ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 березня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:43

Зареєструвалося у сесійній залі 398 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Одну хвилиночку, зараз.

Шановні колеги, інформацію дозвольте довести до вашого відома про результати роботи Верховної Ради України у пленарному режимі 16 березня 2005 року. Ми розглянули три питання порядку денного - два законопроекти та один проект постанови. За результатами розгляду прийнято один закон в цілому, один законопроект не набрав необхідної кількості голосів (мається на увазі закон про ратифікацію), прийнято одну постанову.

А тепер оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 4.2.1 та 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження Ратушного Михайла Ярославовича до складу депутатської фракції Української народної партії.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Бастриги Івана Михайловича зі складу депутатської фракції "Регіони України" та входження його до складу депутатської групи "Воля народу". Про входження народного депутата України Горлова Геннадія Васильовича до складу депутатської групи "Воля народу".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Пака Володимира Петровича до складу депутатської фракції "Наша Україна". Так, шановні колеги, з мотивів, будь ласка, запишіться і з процедури, точніше. З процедури запишіться, будь ласка, три хвилини. Гірник Євген, фракція "Наша Україна", будь ласка.

10:05:51

ГІРНИК Є.О.

Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів.

Володимире Михайловичу, сьогодні в порядку денному стоїть близько 60 питань. Невже ви думаєте, що ми зможемо їх пройти? Тобто до чого зводиться моя пропозиція? Що все-таки треба якось упорядкувати наш порядок роботи - брати реальні завдання і виконувати. Причому, можливо, не гнати так, щоб виконувати якісь соціалістичні чи капіталістичні зобов'язання, а працювати над якістю. Тобто пропозиції дві - нормально складати порядок денний, а по-друге - визначитися із порядок прийняття бюджету, яким чином ми будемо працювати наступний тиждень. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Володимир Матвєєв, будь ласка, фракція комуністів.

10:06:48

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

ГОЛОВА. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка.

10:06:55

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! 15 березня Верховна Рада ще раз підтвердила, що ми все зробимо для того, щоб вшанувати пам'ять і відзначити достойно 60-річчя Великої перемоги. Тому я звертаюсь до вас, Володимире Михайловичу, дайте доручення Кабінету Міністрів, в даному випадку Міністерство закордонних справ відкликати тимчасово для проведення консультацій посла України з Латвії в зв'язку з тим, що офіційний уряд і офіційна влада Латвії підтримала нацистів і захищала парад "головорезов эсесовцев" и арестовывала тех, кто протестовал против подобных действий.

Я прошу, Володимире Михайловичу, будь ласка, дайте доручення Міністерству закордонних справ тимчасово відкликати нашого посла з Латвії щодо проведення консультацій щодо ось цього злочину.

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Регіони України".

10:08:01

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

Верховну Раду звинувачують в черговий раз, що ми нібито не хочемо десь розглядати бюджет, нам знову зміни до бюджету, нам знову цим погрожують.

Ми не проти розгляду, але є кілька нюансів. Перше, вчора на бюджетному комітету, як було виявлено, абсолютно не підготовлений матеріал, уряд не готовий навіть представляти бюджет, ми маємо, по-моєму, найслабшого міністра фінансів за весь період існування української держави.

І крім того, нам нав'язується, і, очевидно, сьогодні або завтра буде стояти в порядку денному питання про зміну роботи Верховної Ради. Перед тим, як ставити це питання, я би хотів, щоб ми, дійсно, мали гарантії, що буде внесений бюджет, і ми зможемо його повноцінно розглянути, тому що, як виглядає, там є цілий ряд дір, які невідомо яким чином будуть заповнюватися.

Є побоювання, що не буде субвенцій місцевим бюджетам на зростання зарплати, є побоювання, що буде розкручення інфляційних механізмів і колосальний удар по українським експортерам. Тому це потрібно провести згідно нормальної бюджетної процедури. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Відносно зауваження Євгена Гірника, шановний колега має рацію. Але справа в тім, що це пропозиції комітетів, а під час засідання Погоджувальної ради представники депутатських груп і фракцій виступають з вимогами включити до розкладу засідань і розглянути ті чи інші питання.

Ми, дійсно, повинні виходити з того, скільки реально ми можемо розглянути повноцінно законопроектів і відповідним чином планувати нашу роботу. Я думаю, що на наступній Погоджувальній раді ми проведемо обговорення саме цієї проблеми.

Що стосується бюджету і внесення змін до бюджету, про що говорив і Євген Гірник і Тарас Чорновіл. Ми в понеділок, шановні колеги, 14 березня, під час зустрічей керівників депутатських груп і фракцій з Прем'єр-міністром України обговорили цю проблему і домовилися одноголосно, практично, одностайно таким чином, що ми передбачимо один день для пленарного засідання, чи то 14-го чи то 25 березня, прийнявши відповідне рішення, якщо уряд скаже, що він готовий надати до розгляду Верховною Радою України проект Закону про внесення змін до бюджету на 2005 рік, з таким розрахунком, що Верховна Рада мала можливість протягом трьох днів вивчити цей документ, і відповідні пропозиції щодо процедури розгляду цього питання уже запропоновані. Є відповідний проект постанови, я думаю, ми щодо нього визначимося. Але водночас просив би сьогодні і представника уряду у Верховній Раді чітко зафіксувати позицію, коли Верховна Рада отримає цей документ.

Що стосується пропозицій Петра Миколайовича Симоненка, то, я думаю, давайте поступимо таким чином. Я прошу Станіслава Телісфоровича Сташевського, голову комітету, вивчити це питання і внести відповідні пропозиції Верховній Раді, з тим щоб ми не вийшли за межі своїх повноважень. Немає заперечень? Я просив би оперативно розглянути ці пропозиції.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, визначених на сьогоднішнє засідання. Слухається питання про дострокове припинення повноважень народних депутатів України. До доповіді запрошується Матвєєв Валентин Григорович, голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

10:11:37

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, вчора комітетом розглянута і підтримана заява народного депутата України Зінченка Олександра Олексійовича про дострокове складення ним депутатських повноважень у зв'язку з призначенням його Державним секретарем України. Комітет прийняв рішення про внесення на розгляд Верховної Ради проекту Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Зінченка Олександра Олексійовича, реєстраційний номер 7195. Прошу голосувати.

10:12:37

За-332

Рішення прийнято.

МАТВЄЄВ В.Г. З заявою до Верховної Ради звернувся також про дострокове складення депутатських повноважень народний депутат України Скомаровський Володимир Володимирович у зв'язку з призначенням його головою Державної митної служби України. Тому комітет і вносить на розгляд Верховної Ради проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Скомаровського.

Прошу підтримати.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься на голосування проект постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Скомаровського Володимир Володимировича. Реєстраційний номер 7194.

10:13:47

За-342

Рішення прийнято.

Будь ласка, Валентин Григорович.

МАТВЄЄВ В.Г. Шановні колеги, з заявою про дострокове складення депутатських повноважень також звернувся народний депутат Червоній Василь Михайлович у зв'язку з призначенням його головою Тернопільської обласної... Ой, прошу... Рівненської обласної державної адміністрації. Тому комітет пропонує прийняти також відповідну постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата України Червонія.

ГОЛОВА. Вноситься на голосування проект постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Червонія Василя Михайловича. Реєстраційний номер 7193.

10:14:57

За-350

Рішення прийнято.

Будь ласка.

10:15:26

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Зважаючи на те, що, я думаю, будуть зараз питання а який стан справ з іншими сумісниками на сьогодні, я хотів би поінформувати Верховну Раду з цього питання.

Я дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Таким чином після прийняття нами відповідних постанов Верховної Ради зараз суміщають чи продовжують суміщати свої посади з депутатським мандатом виконання інших державних обов'язків 25 народних депутатів. Зокрема, в уряді 9, в тому числі 7 міністрів, це, зокрема, Жванія - міністр з питань надзвичайних ситуацій, Ніколаєнко - міністр освіти і науки, Пинзеник - міністр фінансів, Поліщук - міністр охорони здоров'я, Тарасюк - міністр закордонних справ і Червоненко - міністр транспорту і зв'язку. До речі, як нам стало відомо, до Верховної Ради надійшла заява від Євгена Альфредовича, але до комітету, на жаль, (з дорученням, я маю на увазі, керівництва Верховної Ради) вона поки що не надійшла. Як тільки надійде, ми оперативно розглянемо це питання і внесемо пропозиції щодо розгляду Верховною Радою.

Окрім цього, шановні колеги, голови обласних державних адміністрацій народні депутати також суміщають депутатський мандат з виконанням цих обов'язків, тобто з державною службою. Це такі народні депутати: Артеменко - голова Запорізької обласної державної адміністрації, Атрощенко - голова Чернігівської обласної держадміністрації, Балога - голова Закарпатської обласної держадміністрації, Бондар - голова Волинської облдержадміністрації, Бульба - голова полтавської облдержадміністрації, Жебрівський - голова Житомирської облдержадміністрації, Жовтяк - голова Київської обласної держадміністрації, Іванов - голова Севастопольської міськдержадміністрації, Олійник - голова Львівської облдержадміністрації, Стойко - голова Тернопільської облдержадміністрації - Ткач, голова Івано-франківської державної обласної державної адміністрації і Цушко - голова Одеської обласної держадміністрації. До речі, 10 із них обрані в одно мандатних виборчих округах.

Окрім цього суміщають державну службу з депутатським мандатом і ряд народних депутатів, які займають відповідні державні, високі державні посади. Це, перш за все, Порошенко Петро Олексійович - секретар ради національної безпеки і оборони, це - Стецьків Тарас Степанович - президент національної телерадіокомпанії. Це Турчинов Олександр Валентинович - голова служби України, Івченко Олексій Григорович - голова правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна". І, що стосується Гриніва Ігоря Олексійовича. який призначений директором національного інституту стратегічних досліджень, то він подав вчора до Комітету відповідне пояснення і документи, де стверджує, що він виконує обов'язки, ці обов'язки на громадських засадах. Комітет також вивчить це питання і внесе відповідні пропозиції Верховній Раді.

3 березня цього року Комітетом були надіслані листи всім цим зазначеним народним депутатам України, їм було, як ви пам'ятаєте, до 10 березня запропоновано визначитись із своїм місцем роботи, або подати заяву про дострокове складання ними депутатських повноважень. Проте, відповідей від них на адресу Комітету не надійшло, окрім Гриніва, про що я уже говорив. Тому, враховуючи викладене, вчора комітетом прийнято рішення рекомендувати Голові Верховної Ради України Литвину Володимиру Михайловичу відповідно до вимог частини 2 пункту 2 статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України" зверну...

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити думку, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Г. ...звернутися у десятиденний термін до суду про дострокове припинення повноважень народних депутатів України за рішенням суду. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую Валентин Григорович. Я бачу є тут багато бажаючих, давайте тоді запишемося. Три хвилини. Будь ласка, запишіться. Валентин Григорович... Михайло Косів, фракція "Наша Україна".

10:21:17

КОСІВ М.В.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово правознавцю Стретовичу.

ГОЛОВА. Володимир Стретович, будь ласка. Це не питання, це просто мотиви.

10:21:29

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимире Михайловичу, шановний Валентин Григорович.

Ми розуміємо, що питання, яке сьогодні обговорюється, є важливе. І позиція моя полягає у тому, що кожен працівник виконавчої влади повинен скласти депутатський мандат. І цей процес, як ми бачимо, йде. Кожного дня ми практично когось звільняємо і припиняємо повноваження.

Але у мене запитання Валентин Григорович. Чому ви так наполягаєте на кожному своєму виступі, коли у вас є про дострокове припинення повноважень конкретно осіб, які подали заяви, але ви це перетворюєте в агітацію проти уряду, що вони сякі-такі до сьогоднішнього дня не подають заяви, що вони у відповідний спосіб діють і таким чином дискредитують певним часом діяльність уряду? Я думаю, що прийде час, і кожен з них покладе заяву вам, керуючись своїми власними мотивами. Дякую. Ви чогось це не робили раніше, коли у нас був і Клюєв в уряді, і Славута був в уряді, інші були в уряді, але ви тоді чомусь мовчали.

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую, Володимире Миколайовичу. Але я вам хочу сказати, що у Комітету з питань Регламенту немає, вони відсутні подвійні стандарти. Як і раніше, ми ініціювали подання до Голови Верховної Ради України про його звернення до Апеляційного суду про дострокове припинення повноважень народних депутатів, про яких ви говорили. Так і зараз тоді, коли відбувається грубе порушення вимог статті 38, положень Конституції України, статті третьої Закону України "Про статус народного депутата України" ми не можемо не реагувати на це. Тим більше, що постійно находять звернення до комітету, до окремих членів комітету про те, що необхідно положити край цьому грубому потуранню порушень законів і Конституції України.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

10:23:41

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненку.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка, фракція комуністів.

10:23:48

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемый Владимир Михайлович, я заявляю о том, что со следующей пленарной недели фракция коммунистов будет действовать адекватному тому, что, нарушая закон фракция "Наша Украина" и ее представители, вошедшие во власть, сегодня не складывают полномочия и таким образом нарушают Конституцию. Это во-первых.

Во-вторых. Заявляю о том, что они идут на выборы и во власть с чистыми руками. Во-первых, их, я еще раз напоминаю, я хотел бы получить от вас ответ, вернули ли они заработную плату. Министры Жвания, Николаенко, Пинзеник, Полищук, Тарасюк, Терехин, Червоненко получали заработную плату, являясь уже министрами и депутатские деньги получали.

Второе. Главы администраций Атрощенко, Бондарь, Бульба, Иванов также получали и заработную плату и депутатские, грубо нарушая законы Украины.

ГОЛОВА. Я попросив Секретаріат, щоб вони вивчили цю інформацію, коли ви вчора її оприлюднили. Сафіуллін, будь ласка, фракція "Регіони України".

10:24:57

САФІУЛЛІН Р.С.

Прохання передати слово Коновалюку.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, будь ласка.

10:25:03

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я дійсно хочу спитати з такого приводу. А де взагалі трудові книжки тих, хто призначений зараз до виконавчої влади. І, Володимире Михайловичу, я звертаюсь особисто до вас: якщо у вас буде найближчим часом телефонна розмова або зустріч з Президентом України Віктором Ющенко, спитайте, будь ласка, тому що він два тижні тому обіцяв, публічно заявив, що він вплине таким чином, що за декілька днів будуть складені всі повноваження тих, хто був призначений. Якщо він не впливає на своїх підлеглих, то це дійсно дискредитує сьогодні і нову владу, і нового Президента.

Тому давайте так визначимо: якщо є ставлення до відкритості влади, до демократичності влади, до того, що вона демонструвала повагу до Конституції, будь ласка, щоб вони склали повноваження, і Верховна Рада це питання не розглядала постійно. Дякую.

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую.

Я на першу частину відповідаю вашого запитання, що стосується трудових книжок. За домовленістю, яка існує між комітетом і керівництвом Апарату Верховної Ради України, трудові книжки народним депутатам, які не склали депутатських повноважень, поки що не віддавалися.

ГОЛОВА. Так, дякую, Валентин Григорович.

Шановні колеги, ми вже перевели у площину обговорення проблему дострокового припинення депутатських повноважень тих народних депутатів, які написали відповідні заяви.

Оголошується до розгляду питання про обрання народного депутата України Коржа членом Комітету Верховної Ради України. Доповідач - Валентин Григорович Матвєєв - голова комітету.

10:26:58

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, вчора на засіданні комітету розглянуто заяву про обрання народного депутата Коржа Віталія Терентійовича членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Як пам'ятаєте, він прийняв присягу, і його депутатські повноваження були підтверджені Постановою Центральної виборчої комісії.

Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції виборчий блок Юлії Тимошенко в комітетах складає на сьогодні 0,8, а в зазначеному комітеті.

Представника цієї фракції сьогодні немає, тобто не працює ніхто, квота, таким чином, цієї фракції не використана, і комітетом прийнято рішення підтримати заяву народного депутата Коржа і внести на розгляд Верховної Ради України проект постанови про обрання народного депутата Коржа Віталія Терентійовича членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Прошу визначитися.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу уваги, переходимо до голосування.

Вноситься для голосування проект постанови Верховної Ради України про обрання народного депутата України Коржа Віталія Терентійовича членом Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку. Реєстраційний номер 7196.

10:28:57

За-306

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови про призначення членів Рахункової палати. Доповідач - голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Васильович Буряк. Будь ласка.

10:29:28

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги!

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, приймаючи своє рішення, виходив з того, що відповідно до пункту 16 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить розгляд питання щодо призначення та звільнення з посади голови та інших членів Рахункової палати.

Верховна Рада України при розгляді зазначеного питання приймає відповідні постанови по кандидатах, які звільняються або призначаються. Так Верховна Рада України 17 січня 2001 року прийняла постанову про звільнення членів рахункової палати у зв'язку із закінченням терміну повноважень. П'ятого року, вибачаюся.

Виходячи з вимог частини шостої статті 10-ї Закону України про Рахункову палату перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням голови Рахункової палати.

Таким чином, на цій підставі голова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович вніс на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо кандидатур для призначення членів Рахункової палати.

Відповідно до доручень Голови Верховної Ради України, комітет на своїх засіданнях 11 січня та 14 березня 2005 року розглянув подані пропозиції голови Рахункової палати щодо призначення членів Рахункової палати. Під час обговорення даного питання голова Рахункової палати відзначив високий фаховий рівень кожного із запропонованих ним кандидатур.

Комітет також розглянув відповідні проекти постанов Верховної Ради, які внесені вам на розгляд. Вони стосуються призначення членами Рахункової палати : Яременка Олександра Степановича - заступником Голови Рахункової палати, Юхимчука Анатолія Петровича - секретарем Рахункової палати, Самуся Георгія Юрійовича - головним контролером Рахункової палати, Заремби Ігоря Миколайовича - головним контролером Рахункової палати, Вітковської Лариси Володимирівни - головним контролером Рахункової палати на другий термін.

Після обговорення комітет підтримав вищезазначені проекти постанов Верховної Ради України. Керуючись пунктом 16 статті 85 Конституції та враховуючи викладене, комітет вносить на розгляд Верховної Ради України проекти постанов, які у вас є на руках, і просить, і рекомендує прийняти їх.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, можливо, таким чином запропонувати. Якби ми запросили кандидатів на ці посади на трибуну. Якщо є питання, протягом трьох хвилин поставити запитання, якщо ні - тоді не буде запитань. Щоб ми бачили, кого призначає Верховна Рада. Немає заперечень?

Тоді запрошується Яременко Олександр Степанович до трибуни. А потім уже Валерій Мішура скаже.

Шановні колеги, якщо є запитання, будь ласка, запишіться. На табло прізвища хто записався. Є запитання, виявляється. Олександр Миколайович Стоян, будь ласка.

10:33:07

СТОЯН О.М.

Ну я знаю, колега Єрьоменко на любій посаді може добре працювати. У мене таке питання. Дійсно, Рахункова палата вона по Конституції відповідає. А яка польза від неї вообще-то для держави, для палати? Скільки витрачає Рахункова палата в рік на своє утримання, цікаво би таке питання почути. Дякую.

ЯРЕМЕНКО О.С. Шановний Олександре Миколайовичу, ви знаєте так як і ваші колеги, що це конституційний орган, він визначений Конституцією України і це якраз той орган, який забезпечує інформацією, в першу чергу, Верховну Раду як комітет і фракції, так і окремо кожного народного депутата, і він діє в тих межах, які визначені Конституцією.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

10:34:01

БІЛОРУС О.Г.

У мене питання таке. Чи не вважаєте ви, що пора привести статус Рахункової палати до нормального міжнародного статусу, щоб це була фінансово-бюджетна палата, яка б контролювала не тільки витрати бюджету, а й надходження з бюджету. Чи не пора це робити?

ЯРЕМЕНКО О.С. Шановний Олег Григорович, питання, яке ви поставили, воно є актуальним і ми якраз на засіданні вашої фракції його детально обговорювали. Зараз готується такий, він буде найближчим часом внесений до Верховної Ради, і ми просили б вас підтримати його. Це дасть можливість більш ефективніше працювати Рахунковій палаті.

ГОЛОВА. Я хочу з цього приводу внести уточнення. В тих змінах до Конституції, які ми проголосували передбачено, що Рахункова палата здійснює контроль за формуванням бюджету і за витратами бюджету. Так що це вже є. І закон тут не потрібний. Будь ласка, Іван Заєць.

10:35:08

ЗАЄЦЬ І.О.

Ви знаєте, що минуле правління ознаменувалося безпрецедентним розкраданням державних коштів. І чи плануєте ви поглиблені розвідки у цьому плані? Які спеціальні заходи ви будете передбачати у роботі Рахункової палати, щоб справді виявити це розкрадання, і щоб люди були покарані?

І поговоримо про ефективність роботи Рахункової палати. Ми маємо масу висновків, ми маємо масу перевірок, але, з моєї точки зору, ні прокуратура, ні там судові інстанції, ні Кабінет Міністрів дуже поверхово реагувати на ваші пропозиції.

Знову ж таки, чого не вистачає вам, можливо, з боку Верховної Ради, можливо, з іншої сторони, щоб посилити ефективність вашої роботи?

Це задавав запитання вам Іван Заєць, Українська народна партія.

ЯРЕМЕНКО О.С. Дякую. Шановний Іване Олександровичу! Я хочу сказати, що Рахункова палата ті питання, про які ви говорили, вона працює над ними постійно, і не виникає сьогодні питання, що зараз тільки робити ці перевірки. Ці перевірки робляться у відповідності з тим графіком, який визначений, і матеріали ці ви маєте, і ці матеріали подаються до відповідних органів для реагування.

Безумовно, для того, щоб були прийняті рішення, то потрібно рішення відповідних компетентних органів, до повноважень яких це належить.

ГОЛОВА. Сергій Шевчук, будь ласка, ваше запитання.

10:37:04

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Я маю не запитання, а пропозицію до колег депутатів підтримати цю кандидатуру, оскільки це відомий визнаний фахівець у сфері фінансово-економічних питань, і тому він, на наш погляд, буде достойно працювати в Рахунковій палаті. Дякую.

ГОЛОВА. Побажання дуже гарне. Я тоді дякую Олександру Степановичу, будь ласка, сідайте, час вичерпаний.

До трибуни запрошується Юхимчук Анатолій Петрович, кандидат на посаду секретаря рахункової палати.

Шановні колеги, якщо є запитання, будь ласка, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Володимир Яворівський, Фракція "Наша Україна"

10:38:17

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворів, Жовква, Львівщина. Шановний колега, Анатолію, ми з Вами служили народними депутатами в одному скликанні. В мене до Вас запитання: я вчора подав запит до Генеральної прокуратури з приводу того, що, скажімо, державне підприємство "Укрзалізниця" із своїх бюджетних коштів, тобто із державних коштів, оскільки це державне підприємство перекачало біля 90 мільйонів гривень на благодійний фонд там типу, щось таке "Артеміда" для людей там і тому подібне. І вже в січні місяці відразу, підчас виборчої компанії, і вже в січні місяці побачивши: хто програв, цей фонд було розпущено. Скажіть мені, будь ласка, я розумію, що цим займеться Генпрокуратура, але як Ви вважаєте, як секретар рахункової палати, це Ваша компетенція, чи не Ваша компетенція? Я міг би називати безліч фактів, і окуляри в Міністерстві соціального захисту, які носіть чи мавпи там десь, чи хто - невідомо куди вони поділися. Як Ви вважаєте?

ЮХИМЧУК А.П.

Я щиро дякую за запитання і за згадку про нашу спільну працю, сьогодні рахункова палата керується чітко Законом про рахункову палату, якщо в тих порушеннях фінансової дисципліни є кошти державного бюджету, то безперечно питанням буде займатися рахункова палата і це питання включено до плану роботи нашої, і з цього приводу рахункова палата не одноразово подавала матеріали до Генеральної прокуратури. Але, на жаль, Ви знаєте про ефективність діяльності попередніх складу Генеральної прокуратури. Але якщо ці питання будуть нам доручені, то, безперечно, рахункова палата в рамках Закону, до цього підійде.

ГОЛОВА. Віктор Петров, Фракція комуністів, будь ласка,

10:40:06

ПЕТРОВ В.Б.

Уважаемый Анатолий Петрович, мы вас знаем, как добросовестного, порядочного человека, квалифицированного специалиста. Я надеюсь, что и дальше вы будете на этом посту работать с самоотдачей, выполнять свои обязанности. У меня к вам вопросов нет. Мы просто выражаем вам поддержку и призываем всех депутатов проголосовать за вашу кандидатуру.

ЮХИМЧУК А.П. Я щиро дяку.

ГОЛОВА. Павло Сулковський, фракція "Регіони України".

10:40:30

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, я абсолютно нічого до цієї людини не маю. І ми будемо підтримувати. Але хотілося б сьогодні, користуючись нагодою, скористатися. Я не вперше вже говорив, що цей орган, Володимире Михайловичу, на мій погляд, своєю діяльністю показав за попередні роки, що він діє за сценарієм практично бувшого КГБ СРСР і підміняє КРУ друге Мінфіну у державі. І на наш погляд, нашої фракції, ми обговорювали вже неодноразово, що цей орган треба просто його переформувати якимось чином, а в цілому на сьогоднішній день треба ставити питання про його ліквідацію, бо тільки цей орган не помагає суспільству, народу України, а наносить велику шкоду і використовує кошти за ніщо. Дякую.

ГОЛОВА. Анатолій Петрович, у вас з цього приводу є якісь міркування? Будь ласка.

ЮХИМЧУК А.П. Безперечно, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, шановні колеги. Безперечно, кожний народний депутат має право на свою суб'єктивну точку зору. Але Рахункова палата створена сьогодні парламентом, діє у рамках Конституції України, у рамках Закону про Рахункову палату. Сьогодні весь світ має, особливо демократичні країни, мають такий державний інститут незалежного фінансового контролю.

Тому ви будете мати скоро нагоду голосувати за нову редакцію Закону про Рахункову палату. Кожна думка народного депутата як суб'єкта законодавчої ініціативи буде мати там місце. І кожний зможе докласти зусиль з тим, щоб Рахункова палата стала більш міцним, незалежним органом фінансового контролю у нас, у демократичній державі. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам Анатолію Петровичу. Сідайте, будь ласка.

Самусь Георгій Юрійович запрошується до трибуни. Поки він іде, я хочу сказати, що нашого колеги Павла Сулковського слова треба розуміти очевидно таким чином, що в Україні потрібен єдиний орган фінансового контролю. І таким органом єдиним фінансового контролю має стати Рахункова палата, яка повинна бути підпорядкована парламенту для того, щоб у нас був взаємний контроль.

Будь ласка, прошу записатися на запитання до Георгія Юрійовича. Будь ласка, на табло. Оржаховський Анатолій, фракція комуністів.

10:43:15

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція Комуністичної партії України, Херсонщина.

Шановний претенденте, у мене запитання в розріз того, про що тільки що сказав Володимир Михайлович Литвин про необхідність одного єдиного органу, який би контролював відповідно бюджетні кошти. Тому як ви вважаєте, на рівні центру зрозуміло Рахункова палата може тут чітко діяти. А ось чи є проблеми для вашої організації контролю місцевих бюджетів на рівні областей і так далі? Що бажано б у цьому плані у першочерговому обов'язку треба було б зробити? Дякую.

САМУСЬ Г.Ю.

Дякую за запитання. Рахункова палата відповідно до закону здійснює зовнішній контроль за державними фінансами. Кошти Державного бюджету, які передаються до місцевих бюджетів у вигляді міжбюджетних трансфертів, дотацій і субвенцій системно контролюються Рахунковою палатою.

Проблема полягає у наступному. Той апарат, який є на сьогодні, він досліджує в основному центральний рівень міністерства, відомства. Але відповідно до постанови Верховної Ради на сьогодні вже створені три територіальні управління Рахункової палати з чисельністю до 30 працівників. Це дозволить забезпечити зовнішній контроль з боку Верховної Ради через Рахункову палату за використання коштів місцевих бюджетів, які формуються за рахунок коштів Державного бюджету. Єдине що хочу ще доповнити, що тих фінансових ресурсів, які на сьогодні передбачені у Державному бюджеті на 2005 рік щодо розширення кількості територіальних управлінь, сьогодні фактично немає. А їх передбачається відповідно до постанови колегії Рахункової палати створити 10 територіальних управлінь. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, фракція "Регіони України", будь ласка, ваше запитання.

10:45:51

БРОННІКОВ В.К.

Фракция "Регионов Украины" в дискуссии по поводу функций Счетной палаты поддерживает ту редакцию, которую вы, Владимир Михайлович, озвучили в этом зале. А что касается Счетной палаты, то в Государственном бюджете есть инвестиционные надходження. И я считаю, что Счетная плата, не подменяя Кабинет Министров, должны контролировать, чтобы процедура использования этих инвестиционных вложений должны быть и должны четко исполняться, а не допускать импровизации этого дела. Как вы считаете?

САМУСЬ Г.Ю. Проблема в цьому дійсно є. І ті дослідження, той аналіз. який здійснюється Рахунковою палатою, показав, що раніше колишні державні централізовані капітальні вкладення на сьогодні, які давалися на місця, фактично вони сьогодні відсутні. Вони перейшли в напрям субвенцій на виконання інвестиційних проектів, які надаються на місця. В той же час закон, який передбачений Бюджетним кодексом, повинен визначити основні засади надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів, на сьогодні відсутній. І ми неодноразово звертали увагу на це питання і Кабінету Міністрів і зверталися до Верховної Ради з проханням прискорити прийняття цього закону, який повинен унормувати ефективне використання коштів інвестицій державних.

ГОЛОВА. Дякую, Георгій Юрійович, сідайте, будь ласка, час вичерпаний.

Заремба Ігор Миколайович запрошується до трибуни.

Шановні колеги, запишіться на запитання до Ігоря Миколайовича Заремби, будь ласка. Якщо є у вас такі.

Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна", будь ласка.

10:48:31

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Яворівський, Жовківський райони, Львівщина.

Шановний колего! Ми постійно, упродовж, фактично, майже 13-ти цих років нашої незалежності постійно говоримо про те, що бюджет, який приймає Верховна Рада, як правило, не виконується. Закінчується рік, потім на початку наступного року голова Рахункової палати Симоненко доповідає нам, і ми просто, ну, жахаємося від того, що, фактично, половина бюджету або розкрадається, або використовується нецільово.

Я розумію складність відповіді вашої на питання, яке я поставлю: як би ви оцінили, виконує свої функції цілковито Рахункова палата чи ні, що ми щоразу стикаємося з таким явищем.

ЗАРЕМБА І.М.

Дякую за запитання. Рахункова палата як конституційний орган створена для того, щоб депутати Верховної Ради, а Рахункова палата підпорядкована Верховній Раді, знали реальний стан справ при формуванні і виконанні Державного бюджету. Не наша вина, що у нас були забрані Конституційним судом функції - це контроль за надходженнями, за формуванням надходжень державного бюджету, це забрана у нас контрольна функція за Фондом державного майна і зараз ми сподіваємося, що вже в новій редакції закону це буде повернуто. Тільки тоді ми можемо повноцінно вам дати аналіз того, що робиться з державними коштами. Але є закон, ми цей закон виконуємо. І в силу тих повноважень, які у нас є, я вважаю, що Рахункова палата справляється зі своїми функціями. Розширяться повноваження - будемо справлятися краще.

ГОЛОВА. Анісімов, фракція комуністів.

10:50:34

АНІСІМОВ В.О.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемый Игорь Николаевич, мой вопрос в какой-то мере перекликается с вопросом коллеги Яворивского, и тем не менее.

Неоднократно выступавшие на этой трибуне ваши коллеги сетовали на то, что огромное количество нарушений и преступлений в области использования бюджетных средств были попросту похоронены прокуратурой. Как вы видите разрешение этого вопроса, ведь, по сути, ваша работа таким образом во многих случаях просто сводится на нет?

ЗАРЕМБА І.М. Спасибо за вопрос.

Конкретный ответ. 2004 рік. Я - заступник директора Департаменту з гуманітарних питань, тобто наука, освіта, охорона здоров'я. По наших перевірках три кримінальні справи - "Олімпіада", кримінальна справа - програма "Онкологія", готується кримінальна справа - це все Генпрокуратура, СБУ і Управління по боротьбі з економічною злочинністю, - готується кримінальна справа по Міністерству освіти - це комп'ютеризація сільських шкіл, кожен третій комп'ютер до сільських дітей не дійшов. Це моя остання перевірка за минулий рік. І ще, забув... Ну, скажем так, ситуація змінилася, і зараз реально правоохоронними органами відкриваються кримінальні справи по матеріалах наших перевірок. Працюють слідчі, я думаю, що результати будуть дуже швидко, тому що порушення, ну, вопіющі, їх видно неозброєним оком.

ГОЛОВА. Сергій Бубка, будь ласка.

10:52:27

БУБКА С.Н.

Прошу передати слово Кириченко Людмилі.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, я прошу вас, ну немає ж ......... Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте. Будь ласка, сідайте, Ігор Миколайович.

Вітковська Лариса Володимирівна, будь ласка.

Запишіться, будь ласка, на запитання до Лариси Володимирівни. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Борис Беспалий. Немає?

10:53:13

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

З запитань моїх колег все ж таки видно, що їх більше в даному випадку хвилює не... ну навіть не запитання до доповідачів, з цього видно, що все ж таки пропоновані кандидатури відповідають вимогам, і ми вважаємо, що і ви відповідаєте. Тому у мене запитання по суті вже вашої роботи. Скажіть, будь ласка, якщо в даному випадку законодавство не надає Рахунковій палаті можливостей щодо якого використання отриманої інформації, от ви передали інформацію, далі невідомо що з нею відбувається. Можливо вам треба було б якось ініціювати і пропонувати Верховній Раді, оскільки це Рахункова палата при Верховній Раді, внесення змін до законодавства з тим, щоб результати вашої роботи більш ефективно використовувалися, тому що невідповідність вражаюча: розкрадається половина бюджета і одна кримінальна справа там чи дві.

ВІТКОВСЬКА Л.В.

Не можна сказати, що коли ми направляємо інформацію, до подальша доля її невідома, оскільки по діючому закону протягом 15 днів об'єкт перевірки повинен повідомити про заходи, які він вживає по усуненню виявлених Рахунковою палатою порушень. Інша справа, що не завжди вчасно вони повідомляють, але ми потім при проведенні наступних перевірок також у нас є обов'язково розділ як "усунені порушення, виявлені попередньою перевіркою". Інша справа з Генеральною прокуратурою, що вона не завжди реагує на наші матеріали, але останнім часом ситуація ця вже змінилася, і по наших останніх перевірках вже є відкриті кримінальні справи.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

10:55:11

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Лариса Володимирівна, я тут, фракція комуністів.

У мене і побажання, і питання. Ми знаємо, що Рахункова палата - це орган Верховної Ради, і ми сподіваємося, що вона, як рахункова палата, буде і далі проводити ту велику роботу, яку вона проводить на чолі з Симоненко.

Але у мене питання. Чому так мало виступають представники Рахункової палати на сторінках газети нашої Верховної Ради "Голос України", і щоб не були ті питання, які сьогодні задають членам Рахункової палати, з питань гласності по бюджету, по перевіркам для того, щоб виборці України знали, як справи у нашій державі, і як працює Рахункова палата.

ВІТКОВСЬКА Л.В. Дякую за запитання. Це дуже слушне зауваження вашу. Ми над цим працюємо. Зараз, якщо відомо, є навіть спеціальна телевізійна передача, яка називається "Рахунки від Рахункової", де висвітлюються результати наших перевірок. І по можливості ці засоби масової інформації, які до нас звертаються, то ми завжди йдемо на зустріч і даємо інтерв'ю і наші матеріали.

А з газетою "Голос України" тут треба відпрацьовувати механізм, як наші матеріали можуть висвітлюватися на сторінках цієї газети.

ГОЛОВА. Тарас Чорновіл, фракція "Регіони України".

10:56:41

ЧОРНОВІЛ Т.В.

У мене питання фактично у продовження мого колеги пана Єщенка. Ми читаємо звіти Рахункової палати. вони, дійсно, мають достатньо високо професійний рівень, і реально там описані ті зловживання, ті порушення, які відбуваються, а так само виділені моменти, коли немає тих порушень. Але у мене питання. Чи не готові ви ініціювати, щоб Рахункова палата все-таки робила певний інформаційний виплив інформації в таких певних релізах, скорочених даних, тому що деякі питання наших колег показують, що рівень прогресуючої шизофренії там розкладено півбюджету, 50 відкату йде з кожної роботи по капітальних вкладеннях? То, що свідчить, що навіть більшість депутатів не можуть прочитати ті професійні висновки, які робите Ви, їм потрібно коротенькі релізи, вже не кажучи про населення, для якого це було б корисно. Щоб менше було інсинуацій, а більш високий рівень був оцінки реальної ситуації і стану справ в українській і економіці і в фінансах.

ВІТКОВСЬКА Л.В. Дякую за запитання, це дуже слушна пропозиція, ми зараз працюємо над механізмами співпраці у цьому напрямі. У на, навіть, затверджені заходи зараз участи Рахункової палати у всіх днях Уряду і парламентських слуханнях, що будуть проводитись. І для цього ми розробили заходи, щоб готувати отакі якраз аналітичні записки, тематичні, по тим темам, які будуть проводитись парламентські слухання і дні Уряду, а також виступи, коли це буде доцільно і коли в нас є відповідні матеріали.

ГОЛОВА. Володимир Черняк, будь ласка.

10:58:26

ЧЕРНЯК В.К.

Дякую. У мене, Володимир Черняк, Фракція української народної партії. У мене запитання, не тільки, можливо, не стільки до Вас, скільки до Голови Верховної Ради і до колег-депутатів. У мене є сумніви стосовно того, чи доцільно приймати постанову про призначення членів рахункової палати в ситуації, коли через 3 місяці голові рахункової палати стукне 65 років і по закону він не зможе бути далі головою, прийде новий голова через 3 місяці. Всі кадрові питання зараз ми визначимо без його участі, я думаю, що це було б робити не доцільно і пропоную відкласти голосування з цього питання і його розгляд і голосування до приходу нового голови Рахункової палати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ну. це, я думаю, запитання не до Лариси Володимирівни. Справа в тім, шановні колеги, що, Володимир Кирилович, не може ж не працювати Рахункова палата певний період. Вона ж повинна працювати, якщо немає людей, вона тоді не може приймати рішення, не може проводити засідання колегії. Так. Час вичерпаний, Лариса Володимирівна, сідайте, будь ласка.

Пилипенко В'ячеслав Павлович запрошується до трибуни. Запитання, будь ласка, шановні колеги, якщо є, запишіться. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Євген Гірник, будь ласка, ваше запитання.

11:00:25

ГІРНИК Є.О.

В'ячеслав Павлович, це скоріше не до вас запитання, а взагалі до Рахункової палати і особливо до Валентина Костянтиновича. От я вже 3 роки чує від представників Рахункової палати, що не мають повноважень, не можуть вплинути, дають дуже критичні матеріали, які десь тонуть. І за ці ж три роки, може я помиляюся, ви мене спростуйте, ні одної законодавчої ініціативи про зміни до Конституції, про зміни до закону, щоб ми їх розглядати і дали вам такі повноваження, щоб ви не тільки констатували факти, але і на щось впливали і щось вирішували. Відповісте на це запитання.

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую за запитання. Його треба розглядати у контексті, перше, того, що потрібні, дійсно, зміни у законодавче поле Рахункової палати. Але Рахункова палата законодавчою ініціативою не володіє, тобто ми не маємо законодавчої ініціативи по Конституції. Це перше.

Друге. Дійсно, наш закон не є, скажімо, досконалим. Зараз розробляється нова версія, тобто не версія, а новий законопроект, нова редакція Закону про Рахункову палату. Робоча група під керівництвом народного депутата Мусіяки закінчила свою роботу, там були і представники Рахункової палати, які також приймали участь у цій роботі. Зараз цей законопроект проходить апробацію, тобто ми у Рахунковій палаті вислуховуємо думки, дискусії проводимо і інше.

Але я не про це хочу сказати. Це одна із частин запитання. Інше запитання: яким чином підвищити ефективність роботи Рахункової палати. Рахункова палата, дійсно, - це орган, якій здійснює незалежний зовнішній фінансовий контроль. І коли ми виявляємо порушення і ще якісь недоліки, чи неефективне використання коштів, ми по своєму закону зобов'язані інформувати про це, як Верховну Раду, так у тих випадках, коли це необхідно, і правоохоронні органи.

Я думаю, що для того, щоб підвищити ефективність, то треба застосувати механізми, нові механізми парламентського контролю. Скажімо, проводити слухання комітетські. До цих слухань треба готуватися, запрошувати по наших матеріалах не тільки Рахункову палату, але і тих міністрів, які перевірялися, а також представників правоохоронних органів. Ці механізми, якщо ми запровадимо і включимо до законів, скажімо, до нового закону про Рахункову палату, до Регламенту Верховної Ради, до закону про комітети Верховної Ради, законопроекту. Це буде дійсно нормальний ефективний механізм для того, щоб наші матеріали знаходили відгук...

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, ваше запитання.

11:03:05

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний В’ячеславе Павловичу, я, як і, думаю, більшість моїх колег, в основному позитивно оцінюємо діяльність Рахункової палати, хоча бачимо і те, над чим їй слід в подальшому працювати.

Проте хотів би вам задати запитання такого роду. У попередні роки, коли керівник Рахункової палати звітував перед парламентом про діяльність Рахункової палати, доводилося неодноразово чути про те, що ту чи іншу організацію не вдалося перевірити через те, що не були надані відповідні документи. Чи до сих пір у нас є такі випадки, що державні якісь інституції не надають Рахунковій палаті відповідних документів? Якщо таке є, то що варто зробити тоді законодавчому органу, щоб подібного не було? Дякую.

ПИЛИПЕНКО В.П. Да, такі випадки були. Ви тут праві. Я не буду називати, тому що я вже не пам'ятаю, хто це не давав. Були випадки відмови. Причому випадки неправомірної відмови.

За такі випадки той керівник тої організації, у якого запитувалися документи, повинен нести відповідальність. Зараз уже така відповідальність передбачена, у тому числі Адміністративним кодексом. Вона недавно була передбачена, і Рахункова палата зараз розглядає питання про те, яким чином такі випадки, щоб виключити їх взагалі, передбачати відповідальність конкретного керівника. Так що це вже врегульовано.

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний, сідайте, будь ласка. Одну хвилиночку. Шановні колеги, я прошу, ще хочу одне уточнення сказати. Євген Гірник говорив, що Рахункова палата не вносила пропозицій. Очевидно той, хто працює у парламенті давно, пам'ятає, що були прийняті зміни до Конституції, до статті 98 Конституції, про те, що Рахункова палата здійснює контроль не лише за витратами, за використанням коштів Державного бюджету, а й за надходженням. І ці зміни до Конституції були прийняті конституційною більшістю. Однак, Президент України скористався своїм правом і заветував цей закон. А після того Верховна Рада не знайшла 300 голосів для того, щоб подолати вето Президента. Тому цю норму перенесли в ті зміни до законопроекту 4180, який ми прийняли.

Шановні колеги, прошу одну хвилинку уваги. Відповідно до статті 10 Закону України "Про Рахункову палату" перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням голови рахункової палати ляхом таємного голосування за списком терміном на сім років в порядку, встановленому для призначення голови Рахункової палати. У зв'язку з цим слово має голова постійної лічильної комісії Валерій Мішура.

11:06:17

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, я хотів би нагадати, хто у нас є у лічильній комісії, тому що у нас депутати входять до різних структур і іноді просто забувають. Кафарський Володимир Іванович, Фоменко Катерина Олександрівна, Асадчев Валерій Михайлович, Гінзбург Ольга Петрівна, Грязєв Анатолій Дмитрович, Іванов Сергій Анатолійович, Кальніченко Ігор Вікторович, Кармазін Юрій Анатолійович, Костинюк Богдан Іванович, Майко Віталій Іванович, Манчуленко Георгій Манолійович, Миримський Лев Юлійович, Надрага Василь Іванович, Рябікін Павло Борисович, Рябіка Володимир Леонідович, Ситник Костянтин Меркурійович, Соболєв Сергій Владиславович, Чорновіл Тарас В'ячеславович, Чичканов Сергій Владленович, Шевчук Сергій Володимирович.

Я просив би членів лічильної комісії зібратися зараз на третьому поверсі, де ми завжди збираємось, отут на третьому поверсі, і ми, я думаю, приймемо рішення, щоб під час перерви о 12 годині за 30 хвилин ми могли би проголосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає застережень, щоб комісія лічильна зараз підготувала всі необхідні документи для голосування, а під час перерви о 12-й годині протягом 30 хвилин ми провели процедуру голосування.

Одну хвилиночку. Немає застережень? Тоді я просив би всіх взяти активну участь у голосуванні. Павло Сулковський, будь ласка.

11:07:45

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимир Михайлович!

Я все-таки повертаюся до попередньої пропозиції.

Сьогодні якраз новий уряд, Президент реформують міністерства, відомства. Якраз є час на сьогоднішній день нам і парламенту продумати разом і, дійсно, зробити один орган і ліквідувати Рахункову палату і КРУ якраз на часі.

Тому я вношу пропозицію негайно до цього питання повернутися, Володимир Михайлович, вам як голові Верховної Ради, і поставити крапку, і зробити, дійсно, користь нашому українському народу, суспільству, Україні.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Це слушна пропозиція, тому що ми активно разом із Кабінетом Міністрів, Рахунковою палатою опрацюємо відповідний закон про єдиний орган фінансового контролю.

Шановні колеги, прошу уваги, оголошується до розгляду проект постанови про відставку членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, призначених від Верховної Ради України.

Від комітету запрошується до доповіді перший заступник голови комітету з питань свободи слова та інформації Правденко Сергій Макарович. Будь ласка, Сергій Макарович, три хвилини.

11:09:12

ПРАВДЕНКО С.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!

У нас є чотири члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, які обрані від Верховної Ради України.

Термін їх перебувань на цій посаді, в принципі, ще один рік. Але поскільки змінилася виконавча влада в Україні, змінився глава держава, і новий глава держави, що цілком логічно, свою четвірку уже відправив у відставку, призначену Леонідом Кучмою, це зрозуміло, і, мабуть, правильно, принаймні, йому видніше, то наша четвірка від Верховної Ради залишилася просто неправомочною. Наче і члени Нацради, а рішень приймати не можуть, справ вирішувати не можуть, захищати інформаційни простір держави, видавати ліцензії чи подавати справи до суду про позбавлення ліцензій, тобто ніяких дій вони вчотирьох робити не можуть.

Вони правильно оцінили ситуацію, що склалася, і самі написали до Верховної Ради заяви про свою відставку саме у зв'язку з ситуацією, що склалася. Про одного члена Нацради вже не йдеться від Верховної Ради, про Віталія Шевченка. Він чесно відпрацював, на мою думку, в Нацраді і став за списком "Нашої України" народним депутатом України, вже затвердженим у зв'язку з тим, що він подав заяву про звільнення з Нацради. Але навіть його і всіх інших ми маємо або формально вже, оскільки вони заяви подали, розглянути питання і відправити у відставку. Далі оголосити тендер через наш комітет на два тижні. І, можливо, частина з цих людей знову стануть членами Нацради, паралельно просити, щоб і Президент нарешті вже призначив свою четвірку, щоб Нацрада була дієвою.

Є дві пропозиції: або розглянути разом відставку членів Нацради, тобто Віктора Івановича Понеділка, Шевченка Віталія Федоровича (ну, він вже депутат, тому вже формально він навіть не є членом Нацради, але треба технічно це зробити), Манжосова Володимира Анатолійовича, Лебедєву Тетяну Яківну; або персонально по кожному - є й така думка в комітеті, її може озвучити депутат Яворівський; або разом. І пункт другий постанови: просити членів Нацради від Верховної Ради, за виключенням Віталія Шевченка, оскільки він вже депутат, тобто трьох члені: Понеділка, Лебедєву, Манжосова - продовжувати виконувати обов'язки до призначення нами, тобто Верховною Радою своєї четвірки, і просити Президента теж з свого боку прискорити цей процес. Ось така проблема перед нами. Як Верховна Рада вирішить, так і вирішить. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я бачу, є запитання. Будь ласка, запишіться. Давайте запишіться, три хвилини на запитання до доповідача.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Бондаренко Володимир, фракція "Наша Україна".

11:12:20

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, будь ласка.

11:12:29

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, голова підкомітету з електронних засобів масової інформації Комітету з питань свободи слова.

Шановний Володимире Михайловичу і шановні колеги! Сергій Правденко, перший заступник голови комітету, оскільки голови у нас зараз немає, точно доповів ситуацію. Просто я вношу пропозицію, бо є й така думка в нашому комітеті. Згідно закону, щоб ми його не порушували, про Національну раду, персонально голосується кожна... кожен член ради, персонально голосується для його призначення. Оскільки вони персонально кожен з них написали ці заяви, я пропоную голосувати не скопом, а кожного окремо. В такий спосіб ми розв'яжемо цю всю проблему. Дякую.

ПРАВДЕНКО С.М. Спасибі. Якихось законних, скажімо, протиріч в цій пропозиції не існує. Є щоправда думка Науково-експертного управління нашого, що ми можемо відправляти у відставку не більше 2 членів. Але шановні наші юристи з управління переплутали ротацію Нацради по 2 чоловіки і відставку. Ми маємо право або всіх відправити, або по одному, це не має значення, йдеться саме про відставку. Дякую.

ГОЛОВА. Носенко, будь ласка, фракція комуністів.

11:13:53

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Компартії України. Прошу передати слово колезі Лещенку.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка.

11:14:05

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Сергіє Макаровичу, ви як аргумент назвали те, що ці 4 члени Національної ради не можуть працювати, бо немає там кворуму і таке інше. Але все-таки якщо вони підуть у відставку, значить якийсь певний період взагалі ця рада не буде працювати. Які є у комітету бачення, щоб прискорити і може якісь є пропозиції від виконавчої влади, щоб прискорити, щоб таки рада працювала ця. Дякую.

ПРАВДЕНКО С.М. Шановний колего, про пропозиції виконавчої ради мені нічого невідомо, я не знаю чому аж 2 місяці не призначаються нові члени новим Президентом. Ми можемо тільки клопотатися, щоб він прискорив цей процес, навіть можемо від комітету звернутися чи просити Голову Верховної Ради звернутися до Президента, що є краще.

Був вже прецедент такий самий за попереднього Президента, коли члени Нацради від Верховної Ради ( чотири члени) продовжували ні зав не писали, нічого. Це нічого позитивного не дало. Просто гора справ накопичувалася, і сиділи там чотири чоловіка, і ситуація не рухалася абсолютно, просто акуратно отримували зарплату.

В цій ситуації що ми можемо реально зробити? Вирішити персонально питання по кожному з них, кого відправимо у відставку, скажімо, з них сьогодні, принаймні, посада, який займав Віталій Шевченко, в даний час вільна; оголосити через комітет двотижневий тендер; запропонувати кандидатури (голова внесе); ми швидко доукомплектовуємо свою четвірку і відповідно клопочемося у Президента (просимо Голову це зробити Верховної Ради), щоб він швидше призначив свою; і орган стане дієвим. Якщо зробити так, як було, як я навів приклад, що чотири сиділо далі, це не дає нічого позитивного, нічого, тільки витрати коштів.

ГОЛОВА. Сергій Матвієнков, будь ласка.

11:16:01

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемый Сергей Васильевич! Я коротко хотел бы все-таки для себя уяснить. Те заявления, которые были написаны вот этими тремя лицами, это заявления были написаны, я понимаю так, из тех политических соображений либо из ситуации, которая сложилась на сегодняшний день в связи со сменой власти. Каких-то конкретных претензий к ним или желания у них, так сказать, по работе, каких-то обстоятельств не было, на сколько я понял. Так или нет? Проясните, пожалуйста.

ПРАВДЕНКО С.М. Претензії були в цілому до складу Нацраду, претензії профільного комітету, нашого комітету. Навіть була думка дати негативну оцінку діяльності Національної ради в цілому. Але, коли почали розбиратися по персоналіях, то багато хто із членів комітету дійшов думки, що цього робити не варто, що вони працювали у тих умовах , в яких працювали і робили, що могли, а окремі з них навіть зі знаком плюс, наскільки це було можливо у тих умовах, зокрема, і Віктор Іванович Понеділко, зокрема, і Віталій Федорович Шевченко і так далі. І, можливо, дехто з них знову стане членами Нацради. Тому питання про негативну оцінку, як кажуть, з боку комітету і Верховної Ради, я вважаю, я можу помилятися, відпало, і йдеться саме про те, про що я вам доповів. Бо так само можна виставити претензії до минулого складу рахункової палати до інших органів і так далі, які просто працювали в той період.

ГОЛОВА. Так. Дякую, Василь Макарович, час вичерпаний. Спасибі. Шановні колеги, ми повинні, шановні колеги, зараз одну хвилиночку, оскільки, коли розглядали питання про призначення голосували за кожну кандидатуру окремо, очевидно, ми маємо дотримуватися регламенту і зараз провести голосування по кожній кандидатурі окремо. Правильно?

Козаченко, будь ласка, із мотивів. Правильно ж? Ну.

11:18:07

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановні колеги, шановний Володимире Михайловичу, я підтримаю пропозицію Володимира Михайловича, те, що голосувати по конкретній, конкретно по кожній кандидатурі. Це є пряма норма шановні колеги, закону про склад ради з питань телебачення і радіомовлення. Тобто ми не маємо права голосувати списком, виключно тільки по кожній персоні конкретно, дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до регламенту і в алфавітному порядку, я буду ставити на голосування. Прошу уваги. Першою ставиться на голосування пропозиція про відставку члена національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Лебедєвої Тетяни Яківни.

11:19:20

За-37

Рішення не прийнято. Так, ставиться на голосування питання про відставку члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Манджосова Володимира Анатолійовича. Так.

11:19:50

За-281

Відставка Манджосова Володимира Анатолійовича прийнята.

Ставиться на голосування питання про відставку члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Понеділка Віктора Івановича.

11:20:24

За-5

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція... Одну хвилиночку, оскільки йдеться про Шевченка, будь ласка, Віталію Федоровичу Шевченку мікрофон ввімкніть.

11:20:46

ШЕВЧЕНКО В.Ф.

Шановні колеги, формально я вже ніби не член Національної ради, оскільки перебуваю у залі Верховної Ради. Однак, я дякую за ту довіру у тому складі Національної ради. І я публічно вже говорив, що якщо мені буде довіра працювати надалі у Національній раді, я її з вдячністю прийму і складу депутатський мандат, як того вимагає українське законодавство. Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про відставку члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Шевченка Віталія Федоровича.

11:21:38

За-31

Таким чином, шановні колеги, Верховна Рада прийняла відставку члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Манджосова Володимира Анатолійовича. Інші рішення не прийняті. Я прошу профільний комітет готувати відповідні пропозиції.

Правденко мікрофон, будь ласка. З якого питання, шановні колеги?

11:22:12

ПРАВДЕНКО С.М.

Спасибі. Я просто прошу другим пунктом постанови скоротити і доручити комітетові на цю одну посаду провести тендер протягом двох тижнів. І ми це проведемо і представимо кандидатуру. Конкурс.

ГОЛОВА. Шановні колеги, оскільки ми постанову не приймали, доручення нікому не давали, то я думаю, це буде протокольне доручення для комітету. Цього достатньо. Правильно? Будь ласка. Це протокольне доручення комітету.

Шановні колеги, дві фракції, дві по дві фракції звернулися з пропозицією відповідно до Регламенту оголосити перерву на 30 хвилин. Це, я називаю які фракції, - "Єдина Україна" і Соціалістичної партії України, а також фракції окремо - Соціал-демократичної партії України і "Регіонів України". То можливо поступити таким чином. Якщо готові з заявами з приводу чого пропонується перерву зробити заяву і продовжувати далі роботу. Немає застережень? Будь ласка, від першої групи фракції, від фракції "Єдина Україна" і Соціалістичної партії України слово має Богдан Губський. Прошу визначитися від Соціал-демократичної партії України і від "Регіонів України".

11:23:43

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Ми були вимушені звернутися з таким проханням, оскільки біля стін Верховної Ради зібралися люди, які захищають своє право користуватися власністю, автотранспортом.

Адже ми знаємо, я нагадую, що з першого квітня вступає в силу закон про необхідність страхування автомобілів в повному обсязі. І тут зібралася лише невеличка частина від тих мільйонів людей, які справді протестують проти цієї несправедливості. Адже та мінімальна плата, десь близько 300 гривень, яку потрібно заплатити, це дуже велика сума для багатьох людей. При мінімальній зарплаті - десь 300 гривень, середній зарплаті - майже 600 гривень. Це десять відсотків від доходу людина повинна заплатити. Як бути пенсіонеру, годувальнику сім'ї, багатодітній сім'ї, селянину, який на трудодні отримує не гроші, а зерно, цукор, і який цей зерно, цукор вимінює на бензин. Коли кажуть, що якщо у нього є гроші на бензин, то хай він заплатить за страховку. Та немає в нього грошей на бензин.

Я особисто вважаю, що да, треба, щоб була страховка. Це нормально. Але тоді, коли люди будуть мати доходи, тоді треба буде і страхувати.

Друге питання. Багато хто протестує не стільки проти страховки, скільки проти тих платежів. От ми зустрічалися з профспілкою таксистів. Вони кажуть: да, треба страхувати. Але, кажуть, коли розроблявся закон, ми пропонували 100 гривень на 300 тис. машин. Поки готували документи, стало 300 гривень. І запитують таксисти: хто взяв ті 200 гривень? Покажіть ту людину. Це 60 млн. по Україні - величезні гроші.

Тому сьогодні прозора влада. Треба, якщо приймати закон, то треба цей відмінити, прийняти новий, але прозоро показати, які страхові платежі, чому саме такі платежі? Ющенко вчора пішов до ветеранів, порадився з ними. І за їхньою пропозицією прийняв рішення про святкування Дев'ятого травня. Чому ми тут не хочемо вийти до людей, порадитись з ним і прийняти за їхньою пропозицією, за порадою з ним саме страховий закон? І це буде правильно. Я впевнений в тому, що більшість з вас, практично всі, за соціальний захист. І тому треба визнати, що була зроблена помилка, відмінити цей закон, прийняти новий європейський закон, який буде враховувати як інтереси економіки, так і інтереси людей. А сьогодні це просто лишніх 300 гривень - податок на людей, тому що якщо у людей беруть гроші, треба хоча б їм пояснити, чому з них беруть гроші, яка користь цим людям буде від того. що вони платять, і яка користь буде державі? А так кажуть: заплатіть 300 гривень, як барани, без пояснення, чому платити, це несправедливо.

Виходячи із того, ми пропонували цей закон включити в порядок денний і поставити на голосування. На жаль, він другий тиждень лише ставиться на питання включити в порядок денний. Ми просимо уклінно, давайте поставимо на голосування - буде відмінений, значить, відмінений. Якщо не проголосує Верховна, значить, не проголосує, але тоді буде справедливо, по-державному, як кажуть, і на підтримку людей, тим більше, що сьогодні є повна демократія. З першого квітня буде негатив. Дякую за увагу. І прохання вийти до людей, поспілкуватися, послухати їхні аргументи. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Не всім тільки, я прошу, Богдан Володимирович. Шановні колеги, я прошу, якщо цей законопроект готовий, давайте ми завтра розглянемо, бо якщо мова йде, щоб включити до порядку денного, це означає розглянути. Розглянемо і визначимось щодо рішення. Тут ще дві фракції вимагали перерву відповідну. Від їх імені виступає Нестор Шуфрич, будь ласка.

11:27:04

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. шановний Головуючий.

Шановні співвітчизники, народні депутати України! Вчора в місті Одеса відбулися події, які інакше, ніж брутальними репресіями проти людей, які відстоюють позиції, відмінні від ідей нової влади, назвати не можна.

Під час засідання Приморського суду допущені були виключно представники помаранчевих. Це не проблема, якщо вона навіть будуть сидіти у нас на голові, якщо вони навіть будуть сидіти на голові, це не буде заважати нам відстоювати інтереси тих, хто сьогодні страждають виключно з-за того, що підтримували Януковича на попередніх президентських виборах.

Але чому має страждати майже 70-літня Василиса Іващенко, яка не була допущена до зали засідання і під час спроби пройти туди їй майже відірвали палець руки працівники міліції?

Чому має страждати Ірина В’ячеславівна Силецька, яка є вдовою офіцера, який віддав своє життя службі нашій Батьківщини, є матір’ю трьох дітей? Її представники помаранчевих цеглою вдарили по голові. Зараз вона знаходиться в лікарні.

Запам'ятайте ці два прізвища: Василиса Іващенко і Ірина В'ячеславівна Силецька, дві жінки, одній біля 70-ти років, друга - вдова загиблого військовослужбовця, матір трьох дітей - це перші люди, перші громадяни України, які постраждали від репресій нового режиму. Не морально, а фізично. Ми маємо зупинити це свавілля.

В Одесі кажуть: "У революции есть начало, у революции должен быть конец".

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, тепер у нас на черзі питання таке непросте: проект постанови про першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

Для того, щоб тут ми дотрималися Регламенту, то я попросив би, щоб роз'яснення з цього приводу дав голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Валентин Григорович Матвєєв. Немає застережень? Будь ласка, Валентин Григорович.

11:30:09

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги!

ГОЛОВА. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

МАТВЄЄВ В.Г. Шановні колеги, вчора комітет на своєму засіданні розглянув проект постанови, який сьогодні внесений для розгляду Верховною Радою до порядку денного, тобто проект постанови народних депутатів - членів Комітету з питань соціальної політики та праці, про першого заступника голови комітету, цього комітету, і прийняв відповідне рішення, про що при необхідності я доповім Верховній Раді.

Але виникло питання. Сьогодні нам роздали проект постанови, який зареєстрований під номером 7132-1 і внесений народними депутатами України - членами фракції Соціалістичної партії України, також про першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. У першому випадку, тобто проекті постанови народних депутатів - членів цього комітету пропонується обрати першим заступником голови Комітету з питань соціальної політики та праці, пропонується обрати, вірніше, обрати першим заступником голови Сухого Ярослава Михайловича. В даному ж випадку пропонується обрати першим заступником голови цього комітету Вернигору Леоніда Михайловича, тобто я так вважаю, що сьогодні повинна Верховна Рада України, народні депутати визначитися, чи будемо ми розглядати це питання зараз, чи ні. Будь ласка.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ну, давайте таким чином, можливо.

Ну, будь ласка, з процедури давайте 3 хвилини обміняємося. Запишіться, будь ласка. Запишіться. Ні, ні, це не виступ, це ж не обговорення. Запишіться, будь ласка, на виступ з місця. Борис Беспалий, будь ласка, фракція "Наша Україна".

11:32:28

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". Мені здається, що це питання треба розглядати не ізольовано, а разом в пакеті з іншими питаннями, тому що призначення голів комітету та їхніх перших заступників Верховною Радою вони і призначали, голосувалися в пакеті з урахуванням квот різних депутатських фракцій і груп. Це перший аргумент.

Другий аргумент. У нас звільняються вакансії в керівництві і ряду інших комітетів, зокрема з питань європейської інтеграції, свободи слова та деяких інших, і зрозуміло, що ці питання мають бути збалансованими для того, щоб набрати більшість в залі.

І нарешті третій аргумент. Якщо ми маємо кілька таких ну різні пропозиції, це свідчить про неузгодженість, це треба заслуховувати обох претендентів, тому узагальнена наша пропозиція полягає в тому, щоб розглянути це питання на Погоджувальній раді і внести до.. щоб Голова Верховної Ради вніс узгоджені пропозиції на розгляд Верховної Ради, а зараз зняти це питання як не готове для розгляду.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, фракція комуністів.

11:33:40

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Тут представники пропрезидентської буржуазної фракції "Наша Україна" закликають нас, щоб ми дотримувалися яких законів. Але уряд націоналістів-соціалістів не дотримується. Багато з них, представників цього уряду, до цього часу не поскладали повноваження свої депутатські. Давайте виконаємо це, а тоді будемо уже закликать інших. Тому я вношу пропозицію сьогодні розглянути це питання, і Верховна Рада повинна визначитися кого обрати якраз першим заступником голови цього комітету. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Комар, будь ласка, фракція "Регіони України".

11:34:21

КОМАР М.С.

...слово Коновалюку.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, будь ласка.

11:34:28

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Валерій Коновалюк, 62 округ, Донеччина.

Володимире Михайловичу, дійсно, питання, наскільки я зрозумів, що Регламентний комітет тільки встиг розглянути пропозицію по народному депутату Сухому. Я з точки зору того, що зараз дуже велика кількість законопроектів, які стосуються взагалі соціальної політики, про питання соціального захисту наших громадян.

Тому я розумію, що ми повинні зараз розглянути цю пропозицію, яка була розглянута на комітеті. А взагалі питання вакансій і призначень, давайте ми, дійсно, будемо розглядати не з точки зору того, коли напишуть заяви відповідні депутати, а з точки зору того, щоб Верховна Рада працювала, дійсно, ефективно. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Василь Надрага, будь ласка.

11:35:19

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Наверное, абсолютно правильно, что мы должны выходить на какие-то конечные решения.

Но у меня единственный вопрос, который возникает, слушая сегодняшнюю дискуссию. Скажите, пожалуйста, есть профильный комитет, там есть люди, которые в этом комитете уже работают. Они в той или иной степени доказали свою состоятельность, как специалисты. Почему мы должны выходить на какие-то решения, потому что кто-то сегодня занес еще один законопроект в зал? Наверное, это не совсем правильно. Есть решение профильного комитета, нам осталось работать меньше года в этом созыве, мы что, будем опять выводить ситуацию на какие-то пакетные голосования и к декабрю месяцу получим полноценное руководство комитетов. Я думаю это будет не совсем правильно. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги! Час вичерпаний. Давайте таким чином. оскільки у нас виникла колізія...

Я прошу уваги! Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Оскільки виникла колізія, давайте поставимо на голосування про те, чи погоджується Верховна Рада зараз розглянути це питання, і як ми побачимо за результатами голосування, чи є у нас добра воля прийняти позитивне рішення. А після того образу поставимо на голосування пропозиції у порядку їх надходження і розгляду. Немає застережень?

Одну хвилиночку. Я поступаю правильно.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітет, я маю на увазі Комітету з питань Регламенту, депутатської етики, організації роботи Верховної Ради про те, щоб розглянути сьогодні це питання і прийняти по ньому рішення, це законопроекти 7132, 7132-1. Прошу голосувати.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВА. Я не чую. Комітет головний з цього приводу, ну, що Ви. Так зараз коли ми включимо, будемо розглядати, тоді будете виступати Ви, ну.

11:37:22

За-232

Тобто Верховна Рада прийняла рішення розглянути це питання, тепер, будь ласка, Хара Василь Георгієвич, Голова Комітету, будь ласка, а після того обговорення, Іван Олександрович.

11:37:42

ХАРА В.Г.

Во-первых спасибо большое за то, что поддержали, во-вторых, уважаемые коллеги, в нашем Комитете осталось всего 11 членов и чаще всего на заседании 7-8 человек присутствует, кто-то болеет, кто-то занят какими-то разными делами. Работы более чем достаточно, особенно сегодня в Комитете просто шквал ваших законопроектов, касающихся социальных вопросов. И нам нужно сконцентрировать всю свою роботу, для того чтобы своевременно рассмотреть и качественно работать. Поэтому нужен высокий профессионал.

Ярослав Михайлович Сухой, а мы, однозначно, наш Комитет его поддерживает, именно этим профессионалом является, высокого качества как человек, как профессионал. Он является, не только самым активным членом нашего Комитета, он является одним из самых активных народных депутатов в этом сессионном зале. И избрание его первым заместителем даст возможность нашему Комитету, еще раз повторяю, своевременно и на высоком качестве рассматривать вопросы. Я очень прошу Вас поддержать кандидатуру Ярослава Михайловича на должность первого заместителя Председателя Комитета по социальной политике и труду. Это будет справедливо.

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Є? Будь ласка, запишіться. Так, будь ласка, 3 хвилини. безпалий, за ним Соломатін.

11:39:10

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис безпалий, блок Віктора Ющенка, "Наша Україна". Запитання перше - це до способу внесення кандидатури. Комітет не є суб'єктом. Хто і в який спосіб запропонував Комітету розглянути саме цю одну кандидатуру, якщо ми бачимо, що є інші кандидатури. Чи звертався Комітет до інших депутатських груп і Фракцій, щоб вирішувати це питання. Щоб дійсно було вирішено справа з узгодженням в це.

По-друге, дійсно, голосування, коли ми проводили по цих кандидатурах, це була кандидатура В'ячеслава Кириленка, який чудово працював, і була квота фракції "Наша Україна". Я думаю, що у даному випадку тоді треба було звертатися і до нашої фракції, і так далі, оскільки Кириленко чудово працював на цій посаді і довів свою повну дієздатність. У даному випадку ми бачимо якийсь упереджений і дуже поспішний підхід.

Тому при всій повазі і до комітету, і до Ярослава Михайловича, я думаю, що зараз це питання все ж таки треба зняти з розгляду і не голосувати, не заганяти ситуацію у глухий кут.

ХАРА В.Г. Отвечаю на первый вопрос. Я как субъект законодательной инициативы, народный депутат, внес это предложение, при чем внес предложение в том числе и на рассмотрение заседания нашего комитета. Других предложений по другим кандидатурам не было. Я считаю, за тот промежуток времени, что осталось нам работать, практически до весны, а потом нас всех захлестнет выборная программа, должен быть человек, который знает работу в комитете и который работал в комитете, который приносит максимальную пользу в этом комитете. Таким человеком является Ярослав Михайлович Сухой.

То что касается квоты, люди добрые, ну во-первых, осталось тут очень времени до окончания это нашей каденции. Во-вторых, структура Верховной Рады совершенно не та была, когда раздавались эти квоты. И квотный принцип сегодня не совсем, скажем, объективный для решения данного вопроса. Но самое главное, что сегодня со стороны брать человека, который не знает эту работу, не работал, не в материале, ну это просто поставить комитет под многие проблемы.

Еще раз повторяю. Лучше кандидатуры, чем Ярослав Михайлович Сухой на должность первого заместителя нет ни в нашем комитете, и я не хочу никого обижать, ни в сессионном зале.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломатін.

11:41:29

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний колега, щодо процедури. Зараз деякі наші відчайдушні прихильники дотримання процедури так палко на розповідають, що це треба робити. Але згадаємо "Український дім" або як протягували саме вони Земельний кодекс, тощо. Так не будемо вчиняти подвійні стандарти. Це перше.

І друге. Я знаю по роботі у своєму комітеті, що дійсно ходять і практичну участь приймає лише одна третина або половина депутатів

Чи приймає постійно участь депутат Сухий в роботі комітету?

І друге. Як сам комітет визначився при обговоренні цієї кандидатури, як голосував сам комітет за цю кандидатуру? Дякую.

ХАРА В.Г. Спасибо. То, что касается поведения определенной политической силы, мы все это хорошо знаем, и даже говорить на эту тему не нужно.

Во-вторых, надо, извините, пожалуйста, народные депутаты, и совесть иметь. Что мало должностей в исполнительной власти и в законодательной в "Нашей Украины". Наверное надо ж кому-то и другим политическим силам дать возможность.

И то, что касается рассмотрения голосования, еще раз повторяю, на заседании комитета мое предложение было рассмотрено. Рассмотрена только единственная кандидатура, никаких возражений на заседании комитета в отношение кандидатуры Вячеслава Михайловича Сухого не было. Да потому, что их и в принципе невозможно. Потому что человек, он сейчас занимает должность секретаря, а фактически выполняет уже давно ту роль, на которую я как народный депутат и комитет его и предлагаю. То есть де-факто он уже работает в должности первого заместителя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Георгійович, сідайте, будь ласка. До голосування ще рано. Будь ласка, ще у нас один проект постанови. Хто буде представляти від авторі там Мороз, Бокий, Гармаш і так далі. Хто від авторів? Бокий? Будь ласка, Іване Сидоровичу, три хвилини.

11:43:46

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, фракція соціалісті висунула кандидатуру Леоніда Михайловича Вернигори на посаду першого заступника голови комітету, виходячи із однієї мети. Перш за все це людина високопрофесійна, він депутат уже другого скликання, людина, яка дуже добре знає цю проблему, і людина, яка представляє нашу фракцію повноцінно у цьому комітеті.

Але я хотів би сказати, ми виходили ще з однієї причини. Ви розумієте, говорити про те, що комітет висунув попередню кандидатуру, це більш, ніж сумнівно. Комітет засідав у складі трьох чоловік. Це був голова комітет, це був пан Сухий, і це був Леонід Михайлович Вернигора. Двоє домовилися між собою, а третій при цьому був зайвий.

Ну ви ж самі розумієте, це трохи попахує іншим. Це вже не робота, а це вже якась змова двох чи, Бог його знає, як це все назвати, от. Для мене, скажімо, у цій ситуації, для нашої фракції було б краще, якби проголосували за Леоніда Михайловича Вернигору, якого тут більшість депутатів знає. Але якщо вже виникає у нас така, ну скажімо, проблема і з цим, то я думаю, що нам треба було б пристати до тієї думки, щоб голосувати у пакеті всі посади, які у нас залишаються. Мається на увазі і заступник Голови Верховної Ради, і п'ять, здається, голів комітетів, і посади перших заступників і заступників голів комітетів, тому що ви розумієте, якщо ми почнемо кожного разу кидати отак по кандидатурі, так як це зробив комітет, який очолює пан Хара (до речі, я не знаю, яку він політичну силу представляє сьогодні) от, то я думаю, що ми будемо без кінця наражатись ось на такі, ну скажемо так, не зовсім нормальні обговорення, тому що в кінці кінців ми ж самі прекрасно розуміємо, із чим маємо справу сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Сидорович, почекайте, будь ласка. Запитання, запишіться. Будь ласка, висвітліть. Три хвилини. Чубаров, за ним Бондарчук.

11:46:19

ЧУБАРОВ Р.А.

Вельмишановний Іване Сидоровичу, я тут. І все-таки я хочу запитати вас те, про що вже тут лунало. Дивіться, понад 30 наших колег пішли в виконавчу владу і на інші посади. Звільнилося достатньо багато посад і не тільки перших заступників, але й голів комітетів. Є певні проблеми з одним чи з двома заступниками Голови Верховної Ради. Не було б усе-таки краще, якщо сіли би лідери всіх фракцій, визначилися з балансом інтересів, розглянули би всі вакансії, які на сьогодні є, і які завтра будуть, оскільки заяви від наших колег, вони поступають, і ми їх будемо розглядати і звільняти їх від депутатських повноважень. Таким чином, ми зберегли б більш-менш ту сталість, ну, хоча б умовну, яка є у Верховній Раді до кінця нашої каденції.

БОКИЙ І.С. Шановний Рефат Абдурахманович!

Коли я говорив про пакетне голосування, то я саме і це мав на увазі, що ви тільки що сказали. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Бондарчук Олександр.

11:47:29

БОНДАРЧУК О.В.

Іван Сидорович...

Депутат Бондарчук, фракция коммунистов.

Я, работая в Комитете по вопросам социальной политики и труда, был на заседании комитета, когда обсуждался этот вопрос. Ну, во-первых, я хочу вас проинформировать, никаких предложений, что касается других кандидатур на комитете, высказано не было.

Я знаю, ваша фракция социалистов предлагает поддержать Вернигору. В принципе, каких-то замечаний к работе Леонида Михайловича у нас тоже нет, но я хотел бы обратить ваше внимание, что это, действительно, и тут Хара Василий Григорьевич совершенно прав: тот авторитет, который имеет Сухой Ярослав Михайлович в нашем комитете, его активная позиция, работа, это можно посмотреть даже по посещаемости нашего комитете, значит, его работу, - тут у нас не вызывает никаких сомнений.

Поэтому вы мне скажите, откуда, почему вот так вот буквально за одну ночь появилось это предложение вносить еще одну кандидатуру, чтобы сорвать, собственно, рассмотрение этого вопроса что ли?

БОКИЙ І.С. Олександр Васильович! Я повинен вам сказати, що висуваючи кандидатуру Леоніда Михайловича Вернигори, ніхто не збирався принижувати кандидатуру Ярослава Михайловича Сухого. Так що, я думаю, тут такі порівняння і такі докори, вони просто несумлінні.

А за одну ніч чи за дві ночі - я б так питання не ставив, це право депутатів, право кожної фракції - висувати свою кандидатуру зрештою.

Але я вам сказав уже, що ми готові до того, щоб голосувати чи ту, чи іншу кандидатуру у пакетному голосуванні, а, можливо, третій появиться.

Я думаю, що це набагато розумніший був вихід із ситуації, аніж нам отут, значить, починати навкулачки битися навколо однієї чи другої кандидатури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чорновіл Тарас.

11:49:30

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Прошу передати слово народному депутату Потапову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, Потапова.

Потапову мікрофон.

11:49:44

ПОТАПОВ В.І.

Уважаемый Иван Михайлович, скажите, пожалуйста, это что, принцип у нас уже: вот когда мы обсуждаем кандидатуры. вдруг сразу вы обвинили и Хару, и членов комитета, поставив под сомнение вообще, ну скажем, объективность обсуждения на комитете? Леонид Михайлович вообще-то, на мой взгляд, достойный депутат, но двигать вот таким вот образом несогласие ваше, скажем, с комитетом, или с Регламентным комитетом, или с кем-то, по меньшей мере, просто некорректно.

Я скажу другое. Леонид Михайлович мною уважаемый человек. Но я знаю, что он возглавил Комитет национального спасения по Харьковской области. Почему-то в Полтаве его не назначили. Харьковчане оказались слабоваты в вопросах национального спасения. Судя по всему, этот комитет будет востребован скоро, потому что, ну, с бюджетом уже беда. Поэтому я бы вас просто просил, ну, сильно на Хару нападать, даже...

БОКИЙ І.С. По-перше, ніхто не нападає на пану Хару. Я не знаю, звідки ви взяли, що це якісь нападки.

По-друге, якщо ви сумніваєтеся у тому, що в Полтаві не обрали Леоніда Михайловича головою Комітету національного порятунку, то я думаю, що тут все дуже просто пояснюється: депутат Вернигора був закріплений за Харківською областю, та поки що й досі залишається, від нашої фракції згідно нами ж з вами прийнятого Закону про статус народного депутата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Сидорович. Сідатйе, будь ласка.

Так, будемо голосувати? Ні? Дев'ять хвилин на обговорення. Будь ласка, Соломатін. За ним Заєць.

11:51:51

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, це той самий випадок, з моєї точки зору, коли про справу можна сказати, що вона не варта виїденого яйця.

Ми повинні з великою повагою відноситися до кожного депутата, до кожного нашого колеги, до пропозиції кожної фракції, яка існує в Верховній Раді України, але разом з тим я глибоко переконаний, як зараз це модно стало говорити, глибоко переконаний в тому, що ми повинні поважати і думку, власне, того комітету, до котрого йде колега і має там працювати.

Я за досвідом в своєму Комітеті з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в котрому є секретарем цього комітету, можу сказати, з тих депутатів наших шановних колег, які "приписані" до комітету, практично працює лише трошки менше половини, а інші залишають нас своїми заявами про те, що вони всією душею разом з нами і письмово свідчать, що разом з нами голосують так, як ми визначимося за той чи інший законопроект. Це велика проблема в діяльності нашої Верховної Ради України - піднести на висоту роботу саме в комітетах, а не в сесійній залі. В сесійній залі - це певне театральне дійство, а робота фактично і практично відбувається в комітетах. Тому, якщо Комітет з питань соціальної політики і праці, як це доповідав голова комітету інші представники цього комітету, так високо цінує і підтримує практичну діяльність нашого колеги депутата Сухого Ярослава Михайловича, я вважаю, що ми маємо до цього прислуховуватися. Я не хочу сказати нічого поганого, упаси Боже, про нашого шановного колегу депутата Вернигору, котрий має великий досвід роботи в профспілковому русі, але на сьогодні давайте ми все ж таки підтримаємо думку про те, що слід нашими спільними зусиллями підтримайте тих, які практично вже працювали і працюють, тим більше, що залишилося нам в цій каденції працювати лише один рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць. За ним Шурма.

11:54:53

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

На перший погляд це питання, як казав мій попередник, не варте є виїденого яйця. Насправді це питання є дуже серйозне, тому що питання стоїть: чи ми дотримуємося принципів визначених у Регламенті і, я сказав би, тих домовленостей, які ми мали у роботі нашого парламенту, чи ми йдемо проти цих принципів і починаємо руйнувати єдність нашого парламенту. От про що сьогодні стоїть питання.

Якщо взяти документ за підписом пана Матвєєва, голови комітету, він пише, що не можна розглядати сьогодні це питання із кількох причин.

Перші причини - це формальні, бо подані проекти постанов, які не відповідають нашому Регламенту, немає пояснювальних записок і так далі.

І другі - це не формальні ознаки. Тобто, мова йде про те, що кандидатури на керівні посади у комітетах вносяться по квотному представництву за погодженням керівників депутатських фракцій і груп. От такого погодження немає. А ми маємо справу із представником, членом нашої партії паном Кириленком, який є сьогодні міністром. І ніхто в цій залі не скаже, що Кириленко не був активним депутатом, працюючи у цьому комітеті. Але нам сьогодні кажуть так: "Тепер ваша фракція хай обійдеться без квоти, ми будемо тут із-за рогу виносити пропозиції".

Сьогодні пан Хара фактично відкинув принцип розподілу влади, коли він сказав про те, що: ви і так, "Наша Україна", маєте там багато посад, то дайте іншим у Верховній Раді". Але пан Хара повинен знати, що за нашою Конституцією влади розподіляються на законодавчу, судову і виконавчу владу. І тут ми тут представлені у цій Верховній Раді, і ми хочемо, щоб наші інтереси були забезпечені.

Тому наша пропозиція, пропозиція Української народної партії полягає у тому, щоб вийти на пакетне вирішення цієї проблеми. Бо у нас є цілий масив голів комітетів, які сьогодні не зайняті, у нас є посада заступника Голови Верховної Ради і, якщо ми відмовимося від принципів, які задекларовані у регламенті Верховної Ради про квоти представництво. Якщо ми відмовимося від тих домовленостей, які ми реалізували, коли формували керівництво Верховної Ради, то ми будемо свідомо, чи несвідомо діяти проти єдності Парламенту.

Я не приймаю тих аргументів, хто говорить сьогодні, що нам залишилось всього на всього рік працювати, то давайте ми на цю проблему будемо дивитися через конкретні кандидатури. Я не хочу характеризувати кандидатури, я хочу говорити сьогодні про принципи. І я нагадаю тим депутатам, що, коли Кириленко пішов на посаду Міністра, він склав вчасно повноваження народного депутата України. Тому в даному випадку ми не повинні мати до цього члена української народної партії жодних претензій.

Отже, шановні народні депутати, я хочу, щоб ви це питання відклали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ігор Шурма.

11:58:14

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Фракція соціал-демократичної партії України об'єднаної. Сьогодні в залі обговорюється питання обрання першого заступника Комітету, але крім тих депутатів, які є в залі, ще слухають сотні тисяч, мільйони людей в Україні. Мене дуже дивує виступ попереднього виступаючого. Вводили в блуд на передвиборних перегонах український народ, наобіцяли 13 моральних указів.

Я з великою повагою ставлюся до Івана Олександровича, ну, не потрібно дурити українських людей. Про які квоти Ви ведете розмову? Вашої Фракції нема, Ваша Фракція розкололася. Сьогодні Ви утворили Фракцію Української народної партії, вже нема Фракції "Нашої України", Щербань вийшов з ліберальної партії. Вашої Фракції, блоку вже Вашого нема. А тепер, якщо Ви претендуєте на роль великих демократів і справедливців, Іван Олександрович, майте силу волі, вийти на цю трибуну, щоб Вас побачили депутати і послухав український народ і скажіть: ми є демократи по суті і ми за квотність. І Українська народна партія хоче запропонувати, об'єднаним соціал-демократам місце по їхній квоті. А їхнє місце це є заступник Голови Верховної Ради. Ми ще на цю посаду не претендуємо, і ми відмовилися від неї. Но ви хоч будьте демократом і запропонуйте людям по квоті, кому воно належить.

Наступне. Про яке пакетне голосування ви говорите і чому ви дурите людей. Ви людям скажіть, що Пьємонт демократії - Галичина, губернатор Львівської області, губернатор Франківської області, губернатор Тернопільської області. Ви ж топчете Конституцію. Ви ж закликали до верховенства права. Ви їздите в Європу, ви виступаєте на Парламентській Асамблеї Ради Європи, ви їздите спілкуватися по цілому світу і кажете: ми за верховенство права. Вони ж депутатських мандатів не складають. Вони на сьогоднішній день отримують зарплату, начислення і у Верховній Раді, і у виконавчій гілці влади, а говорите про гарантії пенсіонерів. Не потрібно людей дурити.

Я би взагалі звернувся до депутатів Верховної Ради. Амбіції сьогодні цього блоку справа є дуже великі, вони просто хочуть забрати усе. Давайте ми їм запропонуємо забрати усе, тому що через дуже короткий період часу їхні обіцянки лопнуть, як мильний пузир, вони не будуть сіяти пшеницю, а будуть сіяти помаранчевий символ моркву. У вас все пропаде, вас люди не оберуть. Тому забирайте все, що ви можете, бо пізніше вас ніхто не підтримає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, називалося прізвище Зайця. Будь ласка, репліка, одна хвилина.

12:01:28

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, я хочу попередньому виступаючому сказати такими словами: чия б мичала, а ваша б мовчала. Чому? Тому що фракція "Нашої України" існує. А от ваша та фракція, із якою ви приходили у Верховну Раду, її немає. Тому пане народний депутат, все-таки трошки треба мати пам'ять політичну і не розказувати сьогодні людям, що ця фракція розпалася, що ви вже там кудись пішли і не шануєте закону і інших речей. Я б не хотів би, щоб ви сьогодні використовували парламентський час для того, щоб обдурювати людей.

А відносно того, що вам не вистачає посад, то я ще раз кажу, ми тут говоримо за принцип. І як ви бачили, що Кириленко як член Української народної партії написав заяву вчасно, і вчасно ми відставку Кириленка взяли, прийняли. Тому я прошу вас все-таки не дурити людей.

А то народних депутатів звертаюся. Давайте все-таки жити дружно, давайте домовлятися і пакетом вирішувати всі проблеми...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будьте уважні. Шановні колеги, перше. Тут різні звинувачення звучали з приводу дотримання чи недотримання Регламенту, я хотів би сказати декілька слів.

По-перше, не треба звинувачувати те, що крім одного законопроекту появився ще інший. Кожен з народних депутатів має право на законодавчу ініціативу, і у будь-який момент він може внести альтернативний законопроект. Так що тут ніяких порушень немає. Є один законопроект, появився альтернативний законопроект, і ми відповідно до Регламенту розглядаємо їх обидва. І право Верховної Ради визначатися за той чи інший законопроект.

Друге. Шановні народні колеги, я особливо хочу наголосити, будьте уважні. Досить часто, даючи інтерв'ю, ви говорите про те, що треба все вирішити пакетним голосуванням. Ваше право, як ви говорите. Єдине я хочу наголосити, що це не відповідає нормі Регламенту. Не відповідає нормі Регламенту, тому що керівництво Верховної Ради обирається за іншим принципом. А керівники комітетів за іншим принципом. Те, що стосується керівників комітетів, перших заступників голів комітетів, заступників голів комітетів, тут можливо за рішенням Верховної Ради застосовувати так званий пакетний принцип. В пакеті голосувати за заступника Голови Верховної Ради, який відповідно до Регламенту голосується таємно бюлетенями, і голосувати за керівників комітетів і заступників, які відповідно до Регламенту голосуються за допомогою системи "Рада", ми не можемо.

Тому не треба плутати святе з грішним. Тому, шановні колеги, обговорення питання завершено, я буду в такому порядку ставити. І ще одне. Ті, хто з вас пропонував не розглядати це питання, я нагадую, що 232 голоси народних депутатів прийняли рішення про те, щоб ми його сьогодні розглядали. Так що все це - рішення Верховної Ради. Будь ласка, запишіться з мотивів голосування три хвилини. Так, Костинюк, за ним Аніщук.

12:05:14

КОСТИНЮК Б.І.

Прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Кендзьора.

12:05:23

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція Віктор Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги народні депутати, я хотів би все-таки захистити честь рідного міста Львів, коли така покруч, яка виступала зі Львова ось тут на трибуні, говорить про Львів, як про місто ніби з якоюсь особливою демократією, і цей чоловік настільки остогид львів’янам, що боїться появитися на вулицях серед білого дня, тому що Львів не сприймає таких своїх вихованців і представників у парламенті. І ця партія, яка сьогодні має 0,0 авторитету у нас в Галичині, сьогодні щось тут, даруйте, як кажуть, нас пасталакає з приводу львівської демократії...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми записалися з мотивів голосування, так що, будь ласка, по мотивах. Аніщук, за ним Комар.

12:06:32

АНІЩУК В.В.

Владимир Анищук, фракция коммунистов.

Адам Иванович, уже 12 часов 06 минут, необходимо делать перерыв. Поэтому я прошу вас, давайте будем голосовать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Комар.

12:06:46

КОМАР М.С.

Слово Потапову передайте, Адам Іванович, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Потапова Василя.

12:06:53

ПОТАПОВ В.І.

Адам Иванович, ну уже высказались по поводу одного кандидата, по поводу второго кандидата, и дело уже переходит, ну, скажем, в поиск каких-то особенностей.

Я исключительно поддерживаю мнение тех депутатов, которые предлагают просто голосование. А заодно и проголосовать, вот я никак не могу ни у кого добиться: руководители Комитета национального спасения, они назначались приказом определенным, а отмены не было. Они будут дальше продолжать это совмещение и как это рассматривать, скажем, совместимость народного депутата и с этой должностью?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Білорус.

12:07:41

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово Андрію Шкілю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Шкіля, будь ласка.

12:07:51

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Адам Іванович, я хотів би наголосити на тому, що, звичайно, що пакетне голосування можна тут не сумістити, тому що вони... одна кандидатура голосується в один спосіб, інші - в інший. Але позиції ми можемо узгодити. Тобто проговорити і вирішити питання таким чином, щоб не виносити на сесійну залу не просто дискусію, а такий, знаєте, такий базарний режим цієї дискусії. А я би хотів, щоб це пройшло в нормальне річище, щоб зі звинувачень ми перейшли до конкретики. Тому, я думаю, що концептуально можна було б подивитися, але для цього треба було, щоб фракції між собою переговорили.

Давайте зробимо перерву, між собою лідери фракцій поспілкуються, і таким чином, ми після перерви можемо тоді, в принципі, вийти на якійсь конструктивізм, бо, справді, ми можемо дійти до певного маразму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, ті, хто висловлюють отак, як зараз Андрій Шкіль, пропозиції, мають певну рацію. Але давайте ми в подальшому цього дослухаємося. Коли в подальшому у нас виникнуть кадрові питання, давайте, дійсно, ми сядемо і розглянемо проблему цю. Зараз ми інакше, ніж зобов'язала нас Верховна Рада, поступити на можемо, бо є 232 голоси за те, щоб ми сьогодні розглянули це питання, тому я інакше посупити не можу.

А щодо подальшого, абсолютно слушна пропозиція, щоб ми узгоджено вирішували ці кандидатури. Тому приготуйтеся, будь ласка, до голосування, в порядку надходження я буду ставити на голосування пропозиції.

Я ставлю на голосування пропозицію: про обрання народного депутата Сухого Ярослава Михайловича першим заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, реєстраційний номери 7132. Прошу голосувати.

12:10:05

За-242

Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 3, комуністів - 55, "Регіони України" - 50, Народної партії - 13, соціалістів - 1, Блоку Тимошенко - 1, "Єдина Україна" - 16, Соціал-демократична партія (об'єднана) - 21, Українська народна партія - 0, "Демократична Україна" - 18, "Воля народу" - 14, "Демократичні ініціативи" - 14, "Союз" - 10, "Центр" - 1, НДП-"Республіка" - 11, "Позафракційні" - 14.

Так, шановні колеги, я надаю слово голові Лічильної комісії народному депутату Мішурі. Послухайте, будь ласка, порядок голосування.

12:11:01

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, Лічильна комісія Верховної Ради затвердила форму бюлетеня для голосування про призначення на посади членів Рахункової палати. Тут внесено шість прізвищ, ми будемо голосувати списком. Якщо в когось є голоси проти, треба просто це прізвище викреслити із списку. Бюлетені можна отримати біля столів реєстрації. Для голосування Лічильна комісія відводить 30 хвилин. Ми вважаємо, що цього достатньо. Початок голосування о 12 годині, скажімо, 13 хвилин. Закінчення через 30 хвилин. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином - будьте уважні! - нам відводиться 30 хвилин на голосування, але у зв'язку, поки підготуємося і так далі, тому я оголошую перерву на 40 хвилин, до 12 години 50 хвилин. О 12.50 ми продовжуємо засідання. А зараз прошу взяти участь у голосуванні.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати робочі місця, будемо продовжувати засідання, поки Лічильна комісія підготує нам результати. Так, переходимо до розгляду питань, пов'язаних із проведенням парламентських слухань да днів уряду.

Слухається проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему "Свобода совісті й ідентифікація особи", реєстраційний номер законопроекту 7000. Доповідає народний депутат України Самойлик Катерина Семенівна. Будь ласка, три хвилини.

12:51:58

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу вашої уваги. Я звичайно вас дуже прошу підтримати це питання, яке я пропоную винести на засідання, на парламентські слухання. Повернусь до цього питання. В липні 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон України про внесення змін до Закону України про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, яким були внесені такі доповнення. Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру, то офіційно повідомляють про це у відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без цього номера.

До Державного реєстру не відноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. При цьому, я хочу підкреслити, що всі ці люди дійсно являються дуже дисциплінованими платниками податку. Таким чином реалізуються статті 3, 22, 32, 35, Конституція України, яка надає право особам через свої релігійні та інші переконання відмовлятися від цих номерів і також це право було законодавчо закріплене право сплачувати податки та інші обов'язкові платежі без особистого номера.

Я хочу сказати, що, незважаючи на те, що минуло п'ять років, податкова адміністрація відмовляється ставити відповідні відмітки у паспортах, люди подають до судів, люди виграють, і тільки після суду їм дійсно робиться ця відмітка.

Ви пам'ятаєте всі оці масові заходи, які проводилися перед Верховною Радою України, перед Кабміном і Адміністрацією Президента. Але, незважаючи на це, віз і нині там стоїть. Тому до нас звернулися з великим проханням провести парламентські слухання і визначитися чи буде врешті-решт уряд і податкова адміністрація виконувати закон, який був прийнятий Верховною Радою України.

Я також вважаю, що це питання нам треба вирішити, і тільки ми у цій залі зможемо розв'язати цей гордіїв вузол. То ж я, незважаючи на темник, який дав уряд і написав не приймати цієї постанови, я вас дуже прошу, щоб ми ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Сідайте, Катерино Семенівно.

Будь ласка, від комітету Лесь Степанович Танюк, прошу. 3 хвилини.

12:55:30

ТАНЮК Л.С.

Питання свободи совісті і ідентифікації особи запропоноване народним депутатом України пані Самойлик для розгляду є давно предметом розгляду. Але воно се-таки сьогодні не є для нас проблемою. На законодавчому рівні воно вирішується на підставі статей 22 і 67 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії. У статті 22 сказано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань. Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційний обов'язків, а в офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Як показує міжнародний досвід, винятків для використання ідентифікаційних номерів в платників податку немає в країнах Європи, в тому числі в православних країнах, як Болгарія, Греція, Росія та Румунія. На рівні релігійних переконань, не дивлячись на те, що питання не прийняття ідентифікаційних кодів порушувалось лише частиною однієї із православних церков, воно так само вже вирішено. Про це свідчить ставлення послання святішого патріарха московського і всіє Русі Алексія другого, в якому зазначається, цитую: "Богословська комісія і священний синод, обговоривши тем податкових номерів, прийшли до твердого переконання, питання про те, чи приймати податковий номер є справою вільного громадянського вибору, але ніяк ні є віросповідним питанням. До подібного висновку церква приходить не вперше, проблеми після найретельнішого дослідження всіх богословських, громадських та наукових сторін проблеми. Кінець цитати.

Про це ж ідеться і в підсумковому документі, 7-ого пленуму синодальної богословської комісії російської православної церкви Білорусії, під керівництвом Метрополита Мінського і Слуцького - Філаретом. У пункті першому є висновки, зазначається, що прийняття, чи неприйняття є ніяким не є питанням сповідання і не є гріховним діянням. Питання про запровадження універсальних карток та захисту інформації до повноважень Комітету не належить, а ставлення власника картки до релігії, відповідно до статті 5-ої закону України про свободу совісті, зазначатися в ній не повинно. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради вважає прийняття проекту постанови, в запропонованому варіанті передчасним. Комітет так само просив би не робити таких слухань, для того щоб не збуджувати пристрасті і не мати можливості потім винести жодного з можливих рішень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лесь Степанович. Обговорювати будемо?

Так. Тоді голосуємо.

______________. Адаме Івановичу, дозвольте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, від Кабінету Міністрів.

______________. Дякую. Шановний Адаме Івановичу, Шановні народні депутати, від імені державної податкової адміністрації України, дозвольте мені нагадати вам статтю 4 Закону України про свободу совісті та релігійні організації, в якій зазначено: громадяни України є рівними перед Законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя не залежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Дозвольте мені нагадати, що згідно закону, який назвала Самойлик Катерина Семенівна, він, до речі, 1994 року, створений Державний реєстр, це інформаційний реєстр, у якому накопичуються доходи громадян України. Сьогодні цей інформаційний реєстр складає інформацію по 46 мільйонах громадян України.

Що це дозволяє нам зробити?

По-перше, це дозволяє боротися з тінізацією економіки. І по-друге, з корупцією, про яку сьогодні дуже багато іде мова. Дійсно, у жодній країні світу немає сьогодні поняття "відмови від ідентифікаційних номерів". А ті пропозиції, які сьогодні лунають ідентифікувати особу за ім'ям, прізвищем та по батькові, вони неможливі, тому що... Приведу приклад. Лише Шевченко Іванів Івановичів сьогодні у державі обліковується 736. І цей перелік можна продовжувати. До чого ми йдемо? До Європи або повертаємося на 10 років тому назад?

Для того, щоб дійсно сьогодні це питання не виносити на парламентські слухання, я звертаюся до вас з пропозицією не робити цього, тим більше, що ідентифікація особи прошита у нас 24-ох законах України, про які ви голосували, 54-ох постановах Кабінету Міністрів та 45-ох постановах Національного банку України.

Сьогодні ми, дійсно, пішли на те, що врегулювали порядок внесення відмітки до паспорту релігійним установам і організаціям, які зареєстрували цей порядок у Міністерстві юстиції. Але що зараз відбувається? Громадяни тепер ті, що відмовилися від ідентифікаційного номера, повертають його, тому що у цьому діючому законодавчому полі вони не можуть сьогодні існувати. Так що ми будемо слухати на парламентських слуханнях? До чого ми йдемо? Повертаємося до первобитного ладу? Ну, тоді давайте голосувати.

Я виступаю з пропозицією не підтримувати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтеся. По-перше, я просив би, особливо представників органів виконавчої влади не вживати політичних висловів і не давати оцінок, а доповідати чітко і конкретно, робити висновки депутати мають право політичні. Це перше.

Друге. Ми з вами не приймаємо ніякого закону, ми нічого не змінюємо, ми хочемо, щоб про цю гостру проблему поговорили учасники парламентських слухань. На парламентських слуханнях ми також ніяких рішень не приймаємо, ми тільки виробляємо рекомендації, як розв'язати ту чи іншу проблему. Тому тут я особисто не бачу абсолютно ніякого страху, якщо ми поговоримо про цю проблему. Але як, вирішить Верховна Рада.

Так, з мотивів голосування, будь ласка, запишіться, три хвилини. Будь ласка, Беспалий, Гінзбург.

13:02:03

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, серед усіх проблем, які є в державі, серед різни питань є такі особливо делікатні серед них і питання, скажемо, пов'язані з віросповіданням, з різними такими конфесійними деталями, які є індивідуальними. Це є свобода совісті, це є такі питання, куди дуже треба обережно втручатися, і які жодним чином треба оберігати від будь-яких піару, використання у політичних цілях і так далі.

Тобто, я думаю, що виносити на питання парламентських слухань проблему, яка вирішена парламентськими слуханнями не буде і не може бути вирішена, бо це поза компетенцією парламенту взагалі такі питання. А просто буде збурення в суспільстві, то це є свідомий крок на загострення політичної ситуації. Тому, я думаю, не треба цього робити. Прошу не підтримувати цей проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гінзбург. За нею - Матвієнков.

13:03:10

ГІНЗБУРГ О.П.

Адаме Івановичу, прошу передати слово Пхиденку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу мікрофон Пхиденка Станіслава.

13:03:18

ПХИДЕНКО С.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Давайте пригадаємо, що в цій залі п'ять років назад Верховна Рада з подачі фракції Компартії України прийняла закон, який чинний на сьогоднішній день, закон про те, що для віруючий людей в силу релігійних мотивів треба було б відмінити ідентифікаційні коди. Механізм, на превеликий жаль, не був вироблений. Звичайно, податкова адміністрація в першу чергу виступила проти всього цього. Але на превеликий жаль податкової адміністрації майже всі судові справи, куди звертались віруючі люди, вирішувалися на користь віруючих людей. Отже, з точки зору закону проблема є? Є. Треба, друзі, обговорити на слуханнях і прийняти ті рекомендації, які нам потрібно для користі наших громадян.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков, будь ласка.

13:04:15

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги! Свобода вероисповедания у нас забита в Конституции, и она действительно на сегодняшний день есть. М имеем на сегодняшний день разные концессии, разные веры, так уж случилось у нас, в нашей стране. Но я вот очень внимательно слушал представителя налоговой. Вы знаете, вот наверное потому, что у вас такое настроение, отношение к этому вопросу, наверное, потому и есть такие мытарства именно в этой проблеме. Вот я, сколько мы возимся вот, так сказать, в буквальном смысле слова, с верующими людьми на участках с просьбой решить проблему для того, чтобы выполнить Закон, который существует в течение пяти лет. Мне бы хотелось, чтобы вы просто приехали ко мне на округ и помогли решить эту проблему хотя бы с одним верующим. И показали пройти от "А" и до "Я", до последней, так сказать, инстанции с тем, чтобы им посмотреть в глаза и ответить, как выполняется у нас в стране Конституция. И вот тогда бы мы посмотрели, есть эта проблема или нет.

Проблема действительно есть. Нужно выработать алгоритм раз и навсегда, и чтобы вы его исполняли, этот алгоритм, как святая святых, вот как люди верующие выполняют свои каноны, вот так и вы выполняли этот же самый...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Надрага и Заяць по одній хвилині і будемо визначатися.

13:05:30

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание на следующую тему. Мы сегодня обсуждаем непонятно для меня ситуацию. есть закон, он требует, чтобы он выполнялся. И абсолютно правильно сегодня Председательствующий, обращаясь к представителям налоговой администрации, сказал, что, дорогие мои, мы должны послушать, насколько полноценно налоговая администрация, исполнительная власть выполняют уже существующий закон? А к своим коллегам депутатам я хочу обратиться с другим вопросом: дорогие мои, мы от армии освобождаем, если человек является, извините, сектантом? А почему мы не можем лишить человека права обязательно получать код, если по закону он имеет право этого не делать? Почему у нас такая избирательность: одни законы мы выполняем, другие не хотим, одних мы можем освобождать вплоть до службы в армии, а другим мы не хотим разрешить поставить печать и отметку в паспорт.

Поэтому если есть сомнения на эту тему, пожалуйста, до парламентских слушаний примите все вопросы, чтобы они были решены по линии налоговой администрации. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заєць і наполягає Соломатін, і будемо визначатися.

13:06:41

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Нам пропонують дуже делікатне питання для обговорення на парламентських слуханнях.

Я хотів би, народні депутати, щоб ви зрозуміли, що в нашій практиці питання ідентифікаційних номерів введено в площину релігійної діяльності. І я не сумніваюся в тому, що ініціатори такого слухання саме хочуть спрямувати наше обговорення в цю площину, в це русло.

Дійсно, є проблема з використанням ідентифікаційних номерів в дуже багатьох установах, для дуже багатьох речей вимагають наявності цих номерів. І ми мусимо сказати, що тут є проблема. Але цю проблему вводити у площину свободи совісті, я думаю, що це було б занадто.

Тому я чудово усвідомлюю, які мотиви справжні цієї позиції і прошу вас не голосувати за парламентські слухання, але дати доручення комітету, щоб він розглянув ці питання на комітетських слуханнях у площині, наприклад...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Соломатін.

13:07:54

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, проблема є. Я у свій час у Швеції був здивований тим, що там немає Центрвиборчкому, а всі люди реєструються від народження за єдиним списком, за єдиним правилом. Вони ще не сплачують податки, але Державна податкова адміністрація вже їх зарахувала і веде облік таких людей. Давайте і ми вивчимо цей цікавий досвід - це перше. можливо, нам і Центрвиборчкому не треба буде мати в тому вигляді, в якому він сьогодні є.

І друге, до свободи совісті. Відповідно до своєї совісті 17 березня 1991 року відбувся всесоюзний референдум з питань збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік. 59 відсотків населення України, які мали право голосу, проголосили: так, Союзу бути. Але це було розтоптано і спаплюжено. На згадку про це і на підтримку цього референдуму сьогодні в Севастополі, 17 березня, о 17 годині на площі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу говорити по темі.

Будьте уважні, підготувалися до голосування. Я ставлю на голосування: про проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Свобода совісті і ідентифікація особи", реєстраційний номер 7000. Прошу голосувати.

13:09:39

За-227

Рішення прийнято. Будь ласка, по фракціях. Спокійно!

"Наша Україна" - 0, комуністів 56, "Регіони України" - 47, Народної партії - 9, Соціалістичної партії - 25, Блоку Тимошенко - 1, "Єдина Україна" - 12, Соціал-демократичної (об'єднаної) - 20, Української народної - 0, "Демократична Україна" - 17, "Воля народу" - 11, "Демократичні ініціативи" - 10, "Союз" - 5, "Центр" - 3, НДП-"Республіка" - 5, "Позафракційні" - 6.

Надаю слово для повідомлення голові Лічильної комісії народному депутату Мішурі. Будь ласка, Валерій Дмитрович.

13:10:49

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, дозвольте оголосити вам протокол номер два засідання Лічильної комісії Верховної Ради України від 17 березня 2005 року.

Слухали: про підсумки таємного голосування про призначення на посади членів Рахункової палати. У бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів Рахункової палати були включені кандидатури: Яременка Олександра Степановича, Юхимчука Анатолія Петровича, Вітковської Лариси Володимирівни, Заремби Ігоря Миколайовича, Пилипенка В'ячеслава Павловича, Самуся Георгія Юрійовича.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила. Перше. Кількість народних депутатів України - 446. Кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування - 230. Відповідно до статті 85 Конституції України, статті 10 Закону України "Про Рахункову палату", глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України, а ця стаття говорить про те, що вибори призначення і затвердження вважаються такими, що відбулися, якщо бюлетені для таємного голосування одержали не менш як дві третини депутатів від їх фактичної кількості, у разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше двох третин депутатів, проводяться повторні вибори призначення чи затвердження з новим висуненням кандидатів. Таким чином відповідно до цих статей, які я назвав, лічильна комісія вирішила вважати вибори призначення на посади членів Рахункової палати, прізвища вам відомі, вважати такими, що не відбулися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибори не відбулися, тому і результатів немає. Шановні колеги, ми заслухали інформацію. Тому давайте відповідно до Регламенту, ми маємо право провести повторне голосування з висуненням нових кандидатур. Але це не значить, що не можуть бути висунені ті кандидатури, які вже були висунені. Тому я пропоную голові Рахункової палати провести консультації із керівниками парламентських груп, фракцій. А після того ми домовимося. Через тиждень, два, коли буде пленарне засідання, повторно розглянемо це питання.

Слухається проект постанови про проведення парламентських слухань на тему "Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України", реєстраційний номер 7036. Доповідає голова підкомітету Бронніков Володимир Костянтинович. Я не бачу Броннікова. А, вибачте, ви вже на трибуні. Будь ласка, три хвилини. Дякую за оперативність.

13:13:13

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги. Нет нужды объяснять, что энергетика - это основа жизнедеятельности каждого человека, каждого жителя Украины, основа жизнедеятельности всей экономики Украины. И курс на евроинтеграцию также требует, чтобы у нас была своя энергетическая стратегия. У нас в 2001 году Верховная Рада Украины приняла... провела парламентские слушания, по результатам которых поручила Кабинету Министров разработать энергетическую стратегию Украины.

В бюджете 2003 и 2004 годов были предусмотрены соответствующие ресурсы, чтобы Академия наук Украины могла проработать эту энергостратегию.

Комитет по топливу, ядерной энергетике и ядерной безопасности провел 6 "круглых столов" и в конечном итоге в 2004 году энергетическая стратегия были представлена в Кабинет Министров, где она без малого полгода лежит без движения. В этом плане нам трудно оценивать правильность использования направления средств на развитие энергетического комплекса, у нас нет уверенности, что энергетика будет всегда нам доступна и энергетика будет всегда... Украина всегда будет находиться в состоянии энергетической безопасности. Мы просто обязаны заслушать Кабинет Министров Украины по его мыслям о направлении деятельности в энергетике, о той, какая энергетика у нас будет через 10 лет, через 20 и через 30 лет с тем, чтобы каждый мог планировать свою деятельность.

В этой связи комитет считает, что в мае мы должны заслушать новый состав Кабинета Министров Украины по энергетической стратегии, которым будет развиваться у нас Украина. Мы считаем, что до мая Кабинету Министров будет достаточно времени разобраться с теми материалами, какие есть, увидеть свое видение и доложить нам здесь свое видение энергостратегии и после широкого обсуждения здесь в этом зале предложить нам ее в Верховную Раду на утверждение. В этой связи я прошу поддержать предложенный вам проект постановления и провести 18 мая слушания по энергетической стратегии Украины. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, сідайте, будь ласка. Записались у нас Надрага і Соломатін. Будь ласка.

13:16:14

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!

Василий Надрага, Луганская область, Народная партия.

Я вам должен сказать, что сегодня, когда перед заседанием мы на фракции обсуждали Народной партией поддерживать или нет данный проект постановления, мы определились таким образом: мы обязаны это поддержать. И показателем, и побудительным мотивом этого решения стало вчерашнее наше слушание, когда мы слушали отчет Министерства топлива и энергетики о состоянии дел и перспективах реформирования угольной отрасли и социально-экономических последствий этого реформирования.

Поэтому, мы считаем, если тема реформирования угольной отрасли войдет, как составляющая, то в данных парламентских слушаниях на сегодня есть очень большая необходимость, потому что, судя из вчерашнего доклада, который мы послушали от имени Кабинета Министров, Кабинет Министров меняет в отдельных вещах, на наш взгляд, концептуальные подходы государства к обеспечению угольной отрасли. А уголь у нас - это, начиная от Луганска до Львова включительно. И мы не имеем право угольные регионы оставить в неведении каким образом сегодня видится дальнейшее развитие этой отрасли, каким образом видится развитие не только самих шахт, что соответствует, так сказать, животрепещущим интересам миллионов населения, которое там живет и работает, но и каким образом будет соблюдаться социально-бытовые, социально-культурные вопросы, потому что зачастую топливно-энергетический комплекс и его предприятия являются градообразующими, и соответственно каким образом будут лечиться, учиться люди, каким образом будет обеспечена экологическая составляющая во всех этих вопросах - это то, что мы должны четко определить. И парламентские слушания, на наш взгляд, на взгляд Народной партии, являются базовыми, потому что они дают возможность обсудить это и с позиции парламента, и с позиции исполнительной власти и выйти на комплексное решение.

Поэтому, когда мы говорим о том, что нам нужно 18 мая, как предлагают авторы постановления, провести парламентские слушания, фракция Народной партии однозначно эту тему поддерживает. Больше того, мы предлагаем даже рассмотреть вопрос о целесообразности проведения первого, там уже проголосовано парламентом, на 18 число парламентские слушания, которые, скажу уже в данном случае свою личную позицию, меня не совсем убеждают, потому что там какая-то достаточно путанная тема, связнная с экономическими вопросами конституционной реформы. Не совсем я это понимаю, а вот то, что сегодня разговор идет о перспективах развития топливно-энергетического комплекса нашей страны и под это мы должны провести парламентские слушания, абсолютно Фракция будет поддерживать и голосовать "за". И принимать активное участие в наработке данных парламентских слушаний.

Потому что, еще раз повторю, мы считаем, что топливно-энергетический комплекс есть один из базовых в Украине и мы обязаны сделать все чтоб он стабильно развивался. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.Дякую, будь ласка, Соломатін і будемо голосувати.

13:19:17

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, Фракція комуністів. Шановні колеги, ще 14 років тому, коли в нас існував Союз СРСР, в нас не було цієї проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу України, нам було всім зрозуміло, що у нас на 200 років є вугілля розвіданого, є шахти працюючі. Що нафта і газ постачаються і звідки за ціною виробника, а не по світових цінах. І в нас уранова сировина геологорозвідники розвідали на 50 років вперед робота всіх наших атомних блоків. Чому так сталося за 14 років урядування міністрів-капіталістів, виникла така проблема? Бо вони , насамперед, піклувалися не за державу, про котру вони так плачуть щодня, з кожного українського тину. А про те, як напхати в свої кишені, за рахунок розкрадання загально-народної власності, в тому числі нафти. газу, вугілля. Слава богу, ще не добралися до уранової сировини.

Тому, проблема є і її слід обговорювати. в зв'язку з цим, я хочу на виконання доручення виборців з міста-героя Севастополя, ще раз підкреслити, вони пам'ятають: хто і як їх завів у цю безодню, в тому числі і в паливно-енергетичному комплексі України. І тому вони сьогодні, 17 березня у 17-ій годині на площі Нахімова збираються на мітинг і там проголошують: єдиному економічному просторі - так, Всеукраїнському референдуму з питань статусу російської мови - так, виводу українських військовослужбовців з Іраку - так. І ні, ні - втягування України в НАТО, ні - дискримінації у пенсійному забезпеченні військовослужбовців.

Тому я хочу сказати, давайте ми прислухаємося до думки людей, вони вже збагнули, у яку халепу, вони за допомогою вас, так званих патріотів потрапили 14 років тому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з мотивів голосування Пеклушенко хвилина. Будь ласка, мікрофон.

13:21:57

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, я думаю, что нет смысла доказывать необходимость этого вопроса. Единственное, я хотел бы обратить наше внимание на качество подготовки всех парламентских слушаний. Вот вчерашнее слушание, заседание показало, что мы используем зал Верховного Совета как выездное заседание министерства. Они говорят обо всем, они говорят о своих проблемах. И это правильно. Но парламентские слушания должны готовиться через призму главного интереса, интереса народа, интересов наших избирателей. Вот к этому я призываю всех, кто готовит парламентские вопросы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо визначатися. Тільки перед тим, як голосувати, шановні колеги, я хочу вас попередити про те, що 18 травня відповідно до рішення, яке ми прийняли 20 січня, ми будемо проводити парламентські слухання з проблеми "Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи". Тому 18 травня, я особливо до Броннікова звертаюся, 18 травня ми з вами не можемо провести парламентських слухань, бо у нас уже є парламентські слухання на 18 травня, 20 січня ми визначили. Якщо ви не будете заперечувати, я подивився, у нас є можливість єдина 16 червня провести такі парламентські слухання. Згода?

Шурма, будь ласка, мікрофон.

13:23:31

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановний Адаме Івановичу, ми минулого тижня розглядали питання про проведення парламентських слухань "Євроінтеграція і участь України в єдиному економічному просторі". Цей законопроект не набрав достатньої кількості голосів. Але в цей день було даному доручення Головуючим розглянути це питання на профільному комітеті. І дане питання на погоджувальній раді було прийнято, що в четвер у відповідному профільному комітеті це питання буде розглядатися. Якщо ми зараз на червень місяць перенесемо відповідно дане питання, яке вже в розгляді, знову залишиться без дати проведення. Тому прошу врахувати цей момент. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно, це слушне зауваження. Ми розглядали це на погоджувальній раді. Я звертаюсь до Олега Зарубінського. Олег Зарубінський, я звертаюсь до вашого комітету, будь ласка, дійсно, ви свої пропозиції дайте, так як ми домовлялися з приводу парламентських слухань, яке не одержало підтримки. Добре, зараз Заєць, а після того ви. Прошу Зайця мікрофон, одна хвилина.

13:24:50

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван заєць, фракція Української народної партії.

Наша фракція підтримує проведення цих парламентських слухань. Але ми пропонуємо, щоб ці слухання провести у напрямку використання принципів сталого розвитку. Кожен із вас знає, що сьогодні дуже сильно деградує природне середовище і що комплекс паливно-енергетичний, він свій внесок у цей процес дуже його високий, тому із наших позицій, ми виходили із тих позицій, що ми хотіли, щоб ці парламентські слухання пройшли б через доктрину сталого розвитку і таким чином, щоб екологічні вимоги, вони розглядалися на рівні із економічними імперативами чи імперативами соціальними. Я б хотів би просто привернути увагу комітету профільного до цієї проблеми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський, інформація від комітету.

13:25:58

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Адаме Івановичу.

Я хотів би уточнити питання з якого приводу я виступав від комітету свого часу, стосувалося не проблеми парламентських слухань щодо розвитку паливно-енергетичного комплексу, а проблему, яка стосувалася співробітництва з ЄС і ЄЕП, після чого ви поставили на голосування, і за ту пропозицію проголосувало 142 народних депутатів, і таким чином, та пропозиція законодавча була відхилена.

Щодо перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу, у нас ніяких немає, як то кажуть, застережень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це так, але після того, коли ми проголосували... Я поясню, Ігор Михайлович, я поясню: але після того, як ми проголосували, я пам’ятаю, бо вів те засідання, ми домовилися, що комітет розгляне це питання і вийде із своєю пропозицією. Я давайте на наступній Погоджувальній раді ми про це поведемо мову.

Так, будь ласка, від міністерства з питань палива.

________________ . Дякую.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Питання перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу дуже важливе і актуальне, і слухання з цього питання вкрай необхідне.

Вчора у Верховній Раді слухалося питання звіту Мінпаливенерго щодо реформування вугільної галузі, і надано два місяці щодо розробки концепції реформування вугільної галузі. А перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу дуже взаємоув'язані, і особливо взаємоув'язані з питаннями реформування вугільної галузі. Особливо це відноситься до традиційної енергетики, до теплогенеруючих наших компаній.

Тому, зважаючи на вище викладене, в нас є все-таки прохання надати нам трошки часу, щоб ми могли взаємоув'язати ці питання. Для нас бажано було б перенести на вересень місяць, однак, це наше прохання. А прохання до вас - визначитися, трошки здвинути цей час. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Васильович, ми якраз і даємо не в травні, а на червень. Так, шановні колеги, прошу бути уважними: я ставлю на голосування постанову про проведення парламентських слухань на тему "Перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України", реєстраційний номер 7036 з поправкою не 18 травня, а 16 червня.

Прошу голосувати.

13:28:37

За-283

Рішення прийнято.

Слухається проект Постанови: про проведення у Верховній Раді України парламентських слухань з питання: "Децентралізація влади в Україні: розширення прав місцевого самоврядування". Реєстраційний номер 7055. Доповідає народний депутат Майстришин Володимир Якович. Будь ласка.

13:29:08

МАЙСТРИШИН В.Я.

Дякую. Володимир Майстришин, фракція Народної партії України.

Шановний головуючий, шановні колеги! У зв'язку з прийняттям Закону України про внесення змін до Конституції України, 3207-1, в першому читанні і визнання практично усіма політичними силами необхідності переходу від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської республіки, після фахового вивчення даних питань назріли законодавчі зміни.

Необхідність проведення реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади продиктована, в першу чергу, якраз проблемами місцевого самоврядування, в тому числі, що в нас немає, по суті, повноцінного місцевого самоврядування.

В першу чергу, в Конституції України існують колізії з вирішенням питання адміністративно-територіальної одиниці. На жаль, відсутня норма, що б визначила сутність адміністративної одиниці. Звичайно, не відповідає світовим традиціям і європейській практиці даний факт.

Друга проблема: проблема первинності суб'єкта місцевого самоврядування. Визначення, що міститься в статті 140 Конституції дає змогу противникам місцевого самоврядування тлумачити громаду як сукупність мешканців, і не більше, без власності і своєї території.

Сьогодні досить дивно виглядає ситуація, коли сільська рада, яка складається з трьох - п'яти сіл, не може вирішити жодного земельного питання на територіях між селами, оскільки ця територія, за логікою Земельного кодексу та голів райдержадміністрацій, не належить до юрисдикції місцевого самоврядування, і всі земельні питання вирішують райдержадміністрації.

В Україні чи не в єдиній європейській державі існує парадоксальна ситуація, коли адміністративно-територіальні одиниці первинного рівня, які не межують з такими одиницями, не можуть ці питання вирішувати самостійно. А громади, з громадами також цього вирішити не можуть.

Третя проблема - відсутність права органів місцевого самоврядування районного та обласного рівнів на складання, на виконання відповідних бюджетів самостійно без вказівки згори, так звані контрольні цифри. Для прикладу можу привести, що сьогодні в країнах Євросоюзу місцеві органи самоврядування в зведеному бюджеті їхніх країн сягає десь 85-80 відсотків, у нас ця цифра 50 на 50, тобто майже всі головні державні програми виконуються наверху, а на місця тільки спускаються контрольні цифри і там тільки одні зарплати. Тому я думаю, що можна говорити про перелік проблем, які не вичерпними. Хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, що сьогодні в ці хвилини проходять громадські слухання з даної проблематики за участю віце-прем'єра Безсмертного та голови профільного комітету. Тому логічним, послідовним кроком було б перенести дану дискусію із площини фахової площини в площину законодавчу, до стін цього нашого парламенту із залученням не тільки ..........

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз буде виступати від комітету Борис Якович Беспалий. Поки він йде на трибуну, я хотів би уточнити. Не 16 червня, бо це не середа, а 15 червня, для стенограми. 15 червня попередні парламентські слухання.

Так, будь ласка, Борис Якович Беспалий, секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

13:32:39

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, наш Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 2 березня цього року розглянув запропонованій вашій увазі проект постанови про проведення парламентських слухань з питання "Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування", який був внесений доповідачем попереднім паном Майстришиним, а також депутатами Надрагою і Зарубінським.

Аргументацію, яку навів пан Майстришин, з нашої точки зору, є достатньою. Комітет також підтримує цю важливу проблему і вважає, що вона вартує рівня парламентських слухань, тому що це дійсно питання загальнодержавного значення і дуже стосується життя кожного громадянина, тому що життя протікає у кожного у селі, селищі, конкретному місті, тому децентралізація влади від Печерська до кожної хати - це є питання надзвичайно важливе.

Разом з тим комітет вирішив Верховній Раді прийняти зазначений проект зі зміною. Чому? Тому що сьогодні 16-19 березня саме в цей час у місті Судаку, у Криму, відбуваються чотирьох денні муніципальні слухання з питань реформування місцевого самоврядування, тобто широкий самоврядний захід із залучення місцевих, регіональних влад, еліт самоврядних, а також вчених, науковців, політиків, уряду і так далі.

23 квітня цього ж року відбудуться всеукраїнські збори місцевих рад, тобто також широкий загальнонаціональний захід.

Далі у нас теж розподілені дні, тому комітет пропонує, підтримуючи проект постанови, уточнити дату, і ми пропонуємо цією датою 12 жовтня, як варіант, 5 жовтня. Чому саме таку дату? Тому що слухання, які проводяться комітетом, як правило, готуються якісно. Це регіональні слухання, тобто пов'язані зі збиранням інформації з усієї України. Наступна сесія Верховної Ради розпочнеться у вересні. Тобто місяць треба для такого обговорення попереднього проблеми. І вже буде, як вінець дискусії, тоді будуть вже парламентські слухання 12 жовтня.

Тому, узагальнюючи пропозицію комітету, я пропоную дану постанову підтвердити. І для стенограми я пропоную дату 12 жовтня. Дякую за увагу і сподіваюся на підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Яковичу. Сідайте, будь ласка.

Тут записалося у нас чотири народних депутати. Можливо по хвилинці?

Будь ласка, з місця по хвилині. Надрага. За ним Соломатін.

13:35:48

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги! Являясь одним из соавторов данного проекта постановления, хочу обратить ваше внимание, что весь цивилизованный мир идет к тому, что децентрализация, деконцентрация власти приводит к тому, что полномочия и финансовые ресурсы из центра опускаются вниз. Во всем нормальном мире самыми большими полномочиями обладают самые маленькие уровни власти, потому что именно туда человек приходит. У них, чтобы оформить какую-то государственную поддержку в виде нашей субсидии, не надо из села ехать в районный центр, это все решается в поссовете. Вот это главная идея, почему мы предлагаем данные парламентские слушания и здесь, соглашаясь с мнением Комитета о возможности переноса, мы поддерживаем, мы не возражаем. Потому что мы считаем, что проблема более чем серьезная и просим поддержать нас в этом вопросе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, Соломатін, за ним Заяць.

13:36:42

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін. Так я ще раз хочу нагадати, що лише 14 років тому у нас бюджети формувалися з низу, з гори доводилися лише певні індикативні планові цифри. Із низу до гори формувалися бюджети. А зараз це як велике откровіння, перерозподіл влади. У цьому вигляді ми отримаємо замість одного Кучми на горі, ми отримаємо тисячоголову Гідру. Кучмізм буде втілюватися на обласному і місцевому рівні, у нас буде на кожному рівні своя муніципальна поліція, своє слідство, свої бюджети, тощо.

Ми руйнуємо на цьому шляху унітарну Україну. І в зв'язку з цим, хочу сказати: якщо хтось заперечує федералізації, саме ви і штовхаєте на цю федералізацію. А послухати це питання, звичайно, доцільно. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць, за ним Кармазін.

13:37:47

ЗАЄЦЬ І.О.

Фракція Української народної партії підтримує проведення парламентських слухань з питань децентралізації влади і розширення прав місцевого самоврядування. Із яких причин? Перша причина полягає в тому, що є дуже багато проблем і в нас немає єдиного розуміння цього процесу.

Багато хто децентралізацію влади зводить до лише до одного: як передати найбільше повноважень до обласних органів влади. Все. І тут говорять і про сепаратизм, і про федералізацію, і про інші речі. Хоча кожен із нас знає, що критично важливою ділянкою це є органи місцевого самоврядування. Сьогодні ми не маємо громад, які були б забезпечені економічно, які були б забезпечені фінансово, іншими ресурсами і могли б здійснювати самоврядну функцію. Тому, мабуть, потреба у проведенні таких парламентських слухань є із тим, щоб вплинути на процес проведення територіально-адміністративної реформи. Бо лунають заклики, що давайте будемо там укрупнювати області, змінювати їхню кількість. Насправді, наша...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін. Мікрофон Кармазіна Юрія, будь ласка.

13:39:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, питання таке треба слухати "децентралізація і розширення прав місцевого самоврядування", але треба ще добавити сюди "декриміналізація цієї влади і декомерціалізація цієї влади", щоб не сталося того, що зараз відбувається у місті Одесі. Зараз мої виборці знаходяться під Верховним судом України, і їх ніхто не хоче прийняти. Їм кажуть: напишіть заяву, вона через кілька днів до нас прийде. А вчора брутально взяли, забирають справу всупереч статті 132-й частині четвертій Цивільно-процесуального кодексу. Заступник голови Верховного суду Ярема підписав, щоб передати її у Вознесенській районний суд Миколаївській області і у копії пише: народному депутату Морозу. А народний депутат Мороз не ставив взагалі цього питання, він взагалі писав тільки про те, щоб розглянути бездоганно цю справу юридично-законно.

Тому бачите, як треба врегульовувати питання і треба змінювати закон і про вибори у тому числі. А Верховн...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, мікрофон Руденко Геннадій і будемо визначатися.

13:40:28

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Проблем у місцевого самоврядування досить багато, але вислів "Світом правдять гроші", на жаль чи на щастя, не втратив свою актуальність. Тому є велике побажання при підготовці парламентських слухань зосередити основну увагу, дійсно, на тому, щоб формування бюджету здійснювалося з регіонів, а не продовжувати ту ганебну практику, коли у Київ їдуть з мішками, з пакунками домовлятися про фінансування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо визначатися. Обговорення питання завершено. Я думаю, що слушна пропозиція, яку висловив від імені комітету Борис Якович Беспалий про те, щоб провести їх 12 жовтня. Я поясню в чому слушність. Відповідно прийнятих постанов Верховної Ради ми у травні вже маємо двоє парламентських слухань. І тому, мабуть, буде логічніше, я думаю, що і автори законопроекту погодяться про те, щоб ми їх перенесли саме на 12 жовтня. Не буде заперечень? Автори погоджуються.

Тому я ставлю на голосування постанову про проведення у Верховній Раді парламентських слухань з питання децентралізації влади в Україні, розширення прав місцевого самоврядування, реєстраційний номер 7055, проведення їх назначити на 12 жовтня цього року. Прошу голосувати.

13:42:08

За-313

Постанова прийнята.

Слухається проект постанови про проведення парламентських слухань на тему "Перспективи розвитку"... Вибачте. "З питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" на вересень 2005 року. Законопроект за номером 7151. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Родіонов Михайло Кузьмич. Будь ласка.

13:42:40

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект постанови про проведення парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні у вересні 2005 року. Хочу для протоколу додати, якщо буде для цього ваша згода, найкраща дата була би 21 вересня, можливо, інша. Цей тиждень робота народних депутатів по розкладу в комітетах.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на своєму засіданні дев'ятого березня розглянув проект постанови і одноголосно рекомендує включити його до порядку денного та прийняття рішення. Головне науково-експертне управління проблему, яку пропонується розглянути на парламентських слуханнях, вважає актуальною і проведення парламентських слухань з цієї проблеми вважає доцільною.

Хочу зауважити, що ці парламентські слухання з цієї проблеми підтримує широка наукова і освітянська громадськість, асоціації підприємств, організацій і індустрія інформаційно-комунікаційних технологій, які недавно проводили свій форум. Вони теж просять народних депутатів підтримати проведення парламентських слухань з зазначеного питання.

До сказаного додам. Ініціатори цієї постанови, а це майже всі члени Комітету з питань науки і освіти, сподіваються, що за допомогою залучення до проведення парламентських слухань наукової і освітянської громадськості, представників влади, асоціацій підприємств і організацій індустрії інформаційно-комунікаційних технологій вдасться виробити такі рекомендації, які стануть стратегічними для подальшого розвитку інформаційного суспільства України, суспільства, заснованого на знаннях.

Хочу зауважити, що це - єдиний, на мій погляд, напрямок, який ще має великий науковий потенціал і на сьогодні розробки. Тому ми вважаємо, що уже накопичилось досить багато проблем. Якщо ми ці проблеми не вирішимо, то Україна може втратити і цей напрямок розвиток, який на сьогодні ще конкурентноздатний у світовому суспільстві.

Хочу сказати ще, що щорічний самміт з цих питань розглядає кожен рік. І при цих розгляданнях майже охоплюється більше ста питань...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка,

Так, записалися чотири народних депутати. 12 хвилин.

Будь ласка, Сятиня, за ним Соломатін.

13:46:12

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую. Михайло Сятиня, 74-й виборчий округ, Закарпаття, фракція Народної партії.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Загальновідомо, хто володіє інформацією, той володіє світом. Інформатизоване суспільство без вагань можна назвати суспільством розвинутим. Українське суспільство, як і кожне, сьогодні шукає шляхи освоєння та використання власного інформаційного простору, так і вивчає умови входження до всесвітньої "павутини".

Нагальність цієї проблеми змушує фракцію Народної партії пропонувати всім колегам підтримати проект даної постанови, оскільки це є і той "момент істини", коли вагатися не можна.

На шальки переваг буде справедливо кинута левова частина доказів "за", але при цьому ми з усією відповідальністю зобов'язані окреслити правове поле та встановити прийняті і зрозумілі правила гри, причому за єдиною метою: витворити уніфікований за світовими стандартами законодавчий базис для того, щоб інформаційне суспільство в Україні відбулося.

Оптимізму додає те, що розбудовуватися будемо не на голому місці: є інформаційно-телекомунікаційна галузь та великий досвід у багатьох сферах і з запровадженням інформаційних технологій зростає обсяг інформаційних ресурсів та кількість користувачів.

Водночас, ми повинні бути готові до того шоку, який очікує на громадян поспіль, тобто маємо зробити все, аби адаптація спільноти до новітніх умов відбувалася з найменшими втратами для психічного здоров'я нації. Але уявіть всю привабливість дистанційного навчання без розриву родинних зв'язків. Невичерпні й можливості долучитися до світових надбань культури і мистецтв, як і безліч інших кроків у цивілізоване майбутнє. Чого лише варта можливість презентувати світу через світовий інформаційний простір нашу культурну спадщину, що покаже і задекларує Україну як сучасну розвинуту державу. Словом, фантастика.

Шановні колеги, не боюся повторитися, що до позиції фракції Народної партії стосовно однозначної підтримки цієї постанови. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Івану Зайцю.

13:48:37

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми підтримуємо таку слушну пропозицію - провести парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні. Але як в кожній справі є два боки медалі, так і у цій справі є пряма і зворотня.

На поверхні ми можемо побачити начебто одні позитиви, але, з другого боку, приховано є і великі негативні ризики. І я хотів би на цьому наголосити.

З одного боку, дійсно, приєднання через мережу Інтернет до тих багатств, які накопичило людство, це вкрай позитивний і необхідний напрямок розвитку. З другого боку, ми приєднуємося до цих багатств через так звані пошукові системи, їх вже є декілька. Але включіться до цих пошукових систем з одник закликом - і ви отримаєте результат, який іноді дуже і досить відрізняється.

Тому володарює світом той, хто створює і пошукові системи, і тримає їх на контролі. А тримає їх на контролі зрозуміло хто: ті, які знаходяться поза межами України. І саме вони нас спрямовують по тих інформаційних напрямах, які їм вигідні, а ми, можливо, про інші напрями і не знаємо. Це перше, на що я хотів звернути увагу.

І друге. Ще одне таке негативне явище. Зараз про суспільство сучасне кажуть так: в тілі суспільства людина отримує інформацію, переважну частину важливої для неї інформації з двох джерел: перше - найближче оточення, і друге - телескринька. А що з цієї телескриньки, з цього телевізійного екрану встромляють в свідомість нашого населення ми практично не контролюємо. У нас сьогодні свобода, так звана, слова, свобода встромити в свідомість нашого народу різні дурниці, телесеріали, мильні опери, реклами, тощо - все, крім культури і духовності, яка належить нашому народу. Тому відбувається зомбіювання суспільства через телеекран в кожну хату, в кожну свідомість входять ті, які хочуть господарювати в світі. Ми маємо зробити певні перепони для тих, які використовують таку можливість лише собі на користь, які знущаються над людьми і які перетворюють їх на бидло. Не дамо світовому капіталу перетворити народ на бидло! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць. Підготуватися Кармазіну.

13:51:53

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Людство вступило в епоху інформаційних суспільств, коли найважливішим ресурсом є інформація. І от вихід інформаційних ресурсів на передові позиції він кличе нас до нового бачення, бо ми чудово розуміємо, що інформаційні ресурси дуже швидко або дуже сильно посилюють динаміку нашого життя. І якщо ми не будемо розуміти і враховувати, що інформаційні ресурси динамізують наше життя, ми просто не витримаємо конкуренцію у світовому масштабі. Тому я підтримую і наша фракція підтримує такі парламентські слухання. З іншого боку, ми маємо виходити з того, що Україна виходить із глобальної за своєю суттю кризи, де зруйновані всі технології індустріального і доіндустріального суспільства, і нам сьогодні треба розвиватися. Тому ми повинні поставити сьогодні цю проблему в площину - на яких технологіях має розвиватися сьогодні Україна. На яких технологіях ми повинні розбудовувати свій внутрішній ринок? Адже кожний з вас знає, що будь-яка економіка на 70-80 відсотків працює на потреби внутрішнього ринку і лише там 20 чи 30 відсотків вона орієнтується на експорт. Сьогодні, на жаль, наша економіка розвивається у напрямку саме експортного варіанту. І ми маємо дуже нерозвинутий, дуже невеликий внутрішній ринок. І тут саме ключові проблеми для нашого розвитку. Тому і тут ми повинні були подумати про те, щоб вийти на рівень саме запровадження інформаційних ресурсів і інформаційного суспільства.

Що ми ще повинні були використати при цих парламентських слуханнях? Це дуже важливо окреслити предмет цих слухань, щоб ми не починали говорити від засобів масової інформації і не завершували там, наприклад, космосом. Я думаю, що у нас є розробки комісії майбутнього, яку очолює академік Юхновський. Нам роздали ці матеріали. І я хотів би, щоб комітет врахував ці розробки і включив їх, як предмет, для нашого обговорення. Тоді ми чітко окреслимо наш ресурс, і ми будемо знати, про що йде сьогодні мова.

Тому фракція Української народної партії підтримує ці парламентські слухання. Більше того, я вважаю, що треба посилити нашу увагу до цих проблем. У нас є маса різних винаходів. які сьогодні готові змінити в технологічному рівні наше життя, але ми не фінансуємо ці напрямки, ми на них не звертаємо увагу. Тому ми будемо голосувати за цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам. Будь ласка, Юрій Кармазін.

13:55:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно, ми будемо голосувати за цей проект про проведення парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні. Україна, як країна, яка дала світу один із кращих комп'ютерів, сьогодні відкинута дуже далеко в галузі цих технологій. Ми сьогодні закуповуємо різне обладнання і японське, і, так званої, жовтої зборки, і зовсім у себе не розвиваємо цих технологій.

Ми намагалися зблизити нашу економіку з економікою Тайваню, який фактично, не маючи ніяких природних ресурсів, ввірвався на світовий ринок своїми комп'ютерами, моніторами і різною побутовою електронікою. На жаль, той Уряд, той Президент нас не почув і з Тайванем не налагоджено було, навіть, торгово-економічних стосунків, із захисту наших громадян, які там перебувають. Я сподіваюсь, що цей Уряд зробить висновки з цього.

Як зараз планує Уряд зменшити витрати на Національну академію наук на 15%. Хіба це нормально? Для розвитку того питання, про яке ми говоримо, воно вже буде розглядатися після прийняття бюджету. Тому я звертаюсь до Уряду: не робить цього, навпаки - треба підвищувати витрати на ці технології. Ми сьогодні займаємося проектом під, розглядаємо проект: Інтернет в Університеті і створюємо його. І сьогодні, очевидно, що коли на бібліотеки кошти практично не виділяються, коли вони загублені, коли їхні приміщення продані, або розвалюються, ми маємо забезпечити, щоб кожне село, кожний хутір, кожен населений пункт в Україні мав бібліотеку, де був би комп'ютер з доступом до найкращих наших українських бібліотек. Так, ми маємо забезпечити широкий доступ громадян до інформації, до освіти, до нашого культурного надбання і розширити можливості роботи і спілкування громадян України за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Ми також маємо обговорити: чи довго будуть панувати у на тільки два оператора стільникового зв'язку: Київстар і UMC? Чому вони в нас сьогодні найдорожчі, одні із найдорожчих в Європі, мобільний зв'язок. Через те, що забезпечувався монополізм. Монополізм, а можна було на порядок удешевити все це і зробити дешевше і кожного з нас забезпечити нормальним зв'язком, доступним

Давайте всі ці питання обговоримо і проголосуємо за це. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, Руденко дуже наполегливо хочу висловитись, будь ласка. Мікрофон Геннадія Руденка. 1 хвилина.

З мотивів голосування.

13:58:21

РУДЕНКО Г.Б.

Дякую. Безумовно, проблема важлива - інформаційні технології. Але хотів би сказати наступне. З великою натяжкою сучасний парламент можна назвати зібранням еліти України, повторюю, з великою натяжкою. Але ми, мабуть, як еліта досить часто хворіємо гігантоманією. Ми критикуємо Інтернет, ми критикуємо Схід, Захід, ми дивимося на проблеми бібліотек. Але шановні, мабуть, нам потрібно подивитися перш за все на себе. Ми створили систему "Рада", яка працює неефективно, система інформаційна, але працює неефективно. Ми займаємося тим, що мабуть інформаційні технології в основному у "Раді" використовуються як копіювальна техніка Ми копіюємо документи, папір, замість того, щоб дійсно працювала сучасна інформаційна модель. І депутати могли на своїх моніторах постійно бачити, що, як змінюється. Ми стали звалищем паперу, тому давайте починати з себе і змінювати, показувати, дійсно, елітарне ставлення до інформаційних технологій у Раді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую. Правда, це не зовсім з мотивів голосування, от коли ми вже будемо обговорювати цю проблему, якраз це слушні зауваження.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття Постанови про проведення парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні (21 вересня 2005 року) (реєстраційний номер 7151). Прошу голосувати.

14:00:08

За-229

Рішення прийнято.

Шановні колеги, можливо, ми прийняли б одну невеличку постанову, що стосується оздоровлення дітей влітку цього року і табору "Артек". Пригадуєте, ми на Дні уряду обговорювали це питання. Тут узяти інформацію Кабінету Міністрів до відома і рекомендації Кабінету Міністрів, що зробити для оздоровлення дітей. Немає питань?

Тоді я ставлю на голосування про прийняття Постанови Верховної Ради про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації оздоровлення дітей влітку 2005 року та розвитку Міжнародного дитячого центру "Артек". Реєстраційний номер 7024-д. Прошу підтримати. Ми на Дні уряду це обговорювали, і всі говорили, що треба. Прошу проголосувати.

14:01:08

За-242

Дякую. Питання прийнято. По фракціях.

"Наша Україна" - 12, Комуністи - 54, "Регіони України" - 26, Народна партія - 27, Соціалісти - 25, Блок Тимошенко - 0, "Єдина Україна" - 14, Соціал-демократи - 21, Українська народна партія - 13, "Демократична Україна" - 13, "Воля народу" - 11, "Демократичні ініціативи" - 6, "Союз" - 3, "Центр" - 1, НДП-"Республіка" - 8, Позафракційні - 8.

Дякую, шановні колеги. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Перерва до 16 години.