ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 травня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:09

Зареєструвалося у сесійній залі 421 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Корчинського Анатолія Івановича до складу депутатської фракції "Наша Україна".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Андресюка Бориса Павловича до складу депутатської фракції Народної партії.

Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у середу ми маємо 45 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій і груп з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій і груп подати заяви на виступ. А тим часом дозвольте оголосити... Ну, зараз будуть виступи. Мікрофон, будь ласка, Рудьковський.

10:04:32

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Рудьковський, фракція соціалістів.

Шановний Володимире Михайловичу, Володимире Михайловичу! З усіх регіонів звертаються громадяни України, просять, щоб все-таки оголосили, по кому Верховна Рада подала до суду із народних депутатів, які є у виконавчій владі. Можна проінформувати всіх народних депутатів, хто написав заяву, по кому ви подали по суду. Говорять, по деяких Верховна Рада взагалі не подала до суду про зняття депутатських повноважень в зв'язку з тим, що пішли до виконавчої влади.

ГОЛОВА. Я прошу підготувати Секретаріат письмово інформацію і роздати народним депутатам. А завтра ми будемо розглядати питання про припинення повноважень народних депутатів і від комітету, я думаю, ми отримаємо таку інформацію. Так, шановні колеги, переходимо до оголошення запитів.

Надійшли запити народних депутатів України:

Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО до Президента України щодо незаконного будівництва готельного та офісно-торговельного комплексу по вулиці Великій Житомирській в місті Києві. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:02

За-54

Запит не підтримано.

Юрія СОЛОМАТІНА до Президента України стосовно не державницької позиції деяких посадових осіб старого і нового Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ у зв'язку з дворічним саботажем направлення ними до Ради Європи грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:43

За-141

Запит не підтримано.

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, Фракція комуністів - 52, "Регіони України" - 15, Народна партія - 6, СПУ - 18, Блок Юлії Тимошенко - 2, УНП - 0, СДПУ(о) - 10, "Єдина Україна" - 4, "Демократична Україна" - 19, ПППУ - 7, "Демократичні ініціативи" - 0, "Союз" - 3, Позафракційні - 5.

Петра ПИСАРЧУКА до Президента України з приводу призначення Рябошапко виконуючим обов’язки начальника Управління Міністерства внутрішніх справ на Львівській залізниці.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:36

За-169

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення цього запиту до Президента України.

10:07:59

За-213

Рішення не прийнято.

Олега ГРАЧЕВА до Президента України стосовно виступу на телеканалі “1+1” з приводу 100 днів нової влади.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

Запит Олега Грачова до Президента України.

10:08:25

За-109

Запит не підтримано.

Володимира ВОЮША до Президента України стосовно намірів ініціювати референдум стосовно вже прийнятих змін до Конституції України та обов’язків у зв’язку з цим Президента як гаранта Конституції.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:08:58

За-129

Запит не підтримано.

Юрія БОЙКА до Президента України щодо створення в Києві представництва Константинопольської церкви – Подвір’я Вселенського Патріарха. Я ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:09:27

За-87

Запит не підтримано.

Степана ХМАРИ до Президента України щодо надання громадянства України та гарантій безпеки уродженцю Черкаської області Володимиру Резуну (Віктору Соворову). Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:09:58

За-86

Запит не підтримано.

Олега ЦАРЬОВА та Павла СУЛКОВСЬКОГО до Президента України з приводу порушення законності при призначенні Секретарем Ради національної безпеки і оборони Петра Порошенка.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:10:26

За-117

Запит не підтримано.

Степана ГАВРИША до Президента України щодо правомірності зміни розмірів посадових окладів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:10:53

За-103

Запит не підтримано.

Сергія ЛАРІНА та Павла СУЛКОВСЬКОГО до Президента України з приводу переслідування правоохоронними органами адвокатів, які захищають інтереси голови Донецької обласної ради, голови Донецького обласного відділення Партії регіонів Бориса Колесникова, їхніх сімей та співробітників Торгівельного центру "Білий лебідь". Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:11:32

За-73

Запит не підтримано.

Равіля САФІУЛЛІНА та Олега ЦАРЬОВА до Президента України щодо політичних репресій проти незалежного телевізійного каналу закритого акціонерного товариства “Луганська обласна телерадіокомпанія”. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:12:03

За-125

Запит не підтримано.

Олексія КОРСАКОВА та Віталія ХОМУТИННІКА до Президента України стосовно реприватизації та публічного введення в оману громадян вищими посадовими особами держави. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:12:34

За-59

Запит не підтримано.

Ігоря ШУРМИ до Голови Верховної Ради України щодо надання офіційного роз’яснення стосовно наявних правових підстав невиконання рішення Верховної Ради про проведення

10 травня 2005 року у Верховній Раді парламентських слухань.

Сергія ЖИЖКА до Голови Верховної Ради України стосовно українізації комп’ютерної мережі Верховної Ради України.

В’ячеслава АНІСІМОВА до Голови Верховної Ради України стосовно розгляду питання про дострокове припинення повноважень Дніпродзержинської міської ради у зв’язку з систематичним прийняттям нею рішень, що суперечать законодавству України.

Михайла ДОБКІНА до Прем’єр-міністра щодо розміру допомоги дітям, потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Олега ЮХНОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виконання Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо відшкодування капітальних вкладень на газифікацію об’єктів соцкультпобуту сільськогосподарському кооперативу імені Суворова Новоселицького району Чернівецької області.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств.

Івана ТОМИЧА до Прем’єр-міністра щодо використання коштів позики згідно Угоди між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку на видачу державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру.

Богдана ГУБСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо усунення дискримінаційного підходу в оплаті добових на відрядження для медичних працівників у порівнянні з іншими категоріями спеціалістів.

Тараса ЧОРНОВОЛА до Прем’єр-міністра, Голови Служби безпеки стосовно ситуації, яка склалася навколо товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” та можливе штучне банкрутство компанії.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для оплати за будівництво газовідводу Сторожинець – Глибока Чернівецької області.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів для переводу на автономне опалення об’єктів соціально-побутового призначення в селищі Озерне Житомирської області.

Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра щодо збереження Уладівського цукрового заводу Вінницької області.

Групи народних депутатів (КАДЕНЮК, БАУЕР та інші. Всього 4 депутата) до Прем’єр-міністра щодо фінансування придбання оснащення для Чернівецького обласного медичного діагностичного центру.

Петра СИМОНЕНКА та Віктора ПЕТРОВА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора щодо недопущення знищення та відновлення виробництва на Скоромошківському цукровому заводі Вінницької області і притягнення осіб, винних у його неплатоспроможності до кримінальної відповідальності.

Петра ПИСАРЧУКА до Прем’єр-міністра щодо передачі в комунальну власність Підлипецької сільської ради Золочівського району Львівської області окремого приміщення Золочівського технікуму Львівського державного аграрного університету з подальшим його використанням під школу.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра освіти і науки з приводу порушень Конституції та трудового законодавства, політичного тиску та примусового написання заяв на звільнення з роботи працівників всіх відділів та управлінь Рівненської райдержадміністрації, директорів загальноосвітніх закладів району з боку новопризначеного голови Рівненської райдержадміністрації Петра Поліщука.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Прем’єр-міністра з приводу формального розгляду деякими колишніми та теперішніми міністрами депутатських запитів і звернень щодо відбудови школи, яка згоріла.

Анатолія КУКОБИ до Прем’єр-міністра щодо передбачення в бюджеті коштів на державні програми для молоді.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Прем’єр-міністра стосовно звернення Волинської обласної ради щодо необґрунтовано низьких закупівельних цін на молоко, встановлених монопольними переробними підприємствами.

Олександра ВАСИЛЬЄВА до Прем’єр-міністра щодо перегляду нормативів відсотку прожиткового мінімуму, який враховується при призначенні населенню житлових субсидій.

Юрія СОЛОМАТІНА до Прем’єр-міністра щодо бездіяльності Міністра внутрішніх справ стосовно встановлення стану громадянства Миколи Корпана, практикуючого закордоном лікаря австрійської приватної клініки Рудольфінерхаус, за сумісництвом особистого лікаря Президента України з питань отруєння його діоксином під час виборчої кампанії 2004 року.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Прем’єр-міністра стосовно неправомірного передання органами Фонду Держмайна в оренду з подальшою приватизацією приміщень блоків обслуговування житлових будинків по вулиці Чкалова в місті Хмельницькому.

Віталія МАЙКА до Прем’єр-міністра щодо ліквідації заборгованості спеціалізованим автотранспортним підприємствам Хмельницької області.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо врегулювання питань реалізації конфіскованого автотранспорту.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо стану виконання Постанови Кабінету Міністрів від 18 лютого 2004 року №182 стосовно надання державним службовцям безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних будинків.

Василя ХАРИ до Прем’єр-міністра з приводу невиконання органами державної виконавчої влади законодавства про комітети Верховної Ради.

Людмили КИРИЧЕНКО до Прем’єр-міністра стосовно доцільності ймовірного закриття єдиного технологічного комплексу державного підприємства “Донбасантрацит”.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра охорони здоров’я щодо грубого порушення Конституції та трудового законодавства, політичного тиску та розслідування законності здійснення звільнень 16 керівників медичних закладів Рівненської області начальником обласного управління охорони здоров’я.

Ігоря ШУРМИ до Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради України щодо надання офіційного роз’яснення стосовно наявних правових підстав невиконання Постанови Верховної Ради про проведення 10 травня 2005 року “Дня Уряду України” у Верховній Раді.

Миколи НОСЕНКА до Прем’єр-міністра щодо податкового пресингу стосовно підприємців автоперевізників Бобровицького району Чернігівської області.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва середньої загальноосвітньої школи в селищі Стрижавка Вінницької області.

Віталія МАЙКА до Прем’єр-міністра щодо розвитку вітроенергетики.

Миколи СОЛОШЕНКА до Прем’єр-міністра щодо відшкодування Перещепинському об’єднанню житлово-комунального господарства Дніпропетровської області різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги.

Володимира ПУЗАКОВА до Прем’єр-міністра стосовно ситуації, яка склалася навколо Кіровоградської обласної бальнеологічної лікарні.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Прем’єр-міністра щодо застосування вібраційного дилятатора в медичній практиці.

Миколи НОСЕНКА до Прем’єр-міністра з приводу масових порушень законодавства України в Талалаївському районі Чернігівської області при наданні в оренду водойм, вилові риби незаконними браконьєрськими методами та бездіяльності місцевих контролюючих органів.

Зареми КАТУШЕВОЇ та Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я щодо виділення Автономній Республіці Крим коштів на придбання ліків для лікування цукрового діабету, онкології, туберкульозу.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва загальноосвітньої школи в місті Червонозаводське Полтавської області.

Михайла ПОЛЯНЧИЧА до Прем’єр-міністра з приводу формального розгляду деякими колишніми та теперішніми міністрами депутатських запитів і звернень щодо справи з ознаками кримінального характеру при розрахунках приватним підприємством-фірмою “Меркурій-Інвест” з приватним аграрним підприємством “Фортуна” Чортківського району Тернопільської області за недопоставку мінеральних добрив.

Петра КУЗЬМЕНКА та Олексія МАЛИНОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Секретаря Ради національної безпеки і оборони, Голови Служби безпеки, Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо грубих порушень законодавства та розкрадання державних коштів, що відбуваються у відкритому акціонерному товаристві “Черкасигаз”.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо газифікації села Хрещате Козелецького району Чернігівської області.

Володимира СІВКОВИЧА до Прем’єр-міністра з приводу порушення приватним підприємством “Мрія” вимог природоохоронного, земельного законодавства та Кодексу про надра при видобутку сировини.

Юрія КАРМАЗІНА до Прем’єр-міністра, Міністра транспорту та зв’язку, Міністра юстиції, Генерального прокурора з приводу перешкоджання діяльності Київського університету економіки і технологій транспорту, свавільного розпорядження його майном, обмеження прийому студентів та наукової діяльності, невиконання рішення суду про поновлення на роботі колишнього ректора внаслідок незаконного звільнення.

Олексія БАБУРІНА до Прем’єр-міністра, президента національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”, міністра палива та енергетики щодо погашення дебіторської заборгованості відкритого акціонерного товариства Науково-інженерний центр “ЗТЗ-Сервіс”.

Віктора МИРОНЕНКА до Прем’єр-міністра щодо відміни незаконного рішення Міністерства транспорту, припинення пограбування регіонів, трудових колективів.

Михайла КОСІВА до Прем’єр-міністра щодо необхідності залучення українських науково-дослідних інститутів до проектування будівництва нафтопереробного заводу в Україні.

Олександра ЦАРЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора стосовно порушення чинного законодавства у роботі Сумської обласної державної адміністрації.

Євгена ГІРНИКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на газифікацію села Витвиця Івано-Франківської області.

Валерія ЛЕБЕДІВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо перерахунку пенсії громадянину Ільченку.

Володимира ПЄХОТИ та Олексія КОРСАКОВА до Прем’єр-міністра щодо критеріїв відбору підприємств, що підлягають реприватизації.

Групи народних депутатів (ТУРМАНОВ, ПЕКЛУШЕНКО, БРОННІКОВ) до Прем’єр-міністра з приводу невиконання Міністерством палива та енергетики вимог працівників шахти “Никанор-Нова” Луганської області.

Павла СУЛКОВСЬКОГО та Володимира МАКЕЄНКА до Прем’єр-міністра щодо негативних наслідків припинення діяльності вільних економічних зон для економіки України та її зовнішньополітичного іміджу.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Кабінету Міністрів щодо необхідності погашення боргу за виконані в 2004 році будівельно-монтажні роботи на спорудження навчально-спортивного комплексу Балашівського колегіуму Рівненської області.

Василя СІРЕНКА до Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Фонду держмайна з приводу неправдивої відповіді на депутатський запит стосовно порушень законодавства під час проведення комерційного конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ “Лисичанськнафтооргсинтез” та перекручення фактів з боку колишнього Голови Фонду держмайна Чечетова.

Віталія ШИБКА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка з приводу надання народному депутату неправдивої інформації та невжиття заходів за попереднім зверненням.

Геннадія РУДЕНКА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка з приводу невиконання норм законодавства стосовно визначення ризико - орієнтованого підходу до ідентифікації джерел небезпек.

Валерія МІШУРИ та Володимира ЄЩЕНКА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка щодо передачі гуртожитку Золотоніського професійного ліцею Черкаської області з балансу Міністерства освіти і науки на баланс “Асоціації воїнів-афганців”.

Михайла КОСІВА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка, Міністра культури і мистецтва щодо кризової ситуації у Національному музеї міста Львова.

Юрія КОСТЕНКА до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка щодо оплати праці творчих працівників державних електронних засобів масової інформації.

Катерини ФОМЕНКО до віце-прем’єр-міністра Романа Безсмертного щодо доцільності збереження Білокуракинського району Луганської області, як адміністративно-територіальної одиниці в процесі здійснення адміністративно-територіальної реформи.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора, голови Фонду державного майна стосовно порушень законодавства, які відбулися в процесі реструктуризації відкритого акціонерного товариства “Нікопольський південнотрубний завод”.

Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора щодо розслідування факту безпідставного незаконного затримання та жорстокого побиття співробітниками Управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ Кіровоградської області громадянина Павлюка.

Володимира МАТВЄЄВА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу незаконної господарської діяльності в Херсонській області товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Біолог” та порушення кримінально-процесуального законодавства органами досудового слідства.

Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора з приводу поверхневого розгляду судовими органами Сумської області кримінальної справи громадянина Косова.

Олега БІЛОРУСА до Генерального прокурора щодо комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності Миколаївського державного підприємства “Зоря – Машпроект”.

Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора щодо необ’єктивного, упередженого та поверхневого розгляду кримінальної справи громадянина Моспан судовими органами Сумської області.

Петра ТОЛОЧКА до Генерального прокурора, Міністра культури і туризму, Львівського міського голови щодо загрози знищення історико-меморіальної пам’ятки Академічного дому у місті Львові внаслідок незаконного будівництва.

Катерини САМОЙЛИК до Генерального прокурора з приводу передачі в оренду та перепрофілювання стадіону “Старт” в місті Херсоні.

Валентина МАТВЄЄВА до Генерального прокурора щодо неналежного розгляду звернення громадян Кагарлицькою міською радою та прокуратурою Київської області.

Ярослава СУХОГО до Генерального прокурора щодо порушень прокурором Запорізької області вимог Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.

Миколи СИДОРЕНКА до Генерального прокурора щодо бездіяльності посадових осіб Дарницького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві стосовно розслідування хуліганського нападу групи осіб з нанесенням важких тілесних ушкоджень та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Миколи КРАВЧЕНКА до Генерального прокурора щодо перевірки діяльності Краснолиманського міського голови Донецької області.

Ігоря ШАРОВА до Генерального прокурора стосовно відповідальності Генеральної прокуратури за зволікання з вжиттям заходів щодо припинення беззаконня, свавілля, переслідування з політичних мотивів та порушень конституційних прав і свобод громадян працівниками правоохоронних органів Кіровоградської області та притягнення до кримінальної відповідальності співробітників Управління з боротьби з організованою злочинністю, які винні у скоєнні злочину – жорстокому побитті мешканців Кіровограда Павлюка та Ковальової.

Михайла ДОБКІНА до Генерального прокурора щодо припинення незаконних дій, які призвели до захоплення влади у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області.

Анатолія МАТВІЄНКА до Генерального прокурора щодо порушення кримінальної справи проти працівників лікарні міста Миколаєва за фактом смерті Ракоміна.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Генерального прокурора стосовно протиправних дій Луцького міського голови та прокурора міста щодо незаконного відчуження майна в товаристві з обмеженою відповідальністю “Луцькагробуд”.

Івана МИГОВИЧА до Генерального прокурора, Міністра юстиції з приводу грубих порушень законодавства щодо умов і оплати праці на підприємствах з іноземними інвестиціями та приватного сектору.

Анатолія МАТВІЄНКА до Генерального прокурора стосовно бездіяльності органів прокуратури та Міністерства внутрішніх справ щодо розслідування кримінальної справи та розшуку громадянина України, який звинувачується у шахрайстві, підробці документів та втечі з-під варти.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Генерального прокурора щодо перевірки заяв стосовно факту викрадення пам’ятника Леніну з центральної площі міста Корюківка Чернігівської області.

Олександра МОРОЗА та Івана БОКОГО до Генерального прокурора з приводу неналежного реагування органів прокуратури на звернення Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації про необхідність усунення порушень житлових прав мешканців гуртожитку відкритого акціонерного товариства “Альбатрос” міста Одеси.

Михайла ВОЛИНЦЯ до Генерального прокурора стосовно порушень законодавства під час санації відкритого акціонерного товариства “Нікопольський південнотрубний завод”.

Віталія ШИБКА до Генерального прокурора щодо порушення прав громадян-акціонерів закритого акціонерного товариства “Універмаг-Радуга” міста Дніпродзержинська з боку члена сім’ї працівника прокуратури.

Йосипа ВІНСЬКОГО та Володимира ГОШОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо порушень законодавства у ході приватизації товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”.

Валерія АСАДЧЕВА до Генерального прокурора щодо порушень норм, правил та законодавства при наданні земельних ділянок під будівництво у місті Києві.

Віктора АНТЕМЮКА та Тараса ЧОРНОВОЛА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки щодо розслідування дій Головного управління розвідки Міністерства оборони.

Віктора ТУРМАНОВА та Василя ГОРБАЛЯ до Генерального прокурора, голови Служби безпеки, Прем’єр-міністра щодо ситуації, яка склалася на ринку газу та відсутності належного контролю уряду за цінами на нього для населення.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки щодо порушення кримінальної справи у зв’язку з державною зрадою та посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України, здійснених керівником Прогресивної соціалістичної партії України Вітренко та іншими учасниками проведеного 19 квітня 2005 року мітингу в місті Сімферополі, присвяченого 222-ій річниці маніфесту “О включении острова Тамань и полуострова Крым в состав Росийской империи”.

В’ячеслава АНІСІМОВА до Генерального прокурора щодо скасування незаконного рішення Дніпродзержинської міської ради про відміну позачергових виборів Дніпродзержинського міського голови. Групи народних депутатів (ЛАРІН, ШКІРЯ, ПИСАРЧУК) до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ стосовно інформації озвученої народним депутатом Григорович стосовно голови Донецької обласної ради.

Леоніда ГРАЧА до Генерального прокурора щодо факту самозахоплення земельних ділянок в Автономній Республіці Крим з боку кримських татар, що призвів до вбивства людини.

Миколи КУЛЬЧИНСЬКОГО до Генерального прокурора стосовно порушення законодавства Полтавським міськвиконкомом при розподілі житла колишнім військовослужбовцям.

Леоніда КАДЕНЮКА до Генерального прокурора з приводу безпідставного порушення кримінальної справи проти ректора Буковинської фінансової академії Володимира Прядка.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора щодо незадовільного ходу розслідування кримінальної справи та відсутності контролю з боку прокуратури Одеської області за винесенням рішення.

Олександра СТОЯНА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо зволікання слідства та притягнення до кримінальної відповідальності Анатолія Дідуха.

Георгія МАНЧУЛЕНКА до Генерального прокурора стосовно незаконного відчуження державного майна на користь закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “АероСвіт” на території аеропорту “Бориспіль”.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу ігнорування вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини” правоохоронними органами Херсонщини.

групи народних депутатів (КРИВОРУЧКО, ПАНАСОВСЬКИЙ та інші. Всього 7 депутатів) до Генерального прокурора щодо неналежного реагування на факти шахрайства та засіхань на майнові права, вчинених групою осіб стосовно архітектора Задої та підприємства “Арт-Деко”.

Євгена ГІРНИКА до Генерального прокурора щодо перевірки фактів розбазарювання майна відкритого акціонерного товариства “Болехівський лісокомбінат” Івано-Франківської області.

Валерія ГОРБАТОВА до Генерального прокурора щодо корумпованих дій в Феодосійському відділенні центру електрозв’язку №3.

Тараса ЧОРНОВОЛА та Олександра ВАСИЛЬЄВА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки щодо злочинних дій посадових осіб у Закарпатській області.

Віктора ТУРМАНОВА до Генерального прокурора з приводу порушення кримінальної справи проти колишнього генерального директора Державного підприємства “Львіввугілля” Шайтана.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора стосовно неправомірних дій прокуратури Буського району щодо голови Новосілківської сільської ради, безпідставно притягнутого до кримінальної відповідальності та бездіяльності прокуратури Львівської області яка не реагує на порушення законодавства.

Тараса ЧОРНОВОЛА до Державного секретаря щодо інформування про ефективність витрачання державних коштів на закордонні відрядження Президента України.

групи народних депутатів (БАХТЕЄВА, МАТВІЙЧУК, СТОЯН) до Державного секретаря, Прем’єр-міністра стосовно примусового виселення Міністерства охорони здоров’я із займаного приміщення та деяких обставин діяльності Державного управління справами.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до Державного секретаря стосовно законності передачі недобудованого житлового будинку Державним управлінням справами підприємству “Київінвестбуд”.

Андрія ШКІЛЯ до Міністра закордонних справ щодо неправомірних дій прикордонників Республіки Молдова на території Дніпровської ГАЕС, що призвело до захоплення частини території України.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я, Міністра у справах молоді та спорту щодо придбання спеціального візка для чотирирічного інваліда мешканця села Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області.

Олега ПЕТРОВА до Міністра внутрішніх справ з приводу невиконання посадових обов’язків виконуючим обов’язки начальника міського відділу Міністерства внутрішніх справ у місті Переяслав-Хмельницькому Білоусом.

Анатолія КУКОБИ до Міністра оборони щодо передачі у комунальну власність територіальної громади міста Полтави житла та об’єктів соціальної інфраструктури військового містечка №38.

Олега БІЛОРУСА до Міністра праці та соціальної політики щодо перерахування пенсій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Бориса ЗАГРЕВИ до Міністра оборони щодо з’ясування причин та обставин хімічного отруєння колишнього військовослужбовця Панасюка.

Василя ОНОПЕНКА до Міністра охорони навколишнього природного середовища, Голови Київської обласної державної адміністрації, Державного комітету лісового господарства щодо правомірності користування земельними ділянками лісового фонду у селі Віта-Поштова Київської області.

Кирила ПОЛІЩУКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо необхідності телефонізації села Ковалин Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Бориса БЕСПАЛОГО до Міністра охорони здоров’я щодо скасування Постанови від 10 грудня 1998 року №7 про Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами.

Нестора ШУФРИЧА до Міністра внутрішніх справ щодо протиправних дій працівників правоохоронних органів, прокуратури та суду.

Бориса БЕСПАЛОГО до Міністра внутрішніх справ щодо ліквідації автомобільної стоянки біля готелю Прем’єр-Палац у місті Києві.

Василя ШПАКА до Міністра фінансів, Голови Державної податкової адміністрації щодо правомірності оподаткування податком на додану вартість лізингового платежу (винагороди) лізингодавцю за передану у лізинг техніку за договором фінансового лізингу.

Сергія СІНЧЕНКА до Міністра юстиції стосовно ознаки корупції в діяльності посадовців виконавчої служби Дніпропетровської області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Міністра внутрішніх справ щодо перегляду кримінальної справи стосовно громадянина Їжаковського.

Андрія ШКІЛЯ до Міністра закордонних справ з приводу розташування Генерального консульства Російської Федерації у місті Львові, за кілька метрів від споруди управління Західного напряму Прикордонних військ України.

Олександра ЄДІНА до Міністра палива та енергетики щодо кризової ситуації на вугільних підприємствах міста Олександрії Кіровоградської області.

Ольги ГІНЗБУРГ до Міністра охорони здоров’я з приводу заміни діабетикам міста Конотоп Сумської області інсуліну.

Левка ЛУК’ЯНЕНКА до Міністра юстиції з приводу невжиття Хмельницьким міським відділом Державної виконавчої служби, заходів щодо відшкодування потерпілим учасникам Великої Вітчизняної війни коштів за рішенням суду.

Георгія ПОНОМАРЕНКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо з приводу примушення “Укрзалізницею” керівників підприємств заключати угоди про надання рекламних послуг.

Василя ОНОПЕНКА до Міністра охорони здоров’я щодо недопущення закриття Київського міського реабілітаційного центру нейроінфекцій.

Анатолія ДОМАНСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я стосовно зволікання із закупівлею гормонів росту для хворих дітей.

Сергія ЧИЧКАНОВА до Міністра праці та соціальної політики щодо перешкод при виконанні Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у місті Севастополі.

Миколи СОЛОШЕНКА до Міністра юстиції стосовно виконання рішення Новомосковського міського суду Дніпропетровської області.

Ольги ГІНЗБУРГ до Міністра праці та соціальної політики щодо перерахунку розміру пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Володимира ПУЗАКОВА до Міністра праці та соціальної політики щодо порушення права на отримання пенсії та соціальних послуг військового пенсіонера мешканця міста Кіровограда.

Валерія МІШУРИ та Володимира ЄЩЕНКА до Міністра освіти і науки стосовно виділення коштів для здійснення ремонту навчального корпусу гуртожитку Золотоніського професійного ліцею Черкаської області.

Анатолія ГІРШФЕЛЬДА до Міністра охорони здоров’я щодо надання медичного обладнання Лозівській міській лікарні Харківської області.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Міністра оброни з приводу зволікання з виділенням коштів для газифікації військового містечка в селі Воля-Висоцька Жовківського району Львівської області, що унеможливлює забезпечення газом сільської громади.

Миколи НОЩЕНКА до Міністра аграрної політики з приводу зволікання з доведенням фінансових показників до регіонів та фінансування програм підтримки сільськогосподарського виробника.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Міністра охорони здоров’я стосовно зміцнення матеріально-технічної бази Каланчацької центральної районної лікарні Херсонської області.

Леоніда ІСАЄВА та Миколи КОМАРА до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, Голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Голови національної спілки журналістів, виконуючого обов’язки керівника комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації щодо політичних репресій проти незалежного телевізійного каналу закритого акціонерного товариства “Луганська обласна телерадіокомпанія”.

Петра ТОЛОЧКА до Голови Київської обласної державної адміністрації щодо підтримки і захисту Переяслав-Хмельницької міської влади.

Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО до Голови Служби безпеки щодо обставин переслідування Георгія Гонгадзе Службою безпеки України.

Івана ГЕРАСИМОВА до Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо порушень Закону України “Про господарські товариства”, допущені при проведенні емісії акцій київського заводу “Елекон”.

Юрія ОРОБЦЯ до Київського міського голови щодо надання інформації виборцям про хід виконання громадської ініціативи “Разом з мером”.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо захисту інтересів трудового колективу Костопільського військового лісгоспу.

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови щодо надання інформації стосовно дислокації, порядку сплати за оренду приміщень, які знаходяться у комунальній власності громади міста і надаються в користування міським та районним штабам партій “Трудова Україна”, СДПУ(о), “Єдність”.

Івана БОКОГО до Голови Державного комітету з земельних ресурсів щодо стану створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Юрія ОРОБЦЯ до Київського міського голови стосовно відсутності належної реакції з боку посадових осіб до вирішення житлового питання інваліда Великої Вітчизняної війни, учасника визволення міста Києва громадянина Івана Поліна.

Олександра ЧОРНОВОЛЕНКА до керівника Державного управління справами щодо можливих порушень у вирішенні житлових питань співробітників клінічної лікарні “Феофанія”.

Єфима ФІКСА до Голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики щодо усунення грубих порушень вимог статті 13 Закону України “Про рекламу” телеканалами УТ-1, “Ера”, “5 канал”.

Михайла РОДІОНОВА до Голови Київської державної адміністрації з приводу будівництва 25-поверхового будинку з паркінгом на місці дитячого майданчика по вулиці Стальського.

Володимира АНІЩУКА до Голови Державного комітету з земельних ресурсів стосовно порушень земельного законодавства Краснянською сільською радою Тарутинського району Одеської області.

Сергія РАТУШНЯКА до голови Верховного Суду, Генерального прокурора, міністра юстиції, голови Вищої ради юстиції стосовно ситуації, що склалася в апеляційному суді Закарпатської області.

Віктора ТУРМАНОВА та Володимира БРОННІКОВА до голови Верховного Суду, Генерального прокурора, Прем’єр-міністра щодо розслідування дій посадових осіб Кабінету Міністрів з приводу протиправного перенесення робочого дня з 10 на 14 травня, що призвело до масових порушень прав і свобод громадян та зриву Дня уряду і парламентських слухань.

Миколи КОМАРА та Георгія СКУДАРЯ до голови Верховного Суду щодо порушення громадянами Віктором Ющенком та Святославом Пискуном чинного законодавства.

Раїси БОГАТИРЬОВОЇ до голови Служби безпеки стосовно ігнорування співробітниками служби заяви громадянина про злочин.

Степана ХМАРИ до Київського міського голови, Генерального прокурора щодо беззаконня в комунальному підприємстві “Редакція газети “Вечірній Київ” і відновлення випуску газети “Фазенда” та поновлення на роботі її працівників.

Юрія БОЙКА до Київського міського голови щодо фінансової й моральної підтримки дитячих громадських організацій столиці, як однієї з опор у національно-патріотичному вихованні молоді.

Юрія КАРМАЗІНА до голови Верховного Суду, члена Вищої ради юстиції, міністра юстиції, голови Служби безпеки, Генерального прокурора з приводу систематичного порушення законності Рівненським міським судом Рівненської області внаслідок невиправданої тяганини у судовому розгляді кримінальних і цивільних справ, викривлення статистичної звітності, службового підроблення та перешкоджання роботі по перевірці діяльності цього суду.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до голови Державного комітету телебачення і радіомовлення з приводу дискредитації Верховної Ради України випуском газети під назвою “Опозиція. Парламент України” (російською мовою), у вихідних даних якої не вказано засновника, редактора, друкарні та інших відомостей, передбачених законодавством, а єдина публікація із зазначенням автора належить московському журналісту.

Олександра ГОЛУБА та Андрія ПОЛІІТА до Київського міського голови, голови Київської міської державної адміністрації щодо фінансування молодіжних та дитячих організацій міста Києва.

Михайла РОДІОНОВА до голови Київської державної адміністрації щодо порушень при забудові університетського містечка по вулиці Ломоносова в місті Києві.

Групи народних депутатів (САФІУЛІН, БАХТЄЄВА, ЦАРЬОВ) до голови Служби безпеки, міністра внутрішніх справ щодо загрози розгортання міжнаціонального конфлікту в Автономній Республіці Крим.

Катерини ФОМЕНКО до Голови Державного комітету з земельних ресурсів стосовно затримки фінансування заходів по захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод Новоайдарського та Старобільського районів Луганської області.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Прем`єр-міністра України щодо погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям робітників учбових закладів.

Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до Прем`єр-міністра України з приводу забезпечення роботою державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

Марії МАРКУШ до Генерального прокурора, міністра юстиції України про невиконання прокурорами статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо представництва в судах інвалідів-шахтарів, вжиття заходів до виконання рішення суду по виплаті регресивних платежів потерпілим ДХК "Павлоградвугілля" і неправомірні дії Павлоградської міської прокуратури Дніпропетровської області.

Марії МАРКУШ до Прем`єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України про виділення коштів на підтримку життєдіяльності Тячівської центральної районної лікарні, проведення ремонту частини корпусів, відділень та відселення частини відділень в інші приміщення у зв'язку з їх аварійністю.

Микола ОДАЙНИКА та Миколи СОКИРКО до Прем`єр-міністра України щодо впровадження використання коштів, виконання та відповідність інноваційного проекту, розроблення і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроустановок та енергонакопичувачів.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем`єр-міністра, Генерального прокурора, голови Державної податкової адміністрації України про грубі порушення вимог Закону України про Державну податкову службу, наказів ДПА України при перевірці господарської діяльності ТЗО "Автошлях", засновник - АТО "Селищанський гранітний кар'єр", здійснення погроз, шантажу з боку співробітників податкової міліції Сарнинської МДШ Рівненської області та особисто керівника підрозділу Дзюбака Віталія Федоровича.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора, міністра аграрної політики України про політичний тиск, порушення конституційних прав та перешкоджання здійсненню господарської діяльності колективу сільськогосподарського приватного підприємства "Абердин" Рокитнівського району з боку новопризначеного керівництва Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області.

Павла Сулковського до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора про політичне переслідування, порушення Конституції та законів України щодо трудового законодавства - примусове написання заяв на звільнення з роботи Ярошенко Світлани Анатоліївни - директора Здолбунівського територіального центру соціального обслуговування одиноких непрацездатних громадян Рівненської області.

Павла Сулковського до Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України про грубе порушення положень Конституції та законів України "Про працю" політичне переслідування та примусове написання заяви про звільнення з роботи Позняхівської Раїси Василівни - директора Костопільського територіального центру обслуговування одиноких непрацездатних громадян з боку новопризначеного голови Костопільської райдержадміністрації Рівненської області Ярослава Білика.

Олега Білоруса до голови Вінницької обласної державної адміністрації щодо порушення прав Погребищенської церкви євангелістів християн-баптистів.

Михайла Ратушного до міністра внутрішніх справ щодо формалізму при розгляді звернення народного депутата України та уповноваження на підготовку відповіді... особу, незаконні дії котрої оскаржувалися.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 185 депутатських запитів.

По фракціях:

"Наша Україна" - 27, Фракція комуністів - 46, "Регіони України" - 33, СДПУ(о) - 10, "Єдина Україна" - 7, "Демократичні ініціативи" - 1, Народна партія - 7, Соціалістична партія - 9, Блок Тимошенко - 15, Партія промисловців і підприємців України - 2, "Союз" - 4, Українська народна партія - 9, "Демократична Україна" - 8, позафракційні - 7.

На виголошення запитів пішло майже 50 хвилин.

Тепер переходимо до виступів від депутатських груп і фракцій.

В мене є пропозиція о 12-й годині нам не робити перерви, а працювати у зв'язку з тим, що ми тут багато часу беремо на "Різне".

Ігор Єремєєв від фракції Народної партії. Підготуватися Степану Гавришу.

10:48:34

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Заява депутатської фракції Народної партії.

Шановний головуючий, шановні колеги! Багато хто з присутніх у цьому залі свого часу проходив курс історії КПРС і знає про розстріляний 17-й з'їзд ВКП(б). Більше тисячі делегатів режим за рік дістав і знищив.

Ми переконані, що в теперішній владі немає прихильників таких методів ведення політичної боротьби. Моральність влади, перш за все, повинна базуватися на служінні закону, забезпеченні конституційного права кожного громадянина на політичний вибір.

На превеликий жаль, ці критерії є порожнім звуком для деяких новоспечених державних мужів. Нафталіном сталінщини віддає документ, який днями передали до центрального офісу Народної партії наші сумські однопартійці. Йдеться про директиву, яку 15 травня направив у районні адміністрації області виконуючий обов'язки заступника голови Сумської облдержадміністрації пан Медуниця. У підписаній ним телефонограмі ставиться завдання: зібрати за добу і передати в облдержадміністрацію найповнішу інформацію про керівників районних і міських осередків Народної партії, в тому числі вимога надати списки делегатів обласної партійної конференції, яка має відбутися 21 травня в Сумах, із зазначенням місця роботи кожного з них, домашньої адреси, контактних телефонів та іншої, наголошую, та іншої, як сказано в цьому документі, важливої інформації про делегатів.

Для чого знадобилися такі відомості керівництву області? Не важко здогадатися. Інструменти і методи, якими донедавна користувалася українська влада заради самозбереження добре відомі. Ми не маємо сумніву, що у такий спосіб регіональна влада, і не лише в Сумах, прагне встановити тотальний контроль за діяльністю однієї з найбільш впливових і перспективних політичних сил. Тим самим вона свідомо йде на порушення Конституції України.

З наближенням чергових виборів до Верховної Ради спокуса застосування адміністративного ресурсу, методів тиску, шантажу тільки посилюватиметься. Тому ці факти і тенденції не можуть не тривожити фракцію Народної партії.

Тому питання, хто дав право державним чиновникам збирати відомості про актив Народної партії і делегатів обласної конференції? Ми адресуємо Президенту України Віктору Ющенко як гаранту Конституції та Генеральному прокурору з наполегливою вимогою покласти край протиправним діям державних службовців.

Фракція Народної партії зазначає за собою право не брати участі у голосуванні за урядові законопроекти до того часу, доки не буде дано належну оцінку діям нових чиновників.

Прошу цю заяву вважати нашим офіційним запитом.

ГОЛОВА, Степан Гавриш, депутатська група "Демократичні ініціативи". Наступний буде виступати Геннадій Йосипович Удовенко.

10:51:47

ГАВРИШ С.Б.

Шановний Голово! Шановні колеги! Найперше, хочу приєднатися до позиції партії "Народна Україна" і сказати про те, що не тільки тиск здійснюється на політичні організації суспільства, але і на громадські організації, чому свідчення є проведення в минулу п'ятницю З’їзду асоціації платників податків України під керівництвом податкової державної адміністрації, де чильниками обрані, виключно, представники однієї політичної сили.

Наразі, хочу звернутися до вас, питання, яке до мене делегували профспілки, працівники освіти і науки міста Києва, які висловлюють глибоку стурбованість, ситуація, яка склалася внаслідок прийняття Міністерством освіти і науки України неузгодженого з Центральним комітетом галузевої профспілки та не зареєстровано в Міністерстві юстиції накази 5 травня 2005 року за номером 275 про внесення змін до наказу Міністра освіти і науки України від 29.03.2001 року, номер 161.

У зверненні йдеться про те, що Міністерство освіти і науки не забезпечувало виконання ряду постанов Кабінету Міністрів України стосовно впорядкування оплати праці викладачів та підвищення їх посадових окладів.

Замість цього, наказом номер 275 за погодженням Міністерства фінансів України та Міністерством праці та соціальної політики України з 1 квітня 2005 року зменшені посадові оклади науково-педагогічних та наукових працівників від 8 до 17 відсотків у залежності посади. Так, наприклад, якщо посадовий оклад ректора вузу зараз складає 1087 гривень, то за наказом номер 275 з 1 квітня він становитиме лише 904 гривні або на 183 гривні менше.

Аналогічні зменшення розмірів посадових окладів, ставок заробітної плати пропорційно відбуваються і по всіх інших посадах працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ.

Таким чином, якщо середня зарплата професорсько-викладацького складу в Російській Федерації складає 8 тисяч рублів - це біля 300 доларів США, в Білорусії - 600 тисяч білоруських рублів - це 350 доларів США, то в Україні зарплата ректора, яка за посадою має досконалий рівень наукової та професійної підготовки, становить майже у півтора рази менше.

разом з тим керівники департаментів та заступники міністрів органів виконавчої влади отримують більше, як 2 тисячі гривень. Навіть цю мізерну суму коштів Міністерство освіти і науки своїм наказом намагається ще більше скоротити.

Відповідно до публічно задекларованого та зазначеним наказом підвищення з 1 квітня 2005 року доплат викладачам та науковцям у розмірі від 15 до 33 відсотків посадового окладу, на практиці фактично означає, що підвищена сума отриманих коштів реально складає 0,8-0,7 відсотків, це протирічить Програмі Президента "10 кроків на зустріч людям". Це вкрай негативно вплине на рівень і комфорту суспільства, головне - на науку в Україні.

Виходячи з вищевикладеного, від імені депутатської групи звертаюся до Міністерства освіти з пропозицією призупинити цей наказ, який навіть не зареєстрований Міністерством юстиції України.

Необхідна також розробка та внесення...

ГОЛОВА. До виступу запрошується Геннадій Йосипович Удовенко, фракція "Наша Україна".

10:55:07

УДОВЕНКО Г.Й.

Геннадій Удовенко, фракція "Наша Україна", Народний рух України.

Шановний Володимире Михайловичу! Сьогодні, 18 травня, виповнюється 61 рік від дня вчинення тоталітарним режимом тяжкого злочину проти кримсько-татарського народу та осіб інших національностей насильно депортованих з Криму. У ті трагічні дні далекого 44-го року по-насильницькому, жорстоко і цинічно кримські татари від дітей до стариків, всім народом були депортовані зі своєї історичної Батьківщини. Така ж гірка пронизана людським горем доля невдовзі спіткала болгар, вірмен та греків, що проживали на півострові. У процесі брутального здійснення цих злочинних акцій та в перші роки виживання в місцевих спецпоселеннях від голоду, холоду та масових захворювань загинули тисячі людей, в основному діти та старі люди. Процес повернення сотень тисяч кримських татар та інших осіб, що були депортовані за національною ознакою, співпав з першими роками становлення незалежної української держави. Вшановуючи світлу пам'ять безвинних жертв депортації з Криму у 44-ому році, ми маємо сьогодні всі підстави, щоб заявити, що саме Україна виступила єдиною країною, на пострадянському просторі, що проголосила безперечне право депортованих осіб та їх нащадків - повернутися у місця їх історичного проживання.

Президентські вибори 2004 року змінили ситуацію в державі. Україна стала на шлях європейського розвитку. Активну участь у цьому процесі беруть і кримські татари. Президентом України Ющенком спільно з Урядом формуються нові демократичні підходи до вирішення політичних проблем, зокрема і сфері міжнаціональних відносин. У наш час створюються умови для того, щоб декларована колишнім тоталітарним режимом дружба народів набула реальних обрисів, стала нормою повсякденного життя суспільства.

Наша держава рішуче відмежовуються від акцій геноциду колишнього тоталітарного режиму, визнає їх злочинними проти людства та людяності. У скорботний день 61-ої річниці трагедії депортації у Криму ми підтверджуємо свою принципову позицію щодо відновлення історичної справедливості по відношенню до кримськотатарського народу та представників національних меншин, що повертаються на рідні землі. Ми докладемо усіх зусиль для забезпечення міжнаціональної консолідації, взаєморозуміння і злагоди в українській державі.

ГОЛОВА. Георгій Буйко, від Фракції комуністичної партії України запрошується до виступу. Підготуватися Ларисі Поляковій.

10:58:24

БУЙКО Г.В.

Георгій Буйков, Всеукраїнське об'єднання “Інтелігенця за соціалізм”, фракція комуністів.

В канун Дня Победы Всеукраинское объединение "Интеллигенция за социализм" провела конференцию в музее Великой Отечественной войны, несмотря на противодействие Министерства культуры и дирекции музея, посвященной великой победе, где участвовали ученые, представители общественных организаций, депутатского корпуса и всех областей Украины. Участники конференции на основе научных выводов подчеркнули, что победа советского народа была великой победой, победой в войне, получившей право называться Великой Отечественной войной, исходя из масштабов продолжительности боев, численности людських сил и вооружений, удельному весу использованых ресурсов, идейно-политической и моральной напряженности, участию всех народов СССР в защите своего отечества, победой, которая стала главным фактором итогов второй мировой войны, победой, которую пытаются очернить с использованием фальсификата и полным игнорированием научных подходов в исторической науке. Это происходит не только за рубежом, но и у нас в Украине.

В связи с этим возникают вопросы. Почему фальсификация правды о Великой Отечественной приобрела общегосударственный системный характер? Почему Советский Союз изображается виновником войны? Почему в Украине изъято название Великая Отечественная, а ее народ изъят из этой священной войны? Почему замалчивается всемирно-историческое значение самой победы?

Есть ряд и других вопросов. Почему Национальный музей истории Великой Отечественной последние годы ослабил научную работу? Зато широко описывается деятельно ООН, ее вождей. Замалчивается, что они сознательно сотрудничали с фашистами и осуждены международным Нюрберским трибуналом. Почему и сегодня стоят пикеты Верховной Рады за право учиться на родном языке? А проголосованная депутатами в этом зале Хартия по языкам пов ине Министерства иностранных дел целый год не работает?

Исходя из сложившейся ситуации, прошу вас Владимир Михайлович дать поручение Комитету по обороне и ветеранов с последующим публичным обсуждением. Обсудить итоги работы рабочей группы историков при Кабмине, которые предлагают дать ОУН УПА статус воюющей стороны.

Второе. Назрела пора разобраться учебниками по истории и привести их в соответствие с существующим законодательством, очистившись от фальсификата.

В связи с этим я официально обращаюсь по данному вопросу с запросом к министру образования и науки Станиславу Николаенко, а также...

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Ларисі Поляковій, фракція "Демократична Україна". Підготуватися Губському.

11:01:52

ПОЛЯКОВА Л.Є.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги. Фракция "Демократическая Украина" выражает свою обеспокоенность ситуацией, которая складывается сегодня в отношениях между властью и бизнесом. Ибо, если сегодня работающий капитал не будет застрахован средствами политическими, он неизбежно найдет новые формы защиты. И не допустить бандитского передела собственности - задача "Демократической Украины". Я имею в виду не только нашу фракцию, но и всех тех, кто заявляет о своей приверженности демократии не на словах, а разбираясь в ее сути.

Потому что демократия - это не публичность межличностных внутриправительственных разборок. Демократия - это публичность принятия, процесса принятия того или иного решения. В этом отношении по своей закрытости действующая власть не знает себе равных. Мы вынуждены констатировать, что сегодня Верховная Рада оказалась в стороне от тех процессов, которые определяют текущий момент в экономике Украины.

Таковым безусловно является спекуляция вокруг так называемого "черного списка" предположительно не правильно приватизированных предприятий и вообще вокруг реприватизации. Этот термин во второй раз вошел в украинский лексикон и сегодня, как и почти сто лет назад, характеризуется такими факторами, как полное пренебрежение всеми нормами Конституции, попытками вовлечения государственных органов, включая высших должностных лиц, в незаконный захват собственности, использование лозунгов так называемой революционной целесообразности для прикрытия силовых схем передела собственности.

Никопольский завод ферросплавов стал на свою беду пробным шаром для обкатки технологий подобного передела.

Мы благодарим Председателя Верховной Рады Владимира Михайловича Литвина за своевременную, взвешенную позицию по координации действий, занятую им в те тревожные дни. Фракция "Демократической Украины", представители фракции "Демократической Украины" с самого первого дня были на Никопольском майдане и имели возможность досконально изучить абсолютно все аспекты ситуации.

Поэтому сегодня мы с полным правом задаем вопрос всем тем, кто спровоцировал возможность подобного прецедента: какими были правовые основания для спекуляции вокруг будто бы существующей государственной части акций? Кто и когда поднял вопрос о нелегитимности проведенной в 2003 году приватизации МЗФ. И самое главное, с какой целью это было сделано? Что это за пресловутый список, который то ли существует, то ли не существует, то ли из 29 предприятий, то ли из трех тысяч, который то ли вошел, то ли не вошел - опальный завод? Каковы критерии составления этого списка? Они должны быть понятны и днепропетровскому олигарху, и запорожскому хлебопеку, и кировоградскому фармацевту. И пока нет ответов на эти вопросы, любые действия, так или иначе связанные с переделом собственности, являются грубым нарушением принципов права и дестабилизирует работу предприятий, разрушая экономический потенциал, накопленный в последние насколько лет.

Может быть, как раз в этом состоит цель? Тогда необходимо определиться по понятиям, а также относительно этики поведения власти по отношению к бизнесу. Нельзя заявлять о том, что будут исполнены все популистские обещания типа счастья всем и бесплатно и одновременно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лариса.

Слово має Богдан Губський, фракція "Єдина Україна". За ним буде виступати Олег Білорус.

11:05:16

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!

Нинішня паливна криза, нещодавня нестабільність цін на м'ясопродукти - це все епізоди тієї важкої та доленосної боротьби за майбутнє України. У зв'язку з цим фракція партії "Єдина Україна" висловлює глибоке занепокоєння ситуацією, яка може статися вже ближчим часом на ринку молокопродуктів.

Ще в лютому цього року молокозаводи, зокрема Черкащини, Полтавщини, Київщини закупали молоко у населення по 1,5, 1,7 гривень за літр. Нині ж Україні закупівельні ціни заводами встановленні десь на рівні 90 копійок, а в деяких регіонах 50 - 65 копійок, та ще і вчасно не платять гроші.

В той же час, роздрібні ціни, підкреслюю, на молоко вже сьогодні 2,4 - 2,7 гривень за літр, я вже кажу про м'ясо, вибачте, про масло та сир, ціни на які піднялися.

Отже, рівень торговельних надбавок сьогодні є 300 відсотків. Як же тут не згадати Карла Маркса, який казав, що при 300 відсотках немає такого злочину, на який він, капітал, не ризикнув би хоча б під страхом шибениці. Зараз ми маємо можливість впевнитися на практиці у справедливості цього вислову.

Складається враження, що хтось вирішив продемонструвати уроки становлення злочинного капіталізму дев'ятнадцятого сторіччя в Україні двадцять першого століття. І це в той час, коли уряд докладає зусиль для нормалізації ситуації на ринках продовольства та нафтопродуктів, монопольні структури, які, я підкреслюю це слово, за безцінь скупили молокозаводи, обдирають безсовісно українського селянина, свідомо занижуючи вартість його продукції. А весь прибуток йде, звичайно, до кишені посередника.

Така критична ситуація, з нашої точки зору, вимагає негайного втручання з боку структур державної влади, як законодавчої, тобто нашої з вами, так і виконавчої. Мова йде про свідоме пограбування наших громадян, як селян-виробників, так і власне тих, хто платить за кінцевий харчовий продукт. Необхідно витиснути, я вважаю, трошки сироватки з тих грабіжників молокозаводів, поставити їх в рамки законів і чесної конкуренції, вдарити по руках, не допустити злочинного зниження закупівельних цін і отримання надприбутків за рахунок недоплати селянам їх зароблених важкою і тяжкою працею коштів.

Ми звертаємося до уряду з пропозицією вжити термінових заходів щодо врегулювання цієї ситуації. З метою захисту інтересів селян наша фракція пропонує запровадити мінімальні закупівельні ціни на молоко в літній період 1,2 гривні і 1,7 - у зимовий період. Максимальний відсоток торговельної надбавки - 25 відсотків, а не 300, як сьогодні. Відповідні регулятивні механізми дуже чудово діють сьогодні на ринку цукрового буряка, де встановлені мінімальні ціни і селянин отримує свої кошти. І це сьогодні повинно бути загальною стратегією держаи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олег Білорус, фракція Блоку Юлії Тимошенко. За ним буде виступати Іван Бокий.

11:08:22

БІЛОРУС О.Г.

Шановні депутати, шановні громадяни!

Фракція БЮТ, партія "Батьківщина" і всі дружні блокові партії звертаються до вас з закликом: "Громадяни України, єднайтеся навколо Президента і уряду заради спільного майбутнього. Ми закликаємо Президента і уряд після успішних в цілому перших ста днів перейти до розробки національної стратегії розвитку України до 2020 року і вирішення невідкладних завдань довгострокового характеру.

Найвищим імперативом національної стратегії розвитку є й буде довгострокова стратегія загальнонаціонального інтегрального солідаризму. Це єдино можлива основа об'єднання і примирення суспільства на благо кожної сім'ї, кожного громадянина.

Другим за рангом стратегічним імперативом є забезпечення реального економічного і ресурсного суверенітету та інтенсивного економічного зростання України. Темпи зростання валового внутрішнього продукту повинні бути не нижчі за 12-15 процентів за рахунок стимулювання народного підприємництва і особливо малого і середнього бізнесу.

Починаючи з 2006 року ми повинні реально перейти до державних бюджетів розвитку як програм суспільного розвитку, соціально-економічного розвитку. Це є єдиною реальною базою безпеки нашого соціально-економічного розвитку.

Ми чекаємо реальних результатів роботи і від Ради національної безпеки і оборони, її секретаріату. Відповідальність держави і влади на цьому напрямі невпинно зростає.

Ми підтримуємо урядову стратегію і тактику енергозабезпечення України, особливо довгострокову стратегію диверсифікації джерел енергоресурсів. Залежність на 90 відсотків від однієї зарубіжної країни неприйнятна. Наше стратегічне завдання відродження і розвиток вугільної промисловості на ринковій основі. Тут потрібна довгострокова державна програма. Україна повинна видобувати 130-150 мільйонів тонн вугілля, тоді відносини з сусідами стануть дружніми і рівноправними, і економічні кордони запрацюють.

Соціалізація розвитку - це зниження податків на громадян до 10 відсотків, це детінізація економіки, це відміна ПДВ і, це шлях до.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Іван Бокий. фракція Соціалістичної партії, за ним буде виступати Іван Заєць.

11:11:44

БОКИЙ І.С.

Я оголошу заяву нашої фракції Соціалістичної партії України.

Зараз, коли паливна криза в Україні набуває ознак особливої загрози, фракція соціалістів вважає за необхідне нагадати, що ми своєчасно її прогнозували і звертали увагу уряду на її небезпеку.

На жаль, керівництво держави обмежилося на півзаходами. Якщо недавні сезонні паливні кризи мати суто штучний характер і спрямовувалися на задоволення матеріальних апетитів окремих керівників держави, то нинішня далеко не штучна і має дві об'єктивні складові: одна з них - несприйняття нової революційної влади частиною її політичного ...... нашого північного сусіда, викликані її незалежною політикою та прагнення інтегруватися до європейських структур, відверті її небажання йти на конструктивне співробітництво з тими, з ким ми пов'язані як суспільно-культурними чинниками, так і економічними зв'язками викликало очікувану реакцію. В Україні ясно дають зрозуміти, що зона впливу - це не так моральний чи політичний аспект відносин, як економічний.

Звичайно, виняткова залежність України від російського нафтового капіталу не є виною нинішнього уряду, це важка спадщина попереднього режиму, який не дбав про альтернативне наповнення нафтою вітчизняного ринку.

Геополітична складова цієї злочинної недбалості тепер і лягла важким тягарем на українське суспільство. Вихід з цього лише один: сідати за стіл переговорів і не з російськими нафтотрейдерами, а саме з Кремлем, політикою якого останні і виконують.

Друга складова включає в себе внутрішні, політичні та економічні чинники. Низька ціна на бензин - це, по суті, банальне популістське загравання з суспільством, яке повинно довести ефективність нової влади, але, на жаль, не має економічного підгрунтя. Кабінет Міністрів зараз діє не ринковими методами, а більше користується адміністративними важелями. Якщо у 90-ті роки вони давали ефект, то зараз, коли ринкові механізми регулювання економіки довели свою результативність, навпаки, тактичні схеми, які практикує нинішній уряд не можуть замінити виважену економічну стратегію. На прикладі невдалого регулювання м'ясної кризи, коли обіцянка дати народу дешеве м'ясо, так і залишилося обіцянкою, а її законодавче забезпечення запропоноване Кабінетом Міністрів, зорієнтоване фактично на знищення власного виробника, держава вже б мала переконатися у безперспективності популістських підходів. Пропозиція підчинити двері ще й імпортним світлим нафтопродуктам доконає вітчизняну нафтопереробну галузь.

Ми підтримали поданий законопроект тільки для недопущення розгортання в Україні повномасштабної бензинової кризи, але ми ще раз наголошуємо на необхідності ведення продуманої і прогнозованої економічної політики. Якщо нафта - це кров світу, то ж маємо подбати про...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Сидоровичу.

Слово від фракції Української народної партії має Іван Заєць. За ним буде виступати Микола Комар.

11:15:04

ЗАЄЦЬ І.О.

Заява фракції Української народної партії про погіршення умов діяльності малого та середнього бізнесу.

Фракція Української народної партії звертає увагу уряду України на погіршення умов діяльності малого та середнього бізнесу викликаний змінами в його регулюванні та оподаткуванні. Фракція УНП, підтримуючи соціальну спрямованість діяльності уряду, водночас вважає, що влада повинна враховувати наслідки і ціну своїх рішень для всіх верств населення України, у тому числі і сотень тисяч підприємців.

Однак, зміни законодавства щодо спрощеної системи оподаткування, зокрема, переведення значної частини малого та середнього бізнесу в режим загальної системи оподаткування продовжили негативну практику зміни податків посеред року, створили необхідність перегляду бізнеспланів підприємців і мають зворотній ефект: зростання тенізації малого та середнього бізнесу і, навіть, припинення підприємницької діяльності і зростання безробіття. Зазначені зміни не дають суттєвого збільшення надходжень до бюджету, в одночас боляче зачіпають інтереси середнього класу, що був рушійною силою помаранчевої революції і майдану.

Фракція УНП застерігає, що зменшення довіри до влади з боку підприємців може завдати значної політичної шкоди створити перешкоди в реалізації виборчої програми Президента Віктора Ющенка. Допущені прорахунки свідчать про недооцінку Урядом стратегічних шляхів економічного прориву та перспективного розвитку країни на майбутнє. Зокрема влада має дати відповідь підприємцям, щодо подальших перспектив системи спрощеного оподаткування в Україні. Бізнес цікавлять також і плани Уряду щодо стратегії розвитку економіки країни: чи буде вона інноваційною, чи консервуватиме існуючу структуру.

Фракція Української народної партії вважає, що економічна політика Уряду, в тому числі в сфері регулювання і оподаткуванні малого і середнього бізнесу, повинна мати стратегічний характер, подолавши стереотипне інерційне бачення бізнесу лише як джерела наповнення бюджету і почати сприймати підприємця, як свого партнера в розвитку країни. Підприємці потребують усталених правил гри на тривалий час та зрозумілого законодавства, без його постійного роз'яснення початківцями. Потребує перегляду і сама ідеологія регулювання всієї економіки через податкові закони. Ми вважаємо, що настав час для стратегічного діалогу між владою та бізнесом і не можна пропустити цю можливість.

Фракція Української народної партії вітає першу реакцію Президента Віктора Ющенка щодо проблем малого і середнього підприємництва. Разом з тим, ми закликаємо Уряд при доопрацюванні проекту закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності узгодити його положення із зацікавленими об'єднаннями підприємців. З метою всебічної державної підтримки підприємництва, ми пропонуємо Уряду до кінця року, цього року, розробити і внести на розгляд Верховної Ради України спеціальний законопроект про малий і середній бізнес.

Ми також вважаємо, що вирішення загальної проблеми встановлення помірних податків, забезпечення соціального захисту громадян має стати складовою інноваційної стратегії розвитку в рамках сучасної моделі екосоціального ринку економіки та парадигм сталого розвитку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Микола Комар, Фракція "Регіони України". Підготуватися Миколі Оніщуку.

11:18:24

КОМАР М.С.

Шановні колеги, я виголошу заяву фракції "Регіони України" щодо використання судів у переслідуваннях за політичними мотивами в Україні.

Депутатська фракція "Регіони України" вкотре із занепокоєнням заявляє, що розправи за політичними мотивами стала звичною практикою для діючої сьогодні в Україні влади. При цьому на інструмент залякування психологічного тиску і вибіркових репресій проти осіб, які не демонструють лояльності до помаранчевої влади, перетворені суди по всій Україні.

Доводиться констатувати, що говорити про незалежність судової влади сьогодні у нашій державі немає жодних підстав. Так неприхованим цинізмом сколихнули громадськість Кіровоградської області події у селищі Петрова. Руками Петрівського районного суду здійсноно показову розсправу над головою дільничної виборчої комісії виборчого округу номер 104 Світланою Павлівною Щербак. Ганебне судилище красномовно продемонструвало: місцеві чиновники готові на найжорстокіші репресії не лише проти прихильників Януковича, але і проти будь-якої людини, яку нова влада запідозрить у нелояльності до себе.

Жінку, на утриманні якої знаходиться син інвалід третьої групи, призначили відповідальною по району за фальсифікацію виборів і засудили до трьох років позбавлення волі. Місцева преса Кіровоградщини свідчить, що процес "нова влада проти Світлани Щербак" нагадував судову розсправу 30-х років, коли під колесо страшної державної каральної машини пускалися неблагонадійні для влади. Родичі звинуваченої не були поінформовані про час і місце розгляду справи. Зате чиновників районної держадміністрації зобов'язали бути присутніми на суду. Районні чиновники за мовчазного потурання обласної помаранчевої влади цинічно вирішили відігратися на звичайній простій людини, прибиральниці у дитячому садку, у якої не вистачило грошей навіть на адвоката. Жінка, що є опікуном інваліда, яка заробляла собі на хліб працею у дитячому садку, звинуватили у тому, що вона під час першого туру виборів начебто самостійно розписалася на 60 бюлетенях за кандидата Януковича і намагалася вкинути їх до скриньки. Виникає питання адекватності злочину і кари за рішенням незалежного та об'єктивного суду, головна бандитка проведе три роки разом з тими, хто дійсно скоював кримінальні злочини. Причому, реально без відстрочки.

Фракція "Регіони України" рішуче вимагає покласти край помаранчевим чисткам. Ми офіційно звертаємося до Президента України та Генерального прокурора з вимогою дати відповідні доручення щодо незаангажованого перегляду справи Світлани Щербак. Ми вимагаємо врятувати людину від надмірного покарання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Микола Оніщук, фракція Партії промисловців і підприємців.

11:21:41

ОНІЩУК М.В.

Микола Оніщук, уповноважений фракції промисловців і підприємців України.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні радіослухачі. Законом України "Про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік", як відомо, внесені суттєві зміни щодо режимів інвестиційної діяльності та оподаткування на територіях пріоритетного розвитку, технологічних парках та спеціальних і вільних економічних зонах. Вищеназваним законом держава по суті в односторонньому порядку, я на цьому хочу наголосити, припинила і розірвала інвестиційні угоди, які були вкладені на вказаних об'єктах.

З моменту введення в дію закону у зв'язку з цим ряд інвесторів звернулися до судових органів України з позовами про відшкодування збитків, завданих змінами у законодавстві, що регламентує інвестиційну діяльність на територіях пріоритетного розвитку у спеціальних економічних зонах та технологічних парках України.

У зв'язку з цим народними депутатами, членами фракції промисловців і підприємців подано до парламенту та зареєстровано законопроект за номером 7435 від 27.04.05, яким передбачається внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет", той, який був ухвалений парламентом нещодавно, який має на меті врегулювати взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності та запропонувати спосіб уникнення суперечностей у частині виконання зобов'язань між інвесторами та державою. Зокрема, передбачається, що договори у частині реалізації інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зонах, а також договори про спільну діяльність без створення юридичної особи, укладені учасниками технологічного парку на виконання проектів технологічних парків, які відповідно до законодавства України укладені та діють на день набрання чинності даним законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти у повному обсязі відповідно до їх умов та норм законодавства, що діяло на момент їх укладення, не пізніше терміну, на які були укладені ці угоди, але не більше двохрічного строку.

Народні депутати, члени фракції промисловців, підприємців України мають надію, що Верховна Рада України схвалить вказаний законопроект та забезпечить в такий спосіб уникнення гострих суспільних суперечок. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ще раз нагадую норму Регламенту: у середу у нас відповідно до Регламенту на запити, виступи від фракцій і груп відводиться 45 хвилин. Ми з вами сьогодні використали рівно вдвічі більше 90 хвилин. Тому давайте домовимось: або ми внесемо зміни до Регламенту, або ми будемо поступати таким чином, що з початку в середу надаватимемо слово для представників фракцій і груп, а їх у нас 13, це займе 39 хвилин, а потім протягом шести хвилин будемо зачитувати запити. Шість хвилин зачитали, закінчилось - і далі ні, тому що у нас, шановні друзі, ми запити перетворили просто ну невідомо в що. Пишуть нам виборці - ми замість того, щоб самим скерувати лист у те чи інше відомство, ми його проводимо через депутатський запит в той час, як депутатський запит - це найвища форма звертання. Тобто спочатку треба звернутися із зверненням до того чи іншого представника. Якщо воно вас не задовольняє, тоді вже через депутатських запит. А так ви дивіться, у що ми перетворюємо наші запити, а потім ми ображаємося, що така реакція на них. Та відповідна така реакція, що ми по 200 запитів в день направляємо до тих чи інших представників влади. Зрозуміло, як вони на них реагують.

Крім того, є ще одна норма в Регламенті, яка дає право тим, хто невдоволений відповіддю на запит, виступити. От сьогодні у мене три такі є заявки. Це ще 10 хвилин.

Тому я ще раз наголошую: сьогодні ми порушимо всі мислимі і не мислимі норми Регламенту, але наступного разу або ми внесемо зміни до Регламенту, або ми будемо діяти чітко в рамках того часу, який на це відведено: 35... тобто 30 хвилин в п'ятницю і 45 хвилин в середу - і не більше. Що встигнемо, то встигнемо. Можливо, ми так якимось чином зможемо себе дисциплінувати.

Тепер щодо невдоволених на запити, Михайло Мельничук, будь ласка. За ним Лещенко.

11:26:55

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Я, шановні друзі, шановні колеги, Адаме Івановичу, не вийшов би на цю трибуну, якби... на протязі чотирьох місяців я звертаюся до Міністерства економіки, до Міністерства фінансів, в часності, мав розмову з Терьохіним, з Пинзеником по відношенню коштів, які виділяються на газифікацію.

На сьогоднішній день є таємницею, куди все-таки будуть направлені кошти 460 мільйонів гривнів, які якоби мали б направлятися на газифікацію сільських населених пунктів?

Отримав три відповіді від Терьохіна, дві відповіді від Пинзеника по одному і тому ж зверненню - по газифікації сіл Новоселицького району. В останньому зверненні було і підтвердження Чернівецької обласної державної адміністрації, що обласна державна адміністрація погоджує півтора мільйони на газифікацію сіл Драниці, Костичан, Манчиківців і Тарасівців Новоселицького району Чернівецької області.

Казалось би, все вирішено, давайте, що далі робити з коштами, коли вони ж будуть? Мені відповіді ніхто не може дати на це запитання. І взагалі, ну, пішла така якась норма, а, будем говорити, хтось узаконив це в Кабінеті Міністрів, коли на звернення народного депутата не відповідає міністр, а відповідає заступник, потім перший заступник, потім взагалі відповіді не можемо отримати.

Я з цього приводу хотів би звернутися з цієї високої трибуни до Юлії Володимирівни Тимошенко, до Прем'єр-міністра, яка неодноразово закликає про консолідацію зусиль парламенту, і ми розуміємо, що ми повинні допомагати уряду вирішувати ті нагальні проблеми, які сьогодні є у країні. Але давайте ми будемо говорити, якщо раніше я в Кінаха міг вирішити за рік три питання, то сьогодні не можу вирішити жодного питання навіть з міністром. Я не кажу це про міністра агропромислової політики, бо ми знаходимо там підтримку.

Я хочу сказати за інше, шановні друзі. Відколи це Міністерство економіки почало займатися питаннями села, особливо газифікації? Я розумію, що цим колись займалось, буквально рік - півтора року назад займалося Міністерство агропромислової політики. Чому сьогодні соціальними питаннями на селі займається Терьохін, а не Баранівський? Чому сьогодні можна було би зайти вирішити питання села в Баранівського, а не ходити до Треьохіна - і не вирішити жодного питання? От з цього приводу я і хотів сьогодні виступити в парламенті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Невдоволений відповіддю Володимир Лещенко. За ним Мироненко.

11:29:57

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! До цього виступу мене спонукало незадоволення відповіддю Кабінету Міністрів України на депутатський запит до Прем'єр-міністра України Тимошенко від 10 березня 2005 року щодо погашення заборгованості за виконані роботи та фінансування завершення будівництва школи в місті Корюківка Чернігівської області.

Дещо з історії. Як відомо, значна територія Чернігівської області, в тому числі і Корюківський район, уражена внаслідок аварії на ЧАЕС. Згідно з державними програмами, тут виконується комплекс робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і створення належних умов проживання для людей. Особлива увага дітям. Школу у місті в місті Корюківка на 450 учнівських місць розпочали будувати ще в 1993 році. Роботи не горіли, а тліли протягом цілого десятиріччя. І, лише в 2004 році за справу взялися як слід і місцеві, і центральні органи влади.

Постановою Кабінету Міністрів на будівництво школи по Чорнобильській програмі було виділено 5 мільйонів гривень державних капітальних вкладень. До роботи взялися будівельники з кількох підрядних організацій, місцеві підприємства, населення. Ця будова. дійсно, стала народною, бо працювали і старі, і малі.

Органами влади було поставлено завдання, до 1 вересня 2004 року здати в експлуатацію першу чергу, і воно було виконане. Дітлахи в цьому році навчаються в новій, красуні, школі.

Не приховували радості при відкритті: люди, будівельники, помічники-добровольці, вчителі і учні, прибули високі гості з Кабінету Міністрів, держадміністрації, по традиції господарям вручили символічний ключ. Але. радість будівельників швидко згасла. Загальний обсяг виконаних робіт склав 9,1 мільйонів гривень. Тобто, на 4,1 більше ніж було виділено. Виявилося, що держава цих грошей платити не збирається, а в місцевих бюджетах пусто. Це призвело до скрутного стану кількох будівельних організацій.

На мій запит відповів Перший віце-прем'єр-міністр України Кінах Анатолій Кирилович. Він повідомив, що, зважаючи на соціальне значення цього об'єкту, є доручення Кабміну, Мінекономіки, МНС та Мінфіну вирішити питання. Пізніше надійшла остаточна відповідь від Мінекономіки за підписом заступника міністра, з якої стало зрозуміло. що діла не буде. Хіба - це по-державному! Хіба - це по-людські! Мова ж іде про дітей, про школу. Невже було потрібно розтягувати їх будівництво ще на 10 років?

Звертаюся вдруге до Прем'єр-міністра України Юлії Володимирівни Тимошенко, прошу особисто розглянути зазначене питання та вжити заходів щодо погашення заборгованості за виконанні роботи будівельникам та фінансування добудови цієї школи.

Звертаюся також до Адама Івановича Мартинюка. Шановний Адаме Івановичу! Прошу направити матеріали цього виступу у зв'язку із задоволенням відповіді особисто Тимошенко Юлії Володимирівні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просив би мати на увазі, що головуючий у вас не секретар, щоб направляти документи. Будь ласка, Мироненко Віктор.

11:33:11

МИРОНЕНКО В.А.

Крым, Мироненко, фракция Компартии Украины.

Уважаемые соотечественники! Получив от правительства Украины ответ на свой запрос от 18 марта 2005 года по поводу незаконного приказа Министерства транспорта номер 312 продолжающего действовать и при новой власти, к сожалением хочу признать, что команда Ющенко-Тимошенко-Мороза, называющая политику предшествующей власти преступной, продолжает, давайте признаем это, тот же, увы, преступный курс на правленный на продолжение незаконного перераспределения денежных средств трудовых коллективов регионов Украины. Об этом свидетельствует ответ на мой запрос.

Привожу факты. В 1998 году Кабинет Министров Украины, а потом Министерство транспорта Украины приняли решение об изъятии Керчи........... канала из ведения Керченского морского торгового порта и его переподчинения Николавской структуре "Дельталоцман" с передачей средств заработанных в регионе в эту далекую структуру, что иначе, как грабежом региона и порта не назовешь.

Я направил обращение во многие инстанции с просьбой о содействии в отмене этого решения, учитывая также то, что пострадают бюджеты порта, города, региона, может пострадать Госбюджет, так как в протокольном решении от 18 ноября 1996 года Россия обязалась платить сборы за проход судов Керченскому морскому порту, а значит Украине.

Переподчинение канала николаевской структуре "Дельталоцман" нарушит это соглашение с дальнейшими тяжкими последствиями, к тому же ухудшающими украинско-российские отношения. После нескольких обращений мою просьбу поддержало Министерство иностранных дел, Комитет Верховной Рады Украины по иностранным делам и другие комитеты.

Реализация вышеуказанного грабительсткого незаконного решения притормозилось. Но 15 апреля 2004 года Министерство транспорта Украины издало злополучный приказ номер 312 предусматривающий передачу уже всех лоцманский служб Украины служб регулирования движения судов, функции безопасности мореплавания структуре "Дельталоцман", что прямо противоречит статьям 75 и 88 Кодекса торгового мореплавания Украины. Этот закон возлагает именно на порты и капитанов порта функции безопасности и мореплавания, руководство лоцманской службой, службой регулирования судов.

В связи с данным нарушением законодательства Украины трудовые коллективы Керченского и Феодосийского морских торговых портов подали просьбы в хозяйственный суд города Киева, который, убежден, под давлением правительственных органов сделал вид, что не заметил грубейшего нарушения Закона. Трудовые коллективы портов, население регионов, в которых находятся порты, да и все честные люди Украины просят Юлию Владимировну Тимошенко, генерального прокурора Украины, судей Украины обеспечить отмену грабительского приказа Министерства транспорта Украины №312, грубо попирающего Закон. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, виступи нарешті завершені, я звертаюсь до секретаріату: ті питання, які були порушені у виступах представників Фракцій і депутатських груп, що мають стосунки відношення до направлення відповідних звернень до Міністерств і відомств прошу підготувати.

Переходимо до розгляду питання: проект Закону про ратифікацію конвенції про заборону застосування накопичення запасів виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, реєстраційний номер законопроекту 0253. Так, я запрошую до виступу заступника міністра закордонних справ Долгова Ігоря Олексійовича, будь ласка, Ігор Олексійович. Скільки Вам часу? 5 хвилин, будь ласка.

ДОЛГОВ І.О.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд представлено проект Закону України про ратифікацію конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Ця конвенція відома також як Оттавська конвенція, є багатостороннім документом у сфері міжнародного гуманітарного права. Метою конвенції є: подолання наслідків невибіркового та широкомасштабного застосування протипіхотних мін у багатьох регіонах світу. Досягти проголошеної мети передбачається шляхом повної заборони та ліквідації окремого виду звичайної зброї, яким є протипіхотні міни.

Конвенція була відкрита для підписання 3 грудня 1997 року і набула чинності 3 березня 1999 року. Станом на сьогодні 144 держави ратифікували або приєдналися до Конвенції, ще 8 держав, серед них і Україна підписали, але не ратифікували цей міжнародно-правовий акт. Слід зазначити, що участь у цьому міжнародному документі є на сьогодні стандартом для переважної більшості країн світу, у першу чергу для держав Європи. Питання універсилізації Отавської конвенції залишається одним з пріоритетних напрямів реалізації зовнішньої політики Європейського Союзу. Низка держав, які мають великі за довжиною кордони по суходолу та в силу історичних причин залишаються поза Конвенцією.

Серед найважливіших положень Конвенції: ліквідація складованих запасів протипіхотних мін протягом чотирьох років з моменту набуття Конвенцією чинності. Крім того, Конвенція накладає зобов'язання на держави-учасниці забезпечити продовж десятирічного періоду знищення усіх протипіхотних мін у замінованих районах, а також передбачає готовність держав-учасниць ООН регіональних і неурядових організацій надавати фінансову, матеріально-технічну та іншу допомогу на ці цілі. Останнє положення для України має особливе значення.

Україна підписала Конвенцію 24 лютого 1999 року. Рішення про це приймалося з врахуванням положень підписаного трохи раніше Меморандуму про взаємовигідне співробітництво між урядом України та урядом Канади у напрямку ліквідації запасів протипіхотних мін, що знаходиться на зберіганні Збройних сил України та заборонені Конвенцією. На виконання меморандуму протягом 2002-2003 років в Україні був успішно реалізований проект знищення понад 400 тисяч мін типу ПМН, це міни натискною дії, за рахунок трастового фонду НАТО. Вартість проекту склала 800 тисяч доларів. На сьогодні МЗС спільно з причетними міністерствами і відомствами продовжує вживати заходів для започаткування і реалізації в Україні більш масштабного і вартісного проекту зі знищенням мін типу ПФМ (це протипіхотні фугасні міни) за кошти країн донорів.

За даними Міністерства оборони України у Збройних силах України налічується біля шести мільйонів одиниць протипіхотних мін цього типу. Що найбільш важливо, термін придатності та зберігання цих мін завершився або близький до цього. Ратифікація конвенції передбачена планом дій "Україна-ЄС" і включено до плану заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України 22 квітня.

За результатами попередньої роботи в грудні 2004 року європейська комісія передала на розгляд українській стороні технічне завдання проекту знищення мін типу ПФМ в Україні. Цей документ містить зобов'язання єврокомісії виділити шість мільйонів євро на реалізацію зазначеного проекту. Умовою для його започаткування є ратифікація Україною ................ конвенції.

Шановні народні депутати, вирішення проблеми знищення ППМ (протипіхотних мін) є складовою зусиль уряду України на напрямі забезпечення ліквідації значних запасів, непридатних для використання та небезпечних для зберігання боєприпасів. Ця проблема набула додаткової гостроти в результаті надзвичайних ситуацій, що мали місце навесні минулого року та нещодавно у зв'язку з вибухами на складах боєприпасів Міноборони у Запорізькій та Хмельницькій областях.

У цьому контексті хотів би наголосити, що, ратифікувавши конвенцію, Україна тим самим скористається можливістю отримати допомогу від ключових донорів, якими є європейські держави. У цьому зв'язку міністерство просить ухвалити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Є. Запишіться, будь ласка, три хвилини. Висвітліть на табло. Борис Беспалий.

11:42:47

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Дякую. Прошу передати слово Сергію Жижку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Сергія Жижка.

11:43:02

ЖИЖКО С.А.

Шановний доповідаючий, після ратифікації конвенції про заборону застосування накопичення запасів виробництва і передачі протипіхотних мін Україна буде зобов'язана утилізувати небоєздатні і протипіхотні міни (шість мільйонів штук), які були призначені на території України для трьох військових округів з часів СРСР.

Скажіть, будь ласка, оці сім мільйонів євро, які потрібно для утилізації цих мін, чи вся сума планується бути виділеною за кошти донорів, чи Україна сама зобов'язана буде частину цієї суми виділити на створення відповідних промислових потужностей, тому що для їх знищення можлива технологія або...

ДОЛГОВ І.О. Дякую за запитання.

Як я вже зазначив в доповіді, Міністерство закордонних справ разом з причетними відомствами вже працює з Європейською комісією по технічному завданню по проекту. В ході опрацювання ми виходимо з того, що суми, яку виділить Європейська комісія, сім мільйонів євро, буде достатньо для того, щоб знищити всі наявні на складах Міністерства оборони України протипіхотні міни фугасного типу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Носенко.

11:44:41

НОСЕНКО М.П.

Микола Носенко, фракція Комуністичної партії України.

Прошу передати слово колезі Лещенку Володимиру Олексійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Володимира Лещенко.

11:44:52

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Ігорю Олексійовичу, скажіть, будь ласка, без ратифікації цієї конвенції, чи були приклади, щоб Україна застосовувала чи передавала протипіхотні міни і чи продовжить виробництво і накопичення? А також чи ратифікували цю конвенцію такі великі держави, як США, Великобританія і оці євродонори, про яких ви говорите? А взагалі я вважаю, що підтримати ратифікацію потрібно. Дякую.

ДОЛГОВ І.О. Дякую за це дуже важливе питання.

Підписавши цю конвенцію, Україна взяла на себе відповідні зобов'язання. І жодних випадків застосування, а тим більше передачі мін іншим країнам не зафіксовано, так само, як і виробництво цих... цього виду озброєнь припинено.

Що стосується питання ратифікації країнами Європи, всі європейські країни ратифікували цю конвенцію, вона набула для них чинності для всіх, крім ... серед тих восьми держав, які підписали, але не ратифікували, я їх перелічу: це Бруней, острови Кука, Гаїті, Індонезія, Маршалові острови, Польща, Вануату, Україна. Всі інші ратифікували.

Що стосується великих країн, не приєдналися до конвенції, як я уже сказав у доповіді, великі країни, які історично мають проблеми на своїх кордонах. Йдеться про Іран-Ірак, Індію-Пакістан, Росію-Китай. Сполучені Штати також не підписали з огляду на те, що протипіхотні міни застосовуються в Кореї, де розташовуються американські війська. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Василь Надрага, будь ласка.

11:46:44

НАДРАГА В.І.

Скажите, пожалуйста, следующую тему: вы сказали, что у нас уничтожены мины нажимного действия. Вы говорите о том, что сегодня проработана и, практически, готовы к утилизации противопехотные мины фугасного действия. А остальные, какова ситуация с остальными минами, их количество и перспективы? Спасибо.

ДОЛГОВ І.О. Дякую за це питання.

За наявними в Міністерстві закордонних справ даними, крім цих двох типів мін існує також кількість понад півмільйони протипіхотних мін інших типів, це, зокрема, міни ОЗМ-72, МОН, ПОМ-2, які також потребуватимуть знищення.

Хотів би наголосити, що опрацювання проекту по знищенню фугасних мін не означає, що на цьому робота Міністерства закордонних справ завершується щодо пошуку донорів. Всі ті країни, які є членами конвенції, мають серед своїх зобов'язань допомогу на знищення цих видів зброї.

З цією ж метою кожні п'ять років проводиться конференція з перегляду імплементації цієї конвенції, тобто світова громадськість не лише зобов'язує до виконання положень цієї конвенції, але надає допомогу і перевіряє кожні п'ять років, як це відбувається.

Тому ми будемо продовжувати роботу по тій незначній, порівняно з тим, що передбачається знищити, кількості інших типів мін. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олексійович, скажіть, будь ласка, в чому причина, що з 1999 року це питання не вносилося на ратифікацію?

ДОЛГОВ І.О. Причин тут було декілька. По-перше, процедурні причини, викликані змінами урядів. По-друге, те, що при попередньому цього законопроекту про ратифікацію конвенції була пропозиція обумовити ратифікацію конвенції зобов'язанням з боку інших держав, в даному випадку Єврокомісії, щодо виділення коштів. Про це стало відомо європейській комісії, і під час переговорів, під час самміту "Україна - ЄС" два роки тому європейська сторона наголосила, що мова може йти тільки про реалізацію проекту і виділення коштів після ратифікації Україною конвенції. З цього питання було направлено лист голови Єврокомісії тодішньому Прем'єр-міністру України, де чітко було роз'яснено, що попередньої ратифікації вимагає стаття цієї ж самої конвенції.

Власне кажучи, оці процедурно-переговорні моменти і забрали досить тривалий час, і сьогодні, лише сьогодні ми вносимо цю конвенцію на ратифікацію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів, що надія є, що вони на цей раз не поступлять так, як із Чорнобилем. Добре, дякую, сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Корнійович Крючков. Будь ласка, п'ять хвилин.

11:50:18

КРЮЧКОВ Г.К.

Профільний комітет підтримує пропозицію про ратифікацію конвенції. Ми погоджуємося з аргументацією, яку виклав у доповіді заступник міністра закордонних справ. Підтримує ратифікацію Міністерство оборони.

Але, шановні колеги, знищення мін - це лише частина дуже гострої проблеми. З відомих вам причин на території України накопичилося близько 2,5 мільйонів тон боєприпасів, значна частина яких вичерпала встановлені строки збереження.

Розрахункова потреба на 2010 рік близько 600 тисяч тонн. На жаль, уряди, які існували в Україні всі ці роки, в тому числі і нинішній Кабінет Міністрів, не надавали даній проблемі того значення, якого вона заслуговує.

Арсенали, бази і склади перевантаженні в середнього на 20 відсотків. Місця зберігання боєприпасів обнесені земляними волами всього над 57 відсотків від потреби. Менш ніж на половину обладнання автоматичної пожежної сигналізації, до того ж застарілої.

Від дії атмосферних чинників вкрито трохи більше третини боєзапасу, а 12 відсотків місць його зберігання не обладнанні блискавко-захисними спорудами.

З кожним роком ситуація погіршується. Трагічні події в Артемівську, Новобогданівці, і 6 травня цього року, в Цвятосі - це не випадковість. Подібне могло і може трапитись в будь-який час на багатьох 159 баз арсеналів і складів, де зберігаються боєприпаси, навіть при нормальній організації справи.

Щоб зняти гостроту проблеми потрібно, на думку фахівців, щороку утилізувати щонайменше 150 тисяч тонн боєприпасів. Наявні потужності дозволяють переробляти не більше 60 тисяч тонн. А використання таке: в 2003 році було утилізовано 35 тисяч 600 тонн, торік - в три рази, з лишком, менше, 11,5 тисяч тонн, спочатку нинішнього року трохи більше однієї тисячі тонн.

Протягом тривалого часу на вирішення цієї проблеми спрямовувалися мізерні кошти. Після трагедії в Новобогданівці в бюджеті передбачили істотні, в тричі і, навіть більше збільшення асигнувань.

Однак при перегляді бюджету в березні цього року для надання йому, як стверджували урядовці, більшої соціальної спрямованості, асигнування на згадані цілі, всупереч рішучим запереченням нашого комітету, були зменшені відповідно на 33,20 мільйонів гривень.

До того ж дві третини бюджетних призначень передбачається виділити у 4 кварталі, що ставить під загрозу реалізацію програм. Ситуація більш ніж тривожна. Йдеться, по суті, сьогодні про одну з найбільших загроз національній безпеці України. На жаль, заходи, які вживалися, то це була, як правило, емоційна, а то і істерична реакція на трагічні події. Заходи носили, в основному, заборонний характер. Замість наведення порядку, викоренення порушень і зловживань обмежувалися забороною підприємницьким структурам брати участь у роботі з утилізації боєприпасів. А наявні потужності на державних підприємствах використовуються, як ми бачили, вкрай незадовільно. Державне замовлення на утилізацію боєприпасів не доведене. Складається враження, що у державі на урядовому рівні вирішення цієї загальнодержавної проблеми по суті ніхто не координує і за не відповідає.

13 квітня наш комітет разом з Комітетом з питань економічної політики за участю керівників Міністерств оборони, представників Ради національної безпеки і оборони, ряду міністерств і відомств, фахівців підприємств всебічно розглянули це питання на виїзному засіданні в селищі Калинівка Вінницької області, де знаходиться один із найбільших арсеналів Міністерства оборони. Визнавши становище, що склалося із збереженням і утилізацію боєприпасів незадовільним і надалі нетерпимим, ми звернулися до Президента України і уряду з листом, в якому просили розглянути ці питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони, а уряду невідкладно прийняти рішення, яких вимагає ситуація.

Про дії уряду нам нічого не відомо, а засідання Ради національної безпеки за наявною інформацією готується і може відбудеться найближчими днями.

Інформуючи Верховну Раду про вищенаведене, хотілося б сподіватися, що справа цього разу не обмежиться розглядом на засіданні Ради національної безпеки і оборони, і уряд нарешті по-справжньому займеться вирішенням цієї проблеми. А конвенцію про міни пропонуємо ратифікувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Григорію Корнійовичу, вам.

Шановні колеги! Що що? Запитання? Будь ласка, якщо є запитання, 3 хвилини. Давайте звернемося з запитаннями до голови комітету. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна", ваше запитання.

11:55:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Георгій Корнійович, мені дуже імпонує позиція, яку Ви зараз висловило щодо стурбованості тим станом, який є, зберіганням, взагалі, боєприспасів Україні не тільки мін, а боєприпасів, в тому числі тих, які залишились після розділу Радянського союзу. Чи відомо Вам про затоплення, під час так званого розлучення Чорноморського флоту, затоплення ним в бухтах Севастополя бойових отруйних речовин, які сьогодні спричиняють підвищення вмісту шкідливих хімічних речовин в воді в Севастопольській бухтів тисячу разів. Я просив би Ваш Комітет, взяти і це питання під контроль, бо воно належить, як раз до сфери вашого контролю. Дякую.

КРЮЧКОВ Г.К. Спасибі, Юрію Анатолійовичу, ми візьмемо це до уваги. Хоча, відверто кажучи, ці питання не одноразово виникали і попередні керівники Міністерств, Міністерства повідомляли, що це не відповідає дійсності. Але оскільки ви порушуєте це питання, ми до нього ще раз повернемося.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, Фракція комуністів.

11:56:56

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати Ользі Гінзбург слово. Дякую.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, будь ласка.

11:57:03

ГІНЗБУРГ О.П.

Я дякую, колега, за надану можливість задати Вам питання. Шановний Григорію Корнійовичу, мене, як народного депутат, як громадянина України, турбує одна проблема: ось ми тут збираємося, вирішуємо такі насущні питання, наче щось робимо, а ось такої системи, коли те, що вирішено тут, або проговорено, такою ціпочкою не тягнеться до кожного до низу. Мені турбує доля о цих військовослужбових. Я розумію, міни мінами, а скільки питань виникає, це про те, що Ви говорили, військовослужбовці, звільнені в запас, не мають такої турботи про армію. Я сама собі думаю: що треба для Уряду зараз щоб сталося, щоб вони потурбувалися про цих людей, які звільнені в запас, які працюють і які готуються працювати у цій в нашій армії нашої України.

Скажіть мені, будь ласка, я просто не розумію: чому така, неохайне відношення таке? Дякую Вам.

КРЮЧКОВ Г.К. Ну, шановна Ольга Петрівна, це питання безпосередньо до проблеми, яку обговорюємо немає, але я скажу. Ви знаєте, з якою наполегливістю наш комітет, члени нашого комітету і нашої фракції, я можу сказати, боролися за те, щоб усунути, скажімо, несправедливість у пенсійному забезпеченні військовослужбовців залежно від часу звільнення їх із Збройних сил.

Нарешті, нам вдалося прийняти рішення це. Воно було дуже нелегким. Була спроба якось його реалізувати, ми це відстояли. Є тут багато проблем. Відверто кажучи, ми створили належну базу законодавчу, правову базу. І зараз це залежить від того, як буде виконавча влада їх реалізовувати. Про це між іншим була відверта розмова у понеділок на нараді голів фракцій, груп і комітетів за участю членів уряду, і мені довелося це питання теж порушувати.

Я думаю, що ми колись доживемо до такого становища, коли уряд буде займатися не танцями на льоду, не катанням на конях, а буде займатися справами.

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, будь ласка, фракція "Регіони України".

11:59:10

БРОННІКОВ В.К.

Георгий Корнеевич, судя по тем событиям, которые то и дело происходят на боевых складах, в Министерстве обороны не имеют понятия что такое аварийное планирование, аварийное управление, которое включает на 90 процентов подготовку организационно-технические мероприятия, чтобы чего не произошло, чтобы быть готовым, если это произойдет.

Беря на себя эти обязательства по уничтожению мин, готово Министерство обороны к этой работе безопасной? Спасибо.

КРЮЧКОВ Г.К. Как я отвечу на ваш вопрос? Наше общение с заместителем министром Терещенко Владимиром Ивановичем, которому поручен сейчас этот участок, меня лично убеждает в том, что этот руководитель хорошо понимает эту проблему и будет ее настойчиво решать. Я хотел бы выразить в этом уверенность. И мы, конечно, будем помогать.

Но я хотел в связи с этим сказать, когда мы по сути чуть ли не каждый год меняем руководителей министерства, наивно рассчитывать на порядок в этой сфере. То, что делается с кадрами в этом государстве, товарищи, это не цирк даже, это трудно даже сказать: мы разваливаем все, потому что мы рушим и структуры, и разгоняем кадры.

ГОЛОВА. Так, дякую, Георгій Корнійович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу уваги! Переходимо до голосування. Запросіть... А що домовлялись про обговорення, да? Давайте 12 хвилин на обговорення відведемо. Будь ласка, прізвища народних депутатів прошу на табло дати, що записалися на виступ. До виступу запрошується Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна". Підготуватися Соломатіну.

12:01:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни.

Шановні народні депутати, проектом пропонується ратифікувати Отавську конвенцію, яку від імені України підписано ще в 99-му році. І це - один із перших кроків Президента Ющенка, які направлені на те, щоб з Україною рахувалися, як з цивілізованою країною.

Зрозуміло, що це є одне з пріоритетних зовнішньополітичних питань нашої держави. Але з огляду на те, що сьогодні на семи складах зберігаються ці міни, міни класу ПФМ-1 і 1С, які мають рідку вибухівку типу ПС-6Д, яка за своїми властивостями віднесена до речовин першого класу небезпеки, я вважаю, що нашому уряду, підкреслюю, уряду, а не тільки Міністерству закордонних справ, в таких випадках, коли йде мова про ратифікацію такої конвенції, як попередня умова, що ви спочатку ратифікуйте, а потім ми надамо якісь кошти, причому ці кошти набагато більші, ніж шість чи, мабуть, і сім мільйонів євро, бо розрахунків нам ніяких не додано урядом, а треба було додати розрахунки.

Треба у таких випадках брати фінансові гарантії, які допускаються у світі. Мені не зрозуміло, чому уряд України такі гарантії не отримав. Що не знають, як отримувати гарантії? Знають.

П'ятий запас у світі цих мін. Чому я говорю про те, що треба такі мати все-такі зобов'язання і фінансові гарантії. Справа у тому, що у відповідності до статті 4-ї Конвенції ми маємо знищити ці міни, можливо, у найкоротший термін, але не пізніше, ніж через чотири роки після набуття чинності цієї конвенції. Звісно, якщо фінансування не буде, то ми не зможемо виконати цей пункт Конвенції.

Тому я просив би на майбутнє і Міністерство закордонних справ, і Міністерство фінансів, і в цілому уряд, а тут сьогодні присутній Роман Петрович Безсмертний, в цілому просив би уряд у таких випадках ставити питання про комплексний підхід і саме про те, щоб нам надавали фінансові гарантії, попереджую, бо ми вже побачили українці, як нас обдурюють на багатьох питаннях, у тому числі по Чорнобилю, по іншим питанням. Кажуть, що допоможуть, а тої допомоги немає.

Я пропоную ратифікувати цю Конвенцію без застережень, але у мене є застереження до свого уряду, і я їх висловив. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Надразі.

12:04:41

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, наша фракція підтримує цю Конвенцію. Аргументи навіть зайві на її підтримку.

Але я хочу звернути нашу спільну увагу на зворотній бік медалі цієї Конвенції. А зворотній бік медалі полягає у тому, що до цього часу ми не маємо документів з боку депозитарію та урядів, які мають надати грошову допомогу Україні у знищенні всіх цих арсеналів, вже непотрібних для нашої держави. І тому це проблема з проблем і питання з питань.

І друге. Згідно зі статтею 4 Конвенції її сторона, тобто Україна, зобов'язується знищити всі свої запаси протипіхотних мін протягом чотирьох років з моменту набуття Конвенцією чинності для неї.

Конвенція набуває чинності для держави через шість місяців з моменту передачі депозитарію конвенції відповідної ратифікаційної грамоти. Не вірю! Ріжте мене, що хочете, робить зі мною, але я не вірю, що держава Україна передать депозитарію на депонування відповідну ратифікаційну грамоту, і про це засвідчує та ганьба, той плювок, котрий і сьогодні отримала Верховна Рада України з боку МЗС на своє обличчя.

15 травня 2003 року ми з вами у цій залі схвалили закон про ратифікацію Україною Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, МЗС України і уряд - і синьо-білий, і помаранчевий - два роки торпедують і саботують подання ратифікаційної грамоти до депозитарію. І навіть сьогодні Верховна Рада України, на превеликий жаль, не підтримала мій депутатський запит з цього приводу до Президента України.

Тому я пропоную додати таке зауваження: МЗС України подати ратифікаційну грамоту депозитарію в термін 1 місяць з моменту схвалення Верховною Радою України цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

Запрошується до виступу... Георгій Манчуленко буде виступати наступним.

12:07:29

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, фракция Народной партии, Луганщина.

Уважаемые коллеги! Мы на заседании нашей фракции, обсуждая данный вопрос, исходили из следующего, определяя свою позицию, что на сегодняшний день статистика говорит, что противопехотные мины - это не столько средство борьбы между военными, сколько жертвы, основная масса которых составляет гражданское население и дети. И поэтому мы поддерживаем эту концепцию и считаем, что Украина должна этим заниматься.

Единственное, составляет несколько вопросов, которые мы бы хотели обсудить, может быть, даже выходя за рамки осуждаемого сегодня, так сказать, проекта закона.

Первое. Согласно конвенции, не позже, чем через четыре года после принятия этой конвенции государство обязано обеспечить уничтожение всех противопехотных мин. То, что сегодня нам доложил заместитель министра, то, что нам доложил наш коллега - руководитель профильного комитета, вызывает сомнение в том, что мы в течение четырех лет это сделаем. Более того, в целом поддерживая это, и фракция Народной партии будет голосовать за ратификацию данного законопроекта, мы предлагаем - это наше было как бы итого нашей совместной работы, - мы предлагаем провести парламентские слушания и рассмотреть вопрос в целом об утилизации боеприпасов, потому что на сегодняшний день, и это сегодня уже тоже звучало не одиножды, утилизация, а правильнее сказать, сохранность боеприпасов в наших Вооруженных силах вызывает очень большие вопросы. У нас практически не проходит никакого более-менее значимого отрезка времени, чтобы где-то что-то не взорвалось, не загорелось и тому подобное.

Посему мы считаем, и это, наверное, будет правильно, чтобы мы в парламенте послушали этот вопрос - и ответили себе, обществу, международному сообществу, каким образом Украина будет обеспечивать безопасность и как это будет сохраняться.

Следующий момент. Хотелось бы тоже понимать, каким образом будет соблюдаться экологическая составляющая в рамках ликвидации боеприпасов, в том числе и противопехотных мин, потому что на сегодняшний день боеприпасы уничтожаются. Насколько и как это влияет на окружающую среду должны знать не только специалисты, но и население и, соответственно, все сообщество.

Посему, в целом поддерживая данный законопроект, мы считаем, что проблему нужно смотреть шире. И здесь абсолютно прав был наш коллега - руководитель профильного комитета о том, что проблема утилизации боеприпасов, как более широкая, требует более тщательного изучения. И, наверное, Верховной Раде есть смысл к этой теме отнестись более предметно и конкретно. Спасибо.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, фракція Української народної партії.

12:10:19

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, фракція Української народної партії. Шановний Голово, шановні колеги. Протипіхотні міни - це є страшна зброя. Це я можу заявити відповідально як офіцер повітрянодесантних військ.

І, на жаль. страждають від цієї зброї не тільки військові, а може і не стільки військові, як надзвичайно багато страждають цивільного населення.

В ті мінні поля, які залишаються на полях бойових дій, їх ніхто не розміновує і підривається на них мирне населення.

В минулому році мені доводилося бути в Південному Лівані. де розмінуванням займається наш інженерний батальйон, який показав свою надзвичайно високу фахову підготовку і керівництво Оонівської місії дуже високо оцінює діяльність нашого інженерного батальйону там. І там доводиться стикатися з проблемами на тих мінних полях, які залишилися на території південного Лівану ..... проблемами підриву цивільних людей.

І саме, виходячи із гуманних цілей, була розроблена і підписана Отавська конвенція про заборону застосування, накопичення запасів виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхні знищення, саме, виходячи із тих проблем, про які говорив, що в основному від цих мін страждає мірне населення.

І, я вважаю, що Україна, яка за Конституцією, яка за діями нової влади повинна стати правовою демократичною державою, має йти саме цим шляхом з тим, щоб поступово позбуватися такої страшної зброї як протипіхотні міни, незалежно від типу і від модифікації цих мін.

Я, вважаю, що українська сторона поступила правильно, коли підписала цю конвенцію і, коли зараз ми приступаємо до ратифікації цієї конвенції. Ми цим самим засвідчуємо, підтверджуємо свій курс на підтримання в Україні демократичних цінностей на побудову в Україні правового суспільства і на відхід, в тому числі через ратифікацію цієї конвенції, на відхід від тієї політики, яка призводить до страждання, мук і загибелі мирного населення.

Я, вважаю, що ми маємо ратифікувати цю конвенцію і фракція Української Народної партії цілком підтримує ратифікацію цієї конвенції.

Користуючись нагодою я хочу сказати, і про те, що стосується проблеми мого виборчого округу. На моєму окрузі, в ... районі, біля сіл Кам'яна і Снячо зберігаються склади ракетного артилерійського озброєння. І я прошу Міністерство оборони, в першу увагу, звернути особливу увагу на ці склади, оскільки там є достатня кількість недоробок, і до мене звертаються мої виборці. І ця проблема пов'язана з більш широкою проблемою утилізації надлишків озброєння, яка має місце на сьогоднішній день у нашому суспільстві.

Українська народна партія і її парламентська фракція підтримує ратифікацію цієї конвенції. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено.

Прошу уваги! Вноситься на голосування проект Закону України про ратифікацію Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення ( реєстраційний номер 0153). Прошу голосувати.

12:14:09

За-377

Закон схвалено.

Шановні колеги! Я дуже просив би вас, щоб ми поглянули на перелік законодавчих актів, які ми маємо сьогодні розглянути, ми більш оперативно попрацювали, оскільки у нас залишилося зовсім мало часу.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Кредитної угоди (Другий проект "Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп") між Україною та європейським банком реконструкції і розвитку (реєстраційний номер 0258).

Доповідач голова Державної служби автомобільних доріг Гуржос Вадим Миколайович. Будь ласка, прошу дуже коротко. 3 хвилини.

ГУРЖОС В.М.

28 лютого 2005 року було укладено Угоду між Україною і Європейським банком реконструкції і розвитку за проектом "Другий проект "Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп"". Цей проект є продовження першого спільного з ЄБРР проекту по відновленню дороги Київ-Чоп. Реалізація, яка розпочалася ще у 2002 році.

Скажу, що в цьому році в липні буде завершено реалізацію першого етапу, і перша ділянка дороги від Чопу до Бродів буде здана у цьому році.

За новим проектом передбачається здійснення подальшого відновлення автомагістралі на ділянці від міста Стрий до Львова і від Львова до Бродів. Загальна вартість другого проекту становить 138 мільйонів євро, з яких 100 мільйонів євро - це кредит ЄБРР і 38 мільйонів євро - кошти Укравтодору. Виконання робіт планується здійснити у 2005 - 2007 роках. Будівельні роботи передбачається розпочати з липня 2005 року та до кінця року відремонтувати 30 кілометрів автодороги, в поточному році планується освоїти 30 мільйоні євро коштів кредиту та 11 мільйонів євро співфінансування за рахунок Укравтодору. Загальна сума кредиту складає 100 мільйонів євро. Кредитні ресурси надаються по мірі виконання робіт, відсотки за кредитом сплачуються за плаваюча ставка єври ... плюс 1% річних. Я зауважую, що це найменша ставка, яку сьогодні може отримати Україна, практично, це не більше 3% річних. Плата за зобов'язання 0,5% від не вибраної суми. Погашення кредиту повинно бути здійснено протягом 12 років, 3 роки пільгових за які тільки виплачується відсотки за користування кредитом.

Розрахунок загальних витрат по виконанню боргових зобов'язань за всіма кредитами, залученими для розбудови міжнародних транспортних коридорів - це першого та другого кредиту ЄБРР і кредиту Дойчебанку показує, що максимальний обсяг видатків, які необхідно буде здійснити в 2006-2007 році не буде перевищувати 15%.

Прийняття Закону про ратифікацію даної кредитної угоди дозволить залучити кредитні кошти ЄБРР у сумі 100 мільйонів євро на реалізацію цього проекту. В результаті впровадження проекту буде одержаний щорічний економічний ефект на автомобільному транспорті за рахунок зниження зносу рухомого складу, економії паливно-мастильних матеріалів, зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод.

Також я хочу зауважити і підкреслити, що цей проект має соціальний відтінок, бо до цих робіт залучаються тисячі нових робочих місць, залучається місцева промисловість і реалізація цього проекту дасть можливість створити додаткові декілька тисяч робочих місць. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, запитання, якщо є, будь ласка. 3 хвилини, запишіться, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін, ваше запитання, будь ласка.

12:17:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, ми вже маємо і мали проект, який називався "Київ-Одеса". Як з'ясувалося, по моєму запиту проведена перевірка Рахункової палати і підтверджено, що взагалі проектів не існувало, тобто все робилося з коліна.

Враховуючи те, що зараз дуже багато питань робиться з коліна, мені дуже подобаються ті вигідні умови, які нам дають, це вперше, дійсно. Чи є зараз проекти, щоб це прозоро було, не було фінансування знову якоїсь політичної сили, там весь час іде і зараз сьогодні все вкрадено у Мінтрансі, все що було вкрадено у минулому році, у позаминулому, на вибори Януковича сьогодні покладено на плечі наших українців. Ви підвищили просто ціни Міністерство транспорту, просто безсовістно підвищили. Чи не станеться цього зараз, скажіть, будь ласка?

ГУРЖОС В.М. Я дякую за запитання. Я перш за все хочу підкреслити, що "Укравтодор" є центральним органом виконавчої влади, який підчиняється Кабінету Міністрів України. Це по-перше.

По-друге. Кредит, який надається ЄБРР, він надається тільки вже на готовий проект, проект, який пройшов експертизу міжнародних фінансових установ і експертів. До супроводження цього кредиту залучаються міжнародні експерти, створюється супроводжуюча група. І ніякі канали, його неможна навіть провести між реалізацією цього проекту і проекта, який був по "Київ-Одеса". Тут немає ніяких зловживань, повністю тендери проведені, тендери прозорі, тендери підтверджені міжнародними фінансовими установами, з Європейським банком реконструкції і розвитку ці питання всі вирішені. Тому я вбачаю, що... І проекти є, я підкреслюю це. Без проектів ми не могли провести ці тендери і не могли б залучити ці гроші. Дякую.

ГОЛОВА. Ольга Гінзбург, фракція комуністів.

12:20:02

ГІНЗБУРГ О.П.

Дякую. Шановний Вадиме Миколайовичу, у мене до вас два запитання. Я ось тут. Два запитання.

Перше. Вчора ми розглядали вступ нашої країни в СОТ. І я там вичитала у записці уряду, де було написано: "країна Гондурас потребує від України при вступі у СОТ, щоб ми підписали умову про створення робочих місць для людей, які непрофесіональні. Перше.

І друге. Требує від нас, щоб ми назначали керівниками навчальних закладів не громадян України. Я б хотіла запитати вас у цьому сенсі. Скажіть, будь ласка, яка кількість у процентному відношенні робочих місць буде наша.

І друге. Чому у цьому законі 500 тисяч євро планується не реконструкцію "Автодору". Самого вашого міністерства. Дякую.

ГУРЖОС В.М. Я відповім на це запитання.

Відносно кількості місць. Я сказав, що це декілька тисяч, я зараз не можу сказати. Після ратифікації буде з'ясовано, скільки це буде. І активно залучається. Скажемо, ця дорога проходе по регіонам, які не промисловими і які не є на сьогоднішній день аграрними. І для них дуже важливо мати такий проект. І сьогодні дуже багато місцевих жителів працюють на цих проектах, на дорозі. Уже на першій ділянці, я маю на увазі, Чоп-Стрий.

Відносно, друге питання було 500 тисяч євро - це на реформування. За умовами, які надає кредит ЄБРР, ми маємо реформувати структуру управління дорожнім господарством. Зараз передбачається, йдуть переговори про надання ще 300 мільйонів для закінчення цієї дороги від Бродів до Києва. І ЄБРР ставить з міжнародними фінансовими установами, з Євросоюзом ставлять умови для реформування дорожнього господарства. Вони надають технічну допомогу у вигляді консультацій і у вигляді технічних експертів, які підготовлять для нас проекти разом з нами для реформування. Зараз така концепція уже підготовлена. Вона покладається у тому, що будуть розмежовані функції державного управління, які будуть спрямовані на державні дороги, і функції управління місцевими дорогами, які повинні будуть передати органам місцевої влади і разом з бюджетним фінансуванням. А також буде реформована структура, стратегія самого фінансування дорожнього господарства. Я маю на увазі, все, що 0,5 мільйонів, які будуть використані на це, дадуть ефект у мільярди.

ГОЛОВА. Час вичерпаний, дякую. Сідайте, будь ласка. Віталій Хомутинник, заступник голови Комітету з питань фінансів та банківської діяльності. Будь ласка, позиція комітету.

12:22:42

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Голово, шановні колеги. Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 17 травня розглянув внесений Президентом України проект Закону України "Про ратифікацію Кредитної угоди між Україною а Європейським банком реконструкції та розвитку.

Суб'єктами виконання кредитної угоди є Міністерство фінансів України як позичальник від імені України та Державна служба автомобільних доріг України, як виконавець проекту.

Кредитна угода ратифікується для реалізації другого спільного з ЄБРР проекту ремонту автомобільної дороги Київ-Чоп. Цей проект є продовженням першого спільного проекту по відновленню автодороги М06 Київ-Чоп. За цим проектом передбачається здійснити подальше відновлення автомагістралі від міста Стрий до міста Броди. Загальна довжина ділянки, що підлягає ремонту, становить біля 180 км. Загальна вартість даного проекту становить 138 млн. євро, з яких 100 млн. євро - кредит ЄБРР, 38 млн. євро - це власні кошти.

Кредитні ресурси за проектом надаються на 15 років, відсотки за кредитом сплачуються за плавучою ставкою єврибор плюс один відсоток, річних з непогашеної суми кредиту. Джерелом повернення кредиту мають бути кошти, отримані "Укравтодором" з Державного бюджету для фінансування дорожнього господарства.

Також передбачено пільговий період - три роки, протягом його здійснюється лише виплата відсотків за кредитом. Погашення кредиту повинно бути здійснено протягом 12 років, виплати двічі на рік протягом восьмого, дев'ятнадцятого року.

На думку комітету завдяки цьому законопроекту Україна зможе значно покращити дорожній стан за рахунок довгострокового ресурсу на вигідних для України умовах, а головне - зробити по суті прямий автобан до Європи, що значно поліпшить сполучення України з країнами Європи.

З огляду на викладене, комітет рекомендує прийняти даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Є запитання до нашого колеги? Будь ласка, запишіться, три хвилини. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Ярослав Кендзьор, ваше запитання.

12:25:11

КЕНДЗЬОР Я.М.

Я прошу передати слово Богдану Костинюку.

ГОЛОВА. Богдан Костинюк, будь ласка.

12:25:26

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк.

Шановний доповідачу! Я думаю, що ви теж підтримуєте тут тезу про те, що все ж таки добре нова влада робить те, що взялася за ремонт доріг.

Я хочу знати, чи розглядали ви на комітеті оце питання стосовно технічної допомоги стосовно 3,5 мільярдів гривень... євро. От хто буде здійснювати цю технічну допомогу реально, кому підуть саме ці кошти? Це перше питання.

І друге питання, чи відомо вам, чи достатньо коштів залишилося для завершення ремонту дороги в напрямку від міста Сколи до перевалу, тобто першої черги, чи є кошти? Коли нарешті цей ремонт закінчиться, бо дуже в плачевному...

ХОМУТИННІК В.Ю. Относительно этого проекта я хочу подчеркнуть, что данный проект рассматривается уже более года. То есть ратификация этого соглашения, процесс по переговорам с ЕБРР был начат еще больше года назад. Поэтому говорить о том, что та власть или иная начала хорошо делать дороги или плохо, это не совсем корректный вопрос.

Относительно первого участка, первого транша по данным Укравтодора, который мы запрашивали, скажем, на комитет, и задавали аналогичные вопросы, этот проект на стадии завершения, практически, уже завершен. Это из слов Укравтодора. 75 километров дороги уже завершены. Следующий этап - это как раз ратификация данного соглашения, чтобы не остался кусок сделанной дороги и мы не довели, скажем, от Чопа до Киева эту магистраль, потому как ценность его будет только в том случае, если это будет прямая магистраль Киев-Чоп. Поэтому есть целесообразность, безусловно, ратифицировать данный проект закона.

ГОЛОВА. Андрій Полііт, фракція комуністів.

12:27:37

ПОЛІІТ А.А.

Андрей Полиит, фракция Компартии Украины.

Прошу передать слово Анатолию Оржаховскому.

ГОЛОВА. Анатолій Оржаховський, мікрофон.

12:27:45

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Дякую. Анатолій Оржаховський, фракція Компартіі України.

Шановний доповідачу, я хотів би вам задати таке питання.

Перш за все, розумію проблему, яка сьогодні стоїть перед урядом щодо належного створення доріг, будівництва і так далі. І, я думаю, не лише ремонт автомобільної дороги "Київ - Чоп" слід робити. Той, хто їздив по нашій ненці-Україні, той неодноразово, мабуть, згадував добрим словом, незлим, тихим словом всю владу і таке інше. Але в мене запитання таке: чи не забагато ми беремо кредитів? Так чи інакше, доведеться нашому народу їх відпрацьовувати і віддавати.

І друге: чи є у вашому профільному комітеті загальне число, загальна сума взятих кредитів Україною, які потрібно буде з часом віддавати? Дякую.

ХОМУТИННИК В.Ю. У нас есть данные, я готовился по данному проекту, поэтому... На сегодняшний день "Укравтодор" взял 75 миллионов евро на первый этап дороги, сегодняшняя ратификация - это 100 миллионов евро. И следующий кредит, который уже сейчас оговаривается, это кредит "Дойчебанка" на 480 миллионов евро, однако мы к этому еще прийдем.

Относительно того, много или мало, я думаю, что это должно делать оценку правительство. Правительство ходатайствует в своем обращении к Верховной Раде за то, чтобы принять данный проект закона. Поэтому можно только так конспектировать.

ГОЛОВА. Віталій Юрійович, дякую. Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте.

Що, будемо голосувати, шановні колеги?

(Ш у м у з а л і)

Ну, тут наполягають на виступах. Ну, що я можу зробити... Давайте 10 хвилин - проведемо обговорення.

Юрій Кармазін, будь ласка. Ви відмовляєтеся чи ні? Шановні е, тут є записані люди, народні депутати, вибачте, це небожителі. Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Івану Миговичу.

(Ш у м у з а л і)

Ну, не по-новому, а тут записалися відповідно до Регламенту і до вимог Регламенту, шановні колеги.

12:30:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, спасибі, що ви віднесли на до небожителів, але ми звичайні люди. Я розумію, що це ви, щоб розрядити обстановку.

Шановні народні депутати! я уважно вивчаю всі до одної угоди, тому що потім розраховуватись прийдеться нашим дітям і онукам за все, що ми сьогодні напозичаємо. Так і цей проект передбачає, що ми його будемо виплачувати до 2015 року. І тому, я не почув сьогодні відповіді на деякі питання.

Наприклад, те зауваження, яке зробило Головне науково-експертне управління щодо цього, що у додатку 1 до кредитної угоди не представлено чіткого розподілу передбаченого використання кредитних коштів, зокрема, в частині оплати нагляду за роботами і концепційних послуг.

Не визначено джерела фінансування і напрямки витрат в сумі 38 мільйонів євро, які повинно направити в реалізацію проекту українська сторона.

Я через що зараз звертаю увагу, що якщо забито це забито у висновках Науково-експертного управління, то відповіді на ці питання однозначно я просив би, щоб були представниками уряду, щоб вони звучали тут з трибуни. Однозначно, цих відповідей не було. Треба брати і їх давати.

Я уважно прочитав весь текст угоди, побачив, що вона в принципі підготовлена на хорошому правовому рівні і, думаю, що нам треба її ратифіковувати. Треба ратифіковувати, але одночасно.

Я, користуючись цією нагодою, висловлюю побажання від громадян України, які проживають в Одеській області, Кіровоградській, Черкаській та і по всій Україні, які користуються автодорогою Одеса-Київ, доведіть її до ладу! Скільки грошей! Скільки туди вбухано по світовим стандартам більше витрачено ніж на прокладення в чистому полі, як би це прокладалося в Німеччині чи в Франції, чи в любій країні. Як таке могло статися?

Тому я хотів би, оскільки ви працюєте з тими самими людьми, які там же у вас і працюють, і такі схеми зараз планують закладати далі і, проконтролюйте і далі, щоб затвердилося будівництво, так званого, автобану. Я кажу, так званого, бо його не можна назвати таким абсолютно. І давайте ми це зробимо, щоб ми були, дійсно, новою владою, чесною і чистою владою.

І я пропоную ратифікувати цю угоду і більш ретельно відноситися до контролю за використанням коштів. Але покарати і тих винних, хто розкрав ті кошти вже на тих автобанах. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Іван Мигович, фракція комуністів. Підготуватися Надразі.

12:33:27

МИГОВИЧ І.І.

Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.

Шановний Володимире Михайловичу, колеги депутати і виборці! Питання, дійсно, надзвичайно гостре, оскільки і економічне, і екологічне, і оборонне, і політичне, і, нарешті, соціальне значення шляху Чоп-Київ всі ми розуміємо.

Проте, подані для ратифікації відповідні матеріали, особливо грунтовний фаховий висновок Головного науково-експертного управління містить серйозні зауваження і питання. В Угоді України та Європейського банку реконструкції і розвитку існує ряд вузьких місць, які можуть суттєво зашкодити не тільки цій трасі, а й в цілому національним інтересам країни.

Фракція Компартії загалом підтримує внесений законопроект і буде за нього голосувати, підтримає рішення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Однак, вимушений також привернути увагу суб'єктів виконання кредитної угоди до уроків з реалізації першої черги проекту "Ремонт автодороги Київ-Чоп". Її відновлення у попередні роки по Закарпаттю відбувалося повільно, без залучення місцевих шляховиків, яких достатньо, і які мають не гірший досвід, ніж македонці. Подекуди роботи велися неякісно. На ці та інші недоліки звертав увагу і колишній міністр транспорту Кирпа, який на завершальному етапі контролював їх. Біля селища Середнє і сьогодні ведуться ті роботи навколо невеличкого моста, про які вже мабуть давні відзвітовано, і кошти на які використано.

У розглядуваному проекті закону за номером 258 теж чимало неясного, а той і підозрілого. Тому і пропоную за матеріалами його проходження в Комітетах, насамперед в Профільному - Будівництва, транспорту і зв'язку, визначити ті пропозиції, ті зауваження, перестороги, і здійснити заходи для запобігання можливих негативних наслідків. Зокрема, для інформування органів місцевого самоврядування і управління, для широкої уваги, широкої громадськості про хід робіт, для контролю за витрачанням коштів. Зокрема, навіть невеличка сума 2,5 мільйони євро, яка передбачена на консультування, вона мстить також небезпеку того, що як і з досвіду інших проектів видно, що ці кошти, як правило, залишаються закордоном. Звичайна, потрібна повноцінна інформація щодо організаційно-фінансових аспектів реалізації цього проекту, на що справедливо вказує науково-експертне управління. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Надрага. Фракція Народної партії, наступним буде виступати Євген Гірник.

12:36:20

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия, Луганская область. Великий писатель Гоголь сказал, что у нас две проблемы: дураки и дороги. Сегодня у нас есть возможность с вами хотя бы к одной из них прикоснуться и попытаться ее решить. Как вы все помните, всегда, традиционно наши люди, попадая за границу, всегда приезжали с большими восхищениями, удивлениями и непониманием: почему там дороги существуют, а у нас есть только направление движения. И когда сегодня мы обсуждаем проблему о том, что у нас появилось возможность построить нормальную, нормальную я имею в виду по международным стандартам дорогу, то почему-то возникают критические замечания и сомнения.

Хочу сказать, что Фракция Народной партии, обсуждая эту проблему на своем заседании, приняла решение: поддержать данный законопроект. Потому что мы считаем: цивилизованная, нормальная, качественная дорога, которая даст возможность связать Киев с западным направлением - это то, что есть началом того, что мы должны сделать в целом по нашим автомобильным дорогам. Потому что геополитическое положение, я бы сказал, транспортное положение Украины предполагает, что она может не только востребовать дороги для своих внутренних потребностей, но и быть нормальным связывающим звеном между Европой и Азией. Соответственно наличие нормальных дорог должно быть на всем протяжении Украины, как с запада на восток, так и с севера на юг и соответственно развитие цивилизованных, соответствующих всем стандартам мировой практики транспортных магистралей, есть стратегическая задача, и соответственно данный законопроект дает нам возможность сделать практические шаги по этой реализации.

Хотелось бы сказать и повторить, что данный законопроект предусматривает финансирование уже второго контракта: первый контракт по части отрезка дороги ............. закончится в июне. И я думаю, это даст возможность помочь нам, нам, я имею в виду как государству, получить нормальную качественную дорогу. Если мы сделаем это и продлим это как третий этап то, что здесь докладывал голова госкомитета, то я думаю, что в целом мы как государство получим нормальную транспортную артерию между столицей государства и западным направлением.

И хотелось бы высказать пожелание, что с такой же настойчивостью, мы будем строить нормальные дороги и от Киева на восток, и от Киева на юг, и от Киева на север, потому что это есть необходимый, я подчеркиваю, необходимый составляющий элемент. Если мы хотим построить нормальную страну, ибо наличие нормальных транспортных магистралей обязательная составляющая для нормальной экономики и ее развития. Спасибо.

ГОЛОВА. Євген Гірник, фракція "Наша Україна".

12:39:13

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів.

Шановні депутати, мені неодноразово доводилося їздити по цій дорозі, у народі її називають "олімпійською трасою", на жаль, у зв'язку із бойкотом московської олімпіади, вона була не завершена. І якраз ті дільниці, які були незавершені, передбачається реконструювати у наслідок цього кредиту.

Тому я, дійсно, вважаю, що цей законопроект необхідно підтримати і необхідно ратифікувати. У той же час найгіршою дільницею цієї дороги, як уже вказував депутат Костинюк, є саме дільниця від .........до перевалу і через перевал, де кожен рік даром витрачаються кошти платників податку.

Я вважаю, що застереження Науково-експертного управління щодо реорганізації нашої дорожньої служби не є слушними. Тому що собівартість ремонту і будівництва доріг у нас уже сягнула міжнародних розмірів, а якість виконання цих робіт вимагає бажати кращого. Тому це є слушним.

І також не є слушним побоювання щодо росту кредитів. Як член Бюджетного комітету, я знаю, що цей процес знаходиться під контролем уряду і Бюджетного комітету, і Україна вчасно розраховується із усіма кредитами, і борг України зменшується. Тим більше, в умовах падіння іноземної валюти іноземні кредити зараз стали вигіднішими, ніж внутрішні запозичення.

Тому я хотів би на завершення продовжити думку нашого колеги Василя Надраги. Давайте дійсно займемося дорогами, і поступово будемо доводити їх до необхідного міжнародного рівня, щоб нас не вважали дурнями. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення питання... Одну хвилиночку, з мотивів треба записатися. Будь ласка. З мотивів записуються. Але, оскільки у нас записалося тут люди є, які на виступ не встигли, три хвилини з мотивів. Нощенко, Шкіль і Климпуш, і все.

Шановні колеги, я прошу вас. Прошу вас. Будь ласка, Нощенко мікрофон.

12:41:46

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Нощенко Микола Петрович, "Демократична Україна".

Я хотів доповідачу зауважити наступне. По-перше, ваша служба знаходиться у складі Міністерства транспорту. По-друге, таких коштів, як ви говорите, у державної служби немає в природі, є бюджетні кошти, запам'ятайте. І у нас будує Кабінет Міністрів або проекти здійснює, а не Європейський банк розвитку. Це вам для того, щоб ви більше не вживали цих...

Тепер наступне. На сьогодні чотири мільярди бюджетних коштів вами не розподілено і не доведено до виконавців, об'єкти не визначені, у тому числі вісім мільйонів на дорогах комунального значення. Я б хотів би це зауважити, що наша фракція буде вас підтримувати і цей законопроект. Але, будь ласка, не зловживайте своїм службовим положенням. Розподіліть кошти і розпочинайте їх реалізовувати. Це і є ті робочі місця української економіки. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

12:42:51

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Я хотів би наголосити тому, що, справді, тут немає навіть двох думок, чи давати ці кошти, чи голосувати тут чи не голосувати, тому що ми мусимо і повинні проголосувати за те, щоб в Україні принаймні ще одна дорога будувалася. Я переконаний, що вона буде збудована. Хоча з іншого боку, я хотів би наголосити на тому, що тендер має бути прозорим, тому що нам уже одна македонська фірма прикривала бетонну дорогу в частині Чоп-Київ. В тій частині, де була раніше стара бетонка. Перекрила її таким чином, що після першого ж дощу значна частина дороги була пошкоджена.

Тому я хотів би, щоб дуже уважно було вивчено питання, хто фінансує, хто проектує, хто будує і хто здійснює контроль за цим? Тому що не може бути, щоб одне відомство здійснювало всі ці чотири речі, тому що має бути взаємний контроль, а не взаємне, як кажуть, покривання проблеми.

Тому я наголошую, що приділіть цьому увагу, і Верховна Рада підтримає вас і зараз, і в подальшому. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Орест Климпуш, будь ласка.

12:44:02

КЛИМПУШ О.Д.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, питання, яке ми розглядаємо, звичайно, надзвичайно важливе. І сьогодні не прозвучало в залі інших думок, ніж те, що нам необхідно підтримати. Я хотів аби звернути вашу увагу на таку обставину. Вчора, коли ми залом підтримали Закон щодо зменшення акцизних зборів і мита за паливні матеріали, за нафтопродукти, ми тим самим суттєво понизили джерела фінансування дорожньої галузі, яка фінансується за рахунок спеціального фонду, як ми з вами прийняли, а він в свою чергу фінансується за рахунок мита і акцизних зборів на нафтопродукти. Тому для нас надзвичайно важливим є можливість використати цей кредит, який нам запропонований, який давно відпрацьований. Я прошу вас всіх підтримати це і проголосувати "за". Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, прошу уваги! Прошу уваги, шановні колеги! Шановні колеги, ну закінчилось з мотивів. Ще залишилось 19 питань розглянути до 14-ї години. Давайте будемо терпимі. Будь ласка, заспокойтеся.

Прошу уваги, шановні колеги! Ставиться на голосування проект закону України про ратифікацію кредитної угоди, другий проект - ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0258. Прошу голосувати.

12:45:52

За-389

Закон схвалено.

Шановні колеги! Нам потрібно зараз розглянути питання про повернення до розгляду раніше не підтриманого проекту закону про ратифікацію угоди про позику проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку.

Тому я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту закону про ратифікацію угоди про позику, проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Реєстраційний номер 0218. Прошу голосувати.

12:46:53

За-246

Ми повернулися до розгляду цього документу.

Шановні колеги, ми... Можливо, така буде ваша воля, ми його слухали вже на цій сесії двічі. Можливо, поставимо на голосування, бо в нас є невідкладні урядові законопроекти, які потрібно розглянути.

Немає заперечень?

Я ставлю на голосування проект закону про ратифікацію угоди про позику, проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку, реєстраційний номер 0218.

Прошу голосувати.

(Ш у м у з а л і)

Ну, ми його слухали двічі. Ну, я ж запитав вас, ну, ви ж погодилися...

12:47:43

За-248

Рішення прийнято. Закон схвалено.

Шановні колеги, тепер нам потрібно розглянути законопроект за скороченою процедурою - це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Реєстраційний номер 7180. Доповідач - голова Державного комітету фінансового моніторингу Гуржій Сергій Григорович. Від комітету буде виступати Осика Сергій Григорович. Немає застережень?

Будь ласка, прошу дуже коротко, три хвилини. Да, два Сергія Григоровича будуть доповідачами.

ГУРЖІЙ С.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Запропонований до вашого розгляду законопроект 7180 не є новим законом. Цей законопроект передбачає внесення змін вже до діючого Закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, який був прийнятий Верховною Радою України 28 листопада 2002 року.

Два роки застосування закону підтверджують правильність рішення щодо створення в Україні логічної і прозорої та ефективної системи боротьби з відмиванням злочинних доходів та фінансуванням тероризму. На даному етапі розвитку суспільства відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму перестали бути проблемою певної окремої країни. Боротьба із цим злом є міжнародною проблемою, яка вимагає застосування сучасних і ефективних методів.

Зміни до базового закону базуються на Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, яку Верховна Рада ратифікувала у 1997 році, Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, яку Верховна Рада ратифікувала у 2002 році, 40 рекомендаціям та дев'яти спеціальним рекомендаціям ФАТФ по боротьбі з фінансуванням тероризму.

Хочу повернути на чотири роки назад і нагадати, що саме відсутність належного законодавства, регулювання проблеми боротьби з відмиванням злочинних доходів стало основою для прийняття у вересня ФАТФ рішення про внесення України до "чорного" списку. Потім - економічні санкції. Результатом двомісячної дії цих санкцій стали сотні зірваних контрактів та сотні тисяч гривень, втрачених прибутків суб'єктів господарювання, не кажучи вже про відповідний міжнародний імідж України. Після виведення України з чорного списку в лютому 2004 року, Україна все ще залишається в процесі активного моніторингу ФАТФ Як зазначив Президент ФАТФу, єдиною перепоною для зняття цього активного моніторингу є вдосконалення законодавства України.

Тому з метою врегулювання останніх міжнародних тенденцій у сфері боротьби з відмиванням злочинних доходів і був підготовлений, і наданий на ваш розгляд законопроект 7180.

Я хочу сказати, що законопроект є результатом плідної роботи нового кладу уряду. Хочу звернути вашу увагу, що згаданий законопроект отримав позитивний експертний висновок Ради Європи, пройшов експертизу групи ФАТФ, отримав висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради щодо прийняття його в першому читанні, був розглянутий на 6 комітетах і підтриманий для підтримки в першому читанні.

Шановні народні депутати, я звертаюсь до вас підтримати зазначений законопроект, щоб була можливість до 5 червня отримати позитивне рішення ФАТ про зняття з України процедури активного моніторингу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка. Що по процедурі? Ми вже в процесі розгляду питання ... Гмиря, будь ласка, мікрофон. Зараз буде виступати голова комітету. Мікрофон, будь ласка, Сергію Гмирі.

12:51:51

ГМИРЯ С.П.

Спасибо. Владимир Михайлович, мы при голосовании предыдущего вопроса нарушили Регламент, я хочу подчеркнуть, и не только Регламент, но и наше решение только, что принятое.

Мы проголосовали за возвращение к рассмотрению этого вопроса предыдущего, к рассмотрению. Вместо этого мы проголосовали, мы не голосовали за то, чтобы вернуться к голосованию вопроса, переголосовать. Мы проголосовали за то, чтобы вернуться к рассмотрению вопроса. Проголосовали несколько минут назад. И тем менее, вопрос, к сожалению, не рассматривался.

Я полагаю, что это грубое нарушение не только регламентных норм, но и нашего решения принятого только что. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми перший раз проголосували за те, щоб повернутися до розгляду законопроекту 246 голосів, а після того, коли сказали, що немає потреби обговорювали, оскільки двічі обговорювали... Одну хвилиночку. Ми проголосували за те, щоб прийняти цей документ 248 голосів, було два голосування.

Будь ласка, Сергій Буряк, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

12:53:00

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Всі ми добре пам'ятаємо, за яких обставин розроблявся та приймався Закон України "Про запобігання та протидію легалізацію доходів одержаних злочинним шляхом". Враховуючи жорсткий тиск з боку ФАТФ (щодо термінів його відпрацювання) наявність принципового, а подекуди діаметрально протилежний позицій, як в уряді, так і у Верховній Раді до механізмів, що запроваджуються цим законом, як і будь-яке компромісне рішення, цей закон не міг бути досконалим. З моменту набуття ним чинності минуло вже майже два роки.

За цей час ФАТФ у червні минулого року схвалив нову редакцію своїх рекомендацій щодо боротьби з відмиванням брудних коштів. За цей час і Україна набула певного досвіду у застосуванню цього закону. Безумовно, сьогодні є можливість підійти до розгляду питання про внесення змін і доповнень до нього і ряду інших законодавчих актів не тільки з точки зору імплементації оновлених рекомендацій ФАТФ, але й із урахуванням виявлених недоліків та вузьких місць.

Я хочу підкреслити, що влітку цього року буде прийнята п'ята та шоста директиви ЄЕС, які будуть покладені в основу нових рекомендацій ФАТФа.

Водночас Комітет з питань фінансів та банківської діяльності хочу підкреслити деякі моменти, які у нас визивають певну стурбованість.

По-перше. Пропонується запровадити особливий порядок відносин політичних діячів ( це остання частина статті 1) із суб'єктами первинного фінансового моніторингу, до яких, нагадую, будуть відноситися не тільки банки, а й реєлтори, нотаріуси, адвокати, аудитори тощо. До таких діячів будуть віднесені не тільки нерезиденти, як рекомендує ФАТФ, а й громадяни України. При цьому ці суб'єкти первинного фінансового моніторингу при встановленні відносин з політичними діячами, а також членами їх родин мають в лапках , цитую з цього закону: " вживати заходів для визнання джерел походження доходів таких осіб. Друге, чинним законодавством передбачено, що уповноважений державний орган з фінансового моніторингу займається аналізом інформації про фінансові операції, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу. розробником пропонується радикально інший підхід. Тобто одержання інформації не тільки про фінансові операції, але і про осіб, що їх здійснюють та їх контрагентів. Трете, одним з безумовних пріоритетів держави, який має як фінансово-економічну так вагому соціальну складову - є розвиток ринку житла.

В одночас законопроект передбачає, що всі операції з купівлі-продажу нерухомості на суму, що перевищує 80 тисяч гривень, я підкреслюю всього лише 80 тисяч гривень

ГОЛОВА. Будь ласка, якщо не заперечуєте, щоб завершив свою думку голова Комітету, будь ласка.

БУРЯК С.В. В одночас законопроект передбачає, що всі операції з купівлі-продажу нерухомості на суму, що перевищує 80 тисяч гривень, підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу - це трете. Четверте, зміни до Статті 10 передбачають, що органи державного фінансового моніторингу повинні вживати заходів відповідно до законодавства для недопущення до управління суб'єктами первинного фінансового моніторингу прямого чи опорядкованого володіння правом істотної участі у таких суб'єктах осіб, що мають не погашену, або не зняту в установленому порядку судимість, а також формування статутних капіталів таких суб'єктів за рахунок доходів джерела походження яких неможливо встановити.

В нас було дуже така складна дискусія з приводу цього закону. Але, я хочу підкреслити, що цей законопроект вносить Президент України і нагадую, що він як невідкладний повинний проходити, тому ми пропонуємо Верховній Раді розглянути і підтримати в першому читанні цей законопроект з метою його досконалого доопрацювання до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так. Дякую Вам, Сергій Васильович, сідайте, будь ласка. Шановні колеги, переходимо до виступів. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів. Пузаков Володимир, фракція комуністів. Нам два "за", два "проти". Підготуватися до виступу Черновецькому.

12:57:57

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України, Кіровоградщина. Схвально те, що Кримінальний кодекс пропонує доповнити положеннями щодо встановлення кримінальної відповідальності за фінансування тероризму. Але, на мою думку, необхідно суттєво розширити перелік об'єктів первинного фінансового моніторингу. При цьому покладання на цих суб'єктів обов'язків з проведення фінансового моніторингу потребує одночасного розширення повноважень державних органів щодо здійснення відповідного регулювання та нагляду.

Проведення роботи з добуттям необхідних фактів та виявлення злочинних схем відмивання доходів передбачає наявність певних елементів фінансового розслідування, при цьому фінансова розвідка повинна мати безпосередній доступ на регулярній основі до фінансової, адміністративної та правоохоронної інформації, яка там необхідна для виконання своїх функцій. На сьогодні щоденно надходить до Держфінмоніторингу більше 3000 повідомлень про фінансові операції, які так чи інакше пов'язані з відмиванням грошей або фінансуванням тероризму.

Виключне значення за таких умов має вивіз капіталу за кордон, кількість якого останнім часом зростає. Наприклад, за оприлюдненими даними НБУ за 2000 рік з України відмито капіталу на суму 385 мільйонів доларів, у 2001 році - 898 мільйонів доларів, а у 2003 році - майже 2,5 мільярди. Також надходить постійно інформація, що пов'язані з відмиванням коштів українськими підприємствами та громадянами, тільки за рік група зловмисників Харкова встигла відмити до 5 мільйонів доларів США. Група керівників декількох комерційних структур, що на Івано-Франківщині, шляхом безтоварних операцій і фіктивних розрахунків відмили понад 15 мільйонів гривень. За різними оцінками у тіньовому секторі обертається від 40 до 60 відсотків фінансових ресурсів країни. Хотілося б, щоб даний законопроект увійшов у дію, а всі ті, хто займається відмиванням брудних коштів, в кінці кінців понесли покарання. Оце і буде, пане Президенте, виконання хоча б однієї вашої обіцянки на Майдані Незалежності відносно того, що бандити повинні сидіти в тюрмах. Дякую.

ГОЛОВА. Леонід Черновецький, фракція "Наша Україна" запрошується до виступу. Підготуватися Олегу Зарубінському.

13:00:48

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты. Христианская либеральная партия Украины, Леонид Черновецкий.

Во-первых, я хочу сказать, что Президент даже перевыполнил норму по тому фактору, что бандиты должны сидеть в тюрьмах. И это совсем не касается этого закона.

Я хочу сказать вам, что в этом законе удивительного. Во-первых, надо выяснять четвертое поколение политического деятеля, а вообще, когда в банк приходит человек, то надо знать точно, что он не является деверем, кумом, сватом коммуниста там, например, или кого-то еще. А если ты не выяснил, что он золовка там или кто-то, то от трех до шести, повязали и забрали. При чем тут обычный совершенно служащий, который может быть и коммунист по идеологии, чтобы его в тюрьму тянули.

Тот, кто этот закон подсунул и мне это поручил сказать, выдатной политик Юрий Анатольевич Кармазин, Партия захисників Вітчизни, тот подставил Президента. А писал его, кстати, господин Осыка вместе... Это еще из старой гвардии этого самого... И человек, который не рахунков никаких на территории Украины не имеет. Мне не нравится, что такие люди являются авторами законов, которые подаются затем кем-то из служб президентских как первоочередной. Дрянной, нехороший закон.

Первое, что должен сделать Президент вместе, объединившись, если что, с коммунистами, заставить, чтобы все служащие декларировали свои доходы, независимо от того, члены они парламента или Кабинета Министров, или чего угодно. И этого закона на Украине нет! Каждый должен рассказать, откуда он взял эти деньги. Вот я живу, например, на территории, где на миллиарды долларов уже понастроили министры всяких дач, в том числе уже и некоторые... А? Вот! А народу жить не на что! Вот в чем проблема. Вот это надо решить, да? А сам закон и обратил мое внимание Юрий Анатольевич в соответствии с заключением научно-экспертного управления, является недопустимым, потому что он заперечуе необхідності доповнення 209 статьи - раз. И это неправда, что сказал мой коллега по банковской системе. И во -вторых, не враховує існування відповідних положень загальної частини Кримінального кодексу. Ганьба в такому виді законопроекту...

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Юрій Соломатін наступним буде виступати.

13:04:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція народної партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги - депутати, передусім хочу з приємністю відзначити два моменти, можливо, навіть не стільки правового, скільки політичного все ж таки характеру.

Ми розглядаємо законопроект із такого вельми делікатного питання в умовах, коли нам уже не так часто дорікають тим чи іншим непристойним місцем у світових рейтингах. Більше як рік тому Україну виключили з чорного списку країн, що уникали співпраці в питаннях боротьби з відмиванням коштів. Сьогодні ми робимо наступний крок - вдосконалюємо наше законодавство відповідно до міжнародно-правових вимог співробітництва в цій сфері, робимо те, до чого нас постійно закликали, і ми нарешті відгукнулися. І це означає, що ми набуваємо нової якості як цивілізоване і прогнозоване суспільство.

Від того, наскільки це вдасться і як напрацьоване нами буде впроваджено в практику, залежить, чи припинить пленум факт процедури подальшого моніторингу України. Неприємного моніторингу.

В разі позитивної відповіді питання про це може бути розглянуто, як вже казали, у червні цього року.

Що ж до суті запропонованих змін до цілої низки актів чинного законодавства, то слід сподіватися, що детально наскрізно виписані статті про вітчизняних учасників моніторингу та механізми правового регулювання їх діяльності стануть відчутною підмогою нашим спеціалістам. Вони сприятимуть системному перекриттю каналів відмивання коштів, нажитих злочинним шляхом, вони сприятимуть також можливому... точніше, будуть заперечувати і не давати можливість фінансувати тероризму, що став реальним транснаціональним джерелом загроз.

Підтримуючи законопроект щодо прийняття у першому читанні, я думаю, що треба врахувати дві пропозиції. Перша, стосується статті 209 Кримінального кодексу України. Авторами пропонується додаткова новела покарання за протиправні діяння у формі накладання, цитую, "штрафу у розмірі вартості майна, що є предметом злочину у разі неможливості його конфіскації", кінець цитати.

Вважаю, що фраза "у розмірі вартості майна" дуже довільна і таїть у собі можливість варіантів, а, отже, і зловживань. Мабуть, доцільно було б уточнити кваліфікацію, а саме "за ринковими цінами, цінами аукціону" або в якийсь інший, але, дійсно, прозоріший та більш контрольований спосіб.

Так само, як на мене, логіка вимагає після слів "карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права і так далі", тут і далі додавати "після відбуття покарання" і далі за текстом - "обіймати певні посади" або займатися діяльністю на строк до стілько-то років.

Ще варто відшліфувати і огріхи редакційного характеру, наприклад, що забезпечують анонімність, і, мабуть, анонімність, і таке інше. Чистіше треба писати законопроекти.

В цілому пропоную прийняти його в першому читанні і попрацювати ще до другого. Дякую.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів, будь ласка.

13:07:22

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Давайте ми знову з вами почуємо, як зветься цей закон. Це ціла поема про внесення до деяких дев'ятьох, уточнюю, законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (у дужках) (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму).

головне: ми ще не доторкнулися до цього тероризму, але відмиваємо гроші, одержані злочинним шляхом щодня. Так само на цьому слід зосередити нашу увагу. Нехай там Сполучені Штати Америки з Росією путінсько-єльцинською, з тероризмом борються. Давайте ми розберемося, насамперед, у себе в державі про ці злочинні доходи, які відмиваються!

Цей законопроект розроблено з метою удосконалення законодавства з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, з урахуванням нової редакції, сорока рекомендацій - вже 40 рекомендацій існує! - групи з розробки фінансових заходів у боротьбі з відмиванням грошей ФАТФ - так і хочеться сплюнути після всього цього!

І далі. Три проекти аналогічного змісту вже вносилися на розгляд Верховної Ради України урядом України 24 вересня 2003 року номер 4190. Було відкликано. Народним депутатом Осикою 15 березня 2004 року, реєстраційний номер 4190-1 - не прийнято. Знову Кабінетом Міністрів дев'ятого листопада 2004 року за реєстраційним номером 6319 - проект знову-таки відкликано. Але цей проект вже більш досконалий, він увібрав у себе всі ті приховані вади, які були в попередніх проектах, і зараз приховав нові вади. І я хочу назвати ці вади.

Перша вада. Давайте ми з вами погодимося: ворон ворону око не виклює. І друге вада: чому так лютує нова помаранчева влада проти старої синьо-білої влади? Тому що крадій в крадія дубинку вкрав. Що треба робити? Всіх крадіїв до тюрем, погодимося із закликом "помаранчевої" революції. Але, не лише тих, які зараз проголошуються збоку синьо-білих, але і тих помаранчевих, які вилетіли з гнізда кучмінового.

Тому, висновок такий: власність і владу повернути народу, і лише в цьому випадку не буде цього бардака, який закладений в цьому законопроекті. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, у нас є проект постанови про не прийнятність проекту закону. Автором проекту постанови є Леонід Черновецький. Відповідно до Регламенту, він має право для обгрунтування. А є Леонід Михайлович?

ІЗ ЗАЛУ. Немає!

ГОЛОВА. Немає? Але, тим не менше, шановні колеги, відповідно до Регламенту я ставлю на голосування, прошу уваги, проект Постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації відмиванню доходів одержаних злочинним шляхом та фінансуванням тероризму. О? Зніміть з голосування. Ну, ми якраз чекали вас поки ви підійдете. Будь ласка. проект постанови, обгрунтування ваше щодо неприйнятності проекту закону, який ми щойно розглядаємо.

13:11:31

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Я дуже вдячний вам, Володимире Михайловичу. Это справедливо и благородно, что вы меня вспомнили по поводу этого закона и некоторых других законов, которые хотят революционным путем, ну, с шашкой на ..., взять и уничтожить нашу только начинающуюся развиваться экономику. Это не патриотично. И тот, кто подсовывает такие документы, конечно, рано или поздно это закончится. Но, я думаю, что это проблема, потому что я ничего такого в связи с этим Президенту не говорил, хотя я являюсь специалистом в банковском деле.

Не должны отвечать за такие вещи, да? Обычные работники обычной системы. Это путь к тоталитаризму, это путь к тому, чтобы развалить для прихода иностранных буржуазных банков (это я для коммунистов говорю), для негодяев всяких, это путь для развала нашей банковской системы, в том числе и для любимого вами Сберегательного банка Украины. Потому что всех там пересадят и будем только носит им передачи. От трех до шести лет неизвестно за что. Вообще и кто идеолог этого закона? Человек, которого при Кучме выгнали из Министерства экономики. И идея классная. Это вообще от туда выгоняли, как, извините, из одного места одного человека.

Поэтому, я считаю, что вы проявите патриотизм, если мы сейчас проголосуем, и вы меня поддержите, за то, чтобы за неприйнятнисть этого закона, и таким образом дадим меседж всему суспильству о том, что мы сейчас хотим, и я готовлю такой законопроект, и вы можете его подготовить, и мы можем собрать рабочую группу, о борьбе с коррупцией на Украине.

Первый этап - это конечно же легализация доходов всех абсолютно министров, начальников ЖЕКов, всяких глав администраций, жульнических сельских советов и других. Вот это главное, что мы должны сделать. А то берет в Вышгороде миллион долларов за выделение земельных участков и спокойно себе живет и какой ему ни легализации, ничего нет, за счет местных жителей. А в Киеве что творится? На голове строят здесь, моих избирателей, дома, прямо на голове в буквальном смысле. Чего же мы об этом молчим? И кто за этим стоит? И почему мы не даем этому оценку? Вот это был бы класс. Поддержите меня про неприйнятнисть и это будет патриотично и правильно. Спасибо вам за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Будь ласка, Кармазін.

13:14:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна".

Шановний Володимире Михайловичу! Я взяв слово з мотивів, тому що тут сказали, що Науково-експертне управління, в принципі, погоджується. Якщо це погодження, якщо на 10 сторінках ніщивно рознесений проект і де написано на 7-ій сторінці: пропозиція про доповнення кримінального кодексу статтею 258 не враховує існування відповідних положень загальної частини кримінального кодексу, а тому відображає ненауковий підхід до формування норм особливої частина і є неприйнятною. Теж саме щодо статті 209 нової частини доповнення 1.1.

І повно, повно таких несуразностей, мені дуже соромно, як одному з авторів Кримінального кодексу, дуже соромно, що ми його зараз хочемо так зіпсувати. Тому я прошу підтримати пропозицію Черновецького і не підтримувати цей Закон. Дякую вам.

ГОЛОВА. Шановні колеги, вноситься на голосування проект Постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму. Реєстраційний номер 7180/П.

ІЗ ЗАЛУ (без мікрофону не чути).

ГОЛОВА. Тому що у Кармазіна є постанова також така. Як Ви внесете, будь ласка.

13:16:15

За-143

Рішення не прийнято. Перед тим як внести на голосування проект Закону, будь ласка, 3 хвилини запишіться з мотивів.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. З мотивів: Юрій Кармазін. Ну, вже виступали, може передайте комусь, Юрій Анатолійович, слово?

13:16:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний Володимире Михайловичу, господь краще знає: кому потрібніше. Тому і випало мені.

Шановні народні депутати, четвертий раз ставиться цей законопроект зараз, фактично, вносить в незмінному вигляді. Я просив би всіх зацікавлених і хочу звернутися з цієї високої трибуни до посла Сполучених Штатів Америки застосувати весь свій вплив для роз'яснення в Сполучених Штатах, а також для роз'яснення, звертаюсь до посла Російської Федерації, для роз'яснення в їх країні, що в Україні тероризму нема і ніколи не буде. По-перше.

І по-друге. Я звертаюся до них, щоб вони правильно і адекватно вивчили наше українське законодавство, яке дає можливості, всі можливості боротися із всім тим, про що вони нас тільки закликають.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський, потім Віталій Шибко.

13:17:51

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії.

Давайте, шановні колеги, все-таки погодимося, що у цьому законопроекті низка нововведень деталізує питання контролю та первинного моніторингу за доходами юридичних та фізичних осіб. Хто може виступати проти цього? Очевидно, який не хоче бути об'єктом цього моніторингу. З іншого боку, я ще раз хочу наголосити на тому, що це, дійсно, є неідеальний законопроект. Наприклад, питання, які хвилюють фракцію Народної партії, зводяться до можливостей запобігання зловживанням з боку влади при застосуванні пропонованої системи заходів. У нас є питання, вони стосуються того, якою має бути взаємодія різних контролюючих ревізійних та моніторингових структур, як будуть вирішуватися питання про уникнення можливого дублювання з різного напряму перевірок, пов'язаних з цими моніторинговими заходами.

Але я ще раз хочу наголосити позицію нашої фракції, яка лунала у ході мого виступу, що до другого читання можна відпрацювати достатньо чітко оці процедури і покращити законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії.

13:19:02

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Віталій Шибко, фракція соціалістів.

Шановні друзі, я хочу сказати, що тут прозвучала фраза у доповідача, що начебто цей законопроект отримав позитивну оцінку у Раді Європи. Я як член парламентської делегації Ради Європи взагалі не пригадую, коли це була оцінка і не бачив її, але я хотів би визначити, що у Раді Європи і досі іде суперечка, що таке "тероризм" і визначення цього слова. Тобто сьогодні ми не можемо його застосовувати і казати, чи є тероризм у країні, чи ні, тому що таке явище, яке ще сьогодні у своєму визначенні спірне.

І друге. Я хотів сказати, що якщо ми подивимося на роботу нашого експертного управління, то побачимо, що, дійсно, вона якась дивна. Чи можемо ми у другому нашому читанні усунути стільки там заперечень, які є.

Тому моя пропозиція від фракції, мабуть, ми повинні утриматися для того, щоб відпрацювати більше точніше, саме до першого читання, щоб не було потім суперечок у другому читанні, ми не наробили якихось таких ляпів, які не узгоджуються з нашим законодавством. Дякую.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко.

13:20:13

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія.

Шановний Голово, шановні колеги. Фракція Української народної партії підтримує ідеологія, яка спрямована на боротьбу з відмиванням брудних грошей. І ми підтримуємо прийняття зазначеного законопроекту у першому читанні.

З іншого боку, ми б хотіли б, щоб проекти законів, які вносяться до розгляду парламенту і визначені як невідкладні, мали більше досконалості, ніж цей законопроект, який зараз ми розглядаємо.

Тому фракція Народної української партії, підтримуючи по суті закладені визначення, підтримує зазначений законопроект у першому читанні. Ми вважаємо, що треба йти саме таким шляхом, якщо ми дійсно хочемо виглядати в очах світового співтовариства нормальною послідовною державою, яка бореться з відмиванням брудних грошей, яка не хоче, щоб фінансувався тероризм, який зараз складає основну загрозу життю і мирному співіснуванню всіх співгромадян. Дякую.

ГОЛОВА. Віце-прем'єр-міністр Роман Петрович Безсмертний, будь ласка. Позиція остаточна уряду з цього приводу.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Очевидно, що це одна із ключових тем сучасності, з точки зору налагодження системи контролю за фінансовою дисципліною. І очевидно, що і з точки зору вчорашнього дня, питання, яке ми розглядали, про вступ України в ГАТ СОТ, і сьогодні от ми ратифіковували кредитну лінію по програмі "Київ-Чоп" - все це має безпосереднє відношення до цього закону.

Зрозуміло, що в законі є найскладніша частина - це адміністрування цих питань усіх. І згадайте, чи прийняття попередньої редакції цього закону, чи нинішнє, ми постійно будемо спотикатися об цю проблему, як адмініструвати дане питання, як зробити так, щоб фінмоніторинг не став інструментом політичного переслідування. Зрозуміло, що ми, говорячи про будь-які складові цього питання, завжди будемо задавати внутрішню цю проблему.

Зрозуміло, що це - дискусійне питання не тільки для нас, воно дискусійне для Євросоюзу, воно дискусійне для створення адміністративної системи, яка діє взагалі в Україні.

Шановні колеги, наша пропозиція урядова така: давайте приймемо закон у першому читанні, потім з залученням міжнародних фінансових організацій проведемо відповідні заходи для того, щоб відпрацювати редакцію цього закону, яка буде уникати тих негативів, про які в тому числі говорив депутат Черновецький. В результаті цього доопрацювання ми, по-перше, показуємо, що Україна йде шляхом боротьби із нелегальними доходами, з іншого боку, ми відпрацюємо ту модель, яка не буде дозволяти використовувати адміністративні важелі на фінансові перетоки.

Дуже прошу вас, прийміть, будь ласка, в першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу вас, я прошу вас, заспокойтесь, будь ласка. Ну не можна зловживати. Ну ви ж дуже толерантна людина, ви п'ять разів виступали з цього приводу. Тим більше, в Регламенті написано, якщо буде названо прізвище депутата депутатом. Роман Петрович уже склав повноваження депутата.

Шановні колеги, ну я прошу вас, давайте!.. Шановні колеги, прошу уваги! Вноситься на голосування для прийняття за основу в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, реєстраційний номер 7180. Прошу голосувати.

13:24:24

За-145

Рішення не прийнято.

Є пропозиція комітету, і вона звучала тут, що направити на повторне перше читання, щоб допрацювати уряду разом із комітетом з урахуванням пропозицій, висновків, зокрема які містяться у заключення Науково-експертного управління. Нема застережень? Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму. Реєстраційний номер 7180.

Прошу голосувати.

13:25:17

За-194

Рішення не прийнято, закон відхилено.

Шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного два проекти законі і прийняти по них відповідні рішення, тобто розглянути їх. Це проект закону про внесення змін до митного тарифу України, реєстраційний номер 7354. Вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту закону України про внесення змін до Митного тарифу України. Реєстраційний номер 735, прошу голосувати, про включення до порядку денного, прошу голосувати.

13:26:08

За-199

(Ш у м у з а л і)

Так, будь ласка, мікрофон міністра з питань економіки, мікрофон, будь ласка. (Ш у м у з а л і)

Ну, шановні, щоб встигли. Ну, зараз міністр пояснить важливість цього закону, ви встигнете тоді.

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні народні депутати. Це є третій транш законів, які змінюють митні тарифи. Причому, в цьому транші йде мова про встановлення їх на раціональному економічному рівні, тобто не про зменшення, не про залишення на минулому рівні, не тільки про збільшення, є всі комплекси вирішення цих питань.

Ми просимо вас розглянути цей законопроект в першому читанні. Він дуже важливий. Це законопроект, який стосується сировинних продуктів, електротехніки, машинобудування, тобто того, що складає реальну частину української економіки. Тому я просив би погодитися розглянути цей законопроект сьогодні в першому читанні.

Шановні колеги, оскільки тут було роз'яснення міністра (що, голосуємо?), було роз'яснення міністра, щоб нам розглянути цю проблему, то я ставлю на голосування, прошу уваги! Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до митного тарифу України, реєстраційний номер 7354, прошу голосувати. Щоб повернутися до включення, будь ласка, давайте голосуємо, голосуємо.

13:28:03

За-261

Рішення прийнято.

Я ставлю на голосування - не розслабляйтеся, шановні колеги! - ставиться на голосування питання: про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до митного тарифу України, реєстраційний номер 7354. Прошу голосувати.

13:28:32

За-271

Питання ми включили до порядку денного, переходимо до розгляду.

Шановні колеги, для доповіді запрошується міністр економіки Сергій Терьохін. Пропонується такий регламент - шановні колеги, прошу уваги! - п'ять хвилин для доповіді, п'ять хвилин на відповіді на запитання до доповідача. Співдоповідачу надати три хвилини на співдоповідь і провести обговорення протягом 15 хвилин. Немає застережень? Дякую.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, прийняття запропонованого законопроекту обумовлено тим, що сьогодні в митному тарифі на товари і продукції, які ввозяться на митну територію, діють специфічні ставки ввізного мита на фактично забороненому рівні, а також ставки на однорідні товари зі значною диференціацією, що спонукає суб'єкти зовнішньої діяльності зловживати з класифікацією товарів, занижувати митну вартість, ухилятися від сплати податків у повному обсязі, та і створює підстави для корупції на митному кордоні.

Яскравим прикладом економічної недоцільності офіційного імпорту товарів являється діючий рівень ставок ввізного мита на комп'ютерну техніку, яке коливається від 0,1 відсотка до 200 євро за одну штуку. Так на системні блоки діюча ставка 200 євро за штуку перевищує митну вартість в 3, 2 рази. Тому згідно офіційних даних системних комп'ютерних блоків у минулому році було ввезено на територію України 53 штуки всього.

На калькулятори та лічильні машини діючий рівень ставок ввізного мита коливається від 10 до 20 відсотків, а от на калькулятори електронні за товарною позицією 84.701.01.000 встановлено специфічну ставку ввізного мита 4,5 євро/штуку, що у 2Ю5 перевищує митну вартість. Тому таких калькуляторів за офіційними даними було ввезено до України лише 2 тисячі штук. А інші лічильні машини, на які діє ставка ввізного мита 4 євро за штуку зовсім легально не ввозилися. Можу вам сказати, що за минулий рік по звітам торгових підприємств таких калькуляторів було продано біля півмільйона штук імпортних.

Наявність такого рівня ввізного мита робить легальний імпорт товарів на територію України недоцільним, тягне за собою розквіт контрабандної продукції, яка потрапляє без сплати мит та інших податків. Зазначене завдає втрат, як Державному бюджету, так і вітчизняному виробнику, оскільки тіньова схема ввозу товару значно його здешевлює.

Проектом передбачається зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також у багатьох випадках заміна специфічних та комбінованих ставок на адвалерні по 54 товарних групах митного тарифу, що складає 56 відсотків його товарної номенклатури. В запропонований законопроект не включені всі підакцизні товари, які входять до підгрупи 27.10 - це бензини, окремі товари груп 62, 63 - білизна, 64 - взуття, 84, 85, так як зміна ставок на них передбачена законом України вже прийнятим Верховною Радою номер 2470. На товарні позиції, по яких діючий рівень ввізного мита нижче або відповідає тарифній пропозиції України, не передбачається у змінах ставок ввізного мита.

На виконання протокольного доручення Кабінет Міністрів від 2 квітня цього року законопроект було доопрацьовано і враховані зауваження галузевих міністерств, в першу чергу Міністерства промислової політики.

Я не буду перераховувати ці всі зміни, які були внесені, вони повністю узгоджені на Митно-тарифній раді. Були проведені багаточисельні переговори з суб'єктами підприємництва для того, щоб не допустити розвалу протекціоністської політики в Україні.

По фінансово-економічному обгрунтуванню. В 2004 році імпортовано по цій номенклатурі, яка зараз пропонується на 25,3 мільярда доларів США товарів. При цьому обсяг імпорту товарів, з якого нараховується в'їзне мито, склав 20,8 мільярда доларів або 82 відсотки ввезеного.

Середньо зважена ставка ввізного мита в цілому по законопроекту після перегляду рівня ставок падає на 3,2 відсотка всього, а по деяких позиціях зростає, я про це скажу трохи далі.

В результаті за розрахунками на базі фактичних обсягів імпорту прямим рахунком доходи державного бюджету зменшуються на 500 мільйонів доларів. Але, при нашій оцінці не легально ввезення от такого роду позиціям як я тільки-но розповів, тільки по позиції податку на додану вартість доходи державного бюджету збільшаться на 200 мільйонів доларів, а по легалізації приблизно на 400 мільйонів доларів, 420 мільйонів доларів по миту.

В результаті скасування пільг по оподаткуванню товарів, що ввозяться через ...... очікується поповнення держбюджету по цій номенклатурі приблизна на 50 мільйонів доларів США додатково.

Прогноз. Прийняття закону вплине на.

ГОЛОВА. Будь ласка, 30 секунд просить доповідач.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Вплине на припинення поширеної практики контрабандного ввезення на митну територію України, встановлення прозорих умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності і забезпечення стабільності для споживчого ринку України.

Хотів би зазначити, що вчора відбулася протокольна зустріч Міністерства економіки з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності, де ми обговорили одне питання. Це зміна митних підходів для підтримки нашого автомобілебудівного комплексу. Міністерство економіки і митно-тарифна рада погоджуються на позицію про підняття мита на готові автомобілі по позиції, легкові автомобілі по позиції 8703 на 5%, до рівня 25%. Стосовно пропозиції Комітету з питань фінансів щодо включення до першого читання біля 80 позицій по промисловій зборке, де ставляться нулі, або маленькі податки митні, то Кабінет Міністрів пропонує розглянути це, погодитися з цим, але, не порушуючи процедуру, розглянути це на наступному тижні в митно-тарифній раді і внести це в доопрацювання на друге читання. Дякую за увагу і просив би підтримати позицію Кабінету Міністрів.

ГОЛОВА. Запитання, шановні колеги, є? Будь ласка, запишіться. Запитання, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Кармазін, будь ласка.

13:36:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, шановний Сергій Анатолійович. Я задоволений тим, що накінець-то в Уряді зрозуміли, що треба не знищити повністю автомобілебудування, але були пропозиції про те, щоби встановити ввізне мито на готові кузови для автомобілів на рівні 15%, щоб зменшити ставки ввізного мита на такі компоненти, як силовий агрегати, мости, рами, шасі, частини для виготовлення кузовів. Для того, щоб зберегти баланс, щоб не скорочувати сьогодні наші робочі місця, а це по Україні близько 80 тисяч чоловік. Ви, як міністр економіки, маєте бути в цьому зацікавлені, бо ви знаєте, що з прийняттям Закону про державний бюджет було зроблено дуже багато популіських дурниць. Повторюю це слово: популіських дурниць. Чи Ви за таку мою позицію? Чи ні? Я повністю підтримував би вашу позицію зараз

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, я хотів би показати, я не розумію, що таке популіська дурниця. Дурниця або є, або її немає, а яка вона там, це інше питання. Значить, я вам можу показати, пане Кармазін, от на п'яти сторінках пропозиції по комплектуючих по автомобілебудуванню. Для того щоб опрацювати кожну, вони виникли як у наслідок переговорного процесу між Мінекономіки і Комітетом з питань фінансів. Для того, щоб його опрацювати і провести через Митну тарифну раду, а відповідно до Митного кодексу, ви знаєте, що ця процедура має бути чітко витримана, нам необхідний час. Тому зрозуміло, що загальний напрямок руху такий, як ви кажете. Але вже скільки там буде, які розрахунки, ми складемо економіку по кожному виробництву і після того вам доповімо.

ГОЛОВА. Михайло Кузьмич Родіонов, фракція комуністів.

13:38:12

РОДІОНОВ М.К.

Родіонов, фракція комуністів.

Шановний Сергій Анатолійович, я може трошки не зрозумів, але ж з неодноразових ваших доповідей лунає, що головний елемент боротьби з контрабандою - це мито. Тобто складається враження, що з контрабандою ми вже, як кажуть, закінчили, а зараз починаємо з мита. Що це означає? Бо контрабанда - це визнають уголовне преступление і з ним потрібно боротися весь час. І будемо ми мито зменшувати чи не будемо, контрабанда залишиться. Як розуміти цей наголос? Але ж уже не один раз ви так кажете, що от контрабанди стільки коштів, а мито ми зменшимо чи збільшимо і у нас контрабанди начебто не буде.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Ну, це одна сторона медалі. Є дві сторони. Перша, це адміністративна сторона, яка має змінюватися. І друга, це фіскальна сторона, а це мито.

Я можу сказати, що тільки по 2,6 проценти позиції, які пам'ятаєте, ми прийняли по ТМП зниженням ставок мита, бюджет отримав 143 проценти запланованих доходів на перший квартал. Тобто зрозуміло, що вийшла легалізація, але це недостатньо, ви абсолютно праві. Ви знаєте, що сьогодні відповідно до програми "Контрабанда -стоп" діють мобільні групи міжгалузеві там, де є СБУ, там, де є прокуратура, там, де є КРУ. А там, де є економісти, які роблять такі, знаєте, летючі перевірки, а найбільш корумпованих або контрабандно орієнтованих митних переходів. І я можу вам сказати, що вона дають дуже великий ефект. Тому треба і так робити, і так робити. Але не може бути мито, яке в 3,2 рази більше митної вартості. Правда? То це є підстави для контрабанди.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Народної партії.

13:40:25

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калінчук, Одещина, фракція Народної партії.

Шановний Сергію Анатолійовичу, звісно, що вирішення проблем, які постають перед урядом, та бажання забезпечити шляхи для зміцнення своїх завдань, змушує уряд діяти швидко і наполегливо. Ви пропонуєте зміни, які у більшості випадків, як на мою думку, недостатньо обгрунтовані. Практично більшість пропонованих вами заходів теж, на мій погляд, не підкріплена прогнозними розрахунками.

То таке запитання виникає. Чи має уряд стосовно цього законопроекту концепцію чи хоча б бачення наслідків змін такої багатої кількості змін до митного тарифу? Дякую за відповідь.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую дуже. Це у вас, знаєте, старі підозри. Справа в тому, що по кожній позиції і субпозиції були проведені переговори з галузевими міністерствами. У мене по кожній позиції є протоколи підписані, які після того пішли на Митно-тарифну раду, а Митно-тарифна рада це є колегіальний орган, в якому не допускається там тиску там Мінекономіки над Мінпромом або МінАПК, припустимо. Тому що ми приймаємо це консенсусом, і після того виносимо на засідання Кабінету Міністрів. Тому всі ці економіки цих процесів виписані. Ми не включали, єдине, що я сказав, що ми не включали в цей законопроект питання автомобілебудування. Тому там економіки ми не рахували. Ми рахували приблизно, коли приймався Державний бюджет, і по секрету вам скажу, що Міністерство економіки мало трохи іншу позицію, ніж була прийнята в Законі про Державний бюджет. І представники-депутати автомобілебудівного комплексу можуть підтвердити мої слова. Тому все вивірено, припустимо, по позиції 8485 - обладнання для переробки сільгосппродукції та частин для нього. Так от там, де не виробляється в Україні, нулі, де виробляється в Україні - немає забороняючої ставки, але є ставка, яка дозволяє конкурувати на рівних. Отак ми підходимо до кожної позиції.

ГОЛОВА. Так, дякую вам, Сергій Анатолійович. Сідайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується Семинога Анатолій Іванович, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка, Анатолій Іванович. Шановні колеги, я прошу вас продовжити нашу роботу на 15 хвилин. Окрім цього законопроекту, нам треба буде ще один важливий розглянути. Будь ласка.

13:43:04

СЕМИНОГА А.І.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

До вашої уваги пропонується внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України. Реєстраційний номер 7354.

Кабінет Міністрів України обумовлює внесення згаданого законопроекту тим, що на сьогоднішній день у Митному тарифі України на товари і продукцію, які ввозяться на митну територію України, діють специфічні ставки ввізного мита на фактично заборонному рівні, а також ставки на однорідні товари із значною диференціацією, що спонукає суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності зловживати з класифікацією товарів, знижувати митну вартість та ухилятися від сплати податків в повному обсязі.

Проектом закону передбачається зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також в багатьох випадках заміну специфічних та комбінованих ставок на .................... по 54 товарним групам митного тарифу, що складає 56 відсотків його товарної номенклатури.

В проект закону не включені всі підакцизні товари, які входять до підгрупи 2110, це - бензин, окремі товари груп 6263, 64, це - взуття, 8485 так як зміна ставок на них передбачена Законом України "Про внесення змін до Митного тарифу України", який затверджено Верховною Радою України 15 березня 2005 року.

На товарні позиції, по яким діючий рівень ввізного мита нижче або відповідає зв'язаною консолідованою пропозицією України в рамках вступу до СОТ не передбачає зміни ставок ввізного мита.

На товари груп, які відображені в даному законопроекті, передбачено встановлення ставок ввізного мита на рівні 2004 року, які зафіксовані консолідованою тарифною пропозицією України в рамках вступу до СОТ.

Даний рівень ставок зафіксований консолідованою тарифною пропозицією України в рамках вступу до СОТ було схвалено на засіданні митно-тарифної ради, протокол номер 58 від 22 травня 2003 року.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 20 квітня 2005 року розглянув даний законопроект і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління підтримує даний законопроект з урахуванням висновків, зауважень та пропозицій.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую вам також, Анатолій Іванович, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Ми домовлялися з вами 15 хвилин. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися на виступ. До слова запрошується Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна", підготуватися Юрію Соломатіну.

13:46:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, фракція "Наша Україна".

Шановні народні депутати, шановний український народе!

Сьогодні народ втомився від того, що ми весь час вносимо зміни до Митного тарифу України з одного боку, а з іншого боку, це треба робити. Але я закликаю уряд до комплексності вирішення питання, зокрема, повертаю вас, шановні урядовці, до питання сільського виробництва.

Мені дуже приємно, що накінець-то ви прислухалися до здорового глузду і погодилися про те, що 600 євро по м'ясу і 400 по птиці. Це дає надію і сподівання, що будуть захищені наші товаровиробники. Але все-таки я просив би передбачити ще і квотування, так як передбачалося, попередньо вивчалося, в розмірі хоча б 300 тисяч тонн. Це дало б впевненість у сільськогосподарських виробників у завтрашньому дні.

Також у зв'язку з катастрофічною ситуацією, що склалася в автомобільній галузі наслідок скасування всіх передбачених законодавством стимулів для власних виробників автомобілів українських, необхідно негайно запровадити компенсаційні заходи, зокрема переглянути ставки ввізного мита на основні комплектуючі вироби для виробництва автомобілів.

Я задоволений відповіддю міністра економіки Сергія Терьохіна, але - пропоную, щоб це ввійшло в стенограму, - встановити ввізне мито на готові кузови для автомобілів на рівні 15 відсотків, бо менший рівень є несприятливим для розвитку виробництва, оскільки робить економічно доцільним виключно великовузлове, тобто "отверточное" складання. Встановлення вищого мита на кузови, наприклад 20 відсотків, як сьогодні пропонує уряд, є передчасним, адже підприємствам, які здійснюють поступовий перехід до повномасштабного виробництва автомобілів, необхідний перехідний період, протягом якого вони змушені будуть використовувати імпортні основні автомобільні компоненти.

Також я пропоную зменшити ставки ввізного мита на інші компоненти, що використовуються в автомобільному виробництві до одного - двох відсотків, зокрема на силові агрегати, тому що двигуни і коробки передач розробляються країнами десятиріччями, на це йдуть мільярди. Ми зразу таких коштів не маємо. Мости, частини для виготовлення кузовів, рама, шасі, і також пропоную зменшити ставки ввізного мита на основні спеціальні матеріали і вироби, що використовуються в автомобільному виробництві, до нуля. Це стосується автомобільного скла, пластикових деталей та інших виробів. До речі, це і питання безпеки наших громадян під час аварій. Не можемо поки що робити автомобільне скло. Але якби в нас був віце-прем'єр по промисловості, він би, можливо, займався тим, де в нас нульові позиції, щоб ми в Україні виробляли. Це в мене пропозиція до уряду з приводу реформування...

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів, має слово. Євген Кирильчук буде виступати наступним.

13:49:46

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановні колеги! Уряд міністрів-капіталістів подав нам на розгляд чергову туфту під назвою: проект закону України про внесення змін до митного тарифу України. Які там красиві слова: заміна комбінованих чи специфічних митних ставок ..., перелік цих груп, тощо. Але ж, якщо ми візьмемо до рук висновок науково-експертного управління, там зазначене таке:

1. Одним з загальновизнаних недоліків одволерних ставок мита є те, що вони значно більшою мірою ніж комбіновані або специфічні сприяють порушенням митних правил у формі заниження митної вартості товарів. Задаю питання. Де, на якої митниці і, хто уже став в чергу красти і брати хабарі, саме за новою схемою.

Наступне. Відповідно до вимог, потрібно, повинна бути надана інформація про те, що з економічної точки зору бюджет буде мати, де ми будемо мати скорочення находжень до бюджету і, що, де будуть збільшення?

Науково-експертне управління стверджує, що скорочення надходжень до державного бюджету митних платежів становить більш ніж 500 мільйонів доларів США. Але, разом з тим те, що ми отримаємо в замін, це становить лише мінімальну вартість в 50 мільйонів доларів США.

Тому я запитую наступне у шановного нашого помаранчевого уряду, уряду міністрів-капіталістів. Хто буде розкрадати 450 мільйонів доларів США? Я розумію, що в уряді черга, яка існує з цього приводу, вона прихована. Але, саме тут у нас, в Верховній Раді України, ми це побачимо по результатам голосування, ті фракції, котрі проголосують за цей проект, законопроект, саме вони вже .... в черзі, їх представники до уряду з тим, щоб отримувати лапу, на лапу хабаря. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Євген Іванович Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, запрошується до виступу. Євген Гірник буде виступати наступним.

13:52:12

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція Блоку Юлії Тимошенко, Партія "Батьківщина".

Я всупереч тому попередньому виступу хочу сказати, той, хто не проголосує за впорядкування порядків на митницях, той хоче зберегти той стан розкрадання України, контрабанди, яка існувала до цього часу.

У підтвердження хочу сказати, що ми лише по двох напрямках чуть-чуть поправили митні правила на кордоні, і сьогодні в казну поступають у 2,5 рази коштів більше, ніж це було в цей самий день у минулому році або при минулій владі, яку так відстоює попередній виступаючий.

Тепер хочу конкретизувати один із фактів. Я заїхав у Луцьку на мийку машини, біля мене став поряд, миє бувший офіцер і каже: "Шановні депутати! Да ви зменшіть з п'яти тисяч на машину ввезення до трьох і я буду ці 3 тисячі віддавати не на лапу, не в кишеню, а в бюджет, тобто нашим людям бідним на соціальні потреби, бо п'ять я не можу заплатити, це нереально, бо це більше, ніж я купив ту машину. От вам приклад.

І уряд зараз лише на 3 проценти знижує, то єсть він впорядковує ввезення товарів, щоб було те, що нереально міг заплатити, і те, що занижено, поставити його в норму можливо в європейську норму нашу українську в залежності від захисту свого товаровиробника.

Напрямок правильний, думки правильні, результати є вже, так чому не підтримати ці добрі починання нашого уряду? І я вважаю, що міністр економіки дуже вірно сказав, ми приймаємо сьогодні у першому читанні, ми даємо можливість кожному з депутатів внести ще свої думки і пропозиції, ми детально проаналізуємо із профільним комітетом і ще раз вийдемо на Раду і тоді якраз інше питання, до другого читання, коли вже будуть визначені ці ставки, можна буде чітко сказати баланс доходу до бюджету. Бо сьогодні його ще зробить не можливо. І я думаю, що він буде і він буде обов'язково позитивний. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Євген Гірник, Фракція "Наша Україна" запрошується до виступу. Підготуватися Сергієнку.

13:55:07

ГІРНИК Є.О.

Шановні депутати, з одного боку дійсно заслуговує на увагу спроба впорядкування митних тарифів і спроба боротьби із контрабандою. Насторожує інше: яким чином це відбувається? Все-таки тема зв'язана із доходами державного бюджету України і згідно Бюджетного кодексу, законодавство має бути усталено до прийняття Бюджету. Пропонуючи зміни митних тарифів Уряд прогнозує, що зменшення доходів не буде і не подає відповідних змін до бюджету, але насторожує все-таки його аргументація.

Втрати приблизно 500 мільйонів на зменшенні митних тарифів планується компенсувати за рахунок вилучення ПДВ в ході дальшого обороту. Знаючи стан справ із одержанням нашого податку на добавлену вартість, це виглядає дуже ризикованою операцією. Я враховує те, що все-таки відповідальність за доходну частину бюджету несе Уряд, він має право на такі ризики. Але все-таки питання: чому при внесенні змін до Бюджету, коли змінювалися і митні тарифи, відповідних змін не було внесено, а тепер ми це робимо в догонку. Знову ж таки, насторожуючись, ставлячи під питання виконання бюджету. З другого боку, запропоновані заходи Уряд весь час декларує, що буде пониження цін на внутрішньому ринку. На жаль, поки що ця тенденція не спостерігається і це видно по цінах на продукти харчування. І в той же час, минуле зниження мита і акцизу на бензин і нафтопродукти. Ну, воно ж приведе фактично до зменшення поступлень спеціального фонду. Ми тут беремо запозичення на реконструкцію доріг і у той же час знижуємо свої можливі доходи.

Через те я вважаю, що така практика є негативною, і якщо її можна припиняти, то її треба припиняти. З другого боку, занадто великий обсяг запропонованих змін, щоб їх можна було так швидко проаналізувати. Тому законопроект можна приймати тільки у першому читанні з наступним детальним аналізом всіх позицій. Дякую.

ГОЛОВА. Леонід Сергієнко, фракція Соціалістичної партії України.

13:58:07

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановний голово, шановні народні депутати.

Ми розуміємо, що необхідність прийняття цього законопроекту обгрунтовується потребою забезпечення виконання міжнародних зобов'язань, але ми не повинні забувати зобов'язання перед нашим вітчизняним виробником. Тому детально вивчивши цей законопроект, тут є дуже багато запитань. І багато депутатів Соціалістичної фракції будуть вносити поправки до цього законопроекту.

Сьогодні той основний перекос, який існує, це запроваджуються ставки нульового мита і у деяких випадках зменшується від 40 відсотків до нуля. Світова організація торгівлі, Європейське співтовариство не зобов'язує нас зменшувати їх миттєво до нуля. Це і постраждає бюджет, і постраждає наш український товаровиробник.

Тому є пропозиція, щоб як і вступити до СОТ нам, і виконати всі зобов'язання, сьогодні можна зменшити ставки деякі до 6, до 3 процентів, але ж не 0, і від цього виграють всі.

З другої сторони, багато сировини, яка не виробляється сьогодні в Україні із-за того, що наші підприємства давно вже втратили свою конкурентоздатність і не обновлюють свої парки обладнання. З цією метою треба ставки ввести нульового мита на сировину, яка не виробляється в Україні, погодитися з ними, а також на обладнання, яке не виробляється в Україні. Цим ми підтримаємо вітчизняного виробника.

Тому взагалі у першому читанні прийняти можна законопроект. І ми розмовляли із міністром економіки. Я думаю, що доопрацювавши його по багатьом позиціям, ми все-таки знайдемо спільне рішення, і в другому читанні він буде прийнятий. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте у нас тут залишилося два виступаючих. По хвилині. Андрій Шкіль і записаний Веретенников. Я тільки записаних, шановні колеги, говорю. Ви ж тільки що позицію фракції озвучили.

14:00:29

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Я хотів би наголосити, що в принципі законопроект, я би казав, що можна було би розглядати не тільки у першому читанні. Але ще тут є певні застереження.

І найголовніше - це те, що ми повинні постійно регулювати дві речі - це власне виробництво і ввезенні товари. Це найголовніше. Тому що цей законопроект потребує ретельного вивчення. Але я не розумію, чому ми маємо постійно у першому читанні голосувати, відкладаючи це в довгий ящик. І тому я пропонував би визначитися з терміном наступного голосування в другому читанні. Ось і все. Дякую.

ГОЛОВА. Веретенников, будь ласка, одна хвилина.

14:01:20

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О.

Шановні колеги. Віктор Веретенников, фракція промисловців і підприємців України.

Те, що уряд демонструє сьогодні нам нові засоби митного законодавства, ми в цілому підтримуємо. Це є, я вважаю, що це є добре. Але я ще в жовтні минулого року подав законопроект 6263, який співпадає і складає окрему частину цього урядового законопроекту.

Цей законопроект схвалений був Міністерством економіки і нашою юридичною службою Верховної Ради. Я не буду казати, бо мені всього хвилину дали, я не буду казати, про що в цілому. Скажу головне, про що я хотів би сказати. У нас на Україну сьогодні возять шини. Якщо шина нова, вона сплачує там стільки то євро, а якщо шина стара, вона зовсім йде нульова ставка. І до чого це приводить? Це приводить до того, що йде масова контрабанда. Ви бачили, щоб з-за кордону привозили на Україну старі шини, які вже були у вжитку? Їх не привозять. Але проводять по документам, що це старі шини, бо...

ГОЛОВА. Так, дякую. Ну, 20 секунд, будь ласка. Ви ж інший законопроект доповідаєте.

ВЕРЕТЕННИКОВ В.О. Да. І я хочу сказати, що потрібно, щоб ставку на шини старі, котрі були у вжитку, дали такі самі, як і на нові. І тоді не буде контрабанди, і тоді будуть працювати наші заводи на Україні, і будуть гроші в бюджет. Прошу урядовців це врахувати. А в цілому я підтримую урядовий законопроект. Спасибі вам.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу мобілізуватися для голосування. Запросіть депутатів до сесійної зали. Прошу не свистіти, бо грошей не буду. Так, шановні колеги, вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Митного тарифу України. Реєстраційний номер 7354. Прошу голосувати.

14:04:01

За-300

Рішення прийнято.

Шановні колеги, прошу уваги! Нам ще треба прийняти один документ, у нас є час для роботи. Це - включення до порядку денного (я прошу вас, зосередьтесь, будь ласка), включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про концесії" (щодо об'єктів соціально-культурного призначення). Реєстраційний номер 7153. Я ставлю на голосування пропозицію про включення цього проекту до порядку денного, 7153. Прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні колеги.

14:04:47

За-219

(Ш у м у з а л і)

Ну, не встигли проголосувати!

Шановні колеги, давайте проголосуємо, ми ж так активно працювали.

Прошу уваги, хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про концесії" (щодо об'єктів соціально-культурного призначення). Реєстраційний номер 7153. Прошу голосувати.

14:05:24

За-260

Рішення прийнято.

Давайте, шановні колеги, попросимо автора проекту закону окреслити основні позиції щодо закону, і потім ми визначимося і підемо на перерву.

14:05:48

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Я очень коротко. Уважаемые товарищи, уважаемые коллеги!

Я думаю, что вы знакомы с этой проблемой, мы с вами принимали закон о концессии, это нужный закон. В этот закон внесены, в том числе, и объекты социально-культурного призначення, которые могут передаваться в концессию. И под это понятие попадают, в том числе, парки культуры и отдыха, то есть рекреационные зоны.

Мы сталкиваемся с тем, что сегодня единственное место в крупных городах, да и не только в крупных, где люди могут отдохнуть, подышать свежим воздухом, фактически, бесплатно, это парки культуры и отдыха, и они попадают под концессию, под эти понятия.

Эта ситуация бессмысленна, потому что концессия, по определению, предполагает получение взаимной выгоды местными органами власти и концессионеров. Откуда эта выгода может быть получена? Только из прибыли, которая будет получена от этих мест отдыха. Откуда может быть получена прибыль, если там будет развернута какая-то мощная предпринимательская деятельность, дающая высокие доходы?

Почему высокие? Потому что концессионер должен будет вернуть свои инвестиции, должен будет заплатить стоимость концессии, и, конечно же, получить какую-то прибыль, без этого никто работать не будет. Таким образом, этот закон создает условия для того, чтобы парки культуры и отдыха превращались в места получения высоких доходов.

Это нереально сегодня хотя бы потому, что стоимость концессии зависит от стоимости основных фондов. А стоимость основных фондов на 70-80 процентов это стоимость зеленых насаждений. Поэтому реально доходы оттуда получить невозможно, кроме одного-единственного выхода: вырубить деревья, построить там луна-парки, построить там аква-парки, то есть развить бурную предпринимательскую деятельность. То есть мы лишим возможности людей спокойно отдохнуть в зеленых зонах, подышать свежим воздухом и фактически лишим возможности бесплатно получить вот это удовольствие.

Поэтому я предлагаю исключить из перечня объектов, подлежащих концессии, те объекты социально-культурного призначення, как предлагает Научно-экспертное управление, которые находятся в рекреационных зонах. То есть можно отдавать концессии объекты "социально-культурного призначення, за виключенням тих, що розташовані у рекреаційних зонах". Это окончательная редакция, предлагаемая Научно-экспертным управлением. Я прошу проголосовать не просто в первом чтении, но и в целом принять этот законопроект. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні колеги, комітет підтримує повністю проект цього закону. Немає у вас застережень? Немає, да?

Тому, шановні колеги... От є застереження певне, зараз ми Юрія Анатолійовича послухаємо - проголосуємо.

Юрій Анатолійович, будь ласка. Одна хвилина. Прошу депутатів підготуватися до голосування.

14:08:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я взяв слово, тому що, дійсно, за чинною редакцією закону об'єкти рекреаційного призначення - це парки відпочинку, інші місця, призначені для організованого масового відпочинку, можуть передаватися в концесію. Більше того, досвід окупованої Одеси показав, що шість гектарів парку Шевченка було віддано під житлове будівництво, для того щоб накопичувати і накопичувати мільйони і мільйони. І тільки зараз нова влада під керівництвом мера Одеси нового Гурвіца скасувала - і шість гектарів повернули парку Шевченка. Це перше.

Що стосується саме концесій, то треба уточнення, яке зараз Алла Александровська сказала, треба було б написати так, як пропонує Науково-експертний відділ. Вона підтримує, вона підтверджує, що підтримує. Тобто так записати: "Використання об'єктів соціально-культурного призначення, за виключенням тих, що розташовані у рекреаційних зонах". Якщо отакий варіант, вона погоджується, і я погоджуюсь, і Науково-експертне ...

ГОЛОВА. Ну, автор погоджується проекту закону. Добре. Заступник міністра Володимир Анатолійович Ігнащенко, заступник Міністра економіки, одну хвилину позиція Кабінету міністрів.

ІГНАЩЕНКО В.А. Уряд не підтримує цей закон, тому що ми наводили приклад аквапарку. Тобто, уряд визначає конкретний перелік об'єктів, які можуть надаватися в концесії, умови концесії, дуже чітко відпрацьовувати концесійні угоди. І тому, в цих умовах можуть залучатися необхідні інвестиції, втому числі для організації, саме відпочинку людей.

Тому, при належному контролі, при чіткому контролі за переліком цих об'єктів недоцільно та огульно виключати можливість інвестицій в розвиток відпочинку людей. Дякую.

ГОЛОВА. Так. Будь ласка, Алла Александровська, автор проекту. І Демьохін потім мікрофон від комітету.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Уважаемые коллеги! Статья 3 Закона "О концессии" говорят, об объекты, которые могут надаваться в концессию.

О концессии можуть надаватися об'єкти права державної чи комунальної власності. Парки, культуры отдыха, которые находятся на территории городов, относятся к коммунальной собственности и они, ими распоряжается местные органы власти, местные советы, городские советы. Есть объекты, которые относятся к государственной собственности, я о них не говорю, мы говорим о тех объектах, которые находятся в .... зонах и, которые подлежат регулированию местными советами.

Поэтому я попрошу, то, что относится к компетенции Кабинета Министров вы и будете решать так как вы решали.

Я еще раз напоминаю, что речь идет о парках культуры отдыха, которые находятся в коммунальной собственности.

ГОЛОВА. Погоджується уряд уже. Демьохін, будь ласка, мікрофон.

14:11:32

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Комитет поддерживает данный законопроект, но, что я хочу сказать.

Особенность - это скрытая приватизация самых лучших земель, которые мы имеем сегодня в Украине. И нельзя этого допустить, потому что под концессией, сначала концессия, потом неожиданно окажется, что это земля уже нам не принадлежит. Посмотрите, где находятся парки, это самые лучшие, самые дорогие места. Есть другие формы, где можно предусмотреть и разворачивание аквапарка и других атракционов, но влиять на этот процесс со стороны государства и местных советов, не отпускать эту степень влияния.

Поэтому мы просим поддержать данный законопроект и в целом, как закон. Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка, Беспалий і будемо голосувати, щоб мати повний компроміс.

14:12:27

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Сама дискусія, яка проходить у залі, показує, що? Що є проблема. Тому можна голосувати у першому читанні.

Разом з тим, вона показує, що немає однозначного розуміння тексту, що потім ми можемо породити проблеми юридичні. Це питання пов'язані з власністю. Як депутат, який представляє одне з найбільших міст, місто Київ, я може сказати, що для нас це питання, для Києва, є конкретним і актуальним.

Тому позиція полягає в тому, що після прийняття у першому читанні, направити відповідно до нашого регламенту, і я користуючись тут своїм правом народного депутата, на друге читання для того, щоб уточнити всі правові моменти, всі формулювання. Я на цьому наполягаю і прошу ставити проект тільки у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Будь ласка, Соломатін останній і будемо голосувати.

14:13:31

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Зазначений законопроект розглядався і у нашому Комітеті з питань екологічної політики, природокористування, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Ми знаємо, що, хто і як робити з рекреаційними зонами. І тому зараз будь-які зволікання, котрі виникли з цього приводу, з приводу прийняття цього законопроекту, а він же був поширений, ми його тримали на руках, ми мали можливість його обговорювати, робити зауваження тощо, тому будь-які зволікання з прийняття цього закону, це ознака того, що хтось щось ще недоприватизував. Я вас дуже прошу, давайте приймати цей законопроект у першому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! прошу підготуватися до голосування. Давайте таким чином поступимо. оскільки пропозиції і зауваження Науково-експертного управління враховані, Кабінет Міністрів погодився вчора у нас також був компроміс, коли ми голосували Закон по нафтопродуктам і в першому і в другому читанні. Я зараз, щоб виправити ситуацію, ставлю на голосування пропозицію Комітету про прийняття у першому читанні, в цілому як Закон проект Закон у Верховної Ради України про концесії. Реєстраційний номер 7153. Ну, потрібно ж тримати якусь рівновагу в залі, очевидно. Будь ласка, прошу голосувати.

14:15:13

За-206

Рішення не прийнято. Прошу уваги. Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до закону України про концесії, реєстраційний номер 7153, за основу. Прошу голосувати. За основу ми голосуємо.

14:15:43

За-241

Рішення прийнято. Борис був Якович Безпалий Був правий.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошується закритим у 15 годині розпочнуться парламентські слухання: законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах Конституційної реформи. З 16-ої години робота в Комітетах і Фракціях. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі о 10-й годині за розкладом на четвер. Дякую за роботу.