ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 липня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада".

10:02:00

Зареєструвалися в сесійній залі 392 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження народного депутата України Зайця Івана Олександровича. Давайте привітаємо нашого колегу і побажаємо йому міцного здоров'я.

Тепер оголошення, шановні колеги.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Сухого Ярослава Михайловича зі складу депутатської групи "Демократична Україна" та входу його до депутатської фракції "Регіони України".

Так, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Галієва Ернеста Едуардовича, Ярославського Олександра Владленовича та Ярославського Олексія Владленовича із групи "Демократичні ініціативи" та входження їх до складу фракції Народної партії.

Так, шановні колеги, відповідно до календарного плану проведення сьомої сесії Верховної Ради, сьогодні на ранковому засіданні - черговий День уряду у Верховній Раді України.

Але перед цим ми маємо розглянути деякі організаційні питання. Будь ласка, є необхідність обмінятися думками. Запишіться, 5 хвилин. Володимир Стретович, фракція "Наша Україна", будь ласка.

10:03:53

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимире Михайловичу. Стретович, Партія "Християнсько-демократичний союз".

Шановні колеги, ми вчора довго дебатували на Погоджувальній раді, чи треба нам продовжити на тиждень роботу, якщо ми не виконаємо план.

Тому є така пропозиція: подивитися по сьогоднішньому дню, як піде у нас робота, по завтрашньому, а потім ухвалити рішення, щоб продовжити сесію до 16-го, оскільки ми ще ніколи в історії українського парламентаризму не закінчували роботу восьмого липня. А роботу в комітетах замінити напруженою роботою в сесійній залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую за цю пропозицію. Ми вчора домовлялися, що я сьогодні поставлю на голосування пропозицію про те, щоб продовжити нашу роботу з 18 до 20 годин. Подивимося по реакції, а потім будемо визначатися далі. Будь ласка, Валентин Григорович Матвєєв.

10:04:42

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, фракція комуністів, будь ласка.

10:04:52

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, я хочу вас проінформувати про те, а також наших виборців, особливо в Конотопі, що так звана нова влада посилює політичні репресії під час проведення виборів. У даному випадку мова йде про те, що комуністка Гінзбург обрана у неділю мером міста Конотопа. До цього народного депутата Гінзбург судили судом і не допустили першого липня до виборів під таким приводом, в рішенні суду: в Інтернеті є інформація про те, щоб начебто Гінзбург голосувала картка у залі, тому вона не має права приймати участь у виборах мера міста. Такого ще судова гілка влади досвіду не має. Знущається нова влада. Це не Мукачеве - це значно гірше. Бо адміністративний політичний ресурс проти комуністки спрямований...

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, Андрій Шкіль запрошується до виступу. Щодо інформації, я вчора дав доручення голові Тимчасової спеціальної комісії Віктору Мусіяці, щоб вони вивчили це питання на місці. А з свого боку дав телеграму, привітавши Гінзбург Ольгу з обранням мером міста. Будь ласка, Андрій Шкіль.

10:06:02

ШКІЛЬ А.В.

Володимире Михайловичу, дякую. Я, власне, хотів по роботі Верховної Ради. Я не знаю чи вдасться дійсно продовжити її на тиждень, але я закликаю все ж таки підтримати пропозицію і попрацювати на 2 години довше, як мінімум... і кожного дня, тому що світові парламенти, я вам можу дати інформацію, що світові парламенти голосують в 10-ій годині, в 11-ій годині вечора і все нормально, встигають працювати, тому що у нас справді робочий день до 6-ої години, це ми прийняли, але ми можемо зробити виняток. Я би сказав, попрацювати навіть не до 20-ої, а до 21-ої години. Я думаю, що це таки посилить продуктивність роботи, тому що в вечірній час, як відомо, продуктивність роботи зростає. Дякую.

ГОЛОВА. Іван Драч, фракція Української народної партії.

10:07:11

ДРАЧ І.Ф.

Прошу передати слово Манчуленку.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, мікрофон, будь ласка.

10:07:18

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії.

Шановний Голово! Шановні колеги! Сьогодні ми повинні розглядати надзвичайно важливі питання, у тому числі і ті питання, які стосуються вступу України до Світової організації торгівлі. Фракція Української народної партії наполягає на тому, щоб ми прийняли процедуру ad hok і щоб доповідали з цього приводу уповноважені міністри від Кабінету Міністрів України з тим. щоб було повноцінне обговорення, оскільки ми не заперечуємо проти вступу до Світової організації торгівлі, але ми маємо чітко вибудувати правила захисту наших національних інтересів і наших товаровиробників. Це перше питання.

Друге питання. Для того, щоб встигнути розглянути ці проблеми, нам треба або продовжити ще на тиждень пленарні засідання, або подовжити на 2 години роботу кожного дня. Фракція Української народної партії наполягає на цьому. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, шановний колего. Я тільки хотів сказати, що нам не потрібно приймати рішення ad hok, оскільки доповідати повинні ті особи, які уповноважені урядом, тобто міністри, і доповідати по кожному закону.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна". будь ласка, мікрофон.

Будь ласка, мікрофон. Немає?

Михайло Ратушний, фракція... Гмиря, вибачте. Гмиря перед цим. Сергій Гмиря, фракція комуністів.

10:08:50

ГИРЯ С. П.

Будьте любезны, Соломатину передайте.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

10:08:58

СОЛОМАТІН Ю.П.

Спасибі. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Зараз тут майже перерізалася та частина нашого залу з приводу голосування ad hoc. Але ж давайте ми зробимо ad hoc тим, які висять, Володимире Михайловичу, вже два тижні з фотографіями на вашій трибуні і порушують Конституцію і закони України. Давайте ми разом всім залом зробимо їм ad hoc і їх карткам. І після цього будемо вирішувати інші більш такі проблематичні питання. Ось така пропозиція нашої фракції. Я вам дуже дякую. Геть з Верховної Ради, геть з зали картки сумісників! Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми обмінялися щодо процедурних і з питань мотивів нашої роботи. Зараз ми маємо розглянути питання про складення присяги і про припинення повноважень народних депутатів, а потім перейти до Дня уряду.

Але, шановні колеги, зважаючи на пропозиції про те, що нам потрібно здійснити розгляд законопроектів, в тому числі невідкладних законопроектів, які ініційовані Президентом і урядом, я прошу вашої згоди на те, щоб сьогодні ми вечірнє засідання Верховної Ради України продовжили до 20 години, принаймні, до 20 години. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати про продовження роботи пленарного засідання вечірнього до 20 години. Прошу проголосувати.

10:10:47

За-203

Я вам дякую, шановні колеги.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 53, комуністів - 0, Регіони України - 1, Народна партія - 23 Блок Тимошенко - 36, СПУ - 22, Українська народна партія - 23, СДПУ(О) - 10, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 15, партія "Промисловці, підприємці України" - 10, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 10.

Будь ласка, змобілізуйтесь, проведіть консультації, я через деякий час знову поставлю на голосування цю пропозицію. Шановні колеги, шановні колеги, 25 червня 2005 року Центральна виборча комісія зареєструвала Діденка Юрія Володимировича народним депутатом України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Обрано 31 березня 2002 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складання присяги запрошується народний депутат України Юрій Володимирович Діденко. Будь ласка, Юрію Володимировичу.

ДІДЕНКО Ю.В.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та Законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо нашого колегу.

(О п л е с к и).

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на розгляд питання про дострокове припинення повноважень народних депутатів України до виступу запрошується голова Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України - Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка.

10:13:17

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, всі ви знаєте, що передчасно пішов з життя 22 червня наш колега Плужников Ігор Олександрович. Тому вноситься проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України - Плужникова. Прошу підтримати постанову, в який говориться: припинити достроково повноваження народного депутата України Плужнікова Ігоря Олександровича, обраного у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Соціал-демократична партія України (об'єднана) у зв'язку із смертю.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Ігоря Олександровича Плужнікова (реєстраційний номер 7758).

10:14:21

За-316

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення сьомої сесії Верховної Ради України сьогодні на ранковому засіданні черговий День уряду у Верховній Раді України.

Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2005 року визначено його тематику "Про заходи Уряду щодо підвищення ефективності управління державною власністю у статутних фондах господарських товариств, що приватизуються та товариств, створених за участю держави". Доповідачами зазначеного питання уряд визначив Голову Фонду державного майна та міністра економіки України. Необхідні інформаційно-довідкові матеріали вам роздано. Профільний комітет відповідно до положення про день уряду пропонує такий порядок розгляду питання, точніше такий регламент розгляду питання. Доповідачам для інформації надати до 10 хвилин кожному та по 45 хвилин для відповідей на письмові та усні запитання, тобто всього годину тридцять. Для виступів представників профільного комітету та спеціальної контрольної комісії з питань приватизації відвести до 10 хвилин, решту часу відвести на дебати. Немає пропозицій інших?

Є одне уточнення, Кабінет Міністрів просить визначити доповідачем від Кабінету Міністрів першого заступника міністра економіки Романюка Сергія Андрійовича. Немає застереження?

Тоді переходимо до розгляду питання. До доповіді запрошується голова Фонду державного майна України Валентина Петрівна Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П.

Шановний Володимире Михайловичу, народні депутати, радіослухачі. За 13 років незалежності держава спробувала майже всі відомі у світі спроби прямого чи опосередкованого управління своїми об'єктами. При цьому відсутність суттєвих результатів полягало перш за все не у вдалих чи невдалих спробах управління, а в реальному політичному бажанні отримати позитивних результатів. Практично всі з використаних Україною схем управління об'єктами державної власності використовуються і в інших державах, але значно, значно ефективніше.

Реалізація ефективності політики у сфери управління корпоративними правами держави ускладнилися насамперед через накопичену в державному корпоративному портфелі дрібних пакетів акцій, які створилися у результаті запровадження в країні системи масової, я повторюю, масової приватизації, яку не вдалося реалізувати встановленими законодавством способом. Прошу показати на табло дані приватизації.

На обліку в реєстрі корпоративних прав держави знаходиться 1375 господарських товариств, в статутних фондах яких є державна частка. З них 1243 - відкриті і закриті акціонерні товариства, 96 товариств - з обмеженою відповідальністю, 36 - національних акціонерних і державних холдингових компаній, і лише 28 відсотків мають у статутному фонді державну частку понад 50 відсотків. 34 відсотки мають державну власність, державну частку від 25 до 50 відсотків, і 38 відсотків мають державну частку менше 25 відсотків, що не дає державі можливості здійснювати повне, повноцінне управління і контроль за діяльністю таких товариств.

Володіючи 1266 корпоративними правами, Фонд державного майна має у своєму підпорядкуванні статутний капітал в сумі 14 млрд. гривень. В той же час безпосередньо уряд і міністерство володіють 107 корпоративними правами. Ці данні свідчать, що Фонд володіє в основному корпоративними правами дрібних та середніх підприємств.

Окреме місце в структурі портфеля корпоративних прав держави займають пакети акцій, які передані до статутних фондів державних, національних і холдінгових компаній. Кожна з цих компаній представляє групу, до складу якої входять десятки підприємств, державні пакети акцій яких були передані в їх управління без чіткого визначення права, хто є їх власником - держава чи конкретний холдінг.

В управлінні таких компаній зосередилося більше 300 високоліквідних державних пакетів акцій. Правова невизначеність статусу цих корпоративних прав спровокувала відчуження компаніями від свого імені державних пакетів акцій поза межами приватизації.

Приклад - ДАК "Укрпапірпром". Пакет акцій продав сам холдінг, і кошти від приватизації були направлені не до бюджету, як це передбачено законодавством, а залишили самі собі. Аналогічна реалізація відбулася і в ДАК "Ресурси". В структурі корпоративних прав держави значний сегмент продовжують займати підприємства, щодо яких порушено провадження в справі про банкрутство, кредиторська заборгованість яких створилася в основному до 2000 року.

Станом на перше квітня 2005 року 321 господарське товариство або 23 відсотки загальної кількості все ще знаходиться у стадії банкрутства. Проведений урядом аналіз діючих механізмів управління корпоративними правами свідчить про цілу низку невирішених проблем.

Широкого розповсюдження набрала практика штучного банкрутства господарських товариств, знецінення державної частки, необгрунтованої додаткової емісії акцій, а також створення спільних підприємств з державною часткою, статутні фонди яких не забезпечують державі контроль за своїми активами.

На жаль, цей процес створення господарських товариств використовувався окремими потужними фінансово-промисловими групами для реалізації власних бізнес-інтересів, нехтуючи інтересами держави.

Прикро є те, що сьогодні склалася система створення спільних підприємств і приватизацій, коли передати приміщення від одного міністерства до іншого потрібно постанову Кабінету Міністрів, а от провести приватизацію чи створити спільне підприємство, можна мати лише одну візу заступника міністра або доручення, для цього не потрібно приймати постанову Кабміну. Тому Законом про управління об'єктами державної власності ми повинні сьогодні ліквідувати цю систему приватизації.

Однією із схем доведення до фіктивного банкрутства є отримання керівниками кредитів у банках під заставу майна, під завищені відсотки та інших заздалегідь невигідних умовах. Яскравим прикладом такої оборудки є "Південдизельмаш", "Львівсільмаш". За наявною у фонді інформацією за період з 2001 по 2004 .... врахуванням ліквідних підприємств примусово відчужено майна на загальну суму 60 мільярдів гривень. І прикро, що до бюджету надійшло лише 4 мільярди.

Тому закон про введення мораторію на примусову реалізацію ... на реалізацію майна спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, і тому прошу його підтримати. Цей законопроект знаходиться у сесійній залі.

Крім цього, на сьогодні потребує термінового вирішення питання про внесення змін до діючих законів України, про виконавче провадження, про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами, про заставу, в яких необхідно чітко передбачити якомога більший, максимальний контроль за збереженням державного майна. І тільки з урахуванням цих змін прийняти відповідний законопроект. Такий законопроект фонд в даний час розробляє, і найближчим часом направимо до Кабінету Міністрів

Не зважаючи на відсутність базового закону з питань управління об'єктами державної власності на правову невизначеність статусу та повноважень органів виконавчої влади, що прямо або опосередковано здійснюють функції з управління корпоративними правами, голова увага керівництва фонду була сконцентрована на запровадженні системного підходу в управлінні об'єктами державної власності. Для цього було створено і прийнято відповідно Постанову Кабінету Міністрів, де передбачено створення реєстру об'єктів державної власності і того майна, яке знаходиться на балансах, і того майна, яке передано в оренду.

Створений фондом програмно-технічний комплекс реєстру державної власності дозволить забезпечити повний аналіз, постійний аналіз збереження і інвентаризації таких об'єктів. В поточному році уряд планує найбільш що зробити - це все ж таки наповнити бюджету від корпоративних прав. Загальна сума перерахованих дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю держави, станом на 01.06.2005 року вже становить 700,6 мільйона гривень. Річне завдання з надходження дивідендів за п'ять місяців 2005 року вже виконано на 131 відсоток. Але загальна картина значно негативніша. Результати роботи деяких національних акціонерних холдінгових компаній сьогодні потребують кращого.

На жаль, сьогодні отримали збитки такі підприємства, як НАК "Нафтогаз України", зменшила чистий дохід на сім мільярдів 118,6 мільйона гривень. ДАК "Ресурси" - на 187,6 мільйона гривень. "Надра України" - на 30,6 мільйона.

Урядом в Програмі діяльності "Назустріч людям" та програмі "Власність українського народу", яка затверджена Кабінетом Міністрів України, запроваджується системний підхід до управління корпоративними правами, який передбачає розробку типових статутів господарських товариств, положення про органи управління, про контракти з керівниками підприємств тощо. Запроваджені більш жорсткі умови до прийняття фінансових вкладів та звітів, перегляду складу наглядових рад і правлінь, запровадження системного Закону з питань управління об'єктами державної власності на правову невизначеність статусу та повноважень органів виконавчої влади, що прямо або опосередковано здійснюють функції з управління корпоративними правами, голова увага керівництва фонду була сконцентрована на запровадженні системного підходу в управлінні об'єктами державної власності. Для цього було створено і прийнято відповідно Постанову Кабінету Міністрів, де передбачено створення реєстру об'єктів державної власності і того майна, яке знаходиться на балансах, і того майна, яке передано в оренду.

Створений фондом програмно-технічний комплекс реєстру державної власності дозволить забезпечити повний аналіз, постійний аналіз збереження і інвентаризації таких об'єктів. В поточному році уряд планує найбільш що зробити - це все ж таки наповнити бюджету від корпоративних прав. Загальна сума перерахованих дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю держави, станом на 01.06.2005 року вже становить 700,6 мільйона гривень. Річне завдання з надходження дивідендів за п'ять місяців 2005 року вже виконано на 131 відсоток. Але загальна картина значно негативніша. Результати роботи деяких національних акціонерних холдінгових компаній сьогодні потребують кращого.

На жаль, сьогодні отримали збитки такі підприємства, як НАК "Нафтогаз України", зменшила чистий дохід на сім мільярдів 118,6 мільйона гривень. ДАК "Ресурси" - на 187,6 мільйона гривень. "Надра України" - на 30,6 мільйона.

Урядом в Програмі діяльності "Назустріч людям" та програмі "Власність українського народу", яка затверджена Кабінетом Міністрів України, запроваджується системний підхід до управління корпоративними правами, який передбачає розробку типових статутів господарських товариств, положення про органи управління, про контракти з керівниками підприємств тощо. Запроваджені більш жорсткі умови до прийняття фінансових вкладів та звітів, перегляду складу наглядових рад і правлінь, запровадження системного навчання представників держави у закритих акціонерних товариствах. Фонд державного майна веде постійний моніторинг по виконанню інвестиційних зобов'язань. На сьогодні Фонд державного майна розробив і направив до Верховної Ради 11 законопроектів, із них уже прийнято уже 2 в першому читанні. І хочу звернутися до вас, шановні колеги народні депутати, без закону про Фонд державного майна сьогодні практично працювати неможливо. За невиконання примусових виконавчого впровадження сьогодні проти мене, як керівника Фонду держмайна відкрито 7 виконавчих впроваджень і, лише дякуючи Міністерству юстиції, ці справи..............

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити доповідь голові Фонду держмайна.

СЕМЕНЮК В.П. І я би дуже хотіла звернути особливу увагу, що сьогодні ті законопроекти, які направлені нами до сесійного залу, які передбачають, щоб відмінити, коли суди втручаються в рішення коли продавати об'єкти, кому, за скільки і за якою ціною не мали права цього робити, тому що, не виконуючи ці рішення, не виконуючи рішення судів, зразу ж включається рішення по виконавчому впровадженню, а за невиконання виконавчого впровадження проти керівництва Фонду державного майна відкриваються кримінальні справи. Оце така плачевна наша сьогодні дійсність. Тому я хочу особливо звернутися до вас про підтримку і прийняття тих законів, які дадуть можливість працювати Фонду стабільно і зберегти те державне майно, яке буде слугувати українському народу, те, яке буде слугувати нашій економіці і буде доповнювати відповідний бюджет. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь голови Фонду державного майна завершено. Переходимо до запитання і відповідей. За усталеною практикою давайте таким чином. Будем одне запитання безпосередньо від народних депутатів, а друге запитання - письмове.

Я прошу записатися на запитання до голови Фонду державного майна.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ткаленко, фракція "Наша Україна". Будь ласка, ваше запитання.

10:28:26

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний рух України, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний доповідачу! Ви сьогодні проаналізували ситуацію, яка склалася в плані приватизації різноманітних об'єктів у нашій державі. Нещодавно група депутатів Народного руху перебувала на Донбасі, і ми зіткнулися з ситуацією, коли частина шахт або гірничих комплексів безпідставно передається в оренду в ті чи інші приватні руки, і у зв'язку з цим виникають серйозні ситуації в плані замкнутого такого циклу виробництва. Ваша думка з цього приводу.

СЕМЕНЮК В.П. Дякую за запитання. Хочу сказати, на сьогодні діє закон про оренду державного і комунального майна, який чітко передбачає механізми передачі такого майна в оренду. Там, де неефективно використовується те майно, яке передано в оренду, у Фонду держмайна є такий механізм, як повернення до державної власності і розривання договору оренду. Я би хотіла, щоб ви мені дали конкретно приклади по тих шахтах, і я тоді буду вживати відповідні дії до таких нерадивих орендаторів, які неефективно управляють тим майном, яке передане в оперативне їм управління або передане в оренду. Це потрібно підходити індивідуально.

Моє ставлення сьогодні до того може бути одне. Є закон, потрібно виконувати.

Я буду тим часом відповідати на запитання, яке надійшло від Комітету з економічної політики і управління народних господарством, власності та інвестицій.

Яким чином та за якою методикою здійснюється оцінка ефективності управління державною власністю у статутних фондах державних товариств, що приватизується, та товариств створених за участю держави?

Фонд державного майна України щоквартально проводить аналіз діяльності органів приватизації з управління корпоративними правами у господарських товариствах. За результатами аналізу чітко відображені такі критерії, і відображені такі звітні характеристики, як структура корпоративних прав, аналіз фінансової діяльності, аналіз управлінського питання. Чітко зазначено, крім того ми видали відповідний наказ фонду державного майна, де передбачили критерії оцінки ефективності управління. До таких критеріїв відноситься соціальний, або, так би мовити некомерційний для підприємств, що реалізуються державні функції, економічні, або комерційні. Якщо по таких підприємствах неефективно іде управління і нарощуються борги по заробітній платі, нарощуються борги по платежах, то ця робота визначається як неефективною . Для цього встановлюється коефіцієнт рентабельності діяльності таких підприємств, його рівень становить 001 відсотка, якщо іде в сторону зменшення, то цей коефіцієнт зареєстровується як позитив, якщо іде в сторону збільшення - цей коефіцієнт використовується як негатив і іде відповідне подача до суду, і розриваються відповідні договори куплі-продажу. Це інформація, яка з цього приводу роздана вам на руки, відповідні порівняльні таблиці і ви можете прочитати, такий, проаналізувати такий аналіз в розрізі як галузей, так і територій. Такий матеріал ми надали депутатам Верховної Ради.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко, Фракція комуністів, будь ласка, Ваше запитання.

10:32:24

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Шановна доповідачу, в мене є до вас два запитання. Перше запитання: сьогодні дуже багато розмов щодо збитковості НАК "Нафтогаз України", але я не можу зрозуміти сумістити цю збитковість з тим, що навкруги "Нафтогаз України" все більше мільйонерів? Що робиться Фондом державного майна, щоб цього абсурду не було?

І друге запитання: скажіть, будь ласка, свого часу, коли Ви очолювали Комісію з питань приватизації, ви ставили питання щодо повернення "Криворіжсталі" до державної власності, народу. Сьогодні, очолюючи фонд державного майна, Ви готуєте новий тендер по перепродажі. Що ці оборутки перестали бути злочинними? Чи ми все-таки намагаємося залишити цю власність в руках тих самих людей, в яких вона опинилася незаконним шляхом? Дайте, будь ласка, відповідь.

СЕМЕНЮК В.П. Петре Степановичу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів, НАК "Нафтогаз України" створений постановою Кабінету Міністрів, і він безпосередньо підпорядкований Кабінету Міністрів. І як ви замітили у моїй доповіді, я чітко сказала про те, що у нас сьогодні 36 холдингів. Всім їм майно передано на праві розпорядження, не оперативного управління, тобто вони мають самі право розпоряджатися, приймати рішення про відчуження, про продаж і навіть залишати кошти від приватизації собі. Це я навіть сказала у доповіді як негатив. І тому з прийняттям Закону про управління об'єктами державної власності ми повинні поставити крапку. Або у нас буде 36 холдингів, це фактично держава у державі, тому що це фактично ще 36 кабінетів міністрів, бо вони самі приймають рішення і без дозволу Кабінету Міністрів, рішення і по відчуженню, і по реалізації, і всі фінансові плани. Тому це є як негатив, і я думаю, що заступник міністра про це буде говорити. І вони не відносяться до сфери управління, НАК "Нафтогаз України" не відноситься до сфери управління Фонду державного майна. На жаль, у нас сьогодні така ситуація "сім няньок і дитина без носа", у нас сьогодні управляють державним майно декілька структур.

Все що стосується питання "Криворіжсталі", моя позиція залишається беззмінною. Сьогодні є постанова Кабінету Міністрів про підготовку до продажу. У Фонду державного майна сьогодні є одна функція: виконувати цю позицію. Моя позиція залишається однакова: продавати "Криворіжсталь" непотрібно.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Будь ласка, письмове.

СЕМЕНЮК В.П. Депутатська фракція "Єдина Україна". Які заходи заплановані урядом з метою забезпечення виплати дивідендів у тих товариствах, де держава є ..........тарним акціонером?

На жаль, хочу сказати, що це питання є найбільш болючим сьогодні і для Фонду державного майна, і для Кабінету Міністрів. 14 мільйонів акціонерів сьогодні фактично є тими дрібними акціонерами, які не можуть вплинути на рішення загальних зборів у тих чи інших товариствах. Так же само не може вплинути і держава. Тому ми направили до Верховної Ради проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав ... акціонерів. І я надіюся, що Верховна Рада прийме цей відповідний законодавчий документ і дасть можливість нам сьогодні впливати на рішення по сплаті дивідендів навіть там, де держава має більше одного відсотка акцій, кінчаючи 25 відсотків. Там практично вплинути поки що не можна. Тому, я думаю, поміняємо закон і зможемо відповідно впливати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

10:36:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, "Регіони України".

Валентино Петрівно, три коротеньких питання, які ви самі неодноразово піднімали в засобах масової інформації і мали підтримку широкого загалу.

Питання перше. Чи проводився, або можливо ви плануєте проводити із залучення Фонду державного майна спеціалістів, вчених, економістів аналіз соціально-економічних наслідків, приватизоване і неприватизоване підприємство. Це перше питання.

Друге. Я повністю як депутат мажоритарник поділяю вашу стурбованість стосовно судового свавілля, яке сьогодні панує на Україні, особливо в питаннях власності, коли саме суд, а не конкурс, не бюджет вирішує... У нас тут такі, до речі, депутати спритники і в залі тут сидять, які ходять по судах.

І третє питання. У цьому залі неодноразово піднімалося питання про майно профспілок. Ви знаєте прекрасно, що там дійсно вкладені великі кошти в окремі промислові підприємства, в санаторії, бази відпочинку і передані потім в управління профспілками. Як ви вважаєте як головний розпорядник державного майна, чи не пора розібратися з цим майном, майном профспілкових організацій? Дякую.

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Ярославе Петровичу.

Перш за все по першому питанню. Хочу сказати, що вчора було проведено громадське слухання з представників наукових закладів, трудових колективів, засобів масової інформації. І ми створили громадську раду при голові Фонду державного майна, де ми запрошуємо представників громадськості для того, щоб можна було вивчити і проблемні питання, і соціальні, про які ви говорите. Туди ми запросили представників профспілки, що, я думаю, що робота цього органу дасть можливість більш ширше залучити громадськість до детального аналізу наслідків приватизації і тих негативів, які ми маємо на сьогодні. Це уже конкретно зроблено. І, я думаю, що така інституція, громадська рада при голові Фонду держмайна, буде працювати ефективно. І я думаю, що і ви можете приходити на засідання такої громадської ради.

Що стосується інвентаризації об'єктів профспілки. Хочу сказати, що відповідно до доручення Президента і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів в даний час, я вже говорила і в доповіді, ми проводимо інвентаризацію об'єктів державної власності. Аналогічно ми розпочали роботу по інвентаризації і профспілкової власності, тому що сьогодні не можна говорити, що все належить безпосередньо профспілкам.

У нас є частина профспілкового майна, побудованого за рахунок держави, частина за рахунок профспілкових внесків, частина за рахунок Фонду соціального страхування. І якщо ми сьогодні проведемо таку реєстрацію, а на табло ви бачили, що такий реєстр ми уже створили, ми зможемо відповідно вплинути і передбачити цим реєстром повністю таке бачення, скільки ж майна в кого і які господарюючі суб'єкти треба створити на базі цього майна. Не один чиновник буде розпоряджати або функціонер профспілки, а щоб було видно, за які кошти побудовано і як управляється цей відповідний об'єкт.

Ви знаєте, судами, я невипадково говорила, що прошу вас не знімати з мене депутатський мандат. Я можу тільки одне сказати: он там сидить міністр Зварич, який може сказати, що по одному об'єкту на мене було відкрито сім кримінальних справ за те, що я не підписала продаж об'єкту одному із тих, кого ви називали і думали в цьому залі. Але дякуючи тому, що у нас є Міністерство юстиції, ця дія не була зроблена. Сьогодні суди вирішують, кому продати, за скільки продати і навіть по якій ціні, і навіть в цінах 2000 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

СЕМЕНЮК В.П. Фракція Соціалістичної партії: "Скільки створено підприємств і на яку суму передано майна до статутних фондів?"

Протягом 2000-2004 року Фондом державного майна було створено 62 господарських товариства. На сьогодні фондом обліковується 154 товариства загальною номінальною вартістю державних корпоративних прав, тобто державної долі, що становить 4 мільярди 700 мільйонів. Така кількість сьогодні спільних підприємств. Всі вони дивіденди сплачують відповідно до чинного законодавства. Щоквартально ми проводимо аналіз звітності по сплаті дивідендів і фінансового результату роботи цих підприємств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка , Олександр Шевченко.

10:41:19

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, Дніпропетровщина, 39-й виборчих округ, Народна партія Володимира Литвина.

Шановна Валентина Петрівна!

Я підтримую ваш виступ, і, дійсно, з приходом вас на цю посаду багато чого змінилося, і це відчуває народ України. І ті 11 законопроектів, які подані зараз на розгляд, вони зовсім принципово по-новому ставлять питання.

Але давно відомо, що держава не завжди найкращий власник, і, може, правильно, щоб були співвласники і йти по шляху приватизації.

В мене є конкретне питання: Держкомохоронпраці зараз переданий у сферу відання нашого Міністерства надзвичайних ситуацій, і там раніше була напрацьована система роботи із Германією ............... називається так у них. Експертно-технічні центри. Їх пора приватизувати для того, щоб вони краще працювали на госпрозрахункових мотивах і краще поповнили наш бюджет двічі: за приватизацію і другий раз, коли будемо отримувати постійний дохід.

СЕМЕНЮК В.П. Я думаю, це конкретний випадок, мені потрібно буде розглянути питання.

А перш за все я хочу сказати, і в своїй доповіді я говорила, нам треба міняти систему підходу до приватизації. І в тих законопроектах, які ми подали до сесійного залу, зазначено, на жаль, у нас велика приватизація йшла по правилах малої приватизації, тобто великі об'єкти приватизовувалися по способу і по мірках, як я його називаю, кіосків, магазинчиків і таке інше. Тому потрібно міняти цю систему, і не можна встановлювати одні стандарти для одних об’єктів, а інші - для інших. Це повинна бути одна єдина правова база і єдині правила.

Що стосується приватизації об'єкту, про який ви говорите. Той аналіз, який я зробила, прийшовши у Фонд, я побачила, що для того, щоб передати з одного міністерства в інше, треба постанову Кабміну. А от приватизувати об'єкт, приходиш до чиновника в Кабмін, він наклав резолюцію, і йдуть зразу до Фонду, приватизується. А якщо подивитися декрет Кабінету Міністрів 1992 року, в якому говориться, що саме Кабінет Міністрів є тим органом, який управляє об'єктами державної власності, то повинна прийматися постанова Кабінету Міністрів, не віза, не резолюція, а постанова Кабінету Міністрів.

І тому я наполягаю на тому, щоб той законопроект, який ми сюди принесли в зал, передбачав. І де бюджет? Будь ласка, затверджуйте перелік об'єктів, які йдуть на приватизацію, і дивіться, хто за ним стоїть і як ми його будемо контролювати, як йде приватизація. Давайте будемо приймати постанову Кабінету Міністрів, яка передбачає і механізм приватизації, а не говорити, що чиновник написав, продали - і на тому все. Тому треба міняти і систему, про яку я говорила в цьому залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П. Комітет з питань соціальної політики і праці: "Які заходи передбачає уряд щодо інформування громадськості про стан та ефективність управління державною власністю?"

Хочу сказати, що Фонд державного майна, створено відповідно сайт Фонду державного майна, де ми передбачаємо, і на сайті розміщено спеціально розділ корпоративного управління, третій розділ - аналітика. На цьому сайті інформація йде постійно, і ми вивішуємо цю інформацію, друкуємо у журналі "Приватизація" і в газеті "Урядовий кур'єр". Крім того, ви можете побачити, що ми зараз інформацію щодо приватизації розміщуємо на Першому національному каналі у суботу, буквально 20 хвилин інформуємо про ту роботу, яка робиться сьогодні у Фонді державного майна, через засоби масової інформації, через час, який сьогодні є можливий для виходу безпосередньо про роботу Фонду державного майна і по корпоративному управлінню.

Крім того, як я вже тут говорила, відповідаючи на запитання попереднього колеги, проводяться громадські слухання, створена громадська рада при голові Фонду державного майна. Ми зараз проводимо декілька таких заходів, які будуть давати можливість більш ширше інформувати і про ту претензійну роботу, яку веде Фонд державного майна, щодо невиконання інвестзобов'язань.

У нас сьогодні ця робота проводиться більш широко і кожного разу, коли ми подаємо документи до суду, ми зразу інформацію розмішуємо на сайті Фонду державного майна і по закінченню судових рішень також розміщуємо на сайті Фонду державного майна, щоб люди бачили як сьогодні працює фонд щодо претензійної роботи і повернення об'єктів до державної власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Олександрович Мороз.

10:46:24

МОРОЗ О.О.

Шановні Валентина Петрівна! У мене три маленькі запитання. Одне з них, власне, вже частково відповідь ви давали, але багато спекуляцій ведеться відносно того, що, ви бачите, добилися повернення у державну власність "Криворіжсталі" для того, щоб його продать знову, і говорять про те, що ви візували постанову і так далі. Але ви давали тільки що відповідь на це питання. Якщо... ще раз повторіть, щоб люди запам'ятали.

Друге питання. Чи той закон, який ви зараз пропонуєте, врегулює нарешті управління державними частками майна на тих підприємствах, які належать, сьогодні віднесені до компетенції Державного управління справами, бо я повністю згоден з вами, що не може бути кілька господарів у державного майна. Повинен бути один господар, і управління здійснюватися з допомогою... руками Фонду державного майна.

І третє. Скажіть, будь ласка, у вас до цих пір, наскільки мені відомо, не затверджені заступники. Чим це можна пояснити? Ви ж фактично одна боретеся зараз за наведення порядку, тоді, коли це повинна робити ціла група людей.

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Олександре Олександровичу. В 2004 році, коли стояло питання приватизації "Криворіжсталі" я одна із тих була депутатів, яка не побоялася і подала до суду саме в той період, коли це було не дуже легко і не дуже небезпечно. Сьогодні об'єкт повернутий до державної власності. Проведені збори і перераховані частково уже кошти дивіденди до бюджету на ту долю держави, які є сьогодні в оперативному управлінні Фонду державного майна. Рішення про приватизацію "Криворіжсталі" прийнято постановами Кабінету Міністрів. Я не візувала постанову про приватизацію "Криворіжсталі", я була на лікарняному і я ще раз кажу, моя принципова позиція залишається та, що об'єкт "Криворіжсталі" повинен бути в руках держави, бо це одне із підприємств, яке має повністю закритий цикл роботи цього підприємства. Крім того треба зважити ще на одне. Щорічно цей комбінат дає прибутку 2 мільярди гривень. І, якщо говорити про приватизацію, то окупність цього об'єкту може бути за три-чотири роки. Тому я вважаю, що такий об'єкт повинен бути в руках держави. Але постанова прийнята, рішення політичне, і його потрібно виконувати.

Що стосується Закону "Про управління об'єктами державної власності" і Державного управління справами. У червні місяці минулого року Конституційний Суд розглянув конституційне подання 60 депутатів по Державному управлінню справами. До цього часу рішення не винесено, і така інституція, як Державне управління справами, яке створене указами Президента Кучми, до цього часу діє. Укази не відмінені. Тобто ця інституція, Державне управління справами, є сьогодні і діє по старих указах. Цим Законом "Про управління об'єктами державної власності" ми внормовуємо всі закони щодо управління об'єктами держаної власності. Надіюся, що закон буде прийнятий і буде підписаний Президентом і поставить крапку на всіх тих негативах, які ми мали стосовно ДУСі.

І стосовно заступників. Ви знаєте, коли ти маєш подання судів продати об'єкти, які бажані для окремих осіб, це і є головною причиною затримки сьогодні указів Президента стосовно моїх заступників. Дійсно, мені доводиться працювати до третьої, до четвертої години ночі, до цього часу укази Президента по призначенню моїх заступників не підписані. Видно комусь вигідно, щоби загнати депутата або голову фонду Семенюк, а тоді сказати, що не справилася. Легше працювати, коли хтось показує пальцем. На жаль, сьогодні я можу говорити, що це так. Дійсно, заступники не призначені. І навіть сюди прийти, допомогти мені у сесійному залі немає кому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П. Який стан соціально-культурної сфери після приватизації та під час експлуатації об'єктів, до яких вони належать: спортивні комплекси, санаторії, профілакторії, дитячі оздоровчі табори?

Хочу сказати, що ми з вами, у цьому залі зробили гарну справу, коли ви провели Парламентські слухання, щодо збереження об'єктів соціальної сфери. І дякуючи цій постанові, сьогодні ми проводимо інвентаризацію і багато зберігаємо об'єктів соціальної сфери. І, навіть, під час інвентаризації, ми багато з'ясували таких питань, коли об'єкти соціальної сфери залишаються на балансах приватизованих підприємств, тобто вони залишаються в руках держави. Підприємство приватизоване, може їм користуватися, але продавати і давати в заставу і реалізовувати такий об'єкт не може. Тому, дякуючи цій постанові. ми прийняли і провели таку інвентаризацію. Сьогодні такий реєстр уже створений у Фонді державного майна.

Але, на жаль, коли ми почали проводити інвентаризацію, почало з'ясовуватися, що приватизовані підприємства почали нарощувати борги по головних поголовних підприємствах, а почали розраховуватися тим майном, яке знаходиться на балансі. Тобто, гуртожитки, санаторії, пансіонати почали продаватися і розраховуватися як державне майно з державою. Тому ми розпочали багатопретензійну роботу, щоб такі об'єкти повернути, щоб вони могли слугувати для людей, щоб могли бути передані чи то до комунальної власності, чи то в оперативне управління відповідно територіальних громад, щоб такі об'єкти працювали.

Хочу сказати, що інформацію, щодо таких, кількості таких об'єктів знаходиться у вас у папках, які ми роздали. Крім того, хочу сказати, що 515 гуртожитків ми повернули до державної власності, потім передали в комунальну власність і дали право тим працівникам, які працювали довгий час на підприємствах, але не змогли отримати відповідне житло, могли приватизувати ці об'єкти.

Так. на жаль, ця констатація факту - це дуже важко, але хочу сказати, що багато гуртожитків декілька раз перепродувалися і навіть з людьми, і люди, які проживали у цих гуртожитках, не знали про таку роботу. Тому зараз при проведенні інвентаризації таку соціальну сферу ми повертаємо і залишаємо в руках держави для того, щоб соціальна сфера, яка будувалася для людей, для того, щоб люди могли піти відпочити, полікуватися, була збережена для них.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Мовчан.

10:53:55

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, Українська народна партія.

Шановна Валентино Петрівно, з ваших слів судячи, технологія відчуження державного майна дуже примітивна. І це відчуження, як ми знаємо, спричинилося до непіднесення економіки і рівня нашого соціального і всіх інших рівнів, а навпаки - до деградації багатьох зон, які є в небезпеці. Що зробити Верховній Раді і нам разом з вами для того, щоб цю технологію повернення зробити такою ж простою для того, щоб ми або до судів зверталися, або в інший якийсь спосіб для того, щоб спростити цю процедуру повернення майна? Що робити, я питаю, бо це кричуще питання, судячи з процесу повернення "Криворіжсталі"? Дякую.

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Ви знаєте, сьогодні у Фонду держмайна є один спосіб - невиконання інвестиційних зобов'язань. Але це тільки на об'єкти стратегічного призначення. Так, де є невиконання інвестзобов'язань, звертаємося до суду і повертаємо об'єкт до державної власності.

Якщо були порушення при приватизації, то це звернення до суду. І на цій стороні виступає Генеральна прокуратура або безпосередньо Фонд державного майна, і через суд повертаємо до державної власності. Це ще стосується об'єктів приватизації, які йшли через сертифікати, через компенсаційні, приватизаційні сертифікати. На жаль, цього зробити неможливо.

Крім того, я хочу сказати, часто інвестиційні зобов'язання, строк уже закінчився, уже ти не можеш провести претензійну роботу. Тобто енергетика, навіть ті об'єкти-монополісти, об'єкти стратегічного призначення передані в руки приватного сектору, і ми ходимо з протягнутою рукою - зменшіть тариф на бензин, зменшіть тариф на електроенергію, бо, бачите, ми вас просимо, ви, так би мовити, власники.

Є сьогодні механізм один: прийняття закону в сесійному залі про реприватизацію. Але, на жаль, в сесійному залі цей закон не підтримати, тобто політично не було прийнято відповідне рішення. Напевно, ще не готові до цього і суспільство, і депутати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

СЕМЕНЮК В.П. "Який стан використання та експлуатації гуртожитків та будинків для малосімейних, які належать приватизованим підприємствам та дотримання законодавства з цього питання?"

Я уже називала те, що часто ці гуртожитки були на балансах, ними розраховувалися, як боргами на тих підприємствах, які вже приватизовано - чи то ВАТи, чи то закриті акціонерні товариства. І я думаю, що сьогодні та робота, яка робиться в Фонді державного майна, і мені тут дуже приємно, що Генеральна прокуратура нам в цьому плані допомагає, що ми такі гуртожитки намагаємося повернути до державної власності і там, де є можливість, відповідно до закону про передачу з державної власності в комунальну, передаємо такі гуртожитки до комунальної сфери і там відповідно до рішення територіальної громади, відповідно до статті 43 Закону про місцеве самоврядування, територіальна громада приймає рішення про приватизацію цих гуртожитків тим, хто на них працює, але ця процедура уже у нас чітко виписана, і тому ми зараз таку роботу проводимо.

Крім того, ми зараз провели детальний аналіз, скільки у нас ще гуртожитків залишилося на балансах і скільки потрібно передати. На сьогодні у нас 52 тис. 275 житлових будинків та гуртожитків знаходиться на балансах. Із них ми уже встигли передати до сфери, комунальної сфери 21 тисячу 18. Це та робота, яка вже пророблена і є поступовим процесом. Проблемою є сьогодні одне: кошти для утримання об'єктів соціальної сфери, яке знаходиться в оперативному управління обласних, районних, міських рад, сільських рад, не вистачає для утримання цієї сфери. Тому при прийнятті Закону про бюджет нам потрібно буде, і ми будемо виходити до вас із пропозицією, щоб кошти на передачу об'єктів соціальної сфери і утримання соціальної сфери в обласних, районних радах були виділені з бюджету. І щоб ті люди, які живуть у цих гуртожитках і малосімейках, могли приватизувати об'єкти, їх отримати хоч ті кімнатки і ті невеличкі безпосередньо малосімейні квартирки для того, щоб там проживати, щоб вони скористалися своїм правом на приватизацію житла. І я думаю, що відповідний проект закону, який ми подали, ви підтримаєте нас у сесійному залі. Дякую.

Питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Мороз.

10:59:30

МОРОЗ А.М.

Дякую Адаме Івановичу. Шановна Валентина Петрівна, Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Запорізька область.

Я до вас неодноразово звертався з питанням ось з якої проблеми. Є у місті Приморську Запорізької області база відпочинку "Альбатрос". І дякуючи вам, на останньому прийомі ви пообіцяли, що там буде наведено порядок. Ситуація заключається у слідуючому. Сьогодні підприємство, якому належало раніше ця база відпочинку, починає потихеньку якось вибиратися не без допомоги Фонду держмайна, не без допомоги Держкомрезерву, який допоміг би, так сказать, виграли там тендер по розблокування метала ..............., підприємство почало працювати. Базу відпочинку комерційні структури у свій час прихватили і довели до нуля. Сьогодні це керівництво вкладає гроші і починає відновлювати роботу цієї бази. Але чи дякуючи у лапках інформації, яка витікла з Фонду держмайна або Запорізької області цю базу хоче захопити сьогодні інша комерційна структура. Так от де ефективність роботу Фонду держмайна у цьому питанні?

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Хочу сказати, що після вашого звернення ми створили спеціальну комісію, яка виїхала на місце. І у даний час вони ще роботу не завершили, тому що, фактично, продаж цієї бази відбулася з порушенням законодавства в частині того, що об'єкт був на балансі підприємства і розрахований через податкову заставу як об'єкт соціальної сфери. Закінчить роботу відповідна комісія, почнемо претензійну роботу, і обов'язково повернемо цей об'єкт до державної власності і вас відповідно проінформуємо.

Об'єкт може використовуватися любою комерційною структурою, але ефективно управляти і слугувати людям і під контролем держави. Так передбачено і Законом про управління об'єктами державної власності, який, я надіюся, що ви проголосуєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

СЕМЕНЮК В.П. Качур, 117-й: "Одним з механізмів тіньової приватизації є передача до статутних фондів ........ майна державних підприємств з подальшим роздержавленням державної частки через емісію. Чи зупинив фонд цей механізм?"

Хочу сказати, що я в своїй доповіді сказала, що найбільша біда в тому, що у нас сьогодні декілька центрів по приватизації і один із центрів - це додаткова емісія. У нас сьогодні приватизація проходить через Фонд державного майна тільки 30-40 відсотків. Все решта йде поза приватизаційним законодавством.

В такий спосіб через банкрутство, через виконавчу службу, через спецюст, через податкову заставу, через додаткову емісію і через отримання кредитів під заставу, і тоді відповідних об'єктів немає.

В даний час по тих об'єктах, де ми побачили, що почався додатковий випуск акцій, або так би... додаткова емісія без урахування інтересів держави, ми підписали із комісією по цінних паперах відповідну угоду, де передбачаємо спільні дії щодо недопущення подібних рішень. Закон про внесення змін до Закону про приватизацію державного майна, який ми подали в залі, цей негатив ліквідує. Я думаю, прийду в сесійний зал доповідати цей закон, і ви ще раз переконаєтеся в тому, що подаючи такі документи до залу, ми ще раз хочемо підтвердити те, що подібний спосіб приватизації через додаткову емісію не повинен проходити.

Якщо на тих підприємствах, де зробити потрібно додаткову емісію, то треба спочатку передбачити в Законі про бюджет виділення коштів, щоб така додаткова емісія була викуплена і частина державної частки не була зменшена, наприклад, там, де треба поповнити обігові кошти. І цю роботу ми будемо робити.

Крім того, хочу сказати, що по багатьох рішеннях по додатковій емісії ми розпочали претензійну роботу і звертаємося до суду, щоб таких питань не було. І в цьому плані нам допомагає і Державна комісія по цінних паперах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Гаврилюк, будь ласка.

11:03:58

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Валентина Петровна, я знаю вашу принципиальность, с которой вы трудились, работали, будучи во фракции Социалистической партии. Мы с вами вместе обращались ни раз в прокуратуру, в различные органы по возврату или с требованием навести порядок в вопросе приватизации Кременчугского НПЗ. Вы помните, как произошло фактически изъятие из государственной собственности путем различных махинаций такого серьезного, стратегически важного объекта для нашей страны и государства, тем более мы видим, какие процессы происходят на рынке нефтепродуктов? К сожалению, сегодня я не вижу таких же активных действий.

Хотел бы вас спросить: как вы будете действовать в ближайшее время, какая ваша позиция, не поменялась ли она и когда все-таки государство получит в свое управление стратегический объект Кременчугский нефтеперерабатывающий завод? Спасибо.

СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Василю, Васильовичу. Ви так сказали: "ми працювали", - начебто я вже не жива. Повірте мені, ще жити буду довго і працювати буду, разом із вам також, і наводити лад в державі також.

Друге: що стосується Кременчуцького нафтопереробного заводу і того, до речі, закону, який ми прийняли з вами в цій сесійній залі, 318 голосів, про призупинення приватизації нафтопереробної галузі і передачі до статутних фондів. Це закон, який дав можливість не захопити через кредити банківські, через додатковий випуск акцій цих остатків підприємств дає ще у нас частка держави, це 43 відсотки НПЗ "Кременчуцький нафтопереробний завод", 25 відсотків НПЗ "Галичина" і частково ще у нас у Укртатнафті є. Так я вам хочу сказати, відповідно до указу Президента ще Леоніда Кучми, був виданий указ, який передбачив передачу 43 відсотки акцій НПЗ "Галичина" 25 відсотків і 43 - Кременчуцький нафтопереробний завод до НАК "Нафтогазу". І сьогодні Фонд державного майна не управляє цими акціями.

Рішення Конституційного Суду, яке розглядало це питання, до цього часу не оголошено, бо не вистачає кількості голосів у Конституційному Суді.

Я думаю, що зараз в даний час цим майном управляє НАК "Нафтогаз". На жаль, цю функцію у Фонду державного майна в даний час забрали. Ми не управляємо цими підприємствами. Але моя принципова позиція залишається одна, якщо ми отдали всю нафтопереробку в руки одним представникам іншої держави, то такий сьогодні і результат. А те, що ми з вами тут ще спасали, це є ще можливість сьогодні хоть чуть-чуть цим підприємствам працювати, тому давайте будем приймати Закон про реприватизацію і вернемо те, що ми говоримо. Голосуємо і разом будемо працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

СЕМЕНЮК В.П. "У вашій доповіді прозвучала критика НАК "Нафтогаз України". Чи відомо вам. що за 6 місяців НАК перерахував до бюджету більше платежів, ніж за всі минулі роки?"

Я хочу сказати, що коли я називала збитковість, це було починаючи з 2001 року, тобто я називала загальну цифру, тому що з часу відповідного передачі. Тому хочу сказати, що навіть ті перерахування і дивідендів, і коштів це є і позитив, але за 5 місяців і результату швидкого не буде. Так же само як у фонді, так же само як в у НАК "Нафтогазі". Нам з вами в принципі треба оприділитися як ми будемо управляти далі холдингом.

Фактично функції Кабміну виконує зараз кожна відповідна холдингова компанія, а при цьому вплинути на їхні повноваження неможливо, тому що майно їм передано на правах розпорядження.

І тому, приймаючи Закон "Про управління об'єктами державної власності", ми з вами повинні поставити: є у нас виконавча влада, буде вона сильна чи буде знову розмито всі функції по ще холдингах, по ще акціонерних товариствах і таке інше. Тому нам з вами у цьому залі вирішувати. І я думаю, що тоді буде і ефективність. Тому що не може сьогодні бути така розмитість в управлінні об'єктами державної власності, в тому числі і у холдингових компаніях. Правових статус сьогодні їх не визначений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Качур. Не бачу я його.

Тоді Анатолій Оржаховський.

11:09:13

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Я хочу почати задавати запитання з того, щоб звернути увагу громадськість, наших виборців на те, що в ложі уряду сьогодні немає ні Прем'єра, немає і міністра економіки. Мабуть питання того стану, який у нашій державі сьогодні післяприватизаційний з народом, не дуже хвилює, краще займатися проблемами СОТу, здавати у кінцевому плані всю Україну і народ.

Що стосується, Валентино Петрівно, вас, я хотів би запитати. Чи не тому вас мабуть не слухають, і Президент не підписує відповідні укази, бо знають про ваше сумісництво сьогодні? А якщо конкретно, то я просив би вас дати зараз відповіді на таке. Як ви вважаєте, чи не час розібратися з приватизованими маслозаводами. Вони сьогодні стали монополістами і практично знущаються над людьми, встановлюючи відповідні на здану продукцію і таке інше? А ми сьогодні вже знаємо, що у селі практично більше крутило з підписання указів оточення, чим Президент, бо я знаю принципову позицію Президента і підтримку його в плані того, що сьогодні Фонд державного майна діє виключно в рамках Закону і ми маємо підтримку, і я особисто маю гарну підтримку Президента в цьому плані.

Що стосується молокозаводів, я хочу сказати, що ці підприємства були, в основному, приватизовані ще по декретах Кабінету Міністрів 1992-93-ого років. декретів Кабінету Міністрів Кучми. І в основному ці об'єкти, дійсно, вони є монополістами, вони приватизовані були тоді у відповідності до декрету Кабміну про особливості приватизації в агропромисловому комплексі. На жаль, вони були приватизовані сьогодні через ваучери. Перепродаж відбулася на вторинному ринку цінних паперів і представники Фонду державного майна, ми не можемо впливати на тих, хто сьогодні пройшов вторинний ринок цінних паперів. Це вже доля кожного акціонера.

Крім того, треба зважити ще на одне, що, викручуючи руки керівникам в тодішній час, часто керівники сільськогосподарських підприємств відмовлялися від долі тих акцій, які належали колективним підприємствам. І в даний час всі підприємства, молокозаводи знаходяться в руках монополістів, механізм регулювання може бути один - антимонопольне законодавство і друге - механізм реприватизації. На жаль, політично цей механізм не виписаний з правової точки зору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

СЕМЕНЮК В.П. Скільки холдінгових компаній і яка та частка у загальній кількості мали консолідований чистий прибуток в 2004-2002 роках? І яка сума дивідендів сплачена ними до державного бюджету по роках? Яке співвідношення суми сплати дивідендів до загальної вартості основних засобів по залишковій вартості холдінгових компаній. За результатами роботи у 2003 році, чистий прибуток 21 холдінгової компанії в розмірі 1 мільярд 312 мільйонів гривень. З них на державну частку у 2004 році було перераховано суму дивідендів 2 мільярди, вибачте, 2 мільярди 62, вибачте, 2 мільйони 62 тисячі гривень.

Ви можете побачити ці дані, ми надали порівняльний аналіз в табличках, в якому передбачено і по кожній холдінговій компаній чистий прибуток і перерахування до тих відповідних дивідендів, які були у 2003-2004 році, і як сьогодні ці холдінгові компанії працюють і аналіз повністю за перший квартал 2005 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно, сідайте, будь ласка. До слова запрошується перший заступник міністра економіки Сергій Андрійович Романюк. Будь ласка, 10 хвилин і 45 - відповіді на запитання.

РОМАНЮК С.А. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Понад десятирічна практика формування державного корпоративного сектору свідчить про те, що він сьогодні ще не став інструментом розширення ринкових методів управління та залучення інвестицій.

Протягом останніх років 2000-2004 обсяг дивідендів на державні пакети акцій номінальною вартістю майже 29 мільярдів гривень становив лише 735 мільйонів гривень. Це менш, ніж один відсоток річних на капітал і є результатом відсутності належного управління корпоративними правами держави.

Оскільки Валентина Петрівна в своїй доповіді детально розклала проблему корпоративного сектору, дозвольте акцентувати вашу увагу на деяких проблемах державного корпоративного правління.

Кількість пакетів акцій, що належать державі сьогодні, неадекватна її організаційним, кадровим та фінансовим можливостям щодо забезпечення впливу на результати діяльності підприємств, прийняття ними найважливіших рішень з питань діяльності і розвитку, повноцінної участі в інвестиційних процесах. Особливо обтяжливими є дрібні пакети, що не знайшли покупця у процесі приватизації. Управління ними, а це майже 40 відсотків із загального обсягу відволікає значну частину управлінських зусиль за мінімальним результатом.

Доходи до Державного бюджету від таких пакеті мізерні. І тому сьогодні при підготовці проекту програми приватизації, яка розробляється, одним з шляхів вирішення цієї проблеми - це є реалізація цих дрібних пакетів.

Наступна проблема - це постійна зміна, починаючи з 98-го року, системи управління корпоративними правами. Фактично відбулося три великих зміни. Кожна така зміна супроводжувалася масовою передачею повноважень від одних органів управління до інших і, як результат, тривалі періоди фактичної відсутності управління.

На сьогодні більшість державних пакетів, а це 92 відсотки, знаходиться в управлінні Фонду держмайна. Така ситуація є невиправданою, оскільки не враховуються особливості управління в різних галузях та сферах діяльності. Ефективний вплив на прийняття рішень з питань діяльності товариств грунтується на знані технологій виробництва, стану ринків фінансових, інвестиційних, кадрових можливостей компаній.

До того ж у поєднанні Фонду повноважень органу, який одночасно відповідає за ефективні результати приватизації і за збільшення надходжень від управління пакетами, які залишилися в державній власності, закладено вже певних конфлікт інтересів. Тому доцільним вважається певний перерозподіл управління в центральні органи виконавчої влади з одночасним підвищенням їх відповідальності за результати такого управління.

Наступне - це існуюча практика управління. В основному, обмежується присутністю представників держави на щорічних загальних зборах. Діяльність підприємств в період між зборами проходить без державного впливу. Існує нагальна проблема створення інституту спеціально уповноважених представників в державі, які б на постійній основі в межах тих корпоративних прав, які їм делеговані, впливали на діяльність підприємств та відповідали за свої дії.

Питання управління державною власністю, а значить і корпоративними правами держави, недостатньо врегульовані. Досі відсутній єдиний закон, який би вирішував загальні питання управління та створив би комплексні юридичні підстави для його здійснення. Значною кількістю нормативно-правових актів різної юридичної сили регулюються окремі питання управління. При цьому правові норми часто не доповнюють, а протирічать одна одну, а протирічить між собою.

Особливо це позначилося на державних, акціонерних та холдингових компаніях. На них Валентина Петрівна достатньо детально зупинялася. На відміну від приватних та навіть державних підприємств правовий статус та принцип управління їх не визначені відповідними законодавчими актами. Ці компанії не мають уніфікованого правового майнового статусу. А це унеможливлює встановлення однозначного та прозорого механізму контролю за їх діяльністю з боку засновника. Найбільш гостро ця проблема існує у компаніях, засновниками та акціонерами яких тривалий час був Кабінет Міністрів України. Єдиний орган управління цими компаніями з боку держави - це спостережні ради. А досвід свідчить, що працювали вони формально, не втручаючись та не розглядаючи найбільш важливі питання діяльності холдингів. Значна частина спостережних рад на початку цього року стали не легітимними через значні кадрові та адміністративні зміни. Особливо це стосувалося НАК "Нафтогаз", ДАК "Укрвидавполіграфія", НАК "Украгролізинг" ДАК "Хліб України" і таке інше.

Зазначені та інші висновки були покладені в основу підготовки та прийняття рішень щодо заходів, які вже вживаються і які будуть вжиті найближчим часом на основі підготовлених та прийнятих нормативних документів. Вже з перших місяців роботи нового уряду було поставлене завдання створити програмний документ, який би розширював та конкретизував положення Програми діяльності уряду відносно використання державної власності. Таким документом стала прийнята у червні місяці Програма "Власність народу". Основні положення програми - це удосконалення системи управління та забезпечення ефективного використання державної власності, які охоплюють вест спектр існуючих проблем. Це стосується оптимізації обсягів інфраструктури державного сектора, налагодження чіткого обліку об'єктів державної власності, ефективного правового забезпечення питань управління, запровадження конкурентних способів управління, удосконалення системи розподілу повноважень з управління. Положення цієї програми вже реалізується. Одним із механізмів, передбачених програмою, є визначення кваліфікованих осіб для призначення на посади керівників компаній за результатами конкурсного відбору. Саме такий конкурсний відбір започаткований урядом з цього року.

Створена для визначення керівників великих підприємств-монополістів урядова комісія конкурсна, для інших... визначення інших керівників конкурсні комісії міністерств.

Розроблена нова типова форма контракту з керівником компанії державного сектору, що також має сприяти підвищенню рівня управління цими компаніями.

Ніколи досі предметом уваги попередніх урядів не були фінансові плани крупних державних компаній. У цьому році фінансові плани семи компаній, таких як ДАК “Хліб України", "Украгролізінг", "Нафтогаз України", "Укртелеком" та інші на цей рік затверджувалися рішенням Кабінету Міністрів після ретельного розгляду або навіть декількох етапів цього розгляду.

Тепер фінансові плани державних компаній контролюється державою. Їх здійснення є обов'язковими, а дивіденди від діяльності мають надходити відповідно до затверджених графіків, до речі, як і податок з прибутку.

Не менш важливим питання є запровадження інвестиційних планів підприємств. Виробленню єдиних підходів до складання сприятиме типовий інвестиційний бізнес-план підприємства, розробка якого вже, практично, завершена.

В центрі уваги уряду і проблеми спільних підприємств, заходи забезпечення контролю за їх діяльністю. З лютого 2005 року встановлено вимогу при створенні господарських товариств на базі об'єктів права держвласності щодо розміру державної частки не менш, ніж як 50 відсотків статутного фонду.

З метою недопущення механізмів банкротства та проведення прихованої приватизації, фіктивного банкрутства, урядом підготовлено відповідний проект закону для удосконалення процедури банкрутства.

Нарешті, на розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект про управління об'єктами державної власності, його підготовка до другого читання проводиться з урахуванням пропозицій, вироблених Кабінет Міністрів. Створена спеціальна група робоча, яка допрацьовує цей проект спільно з Верховною Радою. Є надія, що результатом спільних зусиль Верховної Ради та уряду нарешті буде закон, який якісно поліпшить управління державною власністю. Заходи, що вживаються урядом для підвищення ефективності використання держвласності, яка знаходиться у статутних фондах господарських товариств, вже мають певні результати, і про них говорила Валентина Петрівна. І є впевненість, що подальші кроки Кабінету Міністрів спільно з Верховною Радою по наведенню порядку в управлінні державними корпоративними правами принесуть очікувані результати, які очікує суспільство. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Андрійович.

Прошу записатися на запитання. 45 хвилин. Немає письмових? Так? Будемо відповідати лише на запитання народних депутатів усні, тому що письмових немає.

Прошу на табло. Євген Гірник. Підготуватися Александровській Аллі.

11:24:14

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів.

Шановний Сергій Андрійович, тут у матеріалах, які підготували до Дня уряду, є така фраза, що існуюча поки стара система приватизації не дає можливості до продажу малоліквідних і неліквідних пакетів акцій. І в цьому звинувачується законодавча база, існуюча на цей час.

Ну, таке питання: які зміни все-таки потрібні до законодавчої бази, чи, можливо, до самого процесу цієї реалізації, щоб все-таки ці малі пакети акцій, якщо вони не ефективні для держави, можна було реалізувати?

І друге. Що робити з тими пакетами державних акцій, коли внаслідок емісії вони просто-напросто перестали бути державними, і тут є явні порушення законодавства? Яким чином Кабінет Міністрів, Фонд державного майна планує ці пакети повернути в державне управління?

РОМАНЮК С.А..Дякую. Ну, що стосується невеликих пакетів акцій - це результат тієї приватизації, яка вже відбулася, і проблема в тому, що вони фактично не цікавлять покупців інвесторів, тому що не забезпечують вплив держави на управління цими підприємствами. Тому в процесі програми приватизації зараз розробляються інтрументи, які дозволять викидати на фондовий ринок ці пакети і таким чином продавати їх навіть ............... акціонерам, тобто розпилювати серед дрібних акціонерів. Що стосується порушень, пов'язаних з розмиттям державних пакетів акцій, то це питання, ця проблема, крім інших, є предметом розгляду робочої групи, створеної Кабінетом Міністрів за участю Генеральної прокуратури, яка розглядає проблемні питання приватизації. І, відповідно до рішень цієї групи робочої, приймаються певні дії для того, щоб повернути державі її контрольний вплив над тим чи іншим підприємством. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська. Підготуватися Кирилу Поліщуку.

11:26:45

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. У меня к вам следующий вопрос. Как нужно сегодня относиться к тем предприятиям, которые в свое время не будучи внесены в перечень объектов, не подлежа... вернее, находясь в перечне объектов, не подлежащих приватизации, были приватизированы указами Президента. Я, например, хочу сказать о предприятии АО "Хартрон", на котором я много лет проработала. Также можно сказать об акционерном обществе "Турбоатом" харьковском. Вот недавно Премьер-министр заявила, что она будет рассматривать вопрос о том, чтобы "Турбоатом" не приватизировался. Я понимаю, что Премьер-министр наверное не компетентна, потому что "Турбоатом" уже акционерное общество и уже 25 процентов акций распространены среди в том числе работников этого предприятия. Это первый вопрос. Что делать с теми предприятиями, которые были акционированы, приватизированы по указам Президента?

И второе. Не кажется ли вам, что нужно посмотреть на вопрос социальной сферы. Мы говорим о приватизации предприятий, а что происходит с социальной сферой этих предприятий?

Спасибо за...

РОМАНЮК С.А. Дякую. Перше питання надзвичайно важливе, оскільки відповідно до законодавства, ви знаєте, у нас існує 2 переліки підприємств. Перелік перший - це підприємства, які не підлягають приватизації.

Другий перелік підприємств, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Фактично сама корпоратизація - це є певний інструмент для того, щоб підприємство могло пристосуватися до ринкових умов. Там більш ширші повноваження у керівництва цього корпоратизованого підприємства. І, на жаль, сьогодні ця система не зовсім себе виправдовує, і тим більше є такі факти, про які ви казали, про приватизацію пакетів акцій тих підприємств, які не підлягають приватизації. До речі, і у тому, і у тому пакеті у нас є акціонерні товариства, які заборонені до приватизації.

Вихід тільки один. Відповідно до законодавства , якщо приватизація була здійснена з порушенням його, повертати через суди ті пакети акції.

Що стосується соціальної сфери, то сьогодні діє законодавство, яке передбачає, що при передачі соціальної сфери до комунальної власності, 50 відсотків забезпечення капітального ремонту, відновлення цих об'єктів мають бути від підприємств, які передають, а решту забезпечується місцевими органами влади. У зв'язку з тим, що останні роки ця передача була надзвичайно масовою, а можливості місцевих бюджетів серйозно обмежені з точки зору утримання, тут є єдиний вихід принциповий, і він повинен бути найдений. Мова йде про те, що потрібно підвищувати спроможність місцевих органів самоврядування, фінансові можливості перш за все для того, щоб утримувати цю соціальну сферу.

Ви знаєте, що сьогодні житлово-комунальна сфера утримується з тих надходжень до місцевих бюджетів, які не враховуються в міжбюджетних трансфертах, але це сума мізерна по відношенню до загального фонду місцевого бюджету, вона складає від 3 до 6 відсотків і, безумовно, такий розмір коштів абсолютно не може слугувати тією базою, за якою будуть отримуватися всі соціальні об'єкти. Особливо мова іде про утримання: вода, тепло, каналізація, ремонт капітальні і поточний. Тому мова іде про те, щоб розширювати базу, фінансову базу місцевого самоврядування. Це, да, да, ми готуємо такі про позиції для внесення в Бюджетний Кодекс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Поліщук, за ним Заєць Іван.

11:31:05

ПОЛІЩУК К.А.

Кирило Поліщук, Християнська демократична партія України.

По-перше, я хочу подякувати Семенюк Валентині Петрівні за грунтовну доповідь, а слово передати колезі, Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, мікрофон, будь ласка.

11:31:19

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, "Регіони України".

Ви знаєте, коли вступав на свою посаду міністр Терьохін, він сказав, що він не розуміє, чим займаються працівники вашого Міністерства, що вони там мають робити взагалі. Я вам підказую одну хорошу справу, передайте йому і ... вас, що ви таке робите? Чи проводить Міністерство моніторинг соціально-економічних наслідків приватизованих підприємств і процесу приватизації взагалі, раз? І по яких параметрах ви такий моніторинг проводите, якщо ви його взагалі робите?

Друге питання стосується "Криворіжсталі". Я так розумію, що позиція Міністерства економіки така сама, як українського народу. Якщо підприємство відібрано у власника і забрано на користь держави, то воно там, в державі має залишатися. Бо якщо буде продаватися, то ми будемо підозрівати, що хтось виконує чиєсь замовлення. Яка ваша позиція стосовно майбутнього "Кривріжсталі"?

РОМАНЮК С.А. Ну, стосовно першого питання Валентина Петрівна вже відповідала, що Фонд майна щоквартально здійснює моніторинг саме економічної ситуації на, в компаніях управління акцій, яких знаходяться в Фонді майна. Що стосується Міністерства економіки, то ми теж щоквартально робимо моніторинг фінансового економічного стану державних підприємств. Оскільки вони знаходять в управлінні в різних центральних органах виконавчої влади, то процедура така: іде запит до центральних органів виконавчої влади, вони дають інформацію, а в Міністерстві економіки здійснюється цей аналіз, який потім подається до Уряду. І на засіданні Уряду цей аналіз розглядається.

Що стосується "Криворіжсталі", то я можу відповісти одне: рішення уряду з цього питання прийнято. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць, підготуватися Миколі Петровичу Нощенко.

11:33:19

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановний доповідачу, відповідно до Конституції України управління державним майном здійснює Кабінет Міністрів України. Однак, багато холдингових компаній державних створені постановами Кабінету Міністрів, які по суті делегують цим холдингам право розпоряджатися майном. Це один з каналів розкрадання державної власності. Чи не час вже внести зміни у ці постанови Кабінету Міністрів, щоб холдинги не розпоряджалися майном, а лише користувалися?

І друге запитання. Чи не вважаєте ви, що через управління власністю влада повинна регулювати і ціни. На сьогоднішній день, ви знаєте, що ціни ростуть, ніхто цим питанням не займається. Особливо для сільського господарства сьогодні чи закупівля молока, чи закупівельні ціни на зерно - це невідомо, як воно твори... Чи не вважаєте ви, що через управління власністю треба керувати цінами через свої акції, частки у цих підприємствах.

РОМАНЮК С.А. Дякую. Стосовно діяльності національних акціонерних компаній, які створені рішенням уряду. Да, коли розглядалися фінансові плани цих акціонерних компаній, уряд прийшов до висновку, що їх діяльність була абсолютно неефективною. І тому зараз здійснюються кроки для того, щоб якісно поліпшити і управління, кадровий склад цих компаній і підсилити якісно вплив на їх діяльність. І крім того, зараз підготовлено і прийнято у першому читанні Закон про управління державною власністю, який якраз врегульовує ці питання і ставить під більш жорсткий контроль держави такі утворення. Певною мірою вони потрібні, тому що це є певна кластерна модель організації виробництва суб'єктів, які діють в тій чи іншій економічній сфері.

Що стосується впливу на цінову політику за допомогою власності. Розумієте, це інструмент надзвичайно складний. По-перше, є у нас антимонопольне законодавство, і всі мають працювати в умовах ринку, і головне завдання держави полягає у тому, щоб створити конкурентні умови всім. А ціна зростає виключно тому, що або ринок монополізований. І от, скажімо, що стосується цукру, тут явно баланси говорять про те, що цукор в державі є, але він зосереджений у декількох оптовиків, які, користуючись ситуацією, зараз просто підвищують ціни. Ситуація була точно такою ж у 2003 році. Ми аналізували. І що характерно, що коли уряд, вірніше Верховною Радою було прийнято рішення в травні місяці 2003 року щодо ввезення квоту цукру-сирцю, ціна навіть за тих умов, що цей цукор-сирець перероблявся десь з вересня, оскільки Кабміном був прийнятий у вересні порядок реалізації цих квот, ціна з травня місяця пішла вниз. Тобто це спрацювало на те, що ті, хто володів сахаром, зрозуміли, що вони можуть залишитися при своїх. Тому та ситуація, яка сьогодні є, вона саме, на мій погляд, викликана отим певним монополізмом цукру, який сьогодні є, існує в Україні.

Тому безумовно є певний вплив власника на ціноутворення і на формування ціни на ринку. Проте це не може бути домінуючим ключовим фактором, а такий інструмент має збалансувати і робити конкурентне середовище. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Нощенко. Підготуватися Володимиру Яворівському.

11:37:29

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко, 160 виборчий округ, Сумська область.

Шановний доповідач. Майно великих підприємств цікаво жителям великих міст. Моїх виборців 160 округу, це північні райони Сумської області, цікавить майно сільгоспхімії, сільгосптехніки, підприємств торгівлі, побуту, майно профспілок, кооперації, які всі створені завдяки праці українського народу. Про це жодного слова доповідачі не говорять. А питання у мене таке: чи розглядали ви з Мінекономікою подальшу долю підприємств, які приватизовані, у яких немає частики держави, але господарі, три рази вже змінившись, не виконують умови приватизації? Це - створення робочих місць, це - дохід в бюджет, це - соціальна інфраструктура. Таких у мене підприємств на окрузі шість, і своїми пустими вікнами засвідчують неправильну позицію уряду до державного майна. Дякую.

РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання.

Ну, що стосується таких формувань, як "реагрохіми", "райсільгосптехніки", то вони були приватизовані за схемою малих та середніх об'єктів приватизації до 200 року і вже декілька разів передавалися із рук в руки нових власників.

Що стосується виконання інвестиційних зобов'язань, то при приватизації таких об'єктів там інвестиційні зобов'язання не бралися. Мова йшла, перш за все, про великі підприємства. І Фонд майна або держава може спитати за виконання інвестиційних зобов'язань тільки по умовах тих договорів, на яких цей об'єкт був реалізований. Якщо такого договору немає, то немає, відповідно, і вимог держави до цих об'єктів.

Хоча ви абсолютно праві: на багатьох об'єктах приватизованих є надзвичайно серйозні проблеми, пов'язані із забезпеченням умов праці, забезпеченням законодавства по КЗОТу. Тому це питання має розглядатися в рамках тих законів, сферу діяльності яких ці закони регулюють. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, підготуватися Анатолію Оржаховському.

11:40:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Яворів, Жовкла, блок Віктора Ющенка, Володимир Яворівський.

Шановний доповідачу, Валенса, вступаючи на президентський пост, кинув прекрасне гасло: "Поділимо нашу бідність порівну!" У мене таке враження, що сьогодні в Україні може бути інше гасло, звертаючись до екс-президента і його оточення: "Поділимо ваші багатства порівну, якщо не порівну, то хоча б почасти.

Ми сьогодні почули, який ми багатющий народ. Сьогодні назвала Валентина Семенюк цифру про те, що приватизовано в Україні на 600 мільярдів, я ще раз повторюю: на 600 мільярдів! Які ми багатющі! Але до бюджету поступило всього-на-всього 40.

Я належу до тих, хто проти цього слова, поняття як "реприватизація". Та держава дуже багато втратить, якщо вона на це піде. Але що робити врешті-решт, яка ваша думка як крупного професіонала на посту заступника міністра: залишаємо все так, як є, чи все-таки щось зможемо від цих 600 мільярдів одірвати?

РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання.

На мій погляд, ключовою проблемою таких приватизованих підприємств є абсолютна закритість і недоступність до їх діяльності. На Заході такі підприємства називаються, акціонерні товариства "публічні". Проте про публічність наших акціонерних товариств годі і говорити. Не кожен з них виконує завдання законодавства, яке стосується опублікування звітів роботи тих чи інших акціонерних товариств акціонерних товариств відповідно до закону.

І тому головним завдання полягає в тому, щоб поставити під суспільний контроль діяльність будь-якого суб'єкту господарювання для того, щоб він, реалізуючи свої інтереси, власні інтереси, не шкодив суспільству. Це прописано в законодавствах різних країн. Є жорсткий контроль з боку різних структур за діяльністю таких товариств, з одного боку.

А з іншого боку, коли підприємство, компанія працює легітимно, коли вона намагається залучити якомога більше інвестицій для розвитку, вона відкривається для суспільства. І ви знаєте ті гучні скандали, які були недавно з великими акціонерними компаніями і в Італії, і в Сполучених Штатах Америки. Вони якраз говорили про те, що в суспільстві створені умови для того, щоб суспільство могло контролювати сам процес діяльності цих компаній. От цього нам не вистачає, що стосується законодавства.

А що стосується культури ведення бізнесу, то це теж, от про те, що ви говорили, це теж є наслідки низької культури ведення бізнесу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Оржаховський. Підготуватися Сергію Матвієнкову.

11:43:14

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний доповідачу, попередній доповідач назвала вбивчу цифру: 56 мільярдів гривень - це сума, на яку обікрадено через приватизацію державу і український народ. Найбільш, як відомо, постраждало село через приватизацію маслозаводів, розвал колективних та державних сільськогосподарських підприємств, ремонтно-транспортних колективів, а сьогодні йде посягання на спільну власність територіальних громад.

У мене запитання до вас як до представника Міністерства економіки. Чому Міністерство економіки сьогодні турбується лише про розвиток на селі приватного сектору, а не думає про те, щоб вводити на селі державні і утворювати нові державні виробничі комплекси? Дякую.

РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання.

Ну, наскільки я пам'ятаю, то державного на селі було, ну, небагато. Там була кооперативна власність, яка була основою сільськогосподарського виробництва. І колгоспи - це теж була не державна, а колективна власність.

Що стосується розвитку села, то сьогодні уряд завершує програму розвитку українського села, який передбачає серйозні інвестиції до сільських населених пунктів, серйозні інвестиційні програми, які дадуть можливість впровадити ті типові інвестиційні проекти, які сьогодні існують в світі. От, скажімо, є домовленість вже з датськими фірмами, які будуть впроваджувати в усіх регіонах України типові проекти по вирощуванню свинини.

Надзвичайно серйозні кроки робляться для того, щоб поліпшити соціальну інфраструктуру села. Це теж закладено в програмі. Вона розрахована на довгостроковий період залучені всі центральні органи виконавчої вади і от на минулому тижні Прем'єр-міністра України проводила спеціальну нараду, яка була присвячена саме презентації цієї програми. Вона вже завершується і я думаю, що вона буде серйозним поштовхом до... для соціально-економічного розвитку сільської місцевості і головне, поліпшення демографічної ситуації на селі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Матвієнков. Підготуватися Драчевському.

11:46:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемый докладчик! Скажите, пожалуйста, вот есть перечень предприятий, которые не подлежат приватизации, это то, чем вы должны руководствоваться. Я бы хотел все-таки уточнить по какому принципу вот мы из года в год постоянно из этого перечня теряем такие объекты, допустим, как в Укррудпроме. До принятия закона мы потеряли половину придприятий. Они каким-то образом оказались, так сказать, акционированы. Судоремонтные заводы. Тот же Мариупольский судоремонтный завод. Каким образом сегодня он оказался, будем говорить так, вышел даже из реестра физических лиц, которые сегодня состоят на учете. Элеваторы. Сегодня мы не имеем ни одного элеватора, который бы принадлежал государству, которыми бы государство руководило бы этими элеваторами. Первая позиция - отношение министерства к этому вопросу.

Второй момент. Скажите, пожалуйста, ваши взгляды и понимание как министерство руководит такой государственной отраслью как угольная? Каким образом вы планируете осуществлять экономическое руководство этой отраслью, организационное руководство? Каковы перспективы развития этой отрасли? Что планируется государством для того, чтобы сегодня создать нормальные условия в этом направлении? Спасибо.

РОМАНЮК С.А. Ну в отношении первого вопроса, в отношении министерства. Оба перечня предприятий, которые не подлежат приватизации, он утвержден Верховным Советом, и формируется он или выводятся из него предприятия или добавляются исключительно по решению...

Контроль за этим списком действительно есть ну недостаточный, скажем так, который позволяет это делать. Ну вот было заседание комитета Верховного Совета по экономической политике и справедливо высказывали замечания в адрес центральных органов исполнительной власти, что аргументация по поводу выведения или введения в этот список, не выдерживает никакой критики. Сегодня мы меняем систему ввода и вывода и вообще предлагаем сделать инвентаризацию этих предприятий для того, чтобы навести порядок, поскольку были случаи такие, что они числились неподлежащими приватизации, а на самом деле они были уже приватизированы. Скажем, есть "Укрвыбухпром", который вообще нельзя приватизировать, он на самом деле уже...

Я абсолютно поддерживаю в этом плане вас.

То, что касается угольной отрасли, то Министерство экономики осуществляет участие в регулировании развития этой отраслью исключительно, исходя из собственных полномочий. Есть для этого министерство, готовится соответствующий указ Президента по совершенствованию угольной отрасли. Поэтому министерство это делает в рамках своих полномочий, что касается социально-экономического развития, что касается региональной политики, что касается государственных целевых программ, анализа эффективности их выполнения, работы с депрессивными территориями ы так далее. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Драчевський. Підготуватися Юрію Кармазіну.

11:49:23

ДРАЧЕВСЬКИЙ В.В.

Виктор Драчевский, 35 выборчий округ.

Скажите, пожалуйста, сегодня в Украине очень много приватизированных предприятии и те, которые находятся в государственной собственности. Какое влияние оказывает Министерство экономики, как на те предприятия, так и на другие. Могут оно сегодня реально сотрудничать уже с приватизированными предприятиями для того, чтобы экономическая мощь страны увеличивалась с каждым годом, или вы все-таки сегодня скажете, что не может. Спасибо за ответ.

РОМАНЮК С.А. Главная функция Министерства экономики - создать равные условия для приватизированных, государственных предприятий. И вне зависимости от того, какова форма собственности, предприятия должны иметь одинаковые правила поведения на рынке. Вот это главная проблема и главная задача, главная функция министерства. поэтому все те инструменты, которыми владеет Министерство экономики, они направлены именно на выполнение этой функции. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, Володимир Лещенко за ним.

11:50:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, в мене два невеликих питання. Законом України про держаний бюджет на 2005 рік встановлено завдання щодо надходження дивідендів до державного бюджету на 2005 рік у сумі 533, 2 мільйони гривень. Уже виконане річне планове завдання за 5 місяців на 131%. Чому така, такий низький рівень планування і така мала сума запланована? Це перше питання.

Друге питання. З майна, яке належало Чорноморському морському пароплавству було передано 118 суден, живих суден, живих - підкреслюю, які б мали б приносити державі, в державний бюджет прибуток. Нічого не планувалося з цього, ну, можливо, тому що там таємними постановами передавалося. Чому зараз Міністерство економіки не хоче на це подивитися і стягувати все-таки, щоб ці суми працювали на державний бюджет, а не тільки на ...

РОМАНЮК С.А. Дякую за запитання. Ну, по-перше, що стосується дивідендів, ви знаєте, що дивіденди виплачуються за підсумками роботи фінансового року. І розподіл дивідендів - це функція зборів акціонерів. Тому Уряд не міг передбачити і заплановано було без детального аналізу того, що було зроблено в 2004 році. Але зараз вже цифра помінялася і сьогодні ми розраховуємо на те, що до кінця року ця сума збільшиться. І це виявлено було при аналізі Міністерством фінансів всіх фінансових планів підприємств. Сьогодні міністерство фінансів взялося за, ну, титанічну роботу, воно зараз опрацьовує фінансові плани всіх державних підприємств, в тому числі і корпоратизованих. І на сьогоднішній план, на сьогоднішній день, я знаю, що вже знаходиться в роботі понад 200 таких підприємств. Ключові акціонерні компанії, вони були проаналізовані на засіданні Уряду. І весь Уряд на своєму засіданні розглядав окремо, індивідуально кожний фінансовий план національних компаній. І в результаті цього було заплановано вже до кінця року, ми знаємо, що до кінця року ці надходження будуть на багато більшими. І ця робота вже започаткована і буде вестись щорічно, починаючи з цього року. До цього року, на жаль, такої уваги не давалося.

Що стосується Чорноморського флоту, то це є компетенція Міністерства транспорту та зв'язку. Тому ми в силу своїх повноважень до цього питання відношення не маємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко. Підготуватися Павлу Качуру.

11:53:41

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний доповідачу, із виступів обох представників уряду я зрозумів, що держава кинула це питання на самоплив. Відсутнє управління корпоративними правами, про що ви сказали в своїй доповіді.

Найголовніше для всіх урядів, які були і нинішнього, - розпродати все те, що створювалося десятиліттями радянським народом. Ви говорили, що немає законодавчої бази. Це спроба перекласти відповідальність на Верховну Раду. Але ж в уряду при бажанні є всі важелі впливу на вирішення зазначеного питання.

ДАКи ж і НАКи ваші. З'їздіть у Білорусь і повчиться, як управляти корпоративними правами. Чому раніше не створювали законодавче поле? Хто чинить спротив? Що все-таки заважає урядові зараз управляти корпоративними правами? Немає бажання чи що? Дякую.

РОМАНЮК С.А. Якраз на сьогодні бажання є. І Валентина Петрівна Семенюк, і я намагалися показати, що сьогодні, от в цьому році принаймні, ситуація якісно змінюється.

Я говорю про те, що запроваджений фінансовий контроль за фінансовим плануванням державних компаній. Я говорю про те, що сьогодні відбувається підготовки до процедури контрактного призначення працівників. Я говорю про те, що конкурсного призначення. Я говорю про те, що міняється форма сьогодні контракту, удосконалюється, для того, щоб підвищити відповідальність тих менеджерів, які працюють і управляють де-факто управляють державним майном і від цього отримують певний зиск, тому що це було парадоксально, коли державна компанія, яка має надзвичайно великі обороти, фактично на капітал заробляє менше одного відсотка, там навіть менше - на піввідсотка, є такі компанії. Тому ця система була порочна система, була зруйнована. І сьогодні уряд наводить порядок щодо неї. Це стосується всіх ДАКів, всіх НАКів.

На засіданні робочої групи також розглядалися питання по ДАК "Хліб України" останнім часом, от буквально на минулому тижні. Тобто уряд детально розбирається з кожною акціонерною компанією, яка була створена для того, щоб зробити її діяльність прозорою, підконтрольною і ефективною з точки зору надходжень до бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Качур. Підготуватися Олександру Бондарчуку.

11:56:29

КАЧУР П.С.

Павло Качур, фракція "Наша Україна".

Шановний Сергію Андрійовичу, ви бачите, скільки багато питань стосуються саме ефективності корпоративними правами. Я також в цій частині. Ви говорили про те, що зроблений аналіз фінансових планів. Але ключовою проблемою залишається все ж таки проведення конкурсів на менеджмент цих підприємств. Було дуже багато обіцяно. І на сьогоднішній день ми все ж таки говоримо тільки майбутнім часом.

Тому у мене питання: скажіть, будь ласка, коли реально почнеться конкурс на посади в державні підприємства? Коли буде оголошення в пресі і коли люди зможуть реально подавати свої кандидатури? І друге. Ви знаєте, що одним із механізмів тіньової приватизації є передача в статутні фонди акціонерних товариств державного майна, яке потім вимивається через емісію, додаткову емісію. Що робиться зараз Міністерство економіки, щоб зупинити...

РОМАНЮК С.А. Дякую. Ну стосовно конкурсів я сказав, що зараз створена нормативна база, яка дозволяє все це робити. І вона створена зовсім недавно. Зараз, от, скажімо, що стосується контракту, то Міністерство економіки нам минулого тижня вже подало контракт на реєстрацію Міністерства юстиції. І я можу сказати тільки одне: це буде найближчим часом. Це не будуть місяці, це не буде півроку, це буде найближчим часом.

Що стосується передачі, то тут є, існувало надзвичайно багато схем, і не тільки пов'язаних з подальшим розмиттям державного пакету, а мова йшла про що? Як акціонерне товариство ... створюється спільне підприємство, туди передається майно або пакет акцій, і тоді воно вже є власністю оцього новоствореного спільного підприємства. І держава на нього вже не має ніяких...

І таким чином, зробивши це двічі-тричі, держава повністю втрачає вплив, як це було зроблено, скажімо, по "Карпатнафтохім".

І для того, щоб... Ну, по-перше, це є предметом розгляду робочої групи, створеної під головуванням першого віце-прем'єр-міністра Кінаха, і жоден такий випадок... розбирається за участю Генеральної прокуратури. Створено декілька робочих груп, які з виїздом на місце розбираються із ситуацією, знаходять шляхи для того, щоб можна було законним чином повернути це все, розірвати угоди, які були укладені з порушенням законодавства, притягнути відповідальних до відповідальності.

Я безпосередньо є членом цієї групи і безпосередньо приймав участю у виїзді і розгляді цих ситуацій. Так що я можу вас запевнити, що законність відновлюється відносно цих всіх випадків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Підходить перерва, але в нас ще записалося лише три народних депутата, давайте нехай вони зададуть запитання, а я потім на стільки часу ж, скільки ми затратимо, на 30 хвилин ми оголосимо потім перерву. Немає заперечень?

Тоді, будь ласка, Бондарчук Олександр, підготуватися Віктору Петрову.

12:00:05

БОНДАРЧУК О.В.

Бондарчук, фракция коммунистов.

Уважаемый докладчик! Мы сегодня обсуждаем проблему более эффективного использования государственной части имущества в уставных фондах предприятий. Ну, мне слабо верится в то, что в результате такого обсуждения мы получим какой-то положительный результат, то ли в виде увеличения рабочих мест о чем вы, когда захватывали власть, обещали народу. Вряд ли мы увеличим и поступления в бюджет. Почему я так считаю. Да потому что это часть государственного имущества на сегодняшний день, ну государственная часть, это жалкие крохи от того народнохозяйственного комплекса, который был в советское время. И не кажется ли вам, что нужно сейчас ставить вопрос не об улучшении управления этой собственностью, а об увеличении этой части? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Что вы собираетесь делать для того, чтобы в результате приватизации, вы планируете там еще массу приватизаций, не ухудшалась...

РОМАНЮК С.А. Не дослышал вопрос...

Спасибо. Что касается первого, я сторонник того, чтобы эта часть росла, но она должна расти за счет привлечения дополнительных инвестиций. Если у государства, у нас есть, скажем, инвестиции, государственные инвестиции в Государственном бюджете. В прошлом году это было там 20 и в этом году порядка 22 миллиардов гривен. Эти инвестиции государственные не должны служить мультипликатором для того, чтобы привлекать дополнительные средства негосударственные, только так осуществляется развитие. Никогда в рыночной экономике государство не является основным инвестором. Государство должно указать точки роста для того, чтобы аккумулировать весь основной, основные инвестиции.

Что касается коммунальных тарифов. Значит, на сегодняшний день вы прекрасно знаете, что наша промышленность субсидирует население и субсидирует здорово, там по отдельным тарифам в 2-3 раза тарифы для промышленных предприятий больше, чем для населения. Поэтому когда предприятие передает в коммунальную собственность, передает объекты теплокомунэнергетики в коммунальную собственность, она таким образом, ну, пытается снять с себя определенное бремя вот этого субсидирования, перекрестного субсидирования. А вообще, речь должна идти о том, что все тарифы должны быть экономически объективными, відшкодовувати повну собівартість тих витрат, які витрачаються на формування тої чи іншої послуги.

І тому, поки ми не наведемо порядок в самому тарифі, структурі тарифів, а зараз така робота завершується, тому що на розгляд уряду вже поданий порядок формування тарифів на тепло, скажімо, в комунальній сфері. Порядок на формування тарифів на воду - він вже у 2001 році затверджений, але, на жаль, підприємства, які забезпечують водопостачання, цим не користуються, не користуються і місцеві органи самоврядування.

Тому при наведення порядку тарифи при відповідній економії, при запровадженні відповідної апаратури, яка забезпечує енергозбереження, ми можемо вийти не тільки на збільшення, а на стабілізацію тарифів в житлово-комунальному господарстві. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Петров. Підготуватися Володимиру Петренку.

12:04:36

ПЕТРОВ В.Б.

Виктор Петров, фракция коммунистов.

Уважаемый Сергей Андреевич, здесь вот Валентина Петровна, к сожалению, не слушала, как вы выступали, не слушает ответы на вопросы. Было бы, наверное, правильно сегодня, чтобы Фонд держмайна, который не столько керуе державним майном, сколько его растранжиривает, помагает это майно передать явно неэффективным власныкам, сегодня просто поставили бы точку и сказали, что вся эта приватизация, которая была придумана как инструмент развала экономики Украины, себя не оправдала. Привлечь виновных в этой прихватизации к ответственности - и начать работать на экономику.

Ну, и конкретно вам вопрос. Вы хорошо знаете Винницкую область, вы в Винницкой области работали. Сахарные заводы совсем недавно ......... давала 30 процентов областного бюджета. Сегодня за это время за последние годы уничтожили, разрезали и продали на металлолом 7 сахарных заводов. Фашисты во время войны уничтожили только 3 сахарных завода.

Я бы хотел вас попросить, чтобы рассказали Кабмину, Министерству экономики что уничтожать сахарные заводы нельзя. Если уничтожается завод, уничтожается поселок, не будет.........

РОМАНЮК С.А. Так, спасибо, Виктор Борисович. Я знаю эту проблему, хорошо знаю, и я абсолютно с вами солидарен в том плане, что вот та варварская приватизация сахарных заводов, которая состоялась, когда оборудование просто уничтожалось или там вывозилось по стоимости металлолома, это действительно была... это серьезный просчет был приватизации. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Володимир Петренко.

12:06:21

ПЕТРЕНКО В.С.

Петренко, фракция Коммунистической партии Украины, Сумщина.

В нарушении закона за счет размывания контрольного пакета акций, о чем здесь говорилось сегодня, проходит и происходит потеря государственных предприятий. Вот конкретно. НАС "Оранта". Даже Тимошенко, Премьер-министр, признала нарушение закона о реприватизации или приватизации НАС "Оранта". Конкретно. Почему допускается подобное разворовывание и что делается, чтобы вернуть государству национальную акционерную страховую компанию "Оранта"? Спасибо за ответы.

РОМАНЮК С.А. Вы упомянули законы о реприватизации, его у нас нет. А что касается конкретно этой компании, честно вам скажу, что я не владею информацией по поводу ее разбазаривания, поэтому я разберусь и тогда лично вам отвечу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, перелік бажаючих задати запитання у нас вичерпаний. Дякую, Сергій Андрійович. Сідайте, будь ласка.

Оголошується перерва до 12 години 40 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Займайте робочі місця. Продовжуємо засідання. Перерва завершилася. Продовжуємо День уряду.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань економічної політики,

управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслава Івановича Гуренка, 10 хвилин.

Вони почують ваш голос, відразу прийдуть, Станіславе Івановичу. Уряд є.

12:41:53

ГУРЕНКО С.І.

Шановне товариство! Шановні виборці! Зміст озвучених у цій залі доповідей, запитань народних депутатів та відповідей урядовців беззаперечно свідчить про ті величезні втрати, які вже принесла економіці України політики беззастережної лібералізації і породжений нею процес роздержавлення та приватизації державного майна.

Про це ми змушені говорити, бо економічна політика і діючого уряду є по суті своїй ліберальною всупереч деклараціям про соціальні пріоритети. Один лише промовистий приклад. Маємо урядову програму "Власність народу", якщо хто забув - це гасло Жовтневої соціалістичної революції 1917 року. Але з іншого боку, маємо озвучений на самому високому рівні перелік об'єктів державної власності на черговий розпродаж. У списку підприємства, що приносять сталий і вагомий прибуток, дають реальні робочі місця, сплачують податки і утримують важливі соціальні інфраструктури. Окремі з них визначають рівень економічної безпеки України. Можливо, якийсь народ і виграє від цього розпродажу, тільки не народ України.

Лише одне запитання. Коли економіка держави остаточно перейде під контроль, так званих, інвесторів. а до цього йдеться, хто тоді гарантує створення тих 5 мільйонів робочих місць, які обіцяні саме народу України.

Аналіз офіційної статистики переконливо показує, що за останні 15 років позитивний вплив державного сектору економіки на соціально-економічний розвиток України значно зменшився. У 1990 році цей сектор забезпечив левову частку надходжень до державного бюджету України - 52,3% всіх доходів бюджету. У 2004 році податкові, неподаткові надходження до державного бюджету України від діяльності державних підприємств та підприємств, в статуті яких є частка держави, становили всього на всього 7,1 % від загальних доходів. У пропорції 52 до 7, майже у 8 разів зменшилася питома вага внеску державної форми власності у бюджетну скарбницю. До того ж сама скарбниця ця за цей же період схудла в 4. А якщо взяти до уваги звертаю вашу увагу, шановні депутати, неодноразові запити високих посадовці про скажені приписки до ВВП 2004-ого року то й загальний вплив реального сектору економіки на соціальні реалії виглядає приголомшливо. Чи закономірним є таке падіння?

Як це випливає з довідкових матеріалів і доповідей, держава має в своєму розпорядженні 51% всіх статутних фондів, які забезпечують лише 16% загальної суми податку на прибуток. Візьмемо більш зрозумілий для широкого загалу показник. За даними авторів вже згадуваної програми "Власність народу" держава контролює майже третину основних засобів виробництва. Виходить, що половина статутних фондів, третина основних засобів дають до бюджету лише 1/6 частину прибуткових відрахувань.

Тобто державна власність використовується вкрай неефективно. Загальна причина відома. Усі Уряди незалежної України, починаючи із 1992 року ставили і продовжують ставить одну мету: розпродаж національного багатства на умовах максимально вигідних для конкретного інвестора. Так звана предприватизаційна підготовка, часто-густо залишала в державній власності не тільки всі балансові борги і збитки та соціальні об'єкти до недавно ще єдиних виробничих комплексів. На державному утриманні залишилися малорентабельні збиткові виробництва, це все так. За цим стоять конкретні рішення, конкретні люди, прізвища яких добре відомі. Справа за діями органів влади. Та скажіть, будь ласка, на чому грунтуються економічні провали в енергетичній сфері, де теоретично існує досить вагомий державний ефект - це у сфері, яка нині визначає подальшу долю держави і її громадян. Можна, звичайно, фантастичний борг НАК "Нафтогаз України" перед Держбюджетом списати на невловимих тепер її колишніх керівників. Та як пояснити малим українцям хронічну збитковість державної нафтогазової галузі, яка не по чутка знайома і високим посадовцям, і знаним політикам, яку користь тут принесла народу власність, що дала основу мільярдним капіталам. І нині, як ми знаємо, слугує полем для оборудок, обсяги яких сягають нових мільярдів, наприклад, при експорті-реекспорті нафти та газу. Хто відповість за додаткове навантаження на Держбюджет у результату перегляду порядку розрахунку за туркменський газ. А за російський газ, що нібито зберігається у наших підземних газосховищах. Що взагалі зроблено урядом для підвищення ефективності управління держсектором електроенергетики, зокрема, наприклад атомної енергетики, де вже вигодувався не один мільйонер. У чому полягають досягнення національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України"? Запити ці риторичні, бо відповідей ми на них не отримали. Натомість наші з вами виборці чують вже непоодинокі заяви членів уряду про невідворотне підвищення тарифів на електричну енергію та газ, що найменше на 25 відсотків, як і повідомлення Мінекономіки про невплине зростання цін на продукції тваринництва та на цукор. Матеріали, які уряд надав до Верховної Ради, як і доповіді урядовців, ще раз засвідчили факт: не зважаючи на чинне законодавство, постанови Верховної Ради та рекомендації парламентських слухань, уряд не визначився з основними напрямками своєї економічної політики. Не вжив і не вживає дійових заходів по розв'язанню гострих проблем соціально-економічного розвитку.

Більше того, звичною практикою діяльності уряду стало нехтування нормами чинного законодавства, що призводить зокрема і до розвалу державного сектору економіки. При такій позиції уряду зовсім не дивно, що в Україні пишним цвітом квітнуть економічні, фінансові зловживання, злочини, злонавмисні посягання на речові права. У порушення положень Закону про введення мораторію на примусову реалізацію майна, прийнятого ще у 2002 році, урядом не вносяться пропозиції по змінах до діючого законодавства по запобіганню зловживань. Антизаконна примусова реалізація майна, в тому числі і державного, продовжується за безцінь.

Вдумайтеся, шановні колеги, 56 мільярдів втрат державного майна. Це та цифра, яка прозвучала із вуст голови Фонду державного майна. Про які ж державні інтереси можна говорити, коли ініціаторами порушенням справ про відчуження майна підприємств із часткою державної власності виступають органи державної податкової адміністрації, причому без досудового розгляду справ.

У практиці судочинства не застосовуються статті Кримінального кодексу України, що визначають карну відповідальність за доведення до банкрутства і за ефективне банкрутство. При бажанні в нашій Україні сьогодні можна збанкрутити і храм Божий у наших судах.

До речі, корупція в судах окремо відзначається у матеріалах Всесвітнього економічного форуму, проведенням якого ми так хизувалися недавно в Києві. Про так звану санацію підприємств можна вже сьогодні складати легенди. Урядові структури вперто саботують реалізацію положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень" чинного ще і з першого серпня минулого року. При тому, що передбачене законом, підкреслюю, створення Єдиного державного реєстру землі і нерухомості унеможливлює так звані непрозорі операції з власністю.

На відомий усім розбій у боротьбі за власність не має визначеною Конституцією і чинним законодавством реакції уряду. Не реагують Генеральна прокуратура, Верховний Суд та Міністерство юстиції. А найвищий Господарчий суд відзначається хіба що тим, що за лічені місяці вимурував палац - палац, який по пишноті своїй вже перевершив усі архітектурні досягнення Податкової адміністрації за часи так званого злочинного режиму. Отут державна власність на висоті.

Отож, шановні колеги, давайте приймемо ще одну постанову з проблем економічної політиці. Може, хоч вона нарешті стане в нагоді нашому уряду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіслав Іванович. (Оплески)

Слово має від комісії перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Людмила Федорівна Кириченко. Будь ласка, 10 хвилин.

12:52:00

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, оцінюючи заходи уряду щодо підвищення ефективності управління державними корпоративними правами, слід об'єктивно зазначити, що нинішній уряд працює п'ять місяців, тому значних змін в цьому секторі годі сподіватися. Однак, навіть ті заходи, які уряд планував здійснити до червня цього року, досі не виконані.

Так, на виконання програми Кабінету Міністрів "Назустріч людям" у поточному році урядом була прийнята постанова номер 324, де планувалося у травні забезпечити розробку та прийняття нової державної програми приватизації та прискорити прийняття закону про управління об'єктами державної власності. І які результати?

Нова державна програма приватизації не розроблена. Лише у сьогоднішній інформації повідомляється, що нова програма приватизації також буде спрямована на вирішення проблем управління державними корпоративними правами. Не зрозуміло, як уряд та Фонд держмайна планує здійснювати нову стратегію приватизації, не маючи нових законодавчих актів? Адже законопроект про управління об'єктами державної власності уряд так і не розробив. А законопроект номер 6027, поданий народним депутатом, за висновками науково-експертного управління, недосконалий та потребує суттєвого доопрацювання. Крім того, у висновку зазначається, що даний законопроект за змістом майже повністю співпадає з законом, який був скасований Верховною Радою ще у лютому 2004 року.

Створене розпорядженням уряду від 13 червня 2005 року робоча група з підготовки пропозицій до зазначеного законопроекту, мала подати Кабміну пропозиції до 30 червня. Враховуючий, що до кінця сесії залишилося три робочі дні, цілком очевидно, що до вересня зазначені закони не можуть бути прийняті.

Наступне, у поданій урядом інформації зазначається, що правова невизначеність статусу корпоративних прав держави, переданих до статутного фонду холдінгів призводить до відчуження кампаніями державних пакетів акцій поза межами законодавства про приватизацію. Похвально, що уряд це розуміє, але ж ніяких законодавчих актів, що врегульовують це питання, не розроблено.

Тому на це питання особливо хотілось би звернути увагу робочої групи, створеної урядом.

Слід згадати і про недосконалість раніше поданого урядом закону про холдінгові компанії в Україні. Можливо, також потрібно створити робочу групу по його доопрацюванню.

Крім цього, звертаємо увагу, що уряд у програмі "Власність народу" планує створити холдінгові компанії, а у інформації до Дня уряду зазначається, що передбачається скорочення холдінгових компаній. То ж, мабуть, потрібно, нарешті, визначитися стосовно доцільності діяльності цих компаній.

Не можу не сказати і про нормативні акти уряду, прийняті останнім часом. Наприклад, відповідно до постанови від 15 січня 2005 року номер 50, акціонерні компанії, у статутних фондах яких є державні корпоративні права, сплачують додатково 30 відсотків прибутку. Хочеться запитати, невже уряд вважає, що такі фіскальні методі управління не призведуть до кризового стану підприємства? Як може підприємство здійснювати приватизацію засобів виробництва, якщо зароблений прибуток майже повністю вилучається, а кредитні ресурси недоступні для підприємств через високі відсоткові ставки?

Незважаючи на запевнення влади дотримуватися Конституції, продовжується практика видання указів Президента з питань управління об'єктами державної власності, хоча такі повноваження має тільки уряд. Для прикладу можна назвати: Указ Президента про заходи щодо стабілізації на ринку нафти і нафтопродуктів, яким доручається уряду вертикально інтегровану компанію управління корпоративними правами держави у нафтових та нафтопереробних компаніях, - до речі, така передача заборонена законом 2294, котру ми з вами приймали, - та Указ Президента від 27 травня 2005 року номер 850 "Про невідкладні заходи з розвитку авіабудівної галузі", яким Президент доручає створити науково-виробниче об'єднання "Антонов". Тож, у даному випадку приходиться співчувати уряду з приводу привласнення його функцій Президентом.

На завершення хочеться сказати, що немає ніякого оптимізму щодо поліпшення управління державним майном. І це не тільки тому, що відсутні зазначені вище закони - головна причина в тому, що влада не звикла виконувати чинні закони та й навіть Конституцію України. Право управляти державним майном на свій розсуд перебирають на себе всі: від Президента до керівників Державного управління справами. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до обговорення. Записалися для виступів 17 народних депутатів. Давайте поступимо таким чином: запропонуємо спочатку виступити представникам фракцій, потім - народним депутатам. У нас 17 народних депутатів записалися, я думаю, що всі отримають можливість виступити.

По три хвилини. Сергій Терещук, фракція Народної партії. Підготуватися Вадиму Гурову.

12:58:10

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, фракція Народної партії, Черкащина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Фракція Народної партії вважає, що питання, яке сьогодні розглядається, є важливим, але слухається із великим запізненням. Проблеми, які мають місце в управлінні державними підприємствами, чи частками держави у створених господарських товариствах дійсно вимагають уважного розгляду і вжиття серйозних зважених заходів. Держава мала і сьогодні ще має у власності величезний капітал, це пакети акцій у державних підприємствах або самі державні підприємства. За наведеними даними Фонду державного майна частка у власності держави складає біля 30 мільярдів за номіналом. Якщо подивитися на ринкову вартість, то ця вартість в 5, як мінімум, разів більша. Ці підприємства отримують великі прибутки. Це Укрзалізниця, виноробна, спиртова галузь, металургійні комбінати, наші національні компанії "Нафтогаз України", енергетична компанія, "Хліб України", Укррудпром, "Надра України", але до бюджету практично надходжень немає.

Не може дивувати ситуація, коли ці підприємства прибуткові віддаються в оренду або приватизовуються. А в оренду навіть віддаються ті, які не підлягають приватизації. Сьогодні існує безліч варіантів, які дають можливість забрати у приватну власність майно- це доведення до банкуртства, це проведення додаткових емісій. По суті, я без перебільшення скажу, проходить цинічне розкрадання державного майна. Це ми маємо і з великими гігантами нашими промисловими, це сталося із малими підприємствами, молокозаводами, цукровими заводами, елеваторами. До сьогоднішнього дня у нас навіть не створено реєстру прав державної власності. Скажіть, будь ласка, чи віддав би добрий господар у безоплатне управління або оренду такий величезний капітал? Щонайменше, частка, яка повинна надходити в бюджет за рахунок дивідендів щонайменше повинна бути 5 мільярдів, а не 500 мільйонів, як це записано в Держбюджеті. Якраз саме це могло стати інвестиціями в економіку нашої держави. Саме якраз цих коштів не вистачає на соціальні програми, на безоплатне медичне обслуговування, на безоплатну освіту.

В свій час в Україні було створено агентство по корпоративному управлінню державною власністю, але, на жаль, це підприємство було ліквідоване.

Необхідно відмітити, що сьогодні існує безліч проблем, у тому числі і на законодавчому рівні. разом з тим, я хочу відмітити, що останнім часом в управлінні корпоративними правами є більше порядку, вдалося навести порядок на ряді підприємств. Відчувається робота у фонді з приходом Валентини Семенюк. Разом з тим, фракція Народної партії вважає, що повинно бути покладено край розкраданню державного майна шляхом застосування різних схем. Ми вимагаємо суттєвого вдосконалення системи ефективного управління державними частками , підбором досвідчених менеджерів, прозорості, а також зміни податкового законодавства.

ГОЛОВА. Дякую.

Вадим Гуров, від партії "Єдина Україна". Підготуватися Ігорю Шурмі.

13:01:31

ГУРОВ В.М.

Шановні колеги! Для України проблема управління державною власністю є вкрай актуальною. Ще 14 років тому всі українська промисловість належала державі. За цей історично дуже короткий час нам довелося не тільки вчитися управляти державними підприємствами в умовах ринкової економіки, але і забезпечувати виконання абсолютно інших у порівнянні з радянською системою завдань, зокрема, пошуку ефективного власника та збереження соціальних гарантій працівників. Ці завдання були внутрішньосуперечливі і вирішувалися часто не кращим чином. А тому зараз мусимо визнати вкрай незадовільну ефективність управління державною власністю. Ця власність замість того, щоб слугувати потребам суспільства, часто стає механізмом особистого збагачення, джерелом корупції та тіньових приватизаційних схем.

Це знають всі, але жоден з попередніх урядів так і не взявся за очистку цих авгієвих конюшень. То ж нарешті настав час навести лад. І ми .........всі дії спрямовані на запровадження прозорих та ефективних механізмів контролю за управлінням державною власністю.

Якими мають бути ці механізми?

По-перше. Державна частка у статутних фондах господарських товариств повинна забезпечувати надходження до бюджету дивідендів. державна власність повинна працювати в інтересах суспільства, зокрема, заробляти кошти для фінансування соціальних виплат, заробітних плат для вчителів, лікарів, пенсій та різноманітних допомог малозабезпеченим громадянам. До речі, у бюджеті 2005 року державні підприємства повинні 50 процентів прибутку чистого віддавати, як дивіденди. тобто дивіденди міждержавних часток - це серйозне джерело поповнення бюджету. Теорії.

А як на практиці? За інформацією уряду у цьому році доходи від державної ... становили тільки 700 мільйонів гривень. Це у 2,2 рази більше, ніж в 2004 році. Нібито і чимало, але, водночас, ця сума складає лише 2,5 % від номінальної, я підкреслюю - номінальної вартості державної частки статутних фондових господарських товариств. Тобто рентабельність державної власності лише 2,5%.

По-друге, участь держави в управлінні підприємств із часткою державної власності повинні забезпечити виконання соціальних зобов'язань: збільшення кількості робочих місць та зростання заробітної плати. Основні причини такого стану речей - це низький професійний рівень управління, безгосподарність деяких горе-керівників, а також, в багатьох випадках, відверті зловживання з боку чиновників.

Що ми предлагаємо? По-перше, наполягання на приватизації всіх часток державної власності підприємств, які не мають відношення до національної безпеки і по-друге, ми пропонуємо підтримати Уряд та прийняти зміни до ...

ГОЛОВА. Ігор Шурма, Фракція соціал-демократичної партії України (об'єднаної) запрошується до виступу. Підготуватися Юхиму Звягільському від "Регіонів України".

13:04:52

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Фракція соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Які є причини неефективного управління? Перше, це низький рівень менеджменту в країні, відсутність систем стимулювання керівництва підприємства за сумлінну роботу, це загальні проблеми української економіки, такі, як тіньовий сектор, обмеженість ринків збуту. Для підприємств змішаної форми власності є ще й специфічні проблеми, які формуються саме на протиставленні ніби-то інтересів держави та інтересів інвестора, котрого краще все-таки називати недержавним співвласником.

Сьогодні формуються процеси, які будуть негативно впливати на розвиток підприємництва змішаної форми власності. Перше, це звуження поняття державності. чомусь вважається, що якщо дотримання державних інтересів - це витягування з підприємства максимуму коштів у бюджет без огляду на те, корисно це підприємству, чи ні? Але це недержавницький підхід. Підприємство лишається українським, працюють на ньому українці, отримають заробітною плату. Хіба це не в інтересах держави. Тому і ставити питання треба ширше, не тільки про підняття ефективності управління підприємствами, де є державна частка, але і про нагальну необхідність підвищення якості управління економікою з боку держави.

Друге. Застосування останнім часом не ринкових командно-адміністративних методів керівництва економікою взагалі і особливо щодо спроб формування такої політики по відношенню до підприємств змішаної форми власності. Державне керівництво менш ефективне, ніж приватне. Командні методі не можуть бути ефективні - це аксіома. Головні труднощі виникають, як завжди, при питанні власності. Саме відсутність законодавчо прописаних прозорих механізмів системи інтересів держава, співвласник і працівники створює ситуацію, коли підприємству не вигідно розвиватися чи розвиток іде у дуже спотворених формах, залучення тіньових схем, виробництва товарів та обігу фінансових ресурсів. Необхідне впровадження прозорого механізму розподілу прибутку підприємства змішаної форми власності. Не може бути, що інвестор приймає на себе зобов'язання при приватизації підприємства, а держава ні. Тим більше, коли держава планує вилучати всю частку прибутку, а інвестор повинен розвивати підприємство за рахунок власної частки прибутку. Це неможливо. Не тільки тому, що це не відповідає здоровому глузду, а ще і тому, що реінвестування прибутку - це збільшення статутного капіталу підприємства, якщо держава не приймає участі в реінвестуванні.

Соціал-демократична партія України (об'єднана) наголошую. Ефективність треба не проголошувати, а формувати. Те що надання Україні статусу країни з ринковою економікою відклали до осені, ще раз яскраво підтвердило простий тезис: не треба вигадувати якусь нову модель української ринкової економіки. Є загальновизначена модель ринкової економіки. І за її правилами треба формувати політику щодо підприємств з державною часткою власності.

ГОЛОВА. Юхим Леонідович Звягільський, фракція "Регіони України". Будь ласка, ваше слово. Підготуватися Оніщуку.

13:08:08

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, уважаемые члены правительства.

В вопросах совершенствования системы управления объектами госсобственности, судя по сегодняшней информации и по Программе "Собственность народа", правительство на правильном пути. Вместе с тем считаю необходимым высказать несколько замечаний.

Первое. Выполнение функций государства как собственника не подкреплено финансовыми ресурсами. Это страшно и несправедливо. Из более, чем 16 миллиардов гривен, полученных за последние пять лет от приватизации, оно не вложило ничего в корпоративный сектор. Решение этой проблемы не в информации, не в программе "Собственность народа" не просматривается. Это ставит предприятие с госсобственностью в относительное худшее положение по сравнению с аналогичными объектами других форм собственности.

Второе. Меры по совершенствованию планирования деятельности гособществ. К счастью, государство нельзя ограничить только финансовым планированием. Они должны затрагивать и основные моменты производственной деятельности. Это техническое перевооружение, совершенствование технологий, обновление ассортимента и качество продукции и много других факторов.

Третье. Усиление контроля за выполнением финансовых планов, предусмотренные программой, необходимо. Но этот контроль не является упреждающим, не позволяет своевременно предотвращать негативные последствия. Необходим оперативный контроль за производственными факторами, влияющими на состояние финансов.

Четвертое. Создание совместных предприятий с участием государства только при условии, если ему не принадлежит более половины установленного капитала, толи более 50 процентов.

Так еще в 2004 году Минтопэнерго дало согласие на создание акционерного общества на базе шахты арендного предприятия "Шахты Засядько". В марте 2004 года издан соответствующий приказ Фонда госимущества, определена процедура создания этого общества. Проведена подготовительная работа, аудит, размежевание и оценка взносов учредителей в уставной фонд. На это было затрачено около миллиона гривен. Независимые эксперты имущество шахты оценили в 1 миллиард 250 миллионов. Вслушайтесь, уважаемые депутаты, в 1 миллиард 250 миллионов. Миллиард - это собственность шахты, 8 процентов и 22 процента - это государство.

Новое руководство Минтопэнерго и Фонда госмайна после принятия постановления Кабинета Министров от 28 февраля 2005 года номер 158 согласия на создание акционерного общества не подтверждает. Более полугода никаких консультативных решений - чистая отписка. Пишем во все инстанции, и никто ничего не хочет решать. Такой...

ГОЛОВА. Так, Микола Васильович Оніщук запрошується до виступу від фракції Партії промисловців, підприємців України. Підготуватися Володимиру Черняку.

13:11:41

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, фракція політичної Партії промисловців і підприємців України.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Тема, яка сьогодні обговорюється у парламенті, за своїм значенням, на думку нашої фракції, не поступається тим блокам питань, які будуть сьогодні розглядатися пізніше, зокрема, коли йдеться про вступ України до СОТ чи розгляд іншого пакету важливих законопроектів, адже добре відомо, що значна частина власності українського народу сьогодні використовується, будучи в державній власності, через механізм управління корпоративними правами, які не завжди є ефективними.

Зразу зауважу, що сфера відносин, які стосуються управління державними корпоративними правами, з точку зору аналізу рівня правового їх регулювання є в країні найменш розвинутою. Як це не дивно, а, можливо, це можна пояснити певною закономірністю, адже йдеться про можливість і доступ до отримання прибутку через механізм управління корпоративними правами.

Достатньо зауважити, що на сьогодні, не зважаючи на те, що на протязі останніх п'яти років в парламент вносилися пропозиції щодо прийняття нового закону про акціонерні товариства, ми так і не маємо ефективного законодавчого акту, який би детально врегульовував питання діяльності господарських товариств, в тому числі коли йдеться про управління державними частками у таких господарських товариствах.

Те ж саме стосується і інших законопроектів, які залишаються на полицях Верховної Ради і не стали законами України.

Варто зауважити, що до проблем, які повинні бути розглянуті найближчим часом і стосовно яких повинно бути ухвалене рішення, відноситься також і проблема інвентаризації, повної і детальної інвентаризації державної власності і корпоративних прав, які є сьогодні в управлінні державою.

Пані голова фонду про це сьогодні говорила, наводячи відповідні цифри, але вони поки що стосуються загальних контурів такого стану речей і не зачіпають секторного галузевого аналізу, в тому числі з відповідним аналізом низки проблем, які властиві для того чи іншого підприємства, що працює у цій сфері.

Очевидно, проблема також полягає в тому, що на сьогодні, по суті, немає органу, який би був би рішенням уряду чи законом уповноважений здійснювати таку інвентаризацію і забезпечувати реалізацію відповідної контрольної функції держави стосовно ефективного використання такого майна.

Очевидно, що документи, які надані урядом для проведення сьогоднішнього дня, є якісними. Треба про це зауважити, адже тут є чітке бачення того, що робити і як робити. Важливо, щоб ці наміри були зреалізовані в законодавчі рішення і конкретні урядові постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Кирилович Черняк від фракції Української народної партії запрошується до виступу. Наступний буде виступати Петро Симоненко.

13:14:59

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, Українська народна партія.

Шановні депутати! Управління державною власністю в Україні є вкрай неефективним. У зв'язку з цим потрібно приймати цей законопроект, який є кроком на шляху вирішення цієї проблеми. Тому наша фракція буде голосувати "за". Взагалі я хочу сказати, що Україна могла б розбагатіти, продаючи на міжнародному тіньовому ринку різні кримінальні схеми розкрадання державного майна. Але поки вона цього не робить і, мабуть, не буде робити, то ці схеми працюють проти України.

Звичайно, цей законопроект не вирішить всі проблеми. Я кажу тільки про те, що він є кроком на шляху вирішення цих проблем.

Якщо подивитися на проблему концептуально і поставити її в більш широкий контекст, то потрібно сказати наступне, відносно того, що потрібно робити далі. Потрібно вкрай обережно передавати управління корпоративними правами холдингам. Взагалі це треба робити, але обережно, елегантно, тому що це послаблює державу, державні можливості управління державною власністю, корпоративними правами.

Потрібно прийняти у другому читанні Закон про Фонд державного майна, потрібно, щоб цей фонд був у законі. До цього часу все робилося для того, щоб заблокувати прийняття Закону про Фонд державного майна. І вже не так багато залишилося у держави власності, давайте хоч би зараз прискоримо прийняття цього фонду.

Крім цього, потрібно прийняти закон про управління об'єктами державної власності. Прийняття цього закону якраз блокується. А якраз прийняття закону про управління об'єктами державної власності - це є радикальним рішенням на шляху вирішення проблеми підвищення ефективності управління державною власністю.

Крім того, потрібні підзаконні акти, зокрема, підзаконний акт про тендери по прийняттю на керівну посаду керівників, менеджерів на державні підприємства. Ми з вами знаємо, що одна із кримінальних схем полягає в тому, що зберігається державна власність по формі, але на фінансові потоки криміналітет садить своїх людей, і при збереженні форми державної власності відбувається розкрадання державного майна. Тому дуже важливо, щоб були відкриті, прозорі тендери по набору керівників і менеджерів. І потрібно підготувати статут до державних об'єктів.

ГОЛОВА. До виступу запрошується Петро Симоненко від фракції комуністів. Далі переходимо вже до виступів народних депутатів. Володимир Пузаков буде виступати.

13:18:19

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці, розгляд питання підтверджує висновок комуністів, що під гаслами пошуку ефективного власника фактично в Україні відбулося пограбування народу України. Державні органи за роки незалежності взагалі не контролювали ефективність використання народної власності. Держава втратила контроль над 85 процентами народного багатства і як наслідок чим це обернулося для нашого народу? Внутрішній валовий продукт скоротився майже в 5 разів, промисловість - у 5 разів, сільське господарство - у 8 разів, доходи Державного бюджету - в 6 разів, середня заробітна платня - в 4 рази. Але ми повинні врахувати і те, що, зруйнувавши державну монополію, пройдисвітам (інакше їх не можна сьогодні називати, виходячи із ситуації в Україні), які стояли біля трону, вдалося створити власні монополії. До їх рук за безцінь за залишковими цінами потрапили високоліквідні підприємства, а практично контроль... країна тотально була пограбована.

За даними Державного комітету статистики, основні фонди у народному господарстві станом на 1 січня 91-го року становили 810 мільярдів доларів, приватизували 85 процентів, тобто 700 мільярдів доларів. А що отримала держава? Близько 19 мільярдів гривень, тобто 3,8 мільярда доларів, все решта розтягнути по власним кишеням.

Мені здається, що слід було б врахувати і те, що в 91-му році прибуток від використання народної власності склав 186 мільярдів доларів, а у 2004 році - тільки 8,5 мільярдів доларів.

Висновок. В країні немає економічної політики. Як результат, 40 процентів безробіття, зруйновані основи соціальної політики, низький рівень заробітної плати, постійне зростання цін і тарифів, епідемії і багато чого іншого. Але є ще одна проблема. Несплата до Державного бюджету належних дивідендів стала, так би мовити, додатковим джерелом збагачення. Так, лише відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго", Київенерго, Київобленерго, Енергоатом за підсумками діяльності у 2000-2003 роках не внесено до Державного бюджету дивідендів у сумі 442 мільйона гривень. Згадайте хто був прем'єром, коли не платили! Тобто, як казав герой одного фільму, "перепутали собственную (собственную!) шерсть с общественной". Що треба зробити? Ми неодноразово, комуністи, пропонували. В першу чергу треба провести тотальну перевірку використання приватизованих підприємств, тобто інвентаризації.

І друге. На підставі Закону провести націоналізацію базових галузей промисловості, створити неділимий загальнонародних фонд власності, який буде створювання умови для вирішення соціальних питань, а також розвідку сьогодні, у тому числі малого і середнього підприємства.

Ще раз хочу заявити. Для того, щоб провести цю політику, треба змінити цю систему влади і треба змінити взагалі підходи до керування державою. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, фракція комуністів, будь ласка, до виступу запрошується. Підготуватися Василю Надразі.

13:21:29

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Програма "Власність народу" ніби спрямована на створення умов для раціонального та ефективного використання державного майна. Але, як на мій погляд, недостатньо у програмі приділено уваги аналізу проблем державного сектору економіки, які потребують невідкладного розв'язання та шляхів вдосконалення системи управління об'єктами державної власності і забезпечення їх ефективного використання.

У такому стані сьогодні опинився перегонівський цукровий завод, що на Кіровоградщині. За радянських часів це було високорентабельне підприємство, на якому працювало до півтори тисячі робітників, завод утримував повністю соціальну сферу селища. Робітниче селище Перегонівка процвітало та високим був рівень життя робітників і селян.

У 1994 році на базі цього заводу було створено відкрите акціонерне товариство "Перегонівський цукровий завод", засновником якого став Фонд державного майна України та колектив підприємства. А у 1997 році власником контрольного пакету акцій стало об'єднання "Артеміда". І, як ми бачимо, після втручання цього об'єднання в перегонівський цукровий завод повністю зупинився і, мабуть, буде правильно, що якраз це об'єднання повинно понести відповідальність за сьогоднішню ціну на цукор, за те, що завод зупинено і на вулицю викинуто 750 працівників заводу та їх сімей, і вони полишені всяких засобів до існування. Сума заборгованості по заробітній платі складає біля півмільйона гривень, повністю розвалена соціальна сфера заводського селища, зовсім припинено електропостачання на завод, водопостачання, та водовідведення, що може призвести до порушення екологічної безпеки. Робітничий колектив у відчаї, а директор зводу, по великому рахунку, і не думає шукати вихід із кризового становища. Його це, мабуть, задовольняє. Але Уряд повинен прислухатися до голосу народу. Бо Україна починається, як раз з таких Перегонівок. Перегонівський цукровий завод треба негайно повернути у державну власність. Цього вимагають робітники заводу. Тож великою помилкою програми "Власність народу" - є скорочення державної власності, в той же час, вона не дає відповідь на питання щодо повернення у власність народу тих об'єктів. що були приватизовані з порушенням законодавства, а також у зв'язку з невиконанням новими власниками своїх зобов'язань. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага. Фракція народної партії. Підготуватися Юрію Кармазіну.

13:24:23

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Фракция Народной партии. Уважаемые коллеги, ситуация в современной экономике заставляет уделять особое внимание корпоративному сектору с частью государственной собственности.

Сегодня мы должны говорить о том, что не просто о пополнении государственного бюджета за счет поступления от приватизации госсектора, а и получить мы должны максимальный доход от поступлений в виде налогов, дивидендов, аренды, касиссионных и других платежей таких предприятий, где государство имеет свою долю собственности. В организации управления государственными кооперативными правами существует масса проблем и это правда. Противоречие несовершенной законодательной базы негативно сказывается на эффективности управления.

В субъектах хозяйствования отсутствует корпоративная культура, не существует долгосрочного планирования, не создаются условия для защиты интересов инвесторов. Управление хозяйственной собственностью в уставных фондах, в которых государственная доля превышает 50% осуществляет, вы вдумайтесь, 10, 9 различных органов исполнительной власти. Так соответственно, результаты этого управления различные.

Так общество, которое находится в управлении органов исполнительной власти получили чистый убыток 568,2 миллиона гривен. В то время, как общество, которое находится в управлении Фонда госимущества получили в том же прошлом году прибыль в размере 255,5 миллионов гривен. Наверное есть смысл говорить и делать единый государственный орган, единую государственную структуру, которая бы конкретно занималась этими вопросами и имела бы соответствующие полномочия. В такой структуре должны работать специально подготовленные менеджеры, которые не только бы контролировали вопросы управления предприятием, но и сами разрабатывали бы программы, внедряли их и несли соответственно ответственность за их выполнение.

Однако хотелось бы еще остановиться на вопросе управления государственной собственностью на предприятиях, в отношение которых возбуждены дела о банкротстве и вводится процедура санации. Согласно закону государственные органы уполномочены управлять государственным имуществом предприятий-должников, в имуществе которых доля государственной собственности превышает 50 процентов, согласовывают планы санации. Однако не всегда такие согласования носят национальный характер. В результате такой санации ликвидируемое имущество переходит к новому хозяину - инвестору, и о государственном интересе соответственно забывается, а государству остается изношенное и морально устаревшее оборудование.

Думается, что правильно было бы рассмотреть вопрос о том, чтобы создать уполномоченный государственный орган, который бы мог заниматься инвестиционной деятельностью, который бы поставил запрет неэффективного выполнения планов санации и в дальнейшем приводил бы к восстановлению платежеспособности государства и соблюдению интересов государства.

Поэтому глубоко убежден, что сегодня задачи и Кабинета Министров, и депутатов - это создать совместными усилиями такие условия, когда эффективность управления тех предприятий, где есть доля государства, должна быть максимально эффективна, в том числе и в виде результатов их деятельности, которые в виде финансов будут получатся тем же государством. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Будь ласка, вам слово. Підготуватися Юрію Соломатіну.

13:27:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні небагаточисельні урядовці. Сьогодні стоїть питання про заходи уряду щодо підвищення ефективності. Я хочу чітко відповісти. Покращання є, але ми маємо констатувати, що вжитих заходів урядом явно недостатньо для ефективного управління державною власністю. Це треба констатувати.

Насамперед через те, що до цього часу не проведена інвентаризація всього майна. До цього часу всупереч обіцянкам уряду програма подетальна, яку нам обіцяли з цієї трибуни, не представлена у Верховній Раді. І цьому також шкодить те, що ми до цього часу з вами не прийняли закону про уряд. Я закликаю всіх народних депутатів: не йти на канікули, поки ми не приймемо двох базових законів про уряд і про фонд Держмайна. Нам нічого робити, і нам... викидаємо одну жінку там напризволяще, я маю на увазі Валентину Семенюк. Кожного дня в Одесі, в області відключають світло. Хто власники обленерго в країні? Коли уряд почне наводити порядок? Власники сидять в Росії, а відключають світло у наших громадян. Порушується нормальне життя, псується техніка, не можуть проводиться операції. Шкода, яка приноситься, важко сказати. А власники, ще раз казав, сидять там далеко.

Один із способів приватизації, на якій я хочу звернути вашу увагу, - це передача з державної власності у комунальну з подальшою приватизацією. Коли відбувається така приватизація, треба обов'язково контролювати всі ці об'єкти. Далі, коли ми отримуємо реєстр державної власності, коли ми його на кінець складемо, коли ми побачимо реєстр того, що вони мали виконати під час приватизації, тобто приватизаційних обіцянок і обов'язків. Коли і хто буде контролювати за їх виконанням. Ці питання я адресував би Прем'єр-міністру, але, на жаль, сьогодні його немає.

Я хотів би звернути вашу увагу на такі колосальні об'єкти, які чомусь дають зменшення прибутків і навпаки там десь є і негативні результати, це "Нафтогаз України" - на 17 відсотків, "Укрресурси" - 87, "Надра України" - на 21 відсоток. Це ж трагічно, коли таке відбувається. І мені прикро, коли я отримую відповіді, у тому числі уже від нового уряду, від нового Фонду держмайна, що щодо, наприклад, "Укртатнафти" там було 50,1 відсотків державних. Зараз тільки 43 і 054. Пишу: розберіться. "Нафтогаз" відповідає: все прекрасно, все чудово. У фонд ми передали згідно із рішенням того Президента. Так давайте скасуємо вже. Я закликаю Віктора Андрійовича, хай скасує рішення, всі негативні рішення того Президента. Давайте їх проаналізуємо це рішення.

І на кінець (всього не можна сказати), але...

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, запрошується до виступу. Михайло Мельничук буде виступати після Юрія Соломатіна.

13:31:01

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, уряд міністрів-капіталістів звітує про заходи щодо підвищення ефективності управління державною власністю у статутних фондах господарських товариств, що приватизуються, та товариств, створених за участю держави. До цього звіту, якщо за даними Державної податкової адміністрації за 2003 рік в Україні налічувало лише 834 мільйонери, в тому числі із них 300 були у Верховній Раді України, то за 2004 рік їх вже стало понад 1600! Ось весь і звіт!

Під гаслом "Загальнонародне!", тобто нічиє, до народної власності в 1991 році кинулися не лише представники парт-, держ-, госпноменклатури, але й, на превеликий жаль, народ. Уви, але більшість так званих маленьких українців наплювало на своє радянське минуле та стало в чергу на отримання ваучера, майнового або земельного паю, перетворилося на колективного Льоню Голубкова, котрий мріяв про те, що він буде жити лише з дивідендів.

Ах, обмануть меня не трудно, я сам обманываться рад. Народ отримав дірку від бублика, а бублик залишився у тих, котрі сьогодні звітують, я маю на увазі урядовців з цієї трибуни. Великий радянський народ-переможець, не встояв перед посулами вітчизняних політичних витій та раптово схотів перетворитися в дрібного власника - Бюргера європейського штибу, але фокус не вдався.

Власність прихопив вузький прошарок найбільш спритних ділків, а Льоня Голубков, тобто народ, залишився з носом або з дулею. Комуністи неодноразово попереджали про важкі наслідки політичного шахрайства під назвою "Всеукраїнський референдум першого грудня 1991 року" та шоковий перехід до ринкової економіки. Захотілося омріяної незалежності народу і прошахрайські йому штовхнули паперову ляльку. Народе, ти отримав скорочення своєї чисельності з 52 до 48 мільйонів, 7 мільйонів наших співвітчизників микаються у пошуках роботи за кордоном, ти втратив владу і власність, а падіння життєвого рівня зараз налічує в 2-3 рази.

На цьому етапі Компартія України пропонує визнати за національну ідею України повернення загальнонародної власності народу, труд чесний на себе, а не на новітніх багатіїв, державність, але державність трудящих і для трудящих, справедливість. Справедливість для тих, хто створює цей світ своїми власними руками. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Михайло Мельниук, фракція Соціалістичної партії України. Будь ласка, ваше право на виступ. Підготуватися Володимиру Яворівському.

13:34:22

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, шановні радіослухачі!

Ми повинні відмітити сьогодні той факт, що Фонд державного майна, який щонедавно очолила Валентина Семенюк, прийняла нелегке господарство до господарювання.

Ми розуміємо, що сьогодні 80 відсотків пакетів акцій держави - це недопродані в процесі приватизації залишки підприємств. Корпоративні ж права держави у структурі портфелю становлять пакети акцій відкритих акціонерних товариств, закріплених в статутних фондах державних холдінгових компаній.

А ці, в свою чергу, проводять відчуження державних пакетів акцій. І це проводилося останні роки в Україні.

Прикладів чимало можна привести сьогодні по всій Україні. Я торкнуся лише однієї області - Чернівецької. Так, під прикриттям того, що народу треба віддати все, що йому належить, віддавати акції підприємств. А те, що на сьогоднішній день є констатація, що народ не став власником цих підприємств, а сьогодні вони знаходяться в інших руках, і слава Богу, якщо десь із 100 випадків два - три випадки, коли там дійсно є господар, який повертає людей до робочого місця і дає зарплатню, то такі підприємства треба підтримати. Але те, що сьогодні із частини державних пакетів акцій, які знаходяться в частині підприємств, про які я говорив, що все робиться для того, щоб ці підприємства були не прибутковими і не привабливими для інвестицій.

Тому ми вважаємо, що сьогодні нам треба...........зробити в парламенті: по-перше, негайно, і ще раз підтримую народного депутата Кармазіна, колегу, у тому, що ми повинні у другому читанні прийняти Закон про Фонд державного майна. Таким чином, дати керівництву Фонду державного майна, щоб вони на основі діяльності, на основі закону чітко і ціленаправлено проводили ту політику, яка сьогодні вигідна українському народу. По-друге, ми не можемо просто дати, чекати ефективної роботи від Фонду державного майна.

Така позиція, і не тільки по цьому, фракції Соціалістичної партії України. І ми теж говоримо, що не те зроблено в державі. Повернути назад, на 180 градусів, це не можливо, але крокувати в цьому напрямку потрібно. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Немає?

Будь ласка, Євген Гірник, фракція "Наша Україна". Підготуватися Андрію Шкілю.

13:37:38

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів.

Шановні депутати, шановні виборці! Однією з головних причин економічного краху СРСР та комуністичної системи було одержавлення всіх і вся, всіх виробництв, коли за ситуації, коли навкруги державне, все навкруги моє, система стала неефективною. І висловлені сьогодні ностальгічні ноти не допоможуть. Монстра більше немає, "бобік здох". Але з проголошенням незалежності Україна вдарилася в іншу крайність, нав'язану чи занесено тут у нас глобалістичним міфом про нібито абсолютну неефективність державної власності та державного управління, і режими Кравчука і Кучми дали необмежену можливість своїм колишнім однопартійцям "прихватизувати" державу майно і стати олігархами. Зараз йде період впорядкування дикого капіталізму і тому розглядувана сьогодні тема дуже актуальна. Як управляти державним майном в Україні? Відрадно, що ми чули з доповіді, що попри песимізм пані Валентини Семенюк, 51 процент статутного капіталу України ще належить державі, але чи управляється це майно ефективно. Питання риторичне, але мусимо признати, що більшість бюджетних надходжень все-таки надходить з державного сектору. Тут в доповіді приводився приклад НАКу, який зменшив свій прибуток на 7 мільярдів гривень, але ж це було за минулий рік. Якщо врахувати довідку, що у виборчому штабі Януковича у Запорізькій області прибиральниця одержувала 500 доларів за місяць, ну неважко здогадатися куди дівалися ці прибутки.

В цьому ж році поступлення від НАКу "Нафтогаз" збільшилися в 2 рази порівняно з минулим роком, і взагалі в бюджетних надходженнях це є 10 процентів бюджету. Висновки. Програма "Власність народу", запропонована урядом, повинна виконуватися, але потребує деяких деталізацій, а саме: реєстрація, ефективна реєстрація держмайна; удосконалення депозитарної системи; прийняття законів про держуправління, у тому числі про Фонд державного майна обов'язково на цій сесії; удосконалення роботи з прокуратурою, щоб ефективно захищала державні інтереси, а не так, як у випадку Калушського "Лукор", коли державні інтереси нею фактично здаються. Уряд має обрати таку тактику, яку можна передати в двох словах. По-перше, не різати курей, які несуть золоті яйця. По-друге, не давати новоявленим і старим олігархам ці золоті яйця красти, як з НАКу "Нафтогаз України"

І, по-третє. Годувати таких курей...

ГОЛОВА. Дякую. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Валерію Павловичу Пустовойтенку.

13:40:59

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Володимире Михайловичу Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Я хотів би, в першу чергу, наголосити на двох аспектах.

Саме зрозуміло, що тут у присутності керівника Фонду державного майна вже дуже багато було сказано про таке поняття, як державне майно. Але ми забуваємо про те, що є майно комунальне. А комунальне майно приватизовується за іншими схемами, і здійснювати контроль приватизації комунального майна дуже складно і проблематично. Визначено вже було Прем'єр-міністром України. Я цілком згідний з тим, що державними підприємствами мають залишитися тільки стратегічні підприємства, але їхня стратегія має бути визначена саме державою.

Коли ми візьмемо комунальні підприємства, серед них є також стратегічні підприємства, але не у загальнодержавному масштабі, а у масштабах області, району. І там також має бути визначений перелік об'єктів, які не можуть бути приватизовані, тому що, в принципі, вони порушать соціальний баланс у тому чи іншому районі чи області України.

І, на превеликий жаль, обласні ради, обласні державні адміністрації не дооцінюють свої можливостей або нехтують ними, і рідко коли буває, що сесія Верховної Ради, ретельно розглянувши, давала дозволи на приватизацію комунальних об'єктів власності, не муніципальної, а саме комунальних, хоча таке право закріплено і за сесією обласної ради, і за відповідними комісіями в тілі обласних рад, тобто обласних депутатів.

Тому ту працює схема: спочатку державне підприємство перевести у комунальне, потім його за легкою, необтяжливою для кишені приватизатора формулою приватизувати.

Дуже багато і великий об'єм приватизацій відбувається саме в комунальній сфері. Це менший об'єм разових операцій, але величезний об'єм загальним сум, які проходять через приватизаційну сферу комунальних підприємств.

І не треба забувати, що це також є стратегія, тільки стратегія для низинних ланок, це стратегія, стратегічно важливі підприємства для районів і сіл. І давайте от, простий приклад: ми можемо взяти будь-яке містечко, районного чи обласного значення, де ця сфера практично віддана на відкуп двом, трьом особам. І зловживання там дуже рідко бувають унаявнені. Ну, я вже не кажу про такі речі, як стратегія того чи іншого підприємства для району. Десь закрити якийсь, скажімо, цукровий завод на Львівщині - це означає зруйнувати цілу галузь. І в даному аспекті, закриття цих заводів дуже часто відбувається з вини неякісних власників тих чи інших заводів.

Тому тут треба також дуже уважно і ретельно за цим спостерігати. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Валерій Павлович Пустовойтенко. Немає? Михайло Кузьмич Родіонов, Фракція комуністів.

13:44:26

РОДІОНОВ М.К.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые радиослушатели, коммунисты вот уже 15 лет продолжают твердить, пытаются убедить и разъяснить населению, что политика приватизации народного хозяйства, отраслей народного хозяйства, которые раньше были в государственной собственности себя полностью не оправдала и стала пагубной для Украины.

Как говорится, как в воду смотрели. Никаких благ от приватизации народного добра народ Украины не получил. И это не принесет и в дальнейшем. Сегодняшнее, какая причина этого? Причина, как это не странно, а может быть, закономерно, это происхождение украинского частного капитала. Как этот капитал накапливался, так он и будет, как говорят, отдавать в кавычках блага народу. При обсуждении сегодняшнего вопроса очень даже часто звучало такое, что народ Украины должен получить собственность, которая ему принадлежит. Я хотел бы задать вопрос: могут ли люди назвать те отрасли, где государственная собственность преобладает. Представляется, что в Украине уже все, что можно, отдали в частные руки. И украинцу не принадлежит никакой собственности.

Я хочу привести такие факты. Уже неоднократно люди подходят и говорят: вот как понимать, что леса, земля, природные богатства вроде принадлежат народу, а мы не можем этим воспользоваться. Я им говорю обычно: вы обратите на газеты, которые рекламируют на сегодняшний день продажу, есть целые, как многостраничные газеты. В этих газетах можно прочитать, что продается земля, допустим, 20 гектаров, что продается завод такой-то, такой-то за такие-то тысячи и так далее, и тому подобное. И это в то время, когда нет закона о продаже не земли, не лесов, не природных богатств, не речек, ни озер. Люди на сегодняшний день не имеют никаких шансов даже попасть в те уголки, где они когда-то могли отдыхать. И нынешнее обсуждение вот этого закона ничто иное, как подмарафетить те, как говорят, преступления, которые совершили за последние 15 лет. И коммунисты и сегодня, и ранее подтверждают, что можно вернуть это в народную собственность только национализировав базовые отрасли народного хозяйства и...

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, всі бажаючі виступити в обговоренні питання скористалися такою можливістю. Тобто у нас є всі підстави констатувати, що повністю регламент розгляду цього питання ми дотрималися і вичерпали. Я просив би, якщо немає заключного слова... Є. Будь ласка, з місця, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, всі ті зауваження, які звучали з вуст депутатів, ми обов'язково проаналізуємо, особливо, що стосується конкретних звернень по тому чи іншому об'єкту.

Хочу сказати, що на сьогодні, тут було запитання про інвентаризацію об'єктів державної власності. У Фонді державного майна створений сьогодні реєстр, повністю електронна система, яка дає не тільки реєстрацію державного майна, а і результат використання і аналіз економічний роботи того чи іншого підприємства як у розрізі галузей, так і територій. На жаль, не всі ще міністерства закінчили подачу таких документів. Я думаю, що і Міністерство оборони і інші міністерства цю роботу зроблять, і ми обов'язково так, як передбачено сьогодні положенням поки що про Фонд державного майна, ми таку інформацію надамо вам до сесійної зали.

Друге. Я би дуже просила, шановний Володимире Михайловичу, ураховуючи сьогоднішню ситуацію, звернутися до депутатів з проханням якомога швидше прийняти Закон про Фонд державного майна. Повірте мені, що працювати без цього закону, це просто, повірте мені, постійно бути або на телефонному праві, або постійно під рішенням судів. І тому я до вас просто звертаюся, щоб цей закон якомога швидше був відповідно прийнято. Тим більше, що Фонд державного майна відповідно до Конституції сьогодні підзвітний парламенту. Всі три інституції, які підзвітні парламенту, мають відповідні закони. Фонд державного майна сьогодні беззаконний. Тому я вас прошу підтримати нас у цьому плані. Всі зауваження ми направимо і відповіді до кожного депутата і кожну інформацію надамо для того, щоб ви ознайомилися. Дякую.

ГОЛОВА. Я вам дякую. Шановні колеги, я прошу комітет доопрацювати проект постанови з урахуванням пропозицій і зауважень, і рекомендацій, які були висловлені під час обговорення цього питання і подати його на розгляд Верховної Ради України. Тобто ми можемо констатувати, що День уряду на сьогодні ми завершили.

Шановні колеги, у нас залишилось 10 хвилин до оголошення перерви. Як би ви поставилися до такої пропозиції: ми зараз не можемо розпочати розгляд питання, щоб не перериватись, у нас є ряд проектів постанов як такі, що відзначення 600-річчя дня заснування міста Чернівці, про відзначення 125-річчя від дня народження Володимира Винниченка, про відзначення 400 річниці від дня народження Богдана Хмельницького і про відзначення 70-річчя від дня народження Вадима Гетьмана. Якби ми прийняли ці постанови, проголосували і оголосили б перерву, немає застережень? Ну там нічого нема. Ви підніміть, подивіться, там же у вас є документи з цього приводу. Ну то дійдем, тоді обговоримо це питання, якщо дійдемо. Давайте таким чином.

Тому я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Чернівці у зв'язку з відзначенням 600-річчя його заснування. Реєстраційний номер 7010. Прошу голосувати.

13:51:59

За-333

Рішення прийнято.

Шановні колеги, У вас цей документ є у розділі "Для включення до порядку денного і прийняття рішення". Є потреба його обговорювати? Немає. Я ставлю на голосування про прийняття проекту Постанови про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Чернівці у зв'язку з відзначенням 600-річчя його заснування. Реєстраційний номер 7010. Прошу голосувати.

13:52:39

За-336

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування для включення до порядку денного проект Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження видатного українського громадського політичного діяча, одного з керівників української революції національного державного відродження, визначного письменника Володимира Винниченка. Реєстраційний номер 7448. Прошу голосувати. Ну, відмініть голосування. Я прошу вас. Відмініть голосування...

Шульга, будь ласка. Микола Олександрович Шульга, фракція комуністів.

13:53:21

ШУЛЬГА М.О.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович, наша фракція буде голосувати за умови, якщо така суперечлива фігура, як Винниченко, видатна фігура, зробила і для лівого руху в Україні, якщо назва самої постанови не буде такою політизованою. Давайте ми залишимо про відзначення видатного громадського діяча України. Ми проголосуємо за цю постанову.

ГОЛОВА. Я думаю, шановні колеги, можна погодитися, тут немає нічого такого. Давайте скажемо "про відзначення 125-річчя від дня народження видатного громадського діяча Володимира Винниченка...

(Ш у м у з а л і)

І письменника. "Видатного громадського і політичного діяча і письменника Володимира Винниченка.

В такій редакції я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови, реєстраційний номер 7448, прошу голосувати.

13:54:39

За-329

Рішення прийнято.

Шановні колеги, з урахуванням формулювання проекту постанови, відповідні зміни ми внесемо в констатуючу частину і з урахуванням цього я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови. Реєстраційний номер 7448. Прошу голосувати.

13:55:15

За-347

Постанову прийнято.

Тепер, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення 410 річниці з дня народження, тут написано, "славного українського гетьмана Богдана Хмельницького". Давайте запишемо так, щоб без епітетів: "Проект Постанови про відзначення 410 річниці з дня народження гетьмана Богдана Хмельницького". Ну, там "славного гетьмана" написано, ну, так, може, "видатного" напишемо. Суть не в епітетах, а в змісті. Будь ласка, голосуємо за включення до порядку денного. Реєстраційний номер 7577.

13:56:14

За-356

Включили в порядок денний.

З урахуванням уточнень я ставлю на голосування: про прийняття проекту Постанови "Про відзначення 410 річниці від дня народження гетьмана Богдана Хмельницького". Реєстраційний номер 7577. Ну, "Богдана Хмельницького". Це зрозуміло, що гетьман він. Прошу голосувати. "Богдана Хмельницького".

13:56:50

За-343

Рішення прийнято.

Ну, і тепер ще одна постанова. Шановні колеги, це проект Постанови "Про відзначення 70-річчя від дня народження видатного політика і фінансиста Вадима Петровича Гетьмана".

З мотивів, будь ласка, Петро Симоненко. Потім Бичков.

13:57:15

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, я очень вас попросить: давайте в этой ситуации, понимая, что стоит за всем этим, будем очень внимательны и очень осторожны. Не хотелось бы, чтобы вспоминая о покойном, по нашей доброй традиции мы говорили некоторые вещи. Я бы просил авторов снять этот проект, чтобы не вынуждать сегодня в эфир говорить о некоторых неблаговидных деяниях, которые были осуществлены в тот или иной период. Я бы очень хотел вас попросить: не делайте этого и снимите, пожалуйста, этот проект. Потому что мы вынуждены будем в открытую тогда говорить о некоторых вещах, и они будут очень нелицеприятные. Я прошу авторов проекта. Снимите, пожалуйста, этот проект.

ГОЛОВА. Автор проекту постанови Сергій Бичков. Будь ласка, мікрофон.

13:58:14

БИЧКОВ С.А.

Дякую, Володимире Михайловичу. Дякую за те, що ви так оперативно поставили на голосування цей важливий ювілейний проект.

12 липня виповнюється 70 років з дня народження видатного українського фінансиста, банкіра, впливового політика, який, якщо б не трагічна загибель, був і зараз серед нас в цьому залі. За часів головування його в Національному банку, він заклав підгрунтя для запровадження національної валюти України - гривні. Запрацювала Державна скарбниця. Завершене формування статутного фонду Національного банку. Започатковано стабілізаційний фонд національної валюти і утворено офіційний валютний резерв Національного банку України. Створено українську міжбанківську валютну біржу. Під його керівництвом вона посіла перше місце серед всіх бірж нашої країни.

Він двічі обирався народним депутатом України і трагічна загибель стала одним з найбільших резонансних злочинів в історії України. Це вбивство похитнуло віру в існування.....

ГОЛОВА. Шановні колеги, ну щоб... ну давайте таким чином. Запишіться, три хвилини, будь ласка, з мотивів голосування. Запишіться, будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін. Будь ласка, Юрій Анатолійович.

13:59:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні колеги, безумовно мертві не можуть взяти репліку, безумовно мертві не відповідають. Я хотів би добавити, що з Вадимом Петровичем ми приймали Конституцію, якщо хтось пам'ятає в цій залі. Я хотів би нагадати, що він також і будував і намагався допомагати в будівництві і церков, і шкіл, і сьогодні люди його пам'ятають. І намагання просто кинути тінь на людину без всякої доказовості бази, давайте не будемо робити сьогодні. Є автор постанови, він її запропонував. Є пропозиція за неї проголосувати. Визначимося більшістю голосів і не треба ніякої тіні кидати на людину, яка була тут у цій залі разом з нами. І інші оцінки до тих чи інших процесів, хто більше хотів би, хто більший патріот держави, хто менший, скаже історія. А от після смерті оцінюються люди. Дякую вам, прошу проголосувати...

ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка, фракція комуністів.

14:00:56

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Я теж запропонував, виходячи з того, що про покійних не є традиція говорити у нас погано, тому я запропонував: зніміть. Бо, зрозуміло, історія ще дає нам підстави, ми всі тут були свідками, як виготовлялась українська валюта, і звідки хто з'являвся ті, хто виготовляв цю валюту, і потім ми шукали з вами відповідь на ті ж самі 200 мільйонів доларів. Потім, як вивели 580 мільйонів доларів в офшорну зону, як, так скажемо, заощадження куди і як зникали, що з банком "України" зробили і таке інше. Тому я до вас, як до автора, і звернувся, пожалійте, будь ласка, прізвище сьогодні і не ставте, щоб далі ми не говорили про ті речі, які вимагають терміново знову втручання прокуратури.

ГОЛОВА. Валентин Зубов, фракція Блоку Тимошенко.

14:01:52

ЗУБОВ В.С.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Валентин Зубов, фракція Блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина". Прошу передати слово Андрію Шкілю.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль. Мікрофон, будь ласка.

14:02:02

ШКІЛЬ А.В.

Дякую Валентине.

Я хотів би наголосити на тому, що, справді, не вартує обговорювати, тому що велич фігури Гетьмана є настільки потужною, що карлики, які намагаються кинути на нього тінь, просто не вартують того, щоб навіть це питання обговорювати. Це просто сонце нашої політичної культури стоїть так низько у парламенті, що ми можемо намагатися кидати тіні. Велич цієї постаті не може затьмарити жодні там спроби очорнити.

Я прошу зараз зекономити на цьому і поставити на голосування і проголосувати, тому що вартує перед історією, перед майбутнім України вшанування на державному рівні цієї видатної особи. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Ми обмінялися думками. Тільки я просив би, шановних колег утримуватися від сонця, тому що ми всі депутати, це тінь буде падати на всіх, якщо ми один одному говоримо принизливі слова.

Тому, шановні колеги, я поставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови з таким коректованим, відкоригованим. Я прошу тільки авторів послухати, якщо погодяться. "Про відзначення 70-річчя від дня народження відомого політика та фінансиста". Не видатного, "відомого", я думаю це буде достатньо вагомо звучати і далі тут сказати у преамбулі: "12 липня виповнюється 70 років від дня народження видатного українського фінансиста, політика і громадського діяча, народного депутата України", а не "депутата Верховної Ради". Уточнення внести там такі. І далі за текстом: " і знову здійснити карбування" не "ювілейної монети", а "ювілейної медалі". Це я просив Національний банк, оскільки на грошах стоїть підпис і цього вважає Національний банк буде достатньо. А медаль уже вони, фактично, випустили.

З урахування цього, я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту постанови Верховної Ради, реєстраційний номер 7610, про відзначення 70-річчя від дня народження відомого політика та фінансиста Вадима Гетьмана. Прошу визначатися.

14:04:17

За-203

Рішення не прийнято.

По Фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 74, Комуністів - 0, "Регіони України" - 4, Народна партія - 16, Блоку Тимошенко - 32, СПУ - 10, Українська народна партія - 23, СДП (о) - 0, "Демократична Україна" - 19, "Єдина Україна" - 9, партія "Промисловці, підприємці України" - 8, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 8.

Я просив би тоді провести консультації, якщо між Фракціями. Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16-ої години. В 16-ій годині ми продовжимо нашу плідну роботу.