ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 червня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада". Реєструємося.

16:01:32

В залі зареєстровано 423 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні ( щодо відмови державної реєстрації). Реєстраційний номер 5166 (друге читання).

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Гмиря Сергій Петрович. Будь ласка.

16:02:12

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Уважаемые коллеги! Цель этого законопроекта - максимально ограничить возможности для регистрации периодических изданий с близкими или одинаковыми названиями. Данный законопроект принят в первом чтении, комитет проработал, учел все поправки, которые поступили от субъектов законодательной инициативы.

И, я полагаю, Адам Иванович, у вас есть все основания поставить этот законопроект на голосование во втором чтении и в целом. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з народних депутатів, чиї поправки були внесені, наполягає на їхньому голосуванні? Немає таких. Уряд вносив поправки? Не вносив. Тому я не знаю, що уряд буде говорити. Уряд може сказати своє слово під час першого читання. Якщо на другому він не вносив, як суб'єкт законодавчої ініціативи, то він не може нічого сказати. Але у порядку винятку, будь ласка, включіть мікрофон.

________________. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Уряд в особі Держкомтелерадіо вносив свої пропозиції щодо цього законопроекту, на жаль вони просто не були враховані. Ми не заперечуємо проти прийняття його, але тут є одна суттєва проблема. Не визначено які саме схожі і критерієві немає схожості цих однакових за назвою видань, про які ідеться мова в законопроекті. І ми просили, щоб засновники, на кого поширюєте їх був і на тих, хто після перереєстрації виступає. Розумієте, коли не чітко виписані критерії, ми отримаємо правову колізію. В старому законопроекті записано, що з однією і тією ж назвою не реєструються двічі. Пропозиція слушна, але вимагає суттєвого доопрацювання. З урахування цього варто було б тільки прийнять її. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ГМИРЯ С.П. Я хотел бы...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Сергій Петрович, почекайте. Я приношу вибачення, дійсно Кабінет Міністрів вносив поправку, але вона врахована. Прошу прокоментувати.

ГМИРЯ С.П. Я по этому поводу хочу сказать следующее. Государственные Комитеты не имеют права законодательной инициативы. Такое право, в соответствии с Конституцией Украины имеет Правительство. Я могу повторить только то, что сказал и Адам Иванович, все поправки, внесенные Кабинетом Министров в соответствии с Конституцией Украины, учтены. Что же касается тех замечаний, которые существуют, ну, вы меня простите, с моей точки зрения это отсутствие замечаний к проекту, кроме одного, что он вообще существует на свете. Мы эти все замечания высказывались к первому чтению. И по своему характеру это замечание к первому чтению. В первом чтении Верховный Совет проголосовал за этот законопроект. Я думаю, нам нужно определится во втором.

Повторяю: все поправки, в том числе и поправки Правительства учтены.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я допоможу, Сергій Петрович. Третя правка Кабінету Міністрів України: чітко визначити схожість нас положення, поширити на новозасновані видання. Враховано - написано. Таким чином, я ставлю на голосування пропозицію профільного Комітету про прийняття у другому читанні і в цілому, як закону Закон про внесення змін до Закону України про друковані засоби масової інформації і пресу в Україні, щодо відмови в державній реєстрації. Реєстраційний номер 5166. Прошу голосувати.

16:06:02

За-204

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 1; комуністів - 53; "Регіони України" - 8; Народної партії - 25; Блоку Тимошенко - 22; соціалістів - 21; Української народної партії - 4; Соціал-демократичної - 20; "Демократична Україна" - 20; "Єдина Україна" - 15; Партія промисловців і підприємців - 8; "Демократичні ініціативи" - 1; позафракційні - 6.

Правденко, будь ласка, мікрофон.

16:06:38

ПРАВДЕНКО С.М.

Спасибі. Шановні колеги, можливо, хто просто не встиг. Цей закон наче такий невеличкий, але він суттєвий, він необхідний. У нас дуже багато, особливо у друкованих засобах, дублюючих назв. Час уже з цим наводити такий нормальний порядок. Наша фракція особисто проголосувати не всі встигли. Я дуже прошу повторити голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просто нагадую, можливо, ви не встигли зорієнтуватися. Мова іде про те, щоб дати право і можливість органу, який реєструє засоби масової інформації, а це державний комітет, щоб він не реєстрував тих друкованих органів масової інформації, засобів масової інформації, які повторюю назви уже існуючих. Я думаю, це закономірно, це справедливо, і це буде законно, якщо ми зараз проголосуємо.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування цього законопроекту, прошу голосувати.

16:07:52

За-213

По фракціях і підемо далі. По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 0; комуністів - 50; "Регіони України" - 21; Народної партії - 27; Блоку Тимошенко - 4; соціалістів - 24; Української народної партії - 10; Соціал-демократичної партії (об'єднаної) - 20; "Демократична Україна" - 20; "Єдина Україна" - 15; Партія промисловців і підприємців - 8; "Демініціативи" - 5; Позафракційні - 9.

Хто за те, щоб відправити на повторне друге читання, прошу голосувати.

16:08:43

За-190

Шановні колеги, ви розумієте, що навіть природа сприяє тому, щоб ми з вами проголосували цей закон. Зараз вона змінить свій гнів на милість, і ми будемо продовжувати голосування. Напевно у зв'язку, ви бачите, що упала напруга, видно і система "Рада" дещо не працювала.

Тому давайте повторимо, якщо можливо "Рада" готові, щоб ми повторили голосування про направлення на повторне друге читання. Голосуємо про направлення на повторне друге читання.

16:09:56

За-213

Законопроект відхилено.

Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України про громадянство України. Реєстраційний номер 4192, друге читання. Доповідає голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Удовенко Геннадій Йосипович. Будь ласка.

16:10:35

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до діючого Закону про громадянство.

Нинішній Закон про громадянство України був прийнятий, вступив у дію на початку 20011 року. І це був той час, ще нова редакція була парламентом України ухвалена, і той закон відповідав всім вимогам і Ради Європи, і ОБСЄ, і, безумовно, національним інтересам України. Досить зазначити, що завдяки тому Закону про громадянство України за цей час отримало громадянство майже 2000 громадян, нових сталих громадян України. Але з часу прийняття того закону відбулися значні зміни в законодавстві України. Ну, насамперед, прийнятий Кримінальний кодекс, прийнятий Цивільний кодекс, Сімейний кодекс. Але головне - Україна підписала Європейську конвенцію з питань громадянства. Ви самі розумієте, це - дуже важливий закон. І тому ми внесли нові зміни, які в значній мірі посилюють ряд позицій людей, які звертаються за громадянством України.

Закон відповідає, повторюю, вимогам і Ради Європі, і інших міжнародних організацій. Він пройшов експертизу в цих організаціях. Суть змін полягає в тому, що більш чітко визначені умови набуття громадянства України за народженням внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування і прийняття до громадянства, підстави втрати громадянства, повноваження спеціального уповноваженого органу виконавчої влади.

Внесено зміни до ряду статей до діючого закону про громадянство. Але я особливо хотів би привернути вашу увагу, і це робиться спеціально і для стенограми особливо, що треба внести такі технічні зміни. Є необхідність проголосувати до статті вісім частини третьої уточнення такого змісту: після слів "особою без громадянства або іноземцям" записати слова "щодо якого поданого зобов'язання припинити іноземне громадянство.

І у статті 18 частину 12, цитую: "Вихід дітей від 14 до 18 років з громадянства може відбуватися лише за їхньою згодою", кінець цитати, не вилучати з діючого закону про громадянство.

Я хотів би сказати, шановні колеги, що на ваш розгляд, дійсно, вноситься не законопроект, а поема, цукерка, обсосана з усіх боків, і навіть Юридичне управління в своєму висновку написало, що зауважень до законопроекту немає.

Було внесено 37 поправок від народних депутатів, п'ять поправок ... 32 поправки були прийняті, інші, якщо й відхилені, то в якійсь мірі ідеї тих поправок були враховані в законопроекті.

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин одноголосно підтримав цей законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його в другому читанні і як закон в цілому. Я переконливо прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Йосипович.

Хто з народних депутатів, які подавали поправки, але вони не враховані, наполягає на їх аргументації? Немає таких?

Так, дійсно, я підтверджую слова Геннадія Йосиповича, що юридичне управління завізувало його без зауважень, цей законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і цілому як закон Закону про внесення змін до Закону України "Про громадянство України", реєстраційний номер 4192 з урахуванням тих пропозицій, які вніс голова профільного комітету. Прошу голосувати.

16:15:39

За-352

Закон прийнято.

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави. Друге читання, реєстраційний номер 3519. Доповідає заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Осика Сергій Григорович. Будь ласка.

16:16:21

ОСИКА С.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Запропонований законопроект був прийнятий у першому читанні майже конституційною більшістю і був опрацьований для другого читання у нашому фінансовому комітеті. Було 92 чи зауваження, чи пропозиції майже від усіх фракцій, і багато від уряду, умовно кажучи, було використано законопроект від уряду 3519-1, бо він не був альтернативний, і згоду на це дав уряд, є відповідний лист Прем'єра. І всі пропозиції враховані.

Тому прошу підтримати цей законопроект у другому читанні з огляду на те, що у нас за його відсутністю зараз ще фактично дві третини процесів, пов'язаних з ним, призупинені. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Григорович, тільки скажіть, будь ласка, що тут дуже суттєві зауваження є Юридичного управління. І воно не рекомендує нам приймати законопроект. Яка думка комітету?

ОСИКА С.Г. Ми знаємо про це. Але чотири перших сторінки цих зауважень, на мою думку, вони не йдуть за текстом, і там йдеться про підміну ще понять. І там, де ставиться стандарт, кваліфікаційні вимоги до Інтернет-мережі про можливість здійснення електронних торгів, вони пишуть про те, що це про ..............торгів. Тобто ми знаємо про це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я зрозумів правильно вас: що комітет врахував всі пропозиції суб'єктів законодавчої ініціативи?

ОСИКА С.Г. Всі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому в нас є підстави ставити на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закону про внесення змін до деяких законів України щодо податкових гарантій захисту фінансових інтересів держави. Прошу голосувати.

16:18:30

За-326

Дякую, закон прийнято.

Слухається: проекти законів про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (друге читання).

Доповідач - голова Комітету з питань соціальної політики та праці Хара Василь Георгійович. А, перший заступник голови комітет Сухий Ярослав. Два законопроекти: 3036, 3415. Прошу пояснити чому так.

16:19:12

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується рішення Комітету з питань соціальної політики та праці стосовно скасування двох законопроектів: за номером 3036 та 3415.

Стосовно законопроекту 3036. В свій час Верховна Рада проголосувала і прийняла ніби-то помилково рішення стосовно того, аби кошти фонду спеціального страхування від нещасних випадків дозволити розміщати в комерційних банках і створити перелік цих банків. Практика показує, що сьогодні діючим законодавством передбачено, що всі 4 фонди соціального страхування обслуговуються в Казначействі з тим аби зняти можливості ризику, щоб ці гроші десь в комерційних банках не пропали. Тому і ще одне, цей законодавчий акт стосується одного фонду лише, хоча їх є 4, фонду від нещасних випадків на виробництві, на сьогоднішній день у нас цей фонд перебуває в скрутному становищі і наростають, на превеликий жаль, заборгованості по регресах. Якщо ми на сьогоднішній день кошти передамо в якихось комерційних банках, це буде помилково і не буде сприяти соціальному захисту наших людей. Тому комітет вносить пропозицію скасувати законопроект за номером 3036.

Прошу поставити цю пропозицію на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі зрозуміли про що йдеться. Профільний комітет пропонує скасувати постанову Верховної Ради України від 14 грудня 2004 року щодо прийняття у першому читанні закону за номером 3036. Прошу голосувати.

16:21:09

За-157

Я пояснюю Костинюку і іншим, які задають питання, як з Регламентом. Профільний комітет діє відповідно до Регламенту, він має право вносити пропозицію про скасування нашого попереднього рішення щодо прийняття закону у першому читанні.

( Ш у м у з а л і)

Ще раз повторюю. Закон вже був проголосований, ми його готуємо до другого читанні, і профільний комітет, як і будь-хто із народних депутатів на будь-якій стадії проходження законопроекту має право внести таку пропозицію. Так що тут немає проблем.

157, рішення не прийнято.

По другому законопроекту, будь ласка.

Ще раз повторюю, шановні колеги, я ще раз повторюю. Ми з вами голосували пропозицію профільного комітету про те, щоб скасувати постанову про прийняття у першому читанні відповідного законопроекту, ми її не підтримали. У другому ми не можемо розглянути...

( Ш у м у з а л і)

Я зараз поясню, не кричіть. Я ще раз повторюю. У другому ми зараз не можемо розглянути, бо комітет не підготував до другого, бо комітет підготував постанову про скасування, ми її не підтримали. Значить зараз ми дамо доручення комітету готувати до другого читання без будь-яких...

Почитайте, будь ласка, Регламент.

Будь ласка, по другому. Він аналогічний. Потім візьмете слово.

СУХИЙ Я.М. Законопроект за номером 3415. Він передбачав залучення додаткових коштів із відомого нам Фонду про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Я доповідаю зараз народним депутатам України, котрі можливо не володіють станом справ чи темою, то повірте нам, як професіоналам і спеціалістам. Цей фонд перебуває у надзвичайно скрутному становищі. Ми до другого читання ні перший, ні другий законопроект готувати не будемо. Я поясню чому. Ніхто нікому не дозволить аби фонд, який працює на трипартизмі, на громадських засадах, кошти від нього передавалися у якісь банки комерційні, крім державного казначейства. Тому я пропоную, прошу поставити пропозицію на голосування комітету. Комітет пропонує скасувати голосування по законопроекту за номером 3415, який голосувався 13 січня 2005 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зараз поставлю цю пропозицію на голосування, але перед тим внесу правку. Комітет не має права своєвольничати, і комітет буде, якщо ми не підтримаємо, готувати його до другого читання. Якщо комітет не підготує, то протягом 14 днів Верховна Рада без комітету проголосує законопроект. Так що ви тут не дуже то ставайте на шлях порушення Конституції. Будь ласка, комітет ніхто не буде розпускати, ми їм просто зауваження зробимо.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про скасування Постанови Верховної Ради України від 13 січня 2005 року про прийняття за основу законопроект 3415. Прошу голосувати.

16:24:55

За-308

Прийнято.

Будь ласка, Беспалий. Достатньо, ніхто вас не називав, я по-доброму вас називав.

16:25:06

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановний Адаме Івановичу, от ваша остання репліка, на мій погляд, вона заслуговує на повну підтримку, але вона була неповною. Комітет не зараз має приступати до підготовки законопроекту до другого читання. Одразу після прийняття за основу він мав його готувати до другого читання незалежно від того, подобається він членам комітету чи не подобається, незалежно від того, що вони підготувати пропозицію про відхилення. Якщо пропозиція про відхилення не приймається, то сьогодні і зараз ми мали б розглядати вже в другому читанні. Тому треба звернути як раз увагу керівників Комітету на неприпустимість невиконання рішень Верховної Ради. Адже коли ми приймали за основу, там було доручення Комітету - підготувати до другого читання. Я думаю, що це дії неприпустимі. Вони просто відтягнули прийняття Закону, грубо порушуючи постанову Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За для економії часу я підтверджую слова Бориса Беспалого. Слухаємо проект Закону про внесення змін до деяких Законів України, щодо розміру одноразової допомоги при народження і дитини. Законопроект за номером 6528. Друге читання. Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці - Бондарчук Олександр Васильович, будь ласка.

16:26:41

БОНДАРЧУК О.В.

Уважаемые коллеги, вашему вниманию предлагается рассмотреть ситуацию, которая сложилась сейчас с законопроектами о внесении изменений в Закон про державне соціальне страхование з тимчасової втрати працездатності.

Речь идет о разовой помощи при рождении ребенка. Вы наверное помните: какая ситуация была в начале года. Мы тогда очень много голосовали законопроектов в первом чтении, которые улучшали жизнь трудящихся и забыли о многих таких законопроектах. Они так и остались проголосованными только в первом чтении и сейчас предлагается вернуться к рассмотрению одного из таких законопроектов.

Это от 18 марта: Самойлик Катушева, Лобода - коммунисты внесли законопроект, который вобщем-то напоминал новой власти о том, что были розданы обещания о повышении этой заработной платы, о повышении разовой помощи при рождении ребенка. Правительство вспомнило об этом и буквально через неделю, 25 марта мы с вами проголосовали при внесении изменений в закон про государственный бюджет еще ряд изменений в ряд законов, в том числе и внесли вот эту правку об увеличении до 8,5 тысяч гривен разовой помощи, как для застрахованных, так и не застрахованных лиц.

В чем тут проблема? С одной стороны работает Закон об оказании этой разовой помощи при рождении ребенка.

С другой стороны, есть законопроект, который принят нами в первом чтении, и вот сейчас нам предлагается рассматривать его во втором чтении. Поступила одна поправка к этому законопроекту Лещенко о том, что этот закон распространяется на тех женщин, на те ситуации, которые сложились, рождение было после первого января 2005 года. То есть именно указана та дата, которая была заявлена, вы помните, Премьер Юлия Тимошенко в заключительном слове, когда она докладывала проект нового изменения в бюджет. Она говорила о том, что эта норма будет действовать, начиная с первого января. Как вы знаете, на самом деле он работает с 31 марта.

Поэтому у нас варианты здесь какие. Либо проголосовать, поддержать постановление, которое предлагает Комитет социальной политики и труда о том, чтобы мы отменили наше постановление о голосовании о поддержке в первом чтении законопроекта, внесенного Самойлик, Катушевой, Лободой. Либо во втором чтении фактически проголосовать одну поправку о том, что с первого января все-таки надо, чтобы эта норма разовой помощи работала. Вот такие возможные, на наш взгляд, варианты голосования.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні на славу трудиться Комітет з питань соціальної політики. Так нас заплутує, що... Уряду? Ну, будь ласка. Хто від уряду? Гаряча? Прошу.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. З ласки Верховної Ради за ініціативою уряду, підтриманою урядом, ми підвищили уже розміри одноразових виплат при народженні дитини. Автор законопроекту пропонує дещо нижчий розмір. Ми виплачуємо з вами сьогодні вже 22,6 прожиткового мінімуму. Тому, на наш погляд, немає необхідності у прийнятті закону саме у такій редакції.

Що стосується пропозицій, які подані по ходу, то їх треба відповідно до Регламенту Верховної Ради і Бюджетного кодексу опрацювати, щоб серед року не вводити нових гарантій без визначення джерел. Тому це питання, можливо, для третього читання і для опрацювання спільно з урядом. А що стосується самого законопроекту, то дійсно він зменшує гарантії, його підтримувати не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, зрозуміли. Суть зводиться до того, що цей закон дещо відстав від того, що уже діє і діє в більшій нормі, ніж ми пропонуємо цим законопроектом. Так, Лещенко, будь ласка, як автор. Більше ні. Будь ласка, один автор поправки.

16:31:24

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, справа в тому, що законопроект прийнятий у першому читанні 18 березня. Я подав свої пропозиції 22-го. 25-го проголосували все гамузом, і мої пропозиції не врахували. Те, що уряд там більше, це я підтримую, але моя пропозиція була наступна. У зв'язку з тим, що Президент України Ющенко під час передвиборної агітації обіцяв виборцям у випадку обрання його Президентом України одразу збільшити одноразову допомогу при народженні дитини до майже 8,5 тис. гривень, то розділ два проекту викласти в такій редакції: цей закон набирає чинності з першого січня 2005 року, про що говорила і Юлія Тимошенко, як сказав доповідач. Тому я прошу проголосувати мою поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ставлю на голосування (будьте уважні!) пропозицію профільного комітету про скасування Постанови Верховної Ради України від 18 березня 2005 року про проекти законів України з питань внесення змін до деяких законів України щодо збільшення розміру одноразової допомоги при народженні дитини. Прошу голосувати.

16:32:56

За-119

Не прийнято.

Значить, тоді голосуємо... По фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 5, комуністів - 4, "Регіони України" - 10, Народна партія - 24, Блок Юлії Тимошенко - 3, СПУ - 23, УНП - 18, СДПУ(о) - 12, "Демократична Україна" - 20, "Єдина Україна" - 0, ПППУ - 0, "Демократичні ініціативи" - 0, Позафракційні - 0.

Тоді я ставлю на голосування пропозиції народного депутата Лещенка, єдина була до другого читання, про те, щоб ввести в дію цей закон і з 1 січня 2005 року. Прошу визначатися.

16:33:58

За-180

Рішення не прийнято. І ми поступили абсолютно правильно, тому що ми не можемо протягом бюджетного року вносити пропозиції до законів. Законопроект відхилено.

Слухається проект постанови про створення Всеукраїнського реабілітаційного центру, друге читання. Доповідач - перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Михайло Васильович Лобода. Законопроект за номером 5350.

Прошу, Михайло Васильович.

16:34:35

ЛОБОДА М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

В Комітеті з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства було опрацьовано проект постанови про створення Всеукраїнського реабілітаційного центру щодо осіб, що постійно піддаються психологічному стресу.

Зазначеним проектом постанови Кабінету Міністрів України рекомендовано вирішити питання про можливість утворення на базі майна санаторію ім.Куйбишева (Ялта) Всеукраїнського реабілітаційного центру для проведення медико-психологічної реабілітації учасників миротворчих операцій, персоналу атомних електростанцій, авіаційних диспетчерів, окремих працівників Міністерства оборони України, а також Міністерства внутрішніх справ та інших міністерств, діяльність яких пов'язана з психологічними стресами, ризиком для їх життя і психічного здоров'я, а також виділення з Державного бюджету України у 2005 році додаткових коштів для утримання та оснащення зазначеного реабілітаційного центру, визначення категорій населення, які потребують надання медико-психологічної реабілітації тощо.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що санаторій імені Куйбишева є комунальною власністю Ялтинської міської ради. Тому така рекомендація Кабінету Міністрів України не враховує вимог Конституції України, зокрема пункту п'ять статті 116, згідно якої Кабінет Міністрів здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Крім цього, відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є комунальною власністю. Водночас рекомендація Кабінету Міністрів України вирішити питання про виділення додаткових бюджетних коштів на утримання утвореного реабілітаційного центру не враховує вимоги статті 95 Конституції України, згідно з якими виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Крім того, з огляду на вимоги статті 116 Конституції України, Кабінету Міністрів України виконує функції, визначені Конституцією і закони України, актами Президента, а не постановами Верховної Ради України.

Зважаючи на невідповідність проекту постанови Конституції України, комітет пропонує Верховній Раді України проект Постанови Верховної Ради України про створення Всеукраїнського реабілітаційного центру щодо осіб, які постійно піддаються психологічному стресу, відхилити як неприйнятний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, профільний комітет знову ж таки вносить - це вже інший комітет, - вносить на ваш розгляд пропозиції про те, щоб ми з вами зараз відхилили як неприйнятний проект нашої Постанови про створення Всеукраїнського реабілітаційного центру. Реєстраційний номер 5350.

Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про відхилення постанови. Прошу голосувати.

16:38:30

За-192

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" -58, комуністів - 54, Регіони України - 14, Народної партії - 8, Блоку Тимошенко - 2, Соціалістичної партії - 27, Української народної партії - 6, Соціал-демократичної партії (об'єднаної) - 11, Демократична Україна -3, Єдина Україна - 0, Партія промисловців і підприємців - 0, Демократичні ініціативи - 6, позафракційні - 5.

Так, шановні колеги, я ще раз наголошую вашу увагу за що ми з вами маємо голосувати і голосували. Профільний комітет з урахуванням тих обставин, про які тут доповів перший заступник голови комітету Михайло Васильович Лобода пропонує нам відхилити, а точніше .......... постанову Верховної Ради України, яку ми з вами прийняли у першому читанні і скасувати її - про створення Всеукраїського реабілітаційного центру. Зрозуміло? Хто за те, щоб переголосувати, прошу голосувати.

16:39:57

За-274

Дякую. Тепер ставлю на голосування пропозицію комітету. Хто за те, щоб скасувати постанову Верховної Ради, прошу голосувати.

16:40:21

За-272

Прийнято. Дякую.

З процедури чого? З процедури голосування, от зараз я оголошу інший законопроект, і ви скажете з процедури голосування. Та процедура голосування вже відбулася. Тому вибачте.

Слухається проект постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів. Доповідає перший заступник голови комітету з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна, реєстраційний номер постанови 7338. Будь ласка. Зараз я вам дам з процедури.

16:41:00

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги! Враховуючи прийняття Верховною Радою України Закону України про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет" та деякі інші законодавчі акти, необхідно відмітити, що втратили актуальність окремі законопроекти подані нашими колегами народними депутатами, які стосувалися внесення змін до Закону "Про Державний бюджет", як такі, що враховані, або частково враховані у даному законі. Зокрема, це законопроекти за номером 6516, 7012, 7012-1, 7087, 7124, 7165 та 7173.

Крім того, у зв'язку з закінченням бюджетного періоду 2004 року не можуть розглядатися у поточному році відповідні законопроекти, які стосуються внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет" на 2004 рік. Мова йде про законопроект номер 7208.

У зв'язку з цим комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні ще у квітні місяці прийняв рішення про те, щоб рекомендувати Верховній Раді України зняти з розгляду ці законопроекти, як такі, що втратили актуальність. Проект відповідної постанови у вас сьогодні є. Просимо розглянути цю постанову і прийняти відповідне рішення. Дякую.

ГОЛОВА. Зрозуміла думка. Бачу є бажаючі. Будь ласка, запишіться з процедури голосування. 5 хвилин.

Будь ласка, Кармазін. Чорновіл підготуватися.

16:42:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Адаме Івановичу! Ми попередній проект так з легкістю проголосували, відкинувши вирішення питань медико-психологічної реабілітації учасників миротворчих операцій, персоналу атомних станцій, авіаційних диспечерів, окремих працівників Міністерства оборони, інших. Просто взяли винули, тому що ось немає коштів, немає іншого. Я хотів би, щоб ми, коли відхиляємо такі постанови у другому читанні, коли у першому, які ми прийняли, ну щоб ми мали хоча б, щоб уряд обгрунтовував. Не може в Ялті, хай зробить в іншому місці, але проблема має бути вирішена.

І тому я хотів би підтримати нашу колегу Людмилу Супрун і питання також і до неї. Прошу, скасовуючи ці закони, які є, все-таки врегульовувати ці питання, які ми зараз отак перед цим взяли і знищили, а...

СУПРУН Л.П. Шановний Юрію Анатолійовичу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, це не запитання, це з процедури. Ви потім поспілкуєтеся з Юрієм Анатолієвичем. Будь ласка, Чорновіл.

16:44:18

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановна пана Людмила, скажіть, будь ласка, чи уточність власне, чи точно в цьому списку є тільки закони, які проходять по грифу "зміни до закону ппро Державний бюджет", що там немає законів, які стосуються бюджетної сфери, але не є безпосередньо змінами до Державний бюджет, оскільки тоді вони стосуються не тільки одного року, а на багато ширше.

Я тут теж хочу повторити слова колеги Кармазіна, що по попередньому законопроекту ми так гарно поспішили і так нахрапом відміняли голосування, два рази переголосовуючи, коли можна було попробувати принаймні проголосувати сам законопроект в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю, прошу не задавати запитань, ми записалися з процедури голосування. Ващук, будь ласка.

16:45:11

ВАЩУК К.Т.

Шановний Адаме Івановичу, передаю Майтришину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Майстришина, будь ласка.

16:45:19

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Шановний Адаме Івановичу, шановна Людмила Павлівна. наш законопроект, де є автор Майстришин, Зарубінський (7165), якраз передбачає збільшення плати за надра, ну, приблизно у 10 разів. Я думаю, що якраз позиція першого читання передбачає загальну концепцію. Ми пропонуємо сьогодні збільшити плату за надра, щоб була більш справедлива оплата. Більше того. ми говоримо про те, що ця плата повинна йти на створення фонду по лікуванню онкозахворюваних. Тому ми вважаємо, що необхідно залишити цей законопроект. І ми заперечуємо з приводу зняття цього законопроекту як законопроекту, який не проходив навіть першого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Омельченко Григорій. Немає. Шибко Віталій.

16:46:14

ШИБКО В.Я.

Дякую. Шибко, соціалістична фракція.

Людмила Павлівна, зараз готується бюджетна резолюція, і я, на жаль, не почув з вашої доповіді, чи серед тих законів, які на сьогоднішній день намагаємося скасувати, є ті, які повинні створити нову податкову базу під цю бюджетну резолюцію для того, щоб ми уважно все це подивилися і у нас не виникло, що ми тоді будемо нові якісь закони напрацьовувати уже під цю бюджету резолюцію? Оце я хотів застерегти про це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Семенюк немає. Шевченко, будь ласка.

16:46:54

ШЕВЧЕНКО О.О.

Народна партія Володимира Литвина, Олександр Шевченко, Дніпропетровщина.

Я хотів би закцентувати важливість цього закону і підтримати свого колегу Майстришина в зв’язку, дійсно, із тим, що в Україні, особливо в нашому регіоні, дуже багато онкозахворювань. І особливо в цей час, коли минають, не зможемо достатньо забезпечити ні лікуванням, ні послугами самих лікарів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, у нас Нощенко, одна хвилина.

16:47:32

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі. Нощенко, "Демократична Україна", Партія Володимира Литвина.

Я повертаюся до попереднього питання і дуже просив би. У нас почалася практика, коли Головуючий, ви сьогодні прокоментували, за що голосувати, але не розкрили суті. І я підтримую повністю народного депутата Кармазіна про те, що треба було сказати, що реабілітаційний центр для кого? Для учасників чорнобильських подій? Для афганців? Я не вірю, що "Наша Україна" не підтримала б, якби знала суть. Комуністи підтримали, якби знали суть цього законопроекту, я прошу повернутися до переголосування цього законопроекту і дати завдання, доручення Уряду, розглянути питання по суті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Знову за рибу гроші. Вибачте. Так, будь ласка, Людмила Павлівна, там були декілька запитань до вас. Одна хвилина і будемо визначатися.

16:48:36

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, я хочу відповісти на запитання: чи стосується ці законопроекти виключно змін до закону про державний бюджет, чи податкового законодавства? Ці зміни стосуються тільки закону про державний бюджет і нічого іншого. Що стосується формування доходної бази на наступний рік, то тільки один законопроект потенційно може цього стосуватися - це законопроект, який був внесений колегою Майстришиним і колегою Зарубінським. І Комітет на своєму засіданні, розглянувши цей законопроект, прийняв рішення про те, що пропонує зняти його сьогодні колегам з розгляду, тому що він викладений без урахування формотворчої техніки, без розрахунків, без відповідних необхідних даних. Але в бюджетній резолюції ми передбачаємо доручення Уряди, з тим, щоб вони визначили нормативи по сплаті рентної плати, які є економічно обгрунтованими, а не піднімаються в 10 разів автоматично.

За таких умов деяка рентна плата в 2-3 рази перевищує вартість самого продукту, який видобувається. Тобто Комітет прийняв на наш погляд, абсолютно розумне рішення. Якщо є заперечення, то можемо зробити наступним чином: прийняти це й проект за основу, виключити ті законопроекти

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте прислухаємося до останніх мудрих слів Людмили Павлівни, про те, що ми приймаємо постанову з вилученням проекту Закону Майстришина і Зарубінського, реєстраційний номер 7165. Підходить така пропозиція, ніхто не заперечує? Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому нашої постанови, з виключенням закону, законопроекту, вибачте, народних депутатів Майстришина і Зарубінського за номером 7165. Прошу голосувати.

16:50:29

За-320

Дякую, Людмило Павлівна і шановні колеги, які підтримали наші зусилля.

Переходимо до повторного розгляду законопроектів з пропозиціями Президента України. Розглядається Кодекс адміністративного судочинства України з пропозиціями Президента України від 20 квітня 2005 року. Реєстраційний номер 1331. Доповідає заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна. Прошу, Інно Іванівно.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України. Президентом України безумовно як гарантом дотримання конституційних прав і свобод громадян підтримується врегулювання на законодавчому рівні питання судового захисту прав громадян і юридичних осіб від незаконних рішень дій, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Але разом з тим у цьому кодексі є ряд положень, які, по-перше, не узгоджуються з Конституцією України, а, по-друге, можуть негативно вплинути на врегулювання різних сфер правовідносин. Зокрема, що стосується прийняття Президентом, Кабінетом Міністрів, а також звертаю увагу, шановні народні депутати, і Верховною Радою нормативно-правових актів.

Так, зокрема, передбачено щодо юрисдикції адміністративних судів віднесено, до повноважень віднесено оскарження нормативно-правових актів Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. При чому судам дано повноваження через врегулювання питання забезпечення позову зупиняти до прийняття рішення по суті, зупиняти дію нормативно-правового акту. Тобто на місяць цей указ Президента чи постанова Верховної Ради не буде діяти, причому до остаточного вирішення питання судом по суті, чи дійсно цей нормативно-правовий акт порушує закон, чи ні. Тим більше, що кодексом не врегульовано, взагалі не врегульовано питання, яким чином доводити до суспільства це питання, що нормативно-правовий акт зупинено в дії.

У зв'язку з цим Президентом України було запропоновано виключити з переліку актів, що підлягають оскарженню - нормативно-правові акти Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради , - а залишити лише акти індивідуально-правової дії цих органів. Комітетом Верховної Ради з питань правової політики було відхилено цю поправку, пропозицію Президента.

Разом з тим я ще раз хочу звернути, шановні народні депутати, вашу увагу, що на врахуванні частково цієї пропозиції Президента шляхом включення в статтю 71 цього кодексу положень, що подання скарги не зупиняє розгляду питання по суті, не зупиняє дію нормативно-правового акту.

Разом з тим Президентом було також запропоновано дві пропозиції. Одна, вона носить редакційний характер, стосується "Прикінцевих положень", і ще пропозиція стосується колегіального розгляду в судах, в адміністративних судах колегіального розгляду трійками суддів категорій справ. Але в мене ще раз звертаюся до вас, шановні народні депутати, велике прохання привернути увагу на пропозиції Президента перші, яку я назвала, не звертаючи увагу на колегіальних розгляд. Поправка до "Прикінцевих положень" врахована була комітетом, я думаю, що вона не викличе жодних заперечень серед вас, шановні народні депутати. Треба обов'язково врахувати частково з тим, щоб ми не створили повний правовий колапс у врегулюванні тих чи інших питань, коли приймається Указ Президента, коли приймається постанова чи розпорядження Кабінету Міністрів, і в тому числі, коли приймається постанови Верховної Ради, тому що якщо вашу постанову оскаржити до суду, то вона буде зупинена в дії до розгляду питання по суті. А потім суд може відмовити в задоволенні скарги, але на місяць постанова не буде діяти.

Дякую дуже за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є запитання до доповідача? Немає? Це мене дуже радує.

Сідайте, будь ласка. Зекономимо час.

Від профільного комітету в нас визначений доповідачем, якщо я не помиляюся, Сергій Петрович Головатий.

Немає. Хто готовий від профільного комітету відстоювати думку комітету?

Оніщук? Будь ласка, Микола Васильович, прошу.

16:55:27

ОНІЩУК М.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Комітет з правової політики, дійсно, досить багато і ретельно часу приділив для вивчення зауважень Президента, оскільки, по суті, про прийняття основоположного судового акту, яким є Кодекс адміністративного судочинства.

Природньо, що Комітет з правової політики, насамперед, пропонує вето Президента подолати, оскільки це була правова позиція Верховної Ради, яка ухвалила кодекс у першому, у другому і в третьому читанні. Якщо ж голосів для прийняття відповідного рішення не дістане, то Комітет з правової політики пропонує вказаний законопроект повернути в комітет для подальшої роботи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Микола Васильович, ви трошки не так сказали: комітет прийняв інше рішення. Це вже ви щось від себе сказали. У мене є рішення комітету. Немає подолання вето, не треба.

Я ознайомлю вас, оскільки, напевно, у зв'язку з тим, що немає доповідача, я вам скажу суть рішення комітету. Рішення комітету зводиться до того, що з однією з пропозицій Президента вони погоджуються, все решта відхиляють. В такому випадку, це значить - нова редакція. Але ми будемо йти за процедурою. За процедурою ми будемо в першу чергу ставити пропозиції Президента.

Будь ласка, переходимо до голосування пропозицій Президента щодо Кодексу адміністративного судочинства України. Пропозиція Президента перша: у пункті третьому частини першої статті третьої слова: "суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово", - виключити. Прошу проголосувати за підтримку пропозиції Президента.

16:57:29

За-152

Не підтримана пропозиція.

Ставиться на голосування пропозиція друга Президента, яка відхилена профільним комітетом. У частині третій статті 19 кодексу слова: "оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України", - замінити словами: "оскарження актів індивідуального характеру, прийнятих Президентом України, Верховною Радою України, актів Кабінету Міністрів України, що порушують права конкретної особи, нормативно-правових актів. Прошу голосувати поправку Президента.

16:58:16

За-148

Не підтримано.

Я ставлю на голосування поправку 3-ю Президента. Викладає у новій редакції 23 статтю. Прошу голосувати поправку Президента.

16:58:46

За-138

Так, 4-а поправка Президента, який пропонує викласти в іншій редакції 17-у статтю. Прошу визначатися. Четверта поправка голосується.

16:59:15

За-126

Ставиться на голосування... Ну і все, чотири, а п'ята пропозиція Президента врахована комітетом. Таким чином, в зв'язку з тим, що ми не підтримали пропозицію Президента, а врахована лише одна з його поправок, я ставлю на голосування про прийняття Кодекс Адміністративного судочинства України в новій редакції. Прошу голосувати.

17:00:01

За-87

А якщо ми прислухаємося до пропозицій про те, щоб ще раз направити профільному комітету на доопрацювання пропозиції Президента. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

ОНІЩУК М.В. Прошу підтримати. Додатково. Треба шукати компроміс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повернути...

17:00:31

За-254

Таким чином ми пропонуємо, щоб профільний комітет ще раз повернувся до розгляду цих питань і з розумінням віднісся до пропозиції Президента і врахував не одну, а всі п'ять по можливості.

Слухається Закон України про внесення змін до Господарського кодексу України з пропозиціями Президента України від 16 грудня 2004 року, реєстраційний номер 3030.

Доповідає міністр юстиції Зварич Роман Михайлович.

Цікава ситуація, вніс старий Президент, доповідає новий міністр. Прошу, Романе Михайловичу.

ЗВАРИЧ Р.М.

Добре, щоби також старі члени одних партій перетворилися в нових, Адаме Івановичу. А це вже таке, в порядку репліки на репліку.

Шановні народні депутати! Шановний Адаме Івановичу! Я ніяк не можу обійтися без коментаря того, що щойно відбулося у сесійному залі. Цей сесійний зал прив'язав набрання чинності Цивільного процесуального кодексу до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства. Я би просив, щоби, зокрема, профільний комітет мав це на увазі, якщо ми дійсно хочемо провести в цій державі якусь правову реформу, бо без цих двох кодексів ми не зможемо поступити взагалі ні один крок вперед для того, щоби дійсно можна було зробити, перетворити цю державу на таку державу, яка вона мала би бути ще тоді, коли ми приймали у цьому залі Конституцію України.

Тепер по суті самого питання, яке розглядається вами, шановні народні депутати. До вашого розгляду пропонується Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України" доопрацьований з врахуванням пропозиції Президента України. Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України" був прийнятий Верховною Радою України 18 листопада минулого року. Президент України не підписав зазначений закон і запропонував повернутися до розгляду закону з метою узгодження його розгляду першого з відповідними нормами Господарського кодексу України та Бюджетного кодексу України. доопрацьований закон України, який вам вноситься на розгляд враховує всі висловлені Президентом України пропозиції.

Так, зокрема, в зв'язку із неузгодженістю із концептуальними засадами інших статей господарського кодексу, із Закону вилучено положення, які обмежували можливість делегування повноваження з Управління об'єктами державної власності уповноваженим особам, виключено положення, яким скасовувалося обов'язкове законодавче регулювання порядку визначення нормативів, відрахувань до цільових фондів, державних комерційних підприємств, їх граничних розмірів, порядку формування і використання цих фондів, а також порядку розподілу та використання прибутку казенного підприємства.

І останнє, закон приведено у відповідність до норм бюджетного кодексу. Враховуючи все вище сказане, закон, оскільки він враховує тепер усі пропозиції Президента, є таким, який може бути прийнятий. Прошу вашої підтримки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую. Чи є запитання до Романа Михайловича? Немає. Дякую, сідайте Роман Михайлович. Так. Від профільного Комітету? Будь ласка, Володимир Йосипович Матвєєв, пропозиції Комітету.

17:04:17

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствуюий, уважаемые депутаты, приглашенные, рассмотренный Закон о внесении изменений в хозяйственный Кодекс Украины, регистрационный номер 3030, был принят, действительно, в ноябре 2004 года. Его положения определяют порядок утверждения финансовых планов государственных и коммерческих предприятий, соответственно которым осуществляется перераспределение прибылей или доходов указанных предприятий с обязательным выделением в них суммы средств, которые направляются государству и зачисляются в соответствующие бюджеты.

Также вносились изменения в порядок ... корпоративных прав государства. Президент Украины воспользовался своим правом вето и не подписал данный Закон. Три предложения Президента сводятся к тому, чтобы привести положения принятого Закона в соответствие с положениями бюджетного и хозяйственного кодексов.

А именно, первое предложение: согласовать предложенную в статье 1, раздела 1 Закона новую редакцию части 10 статьи 22 с другими действующими статьями этого Кодекса, в частности в части третей этой же статьи 22, части второй статьи 41, статей 168 и 170. Следует отметить, что при подготовке Комитетом ко второму чтению законопроекта данная форма предлагалась к изъятию, но Верховна Рада не поддержала данное предложение.

Второе предложение. Согласовать редакцию части 9-й статьи 75 Хозяйственного кодекса Украины статья 2-я закона относительно распределения прибыли доходов государственных и коммерческих предприятий по финансовому плану со статьи 42 Хозяйственного кодекса Украины, который предусматривает использование прибыли государственными предприятиями согласно закона.

И третье предложение. Согласовать предложенное в законе статья 3-я раздела первого редакцию части 10-й статьи 75 Хозяйственного кодекса Украины относительно зачисления суммы средств, которая направляется государству как собственнику соответствующим бюджетом с ............. по этому вопросу Бюджетного кодекса Украины.

В представленной вам таблице все предложения Президента учтены. Так часть 10-я статьи 22 изъята из закона - предложение первое. Часть 9-я статьи 75 изложена в новой редакции, в такой редакции: распределение прибыли и доходов государственных и коммерческих предприятий осуществляется в соответствии с утвержденным финансовым планом, с учетом требований этого кодекса и других законом. И третьи предложение: из части 10-й статьи 75 исключены слова "соответствующие местные бюджеты".

Предлагается поддержать подготовленный законопроект с предложениями Президента. Они ж не слушают.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую Володимир Йосипович. Вони все зрозуміли. Ваші останні слова для них були сигналом.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про те, щоб прийняти Закон України про внесення змін до Господарського кодексу України з врахуванням усіх пропозицій Президента. Голосуємо.

17:07:30

За-238

Закон прийнято у новій редакції з врахуванням пропозицій Президента. І будемо сподіватися, що він буде підписаний.

Переходимо до розгляду ратифікацій.

Слухається проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для фінансування проекту розвитку Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль". Доповідає міністр економіки Терьохін Сергій Анатолійович. Підготуватися Віталію Хомутинніку. Так, Сергій, хвилин? Три хвилини, будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, доброго дня. На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між урядом України та урядом Японії про надання кредиту для фінансування проекту розвитку Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль". Зазначений проект розроблений на виконання Закону України "Про міжнародні договори", згідно з яким зазначена угода підлягає ратифікації.

Відповідно до умов угоди кредитування здійснюється у японських єнах на суму до 19 мільярдів 92 мільйонів єн, це орієнтовно 178 мільйонів доларів США. З фіксованою відсотковою ставкою півтора проценти річних на 30 років. При цьому перші десять років становлять період, під час якого сплачуються лише відсотки за кредитом. Вибірка кредиту здійснюватиметься з 2005 до 2010 року. При цьому максимальні суми вибірки кредиту припадають на сьомий-дев'ятий роки. Кредит погашатиметься лише з 2015 року протягом 20 років піврічними платежами рівними сумами, які у доларовому еквіваленті складуть 4,3 мільйона доларів США.

Саме на таких умовах 29 березня 2005 року було підписано Угоду (у формі обміну нотами) між урядом України та урядом Японії і укладена відповідна кредитна угода між Японським банком міжнародного співробітництва та Кабінетом Міністрів.

Загальна вартість проекту реконструкції складає 25 і 457 мільярдів японських єн або 253 мільйона доларів США. Період окупності проекту - вісім років. Внутрішня ставка економічного прибутку - 12,6 процентів. Для фінансування 75 відсотків вартості проекту залучається кредит Японського банку міжнародного співробітництва на суму 178 мільйонів. Решта 25 відсотків вартості проекту близько 60 мільйонів доларів США фінансується за рахунок власних коштів державного аеропорту "Бориспіль".

Джерелом повернення кредиту є дохід від господарської діяльності. Мінфін провів оцінку окупності, яка підтверджує спроможність аеропорту своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки за кредитами. Реалізація проекту запланована без додаткового навантаження на Держбюджету, оскільки здійснення платежів з Держбюджету для обслуговування кредиту планується за рахунок надходжень від діяльності аеропорту.

Успішна реалізація проекту та створення на базі "Борисполя" транзитного аеропорту для трансфертних пасажирів сприятиме розвитку економіки країни, міжнародному бізнесу і туризму та внаслідок цього перетворенню України в авіаційну транзитну державу. Уряд просить підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до Сергія Анатолійовича? Прошу записатись. Так, будь ласка, три хвилини. Бондаренко. Не бачу. Є. А, ви змінили місце сидіння. Мікрофон.

17:11:24

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановний пане Терьохін, з приводу Борисполя останнім часом в пресі існує багато різних версій стосовно земельних ділянок і нібито приватизованих Пінчуком, корпусів, злітних полос і таке інше. Скажіть, будь ласка, чи не будуть використовуватися кошти цього кредиту для реалізації програм бізнес-структур, які туди втрутилися? Чи це буде державна програма реалізації кредитної лінії Японії для того, щоб провести певне технічне переозброєння аеропорту і перетворити його в сучасний європейський комплекс? В якій мірі оті події, які відбулися стосовно приватизації, сьогодні чи зворотній процес розпочати, чи він застабілізований такий, як він є?

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую за запитання.

Я хотів би, якщо дозволите прочитати витяг з довідки, яка підготовлена транспортною прокуратурою з цього питання.

"До початку будівництва і на сьогоднішній день ЗАТ авіакомпанія "Аеросвіт" не погодила, не уклала договір з "Борисполем" щодо врахування вимог аеропорту державного відносно функціонування і використання земельних ділянок. Питання розміщення запланованого будівництвом термінального комплексу ЗАТ авіакомпанія "Аеросвіт" не погоджений ні з Державіаслужбою, яке вимагається положенням про використання повітряного простору України, та Повітряним кодексом України.

Відповідно до статті 39-ї Повітряного кодексу України відведення територій для будівництва аеропортів, будівництва та експлуатації аеропортів допускається в порядку, передбаченому чинним законодавством. Так, зокрема, стаття 84 Земельного кодексу в імперативній формі забороняє передачу у приватну власність земельних ділянок, на яких розміщені державні об'єкти повітряного транспорту. Вже скасовано дозволи Державіаслужби від 23 вересня 2004 року, 19 жовтня і 20 грудня на продаж майна ДМА "Бориспіль".

При вилучені земельних ділянок з постійного користування не дотримано вимоги Земельного кодексу щодо погодження умов комплексного розвитку території. Питання зараз щодо законності продажу земельних ділянок вирішується в судовому порядку за позовами Дніпровської транспортної прокуратури та прокуратури Київської області в інтересах держави. Я можу вам сказати, доволі сильний прогрес у вирішенні цих питань.

Тому ще раз хочу наполягти: цей кредит йде на розвиток державного авіапідприємства "Бориспіль". Всі оці оборудки, які в останню мить були зроблені колишнім урядом, зараз, я сподіваюся, будуть судом скасовані. Більш за те, по цих епізодах прокуратура з'ясовує можливість відкриття кримінальних переслідувань. Дякую.

Це впливає взагалі на ратифікацію чи нератифікацію цієї угоди. Угода дуже...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко.

17:14:34

ЛЕЩЕНКО В.О.

Прошу передати слово колезі Соломатіну Юрію Петровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Соломатіна Юрія.

17:14:40

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Сергію Анатолійовичу, я хотів би трошки більш отримати пояснень від вас на те запитання, яке слушно цілком запропонував колега наш Бондаренко.

Ну, зараз в нас є певний час, коли буде ваша команда при владі, і ви зробите все те, що ви зараз з трибуни обіцяли, не допустите того і іншого, і все буде гаразд. І це буде, дійсно, державний міжнародний аеропорт "Бориспіль".

А що, з вашої точки зору, доцільно зробити, щоб у разі зміни команди і у разі, якщо знову почнуться ось такі процесу розтягування аеропорту і тих структур, які утворені навколо нього, що і як має Верховна Рада зробити, що нам слід запобігти таким небажаним процесам? Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.

Я нагадую, що відповідно до чинного законодавства, аеропорти, діючі аеропорти не підлягають приватизації. Власне, Верховна Рада вже з'ясувала це питання, включивши ці об'єкти в перелік тих, що не можуть бути приватизовані.

На жаль, тут мова йде у випадку з "Аеросвітом" не про лазівки, надходження якихось лазівок в законодавстві, а про грубе, брутальне порушення як мінімум двох кодексів, Повітряного і Земельного, плюс порушення ще і Кримінального, як зараз з'ясовується, Кримінального кодексу України. Тому в теорії це не компетенцією Верховної Ради, а є компетенцією прокуратури і компетенцією судів.

Тому я ще раз хотів би наголосити. От загальна схема проходження коштів, де все жорстко керується, всі кошти знаходяться в "Ексімбанку", державному банку і йдуть через казначейство, тобто жодних там, знаєте, приватних банків або чогось не існує в природі.

Тому Міністерство фінансів і Державне казначейство України будуть жорстко контролювати цю оплату. Ну, зрозуміло, що треба все-таки, щоб совість була не тільки, знаєте, у Верховна Рада, казначейства, суддів і Генеральної прокуратури, але і у приватників, які от хотіли відхапати такий шмат нашого аеропорту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Сідайте, будь ласка.

Від комітету - заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Хомутиннік Віталій Юрійович. Будь ласка, три хвилини.

17:17:28

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний головуючий, шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності розглянув на своєму засіданні 14 червня проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом Японії та урядом України про надання кредиту для фінансування проекту реконструкції Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль".

Надання позики здійснюватиметься на підставі кредитної угоди шляхом надання кредиту в японських йенах на суму 19 мільярдів японських йен, що складає орієнтовно 178 мільйонів доларів.

Умови надання кредиту наступні. Цей кредит надається на 30 років зі ставкою півтора відсотки і з пільговим періодом 10 років, тобто 10 років ми не сплачуємо ні відсотки, ні саме .......кредито.....

Щодо тих питань, які вже лунали, ми також звернули увагу на проблеми між "Аеросвітом" та аеропортом "Бориспіль", які достатньо відомі в суспільстві, і запросили від аеропорту "Бориспіль" державний акт на землю, де було підтверджено, що дійсно є акт на землю аеропорту "Бориспіль" і це ніяким чином не вплине на реалізацію даного проекту. Тобто, цей конфлікт кредитної угоди не буде мішати здійснювати і реалізовувати цей проект.

Комітет також звернув увагу на те, що в угоді є певні... передбачені певні пільги для японських підрядників та японських постачальників. Це мається на увазі пільги по миту, по різним податкам. Ми звернули на це увагу і зробили листа до Державної податкової адміністрації. Отримали відповідь, що дійсно японські підрядники, в разі їх... якщо вони будуть... пройдуть через тендер, будуть генеральними підрядниками, але якщо всі українські підрядники та постачальники вони будуть сплачувати всі податки з дійсно українським законодавством.

Разом з тим, ми також звернули увагу на те, що аеропорт "Бориспіль" має достатню платоспроможність, щоб розрахуватися з цим кредитом за власні кошти і той проект, який розданий народним депутатам, ця табличка підтверджує платоспроможність аеропорту "Бориспіль" . Але японська сторона все одно вимагає, щоб ця угода була підписана на державному рівні і, безумовно, була ратифікована через парламент.

Тому...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ХОМУТИННІК В.Ю. Тому з огляду на викладене комітет прийняв позитивне рішення щодо ратифікації даної угоди і рекомендував прийняти даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Записуємося. 3 хвилини, будь ласка.

Ігор Гринів. Юрій Соломатін за нього.

17:21:18

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін.

Дайте, будь ласка, пояснення. Термін окупності цього кредиту визначений у вісім років. А разом з тим повернення всього кредиту має здійснюватися протягом 30 років. На скільки доцільне розтягувати повернення кредиту на 30 років? Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я не казав такого про вісім років і не знаю звідки ця інформація. Таблиця, яка надана народним депутатам, чітко підтверджує те, що Аеропорт "Бориспіль" має за власні кошти розрахуватися тільки протягом того часу, який наданий кредитною угодою, тобто 30 років. Тому що сьогодні існує термінал "Б", термінал "А", де є певний прибуток і на початку Аеропорт "Бориспіль" зможе розраховуватися за кредит тільки із власного прибутку, тобто за рахунок терміналу "Б" і терміналу "А". Тому всі розрахунки підтверджують, що, в принципі, з врахуванням того, що чисельність осіб, які літають літаками, постійно зростає, і є позитивні тенденції по майбутнім додатковим прибуткам Аеропорту "Бориспіль". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Круглов.

17:22:54

КРУГЛОВ М.П.

Шановний пане Віталій, скажіть, будь ласка, чи не вважаєте, ви за не потрібне із цього Закону, із тексту, угоду у формі обміну нотами виключити у формі вигляді нотами у нас є конкретна угода, її треба прикласти і все. Інакше буде, що ми у згоджуємо або ратифікуємо обмін листами між одним урядом і іншим. Навіщо це робити.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую, це дійсно слушне запитання і ми звертали на це увагу. Спочатку, коли ми отримали цей законопроект - це була обмін нотами, тобто 2 листа з боку Японії та з боку України. Тільки другого червня була підписана ця угода. А проект закону був поданий раніше ніж 2 червня. Тому це буде, безумовно, для Уряду, є міністр економіки. Я думаю, що вони мають це врахувати, але яким чином це буде зроблено. Це має сказати саме міністр економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Зарубінський Олег.

17:24:08

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний колего, в угоді, точніше у супроводжуючих матеріалів дещо, або не додано, або не прораховано, що це депутати мають вивчати. Наприклад, такі речі як оплата послуг консультантів. Скільки це становить у процентному відношенні? Ну, скажімо, важлива інформація відсутня щодо участі української сторони у прийнятті рішень щодо використання коштів, структури використання коштів цього кредиту, характер директив, які будуть даватися японським банком, я буду виступати, очевидно, я в підтримку цього безумовно. Має розвиватися цей аеропорт це аксіома, але хотілося, щоб народним депутатам давалася вся картина даного кредиту. Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання. Ми також ставили аналогічне запитання аеропорту "Бориспіль" та міністерству економіки, але отримали тільки загальні цифри на ті, чи інші об'єкти. Ми не отримали скільки буде використано коштів на міжнародних консультантів та таке інше. Тобто сьогодні ми ще не маємо цього. І отримали наступну відповідь, що безумовно ці питання будуть доопрацьовуватися. Але на цей момент вони дійсно не в змозі відповісти на ці речі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте. Я бачу налаштованість залу підтримати цю пропозицію. Перед голосуванням я хочу запитати одне. Підніміть руки, хто не літав через "Бориспіль"? Немає таких. Тоді ставимо на голосування.

Я ставлю на голосування з доброї вашої згоди проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для фінансування проекту розвитку Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль". Прошу дружно підтримати.

17:26:26

За-376

Дякую. Покажіть на всяк випадок по фракціях, щоб знали кого пропускати в аеропорт.

"Наша Україна" - 82, Комуністів - 54, "Регіони України" - 29, Народна партія - 36, Блок Тимошенко - 35, Соціалісти - 23, Українська народна партія - 24, Соціал-демократи (об'єднані) - 20, "Демократична Україна" - 20, "Єдина Україна" - 18, Партія промисловців і підприємців - 11, "Демократичні ініціативи" - 13, Позафракційні - 11.

Дякую. Шановні колеги, тут поступила пропозиція, щоб ми трохи з вами відпочили, оголосили перерву. Але в принципі немає коли її вже оголошувати. Тому, будь ласка, мікрофон Зайця Володимира увімкніть. Мікрофон Володимира Зайця. Володимира Зайця.

17:27:29

ЗАЄЦЬ В.В.

Дякую. Володимир Заєць, фракція соціал-демократів (об'єднаних).

Шановний Адаме Івановичу, на Погоджувальній раді у нас було досягнуто домовленості, що сьогодні обов'язково буде розглянуто ряд законопроектів, у тому числі і ще один включений, і обов'язково розглянутий. Їх чотири. Але, враховуючи брак часу, як ви зазначили, у мене є прохання, щоб ця домовленість була реалізована хоча б щодо одного законопроекту, а саме: 7540, ініціатором якого є народний депутат Леонід Макарович Кравчук та я. І з врахуванням нашої настійлової пропозиції, прошу вас врахувати Адаме Івановичу і поставити зараз саме цей законопроект для розгляду та прийняття рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви чули пропозиції двох фракцій, бо це від фракції і Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) і від "Регіонів України". І я підтверджую, що була у нас така розмова на Погоджувальній раді з приводу того, що ми з вами у вівторок домагаємося включення цього питання до порядку денного. І як ви пригадуєте, ми з вами включили ці законопроекти до порядку денного, звертаємося до профільних комітетів, щоб вони у середу розглянули, а у четвер ми їх включимо до розгляду. Вони сьогодні включені до розгляду. Але з врахуванням того, що черга до них не доходить, фракція пропонує, щоб зараз приступити до розгляду законопроекту за номером 7540, мова іде про внесення змін до кодексів щодо взяття на поруки 150 народними депутатами.

Я ставлю на голосування пропозицію, визначиться зал. Хто за те, шановні колеги, щоб зараз приступити до розгляду питання, яке включене на сьогодні до порядку денного (реєстраційний номер 7540), прошу голосувати.

17:29:50

За-231

Таким чином, рішення ми прийняли. Зараз я знайду цей законопроект.

Будь ласка, по фракціях. "Наша Україна" - 0; комуністів - 51; "Регіони України" - 48; Народна партія - 24; Блок Тимошенко - 24; соціал-демократи - (об'єднані) - 20, "Демократична Україна" - 18, "Єдина Україна" - 17, Партія промисловців, підприємців - 5, "Демократичні ініціативи" - 12, позафракційні - 6.

Так, будь ласка, хто з авторів? Заєць? Прошу, Володимир Володимировичу. Скільки вам часу? П'ять хвилин, будь ласка.

17:30:43

ЗАЄЦЬ В.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, даним законопроектом ми пропонуємо вдосконалити врегулювання суспільних відносин у сфері прав і свобод громадян і конкретно він стосується права на свободу та особисту недоторканість. яка закріплена за людиною статтею 29 Конституції України.

Конкретно ми пропонуємо внести наступні зміни до статей діючого Кримінально-процесуального кодексу, а саме: перелік заходів запобіжних, визначених у статті 149 частині першій, дозволю собі їх нагадати - підписка про невиїзд, особиста порука, порука громадянської організації або трудового колективу, застави, взяття під варту - доповнити ще одним пунктом - порука не менше, як 150 народних депутатів України, а також ввести додатково статтю 154-2, яка встановлює, що порука народних депутатів у кількості 50 чоловік полягає у клопотанні про те, що вони ручаються за належну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого чи підсудного до органу дізнання чи в суд.

Цією статтею також передбачається відповідальність поручителів у вигляді грошового стягнення в розмірі до 200 неоподаткованих мінімумів громадян з кожного поручителя. Загалом ця сума буде сягати більше півмільйона гривень, що є достатньою сумою.

Законопроектом також пропонується внести зміни до статті 165 КПК України з приводу запобіжного заходу, який не може бути змінений, якщо буде отримано поруку 15- народних депутатів. Я також хотів би, шановні колеги, висловитись з приводу тих зауважень, які надійшли з науково-експертного управління, бо саме покладаючись на них, ви будете чи не будете голосувати за цей законопроект.

Їх є три головних в нашому розумінні, які, на нашу думку, знову ж таки не є правовими, є алогічними і свідчать про неякісну підготовку висновків науково-експертного управління або про певну упередженість.

Про що йде мова? Є суттєве застереження, що нібито статтею 154-2 не передбачено обов'язковості грошового стягнення, а також не визначено відповідного механізму. Це не відповідає дійсності, тому що і перше, і друге передбачено 152-ою та 153-єю діючого Кримінально-процесуального кодексу, який визначає судовий порядок стягнення грошової застави.

Я думаю, що також суттєвим звинуваченням є те, що цей законопроект порушує 24 статтю Конституції, що, знову ж таки, не відповідає дійсності, оскільки право бути поручителем не є конституційним правом, яке гарантується громадянам. Більше того, навіть, знову ж таки, 152-га стаття Конституції, яка передбачає право двох громадян здійснювати особисту поруку, передбачає відповідний рівень довіри.

І останнє, шановні колеги, що хотів би зазначити, що порука 150-ти народних депутатів аж ніяк не звільняє від відповідальності громадянина, підозрюваного чи підсудного, оскільки ми не втручаємося у рішення суду, а мова йде тільки про обрання запобіжного засобу на етапі досудового слідства. І ця порука може бути врахована або не врахована, бо вона стосується тільки окремого епізоду, який буде предметом вивчення народних депутатів і збору 150 підписів.

Якщо слідчим або органом дізнання буде висунуте якесь додаткове звинувачення, безперечно, вони вправі вибирати новий запобіжний захід.

Тому, на наш розсуд, на наш огляд, це є сьогодні таким внесенням змін до Конституції, що не суперечать діючий Конституції, сприятиме гуманізації діючих норм КПК і буде додатковою суттєвою перешкодою до того свавілля, яке ми сьогодні, на жаль, спостерігаємо у суспільстві, а також буде перепоною і щодо "телефонного права", яке сьогодні має місце, коли високопосадовці чинять тиск або на органи слідства, або навіть до суду. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання. Записуємося.

Так, прошу три хвилини.

Юрій Кармазін.

17:35:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, ви, безумовно, розумієте, що фактично ми підміняємо суд, слідчого, прокурора, тому що 150 чоловік, коли підписалися, то безальтернативно, значить, уже вирішили питання про обрання міри запобіжного заходу. Таким чином, практично прийняття запобіжного заходу здійснюється народними депутатами України, тобто де-факто.

Чи не вбачаєте ви в цьому основополагаючого порушення принципу розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову? Кожному треба робити своє. І чи не вважаєте ви, що, щоб не було отих порушень, треба було б зняти зараз Піскуна, Луценка, хто ще там погано виконує свої обов'язки і непрофесійно, з посади - і поставити крапку на цьому, і навести законність в державі?

ЗАЄЦЬ В.В. Я дякую за питання, шановний народний депутат.

Що стосується Генпрокурора і міністра внутрішніх справ, це не є предметом розгляду даного законопроекту, тому не бачу доречності розглядати саме це питання. Але що стосується втручання у судову гілку влади, то такого не спостерігається внесенням відповідної норми. Я про це вже говорив. Тому що порука 150 народних депутатів ніяк не може убезпечити, якщо людина буде визнана винною і буде по ній вирок суду, і він вступить в законну силу. Мова йде тільки про вплив на обрання запобіжного заходу на етапі досудового слідства. Тому з вами я тут погодитися аж ніяк не можу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, будь ласка.

17:37:12

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Володимире Володимировичу, шановні колеги! Як на мою думку, цей законопроект є свідченням нашої спільної недовіри силовим структурам, прокуратурі і судовій системі. Це діалектичні явища, вони ще не стали такими, щоб була довіра до них і до тих дій, які вони мають виконувати під час виконання своїх обов'язків.

Я не бачу в цьому жодної суперечливості, бо не досить ще розвинута демократія і держава наша українська, і я хочу, в зв'язку з цим, сказати, лише Верховна Рада України може взяти на себе відповідальність за всі ті недоліки, які можуть бути в таких структурах. Це тимчасове явище, але ми повинні прийняти такий закон, бо іншого закону не може бути.

ЗАЄЦЬ В.В. Я згоден безперечно, що ми маємо домагатися, щоб усі правоохоронні органи діяли в рамках чинного законодавства, але давайте згадаємо виступ Уповноваженого з прав людини Верховної Ради з цієї трибуни, коли мова йшла про те, що у нас сотні тисяч незаконно затриманих громадян і Україна в цьому плані займає одне із перших місць у Європі і світі. І коли ми говоримо про те, що150 народних депутатів можуть взяти на поруки підсудного чи звинуваченого, це не означає, що ми обов'язково зможемо це зробити, процедура буде дуже складна, і це покладається на волю народних депутатів, які будуть самостійно приймати рішення чи хочуть вони бути заручниками можливо сумнівної ситуації своїм політичним іміджем чи навіть коштами. Але існування такої норми уже доцільно лишень через те, що це буде примітивним заходом і слідчий чи орган дізнання буде знати, що якщо в разі буде установлено, що затримання чи арешт є незаконним, то до цього буде прикута увага суспільства безперечно, а в особі 150 народних депутатів це ще і політичний резонанс. І тільки цим ми будемо захищати конституційні права на недоторканість і на волю громадян України, що також входить в посадові обов'язки народних депутатів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Так, від комітету співдоповідач Маркуш Марія Андріївна.

Так, хто готовий з комітету питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності доповісти думку комітету? Немає. Тоді так, переходимо до обговорення. До обговорення питання давайте відведемо ... є рішення. Я з ним ознайомлю перед голосуванням. Так, будь ласка, відведемо ми давайте скільки? 18 хвилин відведемо з тим, щоб закінчити його розгляд. Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Жижку.

17:40:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Проект має доповнити Кримінально-процесуальний кодекс новою статтею 152 зі значком "2" і внесенням змін до чинних статей 149, 165 - надати можливість 150 чоловікам із нас вирішувати питання щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудного щодо взяття на поруки з метою забезпечення належної поведінки та своєчасної явки до органів до органів досудового і судового слідства.

Давайте проаналізуємо, що відбувається, чи не порушується основні засади держави. Я принципово розумію авторів, хто вніс цей законопроект. Тобто вони не бачили іншого виходу. В країні існує нелегітимний Генеральний прокурор, який не проходив через цей зал, який не керується основними конституційними принципами, і він просто призначений рішенням своєї знайомої судді всього-на-всього. Тому зрозуміло, що оскаржують вони в суді і не бачать виходу.

Я все-таки вважаю, що порушувати основоположні принципи розподілу влад ми не маємо права ні під яким приводом. Це перше.

По-друге. Надання такого права не узгоджується з положеннями статті 24 Конституції. Те, що сьогодні ми говоримо, 150 чоловік. Чого не 200, чого не 50 чоловік? І взагалі, як це розуміти, що депутати будуть виконувати невластиву абсолютно їм функцію. Як таким чином можна розуміти? Я розумів це, коли б це було у Законі про слідчі комісії, якби ставилося питання про те, що це по справі про імпічмент і так далі щось приймається. Ну, по цим законам це абсолютний нонсенс. І я дивуюся, що сьогодні так підійшли до цього не серйозно при включенні питання до в порядок денний.

Я вчора був присутній на Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Цей проект не набрав необхідної кількості голосів і таким чином тут у нас мало бути ... рішення, що він не підтримав таких внесень, таких змін. Тому я застерігаю вас від прийняття такого рішення, по-перше, а по-друге, я звертаю вашу увагу на те, що о ті порушення масові прав на захист, в тому числі, які ми встановили слідчою комісією при утриманні обвинувачуваного Колесникова під вартою, вони є, вони існують. І зрозуміло, що Президента країни вводять в оману, неправду доповідають. І це заставляє нас відволікатися, це ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Сергій Жижко, Фракція "Наша Україна", Зарубінський Олег підготуватися.

17:44:07

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, Фракція "Наша Україна". Шановний пане Голово, шановні народні депутати, як це не прикро, але доводиться констатувати, що автори законопроекту не ставляться з належною довірою і повагою до народних депутатів України. Саме такий висновок напрошується з пропозиції поставити в один ряд особисту поруку двох громадян, чи, як сказано в статті 152 Кримінально-процесуального кодексу, осіб, що заслуговують довір'я і поруку не менш як 1550 народних депутатів України, як пропонується в законопроекті. І не просто поставити в один ряд, бо особиста порука не менш, як двох осіб стоїть у переліку запобіжних заходів, стаття 149 КПК на другій позиції після підписки про невиїзд. А порука не менш як 150 народних депутатів України пропонується поставити аж на 4-ту позицію, за якою вже іде взяття під варту.

Отже, за людину, що вчинила злочини малої тяжкості можуть поручитися двоє сумлінних громадян, а за великого злочинця мають прикривати своїми підписами і тілами аж 150 народних обранців. То може їх для того і обирав народ. У такому разі належно було б запропонувати ще одне доповнення до КПК, що за осіб підозрюваних і обвинувачуваних в особливо тяжких злочинах могли поручитися 300 або всі 450 народних депутатів.

Ще одне зауваження. Статтею 153 КПК зазначено, що грошове стягнення з поручителя у разі ухилення обвинуваченого від явки до органів дізнання чи слідства вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. Натомість у представленому законопроекті порядок вирішення питання про грошове стягнення з народних депутатів не визначено. Тобто якщо ти простий громадянин або взятий тобою на особисту поруку підозрюваний втік, то питання про стягнення з тебе суми у 200 неоподаткованих мінімумів обов'язково вирішується судом. Але якщо ти народний депутат, а обвинувачений, за якого ти поручився, взяв та драпанув за кордон, прихопивши накрадене, то вибачайте, але процедура отримання грошового стягнення не розписана, ніхто ні за що не відповідає.

І останнє. Законопроект наділяє правом взяття на поруки підсудного, за яким тюрма плаче, групу аж в 150 поручителів депутатів Верховної Ради. Але як бути з рівністю громадян перед законом, тобто статтею 24 Конституції. Чому право на поручительство надається за посадовою ознакою. Як відомо, даний законопроект зроблено під конкретну особу і конкретну ситуацію. Я сподіваюся, що такий високоповажний орган, як Верховної Ради України, належним чином оцінить якість цього документа і не дозволить маніпулювати своєю волею, волею виборців.

І нагадаю слова з відомого кінофільму, що злочинець повинен сидіти у тюрмі.

Крім того, хочу задати запитання: а які ставки збирається збирати 150 народних обранців із паханів кримінального світу, які, як зрозуміло, ворочають мільярдами доларів, тримаючи їх за кордоном? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної партії, за ним - Юрій Соломатін.

17:47:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, знаєте, коли у суспільстві домінує політична кон’єктура - це ще якимось чином можна зрозуміти, але коли ця політична кон’єктура трансформується у юридичну кон’єктуру, то я не знаю взагалі до чого може тоді дійти правоохоронна система, система судочинства.

Я би до абсурду взагалі довів цю норму і сказав, що достатньо трьох народних депутатів, щоб брати когось на поруки. Повірте, з ними легше буде домовлятися. А то тут встановлена норма, що якщо той, хто буде взятий на поруку, скажімо так, порушують правила. Народний депутат, вдумайтеся, аж 3 тисячі 400 гривень має сплатити штрафу. А чи співставима ця сума з тією сумою, які готові бандюки, нувориші, товстосуми і таке інше заплатити за те, щоб не бути у буцегарні, щоб не бути у в'язниці. Мені здається, що не можна перетворювати законодавчу діяльність в звичайний бізнес. Мені здається, що це є просто ненормальні речі.

І ще один момент. Ми з вами кілька разів про це говорили, що є розподіл між гілками влади. Можливо, не достає просто базової політологічної підготовки, але всі кажуть про демократію і не кажуть про те, що демократія - це є розподіл між гілками влади, розподіл влади. І тому це є безпосереднє втручання, вторгнення, хто б там що не вигукував в судову нібито незалежну гілку влади з боку законодавчої гілки влади з боку народних депутатів.

Крім того, тут правильно казали про те, що нібито народні депутати присвоюють собі права суду. Не тільки, шановні, суду, але і органу дізнання, але і слідчого, але і врешті-решт прокурора. Давайте відкриємо Конституцію і скажемо, що відповідно до статті шостої Конституції державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. І ще рішення Конституційного Суду від 17 жовтня 2002 року цитую: "Верховна Рада України як орган державної влади є колегіальним органом, який складає 450 народних депутатів України. Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу."

Шановні колеги, я пропоную не перетворювати законодавчу роботу в звичайнісінький бізнес. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Володимиру Черняку.

17:50:02

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, давайте ми з вами визнаємо одну дуже просту річ, що розподіл буржуазної влади на окремі начебто незалежні гілки - це поки що міф. І потрібне десятиріччя і, можливо, ще й сторіччя заради того, щоб як в Сполучених Штатах Америки і в Європі ця система влади склалася і взаємно контролювала і впливала одна на другу.

Ось у нас щойно лунали звинувачення стосовно Генерального прокурора, незаконно призначеного рішенням якогось окремого районного судді. Правда? Здається, що так. А що у нас коїться з судовою гілкою влади? Йдеться про корумпованість судів. І навіть сьогодні частина фракцій Верховної Ради України не голосувала за призначення суддів в знак протесту проти того, що вони зневажають Верховну Раду України і не розглядають в судах ті подання, які йдуть від Верховної Ради України і головуючого по звільненню з посад народних депутатів України, які не виконують Конституцію України.

А що стосовно так званих ментів? Змінили лише "дах": був дах синьо-білий, зараз став помаранчевий. "Міліція за народом" - це не наше гасло. Міліція з тими, хто її утримує і хто її тримає під контролем. Вчора були синьо-білі, сьогодні помаранчі. Нема міліції з народом! А що торкається того, ось зараз тут наїзди такі були - два звичайних громадянина можуть брати на поруки або чисто 50 народних депутатів. Ви мені пробачте, в Верховній Раді України понад 300 мільйонерів. Позавчора було повідомлення засобів масової інформації, що кількість мільйонерів в Україні зросла з 850 в 2003 році до 1670 за даними Державної податкової адміністрації в 2004 року. Саме тут вони, в Верховній Раді України, "кришують" самі себе. І те, що сьогодні не був прийнятий законопроект, який вніс на розгляд Верховної Ради України керівник фракції комуністів, перший секретар ЦК Компартії України Петро Симоненко разом з іншими нашими колегами, це саме і є свідчення того, що Верховна Рада цими мільйонерами кришує сама себе.

Тому давайте в вами ми погодимося з тим, що як тимчасовий запобіжний захід - 150 депутатів щоб брали на ...(Вимкнено мікрофон)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Але нагадую, Юрій Петрович, парламентський вислів - "міліція", а не той, який ви вживаєте.

Будь ласка, Черняк. Я не бачу.

Шкіль Андрій.

Беспалий Борис Якович, "Наша Україна". Прошу.

Підготуватися Шибку Віталію.

17:53:32

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Ну, мабуть, закон починається з назви, як театр починається, відомо, з "вішалки". Тут назву треба міняти. Це - закон про дискредитацію Верховної Ради України.

В суспільстві доволі неоднозначно сприймається і є дискусія по недоторканості народних депутатів України. Я думаю, така недоторканість необхідна і виправдана, тому що народні депутати представляють не лише себе, а й виборців, і кожний депутат представляє більш, ніж 100 тисяч виборців. І, звичайно, недоторканість виборців, вона необхідна, інакше хто буде захищати їхні права, не дивлячись на те, подобається чи не подобається це владі.

Але, даруйте, я розумію мотивацію авторів законопроекту, і тут є такий момент, який викликає повагу: вони хочуть захистити своїх друзів від тюрми. От багато хто хоче захистити своїх друзів від тюрми. І в такому аспекті це зрозуміло. Але даруйте мені, приймати закон про недоторканість друзів народних депутатів!.. Ну, чи не задалеко заходять наші колеги?

Що вони пропонують? Ну, не май, як кажуть, 100 карбованців, май 150 друзів у парламенті - і роби, що хочеш, витворяй, що хочеш, і ніхто тебе ніколи не зможе не зможе притягнути до відповідальності.

Я думаю, що це все ж таки не дуже серйозна позиція від законодавців.

Наступне. За цим законопроектом, отут уже натякали на це колеги, ну, давайте прямо скажемо, що пропонується: 150 депутатів можуть звільняти від тюрми. Ну, може, хтось хоче створити закрите акціонерне товариство "150", встановити там тарифи, антидемпінгові якісь пріоритети - і таким чином, ну, нормально вирішувати фінансові питання своєї партії, які вони ще недовирішували.

Тому, на мій погляд, цей законопроект з точки зору юридичної, з точки зору розгляду в парламенті, ну, це є, до певної міри, юридичним курйозом. Я, дійсно, співчуваю тим людям, які в силу обставин навіть заслужено сидять в тюрмі, тому що там треба проводити гуманізацію пенітенціарної системи, і у програмі Президента Ющенка, у його практичних діях це є одним з нагальних кроків, так само як він запропонував, і ми підтримали, широкомасштабну амністію, в тому числі порушникам виборчого законодавства. І сьогодні вона вже діє. Але давайте все ж таки, щоб любов до наших друзів не перевищувала у нас любов до України і нашої відповідальності перед виборцями.

Тому, я думаю, ми можемо подякувати депутату Зайцю і іншим колегам, які мають, ну, так турбуються про своїх друзів, і все ж таки даний законопроект не приймати. І я просто шкодую, що він, цей законопроект, зайняв у нас годину цінного такого часу, коли ми могли б робити корисні речі.

Дякую за увагу. Заєць Володимир. Іван Олександрович Заєць - правильний депутат.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не діліть депутатів. Годину не зайняв наш проект, менше. Будь ласка, Віталій Шибко, мікрофон з місця. Мікрофон Віталія Шибка ввімкніть.

17:56:56

ШИБКО В.Я.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, я хочу, щоб тут пристрасті все-таки увійшли в поле, яке повинно, ну, домінувати в нашій сесійній залі.

Я хочу звернути увагу наших народних депутатів, які ініціювали цей законопроект, що ми цим законопроектом входимо в поле Конституції, що ми цим законом повинні відмінити або внести зміни до відповідних статей Конституції, я маю на увазі, хоча би Конституції - 86-та, 87-ма, де написані якраз ті повноваження, які полягають на народного депутата.

І якщо приймається такий закон, то повинна відповідно бути внесені зміни до Конституції. Це перше.

І друге. Я кажу, що взагалі, тут уже казалося про це .... підтримувати думку ....., який може винести якраз цей закон. І дивує хоча би даже те як він готувався. Ну бачите, від комітету ніхто не наважився на сьогоднішній день виступати. Чи це розглядалося похапцем комітетом, чи комітет взагалі не визначився, що, відповідно, викликає якісь запитання.

Ну така навіть ситуація цікава. Чому саме 150 депутатів? Чому ні 151, ні 300, ні 200, ні інша якась... Можна ж було написати іншу, все ж таки це не стосується якихось там... прив'язки до Конституції. Тому от я думаю, що дійсно я не підтверджую те, що сказав колега, що ми марно втратили час, тому що це питання воно ну таке сьогодні говориться в суспільстві, і я думаю, що визначилися ми і поставимо крапку остаточно як треба маніпулювати і з законами і самою Конституцією щодо нашої діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я продовжую до завершення розгляду цього питання. З мотивів голосування, будь ласка, Іван Заєць.

17:59:11

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Ну по-перше, народні депутати, я прошу вас називати, коли ви називаєте прізвища, називайте ще ім'я, бо в цьому залі є не тільки Іван Заєць, а є і Володимир Заєць.

А що стосується законопроекту, то я є депутатом 4-х скликань, але я ще не бачив такого безвідповідального законопроекту. Нам пропонується сьогодні - уявіть собі - фактично підмінити слідство. Адже є рішення Конституційного Суду, яке говорить про те, що депутат не має права втручатися у слідчі дії. І ми, коли пишемо депутатські запити, ми це враховуємо. А тут ми просто законом перекреслюємо рішення Конституційного Суду, йдемо далі.

Тепер мене цікавить міра відповідальності. 150 підписалося і взяло на поруки того, хто підозрюється. Уявіть собі, що ця людина, а ми маємо справу завжди з людьми, які пов'язані з криміналом, інакше депутати не будуть втручатися у цю справу, її вбивають. Яка відповідальність цих депутатів? Тим що вони заплатять 3 тисячі 400 гривень чи моральна ще є відповідальність, вони будуть її все життя нести...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Володимире Кириловичу, я нагадую норму Регламенту. Якщо надають слово тому, хто має право виступити, його немає у залі, він втрачає право на виступ. Вибачте.

Будь ласка, другий Заєць Володимир заключення і будемо голосувати.

18:00:40

ЗАЄЦЬ В.В.

Дякую. Адаме Івановичу, два моменти. В залі противники цього законопроекту свідомо фальсифікують і чинять підміну понять. 150 народних депутатів ніяк не можуть звільнити від вироку суду, і мова про це не йде. Ми тільки говоримо про те. щоб запобіжний засіб - арешт не використовувався, як покарання, де у камері ламають волю і опір особи і вибивають потрібні покази.

А тепер з приводу правильності і неправильності народних депутатів. Пашу Беспалому скажу. Ви, будь ласка, зверніться до своїх народних депутатів помаранчевого окрасу, хай виконають статті Конституції. Або для того, щоб вам було затишно, давайте приймемо зміни до Конституції, що дія 78 статті на помаранчевих депутатів не поширюється. Будь ласка, припиніть свавілля чинити, у тому числі і проти колег, якщо мова йде про нього і послухайте Юрія Кармазіна, який сьогодні не є моїм політичним союзником, він стверджує, що доказова база по Колеснікову і по обранню міри запобіжного заходу на сьогоднішній день є абсолютно нульовою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я обіцяв вам, що у зв'язку з тим, що не було доповідача від комітету, я ознайомлю вас із рішенням комітету.

Рішення профільного комітету, який розглядав дане питання 15, тобто вчора, наступне. Поданий народними депутатами України Зайцем, Кравчуком проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України щодо клопотання народними депутатами України про взяття на поруки (реєстраційний номер 7540) відхилити.

Так, обговорення питання завершено. Беспалий не піднімайте, бо ви назвали... Не треба, ви перший назвали, він відповів вам. Має право на репліку Кармазін. Будь ласка, мікрофон Кармазіна.

18:02:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, було посилання на мене. Я висловив тільки думку слідчої комісії. І оскільки я вивчав це, то я ще раз наголошую на тому, що я від своїх слів не відмовляюся. А саме неякісна робота слідчих підрозділів, міліції приводить саме до цього. Тому я підготував зміни о Закону про міліцію, до Закону про оперативно-розшукову діяльність, де тепер буде чітко записано, що не мають права у масках озброєні люди здійснювати яких-небуть слідчих дій. Це було і раніше за часів Кучми, це і зараз є, продовжується, це треба все ліквідовувати.

Що стосується цього законопроекту, то я звертаю вашу увагу на висновок науково-експертного управління, яке написало: законопроект доцільно відхилити, в зв'язку з масовими порушеннями норм Конституції та інших законів України. Про це вас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я згадував прізвище Черняка, ввімкніть мікрофон йому, хвилина.

18:03:56

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, мені зрозуміло бажання депутатів брати на поруки своїх колег і я , як депутат, певною мірою відчуваю солідарність з ними, але існує законодавче поле, існує судова система. І чому саме депутати можуть мати виключне право брати на поруки? Тоді хай будь-хто: 150 громадян збирає підписи і бере на поруки. Якщо ми підемо цим шляхом, то ми, фактично, руйнуємо існуючу систему права і таким чином робимо дірку в правовій системі, через яку можуть злочинці втікати на волю Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, Головуючий повинен уточнювати, тому я уточнюю, Володимир Кирилович. Має право брати на поруки сьогодні, Володимир Кирилович, уже сьогодні, в нині діючому Законі має право на поруки брати конкретна особа, навіть одна, громадська організація має право брати. А тут ще хочуть, щоб 150 депутатів.

Так. Обговорення завершено, тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України, щодо клопотання народними депутатами України про взяття на поруки. Законопроект за номером 7540, прошу голосувати.

18:05:48

За-187

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, Комуністів - 54, "Регіони України" - 49, Народної партії - 6, Блоку Тимошенко - 0, Соціалісти - 3, Українська народна партія - 0, Соціал-демократичної партії (об'єднаної) - 20, "Демократична Україна" - 19, "Єдина Україна" - 16, Партія промисловців і підприємців -0, "Демократичні ініціативи" - 13, Позафракційні - 7.

Хто за те, щоб повернути його на повторне перше читання, прошу голосувати. Я вношу таку пропозицію.

18:06:36

За-188

Немає підтримки. Законопроект відхилено.

Послухайте, будь ласка, оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Райкова Бориса Сергійовича зі складу депутатської групи "Демократичні ініціативи" та входження до складу фракції Народної партії України.

І ще одне оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Фельдмана Олександра Борисовича зі складу депутатської групи "Демократичні ініціативи". Я ще раз нагадую групі "Демократичні ініціативи", що у них уже, починаючи з вівторка, пішов двохтижневий термін щодо поповнення їхньої кількості до 14-ти. Якщо не буде через два тижні з вівторка минулого 14 народних депутатів, значить Головуючий відповідно до Регламенту зобов'язаний буде оголосити про розпуск депутатської групи.

Шановні колеги, я вам дякую за плідну роботу. На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Завтра розпочинаємо роботу, як завжди, о 10 годині.