ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ”ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 травня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:03:59

У сесійній залі зареєструвалися 404 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Бондарку Олександра Марковича зі складу депутатської фракції "Єдина Україна".

Тепер інформація про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 19 травня 2005 року. Розглянуто дев'ять питань порядку денного - п'ять законопроектів та 18 законопроектів постанов. За результатами розгляду прийнято один закон, один законопроект прийнято у першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, два законопроекти відхилено, схвалено 16 постанов та два проекти постанов відхилено.

Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту у п'ятницю ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням запитів, заяв і повідомлень. Прошу народних депутатів записатися на виступи. А тим часом дозвольте оголосити запити, що надійшли.

Надійшли запити народних депутатів України.

Костянтина Ситника до Президента України з приводу неадекватності державної природоохоронної політики засадам сталого розвитку та необхідність невідкладних заходів щодо запобігання екологічної катастрофи в Україні.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:05:56

За-86

Не підтримано запит.

Петра ПИСАРЧУКА до Президента України щодо обставин призначення та можливої причетності виконуючого обов'язки начальника Управління Міністерства внутрішніх справ на Львівській залізниці Рябошапка до замаху на життя народного депутата та вбивства директора виробничо-торгового комплексу "Південний" в місті Львові. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:06:40

За-244

Запит підтримано.

Ставлю на голсоування про направлення запиту до Президента України.

10:07:01

За-249

Рішення прийнято.

Юрія СОЛОМАТІНА до Президента України стосовно не державницької позиції деяких посадових осіб старого і нового Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ у зв’язку з дворічним саботажем ними направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:07:40

За-153

Запит підтримано.

Ставлю на голосуванянпро направленян запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:08:01

За-174

Рішення не прийнято. По фракціях? Будь ласка.

"Наша Україна" - 0, комуністів - 54, "Регіони України" - 38, Народна партія - 3, СПУ - 18, блок Тимошенко - 4, Українська народна партія - 0, СДПУ(о) - 8, "Єдина Україна" - 18, "Демократична Україна" - 11, Партія промисловців та підприємців України - 4, "Демократичні ініціативи" - 0,"Союз" - 11, Позафракційні - 5.

Ігоря ШУРМИ до Президента України з приводу порушення конституційних прав громадян-учасників Всеукраїнської протестної акції “Ні підвищенням цін” на невідкладний розгляд колективного звернення, направленого Президентові України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:09:00

За-157

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:09:22

За-160

Запит не підтримано і не направляється до Президента.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості по заробітній платі колишнім авіапрацівникам Черкаського аеропорту.

Георгія МАНЧУЛЕКА до Прем’єр-міністра щодо порядку видання, введення в обіг та організації розповсюдження поштових марок.

Анатолія КУКОБИ до Прем’єр-міністра щодо прирівнення працівників медичної, культурної та освітянської галузей до відповідних категорій посад державних службовців.

Михайла БАУЕРА до Прем’єр-міністра щодо фінансування робіт по завершенню будівництва Новоселицької гімназії Чернівецької області.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва загальноосвітньої школи в селищі Драбів Черкаської області.

Олега БІЛОРУСА до Прем’єр-міністра з приводу незадоволення відповіддю Вінницької обласної державної адміністрації на звернення за скаргою працівників відкритого акціонерного товариства “Машинобудівний завод імені Кірова” та товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровський масив” у місті Могилів-Подільський.

Миколи СОЛОШЕНКА до Прем’єр-міністра щодо усунення наслідків підтоплення у Новомосковському районі Дніпропетровської області.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Прем’єр-міністра щодо вирішення проблем безробітних громадян передпенсійного віку мешканців міста Щорс та інших міст і районних центрів Чернігівської області.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Міністра економіки, Міністра фінансів щодо негативної ситуації, що склалася в оподаткуванні суб’єктів малого підприємництва.

Кирила ПОЛІЩУКА до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на продовження будівництва Згурівської центральної районної лікарні Київської області.

Мийла ЗУБЦЯ до Прем’єр-міністра, стосовно відшкодування збитків нанесених державному дослідному господарству “Асканійське” дикими птахами і тваринами та вироблення відповідних актів по врегулюванню цієї проблеми в межах держави, які відповідали міжнародним Конвенціям.

Юрія СОЛОМАТІНА до Прем’єр-міністра щодо врегулювання надзвичайної ситуації на подвір’ї одинокого інваліда Великої Вітчизняної війни мешканця міста Дніпропетровська.

Ольги ГІНЗБУРГ до Прем’єр-міністра щодо надання фінансової допомоги підприємству “Кролевецький Комунгосп” Сумської області для нормального водопостачання сіл району.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно загрозливої екологічної ситуації у місті Євпаторії, пов’язаною з несумісним для Всеукраїнської дитячої оздоровниці використанням Євпаторійського морського порту і запроектованого вантажного комплексу на озері Донузлав.

Володимира ЄЩЕНКА до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора з приводу звернення працівників відкритого акціонерного товариства “Черкаський цукрорафінадний завод” щодо розслідування законності приватизації підприємства, процедури банкрутства, погашення заборгованості по заробітній платі, збереження майна.

Георгія МАНЧУЛЕКА до Прем’єр-міністра щодо ситуації, яка склалася з будівництвом нових термінальних комплексів Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль”.

Дмитра РУДКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо виділення коштів на завершення будівництва терапевтичного корпусу дитячої лікарні в місті Біла Церква та газифікацію сільських населених пунктів Білоцерківського району.

Тамари ПРОШКУРАТОВОЇ до Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва газопроводу-відводу до селища Шрамківка Драбівського району Черкаської області.

Григорія БОНДАРЕНКА до Прем’єр-міністра щодо завершення будівництва другої черги 43-квартирного житлового будинку в селищі Володарка Київської області.

Василя НАДРАГИ до Прем’єр-міністра щодо компенсації витрат за пільгові перевезення приміським залізничним транспортом.

Іштвана ГАЙДОША до Прем’єр-міністра щодо внесення національності “русин” до переліку національностей, які проживають в Україні згідно перепису населення, проведеного в 2001 році.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра, Генерального прокурора стосовно порушення статті 35 Конституції та втручання у справи церкви органами виконавчої влади Рівненської області, зокрема громади Святого-Богоявленського собору Української Православної церкви міста Острога.

Олександра ГОЛУБА до Прем’єр-міністра щодо затримки у виплаті заробітної плати працівникам закритого акціонерного товариства “Укренергомонтаж” міста Києва.

групи народних депутатів (КОРСАКОВ, ХАРА, КОМАР та інші) до Прем’єр-міністра щодо перегляду розподілу коштів на ремонт комунальних доріг Донецької області.

Іштвана ГАЙДОША до Прем’єр-міністра щодо погашення заборгованості по заробітній платі працівникам бюджетної сфери Берегівського район Закарпатської області.

Валерія ГОРБАТОВА до Прем’єр-міністра щодо відносин між державним бюджетом та бюджетом міста Феодосії.

групи народних депутатів (БРОННІКОВ, ГУДИМА та інші) до Прем’єр-міністра щодо негативних наслідків передачі державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС” в інше відомство.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Прем’єр-міністра стосовно транспортного та комп’ютерного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів Верхнєрогачинського району Херсонської області.

Павла МОВЧАНА до Прем’єр-міністра щодо збереження прав на житло мешканців гуртожитку колективного підприємства “Полтавська бавовнянопрядильна фабрика”.

Валентина САВИЦЬКОГО до Прем’єр-міністра щодо надання інформації стосовно діяльності Уряду у сфері поводження з відходами в Україні.

Олексія БАБУРІНА до Прем’єр-міністра, Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки стосовно подій, що відбуваються в Інституті масляних культур Української академії аграрних наук.

Володимира БРОННІКОВА до Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра аграрної політики, Голови Державного комітету з державного матеріального резерву щодо погашення “Держкомрезервом” заборгованості перед сільськогосподарським підприємством “Карат” за закупівлю зерна до держрезерву у 2001 році.

Анатолія РАХАНСЬКОГО до Віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка, Голови федерації професійних спілок стосовно недопущення скорочення кількості дітей, охоплених організованими формами оздоровлення, особливо соціально малозабезпечених категорій, та відновлення роботи дитячих денних таборів і санаторію-профілакторію у місті Євпаторії.

Тараса ЧОРНОВОЛА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ щодо розслідування законності шляхів фінансування передвиборчої кампанії кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка.

Андрія ШКІЛЯ до Генерального прокурора щодо перевірки протиправних дій органів прокуратури у Львівській області.

Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО до Генерального прокурора стосовно незаконного будівництва на території масиву Березняки в місті Києві.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо законності використання місцевою владою виділених коштів на розвиток інфраструктури села Нерубайське Біляївського району Одеської області.

Степана ХМАРИ та Павла МОВЧАНА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки стосовно ситуації, яка склалася в місті Нікополь та в Нікопольському районі Дніпропетровської області.

Івана ГАВРИЛЮКА до Генерального прокурора щодо правомірності дій працівників органів внутрішніх справ Підволочиського району Тернопільської області під час перевірки діяльності сільськогосподарського підприємства “Шанс Плюс”.

Левка ЛУК'ЯНЕНКА до Генерального прокурора щодо захисту прав селян, порушених в результаті незаконного розподілу земельних та майнових паїв, керівництвом товариства з обмеженою відповідальністю “Струзьке” села Струга Новоушицького району Хмельницької області.

Володимира АНІЩУКА до Генерального прокурора стосовно порушення законодавства керівництвом відкритого акціонерного товариства “АТП-11512” при продажу майна товариства, яке розташоване в місті Ананьїві Одеської області.

Василя ОНОПЕНКА до Генерального прокурора, Голови Служби безпеки з приводу порушень законодавства під час процедури банкрутства стосовно товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанський гранітний кар’єр”.

Володимира ЛЕЩЕНКА до Генерального прокурора щодо стану дотримання законодавства Сосницьким районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернігівській області при проведенні слідства по кримінальних справах.

Олександра ТКАЛЕНКА до Генерального прокурора щодо порушень законності в діях посадових осіб Лазуренської селищної ради Херсонської області.

Володимира ПЕТРЕНКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ з приводу тяганини у розслідуванні та розшуку безвісно відсутнього Олександра Дігтяря, порушень законності працівниками правоохоронних органів Сумської області.

Ярослава СУХОГО до Генерального прокурора з приводу невиконання прокурором Запорізької області судових рішень.

Олега ПЕТРОВА до Генерального прокурора щодо зловживання владою заступником голови та керівником апарату Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області.

Павла КАЧУРА до Генерального прокурора щодо неналежного виконання службових обов’язків прокурором міста Алчевськ при розгляді скарги громадянина.

Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ стосовно незадовільного розслідування справи про дорожньо-транспортну пригоду із смертельним наслідком, яке проводиться слідчим відділом Києво-Святошинського районного відділу Міністерства внутрішніх справ.

Павла МОВЧАНА до Генерального прокурора щодо законності реорганізації в Автономній Республіці Крим Лівадійської загальноосвітньої школи №14 та дитсадка №18.

Михайла РОДІОНОВА до Генерального прокурора щодо законності рішення Київради про відчуження шкільного фруктового саду холдінговій компанії “Київміськбуд” по вулиці Радужній.

Степана ХМАРИ до Генерального прокурора стосовно неналежного реагування на викладені у депутатському запиті факти порушень посадовими особами Київради законодавства при організації роботи комунального підприємства “Редакція газети “Вечірній Київ” та незаконного припинення випуску газети “Фазенда”.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Генерального прокурора, Голови Верховного Суду, щодо бездіяльності прокуратури та судових органів Полтавської області стосовно захисту конституційних прав співвласників колективного підприємства “Пирятинський сирзавод”.

Олега ГУМЕНЮКА до Генерального прокурора щодо законності прийняття рішень стосовно виділення земельних ділянок під забудову на території скверу та дитячого майданчика по вулиці Холмогорській в місті Києві.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб відкритого акціонерного товариства “Львівнафтопродукт” за обкрадання величезної кількості акціонерів, переважна більшість з яких учасники війни, репресовані, політв’язні та малозахищені верстви населення.

Валерія КОНОВАЛЮКА до Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки щодо незаконної діяльності “Церкви Сайентології” в Україні.

Лілії ГРИГОРОВИЧ до Генерального прокурора з приводу зловживань у кадровій політиці, порушень у господарсько-адміністративній діяльності голови Шевченківської райдержадміністрації та головного лікаря Шевченківської районної поліклініки міста Києва.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до Генерального прокурора щодо відповідальності посадових осіб колективного підприємства “Чернігівводоканал” за незаконне стягнення з населення плати за перевірку, обслуговування та ремонт приладів обліку води.

Сергія ГМИРІ до Генерального прокурора щодо повернення в державну власність земель резервного фонду раніше належних колгоспу імені Дзержинського, Луганської області.

Григорія БОНДАРЕНКА до Генерального прокурора стосовно злочинних дій голови Спостережної ради відкритого акціонерного товариства “Білоцерківсільмаш”, якого підтримують правоохоронні органи міста Біла Церква, Київської області.

Олега ТЯГНИБОКА до Генерального прокурора, Голови Вищої ради юстиції, Голови Фонду державного майна щодо фактів протиправних діянь з боку директора приватної фірми “Рубін-А”, відсутності належного реагування на них з боку службових осіб Коломийської міської ради, органів прокуратури Івано-Франківської області та міста Коломиї, а також порушення під час судового провадження з боку судді Обідняка.

Анатолія ОРЖАХОВСЬКОГО до Генерального прокурора стосовно врегулювання майнових та земельних проблем акціонерів колишнього сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка Цюрупинського району Херсонської області.

Ігоря ЄРЕМЕЄВА до Генерального прокурора з приводу порушення прав на житло громадян, що проживають в непридатних для життя будинках по вулиці Баумана в місті Київ.

Володимира НЕЧИПОРУКА до Генерального прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності Міністра внутрішніх справ за організацією в Україні терору проти політичних опонентів, а також спробу незаконного захисту від кримінальної відповідальності –народного депутата Козаченка.

Петра ПИСАРЧУКА до Секретаря Ради національної безпеки і оборони, Міністра внутрішніх справ з приводу призначення Рябошапко виконуючим обов’язки начальника Управління Міністерства внутрішніх справ на Львівській залізниці.

Юрія КАРМАЗІНА до Секретаря Ради національної безпеки і оборони, Голови Служби безпеки, Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора стосовно порушень представниками організованих злочинних угрупувань конституційного права на підприємницьку діяльність провідного українського виробника гранітного щебеню – відкритого акціонерного товариства “Южнерудпром”, доведення його до стійкої фінансової неспроможності та розкрадання майна в особливо великих розмірах.

Ігоря ШУРМИ до Державного секретаря щодо порушення конституційних прав громадян-учасників Всеукраїнської протестної акції “Ні підвищення цін” на невідкладний розгляд колективного звернення, направленого Президентові України.

Леоніда ГАДЯЦЬКОГО до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо невідповідності фактичним обставинам справи відповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на депутатський запит стосовно порушення порядку розгляду звернення громадянина Лазаренка.

Кирила ПОЛІЩУКА до Міністра транспорту та зв’язку щодо передачі на баланс Служби автомобільних доріг Київської області автомобільної дороги по вулиці Київський шлях у місті Бориспіль.

Олександра ТКАЛЕНКА до Міністра внутрішніх справ стосовно зловживання службовим становищем ректора Херсонського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ.

Володимира ПЕТРЕНКА до міністра транспорту та зв’язку стосовно неефективної експлуатації прискорених міжміських електропоїздів та неналежного обслуговування пасажирів Південно-Західною залізницею.

Олега ПАНАСОВСЬКОГО до міністра праці та соціальної політики щодо нарахування пенсій особам, які були зайняті на роботах із особливо шкідливими та небезпечними умовами праці.

Володимира ПУЗАКОВА до міністра аграрної політики стосовно порушень при реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Сергія СЛАБЕНКА до міністра економіки щодо порушень порядку розподілу субвенцій у Волинській області.

Віктора РАЗВАДОВСЬКОГО до міністра охорони здоров’я, міністра у справах молоді та спорту щодо придбання спеціального візка для чотирирічного інваліда з дитинства, мешканця села Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області.

Михайла КОСІВА до міністра освіти і науки щодо відновлення роботи української школи у місті Торез Донецької області.

Євгена ГІРНИКА до міністра охорони навколишнього природного середовища з приводу забруднення території селища Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області небезпечними для життя викидами підприємства.

Групи народних депутатів (КОМАР, БРОННІКОВ та інші) до міністра внутрішніх справ стосовно інформування у справі, порушеній відносно Колєснікова.

Бориса БЕСПАЛОГО до міністра юстиції з приводу невиконання рішення суду щодо відшкодування боргу.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до міністра оборони щодо виділення коштів для погашення заборгованості грошової компенсації за не отримане речове майно військовослужбовцям, яке з 2001 року ігнорувалось колишнім керівництвом держави.

Раїси БОГАТИРЬОВОЇ до міністра палива та енергетики, міністра охорони здоров’я щодо усунення негативних наслідків, спричинених зсувами ґрунту в зоні гірничої виробки шахти №9 “Капітальна” міста Донецька.

Миколи РУДЬКОВСЬКОГО до міністра освіти і науки щодо збереження кількості робочих місць педагогічних працівників міста Ніжин Чернігівської області та недопущення скорочення існуючої мережі закладів освіти.

Євгена ГІРНИКА до міністра праці та соціальної політики стосовно звернення працівників Долинської центральної районної лікарні Івано-Франківської області щодо відповідності нарахування заробітної плати.

Групи народних депутатів (КОМАР, КОРСАКОВ та інші) до міністра охорони здоров’я щодо придбання апарату для ультразвукового дослідження серця для клініки при Донецькому державному медичному університеті.

Олега БІЛОРУСА до Київського міського голови з приводу будівництва культової споруди в зоні відпочинку в Святошинському районі міста Києва.

Петра ТОЛОЧКА до Голови Севастопольської міської державної адміністрації щодо оголошення шельфу в межах чорноморських територіальних вод України зоною охорони історико-археологічної культурної спадщини.

Володимира ПУЗАКОВА до Голови правління Пенсійного Фонду стосовно порядку перерахунку пенсій штатним працівникам.

Степана ХМАРИ до Голови Служби безпеки, Генерального прокурора щодо ситуації, що склалась навколо майнових об’єктів колишньої Всеукраїнської Центральної ради професійних спілок та Української Ради профспілок.

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови щодо необхідності внесення змін до розпоряджень Київської міської державної адміністрації стосовно сплати населенням за холодну воду, яка йде на приготування гарячої.

Володимира СТРЕТОВИЧА до Київського міського голови щодо відновлення справедливості та поновлення статусу київського православного культурного центру по вулиці Трьохсвятительській.

Петра ТОЛОЧКА до Голови Київської міської державної адміністрації з приводу намірів знесення пам’ятки архітектури і містобудування по вулиці Великій-Васильківській,37 та ігнорування прав мешканців будинку на житло.

Володимира БОНДАРЕНКА до Київського міського голови стосовно незаконного втручання посадових осіб районних адміністрацій в діяльність житлово-будівельних кооперативів та об’єднань співвласників будинків міста Києва, щодо примусового вступу до комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр”.

Ігоря ЮХНОВСЬКОГО до Київського міського голови стосовно недопустимості будівництва на території між вулицями Панаса Мирного та Лесі Українки.

Василя НАДРАГИ до Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови щодо підтримки дитячих громадських організацій.

Бориса БЕСПАЛОГО до Київського міського голови з приводу незадовільної відповіді на звернення стосовно ненадання відкритому акціонерному товариству “Промзв’язок” в оренду земельної ділянки.

В’ячеслава АНІСІМОВА до Голови Рахункової палати щодо перевірки використання коштів державного бюджету та коштів місцевого бюджету в місті Дніпродзержинську.

Володимира ЛЕВЦУНА до Голови Служби безпеки стосовно незаконного продажу земель у селищі Козин, Обухівського району, Київської області.

Юрія КАРМАЗІНА до Голови Фонду державного майна України, Голови Державної комісії цінних паперів та фондового ринку, Голови Вищої ради юстиції, Голови Служби безпеки з приводу систематичного порушення законності під час цілеспрямованих судових розглядів по визнанню недійсними актів Фонду державного майна України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з питань приватизації Нікопольського заводу феросплавів.

Анатолія СЕМИНОГИ до Кваліфікаційної комісії суддів Луганського апеляційного округу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Жовтневого районного суду міста Луганська.

Івана БОКОГО до Фонду державного майна щодо ситуації, яка склалася у відкритому акціонерному товаристві “Український науково-дослідний інститут паперу”.

Анатолія СЕМИНОГИ до Кваліфікаційної комісії суддів Дніпропетровського апеляційного суду щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо порушеня Конституції і законів України, політичне переслідування та встановлення правомірності відкриття кримінальної справи проти громадянки Рідкоус Ірини Євгеніївни - заступника директора школи села Боголюбово Луцького району прокуратури Волинської області та упереджене ставлення слідчого прокуратури Кравчука до цієї справи.

Миколи ШЕРШУНА та Валерія САМОПЛАВСЬКОГО до Прем'єр-міністра України про виділення коштів для закінчення будівництва школи в селі Золотин Костопільського району Рівненської області.

Ігоря НАСАЛИКА до Генерального прокурора України стосовно призупинення кримінальної справи відносно посадових осіб ДП "Полтаванафтогазгеологія" та полтавської нафторозвідувальної експедиції.

Ігоря НАСАЛИКА до міністра охорони навколишнього природного середовища стосовно звернення трудового колективу ДП "Полтавагазгеологія" щодо призначення генерального директора ДП "Полтаванафтогазгеологія".

Ярослава КЕНДЗЬОРА до Генерального прокурора України з приводу безцеремонного втручання міського голови Львова Буняка у роботу редакції газети "Ратуша", шантаж і тиск на виконуючого обов'язки редактора газети Миколу Савєльєва.

Євгена КИРИЛЬЧУКА до Прем'єр-міністра України про дворічну волокиту боргів та невиконання рішень судів державними підприємствами, що підпорядковані міністерству палива та енергетики України

Михайла РОДІОНОВА до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо недопущення закриття та реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів у Малинському районі Житомирської області сільські наслені пункти, Устинівка, Будовороб'ївка, Вишів, Фортунатівка, Тарасівка.

Леоніда Сегієнка до Генерального прокурора України, Мііністра юстиції України, Прокурора Дніпропетровської області щодо протизаконних дій відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції Бабушкінського району міста Дніпропетровська.

Марії Маркуш до Міністра юстиції України про грубі порушення при виконанні рішення суддів, виконавцями Хустської ДВС Закарпатської област.

Марії Маркуш до Прем'єр-міністра України про порушення прав молоді, внесенням змін до бюджету України 2005 року, які привели до зменшення фінансування програм кредитування вищої освіти для молоді, оплати степендій, пільг, кредитування житла для молоді, фінансування соціальних проектів молодіжних організацій.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора і міністра внутрішніх справ про вжиття заходів щодо недопущення повторного виїзду з території України та надання охорони екс-голові ЦВК Сергію Ківалову.

Таким чином, шановні колеги, виголошено 116 депутатськхи запитів по фракціях "Наша Україна" - 23. Комуністів - 21, "Регіони України" - 13, СДПУ(о) - 4, "Єдина Україна" - 4, Народна партія - 8, Соціалістична партія - 8, Блок Тимошенко - 12, Союз - 2. Українська народна партія - 10. Демократична Україна - 7, позафракційні - 4.

Шановні колеги! Ми викоритали більше 30 хвилин на оголошення запитів, заяв, повідомлень. Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту ми час свій витратили, що будемо робити?

Шановні колеги! Я прошу, давайте віднині, будемо таким чином, якщо у нас 45 хвилин, то ми вкладаємося у виступи, потім читаємо запити. Якщо 30 хвилин, спочатку виступають хто записався, потім читаємо запити. Бо ми так же час витрачаємо, замість Зареми Каташової, яка записалася першою, народний депутат Анастасієв запрошується до виступу, підготуватися Лілії Григорович.

А на табло, будь ласка, прізвище дайте народних депутатів, що записалися.

10:33:26

АНАСТАСІЄВ В.О.

Валентин Анастасиев, фракция коммунистов Украины.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, гости, радиослушатели и телезрители.

В последние время резко активизировалось деятельность определенных кругов по вопросу решения проблемы примирение различных категорий пожилых людей признание ОУН УПА воюющей стороной и придание им статуса участников Великой Отечественной войны. Все это вызвало бурю негодования в участников Великой Отечественной войны и в первую очередь у тех кто в грозную годины с оружием в руках стал на защиту своей Родины, своего дома от ненавистного врага, кто защитил отечество и спас мировую цивилизацию от коричневой чумы.

В связи с этим появился огромный поток писем, обращений, заявлений от ветеранских организаций по данному вопросу в адрес руководителей государства и общественных организаций.

Одно с таких обращений у меня в руках. Я оглашу несколько с этого документа.

Президент Украины Ющенко, Председатель Верховной Рады Украины Литвину, Премьер-министр Тимошенко, председателю Совета организаций ветеранов Украины Герасимову, обсудив на заседании первичной ветеранской организации номер 7 жилмассива Отрадный Смоленского района города Киева вопрос о возможности примирения ветеранов Великой Отечественной войны с бывшими воинами ОУН УПА члены совета считают, что на данном этапе какое-либо примирение и сотрудничество ветеранов войны с членами ОУН УПА невозможно.

Невозможно, потому что бывшие воины ОУН УПА и их нынешние руководители как были так и остались на платформе националистической профашистской идеологии.

Невозможно, потому что члены воинских формирований ОУН УПА совершили преступление и против своих соотечественников - украинцев; Невозможно, потому что бывшие бандеровцы и их подручные воспитанники нападают на ветеранов Советской армии, избивают их, не позволяют праздновать памятные даты Великой Отечественной войны; невозможно, потому что по требованию бывших бандеровцев власти некоторые области Украины переименовывают названия населенных пунктов, улиц, площадей и это невозможно.

Я еще бы продолжил, но из содержания я хотел бы огласить следующее. На примирение не готовы идти именно вояки ОУН УПА и их нынешние идеологические руководители. Они, наоборот, с каждым годом обостряют эту проблему, призывают к борьбе против истинных победителей...

ГОЛОВА. Час вичерпаний. Це ж не я відключаю, автоматично відклюється все. Ну, 10 секунд, будь ласка, завершуйте.

АНАСТАСІЄВ В.О. Подобные заявления поступают от многочисленных ветеранских организаций.

Организация ветеранов Украины заявляет, что в условиях сегодняшней действительности, когда общество раздирается многочисленными противоречиями, когда дня не проходит, чтобы не было противостояний, шествий и пикетирований, добавить к этому еще один клубок с участием старшего поколения, недопустимо и невозможно.

Уважаемые руководители, к вам обращаются пожилые люди, прислушаться к их голосу.

ГОЛОВА. Григорович Лілія Степанівна, фракція "Наша Україна". Підготуватися Царьову.

Будь ласка, на табло дайте прізвища народних депутатів, що записалися, щоб орієнтувалися.

10:37:51

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Не можу не зреагувати на попередній виступ. Ми сьогодні з вами знаходимося у парламенті незалежної нашої української держави, під тризубом, який є на чолі нашого герба, який є тут у Верховній Раді під о цим синьо-жовтим прапором. Під цими символами воювали борці за незалежну українську державу саме під цими символами і саме за цю державу в парламенті якої сидять і т люди, які готові приймати і вітати марширування Вермахту перед Кремлівськими стінами, але жодним чином не можуть зрозуміти і пошанувати тих, за ради яких вони сьогодні є депутатами незалежної української держави. Мені це нагадує відому історію з дванадцяти стільців, коли Кіса Вороб'янінов закричав у глуху нічну темряву: " Мы здесь чужие на этом празднике жизни!"

Люди добрі, я звертаюсь до лівої частини Парламенту не будьте чужими у своїй країні, пошануйте тих, за ради яких ви є депутатами незалежної української держави. А тепер, шановні друзі, я би хотіла так само висловитися про права людини. Я, на жаль, не бачу багато телекамер о там, де наші журналісти, я, на жаль, не бачу море депутатів, які обвили трибуну цього парламенту, а варто би. Тому що я буду говорити не просто про права окремої людини, а про право цілого народу, про право 48 мільйонів наших громадян.

Шановні народні депутати, згідно із статусом народного депутата і нашими конституційними обов'язками, ми з вами отримаємо о такі стоси доповідей нашої рахункової палати, яка свідчить нам про виконання, або не виконання, або зловживання найголовнішого фінансового і політичного документа країни, який називається Державний бюджет.

Я можу винести сюди отакий цілий стос, який говорить про порушення, про зловживання, про розкрадання, про дерибан коштів, які йшли на спеціальний фонд за 2003-2004 рік. Шановні друзі, це 9 мільярдів. Я можу вам засвідчити про розкрадання, які були проведені за минулий рік і зловживання міністерством транспорту, міністерством з надзвичайних ситуацій, тендерами у відомчій медицині за попередній рік, зловживаннями, які були на "Южмаші" і так дальше.

Шановні друзі, за ради цього треба скликати у палаці "Україна" депутатів всіх рівнів, щоби люди зрозуміли і знали, що є такі порушники, є такі злодії. Щоби люди знали, що не може влада за сто днів поправити все те, що було розкрадено принаймні за останню п'ятирічку. До речі, деякі кошти можна було віднайти вчора у Маріїнському парку, де втоптавши чужу синю символіку, синьо-білу і карточки, люди отримали по 100 гривень. Помножте 5 тисяч на 100 гривень і зрозумійте, куди пішли з...

ГОЛОВА. Да, у вас забрали час, я знаю, 10 секунд, будь ласка.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Отже, шановні друзі, за 100 днів молода чесна українська влада не може поправити те, що роздерибанили за останні 4-5 років. Але принаймні 500 тисяч гривень вчора можна було знати у Маріїнському парку, коли по списку роздавали людям, які прийшли пікетувати і боротися не известно за що.

Тому я вважаю, що ми повинні провести спеціальне засідання по дерибану бюджетів і внести таку дефініцію "моральні злочинці". Ви боїтеся кримінальної відповідальності, адміністративної, ми повинні назвати моральних злочинців, які сьогодні винні у порушень прав цілого українського народу. Це є, до речі, відповідь тим захисникам, які готові захищати порушника кримінальної дисципліни чи то з Донецька, чи із Закарпаття.

ГОЛОВА. Замість Царьова слово має Корсаков, фракція "Регіони України". Підготуватися В'ячеславу Ковалю.

10:42:08

КОРСАКОВ О.Я.

Шановна Президія, шановні колеги, шановні виборці.

Фракція "Регіони України" заявляє, що сфабрикована на політичне замовлення діючої влади справа Бориса Колеснікова розвалюється на очах. Та не зважаючи на це, голову Донецької облради далі утримують в ізоляторі, а слідство вдається до порушень прав учасників процесу. Так намагаючись отримати покази проти Колеснікова, міліція знущається з головного бухгалтера торгового центру "Білий лебідь” Ірини Ігольникової, одинокої матері неповнолітньої дитини та опікуна прикутої до ліжка 75-річної матері. Після двох діб так званих бесід у УБОЗі Донецька по 15 годин щодня Ігольникова потрапила до лікарні з ішемічним інсультом, втративши мову, паралізована права частина її тіла. 14 травня вона їхала у діагностичний центр. Влаштувавши маски-шоу, міліція зупинила таксі і, затримавши бухгалтера, без пред’явлення звинувачення доставило його з Донецька, де з нею продовжували багатогодинну так звану бесіду.

Об 18.00 затриману без пред'явлення обвинувачень посадили у мікроавтобус, не повідомивши її близьким, беззахисну хвору жінку під охороною чотирьох озброєних убозівців повезли через пів-України до ізолятора тимчасового утримання Подільського району міста Києва.

У процесі вибивання показів проти Колесникова співробітники МВС порушили низку вимог Кримінально-процесуального кодексу, зокрема статті 116 КПК, згідно з якою досудове слідство ведеться у місті скоєння злочину. Який злочин скоїла бухгалтер "Білого лебедя"? Вона винна хіба в тому, що відмовляється обмовляти Колесникова.

17 травня Печерський суд вирішив перевести Ігольнікову до СІЗО номер 13. Це рішення цинічно мотивовано тим, що хвора жінка може переховуватися від слідства, Ігольнікова потребує стаціонарного лікування, є загроза її життю.

Фракція "Регіони України" вимагає звільнення, безпідставно затриманої Ірини Ігольнікової та покарання винних у знущанні над нею. Ми вимагаємо припинити залякування учасників процесу Колесникова і звільнення голови Донецької облради, необхідності перебування якого за гратами немає. Вимагаємо від МВС та Генпрокуратури офіційної реакції на цю заяву і вжиття заходів, а не чергової формальної відписки. Дякую.

ГОЛОВА. В'ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна". Підготуватися Кендзьору.

10:45:00

КОВАЛЬ В.С.

В'ячеслав Коваль, Народний рух України, фракція блоку Ющенка "Наша Україна".

Заява фракції "Наша Україна" у Верховній Раді України щодо вшанування пам'яті жертв політичних репресій.

Щороку третьої неділі травня ми вшануємо пам'ять сотень тисяч жертв українців, росіян, поляків, євреїв, представників інших національностей, які були замордовані сталінським режимом, злодійськи поночі вивезені і заховані у биковнянському лісі, поблизу Києва. По всій Україні тоталітарний режим залишив десятки, сотні своїх злочинних відзнак. І кожна з них - це десятки, сотні тисяч життів наших земляків. Досі невідомо точне число жертв тієї кривавої тирані. Запали свічку, стань тихо біля хреста могли пам'ятного знаку, помолись за безвинно загублених мільйонів українців, згадай історію. 350 років тому Україна за чисельністю населення переважала тодішню Московію. Однак, далі, не зважаючи на багатовіковість, сімейні традиції, чисельність української нації зростала дуже повільно.

Протягом віків методично, послідовно мордувалася душа і тіло, винищувався цвіт нації - козаки, селянин, інтелігенція. Заслання, революції, колективізація, голодомори, війни, політичні розправи. У ХХ столітті зростання чисельності українців злочинним більшовицьким режимом було практично зупинено. А наприкінці війни взагалі виникла недолюдська расистська ідея розвіяти українську націю на просторах одної шостої частини суходолу. Вагонів забракло.

Лідер Народного Руху України В'ячеслав Чорновіл, спираючись на наукові дослідження, говорив, що Україна могла би увійти в ХХІ з стомільйонним населенням. Така страшна ціна колоніального поневолення. Така жахлива картина геноциду українського народу.

Колишня влада ніби вже незалежної України замовчувала факти злодіянь, вдавала, що нічого страшного не відбувалося. Але ж відомо: народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього. Сьогодні народна влада разом з народом вшановує пам'ять мільйонів закатованих співвітчизників. Є політична воля спорудити в Буковинянському лісі меморіал. Ми підтримуємо ці кроки.

З цією метою фракція "Наша Україна" пропонує встановити на державному рівні день вшанування пам'яті жертв політичних репресій. Невідкладно, досі живі свідки, існують архівні матеріали, провести відповідні дослідження для встановлення всіх місць більшовицьких злочинів, точної кількості жертв, а також створити книги пам'яті безвинно загиблих. Облаштувати в кожному місці трагедії меморіальні споруди. Заборонити у колишньому Жовтневому палаці, ще раніше будинку Мехліца, де здійснювались масові розстріли, проведення розважальних заходів, а згодом перетворити його на музей пам'яті політичних репресій.

Фракція "Наша Україна" звертається до всіх, хто може долучитися до цієї справи - влади, науковців, громадських та політичних організацій, громадян, які можуть посвідчити чи надати відповідні матеріали, всією громадою відновити історичну пам'ять, станемо повноцінною державною нацією. Слава Україні, Слава ...

ГОЛОВА. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна" запрошується до виступу. Підготуватися Івану Сидоровичу Бокому.

10:48:18

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція "Наша Україна".

Я мушу відійти від планованої теми виступу, і я не можу не відреагувати на перший виступ представника фракції комуністів, який шельмував, паплюжив ветеранів Української повстанської армії. Я хочу цьому шановному добродію і всім тим, хто сповідує таку ідеологію нагадати, що у 1918 році українська держава була... Українська народна республіка як незалежна держава була визнана багатьма державами світу, функціонувала держава у Європі. Задушив, залив, у крові потопив Українську народну республіку більшовицький комсковський режим. І от з цього моменту ми вважаємо, чесні українці вважають Україну окупованою більшовицькими окупантами.

І саме вояки Української повстанської армії після того, коли після 39-го року, чергового приходу на Галичину радянських військ, і коли вони побачили у червні, у кінці червня 41-го року в кожному, в кожному районному центрі, в кожному районному центрі, в кожному селі сотні, тисячі замордованих, оцю страшну криваву масакру, яку зробила Радянська влада і закони НКВД, без сумніву, народ був би не народом, якби він би не організував повстанську армію і не противився і фашистським окупантам, і більшовицьким окупантам.

Шановні колеги, я переконаний, що нова влада в Україні неодмінно найближчим часом зведе у відповідний статус саме захисників Вітчизни, української Вітчизни, а не якоїсь невідомої абстрактної, ту категорію ветеранів, яка не побоялася стати проти двох окупантів і відстоювати інтереси України. Я вірю, що це найближчим часом буде.

Але, шановні друзі, Продовжуючи цю тему я хочу торкнутися теми, яка по суті продовжує цю попередню. Ми знаємо, що за 14 років режим Кучми знищував Україну, але своєрідним способом.

І сьогодні розкрадав державу, грабував державу. І сьогодні, коли правоохоронні органи починають наводити порядок, то починається цей шабаш, ніби-то підтримки тих кримінальних авторитетів. Дуже прикро, що і Верховна Рада абсолютно нерозумно прийняла рішення звертаючись до Генерального прокурора.

Шановні друзі! Та у нас, коли знайдуть Бакая, Щербаня, Білоконя, Ківалова, Боделана, Медведчуків закриють, врешті Кучму та всіх інших, то Верховна Рада тільки тим буде і займатися, що ...

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Іван Бокий фракція соціалістів підготуватися Івану Олександровичу Герасимову.

10:51:40

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

Я хотів би перш за все солідаризуватися із виступом депутата Коваля, про те, щоб ми сьогодні все-таки вшанували пам'ять жертв сталінських репресій. Буквально тільки що мені подзвонив з дороги наш колега, депутат Іван Сподаренко він зараз у дорозі до безіменної могили у лісі під Черніговом. Де у 38 році було розстріляно його батько ні за що, ні про що, тільки за те, що він селянин.

І на цю трибуну я вийшов для того, щоб продовжити тему, яку я вчора почав задавши запитання Віктору Лаврентійовичу Мусіяці.

Я знову про звільнення генерального директора Національного музею Тараса Шевченка, видатного вченого, філолога, текстолога Сергія Гальченка. Відбулася дика ситуація, Сергій Гальченко один із тих, хто самовіддано агітував за нового Президента України Віктора Андрійовича Ющенка і саме новий Президент України Віктор Андрійович Ющенко прийшовши в музей і ніяк не розібравшись у суті наукової дискусії, щодо зміни експозиції музею, вислухавши тільки одну сторону, ну так би мовити, сторону екскурсоводів, а не наукову концепцію.

Значить, розпорядився і повинен подати заяву, і геть із музею.

Якщо Україна починає розкидатися такими людьми, як учений Сергій Гальченко, тоді ми вже дуже приїхали близько до того, щоб сказати годі.

Я думаю, що тут необов'язково розказувати про заслуги Сергія Гальченка перед українською наукою і перед Україною взагалі.

Досить сказати, що це завдяки йому виходить зараз повне зібрання творів Тараса Григоровича Шевченка. Він один із тих хто забезпечив повне видання творів Павла Григоровича Тичини, Олеся Терентійовича Гончара, Володимира Миколайовича Сосюри і так далі, і так далі.

Це людина не випадкова ні в науці, ні...музеєзнавстві.

І якщо ми почнемо із своєї державної колокольни знімати таких людей, то толку не буде ні в нашій культурі, ні в наших музеях. Тому я прошу цей мій виступ адресувати Президенту України, як мій депутатський запит. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Герасимов, фракція Комуністів, підготуватися Марії Маркуш.

10:54:44

ГЕРАСИМОВ І.О.

Герасимов, фракция Коммунистов.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, уважаемые граждане Украины.

Еще не успели отгреметь залпы праздничных салютов в честь величайшего праздника 60 летия нашей Великой Победы в Великой Отечественной войне, еще продолжает поступать поздравления ветеранов, а уже чиновники начали беспрецедентное наступление на ветеранов войны - в лишении единственной возможности получения бесплатной медицинской помощи в госпиталях созданных специально для ветеранов. Медицина с каждым днем становиться не просто платной , а дорогостоящей , а потому недоступной для инвалидов участников боевых действий и всех ветеранов.

Огромными усилиями организация ветеранов Украины совместно с государственными структурами удалось не только сохранить, но и расширить сеть госпитальных учреждений для ветеранов. Это тридцать госпиталей и двадцать восемь госпитальных отделений, которые ..........всего 9 тысяч коек. Вместо того, чтобы расширить и сделать многопрофильными эти госпитали, то есть, расширить диапазон медицинской помощи ветеранам, особенно в сельской местности, в которой медицины не осталось и следа, чтобы ветеран, пребывая в госпитале получил всю необходимую помощь: слуха, зубопротезирования, операции на глазах и другое настойчиво обсуждается вопрос о ликвидации госпиталей, превращение из в дома престарелых. Уже принимаются решения о передаче уникального, дорогостоящего медицинского оборудования из госпиталей в другие медицинские учреждения. И главное - это попытки подорвать и уничтожить высококвалифицированные кадры медиков, начиная с руководителей учреждений.

В первую очередь, идет речь о предполагаемой замене директора Украинского государственного медико-социального центра ветеранов, в котором одномоментно лечатся 600 ветеранов из всех регионов Украины. Центр существует сегодня уже 30 лет, 25 лет в нем работает директором Юрий Александрович.............., заслуженный врач Украины, опытный руководитель, который показал себя только с положительной стороны. И совершенно непонятно чем вызвано смещение с занимаемого поста этого заслуженного человека.

В адрес совета уже поступили гневные протесты ветеранов из Тернопольской, Хмельницкой, Ивано-Франковской, Волынской, Киевской, Полтавской и других областей с требованием не трогать госпиталя и их медицинские кадры.

У медиков есть хороший афоризм: "Не навреди" - очень меткое выражение для данного случая.

Учитывая возраст ветеранов, от 70 до 80 и выше лет, состояние их здоровья, личные заслуги перед отечеством, просим вас, Адам Иванович и Владимир Михайлович, и прошу вас, дорогие коллеги депутаты, поддержать требование ветеранов. Прошу мое выступление считать ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Олександровичу.

Мікрофон Маркуш, будь ласка.

10:58:05

МАРКУШ М.А.

Депутат Маркуш, Фракція комуністів. Прошу передати слово колезі - депутату Пузакову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Пузаков. Підготуватися Мельничуку Михайлу.

10:58:23

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, Фракція комуністичної партії України, Кіровоградщина. Події пов'язані із 60-тиріччям Великої Перемоги показали, як похабно знищується історична пам'ять народу України про реальні події Великої Вітчизняної війни. Повсюдно проходив глум над героїзмом і пам'яттю ветеранів війни, тих хто здобував перемогу над фашизмом.

Саме так пройшли свята перемоги на Кіровоградщині. 9-ого травня на фортечних валах, де все потопало в червоному кольорі зібралися сотні фронтовиків ветеранів, їх вітали тисячі людей. А у помаранчевої влади не вистачило сміливості сказати декілька теплих слів ветеранам війни, мабуть від червоного кольору влада просто позорно скрилася, вірніше втекла. Та й в районах області таку ж саму картину наблюдали ветерани.

Невже у чиновників облдержадміністрації, помаранчевих революціонерів в лапках не знайшлося декілька слів, щоб подякувати ветеранам війни, солдатам Перемоги за життя, за мир, який вони нам всім подарували. Запам'ятайте можновладці: ветерани-переможці вимагають від влади не каші і сто грамів горілки, а пошани, достатку, благополуччя і поваги до своєї історії. Ветерани-переможці вимагають історичної правди про Велику Вітчизняну війну. Саме ця правда повинна стати головним інструментом виховання молодого покоління. На телеекранах каналу "Єра" та "1+1" демонструвався фільм про Велику Вітчизняну війну "Освобождение". Ніби з розрахунком показати правдиві сторінки цієї жахливої дійсності, саме цей фільм повинен був відкласти той позитивний відпечаток в душах молодих людей та неповнолітніх, але ж хто його міг побачити? Коли рано о 6:30 телевізор, майже, ніхто не включає. І о пів на 12 ночі, коли так же всі сплять.

А от головнокомандуючого УПА - Крута показували в нормальний час, навіть у світлий день перемоги. Бо ж він вів антипропаганду проти всього святого, називаючи переможців окупантами. Ось так наші доморощені гебельси підняли руку на святу славу переможців над коричневою чумою. У тіло та душу дітей і внуків визволителів прагнуть вкласти чуже, темне, мерзотне. Я звертаюся до всіх співвітчизників, не вірте подібним крутам, адже вони стріляли у спини наших солдат, вони грабували і спалювали ціли селища та з хлібом, сіллю зустрічали фашистських загарбників. Будемо відвертими, що ніяких військових почестей країна своїм захисникам так і не віддала.

Помаранчева буржуазна влада зробила все, аби як найшвидше і спокійніше для себе відбути день великої перемоги. І цього вам українські капіталісти ветерани Великої Вітчизняної війни ніколи не забудуть. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії.

11:01:30

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні радіослухачі.

Фракція Соціалістичної партії України занепокоєна проведеною земельною реформою в країні, яка може закінчиться трагічно саме для тих, для кого вона за ідеєю проводиться для селян. Складається враження, що якась невидима рука послідовно проводить політику відлучення селян від землі, але насправді це результат відсутності будь-якої руки. Бувши можновладці самовсунулися у свій час від цього процесу, віддавши українські народні землі на потурання пройдисвітам та безсердечним накопичувачам капіталу таким, як даниленки, білики, ямнюки. Одним із найпоширеніших конфліктів під час розпаювання землі - це з'ясування місця, у якому селяни мають одержати пай. Тут важливі такі чинники, як якість грунтів, їхня віддаленість від села, під’їзні шляхи і тощо. Якщо клаптик, який виділили, знаходиться у 20 кілометрах від села, та й ще не має родючості грунту, то немає сенсу витрачати на нього сили та час. Але ж особи, наближені до місцевого керівництва, отримують привілейовані земельні частки.

Соціалісти в котре наголошують на необхідності створення повноцінного Земельного кадастру з повним описанням земель та грунтів. Це дасть змогу прискорити процес справедливого набуття землею справжнього власника. Шахраї-злочинці не зупиняються навіть перед використанням "мертвих душ". Завдяки цій схемі безпринципні та жадібні посадові особи, а також їхні підлабузники, поставлені державою захищати права селян та всіляко допомагати їм скоріше опанувати закони та власне вступу до володіння землею, становляться ледь не поміщиками. Мільйони гектарів землі на сьогоднішній день ще не розпайовані.

Фракція соціалістів закликає Президента, Кабмін, виконавчу владу на місцях, поверніться обличчям до села. Якщо ви хочете врятувати селянина, треба негайно діяти. Ми звертаємося до всіх керівників фракцій. Шановні друзі, давайте все-таки створимо парламентську комісію, спеціальну слідчу. Дамо доручення розібратися парламенту спільно з урядом, що все-таки відбулося в Україні із землею, кому вона сьогодні дійсно належить. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми вичерпали всі мислимі і немислимі норми Регламенту. Давайте порадимося. У нас зараз потрібно буде перейти до питання - звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Профільний комітет пропонує, щоб ми це питання розглядали протягом двох з половиною годин. І я думаю, що вони мають рацію. Тому що це один із найважливіших документів, які ми приймаємо, і відповідно які ми повинні контролювати.

У зв'язку з тим, що ми більше, ніж на 40 хвилин перевищили норму Регламенту щодо оголошення запитів, виступів народних депутатів, я просив би, щоб ми зараз з вами попрацювали без перерви і заслухали питання з приводу виконання Державного бюджету України за 2004 рік.

Не буде заперечень? Дякую.

Так, тут визріває чергова перерва, але, може, ми зараз владнаємо. Так, будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, три хвилини, від двох фракцій - Соціал-демократичної партії (об'єднаної) і "Регіонів України".

11:06:17

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Сьогодні ми сподіваємось на те, що той компроміс, який був досягнутий під час наради вчорашньої з Генеральним прокурором, в присутності Генерального прокурора України та міністра внутрішніх справ, не є тільки відтяжкою часу, а є дійсно спробою знайти вихід із тої ситуації, яка є зараз в країні, що ми готові сьогодні визнати, що в країні відбуваються політичні репресії, що, на жаль, правоохоронні органи використовуються сьогодні у виконанні політичного замовлення щодо знищення опонентів нової помаранчевої влади.

Ми готові підготувати низку законодавчих актів, які сьогодні хоч якось захистять тих людей, які потерпають від нового владного режиму. В разі, якщо і ця наша готовність до компромісу буде використана проти наших товаришів, буде використана проти досягнення злагоди в суспільстві, проти того, щоб кожна наша людина мала право висловлювати свої політичні уподобання і не боятися за те, що буде заарештовано або вона сама, або члени її сім'ї.

В разі, якщо цей наш крок не буде врахований, то ми залишаємо за собою право, починаючи з першого дня роботи Верховної Ради наступного пленарного тижня блокувати її роботу, поки влада не визнає своїх помилок, не дасть свободу людям, які сьогодні знаходяться за гратами виключно за те, що вони в свій час не побоялися відкрито стати на захист своїх політичних поглядів і тих людей, які не скривали, що вони підтримують кандидата, який не є Віктором Ющенком.

У зв'язку з цим ми закликаємо всіх присутніх у Верховній залі... у залі Верховної Ради України до співпраці і шляху до компромісу. Якщо такого шляху не буде знайдено, ми продовжимо свої рішучі дії в залі Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні наші виборці!

Я хотів би, щоб ви вірно розуміли ситуацію.

Перше, я думаю, що ви погодитеся, що Верховна Рада в рамках чинного законодавства зробила все, що вона змогла зробити, іншого вона зробити не може, бо в нас немає таких прав. Це перше.

Друге, дійсно, зараз після вчорашньої зустрічі керівників фракцій і груп із Генеральним прокурором і міністром внутрішніх справ йде робота. І я хотів би наголосити для всіх, що це була, до речі, пропозиція саме і генерального прокурора, а більше міністра внутрішніх справ, йде робота над удосконаленням законодавства, щоб, використовуючи зміни, якщо внесе Верховна Рада і Президент підпише, у Верховної Ради було більше можливостей втручатися у той чи інший політичний чи суспільнозначимий процес.

І я думаю, що це найвірніший шлях для того, щоб ми могли вийти із цієї ситуації не порушуючи закони, не нагнітаючи ситуації, а саме реагуючи на те, що відбувається в суспільстві.

І третє. Я хотів би звернутися не так до сесійної зали, як до тих хто нас слухає із розумінням, бо дехто із наших колег звинувачує, що Верховна Рада не мала права приймати те, що вона прийняла звернення до Генерального прокурора.

Такою була воля 277 народних депутатів, ми ні до чого не зобов'язували Генерального прокурора. Ми до Генерального прокурора звернулися з пропозицією розглянути питання щодо можливості змінення міри попереднього затримання, так би мовити, захисту і так далі, і тому подібне.

Ми не говорили, йому, що треба зробити. Ми просто від імені Верховної Ради звернулися із пропозицією до Генерального прокурора розглянути це питання у рамках чинного законодавства.

Так що ніяких порушень не було, я ще раз наголошую, що це була реакція Верховної Ради на ті події, які хвилюють наше суспільство. І тому, давайте ми в рамках чинного законодавства будемо діяти, бо вчора справедливо сказав Голова Верховної Ради, що все ж таки давайте ми будемо реально дивитися і правдиво дивитися, і дивитися різнобічно дивитися на ситуацію, коли у нас виникла гостра ситуація наприкінці минулого року Верховна Рада також взяла на себе сміливість розв'язати її. Ніхто, мабуть не буде заперечувати, що саме завдяки наших з вами рішень було ліквідовано ту ситуацію.

Тому тут зараз інший зворотній процес, завтра може бути він зовсім по іншому... Давайте ми все-таки будемо солідарні, тим більше, що мова йде про наших недавніх колег, про наших колег, які засідали тут у стінах парламенту, були народними депутатами України. Або про колег, які очолювали органи влади на місцях.

Завтра, я ще раз наголошую, будь-хто може опинитися в такій ситуації, з будь-якої політичної сили. Тому давайте виважено будемо підходити, не політизуючи, але реально оцінюючи цю ситуацію і ще раз наголошую, що ми з вами прийняли вчора рішення, дивлюсь ось на Віктора Лаврентійовича Мусіяку щодо 1 червня, а точніше 1 червня їх комісія, яку він очолює, має нас проінформувати про цю ситуацію, я думаю, ми таким чином зуміємо зняти ці проблеми.

А тепер переходимо до реалізації питання. Я вас ознайомлю який пропонується порядок розгляду звіту "Про виконання Державного бюджету за 2004 рік".

Доповідь міністра фінансів до 20 хвилин. Відповіді на запитання 15 хвилин. Співдоповідь першого заступника голови комітету з питань бюджету 15 хвилин і 15 відповіді на запитання. Те ж саме співдоповідь голови Рахункової Палати 15 хвилин доповідь, співдоповіді 10 хвилин, відповіді на запитання. І десь в межах години по 3 хвилин виступи від депутатських фракцій і груп та комітетів і потім прийняття рішення. Ось такий планується регламент розгляду цього питання.

Я запрошу до слова Віктора Михайловича Пинзеника , міністра фінансів. Будь ласка, Вікторе Михайловичу. У вас 20 хвилин.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Кабінет Міністрів України представляє вам відповідно до норм чинного законодавства звіт "Про виконання Державного бюджету України за минулий 2004 рік".

Основні показники, які характеризують Державний бюджет минулого року ви можете побачити на наступній діаграмі.

Доходи Державного бюджету України минулого року склали 70,3 мільярди гривень, витрати 80,5.

Ви бачите три колонки попередніх цифр, які характеризують бюджет минулого року порівняно з 2003 роком де доходи були 55 мільярдів, витрати 56,1, або дефіцит 1 мільярд. До валового внутрішнього продукту - це 0,4 відсотка доходи Державного бюджету минулого року виросли на 27,6 відсотка, а витрати на 43,5. Тобто минулого року відбулося досить серйозне зростання дефіциту Державного бюджету. Дефіцит Державного бюджету до валового внутрішнього продукту зріс з 0,4 до 3 відсотків або в 7,5 разів, в абсолютних сумах це з 1 мільярда гривень до 10,2 мільярда гривень.

Ви бачите, що протягом року Державний бюджет кілька разів корегувався, але і в уточненій останній версії бюджет - 65 мільярдів, цифра його була значно перевищена.

Якщо говорити про доходи до валового внутрішнього продукту, то доходи Державного бюджету залишилися приблизно на тому ж самому рівні, як і минулого року. Минулого року доходи складали 20,8 відсотка до ВВП, у 2004 році - 27,6 відсотка. Це дещо нижче, ніж планувалося, але серйозно зросли витрати по відношенню до валового внутрішнього продукту, що зумовило зростання дефіциту бюджету наступного року.

Бюджет минулого року виконувався у наступних макроекономічних умовах. Прошу показати наступний матеріал. Початково за базу розрахунку бюджету був закладений валовий внутрішній продукт 283,5 мільярда гривень. Фактично по звіту він 345 майже мільярдів гривень, або відхилення від планового показника 61 мільярд. Протягом року бюджет мінявся і за базу був закладений ВВП 317 мільярдів, а і ця цифра на 27 мільярдів виявилася нижчою фактичного виконання.

Темпи росту валового внутрішнього продукту закладалися 4,8 відсотка, фактичне зростання - 12,1. Досить серйозні відмінності у закладених і фактичних показниках динаміки інфляції. Так зростання споживчих цін грудень до грудня закладалося 6,3 відсотка, фактично цей показник був перевищений у два рази. Зростання цін склало 12,3 відсотка. Особливо серйозне зростання цін порівняно з запланованими показниками відбулося у промисловості, у промисловості початково закладалося зростання цін на 5,1%. Фактичне зростання цін перевищило 24%, майже п'ятикратне збільшення зростання цін. Ви маєте побачити інші показники, які характеризують базу, в якій формувався бюджет минулого року. Ще кілька зауважень, які стосуються показників динаміки інфляції. Можна зауважити серйозне зростання інфляції протягом останніх місяців минулого року. Якщо в середньому зростання цін за минулий рік склало 12,3%, то основна частина цього зростання припадає на 4 місяці минулого року: вересень, жовтень, листопад і грудень.

За ці 4 місяці інфляція склала 7,7 відсотка. Ви маєте можливість порівняти показники інфляції і сучасні квітень, і в минулому року, і за минулий рік. Основну складову частину інфляції дали дві товарні групи: минулого року ціни на м'ясо і птицю виросли майже на 50%. Паливно-мастильні матеріали виросли на 62% - це ті речі, які відбулися в економіці протягом минулого року. В доходах державного бюджету України за минулий рік, майже 62% складає 4 статті - це податок на додану вартість - головна стаття доходів - 23,8%. Або 4,9% до ВВП. Податок на прибуток підприємств - 22,8. Акцизний збір з вироблених в Україні товарів - 8,6% і ввізне мито 5,6%. Ці 4 статті доходів дали 12,6% до валового внутрішнього продукту з 20,4% загальних доходів державного бюджету.

Наступні матеріали показують вам динаміку основних статей доходів бюджету по основних видах податків. Податок на прибуток, ви бачите динаміку їх за останні роки. В 2003 році було 13,1 мільярду, або 4,9% відсотка до ВВП. Минулого року у Державний бюджет надійшло 16 мільярдів гривень, це маже на 3 мільярди гривень більше, але частка надходжень цього податку до валового внутрішнього продукту зменшилася на 3 відсоткових пункти. Це пов'язано з тим, що минулого року відбулося зниження ставки податку на прибуток з 30 відсотків до 25 відсотків.

Акцизний збір, частка цього податку по відношенню до валового внутрішнього продукту зменшилася з 4,9 відсотка до 4,6 відсотка. Хоча минулого року ми отримали додатково порівняно з 2003 роком, або отримали приріст доходів по акцизному збору на 1,6 мільярда гривень. Ми ілюстративно показуємо динаміку надходжень по податку на доходи фізичних осіб, оскільки він у доходах Державного бюджету займає мізерну частку. Це ресурсна стаття доходів місцевих бюджетів. Але динаміка показує, для динаміки основних податкових надходжень ми ілюструємо вам цей матеріал. Минулого року відбулося досить істотне падіння надходжень по податку з доходів фізичних осіб не в абсолютній сумі. В абсолютній сумі доходи майже залишилися на рівні 2003 року. 13,5 мільярдів було отримано у 2003 році, минулого року - 13,3. Але у відсотках до валового внутрішнього продукту частка цієї статті надходжень впала на 1,3 відсотка. Це пов'язано з тим, що з минулого року було істотно зменшено ставку податку на доходи фізичних осіб. З минулого року в Україні діє ставка 13 відсотків. І таке зниження ставки не було компенсовано за рахунок легалізації доходів по оплаті праці.

Найбільш серйозну частку доходів до Державного бюджету забезпечував податок на додану вартість. Вам представлені матеріали по динаміці цього податку у порівнянні з минулим роком і у порівнянні з тими змінам, які вносилися у бюджет протягом минулого року. До Державного бюджету минулого року надійшло надходжень через податкову адміністрацію 12 мільярдів і через митницю теж майже 12 мільярдів. З врахуванням відшкодування... Вибачте, через податкову 16,7 і митниця - 12 мільярдів.

Всього валовий збір податку на додану вартість склав 28,7 мільярда. Але минулого року відшкодовано було з бюджету грошовими коштами 12 мільярдів гривень. Ця сума співставна з загальною сумою збирання цього податку, який надійшов через митницю. Таким чином загальна сума чистого надходження ПДВ до бюджету склала 16,7 мільярда гривень. Ця цифра менша, ніж планувалася особливо останнім варіантом уточнень до бюджету. Тому що планувалося отримати вищу суму 19,8 мільярда, отримано 16,7, на 3,1 мільярда гривень.

Досить вагому частину зменшення надходжень по ПДВ відбулося за рахунок надпланового відшкодування податку на додану вартість. Минулого року відшкодування ПДВ порівняно з розписом бюджету і затвердженою цифрою у бюджету збільшилася на 1,2 мільярда гривень.

Видатки Державного бюджету за минулий рік. За минулий рік з Державного бюджету здійснено видатків на 80,5 мільярда гривень. У тому числі поточні видатки - 64,4, капітальні видатки - 15,1. Для розуміння того, що відбулося минулого року у бюджеті, мабуть, краще проаналізувати не абсолютно суми видатків у розрізі економічної класифікації, а їх структури. Вона представлена у наступному графіку. Частка поточних видатків у структурі Державного бюджету за останні три роки досить істотно зменшилася. Якщо у 2000 році ця частка складала 96,6 відсотка, то у 2004 році ця частка впала до 79,9 відсотка. І варто звернути увагу на серйозні зміни структури видатків бюджету у розрізі економічної класифікації.

Зверніть увагу, будь ласка, що протягом останніх трьох років досить серйозно впала частка витрат на заробітну плату, на оплату праці працівників бюджетних установ у структурі витрат Державного бюджету. У 2002 році ця частка перевищувала 20 відсотків на зарплату виділялось і в 2003 році. В 2004 році ця частка впала до 17,6 відсотка. Разом з тим, ми бачимо серйозну зміну динаміки по інших показниках. Дуже різко зросла частка витрат, які пішли на капітальні витрати. Якщо в 2003 році на капітальні витрати з Державного бюджету направлялось 12,4 відсотка, то минулого року було направлено в 1,5 рази більше - 18,7 млрд. Особливо це відбувалося по такій частині капітальних витрат є капітальні транспортні підприємства - капітальним транспортам. Частка цих витрат в структурі Державного бюджету зросла більш ніж в два рази.

Ми маємо також серйозне зростання витрат, пов'язаних з виплатами пенсій і допомог. Якщо в 2003 році частка витрат складала 9,3 відсотка, то минулого року вона зросла майже до 13 відсотків. Це пов'язано з серйозними проблемами, які ми відчуваємо і зараз, і які ми особливо відчували разом з вами при перегляді бюджетів, коли минулого року підняття пенсій відбулося без адекватного підвищення заробітних плат. І коли Пенсійний фонд, який минулого року був затверджений без дефіциту, в кінці року довелося фінансувати за рахунок Державного бюджету. І чотири місяці минулого року йшли дотації за рахунок коштів від приватизації в розмірі 3,7 млрд. гривень. І минулого року відбувся досить серйозний перекіс в оплаті праці і в пенсійному забезпеченні. Ми про нього вже говорили, коли розмір заробітної плати збільшено було на 70 відсотків, а розмір пенсійних витрат на 27 відсотків. І країна на початку цього року опинилась з досить серйозним навантаженням по виплаті пенсії. Інформуємо вас, що на початок цього року розмір Пенсійного фонду складав 60 відсотків до фонду заробітної плати при діючих ставках нарахувань на фонд заробітної плати на 32 відсотки.

Завдяки прийнятим змінам до бюджету, який ми схвалили разом з вами 23 березня, проблему Пенсійного фонду частково вдалося зняти. зараз по новому бюджету співвідношення Пенсійного фонду і фонду заробітної плати зменшилось до 48-ми відсотків. Але це ще далеко до того рівня, який дозволяє вивести бюджет Пенсійного фонду на бездефіцитне існування, і нам доведеться при перегляді бюджету... при розгляді бюджету наступного року враховувати проблеми, які виникають у Пенсійному фонді.

Якщо розглянути видатки Державного бюджету в розрізі функціональної класифікації, вона представлена наступним матеріалом. Минулого року відбулося зменшення частки витрат на загальнодержавні функції, в основному це відбулося за рахунок обслуговування боргів. Частка витрат, пов'язаних з обслуговуванням боргу зменшилася з 4,6 відсотків до 3,8 відсотки.

В той же час відбулося зменшення і по деяких соціальних сферах. Якщо в 2003 році на освіту виділялося 10,2 відсотки, то в бюджеті минулого року на 8,9 відсотки зменшення.

Відбулося зменшення на 0,2 відсоткових пункти по охороні довкілля. В той же час на 2,4 відсотки зросла частка витрат бюджету, які направляються на економічну діяльність.

Минулого року Україна мала досить серйозне зростання дефіциту бюджету. Ми вже згадували про те, що дефіцит Державного бюджету склав 10, 2 мільярди гривень. За рахунок яких ресурсів він був профінансований? Перш за все, це надходження від приватизації державного майна. Минулого року до бюджету надійшло коштів від приватизації на суму 9,5 мільярди гривень.

Крім того, покриття дефіциту відбулося за рахунок приросту запозичень. Це, до речі, проблема, яка вартує уваги, тому що, не зважаючи на рекордні суми надходжень від приватизації, минулого року відбулося нарощування боргу, тому що зроблено було позик на суму 10,3 мільярди гривень, а погашення на 9,2. Тобто приріст заборгованості минулого року склав 1,1 мільярди гривень.

Надходження від приватизації, ми вже згадували, зросли більш, ніж в чотири рази. Якщо ми отримали від приватизації у 2002 році 600 мільйонів, то в 2004 році було отримано 9,5 мільярда гривень. І в цих умовах відбулося досить значне зростання обсягів запозичень. Загальна сума запозичень Державного бюджету за минулий рік склала 10,3 мільярда гривень.

З них 6,2 мільярда гривень - це зовнішні запозичення і друга частина внутрішні - це 4,1 мільярда гривень.

Минулого року уряд зробив зовнішніх запозичень через випуск облігацій внутрішньо-державної позики, ви маєте можливість побачити умови цього запозичення. Два запозичення були здійснені, перше запозичення за ставкою 6,9 6,75 від річних. Друге запозичення за ставкою лайбор шестимісячною в доларах США плюс 3,4 відсотка річних. Загальна сума запозичень по випуску облігацій на зовнішньому ринку 1,1 мільярда гривень.

Минулого року державний борг України збільшився з 77,5 мільярда гривень до 85,4 мільярда. Якщо ви звернули увагу на проблему дефіциту бюджету, то зростання запозичень відбулося в основному не з причини дефіциту бюджету. Тому що цей борг складається з двох частин. Перший - так званий державний борг, пов'язаний з покриттям дефіциту бюджету.

Оскільки минулого року він в основному був покритий за рахунок надходжень від приватизації, то минулого року відбулося незначне зростання боргу по пов'язаних з обслуговуванням дефіциту бюджету. Прямий державний борг зріс на 2 відосотки, але минулого року відбулося досить серйозне зростання гарантованого державного боргу, на 55 відсотків.

На початок минулого року гарантований державою борг складав 11,4 мільярда гривень, до 17,7 мільярда гривень.

Ви маєте можливість побачити основні умови надання позик гарантованих державою, позики були надані кільком компаніям, це "Південмаш", Державна служба автомобільних доріг, Державна адміністрація залізничного транспорту, КД "Південне", НАК "Енергоатом" і інші.

Хоча, якщо минулого року відбулося зростання загальної суми боргу, але враховуючі досить хорошу динаміку валового внутрішнього продукту, минулого року частка боргу до відношенню валового внутрішнього продукту не зросла і ми маємо від цього року тенденцію до зниження боргу до валового внутрішнього продукту, включаючи витрат на обслуговування зовнішнього боргу.

Обсяг державного боргу у співвідношенні до ВВП на кінець минулого року склав 24,8 відсотка. З них: прямий борг 19,6 відсотка і гарантований державою борг 5,2 відсотка.

Фактичні витрати Державного бюджету з погашення і обслуговування державного боргу в минулому році здійснений в повному обсязі вчасно, це до речі, риса яка характерна для всіх останніх років, що дозволяє Україні утримувати досить не погані позиції на ринку запозичень і ми це бачимо по тенденціях запозичень цього року, коли відбувається досить значне здешевлення відсотків по яких уряд має можливість сьогодні розміщати облігації внутрішньої державної позики.

Результати виконання бюджету характеризуються також станом кредиторсько-дебюторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість по Державному бюджету за минулий рік виросла на 400 мільйонів гривень. З 2,9 мільярда до 3,3 мільярда.

Дебіторська заборгованість зросла значно в більшій мірі. І така заборгованість потребує відповідного аналізу і роботи, бо це кредитування бюджетам української економіки. Дебіторська заборгованість минулого року возросла на 1,6 мільярда гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, можливість завершити.

ПИНЗЕНИК В.М. За даними перевірок, які здійсненні органами Державною контрольно-ревізійної служби виявлено незаконних та нецільових витрат на загальну суму 359,4 мільйона гривень. З них коштів Державного бюджету на суму 113 мільйонів гривень -це на12 відсотків більше ніж в попередньому році.

Шановні друзі, ми надали вам офіційні дані щодо Державного бюджету минулого року політику якого формував не нинішній уряд, але обов'язок будь-якого уряду представити відповідно до законодавства відповідні матеріали по його виконанню. Це вимога Бюджетного кодексу, це норма цивілізованого демократичного суспільства.

Ми хочемо вас також інформувати, що вперше цього року, виконуючи доручення Президента України Кабінет Міністрів України здійснив публічне представлення звіту про виконання Державного бюджету перед суспільством України. Це норма, яку ми будемо дотримуватися кожного року. Такий публічний звіт зроблено не тільки Міністерством фінансів по коштах Державного бюджету, але і по коштах місцевих бюджетів, і такий публічний звіт зроблено по всіх головних розпорядниках бюджетного кошту.

Просимо розглянути інформацію про виконання бюджету за минулий рік і прийняти цю інформацію до відома.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Михайловичу. Будемо сподіватися, що через рік ви будете вже звітувати про свою роботу.

Будь ласка, запишіться на запитання. 15 у нас. Будь ласка, висвітіть на моніторі для депутатів.

Ярослав Кендзьор. Підготуватися Миколі Кухарчуку.

11:36:30

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція "Наша Україна".

Вікторе Михайловичу, чи могли би ви зараз так приблизно орієнтовну цифру назвати, аналізуючи бюджет минулого року і виконання цього бюджету, у зв'язку з тими фактами, які зараз виходять, вилазять, як кажуть, на світ божий, всі ці колосальні крадіжки, нецільове використання бюджетних коштів, скільки не дорахувався офіційний Державний бюджет від того, яким би він міг бути максимально, приблизна цифра чи відсоток від офіційної цифри Державного бюджет України 2004 року? Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Важко говорити про... Прямі втрати це виявляє КРУ, і, до речі, це цифри, які постійно уточнюються, тому що нові перевірки, які робляться відповідними контрольними органами, виявляють чимало порушень. Дуже багато ....... відбувається у сфері державних закупівель у зв'язку з непрозорими інструментами, які застосовуються при державних закупівлях виявляються факти завищення, кількократного завищення цін. І прохання Уряду: підтримати законопроект, можливо, у версії другого читання, разом з тим законопроектом, який готувала Верховна Рада про зміни процедури державних закупівель. Бо тут практично важко виявити абсолютно повну суму втрат, бо треба було провести ревізію всіх витрат, пов'язаних з державною закупівлею. Ми, зміни структури бюджету, які відбулися минулого року теж дають підстави для роздумів. Ми не хочемо особливо, ми не хочемо переводити проблему в політичну площину, бо нам важливо не допускати подібних речей в минулому.

От зверніть увагу на першу цифру, яка показувалася з самого початку презентації - це серйозне відхилення показників плану і показників фактично виконання. І це тільки по державному бюджету. Ми знову повертаємося до проблеми, яка була вже предметом нашого обговорення. Проблеми про те, що проблему пенсійного фонду можна було не допустити минулого року. Тому що ресурс для підняття заробітних плат в бюджетній сфері для працівників освіти, медицини і культури були. Тільки, на жаль, цей ресурс не був використаний, як інструмент вирішення проблем нашої бюджетної сфери. І з другого боку забезпечення ресурсами виплат пенсійного фонду. Тому я прошу показати 25-ий малюнок. У нас виникла серйозний дисбаланс у пенсійному забезпеченні заробітною платою.

Якщо подивитися динаміку останніх, попередніх років, то у нас динаміка заробітної плати і пенсії, майже, йшла в рівні. На початок цього року ми мали ситуацію, коли до 2000 року розмір пенсії виріс в 5 разів. А розмір заробітної плати виріс у 3,3 рази і в основному такі відхилення відбулися як раз останній рік. І на початку цього року, прошу наступний малюнок показати, 26-ий. На початку цього року Україна мала критичне навантаження по виплатах пенсії у розмірах до валового внутрішнього продукту. Цей розмір складав 19%. І зростання таких виплат відбулося майже останній рік. При чому, якщо ви зауважите, доходи пенсійного фонду - це середня стрічка лишається приблизно на однаковому рівні до ВВП - 9-10%, різко зросло навантаження на бюджет, який ми сьогодні вимушені робити, бо ми не маємо права залишити пенсіонерів без пенсій. Але перед нами стоять дуже відповідальні задачі по збалансуванню Пенсійного фонду і забезпеченню гарантованого ресурсу для виплату пенсій. Саме це одна з причин, чому разом з вами ми прийняли рішення по прискореному зростанню заробітної плати у бюджетній сфері. Бо це не тільки вирішення соціальних завдань, які стоять в бюджетній сфері, це водночас дає надійну базу для формування Пенсійного фонду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кухарчук. За ним - Бронніков.

11:40:51

КУХАРЧУК М.А.

Кухарчук, фракція комуністів.

Вікторе Михайловичу, до вас запитання.

Перше. Ви самі назвали, що у минулому році доходи від приватизації до бюджету зросли в чотири рази. А до того з моменту приватизації напевно було продано не 80 процентів державної власності. То чому сьогодні уряд замовчує питання, яке обіцяв на виборах, що буде проведена суцільна перевірка і реприватизація? Це перше.

І друге. Останні дії уряду схожі на латання дірок. Це стосується капітального будівництво і особливо дорожнього господарства. Як ви будете виходити з положення, коли останнім законом, нав'язаним Верховній Раді, практично фінансування дорожнього господарства зменшилося на 700 мільйонів гривень. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Спасибі. Що характерно для приватизації минулого року, і це було предметом розгляду тут в цьому залі. Це спроба масової приватизації найбільш привабливих об'єктів. І тут утворювалися комісії, були блокування Верховної Ради. Можна згадати не тільки питання "Криворіжсталі", а можна згадати об'єктів, які приватизовувалися за окремими спеціальними законами, де бракувало тільки записати прізвища людей, які будуть власниками підприємства. І ви, мабуть, судячи по дискусії, які йдуть публічні, відчуваєте, що в країні готується рішення, рішення, які мають бути прозорими, де не в ручному режимі мають визначатися кого переглядати, кого ні. Можу інформувати вас, що Кабінет Міністрів підготував проект закону. Він ще не розглядався на засіданні уряду, але де чітко виписані правила або процедури, де в дійсності порушено закон і нанесено шкоду державі. Найближчим часом я сподіваюся, цей закон буде внесений на розгляд Верховної Ради України. Бо з одного боку, ми не маємо права пройти мовчки тих випадків, коли приватизація відбулася не в інтересах всього суспільства. А з другого боку, ми маємо забезпечити, щоб такий інструмент був не способом зведення рахунків, щоб цей інструмент давав відповідь на питання, що там точно порушено законодавство.

Що стосується вашого другого питання, то ми не очікуємо втрат по цьому рішенню. Чому? Я прошу звернути вашу увагу на те, що практично за останні 4,5 місяці у нас не було імпорту нафтопродуктів. Сума надходжень мізерна. А крім того, рішення, яке прийняте парламентом, і це правильне рішення, стосувалося зміни комбінованих ставок акцизу на фіксовані ставки.

За нашими оцінками це рішення не призведе до істотного зниження надходжень акцизного збору. Тому що залишається діяти ставка акцизного збору 60 євро на тону нафтопродуктів світлих і 30 євро на тону важких ............. Тобто ця ставка залишається незмінною і по динаміці надходжень цього року по нафтовій позицію по нафтопродуктах ми отримаємо більше, ніж планували розписом на 5 місяців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Бронніков, фракція "Регіони України".

11:44:09

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Виктор Михайлович, вы профессионально сделали критический анализ бюджета 2004 года. Правда, не охарактеризовали то, что рост цен на мясо определялся не урожаем 2003 года, а рост цен на горюче-смазочные двукратным ростом цен на мировых рынках нефти.

Но у меня такие два вопроса. Вы создатель налоговой базы, обеспечивающей доходную часть бюджета, и бюджет 2004 года делался по вашим налоговым законам. Соответствовал ли он ожиданиям экономики эта налоговая база и народа?

И второе. Динамика занятости, как шла в 2004 году, не могли бы вы сказать? Спасибо.

ПИНЗЕНИК В.М. Спасибі за питання. Я можу підтвердити те, що минулого року відбулося досить серйозне коливання і ріст світових цін. І були і були об'єктивні чинники, які зумовили динаміку росту нафтопродуктів. Але ми навели вам данні для порівняння, я думаю, вони важливі і нам, тому що ми говоримо про професійні речі, а не про політичні речі, що велика частина росту була саме минулого року, і вона мала причини зростання світових цін. І по м’ясу основне зростання відбулося не в останні місяці, в останні місяці теж була динаміка росту - 9,4 відсотка за п'ять місяців цього року. Але основне зростання - майже на 50 відсотків - відбулось минулого року.

Що стосується податкової бази. Ми хочемо зауважити про це. Давайте знову вернемося до проблеми, яка пов'язана була з дефіцитом бюджету. Шановні колеги, ми отримали бюджет, в якому не були закладені кошти на виплату пенсій. Ми мали бюджет з 10-відсотковим дефіциту бюджету. Сьогодні, оскільки ми пережили цей час, можемо сьогодні говорити про те, що цей дефіцит, якби ми з таким дефіцитом жили, країна б опинилась в фінансовій кризі. Ми б говорили не про ревальвацію гривні, а про обвал гривні. Ми б говорили не про інфляцію на рівні 9,8 відсотка, а інфляція, яка б вимірювалась сотнями відсотків.

Завдяки нашим спільним зусиллям нам вдалося змінити ситуацію і прийняти збалансований бюджет, він вкрай непростий. Ми не міняли податкової бази, змін податкової бази ми не робили. Змін ставок податків Законом про бюджет не робилось, крім невеличких корекцій. Наприклад, дві копійки збільшення акцизу на пляшку пива або 20 копійок збільшення акцизу на пляшку горілки. Це невеличка корекція. Але можемо вас інформувати, що якщо минулого року до зведеного бюджету надходило десь 28 відсотків до валового внутрішнього продукту, то на сьогоднішній день надходження до бюджету складають близько 32 відсотків валового внутрішнього продукту. Звідки йдуть такі надходження при незмінних ставках і базах оподаткування? Завдяки діям по виконанні програми Президента і нашим спільним діям по прийняттю бюджету вдалось серйозно обмежити тіньові схеми. Те, що ми бачимо по митниці - це ще не все, що там зроблено. Але надходження динаміки по митниці дає можливість говорити про серйозне закриття певних дірок. Ми можемо говорити про часткове закриття дірок, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ, хоча тут не все доведено до пуття. Більше того, можемо говорити, що деякі цифри, які сьогодні є в офіційній статистиці, не зовсім коректні. Ми маємо підстави стверджувати, що цифра росту експорту - 37 відсотків, і цифра росту імпорту - 26 відсотків, не є коректною, і не з вини статистики. просто на ПДВ відбувалися завищення експортних цін для збільшення відшкодування ПДВ, і дані митниці, які ми зараз аналізуємо за минулий рік, говорять про те, що митна вартість занижувалася, і це робилося для того, щоб уникнути оподаткування і високих ставок мита.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

11:48:27

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Шановний Віктор Михайлович!

Ми так зрозуміли, що, дійсно, складно виконувати... відповідати за виконання бюджету, який не подавався вами і не виконувався вами. Але, знаєте, у мене є таке запитання, яке поєднає два уряди, це питання залишків бюджетних коштів минулого року, який станом по даним Казначейства станом на 01.01.2005 року було близько трьох мільярдів гривень. Відповідно, там були і кошти місцевих бюджетів.

Так от, у мене таке запитання, і прошу відповісти, як ви збираєтеся вирішувати проблему кредиторської заборгованості наших розпорядників за минулий рік? Вони сьогодні осталися сам на сам з цією проблематикою. Що уряд пропонує як вирішення проблеми боргів минулого року в бюджеті 2005 року? Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Перш за все, у вас неточні дані по залишкам. На жаль, у нас немає введеного в графіку.

Оце динаміка нашого єдиного казначейського рахунку. І на початку січня на цьому рахунку було майже п'ять мільярдів гривень. Станом на вчорашній день на нашому казначейському рахунку знаходиться 5 мільярдів 880 мільйонів гривень, тобто у нас тримається на рахунку приблизно однакова сума.

І це кошти не тільки Загального фонду Державного бюджету, це кошти і місцевих бюджетів, і на сьогоднішній день можемо сказати, що тут більше коштів місцевих бюджетів, і вони мають право ними користуватися, і в такому режимі працює казначейський рахунок, і це - кошти спеціальних фондів. Але цей рахунок, як і в будь-якому банку, має мати певний мінімальний обсяг. Чим більші обороти бюджету тим більший обсяг. Крім того, ви знаєте, що у нас велике навантаження на рахунки потрапляють у зв'язку з тим, що на початку місяця ми робимо дотації і надаємо позику Пенсійному фонду. Тому що Пенсійний фонд не здатний виплатити пенсії на початку місяця, тому у нас відбуваться досить серйозне коливання рахунків.

Що стосується дебюторсько-кредиторських заборгованостей, то насправді нам треба дуже багато речей робити.

По-перше, що стосується дебіторської заборгованості. Не маємо ми права жити в умовах, коли бюджет кредитує, ми маємо перейти до нової системи, а вона не проста і потребуватиме багато часу, вона пов'язана із обліком зобов'язань і проплатою зобов'язань бюджетів, включаючи Державний бюджет і місцевих бюджетів, це зовсім інша філософія казначейського виконання бюджету.

Що стосується кредиторської заборгованості, це проблема і дисципліни бюджетних установ і організацій, включаючи міністерства і відомства. Тому що жодна установа не має права брати зобов'язань, якщо не передбачені ці кошти бюджетом.

І, до речі, я думаю, нам потрібно внести корективи в бюджетний кодекс для того, щоб проблему вирішувати. Частково ми деякі проблеми, деякі кроки ми вирішували бюджетом цього року, але ця проблема не врегулюється цим бюджетом. І саме головне, щоб була наведена дисципліна. Тому що не має права ніхто брати зобов'язання, або брати зобов'язання щось будувати чи робити, якщо коштів на це не закладено в бюджеті.

Тому що ми ніколи не будемо зводити баланс бюджету і завжди у нас будуть виникати зобов'язання перед економікою, а це по суті вилучення коштів з української економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Мельничук.

11:51:51

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Віктор Михайлович! Я хотів би повернутися до історії, ви звітуєте за 2004 рік, 178 мільйонів село недоотримало фінансування з них 100 мільйонів - це компенсації за посів ярих і зернових культур. 100 мільйонів, ще раз повторюю.

Уряд, безумовно не може взяти всі борги, тому що там і пенсії на ваші плечі лягли і так далі. Що може чекати селян, чи зможе уряд до кінця цього року компенсувати за 2004 рік. Це перше, так чи ні?

І друге питання. Скільки потрібно уряду, вже 5 місяців пройшло, аби ви розробили положення про порядок фінансування фермерів з їх фонду, 37 мільйонів гривень виділено. Президент обіцяв на з'їзді 200 мільйонів, до сьогоднішнього дня фермери не отримали жодної копійки, а їх 46 тисяч на Україні працює фермерів. Їм конче потрібні ці кошти. Дякую за відповідь.

ПИНЗЕНИК В.М. Порядки фінансування розробляє не Міністерство фінансів. Міністерство фінансів виконує значною мірою технічну функцію. Коли є затверджений бюджет, коли затверджені Кабінетом Міністрів порядки, а змінами до закону в бюджет і це правильно, ви схвалили це рішення, мають бути рішенням Кабінету Міністрів. Є головний розпорядник бюджетних коштів, який має внести відповідну постанову.

Що стосується фінансування. Вчора Кабінет Міністрів доповідав Президенту України. Ми в повному обсязі план фінансування січня-травня виконуємо. Ще правда травень не закінчився, ми виконаємо 100 відсотків план фінансування.

Єдине де виникають збої, там де не підготовлені порядки. Тобто, де не розписано в якому порядку будуть здійснюватися ті чи інші витрати. Бо ми не маємо право просто фінансувати. Мають бути чіткі прозорі механізми. І до речі, до питання Ярослав Кендзьора можу згадати, що тут є проблема. Нам і зараз ще не вдалось в повному обсязі переглянути порядки, бо їх зараз багато, з тим, щоб порядки забезпечували прозору і ефективну процедуру фінансування з тим, щоб кошти надходили прямо до споживача.

От можу сказати, наприклад, по деяких аграрних порядках. Ми дещо змінили з тим, щоб, наприклад, дотація доходила прямо на рахунок виробника або на рахунок селян, які здали відповідну продукцію.

Що стосується боргів. Така проблема існує і до них доведеться вертатися. Але це мають бути зусилля, по-перше, всіх бюджетів.

А по-друге, ми цього року маєм дуже непростий бюджет. Бюджет який має зробити перші кроки в розв'язанні багатьох проблем. Але одним цим бюджетом ми ці проблеми не вирішимо. Я можу вас тільки інформувати, що зараз пройшло вже 5 місяців майже з часу, моменту початку року, ми виконаємо 5 місячний план по надходженню бюджету, а отже і виконаємо завдання по фінансуванню всіх передбачених законом витрат.

Єдине є прохання і до колег, до народних депутатів, у нас доходи бюджету не є рівномірними. І ви знаєте, що завжди в першу половину року доходи бюджету менші. А, враховуючи ті проблеми першого кварталу, які ми маємо, цього року частка першого кварталу по доходах буде значно меншою. Тому велика частина фінансування витрат, як традиційно завжди це було, переноситься на другу половину року. Це завжди було, бо у другу половину року доходи бюджету є значно вищими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Михайловичу, будь ласка, у мене запитання. Якщо я не помиляюся, ви говорите про те, що дістався дефіцит бюджету 32 мільярди. З чого він складається?

ПИНЗЕНИК В.М. В основному це були проблеми Пенсійного фонду, в основному. Понад 20 мільярдів гривень це була проблема українських пенсіонерів. Тому я ще раз нагадаю вам, що в бюджеті, який діяв з 1 січня не були передбачені кошти навіть на виплату навіть 284 гривень пенсії. Ви знаєте, що був вже прийнятий новий закон, за яким мінімальна пенсія була 332 гривні. Крім того, ми з вами не мали права пройти осторонь тої проблеми, що всі українські пенсіонери отримували однакову пенсію. І завдяки змінам до бюджету, який ми прийняли, сьогодні ми виплачуємо 332 гривні мінімальну і почали, зробили перший крок до диференціації пенсій. Сьогодні різко зменшилася кількість пенсіонерів, які отримують однакову пенсію. Ми вже два місяці виплачуємо пенсію, ми повністю закриваємо потреби Пенсійного фонду, виплатах пенсій. На початку червня ми знову ж таки у повному обсязі забезпечуємо потребу пенсійного фонду у виплаті пенсій. Ми, до речі, у червні завершуємо проблему ще покриття боргів перед українськими пенсіонерами за березень цього року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

Для співдоповіді має перший заступник голови Комітету з питань бюджету Людмила Павлівна Супрун. 15 - на доповідь, 15- на запитання. Будь ласка.

11:57:29

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги! При розгляді звіту уряду про виконання Закону щодо Державного бюджету на 2004 рік та вивчення висновків Рахункової палати про виконання Державного бюджету Комітет з питань бюджету звертає увагу на наступне: ми бачимо, як сьогодні відбувається розгляд цього питання. В зв'язку з чим така ситуація склалася. Коли Уряд, який прийшов, доповідає за бюджет, який не цей Уряд виконує, то фактично втрачається інтерес і втрачається система відповідальності будь-якого виконавчого органу за свою діяльність. Законодавча влада повинна контролювати виконавчу владу. Але як зробити в цьому випадку? Тільки один шлях є - це внесення змін до законодавства з тим, щоб кожен Уряд, який з тих чи інших причин іде у відставку в обов'язковому порядку протягом 2 тижнів після такої події звітував про свою роботу. Тоді буде зрозуміло, з якої точки відліку починає свою діяльність новий Уряд і тоді в цьому залі буде сидіти 450 депутатів, а у ложі Уряду буде сидіти не тільки один міністр фінансів, а весь Уряд взагалі.

Можу сказати, що Комітет з питань бюджету розглядає звіт Уряду, як перший етап підготовки до прийняття нового Закону. Нам потрібно вивчити всі недоліки, всі проріхи, які є в законодавстві. З тим, щоб не допустити порушень законодавства з боку Уряду в наступному році.

Можу сказати, що оцінка відповідних показників, Віктор Михайлович, завжди, завжди є в певній мірі з таким політичним завантаженням. Тому що, коли один говорить, що стакан напів повний, а другий говорить, що напівпорожній, то це означає тільки одне, що в стакані налито половина води. І коли Ви говорите про те, що сьогодні зростає сума боргу, мається на увазі зовнішнього боргу України і зросла на півтора мільярди, то для нас, як для бюджетників, для економістів це ніякого значення не має. Бо, на справді, зростання боргу оцінюється виключно в одному вимірі, у співвідношенні до ВВП. І можу сказати, що як раз в 2004 році зростання такої суми номінально відбулося, але фактично було зменшення суми боргів з 25 відсотків по зовнішнім зобов'язанням до 19,7. Тобто зовсім інша картина.

Темпи зростання більшості показників економічного, соціального розвитку перевищили рівень попередніх років і прогнозний рівень показників врахований при формуванні державного бюджету, але можу сказати, що досягнення 2004 року повністю співпали з розрахунками, які були передбачені Бюджетним комітетом практично з різницею у 105 мільйонів гривень. І це означає, що уряди, як правило, зацікавлені в заниженні доходної частини бюджету, щоб потім можна було використати показники цього бюджету і профіцит на ці потреби, які їх влаштовують, що фактично відбулося у 2004 році.

Тому ми пропонуємо удосконалити методику розробки прогнозних макроекономічних показників по всіх податках і зборах без виключення.

Що стосується оцінки виконання бюджету. Я постараюся дуже коротко дати основні оцінки доходів, видатків, профіциту, дефіциту, зовнішнього боргу і показників місцевих бюджетів.

Доходи місцевих бюджетів були виконані на 107,9 відсотка. Чи це є вже кінцевий показник? Можу сказали, що п'ять мільярдів із запланованих було недоотримано. Тобто у вимовах, якщо б фактично уряд краще б здійснював свою роботу, перевиконання бюджету склали б зовсім інші цифри. І ми мали б додатково ще п'ять мільярдів гривень.

До речі, треба врахувати, що і недосконалою є методика обліку доходів від приватизації, які надійшли до Державного бюджету в сумі плюс 4,2 до планових і були використані також на інші потреби. І ми розуміємо, що це безумовно було в першу чергу пов'язано з проведенням виборчого процесу.

Разом з тим, невиконання по 33 запланованих джерелах доходів відбулося у першу чергу через незадовільне здійснення адміністрування і контролю за справлянням податків і деяких платежів до Державного бюджету центральними органами виконавчої влади.

На стан виконання доходів Державного бюджету негативно вплинула несвоєчасна розробка та затвердження Кабміном порядків щодо справляння окремих платежів до Державного бюджету. Тому Комітет з питань бюджету пропонує, щоб при виконанні наступного закону 2006 року ми передбачили правову норму, а не тільки побажання, щоб всі нормативно-правові акти для виконання Закону про Державний бюджет, затверджувалися урядом протягом 30 днів. Якщо вони не будуть затверджені протягом 30 днів, це буде підставою для вимагання відставки будь-якого уряду. І це має стати правовою нормою щодо затвердження таких порядків у Бюджетному кодексі.

Безперечно, також ми несли відповідні втрати надходжень від того, що недієвий був механізм управління державним майном, неефективно використовувалися природні ресурси. У зв'язку з цим необхідно запровадити нові системи управління об'єктами державної власності і контроль з боку законодавчого органу влади за здійсненням такої діяльності.

Фактично залишилася проблема невирішеної ліквідації недоїмки. У наслідок цього величезна кількість підприємств, зокрема можу звернути увагу на "Енергоатом", сьогодні заблоковані і не можуть отримувати інвестиції, не можуть здійснювати свою діяльність. І це може стати підставою для того, щоб хтось аргументував підвищення тарифів на електроенергію, на газ і на інші комунальні платежі.

Необхідно відмітити, що ми вважаємо доручити за необхідне вдосконалити облік недоїмки з тією метою, щоб ми об'єктивно бачили, яка ситуація складається в економіці.

Щодо повернення кредитів до Державного бюджету, треба відмітити, що уряд неефективно контролював повертання таких кредитів. І ми рекомендуємо вжити результативних заходів для того, щоб ці кредити, які надавалися за рахунок Державного бюджету під гарантії уряду, обов'язково поверталися. А також запровадити постійний моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів, які отримали таке кредитування. За інших умов, як тільки наступає строк проплати по цих кредитах, включається державний механізм забезпечення виконання платежів під іноземними кредиторами, і фактично Державний бюджет витрачає гроші замість того, щоб це робила відповідна установа, яка позичала кошти.

Щодо державного боргу та дефіциту бюджету. Ще раз підкреслюю Віктор Михайлович, я прошу не заважати, якщо можна, міністру фінансів детально послухати доповідь комітету, якщо можна. Вікторе Михайловичу, я просто звертаюся до Міністерства фінансів зараз, якщо можна, щоб ви послухали просто доповідь комітету, бо це є важливим.

Ще раз відмічаю, що відбулося скорочення граничного розміру державного боргу, з 25-ти, Віктор Михайлович, до 19,6 відсотка, а не його зростання, бо нам необхідно бачити аналітику, а не просто механіку в зростанні платежів.

До речі, щодо заробітної плати. Заробітна плата, її частка в видатках головних розпорядників зменшилася, але ні для вас, ні для нас це ніякого значення не має, бо не є підставою для аналітики. Підставою для аналітики є реальне зростання фактичних розмірів заробітної плати. І якщо заробітна плата збільшується втричі, чи вдвічі, чи в півтора рази по зрівнянню з попереднім роком, але частка її у видатках головного розпорядника зменшується, оце для нас є головним, і це треба оцінювати як позитив, а не як негатив.

Фінансування Державного бюджету склало 10,2 млрд., що перевищує заплановані показники практично за рахунок надходження додаткових коштів від приватизації. Що робиться з приватизацією в тому році і що може робитися в цьому? Віктор Михайлович, можу звернути вашу увагу, що якщо не буде затверджено програму приватизації, якщо уряд детально не проаналізує видатки, які були здійсненні попереднім урядом в 2004 році, то до кінця року складеться ситуація, що відмінності між попереднім урядом і сьогоднішнім ми не знайдемо навіть не те, що 10 відмінностей, як у відомій дитячій гри, а навіть одну.

Тому я вас прошу, звертаюся до вас з проханням, будь ласка, подайте на затвердження Верховної Ради перелік об'єктів приватизації, тому що в минулому році відбувався безсистемний вибір об'єктів. І ця ситуація фактично не дає нам можливості реально оцінити обсяги бюджетних надходжень від приватизації.

Хочу звернути вашу увагу і на наступне, Віктор Михайлович, що в цьому році в бюджетній резолюції, яку ви пропонуєте, є системна помилка: ви хочете направити доходи від приватизації, виключно прирівняти їх до джерел компенсації фінансування зовнішнього боргу. Це означає, що ми почнемо віддавати гроші, які заробляємо від приватизації, на погашення боргів попередніх періодів. Треба тільки робити одне - вчасно обслуговувати держборг і поступово його погашати. Але коли ми кошти позичаємо під три відсотки і ці три відсотки для нас - невеличке навантаження на бюджет. То ми повинні гроші від приватизації направляти на розвиток економіки, бо від них ми отримаємо 25 відсотків прибутку і 35 перерозподілених коштів до Державного бюджету. Це є джерело наповнення нашого бюджету, це є елемент для підняття рівня розвитку економіки.

Слід звернути увагу, що протягом минулого року значні кошти накопичувалися на рахунках Казначейства, і в окремі періоди часу, шановні колеги, можу сказати, що на рахунках одного-єдиного Казначейства, на рахунках однієї установи блокувалося 30 відсотків грошової маси, яка працювала в економіці, до 18-ти мільярдів.

Що це означало? Це означало, що блокувалася банківська система, що вона, фактично, не мала поштовхів для того, щоб далі розвиватися.

Хочу сказати, ми звертаємо увагу і сьогоднішнього уряду на те, щоб він був... щоб він розробив разом з Національним банком ефективний порядок використання тимчасово вільних залишків бюджетних коштів, і при необхідності ми обов'язково внесемо відповідні пропозиції для законодавчого врегулювання цього бюджету.

Щодо видатків Державного бюджету, хочу звернути вашу увагу, що видатки були також перевиконані надходження. Але до цього, практично, ніякого відношення не мала Верховна Рада.

Пропонується закріпити жорстку норму: у результаті перевищення доходів над видатками сума профіциту в наступному році обов'язково підлягає перерозподілу, а не так, як це відбувається зараз.

Попередній уряд залишив новому уряду бюджетні надходження в розмірі 5 мільярдів гривень, про це говорив міністр фінансів, з них 1 мільярд 400 мільйонів - це кошти, які є надходженнями до Загального фонду Державного бюджету. Фактично, це відбулося за рахунок того, що попередній уряд, я б назвала так, дав хабар наступному, він, фактично, не профінансував видатки, які сьогодні рахуються як бюджетна заборгованість. І Валентин Костянтинович Симоненко, думаю, що це підтвердить, перед багатьма підприємствами і установами, які виконали роботи, але не отримали оплати.

Це відбулося і з сільськогосподарськими підприємствами, Віктор Михайлович, які, фактично, здійснили необхідні видатки, але не отримали державної компенсації. І ми наполягаємо на тому, щоб цей механізм обов'язково був і ця проблема була врахована, і щоб всі підприємства, яка виконали роботи, які мали право на оплату в попередньому році отримали безпосередньо за рахунок бюджету цього року необхідні платежі.

Серед причин наслідку такого стану слід назвати і таку, із-за чого склалася ця ситуація, слід назвати питання розпису Державного бюджету. До речі, ви повторюєте, Віктор Михайлович, помилку попереднього уряду, ви переносите всі видатки на 4 квартал, цим ви гальмуєте і розвиток економіки, і розвиток підприємств і планування їх діяльності. Тому звертаємо вашу увагу врахувати обов'язково сезонність виконання робіт. Для чого Державному дорожному фонду 2 мільярди гривень в грудні місяці, вони їх не використають, це призведе до того, що підприємства починають підлаштовувати документи під кінець завершення звітного періоду, вони починають йти на порушення. Не треба продукувати таку позицію підприємств і взагалі бюджетних установ. Давайте зробимо так, щоб наша діяльність і планування перейшло на науково обгрунтований рівень.

Вже економіка України має достатньо досвіду, щоб уникнути таких елементарних помилок.

Ми вважаємо, що якщо це не буде зроблено вами під час бюджетного розпису, якщо це ви не внесете в бюджетну резолюцію, ми будемо вимушені повністю відображати це, як наша законодавча позиція при внесенні змін до Бюджетного кодексу.

Мушу сказати, що величезна кількість при розподілі бюджетних призначень відбулася серед головних розпорядників. Близько 172 звернень ми отримали в комітет, це означає, що ніхто не планує по людськи розподіл коштів. Мені здається, що останнім часом у нас кошти плануються по головних розпорядниках тільки для того, щоб потім головні розпорядники придумали програми куди їх треба перерозподілити. І ми вважаємо, і це підтверджує Рахункова палата, що ефективне використання коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів повинні стати реальним критерієм оцінки діяльності уряду. Крім того, що реальну оцінку уряду буде давати завжди економіка і громадяни, які все відчувають на своїх кишенях.

Мушу сказати, що комітет пропонує, декілька слів про місцеві бюджети. Ми вважаємо, що місцеві бюджети найбільше потерпіли в бюджеті 2004 року. Тому що позички з казначейського рахунку вони почали брати вже, вдумайтеся в цю цифру і в ці данні, з липня місяця 2004 року. По таким великим, потужним областях, як Запорізька, Харківська, Одеська фактично було повністю зажати кошти бюджету. І вони, як платники податків і області, які мають найбільше надходжень, фактично, втратили можливість оперувати інвестиційні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СУПРУН Л.П. Комітет розглянув всі ці пропозиції, розглянув всі матеріали звіту про діяльність уряду, пропонує свій проект постанови. Вона у вас є в руках, і ми пропонуємо за результатами розгляду взяти його до відома, але внести всі законодавчі пропозиції, які необхідно негайно прийняти з метою усунення недоліків і забезпечення ефективного використання коштів податками з Державного бюджету, який формується за рахунок податкових і неподаткових надходжень і є , фактично, грошима громадян і підприємств, які ми з вами отримуємо в бюджет і повинні використовувати на благо народу , і на благо економіки. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запитання, Людмила Павлівно, запитання. Ще у вас 15 хвилин на трибуні часу буде.

Прошу записатись. Так, будь ласка, на табло покажіть. 15 хвилин.

Жижко.

12:13:42

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жижко, фракція "Наша Україна".

Шановна Людмила Павлівна, які позиції при опрацюванні бюджетної політики виявилися помилковими і від яких політичних сил вони виходили? Яка парламентська політична складова лобіюючі свої інтереси роками заважає виведенню української економіки з ями і сприяє розкраданню державного добра?

СУПРУН Л.П. Помилковими виявилися, практично, розрахунок доходної частини Державного бюджету. І я уже відповідала в своїй доповіді на це питання. Розрахунки комітету відрізняються від реальних планових, від реальних фактичних надходжень до доходів Державного бюджету в розмірі 150 мільйонів. відрізняються від тих пропозицій, які подавав уряд на 5,5 мільярдів, тобто, ще раз підкреслюю. Розрахунки, які надавав комітет були об'єктивними.

Що стосується політичної сили, яка відповідає за бюджет. За бюджет відповідає уряд, який виконував цей бюджет. І я ще раз підкреслюю, що нам необхідно внести зміни до закону з тим, що уряд який іде відставку за будь-яких умов, чи закінчується термін повноважень Президента, чи його відставляє Верховна Рада повинен надавати звіт і розповідати чим він завершує цей рік.

Можу сказати, що відбулося дві речі: на фоні загального зростання економіки, бо ми тільки через зростання валового внутрішнього продукту можемо оцінити реально, об'єктивно ці речі, відбувалася і величезна кількість недоліків і правопорушень, які не сприяли тому, що ми могли би мати набагато кращий результат.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Лобода, фракція комуністів.

12:15:25

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Масенко Олександру Миколайовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Масенко, мікрофон, будь ласка.

12:15:32

МАСЕНКО О.М.

Дякую. Людмило Павлівно, там у мене питання то більше до Пинзеника, та він десь дівся, сидів, сидів і немає. Справа в тому, що він вважається батьком запровадження субсидій в Україні, я хотів би оце вияснити. Напевне, це і вас стосується, коли ви зустрічаєтеся із виборцями. Більш принизливої ситуації, коли людина йде оформляти оці субсидії, мабуть важко і придумати. Чи не могли б ви, як і перший заступник голови комітету, і Віктор Михайлович он прийшов, хай слухає, якось спростити цю процедуру оформлення, отримання субсидій, оскільки це до такої міри принизливо, що вже просто дальше миритися з цим не можна.

І ще одне питання Допомога по безробіттю. Скажіть, це нормальне явище чи не нормальне для бюджету. Може краще зробити робочі місця, і хай люди працюють, ніж витрачати...?

СУПРУН Л.П. Надзвичайно актуальне питання ви задали. Що стосується субсидій. Може сказати, що сьогодні ми витрачаємо на субсидії близько 3 мільярдів гривень. Це величезні гроші. І треба зрозуміти, що субсидія йде у невеличкому розмірі до кожної людини від, скажемо, 36 до 150 гривень орієнтовно. Зрозуміло, що за те, щоб отримати ці гроші, кожен іде і бере довідку. Із-за чого відбувається от така, як ви правильно відмітили, принизлива процедура? Треба, щоб вона проходила автоматично. Є вже система обліку, є вже система комп'ютерів. Всі без виключення державні органи побудували 25 паралельних комп'ютерних мереж: Пенсійний фонд, Фонд страхування від нещасного випадку на виробництві, Фонд по безробіттю і так далі, я не буду переліковувати. Потрібно зробити одне: створити єдині територіальні центри, в якому будуть зібрані оці всі соціальні виплати, тоді буде менше грошей нами зайве витрачатися. Тоді людина, яка має право на субсидію і у якої відкритий рахунок, автоматично подаючи довідки повинні подавати не громадяни, а повинні подавати відповідні органи і тоді автоматично на рахунок громадянина буде перераховуватися сума, бо це єдиний шлях, як впорядкувати цю систему і як реально налагодити контроль.

Тоді не буде фальшивих довідок, за якими отримають субсидії. Тоді не буде виплат допомоги по безробіттю, які вже стали системою заробітку для тих, хто має декілька робіт. І десятки людей і виборців, я думаю, що і до вас, і до нас звертаються з тим, що сьогодні намагаються піти до фермера влаштуватися, наприклад, отримати довідку, що в нього 960 гривень на рахунку, заробітної плати. Потім стає в фонд зайнятості і наступний рік отримає ці гроші. Тобто не треба перетворювати фонд, який спрямований на підтримку громадянина, що втратив роботу, на дійну корову для тих, хто користується недосконалістю законодавства.

Тому я думаю. що для цього Уряду буде принциповим вирішення цієї проблеми. З тим, щоб не допустити розбазарювання коштів фонду по безробіттю і реально створювати робочі місця. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бронніков, будь ласка.

12:18:43

БРОННІКОВ В.К.

Людмила Павлівна, от имени местных бюджетов, малых местных бюджетов Запорожской области, думаю, всей Украины, Вам лично и Комитету благодарность за то что Вы настойчиво проводите идею газификации бюджетных учреждений. Тем самым экономя бюджетные средства на социальные нужды, тем самым даете возможность к газификации подключится миллионам селян.

Но это бюджетные установы, а до каких пор бюджет будет безвозвратно датировать коммерческие отрасли экономики? Например, дорожное строительство, например, ту же самую энергетику, которую я абсолютно поддерживаю? Спасибо.

СУПРУН Л.П. Шановний Володимире Костянтиновичу, я можу сказати, що величезна проблема з газифікацією полягає не в тому, що в нас не вистачає коштів, в тому, що ми не розуміємо, що буде далі? Відсутність державної політики стосовно газифікації і забезпечення пальним, паливом, забезпечення енергетичними ресурсами є нагальною проблемою економічна стратегія, яка була затверджена урядом в 1994 році тут у залі Верховної Ради, практично втратила свою актуальність. Із-за цього нам приходиться з вами долати фактично уряд і його, скажімо, бачення у тому, що треба газифікувати сільську місцевість. Позиція уряду полягає у тому, що це не треба робити, бо це величезне витрачання коштів, це залежність від іноземних компаній, які постачають газ, оскільки в Україні мало виробляється свого газу. І тут без економічної стратегії не обійтися. Ми можемо тільки одним шляхом ліквідувати цю проблему, якщо будемо розуміти, як ми рухаємося у цьому лабіринті. Ви знаєте, що в цьому році бюджетний комітет запропонував спрямувати 2 відсотка і від загального обсягу від продажу газу на газифікацію, у тому числі у сільській місцевості. За нашими розрахунками ця сума буде складати 420 мільйонів, якщо з половину року буде нарешті цей збір запроваджено. Якщо б було запроваджено з початку року, ця сума складала б 840 мільйонів. Чому ми вдалися до такої мети?

НАК "Нафтогаз" - структура, яка відповідає за газифікацію, яка має у використанні всі магістральні газопроводи і відводи і магістральні газопроводи, фактично спрямовує на газифікацію кошти так, як вона вважає за необхідне, за власним розсудом, хоче - спрямує, а хоче - не спрямує. Це повинно все-таки бути під контролем державних виконавчих органів влади і стати складовою частиною державної політики у галузі забезпечення людей теплом.

Тому, на мій погляд, уряду треба, необхідно найближчим часом Віктор Михайлович повернутися до економічної стратегії з тим, щоб ми знали, що протягом трьох років, п'яти років, десяти ми будемо мати газ і в сільській місцевості і будемо мати відповідні розрахунки по економічному обгрунтуванню цих видатків.

Що стосується дорожнього будівництва і енергетики, ну, дорожнє будівництво, безумовно це є обов'язком держави, ми не можемо його не фінансувати, але мова іде, що нам треба реформувати цю систему, ми повинні фінансувати дорожнє будівництво, ми повинні фінансувати будівництво доріг, утримання їх безперечно, але не будувати відомчі дороги, бо це не наша проблема.

Що стосується енергетики, то якщо б я почала відповідати на ваше запитання, ми б заняли весь час для того часу, який наданий для відповіді. Я думаю, що для енергетики фінансування стане ефективним тоді, коли кожна гривня, яка вкладається із бюджету в енергетику, буде давати зростання ефективності економіки, а не йти на погашення чиїхось прибутків опосередковано через енергетичну систему

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Майстришин.

12:22:37

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, партія Народної партії Литвина.

Людмило Павлівно, скажіть, будь ласка, коли ми в кінці кінців бюджет зможемо деталізувати. Я бачив бюджет Сполучених Штатів Америки, де декілька десятків томів, де розписано буквально може кожний долар. А ми ж бачимо, дорожній фонд сьогодні знову три мільярди гривень одною стрічкою. Відповідно сьогодні ми маємо звіт тільки по цій одній стрічці. А які дороги збудовані? Що зроблено за ці кошти? Тобто деталізація бюджету у вашому баченні? І залишок свого часу я передаю Калінчуку.

Передайте слово Калінчуку, депутату нашої фракції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Співачук. Виключіть мікрофон. Будь ласка, Співачука Володимира увімкніть мікрофон.

12:23:29

СПІВАЧУК В.Л.

Володимир Співачук, фракція Соціалістичної партії України.

Прошу передати слово моєму колезі Віталію Шибку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Шибка Віталія, будь ласка.

12:23:41

ШИБКО В.Я.

Я дякую вам. Людмило Павлівно, я дуже згодний з вами з тим, що ви кажете, що повинен звітувати інший уряд, і що на сьогоднішній день це дуже складна ситуація, що ми повинні це робити кожного разу, тому що ми не тільки підводимо якісь висновки, а ми повинні якісь врахувати помилки для того, щоб їх запобігти у минулому.

Але чи не здається вам, якщо ми будемо більш наполегливо працювати, що стосується комітету. То, можливо, треба, щоб комітет виносив це на своє засідання не тільки після того, як закінчився рік і прийшло півроку, і ми підвели висновки, а робити це на засіданні Верховної Ради, наприклад, щоквартально, підводити те, як виконується, наприклад, цей бюджет за цей рік. І тому ми мали б уже показники якісь і могли щось підказати Верховною Радою. Дякую.

СУПРУН Л.П. Можу абсолютно погодитися з вашою пропозицією, що оскільки ми маємо квартальні звіти за результатами виконання бюджету, ми могли би робити і моніторинг роботи уряду. Це є абсолютно об'єктивним.

У нас запроваджений інший порядок. Ви знаєте, що ми маємо дні уряду, де заслуховуємо тільки окремі маленькі питання. Ми як комітет обов’язково врахуємо вашу пропозицію і будемо ініціювати надання хоча б короткої інформації про те, як діє Кабінет Міністрів стосовно виконання Закону про Державний бюджет. Безперечно, що будь-який уряд повинен отримувати не тільки економічну оцінку діяльності, але й політичну, бо якраз в цьому і полягає діяльність Верховної Ради, щоб давати економічну і політичну оцінку діяльності уряду.

І я не відповіла на питання, яке задав Майстришин Володимир Якович. Можу сказати, що ми бачимо, Віктор Михайлович, на наступний рік реалізацію такої пропозиції, як деталізація видатків, надзвичайно актуальною. І ми будемо пропонувати іти шляхом європейських країн, які при затвердженні бюджету мають деталізацію видатків до 100 тис. доларів. Оскільки у нас трошки інша економіка, я думаю, що ми можемо зупинитися на цифрі до 100 тис. гривень, це нікому не буде заважати, у вас такі розрахунки існують перед формуванням бюджету, тому що ви нам подаєте детальний бюджетний розпис і ми, безперечно, будемо це пропонувати депутатам. Я думаю, що це буде об'єктивно сприяти збільшенню контролю за використанням коштів Державного бюджету і збільшення ефективності такої роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Євген Кирильчук. Письмове запитання у нас не передбачено.

12:26:17

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, фракція блоку Юлії Тимошенко, партія "Батьківщина".

Шановна Людмила Павлівна, ви не встигли, напевно, сказати про те, що на бюджетному комітеті було прийнято рішення про те, що ті величезні зловживання, які були по незаконному використанню бюджетних коштів, відмиванню, розкраданню і таке інше, матеріали ці були передані у слідчі органи для того, щоб притягти винних до відповідальності.

І друге, Людмила Павлівно. У нас є два фонди, і другий фонд - спеціальний. Це ті самі бюджетні кошти, але наша лінія, щоб завжди їх скорочувать, а вони чомусь не скорочуються, а зростають. Яка ваша думка відносно позиції на слідуючий бюджетний період?

СУПРУН Л.П. Шановний Євгене Івановичу, можу сказати, що в нашій постанові, яку ми з вами в комітеті готували, якраз відображено доручення Рахункової плати передати всі матеріали без виключення, які були знайдені при... які стосуються зловживань при виконанні Закону про Державний бюджет на 2004 рік. І це рішення у нас є тут, в постанові.

Крім того, я доповнила цю постанову тим, що ми вважаємо за необхідне запровадити і політичну відповідальність уряду за виконання бюджету. Тобто у випадку невиконання закону уряд повинен подавати у відставки, принаймні Верховна Рада може ставити таке питання.

Що стосується Загального і Спеціального фонду, то на мій погляд, а ви знаєте, що ми з вами працюємо в комітеті з 1998 року, і саме комітет запровадив розподіл Державного бюджету на Загальний і Спеціальний фонд. Це дає змогу облікувати кошти, які, Євген Іванович, фактично, не є доходами Державного бюджету. Вони є доходами від діяльності бюджетних установ. Але така практика запроваджена для контролю діяльності бюджетних установ, і тому ми з вами не можемо говорити про скорочення цього Спеціального фонду чи зменшення кількості розпорядників загального фонду. Ми повинні говорити про те, щоб були обраховані всі, без виключення, доходи державних підприємств, які повинні знаходитися на обліку в Казначействі і входити до спеціального фонду.

Не зважаючи на те, що ми намагаємося запровадити величезний контроль за тим, щоб всі кошти обліковувалися, ми ще бачимо в певних випадках факти, коли підприємства не переводять до Казначейства свої рахунки. Це дає їм можливість використовувати кошти безконтрольно.

Ми домовилися, що ми не вилучаємо ці гроші, ми домовилися, що, ну, скажімо, ми не вилучаємо гроші вищих учбових закладів, вони залишаються повністю на фінансуванні таких закладів. Але контроль за їх використанням обов'язково повинен бути, бо державний заклад будь-який чи бюджетна установа повинні працювати не як комерційна установа і направляти їх на якусь прибуткову комерційну діяльність, а повинна використовувати на ту мету, для якої ця установа створена.

Що стосується ще одного питання, відповідальності посадових осіб за невиконання бюджетного розпису, це якраз стосувалося АПК, при наявності бюджетних коштів. На мій погляд, цю відповідальність треба перевести в розряд вже кримінальної відповідальності, а не просто адміністративної, тому що якщо урядовець, який повинен надати дозвіл на фінансування при наявності всіх документів, цього не робить, він фактично блокує економіку, він завдає шкоди державі. І така відповідальність повинна бути вже у вигляді кримінальної.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко.

12:30:06

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Чернівецька область, фракція Української народної партії. Шановний доповідачу! Дві проблеми, чи планується Бюджетним комітетом разом із Кабінетом Міністрів України удосконалення бюджетного кодексу.

В розрізі, зміни формульного методу розрахунків дотацій вирівнювання для районів. В моєму окрузі один район повністю гірський, два райони частково гірські, вони вже зараз потерпають від нестачі бюджетних коштів і бюджетні установи фактично будуть профінансовані з Державного бюджету десь можливо до серпня місяця. Що далі робити?

Тому, очевидно, що треба цей формульний метод вдосконалювати з тим, щоб саме такі райони могли отримувати нормальні дотації вирівнювання.

Друге. Ми знаємо, як авантюриським методом, волюнтариським ділилися субвенції в минулому році. Чи буде перевведений цей аналіз, скажімо мій округ в минулому році нічого не отримав. І чи понесуть покарання винні в цьому блюзнірстві. Дякую.

СУПРУН Л.П. Шановний пане Георгію! Ви задали прекрасне фахове запитання стосовно формульних розрахунків. Може сказати, що комітет не планує формульних розрахунків, вони зроблені на підставі методології, яка затверджується Кабінетом Міністрів.

І ми намагаємося на комітеті давати пропозиції до цих формульних розрахунків, щоб вони вдосконалені. Нами запроваджена єдина спеціальна форма надання тимчасових кредитів, короткострокових чи середньострокових, з тим, якщо не вистачає грошей Державний бюджет надав підтримку цьому бюджету. Це такий запобіжний захід. Але ви праві, абсолютно, він не досконалий.

Формульний розрахунок запроваджений в 2000 році себе в такому уряді, як сьогодні, практично вже вичерпав. І ми вважаємо, що його зміна назріла. І це можна зробити тільки спільно зусиллями Кабінету Міністрів і безпосередньо Бюджетним комітетом Верховної Ради.

Що стосується субвенцій. На мій погляд така процедура, яку ми зараз запровадили, вона принизлива і для місцевого самоврядування. Бо, якщо отримуються гроші місцевим бюджетом у вигляді субвенцій, то він має право самостійно на своєму засіданні, своєї відповідної ради прийняти рішення куди їм спрямувати ці гроші. Ми можемо давати рекомендації, ми можемо, як депутати, які представляють ці території, скажемо, давати свої пропозиції, але це повноваження насправді місцевих бюджетів.

Тому ми пропонуємо, що при формуванні бюджету наступного року, принаймні, не менше 10 відсотків від місцевих бюджетів залишалося на інвестиційний розвиток. І нам як комітету, це зробити через ... розрахунок, повірте, надзвичайно просто. Але насправді це дасть змогу підтримати місцеве самоврядування і покаже, що і Кабінет Міністрів, і депутати Верховної Ради не працюють над тим, щоб тримати за горло місцеві бюджети і потім ставити від себе в залежність, а навпаки працюємо над розвитком місцевих органів самоврядування, над виконанням ними своїх функцій.

Що стосується субвенцій, які були розподілені в тому році. Ви знаєте, що комітет був проти волюнтаристського підходу. І ми запропонували справедливий розподіл у відповідності на душу населення за сумою грошей, які виділяються з Державного бюджету, бо це відповідає Бюджетному кодексу.

На жаль, що ця постанова була прийнята. Вона не погоджувалася з бюджетним комітетом. Вона викривила реальні субвенції і реальний пріоритет держави по різним регіонам. В цьому році ми записали в формулу, яка передбачає розподіл на душу населення, але на жаль, Кабінет Міністрів до цього часу, за 4 нашими запитами ще не подав ні порядку , вірніше, подав порядок, ми його розглядали позавчора, але він абсолютно викривляє текст Закону "Про бюджет". Там написано в залежності від того, який соціальний економічний розвиток в регіонах є. Це не відповідає нормативній базі, не відповідає закону. Тому можу повідомити всіх народних депутатів про те, що на наступному тижні ми в бюджетному комітеті разом з Міністерством економіки будемо розглядати всі пропозиції депутатів, які надійшли по розподілу коштів в субвенції і визначати за тим принципом який передбачений Законом "Про бюджет" розподіл коштів. Так, щоб не пізніше наступного тижня ми завершили цю пропозицію і надали Кабінету Міністрів для затвердження перелік об'єктів для фінансування цих субвенцій на місцеві органи самоврядування з передачею коштів на місцеві органи самоврядування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

СУПРУН Л.П. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь голови Рахункової Палати, Валентина Костянтиновича Симоненка, будь ласка, 15 хвилин.

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Уважаемые члены правительства! Выводы коллегии Счетной палаты по итогам выполнения правительством Государственного бюджета Украины за 2004 год представлены Верховному Совету. Они являются обобщающим документом по итогам постоянного мониторинга и экспертизы, проводимой Счетной палатой за первый квартал, за первое полугодие и за девять месяцев в этом году.

Отвечая, Людмила Павловна, на ваш вопрос: почему мы, как говорится, после отставки правительства рассматриваем эти вопросы, надо, наверное, выполнять нормы Бюджетного кодекса и рассматривать по всем переделам, которые дает Счетная палата выполнения бюджета.

Вот итоги выполнения бюджета за 9 месяцев. Они были розданы в бюджетный комитет, они были розданы каждому депутату. И, поверьте мне, итоговый документ гораздо мягче, чем тот, который мы роздали за 9 месяцев, и тогда в октябре можно было принять все те меры, которые бы не довели до ряда неприятных вещей, которые мы сейчас расхлебываем уже в 2005 году.

Главном недостатком в работе исполнения бюджета было отсутствие четко выверенной бюджетной стратегии. Многие решения принимались правительством спонтанно, в пожарном порядку и, как правило, не соответствовали духу и букве закона о Государственном бюджете и Бюджетной резолюции.

Правительство, отвечая за выполнение бюджета 2004 года, ушло в историю. Именно поэтому главным положительным фактором сегодняшнего обсуждения является то, что Верховная Рада, правительство имеет возможность критически осмыслить выявленные недостатки , исправить их в ходе исполнения бюджета текущего года. И, что особенно важно, не допустить их при формировании проекта Государственного бюджета 2006 года. Такая возможность есть. Не только материалы, а все расчеты, экспертные расчеты розданы вам и каждому Комитету. На наш взгляд, главной проблемой бюджета, к главными проблемами бюджетной политики следует отнести такие вопросы: первое, в последние годы Правительство игнорирует, фактически, результаты и прогноз развития экономики. Формировало государственный бюджет, исходя из предпосылок замедленного экономического роста. Это приводило к уменьшению объемов планирования к уплате в бюджет доходов, делая доходную часть унизительно малой, ограничило возможности в решении имеющихся социальных проблем. Но создавало Правительству дополнительные степени свободы в решении вопросов не включенных в бюджет и тратить деньги по своему усмотрению.

Доходная часть утвержденного государственного бюджета прошлого года была существенно занижена, зарезервированные суммы были достаточно велики. Результаты исполнения бюджета уже в первом квартале прошлого года полностью подтвердили заключение счетной палаты по этому вопросу. В итоге, в общий фонд Госбюджета сверхплана поступило более 1 миллиарда гривен. А поступления от приватизации превысило почти что в 3 раза. В июне прошлого года Правительство вынуждено было внести в Верховной Раде предложение о внесении изменений в государственный бюджет, увеличив доходы, как вы помните, на 4,5 миллиарда гривен и на 3 от приватизации.

Как вы убедились сегодня, эти, даже эти цифры были перевыполнены. Хорошо это или плохо? Безусловно, это плохо, потому что такие деструктивные подходы использованы в формировании и в формировании бюджета 2005 года. Что явилось главной причиной корректировки и что эти корректировки будут в этом году еще не однократно, будет в этом, и в этом будут году.

Надеюсь, что такая игра на понижение останется в прошлом, а Правительство разработает проект бюджета на 2006 год, базируясь на объективных, реальных, просчитанных показателях. Второе, в условиях наличия в стране достаточно финансовых ресурсов ежегодно будет, бюджет исполняется с дефицитом, что вызывает необходимость значительного заимствования.

На наш взгляд, главной проблемой в решении этого вопроса - это администрирование налогов. То, что только в прошлом году насчитывалось 400 видов различных льгот, которые получали практически каждый около 50 тысяч налогоплательщиков. Вы знаете, бюджет не дополучил 12,5 миллиардов гривен. В этом году вроде бы большинство отменили эти льготы. Но налоговые ставки не повышены. Не понижены.

Значительные ресурсы бюджета так же теряют в результате ................. работы фискальных органов. Удивительно, но факт, в составе основных недоимщиков числятся государственные предприятия. По результатам прошлого года недоимка составила около девяти миллиардов платежей. И это при том, что в течение года налоговые органы списали и отсрочили платежи еще на шесть миллиардов гривен. Напомню, что статья 74 Закона о Государственном бюджете на 2004 год такие действия были запрещены. Но несмотря на это эти шесть миллиардов были списаны. Кстати говоря, в этом году, в выполнении бюджета 2005 года продолжается та же самая тенденция.

В условиях такой щедрости налоговиков доходная часть бюджета выполнена и перевыполнена только за счет взимания 3,5 миллиардов гривен в счет платежей 2005 года и доходов от массовой распродажи государственного имущество.

Третье. Исполнение бюджета 2004 года было апофеозом ручного управления государственными средствами. Судите сами. В процессе исполнения Государственного бюджета, как и в предыдущие годы основная нагрузка на расходную часть бюджета приходилась на конец года. В октябре-декабре главным распределителем бюджетных средств ............................. на сумму 22 миллиардов гривен или 36 процентов годового объема. Выделение бюджетных средств главным распределителем в конце года и как средство несвоевременного и неполного использования стало причиной изъятия в Государственный бюджет около одного миллиарда гривен остатков средств на их счетах. 13 процентов, показали, никто не успел эти деньги использовать так как они пришли 25-26 декабря, и опять списали в бюджет. Практика .................... в конце бюджетного года сделала невозможным своевременное получение необходимых товаров, материалов и услуг, и привела к росту дебиторской задолженности на 600 млн. гривен. А на начало года она составила 1,4 млрд. гривен, а кредиторская задолженность дошла до одного миллиарда.

Проведение расходов на протяжение 2004 года искусственно сдерживалось, безосновательно накапливались значительные средства на счетах правительства. Например, только за девять месяцев прошлого года не было проведено расходов, предусматриваемых бюджетом, на общую сумму 3,6 млрд. гривен. В тот же час остатки на казначейских счетах на первое октября составили 9,5 млрд. гривен. Это создавало напряжение в работе и бюджетных учреждений и вызывало справедливое нарекание.

Счетная палата, я опять обращаюсь к народным депутатам, говорила об этом и по итогам шести месяцев, и по итогам девяти месяцев. Все стонали без наличия средств. Однако, наши материалы, наши расчеты, не опровергнутые никем, оставались без каких-либо движений.

Фактически финансирование расходов в утвержденных объемах началось только с октября. Однако уже в декабре этот процесс приобрел массовый характер - просто раздачи средств. Но время было утеряно и осваивать деньги пришлось с большими трудностями. Этот процесс продолжили до 15 января включительно под видом так называемых заключительных оборотов. И это при том, что бюджетный год заканчивается 31 декабря. Об этом все прекрасно знают.

Я уже не буду говорить, но особенно не буду говорить, об этом уже говорили, но особенно ярким примером непредсказуемости с точки зрения бюджета, но понятно с политической точки зрения, было решение правительства об увеличении пенсионных выплат. Одним росчерком пера удалось разбалансировать и Государственный бюджет, и бюджет Пенсионного фонда.

Четвертое. Вот здесь задавали вопрос о специальном фонде. Именно поэтому я остановлюсь на нем отдельно. Действующее правовое поле разрешает руководителям использовать средства специального фонда в пределах фактических поступлений, в том числе и с большими показателями. Используя это право, распорядители средств значительно увеличили утвержденные Верховным Советом показатели. Таким образом, формирование специального фонда, его выполнение фактически осуществлялось вне контроля Верховной Рады и Кабинета Министров, а это ни много, ни мало около 5 миллиардов гривен, которые были даны на откуп руководителям предприятий, которые формируют специальный фонд.

Считаю неоправданым тенденцию увеличения удельного веса общегосударственных налогов и сборов в доходность специального фонда. Если специальный фонд в 2000 году в общем составе бюджета составлял 5,6 процента, то сегодня он составляет около 37 процентов уже в бюджете 2004 года и 38 процентов в бюджете 2005 года. Нереальное планирование и достатки в управлении использовании средств обнаружены в каждом из проверенных бюджетных учреждений от низшего до высшего, которые занимаются тратой средств специального фонда и свидетельствует о системности и продуманности таких нарушений, начиная от формирования и кончая использованием бюджетных средств.

Пятое. В государственном управлении есть понятие преемственность политики. В нашем конкретном случае эта преемственность от одного правительства к другому только лишь в недостатках. Но мы хотели, и этого требует жизнь, чтобы недостатки политики остались в прошлом. Эффективность бюджетной политики состоит в планомерном образовании использования государственных ресурсов, предсказуемости, прозрачности, четкости и конкретности действий. Для достижения этих целей правительству, на наш взгляд, надо решить следующую проблему: необходимо наконец-то установить четкие правила взаимодействия между плательщиками и государством, путем усовершенствования налогового законодательства и не корежить, хочу повторить это слово, каждый год в процессе утверждения бюджета все законодательное поле, которое дезориентирует, как бюджетные организации и особенно людей, которые ведут конкретный бизнес. Это в первую очередь касается упрощения законодательства, расширения налоговой базы, пересмотра налоговых ставок и льгот и в конечности пресловутого налога на добавленную стоимость. Кардинальным образом необходимо изменить работу фискальных органов. Декларируется уже три месяца, но пока ни на йоту не сдвигается в лучшую сторону.

Требует ясности политика относительно приватизации государственного имущества. Фактически, мы уже на финише первого полугодия, уважаемые коллеги. Когда же правительство вспомнит о строчке в бюджете, которая предусматривает поступление не много, не мало, а около 7 миллиардов гривен от приватизации, а потом опять начнется все то, что сегодня идет у нас в жизни, постановка под сомнение тех или иных приватизированных объектов.

Правительство обещало планомерно в решении социальных вопросах, в том числе, с 1 апреля текущего года предусматривается увеличение минимальной заработной платы. Когда же будет по этому решен вопрос? 1 апреля прошел, мы должны ввести постановление Кабинета Министров 290 гривен минимальную зарплату, пересчитать все исходные ... производные от этого вещи.

Но решение есть - действий пока нет. Как быть с компенсациями сбережений граждан? В этом году работа, по существу, еще на началась. В бюджете, я напомню вам, заложено 6 миллиардов гривен. Но уже есть обещание и высказывание самых высокопоставленных людей в нашем государстве о том, что эта сумма в 2006 году уже будет 10 миллиардов.

Но давайте уже решим вопрос шести. Сегодня же уже кончается... Шести миллиардов. Сегодня, практически, кончается май месяц.

Тревожит, что некоторые управленческие решения нового правительства свидетельствуют о ностальгии по "ручному управлению" экономическими процессами. Прежде всего необходимо это отметить - проблема цен и тарифов. Вчера это были мясопродукты, сегодня - нефтепродукты, и, поверьте мне, на очереди коммунальное хозяйство.

Такие вопросы необходимо решить своевременно, на первом плане должно быть глубокая экономическая проработка. Проработка и взвешенное решение в рамках стратегии, утвержденной Верховным Советом. К сожалению, это стратегии нет. Авральные методы здесь не годятся. У меня все, благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записуємося на запитання.

Десять хвилин Лілія Григорович.

12:49:57

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція "Наша Україна" Віктора Ющенка.

Шановний Валентине Костянтиновичу! Я хочу сердечно подякувати вам за ваші об'єктивні і цілком легітимні висновки.

Кожен із народних депутатів зобов'язаний читати і робити дії, які відповідають обов'язкам насамперед народного депутата України.

Я веду мову і про спеціальний фонд, який ви точно окреслили контури і про апофеоз ручного управління і про тут ж саму приємственість. Чи не здається вам, що так само, як ми народні депутати, так само і наші виборці повинні знати про результати виконання і бюджетів, і зловживань бюджетних, а це, дійсно, є так. Для того, щоб люди розуміли, що за 100 днів нова влада не може позбутися цього страшного маховика інерції, який запущений і рухається досі.

Чи не вважаєте ви, що це мало б бути, це ж, до речі, не треба викликати пана Піскуна для того, щоб сказати, що це є об'єктивно. Чи це не є доказ на користь захисту інтересів всього народу. Чи не вважаєте, що потрібно більшою, публічною...

СИМОНЕНКО В.К. Я очень благодарен вам за этот вопрос, потому что одной из формы работы и инструментом работы Счетной палаты, во всех счетных палатах во всех странах мира есть гласность. Потому что деньги, которые тратит правительство с разрешения или без разрешения Верховного Совета - это деньги конкретных людей, деньги налогоплательщиков.

Поэтому понятие прозрачности, понятия информированности налогоплательщиков, это первое альфа и омега любой демократии.

У нас, к сожалению, этот процесс идет не то что с перебоями, а как-то вне людского понимания.

Кто организатором должен быть этого процесса. На мой взгляд комитеты Верховного Совета. А то, что нужно собрать и информировать в силу своих возможностей информируем. Но понимаете, информируем людей, у нас эти книжечки, как я говорю, как бестселлеры раскупаются, не раскупаются, я имею, мы их раздаем, мы их печатаем в ручную, ну не в ручную, у нас печатаем где-то 800 экземпляров. А по запросам еще тысячу.

А к сожалению, поместить вот в эту книжечку , вернее не в книжечку, а у выводы даже в наш "Голос Украина" нам говорят, давайте квоту, давайте деньги, даже "Голос Украины". Вот в чем вопрос. Надо людей информировать если мы говорим о не, как говориться, всплесках демократии, об истинной демократии, а реализуем истинную демократию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Лобода.

12:52:57

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Катерині Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Самойлик Катерини.

12:53:04

САМОЙЛИК К.С.

Уважаемый Валентин Константинович, я здесь, не обращайте внимание на Зайца.

Я согласна с предыдущим выступающим о том, что маховик продолжает работать, набирает обороты и кроме того, что поменялись действующие лица абсолютно ничего в государстве не поменялось. Но я один только пример приведу.

70 миллионов на подолання беспритульности и еще 100 миллионов выделят с Резервного фонда, куда они идут? Идут на строительство домов для беспризорных. Извините пожалуйста. А кто будет заниматься профилактической работой? Но у меня вопрос другого характера.

Валентин Константинович, уважаемый, мы настолько вас все уважаем, но мы хотим знать. А сколько результатов ваших проверок возбуждено уголовных дел? Сколько лиц понесло наказания за нарушение бюджетной дисциплины? А мы читаем в ваших документах, что этого достаточно много.

СИМОНЕНКО В.К. Ну прежде всего, за последних 3 месяца , вот за последних 4 месяца, я могу не с гордостью, это не предмет гордости, а сказать так, что возбуждено уголовных дел около 43, это больше чем за последних 4 года. Вот за последних 4 месяца. Это один вопрос.

Но,уважаемая Екатерина Семеновна, Дело не в том, чтобы наказать. Понимаете, совесть - лучший ........ Тем более, что мы оперируем с государственными деньгами - деньгами налогоплательщиков. Надо предотвратить все это дело. И мы сегодня постоянно находимся в таком порочном круге. Что значить уменьшить доходную часть бюджета? Это значить обречь на жалкое существование тех же самых детей, тех де самых инвалидов. А мы постоянно занижаем, на 4-6 миллиардов гривен занижаем доходную часть бюджета.

Что значит сегодня нецелевое использование бюджетных средств? Значит оторвать от утвержденной уже программы и передать в совершенно неизвестное направление.

И контрольные функции Верховного Совета заключаются в том, чтобы использовать тот громадный аналитический экспертный контрольный материал, который дает Верховному Совету Счетная палата. Ведь она не зависит от того, кто там или Янукович, или там Тимошенко. Она говорит просто правду, потому что наша система - счастье хорошо, а правда лучше. Мы поэтому говорим всем правду, только правду. Ну, принимайте же меры.

Да, я говорю сегодня. Сегодня правоохранительные органы набрали тысячные обороты. Я говорю: 43 уголовных дела. Это мне даже, скажем, в России даже за весь год столько не набирается, а у нас за четыре месяца. Но это мало, это одна часть реагирования на результаты работы Счетной палаты. Здесь же ведь масса проблем в законодательном плане. Масса проблем в плане исполнения Бюджетного кодекса. Вот если бы мы четко принимали бюджет, разве можно было бы говорить о ревальвации гривны? Да никогда в жизни. Потому что есть те механизмы, которые отработаны в законодательном плане, которые не дают это сделать одному человеку. А мы так, мы засунули под лавку то, что нам дал народ в виде законов и прав действовать, а теперь друг другу возмущаемся и разрываем рубашки на груди, что вот того посади, того посади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Ісаєв, будь ласка.

12:57:16

ІСАЄВ Л.О.

Уважаемый Валентин Константинович, я хотел этот вопрос задать министру, но его и сейчас нет, он у нас много станочник. Нет, появился Виктор Михайлович, спасибо. У него времени не хватило на него ответить. Скажу откровенно, отчет министра, мягко говоря, предвзятый. Озвучена такая база, которая удобна будет для отчета выполнения уже 2005 года, это совершенно очевидно. Так, вообще-то действовать нельзя. Поэтому на этом фоне, значит, отчеты и Супрун и ваш выглядят, конечно, явно ...

У меня такой вопрос: по заощадженням граждан, не хватило у министра времени этот вопрос озвучить, тут и проценты бы было целесообразно сказать, абсолютная цифра. Почему этот вопрос задаю? Потому что считают, что раз заощадження - це або криминальные структуры, кто заощаджует, понимаете, или, если меньше, то жизнь ухудшилась. Так вот все-таки Ваше мнение: или это улучшение, там оно гараздо больше, по сравнение с третьим годом. Это или все-таки улучшение жизни?

СИМОНЕНКО В.К. Я может быть, не понял, но заощадження граждан, так это улучшение жизни людей? При чем здесь криминальные структуры? Я, да нет, ну Это, по-моему это ничего не имеет, это

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Кафарскій.

12:58:49

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Шановний Валентин Костянтинович, я знаю, що в даний час розглядається питання змін до закону про рахункову палату. Є проблеми, які необхідно вирішити цим Законом. На сьогоднішній день, якщо я не помиляюсь, 95 Стаття змін до Конституції ставить питання про перевірку доходів до бюджету.

Не одна сьогодні структура цього не перевіряє. Друга проблема, ми говоримо про місцеві бюджети, але самі Законами, які приймаємо у Верховній Раді, розкрадаємо місцевий бюджет. Приклад, приймається про пільгові там користування землею, квартирами і так далі, і так ділі. Звідки буде іти наповнення у цей місцевий бюджет? А це приводить до того, що на сьогоднішній день вже на Житомирщині закривають рішенням громад школи, в яких по 120, по 130 дітей.

І останнє до цього питання. Що зробити, щоб ваші оці брошури, як ви кажете, які розкуповують, на решті...

СИМОНЕНКО В.К. Можно ответить вам на ваш вопрос. Прежде всего это 98 статья Конституции, и она входит в пакет тех изменений Конституции, которые были приняти в системе или пакете проведения политических реформ. Я надеюсь, что все это дойдет до логического конца. Либо с первого сентября, на что надежд мало, но с первой января мы точно задействуем, будем, как говорится, иметь расширенные полномочия.

Это сегодня готовится, уже готов у нас новый проект закона о Счетной палате. Но, если вы заметили, мы много говорим о доходной части бюджета, потому что права контроля мы не имеем, но право анализа у нас есть, и мы достаточно четко анализируем.

Но вы совершенно правильно говорите о том, что сегодня необходимо контролировать и, прежде всего, допустим налоговую администрацию. Я вот назвал цифру сегодня о том, что в прошлом году, не имея никакого права, списали с должников по налоговой недоимке на шесть миллиардов гривен. Прошел первый квартал. Открываем сводку первого квартала. Наше славное правительство, которое еще .................... даже задействовало, уже за первый квартал списало 3,5 миллиарда гривен. И вот здесь, смотрите, зачем наказывать? Надо предупредить, рассказать, показать, если что-то там не так, чтобы было поправлено. Но мы сегодня можем проанализировать, эту я цифру вам говорю, что 3,5 миллиарда, а проверить кому они списали, мы уже, как говорится, как бы уже не можем. Потому что это уже не анализ, а проверка.

Безусловно, это функция должна быть. И она поможет работать, и Бюджетному комитету поможет работать, и сориентироваться при выполнении бюджета.

Что касается последнего вопроса о местных советах. То я вам могу сказать. Я долгое время работал в местных советах руководителем был и города, и области. У нас всегда было наших собственных средств, собственных средств минимум 65-70 процентов, и регулирующий ...................., который давало государство, - 30-35 процентов. Сегодня все имеется с точностью наоборот: кусок трубы проложить в Одессе или в том же самом Днепропетровске, необходимо идти к господину Пинзенику, чтобы он дал транспорт, чтобы проложить 150 метров этой трубы, потому что на это денег в бюджете нет.

Конечно, это алогично всей структуре понимания местного бюджета. Что нужно делать? Прежде всего, поменять вот эту формулу, которая, как говорится, наверное, траектория полета на Альфа-Центавру рассчитывается по меньшей формуле, чем транспортные дотации, которые идут на ремонт той же самой трубы в любое место. Упростить, сделать ее прозрачной и понятной. У нас сегодня тут такая формула многоэтажная, что ее и не рассчитаешь. Но это опять же в ваших руках.

Мы сейчас подходим к бюджету 2006 года. И над ним нужно работать в полную силу с сегодня, тем более, что идеи и пути решения тех проблем, которые вы ставите, есть, они просчитаны.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Валентин Костянтинович.

Так, шановні колеги, я нагадую вам, погляньте, будь ласка, сьогодні у розклад засідань. Сьогодні у нас "Різного" немає. Ми сьогодні з вами маємо ще цілу годину, так як і починаючи обговорювати питання, обговорювати питання по виконанню Державного бюджету, по виконанню Державного бюджету. Давайте тоді замість виконання Державного бюджету "Різне" буде. Так, значить, шановні колеги, ми протягом цього тижня стільки наговорились у "Різному", що давайте хоч одне питання завершимо.

Так, година на обговорення питання по виконанню Державного бюджету. Іван Олександрович Заєць, будь ласка, від фракції Української народної партії. Підготуватись Сятині.

13:04:39

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати! Нам слід переламати практику, коли парламент крізь пальці дивиться на те, як виконувалися Державні бюджети за попередні роки.

Якби ми ретельно оцінювали виконання Державного бюджету за попередні роки, то, принаймні, знайшли б відповіді на багато проблем соціального, економічного характеру, які перекочовують з року в рік, крім того, виявили фінансові резерви на мільярди гривень, які можна було б використати на соціальні чи економічні природоохоронні чи інші цілі. Саме під таким кутом зору я і хочу подивитися на виконання Державного бюджету України за минулий рік.

При затвердженні Державного бюджету України на 2004 рік, урядом були закладені занижені макроекономічні показники, наприклад, що стосується приросту реального ВВП, то його показник, закладений в Держбюджеті виявився в 2,5 рази меншим від реального рівня.

Про що це говорить? А про те, що величезні кошти, насправді, перерозподіляються в ручному режимі, що виключає плановий прогнозований стабільний розвиток суспільства.

З іншої сторони, в такій ситуації нічого і говорити про реалізацію політики детінізації економіки. Якщо уряд пропонує, а парламент затверджує в бюджеті занижені макроекономічні показники, то це означає, що влада не хоче трансформувати тіньовий сектор економіки в легальний, тобто не бажає виводити тіньовий сектор на світ Божий. Отже, про серйозний поступ суспільства нічого і говорити.

Українська народна партія привертає вашу увагу також до проблеми контролю за справленням платежів до Державного бюджету. За окремими джерелами не надійшло 3,5 мільярди гривень доходів, запланованих на 2004 рік. В цілому всі "контрольні органи", в лапках, відзначилися в цьому напрямку. Більш, ніж на 2 мільярди гривень не забезпечено надходжень, контроль за справлянням яких здійснюється Державною податковою адміністрацією.

Адам Іванович, не можна виступати.

Не забезпечила виконання доходної частини загального доходу більш, ніж на півмільярди гривень Державна митна служба. І в першому, і в другому випадку левова частка недопоступлень відбулася по податку на додану вартість. А про що це говорить? Щонайменше, це говорить про цілий комплекс проблем, пов'язаних з податком на додану вартість. Хто з вас не знає, що саме з використанням податку на додану вартість реалізувалися багато тіньових схем - схем розкрадання бюджетних коштів. Маємо добре розібратися в цих тіньових схемах, а також стимулюючою функцією цього податку.

Кожен із вас знає, що з ПДВ повертається, як виробникам так і посередницькам структурам, які надають, так званні послуги. І повертають ПДВ саме посередника, а не виробникам.

У нас подано законопроект членами нашої партії Загревою і Осадчим, які цю ситуацію вирівнюють і дозволяють більше платити виробникам ніж посередникам. Я просив би вас прийняти саме цей законопроект. Тому треба висновки треба робити по обговоренню таких серйозних питань, а не обмежуватися просто слуханням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Тут мені роблять зауваження, що в залі знаходяться не народні депутати. Я прошу, хто не має відношення до народних депутатів залишити сесійну залу.

Будь ласка, від фракції Народної партії Сятиня Михайло.

13:08:12

СЯТИНЯ М.Л.

Дякую. Михайло Сятиня, фракція Народної партії 74 виборчий округ, Закарпаття.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, члени уряду! У фракції народної партії уважно опрацьовано звіт про виконання Державного бюджету за 2004 рік. В ході обговорення у членів фракції зійшлися на тому, що у звітному періоді уряду в значній мірі вдалося втілити основні напрямки бюджетної політики.

Хотів би зупинитися на питаннях бюджетної підтримки агропромислового комплексу, особливості сільського господарства з його високим ступенем ризику для кредиторів та специфіку затрат на виробництво продукції, на наш погляд було здійснено цілий ряд позитивних заходів щодо підтримки цієї галузі.

На 2004 рік по міністерству аграрної політики сума видатків була передбачена в розмірі 3,3 мільярда гривень проти 2 мільярдів у попередньому році. Значно зросло фінансове забезпечення цільових програм в АПК. У більшості важливих програм міністерство аграрної політики не вдалося освоїти виділені кошти. І все ж сільськогосподарські товаровиробники недотримали 119 мільйонів гривень.

Слід зазначити, що Кабмін з розумінням підтримав ініціативи Народної фракції щодо виділення додаткових коштів АПК на подолання негативного впливу стихійного лиха. Це в значній мірі стабілізувало ситуацію.

Крім того в 2004 році хоч із труднощами, але за наполяганням народних депутатів, членів фракції "Народної партії" вдалося зберегти не пряму фінансову підтримку сільськогосподарським підприємствам. В аграрний сектор економіки залучено 9 мільярдів гривень кредитних ресурсів. Реально на виконання визначили законодавством програм розвитку було виділено лише 40, 50 відсотків коштів. особливо мізерним у 2004 році на розвиток сільського господарства та соціальної сфери села були видатки місцевих бюджетів. Десятки разів меншими ніж державного. Прірва між містом і селом продовжує зростати. Сільська місцевість все більше стає не привабливою для життя. Продовжуються закриватися школи, дитячі садки, заклади охорони здоров'я, підприємства торгівлі та побуту. Відтік робочої сили села і особливо молоді зростає.

Шановні колеги, фракція Народної партії подала конкретні пропозиції до проекту основних напрямків бюджетної політики на 2006 рік. які б могли бути основою для підготовки Закону України "Про Державний бюджет" на наступний рік.

Шановні колеги, фракція Народної партії наполягатиме на своїх пропозиціях і вимагатиме від уряду, щоб обсяги фінансування державних цільових програм розвитку аграрного виробництва на наступний рік повинна становити не менше 10 відсотків від загальних видатків і не менше 1 відсотка валового внутрішнього продукту.

Звіт уряду по виконанню Державного бюджету в 2004

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. будь ласка, Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії, підготуватися Нощенку.

13:11:44

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Українська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановний Вікторе Михайловичу, радіослухачі.

2004 рік - це вже історія. Безумовно костантуючи сьогодні і те, що зроблено у 2004 році, ми повинні застерегти і Кабінет Міністрів, і міністрів, Вікторе Михайловичу, і вас в тому числі, від тих помилок, які, ми вважаємо, були у минулому році. Бо не було жодного уряду, який би не допускав помилки. Хтось дерибанив державні гроші, хтось наїжджав на село, не віддавав все, що належить селу, і все це робилося, будемо говорити, поза увагою суспільства або без контролю суспільства.

Я задавав запитання Віктору Михайловичу по відношенню до механізму або положення фінансування фермерів. Конкретної відповіді я так і не отримав. Чи отримає фермер у цьому році кошти? Якщо механізму такого немає, давайте хай над цим попрацює або комітет профільний, або Міністерство агропромислового комплексу, але, якщо це Міністерство фінансів, то треба вже фінансувати. Таке застереження у мене є і по іншим програмам, які стосуються села.

Вікторе Михайловичу, я хочу вам подякувати, безумовно, з цієї високої трибуни за те, що нормально йде фінансування напрямку племінної справи у тваринництві, принаймні, у мене така інформація є від Міністерства агропромислової політики. Але по іншим програмам треба подумати, коли ми будемо їх фінансувати. Якщо це буде в останній місяць цього року, грудні, як це практикували інші уряди, то це буде біда для села. Якщо це буде робитись так, як ви робите сьогодні по тваринництву, то це буде, дійсно, допомога селу. Ми виступаємо за прозорий механізм фінансування всіх програм по селу.

Фракція соціалістів настоює на тому, щоб все-таки раз в місяць ми у парламенті мали інформацію від уряду, що робиться по селу, що робиться по іншим напрямкам, і тоді ми будемо бачити, що уряд працює прозоро, і тоді ми будемо підтримувати, як і підтримували. уряд. В іншому разі ми не можемо говорити про те, що у нас прозоре фінансування всіх програм чи по селу, чи по промисловості, чи по іншим напрямкам. З цього приводу я хотів би сказати, що та безцінна книжечка, яка нам сьогодні подана, відкрила очі на багато речей, що коїлась у державі, як дерибанили державні гроші, і вони не поступали до пересічного громадянина України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Нощенко, "Демократична Україна". Підготуватися Миколі Комару. Микола Петрович, я розумію, що біля Людмилі Павлівни вам краще, але ви вже запрошуєтесь на трибуну.

13:15:18

НОЩЕНКО М.П.

Нощенко Микола Петрович, "Демократична Україна", виборчий блок Володимира Литвина.

Шановний головуючий, шановні присутні виборці.

Темпи зростання більшості показників економічного та соціального розвитку України у минулому році перевищили рівень попередніх років та прогнозний рівень показників, що враховується при формуванні Державного бюджету. З Державного бюджету надано трансфертів місцевим бюджетам десь біля 17 мільярдів, це 106 відсотків. Доходи Державного бюджету перевиконані. Це факти, які не можуть заперечити даже опозиційно настроєні до бюджету 2004 року керівники ряду головних розпорядників коштів. Разом з тим не забезпечено виконання по 33 запланованих джерелах доходів, із них недоотримано 5 мільярдів гривень, це і недолік планування, а також і ресурс, резерв, який використовується у поточному році. Продовжилася практика зниження прогнозу надходжень і витрат спецфонду. Вдуматися тільки, майже 5 мільярдів ми додатково залучили у цьому році. Систематично урядом ігнорувалися усталені форми парламентського контролю за використанням бюджетних коштів. Ряд нормативних документів прийняті із запізненням без необхідного погодження з бюджетним комітетом. Наприклад, 7 статей Закону про бюджет 2004 року, які вимагали прийняття рішень уряду, не виконані. Впродовж бюджетного року 79 разів порушувалися процедура розподілу резервного фонду. Взагалі співпраця з бюджетним комітетом України сприймалася урядовцями усіх рівнів як головна біль.

Виходить, що народні депутати потрібні лише для голосування при затвердженні бюджетних показників. За цим нерівномірне фінансування окремих цільових регіональних програм, накопичення на казначейських рахунках величезних сум. Наприклад, на перше вересня 12 мільярдів.

За цим також неефективне ....цільове використання бюджетних коштів. Наприклад, у бюджеті 2004 року 68 мільйонів було передбачено на підтримку агропромислових підприємств, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах. Це 6 тисяч 700 тонн насіння, 7 тисяч 700 тонн паливно-мастильних матеріалів, 15 тисяч тонн мінеральних добрив. Цифри вражаючі. Але в Сумській області з 1 мільйона 800 тисяч на господарства, які визначені постановою Кабінету Міністрів, не попало жодної копійки.

П'ять місяців ................. залишаються публічно не розподілені мільярдні суми коштів і в цьому році. Так що помилки повторюються.

Депутатська група "Демократична Україна" пропонує звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону про Державний бюджет на 2004 рік взяти до відома. Винних у бюджетних правопорушеннях, неефективному використанні бюджетних коштів покарати відповідно до вимог чинного законодавства, щоб...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Комар, фракція "Регіони України". Підготуватися Юрію Соломатіну.

13:18:38

КОМАР М.С.

Дякую, Адаме Івановичу, за надане слово.

Шановні колеги, фракція "Регіони України" відзначає, що Державний бюджет України за 2004 рік за доходами був перевиконаний майже на вісім відсотків. Тільки бюджети 2004 і 2003 років було виконано практично по всіх статтях. Тоді, як проголошені виконаними бюджети 2000 та 2001 за часів Прем'єра Ющенка насправді виконані не було. Їх баланс був зведений за рахунок більш ніж ..........відсоткового недофінансування видаткової частини, зокрема соціальних програм.

Доходи Держбюджету 2004 року порівняно з 2003 зросли на 27 відсотків. Дефіцит зведеного бюджету складав 3,4 відсотка від ВВП, що є прийнятним показником.

Джерелами фінансування дефіциту стали насамперед понадпланові надходження від приватизації. рекордний показник надходжень від приватизації пояснюється небажанням олігархів розподілити держвласність, а в цілому стабілізації ситуації в економіці і підвищенням довіри інвесторів.

Так, "Криворіжсталь" була продана за 800 млн. доларів, тоді як приблизно рівний їй за ринковою ціною Лисичанський МПЗ в 2000 році уряд Ющенка продав за 68 млн. доларів, а Миколаївський глиноземний ще дешевше.

Бюджет-2004, на відміну від нинішнього, був не тільки збалансований по доходах і видатках, але й внутрішньо узгодженим. Він базувався на реальних параметрах, що дозволило уряду утримати прийнятний рівень інфляції. При цьому підвищення якості життя населення базувалось на реальних бюджетних надходженнях.

Тому посилання нинішнього уряду на те, що сьогоднішній ріст інфляції є спадщиною попереднього, безпідставні. Звинувачення на адресу уряду в недостатньому зростанні доходів населення у 2004 році і їх невідповідності темпам росту ВВП не коректні. Ріст доходів населення відстає завжди на півроку, рік від росту обсягів виробництва. Тому нинішні підвищення соціальних виплат базується на досягненнях уряду попереднього і, навпаки, забезпечена безвідповідальною економічною, соціальною політикою діючого уряду, ну так, як каже Ющенко, різке гальмування економічного росту призведе до зниження доходів населення в кінці 2005 року.

Фракція "Регіони України" відзначає, що Держбюджет 2004 року базувався на чинному законодавстві, його виконавці не намагалися безграмотно підтасувати закони під потреби наступних виборів до парламенту, як це неприховано роблять політичні сили, що є при владі сьогодні. Ми попереджаємо, що така економічна політика загрожує серйозними проблемами для вітчизняної економіки та падінням рівня життя українського народу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, фракція комуністів. Підготуватися Катушевій.

13:21:46

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги! Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Дійсно, ми отримали дуже цікавий документ - висновки про виконання Державного бюджету за 2004 рік, його треба вивчати і вивчати. Але є я хотів би розпочати з Європейської хартії. Два роки тому ми її прийняли в цій сесійній залі, і два троки саботується направлення відповідної вірчої грамоти до генерального секретаря Ради Європи під надуманим приводом, що начебто в бюджеті не існує, не передбачені гроші, кошти на її фактичну імплементацію, цієї хартії.

Тому я до вас, Віктор Михайлович, звертаюся: разом з МЗС розберіться, чому вони в дурнях нас тримають тут два роки - і старий уряд, і старий МЗС, і новий уряд, і новий МЗС? Давайте, шукайте гроші на імплементацію Європейської хартії.

Друге питання. Дуже цікаво в тому документі, який нам дала Рахункова палата, на 11-й сторінці є такий графік, є така табличка, в котрій наводяться індекси реальних грошових доходів населення та реальної заробітної платні. Зростання певне є, не можна цьому заперечувати. Але ж вони складають, реальна заробітна платня і реальні грошові доходи лише 75 і, відповідно, 60 відсотків від того рівня, котрий був у 1992 році.

Більш того, навіть той... саме такий рівень, котрий вважається підвищеним, там, якщо роздивитися за відповідними документами Державної податкової адміністрації, у найнижчій частині отримувачів доходів зростання це складає лише 1-3 відсотки, а ті, які мають доходи в сотні тисяч гривень за рік, мають 30-35 відсотків. Ось вам і висновок, кому дирка... "Кому бублик, а кому - дырка от бублика". Бідні становляться такими самими... залишаються бідними, як і раніше були, а багаті становляться ще багатшими. Ось таке у нас зростання.

І наступний момент, чорнобильські справи, чорнобильська проблема: залишається борг на 1 січня 2005 року, заборгованість старих часів - 145 мільйонів гривнів. Скільки вже разів всі уряди клялися чорнобильцям про те, що вони ось прийдуть і виконають свій обов'язок, і цей борг буда скасовано, тобто він буде сплочений і він не буде знову і знову з'являтися.

Але залишилося, і тому я прошу вас, Вікторе Михайловичу, борг чорнобильцям поверніть, будь ласка. Не ... російськомовних і чорнобильців приведу і зроблю облогу вашому урядові.

І останнє. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зарема Катушева, фракція комністів. Підготуватися Євгену Гірнику.

13:25:04

КАТУШЕВА З.Г.

Государственный бюджет - это и финансирование судебной системы. Вчера 19 мая постановлением Верховной Рады Украины на должность судьи была бессрочно избрана Карагодина, которая два года получала зарплату из бюджета не имея на то права и занимая кабинет судьи.

Да, да крымчане, та самая Карагодина, которую вы в своих обращениях просили ни в коем случае не допускать к избранию ее судьей и бессрочно. Так как именно вам на своей шкуре приходиться очищать беспредел этой судьи.

Но заседание комитета по правой политике при обсуждении кандидатуры судьи Карагодиной только два голоса Онопенко и Онищук поддержали данную кандидатуру и большинством голосов комитета было принято решение кандидатуру судьи Карагодиной не рассматривать и не рекомендовать к избранию судьи бессрочно.

Но с помощью манипуляций главы комитета Онопенко надо дать должное, что в совершенстве овладел умением протягивать нужных лиц.

Думаю создана отлаженная система. Онопенко так ухитрился представить судью, что право звонка того же Тютюнникова, как мне открыто признался, один из депутатов Крыма, оказалось в очередной раз выше права закона. Даже ряд депутатов от Крыма, которым, я уверена, доподлинно известно, что у таких как Карагодина нет морального права вершить судьбы людей.

Но для некоторых из них важнее было ее не профессионализм и моральная сторона, а принадлежность ее мамы к партии СДПУ(о) и работа в штабе одного из кандидатов в Президенты.

Но меня поразило так называемая смелость в кавычках тех кто был на заседании комитета, что же вы в зале промолчали, особенно во всей красе показал себя глава комитета.

Уже не по мужски, тем более депутату спускаться до уровня копания в личных вещах коллег. Я вам, Василий Васильевич, никогда руки не протяну. И на вашей совести будет тот беспредел, который обязательно начнет творить эта судья. Я уверена, что недостаток судебной практики можно восполнить, но сделать из хама достойного судью, уверена, невозможно. Так, держитесь крымчане. Я прошу вас, Адам Иванович, дать задание как Регламентному комитету, так и другим соответствующим службам дать правовую оценку игнорированию решения комитета и неэтического поведения головы комитета. И почему голосовали карточки тех, кого не было в зале, например, такие как Раханский, Гапочка и многие другие.

Прошу считать мое выступление депутатским запросом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Гірник, фракція "Наша Україна", за ним буде Георгій Манчуленко.

13:27:53

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна" Конгрес українських націоналістів.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник звітувався за виконання бюджету 2004 року, який розробляв і виконував інший уряд. Така формальна процедура. І слід відмітити , що цей пан міністр поступив коректно по відношенню до колег, а не як в анекдоті про три записки: не звинувачував у всіх гріхах своїх попередників. Така ділова етика і це правильно. Але це стосується уряду. А ми як Верховна Рада повинні не завивати в папірці, а розставити точки над "і".

По-перше. Нагадую, що бюджет був підготовлений на виконання програми уряду Януковича під назвою " Відкритість, дієвість, результативність". Підсумки показують, що все здійснювалось з точністю до навпаки. Більше того, уряд Януковича по багатьох показниках заліз в кишеню платників податків на 2005 рік. Тому діючому уряду не позаздриш, бо йому доводиться нести спокуту чужих гріхів і наслідком цих гріхів є в тому числі і пенсійна зрівнялівка, і паливна , і цінова криза.

Ми бачили, як змінювалися в тому числі і під тиском фракції "Наша Україна" показники, як прибуткової так і витратної частини минулого бюджету. Але не про яке раціональне його використання, тим більше, про соціальну спрямованість не йшлося. Навпаки, здійснювалося активне розбазарювання. Більш того, розкрадання коштів бюджетів. І цей факт найпромовистіше говорить куди пішла б Україна, якби кучмівський режим в особі Януковича зберігся.

Тому слід робити висновки і більше не допускати, щоб вибори президентські чи парламентські ставали для держави та її бюджету явищем гіршим за будь-яке стихійне лихо.

Висновки Рахункової палати, контрольних служб та аналітиків зводиться до того, що 2/3 коштів резервного фонду виділено незаконно. Читаю, як і майже 1 мільярд інвестицій на капвкладення пішли на вибори. Спецфонд - це взагалі окрема тема. Цей монстр виріс з 5 процентів у 2000 році до 36,6 обсягів бюджету у поточному. І так далі.

І раз є злочин чи порушення, невідворотнім має бути покарання. Чого, на жаль, підготовлений проект постанови не передбачає. Тому пропоную її доповнити більш жорсткими формулюваннями. Відмітити прорахунки діючого на той час уряду при підготовці бюджету і значне відхилення його від Бюджетної резолюції і висновки Рахункової палати передати в Генеральну прокуратуру, не рекомендувати, а передати в Генеральну прокуратуру для встановлення винуватців.

І, нарешті. Бюджет 2005 року, його виконання є уроком на майбутнє...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко, фракція Української народної партії. Підготуватися Володимиру Черняку.

13:31:12

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Чернівецька область, Українська народна партія.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Такого виконання Закону про Держбюджет, як це мало місце у минулому році, Україна ще не знала. Можна охарактеризувати його кількома словами: авантюризм, волюнтаризм і безпрецедентне ручне управління.

І в той час правоохоронні органи, в першу чергу, Генеральна прокуратура на чолі тоді з Васильєвим мовчала, наче в рот води набрала. Я вважаю, що такі речі у майбутньому ніколи не повинні повторюватися.

А те, що мовчав Генпрокурор Васильєв, це, напевне, не дивно, адже була єдина камарилья Янукович, Азаров, Васильєв - Генеральний прокурор колишній, і іже з ними. На мої неодноразові звернення і депутатські запити до Генпрокурора про очевидні порушення закону “Про державний бюджет на 2004 рік” з боку посадових осіб Кабінету Міністрів України, я отримував від Генеральної прокуратури тоді відписки. Я звертаюся зараз до Генерального прокурора Святослава Піскуна, який всюди декларує, що він служить тільки закону і нікому іншому. Поверніться, будь ласка, до розгляду моїх депутатських звернень і депутатських запитів, що стосувалися виконання закону про держбюджет на 2004 рік. Там є маса порушень, які я конкретно вказував.

Я очікую від вас кваліфікованої відповіді на ці поставлені запитання.

Наступна проблема. Я вже звертаюся з проханням до міністра фінансів, який дуже фахово доповідав з цієї трибуни, з тим, щоби все-таки Кабінет Міністрів разом з Бюджетним комітетом повернувся до розгляду проблеми, яка стосується формульного розрахунку доходів місцевих бюджетів , що враховуються при визначенні міськбюджетних трансфертів.

В моєму виборчому окрузі майже 4 райони. Один із них - чисто гірський, два райони - частково гірські. Потерпають всі райони, і не гірські. Але найбільше потерпають саме гірські райони , бо ви знаєте, як складно там люди живуть.

Тому той формульний метод розрахунку на сьогоднішній день не відповідає вимогам реального часу. Немає достатнього бюджетного забезпечення, в тому числі і для працівників бюджетних установ. Я вже ставив питання, що фактично в цих районах десь бюджетного фінансування вистачатиме до серпня місяця. Тому назріло питання перегляду того формульного методу розрахунків доходів місцевих бюджетів, який був до цього часу з тим, щоби кожен громадянин нашої держави отримував достатньо коштів з державного бюджету. В цьому випадку ми дійсно будемо говорити, що ми дбаємо про інтереси українського народу і про інтереси всього українського суспільства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняка я не бачу. А, є, вибачте. Володимир Черняк, фракція Української народної партії, підготуватися Лілії Григорович.

13:34:30

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні колеги, характерними і хронічними вадами бюджетного процесу, які характерні і для виконання бюджету за минулий рік, є такі: це недотримання бюджетної дисципліни у розрахунках, неефективного управління коштами Державного бюджету, нецільове використання бюджетних коштів. Уряд суттєво занизив макроекономічні показники, уряд приховав доходи, використовував їх у ручному режимі. У зв'язку з цим у чорній дірці тіньової економіки зникло приблизно 8-10 мільярдів гривень.

Я думаю, що немає особливих підстав пишатися перевиконанням доходної частини бюджету на 5,1 мільярда гривень або на 7,9 відсотків, тому що досягнуто це не за рахунок надпрогнозованого економічного зростання, а в наслідок надміру сплачених 3 мільярдів гривень платежів та невідшкодування 3,5 мільярдів гривень платникам податку на додану вартість.

Треба відзначити, що немає підстав пишатися також тим, що відбулося скорочення податкової заборгованості. Насправді, відбулося зростання податкової заборгованості. Скорочення податкової заборгованості на 5,2 мільярда гривень досягнуто за рахунок списання органами податкової служби боргу у сумі понад 4 мільярдів гривень, прострочення та відстрочення податкових зобов'язань на суму більше 2 мільярдів гривень. Отже, маємо 6 мільярдів, а скоротили на 5,2. тому по суті на 0,8 відбулося її зростання. Тобто це практично маніпуляція із цифрами. Суттєвим недоліком є виділення, було виділення бюджетних коштів головним розпорядником в кінці року. Замість того, щоб поступово, рівномірно виділяти кошти на потреби, значна частина коштів переважна виділяється в кінці року. І це веде до несвоєчасного та неповного їх використання, і як наслідок - вилучення до бюджету 927,7 мільйона гривень. Майже мільярд гривень таким чином не могли використати, тому що вони були виділені в кінці року. І особливо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович, фракція "Наша Україна". За нею буде Юрій Кармазін.

13:37:53

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, фракція Віктора Ющенка, "Наша Україна".

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці. Я втретє за сьогоднішній день виходжу на цю трибуну і не з журналом "Космополітен" чи навіть "Капіталіст", а із звітами офіційними експертними, легітимними оцінками нашої Рахункової палати.

Ми не просто прослухали черговий звіт про виконання чергового бюджету. Тут звітував міністр фінансів нової народом обраної влади за виконання бюджету попереднім режимом.

Шановні колеги, головне, шановні виборці, в цій залі я не бачу жодної людини із фракції екс-прем'єра і екс-кандидата Януковича. У цій залі я не бачу жодної людини із фракції Віктора Медведчука СДПУ(о). Що, так соромно дивитися у вічі і слухати звіт про виконання вашим урядом вашого бюджету? І чи не при цьому звіті варто обвивати руками трибуну та виставляти плакати, бо сьогодні ми звітуємо за попрання інтересів 48 мільйонів українських громадян.

Колега Мельничук говорив про зловживання у аграрній сфері - 178 мільйонів 90 не повернуто за посівну. Колега Самойлик згадувала про те, що нова влада мусить виділяти 70 мільйонів на створення притулків. А чи не на вині попередніх урядів і оцих зловживань, про які доповідає Рахункова палата, те, що маємо, скільки ............, у тому числі соціального.

Девіз попереднього уряду "Ефективність, дієвість, результативність" чи, вірніше, відкритість, можна називати категоричною закритістю, категоричним ручним управлінням і категоричною дієвістю на користь власних кишень, власних корумпованих інтересів і результативність, яка мала бути внаслідок цих махінацій, але, на щастя, стала не їхнім результатом. І це є великий результат українського народу.

Тому, дорогі мої, я би хотіла запитатися: а де сьогодні наш екс-прокурор Васильєв? Нашивши коричневого кольору прапорів, на яких пише "держава"... Яка держава? Чия держава? Чи ця держава Україна? Він марширує сьогодні захищати якісь права. Та він сьогодні повинен відповідати при цьому бюджеті, бо я би хотіла знати, на які кошти він нашив тих коричневих прапорців? Чи не ці кошти вкрадені у українського народу марширували вчора і витоптували зелену траву та туди ж втоптували синьо-білі лєнти люди, які отримали по 100 гривень біля пам'ятника Ватутіна за захист прав однієї людини - Колеснікова?

Колега з лівої фракції задала питання пану Симоненку: скільки покарано чи засуджено за зловживання бюджетом-2004? Бачите? То ви питаєте, чи люди несуть відповідальність за зловживання... Тільки ж починають хоч одну людину приводити до якоїсь відповідальності за зловживання, зразу з’являються оплачені за кошти зловживання багатьма бюджетами України люди, які пікетують Верховну Раду.

Шановні друзі, ми не просто повинні перегорнути чергову сторінку, ми повинні дати цю сторінку...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Андрій Шкіль, будь ласка, фракція блоку Тимошенко. Підготуватись Дорогунцову. Ну, він після вас уже, він проморгав.

13:41:27

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановні колеги, справді, не так багаточисельні, тут от дивишся, чесне слово, абсолютно порожній ряд колишньої влади. І, звичайно, неприємно їм слухати про діяльність їхнього екс-прем’єра, я чудово це розумію, їхнього Президента, але, тим не менше, я хотів би буквально в декількох словах буквально в декількох словах наголосити на тих аспектах, які важливі, як на мене, при формуванні бюджету попереднього і те, що має випливати з формування цього бюджету на наступний.

Хотів би зупинитися на вузькому аспекті, достатньо мало використовуваному і достатньо мало приділяється йому уваги, це аспект розвитку такої штуки - державна мова, українська мова, вона... мало хто про це говорить. Виділили там 10 мільйонів, формально виписала, ні копійки не надавши, зараз аж 30 мільйонів гривень виділили, але це не впливає на жодні процеси. Ми живемо в країні, де українська мова є певним чиновницьким рудиментом, вона не розвивається, вона не стає здобутком молоді, вона не зазнає жодної, наголошу - жодної державної підтримки. Мова, яка розвивається силами аматорів, це не мова державницька. Якщо вона Україні і нинішній владі не потрібна, про це треба оголосити, сказати, що мова не потрібна, ми тут багатокультурна, багатомовна держава, все, переходимо на якусь там всім зрозумілу мову, наприклад, на англійську. Ні, вона тяжка, на російську буде простіше.

І все, на цьому поставили крапку, тому що ми багато разів можемо говорити про засилля іноземної... в український простір іноземних ЗМІ і таке інше.

От в рядок бюджету 30 мільйонів гривень - що за це можна зробити? Що можна зробити за 30 мільйонів гривень за сучасних умов? Нічого. Можна тільки формалізувати процеси, можна там вивчити чи не вивчити.

Ми сотні разів можемо говорити, що ми страшно незалежна держава, але все одно будуть всі писати Київ і все одно буде посольство дружньої нам країни сусідньої країни Польщі, де буде написано "Посольство Польщі в Києві". Не в Україні, а в Києві.

Тому ми не хочемо відчути, що ми відповідальні за збереження ще й певних культурних надбань, і ці культурні надбання мають бути захищені окремими рядками бюджету, і в першу чергу, має бути мова захищена.

І 30 мільйонів - це, я не знаю, можна витратити на розвиток караїмської мови. Цього буде недостатньо, але трішечки. А на розвиток української мови треба виділяти 3 мільярди гривень, і тільки тоді ми можемо говорити про те, що вона буде розвиватися. Треба ставити питання про про вивчення в школі мови, треба все-таки вирішити якою мовою здобувається освіта в Україні, українською чи ... тоді все стане на свої місця. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, він спілкувався з пресою і має можливість вже поспілкуватися зараз із залом. Підготуватися Дорогунцову.

13:44:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Зрозуміло, що вивчити таку здоровенну книжку, яку сьогодні нам вранці роздали, це абсолютно не серйозно, або підхід до депутатів до ...!!! я б хотів, щоб він припинився цей підхід.

Зрозуміло, що той висновок, який ми отримали сьогодні напередодні про виконання Державного бюджету від Рахункової палати це фактично є вирок режиму Кучми, Януковича. Але, одночасно, Віктор Михайлович, цей висновок є і другий конверт вже для вашого уряду. Другий конверт. Ви знаєте, що в першому написано вали все на попередника.

А в другому написано, вже визнавай свої помилки. А от визнаючи свої помилки ми маємо дивитися, як виконується бюджет і зараз, і думати, що бензиново-паливна криза в тому числі відбулася завдяки тому, що зараз в новому законі про Державний бюджет заклали 50 відсотків з 4 до 50 ви підняли з енергопостачальних підприємств податок державний. Тобто з 10 мільярдів 720 гривень получається 5 мільярдів 200 мільйонів. І через те ми отримали те, що ми отримали. А ще думаємо, щоб перший конверт... Ні, друзі після 100 днів ви відкрили другий конверт. Пам'ятайте про те, що третій конверт, це вже готувати для попередника.

Я хотів би, щоб ми зробили правильні висновки з того злочинного виконання бюджету, яке було в минулому році, повторюю, злочинного.

Особливо хотів би звернути увагу на те, що всупереч статті 91 Закону "Про Держбюджет" де ми з вами парламентарі, сказали скоротити чисельність працівників центральних органів виконавчої влади не менш як на 10 відсотків. Уряд прийняв 20 постанов, які збільшив граничну чисельність працівників органів виконавчої влади на 6 тисяч 237 одиниць. Отаке скорочення.

Вчора приймаю делегацію з Лубнів "Захисників Вітчизни". І що кажуть? В районній лікарні, в районній лікарні, 20 лікарів зменшуєте та звільняєте. Не можете коштів знайти.

Я просив би, Вікторе Михайловичу, Лубни, районна лікарня, хіба, що ж це таке, що 20 чоловік ви зразу звільнюєте. Звільніть оцих 6 тисяч 237 одиниць, які були передбаченні в цьому.

Далі. Давайте ми накінець покінчимо з податковим і бухгалтерським обліком, що вони в нас різні, уніфікуйте їх, будь ласка, Вікторе Михайловичу, це вам порада не сторонньої людини, це порада людини яка вболіває за те, що відбудеться в цій державі. Давайте уніфікувати

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Дорогунцов, підготуватися Геннадію Удовенко.

13:48:13

ДОРОГУНЦОВ С.І.

Дорогунцов, фракція Компартії України.

Спасибі Адаме Івановичу. Шановні колеги, шановні друзі, я хочу сказати, що з залу зникли не лише представники прихильників старої влади, а я не бачу тут майже представників крім Ярослав Кендзьора та Удовенка і представників нової влади. Так, що треба уже дивитися на всі ряди, а не тільки на один.

Я хочу сказати, що Віктора Михайловича Пинзеника знаю з 1990 року. Тут мало тих хто починали тоді. І ще раз хочу сказати, що я ніколи, починаючи з 1992 року, ніколи не служив режиму Кучми. Тому мені легко критикувати всі ті злочинні кроки, які були здійснені цим урядом, ну, за 11 років, так скажемо.

І я сподіваюся, що у залі залишилися тільки ті депутати, які сподіваються щось мати ще з бюджету 2005 року. До них належу і я. Про що мова? Я хотів би сказати, що ми не тільки у минулому році, а завжди у бюджеті занижуємо витрати на освіту. Ви чули, що закриваються школи, скорочуються вчителі. Це абсолютно неприпустимо, Вікторе Михайловичу. От так ставитеся до науки новий уряд не може, бо освіта завжди була, є і буде тією колоною, на якій держиться наша влади. Ви знаєте, що ми освічена нація. Але вже з’явилися сотні тисяч неграмотних дітей так, як у Сполучених Штатах Америки. Що ми туди прагнемо?

І це саме я хочу сказати про науку. Треба підтримувати науку. Не можна її скорочувати, не можна збиткуватися над нею. Спасибі за підвищення заробітної плати. Це подяка, да. Тричі в цьому році підвищили заробітну плату науковцям. І крім того ще встановили плату за звання професора і доцента, це також підтримка цих людей, які, безумовно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Івановичу.

Геннадій Йосипович Удовенко, голова Комітету з право людини. За ним буде Володимир Майстришин.

13:51:39

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Адаме Івановичу! Я попросив слово від комітету, який я очолюю. І тому я хотів би порушити ряд питань, які стосуються сфери діяльності комітету. Але хотів би почати з того, що я не погоджуюся із своїми деякими колегами, які критикували міністра фінансів нібито за упередженість до попереднього уряду, до того бюджету, виконання якого він сьогодні звітує. Навпаки, я міг би шановного міністра фінансів покритикувати за його толерантність при розгляді виконання того бюджету. Він повинен був би на багато гостріше порушити питання на ті злочинні дії, які попередній уряд..., афери, які попередній уряд запроваджував у нашій державі. Найбільша афера - це обман пенсіонерів, це нібито підвищення пенсій, а жодної копійки під це підвищення у бюджеті на цей рік вони ж тоді не заклали. Ну і можна ці афери продовжити.

Тому він поступив толерантно, це нормально. І я не хочу сказати, щоб ми починали з чистого листа. Ми повинні сьогодні все-таки довести до кінця цю справу про ті величезні зловживання, які були допущені у процеси виконання бюджету на 2003 рік іще тим урядом. Але ж бачите одного, двох затримали, який гвалт вчинився в Україні, бо трошки ковирнули оцей муравейник. І ви дивіться, що у державі робиться.

Але повертаючись до теми, я звертався безпосередньо до Януковича, прем'єр-міністра тодішнього, разів п'ять з грунтовними листами щодо фінансування сфери захисту прав людини і основних свобод громадянина про необхідність підтримання національних меншин. Я тут бачу Павло Михайлович Мовчан одразу встрепінувся. Я під національними меншинами вже український народ маю на увазі, тому що те, що сьогодні копійки той бюджет на функціонування української мови, це сором для нашої держави. Але не забувайте, що сьогодні в жодному проекті, в жодному бюджеті за роки незалежності немає розділу "Захист прав і основних свобод людини". Що роблять наші люди? Уже до Страсбурга звертаються. Уже нам Страсбург подарував 50 томів правничої фундації, яку очолює Сергій Головатий. 50 томів рішень і ухвал Європейського суду з питань прав людини. Це не тільки України стосується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадію Йосиповичу. Володимир Майстришин, фракція Народної партії. За ним буде виступати Анатолій Грязєв.

13:55:03

МАЙСТРИШИН В.Я.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Вікторе Михайловичу, шановні колеги і шановні телерадіослухачі. Ви знаєте, найбільша проблема, яка мене сьогодні хвилює, і, мабуть, від цього залежить те, що зал майже пустий, це те, що уряд один подає, він же виконує, слава Богу, а інші звітують за цю роботу. Але, коли я виходив на цю трибуну, я думав, а що ж такого ми повинні зробити, щоб ми використовували цей певний досвід. І от цей час, який ми використовуємо на цій трибуні, в цій залі, ми повинні використати для того, щоб якомога більше удосконалити процедуру не просто розгляду бюджету, а виконання бюджету.

Найперша проблема, яка сьогодні стоїть, - це деталізація бюджету. У цій залі уже звучало питання, що стосується, скажемо так, стрічкового виконання, стрічкового вказання тих чи інших видатків бюджету. Що мається на увазі? Державний дорожній фонд сьогодні 3 мільярди гривень одною стрічкою записано - ремонт і утримання доріг. Які то дороги, де вони будуються ми не закладаємо, і, більше того, відповідно не звітується. Дорога зроблена. Якої якості і яка є система перевірки тої чи іншої роботи. Перша проблема.

Друга проблема. Я думаю, що приватизація, яка була, відбулася у минулому році, у минулих роках. Давайте згадаємо, що написано в системі приватизації. Написано, перше, 25 відсотків повинно потребляти на розвиток від кожного проданого об'єкту. Вікторе Михайловичу, правильно? Правильно. Скажіть, будь ласка, від семи мільярдів гривень, які в цьому році закладені, скільки ми поклали на розвиток? Це повинна бути велика сума. Цього, на жаль, немає. І це є наша заборгованість, наша як депутатів Верховної Ради. Ну, давайте...

Знаєте, я ще хотів би сказати, що проблема бюджетного розпису, яка сьогодні звучала вже в цьому залі, мабуть, звертаюся більше до радіослухачів: коли ви побачите, що зимою, десь в листопаді, грудні-місяці будуть класти асфальт прямо на сніг, то це є проблема бюджетного розпису. Що це означає? Це означає, що сьогодні уряд... Ну, дійсно, є проблема, проблема видаткової частини, проблема в тому, що видатки в основному, тобто доходи бюджету в основному ідуть на осінь, в основному поповнення бюджету якраз в цей період, але ж ми не повинні економіку ставити під ноги оцим проблемам - наповнення бюджету. Є можливість сьогодні прокредитуватися. Давайте ми все-таки подумаємо, щоб ми цей досвід використали, і проблема кредитування дорожнього фонду як одного з розпорядників. Є інші видатки капітального вкладення. Не переносьте їх аж на кінець року, щоб потім ми знову бачили, як зимою ми будуємо, зимою ми там майструємо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Грязєв, фракція Соціалістичної партії. За ним буде Іван Бокий.

13:58:21

ГРЯЗЄВ А.Д.

Анатолій Грязєв, фракція Соціалістичної партії України.

Уважаемые коллеги, уважаемый Адам Иванович, уважаемый Виктор Михайлович! В свое выступлении я хотел бы обратить ваше внимание, а также внимание руководителей органов власти на одну крайне важную проблему - проблему финансирования экологической безопасности.

По мнению социалистов разрешение данной проблемы должно быть главнейшей задачей в деятельности власти, поскольку сохранение баланса и равновесия во взаимоотношениях человека с природой является решающим условием продолжения жизни на Земле. К сожалению, на практике происходит иное.

Взять хотя бы вопрос соблюдения природоохранного законодательства. Анализ показывает, что практически во всех сферах жизнедеятельности общества оно нарушается, при чем нарушений настолько много, что говорить про вразумительную экологическую политику нет оснований. Годами, я повторяю, годами не выполняется Госбюджет по обеспечению природоохранной деятельности. Эта ситуация приняла повсеместный хронический характер. Так средства от экологических сборов лишь частично используются для финансирования экологических мероприятий. В основном, из-за нехватки средств на охрану природы в повседневной жизни встречаются массовые нарушения в сфере использования и возобновления и охраны, практически, всех природных ресурсов - земли, воды, лесов, недр и так далее.

Из-за нехватки средств и невозможности организации нормальной борьбы масштабы браконьерства огромные. Захаращенность территорий, стихийная вырубка и уничтожение лесных полос, бесконтрольное выживание растительных остатков, ослабление природоохранного режима - вот далеко не полный перечень сегодняшних реалий по отношению к нашему родному дому - к окружающей среде. И все это, я еще раз повторяю, вследствие того, что мало выделяется средств.

Поэтому первоочередной причиной таких действий является безответственная финансовая политика власти к природоохранной проблематике. Ее надо изменить, и изменить в корне.

Что следовало бы сделать? На наш взгляд, необходимо повысить ответственность за исполнение природоохранного законодательства, и здесь свою роль может и обязана сыграть Генеральная прокуратура. И я поддерживаю мнение, которое звучало, чтобы те нарушения, которые были в отчете, они стали предметом рассмотрения в Генеральной прокуратуре.

Цель должна быть одна - обеспечить перспективу жизни для себя и для будущего поколения. А без финансирования природоохранной деятельности такую цель обеспечить проблематично.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

14:01:39

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Кучма, слава Богу, пішов, але, я думаю, що і Україні і її бюджету ще буде довго чхатися від ядучих випарів його режиму. І те, що я буду говорити начебто прямо з бюджетом не зв'язане, але в кінці-кінців все це буде, як кажуть впливати на бюджетну атмосферу.

23 травня в Полтаві відбудеться черговий суд, позивається журналістка Людмила Кучеренко з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Вона була звільнена 6 липня 2001 року незаконно і це вже, як кажуть, визнано судами. Вона позивається за відновлення на роботі.

Чому я про це говорю. Тому що в її звільненні особисто винен я. Винен в лапках, річ в тому, що у грудні 2000 року я разом із першим секретарем обкому соцпартії, нині губернатором Полтавським Степаном Бульбою проводили прес-конференцію на якій головувала Людмила Кучеренко, я розповідав там про касетний скандал. Все це було записано і потім губернатор полтавський направив відеозаписи Кучмі і в Національну раду Холоду.

І півроку шукали причину, щоб звільнити Людмилу Кучеренко причіпку знайшли, і звільнили, але звільнили саме за те, що вона головувала на прес-конференції, як президент медіаклуба, а не як представник Національної ради.

І от тепер вона позивається і її треба буде повертати. Я не знаю, яке рішення прийме цей суд він не буде, мабуть, останнім. Але її треба повертати на роботу. А щоб повертати на роботу треба їй виплатити аж 40 тисяч гривень.

В бюджеті Національної ради їх немає. І от я говорю з керівництвом Національної ради і мені кажуть, так це прекрасна людина, так це прекрасний працівник, і принциповий працівник, яка не давала спуску нікому, боролася за присутність опозиції в телеефірі і радіоефіра. Але ми нічого не зможемо зробити, бо тоді їй доведеться виплачувати таку величезну суму, а в бюджеті нашої організації такої суми немає. І потім, якщо ми їй відновимо, далі будуть відновлюватися інші люди незаконно звільнені у період царювання Кучми.

І от, Віктор Михайлович, створюється ви бачите ось яка ситуація. Я знаю, що Віталій Федорович Шевченко, ми з ним знайомі років 30, робили колись разом книжки, людина яка порядна чесна, але і ця порядна чесна людина, як бачите і досі і його колеги з Національної ради, і досі змушені керуватися тими правилами, які були продиктовані ще кучминщиною.

І от це питання, я думаю, нам треба якось розв'язати, і бюджетно його розв'язати, і розв'язати його політично-морально, тому що не можна ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так. По нулям у нас. Одну хвилину просить Павло Мовчан. Будь ласка, одна хвилина. І будемо завершувати.

14:05:08

МОВЧАН П.М.

Шановний Адаме Івановичу, Українська народна партія, фракція Української народної партії.

Я попросив слово бо я розумію, що сьогодні вже "різне" фактично використане, тільки тому, щоб сказати про те, що 22 травня історична знаменна подія. День перенесення праху Тараса Шевченка до України і перепоховання на Каневський горі.

Користуючись нагодою звернутися до всіх хто пошановує слово нашого національного генія і всіх громадян України. 11 традиційно ми збираємося на могилі Шевченка в Каневі. Прошу вас, ми починаємо заново дорогу до Тараса Шевченка. В попередні роки ви знаєте як відбувалися ці всі події формально відзначення. У вечорі в Палаці "Україна" зусилля Всеукраїнського товариства "Просвіта" і Української народної партії проводиться концерт вперше в такому форматі в Києві в Палаці "Україна". Кантати на твори Шевченка. Вперше в історії 4 академічні хори виконують ті шедеври національного мистецтва, які не були знайомі широкій громадськості ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, таким чином ми з вами завершили обговорення питання. Тут абсолютно правильно дехто з вас підмітив, що виходячи з високого професіоналізму народних депутатів ми практично обговорення питання виконання бюджету поєднали із "різним". Хто що хотів те і сказав.

Тому що все, про що вони говорили, має відношення до бюджету. Тому не ображайтеся, що немає "різного". Воно по суті було.

230 карточок, може постанову проголосуємо? Не будемо голосувати постанову? Тому, шановні колеги, на цьому ми будемо завершувати. Немає. Комітет не пропонував заключного слова, немає записаного, що комітет просить заключного слова. Немає такого, Людмила Павлівна. Ви саме подавали пропозиції, ваш підпис. Будь ласка, одну хвилину, Супрун.

14:07:32

СУПРУН Л.П.

Спасибі. Шановні колеги! Хочу сказати, що всі зауваження, які були висловлені під час виступу, і пропозиції до проекту постанови ми у комітеті доопрацюємо і включимо для голосування на наступний тиждень вже в доповненому варіанті. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином ми з вами приймаємо рішення одноголосне чи одностайне про те, що ми будемо голосувати проект постанови про виконання бюджет за 2004 рік на наступному пленарному тижні.

23-27 травня ми маємо можливість попрацювати в округах. Чергове пленарне засідання розпочнеться о 10 годині 31 травня. І у нас, нагадую, залишиться ще чотири тижні пленарних засідань всього-на-всього, а зробити нам треба чимало, в першу чергу Бюджетну резолюцію те, що стосується підготовки до наступного бюджетного процесу.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.