро дякую вам за співпрацю, ми мали такі контакти. Що стосується оцінок, ну, оскільки і Президент заявляє, і, по суті, так треба жити і діяти, що ми в правовій державі і треба навчитися жити по праву, то кожен такий факт, якщо він є неконституційним, незаконним, має отримувати розв'язок по суду.

Я вам скажу відверто, що зловживань на екранах, ми це оцінки робили, набагато, на кілька порядків було більше в комерційних, чим в державних. Я навіть наказ був спеціальний видав, яким суворо було попереджено керівників. А якщо до когось... ну, до першого вже ж висновки зроблено.

Тому сказати, що державний комітет потурав цьому або сам сприяв, або створював якісь передумови, немає жодних підстав, жодних фактів, бо це не так. А в цілому, проблема є, безумовно. Але я боюся, що вона може повторитися і при новій владі, і при новій ситуації, якщо йти методом "чужі - це вороги, свої - їм все". Ну, для чужих - закон, для своїх - все, як розумієте. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка.

13:08:16

СОЛОМАТІН Ю.П.

Спасибі. Прошу передати Петру Цибенку слово.

ГОЛОВА. Петро Цибенко, будь ласка, фракція комуністів.

13:08:22

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимир Михайлович.

Шановний Іване Сергійовичу! Ну, по-перше, я хотів би підтвердити ту інформацію, яку ви видали з трибуни про те, що була відновлена трансляція засідань Верховної Ради пряма саме за часів керування комітетом вами, по-перше.

По-друге, я хотів би підтвердити, що двічі на засіданні комітету представники комітету, який ви очолювали, звітувалися про свою роботу. Мене вона не в повному обсязі влаштовувала, але в межах того ресурсу, який ви мали, вона використовувала.

А запитання моє таке: Шановний Іване Сергійовичу, будь ласка, відповісте на таке запитання: сьогодні у приміщенні Верховної Ради України був Президент України і наявність штандарту тут - зайве тому підтвердження. Як ви думаєте, чому він не захотів своє представлення щодо вашого звільнення озвучити з трибуни Верховної Ради і навести аргументи щодо звільнення вас як керівника комітету. Дякую.

ЧИЖ І.С. Дякую, Петро Степанович.

Я думаю, що Президент України не має підстав подавати особисто з трибуни таке звільнення. Це конституційна норма, він її виконав, подав через представника - це все нормально. Очевидно, була друга підстава для появи Президента тут.

А що стосується співпраці, я з вами, справді, згоден. І треба зважити на такі обставини. Дехто мене критикує, що в Конституції є комітет. От важко з ним совладать, бо комітет конституційний. Так ми з вами, шановні колеги, ще в 1996 році, приймаючи Конституцію, спеціально ввели такий орган, щоб належав і Верховній Раді, ну, підпорядковувався, і Верховній Раді, і іншій системі влади, щоб було менше адміністрування.

Сьогодні мене ще й звинувачують в тому, що я не даю розправлятися з людьми, що я не виганяю з посад керівників. Я ніколи цього не робив і зараз робити не буду. Але якщо за тієї системи тотальної не було команди вільнити всіх, по засобах інформації не давалося - були, можливо, якісь вкраплення, я з цим боровся, боровся, я не був шісткою, як я тут обіцяв з трибуни, - то зараз ідуть через радіо, через телебачення команди: всіх під ніж. А оскільки заважає Чиж, першим треба, звичайно, Чижа.

Я підкреслюю: не в посаді справа, а в позиції. Вона в мене є, я її не схибив і тримати буду й далі, з посадою чи без посади. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Іван Сергійович, сідайте. Час вичерпаний.

Шановні колеги, що, будемо переходити до прийняття рішення? З мотивів, будь ласка, запишіться тоді. Три хвилини, бо це, я думаю, дуже довго буде. Запишіться, три хвилини.

Георгій Манчуленко, будь ласка.

13:11:09

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Блок Віктора Ющенка, Українська народна партія.

Шановний Голово, шановні колеги! Ми почули, як в нас вже дуже гарно в інформаційному просторі, теле - і радіо. Але якщо згадати минулу президентську виборчу кампанію, то це була просто вакханалія, що творилося в засобах масової інформації на користь провладного кандидата.

Якщо згадати ще глибше: парламентські вибори 2002 року, - то ситуація не набагато була кращою, ніж минулого, 2004 року. А говорити українську книжку, то стан надзвичайно є плачевний на сьогоднішній день саме у видавництві україномовної продукції. І взагалі, нормальни є, коли приходить нова команда, а люди зі старої команди подають у відставку. Це є нормальна практика, світова практика. А коли тримають за крісло обома руками, це прикро виглядає, це не по-чоловічому, це не гідно.

Я вважаю, що в цій ситуації нормальним було би самому написати заяву про відставку. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Лобода, будь ласка, фракція комуністів.

13:12:21

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Кравченко.

ГОЛОВА. Микола Кравченко, фракція комуністів.

13:12:29

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов. Владимир Михайлович, ну вполне понятно, что надо принимать решение, я обращаю ваше внимание, что мы уже вышли за рамки Регламента, у нас "Різне" сейчас по этому самому, по Регламенту.

И второе. Владимир Михайлович, к вам сейчас ходят ходоки. Я так понимаю, что они хотят продавить сегодня закон про... по мытному тарифу. Я вас прошу не делать этого. Не нужно, чтобы на вас падало подозрение о том, что вы каким-то образом имеете отношение к тем деньгам, которые заложены в этом законе. Ни в коем случае. Я прошу вас выдержать процедуру и по Регламенту поступить. У меня есть поправки к этому закону, я буду их подавать в комитет, а когда дойдет до процедуры другого читання, будем принимать решение. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, Левко Лук'яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

13:13:28

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська Республіканська партія, Блок Юлії Тимошенко, Лук'яненко Левко .....

Ми прослухали доповідь, яка справді говорить про те, що дуже багато зроблено, і я вірю, що справді Іван Чиж дуже багато зробив на своїй посаді. Але все-таки залишається для мене як для громадянина, от простого громадянина залишається величезна проблема. Телевізія у нас перетворена у екран, перетворили у школу убивства, насильства, використовування наркотиків, розпусти і так дальше. І це ми спостерігаємо вже 10 років або може й більше. Що зроблено для того, щоб перетворити екран у школу добра і справедливості, а не екран розкладу і навчання всього паскудного, всього того, що відриває молодше покоління від старшого покоління?

Друге. В період передвиборчої кампанії ну справді грало телевізія і радіо в одні ж ворота, хвалили Януковича і принижували кандидата від опозиції! Нарешті третя проблема - мова.

ГОЛОВА. Дашутін, будь ласка.

13:14:45

ДАШУТІН Г.П.

Прошу передати слово Леоніду Михайловичу Черновецькому.

ГОЛОВА. Леонід Черновецький, будь ласка.

13:14:52

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемые народные депутати! Уважаемый Владимир Михайлович! Я знаю Чижа, нашего бывшего коллегу, и могу сказать вам с полной ответственность, это моральный человек, это самый лучший был управленец в Администрации Президента Кучмы. Какое от отношение имеет к тому, что творил Кучма и его окружение? Он что мог, то делал. Чтобы вы знали, это его Закон о морали прошел здесь в верховном зале. Сколько я к нему не обращался "з різних питань, це людина, яка не бере хабарі".

И я вважаю, что это ошибка большая, если мы сегодня пойдем на поводу у емоций, потому что он порядочный человек, и давайте мы порядочности отдадим свое шанування. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Розгляд питання і обговорення питання, точніше обговорення питання, завершено.

Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7147) про надання згоди на звільнення Президентом України Івана Чижа з посади голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

13:16:33

За-162

рішення не прийнято.

По фракції, будь ласка. Наша Україна - 79, комуністів - 0, Регіони України - 0, Народна партія - 8, СПУ- 21, СДПУ(о) - 0, Єдина Україна - 2, Блок Тимошенко - 21, Демократична Україна - 0, Воля народу - 0, Демократичні ініціативи - 0, Союз -13, Центр - 12, НДП, "Республіка" - 0, позафракційні - 6.

Давайте ще проведемо консультації з цього приводу, розуміючи, що наскільки складно буде працювати голові комітету. За таких обставин. Давайте консультації проведемо. Так. Шановні колеги, прошу записатися на різне.

Іде запис. Так., будь ласка, на табло всі дайте, хто записалися, щоб могли зорієнтуватися народні депутати. Так. Так. Так. Далі, далі. Всього записалися на виступ у різному 54 народних депутати. Переходимо до. ...? Да? Це ми будемо в наступний раз такі нововведення пропонувати. Ми відводимо годину. Так, я просив би народних депутатів зорієнтуватися - це 20 виступаючих. Ну, ми годину, ми ж домовлялися, в нас різне.

Анатолій Мороз, позафракційні, будь ласка, Георгій Манчуленко буде виступати наступний. Кому? А передає Борису Іллічу Олійнику право на виступ Анатолій Мороз, підготуватися Манчуленку.

13:19:00

ОЛІЙНИК Б.І.

Так. Шановні колеги. Ще 4 лютого своєю реплікою у пресі я спростував оприлюднену в цій залі, гей би мене виключили з комфракції, ще раз засвідчую, що я напередодні подав заяву про вихід із Фракції, отже остання могла лише задовольнити, чи не задовольнити мою заяву. Отже, виключити того, хто сам уже вийшов, це щонайменше - нонсенс, а в даному випадку ще й дріб'язково-загумінковий пересмик заднім числом.

Далі я пояснював причини свого рішення, яке опубліковане у пресі, відсилаю вас до "Сільських вістей" і "Літературної України".

Справа у тому, що оскільки більшість нашого осередку вимогу керівництва не голосувати за Прем'єра взяла до виконання, і аби своїм ексклюзивним голосуванням не порушувати фракційну дисципліну, я і вийшов у позафракційні. І як український комуніст у міру своїх скромних сил та можливостей і далі працюватиму над утвердженням ідей соціальної справедливості та реального, а не декоративного народовладдя у соборній України.

На цьому, здавалось би... не сюрчи. На цьому би здавалось би інцидент мав би вичерпатися. Але ж це, як мені повідомили, той же підчоловий майже через місяць оприлюднює ту саму фальшивку. Якось Ніцше зауважив, цитую у російському перекладі: "Трусы всегда умны". Виявляється не завжди і не всі, двічі згадана фальшивка оприлюднювалася за моєю відсутністю. На цьому вдруге уриваю текст і не називаю прізвищ, аби не спричинювати зайвої вібрації, що було б не користь єдності партійних лав. Одначе, коли подібні пересмики з боку будь-кого, а найперше з уст особин, уражених комплексом бонапартизму, не припиняться, змушений буду вдатися до аналітичної відповіді значно ширшого формату стосовно причин розбіжності.

Насамкінець зауважу, що названі вище фальшивки на мене не діють. А от стосовно комуністів Мороза і Сінченко, людей принципових і достойних, які не в кабінетах, а в окопах стоять за своїх виборців, подібні обслинювання мають вигляд дріб'язкової підлості дешевих ...

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, фракція "Наша Україна". Підготуватися Івану Зайцю.

13:22:22

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія, блок Віктора Ющенка.

Шановний Голово, шановні колеги. Зараз одним із актуальних питань для життя нашої країни є розробка нового проекту Закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України".

Будучи депутатом одномандатного округу, я особливо гостро відчуваю ті проблеми, які зараз мій округ і загалом Чернівецька область, то я думаю, і країна у зв'язку з тим, що попередній бюджет був прийнятий вимушено, і він був дуже недосконалий. Я сподіваюся, що зараз Кабінет Міністрів України, який розробляє проект Закону про внесення змін до Державного бюджету на 2005 рік, буде підходити дуже відповідально до того, як країна мала би жити достойно за новим бюджетом, я сподіваюся, що він буде прийнятий.

І в першу чергу, відстоюючи інтереси свого округу, своїх виборців, я хотів би загострити увагу Кабінету Міністрів України на тих проблемах, які стосуються мого виборчого округу. Він на половину є гірським. Це і гірські населені пункти і ті райони, які гірськими, вони дуже потерпають від багатьох проблем, у першу чергу від недофінансування. Це і Путильський, і Вижнецький, і частково Стороженецький район. І від безробіття, і від низьких зарплат, і від недофінансування на бюджетну сферу. Це стосується всіх бюджетників без винятку.

Я хочу вірити, що новий Кабінет Міністрів України врахує ці проблеми і не тільки мого виборчого округу, а і Чернівецької області, тому що вона є теж дотаційною. І ми не будемо мати тих проблем, які мали місце, на жаль, до цього у минулому. Я також сподіваюся на достатній розмір субвенцій з Державного бюджету на виконання інвестиційних проектів і субвенцій на ліквідацію наслідків стихійних лих і упередження аварій. Без цих коштів і мій виборчий округ 203, і загалом Чернівецька область дуже важко буде вести нормальну господарку.

Я так само звертаюся з цієї трибуни і до Президента України, оскільки якщо зміни до Закону "Про Державний бюджет" будуть прийняті, він буде підписувати цей закон. І хотів би, щоб ті видатки в першу чергу були враховані в цьому проекті Закону про внесення змін до Закону "Про Держбюджет". Це стосується і багатьох інших сфер і в тому числі і видатків на фінансування національної оборони, я вже говорю як секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, бо без цього ми теж будемо мати сумну картину у Збройних Силах України. Я вірю, що такі зміни будуть адекватними вимогам сьогоднішнього дня. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Іван Заєць, підготуватися Надразі.

13:25:31

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановні народні депутати, я хочу привернути вашу увагу до екологічних проблем. Ви знаєте, що деградація природного середовища триває, це вже стало таким довготривалим процесом. І сьогодні нам треба дуже бережно ставитися до кожного куточка живої природи.

І тому я хочу привернути вашу увагу до конкретної проблеми. Сьогодні знову поповзли такі слухи, чутки, що регіональний ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя", що знаходиться на північно-західній частині Миколаївської області, що йому знову загрожує знищення.

Справа в тому, що уже 25 років громадськість усієї України веде боротьбу проти того, щоб затопити цю дільницю Південного Бугу. Ми повинні виходити з великої історичної цінності цього парку, адже там знаходилася Гардська паланка козаків. Ми повинні виходити із того, що цей ландшафтний парк має і велику цінність геологічну. Там виходять на поверхню породи ще архейського періоду. А це мова йде про мільярди, мільярди років. Там унікальна фауна і флора. І це все хочуть затопити для того, що начебто треба увести у дію шість чи дванадцять блоків гідроакумулюючої станції. Бо, бачите, гідроакумулююча станція має знімати пікові навантаження для нашої енергетики. Але ж їх можна знімати іншими схемами: можна і освітлювати наші міста і села по ночах, чого не робиться, можемо будувати інші системи запроваджувати. Одначе, хтось вперто хоче знищити цю історичну і культурну і природну для українського народу цінність.

Ми повинні вийти з того, що 40 мільйонів років ця територія не заливалася водою, хоч і були потопи. А зараз ми хочемо залити. Тому ми заллємо нашу історію, ми заллємо нашу геологію, ми заллємо нашу природу.

Я хотів би підтримки від вас, шановні народні депутати, щоб ми все-таки попрацювали над тим, щоб підняти статус цього регіонального ландшафтного парку до національного рівня. Без підняття такого статусу нам не вдасться зберегти цієї унікальної природної ділянки історичної і так далі.

Тому я вас дуже прошу, коли буде стояти це питання більш гостріше, стати на захист громадськості, стати на захист нашої природи. Не розкидаймося тими останніми маленькими живими куточками нашої природи. Пам'ятаймо, що якщо ми затопимо ту ділянку Бугу, то ми втратимо і велику можливість забезпечити наш...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Надрага, підготуватися Симонову.

13:28:51

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, уважаемые телезрители, уважаемые сограждане!

Я хотел бы остановиться на некоторых проблемах, в том числе и на проблеме российско-украинских отношений. И в этом контексте остановиться на том, как прошло пятое заседание межпарламентской комиссии Верховной Рады Украины и Федерального собрания Российской Федерации.

Это заседание прошло у нас здесь, в Киеве. И я вам должен сказать, что существует, во всяком случае, с нашей стороны две тенденции: одна тенденция говорит о том, что мы должны продолжать развивать наши отношения с Российской Федерацией, и вторая точка зрения, которая говорит о том, что мы должны идти, куда угодно, но только, так сказать, особняком или как-то отдельно от России.

Я вам должен сказать, что здесь можно относиться к этому, как угодно, но то, что мы исторически были очень долго вместе, о том, что у нас экономики завязаны очень тесно: 30 процентов внешнеэкономического оборота Украины - это Россия, - то, в общем-то, наверное, вопрос заключается в том, что взвешенность наших позиций должна быть более стабильной и, соответственно, мы должны более внимательно относиться к этим вещам.

Что было рассмотрено на этой комиссии. Ну, я скажу так: я был сторонником того, чтобы мы разговаривали все-таки о развитии производственной кооперации, чтобы мы говорили о том, каким образом будет развиваться двухстороннее сотрудничество в различных вопросах: экономических, гуманитарных, культурных, личностных, потому что сегодня очень много людей имеет и семейные отношения, и граница, к сожалению, прошла тем забором, который был не нужен.

С другой стороны, мы очень активно обсуждали, и что мы будем рассматривать на будущем заседании, потому что к этому моменту мы поставили задачу, чтобы правительства двух стран дали отчет и, соответственно, нам рассказали, каким образом сегодня обеспечиваются права трудовых мигрантов наших в России и тех, кто из России приезжает сюда. И здесь я настоял на том, чтобы мы в повестку дня о трудовом обеспечении наших мигрантов, то есть наших граждан, уехавших в Россию, поставили вопрос об отчете правительств обоих стран о том, каким образом они идут и до чего они дошли в пенсионном обеспечении граждан Украины, которые в свое время работали в районах Крайнего Севера Российской Федерации и приравнянных к ним территориях. Этот вопрос возникает достаточно часто. К большому сожалению, как показал разговор на последнем заседании межпарламентской комиссии, правительство и с одной, и со второй стороны радикальных поступков навстречу по пенсионному обеспечению наших граждан, которые работали в России, ничего толком сделало. Вопрос завис. И поэтому я надеюсь, что в рамках заседания, которое должно состояться в мае текущего года уже в Москве, правительства и России, и Украины дадут нам ответ, каким образом пенсионное обеспечение наших граждан, которые отработали в сложных и тяжелых условиях, будет решен. Надеюсь, что и наша комиссия скажет свое слово в решении этого очень важного и, на мой взгляд, принципиального вопроса, если мы говорим о защите интересов наших граждан.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сімонов Володимир, фракція комуністів. Підготуватися Заічко.

13:32:00

СІМОНОВ В.Д.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Володимир Сімонов, Західна Україна, Тернопіль, фракція комуністів.

До нас, депутатів Верховної Ради, звертаються виборці з різних питань - вирішити їх проблеми, допомогти в судових справах і таке інше. Але бувають і випадки, коли звертаються до тебе трудові колективи за допомогою, а це вже означає, що це виник трудовий конфлікт виробничників з власниками.

На моїй Тернопільщині знайти підходящу роботу в теперішній час майже неможливо. В окремих районах від 40 до 141 чоловіка на одне робоче місце. Такого Галичина і за Австрії, та за Польщі ще не знала. От і розбрідаються, роз’їжджаються молоді люди по світах за кращою долею. І це вже не десятки, а сотні тисяч працьовитого люду. А в радянський час роботи було багато, достатньо, будувались фабрики, заводи і все нові з новим обладнанням, технологіями. Заробітки були достойні, соціальна сфера, дитсадки, дома відпочинку на морі. Головним болем виробничого життя краю є Тернопільський комбайновий завод, який ще недалекий час був високоорганізованим флагманом сільськогосподарського машинобудування. Після злочинної приватизації його розтягнули, розікрали, він боржник. Влада брехала людям про прекрасне майбутнє ринкової економіки, а вийшов на ділі пшик. Я нагадаю радіослухачам, що в радянський час з конвеєрів комбайнового заводу сходило 160-170 бурякозбиральних комплексів в місяць, а за часів теперішньої влади бездумної за цілий рік - 18 штук. Заборгованість працівникам - понад мільйон гривень. Ось і виникає конфлікт. А тепер знову новина. Десь в недрах кабінетів уже нової команди держави є думка купувати комбайни за кордоном понад 2 тисячі штук, а свої комбайнові заводи кинути. А це вже, на мій погляд, це ..........., де можна комусь заробити. Свої так і не купимо, а переплатимо за чужі. Хіба це правильно? На державному? Це турбота хіба за людей?

Пишуть мені працівники Тернопільського м'ясокомбінату, що з липня 2004 року їм не виплачують заробітної плати, а з жовтня того року підприємство не працює. Власник комбінату концерн .......... знаходиться в Києві, голова правління ............ рішив в черговий раз продати комбінат. Я пам'ятаю цифри. М'ясокомбінат за радянський час за добу виробляв 100 тонн готової продукції м'ясної, а зараз працівники кинуті на призволяще, підприємство - банкрут. Куди тільки вони не зверталися, до якої влади не підходили, результат один - нульовий. То що порадити, що відповісти мені, депутату-комуністу цим землякам. Не шукайте розуміння у власників-багатіїв, ці підприємства будував весь радянський народ, а за гроші казни держави, це загальнонародна власність. У вас є хитрі ділки, які украли ці заводи, за свої права треба боротися всіма доступними методами, це право надає і наша Конституція, зорганізуватися і відстояти право на працю і достойну заробітну плату. Не вірте, що хтось прийде, добрий дядя, і поправить, і розсудить, будуть і гроші, буде і заробіток. Не буде цього, власник цього не зробить. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заічко, фракція НДП, "Республіка". За ним буде виступати Білорус.

13:35:11

ЗАІЧКО В.О.

Виктор Заичко, город Севастополь. уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Многочисленные обращения севастопольцев к нам, депутатам, заставляют меня сегодня обратиться к вам, уважаемые народные депутаты, к президенту Украины, правительству об ускорении рассмотрения вопроса, который очень значен для моих земляков, для севастопольцев - это вопрос сегодня Закона "О городе Севастополе". Всем нам известно, что более девяти месяцев назад в этом зале мы приняли решение о том, чтобы рассмотреть в повторном первом чтении этот закон, дающий сегодня уверенность, дающий сегодня право самоопределения и уверенности севастопольцам жить, трудиться и работать на благо себя и на благо государства. И я бы хотел сегодня еще раз, учитывая многочисленные обращения, обратиться к руководителям фракций о том, чтобы поддержать и ускорение рассмотрения данного законопроекта в нашем парламенте.

И не могу не остановиться на многочисленных обращениях ветеранов города-героя Севастополя. Более 18 лет в городе Севастополе было начато строительство музейного комплекса защитникам обороны и освобождения города-героя Севастополя 1941-1942 годов. Я не хочу сегодня напоминать о той славе, о том подвиге, но это актуально. Через два месяца Украина будет вместе со всеми нашими славянскими государствами отмечать знаменательную дату, которая имеет всемирное историческое значение - победа в Великой Отечественной войне. И очень актуальна в том, что наверное спустя многие годы и 10 лет независимости этот объект приостановлен. Наши неоднократные обращения к Президенту Украины, к Правительству, их поручения не выполняются на сегодняшний день. Вы были свидетелями в том, что в первом чтении бюджета на текущий год, было внесено отдельной строкой: выделить средства на завершение этого мемориального комплекса, единственного на всем постсоветском пространстве. Для того, чтобы это уважение к подвигу, защитникам наших народов было восстановлено. И я обращаюсь сегодня с этой высокой трибуны: поддержать, чтобы в этом юбилейном году, в нашем государстве не осталось ни одного, в том числе этого мемориала униженного, оскорбленного, не доведенного до завершения. Давайте отдадим дань уважения к героизму и мужеству старшего поколения, городу-герою ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Олег Білорус, Фракція блоку Тимошенко, за ним Головатий. Головатого я не бачу. Лобода підготуватися. Будь ласка, Волинець.

13:38:55

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Михайло Волинець, блок Юлії Тимошенко. Шановні народні депутати, недавно на парламентських слуханнях ми обговорювали надзвичайно важливу тему: становище національної кінематографії, ця тема є наболілою стороною нашого культурного та духовного розвитку. Те, що ми дивимося з екранів телевізорів, м'яко кажучи, залишає бажати кращого. Серіали, так звані мильні опери, вбивство, насилля, наркоманія із зарубіжних художніх фільмів потоком атакує нашу свідомість. Дивлячись все це, мимоволі напрошується запитання: а де ж наші, вітчизняні художні фільми? Для дітей, для дорослих, мультфільми, документальне кіно? Невже в Україні відсутня історія, відсутні визначні особистості та сюжети для кіно? Ні, кіноіндустрія страждає не від кризи задумів, а від слабкої підтримки з боку держави та сваволі посадових осіб у сфері кінематографії. Сьогодні я хочу озвучити звернення вільної профспілки працівників Національної кіностудії імені Довженка про ту ситуацію, яка склалася на кіностудії. Звертаємося до вас, щоб привернути увагу всього суспільства на те, що коїться у Національній кіностудії вже тривалий час. Державної кіностудії як такої вже не існує. Це вотчина чинного генерального директора Приходько та кінопродюсера Роднянського. Майже 80 відсотків площі кіностудії здано в оренду, більшість по заниженим експертним оцінкам зникла унікальна історична бібліотека, знищений цех по обробці плівок, цех комбінованих зйомок, макетний цех, фотоцех, гримерний цех, цех по підготовці зйомок, музичний відділ, вщент зруйнований театр-студія кіноактора, спалені унікальні дорогі декорації. Крім того, руйнуються будови, які є пам'ятниками архітектури та занесені до державного реєстру.

Такі дії з боку керівництва призвели до руйнування цілісного процесу кіновиробництва. На студійній землі стоїть бензозаправна станція та кафе з більярдом. Здані в оренду три поверхи готелю. Заробітна плата працівникам на кіностудії місяцями не виплачується. Брутально під тиском викинуті на вулицю сотні людей досвідчених фахівців професіоналів. Фактично чинний директор Приходько перепрофілював кіностудію на виробництво телесеріалів і новорічних московських мильних опер, бо за це платять. Подібна ситуація склалася на Ялтинській кіностудії. Невідомо кому вона належить, яким чином відбувся її продаж, хто отримає дивіденди. Це лист прийнято і підписано на загальних зборах профспілки 13 лютого цього року.

І таким чином, шановні друзі, на Національній кіностудії Довженка склалася надзвичайно складна ситуація у наслідок зловживання своїми обов'язками з боку керівництва студії, а саме повне розбазарювання майна кіностудії, бездумне знищення колиски української кінематографії. Все, що роками створювалося працею людей для підвищення якості українського кіно, за останні роки розкрадено, зруйновано, а залишки продовжують нещадно знищувати.

Як видно з усього зазначеного, дії керівництва кіностудії спрямовані на знецінення, на подальшу приватизацію майна та земель відомої усьому світі Національної кіностудії. Не менш складна ситуація з іншою кіностудією Одеською, яка закрита рішенням урядового комітету за підписом тодішнього Прем'єр-міністра Миколи Азарова і приватизовано. Отож сьогодні від нас залежить, які фільми дивитимуться наша нащадки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лобода Михайло, фракція комуністів. Кому передаєте слово? Будь ласка, Іван Олександрович Герасимов. Підготуватися Самойлик.

13:42:28

ГЕРАСИМОВ І.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины. Украина идет к знаменательному юбилею - к 60-летию нашей великой Победы. И естественно весь народ Украины ждет от правительства, от Верховной Рады, от Президента, что они сделают все необходимое для того, чтобы улучшить жизнь народа. Единственным средством выживания в этих тяжелых условиях для людей старшего поколения, для ветеранов является пенсия. Народ Украины ждет от Верховной Рады, что мы примем соответствующие законы, направленные на улучшение жизни этих людей. И действительно Верховная Рада приняла ряд мер к тому, чтобы выполнить это требование народа.

В марте прошлого года был принят Закон Украины "Об индексации денежных доходов населения", который предусматривал индексацию заработной платы, пенсий и стипендий в зависимости от роста цен на потребительском рынке. Если кто из вас был на рынке, то вы знаете, что цены каждый день растут, причем на все продукты. И на те пенсии, которые получают наши ветераны, которые получают люди старшего поколения они не могут купить все то, что им нужно для жизни. Надо видимо думать об этом.

Не выполняется Закон Украины "Об общеобязательном государственном пенсионном страховании", касающегося увеличения пенсий в связи с ростом заработной платы. Заработная плата увеличивается, а пенсия остается на том же уровне. Спрашивается: почему Закон есть, а он не выполняется? Не выполняется так же Закон о внесении изменений Закон Украины об общеобязательном государственном пенсионном страховании, которым предусматривается дополнительные начислениях к пенсиям за годы трудового стажа, который превышает 25 лет у мужчин и 20 лет у женщин. Закон есть? А он не выполняется. Народ Украины ждет, когда же будут выполняться законы, принятые Верховной Радой?

В этой связи, уважаемый Адам Иванович, уместно обратить внимание Верховной Рады на то, что нам надо усилить контроль за выполнением принимаемых нами законов, иначе выполняемая нами работа, законодательство превращается просто в декларативность. Я думаю, что этим надо заняться. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Самойлик, фракція комуністів. За нею буде Чубаров. Передає Кульчинському. Кому? Будь ласка, Олександр Масенко.

13:45:50

МАСЕНКО О.М.

Дякую. Шановні народні депутати, шановні виборці, радіослухачі! Хочу привернути вашу увагу до того, що громадяни України повинні мати право не тільки вибирати Президента, а й вимагати від нього безумовного й безкорисливого служіння своєму народові, виконання Конституції і законів України.

Грудневий референдум 1991 року підтвердив положення Декларації про державний суверенітет України, а також і положення про позаблоковий статус нашої держави. Як кажуть, народ вже свій вибір зробив. А чому тоді Президент самочинно має право вирішувати питання, куди приєднуватися Україні?

Чомусь про єдиний економічний простір Президент не хоче вести мову. А щодо НАТО та ЄС, то тільки і розмови на всіх рівнях. А що ж дасть українському народу це приєднання, ніхто про це не говорить. Ми вже всі, шановні друзі, дійшли до висновку, що в минулому народ України робив невдалий вибір щодо Президентів: і перший і другий Президент, і другий з половиною діяли і приймали рішення не в інтересах українського народу. А яка гарантія того, що нинішній Президент, і нині не зроблена помилка і Президент діє і приймає рішення правильно.

Щодо вступу в ЄЕС і НАТО народ України відчує дещо пізніше, а стосовно деяких дій Президента, ми можемо вести мову уже зараз. Сьогодні з цієї трибуни неодноразово лунали звинувачення на адресу генерального прокурора Піскуна за те, що він передчасно озвучив матеріали слідства. Я ні в якому разі не хочу захистити Піскуна, але ж заради справедливості потрібно сказати, що першим це зробив Президент Ющенко. Яка мета його дій, покаже час, але факт має місце, і є вже певні наслідки.

Підігрує Президентові і член його команди Тягнибок, який сьогодні виступав з цієї трибуни із своїми пропозиціями заарештувати бувшого Президента Кучму. Ну, проснемося завтра, а застрелиться і Кучма, що тоді матимемо? І так усе і залишиться, покрите пеленою таємничості.

Отже, я хочу на закінчення ще раз нагадати Президенту Ющенку: потрібно слухати народ не тільки на майдані, коли співають "Гринжоли", а й тоді, коли він говорить по суті справи і в інтересах простої людини України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Чубаров передає слово Кульчинському. За ним буде виступати Чичканов.

13:48:53

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Я вже вкотре змушений виступати на захист селян Полтавщини, яких минула злочинна влада нещадно експлуатувала або й просто цинічно грабувала серед білого дня, забираючи чи майнові паї, чи паї земельні. Саме так сталося в селі Супрунівка Полтавського району. В результаті злочинних махінацій у трудівників та пенсіонерів радгоспу імені Кондратенко, тепер агрофірма "Джерела", фактично, було вкрадено майнові паї.

Що таке на сьогодні агрофірма "Джерела"? Це багатогалузеве господарство, яке забезпечує роботою 400 чоловік, має розгалужену мережу тваринництва, переробну базу, вирощує культури на чотирьох тисячах гектарів. Лише поголів'я великої рогатої худоби складає майже 20 відсотків по району.

І ось це все майно сьогодні опинилося в руках районного управління "Приватбанку", директором якого є громадянин Цись і по сумісництву радник голови правління ВАТ "Укрнафта" сільського господарства. "Укрнафта" є державним підприємством, а агрофірма "Джерело" є його структурним підрозділом, оскільки державне підприємство "Укрнафта" є співзасновником агрофірми "Джерела". Тож, зовсім не зрозуміло, як державна власність опинилася в руках директора районного управління "Приватбанку" Цися.

Необхідно на державному рівні розглянути питання про законність приватизації колишнього радгоспу імені Кондратенка (тепер агрофірми "Джерела"), повернути людям майнові паї і дозволити приватизацію трудовому колективу.

Сьогодні агрофірма "Джерело" є прибутковим підприємством і дає працю, як я вже казав вище, 400 працівникам. Та нових незаконних власників це не цікавить. Як свідчить адміністрація "Джерела", керівник "Приватбанку" вже попередив робітників "Джерела" про звільнення та ліквідацію тваринницької галузі в діяльності "Джерела". Трагедія полягає ще й у тому, що вся земля агрофірми "Джерела" належить селянам, вона розпайована, а майно, розташоване на цій землі і створене працею селян, належить "Приватбанку". Отже, знову "на нашій, не своїй землі". І трагедія, і фарс.

За дорученням селян села Супрунівка, я звертаюся до Прем'єр-міністра України Юлії Володимирівни Тимошенко з наполегливим проханням: дати відповідні доручення для вияснення ситуації з приватизацією майна "Джерела" та повернення майнових паїв трудівникам села.

Обурює ще й те, що якраз після перемоги народного Президента Ющенка незаконні власники почали звільняти робітників з роботи, щоб дискредитувати нову владу. Воно й зрозуміло, бо саме районне управління "Приватбанку" організовувало і фінансувало кримінальників на протиправні дії проти селян, які всім селом голосували за Ющенка. Сподіваюся, нова влада відновить справедливість і дасть можливість селянам працювати на своїй землі і розпоряджатися власним добром. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Чичканов, будь ласка, фракція комуністів. Драчевський передає слово. Підготуватися Бондаренку.

13:51:57

ЧИЧКАНОВ С.В.

Уважаемый председательствующий! Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Выйти на эту трибуну меня побудили интереснейшие события, которые происходят в нашем государстве, в частности, взаимодействия Кабинета Министров и Верховной Рады, которые были провозглашены новым правительством с точки зрения сотрудничества.

В то время, когда средства массовой информации во всю развертывают рекламу о единстве действий новой властной команды, повсеместно развернулась и успешно осуществляется борьба с коррупцией, мы все с нетерпение ожидаем. что богатые начнут делиться с бедными вот-вот, я столкнулся с поразительными фактами безграмотности и безответственности, прямой дури со стороны высших чиновников.

4 февраля я направил депутатский запрос Премьер-министру Юлии Владимировне Тимошенко по поводу незаконных действий прежнего Кабинета Министров, которые он осуществлял еще в декабре 2003 года ( есть такое постановление номер 1926) в связи с выделением без решения Севастопольского городского совета 12 гектаров земли охотничьего заповедного хозяйства на мысе Сарыч в пользу государственного предприятия Укринвестбуд, которое относилось к, так называемому, "Державному управлінню справами", в простонародии "ДУСи". Были нарушены статьи 149, 150 и 151 Земельного кодекса, а также Закон о местном самоуправлении. Воля и права избирателей жителей города Севастополя были в наглую попраны, неоднократные обращения городского совета в Кабинет Министров игнорировались и оставались без ответа. Пытаясь спрятать незаконные действия, Кабинет Министров прежний 8 октября прошлого года своим постановлением номер 716-Р отменил предыдущее постановление и передал эту же землю ( эти 12 гектаров) обществу с ограниченной ответственностью "Реал..........", как говорится, заметая свои следы.

После моего обращения вроде бы справедливость восторжествовала. Постановлением Кабинета Министров 12 февраля этого года номер 37-Р отменено предыдущее решение и земля возвращена Севастопольскому городскому совету, жителям города Севастополя. При это Премьер-министр Тимошенко заявила публично.

И вот я получаю ответ за подписью первого вице-премьера Анатолия Кирилловича Кинаха, в котором говорится, что нечего депутату Чичканову суетится, потому что постановление перед этим было принято без всяких норм законодательства и поэтому отменять не будет.

Хочется сказать: ну, вы, ребята, и даете! Кто ж кого подставляет? Хочется защищать Юлию Владимировну Тимошенко, в преддверии дня 8 Марта, от таких фокусов ее заместителя - вице-премьера Кинаха. По истине, левая рука не знает, что делает правая. И я бы мог бы простить бы все это первому вице-премьеру, если бы он был первый раз. Но ведь, он уже был и вице-премьером, и премьером , и теперь первым вице-премьером. Сколько ж можно заниматься дурью, уважаемые? А как же будет относиться к этому народ? И в заключении, хочу

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, замість Драчевського - Бондаренко, підготуватися Засусі.

13:55:21

БОНДАРЕНКО Г.І.

Григорій Бондаренко, Демократична Україна". Депутатський запит Прем'єр-міністру.

Шановний Адаме Івановичу, до мене надійшло більше 10 звернень. Про що? Ось про що, розпорядженням київської міської адміністрації 7-ого лютого 2000 року судноплавній компанії "Київ", з метою проведення туристичних подорожей по Дніпру та Чорному морі в оперативне управління передано пароплави: "Росія", "Ватченко", "Рильський", "Добролюбов", "Вучетич", "Леся Українка" і "Маршал Рибалко". Більшість пароплавів передавалися в чартер і щорічно з оренди кожного пароплава держава отримувала мізер - 250 тисяч доларів. Водночас, з незрозумілих міркувань, наказом Фонду державного майна від 5 вересня 2003 року підтверджено засновництво Фонду державного майна України у Закритому акціонерному товариству "Волзько-дніпровська судноплавна компанія". Партнером української сторони в товаристві виступила ВАТ "Московське річкове пароплавство", керівництво якого має негативну характеристику.

Українською стороною в статутний фонд Товариства, наданого названі пароплави без проведення оцінки належної їхньої вартості. Ринкова вартість кожного з семи пароплавів становить від 4,5 до шести мільйонів доларів США. А в статутному капіталі товариства вони значаться від 400 до 800 доларів США. Кошмар і бєспрєдєл, можна сказати. У подальшому в державну долю розміром 48,2 відсотки продано ВАТ "Московське річкове пароплавство" приблизно за сім мільйонів доларів США. У листопаді 2004 року вказане річкове пароплавство продало лише пароплав один "Росія" американській компанії приблизно за сім мільйонів доларів США. Один.

Відповідно до статті 86 Конституції України та статті 15 Закону України "Про статус народного депутата України" прошу невідкладно з'ясувати підстави і законність участі української сторони в ЗАТ "Волзько-Дніпровська судноплавна компанія". Друге. Встановити відповідність статутної частки у товаристві української сторони ринкової вартості переданих семи пароплавів. У випадку підтвердження незаконних дій щодо державного майна вжити заходи на його повернення у державну власність та ініціювати перед правоохоронними органами відповідальність посадових осіб за порушення даного закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяна Засуха. За нею буде виступати, Бокий передає слово Мельнику.

13:58:29

ЗАСУХА Т.В.

Тетяна Засуха, 94 виборчий округ.

Я хочу почати свій виступ із короткого анекдоту, який дуже підходить до ситуації, в якій я опинилася. Підходить старшина до сержанта і дає йому смачного ляпаса. Коли сержант запитує: "Завіщо"? Він каже: "Якби я знав завіщо, то я б тебе убив".

На сьогоднішній день правоохоронці та деякій новопризначені посадові особи, не маючи жодних підстав та доказів моєї причетності до будь-яких правопорушень, намагаючись чинити тиск на мене, моїх помічників та оточення.

Спочатку 17 лютого 2005 року близько 50 робітників УБОЗ МВС України та спеціального підрозділу "Беркут" без жодних законних підстав увірвалися до належаного мені на правах приватної власності приміщення в селі Ковалівка та провели там ошук та виїмку документів. Потім після депутатського запиту моєї заяви на прес-конференції вніс з 18 на 19 лютого 2005 року близько 23 години 20 хвилин невідомі особи, які представилися співробітниками Головного управління УБОЗ по місту Києву намагалися проникнути до житлового будинку в селі Ковалівка, в якому проживаю я та моя сім'я, який належить нам на правах власності, начебто з метою термінової необхідності особисто переговорити зі мною. Що привело цих людей до моєї приватної оселі опівночі та хто надав їм право намагатися проникнути до мого житла, для мене до сих пір є загадкою. Після описаних спроб вчинити тиск на мене, правоохоронці почали тиснути на мого помічника-консультанта, спочатку застосувавши до нього грубу фізичну силу під час проведення обшуку в належному мені будинку, а незабаром після цього його викликали до СБУ в місто Вінниця з метою перевірки інформації щодо його можливої причетності до терактів в маршрутних таксі 2 роки тому назад. Такий збіг обставин не здається мені випадковим. Також я не можу зрозуміти на якій підставі новопризначений губернатор Київської області Жовтяк, який, до речі, до цього часу не склав депутатських повноважень, дозволяє собі давати в пресі інтерв'ю, в якій відкрито звинувачує мене в причетності до наркобізнесу. На Україні 10 тисяч гектарів землі щорічно засівається олійним маком, але чомусь пан Жовтяк впевнений, що саме агрофірма "Світанок", засновником якої я є, займається незаконним вирощуванням та розповсюдженням макової соломки. До того, щоб розсіяти ці плітки, які вже протягом півроку розповсюджуються вказаною посадовою особою, я прошу правоохоронні органи остаточно розставити всі крапки над і. Я наполягаю на повному всебічному розслідуванні цієї провокації, цього кричущого міліцейського свавілля. Цього ж вимагають і працівники агрофірми, погрожуючи в противному разі вдаватися до масової акції протесту проти грубого втручання правоохоронних органів у власне життя. В цьому зв'язку я хочу звернутися до вас, шановні депутати, підтримати мене у прагненні якнайшвидше поставити правову крапку у цій справі і ......

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, слово має Микола Мельник, підготуватися Косіву.

14:02:03

МЕЛЬНИК М.Є.

Шановні колеги, говорячи язиком шахматиста, село сьогодні попало у патову ситуацію. Держава нібито хоче допомогти селу, а село у силу ситуації нібито не може отримати запропоновану допомогу. Провалля настільки широке і глибоке, через яке не дотягнутися і не догукатися ні уряду до села, ні селу до уряду. Ставлю деякі проблемі із-за цього провалля питання, якщо ............ почує Ющенко та Тимошенко.

Перше. Банки, які приймають рішення про надання кредитів сільському виробнику, спираються на постанову управління Національного банку України за номером 279 від 6 липня 2000 року про затвердження формування та використання заставного майна від можливих втрат за кредитними операціями банку. Згідно цією постанови, яку нинішній голова Національного банку вважає надуманою і незаконною, банки беруть заставу 3-4 рази. Із новою нестандартною ситуацією на ринку і не неадекватною ціною на паливо, мастильні матеріали і зерно, соціалісти ставлять питання перед банками заставу понизити у два рази. Такій захід дасть можливість створити сотні робочих місць, дати запрацювати землі, наповнити бюджет України.

Друге. Велике занепокоєння викликає стан здійснення заставних операцій із зерном у ДАК "Хліб України". Сьогодні згідно статті 47-ї Закону України про зерно та ринок зерна в Україні закінчується термін зворотного викупу сільськогосподарськими товаровиробниками зерна. Враховуючи низьку цінову кон’юнктуру на зерновому ринку, відсутність обігових коштів у селян та ще більшу необхідність у них для проведення всього комплексу посівних робіт, соціалісти пропонують ввести зміни для закону як виняток і встановити кінцевий термін зворотного викупу зерна у 2005 році сільськогосподарських товаровиробників до 1 травня 2005 року.

Третє. Держава заборгувала трейдерам мільярди гривень за невиплату НДС. Якщо уряд націлений виплатити борг цим трейдерам, пропонуємо за ці гроші викупити зерно у селян, яким розрахуватись трейдерами, а селяни отримають можливість провести посівну кампанію.

І останнє. Кабінету Міністрів пора закінчувати риторику щодо демонстрації побажань. Ці солодкі слова надій сьогодні починають звучати на душі селян, як набат до втрат надії на добрі звершення. Низькі ціни на ринку зерна, на які сьогодні у два-три рази нижчі від собівартості, а звідси відсутня зарплата селянам, здатна визвати громадську депресію, яка чревата дуже великими наслідками. Тому Ющенко не варто тішити себе перемогою в помаранчевій революції, а пора спускатись на грішну землю...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Косів. Підготуватись Сятині.

14:05:23

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Наша Україна".

Шановні наші виборці, напередодні минулорічних президентських виборів мені довелося побувати у дуже багатьох областях України, в тому числі в шахтарських регіонах. Враження від цих зустрічей були дуже болісними і навіть страшними. Мені доводилося побувати у тих районах, де позакривали шахти, і вони дуже часто нагадують суцільну руїну.

До сьогоднішнього дня я одержую ваші звернення, зокрема я хочу сказати, якщо ви мене слухаєте, шахтарям Новомиргорода Кіровоградської області, що я направив Прем`єр-міністру України депутатський запит з приводу того, що ваша новомиргородська шахта була справді закрита без будь-яких технологічних обумовлень, і вона могла працювати і по сьогоднішній день. І ваша вимога відновити роботу цієї шахти, як мені пояснили спеціалісти, є абсолютно обгрунтованою.

Державна програма реорганізації вугільної промисловості яка була прийнята при керівництві тієї влади, якою керував Леонід Кучма, виявилася абсолютно згубною, бо під час закриття шахт робітників звільняли масово, а ті багатомільйонні державні асигнування на створення нових робочих місць десь розтікалися по кишенях можновладців.

Так само, я одержав звернення від товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-ресурс" з міста, шахтарського міста "Торез" з Донецької області. Вони вже зареєстрували своє підприємство, і не раз верталися до Державного комітету природних ресурсів про одержання ліцензій на видобудок кам'яного вугілля у тих шахтах, які є зараз закритими. Вони можуть гарантувати появу нових робочих місць, вони можуть дати таку потрібну для держави сировину. Але як вони кажуть, їм відмовляли, "потому что получить лицензию за определенное вознаграждение мы себе позволить не могли".

Так от, я звертаюся до Кабінету Міністрів, до Прем'єр-міністра: зверніть увагу на цю проблему, це дуже важлива проблема, і якщо її вирішити...

ГОЛОВА. Так, дякую. Сятиня, я не бачу. Тоді Гірник. За ним підготуватися замість Миговича Симоненку.

14:08:46

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів.

Шановні депутати, шановні виборці! Завтра, 5 березня, сповнюється п'ята річниця в селі Білогорща під Львовом: в бою із спецпідрозділом НКВС загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

Гірко, але на чотирнадцятому році існування новітньої української держави ні ця армія, ні її командувач залишаються цією державою не визнаними, залишаються в ролі її ізгоїв: "Гайдамаки - не воины. Разбойники, воры". Та, говорячи словами Шевченка: "Брешеш, людоморе", - бо за святую правду-волю "разбойник" не стане.

Істориками зі світовим ім'ям уже давно доказано, що УПА в роки Другої світової війни боролася, і ще 10 років по її завершенню боролася на українській території проти німецьких, російських, польських та інших окупантів України, проявивши при цьому видатний героїзм і самопожертву. Армія, про яку Шарль де Голль сказав: "Франція не була б окупована, маючи таку армію". Але попри все і наше скликання Верховної Ради не вирішує цього питання, і в порядок денний даної сесії ні один із законопроектів на цю тему: ні Слави Стецько, ні Кендзьора - Костинюка, ні Івченка - Гірника - не включений. Але я хочу навіть найбільшим українофобам нагадати: ви стали депутатами Верховної Ради незалежної України завдяки УПА. За буремними подіями помаранчевої революції ця проблема дещо забулася, але від того не стала менш актуальною. Бо не було би боротьби УПА - не було би і цієї помаранчевої революції. І я відповідально заявляю, що без такого визнання сучасна Українська держава не відбудеться, в українському суспільстві без цього ніколи не сконсолідується. Більше того, наша армія, міліція, СБУ і інші силові структури без такого визнання ніколи не стануть українськими.

Я хочу нагадати і Президенту України, і Прем'єр-міністру України: балотуючись до парламенту, ви обіцяли вирішити цю проблему. Нагадую і Голові Верховної Ради Володимиру Михайловичу Литвину: перебуваючи і Івано-Франківську, ви також це обіцяли у 2002 році. Я нагадую про це лідеру парламентської фракції СДПУ(о): ви також у наших краях це обіцяли.

Тому пропоную Прем'єр-міністру України, віце-прем'єру Томенку відновити роботу відповідної комісії, з тим щоб вона нарешті дала відповідні висновки. Я пропоную Володимиру Литвину, всім лідерам депутатських груп і фракцій включити це питання на розгляд сесії і прийняти позитивне рішення, відновивши історичну справедливість. Прошу мій виступ вважати депутатським запитом до Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. І прошу також, шановна ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, замість Миговича Симоненко, фракція комуністів. За ним Корсаков.

14:12:09

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні виборці! З поінформованих джерел мені стало відомо, що певні сили, які діють в інтересах іноземної держави, зокрема, Сполучених Штатів Америки, ведуть серед бувших та нинішніх співробітників українських спецслужб кадрово-агентурну роботу за участю активістів громадської компанії, яка була активним учасником, так званої, помаранчевої революції.

Крім того, фактично проводиться вербування громадян України, а також ведеться робота серед української інтелігенції та української діаспори в Росії з метою збурення протистояння в Росії та посилення протистояння між слов'янськими народами.

Справжні патріоти народу України повідомили, що саме проамериканські лобі стоїть за цією напівшпигунською діяльністю, тактичною метою якої є використання агентів впливу на суспільне та політичне життя в Російській Федерації та Білорусії. Україна де-факто після Польщу перетворюється на форт-пост просування заокеанських інтересів у євразійському регіоні, при чому у спосіб, що свою цинічністю набагато перевищує найбрудніші прийоми часів холодної війни.

В цих ігрищах проамериканського лобі ясно вбачається стратегічний план американського ідеолога часів холодної війни Збігнєва Бзежинського - протиставити Україну Росії, посіяти розбрат у слов’янській спільності за будь що, за будь-яку ціну.

Українських громадян намагаються ганебно використати в чужих цілях. Наслідки цього можуть бути найтрагічнішими. Росія і Білорусія у вогні. Тільки самогубці своїми руками підпалюють дім історичного сусіда факелом, вкладеним до їх рук заокеанським дядьком. Ясно, що може запалати і, власне, український дім. Українці не самогубці.

Враховуючи вищезазначене, ми вимагаємо від Президента та голови Служби безпеки України вжити заходів для припинення іноземного протиправного впливу на українських громадян в рамках вищезгаданої громадської кампанії. Осіб, що в інтересах іноземної держави порушують українське та міжнародне законодавство, необхідно встановити та притягнути до відповідальності громадське суспільство яке формується в Україні повинно бути українським а не американським. Воно повинно бути мирним і цивільним, а не бути складовою війн ЦРУ. Гарантувати це обов'язок Президента України, а ми бачимо на що вони здатні ті, хто сьогодні прийшов до влади тільки обслуговувати інтереси заокеанських хазяїв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Корсаков передає слово Комару. будь ласка. Підготуватися Шурмі.

14:15:14

КОМАР М.С.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели! На текущей неделе на глаза граждан Украины разворачивается находящийся за гранью нормальных человеческих понятий о морали, спектакль под названием "завершение расследования дела Георгия Гонгадзе". Особенно беспокоит тот факт, что главными действующими лицами этого действа стали высшие должностные лица государств, в частности Президент, являющийся лицом нашей страны, а также Генеральный прокурор, призванный следить за недопущением нарушения законности. Во вторник Ющенко, на следующий день Пискун сообщили "сенсационную" (в кавычках) новость о завершении расследования уголовного дела смерти Георгия Гонгадзе и задержания якобы убийц журналиста. Однако, неужели те, кто инициировал выступление Президента, не осознают, что вложив в его уста столь категорические заявления, они тем самым фактически подставили его, поставив руководителя страны в зависимость от развития событий в ходе расследования этого дела. А если следствие прийдет к иным выводам, чем те, которые озвучены, что тогда? После выступления Президента и руководителя прокуратуры, у общества больше стало вопросов, чем ответов. Прежде всего, позволительно ли в правовом государстве объявлять об успешном завершении следствия, в то время, когда дело еще не передано в суд. Не вызвана ли спешка с раскрытием громкого дела желанием нынешней власти оправдать доверие зарубежных партнеров и любой ценой выполнить данное на Западе обещание. Наконец, морально ли используя человеческую беду в политических, карьерных целях. Люди требуют честных ответов на эти вопросы от новой власти, которая обещала быть честной и прозрачной. Напомню тем, кто спекулирует на трагедии семьи Гонгадзе, что от юридически безукоризненного расследования этого дела, равно как и других резонансных дел, и беспристрастного рассмотрения их в суде во многом зависит международная репутация нашей страны. Только профессионально проведенное следствие даст ответы на волнующие общество вопросы.

Если будут названы имена виновных в преступлении, суд должен принимать решение, не взирая на лица. А приговоры без суда - это само по себе преступление. Спасибо за внимание. И минуту прошу передать Корсакову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хвилина Корсакову. Мікрофон, або на трибуну, дивіться: як. Говоріть, ввімкнутий.

КОРСАКОВ О.Я.

Корсаков, 50-ый избирательный округ, город Енакиево. 16 сентября 79-ого года на шахте "Юный коммунар" производственного объединения "Орджоникидзе - уголь" на глубине 903 метра был произведен подземный ядерный взрыв мощностью 0,33 килотонна. Эксперимент получил название "Клевар". Цель эксперимента - дегазация угольных пластов и уменьшение вероятности внезапных выбросов угля и газа.

С 2002 года шахта "Юный коммунар" находится на сухой консервации, то есть откачка воды из шахты производится в полном объеме, но в дальнейшем планируется изменение способа консервации на, так называемую, мокрую - пуском шахтной воды через шахту "Красный Октябрь". Всесторонне изучив материалы исследования, руководство города категорически против мокрой консервации, осуществление которой может повлечь за собой необратимый процесс ухудшения экологической обстановки города и всего региона. Я понимаю, что это гараздо более дорогой метод

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Шурма, Фракція соціал-демократів.

14:19:06

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Фракція соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Пане Президенте України, звертаюсь до Вас, як до гаранта Конституції з настійливим проханням забезпечити виконання призначеними вами чиновниками високого рангу вимог 78-ї статті Конституції щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. На жаль, сьогодні численні звернення до Порошенка і Зінченка про необхідність слідувати букві закону і скласти депутатські повноваження не дають жодного результату. Згаданих панів не надихає і ні ваш особистий приклад, а ні приклад Прем'єр-міністра, а ні наказ помаранчевого майдану щодо рівності всіх перед законом, а не їхні власні обіцянки чесного служіння закону і українському народу.

Що стосується Зінченка і Порошенка, то на їх рахунок соціал-демократи не тішать себе ілюзією. Свого часу саме за порушення вимог статуту Зінченка виключили із Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), а Порошенка за порушення дисципліни вивели із складу політбюро СДПУ(о). Нині ми в черговий раз впевнилися у правильності своїх дій. Порушник завжди залишається порушником. Якщо раніше вони не поважали статут, сьогодні для них неписана Конституція.

А відтак пане Президенте прошу вас, змусьте цих панів сказати Конституції так. Адже лозунги чогось варті лише тоді, коли втілюють їх у життя. Написання заяви займає щонайбільше 3 хвилини, але ваші вожді умудрися розтягнути ці три хвилини на місяці. Мабуть, для цього їм бракує не посад, а повноваження. Той же Зінченко сьогодні і державний секретар, і віце-спікер, не вистачає лише посади віце-президента. Хоча даруйте, виходячи з повноважень секретаря Ради національної безпеки і оборони, ця посада де-факто закріплена за Порошенко, Зінченко знов буде другий.

Пане Президенте, це ненормально, коли секретар Ради національної безпеки і оборони України керує бюджетним процесом, зберігаючи за собою статус голови бюджетного комітету. Навіть кумівство з вами не може виправдати такого положення. Це ненормально, коли державний секретар, вимагаючи від голів обласних держадміністрацій дотримання законності, сам грубо і цинічно його порушує. Невже ви пане Президенте, комфортно почуваєте себе у своїх частих поїздках до Європи у супроводі цих порушників Конституції України, говорячи там з високих трибун про утвердження в Україні верховенства права. Хочу нагадати вам і про задекларовану боротьбу з корупцією. Відмова виконати конституційну вимогу складання депутатських повноважень на моє переконання не дає права владі говорити про свої чесноти. Адже і Зінченко, і Порошенко нараховують заробітну плату відразу у двох касах. Чому їм має нараховуватися заробітна плата в органах, де вони не працюють. І чи не є така ситуація прикладом до корупції?

Пане Президенте, звертаюся до вас з проханням покласти край сумісництву. Простимулюйте Зінченка, Порошенка терміново визначитися з місцем роботи, а не з розширенням повноважень, яких для них завжди буде мало. Пане Президенте, хоча б ви скажіть 78 статті Конституції - так. Бо вашим соратникам, судячи з усього, на такий вчинок просто не вистачає ні сили волі, ні духу, ні бажання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку із рішенням Печерського районного суду я надаю слово хвилину для депутата Колоніарі.

14:22:25

КОЛОНІАРІ О.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. 24 вересня 2004 року на пленарному засіданні Верховної Ради України з цієї трибуни мною були зроблені певні висловлювання на адресу тодішнього керівника фракції "Наша України" Ющенка Віктора Андрійовича та власне фракції "Наша Україна". Які були розцінені ними як недостовірні та такими, що містять образу та наклеп.

У зв'язку з цим Віктор Андрійович Ющенко звернувся з позовом до Печерського районного суду міста Києва про захист честі, гідності та ділового репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва 21 січня 2005 року позов було задоволено.

У зв'язку з цим я приношу свої вибачення Віктору Андрійовичу Ющенку та фракції "Наша Україна". Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питань завершено. Наступного тижня народні депутати працюють в комітетах, фракціях і групах. Чергове пленарне засідання 15 березня днем уряду України, на якому ми будемо розглядати "Про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

І, оскільки ми з вами до восьмого березня відповідно не зберемося, дозвольте, шановні колеги, від вашого імені привітати всіх зі святом весни, зі святом жінки-матері, жінки-коханої і жінки-доньки. Хай теплиця щастя, квітне веснами ваша доля, дороге жіноцтво України! На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.