ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

6 липня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу вас... Я прошу вас, шановні колеги, давайте перервемося на 20 хвилин, потім буде можливість продемонструвати можливості свої. Я прошу вас.

Шановні народні депутати, шановні народні колеги. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Я прошу вас, шановні колеги, я прошу вас, давайте зробимо перерву на 20 хвилин, ну будьте ж ви... Ну, виступите і скажете, ну виступите, скажете, ну я прошу вас Петро Миколайович.

Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:01:40

Зареєструвалося у сесійній залі 365 народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, в Україні з офіційним візитом перебуває делегація Парламентської Асамблеї Ради Європи на чолі з президентом ПАРЄ паном Рене Вандерлінденом. Зараз члени делегації знаходяться в сесійному залі. Шановні колеги, давайте привітаємо високоповажну делегацію і побажаємо нашої спільної співпраці. (Оплески).

Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу. Нам потрібно розглянути у повторному першому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо внутрішніх квот. Доповідач - секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Юхновський. Мікрофон, будь ласка, Олега Юхновського.

16:04:08

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув на своєму засіданні проект закону України про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва, реалізації цукру", який передбачає вилучення із базового діючого закону положення про квоти Б і С та пункту 11 статті три, залишивши попереднє рішення без змін, та пропонує проект закону (реєстраційний номер 7568) відхилити. Зауважу, що найбільше викликало, власне, нарікань та зауважень вилучення пункту 11 статті три як народних депутатів, так і товаровиробників, що трактується як ймовірна відмова уряду від підтримки національного виробника та захисту внутрішнього ринку. Ще раз наголошую, шановні колеги, що комітет підтримав це попередньо рішення та пропонує проект закону відхилити. Але з огляду на те, що біля Верховної Ради вже другий день присутні виробники із Вінничини, виробники і практично представники із усіх цукрових заводів України, я зараз звертаюся до Сергія Анатолійовича, зважаючи на те, що Прем`єр-міністра немає, з проханням: Сергій Анатолійович, провести серйозну дискусію з цукровиками, ми виходимо з ініціативою, і я хочу передати прохання Прем`єр-міністру зустрітися власне з представниками бурякоцукрового комплексу, Національної асоціації цукровиків України для того, щоб провести предметну дискусію з цього питання.

Сергій Анатолійович ті проекти постанов та проекти законів, які ви підготували на виконання вимог СОТ, вони остаточно зруйнують бурякоцукровий комплекс. Сергій Анатолійович, я маю на увазі проект постанови про скасування попередніх постанов, в тому числі щодо внутрішніх квот, щодо ціни підтримки виробника. Той проект закону, який ви підготували на виконання вимог СОТ щодо цукру тростини за двома відсотками митної вартості і так дальше, цей перелік, на жаль, можна продовжувати. З огляду на те, що, на жаль, сьогодні в залі ці аргументи не сприймаються, не сприймаються, я ще раз наголошую, комітет пропонував проект закону відхилити. А до Сергія Анатолійовича звертаюся ще раз: Сергій Анатолійович, вийти з ініціативою (це - прохання цукровиків) провести за участю Прем`єр-міністра нараду, розширену нараду... Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, переходимо до обговорення законопроекту.

На табло - прізвище народних депутатів, що записалися для участі в обговоренні. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Шишку.

16:07:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Володимир Михайлович, навіть своє прізвище в такому шумі не можна чути, ви добре це розумієте.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України!

Безумовно, ми маємо стояти тільки на захисті національних інтересів.

Я звертаюся до тих, хто зараз блокує трибуну: люди добрі, я теж весь час був в опозиції, але я нікому не заважав здійснювати його конституційне право на внесення змін, доповнень, поправок і на висловлення своєї думки.

І я прошу вас, не заважайте і мені це робити.

Шановні народні депутати!

Безумовно, те, що зараз пропонується, має бути відхилено в тому вигляді, в якому воно є. Я погоджуюся з висновком комітету, який зараз говорив Ігор Юхновський. І принципове значення має вилучення з тексту базового діючого закону пункту 11 статті 3.

Цитую: "Виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України". А це означає, що таким чином ми політично захищаємо внутрішній ринок від імпорту, незалежно від того, заходить він за давальницькою схемою чи квотою.

По-друге, в такий спосіб гарантується національному виробникові, що внутрішній ринок наповнюється виключно за рахунок цукрових буряків та цукру, вирощених та перероблених національними виробниками за державної підтримки відповідно до базового закону.

І накінець, шановні народні депутати, я хочу, щоб було зрозуміло, яким чином і скільки сьогодні ціна цього питання. Ціна цього питання надто і надто дорога. Десь, по різним підрахункам, дехто може збагатіти на суму приблизно 500 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки. Шановні, хіба ці гроші коштують руйнування власної цукрової галузі?

Я звертаюся до урядовців: давайте узгодимо інтереси наші українські, тим більше що обмеження не суперечить правилам ГАТ СОТ. Там дозволяється ухилення від загальних правил частини два, що містять комплекс торговельних угод, якщо вони не можуть їх дотримуватися без порушення внутрішнього законодавства, яке вже набуло чинності до того, як вони стали договірними сторонами. Це наше внутрішнє законодавство. Воно було до того, як уряди, різні уряди укладали ці угоди. І давайте будемо виходити з того, що і в СОТі сприймуть позицію нашого внутрішнього законодавства.

Дякую. Проект треба відхиляти.

ГОЛОВА. Сергій Жижко, фракція "Наша Україна". Мікрофон, будь ласка.

16:10:24

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Шановний пане Голово, шановні депутати! Якщо бути щирими із собою, то належить визнати, що за останнє десятиліття цукровиробництво в Україні із пріоритетного напрямку господарювання було зведено нанівець, і не останню роль у цьому зіграли проблеми сировинної бази, тобто падіння врожайності і цукристості буряків, зумовлене своїм колом причин: якість насіння, порушення агротехніки, проблеми з добривами тощо. Як наслідок, цукрозаводи не мають достатньої сировини для повного завантаження на період цукроваріння, а загального обсягу цукру власного виробництва вже впродовж кількох років не вистачає для задоволення внутрішніх потреб.

Діючий Закон "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" приймався тоді, коли Україна ще входила в число країн-експортерів цукру, але навіть у ті часи так звані квоти В і С, пов'язані з обсягами експортованого цукру, ніколи не встановлювалися. Тому вилучення цих понять з закону ніяк не впливає на внутрішній ринок цукру.

Друга новела законопроекту скасовує положення щодо обов'язкового експорту цукру, виробленого з імпортованої сировини. Але, повторюю, зараз не йдеться про експорт, бо сировина імпортується заради вдоволення внутрішніх потреб. При цьому слід розуміти. що внутрішні потребу у цукрі мають тенденцію до зростання, оскільки ростуть обсяги виробництва в галузях, які споживають цукор: кондитерський, молочно-консервний, безалкогольні та інші. І частина продукції цих галузей йде на експорт. Тому зберігаючи, узаконюючи частину 11 статті 3 щодо обов'язкового вивозу цукру, виробленого з імпортованої сировини, ми штучно створюємо перешкоди для розвитку власної харчової промисловості або закладаємо передумови для виникнення дефіциту цукру на внутрішньому ринку, росту обсягів його контрабанди, тощо. Отже, ухвалення законопроекту номер 7568 не лише ........ допоможе регулювати проблемні питання переговорного процесу щодо вступу України до Світової організації торгівлі, але й має цілком об'єктивні потреби, зумовлені в цукровій галузі, так і ростом внутрішнього споживання цукру. Тому пропоную підтримати цей законопроект. При цьому вважаю необхідним підкреслити, що перед урядом стоїть непросте завдання - розробити комплексну систему заходів, які забезпечать прискорений розвиток цукрової галузі і зростання обсягів виробництва цукру хоча б до повного вдоволення потреб внутрішнього ринку. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Соломатіну.

16:13:12

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, сегодняшний закон, который мы рассматриваем, он определяет государственную политику в части производства, экспорта, импорта, оптовой и розничной торговли сахаром. И тут есть вопрос. Вопрос заключается в том, что, к большому сожалению, сахарная отрасль у нас на Украине находится в ганебном, я не боюсь этого слова, положении. И поэтому мы должны сделать все для того, чтобы она развивалась.

К большому сожалению, целый ряд вещей, который вызывает в данном законопроекте сомнение. Ну первое. Эти изменения, которые предполагается, внесут изменения в структуру рынка сахара на Украине и есть вопросы, что они внесут его не в лучшую сторону. В частности, те нормы, которые разрешают ввозить сахар-сырец и после переработки его не вывозить, как было в предыдущем законодательстве может привести к тому, что наши производители сахарного буряка останутся при себе, потому что каких-то реальных заменителей сахара-сырцу, который будет завозиться, у нас не будет, и поэтому мы может похоронить часть нашего сельского хозяйства. Исходя из этого надо еще обратить внимание на то, что в сопровождающих документах к этому закону так и не приведены расчеты об ожидаемых последствиях принятия этого законопроекта в части государственного бюджета. Это тоже есть вопрос, который мы должны учитывать, потому что благие пожелания в части развития нашего рынка, открытости нашего рынка для мировой торговли должны все-таки, на мой взгляд, соотноситься с интересами нашего отечественного товаропроизводителя, касается ли это переработчиков или касается производителя сахарного буряка, что тоже является принципиальным. Сахарная же отрасль на Украине должна существовать, потому что это есть один из основополагающих моментов нашего сельского хозяйства, и нашей перерабатывающей промышленности.

Посему я бы призвал все-таки максимально внимательно отнестись к поддержке данного законопроекта. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, будь ласка, мікрофон. Соломатін, мікрофон.

Шановні колеги! Поки включать мікрофон Юрія Соломатіна, я хочу попросити, шановні колеги. Вже кричіть у ці мегафони, але не включайте оце вищання, воно дуже негативно... Дайте я поясню, якщо у вас немає чогось... Це дуже впливає на організм, на здоров'я, не бережете себе, то подумайте про людей. Ну, кричіть у мегафон, будь ласка.

Будь ласка, Юрію Петровичу, 3 хвилини.

16:15:19

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановні наші радіослухачі, виборці, співвітчизники! Наша блакитноока північна сусідка, славетна Білорусь на пісках та болотах Полісся забезпечила себе повністю на 100 відсотків власним цукром, і не потрібні будь-які інтервенції, бо коштує цей цукор, має таку ціну, що це є прийнятним для людей, насамперед.

А вчора, коли біля стін Верховної Ради України трударі-цукровики з Вінниччини прийшли сюди саме до нас з благанням захистити цукрову галузь, не допустити подальшого пограбування цукрових заводів, перерізки їх на металобрухт, збереження робочих місць усіх людей. І вони привезли два куля цукру. Один цукру для шановної нашої пані прем'єрки - Юлії. І просили переказати, що вони готові за будь-якою адресою доставити цей куль цукру.

І другий куль цукру, вони просили передати шановному народному депутату з мажоритарного округу Івано-Франківщини, який вніс до стін Верховної Ради України законопроект спрямований на подальше знищення цукрової галузі. Але в зв'язку з цим, що його сьогодні немає, я думаю, я так вважаю, шановний Володимире Михайловичу, вони могли б передати цей куль цукру на згадку і саме для Вас, як Голови Народної партії України, яка колись звалася Народно-аграрною партією України.

Шановні колеги, я благаю вас, я маю таке саме відношення до агропромислового комплексу, як і більшість народних депутатів. Я - споживач, але коли я бачу очі людей в маленькому селі, або в районному центрі, які благають про те, щоб захистити хоча б залишки того, що на сьогодні залишилося в українському селі. Я звертаюся не лише від свого власного імені до вас всіх, я звертаюся не лише від імені нашої Фракції, позиція котрої відома усім і кожному українському громадянинові. Я звертаюсь до кожного народного, дійсно, народного депутату України: не підтримувати цей законопроект, зберегти цукрову галузь і вирішувати ті проблеми, які тут саме накопичилися іншими шляхами.

Я буду вдячний вам і народ України буде вдячний кожному, хто не підтримує цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, в політиці переходити на особистості остання справа. Я думаю, очевидно, ми ведемо мову дещо не про той законопроект. Що стосується цукру, будь ласка, мішок цукру передайте, ми його відвеземо в дитячій будинок.

Розгляд законопроекту завершено. Шановні колеги, міністр економіки Сергій Терьохін. Будь ласка, мікрофон.

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, я дуже перепрошую, що не можу докладно довести позицію уряду у зв'язку з цим рожевим цирком, який тут відбувається, але хотів би нагадати, що у цьому законопроекті скасовуються дві квоти, не встановлюються, а скасовуються дві квоти для ввезення цукру: квота "б" по міжнародних угодах і квота "с", яка власне стосується давальницької сировини. Я вам також нагадую, що Верховна Рада нещодавно прийняла закон Ващук, як по давальницькій сировині, де встановлено, що може допускатися переробка сирцю, але за обов'язковою вимогою її стовідсоткового вивезення за межі України. Якщо ви візьмете і цей закон і закон Катерини Ващук, який сьогодні був підписаний Президентом України, до вашого відома, то будь-які застереження знімаються. Тому позиція уряду така: ми просимо вас підтримати цей закон за основу. Після того ми погоджуємося з пропозицією депутата Юхновського про проведення в уряді загальної зустрічі цукровиків і Прем'єр-міністра України для роз'яснення позицій по майбутній державній підтримці цієї галузі. Тому знову таке прохання: взяти цей закон за основу і перейти далі до його доопрацювання шляхом переговорів. Дякую за увагу. (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо внутрішніх квот) завершено.

Вноситься на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо внутрішніх квот) (реєстраційний номер 7568) .

Прошу визначатися. Прошу визначатися.

16:21:58

За-213

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 73, Комуністів - 0, "Регіони України" - 1, Народна партія - 12, Блок Тимошенко - 38, СПУ - 1, Українська народна партія - 23, "Єдина Україна" - 18, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 18, Партія промисловців і підприємців України - 13, "Демократичні ініціативи" - 4, Позафракційні - 12.

Шановні колеги, переходимо до розгляду проектів у другому читанні. У другому читанні ми зараз мали розглядати проект Закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" щодо приведення його окремих положень у відповідність до вимог щодо вступу України до СОТ. Будь ласка, від комітету хто буде доповідати? Хто буде доповідати від комітету?

Шановні колеги, поправки, які були внесені народними депутатами Черняком, Янковським, враховані. Яка буде пропозиція? Прошу уваги, заспокойтеся. Прошу уваги.

Шановні колеги, ставиться на голосування для прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" щодо приведення його окремих положень у відповідність до вимог щодо вступу України до СОТ. Реєстраційний номер 7566. Прошу голосувати.

16:24:22

За-267

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо митного тарифу) (повторне друге читання). Хомутиннік Віталій Юрійович, будь ласка. Мікрофон Хомутинніка.

16:24:45

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні народні депутати, я хочу нагадати, що це питання ми розглядаємо вже в третій раз, і остання редакція внесеного Кабінетом Міністрів проекту закону - це результат постійних консультацій між урядовцями і депутатами, між виробниками, переробниками та споживачами сільськогосподарської продукції.

У ході підготовки законопроекту до повторного другого читання народні депутати України та представники уряду спільно опрацювали пропозиції і зауваження суб'єктів права законодавчої ініціативи та схвалили відповідні рішення по захисту інтересів вітчизняного виробника.

Всього до законопроекту на повторне друге читання надійшло 167 пропозицій від 17 народних депутатів і Кабінету Міністрів, з яких 31 врахована. Комітет прийняв рішення прийняти законопроект в другому читанні та в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я прошу уваги! Ми щойно проголосували закон 7566, але після того, коли ми проголосували, отримали на заміну. Тому я для стенограми кажу, що ми голосували законопроект без заміни, щоб потім не було звинувачень. Сергій Терьохін, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів України разом з народними депутатами дуже ретельно опрацював друге читання закону 7181, знайдені повністю всі погодження по всіх позиціях, а це Українська асоціація птахівників. Підписано протокол погодження. Вона видала звернення до Верховної Ради, рівно як і комітет з питань аграрної політики.

Всі питання з'ясовані, крім одного, на жаль, по технічних причинах по позиції 15-11, 90-99 і по позиції 15-13, 29-19, яка стосується пальмової олії, яка використовується в смако-жировій промисловості, в харчовій промисловості, була поставлена неузгоджена ставка в 5 відсотків.

Тому уряд наполягає на ставці, яка була в першому читанні, і з урахуванням цієї пропозиції ми просимо вас підтримати цей законопроект в цілому.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

Я вас прошу, там є поправки якісь принципові. Дайте можливість обговорити їх. Потім знову включите. Ну, я прошу вас.

Хомутиннік, мікрофон, будь ласка.

16:28:05

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні народні депутати! Є пропозиція прийняти рішення в цілому по цьому закону саме в тій редакції, яка запропонована комітетом, тому що якщо ми підемо зараз по поправках, я думаю, що в цій ситуації це буде дуже важко зробити. Тому пропозиція голосувати саме в тій редакції, яка є від комітету.

Щодо пропозиції міністра економіки, то там є ще альтернативні пропозиції, які ставлять 10-15 відсотків. Я пропоную не втягуватися зараз в голосування по цих пропозиціях, а голосувати в цілому цей закон.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

Оскільки все рівно нічого не чути, в мене залишається тільки одне - ставити на голосування. Просто нічого не чути. Тому я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо митного тарифу, реєстраційний номер 7181. Прошу визначатися.

16:29:28

За-215

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка. Ну, дайте можливість тоді хоч що-небудь прочути, а потім включите, я прошу вас!

"Наша Україна" - 78, комуністів - 0, "Регіони України" - 0, Народна партія - 7, Блок Тимошенко - 38, СПУ - 2, Українська народна партія - 24, "Єдина Україна" - 19, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 18, Партія промисловців і підприємців України - 12, "Демократичні ініціативи" - 4, "Позафракційні" - 13.

Оголошується до розгляду проект... Рішення не прийнято щодо попереднього законопроекту.

Будь ласка, мікрофон Прем'єр-міністра ввімкніть. Будь ласка.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановний Володимире Михайловичу, у нас повністю з птахівниками узгоджена позиція. Я думаю, що через шум просто Аграрна партія не почула це. Народна партія не почула, що у нас з птахівниками все узгоджено.

Враховуючи технічні умови, по яких ми зараз голосуємо, я прошу: поставте ще раз на голосування, тому що люди не чули пояснення уряду.

ГОЛОВА. Я прошу уваги! Шановні колеги! Шановні колеги, прошу уваги! Я зараз поставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо митного тарифу), реєстраційний номер 7181. Повернення до розгляду. Прошу визначатися.

16:31:43

За-212

Оголошується до розгляду проект Закону про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів. Реєстраційний номер 7570.

(Ш у м у з а л і)

Дайте... Якщо можна, поверніть попереднє голосування. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 78, комуністів - 0, Регіони України - 2, Народна партія - 16, Блок Тимошенко - 39, СПУ - 0, Українська народна партія - 24, Єдина Україна - 19, СДПУ(о) - 0, Демократична Україна - 2, Партія промисловців і підприємців - 14, Демократичні ініціативи - 4, позафракційні 14.

Шановні колеги, ми ж усе ж врахували були. Комітет просить?

Шановні колеги, комітет пропонує направити на повторне друге читання проект закону, реєстраційний номер 7181. Я ставлю цю пропозицію на голосування на повторне друге читання. Прошу визначатися.

7181. Прошу голосувати. Голосування йде, голосуйте, будь ласка.

16:33:26

За-210

Ну прошу, проведіть консультації!

Оголошується до розгляду проект Закону про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів. Реєстраційний номер 7570.

Анатолій Семинога, мікрофон, будь ласка.

(Ш у м у з а л і )

Ну дайте послухать аргументи, потім будемо сигналити, я прошу вас! Ну нічого не чути, не розуміють про що голосування йде!!!

16:33:53

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Законопроект передбачає, перше, заборону ввезення на митну територію країни автомобілів віком більше 8 років.

Друге. Встановлення жорстких екологічних вимог до автомобілів, що ввозяться на митну територію України, вік яких більше п'яти років.

Третє. проведення вимог національних стандартів до стандартів Європейської економічної комісії ООН.

........ до комітету надходили пропозиції від Кабінету Міністрів та народних депутатів Васадзе, Фіалковського, Калетніка, які були об'єктивно оцінені та відповідно враховані.

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності в цілому підтримує остаточну редакцію запропонованого до вашого розгляду до вашого розгляду законопроекту та просить його прийняти у другому читанні та в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Йдемо по поправках. Таріел Васадзе, поправки. Наполягаєте на них? Мікрофон Васадзе, будь ласка.

16:35:15

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Владимир Михайлович! Я хотел бы обратить внимание Сергея Анатолиевича.

Сергей Анатолиевич, у нас есть 4 статья, где с 1 сичня "2007 год" написан, а на самом деле мы вводим с 1 сичня 2006 года. Необходимо подкорректировать в 4 статье с 1 сичня 2006 года.

ГОЛОВА. Так ви наполягаєте на своїх поправках? Не чути, я прошу вас, дайте можливість... Будь ласка, Терьохін, мікрофон, міністр економіки.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Пропозиція Таріела Шакровича Васадзе обговорювалася сьогодні в уряді, уряд її підтримує. Тому ми можемо приймати в цілому цей закон з правками Таріела Шакровича.

ГОЛОВА. Одне питання. Сергію Анатолійовичу, з усіма правками?

ТЕРЬОХІН С.А. Там одна правка до 4 статті щодо строку введення екологічних стандартів: замість 2007 року 2006.

ГОЛОВА. Ви погоджуєтеся? Шановні колеги! Немає потреби голосувати, коли ця поправка врахована. Одну хвилинку.

Олег Петров, мікрофон, будь ласка.

16:36:45

ПЕТРОВ О.В.

Шановні колеги, я хотів би ще нагадати, бо я не почув в пункті 1, де ми узгоджували, додати до автобусів та вантажних автомобілів додати постійне користування трамваїв і тролейбусів, за винятком трамвайних вагонів, ширина колії якої 1000 міліметрів, які в Україні не виготовляються. Це дуже слушне зауваження. Я просив би Уряд теж підтримувати. Ми попередньо його враховували.

ГОЛОВА. Так, що? Поправку голосувати потрібно? Сергій Анатолійович?

Терьохін Сергій Анатолійович. Поправка Петрова? Четверта поправка Петрова.

ТЕРЬОХІН С.А. Значить, по трамваях і тролейбусах. Слушна теж пропозиція, можна її підтримувати.

ГОЛОВА. Підтримувати поправку Петрова?

ТЕРЬОХІН С.А. Так.

ГОЛОВА. Шановні колеги, Кабінет Міністрів пропонує погодитися з поправкою Петрова і врахувати її. Нема застережень? Так по поправках, які в кого ще по поправках зауваження? ... ... Хто, хто? Так, всі поправки враховані, ті, які були. Шановні колеги, я маю на увазі Васадзе і Петрова. З урахування цього я ставлю на голосування про прийняття проекту Закону про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів для прийняття у другому читанні і в цілому як Закон. Реєстраційний номер 7570.

16:38:39

За-245

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про загальну безпеку продукції. Вадим Гуров, мікрофон, будь ласка. Ну, будь ласка. Де таблиця?

16:38:59

ГУРОВ В.М.

По этому вопросу будет докладывать мой коллега Матвиенков Сергей.

16:39:12

МАТВІЄНКОВ С.А.

Владимир Михайлович, по этому вопросу нет подання комитету. Вопрос не простой, вопрос очень серьезный...

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Мікрофон, будь ласка. Хіба він не ввімкнений. Ввімкніть на трибуні мікрофон, будь ласка.

16:40:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, уважаемые члены правительства.

По этому законопроекту мы провели заседание комитета. Закон, действительно, не простой, закон сложный. Мы создали рабочую группу, комиссию. Есть регламент выполнения прохождения норм. Два дня нужно еще для того, чтобы собрать все поправки на сегодняшнее заседание комитета, мы, чесно говоря удивлены, мы в повестку дня этот законопроект не включали. Подання комитета нет. Поривняльной таблицы нет. Что мы хотим рассматривать, чесно говоря, нам не понятно. Мы на комитете, еще раз подчеркиваю, не рассматривали. (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги, дайте можливість сказати. Відповідно... Шановні колеги, ну підождіть, я зараз от найшов серед паперів лист за підписом виконуючого голови комітету, що просить перенести його розгляд для розгляду комітетом. Яка позиція там уряду з цього приводу? Будь ласка, Терьохін.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, цей закон вже знаходиться у розгляді стільки строків, які у двічі або у тричі перевищили стандартні строки його розгляду. Значить, у мене є тоді прохання. Для того, щоб зараз, хоча уряд може, має право регламентне наполягати на його розгляді сьогодні не залежно від того, підготував комітет, не підготував комітет. Але для того, щоб знайти нормальне вирішення цієї ситуації, попросити поставити цей закон завтра після обіду і попросити комітет сьогодні провести остаточне або завтра ранком остаточне засідання. Ми з задоволенням приймемо у ньому участь. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу комітет провести засідання, прийняти рішення. Яке ви рішення приймете, щоб ми могли завтра по обіді розглянути цей проект закону. Будь ласка, передбачте у розкладі.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про розвиток автомобільної промисловості України" щодо скасування умов локалізації. Реєстраційний номер 7569. Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій Майко. Мікрофон Віталія Майка, будь ласка.

16:42:32

МАЙКО В.І.

Закон комітет роздивився, підтримав цей закон. Є тільки одне зауваження, яке не прийнято, Горбаня. Але зауваження працює проти вітчизняного виробника. Тому вважаємо, що закон треба приймати. Всі процедури пройшов.

ГОЛОВА. Народний депутат Горбаль, поправка, яка відхилена, ви на ній наполягаєте? Ні, немає. Будь ласка, міністр економіки. Я прошу, розверніть трохи туди, не можна, будь ласка, ну, що ви.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, цей законопроект є яскравим прикладом доброї роботи між урядом і відповідними промисловими підприємствами. А цей законопроект якраз спрямований на більш чільний захист внутрішнього ринку. Він робить нормальні підходи до конкурентному середовищу, погоджений із всіма зацікавленими сторонами. Тому уряд підтверджує слова депутата Майка про те, що все було абсолютно узгоджено і просить його прийняти в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до Закону України "Про розвиток автомобільної промисловості України" (щодо скасування умов локалізації), реєстраційний номер 7569.

16:44:23

За-236

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни Закону України "Про страхування" (щодо філій страхових компаній-нерезидентів), реєстраційний номер 7564-1. Віталій Хомутиннік, будь ласка, мікрофон.

16:44:43

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні народні депутати, до вашої уваги пропонується розглянути зміни до Закону про страхування, доопрацьований до другого читання Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності. Цим законопроектом пропонується зняття з оборони стосовно доступу філій страховиків-нерезидентів на ринок України у комплексі з низкою нових норм, які визначають правила роботи таких філій в Україні та встановлюють ці правила рівноцінними до правил роботи вітчизняних страхових компаній.

Я хочу нагадати, що перший закон, який був урядовий, який ставив тільки п'ять років і на цьому була крапка, він не був прийнятий парламентом. Тому ми запропонували комітетський проект закону, який чітко встановлює критерії та правила роботи страховиків-нерезидентів на території України.

Зазначені вимоги до діяльності філій страховиків-нерезидентів забезпечать недопущення на ринок України недобросовісних страховиків та захистять споживачів страхових послуг від небезпеки невиконання зобов’язань такими страховими компаніями.

До другого читання надійшло 10 пропозицій і всі вони враховані. З огляду на викладене комітет прийняв рішення підтримати законопроект у другому читанні та в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, будь ласка, міністр економіки Терьохін Сергій Анатолійович.

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! На жаль, з цим законопроектом вийшла одна неприємна історія. Уряд звернувся до Комітету з питань фінансів з приводу того, що цей законопроект був в першому читанні прийнятий з двома застереженнями. Перше застереження стосувалося пункту шостого статті першої, яка вводила 150-мільйонну вимогу до власного капіталу страховика-нерезидента. Це грубо протирічить правилам СОТ і ми пропонували зняти цю статтю.

Друга пропозиція стосувалася пункту сьомого, де рейтинг фінансової надійності філія страховика-нерезидента мав встановлюватися на рівні рейтинга фінансової надійності резидента.

І третя пропозиція стосувалася того, щоб діяльність філії страховика-нерезидента мала відповідати вимогам, встановленим цим законом для резидентів. На жаль, це випало, або це було технічно. Якщо це було навмисно, то такий закон не потрібний, якщо це було технічно, то тоді можна голосувати за нього з урахуванням позиції Кабінету Міністрів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Віталій Хомутиннік, будь ласка. Але дайте, щоб почути, щоб ставити що на голосування знати. Будь ласка, я прошу одну секунду.

Будь ласка, Віталій.

16:47:52

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, шановний пане міністр!

Я хочу нагадати, що в стенограмі, коли ми приймали цей закон, було три речі. Я нагадую, про які саме речі йшлося: перше, це поставити 5 років, а не 10, як було запропоновано в першому читані. Ця пропозиція була прийнята комітетом.

Друге, була така норма по 15-ти рокам материнської компанії страховика-нерезидента. Це було зафіксовано в стенограмі, коли ви казали про це. Ця позиція також була врахована комітетом.

І третя позиція - щоб допустити страховиків-нерезидентів на ринок обов'язкового виду страхування. Ці три пропозиції були враховані, як ми і домовлялися.

Те, що ви кажете додатково, треба було ретельніше працювати з комітетом, тому що в нас є своя думка по цих питаннях, і ми могли б піти назустріч, якщо була б певна розмова по цих питаннях.

Будь ласка, Терьохін. Я вимушений буду ставити ....редакції комітет пропонує, ви розумієте?

ТЕРЬОХІН С.А. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Редакція комітету створює абсолютний злам конкуренції всередині країни, невиправданий. Тому уряд не може погодитися на ці підходи. Це є чистої хвилі лобізм, який зараз написаний в редакції комітету.

Тому виходом, Володимире Михайловичу, тому виходом з цієї ситуації, уряд вважає: перенести цей законопроект на повторне друге читання для його наступного доопрацювання, з тим щоб до кінця тижня ми знайшли погодження з Комітетом з питань фінансів.

ГОЛОВА. Комітет не заперечує проти повторного читання? Будь ласка.

16:50:39

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, процедура повторного другого читання займе у нас, як мінімум, два тижні по Регламенту. Тому я пропоную зараз не голосувати в другому читанні, а просто перенести на день. Можливо, завтра чи в п'ятницю проголосувати цей закон, тобто зараз просто зняти його з голосування.

ГОЛОВА. Так що ви пропонуєте?

Шановні колеги, комітет пропонує, оскільки виникають розбіжності, зняти його сьогодні з голосування, для того щоб провести додаткові консультації. Немає заперечень? Значить перенесемо і розгляд його.

Так, шановні колеги, я прошу, ми зараз повинні завершити розгляд питання, які стосувалися проблем приватизації. Ну вже ж можна виключити, вже СОТівські закони зняли.

Шановні народні депутати! Ми зараз маємо перейти до розгляду... до завершення розгляду законопроектів, які стосувалися питань приватизації. Ми обговорили їх, повинні провести процес обговорення.

Я прошу, заспокойтесь! На сьогодні ми СОТівські завершили розглядати. Я прошу вас. Ну дайте можливість, ну вже витримати не можна.

Так, я прошу хто записався на... Шановні народні депутати! Ми з вами розглянути 11 проектів законів про внесення змін до Закону України про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Нам залишилося, шановні колеги, послухати доповідь від комітетів... від комітету і Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації. До співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Йосипович Матвєєв.

16:53:27

МАТВЄЄВ В.Й.

Комитет по вопросам экономической политики, управления народным хозяйством, собственностью и инвестиций на заседании 22 июня этого года рассмотрел проект закона о внесении измененений в закон Украины “О перечне объектов ....... государственной собственности ......

........................

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги! Рішення комітету з кожного законопроекту є. Я бачу таку ситуацію, ніхто не записався на виступ. Тому є всі у мене підстави зараз розглянути два проекти постанов про неприйнятність, автори Полякова і Хмара. Полякова зняла свій.

Степан Ількович Хмара наполягає на проекті постанови про неприйнятність?

Шановні колеги! Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону за реєстраційним номером 5043-3. Зніміть голосування. Будь ласка, Кириченко, будь ласка, мікрофон ввімкніть. Із спеціальної контрольної комісії - Кириченко Людмила, будь ласка.

16:57:05

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемые народные депутаты, специальная контрольная комисия по вопросам приватизации на своем заседании приняла решение поддержать законопроект о включении "Криворожстали" в перечень предприятий, которые не подлежат приватизации. Вы знаете, как много государство, люди, которые сегодня стоят у государства, говорили о том, что это предприятие должно быть в державной власності.

То, что сегодня Гуров снимает свой законопроект - это не является основанием для того, чтобы мы не голосовали этот законопроект. Так как этот проект подан Семенюк, Бастрыгою и Надрагою, который написал, что он не отзывает свой законопроект. Мало того, я хочу вам сказать о том, что аналогичный законопроект был подан 8.06.2005 года Морозом, Винским, Берязевым и Рудьковским. Поэтому у нас есть сегодня все основания для того, чтобы проголосовать данный законопроект.

Я еще раз обращаюсь к вам , чтобы вы поддержали специальную контрольную комисию по вопросам приватизации и оставили это предприятие - "Криворожсталь" в государственной собственности. Спасибо.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

Прошу уваги. Про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 5043-3).

16:59:23

За-137

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону 5043-10.

16:59:49

За-208

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу проект закону (реєстраційний номер 5043-14).

17:00:16

За-253

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу проекту закону 5043-15.

17:00:41

За-245

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 6130).

17:01:11

За-125

Рішення не прийнято. Проект відхилено.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 6130-3).

17:01:38

За-168

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Ставиться на голосування для прийняття за основу законопроект, реєстраційний номер 6310-1.

17:02:05

За-273

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування для прийняття за основу законопроект, реєстраційний номер 6310-3.

17:02:31

За-178

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу законопроект, реєстраційний номер 7272.

17:02:58

За-308

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу законопроекту 7272-1.

17:03:21

За-304

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування для прийняття за основу законопроект, реєстраційний номер 7272-2.

17:03:45

За-217

Рішення не прийнято. Все.

Шановні народні депутати, я прошу хвилинку уваги! У нас тут є для повторного розгляду з пропозиціями Президента, і там є законопроект про Кодекс адміністративного судочинства. Я просив би потім на виборах враховувати цю ситуацію, коли ми зірвемо розгляд цього законопроекту. Адам Іванович, продовжуйте роботу.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається Кодекс адміністративного судочинства України з пропозиціями Президента (доопрацьований). Реєстраційний номер 1331. Доповідає міністр юстиції Зварич Роман Михайлович, будь ласка.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу! Прийнятий Верховною Радою України 17 березня цього року Кодекс адміністративного судочинства, не може бути підписаний Президентом України і потребує повторного розгляду з таких підстав.

Ухвалення Кодексу, як і введення в дію нового Цивільного процесуального кодексу і важливим етапом утвердження України як демократичної правової держави, розвитку її судової системи, введення в якісно новий рівень механізму захисту конституційних прав і інтересів громадян. Ще одним підтвердження конституційного постулату, що і права і свободи людини визначають зміст і спрямування діяльності держави.

Введення в дію Кодексу створить умови для розгортання системи адміністративних судів, що стане однією з гарантій реальності конституційного права на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади.

Разом з тим, розуміючи важливість цього Кодексу, не можна не враховувати реалії сьогодення та можливих наслідків реалізації окремих положень цього Кодексу. Конституцією визначено, що інвестиція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також визначено, що судочинство здійснюється Конституційним судом України.

При цьому щодо законів та інших правових актів Конституцією встановлено особливий порядок судового розгляду Конституційним судом України на предмет їх відповідності Основному закону.

Однак кодексом встановлюється інший, відмінний від визначеного Конституцією України порядок. Йдеться про запровадження розгляду будь-якого нормативно-правового акту адміністративним судом, за результатами якого суд може прийняти рішення про притягнення, визнання такого акту незаконним.

До цього слід додати, що запроваджуваний механізм передбачає спрощений порядок вирішення питання щодо зазначеної категорії актів.

Шановні народні депутати!

Президентом України висловлені конкретні пропозиції та зауваження щодо цього проекту. Профільний комітет врахував деякі з цих пропозицій. Натомість інші не врахував. Сьогодні буде виноситися на ваш розгляд цей кодекс у новій редакції. Ми просимо вас, якщо ви не підтримаєте всі пропозиції Президента, все ж таки прийняти рішення щодо схвалення цього кодексу у новій редакції, що дасть нам можливість, принаймні, дальше над ним працювати. Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, від профільного комітету, будь ласка, мікрофон, голови підкомітету Комітету з питань правової політики Головатий Сергій Петрович.

17:08:18

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановні колеги!...

Комітет з правової політики розглянув всі пропозиції Президента і прийняв таке рішення: чотири пропозиції відхилити, а п'яту пропозицію, яка стосується перехідних положень, зокрема пункту шостого, підтримати, врахувати. Тому, Адам Іванович, тепер можна говорити нормально?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви й до того нормально говорили.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Комітет розглянув всі пропозиції Президента, їх було п'ять.

Комітет відхилив чотири пропозиції і одну врахував. Тому комітет просить Верховну Раду ухвалити кодекс у новій редакції із врахуванням позиції комітету стосовно пункту шостого Прикінцевих і Перехідних положень. Просимо підтримати пропозицію комітету: нову редакцію стосовно пункту шостого Прикінцевих положень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде не тільки про Прикінцеві - мова йде взагалі про нову редакцію: або в новій редакції, або ні в якій редакції. Там уже не йде по пунктах.

На виступи в нас немає записаних. Значить, будемо голосувати. Візьміть, шановні колеги... Будь ласка, Зварич.

ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, я вдячний, по-перше, тим, які проявляють сьогодні політичну позицію, що дали можливість розглянути цей надто важливий законопроект. Мова йде не тільки про Кодекс про адміністративне судочинство, що дасть нам можливість дійсно запровадити систему адміністративних судів напередодні виборів парламентських наступного року. Я не буду вам пояснювати, чому ця позиція є надзвичайно важливою, як для опозиції, так і для влади.

По-друге, прийнятий і підписаний, тобто Цивільно-процесуальний кодекс, який уже підписаний Президентом, набирає чинності із набранням чинності цього кодексу. Депутатський корпус якраз таку зв'язку зробив тоді, коли ми приймали Цивільно-процесуальний кодекс. І тому для того, щоб також можна було впорядкувати цивільно-правові стосунки, в першу чергу в процедурному та процесуальному правових вимірах, ми дуже вас просимо прислухатися принаймні до профільного комітету, якщо ви не будете підтримувати пропозиції Президента, і підтримати цей кодекс у новій редакції, що дасть нам можливість принаймні дальше над ним працювати або попрацювати над тим, щоб Президент міг його все ж таки підписати. Спасибі за вашу увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до процедури розгляду законопроектів з пропозиціями Президента, ми будемо спочатку голосувати пропозиції Президента.

Ставиться на голосування пропозиція Президента у пункті 3 частині 1 статті 3 слова "суддя Адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово" виключити. Профільний комітет відхилив цю пропозицію. Я ставлю на голосування пропозицію Президента.

17:12:00

За-123

Пропозиція не підтримана.

Ставиться на голосування пропозиція 2 Президента. У частині 3 статті 19 кодексу слова "оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України" замінити словами "оскарження актів індивідуального характеру, прийнятих Президентом України, Верховною Радою України, актів Кабінету Міністрів України, що порушують права конкретної особи нормативно-правових актів". Комітет пропонує її відхилити, але я ставлю на голосування пропозицію Президента.

17:12:50

За-114

Не підтримана.

Ставиться на голосування пропозиція третя Президента. Статтю 23 викласти в такій редакції: "Здійснення адміністративного судочинства колегіально. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим законом, розглядаються і вирішуються колегією у складі трьох суддів".

Ставлю на голосування пропозицію Президента. Комітет відхилив.

17:13:33

За-115

Не прийнято.

Четверта пропозиція Президента. "Назву та пункт 1 частини 1 статті 171 кодексу викласти, відповідно в такій редакції: стаття 71. Особливості впровадження у справах щодо оскарження актів Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим нормативно-правових актів. Комітет відхилив. Ставлю на голосування пропозицію Президента.

17:14:18

За-128

Не прийнято.

І у нас залишилася врахована п'ята пропозиція. Таким чином, які пропозиції комітету? Будь ласка, ще раз Сергію Петровичу.

17:14:34

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановні колеги! Комітет погодився з пропозицією Президента викласти пункт прикінцевих і перехідних положень в такій редакції: "До початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського кодексу України 1991 року вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом".

Комітет просить Верховну Раду врахувати цю пропозицію Президента і дати позитивне голосування по ній простою більшістю голосів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування п'яту пропозицію Президента, яка підтримана профільним комітетом. Прошу голосувати.

Тут співпала пропозиція.

17:15:33

За-277

Прийнято.

В цілому яка пропозиція.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Пропозиція комітету: рекомендувати Верховній Раді ухвалити Кодекс адміністративного судочинства у новій редакції включно з пунктом, який ми проголосували, у новій редакції і надіслати кодекс на підпис Президентові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу, сідайте.

Пропозиція профільного комітету, яка співпадає по суті із міністерством юстиції, прийняти кодекс. Будь ласка, Зварич.

ЗВАРИЧ Р.М. Адаме Івановичу, я просив би вас утримуватися, наполягати на тому, що я тут представляю позицію Міністерства юстиції чи Кабінету Міністрів України. Я зараз представив позицію Президента України так, як я був на це уповноважений. Я не висловлював позиції Міністерства юстиції. Але все одно, я таки дуже уклінно вас усіх, народні депутати прошу. Прийняти цей Кодекс, щоб дати нам можливість утворити систему адміністративних суддів та дати нам можливість із 1 вересня цього року запровадити Цивільно-процесуальний кодекс. Будемо вам за це дуже вдячні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Роман Михайлович, дякую. Але я сказав одним словом те, що Ви сказали в 10 реченнях. Тобто є спільна думка Комітету і міністру, який представляє інтереси Президента про те, щоб прийняти Кодекс адміністративного судочинства України з пропозиціями Президента в новій редакції, реєстраційний номер 1331. Прошу голосувати.

17:17:17

За-305

Прийнято.

По Фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 75, Комуністів - 0, "Регіони України" - 46, Народна партія - 26, Блоку Тимошенко - 34, соціалісти - 20, Українська народна партія - 23, "Єдина Україна" - 19, Соціал-демократична партія - 19, "Демократична Україна" - 16, партія "Промисловці, підприємці України" - 14, Демократичні ініціативи - 1, позафракційні - 12.

Слухається Закон України про внесення змін до Закону України про політичні партії України з пропозиціями Президента, реєстраційний номер 1288. Міністр юстиції Зварич Роман Михайлович, будь ласка. Підготуватися Морозу Олександру Олександровичу.

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановний Адаме Івановичу і шановні народні депутати України, прийнятий Верховною Радою України 19 лютого минулого року Закон про внесення змін до Закону України про політичні партії не може бути підписаний, виходячи із наступного.

Перше, статтею 1 розділу 1 Закону пропонується запровадити обмеження щодо членства в політичних партіях для працівників державної податкової адміністрації України. У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України про державну податкову службу в Україні до системи органів державної податкової служби, крім Державної податкової адміністрації України належить державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах і так далі.

За таких обставин виокремлення працівників лише державної податкової адміністрації для встановлення зазначеного обмеження є штучним і навряд чи доцільним. Вбачається, що зазначена заборона має стосуватися працівників всіх органів державної податкової служби. То ж пропонується абзац другий статті 1-ї розділу першого закону викласти у такій редакції, пункт шостий, працівники органів Державної податкової служби.

Друге. Статтею 2-ю з розділу першого закону пропонується доповнити статтю 11-ту закону новими положеннями щодо запровадження легалізації первинних партійних організацій, політичних партій, які за статутом політичних партій не мають статусу юридичної особи. Шляхом письмового повідомлення місцевого управління юстиції про їх утворення, а також видачі місцевим управлінням юстиції довідки про легалізацію первинної партійної організації протягом трьох годин, підкреслюю, протягом трьох годин від прийняття документів про легалізацію. З цього приводу необхідно зауважити, що частиною сьомою статті 11-ї Закону України про політичні партії встановлено обов'язкову реєстрацію, як обласних, міських і районних організацій, так і будь-яких інших структурних утворень політичної партії, а не передбачено можливості іншої їх легалізації. Відповідно у законі використовується термін "реєструючий орган", який навряд чи можна позначати орган, який проводить легалізацію шляхом прийняття письмового повідомлення.

З огляду на це та інші висловлені у зауваженнях внесені Президентом України у порядку вето цей закон не може бути підписаний. Просимо врахувати пропозиції Президента, які висловлені у порядку вето.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз звертаюся, мотиви тільки по закону. Я знаю, що ви хочете. Закінчимо закон і тоді будуть мотиви.

Сядьте і заспокойтеся, бо зовсім не одержите.

Співдоповідач від комітету Мороз Олександр Олександрович. Немає. Тоді я вам скажу висновок комітету. Висновок комітету. Частково врахувати пропозиції Президент України і прийняти в новій редакції.

Знову поступаємо за такою ж процедурою. Вінського мікрофон, що там?

17:21:56

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Власне кажучи, пропозиції щодо змін до Закону про політичні партії за ради цього пункту, проти якого виступив тільки що міністр юстиції.

Мова йде про те, що політичні партії, які мають розгалужені структури, створюють свої первинні парторганізації в селах, при домових комітетах і таке інше. І їх заставляють реєструватися по процедурі, як реєструються райкоми, міськкоми і таке все інше, районні організації. Мова йшла про те якраз, що для цих структур, які не мають права юридичної особи, спростити цей процес, замість реєстрації зробити легалізацію.

Тобто якщо цей пункт ми вилучаємо всього закону, то ніякого сенсу в цьому законі в принципі немає, бо за ради цього ми ці пропозиції вносили. Ви ж розумієте, що у нас сьогодні 15 тисяч сіл. У кожному селі можна створити партійну організацію, і що це їхати з села в райцентр, везти документи для того, щоб реєструвати повноцінну організацію, які тричі на партії у селі Іванівки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я буду йти по поправках, шановні колеги, будьте уважні.

Перша поправка Президента врахована. Друга поправка Президента відхилена. Суть поправки. Статтю другу розділу першого закону пропонується доповнити статтю 11 Закону України "Про політичні партії в Україні" новим положенням щодо запровадження легалізації первинних партійних організацій, політичних партій, які за статутом політичних партій не мають статусу юридичної особи, шляхом письмового повідомлення місцевого управління юстиції про їх утворення, а також щодо видачі місцевим правлінням юстиції довідки про легалізацію первинної партійної організації політичної партії протягом трьох годин від дня прийняття документів про легалізацію. З цього приводу необхідно зауважити, що частиною сьомою статті 11 закону встановлено обов'язкову реєстрацію як обласних міських і районних організацій, так і будь-яких інших структурних утворень політичної партії, отже і первинних партійних організацій і не передбачено можливості іншої їх легалізації. Відповідно у законі використовується термін "реєструючий орган", яким навряд чи можна визначити орган, який проводить легалізацію шляхом прийняття письмового повідомлення.

Крім того, частиною дев'ятою статті 11 Закону про політичні партії в Україні визначено, що структурним утворенням, передбаченим статутом політичної партії видається реєструючим органом - реєстраційне свідоцтво. Таким чином, положення щодо легалізації первинних організацій політичних партій, яким пропонується доповнити статтю 11 указаного закону суперечить нормам частини сім, дев'ять цієї статті закону, що встановлюють виключно реєстрацію будь-яких структурних утворень політичних партій та видачу їм реєстраційного свідоцтва.

Тому пропонується концептуально визначитися щодо можливості легалізації первинних партійних організацій шляхом письмового повідомлення про їх утворення. В разі внесення такого правила відповідних змін потребують і частини сьома та дев'ята статті 11 та і також інші норми закону. Ця пропозиція Президента відхилена. Я ставлю її на голосування. Комітет відхилив.

17:25:35

За-59

Не підтримана.

Єдине, шановні колеги, я нагадую, що це пропозиції ще попереднього Президента.

Так, інші пропозиції Президента враховані. Таким чином, ми можемо його пропонувати поставити на голосування в новій редакції. Я ставлю на голосування про прийняття Закону України про внесення змін до Закону України "Про політичні партії України" з пропозиціями Президента від 10 березня 2004 року (реєстраційний номер 1288) в новій редакції.

17:26:31

За-261

Закон прийнято.

Слухається питання: Закон України про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" з пропозиціями Президента України від першого жовтня 2004 року. Реєстраційний номер 2507. Доповідає міністр юстиції Зварич Роман Михайлович. Співдоповідає Мусіяка Віктор Лаврентійович.

Будь ласка, Роман Михайлович.

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Дев'ятого вересня минулого року парламентом був прийнятий Закон про внесення змін до Закону "Про виконавче провадження", який відповідно до частини другої статті 94 Конституції України був повернутий з пропозиціями Президента, висловлені в порядку вето для повторного розгляду Верховній Раді 3. Зазначені зміни не узгоджуються із нормами діючого законодавства із наступних підстав.

Вказаним законом частину першу статті 62-ї Закону "Про виконавче провадження" доповнено нормою, відповідно до якої при реалізації житлового будинку чи квартири, на якій було стягнення за виконавчими документами, має враховуватися можливість подальшого надання боржнику іншого жилого приміщення меншого розміру, але не менше норми, встановленої статтею 47 Житлового кодексу Української РСР. При цьому вказівки на те, ким має враховуватися можливість надання іншого житла, закон не містить. Я би просив, щоб якраз на цю обставину звернули особливу увагу. Виконавча служба не зможе виконувати диспозиції цього закону в тому вигляді, в якому воно зараз виписано.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України, є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до статті першої Закону України "Про державну виконавчу службу" та статті другої Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень суду та інших органів в Україні, покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції.

Статтею 50-ю згаданого закону встановлено, що в разі відсутності у божника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Боржник має право вказати на ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу.

Шановні народні депутати, я не буду всі зауваження Президента читати, оскільки їх є тут дуже багато, я тільки зроблю підсумовуючий висновок. Цей законопроект не може бути підписаний не тільки з тих мотивів, які я щойно виклав, виходячи з Конституції України, без загальних концептуальних засад, які ми прийняли разом з вами, коли, принаймні, я ще був народний депутат, які визначені у Законі України "Про виконавче провадження". Але тут також, у цьому законопроекті, вносяться нові механізми, які, практично, неможливі для того, щоб вони були задіяні виконавчою службою, оскільки вони входять в пряму супереч з багатьма нормами, які виписані в законі про ...

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте можливість завершити міністру обгрунтування позиції Президента.

ЗВАРИЧ Р.М. І також вони не входять, не стикаються із окремими диспозиціями, які викладені в Законі України "Про Державну виконавчу службу, який визначає компетенцію виконавців. Тобто, практично, цей закон, мало того, що він не може бути виконаний, він входить в супереч, він буде творити дуже великий хаос у системі виконавчого провадження.

Тому пропозиція Президента зводиться до того, щоб відхилити цей законопроект. Дякую за вашу увагу.

ГОЛОВА. Віктор Мусіяка, голова підкомітету Комітету з питань правової політики. Будь ласка, позиція комітету.

17:31:03

МУСІЯКА В.Л.

Дякую, Володимир Михайлович.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув пропозиції Президента України до закону про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" і прийшов до висновку про необхідність підтримати пропозицію Президента.

Ну на перший погляд, пропозиція, яка закладена в цей законопроект, це прийнятна з точки зору того, що перелічується ціла категорія громадян, яких не можна виселяти в разі, якщо вони відмовляються в зв'язку з тим, що у них нема достатніх коштів виплачувати свої борги за комунальні послуги, за житло. Але, разом з тим, мова має йти про те, щоб подібні положення, добре відпрацьовані були у відповідних спеціальних законах. Це закон, скажімо, про власність, це майбутній, який ми мабуть приймемо, кодекс житловий. Але не в законі про виконавче впровадження, тому що тут виходить таким чином, що виконавець має вирішувати всі ці проблеми, визначати щодо житла, в якому живе громадянин, який не виплачує ті чи інші борги за житлово-комунальні послуги. Не розподілено також перед ким ще може бути заборгованим цей громадянин. Окрім житлово-комунального господарства також і окремим громадянам, він може вступати в різні цивільно-правові відносини і бути боржником. Інакше кажучи, все це має бути не в законі про виконавче впровадження і відпрацювати цей механізм необхідно дуже чітко, визначити, між іншим, ще й категорію, яка була тут закладена в законі, категорію, яка визначає ветеранів, учасників Великої Вітчизняної війни, не враховуючи положення статті 4 Закону "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", де до ветеранів війни належать також учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Всі ці речі корисні по суті треба відпрацювати, ще раз повторюю, в спеціальному законі. Тому комітет прийняв рішення підтримати пропозицію Президента і про це ж просить і Верховну Раду. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на ваш розгляд прийняття в новій редакції Закону України про внесення змін до Закону України про виконавче впровадження з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 2507 у новій редакції. Прошу голосувати.

17:34:05

За-343

Закон прийнято.

Шановні колеги! Якщо б ви не заперечували, ми б зараз прийняли проект Постанови про зміну меж міста Алушта Автономної Республіки Крим. Немає застережень? Лещенко, будь ласка. Володимир Лещенко, мікрофон.

17:34:35

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Всі питання, що стосуються меж, що стосується землі, ми повинні розглядати надзвичайно ретельно. Я це говорю через те, що до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин матеріали з цього питання не надходили, ми їх не розглядали. Ми не можемо говорити чи там правильно, чи неправильно.

Тим більше, що профільний комітет записав у третьому пункті, що контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування і з питань аграрної політики та земельних відносин.

Я пропоную перенести розгляд цього питання до того часу, поки ми не розглянемо, як положено це по процедурі. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я пропоную у проекті закону перед тим, як його вносити на ваш розгляд для включення до порядку денного, після "з питань державного будівництва та місцевого самоврядування". Оскільки провідним тут був Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, нехай він здійснює контроль і відповідає, а "з питань аграрної політики вилучити".

З врахуванням цієї пропозиції я ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови , реєстраційний номер 6762 про зміну меж міста Алушта Автономної Республіки Крим. Прошу голосувати.

17:36:25

За-357

Рішення прийнято.

Шановні колеги, якщо у вас не буде застережень, я поставлю на голосування про прийняття цієї постанови. Це по другому питанню у вас. Про прийняття проекту постанови Верховної Ради про зміну меж міста Алушта Автономної Республіки Крим. Реєстраційний номер 7762. Прошу голосувати. Зніміть голосування, зніміть голосування.

Зарема Катушева, будь ласка. В нас все нормально, зараз ми приймемо рішення. Прошу, потім Кириченко було питання. Хорошо, гаразд, гаразд. Мікрофон.

17:36:58

КАТУШЕВА З.Г.

При обсуждении этого постановления в Комитете госстроительства и местного самоуправления мной было внесено предложение: установить строгий контроль за распределением этой земли. Но почему-то в том постановлении, которое сегодня роздано в зале именно этот пункт отсутствует. А я настаиваю, чтобы этот пункт был включен. Я поясню почему, если вы мне дадите возможность. Проблема розбазаривания земли, справедливости надо сказать, что это общая проблема для всей Украины, но в Крыму ситуация особенно сложная. И так как крымская земля дорогостоющая и в следствии чего, махинации связанные с землей очень здесь распространены.

Уникальность крымской земли овеяна романтизмом и таинственностью, где встречаются культуры Востока и Запада, следы античных цивилизаций, средневековые крепости, великолепные дворцы, раскопки древнего Херсонеса, Пантикопеи ... ... скифов. Крым - это перекресток древних цивилизаций.

ГОЛОВА. Дайте, будь ласка, можливість завершити думку, будь ласка, ще дві хвилини, будь ласка, будь ласка, мікрофон, мікрофон. Мікрофон Зареми Катушевої.

17:38:19

КАТУШЕВА З.Г.

К сожалению, до сих пор не установалена граница большинства населенных пунктов, в том числе и в Алуште, не разделены земли государственной и коммунальной собственности. Справедливости ради надо сказать, что вновь пришедший крымский премьер обеспокоен этой ситуацией, поэтому он и обратился в профильный Комитет, который сам раньше возглавлял. Наше решение было такое, что поставить... Мы должны принимать то решение, чтобы поставить заслон земельным вакханалиям в Крыму. Сложность проблемы земельной связана и с возвращением, и обустройством депортированных граждан, и жителей, огромной очереди жителей Алушты.

Поэтому мною и было внесено предложение: взять под особый контроль использование этих 110 гектаров земли и распределить их в том числе и для жилищно-коммунального строительства в таком отношении: 40 процентов жителям города Алушты, 40 процентов депортированным гражданам, 20 процентов для реализации молодежно-жилищного строительства. Такой вот подход даст возможность в какой-то степени разгрузить сложную ситуацию в Крыму.

Поэтому я прошу вас, уважаемые коллеги, включить в постанову пункт, взять под особый контроль использование этой земли. И контроль за таким постановлением возложить на комитеты госстроительства и местного самоуправления, и аграрной политики, и земельным отношениям. Именно так мы голосовали на...

ГОЛОВА. Дякую. Рефат Чубаров, будь ласка. Поки Рефат Чубаров... Якщо таким чином записати, прошу уваги, третій пункт "контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, зобов'язавши його особливу увагу звернути на використання включених у межі міста Алушта земель відповідно до цієї постанови. Нормально буде?

Будь ласка, Рефат Чубаров.

17:40:38

ЧУБАРОВ Р.А.

Дуже дякую Володимир Михайлович. Я думаю, що не три хвилини, але дві хвилини, якщо як попередній мій колега.

ГОЛОВА. Будь ласка, три хвилини.

ЧУБАРОВ Р.А. Я хочу сказати наступне. Нарешті влада намагається навести порядок з використанням землі в Криму. Нам всім відомо, які в останні роки відбувалися порушення земельного законодавства в Криму, зокрема на південному березі Криму. Ціли масиви земель по 10, 20, 100 гектарів незаконно виділялися окремим фізичним, юридичним особам. У той же час самі люди, які потребують земельних ділянок, чекають ці ділянки по десять і більше років у черзі.

Така несправедливість стала можливою тому, що у силу різних причин залишалися неузгодженими межі земель міст і районів, а також відсутність взагалі землі у межах тих чи інших міст. Тепер, скажемо, проводиться така робота, і ми маємо перше подання з боку Автономної Республіки Крим, а саме про зміну меж міста Алушта. Ті 110 гектарів, які постановою Верховної Ради України будуть передані місту Алушта, дозволять вирішити питання як власного розвитку, так і наділення громадян землею.

Я, вітаючи пропозицію попереднього колеги щодо наділення депортованих землею, Володимире Михайловичу, хочу сказати, що саме ваша пропозиція, вона надає нам можливості не порушувати і розподілення повноважень між міськими органами влади щодо землі Верховною Радою.

І тому я пропоную прийняти з тим доповненням, які пропонував нам тут Голова Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, Зарему Катушеву я прошу, якщо ви погодитеся, таким чином сформулювати третій пункт. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, зобов'язавши його особливу увагу звернути на використання включених у межі міста Алушта цією постановою земель. Тобто відповідним сформулювавши. З таким урахуванням. Немає зауважень?

Я ставлю на голосування про прийняття проекту постанови Верховної Ради України про зміну меж міста Алушта Автономної Республіки Крим. Реєстраційний номер 7762. Прошу голосувати.

17:43:16

За-314

Постанову прийнято. Я вам дякую.

Людмила Кириченко, мікрофон. У вас було з процедури питання, будь ласка.

17:43:31

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Уважаемый Владимир Михайлович. Я настоятельно прошу, пожалуйста, вернуться к законопроекту 5043-3 по приватизации "Криворожстали".

Ситуация в зале была очень напряженная, не все депутаты поняли, о чем законопроект, тем более, что Гуров снимал его с повестки дня. И я настаиваю на том, что это - очень серьезный вопрос сегодня не только для нас, как для депутатов, а я думаю, что и для всех жителей Украины. Справедливость должна восторжествовать все-таки, наверное, было поспешное решение принято в свое время о приватизации этого предприятия. На мой взгляд, оно должно остаться в государственной собственности, так как предприятие работает стабильно. Если мы за прошлый год возьмем, то два миллиарда прибыли предприятие дало. И я думаю, что депутаты должны серьезно отнестись к этому законопроекту. И все-таки я настоятельно прошу вас подумать и оставить предприятие в государственной собственности. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Прозвучала пропозиція відносно законопроекту 5043-3, який ми розглядали, Верховна Рада не підтримала. З цього приводу, Рудьковський, да? Микола Рудьковський, мікрофон, будь ласка. Але давайте, щоб ми зараз далі могли працювати.

17:44:51

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний в із цієї групи не пройшло чотири законопроекти - 5043-3, 6030, 6130-3 і 7272-2. Якщо можна було до них повернутися, ще раз проголосувати, оголосивши, про що саме депутати голосують, бо в залі не було чути, ніхто не знав, про що голосуємо. Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про повернення... Одну хвилиночку, ну прозвучала вже вона, ну Гуров, відмініть голосування, будь ласка. Відмініть голосування. Гуров, мікрофон.

17:45:37

ГУРОВ В.М.

Уважаемые коллеги, внимательно посмотрите, кто просит, чтобы было переголосование. Я снял этот закон. "Криворожсталь" - это мое детище, я его 12 лет рожал и сделал "Криворожсталь" такой, какая она существует. Сейчас пришли те, которые хотят все делить, но честно делить. Мы уже это видели. Поэтому я считаю: в том состоянии, в котором находится сейчас "Криворожсталь", пускай она и остается. Коллектив работает отлично, в этом месте выходит на 500 тысяч производства. Я снял Закон, а теперь моим законом распоряжается кто-то. Поэтому я прошу учесть это.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Авторами закону є Гуров, Семенюк, Бастрига, Надрага. Якщо ви всі знімете з, я його зніму, якщо ви знімаєте свій підпис - це одна справа.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду законопроекту 5043-3, який стосується Криворіжсталі. Прошу голосувати.

17:47:00

За-109

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, Фракція комуністів - 0, "Регіони України" - 47, Народна партія - 25, Блок Юлії Тимошенко - 0, СПУ - 24, УНП - 4, "Єдина Україна" - 0, СДПУ(о) - 9, "Демократична Україна" - 0, ПППУ - 0, "Демократичні ініціативи" - 0, Позафракційні - 0.

Так, 5043-10. Я зараз ставлю на голосування вже, щоб пройти те все. Хто за те, щоб повернутися до розгляду законопроекту 5043-10? Зараз я оголошу, про що йде мова.

Одну хвилиночку, відмініть голосування. Зараз я оголошу, про що мова.

Це законопроект, внесений Анатолієм Козловським про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Йдеться про Миколаївську область, про ряд підприємств, про радгоспи, які знаходяться в управлінні Мінагропрому.

Я ставлю на голосування про повернення до проекту закону 5043-10. Прошу голосувати.

17:48:34

За-205

Рішення не прийнято.

Наступний законопроект, 6130, так? 6130, будь ласка, що це за законопроект, зараз я вам скажу, шановні колеги. Що? Ну, будь ласка, з мотивів ми вже ж проголосували. Ви нічого не сказали. Анатолій Козловський, будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

17:49:01

КОЗЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, шановний головуючий Володимире Михайловичу! Цей закон 5043-10, що він пропонує: виключення шовкорадгоспів зі списків об'єктів державної власності. Що ці люди? Люди не можуть, колгосп, дєдушки, бабушки не можуть приватизувати землю, не можуть приватизувати землю, не можуть розпаювати, получити державні акти, у людей роботи немає. Там чужі люди орендують цю землю, а люди не можуть поїсти і немає нічого в них! Прошу я вас повернутися до цього питання, обов'язково проголосувати. Більше 10 тисяч людей ждуть цього закону, щоб можна було ..............Дорогенькі мої, розберіться, будь ласка, і проголосуйте. Поверніться до цього, я дуже прошу вас! Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ви послухали полум'яне пояснення.

Я ставлю на голосування: хто за те, щоб повернутися до розгляду проекту Закону 5043-10, прошу голосувати.

17:50:20

За-228

Повернулися.

Шановні колеги, я ставлю на голосування: про прийняття за основу проекту Закону 5043-10. Прошу голосувати.

17:50:47

За-225

Рішення не прийнято.

(Ш у м у з а л і)

Наступний законопроект. Ну, що я можу зробити, шановні колеги?! Ну, що я можу зробити? Я ж проголосував! Ну що ви кричите...

Ну прошу вас, не кричіть. Наступний законопроект який?

Так, наступний про повернення до розгляду законопроекту 6130. Автор - народний депутат Кармазін. Йдеться про "Турбоатом".

Ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту. Прошу голосувати.

17:51:56

За-199

Рішення не прийнято.

Тепер законопроект 6130-3. Автор - Семенюк Валентина Петрівна. Йдеться про "Турбоатом" і про Одеський припортовий завод. Ставлю на голосування про повернення до розгляду цього законопроекту 6130-3. Прошу голосувати.

17:52:39

За-208

Рішення не прийнято.

Який наступний законопроект? 6310-3. Це Стапан Ількович Хмара. Ні, ні, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Йдеться про відкрите акціонерне товариство "Більшовик".

Ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту закону 6310-3.

17:53:29

За-114

Так, тепер законопроект 7272-2.

Одну хвилиночку, дайте завершити.

Це законопроект, у якому йдеться про "Луганськтепловоз". Ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроект 7272-2 (щодо "Луганськтепловоз").

17:54:09

За-254

Повернулися до розгляду.

Ставлю на голосування про прийняття проекту закону 7272-2. Прошу голосувати. "Луганськтепловоз".

17:54:32

За-252

Рішення прийнято.

Вноситься до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Ми прийняли за основу, шановні колеги.

Таким чином рішення ми поприймали. Все.

Шановні колеги! Дві фракції: Партія регіонів і СДПУ(о) вимагали перерву для виголошення заяви. Будь ласка, заява ваша. потім будемо далі працювати.

17:55:18

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Я зараз звертаюся до тих 15 мільйонів громадян, які зробили свій вибір, дали певні преференції Президенту України Віктору Андрійовичу Ющенку, який сформував свою команду. Ця команда обіцяла верховенство права і моралі. Мораль полягає у тому, що по сьогоднішній день ці люди займаються сумісництвом і отримують заробітну плати.

Я хочу прочитати дати, аби всі почули, коли кому суд припинив дострокові повноваження і хто які гроші брав.

З 3 червня - Атрощенко, з 15 червня - Артеменко, з 11 травня - Бондар, з 3 червня - Олійник, з 11 травня - Стойко. Зазначеним народним депутатам зарплата отримана включно по 15 червня 2005 року.

Станом на 1 липня 2005 року заробітною плату отримали такі народні депутати України, справа яких находиться ще в суді: Балога, Бондарчук, Іванов, Катеринчук, який бореться з податками, Ніколаєнко, Пинзеник, Поліщук, Стецьків, Тарасюк, Терьохін, Цушко і Шевченко.

Враховуючи, що останній в списку - Віталій Шевченко, я би дуже попросив Андрія Шевченка, журналіста, який з цієї трибуни почав боротьбу з темниками за прозорість і за демократію. Андрій, я тебе прошу скористайся своїми дружніми стосунками із журналістами, нехай оприлюднять цей список. Заробітна плата нарахована, але її не отримали такі народні депутати, це для вас: Жовтяк. Але нарахована, Ткач, Бойко, Єхануров, Жебрівський. Заробітна плата нараховується на підставі табелів обліку робочого часу, які подаються до відділу бухгалтеру, бухгалтерського обліку, фінансів, планування по контролю Управління справами за підписами Голів Комітету, Завідуючого секретаріатом.

Справи, які перебувають у суді: Стецьків, Тополов, Бойко, Тарасюк, Катринчук, Шевченко, Бондарчук, Гурвіц, Морозов, Павлюк, Бойко.

Стосовно нашого захисника оборони України, пана Порошенко. Пане Порошенко, Ви повинні знати, що заяву, яку Ви декларуєте всім, що ви написали, пишеться не на Голову регламентного комітету, а на Голову Верховної Ради. Тому Порошенко є народний депутат і до канікул він буде дальше.

І ще є один депутат - Бойко. Священик, якій суміщає. Можливо це є стандарти американської церкви, але абсолютно не є притаманно українцям. Дякую. (Ш у м у з а л і).

ГОЛОВА. Будь ласка, виступайте, будь ласка. Дві Фракції просили перерву: Фракція української народної партії, "Наша Україна" для виголошення заяви. Будь ласка.

17:58:39

АСАДЧЕВ В.М.

Валерій Асадчев, Українська народна партія. Ми просили, дійсно, перерву, але я хотів би сказати репліку, що слухаючи попереднього виступаючого, можна сказати, що все-таки демократія в Україні є. Тому що у ваші часи правління такою інформацією ніхто не володів і ніхто ніде не міг виголосити. А демократія якраз полягає у тому, що інформація є прозора і відкрита. То я думаю, що Президент виконує свої обіцянки.

А друге, що я хотів попросити. Ми все-таки не встигли під той симфонічний оркестр, що сьогодні грав дуже погано, до речі, .............. комуністів, проголосувати деякі законопроекти, які були погоджені на спільній робочій групі. І я просив би, скажемо, повернутися до законопроекту 7586, там ніякої проблеми немає. І я думаю, що ми можемо його проголосувати, як можливо ще деякі інші. тому що питання вступу України в СОТ - це є стратегічне питання всієї української держави, і до нього саме так і треба відноситися. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, перший віце-прем'єр Анатолій Кирилович Кінах просить слова.

КІНАХ А.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні друзі. Прохання підтримати пропозицію про повернення до голосування законопроекту 7181 про деякі питання ввезення на митну територію України (щодо митного тарифу). Законопроект повністю погоджений, включаючи аграрний блок, чітко по змісту передбачає цивілізований захист внутрішнього ринку і рівноправну конкуренцію. Прохання підтримати законопроект 7181. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Хомутиннік, будь ласка.

18:00:52

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, ще раз хотів би наголосити від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, ми провели певні консультації з депутатськими фракціями і дійшли до згоди по тих позиціях, які були принципові. Це позиція по ковбасах та ковбасних виробах, яка має становити на рівні 30 відсотків, але не менше 0,8 євро за кілограм. У попередній редакції це було 0,6 євро за кілограм. Та консерви з м'яса також встановити ставки ввізного мита на рівні 30 відсотків, але не менше 0,8 євро кілограм.

Тобто це група товарів 1601 та 1602. По цих позиціях були принципові зауваження у тих фракціях, які не брали участі у голосуванні.

З урахуванням того, що є певна згода, то комітет підтримує...

ГОЛОВА. Шановні колеги, ради Бога. З процедури, будь ласка, запишіться, три хвилини. З процедури цієї пропозиції, три хвилин, запишіться, будь ласка. Будь ласка. Бондаренко Володимир Дмитрович, "Наша Україна".

18:02:29

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні друзі. Питання абсолютно слушне порушене першим віце-прем'єр-міністром. І з доповіді комітету ми бачимо про те, що до нього треба дійсно повернутися. Чого відкидати все те, що сьогодні комусь там не подобається. У більшої частини залу може інша думка.

Тому давайте ми її з'ясуємо повторним голосуванням. І я думаю, що цей законопроект пройде в цій залі.

ГОЛОВА. Анатолій Доманський, будь ласка, фракція комуністів.

18:02:58

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка.

18:03:09

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу. Я дуже прошу вас додержуватися Регламенту. І якщо у вас, Володимире Михайловичу, то подивіться, будь ласка, оце нам тільки сьогодні роздали на 350 сторінок. Хтось читав чи ні? Сам уряд хоча б читав його чи ні?

І в даному випадку, Володимире Михайловичу, я дуже прошу, не порушуйте Регламент. Ми з вами уже сьогодні розглянули ці проблеми. Фракція комуністів категорично заперечує подібному підходу в організації роботи Верховної Ради. (Шум у залі)

ГОЛОВА. Шановні колеги, заспокойтесь! Я прошу! Я прошу вас, заспокойтеся.

Шановні народні депутати, прошу заспокоїтися! Сідайте на місце. Зараз оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту". Сядьте, будь ласка. (Шум у залі) Оголошується до розгляду проект Закону (друге читання) про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо підготовки кадрів). Прошу, сідайте, будь ласка! Сядьте на місце всі. Сядьте на місце, будь ласка. Сядьте на місце, прошу вас. Сядьте на місце, будь ласка. Кафарський. Будь ласка, мікрофон Кафарському включіть. Шановні колеги, Кафарський, мікрофон, будь ласка.

18:05:54

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Кафарський на трибуні. Включіть мікрофон на трибуну.

(Ш у м у з а л і)

Шановні депутати! Комітетом розглянутий закон про вищу освіту. Внесено 429 поправок, які базуються на парламентських слуханнях, які відбулися 13 травні 2004 року. Більше того, враховані законодавчі акти, які подавалися нашими депутатами. Ми абсолютно всі або частково, або в більшій мірі врахували.

Є ряд питань, які стосуються рішень Конституційного суду і ми не могли включити, але ми вважаємо, що закон покращує діяльність вищої школи, і внесемо деякі корективи на рівні юридичного відділу і юристів і просимо вас його прийняти.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

(Ш у м у з а л і)

Я прошу, ну, виключіть, будь ласка. Ну, вже виключіть, я прошу вас! Ну, ми ж .....закон розглядаємо, уже все. Ну, виключіть, будь ласка. Сядьте на місце.

Комітет розглянув пропозиції, які поступили від народних депутатів до проекту закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо підготовки кадрів) і рекомендує його прийняти у другому читанні і в цілому як закон.

Зараз буде голосуватися ця пропозиція. Прошу сісти на місця, прийняти рішення нормальне.

Будь ласка, сядьте на місця. Заспокойтеся. Сьогодні ми сьогоднішні закони розглянули, енергію витратили, завтра знову продовжимо.

А зараз прошу підготуватися до голосування. Ну, займіть місця, ну, вже не буде нічого. Я прошу вас. Ну, все, немає причини для інциденту.

Я створив інцидент, я це зрозумів. Ну, сідайте на місця. Прошу, все. Будь ласка.

Шановні колеги, підготуйтеся до голосування. Вноситься на голосування пропозиція про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект закону України про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо підготовки кадрів), реєстраційний номер 3323. Прошу голосувати.

Ну, голосуйте, шановні колеги, нормальний закон. Голосуйте, будь ласка.

18:08:43

За-186

Я прошу вас: будь ласка, сядьте на місця, заспокойтеся!

Я ставлю на голосування: про повернення до розгляду законопроекту, реєстраційний номер 3323, йдеться про вищу освіту. Прошу голосувати.

18:09:29

За-192

Шановні колеги, ну що не влаштовує в цьому законопроекті? Що, стінка на стінку будемо йти? Ну, по фракціях, будь ласка. Я вас прошу! Ну, вставте картки назад, я вас прошу!

"Наша Україна" - 45, комуністів - 56, "Регіони України" - 3, Народна партія - 20, Блок Тимошенко - 0, СПУ - 24, Українська народна партія - 15, "Єдина Україна" - 0, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 19, Партія промисловців і підприємців України - 3, "Демократичні ініціативи" - 0, "Позафракційні" - 7.

Шановні колеги, ми ж будемо працювати за повною процедурою. Доповідь була з цього приводу. Я ще раз ставлю на голосування: про повернення до розгляду проекту закону 3323. Прошу голосувати.

18:10:42

За-220

Будь ласка, Кафарський тоді.

18:11:16

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні депутати! Дві фракції зняли сьогодні картки і не голосують. Я вважаю, що треба перенести на завтра і пройти повну процедуру другого читання по тих поправках, які були внесені і прийняти цей закон. Закінчується навчальний рік. У вересні цей закон повинен бути поставлений на стіл ректорам вищих навчальних закладам, їм треба діяти. Прошу вирішити або проголосуємо ще раз і будемо зараз працювати по закону, або перенесемо на завтра, тому що ці політичні баталії відкидають зараз закон, який потрібен вищій школі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ну давайте розглянемо цей законопроект. Ну заспокойтесь, будь ласка, я вас прошу просто. Ну давайте розглянемо цей законопроект. Ну яка причина? Це урядовий законопроект, який потрібний сьогодні для системи освіти.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду законопроекту 3323. А потім будемо йти по поправках. Будь ласка, давайте голосувати.

18:12:42

За-268

Рішення прийнято. Ми повернулися. Будь ласка, які особливості, тоді будемо далі визначатися.

18:12:58

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановні колеги, слід зазначити, що в цьому законі ряд особливостей, які стосуються входження в Болонський процес. По-перше, ми врахували пропозиції наших депутатів, які подавали закони. Це Волинця, Танюка, Поліїта, Бичкова, Станецького, Бондаренка, Яворівського, Єдіна, Турчинова, Ситника, Рибарука, Гавриша, Гапочки, Гладія, Губського, Кравченка, Матвієнка, Оніщука, Хомутинника, Шарова, Ющенка, Кириченко. Але в цих законах, коли подавалися вони були деколи суперечності, які по суті діла не можна було звести у законі. Таким чином ми вийшли на об'єктивну позицію і запропонували вам закон на друге читання.

Що хочу в ньому відмітити? Що закон по суті діла посилює самоврядування вищих навчальних закладів. І коли виникло питання зараз однієї із фракцій про те, що ми ліквідовуємо ДАК, то це невірно. Ми даємо право національним університетам присвоювати звання професора і доцента, і це, по суті діла, серйозна практика, вона не забирає нічого від ДАКу.

Яка корупція?

Далі. Ми вносимо студентське самоврядування, розширюємо. Закон передбачає, що вводимо студентів до 10 відсотків у вчені ради університетів, колективні органи самоврядування університетів, наводимо чітку межу і тих годинах, які сьогодні мають виконувати професорсько-викладацький склад.

Якщо стосується якихось певних поправок, то давайте будемо ставити на голосування в цьому залі.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Хто наполягає на своїх поправках?

Валентин Зубов по поправках? Будь ласка, мікрофон. Яка поправка? Номер поправки скажіть, будь ласка. Мікрофон, будь ласка, Валентина Зубова, фракція БЮТ, будь ласка.

18:15:07

ЗУБОВ В.С.

Владимир Михайлович, спасибо большое.

Дело в том, что мы на фракции сегодня обсуждали этот вопрос очень серьезно. Закон сам по себе неплохой. Но вот то, что господин Кафарский назвал первый пункт, когда ректорат имеет право присваивать ученое звание - это самое слабое место. Прийдет страшная коррупция. И так сегодня звание профессора, доцента девальвировалась. А если мы дадим право ректору, ученому совету вуза присваивать ученое звание, значить мы просто бросим в море коррупции все вузы страны. нельзя этого делать. Если этого не будет, мы за законопроект проголосуем.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Є позиція така, що національні університети, виходячи з тих положень, які розробляються Кабінетом Міністрів і Міністерством з питань науки і освіти визначає рамки, положення: хто може бути доцентом чи професором, чи не може бути. Якщо людина підпадає під ці позиції, навіщо ще якісь структури, які ще раз на рівні Міністерства освіти повинні їх переглядати? Але, якщо зал вважає, що національним ВУЗам не потрібно давати таке право, прошу проголосувати, взяти, проголосувати в цілому за Закон.

ГОЛОВА. Будь ласка, Микола Оніщук, будь ласка.

По поправках, тільки, Шановні колеги, по поправках давайте.

18:16:35

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановний доповідачу, Фракція "Промисловці, підприємці" не змогла підтримати щойно голосування з однієї причини і я просив би, щоб ви роз'яснили, це дуже важливо для залу. Чи дійсно, що закон... пропонує скасувати обмеження, щодо частки студентів, які приймаються до вищого навчального закладу на платній основі, що сьогодні закріплено частиною 3 статті 27 Закону України. Адже ідеться про те. що якщо ми скасуємо це обмеження, то освіта стане малодоступною, вища освіта для студентів із сільських сімей і таке інше. Будь ласка, внесіть ясність в це питання.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Значить справа в тому, що ми ставимо питання про збільшення державного набору до 50%. Але паралельно до цього ми продовжили набір по комерційній або контрактній основі до 2009 року. Таким чином, в процесі подальшої роботи Уряду над збільшенням державного набору буде зменшуватися частково контрактний. Але це процес має завершитися 2009 року. Це положення не впливає на кількісний набір студентів на сьогоднішній день.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, мікрофон, будь ласка.

18:17:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, Фракція Народної партії.

Ви знаєте, ключові позиції законопроекту, який зараз колега Кафарський доповідає, є абсолютно коректними. Замість, я хочу погодитися із своїми сусідами тут в залі дійсно першої позиції.

Шановний Володимир Іванович, Ви прекрасно знаєте, що у нас девальвовані сьогодні і доценти, і професори, і таке інше. Ви знаєте, яка відбувається девальвація щодо національними ВУЗами. Якщо б мова ішла про десяток, дійсно, ВУЗів класичних, про які ми всі знаємо, які мають велику історію - нема питань. Але сьогодні національні ВУЗи є в районних центрах, ледве не районних центрах. Я пропоную, щоб з вашою позицією ми погодилися і вилучили от цю позицію, що національні вузи можуть самі бути остаточно інстанції для формування професорського і доцентського корпусу. І тоді законопроект буде підтриманий всіма. Дякую.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Шановні колеги, давайте так, давайте... Ми комітетом поради лися і знімаємо частину другу статті 26-ї, який розширює автономний ......... у цьому питанні і голосуємо без цієї поправки.

ГОЛОВА. Які ще є застереження щодо тих поправок, які не влаштовують вас. Комітет пропонує зняти поправку, за якою вузам національним надається право приймати остаточне рішення щодо вчених звань, так?

З врахуванням цього я ставлю на голосування про прийняття у другому... Зніміть голосування. Будь ласка, Кармазін.

18:19:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, я дав до цього закону 35 поправок. Частини з них чомусь немає у таблиці. Але принциповим є, наприклад, у 28 статті 84-та поправка, це 62-й аркуш. Ліцензія на освітню діяльність та сертифікати по акредитації напрямів спеціальності та вищих навчальних закладів можуть бути анульовані відповідно до закону. Це я пропоную. А зараз записали "відповідно до законодавства". А законодавством є і акти Кабміну і так далі. Давайте ми будемо все робити відповідно до закону. Це було прийнято і в першому читанні. Тому якщо у першому читанні було так прийнято, тоді треба ставити на поправку не мою поправку, а пропозицію уряду 83-тю, якій ці зміни введені. Крім того, є порушення Конституції, статті 53-ї, де якраз іде зменшення кількості студентів, прийнятих за держзамовлення.

ГОЛОВА. Будь ласка, 84-та поправка.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Я хочу сказати, 84-та поправка, питання стосується ліцензування. Ми переходимо до ліцензування по спеціальності і акредитації по спеціальностям. Таким чином, ця поправка є внесена в попередній статті, і вона по суті діла перекриває те, що ви говорите. Якщо ви хочете, щоб вона залишалася зараз так, як є, прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Що ви погоджуєтеся чи ні? То ставимо на голосування, чи ви погоджуєтеся, 84-ту поправку.

Я ставлю на голосування поправку 84-ту Юрія Кармазіна, сторінка 62. Будь ласка, мікрофон, ви ж аргументували свою поправку, я її ставлю на голосування, Юрію Анатолійовичу. Що не правильно?

18:21:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Мова йде про те, Володимире Михайловичу, що у першому читанні ми з вами прийняли, що це встановлюється законом, тобто нами з вами, Верховною Радою. Потім у першому читанні, повторюю, потім була поправка. Я зараз вношу поправку до тої поправки, що це не правильно написати "законодавством" і обмежити таким чином повноваження Верховної Ради. Ви зрозуміли хід моєї думки. Тому по Регламенту ставиться не Кармазіна, а поправка уряду 83-тя. От так, Володимире Михайловичу, ви це добре знаєте. І доповідач добре знає. Я не розумію, чому навпаки все робиться. Прошу вас зробити по Регламенту.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Тоді прошу вас у абзаці першому частини четвертої статті 28-ї замість слова "законодавство" залишити слово "закону", тільки закону.

ГОЛОВА. Шановні колеги, Юрій Анатолійович має рацію. Не дивлячись на те, що поправка врахована 83-тя Кабінету Міністрів, на вимогу народного депутата вона може ставитися на голосування для того щоб отримати підтвердження.

Тому я ставлю на голосування поправку 83-тю Кабінету Міністрів.

18:23:03

За-55

Поправка 83-тя не підтримана.

Будь ласка, далі. Юрію Анатолійовичу, є у вас якісь застереження? Мікрофон Кармазін.

18:23:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу, я хотів би, щоб не ставити зараз багато поправок, отримати принципову відповідь, бо, ще раз кажу, у мене їх аж 35. Я хочу отримати принципову відповідь: частина четверта статті 23, там написано - виключити. Це треба було відхилити, оскільки це призведе до зменшення загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс за держзамовленням, що є порушенням частини другої та третьої статті 53 Конституції, де написано, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної, середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток дошкільної, повної загальної, середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти різних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Я хочу почути зараз відповідь, і тут же в Конституції написано: громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних, комунальних закладах на конкурсній основі. Це, на мій погляд, нівелює...

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Яку ви маєте на увазі поправку?

ГОЛОС З МІСЦЯ. Стаття 23.

КАФАРСЬКИЙ В.І. Є. Значить, у вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням повинно становити не менше, ніж 51 відсоток від загальної кількості студентів, прийнятих на навчання на перший курс. Це - позиція уряду і Президента. Але ми, враховуючи це, записали, що частину четверту статті 23 доповнити реченням такого змісту: до числа студентів, які навчаються на державним замовленням, включаються також студенти, які навчаються за рахунок підприємств державної та комунальної форм власності. І дальше ми ставимо питання про те, що цей перехід до 51 на прийом по державному замовленню повинен продовжуватися до 2009 року.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Анатолійович...

КАФАРСЬКИЙ В.І. Шановні колеги, тут просто технічна...

Хорошо, я хочу... Давайте погодимося з народним депутатом Кармазіним і лише в тому, в тій редакції, яка подана буде в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я звертаюся до Кафарського і до комітету: ви бачите, що ситуація трошки не та. Давайте ми все-таки попробуємо проголосувати про те, щоб направити на повторне друге читання з тим, щоб комітет все-таки пильніше приглянувся до тих поправок, які вносили. Тим більше, це ви бачите, законопроект за номером на трійку починається. Значить, це уряд, хто його знає ще який вносив.

І прохання до комітету оперативно доопрацювати. Якщо ми не встигнемо на цьому пленарному тижні, то давайте візьмемо перед собою зобов'язання, в першу чергу комітет, що починаємо ми восьму сесію ми з розгляду цього питання. Для того, щоб у вересні ми спокійно прийняти цей законопроект.

Немає заперечень комітету? Є?

Будь ласка, тоді я ставлю на голосування так, як ми домовилися.

Я ставлю на голосування про прийняття закону в цілому як закону. Прошу визначатися.

КАФАРСЬКИЙ В.І. В цілому як закон.

18:28:03

За-103

Я ставлю на голосування пропозицію про направлення цього законопроекту на повторне друге читання. прошу голосувати. На повторне друге.

18:28:28

За-294

Рішення прийнято. Дякую.

І ще прошу комітет оперативно, давайте, в міру готовності - ми одразу будемо дивитися. Хай комітет працює.

Шановні колеги, ми домовлялися, що о 18.30 заслухаємо щорічно доповідь Уповноваженого... Що, що? Ратифікації?

Шановні колеги, будьте уважні! Якщо ви не заперечуєте, давайте ми з вами розглянемо - тут три законопроекти про ратифікацію є, - а потім надамо слово Ніні Іванівні.

Тому, будь ласка, я ще раз повторюю: не піднімайте .................рук ні до яких законопроектів, які сьогодні не розглянуті, ми вже повертатися не будемо. Це слова Голови Верховної Ради, він їх дав, він виконає свої обіцянки. Вони можуть все.

Слухається проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про передачу засуджених осіб. Реєстраційний номер 0267. Чи є запитання до Романа Михайловича Зварича, міністра? Є запитання? Немає. Чи є запитання до профільного комітету? Немає?

Тоді я ставлю на голосування: про ратифікацію Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про передачу засуджених осіб, реєстраційний номер 0267. Прошу голосувати.

18:30:35

За-298

Дякую. Закон прийнято, договір ратифіковано.

Слухається проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників. Реєстраційний номер 0269 також доповідач - Роман Михайлович. Чи є запитання до нього?

Зрозуміло все? Я можу ставити на голосування?

Я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників (реєстраційний номер 0269). Прошу голосувати. Голосуємо дружно.

18:31:30

За-308

Договір прийнято.

Слухається проект Закону про ратифікацію Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами - членами (УПС) про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення змін до УПС.

Доповідач - перший заступник міністра закордонних справ Огризко Володимир Станіславович. Не бачу я нікого від... Почекайте, будь ласка.

Так, Зарубінський Олег. Також не бачу. Так, почекайте, будь ласка. Зараз. Мікрофон Доманського увімкніть. Потім Ратушний. Да, Олег. Мікрофон Доманського, будь ласка.

18:32:29

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановний Романе Михайловичу, нам якось незвично, що міністр юстиції даний кандидат - не доктор юридичних наук доповідає.

..........сьогодні рішення вам про....... кандидата наук, щоб ви... юридичних, щоб ми мали вірити, що ці всі......

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми слухаємо зовсім інше питання, по якому міністр юстиції не доповідає. будь ласка, Зарубінський Олег. Які є запитання, запишіться, до Зарубінського. Нема запитань? Тоді, будь ласка... Олег! Будь ласка, думку комітету. Буквально півхвилини.

18:33:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Отже, шановні колеги. 29 квітня 2004 року як вже було, очевидно, сказано, в Дубліні Україна підписала протокол про приєднання до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та європейськими співтовариствами і їх державами-членами нових держав-членів ЄЕ, що поширило дії угоди на розширений Євросоюз.

Протокол було підписано спеціально з метою приєднання нових країн-членів ЄС до угоди про партнерство і співробітництво між Україною і європейськими співтовариствами та їх державами-членами.

Шановні колеги! Набуття протоколом чинності означатиме завершення процесу перегляду договірно-правового режиму співробітництва України з десятьма державами-членами ЄС. А річ в тім, що одностороння денонсація новими державами-членами ЄС низки двосторонніх угод з Україною, насамперед, у торговельно-економічній сфері призвела до заміни встановлених цими угодами режимів економічних відносин на єдиний режим в рамках УПС, тобто Угоди про партнерство і співробітництво.

І у більшості випадків договірно-правова природа цих змін була незначною, оскільки переважна частина двосторонніх угод встановлювала режим найбільшого сприяння, який також передбачається Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС.

Крім того, необхідно зазначити, що цим протоколом вносяться зміни до положень УПС, і вони обумовлені тим, що деякі документи ЄС на сьогодні втратили чинність. Це стосується, зокрема, Угоди про заснування Європейського співтовариства вугілля і сталі. Це вам добре відомо. Крім того, змінилася договірна база європейської енергетичної хартії.

Таким чином зміни до угоди передбачають відповідну корекцію посилань на ці міжнародні організації у тексті УПС.

І тому Комітет з питань європейської інтеграції вважає за доцільне ратифікувати зазначений протокол. І таке рішення комітету, до речі, повністю узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління нашого парламенту, а також рішеннями Комітетів Верховної Ради України у закордонних справах і з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Прошу підтримати. Ніяких підводних каменів тут абсолютно немає, можете бути впевнені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Закону про ратифікацію протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та багатьма державами, реєстраційний номер 0254. Прошу голосувати.

18:36:16

За-252

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, шановні колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин, на 15 хвилин для того, щоб сьогодні виконати наше зобов'язання перед уповноваженим з прав людини і заслухати доповідь уповноваженої з прав людини. Будь ласка, Ніна Іванівна Карпачова. Ми їй надамо 30 хвилин для доповіді, 15 відповіді на запитання.

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати, представники Уряду, судійського корпусу, представники засобів масової інформації, дорогі співвітчизники, в Україні інституція уповноваженого з прав людини діє вже понад 7 років. І появі цього довгоочікуваного конституційного органу передувало багато визначних подій в терені прав людини. Про одну з них - створення гельсінського правозахисного руху, сьогодні варто нагадати. Адже менше місяця залишилося до тридцятої річниці з дня підписання у столиці Хельсінкі гельсінських угод заключного акту наради з питань безпеки і співробітництва в Європі.

Я би хотіла сказати, що українські правозахисники тоді вже вписали свою яскраву сторінку в правозахисний рух. Адже, вони тоді почали легальну боротьбу з порушенням прав людини, вимагаючи від держави визнати ці права. Я би хотіла сьогодні в нашому такому, розбурханому суспільстві зазначити, що саме тоді правозахисники України показали приклад нам сьогоднішнім співвітчизникам про те, що висока культура і мораль колись у цьому русі були пліч-о-пліч, українці, росіяни, євреї, віруючі різних конфесій, атеїсти, націоналісти, комуністи, соціал-демократи і анархісти. Вони ніколи не оголошували один одного ворога. Тому що всім однаково була потрібна свобода, а державна незалежність України уявлялася гарантом такої свободи.

Саме українським правозахисникам вдалося тоді зробити неможливе - поєднати боротьбу за права людини з боротьбою за незалежність України. Я сподіваюся, що все українське суспільство гідне відзначити на державному рівні, підкреслюю, річницю створення української групи сприяння виконанню гельсінських угод.

Шановні депутати, вам сьогодні роздано щорічну доповідь Уповноваженого з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. На 525 сторінках наведено результати комплексного дослідження стану дотримання громадянських, політичних, соціальних, культурних і особистих прав людини у відповідності до міжнародних стандартів.

Я би хотіла сказати, що в цій доповіді уперше проаналізовано стан забезпечення прав людини у Збройних силах України, інших військових формуваннях, а також прав біженців. Кожен розділ цієї доповіді містить висновки і рекомендації, які спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини в Україні.

Готуючи цю доповідь, я прагнула привернути увагу у першу чергу саме до проблем простої людини, на розв'язанні яких мають зосереджуватися зусилля всіх органів влади та місцевого самоврядування.

Основою моніторингу Уповноваженого з прав людини стало звернення до уповноваженого громадян України, осіб без громадянства, іноземців, біженців. За попередні роки конституційним правом на звернення до уповноваженого скористалося понад 620 тисяч осіб. І кількість цих звернень зростає рік від року. Переважно звертаються до Уповноваженого з прав людини вже з останньою надією після того, як фактично заяви громадян України вже розглядалися органами влади, були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку, але порушення прав людини так і не були усунуті. До речі, хочу зазначити, що цей період до Уповноваженого з прав людини звернулося 1950 народних депутатів, це фактично чотири скликання Верховної Ради України. І я маю честь щодня спілкуватися безпосередньо з шановним депутатським корпусом і разом з вами захищати права виборців народних депутатів.

Шановні народні депутати, сьогодні разом з доповіддю вам роздано унікальну книгу. вона була видана за ініціативою Уповноваженого трьома мовами українською, російською, англійською, це заключні зауваження та рекомендації конвенційних органів ООН щодо доповіді України у сфері дотримання прав і свобод людини. Зазначу, Україна є стороною всіх шести основних міжнародних договорів у галузі прав людини. Проте досі у нашій державі не було зроблено жодних спроб широко поінформувати українське суспільство про позицію Організації Об'єднаних Націй щодо доповіді України у конвесійні органи. Тому я сподіваюся, що кожен депутат, хто сьогодні уважно вже прогорнув принаймні сторінки цієї книжки, я думаю, що це спонукає нас всіх до спільних конкретних дій якраз для поліпшення стану прав і свобод людини у відповідності до світових стандартів.

Шановні народні депутати, у відповідності до 3-ї статті Конституції України головним обов'язком держави є забезпечення прав і свобод людини. Проте, головним порушник прав і свобод людини, на думку Уповноваженого, є якраз сама держава безпосередньо. Я глибоко переконана, що права людини мають бути вищі за права держави. І тому я хотіла би сказати, що сьогодні головним джерелом порушення прав людини була і, на жаль, поки залишається бідність, рівень якої попри економічне зростання є стабільно високим. Майже мільйон наших громадян сьогодні безробітні, ще стільки ж працюють в умовах неповної зайнятості. Навіть підвищена з 1 липня мінімальна заробітна плата як ми знаємо, до 310 гривень, становить менше 70 відсотків від прожиткового мінімуму, що є порушенням Конституції України. Водночас зростає заборгованість по заробітній платі, що на сьогодні складає понад 1 млрд. 300 млн. гривень.

Сьогодні безробіття у сільській місцевості перевищує міський показник удвічі. А 42 відсотка усіх бідних в Україні - це, в першу чергу, сільські мешканці. Ми з вами знаємо, що від п'яти до семи мільйонів наших співвітчизників шукає сьогодні кращої долі за межами України. Про це докладно йшлося в спеціальній доповіді Уповноваженого з прав людини, яку я представляла у Верховній Раді в квітні 2003 року.

Я сьогодні хотіла би сказати про позитив. В вересні минулого року відбулося те, чого ми з вами домагалися багато років - врешті пенсіонери стали отримувати виплати, які становили не нижче прожиткового рівню. А цього року уже новий уряд разом з парламентом істотно збільшив соціальну допомогу інвалідам, сім'ям при народженні дитини, ветеранам війни та праці.

Так, дійсно, люди на певний час відчули поліпшення свого матеріального становища, але цей позитив, на жаль, зводиться нанівець зростанням цін на товари та послуги. А тому зазначу, що жодні міркування економічної чи політичної доцільності, національної безпеки не можуть слугувати виправданням порушень прав людини.

Ми лише послаблюємо свою позицію в боротьбі з бідністю і іншими брутальними порушеннями прав людини, якщо, докладаючи зусиль на цьому напрямку, відкидаємо ті ж самі права людини, які ці біди намагаються відняти у наших співвітчизників. На думку Уповноваженого з прав людини, оцінка бідності має грунтуватися в першу чергу на конституційних нормах щодо права кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї родини, що включає достатнє харчування, одяг, житло, медичну допомогу, освіту і правовому допомогу, бо за все це людям доводиться конкретно платити.

З урахуванням цих факторів до категорії бідних в Україні можна віднести не менше 70 відсотків населення. Я не можу сьогодні не зазначити, що до подолання бідності як складову частину необхідно розглядати повернення людям знецінених трудових заощаджень.

Нагадаю, що за моїм поданням ще 30 червня 2000 року Конституційний суд визнав заощадження громадян їхньою власністю, поставивши крапку в суперечках навколо відповідальності держави за порушення прав вкладників. Людям почали повертати їхні гроші як шматок блокадного хліба.

Але треба і на законодавчому рівні врешті визначити і додаткові механізми і джерела повернення знецінених заощаджень, у тому числі, на думку уповноваженого, це можна зробити через залучення фінансових ресурсів підприємств, які отримували інвестиції, а тапер отримують вже прибутки за рахунок якраз цих трудових заощаджень.

Я, до речі, внесла подання з цього приводу Голові Верховної Ради України в квітні минулого року. Я не можу сьогодні не зазначити, що бідність породила в Україні... дуже дякую, спасибі...

... породила і глибоку демографічну кризу. За останні 13 років населення країни зменшилось на 5 мільйонів, що наближується до втрат під час другої світової війни і повинно розглядатися як реальна загроза національній безпеці нашої країни. Через бідність у структурі смертності осіб працездатного віку починають домінувати інфекційні хвороби - туберкульоз та ВІЛ-СНІД.

Щороку близько 70-ти тисяч людей гинуть в Україні також і від нещасних випадків - убивств і самогубств. Ви знаєте, тільки що произошло самоспалення в Херсоні людини, яка в знак протесту проти рішень суду пішла на цей відчайдушний крок.

Тому я хотіла б зазначити, що за минулий рік 11 громадян нашої держави вдалося до такого кроку і пішли добровільно з життя.

Але такі ж втрати і від вживання алкогольних напоїв. На жаль, людина змушена у такий спосіб шукати виходу з хронічної бідності, соціальної ізоляції і людської самотності. Цими днями виповнюється три роки, як сталася страшна трагедія на Скнилівському літовищі, від якої здригнулася вся країна і весь світ. У доповіді уповноваженого детально проаналізована причина цієї кривавої трагедії, з перших годин якої я була у Львові, відвідувала лікарні, міський морг, брала участь у роботі державної комісії, у похованні загиблих намагались надати допомогу разом з моїми колегами. І досі це питання тримаю на контролі. Але хочу зазначити: чи не цинізм, коли за наслідками такої трагедії покалічені люди, визнані інвалідами внаслідок загального захворювання? Саме це питання я обговорювала під час моєї зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком і спрямувала на нього подання Уповноваженого з прав людини. Я сподіваюся, що це питання уряд вирішить позитивно.

Я хотіла би сказати про те, що більшої уваги від держави потребують, звичайно, і інваліди. Їхнє право на соціальну інтеграцію та участь у суспільному житті все ще залишається далеким від міжнародних стандартів та людських потреб. Прикро, що сьогодні роботою забезпечений лише один з чотирьох інвалідів працездатного віку.

Суспільство має бути надзвичайно уважним до цієї категорії громадян та вважати своїм святим обов'язком розв'язання їхніх проблем без тяганини.

Сьогодні я вимушена звернути увагу і уряду, і парламенту, я звернулася з поданням сьогодні до цих двох структур, аби захистити права шахтарів на належні регресні виплати та компенсації за втрату здоров'я, оскільки другий місяць поспіль триває з цього приводу голодування гірників шахти імені Баракова, що на Луганщині.

Вкотре хотіла би наголосити, що в Україні продовжується порушення конституційних прав дитини на повноцінне дитинство, сімейне оточення та виховання. Кількість бездоглядних та безпритульних дітей в державі становить майже 200 тисяч, понад 12 тисяч дітей шкільного віку щороку не сідають за парти, а півмільйона залучаються до тяжкої недитячої праці. За п'ять останніх років суїцид скоїло 404 дитини у віці до 15 років. Щороку 100 сімей втрачає своїх дітей через пожежу. Допомагаючи рятувати маленьку нашу українську героїню разом з усім українським народом Настю Овчар, я ще раз переконалася, що без запровадження в державі більш високих соціальних стандартів, і, насамперед, подолання бідності, забезпечення роботою і зарплатою, гідною, до речі, батьків про права дитини на гідне життя і безпеку годі і говорити.

Я сьогодні хотіла би, користуючись нагодою, з цієї трибуни на прохання матерів і батьків, і громадських організацій подякувати. Народ і керівництво Республіки Куба за 5-річну безкорисливу допомогу у лікуванні і оздоровленні 20 тисяч постраждалих чорнобильських дітей, переважно сиріт, з малозабезпечених сімей. Я підтримувала як Уповноважений з прав людини і надалі буду підтримувати продовження цієї унікальної програми.

Шановні народні депутати! В центрі уваги моєї доповіді головний порушник, до речі, з усіх гілок влади це судова гілка влади , і я би хотіла привернути вашу увагу до того, що третина звернень, які отримує Уповноважений з прав людини, стосується порушення прав громадян на справедливий суд. По-перше, саме знов-таки через бідність переважної більшості людей, наших громадян, які не можуть сплатити державне мито і скористатися послугами адвоката, порушуються Конституційні права громадян та норми Європейської конвенції.

По-друге, триває тяганина з розглядом прав. Через порушення строків розглядається кожна 10 кримінальна справа та кожна 5 цивільна. Перевіркою Уповноваженого було встановлено, що тільки в Рівненському міському суді понад 100 кримінальних справ є нерозглянутими - і тільки вдумайтесь, замислитесь - з терміном від 3 до 10 років чекають наші громадяни розгляду в цьому суді цих справ. Саме з цього приводу Уповноваженим з прав людини було внесено подання голові кваліфікаційної комісії суддів Житомирського округу про порушення дисциплінарного впровадження щодо голови івненського міського суду Петра Денисюка та ще 10 суддів цього суду через грубе порушення ними норм чинного законодавства та присяги судді.

Уповноважений вважає, що необхідно ліквідувати інститут додаткового розслідування, який породжує тяганину та порушує принцип змагальності процесу і презумпції невинуватості. До речі, недостатність принциповості, мужності позицій і навіть професіоналізму суддів зумовлюють мізерну кількість випробувальних вироків і навпаки велику скасованість та змінених судових рішень. Свідченням цього стало вирішення українською Фемідою долі 2 українських моряків, які пройшли через нелюдські випробування в ... в'язниці Абу-Грейб. В серпні 2003 року до Уповноваженого через супутниковий зв'язок звернулися члені екіпажу судна "Навстар-1", яких було затримано в Іраку. Завдяки заходам вжитим МЗС спільно з Уповноваженим 19 членів екіпажу були звільнені з-під варти, але проти капітана судна 68-річного Миколи Мазуренка і старшого помічника Івана Сощенка було порушено кримінальну справу і було заарештовано. Двоє наших громадян сьогодні за сучасних умов перебували у чотирьох концтаборах, трьох тюрмах, у тому числі у славнозвісній в'язниці Абу-Грейб, де протягом 10 місяців до них застосовувалися жахливі тортури.

Так, для українців не робилися там, як то кажуть, виключення. У червні минулого року в порядку екстрадиції вони були доставлені в Україну. Суддя апеляційного суду міста Києва Валентина Лясковська залишила їм покарання до 7 років позбавлення волі. І тільки рішенням Верховного Суду України, де у справі мені прийшлося безпосередньо брати участь, було змінено ухвалу апеляційного суду міста Києва, і українських моряків було звільнено з-за грат.

Я сьогодні хочу сказати, що сьогодні наші суди зловживають фактично такою мірою запобіжного заходу, як арешт. Так, сьогодні їм була передана від прокуратури ця функція. Проте місцевими судами задовольняється майже 90 відсотків таких подань, які подаються безпосередньо слідчими.

На мою думку, формалізм, поспіх у застосуванні арешту, а часом і політична упередженість, не кажучи вже про рішення на замовлення, все це призводить до безпідставного позбавлення волі, брутального нехтування правом на свободу та особисту недоторканість людини.

Через відсутність спеціального закону, який до цього часу так і не прийнятий у країні, не розв'язано проблему мільйонів наших громадян. Йдеться про те, що не захищені на законодавчому рівні права жертв цих злочинів, на відшкодування завданої їм шкоди. Тільки за останні 10 років не компенсовані збитки завдані більше, ніж одному мільйону 300 тисяч нашим співвітчизникам.

Тому, мені здається, що необхідно прийняти такий закон якомога швидше Верховній Раді.

Проте, Україна почала відшкодовувати шкоду завдану незаконними діями органів дізнання досудового слідства, прокуратури і суду. Цьому сприяло, до речі, подання Уповноваженого в січні 2002 року Прем'єр-міністру України. Це був конче необхідний крок, на який люди чекали ще з 95-ого року, тобто з моменту прийняття Закону. Я хочу вам навести один приклад. В 2003 році таким потерпілим почали виплачувати було виплачено 10 мільйонів гривень. Проте половину цієї суми було виплачено за рішенням судів Автономної Республіки Крим і в тому числі понад 4 мільйони, за рішення Євпаторійського міського суду. Суддя цього суду - Іван Безволяк, своїми рішеннями по кількох цивільних справах продубльованими, на жаль, апеляційним судом Криму отримані позивачами через Держказначейство, причому, як то кажуть, дуже і дуже швидко. І тільки за одним фактом отримання, зважте на це, однією особою, яка понад рік знаходилася під вартою, отримала ця людина мільйон 800 тисяч.

А на всіх було виділено. Я сказала вам цю суму, на всіх громадян України. Я хочу сказати, що, безперечно, я завернулася до Генерального прокурору з поданням для тог, щоб було порушено ним саме, прокурором клопотання перед вищою радою юстиції про притягнення цього судді до відповідальності.

Пригадайте справу 26-річного Юрія Мазоли, по справі якого я безпосередньо виступала у Франківському районному суді міста Львова. Коли за рішенням цього суду, батькам-інвалідам після того, як цю людину невинну було закатовано в ізоляторі СБУ на Львівщині, було відшкодовано двом батькам з двох структур 130 тисяч моральної шкоди. Так, сьогодні, на мою думку, в наслідок збільшення звернень громадян до суду, та розширення юрисдикції судів, реальна влада все більше концентрується в судовій гілці. З урахуванням юридичної і фактичної безконтрольності суддів, з боку єдиного джерела влади - народу, це стає просто небезпечним.

З метою запобігання корупції, хабарництва, вирішення рішень на замовлення треба, на мою думку, по-перше, запровадити колегіальний розгляд справ у місцевих та інших судах. По-друге, уповноважений вважає і я мушу це сьогодні сказати. що довічне призначення суддів має бути врешті змінено. Це питання було включено, ви знаєте, в пакет документів, спасибі за підтримку, в пакет документів під час голосування політичної реформи. Не знаю: чого було, чого бракувало тоді вам, але треба було приймати тоді сміливе і мужнє рішення. Я абсолютно переконана, що судді мають обиратися народом на конкретний термін.

По-третє. Призначення суддів має проводитися на конкурсній основі, що сприятиме більш якісному об'єктивному підбору кадрів. До речі, я внесла таку пропозицію членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які одноголосно її підтримали на засіданні у червні 2005 року. І тепер вже з вересня цього року кожен кандидат на посаду, починаючи з суддів Верховного суду, буде призначатися тільки на конкурсній основі.

Шановні народні депутати, я сьогодні не можу не сказати про те, що в Україні так і не припинилося побиття, пограбування, залякування, арешти і переслідування журналістів ЗМІ. Я нещодавно з цієї трибуни виступала з цього приводу. У 2004 році на 13 журналістів були скоєні напади, четверо були заарештовані. Але сьогодні я не можу не привернути вашу увагу до тої історії, до якої я вже привертала увагу з цієї трибуни, це історія головного редактора газети "Євпаторійська неділя" Владимира Лутьєва, інваліда ІІ групи, який цими днями оголосив голодування в ізоляторах тимчасового тримання міста Севастополя, до речі, у самому страшному ізоляторі тимчасового тримання в Україні. Вже кілька років точиться безрезультатна судова тяганина по справі цього журналіста, яка розпочалася, як ви пам'ятаєте, з брудного використання кримським обозом центральних ЗМІ з показом по телебаченню інсценування нібито вбивства цієї людини, яка до цього часу судиться з Лутьєвим.

30 червня ухвалою Севастопольського апеляційного суду через два роки після початку судового засідання було прийнято рішення про арешт журналіста. При цьому суд зазначив, що рішення суду стосовно арешту, замітьте, оскарженню не підлягає. Тобто відносно журналістів вже рішення стосовно арештів навіть не можуть підлягати оскарженню. Якими би процесуальними нормами не користувався цей суддя, але це фактично брутальне є порушення права людини на оскарження ухвали суду.

А тому сьогодні Уповноважений рішуче заявляє про судову упередженість і вимагає негайно змінити міру запобіжного заходу журналісту Лутьєву. Ви знаєте, що одним з пріоритетів моєї діяльності є практика застосування недозволених методів ведення слідства і зокрема тортури. Як свідчить моніторинг уповноваженого протягом останніх двох років ця тенденція, на жаль, не має, так скажемо, тенденцій до зменшення не має.

І тому я хочу сказати, що досі не створено незалежного органу для розслідування скарг проти міліції. Майже 97 відсотків, до речі, під час опитування керівників, працівників карного розшуку, які навчалися у Національній академії Міністерства внутрішніх справ України, підтвердили, що часто чи епізодично в Україні застосовуються тортури, 97 відсотків працівників міліції це підтвердили.

Я не буду лякати тими прикладами, які є і у цій доповіді і в моєму усному виступі. Хочу сказати, що сподівання на викорінення фізичних тортур у міліції дають все ж таки прийняті у 2005 році зміни до статті 127 Кримінального кодексу України катування, якою суб'єктом злочину визначено посадову особу та значно збільшено міру покарання працівників міліції від 10 років до 15 позбавлення волі або довічним ув'язненням.

Я би хотіла сказати, що за ініціативою Президента України це було уперше, до речі, спільно почалася перевірка працівниками секретаріату Уповноваженого з прав людини і працівниками Секретаріату Президента України якраз стану умов тримання наших громадян в місцях позбавлення волі. Вже було виявлено, що порушуються права наших громадян на трьохгодинне затримання у кімнатах для тримання наших осіб, що у 808 райвідділах затриманих так і не, половині значить цих з 808 райвідділах так і не годують наших громадян попри декілька подань уповноваженого, за якими, до речі, ви, народні депутати і уряд, виділив безпосередньо кошти.

Я би хотіла сказати, що досі умови тих ІТТ, хоч і є позитивні зміни, про це теж є в доповіді. Але я хочу звернути вашу увагу на проблеми. Досі умови в тих ІТТ і кімнатах тримання затриманих є незносними, фактично вони є умовами середньовіччя, і їх можна вважати сьогодні тортурами. І через ці триваючі масові затримання і арешти щороку змушені проходити понад мільйон наших громадян. І тому буквально цими днями з огляду на це я внесла подання Президенту України Віктору Ющенку щодо приєднання України до факультативного протоколу до Конвенції ООН проти тортур. Я вважаю, що це дасть змогу створити необхідну ділянку дієвого міжнародного і національного правового поля з метою запобігання катуванням і посилить контроль за умовами тримання осіб, позбавлених волі, з боку якраз уже тепер і парламентських, і правозахисних, і неурядових комісій та мобільних груп, які створюються для так називаємих візитів без попереджень.

Я би хотіла сказати, що результати моніторингу Уповноваженого засвідчують, що попри ті зміни, які відбуваються в пенітенціарній системі, з якою ми підтримуємо, я би сказала, найбільш конструктивні стосунки, поки що є дуже і дуже незадовільними.

Я би сказала, що в Україні, зазначила сьогодні, що в Україні на 159 тис. місць тримання припадає майже 190 тис. в'язнів, тобто переповнення складає 20 відсотків. А тому мені здається, що для поліпшення цієї ситуації могло би бути застосовано звільнення від відбування покарання засуджених за злочини, що не становлять значної небезпеки суспільної для суспільства, в першу чергу до трьох років.

Проблема туберкульозу продовжує залишатися в виправних наших колоніях. За останні 10 років померло 6,5 тис. ув'язнених. Я вважаю, що необхідно нашим судам застосовувати більш уважно статтю 408 Кримінально-процесуального кодексу, адже перевірка Уповноваженого з прав людини підтвердила, що саме через незадовільний стан розгляду судами матеріалів стосовно тяжко хворих людей, які знаходяться за гратами, в пенітенціарних установах, зокрема в Херсонській і Донецькій областях, підтвердив, що було встановлено з 454 засуджених, які мали тяжкі ув'язнення і мали право бути звільненими від покарання, тільки в 40 відсотках випадків суд пішов назустріч цим людям. А з тих, кому було відмовлено, помер кожен третій.

Тому Уповноважений розцінює, як тортури, практику використання пенітенціарних закладів, крім того ще і використання підрозділів особливого призначення. Ви про це детально прочитаєте в моїй доповіді. Я би хотіла сказати, мабуть, на заключення, що виступаючи в цій залі місяць назад, я наголошувала, що до мене, як до Уповноваженого надходить багато дуже звернень з приводу звільнень, переслідувань та цькувань за політичними мотивами лікарів, вчителів, державних службовців, журналістів. Людей звинувачують у тому, що вони голосували під час виборів за іншого кандидата, а тому повинні звільнити посади. Тільки за перше півріччя цього року до мене звернулося 1243 особи за захистом своїх прав на свободу від політичних переконань.

Торік, до речі, торік я разом з народним депутатом України, лідером тоді опозиції Віктором Ющенком зустрічалася з тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою з приводу політичних переслідувань та примушення до звільнення працівників бюджетних установ міста Мукачева після виборів міського голови. Тоді я визначила ті дії як звільнення за політичною ознакою. Але сьогодні ми бачимо, так само чинять і представники нової влади. Показовим, до речі, є доля головного лікаря Кобелякського району Полтавської області, заслуженого лікаря України з 30-річним стажем Івана Супруненко, головного лікаря Тростянецької районної лікарні Людмили Чорновецької.

По Кіровограду звернення, яке надійшло до уповноваженого, перевірялося з виїздом на місце. Було виявлено, що працівники УБОЗу застосовували фізичне і психологічне насильство з метою отримання показів за порушення виборчого законодавства. Я направила відповідне подання безпосередньо Генеральному прокурору України, я...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте.

КАРПАЧОВА Н.І. Я би хотіла сказати про те, що слідство в кримінальних справах, пов'язаних з виборчим процесом, триває не тільки на Кіровоградщині, на Вінниччині, в Сумах, Житомирі, Донецьку, Криму, і проводиться слідство працівників підрозділів, які створені якраз для боротьби з озброєними злочинними угрупуваннями. Тому логічно, на думку уповноваженого з прав людини, поставити питання про доцільність взагалі подальшого існування УБОЗу в Україні, таких, як...не виконує функції, не властиві йому. І це, до речі, паплюжить і професійну честь і гідність всієї системи МВС України.

Я хотіла б сказати, що старою владою, старою владою було розроблено механізм усунення законно обраних народом міських голів, як було в Мукачевому. Але сьогодні приклад конкретний, сьогодення.

До Уповноваженого звернулися депутати Коростенської міської ради та 1 490 мешканців міста з проханням захистити голову міської ради Москаленка від політичних переслідувань. І тепер вже громадськість міста поінформувала представників Уповноваженого, які виїхали безпосередньо для перевірки цього звернення, що тепер УБОЗ чинить на них фізичний та психологічний тиск, блокують їх роботу, міської ради, для того щоб отримати покази, які компрометували би міського голову. І цього разу я знову внесла подання до Генеральної прокуратури України.

Я сьогодні не можу не згадати і якраз вибори останні, вибори цих днів, які відбулися в Конотопі. Це було всім відомо, коли колегу вашого, народного депутата України, як то кажуть, двічі з перевєсом було обрано мером цього міста, але вона зазнала цькувань, зазнала приниження людської гідності. І на це не можна не звернути увагу. І треба, щоб народні обранці тут також виявили свою солідарність.

Я би хотіла зазначити на заключення, що я вважаю як Уповноважений з прав людини, що брутальним порушенням прав людини є виклики на допити через ЗМІ, оприлюднення "чорних списків", і фактично яка йде на місцях люстрація. Невідомо ким створені, ............ без суду і слідство публічно звинувачують людей, провокуючи їх переслідування. По жодному, до речі, з цих порушень Генеральна прокуратура досі не вжила рішучих заходів. Щоб унеможливити такі випадки, я підтримую необхідність прийняття законів, спрямованих на заборону переслідувань або обмеження прав і свобод людини на її політичні погляди і переконання.

Шановні народні депутати, я дякую, що ви дали мені можливість, принаймні, так, хоч схематично, висловитися якраз щодо представлення сьогодні Верховній Раді цього серйозного, грунтовного моніторингу, і цей моніторинг адресований не тільки народним обранцям, не тільки членам уряду, Президенту України, всім високим посадовцям, суддям, але і, в першу чергу, нашим громадянам. Вони мають знати, що в цій залі є бажання, є можливість і є мужність об'єднувати свої спільні зусилля заради того, щоб все ж таки проста людина рік від року відчувала більшу свою захищеність. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, у нас залишилось 12 хвилин на запитання. Прошу записатися. Так, будь ласка, Діденко.

19:11:05

ДІДЕНКО Ю.В.

Діденко, Народний Рух України, фракція "Наша Україна". Прошу передати слово Геннадію Удовенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Геннадія Йосиповича Удовенка.

19:11:20

УДОВЕНКО Г.Й.

Ніна Іванівна, ви зробили прекрасну доповідь і представили її, і від імені комітету (тут багато членів Комітету з прав людини присутні), я хотів би вам висловити подяку за вашу роботу. Я погоджуюся, що особливо важлива теза щодо суддів і хотів би з прикрістю зазначити, що зараз Україна займає 8 місце в світі по кількості засуджених на 100 тисяч населення. 8 місце. Ми могли б стати членами "великої вісімки" вже по цьому показнику. Але запитання до вас таке. Чи ви, як Уповноважений Верховної Ради з прав людини, відмічаєте позитивні зрушення після Помаранчевої революції, після обрання Президента нового, після приходу демократичних сил.......

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую, шановний Геннадій Йосипович, за запитання. Я хочу сказати, що дійсно між структурою Уповноваженого з прав людини і Комітетом Верховної Ради з прав людини і національних меншин і міжнаціональних відносин склалися дуже плідні стосунки до співпраці. Це по-перше.

І по-друге, я би хотіла сказати. Ви знаєте, для Уповноваженого з прав людини по великому рахунку я не відмічаю рушійних кроків, які би засвідчили, що почалися відбуватися ці кроки в галузі дотримання прав людини. Є дуже гарні задекларовані принципи. Є дуже гарні наміри влади. І мені подобається, що Президент України принаймні спілкується на відміну від Президента Леоніда Даниловича Кучми з Уповноваженим з прав людини, це мене, принаймні, надихає на те, що, якщо перша особа сьогодні почала вже, принаймні, робити візити з відвідувань в'язниць, інших серйозних закладів, це, безумовно, буде прикладом для інших посадовців, що так треба і робити.

Але, я би хотіла, Геннадію Йосиповичу, сказати про те, що попри те, що Президентом і урядом задекларований новий курс, сьогодні знову-таки ми бачимо, що масові і системні порушення прав люди продовжують мати місце в нашій країні. Навіть більше хочу сказати, що після виборів Президента України тільки звернень до Уповноваженого з прав людини, в першу чергу, щодо порушення політичних прав збільшилися в шість разів.

І я не можу не звернути увагу на ці абсолютно конкретні дані. Тому, мені здається, що нова влада мала би повернутися вже від декларацій до конкретної реалізації тих програм, які якраз проголошувалися на всіх майданах: і на центральному майдані під час помаранчевої революції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Іванович Дорогунцов.

19:14:17

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Фракція Компартії України.

Вельмишановна Ніна Іванівна! Я закоханий в вас, як в Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, так і як жінку. Позитивно оцінюю вашу діяльність і, головне, ті тенденції, які свідчать про підвищення вашого впливу на процес захист у прав і свобод людини в Україні.

А скажіть мені, будь ласка, от ви торкалися цього питання. У нас в судах багато чесних і порядних, справедливих людей, знавців свої справи. Але багато і тих, хто нехтує законами, хто незалежний від закону, незалежний від народу, незалежний від совісті своєї. Ви сказали, що треба міняти систему. Може нам повернутися до виборів суддів на місцях всім населенням, щоб вони почували свою відповідальність перед народом?

КАРПАЧОВА Н.І. Спасибі, Сергію Івановичу.

Я так зрозуміло, що ви готувалися для того, щоби, як то кажуть, посвідчитися мені у коханні. Це перший раз мені посвідчився у Верховні Раді у коханні і тому, мабуть, не почули, як раз я дотримаюсь такої самої позиції, як Ви. Українські судді мають обиратися народом України на конкретний термін. Я наголосила це під час свого виступу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Льовін.

19:15:52

ЛЬОВІН А.І.

Народная партия Анатолий Левин.

Нина Ивановна, в докладе Вы назвали основого нарушителя прав человека в Украине - это власть. Не могли ли бы Вы назвать хотя бы несколько фамилий представителей власти, которые, так сказать, фигурируют по основным, резонансным вопросам нарушения прав человека в Украине?

КАРПАЧОВА Н.І. Розумієте, от ця доповідь на 525 сторінок, вона, я би сказала, ізобілює такими прикладами, з конкретними прізвищами. А саме головне - це не просто приклади, за цими прикладами стоїть грунтовний моніторинг уповноваженого перевірки, подання уповноваженого і безпосередньо участь моя і моєї невеличкої команди.

І хочу сказати, що все ж таки в нашій країні, от ... ... спрашував, я хочу сказати: все ж таки починають реагувати на акти реагування уповноваженого з прав людини. Цього, фактично, не було в перші року існування нашої інституції. Сьогодні фактично, будь-яке подання, на будь-який рівень, будь то Президент, Прем'єр України. До речі, Юлія Володимирівна нещодавно розписала моє подання, як термінове і літерно, коли я прочитала таку, скажімо, резолюцію: головне питання, щоб такі доручення виконувалися. І я думаю, що Ви знайдете тут багато відповідей на ваше питання. Я хочу просто зберегти час.

Так, ці прізвища названі, вони названі відкрито, публічно, чесно і мужньо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ніна Іванівна, Ви заінтригували Анатолія Івановича, він 525 сторінок сьогодні в ночі одолєєт. Будь ласка, Мельничук Михайло.

19:17:42

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, Фракція соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановна Ніна Іванівна, я мав особисто декілька звернень до вас і я хочу підтвердити у тому, що Ви добросовісно відноситеся до розгляду звернень народних депутатів України. Але з цього приводу я хотів би сказати слідуюче. Як би ви відреагували на такі факти, як би вам зателефонували, наприклад, з Чернівецької області і сказали, що там деякі посадові особи обласної державної адміністрації завели таку практику: викликати до себе, будемо говорити, чи головного лікаря, так як по Чернівецькому кардіодиспансеру, і кажуть йому: пиши заяву, не напишеш, то ми знайдемо тобі, як це зробити. Або по аеропорту, допустим, привабливим є Чернівецький аеропорт. Визивають керівника і кажуть: пиши заяву, а ми тобі зробимо.

Як би ви відреагували, як людина, яка захищає права людини, як би ви відреагували на ці факти? Дякую.

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання. Я теж хочу подякувати за нашу спільну співпрацю. Дійсно, багато питань у ваших безпосередньо виборців, з якими ви звертаєтеся до мене, моя команда намагається спільно зі мною вирішувати.

Я би хотіла сказати про те, що кожне звернення, яке потребує додаткової перевірки і яке підпадає під мандат Уповноваженого з прав людини, воно потребує первірки безпосередньо з виїздом на місце. Тому перше, що ми робимо, ми виїзжаємо на місце, перевіряємо. Так сталося, наприклад, в одному регіоні нещодавно, я можу називати, це була Вінниця. Але після нашої перевірки якраз по головному лікарю Тростянця, ми дізналися, що ця людина звільнена.

І все більше і більше прикладів, коли виїзжає команда Уповноваженого, а тих людей, які звертаються за захистом свого порушеного права, представники саме на місцях місцевої влади піддають саме безпосередньо переслідуванням і різним цкуванням. Тому я думаю, що ми зробимо таке узагальнення безпосередньо і направимо його і до Генерального прокурора України саме по таким фактам, проконтролюємо і безпосередньо я дам конкретну відповідь на ваше запитання по таким фактам, у тому числі у нас є такі звернення і по Чернівцям. Ви самі їх краще знаєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще один із Буковини, Георгій Манчуленко, будь ласка.

19:20:08

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії.

Шановна Ніна Іванівна, декілька запитань.

Перше. Ви сказали, що до цього часу у системі Міністерства внутрішніх справ і можливо Департаменту з виконання покарань застосовуються тортури. Які заходи вживаються до цих співробітників? Яку вони несуть відповідальність?

І як реагують на ці речі керівники відповідних установ. Це перше.

Друге. Мені видається, що треба інколи політичні переслідування розрізняти із тим, коли звільняють людину з займаної посади за відвертість зловживання, у тому числі і під час виборчої кампанії, коли використовувалися свої владні повноваження на користь провладного кандидата.

І наступна. Шахірянський район, центральна районна лікарня, головний лікар Місюрко, я вам конкретний факт називаю. Голова райдержадміністрації цього району його переслідує. Будь ласка, утрутьтеся. Дякую.

КАРПАЧОВА Н.І. Дякую за запитання. Спасибі.

Я би хотіла сказати, пане Георгію, що МВС до недавна взагалі не визнавала наявність тортур в цій системі. Пригадайте мою попередню доповідь. Заступник міністра внутрішніх справ України шановний Микола Корнієнко на той час отут, в ложі уряду, заперечував і навіть сказав, Карпачова збрехала про наявність цих тортур.

Але сама я би сказала, сам час довів, і правоохоронці переконалися в тому, і принаймні не тільки переконалися, а вони про це знали. Принаймні їм вистачило мужності визначити, що уповноважена була права.

І влітку минулого року я була запрошена на колегію МВС України, де я представила 40-хвилинну доповідь про стан дотримання правоохоронцями системи МВС України прав і свобод людини. І тоді вся колегія, і присутні керівники якраз всіх регіонів України погодилися зі мною, що, на жаль, ця ганебна практика продовжується в Україні в системі МВС.

Більше того, саме на цій колегії уперше було визнано, що і умови перебування в ізоляторах тимчасового тримання, де не створено відповідних до людської гідності умов, теж можна вважати тортурами. І тоді почалася спільна перевірка. Ми підписали угоду між Міністерством внутрішніх справ і Уповноваженого з прав людини, і почалися спільні перевірки з виїздом на місця. Проте хочу сказати, дуже неохоче правоохоронці йдуть на такі спільні перевіки. А наші суди у разі, коли доводиться правоохоронним органам, в першу чергу, і прокуратурі доводити, що правоохоронці застосували тортури, вони неохоче застосовують статтю 127, яка якраз визначає катування, як вид злочину. Як правило, правоохоронці або звільняють від покарання, або, скажімо, в межах умовних термінів надають покарання. І це є ганебна судова практика. Я в цій доповіді наводжу безліч прикладів. Але я би хотіла, щоб тут нам всім не бракувало уваги до цієї проблеми. І тому Конвенція ООН, яка визначає катування як раз видом злочину, той закон, який ви зараз прийняли, який вніс зміни в 127 статтю - катування, Конвенція ради Європи проти катувань. І якраз моніторинги, які проводить комітет проти катувань саме Ради Європи, давали нам всім конкретні приклади і конкретну, як то кажуть, підставу для боротьби з цими злочинами.

Друге ваше запитання. Так, абсолютно вірно: там, де були зловживання брутальні, їх було безліч, але я хочу сказати. Шановні друзі, ну давайте речі називати своїми іменами. Ну не тільки центральна чи східна Україна вдавалися до порушень. Так, вони були по всій Україні. Але чомусь мене не може сьогодні це не хвилювати: чому всі порушення сьогодні прокуратура, а точніше, УБОЗ за дорученням керівництва міліції виявляє тільки в одній частині України? Ви пам’ятаєте приклад по прибиральниці з Кіровограда, приклад, який я наводила з цієї трибуни жінки-пенсіонерки. Слава Богу, вжитих спільними нами зусиллями і, до речі, Віктор Андрійович теж відгукнувся, коли я цей приклад йому навела, я хочу сказати, що суд звільнив її від мір покарання і звільнив її якраз з-за грат. Я приклад по якраз по Сокирянському району візьму безпосередньо на свій контроль. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, давайте подякуємо Ніні Іванівні і скажемо, що ми маємо добру справу, що маємо Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України. Це - наш конституційний орган і бачимо, вона з честю виконує свої обов'язки. Спасибі, Ніна Іванівна.

Так шановні колеги, хто витримав довготривалий напружений симфонічний робочий день. Я вам дякую.

На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра, як завжди, з 10-ї ранку до роботи.