ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17  травня   2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу,  шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:15

Зареєструвалося -415

У сесійній залі зареєструвалися 415 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Єдіна Олександра Йосиповича. Йому виповнилося 45 років. Давайте привітаємо його і побажаємо всіляких гараздів.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народних депутатів України Євдокімова Валерія Олександровича та Лісіна Миколи Павловича зі складу депутатської фракції Соціал-демократичної партії України об'єднаної.

Шановні колеги, шановні колеги, давайте домовимося, яка причина блокування трибуни. Що потрібно зробити, щоб розблокувати трибуну, і продовжуємо нашу роботу. Заяви я не бачу, що радитися треба. Де заява? Так заяви ж немає, на підставі чого?

 

ІЗ ЗАЛУ. Постанова ж є. Постанова є.

 

ГОЛОВА. Так тоді ви скажіть, з якого приводу ви хочете брати перерву, а потім ми тоді будемо розглядати далі питання. Я ж не знаю, про що йде мова. Якщо проголосувати ту постанову, як ви, так треба сказать про неї, так давайте так зробимо. Так що ж ви тоді... Так, шановні колеги, дві фракції - Соціал-демократичної України фракція (об'єднаної), а також "Регіони України" вимагають перерву або для того, щоб зробити заяву. Будь ласка, зробіть заяву.

Дві фракції - фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), а також партії "Регіони України" вимагали перерву на 30 хвилин. Зараз вони зроблять заяву, з приводу чого вимагали перерву. А потім далі будемо визначатися, приймати відповідні рішення. Будь ласка, Володимир Заєць.

 

10:06:19

ЗАЄЦЬ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні представники засобів масової інформації! Ми просили 30 хвилин для перерви для того, щоб провести координаційну раду з метою внесення до порядку денного питання, яке викладено в проекті постанови, яка внесена вчора за підписами народних депутатів Богатирьова та Володимира Зайця з приводу врегулювання питання навколо затримання і арешту Івана Різака - екс-губернатора Закарпатської області, а також голови Донецької обласної ради, також тепер уже "екс", Бориса Колеснікова. Ми хотіли просити координаційну раду, але якщо це нам вдасться, зробити прямо в сесійній залі, внести в порядок дня це питання першим, доповісти його, розглянути по суті і в разі прийняття того проекту постанови, який ми будемо пропонувати до розгляду, ми готові далі  включатися в роботу сесійної зали в рамках того проекту, який затверджений на сьогоднішній день.

Допоки це питання не буде розглянуто, наша позиція щодо роботи в сесійній залі полишається незмінною і буде подовженням нашої лінії поведінки, яка мала місце вчора.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, позиція двох фракцій до вашого відому доведена.

У зв'язку з необхідністю налагодити роботу і прийняття невідкладних рішень, я просив би вас розглянути пропозицію, яка щойно була виголошена. Тобто йдеться про те, щоб включити в порядок денний проект постанови Верховної Ради України про звернення до Генерального прокурора України. Якщо ми його включимо, тоді автори проекту дадуть коротку інформацію, а потім треба вийти на те, щоб Верховна Рада визначилися щодо рішення. От і все.

Немає застережень проти такої постановки?

Будь ласка, давайте запишемося, три хвилини обмінятися думками з цього  приводу. Будь ласка.

Шановні колеги, ви встигнете заблокувати трибуну. Сядьте, будь ласка, я прошу вас. Ніхто ж не буде порушувати правил.

Будь ласка, Юрій Оробець, фракція "Наша Україна".

 

10:08:55

ОРОБЕЦЬ Ю.М.

Шановні колеги! Звертаюся до вас з вимогою перестати тиснути на прокурора, перестати тиснути на слідчих.

Іван Різак - дуже відомий  губернатор, який провів Мукачівські вибори, де було побито маса народних депутатів, зокрема, губернатори, міністри, міністр охорони здоров'я. Він викохав на своїй території банду у триста стволів. Ця банда була арештована на стадіоні "Авангард". Я особисто пізнав роботу цієї банди на виборах. Мене жорстоко було побито. Це людина, замішана в масових фальсифікаціях на виборах, порушенням громадського порядку, зловживання владою. Всі ці злочини мають бути розслідувані, і немає чого СДПУ(о), яка очолила цю банду, тиснути на слідство.

 

ГОЛОВА. Сергій Іванович Дорогунцов, фракція комуністів.

 

10:10:09

ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Я підтримую пропозицію двох фракцій про включення до порядку денного питання про оцих двох осіб, які тут називалися. Справа в тому, що, буваючи в різних регіонах України, я постійно від людей чую, що переслідуються всі ті, хто голосував за іншого кандидата. Це абсолютно недопустимо. Да, да, от ганьба тим, хто це робить. І давайте обговоримо і відповідне рішення приймемо. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Народний депутат Турманов, фракція "Регіони України".

 

10:11:02

ТУРМАНОВ В.І. Я прошу слово передать коллеге по фракции Пеклушенко.

 

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

 

10:11:12

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция "Регионы", Запорожская область.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, я обращаю ваше внимание на географию политических преследований: Одесса, Симферополь, Донецк, Севастополь, Ялта, Закарпатье. Скажите, кого еще нужно посадить, скажите, кого еще нужно закрыть, чтобы общество, общественность и парламент задало вопрос прокурору: за что сидит Колесников, за что сидит Колесников, где, пожалуйста, ваши факты.

Поэтому до тех пор, пока Колесников не будет выпущен, пока Резак не будет выпущен, наши фракции будут блокировать трибуны. Мы требуем одного: справедливости и законности.

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

 

10:12:11

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги, шановні радіослухачі!

Безумовно, що парламент повинен бути проінформований про те, що вимагають колеги народні депутати.

Але фракція Соціалістичної партії виходить із того, що нам необхідно, конче необхідно в цьому залі сьогодні ж негайно розібратись по питанням нафтопродуктів. Те, що коїться сьогодні в державі, це взагалі  не входить ні в які рамки. Все призупинилось. Те, що ми говорили про якийсь ..., може закінчитись дуже плачевно для України, для економіки України.

Тому ми все-таки хотіли би, якщо вимагають колеги, заслухати інформацію стосовно того питання, яке вони підняли, але поруч з цим  обговорити негайно треба питання, пов'язане із забезпеченням нафтопродуктами в Україні. Дякую.

 

 ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу уваги. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7493, про звернення до Генерального прокурора України. Прошу голосувати.

 

10:13:58

За-184

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 1, комуністи - 5, "Регіони України" - 48, Народна партія - 25, СПУ - 17, Блок Тимошенко - 1,  Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 20, "Єдина Україна" - 9, "Демократична Україна" - 18,  Партія промисловців і підприємців України - 4, "Демократичні ініціативи" - 14, "Союз" - 7, позафракційні - 15.

Оголошується перерва на 30 хвилин. До  10 годин 45 хвилин, керівників депутатських груп і фракцій прошу зібратися в залі засідань на третьому поверсі.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Прошу займати свої місця, будемо  продовжувати  нашу роботу.  Запросіть народних депутатів  до сесійної зали.

Шановні колеги! Дозвольте поінформувати вас  про результати наших домовленостей  під час засідань Погоджувальної ради. Ми домовилися про те, що ми сьогодні до 14 години 30 хвилин маємо розглянути три питання і прийняти відповідні рішення: це наше планове питання, яке передбачене на День уряду; проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Генерального прокурора України, а також інформацію Кабінету Міністрів про ситуацію на ринку нафтопродуктів і прийняття відповідного рішення у вигляді закону України. Ми домовилися, що не будемо робити перерви, оскільки вже ми  вичерпали час для перерви.  Домовились про такий порядок розгляду питання, прошу уваги: перше, ми зараз повернемося до розгляду питання про включення до порядку денного проекту звернення до  генерального прокурора України. У раз вашої підтримки буде  поставлено на голосування питання про включення його до порядку денного. Після того, ми проголосуємо про включення до порядку денного інформації Кабінету Міністрів України про  ситуацію на ринку нафтопродуктів, а також  про включення до порядку денного відповідного рішення у вигляді проекту Закону. Після того, протягом 1,5 години ми розглянемо планове питання, що стосується вступу України до світової інформації торгівлі, після того розглянемо протягом 15 хвилин питання, яке стосується звернення до генерального прокурора України. І протягом 45 хвилин ми заслухаємо інформацію і обговоримо проект рішення у вигляді Закону і приймемо відповідне рішення щодо  стабілізації ситуації на ринку нафтопродуктів. Немає застережень щодо такої пропозиції погоджувальної ради? немає.

Шановні колеги, прошу заспокоїтися. Тому зараз ми проголосуємо рішення, а потім розберемося, одну хвилиночку. Ну, ми проголосуємо про включення питань до порядку денного, Юлія Володимирівна.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду проекту постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7493, про звернення до генерального прокурора України для включення цього питання до порядку денного. Прошу голосувати.

 

11:14:06

За-283

Ми повернулися до розгляду цього питання. Тепер я прошу уваги, тепер я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту постанови Верховної Ради України "Про звернення до Генерального прокурора України" (реєстраційний номер 7493). Про включення до порядку денного.

 

11:14:42

За-291

Рішення прийнято. Питання включено до порядку денного.

Тепер я ставлю на голосування про включення до порядку денного інформації Кабінету Міністрів України стосовно ситуації на ринку нафтопродуктів і проекту Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів. Прошу голосувати.

 

11:15:27

За-342

Рішення прийнято.

Ще раз, шановні колеги, я хочу нагадати час, який ми пропонуємо для розгляду цих питань: щодо питання про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ - півтори години, на розгляд проекту Постанови (реєстраційний номер 7493)  - до 15 хвилин і на питання інформація Кабінету Міністрів стосовно ситуації на ринку нафтопродуктів і проект Закону про внесення змін до Митного  тарифу України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів - 45 хвилин. Таким чином, до 14 години ми розглядаємо і приймаємо відповідні рішення. Немає застережень? Немає.

Будь ласка, мікрофон Прем'єр-міністра України Тимошенко Юлії Володимирівни.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Дякую Володимире Михайловичу. Я дякую всім народним депутатам за те, що включили питання у  порядок денний, пов'язана із ситуацією, яка склалася на ринку нафтопродуктів.

Володимире Михайловичу, я хотіла б попросити вас, щоб ми це питання розглянули перед СОТом, тому що частині уряду потрібно буде іти на велику нараду, яка якраз пов'язана з проблемою  на ринку нафтопродуктів. Я дуже просила б після  голосування постанови щодо звернення до Генерального прокурора поставити другим питання інформацію відносно ринку  нафтопродуктів і проголосувати законопроект.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я саме таку пропозицію і вносив під час засідання погоджувальної ради. Але колеги всі без винятку, я підкреслюю, всі без винятку сказали мені, що я повинен дотримуватися Регламенту. Перше питання, яке ми будемо розглядати, - СОТ. Друге питання, яке ми будемо розглядати, воно стосується проекту постанови. І третє питання - це нафтопродукти. Але ми домовилися, що ми приймемо це рішення до 14 години. З приводу чого голосувати?

Шановні колеги, я поставив на голосування пропозиції, які були досягнуті на Погоджувальній раді. Якщо ми хочемо зірвати і не прийняти жодного рішення, давайте переголосуємо по-іншому. Але це був важкий компроміс, якого ми досягли.

Оголошується до розгляду питання до Дня уряду - про хід виконання заходів щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Пропонується такий регламент розгляду цього питання. Для інформації уряду до 15 хвилин, 30 хвилин на запитання до доповідача, письмові і безпосередньо від народних депутатів, до 10 хвилин - виступ від профільного комітету, решта часу, у межах півтори години, для обговорення цієї проблеми. Немає застережень? Будь ласка.

До доповіді запрошується міністр економіки та з питань європейської інтеграції Терьохін Сергій Анатолійович.

 

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Володимире Михайловичу, я ще раз просив би від імені уряду і від імені Прем'єр-міністра перед доволі важким і цікавим питанням про Світову організацію торгівлі виділити 10 хвилин для того, щоб вирішити всі питання стосовно ринку нафтопродуктів. Я можу доповісти це за п'ять хвилин всі викладки, всі цінові динаміки і так далі. Зал може проголосувати теж в такому тезовому режимі. Тому є прохання зараз розглянути питання про ринок нафтопродуктів.

 

ГОЛОВА. А я ще раз хочу сказати, шановні колеги, що є Регламент і процедура Верховної Ради. Ми досягли компромісу і не керуйте, будь ласка, мною. Не хочете доповідати - не потрібно.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я хочу доповідати...

 

ГОЛОВА. А я ще раз хочу... Доповідайте по питанню.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Добре.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні учасники Дня уряду, як ви знаєте, 95 відсотків усієї міжнародної торгівлі здійснюється між 148 країнами - членами СОТ. Решта п'ять відсотків майже повністю поділяються між такими суттєвими гравцями, як Україна, Росія, Казахстан, Іран та Алжир.

Якщо порівнювати з іншими глобальними організаціями, як ООН, МВФ, МБРР, то СОТ має доволі суттєві обмеження щодо своєї діяльності ресурсів та кадрів. СОТ виконує три головні функції. Перша є місцем проведенням переговорів щодо встановлення правил глобальної торгівлі товарами та послугами, друге - є депозитарієм міжнародних угод з питань правил та стандартів міжнародного обміну. І третє - відіграє роль міжнародного арбітражу при виникненні суперечок між країнами. При цьому країни, які не входять до цієї організації, фактично позбавляються права захисту інтересів державних або приватних експортерів.

Вступ України до Світової організації торгівлі є важливим фактором поглиблення економічних реформ та утвердження соціально орієнтованої інноваційної моделі розвитку економіки.

Вступ до організації забезпечить додаткове зростання ВВП до двох відсоткових пунктів щорічно, збільшення експорту продукції в обсязі до двох мільярдів доларів США, зростання прибутків підприємств майже на вісім мільярдів гривень та щорічне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій у розмірі до двох мільярдів доларів. А за тим - створення нових робочих місць, збільшення доходів населення, поповнення бюджетів всіх рівнів та врешті-решт виконання програми уряду "Назустріч людям".

Тільки загальний позитивний вплив на доходи Держбюджету за розрахунками Міністерства економіки сягатиме до трьох мільярдів гривень щорічно. Членство в організації забезпечуватиме зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції з високим ступенем переробки, одержання  режиму найбільшого сприяння у торгівлі з країнами - членами СОТ, тобто одночасне поліпшення умов торгівлі з 148 країнами світу, на долю яких припадає, як було сказано, більше  95 відсотків товарообороту, застосування при вирішенні торгівельних спорів СОТівського механізму захисту, що дозволить посилити позицію українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях та запобігти втратам українських  виробників від введення проти них антидемпінгових та спеціальних заходів з боку інших країн, які складають  на сьогодні більше  одного мільярди доларів Сполучених Штатів Америки.

У  декого лібералізація імпортного тарифу у рамках  вступу до СОТ викликає занепокоєння, але проаналізувавши структуру митних платежів за 2004 рік змушений констатувати, що під  обкладення  митом потрапляє лише 31 відсоток імпорту продукції.

З іншого боку, приведення національного імпортного тарифу відповідно до взятих зобов'язань в рамках вступу України до СОТ є внутрішньою потребою економіки країни, що підтверджується результатами боротьби з контрабандою, корупцією та як результат збільшення бюджетних надходжень від .............

Хочу особливо підкреслити, що  приєднання  України до СОТ суттєво підсилює інструменти правового захисту внутрішнього ринку і національні товаровиробники не тільки стануть беззахисними, як хтось може думати, перед потужними та конкурентноспроможними транскордонними корпораціями та іноземними виробниками, а навпаки, будуть мати надійний захист  від недобросовісної конкуренції, яке ефективно використовується в рамках СОТ.

Для захисту внутрішнього ринку залишається механізм тимчасового  підвищення тарифів, запровадження нетарифних заходів, або так званого квотування, а також застосування санітарних заходів.

Також в рамках СОТ легітимним є застосування обмежувальних заходів від демпінгового та масового імпорту. В Україні  вже є позитивний досвід застосування антидемпінгового законодавства, яке в цілому відповідає вимогам СОТ і вже підтвердило свою  ефективність у підготовці до вступу у СОТ-період.

Крім цього, вступ до СОТ є основною передумовою інтеграції до Європейського союзу, створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄЕС.

Хотів би коротко зупинитися на позитивному впливі вступу України до СОТ на окремі галузі національної економіки, зокрема промисловість. Головними позитивними наслідками у промисловості від набуття України членства в СОТ будуть: перше - пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих секторах внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків; друге - збільшення обсягів іноземних інвестицій, необхідних для технологічного переозброєння підприємств машинобудування, металургійної, хімічної, легкої та інших галузей, їх переходу до виробництва товарів з більшою доданою вартістю.

Збільшення іноземних інвестицій в металургійний комплекс є вкрай необхідним. На сьогодні рівень зношеності обладнання медкомбінатів складає до 60 відсотків, що робить проблему технологічного переозброєння найбільш актуальною. Залучення іноземних інвестицій дозволить переорієнтуватися на експорт більш якісної продукції з більшою доданою вартістю.

Третє: можливість лібералізації квот на експорт української металургії до Європейського Союзу та інших країн-членів СОТ. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на 150 - 180 мільйонів доларів США щорічно, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30 відсотків. Те саме можна говорити про ринки Китаю і Сполучених Штатів Америки.

Сільське господарство. Головними позитивними наслідками для аграрного сектору від набуття Україною членства в СОТ можуть стати: стимулювання технологічного оновлення та переозброєння національного виробництва відповідно до світових стандартів, пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях, в тому числі в АПК, внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків. Ви прекрасно знаєте, що продукція аграрного комплексу є найбільш чутливою продукцією в міжнародному обміні, і, на жаль, Україна не представлена достойно відповідно до своїх потужностей на ринку аграрної продукції світу.

Пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях... Перепрошую. Прискорення структурних реформ в аграрному секторі. Структурні пріоритети визначатимуться потенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни: розширення асортименту та якості пропонованих на ринку продовольчих товарів, зниження їх ціни, що є позитивним  для споживачів.

Важливим є те, що правила СОТ не передбачають скасування субсидування сільського господарства, а лише вимагають введення граничного рівня для державних субсидій.

На переговорах вступу до СОТ  Україна відстоює рівень внутрішньої державної підтримки в сумі 1,14 млрд. дол. США на рік, який ми ще не вибрали, на скільки ви знаєте, судячи з показників державного бюджету.

Слід визначити, що в Україні загалом існує значно менший рівень державної підтримки сільського господарства, ніж у розвинутих країнах. І, хоча Україні доводиться обмежити використання субсидій, що підлягають скороченню, вона може відповідно збільшити використання дозволених субсидій, зокрема на такі цілі, як фінансування дослідницьких, учбових, консультативних і маркетингових програм, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, страхування та гарантування безпеки доходів, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, допомогу на структурну перебудову, виплату за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Ми маємо в найкоротші терміни підвищити ефективність та результативність державної підтримки цієї важливої галузі.

Дозвольте коротко зупинитися на стані переговорного процесу вступу України до СОТ. На сьогодні Україною підписано 30 двосторонніх протоколів та отримано повідомлення про відсутність вимог до України ще від двох країн - членів робочої групи.

У рамках двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів погоджено більше 95 тарифних позицій. Не узгоджені позиції складають в основному ставки мита на особливо чутливі для України товари, в основному сільгоспсектору. Переговори щодо доступу до ринку послуг України знаходяться на заключній стадії. Завершено переговори з більшістю країн - членів робочої групи.

22 березня цього року у Женеві відбулося 14-те офіційне засідання робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, багатостороннє засідання з питань сільського господарства та раунд двосторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг.

Порядок денний засідання робочої групи було присвячено розгляду проекту звіту. Проект звіту на 70 відсотків узгоджений. По деяких розділах залишається надати додаткову інформацію та роз'яснення.

Найважливішими результатами проведених переговорів на багатосторонньому та двосторонньому рівнях можна вважати підтримку  головою Генеральної ради СОТ, генеральним директором СОТ, постійним представником США при СОТ, головою робочої групи якнайшвидшого завершення переговорів з набуття Україною членства в СОТ і включення до порядку денного конференції міністрів СОТ у Гонконзі у грудні 2005 року питання вступу України до організації, прийняття рішення щодо проведення наступного офіційного засідання робочої групи у вересні цього року, розгляд у вересні цього року питання щодо  затвердження звіту  робочої групи.

Роль Верховної Ради України у процесі вступу нашої держави до СОТ є ключовою,  оскільки одним із складних завдань є забезпечення прийняття змін до законодавства щодо реформування відповідно до  вимог СОТ. Важливими прикладами конструктивного співробітництва на рівні уряду, Верховна  Рада і прийняття Закону України про внесення змін про Держбюджет та  деяких інших законодавчих актів  у частині, що стосується скасування податкових пільг, прийняття змін до Митного тарифу та створення недискримінаційних умов ведення бізнесу для всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

Шановні народні депутати! Перед нами стоїть складне завдання - забезпечення вступу України  до  СОТ до кінця 2005 року, яке можна вирішити завдяки узгодженим діям уряду і Верховної Ради. При цьому основні закони Верховної Ради мають бути прийняті протягом травня-липня цього року. Уряд налаштований на плідну співпрацю з парламентом та  координацію спільних дій з метою прийняття низки  важливих законопроектів. Враховуючи існуючу ситуацію з проблемними питаннями, що заважають завершенню переговорного процесу щодо вступу до СОТ, вважаю за необхідне  прийняття Верховною Радою України в термін до кінця липня 2005 року наступних законів:  щодо скасування експортних субсидій; щодо зменшення, починаючи з моменту вступу України до СОТ  вивізних експортних мит з перехідним, зрозуміло, періодом до 10 років; щодо оподаткування сільгосппідприємств та підтримки  та соціальних стандартів їх працівників; щодо  відміни вимог обов'язкового вивозу цукру виробленого з імпортованого серцю;  внесення змін до системи квот А, В, С, останні дві квоти мають бути переглянуті; щодо перегляду підходів мита на відходи і ....чорних металів; щодо  скорочення переліку товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації;  щодо імплементації законодавства  до вимог багатосторонньої угоди про

 

торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності без суттєвої підтримки цього процесу Верховною Радою,  без прийняття відповідних законів, спрямованих на гармонізацію національного законодавства, вступ до СОТ у 2005 році під час чергової міністерської конференції у  Гонконзі, забезпечити, практично, неможливо. Дякую за увагу і сподіваюся  на підтримку парламентського  корпусу України. Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую Вам. Шановні колеги, прошу записатися на запитання до  Сергія Анатолійовича, а також є письмове запитання. Давайте домовимося: одне письмове, одне від народного депутат. Будь ласка, письмове, Сергій Анатолійович, поки депутати записуються.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Комітет з питань Європейської інтеграції. Питання про склад делегації Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку України на  двохсторонніх переговорах з країнами учасниками робочої групи, а також склад робочої групи та  делегації від України на  засіданнях, що брали участь у 2004-2005 роках?

Склад делегації на переговорах зі вступу України до СОТ у 2004 році затверджено розпорядженням Президента України про делегацію України на переговорах зі вступу України до СОТ від 21 червня 2004 року №148. На сьогодні розроблений проект указу Президента на виконання доручення Прем'єр-міністра, яким передбачається затвердження нового персонального складу делегації на переговорах зі вступу України до СОТ.

До робочої групи з розгляду заявки України входять 42 країни, члени СОТ, враховуючи новий склад ЄЕС. Ну, я не думаю, що є сенс  переліковувати всі ці 42 країни. Кількість країн-членів робочої групи - 42. На сьогодні підписано 30 двосторонніх протоколів з доступу до  ринку товарів. В тому числі: щодо доступу до ринку товарів та послуг з Канадою, Південною Кореєю, Латвією, Індією, Угорщиною, ЄЕС, Чехією, Словаччиною, Кубою, Бразилією, Польщею, Таїландом, Швейцарією, Парагваєм, Аргентиною, Туреччиною. До ринку товарів: з Мексикою, Уругваєм, Новою Зеландією, Словенією, Грузією, Болгарією, Ізраїлем, Естонію, Малайзією, Литвою, Шрі Ланкою, Гондурасом, Домініканською Республікою та Монголією. Тривають переговори з 19 країнами, переговори з Румунією та Марокко завершені,  отримано офіційне  підтвердження про прийнятність тарифних зобов'язань і   не розпочато з Вірменією. Позиція країни грунтується на закінченні багатостороннього переговорного процесу, не вступаючи у двох сторонні переговори.

 

ГОЛОВА. Чорноволенко, фракція "Наша Україна". Ваше запитання, будь ласка.

 

11:34:22

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Прошу передати слово Геннадію Удовенко.

 

ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко, мікрофон.

 

11:34:30

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую Олександре за слово.

Шановний пане міністр, я думаю, що ви досить підготувалися грунтовно до заслухання цього питання важливого для України у Верховній Раді. І про це свідчить те, що ви завізували майже кожну сторінку оцієї дуже великої записки. І це свідчить про те, що ви також, мабуть, є сторонником вступу України до Світової організації торгівлі.

Але у жовтні 1994 року тодішній міністр зовнішніх економічних зв'язків, дуже поважна особа і поважаємий мною, заявив, що десь на початку 1995 року ми вступимо до СОТ. Пройшло 10 років. Сьогодні ви говорите, що мабуть вступ до СОТ буде  підведено і прийнято...

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. Питання прозвучало так, чи ви вірите, що ми вступимо у цьому році. Я сподіваюся... Я вірю. Я сподіваюся на те, що  Верховна Рада допоможе і собі, і країні, і уряду прийняти ті 5 відсотків неузгоджених позицій у законах, які залишилося нам відрегулювати. За ці  10 років ми відрегулювали 95 позицій, які не дозволяли Україні увійти у міжнародну спільноту  та, яка зараз, цих  148 країн, які є членами СОТ.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Письмове.  Які розроблено та реалізовано механізми врахування дії двохсторонніх угод у процесі вступу  до СОТ? Питання потребує уточнення. На наш погляд, це питання стосується підписаних двохсторонніх протоколів у рамках вступу   України до СОТ. На заключному етапі ці двохсторонні протоколи складатимуть єдиний  загальний документ, який включатиме двосторонні переговори та підписані протоколи щодо доступу до ринків.

Принцип дії такого документу буде наступний. Та поступка, яка є найбільш ліберальною серед цих підписаних протоколів, буде поширюватися на всі 148 країн членів СОТ. Наприклад, якщо у переговорному процесі Україна дійшла згоди з ЄС щодо зниження ставки мита на окремий товар до 15 відсотків, а припустимо зі Сполученими Штатами до 20 відсотків, то в рамках СОТ буде діяти тарифна пропозиція України в 15 відсотків нижня. Дякую.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

 

11:37:16

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую. Шановний Сергію Анатолійовичу, я розумію, при розгляді такого питання дуже важливо, що для нас це не буде користі від того, що пройде зміна базового порогу до найбільш пізній при підтримці сільського господарства. Я розумію також, що зміна квоти на вивіз чорного металу чи там металобрухту і дозвіл вивозу кольорових металів, ввіз без заперечень сирцю і вивіз масла соняшнику чи насіння соняшнику.

Мене цікавить інше. Я дуже не можу зрозуміти одну дуже просту річ. Чому деякі країни говорять, щоб ми зняли призначення на наукових навчальних закладів громадянство України, які будуть очолювати наші навчальні заклади? Чому ми до такого вже докотилися? Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, це дуже цікаве питання. А воно стосується доступу до ринків послуг, в тому числі освітніх.

Мається на увазі, що національне законодавство можуть встановлювати жорсткі вимоги до викладача і професора, тобто до того, хто буде безпосередньо контактувати з дитиною або студентом. Одначе керувати такими освітянськими інститутами можуть менеджери, які не мають навіть професорської освіти. Це розумієте... Це управлінець, який не є викладачем. Тому з таким зауваженням, що без дозволу такому управлінцю брати участь в освітянському процесі ми можемо погодитися. Зрозуміло, що не може бути зняття цих вимог щодо вчителя. Це абсолютно правильно.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. "Перспективи, орієнтовані терміни щодо завершення двохсторонніх переговорів та проведення заключного засідання робочої групи щодо вступу України до СОТ?"

Я вже частково сказав, що під час проведення 14 засідання робочої групи було визначено основні шляхи завершення переговорного процесу. Ми будемо проводити неформальне засідання робочої групи в червні 2005 року та наступне 15 офіційне засідання робочої групи у вересні цього року.

Проведення багатосторонніх засідань з питань санітарних та фітосанітарних заходів технічного регулювання сільського господарства та декількох раундів двохсторонніх переговорів з доступу до ринків товарів та послуг до липня 2005 року з метою вирішення проблемних питань системного характеру та завершення всіх двохсторонніх переговорів. І за умов виконання всіх зобов'язань розглядається можливість включення питання вступу до СОТ порядку денного шостої конференції у Гонконзі.

Я можу сказати, що приблизно 40 працівників Міністерства економіки, тільки Міністерства економіки зараз знаходяться на переговорах з країнами - членами робочої групи, з 42 країнами - членами робочої групи по Україні. І вони цю роботу продовжують вже тривалий період і закінчать її лише через місяць. Дякую.

 

ГОЛОВА. Олександр Стоян, фракція "Регіони України".

 

11:40:37

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу, у мене є два звернення національних профцентрів України. Це - Національний форум профспілок України і Федерації профспілок України, які просять привернути увагу народних депутатів, уряду про ту засторогу. Якщо у такому варіанті ми вступимо до СОТ, то це буде скорочення нових робочих місць, це буде велика міграція, це буде безробіття, це буде зниження, поширення бідності. Чому? Тому що до цього час уряд не розробив програми адаптації кожної галузі і кожного регіону до вступу в СОТ. Ляже легка промисловість, загине наше сільське господарство і багато чого іншого.   

Тому перше, я хочу, щоб ви зараз відповіли, чи є дійсно в уряді програма запровадження упереджувальних заходів щодо соціального захисту громадян України?

Друге: чи вважаєте ви обов'язковим перед тим, як вступити до СОТу, щоб ми ратифікували, Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію, де є великий соціальний захист, а також ратифікувала Європейський кодекс соціального забезпечення. Якщо цього буде не зроблено, вступ до СОТ принесе  негативні наслідки.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Знаєте, перед тим, як ставити означені питання, треба оперувати не констатацією фактів, а цифрами і тенденціями.

Тому в питанні, ви знаєте, якщо в питанні є відповідь, мені дуже важко на цього відповідати, на таке питання.

Хотів би зазначити, що міністерством і іншими центральними органами здійснено аналіз та проведено оцінку можливого впливу вступу до СОТ на галузі промисловості та сільського господарства у сфері транспортних послуг та зв'язку, ПЕК та інші сектори економіки і рівень зайнятості в цих галузях.

Зазначений звіт було розглянуто під час парламентських слухань та на Дні уряду Верховної Ради України півтора роки тому, за результатами яких прийняті постанови про рекомендації  парламентських слухань про стан підготовки вступу України до СОТ та про інформацію Кабміну про хід виконання заходів щодо вступу України до Світової  організації торгівлі, якими ми і користуємося, між іншим.

Результати зазначеного дослідження використовувалися при проведенні консультацій з країнами-членами СОТ щодо доступу до ринку товарів та послуг. Звіт також було окремо надіслано Мінпраці для розрахунку соціальних наслідків вступу України до СОТ на базі  економічних  наслідків до галузей економіки. Так Державний центр зайнятості Мінпраці за участю "Інтелектуальної перспективи" та Інституту сільського  розвитку у минулому році провів аналіз соціальних економічних наслідків вступу до СОТ,  у тому числі зміну ринку праці, загальних наслідків для галузей економіки та пересічних громадян, які знайшли своє відображення у видані "Соціальні та економічні наслідки вступу України до СОТ. Експертні оцінки". Між іншим, цей звіт був розданий кожному депутату наприкінці минулого року.

Крім того, до проведення аналізу наслідків вступу України до СОТ залучено ряд  наукових організацій, в тому числі Національної академії наук України та проектів міжнародної технічної допомоги, здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, запобігання можливим негативним соціально-економічним наслідкам є компетенцією відповідних галузевих міністерств та інших  центральних органів.

Так Мінпромполітики та Мінагрополітики розроблені програми підготовки підприємств відповідних галузей до роботи в умовах членства України в системі СОТ.

З метою забезпечення розвитку основних секторів промисловості Мінпромполітики визначені першочергові заходи щодо підвищення конкурентних можливостей, розроблені і виконуються низка програм та заходів з підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств. Аналогічні програми та заходи розроблені та реалізуються вже Мінагрополітики, Мінтрансзв'язку, Міністерством охорони здоров'я, Національним банком України і так далі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Народної партії.

 

11:44:47

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна партія.

Шановний Сергій Анатолійович, ви зупинилися окремо, які будуть наслідки для аграрного сектору від вступу в СОТ. Я хотіла б отримати відповідь на наступне питання: чому така низька дотація дозволена СОТом для АПК, коли порівняти поряд з маленькою Польщею, то в них вона на шість порядків вища, у шість разів вища для малої Польщі, ніж для України.

І друге. У нас сьогодні немає сертифікованої продукції. Ви кажете, вони просунуться на Захід. Нам треба зробити сертифікацію понад тисячі видів продукції. На це треба великі кошти і час. І чи не перетворимо ми Україну в ринок збуту, а не ринок внутрішнього збуту: нам везтимуть, а не ми везтимемо?  Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Дуже важливе питання в контексті аграрної політики, загальної аграрної політики, і не стільки в межах контактів зі Світовою Організацією Торгівлі, а скільки внутрішньої загальної аграрної політики.

Чому такий рівень дотацій. Ми брали, наскільки ви знаєте, базовий період 1996 - 1998-го років, де був найбільший рівень підтримки села за останні роки при тому курсі, який існував знову-таки в той період. Це адекватно приблизно дев'яти з половиною - десяти мільярдів  грн. на рік.

На жаль, деякі країни, з якими ми ведемо дуже тяжкі переговори, я не буду їх називати з дипломатичних міркувань, наполягають на зсуненні базового  періоду на більш дальше число, де він падає приблизно вдвічі. Ми не погоджуємося на такий підхід і відстоюємо отой базовий період - дев'ять з половиною-десять мільярдів, - які дає щорічної підтримки.

Стосовно питання порівняння з Польщею. Трохи є плутанина. Тому що в Польщі ті дотації компенсаторні були виділені не  внутрішнім бюджетом і не СОТом, тому що СОТ не має бюджету, а бюджетом Євросоюзу, як компенсаторні заходи про зняття взагалі будь-яких мит при вступу до Митного союзу в рамках Єдиного економічного простору в рамках Європейського Союзу.

Коли Польща приєднувалася до СОТ, у неї такі самі перехідні періоди, такі самі рівні дотацій існували трохи менше, ніж ми пропонуємо.

І стосовно доступу до ринків. Шановна Катерина Тимофіївна, Ви прекрасно знаєте, ми на цьому тижні будемо говорити про тарифні пропозиції по першій і двадцять четвертій групі. Ви прекрасно знаєте, що ми практично не поступилися тими позиціями, які були повністю узгоджені з аграрними представниками. І ці позиції ми будемо відстоювати при вступі до СОТ. Ми їх не будемо змінювати. Більше того, по питаннях сертифікації, припустимо, ми беремо великі перехідні періоди, адаптаційні періоди - до 10-12 років! Для того, щоб, правильно Ви кажете, не відкрити водночас ринок внутрішній без його попередньої підготовки для нормальної конкуренції. Ми маємо зробити рівноправну конкуренцію. А вже потім приймати рішення про відкриття кордонів.

 

ГОЛОВА. Письмове, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ви знаєте, багато питань, шановний Володимире Михайловичу, дублюються. Я, якщо Ваша ласка, буду пропускати деякі.

 

ГОЛОВА. Добре, давайте. Чи розроблений урядом прогноз ринку праці? Це вже теж було сказано.

Аграрний сектор. Давайте усно тоді.

 

ГОЛОВА. Від народних депутатів.

Дмитро  Рудковський, фракція Соціалістичної партії України.

 

11:49:28

РУДКОВСЬКИЙ Д.О.

Я прошу передати слово Миколі Рудьковському.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський. Мікрофон, будь ласка.

 

11:49:34

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Сергію Анатолійовичу! Скажіть, будь ласка, яка є необхідність для України зменшувати середні арифметичні ставки  імпортного тарифи до, скажемо так, 5,5 в той час,  коли Польща сьогодні має 9,9; Угорщина 6,9, а ми так швидко рухаємося у цьому напрямку? Подивіться, ми, в принципі, із легкої руки хотіли фактично  зробити нульові ставки на сільськогосподарську продукцію. Тільки протистояння залу направило, так би мовити, на конструктивну роботу. В тих змінах до Митного тарифу, який  уряд знову подав, наприклад, виробляється продукція шпалера в Україні, ми на сировину 10 відсотків імпортного мита вводимо, а на готову продукцію нульову ставку і так далі.  Чи не приведе це так, як з легкою промисловістю, до зупинення українського виробництва,  і які кроки тут потрібно вжити, щоб цього не було?

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний пане Рудьковський! Не може бути  встановлено таким чином, щоби, припустимо, у Польщі, яка була  в робочій групі по Україні щодо вступу до СОТ, стояли різні ставки до української продукції, а України нижчі ставки до польської. Головний принцип узгодження ставок  - це є рівноправність ставок, як для експорту, так і для імпорту між країнами - членами робочої групи України.  Тому у вас невірна інформація, у нас  всі ставки є однакові.

Стосовно відкриття ринків. Та ніхто не  збирається відкривати ринки. Ми шукаємо компроміс між тим, щоби зняти всі обмеження щодо доступу українського експорту на ринки країн-членів СОТ. Сьогодні, я вам ще раз, яка ідеологія, я вже про це говорив коротко, але яка іде, навіщо нам треба цей СОТ? По двох причинах: сьогодні проти будь-якої товарної позиції українського експорту може бути без будь-яких пояснень застосовані компенсаційні мита, антидемпінгові процедури, просто квотування і ми не можемо не по внутрішніх процедурах, не по зовнішніх процедурах протистояти такій недобросовісній конкуренції. Ну, давайте згадаємо, давайте відверто, давайте згадаємо поведінку Європейського союзу по текстилю і по трубах, поведінку Сполучених Штатів по  селікомарганцю і по металопродукції, поведінку Російської Федерації, між іншим, по тих самих трубах і так далі, і по вилученнях там по цукру, по патиці і так далі. Ми нічого не можемо зробити доки ми не вступили, доступилися до СОТу і не прийняли арбітражні норми вирішення таких спорів. Ось про що мова іде. Так от для того, щоби ми доступилися до СОТу, нам необхідно знайти компроміс інтересів, але не поступаючись національними інтересами наших виробників.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, Фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

11:52:58

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний доповідачу, звичайно, я думаю дискусія навколо того, чи вступати Україні в СОТ, чи не вступати? Вона є, я вам скажу, досить таки компліментарна, тому що ми чудово розуміємо, що українська економіка без того, щоби інтегруватися у світові, світову економіку, в принципі, не виживе.

В мене одне питання: от на скільки категорично захищені українські товаровиробники, я би хотів, щоб просто це прозвучало ще раз. Тому що головним аргументом для противників вступу України в СОТ є те, що  товаровиробник український буде знищений, припустимо, неякісною конкуренцією. Я взагалі думаю, що конкуренція буває: або є, або ні. А якісною чи ні - це вже буде вирішувати, я переконаний, Україна. От тому я б хотів би, щоб було це  ще раз обгрунтовано, не тільки сільськогосподарський виробник, але і виробник взагалі, наскільки він буде захищений в даній ситуації і що несе українському виробникові вступ до СОТ, які  плюси, які мінуси? Я переконаний, що, звичайно, плюсів більше, але  все-таки я хотів, щоб це прозвучало. Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Добре. Шановні народні депутати, я ще раз повторюю дві цифри, середній... Перепрошую, 31 відсоток по обороту імпорту взагалі сьогодні мають нульові ставки мита, 31 відсоток. Це по митних позиціях. Якщо дивитися взагалі товарообіг, маючи на увазі угоди про вільну торгівлю, то у нас біля 60 відсотків товарообороту не сплачує мита взагалі. Про що іде мова?

Стосовно зниження загального митного  навантаження.  На 8 відсотків у середньому. Про що іде мова?

Стосовно захисту вітчизняного товаровиробника. Да будь-яка недобросовісна конкуренція, яка є сьогодні, може  і сьогодні жорстко каратися. Чому ми всі забуваємо про  такий чудовий механізм як антидемпінгове переслідування, встановлення компенсаційних мит, встановлення антисупсидіарних засобів, закриття  направленого імпорту. Всі ці повноваження знаходяться у Міністерстві економіки України. Багато депутатів до мене приходять і кажуть: а що робити з демпінгованими поставками, припустимо, підшипники в Україну  не буду казати якою країною. Я кажу: хлопці, не треба змінювати митний тариф. Давайте документи. Ми приймемо  рішення і внесемо до них величезне мито, поки вони не поставлять нормальну ціну для того, щоб конкурували. Таке саме, припустимо, ...................помпами  ми зробили по чотирьох країна. Нормально  тепер, підтримали  три заводи українських. Нормально конкурують. Давайте, я вас закликаю, шановні народні депутати,  де є приклади недобросовісної конкуренції, демпінгованих поставок, ідіть до  уряду, приносьте ці свідчення, і ми будемо їх карати. У нас вся законодавча база для цього створена. Тому жодних проблем з дискримінацією  національного виробника не буде існувати при такому інструменті.

 

ГОЛОВА. Іван Заєць замість Насалика. Ваше запитання. будь ласка.

 

11:56:24

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановний пане міністр, у мене є  до вас кілька запитань.

Перше. Українська економіка є неповноструктурною і слабкою, особливо вразливим є сільське господарство. Тому критично  важливим для України є перехідний так званий адаптаційний період для цілого ряду виробництв. Я прошу вас більш детально розповісти про адаптаційний період. До яких виробництв Україні вдалося добитися такого періоду.

Друге запитання. Після вступу в СОТ українська влада повинна буде захищати внутрішній ринок так званими нетарифними методами регулювання торгівлі. Це стандартизація, ветеринарні вимоги, квоти. Яких випереджаючих заходів вжито або планується вжито урядом у цій ділянці державного регулювання економікою? Я особливо наголошую на цьому питанні, бо знаю, як вперто уряд не хоче запроваджувати квоти на імпорт там м'яса чи цукру. Прошу дати мені відповідь на ці два запитання.

І третє - це адміністративні методи управління. Чи сприяють вони вступу до СОТ, які сьогодні сповідує в значній мірі уряд? Адміністрування просте.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Почнемо з останнього питання. Уряд не сповідує адміністративних методів управління. Уряд відповідає адекватними методами на поведінку компаній, які порушують правила чесної конкуренції. Тому я просив би не ставити таких питань до уряду.

Стосовно адаптаційних періодів. Є, дійсно, чутливі, особливо в сільському господарстві, чутливі виробництва. Такі, як виробництво цукру, м’ясо-молочне виробництво, шкірсировина і так далі. Там є вісім позицій, по яких українська делегація по вступу до СОТ встановлює різні періоди перехідні в залежності від переговорів з МінАПК і суб'єктами ринку українського і можливістю поступок з боку країн членів СОТ. Так от найбільші періоди встановлені до 12 років. Це по лібералізації ринку цукру. А тому по шкірсировині до восьми років, припустимо, і так далі. За ці роки, я сподіваюся, Україна зробить достатні інфраструктурні зміни для того, щоб на рівні конкурувати з глобальною економікою.

Стосовно нетарифних заходів. Дуже добре питання.

Ви знаєте, що урядові структури, які відповідали і відповідають зараз за стандартизацію, сертифікацію, в минулому більше увагу направляли на те, де більше взяти грошей за якісь там, знаєте, заходи, а не для захисту внутрішнього ринку. Сьогодні ми плануємо і є доручення Прем`єр-міністра, плануємо ввести нову програму по розвитку системи сертифікації, стандартизації, по адаптації її до міжнародних норм, про зміну правил ветеринарного, гігієнічного, фітосанітарного і так далі, інших видів контролю. І ця програма іде паралельно з нашим поступом до Світової організації торгівлі, розвиток цієї.

І стосовно квот. Я ще раз хочу наголосити, що квоти можуть встановлюватися лише як захисний захід проти недоброякісної або недобросовісної конкуренції. Якщо виявлено, що конкуренція є субсидована, поставки товарів є субсидовані або демпінговані, або є направлений імпорт, тоді можна застосовувати комплекс нетарифних обмежень, в тому числі і тарифних обмежень, в тому числі квотування. Просто встановлювати квоти, що отак захотілося, це є порушення загальних правил конкуренції. Я хотів би письмове тоді зачитати, якщо можна.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. "Співвідношення кількості складених адміністративних протоколів про порушення прав інтелектуальної власності у порівнянні із незначною кількістю винесених судами рішень про накладення відповідних стягнень свідчать або про низку і якість складених адмінпротоколів або про неможливість ефективного застосування норм чинного законодавства. Що необхідно зробити для підвищення якості роботи уповноважених осіб на стадії складання адміністративних протоколів та прийняття ними рішень у судах?"

Це є в контексті вступу України до СОТ, тому що одним з найбільших проблематичних питань, які ставляться до України, це - рівень, недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності. Підрозділами МВС в 2002-2004 роках складено 5191 протокол про адмінправопорушення в зв'язку з порушенням прав інтелектуальнї власності, це статті 51/2 І 164/9 КУАПу.

За результатами судового розгляду лише 62,5 проценти від загальної кількості правопорушників притягнуто до адмінвідповідальності з накладенням адмінстягнення у вигляді штрафу та лише у 58-ми процентів правопорушників конфісковано предмет скоєного правопорушення. На правопорушників накладено штрафів на загальну суму 719 тисяч гривень, що в середньому складає 222 гривні на людину.

За звітний період закрито 26,6 процентів від загальної кількості справ про адмінправопорушення, при цьому 13 відсотків справ - звільнення правопорушників від адмінвідповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.

Підрозділами МВС повернено для належного оформлення 9 відсотків від загальної кількості складених адмінпротоколів. Для підвищення якості складання адмінпротоколів та прийняття за ними судових рішень ми запропонували Верховному Суду України провести узагальнення та аналіз стану судового розгляду справ про адмінправопорушення щодо порушення прав інтелектуальної власності. За результатами аналізу причин значної кількості повернених для належного оформлення закритих справ направити відповідні  рекомендації до МВС та ............., посадові особи яких уповноважені складати дані протоколи та територіальних судів, якими здійснюється їх розгляд.

МВС та .......... з урахуванням отриманих  від Верховного Суду України рекомендацій провести аналіз стан роботи щодо складення про адмінправопорушення для налагодження дієвої взаємодії судами при здійсненні розгляду цих справ.

Ну, чесно кажучи, треба боротися не з наслідками, а з першопричинами, тому ми маємо регулювати, жорстко регулювати імпорт контрафактної продукції і контрабандної  продукції, а також незаконне її виготовлення  кустарним способом на території України.

Саме тому вже проведені консультації з Міністерством внутрішніх справ і Міністерством економіки для посилення цієї роботи. Це буде робитися і робиться зараз, власне.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович, сідайте, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, від профільного комітету голова підкомітету Комітету з питань європейської інтеграції Сергій Павлович Касьянов. Будь ласка, Сергій Павлович, 10 хвилин.

 

12:04:09

КАСЬЯНОВ С.П.

Касьянов Сергій Павлович, 37 виборчий округ, Дніпропетровська область, фракція Народної партії.

Шановний Адаме Івановичу, шановна Юлія Володимирівна, шановні колеги! Стратегічні зовнішньоекономічні інтереси держави та сучасні процеси глобалізації диктують необхідність прискорення підготовки України до вступу до Світової Організації Торгівлі. Крім того, вступ до СОТ є ключовим елементом реалізації  євроінтеграційних намірів України. 2005 рік - це рік завершення довготривалого процесу приєднання нашої держави до цієї світової економічної структури. Вперше за всю історію переговорів наявна виразна політична воля виконавчої влади щодо вступу України до СОТ.

У той же час, хочу наголосити, що можливий вступ України до СОТ у цей період залежить від вирішення двох першочергових питань: перше - це гармонізація національного законодавства з нормами та правилами СОТ, і друге - це завершення технічної частини переговорного процесу. Що стосується завершення технічних переговорів України з робочою групою СОТ, то це є виключно компетенція уряду. Для узгодження позицій між Україною та країнами СОТ залишається лише одне офіційне та одне неофіційне засідання робочої групи. Протягом кількох місяців необхідно підготувати значний масив документів та чітко сформулювати тактику переговорів української делегації для швидкого узгодження позицій сторін.

Хоча переговори та підготовку до членства в СОТ веде уряд, але остаточне рішення про вступ України до СОТ прийматиме саме парламент. І ратифікація протоколу про приєднання до СОТ не простий символічний політичний акт. Ратифікуючи протокол, Верховна Рада своїм рішенням затвердить зобов'язання, які були домовлені у ході двосторонніх та багатосторонніх переговорів з робочою групою СОТ. Зазначу, що багато депутатів висловлюють бажання брати участь в обговоренні питань СОТ не лише напередодні ратифікації протоколу, а й протягом усього переговорного періоду. На жаль, це не завжди вдається через обмежений доступ до інформації про хід переговорів.

Можливо, у когось є ілюзії з приводу того, що протокол з приєднання до СОТ буде автоматично ратифіковано Верховною Радою України у звичайному робочому режимі. У мене особисто після гарячих дискусій 15 березня навколо прийняття змін до Митного тарифу України таких ілюзій не залишилось. Уряд кілька днів переконував парламент у необхідності прийняття змін, які стосувались товарів, які складають лише 2,3 відсотка загальних обсягів імпорту в Україну.

 Подібна ситуація повторилася 21 квітня, коли уряд пропонував затвердити нові тарифи на імпорт сільськогосподарської продукції. Як відомо, цей законопроект відправлено на доопрацювання.

Вступаючи до СОТ парламент повинен буде визначитись з граничними ставками імпортного тарифу на 100 відсотків номенклатури товарів. І не на рік чи кілька років, а назавжди.

Окрім того, ратифікація протоколу - це визнання зобов'язань України лібералізувати доступи іноземних компаній на український ринок послуг, а також повністю адаптувати законодавство до вимог СОТ протягом адаптаційного періоду.

Тому за своєю вагою і значимістю для життя країни ратифікація протоколу співмірна з прийняттям найважливіших економічних законів. Можу запевнити, що в депутатських групах і фракціях, комітетах Верховної Ради України будуть гарячі дискусії напередодні ратифікації. Для досягнення мети потрібна реальна співпраця уряду та парламенту. Потрібна ефективна координація дій, яка не дозволить втрачати дорогоцінний час.

У цьому зв'язку деякі останні кроки уряду викликають занепокоєння. Спочатку ліквідовано міжвідомчу комісію вступу України до СОТ. Це, звичайно, є внутрішнє питання уряду. Хоча дивно, що замість цього не запропоновано інших організаційних механізмів для координації дій органів виконавчої влади. А така координація завжди була і зараз залишаються проблеми.

Крім того, рік тому за ініціативи групи народних депутатів була створена спільна парламентська урядова комісія з інтеграції України до СОТ, яку я очолюю. При цьому ми керувались цілком прагматичним аргументом, ми бажали залучити депутатів до обговорення питань перспектив приєднання України до СОТ, крім того, ми хотіли дати уряду додатковий механізм для просування в парламенті законопроектів, спрямованих на адаптацію національного законодавства до вимог СОТ. Ця комісія може бути ефективним інструментом координації для прискорення підготовки до вступу до СОТ.

Тим більше зараз, коли розпорядженням Голови Верховної Ради комісія разом з комітетом з європейської інтеграції  визначеними профільними для законопроектів, що відносяться  до сфери регулювання СОТ. Однак, на пропозицію парламенту поновити урядову частину  у складі спільної парламентсько-урядової комісії ми більше місяця не можемо отримати відповіді. Мені складно це  коментувати, особливо в ситуації, яка від уряду вимагає швидких рішень та чітких дій, не хотілося б сприймати ці зволікання, як відмову від співпраці з парламентом у сфері забезпечення вступу України до СОТ.

Крім того, хочу нагадали, що Верховна  Рада України неодноразово давала Кабінету Міністрів  України  доручення щодо прискорення реалізації заходів спрямованих на завершення  процесу вступу України до СОТ. Наприклад, Постанова про інформацію Кабінету Міністрів України  "Про хід виконання заходів  щодо вступу  України до СОТ" номер  1054  від 9 липня 2003 року уряду, окрім іншого доручалося здійснити комплексний аналіз соціальних наслідків входження України до СОТ. Насамперед,  прогнозування ситуації на ринку праці та зайнятості населення у  регіонах та  розробки  адаптаційних програм, а також забезпечити розробку, реалізацію системи заходів для підвищення конкурентоспроможності галузі економіки в умовах участі України у Світовій Організації Торгівлі.

У довідкових матеріалах ......... уряду, які були поширені серед  народних депутатів, є інформація з зазначених проблем. Так повідомляється, що Міністерством праці та соціальних відносин  проведений аналіз, як позитивного, так і негативного впливу вступу СОТ на ринок праці. У той же час ми не побачили конкретної пропозиції щодо зменшення негативного впливу на рівень  зайнятості працездатного населення України. Аналогічна ситуація щодо питання підвищення конкурентоспроможності конкретних галузей економіки України.

Народних депутатів поінформовано про проведення аналізу цього питання міністерствами та іншими центральними органами  виконавчої влади. Крім того,  як казав пан міністр, за сприянням Світового банку укладено контракт щодо проведення такого аналізу з консорціумом ряду  іноземних та українських наукових закладів.  В той же час немає ніяких конкретних пропозицій щодо  конкретних заходів спрямованих на підвищення конкурентноздатності конкретних галузі економіки, в тому числі таких чутливих, як сільське господарство, космічна, авіа- та суднобудування. В той же час відомо, що норми і правила СОТ передбачають можливість надання держаної підтримки окремими галузям та регіонам України. Існує також значний досвіт країн-членів СОТ з цього питання. Таким чином, Уряд мав би же зараз запропонувати конкретні заходи у цьому напрямку. У зв'язку з цим на нашу думку, доцільно було б створити фіксований державою незалежний єдиний  аналітичний центр для здійснення постійного аналізу та вироблення рекомендацій Уряду України, щодо стратегії функціонування економіки та соціальної сфери України, як члена СОТ.

Підсумовуючи вважаю за можливе зазначити, що Уряду необхідно: перше, активізувати роботу урядової частини спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до СОТ та в її рамках розробити  графік подання та  проходження через Верховну Раду України законопроектів, прийняття яких забезпечить відповідність українського законодавства нормам та принципам ГАТ СОТ.

Друге, розробити та розпочати здійснення комплексного плану заходів, щодо подолання негативних соціальних наслідків входження України до СОТ, спрямованих, насамперед на прогнозування ситуації на ринку праці та забезпечення рівня зайнятості населення у регіоні. Третє, забезпечити розробку та реалізацію системи заходів, щодо державної підтримки ряду галузей економіки України, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності, які б відповідали вимогам ГАТ СОТ.

Четверте, забезпечити постійне функціонування центрів обробки запитів, щодо санітарних та фітосанітарних заходів, а також технічних регламентів, які діють в Україні. П'яте,  з метою подальшого  підвищення обізнаності громадськості, з питань наслідків приєднання до СОТ, вжити заходів, щодо активізації інформування учасників економічних відносин та громадських організацій, щодо норм і принципів систем ГАТ СОТ. А також досвіду членства в СОТ інших країн.

Шановні колеги, стислі часові рамки для завершення переговорів із СОТ вимагають швидких системних дій усіх сторін відповідальних за цей процес. Тому Уряд, Парламент, бізнес та громадські організації повинні об'єднати зусилля та забезпечити відкритість у обговоренні проблем приєднання України до СОТ. Дякую за увагу. Співдоповідь закінчено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Сергій Павлович, сідайте, будь ласка. Так, у  нас залишилося 30 хвилин на обговорення. Будь ласка, Василь Надрага, Фракція Народної партії, підготуватися Гіршфельду. Надрага Василь Іванович. Не бачу.

Анатолій Гіршфельд, Народная партія, будь ласка. Підготуватися Пузакову.

 

12:14:14

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Анатолій Гіршфельд, фракція Народної партії, 180  избирательный округ, Харьковская область.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемая Юлия Владимировна, уважаемые коллеги.

Анализ основных подходов к проблеме вступления Украины в ВТО, как за, так и против можно сформулировать фразой: вступление Украины в ВТО означает глобальную либерализацию внешнеэкономической деятельности. Либерализация - это, действительно,  объективно полезный процесс. Но нельзя забывать, что результатом процесса является выживание сильнейшего. Проблема  в том, что экономика Украины сильнейшей на сегодняшний день не является. Согласно индексу конкурентоспособности CGI в 2004 году Украина опустилась на 86-е место с 84-го, которое она занимала  в 2003 году, и сейчас находится в списке сразу после Танзании, Замбии, Македонии, Венесуэлы.

Для чего необходима либерализация внешней торговли? Эта необходимость возникает, когда национальная экономика исчерпала резервы внутреннего роста и дальнейшего развития ей необходима экспансия на внешние рынки. Но нельзя забывать, что выход на внешние рынки - это еще одновременно и вход на наш внутренний рынок.

Основные внешние факторы и исходные данные, которые влияют сегодня на сроки и условия вступления в ВТО.

Во-первых, вступление в ВТО должно произойти раньше России, в противном случае мы  вынуждены будем вести переговоры на выгодных России  условиях.

Во-вторых, как минимум 10-15 лет рынок СНГ будет  для нас одним из ключевых и серьезно будет влиять на  состояние экономики.

В-третьих, основную долю национального экспорта, 61 процент,  занимают продукты низкой степени переработки - это металл, химия, минеральные  продукты. И далеко не все из них  имеют конкурентоспособное качество, в основном конкурентоспособную цену.

В четвертых, и это безусловный позитив. Перспектива вступления в ВТО - это перспектива свободного доступа на самые большие мировые рынки и устранению дискриминации по отношению к украинским товарам.

Большинство экспертов, однако, прогнозируют с высокой долей вероятности негативные последствия для ряда базовых отраслей. Такие, как сельхозтехника, автомобилестроение, машиностроение. В частности, на примере Польши мы знаем о стагнации на уровне 10-15 процентов ежегодно.

Сегодня Украина имеет выработку на одного работающего около 50 тысяч гривен. В то время, как США и в Европейском союзе она достигает выше 100 тысяч гривен. С таким состоянием технологий и производительности труда Украины навсегда закреплена роль поставщика сырья и низкотехнологической продукции...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я трошки збився з курсу правильного. Зараз виступить уже Пузаков, якого я оголосив. А потім ми підемо, все-таки перевагу віддамо тим, хто записався від фракцій.

Будь ласка, Володимир Пузаков. Наступний від фракції "Демократична Україна" Анатолій Раханський.

 

12:17:46

ПУЗАКОВ В.Т.

Дякую. Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Сьогодні говорити про вступ України в СОТ - це нереально. Бо немає де правди діти, Україна не підготовлена до цього. Хіба вона зможе взяти на себе спільні для всіх країн СОТ зобов'язання, причому без будь-яких торгів. Це буде повний крах економіки, яка і так перебуває в кризовому стані.

Хіба сьогоднішній бізнес готовий до конкуренції цін енергоємностей, менеджменту? Звичайно, ні. Економічний погляд не розуміє ніхто. Керівництво держави просто хоче посидіти поруч з лідерами цивілізованих країн, показуючи цю картину власному народові, мовляв, не все так погано в нашому домі: нас визнали даже в рамках СОТ.

Задекларована мета діяльності СОТ - це ліквідувати митні бар'єри та досягти абсолютно вільного переміщення капіталу товарів і робочої сили. Кому це вигідно? А вигідно тільки непростому люду. Вступом до СОТ для кожної окремо взятої української галузі повинна займатися велика кількість професійних експертів, інакше ми станемо  класичною країною третього сорту, в якій беруть сировину і розміщують брудні підприємства, в взамін дають колоніальну продукцію. До нас прийдуть іноземні товари, але не іноземні інвестиції. То що ж виграє Україна? І, як білий день, ясно, що виграш матимуть розвинені країни. Вони ставлять дуже високі бар'єри на шляху тієї продукції, яку не хочуть бачити в себе, передусім, це стосується аграрних товарів. Тож урядом недостатньо на сьогодні прораховані негативні наслідки приєднання до організації та він, мабуть, цього і не хоче робити. А народу України потрібно сказати про все правду. Народ повинен знати, що протягом декількох років ситуація для економіки стане гіршою, особливо для експортних товарів металургії та сільського господарства.

Тож вступати в СОТ варто на умовах, вигідних для України. Але, на жаль, генеральна лінія нинішнього уряду тільки на Європу. Невже не зрозуміло, що певний шанс виграти від вступу в СОТ мають ті галузі, що спрямовують своє виробництво виключно на демпінговий експорт, але і тут виникає питання: а де, власне, опиниться цей прибуток? Отож вступ до СОТ спричинить підвищення внутрішніх тарифів на газ, паливо, електроенергію, а от заробітна плата суттєво впаде після відкриття кордонів для дешевої робочої сили.

Висновок один: вступ до СОТ - це погіршення життя пересічного громадянина України. І невже, люди добрі, ви цього не розумієте? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Анатолій Раханський, фракція "Демократична Україна". Підготуватися Олегу Юхновському.

 

12:20:45

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Анатолій Раханський, Євпаторійський виборчий округ, "Демократична Україна".

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, виборці, Світова організація торгівлі сьогодні - це 148 країн світу, 30 країн-спостерігачів, дві третини обсягу світової торгівлі. Вступ до цієї організації є одним із найважливіших пріоритетів зовнішньо-економічної політики України. Але нам необхідно провести всебічне дослідження можливих як позитивних, так і негативних наслідків вступу України до СОТ. Для того, щоб отримати гарантований доступ до світових ринків, товарів, робіт, послуг, відповідні права для захисту наших, українських інтересів на світових ринках. Процедура приєднання до СОТ є багатоплановою. Цей процес в державі йде 12 років. Але постійна структурна перебудова, ринкові реформаторські експерименти, запропоновані як домашніми, так і закордонними експертами, не досягли бажаних результатів. Кожен із 13 урядів за ці роки декларував готовність вступу до СОТ, нехтуючи економічним та ринковим станом в державі. Тому Україна займає 86 місце по конкурентоспроможності, 117 місце по свободі підприємництва, рівень гармонізації стандартів - 40 відсотків, а в країнах-членах СОТ удвічі більші. Тобто чинне законодавство України не відповідає основним принципам ринкової економіки та правилам діяльності СОТ.

Бажання уряду щодо вступу до СОТ в поточному році поставило Верховну Раду перед фактом термінового прийняття цілої низки законопроектів, не знаю: пакетом чи мішками. Більша половина з них стосується катастрофічного стану в АПК. У той же час, країни-члени СОТ не погоджуються прийняти запропонований Україною базовий період 1994 - 1996-го років по розрахунках максимального рівня державної підтримки, при тому застосовують у своїх країнах високі: тарифний захист, митні ставки, спеціальні захисні заходи для своїх сільгоспвиробників. На жаль, країни СОТ не враховують позиції країн, що розвиваються, не скорочують внутрішню підтримку АПК в своїх країнах. Нам потрібно домовитися на березі, перед вступом до СОТ про проблеми АПК, малому бізнесі, промисловості, банківській справі і прийняти цілу низку законопроектів, вигідних для держави. При таких умовах вступ до СОТ може зруйнувати АПК, промисловість, породивши безробіття, соціальні негаразди в державі. Уряду і парламенту є, над чим спільно працювати в цьому напрямку. Урядовцям потрібно захищати інтереси держави на переговорних процесах, підключаючи нас, депутатів, які є членами парламентських...

 

ГОЛОВА. Так, шановні колеги!

До виступу запрошується Олег Юхновський від фракції "Єдина Україна". Підготуватися Ратушному Михайлу.

 

12:24:09

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую, Володимир Михайлович.

Шановний Головуючий, шановні колеги, члени уряду!

Зосереджу вашу увагу на проблемах галузі, яка за умови вступу України до СОТ  ймовірно зазнає найбільших ризиків і втрат. Це - сільське господарство. Російські вчені-аграрники сміливо заявляють, що втрати російського АПК від членства Російської Федерації в СОТ можуть складати не менше 4 мільярдів доларів. Чи маємо ми такі розрахунки? Йдеться тут не лише про  арифметичну величину, а передусім, про конкретні заходи, спрямовані на мінімізацію цих втрат і наскільки вони узгоджуються із можливостями державної підтримки сільського господарства України.

Щодо обсягів останньої, то Міністерство аграрної політики обстоює позицію по заходах "зеленої скриньки" в розмірі 140 мільйонів доларів, "жовтої скриньки" - 1, 14 мільярдів доларів, що, фактично, є на рівні бюджетних видатків на АПК за 2000-2002 роки.

Але чи зможе конкурувати національний сільськогосподарський  продукт на світових ринках за рівня державної підтримки у 10-20 разів нижчого, аніж у країнах ЄЕС? Яскравим прикладом такої "підтримки" в лапках є оліє-жирова галузь, яка через курсові коливання на ринку валюти заборгованість по ПДВ на суму понад 300  мільйонів гривень, постійний шантаж щодо відміни ввізного мита, по суті, зупинила експорт своєї продукції.

Якщо говорити про відповідність внутрішніх стандартів та технічних регламентів до СОТівських, то  співзвучні вони лише на 10-12 відсотків. Їх розробка та впровадження потребують значних коштів як Державного бюджету, так і виробників. На ці цілі в бюджеті передбачено 41 мільйон гривень.

Але виникла інша проблема: ця робота ще не розпочата, виконати її в стислі терміни, на мій погляд, практично, неможливо через відсутність належної координації та висококваліфікованих фахівців у галузевому міністерстві. Тому нагальним є залучення широкого кола громадських професійних об'єднань до розробки стандартів та технічних Регламентів.

Лібералізуючи митно-тарифне регулювання, необхідно також зосередити максимальну увагу на застосуванні нетарифного захисту внутрішнього ринку. На думку фахівців, присутність національного товаровиробника на агропродовольчому ринку від членства у СОТ може зменшитись на 20-30 відсотків.

Такий спад відбудеться через інтервенцію відносно дешевої імпортної продукції. Яким чином невмотивований імпорт може вплинути на вітчизняне виробництво, досить лише згадати ситуацію в бурякоцукровому комплексі. Як показав досвід постсоціалістичних країн ... СОТ найменш конкурентноспроможними на внутрішньому ринку після приєднання до СОТ виявилися виробники тваринницької продукції. В Україні майже 99 відсотків картоплі, 85 відсотків овочів, баштанних культур, плодів та ягід виробляється в господарствах населення. Отже, товарні і особисті селянські господарства стануть найбільш вразливою групою після приєднання  до СОТ. Відтак, економічні проблеми можуть трансформуватися в соціальні та охопити майже третину населення України.

Аналіз лише одного товарного ринку агропродовольчого засвідчує, з огляду на те, що Україна прийняла політичне рішення про вступ до СОТ, уряд має максимально активізувати...

 

ГОЛОВА. Дякую Вам. Михайло Ратушний, Українська народна партія. Підготуватися Віталію Майко.

 

12:27:31

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні члени уряду, шановні народні депутати!

Позиція Української народної партії збігається з позицією, задекларованою президентом, що вступ України в Світову організацію торгівлі є стратегічним напрямком, про який ми справді дуже довго говоримо, але, на жаль, дуже мало робимо.

Звичайно, ми доволі часто всі буваємо в полоні догм, совєтських колишніх догм, які говорять, що це знищить українську економіку, знищить українське сільське господарство. Так, як його знищила комуністична система господарювання і донищили наші олігархи, я думаю, її вже не зможе знищити ніякий СОТ.

Звичайно, в практиці роботи Світової організації торгівлі треба використати досвід інших держав. Для деяких галузей економіки треба передбачити своєрідний перехідний період. Звичайно, треба ввести стандарти. У нас ще діють стандарти колишнього Радянського Союзу і тут робота комітету з питань технічного регулювання є дуже і дуже важливою.

Я розумію, що дехто сильно зацікавлений, щоб Росія була швидше в Світовій організації торгівлі, ніж це зробить європейська Україна. І тоді, звичайно, нам, дехто думає, нічого не залишиться, як залишатися не у  європейському, не у світовому  співтоваристві, а  євразійському єдиному економічному просторі.  Того ми допустити не можемо.

Тому я звертаюся до членів уряду. Ви багато сиділи і працювали ще в цій сесійній залі. Якщо так буде негармонізована робота   уряду і парламенту, парламентської більшості по наробці документів, які будуть  пришвидшувати нас вступ у Всесвітню Організацію Торгівлі, в європейській структурі, я думаю,  справді, тут більше буде декларацій, більше буде слів, а ніж діла, тому що ці законопроекти, які мають бути прийняті, які вже мали бути прийняті вчора, позавчора, на жаль, доволі часто  дехто з уряду підміняє закордонними поїздками, ніж монотонною реальною роботою з  парламентськими комітетами і  з фракціями. У нас є Комітет  з євроінтеграції, який в якійсь мірі профільний  по цій роботі.

Я хочу також  звернутися до уряду, щоб вони розібралися хто у нас в уряді відповідає за цей стратегічний напрямок - за інтеграцію у Всесвітню Організацію Торгівлі, за інтеграцію в європейські структури.

Я  впевнений, що  задекларовані Президентом Ющенком позиції напередодні виборів і зараз, що ми будемо в кінці цього року в СОТ, будуть реалізовані на ділі, і це буде реалізовано з тим польським досвідом,  який, до речі, дуже позитивний. Вони зуміли дуже ефективно,  вступивши в СОТ, захистити свого національного товаровиробника. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Віталій Майко запрошується до виступу, Партія промисловців і підприємців України. Підготуватися  Григорію Калетнику.

 

12:30:39

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців, фракція  Промисловців і підприємців України.

Народні депутати України члени партії промисловців та підприємців  України глибоко занепокоєні зростаючою напруженістю у підприємницьких колах та в цілому у суспільстві щодо перебігу процесу набуття Україною членства  у Світовій  Організації Торгівлі. В українському суспільстві у переважній більшості панують настрої щодо підтримки пріоритетності зовнішньоекономічної політики України в напрямку  інтеграції у світові та регіональні економічні структури, у тому числі і СОТ.

Проте треба враховувати, що набуття Україною членства у цій організації є неоднозначним системним фактором, який здійснюватиме довготерміновий системний вплив на розвиток економіки, визначиме у майбутньому роль і місце господарського комплексу нашої держави у сучасній міжнародній економічній системі.

Першочерговим завданням уряду у контексті підготовки вітчизняного господарського комплексу до роботу в умовах СОТ має стати створення сприятливих умов для розвитку вітчизняних підприємств виробників. Разом з тим очевидним є те, що поряд з перевагами від вступу до СОТ для вітчизняних виробників існує ряд об'єктивних ризиків та можливих негативних наслідків цього кроку, які будуть проявлятися у середній і довгостроковій перспективі. При цьому значна частина суб'єктів господарювання не готова до жорстокої конкуренції у відкритому ринковому просторі. Часто невисока конкурентоздатність вітчизняних підприємств пов'язана, у першу чергу, із зносом основних фондів, значною енергоємністю виробництва, обмеженим доступом до інвестиційних ресурсів, практично відсутні стимули інноваційної діяльності тощо.

Я хотів би підкреслити ще один факт, котрий мене особисто хвилює. Це факт підтримки конкурентоздатності всієї нашої промисловості. І я би хотів звернути увагу урядовців, котрих зараз в ложі не існує, ті, хто може це почути. Це питання, наскільки ми підтримуємо ті передові технології, ті науково-дослідні інститути, ті напрямки, в яких потрібно працювати для того, щоб підвищити на конкурентоспроможність нашої промисловості. І без цього ми не вийдемо у світ конкурентноспроможною державою.

Я думаю, що треба дуже багато уваги приділити розвитку нашої промисловості, підтримці її  і відстоювати...

 

ГОЛОВА. Так, Григорій Калетнік, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Підготуватися Турманову.

 

12:33:58

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановна Юлія Володимирівно, шановні колеги! Не зважаючи на тривалу дискусію щодо вступу до СОТ, і досі нема у нас чіткості як щодо строків вступу до СОТ, так і стосовно втрат і здобутків в окремих галузях економіки внаслідок приєднання України до цієї організації. Суспільство вочевидь не знає, на що йому варто очікувати від лібералізації зовнішньої-економічного режиму.

Очевидно, що далеко не всі аспекти укладених урядом угод відбивають інтереси українських товаровиробників. В них містяться і поступки на користь інших держав. Проте доповідь міністра не дає чіткої уяви про реальні наслідки ухвалених рішень і зміст підписаних протоколів.

Якщо, як нам пропонує пан міністр, ми будемо діяти навмання, українську економіку знову очікують різні несподіванки і приємні сюрпризи, такі, як наприклад, миттєві зміни валютного курсу. Оскільки будь-які заходи такого характеру мають здійснюватися в інтересах громадян України і національних суб'єктів економічної діяльності, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) пропонує: перше, до ухвалення парламентом законодавчих актів, які визначають повну адаптацію українського законодавства до норм СОТ, провести нараду за участю представників уряду, профільних комітетів та фракції Верховної Ради, в ході якої з'ясувати основні наслідки для української економіки в разі вступу України в СОТ.

Друге, в ході підготовки до такої робочої наради Міністерство економіки має підготувати схеми, графіки зміни галузевих тарифів та інших норм регулювання зовнішньої торгівлі відповідно до укладених протоколів та урядових законопроектів, які дозволятимуть відслідковувати їхнє впровадження в часі.

Третє, уряд і Верховна Рада мають на основі конкретних аргументів визначити доцільність або недоцільність прискорення заходів, які мають призвести до приєднання держави до СОТ. Дії влади мають бути осмисленими і відповідальними і грунтуватись на підставі оцінки вигідності або невигідності кожного конкретного рішення. Головна мета - уникнути непередбачених втрат і труднощів для нашої національної економіки та суспільства.

Четверте. В разі прискорення зусиль з метою вступу до СОТ в 2005 році уряд має запропонувати заходи, здатні пом'якшити наслідки зовнішньо-економічної лібералізації для чутливих галузей, таких як сільське господарство, легка промисловість, машинобудування, банківський сектор і інше.

Варто визначити інструменти, які б влада змогла б використовувати для усунення чи пом'якшення важких для української економіки та суспільства вимог. Так как  лібералізація експорту металобрухту чи вимога Сполучених Штатів: скасувати наявність медичної освіти для керівників українських лікарень чи поліклінік. Мається на увазі, що в разі повної лібералізації будуть страждати всі об'єкти, біля яких не має озброєної охорони, про захист цехів  та садиб мешканців треба думати зараз, а не потім. Ще раз хочу наголосити, позиція Фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) полягає в тому, що підготовка України до членства в СОТ має набути більш відкритого відповідального характеру, на умовах вигідних народу України. Однак доповідь міністра, на превеликий жаль, не містить відповіді щодо очікуваних наслідків, запропонованих кроків, а також не містить попередження тим секторам економіки

 

ГОЛОВА. Так, запрошується до виступу народний депутат Турманов, "Регіони України". Підготуватися Андрію Шкілю.

 

12:37:19

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги, Фракция "Регионов Украины" поддерживает стремление страны вступить во Всемирную торговую организацию. Мы понимаем, что невозможно и не  в интересах Украины отгораживаться от процессов глобализации охвативших всю нашу планету. Но в отличие от Кабинета Министров, мы рассматриваем ВТО, как, не как пикник в дружеской компании, а как поединок, пусть и с приятелями, но поединок. Говоря спортивным языком, каждый участник поединка серьезно готовится к встрече, наращивает мышцы, совершенствует тактику боя, изучает сильные и слабые стороны противника.

Конкуренция - это поединок, в котором есть выигравшие, но есть и проигравшие. А ВТО - это наивысший уровень конкуренции для Украины. У Фракции "Регионов Украины" вызывает сомнение и беспокойство готовность Украины к наивысшей конкуренции. А именно, 60% нынешнего экспорта - это сырье и материалы. По индексу конкурентоспособности из сотни стран, мы на самом,  в самом конце этого списка. Износ основных фондов базовых отраслей свыше 80%. Национальные нормативы практически не совместимы с международными стандартами. Например, из 1500 стандартов, которые действуют у них в машиностороении, Украиной принято всего 150. Нерадостные сравнения с конкурентами и по  уровню технологической оснащенности, наукоемкости, энергозатратности, трудового потенциала, доступа к капиталу, защиты собственного товаропроизводителя. Особую тревогу вызывает  отсутствие серьезных проработок социальных последствий вступления Украины в ВТО, что ожидает украинскую рабочую силу, каждого нашего работника, зарплата которого в 20-30 раз ниже, чем в странах Европейского Союза. Обещанных 5 миллионов  рабочих мест на родине или унизительный низко оплачиваемый  труд за рубежом. В своем докладе в 2004 году  Всемирная комиссия по социальным ................ глобализации подчеркнула, что ...............в глобальную экономику без свободно сформированного общественного мнения, осознанной готовности общества, без создания социальных институций по защите прав и способа жизни человека ведет к разрушению социальной  защиты и к нарушению прав человека. Отсутствие в Украине прозрачной, подконтрольной общественности системы  выработки решения регулирования процессов интеграции не способствует стабильному и безопасному развитию общества. Всем сторонникам вхождения Украины в ВТО и прежде всего Кабинету Министров нужно понимать, что конкурировать в ВТО будет не правительство, а предприятие, компания и украинские рабочие, именно они  будут основными  и единственными субъектами конкурентами в  мировой экономике.

Поэтому фракция  "Регионы Украины" предлагает создать национальную комиссию по социальным аспектам глобализации, как это рекомендовано всемирной комиссией, поручить Кабинету Министров разработать и подать на утверждение Верховного Совета Национальную программу адаптации экономики условиям ВТО  из конкретных социальных составляющих, разработать и утвердить государственную программу развития трудового потенциала, внести в Верховный Совет новую редакцию закона о занятости, законопроект о профессиональном развитии персонала на производстве. Это необходимо не только для цивилизованного вхождения...

 

ГОЛОВА. Дякую.  До виступу запрошується Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Наступним буде виступати Олександр Миколайович Ткаченко.

 

12:40:39

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я хотів би в першу чергу наголосити на двох аспектах  проблеми входження України до Світової організації торгівлі. Перша проблема - це чи  вступати у СОТ? Друга проблема - не вступати. І категорії десь посередині, в принципі, не існує. Говорити про те, що можна вступити у СОТ через 10, 15, 120 років, бажано через 300 - це також непоганий підхід, що мовляв ми так загартуємося... Вже був один кандидат в Президенти, який казав, що не треба вступати у Євросоюз, треба будувати Євросоюз в Україні. І потім, я так  розумію, наступним етапом приймати країни Євросоюзу до України. Такого шляху не існує зараз в Україні. З поразкою цього кандидата в Президенти такого ходу вже немає. Є тільки один хід - це вступ України до СОТ, і тут  треба відстоювати позиції України, відстоювати позиції українського виробника, але пам'ятати, що ніколи ніхто не профінансує з тих майбутніх конкурентів розвиток конкуренційних промисловостей тут, навіть якщо  ми будемо чекати цього 5 років, 10,15,- цього не буде. Буде тільки взаємна конкуренція, побудована на тому, щоб український товар, український виробник був конкурентноспроможним.

Я погоджуюсь з попереднім виступаючим, що Україна зараз, в основному, вивозить за межі України і продає сировину, я погоджуюсь. Але з цього починали всі, і не забувайте, що такі недостатньо бідні країни, як Норвегія, також мають основний експортний варіант - це сировина, газ і нафта, але живуть  незрівнянно  краще і за незрівнянно вищими стандартами, ніж Україна. І до цього треба змагати.

Тому, я вважаю, що позиція вступу України до СОТ є безапеляційна, тобто ми тут не можемо сперечатися, вступати чи ні. Вступати. Питання полягає, яким чином? Побудувати перед Світовою організацією торгівлі свої вимоги можна, але компенсовувати цього ніхто не буде, тому, що це не вступ України до Євросоюзу, це приблизно таке, чи будемо зараз дискутувати про те, бути Україні в Раді Європи чи не бути? Білорусія от не є членом Ради Європи, і не думаю, що від цього рівень життя чи що-небудь інше покращилося. Це - представницький орган, це дасть можливість Україні рівно конкурувати з усіма країнами-членами Світової організації торгівлі і це дасть тільки користь, наголошую, тільки користь українській економіці, бо вірити в те, що можна якісно розвиватися в зоопарку, можна, але тоді не можна буде потрапити в живу, реальну природу.

Тому давайте не будемо себе тішити ілюзіями, що українська економіка може дозріти в зоопарку, а потім, дозріла, вийде в "економічні джунглі". Цього не було ні з ким і не буде з Україною.

Тому я наголошую: потрібно, і це думка фракції, потрібно входити Україні в СОТ, тільки чітко вибудувати свої умови, свої вимоги, але не забувати, що поспішати із вступом у СОТ Україні потрібно. І наполегливо.  Дякую.

 

ГОЛОВА. До виступу запрошується Олександр Миколайович Ткаченко, фракція комуністів. Підготуватися Мельничуку.

 

12:43:57

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Верховна Рада вже не вперше розглядає питання, пов'язані зі вступом України до СОТ. І якщо раніше ці проблеми знаходилися в площині дискусій, то з приходом нової влади вони почали енергійно втілюватися в життя, і ми це відчуваємо, не маючи достатніх аргументів.

Таким кроком було прийняття Верховною Радою 22 квітня цього року законопроекту щодо зниження рівня митних тарифних ставок на сільськогосподарську продукцію - 1.24. Тому фракція комуністів дала політичну і економічну принципову оцінку цим діям. Ми в черговий раз наголошуємо, що позиція нашої партії і фракції щодо вступу України в СОТ досить чітка і логічна: ми проти поспішної, необгрунтованої інтеграції в світову систему торгівлі. Ми вважаємо, що сьогодні економічно ослаблена Україна не готова стати рівноправним членом Світової торгової організації.

Я думаю, шановні друзі, що ми з вами послухали доповідь Кабінету Міністрів і співдоповідь комітету - і побачили, що аргументів достатніх немає. Ми побачили, що сьогодні валовий внутрішній продукт на душу населення в десятки разів нижчий, ніж у європейських провідних державах. Ми сьогодні бачимо, що енергонасиченість і енергоозброєність в п'ять - десять разів нижча на Україні, ніж у європейських передових державах. І ми сьогодні почули, що Україна може торгувати лише сировиною, і це з цієї трибуни було сказано, що 60 процентів в експорті - це сировина.

Ми остаточно, якщо вступимо сьогодні до СОТ, втратимо авіабудування, ми втратимо електронну промисловість, ми втратимо сільгоспмашинобудування, ми практично втратимо ті кращі галузі, які мали до цього. Ми остаточно знищимо легку і деревообробну промисловість.

Щодо агропромислового комплексу - десять слів буквально. Я думаю, шановні друзі, що нам зрозуміло, що за  14 років ми знищили високопродуктивне глибокотоварне виробництво. І ми сьогодні практично залишаємося на обочині цивілізованих держав. АПК було готове до вступу в СОТ в 1991 році. Сьогодні ми не готові. Нам потрібно 8-10 років відновити промисловість, відновити АПК і ми дійсно зможемо тоді вступати. Але, я вважаю, що колоніальна Європа старенька  сьогодні шукає ринки збуту. І такий ринок бачать в п'ятдесятимільйонній Україні.

Ми не можемо допустити цього! Ми повинні..

 

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Останній виступ.

 

12:47:18

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Шановні радіослухачі!

Питання, яке ми сьогодні обговорюємо, дуже важливе для України. Фракція Соціалістичної партії України виходить з тих позицій, що ми будемо підтримувати всі кроки, які буде робити уряд, Президент, парламент для того, щоби підкріплювати і щоб це працювало на користь економіки України.

Ми підтримуємо. Але на уряд сьогодні покладається дуже відповідальне завдання на переговорному процесі. Як нам стало відомо, за даними міністерства економіки та з питань європейської  інтеграції, станом на квітень 2005 року підписано вже 30 довгострокових протоколів з більшістю членів робочої групи СОТ з питань приєднання до цього договору України. Погоджено 95 відсотків митних тарифів. Робочою групою залишено більше 70 відсотків проекту звіту як основної рекомендації щодо вступу України. Що сьогодні, на наш погляд заважає просуванню цієї роботи вперед? Насамперед,  незважаючи на ту основну роботу, що була  проведена протягом 2003-2004 років, залишається неврегульованих багато питань. Якщо вірити Міністерству економіки, то скасуванню підлягають 30 постанов Кабінету Міністрів, необхідно внести зміни до 30 законів України, а сфера санітарного та фітосанітарного контролю взагалі є білою плямою. Останнє врегульовується відповідною угодою про  здійснення таких заходів СОТ СФС. Її впровадження пов'язане з витратами  на відповідне устаткування, законодавче запровадження потрібних норм, навчання персоналу. Як показує практика країн з перехідною економікою, ці витрати є досить значними. Так тільки для технічного оснащення та кредитації тільки 20 ветеринарних лабораторій та хлібних інспекцій необхідно близько 85 мільйонів гривень. Це лише по цій позиції.

Чи витримає сьогодні економіка України такі витрати? Навряд. Тим більше, що ми маємо нафтову кризу. Я думаю, що є і інші питання, які потрібно вирішувати у державі. Тому ми вважаємо, що потрібно  з тими кроками, які ми робимо до вступу до СОТ, дуже зважено робити кроки, щоби не  зробити помилки, яка  завадить просуванню економіки  вперед, яка  може вплинути на сільське господарство та нинішні сфери виробництва в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Дякую також. Шановні колеги! Ми завершили обговорення  питання.  Тепер нам потрібно прийняти рішення. Запросіть народних депутатів до сесійної зали, будь ласка. У нас є два проекти постанов Верховної Ради України з цього приводу. Автори проектів постанов  - члени Комітету з питань європейської інтеграції Зарубінський і Касьянов, тобто від комітету внесли. У нас є альтернативний проект постанови, автором якої є народний депутат  Юрій Кармазін.

Юрію Анатолійовичу, будь ласка, для обгрунтування вашого проекту 3 хвилини, І потім будемо голосувати, переходити до наступних питань. Запросіть народних  депутатів до сесійної зали.

 

12:51:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановний український народе. Сьогодні стоїть питання: рухатися Україні уперед чи ні, в компанію 148 країн світу, де понад 90 відсотків обсягу світової торгівлі? Я однозначно даю на це відповідь, що да, треба рухатися. Але як рухатися?

Для цього очевидно уряду, шановна Юліє Володимирівно, десь вона вийшла. Уряду треба зробити екскурсію не тільки на каток, не тільки в театр і не тільки в селище Пирогово, а треба зробити уряду екскурсію на Бессарабський ринок, на інші ринки, на АЗС, на сьомий кілометр біля Одеси, на інші ринки і також на підприємства. І коли ви приїдете на завод, і подивитеся, що там, і подивитеся, чому м'ясо завдяки болтовні стало коштувати 50 гривень замість 22, які коштували, тоді у вас будуть питання: не як ходити, приймати журналістів, а як зробити, щоб воно стало дешевше.

Саме з цього виходячи, я ставлю питання про те, що треба, звісно треба підписувати угоди, входити до СОТ, але вони мають бути виключно у національних інтересах України. По-перше, треба надати народним депутатам узгоджені графіки двосторонніх і багатосторонніх переговорів з країнами, членами Світової організації торгівлі, інформації щодо розробки механізмів державної підтримки аграрної, авіабудівної, суднобудівної, космічної, інших галузей економіки, які б відповідали вимогам системи угод ГАТ СОТ. Треба відзвітувати робочій групі, щоб депутати не з газет знали, які рішення приймаються, а бачили і свідомо готували законопроекти. Треба підготувати графік подання про проходження через Верховну Раду України законопроектів, прийняття яких забезпечить відповідність українського законодавства нормам і принципам СОТ. Треба комплексно розробити план заходів щодо подолання негативних соціальних наслідків входження України до СОТ, про  які сьогодні говорили мої колеги, народні депутати. Ми маємо свідомо з  кожного наслідку, який може бути не дай боже, негативним для України вжити заходи упереджуюжчі, як рятувати ту, чи іншу галузь. І тоді б не сталося того, що зараз є в  автомобілебудуванні. Коли приїжджають сьогодні 50-60% незораних полів. Як це?  Тоді, а якщо вступимо ще й в СОТ . Та їх буде всього 20% розорюватися. Тому, шановні, ні, ліси, як раз пиляють, пане Заєць. Як раз

 

ГОЛОВА.Так. 20 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

12:54:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу, в моїй постанові, в моєму проекті, є як раз план роботи з адаптацією законодавства на 2005-2010 рік. Є перспектива і план, як Верховній Раді себе повести. В кожному Комітеті створити відповідний підкомітет. А як раз Комітету Верховної Ради у законодавчих справах із питань європейської інтеграції треба з'єднати. Тому що 2 комітети за один і той же предмет уже, мабуть, не треба, щоб відповідали. Це буде  і економія, і шлях вперед. Тому я просив би прийняти постанову, принаймні, прочитати ту постанову, яка мною розроблена. Я думаю, що вона забезпечить як раз на реалізацію незалежності і сувуренітету держави Україна. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги. У нас проект є постанови, який внесений від Комітету, а також є альтернативний проект постанови. Відповідно до регламенту, першим ставиться на голосування проект постанови. З мотивів чого? Будь ласка, запишіться 3 хвилини з мотивів голосування,   3 хвилини з мотивів голосування. На, будь ласка, дайте на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ткаленко, Фракція "Наша Україна". Немає? Будь ласка, Грачєв, Фракція комуністів.

Грачєв передає право на виступ Юрію Соломатіну. Так я зрозумів? Да, будь ласка,

 

12:56:10

СОЛОМАТІН Ю.П.

Спасибі, шановний колего, Грачов Олег Олексійович, спасибі всім.

Друзі! У виступі Сергія Касьянова, Олександра Миколайовича Ткаченка, нашого колеги народного депутата України Кармазіна були дуже і дуже важливі зауваження. Я ці зауваження зараз буду намагатися сформулювати народною мовою. У мене таке враження, що гарну дівку Україну ведуть під руки начебто до шлюбу, але її майбутній чоловік по прізвищу ГАТ СОТ знаходиться чомусь під непрозорою фатою. Чи не отримує гарна дівка Україна замість чоловіка молодого красеня якогось Чахлика Невмирущого?  

Я вважаю, що не можна за тих умов, які є, голосувати за такій постанови. Це буде вкрай небезпечно для нашої дорогої красивої України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, йдеться про те, що ми маємо прийняти за основу один з проектів, а потім доопрацювати з урахуванням обговорення, яке відбулося, з урахуванням пропозицій, які були тут внесені. Олександр Пеклушенко, фракція "Регіони України", будь ласка.

 

12:57:26

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция "Регионы Украины", Запорожская область, Плуговский избирательный округ.

Коллеги, я думаю, что всем понятно, что обсуждаемый сегодня вопрос очень важен для экономики страны. И вопрос не в том - вступать в СОТ или нет. Вопрос в том: когда, как вступать? И вот обсуждаемые сегодня вопросы говорят о ризиках, которые могут быть при спешном вступлении в СОТ. Нужно еще и еще раз взвесить ризики, которые мы, прежде всего, имеем в экономике, в аграрному секторе, в автомобильной промышленности (почему-то совершенно не касался вопрос), в угольной отрасли. Одним словом, это не тот случай, когда нужна спешка.

Коллега Кармазин, выступая, поднял правильные вопросы. Но я думаю, что с учетом наличия двух проектов, необходимо оба отправить на доопрацювання. А только после того, когда взвешено выберем позитив с обеих законопроектов, возвращаться к обсуждению и принятию...

 

ГОЛОВА. Так, будь ласка, Надрага Василь Іванович, фракція Народної партії.

 

12:58:39

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия.

Уважаемые коллеги, мы когда на фракции Народной партии обсуждали эту тему, мы особо подчеркивали на том, что принятие или вступление в СОТ, самая главная проблема  - это то, чтобы мы сохранили наиболее уязвимые отрасли экономики.

Ну, здесь уже говорили о сельском хозяйстве. Я могу привести пример угольной отрасли, потому что либерализация может привести к тому, что дешевым импортным углем мы по полной программе остановим нашу угольную отрасль. Это приведет и к социальным, и к экологическим последствиям.

Я хочу сказать, что сегодня нам нужно обязательно решить проблемы, чтобы стандарты международные, по которым будет наша продукция изготавливаться или требования, которые будут предъявляться, тоже соответствовали. И на это надо потратить и время, и деньги, и усилия государства.

поэтому сегодня, когда мы говорим о том, что надо вступать или нет, наверное, надо. Но нужно думать об экономике, нужно думать о ее выживании в условиях очень жесткой конкуренции, где ни помощников, никого не будет, надо будет выживать самим. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги!

Ми обмінялися думками з мотивів голосування, але для того, щоб нам допрацьовувати проект, потрібно прийняти якийсь документ  за основу, щоб були підстави, на базі чого допрацьовувати. З урахуванням цієї пропозиції, а також з урахуванням наявності двох проектів, я ставлю на голосування для прийняття за основу проекту постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 7450, про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ. Автори - члени Комітету з питань європейської інтеграції Зарубінський, Касьянов та інші. Прошу голосувати.

 

13:00:38

За-264

Рішення прийнято.

Я прошу...

По фракціях, будь ласка.

Я просив би, шановні колеги, як ми домовилися, то давайте будемо виконувати домовленості, не провокуйте потім на протистояння чергове.

"Наша Україна" - 67, Фракція комуністів - 0, "Регіони України" - 4, Народна партія - 33, СПУ - 18, Блок Юлії Тимошенко - 24, УНП - 21, СДПУ(о) - 14, "Єдина Україна" - 7, "Демократична  Україна" - 18, Партія промисловців і підприємців  України - 13, "Демократичні ініціативи" - 12, "Союз" - 13, "Позафракційні" - 20. За основу ми прийняли документ. Я прошу подати зауваження, пропозиції доповнення, а комітет - доопрацювати і винести на розгляд Верховної Ради для остаточного прийняття проекту постанови як постанову. Розгляд питання завершили.

Шановні колеги, тепер переходимо до наступного питання: про звернення до Генерального прокурора України. Ми проголосували за те, щоб включити це питання у порядок денний. Проект вам роздано. Можливо, ми приймемо рішення і не будемо обговорювати з цього приводу?

Ну, будь ласка, три хвилини. Обміняємося з мотивів. Будь ласка, запишіться. Я рішення Погоджувальної ради проводжу. Будь ласка, три хвилини. Євген Гірник, фракція "Наша Україна". Потім Олег Грачев.

 

13:02:09

ГІРНИК Є.О.

Шановний Володимире Михайловичу, може, я щось не зрозумів, але ви інформували, що слухаємо питання про СОТ, потім інформацію уряду з приводу кризи на ринку нафтопродуктів, а тоді переходимо до цього питання. Прошу уточнити, бо то виглядає щось не зовсім зрозуміло.

 

ГОЛОВА. Я думаю, шановні колеги, ви все прекрасно зрозуміли. Не потрібно робити вигляд, що ви не зрозуміли. Ми чітко домовилися, і процедура була виголошена, тому немає підстав додатково пояснювати.

Олег Грачев, фракція комуністів.

 

13:02:44

ГРАЧЕВ О.О.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемый Владимир Михайлович, я от раждения всегда был Грачев.

А по существу, проект, который нам вынесен для рассмотрения, носит, на мой взгляд, юиридически взвешенный характер, его можно голосовать без обсуждения.

 

ГОЛОВА. Турманов, фракція "Регіони України".

 

 13:03:22

ТУРМАНОВ В.І.

Прошу предоставить слово Ларину, фракция "Регионов".

 

ГОЛОВА. Сергій Ларин, фракція "Регіони України". Я вибачаюсь, що...

 

13:03:38

ЛАРІН С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, ми на Погоджувальній раді збиралися на перерву і визначили порядок як ми будемо голосувати. Ми погодилися з цим порядком. Тому я пропоную приступати до обговорення цього питання і голосування.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

 

13:03:59

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, представитель фракции Народной партии принимал участие на Погоджувальной раде и принято консолидированное решение. Поэтому абсолютно солидарен со всеми, кто говорит сегодня, что нет смысла обсуждать, а нужно просто голосовать. Мы считаем во фракции, что нужно голосовать. Это позиция фракции Народной партии. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, Володимир Мухін, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:04:22

МУХІН В.В. Прошу слово передати Миколі Рудьковському.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, будь ласка.

 

13:04:30

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Володимире Михайловичу! По цьому питанню, я думаю, депутати визначаться. Але я вважаю, що наступне питання, яке у нас стоїть по нафтопродуктах, ми повинні уважно розглянути і дати можливість виступити всім депутатам і фракціям, і прийняти виважене рішення. Не так, без обговорення, як ви зараз ставите це питання на голосування. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Дякую за зауваження, Андрій Шкіль, будь ласка.

 

13:04:57

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Я хотів би наголосити на тому, що, знаєте, тут питання, яке в принципі потребувало б не обговорення, а насправді голосування. Хоча, я думаю, ця сторона, яка ініціювала, мала б визначитися чи потрібно їм обговорення, чи ні. Бо я справді переконаний в тому, що зараз ті радіослухачі, ті наші люди, які слухають Верховну Раду, вони хочуть почути все ж таки як вийти з тієї кризи з нафтопродуктами, яку нам підготувала сусідня держава. Тому я хотів би, щоб ми швидше перейшли до цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги,  ми обмінялися баченням щодо мотивів голосування. Ініціатори проекту постанови відмовляються від обгрунтування проекту постанови, оскільки про це детально йшлося під час засідання Погоджувальної ради і всі ви знаєте цю проблему. Ми прийняли рішення про включення питання до порядку денного.

Тому зараз я ставлю на голосування, прошу уваги, проект постанови Верховної Ради України про звернення до Генерального прокурора  України, реєстраційний номер 7493. Прошу голосувати.

 

13:06:24

За-277

Постанову  прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 0,  комуністів - 54, Регіони України - 47, Народна партія - 32, СПУ- 12, Блок Тимошенко - 19, Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 17, Єдина Україна - 14, Демократична Україна - 19, Партія промисловців і підприємців України - 15,  Союз - 12,  Демократичні ініціативи - 13,    позафракційні - 23.

Шановні колеги!  Переходимо до розгляду питання: "Інформація Кабінету Міністрів стосовно ситуації на ринку нафтопродуктів", а також проект Закону  про внесення змін до Митного тарифу України (щодо стабілізації на ринку нафтопродуктів). Ми домовилися  щодо процедури розгляду цього питання. Для інформації Кабінет Міністрів. До 10 хвилин достатньо вам? І 10 хвилин запитання, відповіді, потім переходимо до розгляду проекту закону. Ми домовилися, що на розгляд цього питання ми відведемо 45 хвилин. Давайте зараз більше, до 14 години з прийняттям рішення. Немає Заперечень? Давайте зараз інформацію, а потім визначимося. Хорошо?

Ну, давайте так, шановні колеги, інформація - 20  хвилин, 10 - запитання, 10 - відповіді і 45 хвилин на  розгляд питання щодо внесення змін до Митного тарифу. Відповідно до регламенту все. Немає заперечень?  45  хвилин на  розгляд буде ж. ( Ш у м   у   з а л і)

Треба поставити на голосування? Я поставлю, зараз не буде. Будь ласка. І буде година, навіть більше, ніж година буде.

Плачков Іван Васильович, будь ласка. А, Сергій Терьохін буде давати інформацію, міністр з питань економіки.

Послухайте. 20 хвилин будемо слухати інформацію. Це ж доповідь іде по цьому питанню.

А потім приймаємо рішення, правильно? Після того, 45 хвилин будемо розглядати власне Закон. Що ви хочете?

 

ГОЛОВА. Будь ласка,

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, пане Голово, Шановні народні депутати, дозвольте мені надатити коротку інформацію про  цінову ситуацію на ринку нафтопродуктів. На жаль, виходячи з конюктури зовнішнього ринку ситуація на ринку нафтотпродуктів в Україні останнім часом загостриласЯ. Ресурсне наповнення ринку моторними паливами не відповідає попиту на них, і в першу чергу це стосується високооктанових бензинів. Оскільки білЯ 96-98% пропозицій на ринку моторних палив складають нафтопродукти, вироблені на МПЗ України, скорочення на 39% поставок нафти для них, для переробки призвело до зменшення виробництва бензинів і дизпалива. За оперативними даними, протягом 15 діб травня 2005 року на МПЗ надійшло 494,5 тон нафти, що на 38,6% менше, ніж за аналогічний період травня минулого року. Обсяги переробки за цей період склали 564,5 тисячі тон, що на 11,1% менше ніж за аналогічний період травня минулого року. Виробництво бензинів біля 91 тисячі тон,  дизпалива - 173, що відповідно менше на 27,9 і 2,2 менше ніж за аналогічний період травня минулого року. Практично, чотирикратне зниження обсягів переробки нафти призвело до дисбалансу попиту і пропозицій. По деяких оцінках, він досягає до 200 тисяч тон по світлих. Крім зазначеного раніше,  до виникнення дефіциту призвело: відкладений попит через весну, що затяглася і який зараз повною мірою реалізується, виникнення ажіотажного попиту на високооктанові бензини, експорт нафтопродуктів з України на зовнішні ринки в період низького попиту на нафтопродукти, який відбувався у березні, початку квітня поточного року, зупинка на ремонт  Лисичанського і Херсонського МПЗ, поновлення роботи зазна... ну по крайній мірі Лисичанського МПЗ поки під сумнівом. Імпортні поставки не в змозі виправити становище  з ресурсним наповненням ринку у діючому законодавчому полі. Наявність імпортного мита на бензині 500 євротонна та дизпаливо 1,5 євротонна та запровадження з 1 квітня  нових ставок акцизу. Довідково. Імпорт бензинів моторних сьогодні практично не відбувається. За 12 діб завезено  лише 200  тон бензинів, дизпалива біля  16 тисяч  тон, що приблизно на 11 процентів менше, ніж за аналогічний період минулого року. Виникнення дефіциту моторних палив  обумовило значне  зростання цін на них з метою своєчасного вирішення зазначеної проблеми урядом запроваджено низку заходів щодо регулювання цін на ринку нафтопродуктів. Проте зазначене не вирішує  питання ресурсного наповнення.

Найефективнішим виходом з цієї ситуації вбачається зміна законодавчого поля у частині скасування імпортного мита на моторні палива та пом'якшення податкового тиску у частині акцизного оподаткування.

Тепер дозвольте мені декілька слів сказати про  ситуацію на світових ринках. Ставка експертного мита на нафту у Російській Федерації з 1 квітня  1995 року підвищена до 102,6 доларів за тонну, раніше  це було 83 долари тонна. Тепер урядом Російської Федерації прийняте рішення про встановлення експортного мита на рекордно високому рівні - 136,2 долари  за тонну. Це вперше в історії Російської Федерації на такому рівні встановлюється мито.

Треба зазначити, що  встановлення експортного мита на нафту не має прямого впливу на  ціну, яка поставляється на переробку, оскільки воно запроваджується з метою вилучення надприбутків нафтовидобувних компаній, пов'язаних із збільшенням цін нафту на світових ринках. Проте з метою відшкодування недоотриманих прибутків, для того, щоб межу тримати, компанії намагаються збільшити ціни на нафту, яка поставляється в Україну для переробки, як наслідок  виходить збільшення цін на нафтопродукти.

Довідково. У першій половині квітня поточного року ціни на нафту, яку завозили з  Російської Федерації, становили в середньому 291 долар за тонну, у другій половині квітня - 308. Протягом 13 діб травня поточного року російська нафта поставлялася за ціною 302 долари за тонну, але після установлення 136,2 вона перевищить кордон 330 доларів за тонну.

З початку року ціни на нафту на світових ринках як збільшувалися, так і знижувалися. Разом з тим, починаючи з лютого, спостерігається стійка тенденція підвищення цін на цю сировину. Протягом 13 діб травня ціни на нафту марки "........." зменшилися на 2,7 відсотки, і 13 травня встановилися на рівні 44,35 доларів за барель, це приблизно 3324 доларів за тонну.

Треба зазначити, що зараз хоча і відбувається стійка динаміка на зниження цін на нафту марки "Бренд", і поставки вже по ф'ючерсах там квартальних і піврічних говорять про очікування до подальшого зниження. Ми не можемо розраховувати на швидке зниження "уролсу", яка займає біля 90 відсотків всього споживання українських нафтопереробних заводів. А у зв'язку з тим, що Російська Федерація переглядає експортні мита з дрібністю раз на два місяці, тому і в травні місяці, і в червні місяці, і в липні місяці ми будемо мати одну цінову кон'юнктуру з Російською Федерацією.

Декілька слів про цінову ситуацію на ринку України. По оптових цінах. Мінекономіки наказами від 14.04.2005 про встановлення граничних рівнів оптових відпускних цін на дизпаливо і бензини і від 20.04. номер 106 про внесення змін до цього наказу встановило до 01.06.2005 граничні рівні оптових відпускних цін на дизпаливо і бензини моторні, що реалізуються на внутрішньому ринку. Станом на 13 травня середні оптові ціни на дизпаливо, 92-й, 95-й вище за встановлені на 9,7, 1,8 і чотири відповідно. А на 76-й, 80-й нижче встановлених на 2,9.

З початку травня поточного року середні оптові ціни зросли на 0,4 відсотки, дизпаливо - на 1,9, а на інші бензини не змінилися. Наказом Мінекономіки від 12-го цього місяця встановлено граничні оптові ціни на рівні: 3528 гривень тонна - це 92-й і 3776 гривень тонна - це 95-й, дизпаливо - 3039 тонни.

Ви знаєте, що роздрібні ціни і націнки на роздрібні ціни регулюються не центральним урядом, а органами місцевої влади. І уряд лише рекомендував органам місцевої влади тримати граничну моржу на роздрібні, а не вище 13 відсотків, що відповідає середній рентабельності заправок.

На АЗС здійснюється моніторинг, ми встановили щоденний моніторинг цін. Середній рівень роздрібних цін на нафтопродукти в регіонах коливається у межах: на дизпаливо від 2,81 гривні у Житомирській області до 2,93 у Севастополі, 76-го від 2,70 у Луганській до 2,90 у Севастополі. А по А95 - 3,02 у Києві до 3,43 у Севастополі.

У розрізі мереж АЗС найбільших нафтових компаній (це - WOG, ТНК, "Лукойл", "Око", "Укртакнафта", "Альянс-НК" і "Укрнафта" рівні роздрібних цін на нафтопродукти коливається у межах: на дизпаливо від 2,85 гривень (це - WOG, "Око", ТНК, "Укрнафта", "Укртакнафта") до 2,87 на "Лукойлі". 76-й - 2,84 ТНК, 2,88 - "Лукойл", 95-й - 3,20 на всіх, крім "Альянсу-НК", де середня ціна 3,28.

Ви бачите, що по динаміці поставок, я не буду вам... Ще пару слів, я перепрошую, про пропозицію моторних палив. Якщо можна, буквально додатково одну хвилину.

По імпорту-експорту. За інформацією Держмитслужби протягом 12 діб травня поточного року імпорт дизпалива становив 15,7 тисяч тонн. Імпорт бензинів, я вже сказав, 200 тонн всього, що абсолютно не відображає ємності внутрішнього ринку.

По виробництву. На МПЗ надійшло за 15 діб 494,5 тис. тонн. Я вже сказав, що це практично на 39 відсотків менше,  ніж за аналогічний період.

І залишки. Залишки моторних палив на 01.05 - 288 тисяч тонн, дизпалива - 448,7 тисяч тонн.  Тому я не хочу зараз аналізувати, чому сталося таке різке падіння поставки сирої нафти на Україну...

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, 30 секунд.

Є проблеми і економічного характеру, є проблеми, на жаль, і політичного характеру. Ми  намагаємося вирішувати і ті і інші проблеми, однак до повного їх вирішення, до повного ресурсного наповнення, якщо будуть питання по технологіях цього ресурсного наповнення, краще відповість міністр палива і енергетики пан Плачков. Треба час.

Тому уряд просить Верховну Раду прийняти тимчасовий законопроект, який би дозволив підтримати баланси виробництва і споживання нафтопродуктів в Україні. В наступному  уряд перейде до... вже перейшов, вже почав програму швидкої деверсифікації  поставок, створення інтервенційного резерву і регулювання цін ринковими методами. Але це потребує часу. На жаль, минулі уряди цьому не приділяли достатньої уваги. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович.

Запишіться, будь ласка, на запитання.

Так, будь ласка,  покажіть на моніторах.

10 хвилин. Будь ласка, Жижко, за ним Гуренко.

 

13:20:26

ЖИЖКО С.А.

Шановний пане міністре!

Чи має уряд підготовлені подальші дії, якщо заходи, які сьогодні вживаються, не принесуть очікуваних результатів. Це - перше питання.

І друге, транспортування однієї тонни нафти на 1000 кілометрів по нафтопроводу "Баку-Новоросійськ" коштує 13,8 долара. Яка ціна транспортування російської нафти по Україні? І чи вигідна ця ціна транспортування нафти по Україні для Росії сьогодні?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Якщо починати з останнього питання, то, на жаль, ми не дійшли згоди з російським урядом щодо перегляду тарифів, які встановлені на багато років вперед по транспортуванню нафти сирої транзитом через територію України. Зрозуміло, що було пов'язання в свій час поставки нафти "Уралсу" по цінах, які були нижче за ціни, які були на ................... і це пов'язувалося зі зниженням тарифів на транспортування транзиту нафтового. Але, на жаль, сьогодні ціни на сиру нафту, яка поставляється для переробки на українські МПЗ, є не меншими, а вищими, ніж аналогічні ціни на "Уралс", на "Платсі" (?). І виникає абсолютно чітке питання про те, чому Україна має підтримувати тарифи, які набагато є меншими, ніж тарифи за транзит в країнах, де ці транзитні перевезення йдуть, ну, мається на увазі це країни Східної Європи, припустимо, і так далі.

Уряд буде проводити подальші переговори з урядом Російської Федерації з цього приводу, але мені здається, що це виходить за компетенцію економічних домовленостей і має вирішуватися на вищому політичному рівні. На жаль, більше я вам не можу з цього приводу нічого сказати.

Стосовно набору заходів по подальшому виправленню ситуації. Вчора, якщо ви чули виступ Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко на прес-конференції, там озвучувався комплекс заходів, які уряд планує зробити. Це є і диверсифікація поставок, це є вирішення долі нафтопроводу "Одеса-Броди", це побудова перемичок з цього нафтопроводу до переробних заводів, це є вирішення долі проекту ................, це є вирішення долі побудови нафтопереробного заводу, який би був пов'язаний з трубою "Одеса-Броди". І, в кінці кінців, це є  вирішення питання подальшої долі державної власності в капіталі двох МПЗ і також вирішення долі одного МПЗ, який був приватизований, на нашу думку, з порушенням законодавства. В кінці кінців, ми маємо мати достатній запас сирої нафти до 90-денного споживання країни, і це завдання не одного року, ви знаєте, це дорого. І ми плануємо мінімум за 3 роки таке завдання виконати. І це є завдання керувати не менше тридцятьма відсотками роздрібного ринку по продажу нафтопродуктів. Це теж не може бути виконано за один рік. Це ж дороговкази, це багато коштів. Ми будемо звертатися з проханням Верховної Ради при розробці бюджетів на наступні роки передбачати на це відповідні асигнування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, я просив би Вас оперативніше відповідати. Бо дуже багато хочуть почути переконання чи варто голосувати за закон. Будь ласка, Пеклушенко, фракція регіонів. За ним Ващук.

 

13:24:45

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый господин министр, прежде всего я хочу Вас поблагодарить за то, что Вы один из правительства, который говорил правду в вопросах ревальвации. И Вы сегодня должны подтвердить свою правду и сказать, что это была авантюра, которая привела Вас сегодня за эту трибуну в этом качестве.

Второй вопрос. Мы все понимаем, что будущее - есть будущее. А настоящая проблема решается в России. И те некорректные отношения, которые сегодня власть выстраивает с Россией, ни к чему хорошему не приведут. Когда вы будете выстраивать корректные добрососедские, партнерские отношения с Россией?

Второй вопрос. Опять же о правде. Когда закончатся перебои с бензином? И на какой цене они остановятся?

И третье, самое главное. С тем, чтобы не дать никому возможности спрятаться за парламент, я и моя фракция будем голосовать за Ваше предложение.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати, я хотів би роз'яснити привід мого стояння за цією трибуною.

Я не доповідаю законопроект народного депутата Салміна і не роблю коментарів з цього приводу. Це буде окрема  процедура. Тому  я доповідаю поточну цінову ситуацію на ринку нафтопродуктів.

Стосовно першого вашого запитання. Воно було  поставлено у контексті, якщо вже чітко його ставити, що була ревальвація пов'язана з ціновою кон’юнктурою на ринку нафтопродуктів. Відповідаю відповідально. Ні, не була. Абсолютно інші причини і мотивації рішення по  такій різкій ревальвації були прийняті, були, як  основа. Жодного відношення до ситуації на ринку нафтопродуктів ревальвація не мала.

Друге питання. Стосовно наших відносин з Російською Федерацією. Я вам можу доповісти, що відносини у нас будуються на дружніх і рівноправних засадах. Я  особисто неповний місяць двічі  зустрічався з віце-прем'єр-міністром Російської Федерації Віктором Борисовичем Христенко, де була розмова про подальшу співпрацю між Україною і Російською Федерацією, де ми окремо говорили і про розвиток наших відносин у паливно-енергетичному комплексу. міністр палива і  енергетики багато разів був у  Москві, як його колеги були у Києві з Російської Федерації, де були продовжені переговори по всіх больових питаннях. Можу вам сказати, що не тільки з Христенком мені довелося зустрічатися, але і з іншими високопосадовцями, припустимо, з мої візаві паном Грефом, з яким ми комплекс проблем, у тому числі  уніфікацію підходів до вступу України і Російської Федерації до СОТ, були обговорені. Тому ми  намагаємося з нашим сусідом побудувати дружні партнерські відносини.

На жаль,  домовленість приватних операторів -  постачальників нафти, ще раз повторюю, приватних операторів - постачальників нафти, яка має картельний характер, не є у компетенції сьогодні  уряду Російської Федерації, бо не підпадає під законодавство про  антимонопольний зговори Російської Федерації. Це є клопіт України.

 

ГОЛОВА. Катерина Ващук, Фракція Народної партії.

 

13:28:36

ВАЩУК К.Т.

Народна партія, Катерина Ващук. Шановний Сергій Анатолійович, я, наскільки аналізувала ситуацію з тим питанням, то зрозуміла, що вона виникла в результаті відомих змін, внесених до бюджету, які змінили абсолютно систему сплати акцизу за завезену нафту і  за перероблену нафту в Україні. Це серйозно вплинуло на поставки нафти, на ціну на нафтопродукти, тобто зірвало ситуацію в Україні.

Сергій Анатолійович, хотілося б взнати: хто автор цих великих ідей і хто відповість за те, що сьогодні село втратило сотні мільйонів на ціні на нафту?  Дякую. Незасіяні поля є.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я би відповів так, дуже коротко. Цінова, зміна цінової кон'юнктури може і залежала від тих змін, які були в квітні прийняті в бюджеті, може і залежала, одначе, найбільша залежність знову, і я абсолютно чітко впевнений, як економіст,  в картельному зговорі двох постачальників, двох постачальників сирої нафти в Україну. Ось і все.

Тому я не хочу відповідати: хто там винуватий по  одній причині: питання оподаткування,  Катерина Тимофіївна, вже не є в компетенції Сергія Терьохіна.

 

ГОЛОВА. Леонід Гадяцькій, Фракція соціалістичної партії України.

 

13:30:19

ГАДЯЦЬКИЙ Л.М.

Володимире Михайловичу, прошу передати слово Миколі Рудьковському.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, мікрофон.

 

13:30:25

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, Фракція соціалістів. Шановний пане міністре, замість, Вам не здається, що замість того, щоб от стояти на трибуні і доповідати скільки разів наші  міністри зустрічаються з Віце-прем'єрами в Російській Федерації, обговорюючи вступ України до СОТ, можна було б вирішити питання щодо збільшення на 300 тисяч тон постачання на місяць  нафти сирої на Україну, скажімо, на Держрезерв. Переробити її на українських заводах і зняти таким чином всю проблему. Мені здається, що знову ж таки ота форма воювання із  створеними монополістами в Україні, із-за чого страждають мільйони громадян і ходять пішки, малоефективна. Все-таки до тих пір, поки не  сядете і не домовитесь, а Верховна Рада може дати вам інструмент для цього, прийнявши відповідний закон, нічого не буде. Потрібно домовлятися, ви не думаєте...

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую за пораду пане  Рудьковський, ми це робимо і намагаємося робити. Підписані два меморандуми уряду і суб’єктами нафтопереробки України. У цих меморандумах були записані взаємні зобов'язання, з одного боку, по ціновій кон’юнктурі, з іншого боку,  по державному регулюванню, по припустимо відшкодуванню заборгованості по ПДВ, по тарифній політиці і так далі.  На жаль, цей меморандум проіснував, його дія проіснувала у нормальній ситуації півтора місяці і був порушений однією із сторін, не урядом України.  Тому ви знаєте, коли є джентльменські домовленості і коли  вони не виконуються, то тоді має бути захисна якась, захисні  заходи застосовуватися. Ми їх прийняли і знову сіли за стіл переговорів. Міністр палива і енергетики може сказати, у якому режимі ми останні три тижні працювали з представниками нафтопереробних  галузей, у якому режимі. На жаль... От я вам один приклад без прізвищ. Припустимо, говориться, обіцяється, іде поставка 200 тисяч тон  на один з НПЗ у такі, такі строки. Ми плануємо цінову кон’юнктуру, пропозицію на ринок і говоримо слава тобі Господи.  Тоді  ми робимо регулювання цін таке і таке, виходячи з цих обсягів переробки і пропозицій. Після того проходить чотири дні і немає нафти. Питається: де нафта? А от там хтось не підписав справку. А ось там Вайнштох не дав транзиту. А ось там квота якась не та. Ви розумієте, ми чесний уряд, я сподіваюся. І ми хочемо чесно працювати з нашими партнерами. проблема в одному - держава України зараз абсолютно усунена від керування ринком нафтопереробки взагалі.

Тому я вам сказав, які заходи ми хочемо застосовувати для відновлення державного керування.

 

ГОЛОВА. Дякую. Час вичерпаний. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду власне Закону про внесення змін до митного тарифу України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів. Три хвилини, будь ласка, запишіться з процедури. Підготуватися Олегу Салміну і потім голові комітету. На табло, будь ласка.

Юрій Кармазін, з процедури.

 

13:34:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. У нас що, голова Кабінету Міністрів Салмін? Ні. Поки що Юлія Тимошенко. Тому, мабуть, раз так, має бути чітко записано і в процедурі, а це якраз та процедура і той закон, де має бути чітко висловлена позиція уряду. І була тут Прем'єр-міністр України. Я просив би запросити її на розгляд цього питання, тому що вся країна сьогодні стоїть на вухах. Ніхто не розуміє, чому кілька власників заводів, вкрадених у України, поставили країну таким чином в таку позу, як називається в Одесі, буквою "зю".

Тому давайте ми зараз запросимо і уряд, і хай уряд дає свої висновки, і дає висновки Бюджетний комітет. Також їх треба запросити. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

 

13:35:17

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, на мою думку, у нас процедурна сталася певна така нескладушка. Коли інформація пройшла Кабінету Міністрів, але вона за регламентом не обговорюється. Тому, шановний Володимире Михайловичу, я вважаю, що не буде порушенням Регламенту, якщо буде під час обговорення не лише законопроект нашого колеги Салміна, а і та інформація обговорюється, з котрою виступив представник уряду Сергій Терьохін. Я думаю, що це буде нормально.

І репліка, частина репліки моєї на твердження мого шановного колеги, котрий кілька секунд тому стверджував, що НПЗ були вкрадені в Україні. Я хочу додати: за часів прем`єрства шановного Віктора Андрійовича Ющенка і віце-прем'єрства шановної Юлії Володимирівни Тимошенко. А кому йшли відкати, ви самі зрозумійте без коментарів. Дякую.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

 

13:36:25

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, мы сейчас обсуждаем проблемы процедуры. А я думаю, что мы должны выйти на улицы и посмотреть, что делается, какие очереди возле заправочных станций, каким образом обеспечивается промышленность, сельское хозяйство нефтепродуктами? И нам тогда будет легче понять, каким образом и что мы должны с вами обсуждать. Поэтому есть предложение - давайте идти по той логике, на которую вышла погоджувальна рада, - обсудить и принять решение, а не заниматься казуистикой. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, дякую.

Ще? Будь ласка, Рудьковський. Є ще час.

 

13:36:57

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Ми ще два місяці тому назад попереджали про те, що ситуація із забезпеченням нафтопродуктами в Україні є досить критичною і потрібно вживати радикальних заходів. Були деякі кроки вжиті, які скоротили постачання нафти на територію України. Я і зараз от міністру енергетики говорю: та ганебна постанова про заборону експорту світлих нафтопродуктів з України призвела до того, що ви зменшили радикально постачання нафти на українські НПЗ, бо вони не знали, по яких цінах вони будуть постачати нафтопродукти. І зараз ви самі вже розписуєтесь, вносячи оцей закон, що немає вільних нафтопродуктів і потрібно випрошувати нафту. Так потрібно, по-перше, відмінити ту постанову для того, щоб знову загрузити наші заводи, а по-друге, врегулювати акцизами ціни на світлі нафтопродукти. Інакше з кризи не вийдемо, і цей закон не допоможе у повному обсязі.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ми обмінялися думками щодо процедури. Шановні колеги, тепер переходимо до розгляду, власне, проекту закону про внесення змін до Митного тарифу України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів. Я думаю, що в процесі обговорення цього законопроекту ми будемо говорити і про причини і про стан справ на ринку нафтопродуктів.

Олег Салмін, 3 хвилини. Будь ласка.

Підготуватися Сергію Буряку.

 

13:38:35

САЛМІН О.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги!

Сегодня нам предстоит рассмотреть очень важный законопроект, который во многом определит дальнейшую ситуацию на рынке нефтепродуктов и в целом в стране, то, о чем сегодня говорят, что нужно выйти на улицы и посмотреть, что есть реалии.

На сегодняшний день на этом рынке сложилась крайне сложная ситуация: высокооктановые бензины марок А-92, А-95 исчезают и в свободной продаже за наличные деньги в большинстве областей Украины отсутствуют.

К примеру, из 6 тысяч заправочных станций 3,5 тысячи работают сегодня в режиме безналичной оплаты и только 2,5 тысячи работают за наличный расчет. Данная ситуация с каждым днем ухудшается.

Относительно стабильная ситуация наблюдается только на автозаправочных станциях трех регионов - это Винницкая, Одесская и Полтавская области, и то эта ситуация временная. 

Причин данной напряженности несколько. Во-первых, упала переработка на украинских НПЗ в связи с ремонтами на заводах в Лисичанске и Херсоне.

Во-вторых, снизились поставки нефти на Кременчугский и Дрогобычский НПЗ. Снизилась переработка на Одесском НПЗ.

В-третьих, задействованы шаги по детенизации нефтяного сектора и повышению налогообложения нефтепродуктов привели к появлению или увеличению налоговой составляющей в цене производимых на украинских НПЗ нефтепродуктов.

Кроме того, возросла себестоимость поставок импортного топлива, которое всегда было рыночным противовесом украинским производителям.

Как уже здесь говорилось, цена на украинскую нефть сегодня  варьирует в пределах 3,25-3,40. Более того, с июня месяца будет экспортная пошлина поднята Россией до 136 долларов. Это все скажется, опять же, на ценовой политике на июнь месяц и последующие месяцы.

С целью нормализации ситуации на рынке нефтепродуктов посредством снижения налоговой составляющей, а также либерализации поставок импортных  нефтепродуктов по согласованию с Администрацией Президента, Кабинетом Министров, и, очень важный момент, участниками нефтяного рынка всеми участниками: и нефтетрейдерами, и нефтеперерабатывающими заводами, - предлагается законопроект 7407, который вы сегодня получили на руки. Я хотел бы отметить, что это один из немногих примеров, когда был найден компромисс между всеми участниками и получен конкретный результат в виде законопроекта. Он предлагает упразднить импортные пошлины на импортные высокооктановые бензины и дизтопливо. Кроме того, законопроект предлагает вернуться к фиксированным ставкам акцизного сбора на уровне 60 евро за тонну бензина-95 и 95 и всех остальных светлых нефтепродуктов и 30 евро за тонну дизтоплива. Напомню, что данные ставки действовали в Украине на протяжение последних лет. В то же время, согласно принятым изменениям в бюджет 2005 года, ставки акцизного сбора на нефтепродукты были изменены и ...

 

ГОЛОВА. Немає заперечень, щоб продовжив? Будь ласка.

 

САЛМІН О.В. Как раз в данной ситуации я обсуждаю суть закона: 60 евро за тонну светлых нефтепродуктов и 30 евро за дизтопливо.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, доповідайте.

 

САЛМІН О.В. Хорошо. Достаточно сказать, что отдельные партии импортных нефтепродуктов в апреле были растаможены с уплатой акцизного сбора в объеме, вдвое превышающем бывшую фиксированную ставку - это свыше 120 евро. Это и был один из показателей увеличения цены на автозаправочных станциях. Более того, это сделан один из шагов тенизации нефтепродуктов. И на сегодняшний день очень много ввозится нефтепродуктов через черные схемы на рынок.

Есть абсолютная уверенность в том, что предлагаемый законопроект, снимающий импортную пошлину и устанавливающий, прежде всего, ставки акцизного сбора, позволит насытить рынок нефтепродуктами, а также создать почву для создания высококонкурентного рынка нефтепродуктов. Расчеты показывают, что при сегодняшнем уровне цены на импортные бензины 92 и 95 и предлагаемое снижение налогов на импорт поставка этих нефтепродуктов в Украину сможет обеспечить приемлемый уровень рентабельности для розничных сетей для торговли по установленным Кабинетом Министров ценам, то есть это 3.20 на 95 бензин и все остальные составляющие цены на 92-й и  дизельное топливо.

Однако, самое важное. Я хочу здесь заметить, чтобы ваше внимание было более пристальным. Однако, самое важное в том, что принятие законопроекта позволит владельцам НПЗ, украинским НПЗ. Значит, контрактование нести на июнь, которое начинается с 20-го числа. То есть, если сегодня мы не принимаем этот законопроект, - заводы не успевают законтрактовать нефть на июнь и мы с вами остаемся с полным дефицитом в июне. Я хотел бы, чтобы на это обратили особое внимание.

Также необходимо отметить, что отмена импортных пошлин лежит в контексте перспективного вступления Украины во Всемирную торговую организацию.

И в конце отмечаю, что сегодня Национальный банк должен более внимательно отнестись к той курсовой цене на гривну и доллар, который пошел вверх, сегодня 5,1 стоит доллар. И поэтому это также будет составляющей цены на нефтепродукты, потому что все пересчеты будут идти через эту составляющую. Я хотел бы, чтобы Национальный банк внимательно к этому отнесся. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання будь ласка, запишіться, три хвилини. Якщо є - запишіться, немає - будемо дякувати. Три хвилини. Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів.

Геннадій Йосипович Удовенко, будь ласка.

 

13:44:34

УДОВЕНКО Г.Й.

..передати Качур.

 

ГОЛОВА. Павло Качур, будь ласка.

 

13:44:39

КАЧУР П.С.

Шановний доповідачу, у мене два коротких питання.

Перше. У своєму обгрунтуванні фінансово-економічного впливу така цікава фраза, що, можливо, буде вплив. Якщо буде, то він буде частково компенсований. Бюджет - це дуже чіткий документ, який має дохідну частину і відповідно визначено видаткову частину. Уточніть, будь ласка, за чий рахунок будуть відшкодовані прорахунки у політиці паливно-енергетичного комплексу?

І друге питання. Зниження ставок - це все ж таки вплив на нафтопереробку. Вводилися ставки для того, щоб завантажити нафтопереробні підприємства. Що буде, якщо через 2-3 тижні вдасться досягнути компромісу, нафта прийде в Україну і запрацюють нафтопереробні заводи, як буде тоді діяти зменшення тих ставок, які ми сьогодні вводимо? Дякую.

 

САЛМІН О.В. По первому вопросу. То, что касается бюджетной составляющей. На сегодняшний день, к сожалению, поступления в бюджет при том дефиците, который есть на рынке нефтепродуктов, практически отсутствует, вы это прекрасно понимаете.

И нам нужно четко понимать, диверсифицировать поступления в бюджет. Если мы  ставим реальную цену акциза, мы получаем реальный доход в бюджет. Если мы с вами завтра  опять же загоняем в угол цену на нефтепродукты, и на ней в тому числе автоматически пойдет, мы не получим никаких отчислений в бюджет.

Поэтому это регулирование применяется во всех странах мира. Если мы хотим иметь фиксированную цену на  автозаправочных станциях, государство  должно включать механизм регулирования через акцизы. Это   используют все страны. Это  первое.

Второе. На сегодняшний день данный законопроект, я сказал, это компромисс в том числе и дня нефтеперерабатывающих заводов.  Они заинтересованы в том, что бы  покупать сегодня российскую нефть по той цене, которая  есть, параллельно завозить  светлые  нефтепродукты, к примеру тот же  95, потому что  производство 95 очень маленькое  по выходам на заводах, и таким  образом они будут  диверсифицировать свою прибыть через импорт светлых нефтепродуктов и закупка нефти, переработка на собственных заводах, на собственных мощностях при реализации того же  дизельного топлива  и реализацию, например, мазута и всех остальных  составляющих.

 

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

 

13:47:04

ГІНЗБУРГ О.П.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемый Петр Владимирович! В своем докладе Сергей Анатольевич Терехин   назвал  четыре составляющие там основные, почему такая ситуация у нас сложилась, там очень мало поступило из России, уменьшилась  часть поступления и переработка в четыре и более раз уменьшилась. И вот одна из них - это экспорт с Украины нефтепродуктов был допущен, экспорт с Украины был нефтепродуктов. Я не могу понять, почему мы допустили этот экспорт Украины нефтепродуктов, который  уменьшил состояние  его на Украине. Это раз.

И моих избирателей интересует вопрос: "Какая же цена бензина будет на  время, когда мы проголосуем этот закон? Что получат люди, какую цену на тот или другой бензин?" Спасибо.

 

САЛМИН О.В. Спасибо за вопрос.  Премьер-министром я уже был, Петром тоже  сейчас стал, спасибо.

На самом деле я вам хочу сказать, что  цены останутся прежние. И данные законопроект конкретно подводит под ценообразование на том уровне, который есть на заправочных станциях. Это  первое, то есть мы как раз к этому и подходим, к принятию этого законопроекта. Это первое. Второе, по поводу экспорта светлых нефтепродуктов. Я поддерживаю то, что сделал Кабинет Министров, по одной простой причине: на самом деле нефтеперерабатывающие заводы знали о том, что будет дефицит светлых нефтепродуктов на заводах. Тем не менее, тот же Кременчугский нефтеперабатывающий завод делал большие экспортные составляющие и другие нефтеперерабатывающие заводы большие экспортные составляющие. Можно сказать, что государство здесь не досмотрело, не выработало какую-то концепцию работы  с нефтепереабатывающими заводами. Единственное что можно сказать, что на тот момент, был, сформировался новый Кабинет Министров и, наверное, в этом, так скажем, вакууме, и произошла эта ситуация по нефтепереабатывающим заводам. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так. Дякую, сідайте, будь ласка, Олег Володимирович, час вичерпаний. Сергій Буряк, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Позиція Комітету, будь ласка.

 

13:49:28

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голове, шановні колеги, всім нам добре відома ситуація, яка склалася зараз на вітчизняному ринку нафтопродуктів, але в чому проблема? На думку, Комітету з питань фінансів та банківської діяльності суть проблеми полягає в площині те, що законом України про внесення змін до Закону України про  державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України була введена комбінована ставка акцизного збору на бензин і моторні, дизельне пальне у розмірі: бензини моторні - 20% до обороту з ціни реалізації,  але не менше 60 євро за тонну; дизельне пальне - 10% до обороту з ціни реалізації, але не менш 30 евро за тонну. Ми добре з вами пам'ятаємо, хто голосував за цей законопроект, тобто ми всі з вами разом.

За той час, що минув з моменту введення в дію даного Закону можна констатувати недосконалість введення системи і рівень запроваджених ставок. Тому проектом закону поданим депутатом .... пропонується повернути до системи та рівня ставок акцизного збору на бензин і моторні і дизельне пальне, які діяли до прийняття зазначеного вище закону. Тобто бензинні, моторні - 60 евро за тону, дизельне пальне - 30 евро за тону. Крім того, я підкреслюю, крім того, пропонується у Законі України "Про митний тариф України" запровадити нульову ставку ввізного мита на бензини моторні та дизельне пальне. На наш погляд, зазначені зміни законодавства сприятимуть насиченню ринку нафтопродуктів і таким чином дозволять ситуацію, що склалася на даний час.

У Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності розглянуто цей законопроект і рекомендується Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую також. Сідайте, будь ласка. Шановні... А ми до комітету, як правило, не задаємо, шановні колеги. Одну хвилиночку. Сідайте, будь ласка. Продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин для того, щоб розглянути цей законопроект. Прошу дати на табло прізвища народних депутатів, що записалися до виступу. Давайте 20 хвилин для обговорення. А, у нас ще є про неприйнятність. Час уже розрахований у нас.

Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Василю Надразі.

 

13:52:02

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, Юрій Соломатін, фракція комуністів. Скажіть, будь ласка, чи йдемо ми до ГАТ СОТ, як ми обговорювали годину тому саме тут, у верховній залі України, це питання і прийняли навіть постанову Верховної Ради України з цього приводу, схвальну постанову. Хоча наша фракція не голосувала за цю постанову. Йдемо, Рада визначилася.

Тоді друге запитання. Чи хочемо ми грати по правилах ринкової економіки на ринку нафти і газу? І саме тут виникає ключове питання "ні". Україна хоче євроінтегруватися туди до Європи і Світової організації торгівлі, але, щоб пострадянський простір постачає для неї нафту і газ по тим старим радянським звичкам, по правилам і цінам. Шановні, давайте будемо щирими і чесними. Це неможливо.

І знову, і знову нам тут вішають лапшу на вуха, що начебто ось та північна сусідка робить не те і не те...

Як тому горезвісному танцюристу. Картельний зговір, тут згадують двох постачальників нафти. Скажіть, будь ласка, це "Лукойл"? Скажіть, будь ласка, це ТНК , БиПи? Скажіть, будь ласка, що це там лише російський капітал і бізнес? Там світовий вже капітал і бізнес, і він керує російським капіталом і бізнесом! Ви що хочете посваритися з Світовою організацією торгівлі і Європою навіть, крім Росії? Будь ласка, крокуйте в цьому напряму!

І я хочу знову і знову сказати, хочу знову і знову сказати: питання не в тому, щоб налякати когось з власників цих МПЗ, котрі отримали ці МПЗ з поблажливого ставлення колишнього Прем`єра Ющенка і віце-прем'єра з паливно-енергетичного комплексу Тимошенко, питання полягає в тому, що весь цей комплекс природних монополій повинен належати державі, тобто українському народу! на цьому стояли, стоїмо і стояти будемо!

І нарешті щодо законопроекту. Що нам пропонують? Давайте ми подивимося. Нам пропонують ввести нульову ставку на імпорт легких нафтопродуктів з Балтії, Польщі тощо. Хто виграє від цього? Споживач? Ви мені пробачте, ні! Виграють ті структури комерційні. які вибере начебто чесно і прозоро уряд для здійснення цієї комерційної діяльності. І які і кому підуть відкати з цього приводу, ми з вами вже можемо не лише догадуватися, а можемо навіть і розраховувати.

Тому хочу сказати, законопроект цей вкрай небезпечний, він з двох боків, як та сама палиця - і коли і кого...

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії. Підготуватися Миколі Кравченку.

 

13:55:19

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!

Василий Надрага, Луганская область, фракция Народной партии.

Ситуация, которая сложилась сегодня на рынке нефтепродуктов, можно высказать так, как говорят в народе: ну слава тебе, Господи, дохозяйновалися. Потому что сначала исчез 95-й, сейчас начинает исчезать все, включая дизтопливо. Посему, исходя из этого, извечный наш вопрос: кто виноват и что нужно делать?

Так вот говоря о том, кто виноват, хочу напомнить, что еще два месяца  назад, когда принимались изменения и дополнения в действующий бюджет текущего года, фракция Народной партии доказывала, что изменения акцизной  политики на рынке нефтепродуктов приведет  к дефициту и соответственно к отсутствию нефтепродуктов для потребителя. Что мы сегодня и получили. Хочу еще раз повторить. Два месяца назад, когда принимались изменения в бюджет, фракция  Народной партии предлагала не трогать эту тему. Нас обвиняли в любых смертных грехах, кроме того, что мы хотели и чего мы не хотели.

К большому сожалению, еще раз повторю, сегодня мы находим решение в том, в на чем наша фракция настаивала еще два месяца назад: вернуть систему акцизов,  какова она была. Более того,  предложение нулевой ставки на ввозную пошлину для дизельного топлива 92, 95 сегодня можно обсуждать, как угодно, но суть проблемы опять заключается в следующем. Либо мы сегодня достаточно однозначными решениями дадим  возможность в ближайшее время наполнить рынок нефтепродуктами, продукцией или  мы опять продолжим разговаривать и говорить о судьбах нации, о тех проблемах, которые волнуют пересічного громадянина, а  нефтепродукты, как отсутствовали, так и будут отсутствовать.

И последнее. Я хотел бы все-таки остановится на двух моментах в части следствия и предложения, что делать на будущее.

Первое. Глубоко убежден, что мы должны, мы в первую очередь посоветовать, как Верховная Рада, а Кабинет Министров, наверное, должен произвести соответствующее мероприятие, и мы должны создать резервный фонд нефтепродуктов под уборочную. В противном случае прийдет уборочная, и мы опять столкнемся с тем, что дефицит нефтепродуктов будет присутствовать, и это опять создаст проблемы, которые в конце концов вырастут и в отсутствие нефтепродуктов, и в цены на них.

И последнее.  Хотелось бы услышать, к большому  сожалению здесь эта тема еще не звучала,  что будет со специальным фондом, за счет которого ремонтируют дороги, а это сегодня порядка 3,8 миллиардов гривен в бюджете текущего года, которые формируются за счет акциза  на нефтепродукты.  Дороги - у нас в  государстве тоже есть проблема и соответственно тоже  хотелось бы понять, каким образом эта проблема будет решаться при принятии изменений?

В целом же хочу сказать, фракция Народной партии считает, что данный законопроект надо принять, и не только потому, что  наш коллега является одним из соавторов, а потому что ситуация с нефтепродуктами не терпит каких-то затяжек и нуждается в безотлагательных решениях.  Спасибо.

 

ГОЛОВА. Микола Кравченко, фракція комуністів.

Підготуватися Рудьковському.

 

13:58:34

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Я хочу обратиться к радиослушателям: национал-социалисты, которые пришли сегодня к власти, системно и постоянно нас вводят в какие-то кризисы: то мясной... Сегодня мы рассматриваем кризис бензиновый. И всегда говорят: "Если не проголосуете, все - стране конец!"

Я хочу радиослушателям сказать слагаемые нефтекризиса. Первое - это преступная приватизация правительством Ющенко НПЗ и разрушение системы государственных заправок.

Второе, это бездарная политика нашей страны по отношению к России. За 100 дней, что пережила Россия? Это ее выгоняли с Черноморского флота, это целовались здесь с Грузией и отринали Россию, это ОУН-УПА, которые... это непризнание итогов Великой Отечественной войны, это и Узбекистан сегодняшний.

И я вам честно скажу, любая уважающая себя страна должна была в конце-то концов отреагировать на этот вопрос, и она отреагировала.

Уважаемые радиослушатели, чтобы вы знали, Россия просто прекратила поставки нефти на семь дней и сделала дисбаланс нефтепродуктов.

Теперь, они хотят провести этим законом так называемую деверсификацию. Что это такое? Это ввоз светлых нефтепродуктов, минуя НПЗ наши, которые тысячи людей заняты. Если мы принимаем этот закон, мы в обязательном порядке этих людей оставляет без работы и эти люди будут выброшены за борт.

И вторая сторона вопроса, очень здорово Качур задал вопрос коллегам. Он сказал о том, что же будет, если нефть начнут поставлять? Этим законом создаются условия для того, чтобы ту нефть, которую даже если будут перерабатывать, пропускать через нулевые ставки. Вот в чем идеология этого закона.

Если мы согласимся с этим, значит, мы и дальше усугубим кризис.

Националисты кричат здесь. Я им отвечу, что нужно сделать: нужно сделать - это первое, как в любой европейской стране, - уйти в отставку. Как только вы уйдете в отставку, сядем за стол переговоров, переговорим с Россией - и мы получим нефть. Если мы этого не сделаем, мы усугубим ситуацию.

По процедуре. Ни в коем случае, уважаемый Владимир Михайлович, мы не имеем права ставить вопрос "в першому читанні і в цілому". Мы должны его принять в першому, мы категорически возражаем ставить вопрос "в цілому". То есть сегодня речь может идти, как за перше читання.

Фракция коммунистов голосовать за этот законопроект не будет. И пусть нас не пугают тем, что якобы там остановится страна и так далее. Уйдет это правительство - наладится жизнь.

 

ГОЛОВА. Микола Рудьковський, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Кармазіну.

 

14:01:43

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, шановні народні депутати!

 

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні колеги! Прошу уваги!

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Ви знаєте, після того як я в неділю побачив, що міністр транспорту освоює новий вид транспорту - коняку, я зрозумів, що в цій державі неминуча енергетична криза. Але таким законом енергетична криза в Україні не вирішиться.

Я звертаюся до міністра економіки. Ви цим законом, в принципі, ставите нафтопереробні заводи в ситуацію, що їх, в принципі, можна різати на металолом, вони не потрібні, бо ви приймаєте закон, яким, з одного боку, ставите в нерівні умови українського товаровиробника: ви вводите нульову ставку на світлі нафтопродукти на імпорт, в той час коли Росія і Білорусія - всі зацікавлені, щоб наші заводи стояли. Це тисячі робочих місць. З одного боку.

З іншого боку, є вихід. Ви ж не говорите, що ви прийдете знову через три тижні з новим законом і будете міняти акцизні мита, тобто акцизні ставки. Чому, бо ці ставки, 60 євро, не вирішують проблему ціни. Із 60 євро і з експортним митом, які має Росія, ціна на нафтопродукти буде  3,50-3,70. Ви цього чогось не говорите. Нам, по-перше, потрібно акциз із 60 євро зменшити до 30-ти. Це дасть можливість нам на світлі нафтопродукти мати 2,80-2,70 ціну. Зразу, якщо ми проголосуємо. Це по-перше.

По-друге, мито ні в якому разі на світлі нафтопродукти, на імпорт нульову ставку робити не можна! Потрібно проголосувати, Сергій Анатолійович, послухайте мене і погодьтесь, дати право уряду регулювати розмір мита на світлі нафтопродукти, скажімо, напротязі   там трьох місяців. Що це вам дасть. Сергій Анатолійович, я прошу слухати. Іван Заєць, не мішайте.

Це дасть  можливість Вам, Сергій Анатолійович, сісти з виробниками за стіл і сказати: "Або ми вам зробимо низьке імпортне мито на світлі нафтопродукти, або шукайте нафту і переробляйте тут, ми мито будемо високе тримати". Інакше у вас нема інструменту. Ви від однієї ліберальної адміністративної крайності кидаєтесь до ліберальної. А потрібні інструменти, які дали б можливість вам домовитися з нафтотрейдерами, якщо вони цього не хочуть.

Право уряду регулювати імпортне мито на світлі нафтопродукти - це те, що вам потрібне. Інакше ви приймете з нульовою ставкою, до вас ніхто в уряд ходити не буде, бо ви не потрібні будете. І в Москву будете хоч 20 разів, нічого там не вирішите.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", запрошується до виступу. Підготуватися Юрію Костенку.

 

14:04:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний український народе!

Давайте говорити і дивитися правді в очі - в Україні є елементи надзвичайного стану, які загрожують національній безпеці України. Крапка.

Далі. Як виходити і хто винен. Мене зараз не менше хвилює хто винен, як хвилює як виходити з цієї ситуації. Скажіть мені будь ласка, в Україні є власні нафтопереробні заводи?

Жодного не залишилося. Уряд говорить, і це  транслюється по телебаченню,  давайте в Одесі побудуємо новий завод, а свій то віддали за три мільйона - штучний борг. Я писав, ставив питання і тут з трибуни. Де Генеральний прокурор? Де Піскун? Чому ще ніхто не сидить під вартою? Всі заводи забрані незаконно, всі до одного. Поверніть заводи, вони тоді потягнуть нафту і знайдуть де її брати, шановні, знайдуть де брати.

Далі. Ціна транспортування яка? Ціна транспортування нафти  по нафтопроводу Баку-Новорійськ 16,6  доларів за одну тонну на 120 кілометрів. Ми транспортуємо трошки менше на тисячу. Давайте рахувати ціну нафти. У нас же світова ціна, світова. А по якості наші нафтопродукти, які продаються у нас відповідають світовій якості? Ви ж давно ослиною мочою розбавляєте нам фактично  всі бензини. Ну, за це колись садили у тюрму, а зараз нікому перевірити хто це робить.

Тому, шановні, до цієї проблеми просто так не можна підходити. Водою вони розливають, бо немає слів сьогодні, водою розливають, осли пересіли в інші крісла. Так от, шановні, поки у нас не буде контроль за НПЗ. Я може для прикладу привести вам. "Укртатнафта" обдурила дурних українців просто  43 відсотки, а не 50 плюс один; візьміть "Лукойл” теж саме обдурили, навіть  не дають  документів сьогодні на  цінні папери, на все інше. І так кожен завод, кожен до одного.

Тому, я думаю, що треба вжити абсолютно інших заходів для того, щоб ситуація була  нормальна. І сюди треба запрошувати не тільки міністра, який  не відповідає за ці питання, а і голову компанії "Укрнафти" інших, от сюди їх треба запрошувати, щоб вони могли нас проінформувати. Що ж ми запросили міністра, який сьогодні не відповідає. Чому тут  не відповідає

 

ГОЛОВА. Так. Дякую. Юрій Іванович Костенко, Фракція Української народної партії, запрошується до виступу. А?

 

14:08:20

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановні колеги, Фракція  Української народної партії уже більше ніж 10 років намагається привернути  увагу багатьох Урядів до  енергетичної кризи, яка щороку поглиблюється. Те, що сьогодні ми переживаємо -  це розплата за відсутність державної політики , щодо енергозабезпечення незалежної української держави, Це є плата за те, що в продовж всіх років незалежності Урядами, не Ющенком, от ви кажете про Ющенка, а  Урядами всіма робилися кроки до збільшення енергетичної залежності від Росії, а не зменшення через ухвалення системних рішень.

Я нагадаю, що кожна розвинута держава світу має закони про енергозабезпечення держави. Тому що без енергозабезпечення не може функціонувати економіка держави, а від так існувати будь-яка держава. Так цими Законами обмежується право держави закуповувати нафту, закуповувати ядерне паливо із одного джерела більше ніж 20-40%. Уже 5 років в Кабінеті Міністрів лежить мій законопроект, який не розглядає ні Кабінет Міністрів, ні Верховна Рада. І ухвалення якого, дозволило б примусити через дію закону Уряди думати про диверсіфікацію джерел енергопостачання. Ми  хотіли б також привернути увагу до того, що енергетична криза, яку переживало більшість країн світу, вирішується на системному рівні. Не ухваленням зменшення мита, чи завезенням світлих нафтопродуктів, а то й нафти, а через системні багаторівневі дії Урядів щодо зменшення енерговитрат економіки,  щодо, не лише диверсіфікації, алое і розвитку тих енергетичних напрямків, які має власне держава.

Я нагадаю, що Франція, не маючи джерел власних органічного палива, 80% енергопотреб здійснює виключно за рахунок  ядерної енергетики. Коли ми, шановні друзі, розглядали таку проблему комплексну у Верховній Раді? Жодного разу.

Тому, завершуючи, я хочу сказати, що, підтримуючи ці термінові кроки уряду, я хотів би підкреслити, що потрібна комплексна програма, шановні урядовці, без якої Україна обов'язково опиниться у енергетичній кризі, а відтак зупиниться вся економіка.

І на завершення. Потрібно визначити дію цього закону до першого вересня 2005 року, тобто встановити термін, а навічно завозити продукти, а власна економіка розвалюється. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Богдан Губський, "Єдина Україна", останній виступаючий. Підготуватися з обгрунтуванням проекту постанови про неприйнятність Юрію Кармазіну. Запросіть народних депутатів до сесійної зали. Будемо незабаром приймати рішення.

 

14:11:34

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я вважаю, що ситуацію на ринку нафтопродуктів необхідно розглядати у контексті загальних змін у державі, у суспільстві. Сьогодні фактично йде боротьба за долю започаткованих Президентом радикальних змін, загалом боротьба за долю нашого українського народу і за наше майбутнє. І нинішня паливна криза - один із ключових моментів цієї боротьби.

Адже не секрет, що саме високий рівень залежності від зовнішніх джерел енергетики є головною Ахіллесовою п'ятою нашої економіки. І нам необхідно мати альтернативне джерело постачання нафти і нафтопродуктів. Але на перспективу. Нині ж необхідно терміново вжити заходи з ліквідації наявної кризи. Цілком очевидно, що ця криза у багатьох випадках спровокована. Адже ми прекрасно розуміємо, що дехто хоче і надалі використовувати своє монопольне становище для отримання надприбутку.

Давайте порівняємо. У Сполучених Штатах літр пального у переводі на гривню десь близько трьох гривень. То чому ж у нас з мізерною заробітною платою, з порівняно невисокими податками, з дешевим трубопровідним транспортом ціна на бензин суттєво вища. І тому вважаємо, що уряд на чолі з Прем'єр-міністром абсолютно обгрунтовано веде боротьбу за ................ монополіями.

Ця боротьба за наш український народ. І партія "Єдина Україна" абсолютно підтримує боротьбу за наших співгромадян. І абсолютно логічним кроком у цьому напрямку є залучення на внутрішній ринок імпортних нафтопродуктів.  Зараз ми маємо терміново знизити ціни на нафтопродукти, адже це питання не лише добробуту наших співгромадян, це питання національної безпеки нашої держави.

Кожна копійка збільшення ціни на бензин б'є по кишені українського громадянина. Це - 15 млн. громадян України. А українського селянина потрібно забезпечити нафтопродуктами дешевими? Хто скаже "ні"? Потрібно. Більше того, вартість нафтопродуктів впливає на ціну кожної одиниці продуктів харчування - на м'ясо, на молоко за ціну, на яких ми сьогодні разом з вами боремось. Тому необхідно терміново ухвалити законопроект, який дасть можливість збільшити кількість завезених нафтопродуктів і зменшити ціну на бензин. Доведемо ціну на бензин в ближчий тиждень до двох гривень і 90 копійок. Це абсолютно реально. Залучення імпортного пального дасть можливість насичити наш ринок.

Тому фракція "Єдина Україна", безумовно, буде голосувати за зниження цін на бензин, за насичення українського ринку нафтопродуктами, за дешеве пальне для українських селян. І просимо вас підтримати цю позицію. Дякую.

 

ГОЛОВА. Юрій Анатолійович Кармазін для обгрунтування проекту постанови про неприйнятність, будь ласка. Чи ви знімаєте, Юрій Анатолійович? Ні? Да? Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

 

14:14:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, я вніс постанову про неприйнятність проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів через те, що проект Закону, який я назвав, 7407 не відповідає положенням частин першої та другої статті 6.2.7 Регламенту Верховної Ради не містить вказівки на очікувані соціально-економічні та інші наслідки їх застосування, фінансово-економічне обгрунтування та пропозиції щодо покриття матеріальних та інших витрат за рахунок Державного чи місцевих бюджетів, яких потребує реалізації внесеного законопроекту. Наслідком прийняття якого буде неузгоджене з урядом України скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків з Державного або місцевого бюджетів України.

Якщо в першому варіанті закону 7407. А нам вже роздали третій варіант закону за сьогоднішній день. За день ми отримали третій проект цього закону. Я нагадую тим, хто десь пропустив, можливо, один. Якщо в першому варіанті закону пропонувалося, що закон вводиться на 3 місяці, то зараз взагалі не пишеться, на який час. Він вводиться просто назавжди. Хіба це нормально? Це ненормально.

Тому приймати закони отак з кондачка в першому читанні і зразу в цілому, коли вони не мають висновків бюджетного комітету, коли вони не мають висновків уряду, коли немає цього... Хай отут розпишуться і дадуть, Прем'єр-міністр хай напише...

Я не бачу, куди... Які важливі є справи сьогодні, важливіші, ніж питання енергетичної безпеки України? Немає сьогодні важливішого питання в державі. Я не знаю, на що нас сьогодні проміняли, чому сьогодні зараз саме так відбувається.

Комплексно питання має бути написано, про заводи. І цього також немає.

Тому, шановні, я просив би, щоб ми самі дотримувалися вимог Регламенту Верховної Ради України як органічної частини нашого законодавства. І я просив би, щоб ми в постанові записали, що звернути увагу Голови Верховної Ради, шанованого мною Володимира Михайловича Литвина на неприпустимість реєстрації і внесення до порядку денного пленарного засідання законопроектів, реалізація яких потребує збільшення матеріальних та інших витрат за рахунок державного чи місцевих бюджетів і які є неузгоджені з урядом і не мають висновку комітету з питань бюджету та інших економічних комітетів. У нас  ці висновки мають бути на руках.

Доручити для того, щоб стабілізувати ситуацію на Україні, автору і Кабінету Міністрів України протягом двох днів надати Верховній Раді розрахунки щодо витрат Державного чи місцевого бюджету, які буде вимагати прийняття цього проекту законів. І надати...(Вимкнено мікрофон)

 

ГОЛОВА. Дякую, Юрій Анатолійович.

Зараз ми, шановні колеги, про неприйнятність поставимо, а потім з мотивів буде вже ....це інші проекти, якщо Верховна Рада не підтримає.

Шановні колеги, вноситься на голосування проект постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7407/П), автор народний  депутат України Юрій Кармазін  про неприйнятність проекту Закону України про внесення змін до деяких законів  України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів.  Про неприйнятність ставиться на голосування.

 

14:18:38

За-62

Рішення не прийнято.

Прошу уваги, шановні колеги, перед  тим як голосувати проект Закону власне з мотивів у нас записувались на виступ народні депутати Заєць, Ратушний, Шкіль і Зубов, вони не встигли виступити. Будь ласка, з мотивів тоді вам надається право.

Іван Олександрович Заєць. Ну і ви виступите, тільки не кричіть, будь ласка.

 

14:18:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, Іван Заєць, Українська народна партія. Я думаю, ви зрозуміли з обговорення, що цей законопроект не вирішить принципово  паливну кризу. Для того щоб цю кризу вирішити раз і назавжди, треба нам прийняти по суті три рішення.

Перше, це визначити термін дії цього закону, я б погодився на три місяці.

Друге. Уряд повинен подати законопроект, який зобов'язує уряд працювати над диверсифікацією енергопостачання, вказати конкретно терміни, як вони працюють по заповненню труби Одеса-Броди і так далі.

І третє, що я пропоную, це посилити вплив держави на нафтопереробні заводи. Ті частки акцій, які має держава, вони посилюватися. І управління має  посилюватися. Треба завжди пам'ятати, що розумна держава купує сировину, а не готову продукцію. Тому нам потрібна нафта, а не паливо. Нафту можна сьогодні у світі купити і переробити на наших заводах і дати роботу нашим людям. Отак зводиться...

 

ГОЛОВА. Михайло Ратушний, будь ласка.

 

14:20:11

РАТУШНИЙ М.Я.

Михайло Ратушний, Українська  народна партія.

Я ще раз підтверджую позицію нашій фракції, що ми тільки до 1 вересня розглядаємо можливість прийняття такого закону - раз. І  наголошуємо ще раз, слід звернути особливу увагу на те, що ще з квітня  2003 року існувала технічна можливість отримати на західно-українські НПЗ неросійську нафту. Обидва заводи - "Дрогобич" і "Надвірна" - повідомляли "Укртранснафту" про готовність брати переробку, нафтову сировину з каспійського регіону. Себто, якщо би нафтопровід  "Одеса-Броди" працював в прямому режимі, ми б не мали на сьогодні цієї ситуації в паливному ринку, яку спостерігаємо. Реверс нафтопроводу "Одеса - Броди" позбавив Україну технічної можливості отримувати нафту.

Я сказав сьогодні Прем'єр-міністру: ті ж самі люди - Бойка, Пінчука - залишаються знову в тому сегменті ринку. До тих пір, поки так буде, удавка та буде висіти на шиї України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

 

14:21:18

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Звичайно, мене зацікавила пропозиція попереднього виступаючого, як їх видаляти з ринку, цих от людей. Я не знаю, я хотів би, щоб зразу пропозиція.

А ще раз хочу наголосити на тому, що на даний момент ми говоримо про те, щоб митний кордон, який є в Україні, став економічним кордоном - не забуваймо. І тоді держава може, повинна і має регулювати ситуацію. Якщо це вказано там три місяці, чи два місяці, чи місяць, це не грає визначної ролі. В даній ситуації тут вже ринок підскаже, коли треба буде відмовитися від подібного заохочення ввезення сюди світлого пального.

Тому я повністю підтримую позицію уряду, і не тільки тому що перебуваю у відповідній фракції - тому це логіка і здоровий дух цього закону ................ Я би ще радикальніше пішов: я відмовився би від акцизу, але позаяк пішли на поступки виробникам, то, в принципі, я хочу наголосити, що це є достатньо збалансований закон. І я ще раз кажу: той, хто хоче, щоб в Україні був бензин, подешевшав він, треба голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Валентин Зубов. Відмовляється, так?

 

14:22:30

ЗУБОВ В.С.

Нет, просто нет связи.

Уважаемый Владимир Михайлович, большое спасибо. Уважаемые коллеги, если говорить серьезно, мы сегодня рассматриваем не экономическую проблему, а чисто политическую проблему. Впервые в 2005 году предпринята серьезнейшая и очень активная атака против нового Премьера, нового Президента и против всего народа Украины. Собственно говоря, нам демонстрируют, пытаются демонстрировать выяснение одной истины - кто в доме хозяин? Поэтому я обращаюсь ко всем присутствующим в зале, ко всем народным депутатам - забыть на время хотя бы о всех наших противоречиях. Мы действительно оказались в очень сложной ситуации. Те, кто запланировали эту акцию, прекрасно понимают, - если мы не решим эту проблему, значит возникнет угроза для нового урожая, значит возникнет уже не экономическая проблема, а продовольственная проблема, которая создает серьезную угрозу для экономической безопасности страны.

Поэтому про вас, давайте все проголосуем и в первом чтении, и окончательно.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу вас, нам же треба підготуватися до парламентських слухань ще.

Ставиться на голосування пропозиція, прошу уваги всіх. Пропозиція комітету про прийняття за основу в першому читанні і в цілому як закон проект закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів". Реєстраційний номер 7407. Прошу голосувати.

 

14:24:24

За-310

Закон прийнято. По фракціях, будь ласка. Я, шановні колеги, поставив на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу в першому читанні і в цілому як закон проект  закону. Ви проголосували.

"Наша Україна" - 67, комуністи - 0, "Регіони України" - 36, Народна партія - 32, СПУ - 21, блок Тимошенко - 26, Українська народна партія - 18, СДПУ(о) - 20, "Єдина Україна" - 20, "Демократична Україна" - 19, Партія промисловців і підприємців України - 4, "Демократичні ініціативи" - 12, "Союз" - 13, позафракційні - 22.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

О 15-тій годині розпочнуться парламентські слухання, а також відбудуться засідання комітетів, депутатських груп і фракцій.

Завтра ми розпочнемо наше пленарне засідання о 10-тій годині за розкладом на середу.