ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14  червня   2005 року, 10.00 година

Веде засідання Перший  заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради. Прошу колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада", реєструємося.

10:01:52

У залі зареєструвалося 380 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні відзначають дні народження Володимир Володимирович Заєць. У нього невеличкий ювілей, 45 років, Володимир Іванович Левцун і Валерій Михайлович Сушкевич. Давайте щиро привітаємо їх і побажаємо творчих здобутків на ниві законотворення.

Прослухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Салигіна Василя Вікторовича зі складу депутатської групи "Демократичні ініціативи". Будь ласка, група, визначайтеся протягом двох тижнів.

Шановні народні депутати, відповідно до календарного плану проведення сьомої сесії Верховної Ради сьогодні на ранковому засіданні проводиться черговий День уряду у Верховній Раді України. Постановою від третього лютого 2005 року Верховна Рада визначила його тематику - про дитячу безпритульність в Україні  та шляхи подолання цього явища. І друге питання - про посилення боротьби з наркоманією в Україні. Доповідачами уряд визначив із цих питань Павленка Юрія Олексійовича - міністра у справах молоді та спорту і Миколу Єфремовича Поліщука - міністра охорони здоров'я.

На нашому засіданні присутні члени уряду, які мають безпосереднє відношення до проблем, котрі ми сьогодні з вами обговорюємо. Необхідні інформаційно-довідкові матеріали від уряду ви одержали, тобто ми можемо приступати до реалізації нашого Дня уряду. Єдине, шановні колеги, я хотів би наголосити про те, що ми з вами до певної міри порушимо положення про роботу Дня уряду, про День уряду у Верховній Раді, оскільки зазвичай ми з вами розглядаємо одне питання, і тоді ми працюємо, як кажуть, за повною процедурою. Сьогодні ж пропонується побудувати нашу роботу наступним чином, про це йшла мова вчора на погоджувальній раді, і такі ж пропозиції подають профільні комітети, котрі відповідають за проведення нинішнього Дня уряду, а саме: для розгляду питання про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища пропонується відвести дві години, надавши доповідачу для інформації 15 хвилин та одну годину і 15 хвилин для відповідей на письмові та усні запитання; для виступу представника профільного комітету - п'ять хвилин і протягом 20 хвилин провести дебати - по три хвилини на виступ.

Для розгляду питання про посилення боротьби з наркоманією в Україні відвести до однієї години, надавши доповідачу для інформації 15 хвилин та 20 хвилин для відповідей на письмові і усні запитання; для виступу представника профільного комітету - 10 хвилин і протягом 15 хвилин провести дебати. І таким чином нам завершити роботу сьогодні в День уряду до 14 години. Ось такі пропозиції, ще раз наголошую, шановні колеги, будьте свідомі того, що ми певною мірою порушуємо Регламент, встановлений положенням про День уряду, бо на друге питання відводимо лише годину, так як планує профільний комітет. Немає заперечень щодо такого Регламенту роботи?

Так, тоді будемо переходити ...

(Ш у м   у   з а л і)

Будь ласка, три хвилини з процедури запишіться.

Так, прошу, покажіть на табло. Єщенко, за ним Чорновіл.

 

10:06:23

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Питання, які винесені на сьогодні на День уряду, дуже важливі - це про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища та про ........... боротьбу з наркоманією в Україні. Фракція комуністів наполягає, щоб ми приступили негайно до розгляду цього питання, тому що наші товариші записалися, і є, що сказати з цього питання і задати питання уряду, який сьогодні, на жаль, не робить того, щоб наша безпритульність, дітей  наших, зменшилася на Україні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тарас Чорновіл. Михайло Мельничук за ним.

 

10:07:05

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Головуючий, шановні колеги!  Щодо самого порядку Дня уряду у мене є тільки одне конкретне побажання, оскільки занадто мало часу на виступи від депутатів, комітетів і фракцій скоротити дещо термін часу звіту, що вони можуть там сьогодні відзвітувати за цей період конкретного, але натомість збільшити час на виступи депутатів.

І друге, на чому я хочу загострити особливо. Ми, звичайно, прослухаємо цю тему, але коли в країні робиться правове свавілля і вчорашній, скажімо, суд стосовно Колесникова це дуже добре показав, коли відбувається програма дедальша політичних репресій, я боюсь, що все, що ми тут приймемо, на фоні колосального правового нігілізму так чи інакше виконуватися не буде, тому що правовий нігілізм починається з політичних репресій, а закінчується обмеженням прав кожного конкретного громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук, за ним Анатолій Мороз.

 

10:08:09

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція  Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! На Україні дозрівають хліба. Я щойно повернувся з Чернівецької області з виборчого округу, де мав змогу зустрічатися з керівниками агропромислових підприємств, фермерами. Ситуація дуже складна.

Я уже неодноразово від імені фракції заявляв про це, та і фракція робила з цього приводу неодноразово заяву. Все-таки, можливо, давайте розглянемо ситуацію, пов'язану зі станом в агропромисловому комплексі на цьому тижні. В якому форматі - хай профільний комітет визначиться, членом якого є і я. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, все правильно, але ми говоримо з процедури розгляду питань, пов'язаних з днем уряду. Тому, будь ласка, давайте по темі. Анатолій Мороз.

 

10:09:08

МОРОЗ А.М.

Анатолій Мороз, 83 виборчий округ, Михайлівський, Запорізька область. Група "Демократична Україна".

Шановний головуючий, шановні колеги, я підтримую думку багатьох отут виступаючих, і Тараса Чорновола, що питання, які ми сьогодні розглядаємо на дні уряду, дуже злободенні, і їх важливо не галопом по Європі розглянути, а, дійсно, підійти глибоко, з розумінням тієї складності проблеми, яку ми розглядаємо. Да, проблема, що ми наштампували цих питань днів уряду і, на жаль, не вкладаємося в порядок регламенту розгляду цих питань. Я думаю, що треба дотримуватися регламенту, треба обов'язково врахувати те, що повинні виступити і від комітетів, і від фракцій, не говорячи про те, що депутати з регіонів повинні озвучити ті проблеми, які накопичилися сьогодні в регіонах і в округах у кожного депутата. Тому, шановний Адаме Івановичу, треба розглянути по повній процедурі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я задоволений тим, що ви усвідомлюєте, що, дійсно, коли ми плануємо дні уряду, варто одне питання виносити - тоді в нас більше можливостей і ми не порушуємо нашого положення щодо Регламенту. Ну, але маємо те, що маємо.

Тому я пропоную, якщо ви погодитеся із таким регламентом, будь ласка, будьте уважні: по першому питанню ми попросимо міністра відповідати не годину 15, а  50 хвилин. Я думаю, заперечень не буде. Цих 25 хвилин, які  ми зекономимо на запитаннях, ми додамо до тих 20 хвилин на обговорення і таким чином обговорення проведемо протягом 45 хвилин. Погодились?

По другому питанню. По другому питанню у нас там трошки буде запас часу до 14 години, або на 15 хвилин продовжимо. Коротше кажучи, і на другому питанні ми не 15 хвилин будемо проводити обговорення, а 40 чи 45 хвилин, і таким чином буде можливість висловитися  народним депутатам. Якщо немає заперечень, уладнали, тоді приступаємо до реалізації.

Я запрошую до слова Юрія Олексійовича Павленка, міністра у справах молоді та спорту, "Про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища". Будь ласка, 15 хвилин інформація.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний гголовуючий! Шановні народні депутати України! Отже, якщо говорити про яке обличчя дитячої безпритульності і бездоглядності в Україні як наслідок 13 років реформування українського суспільства, то необхідно відзначити, що, по-перше, термін перебування дітей на вулиці становить від декількох днів до 1-2 років. Непоодинокі випадки коли діти живуть на вулиці 7-8 років. Бездоглядні та безпритульні діти в Україні - це переважно особи віком до 14 років. Самостійно діти йдуть з дому, починаючи з 6-7 років. Так, протягом 2004 року в притулках із загальної кількості вихованців перебувало 14 відсотків дітей віком від 3 до 7 років, 61 відсоток - від 7 до 14 років, 25 - від 15 до 18 років. Половина вилучених з вулиці дітей проживають в рідних сім'ях, кожна 4 - у сім'ях родичів  чи друзів, кожна 10 - в інтернатних закладах. При цьому, майже половина  таких дітей не ідентифікує себе з рідною сім'єю, не бажає навіть думати про повернення додому. Злочинні вчинки ці діти вважають нормальними і звичними для них, бо саме вони дозволяють їм вижити.

Серед виховаців притулків в 2004 році  21 відсоток мали незакінчену початкову загальну освіту, 14 відсотків - початкову загальну освіту, 37  відсотків - незакінчену базову освіту; 7 відсотків не навчалися взагалі; кожна п'ята дитина, що перебувала  на вулиці - це втікач з інтернатних закладів.

На профілактичному обліку служб у справах неповнолітніх перебуває понад 145 тисяч неповнолітніх, які  бродяжать та жебракують, схильні до правопорушень, вживають наркотичні речовини та алкогольні напої.

Щороку від 25 до 30 тисяч дітей отримують допомогу в 93  притулках для неповнолітніх. Усучаснений вид дитячої бездоглядності - це виїзд батьків на заробітки за кордон.

У країні створена мережа закладів та установ соціального захисту  дітей, серед яких притулки, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, кризові центри, центри медико-соціальної реабілітації, приймальники-розподільники. За попередній період відпрацьовані методики  вилучення  дітей з негативного середовища та надання їм первинної соціальної реабілітаційної допомоги. Сьогодні можна сказати, накопичено певний досвід щодо вилучення дітей з вулиці, негативного середовища  та надання їм першої допомоги.

При Міністерстві України у справах молоді та  спорту функціонує всеукраїнська безкоштовна дитяча телефонна лінія,  щорічно до неї надходить понад 5 тисяч звернень від дітей щодо неправочинних дій по відношенню до них. Заходами служб у справах неповнолітніх обстежено більше 61 тисячі неблагополучних сімей. За  незадовільне виконання батьками своїх батьківських обов'язків попереджено 33  тисячі батьків, що на 15 відсотків більше, ніж у 2003 році, притягнуто до відповідальності більше 17 тисяч батьків.

У минулому році судами першої інстанції розглянуто із задоволенням позову щодо позбавлення  батьківських право понад 10 тисяч справ, майже вісім тисяч дітей відібрано у батьків, що були позбавлені  батьківських  прав.

Що ж відбувається з дитинством, якщо ми поставимо таке собі питання, то це те, що з ним роблять дорослі.  Це дорослі приводять своїх дітей у притулки, відмовляються від їх виховання, це дорослі експлуатують дітей і живуть за нажебраковані ними кошти, знущаються над дітьми за принесені  зі школи незадовільні оцінки, за непослух, підкидають щойно народжених дітей під двері чужих квартир,  не хочуть слухати про те, які проблеми  є у безпритульних і бездоглядних дітей в Україні. 

100 днів роботи Міністерства показали, що проблеми виходять і від недосконалості роботи всіх гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. Система національного усиновлення переживає кризу. Не дивлячись на те. що порядок усиновлення в Україні розроблено, а механізмів активізації, стимулювання національного усиновлення, формування позитивного іміджу людей, які всиновлюють, їх матеріальної підтримки не передбачено. Конфліктують дві норми законодавства: таємниця усиновлення і заборона на усиновлення дітей віком до 2 місяців.

Принципово важливо усвідомити, що стан - безпритульна дитина є короткотерміновий, такий статус у дитини може буи до першого її контакту з уповноваженим органом виконавчої влади, далі робота суду. На жаль, велика кількість кримінальних справ, які розглядають судові органи униможливлює вчасний розгляд цивільних справ, встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування. А  без такого статусу ефективно влаштувати дитину не можливо і безпритульність продовжує  її знищувати. Непоодинокі випадки порушення житлових і майнових праві дітей. Приватизаційні процеси на ринку житла, корупція дають можливість відсудити, продати житло, що належить дитині, полишаючи її без місця проживання, що в першу чергу призводить до виходу дитини на вулицю, поповнюючи ряди безпритульних бездоглядних.

Безліч проблем у виконавчій гілці влади. Так протягом останніх 10 років в Україні був відсутній центральний орган виконавчої влади, який би опікувався проблемами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ця ж ситуація повторюється і на місцевому рівні. Органи опіки і піклування останніми роками стали розмитим поняттям. Робота місцевих органів виконавчої влади підмінялася опікунською   радою, як дорадчім органом. Тих, хто долучається до долі дитини було багато, а відповідальних не має. Саме через відомчі прогалини на районному та міському рівні частина дітей стає безпритульними і бездоглядними. Отже, причини  та наслідки дитячої безпритульності та бездоглядності вимагають від уряду вжити заходів, направлених на профілактику безпритульності, вчасне виявлення дітей, які вийшли на вулицю, розвиток ефективних форм влаштування та ресоціалізації таких дітей.

Розробка ефективного механізму подолання дитячої безпритульності неможлива без перебудови місцевих органів виконавчої влади, чіткого визначення їх функцій щодо захисту дитини. Безпритульність - це проблема села, селища, району, громади. Всі ці висновки стали підгрунттям у розробці Міністерством України у справах молоді та спорту Програми  реформування системи захисту прав дитини, перш за все  направленої на подолання дитячої безпритульності та бездоглядності.

Основні принципи реформування: всі діти рівні у своїх правах від народження і повинні мати рівні можливості. Кожна дитина має право на сім'ю та сімейне виховання. Діти мають право на особливий захист їх прав та інтересів. Відповідальність за захист прав та інтересів несуть місцеві органи виконавчої влади. У державі повинна бути побудована чітка виконавча вертикаль, яка несе відповідальність за долю кожної дитини. Реформування системи прав дитини повинно проводитися від районного, селищного рівня до центрального, а не навпаки. Орган опіки і піклування як структура передбачена законодавством, повинен працювати в  інтересах конкретної дитини, яка проживає на території його дій.

З метою вдосконалення виконавчої вертикалі пропонується: посилити  виконавчу структуру з питань  захисту прав дитини на місцях Служби у справах неповнолітніх. Наповнити дієвим змістом поняття "орган опіки і піклування", створити урядовий  орган Державний департамент усиновлення та захисту прав дитини у структурі Міністерства у справах молоді та спорту, передавши до його компетенції усиновлення, опіку і сімейні форми виховання, що у свою чергу дозволить налагодити чітку  вертикаль виконавчої влади  з питань захисту прав дітей, у тому числі дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Удосконалити процеси профілактики сирітства дітей, вчасного їх виявлення та ефективного влаштування, а значить зменшити кількість безпритульних та бездоглядних дітей. Побудувати систему, за якою потоки дітей, які втратили сім'ю, зустрінуться зі схемою єдиного вікна з потоками дорослих, які хочуть і можуть взяти на виховання у свої сім'ї таких дітей на усиновлення, запровадити систему якісної підготовки потенційних усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків, батьків вихователів, чого раніше в Україні не було.

Шановні колеги друзі, дев'ятого червня 2005 року за ініціативою Президента України відбувся круглий стіл "З любов'ю та турботою до дітей", де було підтримано пропозиції з реформування системи захисту прав дитини в у зв'язку Україні.

Президентом України поставлено завдання перед центральними та місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо проведення системних змін у вирішенні проблеми безпритульних дітей в Україні. Відповідно до цього здійснюється підготовка першочергових заходів щодо вирішення проблеми безпритульних та бездоглядних дітей у 2005 році та як подальша перспектива проекту Державної програми з ліквідації дитячої безпритульності і бездоглядності, в тому числі попередження соціального сирітства на 2006-2020 роки.

Предметом регулювання зазначених програм є встановлення чіткого механізму співпраці органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування, соціальних інституцій у забезпеченні соціально-правового захисту безпритульних, бездоглядних дітей у суспільстві, їх соціалізація, реабілітація та адаптація у суспільстві, посилення відповідальності батьків або осіб, які замінюють соціальних інституцій посадових осіб за порушення прав дитини.

Підготовлений указ Президента про першочергові заходи щодо захисту прав дитини. Крім того, питання бездоглядності, безпритульності неодноразово обговорювалося за ініціативою та участі Прем'єр-міністра. За результатами цих заходів, цих нарад було розроблено з урахуванням пропозицій регіонів порядок здійснення видатків на заходи, спрямовані на подолання дитячої бездоглядності та безпритульності в 2005 році. Розробляються пропозиції щодо єдиного механізму фінансування дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, пропозицій щодо механізму державної підтримки сімей, які усиновили дитину. Проводиться укомплектування служб у справах неповнолітніх як структура, яка здійснює безпосередню діяльність захисту прав дитини кваліфікованими кадрами. Проводиться обстеження умов виховання дітей у неблагополучних сім'ях та інвентаризація невикористаних приміщень дошкільних, позашкільних навчальних закладів, пансіонатів, дитячих оздоровчих закладів з метою створення на базі них дитячих містечок для проживання та навчання соціально уразливих категорій дітей.

Продовжується робота щодо впровадження єдиної електронної системи дітей кризових категорій, в тому числі безпритульних та бездоглядних. Окрім цього, передбачається створення соціальних центрів матері і дитини з метою профілактики раннього сирітства, соціальних готелей для влаштування тимчасового та вирішення житлових проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, випускників інтернатних та вищих навчальних закладів, які не мали власного житла або втратили його.

Уряд суворо контролюватиме здійснення заходів щодо подолання дитячої бездоглядності та безпритульності, тому першочерговими завданнями визначено суттєве покращання роботи державних органів місцевої виконавчої влади, органів опіки і піклування з виявлення бездоглядних та безпритульних дітей. Концентрація організаційних та фінансових ресурсів на удосконалення системи захисту прав дитини.

Одним з критеріїв оцінки роботи обласних і районних органів виконавчої влади визначено - захищена дитина в здоровій сім'ї. Часто ставлять питання: чи можливо взагалі подолати безпритульність? На мій погляд, завжди будуть діти, які будуть шукати свободи на вулиці, сварячись з батьками йти з дому. Головне для мене як міністра і нашого міністерства не тільки чи живуть діти на вулиці, а найперше - скільки дитина буде перебувати на вулиці. Час цей повинен становити не роки, як зараз, а дні і години.

Наше завдання - вчасно допомогти дитині і в разі втрати нею своєї сім'ї забезпечити їй сімейне виховання в прийомній сім'ї або дитячому будинку сімейного типу.

Шановні колеги, можемо відзначити, що основі підходи уряду щодо осмислення реалізації прав дитини, визначених міжнародними нормами та вітчизняним законодавством протягом останнього часу істотно змінюються. Це пов'язано з розвитком державної політики щодо дітей, вдосконаленням національного механізму, контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, встановлення інституцій соціально-правового захисту.

Шановні колеги, я переконаний, що ми сьогодні будемо мати серйозну розмову, я переконаний, що спільна діяльність  міністерства, уряду і Президента з Верховною Радою України, яка повинна визначити для себе так само пріоритетом номером один захист прав дитини в Україні, дасть можливість ту негативну тенденцію, яка склалася протягом останніх 14-ти років виправити і зробити в Україні щасливу захищену дитину під турботою і захистом своєї держави.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Так, будь ласка, запишіться на запитання.

Поки записуєтеся, Юрій Анатолійович, так мені здається, вже вашу посаду  по-іншому треба писати. Добавили "сім'ї" вже, є указ?

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Указ буде протягом тижня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, протягом тижня буде. Бо ми на парламентських слуханнях говорили і домовилися, що треба все-таки "сім'ю" добавити в назву міністерства. Да, я чув, що так і буде. Протягом тижня буде указ про те, що буде Міністерство сім'ї, молоді та спорту.

Так, будь ласка, на письмове. Підготуватися Гірнику.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.   Комітет з питань соціальної політики та праці: "Чи планує нинішня влада розробляти на наступні роки свою комплексну програму подолання дитячої безпритульності?"

Прем'єр-міністр Тимошенко заявила, що на боротьбу з дитячою безпритульністю будуть використані не лише 70 мільйонів гривень, але й передбачено 30 мільйонів гривень Резервного фонду.

На які конкретно цілі будуть використані ці резервні кошти? Хочу повідомити народних депутатів України, що Міністерством у справах солоді і спорту протягом тижня, який буде називатися "сім'ї, молоді та спорту" за дорученням Президента України розробляється проект національної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006 - 2010 роки. Окрім цього, розроблені першочергові заходи подолання дитячої безпритульності та бездоглядності у 2005 році, які передбачено затвердити постановою Кабінету Міністрів України.

На даний час за дорученням Прем'єр-міністра України вивчається питання використання Резервного фонду Кабінету Міністрів України на подолання дитячої безпритульності і бездоглядності, насамперед, ці кошти будуть використані на відкриття та облаштування закладів соціального захисту для безпритульних, бездоглядних дітей, створення дитячих містечок, положення про які і систему яких роботи на сьогоднішній день відпрацьовується Міністерством у справах молоді та спорту з іншими міністерствами, зокрема Міністерством освіти і науки; створення соціальних готелів, центрів матері і дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та створення єдиної електронно-інформаційної системи обліку дітей кризових категорій, в тому числі безпритульних і бездоглядних; запровадження єдиної державної телефонної лінії невідкладної допомоги дітям. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

 

10:29:34

ГІРНИК Є.О.

Шановний Юрій Олексійович, ви в своїй доповіді торкнулися ряду питань, ви їх так означили, але якось відповіді не дали, що з ними робити. Зокрема, жебракування дітей, примус до жебракування, ну, як би так не було, але раніше втручалася міліція, інші, зараз виглядає так, що ніхто не звертає на це уваги. От ваші взаємодії з органами внутрішніх справ у вирішенні цього питання?

Далі, питання матерів-заробітчан. Ну, дійсно, це ж в Італії, Іспанії маса цих матерів. І чи якось облікуються діти, які залишаються в результаті цього? Яка з ними робота проводиться для того, щоб цю проблему вирішити?

І у матеріалах згадано про фонд ООН у ЮНІСЕФ. От як він використовується в Україні для того, щоб вирішити питання безпритульності? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Дякую за запитання. Щодо першого вашого, то очевидно, я з вами погоджуюся, що питання жебракуючих і проблема жебракуючих дітей це не проблема дітей, а  проблема, в першу чергу, дорослих, які використовують таким чином дитячу працю і створили на дітях самі окремий бізнес. На сьогоднішній день іде посилення і фактично відновлення роботи кримінальної міліції у справах неповнолітніх, яка, на жаль, була попередніми міністрами Внутрішніх справ практично знищена як ефективний орган захисту прав дитини і притягнення до кримінальної відповідальності тих дорослих, які використовують дітей сьогодні. Спільними зусиллями Міністерство молоді і спорту і Міністерство внутрішніх справ України створено план заходів як зробити кримінальну міліцію у справах неповнолітніх дієвим органом захисту прав дитини, і ми  сьогодні відпрацювали цей спільний план заходів. Крім того, ситуацію з жебракуючими дітьми відпрацьовує також Державна соціальна служба сім'ї, дітей і молоді, відповідні служби у справах неповнолітніх, але, знову ж таки, там теж є  проблема, що служба у справах неповнолітніх як найбільш ефективний і дієвий  інструмент захисту дитини на сьогоднішній день укомплектований на 59 відсотків по Україні, і сьогодні Президентом України поставлено завдання в 30-денний термін укомплектувати данні служби на всі 100 відсотків, відповідно, кваліфікованими, підготовленими кадрами.

Що стосується дітей, батьки яких виїхали за кордон і чи обліковуються вони. Так, на  сьогоднішній день ми розпочали цю роботу, розуміючи, що це є серйозна проблема, яка поповнює ряди безпритульних дітей в Україні, відповідні державні соціальні служби сім'ї, дітей і молоді у регіонах, особливо в західних регіонах, почали брати на облік такі родини. На сьогоднішній день на обліку знаходиться більше 61 тисячі таких сімей і там відпрацьовуються заходи щодо надання   соціальних послуг відповідно цим родинам, в першу чергу, бабусям, дідусям чи родичам, які залишилися з таким дітьми, з тим, щоби  зробити всі умови, щоб дитина не  опинилася на вулиці і її максимально підтримати.

Щодо діяльності ЮНІСЕФ в Україні, то  підписана угода між урядом і ЮНІСЕФ на 2005 рік, яка передбачає виділення  ЮНІСЕФом 3 мільйонів  доларів на проведення трьох основних проектів, зокрема, і проектів пов'язаних з дитячою безпритульністю і бездоглядністю. Це, зокрема, відкриття інформаційних центрів у відповідних  структурах, як  державної служби, так і служби у справах неповнолітніх; відкриття  прийомників, куди діти безпритульні можуть прийти в любий момент. Наше завдання, щоб вони діяли  в кожному обласному центрі, особливо, де є  безпритульні діти. І сьогодні ми розпочали роботу над створенням  наступного п'ятилітнього плану щодо спільної діяльності  уряду і дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, який  найближчим часом буде представлений на широке  обговорення. Відбулося засідання виконавчого комітету в Нью-Йорку ЮНІСЕФ, де затверджено певні кошти на підтримку цього плану. Остаточна цифра буде відома після представлення Україною свого плану заходів, що відбудеться до вересня місяця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу  задавати лаконічніші питання і в тому буде доповідач відповідати, швидше буде можливість іншим задати.

Будь ласка, письмове.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Письмове питання. Комітет з питань соціальної політики та праці. Однією з найважливіших проблем залишається питання оздоровлення безпритульних дітей. Як і де  планується у 2005 році організувати відпочинок цієї категорії дітей?

Це питання стосується,  очевидно,  не тільки безпритульних і бездоглядних дітей, а питання оздоровлення стосується кожної дитини в Україні, тому на оздоровлення, на оздоровчу компанію в державному бюджеті на 2005 рік передбачено більше 195 мільйонів гривень. Головними розпорядниками визначені: Міністерство молоді і спорту, Міністерство освіти і науки, МНС, Мінагрополітики, Фонд соціального страхування, з тимчасової втрати працездатності планує на це спрямувати 111 мільйонів гривень.

Всього планується в 2005  році оздоровити близько 3 мільйонів дітей. За оперативними даними місцевих органів виконавчої влади, мережа оздоровчих дитячих закладів налічує 18 945 таких закладів, з яких 923 позаміських та санаторного типу, більше 16 000 пришкільних таборів та  таборів праці  і відпочинку, 1128 профільних,  638 - інших.

За оперативною інформацією, із 114 непрацюючих закладів, влітку 2005 року буде відновлена робота 15. Мінмолодьспортом спільно з Мінфіном та Мінекономіки розроблено механізм здійснення видатків на оздоровлення шляхом централізованої закупівлі путівок на оздоровлення дітей. Особливу увагу буде приділено дітям, які потребують особливої турботи та підтримки з боку держави, а саме, дітям-сиротам, та дітям позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, дітям, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, дітям із мало забезпечених та багатодітних сімей, дітям працівників внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків, дітям загиблих шахтарів. Збільшенню кількості оздоровлених дітей сприятиме здешевлення путівок до дитячих оздоровчих закладів.

Мінмолодьспорту спільно з Мінфіном та Мінекономіки розроблено механізм здійснення видатків на оздоровлення шляхом централізованої закупівлі путівок на оздоровлення дітей. Крім того, я звертаюсь і до народних депутатів України, і до громадян України, які слухають сьогоднішню сесію, якщо раптом ваша сім'я, чи ваші діти, чи ви знаєте інформацію, коли не виконується оздоровлення дітей, вказаних категорій, тому, що передбачено, що це має бути стопроцентне оздоровлення. Я прошу вас інформувати, тому що часто ці проблеми виникають не на рівні центральному, а на рівні місцевих органів влади. Ми як міністерство будемо негайно втручатися у цю ситуацію. Відповідні керівники місцевих органів влади будуть притягатися до різних форм відповідальності  за невиконання плану і принципів оздоровлення дітей в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Анісімов, фракція комуністів.

 

10:38:38

АНІСІМОВ В.О.

Дякую. Анісімов, фракція комуністів, місто Дніпродзержинськ.

Шановний пане міністр, як відомо, дитяча безпритульність і все, що з нею пов'язано, зростає  після соціальних катаклізмів: воїн, окупацій. Скажіть, будь ласка, як на вашу думку точніше можна охарактеризувати дії правлячого режиму проти власного народу, як війну чи як окупацію? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую за запитання. Я думаю, що ви найкраще знаєте відповідь на це питання, чому протягом 14 років роботи попередньої влади кількість дітей безпритульних в Україні становить 150 тисяч. Коли близько 80 тисяч сімей, які є сьогодні на обліку, які ми знаємо,  знаходяться у такому стані, що нездатні  повноцінно дати можливість для розвитку своєї дитини, а це ще 150 тисяч дітей.

Крім того, діти в Україні, це підтвердили парламентські слухання, які відбувалися нещодавно,  84 відсотки дітей вважають, що їхні права порушуються, половина з них вважає, що їхні права як дитини, підтверджені Конвенцією Організації Об'єднаних Націй і законодавством України, порушуються постійно.

Тому, очевидно, саме тому, виходячи якраз з тої  діяльності, яку проводила попередня влада, пріоритетом і Президента України Віктора Ющенка, і Кабінетом Міністрів України визначено як пріоритет номер один - це захист прав дитини, захист і турбота про кожну конкретну дитину, створення умов для повноцінного розвитку сім'ї в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму. Що зроблено органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і що планується зробити для підвищення ефективності засобів соціального захисту багатодітних сімей, особливо у сферах трудової зайнятості, охорони материнства і дитинства, соціального виховання дітей з таких сімей, щодо протидії підвищенню ризиків, поглиблення бідності і злиденності таких сімей, запобігання виникненню безпритульності дітей з таких сімей?

Міністерством України у справах молоді і спорту, сім'ї, молоді і спорту готується законопроект про державну підтримку сімей у вихованні дітей, яким передбачається удосконалити системи соціального захисту сімей з дітьми, надання допомоги, зокрема з урахуванням кількості дітей у сім'ї. Заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей будуть передбачені зокрема при підготовці Державної програми підтримки сім'ї на 2006-2010 роки, які сьогодні розробляються міністерством і урядом.

На регіональному рівні територіальними підрозділами міністерства здійснюються заходи щодо надання інформаційної тренінгової підтримки розвитку сімейного підприємництва та фермерства. У Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України враховано підвищення розмірів державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпечених сім'ям, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам. Для реалізації зазначених цілей у Державному бюджеті України обсяг відповідної субвенції збільшено на 1 мільярд 370 мільйонів гривень і визначено у загальному обсязі у сумі 3 мільярди 376 мільйони гривень.

Статтею 59 Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" скасовано обмеження рівнем забезпечення прожиткового мінімуму розміру допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклування. Окрім цього, захист родин, середньомісячний сукупний дохід яких не досягає встановленого рівня забезпечення прожиткового мінімуму забезпечується шляхом реалізації Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

З першого січня поточного року підвищено рівень забезпечення прожиткового рівня: з першого квітня 2005 року для працездатних осіб в сумі сто гривень, непрацездатних - 140 гривень, інвалідів 150 гривень. Крім того, з першого січня більше високі гарантії встановлено для кожної дитини в малозабезпеченій і багатодітній сім'ї, в якій виховується двоє або більше дітей віком до 16 років.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості встановлюють квоту для бронювання на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності з чисельністю понад 20 чоловік до п'яти відсотків загальної кількості робочих місць за робочими професіями. На 2004 рік для молоді, яка закінчила або припинила навчання в середніх загальноосвітніх школах та професійно-технічних закладах освіти було заброньовано 24 тис. 163 місця.

Я головне скажу, тому що є ще дуже багато цифр і заходів, які уже сьогодні зробив уряд протягом чотирьох місяців своєї роботи, але ще раз повторюсь, що сьогодні спільна діяльність уряду і Верховної Ради України дасть можливість повноцінно забезпечити соціальний захист багатодітних сімей і соціально не захищених сімей. Тому я переконаний, що тут повинна бути спільна ефективна робота уряду і Верховної Ради під час підготовки Державного бюджету на 2006 рік.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Равіль Сафіуллін, фракція "Регіони України".

 

10:45:40

САФІУЛЛІН Р.С.

Прошу передать слово Стояну Александру Николаевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Стояна, будь ласка.

 

10:45:49

СТОЯН О.М.

Дякую, колего Сафіуллін.

Шановний доповідачу!  Статистика свідчить, що сьогодні безпритульних в Україні стільки, скільки їх було в перші роки після війни. Це, безумовно, ганьба для держави, ганьба для суспільства, яке не думає про своє майбутнє.

Одна з причин безпритульності  - це бідність. Як відомо, в Україні кожний четвертий - бідний. І особливо бідні багатодітні сім'ї, тому і діти стають безпритульними, тікають з сімей.

Одним з центральних лозунгів вашої команди під час виборів Президента був лозунг  "багаті допоможуть бідним". Як відомо, зараз до влади прийшло дуже багато людей на посади міністрів, віце-прем'єрів і таке інше. Скажіть, будь ласка, чи реалізується це положення програми Президента - "багаті допоможуть бідним"? Чи можете ви назвати прізвища, хто з багатих людей, які сьогодні є при владі або бізнесменів поповнили фонди дитячі чи допомагають бідним сім'ям, чи допомагають безпритульним? Чи це поки що...

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, Олександре, за гарне питання.

Ви в цьому питанні дуже гарно проаналізували і дали оцінку своїй діяльності, зокрема, на  голові президента Федерації профспілок України, коли за 14 років ми отримали ту ситуацію, що 150 тисяч дітей знаходяться і є сьогодні безпритульними і бездоглядними.

Сьогодні, справді, я говорю це максимально щиро, і Президентом, і урядом визначено, що захист дитини - це є наш пріоритет. І якщо ви пам'ятаєте, перші пропозиції уряду до змін до бюджету 2005 року, яка стосувалася захисту дитини, захисту від народження до досягнення нею 18-ти років.

Крім того, очевидно, що ті доходи, які були на той момент, не давали можливість збільшити допомогу всім категоріям. На   сьогоднішній день розробляються заходи і розробляються відповідні доповнення уже в бюджет, чи формуються при створенні бюджету на 2006 рік, де буде збільшена і кількість, і сума соціальної допомоги, яка буде надаватися дітям. На сьогоднішній день, скажімо, тільки на рівні міністерства об'єднані зусилля міжнародних організацій благодійних, всеукраїнських громадських організацій, церкви, просто державних громадських діячів і представників бізнесу для відпрацювання єдиної програми дій по захисту дитини, яка передбачає, з одного боку, зробити дуже швидкі, ефективні кроки, як забрати сьогодні дітей з вулиці, а, по-друге, як не допустити, щоб ці діти з'являлися на вулиці.

За перші чотири місяці нам вдалося проаналізувати, вивчити обсяг цієї проблеми, яка до цього моменту тільки декларувалася. Тому і вперше в Україні День захисту дітей першого червня ми не проводили як день роздачі благодійної допомоги, а зробили його як день об'єднання зусиль всіх в Україні для того, щоб створити ефективну державну систему захисту кожної конкретної дитини в Україні. Тому я переконаний, що тут кожен народний депутат так само може долучитися і зобов'язаний долучитися до цієї роботи. В Україні є сьогодні близько ста різних закладів, де утримуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. І це, я вам скажу, на один такий заклад виходить чотири народних депутати. Якщо чотири народних депутати візьмуть під опіку кожний заклад, де сьогодні виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, я думаю, що нам швидше вдасться відійти від інтернатної системи виховання і кожній дитині забезпечити її право виховуватися в сім'ї. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Комітет з питань... За офіційними даними Міністерства охорони здоров'я України на кінець  минулого року в будинках дитини знаходилося 5 тисяч 329 дітей. Із них 3 457 діти, які залишилися без батьківського  піклування. Рівень фінансування будинків дитини по регіонах різний, він становить від 5 тисяч до 15 тисяч в рік. По більшості будинків дитини рівень фінансування становить в середньому лише 70 відсотків від потреби. Єдиних соціальних стандартів утримання дітей в будинках дитини, інтернатних закладах не існує. Чи не доцільно було б перевести фінансування всіх  будинків дитини, інтернатних, навчальних закладів саме з Державного бюджету з попереднім затвердженням соціальних стандартів утримання дітей в цих закладах.

Дякую за запитання. Зазначена пропозиція, на жаль, суперечить главі 14 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої видатки на утримання інтернатних закладів, крім інтернатних закладів, заснованих на державній формі власності, здійснюються з місцевих бюджетів. Відповідно до Бюджетного кодексу України, видатки на утримання дитячих будинків, інтернатів фінансуються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. В останні роки дещо покращилось фінансування інтернатних установ з місцевих бюджетів та за рахунок пенсійних коштів вихованців. Незважаючи на те, що кошти на поточні та капітальні ремонти виділяються з обласних бюджетів в обмеженому обсязі, у більшості областей знаходять можливість для покращання умов проживання вихованців і нового будівництва, використовуючи для цього всі можливості. Впродовж 2003-2004 років в областях здійснено ряд заходів щодо покращання матеріально-технічної бази  дитячих будинків, інтернатів. При всіх дитячих будинках-інтернатах в сільській місцевості функціонують підсобні сільські  господарства, які забезпечують установи основними продуктами харчування. Забезпечення в більшості, на жаль, справді є на 40-60 відсотків. В даний час Прем'єр-міністром України поставлено завдання щодо збільшення видатків з Державного бюджету на утримання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в дитячих закладах соціального захисту. Готуються пропозицію до проекту Державного бюджету на 2006 рік, в яких планується забезпечення  потреб таких установ у повному обсязі.

Президент України дав завдання фінансувати потреби дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування з Державного бюджету та розробити механізм фінансування за схемою "гроші ходять за дитиною", коли  фінансується не заклад, а фінансується  кожна конкретна дитина-сирота або дитина позбавлена батьківського піклування незалежно від того, знаходиться вона  у будинку-інтернаті, чи вона отримала прийомну сім'ю або ж пішла на виховання до дитячого будинку сімейного типу.

Окрім цього Мінмолодьспорт ініціює реформування системи соціального захисту дітей-сиріт  та дітей  позбавлених батьківського піклування, яка передбачає введення єдиних соціальних стандартів для цієї категорії дітей. Також ми вважаємо  за  необхідне фінансування на перші декілька років цей напрямок повністю з Державного бюджету України, про що і говорилося на "круглому столі" з Президентом України і Президент України  так само підтримує  цю позицію.

Очевидно, що  першим із трьох існуючих державних будинків, де утримуються дитина-сирота, є будинки дитини, де виховуються дітки від народження до трьох років. І тому   перше завдання, яке поставлене сьогодні і перед Міністерством охорони здоров'я і Міністерством молоді і спорту - це забезпечити всі будинки всім  необхідним на 100 відсотків, починаючи від самого приміщення і закінчуючи  забезпеченням цих дітей харчуванням, медикаментами і іншими необхідними речами, щоб вони себе максимально повноцінно почували. Крім того, забезпечення у достатній кількості персоналом з тим, щоби була не одна нянечка на 12 дітей, а було достатньо вихователів, щоби дитина наближалася системи виховання в  сім'ї, але, очевидно, якщо ви заїдете в любий регіон, то ви побачите і дуже часто будинок дитини знаходиться напроти будинку державної податкової адміністрації і відношення зразу дуже реально видно. Коли стоїть палац податкової адміністрації районної і стоїть будівля часто, якій більше 100 років, де знаходиться Будинок для дитини. Цю ситуацію ми будемо радикальним способом міняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, Євген Кирильчук, Фракція Блоку Тимошенко.

 

10:56:09

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, Фракція Блоку Юлії Тимошенко. Шановний Юрію Олексійовичу, розпочався самий відповідальний період оздоровлення дітей в Україні. Ну, відомо, що  фінансують це важливий період оздоровлення дітей не тільки ваше Міністерство, а й соціальне страхування і Мін АПК, і Міносвіти, і так дальше. Дітьми табори заповнені, і от до мене поступають скарги, що до цього часу фінансування  не відкрито, не поступили кошти. Діти вже є, а коштів - нема.  Я знаю, що різні, як кажуть т, хто фінансують, але відповідати будете в основному Ви. Скажіть: де причина? Міністерства, відомства, чи просто Мінфін Вам, чи Казначейство не виділило грошей, в чому причина? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую за запитання. Насамперед я просив би передати всі скарги до Міністерства і ми плануємо, будемо вживати негайні дії. Крім того, я вже говорив  про те, що фінансування  відбувається через різні Міністерства: і МНС, і Мінагроплітики, і Міністерство освіти і науки. На сьогоднішній день затримка була певна з розробкою положення про виділення, чи порядку виділення бюджетних коштів і закупки, централізованої закупки путівок на оздоровлення дітей .

Це положення прийнято, чи цей порядок був прийнятий практично в переддень  початку оздоровчої компанії, тому  можуть відбуватися деякі технічні затримки. І ми на них будемо швидко реагувати. Крім того, деякі речі можуть відбуватися на рівні місцевих обласних органів влади, де, як ви знаєте, заповнення чи  зміна, чи реорганізація ще не закінчена. Тому, скажімо, представництва чи управління  навіть нашого міністерства на сьогоднішній день не є стовідсотково призначені в кожній конкретній області, що також ускладнює ситуацію з координацією дій по оздоровленню дітей. Але це питання сьогодні взяте під контроль безпосередньо Президентом України, про що говорилося на  нараді, яка відбулася у четвер. І  протягом цього тижня буде чітке розпорядження  до  кожного керівника обласної державної адміністрації, районної державної адміністрації, відповідних міністерств і відомств  щодо  персональної відповідальності за  те, як проходить сьогодні в Україні оздоровча компанія. Тому я просив би ще раз все-таки і звертаюся до інших народних депутатів, до громадян негайно інформувати міністерство про можливі затримки невиконання або  неякісне перебування  дітей у тих чи інших оздоровчих  закладах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Комітет з питань свободи слова. Хто конкретно у державі відповідає за подолання дитячої  безпритульності?

Відповідно до Закону України про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх  цю роботу покладено на органи місцевої виконавчої влади, а більш конкретно на служби у справах  неповнолітніх. Їх чисельність станом на 1 червня складає 788 обласних, міських районних. На  жаль, я ще раз повторюсь, закон повністю  не виконується, і на сьогоднішній день служби укомплектовані лише на 59 відсотків. Крім цього, до вирішення означеної проблеми причетні органи освіти, внутрішніх справ, у справах сім'я та молоді, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. На центральному рівні цю роботу координує Міністерство у справах молоді і спорту.

На останній нараді була підтримана ініціатива міністерства щодо створення урядового органу державного департаменту усиновлення та захисту прав дитини, засобом якого ми передбачаємо і ставимо собі за мету централізувати систему по захисту прав дитини і зокрема по роботі держави щодо подолання дитячої безпритульності та бездоглядності. Щоб та ситуація, яка є на сьогоднішній день, коли на районному рівні у семи няньок дитина без ока, більше не продовжувалася і був чітко визначений єдиний орган державної влади, який несе відповідальність протягом всього періоду як тільки дитина з'явилася, чи дитина стала сиротою, дитина стала такою, яка позбавлена батьківського піклування, контролювала що з нею є і турбувалася про неї протягом всього періоду до досягнення нею 18 років і далі продовжувала, не закінчувала цю роботу, поки дитина ця, уже доросла, дитина чи молода людина не отримає роботу і не буде забезпечена житлом. Тому що є сумна статистика, коли ці діти, вихованці інтернатних закладів, після 18 років, коли припиняється турбота про них державою, часто не можуть повноцінно собі знайти місце в суспільстві і вдаються або до протиправних дій, або ж вдаються до самогубств. У даному випадку ми поставили собі за мету створити ефективну державну систему турботу про дитину і захист до 18 років і після 18 років, поки вона власне не створить свою сім'ї і в неї не народяться свої діти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Василь Калінчук, фракція Народної партії.

 

11:03:02

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Калінчук, Одещина, фракція Народної партії.

Шановний Юрію Олексійовичу, наша фракція вже піднімала це питання, тому я хотів би почути вашу власну думку з цих питань. По-перше, ви самі говорили, що у нас є дитячі будиночки, це тих, що залишають при народженні в лікарнях, пологових будинках і їх направляють в дитячі будинки, де вони виховуються до трьох років, а потім передаються до будинків-інтернатів до семи років. А потім передаються дальше. Таким чином травмується психіка дитини і не виключено, що вона поповнює ряди безпритульних. Це - перше питання. Як ви дивитесь, щоб об'єднати якимось чином хоча би до семи років? 

І друге питання. Ви затронули у своєму виступі забезпечення безпритульних житлом. Так от, у нас ті діти, які залишаються в пологових будинках, втрачають право на житло, але ж батьки їхні мають житло. То ж вони повинні отримати своїх 13,6 квадратних метра для себе, для тієї дитини, коли вона вже підросте, щоб у неї якесь було житло? Яка ваша і тут думка з цього питання? Я вам дуже вдячний за відповідь.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую вам за запитання.

Справді, є ситуація, коли ми маємо на сьогоднішній день три різних державних заклади, в яких виховується дитина-сирота чи дитина, позбавлена батьківського піклування. Справді, перехід з одного закладу в інший є певною травмою, і я вам скажу: є декілька позитивних прикладів і в Києві, і в інших регіонах, де існує єдиний заклад від народження до 18 років, де є різновікові діти, і фактично створюється така мікросім'я. Тобто цей досвід ми сьогодні теж беремо на озброєння і будемо намагатися максимально зробити так, щоб дитина, якщо ми не можемо для неї забезпечити сім'ю, чи то будинок сімейного типу, чи то прийомну сім'ю, чи то через усиновлення, то щоб вона в дитячому державному закладі розвивалася в максимально комфортних умовах.

Це є позиція, і я її максимально підтримую. Але я вам ще раз кажу, що наш пріоритет - це не державний заклад, а це сім'я. З тим, щоб дитина була в першу чергу в сім'ї. Ми будемо шукати, і, власне, розробляємо сьогодні механізми і державні, і фінансові, і організаційні з тим, щоб заохотити, створити можливості і умови, щоб сім'ї брали дітей не виховання з тим, щоб у нас найменше з кожним роком залишалося державних інтернатних закладів, в якій би вони формі не були. Дякую.

Щодо  другого питання, то на сьогоднішній день, як мені правильно підказує Катерина Самойлик, розроблений відповідний законопроект. А, уже прийнятий відповідний законопроект і ми його відповідним чином як уряд будемо виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів: "Чи є ефективною діяльність Державного центру з усиновлення?"

Це, справді, є проблемне питання - щодо усиновлення в Україні, і воно неодноразово піднімається протягом останнього  часу і в залі Верховної Ради, і в Кабінеті Міністрів, і під час різноманітних громадських обговорень. Я ще раз повторюся про ініціативу, підтриману Президентом і урядом щодо створення держав урядового органу державного департаменту усиновлення  та захисту прав дитини при міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту, до якого буде передано функції Державного центру з усиновлення, який сьогодні є при Міністерстві освіти і науки, як це визначено відповідно законом України.

Разом з тим, я повинен відзначити, що, на жаль, протягом останнього часу відбувся перекіс від збільшення кількості національного усиновлення до закордонного усиновлення, і на сьогоднішній день, якщо я не помиляюся, 57 відсотків є дітей, усиновлених закордонними, іноземними громадянами, і трошки більше сорока, власне, українськими громадянами. Крім того, зменшилася кількість дітей, які були усиновлені, скажімо, якщо в 2000 році ця кількість складала 2043, то в 2004-му - 1 492 було усиновлення. Дещо зросла кількість дітей, які знаходяться під опікою, у 2000 році ця цифра була 61 тисяча дітей, у 2004-му - 65 тисяч дітей. Але я ще раз повторюся, це, очевидно, цифри - вони ніяким чином не вирішують завдання, поставлене Президентом: кожній дитині забезпечити можливість розвиватися і рости в сім'ї. Тому ми сьогодні визначили для себе, в першу чергу, пріоритет - це національне усиновлення. Стосовно діяльності попередньо і роботи Державного центру з усиновлення, то є певні нарікання, і вони доходили до мене як до міністра, щодо певних зловживань, але це, скажімо, не компетенція міністерства, а компетенція відповідних правоохоронних органів, які, переконаний, дадуть остаточну оцінку діяльності і існування системи міжнародного усиновлення в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонід Вернигора, фракція соціалістів.

 

11:09:52

ВЕРНИГОРА Л.М.

Шановний Юрій Олексійович, ви молодий міністр і багато встигнете зробити по ліквідації дитячої безпритульності, в тому числі і по ліквідації отих нещирих запитань, як дехто вам задавав.

Я щойно повернувся із Кременчука, там є Автозаводський район. Я вас дуже просив би, щоб ви зараз записали собі: там створений такий будиночок на 40 місць "Дивоказка". Створений він головою райради Володимиром Миколайовичем Коваленком і жіночкою, яка цим піклується, Оленою Борисівною Маслій. Діти сьогодні з підвалу в підвали, з залізничних колій передають одне одному і  добровільно туди йдуть.

Я хотів би, щоб по методу саме от такого регіонального прив'язаного до місця, де батьки навіть знають де шукати своїх дітей, ви взяли такий досвід, може там зустрінемося разом і такі маленькі більш дешеві, але найефективніші будиночки для безпритульних  треба проставляти скрізь, тому що ми не знаємо, що ефективніше - такі будинки будувати чи доплачувати там, де діти потерпають від.......

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я дякую вам за  інформацію. Якщо я вас правильно зрозумів про те, що ви  говорите, то, власне, от така система і є  сьогодні пріоритетною, коли не насильно діти силовими методами, там кримінальною міліцією чи Службою у справах неповнолітніх з вулиці завозяться в той чи  інший дитячий будинок чи приют, а потім, як показує статистика, близько 20 відсотків з них тікають назад на вулицю, якраз пріоритет створити умови і заохотити, тобто підійти до них з любов'ю, з відкритою душею,  щоб вони самі туди прийшли і далі, відповідно, з ними була проведена  робота по підвищенню їхніх знань по створенню умов для набуття повної професії, щоб до 18 років вони ставали повноцінними людьми, які знають і хочуть  як, скажімо, створити свою сім'ю далі. Власне, я з задоволенням приймаю вашу пропозицію. Я думаю, якщо я правильно зрозумів, то, власне, оця система і є для нас на цьому етапі пріоритетною як забрати дітей з вулиці. Не каральними методами, а правильною ефективною системою заохочення, щоб вони самі туди прийшли.

А завдання,  власне, кримінальної міліції, ще раз повторюю, у справах неповнолітніх, це боротьба з дорослими, які створили на дітях свій бізнес, і з ними ми починаємо  війну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Чи є необхідність реформування системи опіки і піклування в Україні? Якщо так, то в чому полягає суть такої реформи?

Так, час показав, що назріла  необхідність реформування система опіки та піклування. Суть полягає у тому, щоб вибудувати чіткий оперативний механізм захисту прав та свобод кожної дитини з метою зменшення кількості бездоглядних та безпритульних дітей. Орган  опіки і піклування, як структура передбачена законодавством,  а це  райдержадміністрація, міськвиконкоми, повинен працювати в інтересах конкретної дитини, яка проживає на території його дії, передбачаючи, що всі питання опіки і піклування, усиновлення, соціального захисту дитини зосередяться в одному структурному підрозділі органів місцевої виконавчої влади, у Службі у справах неповнолітніх. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Черняк.

 

11:13:51

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановний пане міністре! Безпритульність і бездоглядність - це соціальне сирітство. На жаль,  його масштаби в Україні надто великі. У  зв'язку з цим три запитання. Чи не здається вам, що ведеться боротьба переважно із наслідками, а не з причинами цього явища? Яким чином перейти все-таки до боротьби із причинами, і звичайно, для цього потрібні   зусилля не тільки вашого міністерства?

Друга причина.  Якими є пріоритети державної політики у сфери боротьби із безпритульністю? Назвіть перший, другий, третій.

І третє запитання. Яким чином  зробити критерієм оцінки ефективності діяльності всіх рівнів влади, і місцевої, і центральної, зменшення обсягів безпритульності? Дякую.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую вам за запитання.

Щодо першого вашого питання, то  я б його поставив у минулому. Велася боротьба з наслідками, а не з причинами. Сьогодні ми переходимо, і Президент, і уряд, до боротьби з причинами  дитячої  безпритульності, тобто з бідністю, з неблагополучними сім'ями, тобто сьогодні є чіткий пріоритет і Президента , і він визначений Урядом - це подолання бідності і захист, і турбота про кожну дитину, сімейні цінності, як пріоритет державної політики.

Це все визначено і в усіх публічних заявах Президента і визначено в програмі Кабінету Міністрів - "На зустрів людям". Очевидно, це  потребує розробку нових, ефективних механізмів власне чим ми сьогодні і  займаємося. Очевидно, що за 3 місяці змінити, і створити, і адаптувати їх до ситуації неможливо. Але крок за кроком ми це сьогодні робимо. І те, що сьогодні, протягом от місяця, так, відповідні відбулися серйозні наради: не просто поговорити, а з прийняттям конкретних рішень, з відповідними указами Президента. Сподіваюсь протягом цього тижня він вийде, з урахування всіх пропозицій: і громадських, і міжнародних організацій, які були подані під час проведення круглого столу, і  нарад Прем'єр-міністра, і визначення Президентом, що  критерієм №1 оцінки роботи кожного голови обласної державної адміністрації, районної державної адміністрації є захищена дитина в здоровій сім'ї, або захищеність прав дитини.

А це, власне, весь комплекс, я думаю, що він стимулює до більш відповідального ставлення, власне, до проблем дитини керівників районного, міського, селищного рівня в першу чергу. Бо там знаходяться діти, вони не тут, не в залі Верховної Ради, вони в кожному конкретному районному селі. Крім того, активізується безпосередньо громади, кожна місцева громада, бо вона знає кожну цю дитину. І знає, як допомогти цій сім'ї. І завдання Уряду  - дуже швидко відреагувати фінансовими і іншими інструментами, з тим, щоби дати майбутнє, власне, кожній родині, навіть, якщо вона опинилася на грані зникнення, тобто стали алкоголіками батьки чи наркоманами. Все одно є можливості, є інструменти, як їх з цього вирвати. І власне сьогодні, чому ми активізували роботу по визначенню і взяттю на облік неблагополучних сімей, воно власне пов'язано з цим, щоб визначити ту кількість коштів, які необхідно державі дати, щоб ці сім'ї вирвати. Визначення необхідність кількості різних закладів, про які я говорив у своєму виступі, які є, і центри матері і дитини, і соціально-психологічної  допомоги, реабілітації центрів. Скільки їх необхідно, щоб вони могли ефективно надавати допомогу, а не просто числилися на папері. Яка кількість  соціальних працівників необхідна, які умови праці їм  необхідно забезпечити. Це власне той моніторинг, який, власне, вже закінчується. І сьогодні на основі тих даних ми формуємо нову державну політику щодо захисту дитини, сім'ї і  так далі.

От власне, пріоритети в боротьбі їх із безпритульністю і бездоглядністю їх два: перший, це забрати всіх дітей з вулиці, а другий не допустити, щоб вони там з'явилися. А якщо і з'являються діти на вулиці, то виключно для  того, щоб погратися на дитячих і спортивних майданчиках 2-3 години і потім назад повернутися у щасливу  родину. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Олексійович. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова Комітету з питань молодіжної політики і фізичної культури, спорту і туризму Катерина Семенівна Самойлик. Будь ласка, 5 хвилин.

 

11:19:46

САМОЙЛИК К.С.

Дякую Адаме Івановичу. Шановні колеги, члени уряду.

Наше суспільство вражене небезпечною хворобою: діагноз - соціальне сирітство, і супроводжують її такі  ганебні явища, як бездоглядність і безпритульність дітей.

Коли у державі понад 50 тисяч сімей, а це понад 105 тисяч дітей, де не забезпечується належний догляд дитини, щорічно відповідні служби виявляють 50 тисяч бездоглядних дітей, а до 30 тисяч щороку потрапляє у притулки, до 10 тисяч не відвідують школи - це передусім результати, показник ефективності здійснення державної сімейної політики.

Низький рівень життя, надмірне майнове розшарування, зростання бідності не могло не позначитися на виховні і захисній функціях сім'ї. Тому і маємо соціальне сирітство. Вдумаємося, понад 90 відсотків бездоглядних підлітків мають сім'ї. Серед цієї категорії наших дітей понад 70 відсотків тяжіють до активного вживання алкоголю, до 100 відсотків палять, понад 40 відсотків користуються наркотиками. Серед вихованців притулків зростає захворюваність на інфекційні хвороби, які є соціально небезпечні. Це туберкульоз, венерологічні хвороби, віл-інфекція. Фізичне сексуальне насильство перенесли багато дітей, які є соціальними сиротами.

Такі контингенти безпритульних дітей є небезпечні. У контексті втрати якості не лише сучасних, але й майбутніх поколінь. А тенденція до зростання цих категорій дітей загрожує зниженням цивілізованості суспільства. Врешті-решт це явище є надзвичайно небезпечним для демографічної національної безпеки держави, не говорячи про міжнародний престиж. І це результат майже 15-річної діяльності влади.

Сьогодні вже не можна бути прийняти суспільством визнання нашими урядовцями того, що зусилля держави не є вичерпаними і достатньо скоординованими, і що становище дітей взагалі і зокрема безпритульних дітей залишається надто складним, а в деяких аспектах має тенденцію до загострення. Та іншого і не могло бути. Коли кожний новий уряд не спромігся дотриматися і в повному обсязі використати чинне законодавство. А все планування цієї роботи зводилося до короткочасних ініціатив і заходів, які самі по собі, як правило, мають соціальну і популістську природу і проводяться заради самолюбування високопосадовців, дружин президентів та ще й широко висвітлюються на телебаченні, в інших засобах масової інформації.

А де ж профілактика? Візьмемо, наприклад, основні положення проекту Основних напрямків бюджетної політики на 2006 рік, в якому уряд не спромігся визначити такий чинник як державна підтримка і зміцнення інституту сім'ї, поліпшення стану сім'ї, жінок та дітей. Ну про яку роботу над програмою щодо вирішення проблеми безпритульних і бездоглядних може іти мова, якщо на 2006 рік просто забули такі напрямки про збільшення державної підтримки на молодіжне житлове будівництво, про розвиток інфраструктури та забезпечення надання соціальних послуг, створення умов для всебічного розвитку і самореалізації молоді, про нарощування обсягів бюджетного фінансування, позачергових заходів, спрямованих на зниження безробіття, забезпечення першого робочого місця для молодих громадян, формування здорового способу життя. Я думаю, що це не нові напрямки, про які я говорю. Вони всі відображені в Державній програмі підтримки молоді, і ми обов'язково повинні забезпечити у бюджеті фінансування цих напрямків.

Зокрема, я хотіла б іще зупинитись на проведенні всілякого роду експериментів, пілотних проектів тощо в сфері суспільного життя, які якраз відображають роботу з бездоглядними і безпритульними. Воно повинно спиратись на науково обгрунтовану основу, що зорієнтована на передові національні традиції сімейного виховання. Прикро, але треба сказати, що, на жаль, звертається увага не на доробки вітчизняної науково-педагогічної думки, а на поради зарубіжних фондів і сект нетрадиційних релігій.

Після Великої Вітчизняної війни майже в кожному регіоні був створений дитячий будинок для дітей, батьки чиїх загинули. І виховані були діти, дана їм була освіта, робота, житло. То чому нам не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

САМОЙЛИК К.С. Завершую, 20 хвилин.

То чому нам не повернутися до цього досвіду? Я, коли буваю в дитячих будинках, які красиво називаються "Домашний очаг" і так далі і бачу іноземні обличчя, іноземних сектантів і священиків. Думаю, невже наш великий народ український з такими традиціями сімейного, родинного виховання не може використати наше надбання?

І тому, Юрій Олексійовичу, я звертаюся до вас: ми все повинні зробити для того, щоб навіть ті діти, які є бездоглядними і безпритульними, щоб вони виростали справжніми патріотами і громадянами України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будемо переходити до обговорення питання. Так, як ми з вами і домовлялися - 45 хвилин. Але у зв'язку з цим нам прийдеться дещо перетягнути на перерву, потім порадимося.

Так, в першу чергу виступлять представники від фракцій. Виступи сьогодні по 3 хвилини.

Будь ласка, Михайло Мельничук, фракція соціалістів, за ним буде виступати Ярослав Сухий.

 

11:26:31

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний пане міністре, шановні колеги, Адам Іванович, шановні радіослухачі!

Ми повернулися до тієї теми і розглядаємо сьогодні в парламенті дуже серйозну проблему, з якою наше суспільство в останні 10 років, будемо говорити, зіткнулося.

І, безумовно, те, що сьогодні і  уряд, і міністр, і парламент робить все для того, щоб якимось чином впливати на цю проблему, ми вважаємо, що на сьогоднішній день діти, проблеми дітей залишилися поза увагою суспільства і поза увагою влади.

Безумовно, декларація про те, що будемо створювати будинки, декларація про те, що будемо боротися з безпритульними, вона тільки декларується. Насамперед, вчора я був свідком, та й багато і вас, шановні хто, дивився телебачення про жахливий випадок, коли дітей бомжів в Одесі використовували для того, щоб  брати кров. Я просто вжахнувся, що це робиться в державі, яка сьогодні, здавалося б, стала на той шлях, шлях демократичного розвитку, де кожний громадянин України знаходиться під патронатом держави. Насамперед, це просто-напросто декларація.

Фракція Соціалістичної партії України буде робити спільно з тими фракціями, які хочуть добра для нашого майбутнього - це для наших дітей, щоб найближчим часом ми спровадили таку програму в життя, яку би дійсно відчув кожний молодий громадянин, який залишився без матері, без батька. У нас же непоодинокі випадки є, коли залишають дітей. І потім хто про них дбає? Це добре, але у нас же ж випадки є, коли вони мають добрих господарів в будинках притулку. А якщо ми маємо ті випадки, про які неодноразово ми знали: що робилося з малолітками, що робилося з дітьми. Ми що, відійшли від цієї теми?

Тому я хотів би сказати, що День уряду, і комітет профільний, який запланував проведення сьогоднішнього дня, він є дуже актуальним. І соціалісти - не тільки фракція в парламенті, а наші регіональні представництва Соціалістичної партії України, наші партійні організації - будуть всіляко допомагати виконавчим структурам влади, представницьким органам влади, для того щоб все-таки в цьому ми зробили відчутний крок вперед. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую.

Будь ласка, Ярослав Сухий, група "Демократична Україна". Підготуватися Богдану Губському.

 

11:29:34

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, хочу нагадати всім, хто справедливо вважає, що історія має чогось вчити прийдешні покоління. Саме в червні, 11 червня 1926 року Радянська Україна оголосила про початок боротьби з дитячою безпритульністю. За якихось п'ять - сім років з нею було в основному покінчено. Чомусь через 80 років ми знову починаємо з нуля, знову має справу з таким ганебним явищем.

Чому величезна кількість законодавчих державних актів, парламентські слухання та багаточисельні дні уряду не приносять позитивних зрушень? Та тому що ця проблема не морально-лірична, не сімейно-побутова, як нам тут розповідав міністр, а глибоко соціальна, навіть соціально-політична. В свій час Радянська Україна боролася з безпритульністю не тільки шляхом створення дитячих колоній, інтернатів, притулків, будинків і тому подібне, але й  ростом економіки, новими будовами, новими робочими місцями на нових фабриках та  заводах, розгалуженою системою  фабрично-заводського навчання та позашкільного виховання. Тобто, на думку Демократичної України  та Комітету з питань соціальної політики боротьба з дитячою бездоглядністю має бути складовою соціальної політики, а поки що ми ні на йоту не наблизились до створення соціально-економічних передумов в боротьбі з цим лихом. Основна частина  бідних людей в Україні 74 проценти - це сім'ї з дітьми до 18 років. Особливо скрутно відчувають багатодітні сім'ї. Саме їм  мав би допомагати уряд, замість того, щоб викидати гроші на вітер на  виконання різного роду оригінальних обіцянок на рожевому майдані. А поки що, згідно  статистики, минулого року в українській сім'ї, де 4 і більше дітей, на одного члена сім'ї припадає 150 гривень на місяць, тобто рівень нижчий від африканських країн, трохи менше 1 долара в день. Хіба можна реально  боротися з бідністю серед працюючих родин, коли у нас на очах під цинічно-демагогічними  лозугами почався погром  українського автомобілебудування, коли з України йдуть інвестори, коли вперше після Великої Вітчизняної війни гасяться  доменні печі та мартени, коли більше 20 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності зняли з реєстрації, готуючи мільйони дорослих на безробіття? Як ви думаєте, діти цих батьків мають майбутнє? Вони почувають себе захищеними? Особливо на фоні поліцейсько-прокурорського свавілля, яке скаженілі...... в індустріальних регіонах держави на фоні галопуючої дороговизни, спровокованою владою, на фоні неухильного з початку року росту заборгованості по заробітній платі і все це, зауважте, без війни, без інтервенції, через низьку якість державного управління чи  не розуміння суті соціальних проблем.

Я вірю поліпшення життя наших дітей може стати реальністю, але не за один день і тільки в комплексі вдосконалення соціально-трудових  відносин і ні до чого тут сімейно-побутові негаразди. Пригадайте, ще древні вчили "без заможного життя в народі не  виховаєш добрих якостей". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Богдан Губський, фракція "Єдина Україна". Підготуватися Михайлу Волинцю.

 

11:32:53

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! День  уряду був ініційований фракцією партії "Єдина Україна". Ми прекрасно знаємо, що нині у притулках перебувають близько 30 тисяч дітей, 145 тисяч на обліку дітей, які бродяжать та жебракують. Це не просто  цифри, це зламані долі наших дітей, це частка майбутнього нашої України.

Хто і за  що викрадає наше майбутнє? Ми прекрасно розуміємо, що перш за все питання пов'язане з бідністю і безробіттям. Ми вже внесли ряд законопроектів, зокрема, це  догляд дитини перші три роки, щомісячно 800 гривень надавати молодій матері, а також інші, які дадуть можливість покращити соціальний захист  людей.

Водночас, з нашої точки зору, безпритульність  часто є наслідком бездоглядності. За радянських часів  у нас була, як ми пам'ятаємо, найкраща система державного піклування за дітьми.

А зараз, що ми маємо сьогодні?  Приклад. В місті Ірпінь було 43 дитячих табори, а зараз залишилося лише шість. І так скрізь. А стосовно санаторіїв та будинків відпочинку здійснювалося взагалі кримінальне розкрадання, особливо, як ми знаємо, в Автономній Республіці Крим, в Одесі та інших престижних зонах. Розкрадалося святе - здоров'я дітей. Ми зобов'язані з вами зупинити цю вакханалію, зобов'язані відновити соціальну справедливість.

Я і фракція Партії "Єдина Україна" наполягаємо  на тому, що кожна мама повинна мати можливість  відправити свою дитину на відпочинок. Кожна безпритульна дитина повинна мати право  на соціальний захист і санаторне лікування.

Наступне. Незабаром починаються вступні іспити до університетів. Як завжди 50 відсотків буде навчатися за бюджет, а друга половина платити гроші. А якщо у батьків немає грошей, то дитина йде на вулицю, поповнює лави груп ризику. А далі вже кримінал, наркоманія, безпритульність. Дитина у безпечній сім'ї вчиться у престижній школі, відпочиває за кордоном, далі автоматично стає студентом.

А шлях бідної або безпритульної дитини? Яким чином стати їй студентом сьогодні? Шансів сьогодні нуль.

Отже, підсумовуючи, я би запропонував зосередитися на наступний практичних заходах.

Перше. Це відновити соціальну справедливість і повернути до державної власності санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори. На їх базі необхідно створити місця для оздоровлення дітей, цілодобові дитячі садки та центри соціальної реабілітації безпритульних. По-друге забезпечити 100% безкоштовне навчання в державних ВУЗах та професійно-технічних училищах для цього необхідно внести зміни до  бюджету, десь близько лише 2 мільярди гривень щорічно. Це мізер заради наших дітей і ми знаємо: де взяти ці кошти. Зокрема, за рахунок перегляду незаконної приватизації, незаконним чином вкрадених об'єктів. Вкрадені в держави гроші необхідно повернути та інвестувати в наших дітей.

Ми зобов'язані з вами забезпечити щасливе майбутнє кожної української дитини. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Володимировичу. Слово має Михайло Волинець, Фракція Блоку Юлії Тимошенко. З а ним буде виступати Ігор Шурма.

 

11:36:03

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановний Адаме Івановичу, шановні члени Уряду, шановні колеги та радіослухачі, в нашому суспільстві безпритульні діти скрізь, у метро, на вулицях, на горищах будинків і в підвалах. Нечесані, немиті, агресивні, із посмішками, перебуваючи під кайфом, вони серед нас, частина нашого життя - категорія дітей, в яких немає дитинства. Вони давно викинуті з нього безжальною рукою чиєїсь байдужості. Це діти, які заробляють собі на шматок хліба проституцією і жебрацтвом.

Туберкульоз, СНІД, венеричні та інші небезпечні хвороби, токсикоманія, наркозалежність - це їхня доля. З врахування загального спаду народжуваності в нашій країні, ці діти сьогодні втрачені робітники і службовці. Завтра вони вже поповнять ряди злочинців і бомжів. За статистикою, у державі налічується близько 900 000 безпритульних дітей, з них більш як 100 000 дітей-сиріт до 18 років. Близько 180 000 - це  діти, в яких є батьки,  близько 200 000  -це діти, яких покинули батьки. Серед безпритульних дітей близько 20% не має ні батьків, ні власної домівки. Приблизно половина - соціальні сироти, батьки зреклися їх. Задумаємося над цими жахливими цифрами. Це наше майбутнє, наша надія, наша зміна. На мою думку, серед причин дитячої безпритульності можна виділити наступні: по-перше, більшість безпритульних дітей - це діти із неблагополучних сімей, близько половина із неповних сімей, кожна 10-та дитина - кругла сирота. По-друге, за статистикою, кожна 7-ма дитина виявилась на вулиці через порушення її  житлових та майнових прав.

По-третє. Причинами втечі дітей з дому є низький матеріальний достаток  сім'ї, сімейне неблагополуччя, асоціальна поведінка батьків, алкоголізм, наркоманія, насильство, відсутність родинного контакту  батьків з дітьми, загострення конфлікту між батьками, батьками і дітьми. Близько 20 відсотків дітей безпритульних  дошкільнята. Медичні обстеження свідчать, що серед дітей, відвідувачів притулків лише 30 відсотків умовно можна назвати здоровими. Феномен зростання кількості бездомних дітей в Україні говорить про те, що державна система опіки і турботи у нашій країні сьогодні не є досконалою.

На мою думку,  з метою ліквідації дитячої  бездоглядності обмеження соціального .......... необхідно:  забезпечити належний рівень заробітної плати та  зайнятості дорослого населення з метою покращання матеріального становище сімей, забезпечити підтримку сімей з дітьми, зокрема встановити критерій права багатодітної сім'ї на отримання соціального житла, на безоплатне отримання підручників та шкільного приладдя, шкільної форми, пільгові тарифи на житлово-комунальні послуги.  Прирівняти статус сім'ї з прийомними дітьми до статусу багатодітної сім'ї, створити у структурі Уповноваженого з прав людини службу уповноваженого з прав дитини. Ратифікувати Гаазьку конвенцію про захист дітей та співробітництво у галузі міждержавного всиновлення.

Допомогти безпритульним дітям потрібно не тільки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, фракція Соціал-демократичної партії Ігор Шурма. Підготуватися Олександру Стояну.

 

11:39:24

ШУРМА І.М.

Фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) Ігор Шурма.

Зараз  дуже вдалий момент напевно для мене як для опозиціонера для виступу, тому що сьогодні День уряду, а у ложі уряду взагалі нікого немає. Хто буде  займатися безпритульними дітьми, як міністр не хоче слухати виступів народних депутатів і пропозицій від фракцій? Де є представники на рівні Кабінету Міністрів?

На сьогоднішній  день, коли ми говоримо про безпритульність, ми повинні говорити, що, не ведучи боротьбу з причинами, сьогоднішня розмова, балачки, пусті балачки про наслідки   нічого не дадуть. Минулого року... Ми можемо говорити про ефективність сьогоднішнього Дня уряду. Він буде нульовий. Він буде нульовий з огляду того, що парламентські слухання торішні цього року трансформуються у добрі наміри уряду. А хотів би нагадати, що власне представники блоку "Нашої України" голосували за постанову про парламентські слухання. І сьогодні уряд би повинен був взяти за основу оті пропозиції. .......... нічого на сьогоднішній день не робить.

І сьогоднішнє ставлення отих людей, які сидять тут, воно є адекватним до того, як їх назвав Президент України, ви є лакеї. І ви є лакеї безпритульних, оскільки ви будете займатися безпритульністю. От таке і відношення проблеми і лакеїв до цієї проблеми.

А ми говоримо про безпритульність, ми не говорили про наслідки. Перше, що зробив, прийшовши на посаду Домінік де Віль Лєпен, прем'єр-міністр Франції, він повів розмову про урегулювання проблеми безробіття. А де є виконання морального указу Президента України про створення робочих місць? Один мільйон робочих місць. Це, не маючи роботи, діти цих батьків ідуть на вулицю. І 145 тисяч дітей безпритульних на сьогоднішній день це не є патріоти держави, і батьки їхні теж ніколи не будуть патріотами держави. А по тій причині де є програма уряду про забезпечення заробітною платою працівників культури. Сьогодні по селах, наприклад, на Львівщині 30 відсотків не отримує навіть повної ставки за свою роботу.

Ми говоримо сьогодні про урегулювання цієї проблеми. Сьогодні, не створивши робочого місця, не мають державної програми, ми не подолаємо безпритульність. Сьогодні, коли уряд робить кроки на зменшення митних тарифів, він вбиває національного товаровиробника промислової і продовольчої групи. Ми знову йдемо на скорочення. Сьогодні немає програми кредитування житла для молодих сімей, аби вони були міцнішими. Сьогодні програма розвитку малого і середнього бізнесу не створює умов для того, аби все в державі було гаразд.

Інвестиція в дітей є довго тривала і дорога, але вона з великою віддачею працює. І це повинен зрозуміти уряд. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, фракція "Регіони України" Олександр Стоян. Підготуватися Івану Рішняку.

 

11:42:44

СТОЯН О.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я хочу підтримати позицію моїх колег, зокрема і Сухого, і Шурми про те, що безпритульність дітей - це наслідки соціально-економічної політики держави в роки незалежності. Я не хочу сьогодні закидати новій владі, що вона нічого не робить. Дійсно, за один день нічого не зробиш, але те, що доповів міністр - це, знаєте, так маленькі заходи, а кардинально це питання не вирішується, тому що питання треба вирішувати в боротьбі з безпритульністю дітей в соціально-економічній сфері, перш за все. І на сьогодні немає стабільної роботи для багатьох батьків. Якщо немає стабільної роботи, зрозуміло, немає можливості захистити свою сім'ю.

По-друге, залишається низьким рівень оплати праці. І мінімальний рівень оплати праці, і середній рівень оплати праці не дає можливості навіть двом працюючим батькам нормально утримувати дитину.

Третій аргумент, чому у нас безпритульність? Це - соціальна незахищеність дітей, низька соціальна допомога. Та допомога, яка сьогодні є, вона не може повністю задовольнити виховання дітей, одягнути їх і навчити. Тому, безумовно. ці питання повинні вирішуватися кардинально на рівні держави.

Друга причина головна - невлаштування молодих сімей. Про це вже казали мої колеги. Відсутність квартир, відсутність роботи, неможливість отримувати нормальну заробітну плату приводить до того, що молоді сім'ї, навіть якщо у них з'явилася дитина, вони або розпадаються, або позбавляються своєї дитини.

Я би ще добавив сюди причину - відсутність духовності. Немає виховання у нас батьків нормального, немає нормального виховання дітей, немає бачення, а куди ж йде наша держава, як вона буде розвиватися, що буде робити? Оці всі компоненти і приводять до того. до такої безвиході, коли просто покидають дітей, підкидають їх в мусорні ями. викидають на вулицях, і ніхто за це не несе відповідальності.

Що пропонує фракція "Регіонів України"? Фракція "Регіонів України" пропонує, перш за все, ми вважаємо, що в зв'язку з тим, що сьогодні все більше набирає такого гарного напрямку, як виховання дітей у дитячих будинках, продумати на законодавчому рівні систему захисту тих батьків, які працюють в цих дитячих будинках сімейного типу. Я маю на увазі, перш за все, це те, щоб йшов трудовий стаж, по-друге, від нарахування в Пенсійний фонд, по-третє, соціальне страхування цих батьків. Якщо  раптом вони захворіють або позбавляться роботи, вони повинні бути соціально захищені.

Наступне питання - забезпечити можливість батькам отримати... давати дітям освіту, батькам з малодітних сімей.

Третій момент, я вважаю, що треба, безумовно, підсилити відповідальність батьків за виховання дітей.

І останнє, коли ми кажемо про відпочинок, мені міністр тут  закидав, я хочу сказати, шановний пане міністре, 600 тисяч дітей федерація профспілок щорічно оздоровлювала, і серед них третина була дітей-сиріт за рахунок коштів як підприємств, так і профспілкові. Так що, ми, що могли, робити.

Я вважаю, що треба прийняти сьогодні такі зміни або доповнення до закону, щоб стимулювати ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Іван Рішняк, фракція народної партії. За ним буде виступати Борис Беспалий.

 

11:46:06

РІШНЯК І.М.

Іван Рішняк, 162-й виборчий округ, фракція Народної партії.

Шановний Головуючий, шановні  колеги, шановні урядовці!

Виходячи з того, що форми подолання безпритульності давно не відповідають гуманістичній спрямованості політики держави, фракція Народної партії пропонує уряду цілу низку невідкладних заходів.

Різні причини викинули бідолах на вулицю, але їх цілком можна назвати жертвами "дикого капіталізму". З цим ганебним явищем потрібно кінчати, відтак всілякої підтримки заслуговує ця ініціатива Президента України Віктора Андрійовича Ющенка.

Але в який спосіб можна її реалізувати? Дозвольте викласти міркування фракції. Найперше, Кабінету Міністрів України треба створити вертикаль в системі виконавчої влади з контролю і забезпечення реалізації програм з питань безпритульності, негайно  організувати виконання Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", яке, до речі, на наш погляд, є однією з головних причин, яка виштовхує дітей на вулицю. До дітей, і особливо до безпритульних, треба донести знання про престижність і економічну вигоду здорового способу життя. Вони мають бути обізнаними з наслідками коріння, володіти інформацією щодо переваги збереження здоров'я, і, що не менш важливо, репродуктивного здоров'я. А ми цілими днями по телевізору дивимося фільми жахів  різноманітних насильств, грабувань та грубого сексу.

Викликає глибоке занепокоєння заява міністра молоді та спорту пана Павленка про тотальну ліквідацію шкіл-інтернатів, аргументуючи тим, що кожний другий вихованець інтернату є кримінальником.

Ми не погоджуємося, і з цього приводу фракція Народної партії зробила відповідну заяву і розраховує на розуміння уряду. Як на думку фракції, то шлях здійснення проекту проблем виховання безпритульних полягає через зміцнення шкіл-інтернатів, які мають кваліфіковані педагогічні кадри та своїх медиків і психологів. Тут є можливість залучати і досвід Антона Макаренка з його жорстокою дисципліною, і благородного Януша Корчака з його, простимо йому, бо він не розумів, що діяв. Необхідно залучати здобутки передових навчальних закладів, зокрема Бучанської школи-інтернату, що на Київщині.

Насамкінець хочу наголосити, що без подолання безробіття ми приречені тупцювати на місці. Ми вимагаємо від уряду системних дій щодо повернення з рабства в Україну українських жінок-матерів. Сподіваємося, ці пропозиції фракції Народної партії, а також ті, що висловили мої колеги - народні депутати, не залишаться поза увагою уряду.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Беспалий, фракція "Наша Україна". Підготуватися Степану Гавришу.

 

11:49:12

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, наше сьогоднішнє засідання спільно з урядом свідчить незаперечно про те, що нова влада: і Президент, і новий уряд, і оновлений парламент - нарешті, дійсно, повертається обличчям до дитини і роблять кроки назустріч людям. І не помічати цього неможливо.

В частині подолання бідності, я думаю, ми дуже правильно зробили, коли за ініціативою Президента України у 20 разів підняли допомогу за народження дитини. І це одразу дає свої позитивні результати.

Другий важливий крок, який ми спільно зробили на цьому важливому шляху подолання бідності, це ухвалили самий соціальний бюджет, який, наголошую, підтримали навіть опозиційні фракції  крім однієї. Я думаю, що це той шлях, який ми повинні йти далі.

Наступний момент. Сьогодні він не звучав, але, як на мій погляд, що і на наш погляд, погляд фракції, дуже важливо вирішувати ці питання на шляху повного дотримання прав дитини, які визнані суспільством, закріплені у багатьох міжнародних та національних юридичних актах. І серед них є задекларовано багатьма законами, в тому числі і України, права кожної дитини на виховання в сім'ї. Це, на жаль, не завжди може бути біологічна сім'я, часом це може бути прийомна сім'я, часом цю сім'ю треба заміняти і інтернатами, будинками такого сімейного типу, невеликими, і з цієї точки зору те, про що говорить і головне реально діє в цьому напрямку уряд і Президент, я думаю, абсолютно є правильною, і тут треба підтримувати їхні ініціативи.

Наступна позиція. На мій погляд, мало ще тут прозвучала ось така тема. А яке є ставлення суспільства до цієї проблеми? Що стимулює наше суспільство? Давайте замислимося над такою проблемою: чи підтримуємо ми боротьбу з безпритульністю чи її викорінюємо, коли надаємо допомогу тим дітям, які там є, не турбуючись, що з дитиною буде далі. Просто якесь підкуповування іде і від дитини. Разом з тим, я думаю, що доки ще не перейшли ми на ці інтернати дитячого типу, не можна залишати поза увагою те, що є, те, що вже напрацьовано. І в цій частині наша фракція погоджується з колегами, які виступали раніше.

І, нарешті, я вважаю, що діти не можуть бути, і безпритульні зокрема, заручниками якихось політичних комбінацій. Тому мені було прикро слухати, як представники деякої колишньої влади, які багато могли зробити, але не зробили, сьогодні нічого не роблять крім конструктивної атаки. Я думаю, що це є наша спільна справа, це є питання, яке має консолідувати всю Україну і парламент для його вирішення. І разом з урядом, і Президентом, нарешті, довести цю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Степан Гавриш, група "Демократичні ініціативи". За ним буде Петро Симоненко.

 

11:52:31

ГАВРИШ С.Б.

Шановний Головуючий, шановні колеги. Після консолідуючого виступу пана Беспалого в оновленому парламенті важко що-небуть сказати, але 36 тисяч безпритульних дітей на вулиці роблять цю тему абсолютно резонансною. Зрозуміло, що ключовим моментом є проблема бідності в Україні і до цього часу не прийнята на державному рівні і не відпрацьована в реальному своєму практичному вимірі стратегія подолання бідності  України і робить те, що з кожним роком чисельність безпритульних дітей зростає. Ще 5 років їх було набагато тому назад менше, і експерти стверджують, що такої кількості безпритульних людей, дітей не було за часів Громадянської війни. Це резонансна тема і тому, а я вітаю позицію Прем'єр-міністра Тимошенко, яка сказала, що це тема номер один в Україні і вітаю також позицію уряду про встановлення бюджетного, позабюджетного фінансування, але, окрім цього, нам треба зробити ряд конкретних кроків.  Не праві ті експерти, які кажуть, що цю тему треба починати з нуля. Неправда! Це тема впродовж довгого часу дискутується в Україні в законодавчому органі. Я в свій час подав законопроект про дитячі будинки сімейного типу, про які нагадував нещодавно Президент, і я вважаю, що чим терміновіше парламент звернеться до нього, до його аналізу і прийняття, тим швидше ми подолаємо систему, так би мовити, старих інтернат-резервацій, де виховуються  за кам'яними мурами українські патріоти - та нація, яка народилася з українським прапором і гімном уже в серці. На цей час 136 будинків сімейного типу нараховують лише півтори тисячі людей у той час, коли в Британії 65 відсотків дітей знаходиться саме у цих будинках.

Друга проблема, і я також подав відповідний законопроект до парламенту, пов'язана з тим, щоб дітям, які є сиротами,  встановили з моменту народження відповідні рахунки, на які автоматично держава  перераховувала би частину коштів для їх виховання в майбутньому, які вони могли розблокувати, розкрити після досягнення 18-річного віку. Ми підрахували, що за рік держава може перераховувати на них  до тисячі доларів, тобто до 5 тисяч гривень. Це достатньо для того, щоб дитина могла отримати належну в майбутньому освіту не тільки в Україні і отримати житло, тощо.

Нарешті дуже важливо, щоб ми в бюджет включили  гарантовані, захищені бюджетом рядки на підтримку  саме  проблем, пов'язаних з безпритульністю дітей, а також  із сирітством.

І, нарешті, останнє. Нам треба повернутися до Закону  про  запобігання насильства у сім'ї, який так важко проходив у парламенті. Саме у  ньому треба посилити зараз відповідальність  за насильство, яке виганяє дітей на вулицю, перетворює їх у маленьких повій, у людей, яких використовують для вчинення   тяжких злочинів.

Я вважаю, що  український парламент здатний це зробити і має для цього  у портфелі достатню кількість  відповідних нормативних проектів. Головне, щоб ми сіли за "круглий стіл"  з Президентом і урядом і домовилися про спільні кроки і не робили з цього приводу дійсно політичний піар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Петро Симоненко, фракція комуністів. За ним підготуватися Матвієнкову.

 

11:55:49

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые  радиослушатели! Не никакого сомнения в том, что будущее ребенка сегодня зависит не только от  возможости семьи, а прежде всего от того, насколько  среда, в которой он живет и воспитывается,  способствует его развитию, то есть, роль государства.  Потому что сегодня для одних детей - это оксфорды и сорбонны, а для других - вокзалы, канализации, подвалы, болезни, вши, короста, лохмотья, питание мусорниках. Вот таковы полюса сегодняшней ситуации.

И если говорить о сути, то проблему эту законами не решишь, надо решать вопрос через политическую систему, потому что дети в условиях нынешней Украины и существования режима стали  инструментом и механизмом для обогащения определенных структур. Если ранее система, советская система, и об надо говорить с гордостью, отдавала детям, не все было качественно решено, но отдавала детям. Что отдавали? Патронажная сестра приходила каждую неделю в молодую семью,  домовая кухня бесплатное питание обеспечивала, детский садик доступный, детская комната школьника, Дворец пионеров, Дворец культуры для развития детского художественного творчества, библиотека, кинотеатр за 5-15 копеек, пионерский лагерь у каждого трудового коллектива и бесплатно семейный отдых, бесплатное образование, специальная киностудия имени Горького для ребенка, санаторно-курортное лечение для больных детей, спортивную  площадку в каждый микрорайон. А сегодня во Львове  все спортивные площадки уничтожили и застроили домами. Бесплатное питание в школах. Многодетная семья получала бесплатную школьную форму и  спортивную форму, бесплатные учебники, дешевые книжки. Сироты от ПТУ: жилье, рабочее место и будущая путевка. Все это являлось системой. Таким образом родителям работу, жилье обеспечивалось, а детям - государственная поддержка. В нынешних условиях, нынешняя власть превратила детей, по сути дела,  в источник обогащения определенных кланов, то есть мерзавцев, если уж прямо говорить.

Кто принес сегодня наркоманию в Украину? Нынешние механизмы, которыми пытаются строить светлое будущее для себя и для своих детей определенные коммерческие структуры. СПИД, первое место в Европе. Детская проституция, дебилизация, венерические болезни. Вместо дворцов пионеров - верните их, ради бога -  вы казино и бордели пооткрывали.

Мы сегодня говорим, что эксплуатация ребенка - это унижение Украины, потому что Украина признана страной, которая торгует детьми за пределами Украины. И не один, кстати говоря, на территории западных областей, откуда началась торговля детьми, не посадили в тюрьму ни одного. Поэтому, уважаемые товарищи, менять надо политическую систему. Сегодня Генеральная прокуратура должна быть органы защиты ребенка, если она не может защитить взрослого и восстановить справедливость для воспитания ребенка. И безусловно, государственная система только тогда будет финансировать, когда будет другая политическая система власти. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так,  Фракція "Промисловців, підприємців"  передає своє слово Матвієнкову Сергію. Підгодуватися Удовенку.

 

11:59:08

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-ый округ, Мариуполь.

Уважаемые друзья, ну, сказать о том, что мы не занимались этим вопросом, вопросом беспризорности в Парламенте, наверное, это было бы не правильно. Вы знаете: сколько было принято законов, сколько было принято нормативных актов, в том числе и постановлений Кабинета Министров? Сколько создано всевозможных фондов? Мы сегодня услышали расширенный отчет, но что это дало на сегодняшний день для нас?

Нужно честно и откровенно сказать. Вот сегодня, здесь назывались цифры и все абсолютно разные. Система учета: сколько же у нас сегодня беспризорных детей, к сожалению, мы на сегодняшний день не имеем. Мы все прекрасно понимаем, что беспризорность, на сегодняшний день - это бомба замедленного действия. Это, в первую очередь, инфекционные  венерические заболевания, это наркомания, это преступность. Только за 3 месяца этого года получили 747 грабежей, 200 разбоев, 45 умышленных убийств, 27 изнасилований. Вы вдумайтесь в эти цифры, это - те люди, которые прийдут завтра руководить обществом и жить в нашем обществе. Мы видим, что государственная система политики та, которая выработана до сегодняшнего дня, не работает в том нужном русле, в котором она должна работать.

Давайте возьмем основные причины. В чем же возникает причина возникновения этой категории детей? В первую очередь, это - потеря ценности в семье, это - рухнувшие семейные отношения, насилие в семье, пьянство родителей, свобода во всех ее аспектах, которая сегодня преподносится для ребенка, которую видит он с телеэкранов с пропагандой и так далее, и так далее.

Возможность быстро заработать деньги и потратить их так, как они считают целесообразным, нет должной системы контроля. И только потом уже идет общая нищета. Те, кто думает, что сегодня, если мы накормим детей, дадим им учебники и посадим в чистые классы, они завтра начнут учиться, эта категория, те очень глубоко ошибаются. Мы пытаемся решить проблему снизу - создаем фонды, финансирование и так далее, и так далее. А проблема гораздо глубже, она гораздо в другом сегодня находится.

Вот мы в Мариуполе создали фонды - и "Добрый самаритянин", и "Пилигрим", и так далее, и нормальные люди там работают, но причину то мы решаем. А в чем причина? В первую очередь, отдали эти фонды религиозным организациям. Работают, ну я их так называю, этих людей, добрые дилетанты. Люди, близкие к религии, к каким-то духовным ценностям, но они не специалисты в педагогике - это первое.

Второе. Ребенок попадает туда, не имея четкой системы учета и контроля - где он находится. Сегодня находится он здесь, завтра развернулся ушел. Нет четкой системы контроля в этом деле. Что нужно сделать? До тех пор, пока мы не вернемся к той системе, то, о чем говорил Петр Николаевич, что мы сегодня должны создать такую систему: не попал ребенок в школу - это ЧП для районо, для гороно, нужно четко знать, где он находится.

Второе. Ответственность родителей вплоть до введения уголовной ответственности за воспитание детей подобным образом. За преследование детей, за побои и так далее, и так далее. Систему государственного содержания этих детей, вплоть до того, что принудительную, потому что сегодня по-разному к этому делу относятся, но если есть болезнь, ее нужно лечить вплоть до хирургического вмешательства. Вот так и здесь: дети должны находиться, эти дети должны быть изолированы, обособлены, работать с ними психологи, педагоги и так далее.

Система пионерских лагерей, система вот тех организаций, которая существовала, она...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Геннадій Йосипович Удовенко - голова Комітету з прав людини. Підготуватись Пузакову.

 

12:02:27

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я хотів би порушити проблему випускників шкіл-інтернатів і що з ними відбувається після того, як вони під державним наглядом були протягом всього свого життя - з  дитячого будинку, а потім школи-інтернату.

І оця молода людина, про яку опікувалася (добре чи погано - то інша справа) опікувалася держава, і раптом йому дають труси, майку, вибачаюся, і 100 гривень чи трошки більше, в залежності, яку він школу-інтернат закінчив, і відправляють його в життя. Він не пристосований до цього життя.

До мене зверталися як до голови комітету талановиті діти... І він не знає, куди йому діватися. Працевлаштуванням же ніхто не займається. Ну, школа-інтернат там, може десь кілька дітей влаштувати. Це величезна проблема. А їх можна... десь до 100 тисяч щорічно закінчує. І ми як держава викидаємо їх на вулицю і робимо їх бомжами.

Сьогоднішні реалії ілюструє відкритий лист випускників інтернатів Тернопільської області до Президента України, Прем'єр-міністра та інших державних інституцій, переповнений вже не дитячим болем, а відчаєм. Я процитую лише те, що, власне, концентрує їхні головні проблеми:

"Сироти (це лист) пізнали, що таке влада, наскільки тут діє корумпованість чиновників, від старшого до меншого, і так званий телефонний чиновницький дзвінок. Мабуть, що таку розправу над сиротами заслуговують, відповідно, і ті ж самі чиновники, які нас обікрали і вигнали на вулицю без надання нам відповідного соціально забезпеченого житла.

Чимало сиріт залишилися в державі постійними бродягами, в яких відсутній кусок хліба і житло, в тому числі, "соціально-економічне піднесення України" (в лапках) призвело до гостроти безробіття молодих сиріт. Нам треба подбати про них.

Я думаю, що уряду необхідно вже зараз, починаючи з другого півріччя цього року розробити пропозиції до Державного бюджету 2006 року, котрі передбачали б значне підвищення матеріальної допомоги випускникам шкіл-інтернатів. Потрібно розробити систему стимулювання працедавців до створення робочих місць для  випускників учбових закладів, котрі виховувалися у школах інтернатах, надання їм місць у гуртожитках, тощо. У них немає батька, матері, але є Батьківщина, є рідна земля і держава, яка повинна раз і назавжди стати їм матерю, а не мачухою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир  Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

12:05:37

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Проблема безпритульних дітей набуває в Україні характеру  національної катастрофи, про що говорив у своєму виступі Петро Миколайович Симоненко. Адже на  сьогодні згідно з державною статистикою лише минулого року на вулиці опинилося  260 тисяч дітей і близько 400 тисяч покинуті батьками. Ці  діти не вчаться, половина з них закінчили тільки початкову школу. Витіснені на вулицю вони стають здобиччю злочинників, бомжів та наркоманів. Серед дітей вулиці зросла майже у тричі кількість інвалідів, котрі стали ними в результаті побутових травм, дорожньо-транспортних пригод або від насильства у сім'ї. Рівень дитячої смертності новонароджених у тричі перевищує показники  розвинутих країн. Матері породили, навіть не дочекавшись 8 обіцяних тисяч, викидають  немовлят на сміттєзвалище. Наприклад, у Кіровограді у День захисту дітей знайшли на сміттєзвалищі немовля. І це вже не перший випадок. Шокує те, що діти в країні частіше сьогодні стають товаром. Їх продають у сексуальне рабство, беруть як телевізор чи холодильник напрокат для організації  жебрацького бізнесу. Дитяче жебрацтво в Україні прирівнюється до чітко налагодженої  індустрії, де діти просять милостиню не з власної волі, а з примусу батьків. Це страшніше, ніж катастрофа. Оце вам і наслідки розбудови та нової моралі, нове виховання, яке  принесли за роки незалежності так названі пани реформатори.

На варті дитинства начебто стоїть ціла армія дорослих, та щороку до відповідальності притягують  20 тисяч батьків. А скільки разів в стінах Верховної Ради слухали це питання! Однак проблему дитячої безпритульності і злочинності в Україні так і не зрушили з місця. І, на жаль, до цього часу жодного разу не назвали головного винуватця цього лиха. Соромно сьогодні слухати заяву Прем'єра, яка зазначила, що для подолання дитячої безпритульності уряд планує залучити світове співтовариство, мовляв, світ нам допоможе і усім світом ми подолаємо це ганебне явище. А чи не соромно уряду робити таку заяву? Той світ, на який розраховує Прем'єр-міністр, тільки допомагає Україні все знищувати, разом з тим і сіяти чорне насіння в молодих душах дітей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", будь ласка.

 

12:08:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні колеги, малочисельні урядовці, пане міністр, відсутній Прем'єр-міністр, якого дуже хвилюють дітки, віце-прем'єр-міністри! Я звертаюся  до вас, хоча останніх в залі немає, на жаль. Я думаю, що коли ми всі були разом в опозиції, то ми якраз вимагали від іншого уряду те, щоб він сидів отут в день уряду, те, щоб він чув це. Але поки послали міністра.

Я хотів би запитати: що, не було безпритульних до незалежності України, що сьогодні казали, що тільки за 14 років? Була безпритульність. Але за часів злочинного режиму Кучми вона посилилася, бо заглибилися ті причини, які до цього ведуть. Це загальне зниження рівня життя, це безробіття, це необхідність виїзду на заробітки, це падіння моралі і всього іншого, це тотальна-тотальна корупція, яка зараз не подолана, бо ми маємо найганебнішого Генерального прокурора, який без згоди вас, парламенту, сидить і править сьогодні, ми маємо нелегітимних всіх інших посадових осіб, яких він призначає. І сьогодні я хотів би сказати уряду, що треба робити.

Шановні! Хіба ви сказали зараз, чи ви запланували скільки стадіонів планується побудувати, скільки спортзалів, скільки льодових майданчиків? Подивіться, Лукашенко в кожному обласному центрі побудував льодовий  майданчик. Всього-на-всього мільйон  200 доларів. Всього-на-всього! Це сьогодні. Скільки, скільки беруть за деякі посади! Ще  й сьогодні беруть!

Далі. Треба, необхідно змінити систему оплати вчителів і особливо перших і середніх класів фінансування їх діяльності для того, щоб створити нормальні умови навчання. Треба відкрити дитячі будинки зовсім іншого типу - сімейного. Перелік професій, яким навчаються ці діти, має бути зміненим і стати престижним.

І накінець. Я звертаюся до Президент, я звертаюся до голови Київської міської адміністрації. Поруч у нас з вами дитячий Київський палац дітей та юнацтва, у якого забирають  зараз землю. Пане міністре, звертаю увагу! забирають землю зараз. Ніякі звернення  до Президента не дають результатів. Ось звернення цих батьків, ось їх повно, вони мокрі всі ці звернення. Мається на увазі справжні. І там же ту землю вже там писано, написано "Ліра 2000" уже об'ява про здачу в оренду приміщень під  офіси і так далі.  Скільки ж буде іти наступ на це все? Скільки ми будемо боротися з тим, що діти будуть дихати клеєм, нюхати і вживати наркотики, тікати від цієї дійсності?!

Я пропоную, давайте  повернемося до гуртків технічної творчості, до льодових палаців.....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Товариш Мироненко, я вам слово не надавав. Час вичерпаний, будь ласка, сідайте.

Шановні колеги, будемо... Віктор Андрійович, я вам слово не надавав! Часу немає, немає часу. Дивіться, нулі вже. Будь ласка, 1 хвилину.

 

12:12:16

МИРОНЕНКО В.А.

Нинешнее правительство фактически  декларирует коммунистические методы решения  проблемы и говорит о  системном подходе, но само не подходит системно. И не может подойти, потому что оно всего лишь обещает во имя будущих выборов. Системное решение данной проблемы предполагает обеспечение средствами всех тех программ, которые необходимы, а для этого, несомненно, я сто процентов согласен с Петром Николаевичем, необходимо обеспечить национализацию стратегических отраслей экономики. Мы можем к этому прийти только либо с  помощью выборов, либо с  помощью восстания  народа, которое, убежден, неизбежно, ибо  уже люди убеждены, помаранчевый переворот оказался обманом, сохранил власть олигархов, сохранил капиталистическую направленность и  в результате народ будет и дальше страдать.

Я считаю, что обращаться к правительству по этому поводу с просьбой безполезно. Я обращаюсь к народу Украины. Давайте хотя бы пример возьмем с Боливии, которая обеспечила путем восстания национализацию в своем  государстве.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я не доповідач. Запитаєте  мене потім, залишалася хвилина, він виступив.

Шановні колеги! Будемо підбивати підсумки.

Перше. Мабуть, ми вже  не один раз і нещодавно, буквально, говорили про  ці проблеми, провели ми тут парламентські слухання, вони були  у числі цих проблем. І я думаю, що кожен з нас погодиться, що та офіційна цифра 36 тисяч  безпритульних, далека від реальності. Я думаю, вона на порядки і порядки вища. І це при тому, що, незважаючи на нашу ще одну біду, от, буквально, зараз до мене потрапили, як то кажуть, гарячі, найсвіжіші дані  статичного нашого центрального управління з приводу  народжуваності і смертності. Природний приріст населення за січень-квітень місяць цього року в Україні продовжує мати відмінне сальдо, як кажуть бухгалтери. Народилося в країні за цей період, я без тисячі, 138 тисяч, а померло 285. 138 і 285.

Здавалось би, здавалось би - це дані з Центрального статистичного управління. Здавалось би кількість дітей скорочується природно, але кількість безпритульних у нас, на превеликий жаль, збільшується. І ця біда, як тут говорили виступаючі, як , можливо, не гірко звучить, але ця біда до нас, це лихо до нас прийшло разом із роками незалежності. І ясно, що тут роботи досить і досить чимало. Звичайно, тут праві ті, хто говорив, що нам, мабуть, потрібно до цієї і Міністр, доповідаючи, говорив про це, що нам треба не лише 1 червня про це згадувати, а мабуть уже пора оголошувати не тільки один день захисту дітей, а пора оголосити п'ятирічку захисту дітей. Для того, щоб врегулювати ці ганебні проблеми, які ніяк не личать для суверенної, незалежної соціальної, демократичної держави, про яку ми офіційно проголосили у нашій, офіційно проголосили у нашій Конституції. І будемо сподіватися, що Міністерство у справах сім'ї і молоді, та спорту докладе до цього максимум зусиль, разом з іншими зацікавленими відомствами, в тому числі з Парламентом.

Я думаю, що, напевно, за виключенням проблеми, яка також тут піднімалася - торгівля дітьми, яке ще потребує певного законодавчого врегулювання, весь інший комплекс питань, пов'язаних із проблемами дитини, охорони її, інших питань, що стосується цієї сфери, ми законодавчо вже врегулювали, треба відшуковувати тільки кошти для того, щоб реалізовувати їх.

І на завершення, оскільки тут лунали справедливі, абсолютно справедливі зауваження, і останній виступ Юрія Кармазіна, я просто для вашої інформації, для  інформації тих, хто дивиться День Уряду, а він, як ви знаєте, іде у прямому ефірі, проінформую: кого Уряд офіційно направив до нас на День Уряду. А ви самі зробите з цього висновки. Список членів Кабінету Міністрів, які мали бути присутні на Дні Уряду при розгляді питання про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища: Томенко Микола Васильович - віце-прем'єр міністр України; Павленко Юрій Олексійович - доповідач, ви бачите; Зварич Роман Михайлович  - міністр юстиції, Білозір Оксана Володимирівна - міністр культури і туризму, Червоненко Євген Альфредович - міністр транспорту та зв'язку, Поліщук Микола Єфремович - міністр охорони  здоров'я (він був, є, бо наступне його питання), Жебрівський Борис Михайлович - перший заступник  міністра освіти і науки, Розенко Павло Володимирович - перший заступник міністра праці та соціальної політики, Романюк Сергій Андрійович - перший заступник міністра економіки, Москаль Геннадій Геннадійович - заступник міністра внутрішніх справ, Матвійчук Володимир Макарович - заступник міністра фінансів, Берадзе Георгій Рыносийович - заступник міністра Кабінету Міністрів, Кондратюк Тетяна   Вікторівна - заступник міністра у справах молоді та спорту. Ну, і решта, як то кажуть, рангом нижчим. Ви подивіться на трибуну урядову, і самі зробите висновок.

Так, шановні колеги, перше питання Дня уряду ми з вами розглянули.

Оголошується перерва на 30 хвилин. Почнемо роботу о 12 годин 48 хвилин.

 

ПІСЛЯ   ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо нашу роботу. Ми маємо з вами розглянути друге сьогодні питання - про посилення боротьби з наркоманією в Україні. Так, як домовлялися, пропонується таким чином. Доповідач для інформації має 15 хвилин і 20 хвилин для відповіді на письмові та усні запитання. Виступ представника профільного комітету - 10 хвилин. І давайте 40 хвилин відведемо на дебати.  Таким чином я запрошую до слова міністра охорони здоров'я Поліщука Миколу Єфремовича. Будь ласка, 15 хвилин.

 

ПОЛІЩУК М.Є.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

26 червня світова громадськість буде визначати Міжнародний день боротьби з наркоманією. Організація Об'єднаних Націй запровадила цей день для демонстрації єдності світової спільноти в боротьбі проти наркоманії як в знак спільного розуміння необхідності і дій щодо цього соціального зла.

У кінці двадцятого століття на своїй Генеральній асамблеї ООН, обговорюючи саме питання боротьби з наркоманією, констатувала, що є чітка необхідність змінити акценти проти наркотичної діяльності, ті, .............. звичними для різних країн протягом останніх десятиліть двадцятого сторіччя. Хвиля популярності наркотиків, яка прийшла в Північну Америку в 70-х роках, в Західну Європу у 80-х, а у нашу частину світу, Східну Європу, в 90-х роках викликала необхідність перерозуміння того, що саме треба робити в суспільстві для того, щоб можна було б зупинити швидкий розвиток цього відносно нового явища масового вживання наркотичних речовин.

За даними Міністерства охорони здоров'я України кількість реєстрованих хворих наркотичними розладами в наркологічних закладах України станом 1.01.05 року перевищує 85 тисяч осіб. До середини 90-х років понад більше 95 відсотків вживачів наркотиків проживала у містах. З 1993-1994 року сформувалася тенденція до збільшення питомої ваги жителів сільської місцевості, що вживають наркотики в  немедичних цілях.

На сьогодні процес збільшення кількості наркозалежних осіб в рівній мірі є характерним для урбанізованих та аграрних територій. Разом з тим, поки що традиційним регіоном винятково високої розповсюдженості вживання наркотиків залишається Дніпропетровська область. А в самій області найвищими темпами росту розповсюдженості відрізняється місто Кривий ріг і Дніпропетровськ.

В місті Кривий Ріг темпи зростання реєстрованої захворюваності на наркоманію є найвищими в країні. До другої групи територій з порівняно меншою, але високою розповсюдженістю вживання наркотиків, можна віднести Одеську, Донецьку, Миколаївську області та місто Київ. Інші території входять до третьої групи, де розповсюдженість наркоманії є меншою, але спостерігається зростання контингенту хворих.

Таким чином, протягом останніх 14 років кількість хворих з наркотичними проблемами, що зверталися за медичною допомогою до державних наркологічних установ зросла з 22 тис. 466 в 90-му році до 85 тис. на кінець 2004 року.

Очевидним є те, що за наданням необхідної допомоги, лікуванням та реабілітацією в нашій країні, як і в цілому в світі, звертається тільки частина осіб, що мають наркотичні проблеми. Спроби реально оцінити розповсюдженість наркоманії в Україні, зроблені фахівцями Українського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної неврології та психіатрії (Харків) і Науково-методичного та клініко-реабілітаційного центру з проблем хімічних залежностей (Київ) за їх оцінкою реальна кількість осіб в країні, що вже хворіють та мають залежність від опіатів (саморобний мак та героїн) орієнтовно становить близько 200 тис.

Разом з тим, практичні спостереження показують, що кількість осіб, які епізодично вживають наркотики, але ще не мають залежності, становить не менше, ніж 40 відсотків від оціночної кількості тих, хто вже захворів. Таким чином, в Україні проживає близько 80 тис. осіб, вживачів опіатів. Загальна оціночна кількість жителів України, що в 2003 році вживали опіати не в медичних цілях, може бути визначена в межах 280 тис., що перевищує 550 осіб на 100 тисяч населення.

Загальна ж кількість вживачів всіх видів наркотиків складає близько 500 тисяч осіб.

Віковий аналіз контингенту реєстрованих наркозалежних показує, що майже всі з них є людьми активного віку, а більше 78-ми відсотків мають вік до 30-ти років. Середній вік вживачів наркотиків в Україні щорічно зменшується в середньому на 0,1-0,15 року.

Поодинокі звернення за медичною допомогою у зв'язку з наркоманією осіб підліткового віку, що мали місце на початку 90-х років, в кінці 90-х років, змінилася на систематичні звернення десятків  пацієнтів-підлітків для надання їм наркологічної допомоги.

Близько 60-ти відсотків наркозалежних становлять особи чоловічої статі, а співвідношення між жінками і чоловіками становить на рівні два до одного. Молодий вік хворих на наркоманію обумовлює загальний невисокий рівень їх фахової підготовки. Так кількість осіб, що не мають професії серед цього контингенту в різних областях України, коливаються в межах від 50-ти до 77  відсотків. Одночасно не менше 38-45 відсотків хворих на наркоманію не мають постійного чи навіть тимчасового місця роботи.

Безумовно, професійні проблеми є одним з головних чинників, що обумовлюють високі рівні соціальної дезадаптації осіб, які мають наркотичні проблеми. За даними Мінмолодьспорту за останні 5 років спостерігається збільшення непрацюючих споживачів наркотиків, втричі - жінок і неповнолінтіх - вдвічі.

Наявна статистика і наукові оцінки, зроблені за визнаними в світі методиками, показують, що кількість вживачів різних  видів наркотиків різних видів наркотиків в Україні збільшиться в кількості від шести до  11 відсотків щорічно. На початку розвитку проблеми наркоманії в нашій країні до вживання наркотичних речовин щорічно залучалися більше саме молодих людей. Останні ж 3-4 роки ми бачимо, що Україна  переживає процеси, подібні  до Західної Європи та Північної Америки, коли й люди середнього віку часто теж стають вживачами наркотиків. Як результат, в Україні середній вік вживачів наркотиків, який до цього щорічно зменшувався, почав зростати.

Хотілося б відмітити ще одне спрощення, яке використовується. Ми звикли взагалі говорити одним словом: наркоманія. Але треба говорити про "наркоманії". Тут не одне явище, і вони дуже різні. Наприклад, вживач опію чи саморобної витяжки з макової соломки - це представник однієї групи населення людини, яка вживає стимулятори, має здебільшого зовсім інші характеристики поведінки і інші рівні соціальної адаптації; вживач інгаляційних наркотиків - це, звичайно, представники ще однієї категорії, яку ми кваліфікуємо як діти вулиці. Легко розуміти, що ці різні контингенти потребують і різних технологій роботи. Для провідних суспільств одним з показників успішності в протинаркотичній роботі є, в першу чергу, не кількість зареєстрованих вживачів наркотичних речовин, а кількість вилучених наркотичних речовин. В цьому відношенні хотілося б познайомити вас з деякими цифрами. За найоптимістичнішими оцінками, кількість такої наркотичної сировини, як макова соломка, яка використовується щороку українськими вживачами, сягає за 500 тонн. Ми можемо з вами не брати до увагу цю оцінку, але розробити свій розрахунок на сто тисяч реєстрованих міліцією вживачів наркотичних речовин можна. Знову ж таки отримаємо немаленьку цифру. Більше ніж 160 тонн наркотичної сировини - макової соломки, яка перебуває на нелегальному українському наркотичному ринку щорічно. Якщо співставити цю цифру з кількістю вилученої за 2004 рік макової соломки, за даними силових відомств, то це приблизно складає 30 тонн. Легко прорахувати, що це в багато разів менше, ніж насправді було використано для виготовлення саморобного опію в Україні. При найоптимістичнішому розрахунку, не більше ніж п'ять - вісім відсотків від усіх наркотиків такого класу вилучається правоохоронними органами.

Ясна річ, що за таких умов важко говорити про можливість реальної профілактики, оскільки на сьогоднішній день поки що для практично всіх областей України саме макова соломка залишається головною проблемою. Звідси і витікає очевидне завдання: ми зобов'язані добитися того, щоб кількість наркотиків, які вилучаються з нелегального обігу різко зросла хоча би до  40-50 відсотків від їх реальної кількості. Ефективність дій прямого впливу на нелегальну пропозицію повинна розраховуватися не за кількістю заарештованих наркоманів, а за кількістю десятків тонн наркотичної сировини, вилучених з наркотичного обігу.

Розглядаючи  проблему впливу на індивідуальний попит на наркотичні речовини ми повинні взяти до уваги те,  що  ця проблема напряму пов'язана з внутрішніми психологічними проблемами людини, і тут на перший план виходить профілактика. Зараз є абсолютно звичайними цільові профілактичні програми в школах, до яких залучені одночасно і вчителі, і діти, і батьки. Ці три групи людей створюють трикутник, вкрай необхідний для того, щоб профілактична програма була ефективною. Для того, щоб навчити дітей як не стати вживачами наркотиків, ми повинні спочатку навчити батьків, оскільки їх простого теоретичного знання, що наркотики - це небезпечно і шкідливо, не досить. Важливо, щоб батьки знали що треба робити для досягнення найголовнішої мети проти наркотичної профілактики - не допустити першого вживання наркотиків дитиною. Людина, яка перший раз вже вжила наркотики і той, хто цього не робив, є якісно різними. Чи вже зроблено перший найнебезпечніший крок, чи перетнула межу - це  і є головною  метою шкільної профілактичної робота.

Ще одна велика проблема, яка в соціальній сфері стосується вже іншого питання. За минулий рік в нашій країні медичну, наркологічну допомогу в зв'язку з проблемами, які виникли внаслідок вживання наркотичних речовин отримало  понад 30 тисяч людей, але таке лікування є тільки  початковим етапом того, що необхідно зробити. В світі не існує ніяких ............., які можна було б приймати і змінити наркологічну поведінку, а значить припинити вживання наркотичних речовин. Робота. яка призводить до зміни наркотичної поведінки, коли людина повертається до нормального життя практично в усіх країнах світу виглядає таким чином: невелика доля медичних дій і дуже велика частина соціально-психологічних, реабілітаційних програм. На сьогоднішній день, за даними  Міністерства у справах молоді та спорту, в  Україні є 19 центрів ресоціалізації наркозалежної молоді. Менше, ніж  1 відсоток тих, хто  потребував подальшої ресоцилізації після медичного лікування, змогли  отримати подібну допомоги. Виходить, що майже всі ті, хто потребує соціально-психологічної реабілітації у країні, не може її отримати. Відповідно після медичної допомоги наркозалежні напряму звертаються у те саме середовище, з якого вони вийшли, без будь-яких нових соціальних навиків, без нових поведінкових вмінь, які є принципово потрібними для того, щоб суспільство могло очікувати реальних результатів.

Деяка підготовча робота вже проведена. Наприклад, вже затверджений  вкрай необхідні для цієї роботи методичні рекомендації, до цієї роботи залучалися фахівці декількох міністерств, у тому числі  Міністерства охорони здоров'я,  представники релігійних, інших організацій, які вже накопичили досвід реабілітаційної роботи. Ведеться робота над стандартами діяльності в цій галузі.

Однак, треба ще додати великих зусиль, у тому числі фінансових, щоб створити реальну мережу центрів реабілітації по всій країні для того, щоб наркозалежна людина  мала різноманітний і якісний вибір, куди після медичної допомоги вона  в обов'язковому порядку могла б звернутися  і отримати необхідну допомогу, а не пігулку - легенду, про яку  ми дозволили собі колись придумати.

І ще про одну дуже важливу річ. Для повноцінної роботи в  наркотичній галузі і  керівництву держави, і парламентарям, і  місцевим адміністраціям  необхідна  конкретна інформація щодо реального стану речей. Потрібна моніторингова система, яка  б дозволяла для початку відслідкувати, що ж  відбувається у наркотичній та алкогольній сфері у нашому суспільстві, і це є найменшим з того, що є потрібним.

Серйозним завданням є створення системи раннього попередження щодо наркотичних та алкогольних проблем. Що тут мається на увазі? Ми вже говорили, що такі класи наркотичних речовин, як стимулятори, поступово витісняють традиційні для нашої країни ............ Це означає, що  у наркотичній ситуації вже зараз можна передбачувати низку  надзвичайно складних і якісних змін. Така зміни в спектрі  вживання речовин викличе суттєво відмінні наслідки, а від так будуть потрібні інші відповідні дії. Нам треба монітурувати  наркотичну і  алкогольну ситуацію, а також аналізувати її і надавати суспільству  своєчасний, науково обгрунтований прогноз, для того, щоб можна було своєчасно вживати адекватні дії. На завершення,  наступного року необхідно передбачити бюджетне фінансування для національної обсерваторії з наркотиків та алкоголю. Це також є наше спільне завдання, бо краще за нас може знати, що без повноцінної, чесної інформації, практично, не є можливим ніяка ефективна політика. На завершення хочу сказати, що тільки сучасне і системне ставлення до наркотичної проблеми дасть ...  наслідки. В світі багато прикладів того, як  країни змогли досить далеко просунутися в позитивному напрямку проти наркотичної діяльності.

В першу чергу - це дії сконцентровані на європейському континенті. Є багато чого позитивного в США. Зараз ми відкриті для повноцінного спілкування і є можливість впроваджувати позитивний світовий досвіт. Наші спільні зусилля галузі обов'язково повинні призвести до того, що ми поставимо під контроль те, що відбувається в наркотичній сфері. І зможемо врятувати життя тисяч людей, які на сьогодні ще залишаються

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Єфремович. Так, будь ласка, записуємося на запитання. Ви поки що на письмові відповідайте. 20 хвилин.

Микола Єфремович, на письмові, будь ласка, якщо є. Є письмові звернення?

 

ПОЛІЩУК М.Є. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПОЛІЩУК М.Є. Перше запитання депутатської Фракції Партії "Єдина Україна": які заходи вживаються Урядом для зменшення чисельності наркоманів?

У відповідності з міжнародними договорами, в Україні контролюються 240 наркотичних засобів психотропних речовин і 23 прекурсори, які визначені переліком наркотичних засобів психотропних речовин-прекурсорів, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 6 травня 2000 року №770.

Відносно 50-ти особливо небезпечних наркотичних засобів психотропних речовин з причини їх використання у медичній практиці здійснюються категоричні заходи заборонного характеру. З метою розробки єдиних методик дослідження наркотичних засобів та психотропних речовин, які відповідатимуть міжнародним стандартам. При Міністерстві юстиції України створено  Координаціну міжвідомчу раду  з проблем судової експертизи, до якої увійшли представники МВС, СБУ, Міністерства охорони здоров'я, Комітету з  контролю  за ........... Київського та Харківського  науково-дослідних інститутів судової експертизи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Жижков, фракція "Наша Україна".

 

13:08:33

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижков, фракція "Наша Україна".

Шановний пане міністре, медпрепарат "Трамадол" приводить до наркотичної залежності. Відвідувачі багатьох дискотек екстазовані саме цим препаратом. Ціна на чорному ринку на нього дають торгівцям наддоходи. Які заходи  Міністерства охорони здоров'я щодо вільного продажу "трамадолу"? Чи є розуміння щодо дій Міністерства внутрішніх справ по перевірці торгівлі "трамадолом" у аптеках?

І ще питання. Соціальна база, безробіття і  злидні не є головним чинником на відміну від попереднього питання, яке ми розглядали, у поширенеі наркоманії. Скажіть, будь ласка,  реклама, яка існує у фільмах, які інші сприятливі форми для поширення наркоманії є, на які варто державі зупинити свою увагу, щоб припинити їхній вплив на молодь?

 

ПОЛІЩУК М.Є. Дякую шановний народний депутат.

Хочу вам відповісти зразу відносно трамадолу. Ви знаєте, що трамадол є анальгетик, досить сильний анальгетик, який приміняється при інтенсивних болях, у тому числі у хворих, онкологічно хворих. Разом з тим, трамадол  визиває і наркологічну залежність. Я можу сказати, що зараз підготовлений і проходить медичну експертизу... на цьому тижні, я  думаю,  буде підписаний  наказ  міністра охорони здоров'я про те, що трамадол буде віднесений до ліків, які будуть видаватися за рецептами особливого контролю. І ми це зробимо, на цьому тижні плануємо це  вже зробити, воно зараз проходить юридичну експертизу.

Відносно реклами. Я думаю, що всі ви знаєте, шановні народні депутати, скільки зла приносить нам і наркотики, скільки зла приносить алкоголь, і скільки зла приносить тютюн. І от я розраховую, що всі ми разом з вами все ж таки приймемо зміни до реклами і перестанемо рекламувати це зло. Але без Верховної Ради, без вашої підтримки ми нічого цього не зробимо. Ви знаєте, що як депутат тричі виставляв закон по тютюнопалінню, де була у тому числі реклама. Перше читання він проходив дуже добре, на другому читанні він не проходив. Через це я буду просити підтримки народних депутатів, щоб і рекламу біди того зла, яке сьогодні є в Україні заборонити, як зовнішню, так і по радіо, телебаченню, особливо в доступний для широкої громадськості час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка.

 

ПОЛІЩУК М.Є. Що було здійснено урядом та планується здійснити для запобігання виробництву на території України, ввезенню на її територію та розповсюдження в Україні наркотичних речовин.

Я хотів би відповісти, що відповідно до Закону України про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів обіг наркотичних речовин, психотропних речовин, прекурсорів, включених до списку один, таблицю чотири переліку на території України дозволяється лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експертної чи оперативно-розшукової діяльності або в навчальних цілях у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади. Законом України про ліцензування певних видів господарської діяльності такі види господарської діяльності, як розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, а також культивування, використання речовин, рослин, що містять наркотичні засоби, підлягають ліцензуванню.

Хотів би сказати і наголосити народним депутатам, що у 2000 році урядом Віктора Ющенка за пропозицією МОЗ було запропоновано розробка нової державної політики щодо наркотиків та алкоголю. Вона двічі проходила узгодження в Міністерстві охорони здоров'я і двічі вона була заторможена і не пройшла і якраз людьми. причетними до алкогольного бізнесу.

Через це ми думаємо повернутися до цього питання і будемо просити Верховну раду підтримати нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Родіонов, фракція комуністів.

 

13:13:38

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Прошу передати слово товаришу по фракції Новаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Володимира Новака.

 

13:13:49

НОВАК В.М.

Шановний Микола Єфремовичу, знаю вас як об’єктивну людину. Але хочу сказати, що вислухавши вашу інформацію, я не можу зрозуміти одного: обсяги контрабанди наркотичних засобів в Україну зростають. Щорічно фіксується зростання площ, ділянок, засіяних маком і коноплею. На сьогодні процес завезення наркотиків практично не контролюється.

З другого боку, ви констатуєте, що ситуація з наркоманією в Україні набула тенденції до стабілізації. Кількість зареєстрованих хворих на наркоманію протягом останніх двох років залишається практично на одному рівні, а кількість хворих з наркотичними проблемами, виявлених вперше, третій рік поспіль зменшується. Якась нестиковка виходить. Це що за статистика?

І друге. Я вважаю, що все-таки, мабуть, відсутня концепція державної політики України. От, Національна координаційна рада боротьби з...

 

ПОЛІЩУК М.Є. Дякую за цікаві запитання.

Я хотів би сказати, що, я вам сказав вже, що ми зараз будемо знову відновлювати і розробимо концепцію політики щодо алкоголю і наркотиків, відновимо ту, яка була в 2000 році розроблена. І те, що з 2003 року не проводилися такі заходи, я думаю, що розумієте, що це не тільки моя вина, а це вина і всіх нас, в тому числі і народних депутатів, що так було.

Відносно розповсюдженості наркоманії і відносно тих даних, що є, тут не тільки одне Міністерство охорони здоров'я, це багато і інших відомств. Це і відомства Мінсім'ї і молоді, і Міністерство освіти, і силові міністерства. Міністерство охорони  здоров'я реєструє і Міністерство охорони займається лікувальним процесом. І я наголосив на тому, що пролікована велика кількість хворих на наркоманію, але у зв'язку з тим, що немає комплексного такого підходу, щоб після лікування вони проходили адекватну таку реабілітацію, то, звісна річ, це все ж таки не сприяє тому, що зменшення кількості наркоманів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове, будь ласка,

 

ПОЛІЩУК М.Є.  Запитання депутатської фракції Комуністичної партії України: "Як відомо за останній час всупереч тенденції зростання кількості осіб з ............... залежністю матеріально-технічна база та ........... фонд наркологічних установ були скорочені майже втричі. Які заходи вживаються Міністерство охорони здоров'я з метою недопущення скорочення чи об'єднання територіальних наркологічних установ та створення достатньої кількості лікувальних підрозділів структурами цих установ?"

Саме позиція і пропозиція МОЗ є практичним єдиними чинником того, що переважній більшості областей вдалося зберегти мережу наркотичних закладів. Такі намагання вже за часів нового уряду були зупинені в Чернівецькій області, в Дніпропетровській області протягом декількох років поступово знищували ряд наркологічних підрозділів, а в такому надзвичайно проблемному з наркологічної точки зору місті, як Кривий Ріг взагалі знищили міський наркологічний диспансер, зливши його з невідомих причин  з одним з психіатричних закладів.

За дорученням уряду МОЗ спільно з МВС вже у 2005 році провело перевірку стану наркологічної допомоги в Дніпропетровській області і окремо в місті Кривий Ріг. Відповідні пропозиції щодо термінових заходів для  покращання стану наркологічної допомоги направлено голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації Юрію Івановичу Єханурову та голові державної адміністрації місті Кривий Ріг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України".

 

13:18:08

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция "Регионы Украины", ..............избирательный округ.

Мы сегодня обсуждаем не проблему - мы сегодня обсуждаем катастрофу, и надо это осознавать, и я вам очень признателен за то, что вы увязываете эту проблему вместе с алкоголизмом. Действительно, это две стороны одной медали. И эту проблему никогда не решит ни министр, ни министерство - эту проблему должно решать государство, и решать не словами, а, в первую очередь, системой.

Я очень огорчен, что сегодня на обсуждении этого вопроса я не вижу Министерство экономики, Министерство финансов, Министерство культуры. Только вместе можно решить эту проблему. Я хотел бы услышать от вас, сколько вы затребовали денег и сколько получило ваше министерство. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Сама постановка вопроса по рекламе не решает. Нужно вообще изменить ситуацию на телевидении, потому что три секунды ролик делает меньше, чем один часовый фильм. И самое главное: ваше отношение к принудительному лечению алкоголизма и наркомании.

 

ПОЛІЩУК М.Є Дякую. Дякую за запитання.

Дійсно, я з вами абсолютно повністю погоджуюся, що це проблема абсолютно усіх, не тільки міністерств - це абсолютно всіх людей, які розуміють, яка катастрофа в Україні сьогодні - наркоманія, алкоголізм і тютюнопаління в тому числі.

Я вам хочу сказати, що кожен крок, навіть трьоххвилинний ролик, він може у свідомість дитини, у свідомість молодої людини, а якраз наркоманія це дуже часто молоді люди, і алкоголізм, може внести дуже багато негативного. І ми виступаємо за те, щоб була соціальна реклама, щоб реклама, яка висвітлювала, що є в країні і, разом з тим, як треба з цим боротися. Звісна річ, ви знаєте, що доступ до соціальної реклами надзвичайно сьогодні непростий у зв'язку з тим, що засоби масової інформації більшість приватизовані і всі намагаються працювати на прибуток. Через це я ще раз підкреслюю, що сьогодні в Кабінеті Міністрів ми розглядаємо цю проблему як комплексну і ми будемо розробляти якраз от таку концепцію спільної політики, яка б об'єднувала все. І при зустрічі я хотів би сказати,  підкреслити, Президент України сказав, що відповідальність за ці питання буде на... нести будуть перші особи регіонів. Я думаю, що тут, крім перших  осіб, кожен з нас повинен  взяти на себе за це відповідальність.

Дякую вам.

Значить, є  відносно... воно повинно виконуватися досить обережно, але  все ж таки ви розумієте, що є і закони, є про психіатричну допомогу, і примусову. Я сторонник того, що при захворюваннях, які складають небезпеку для суспільства, повинно бути примусове лікування. Але це треба законом узгодити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, письмове.

 

ПОЛІЩУК М.Є. Дальше. "Щорічно  фіксуються - партія ...  депутатська фракція Народна партія - проходження через територію України балканського та  афганського шляхів транспортування наркотиків та аналогічної сировини сприяли перетворенню України в транзитну державу. Оскільки  наркобізнес сьогодні залишив  далеко позаду за доходами  торгівлю зброєю, банківські махінації, проституцію, чи є розуміння  на урядовому рівні всієї небезпеки цього явища? Якою є участь України в міжнародних операціях проти поширення цієї чуми?"

В період з  13 по 20 вересня 2004 року МВС спільно з Державною митною службою адміністрації Державної прикордонної служби та СБУ України на російсько-українській та білорусько-українській ділянках Державного кордону проводилася  щорічно міждержавна операція  "Канал", спрямована на  реалізацію державної політики щодо протидій нелегальної міграції, контрабанді та .......забезпечення належного бар'єру проникненню наркотиків України.

З боку України щодобово в середньому було задіяно 3 395 працівників внутрішніх справ, 418 прикордонників, 373 митники, створено 363 спільні оперативні групи. Хотілося б сказати, що за незаконні дії з наркотиками затримано: 633 громадяни: 614 - громадяни України та 17 громадян держав СНД.

За період операції ліквідовано 60 угрупувань наркоділків,  із незаконного обігу вилучено 468 кілограм наркотичних засобів, в тому числі 141 кілограм макової соломи, 320 кілограм марихуани, 545 грам опію та понад 35 грам героїну. Під час проведення операції правоохоронними органами було посилено контроль за дотриманням іноземцями правил в'їзду та перебування в Україні.

В результаті вжитих заходів 148 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності,  в правопорушників вилучено 20 000 гривень та майже 1500 доларів США. Враховуючи це, з метою протидії контрабандному переміщенню героїну афганського походження, правоохоронними органами США, Туреччини та країн Європи ініційовано міжнародну операцію стримування, в якій брала участь Україна. Тут було  задокументовано 19 фактів переміщення наркотиків через державний кордон України, з  них 3 - в аеропортах. Порушено 11  кримінальних справ, затримано 21 наркокур'єр і вилучено психотропних речовин 16 кілограм наркотичних та психотропних речовин, 12 - макової соломки, 3,7 кілограми марихуани, 180 грам амфітамінів, героїну - 6 грам,  екстракційного опію.

Значить, я хотів би сказати, в 2004 році силовими структурами на Україні  зафіксовано понад 520 фактів обігу контрабандних наркотичних засобів та психотропних речовин. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Левко Лук'яненко, Фракція Блоку Тимошенко.

 

13:25:13

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Лук'яненко, Українська Республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

Микола Єфремович, хотів би ось так я спитати: досвіт у різних державах є різний, наприклад у тому самому, в Іспанії, в Португалії  особливо, був час, коли взагалі не карали зовсім за наркотики, але ще встановили, в які можна було йти і там  вколють або ще щось. В Південно-східній Азії там навпаки  розстрілювали.

Як ви ставитеся до такої думки, якщо би, скажемо, тих, хто вже двічі поймався, двічі його зафіксували, як злочинця, коли би таких людей засуджувати, у нас розстрілу немає, тому до довічного  ув'язнення? Це одна думка.

Друга. Відомо, здається, не знаю точніше,  знаєте, що наркотик, в принципі, організм звільняється від наркотику протягом шести місяців. Якщо це правильна інформація, яку я так знаю з ранішої інформації, то тоді  яка ваша думка, якщо ...

 

ПОЛІЩУК М.Є. Дякую, шановний пане  Левко Лук'яненко.

Я хотів би сказати, що  я дуже  багато бачив  хворих наркоманів і бачив ті хвороби, які виникали на фоні  наркоманії. І, дійсно, це   нещасні хворі люди. Я абсолютно поділяю з вами  такі свої бачення того, що торговці-наркодільці,  торговці-розповсюджувачі повинні каратися дуже суворо.

Відносно того, які це повинні бути міри. Мені  здається, що і парламент, і уряд, і всі ми повинні говорити про те, що це повинні бути дуже надзвичайно суворі дії. І у мене визиває подив, коли деколи, видаючи боротьбу за права людини і за звільнення людини, виступають і просять звільнити розповсюджувача наркотиків.

Але наркоман - це   людина залежна, яку треба лікувати. Звісна річ, вилікувати наркомана надзвичайно важко. Через це я і говорив, що тут  повинні бути засоби тривалого лікування, як медикаментозного, так і потім обов'язково  реабілітаційно. І в цьому плані, я можу сказати, досить непогані результати показує у тому числі і церква. Залучати необхідно абсолютно всіх, як формальні, так і неформальні громадські організації для того, щоб вилікувати людей. Тому що чим у молодшому віці дитина попробує наркотик, тим швидше у неї розвивається залежність, а відповідно і хвороби.

Буквально у суботу я був у дитячій лікарні  номер 1, де біля 30 дітей віком від трьох місяців до семи років є ВІЛ-інфіковані і хворі на СНІД, яких  залишили ВІЛ-інфіковані і наркозалежні мами, батьки, інфекційні наркомани. Одна з них залишила двоє дітей через рік, одне і друге. Звісна річ, до таких людей, повинні приміняться, я думаю, що суворі міри. І людяність ми повинні свою показати якраз в попередженні і запобіганні цього,  а не тому, що сприяти і захищати наркоторговців, наркодільців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Микола Єфремович. Ні, все вже, сідайте, будь ласка. Від комітету голова підкомітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства  Сятиня Михайло Лукович. Будь ласка, 10 хвилин.

 

13:29:54

СЯТИНЯ М.Л.

Михайло Сятиня, фракція Народної партії, 74 виборчий округ, Закарпаття.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, члени уряду.

Боротьба з наркоманією є надзвичайно важким обов'язком цивілізованого суспільства навіть для найбільш заможних держав. В економічних умовах. які склалися в Україні, державним органам не легко протистояти наступу наркоманії. Не зважаючи на це, ситуація з наркоманією в Україні набула тенденції до стабілізації. Кількість зареєстрованих хворих протягом останніх двох років залишається практично на одному рівні. А кількість хворих з наркотичними проблемами, виявленими вперше, третій рік поспіль зменшується.

Якщо у 2002 році цей показник становив 22 на 100 тисяч населення, то у 2004 році він знизився до 13,9. Однак Україна продовжує входити до числа країн з високим рівнем наркотичних проблем. Кількість зареєстрованих хворих з наркотичними розладами станом на перше січня 2005 року перевищує 85 тисяч осіб, але, як ви розумієте, це офіційні дані.

Зрозуміло, що обліковується тільки частина реального контингенту, яка звертається за наданням необхідної допомоги, лікуванням та реабілітацією. Загальна же кількість споживачів усіх видів наркотиків за визначенням експертів може складати більше, як півмільйона осіб. Особливу стурбованість викликає розповсюдження наркопатології серед дітей і підлітків.

Щорічно зменшується середній вік споживачів наркотиків в Україні. Саме дитяче, молодіжне, студентське середовище найбільш вразливе щодо ризиків залучення до споживання. Розповсюдження наркоманії серед цієї категорії населення набуває характеру епідемії, особливо у молодіжному середовищі. Вдумайтеся, кожен десятий серед школярів та студентів вживає наркотики. Подолання наркоманії або навіть її суттєве обмеження має надзвичайно велике значення для забезпечення сприятливих умов розвитку суспільства.

В Україні і досі відсутня концепція державної політики України щодо алкоголю та наркотиків. У грудні 2003 року Міністерство охорони здоров'я доповідало про завершення розробки такої концепції на парламентських слуханнях з питань соціально-економічних проблем ВІЛ-СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні. Однак вона до сьогодні не прийнята.

Практично відсутня координація заходів у цій сфері і з боку національної координаційної ради боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів, яка практично усунулася від цієї роботи. Шановні колеги, для довідки. Останнє засідання координаційної ради відбулося 11 липня 2003 року. І при цього положення про її діяльність передбачає, що засідання повинні проводитися не рідше одного разу на квартал. Виникає питання: чим займається цей орган? Наскільки ефективні такі методи роботи і чи потрібен він взагалі? Але разом з тим, цілий ряд проблем у сфері боротьби з наркоманією хронічно не вирішується, не проводиться на сучасному рівні моніторинг наркотичної та алкогольної ситуації в Україні. Внаслідок чого ми не маємо чіткого уявлення про фактичний стан проблеми та необхідного інформаційного підгрунтя для прийняття повноцінних політичних рішень.

Не створено систему раннього попередження та реагування щодо алкогольної і наркотичної ситуації в Україні. Аналіз тенденцій розвитку в Україні свідчить про стале зростання обсягів контрабанди наркотичних засобів, а також зростання обсягів внутрішнього нелегального виробництва цих речовин.

Щорічно фіксується зростання площ ділянок, засіяних маком і коноплею, які використовуються для виробництва опіуму, гашишу і марихуани. Другий рік триває програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, яка була затверджена Постановою Кабінету Міністрів від четвертого червня 2003 року.

Однак, за відсутності конкретних кількісних орієнтирів для таких заходів та системи контролю з боку держави за якістю проведення цієї роботи важко судити про ефективність роботи правоохоронних органів з вилучення наркотичних та  прирівняних до них речовин з незаконного обігу.

Як було зазначено у доповіді, з обігу вилучено 26,5 тонн наркотичних засобів і психотропних речовин. Багато це чи мало? Якщо брати до уваги реальні обсяги щорічного споживання наркотики більше, чим півмільйонною армією наркозалежних, я думаю, що не надто високі показники.

Щодо проблем в організації допомоги хворим, то тут, безумовно, необхідно припинити спроби руйнування наркологічної служби в регіонах та заборонити подальше скорочення, перепрофілювання чи об'єднання територіальних наркологічних закладів України.

Доцільно було б поширити позитивний досвід роботи, скомбінований у програму, і соціально-психологічної і медичної реабілітації хворих на наркоманію та їх родичів, яка була розроблена фахівцями Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія". Серед спеціалістів-наркологів інших регіонів з високим рівнем розповсюдженості наркоманії. Це в першу чергу, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська та Запорізька області.

Однак, лікування - це тільки одна із складових цього процесу. Специфіка проблеми полягає в тому, що вона стає медичною лише на певній  стадії. В основному, це  психологічна проблема молоді, яка знаходить у наркотиках вирішення своїх проблем.

Після виписки з наркологічного  закладу ці люди повертаються до звичайного життя і потребують вже не спеціалізованої медико-психологічної допомоги, а системної соціально-психологічної роботи у закладах та установах соціального спрямування, забезпечення розвитку яких є завдання Міністерства України у справі молоді та  спорту. Мережа таких закладів в Україні започаткована.

Як сказав міністр в своєму виступі, вже створені 19 центрів ресоціалізації для надання системної допомоги наркозалежній молоді. Але цього недостатньо, їх кількість повинна бути значно більшою, а допомога доступною не тільки мешканцям великих міст, але й населенню, особливо слід зауважити, сільської місцевості.

На часі й питання підвищення якості надання допомоги у цих закладів, вирішення якого напряму залежить від впровадження державних стандартів в галузі ресоціалізації наркозалежних та програм їх психо-соціальної допомоги та реабілітації, над якими протягом останніх років якраз і працювало Міністерство України з прав молоді та спорту.

І ще хотілось би окремо зупинитися на основних первинних заходах профілактики, яким, на жаль, приділяється дуже мало уваги з боку держави. У суспільстві відсутня скоординованість стратегії освіти з політикою, послугами, сім'єю та локальною громадою, засобами масової інформації та іншими стратегіями  формування здорового способу життя.

Відомо, що поодинокі та розрізнені акції і розповсюдження  повчальних матеріалів не мають великого впливу на потенційного та вже дійсного наркомана. Профілактичні комплекси дій повинні охоплювати всі сфери попереджувальної роботи  -  від запобігання початку вживання наркотичних речовин до зменшення спричинених ними негативних наслідків для суспільства, включаючи заходи по інформуванню, освіті населення, ранньому втручанню та консультуванню, лікуванню, реабілітації, попередженню рецидивів та соціальній реінтеграції при забезпеченні можливості своєчасного одержання допомоги і доступу до відповідних служб для різних контингентів населення.

Пропаганда здорового способу життя мусить вийти за межі школи і передусім запанувати в засобах масової інформації, де існують потужні важелі керування громадською думкою. Необхідно впроваджувати громадський контроль за інформаційними матеріалами, які сьогодні друкуються в окремих виданнях, демонструються на центральних та місцевих каналах телебачення, в яких відверто пропагують вживання алкоголю і тютюнопаління, насильство, порнографію та інші негативні прояви життя.

Молодь як об'єкт нашої уваги має опинитися в середовищі, де все пронизано духом боротьби з наркотиками. Таким середовищем повинно стати усе суспільство, яке сприятиме зростанню у молодих людей прагнення до повноцінного і здорового образу життя, бажання самореалізуватися, досягти певних успіхів.

Шановні колеги, комітетом внесено на розгляд проект Постанови Верховної Ради України "Про інформацію Кабінету Міністрів про посилення боротьби з наркоманією в Україні", який був підготовлений за результатами розгляду цього питання і який буде доопрацьовано з урахування обговорення та наданих пропозицій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Питань немає. Питання тільки до доповідача від Кабінету Міністрів.

Будь ласка, ми маємо 40 хвилин на обговорення проблеми. Сергій Жижко, фракція "Наша Україна". Підготуватися Михайлу Мельничуку.

 

13:40:04

ЖИЖКО С.А.

Шановний пане головуючий! Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Шановні депутати, в останні роки Україна перетворилася із країни, що використовувалася переважно для транзиту наркотиків афганського та балканського каналів у країну-споживача наркотичних засобів. За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на  31 грудня 2004 року на обліку перебувало майже 125 тисяч осіб, які допускали немедичне вживання наркотиків. А враховуючи  латентність цього середовища, можемо припускати, що реальна кількість наркоманів вже перевищує 1 відсоток від загальної чисельності населення. Значні розбіжності між даними Міністерства охорони здоров'я, МВС та соціологічних досліджень свідчить і про збереження недовіри наркозалежних осіб до державних медичних установ і про свідоме завищення показників органами Міністерства внутрішніх справ. Колишнім керівництвом МВС свідомо роздувалися показники за окремими пріоритетними напрямками, які не мають нічого спільного з об'єктивною реальністю. Так, у  2004 році кількість викритих наркозлочинів складала 65740, що на 14,5 відсотки  більше, ніж в 2003 році. У той же час кількість задокументованих збутів наркотиків зросла лишень на півтора відсотка, тобто зростання показників було  забезпечене за рахунок притягнення до кримінальної відповідальності рядових споживачів за зберігання  наркотиків для власних потреб. В окремих регіонах кількість кримінальних справ, порушених по фактах незаконного обігу наркотиків за рік дорівнювала або навіть перевищувала кількість  осіб, що перебуває на обліку. Необхідно відмітити, що протягом 2004 року штатна чисельність  підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків збільшилася на 15 відсотків. В той же час, ефективність їх роботи знизилася на 9 відсотків. Отже, боротьба з наркобізнесом перетворилася з боротьбу з наркоманами. Більшість наркохворих замість лікарень потрапили у в'язниці. За цю ганебну практику, якою скалічено  тисячі життів громадян України повинен хтось відповісти.

Є проблема і в системі Міністерства охорони здоров'я. У плані лікування  наркозалежних осіб при зростанні останніх  в декілька разів колишня влада нічого не зробила для того, щоб збільшити кількість спеціалізованих амбулаторних закладів. В окремих регіонах на 1  ліжко претендує від 50 до 70, навіть більше наркохворих осіб. Здається, що стара влада в особі МОЗ України все зробила для того, щоб легальний обіг наркотиків був спрощений. Наприклад, такий медичний препарат як "Трамадол", зловживання яким призводить до наркозалежності,  майже безкарно реалізовували через аптечну мережу. Єдиним виправданням для МВС може слугувати те. що і досі відсутня єдина система протистояння наркобізнесу. Працівники МВС, розслідуючи справи щодо збуту наркотиків, змушені припиняти свою роботу  і передавати її результати до СБУ на етапі, коли канали збуту виходять на іноземців чи закордонні структури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вас не чують, мікрофон вимкнуто.

Будь ласка, Михайло Мельничук. Підготуватися Ярославу Сухому.

 

13:43:37

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні радіослухачі!  Сьогодні Україні, безумовно, ще одна дуже сильна проблема, це пов'язано з боротьбою з наркоманією. І, безумовно, те, що уряд сьогодні, і пан міністр звітував тут і   розказував про ці проблеми,  наштовхують на деякі статистичні дані.

Сьогодні, якщо брати  статистику, на Україні 160 тисяч, або більше , наркозалежних. Насамперед, статистика є сьогодні, як і всюди була вона, не є об'єктивною. Приблизно це сьогодні по незалежним інституціям є підтвердженням тому, що на Україні сьогодні більше  2 мільйонів  наркоманів. І це, дійсно, є так.

Якщо проаналізувати причини, що сьогодні є причиною, безумовно, можливо дуже багато назвати причин, але одна із них це суттєва, наскільки  втратила за останні 10 років влада контроль над цим питанням, - це є мільярдні прибутки . Страшенно багато у цьому напрямку зацікавлених є людей, щоб наркоманія в Україні процвітала.

Тим більше, на наш погляд, Україна стала  хорошим споживачем і  ринком для наркотичних речовин, і вони дуже легко проходили в Україну, тим більше, що через нашу митницю можна було все провести: і зброю, і атомну бомбу, і все, не кажучи про   наркотики, для яких величезних транспортних зусиль не потрібно було. Наталія Лук'янова - директор Фонду профілактики  хімічних залежності і СПІДу рахує, що кошти для програм зниження, будемо говорити, шкоди від наркотиків, сьогодні на 90% фінансується не Україною. Тобто виникає запитання: кому потрібна боротьба з наркоманією України,  з ВІЧ-інфікованим, Україні, чи тим інституціям, які ведуть боротьбу?

90% говорить про те, що це потрібно людям з-за кордону, а не власному Уряду, не власному Президенту, Парламенту і  іншим. Фракція  соціалістичної партії України наполягає на слідуючому, щоб сьогоднішній день Уряду приніс користь треба, щоб Президент, Прем'єр завтра, післязавтра, на протязі 10 днів відреагували на сьогоднішній день, на сьогоднішні події, ту проблему. Або це чітка вказівка правоохоронним органам, СБУ, Прокуратурі. Щоб були конкретні дії і тоді ми будемо розуміти, що сьогоднішній день дасть користь  нашому суспільству. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ярослав Сухий, група "Демократична Україна". Підготуватися Сергію Шевчуку.

 

13:46:55

СУХИЙ Я.М.

Дякую, Ярослав Сухий, міста Запоріжжя. Шановні колеги, сама та обставина, що про майбутні зусилля Уряду в  боротьбі з наркоманією доповідає міністр охорони здоров'я говорить про те, на скільки нинішня помаранчева влада далека від найбільш гострих проблем, котрі сьогодні реально загрожують суверенітету і цілісності української держави. Не міфічні сепаратисти, не товсті олігархи, з яких хтось колись там збирається підтопити жирок, а наркоманія з кожним днем все більше  відбирає у нас майбутнє, калічить молодих людей, в сто крат більше ніж Чорнобиль та Афганістан разом взяті.

 Доповідати мав би тут Прем'єр-міністр чи принаймні віце-прем'єр міністр. Бо наркоманія - це не тільки, чи не стільки проблема охорони здоров'я, це страшенне за масштабами майбутнього лиха, соціальна,  генетична біда і політична біда. Не вже не зрозуміло, що масштаби наркоторгівлі в Україні досягли рівня, який становить воістину серйозну загрозу самій національній безпеці. Цілі міські райони і населені пункти буквально у нас на очах перетворюють у своєрідні зони відчуження. І найстрашніше, що в широку, добре організовану, розгалужену мережу нафтоторгівлі все  більше затягують українські вузи і школи. Отже, на терези покладено майбутнє української нації. Що робити?

Спочатку одна маленька ремарка. Шановні колеги, я пропоную відміняти Дні уряду при такій явці урядовців. Це зневага до нас самих, такого не може бути.

Перше. Що кажуть люди? Люди кажуть про те, що  недоопрацьовують правоохоронні органи, виявляють, як правило, дрібних розповсюджувачів і ті кілограми у звітах амфітаміну і прочих наркотичних речей абсолютно нікого не хвилює, бо  не виявляється організатор цих наркотрафіків. Зрештою справа не у прорахунках МВС чи СБУ, вони без роботи ніколи не будуть, як і ніколи не дочекаються від суспільства подяки, це я знаю по собі. І  не це головне, не це головне у проблемі боротьби з  наркоторгівлею, бо ми з вами знаємо інші випадки, випадки дивного поблажливого ставлення суддів різних інстанцій до тих, кого міліція з риском для життя та здоров'я  затримала і привела до суду, а потім ці люди виявляються на свободі.

Тому  необхідно негайно внести зміни  та доповнення до Кримінального кодексу, які би різко посилили відповідальність за поширення наркотиків, особливо за втягнення до цих дій неповнолітних.

Друге. Абсолютно бездіяльні міністерства  гуманітарного блоку. От тут би мали себе виявити апологети "гринджолізму", необхідні мистецькі акції, молодіжні фестивалі, спортивно-розважальні театральні заходи антинаркотичної спрямованості, необхідні яскраві високохудожні відеоролики соціальної реклами. Я впевнений, Верховна Рада дасть згоду на виділення коштів для таких  зусиль комерційним телеканалам та й уряд  мав би не поскупитися, а головне наркоманія - це вияв тієї бездуховності та безнадії, який панує серед молоді в умовах  ринку.

Тому ми ще раз скажемо про те, що необхідне посилення соціальної політики з метою мінімізації соціальних наслідків трансформації суспільства, необхідний комплексний підхід і сис...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Михайлович закид на адресу Кабміну справедливий, але  й по залу треба  подивитися також.

Будь ласка, Сергій Шевчук, фракція Блоку Тимошенко. Підготуватися Вадиму Гурову.

 

13:50:33

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу не стільки до питань профілактики і попередження, що є зрозумілим і логічним, скільки до іншого питання - до великого і важкого контингенту тих хворим, яким профілактика наша не допомогла, оскільки була неефективною. Хворі наркоманією з великим стажем вживання опіатів, на жаль, сьогодні виокремлені в суспільно ізольовану, дивіантну групу вигнанців, яка зростає з кожним роком. Окрім традиційних протиправних діянь, які сурово караються карним кодексом України, цей контингент осіб придбаває ознак не лише суспільної, а і фізичної деградації, зокрема, захворювань на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію, гепатити, венеричні захворювання. Кожна з цих хвороб українським законодавством визначена як соціально небезпечне захворювання, яке загрожує здоров'ю і життю оточуючих, так званих благополучних громадян. Згадаю хоча б явища СНІД-тероризму, або навмисне зараження інших людей, або свідоме втягнення в наркотизацію дітей заможних батьків, або дітей управлінців різного рівня. Як боротися з тими, хто сьогодні на дні, окрім репресивних заходів? Чи є якісь інші рецепти?

В багатьох країнах світу тривалий час запроваджується так звана замісна терапія хворих наркоманією, тобто регульоване призначення замінників тяжких наркотиків під контролем наркологічної служби задля ресоціалізації, задля контролю, задля полегшення страждань таких хворих, жити яким, як ми знаємо, лишається не багато часу. Однак сама ідея замісної терапії викликає бурю заперечень, заперечень зрозумілих з точки зору пересічного громадянина, але не зрозумілих для фахівців, покликаних зупинити епідемію одурманення.

Досвід роботи наркослужби в ряді регіонів України за останні роки показав, що замісна терапія може бути додатковим резервом впливу на контингент нібито невиліковних наркоманів. А в ситуації безвиході ігнорувати цей додатковий резерв просто не можна. Звичайно, це потребувати чіткої дисципліни, нагляду і суворого контролю за обігом препаратів замісної  терапії. Але це є питання здорових людей, спеціалістів, працівників міліції, Служби безпеки, які всі разом можуть сказати "так" наркоманії в Україні, ми використали усі можливі на сьогоднішній день міри впливу.

Я вважаю, що Міністерству охорони здоров'я слід не вичікувати, не займати позицію спостерігача, а проявити певну сміливість і довіру до фахівців наркологічної служби у питанні замісної терапії. І також пропоную внести відповідну тезу в проект постанови по розгляду сьогоднішнього питання. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Гуров, фракція "Єдина Україна". За ним буде виступати Ігор Шурма.

 

13:53:36

ГУРОВ В.М.

Вадим Гуров, Кривбасс.

Я не понимаю, зачем ми один вопрос развели на две части. Ведь детская беспризорность и наркомания - это близнецы-братья. Это одно и то же. Но, конечно, лучше четыре часа, чем два часа. Ну, так случилось.

Поэтому хочу сказать одно. Я полностью согласен с выступлением и взглядом на эту проблему с моим коллегой депутатом Кармазиным Юрием Анатольевичем. После его выступления практически мне на этой трибуне делать нечего. Поэтому что все то, о чем он говорил, это правда. Поэтому немножко добавлю от себя.

Ведь что такое дети? А давайте вдумайтесь спокойно. Дети ведь сегодня - завтра это народ Украины. Вы вдумайтесь, какой вопрос мы сегодня рассматриваем. Мы сегодня рассматриваем будущее нашей страны. То, что было, хорошо или плохо, оно уже было. Но то, что будет, это будет то, о чем мы сегодня говорим.

Мне, конечно, обидно, что по моему любимому городу сегодня много говорилось. Это первый и последний раз о Кривбассе так будут говорить, городе Кривом Роге. Но думаю, что и новый губернатор Ехануров Юрий Иванович, и мэр города, исполнительный комитет примут меры, и все-таки больше город этот не будет звучать. Потому что причин, чтобы он был худшим и область Украины, нет. Это - город, где зарплата есть, где есть нормальный рабочий класс, работает все. А вот почему? Вот на это "почему?" надо все-таки ответить. Почему все-таки наркомания есть?

Считаю, что все, вот перед этим медики выступали, какое лекарство, что надо - это все следствие. Вот эти заведения по лечению наркоманов, это все следствие. Надо посмотреть, как Козьма Прутков - вглубь: а почему все это случается? Почему раньше, раньше, когда было совсем другое время, было у нас и ГТО, и БГТО, и перед тем, как школа начинала занятия, 15 минут физкультуры? То есть. уже тогда дети знали, что надо обязательно этим делом заниматься.

Второе. Не было безработицы. Неделю человек не работает - к нему уже приходят и говорят: а почему? А сейчас что? Танцы-шманцы, все нормально, вся страна танцует и поет. Так что мы хотим от вас?

И главное я хочу сказать - это вопрос все-таки детского спорта. Если спортзалы нет, что пустуют, а они не работают, потому что крыша течет, инструмента нет никакого. Как же...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Підготуватися Ісаєву.

 

13:56:59

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Вже сам факт, що Україна є одним з лідерів у світі за темпами поширення наркоманії змушує нас сьогодні пристально дати собі відповідь: чи сьогоднішній день принесе користь в реальних шляхах до подолання наркоманії чи ні? Мені видається, що ми маємо більше негативних тенденцій, ніж позитивних.

Я повністю підтримую те, що сказав Ярослав Сухий. Чому? Рік тому профільний комітет ініціював парламентські слухання у Верховній Раді. Я пам'ятаю той заповнений зал. Виступали науковці, виступали представники громадських організацій, виступали народні депутати. Постанова  на 23 пункти Верховної Ради, дороговказ для уряду. Сьогодні уряд буде вишукувати причини що робити. От що робити виписано в постанові Верховної Ради, про яку проголосували колишні опозиціонери представники блоку "Нашої Україна", вони сьогодні є при владі. Є заходи, на які не потрібно тратити ні однієї копійки.

Я звертаюся до міністра охорони здоров'я. В 11 пункті було написано: "З метою забезпечення повноцінної сучасної підготовки лікарів-наркологів, Міністерству охорони здоров'я доручити відновлення інтернатури за спеціальністю "наркологія".

Парадокс. Міністр охорони здоров'я видає наказ номер 81, який носить ознаки антиконституційності, мета яких - всіх студентів на село! І на сьогоднішній день, говорячи про боротьбу з наркоманією, отримавши від самого себе завдання створити  умови для підготовки лікаря-нарколога, по сьогоднішній день нічого не робить, продовжує друкувати накази, які носять антинародний зміст.

Охматдит - об'єкт пересування Міністерства охорони здоров'я, зусиллям яких влаштували соціал-демократи аби  домогтися відміни цього наказу сьогодні Президенту ставиться в похвалу. Президент зрозумів проблеми дітей.

Давайте не будемо займатися підмінами. Якщо ми хочемо створювати нормальні завдання, ми мусимо, щоб ті нормальні завдання створювали люди, які не порушують закону. Міністр сьогодні порушує Конституцію, він суміщає посаду народного депутата і суміщає посаду міністра і видає сумнівні накази. І хотів би сказати всім. Якщо ввійде в дію ще один наказ, який є таємним для обробки в закладах  охорони здоров'я і керівники закладів охорони здоров'я будуть формувати штат, то вони там посад лікарів-наркологів ніколи в житті не передбачать. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Леонід Ісаєв, фракція "Регіони України". Підготуватися Катерині Фоменко.

 

14:00:16

ІСАЄВ Л.О.

Фракция регионов, город Харьков.

Уважаемые товарищи! Для выступления времени конечно нет, поэтому да и нужно ли это выступление. Всем миром не найти проблему подобную наркомании, по которой столько сказано, пересказано самыми умными, самыми достойными  учеными и организациями, наконец политическими деятелями.

Хочу  высказать свою точку зрения по трем, на мой взгляд, не до конца продуманным  или, проще говоря, нерешаемым  вопросам. Они  разные по значимости. Наркомания, как сегодня   было не раз сказано,  как известно - это болезнь развивающаяся в молодом возрасте. Известно, что у подростков и молодежи мотивация быть здоровым  не так сильно  выражена, как  у людей  зрелого возраста, зато среди  молодых весьма актуальны вопросы преуспевания  в жизни, престижа, привлекательности, состоятельности, дружбы, товарищества. Вот почему антинаркотическая профилактическая работа в подростковой молодежной среде должна быть именно целью формирования (делаю ударение) непопулярного, немодного, непривлекательного имиджа наркомана. В сознании молодых аксиомой должно стать утверждение:  наркоман - это добровольный  инвалид, это неудачник. И уж совсем непонятно.

Особое внимание следует уделить  развенчанию мифа о том, что образ  жизни кумиров молодежи - это исполнители поп-музыки, артисты, футболисты. Вспомните, о Марадоне больше  написано строк, чем о Тихом Доне. Так вот неразрывно связан с употреблением именно наркотиков.

Разве кому-то непонятно, что когда популярный среди молодежи человек употребляет наркотики, эта  наркотизация ничего  иное, как проявление глубокого творческого кризиса и  возможного распада личности. А у нас они герои. Поэтому необходимо  развитие имеющейся сети учреждений для организации творчества  молодежи и возможной  профориентации детей и подростков.

Фракция "Регионы Украины" видит выход в  том, что  органы местного самоуправления, вместе с общественными организациями должна разработать и внедрить в учебных заведения, клубах, местах отдыха молодежи специальные программы, направленные на профилактику наркотической, алкогольной и никотиновой зависимости. Будет результат, если значительная часть указанных учреждений будет полностью финансироваться как государством, так и производителями алкогольной, табачной продукции, поскольку не у всех даже родителей есть возможность посылать детей вот во все эти кружки и так далее, и так далее. Следующий вопрос  коротко: это государственная программа

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Фоменко, Фракція Народної партії. За нею Іван Мигович.

 

14:03:38

ФОМЕНКО К.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні члени Уряду, шановні виборці, другим українським Чорнобилем стали ВІЛ, СНІД та наркоманія. І сьогодні МВС нараховують 116 000, а міжнародні глядачі 2 мільйони. Скажіть, будь ласка, чи хтось думав: а чому такий розбіг цифр? Хто рахував скільки у нас таких наркозалежних людей в Україні? І я подумала, мабуть, недаремно називають  другим Чорнобилем. Адже наша країна вже має жахливий досвіт, коли це все покривалося, коли ці всі цифри зменшувалися, коли вони фальсифікувалися.

Я хочу навести дуже показовий приклад: я звернулася на свій округ, є у мене один із сільськогосподарських районів. Ця проблема вже докотилася до сільськогосподарських районів. Скажімо, один з них має таку статистику: 2002 рік - 13 хворих на наркоманію, 2003 - 29, 2004 - 40. 2005, 5 місяців - 46. В геометричній прогресії росте в нас кількість захворівших. І ви знаєте, коли я намагалася з'ясувати: 25 років юнаку, він загинув саме від передозування. І коли я намагалася з'ясувати офіційно: як же було вказано причина смерті? Сказали: це алкогольне отруєння. Ія подумала: саме тому 116 сьогодні маємо офіційну цифру, а 2 мільйони - це ті, які дійсно є у нас, на жаль, в державі.

Тому на сьогодні перше, треба визнати, що це є проблемою. Це не просто проблема, наша країна на грані наркотичної катастрофи. Якщо ми вже попадемо у цю катастрофу, шановні, ми не зможемо з неї вийти, адже тільки США щорічно виділяють 40 мільярдів доларів на подолання цієї проблеми, це півтора загальнодержавного нашого бюджету разом з місцевими бюджетами щорічно. Якщо ми вже попадемо, шановні, ми не зможемо з неї вийти із цієї проблеми. Перше.

І друге. Якщо  ми вже усвідомимо, що ми, дійсно, на грані наркотичної катастрофи, нам необхідно прийняти цілий ряд саме загальнодержавних кроків для того, щоб подолати цю проблему.

Перше. Розробити і ухвалити національну програму 2006-2010 року. І саме головне, з'ясувати механізм фінансування, зробивши пріоритетним видатки  з загального фонду державного бюджету саме  на подолання наркоманії.

Друге. Готувати щорічно доповідь Президенту України та Верховної Ради щодо стану справ  перспективи лікування наркозалежних в Україні.

Третє. Розробити і запровадити у дію механізми соціального супроводу в усіх компонентах лікування та реабілітації наркозалежних людей в Україні. Ви знаєте, я готувалася до цього  виступу, середній вік наркозалежного 21 рік. Розумієте, я подумала, це вік мого сина, не дай Боже кому такої трагедії у сім'ї, адже це проблема не сім'ї української, це проблема нашої держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів. Підготуватися Володимиру Пузакову.

 

14:06:48

МИГОВИЧ І.І.

Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановний Адам Іванович, колеги і виборці.

Сьогодні ми почули багато неприємних, болючих, гострих слів про те, як такі негативні явища, як наркоманія і дитяча безпритульність наближають нас до національної трагедії, загрожують безпеці держави.

Прикро, що  замовчуються об'єктивні причини і віддалені і  негативні наслідки цих явищ. Водночас, мене тішить, що критичну ситуацію усвідомлює все більше колег тих, хто 14 літ, будучи у владі і біля неї, руйнував соціалістичну систему освіти, виховання і охорони здоров'я, а нині начебто прозріває. Поживимо, побачимо.

Що ж робити? Як відзначалося попередниками, дійсно,   нам треба усвідомити масштаби цієї загрози, адже йде мова не про сотні тисяч, а про кілька мільйонів наших співвітчизників, членів їх сімей, рідних і близьких, які страждають від дитячої безпритульності і не лише наркоманії, а наркотизації суспільства, яке здійснюється невипадково.

По-друге, нам треба у цій справі повніше спиратися на свій вітчизняний досвід і науку. Щодо науки ми маємо багато знань і досвіду ................ дезадаптованих дітей, медично-соціальної реабілітації наркозалежних, запобігання правопорушень серед неповнолітніх. Сьогодні потрібні переосмислення і творчий розвиток соціально-профілактичної, лікувально-відновлювальної і корекційної роботи, а головне потрібні радикальні політичні, правові, фінансові організаційні заходи, які б сприяли усуненню причин наркоманії, безпритульності, жебрацтва та інших негативних явищ.

Щодо установ, які повинні займатися цією роботою, то їх у нас було достатньо. І головне сьогодні не остаточно їх прихватизовувати дитячі, медичні, оборонно-спортивні заклади, а зберегти, перепрофілювати і не надіятися на ті дитячі містечка, які нам шість, сім рекомендує Захід створити, а зберегти те, що ми мали, і забезпечити їх нормальне функціонування.

Щодо правових засад цієї роботи, то я хотів би звернутися до уряду, щоб нарешті ми розглянули Закон про соціальну роботу, який би став рамковим для розв'язання багатьох інших правових питань у цій надзвичайно актуальній сфері. Ну, і нарешті, очевидна істина, що у хворому суспільстві не може бути здорове покоління. Для нього потрібні звичайно справедливі, гуманні суспільні відносини і відповідна соціально-правова та культурна політика. Саме такий комплексний підхід і потребує сьогодні розгляд таких надзвичайно гострих і актуальних проблем. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Юрію Кармазіну.

 

14:10:00

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Щорічно в Україні наркомани скоюють понад 10 тисяч злочинів. Понад 80 відсотків наркозалежних осіб ніде не працюють, і більшість з них не навчається, то ж зрозуміло, що єдиний для них шлях - роздобути чергову дозу.  Не обійшло це лихо і Кіровоградщину. Наприклад, в приватному секторі Кіровограда протягом останнього місяця було скоєно понад два десятки квартирних крадіжок і вбивств. Шалених обертів в області набуває наркобізнес, адже із збутом наркотичних речовин пов’язаний кожен п'ятий злочин. Минулого року на території Кіровоградщини виявлено більше тисячі злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків. Було ліквідовано 32 осередки нелегального виготовлення та вживання наркотичних засобів. Виявлено вісім випадків розкрадання наркотичних препаратів, в тому числі медпрацівниками, які продавали морфій тим, кого від цього ж зла і лікували, навіть порушено проти них кримінальну справу. В області виявлено та ліквідовано 39 злочинних груп і одне організоване злочинне угрупування, викрито дві нарколабораторії в містах Світловодську та Олександрії.

Страшною бідою на сьогодні є і те, що великого розповсюдження наркотики набули в навчальних закладах. За два тижні цього року співробітниками міліції виявлено 45 фактів незаконного обігу наркотичних препаратів серед студентів та учнів. З приводу цього в області було порушено 11 кримінальних справ. Як на Кіровоградщині, так і по всій Україні, це горе крокує семимильними кроками. Тому особливе занепокоєння викликає стан профілактичної роботи попередження наркоманії серед дітей та підлітків.

Сьогодні фахівці стверджують, що необхідні спеціальні програми, які б допомагали хворим людям. Подібні програми дозволили б ліквідували наркоманів як від фізичної, так і від психологічної залежності. Але ж за браком коштів, так відповідають державні органи, це здійснити неможливо. Але, мабуть, не в коштах справа, а в відношенні держави до цієї проблеми. А, може, це для когось і вигідно. Знаходять же кошти, щоб закупити фільми, які цілодобово показують на телебаченні, роз'їдаючи душу молоді. Тож влада повинна думати і  про збереження генофонду  нації не тільки на Майдані Незалежності, а кожен день, як це було  в радянські часи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Юрій Кармазін, “Наша Україна”, підготуватися Поліітую

 

14:13:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, шановні урядовці. Наркоманія, безумовно, соціальна проблема.  І слухати нам сьогодні по цьому питанню  треба було не одного міністра охорони здоров’я. Тому що, на жаль,  це міністерство всього не вирішує, тим більше, в цій ситуації, коли протягом всіх 90-х років  скорочувалася матеріально-технічна база, ліжковий фонд наркологічних установ, вони скорочені в 3 рази.  І це страшно, тому що ми чомусь вважаємо, що краще лікувати таких людей в тюрмах, що краще витрачати туди гроші. Це - хибна думка. Я хотів би, щоб ця думка дійшла до уряду, до Президента, абсолютно до всіх.

Тепер  щодо скорочення наркологічних закладів. Я хотів би ще звернути увагу, що і зараз  вони продовжуються в ряді областей і хочу сказати, що разом із тим, що уряд отримав страшний спадок , він все-таки плететься в хвості багатьох проблем, пов’язаних з наркоманією. Я маю якраз ту проблему, на яку наголошував сьогодні один із наших колег, це -  щодо продажу таких аналгетиків як трамадол,  трамалгін, як клофелін і інших речей.

Дожилися! У нас в Донецьку  громадськість і представники  і Партії захисників вітчизни, інших організацій, євангельські християни-баптисти, навіть з єпископом Сергієм пікетували аптеки, які  продають людям трамадол і трамалгін. Бо там уже близько 60 тисяч  чоловік, які вживають ці речі. Але ж треба було, пане, міністр,  викликати вашого заступника, прізвище Рибчук,  який має свої власні бізнесові інтереси , ви знаєте, в фармакологічному  бізнесі, сказати: наступного дня ніде не  мають продаватися такі препарати. Але для цього треба появити волю. Я  закликаю вас до цього. В Одесі залишилась одна аптека і два аптечних кіоски, які є в муніципальній власності. Все роздано. То давайте змінимо політику до цього. Давайте зробимо дешевші і ліки, і давайте повернемо... будемо робити державні аптеки, і давайте муніципальні, це ж найвигідніший бізнес. Держава віддала. Що, запросто так віддали, шановні? Та не за просто так. Тому я хотів би, щоб ви замислилися, тільки по Одесі 16 тисяч ВІЛ-інфікованих, які стоять на обліку, а насправді в 3 рази більше, тобто 50 тисяч в одному місті. Це серйозніша загроза для національної безпеки. Я просив би комплексно уряд розглянути цю проблему на засіданні.......

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Полііт. За ним Соломатін.

 

14:16:18

ПОЛІІТ А.А.

Андрей Полиит, фракция Компартии, Ленинский комсомол Украины.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, члены правительства! Говоря о будущем наших детей, о здоровье нашего общества, мы не можем не сконцентрировать свое внимание на проблеме, которая в течение 15 лет захлестнула Украину. Ведь сегодня лишь на учете в наркологических учреждениях стоит  85  тысяч человек. К этому показателю стоит добавить тех, кто находится вне поля зрения и не внесен в официальные данные Министерства охраны  здоровья, а таких людей в Украине, к сожалению,  немало.

15 лет назад эта цифра была  в 4 раза меньше - 22 тысячи человек. Наркоманом не рождаются, им становятся. Не нужно путать понятие "наркозависимость" и "наркомания". Нарокозависимость - это состояние здоровья человека, это предрасположеность, а наркомания - это социальное  явление. Причины наркомании лежат на поверхности, а не в природе самого общества. Борьба с наркоманией - это создание  таких условий жизни людей, прежде всего молодежи, в которых бы стала невозможной ее полноценная самореализация... стала бы возможной ее полноценная самореализация в любой сфере общества. Ведь не секрет, что к наркотикам молодые люди чаще всего прибегают от невостребованности и безысходности. В них они ищут возможность уйти от проблем, которые , к глубокому сожалению, решить сами  сегодня не в состоянии.

Сегодня на общественном поле Украины работают многие молодежные общественные организации, которые задекларировали  в своих программах и вопросы решения социальных проблем молодежи, в тому числе и организация, которую я представляю,  имея, безусловно, богатый опыт в  решении этих задач.

Реализуя свои многочисленные общественные  программы, мы стараемся приобщить молодежь к спорту, к творчеству, проводим лагеря, где молодые люди имеют возможность  полноценно отдохнуть, научиться навыкам общественной работы, принять участие в содержательных встречах и беседах по актуальным вопросам  жизни Украины.

Думаю, что активизация именно такой работы молодежных общественных организаций является  одним из путей отрыва молодежи от праздного времяпрепровождения на улице. Такие усилия молодежных организаций необходимо всячески поддерживать. И уже в бюджете на 2006 год предусмотреть увеличение финансирования на поддержку программ молодежных общественных организаций. Но главное все же - это решение насущных проблем молодежи: работа, жилье, заработная плата, полноценный отдых, досуг, а это и те кружки, о которых сегодня говорили, и которые, к глубокому сожалению, сегодня не доступны большинству молодежи, спортивные  секции и многое другое. Именно их нерешенность является главной причиной социального явления наркомании.

И никакие перераспределения средств  из одной статьи бюджета в другую не решат проблему наркомании в обществе без смены социально-экономических приоритетов развития государства. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, будь ласка.

 

14:19:31

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги, співвітчизники! Я сьогодні виступаю за дорученням Тимчасової спеціальної комісії з проблем ВІЛ СНІДу, туберкульозу та наркоманії, членом котрої я є.

В лютому минулого року  Верховною Радою України були проведені парламентські слухання "Соціально-економічні проблеми ВІЛ  СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та проблеми їх розв'язання". Ми ухвалили рекомендації парламентських слухань, але з тих рекомендацій, які стосувалися наркоманії, жодної, підкреслюю жодної виконано не було.

Зараз, і це символічно, що наші слухання збігаються з днем боротьби з наркоманією, котрий людство буде відзначати 26 червня і констатувати, що нічого не було зроблено з того, що наш законодавчій орган, на парламентських слуханнях рекомендував - це дуже прикро. Традиційна система надання медичної допомоги наркозалежним зорієнтована на впровадження та використання медикаментозних методів  терапії, детоксікацію та лікування гострих станів. Поза увагою залишається соціально-психологічна допомога наркозалежним, що переважає і стає головною причиною подальших зривів і рецидивів.

В Україні працюють лише поодинокі програми психосоціальної реабілітації, збільшуються громадські організації, які працюють  завдяки грантам донорів та міжнародних агенцій, або ж на благочинні пожертви. за останні роки вони накопичили добрий досвіт роботи з наркозалежними і мають, навіть, теоретичні напрацювання. Державна мережа центрів ресоціалізації існує практично на папері. І тому, від імені комісії я звертаю увагу Уряду на те, що  поширення наркоманії в Україні набуває характеру епідемії, потрібно негайно втручатися в ситуацію всім структурам влади, Президенту і Уряду та боротися з цією, насамперед, соціальною проблемою. І на сам перед лікувати власні суспільства.

І від себе особисто, як члена Фракції України, додам рецепт: засіб лікування відомий: друге видання Великой Жовтневої соціалістичної революції. І до проекту постанови, здається діяльність Уряду треба визнати незадовільною і друге, передбачити випереджаюче фінансування цих важливих проблем. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми завершили обговорення. Будь ласка, дві хвилини Микола Єфремович. Які там були запитання?

 

ПОЛІЩУК М.Є. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Я хотів би подякувати всім, хто прийняв участь в обговоренні такого важливого питання і хотів би підкреслити, що ми дістали це у спадок. Не цей, не теперішній уряд, і не теперішня влада винна у тому, що сьогодні є. І мене дивує, що деякі фракції, як кажуть, наслідивши, уходять,  за 3-4 роки хто довів "Охматдит" до такого стану, як він сьогодні, хто зробив, коли там хочуть навести порядок, здаються території великі в оренду за мізерні ціни. І хочеться привести у  порядок. Хто піднімає шум, для чого тим, хто сьогодні зробили те, сьогодні вже виступають як обіжені.

Міністерство охорони здоров’я, видавши 81-й  наказ, не порушили нічого.  43-тя стаття Конституції говорить: підготовка і перепідготовка кадрів проводиться відповідно суспільних потреб. Сьогодні суспільні потреби якраз у підготовці кадрів для села у тому числі і лікарів загальної практики.

Я хотів би ще раз за той "Охматдит", 30 відсотків там обслуговується,  у тому числі фізіотерапія, дорослого населення, 50 відсотків дітей Києва, і абсолютно не третій-четвертий рівень допомоги, а перший рівень участкового лікаря консультації і допомоги. І  ніхто туди не збирався і не буде йти на територію, щоб ущемити дітей. Абсолютно, я в цьому вас завіряю, і так воно буде.

Тепер відносно... Я хотів би сказати відносно  того,  що питання наркоманії надзвичайно болюче і питання алкоголізму надзвичайно болючі. Це теж наслідки тієї влади, ото 10, 12 років або 13 років нерозумного керування державою, і абсолютно ніякої думки за соціальні програми. Теперішній уряд і влада спрямовують свої зусилля на соціальні програми. І, я думаю, разом з вами ми подолаємо це зло. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, шановні колеги, дійсно ми з вами обговорили надзвичайно злободенні проблеми - і пов'язані з дитячою безпритульністю, і питання, яке виходить ширше за рамки, хоча тут виступаючі наголошували, що вони пов'язані. Без сумніву, пов'язані. Але проблема наркоманії значно ширша, ніж тільки дитяча наркоманія, бо вона охоплює і великі прошарки інших верств нашого суспільства.

Я хотів би підтримати оптимізм міністра охорони здоров'я і висловити впевненість, що дійсно, якщо у нас уряди перестануть бути тимчасовими, бо до сьогоднішнього дня були це тимчасові уряди, і кожен уряд, який приходив до парламенту, мав абсолютно всі підстави казати, ми за це не відповідаємо, бо ми тільки що приступили до виконання обов'язків. Через рік слухаємо це питання, уже новий уряд каже, ми за це не відповідаємо. То давайте висловимо побажання, щоб цей уряд не був тимчасовим, і через рік ми могли його запитати, як виконуються ці програми, щоб у них уже не було можливості сказати, це не наше.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Перерва до 16 години.