ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 червня 2005 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада", реєструємось.

16:00:55

В сесійній залі зареєстровано 404 депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Так, шановні колеги, нам треба включити до порядку денного та розглянути за скороченою процедурою. Та ви радьтесь, це ваша справа, ви можете радитися. Але наскільки інформований я був, то всі питання і проблеми, які поставали, були вирішені в сесійній залі. Набрали стільки, скільки набрали. Проводьте переговори з тими, хто вас не підтримав і кого ви підтримали чи не підтримали. Ну, це ж справа не Головуючого врегульовувати ваші домовленості із фракціями і групами.

Слухається проект Закону про внесення змін та доповнень до законів України про державну виконавчу службу та про виконавче провадження (щодо складу та компетенції). Реєстраційний номер 7631. Це розділ "Про включення до порядку денного та розгляду за скороченою процедурою." Я ставлю на голосування про включення до порядку денного даного законопроекту. Прошу голосувати.

16:02:26

За-155

По фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 37, комуністів - 22, "Регіони України" - 3, Народної партії - 24, блоку Тимошенко - 26, соціалісти - 13, Українська народна партія - 8, соціал-демократи - 0, "Демократична Україна", "Єдина Україна" - 0, партія "Промисловців і підприємців" - 10, "Демократичні ініціативи" - 4. позафракційні - 8.

Шановні колеги, я ще раз наголошую, ще раз наголошую. Я розумію проблеми після 16 години. Але вже у нас 16.03 пора ввійти в робочий ритм. Тому, будь ласка, я ставлю на голосування. Та, суть не втому, щоб запросити, тут більше ніж достатньо на 400 голосів. На 40 голосів вистачає, просто неуважні, мабуть, збиває трошки те, що частина депутатів знаходиться біля трибуни.

Ми переходимо до розгляду питань про включення до порядку денного розгляду за скороченою процедурою. Зараз я ставлю на голосування урядовий законопроект про включення до порядку денного розгляду проекту Закону про внесення змін та доповнень до Закону України "Про державну виконавчу службу та про виконавче впровадження щодо складу та компетенцій". Це реєстраційний номер - 7631. Прошу голосувати за включення його до порядку денного розгляду. Голосуємо дружніше.

16:04:22

За-259

Питання до розгляду денного включено, будемо розглядати.

Шановні колеги, ті, хто стоять біля трибуни, ті, що стоять біля трибуни. Наскільки проінформував мене голова, який зараз зустрічається з спікером Нижньої палати Філіппінського парламенту, якого я нещодавно зустрів в аеропорту, всі питання, які ви ставили сесійна зала розглядала. З мотивів треба поговорити добре, розглянемо це питання і поговоримо з мотивів, бо ми вже в порядку розгляду питання, його не можна переривати.

Тому ми хвилин через 15 закінчимо це питання, я обов'язково. Ну, ви постійте. Тоді, будь ласка, ввімкніть, Роман Михайлович з місця в межах 3 хвилин прошу проінформувати. Підготуватися Онопенко Василю Васильовичу.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні народні депутати! Вибачте. Шановний Адаме Івановичу!

Я маю підготовлену доповідь, яку я не буду читати, бо я б хотів, щоб ви дійсно вникнули в суть питання, яке вам пропонується зараз до розгляду. Мова йде про Державну виконавчу службу та про Закон України про виконавче провадження.

Дуже багато із народних депутатів України підходять до мене, до міністра юстиції, до речі, надсилають також до Міністерства юстиції чимало запитів, звернень і тому подібне із скаргами на роботу Державної виконавчої служби.

Відповідно до чинного законодавства, Державна виконавча служба на місцях підпорядкована не лише по вертикалі, скажімо, до центрального апарату Міністерства юстиції, але по горизонталі також підпорядкована місцевому керівнику Управління юстиції, а він, у свою чергу, також відповідає перед місцевим керівником Державної адміністрації або також перед місцевими органами місцевого самоврядування.

Ця система створює дуже багато проблем, оскільки вона дає можливість постійно втручатися в роботу Державної виконавчої службу на горизонтально-адміністративному управлінському рівні з боку місцевих губернаторів, голів місцевих державних адміністрацій, місцевих прокурорів, податкової, внутрішніх справ і таке подібне. Я би хотів, щоб ви зрозуміли, до чого це тепер привело. На сьогоднішній день підлягають стягненню 33 мільярди гривень. За останні півроку ця цифра збільшилася майже на дев'ять мільярдів гривень. Ми на сьогоднішній день стоїмо на порозі катастрофі, якщо ми дуже швидко не введемо реформи у цій системі.

Що пропонується. Цим законопроектом пропонується вивести із складу управлінь юстиції державну виконавчу службу та створити окрему чітку вертикаль, щоб таким чином унеможливити будь-яке втручання в роботу державної виконавчої служби, щоб таким чином Міністерство юстиції могло забезпечити виконання судових рішень виключно з одної мотиви - закон. Жодні телефонні дзвінки, жодні там закулісні доручення державної виконавчої служби. Одне міркування, так як записано в законі, так буде робити державна виконавча служба. Я дуже вас прошу, я просто вас благаю прийняти цей закон не тільки в першому читанні, але і в цілому. Це є позиція профільного комітету, який розглядав цей законопроект вчора, рекомендація буде - приймати його в цілому.

Єдине тепер для стенограми. Науково-експертне управління висловило одне зауваження, яке не носить принциповий характер, воно стосується того, щоб чіткіше було записано в законі, щоб контроль за державну виконавчу службу забезпечувало Міністерство юстиції. Оскільки державна виконавча служба залишається як урядовий орган у складі Міністерства юстиції, ми звичайно, я тепер абсолютно хотів би, щоб це було вам зрозуміло, я для стенограми відмічаю, що ми готові включити це зауваження, яке не носить принциповий характер Науково-експертного управління до цього законопроекту. Тому неухильно моє прохання для того, щоб можна було забезпечити роботу цієї служби, щоб не дати можливість протягом літа розвалу державної виконавчої служби прийняти цей законопроект в першому читанні і в цілому. Я готовий відповісти на будь-які запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можете відповідати, але у нас скорочена процедура, запитань не буде, на щастя. Так, будь ласка, від комітету Василь Васильович Онопенко, голова Комітету з питань правової політики. будь ласка, три хвилини.

16:10:14

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги! Міністр юстиції досить переконливо тут говорив про те, що потрібно реформувати державну виконавчу службу. Згадайте, що це недавно державна виконавча служба була у якості судових виконавців при судах. Ми прийняли відповідні закони і створили державну виконавчу службу, але і сьогодні ми бачимо безліч недоліків в діях. І до нас у комітет, і часто до вас, як народних обранців, люди звертаються зі скаргами на дії чи державної виконавчої служби, чи на погані дії, чи на погані результати, але і об'єктивні чинники. Ви повинні знати, що за минулий рік на руках у державних виконавців було 8 мільйонів проваджень. Виконавча служба із кількості 7 тисяч виконавців, 7 тисяч 100 осіб. Дійсно, більше 330 мільярдів гривень тільки за стягнення рішень судів. Але, якщо врахувати, що сюди аліментні стягнення, по каліцтву і інші, фактично ця цифра у півтора-два рази збільшується.

Чи може ця невеличка кількість людей вирішити питання, які стоять перед ними? Ні. Тому комітет одностайно підтримав позицію Міністерства юстиції про реформацію державної виконавчої служби.

Більше того, шановні колеги, ми хочемо концептуально змінити разом з Мінюстом саму службу. Нам би хотілося б, щоб вона займалася кур'єрською службою, бо сьогодні повістки направляються, повідомлення по судам, а фактично судова машина працює вхолосту. Десятки разів справи відкладаються. Нам би хотілося, щоб державні виконавці займалися розшуком майна, коштів, а сьогодні це велика проблема, займалися дізнанням, але це у перспективі. Для того, щоб у нас була ця перспектива, нам потрібно сьогодні прийняти цей закон. І комітет підтримує позицію Міністерства юстиції, дякує за розробку цього законопроекту. І я думаю, що треба його прийняти і за основу, і в цілому для того, щоб за цей час, за літні канікули Міністерство юстиції змогло провести відповідні напрацювання, і вже осінню ми зробимо наступні кроки по реформуванню цієї важливої державної служби. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович. Шановні колеги, я думаю, давайте прислухаємося до думки двох міністрів, і колишнього міністра юстиції, і нині діючого, і будемо голосувати. Наполягають на обговоренні? Будь ласка, зараз, зараз хвилинку. Мікрофон Юрія Кармазіна Анатолійовича.

16:13:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, Комітет правової політики вперше мабуть, принаймні не багато разів, коли рекомендує прийняти законопроект в першому і в другому читанні зразу. Це як раз один і тих випадків. У нас зараз не просто брутально не виконуються рішення судів іменем України. У нас склалися парадоксальнійші ситуації, коли по місту Бахмач Чернігівської області незаконно усунений з посади мер, рішення суду не виконуються. Рішення, яке підлягає негайному виконанню. Там написано так: "в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню". Рішення аналогічне по Луганській області по місту Красний Луч, де також поновлений мер, також не виконується. Тому давайте приймемо цей Закон зараз у першому і в другому читанні і будемо запитувати все з м

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Володимир Новак, мікрофон. Чорновіл за ним, потім Шибко.

16:14:29

НОВАК В.М.

Шановні друзі, я уважно ознайомився з проектом Закону і хочу сказати, що він дійсно необхідний, тому що те, в що перетворилася наша виконавча служба сьогодні в Україні, ні розумом, ні серцем не зрозуміти.

Приведу тільки один приклад, ви розумієте те, що виконується лише, статистика свідчить, 40% рішень українських судів? Про яке верховенство Закону в такій ситуації можна говорити? Уже 10 років бориться за свої права в Хмельницькій області Полонське об'єднання по виробництву продукції зверинництва. Пройшли вже всі суди, судячись із шахраями, які їх обікрали, навіть рішення Верховного суду прийняли на користь трудового колективу. Але це рішення до цього часу не виконане. Виконавча служба знаходить різноманітні причини, по суті ігноруючи виконання рішення.

Враховуючи все це, закон необхідно приймати. Якщо буде цей закон, можливо нам вдасться навести порядок і з виконанням рішення судів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Тарас Чорновіл. Мікрофон. За ним Віталій Шибко.

16:15:42

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, я не буду теж оригінальним. Всі, хто мав хоч трохи відношення до роботи зі скаргами виборців, знають, що скарги на виконавчу службу ідуть, фактично, валом.

Перше - це абсолютна неоперативність. Друге - небажання виконувати свої обов'язки. Третє - колосальна корупційність.

В тому вигляді, коли сьогодні ці служби повністю підконтрольні місцевим адміністраціям і, фактично, виконують тільки тоді, коли є пряме замовлення, воно ще й набуває не тільки такого, але ще і брутального політичного присмаку.

Я для себе зробив основну оцінку з приводу того, чи не буде з такими змінами вводиться ситуація, коли може бути використаний чи змінене політичного тиску. Мені здається, гіршого ніж є зараз немає. І зараз ми навіть не маємо з кого спитати. Такі зміни, як на мене, можуть привести до серйозного покращання, принаймні оперативності роботи, і можуть покращити і нормально чесність цієї служби. Я теж підтримую прийняття в цілому як закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Шибко. За ним Черняк Володимир. Будем визначатись.

16:16:44

ШИБКО В.Я.

Віталій Шибко, Соціалістична партія України. Романе Михайловичу, ви пам'ятаєте, я теж до вас декілька раз звертався щодо роботи виконавчої служби, особливо це стосується міст Дніпропетровська, Дніпродзержинська. Дійсно жахливий стан. І я так гадаю, що можливо цей закон, я підкреслюю, можливо цей закон повинен щось все-таки реформувати в діях виконавчої служби. Я скажу, що наша фракція, познайомившись з цим законом, вирішила підтримати його. Але я все-таки хотів би зазначити, що не тільки від місцевих органів державної влади залежить від того, буде виконавець брати хабара чи ні. Все це буде залежати від того, як у цілому буде працювати ця служба. Це перше.

І друге. Все-таки я гадаю, треба ще вирішити питання: а як іноді суди вирішують питання після того, як туди звернулася виконавча служба, і вже той, хто повинен щось сплатити, все розпродав і цього немає. Це теж питання повинно бути вирішено. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Черняк передає своє слово Ратушному, будь ласка, мікрофон.

16:17:59

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні колеги, дискусія показала, що представники різних фракцій і більшості, і опозиції підтримують цей законопроект. Це ще одне свідчення, що у цей спосіб ми забезпечимо виконання рішення судів. Тому що, якщо рішення судів не виконується, це значить, що не працює одна із гілок влади.

Я пропоную і до Української народної партії також, як пропонує Міністерство юстиції, поставити це на два голосування. Я думаю, та консолідована позиція, яка проявилася в дискусії, вона проявиться під час голосування по ............ питанню. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Перед голосуванням я ще раз звертаюся до міністра. Як я зрозумів, міністерство готове погодитися із зауваженнями Науково-експертного управління. Так? Значить ще раз, шановні колеги, ніхто не заперечує, щоб ми одразу прийняли як закон? Ні.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону і з урахуванням пропозицій Науково-експертного управління, які підтримані Міністерством юстиції, про прийняття як закону Закону про внесення змін та доповнень до законів України про державну виконавчу службу та про виконавче провадження щодо складу та компетенцій. Законопроект за номером 7631. Прошу голосувати.

16:19:44

За-381

Закон прийнято. Дякую. Дякую.

Шановні колеги, так як ми і домовлялися, що завершимо розгляд питання, тоді я дам можливість виступити із процедури. Будь ласка, Шуфрича мікрофон, потім Мороза. Не збуджуйтеся. Потім запишемося і обміняємося думками.

16:20:09

ШУФРИЧ Н.І.

Шановний Адаме Івановичу, ви бачите зараз, як прикрасили трибуну Президії Верховної Ради України. Єдине, що там забули дописати: "Їх розшукує Київський апеляційний суд і їх дуже чекають колеги у Верховній Раді України". Я думаю, що треба допомогти нашим колегам якомога швидше приєднатися до депутатської роботи і проголосувати законопроекти, які сьогодні не набрали буквально декілька голосів, тим паче, що я відверто і щиро скажу, як завжди це роблять об'єднані соціал-демократи, ми не підемо з трибуни Верховної Ради України до того часу, поки питання по сумісниках не буде вирішено. Це - ганьба для нас з вами, це - ганьба всього українського суспільства. І я переконаний, що ми сьогодні не маємо права ігнорувати той процес ігнорування Конституції і законів України, які сьогодні роблять, на жаль, поки що ще...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олександр Мороз.

16:21:21

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати, ми до обіду розглядали питання про включення до порядку дня питання щодо закону, який торкається переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Я просив би уважно подивитися на цей закон. У перерві вияснилося, що частина фракцій, в тому числі шановна фракція, котру представляє зараз Нестор Іванович Шуфрич, і фракція "Регіонів" просто не вникли в суть питання і не проголосували за включення цього питання до порядку дня. І мені здається, що треба його включати зараз обов'язково, тому що, намагаючись догодити, ну скажем, кон'юнктурі сьогоднішнього дня, найти кошти для бюджету на сьогоднішній день, ми можемо вбити все те, що дає перспективу для України.

Я можу тільки один приклад привести. Ставити на приватизацію сьогодні "Турбоатом", монополіста, взагалі єдине підприємство у світі подібного класу, я вважаю, що це просто безглуздя, не вже ми повинні розвалити все те, що складається в нашій економіці. Будь ласка, проголосуємо це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я ще раз нагадую, що ми вже ці питання голосували не один раз. Виникла знову проблема, тому, будь ласка, запишіться, обміняємося думками з цього приводу. З цього приводу обміняємося думками, будь ласка, записуєтесь 5 хвилин. Так. Костинюк в Раді Європи. Будь ласка. Ну, ви не маєте права натискувати його кнопку відповідно до Конституції. Так, будь ласка, Лобода.

16:23:05

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Соломатіну Юрію Петровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Юрій Соломатін.

16:23:11

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дуже дякую колезі. Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Давайте ми з вами повернемося на кілька місяців тому на листопад і грудень місяць і згадаємо яким чином витискувалися, буквально, ті питання, які призвели до, так званої, перемоги, так званої, "помаранчевої" революції. Ті батьки "помаранчевої" революції, які силоміць поставили на коліна всю Україну, вони зараз апелюють до Конституції, до законів зовні, а в дійсності є саме такими порушниками як Кучма і його оточення: "Ви обидва сапоги пара!".

Тому я пропоную на сьогодні знову повертатися до того часу поки не буде вирішене питання з сумісниками до розгляду того проекту постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Кириченко, фракція "Регіони України".

16:24:19

КИРИЧЕНКО Л.Ф.

Адам Иванович, я прошу передать слово Сулковскому Павлу Гнатовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, будь ласка, мікрофон. За ним Корж.

16:24:35

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати, я вносив перед обідньою перервою пропозицію, щоб о 16 годині, Адаме Івановичу, оскільки народні депутати були перед обідньою перервою практично не було більшості депутатів в залі - і цей проект не проголосували, тому є прохання: поставте, Адаме Івановичу, ще раз на голосування, щоб цих порушень Конституції і закону України більше не допускати і не дати коштів розбазарювати оцим сумісникам, які не відробляють за ці кошти. Ці кошти краще направимо на лікарні, на дитячі будинки і так далі. Нам є в державі, куди направити кошти, щоб підтримати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Корж, фракція Блоку Тимошенко. Мороз Олександр.

16:25:35

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Левку Лук'яненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Левка Лук'яненка мікрофон.

16:26:03

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська республіканська партія "Собор", Блок Юлії Тимошенко.

Шановні депутати, я хотів би ще раз підкреслити все-таки позицію, яка турбує всіх нас тут у залі. Конституція передбачає, що той, хто став депутатом Верховної Ради, він є депутатом. Якщо його призначають на якусь посаду виконавчої влади, він має скласти повноваження депутата Верховної Ради.

Я хочу сказати, що в історії Української республіканської партії "Собор" були два дуже яскравих приклади. Перше: мене в 1992-му...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Мороз, будь ласка.

16:26:49

МОРОЗ О.О.

Шановні депутати, я продовжу те, що хотів сказати Левко Григорович.

Справа в тому, що питання про сумісництво не потребує навіть дискусії. У Конституції все записано - і так повинно робитися. Але тут є ще одна обставина. Я скажу відносно, наприклад, Валентини Семенюк. Вона просить, прийміть закон про Фонд державного майна. За нашим законодавством щодо неї вже є 8 рішень судів і виконавча служба вимагає, щоб вони були виконані, які є злочинними по суті ці рішення, але за нашим Кримінальним кодексом, якщо не виконається це рішення, то вона може 8 років одержати тюрми. Треба зважити на ці деталі і тому я закликаю проголосувати і закон про Фонд державного майна. Але це деталь. Я прошу, давайте проголосуємо і ваш закон, і проект закону про приватизацію разом і включимо до порядку дня, розглянемо по суті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Ратушний.

16:27:50

РАТУШНИЙ М.Я.

Шановні колеги! Українська народна партія завжди послідовно стояла на позиції, що Основний закон писаний для всіх. Ось ми як значною частиною, хто доложився до прийняття Конституції, на цій позиції стоїмо. Ми раді, що після нашої заяви у вівторок переважна більшість людей, які зараз, чиї портрети вивішені тут, подали заяви про складання своїх суміщення посад. Представники Української народної партії, чиї портрети тут тоже розвішані, давно написали ці заяви, так що партія буде послідовно дотримуватися Основного закону. Не дивлячись на це чи ця позиція збігається з кимось, хто сьогодні себе називає опозицією чи вона комусь невигідна з тих, хто сьогодні себе називає "нашим". Основний закон написаний для всіх, тому що він основний. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, від "Нашої України" Коваль мікрофон.

16:28:59

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Адаме Івановичу! Народний депутат Коваль, Народний Рух України, Блок Віктора Ющенка. Адаме Івановичу, Регламент Верховної Ради України, який діє, визначає кілька моментів, коли народні депутати України чи фракція можуть попросити слово перед розглядом законопроект, з мотивів голосування, з процедури. Але ж не може бути процедура, Адаме Івановичу, кожні 2 години повторюватися. У мене є теж і фракція "Наша Україна" має безліч питань по неприйнятим, непроголосованим законопроектом, який ми підтримати. Але головуючий чомусь не звертає увагу на найбільшу фракцію у Верховній Раді України, тим більше, якщо представник іншої частини, іншої фракції піднімає руку, його бачать зразу.

Адаме Івановичу, я просто висловлюю обурення фракції "Наша Україна" діями головуючого. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Починали ви набагато краще. Починали ви, дійсно, з переліку, як член Комітету Регламенту з переліку тих питань, відповідно до якого будь-який народних депутат має право взяти. І вони скористалися цим правом так, як і ви скористалися.

Шановні колеги! Кожному з нас зрозуміло, що зараз ми з вами також перейшли до розділу, який вже декілька разів ставився на голосування, але ми все одно, виходячи із необхідності, ми зараз знову повертаємося до цих питань і їх ставимо на розгляд.

Тому давайте домовимося так, але щоб це вже було серйозно. Я ще раз поставлю питання до повернення до цього питання. Підтримаємо - підтримаємо. Не підтримаємо - будемо працювати за нашим графіком. Домовилися? Тому будьте уважні. Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до розгляду законопроектів 7628 про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають повноваження народного депутат з іншими видами діяльності та 7700 про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо забезпечення виконання ними вимог стосовно несумісності), тобто про голосування за ці проекти.

Хто за те, щоб повернутися до голосування цих проектів, прошу визначатися.

16:31:43

За-265

Повернулися.

Тепер я ставлю на голосування...

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 0, комуністів - 56, Регіони України - 48, Народної партії - 36, Блоку Тимошенко - 0, соціалісти - 26, Української народної партії - 18, СДП (о) - 19, "Демократична Україна" - 20, "Єдина Україна" - 3, партія "Промисловці, підприємці України" - 13, Демократичні ініціативи - 10, позафракційні - 16. Таким чином, ми повернулися до голосування цих проектів.

Ми повернемося і до наступного, ще раз повторюю: ми повернулися до голосування, після того я поставлю на голосування. Проголосуємо цих два, бо вони обговорені, і поставимо на голосування пропозицію соціалістів. Я ставлю, я ставлю...

Шановні колеги, шановні колеги, не змушуйте мене порушувати регламент. Мова іде про те, що ми проголосували про повернення до голосування двох проектів. Ми їх проголосуємо, а після того поставлю на голосування пропозицію соціалістів. Я не можу переривати це. Я ще раз повторюю: ніяка процедура. Процедура, що ми повернулися до переголосування двох Законів. Ми їх проголосуємо, а після того - ваша пропозиція.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають повноваження народного депутат України з іншими видами діяльності, реєстраційний номер 7628. Так, будь ласка, зніміть голосування, запишіться 3 хвилини з процедури голосування.

Шановні колеги, ну, будьте терпимі, все буде вчасно. Будь ласка, Кендзьор.

16:33:47

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, Фракція "Наша Україна". Шановний Адаме Івановичу, зрозуміла річ, що тут всі одностайні, що люди, які мають два мандати, вони повинні один скласти. Тут, як кажуть, суперечок не має. Але у тих законопроектах, які сьогодні представлені, значить, не сказано, не перераховано, не перераховано ще декілька повноважень тих сумісних, сумісних посад, які займають.

Наприклад, треба у цьому проекті Закону указати, що треба здати депутатський мандат, або кримінального авторитета Закарпаття, або народного депутата України і ще деяких категорій і посад, яких сьогодні ми просиджуємо дуже багато. Там дуже куце виписані ці додаткові посади, які мають деякі народні депутати України. А відносно того, що їх розшукує...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав, у вас є можливість до другого читання, якщо ми приймемо, внести такі пропозиції. Будь ласка, Марія Маркуш.

16:35:07

МАРКУШ М.А.

Марія Маркуш. Прошу передати слово Соломатіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соломатін, мікрофон.

16:35:14

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, шановні співвітчизники. Зараз ми з вами стали свідками того під час голосування за повернення до розгляду цього питання до голосування ще раз, що на чолі цього закону злісних порушників Конституції є не лише дві фракції, які жодного голосу не дали до цього справедливого голосування, це "Наша Україна" і блок Юлії Тимошенко, а й самі керівники політичні - Президент України Ющенко і Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, які за сумісництвом, здається, мають якісь посади у вашингтонському і брюссельському обкомі. Ганьба порушникам українських законів і української Конституції! Во віки віків, Амінь!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нагадую шановним колегам, що ми знаходимося у Верховній Раді, а не в церкві. Володимир Пєхота, будь ласка.

16:36:14

ПЄХОТА В.Ю.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Можливо нам подумати над тим, щоб імунітет народного депутата після закінчення його строку продовжити на п'ять років. Тоді і у цих депутатів, і у інших не буде ніяких побоювань по політичних переслідуванням і тому подібне. Воно зніме всі питання з усіх. Можливо таким чином нам вийти з цієї колізії і всім разом проголосувати за депутатський корпус. Я до цього закликаю, внести цю поправку, і таким чином зняти всі питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Юлійовичу Пєхота, справа в тому, що в нині діючому Законі про статус народного депутата ваша пропозиція уже узаконена. Не тільки протягом п'яти років, а довічно депутат, якщо він був депутатом і навіть не обраний більше депутатом, у нього залишаються такі повноваження або індульгенції, про які ви говорите. Не на п'ять років, а на все життя. Нічого вносити не треба.

Так, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону "Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають повноваження народного депутата України з іншими видами діяльності", реєстраційний номер 7628.

16:37:52

За-259

Рішення прийнято. (Оплески)

Є пропозиція в цілому. Все, я не ставлю, тому що є заперечення. Не будемо ставити. Не будемо. Готуйте до другого читання. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону "Про статус народного депутата України" (щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності). Реєстраційний номер 7700. Так, зніміть голосування. Зніміть голосування, є заперечення. Запишіться, обміняємося, три хвилини, з процедури, з мотивів голосування. Так, будь ласка, Бог бачить, Юрію Анатолійовичу, що ви хотіли слово взяти. Кармазін.

16:38:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі. Юрій Кармазін.

Адаме Івановичу, дійсно, Бог краще знає, кому нужніше. Так от, я хочу по цьому проекту закону. Ми вносимо зміни в Закон "Про статус народного депутата України" без рішення комітету, без експертного висновку, без нічого. Я вам зразу кажу, що в цьому Законі є порушення Конституції - раз. І друге, він же нічого не дає.

Шановні люди! Хіба ви думаєте, автори, що ви внесли цей закон, що він щось дає?! Ви пишете: особа не допускається до виконання обов'язків за посадою не раніше дня призупинення повноважень. А вони вже допущені ще в лютому-місяці. А закон зворотньої сили не має. Це значить, що написали ви повну дурницю. Але не хочете цього почути, бо узурпували зараз і трибуну, і все інше. Тому. люди, послухайте як це розумно робиться і зробіть все в установленому законом порядку. Рішення комітету по Регламенту положено, експертне управління. І покладіть, хай вони вас просвіщають, якщо ви мене не слухаєте. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Матвєєв.

16:40:01

МАТВЄЄВ В.Й.

Прошу слово передать Юрию Соломатину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Юрія Соломатіна. Тільки без "аміню".

16:40:10

СОЛОМАТІН Ю.П.

Дуже дякую, колего. Шановні друзі, дозвольте так до всіх звернутися. Ми були з вами свідками того, як ламали Верховну Раду України в грудні минулого року, як ламали Верховну Раду України раніше, коли протягували Трудовий кодекс, Земельний кодекс. За всіма висновками і без висновків Верховна Рада України, зал, ми з вами, народні депутати, вищі за будь-які експертні управління, юридичні і інші. Як ми з вами вирішим, так і буде. Тому зараз хвилина така, мить така. Ми маємо з вами по-совісті і, розуміючи відповідальність до народу, прийняти рішення.

Я всіх закликаю, всі фракції, кожного депутата прийняти таке відповідальне рішення і підтримати цей законопроект. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бронніков, будь ласка.

16:41:10

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, я предлагаю поддержать законопроект Александра Мороза по приватизации. И в чем дело? Мы знаем безліч государств, где самые стратегические предприятия находятся в частной собственности и выполняют оборонные заказы обеспечивают безопасность стороны. Это говорит только о том, что правительство государства умеет управлять этими предприятиями и они дается не на кормление, а дается и работают в интересах государства. Пока мы этого не научимся, пока мы будем считать, что предприятия даются кому-то на кормления. Фракция, "Регионы Украины", просит поддержать этот закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Шановні колеги, обмінялись - автор наполягає дати відповідь. Будь ласка, Шурма мікрофон.

16:42:19

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Я хотів би відповісти на репліку колеги, який говорив про те, що цей законопроект має якісь там непорозуміння.

Шановні друзі, я звертаюся до народних депутатів з "Нашої України", до Народного руху України, який закликав дотримуватися Конституції: "Нехай ваші колеги напишуть заяву про складання повноважень і не буде потреби в прийняття взагалі цих законів". Я не один раз звертався до Президента України, почесного голови партії "Народний Союз", "Наша Україна": "Змусьте їх скласти повноваження". А, якщо вони такі не радив і такі порушники, звільніть їх з займаної посади. Ну, я розумію, що важко звільнити з посади кума. Ну, але ж інших депутатів потрібно звільнити.

Тому ми пропонуємо механізми для того, або урегулювати це питання. Їх можна позбавитись при одній умові, як ви проявите політичну волю і змучити їх написати заяви. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Обмін думками завершений, я ставлю на голосування про прийнятті за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України щодо забезпечення виконання вимог стосовно несумісності статусу народного депутата з іншими видами діяльності", реєстраційний номер - 7700.

16:44:02

За-258

По фракціях. Є заперечення, я в цілому не ставлю. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, комуністів - 56, "Регіони України" - 48, Народної партії - 34, Блоку Тимошенко - 1, соціалістів - 26, Української народної партії - 11, СДПУ(о) - 19, "Демократична Україна" - 20, "Єдина Україна" - 5, Партія промисловців і підприємців - 13, "Демократичні ініціативи" - 10, "Позафракційні" - 15.

Так, і в нас ще одна залишилася домовленість , реалізувати. Я прошу, ввімкніть мікрофон Мороза. І Олександр Олександрович, ви нагадайте свою пропозицію, за що ми маємо зараз проголосувати. Прошу мікрофон Мороза.

16:44:49

МОРОЗ О.О.

Я ще раз нагадую пропозицію. Олександр Мороз, фракція соціалістів. Включити до порядку дня проекти законів 5043 і їхня модифікація 6310 - у вас в переліку є. І проект 7272, 7272-1 і 7272-2: щодо включення до переліку підприємств, які не підлягають приватизації "Криворіжсталь", Одеський припортовий завод, "Турбоатом", фірма "Артем", "Кривбасводопостачання" і "Луганськтепловоз". Автори є проектів цих. Комітет визначився з цього приводу. Ні в кого не викликає сумніву, що це базові підприємства для економіки України, підприємства стратегічного значення, які повинні бути державною власністю. Тому я прошу включити до порядку дня і проголосувати по суті ці проекти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, справа в тому, що вони включені до порядку денного. Мова, мабуть, йде про те, щоб їх прискорити розгляд.

Будь ласка, від комітету Матвєєв Володимир Йосипович. Мікрофон Матвєєва Володимира Йосиповича, не Валентина, а Володимира Йосиповича.

16:46:16

МАТВЄЄВ В.Й.

В порядок дня часть этих вопросов, проектов законов включена, а часть - нет. Для того чтобы уточнить все это, и я просил бы открыть страницу 13 сегодняшней повестки дня для включение в порядок дня принятия решения. Там действительно на странице 15 проекта закона 7272, 72-1, 72-2 их нужно еще включить в повестку дня и для обсуждения и принятия решения. А остальные проекты закона, о которых говорил Александр Александрович, уже в повестку дня включены.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, таким чином, шановні колеги. Я формую пропозицію. Пропозиція зводиться до того, щоб частину законопроектів, що стосуються проблем приватизації, які включені зараз, плюс ті, які не включені, включити до порядку денного і розглядати зараз, перервавши розгляд питань, пов'язаних із СОТ. Так я сформулював? так. Значить, ставлю на голосування пропозицію. Хто за те, щоб зараз включити до порядку денного і розглянути одразу ж після того, як ми включимо поряд із тими питаннями, які включені до порядку денного, законопроекти, пов'язані з проблемами приватизації. Прошу визначатися.

16:48:02

За-203

По фракціях, будь ласка. "Наша Україна" - 2, комуністів - 55, Регіони України - 48, Народної партії - 9, Блоку Тимошенко - 1, соціалістів - 26, Української народної партії - 1, соціал-демократи - 18, Демократична Україна - 20, Єдина Україна - 1, партія промисловців і підприємців - 10, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 12.

Шановні колеги, ми виконали всі домовленості, тобто проголосували все, що могли, тому я пропоную, давайте ми працювати оперативно і дійдемо до тих питань, про які ми тільки що вели мову.

Розглядається... нам потрібно включити до порядку денного і розглянути за скороченою процедурою проект закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину" ( нова редакція), реєстраційний номер 7567, про включення до порядку денного.

16:49:27

За-179

По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 72, комуністів - 0, Регіони України - 0, Народна партія - 17 , Блок Юлії Тимошенко - 32, СПУ - 0, Українська народна партія - 19, СДПУ(о) - 0, , Демократична Україна - 0, Єдина Україна - 16, Партія промисловців і підприємців -6, Демократичні ініціативи - 9, позафракційні - 8. Я прошу записатися з мотивів голосування. Будь ласка, 5 хвилин, Беспалий, Матвєєв Володимир.

16:50:10

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, Блок Віктора Ющенка " Наша Україна".

У мене є, дійсно, в даному випадку з процедури пропозиція. Адаме Івановичу, от сьогодні зранку мабуть через те, що багато законопроектів, головуючий був заданий такий шалений темп, в тому числі у другому читанні, я розумію мотиви пришвидшення, але у мене є все ж таки пропозиція трішечки робити якби паузу між питаннями, тому що ми, наприклад, там обговорюють одні питання, тобто порушується якась логіка, тим більше, що багато проектів вноситься прямо сьогодні з коліс для голосування. Не роздавалися вони, не включені до порядку денного, то предмет окремої розмови. Якщо вже є такий лобізм, то що з тим вдієш. Хоча є прохання не давати по першому помаху пальця голоси, так звані нинішньої опозиції, бо тільки говорять. Тому я пропоную все ж таки у спокійній обстановці повернутися і роз'яснити, що це за питання, і повернутися до голосування, тому що така неробоча була атмосфера. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Матвєєв. За ним Матвієнков.

16:51:16

МАТВЄЄВ В.Й.

Я вообще не считаю обстановку нервной, она совершенно нормальная, рабочая обстановка и возвращаться к чему-то не надо. И прошу передать слово Соломатину Юрию Петровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Соломатіна

16:51:29

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні колеги, Фракція комуністів неоднократно, неодноразово наголошувала про своє ставлення до купи законопроектів, яка нагромаджена сьогодні в порядку денному і яка є підставою до просування України до світової організації торгівлі таким чином, що відкрити кордони, кордони для завезення мотлоху в Україну з низькоякісного і створити такі умови злощасні для вітчизняного виробника, коли він нічого не зможе вивезти і не зможе нічого виробляти, безпосередньо в своїй рідній країні.

Ми не можемо підтримувати, ми закликаємо: не голосувати, не вводити в порядок денний і не голосувати.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, шановні народні депутати та гості, в Україні з офіційним візитом перебуває делегація конгресу Республіки Філіппіни началі зі спікером палати представників конгресу республіки Філіппіни паном Хосе Девенісіа. Зараз високоповажна делегація перебуває в сесійній залі Верховної Ради України. Давайте привітаємо високих гостей і побажаємо їм незабутніх вражень від перебування на українській землі.

ГОЛОВА. Так. Матвієнков, будь ласка, мікрофон ввімкніть.

16:53:12

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-ый округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги, сегодня в мире развивается экономический кризис, каждая из стран делает попытки защиты собственного товаропроизводителя, каждая из стран сейчас ищет пути: как выбраться из этой ситуации. И те страны ЕЭС, на которые нам сегодня с таким усердием показывают, что там происходит? Я могу сказать одно, что тот бюджет ЕЭС, который не был принят на сегодняшний день - это этапы защиты сообственного товаропроизводителя.

Владимир Михайлович, мы приняли, мы проголосовали, законопроект не принят. У нас сегодня в проекте есть 7638 - это законопроект, который действительно предусматривает запобігання можливості втрат державного бюджету. Мы ответственны перед пенсионерами, мы ответственны перед бюджетниками, мы ответственны перед всем украинским народом. Поэтому давайте не будем останавливаться на тех вопросах, которые действительно заважают нашей промышленности, а искать пути, как пополнять собственный бюджет и как выполнять те программы, которые взяты сегодня по обеспечению тех социальных планок, которые подняты очень высоко. Их нужно выдерживать, их нужно выполнять - и пенсии, и заработные платы. Давайте искать пути пополнения бюджета. Спасибо.

ГОЛОВА. Шевченко Олександр, фракція Народної партії.

16:54:24

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, 39 виборчий округ, Дніпропетровщина, Народна партія Володимира Литвина.

Шановні колеги, коли йде мова про захист власного товаровиробника, це не тільки звичайно захист внутрішнього ринку. Я думаю, у першу чергу - це стимулювання виробництва. І коли ми не можемо, наприклад, в сільському господарстві дати значні дотації, не може значно впливати на виробництво, не можемо перейти з технологій третього покоління на технології п'ятого покоління. То, думаю, нарешті прийшов час вийти із тих обмежень, які на нас накладають тарифні обмеження відносно експорту продукції.

Якщо навиворіт думати, то ми можемо думати, що нібито додатковий тариф дає змогу краще розвивати ... в жировій промисловості. Подивіться, що у нас сталося з худобою. її немає, незважаючи на те, що є обмеження. Тому я за ті закони, які стимулюють і експорт, виробництво і підтримують товаровиробника. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, фракція Соціалістичної партії України. Мікрофон, будь ласка.

16:55:27

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, я хотів звернути увагу, що на сьогоднішній день так вірно у нас є певне визначення, визначення приєднання до Світової організації торгівлі. І ми повинні дійсно напрацювати декілька законів, які б визначили наше місце у цій організації.

Але я хотів би знову звернути вашу увагу на те, що, йдучи до СОТ, ми повинні все-таки зрозуміти, яка частина нашої власності може бути приватизована, а яка частина не може бути, тому що вона є державно регульована. І от я хочу знову повернути увагу на те, що ми не проголосували за те, щоб першочергово зараз розглядати питання щодо заборони приватизації на деякі об'єкти. Тут уже Олександр Олександрович Мороз про це казав.

Тому, я думаю, логіка така. Давайте все-таки повернемося до цього питання, розглянемо їх. А тоді уже буде відкрита дорога для того, щоб розглядати законопроекти щодо СОТ. Тоді нам буде зрозуміло як бути з СОТ. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Перед голосуванням Міністр економіки Сергій Терьохін, будь ласка, мікрофон.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати, взагалі сам порядок дискусії з питання про доцільність включення в порядок денний того чи іншого законопроекту є доволі дивним. Ми ніби-то відмовляємося провести загальну дискусію і визначити чому в уряду були аргументи по тому чи іншому законопроекту.

Я вам можу сказати тільки одне по цьому законопроекту. В 96-му році була введена ця ставка вивізного мита. За цей рік тільки по великій рогатій худобі поголів'я зменшилося, при дії цієї ставки, з сімнадцяти з половиною мільйонів до семи і семи десятих мільйонів. Це в 2,3 рази. По шкурах, там інша ситуація, коли 98% без мит взагалі вивозиться через Молдову. По всьому світу іде. Тому в мене є уклінне прохання. Не робити так, що іде просто монолог з боку тих, хто виступає з мотивів. Вислухайте уряд і прийміть рішення, бо в кінці історії тільки Верховна Рада може визначити чи це добрий закон або поганий. Тому давайте почнемо дискусію. Дякую дуже.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися думками з приводу пропозицій до повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону 7567 "Про внесення змін до Закону України "Про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину", нова редакція. Тому я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту закону 7567. Прошу голосувати.

16:58:37

За-216

Рішення не підтримано.

По фракціях? Будь ласка (прошу уваги!), по фракціях: "Наша Україна" - 75, комуністів - 0, "Регіони України" - 0, Народна партія - 34, блок Тимошенко - 37, СПУ - 0, Українська народна партія - 22, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 17, Партія промисловців, підприємців - 10, "Демократичні ініціативи" - 10, позафракційні - 11.

Так, переходимо до розгляду наступного питання. Нам потрібно зараз, шановні колеги, включити до порядку денного і прийняти рішення щодо законопроекту 7568 - про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо системи внутрішніх квот). Ставлю на голосування про включення цього питання до порядку денного. Прошу голосувати.

16:59:52

За-229

Питання до порядку денного включено. Переходимо до його розгляду. Доповідь від Міністерства економіки зробить міністр економіки Сергій Терьохін. Від комітету Олег Юхновський буде виступати. Прошу уваги!

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, законопроект про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва, реалізації цукру" передбачає два наступних принципових моменти. Із тексту чинного Закону України про державне регулювання виробництва і реалізації цукру вилучається положення, яке стосується квот "В" і "С".

Цим законом запроваджено квоти на виробництво цукру, а саме... Володимире Михайловичу, я сам себе не чую. Я дуже перепрошую.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Шановні колеги! Дайте можливість донести до вашої уваги пропозицію уряду. Прошу уваги!

ТЕРЬОХІН С.А. Відповідно до закону існують 3 квоти: квота поставки цукру на внутрішній ринок ? - максимальна кількість для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного; квота цукру за міжнародними договорами - квота "В" - кількість цукру для поставки за межі України за міжнародними договорами та поповнення в разі необхідності квоти "А" і квота "С" - це цукор вироблений понад квоти "А і В" і призначений для реалізації власниками виключно за межами країни.

Розробка законопроекту була обумовлена наступним:

По-перше, недоцільністю існування понять квота "В" і квота "С" як таких, що з моменту прийняття цього закону ні разу не запроваджувалися, оскільки виробництво цукру і цукрових буряків в Україні протягом останніх років було менше від його внутрішнього споживання.

По-друге, незастосування Україною квоти "В" і "С" при неодночасному використанні квоти "А", розцінюється як обмеження експорту.

По-третє, існування в Законі України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", пункту 11, статті 3, який передбачає обов'язковий експорт вже врегульовано нещодавно прийнятим законом, який тут доповідала депутат Катерина Ващук щодо принципів переробки сирцю на давальницьких умовах з обов'язковим вивезенням готової продукції за кордон.

Тому уряд просить у зв'язку з тим, що ці квоти не діють, але вони можуть розцінюватися як порушення правил конкуренції і, зважаючи на те, що це питання врегульовано законом, який вже був прийнятий Верховною Радою, автором якої є Катерина Ващук, прийняти пропозицію про скасування цих двох квот "В" і "С". Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так. Дякую вам також, пане міністр. Сідайте, будь ласка. Олег Юхновський від Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, секретар комітету. Будь ласка, позиція комітету.

17:03:32

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув на своєму засіданні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо відміни квот В і С на цукор та зазначає наступне.

По-перше, системи квотування виробництва не суперечать вимогам СОТ та є загальноприйнятою практикою у всіх країнах, які займаються виробництвом цукру з цукрових буряків, в тому числі в країнах Європейського Союзу, гарантує цукровій промисловості постачання сировини, буряководам - стабільні ціни та рентабельне виробництво.

По-друге, враховуючи достатні обсяги виробництва власного бурякового цукру, вилучення пункту 11 статті три закону, який передбачає обов'язкове вивезення з території України цукру, виробленого з цукру-сирцю, з тростини, суперечать інтересам національного виробника.

У зв'язку з вищевикладеним, комітет пропонує Верховній Раді проект закону 7568 відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Позиція комітету до вашого відома доведена. Шановні колеги, ми маємо проект постанови про неприйнятність цього проекту закону. Тому зараз нам потрібно визначитися щодо цього проекту. Для обгрунтування його слово має Григорій Калетнік від групи народних депутатів, які є авторами проекту Постанови про неприйнятність проекту закону, який ми розглядаємо.

17:04:56

КАЛЕТНІК Г.М.

Григорій Калетнік, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної).

Шановний Володимире Михайловичу! Внесений Кабінетом Міністрів України законопроект щодо відміни квот порушить комплексну, збалансовану систему регулювання ринку цукру і фактично виключить можливість участі і впливу держави на здійснення експортних операцій з цукром, укладання міжнародних угод з торгівлі цукром, обмежить перспективу нарощування експортного потенціалу бурякоцукрового комплексу.

Україна має достатні обсяги виробництва власного бурякового цукру, і тому пропозиція вилучити пункт 3.11 щодо обов'язкового вивезення цукру, виробленого з тростинного цукру-сирцю, є руйнівними для вітчизняного бурякового комплексу. Таке вилучення носить ознаки зради інтересів національних виробників. Саме тому, мабуть, у супровідних до проекту документах Мінекономіки не наведено аргументів на користь внесених ними пропозицій. У пояснювальній записці відсутня інформація про очікувані наслідки у результаті прийняття запропонованого законопроекту. Більше того, посилання доповідача на вимогу ГАТ СОТ є, м'яко кажучи, неправдивими. В підтвердження висловленого наведу декілька прикладів із правил ГАТ СОТ, зокрема у статтях з 3 по 23 дозволяється ухилення від загальних правил, що містять комплекс торговельних угод, якщо вони не можуть бути дотримані без порушення внутрішнього законодавства. Статтями 11, 19 дозволяється обмеження імпорту, який спричиняє або загрожує спричинити серйозну шкоду вітчизняним виробникам аналогічного товару в даному випадку ......цукровому виробництву. Таким чином, обмеження в діючому законі про регулювання виробництва реалізації цукру захищають вітчизняного товаровиробника і при цьому не суперечать правилам ГАТ СОТ. З вищенаведеного випливає висновок, що запропонованими змінами до діючого закону, з якими виступив міністр Терьохін, пускається під ніж стратегічна галузь держави, викидаються на вулицю робітники заводів та трудівники бурякосіючих господарств. Практично це не законопроект, а похоронний марш ще одній важливій сфері вітчизняного виробництва, які одна за одною цинічно і успішно хороняться новими чиновниками. При наявності в Україні майже 800 тисяч тонн власного цукру на даний час і по розрахунках його ще 400 тисяч тонн залишиться на момент пуску цукрових заводів у вересні місяці поточного року ..........в державі штучно піднято ціну на цукор з однією метою - пролобіювати бізнесові інтереси компанії, що заробляють надприбутки на ввезенні цукру-сирцю. Оце і приклад корупції, приклад хабарництва. Тому внесений законопроект про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва і реалізації цукру є антинародним і пропонується визнати неприйнятним. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, для того, щоб визначитися як далі нам бути, я поставлю на голосування проект постанови про неприйнятність, а після того, якщо не буде вона підтримана, прийдемо до обговорення законопроекту. Логічна постановка питання?

Ну я ставлю на голосування проект постанови, потім будемо говорити.

Вноситься на голосування проект постанови Верховної Ради України про неприйнятність проекту закону України про внесення змін до Закону України про державне регулювання виробництва і реалізації цукру ( щодо системи внутрішніх вод), реєстраційний 7568/П.

17:08:43

За-128

Проект постанови не підтримано. Переходимо до обговорення. Будь ласка, по фракціях.

Наша Україна - 2, комуністів - 55, Регіони України - 5, Народна партія - 18 , Блок Юлії Тимошенко - 0, СПУ - 26, Українська народна партія - 1, СДПУ(о) - 18 , Демократична Україна - 1, Єдина Україна - 1, Партія промисловців і підприємців - 0, Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 1.

Переходимо до обговорення. Записалися на обговорення шість народних депутатів, нам потрібно чотири для виступу. Юрій Кармазін, будь ласка. Підготуватися Пузакову.

17:09:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Я просив би зараз уряд, я розумію Сергія Анатолійовича, коли він каже ( я маю на увазі Терьохіна), що не застосовувалися ці ще варіанти квоти "Б" і "С" і відповідально це заявляє як міністр, але у суспільстві є сьогодні боязнь, Сергію Анатолійовичу. У суспільстві є боязнь саме того, що доповідалося зараз від комітету. У суспільстві є боязнь, що внесення таких змін призведе до зміни структури ринку цукру в Україні, що перейдемо повністю на цукор з тростини. Я не знаю, що думають медики з цього приводу. Чи не вплине це на генетичний код українців. Ми все ж таки не папуаси, і нам все-таки треба їсти зовсім інший цукор - цукор, який росте на нашій українській землі. Із цього я бачу, що немає серйозних прорахунків поки для того, що ми будемо в очікуванні мати.

І друге, от на переговорах, я не розумію, ну, всі ж і ми люди, і ті люди, які вже є членами Світової організації торгівлі, ну хіба з ними разом не можна поговорити і сказати: "Люди, та це вже в нас є частина внутрішнього законодавства і відповідно до ваших абсолютно статей, які вже є в ГАТ СОТ, прийняті, працюють, частина 2". Там записано, що можуть не дотримуватись цих вимог у торгівельних угодах, без порушення внутрішнього законодавства, яке вже набуло чинності до того, як вони заключили і уклали якісь угоди.

Тому я думаю, що в даному випадку треба підтримати ту думку Комітету і підтримати Уряд. Яким чином підтримати Уряд? Уряду сказати, що шановні, це було до того, ми не можемо змінити. Тим більше, що Закон, який доповідала Ващук, про це говорить. Але однозначно ставати на позиції цукросировини з тростини і залишати його весь стовідсотково тут, ми на це не можемо піти. Це величезний ризик для всієї української економіки. Це перше питання.

І друге питання. Я хотів би, шановні народні депутати, щоб ми от тут коли висять прізвища сумісників, у нас сталася надзвичайна подія: помер наш колега депутат, а його карточка ще 11 разів голосувала. Ну, як це, як ми можемо говорити про те, що це морально? Ні те не морально, ні те не морально. Ні суміщувати - не морально, не морально - голосувати за ту людину, яка вже померла, царство їй небесне. Тому давайте ми, коли в оцих звинуваченнях десь приходимо один до одного, дивитися, що і ті, і ті допускають певні порушення. Дякую вам.

ГОЛОВА. Володимир Пузаков, Фракція комуністів. Підготуватися Новаку.

17:12:54

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, Фракція комуністичної партії України, Кіровоградщина.

Одним із проблемних питань набуття членства України в СОТ, так вважають законотворці даного законопроекту, є законодавче врегулювання ринку цукру в Україні. І це, мабуть, дивно. Невже ви, пане міністре, вважаєте лише цю проблему невирішеною. А хіба можна з таки станом сільського господарства прямувати в СОТ? Невже вам не відомо стан справ з виробництва і реалізації цукру? Хіба ви не знаєте, що більше половини цукрових заводів існує тільки на папері, а навколо знищених цукрових підприємств мучиться безліч українського народу? А в якому ж стані соціальна сфера - школи, лікарні, дитсадки, - яку отримували цукрові заводи? І ви сьогодні, пани законотворці, пропонуєте введення мінімальних тарифних ставок на імпорт цукросировини і цукру у разі його ввезення на такому рівні, щоб урівноважити отримання прибутків як від переробки імпортної цукросировини, так і виробленої в Україні.

Ситуація, яка склалася на світовому ринку цукру створює економічні переваги для виробництва цукру, імпортного цукру сирцю перед цукровими буряками. Начебто така ситуація не повинна була торкнутися України. Але нам твердять, що виробництво цукру, цукрових буряків в Україні ніяк не забезпечує внутрішнього ринку. Це та Україна, яка з давніх-давен славилася виробництвом цукру зі своєї сировини. І тому ціна його була 78 копійок за кілограм. А сьогоднішній реформаторський цукру з цукру сирцю коштує уже біля п'яти гривень. Звичайно, легше нічого не робити, а завести чужий цукор. Бо виходить так, що ми, українці, нічого не вміємо уже робити, тільки чекаємо манну небесну на блюдечку.

Та й нинішній рік для розвитку буряково-цукрової галузі вже втрачено. Бо ж площі під посівами цукрових буряків скоротилися у порівнянні з 90-ми роками більше, як в три рази. І при цьому втратили роботу півмільйона чоловік.

То ж новий законопроект уряду ніяк не створить рівних умов для всіх і ніяк не сприяє поліпшенню ситуації у буряковій галузі. А ви, пане Терьохін, не спішіть у СОТ, зупиніться самі і зупиніть своїх колег з уряду і в залі Верховної Ради. Ми, комуністи, не маємо морального права голосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Новак, фракція комуністів. Наступним буде виступати Віталій Шибко.

17:15:58

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України, Хмельниччина.

Шановні колеги, я хотів би, щоб всі присутні в цьому залі і ті, хто нас слухає. чітко зрозуміли, про що йде мова. Проект закону, який винесено на обговорення, передбачає внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" з метою приведення його положень у повну відповідність з вимогами Світової організації торгівлі, і цим самим прискорення вступу України до СОТ.

Проект, зокрема, передбачається такими, що втратили чинність, положень частини 11 статті третьої Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізацію цукру", відповідно до яких виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України.

Вважаю, що це призведе до подальшого розвалу і так вже розваленої цукрової промисловості України. Посудіть самі, в 1990 році на Україні було 192 цукрових заводи, які виробляли 5,5 - 5,6 млн. тонн цукру. Щорічно ця галузь давала до чотирьох мільярдів радянських карбованців, підкреслюю, прибутку України. По виробництву цукру займала перше місце не тільки в Союзі, але в Європі. 19 області сіяли десь 1,8 млн. гектарів цукрового буряка. Працювало шість науково-дослідних інститутів, 16 машинобудівних заводів виготовляли техніку для галузі, 15 профтехучилищ готували кадри. Всього галузь давала роботу приблизно восьми мільйонам чоловік.

Без усякого сумніву, цукрова промисловість України була становим хребтом для харчової промисловості. А що сьогодні? В 2004 році працювало 110 заводів - майже наполовину менше. Решта ніколи уже не підніметься - або порізані, або незабаром будуть порізані на металолом. В результаті площі під буряком скоротились до 700 тис. гектарів, тобто більш ніж втричі. Машинобудівні заводи для цукрової промисловості не працюють. Інститути і профтехучилища закриті. Україна, де вперше в світі виведено одноросткове насіння цукрового буряка, не може себе забезпечити якісним насінням і змушена купляти його за кордоном. За роки незалежності не побудовано жодного нового цукрового заводу. Та й воно не дивно, адже не будівництво нового заводу сьогодні потрібно біля 150 мільйонів доларів. Де їх взяти в розореній і обкраденій Україні?

Нова влада, точнісінько як стара, продовжує ту ж саму політику щодо цукрової промисловості. Ось і сьогодні уряд виносить на розгляд парламенту закон, який, при його прийнятті, погіршить стан справ в цій галузі.

Фракція комуністів не може і не буде голосувати за цей проект. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Віталій Шибко. Мікрофон, будь ласка.

17:19:02

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу. Віталій Шибко, Соціалістична партія України.

Шановні друзі, мені якось було, якось прийшлось бути в Бразилії і там, дійсно, 300 кілометрів їдеш в один бік - цукрова тростина, 300 кілометрів їдеш в другий бік - цукрова тростина. І, дійсно, коли ти бачиш, що це, цю цукрову тростину не орють, не сіють, не полють. Тільки бери мачете. Це теж, дійсно, важка робота. Але бери мачете і її рубай для того, щоб її відправити на цукровий завод. То, дійсно, така думка в тебе - а може відмовитися в Україні від вирощування цукру, тому що це трудоємка робота. І треба і сіяти, і орати. І, ви знаєте, проходить все це завжди не літечком, як це в Бразилії, а приходить в іншу пору, коли треба робити це в дощ і в грязюку. Але як думаєш про це, то тоді ще одна думка приходить - а що робити з своїм виробництвом? Як бути з тими людьми, які працюють? Як бути з тим, що пристосовані деякі господарства для того, щоб саме вирощувати цукор. І більш того, нам якось з Олександром Морозом нещодавно прийшлось зустрічатись з міністром сільського господарства Російської Федерації і він казав, що на сьогоднішній день, дійсно, Росія потребує дуже багато цукру, але цей цукор вона не хоче купувати припустимо в Бразилії, а вона хоче купувати саме український цукор. А на сьогоднішній день зламані всі можливості торгівлі з Росією щодо цукру і, мабуть, є якісь на сьогоднішній день проблеми щодо вирощування свого власного цукру.

Тому, я думаю, треба погодитись з думкою тих, що треба думати про СОТ, треба, дійсно, на сьогоднішній день підлаштовуватися під це, але не заробляти ..... виробника, не .... про своє виробництво для того, щоб не руйнувати своє господарство, бо як не буде нашого господарства, то немає потреби взагалі існувати в Світовій організації торгівлі. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, у нас виступили 4 чоловіки, два - за, 2 - проти. Але записалося ще 2 народних депутати. Давайте по хвилині дамо. Євген Кирильчук. Ну, одну хвилиночку. Євген Кирильчук, потім Володимир Черняк. Ну, давайте будемо дотримуватися уже.

17:21:30

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, у мене складається враження, що ті, хто виступали перед цим, не розібралися в глибині цього закону. Якраз цим законом передбачається упорядкування того бедламу, того безпорядку, який був в Україні до цього часу. Там чітко записано, що той цукор тростинний, який ввозиться, він 100 відсотків повинен бути вивезений, а за переробку заплатити нашим підприємствам.

Друге. На цукор-сирець, який хочуть ввозити і переробляти в Україні, треба платити тепер мито 300 євро. Скажіть, хто нам, крім контрабанди, його буде ввозити? Через те, цей закон направлений на упорядкування, на наведення порядку в цукровій галузі. Єдине, що дуже мало часу виділено міністру економіки і він зміг переконати так як слід зал. Я думаю, що він.

ГОЛОВА. Так, Володимир Черняк. Будь ласка, мікрофон. А, з трибуни хочете? Будь ласка. Одну хвилину.

17:22:52

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, замість того щоб розвивати власний буряково-цукровий комплекс, ми наламали дуже багато тростини. Але так уже сталося, я пам'ятаю навіть, коли тут з голосу збільшували квоти тростини, в парламенті діє дуже потужне лоббі тростини. Але уже ситуація така, і з неї треба шукати вихід. Було б краще, щоб її не було, я розумію комуністів. Але вже ми вляпалися в ситуацію - і треба з неї шукати вихід.

Що зараз конкретно пропонується. Пропонується скасувати квоти В і С, тобто давальницьку схему. Це небезпечно. Але вже ми прийняли закон Ващук, де сказано, що якщо із давальницької сировини, то давай назад вивозь цукор або плати мито. Мито не платять - і є проблема. Ці квоти, по суті, є мертвими нормами, вони не діють, але вони є потенційно корупційними. І тому певний сенс...

ГОЛОВА. Шановні колеги, зараз... Шановні колеги, з мотивів, будь ласка, запишіться, три хвилини.

Поки ви записуєтеся, я попрошу міністра економіки заключне слово. Потім від комітету заключне слово і три хвилини з мотивів буде. Будь ласка.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, цей закон йде в розвиток, ще раз повторюю, закону, який ви прийняли в цьому залі тиждень тому, який презентувала народний депутат Ващук, що говорить про те, що у разі, якщо на давальницьких умовах йде переробка цукру-сирцю з тростяни або буряка, він має сто відсотків бути вивезений за кордони України або ввезений в Україну, але зі сплатою 300 євро на кожну тонну. Цей закон забирає корупційні квоти потенційно В і С, які жодного часу не використовувалися в історії України, але створюють підстави для того, щоб проникати на ринок України без сплати мита. Тому я не розумію взагалі дискусії і риторику, яку тут доповідачі говорили. Якщо у вас залишаються сумніви, я просив би народних депутатів прийняти цей закон у першому читанні і витратити тиждень на те, щоб з'ясувати всі питання, які їх турбують. Але не відхиляти цей нормальний, абсолютно чіткий законопроект. Дякую.

ГОЛОВА. Так, шановні колеги, тепер від комітету Олег Юхновський, будь ласка, мікрофон. Шановні колеги, я прошу тихіше вас, прошу тихіше. Олег Юхновський, мікрофон.

17:26:00

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, ну скажем так, відносно квот Б та Ц мотиви чи мотивація Сергія Анатолійовича не зовсім переконливі, оскільки дійсно проект... чи закон приймався для умов перевиробництва цукру. Дійсно, в умовах, коли ми маємо обмежене виробництво цукру на внутрішній ринок ці квоти не працюють. Але це жодним чином не обмежує експорт, Сергій Анатолійович. Тим більше, квота це дозволяє виробникам абсолютно на вільних умовах експортувати цукор. Мова тут, власне, в цьому проекті йде про пункт 11 статті 3, який, власне, говорив, політично говорив, що внутрішній ринок має заповнюватися цукром власного виробництва національними виробниками. І певною мірою посилював закон про давальницьку... про операції з давальницькою сировиною. Так. Але якщо ми подивимося на інший проект закону, який ви найближчим часом будете вносити СОТівський. 260 плюс 460 тисяч тонн цукру-сирцю за 2 відсотками митної вартості, Сергій Анатолійович, тоді ви маєте відкрито і відверто говорити. І фахівці сьогодні про це говорять.....

ГОЛОВА. Так, Микола Одайник, будь ласка, фракція "Наша Україна" має слово.

17:27:20

ОДАЙНИК М.М.

Микола Одайник, "Наша Україна", Вінничина. Шановні друзі! Якщо говорити про квоти, то тут є логіка, і дійсно квоти на Україні на сьогоднішній день не працюють. Але якщо цей закон подивитися з іншої сторони, то я не бачу тут заборони на ввіз цукру-сирцю, про що тут говориться. Це раз.

По-друге. Якщо говорити про переробку цукрової сировини, цукру-сирцю, то , якщо на сьогоднішній день дійсно існує закон, який забороняє продавати цукор-сирець на Україні, а тільки той, який попав на переробку, як давальницька сировина, він повинен бути вивезений в іншу державу, в ту державу, з якої прийшла давальницька сировина. Але вдумаємося, що сьогодні заваріровано тут. Воно вроді глубоко...

ГОЛОВА. Віктор Петров, фракція комуністів. Будь ласка, мікрофон.

17:28:37

ПЕТРОВ В.Б.

Виктор Петров, фракция коммунистов.

Принятие этого закона - это будет окончательное уничтожение цукровой отрасли у нас на Украине. То преступление, которое сегодня совершает, так звана, нова влада, это продолжение уничтожения сахарной отрасли.

В Винницкой области за эти годы, за 14 лет уничтожено, порезано на металлолом семь сахарных заводов. И сегодня еще готовят к порезке семь сахарных заводов.

Поэтому этот закон ни в коем случае нельзя принимать. И почему сегодня здесь нет Министра аграрной политики? Надо было бы его позицию спросить. Надо поддержать мнение аграрного комитета и ни в коем случае за этот закон не голосовать. Это требование всех сахарников Винницкой области, это у нас будет 600 тысяч дополнительных безработных на Украине, если мы только примем этот закон.

Вот мне сейчас передал Микола Евтихиевич телеграмму, где также винницкие сахаровары, кто еще остался, где еще есть предприятия, требуют, чтобы этот закон не был принят ни в коем случае.

ГОЛОВА. Володимир Бронніков, Регіони України.

17:29:40

БРОННІКОВ В.К.

Владимир Бронников, Запорожская область, Регионы Украины.

Уважаемые коллеги! Мы принимаем важнейший закон, не проводя его глубокого обсуждения. Мы не провели по нему, а это целая отрасль сельскохозяйственного производства, ни одного "круглого стола". Министр экономики бъет себя в грудь и говорит: "Честное слово, хороший закон". Остальные говорят: "Честное слово, плохой закон".

Поэтому Фракция "Регионов", в принципе, считает этот Закон не вредящим производству, сельскохозяйственному производству у нас, в Украине, но будет голосовать за него только в первом чтении. А между первым и вторым чтением Комитеты, Верховна Рада обязательно его должна обговорить в режиме круглого стола, мы должны увидеть все последствия количественно, а не только, клянясь друг другу в честности. Спасибо.

ГОЛОВА. Так. Прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення до Закону України про державне регулювання виробництва , реалізації цукру, щодо системи внутрішніх квот, реєстраційний номер 7568.

Прошу голосувати.

17:31:22

За-198

Рішення не прийнято.

По Фракція, будь ласка: "Наша Україна" - 73, Комуністів - 2, "Регіони України" - 12, Народна партія - 4, Блоку Тимошенко - 38, СПУ - 0, Українська народна партія - 22, СДП (о) - 0, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 16, партія "Промисловці, підприємці України" - 0, Демократичні ініціативи - 10, позафракційні - 12.

Пропозиція Комітету? Будь ласка, пропозиція Уряду? Не, одну хвилиночку, ну, ми, ви же не Уряд, ну, будь ласка, будь ласка. Це може внести пропозиція Комітет, або Уряд, які є ініціаторами цього проекту.

ТЕРЬОХІН С.А. Можна?

ГОЛОВА. Будь ласка,

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу, ну, в разі, якщо не має розуміння того, що це на користь іде, то давайте направимо на повторне перше читання і розберемося. Просто, а в такому тезовому вигляді, коли виходять люди на трибуну і говорять, що це корисно без аргументів, або говорять, що це не корисно без аргументів. Зрозуміло, що депутатський корпус визначитися не може. Тому давайте, на повторне перше читання, але я просив би, щоб всіх опонентів цього Закону, а вони долучилися до дискусії, а не опонували лише в залі.

ГОЛОВА. Олег Юхновський, будь ласка, думка комітету.

17:32:49

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Власне комітет чітко висловив свою позицію. Верховна Рада також її підтвердила.

Але, Володимире Михайловичу, я все-таки пропоную Сергію Анатолійовичу, щоб уряд визначився по наступному проекту сотівському по імпорту цукру-сирцю, який ви будете найближчим часом розглядати на уряді, і розглянути тоді їх у комплексі ці два проекти закону, тоді буде всім зрозуміло, абсолютно чітко і ясно. Ця картина для чого це робиться, кому це буде вигідно і таке інше. Тоді не буде виникати таких питань, як сьогодні. І ми тоді будемо абсолютно аргументовано розглядати ці два питання разом. Дякую. А зараз пропоную не повертатися більше до цього питання.

ГОЛОВА. Шановні колеги, не дивлячись на те, прошу уваги, не дивлячись на те, що комітет пропонує відхилити законопроект, і за логікою він має бути відхилений, коли ми не прийняли, але, щоб зберегти можливість для наших дальших консультацій, я з вашого дозволу поставлю на голосування пропозицію про направлення цього проекту на повторне перше читання.

17:34:02

За-233

Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 80, Комуністів - 0, "Регіони України" - 38, Народна партія - 8, Блок Тимошенко - 37, СПУ - 0, Українська народна партія - 23, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 14, Партія промисловців і підприємців - 11, "Демократичні ініціативи" - 10, Позафракційні - 12.

Шановні колеги, нам потрібно зараз прийняти рішення про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" (щодо приведення до вимог вступу України до СОТ). Реєстраційний номер 7566. Ставлю на голосування про включення цього питання до порядку денного.

17:35:08

За-255

Питання включено до порядку денного. Переходимо до його розгляду. 255. А я щось... Шановні колеги, доповідач з цього питання - міністр Віктор Михайлович Пинзеник. Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Кирилович Черняк. Будь ласка, Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується дуже простий закон і, можливо, ми б продемонстрували готовність рухатися вперед на прикладі цього закону. Він містить дві норми - зміни до Закону про аудиторську діяльність. Перша норма - стаття п'ята - дозволяє бути аудитором будь-якій фізичній особі не залежно від громадянства за умови, якщо вона отримає сертифікат аудитора за нормами і правилами, які діють в Україні.

І друга зміна - до статті 24. Ця друга зміна забороняє засновникам, власникам, учасникам, акціонерам аудиторських фірм та членам правління аудиторських фірм втручатись в проведення процедури аудиту. Тобто ця норма спрямована на те, щоб забезпечити незалежність аудиторських перевірок. Це дві принципові зміни цього закону. Прохання уряду підтримати простий закон і проголосувати його в цілому.

ГОЛОВА. Дякую. Від комітету Володимир Кирилович Черняк і будемо голосувати, да?

17:36:58

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій на засіданні сьомого червня п'ятого року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність", поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту є приведення його окремих положень у відповідність до вимог щодо вступу України до Світової організації торгівлі та виконання плану дій "Україна - ЄС".

Зокрема, пропонується дві зміни. Перше: пропонується внести зміни, за якими будуть створені для всіх бажаючих, незалежно від громадянства, рівні умови отримання сертифікату аудитора України. І друга зміна: змінами до статей 14 і 24 цього закону встановлюються додаткові вимоги щодо незалежності аудиторів при здійсненні ними аудиторських перевірок.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень. Комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного сьомої сесії проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" та прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ми продовжуємо нашу роботу на 15 хвилин, тобто до 18 години 15 хвилин.

Є потреба обговорювати цей законопроект? Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватися Володимиру Єщенку. Прошу шановних колег економити час.

17:39:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, є ще одна новела, яка є в цьому законі. Нам з вами вирішувати: дозволимо ми це робити чи не дозволимо, - але треба все зважити. Зокрема, пропонується в Законі про аудиторську діяльність частину першу статті п'ять викласти в такій редакції: "Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат...", - і так далі. Тобто мова йде про те, що право на здійснення аудиторської діяльності в Україні будуть мати фізичні особи незалежно від того, громадяни вони України чи не громадяни України.

Практично і до цього здійснювали аудиторську діяльність різні міжнародні фірми, вони залучалися до цього. І нічого, в принципі, страшного не сталося В Україні. Просто нам треба чітко це розуміти, що, якщо ми підписуємо угоду в рамках Світової Організації Торгівлі, то маєм чітко розуміти, що Генеральною угодою про торгівлю послугами передбачається надання національного статусу також і нашим людям. Тобто і наші фахівці можуть працювати в цих країнах також аудиторами. І теж в цьому нічого поганого я не бачу.

Але є ось що. Я би хотів попросити Міністра фінансів. Вікторе Михайловичу, вносячи зміни до цього закону, треба обов'язково вносити і зміни до статті 364-ої Господарського кодексу, бо там чітко передбачено, що аудитором може бути тільки громадянин України. Якщо цю колізію ми не виправимо, то це, вибачайте, ні до чого цей закон, який ви зараз приймаєте. Просто ні до чого.

Я думаю, що це абсолютно зрозуміло має бути і, Віктор Михайлович, це я до того, що, я весь час наголошую, що в уряді, прошу, щоб було комплексний підхід. Полізли в одну норму - подивіться чи нема іншої норми, яка тягне за собою зміни до інших законодавчих актів.

Я вважаю, що це не самий гірший закон, який ми сьогодні розглядали, і шкоди від його прийняття не буде, якщо ми з вами будемо записувати в інших законах, що в першу чергу право на працевлаштування будуть мати українці, як це записують американці, як це записують всі-всі громадяни, які поважають свою націю. Тому давайте приймемо, а потім в інших законах врегулюємо черговість як, що, в кого діти є, в кого сім'ї. Це все буде соціально справедливо і по відношенню до аудиторів також. Дякую.

ГОЛОВА. Так. дякую вам також. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Будь ласка. Підготуватися Євгену Гірнику.

17:42:27

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів. З виступу міністра фінансів і профільного комітету ми бачимо, що знову ідуть намагання з проведення законопроекту, його положень окремих ... до вимог щодо вступу України до Світової організації торгівлі та виконання план-дію Україна-ЄС, хоча у же ми знаємо, які висновки зробили мешканці Франції і Нідерландів, не проголосувавши за Конституцію ЄС. Але ми все ж таки проштовхуємося до цієї організації і для цього використовуємо різні мотиви, в тому числі і зміни до Закону України "Про аудиторську діяльність".

Тут уже Кармазін мав розмову по, до абзацу цього проекту згідно аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає придатність до заняття аудиторською діяльністю на території України. Тобто проект не встановлює вимоги щодо громадянства аудитора.

В той же час статтею 364 Господарського кодексу України визначено, що аудитором може бути тільки громадянин України, який має акредитаційний сертифікат про права на заняття аудиторською діяльністю на території України. У зв'язку з цим треба, в першу чергу внести відповідні зміни до Господарського кодексу України, а потім розглядати цей законопроект.

Ще хотілось би звернути увагу на те, що в цьому законі пропонується визнати, що забороняється проведення аудиту ...., які вимоги щодо його незалежності не задовольняється внаслідок інших обставин.

Я думаю, що треба розглянути ці питання в зв'язку з тим, що і на місця керівники різних рівнів сьогодні трактують цей закон про аудиторську діяльність з свого боку.

Я не розумію чому сьогодні у Черкасах після 1 червня 2005 року, коли пройшла акція протесту громадян міста Черкаси проти підвищення тарифів за житло і комунальні послуги і 21 червня ми продовжили цю акцію, місцеві органи самоврядування не могли обгрунтувати чим визнане підвищення цін на комунальні послуги, житло. Мабуть треба запрошувати спеціалістів з-за кордону і чекають прийняття цього закону.

Я думаю, що треба ставити питання ребром і ми, фракція комуністів, за цей закон голосувати не будемо. Дякую.

ГОЛОВА. Євген Гірник, будь ласка.

17:45:29

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів. Шановні колеги! Шановні радіослухачі! Ми живемо не у вакуумі і при всьому бажанні більше не будемо жити за берлінською стіною. Практика участі іноземних представників у наших різних процесах досить поширена. На процесі Януковича брали участь за українським законодавством іноземні адвокати. Ми звертаємося у європейські суди, у нас учаться і одержують освіту і відповідні дипломи іноземні студенти, ми вважаємо це нормальним. Чому дехто вважає ненормальним участь іноземних аудиторів у... відповідної оцінки майна, яка є у нас, якщо вони діють за українським законодавством. Кінець-кінцем навіть судити фінальний матч Кубка України з футболу ми запросили іноземного арбітра. Можливо ці аудитори більш об'єктивно будуть оцінювати майно, ніж роблять деякі наші вітчизняні українські. Тому не треба змішувати питання референдуму у Франції і взагалі говорити на тему "на городі - бузина, а в Києві - дядько", а говорити конкретно по темі, яку ми розглядаємо. І треба підтримати пропозиції уряду щодо аудиторів. Інша справа, що окремим рядком, як доповнення до законопроекту, треба внести відповідні зміни у кодекс.

Щодо другого питання. Ми неодноразово зустрічаємося з ситуацією, коли самі себе оцінюють і станки з числовим програмним управлінням на заводі "Карпатнафтомаш" у місті Калуші продають за ціною металолому.

Певною мірою цей закон ставить рогатки щодо цих зловживань. Але, очевидно, тут треба і дальший розвиток законодавства, щоби такі зловживання були усунуті.

Пропоную проголосувати за пропозиції уряду в першому читанні і внести відповідні доповнення, щоб закон вступив в дію. Дякую.

ГОЛОВА. Віталій Шибко, мікрофон, будь ласка. Фракція Соціалістичної партії України.

17:47:59

ШИБКО В.Я.

Дякую, Володимире Михайловичу.

У мене більше питання до Віктора Михайловича. Вікторе Михайловичу, я, дійсно, погоджуюся з вами, що ідея головна цього законопроекту, щоб підвищити якість аудиторської служби, бо, дійсно, якщо іноземці будуть у нас робити аудиторську службу, то, звісно, що дуже важко їх буде підкупити.

Але у мене до вас таке питання, можливо ви у заключному своєму слові скажете. Ви могли спрогнозувати, скільки вітчизняних аудиторів зійде з цієї діяльності, а скільки залишиться? І не стане є нас, що тільки будуть іноземні аудиторські групи працювати, а вітчизняні просто не в змозі будуть працювати у нас у країні? Дякую вам.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Обговорення законопроекту завершено.

З мотивів тут у нас записалися Яворівський, Заєць і Шурма не виступили.

Будь ласка, Володимир Яворівський, з мотивів. Є Володимир Олександрович? Є. Мікрофон, будь ласка, увімкніть. Потім Заєць і Шурма.

17:49:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Мені здається, що цей законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, один із найпрозоріших і найзрозуміліший із тих документів, які ми сьогодні взагалі розглядали. В ньому абсолютно все зрозуміло і все прозоро.

Єдине, що у нас викликає певну якусь таку детонацію, це дозвіл все-таки на те, щоб у нас могли працювати і зарубіжні аудитори. Я думаю, це не є проблемою. Між першим і другим читанням ми можемо це внести і можемо мати, ну, нормальний Закон. Хоча я, чесно кажучи, маю сумнів в тому, що від того, що якщо ми записали. що засновникам і власникам та посадовим особам заборонено втручатися, не думаю, що це буде аж так виконуватися. Якщо власник комусь скаже, то він буде робити це. Але якщо в нас убудуть все-таки зарубіжні аудитори, я переконаний, що тут буде більше ладу.

Я просто пропоную всім нам проголосувати за цей законопроект у першому читанні.

ГОЛОВА. Іван Заєць, будь ласка, мікрофон. Потім Шурма.

17:50:12

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Фракція Української народної партії. Шановні народні депутати, цей законопроект треба прийняти, бо ми надаємо лише можливість залучати іноземних спеціалістів. І в цьому я не бачу ніякої біди. Я не думаю, що сьогодні наші структури і особливо мафіозні будуть так залучати аудиторів із високою мораллю, із високими речами. Тому наші люди будуть так само працювати. Але ми сьогодні повинні подумати про розвиток цього Закону. І якщо ми візьмемо кваліфікаційну придатність до заняття аудиторською діяльністю, то ми повинні записати, що цей спеціаліст із Європи, чи там звідкись повинен знати українську мову. Бо, якщо він не буде знати українську мову тоді буде за собою водити невідомо кого, курчаток там і так далі, і так далі. Я не знаю: що це буде за аудит? І треба привести цей законопроект із, у відповідність до іншого законопроекту, де написано що все-таки може бути тільки громадянами України. Тому, якщо ми підемо далі на розгортання цього законопроекту його треба прийняти, а кваліфікаційну вимогу до придатності, знання української мови обов'язково треба ввести. Якщо ми

ГОЛОВА. Ігор Шурма, будь ласка.

17:51:24

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, Фракція соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Мені, на відміну від виступаючого перед тим, стосовно Закону про аудиторську діяльність і про голосування, взагалі нічого не зрозуміло. Тому що нічого тут прозорого нема. Як ви збираєтеся голосувати, представники блоку "Наша Україна"? Ми, соціал-демократи (об'єднані), попереджували, що ви топчете 84-ту Статтю Конституції, частину 3. У вас відбувається голосування чужими картками. Закон про урегулювання цукру проголосували: Порошенко, Балога, Гринів, Жебрівський, Жовтяк, Іванов, Івченко, Катеринчук, Поліщук, Рибікин, Стецьків, Ткач, Тополов - де вони зараз знаходяться? Сфальшоване голосування. А сам Катеринчук, я взагалі подивляюся, що він у податковій адміністрації збирається перевіряти, якщо він фальшує прийняття законів. До тих пір, поки ви не припинити пошурувати Конституцію, це будьте ганьба Президента і ганьба Президенту.

ГОЛОВА. Шановні колеги, обговорення... Я прошу, давайте будемо голосувати, часу ж немає. Обговорення законопроекту завершено.

Вноситься на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" (щодо приведення до вимог вступу України до СОТ), реєстраційний номер 7566. Прошу голосувати.

17:53:09

За-287

Рішення прийнято.

По фракціях. Одну хвилиночку, шановні колеги.

"Наша Україна" - 81, Комуністів - 0, "Регіони України" - 31, Народна партія - 35, Блок Тимошенко - 34, СПУ - 26, Українська народна партія - 23, СДПУ(о) - 3, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 18, Партія промисловців і підприємців - 12, "Демократичні ініціативи" - 7, Позафракційні - 17.

Шановні колеги, уже тривалий час тут наполягали на те, щоб дві фракції звернулися - "Єдина Україна", і так я зрозумів, що це Промисловці і підприємці, так? Про те, щоб оголосити перерву. Шановні колеги, от Вадим Гуров до мене підходив, він делікатно нагадує, я його вже відмовляв. Вони хочуть зробити заяву, а потім далі будемо працювати. Будь ласка. Два документи є. Ще у нас роботи 20 хвилин, до 18 години 15 хвилини. Прошу змобілізуватися. Будь ласка.

17:54:10

ГУРОВ В.М.

Уважаемые коллеги. Вы, пожалуйста, внимательно послушайте, потому что вопрос, который я пытаются доложить сейчас, он стоит всего нашего дня, то, что мы провели. О том, что стоят доменные печи, мартеновские, вы все это знаете. А я теперь хочу из неодушевленных предметов перевести вас на цифры экономики. Так вот, я вам хочу сказать следующее - по сравнению с мартом месяцем, если брать данные, за второй квартал из-за снижения курса доллара страна потеряла 363 миллиона гривен, из-за тарифов повышения на 50% - 343 миллиона, из-за цены на прородный газ - 30 миллионов, тарифы на электроэнергию - 40 миллионов. И того металлурги одни потеряли в прибыли 775 миллионов.

А если добавить к тому, что снижение экспортных цен, всего получилось 1 миллиард 711 миллионов гривен. Вот это цена нашей работы. И главное, что идет в геометрической прогрессии падение работы металлургического комплекса. Ну, пускай металлурги - это одно, но за ними идут горняки, угольщики и в настоящее время некуда сбывать уголь. а уголь, вы знаете не складируется. Отсюда коксохимическое производство.

Что делает правительство по этому вопросу? Да, Юлия Владимировна собрала комиссию, был проведено заседание Кабмина, два с половиной часа было. Ну, то есть делаем мы работу. Но это недостаточно совершенно. Вспомните 99-ый год, когда в таком состоянии был горно-металлургический комплекс, мы с вами своими руками и кнопками сделали экономический эксперимент. Было много судей, но мы вывели и металлургов и остальных с прорыва. И сейчас горняки и металлурги, которые нас слушают, тоже считают, что надо парламенту вмешаться в эту работу. Другого просто выхода нет. Поэтому есть ... Та помолчите вы хоть. Вы понимаете, что, о чем это идет речь. Поэтому первое, что предлагает наш Комитет - промышленной политики: надо принять постанову, из двух пунктов, небольшая постанова (это Гуров, Кравченко, Матвиенков, Майко), которая говорит о том, что надо, чтобы правительство здесь, Кабмин, отчиталось по этому вопросу шестого числа.

И второе. Комитет разработал экстренный закон по этому вопросу. И я считаю, что завтра его надо в повестку дня внести и рассмотреть. Докладчиком будет коллега Матвиенков. Вот это все, что я хочу от вас, прошу поддержать, особенно постановление сейчас. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні колеги, так треба постанову, у мене її нема, дайте постанову.

ГУРОВ В.М. Она месяц как роздана, постанова.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я зараз... Одну хвилиночку, давайте таким чином поступимо. Зараз цю постанову... Ну закон ми завтра. якщо нема заперечень, давайте розглянемо. нема заперечень? Одну хвилиночку. Але завтра треба буде розглядати питання, очевидно, про включення до порядку денного. Зараз я подивлюсь. Ну, одну хвилинку, я вас прошу. Ну, я передам Пинзенику. Якщо зараз не буде заперечень, приймемо. Але там говорили про те, що треба внести уточнення, і про це говорив... Шановні колеги!

Таким чином, шановні колеги, я прошу зараз, якщо цієї постанови нема, треба відновити її, а ми потім, якщо не буде заперечень, проголосуємо її. Нема заперечень? Ну вона роздана була місяць тому назад! А? (Шум у залі)

Я прошу таким чином, шановні колеги, якщо нема застережень для того, щоб розглянути це питання, завтра включити у розділ "Для включення до порядку денного і прийняття рішення". Нема застережень? А тоді Верховна Рада визначиться.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про вивізне експортне мито на відходи і брухт чорних металів".

Шановні колеги! Кабінет, ну, прошу уваги! Кабінет Міністрів просить, послухайте, будь ласка, щоб ми зараз два закони: 7563, 7565, які стосуються внесення змін до Закону "Про вивізне експортне мито на відходи і брухт чорних металів", включили просто порядку денного і не розглядали сьогодні, а розглянули на наступному пленарному тижні, а цей тиждень. Ну, прошу заспокойтеся. Ну, я ж вам сказав. А наступному пленарному тижні ми просто будемо розглядати ці законопроекти. Що? Ну, повернемося зараз, дайте приймемо рішення, якщо буде наполягання, повернемося. Зайспокойтесь!

Шановні колеги! Я ще раз сформулюю пропозицію Кабінету Міністрів, розглянути зараз питання про включення до порядку денного двох законопроектів: 7563, 7565, які стосуються внесення змін до Закону "Про вивізне експортне мито на відходи і брухт чорних металів". А, власне розгляд законопроекту провести на наступному пленарному тижні. Ось така пропозиція. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного законопроекту 7563 про внесення змін до статті 1 Закону України "Про вивізне експортне мито на відходи і брухт чорних металів". Тільки включення до порядку денного. Прошу голосувати.

18:01:01

За-161

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка:

"Наша Україна" - 66, комуністів і "Регіони України" - 0, Народна партія - 12, Блок Тимошенко - 38, СПУ - 0, Українська народна партія - 23, СДПУ(о) - 0, "Демократична Україна" - 0, "Єдина Україна" - 7, партія "Промисловців і підприємців України" - 3, "Демократичні ініціативи" - 0, позафракційні - 12.

Тепер ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного, тільки включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне експертне мито на відходи та брухт чорних металів". Прошу голосувати. Ну, шановні колеги, ну, прошу ж уваги! Прошу голосувати.

18:01:55

За-164

Рішення не прийнято.

Так, будь ласка... З мотивів чого? Запишіться, три хвилини з мотивів, будь ласка, запишіться.

...прізвища народних депутатів. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, в нас ще 15 хвилин працювати, прошу, не ховайте картки.

18:02:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Я прошу передати слово моєму земляку Козаченку.

ГОЛОВА. Олексій Козаченко, будь ласка, мікрофон.

18:02:34

КОЗАЧЕНКО О.О.

Шановні друзі, я хочу проінформувати всіх депутатів. Вчора відбулося засідання погоджувальної групи, яку очолювала Прем'єр-міністр Юрія Володимирівна Тимошенко. На цій раді, на якій приймали участь представники практично всіх фракцій і груп депутатських парламенту, було прийнято рішення про те, що уряд відкликає ці два законопроекти, на робочій групі переопрацьовується - і вноситься на заміну. Тому мені не зрозуміла абсолютно пропозиція міністра економіки. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів. Михайло Родіонов? Будь ласка, мікрофон Михайла Родіонова.

18:03:20

РОДІОНОВ М.К.

Родионов, фракция коммунистов.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты и радиослушатели! Вы знаете, все удивляются тому что мы делаем и рассматриваем сегодня. раз за разом ставятся законопроекты, которые мы выполняем, так сказать, указание вот этого малого саммита, который приказал правительству, Президенту Украины принять законы, то есть он нам дал, как говорят, не дал шанса даже подумать. Я хочу сказать, Владимир Михайлович, это у людей, которые вот сегодня у простых приходишь домой, все говорят: "что вы делаете там? Вот что это за работа по принятию скопом каких-то неясных законов?"

И хочу еще сказать, Владимир Михайлович, что вот ваша подпись под тем документом, что вы обязались принять законы эти, она конечно вызывает удивление.

ГОЛОВА. Я хочу сказати шановному Михайлу Кузьмичу, якого я дуже поважаю, що мене дивує ваша позиція, ваше твердження, що я щось підписував. Покажіть мені мій підпис де я підписав. І, будь ласка, я прошу вас, у мене вистачає критиків і без вас, без такої шановної і поважної людини. Будь ласка, Матвієнков.

Ви покажіть спочатку підпис, потім будете говорити.

18:04:53

МАТВІЄНКОВ С.А.

....Уважаемые коллеги! Я хочу сказать одно. Мы с таким трудом в течение 5 лет выписывали баланс соотношения внутреннего рынка и экспорта лома. Мы находили действительно золотую середину. В конце концов, мы эту золотую середину нашли, мы нашли нормальное соотношение. Те, кто голосовал сегодня, я честно говоря, не могу понять логики тех людей, которые включают этот законопроект для рассмотрения. Мы хотим, чтобы ходили наличные деньги? Мы хотим устроить опять беспредел? Раскуроченные памятники, раскрученные лифты, порубанные кабеля, вот это, Сергей Анатольевич, вот это все вот этот закон. Вот это следствие этого закона. А сейчас то, что делается, сейчас это делается с ведома тех людей, которые пытаются развернуть эту работу дополнительно. Так чего мы будем поощрять все это дело? Давайте в конце концов остановим этот беспредел, который действует у нас в стране.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Михайло Кузьмич правильно сказав в тій частині, що приходять у будинок і записують, що тут робиться.

Ну, не кричіть, демонструйте толерантність, я прошу вас.

Асадчев, будь ласка, зараз будемо далі працювати.

18:06:08

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Шановні друзі! Я хочу звернутися до свої колег депутатів. Ви бачите, що Українська народна партія голосує по законопроектам по-різному. Там, де треба захищати свого виробника, ми його захищаємо. Але я вважаю, що парламент веде себе деструктивно, коли не голосує за включення у порядок денний. Ви включіть у порядок денний і скажіть, що ви хочете сказати, це нормальне явище, потім не голосуйте за законопроект. Але коли ми не голосуємо, уряд просить, а ми не голосуємо за включення у порядок денний, це є абсолютно деструктивна позиція, яка не дає можливості вияснити сутність. Уряд хоче теж десь шукати компроміс, і нам треба шукати компроміс. Для цього треба розглядати законопроект.

Тому наша позиція - давайте включати законопроекти у порядок денний. Гуров виступив, ми сказали: да, давайте включати, є проблема, треба розглядати. Але, коли ми не включаємо у порядок денний, це наша відверта деструктивна позиція. І я, наприклад, і наша фракція її зрозуміти не може. Дякую.

ГОЛОВА. Ми домовилися відносно тих пропозицій, які прозвучали Вадима Гурова, що завтра ми поставимо до включення до порядку денного і прийняття рішення.

Шановні колеги! Давайте далі працювати. Прошу уваги. Вноситься на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України про страхування (щодо філій страхових компаній, нерезидентів). Тут дива законопроекти 7564 і 7564-1. Прошу голосувати. Про включення до порядку денний. Прислухайтесь до логіки Асадчева, який говорив.

18:07:56

За-224

Не встигли? Я прошу: повставляйте картки, шановні колег.

Вноситься на голосування пропозиція про повернення до розгляду питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України про страхування (щодо філій страхових компаній, нерезидентів). реєстраційний номер 7564, 7564-1. Прошу голосувати.

18:08:41

За-255

О, бачите, за - 255. Будь ласка, Сергій Терьохін. Сергій Терьохін, міністр економіки, а потім Хомутиннік Віталій. Поки іде міністр, будь ласка, по Фракціях, ще в нас є час, шановні колеги. А, я перепрошую. Ну, я прошу вас, ну, не кричить, ну, важко сприймати, ми повернулися до включення тепер я ставлю на голосування про включення до порядку денного проектів законів 7564, 7564-1. Прошу голосувати.

18:09:35

За-252

Питання включено до порядку денного.

Будь ласка, Сергій Терьохін. Підготуватися Хомутинніку Віталію.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про страхування" розроблений з метою вжиття заходів, спрямованих на прискорення завершення переговорів щодо вступу України до СОТ, зокрема в частині, що стосується вирішення проблемного питання доступу філій страхових компаній нерезидентів на ринок України.

Після відкриття доступу на страховий ринок України іноземних страхових компаній встановлено Законом України "Про страхування рівних умов" (щодо організації діяльності страховиків з українським акціонерним капіталом та іноземним акціонерним капіталом). Подальше забезпечення ефективного доступу стосується лібералізації діяльності філій страхових компаній.

Для окремих країн членів робочої групи з питань розвитку заявки України про вступ до СОТ чутливим залишається питання скасування обмеження на відкриття таких філій. Таким чином, створивши надійні регуляторні наглядові структури, необхідно забезпечити доступ до страхових послуг без обмежень і в частині прямих філій іноземних страхових компаній. Уряд пропонує для того, щоб встановити період адаптації нашого страхового ринку до міжнародного, запровадити таке правило - через п'ять років після вступу України до СОТ.

Є альтернативний законопроект, який підготував Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, який додаткові умови встановлює для філій іноземних компаній. Уряд може і погодитися і з таким підходом, одначе маючи на увазі, що потребують виключення з проекту такі доповнення до статті два, які грубо суперечать вимогам ГАТу.

Перша сентенція: страхова діяльність за обов'язковими видами страхування на підставі відповідної ліцензії може здійснювати лише страховик-резидент у зв'язку з невідповідністю до статті другої ГАТ, якою передбачено режим найбільшого сприяння та обмеженням доступу страховиків-нерезидентів до національного страхового ринку.

І друге питання - це умови відкриття філій страховиком-нерезидентом в Україні стосовно необхідності, як написано в проекті фінансового комітету, досвіду страховика-нерезидента, що збирається відкрити філію не менш ніж 15 років діяльності у сфері страхування. Мають підходи бути однаковими. В нас немає національних страхових компаній, які мають 15 років і більше, бо по зрозумілих причинах. Тому і в прикінцевих положеннях необхідно замінити термін "набуття чинності закону" на "5 років після вступу України до СОТ". Тому на ваше рішення ми можемо підтримати і пропозицію комітету, вона доволі розумна, іде в розвиток пропозиції уряду з урахуванням цих зауважень, які зараз були доведені.

ГОЛОВА, Так, дякую. Будь ласка, Віталій Хомутиннік.

18:13:04

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, я швиденько так постараюсь. В принципі, ці два проекти закону - і урядовий і комітетський, вони однакові. Тобто уряд пропонує поставити тільки 5 років після того як ми вступаєм до СОТ відчинити, так скажемо, двері для філій страхових компаній.

Комітет пропонує прописати чіткі критерії та умови, по яких іноземні страхові компанії можуть відкривати філії в Україні.

Те, що було сказано Міністром економіки, ми погоджуємось з цими пропозиціями і вважаємо, що, в принципі, це можна врахувати чи в першому читанні чи доопрацюванні до другого читання.

Тому комітет прийняв рішення , законопроект 7564 урядовий - відхилити, 7564-1 комітетський прийнятий в першому читанні за основу. дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги! ну, пропозиція доведена до вашого відома, тут розбіжність тільки 5-10 років і там вилучення однієї позиції. Давайте можемо ми зараз приймемо рішення і на цьому завершимо роботу. Шановні колеги, але відповідно до Регламенту я першим ставлю на голосування, коли уряд не знімає. Будь ласка, Терьохін. мікрофон.

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Володимире Михайловичу. Ми, уряд, ще раз підтверджує свою позицію, що ми погоджуємося на той варіант, який був розроблений Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності з урахуванням тих зауважень, які були озвучені з трибуни мною. І комітет погоджується з тим.

Тому прохання від імені уряду прийняти версію комітету в першому читанні, Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з урахуванням зауважень уряду.

ГОЛОВА. Ну, Кармазін і будемо голосувати. І по одній хвилині. І Соломатін 1 хвилину. Прошу підготуватися до голосування. Юрій Кармазін.

18:15:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія "Захисників Вітчизни". Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Я вже неодноразово звертав увагу, що, коли прийде в Україну закордонний банк, то, можливо, у нас проценти відсоткові для людей на кредити любі, на житло, на все будуть два - три відсотки. Це позитивно буде дуже. Це перше. І чекаю, коли відповість мені чи Стельмах, чи Банківський комітет, звертаюся також до пана Терьохіна з цим же проханням.

І тепер далі. Хіба ви вірите в те, що ми через 10 років після вступу дозволимо це працювати? Ну, уряд правильнішу цифру пише: п'ять років, через п'ять років щоб вступило в дію. Тому давайте ми зразу оце скомпілюємо оці два закони, беремо урядову цифру п'ять і беремо більш виписаний депутатський проект. І це буде, на мій погляд, дуже хороше поєднання, яке можна прийняти зразу і в цілому, Володимире Михайловичу. Там немає чого на друге читання розтягувати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Юрій Соломатін. Ну, ми ж домовилися, що за основу приймемо і ... Будь ласка. Зараз будемо голосувати.

18:16:21

СОЛОМАТІН Ю.П.

Шановні друзі, це зветься: не мытьем, - я російською скажу, - не мытьем, так катаньем. Или еще одно определение есть вот протягивания этого законопроекта: тихой сапой. А якщо сказати на держанвній мові - це організована Президентом України і Прем'єр-міністром України здача в полон страхового ринку України. Але певними кроками. Наші страховики в Європі, якщо нас будуть запевнювати в тому, що і вони там будуть мати право здійснювати страхову діяльність, будуть діяти як остарбайтери, а європейські страховики як господарі. Тому звичайно заздрять ватажки третього рейха в гробу за такими діями, таким діям нашого уряду і нашого Президента. не можна приймати такий закон. Дякую.

ГОЛОВА. будь ласка, мікрофон Лебедівський. Мікрофон, будь ласка, прізвище, бо я не бачу. А, Ткаленко. Вибачте, будь ласка. Окуляри не взяв, вибачте. Ткаленко мікрофон.

18:17:48

ТКАЛЕНКО О.С.

Олександр Ткаленко, Народний рух України, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні депутати! Я просто наведу приклад із життя. Вчора відбулася сесія Херсонської обласної ради, яка розглядала пропозицію відомої німецької кредитно-страхової компанії "Гермес" щодо інвестування в область 200 мільйонів євро. Це для нашої області астрономічна цифра. Там були дебати, але рішення було прийнято, і такий протокол підписаний. Але зіткнулися з тим, що наше законодавство надзвичайно недосконале. Це стосується і доступу іноземних аудиторів, це стосується і доступу фірм страхових нерезидентів. Тому прохання підтримати цей закон. Ми зараз говоримо про інвестиції, ми повинні забезпечити абсолютну сприятливу законодавчу базу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Уряд знімає свій законопроект, підтримує законопроект, який напрацьований в Комітеті, з урахування тих пропозицій, які прозвучали, які погоджені з Комітетом. Тому я ставлю на голосування, про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 7564-1, про внесення змін до Закону України про страхування. Прошу голосувати.

18:19:24

За-307

Закон прийнято, за основу прийнято, за основу.

Шановні колеги, ну, ми ж домовилися, що там його допрацюємо і на початку приймемо в цілому, вже нема у нас проблем ніяких. Так що, куди спішіть уже? Тим більше, що є заперечення.

Шановні колеги, будемо далі працювати? Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо засідання у пленарному режимі з 10 години за розкладом на п'ятницю. Будь ласка.