ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 квітня 2005 року, 16.03 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:04:43

Зареєструвалися у сесійній залі 428 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Фракції "Регіони України", СДПУ(о) вимагають оголосити перерву і провести засідання Погоджувальної ради. То давайте може таким чином домовимося: хай Верховна Рада продовжує роботу, веде Адам Іванович Мартинюк, а керівники депутатських груп і Фракцій, будь ласка, давайте зберемося обговоримо, яка проблема існує. Давайте таким чином, я пропоную.

Оголошується перерва на 30 хвилин до 16 годин 35 хвилин. Керівникам депутатських груп і Фракцій прошу через 5 хвилин зібратися в кабінеті Голови.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Прошу, шановні колеги, займати робочі місця. Дві фракції брали перерву для проведення Погоджувальної ради. Погоджувальна раду ми провели. Зараз представники від фракції, які брали час на перерву, поінформує для чого вони брали, я поінформую про результати наших домовленостей.

Прошу запросіть народних депутатів до сесійної зали. Прошу займати місця.

16:40:40

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу. Шановні колеги, дорогі співвітчизники.

Ми з порозумінням і терпінням поставилися до тої ситуації, що сталася. Сьогодні ми мали можливість отримати так звану інформацію від Генерального прокурора та міністра внутрішніх справ. Ми, мабуть, з максимальним знову таки терпінням і порозумінням поставилися і до цього.

О 14 годині на суд не прийшов слідчий Міністерства внутрішніх справ. Представник Генеральної прокуратури сказав, що у нього недостатньо інформації щодо законності підстав затримання голови Донецької обласної ради Бориса Колеснікова. Це визвало у нас стурбованість. Ми звернулися до шановної сесійної зали, до Погоджувальної ради з проханням негайно відреагувати на ці факти. Ми сподівалися на те, що сьогодні у суді з'ясується чи законно утримується голова Донецької обласної ради Борис Колесніков під вартою. На жаль, слідчий не прийшов. Я ще раз підкреслюю, представник прокуратури сказав, що йому не відомо, з яких підстав затримали Колеснікова.

Більше того, зараз, наскільки нам відомо, станом на п'ять хвилин до того, як ми продовжили наше засідання, слідчий Міністерства внутрішніх справ знову не прийшов на засідання, яке назначене на 16 годину 30 хвилин. Більше того, є попередня інформація, що слідчого поміняли. Це все наводить на різні думки, відповідь на які, я сподіваюся, ми отримаємо згідно із рішенням Погоджувальної ради, яке, я сподіваюся, ми підтримаємо, і про яке нам розкаже головуючий на засіданні коордради Голова Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин. Дякую. Дякую за солідарність. Я переконаний, що сьогодні не йдеться про географічне розташування регіони, не йдеться про партійну приналежність нашого колеги - депутата обласної ради. Йдеться про верховенство права, про право громадянина на захист в суспільстві, на захист в суді. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я дякую Нестору Івановичу Шуфричу за надане мені слово. Тепер дозвольте проінформувати вас, шановні колеги, про результати засідання Погоджувальної ради.

Після обговорення на Погоджувальній раді ми дійшли до такого висновку і прийняли таке рішення. Перше. Доручити комітетам з питань забезпечення правоохоронної діяльності, правового забезпечення правоохоронної діяльності, Комітету із питань правової політики, Комітету з прав людини і Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю з'ясувати всі обставини дотримання закону при затриманні голови обласної ради Колеснікова і при розгляді питання у суді щодо утримання його під вартою і надати відповідну інформацію Верховній Раді України завтра. Ми також домовилися, що зараз поставимо на голосування питання про включення до порядку денного і заслуховування завтра інформації, додаткової інформації міністра внутрішніх справ і Генерального прокурора України з цього приводу. На одинадцяту годину завтра.

Шановні колеги, що стосується доручення чотирьом комітетам, голови комітетів тут присутні, я думаю, нам немає необхідності голосувати, я думаю, це ми протокольно даємо доручення і просимо забезпечити його виконання. Я прошу першого заступника Голови Верховної Ради України проконтролювати виконання цього першого пункту. Щодо другого пункту - про включення до порядку денного і заслуховування завтра інформації міністра внутрішніх справ і Генерального прокурора об 11 годині, я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати. Прошу голосувати!

16:45:44

За-297

Рішення прийнято. Там, мабуть, неправильно було встановлено картки, де не працювало. Але, тим не менше, рішення прийнято. По фракціях, будь ласка: "Наша Україна" (я читаю "за") - 18, комуністів фракція - 56, "Регіони України" - 50, Народна партія - 29, Соціалістична партія України - 27, блок Тимошенко - 0, Українська народна партія - 8, СДПУ(о) - 21, "Єдина Україна" - 17, "Демократична Україна" - 19, Партія промисловців, підприємців України - 12, "Демократичні ініціативи" - 13, "Союз" - 13, позафракційні - 14.

Таким чином, я думаю, шановні колеги, що на даний момент ми розблокували роботу Верховної Ради України.

Оголошується до розгляду питання про обрання суддів Конституційного Суду України. Онопенко Василь Васильович - голова Комітету з питань правової політики запрошується до доповіді.

16:46:57

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, відповідно до статті 148 Конституції України Конституційний Суд складається із 18 суддів. Квота Верховної Ради - шість суддів. На сьогоднішній день звільнилося дві вакансії, і у нас є чотири кандидатури на посади суддів Конституційного Суду.

Пропозиції щодо кандидатур вносить відповідно до статті 7 Закону про Конституційний суд голова Верховної Ради України, а також не менше, як одна четверта народних депутатів України від конституційного складу суддів.

В даний час, і вчора комітет розглянув ці питання, внесено подання про обрання суддями Конституційного суду України Вороб’я Петра Адамовича, Шишкіна Віктора Івановича.

Суб'єктами подання цих кандидатур є народні депутати. Зібрана відповідна кількість підписів на їх підтримку. Крім того, до комітету також надійшли особові справи на Борденюка Василя Івановича і Стецюка Петра Богдановича, який вніс голова Верховної Ради України відповідно до закону про Конституційний суд України і своїх повноважень.

Таким чином, на сьогодні нам рекомендується для обрання чи призначення суддів таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів чотири кандидатури - Борденюк, Воробей, Стецюк, Шишкін.

Комітет вчора розглянув ці кандидатури, ми визначили, що вони відповідають вимогам статті 148 Конституції, тобто їм не менше 40 років, мають юридичну освіту, десять років стажу за фахом, відповідну кількість років проживають в Україні і є громадянами України, знають державну мову. Комітет всіх рекомендує на призначення, але це вже хай Верховна Рада визначить шляхом голосування, кого вона підтримує більше. З чотирьох кандидатур треба визначитися по двох. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, як ми організуємо розгляд цього питання? Можливо, попросимо кандидатів десь по п'ять хвилин задамо питання в процесі питань, діалогу такого ми з'ясуємо наше ставлення до того чи іншого претендента. Василь Васильович, підходить така пропозиція?

ОНОПЕНКО В.В. Ми підтримуємо таку пропозицію. Я думаю, що питання до кандидатів на посади суддів будуть, і я думаю, що це найбільш раціональний порядок нашої роботу.

ГОЛОВА. Василь Васильович, тоді я вам дякую.

Шановні колеги, відповідно до реєстрації документів запрошується до трибуни Бординюк Василь Іванович. Наступним ми тоді попросимо Стецюка Петра Богдановича.

Шановні колеги, запишіться, будь ласка, на запитання.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів. Петро Качур. Петро Степанович, будь ласка.

16:50:24

КАЧУР П.С.

Володимире Михайловичу, Павло Степанович Качур. Павло Степанович Качур, фракція "Наша Україна".

ГОЛОВА. Я перепрошую, Павло Степанович.

КАЧУР П.С. Шановний Василь Іванович, ну, ви знаєте, що з Конституційним Судом пов'язано дуже багато питань щодо трактування тих чи інших подій, і в першу чергу це стосується загальновідомого рішення Конституційного Суду, коли він, додавши один плюс один, в результаті отримав одиницю, я маю на увазі рішення Конституційного Суду щодо права колишнього Президента Кучми балотуватися на третій термін.

Я хотів би, користуючись нагодою, тут, на трибуні, представили своє бачення відстоювання позицій у Конституційному Суді. Дякую.

БОНДИНЮК В.І.

Ну, я хотів би уточнити питання. Ви хочете задати мені питання стосовно того, чи може ця позиція Конституційного Суду бути змінена? Тому що рішення Конституційного Суду відповідно до Конституції є обов'язковими до виконання на території України. І тому зараз коментувати я не можу в цій частині.

Ну, що стосується, і це питання виникало вчора, чи може помилкове рішення Конституційного Суду змінено, то я вважаю, що, в принципі, повинні бути відповідні створені механізми, які б передбачали можливість у таких випадках рішення змінювати, тобто рішення Конституційного Суду, з урахуванням нововиявлених обставин чи що. От такий механізм міг би бути передбачений шляхом, скажім, ну наприклад, не 45 депутатів повинні звернутися, а, наприклад, більшість депутатів або одна третина депутатів до Конституційного Суду. Потім це рішення могло бути прийнято більш кваліфікованою більшість голосів. Оце така моя відповідь стосовно цього питання. А що стосується третього терміну, то це питання в принципі вже воно вирішене.

ГОЛОВА. Микола Носенко, фракція комуністів.

16:52:55

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Комуністичної партії України. Прошу передати слово колезі Оржахівському Анатолію Володимировичу.

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський.

16:53:04

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України.

Шановний претенденте, у мене до вас два запитання. Перше питання. Ви, як юрист, давши добро на те, щоб отримати... попробувати отримати дану посаду, мабуть маєте своє бачення, вдосконалення конституційного законодавства.

І друге питання. Ви, як і кожний із громадян України, мабуть сьогодні відчуваєте що діється в країні в плані кадрового забезпечення, в плані того, хто кого знімає і хто кого призначає. Як ви вважаєте, який сьогодні рівень у нас демократії в, так званій, правовій державі, яку сьогодні на Заході називають Україну. Він відповідає тому, як президент Буш сказав, що у нас демократія така ж сильна, як в Іраці? Дякую.

БОНДИНЮК В.І. Дякую вам за запитання. Ну я хотів сказати що стосується вдосконалення конституційного законодавства, то в цій частині я міг би сказати, що проект про внесення змін до Конституції якраз сприяє становленню більш демократичної правової держави в бік посилення ролі парламенту в державному механізмі у регулюванні суспільних відносин управлінні державними справами.

Ну а в частині що стосується взаємовідносин Конституційного Суду і Верховної Ради, то я вважаю, що іноді Конституційний Суд перевищує ну принижує роль законодавчого регулювання у сфері суспільних відносин. І дуже ключовою проблемою є при вирішенні, скажемо, питань щодо конституційності законів, особливо законів, які приймаються Верховною Радою, дуже є ключовим питанням розмежування конституційного регулювання і законодавчого регулювання.

Не можна підходити до трактування законів при вирішення питання щодо відповідності законів, Конституції, якщо цього не передбачено безпосередньо положенням Конституції, то це ще не означає, що воно суперечить Конституції. Конституція ............... влади може лише вичерпно більш-менш регулювати відносини між вищими органами держави.

А, наприклад, що стосується питань організації місцевої влади на місцях, місцевого самоврядування, то ці питання, я вважаю, повинні вирішуватися, в принципі, на законодавчому рівні, збереженні тих принципових засад, які визначені у Конституції.

І в цій частині є прояви такого, що іноді Конституційний Суд формулює правої позиції, які мають характер правової норми, і, в принципі, не можуть потім бути нейтралізовані на законодавчому рівні, оскільки йде річ про офіційне тлумачення Конституції.

А що стосується демократії, то, мені здається, що це питання відноситься до сфери політичних рішень, і я це неправове питання.

ГОЛОВА. Дякую вам, Василю Івановичу. Сідайте, будь ласка.

Стецюк Петро Богданович запрошується до трибуни Верховної Ради. Наступний Воробей Петро Адамович буде.

Шановні колеги! На запитання, будь ласка, запишіться. На табло прізвища народних депутатів.

Павло Степанович Качур, будь ласка, фракція "Наша Україна".

16:57:02

КАЧУР П.С.

Дякую. Шановний Петре Богдановичу! Я зразу скажу, що буду голосувати за вас, і ваша робота таки має позитивні відгуки, бо вже мені ваші студенти дзвонили і кажуть : це дуже хороша людина, підтримай. Але в мене до Вас питання по суті. Ви знаєте, що рішення Конституційного суду введено роз'яснення, яким заборонено із бюджету, при відшкодуванні заощаджень громадян вводити категорійність. Тобто ми передбачали, що, маючи певні суми з бюджету, в першу чергу направити їх для малозабезпечених громадян і людей похилого віку тих, які мають дійсно сьогодні проблеми з виплатами таких заощаджень

На превеликий жаль, роз'яснення Конституційного суду каже, що це загальна норма, що всі рівні і ці гроші діляться між всіма вкладниками. Скажіть, будь ласка, чи бачите Ви конституційне вирішення цієї проблеми, бо воно дійсно дуже болюче, особливо для людей похилого віку, в яких є заощадження на ощадних книжках?

СТЕЦЮК П.Б.

Дякую за запитання. Ну, тут є така ситуація, що оскільки є рішення Конституційного суду, то це рішення повинно бути виконуватися, воно в принципі є остаточним і обговоренню не підлягає. Але це зовсім не означає, що в майбутньому, певним чином можна повертатися до, скажімо, до якогось удосконалення цієї процедури. І мені видається, що в цій ситуації чи не найважливішу роль буде відігравати, власне, законодавча ініціатива і праця в парламенті. Тому що обговорювати рішення Конституційного суду тут просто недоречно вже, воно є прийнятим.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Лещенко.

16:58:54

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко Фракція комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Петре Богдановичу, я ознайомився із переліком ваших друкованих праць і тут, як раз, чимало із них стосується конституційного права, Конституції і таке інше. Як, на ваш погляд, чи зараз Конституція України відображає стан розвитку нашого суспільства? Чому не виконується частин положень Конституції? І як ви ставитесь до політичної реформи, яка практично в залі тут проведена і закон підписаний і буде скоро введена в дію? Дякую за увагу.

СТЕЦЮК П.Б. Дякую за запитання. Конституція, як документ, скажімо, юридичний, на мій погляд, є достатньо досконалим явищем. Інше питання - реалізація Конституції, механізм реалізації Конституції залежить в багатьох причинах від дуже багатьох факторів. У тому числі він залежить зрештою і від суб'єктів цієї реалізації - від громадян до парламенту. Те що багато положень Конституції на сьогоднішній день ............дуже важко зреалізованими, ну, на це, очевидно, є цілий ряд об'єктивних причин різного характеру від економічного, скажемо, до того ж самого екологічного. Дуже важко реалізувати, наприклад, право на безпечне навколишнє середовище при наявності фактору Чорнобильської атомної станції. Ми це прекрасно розуміємо, але це є норма до певної межі декларації, до якої варто тягнутися.

А що стосується другої частини політичної реформи, то фактом прийняття у парламенті Закону від 8 грудня, старт цій реформі даний. І на мене, скажемо, посилення ролі парламентаризму однозначно є з посиленням ролі демократії. Парламентаризм і демократія - речі є у синонімічному порядку. Тому напрямок до посилення ролі парламентаризму, а саме це для мене є основним у цьому законі. Воно не потребує якогось додаткового обгрунтування. Я думаю, що майбутнє, власне, за парламентаризмом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Матвієнков.

17:01:04

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, город Мариуполь.

Уважаемые Петр Богданович, ну, мы прекрасно понимаем, что Конституция стоит на защите в первую очередь прав гражданина, прав человека. Вот ваше личное отношение. На сегодняшний день принят закон по пропорциональной системе выборов в Верховный Совет. Как вы считаете, не нарушены ли здесь права тех граждан, которые сегодня не являются членами каких бы там ни были партий, не входят в структуру партийных каких-то структур, не поддерживают, будем говорить так, те или иные партии? Ваше личное мнение по этому поводу.

СТЕЦЮК П.Б. Я зрозумів. Дякую вам за запитання.

Сам факт прийняття закону на пропорційній основі, очевидно, є позитивним у напрямку розвитку партійної системи і парламентаризму у цілому. У той же самий час ми свідомі того, що те, що називається активним виборчим правом, правом висувати, воно у певній мірі тут залишається ніби за кадром і, можливо, досвід перших виборів за цією системою, скажемо так, не те, що оголить, а як можна краще покаже насамперед парламентаріям, як удосконалити цей закон. Але крок до розвитку партійної системи, очевидно, це був необхідним кроком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, сідайте. Я запрошую на трибуну претендента на посаду судді Конституційного Суду Вороб'я Петра Адамовича. Будь ласка. Прошу записатися на запитання. Прошу висвітлити. П'ять хвилин. Кульчинський.

17:02:54

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний претенденте, ось я перед вами. Ряд депутатів подали законопроекти, які по суті перекреслюють десяту статтю Конституції, яка говорять про те, що українська мова є державною. Отже, це по суті конституційні проекти. Чи ви вважаєте, що, чи треба, щоб їх прийняти, треба змінювати Конституцію, чи їх можна розглядати в залі без змін до Конституції?

ВОРОБЕЙ П.А.

Справа в тому, що, якщо ми будемо приймати закони, не посилаючись на Конституцію і не дотримуючись Конституції, то, ви знаєте, нас просто не зрозуміє не тільки юридична громадськість, але нас не зрозуміє і пересічний громадянин. Тому всі процедурні моменти, пов'язані з прийняттям закону, зміною до закону, доповнення до закону - все повинно бути у відповідності до закону. Тобто ми повинні керуватися Конституцією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Матвєєв.

17:04:05

МАТВЄЄВ В.Й.

У меня вопрос тоже связан с Конституцией, с недавно прошедшими выборами. Во время, после первого тура голосования в средствах массовой информации здесь в зале Верховной Рады распространялись такие сведения, что по городу Николаеву, Николаевской области фальсификация составила от 25 до 40 процентов там. В то же время ни одного уголовного дела не возбуждено. Никто не привлечен к ответственности, никто не привлекается к ответственности. Ваше мнение, это дезинформация, которая здесь умышленно вбрасывалась в зал и в общество или низкая квалификация тех, которые должны расследовать все эти дела.

ВОРОБЕЙ П.А. Благодарю вас за вопрос, уважаемый народный депутат. Я, находясь на этой трибуне, хочу обратиться и к левой, и к правой части зала: во-первых, я как один из четырех, претендующих на должность судьи Конституционного Суда Украины, я должен исходить не из каких-то личных, политических или иных интересов, я должен исходить из закона.

Значит, Закон должен быть превыше всего. И тот, кто имеет отношение к Закону, должен быть рабом Закона. Поэтому я считаю так, что если там есть нарушения, которые касаются избирательного права, то разницы не должно быть - кто нарушил Закон, все должны отвечать. Это во-первых.

Во-вторых, если мы будем политические амбиции переносить на вопросы, связанные с правом, с законодательством, это будет продолжаться еще очень и очень долго. Поэтому мое личное мнение такое, что если человек нарушил закон не зависимо от того, то ли это связано с избирательной системой, то ли это связано с другими какими-то уголовными проявлениями, все должны быть в равной мере, в равной степени ответственны перед законы. И тогда действительно отпадут все вопросы, связанные с какими-то политическими манипуляциями и уклонением от уголовной ответственности и всеми теми вопросами, которые связаны с ним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бронніков.

17:06:42

БРОННІКОВ В.К.

Пан претендент, у нас первого сентября или с нового года вводятся изменения в Конституцию, и эти изменения были приняты пакетом. Вы знаете, что есть подання в Конституционный Суд. Если вас выберут, вы будете рассматривать конституционность принятия законов в пакете. Мы в пакете приняли изменения к бюджету, мы перед этим приняли в пакете прочих законов, в том числе и изменения в Конституцию. Считаете ли вы, что нарушила Верховна Рада конституционное требование тщательного индивидуального рассмотрения каждого законопроекта?

ВОРОБЕЙ П.А. Спасибо за вопрос.

Дело в том, что есть законы, которые могут быть, действительно, приняты в пакете. Но есть такие закон, которые обязательно должны быть, как вы говорите, тщательно изучены.

И поэтому как бы, не умаляя достоинства этого прекрасного депутатского корпуса, я скажу, что если там, в этом пакете, есть ряд таких законов, которые отстаивают права и интересы граждан, которые служат благим целям, если эти законы несут в себе такую нормальную нагрузку политическую, правовую, социальную, такие законы могут быть приняты в пакете.

Что касается, например, вопросов конституционной реформы и, в частности, законопроект 3207-1, то, естественно, такие вопросы должны решаться отдельно, достаточно изучены для того, чтобы, принимая закон потом, не дополняли его даже до того, когда он еще не начал действовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Петро Адамович, сідайте, будь ласка.

Я запрошую до трибуни Віктора Івановича Шишкіна, прошу записатися на запитання. Так, будь ласка, Качур.

17:09:31

КАЧУР П.С.

Качур Павло Степанович, фракція "Наша Україна".

Шановний Вікторе Івановичу!

У нашій діючій Конституції виписані права місцевого самоврядування і виписані обов'язки держави за фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, і виписаних тих повноважень, які сьогодні передаються їм державою.

Скажіть, будь ласка, ми щороку стаємо свідками, коли повноваження є, а відповідного фінансування немає. Тобто при затвердженні бюджету ми постійно маємо не в повному об'ємі профінансовані видатки місцевих бюджетів. В першу чергу, це стосується тих пільг, які надаються Верховною Радою, а не знаходять відповідного підкріплення для місцевих бюджетів.

Скажіть, будь ласка, ваша позиція щодо цього питання, і як ви будете діяти, якщо ви будете затверджені суддею Конституційного Суду, що я вам бажаю. Дякую.

ШИШКІН В.І.

Дякую. Ну, по-перше, як я буду діяти, я, мабуть, не можу про це казати, тому що це таємниця нарадчої кімнати.

А що стосується теоретичного підходу до того питання, про яке ви кажете, я вважаю, що ми порушуємо Конституцію, приймаючи відповідні закони, якщо в Конституції це зазначено, я маю на увазі право місцевого самоврядування і можливості реалізації тих повноважень, які там зазначені.

Але вихід, я вважаю, перший: треба відпрацювати зовсім по-новому порядок формування Державному бюджету. При сучасному порядку формування Державний бюджету нам весь час не буде вистачати грошей, для того щоб виділити до місцевих бюджетів гроші для реалізації тих повноважень. Треба, на мій погляд, як депутата попередніх трьох скликань, саме тут шукати вихід. І, до речі, в свій час колись були пропозиції, але, на превеликий жаль, вони не були реалізовані.

ГОЛОВА. Микола Носенко, фракція комуністів, будь ласка.

17:11:47

НОСЕНКО М.П.

Шановний Віктор Іванович, як ми знаємо, у 1991 році було незаконно заборонено Комуністичну партію України. Потім було визнано неправомірність цього рішення - рішення відмінено. Як ви вважаєте, чи не повинні бути за цим рішенням майнові якісь питання, мається на увазі повернення майна Комуністичної партії, правонаступниці нині діючої Комуністичної партії України.

ШИШКІН В.І. Якщо рішення скасоване і повертаються первичні ілі первинні правовідносини, то у кожного суб'єкта, який вважає себе, якому завдано шкоди, він вважає, що йому завдано шкоди завдяки тому, що ввели інші правовідносини, він має право в тому порядку, який сьогодні мають місце в законі... Ні, я вам відповідаю так, як положено. Мають право звернутися сьогодні до державних органів, включаючи і судові.

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, фракція "Регіони України".

17:12:57

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Виктор Иванович! Здесь, прямо перед вами. Я внимательно слушал ваши комментарии почему не могут быть приниматься, так называемые, пленки Мельниченко в качестве судебных доказательств в отношении той или иной персоны.

Вместе с тем, мы имеем прецедент, когда неизвестно как сфабрикованы или там подготовлены записи каких-то .............. легли в основу задержания депутата Донецкой облрады Бориса Колесникова. Не создается ли у нас в стране прецедент игнорирования порядка получения доказательств и Конституционный Суд должен ли в инициативном порядке реагировать на такие нарушения закона?

ШИШКІН В.І. Я з другої спочатку частини вашого запитання. Конституційний Суд не має активної функції. Конституційний Суд нічего не може ініціювати. Він лише розглядає ті звернення, де... з якими до них звертаються суб'єкти цих звернень. Тобто, Конституційний Суд з точки зору ініціювання знаходиться в пасві. Він виконує лише свою функцію тоді, коли до нього є звернення.

Що стосується першої частини вашого запитання, я неодноразово давал інтерв'ю з приводу не лише плівок Мельниченка, а роз'яснень що це таке "доказова база" з точки зору допустимості і законності. Остаточним органом, який вирішиє питання про допустимість доказів будь якої судової справи кримінальної або цивільної - це суд. Це не орган слідства, це не орган прокуратури, це суд, лише він може прийняти остаточне рішення про допустимість і законність доказів. Відхилити, якщо він, на його думку, не відповідає.

Тому, наприклад, магнітоплівка, це більше теоретична дискусія), але все ж таки магнітоплівка також може бути доказовою базою, і це використовують суди у цивільному судочинстві сьогодні, і, на мій погляд, є, так звана, теоретична спекуляція з приводу санкціонування. Треба дивитися, а хто має право на санкціонування і по відношенню до кого розповсюджується це право. Отримати санкціоноване право на прослуховування можуть лише ті органи, до функцій яких належить прослуховування. Всі інші громадяни, кожний, наприклад, з вас сидячих і я стоячий мають вільне право поводитися з подібною формою доказів, тобто з магнітоплівкою. А допуск вже залежить від суду, прийме суд чи не прийме суд, це залежить вже від суду. Тому тут дуже складне таке теоретичне питання.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Івановичу, час вичерпаний. Сідайте, будь ласка.

Я прошу Мішуру Валерія Дмитровича, голову Лічильної комісії.

17:16:31

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати! Я прошу членів Лічильної комісії, а до складу Лічильної комісії, я ще раз хочу нагадати, входять народні депутати: Асадчев Валерій Михайлович, Гінзбург Ольга Петрівна, Грязєв Анатолій Дмитрович, Іванов Сергій Анатолійович, Калініченко Ігор Вікторович, Кармазін Юрій Анатолійович, Кафарський Володимир Іванович, Костинюк Богдан Іванович, Майко Віталій Іванович, Манчуленко Георгій Манолійович, Миримський Лев Юрійович, Надрага Василь Іванович, Рябікін Павло Борисович, Рябіка Володимир Леонідович, Ситник Костянтин Меркурійович, Соболєв Сергій Владиславович, Фоменко Катерина Олександрівна, Чорновіл Тарас В'ячеславович, Чичканов Сергій Владленович і Шевчук Сергій Володимирович, через п'ять хвилин зібратися там, де у нас збирається Лічильна комісія через 5 хвилин буде реєстрація членів лічильної комісії для вирішення питання про порядок, місце і час голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу членів лічильної комісії зібратися для проведення засідання. Прошу народних депутатів врахувати те, що нам потрібно сьогодні проголосувати і прийняти результативне рішення.

Оголошується до розгляду проект постанови про заслуховування доповіді Кабінету Міністрів України, про участь України в діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки. Я просив би дуже коротко шановних колег обгрунтувати проекти постанов, щоб ми могли визначитися щодо рішення. Микола Рудьковський і від Комітету підготуватися Анатолію Доманському. Дайте матеріали Рудьковському, будь ласка. Попрошу коротко так.

17:18:14

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Значить, Шановні народні депутати, згідно Закону України про участь України в міжнародних миротворчих операціях, стаття 10, передбачено обов'язково Кабінет Міністрів щорічно інформує Верховну Раду і доповідає про участь України у діяльності у всіх миротворчих операціях за межами України. Виходячи із статті Закону і пропонується заслухати Кабінет Міністрів, щодо перебування та участі наших миротворчих контингентів з межами України. Мається на увазі: Ірак, Сьєрра-Ліоне і інші місця, де українські війська перебувають, входячи із визначеного Верховною Радою статусу.

Є багато інформації, яку Уряд уже може надати по підготовці виведення військ з Іраку, по строках, по умовах їх перебування, по фінансуванню, а також про перебування інших контингентів. Є така необхідність, є такий законодавчій обов'язок Уряду інформувати і ми повинні проголосувати за це рішення, для того щоб ми могли заслухати і внести свої рекомендації щодо дій Уряду у цій частині.

ГОЛОВА. Так. Дякую. Шановні колеги, це включення питання до порядку денного, в нас же є багато, я прошу вас.

Доманський Анатолій Іванович - голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони. Будь ласка.

17:19:49

ДОМАНСЬКИЙ А.І.

Фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Настав час, щоб уряд нам доповів, яка користь від тих операцій миротворчих, де приймає Україна участь? Я вам приведу приклад. Сьогодні в Іраку загинуло більше півтори тисячі американців, біля трьох десятків англічан, 19 наших людей українців. Ми повинні подивитися на те, яку користь дає участь України у цих операціях для самої України, які хлопці вертаються сьогодні в Україну. В Америці ті, хто вернувся, 40 військовослужбовців закінчили життя самогубством. Як вернуться наші хлопці сюди в Україну, будуть себе почувати. Тому що американець чувствує, що він туди прийшов, як захватчик, як окупант.

Тому я рахую, що треба нам заслухати уряд. Комітет це питання розглянув і рахує, що уряд доповів, де ми участвуєм, де була яка користь, як іде фінансування, за чиї кошти і яка користь для України. Тому комітет просить вас всіх підтримати для того, щоб провести таке, заслухать таку доповідь уряду про участь України у миротворчих операціях.

Дякую. Прошу вас підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про заслуховування доповіді Кабінету Міністрів України про участь України у діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки (реєстраційний номер 4268).

17:21:43

За-300

Рішення прийнято. Я вам дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Постанови Проект Постанови про проведення в 2005 році парламентських слухань про становище молоді в Україні (23 листопада 2005 року).

Катерина Самойлик - голова Комітету з питань молодіжної політики і фізичної культури і спорту.

17:22:14

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, ви знаєте, що згідно Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, яка була прийнята Верховною Радою України у 1992 році, ми з вами зобов'язані щорічно слухати, проводити парламентські слухання з питань становища молоді, а також уряд нам щорічно повинен готовити щорічну доповідь з цього питання Верховній Раді, Президенту України. І ми у минулому році з вами не провели такі парламентські слухання, а тему визначили таку - "Сільська молодь України. Стан, проблеми та шляхи їх вирішення". Проблема дуже нагальна, тому що молодь в селі не затримується, молодь в основному безробітна в селі. Сьогодні в кожному селі молоді люди вживають наркотики і таке інше. Нам треба рятувати на сьогодні молодь, яка проживає в сільській місцевості. Але минулий раз заблокували ці питання фракції проурядово-президетської більшості у зв'язку з тим, що йшли президентські вибори, і депутати порахували, що це буде використано для того, щоб можна було зосередити увагу на недоліках, начебто ми не знаємо, які сьогодні є недоліки саме в цій темі.

І тому я, звертаючись до вас до всіх, прошу вас підтримати рішення щодо проведення парламентських слухань і тему визначити - "Сільська молодь України. Стан, проблеми та шляхи їх вирішення".

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь зроблено. Є пропозиція поставити на голосування проект постанови Верховної Ради України про проведення у 2005 році парламентських слухань про становище молоді України. Реєстраційний номер. У листопаді. 7001 реєстраційний номер. Прошу голосувати.

САМОЙЛИК К.С. Прошу всіх підтримати.

17:24:54

За-321

ГОЛОВА. Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про парламентські слухання "Стан і перспективи євроінтеграції України та її участі у формуванні Єдиного економічного простору. Ігор Михайлович Шурма, будь ласка. Зараз давайте таким чином: засідає лічильна комісія. Якщо лічильна комісія визначиться, підготує бюлетені, проголосуємо і закриємо засідання. Ми ж вже питання не можемо перервати. Питання ж ми не можемо перервати розгляд. Будь ласка, Ігор Михайлович. Будь ласка. Так, мікрофон Зарубінському, будь ласка.

17:26:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Але я хотів би, щоб регламент був не одна хвилина, оскільки я від комітету маю доповісти щодо парламентських слухань, які пропонує колега Шурма.

ГОЛОВА. Три хвилини, будь ласка.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Законопроект, який запропонував колега Шурма стосовно проведення парламентських слухань з темою "Стан і перспективи євроінтеграці України та її участі в формуванні єдиного економічного простору" був розглянутий на засіданні Комітету з питань європейської інтеграції.

Під час обговорення члени комітету підкреслили, що принциповим напрямом зовнішньої політики України є курс на європейську інтеграцію, кінцевою метою якого має стати повноправне членство України в Європейському Союзі. Було зазначено, що вказана ціль була зокрема підкреслена Верховною Радою України у Постанові про рекомендації парламентських слухань про співробітництво України з Європейським союзом від 28 листопада 2002 року.

Члени комітету фіксують, що метою постанови Верховної Ради України є проведення парламентських слухань із зазначеного питання для всебічного і детального вивчення та аналізу процесу реалізації стратегічного курсу України, спрямованого на європейську інтеграцію та його співвідношення до формування ЄЕП у складі Білорусії, Казахстану, Російської Федерації, України.

Під час обговорення члени комітету підкреслили, що проведення цих слухань дасть можливість проаналізувати реалі, проаналізувати перспективи нашого євроінтеграційного поступу і участі в єдиному економічному просторів.

Водночас члени комітету підкреслили, що під єдиним економічним простором слід розуміти економічний простір, на якому функціонують механізми регулювання економік, засновані на принципах зон вільної торгівлі

Народні депутати зазначили, що сторони угоди мають сприяти розвитку торгівлі та інвестицій між сторонами, що забезпечуватиме сталий розвиток економік сторін на базі загально визнаних принципів і норм міжнародного права, а також правил і принцип світової організації торгівлі.

Водночас народні депутати - члени комітету звернули увагу автора законопроекту на невідповідність деяких положень пояснювальної записки, зокрема, що стосується НАТО, оскільки північно... оскільки євроінтеграція і євроатлантична інтеграція не є термінами і не є феноменами тотожними.

Беручи до уваги все зазначене, комітет вважає за доцільне розглянути на парламентських слуханнях стан реалізації курсу України на європейську інтеграцію, а також процес формування ЄЕП. І пропонує комітет прийняти зазначену постанову в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ігор Шурма, мікрофон, будь ласка, як автор проекту постанови. (Ш у м у з а л і)

Мікрофон на трибуні відключіть, будь ласка.

17:29:30

ШУРМА І.М.

Враховуючи важливість даної проблеми, ми виступаємо за те, щоб було організовано парламентські слухання на тему: "Стан і перспективи євроінтеграції України та її участь у формуванні Єдиного економічного простору". Я знімаю свій виступ, враховуючи, що я є солідарний зі своїми колегами по фракції і фракції "Регіонів", які домагаються визнання своєї позиції.

ГОЛОВА. Шановні колеги, зараз я поставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради про парламентські слухання: "Стан і перспективи євроінтеграції України та її участь у формуванні Єдиного економічного простору", - де пропонується в червні 2005 року провести парламентські слухання з таким порядком денним.

Водночас вас інформую, що сьомого червня у нас парламентські слухання, тема: "Забезпечення прав дітей в Україні, охорона материнства і дитинства". П'ятнадцятого червня парламентські слухання: "Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України". І 29 червня парламентські слухання: "Свобода совісті, ідентифікація особи".

З урахуванням цього я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про парламентські слухання: "Стан і перспективи євроінтеграції України та її участь у формуванні Єдиного економічного простору". Реєстраційний номер 7209. Голосування відбувається.

17:31:20

За-259

Рішення прийнято.

будь ласка, Мішура Валерій, голова Лічильної комісії, має право для виступу. Прошу уваги, шановні колеги! Прошу уваги!

17:31:37

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, Лічильна комісія готова до проведення голосування про призначення членів Конституційного Суду. Я просив би уважно вислухати про порядок голосування.

Для того щоб голосування відбулося, нам потрібно, щоб 298 депутатів взяли участь у голосуванні, тобто взяли бюлетені. Це перше.

Друге. У кожному бюлетені, який ви отримаєте за місцем реєстрації, внесено чотири кандидатури. Бюлетень буде вважатися дійсним, якщо у списку залишиться не більше 2 кандидатур. Тобто, інші 2 кандидатури ви маєте викреслити.

Ми почнемо голосування о 17 годині 35-37 хвилин. Комісія готова уже. І закінчимо через 30 хвилин. Результати ми оголосимо завтра на ранішньому засіданні, щоб вас не тримати.

Дякую. 30 хвилин ми будемо голосувати. З 17.35 до 16.05.

18.05, я вибачаюсь.

ГОЛОВА. Шановні колеги, тоді пропонується таким чином. Зараз - прошу уваги - ми оголосимо перерву для проведення голосування. Відбудеться голосування. Лічильна комісія підіб'є підсумки результатів голосування і завтра тоді оприлюднить результати. Тому, шановні колеги, я оголошую перерву на 30 хвилин на проведення голосування і водночас... Що? І водночас оголошую про те, що вечірнє засідання Верховної Ради України закрите. Тобто, ми зараз проводимо голосування, результати голосування будуть оголошені завтра.

Я прошу до голосування всіх.

Ми продовжимо пленарне наше засідання о 10 годині.