ЗАСІДАННЯ  ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 березня   2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:38

У сесійній залі зареєструвалося 390 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, зараз у дипломатичній ложі присутні члени депутатської групи Державних зборів Угорської Республіки з міжпарламентських зв'язків з Україною на чолі з Власто Газдою. Давайте привітаємо наших колег і побажаємо нас спільних успіхів. (Оплески).

Шановні колеги, інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 березня 2005 року. Було розглянуто шість питань порядку денного: чотири законопроекти та два проекти постанов. Було проведено День уряду. І за результатами нашої роботи прийнято один закон, два законопроекти відхилено, розгляд одного законопроекту перенесено, прийнято дві постанови.

Шановні народні депутати, 15 березня 2005 року Центральна виборча комісія зареєструвала Бірюка Льва Васильовича, Давимуку Степана Антоновича, Жижка Сергія Андрійовича, Криворучка Юрія Зиновійовича, Мухіна Володимира Васильовича, Пака Володимира Петровича, Ратушного Михайла Ярославовича, Садового Миколу Ілліча, Сидоренка Миколу Яковича, Ульянченко Віру Іванівну, Шевченка Віталія Федоровича народними депутатами України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій блок Віктора Ющенка "Наша Україна" та Соціалістичної партії України. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошуються народні депутати України Бірюк Лев Васильович.

 

БІРЮК Л.В.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма свїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, давайте привітаємо нашого колегу і побажаємо плідної роботи. Давимука Степан Антонович.

 

ДАВИМУКА С.А.

Я, Степан Давимука, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма свїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Степана Антоновича з входженням в депутатську сім'ю. (Оплески)

Жижко Сергій Андрійович.

 

ЖИЖКО С.А.

Я, Жишко Сергій, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Сергія Андрійовича і побажаємо йому плідної роботи.

Криворучко Юрій Зиновійович, будь ласка.

 

КРИВОРУЧКО Ю.З.

Я, Юрій Криворучко, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Юрія Зиновійовича.

Мухін Володимир Васильович.

 

МУХІН В.В.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. 

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Володимира Васильовича із складенням присяги.

Пак Володимир Петрович.

 

ПАК В.П.

Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаюся додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Давайте привітаємо Володимира Петровича.

(О п л е с к и)

Ратушний Михайло Ярославович.

 

РАТУШНИЙ М.Я.

Я, Ратушний Михайло Ярославович, присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаюся додержуватися Конституції України та законів України і усіма своїми діями дбати в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Михайла Ярославовича. Побажаємо плідної роботи.

(О п л е с к и)

Садовий Микола Ілліч.

 

САДОВИЙ М.І.

Я, Садовий Микола Ілліч, присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Миколу Ілліча, побажаємо нам спільної роботи.

(О п л е с к и)

Сидоренко Микола Якович.

 

СИДОРЕНКО М. Я.

Я, Микола Сидоренко, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, вітаємо Миколу Яковича.

Ульянченко Віра Іванівна.

 

УЛЬЯНЧЕНКО В.І.

Я, Ульянченко Віра, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Давайте привітаємо Віру Іванівну і побажаємо всіляких....

(О п л е с к и)

Шевченко Віталій Федорович.

 

ШЕВЧЕНКО В.Ф.

Я, Шевченко Віталій Федорович, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Віталія Федоровича із поверненням в депутатську сім'ю.

Шановні народні депутати! Прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України Мухіна Володимира Васильовича та Садового Миколи Ілліча  до  складу депутатської фракції Соціалістичної партії України.

Відповідно до  статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", статей 4.2.1 і 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України та протоколу зборів  народних депутатів України, членів Української народної партії, від 15 березня 2005 року інформую про сформування депутатської фракції Української народної партії у Верховній Раді України. До складу депутатської фракції Української народної партії входить 19 народних депутатів України. Персональний склад депутатської фракції вам роздано. Керівником депутатської фракції Української народної партії обрано  народного депутата України Юрія Івановича Костенка. Уповноваженими представниками фракції обрано народних депутатів України: Валерія Михайловича Асадчева, Олександра Миколайовича Гудиму, Івана Олександровича Зайця, Володимира Романовича Мойсика.

Тепер далі, шановні колеги. Відповідно  до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження  народного депутата України Горбатова Валерія Мироновича до складу депутатської фракції Соціалістичної партії України. ( О п л е с к и)

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Степана Ільковича Хмари  зі складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко, політичних партій Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина",  Українська республіканська партія "Собор", Українська соціал-демократична партія та  входження його до складу депутатської фракції  Української народної партії. ( О п л е с к и)

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" статей 4.2.1 та 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження до складу депутатської фракції Української народної партії народного депутата України Сидоренка Миколи Яновича. Яковича? Вибачте, просто ще не встиг. Шановні народні депутати, відповідно до статей 2.5.2. Регламенту в середу ми маємо 45 хвилин для виступів вповноважених представників Фракцій і груп з внесенням пропозицій,  оголошенням запитів, заяв, повідомлень.

Прошу представників Фракцій і груп подати заяви на виступ, а я тим часом оголошу депутатські запити, що надійшли. Ну, ми закінчимо потім з процедури. Це регламентні питання.

Надійшли запита народних депутатів України:

Кирила ПОЛІЩУКА до Президента України щодо виділення коштів на завершення будівництва історичного музею у місті Переяслав-Хмельницький Київської області. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:16:52

За-302

Ставлю на голосування про направлення запиту  до Президента України.

 

10:17:13

За-324

Рішення прийнято.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Президента України стосовно загострення екологічної ситуації на Херсонщині, що склалася внаслідок підтоплення населених пунктів, затоплення земельних ресурсів та необхідності оголошення її  території зоною техногенної катастрофи.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:17:51

За-266

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту  до Президента України.

 

10:18:12

За-251

Рішення прийнято.

Миколи ЛІСІНА та Лева МИРИМСЬКОГО до Голови Верховної Ради України про порушення народним депутатом Ігорем Франчуком конституційних вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Геннадія АСТРОВ-ШУМІЛОВА до Прем’єр-міністра, Міністра юстиції, Голови Фонду Державного майна щодо надання роз’яснень про виконання статті 4 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та статті 4 наказу Фонду Держмайна і Держжитлокомунгоспу від 28.03.1996 року №351/26.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на завершення реконструкції поліклініки в селищі міського типу Червоноармійськ Житомирської області.

Вадима ГУРОВА до Прем’єр-міністра щодо ситуації, яка склалася на металургійному комбінаті “Криворіжсталь”.

Ольги ГІНЗБУРГ до Прем’єр-міністра стосовно оформлення права на спадщину, щодо зменшення суми оплати за переоформлення документів на одного із подружжя, замість померлого.

Юрія СОЛОМАТІНА до Прем’єр-міністра у зв’язку із  бездіяльністю Міністерства юстиції та органів Державної податкової адміністрації по стягненню з громадянина аліментів на утримання малолітньої дитини.

Петра ПИСАРЧУКА до Прем’єр-міністра щодо включення до Державного бюджету на 2005 рік видатків на компенсацію пільг колишнім воїнам ОУН-УПА.

Володимира НОВАКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на придбання житла інвалідам по зору - членам Хмельницької обласної організації українського товариства сліпих.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра стосовно порушень державних гарантій соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби в зв’язку з реформуванням Збройних Сил.

Михайла РОДІОНОВА до Прем’єр-міністра стосовно виконання проекту “Створити систему аналітично-інформаційного забезпечення енергетичного комплексу України”.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо запобігання протиправній приватизації державного майна.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Прем’єр-міністра стосовно дотримання вимог чинного законодавства у питанні соціального захисту ветеранів Збройних Сил.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо фінансування завершення будівництва школи в селі Корюківка Чернігівської області.

Віктора МИРОНЕНКА до Прем’єр-міністра щодо необхідності надання допомоги мешканцям бідуючого міста Керчі та Ленінського району Автономної Республіки Крим.

Івана МИГОВИЧА до Прем’єр-міністра про грубі порушення при приватизації Ужгородського поліграфічно-видавничого комбінату “Патент” і необхідність її перегляду в інтересах трудового колективу та держави.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра стосовно звернення голови ради приватних підприємців щодо зупинення дії статті 45 та пункту 40 статті 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та усунення правової колізії між законодавством про спрощену систему оподаткування і законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, міністра транспорту та зв’язку щодо розслідування фактів розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах через структури “Укрзалізниці”, благодійний фонд “Артеміда з добром для людей” та ряду товариств з обмеженою відповідальністю Кіровоградської області, які направлялись на виборчу кампанію Віктора Януковича.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо ремонту доріг на території Кам’янобрідського району міста Луганська.

Костянтина СИТНИКА до Прем’єр-міністра щодо забезпечення розвитку садово-паркового комплексу “Феофанія” та підтримки національного надбання – гербарію Національної академії наук України.

Євгена ЛАПІНА до Прем’єр-міністра щодо критичного стану в забезпеченні мінеральними добривами вітчизняного виробництва українських сільськогосподарських товаровиробників під весняно-посівну компанію 2005 року.

Валерія ГОРБАТОВА до Прем’єр-міністра щодо фінансування реконструкції очисних споруд у місті Судак.

Володимира НОВАКА до Прем’єр-міністра щодо надання інформації про причини неповного фінансування в 2004 році програм з охорони здоров’я в Хмельницькій області.

Сергія ЧИЧКАНОВА до Прем’єр-міністра щодо перевірки законності приватизації деяких об’єктів державної власності у місті Севастополі.

Михайла КОСІВА до Прем’єр-міністра з приводу передчасного і необґрунтованого закриття вугільних шахт і так званих “копанок”, які й далі розробляються та забезпечують шахтарські регіони робочими місцями й необхідною для побутового користування сировиною.

Сергія СЛАБЕНКА до Прем’єр-міністра стсовно компенсації за несвоєчасну  виплату допомоги шахтарям міста Нововолинська Волинської області.

Михайла РОДІОНОВА до Прем’єр-міністра щодо впровадження в Україні науково-технічних розробок спрямованих на захист навколишнього середовища.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра з приводу порушення Указу Президента України “Про реформування аграрного сектору” в Новоукраїнському районі Кіровоградської області.

Групи народних депутатів (БАУЕР, ДРАЧЕВСЬКИЙ та інші) до Прем’єр-міністра щодо недоцільності передачі Академії медичних наук в підпорядкування Міністерству охорони здоров’я.

Марії МАРКУШ до Прем’єр-міністра стосовно відшкодування шкоди, завданої зсувами і паводками ув 1998, 2001 роках мешканцям сіл Тячівського району Закарпатської області та перевірки фактів зловживань при розподілі бюджетних коштів на ці цілі.

Людмили ДАВИДОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо незадовільного стану автомобільних доріг у сільській місцевості Харківської області.

Леоніда СВАТКОВА до Прем’єр-міністра щодо повернення приміщення Українському науково-дослідному інституту цукрової промисловості.

Анатолія ГРЯЗЄВА до Прем’єр-міністра, голови Державної митної служби щодо недопущення зловживань та монополізації на ринку переробки та утилізації використаної тари.

Анатолія КУКОБИ до Прем’єр-міністра щодо забезпечення контролю за цінами та якістю ліків.

Миколи НОСЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу масової відмови виконання органами податкової інспекції статті 5 Закону України “Про податок з доходів осіб”.

Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра щодо запобігання зриву весняно-польових робіт у Вінницькій області.

Юрія КАРМАЗІНА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, голови Служби безпеки, Секретаря Ради національної безпеки і оборони з приводу загрози національній безпеці і авторитету держави внаслідок соціальної дестабілізації у Луганській області та врахування інтересів виборців і організацій політичних партій виборчого блоку “Сила народу” під час кадрового призначення в органах державної влади, надання належної оцінки фактам вчинення злочинів кандидатами на керівні посади та призначеними особами, їх тісних зв’язків з представниками суб’єктів підприємницької діяльності.

Сергія БИЧКОВА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо фактів злочинного попрання керівництвом державного підприємства “Завод імені Малишева” вимог чинної нормативно-правової бази.

Анатолія ГРЯЗЄВА до  Прем’єр-міністра щодо звернення Ради приватних підприємців України та міста Кагарлика Київської області стосовно припинення дії статті 45 та пункту 40 статті 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.

Володимира ДЕМЬОХІНА до Прем’єр-міністра щодо вирішення проблем соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів Збройних Сил.

Миколи КОЛІСНИКА до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Ганнівка Петрівського району Кіровоградської області.

Володимира ЗУБАНОВА до Прем’єр-міністра щодо створення робочої групи по проведенню Першого Всеукраїнського чемпіонату шкільних команд Клубу веселих і кмітливих.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо проблем збереження Нижньодніпровської арени пісків Херсонської області.

Станіслава ПХИДЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно недоцільності ліквідації сімнадцятої військової поліклініки у місті Ковелі Волинської області.

Юрія КАРМАЗІНА до Прем’єр-міністра, Секретаря РНБО з приводу перешкод розвитку морських поромних перевезень у зв’язку з економічною необґрунтованістю підвищення плати за використання вантажних вагонів на паромних переправах.

Михайла БАУЕРА до Кабінету Міністрів з приводу переслідування директора професійно-технічного училища №8 міста Чернівці за політичні переконання.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до Кабінету Міністрів, Генерального прокурора, Голови ...Фонду державного майна щодо надання інформації про стан ефективності управління державними корпоративними правами в статутному фонді відкритого акціонерного товариства “Лізингова компанія “Украгромашінвест”.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Кабінету Міністрів з приводу блокування видачі нарядів на реалізацію продукції Зірненського спиртового заводу Березнівського району Рівненської області Департаментом адміністрування акцизного збору Державної податкової адміністрації та концерном “Укрспирт”.

Володимира БРОННІКОВА до Першого віце-прем’єр-міністра щодо виконання Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Першого віце-прем’єр-міністра щодо збереження унікальної в Україні базової магнітної обсерваторії “Димер”, дані якої у реальному часі надходять до світової мережі магнітних обсерваторій.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО  до Першого віце-прем’єр-міністра щодо забезпечення фінансування пілотного проекту Реформування житлово-комунальної галузі міста Южноукраїнськ.

Євгена ГІРНИКА до  віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка про порушення загальнонаціональними приватними телевізійними каналами законодавства стосовно реклами алкогольних напоїв та невжиття відповідними контрольними службами заходів щодо недопущення цих порушень.

Тараса ЧОРНОВІЛА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка стосовно розміщення на зовнішніх носіях реклами рекламних матеріалів Віктора Ющенка, джерел проплати за них і пов’язаних з цим фактів корупції та нанесення фінансових збитків державі.

Григорія БОНДАРЕНКА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка щодо неналежної реакції на зрив виходу газети “Вісник Чорнобилю”.

Олексія БАБУРІНА до Генерального прокурора щодо повернення майнових сертифікатів членам колишнього колгоспу “Авангард” Мелітопольського району Запорізької області.

Михайла ДОБКІНА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб, винних у злочинах проти державного діяча України.

Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора щодо протиправних дій Миколаївського сільського голови Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Павла КАЧУРА до Генерального прокурора щодо перевірки правомірності надання житлових приміщень зі спеціального житлового фонду посадовим особам, зокрема заступникам Трускавецького міського голови та керівникам структурних підрозділів міськвиконкому.

Костянтина СИТНИКА до Генерального прокурора щодо грубого порушення прав приватних підприємців ринку “Дитячий світ” на здійснення ними торгової діяльності з боку народного депутата Владислава Атрошенка.

Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора стосовно випадків перевезення контрабанди та незаконних дій українських державних установ щодо сприяння у вчиненні даних злочинів.

Юрія КЛЮЧКОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо неповного розслідування справи про голосування за фальшивими відкріпними посвідченнями на декількох виборчих дільницях територіального округу №211.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ стосовно перевірки інформації щодо корупційних діянь з боку службових осіб Львівської міської ради по факту незаконного перерахування коштів окремими державними комунальними підприємствами міста приватному підприємству “Аршба” в рахунок оплати заходів, пов’язаних із святкуванням ювілейного дня народження першого заступника Львівського міського голови.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Генерального прокурора, міністра транспорту та зв’язку  щодо зловживання службовим становищем попереднього керівництва Укрзалізниці при застосуванні положень Розпорядження Кабінету Міністрів “Про тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом”.

Михайла СЯТИНІ до Генерального прокурора щодо виконання багаточисленних судових рішень різних інстанцій стосовно повернення коштів за незаконно вилучену металопродукцію науково-навчальному об’єднанню “Остеосинтез” у Закарпатській області та відновлення втрачених робочих місць, вкрай необхідних у гірській місцевості.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра освіти і науки стосовно нереагування правоохоронних органів міста Євпаторія на рішення суду щодо осіб, які захопили кабінет начальника управління освіти міста Євпаторія.

Ігоря ТАРАСЮКА до Генерального прокурора щодо звернення Тернопільської районної ради про перевірку законності продажу об’єкта комунальної власності в селі Мишковиці.

Миколи КАРНАУХА до Генерального прокурора, Міністра оборони стосовно протиправних дій та грубого порушення законодавства керівництвом державного підприємства Міністерства оборони “Українська авіаційна транспортна компанія”.

Анатолія МОРОЗА до Генерального прокурора щодо правомірності дій голови Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області стосовно узаконення права на земельну ділянку сім’ї Гаврилюк.

Валентини СЕМЕНЮК до Генерального прокурора щодо дотримання чинного законодавства у процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства “Червоний партизан” Таращанського району Київської області.

Павла КАЧУРА до Генерального прокурора, Міністра палива та енергетики стосовно з’ясування обставин незаконного укладення договору оренди об’єктів права державної власності між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” та товариством з обмеженою відповідальністю “Еліт”, що завдало збитків Державному бюджету.

Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора про порушення конституційних прав людини співробітниками Кіровоградського Управління по боротьбі з організованою злочинністю та незаконне затримання ними членів територіальної виборчої комісії виборчого округу №100.

Олександра КУЗЬМУКА до Генерального прокурора щодо зловживання службовим становищем та порушення законодавства керівництвом державного підприємства Міністерства оборони “Українська авіаційна транспортна компанія”.

Сергія СЛАБЕНКА до Генерального прокурора стосовно неправомірного нарахування заробітної плати  та інших грошових виплат колишньому Голові Волинської обласної державної адміністрації Анатолію Французу.

Анатолія ДОМАНСЬКОГО до Генерального прокурора щодо зловживань посадовими особами районної державної адміністрації при продажу майна аеродрому в селі Левковка, Ізюмського району Харківської області.

Сергія ЧЕЛНОКОВА до Генерального прокурора щодо захисту інтересів держави в особі державного підприємства “Білоцерківська дослідно-селекційна станція” по відшкодуванню заподіяних їй збитків.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА та Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора щодо неприпустимості здійснення тиску на суддю Печерського районного суду з боку Генеральної прокуратури.

Геннадія РУДЕНКА до Генерального прокурора щодо грубих порушень природоохоронного законодавства та положень Базельської конвенції 1989 року про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням при ввезені на територію України гудронних залишків з Угорщини.

Юрія КЛЮЧКОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо неналежної відповіді на депутатське звернення пов’язане із дорожньо-транспортною пригодою.

Олексія БАБУРІНА до Генерального прокурора, Міністра юстиції з приводу невиплати заробітної плати у Державному підприємстві “Азовсільмаш” відкритого акціонерного товариства “Першотравневий завод сільськогосподарських машин” міста Бердянськ Запорізької області.

Ігоря ТАРАСЮКА до Генерального прокурора, Голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо заборгованості по заробітній платі працівникам товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТАЛОН-ЛІС” села Дружба Теребовлянського району.

Миколи КАТЕРИНЧУКА до Генерального прокурора стсовно порушення прав членів кооперативу “Привокзальний” з боку посадових осіб Браїлівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Валерія ЛЕБЕДІВСЬКОГО до Генерального прокурора у зв’язку із відсутністю остаточної відповіді на депутатський запит в частині перевірки Генеральною прокуратурою  обґрунтованості прийнятих процесуальних рішень прокуратурою Шевченківського району міста Києва про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами порушення виборчих прав громадян під час виборів Президента України.

Андрія ШКІЛЯ до Міністра юстиції щодо скасування реєстрації Всеукраїнської громадської організації “Українська народна асамблея – Українська національна солідарна організація”.

Володимира АНІЩУКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо порушення керівництвом Одеської залізниці та пасажирського вагонного депо  Одеса-Головна прав людини.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до міністра культури і мистецтва з приводу закриття музичних шкіл  у Світловодськ Світлодарську та у Миронівці Дебальцевського району Донецької області.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до міністра з питань надзвичайних ситуацій з приводу  зволікання Міністерством з проведенням тендера щодо оздоровлення на курорті Євпаторія громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Кирила ПОЛІЩУКА до міністра оборони щодо забезпечення житлом військовослужбовців Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху.

Василя НАДРАГИ до Міністра палива та енергетики щодо передачі газопроводу високого тиску з балансу Луганської обласної лікарні у державну власність.

Михайла ВОЛИНЦЯ до міністра праці та соціальної політики щодо захисту конституційного права ветерана праці на пенсійне забезпечення.

Володимира ЛЕЩЕНКА до міністра аграрної політики щодо захисту майнових прав членів колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Куйбишева Щорського району Чернігівської області.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до міністра оборони щодо передачі військового містечка №115 до комунальної власності територіальній громаді міста Березівка Житомирського району Житомирської області.

Ігоря ШУРМИ до міністра праці та соціальної політики щодо заборгованості по виплаті заробітної плати за жовтень 2004  – січень 2005 років та соціальної допомоги жителям села Боляновичі Мостинського району Львівської області.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до міністра оборони щодо надання інформації про отримання статусу учасника бойових дій військовослужбовцями, які проходили службу у складі миротворчого батальйону в колишній Югославії.

Віталія ХОМУТИННІКА до міністра палива та енергетики щодо протиправних дій керівництва Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості.

Анатолія КОЗЛОВСЬКОГО до міністра охорони здоров’я щодо надання допомоги Арбузинській центральній районній лікарні в придбанні автомашини “Швидкої допомоги”.

Миколи КУХАРЧУКА до міністра оборони щодо погашення заборгованості за реконструкцію квартир для військовослужбовців у місті Дубно Рівненської області.

Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до міністра внутрішніх справ щодо корупційних дій начальника Регіонального управління Державної комісії цінних паперів та фондового ринку в Черкаській області.

Михайла КОСІВА до міністра освіти і науки щодо усунення порушень законодавства в освітянській сфері міста Шахтарськ Донецької області.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я щодо критичної ситуації у фінансуванні галузі охорони здоров’я міст Дебальцеве, Світлодарськ, селища міського типу Миронівський Донецької області.

Володимира АНІЩУКА до Міністра аграрної політики з приводу порушення керівником акціонерного товариства “Свобода” законодавства щодо розпаюванню земель та їх використання.

Людмили КИРИЧЕНКО до Міністра охорони здоров’я щодо забезпечення хворих на цукровий діабет інсуліном.

Вячеслава КОВАЛЯ до Міністра внутрішніх справ про вжиття відповідних заходів щодо працівників міліції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, які своїми вчинками під час виборчої кампанії дискредитували правоохоронні органи.

Олександра ПЕКЛУШЕНКА до Міністра аграрної політики щодо розпаювання земель та майна державних дослідних господарств шляхом їх перепідпорядкування міністерству.

Віталія ОЛУЙКА до Міністра культури і мистецтв стосовно фінансування сільських закладів культури Хмельницької області.

Володимира БРОННІКОВА до Секретаря Ради національної безпеки і оборони щодо необхідності освоєння національних природних запасів урану.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Секретаря Ради національної безпеки і оборони щодо звернення ХVІІ з’їзду Спілки офіцерів  стосовно вступу України в НАТО.

групи народних депутатів (ФІКС, ПРОШКУРАТОВА та інші) до Секретаря Ради національної безпеки і оборони щодо рішення Ради національної безпеки і оборони про виведення українських миротворців з Іраку та заяв керівників країни, які затягують термін виведення.

Олександра БАНДУРКИ та Михайла ПОТЕБЕНЬКА до заступника директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” стосовно надання інформації щодо здійснення підприємством закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в 2004 році на ремонтні роботи в приміщенні адміністративно-побутового корпусу №1.

Петра СИМОНЕНКА до Голови Служби безпеки стосовно надання інформації щодо фактів прослуховування і стеження за громадянами України з боку спецслужб та спецслужб комерційних структур.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Рахункової палати, Голови Головного контрольно-ревізійного управління щодо перевірки ефективності використання коштів Державного бюджету в місті Узині.

Петра ТОЛОЧКА до Голови Київського міської державної адміністрації щодо недоцільності будівництва багатофункціонального комплексу в межах територій Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Валерія АКОПЯНА до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” стосовно надання інформації щодо здійснення підприємством закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок міжнародної технічної допомоги на будівництво Санітарного пропускника.

Катерини САМОЙЛИК до голови Київської міської державної адміністрації, прокурора міста Києва щодо ситуації, яка склалася навколо оренди Федерацією тенісу спорткомплексу відкритого акціонерного товариства “Томак”.

Олександра ГУДИМИ до голови Служби безпеки, Генерального прокурора щодо незаконного будівництва Службою безпеки житлового будинку на подвір’ї колишньої в’язниці-катівні в місті Львові.

Євгена ГІРНИКА до Голови правління відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” щодо заміни телефонної станції Калуського центру електрозв’язку на більш потужну для задоволення запитів споживачів.

Анатолія МОКРОУСОВА та Володимира ФІЛЕНКА до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна станція” стосовно надання інформації щодо здійснення підприємством закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок міжнародної технічної допомоги та державних коштів на будівництво виробничо-опалювальної техніки.

Геннадія РУДЕНКА до голови Київської міської державної адміністрації щодо неправомірності встановлення монопольних цін на розташування об’єктів зовнішньої реклами у місті Києві.

Петра СИМОНЕНКА до голови Служби безпеки з приводу  втручання правоохоронних органів в діяльність відкритого акціонерного товариства “Черкасигаз”.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до голови Служби безпеки щодо фактів порушення чинного законодавства в апараті Міністерства оборони та вжиття заходів стосовно посадових осіб, що їх допустили.

Групи народних депутатів (КЛИМПУШ, ОНОПЕНКО, ШВЕДЕНКО) до голови Київської міської ради щодо ліквідації грубих порушень при будівництві житлового будинку по вулиці Старонаводницькій.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО та Івана ГАВРИЛЮКА до шолови Служби безпеки щодо незаконного і цинічного будівництва шестиповерхового фешенебельного будинку та ресторану на подвір’ї колишнього слідчого ізолятора НКВД-КДБ у місті Львові.

Петра ТОЛОЧКА до голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим щодо надання території “Тиха Бухта” в Криму статусу об’єкта природно-заповідного фонду загальнонаціонального значення.

Групи народних депутатів (РУДЬКОВСЬКИЙ, ЄДІН, ГРЯЗЄВ) до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна  електростанція” щодо надання інформації стосовно зупинення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива №2.

Олега ТЯГНИБОКА до Дніпропетровського міського голови, прокурора Дніпропетровської області щодо бездіяльності органів місцевої влади міста, внаслідок чого порушуються житлові права мешканців гуртожитку Дніпропетровського театру опери та балету і будинку №10-Б по вулиці Свердлова.

Валерія АКОПЯНА до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” стосовно надання інформації щодо здійснення підприємством закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок міжнародної технічної допомоги на будівництво санітарного пропускника.

Сергія ОСИКИ до Голови Київської обласної державної адміністрації, до Державної податкової адміністрації Київської області щодо забезпечення Київського міжобласного апеляційного господарського суду та господарського суду області службовим приміщенням.

Анатолія КУКОБИ до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2005 рік”.

Юрія ОРОБЦЯ до прокурора міста Києва, Київського міського голови щодо незаконного знищення зелених насаджень на вершині та схилах гори, загрозу зсувів ґрунту в селищі імені Шевченка по вулиці Красицького та провулку Золочевського міста Києва, а також зведення на схилах та вершині гори приватних капітальних споруд.

Ігоря ШАРОВА до начальника Управління державної служби щодо законності призначення Едуарда Зейналова Головою Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до голови Служби безпеки щодо порушення законодавства посадовими особами відкритого акціонерного товариства “Золотонішський машинобудівний завод імені Лепсе”.

Сергія ПРАВДЕНКА до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція” щодо можливих зловживань посадовими особами і керівництвом підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Бориса РАЙКОВА до директора Державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська атомна електростанція”  щодо можливих зловживань посадовими особами і керівництвом підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок міжнародної технічної допомоги.

Сергія СІНЧЕНКА і Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА до Президента України щодо припинення розбудови Єдиного державного реєстру фізичних осіб та економіко-політичні наслідки указу Президента про внесення  змін до Положення про  паспорт громадянина України для  виїзду за кордон та визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

Шановні колеги, голосується підтримка запиту Омельченка і Сінченка.

 

10:46:07

За-199

Запит підтримано.

Я ще раз, шановні колеги, наголошую: це запит до Президента України Сергія СІНЧЕНКА і Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА про припинення розбудови Єдиного державного реєстру фізичних осіб та економіко-політичні наслідки указу Президента про внесення  змін до Положення про  паспорт громадянина України для  виїзду за кордон та визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України.

Ми підтримали запит. Тепер я ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

10:46:58

За-307

Рішення прийнято.

Ігоря ШУРМИ до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів політичного переслідування, порушення вимог процесуального законодавства, конституційних прав людини працівниками Старосамбірської районної прокуратури Львівської  області в ході проведення досудового  слідства та необгрунтованого порушення кримінальної справи проти начальника міліції громадської безпеки Старосамбірського  РВС у Львівській області Петріпяна Мирона Іванович.

Таким чином, шановні н, виголошено 135 депутатських запитів.

По фракціях:

"Наша Україна" - 21, Фракція комуністів - 32, "Регіони України" - 14, СДПУ(о) - 6, "Єдина Україна" - 14, "Демократичні ініціативи" - 4, Народна партія - 9, СПУ, Соціалістична партія України - 9, Блок Юлії Тимошенко - 8, "Союз" - 1, "Воля народу" - 1, "Центр" - 4, "Демократична Україна" - 7, "Позафракційні" - 5.

Переходимо до виступів представників депутатських груп, фракцій із заявами, запитами, повідомленнями, інформаціями.

До слова запрошується Катерина Ващук, фракція Народної партії. Підготуватися Володимиру Яворівському.

 

10:48:38

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги та виборці!

Фракція Народної партії з розумінням сприймає перші законодавчі ініціативи нової влади, більшість з них підтримує своїми голосами в парламенті. Проте деякі кроки влади в аграрному напрямку нам ніяк не зрозумілі. Основа врожаю закладається весною. Весняно-польові роботи потребують не менше 12 - 15 мільярдів гривень обігових коштів. Тому і основне фінансування з бюджету необхідно направляти саме навесні. Проте на січень - травень на реалізацію всіх цільових програм АПК виділено лише 200 мільйонів, а це лише 11 відсотків від усього обсягу фінансування, тоді як на жовтень і грудень виділено один мільярд 60 мільйонів, тобто 60 відсотків. Якщо не встигнуть профінансувати - ну, що ж, недофінансується село.

Селу необхідні кредитні ресурси, проте кредитування йде вкрай повільно, та й відсотки часто не такі, які зазначені в договорі з банками. Зусиллями народних депутатів і уряду зроблено перші кроки по довготерміновому кредитуванню села та по відшкодуванню 30 відсотків вартості придбаної селянами складної вартісної техніки і новітніх технологій. Чомусь ці добрі починання відмінені новим урядом.

Надії аграріїв на зміни під час коригування бюджету, який повинен бути справедливим і для селянина. І сподіваюся, це підтримає вся зала. І особливо турбує фракцію Народної   партії та поспішність, з якою уряд міняє митний тариф, виконуючи вимоги СОТ та Європейського Союзу без детального аналізу наслідків для вітчизняних товаровиробників.

Головне, на нашу думку, має буди ефективна підтримка і захист вітчизняного товаровиробника. Добре прораховані митні тарифи сприяють не тільки розвитку ринку, тобто ввозу товарів, а й насамперед притоку іноземних інвестицій і розвитку власного  виробництва. Що ж пропонує уряд, зокрема, по групі товарів 124. Це продовольчі товари. Різке зниження митних ставок майже на всі товари. Тому фракція пропонує насамперед ще раз чітко проаналізувати баланси виробництва і споживання основних видів продовольства по тих видах, яких виробляємо вдосталь,  преференції не має бути. По  тих, яких не вистачає, зокрема м'яса, встановити жорсткі квоти і реалізовувати ці квоти чітко лише м'ясокомбінатам, а цукросировину лише цукровим заводам.

 

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Яворівський від... З місця включити? Мікрофон, будь ласка. Косіву передаєте? Михайло Косів буде виступати від фракції "Нашої України". Наступним буде виступати Олександр Мороз.

 

10:52:10

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Нашої України".

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні виборці! Я маю доручення від моїх виборців і земляків зі Львова зробити такий запит до голови Служби безпеки України Олександра Турчинова. Про нього уже говорилося у депутатських запитах, які ви прочитали, але я хочу конкретизувати суть справи. Справа в тому, що у Львові на вулиці Лонського  є сумнозвісна старовинна тюрма, де каралися українські патріоти за часів феодальної Польщі, передвоєнні і післявоєнні роки з боку  комуністичного тоталітарного режиму. Там, без сумніву,  потрібно зробити музей, меморіал. Серед тих, хто був у застінках тієї тюрми, були і депутати Верховної Ради, у тому числі  і я також. Отже, будувати на  тому місці страждань і крові новий будинок  і місця розважальні у вигляді кафе - це святотатство.

Отже, ми вимагаємо  зупинити це святотатство і будівництво  приміщення багатоповерхового будинку і кафе. Зобов'язати будівельну фірму і керівництво СБУ відновити   зруйновану  територію з подвір'ям тюрми, провести всестороннє розслідування, виявити ініціаторів  незаконного будівництва, службових осіб,  що давали дозвіл або самоправно розпочали цю акцію вандалізму, винних покарати, матеріали розслідування опублікувати у пресі. А на  подвір'ї тюрми-катівні спорудити музей і каплицю учасників національно-визвольної боротьби. тут підписані депутати Верховної Ради першого скликання і Роман Іваничук, Ірина Калинець, депутати міської ради, колишні в'язні сумління і політв'язні, які мали не щастя перебувати у цій в'язниці. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Олександрович Мороз запрошується до виступу. Наступний буде виступати Леонід Каденюк.

 

10:55:00

МОРОЗ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу Шановні  депутати! Чотири роки тому вперше в сучасній історії України  пройшла антипрезидентська акція  під гаслом "Україна без Кучми". Люди протестували проти ганьба з  озвученими  записами у кабінеті Президента, де він наказував викрасти Георгія Гонгадзе. У минулому році кандидати у Президенти і я, і Ющенко, і інші обіцяли виборцям: сприяти скорішому розкриттю злочину. Те, що відбувається тепер -  це аморально, підриває авторитет влади, довіру до неї. Убивство Георгія не можна вважати розкритим, поки не буде заслуханий звіт слідчої комісії Парламенту, поки до кримінальної справи не будуть долучені плівки Мельниченка, поки суд не оголосить вирок.

Говорити про завершення справи, коли матеріали ще навіть не передані до суду - це  порожній піар, це спекуляції і не  більше. Два роки тому, чи же два роки під ряд, Верховна Рада, під впливом адміністрації Президента, блокувала звіт комісії Георгія Омельченка. Соромно, що звіт блокується і тепер, коли до влади прийшли ті, хто обіцяв добиватися справедливості. Ще більше соромно чути сумнівні пояснення, ніби заслуховування звіту - порушення якихось політичних домовленостей. Не витримує критики і пояснення, мовляв, Верховна Рада спочатку розгляне Бюджет, а потім повернеться до цього питання. Фракція вважає, що обмінювати звіт Комісії на законопроект про Бюджет, це, вибачте, бартер на крові.

Однак, ми зважаємо і на такий аргумент. Давайте приймемо рішення про включення  цього питання до порядку деного, хоч би наступного тижня. Інакше Фракція не зможе голосувати за інше питання. Звертаємося до Фракції "Наша Україна", захистіть репутацію Президента Ющенка, до Блоку Юлії Тимошенко,  підтримайте громадянську позицію свого колеги Омельченка. До Фракцій колишньої більшості, вас гнітили 3 роки, ви незабаром підете на вибори, доведіть громадянам, що ви звільнилися від  тягаря залежності і страху. Правосуддя вище будь-якої доцільності. Наполягаю на голосуванні, питання про звіт Комісії на першому засіданні після розгляду Бюджету.

І тема друга, сьогодні ми розглядаємо низку законів, які стосуються упорядкування процесу набуття спадщини на майно громадян. Нам потрібно припинити здирання шкури з людей при триманні спадщини, при даруванні чи купівлі квартир. Це  виходить, що люди за своє добро ще винні залишаються.  Ми підготували з цього приводу заяву і обнародуємо її. Але просив би, щоб проекти Законів з цього приводу ми уважно розглянули і обов'язково прийняли сьогодні. Вони захищають інтереси переважної більшості населення України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Леонід Каденюк, від Фракції НДП "Республіка". Наступний буде виступати  Петро Симоненко.

 

10:57:51

КАДЕНЮК Л.К.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні друзі, до мене надходять численні звернення від жителів Сокерянського і Кельменецького районів Чернівецької області ось з якого приводу.

З 1 січня 2005 року Молдова запровадила нові правила перетину державного кордону. І мешканці цих  районів опинилися у дивовижній ситуації. У пунктах пропуску в межах свого району кордон можна перетинати за  внутрішніми паспортами, а щоб проїхати залізницею із Сокерян у Чернівці і у зворотному напрямі потрібен закордонний паспорт.

В місцеві органи влади до мене як народного депутата надходять письмові і усні скарги про те, що на станціях "Мамалига" і "Ларга" прикордонники не пропускають осіб, які проживають у Сокерянському районі, але мають лише паспорт громадянина України, без закордонних паспортів  квитки також не продають. Єдиним засобом сполучення з обласним центром для пенсіонерів і студентів району був потяг "Чернівці-Оклиця". Зараз від  залізничної станції "Мамалига" до станції "Сокеряни" у цьому потязі немає пасажирів, що не вигідно ні пасажирам, ні державі. Ціна квитка на проїзд потягом значна менша, ніж автобусом. Пенсіонери, студенти, інші малозабезпечені особи не в змозі оплачувати поїздки автобусом.  Такі ж незручності створені  мешканцям району, які їдуть потягом "Одеса-Івано-Франківськ" та у зворотному напрямі.

Жителі краї вимагають відновити спрощений перетин кордону з Молдовою, як це було до 1 січня 2005 року. Крім того, ніяк не вирішується проблема про відновлення руху потягу "Івано-Франківськ-Москва", яким жителі регіону могли їздити зокрема і до столиці України.

Шановні народні депутати, цей виступ я прошу вважати депутатським запитом до керівників відповідних міністерств. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко запрошується до виступу від фракції Комуністичної партії України. Олег Білорус буде виступати наступним.

 

11:00:23

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці, шановні колеги, з приводу результатів обговорення вчора підготовки вчора до 60-річчя Великої перемоги фракція комуністів заявляє про наступне. Дев'ятого травня виповнюється 60-річчя Великої перемоги радянського народу в Великій вітчизняній війни. Перемогу над фашистською Німеччиною здобуто завдяки масовому героїзму і мужності радянських воїнів, партизанів та підпільників завдяки самовідданій праці трудівників тилу. Перемогу досягнуто під керівництвом Комуністичної партії та завдяки радянській владі спільними зусиллями братніх народів колишнього СРСР та країн антигітлерівської коаліції ціною величезних непоправних жертв. І ні час, і ніякі політичні кон'юнктурники не владні применшити всесвітнє історичне значення Великої Вітчизняної війни та величної перемоги у найкривавішій війні ХХ століття, невладні піддати забуттю велику перемогу та священну пам'ять про десятки мільйонів загиблих і закатованих.

Народ України - один із активних учасників цієї війни, він заплатив дуже високу ціну за перемогу над лютим ворогом і по праву заслуговує на гідне відзначення ювілейної дати.

Ми вимагаємо від уряду припинити спекуляції з приводу їхньої сьогодні ролі і таких начебто титанічних зусиль, а виконати закони, які вже давно прийняті і повинні виконуватися їми та за які, до речі, націоналісти і не голосували. Тому у ветеранів Великої Вітчизняної війни, в усіх чесних людей викликають гнів і справедливе обурення блюзнірські ініціативи нинішньої влади відмінити в день Перемоги традиційний святковий парад переможців, звести ювілейні урочистості до якогось банального застілля на Хрещатику.

Фракція комуністів у Верховній Раді рішуче протестує проти намагань нової (старої) влади та її політичних поплічників звести нанівець святкування 60-річчя Перемоги і тим самим принизити історичне значення Великої перемоги. Категорично вимагаємо від Президента та уряду надати нинішнім ювілейним урочистостям широке суспільне значення і звучання, припинити знущання над ветеранами, припинити ганебні спроби реабілітації посібників фашистів вояків УОН УПА і поставити їх на один рівень із переможцями.

До речі, наша заява викликана ще і тим, як висвітлювали засоби масової інформації вчорашній розгляд на Дні уряду.

Фракція комуністів вважає, що ювілейний парад - це державна урочистість, офіційна шана живим переможцям та данина світлій пам'яті полеглим. Це демонстрація високого патріотизму і спадкоємності поколінь, готовності народу і його армії стати на захист Батьківщини, це важливий, об'єднуючий фактор нашого суспільства у цей нелегкий час. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олег Григорович Білорус від фракції блоку Юлії Тимошенко запрошується до виступу. Підготуватися Юрію Івановичу Костенку.

 

11:03:32

БІЛОРУС О.Г.

Шановна президія, народні депутати, громадяни України. Учора Верховна Рада прийняла важливе рішення щодо відзначення 60-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

Ми сподіваємося, що підготовка і святкування великої Перемоги стане консолідуючим суспільним фактором, а не фактором розбрату. Державний і національний солідаризм, об'єднання праці і всіх творчих сил нашого народу на вирішення завдань демократизації, модернізації, реформування України, підвищення її конкурентоспроможності є найвищим стратегічним повелінням. Перемога помаранчевої і народної революції відкрила шлях для розбудови соціальної держави і соціально орієнтованої ринкової економіки. Але реалізація цієї задачі залежить від готовності кожної політичної сили до співпраці з народною владою, від здатності нової влади до проведення копіткої об'єднувальної роботи.

Деструктивна опозиція до народної влади з боку збанкрутілої колишньої влади вже давно перетворилася в опозицію проти народу, в антинародну опозицію. Чорні вовки кучмократії сьогодні одягають овечі шкури і мекають в якості захисників народу. Але громадяни України добре розуміють, хто кинув їх в чорну діру бідності і безнадії, і хто повинен нести відповідальність. З іншого  боку, вчорашній ганебний прецедент... інцидент в парламенті показує, що коли якесь політичне щеня гавкає на Прем'єра, то треба не його питати, чого воно гавкає, а треба питати його господаря.

Фракція подає до суду такі прояви, і ми вимагаємо від головуючого реагувати на провокації.

Шановні депутати, для вирішення стратегічних і тактичних задач державного будівництва для консолідації політичних сил України ми пропонуємо створити постійно діючу конференцію круглого столу всіх політичних партій, представлених у Верховній Раді. Таку ініціативу повинен подати Президент як гарант Конституції, як гарант спокою і співробітництва в ім'я народу України.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.  Також до виступу запрошується Юрій Іванович Костенко, фракція Української народної партії.

Підготуватися Богдану Губському.

 

11:06:35

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановний Голово, шановні колеги!

Українська народна партія впродовж 16-ти років своєї політичної діяльності послідовно відстоює ідеї незалежності, демократії та європейської перспективи України.

В умовах політичної структуризації виборчого блоку "Наша Україна" та утворення партії "Народний Союз" ми, депутати партійної групи Української Народної партії, заявляємо про створення у Верховній Раді депутатської фракції. Українська народна партія заявляє про свою підтримку виборчої програми Президента Віктора Ющенка, спрямовану на інтеграцію України у європейське співтовариство та побудову розвиненого громадянського суспільства. Українська народна партія була, є і буде залишатися надійною опорою Президента Ющенка у відстоюванні національних інтересів.

Фракція Української народної партії як виразник поглядів патріотичних громадян дбатиме про утвердження в усіх сферах українського суспільства національних пріоритетів.

Фракція вважає одним з головних своїх завдань підтримку та захист інтересів національного виробника, високі соціальні стандарти, відтворення глибинних історії та культури української держави. Ми розглядаємо спроби зміни статусу державної мови як загрозу національній безпеці України.

Фракція Української народної партії співпрацюватиме з іншими фракціями та депутатськими групами Верховної Ради України, які сповідують ідеї національної демократії і поділяють наші політичні принципи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Богдан Губський, фракція "Єдина Україна". Наступним буде виступати Олег Блохін.

 

11:08:40

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги!

Перш за все, я хотів би наголосити, що сьогодні суспільство вимагає нової якості української влади, адже повернутися обличчям до простої людини - це має стати ідеологією всіх владних структур. Саме прості життєві людські інтереси і повинні становити головний пріоритет державної політики. Якраз ці положення і повинні лежати в основі тих законодавчих ініціатив і тих програм, які ми розглядаємо. Саме цей принцип системно і постійно втілює в життя фракція Партії "Єдина Україна". Ми вже чимало зробили за цей час, зокрема, за ініціативою фракції були прийняті закони: про збільшення допомоги при народженні дитини до двох прожиткових мінімумів - більш ніж 800 гривень, про надання права отримання земельних паїв працівникам соціальної сфери на селі, зокрема лікарям, вчителям, працівникам культури, профінансування сільської медицини і сільської культури з районних бюджетів.

Продовжуючи цю тему, я хотів би наголосити, що вже нині фракцією подані нові законопроекти на соціальну тему - це: збільшення місячної допомоги догляду за дитиною щомісячно до трьох років - це 840 гривень, це запровадження з 2006 року державних депозитних рахунків для новонароджених, де 18 років будуть платитися відсотки; це безоплатне забезпечення комунальних послуг пенсіонерів з числа медиків і працівників культури на селі, адже для вчителів така норма існує, а медики що, гірше них?  Звичайно ні. Про передачу фінансування шкіл, садків від бюджетів сіл до районних бюджетів. Це важливі соціальні питання. І тому ми повністю якраз позитивно підтримуємо ті нові ініціативи уряду, які планується закласти до бюджету стосовно соціальних проблем: це і підвищення в півтора рази заробітних плат працівникам бюджетної сфери. Це 8 тисяч гривень  оплата при народженні дитини, а також інші соціальні програми. Ми дуже позитивно підтримуємо те, що нарешті справді уряд свої соціальні програми реалізувати буде, якраз це продовження тієї політики, яку ми започаткували минулого року. Я вважаю, саме тому ми  бачили б за  необхідне сьогодні соціальні програми поставити пріоритетом. І головне сьогодні - знайти відповідні кошти для реалізації цих програм.

Фракція партії "Єдина Україна" підготувала необхідні рішення, близько 10 мільярдів гривень можна залучити до  бюджету, я думаю, і можливо вже в цьому році ці всі соціальні програми реалізувати. І саме тому ми наполягаємо, щоб найближчим часом уряд вніс зміни до бюджету, які будуть мати соціальний характер, щоб оперативно ці зміни до бюджету  розглянути, адже вже найближчим часом необхідно соціальні програми реалізувати, і я впевнений в тому, що спільна наша робота на реалізацію соціального захисту громадян дасть користь.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Олег Блохін від фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Підготуватися Івану Вернидубу.

 

11:11:44

БЛОХІН О.В.

Я сейчас все расскажу. Уважаемый Председатель Верховной Рады! Уважаемые народные депутаты! Каждый из нас несет большую ответственность перед нашим народом и каждый понимает что такое служить Отечеству. Тем, кто до сих пор не понял почему я взял на себя огромную ответственность за выступление национальной сборной Украины по футболу на пути в финальную часть чемпионата мира 2006 года я заявляю, мои выступления в качестве футболиста, моя парламентская ........... моя работа главным тренером сборной Украины по футболу - это мой патриотизм. Я как профессионал считал свои долгом служить делу укрепления имиджа Украины на международных спортивных аренах. Я честно и профессионально и с полной отдачей моральных, психологических, физических сил сделал свое дело и результаты вам известны. Сегодня наша сборная возглавляет турнирную таблицу в своей отборочной группе и фактически впервые в истории украинского футбола имеют реальные шансы опровергнуть даже самые пессимистические настроения. Однако, и думаю, меня поймет каждый, нынешняя психологическое, моральное и политическое давление со стороны Верховной  Рады просто растаптывает и боль, и радость бессонных ночей, напряженных тренировок, собственной физической боли от каждой травмы любого из наших ребят. Что же, я принял решение и на прошлой неделе написал заявление об уходе с должности главного тренера национальной сборной. Я с болью в сердце  передаю эстафетную палочку руководству команды, в которой вся моя жизнь и мое желание служить Отечеству.

Регламентному комитету. Если моя  профессиональная деятельность на общественных началах менее благородна, чем мотивы тех народных депутатов, которые  преподают в университетах, занимаются научной и творческой деятельностью, пусть кто-то другой на более законных основаниях возьмет в свои руки  национальную сборную Украины.

И второе. Хотел бы  сказать  лично от себя без этого. Когда зампредседатель регламентного комитета дает интервью, попрошу не  пользоваться слухами, и иметь  доказательство на руках. Это господину Ковалю.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Іван Вернидубов запрошується  до виступу від фракції "Регіони України". Підготуватися Григорію Дашутіну.

 

11:13:53

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Фракції "Регіони України" та СДПУ(о)  у черговий раз привертають увагу до низки небезпечних фактів, які вже складаються у тенденцію. Діюча сьогодні влада чинить відвертий, неправовий тиск на  політиків і чиновників, яких вона вважає своїми опонентами. При цьому активно залучаються можливості судової гілки влади, нехтуючи  основоположний принцип  її незалежності.

Зокрема, Приморський районний суд міста  Одеси прийняв безпрецедентне рішення, задовольнивши позов народного депутата, члена фракції "Наша Україна" Едуарда Гурвіца. Внаслідок цього поставлено під сумнів  результат виборів міського голови Одеси  2002 року, на яких переконливу перемогу  здобув  діючий міський голова  Русла Боделан. Призначено слухання ще по одному позову Гурвіца. Якщо і він буде задоволений, то не  виключено, що міським головою Одеси рішенням суду фактично буде оголошений Гурвіц або будуть призначені нові вибори мера міста.

Як повідомляють ЗМІ цю  ситуацію назвав неординарною навіть  голова Центрвиборчкому. Фракція "Регіони України" та СДПУ(о) розглядають вищезгадане судове рішення, як політичну  розправу над авторитетною людиною, погляди якої відрізняються від поглядів нинішньої влади. Руслан Боделан представляє партію "Регіонів" і саме це, на наше переконання стало головною причиною  спроби змістити  його з посади Голови міста Одеса. Тому вимагаємо передати, передачу цих справ для об'єктивного розгляду в інший регіон України, або  в Верховний Суд України. Більше того,  тиск на Руслана Боделана здійснюють і органи  обласної прокуратури, слідчі якої активізували розслідування кримінальної справи за фактами начебто фальсифікації виборів Голови Одеси.

Фракція "Регіни України" та СДПУ (о) заявляють: нинішнє керівництво держави не виконують  свої передвиборчі обіцянки, дотримуватися прозорості та демократичності в своїх діях. Керівників та службовців різного рівня по всій державі масово звільняють тільки за те, що  вони підтримували не того кандидата у Президенти, який здобув перемогу. Ми рішуче виступаємо за припинення  переслідувань за політичними мотивами і вимагаємо належного реагування на такі факти з боку  судової влади.

Фракція "Регіони України" та СДПУ (о) вимагають поновлення на роботі незаконно звільнених керівників та інших  державних службовців. Наші Фракції наголошують: ситуація, що складається в Одесі  загрожує вилитися у протистояння прихильників різних політичних партій і суспільно-політичну дестабілізацію.  Ми рішуче вимагаємо дати змогу міській громаді висловити свою позицію щодо цього конфлікту на умовах не втручання державної вади.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую Вам. Дякую, дякую. Так, до  виступу запрошується Григорій Дашутін від депутатської групи "Воля народу", підготуватися Нощенку Миколі.

 

11:17:22

ДАШУТІН Г.П.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, я. як автор законодавчої ініціативи хочу висловити щиру подяку за  порозуміння у відношенні підтримки заходів щодо соціально-економічного розвитку міста Суми. З 350-річчям з дня його заснування і прийняття в червні місяці 2004 року відповідної постанови Верховної Ради України. Зазначеною постановою визначено необхідним передбачити  у видатковій  частині Державного бюджету України на 2005 рік окремим рядком фінансову  підтримку заходів щодо соціально-економічного розвитку міста Суми та відзначення 35о-річчя з дня його заснування у сумі 100 мільйонів гривень.

У поданому Верховній Раді України для розгляду у першому читанні проект Закону  про Державний бюджет України на 2005 рік на зазначену мету була виділена сума у розмірі 10 мільйонів гривень. А у прийнятому  Верховною Радою Державного бюджету на 2005 рік  зазначених сум зовсім було не передбачено.

Зважаючи на те, що відзначення у серпні місяці 2005 року цієї знаменитої дати з дня  заснування адміністративного, економічного та культурного центру Сумської області має не тільки регіональне, а загальнодержавне значення, фракція вважає, що реалізація цих заходів потребує державної підтримки. Тому при внесенні змін до Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік пропонуємо повернутися до розгляду цього питання і винайти можливість передбачити окремим рядком на  заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку міста Суми у зв'язку з 350-річчям його заснування. І передбачити ті видатки, які були прийняті постановою у 2004 році, 100 мільйонів гривень. Тому я прошу мій виступ вважати як звернення до міністра фінансів і хочу почути відповідь на задане питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Микола Нощенко запрошується до виступу від депутатської групи "Демократична Україна". Підготуватися Ігорю Шурмі.

 

11:19:32

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола Петрович,  160 виборчий округ, Сумська область, депутатська група  "Демократична Україна".

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні виборці.

Вже більше місяця працює у нас  в Україні новий уряд, який взяв на себе відповідальність докорінно змінити економічну ситуацію. Плани  масштабні. Про які зміни вже можна сьогодні говорити?

По-перше, у суспільстві поступово розвіюється тривога про можливість не популярних рішень, не популярних змін. Уряду поки що вдається уникнути, як кажуть, катаклізмів, це інфляція, підвищення цін. Заслуговує також заява Прем'єр-міністра про припинення всіх розправ  проти суб'єктів господарювання за політичною ознакою скорочення кількості так званих вільних економічних зон тощо. Що ж до негативів, то чого варто тасування кадрів на низовому рівні - село, район. Сьогодні важко знайти райцентр, де не вирували політичні пристрасті.

Викликає стурбованість у нас також зміни до підготовки Закону про Державний бюджет. Всі розуміють, що це не зміни, а новий бюджет. У пресі періодично появляються сенсаційні матеріали про підвищення того чи іншого виду соціальних забезпечень. Але що буде, невідомо. Практично депутати відсторонені від підготовки змін до бюджету. При цьому треба зауважити, що порушення вимог постанови Верховної Ради про затвердження програми діяльності Кабінету Міністрів від четвертого лютого до Верховної Ради в установленому порядку до цього часу не подано проект Державної програми економічного і соціального розвитку України. А це було одним із ключових домовленостей при прийнятті програми дій уряду.

Депутатська група наша готова підтримати зміни за умови, що уряд запропонує комплексні вирішення всіх проблем соціального спрямування.

Наведу приклад про ті перекоси, які до цього часу існують. Наприклад, щомісячні компенсаційні виплати для інвалідів першої групи складають на сьогодні п'ять гривень. За донорство до пенсії добавляють чотири гривні. Щомісячні виплати на дитину-чорнобильця складають від трьох до п'яти гривень. Практично до абсурду зведена по величині допомога пільговикам у придбанні твердого палива. А на пільги по ............. газу у бюджетах не закладено жодної копійки. Але найбільш обділеними залишаються сім'ї з дітьми. Практично при підвищенні пенсій та допомог поріг бідності в Україні для сім'ї залишається 90 гривень. Що можна купити, як можна прожити?

Шановний Володимире Михайловичу, ви є гарант стабільної продуктивної роботи парламенту. Прохання депутатів нашої групи не піддаватися на пропозиції як уряду, так і політичних сил, депутатських груп і фракцій перейти на спрощений режим роботи Верховної Ради, відступити від вимог Регламенту. Депутат має право як суб'єкт законодавчої ініціативи виважено, свідомо приймати рішення, а не працювати під гаслом "Гвалт, Україна гине" і тиснути кнопки, за що нас і прозвали справедливо "кнопкодавами".

Ми впевнені, що при належних консультаціях...

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, до слова запрошується Ігор Шурма. Право на виступ передає Ігорю Шурмі депутатська група "Демократичні ініціативи". Підготуватися Тягнибоку. Група позафракційних.

 

11:23:01

ШУРМА І.М.

Заява. Фракція Соціал-демократичної України (об'єднаної) висловлює рішучий протест з приводу намірів уряду різко скоротити фінансування наукових досліджень. Згідно з планами Кабінету Міністрів пропонується зменшити витрати на Національну академію наук України на 144 млн. гривень або на 15 відсотків, вдвічі врізати кошти на закупівлю нового обладнання, цілком згорнути здійснення цільових науково-технічних програм.

Намагаючись заощадити бюджетні кошти за рахунок матеріального забезпечення наукових досліджень, нинішня влада зводить нанівець основні здобутки коаліційного уряду, який очолював Янукович в науково-технологічній сфері. Кабінет Міністрів за часів, коли до його складу входили в тому числі об'єднані соціал-демократи, систематично підвищував асигнування на науково-дослідницькі цілі.

Зокрема в 2005 році передбачалось підвищувати фінансування Національної академії наук на 27 відсотків порівняно з минулим. У такий спосіб обсяг коштів , які спрямовувалися на науку, мав збільшити у два з половиною рази порівняно з 2000 роком. Така політика грунтувалась на чіткому розумінні того, що Україна має за будь-яку ціну зберегти і примножити свій науково-технологічний потенціал, адже лише в такий спосіб вона може претендувати на гідне місце в Європейському Союзі.

Очевидно, що нові керівники України мають інші погляди і такі речі, як національні, їх не надто обходять. Скорочення витрат засвідчили їхні справжні, а не декларативні пріоритети. Плани щодо відродження української науки перекреслені. Впадає у вічі, що, зменшуючи фінансування наукової галузі на 144 млн., уряд одночасно знаходить 60 млн. гривень на проведення конкурсу "Євробачення" та ще 90 млн. гривень на відбудову Десятинної церкви в Києві, не зважаючи на те, що достеменно нікому не відомо, який був автентичний первісний вигляд цієї споруди.

З перших днів свого існування Академія є одним з символів української державності. Вона відігравала величезну роль у фундаментальних прикладних наукових досліджень. Все це потребує  належного фінансування та пріоритетної уваги з боку уряду.

Однак його керівники явно не мають жодних уявлень щодо реформування наукової галузі. Намагання ж заощадити на науковій сфері та відкинути науковців до того жалюгідного, жебрацького і принизливого стану, в якому вони перебували в 90-х роках, не можна розглядати інакше, як прояв цілковитої безвідповідальності.

Соціал-демократична партія України (об'єднана) рішуче виступає проти скорочення фінансування фундаментальної науки. Ми закликаємо всі політичні сили України приєднатися до нас і захистити вітчизняну науку. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, до виступу запрошується Олег Тягнибок. За те, щоб виступив Тягнибок, підписалися десять позафракційних депутатів.  Будь ласка.

 

11:26:06

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Не путайте, будь ласка, з гебістським клоном.

Шановні колеги, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вимагає сьогодні публічного вибачення Москви за геноцид українського народу, здійсненим Радянським Союзом. Навіть грубий перелік актів московського терору проти українців у двадцятому столітті волає до небес і вимагає покаяння. Скажімо, війна, розв'язана проти молодої Української народної республіки та військово-політична окупація 18-20 років, яка супроводжувалася кривавим терором та пограбуванням мирного населення, розкуркулення та насильницька колективізація, кілька хвиль фізичного знищення української інтелігенції та провідників української нації, штучні голодомори 21-го, 32-33-го, 47-го років, терор на землях Західної України, окупованих в 1939 році в результаті злочинної змови СРСР і нацистської Німеччини, мордування в тюрмах і концентраційних таборах та знущання у психушках з українських патріотів, останній був замордований в радянському концтаборі поет Василь Стус у 1985 році, Чорнобильська трагедія 1986 року. Понад три мільйони жертв, навіки сплюндровані жертви, пограбування народного господарства, історичних і культурних цінностей, вкрадені заощадження громадян, нищення української мови, культури, церкви, приниження людської гідності, переслідування за національною ознакою, тотальна русифікація.

За міжнародним правом вищенаведені дії визначаються як геноцид і етноцид, і найкращою нагодою для покаяння перед українцями. Очевидно, буде візит Президента Російської Федерації Володимира Путіна до України, який запланований на 19 березня цього року.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" сьогодні звертається до Президента України Віктора Ющенка з пропозицією: поставити це питання перед Володимиром Путіним. Ми вважаємо, що такий крок покаяння офіційної Москви може бути єдиною передумовою участі Президента України в цьогорічному параді Перемоги 9 травня в столиці Росії. Публічне визнання провини перед українським народом з боку керівництва Російської Федерації, перш за все її Президента Путіна, продемонструє відмову Росії від імперської політики, викличе позитивну реакцію не лише в Україні, але і в цілому світі. Покаяння - головна передумова розвитку добросусідських україно-російських взаємовідносин. Це тим більше необхідно з огляду на події президентської виборчої кампанії 2004 року в Україні, коли Москва відверто втручалася у внутрішні справи та зазіхала на територіальну цілісність України і спричинилася до вашого, пане Президенте, отруєння.

У випадку ігнорування вищесказаних вимог, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" ініціюватиме звернення до міжнародних інституцій, зокрема до ООН, Європейського суду з прав людини та Гаагського трибуналу. Москва, покайся!

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, виступи від депутатських груп завершено. Одну хвилиночку, шановні колеги! Голова Регламентного комітету. Тут були претензії до Регламентного комітету. Будь ласка, мікрофон.

 

11:29:16

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, щодо виступу колеги Блохіна, вважаю необхідним пояснити, що за пропозицією нашого комітету було направлено подання Голови Верховної Ради до Апеляційного суду міста Києва про суміщення ним депутатського мандату з виконанням іншої роботи. По-перше, це вимоги статті 78 Конституції України, а також статті третьої Закону України "Про статус народного депутата України". Друге: рішенням Конституційного Суду від четвертого липня 2002 року по справі щодо несумісності посад членів Кабінету Міністрів і народних депутатів чітко  заявлено, за змістом частини 1 статті 120 Конституції будь-яка робота, крім викладацької, наукової і творчої у позаробочий час несумісна з.........

 

ГОЛОВА. Ні, при чому тут Гмиря? Ну при чому Гмиря тут?  У чому? Ми ще не підійшли, ми закінчили тільки. Одну хвилиночку, зараз оголосимо питання до розгляду, тоді з процедури.

Шановні колеги, оголошується до розгляду питання  "Звіт міністра палива та енергетики України щодо запровадження реорганізації вугільної галузі та її соціально-економічних наслідків, а також стану розрахунків між підприємствами зазначеної галузі". Є пропозиція з мотивів з цього приводу. Будь ласка,  запишіться, 3 хвилини. Шановні колеги, запишіться.

Ну з процедури цього питання розгляду.

Шановні колеги, прошу вас, ну будь ласка, не зривайте роботу. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

11:31:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Ми  безумовно маємо розглянути звіт міністра палива і енергетики, тому на вугільну галузь  занадто було багато виділено коштів. Біля 5 мільярдів коштів в злиденній країні було знайдено... виділено на цю  галузь і майже половина з них по тіньових схемах  перетікли до рук олігархів. Тому мені б хотілося почути тут не тільки звіт міністра палива і енергетики, а й думку з цього приводу Рахункової палати України і думку з цього приводу Генеральної прокуратури України. І насамкінець хочу сказати, що  сьогодні прозвучала брутальна брехня про події, які відбуваються в  Одесі. В Одесі, всі знають, ще  2002 році були сфальшовані вибори, чому Генеральна прокуратура ще тоді  за кучмівського режиму порушила кримінальну справу. Тому  сьогодні, захищаючи Боделана, захищаєте злочинців.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, так Андрій Поліїт, фракція комуністів.

 

11:32:39

ПОЛІІТ А.А.

Андрей Полиит, Фракция компартии, прошу  передать слово Сергею Гмыри.

 

ГОЛОВА. Сергій Гмиря, будь ласка, Фракція комуністів.

 

11:32:46

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Фракция коммунистов, я по процедуре заседания. Фракция коммунистов восхищена последовательностью, которую в ходе разминки проявили представители правящей коалиции. Фракция БЮТ цивилизуется на глазах. 3 месяца назад она предлагала вешать на белых шарфиках своих оппонентов,  вчера - только расстреливать, а  сегодня уже предлагает обращаться в суд. Это, конечно, хорошо.

Представитель "Нашей Украины" жалуется  на дикие и нецивилизованные действия львовских властей, хотя львовские власти - это  ваша власть, которая, между прочим, объявила Виктора Ющенко Президентом не только до его второй, но и до его первой присяги. А представитель социалистов, забыв о том что уже подписано соглашение между "Нашей Украиной" и социалистами о том, что нужно расследовать дело Гонгадзе, еще раз  слезно обращается об этом к своим коллегам по коалиции. Коллеги, меньше пожалуйста ...

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, ще в нас Кирило Поліщук, будь ласка.

 

11:33:54

ПОЛІЩУК К.А.

Кирило Поліщук, християнська демократична партія України. Прошу передати слово Коновалюку Валерію Іллічу. Дякую

 

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, Фракція "Регіони України".

 

11:34:03

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Валерій Коновалюк, 62-ій округ, Донеччина. Шановні народні депутати, я з приводу розгляду сьогоднішнього питання. В порядку денному записано: звіт міністра палива та енергетики України і прізвище Плачков. Я бачу в урядовій ложі тільки народного депутат Тополова. Тому виникає питання: а яким чином, взагалі, Уряд планує розглядати дуже важливі, серйозні питання, проблемні питання, які стосуються не тільки цілої галузі, але і взагалі економіки України. Тому інформації, довідки, ніякої нема. Володимире Михайловичу, ніякої довідки не має про інформацію, який зараз свідчить про реорганізацію і стан соціально-економічний стан цих підприємств. Тому, я вважаю що, якщо Верховна Рада не отреагує серйозно і впливово на те, щоб Уряд намагався все ж представляти питання

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я зачитаю зараз вам лист, який підписав перший віце-прем'єр-міністр України з приводу розгляду цього питання.

"Повідомляємо, що у зв'язку з тим, що міністр палива та енергетики Плачков Іван Васильович бере участь  у нараді у Президента України на пленарному  засіданні Верховної Ради України 16  березня 2005 року звіт міністра палива та енергетики  щодо запровадження реорганізації вугільної галузі та її соціально-економічних наслідків, а також стан розрахунків між  підприємствами   зазначеної галузі, та проект Закону України  про внесення змін  до  Закону України про  електроенергетику ( щодо зменшення фінансового тиску на споживачів), номер 5120 доповідатиме перший заступник міністра  палива та енергетики Тополов Віктор  Семенович".

Можливо таким чином нам можна було б...

( Ш у м   у   з а л і)

Шановні колеги!  Можливо нам таким чином домовитися і поступити, я хотів би, щоб ми таке компромісне рішення прийняли. В принципі, якщо виходити із  необхідності розглянути це питання, очевидно, про звіт говорити нам дещо передчасно, оскільки  міністр не пропрацював місяць. Можливо нам потрібно отримати ...

Одну хвилиночку. я скажу пропозицію до кінця. Одну хвилиночку, шановні колеги. Можливо нам потрібно  було б поставити питання, як інформація. Це перше.

Друге. Отримати спочатку письмову інформації з тим, щоб ми могли її проаналізувати.

І третє. Щоб цю інформацію...

( Ш у м   у   з а л і)

Можна я завершу?

Щоб цю інформацію доповів міністр палива і енергетики.

( Ш у м   у   з а л і)

Шановні колеги! Очевидно, я пропозицію висловив, а зараз попросимо, щоб  ініціатор проекту постанови  висловив свою точку зору з цього приводу.

Я ж пропозицію сказав, Петре Миколайовичу. Верховна  Рада буде вирішувати.

 

11:37:24

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги! Уважаемый Владимир Михайлович! То что происходит сегодня в угольной отрасли - это окончательное  разрушение ее. Поэтому каждая  попытка сегодня отнести рассмотрение этого вопроса  хотя бы на день, на два - это критическая ситуация  для Верховной Рады в первую очередь.

Почему? Я вам  хочу сказать следующее. В апреле шахтеры, хотели б мы, не хотели,  сядут, им четыре месяца не платят деньги,  четыре месяца не финансируется отрасль ни  господдержкой, ничем. Они сядут, правительство вот это все откажется, мы будем крайними, что мы приняли такой бюджет. И сегодня лоббисты, которые сидят в этом зале, хотят чтобы мы на неделю, на две, на три ушли, ушли... они утвердят бюджет при помощи Майдана, и таким образом Верховна Рада будет виновата.

Я автор этой постановы, я внес постановление. Верховна Рада должна сегодня консолидировано проголосовать за этот проект постановления. Мы должны с вами цивилизовано предложить пути выхода с этой ситуации, заставить Кабинет Министров принять решение и таким образом потом с него спрашивать в мае, как он выполняет. А пойти по тому пути, что Владимир Михайлович просит сегодня, звіт - это значит взять на себя ответственность за последствия в Донецком регионе, я имею в виду и Луганскую область. Спасибо.

Поэтому я категорически возражаю против того, чтобы переносить...

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги, тоді можливо таким чином, якщо Погоджувальна рада вже прийняла рішення, і є наполягання, то можливо таким чином  нам скорегувати ще формулювання питання. Давайте тоді скажемо так "Звіт Міністерства палива та енергетики України щодо запровадження..." і далі   за текстом. Тоді ми  будемо аналізувати галузь, а не роботу персональної людини. Якщо ви згодні, шановні колеги, з тим, щоб доповідав  зараз перший заступник міністра, то давайте будемо розглядати питання. Немає заперечень? Немає. Будь ласка... Що є заперечення, якщо рішення прийнято? Шановні колеги, ми більше  будемо вести дискусії. Які є  заперечення?  Да, будь ласка. Борис Якович, це питання прийнято Верховною Радою. Верховна Рада погодилася, щоб доповідав перший заступник. Будь ласка,  хай доповідає. Я ж пропозицію запропонував, вона не прийнята була. Будь ласка. Скільки вам часу потрібно?

Шановні колеги, пропонується такий порядок розгляду цього питання. Звіт, з яким виступає перший заступник міністра, 15 хвилин. Відповіді на запитання - 10 хвилин. П'ятнадцять і десять - двадцять п'ять. І 20 хвилин - обговорення. Немає заперечень? Тобто 45 хвилин. П'ятнадцять і десять - двадцять п'ять, і двадцять - обговорення. Сорок п'ять.

Будь ласка, Віктор Семенович.

 

ТОПОЛОВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. На сегодняшний день острейшие проблемы топливно-энергетического комплекса страны сконцентрированы в угольной отрасли. В той отрасли, которая на протяжении почти всех лет независимости Украины называют гарантом энергетической безопасности Украины. Однако к сегодняшнему дню до сих пор отсутствует четкая комплексная государственная политика относительно ее развития. Именно от этого, по моему глубокому убеждению, основные проблемы отрасли. А именно: неадаптированность ее к рыночным отношениями и постоянные перманентные процессы реформирования.

Мало кто, а может и никто не способен сегодня ответить на простой, а, с другой стороны, крайне важный для угольной отрасли вопрос: сколько угля должно добываться в Украине, например, до 2010, 2015 годов для обеспечения энергетической безопасности государства? Не имея ответа на этот вопрос, ведутся дискуссии о том, сколько шахт нужно остановить, сколько строить и тому подобное.

Одним из следствий такого подхода было частое изменение курса реформ и отсутствия последовательности в их осуществлении. Фактически каждая новая команда управленцев радикально изменяло основы и механизмы управления отраслью. Конечно, это отрицательно сказывалось как на эффективности управления угольно-промышленным комплексом, так и на ухудшении отношений потенциальный инвесторов, а также разных социальных групп населения в шахтерских регионах, структурном преобразовании в отрасли. Существует шахтерская народная мудрость: одна реорганизация хуже, чем два пожара. Поэтому наша политика должна строиться на внедрении последовательного эволюционного пути развития отрасли.

Я начал свое выступления именно с этого потому, что мы обязаны с вами осознавать, что реорганизация - это один из элементов достижения главной цели - финансовое оздоровление угольной отрасли, а не самоцель.

Что касается реорганизации, которая начала внедряться в прошлом году, то хочу заметить, что небольшой срок изучения этой проблемы из-за малого времени работы Министерства, не дает мне возможности высказать однозначную позицию. Однако необходимо отметить следующее. На первый взгляд, в основе реорганизации отрасли заложены вполне логичные эффективные подходы. Началось это с принятой программы "Украинский уголь", которая была принята в 2000 году. Был задан алгоритм предотвращения сворачивания угледобывающей отрасли. При этом программой предполагалось ежегодно выделение 5-6 млрд. бюджетных средств. Но стало понятно, что государство такую поддержку угольной отрасли предоставить не в состоянии. Требовались новые решения с использованием внутренних резервов. Поэтому главным направлением реорганизации было создание организационно-хозяйственных форм производственного звена угольной отрасли, которое было бы способно эффективно работать в рыночной среде.

Для этого, во-первых, в угольной отрасли вместо бывших холдинговых компаний производственных объединений были созданы государственные угледобывающие компании в форме унитарных предприятий. Таким образом, планировалось достичь концентрации централизации капитала, формирование замкнутого производственно-технологического цикла по производству угольной продукции.

Во-вторых, было принято решение о создании трех региональных компаний по производству угольной продукции по территориально-производственному принципу: две угольные энергетические компании с расположением соответственно в городах Луганске и Донецке и одна угольная коксующаяся компания с расположением в городе Макеевке, которая выполняет функции локальных хозяйствующих центров в сферах добычи коксующихся и энергетического углей.

Тем не менее, в последнее время со стороны общественности... Надо сказать, что принятие этих решений, на первый взгляд, было согласовано с профсоюзами, с руководителями местных советов, в том числе областных советов. А тем не менее, в последнее время со стороны общественности, профсоюзных организаций имеют место многочисленные жалобы относительно последних структурных изменений и в особенности относительно образования региональных компаний.

Сейчас я бы не хотел давать окончательную оценку принятым решениям относительно создания региональных компаний, эффективности их деятельности. Но, на первый взгляд, из того, что я успел  понять, я думаю, что истина должна здесь  лежать посередине. Вот та попытка создать мегакрупные компании, которых три, я думаю, это не самый лучший вариант на сегодняшний день.

Однозначно, что должно происходить укрупнение, потому что ми имеем разброс угольных шахт от добычи среднесуточной ноль до почти 20-ти тысяч тонн в сутки и разброс объединений, которые имеют 500 тонн - меньше, чем самая маленькая шахта, до 36 тысяч тонн.

Иметь весь аппарат управления вокруг маленьких шахт или маленьких объединений - это, наверное, лишние затраты, но формировать такие комплексы, которые сложны в управлении, наверное, это тоже ошибочно.

Началом следующего этапа структурных изменений в отрасли можно считать создание в 2004 году национальной акционерной компании "Уголь Украины". Идея образования компании не является  новой и основывается как на отечественном, так и мировом опыте образования подобных компаний в топливно-энергетическом комплексе.

Создание компаний разрешает решить следующие вопросы. Во-первых достичь концентрации эффективного управления органичными ресурсами отрасли, создание единого центра по управлению материальными, финансовыми ресурсами отрасли позволит повысить эффективность их использования. Компания будет иметь возможность влиять на уровень цен на оборудование и материалы, которые используются в производстве угольной продукции за счет из оптовой закупки.

С другой стороны, это централизация сбыта угольной продукции, что сделает невозможным теневые схемы реализации угля и ценовой демпинг.

Во-вторых, это повышение инвестиционной привлекательности отрасли. С целью создания благоприятных  условий для более эффективного привлечения негосударственных инвестиционных ресурсов в угольную промышленность, уменьшению нагрузки на Государственный бюджет в дальнейшем прогнозируется реальная возможность создания вертикально интегрированных структур по производству энергетического и коксующегося углей с участием потребителя угольной продукции.

И самое главное: создание компаний позволяет изменить основу управления угольной отрасли В современных условиях рыночных преобразований крайне необходимо отделение хозяйственных функций по управлению отраслью от министерств и ведомств. Министерство, практически, занималось, предыдущее министерство, занималось управлением хозяйственной деятельностью подчиненных предприятий, а именно: управляло затратами, анализировало поступление, использование средств, решало вопросы выплаты заработной платы и так далее. При этому выполнение этой работы не всегда обеспечивало достижение необходимых результатов.

Сегодня министерство ставит своей целью сконцентрировать свои усилия на реализации экономической, социальной политики в топливно-энергетическом комплексе. Это, прежде всего, реализация комплекса задач по обеспечению энергетической безопасности государства, оптимизации топливного баланса страны. Непосредственное управление угольными предприятиями должна осуществлять Национальная акционерная компания "Уголь Украины".

Что касается нынешнего состояния отрасли, надо сказать, что в текущем году пока отрасль работает нестабильно. Некоторыми предприятиями не выполняются планы по добыче угля, уже создаются проблемы с выплатой заработной платы. Они, конечно, не такие, которые здесь были высказаны о четырехмесячной задержке, слава Богу, такого нет, заработная плата практически выплачена, но есть еще не погашенные ранее просроченные задолженности, есть примеры невыплаты зарплаты уже сегодня.

Надо сказать, что мы получили очень сложное наследство. Отрасль фактически разбалансирована. Попытка решить проблемы погашения старой задолженности привела к тому, что были отвлечены деньги, которые выделялись на господдержку по себестоимости и на техническое перевооружение, они направились на погашение старой задолженности по заработной плате. Кроме того, были взяты кредиты - 260 миллионов дополнительных денег, - в общей сложности 320. Теперь пришло время - надо гасить кредиты, надо вводить лавы, которые мы отстали в развитии, надо поддерживать текущую себестоимость, на которые и денег, естественно, не хватает. И в прошлом месяце, действительно, возникла проблема с выплатой заработной платы. Наш анализ показывает, что она может... Ну, мы ее решили путем взятия кредита, надо сказать. Мы сегодня видим, что проблема в этом месяце может быть. Но она не приведет к невыплате заработной платы.

Особо хочется сказать о том, что намечает делать министерство. Во-первых, мы хотим провести инвентаризацию, ревизию предприятий угольной промышленности в части форм собственности и разобраться со всем тем, что ушло из государства и перешло в частные руки: насколько это было законно, насколько это было справедливо и насколько возможно, чтобы повысить эффективность работы этих всех подразделений.

Во-вторых, это внедрение системного жесткого мониторинга за целевым и эффективным использованием бюджетных и собственных средств предприятий с целью предотвращения их разворовывания или распыления, будем так  говорить, путем внедрения эффективных механизмов  ценообразования. Уже идет вопрос о повышении цены на энергетический уголь до... Во-первых, в прошлом году мне было  поразительно узнать о том, что мы снизили цену на ...  этот, на энергетический уголь, намечается повысить его порядка  на 60 гривен и значительно увеличить закупочную цену на продажу коксующегося угля, потому что он из государственных предприятий, которые дотируются сегодня государством, перетекает в частные руки и при этом по явно заниженной цене. Создание условий для внедрения прозрачных механизмов реализации угольной продукции. Надо добиться, чтобы ни одной тонны угля, добытого на государственных предприятиях, не было на рынке в частных руках. Вообще не понятно, откуда этот уголь появляется в частных руках.

Дальше. Внедрение конкурсных  механизмов предоставления бюджетных средств на техническое переоснащенное. Это должно быть сделано прозрачно, с привлечением общественности, с привлечением профсоюзов, по понятному алгоритму, кому и сколько нужно давать бюджетных денег, когда и почему. Это должны знать все. Усовершенствование тендерной закупки оборудования. Мы все прекрасно... ну те, кто  знает угольную промышленность, мы все прекрасно знает что происходит на этом рынке. Монополизировано угольное машиностроение диктует сегодня цены и диктует куда их направлять это оборудование. Предстоит серьезно разобраться с этим вопросом.

Ликвидация, так  называемых, инвестиционных программ, когда по завышенной цене дается оборудование, а затем заберется уголь по фиксированной цене.

И конечно же  повышение уровня оплаты труда, потому что стыдобище в угольной промышленности не только не выполняются  законы по повышению заработной платы и коэффициент, который отраслевой по договору должен быть там. Но мы еще имеем шахты, в которых минимальная заработная плата она фактически-то больше, но еще  все тарифные ставки рассчитаны из 101 гривны.

Третье. Нам предстоит реформировать шахтостроительный комплекс, чтобы до конца его не потерять. Над этим ведется работа.

В-четвертых. Изменение критериев в идеологии порядка ликвидации  угольных предприятий. Процесс выделения бюджетных денег даже в  этом году порядка 800 миллионов, которые предусмотрены в бюджете  2005 года, должен быть тоже более прозрачным и понятным, куда и на что направляются эти деньги.

В-пятых. Это, конечно, повышение охраны труда. Почему? Потому что травматизм. Ничто не может быть ценнее, чем люди, и ничто не может быть прощено, любая добыча, если мы теряем людей.

И шестое. Мы должны создать государственную программу понимания того, если мы будем менять форму собственности и ряд угольных предприятий переводить,  продавать на аукционах или   по еще каким-то там правилам, это должно быть публично оговорено, прозрачно и на уровне государственных программ осуществлено.

И еще раз хочу вернуться  к вопросу о структуре управления отраслью. Мы были на заседании профильного  комитета по этому вопросу, и там было принято решение о создании специальной комиссии, которая должна в течение трех недель рассмотреть вопросы и  разработать предложения, может быть даже придать нормативное какие-то функции этим решение,  постановление Кабмина или еще чего-то там, в котором четко определиться, как  мы ведем дальше реформирование, в какие сроки, обсудить это и только потом  осуществлять то, что было намечено предыдущим правительством.

Я думаю, что уже есть у нас предложения от комитета ( пять  народных депутатов), есть предложения от министерств,  есть предложение от науки. Вчера министром подписано соответствующее распоряжение и в течение ближайших дней мы соберемся, наметим программу и по истечению этих трех недель, которые нам выделил комитет, мы планируем представить последовательность осуществления тех преобразований, которые сочтем целесообразными для этого.

Благодарю вас за внимание.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записуємося на запитання.

Так, поки іде запис, шановні колеги, давайте ми завершимо це питання без перерви, а потім подивимося. Нема заперечень?

Так. 10 хвилин на запитання, будь ласка, Гірник, підготуватися Радіонову.

 

11:55:18

ГІРНИК Є.О.

Прошу передати слово депутату Оробцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Оробця.

 

11:55:26

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Фракція "Наша Україна", шановний колего, скажіть, будь ласка, на Вашу оцінку, якій відсоток державних коштів, що відпускалися на вугільну галузь, під час виборчої компанії були направлені на корупцію, на підкуп виборців, або на проведення прямих агітаційних заходів? Ваша оцінка?

 

ТОПОЛОВ В.С. Знаете, в моей жизни был один пример, когда я  взялся за одну задачу, в которой было очень много нарушений и тогда я сказал: "Я банкир." Ну, еще было это давно. "И не прокурор и не следователь". Я думаю, что этим должны заниматься следственные органы и не примерно, не вокруг, а точно сказать: сколько этих денег. Если это было израсходовано. И какие, и кто, люди должны за это понести ответственность? Мне очень трудно судить об этом, для того, чтобы обвинить кого-то.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Родіонов, за ним Хомутиннік.

 

11:56:31

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, прошу передати слово лідеру Фракції - Симоненко Петру Николаевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Симоненко.

 

11:56:39

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, Фракция коммунистов.

Уважаемый Виктор Семенович, Ваши размышления вслух, я думаю, многих навеяли сегодня на  другие размышления, потому что это не отчет был о том, что делает Министерство, а философские рассуждения. Но, я хотел бы по сути услышать ответы на следующие вопросы: самый дорогой уголь у нас 1 тонна угля - 50 долларов, объясните, что у нас за экономика и позиция Министерства, когда тонна кокса - 235 долларов? Еще раз говорю: тонна угля - 50 долларов, а  тонна  кокса - 235. Какая экономика выдержит?

Второе, объясните мне, пожалуйста, позицию Министерства вместе с Министерством внутренних дел по ликвидации копанок. Сегодня 6 000 тонн минимум добывается в копанках, 300 000 гривен в сутки, по сути дела, расходы,а Министерство внутренних дел. Я имею в виду не официально аппарат, а на местах прикрывают это.

И третье. Я хотел бы услышать, что делается для того, чтобы...

 

ТОПОЛОВ В.С. Петр Николаевич, я прошу прощения. Может это и философские размышления, но мне очень трудно отвечать за министерство, в котором я не работал. И обвинять меня в том, что я должен отчитаться за то, что было  до меня. Давайте спросим у тех людей, в том числе  у комитета, и у людей, которые работали в этом комитете, почему не было соответствующего контроля за тем, что происходило.

Я полностью с вами согласен и в своем выступлении я сказал, что цены надо менять прежде всего на углекоксующиеся,  абсолютно...

(Ш у м   у   з а л і)

Я отвечаю вам: цены на коксующийся уголь должны быть подняты, и в отрасль должны прийти деньги. А цены  на кокс формирует рынок, не я, не Министерство угольной промышленности. В чьих руках кокс? Это не к Министерству топлива и энергетики коксовые вопросы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Хомутиннік, за ним - Калінчук.

 

ТОПОЛОВ В.С. Так, не, не, не. Теперь по копанкам. Я отвечаю вам на вопрос. Теперь по копанкам. Я буду ставить перед прокуратурой вопросы для того, чтобы проверить все копанки, которые есть только. Я уверен, что там нет ни одной лицензии. И они должны быть закрыты.

И третье, цены не электроэнергию. Национальная комиссия по регулированию электроэнергетики готовит свои предложения по ценовой политики в области электроэнергетики...

(Ш у м   у   з а л і)

У вас тут есть энергетики, пусть они вам скажут, есть ли такая разница 5-7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги...

 

ТОПОЛОВ В.С. А я вам еще раз говорю, нет  5-7 разницы между себестоимостью. Посчитайте. На электростанциях, которые работают на угле...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Семеновичу, ну не може відповісти, не може. Ну, що ви. Хомутинник, будь ласка.

 

12:00:05

ХОМУТИННІК В.Ю.

Уважаемый Виктор Семенович. Виктор Семенович, я думаю, что сейчас некорректно ставить, делать вам какие-либо претензии, потому что вы не так долго работаете. Зная вас по парламентской деятельности, я думаю, что у вас получится все.

Я хотел бы задать два таких вопроса. Первое. Как вы видите дальнейшую реструктуризацию угольной промышленности, а в частности создание региональных компаний. И второй вопрос. Мы, к сожалению, еще не видели проекта бюджета, который готовит правительство. Но наверняка вы знаете содержимое там относительно угольной промышленности. И вопрос такой. Не будет ли в них сокращения бюджетных программ, направленных на поддержку угольной промышленности. Спасибо.

 

ТОПОЛОВ В.С. Я на первый взгляд, сторонник того, что касается реструктуризации региональной остались и работали. Надо будет сделать более жесткий контроль за расходованием денег. Но тянуть все деньги и оставлять его в Киеве, как есть предложение, вернуться к старой схеме, я думаю, это не совсем оправданно.

Что касается бюджетных денег, то главная задача, которую мы поставили перед собой, это изыскать внутренние резервы для того, чтобы в отрасли появились дополнительно деньги и ни в коем случае не уменьшить ту поддержку государственную, которая была заложена хотя бы у том бюджете, который мы уже утвердили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Калінчук. За ним Семенюк.

 

12:01:33

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Прошу передати слово моєму колезі Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Зарубінського.

 

12:01:48

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановний Вікторе Семеновичу, у статті 13 Конституції сказано, що земля і її надра є об'єктами права власності українського народу. Тобто вугільні копалини теж є об'єктами права власності українського народу.

Водночас у бюджеті, у всякому разі який є на сьогоднішній день, бо зміненого ще не бачили, закладені в додатку номер дев'ять такі базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Якщо хтось не знає, дуже цікаво. За вугілля кам'яне плата за одиницю погашених запасів, за тонну - 27 копійок. За вугілля буре, за тонну - 16 копійок. Скажіть, будь ласка, як ви до цього ставитеся і чи, може, врешті-решт треба за ці вичерпні запаси реально платити в бюджет? Дякую.

 

ТОПОЛОВ В.С. Вы знаете, если касается моего мнения, то этот вопрос не только к углю нужно отнести, но и к другим минеральным ресурсам, которые есть, и перейти к реальной стоимости невозобновляемых минеральных ресурсов, чтобы плата эта была реальной, объективной, и чтобы эти деньги шли на благо всего народа, а не на тех, потому что даже при приватизации предприятий, связанных с добычей минеральных ресурсов, мы приватизировали машины, оборудование, имущественный комплекс, но никогда не приватизировали минеральные ресурсы, которые добываются. Здесь я с вами согласен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Семенюк, за нею Кирильчук.

 

12:03:33

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Перш за все, хочу вас запитати: скажіть, будь ласка, як ви дивитесь на ту монополію, яку ми маємо сьогодні в енергетиці щодо цін на електроенергію, і як ви плануєте сьогодні регулювати ціни, враховуючи ту велику кількість підприємств, які пішли уже в приватні руки, а вони фактично є монополістами. Я маю на увазі обленерго. Дякую вам за відповідь.

 

ТОПОЛОВ В.С. Речь идет о том, что они монополисты в регионе, то или иное облэнерго. Я правильно понял, да? Если это так, то, наверное, это нужно регулировать. Опять, это должно быть ни Минтопэнерго, а соответствующие государственные институты, которые должны обеспечивать влияние монополий на потребителя. Обязательно это должно быть. Это точно так же, как я хочу, например, использовать как обогащение, которое сегодня в частных руках, или машиностроительный комплекс, который в частных руках. Все эти картельны, все эти договора, которые существуют, или монополия, должны действовать в рамках закона и требовать от нее то, что положено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.  

 

12:04:53

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Кирильчук, фракція блоку  Юлії Тимошенко.

Віктор Семенович, мене мучить таке запитання. В минулому році ми по бюджету виділили вугільній галузі, ну, стільки, як на оборону.

Ну, в основному, відомо, куди поділися гроші цієї вугільної галузі під час виборів. Море шахт є, яких уже кошти на закриття використані, а їх ніхто не збирається закривати.

Є матеріали Рахункової палати Верховної Ради, страшні факти. Скажіть, скільки кримінальних справ по розкраданню цих коштів відкрито, скільки ще треба відкрити?  Дякую.

 

ТОПОЛОВ В.С. Я, к сожалению,  не могу сказать, сколько открыто, но я точно думаю, что надо обязательно всем этим материалам дать ход и чтобы они получили соответствующую оценку. В этом я не сомневаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка.

(Ш у м   у   з а л і)

А це мене не цікавить, що є. Є ще 25 запитань.

(Ш у м   у   з а л і)

25 запитань є.

Так, переходимо ... Немає часу. Ви що, не дивитесь, ви не бачите нулів? Окуляри візьміть, якщо не бачите.

Переходимо до обговорення. 21 хвилина, будь ласка, Пузаков і Мироненко передають своє слово Кравченку. Шість хвилин.

Підготуватися Надразі.

(Ш у м   у   з а л і)

Так, Ніколай Васильович, почекайте. Сядьте, будь ласка...

(Ш у м   у   з а л і)

Я не ображаю депутататів...

(Ш у м   у   з а л і)

Не кричіть, не кричіть... Я до вас звертався, а не ...

Будь ласка, співдоповідь від комітету, Турманов, 5 хвилин, прошу.

 

12:07:14

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги!

Вопрос реформирования системы управления угольной отраслью беспокоит сегодня, не только сегодня, народных депутатов, профильный комитет Верховной Рады, а также профсоюз работников угольной промышленности. Центральный комитет 11 марта текущего года рассмотрел этот вопрос и отметил, что в соответствии с Указом Президента от 06.07.2004 года осуществляется реформирование системы управления угольной промышленности. Общая концепция реформирования была одобрена на коллегии министерства в силу таких доводов в ее пользу, как увеличение возможности для маневра финансовыми, материальными ресурсами, минимизации налогообложения, сокращение внепроизводственных потерь. Но уже при принятии первых нормативных документов по данному вопросу мы выступили против содержавшихся в них отдельных положений, ущемляющих права трудящихся. Были даны предложения, которые согласованы с руководством министерства и учтены при подготовке последующих учредительных документов.

Процесс создания компании шел крайне болезненно не только в силу субъективных, но ряда объективных причин, в числе которых недостаточность бюджетных средств господдержки на себестоимость, незавершенность процесса погашения задолженности по заработной плате, отвлечение средств на погашение ранее взятых кредитов.

Сегодня здесь уже обговаривали вопросы по созданию компании. Но я хотел бы сказать, чтобы все поняли народные депутаты: от того, какой бюджет, - сегодня говорили: пять миллиардов разокрали, - надо проверять и дать этому оценку. Но сегодня бюджет, который принят на 2005 год, ни в одни рамки не входит. Сегодня по себестоимости, статья себестоимости на 72 миллиона меньше, чем в прошлом году. Что касается перспективы развития, технического перевооружения, сегодня сумма выделена 1 миллиард 400, 1 миллиард 400, подчеркиваю, но из них 722 миллиона - это специальный фонд, который надо сделать - сегодня вот коммунисты задают вопрос задают вопрос замминистру: "А будет ли повышение?" - а вот этот специальный фонд, надо повысить тарифы на электроэнергию и дать и вернуть угольной отрасли. При таком сегодня финансировании, которое утвердили, и то, что готовит сегодня правительство, просто неизвестно. Отрасль обречена сегодня к кризисным ситуациям, которые сегодня сложились. Созданные компании сегодня не проявили себя. Поэтому 11 марта на президиуме рассмотрели вопрос с участием министра, с участием НАКа "Уголь Украины" (Новиков здесь присутствует). Президиум принял решение: в месячный срок расформировать эти региональные компании. Они себя не оправдали, все по-живому разрезали, сегодня есть несбалансированость, готовили компании, не включили такие, как шахтоуправление "Донбасс", шахта "Краснолиманская", которая потенциально добывает уголь, и сегодня компании расбалансированы. Поэтому сегодня, если говорить только по компаниям, это было бы неправильно. Сегодня надо посмотреть а какой бюджет отрасли выделяется. Сегодня тарифные ставки  ......... не соответствуют законодательству, об этом говорил сегодня ........... передо мной, когда выступал. Поэтому вопрос очень серьезный, и чтобы никто не сомневался с депутатов, если мы его принципиально не рассмотрим у нас здесь в Верховном Совете и не рассмотрим на государственном уровне, я подчеркиваю, с участием правительства, созданием  той рабочей группы, которую мы создали на прошлом заседании нашего профильного комитета, положение в угольной отрасли будет кризисным и шахтеры не будут ждать никаких подачек, значит вот, они  примут решение вы знаете какое. Вот к этому нельзя сегодня  допустить. Поэтому я считаю, что  сегодня проект постановления подготовлен. Сегодня говорят, что не надо было рассматривать. Да рассматривать надо. И правильно, что сегодня мы рассматриваем,  чтобы сегодня новое  руководство поняло, что в угле сегодня масса есть проблем и им надо заниматься. И если мы этого  не сделаем, поверьте, положение в отрасли будет с каждым днем усугубляться. Сегодня, чтобы на выплату заработной платы выплатить, взяты кредиты. Кредиты взяты бывшими ..........., сегодня взяли компании последние кредиты по 40 миллионов, сегодня кредит взят под зарплату 360 миллионов с начала года. Эти деньги надо отдавать, притом уже с процентами надо отдавать. Куда ж мы ведем? Мы петлю на шею одеваем угольной отрасли. Поэтому, исходя из вышеизложенного, я хотел бы сегодня предложить, чтобы нашло отражение в проекте сегодняшнее решение. Нам надо  возобновить работу координационного совета по урегулированию кризис.... ситуации. Эту...  этот, будем говорить, координационный совет должен возглавить первый вице-премьер-министр Украины Кинах Анатолий Кириллович. Если мы этого не сделаем, не рассмотрим в комплексе вопросы сегодня по угольной отрасли, поверьте, будем критиковать, снимать министров, а положение дел не изменим. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? будь ласка, запишіться.

3 хвилини. Манчуленко. Полііт.

 

12:12:37

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія.

Шановний Вікторе Івановичу! Дійсно,  достатньо зараз є проблем у паливно-енергетичному комплексі і, зокрема, у вугільній галузі. Ви говорили про  ті проблеми, які існують зараз на Донбасі, але вони не склалися цього дня чи вчорашнього дня. Ці проблеми  накопичувалися багато років, і попередня влада, яка, слава Богу, відійшла у минуле,  і Президент мабуть знав про  реальний стан справ у  вугільній галузі, але, на жаль,  реальних кроків не вживалося.

Нова влада якраз починає підходити до вирішення цієї проблеми. І це  стосується не тільки Донбасу. Я думаю, що ми повинні дати характеристику ситуації, яка є у тому числі у західних областях України, де теж видобувається вугілля, і там  теж є  досить непроста ситуація. Прошу, дайте відповідь. Дякую.

 

ТУРМАНОВ В.І. Спасибо. Мы сегодня ведем речь о проблемах угольной отрасли. Это  не говорит, что это Донбасс. У нас есть Волынь, у нас есть "Львовуголь", у нас есть Александрия. Там  катастрофа просто по Александрии сегодня. Мы  уже несколько писем понаправляли и  в Кабинет Министров, и первому вице-премьеру, чтобы разобрались в Александрии, что там творится.

Поэтому ситуация сегодня сложная такая не только в  Донбассе. Она очень сложная и в "Волыньугле", она сложная и  во "Льововугле".  Поэтому, комплексно рассматривая  проблемы сегодня угольной отрасли с учетом бюджетного финансирования, я  еще подчеркиваю, не думайте, что сегодня, если  Верховный Совет не поддержит угольную отрасль, а Кабинет представит тот бюджет, который сегодня есть, а  если еще усугубит этот бюджет, никто не поправит сегодня угольную отрасль, потому что она сегодня есть, была дотационная. Хотим мы сегодня 80 миллионов получить угля  государство, дайте  нормальный бюджет. Я еще раз подчеркиваю, нормальный. А контроль за этим бюджетом есть кому контролировать. Много сегодня контролирующих органов и пусть контролируют: и Генпрокуратура,  и милиция, и СБУ и все  остальные.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Полііт.

 

12:14:49

ПОЛІІТ А.А.

Андрей Полиит, фракция Компартии.

Прошу передать слово Ольге Гинзбург.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Гінзбург.

 

12:14:54

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибі Адаме Івановичу,  Гінзбург, Фракція комуністичної партії України, Конотопський виборчій округ.

Шановний Віктор Івановичу, ось Ви і Віктор Семенович, в своїх  виступах весь час говорите, що то інша влада, інша влада. Ну ж для людей повинно бути відомо, що тут  тасовка іде: посидів в Кабінеті Міністрів,  посидів в Верховній Раді. Тоді знову туди пішов, ну, та сама влада. Це проте, щоб всі розуміли: люди ті самі, але тільки тасуються. Але в мене питання: в бюджеті виділено 800 міліонів дотацій, чи там на  2005 рік  на угольну промисловість. В Конотопі є завод "Червоний металіст", який виготовляє продукцію, яка забезпечує техніку безпеки для цих шахт. Ну, чому не можна якимсь чином частину цих грошей отдати і тоді не будуть наші люди гинути? Чи немає заложеного в цих ... міліонів такого порядку розподілення цих коштів на  техніку безпеки. Дякую Вам.

 

ТУРМАНОВ В.І. Спасибо, я Вас поддерживаю. Дело в том, мы с Конотопом работаем, там наша профсоюзная организация есть и если бы у нас было право, но есть сегодня вот эти Законы, которые попринимали мы и Закон о тендерах є.

Сегодня Ваш завод Конотоп, там где Вы сегодня  народный депутат производит высококачественное оборудование, связанное с охраной труда и техникой безопасности. И сегодня бы надо, чтобы строчка в бюджете легла: сколько мы можем сегодня освоить, там 10 миллионов, 15 миллионов. Ну, у нас сегодня тендер, Вы понимаете. А тендеры были такие, что назначается тендер, выигрывает не тот, кто производитель, а выигрывает какой-то дядя,  который не имеет никакой продукции. Просто он потом берет с этого завода, значит, и реализует. А дельту эту  забирает себе.

Поэтому надо вот именно, важно, вот, у нас есть этот ...резкий электротехнический завод, который выпускает электротехническое оборудование, связанное с безопасностью. Надо строчку в Бюджете внести и финансировать государством, обходя вот эти все посреднические структуры. Поэтому надо внести строчку в Бюджет. Это должно  сделать Минтопэнерго сегодня и Кабинет Министров. Значит, я, учитывая Ваше предложение, мы со своей стороны дадим предложение, но видите, как бюджет сегодня хотят рассмотреть. Никто еще  не слышал и не видел, говорит, давайте мы его проголосуем. Мы должны вот здесь рассмотреть, потом процедура вы знаете какая? В Бюджетный комитет и право народных депутатов: дать свои предложения в Бюджет с тем, чтобы он вернулся снова и рассмотрел с учетом предложений депутатов, которые дают в  бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Віктор Іванович. Сідайте, будь ласка.

21 хвилина на обговорення. Я уже повідомляв, що Пузаков і Мироненко передають своє слово  6 хвилин Кравченку. Підготуватися Надразі.

 

12:17:43

КРАВЧЕНКО М.В.

Николай Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые  радиослушатели, уважаемые избиратели. На рассмотрение Верховной Рады внесена постанова по поручению фракции коммунистов по отчету  министерства по реорганизации угольной отрасли.

Главное в этом вопросе является не то, чтобы, как говорят, потоптаться по министерству, показать о том, что они неквалифицированно сегодня относятся к оценке деятельности, в том числе и собственность. Речь сегодня  идет о том, что я ставил основную задачу вместе с фракцией коммунистов о том, чтобы привлечь внимание Кабинета Министров, всех структур к той ситуации, которая сложилась в результате реорганизации.

На сегодняшний день реорганизация проводится практически бесцельно, без направленности, нет концепции развития угольной отрасли, нет  финансирования угольной отрасли под эту концепцию. Анализ ситуации показал следующее негативное последствие проведенной уже реорганизации. Потеряна оперативность управления. Министерство, департамент, НАК, территориальные органы управления, региональные органы нависли над единым производителем - шахтой, которая не является юридическим лицом. При чем шахта, которая в свое время... Шахта практически не финансируется. И вы можете понять, как она превратилась сегодня в производственный участок. И министерство, и департамент, и Национальная акционерная компания "Вугілля України" находится в Киеве и свои действия не согласовывает с местной властью. При этом НАК взял на себя функции распределения углей и денег.

И на сегодняшний день лукавит здесь немножечко заместитель министра в том плане, что он не может разобраться. На сегодняшний день существуют даже такие моменты, что казначейство не может сегодня  деньги  из Киева отправить в областные региональные компании по одной причине, что не решен этот вопрос, каким образом деньги с казначейства должны уходить на региональные компании. То есть речь идет о потере управляемостью отраслью вообще. Вновь созданные региональные компании не могут на сегодняшний день в следствие вышесказанного оперативно влиять на финансовые и материальные потоки на производствах.

Я хотел бы сказать о том, что в Донецкой области уже в три месяца складывается серьезнейшая ситуация по угольному региону в целом. Ежемесячно идут недофинансирование по себестоимости. На сегодняшний день порядка 200 миллионов задолженность по зарплате и 38 миллионов мы только нарастили за эти три месяца, объемы производства упали на 756 тысяч тонн. Потеря статуса юридического лица шахты создала несколько серьезных социальных проблем для территорий. В первую очередь это формирование местных бюджетов, этот законодательный вопрос не решен. Выполнение статьи 48 горного закона, где на каждых встречах люди ставят вопрос по льготному углю, на сегодняшний день не решено никак. И третье. Нет финансирования на передачу объектов соцкультбыта. Все это навалилось на компании.

На сегодняшний день мы должны четко сказать, что социальные проблемы, которые министерство и Кабинет Министров пытаются сбросить на территории, сегодня уже тягарем лежат на местных органах управления. И в этих условиях мне непонятно одно - почему мэры городов, профсоюзные лидеры, другие организации в набат не бьют по этой ситуации. Дело в том, что мы сегодня должны заставить Кабинет Министров сесть и решать эти проблемы.

По этому вопросу я подал проект постановы номер 7179. Цель ее как раз заставить Кабинет Министров разработать концепцию, разработать финансовые, параметры бюджетного финансирования. Я согласен с тем, что должна быть рабочая комиссия с депутатов, которые представляют регионы, и таким образом мы решим эту проблему. Мы не можем сегодня в условиях зала Верховного Совета решить вопрос, существовать ли НАК или региональным структурам, это мы будем решать в рабочей комиссии. Но главным является то, что на сегодняшний день мы должны принять Постанову Верховной Рады, и я обращаюсь ко всем депутатам независимо от политических воззрений, речь идет о выводе всей Верховной Рады из очень опасной ситуации в связи с вышеизложенным. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Надрага. Підготуватися Кармазіну.

 

12:23:05

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Мы сегодня с вами обсуждаем, я хочу прочитать еще раз, информацию о внедрении, реорганизации угольной отрасли из ее социально-экономических последствий. Я хотел бы остановиться на социальных последствиях.

К большому сожалению, ни в основном докладе, ни в докладе инициатора рассмотрения данного вопроса социальная составляющая реорганизации угольной отрасли не нашла вообще своего отражения. Надеюсь, что это просто из-за дефицита времени.

Почему? Потому что когда мы говорим об угольной отрасли, мы должны с вами четко понимать, что в абсолютном большинстве территории, где находятся угольные предприятия, или, проще говоря, шахты, традиционно они были градообразующими предприятиями. На них висел весь соцкультбыт, то есть. жилье, образование, здравоохранение и все то, что и должно, и было, и существовало и должно существовать в будущем, говоря о том, что там живут люди.

Посему есть две проблемы. Первая проблема: в бюджете государственном должны найти свое отражение целевые программы, которые должны доходить до мест по проблемам занятости населения. И тогда не будет разговоров о копанках, потому что людям будет, где работать. Не будет вопросов о том, каким образом питьевую воду получать? Как развивать городскому транспорту?.. И все, все остальное, что касается шахтерских регионов.

То же самое должно быть рассмотрено и в части дотаций из Государственного бюджета местным бюджетам и формированию полноценных местных бюджетов по их обслуживанию проблем социально-бытового назначения. Посему говоря о реорганизации угольной  отрасли, надеюсь, что все-таки в последующем мы получим конкретные ответы, каким образом Кабинет Министров, министерство, Государственный бюджет и местные бюджеты будут вправе заниматься социально-бытовыми вопросами угольных регионов.

Оставшуюся минуту прошу передать своему коллеге и земляку Астрову-Шумилову Геннадию Константиновичу.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, де Астров-Шумілов? Будь ласка, мікрофон, одна хвилина.  Мікрофон Астрова-Шумілова увімкніть, будь ласка.

 

12:25:26

АСТРОВ–ШУМІЛОВ Г.К.

У меня там будет вместо Соломатина выступать, это добавить тем трем минутам, имеется в виду. А я с трибуны буду выступать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін.

Підготуватися Астрову-Шумілову.

 

12:25:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України!  Давайте подивимося, що ми сьогодні почули. При всій повазі до пана Тополова, хіба ми почули звіт? Ми звіту не почули. Чому? Бо звіт - це тоді, коли нам говорять, що з передбачених 3 мільярдів 848 мільйонів 214 тисяч з бюджету пішли гроші туди-то. Це - прозорість.

Із передбачених ще 1 мільярда на погашення заборгованості по заробітній платі пішли туди-то гроші. Із передбачених і виділених кредитів, які виділялися перед виборами на суму понад 200 мільйонів, гроші пішли в інше місце. То давайте скажемо, чому зараз шахтарі гасять ці кредити і не отримують заробітну плату, адже новий уряд, новий Президент мають сьогодні таку проблему, яку створили старий Президент і старий уряд, а саме: 658 мільйонів заборгованостей по заробітній платі разом з нарахуванням.

А такі проблеми, як виникли на шахтах  "Белицька", "Новодонецька", "Білозерська", то дійшло до того, що партійні внески Партії "Регіонів" бухгалтерії витребовують - це що, нормально? Хіба це нормально? То давайте ж припинимо це.

Що стосується структури. Тут били міністерство і казали, що структуру треба подивитися - вона тільки поламана зараз. Тут у нас сидить в залі колишній міністр пан Сташевський - єдина людина, яка провела засідання колегії про припинення корупції і розкрадання якраз в цій галузі, єдина людина, за що його зразу і усунули, бо хотів подивитися, куди гроші йдуть. Але я думаю. що нам відомо, куди йдуть гроші. В цих сумах, передбачених на фінансування "Укруглемашу", тобто структури Рената Ахметова, передбачено було на минулий рік 1 мільярд 212 мільйонів, а на цей рік - 1 мільярд 432 мільйони. Ітого, ми маємо монопольну структуру, яка збільшила ціну обладнання в п'ять разів, ми маємо в бюджеті в п'ять разів збільшену ціну обладнання. А потім кажемо: "Чому шахтарі погано живуть?" А тому що не треба монополізму і не треба підвищувати так ціни.

По коду 1101260: створення уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю - із 75 мільйонів на минулий рік 45 уже пішли в сторону Великобританії, в цьому році 25 мільйонів пішли в ту сторону. Хіба ми так піднімемо вугільну галузь.

Тому я думаю, що тут мають ще доповідати Рахункова палата і прокуратура. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Астров-Шумілов. Підготуватись Гінзбург.

 

12:29:16

АСТРОВ–ШУМІЛОВ Г.К.

Уважаемые коллеги, мы сегодня рассматриваем структуру управления угольной отрасли. Я понимаю, что вопросов накопилось много, и они волнуют весь зал. Поэтому все вопросы будут рассматриваться 18 мая на парламентских слушаниях, а сейчас вот по реорганизации в управлении.

Любая реорганизация в управлении промышленностью делается с целью улучшения как экономических показателей, так и улучшение всех социально-бытовых условий трудящихся. А если брать такую отрасль, как угольную, то и обеспечение энергетической и экономической безопасности страны. Реструктуризация угольной отрасли дала свои результаты (в кавычках конечно) за прошедшие 13 лет. Уменьшились объемы добычи угля более, чем на 100 миллионов тонн, закрыто более 100 шахт, остались депрессивными десятки городов и много шахтерских поселков.

В июне прошлого года Минтопэнерго начало новое реформирование угольной отрасли, издав приказы номер  400 и 416. Я думаю, что они войдут в историю как окончательное разрушение угольной отрасли, если мы  конечно допустим до этого вместе с вами, уважаемые коллеги. Первой была создана Луганская угольная компания, куда вошли 6 государственных предприятий, в том числе 2 предприятия, которые еще в 2000 году постановлением Кабмина были отнесены к перечню предприятий, которые имеют стратегическое значение для экономики и безопасности государства. Кроме того, приняты здесь в этом зале в прошлом году законы по внесению в перечни неподлежащих приватизации. Эти предприятия обеспечивают  больше 50 процентов энергетическим углем государство, вот, отчисляют  более 500 миллионов в год бюджетных и небюджетных  отчислений. Вот такие  мощные предприятия, несмотря на то, что существовало много законов, которые не должны были включить эти предприятия, не было согласия трудового  коллектива, но лобби, то лобби, которое проталкивало этот закон, чтобы включить эти предприятия для своих целей попрала все законы и, несмотря на что, была создана такая компания.

К сожалению, хочу отметить, что и новое руководство министерства почему-то вот идет  по тому уже пути, что и  предыдущее руководство.

Что пагубно при создании этих компаний? Я  буду на примере  Луганской угольной компании, оно же такое, наверное, и в донецкой. Деньги заработанные потом и кровью шахтерами перераспределяются руководством этих компаний по своему усмотрению. В результате даже такое мощное предприятие, как Ровеньки-антрацит", которое  не сломали реорганизацией  на протяжение 13 лет, объемы добычи которого не то что не уменьшились, но даже   значительно увеличились, начало рушиться. А начало рушиться оно потому, что  уже сегодня взято 70 миллионов на выплату заработной платы. Это в результате создания областной компании.

Фундаментом угольной отрасли на протяжение всей истории были  шахты, объединения шахт в пределах территории города или района. Вышеназванным приказом по созданию областных компаний разрушен...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вы уже четыре минуты проговорили.

Будь ласка, Гінзбург. Підготуватися Нощенко. Гінзбург Пузакову передає. Будь ласка, Пузаков.

 

12:33:52

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир  Пузаков, фракція Комуністичної партії  України, Кіровоградщина.

Шахтарі міста Олександрії, що на Кіровоградщині, глибоко стурбовані з приводу кризової ситуації, яка виникла навколо вугільних підприємств державних холдінгових компаній "Олександрія-вугілля". Міністерство палива та енергетики  неодноразово наголошувало на тому,  що  подальше її фінансування недоцільне  і неефективне. Пропонувалося вирішення подальшої долі "Олександрія-вугілля" шляхом залучення зовнішнього інвестора. Було передано  двом орендаторам  ЗАТ "Енерговугілля" та ТОВ "Екс.....", але, на жаль,  умови оренди, домовленості між міністерством та орендаторами не виконуються. Внаслідок чого орендовані  і підрозділи компанії опинилися у скрутному становищі. Зросла заборгованість із зарплати біля 3 мільйонів гривень та відсутні ринки збуту для ряду видів продукції. Та й найголовніше те, що  орендатори не виконують програму інвестицій у виробництво, також не створюються нові види продукції. Тому що орендатори змушені спрямовувати фінанси на  поповнення обігових коштів. Обіцяної дотації зі сторони Мінпаливенерго, шахтарі так і не  отримають.

А це все створює ряд додаткових  проблем. Скорочуються обсяги виробництва та платежів в пенсійний фонд. Підприємства постійно відключаються за несплату від енергопостачання. Не виконується фінансування на розвиток та капітальне будівництво об'єктів Олександрійського буро-вугільного басейну. Не  вирішується доля решти дочірніх  підприємств і структурних підрозділів "Олексангдрія-вугілля".  Мінпаливенерго зволікає з  розглядом питання, щодо поставок підсушеного бурого вугілля на теплові електростанції країни.

Висновок такий, що  вугільні підприємства міста Олександрії, на  яких зайнято 6 тисяч працівників, приречені на загибель. Міністерство передало в оренду вугільні підприємства з метою поліпшення їх  економічного стану і вмило руки. Але, як показало життя, орендатори без допомоги Міністерства, на початковому етапі, не спроможні вирішити питання розвитку вугільних підприємств, які є провідними для економіки міста та області. Тому я звертаюсь до Міністерства палива   та  енергетики, вжити негайних заходів, щодо фінансування вугільної галузі міста Олександрії, а також  збуту бурого вугілля та буро-вугільних брикетів на теплоелектричні станції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Нощенко. Немає Нощенка?

Так, будь ласка, Михайло Косів.

 

12:37:00

КОСІВ М.В.

Шановний  Адаме Івановичу, шановні колеги - народні депутати, шановні працівники вугільних регіонів, хочу нагадати, що десь, та не десь, а майже, рівно два роки тому 7 березня 2003 року ми в цьому залі провели парламентські слухання на аналогічну тему "Про основні наслідки реструктуризації у вугільній галузі". Ми тоді теж дуже довго сперечалися про  постанову, яку прийняли у наслідок тих парламентських слухань, а потім ще сперечалися про те, як забезпечити окремі пункти цієї постанови у Законі про Державний бюджет. Але на сьогодні ми можемо сказати, що майже нічого із того не виконано. А якщо і пройшли збільшення, зокрема у минулому році бюджетних коштів на асигнування вугільної галузі десь до 5 і навіть більше мільярдів гривень, то  реальних результатів це не дало.

Єдиний наслідок цієї політики, яка почалася указом Президента Леоніда Кучми (теж, мабуть, багато хто із вас пам'ятає) ще від 7 лютого 1996 року, от уже бачите 9 років іде ця реструктуризація, так єдиним наслідком цієї реструктуризації є закриття вугільних шахт і є масове  безробіття у вугільних регіонах.

За попередні роки, до 2004 у мене є тут статистика,  тільки на  облаштування нових робочих місць було виділено понад 10 мільярдів бюджетних коштів. Ну і що це дало? Створено, скажімо, за цей період 2600 робочих місць, а це всього лише  6,3  відсотка від  реальної потреби. На ці робочі місця використано 235 мільйонів гривень, а влаштовано всього 1485 шахтарів. Отже, подумаємо, одне робоче місце у вугільній промисловості коштує 535 тисяч гривень. Якщо взяти цю велетенську астрономічну суму, то може не варто було робити ніякої реструктуризації. Може просто потрібно було б віддати ці гроші шахтарям?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильовичу, дякую. Будь ласка, одна хвилина, Коновалюк, з місця мікрофон.

 

12:40:29

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Адаме Івановичу. Я хочу дійсно висловити певні не тільки пропозиції, але й прохання першому заступнику міністра палива і енергетики, щоб ми не тільки сьогодні в черговий раз обговорили цю проблему. Це проблема, яка буде впливати на ситуацію взагалі економічну в державі. І треба зрозуміти, що і ваша доповідь мені дійсно підказала, що ви ще не зовсім познайомилися з питаннями, справами в галузі. 

Тому питання, яке виникає, воно потребує термінових дій. І  потрібно вже припинити взагалі якісь експерименти. Треба зрозуміти, що є певна різниця між тарифною сіткою шахтаря та мінімальною заробітною платою. Є недофінансування певних програм вугільних. Тому що зараз немає певної............. Якщо ми зможемо зберегти обсяги видобутку вугілля, в якій зараз за два місяці вже впали на 976 тисяч. Я хочу вам ще раз запропонувати все ж звернутися до тих...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції записаний Качур, одна хвилина. Мікрофон увімкніть.

 

12:41:49

КАЧУР П.С.

Качур, фракція "Наша Україна".

На превеликий жаль, я не мав можливості виступити в обговоренні цього питання в повному форматі. Але я хотів би декілька слів сказати щодо власне економного відношення до тих коштів, які виділяються на підтримку вугільної галузі.

Шановні друзі, бюджетні кошти в цілому світі, це перший пріоритет - соціальні програми і допомога бідним людям. Якщо ми виділяємо ці кошти на вугільну галузь, то відношення до них має бути втричі економнішим, ніж до будь-якої іншої програми. А що ми мамо сьогодні?

От я не маю можливість наводити ці факти, але переді мною - звіт Рахункової палати власне про неефективне використання таких коштів. І це - мільйони грошей. Я хотів би от тільки декілька слів щодо пропозиції новому керівництву Міністерства палива і енергетики. Ви знаєте, якщо ми збережемо ту схему фінансування, коли...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Шурма, хвилина мікрофон.

 

12:43:08

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановний Адам Іванович, я перше по процедурі. Коли ми задаємо запитання і відведений час, то коли на табло є жовті нулі, це означає, що хвилин немає, є менше часу, ніж хвилина. Тому я маю право задати це запитання і не забирайте, будь ласка, у мене цього права. Коли червоні нулі, відповідач можне не відповідати, це дійсно час вичерпався. Але, тим не менше, я визнаю ваш крок, що ви людина, яка нанесла мені образу, вибачилася. Мені дуже приємно, що віце-спікер на це спроможний. А моє запитання, яке я не задав тоді, я задав зараз, і сподіваюсь, що на нього відповість народний депутат, скориставшись реплікою. Я до пана Тополова. Пан Тополов, ви багато філософствували, я вас хочу до практичних дій закликати. Скажіть, будь ласка, коли ви складете повноваження депутатські і не будете порушувати 78 статтю Конституцію. Скільки часу вам будуть начисляти зарплату у двох місцях? Для цього потрібна тільки воля, а не професіоналізм. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. так, будь ласка, Волинець Михайло, одна хвилина. А у нього буде заключення, він скаже.

 

12:44:25

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Адаме Івановичу, дякую вам персонально, настільки важливе питання, яке зараз стосується при розгляді.

Ну, по-перше, депутат Кармазін звернув увагу на те, що непропорційно і неправильно розподіляються кошти, які виділяються на підтримку вугільної галузі, а це біля 4 мільярдів гривень, хоча на цей рік фінансування зменшилося.  В минулому році додатково до фінансування виділялося 1 мільярд гривень на погашення заборгованості по заробітній платі, в цьому році цих грошей немає.

Крім того,  під вибори в минулому році виділялися великі кошти для погашення заборгованості по заробітній платі, а в цьому році шахтарі вимушені відвантажувати вугілля на погашення цих кредитів, а коштів на зарплату знову не вистачає.

Крім того, реформи, які проводилися в попередні роки, ні одна не дала позитивного результату. Ця реформа, про яку ми сьогодні говоримо, розпочата ще півроку назад, і сьогодні ми не маємо належного результату і ми маємо розглядати ще конкретно такі питання.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Микола Нощенко, 1 хвилина, і будемо приймати постанову.

 

12:45:37

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі, Адаме Івановичу.

У мене буде прохання: при підготовці, при прийнятті постанови врахувати таке поняття, як соціальне вугілля.

Я з міністерством з цим уже в опозиції два роки, і не можу збагнути: одним розчерком пера може бути після всіх проведених тендерів підвищення в минулому році, наприклад, на 30 відсотків вартість вугілля, побутового вугілля. Це вугілля для інвалідів, це вугілля для багатодітних сімей. І величезні потоки державних бюджетних коштів потекли в ваше міністерство.

Мені дуже сьогодні прикро, що перший заступник міністра не знає, як вугілля попадає до приватників. А хто розбереться? Що, народні депутати? Чи нам утворювати зараз депутатську комісію, щоб розібратися, яким чином комерційні структури торгують вугіллям, яке видобувається державними підприємцями за підтримкою Державного бюджету? Хто це повинен зробити?

Я дуже прошу включити такий пункт, що соціальне вугілля повинно бути присутнє у нас при мільярдних підтримках бюджетних коштів цієї галузі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Так, будь ласка, Віктор Семенович, три хвилини для заключення, і будемо приймати постанову.

 

ТОПОЛОВ В.С. Уважаемые народные депутаты!

Я очень благодарен за все те пожелания и рекомендации, которые я от вас услышал. Многое из этого будет учтено, я хотел бы еще сегодня предложить господину Кравченко, потому что комитет вашу фамилию не называл, войти в эту комиссию по реформированию. Не было, там пять человек было - его не было, я знаю фамилии, которые поступили.

И у меня есть три предложения по постановлению. Первое - это в констатирующей части, там предпоследний абзац, написано, что "створення додаткової структури НАК "Вугілля України" є недоцільним". И тут же в постановляющей части, в пункте два абзац второй, написано: "Розмежувати функції Міністерства палива та енергетики України і НАК "Вугілля України", а також обгрунтувати необхідність існування цієї додаткової структури". Я предлагаю с констатирующей части убрать, потому что надо разобраться: розмежувать и определиться, нужна или не нужна эта структура, - а потом уже принимать решение, что оно "недоцільно". Это первое.

Второе. Пункт два. Эти два пункта, оба - отведен термин один месяц. Что касается "розмежування",  "необхідності", может быть, этого срока и достаточно, но что касается "розробити та подати на розгляд Верховної Ради України нову концепцію, в якій затвердити програму дій", для того чтобы она была, действительно, реальной программой, одного месяца, при всем уважении, будет мало.

И последнее. В пункте три: "Міністерству палива та енергетики України - там написано, - у двотижневий строк провести регіональн наради", - учитывая то, что мы начали прием программ от объединений, я прошу, чтобы это был не "двотижневий строк", а "місячний". Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Право того, до кого дають запитання, відповідати чи не відповідати. Це право народного депутата.

Шановні колеги, отже, ми зараз будемо переходити до прийняття постанови з обговореного питання. Я пропоную, давайте ми таким чином поступимо: приймемо її за основу, а потім внесемо ті корективи, які будуть. Ось є від міністерства корективи, частина слушних, можливо, будуть від народних депутатів. Немає заперечень?

Тоді я ставлю: про прийняття за основу Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7179, про звіт - тільки не міністра, а так, як ми домовилися, - про звіт Міністерства палива та енергетики України щодо запровадження реорганізації вугільної галузі та її соціально-економічних наслідків, а також стану розрахунків між підприємствами зазначеної галузі.

Прошу голосувати. За основу. Міністерство  підтримує.

 

12:50:01

За-282

Прийнято.

Тепер, шановні колеги, давайте по поправкам. Спочатку... зараз, да. Кравченко, будь ласка, мікрофон.

 

12:50:14

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко. Постанова роздана было в понедельник и вчера на этом самом..... Уважаемые коллеги! В принципе, я согласен с заявлением первого заместителя министра, но единственное что. По первому пункту. Концепция розвитку  вугільної галузі єсть. Это просто, я извиняють, но вы просто не в курсе дела. Она есть. Вам нужно внести туда коррективы в соответствии с  принимаемым бюджетом и все. Поэтому я пишу фактически то, что уже сделано. Поднять надо стратегическое развитие этой отрасли, оно в Кабинете Министров есть, оно утверждено Верховной Радой, и вы внесете свои коррективы через финансирование в бюджете. То есть, фактически здесь не нужно много времени там час и так далее.

Второе. "Розмежувати функції Міністерства палива та  енергетики України и НАК "Вугілля України", а також обгрунтувати  необхідність існування цієї додаткової структури".

Дело ж не в том, что мы говорим немедленно уберите НАК, но  сегодня ситуация складывается таким образом: министерство берет отчеты, НАК берет отчеты, министерство распределяет деньги, НАК. А вы знаете, что... нет, я извиняюсь. Дело в том, ........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ніколай Васильович, ви конкретні пропозиції, бо у вас немає часу. Завершуйте, будь ласка.

 

КРАВЧЕНКО М.В. Значит, я согласен снять, а также обгрунтувати необхиднисть, хотя я так как народный депутат на запрошення получил ответ, а кто давал технико-экономическое обоснование  вообще создания НАК. Поэтому я здесь и записал, дайте обоснование...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович!

 

КРАВЧЕНКО М.В. Третье. Міністерство палива та енергетики в 2-тижневий срок. Я согласен в течение месяца провести как автор...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, значить, давайте тоді ми  погодимось.  Миколо Васильовичу, ви почекайте, будь ласка. Куди ви поспішаєте, а? Чи ви тільки себе чуєте? Нам же постанову треба прийняти.

Значить, Миколо Васильовичу,  Тополов говорив, він не проти того, щоб виключити третій пункт, він, навпаки, говорив його залишити, розібратися з НАКом і так далі. Він просто пропонував забрати із констатуючої частини речення про недоцільність  НАКу, оскільки воно є у пункті про те, щоб визначитися. Тобто таким чином практично автор постанови  погодився з усіма пропозиціями , які відійшли від нашого колеги і першого заступника міністра Тополова, ми їх враховуємо. Будь ласка, Турманов.

 

12:53:00

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые  коллеги! Я, когда  сегодня выступал, я внес предложение в постанову внести: "Возобновить работу  координационного совета по урегулированию кризисных ситуаций в угольной промышленности". Такой координационный совет  у нас существовал, потому что  там есть вопросы, которые  надо рассматривать на уровне правительства.

И второе есть предложение. Обратиться к Премьер-министру с тем, чтобы  приняли руководство Минтопэнерго и рассмотрели  в бюджет на 2005 год с участием министра финансов, потому    что этот вопрос мы поставили, но пока  никто нас не собирается приглашать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, щодо першого питання там, де ми пишемо: рекомендувати Кабінету Міністрів, можна буде записати, що рекомендувати відновити діяльність координаційної ради, бо це  при Кабінеті Міністрів, ми його зобов'язати у цьому не можемо.

Те, що стосується іншого, це питання не постанови, це  робоче питання. Будь ласка, Нощенко.

 

12:54:04

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі, Адаме Івановичу.

Я пропоную доповнити там, де рекомендувати Кабінету Міністрів,  пункт наступного змісту: " Розглянути питання щодо обсягів та ціноутворення на побутове вугілля для пільгової категорії населення". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Не буде заперечень щодо такої?

Будь ласка, Тополов.

 

ТОПОЛОВ В.С. Это не проблема Министерства  топлива и энергетики. Это проблема субсидий, дотаций, но  не наша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Віктор Семенович, не сперечайтеся, Микола Петрович правий в тому відношенні, що ми рекомендуємо не Міністерству палива розглянути, а Кабінету Міністрів  розглянути, а це Кабінету Міністрів має відношення.

 

ТОПОЛОВ В.С. Если  до Кабинета Министров ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да,  це до Кабінету Міністрів.

 

ТОПОЛОВ В.С. И второе у меня. Здесь четко написано:  "розробити та подати на розгляд Верховної Ради України нову концепцію вугільної галузі".  Если бы здесь было написано: внести изменение в действующую концепцию, тогда бы я согласился с предложение господина Кравченко. Но  тут написано четко, поэтому я прошу 2 месяца срока.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Значить, щодо терміну по концепції - 2 місяці, погодились, будь ласка, Астров-Шумілов.

 

12:55:30

АСТРОВ–ШУМІЛОВ Г.К.

Я предлагаю пункт второй включить в подпункт о рассмотрении целесообразности создания ГП "Луганская угольная компания", соотвественно и по Донецкой области. Учитывая решение  ... профсоюза от 11 марта текущего года, и  придерживаясь законодательств Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, шановні колеги, давайте ми не будемо записувати в постанови питання, які вирішуються робочим характером комісії і  так далі. Тому що зараз напишемо в постанову: приходити на роботу у 9-ій годині ранку, іти у 19.40, чи скільки. Так, будь ласка, у кого ще пропозиції? Качур. Тільки пропозиції до постанови.

 

12:56:21

КАЧУР П.С.

Шановні народні депутати,  шановний Головуючий, мені здається, що нам потрібно у  преамбулу додати ключову тезу, яка повинна змінити суть фінансування  вугільної галузі. Ми повинні додати, що фінансування повинно здійснюватись, пріоритетом фінансування є фінансування роботи шахтаря, а не галузі. Бо як ми будемо дальше продовжувати фінансувати галузь, то ми будемо роками продовжувати шукати ті кошти, які розбазарюють, в першу чергу, ті, що потім дуже часто виступає на захист праці шахтаря. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є рація, але крім шахтарів є ще  шахто-  хто? Будівники, і так далі, і тому подібне, це ж галузь. Хороше побажання. Я думаю, міністерство хай це врахує. Ще у кого зауваження до постанови?

Тоді шановні колеги, давайте з врахуванням тих пропозицій... У вас пропозиція до постанови є? Будь ласка, мікрофон Черновецького. Але якщо ви будете говорити інше, ви будете позбавлені слова.

 

12:57:30

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Я говорю по теме. До постановы можно было бы внести  самую  элементарную запись по финансированию угольной  галузі, чтобы основную зарплату за  добычу угля получали на  угольных підприємствах сами шахтеры, а не их начальники. Это основная  теза. Потому что на самом деле у нас стоимость угля складывается из... себестоимость угля из воровства, которое в угольной отрасли процветает, потому что там вместо денежных розрахунков, идут розрахунки бартером и чем угодно. И это большая проблема на самом деле, потому  шахтеры продолжают жить все хуже, у меня брат был шахтером  при советском времени, он получал  зарплату на уровне машины "Победа". Сегодня там получают зарплату жулики. Вот такую тезу можно туда внести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справедлива думка, але я думаю, вона не до постанови, а до тих  інструкцій щодо  заробітної плати, які розробляються.

Кармазін. І будемо голосувати.

 

12:58:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Адаме Івановичу, я  пропонував доручити  Рахунковій палаті України здійснити перевірку здійснення витрат, бюджетних коштів і коштів на  позики і кредити, які надавалися у 2004 році, тобто при  старому ще уряді, здійснити перевірку. Оцей пункт я прошу записати. Ми у  багатьох постановах доручаємо своєму органу, Рахунковій палаті, здійснити перевірку і доповісти Верховній Раді України.

Адаме Івановичу, це якраз  би забезпечило б прозорість. І звернутися до Антимонопольного комітету щодо отієї структури, про яку я говорив, Укрмашбудування, яка належить Ренату Ахметову, яка підняла в п'ять разів ціни і монопольно на обладнання. Я просив би включити це до постанови, проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає заперечень щодо доручення Рахунковій палаті? Немає заперечень? Так. Тоді в цілому із тими пропозиціями, які ми з вами узгодили, я ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови Верховної Ради України про звіт Міністерства палива та енергетики України щодо запровадження реорганізації вугільної галузі та їх соціально-економічних наслідків, а також стану розрахунків між підприємствами зазначеної галузі. Реєстраційний номер 7179. Прошу голосувати.

 

13:00:39

За-310

Постанова прийнята. Дякую.

Шановні колеги, давайте ми з вами ще 30 хвилин попрацюємо, не оголошуючи уже перерви, і на 30 хвилин раніше закінчимо засідання. Немає заперечень? Дякую.

Переходимо до розділу - розділ питань ратифікації. Проект Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень) між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку. Реєстраційний номер 0218. Голова Державного комітету статистики Осауленко Олександр Григорович. Будь ласка, три хвилини.

 

ОСАУЛЕНКО О.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Проект, який розглядається, підготовлений спільно Держкомстатом, Мінекономіки, Мінфіном, Національним банком.

Декілька слів стосовно історії питання. За роки незалежності багато зроблено у плані розбудови національної системи статистики з урахуванням надзвичайно важливого значення інтеграції країни, міжнародних співтовариств. Одним із головних пріоритетів при цьому було максимально повна адаптація державної статистики до міжнародних стандартів. І тут статистика національна має певні досягнення. В січні 2003 року Україна стала офіційно 52 країною у світі і першою серед країн СНД, яку МВФ визнав спроможною підтримати найбільш жорсткий стандарт в сфері статистики - міжнародний так званий спеціальний стандарт поширення даних.

В той же час, з урахування завдань, що стоять зараз перед країною, існуюча статсистема не в повній мірі пристосована до реалій ринкової економіки і демократичного суспільства. Крім того, самі стандарти в цій сфері постійно змінюються, модифікуються. Але головною проблемою державної статистики на сьогодні є катастрофічний розрив між сучасними методологічними підходами, з однієї сторони, та недосконалими технологічними процесами збору, обробки і розповсюдження статінформації, з іншої.

Фактично на сьогодні рівень програмно-технічного забезпечення органів статистики абсолютно не відповідає реальним потребам в обробці все більш зростаючих в умовах ринкової економіки обсягів інформації. Причиною цього є те, що реформування системи статистики відбувалось за умови фінансування цієї галузі за залишковим принципом серед міністерств, відомств економічного блоку.

Наявне бюджетне фінансування не забезпечувало і найближчим часом, очевидно, не буде забезпечувати навіть мінімальних потреб у проведенні життєво інформаційно-технологічних перетворень у системі державної статистики.  Тому уряд і звернувся до Світового банку з проханням надати допомогу у фінансуванні реалізації відповідно перспективного проекту модернізації системи статистики України.

Основні напрямки реалізації цього проекту наступні: запровадження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій збору, аналізу і поширення статінформації, завершення впровадження міжнародних стандартів в усіх галузях соціально-економічної статистики, удосконалення організаційної структури та створення сучасної системи управління органів державної статистики, а також побудова сучасної системи підготовки спеціалістів.

Деякі кількісні параметри угоди: проект заплановано завершити за п'ять років, загальна вартість - 38 млн., в тому числі позика Світового банку - 32 млн., на 20 років позика надається, п'ять років - пільговий період. І саме головне: проект є самоокупним. За експертними розрахунками витрати на нього будуть окуплені через п'ять років після його завершення.

З урахуванням вище викладеного прошу підтримати ратифікацію цієї угоди. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Григорович.

Є запитання, запишіться, будь ласка.

Так, будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Асадчев за ним Родіонов.

 

13:04:50

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую.  Шановний Олександр Григорович, я хочу вас спитати таке. В принципі, позика така потрібна, хоча сьогодні аналогічні позики потрібні майже по всім структурами управління України - і по податковій потрібна, йде така, до речі, позика, і по митниці, і по казначейству і так далі.

Але ми не бачимо ніколи, як буде ця позика використовуватися, тобто як буде цей програмний продукт, хто його буде розробляти, що він має, так сказать, реалізувати, що покращиться від цього - чи звітність статистична, чи показники, чи можна  буде увійти в цю базу даних статистики і так далі.

На жаль, ці всі технологічні речі, вони, практично, недоступні. Це я вам кажу навіть як у бюджетному комітеті.

можна підтримати цю позику, тим більше, вона не така вже й велика, але хотілось би, щоб більше розкривалася сутність, що буде зроблено за цю позику і що ми будемо мати на виході.  Дякую.

 

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання абсолютно справедливе.

На жаль, за браком часу я не міг розкрити в своєму виступі всі ті питання, про які ви говорите.

Є у матеріалах структура позики, і там левова частина якраз є позики, десь близько 70 відсотків йде якраз до створення відповідних інформаційно-комунікаціних технологій, в тому числі технологій забезпечення користувачів інформацією. Мова йде про створення глобальної мережі корпоративної органів державної статистики України з можливістю доступу всіх категорій користувачів як органів державної влади і всіх верств суспільства до цієї інформації .......... відповідні портали. Це все є в цьому проекті, і якщо дасть Бог, ми його реалізуємо, то все це буде здійснено.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, Родіонов. Матвієнков за ним.

 

13:06:36

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Прошу слово Матвееву Владимиру Иосифовичу передать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Матвєєва Володимира.

 

13:06:43

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев Владимир Иосифович, фракция Компартии Украины.

Уважаемый Александр Григорьевич!

Ну, действительно, кредит вроде бы небольшой - всего лишь 32 миллиона долларов, как значит, сказали, небольшой кредит такой на создание статистической системы. То есть кредит вносится в непроизводительную сферу. Скажите, пожалуйста, какой доход получит государство от этого кредита? И скажите, пожалуйста, через 20 лет - ну конечно, мы с вами в возрасте уже таком, что через 20 лет можно и не беспокоиться, кто будет возвращать и как будет возвращать этот кредит, - но из каких доходов этот кредит, 32 миллиона долларов плюс проценты, будет возвращаться? И откуда возьмется первый, один процентный взнос - 320 тысяч долларов?

 

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання.

Дійсно, мова йде про те, що статистика, з одного боку, є нібито невиробничою сферою. Але, шановні колеги, давайте поговоримо про те, що може оцінити збитки, які несе країна і може внести у зв'язку з необ'єктивною, неповною і недостовірною статистичною інформацією? Зараз система органів державної статистики знаходиться практично в стані колапсу, в плані того, що вона вже не в змозі обробляти ті обсяги інформації, які, я вже про це говорив в доповіді, які вона має обробляти.

Тому все рівно ці гроші треба виділяти. Їх можна виділити з бюджету - і це було б правильно. Але, на жаль, як ми бачимо, бюджет не дає цих коштів, і не давав до цього, і, очевидно, їх ближчим часом не дасть.

Що стосується тієї ефективності, про яку ви в мене питаєте, відповідь дуже проста: ми розраховували економію, про яку я сказав, що те, що видатки будуть окуплені до 2014 за рахунок, перш за все, що при цьому будуть зменшені витрати на утримання системи державної статистики за рахунок створення спеціальних технологій, які дозволяють економити засоби на обробку ...........інформації, з одного боку, це один фактор, який дає економію. Другий фактор підвищення ефективності - це те, що інформація буде опрацьовуватися і надаватися в спеціальних режимах для використання основними користувачами, в тому числі і органами влади, там є спеціальний блок для Мінекономіки, для Мінфіну. І від цього буде підвищуватися ефективність державних рішень, які робляться на підставі статистичної інформації, в тому числі і прогнозування, і планування і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я голосив Матвієнкова. Будь ласка, запитання оперативно.

 

13:09:23

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, 55 округ.

Уважаемый докладчик, но я, честно говоря, думал, что прошли те времена, когда мы брали кредиты, а затем начинали  чесать голову и думать для чего мы брали и как мы берем и под что мы берем.

Мы сегодня не знаем что делать с теми кредитами, которые были взяты под государственные гарантии. Эти деньги, которые практически  ушли как вода в песок. Мы сегодня, так сказать, имеем какие-то  программы непонятные, мифические программы по совершенствованию и статотчетности, и всевозможных систем, так сказать, учета, но не вкладывая абсолютно никаких средств в развитие производства, в развитие именно производительной базы, производительной структуры. Конкретный вопрос вот у меня к вам. Ну вложим мы сегодня эти деньги, ну приведем мы это в соответствие с теми требованиями, которые мы сегодня имеем по  международной, так сказать, системе отчетности. Ну будем мы отчитываться каждый квартал и тем самым давать те данные, которые бы хотели иметь вот те структуры по отчетности, зная что сегодня происходит с экономикой Украины. Ну так давайте лучше бесплатно их давать, чем мы сегодня влезем в какие-то вещи  с тем, чтобы потом поставить наши поколения будущие,  которые прийдут, в такое положение, когда они вынуждены  будут отдавать деньги, которые может быть ...

 

ОСАУЛЕНКО О.Г. Дякую за запитання. Відповідаю в 2 частинах.

Перша частина. В принципі що стосується кредитів такого типу за рахунок і міжнародних організацій, і взагалі бюджетних кредитів. Чи вигідний кредит, який надається на умовах  відсоткових нижчий... набагато нижчих, ніж інфляція? Вигідний, любий економіст скаже. Тому що кредит надається цей 2-3 відсотка річних при інфляції нашій 10-12 відсотків. А яка різниця?  Це друга частина питання. Такі кредити, у тому числі на розвиток статистики беруть всі країни світу. От зараз ми працювали з Світовим банком, напрацювали досвід. Світовий банк відкрив кредитну лінію для 100 служб всіх країн світу. Вже такий кредит взяла Росія, зараз бере Болгарія і інші країни. І це нормальний цивілізований шлях у вирішенні проблем, коли не вистачає бюджетного фінансування для утримання на даний період.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександр Григорович. Ви їх не переслухаєте. Сідайте, будь ласка.

Від комітету  Сергій Васильович Буряк. Три хвилини.

 

13:11:48

БУРЯК С.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Перш, ніж перейти до виступу  від комітету, я хотів би акцентувати вашу увагу на ремарці, яку зробив Валерій Михайлович, і привернув увагу, що це, дійсно, кредит, який має бути нами підтриманий. Чому? Тому що  не у кожному районному відділенні статистичного управління є навіть уява про існування комп'ютерів.

Тому  проект Закону України  "Про ратифікацію угоди про позику "Проект розвитку  системи  державної статистики для  моніторингу соціально-економічних перетворень" між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку  подано на розгляд Верховної Ради України 5 жовтня минулого року. Я роблю на цьому наголос. У комітеті він розглядався 19 жовтня, а Верховна  Рада України розглядала  його на минулій сесії 20 жовтня, але, на жаль,  законопроект не набрав необхідної кількості голосів.

Кабінет Міністрів проінформував Голову Верховної Ради, що 31 березня  цього року, тобто через майже  два тижні завершується термін набрання чинності згаданої угоди.  Тому,  шановні колеги, ця угода, по-перше, підтримується новим складом Кабінетом Міністрів України.

І, по-друге.  Ми маємо сьогодні її підтримати, бо ми  тоді  не повернемося до цього питання взагалі.

Мета прийняття акта - це  забезпечення  ратифікації угоди стосовно надання Україні позики для реалізації проекту. Сума: 32 мільйона доларів США. Загальна  розрахункова вартість  проекту складатиме  майже 38 мільйонів доларів, з яких, як я вже сказав, 32  мільйонів доларів США фінансуватиметься Міжнародним банком реконструкції та розвитку, а 5,94  мільйона доларів   співфінансування українською стороною. За рахунок внеску України будуть сплачуватися виключно податки та інші визначені закононодавством України платежі.

Розпочати впровадження проекту планується у цьому році. реалізацію проекту заплановано завершити у 2009 році. Позика надається на 20 років з п'ятирічним пільговим періодом. Погашення та обслуговування коштів позики будуть здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України згідно графіку погашення.

Комітет ретельно розглядав це питання і просить  зал парламенту підтримати цю ратифікацію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати. Так. давайте тоді 12 хвилин, будь ласка, Мироненко,  за ним Черновецький.

 

13:14:40

МИРОНЕНКО В.А.

5-ый избирательный округ, Крым, Мироненко, фракция Компартии Украины.           Уважаемые народные депутаты, фракция Компартии Украины не может поддержать данный законопроект,  во-первых, потому что этот займ неизбежно прийдется отдавать,  за счет ущемления интересов нашего народа. Во-вторых, этот займ, скорее всего, будет розворован. Ибо после 91-ого года, после ликвидации прогрессивной социалистической направленности и поворота назад, к капитализму, с его закономерной грабительской приватизацией, правители ничего не строят, а лишь прихватизируют все то, что было создано в социалистический период, очерняют, бессовестно очерняют, предшествующий период - социализм и перенаправляют денежные потоки.

Приведу один пример, 15 апреля 2004 года Министерство транспорта издало приказ № 312 о грабительском изъятии из ведения морских портов лоцманской службы, вместе с имуществом, доходами и передача  предприятию "Дельта-лоцман", хотя эта передача противоречит законодательству Украины, Кодексу торгового мореплавания Украины.

Ограбленные трудовые коллективы подали иски в суд и очень надеются, что Правительство не будет давить на суд и будет законопослушным, отменит данные незаконный приказ.

Рассматриваемый сейчас законопроект не принесет пользы. Зачем необходим мониторинг? Зачем необходим этот займ, когда мы итак знаем, что социально-экономическая направленность антинародна, соответствует узкому слою людей, которые обогащаются? И те, кто поддержит сейчас ратификацию, будет  способствовать не только разворовыванию этого займа, но и будут способствовать укреплению служащего США в огромной мере, служащего США - банка реконструкции и развития,  который дает этот займ. Но не  занимаются уважаемые господа, вносящие этот законопроект тем, чтобы наш банк, государственный банк реконструкции и развития Украины заработал.

Я направлял обращение к  Главе Правительства  - Тимошенко по этой проблеме, о необходимости обеспечить существование, функционирование этого банка, но ответ пришел уклончивый, причем не за ее подписью, а за подписью первого вице-премьер-министра. Она  этой проблемой  не хочет заниматься понятно почему? Потому что это команда Ющенко-Тимошенко. Ющенко создал систему частных банков, в которой нет места нашему отечественному банку реконструкции и развития, который остро необходим для того, чтобы обеспечить снижение процента, взымаемого за кредит, предоставляемый предприятием. Таким образом,  Ющенко и Тимошенко в свое время уничтожали экономику и сейчас, не желая воссоздания, создания отечественного государственного Банка реконструкции и развития, фактически продолжают все тот же губительный путь уничтожения экономики, снижения жизненного уровня народа и обогащения узкого слоя, в том числе с частных банкиров, которые   находятся в...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Черновецький Леонід, підготуватися Кармазіну.

 

13:18:01

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты.

Христианско-либеральная партия Украины, Черновецкий.

Я хочу сказать следующее. Украина не нуждает...

Я, во-первых, с уважением отношусь к выступавшему здесь начальнику статистической службы и к его службе. Она выполняет очень важную государственную функцию. Но есть одна очень важная проблема, которую мы сегодня, я надеюсь, разрешим. Я вижу, что зал не  проголосует за эту позику. Мировой банк предлагает нам и другие международные финансовые институты не хорошие условия. Они присылают сюда специалистов, которые потом  и выгребают эти деньги обратно себе за кордон. И на самом деле ничего хорошего от этих позык не будет. Украина  не нуждается в таких позиках. Это первое.

Во-вторых, за каждой позикой  мировых банков и других стоят определенные интересы определенных чиновников, потому что на самом деле эти деньги Украине не нужны. Лучше б они дали их семьям молодым.  Чего ж они не дают под  2 процента под жилищное строительство? А потому что там не нужны специалисты. Потому что их буржуазные, как сказал господин Мироненко, не хорошие  капиталисты, да которые потом эти деньги отсосут обратно. Пусть дадут они лучше эти деньги, и мы проголосуем на финансирование жилищного строительства для молодых семей или для пожилых людей, мы лучше отдадим им лишние пенсии и зарплаты. Ни в коем случае не пропускайте ни одного международного кредита. Все это чепуха. Вот. Это первое. И Украина достаточно богатая страна для того, чтобы она все средства могла привлекать самостоятельно, и в том числе для такого уважаемого министерства. Это правда, да.

А неправда то, что кто-то нуждается в международных позыках. Это тоже как бы правда. Ну, и потом я вам скажу, что плохая идея, конечно, такие вещи выставлять на наше обозрение. Мы не видели ни договора, который наверняка является кабальным. Надо поручить, что Адам Иванович затребовал этот договор. Интересно бы посмотреть, какие условия получения этого кредита. И вот что мне подсказал мой коллега по "Нашей Украине", фракции, что правительство то на самом деле прошлое, не очень хорошее, взяло и подписало эту угоду, а мы тут, как дураки, должны ее утверждать.

И напоследок я хочу сказать, что, конечно, такие позыки нужны только пожилым и молодым людям. Под два процента мы с удовольствием их примем. И не забудьте позвонить своим родителям пожилым, те, кто слушает меня сегодня.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

 

13:21:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, давайте замислимося, чи вигідно самому банку, навіть коли він називається дуже гарно - Міжнародний банк реконструкції та розвитку, - давати здійснювати благодійницьку діяльність. Ну як же, банк дає кредит, менше, ніж вартість інфляції самого долара. А яка причина такого благодійництва. Я б хотів би до статистики, щоб вони замислилися над цим питання. Який зміст банку здійснювати благодійництво для України? І якби ви взяли і прочитали оте, що, Адаме Івановичу, я звертаю вашу увагу, якої якості нам надають документи, оце - шрифт, дивіться... Оце - такий розмір шрифту, який не можна читати. Це навмисно. Но ми читаємо і цей шрифт. Так от, зміст в додатках, в додатках.

І тут іде 814 тис. доларів США, це - витрати іноземних консалтингових фірм, іноземних індивідуальних консультантів, 87 відсотків витрат на послуги українських консалтингових фірм. Візьміть ці гроші на тіло кредиту, добавте, подивіться, ще по іншим, де послуги іноземних консультантів, і ви побачите, що це кредит не під два відсотки, а під 12 відсотків! Але ж ви не хочете цього бачити, їх просто не зараз платити. Та й не вам платити. Платити його народу України. Тому ви і кажете: давайте будемо робити і потім звітувати через шість місяців весь час, подавати засвідчені копії фінансових звітів, облікових документів і рахунків. І таким чином ви, голова Державного комітету, уже під ковпаком у міжнародних структур. І вони будуть дивитися, і вони будуть перевіряти, а що ви обраховуєте, а як ви обраховуєте? А вам ще нема, що обраховувати. Ви обрахуйте, куди пішли гроші на вугільну галузь, на підтримку вугільної галузі. Обрахуйте! Тоді зрозумієте, чому можна зразу в два рази стати, за один рік подвоїти свої фінансові статки. Я не знаю, кому це ще вдавалося, це тільки олігархів в Україні вдається. Білл Гейтс цього не може.

Тому, шановні народні депутати, шановний наш український народе! Вас в черговий раз дурять цими всіма проектами, вас дурять тим, що в пояснювальних записках пишуть, що тут надзвичайна ефективність -в середньому 18 млн. гривень на рік, нібито дозволить через п'ять окупити проект вкладень через кілька років. Це неможливо. Це неможливо через те, про що я сказав раніше. Тому я не буду підтримувати такий кредит.

 

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів, запрошується до виступу.

 

13:24:31

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги і шановний Володимир Михайлович, шановні радіослухачі!

наприкінці 19 століття в Британській імперії був відомий прем’єр-міністр Дізраелі, він прославився тим, що у нього було дуже багато влучних реплік. Одна з цих реплік звучить так: "Є три роди брехні: брехня звичайна, брехня прихована і третя брехня - статистика".

Щоб у нас в статистиці не було брехні, звичайно, треба підтримувати Державний комітет і удосконалювати службу статистики з тим, щоб вона слугувала народу, а не комусь. Це перше, що я хотів би сказати.

Друге, я був дуже вражений тим, що цей законопроект подав Президент 32 мільйони доларів позики, ну, навіть можна було б з цим погодитися, але що за цим стоїть? І тому я як комуніст можу надати оцінку свою і своє бачення з соціально-класової точки зору, що воно таке.

Є така байка про Красну... про Червону Шапочку і Вовка. Прийшла Червона Шапочка до бабушки з пиріжками, а там заміть бабушки вже лежить вовк, натягнув машкару на себе. І онука запитує: "Бабусю, а чого у вас такі великі зуби?" І через цей законопроект  я бачу великі зуби "дідульки" Джорджа Буша і "бабульки" Мадлен Олбрайт, бо техніка, програмне забезпечення, засоби збору інформації - все це буде під контролем саме цих зубатих дідусів і бабусів. І ми тоді потрапимо таки в халепу, коли вони, ці дідусі і бабусі, будуть отримувати інформацію набагато раніше, ніж ми. І нам плівки майора Мельниченка покажуться тоді лише дитячим лепетом.

Тому я проти того, щоб ми цю позику брали. А комітет треба підтримувати, і давайте будемо міркувати, де такі гроші віднайти. Зібралися там уряди, дуже такі шустрі помаранчеві хлопці і дівчата, вони обіцяли дуже багато чого, нехай по своїх сусєках поскубуть - і ми разом затвердимо з вами належні кошти на підтримку Держкомстатистики.

Я вам дякую за увагу і сподіваюся на порозуміння в цій ситуації.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги... Микола Оніщук, будь ласка. Фракція "Воля народу". Мікрофон. Мікрофон, будь ласка.

 

13:27:29

ОНІЩУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, тут щось не спрацювало. Технічні аспекти.

Я знаю, чого так напали зараз на Державний комітет по статистиці, і зокрема на уряд, коли аналізували зміст цієї угоди. Вона насправді нічим не гірша, а все-таки, мабуть, краща, чим всі ті багато угод, які парламент ратифікував, коли позичали гроші від міжнародних організацій, які надавали їх на дійсно вигідних умовах.   Звертаю увагу, що, зокрема, ця угода на 20 років. Це приблизно по мільярду доларів у рік, трошки більше.

Прошу прийняти також до уваги, що уряд насправді підтримує, і про це говорив голова профільного комітету, підтримує отримання цієї позики, маючи на увазі, що саме його позиція повинна бути визначальною як розпорядника цих коштів при визначенні нашого рішення.

Фракція "Воля народу" підтримує цей проект, ратифікацію, і буде за неї голосувати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, переходимо до голосування. Прошу підготуватися до голосування. Відмініть голосування.

Шурма, будь ласка.

 

13:29:09

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Соціал-демократична партія України (об'єднана).

Я би хотів, аби всі, хто слухають розгляд цього питання, зрозуміли одну річ, що на сьогоднішній день, аби були елементарні умови роботи в управліннях статистики. Їм треба створити ті умови. Сьогодні без... відсутністю елементарної комп'ютерної техніки робота нормальних управлінь статистики вона є неможлива. Але питання стоїть по-іншому. В черговий раз Україні дають позику. В черговий раз за цю позику будуть отримувати  заробітну плату усілякі консультанти і будуть усілякі фірми за послуги брати відповідні проценти. І після 2009 року, так, як це передбачено угодою, ми почнемо повертати ці гроші. Ми... невідомо хто буде повертати, тому що ті, хто сьогодні беруть правдоподібно, так як розвиваються події у виконавчій структурі, у виконавчій владі, їх уже не буде. Тому нам не треба продовжувати ті тенденції,  які були при голосуванні митних тарифів, де ми ложимо "на лопатки" своє підприємництво, нам потрібно відстоювати свої інтереси, тому......

 

ГОЛОВА. Качур з процедури, останній виступаючий з процедури. Мікрофон, будь ласка. Павло Качур, мікрофон, будь ласка.

 

13:30:32

КАЧУР П.С.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Мені здається, що сьогоднішнє обговорення показує, що ми трошки повинні змінити і саму процедуру дачі згоди на підписання таких договорів. Зверніть увагу, більшість сьогодні... колишня більшість сьогодні виступає і критикує про те, що уряд бере позику, хоча угода від імені України  підписана першим віце-прем'єром Азаровим. Позика вже ратифікована дирекцією Світового банку, тобто ми сьогодні вже в умовах, коли попередній уряд взяв на себе зобов'язання. За нами тільки ратифікація. Це абсолютно не заперечує того, що така позика потрібна, і нам дійсно потрібно шукати дешеві гроші для того, щоб вирішувати проблеми, в першу чергу і налагодження  порядку  в статистиці, щоб ми мали статистику, яка допомагає  приймати рішення, а не викривляє економічну ситуацію в країні. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься на голосування пропозиція про прийняття Закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень) між  Україною та Міжнародним банком реконструкції  і розвитку (реєстраційний номер  0218). Прошу, шановні колеги, визначатися шляхом голосування.

 

13:32:15

За-187

Рішення не прийнято.

Це ми вдруге його розглядаємо?  Я думаю, що достатньо вже нам.

Будь ласка, Буряк, голова комітету.

 

13:32:34

БУРЯК С.В.

Уважаемые коллеги!  Мы себе должны ответить на несколько  вопросов: "Сколько, зачем и на какие цели?" Сколько? - 32 миллиона. На срок - 20 лет плюс 5 лет льготных каникул. Ставка -  либор. На  сегодняшний день  мы с упоение размещаем ........под ставку там  8-10 процентов. Поэтому, мне считается, целесообразным поддержать данный законопроект хотя бы для того, чтобы знали на будущее, что  делается в нашей стране, поскольку деньги идут на  программное обеспечение, на компьютеры,  хотя бы  затем, как господин Мироненко говорил, проследить куда пошли угольные деньги.  И в конце концов пять лет работал  комитет над привлечением этого займа.

Я прошу поддержать данный законопроект, Владимир Михайлович.

 

ГОЛОВА. Оголошується до розгляду проект Закону про  ратифікацію цивільної конвенції про боротьбу з корупцією.

Я думаю, що і уряд, і комітет повинні попрацювати з депутатами. Коли буде готовність, ми розглянемо  цей законопроект. Навіщо його двічі голосувати і палити?

Шановні колеги! Оголошується до розгляду проект Закону про  ратифікацію цивільної конвенції про боротьбу з корупцією. Чи є  потреба обговорювати цей документ? Є, да? Наполягають, я хотів запропонувати.

Тому доповідачем виступає міністр  юстиції Роман Михайлович Зварич. Будь ласка, Романе Михайловичу.

Чи, можливо, запитання одразу? Запитання? Запишіться, будь ласка.

Романе Михайловичу, а ви скажіть декілька слів поки записуватися будуть. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Що запитання будемо, да, шановні колеги, ставити?

Павло Степанович Качур, фракція "Наша Україна".

 

13:34:40

КАЧУР П.С.

Прошу передати слово Богдану Костинюку.

 

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, будь ласка. Три хвилини ми домовилися.

 

13:34:48

КОСТИНЮК Б.І.

Шановний доповідачу, мабуть, ви звернули увагу і знаєте про те, що ця  Цивільна конвенція про боротьбі з корупцією  була підписана від імені України ще 4 листопада 1999 року. А сьогодні вже 2005 рік. От чому такий довгий час ця Конвенція про боротьбі з корупцією  не передавалася на ратифікацію до парламенту  України, на вашу думку?

І друге у мене питання. Конвенцією передбачено компенсація збитків. Коротко розкажіть про механізм цієї компенсації.  Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Дякую. Мені важко коментувати, чому попередні уряди і попередня влада не хотіла  боротися із корупцією на рівні цивільних правових механізмів, координації на міждержавному рівні окремих  правових процедур для того, щоб забезпечити якраз антикорупційні дії з боку влади відповідної держави.

Тому я можу тільки говорити про те, що ця Конвенція вкрай необхідна для 6, для того, щоб підвищити наш імідж як держави, яка, дійсно, не тільки на словах, але і на ділі хоче боротися з проявами корупції у нашій державі. Там, до речі, всі процедури, які передбачені цією Конвенцією, уже також передбачені у чинному законодавстві, зокрема у  368 та  369 с статтях  Кримінального кодексу. І, можливо, тому власне було певне зволікання із подачею цієї Конвенції у сесійний зал Верховної Ради України, оскільки треба було прийняти в остаточному вигляді уже новий Кримінальний кодекс, який  відповідав би термінам та принциповим вимірам, визначені цією Конвенцією. Що стосується правової процедури, у випадку, якщо фізична чи юридична особа потерпіла, на її думку, в  наслідок корупційних дій наших посадових чи службових осіб, які працюють в органах державної влади, вона тоді може, для прикладу, подати відповідну позивну заяву на судові інстанції інших держав. У випадку. якщо та позивна заява задовольняється, наша держава тоді зобов'язана зробити відповідні і майнові, і не майнові компенсації за такі дії, відповідно до конвенції. Але я хотів би зразу застерегти, що оскільки конвенція передбачає набрання чинності приблизно з вересня місяця цього року, у випадку, якщо. звичайно, буде позитивне рішення, то, насправді, ці витрати будуть ну, покладатися на державний бюджет,  щойно наступного року.

 

ГОЛОВА. Новак, будь ласка, Фракція комуністів

 

13:37:57

НОВАК В.М.

Володимир Новак, Фракція комуністичної партії України.

Шановний Романе Михайловичу, те, що Україна - одна із самих корумпованих держав у світі визначили, навіть, не ми, а це  визначення світової спільноти. Кожен  Уряд, який приходить до влади, оголошує своїм першочерговим завданням - боротьбу з корупцією. Ця війна з корупцією закінчується, як правило, перемогою корупціонерів. Уряд здається. При чому, в чиновників вже склався такий, певний стереотип: не вони винні в тому, що вони беруть, а це  народу у нас такий, він їм просто несе.

А питання у мене таке: як, на вашу думку, участь України у цій конвенції, конкретно може сприяти наведенню порядку в Україні, от створенню цивільно-правових механізмів захисту інтересів фізичних та  юридичних осіб від проявів корупції. Скажу відверто, я починаю Європі співчувати, що вона таким соратником у боротьбі із корупцією буде мати таку державу корумповану, як Україна.  Я просив би відповісти на моє питання.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Ну, по-перше, я не можу коментувати Вашу  преамбулу, маючи, як раз, займаючи ту посаду,  яку я зараз займаю. Я би просив, щоб Ви відповідно, власно оцінили мої слова. Якби я був в якості народного депутата України натомість, то я би міг би відповідно і, до речі, практично позитивно підтвердити те, що було вами сказано у преамбулі до вашого запитання.

А що стосується тепер конкретного запитання. Значна частина покривання корупційних діянь з боки наших високих і, до речі, не зовсім високих посадовців покриваються на рівні наших судів. Я не буду вам робити пусті декларації про те, що я як міністр юстиції буду боротися з тим явищем. Я би просив, щоб мені дали можливість все ж таки оцінити мої дії, десь протягом наступного року, я думаю, що ви зможете мати підстави або мене критикувати, або мене не критикувати. Залишимо це на майбутнє.

Але я можу точно сказати, що механізм судового розгляду в іноземних судах корупційних діянь, які стосуються окремих посадових осіб нашої держави, може сприяти тому, щоб ми могли застосовувати ці правові механізми уже в нашій державі. Тобто простішими словами, якщо корупційні діяння будуть вимагати виплати не в майновій або в майновій формі з боку Державного бюджету, то я можу точно вам сказати, що тоді уряд буде просто заставлений дійсно робити реальні кроки боротьби з корупцією. І тому ця конвенція, як на мене, дійсно потрібна в першу чергу урядові, щоб його заставити дійсно робити конкретні кроки, конкретну боротьбу з тим ганебним явищем у нашому суспільстві. Я принаймні як урядовець це в повній усвідомлюю.

 

ГОЛОВА. Романе Михайловичу, дякую, час вичерпаний. Від комітету запрошується до виступу перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Олег Олександрович Зарубінський.

 

13:41:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, приймаючи рішення щодо проекту закону, який розглядається, народні депутати, члени комітету виходили насамперед з того, що приєднання України до Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, укладеної під егідою Ради Європи, є важливим фактом, саме фактом, який засвідчує готовність нашої боротися з корупцією

Проблема корупції безумовно не лише є суто українське явище, а явище, як то кажуть із світовим ім'ям. Відомо, що корупція, зокрема ми це можемо сказати про Україну, значно ускладнює економічний розвиток, підриває законність та довіру громадян до свого уряду, до керівництва держави загалом, призводить до різкого зниження рівня життя народу. І звинувачення в корупції та незадовільному управлінні вже багато років поспіль завдають шкоди економічній репутації України.

Приєднання України до Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією стане, на наше переконання, певним кроком, спрямованим на кардинальну зміну ситуацію в сфері боротьби з цим негативним явищем, вимагатиме активних й ефективних дій з боку органів влади, а також активної участі у цьому процесі всього суспільства, в тому числі ділових кіл, неурядових організацій, громадськості, адже головною метою Конвенції, я хотів би це відзначити, є забезпечення, окрім притягнення до відповідальності осіб, які вчиняють корупційні дії, також і отримання постраждалою від корупційних дій особою повної компенсації за заподіяну шкоду. І це, мені здається, дуже важливо. Така компенсація може охоплювати матеріальні збитки, втрачену вигоду та немайнову шкоду. Причому компенсація надається, як насідок корупційний дій посадових осіб як органів державної влади, так і керівних органів недержавних установ.

Проголосивши курс на європейську інтеграцію стратегічним зовнішньополітичним курсом  нашої держави, ми маємо пам'ятати, що головною метою європейського співтовариства було створення, я цитую "зони свободи, безпеки і справедливості", а це передбачено розділом четвертим договору про заснування ЄС та розділом шостим договору про Європейський Союз.

У зв'язку з цим забезпечення ратифікації та імплементації найбільш важливих міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з нелегальною міграцією, організованою злочинністю та корупцією є одним з найважливіших завдань парламенту України.

Комітет з питань європейської інтеграції вважає за доцільне рекомендувати Верховній Раді України схвалити проект Закону про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією. Таке рішення підтримали також Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, а також Комітет у закордонних справах. Просимо підтримати.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, дякую, Олег Олександрович.

Шановні колеги, записалися десять

Народних депутатів на обговорення. Давайте принаймні до 14-ї години проведемо обговорення і приймемо рішення.

(Ш у м   у   з а л і)

Ну, наполягають на виступах.

Мироненко Віктор, фракція комуністів. Підготуватися Олександровській.

 

13:44:42

МИРОНЕНКО В.А.

Фракция Компартии Украины, Мироненко, Крым.

Фракция Компартии последовательно борется за создание правового, действительно, демократического государства, поэтому поддерживает этот законопроект.

Вместе с тем я хочу обратить ваше внимание на то, что в отношении коррупции правящая ныне в Украине коалиция Ющенко-Тимошенко, реально продолжающая капиталистическую прозападную антироссийскую политику, действует по двойным стандартами. По словарю Ожегова, коррупция - это подкуп взятками, продажность должностных лиц, политических деятелей.

Примерно также по смыслу, такое же по смыслу дано определение в статье второй, рассматриваемой сейчас нами конвенции.

Ну, и теперь давайте посмотрим, если мы будем исходить из сути, из сущности определения коррупции, будет ли работать эта конвенция у нас, в условиях, когда существую, например, такие факты: США выделяли деньги на так называемую "померанцевую революцию", об этом, всем известно, говорил сенатор США Рон Пол, признавая направление денег для того, чтобы так называемая "демократия" победила, и они открыто даже через  министерство иностранных дел, через посла американского продавливали Ющенко, это коррупция или нет? Деньги, пришедшие политическим лидерам, политическим силам во имя победы, во имя наживы.

Следующее: как можно оценить выступление представителей нынешней власти в зале Верховной Рады, которые угрожают физической расправой: выстрелить в лоб там коммунисту, который выступает против их позиций, критикует их. И это все угрозы ведь с чем связаны? С тем, что хотят сохранить власть. Во имя чего? Во имя наживы.

Следующий момент: обратите, пожалуйста, внимание, что ведь США оказывает поддержку этим силам, этим проамериканским, антироссийским силам. И эти "шавки", как один сказал уже депутат здесь, эти шавки,  политические шавки лают на Россию и братскую Белоруссию, а этим самым вредят народу Украины, препятствуют восстановлению выгодных Украине экономических, социальных, культурных связей. И всего лишь потому, что этим политическим шавкам хочется и дальше какую-то помощь получать от США, сохранять власть, получать выгоду. Это коррупция или нет? Я хотел бы задать вопрос представителям правительства. Ющенко и Тимошенко, говорят, что вот, дескать, нет, Мироненко поэтому так выступает. Нет Ющенко, нет Тимошенко. Видя их политику, которую они проводят, я буду выступать и при них, дай Бог, чтоб они пришли - я тогда бы Тимошенко сказал: "Я вам направил обращение по поводу моих избирателей - бедствующих избирателей! - и просил вас лично ответить мне и моим избирателям. Вы перебросили это на Кинаха, который дал тоже совершенно уклончивый ответ".

Давайте вспомним о совести, преданности народу и будем, действительно, бороться по-настоящему с коррупцией, но для этого надо сменить власть.

 

ГОЛОВА. Алла Александровська, фракція комуністів. Підготуватися Надразі.

 

13:48:01

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, уважаемый председательствующий Верховной Рады! Я хочу обратить внимание на эту конвенцию. И тоже говорю о том, что нужно поддерживать борьбу с коррупцией, и я думаю, что зал, наверное, вынужден будет ратифицировать ее. Но здесь есть некоторые положения, которые вызывают у меня тревогу, и министр как раз фактически обратил на это внимание.

Вывеска хороша этого закона, а содержание оставляет желать лучшего. И обращаю внимание, что практически конвенция говорит о том, что мы не можем принимать решения, за исключением отдельных пунктов - мы можем принять только решение в целом. Статья 17 говорит, что мы не имеем права делать какие-либо исключения из-за конвенции.

О чем же эта конвенция? Я боюсь, Роман Михайлович, что здесь мы, граждане Украины, будем не в одинаковых условиях с гражданами других стран. Здесь речь идет о том, что если гражданин другой страны посчитает, что он получил какой-то ущерб: моральный, материальный, - или упустил какую-то выгоду от коррупционных действий внутри нашей страны, он обращается в свой суд, суд принимает решение - и наша сторона возмещает ему убыток, возмещает его выгоду, возмещает нанесенный ущерб.

И самое опасное, что с точки зрения той... состояния власти, которая сегодня в Украине, мы знаем, является коррупционной властью сверху до низу, мы будем возмещать эти ущербы в основном за счет бюджета, потому что здесь говорится, что, если эти действия будут наноситься представителями органов власти, представителями бюджетных организаций, то возмещение этого ущерба возлагается на государство, а значит на бюджет.

Не кажется ли вам, что в ближайшее же после ратификации этой конвенции на Украину  обрушится шквал этих исков, я уверена, что вполне  оправданных, но платить  за это будет не тот, кто виновен в коррупции, не тот, кто должен понести наказание лично, персонально за нарушение законов Украины, а будет платить наш народ, будет платить наши избиратели, будет платить бюджет Украины.

К сожалению, я еще раз говорю,  Конвенция не позволяет ратифицировать ее за исключением отдельных положений. А мне кажется, что вот это положение о возмещении ущерба (статья 5) я бы, например, хотела исключить ее при рассмотрении вопроса о ратификации, иначе мы с вами окажемся в невыгодном для нас положении.

Обращаю внимание еще на один момент. Эта Конвенция хорошо отражает основополагающее право, юридическое право западных стран - возмещение, материальное возмещение  ущерба. А наказание за ущерб? А уголовное преследование за ущерб? Мы же с вами знаем как трудно доказать в суде коррупцию, как трудно доказать  взятки. Значит, материальный ущерб этой конвенцией на первое место выносится, другого ущерба уголовного и так далее в этой конвенции нет. Я не знаю. Я знаю, что фракция коммунистов приняла решение  поддерживать ратификацию этой конвенции, но я читаю, что это половинчатая мера ...

 

ГОЛОВА. Дякую. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Кармазіну.

 

13:51:26

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Безусловно, обсуждая вопрос целесообразности поддержки или поддержки Конвенции о борьбе с коррупцией, я думаю, что мы все-таки должны выйти на то, что мы эту конвенцию должны поддержать. Поддержать хотя бы потому, что на самом деле где бы, кто бы и каким образом не обсуждал  тему состояния дел в нашем украинском обществе, мы все рано или поздно начинаем говорить о том, что коррупция  нас съедает полностью. Безусловно, коррупция есть везде во всем мире. Но, к большому сожалению, мы, как государство, стали, так сказать, лидерами. И пользуясь спортивно терминологией, вполне естественно, что нам уже одеваю желтую  майку лидера за то, что  куда ни  ткни, надо либо смазать, либо, извините, откатить. В противном случае, а тем более  рядовой гражданин, ничего не получит.

Безусловно, принятие данной конвенции есть  и будет соответствующим сигналом  нас, как государство, нас, как общество, мировому сообществу о том. что Украина готова бороться с этим злом, бороться  на цивилизованных условиях. И здесь  соответственно появление  нового момента, который  озвучивался, в момент возмещения ущерба жертве коррупционных действий есть позитивный момент. С этим нельзя не согласиться.

Но я хотел бы высказать и пожелание нашему уважаемому министру  и не просто, как должностными лицу, а как человеку, который возглавляет именно Министерство  юстиции. Согласно  нашей нормативной базы, Регламента Верховной Рады  если мы предлагаем ратификацию какого бы то ни было  международного договора, и он в чем-то  противоречит или не стыкуется действующему законодательству Украины, что в данном случае имеет место быть, то мы должны  рассматривать в одной стороны и конвенцию, и дополнение и изменение к действующему  украинскому законодательству, чтобы мы эту законодательную площадку привели в соответствие  тем обязательствам, которые мы, как государство, на себя берем, в том числе в международных отношениях.

Поэтому, я думаю, что  мы должны подобные вещи учитывать. И, несмотря на то, что данную конвенцию мы должны поддержать, я глубоко убежден, что Министерство  юстиции должно соответствующим образом, пусть уже вслед ушедшей теме, но все-таки оперативно сделать все, чтобы изменение  в законодательство, которое сегодня существует у нас, и  которое не соответствует в отдельных вещах предложенной конвенции, было  устранено, и дополнения, изменения в действующее в виде законопроектов от Кабинета Министров  Верховная Рада получила максимально оперативно. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Зараз  будемо приймати рішення.

 

13:54:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, шановні народні депутати, шановні українці, Конвенція лежала з  99-ого року. Чого  вона лежала? Я дам відповідь, чого вона лежала, тому що вона абсолютно до нашого законодавства не пристосована, а ми не пристосовані до їхнього законодавства. І зараз дивуюсь, чому виступаючі від Комітету від одного,  від правового - ніхто не виступив, не  звернули увагу на розгромний висновок, повторюю розгромний висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Зараз  тільки про це сказав дещо Василь Надрага. І то сказав: давайте приймати.

А тепер давайте подумаємо, шановні громадяни України, що буде стоїти для кожного українця те, що ми зараз покажемо, що ми з штанів ліземо, щоб в Європу застрибнути. Та не застрибнете цим в Європу, не буде з цього толку. А я скажу чому не буде толку,  тому що конвенція передбачає: стаття 10, називається рахунки та аудит. Конвенція передбачає, що  щороку, повторюю, щороку буде обов'язкове підтвердження аудиторами достовірності річних звітів всіх абсолютно,  без винятку суб'єктів економічної діяльності:  малого підприємства, любого.

Скажіть мені, будь ласка, шановні, а ви  запитали: чи готові сьогодні підприємці все це оплатити? І чи не буде в українських умовах це новим етапом розширення корупції, а не боротьби з нею? Це перше зауваження, найсуттєвіше. Друге, стаття 7, частина 7-ма статті 9-ої Закону про міжнародні договори говорить, що коли на  ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує прийняття нових, або внесення змін до чинних Законів України, проекти  таких Законів подаються на розгляд Верховної Ради разом з проектом Закону про ратифікацію і приймаються одночасно.

Я запитую: де такі проекти, які ми маємо приймати зараз одночасно? Таких проектів нема. нема, в природі не існує. За що ж ми маємо голосувати?

Значить, ми маємо   голосувати з порушенням цієї норми закону, з порушенням Закону про аудиторську діяльність, яка говорить тільки раз на три роки проводити  аудиторську діяльність обов'язкову, а обов'язкова тільки для банків, фондів, бірж, компаній і так далі, які великі.

Так що ми робимо тоді? Ми краще робимо чи гірше? І давайте подивимося, Конвенція  підписана від імені України, а не Президента України і не подається Президентом, подається урядом, а вона  підписана від імені України. Висновок Науково-експертного: відкласти розгляд цього. Я не буду голосувати за це, щоб поглиблювати...

 

ГОЛОВА. Шановні колеги,  зараз одну хвилиночку, перед голосування з мотивів, міністр юстиції просив узагальнення висловити і потім від комітету узагальнююча, репліка потім буде. Будь ласка, Роман Михайлович.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати України, щодо деяких висновків, які тут були зроблені, я би просив, щоб ви також врахували таку обставину, що коли ця Конвенція була внесена у сесійний зал попередньо, на цю Конвенцію, на цей законопроект був абсолютно позитивний висновок Науково-експертного управління. Раптом з'явився другий науково-експертний висновок, який чомусь відмінний. Тому я би просив, Володимире Михайловичу, щоб ви все ж таки з цією обставиною розібралися. Це......, звичайно, моя  компетенція, але чомусь дуже дивно такі речі появляються.

Тепер по суті тих зауважень, які зробило Науково-експертне управління Верховної Ради України. Що стосується, я почну з аудиту, тому що чомусь тут  є найбільша  проблема  пов'язана з  тим. Мене дивує, що Науково-експертне управління не знає те, що директиви  Комітету Міністрів Ради Європи, які приймаються по одному чи по іншому нормативно-правовому акту, прийнятим Радою Європи, є складовою частиною самої Конвенції чи самого нормативно-правового акту.

Тому я привертаю вашу увагу до такої обставини, що 8 листопада 1990 року, 15 років тому, була прийнята Директива Ради за номером  90-604ЄС, яка змінює  директиву, кілька директив, та відповідно до якої стосовно було зроблено виключення для малих та середніх підприємств, які не підпадають під нормою статті 10 цієї конвенції. І в жодній країні, яка ратифікувала цю конвенцію, стаття 10 не застосовується до малих і середніх підприємств. Взагалі відповідно до іншої директиви, я не буду зараз шукати номера, що стосується щорічного аудиту, там вичерпний перелік видів підприємств, які підпадають під таку норму. Тому говорити про те, що ця конвенція не відповідає Закону України "Про аудиторську діяльність" абсолютно безпідставне зауваження.

Що стосується інших норм закону. Дійсно, там можна говорити про те, що є нестиковка між нормами Закону про боротьбу з корупцією. Я прошу, Володимире Михайловичу, що оскільки я не мав вступного слова, де я мав якраз на ці речі наголосити, дати мені ще одну хвилину. Але мова також іде про те, що якраз саме найосновніший документ, який регулює питання корупції, це є Кримінальний кодекс. Прочитайте, будь ласка, 368 та 367 статті Кримінального кодексу. І якраз він, цей кодекс, виписаний у відповідності до конвенції, помимо того, що вона ще на той час не була ратифікована.

Що стосується виплат із Державного бюджету, про що говорила шановна народний депутат України Александровська. Звичайно, що це будуть виплати із нашого Державного бюджету у випадку, якщо буде встановлений факт корупційних дій. Але я би хотів також привернути вашу увагу до такого факту, що у випадку, якщо буде виплата з Державного бюджету в якості компенсації відповідно до рішення судів іноземних держав, то обов'язково має бути відкрите провадження у кримінальній справі Генеральною прокуратурою України. І мені доповіли якраз члени Бюджетного комітету, що готується новий Бюджетний кодекс, де якраз ця диспозиція має бути і ще більш чітко виписана. Тому мені видається, що якраз це треба робити для того, щоб заставити наших чиновників все ж таки не займатися корупцією і, тим більше, заставити прокурора таки боротися з таким видом діяльності...

 

ГОЛОВА. Дякую, Роман Михайлович, дякую.

Так, з мотивів, будь ласка, Рефат Чубаров. А я прошу, перепрошую вас, я прошу Секретаріату зараз підготувати письмове доручення щодо того, що наче підмінили заключення, щоб тут не було якихось двочитань.  

 

14:02:06

ЧУБАРОВ Р.А.

Добре. А мені, будь ласка, знову почати час.

 

ГОЛОВА. Да, будь ласка, будь ласка, будь ласка.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, взагалі я хотів би давно це сказати вже. Від колег, які виступають з трибуни, хочеться завжди чуть аргументи, а не лайливі якісь, знаєте, брутальні слова. Для одного з наших колег, який дуже балакучий, і який, до речі, намагається виступати в якості експерта з будь-якого питання, що розглядається в залі Верховної Ради, я хотів би просто пояснити, що українське слова "щеня" не є адекватним російському слову "шавки". Але хочу сказати йому, що мислить він вірно, якщо образився на це слово, оскільки тільки шавки можуть без кінця повторювати одні і ті ж думки, не зважаючи на питання, що тут розглядається. Я хочу, щоб якимось чином Комітет з Регламенту звільнив нас від таких, розумієте от моментів, щоб ми тут, які працюємо зранку до вечора, одне і те ж не чули. Це є, знаєте, уже такий моральний ідеологічний геноцид з боку нашого колеги. Дуже дякую.

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Бандурка. Ну давайте ж будемо голосувати, шановні колеги. Будь ласка, Бандурка мікрофон.

 

14:03:47

БАНДУРКА О.М.

Шановні колеги, шановний Голово! Безумовно, що законопроект треба прийняти, це - авторитет держави. І це дасть можливість Україні зробити ще один крок на міжнародному фронті боротьби з корупцією, учасником якої наша держава має бути.

Але в той же час, можливо, доцільно сьогодні зробити протокольне доручення і Міністерству юстиції, і відповідним комітетам, врешті-решт визначитися з прийняттям та змістом самої корупції, що це таке за національним законодавством, тому що в різних законах можна тлумачити по-різному це явище. Створюються відповідні колізії при розгляді таких справ, і адміністративних, і кримінальних, в судах.

Тому і комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності проявив би ініціативу, і ми запрошуємо комітет з питань правової політики та міністерство юстиції опрацювати це. А фракція "Єдиної України" буде голосувати одноголосно за прийняття цієї...

 

ГОЛОВА. Так, я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту закону про ратифікацію цивільної конвенції про боротьбу з корупцією.  Прошу голосувати.

 

14:05:22

За-267

Рішення прийнято. Ратифікували ми документ.

Надрага, репліка, прізвище згадувалося. Будь ласка.

По фракціях? Зараз покажемо по фракціях.

По фракціях, будь ласка.

Ну, зараз, от Надрага репліку скаже. Прізвище згадувалося, а потім...

 

14:05:37

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, тут была высказана претензия в части того, так ли я мотивировал свою  позицию, так могу сказать: мы голосовали "за" потому, что мы понимали, что при всем несовершенстве эта конвенция нужна.

С другой стороны, в части того, кто что говорит, ну, я хотел бы посоветовать тем, кто с одной фракции говорит диаметрально противоположные вещи: милые мои, ну, проводите собрание фракции, и вам будет легче состыковывать свои позиции, а не нести дискуссию в зал.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Далі.

Будь ласка, по фракціям дайте голосування з цього питання, будь ласка.

Я читаю "за":

"Наша Україна" - 47, Фракція комуністів - 50, "Регіони України" - 22, Народна партія - 25, СПУ - 24, Блок Юлії Тимошенко - 22, "Єдина Україна" - 3, СДПУ(о) - 17, "Демократична Україна" - 16, "Воля народу" - 11, "Демократичні ініціативи" - 0, "Союз" - 7, "Центр"  - 8, НДП - “Республіка” - 8, Позафракційні - 7.

Таким чином, шановні колеги, у  нас є всі підстави, для того щоб ранкове засідання Верховної Ради України оголосити закритим. О 15 годині відбудуться парламентські слухання з питань здійснення судово-правової реформи в Україні. З 16 години також робота в комітетах, фракціях і групах. Завтра ми продовжимо нашу роботу в пленарному режимі з 10 години за розкладом на четвер. Дякую за роботу.