ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

25 березня 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

11:03:02

У сесійній залі зареєструвалося 430 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про перейменування депутатської групи "Воля народу" на фракцію Партії промисловців та підприємців України на підставі рішення засідання депутатської групи від 24 березня 2005 року.

Відповідно до статті 4.2.2 і пункту вісім статті 4.2.3 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом засідання депутатської фракції "Наша Україна" у Верховній Раді України від 24 березня 2005 року інформую про обрання керівником фракції "Наша Україна" уповноваженого представника фракції Марти ненка Миколу Володимировича, заступником керівника фракції уповноваженого представника фракції Коваля В’ячеслава Станіславовича. Уповноваженими представниками фракції "Наша Україна" Беспалого Бориса Яковича, Одайника Миколу Миколайовича, Філенка Володимира Пилиповича.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вхід народного депутата України Сергія Бондарчука до складу депутатської фракції Народної партії.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народних депутатів України Давимуки Степана Антоновича, Іванова Сергія Анатолійовича, Криворучка Юрія Зиновійовича, Ульянченко Віри Іванівни до складу депутатської фракції "Наша Україна".

Шановні колеги, в роботі Верховної Ради України у нашому засіданні беруть участь Прем`єр-міністр України, члени уряду, а також керівники обласних Київської, Севастопольської міських рад.

Шановні колеги, вчора ми прийняли рішення про те, що сьогодні будемо працювати в пленарному режимі для того, щоб розглянути питання, які стосуються призначення членів Рахункової палати та прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та інших законодавчих актів, тобто два питання.

Шановні колеги, щодо першого питання - відносно Рахункової палати. Якщо ви не заперечуєте, я попросив би голову лічильної комісії Мішуру Валерія Дмитровича надати вам необхідну інформацію з цього приводу. Прошу уважно послухати, шановні колеги.

11:06:18

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, лічильна комісія хоче проінформувати вас, що призначення членів Рахункової палати відбувається шляхом таємного голосування шляхом подачі бюлетенів, я підкреслюю. Для того, щоб вибори відбувались, потрібно, щоб не менше 300 депутатів взяли участь у голосуванні.

Я просив би народних депутатів, я їх перерахую, зараз приступити до роботи у лівих кулуарах на третьому поверсі Верховної Ради. Це - Кафарський Володимир Іванович, Фоменко Катерина Олександрівна, Асадчев Валерій Михайлович, Гінзбург Ольга Петрівна, Грязєв Анатолій Дмитрович, Кальніченко Ігор Вікторович, Іванов Сергій Анатолійович, Кармазін Юрій Анатолійович, Костинюк Богдан Іванович, Майко Віталій Іванович, Манчуленко Георгій Манолійович, Миримський Лев Юлійович, Надрага Василь Іванович, Рябікін Павло Борисович, Рябіка Володимир Леонідович, Ситник Костянтин Меркурійович, Соболєв Сергій Владиславович, Чорновіл Тарас В'ячеславович, Чичканов Сергій Владленович і Шевчук Сергій Володимирович.

Я вимушений ще раз нагадувати нашим народним депутатам, хто є членом Лічильної комісії, затвердженої Верховною Радою України, тому що деякі члени Лічильної комісії забули, що вони є членами цього колегіального органу. Я прошу буквально через 5 хвилин зібратися в місті, про яке я говорив. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте домовимося таким чином: зараз Лічильна комісія підготує необхідні документи. О 13-й годині ми зробимо перерву на 30 хвилин і під час цієї перерви проведемо голосування організовано для того, щоб отримати пошуковий результат.

Шановні колеги, перед тим, як перейти до розгляду основного питання, я хотів би поінформувати вас, що дві фракції - Народний союз, "Наша Україна" і фракція Української народної партії вимагають перерву на 30 хвилин. Відповідно до Регламенту вони можуть взяти перерву на 30 хвилин або одразу виступити з заявою з цього приводу.

Володимир Бондаренко буде виступати? Будь ласка, 3 хвилини.

11:08:50

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні народні депутати, шановні радіослухачі та телеглядачі!

27 березня 2005 року у Києві відбудуться довибори депутата Київради по округу номер 60. Це перші вибори в столиці після помаранчевої революції, і кияни мають право розраховувати на їх чесність і прозорість. На жаль, зазначений виборчий процес перетворився у суцільний ланцюг порушень закону та неповаги до виборців.

Київрада, що контролюється партією "Єдність", як і в попередні роки, сформувала виборчу комісію з представників дрібних громадських організацій, не врахувавши подання реальних політичних сил, і, зокрема, парламентських партій. По аналогії з останніми президентськими виборами, коли режим висунув своїм кандидатом одіозну політичну фігуру з темним минулим, Київська міська влада зробила ставку на Анатолія Муховікова, учасника найгучніших земельних скандалів у Пущі-Водиці, Кончі-Заспі та Феофанії, одного з організаторів злочинного розграбування тисяч гектарів заповідних київських земель. На боротьбу за владного кандидата було кинуто весь адміністративний ресурс. Як нещодавно в кінотеатрі "Зоряний" та Будинку офіцерів, де діяли громадські приймальні владного кандидата в Президенти, на території Київського виборчого округу терміново було відкрито громадську приймальню разом з мером, де виборцям обіцяють вирішити будь-які їхні проблеми. До території округу почали курсувати безкоштовні автобусні маршрути, водії котрих пояснюють таку добродійність особливою прихильністю до виборців зі сторони Муховикова. Як і на попередніх виборах міська влада пообіцяла розпочати реконструкцію київських "хрущовок", але цього разу якраз з мікрорайону, де відбудуться вибори. Десятки співробітників комунальних служб, замість прибирання снігу довбуть мерзлу землю, розставляючи дитячі майданчики як подарунки місцевій малечі від київської влади. Тільки за останні тижні в міських засобах масової інформації, що фінансуються з бюджету, з'явилися сотні публікацій-сюжетів на користь обранця влади та проти його суперників. Будь-які скарги чи звернення з цього приводу виборчою комісією та судом відкидаються без пояснень. Та, не дивлячись на це все, кандидат від влади не мав жодного шансу бути обраним на цьому окрузі, і тоді було вжито останній, найціннішіший аргумент адміністративної машини: за два дні до виборів подільський районний суд на підставі заяви одного з кандидатів скасував реєстрацію представника Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна", керівника подільського районного штабу Петра Головатенка, який користувався найбільшою підтримкою виборців. Зроблено це було всупереч діючому законодавству, яке передбачає розгляд подібних заяв не в суді, а лише у виборчих комісіях, і тільки у термін, передбачений для оскарження. Суд використав абсолютно надумані аргументи заявника та не врахував жодних доказів захисту.

Таким же чином діяла київська влада і виборах 2002 року, коли одночасно було знято з балотування понад 800 кандидатів від Блоку Віктора Ющенка, що й забезпечило тоді перемогу в районах та міських радах партії "Єдність", очолюваної паном Омельченком.

Організатори судової розправи над представником Блоку Ющенка Петром Головатенком чітко усвідомлюють, що подібні рішення не підлягають оскарженню, а тому діють безвідмовно, як контрольний постріл у голову.

Виборчі події в Києві зайвий раз засвідчили, що незмінна київська влада не тільки не викорінює кучмівсько-ківаловські технології маніпулювання волею виборців, а і цинічно збагачує їх арсенал. Вважаємо, що зазначені дії є неприпустимими і вкрай небезпечними напередодні місцевих та парламентських виборів 2006 року і потребують спеціального аналізу та висновків як у Верховній Раді України, так і в правоохоронних органах та ЦВК. Ми з розумінням поставимося до дій киян на захист демократії та свободи вибору в столиці. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Оголошується до розгляду проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів.

Шановні колеги, народні депутати України а також бюджетний комітет внесли ряд пропозицій щодо процедури розгляду законопроекту. Точніше, це стосується процедури голосування за прийняття закону. Але давайте домовимося таким чином, шановні колеги, коли ми розпочинаємо розгляд питання, давайте його обговоримо, а за результатами обговорення ми тоді визначимося яке нам рішення приймати, і всі пропозиції народних депутатів, які були внесені, ми їх, відповідно до Регламенту, поставимо на голосування. А зараз проведемо розгляд питання.

Немає застережень? Я бачу, є з процедури. Будь ласка, запишіться, шановні колеги. Давайте 5 хвилин з процедури. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна".

11:13:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Шановна пані Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко! Я очікував, що вчора ви вийдете на телебачення і зробите заяву з приводу брутальної агресії, яку зазнала українська країна вчора, коли один із військових кораблів дружньої нам країни Російської Федерації вдерся на нашу територію і зробив висадку озброєного десанту разом з бойовими машинами. Чому ви ніхто не зробили цього? Я до вас звертаюся, Юлія Володимирівна! Я звертаюся і до вас, Володимир Михайлович, як до одної з найвищих посадових осіб, я також звртаюсь до Президента Віктора Ющенка, я хочу, щоб цьому дана була оцінка і наші громадяни були спокійні.

ГОЛОВА.Шановні колеги, я з цього приводу, оскільки моє прізвище називалось, хочу відреагувати. В нас так гарно поставлена інформація між гілками влади, що я відповідне повідомлення, як і всі ви, шановні колеги, отримав по телебаченню. А телебачення ми дивимось дома після 21 години, це до речі до наших відомств, які повинні негайно ставити до відома, в тому числі голову Верховної Ради України. Я з вами в цьому плані повністю згоден, для того щоб ми мали вичерпну інформацію і відповідним чином могли реагувати.

Віктор Мироненко, фракція комуністів, будь ласка.

11:15:24

МИРОНЕНКО В.А.

5 избирательный округ, фракция Компартии Украины, Мироненко.

Я бы просил всех депутатов все-же не разжигать страсти между двумя государствами Украина-Россия и помнить, что мы вместе были и будем. И разжигание страстей способствует только ухудшению жизни нашего народа, к сокращению экономики и т.д.

Но и хотел бы два вопроса задать главе правительства Украины, Тимошенко Юлии Владимировне. Первый вопрос, Юлия Владимировна, почему так тщательно и, вообщем-то, скрывалась подготовка, проводилась подготовка к внесению в Верховную Раду данного законопроекта, весьма важного, и так поспешно рассматриваем?

И второй по поводу прибыли, не кажется ли вам, что вы добьете таким образом предприятия государственные взыманием огромной части прибыли и потом все пустите под приватизацию, что страшно для экономики и народа? Спасибо!

ГОЛОВА. Сергій Ларін, фракція "Регіони України", будь ласка.

11:16:29

ЛАРІН С.М.

Прошу передати слово народному депутату Коновалюку.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, мікрофон.

11:16:35

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Володимире Михайловичу.

По-перше, ми також вчора звертались із заявою про перерву, але на жаль її не отримали і вимушені були взагалі чути зараз те, що з'ясовується, як хтось хоче очолити Київську міську раду. Нехай спрямовують на Банкову і в секретаріаті домовляються. Але, Володимире Михайловичу, я також хочу зрозуміти, який ми законопроект будемо сьогодні розглядати, в мене є той, який був розданий сьогодні і той, що був розданий у вівторок. Реєстраційні номери однакові, але дати різні. І цей законопроект має дуже мало різних уточнень і змін і я хочу, щоб регламентний Комітет дав можливість роз'яснення народним депутатам: як ми будемо це сприймати? Як закон, який внесений на заміну раніше внесеного законопроекту? Або якщо це розглядати, це взагалі, нонсенс, що у нас один реєстраційний номер на два різні законопроекти. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, я хочу ще раз сказати, що на вимогу двох Фракцій може бути там, я хочу підкреслити, може бути оголошена перерва, але коли ми не в процесі розгляду питання. Валерій Ілліч, шановний колега, ми завершили розгляд питання, після того сказали про перерву. Ну, не можна було переривати ту проблему, яку ми обговорювали. Якщо це вас образило, , будь ласка, вибачте.

Що стосується того, який законопроект ми маємо розглядати, я думаю, що в Верховній Раді про це має сказати Бюджетний комітет . Одним із перших заступників якого Ви являєтесь.

Василь Надрага, Фракція Народної партії, будь ласка.

11:18:09

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, Фракция Народной партии сегодня, как, впрочем, все дни до этого, с утра обсуждала проблему, которую мы будем обсуждать: бюджет 2005 года. Наша позиция заключается в следующем: на сегодняшний момент, в предложенных изменениях есть несколько вещей, которые вызывают искреннее удовлетворение, там по социальным вопросам. Вместе с тем, существует целый ряд вопросов, связанных с экономикой, с финансами, с развитием промышленности, с социальными теми же вопросами, которые мы хотим более детально обсудить, более того, наша позиция, Фракции Народной партии, базируется на том, что представители нашей Фракции постоянно работают в Бюджетном комитете и соответственно они нам дают квалифицированные консультации: каким образом относится к этим проблемам.

Исходя из выше сказанного, Фракция Народной партии предлагает начинать сегодня рассмотрение бюджета и детально пройтись по всем спорным вопросам.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, нам потрібно тепер домовитися про регламент, прошу уваги, про регламент розгляду питання. Пропонується такий регламент: це пропозиція Бюджетного комітету, хочу наголосити: доповідь міністра фінансів, Віктора Михайловича Пинзеника - до 30 хвилин, відповіді на запитання до міністра фінансів - до 20 хвилин, співдоповідь першого заступника голови Комітету з питань бюджету Супрун Людмили Павлівни - до 15 хвилин; відповіді на запитання - аналогічно до 15 хвилин; співдоповідь від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, з якою виступить Віталій Юрійович Хомутинник, відповідно - 15 і 15 хвилин. Далі виступи від комітетів: Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Іванович Гуренко - до 5 хвилин; Комітет з питань соціальної політики та праці Хара Василь Григорович - до 5 хвилин; Цибенко Петро Степанович Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів аналогічно - до 5 хвилин; голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Матвієнко Валентин Григорович - до 5 хвилин.

Ну одну хвилиночку, я регламент скажу зараз, одну хвилинку. Шановні колеги, одну хвилинку.

Голова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович - до 5 хвилин; Голова Національного банку Стельмах Володимир Семенович - до 5 хвилин; виступи представників депутатських груп і фракцій, комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України - до 90 хвилин; прийняття рішення - до 30 хвилин.

Шановні колеги, те що ви пропонуєте, я прошу послухати уважно, це стосується прийняття рішення, а це йдеться про регламент розгляду питання. Будь ласка... Шановні колеги, одну хвилиночку, я ще раз хочу наголосити, Олег Григорович дорогий, внесено ряд постанов, у яких передбачається відійти від усталеного регламенту (одну хвилиночку, я скажу, ви потім поправите мене) у частині прийняття рішення. Ці постанови, їх декілька, я зараз їх назву вам.

Першою зареєстрована постанова народного депутата Горбачова (реєстраційний номер 7221-П), який пропонує прийняти законопроект лише в першому читанні. Але шановні колеги ми ще не обговорили, а говоримо про прийняття рішення.

Далі, є проект, який пропонує Юрій Борисович Ключковський. Він пропонує прийняти у першому і другому читанні, а також регламент розгляду цього питання. Окрім того, є проект, який вносить народний депутат Слабенко. Це аналогічний документ. Одну хвилинку, я все знаю. Наступний момент. Це законопроект народних депутатів Корсакова і Славути, які пропонують направити на доопрацювання документ. І, нарешті, законопроект, внесений народним депутатом Чорноволом, який пропонує направити на опрацювання.

І окрім того, шановні колеги, є законопроект у вигляді проекту постанови 7221-п3, який внесений... Шановні колеги, одну хвилиночку, заспокойтеся. Який внесений і комітетом, і підтриманий Прем'єр-міністром. Шановні колеги, так ми зараз, коли поставимо, одну хвилиночку, послухайте, будь ласка.

Я хочу вам сказати запопадливо не виконуйте так указівки. Я з Прем'єр-міністром, якщо хочете, мав розмову, ми домовилися, що треба широкий мати регламент сьогодні обговорення питання, щоб депутати могли висловитися. Якщо ви хочете проштовхнути бюджет, його не обговорюючи, давайте зараз поставимо на голосування і проголосуємо його. Ви цього хочете? То давайте скажіть про це. А я вважаю, що народні депутати повинні хоча б висловитися. Якщо вони не можуть уже вплинути на саме положення бюджету, сказати хоч свою позицію.

Не заважайте мені, будь ласка. Будь ласка, якщо ви хочете зламати розгляд питання, давайте візьмемо перерву. Якщо ви пропонуєте, будь ласка. То ми зараз весь день витратимо на обговорення цих постанов, ви це розумієте? Ви цього хочете? Будь ласка, запишіться, п'ять хвилин. Я потім репліку вам дам. Будь ласка, Григорович. Лілія Степанівна, передайте Асадчеву, будь ласка.

11:24:09

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Прошу передати слово Павлу Степановичу Качуру.

ГОЛОВА. Павло Степанович Качур, будь ласка.

11:24:21

КАЧУР П.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Мені здається, що ми при розгляді законопроектів повинні виходити із намагання досягнути найкращого компромісу і для сесійної зали, і для співпраці з урядом. Тому я вас прошу поставити першим законопроект, який запропонований бюджетним комітетом. До складу бюджетного комітету входять представники всіх депутатських груп і фракцій, тобто саме там ми могли найти найкращий компроміс, який буде відображати позицію, консолідовану позицію Верховної Ради.

Я пропоную, щоб ми цей проект постанови розглянули першим. Вона передбачає і порядок розгляд, вона передбачає, щоб відведений час для обговорення і представниками, керівниками фракцій, і народними депутатами, і мені здається, що це - найкращий спосіб досягнути компромісу при розгляді цього питання. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, якщо будемо ставити на голосування, то тільки постанови в порядку їх реєстрації і надходження. Це - перше.

Друге. Павло Степанович, друге я хочу сказати, що перший заступник голови бюджетного комітету Людмила Павлівна Супрун запропонувала ось такий регламент, який я вам зачитав. Так що виходить, що два у нас регламенти пропонується для розгляду? Будь ласка, Лобода, фракція комуністів.

11:25:43

ЛОБОДА М.В.

Прошу слово передати Матвєєву Валентину Григоровичу.

ГОЛОВА. Валентин Григорвоич Матвєєв, будь ласка.

11:25:50

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, я, перш за все, звертаюся до вас. Деякі колишні народні депутати, а сьогодні члени уряду, мені так думається, забули, де знаходиться сьогодні їх місце, і тому вільно гуляють по залу, проводячи якісь активні переговори. Я попросив би вас, по-перше, закликати їх до порядку. Це - перше.

По-друге, що стосується обговорення питання. Запропонований порядок обговорення, тобто регламент розгляду цього законопроекту бюджетним комітетом. І ми повинні іти за запропонованим порядком: перш за все, надати таку можливість. щоб висловили свою думку щодо цього закону якомога більше народних депутатів. Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Корсаков, фракція "Регіони України".

11:26:54

КОРСАКОВ О.Я.

Прошу передать слово Коновалюку.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк, будь ласка.

11:27:00

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Володимир Михайлович.

Ми підтримує запропонований регламент розгляду змін до бюджету, і розуміємо і сподіваємося на конструктивний розгляд. Але я хотів би, щоб ми все проінформували депутатів, які пропозиції фракцій і депутатів враховані в цьому бюджеті, тому що в нас немає взагалі ні жодної порівняльної таблиці. Це перше.

Друге, ми вносимо зміни не тільки до бюджету, але і до інших законодавчих актів. І дуже велике число цих законопроектів, які стосуються податків і пільг. І я вважаю, що ми повинні розглядати питання і стосовно Комітету фінансів і банківської діяльності, не тільки бюджету. А це буде визначати, наскільки буде потім збалансований взагалі сам бюджет, якщо не підтримає Верховна Рада ті чи інші законопроекти.

Тому я вважаю, що ми все ж повинні сьогодні, маючи пленарне засідання, посвятити цьому весь день для того, щоб все ж врахувати всі зауваження і прийняти остаточне...

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція народної партії.

11:28:07

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги, хочу повторить вам позицию фракции Народной партии. Мы считаем, что мы должны начинать рассматривать бюджет и отработать его во всех спорных вопросах, какие сегодня существуют между парламентом и Кабинетом министров или между отдельными политическими силами в парламенте.

С другой стороны, я хочу обратиться ко всем сегодняшним депутатам, присутствующим и принимающим участие в процессе обсуждения бюджета. Уважаемый коллеги, чем мы с вами сейчас заняты? Мы выясняем ситуацию, которая касается процедуры, и мы на эту тему уже потратили кучу времени вместо того, чтобы сейчас выяснять конкретные вещи, которые забиты в бюджет, почему они предлагаются, какая мотивация по их выполнению и что можно сделать для того, чтобы улучшить ситуацию.

Поэтому возвращаясь к начальной теме, как и что нужно делать, фракция Народной партии считает, что мы должны начинать рассматривать бюджет. В ходе обсуждения будет понятно, что и когда мы примем как конечный документ. Спасибо.

ГОЛОВА. Микола Карнаух, будь ласка.

11:29:11

КАРНАУХ М.В.

Дякую. Ми підтримуємо процедуру розгляду бюджету. І враховуючи те, що пропозиції нашої фракції враховані, будемо підтримувати.

Але водночас хотілось би зазначити, що деякі норми проекту закону які не містять ні видаткової, ні дохідної частини, не впливають на них, разом з цим порушують права юридичних і фізичних осіб. Я маю на увазі пропозицію Кабінету Міністрів внести зміну до статті 10.74 Цивільного кодексу України. Вважаю, що ця норма, яка ніякого навантаження, а тільки порушує права фізичних і юридичних осіб, має бути вилучена. Дякую.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка.

11:30:03

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Ну, в першу чергу, я хотів би наголосити на тому, що, дійсно, справді, час переходити до розгляду бюджету. І найголовніше, що ми маємо зараз зрозуміти: що спочатку має бути виступ Кабінету Міністрів, потім Бюджетного комітету. І в час, який залишиться, можуть висловитися усі ті, хто записався від фракцій і від комітетів. Тому що так завжди було, і процес обговорення полягає в тому, що кожний народний депутат має можливість висловитися на тих комітетах, в котрих він працює, і відстоювати позицію, думку комітету і кожного народного депутата під час обговорення буде представник комітету. І знову кажу: підтримати Постанову Верховної Ради 7221. І дати можливість, це постанова Бюджетного комітету, в Бюджетний комітет делеговані - наголошу, - делеговані представники усіх фракцій політичних і груп. Тому я думаю, що це найоптимальніший шлях до досягнення консенсусу в залі, щоб ми могли його обговорити і дати можливість прийняти сьогодні такий необхідний соціальний бюджет нашій країні. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, я не бачу... Людмила Павлівна Супрун, будь ласка. Все-таки остаточно хай скажуть, яка позиція комітету. Є Людмила Павлівна Супрун? Поки репліка Асадчева: я тут прізвище Асадчева згадував. Зараз, одну хвилиночку, репліка Асадчева, а потім...

11:31:24

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Володимире Михайловичу, справа в тому, що я хочу з процедури подання. Зараз нам дали новий бюджет, з ним не працював комітет, порівняльної таблиці немає, ми не знаємо навіть, що внесено, що не внесено, що враховано, і інший зовсім дефіцит. Ну, то воно так не робиться. Далі, ми пішли назустріч уряду. І ми напрацювали порівняльну таблицю депутатів ще до розгляду, щоб швидше було, але цієї ж таблиці теж немає в залі. Ніхто не бачить, які враховані пропозиції, які не враховані пропозиції. Як ми можемо так працювати.

Це новий бюджет поданий, це треба зараз зустрічатися комітету знову з урядом, напрацьовувати нову таблицю. Ми так не можемо прийняти бюджет. Дякую. (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Супрун Людмила Павлівна, будь ласка, мікрофон.

11:32:13

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, я дуже б хотіла, щоб все-таки процес обговорення змін, які пропонуються до законодавства податкового і до бюджетного все-таки знайшли своє відображення в залі Верховної Ради. Нам потрібно почати обговорення. Яке рішення ми приймемо після обговорення чи в процесі обговорення - прийняття його в першому читанні, відхилення, доопрацювання, прийняття в цілому як закон - залежить від залу, і тому абсолютно слушна пропозиція Голови Верховної Ради почати обговорення за тим регламентом, який запропонований був бюджетним комітетом: доповіді, відповіді на запитання, співдоповіді від представників комітетів і так далі. В зв'язку з цим пропоную, Володимире Михайловичу, все-таки почати обговорення і під час процесу розгляду цього документу в сесійній залі, депутатський корпус визначиться яке рішення приймати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Ну давайте можливо зійдемося на тій позиції, яку щойно озвучила від Комітету з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна.

Шановні колеги, ми зараз критикуємо або підтримуємо бюджет. Давайте ми зараз про нього поговоримо. А для того, щоб поговорити, нам потрібен певний час, бо, якщо ми зараз почнемо голосувати аd hoc, я думаю, що ми жодного рішення не приймем. Справа в тім, що, відповідно до Бюджетного кодексу, ви знаєте, там написано: "Розгляд і прийняття Верховною Радою законопроектів щодо внесення змін до Закону про Державний бюджет України здійснюється аналогічно процедурі прийняття будь-якого проекту закону. Комітет з питань бюджету готує законопроект на перше, друге, а за необхідності на третє читання в разі його несхвалення Верховною Радою у першому чи другому читанні". Тобто, коли ми обговорюємо законопроект, тоді ми визначимося як нам рішення приймати - чи приймати у першому читанні, чи приймати в цілому як закон. А для цього потрібно буде мати консенсус в сесійній залі. Тому нам потрібно зараз розпочати мову про бюджет.

Ну ми ж тільки що з мотивів говорили, Нестор Іванович! Ну як виняток, не заперечуєте, Шуфрич Нестор Іванович зараз нам гарну думку скажу. Несторе Івановичу, будь ласка, мікрофон.

11:34:32

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, Володимире Михайловичу, шановні колеги, чому ed hoc пропонується саме зараз. Якщо ми вступимо в процедуру розгляду питання про бюджет, то ми фактично почнемо розгляд питання в першому читанні і тоді логічно депутати скажуть, що ed hoc треба голосувати до початку розгляду питання по суті. І ми тоді свідомо, проголосувавши ed hoc, є свідомі в тому, що ми самі позбавили себе права вносити зміни, тому що ми мали можливість це зробити попередньо. Це були стислі терміни, але всі хто бажав, пропозиції внесли і тут не треба крутити, треба відверто сказати, або ми хочемо підтримувати підняття пенсій і зарплат, або не хочемо, і не ховатись за процедурами. Це позиція принаймні пряма, відверта і конкретна.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, пропозиція ed hoc стосується процедури прийняття рішення. Зараз депутати стверджують, що деякі з них не бачили порівняльних таблиць, а їм пропонують, щоб вони проголосували, яке вони будуть приймати рішення. Давайте розглянемо законопроект, а коли підійдемо до прийняття рішення, ми визначимось і кожен зрозуміє, яку він має позицію. А якщо ми зараз проголосуємо, що прийняти рішення у першому і другому читанні, а потім за результатами обговорення поставимо на голосування і не приймемо рішення, так що це буде. Я просив би зняти таке застереження.

І ще раз хочу наголосити, регламент який пропонує комітет. Для доповідача 30 хвилин, відповіді на запитання 20 хвилин, дві співдоповіді по 15 хвилин і відповіді на запитання до 15 хвилин, виступити основних комітетів, які стосується зміни до бюджету, це комітет з питань економічної політики, соціальної політики, у справах пенсіонерів та ветеранів, регламенту і депутатської етики до 5 хвилин, рахункова палата до 5 хвилин, від Національного банку України - до 5 хвилин, обговорення від депутатських груп і Фракцій, Комітетів народних депутатів - до 90 хвилин, завершення розгляду питання, тобто прийняття рішення, - на все це пропонується до 30 хвилин. Немає застережень? Переходимо до розгляду.

До доповіді запрошується міністр фінансів України Віктор Михайлович Пинзеник. Віктор Михайлович, будь ласка.

Я прошу шановних народних депутатів до роботи, а тих, хто не є вже народним депутатом, прошу не ходити в сесійній залі. Це настійне прохання до вас від регламентного Комітету, від головуючого. Так. Прошу Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановна Юлія Володимирівна, народні депутати України, дорогі співвітчизники, сьогодні Уряд представляє документ, який є вагомим кроком виконання програми Президента Віктора Ющенка.

Президент України поставив перед Урядом завдання: зробити бюджет тим, чим він має бути - документом забезпечення достойного життя простим людям. Документом, що дає відповіді на найбільш злободенні питання нашого життя, документом, в якому кожен громадянин України відчуває свої інтереси. Коли Уряд почав розробку бюджету, ми не підійшли до бюджету, як до простого балансу. Ми підійшли до розробки бюджету, відповідно до доручень Президента, як документу, що впливає на інтереси всього суспільства. І в документі, який вам сьогодні роздано, поставлено вирішення наступних принципових цілей:

Перше. У усунення розбалансованості бюджету та досягнення його без дефіцитності.

Друге. Припинення нарощування боргів України.

Третя ціль - справедлива пенсія.

Четверта ціль - крок до достойної заробітної плати.

П'ята мета - подолання бідності.

Шоста мета - боротьба з корупцією.

Сьома мета - державна власність для народу.

Восьма мета. Нова політика підтримки бюджетних секторів.

Дев'ята мета. Повернення до самобутніх духовних орієнтирів.

Четверта мета. Рівність умов оподаткування.

Коли ми прийшли до розробки бюджету, уряд стикнувся з ситуацією серйозної розбалансованості. Прошу показати наступний матеріал. Затверджений бюджет на цей рік передбачає обсяг доходів 89,1 мільярда гривень, витрат - 97,7 або дефіцит бюджету 8,6 мільярда гривень. Ми хочемо відзначити, що у цьому бюджеті не було враховано у повному обсязі кошти необхідні для виплати пенсій на рівні 295 гривень. Ми з вами знаємо, що відповідний закон, який був прийнятий недавно, передбачає мінімальну пенсію 332 гривні. Кошти на це у діючому бюджеті, ресурси не передбачені.

Коли ми почали розробку бюджету, дефіцит бюджету сягав майже 33 мільярди гривень або 8 відсотків до валового внутрішнього продукту. Сьогодні ми вам представляємо документ з дефіцитом бюджету 6,8 мільярда або цифра доходів бюджету 108,5 мільярдів, витрати Державного бюджету 115,3 або дефіцит 6,8 мільярда гривень.

Друга ціль - припинення нарощування боргів. Діючий бюджет передбачає приріст боргу України на 2,8 мільярда гривень, тому що обсяг позик 11,7 мільярда, обсяг погашення позик 8,9 або приріст 2,8 мільярда. Проект закону, який вам роздано, передбачає нульовий приріст боргу, інакше кажучи, борг не буде рости. Обсяг запозичень - 8,9 мільярдів, сума погашення боргу - 8,9 мільярда.

Третя ціль бюджету - справедлива пенсія. Вона досягається за рахунок наступних інструментів, закладених у проект бюджету. У діючому бюджеті не закладено майже два мільярда коштів на виплату пенсій у розмірі 295 гривень. Проект бюджету, який вам роздано, передбачає виплату мінімального розміру пенсій, і під це закладено ресурс, в 332 гривні.

У діючому бюджеті абсолютна більшість пенсіонерів отримуватиме однакову пенсію. Ми не могли пройти мимо проблеми того, що пенсія перетворилася зрівнялівкою. Саме тому я прошу звернути увагу на наступний матеріал.

При мінімальній пенсії в 332 гривні середня пенсія буде складати 383 гривні. Інакше кажучи, вводячи мінімальну пенсію в 332 гривні з першого січня ми водночас вводимо диференціацію пенсій за стажем із заробітку. Тобто зрівнялівка у пенсійному забезпеченні скасовується. Суму виплат, яку необхідно здійснити пенсіонерам за перший квартал з першого січня ми передбачили у бюджеті. Результат цього рішення: ми різко зменшуємо кількість пенсіонерів, що будуть отримувати однакову пенсію. На сьогоднішній день в умовах чинного законодавства 83 відсотки пенсіонерів отримують однакову пенсію. За проектом бюджету ця кількість зменшується в два рази - тільки 44 відсотки.

Четверта мета бюджету - крок до достойної заробітної плати. Ви знаєте той парадокс, який утворився між заробітними платами і пенсіями. Минулого року мінімальна заробітна плата складала 237 гривень, мінімальна пенсія - 284. На сьогоднішній день мінімальна заробітна плата 262, у той же час діє норма закону про мінімальну пенсію - 332 гривні. Дисбаланс. Але це нонсенс. Коли мінімальна заробітна плата нижче мінімальної пенсії.

Проект бюджету, розданий вам, передбачає, що мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія в Україні будуть однаковими - 332 гривні. Причому ми передбачаємо ряд рішень, які дають можливість вивести з кризи Пенсійний фонд, водночас вирішуючи ряд питань, які у нас виникли в бюджетній сфері. Саме тому ви бачите, що в проекті бюджету передбачається випереджаюче зростання мінімальної заробітної плати порівняно з пенсіями. Мінімальна заробітна плата додатково зросте за цей рік на 40 відсотків, а заробітна плата у бюджетній сфері на 57 відсотків.

Прошу наступний матеріал. Рішення, за яким мінімальна заробітна плата зростає на 40 відсотків, а середня заробітна плата лікарів, вчителів, працівників культури, науковців зростає на 57 відсотків, означає, що ми робимо не тільки крок повернення обличчям до проблем культури, науки, освіти, але починаємо диференціацію підняття зарплат або піднімаємо престиж кваліфікованої праці. Інакше кажучи, розрив між мінімальною зарплатою і високооплачуваними категоріями працівників буде зростати.

Ці рішення, які закладені в бюджет, дозволяють серйозно зменшити розрив в зарплаті між бюджетною сферою і економікою. Якщо в діючому бюджеті середня заробітна плата в бюджетній сфері складає 71 відсоток середньої заробітної плати до економіки, то в пропонованому вам проекті бюджету середня зарплата в бюджетній сфері буде складати 87 відсотків заробітної плати в середньому до економіки.

Наступний матеріал. Якщо б ми не міняли підходи до складання бюджету і враховували чинне законодавство по пенсійному забезпеченню, то Державному бюджету треба було б 31 відсоток коштів направити для того, щоб Пенсійний фонд виплатив пенсії.

Зміни, які ми пропонуємо, по порятунку Пенсійного фонду по збільшенню заробітних плат в бюджетній сфері і в економіці зменшують частку бюджету, яку необхідно буде виділити Пенсійному фонду до 23 відсотків.

З цих цифр ви бачите, що та проблема, яка в нас виникла в Пенсійному фонді, це проблема на роки. Навіть в наступному році ми не зможемо вийти на те, щоб Пенсійний фонд міг сам виплачувати пенсії. Але ми зробили вже серйозний крок до того, щоб Пенсійний фонд міг автономно вирішувати проблему виплати пенсій українським пенсіонерам.

Подолання бідності, прошу таблицю показати. На жаль, наше суспільство роками проходило мимо проблем, мимо яких ми не мали право проходити. Ці проблеми зачіпають багато прошарків українського суспільства. Можливо, вам не всім перелік соціальних програм видно, які показані, які стосуються допомоги дітям, народження дитини, одиноким матерям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, стипендій, грошове забезпечення військовослужбовців, тому, дозвольте, ми проілюструємо всього-на-всього кілька серйозних програм, по яких уряд зробить серйозні кроки по їх вирішенню.

Допомога при народженні дитини збільшується майже в 12 разів - до 8500 гривень. Інакше кажучи, задекларована Президентом норма, що ми будемо виплачувати таку суму, реалізована в бюджеті.

Допомога одиноким матерям збільшується в 4,1 рази, допомога дітям-інвалідам від 6 до 18 років збільшується в 4,5 рази порівняно від рівня минулого року. Допомога дітям-сиротам, зверніть увагу, шановні друзі, на сьогоднішній день дитина-сирота отримує 90 гривень. За ці кошти не можливо не те, що вижити, це абсолютно мізерна сума. Уряд знайшов ресурси для того, щоб цю допомогу збільшити у 5,2 рази. Дитина від 6 до 18 років буде отримувати 468 гривень.

Грошове забезпечення військовослужбовців зростає з 19 до 57 гривень, або в три рази.

Шоста мета урядового проекту бюджету - боротьба з корупцією. Ми передбачаємо ряд заходів, спрямованих на усунення причин корупції. Деякі заходи вже відбиті в бюджеті, деякі ми готуємо для подання у Верховну Раду України. Мова йде про прийняття нового закону про державні закупівлі: виключно за відкритою процедурою, за єдиним критерієм - ціною, з правом пониження початкових цін. Проект закону найближчим часом буде передано на розгляд Верховної Ради України. Важливим елементом цієї програми є заміна прямого бюджетного кредитування на політику здешевлення відсотків за банківськими кредитами, які йдуть на вирішення тих чи інших цілей. Це не тільки серйозний додатковий ресурс, який ми можемо направити в бюджетні сектори, з другого боку, це елемент усунення корупції.

Третій елемент - скасування взаємозаліків із сплати податків. Інформуємо вас, що уряд скасував 35 постанов, які надавали або податкові пільги окремим суб'єктам господарювання, або надавали можливість проведення взаємозаліків із відомим вам дисконтом.

Зниження ставок ввізного мита - це теж елемент усунення корупції. Публічне звітування перед суспільством про витрачання коштів Державного і місцевих бюджетів, а також головними розпорядниками коштів. Інформуємо вас, що вперше в Україні Міністерство фінансів представило звіт про витрачання коштів бюджету перед суспільством, перед громадянами України. До 15 квітня такі звіти зробить кожен головний розпорядник бюджетних коштів.

Підвищення оплати праці державних службовців, правоохоронних органів та судів - це теж елемент програми боротьби з корупцією. Затвердження фінансових планів державних підприємств. До останнього дня, до останнього часу в країні ніхто не знав, які обороти роблять державні підприємства, які витрати, чому прибутки цим компаній зникають. Це теж важливий елемент боротьби з корупцією.

Сьома мета - державна власність для народу. В Україні де-факто не було державної власності. Власність державна - привласнення приватне. Доходи державних компаній, прибутки, практично дорівнюють 0 або мізерні кошти. З метою того, щоб державна власність стала надбанням всього народу, стала інструментом поповнення доходів бюджету і давала доход власності, передбачено наступні цілі.

Перше. Затвердження фінансових планів державних підприємств та підприємств з часткою державної власності 50 плюс 1 акція, 50 відсотків.

Друге. Відрахування до Держбюджету, 50 відсотків чистого прибутку державних та прирівнених підприємств. Мова йде про доход держави як власника.

Третій елемент. Конкурсний відбір директорів державних та прирівнених підприємств.

Четвертий момент. Переведення директорів державних підприємств на нові системи оплати в процентах від чистого прибутку. Інакше кажучи, ми надаємо менеджерам компаній легальний інструмент заробітку без пошуку різного роду схем. Чим більше доходу ти принесеш державі, тим більше заробітку сам отримаєш.

П'ятий елемент. Режим закупівлі, який ми будемо пропонувати прийняти у вигляді закону для витрачання бюджетних коштів ми пропонуємо запровадити і для державних та казенних підприємств.

Восьма ціль проекту бюджету - нова політика бюджетних секторів. Ми продемонструємо це на кількох прикладах. Наприклад, довготермінові та короткотермінові кредити в аграрний комплекс. Уряд пропонує збільшити суму коштів, які виділяються аграрному сектору на здешевлення кредитування на 130 мільйонів гривень. Що це означає для села. Це означає можливість для українського села залучити додатковий ресурс на різного роду програми на 1 мільярд 300 мільйонів гривень, тому що уряд тільки здешевлює відсотки за кредитами. Може проілюструвати суть цієї політики ще по одній програмі. В попередньому бюджеті було передбачено кошти на створення нових робочих місць для працівників вугільної промисловості в сумі 107 мільйонів гривень. Ми цю суму зберігаємо, але пропонуємо її направити повністю на здешевлення кредитів. Це означає, що ресурс, який ми можемо направити на вирішення проблем шахтарів складатиме 1 млрд.70 млн.грн. або в десять разів більше.

Дев'ята мета - повернення до самобутніх духовних орієнтирів. В новому бюджеті, незважаючи на ряд складнощів, які є з фінансовою системою, ситуацією, започатковується ряд нових програм, медицина на селі. Ми знаємо, в якій ситуації вона опинилась і уряд знайшов можливість зробити перший жест для відродження медицини на селі. 38 млн. виділяється на ці цілі.

Друга проблема - безпритульні діти. Ми не маємо права мовчки дивитись на те, що тисячі наших маленьких співвітчизників залишається без догляду, гуляють по вулицях. В зв'язку з цим уряд пропонує започаткувати нову програму "Безпритульні діти", на яку виділяється 70 млн. Ми започатковуємо нову програму книговидання. Підтримка українських заповідників з тим, що ми лишили нашим дітям, онукам те багатство, яке є зараз в нас в Україні. Музейний арсенал і десятинна церква, 70 млн.грн. за дорученням Президента ці програми вже реалізуються і прийняті постанови уряду.

Ми в проект бюджету включили нову програму, підтримка літературно-художньої періодики, мова йде про літературні журнали, які не здатні самостійно сьогодні вижити і потребують фінансової підтримки. В цьому розділі серйозно посилено декілька інших програм, в першу чергу кіновиробництво у 2,2 рази. Ми хочемо відзначити, що всі наші міністри по-новому підійшли до всіх бюджетних програм. Про що йде мова? Україна повинна замовити, провести конкурс, відібрати чудовий сценарій, хороших фільмів і уряд готовий збільшити фінансування власного кіновиробництва. Програма підтримки української мови збільшена на 50 відсотків, програма обдарованих дітей, програма яка дозволяє відбирати таланти у два рази збільшується, програма "Українська діаспора", в бюджеті ми збільшуємо фінансування в одинадцять разів. Багато наших співвітчизників живуть розкидані по світу. І мова іде не про традиційну, звичну нам діаспору, мова іде про діаспору, яка живе в сотнях країн світу. Ми повинні налагодити співпрацю, ми повинні зблизити цих людей, яких закинула доля по різних причинах з власної рідною землею. Десяту мету - рівність умов оподаткування ми розглянемо дещо пізніше.

За рахунок яких ресурсів вдалося Уряду збалансувати бюджет? В першу чергу, збільшення доходів за рахунок зміни показників макроекономіки. Проект-бюджет, який був затверджений Верховною Радою, орієнтувався на обсяг валового внутрішнього продукту в 409 мільярдів гривень. При цьому звітний показник минулого року був взятий - 332 мільярди. Після закінчення року Мінстат дав нам статистику, базовий показник був не 332, а 346 мільярдів. В зв'язку з цим, а також зміною показників динаміки ВВП, обсяг валового внутрішнього продукту, розрахований нами, складає 436 мільярдів, а не 409. Це, ми в зв'язку з цим провели перерахунку доходних статей бюджету і ви бачите зведення по всіх доходах державного, місцевих бюджетів, позабюджетних фондів соціального страхування і пенсійного фонду. По державному бюджету приріст доходів складає 6 мільярдів. Ви бачите, що приріст доходів є по пенсійному фонду - 4,2 мільярди. Всього збільшення доходів по всіх фондах держави складає - 12 мільярдів гривень

Друга стаття, наступний, прошу пропустити, далі, далі. Другий ресурсний елемент - це доходи, які Уряд планує отримати від державного сектору. Минулого року ми отримали дещо більше 600 мільйонів гривень. Зараз ми плануємо цифру, яка на 5 мільярдів гривень більша. І фінансові плани підприємств, які ми розглядаємо зараз на Кабінеті Міністрів дозволяють нам говорити, що ми ці кошти отримаємо. Наступний елемент, скасування спеціальних преференційних умов оподаткування для суб'єктів господарювання, або це десята мета нашого проекту бюджету, який представлений вам для розгляду. Прошу показати 32-й малюнок.

Шановні друзі, я прошу звернути увагу на наше податкове поле. Це суцільне решето. Перша колонка - ввізне мито, друга колонка - ПДВ, третя колонка - податок на прибуток, четверта - плата за землю і п'ята - акцизний збір. Зліва показано перелік, блоковий перелік груп, суб'єктів господарювання, які не платять податки. Подивіться на хрестики. По всіх цих блоках немає сплати податків. Український бюджет - це суцільне решето, яке... Тому що законодавством надавалась можливій масі суб'єктів не платити податки. Ми покажемо детальніше вам це, як відбувається у розрізі окремих груп дірок.

Вільні економічні зони. В 11 вільних економічних зонах не платяться податки. Ви бачите перелік дірок, де податки не сплачуються.

Наступний. Території пріоритетного розвитку. В дев'яти зонах пріоритетного розвитку ніхто не платить податків. Ви бачите хрестики, які податки не сплачуються. У 15-ти технологічних парках не платиться не ввізне мито, не податок на додану вартість, ні податок на прибуток.

І дозвольте ми ознайомимо вас з деякими матеріалами, деякими даними щодо діяльності тих, хто користується пільгами. Це надзвичайно важливо в умовах, коли ми часто чуємо, що ці компанії потребують підтримки. Ми продемонструємо вам матеріали про зобов'язання у вільних зонах, територіях пріоритетного розвитку і технопарках. Коли говорили про те, що дайте нам пільги у вільних економічних зонах обіцяли і гарантували, що буде інвестовано 987 мільйонів доларів, інвестовано 306. На територіях пріоритетного розвитку взяли зобов'язання вкласти в українську економіку 5,7 мільярди гривень вкладено 1,8. В технопарках зобов'язання 993 мільйона доларів, вкладено 395. Причому ми говоримо про компанії, які є прибутковими.

Дозвольте вас ознайомити з даними, які ми отримали Державною податковою адміністрацією України. АвтоЗАЗ, який користується пільгами. У 2003 році це підприємство отримало прибутку 318 мільйонів гривень. Це прибуткова компанія, а чомусь користується пільгами. У 2004 році сума прибутку цієї компанії склала 698 мільйонів гривень. І ця компанія користується пільгами. Дозвольте, зачитаю вам дані про весь обсяг пільг, якими користується ця компанія. У 2004 році, це довідка Державної податкової адміністрації, підприємство отримало пільги на загальну суму 2 мільярди 19 мільйонів гривень, у тому числі по податку на прибуток 141 мільйон, по акцизному збору - 238 мільйонів. Пільгове оподаткування ПДВ, нульова ставка, 1 мільярд 311,8 мільйонів гривень. При цьому компанія отримує нормальні прибутки, і зарплата середня по даних податкової складає 1025 гривень. Ми можемо. Зарплату можна було б підняти значно більше. Ресурс прибутку, який має ця компанія, шановні комуністи, візьміть ручку, порахуйте 700 мільйонів гривень на кількість працюючих, і скільки заробітну плату могли отримувати додатково робітники АвтоЗАЗу.

Дозвольте вам навести вам матеріали по деяких інших структурах. Наприклад, по технологічних парках. У 2003 році технологічні парки отримали 128 мільйонів гривень прибутку. За дев'ять місяців 2004 року вони отримали 168 мільйонів гривень прибутку. Ми можемо навести вам дані по суб'єктам господарювання, окремих суб'єктах. Як декларуються нібито наміри інвестувати українську економіку, і чим це обертається для бюджету. ЗАК ВЕО "Київ-Конті", коли затверджувалась йому програма, брали на себе зобов'язання платити в бюджет України 28 млн. гривень податків, сплачують 5,4.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металург" брало на себе зобов'язання по програмі майже 12 млн. гривень, платить в бюджет 219 тис. гривень. Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" брало на себе зобов'язання платити 37,4 млн., платить 26.

Київська область, акціонерне товариство "Датекспапір" брало на себе зобов'язання по інвестиційному проекту платити в український бюджет 13,4 млн. гривень, заплатило 189 тис. І у нас є величезний перелік інших суб'єктів, які, отримавши пільги, використовують їх не для вирішення завдань, які брали на себе, а для уникнення оподаткування. І для уряду незрозумілою є ситуація, коли кошти українських громадян - лікарів, вчителів, пенсіонерів ідуть на дотації цілком прибутковим компаніям?

Останній блок питань, на які хотілось би звернути увагу. Серйозна зміна заробітної плати. Яким чином навантаження потрапляє на витрати Державного і місцевого бюджету? Загальне збільшення витрат, які ідуть на збільшення заробітної плати і інші соціальні витрати, складає 8,5 млрд. гривень, з них 4,7 млрд. або 56 відсотків припадає на Державний бюджет. Справа в тому, що на Державному бюджеті висить грошове забезпечення військовослужбовців, а це - 1 млрд. 180 млн. Частка місцевого бюджету складає 3 млрд. 716 млн. гривень або 44 відсотки. І просимо звернути увагу на ресурсну частину місцевих бюджетів: чи збалансовані місцеві бюджети з можливостями виплати заробітної плати?

Я ще раз нагадаю: збільшення витрат місцевих бюджетів на заробітну плату складає 3,7 млрд. З ресурсу місцевих бюджетів збільшується на 4,8. З чого складається ця ресурсна частина? Перше, 1,6 мільярди гривень - це доходи місцевих бюджетів в результаті зміни показників макроекономіки та податкового законодавства.

Друга частина - це сальдо трансфертів з Державного бюджету або сальдо переплат, які ми виділяємо з Державного бюджету місцевим бюджетам за мінусом вилучень - це 1,7 мільярди.

Третій момент - це кошти Державного бюджету на заробітну плату, це кошти, які передбачені в бюджеті на тарифікацію заробітної плати, на підняття престижу кваліфікованої праці. Ця загальна сума коштів складає 1 мільярд 400 мільйонів гривень. 850 мільйонів передбачається місцевим бюджетам з Державного бюджету на тарифікацію або на збільшення престижу кваліфікованої праці, на збільшення тарифних коефіцієнтів. І сальдо субвенцій - плюс 0,7.

Прошу три хвилинки ще, Володимир Михайлович.

Шановні народні депутати, ми ставимо перед собою дуже напружені завдання, ми робимо серйозний...

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте можливість завершити виступ міністру фінансів.

ПИНЗЕНИК В.М Ми ставимо, уряд ставить відповідно до завдань Президента України завдання зробити серйозний крок в соціальній сфері. Ми знайшли рішення з тих питань, які обговорювалися на бюджетному комітеті, і багато депутатських груп і фракцій.

Хочу вас інформувати ще про одну узгоджену позицію, оскільки вона викликає дискусії і потребує окремого додаткового вивчення, ми знімаємо, пропонуємо зняти з проекту бюджету норму щодо Цивільного кодексу. Ми його розглянемо окремо. Проблема тут є, і з нами погоджуються народні депутати, а для того, щоб у нас не було зайвих дискусій з приводу арешту рахунків, ми розглянемо її після бюджету, інакше кажучи, з цього документу ми цю норму вилучаємо.

Шановні народні депутати, ми сподіваємося, що той продукт, той документ, який став предметом обговорення з усіма депутатськими групами і фракціями в бюджетному комітеті, інших комітетах Верховної Ради України, стане сьогодні нашим спільним продуктом. І ми подаруємо сьогодні громадянам України непогані соціальні сюрпризи. Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги, доповідь міністра фінансів завершено. Прошу записатися на запитання до міністра фінансів. 20 хвилин, як і домовлялися.

Будь ласка, на табло прізвища народних депутатів, що записалися. Пало Степанович Качур, "Наша Україна", будь ласка. Мікрофон, будь ласка.

12:09:44

КАЧУР П.С.

Шановний Вікторе Михайловичу, при обговоренні бюджету в Бюджетному комітеті ми ввели окрему субвенцію, яка визначена в розмірі 200 мільйонів для диспропорції мережі. Разом з тим, при обговоренні ми наголошували на тому, що, крім диспропорції мережі, є диспропорція між дохідною і видатковою частиною за рахунок того, що прогноз дохідної частини не завжди вдається розрахувати правильно.

У мене до вас питання: чи не вважаєте ви, щоб цю субвенцію, не збільшуючи коштів, дати право місцевим органам влади скеровувати і на покриття тих розривів, які будуть виникати за рахунок неправильно обрахованої дохідної частини. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Спасибі. Уряд пішов назустріч проблемі, яка є в місцевих бюджетах, і ми виділили додатково субвенцію в розмірі 200 мільйонів гривень. І ми готові обговорювати в подальшому можливість її використання.

По-друге, ми дотуємо місцеві бюджету у випадку, якщо у них є відхилення по першому кошику. Це відбувається в автоматичному режимі. Кожного місяця з Бюджетного бюджету ми перераховуємо місцевим бюджетам кошти, розрив коштів, який у нас виникає у зв'язку з відхиленням від розрахункової бази. І це відбувається майже в автоматичному режимі.

ГОЛОВА. Юрій Петрович Соломатін, фракція комуністів.

12:11:23

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів, секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У мене складається враження, що цей бюджет складався за відомим принципом Попандопала: "Це мені, і це мені, це так само мені. А те, що буде вам, ми ще це побачимо.

Приклад. Геологорозвідка. Фінансування передбачалося 300 мільйонів гривень. Залишили 200. Всіх 230 мільйонів на буріння артезіанських свердловин, це так само як би кожен господар на своєму городі бурив свердловини. Нарешті, залишається те, що знищить цю галузь майже під коріння, і нарешті відбудеться підготовка галузі до банкрутства і її "прихватизації". Чи таким чином і в інших напрямках ви діяли?

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Перш за все, ми хочемо наголосити ще на тому, що цей бюджет дає відповіді на запити абсолютної більшості громадян України. Ви не знайдете жодного документу по бюджету, який передбачав би такий серйозний крок і в заробітних платах, і в пенсіях, і в соціальних виплатах. І це якраз те, що ви називали "вам". Вам, громадяни України! Пенсіонерам, лікарям, вчителям, науковцям, дітям-сиротам, інвалідам! Це для вас, шановні громадяни України. І збільшення в рази, збільшення вчителю на 57 відсотків - те, до чого чомусь ніколи не приходили.

Що стосується геологорозвідки, то зверніть увагу, що в результаті доопрацювання проекту бюджету, ми зреагували на цю проблему і збільшили норматив відрахувань коштів, які використовуються на розвідувальні роботи з 50 до 75 відсотків. Або майже на 100 мільйонів гривень в тому варіанті бюджету, який вам роздано, збільшили ресурси на вирішення проблем даного сектору економіки.

ГОЛОВА. Василь Іванович Потапов, фракція "Регіони України".

12:13:40

ПОТАПОВ В.І.

Виктор Михайлович! Вчера состоялось собрание Ассоциации городов Украины. Мы на бюджетном комитете, когда ночевали вместе с вами, вели острую дискуссию по поводу разницы в вашем видении, то есть Министерства финансов, и видении подкомитета местных бюджетов Бюджетного комитета щодо фінансування местных бюджетов. Разница цена которой 2 миллиарда.

И сегодня Министерство финансов пытается уйти от этого вопроса. Скажите, пожалуйста, почему Министерство финансов отказывается от реальной встречи с представителями местных бюджетов, мэрами городов? Вчера Анатолий Сергеевич Матвиенко заявил, что при таком положении они голосовать за бюджет не будут. Я хотел бы от вас услышать, когда мы с вами организуем встречу с местными бюджетами для того, чтобы выяснить эту проблему?

ПИНЗЕНИК В.М.Василю Івановичу, ми зустрінемось після того, як приймемо бюджет, вип'єм чарку і поговоримо з місцевими бюджетами.

Шановні друзі, я хочу вас інформувати, по-перше, сьогодні прем'єр-міністр України зустрічалась з представниками органів місцевого самоврядування. В нас вчора була розмова з мером міста Києва, Олександром Олександровичем Омельченко, де ми узгодили позиції. По-третє, я прошу показати ще раз 39 графік, 39 малюнок. Ці цифри не оскаржувались на бюджетному комітеті.

Ще раз нагадаю вам, що для того щоб місцеві бюджети могли виконати всі завдання по виплатах заробітної плати і інші соціальні програми, треба 3,7 млрд.грн. Ресурси місцевих бюджетів, перша ресурсна стаття "Доходи місцевих бюджетів" внаслідок зміни макроекономіки, 1,6 млрд. Друга ресурсна, Василю Івановичу, візьміть бюджет і ви порахуєте по цьому документу, що ми збільшуємо транспорт із державного бюджету, це кілька рядків порівняйте з бюджету, на 1,7 млрд., це 3,3.

Далі, Василю Івановичу, в бюджеті ви знайдете цифру 1,4 млрд.грн. на збільшення заробітної плати, з них 850 млн.грн. ми передаємо місцевим бюджетам, це вже 4,1 млрд.грн. Всі ці цифри є у вашому документі. І плюс сальдо субвенцій, плюс 0,7 всього ресурсна база місцевих бюджетів збільшується на 4,8 млрд.грн., при 3,7 млрд. коштів, які йдуть на заробітну плату. Інакше кажучи, інший ресурс, який буде в розпорядженні місцевих бюджетів один і один. Крім того, ми з вами говорили питання задавав Павло Степанович Качур, що Уряд пішов на крок на зустріч місцевому самоврядуванню, ми передбачили 200 мільйонів гривень на вирішення питань із заробітною платою, і не тільки із заробітною платою, місцеві бюджети.

ГОЛОВА. Віктор Михайлович, я тоже, також сьогодні зустрічався із мерами міст Харківської області, не Києва, а Харківської області, такими маленькими, маленькими, де на сьогодні вже 40% всіх призначень, які вони вже використані. А якщо ми приймемо зараз і не передбачимо кошти, то тоді вони невідомо за що будуть жити. Сьогодні розрив ми в Комітеті, із головою, з працівниками Комітету дивилися, десь 2 мільярди коштів нам треба думати, мабуть, про такі місця.

Будь ласка, Майстришин Володимир Якович. Це просто в якості репліки.

12:17:31

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, Народна партія, Голова підкомітету з питань державного боргу. Віктор Михайлович, ми з вами вели дискусію в Бюджетному комітеті і як раз я акцентував увагу на те, що Уряд чогось сьогодні прийняв рішення відмовитись від зовнішніх запозичень і при цьому ціна цих запозичень набагато краща, тим більше після таких подій, які відбулися в Україні. Україна стала відомою країною, невже в Україні сьогодні немає стратегічних питань, які треба вирішувати? В тому числі - будівництво газопроводів, на селі це набагато сильніший соціальних захист, чим просто роздати сьогодні гроші.

Друга позиція - це позиція комунальної сфери. Це кредитування комунальної сфери під енергозбереження, це кредитування бюджетної сфери під енергозбереження і крім того, я бачу ми прийняли рішення по укрлізингу, по виділенню їм коштів. І сьогодні цього рішення немає, хоча Комітет прийняв відповідальне рішення. Будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Володимире Якович, перш за все, коли ми робимо запозичення, ми керуємося простою логікою: Уряду доручено управляти коштами громадян України. І підхід нашого Уряду буде завжди однаковим. Якщо можна позичити дешевше, Уряд буде позичати дешевше. Інформуємо вас, що останню позику, яку робив Уряд, ми позичили кошти на українському ринку випустили семирічні облігації з відсотками 6,74 річних. Найближчим часом ми здійснимо ще одну позику. І ми очікуємо ще дешевшу позику. Скажіть, будь ласка, чого ми повинні позичати в євро, у доларах у інших країнах під ставки, які не нижче? Ми маємо гарантовану ставку сьогодні в Україні 6,7 відсотка. Для чого нам позичати долари чи євро?

По-друге. Хто з нас може зробити прогноз на 7 років. Що буде робитись з доларом чи євро? Тому ми будемо розвивати і позичати при тій кон'юнктурі, які склалася на українському ринку, тому що це дешевше.

Другий момент, чому ми тут позичаємо. Якщо ми позичаємо на заході, то проценти отримують західні банки, і податки надходять від цих процентів у бюджети Німеччини, Британії і інших країн. Коли ми платимо нашим позичальникам, кредиторам, то з отриманого доходу український бюджет, а отже і громадяни України отримують додатковий доход.

ГОЛОВА. Іван Сидорович Бокий. Вікторе Михайлович, там якісь ще питання були.

12:20:27

БОКИЙ І.С.

Шановний Вікторе Михайловичу, у проекті бюджету, який ми мали розглянути вчора, зберігався податок на спадщину, який з повним правом можна назвати здиранням шкури з людей, які змушені платити податок за збудовану ними ж хату або за квартиру, у якій прожили вік. Чи уряд якось урегулював цю проблему у проекті, який ви доповідаєте нам сьогодні?

І друге запитання. Уряд планує видавати на дітей, що народжуються, допомогу у сумі 8,5 тисяч гривень. Бюджет планує виділити для цього фонду соціального страхування дотацію у сумі 158 мільйонів гривень. Простий же підрахунок показує, що треба десь близько мільярда. Поясніть, де ви візьмете понад 850 мільйонів гривень для цих виплат?

ПИНЗЕНИК В.М. Ми зреагували і на першу проблему, вона врегульована у поданому вами варіанті бюджету. Хоча після цього нам доведеться все-таки до цієї проблеми повернутися. Чому? Тому що там разом з дитиною, щоб ми не вихлюпнули, з водою і дитину не вихлюпнули. Бо є оподаткування так званої... заводів і фабрик або успадкування заводів і фабрик. Тому ми маємо вернутися до цієї проблеми.

Друге. Справді, підрахунок ваш відповідає тій цифрі, яку ми рахували, це одна десятих мільярда гривень на виплату допомоги. Але частина йде по фонду, соціальному фонду, нестачу коштів ми дотуємо за рахунок Державного бюджету. У нас ці цифри узгоджені відповідним фондом і з Міністерством праці і соціальної політики. Інакше кажучи, ми гарантуємо виплату тої допомоги при народження дитини, і вона закладена повністю в розрахунках бюджету.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція блоку Юлії Тимошенко.

12:22:18

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, я хотів би задати запитання таке достатньо наболіле. Всім львів’янам, ми знаємо, що буде 750 років з дня заснування Львова у 2006 році. І наскільки я проінформований, що там якби вирішено питання, зокрема рядком бюджету. Я б дуже хотів, щоб це питання було вирішено. Тому що, ви знаєте, в парламенті створена вже міжфракційна група "Львів", і я від імені цієї групи закликаю вас все-таки не забути про вікове місто.

І також я хотів би від Спілки письменників два слова сказати, що про фінансування цього органу, який в принципі для кожного українця є достатньо вагомим, тому що всі ми читали книжки, виростали на них, щоб також збереглося у бюджеті згадування про фінансування Спілки письменників окремим рядком. Якщо це можливо. Я розумію, що все складно, і бюджет відбалансований. Але навіть, якщо там будуть нульові ставки, то окремий рядок дасть можливість знайти у подальшому кошти, зберегти традицію.

Я ще раз наголошую на тому, що у місті Львові зосереджено практично 50 відсотків усіх архітектурних...

ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, ми зреагували на проблему Львова. По-друге, оскільки проблема, яка стосується Спілки письменників, не зачіпає баланс бюджету, ми готові відреагувати це розпорядникам другого рівня.

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, фракція "Єдина Україна".

12:23:47

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Виктор Михайлович, первый вопрос у меня в отношение пенсий военнослужащих. Правильно ли я понял, что граничный размер максимальный пенсий, начисляемых, не может быть выше 90 процентов максимальной величины фактических вытрат на оплату праци найманых працивныкив. Сегодня в соответствие с изменением 93 статьи, это максимальная величина - 4 тис.100 гривен. Значит, пенсия не может быть больше 4690. Это - первый вопрос.

Второй вопрос. Идет реформирование министерств и ведомств. Ваше отношение: согласны ли вы с тем, чтобы величина фонда заработной платы оставалась сэкономленная в результате реформирования в министерствах и использовалась для выплаты, оплаты труда?

И последний вопрос - о СЭС и ТПР. Какую сумму вы хотите найти от ликвидации льгот СЭС и ТПР и какая методика сегодня? Существует ли она? И какая методика используется для оценки деятельности?..

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні друзі, перш за все щодо військових пенсій. Ми жодним чином не зачіпили жодну статтю, яка зачіпає порядок призначення - те, що було прийнято по військовим пенсіонерам. Більше того, ми передбачили ресурс, здається в 2,8 млрд. гривень, пов'язаний з військовими пенсіонерами. Це та проблема, яка існувала. Цього ресурсу в діючому бюджеті немає. Але є проблема і ми її відреагували. Ця проблема не зачіпає абсолютно нікого з військових пенсіонерів. Я думаю, проблема не в тому прізвищі чи є яке прізвище. Але ви пам'ятаєте випадки, коли дехто у нас з військових, дехто, окремі прізвища, отримували сотні тисяч гривень при виході на пенсії! То це - реакція на те, щоб у нас не було таких дражливих випадків, незалежно від того, хто б це не був. Тому ще раз хочемо наголосити: ми повністю в бюджеті зберігаємо ті норми, які прийняти, проголосовані в цьому залі.

Що стосується пільг. Загальна сума доходів від скасування податкових пільг та інших змін податкового законодавства, врахованих нами в бюджеті, складає 8,7 млрд. гривень. Це - надзвичайно вагома стаття доходів, яка дозволяє вирішувати соціальні програми, задекларовані в програмі Президента і передбачені в бюджеті України.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, фракція Української народної партії.

12:26:30

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія.

Шановний доповідачу! Мене цікавить декілька питань як депутата, обраного від одномандатного мажоритарного округу. Перше, на даний момент в бюджеті ще передбачені два види субвенцій - на соціально-економічний розвиток і на упередження аварій в сумі 850 мільйонів гривень. Зараз залишається тільки одна субвенція - 400 мільйонів гривень. Оце коли ми розписували пооб'єктно в постановах Кабінету Міністрів, це був єдиний шанс для того, щоб газифікувати якийсь населений пункт, школу чи добудувати школу чи інший об'єкт на селі. Зараз цих коштів в два рази зменшено. Я вважаю, що цей підхід не є правильним.

Друге, дотації вирівнювання місцевим бюджетам. Наведу приклад: Путивльський район з мого виборчого округу - чисто гірський район, бюджетних призначень йому визначає на сьогоднішній момент десь до липня місяця. Як бути далі в цій ситуації? І це стосується інших районів Чернівецької області щодо дотацій вирівнювання. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Давайте я, можливо, з кінця почну, оскільки ця проблема уже звучить повторно.

Вона вирішується в автоматичному режимі: через дотації з бюджету кожного місяця Тобто якщо в місцевих бюджетів виникає проблема з виплатою зарплат і комунальних платежів, в автоматичному режимі з Державного бюджету відбувається щомісячне дотування. І ця процедура вже налагоджена, вона працює кожного місяця. Тому жоден місцевий бюджет не залишиться без ресурсів, пов'язаних з виплатою заробітної плати чи комунальних платежів.

Друга річ, що стосується капітальних видатків. Ми об'єднали дві програми - це субвенції капітального характеру і техногенні субвенції. Одна програма, дуже часто важко розрізнити, це техногенна проблема чи капітальна.

По-третє, на розгляді в бюджетному комітеті за пропозицією багатьох народних депутатів була проголосована правка, яка передбачає ще 279 мільйонів гривень на вирішення проблем газифікації населених пунктів, і ви побачите цю цифру в проекті закону про Державний бюджет України.

І останнє щодо питання колеги Демьохіна, що стосувалося фонду заробітної плати - економії по Фонду зарплати у органах влади у випадку реформування.

Ми готові зреагувати і передбачали це, що за рахунок додаткової економії фонду зарплати, яка виникає внаслідок реформування і скорочення адмінапарату, ці кошти можуть бути направлені для додаткового збільшення заробітних плат в структурах виконавчої влади.

ГОЛОВА. Михайло Добкін, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Ваше запитання, будь ласка.

12:29:23

ДОБКІН М.М.

Уважаемый Виктор Михайлович, у меня вопрос такого характера. Но сначала я хочу сказать, что вы привели неправдивую информацию касательно того, что территория приоритетного развития Донецкая область не платит НДС. Она платит НДС, платила, и в большом объеме. Но вопрос у меня будет следующего характера. Скажите, вы снимаете льготы по концерну "Бронетехника", вы снимаете льготы по космической отрасли, скажите, там работают десятки тысяч людей, чем вы будете компенсировать этим отраслям то, что у них не будет хватать денег на заработную плату и на развитие?

И вторую часть вопроса - я прошу передать оставшееся время Владимиру Зайцу, - он задаст сам.

ГОЛОВА. Володимир Заєць, будь ласка. Володимир Заєць, мікрофон, будь ласка.

12:30:17

ЗАЄЦЬ В.В.

Вікторе Михайловичу, скажіть, будь ласка, конкретну цифру у мільярдах гривень, скільки необхідно із зведеного бюджету коштів на зростання всіх соціальних виплат: заплат, та пенсій, допомоги дітям, зарплата бюджетникам...

ПИНЗЕНИК В.М. Ви бачили, прошу ще раз 29 чи 30... 38-й малюнок показати. Ви бачите загальну цифру - вісім з половиною мільярди. Але ви пам'ятаєте питання, яке задавав Іван Сидорович Бокий, що стосувалося малозабезпечених. Не всі виплати йдуть за рахунок Державного і місцевих бюджетів. Частина йде з фондів соціального страхування, бо це їх призначення. Тому, що стосується соціальних виплат, навантаження по яких йде з ресурсів бюджету, то загальна сама навантаження складає вісім з половиною мільярдів гривень, в тому числі 4,7 мільярди - з Державного бюджету, 3,7 мільярди - з місцевих бюджетів.

По-друге, що стосується різного роду суб'єктів, які користувалися пільгами. По-перше, ми слово "Донецьк" взагалі не вживали. Тут з моїх вуст воно не звучало. І підхід у нас єдиний для всіх. Незалежно від територій, де функціонують ті чи інші "вільні зони", ми можемо навести дані по Донецькій зоні, наприклад, одну з цифр, яку я готовий озвучити, де минулого року за рішенням судів було не сплачено податків на суму 2 мільярди 700 мільйонів гривень!

Шановні колеги, вдумайтесь в ці цифри! Страшні цифри! Страшні цифри дірок. І вони стосуються не тільки Донецької області. Вони стосуються всіх областей, де законами передбачені відповідні дірки.

Третій момент. Ми наводили дані і готові ще навести вам десяток структур, які користуються пільгами і є прибутковими. Але що стосується деяких інших видів діяльності, де, наприклад, технологічні парки мають якусь інноваційну розробку, ми готові підтримати прямими коштами бюджету. Дайте програму, покажіть що ви зробите, і ми підтримаємо вас прямо з Державного бюджету України.

ГОЛОВА. Віктор Михайлович, щодо бронетехніки було там і Національного космічного агентства питання.

ПИНЗЕНИК В.М. Володимире Михайловичу, підхід всюди однаковий. Ми готові зреагувати. Якщо є ноу-хау розробки, які потрібно підтримати, ми це будемо робити прозорим чистим способом, дайте нам програму, покажіть що це дасть країні, що це дасть громадянам України, порахуйте витрати, ми перевіримо витрати, ми даємо вам пряму підтримку з бюджету.

ГОЛОВА. Так, дякую, Віктор Михайлович. Час вичерпаний ваш. Відпочивайте, будь ласка.

До співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань бюджету Супрун Людмила Павлівна. Регламент, як ми і домовлялися, 15 - 15. Тобто, 15 - для співдоповіді і 15 хвилин - на запитання.

12:33:42

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, хочу звернути увагу, що перед нами стоїть надзвичайно складне завдання, оскільки сьогодні в залі Верховної Ради ви вимушені аналізувати одночасно 2 законопроекти ті, які вам роздали 21 березня, тобто в понеділок, це проект внесення змін до Закону України про бюджет та деяких інших законодавчих актів та законопроект, який ви маєте сьогодні. Законопроект, який розданий вам сьогодні, це результат нашої роботи протягом трьох днів, 21-го, 22-го, 23-го березня. І тому я вимушена буду аналізувати фактично два законопроекти одночасно.

Даний законопроект подано на виконання статті 110 Закону "Про Державний бюджет", в якому містилась вимога у зв'язку з тим, що в 2004 році при прийнятті закону про бюджет ми не врахували вимоги закону, прийнятого нами 14 жовтня стосовно підвищення мінімального прожиткового рівня. І він, в першу чергу, зобов'язаний був внести відповідні зміни у фінансування місцевих бюджетів і головних розпорядників коштів державного бюджету. В цьому законопроекті містяться пропозиції, в першу чергу, щодо підвищення соціальних стандартів та невиконання видаткових законів, які були прийняті парламентом вже після затвердження державного бюджету або під час такого затвердження.

Крім того, законопроект містить нові положення, реалізація яких обумовлена прийняттям Верховною Радою нової програми діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям".

Хочу подякувати особисто Прем'єр-міністра України Тимошенко Юлію Володимирівну, Міністра фінансів Пинзеника Віктора Михайловича, Міністра економіки Терьохіна Сергія Анатолійовича, які протягом двох діб практично знаходились безперервно в спільній роботі з бюджетним комітетом. Ви знаєте, що вчора засідання нашого комітету закінчилось о 9 годині ранку.

Безперечно, є проблеми стосовно процедури прийняття цього закону, але всі ми, враховуючи надзвичайну його важливість, налаштовані на конструктивну роботу і намагались відійти від політичних аспектів, які як правило бувають проблемою в залі під час прийняття закону про державний бюджет. Ми детально вивчали зміни до закону, який стосується бюджету та Бюджетного кодексу, і керувались матеріалами, які нам подали від Профільного комітету щодо змін податкових законів. Як ви знаєте, Уряд пропонує внести зміни до 91 Закону. Під час розгляду нами повністю були зняті з обговорення наступні закони і виключені із тексту цього законопроекту. Перше, закони про зміни до бюджетного кодексу, про статус народного депутата та закону про оренду державного і комунального майна.

Для стенограми, я ще раз хочу підкреслити, що із доповіді міністра фінансів прозвучало, що також знімаються, як автор законодавчої ініціативи, Віктор Михайлович, Ви також знімаєте зміни до Закону, який стосується внесення змін до Цивільного кодексу? Підтверджуєте це? Скажіть, будь ласка, підтверджуєте чи ні?

ПИНЗЕНИК В.М. Вдруге, для стенограми - підтверджуємо.

СУПРУН Л.П. Хочу звернути увагу, на основні показники цього бюджету, ми аналізували макропоказники, доходи, видатки, боргові зобов'язання і податкові закони. В цілому в Комітет надійшло біля 800 пропозицій народних депутатів, в тому числі 412 - від Комітетів та 191 - від Фракцій. Відразу хочу відмітити, що, враховуючи обмеження в часі, подані пропозиції стосовно пооб'єктного розподілу коштів субвенції на інвестиційні проекти та запобігання техногенним катастрофам, а також на розвиток автомобільних доріг, поки що не розглядалися. Ми найближчим часом їх направимо в Уряд для врахування при підготовці пооб'єктного розподілу відповідних видатків, а також будемо погоджувати при наданні Комітету відповідних пропозицій.

Найбільш гострим питанням, яке дискутувалося на засіданнях комітету, була оцінка реальності макропоказників та їх врахування у розрахунках до бюджету. Ви знаєте, що збільшено номінальний обсяг ВВП з 409,5 мільярдів, до 436. Тобто на 26,5 мільярдів. Назву лише деякі із законопроектів, які ми опрацьовували, які стосуються змін податкового законодавства. Це законопроекти, які стосуються ПДВ, податку на прибуток, профільні, галузеві закони, які дають галузеві пільги, зміни до Цивільного кодексу і зміни до закону про оподаткування земельних ділянок, зміни до закону про вартість оренди земельних ділянок.

Підсумком нашої роботи стало наступне. Я зараз коротко пройдуся по податкових законах, тому що вони впливають на доходну частину. І у зв'язку з тим ми вимушені були зменшити податкові надходження по окремих видах доходів.

Щодо податку на додану вартість. Погоджено з урядом прийняття рішення щодо продовження на 2005 рік дії нульової ставки податку на додану вартість при перетині митного кордону. Також погоджено нульова ставка при продажу газу у відповідності до Закону про Державний бюджет на 2003 рік. Також погоджена пропозиція, на якій наполягав Комітет з питань соціальної політики та праці та Комітет з питань інвалідів та ветеранів щодо встановлення нульової ставки на додану вартість при продажу організаціями інвалідів. Однак, є доповнення за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів.

Також ми погодили пропозиції, які надійшли від профільного Комітету з питань аграрної політики стосовно перенесення терміну введення ПДВ на оподаткування села на 1.01.2006 року.

З метою підтримки вітчизняного виробника та сприяння його конкурентоспроможності було досягнено компромісу у питанні відновлення діючих пільг для сільськогосподарських виробників. Крім того, з метою збереження сприятливих умов функціонування суб'єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, виключено запропоновану урядом норму щодо обмеження віднесення на валові витрати придбання товарів у фізичних осіб, що є платниками єдиного податку.

З метою також врахування численних звернень громадян, особливо матеріально незахищених верст населення, комітет запропонував звільнити від сплати податку з фізичних осіб від прийняття у спадок та продажу нерухомого майна, крім об'єктів комерційної власності. І можу сказати, що ця позиція найшла відображення у нашому новому законопроекті.

Таким чином, джерелом компенсації. Таким чином, завдяки врахованим змінам загальний обсяг зменшення доходів Державного бюджету склав близького 1 мільярда гривень. Джерелом компенсації було запропоновано використати збільшення дефіциту Державного бюджету на один мільярд гривень, який складає в цілому, за нашими підрахунками і за текстом нового закону, півтора відсотка до обсягів ВВП.

Крім цього, уряд погодився на перенесення до спеціального фонду Державного бюджету надходжень збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства з метою збереження його цільового використання згідно з відповідним законом. Крім того, виходячи з цього, збільшені видатки на фінансову підтримку закладення і нагляду за молодими садами, виноградниками до 175 мільйонів гривень, тобто на 59 мільйонів гривень.

Я спеціально зупиняюся на проблемних питаннях окремих, бо саме вони були предметом принципового рішення з боку комітету і принципових вимог від фракції. Одночасно уряд збільшив видатки Державного бюджету в основному на програми гуманітарно-культурологічного характеру. Наприклад, збільшено обсяги коштів, які спрямовуються на подолання дитячої бездоглядності і безпритульності. У першому варіанті проекту закону було 20 мільйонів, зараз запропоновано ще додати 50 мільйонів. Також врахована пропозиція щодо розселення і облаштування депортованих кримських татар на 10 мільйонів. Поряд з цим у межах передбачених видатків загального фонду зроблено відповідні перерозподіли, на яких наполягали фракції по програмах Міністерства палива та енергетики, Міністерства агарної політики.

Хочу наголосити і звернути вашу увагу на існування проблеми формування місцевих бюджетів. Це проблема, яка може стати каменем спотикання і при прийнятті цього закону. Треба нагадати, що кінець грудня 2004 року місцеві бюджети за 15 днів останнього місяця мають заборгованість по виплаті заробітної плати. Значне підвищення рівня зарплат та соціальних виплат створює ще більшу проблему для місцевих бюджетів у наявності реального фінансового ресурсу. В комітеті зроблені приблизні підрахунки такого дефіциту. Він складає за оцінкою комітету близько двох мільярдів гривень. Як вирішити цю проблему зараз, щоб з прийняттям закону про зміни до Закону про бюджет і деякі інші законодавчі акти не зруйнувати місцеві бюджети і забезпечити їх реальне виконання, оскільки за останній період часу наші місцеві бюджети перетворюються в машини для виплати заробітної плати.

Комітет в цілому схвалює політику уряду щодо підвищення соціальних виплат, але ми повинні чітко говорити про те, де, в яких видатках ми повинні знайти ці реальні грошові доходи. Доцільно було б, Віктор Михайлович, при доопрацюванні цього проекту або, якщо ми погодимо це зараз, спрямувати додатково півтора мільярди гривень на місцеві бюджети. Ми планували з вами півтора мільярди гривень використати через Міністерство фінансів на єдину тарифну сітку. Я думаю, що уряд буде вимушений трохи змінити свої позиції в цьому плані - не підвищувати сьогодні виплати по єдиній тарифній сітці, а все-таки в першу чергу задовольнити місцеві бюджети. Якщо така позиція буде підтримана, я думаю, що це буде сприяти прийняттю цього закону тут, у залі Верховної Ради. Загальний ресурс, який ми маємо з цього приводу, складає півтора мільярди гривень.

І крім того, ми все-таки будемо наполягати на поверненні до розгляду питання про використання коштів, які складають сьогодні оборотний залишок на початок року. Ви знаєте, що на засіданні комітету ми наполягали на тому, що загальний ресурс з Державного бюджету і ваш, мається на увазі Міністерства фінансів, має приблизно півтора мільярди гривень.

Ми розуміємо, що повинна бути оборотна касова готівка, ми розуміємо, що є її реальний розмір 400, можливо 600 млн., але якщо ви погодитеся з цією пропозицією, можна було б частину цих коштів в розмірі близько 500-700 млн. все-таки направити на реалізацію проблем місцевих бюджетів. І я думаю, що з цього приводу ви повинні будете висловитись з цієї трибуни свою думку. Таким чином, загальний ресурс для місцевих бюджетів півтора мільярди ваших видатків по єдиній тарифній сітці і мільярд коштів по залишок обігової оборотної касової готівки, взагалі 2 млрд. 100 млн. можна було б спрямувати саме на вирішення проблеми місцевих бюджетів.

Я хотіла би звернути ще вашу увагу на таку новелу, яка запропонована була бюджетним комітетом і прийнята урядом.

Оскільки уряд в проекті бюджету знижує видатки на інвестиційні проекти, а комітет вважає це неможливим, ми запропонували інший компенсатор - це спрямування півтора відсотків коштів від вартості спожитого газу на формування спеціального фонду, який буде використовуватися на газифікацію в сільській місцевості, газифікацію населених пунктів, будівництва газопроводів-підводів.

За нашими підрахунками загальний обсяг таких коштів повинен був складати 900 мільйонів гривень на рік. Але оскільки ми вже маємо певний квартал і розуміємо, що місяць потрібно буде на запровадження цих коштів, ми просили б звернути увагу, що 277 мільйонів записані сьогодні урядом у видатках Спеціального фонду Державного бюджету не відповідає реальному плановому обсягу надходжень. Тому ми пропонуємо реально цю суму підвищити принаймні до 600 мільйонів гривень.

Дуже коротко постараюся дати інформацію про ті новели, які все-таки були враховані за наполяганням бюджетного комітету під час розгляду цього законопроекту протягом 21-22 березня. І хотіла б обов'язково, щоб Віктор Михайлович, ви також озвучили їх в залі, бо деякі з цих позицій є предметом спору і предметом розгляду не тільки в нашому комітеті, а і в Комітеті з питань банківської діяльності, фінансів і банківської діяльності. Більш детально про це буде доповідати безпосередньо представник комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Ми розуміємо складність прийняття рішення, ми розуміємо, що видатки Державного бюджету балансують тільки за одних умов - якщо ми приймаємо його одночасно з податковими законами. І кожна поправка, яку ми вносимо в податкові закони коштує величезних грошей.

Вважаю, що ті зміни, які нам вдалося зробити протягом цих трьох днів, суттєво покращили і зміст такого закону, і якість підготовки податкових законів, і реально зняли напругу по тих податкових нормах, які були спірними. Залишається тільки декілька...

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити виступ, будь ласка.

СУПРУН Л.М. Це закони, які стосуються оподаткування у вільних економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку і по галузевих законах. Віктор Михайлович, і я вважаю, що нам зараз треба приділити час саме для обговорення цих питань.

Якщо в залі Верховної Ради під час обговорення ми зможемо знайти порозуміння і правильне рішення, я вважаю, що ми можемо приймати цей законопроект не тільки в першому читанні, але й в цілому як закон, оскільки над ним ми працювали протягом цього часу і попередніх років в залі Верховної Ради.

Для цього потрібно тільки одне: зараз порозуміння і прийняття свідомого політичного рішення, що йдемо на такий крок заради народу України, заради економіки, заради розвитку. І хочу сказати, що цей закон буде реалізований тільки за умови, коли буде політична згода всіх сил, які сьогодні працюють в українському суспільстві. Тому звертаю особливу увагу на те, щоб ми приділили час обговорення тільки виключно проблемним питанням. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до доповідача? Прошу записатися. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на запитання. Леонід Черновецький, фракція "Наша Україна".

12:50:21

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ Л.М.

Уважаемые народные депутаты, я хочу, чтобы вы знали мою точку зрения. Ну, во-первых, мы уже проходили этап, когда мы, не видя вообще бюджетного... всей этой макулатуры, мы голосовали вообще не глядя. Ну, давайте мы это хотя бы два дня посмотрим - это же проблема! Это первое.

Во-вторых, на гаслах, что это для народа и всего - это мы тоже уже давно проходили, потому что там... Я лично последний экземпляр этого бюджета не читал, и это несерьезно совершенно - многие вещи принимать просто с голоса. То, что я мог, я сделал для правительства. Пусть они голосуют, только обязательно не слушайте то, что будет в протоколе, записанном в зале. Это должно выноситься на голосование, в том числе это и административные меры для налогоплательщиков, которые жуткие и забитые, и ликвидированы новым Президентом.

СУПРУН Л.П. Я розумію, що в принципі, питання не прозвучало, але мова йде про те, що ми приймаємо з вами не зовсім нові закони, ми приймаємо зміни до діючих законодавчих актів, і тому можемо аналізувати які сьогодні норми діють і які пропонується виключити чи доповнити. Стосовно Закону про Державний бюджет, можу сказати, що він опрацьований досить детально, і в його розгляді приймали участь практично повний склад бюджетного комітету. Тому законодавство, яке регулює бюджет, я думаю, що я говорю зараз від імені всього комітету, ми за нього відповідаємо. Законодавство, яке регулює податки, я б хотіла, щоб детально розглядалося профільним Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності. І у нас буде можливість ще послухати доповідь відповідного представника цього комітету. Те, що закон про бюджет цими змінами покращений, це абсолютно точно. Те, що податкове законодавство вимагає від нас доопрацювання або узгодження під час його прийняття, я думаю, що тут ніхто з вами спорити не буде. Сперечатися не буде.

ГОЛОВА. Юрій Соломатін, фракція комуністів.

12:52:42

СОЛОМАТІН Ю.П.

Прошу передати Гуренку Станіславу Івановичу. Спасибі.

ГОЛОВА. Станіслав Іванович Гуренко, будь ласка, мікрофон.

12:52:47

ГУРЕНКО С.І.

Гуренко, фракція комуністів. Шановна Людмила, а скажіть, будь ласка, чи збережена та норма, яку народний депутат Терьохін, він же міністр економіки і європейської інтеграції, прописував в пропозиціях, щоб тепер у нас ПДВ на ліки знову брати, а звільнити тільки ту частину, яку визначить Кабмін. Це перше питання.

І друге питання. Ви - людина освічена і знаєте, що колись Остап Бендер збирав під безпритульних дітей великі кошти аби витратити їх зовсім на цілі далекі від цього благородного діла. Скажіть, під кого конкретно записано "плюс 50 мільйонів на безпритульних дітей" і хто буде отримувати ці кошти. бо у нас тут велика зацікавленість, може ми підемо й допомагати теж. Ну гроші ж! 70 мільйонів! Більше, чим на село виділяється, до речі. Хоча ми всі за те, щоб безпритульність була ліквідована. Дякую вам за відповідь.

СУПРУН Л.П. Станіслав Іванович, можу сказати, що ми також прискіпливо відносилися до кожної цифри, яку вносив уряд, і виключили всі ті програми, які не були нічим підкріплені. Просто викреслили. Ми вважаємо, що якщо немає закону, якщо немає постанови, якщо немає розписів, ці програмі які б вони прекрасними і красивими не були, ми не приймаємо до розгляду в бюджеті.

Але, що стосується програми безпритульності, то є постанова Кабінету Міністрів, яка була прийнята три роки тому, де чітко розписано: які кошти, в яких обсягах і на які програми. Тому в даному випадку, уряд буде виконувати постанову, яка була прийнята три роки тому. Тому, за таких умов головним розпорядником по цим коштам є профільне міністерство з питань молоді, сім'я, тепер називається воно і спорту. Але ця програма була прийнята ще три роки тому, тому ці видатки ми підтвердили, інші видатки, наприклад, в системі Міністерства транспорту з'явилась нова програма, вона називалась на розвиток мережі доріг, облаштування і т.д. Ми її викреслили, тому що ця програма не є предметом відання міністерства, вона належить до відання виключно укравтодорог, а в нього для цього гроші є. Тому ми відносились прискіпливо до кожної стрічки, до кожної цифри, яка там знаходилась. Ми намагались, щоб бюджет був не предметом реалізації передвиборчих обіцянок. а виключно предметом реалізації законів.

Що стосується ПДВ на ліки, у нас такої норми немає, вона виключена в новому варіанті. Ми наполягали на збереженні порядку, який існував до цього.

Що стосується переліку Кабінету Міністрів, то можу сказати тільки одне, що іноді під лікарськими препаратами використовується ввезення тих виробів, які до них ніякого відношення не мають. Бо на етикетках пишуть, що вода застосовується для лікування, а яке ж це лікування, зрозуміло що треба більш точно визначити, чи можемо це використовувати чи ні. Те ж саме стосується шампунів, засобів миття і т.д.

Тобто, відповідаю на ваше запитання, такої норми цей закон не містить, ми її зняли. Будь ласка, попередньо була раніше.

ГОЛОВА. Іван Вернидубов, фракія "Регіони України".

12:56:01

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Уважаемая Людмила Павловна, рассматриваемый законопроект фактически прекращает государственную поддержку судостроения и в частности изменения к налоговому законодательству о налоге на добавленную стоимость. Статья 6 отменяется нулевая ставка НДС на услуги по ремонту зарубежных судов нашими предприятиями. И для Севастополя это особенно, особенно важно. Вы говорили о том, что отменили и по сельскому хозяйству, другим видам. Нельзя ли отстоять здесь вот позиции по судостроению?

СУПРУН Л.П. Шановний Іван Васильович, можу сказати, що стосується пільг по суднобудуванню. Перше, по суднобудуванню, стосовно податку на прибуток, податок на прибуток не сплачується, підприємство суднобудівної галузі за період дії відповідних контрактів. Тобто ця пільга збережена. Не застосовується сплата мита на ввезення товарів, які будуть, які діяли на період на 01.03.2005 року.

Крім того, що стосується ПДВ, ПДВ на послуги, на сьогоднішній день цієї норми немає. Ми її виключили із закону і ми врахували ваші пропозиції. Тобто ПДВ на послуги при наданні послуг по суднобудівній галузі у нас виключені, тобто їх немає, на ремонт, по ремонту, по ремонту.

ГОЛОВА. Катерина Ващук, Фракція Народної партії.

СУПРУН Л.П. Тобто застосовується нульова ставка.

12:57:39

ВАЩУК К.Т.

Прошу передати слово Калінчуку Василю.

ГОЛОВА. Василь Антонович Калінчук, Фракція Народної партії, мікрофон.

12:57:50

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Калінчук, Одещина , Фракція Народної партії. Шановна Людмила Павлівна. Фракція в цілому підтримує соціальну направленість бюджету, але в нас таке запитання до Вас. Скажіть, будь ласка, чи рівень тих заробітних плат і пенсій, надання допомоги, соціальних допомог, чи не буде з'їдене тою інфляцією, що пропонується Урядом, 9,8%? І чи не піднімуться, взагалі, ціни у зв'язку і цим, чи витримаємо ми цей рівень інфляції, чи ні?

І друге питання у мене більш конкретне уже, враховуючи важливість інституту виноградарства і виноробства імені Таїрова, як національного наукового закладу для розвитку галузі, група народних депутатів, ще на початку березня звернулася до Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради з прохання надати допомогу в оснащенні інституту новим обладнанням, покращанням матеріально-технічної бази

СУПРУН В.П. Зрозуміло. Для нас було при розгляді Бюджету дуже важливим питання по інфляції, бо воно турбує нас не менше, ніж всіх інших громадян України, адже ми знаємо, що підвищення соціальних виплат в Росії, наприклад, привело до інфляційних процесів.

Що відбувається в Україні? Уряд зараз стоїть у такій позиції, якщо тільки інфляція перевищить 1 відсоток, він зобов'язаний буде перераховувати і пенсії, і всі соціальні виплати, і заробітні плати. Тому він зацікавлений у тому, щоб не було інфляції, повірте, не менше, ніж громадяни України.

Що стосується процесів, які б могли запобігти інфляції? В першу чергу мова іде про поступове підвищення виплат. Це самий головний чинник стосовно інфляції. По-друге, розрахунок по збільшенню заробітної плати у нас має випереджувальний характер. Ми спочатку піднімаємо заробітну плату, але вводимо це підняття поетапно. Ми вважаємо, що цей чинник буде запобіжником для інфляційних процесів.

Друге. Національний банк завжди при веденні монетарної політики може вести певні оперативні міри. Наприклад, якщо більше грошової маси, ніж потрібно економіці, він фактично перестає робити емісію, що зараз і відбувається, і може стерилізувати грошову масу. Тому якщо працює спільно механізм Національного банку, Кабінету Міністрів, законодавчої бази, яку приймають депутати, то тоді інфляції ми можемо запобігти. Ми вважаємо, що рівень інфляції, який має за розрахунками зараз цей бюджет, на рівні 9,7 відсотка буде збережений.

Що стосується по збору. Ви знаєте, що за вимогою фракції, Народної аграрної партії ми перевели цей збір до спеціального фонду, мається на увазі спеціальний збір на садівництво, виноградарство і хмелярство. Але що стосується інституту, то є постанова Кабінету Міністрів, яка передбачає, що кошти на роботи, пов'язані з цим інститутом, обов'язково повинні бути виплачені. Якщо зараз міністр фінансів підтвердить підтримку цієї пропозиції, і ми визначимо ту суму, яка є у постановах Кабміну, то я думаю, що за згодою Верховної Ради ми впишемо це у видатки бюджету, якщо буде згода Кабінету Міністрів.

ГОЛОВА. Семенюк Валентина замість Гошовського. Будь ласка, ваше запитання.

13:01:21

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановна Людмила Павлівна, спеціальна контрольна комісія подала пропозиції щодо включення коштів до спеціального фонду на виконання закону про оренду державного і комунального майна. Три відсотки до спеціального фонду для виконання тих робіт, що пов'язані із судами по поверненню державного майна, по поверненню і розривів договорів оренди, які заключені з порушенням і сьогодні наносить великий урон державі. Я би дуже просила, щоб цю пропозицію ми були врахували. Це сторінка 16 пункт 35. Пропозиція датована спеціальною контрольною комісією на те, щоб направити три відсотки до спеціального фонду на виконання цих робіт, що стосується оренди державного і комунального майна. Це стаття 19. Я попрошу зафіксувати, Людмило Павлівно.

СУПРУН Л.П. Шановна Валентина Петрівна, комітет підтримує вашу пропозицію. Але уряд вважав, що він не зможе застосувати цю норму зараз. Ми підтримуємо її. Якщо Віктор Михайлович Пинзеник зараз підтвердить цю позицію, то ми відрегулюємо баланс стосовно надходжень від приватизації і дамо можливість Фонду держмайна впорядкувати, нарешті, свою діяльність. Бо вони також не можуть це зробити, ні за суди оплатити, ні майно зберегти. І тому направлення трьох відсотків від плати за оренду для Фонду майна і його регіональних відділень є абсолютно виправданим. Без цього порядку в цій галузі ми не наведемо.

ГОЛОВА. Олег Білорус, фракція блоку Юлії Тимошенко.

13:03:04

БІЛОРУС О.Г.

Шановна доповідачко, всякий, хто вміє читати бюджет або взагалі читати, не може не замітить, що це якісно новий людський бюджет, це бюджет нової політичної якості. Але той, хто вміє читати, не може не прочитати, що ще дуже багато резервів у цьому бюджеті, у тому числі за рахунок скорочення у майбутньому витрат на утримання різних урядових і навколо урядових структур. Скажіть, чи бачите ви резерви на 2006 рік, бюджету 2006 року по подальшій соціалізації бюджетної справи?

СУПРУН Л.П. Ви знаєте, якщо бути відвертою, то я думаю, що нам, по-перше, треба виконати ті закони, які ми вже прийняли. Цей бюджет ще не досягає цієї мети. І тому наше завдання зараз - поступове підвищення соціальних гарантій для громадян, але таким чином, щоб їх не зруйнували інфляційні процеси. І тому про бюджет 2006 року ми будемо говорити тільки через півроку, коли реально втримаємо економіку.

На наш погляд, зростання доходів Державного бюджету 2005 року можливе тільки поки що за рахунок одного фактору - детінізації економіки. Тому що для того, щоб економіка почала зростати, їй необхідно дати інвестиційний ресурс. Такого ресурсу напрямку ми ще не даємо, ми тільки піднімаємо купівельну спроможність громадян, щоб вони власними доходами трохи підтримали економіки.

Тому, на мій погляд, нам необхідно виконати спочатку діючі закони, а потім говорити про підвищення цих стандартів. Дякую.

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, будь ласка, ваше запитання.

13:05:03

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 округ, Українська народна партія.

Людмила Павлівна, питання наступного плану. Я вважаю, що відстоювання національних інтересів і захист державного суверенітету є одним із основних напрямків діяльності влади, в тому числі через Державний бюджет. Так от, згідно Закону про національну систему конфіденційного зв'язку" ще минулого року мала бути розгорнута така система. на жаль, вона не розгорнута в повному обсязі. І на цей рік заплановано тільки 510 тис. на її розгортання. Це в той час, коли система ВЧ-зв'язку може прослуховуватися в єдиній системі, яка вона існувала, колишнього Радянського Союзу, вона може прослуховуватися.

І друге питання. Зміни податків. Чи не відобразиться це негативно, оскільки ми під час року змінюємо дуже багато податкових законів, вносячи певні зміни до Закону "Про Державний бюджет України"? Чи буде це позитивом? Хоча загалом проект Держбюджету є позитивним. Дякую.

СУПРУН Л.П. Дякую. Що стосується цієї програми про систему конфіденційного зв'язку, ми її знаємо, вона прийняти на виконання Закону про систему конфіденційного зв'язку. Але на сьогоднішній день цей проект, ця програма не є пріоритетом. Тому і кошти виділяються тільки на підготовку відповідного необхідного проекту. Я вважаю, що уряд міг би дослухатися до вашої пропозиції, якщо б надав вам підтримку через отримання спеціального програмного кредитування для розвитку такої системи.

У нас є програма державних запозичень, вона ще в повній мірі не заповнена, не наповнена, є певний резерв там, і тому, якщо ви маєте такі пропозиції і вважаєте, що це необхідно, ви можете підготувати саме таке звернення до уряду, щоб до програми запозичень була включена програма розвитку системи конфіденційного зв'язку. Тоді ця проблема була б вирішена.

Що стосується зміни податків, шановні колеги, в принципі, при прийнятті змін до Закону про Державний бюджет, у нас був вибір: або ми, розуміючи, що ми сьогодні повинні підтримати наших громадян, дати їм можливість і гідні пенсії получити, і соціальні виплати зробити у відповідності до діючих законів, і у зв'язку з цим вносити зміни до податкових законів, бо з інших джерел у нас немає можливості вилучити додаткові доходи до бюджету, або сказати, що сьогодні ми ці програми не виконуємо і будемо чекати 2006 року і діяти у відповідності до законів і Конституції, тобто вносити зміни до податкових законів до 1 липня так, щоб вони стали дійсними і увійшли в дію до 15 серпня і почали діяти з 1 січня 2006 року. Ми повинні з вами прийняти політичне рішення, що ми на себе як депутатський корпус і Кабінет Міністрів беремо відповідальність за прийняття такого рішення і відповідальність за життя і долю громадян.

За цих умов у нас буде тільки одна проблема - це вирішити законодавчо питання про врегулювання скасування існуючих пільг. Комітет пропонував декілька видів рішення. Перше, запровадити окрему статтю доходів і назвати її "Преференційні доходи" з тим, щоб контролювати, хто і як у пріоритетних зонах, по пріоритетних галузях використовує прибуток, чи він кладе його до кишені і розпоряджається нам у власних інтересах, чи він використовує ці гроші у відповідності до закону і спрямовує їх на розвиток виробництва.

Податкові пільги існують в усіх країнах світу, податкові преференції існують в усіх країнах світу, податкові виплати і гранди існують в усіх країнах світу. (Півсекунди, я закінчу) Тому ми повинні зважити, що для нас сьогодні є важливим: розвиток економіки, соціальні виплати, зміни до законів чи дотримання законів , Конституції. За таких умов я б вважала, просто прошу, Віктор Михайлович, ще раз давайте розглянемо позиції щодо системи врахування пільг і їх ліквідації. Ви знаєте, що у багатьох питаннях уряд з нами погодився, пільги залишилися і для інвалідів, і для чорнобильської зони, і податку на землю, але нас сьогодні буде цікавити врегулювання позиції по виробництву. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, співдоповідь завершена. Зараз слово Валерію Мішурі, будь ласка. Ми маємо зробити перерву на 30 хвилин.

13:10:16

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, прошу хвилиночку уваги.

Зараз нам потрібно провести голосування щодо призначення членів Рахункової палати. Я наголошую, що голосування у нас відбувається шляхом подачі бюлетенів. Лічильна комісія готова до голосування. Прохання: за тими столами, де ви завжди реєструєтеся, взяти бюлетені. У бюлетені декілька прізвищ. Якщо ви хочете проголосувати проти когось, просто його викресліть. Голосування буде продовжуватися 30 хвилин. Значить, якщо ми почнемо о 13, скажімо, 10, чи 13.15, то через 30 хвилин голосування буде закінчено. У мене все.

ГОЛОВА. Шановні колеги, для проведення голосування оголошується перерва на 30 хвилин: до 13 годин 45 хвилин. Прошу під час перерви висловити своє ставлення до запропонованих кандидатур в Рахункову палату. Після того будемо слухати співдоповідь від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Перерва до 13 годин 45 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Запрошую народних депутатів до сесійної зали. Мікрофон Удовенка Геннадія Йосиповича увімкніть, будь ласка.

13:50:14

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, поряд з важливою подією, яка відбувається в житті нашої держави розглядом бюджету і, сподіваюсь, він буде затверджений, сьогодні хотів би нагадати колегам і сумна подія в житті українського народу - виповнюється 6 роковини з дня трагічної загибелі за нез'ясованих до цього часу обставин народного героя України, депутата Верховної Ради України, довголітнього політичного в'язня В'ячеслава Максимовича Чорновола. Його роль неперсічна в історії сучасної України.

Я звертаюся до вас, Володимире Михайловичу, з проханням вшанувати його пам'ять вставанням.

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу вшанувати пам'ять В'ячеслава Чорновола вставанням, хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я )

Прошу сідати.

Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу. До співдоповіді запрошується голова підкомітет Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Юрійович Хомутиннік. Будь ласка, як ми і домовлялися, 15 - 15 хвилин.

13:51:47

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Шановний Голово! Шановні колеги! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності з моменту отримання проекту змін до Державного бюджету працював в режимі проведення постійних робочих груп та засідань комітету.

Можна відразу сказати, що було і залишається дуже багато запитань від членів комітету до цього проекту закону. Ці зауваження комітету зайняли близько 50 сторінок тексту, тому я хотів би спробувати стисло озвучити їх.

Спочатку хочу наголосити, що варіант, який ми розглядаємо, це нова редакція законопроекту, яку ми отримали як комітет тільки сьогодні. Велику частину законопроекту складають зміни до податкових законів. Уряд формально врахував вимоги Закону про систему оподаткування, який визначає, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків не можуть запроваджуватися Законом про державний бюджет.

Із статей Закону "Про державний бюджет України на 2005 рік" були вилучені податкові норми. Але це лише формальне врахування, оскільки бюджетні і податкові зміни залишаються в законопроекті під одним реєстраційним номером. Відновлюється попередня практика прийняття бюджету разом зі змінами оподаткування. А це не дає змоги нашому комітету нормально працювати, оскільки зміни до бюджету вносяться до предмету відання бюджетного комітету.

Щодо суті податкових змін. Спочатку хочу звернути увагу на ту частину законопроекту, яка передбачає скасування галузевих, регіональних та інших пільг. Це пільги, які передбачені законами України про оподаткування прибутку підприємств, про податок на додану вартість, пільги зі сплати за землю та мита.

Пропонується скасувати преференції для автомобіле-, судно- і літакобудівної галузей, військового та агропромислового комплексів, для суб'єктів інноваційної діяльності для вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку та територій, що зазнав радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Надані законодавством пільги для вільних економічних зон, технопарків та територій пріоритетного розвитку грунтувалися державою. Їх відміна заборонена низкою законів. Пропонується скасувати ці пільги разом з гарантіями держави щодо неможливості їх відміни.

Ми не проти мораторію на нові зони та проекти, однак насьогодні є багато проектів, за якими зроблені інвестиції і відміняти пільги для вже зареєстрованих та діючих проектів неможна, тому що це призведе до завідома програшних для держави судових процесів.

Питання скасування податкових пільг обговорювалося у комітеті і, на нашу думку, його треба розглядати диференційовано, по кожній галузі, по кожному регіону у комплексі із іншими формами державної підтримки, щоб уникнути негативних наслідків для економіки. Ми вже почали досягати певних домовленостей з Урядом по деяким питанням, зокрема, що стосується поетапного збільшення по платі по податку на землю для підприємств бронетехніки, судо та літакобудування. Збереження існуючих пільг по податку на прибуток та миту по суднобудівних підприємствах, також ми дійшли згоди залишити існуючій порядок сплати ПДВ для агропромислових підприємств, сільгоспвиробникам, але багато питань ще залишаються без відповіді.

Тепер щодо окремих податків. По податку на прибуток підприємств, законопроектом пропонувалося доповнити закон про оподаткування прибутку підприємств новим підпунктом 5.3.10, за яким платники податку не мали права включати до складу валових витрат, витрати платника податку на придбання товарів, робіт та послуг у приватних підприємців, фізичних осіб. На нашу думку, така пропозиція призводить до дискримінації малого підприємництва і її ніяк не можна підтримувати.

Законопроект містив норми щодо зміни граничного розміру віднесення витрат платника податку, пов'язаних з ремонтом основних засобів до складу валових витрат. Якщо зараз можна віднести 10% балансової вартості всіх груп основних фондів, то проект значно зменшує цю суму, оскільки граничний розмір витрат буде визначатися від кожної конкретної групи основних фондів. Ми не підтримуємо таке обмеження, оскільки існуючий порядок оподаткування операцій по капітальному ремонту дозволяє підприємствам вирішувати проблеми значного зносу основних фондів. В частині оподаткування прибутку в законопроекті є норми, які обтяжують становище вітчизняних банків та страхових компаній. Страховим компаніям, по страховим компанія ця норма, яка передбачає обмеження у 5 % для віднесення на валові витрати підприємств витрат на страхування. Все що вище цього п'ятивідсоткового бар'єру буде вже платитися за рахунок чистого прибутку платника податку. Враховуючи, що законодавство зобов'язує здійснювати обов'язкове страхування, такі витрати мають бути повністю віднесені до валових витрат. У законопроекті містяться також зміни, що передбачають зменшення нормативів формування страхового резерву, що включається до складу валових витрат банків, з 20 до 10 відсотків. А це у свою чергу може привести до зниження стабільності банківської системи. Всі ці пропозиції, які стосуються оподаткування прибутку підприємств, були сприйняті урядом та мали бути частково або повністю враховані.

Щодо змін до ПДВ треба зазначити наступне. До урядового проекту потрапив майже повністю законопроект про внесення змін до Закону України про податок на додану вартість під номером 5258, який той рік був прийнятий у першому читанні і зараз опрацьовується у комітеті. Оскільки над цим законопроектом вже проведено значний об'єм роботи, його норми недоречно розглядати разом із змінами до бюджету. Тому ми запропонували залишити у законопроекті лише ресурсно утворюючі для бюджету норми по ПДВ, які ми перерахували у своєму рішенні. А все інше треба врегулювати в окремому зваженому законі, який вдосконалить існуючий порядок справляння ПДВ.

Що стосується податку з доходів фізичних осіб, то комітет вже має опрацьовані законопроекти наших колег Горбачова та Семиноги, які були розглянуті на засіданні комітету та підтримані. Це питання, яке стосується оподаткування операцій з нерухомістю, спадщини та діяльністю нотаріусів як податкових агентів. Тому у рішенні комітету ми відобразили положення цих законопроектів.

Щодо акцизів. Пропонується збільшення ставок акцизного збору на спирт з 16 до 17 гривень за літер спирту, на коньяки, пиво та деякі інші алкогольні напої. Також збільшується адволорна складова акцизу на цигарки з 7 до 8 відсотків. Комітет не заперечує проти таких змін. Але разом з тим ми проти збільшення в десять разів вартості ліцензій по торгівлі та виробництву тютюнових та алкогольних виробів. Тому що це буде великим навантаженням на дрібні підприємства і призведе до перерозподілу ринку користь великих компаній. За цією статтею до бюджету можуть і надійти додаткові кошти, тому що будуть сплачуватися ліцензії. Але не враховано, скільки підприємств відмовиться від такої діяльності.

Проект також передбачає збільшення ставок по ввізному миту на автомобілі - до 34,5 відсотків. Якщо додати податок на додану вартість та акциз, то оподаткування складе близько 62 відсотків від митної вартості автомобіля. Разом із ліквідацією пільг для автомобілебудування це призведе до значного підвищення цін як на вітчизняні, так і на імпортні автомобілі. У той же час ефект по надходженню до бюджету у повній мірі досягнутий не буде. Тому що ми маємо угоду про вільну торгівлю з Російською Федерацією, яка передбачає звільнення від сплати ввізного мита, і це призведе тільки до зростання імпорту автомобілів російського виробництва в Україну.

Щодо оподаткування грального бізнесу. Законопроектом пропонується збільшити розмір плати за придбання патентів на здійснення підприємницької діяльності у сфері ігрового бізнесу. Однак, як показала практика, попереднє підвищення вартості патентів не дало необхідного для бюджету ефекту. Тому комітет пропонує залишити розмір плати за патент у сфері ігрового бізнесу на рівні третього року. А відкоригувати ліцензування у сфері грального бізнесу, запровадивши видавчу ліцензію на кожен окремий гральний заклад.

Щодо фіскальних норм у проекті закону. Пропонується внести зміни до статті 10, 74 Цивільного кодексу та надати податковому органу можливість арештовувати поточні рахунки суб'єктів господарювання за своїм рішенням. Нагадаю, що сьогодні це можливо лише за рішенням суду. Комітет однозначно вважає, що податковим органам такі повноваження давати не можна.

Те, що стосується перевірки підприємств. Доповнюються пункти 9-10, якими розширюються підстави проведення позапланових виїзних перевірок, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з ПДВ, яке складає більше 100 тис. гривень за окремим дорученням Кабінету Міністрів.

Також позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Раніше перевірка могла бути лише на підставі рішення суду, що безспірно є перевищенням повноважень.

Також встановлюються нові терміни тривалості та продовження проведення планової та позапланової перевірки. Включаються положенням відносно можливості продовження термінів перевірок лише за рішенням суду, що, очевидно, є безпідставним перебільшенням повноважень Державної податкової інспекції.

Шановні колеги, ще багато питань, які з урахуванням стислого часу нема можливості висловити, але я спробував зупинитися на головних із тих, які лунали в профільному комітеті. З того моменту, як ми отримали матеріали по законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів, в комітеті не припинялися дискусії, і перше рішення, яке ми прийняли, - відправити законопроект на доопрацювання. Але вже наступного дня ми побачили, що уряд почав прислуховуватися до зауважень комітету, почали досягатися деякі домовленості. І у варіанті законопроекту, який розданий сьогодні в залі, частина з них знайшла своє відображення. Але залишається ще дуже багато питань, які можна вирішити лише під час опрацювання законопроекту у другому читані. Тому остаточне рішення, яке було прийнято комітетом - підтримати законопроект у першому читанні з подальшим його доопрацюванням до другого читання з урахуванням пропозицій та зауважень комітету, які викладені окремо в рішення комітету і надіслані до бюджетного комітету та уряду.

ГОЛОВА. Дякую за увагу. Шановні колеги, співдоповідь закінчена. Прошу записатися на запитання, якщо такі є. На табло, будь ласка.

Так Ігор Рафаїлович Юхновський, будь ласка, запитання

14:05:39

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Юхновський, "Наша Україна".

Шановний доповідачу, я дуже уважно слухав ваші зовсім розумні аргументи стосовно того, що бюджет треба прийняти в першому читанні і доопрацювати в другому читанні.

Як ви дивитеся на зміну законодавства, яке відносяться до технопарків, а саме, Комітет з питань науки та освіти погоджується з тим, що технопарки можуть платити всі податки, але поряд з тим відповідно до вимог ГАТ СОТ вони повинні одержати певні субсидії від держави чи субсидії повинні бути записані в закон про технопарки. І з таким додатком до закону цей закон міг би бути прийнятий. Яка ваша думка з цього приводу? Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я хотів би ще раз повторити про те, що ми запропонували... висловили думку про те, що ми можемо ввести мораторій на нові зони, на технопарки, на території пріоритетного розвитку, там на створення нових інвестиційний та інноваційних проектів, те, що йдеться про технопарки. Але ті пільги, що вже надані підприємцям, які зробили певні інвестиції та створили робочі місця, на нашу думку, це робити не треба, тому що будуть судові процеси і, на нашу думку, вони будуть не на користь державі.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенка, фракція комуністів.

14:07:13

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановний співдоповідачу, я розумію, що в більшій мірі це питання стосується Бюджетного комітету і уряду, але я не зміг його задати їм, тому задаю його вам.

Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до того, що, скажімо, я як голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів не можу не підтримувати уряд, тому що він збирається розпочати виконувати Закон про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Але в частині виплати нарахувань за кожен додатковий рік трудового стажу береться не від розміру прожиткового мінімуму, як передбачено законом, а від нарахованої розрахунковим чином пенсії з обмеженням в 3.32, тобто робимо крок наперед, але потім самі його і обрізаємо. Як ви ставитеся до подібного підходу до виконання закону: в певній частині виконувати, а в іншій - не виконувати?

ХОМУТИННІК В.Ю. Шановний Петре Івановичу, ну, я відверто вам скажу, що це питання ми не розглядали на комітеті, тому що це не стосується профільного комітету. Але я можу сказати, що члени комітету відзначили, безумовно, відзначили соціальність цього бюджету. І ми вітаємо наміри уряду по підвищенню заробітних плат та пенсій, а саме виконання того закону, про який ви згадували, який ми прийняли ще в січні. Але, на нашу думку, це не повинно робитися за рахунок того, що економіка в майбутньому буде мати, ну скажімо так, не ті тенденції, які має сьогодні. Тому що будь-які стимули для виробника вони просто знищуються і ліквідовуються. Дякую.

ГОЛОВА. Василь Іванович Потапов, фракція "Регіони України".

14:09:17

ПОТАПОВ В.І.

Я прошу слово передать коллеге Пеклушенко.

ГОЛОВА. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

14:09:27

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемая Юлия Владимировна, я бы просил и наших коллег, и вас все-таки слушать о том, о чем происходит разговор в сессионной зале.

Прежде всего, мне кажется, что бюджет создан по старой советской формуле: я не могу вам отказать, но не знаю, как помочь. Я не могу себе отказать в голосовании за этот бюджет через призму двух вещей. Прежде всего, социальные стандарты. И спасибо вам за строчку "запорожские мосты". Но я не могу голосовать за этот бюджет, потому что он бъет по бюджету Запорожской области, прежде всего по таким промышленным гигантам, как АвтоЗАЗ, и я удивляюсь почему сегодня в этом зале столь мало уделяется этой проблеме общегосударственного масштаба. Вообще, дискуссии по проблемным вопросам сегодня нет. Вы смотрите, если бы мы, не дай Бог, проголосовали на той неделе за этот бюджет, он бы не претерпел такие изменения. Я категорически настаиваю.......

ХОМУТИННІК В.Ю. Ну я так розумію, що це не запитання, а більше порада чи побажання.

ГОЛОВА. Катерина Ващук, фракція Народної партії.

14:10:37

ВАЩУК К.Т.

Шановний доповідачу! Я хочу запитати, чи ви впевнені, що .... з бюджету знята стаття, яка дозволяє Кабінету Міністрів регулювати митні тарифи. Не Верховній Раді, а саме Кабінету Міністрів. Ми бачили законопроект, який був поданий урядом, про митні тарифи на групу товарів 124 "Продукти". Там практично відкриття границь і знищення сільського товаровиробника України, а ринок наш може перетворитися у такий збір усього європейського і світового непотребу. Скажіть мені конкретно.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую за запитання, Катерина Тимофіївна. Я можу вам відповісти тільки те, що ми домовлялися з Віктором Михайловичем по цьому питанню і вони брали на себе зобов'язання зняти це з закону. Поетому я хотів би, щоб Віктор Михайлович відповів на це.

ПИНЗЕНИК В.М. Ми зобов'язання виконуємо, цієї норми в проекті закону немає.

ХОМУТИННІК В.Ю. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії.

14:11:51

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую. Шановний доповідачу! Фракція Соціалістичної партії України, Мельничук.

У мене є запитання таке. Будь ласка, скажіть, от ви фахівець і дивилися на ті цифри, які запропоновані на 2005 рік щодо газифікації сільських населених пунктів. Мене не дуже задовольняє той механізм, який пропонується урядом. Не дивлячись на це, все-таки фракція буде підтримувати і в першому читанні, і в цілому і пора вже приймати цей бюджет і нетреба стільки, будемо говорити, влаштовувати іспити над людьми.

Чи задовольняє вас той механізм, ще раз повторюю, і ті цифри, які виділені на газифікацію сільських населених пунктів. Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я можу відповісти, що питання, на жаль, не відноситься до фінансового комітету, але, як депутат-мажоритарщик я можу відповісти, що мене особисто ці цифри не задовольняють.

ГОЛОВА. Левко Григорович Лук'яненко - фракція Юлії Тимошенко.

14:12:57

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська республіканська партія "Собор", блок Юлії Тимошенко.

Віталій Юрійович, я хотів би запитати таку річ. Ось ми тут слухали, що АвтоЗАЗ в дійсності має великі прибутки і, в той же час, він бере дотації з державного бюджету.

Як ви думаєте, чи такі махінації фінансові, вони є крадіжкою із використанням службового становища, чи просто порушенням фінансової дисципліни? Це перше питання.

Друге питання. Знаєте, знову я хотів би, як і мій попередник, відносно села і газифікації.

Одного разу нам обіцяли дати по мільйону, щоб ми допомогли селам газифікуватися. Чи буде використаний цей механізм цього разу, щоб закінчити початі вже роботи по газифікації сіл. Дякую за відповідь.

ХОМУТИННІК В.Ю. Що стосується газифікації, то я вважаю, що за це мають відповісти урядовці, тому що я просто не володію цим питанням і це питання бюджетного комітету. Але я відразу відповім на першу частину і потім, можливо, буде відповідь по газифікації.

Те, що стосується АвтоЗАЗу. Я можу сказати, що ми робили окреме виїзне засідання на це підприємство профільного комітету і на ньому був присутній міністр економіки сьогодні Сергій Терьохін і багато ще, які сьогодні представляють людей, які представляють уряд. На той момент я не почув жодних зауважень, чи заперечень, проти цього підприємства і проти того, що АвтоЗАЗу надаються пільги.

Я вважаю, що по кожній галузі треба розбиратися. І якщо рівень, скажімо, підприємства вже є прибутковим, то, безумовно, треба починати, скажімо так, можливо, поетапно ці пільги забирати. Можливо, можливо. Але ми побачили гарне підприємство, на мій погляд, яке працює, на якому створені робочі місця і, якщо скасовувати ці пільги, то я вважаю, що треба, ну, більш так, ретельно підходити. Тому що, наприклад, я був на засіданні Кабінету Міністрів і для мене стало не зрозуміло, що інформація по цифрах, по "АвтоЗАЗу", вона бралася якимись таким, кулуарним чином. Тому що, ну, на думку міністра фінансів, були якісь запони. Хоча виступив губернатор і сказав, що до мене ніхто не звертався за цими цифрами, тобто є ті питання, які, на першій погляд, скажімо так, не до кінця зрозумілі.

ГОЛОВА. Так. Георгій Манчуленко, будь ласка. Шановні колеги, це запитання ми задаємо до голови представника Комітету, ...

14:15:56

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Григорій Манчуленко, 203-ій округ, Українська народна партія. В мене декілька запитань, щодо фінансування видатків на національну оборону.

Чи вважаєте Ви достатнім фінансування видатків на будівництво, придбання житла для військовослужбовців, фінансування розробки, закупівлі та утримання озброєння військової техніки, забезпечення живучості та утилізації надлишкових боєприпасів, на реформування та розвиток збройних сил України? А також наступна проблема, яка стосується пенсійного забезпечення військових пенсіонерів, пенсіонерів системи Міністерства внутрішніх справ, служби безпеки та інших силових структур. Як ми знаємо, керівники цих структур свого часу зверталися до попереднього Кабінету Міністрів України, щоби ці видатки не тримати в системі відповідно галузевих міністерств, а перекласти їх на загальнодержавні видатки в системі Міністерства фінансів України. Чи розглядали Ви це питання? І Ваша думка з цього приводу? Дякую.

ХОМУТИННІК В.Ю. Я ще раз хочу підкреслити, що питання видаткової частини бюджету, це не питання фінансового Комітету, це питання суто бюджетного Комітету. Тому я відверто Вам відповідаю, що ми це питання не розглядали, тому що це в іншому комітеті. Але знову ж таки я можу особисто свою думку можу сказати, що фінансування на будівництво житла для військовослужбовців, воно недостатнє. Я вважаю, що сьогодні немає того ресурсу, щоб задовольнити всі потреби, які є у військово-промисловому комплексі.

ГОЛОВА. Володимир Демьохін, фракція "Єдина Україна".

14:17:52

ДЕМЬОХІН В.А.

Уважаемый Виталий, я хотел задать вопрос вам следующий. Вы сейчас делали співдоповідь. Все-таки какое официальное решение, есть ли официальное решение комитета? Это первый вопрос.

Второе. Ваше отношение к тому, что сегодня проектом Закона о Государственном бюджете мы нарушаем статью 7 Закона о системе налогообложения, в которой четко указывается, что зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет. То есть мы по существу уходим в незаконное поле. Я бы хотел, чтобы вы выразили свое мнение по этому вопросу. Спасибо за внимание.

ХОМУТИННІК В.Ю. Отвечаю. Мы с самого начала обращали внимание и Премьер-министра, и министра финансов, и министра экономики на то, что давайте делать прозрачную процедуру, и давайте будем рассматривать бюджет в соответствии с Законом Украины о системе налогообложения. И вроде бы как устно мы услышали согласие. И я еще раз повторяю, что формально эта норма выполнена, что вроде бы как из отдельных статей вытащили изменения к налоговым нормам, но вставили отдельными законами под одним регистрационным номером.

Поэтому Комитет по финансам не может влиять на какие-либо законы в той мере, в которой должен влиять, потому как все рассматривается в бюджетном комитете. И мы вынуждены, скажем, и присутствовать на бюджетном комитете, и постоянно таблицы запрашивать, какие-либо изменения. Я повторяю, что тот проект бюджета, который сегодня рассматривается, мы его получили официально в комитет только сегодня утром. Поэтому я надеюсь, что вот Юлия Владимировна может быть в следующем рассмотрении бюджета на следующий год учтет пожелания финансового комитета, и мы готовы работать, нормально работать по всем статьям и профессионально работать. Однако, чтобы это было с соблюдением процедуры и Регламента, и Закона о системе налогообложения.

А что касается окончательного решения комитета, я еще раз хочу повторить. Окончательное решение комитета - поддержать в первом чтении. Почему? Потому что по процедуре только в процессе доработки ко втором чтению мы сможем подать официально предложения от народных депутатов, от комитета, которые будут в поривняльной таблице, и иметь возможность, чтобы эти предложения были учтены. Мы это предложение, я еще раз повторяю, изменили. Когда услышали взаимность, скажем, от профильных министерств и начали идти на какие-то компромиссы по ряду вопросов в системе налогообложения. Это и по налогу на прибыль, и по НДСу, и ряду других вопросов, которые я сегодня уже озвучивал в своей доповиди. Спасибо.

ГОЛОВА. Ігор Шаров, будь ласка, "Демократична Україна".

14:21:02

ШАРОВ І.Ф.

Ігор Шаров, "Демократична Україна".

Прошу передати слово Анатолію Раханському.

ГОЛОВА. Анатолій Раханський.

14:21:12

РАХАНСЬКИЙ А.В.

Анатолій Раханський, євпаторійський виборчий округ.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, як ви думаєте, правомірно є те, що статтею 75 призупиняються статті деяких законів? Це перше запитання.

Друге питання. Ви вже відповідали, я ще хочу сказати. Правомірно є те, що депутати, у тому числі і я подав багато, 15, наприклад, поправок до змін до бюджету і пропозицій щодо збільшення надходжень до бюджету, але я не маю можливості подивитися, яке рішення прийнято Бюджетним комітетом.

І відносно того, як сьогодні відбуваються стосунки між місцевими бюджетами. Про це вже говорилося. Дякую за відповідь.

ХОМУТИННІК В.Ю. Что касается 75 статьи, я могу сказать, что относительно тех вопросов, которые регулирует финансовый комитет, их там нет, их вынесли как отдельные законы. Но это уже, скажем так, первый шаг. А относительно других вопросов, я думаю, что это ни к финансовому комитету, а к министрам.

Что касается финансирования. По местным бюджетам, да, второй вопрос? Я могу сказать, что, опять же, как народный депутат, как мажоритарщик, не как член финансового комитета, что финансирование местных бюджетов по некоторым позициям увеличилось. То есть, по дотации выравнивания, допустим по моему городу, по Макеевке, есть дополнительно семь миллионов, по другим городам. То есть, есть увеличение по дотации выравнивания.

В то же время есть сокращение по капитальным вложениям, статья называлась "Соціально-економічний розвиток регіонів". Тобто взагалі скасована стаття - 485 млн. гривень на економічний, на соціально-економічний розвиток регіонів. Тобто це ті капітальні вкладення, які були у народних депутатів. Тобто зараз менше ніж половина залишилась. Будемо працювати в тих умовах, які є.

ГОЛОВА. Так, дякую вам. Час вичерпано. Переходимо до виступів. Запрошується до виступу голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Гуренко Станіслав Іванович. Підготуватися Хара.

14:24:09

ГУРЕНКО С.І.

Шановний Голово, шановне товариство, шановні наші виборці! При обговоренні питання 23 березня на засіданні Комітету з питань економічної політики члени комітету керувалися тими матеріалами, які були чинні на той час і на той день, бо сьогодні маємо ми новий проект, який значною мірою є перероблений, який якось там враховує думки депутатів і думки членів бюджетного комітету. Але ті пропозиції і ті тези, які були висловлені членами комітету два дні тому, вони залишаються чинними. Тому члени комітету відзначили перш за все, що керівництво Кабінету Міністрів, на жаль, в супереч закону про Державне прогнозування та розробку програм економічного і соціального розвитку України та конкретної постанови Верховної Ради України від 4 лютого цього року про програму Кабінету Міністрів "Назустріч людям" не подало, як це належало, до Верховної Ради уточненого проекту Державної програми економічного та соціального розвитку на 2005 рік, тобто бюджет є сьогодні єдиним документом, який містить в собі певні показники та орієнтири.

Проект змін до Державного бюджету на 2005 рік, не зважаючи на значний обсяг матеріалів, не містив у собі достатньої кількості обрахунків і обгрунтування тих змін, значних змін, які запропоновані сьогодні Верховній Раді.

Поділяючи стурбованість уряду щодо можливих, можливих, підкреслюю, серйозних порушень і фінансових втрат під прикриттям законодавчих актів щодо податкових та митних пільг, члени комітету й говорили про чисельні звернення керівників держадміністрацій та підприємств щодо негативних соціально-економічних наслідків скасування відповідних пільг, як нам це сьогодні пропонується, просто визнати цілий ряд законів нечинними.

Сьогодні на територіях і зонах... в вільних економічних зонах, пробачте, створено 52 тисячі робочих місць. Це треба мати на увазі. Тільки в Донецькій області вже реалізується 180 проектів, в які вже вкладено 1,2 мільярди доларів США, в тому числі 281 мільйон - це іноземні інвестиції.

Наслідки відмін преференцій можуть просто бути дуже важкими, перш за все, йдеться про судові позови і йдеться про відповідальність майнову. Ми маємо сьогодні випадок, коли колектив АНТИК "Антонові" не за свою провину розплачується тим, що не можуть уже "Антоновська" літаки не те перевозити вантажі, а й бути представлені на міжнародних авіасалонах.

Якщо брати конкретні підприємства, от по "АвтоЗАЗу". Від відміни пільг прогнозується: в цьому році обсяг виробництва впаде втричі. Там 80 тисяч працюючих, на "АвтоЗАЗ" і на споріднених підприємствах. Зменшиться та чисельність може на 49 тисяч осіб, в тому числі на головному підприємстві - 13 тисяч. Заробітна плата, яку так критикував тут міністр фінансів, зменшиться на 33 проценти - і буде 683 гривні, тобто такою, як в середньому по Україні. Це треба робити, звичайно, упорядкування діяльності підприємств у пільгових зонах та галузях, але треба це робити, визначили члени комітету, виключно на законодавчих засадах.

Хвилю безробіття, яка може бути, безумовно, можна було б якось амортизувати створенням нових робочих місць. Президент дав завдання уряду, щоб у бюджеті знайшли відображення його обіцянки про створення мільйону робочих місць. Це не мало не багато, а десь більше 100 мільярдів гривень. Але хоч одну копійку в бюджеті шукати марно. Також марно шукати в бюджеті і конкретні показники і конкретні розрахунки щодо ліквідації бідності на Україні. Ми вважаємо це суттєвими недоліками бюджету і вважаємо, що до цих питань треба повернутися, і повернутися так, як слід, як любить говорити наш Прем'єр, на професійному рівні.

Члени комітету...

ГОЛОВА. Дайте можливість закінчити виступ. А, вже все у вас? Дякую, Станіславе Івановичу.

Шановні колеги, давайте послухаємо дуже коротко інформацію Лічильної комісії про результати нашої роботи під час перерви.

Будь ласка, Валерій Дмитрович Мішура.

14:29:59

МІШУРА В.Д.

Шановні народні депутати, дозвольте ознайомити вас із змістом протоколу номер два засідання Лічильної комісії Верховної Ради України від 25 березня 2005 року.

Слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посаду членів Рахункової палати.

У бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів Рахункової палати були включені кандидатури: Яременка Олександра Степановича заступником голови Рахункової палати; Юхимчука Анатолія Петровича секретарем Рахункової палати, Вітковської Лариси Володимирівни головним контролером Рахункової палати; Заремби Ігоря Миколайовича головним контролером Рахункової палати; Пилипенка В’ячеслава Павловича головним контролером Рахункової палати; Самуся Георгія Юрійовича головним контролером Рахункової палати.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:

1. Кількість народних депутатів України, повноваження яких визначені - 443;

кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування - 340;

кількість народних депутатів, які взяли участь у голосуванні - 337;

кількість бюлетенів, визнаних недійсними - немає.

Голоси отримались такі. Яременко Олександр Степанович. За - 332, проти - 5. (О п л е с к и)

Юхимчука Анатолія Петровича. за - 273, проти - 64. (О п л е с к и)

Вітковська Лариса Володимирівна. За - 269, проти - 68.

Заремба Ігор Миколайович. 273 - за, проти - 64.

Пилипенко В'ячеслав Павлович. За - 311, проти 26.

Самусь Георгій Юрійович. За - 266, проти - 71.

Відповідно до статті 85 Конституції України, статті 10 Закону України "Про Рахункову палату", глави 3.7 Регламенту Верховної Ради України, Лічильна комісія вирішила вважати призначеними на посади членів Рахункової палати:

Яременка Олександра Степановича заступником голови Рахункової палати; Юхимчука Анатолія Петровича секретарем Рахункової палати, Вітковську Ларису Володимирівну головним контролером Рахункової палати; Зарембу Ігоря Миколайовича головним контролером Рахункової палати; Пилипенка В'ячеслава Павловича головним контролером Рахункової палати; Самуся Георгія Юрійовича головним контролером Рахункової палати.

Голова, заступник, секретар, члени Лічильної комісії. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Валерій Дмитрович, давайте привітаємо колег, яких ми обрали на посади в Рахункову палату і побажаємо плідної і відповідальної роботи.

Шановні колеги, до виступу зарошується Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Хара Василь Георгійович. Наступним буде висупати Альошин.

14:32:38

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, наш комитет рассмотрел на своем заседании законопроект и высказал к нему неоднозначное решение.

С одной стороны были отмечены значительные позитивные изменения в обеспечении социальных гарантий различным категориям населения.

Отмечалось также, что большинство социальных норм являются результатом решений предыдущего правительства и, прежде всего, решение Верховной Рады Украины.

С другой стороны, у членов нашего комитета вызывает тревогу внутреннее противоречие проекта. Всем понятно, что уровень социальных благ полностью зависит от уровня и стабильности развития национальной экономики. Ненужно быть экономистом, чтобы увидеть, что данный законопроект приносит в жертву интересы национального товаропроизводителя, усугубленные, тем более, таможенной либерализацией, которую ми с вами недавно приняли.

Огульное лишение государственной поддержки авто-, судо-, авиастроения, предприятий военно-промышленного комплекса и села приведут к вымыванию оборотных средств, а значит сокращению производства, зарплаты, рабочих мест, налогов, и тому подобное.

Неэкономические наезды на государственные монополии однозначно приведут к подорожанию тарифов на перевозки, электроэнергию, газ, топливо и тому подобное, что непременно приведет к росту цен на промышленность, сельскохозяйственную продукцию, а значит на товары народного потребления, продукты, коммунальные и другие услуги.

Внутренние противоречия бюджета 2005 года - результат недемократичного, непрозначного, келейного, если хотите, авантюрного подхода Кабинета Министров к работе над законопроектом. По нему нет согласованности даже внутри самого правительства.

В адрес нашего комитета поступило обращение Федерации работодателей Украины, в котором справедливо критикуется Кабинет Министров за игнорирование положения генерального соглашения, нарушение принципа трипартизма и социальной идеологии в государстве.

Кабмин, фактически, в нарушении законов Украины, международных норм, отстранил своих социальных партнеров, формирование экономической и социальной политики на 2005 год. Это невозможный случай для цивилизованного государства. Федерация работодателей считает недопустимым принятие экономически необоснованных норм, которые приведут к негативным социально-экономическим последствиям. Наш Комитет направил свои многочисленные предложения в проект бюджета 2005 года, но сегодня утром мы получили материалы, которые у вас у всех есть. И, как бы в насмешку, увидели, что не единого предложения нашего Комитета не было рассмотрено и принято. Мало того, мы просили не загружать дополнительными финансовыми нагрузками фонды социального страхования, но, как на зло, еще на 20 миллионов нагрузили фонд страхования от несчастных случаев на производстве.

Мы не можем согласиться с беспределом Кабинета Министров в отношении фондов социального страхования. Когда просто попирается Закон и, по большому счету, воруются средства застрахованных лиц и работодателей для латания дыр в государственном бюджете, самовольно меняется тарифы, и прочее, и прочее. Это очередная попытка развалить систему социальной защиты страны. И не могу не отреагировать на ответ Виктора Михайловича Пинзеника, которого я уважаю, на вопрос: а каким образом бюджет возвращает, в связи с повышением одноразовой помощи на ребенка фонда социального страхования. Он сказал, что этот вопрос согласован - возвращаем полностью. Это неправда, мягко говоря. В бюджете предусмотрено 1509 миллионов, при минимальной потребности фонда - 800 миллионов, Комитет не согласен с позицией Кабинета Министров в отношении возврата вкладов населения, в ликвидации финансирования программ по охране труда, в сокращении льгот предприятий-инвалидов, в уничтожении угольной промышленности. Кстати, "Регион Украины" Фракция подала свои предложения для увеличения финансирования. В этом варианте, который мы сегодня получили еще больше уменьшается финансирование угольной отрасли.

Мы не согласны также с введением налога на землю для детских оздоровительных лагерей, с отменой программ газификации сел, она будет, якобы заменена на сомнительную элекрофикацию. Мы не согласны со снижением размера получаемых сегодня пенсий, в связи введением максимального ограничения пенсии. В отказе восстановления оплаты труда на основе единой тарифной сетки, очередное повышение минимальной заработной платы приведет еще к большей деформации соотношения неквалифицированной оплаты и высококвалифицированного труда.

В связи с вышеизложенным, уважаемые коллеги, мы считаем, что в таком виде закон в конечном итоге принимать нельзя. Нужно принять его в первом чтении, доработать его.

И еще одно предложение. Сегодня нужно выполнять бюджет, который есть в государстве, его не саботировать, не спекулировать им, а выполнять. И дорабатывая изменения действующего бюджета, мы получили сбалансированный настоящий бюджет развития 2005 года.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Від Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів буде виступати народний депутат Альошин. Будь ласка, підготуватися Валентину Григоровичу Матвєєву.

14:37:55

АЛЬОШИН В.Б.

Шановні народні депутати, шановні представники уряду.

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів на своєму засіданні 23 березня розглянув попередню версію Закону України про Державний бюджет, про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2005 рік та до деяких інших законодавчих актів. Вже після засідання комітету за участю представників комітету і з представниками Комітету з питань бюджету деякі позиції вдалося уточнити. Але в цілому народні депутати, члени комітету, відзначали очевидне соціальне спрямування проекту. Звичайно, він передбачає зростання соціальних видатків, розміру мінімальної заробітної плати, відновлення міжпосадових співвідношень, погашення знецінених вкладів населення, значно збільшені пенсійні виплати.

Ми констатували, що однією з головних обставин, які викликали власне потребу у суттєвому перегляді параметрів бюджету 2005 року, стало значне розбалансування пенсійної системи, спровоковане політичними рішеннями попереднього уряду та новими законами, прийнятими наприкінці минулого року. У цих умовах новий Кабінет Міністрів не пішов звичним шляхом, шляхом скорочення соціальних зобов'язань перед громадянами, а намагається максимально повно виконати практично всі соціальні програми, у тому числі і щодо пенсійного забезпечення. Ми вітаємо намагання уряду реалізувати вимоги закону щодо встановлення розміру мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму. Водночас така вимога, яка стосується мінімальної пенсії, суттєво видозмінює загальну модель пенсійної систему. А це в свою чергу викликає термінову потребу в нових прогнозних оцінках перспективи як солідарної, так і загальнообов’язкової накопичувальної складової цієї системи.

Нам необхідно забезпечити соціальні стандарти для пенсіонерів не лише поточного року, а і у майбутньому. Шістнадцять відсотків валового внутрішнього продукту сьогодні витрачається на пенсійні виплати. Це надзвичайно багато, особливо з огляду на демографічну перспективу в Україні. Тому пенсійна система об'єктивно вимагає прискорення зростання заробітної плати як основної бази нарахувань пенсійних внесків. Те, що пропонує уряд зробити у цьому році, це є правильно, однак недостатньо. Ми вважаємо, як за амбіційну мету уряд має ставити завдання досягнення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тоді у нас відновляться раціональні співвідношення принаймні мінімальної пенсії і мінімальної заробітної плати.

Уряду також необхідно терміново ініціювати розробку нової актуальної моделі пенсійної системи України. І якщо ми всі зацікавлені не в досягненні короткострокових політичних цілей, а в створенні стабільних соціальних гарантій, то варто дотримуватися простої логіки, коли говорять актуарії, політики мають слухати. Бюджет 2005 року, на жаль, не дає повної відповіді на питання тенденцій, які визначатимуть взаємовідносини Державного бюджету і Пенсійного фонду.

Члени комітету та представники ветеранських організацій відзначили як позитиви збільшення одноразових щорічних грошових виплат до Дня Перемоги, однак при цьому констатували, що вимоги відповідного Закону України не виконуються в повному обсязі. Крім того, ми говорили також про необхідність суттєвого збільшення витрат Державного бюджету на програми оздоровлення ветеранів, і відповідні рішення в Постанові Верховної Ради за підсумками слухань, за підсумками інформування уряду з цього питання є.

Особливо актуальне для нас було питання відміни податкових пільг для підприємств організацій інвалідів. І обговорення цього питання йшло як ніколи гостро. І вже після цього обговорення з урядом вдалося досягнути певних компромісів, однак залишається ще один суттєвий момент: ми б хотіли, щоб критерієм визначення надання пільг було не 10 відсотків витрат цих підприємств...

ГОЛОВА. Так, дякую, Валерію Борисовичу. Валентин Григорович Матвєєв - голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради запрошується до виступу. Наступним буде виступати голова Рахункової палати.

14:43:19

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні народні депутати, про соціально-економічні проблеми, які не вирішуються внесенням запропонованих змін вже говорили попередні виступаючі - мої колеги. Я ж хочу привернути вашу увагу, шановні народні депутати, і увагу виборців також до того, що в черговий раз всі ми є свідками підходів, що ведуть до грубого порушення вимог Регламенту, до чергової спроби, я б сказав, вишукувати Верховну Раду - вищий законодавчий орган нашої держави.

Перш за все, це стосується майже ігнорування самої процедури розгляду цього законопроекту про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів. До речі, під деякими іншими уряд має на увазі всього нічого - більше 80 законів. Зразу ж виникає питання: що ж ви, шановні урядовці, які донедавна були народними депутатами України, а міністр фінансів Віктор Пинзеник, до речі, в порушення Конституції України і до цього часу не склав своїх депутатських повноважень. Що, ви не знаєте чи, може, не хочете знати, що вимогами частини 2 статті 9.1.9 Регламенту Верховної Ради передбачено, що зміни і доповнення до закону про Держбюджет не можуть змінювати чинне законодавство. У разі такої потреби спочатку вносяться зміни до відповідного закону, і лише після того розглядаються пропозиції щодо відповідного закону, пропозиції щодо змін і доповнень про Державний бюджет. А цим законопроектом вносять зміни, як я уже сказав, до більш, ніж 80-ти законів, що є грубим порушенням Регламенту Верховної Ради і чинного законодавства.

Слід відзначити, що відповідно до вимог частини першої статті 9.1.9 Регламенту протягом фінансового року та Законом про Державний бюджет можуть бути внесені зміни і доповнення за поданням осіб і органів, які мають право законодавчої ініціативи, але у визначеному частиною другою статті 9.1.3, а також статті 9.1.4 Регламенту - "Термін і порядок розгляду пропозицій". Тут все чітко виписано.

Зокрема, передбачається, що протягом п'яти днів зміни до Закону про Державний бюджет розглядаються у комітетах Верховної Ради, які призначають доповідачів для участі у роботі Комітету з питань бюджету. Комітети і депутати передають свої поправки до проекту бюджету у Комітет з питань бюджету. Чи встигли вони це зробити, скориставшись цим положенням? Безумовно, ні. Значна більшість не встигла.

Порушена також процедура розгляду законопроекту у першому читанні. Ми ж з вами отримали ці всі матеріали не за шість днів, як того вимагає Регламент, за шість днів до розгляду у Верховній Раді, а тільки практично сьогодні, не перед ранковим засіданням - перед розглядом цього законопроекту. Куди ми, шановні, поспішаємо? Від цього ж залежить якість прийнятого Держбюджету. А ми з вами пересвідчилися в цьому, зокрема у минулий вівторок, коли вдогонку Міністерством фінансів були направлені поправки у зв'язку з технічною помилкою, які склали 158 сторінок.

І на закінчення. Проаналізувавши зміни, запропоновані цим проектом закону, до частини п'ятої статті 20-ї Закону України "Про статус народного депутата України" комітет не може погодитися із намаганням уряду щодо зниження рівня соціального захисту народних депутатів України попередніх скликань і вважає їх безпідставними, а також пропонує частину третю статті 33-ї також не чіпати. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До виступу запрошується голова Рахункової палати Симоненко Валентин Костянтинович. Наступним буде виступати голова Національного банку України.

СИМОНЕНКО В.К. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемая Юлия Владимировна, уважаемые коллеги! Анализ изменений к Государственному бюджету, проведенный Счетной палатой, показал, что правительством отработан практически весь массив бюджетного и налогового законодательства, и представленный документ носит достаточно системный характер. Скажу больше, на проблемы, которые поднимались Счетной палатой на протяжение семи лет, обратили внимание. Это, прежде всего, отказ от налоговых преференций для целевых отраслей, целых отраслей, территорий и предприятий, а также то, что сдвинулось с мертвой точки внедрение тарифной сетки для бюджетников.

Бюджет носит ярко выраженный социальный характер, основу которого выполнение обещаний даны в ходе предвыборных кампаний.

Это общемировая практика, и правительство в этом направлении сделало первый шаг. Но в предложенной корректировке бюджета мы имеем отказ от инновационной составляющей развития экономики, нарушение баланса между социальными выплатами и выплатами развития отечественного товаропроизводителя, забыт бюджет развития, имеем большой риск инфляционного всплеска. И самое главное, как будут решаться эти проблемы в дальнейшем, к сожалению, неизвестно.

Правительству не хватило мужества кардинально решить проблему налога на добавленную стоимость. 34 страницы изменений к закону по НДС. Много и практически ничего. Ведь все знают, что правовое поле налога является питательной средой для теневых дельцов. В прошлом году удалось предотвратить незаконное возмещение налога почти на 6 миллиардов гривен. А сколько не удалось! И какова же эффективность этого налога?

В 2004 году поступило не более 16 миллиардов гривен. При этом, потери бюджета в связи с неуплатой составили 12 миллиардов гривен. А если учесть ежегодное списание налогов и суммы возмещений из бюджета, то выходит устойчивое красное сальдо по этому бюджету. Спрашивается, какой смысл сохранять такой налог. Его надо отменять. И если мы действительно хотим вынести экономику из тени, эту проблему нужно решать как и проблему налога на прибыль предприятий. Снижение ставки налога на прибыль предприятий в прошлом году с 30 до 25 процентов положительно повлияло на финансовое состояние предприятий. Запланированные поступления налога на прибыль в прошлом году перевыполнено на 3,4 миллиарда гривен. Но схемы уклонения от уплаты путем снижения налога на прибыль сохранилась. Функционируют торговые дома, дочерние предприятия и другие посреднические структуры, которые... остаются почти вся прибыль, а налог не уплачивается.

Причина. 25 процентов - большая ставка. Надо идти на снижение ставки налоги на прибыль.

Проблема возмещения гражданам их сбережений хотя и не попала в пакет предвыборных обещаний, но ее надо решать. Ведь это 130 млрд. гривен и 55 млн. вкладчиков. За ними стоят конткретные люди. В проекте изменений оставлены положения о проведении очередного многоступенчатого зачета. Неуплаченные государственные налоги "Нефтегаз" и другим предприятиям, предлагается получить не "живыми деньгами", а путем их списания с использованием прозрачных многоступенчатых схем зачета.

Эта единоразовая акция ничего не дает. Большинство вкладчиков не имеют отношения к у плате коммунальных услуг. А, во-вторых, в последующие годы таких сумм не будет.

Проблему нужно решать по-государстенному и полностью. Долги по уплатам надо учесть состав государственного долга и выдать вкладчикам долговую расписку от имени государства в виде облигаций. Установить строки и ежегодно предусматривать средства на их погашение в бюджете.

А шесть миллиардов гривен - сумма налогового долга, которую предусмотрено списать ... в этому году целесообразно получить "живыми" деньгами в бюджет и решить проблему, прежде всего, аграрников, уравниловки в пенсионном обеспечении. Эту проблему все-равно придется решать, а ресурс будет потерян.

Проблемы местных бюджетов, к сожалению, остались без нужного внимания. Жаль, не хватает времени, тогда перейду к последнему, и может быть, главному.

Счетная палата проводит экспертизу проекта бюджета, постоянно акцентируя внимание на проблеме. Когда правительство пытается сбалансировать бюджет, вносит множество изменений в бюджет и налоговые законодательства. Практически игнорируются принятые бюджетные законодательства и ее величество процедуру.

В большой степени это присуще рассматриваемому законопроекту.

ГОЛОВА. Дякую, напривеликий жаль...

До виступу запрошується Голова Національного банку України Стельмах Володимир Семенович.

СТЕЛЬМАХ В.С.

Шановна президія, шановна Прем'єр-міністре, шановні народні депутати і учасники засідання цього. Стосовно того документу, який розглядається, то з позиції оцінки національного банку, ми можемо сказати одне, що це дійсно той бюджет, який давно чекали, бо він утверджує права людини, іменно права людини, кожного прошарку населення, з тим щоб були утверджені їх всі життєві стандарти, належного рівня із цієї сторони, безумовно, частину видаткову бюджету критикувати, чесно говоря, в цілому, даже не дозволяє совість.

Разом з тим, ми повинні виходити з того, що тоді друга частина повинна надзвичайно достеменно бути проаналізована і щоб забезпечити ці видатки, які передбачаються. І в зв'язку з цим, у нас є певні питання, ми так щиро і достеменно працювали з Урядом, але в кінцевому бюджеті все-таки в нас єсть, якщо не загрози, так будемо говорить, так застереження певного характеру.

Ну, перше, це питання рівня податку на додану вартість. На нашу думку, що там є, закладені ризики, що можуть бути отримані такі високого рівня доходи від податку на додану вартість.

Друге питання - це акцизи, мита і так дальше. Там теж є питання ризиків. Правда, вони можуть бути, якщо у Уряду буде інструмент оперативного регулювання на ці проблеми, то, безумовно, це може в процесі року бути виправлено і забезпечено. В зв'язку з цим, я хотів би сказати слідуюче, що загальні макроекономічні показники, вони засвідчують про те, що цей бюджет теж має право на життя і він може бути виконаний. Особливо, безумовно, нас турбує питання Національного банку, так як ми зобов'язані, повинні виконати основної функції - це підтримання стабільності національної валюти, тобто це, практично, утримання інфляції на тому нормативному рівні, який ви сьогодні освятите. А він показаний в нормативних, то есть в макроекономічних показниках уряду - це 9,8 відсотка. І тому, безумовно, наша грошова кредитна політика буде підпорядкована для того, щоб забезпечити монетарними заходами ці устремління уряду. І в зв'язку з цим я хотів би сказати слідуюче. Коли ми в уряду запитували: скажіть, будь ласка, чи в цьому рівні інфляції ці підняття тарифів і так далі, і так далі, питання, які напряму впливають на розвиток інфляції, вони враховані, нам твердо відповідали, що вони враховані.

Тому, безумовно, ми повинні прийняти цей бюджет до виконання ще й з тим, що все-таки рівень дефіциту бюджету, він надзвичайно помірний. Я говорю, чого помірний? Тому що якщо дивитися, наприклад, ті високі темпи росту заробітної плати 57 відсотків, виплати пенсій, які двозначними цифрами визначаються, це з одної сторони, безумовно, визиває засторогу, але з другої сторони, це визиває і впевненість і надію на те, що все-таки дійсно люди будуть отримувати належну оплату працю і належне пенсійне забезпечення.

Ще хочу одне питання вам затронути і передати, що у нас було дуже такі достеменні розгляд питань - це питання валютно-курсової політики. Я ще хочу повторити, що у нас головна функція - це забезпечення стабільності національної валюти в цілому. Валютно-курсова політика - це є один із факторів, який впливає на загальну, будемо так говорити, стабільність національної валюти і рівень інфляції. І вона для нашої країни надзвичайно має величезне значення. Я буквально прошу хвилину. Має надзвичайно величезне значення. Ми говоримо, що ми йдемо до ринкової економіки і так далі. Так от з точки зору валютно-курсової політики, Україна давно у ринковій економіці. Експорт-імпорт склав за минулий рік 113 відсотків до ВВП. Тому ви розумієте, що зміна курсу валютного, вона надзвичайно впливає і на одну сторону, і на другу сторону позитивно. Тому ми надзвичайно зважено будемо підходити до цього питання. Ми будемо у нас є економічні...

ГОЛОВА. 20 секунд Володимиру Семеновичу, він не так часто виступає.

СТЕЛЬМАХ В.С. Але рівень цього укріплення ми будемо виходити з того, щоб він не розкручував інфляцію, а навпаки сприяв її зменшенню.

Хочу сказати: що гірше - чи укріплення курсу, чи інфляція. Якщо, наприклад, курс змінити на 10 відсотків укріпити, то це буде десь один-два відсотків зниження інфляції. Але інфляція затрагує надзвичайно ширший аспект всіх - і уряду, і бізнесу, і кожної людини. Тому безумовно ми будемо виходити з регулювання загальної грошової кредитної політики і валютно-курсової політики, і іменно з точки зору, щоб оці номінальні підвищення заробітної плати в реальному плані не були погіршені. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам, Володимире Семеновичу. Шановні колеги, всі так би мовити офіційні виступи завершено. Тепер переходимо до виступів від фракцій і потім від комітетів, а потім, якщо залишиться час, уже власне від народних депутатів. 90 хвилин, ми домовлялися. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів, що записалися, по три хвилини. Зараз виступи від... Справа в тім, що ми ж узгоджували, голосували по три хвилини. Будь ласка, Юрій Соломатін. Що з процедури, будь ласка. Ми ж процедуру розгляду питання узгодили на початку самому, шановні колеги.

15:01:13

СОЛОМАТІН Ю.П.

Юрій Соломатін, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, 90 хвилин якраз 27 - це представники записані комітетів і фракцій. Перемножимо на три хвилини, і з урахуванням того, що будуть до трибуни йти і відходити, на депутатів не залишиться часу. Тому я хотів би просити вас і всі сесійну залу, щоб найменш п'ять депутатів виступили. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до виступів. Шановні колеги, зараз у нас 90 хвилин. Час цей коли збіжить, тоді будемо визначатися далі. Будь ласка, зараз керівники фракцій будуть виступати. На табло прізвища народних депутатів, керівників фракцій, що записалися. Ващук Катерина Тимофіївна запрошується до виступу. Підготуватися Володимиру Зайцю.

15:02:14

ВАЩУК К.Т.

Шановний Головуючий, шановні колеги! Запропонований урядом законопроект про зміни до Державного бюджету викликав суперечливі оцінки: з одного боку, пропозиції про направлення майже 80 відсотків видатків на відновлення платоспроможності найбідніших верств населення заслуговують нашої підтримки. Фракція Народної партії голосуватиме за всі соціальні статті, що передбачають збільшення мінімальних зарплат, пенсій, стипендій, допомоги сім'ям з дітьми, інвалідам. З іншого боку, нас серйозно насторожує те, що на вівтар боротьби з бідністю кладуться уже апробовані часом економічні програми. Це нагадує притчу про необачного газду, який у голодний час пустив під ніж корову. Адже з головного економічного закону вихолощені і без того мізерні асигнування на капітальні вкладення у розвиток промисловості, аграрного сектору, у відродження виробництва, створення робочих місць. І вочевидь це є серйозною помилкою уряду.

Якщо в цей казан сьогодні нічого не покласти, то завтра про соціальні ложки можна забути. Кашу з сокири не звариш. Інфляція ж за лічені години перетворює мільйони у копійки, а перші тривожні симптоми здешевлення гривні уже простежуються. Ринок уже сьогодні реагує на бюджетні новації зростанням цін. Тому нам з вами, шановні колеги, так буде непросто сьогодні визначитись: одна рука "за", а другу хоч відрубай.

Фракція Народної партії сформулювала більше 30 пропозицій до закону. Більшість з них враховано. Це пропозиція наша по збереженню ПДВ для села. Ми його, як і вкотре вже, відстояли. далі. Наша пропозиція по асигнуванню газоводів, а це більше тисячі кілометрів відводи газові. Про обов'язкове збереження асигнувань на оздоровлення дітей, на лікування дітей до 16-літнього віку. Проте, ми вимагаємо перед тим, як голосувати з бюджет, ми маємо знати, що будуть збережені обсяги фінансування централізованих державних капвкладень на рівні не менше 900 мільйонів гривнів, в тому, що це будівництво сільських доріг, газоводів, шкіл і так далі, і воно зупинитися не може.

Депутати також хочуть знати, чи чітко знятий з проекту закону можливість блокування Податковою адміністрацією рахунків, бо це буде дорого коштувати всім товаровиробникам. Позиція фракція Народної партії однозначна: бюджет має бути збалансований в соціальній і економічній сфері.

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Заєць, фракція Соціал-демократичної партії (об'єднаної). Підготуватися Фоменку.

15:05:41

ЗАЄЦЬ В.В.

Шановні колеги, шановні виборці!

Фракція соціал-демократів звертає увагу, що ми розглядаємо сьогодні не просто зміни до бюджету-2005, а, за словами Прем'єр-міністра, концептуально новий документ. Бо саме цим законом уряд намагається врегулювати не тільки бюджетні правовідносини, а й радикально змінює податкове законодавство.

Фракція підтримує намагання уряду зробити українську економіку більш ефективною, борючись з її тіньовим сектором, ми вітаємо спроби Кабінету Міністрів суттєво поповнити бюджет і забезпечити його соціальну спрямованість. Ми також голосуватимемо за значне зростання усіх соціальних виплат - пенсій, стипендій, допомог при народженні, дітям-сиротам та дітям-інвалідам. Однак, ми не просто за мінімальну пенсію в 332 гривні, що не є ініціативою уряду, а нормами діючого закону України, який не виконується владою з 12.01.05-го.

Ми наполягаємо на механізмі диференціації пенсій, який виписаний у цьому законі, бо змінами до бюджету він підміняється, чим погіршуються норми діючого закону. Ми також наполягаємо, щоб одноразова допомога при народженні надавалася відповідно до закону, який пройшов перше читання, а не до пропозицій уряду. А саме: 8883 гривні разово і грішми. Ми не поділяємо і не підтримуємо мотивів влади щодо помісячних виплат. Зміни до бюджету не передбачають, на жаль, виконання у повному обсязі Закону України про одноразову грошову допомогу до 9 Травня інвалідам Великої Вітчизняної війни та учасникам. І це в рік 60-річчя Великої Перемоги! Запропоноване урядом особливе застосування Закону України про індексацію грошових доходів роблять пенсії, зарплати, стипендії і інші грошові виплати незахищеними від інфляції.

Ми також звертаємося до уряду: припинити будь-які спекуляції та піар щодо поганої спадщини та бюджетної дірки в 32 мільярди гривень. Потреба в коштах зумовлена законодавчою базою, яка приймалася після схвалення бюджету-2005. Це і пенсійне законодавство, ініціатором якого є пан Пинзеник, теперешній міністр фінансів, це і допомога при народженні - це майданна обіцянка, - скасування 39 статті діючого бюджету та інші новели Кабінету Міністрів: заробітна плата і таке інше - покривають цю суму.

За браком часу, тезово хочу сказати про ті ризики і небезпеки, які містяться у змінах до бюджету. Це нереальність макроекономічних показників, це критичне фіскальне навантаження на економіку, невиправдані очікування надходжень до бюджету від скасування податкових пільг, явно занижені показники інфляції, суттєве зменшення бюджетних асигнувань на капітальне будівництво та галузеві програми. Ці та інші причини, на нашу думку, призведуть до спаду в економіці, негативних наслідків у соціальній сфері.

Запропонована урядом процедура та терміни розгляду законопроекту унеможливили його фахове обговорення та прийняття за участю депутатського корпусу. Але враховуючи високі соціальні параметри, запропоновані цим законопроектом, та спосіб його презентації урядом, такий собі маленький політичний шантаж депутатів, фракція соціал-демократів голосуватиме за нього за будь-якої процедури розгляду, однак попереджає нову владу про повну відповідальність за наслідки його реалізації.

ГОЛОВА. Катерина Фоменко, депутатська група "Союз". Підготуватися Васадзе.

15:09:02

ФОМЕНКО К.О.

Шановні виборці, шановні народні депутати! Ми знову стаємо з вами заручниками обставин, приймаючи цей Закон про внесення змін до Закону Державного бюджету 2005 року.

Так, ми повинні проголосувати, і ми проголосуємо за цей закон, тому що ми не маємо права більше використовувати довготерпіння, насамперед пенсіонерів, і дати їм можливість хоч у квітні і отримати ті кошти та збільшену пенсію, яка нарахована ще з січня. Я не знаю як у вас, у мене на окрузі люди викреслюють дні в календарі, чекаючи цього свята.

З другого боку, пропонуючи і проголосуючи цей закон, ми заганяємо в ще більший кут проблеми органів місцевого самоврядування, бо в котрий раз - я підкреслюю, в котрий раз - делегуємо їм державні повноваження не підкріплені фінансово і це, на мій погляд, є одною з найбільших проблем цього законопроекту.

Шановний Вікторе Михайловичу, я, на жаль, не можу підтвердити і погодитися з вашими розрахунками, бо на засіданні бюджетного комітету, на засіданні уряду ми представили свої розрахунки. Все не так складно і все зрозуміло. Для того, щоб органам місцевого самоврядування виконати те збільшення заробітної плати, їм потрібно 23,3 мільярди фонда заробітної плати. На сьогодні в тому документі, який ви отримали, закладена майже на 2 мільярди менше. Тут що хочеш можна пояснювати, але це так.

Я, справедливості ради, хочу сказати, що цей дефіцит він утворився ще тоді, коли ми приймали Закон "Про Державний бюджет на 2005 рік" і ще тоді не була забезпечена мінімальна заробітна плата в 262 гривні, але ж ми з вами тоді заклали статтю 110, яка і вимагала від нас при уточненні бюджету 15 лютого внести цей дефіцит і направити його на місцеві органи самоврядування. Це, на жаль, на сьогодні не зроблено.

Я хочу сказати, що ми можемо погодитися з цими джерелами, які ви сьогодні назвали тут в таблицях своїх. Так, дійсно місцеві бюджети отримають і більше дотацій вирівнювання на півтора мільярди. Їм запропоновано отримати більше власних надходжень за рахунок збільшення податку на фізичних осіб, з доходів фізичних осіб. Але всього-на- всього 2,7 мільярди.

Можна також погодитися ще із 750 мільйонів з єдиної тарифікації, це також ресурс, який прийде пізніше до місцевих органів самоврядування, але я сьогодні називаю дефіцит в мільярд 800, який перекривається 200 мільйонами і ми запропонували збільшити дотацію, додаткову дотацію на диспропорцію мережі бюджетних установ, сьогодні ми маємо. Шановні мої, я пропоную наступне. Голосувати бюджет, але при внесенні змін до Закону за півріччя та дев'ять місяців обов'язково закласти, я знаю, що сьогодні ведеться стенограма наших виступів, закласти до цих змін і оов'язково направити їх органам місцевого самоврядування. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Таріел Шакрович Васазе від партії Промисловців і Підприємців України запрошується до виступу. Наступним буде виступати Богдан Губський.

15:12:19

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемая Юлия Владимировна, уважаемые коллеги.

Бесспорно, фракция Промисловців і Підприємців поддерживает ту часть бюджета, которая имеет социальную направленность. Но очень много сегодня вопросов по отношению той части, которая регулирует или полностью ликвидирует те преференции, которые имела промышленность в нашей стране. Я меньше хотел сегодня остановиться по работе АвтоЗАЗа, но разрешите ответить, Владимир Михайлович, на те цифры, которые вы сегодня поднимали здесь с трибуны.

Уважаемые коллеги, я хотел бы, чтобы вы внимательно послушали. На АвтоЗАЗе работает 21000 человек. За АвтоЗАЗ сегодня комплектует 837 заводов Украины. АвтоЗАЗ вместе со смежниками сегодня в бюджет уплатил миллиард сто. АвтоЗАЗ инвестировал в прошлом и в этом году в среднем по 400 млн. развития производства.

Я хочу обратить ваше внимание на что особенно? Если не завершить выполнение инвестиционной программы, если не завершить техническое перевооружение завода, целью которого является достичь необходимой степени локализации, которая определяет сегодня, как может определить конкурентноспособную цену, вся эта работа, все эти расходы уходят в корзинку.

Я хочу также обратить ваше внимание, что в АвтоЗАЗ инвестировали миллиард сто гривен иностранный инвестор. На АвтоЗАЗе было сказано: посмотрите, какие прибыли и какую платят зарплату. Но Виктор Михайлович не сказал, что АвтоЗАЗ три года тому назад получал дотацию рабочую, 18000 человек получали всего 70 гривен.

Я хочу обратить Ваше внимание, скажите, пожалуйста, что это нужно проесть сегодня все, а не вложить в техническое перевооружение? Было бы справедливо, если б сказали: да, действительно были льготы, есть такая прибыль, это прибыль ушла куда-то, в оффшор. Не инвестировали, скажите, пожалуйста, мало тут людей или есть, многие в правительстве, которые знают классические схемы: как уводить прибыль. Вместо того, что сегодня гордиться этим предприятием, сегодня так во всех информационных агентствах и сегодня с трибуны имеем такое отношение.

Я хотел бы, если бы это возможно было бы, назначить любую комиссию, которая бы проанализировала работу этого завода, с участием парламентариев, члена правительства. Давайте посмотрим, может, действительно, это зло. Немедленно закроем и удержим все, что было выплачено заводу в виде льгот. Или второй, если это прекрасная схема возрождения национальной экономики, почему ...

ГОЛОВА. Так. Богдан Губський, шановні колеги, ну. Ну, 10 секунд, будь ласка, завершуйте.

ВАСАДЗЕ Т.Ш. Владимир Михайлович, и последнее, Вы знаете, внесли проект Закона, до вчерашней ночи было повышение пошлины и, которое позволяло как-то еще сохранится, но получается сегодня исключили определение автомобиля. Я хочу внести пропозицию, Владимир Михайлович, это пропозиция про врахування представления следующих изменений, розділ 8, в якому вноситься зміни до Закону України про єдиний митний тариф, доповнити новим пунктом, третім: дозволити, доповнити статтю 18, новую частину ... такого змісту: готовим автомобілем визначається транспортний засіб, який включає - кузов, раму та двигун в зборі, або комплекті; кузов та раму в зборі, або комплекті; кузов та двигун в зборі, або комплекті; раму та двигун в зборі, або комплекті. Ви для того, щоб на отвертку не перевести всю страну.

ГОЛОВА. Дякую. Богдан Губський. Партія "Єдина Україна". Фракція "Єдина Україна", вибачте. Підготуватися Михайлу Мельничуку.

15:16:52

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги.

Передумова багатства держави є добробут її громадян. І фракція Партії "Єдина Україна" завжди відстоювали пріоритетність інтересів людину. І в першу чергу саме під цим кутом зору ми розглядали запропоновані зміни до бюджету. Ми однозначно підтримуємо уряд у питаннях підвищення соціальних стандартів життя, адже це повністю співпадає з нашими програмними засадами.

По-перше, наша фракція неодноразово наголошувала на необхідності підвищення пенсій та заробітних плат до рівня прожиткового мінімуму. І ось нарешті сьогодні уряд готовий це зробити. І тому однозначно ми за.

По-друге, збільшення допомоги при народженні дитини. Свого часу саме за нашою пропозицією цей розмір був збільшений у чотири рази до 846 гривень. Але зараз уряд іде далі, збільшує в 11 разів, тому можна лише вітати такі заходи. Так само уряд пропонує суттєво збільшити низку соціальних виплат щомісячно - це допомога одиноким матерям, дітям, інвалідам, дітям сиротам та іншим соціально не забезпеченим людям.

І тому фракція "Єдина Україна" однозначно підтримує ці заходи, які кореспондуються з нашою позицією. Разом з тим не враховані, на жаль, ряд слушних пропозицій.

Перше. У 2006 році відзначається 20 річниця Чорнобильської катастрофи. Була пропозиція збільшити видатки на харчування постраждалих дітей, адже ми знаємо, що суттєво збільшилася ціна продукти.

Друге, це збільшення розміру щоразової річної допомоги інвалідам, ветеранам війни, як це є дякуючи тим законам, які ми сьогодні прийняли.

Далі, не врегульоване питання щодо відшкодування фактичних виплатна виплату та доставку пенсій для працівників сільськогосподарських підприємств, платників фіксованого сільськогосподарського податку, а це дуже важливо, адже ці люди фактично не зможуть отримати пенсію, якщо у господарстві немає грошей.

Тепер конкретні пропозиції для стенограми. Ми категорично проти змін до Цивільного кодексу, які передбачають право податкового органу на адміністративний арешт без суду і слідства. І ми дякуємо уряду, що він прийняв цю пропозицію. І тому потрібно вилучити відповідний розділ 23 до статті 1074 Цивільного кодексу.

Наступне. Пропонується ліквідувати пільгове законодавство для фірм у чорнобильській зоні. Звичайно, потрібно ліквідувати всі пільги, і є зловживання, коли відкривають філії в інших областях і не платять податки. Це правильно. А разом з тим, щоб не викинути дитину, коли працюють конкретні підприємства в зоні, які саме там працюють, і там споживаються їхні послуги. Можливо, що цей розділ 16 проекту щодо змін до статті сім відповідного Закону про правовий статус територій залишити, але внести відповідні зміни до законодавства, щоб не могли відкривати філії, не могли відшкодовувати ПДВ, тому що, щоб не було такого соціального вибуху. Тому це питання дуже важливе і складне.

Тому ми загалом сформулювали позицію, що підтримуємо бюджет. Але от наша пропозиція - прохання розглянути і врахувати. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Мельничук від фракції Соціалістичної партії України запрошується до виступу. Підготуватися Бондаренку.

15:20:02

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. У черговий раз парламент розглядає основний фінансовий документ країни. Здавалось б, що це звичайний робочий процес, але всі відчувають специфіку моменту. У чому ж він полягає?

Фактично це перший серйозний крок нового уряду, який в свою чергу закладає основи розвитку України на перспективу. Саме цей документ дозволить людям оцінити, наскільки здійснюються їх надії, які вони покладають на нову владу. Основні макроекономічні показники представлені міністерствами фінансів та економіки, дозволяють припустити, що запропонований варіант бюджету дійсно є збалансованим і реальним.

Не все влаштовує фракцію Соціалістичної партії України в даній редакції. Нас турбує доля села і аграрного сектору в цілому. Галузь практично знищена. Передбачених бюджетом коштів явно недостатньо для її відродження. Уряд повинен повернути 200 мільйонів гривень за вже збудовані об'єкти соціальної сфери. Не менше 600 мільйонів гривень потрібно зараз направити на село у цьому напрямку.

Не все гаразд у нас із афганцями, де кожний рік не виконується чинне законодавство. І з цього приводу обухівська та білоцерківська організації афганців звернулися до Олександра Мороза.

Ми рахуємо, що не можна відмежовувати парламент від таких питань, як порядок здійснення операцій з державним боргом, розподілення субвенцій на інвестиційні проекти, міроприємства по упередженню техногенних катастроф, затвердження об'єктів і розмірів капітальних вкладень. Можливо не варто так різко міняти саму філософію бюджетних відносин щодо відмови від практики кредитування з бюджету і переходу до здешевлення кредитів.

Не можна, на наш погляд, використовувати резервний фонд Кабінету Міністрів на цілі, які не характерні для нього. Не зовсім задовольняє нас лібералізація економіки, на яку робиться ставка урядом, для досягнення намічених програм і цілей. Так, є деякі недоліки і проблемні моменти. Але вони не можуть перекрити тих позитивних для простих людей тенденцій, які цей бюджет намічає.

Ми не можемо не голосувати за свої програмні позиції, реалізація яких в бюджеті очевидна. Ми будемо голосувати за зазначене підвищення розмірів і диференціацію пенсій і зарплат, підвищення розміру стипендій, підвищення допомоги при народженні дитини в 11 раз, допомоги одиноким матерям, інвалідам дитинства, дітям під опікою.

Так, уряд ліквідовує велику частину податкових пільг, і це потрібно робити. Можливо, треба приглянутись, щось і залишити. Вперше за декілька років фракція Соціалістичної партії України буде голосувати за проект Закону про Державний бюджет України на 2005 рік. Хочу підкреслити, ми робимо не по політичним мотивам це, а в ім'я тих, які вибороли перемогу новій владі в надії, що уряд виправдає їх і наші надії. Дякую.

ГОЛОВА. Так, Григорій Іванович Бондаренко від групи "Демократична Україна". Підготуватися Олегу Білорусу.

15:23:18

БОНДАРЕНКО Г.І.

Депутатська група "Демократична Україна" в серйозній дискусії прийняла рішення підтримати Закон України про внесення змін до Державного бюджету в першому й другому читанні.

Шановні народні депутати, шановні члени уряду! Я - депутат від мажоритарного виборчого округу, і мене цікавить не тільки бюджет держави, а й бюджет регіонів, зокрема Київської області, де знаходиться мій округ.

План платежів до загального фонду цьогорічного Держбюджету передбачає, що Київщина має внести 2 млрд. 668 млн. гривень. Цей показник перевищує попередній на 28,4 відсотка. А от у середньому по Україні він становить 20,7. До справедливості, як бачимо, далеко. Ще гірше те, що запланований показник нереальний. В результаті, область недодала за січень і лютий 66,3 мільйони гривень. Кінцевий наслідок - затримка виплати зарплат, неповна оплата споживчих енергоносіїв.

Другий момент, формуючи видаткову частину зведеного бюджету Київщини Мінфін не забезпечив коштами виплату заробітної плати працівника бюджетних установ. Не вистачає на ці цілі понад 88 мільйонів гривень. Про яку соціально спрямовану політику можна тут говорити?

І, нарешті, третє, про необхідність цільової субвенції на отримання інфраструктури багатостраждального міста Славути є відповідний закон, спеціальний указ Президента України, субвенція щороку передбачається, але щоразу далеко не в повному обсязі. І ніколи вона не виконувалася. Така вона і на 2005 рік, на превеликий жаль. Передбачено лише 3 мільйонів гривень, потреба теж не багато - 9,1 мільйонів.

Виходячи з вищевикладеного, пропоную, перш за все встановити для Київської області план платежів до загального фонду Державного бюджету в розмірі 2,5 мільярди гривень відповідно до темпів росту цього ж показника по Україні.

Друге, цільову субвенцію в місто Славутич збільшити на 6,1 мільйони гривень, тобто стовідсотково забезпечити необхідні видатки, зробити все так, як вимагає законодавство.

І третє, останнє, застерігаю, і в цілому депутатська група застерігає Мінфін, мізерні кошти, які виділені на розвиток галузей народного господарства відіб'ються негативно на слідуючих бюджетах. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, Олег Григорович Білорус, фракція блоку Юлії Тимошенко. Наступним буде виступати Дзонь.

15:26:36

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Головуючий, шановна пані Прем'єр-міністр, шановні колеги!

Мільйони...14 мільйонів інвалідів, 4 мільйони пенсіонерів, чотири мільйони інвалідів, мільйони дітей з малозабезпечених сімей - фактично 48 мільйонів громадян України чекали цього дня і чекали нашого з вами рішення про прийняття першого в Україні соціального, народного, людського бюджету. Я думаю, що його значення ще й в тому, що поступово при цій владі, при цьому уряді народної довіри ми дійдемо нарешті до бюджету сім'ї і подивимося, що може держава зробити для покращання життя громадян.

Значення і роль цього бюджету полягає ще й в тому, що вперше в незалежній Україні означений перехід від преславутої економіки дешевої робочої сили до економіки кваліфікованої, дорогої робочої сили і високої оплати праці. Ця висока оплата праці дасть нам новий локомотив саморозвитку, дасть зростання попиту, а попит є двигуном виробництва.

І мені здається, коли колеги деякі кажуть, що ми втрачаємо бюджет розвитку - ми набуваємо цей бюджет розвитку, і набуваємо потенціалу для саморозвитку України. Перед нами стоять завдання: збільшувати темпи економічного зростання. Але економічне зростання не самоціль, можна накачати проценти, статистика все може. А коли ми дамо людям заробіток, дамо пенсію, дамо надію, тоді буде і економіка, і якість зростання.

Шановні колеги, від імені фракції Блоку Юлії Тимошенко я заявляю про одностайну підтримку цього бюджету і пропоную всім колегам підтримати його. Цей бюджет дає нам можливість вийти на новий рівень соціальних нормативів матеріального забезпечення наших громадян. 332 гривні пенсії - це не та 59-гривнева пенсія, яка була одна і для академіка, і для прибиральниці. 332 гривні мінімальної заробітної плати - це мало, але сьогодні цей крок треба зробити. Якщо хтось хоче захищати інтереси корпорацій, інтереси великого бізнесу.....

ГОЛОВА. Дякую. Так, Валентин Дзонь, НДП Республіка. Юрій Іванович Костенко буде виступати наступним.

15:30:00

ДЗОНЬ В.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые члены правительства! Бесспорно, представленный проект закона заслуживает самого пристального внимания как парламента, так общественности, и фракция Народно-демократической партии приветствует государственные и правительственные социальные инициативы и сами по себе они заслуживают поддержки со стороны депутатов Верховного Совета. И все же что мы подразумеваем под социальной направленностью бюджета? Безусловно это и пенсии, и зарплаты, и стипендии, и другие социальные выплаты. Да, увеличение объема этих затрат в бюджете - это серьезный шаг "навстречу людям", это бесспорно. Но можно ли считать таким шагом к нашим согражданам фактический отказ правительства от государственной поддержки программ развития жилищно-коммунального хозяйства, ремонта и строительство дорог, стимулирование отечественного товаропроизводителя, резкое ослабление системы социального страхования, финансирование угольной отрасли? Разве отказ от поддержки развития малых городов, чернобыльской зоны, территорий, приоритетного развития это усиление социальной политики? Все это напоминает классическую ситуацию, когда за шагом навстречу к людям последуют два шага назад от людей. От национального промышленного сектора, который, в первую очередь, и призван формировать материальную базу социальной политики. По своей сути бюджет документ не социальный, а экономический. Это экономический инструмент реализации поставленных социальных задач. В этом плане при всей привлекательной социальной вершине бюджетного айсберга его подводная часть размыта безусловно бюджетным дефицитом территориальных громад и является серьезным дестабилизатором его политической устойчивости и несет в себе угрозу , я бы сказал, бюджетной катастрофы.

Речь идет, прежде всего, о местных бюджетах. После принятия предлагаемого закона, по оценкам специалистов, на местах дефицит бюджета только по защищенным статьям превысит почти 2 млрд. гривен. А ведь именно на местах реализуются не узкосоциальные, а общеструктурные социальные программы, формируется социальная инфраструктура общего потребления.

Отсутствие в местных бюджетах ресурсов на ремонт жилого фонда, дорог, коммуникаций, финансирования учреждений здравоохранения, транспортных коммуникаций и этот перечень можно продолжать, при всех добрых намерениях правительства никогда не позволит ему проводить сильную общегосударственную а не коньюнктурно-политическую социальную политику.

Думаю потому, что разработчики знают эти слабые стороны, вопросы обсуждения бюджета практически не проводились накануне этого слушания. Образно говоря, предлагаемый законопроект, если перефразировать слова известной песни "это радость со слезами на глазах".

Фракция НДП предлагает, уважаемые депутаты, "радость" бюджета принять в первом чтении, а "слезы" обсудить дополнительно в комитетах и фракциях и вынести их после этого на обсуждение очередного заседания парламента.

ГОЛОВА. Юрій Іванович Костенко від фракції Української народної партії. Наступним буде виступати Коновалюк.

15:33:20

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановний Голово, Прем'єр-міністр, шановні колеги. Фракція Української народної партії оцінювала проект, запропонованих урядом змін до держбюджету, виходячи із наших політичних пріоритетів та програмових засад, які ми відстоювали більше, ніж п'ятнадцять років.

Ми аналізували соціальну спрямованість бюджету, інтереси українського виробника, бюджетну політику щодо національного, духовного та культурного відродження України.

Щодо соціальної складової, то фракція повністю підтримує політику уряду, а відтак, і нашого міністра соціальної політики та праці Кириленка у напрямку суттєвого підвищення розмірів пенсійного забезпечення, зарплати та соціальних виплат.

Щодо інтересів національного товаровиробника, якими аналізували на прикладах різних форм власності, то наші висновки є наступними: у запропонованому проекті бюджету Уряду не вдалося не лише збалансувати інтереси соціальної та економічної політики, але під загрозу поставлено подальше функціонування багатьох виробництв. Наприклад, зменшення митних тарифів на ввезення в Україну продукції сільськогосподарського виробництва по деяким позиціям товарів - 10-15 разів, з одночасним зменшенням дотацій українському виробнику, може поставити на межу банкрутства більшість діючих підприємств м'ясної та переробної галузі. Або ж збільшення на 30,4% акцизів на українське пиво, із одночасним безперешкодним доступом до національного ринку аналогічно

ї продукції з інших країн, швидко призведе до ситуації, коли ми всі забудемо смак славетної "Оболоні", чи "Чернігівського", натомість зарплатою українця будуть створюватися робочі місця десь у Німеччині, чи Швеції.

Тому Фракція звертається до Уряду із пропозицією зменшити акцизи із 30% до 10%, забезпечуючи тим самим мінімальну рентабельність цієї галузі. В аналогічну ситуацію попадають українське суднобудування, автомобіле- та сільгоспмашинобудування, хімічна промисловість, де незбалансованість митної, тарифної та податкової політики може призвести до швидкого вимивання оборотних коштів і як наслідок до падіння виробництва. Щодо національного відродження, то Фракція Української народної партії вітає перші кроки Уряду, щодо фінансування програми відтворення історично-культурної спадщини, розвитку української мови та української книги. В одночас обсяг виділених коштів є недостатніми для формування в нашій державі українського обличчя.

Висновок: ми, враховуючи соціальну спрямованість, будемо голосувати за бюджет і в першому і в другому читанні, але ми докладемо всіх зусиль, аби підтримати національного товаровиробника. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валерій Ілліч, Фракція "Регіони України". Наступним буде виступати Степан Гавриш.

15:36:37

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановна Юлія Володимирівна, ви знаєте, мабуть, немає зараз ніякого сенсу коментувати по окремим показникам, висловлювати певну позицію стосовно тих новацій, які запропоновані урядом. Але все ж я хотів би почати з того, що, на жаль, мабуть вперше Верховна Рада відмовилась від свого головного завдання, тої функції, яка стосується розгляду та схвалення Державного бюджету. Ми звузили свої функції до того, що взагалі не можемо вплинути на те, щоб постатейно, дійсно, доопрацювати і покращити все те, що зараз запропоновано урядом.

Шановні колеги, я хочу все ж сказати, що, мабуть, цей бюджет спростовує все те, що лунало ще півроку у цьому залі. Ми чули з вами, що є приховані доходи в обсязі 17 мільярдів, ми чули про те, що є ставлення до розвитку вітчизняної промисловості і таке інше. Я хотів би сказати, що, дійсно, можна підтримати уряд у тому, що уряд намагається значно переглянути питання пільг, скоректувати питання соціальної політики для того, щоб кожний громадянин відчув те підвищення, яке плануємо. Я хочу сказати, що для нас головним є те, щоб ми не тільки монетарно впливали, але ми це пам'ятаємо у 2000 році, коли сам бюджет, він складав від того, що кожна четверта гривня доходів була інфляційною. Тому що якщо ми підвищено пенсію на 17 відсотків, а зростання цін за останні два місяці вже склало на продовольчі товари 16 відсотків, що отримають від цього пенсіонери. Ми зруйнуємо все те, що ми кожний рік намагалися створити для того, щоб власне економіка забезпечувала, дійсно, додаткову вартість і щоб промисловість, виробництво давало можливість збільшувати доходи громадян.

У цьому бюджеті, шановні колеги, немає жодного робочого місця нового. В цьому бюджеті немає уявлення того, що зараз закладено дефіцит прихований, який складає 7 мільярдів гривень.

Я хочу сказати, дайте мені відповідь, якщо це соціальне спрямування, збільшення видатків на утримання органів управління, підвищення рівня на правоохоронні органи, Генеральна прокуратура отримує додатково 100 мільйонів гривень для того, щоб вона посилила той вал кримінальних справ, який зараз розпочався в Україні. Якщо ми сьогодні відмовляємося від лікування СПІДута інших захворювань. Зруйнували, скасували програму "Онкологія". Обмежили певні програми на будівництво житла для молоді. Це соціальність спрямованість бюджету? Я хочу сказати, ні. Тому ми ще раз наполягаємо, ми будемо підтримувати цей бюджет у першому читанні. Але ми хочемо постатейно вплинути на те, щоб зберегти баланс, зберегти ту ідеологію, яку пропонує уряд, але доопрацювати. Зняти всі ті недоліки, на жаль, які існують. Дякую.

ГОЛОВА. Степан Богданович Гавриш, депутатська група "Демократичні ініціативи". Наступним буде виступати Петро Симоненко.

15:39:52

ГАВРИШ С.Б.

Шановний Володимире Михайловичу, шановна пані Прем'єр-міністре України, шановні колеги. Що б ми не говорили сьогодні у цій сесійній залі, ми маємо безпрецедентну акцію уряду, яка пов'язана не просто із змінами, масштабними змінами до Державного бюджету, фактично пропозицією проголосувати новий Державний бюджет, але і спробою змінити саму економічну модель розвитку України. Зважаючи на те, що в залі довготривало працював секретар Ради національної безпеки Петро Олексійович Порошенко, можна сказати, що це питання є питанням національної безпеки на цей час.

Скільки б ми не критикували зараз уряд, зрозуміло, що питань до Державного бюджету є надто багато для того, щоб ми уникли саме можливості покритикувати уряд. Але чим більше ми критикуємо цей Державний бюджет, тим більше виникає відчуття того, що він проголосований майже конституційною більшістю, зважаючи на виступи моїх колег.

Проблема полягає в тому, що заклики України входити у європейські співтовариства урядом реалізується перше у соціальній сфері. Так, це надзвичайно великі ризики, але бере їх на себе уряд. Не ми - законодавці, експерти, які не будуть відповідати за реалізацію цього Державного бюджету, - а саме уряд, який і політично, і найперше суто по-людськи розуміє чудово не в благанні зсуву України у складні кризові явище найперше у соціальному секторі і бере на себе відповідальність підняти його тонус до 80 відсотків, що означає якість життя уже у сучасній Європі. Для цього, звичайно, він робить небувалий крок. Намагається за рахунок трьох відсотків "жирних українських котів" дати можливість жити 70 відсотків бідному населенню. Є багато ризиків, які пов'язані з тим, що уряд, кинувши цей виклик, розуміє, що за бюджетом мають бути прийняті інші економічні програми, які мають замінити пільги, якими користувалися в тому числі і не тільки ті, хто безпосередньо викачує дивіденди із української економіки, але й ті галузі, які будували інноваційні технології, які шукали свої нові ринки на європейській площадці. Тому мені видається, що в цих умовах уряд діє абсолютно логічно, намагаючись відмовитися від елементарного лобіювання корпоративних власних інтересів, перейшовши до системної політики.

Чи буде вдала пропозиція уряду, покаже час. Чи вдасться уряду втримати цю ситуацію на рівні соціальної пропозиції байдуже, бо знизити її буде вже в подальшому неможливо. А це означає, що уряд буде шукати співпраці з нами, з українським парламентом, і це означає ще раз, що ми виконуємо свою основну місію перед виборцями. Мої виборці хочуть, щоб я голосував за цей парламент. На жаль, я не можу погодитися з тим, що друга рука не буде голосувати, зважаючи на кількість членів моєї фракції. Я буду голосувати двома руками. Прошу вас підтримати бюджет.

ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович від фракції комуністів запрошується до виступу. Підготуватися Качуру.

15:43:02

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Сразу хочу заявить, что фракция коммунистов настаивает на голосовании только в первом чтении, чтобы внести соответствующие предложения ко второму чтению. Почему?

Ситуация с принятием бюджета схожа с тем, когда смертельно больному человеку вводят лошадиную дозу адреналина. На 10 минут это его взбодрит, через 10 минут убьет. Даже поверхностное ознакомление с законопроектом свидетельствует, что его готовили не экономисты, а астрологи, которые не хотят учитывать то, что экономика находится в состоянии глубочайшего кризиса. На первый взгляд, картина привлекательная: минимальная зарплата растет, пенсии растут, отдельные виды минимальной материальной помощи. Да, зарплаты и пенсии должны быть повышены до уровня не ниже прожиточного минимума. Но еще быстрее растут сегодня, и причем неконтролируемо, цены.

Социальный популизм власти сопровождается хищницкой либерализацией, резким урезанием государственного финансирования ключевых отраслей экономики и, в первую очередь, агропромышленного комплекса. А это приведет неизбежно к катастрофическому обвалу производства и росту безработицы.

Какие хотел бы предложить выводы после ознакомления с этим проектом? Правительство делает национальную экономику заложником транснациональных корпораций и глобального спекулятивного капитала, завершает начатую Кучмой деиндустриализацию страны, предоставляет льготы зарубежным производителям и отменяет их для отечественного. Аморально вдвойне то, когда льгот лишаются предприятия Общества глухих и слепых.

Второе, правительство, фактически, выталкивает национального товаропроизводителя в жесткую международную конкуренцию.

Третье, правительство заявило, что не собирается обеспечивать рост внутренних инвестиций и создавать новые рабочие места и, естественно, укреплять экономический суверенитет. Сокращением расходов на академическую науку, систему образования преднамеренно уничтожается национально достояние страны, ее интеллектуальный потенциал, то есть Украина превращается в страну третьего мира.

Украина превращается в полицейское государство, потому что резко увеличивается финансирование на МВД и СБУ. Новый вариант бюджета уничтожает демократию, так как урезает экономическую базу местного самоуправления, то есть основу демократии.

Бюджет не предусматривает расходы на инновационную политику, то есть авиация, судостроение, отечественное автомобилестроение развиваться в таких условиях развиваться дальше не будут.

Правительство преднамеренно не хочет понимать, что сегодня главный вопрос социальной политики - это остановить рост цен на товары первой необходимости и навести порядок с уплатой ПДВ, в том числе, на семи облэнерго - Запорожья, Львова, Полтавы, Прикарпатья, Сумы, Тернополь, Чернигов. 60 миллионов украли у страны.

Таким образом, более опасного для страны бюджета еще не было. Коварство заключается в том, что социальная планка поднята высоко, а экономика окончательно развалится - вот и весь баланс.

ГОЛОВА. Так, Качур Павло Степанович, фракція "Наша Україна" запрошується до виступу. Підготуватися ... будуть виступи від комітетів, Шершуну. Будь ласка.

15:46:26

КАЧУР П.С.

Павло Качур, фракція "Наша Україна", 117-й Залізничний виборчий округ.

Шановний Володимир Михайлович, шановна Юлія Володимирівна, шановні друзі!

Я хотів би повернути вас до тієї частини доповіді міністра фінансів, коли ставилися... коли говорилося про цілі, які ставить уряд при прийнятті змін до бюджету, мені здається, що в сесійній залі і поза сесійною залою не було людини, яка би не погодилася із тією метою, яку ставить уряд. І я думаю, що, голосуючи сьогодні за бюджет, ми зробимо підтримку тим крокам, щоб нарешті хоч трошки наблизитися до мети, щоб подолання бідності в нашій країні стало реальністю.

Я хотів би зразу задекларувати основну позицію фракції при прийнятті бюджету. Фракція "Наша Україна" буде голосувати за запропонований законопроект. Наша позиція базується на наступних фактах. Перше: це, дійсно, соціальний бюджет. Вперше пріоритетом державної підтримки через бюджет стала бідна і соціально незахищена людина, а не конкретне підприємство чи навіть ціла галузь. Друге: ми підтримуємо дії уряду щодо створення рівних умов для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їхньої наближеності до влади. Третє: ми підтримуємо кроки щодо запровадження прозорих механізмів як до наповнення бюджету, так і до прозорих механізмів щодо видатків Державного бюджету. Четверте: ми виходили з того, що уряд нормально працює в діалозі, і вже при підготовці бюджету до сьогоднішнього розгляду нам вдалося розв'язати, зняти дуже багато проблемних питань, про які сьогодні говорили вже виступаючі, і з метою економії часу, я не буду на цьому наголошувати.

Я хотів би зупинитися ще на тих конкретних пропозиціях, які носять системний, а, може, в окремому випадку і специфічний характер. Перше. Шановна Юлія Володимирівна, сьогодні паралельно із змінами до бюджету ми вносимо цілий ряд суттєвих змін до діючого законодавства. У мене пропозиція: щоб була організована моніторингова група і в режимі постійного моніторингу хоча би в мажах трьох місяців ми відслідковували, яка реакція буде на економіку, і щоб можна було швидко зреагувати, якщо будують виникати певні негативні моменти. І я думаю, що тоді такі законопроекти повинні розглядатися нами в режимі першочергового порядку.

Друге. Я хотів би звернути увагу на давальницьку сировину, в першу чергу, для підприємств легкої промисловості. За браком часу я не буду зупинятися, я говорю про авальований вексель. Я говорив з міністром фінансів, є шляхи розв'язання, але ми не маємо права дозволити вимивати кошти підприємств через ...банківської системи тільки через цю процедуру.

Третє. Місцеві бюджети.

ГОЛОВА. Шановні колеги, тепер виступи від комітетів ідуть. Микола Харитонович Шершун від Комітету з питань екологічної політики. Підготуватися Георгію Корнійовичу Кючкову.

15:49:52

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної партії. Шановний Голово! Шановна пані Прем'єр-міністр! Шановні колеги! Насамперед хочеться подякувати тим фахівцям-урядовцям, які готували головний фінансовий документ країни. Людям був обіцяний соціальний бюджет і він таким є, тому я особисто і комітет підтримаємо запропонований проект бюджету, в першу чергу, в плані соціальних програм. Але, як відомо, і на сонці є плями. Уважно вивчаючи проект в комітеті, ми зауважили, що по окремим статтям видатків уряд не врахував помилок своїх попередників і ризикує наступити на ці самі граблі. Так, другою частиною статті 41 знову передбачається централізована закупівля путівок на оздоровлення чорнобильців. Такий підхід у минулому році призвів до підміни лікування оздоровленням, до ігнорування діагнозів і потреб людей до занепаду місцевих баз. Така ж ситуація і з закупівлею медичного обладнання. Ніхто не цікавився потребами медичних закладів. Що купили, те й бери.

Будуть проблеми і в частині 3 цієї статті. Старий досвід компенсацій за путівки цьому підтвердження. Тому комітет пропонує вилучити із статті 4 частину 2 і 3.

Далі. Проголошено бій за здоров’я нації, а із села .................. району, та й не тільки з цього села, пишуть з багатьох сіл, жахливі речі. Росту захворюваність на щитовидку і рак. І це гірка правда. А уряд пропонує значно зменшити фінансування медико-санітарного забезпечення чорнобильців. Це якось не по-людські. І я, Юлія Володимирівна, дуже вас просив би не економити на цій статті. Зверніть, будь ласка, увагу на це. Зменшуються і капітальні видатки на чорнобильську будівельну програму.

Неможна цього робити, бо коли в селах будуються школи, лікарні, садки і підприємства, люди вірять в те, що забруднена земля відновлюється, а діти мають майбутнє. Треба залишити видатки на рівні хоча б минулого року, не забираючи віру в людей.

Європейський Союз розглядає екологічну безпеку, як частину національної безпеки та стабільності. Ми теж повинні йти цим шляхом і виділяти на природоохоронні заходи не піввідсотка, як було раніше, а не менше п'яти відсотків ВВП, як у світі це робиться.

Сьогодні п'ятнадцять відстків території країни постійно підтоплюються, стільки ж від потреб і фінансуються відповідні захисні програми десь на рівні десяти мільйонів, а потрібно, за нашими підрахунками, біля 70 млн. гривень.

Турбує наш комітет і катастрофічне скорочення видатків на геологорозвідку, яка працює на перспективу країни. Пропоновані цифри - це шлях до банкрутства галузі і тут я цілком погоджуюся з колегою Соломатіним.

Ми втратимо понад сотню науковців, якщо не поновимо видатки до дослідження гідрометереології, хоча б на рівні минулого року.

Шановні колеги, шановні урядовці, давно настав час

ГОЛОВА. Дякую, Микола Харитонович.

Георгій Корнійович Крючков - Голова Комітету з питань національної безпеки та оборони. Наступною буде виступати Катерина Самойлик.

15:53:16

КРЮЧКОВ Г.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду, шановні колеги. Розглядаючи внесений законопроект, члени нашого комітету схвально поставилися до прагнення уряду вивести вітчизняну економіку з тіні, збільшити бюджетні надходження для вирішення нагальних соціальних проблем.

Ми вдячні уряду і бюджетному комітету за те, що на заключному етапі вони прислухалися до нашого голосу і уряд відмовився від намірів зламати систему гарантій і пенсійного забезпечення захисників вітчизни, ветеранів Великої Вітчизняної війни і переглянути важливі положення закону про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із Збройних Сил України у зв’язку з їх реформуванням, та деяких інших законодавчих актів. Змінити порядок обчислення заробітку для нарахування пенсій.

Це, безумовно, знизить напругу в армійському і ветеранському середовище. На жаль, інша картина із забезпечення потреб оборони країни. Оборона - чи не єдина сфера, де в процесі перегляду основного фіскального документу, фінансового документу держави, бюджетні призначення зменшуються, при чому по таких найважливіших напрямах. як підготовка об'єднаних сил швидкого реагування, розробка, закупівля та утримання озброєння і військової техніки, збереження озброєнь на військових азах, арсеналах і складах, утилізація боєприпасів, твердого ракетного палива, міжконтинентальних балістичних ракет, будівництва, придбання житла для військових.

Враховуючи і без того тяжке, плачевне становище збройних сил, мушу сказати. що оборонний бюджет, який усі ці роки був бюджетом виживання, може стати фактично бюджетом розвалу і знищення вітчизняних збройних сил. Це стосується і оборонно-промислового комплексу. не забезпечується належне бюджетне забезпечення, навіть, найважливіших, стратегічних заходів, передбачених затвердженою то рік державною програмою розвитку озброєння та військової техніки на період до 2015 року. Тільки через брак часу не називаються найважливіші програми. Це не тільки негативно позначиться на обороноздатності України, а й спричиниться до стагнації цілих сегментів оборонної промисловості і. навіть, до безповоротної втрати багатьох високих технологій. Уряду потрібно це врахувати.

Насамкінець, не можу не висловити тут, виступаючи з трибуни Парламенту занепокоєння тим, що триваюче кадрове цунамі, фактична люстрація. масове усунення на всіх рівнях за політичними мотивами досвідчених керівників, патріотів вже призвело до небезпечного зниження рівня професіоналізму і навіть до паралічу влади, особливо в районній ланці. Торкнулося це і обронно-промислового комплексу. Це обернеться непоправними втратами для інтересів держави, нашого народу. Якщо це входить в плани нової влади. Нехай народ України знає про це. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Катерина Самойлик, Голова Комітету з питань молодіжної політики, підготуватися Зарубінському.

15:56:23

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, члени Уряду, Комітет доручив висловити мені тривогу, занепокоєння з приводу проекту змін до Закону України про державний бюджет України на 2005. рік. Люди, які здобули спортивну славу Україні, Радянському Союзу. Не розумію, чому жодна поправка, навіть хоч би частково, не врахована при доопрацюванні.

По-перше. Я звертаюся до уряду, запроваджується плата на землю із закладами фізичної культури, спорту і таке інше, які наложать спортивним товариствам і федераціям, а це виникає внаслідок неузгодженості між положеннями статті 70 частиною третьою проектом Закону про зміни до Держбюджету і запропонованими змінами до пункту 4 частини першої статті 12 Закону України про плату за землю, згідно з яким вилучається, так написано там, слова спортивні споруди, які використовуються за цільовим призначенням. І тому ніякого переліку Кабінету Міністрів не буде. І що ви будете тоді робити із спортивними, дитяче-юнацькими спортивними школами, піонерськими таборами я не знаю. Але вам треба буде вирішувати це питання.

Далі. Це означає остаточний крах спортивно-масового руху у сільській місцевості. Це означає, що 300 шкіл буде закрито. Це означає 400 тисяч дітей, які зайняті у цих школах, будуть викинуті. На 20 мільйонів зменшуються видатки на розвиток матеріально-технічної бази нашого спорту. І це все на тлі заяв Президента, що скорочень ніяких не буде. Але більше всього нас вразило, що практично у цьому бюджеті знищена ціла галузь туризм, практично вона не знайшла підтримки, не знайшла фінансування у держаному бюджеті України. Але ж ці галузі, вони створюють саме імідж України і потребують підтримки.

І, безумовно, молодіжне житлове кредитування. Програма зменшена на 20 мільйонів. Юлія Володимирівна, я підняла ваш законопроект, який ви вносили півтора роки тому назад. Ви тут пишете 500 мільйонів гривень як постійна складова, що передбачається у держбюджеті України, за будь яких обставин щорічно, до якої додається 1 процент ВВП. То що вам зараз заважає вирішити це дуже важливе завдання. Але ж надія на житло у молоді середнього достатку і навіть нижче середнього достатку тільки на цю програму. Ви практично зробили все для того, щоб залишився мізер. 70 мільйонів на безпритульних за ніч 50 мільйонів з'явилося і 70 відсотків на будівництво житла. Я думаю, що це все треба нам врахувати.

ГОЛОВА. Олег Зарубінський від Комітету з питань європейської інтеграції. Підготуватися Андрію Шкілю.

15:59:41

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Голово Верховної Ради, шановна пані Прем'єр-міністр. 23 березня цього року Комітет з питань європейської інтеграції розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких законодавчих актів.

Комітет з питань європейської інтеграції прийняв рішення підтримати прийняття згадуваного законопроекту. Водночас народні депутати України звернули увагу на те, що не виконані вимоги розділів чотири та п'ять Закону України "Про транскордонне співробітництво" щодо виділення коштів на розвиток транскордонного співробітництва при розробці проекту Державного бюджету України на 2005 рік. Крім того, окремі положення законопроекту у разі його прийняття можуть негативно вплинути на хід переговорів щодо вступу України до Світової організації торгівлі.

Тому комітет рекомендує Кабінету Міністрів України абсолютно конкретне. Перше. Передбачити кошти на розвиток транскордонного співробітництва відповідно до положень Закону України "Про транскордонне співробітництво". Друге. Вилучити наступні положення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", які суперечать статті сьомій пункт другий підпункт "ф" - угоди про застосування статті сьомої ........ Частини третьої статті дев'ятої, згідно з яким Кабінету Міністрів України надано право, цитую, "встановлювати мінімальну митну вартість на окремі товари, що переміщуються через митний кордон". Пункт другий статті 75, яким внесені зміни до статті 267 Митного кодексу України. Мова йде про метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, в результаті чого чинною редакцією цієї статті Митного кодексу передбачається, що митною вартістю товару є ціна угоди, цитую: "...але не менше, ніж мінімальна митна вартість".

Третє. Вилучити пропозиції щодо підвищення ввізного мита на автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, товарна група 8703 у митному тарифі України, зміни до якого запропоновані в розділі "Зміни до деяких законодавчих актів з питань оподаткування" проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Держбюджет на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів як такі, що суперечать положенням розкладу поступок, запропонованих Україною на переговорах щодо її вступу до Світової організації торгівлі.

В цілому, ще раз хочу сказати, з урахуванням цих абсолютно конкретних зауважень і рекомендацій комітет визначився на користь прийняття даного бюджету. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Андрій Шкіль від Комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності. Підготуватись Оніщуку.

16:02:57

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановні народні депутати, шановна Прем`єр, шановні урядовці, я хотів би буквально декілька слів сказати з приводу тієї достатньо серйозної розмови, яка відбулася в Комітеті законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з силовими міністрами, як це прийнято називати. Але до нашого відомства ще відноситься така достатньо серйозна структура, як Державний комітет з виконання покарань. А це - структура, яка утримує значну частину населення України. Це порядку 200 тис. громадян України перебувають у різних формах ув'язнення - в слідчих ізоляторах, місцях позбавлення волі. І це тягне за собою проблеми з утриманням, належним утриманням людей в місцях позбавлення волі.

Добре, що було знайдено консенсус з урядом з тим, щоб підвищити до визначеного стандарту утримання. А я наголошу, що стандарт утримання людини у в’язниці п'ять гривень на день. Це - мізерні стандарти.

Я не знаю, хто може прожити і прогодувати навіть в'язня, навіть ту людину, яка вчинила злочин, але вона покарана не на смерть, вона покаране не на тортури, вона покарана тільки на ізоляцію від суспільства за те, що вона вчинила. Це торкається спеціальних закладів. Але мова ще йде про слідчі ізолятори. В слідчих ізоляторах перебувають люди, які, в принципі, вини ще їхньої ніхто не довів. Тому там також мають бути достатньо серйозні покращання форм утримання.

Звичайно, це не робиться одним бюджетом, це не робиться, можливо, за два, за три роки, але на що я би хотів звернути увагу, це, властиво, новопризначеного керівника Державного комітету з виконання покарань, щоб він разом з урядом розробив нормальні, людські умови утримання, тобто стандарти підвищив, а пізніше можна буде з часом шукати на це кошти.

А загалом я хотів би відмітити, що цього разу абсолютно толерантно було відрегульовано фінансування правоохоронної системи. І врешті-решт ми мусимо вийти на реконструкцію правоохоронних органів. І, на жаль, цього разу не змогли знайти кошти на реформацію правоохоронної системи, але переконаний, що в майбутньому цю реформацію треба буде провести.

Я переконаний також в тому, що уряд, запропонувавши соціальне розв'язання проблем, вирішить і багато соціальних проблем у тих людей, які охороняють наш порядок, тому що підвищення зарплатні, підвищення рівня життя має підвищити і рівень життя тих людей, які забезпечують правопорядок і правоохоронну діяльність. По пенсіям, по всім рештам, треба віддати належне, що бюджетний комітет знайшов консенсус з урядом. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Васильович Оніщук від Комітету з питань правової політики запрошується до виступу.

Лесь Степанович Танюк наступний буде виступати.

16:06:13

ОНІЩУК М.В.

Вельмишановний Голово Верховної Ради, шановний уряд!

Важливе місце в системі видатків Державного бюджету належить питанню, пов'язаному з фінансуванням судової влади. І треба зауважити, що аналізуючи проект закону про внесення змін до Державного бюджету, що уряд зробив реальні кроки для покращання ситуації у цій сфері. Зокрема, передбачається, що асигнування на фінансування судів апеляційних і місцевих будуть збільшені на 100 мільйонів гривень. Маю надію, що це разом із оновленим завдяки зусиллям Верховної Ради процесуальним законодавством дозволить громадянам розраховувати на отримання більш якісної суддівської послуги, справедливої і швидкої.

Констатуючи цей позитив, не можу не наголосити на деяких проблемних питаннях, що не знайшли вирішення в проекті бюджету. Зокрема, йдеться про недостатність коштів на забезпечення судів належними приміщеннями, і насамперед судів місцевих, особливо тих судів, які розташовані в сільських районах.

Достатньо зауважити, а ці цифри варті того, щоб їх озвучити, що станом на перше січня 2005 року із 753 судів загальної юрисдикції, а основна маса судів саме це суди місцеві, лише 48 судів, шановні колеги, тобто шість відсотків, розташовані в приміщеннях, що відповідають вимогам здійснення судочинства. Решта судів потребує капітального ремонту, реконструкції чи нового будівництва.

Шановна пані Прем'єр-міністр, громадяни України пам'ятають нашу з вами полеміку з приводу цього при схваленні урядової програми, і про це свідчать листи, які я отримую, зокрема, в тому числі від членів житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" міста Києва, де справедливо вимагається, щоб кроки по виправленню стану справ з забезпеченням судів приміщеннями і організаційною технікою пов'язувалися із покращанням якості судочинства. І в цьому громадяни України нас підтримують. Проте ми люди державні і добре повинні розуміти, що відправлення правосуддя є основоположною функцією держави, такою ж значущою, як законотворчість і діяльність виконавчої влади. Тут, що називається, треба винути і покласти. Тому вважаю, що сьогодні уряд може і, маю надію, погодиться з пропозицією, що я вношу від імені Комітету з правової політики, щодо виділення додаткових асигнувань у розмірі 40 мільйонів гривень для завершення капітального будівництва і ремонтів судів.

Шановні колеги, сьогодні була порушена і також низка питань, пов'язаних із дискусією навколо базових галузей економіки. Вважаю, що парламент завжди знаходив компроміс з урядом у цих питаннях. Зокрема, пропоную вилучити із проекту бюджету відповідні положення, що стосуються спірних питань і врегулювати їх окремим законом. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Васильович. Лесь Степанович Танюк від Комітету з питань культури та духовності. Так, Геннадій Йосипович буде виступати наступним.

16:09:28

ТАНЮК Л.С.

Лесь Танюк, Комітет з питань культури, фракція "Наша Україна", Народний Рух України.

Шановні колеги, комітет розглянув бюджет як соціокультурний бюджет, як бюджет, спрямований на задоволення гуманітарних потреб і буде голосувати, підтримувати цей бюджет. Є кілька невеличких зауважень.

Ну по-перше, все-таки дуже хотілося б, щоб знайдено було ресурс на ліквідацію практики неповної зайнятості в галузі культури, там де люди одержують 50, 30, 40 гривень і працюють на півставки. Це мусить бути, фінансуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, і мені здається, треба було б це сюди врахувати.

Пинзеник дуже любить скорочувати організації. Ми пропонуємо вилучити програму 1801070 "Підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів та підготовка науково-педагогічних кадрів у сфері культури і мистецтва Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Мінкультутри". Чому? Тому що подано було депутатський запит по ліквідації цієї академії як такої яка не проводить роботи, необхідної підготовки і перепідготовки кадрів, це витрата грошей. Це філіали по всій Україні фактично, це 2,5 мільйона. Це розписано на Міністерство культури. Міністерство культури підтримує цей запит, і мені здається, можна було б вже сьогодні роздивлятися його серйозно.

Є потреба збільшити вдвічі фінансування програми 1801140 "Державні та галузеві премії, стипендії за видатні досягнення в галузі культури", бо там є абсолютна невідповідність. Ну скажімо, премія імені Довженка в галузі кіно галузева 5 тисяч, а премія імені Леся Курбаса така ж галузева - 800 гривень. Очевидно, це було б подарунком акторам і митцям на день... Міжнародний день театру, якби ми хоч урівноважили це положення.

І останнє. Я просив би залишити перший абзац підпункту 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у чинній редакції, залишивши таким чином раніше прийняті рішення щодо підтримки книговидавничої справи, бо там було сказано, що ми не стимулюємо при цьому випуск видань рекламного та еротичного характеру, а також надання рекламних послуг. В новому варіанті це пропущено і можуть піти гроші зовсім не туди, тому що запропонована редакція підпункту звільняє від оподаткування і лише процес виготовлення, себто поліграфічне виготовлення книжки.

Оскільки видавнича справа - це триєдинний комплекс, то важливим було б звільнення від оподаткування і підготовки книги до другого, щоб вигравали автори і видавці, а не тільки поліграфісти і це б забезпечило нам рівновагу і розвиток. В принципі, ми будемо підтримувати і голосувати за бюджет.

ГОЛОВА. Геннадій Йосипович Удовенко, Голова комітету з прав людини і міжнаціональних відносин.

16:12:38

УДОВЕНКО Г.Й.

Шановний Володимире Михайловичу, Юліє Володимирівно Перш за все, хочу відзначити, що урядом проведена значна робота по підготовці змін до державного бюджету на 2005 рік і який в значній мірі, на нашу думку, будуть сприяти забезпеченню конституційних прав і основних свобод громадян.

Особливо хочу відзначити, що нарешті позитивно розглянуті урядом пропозиції комітету про збільшення фінансування видатків на культурні зв'язки з українською діаспорою на забезпечення розвитку та застосування української мови. Але це тільки початок.

Комітет постійно, протягом кількох років, порушує питання щодо ведення окремого розділу в державному бюджеті України про забезпечення прав людини. Вирішення цього питання дозволить скоординувати діяльність різних структур органів влади у забезпеченні виконання конституційних положень і норм у сфері прав людини.

Хочу наголосити, що до "помаранчевої" революції, в Україні спостерігалося масове порушення прав людини.

Наголошую на тому, що в Україні немає державного органу, який би відповідав за цю важливу сферу діяльності, у нас є уповноважені Верховної Ради, а виконавчих структур органу, який би забезпечував права людини і основні свободи, не має, Юлія Володимирівна. І ми сподіваємося, що Ви, враховуючи Ваш особистий досвід, що будете надавати значно більше уваги забезпеченню прав людини в нашій державні.

Я хотів би наголосити на тому, що гострою залишається проблема фінансування газет мовами національних меншин. Ми наполягаємо на тому, щоб нарешті цей рядок був відокремлений від інших асигнувань. Щоб ці люди знали: куди ідуть гроші. Але хотів би із задоволенням відзначити, що вперше за останні роки, рівень асигнувань на розселення та облатування кримських татар та осіб інших національностей відповідає, в основному, параметрам урядової програми. хоча, зрозуміло, і цього не достатньо. В той же час треба забезпечити відповідні витрати і в бюджеті Автономної республіки Крим.

І на завершення, хочу нагадати, що в цьому році відбудеться видатна подія в житті українського народу - четвертий всесвітній форум українців, але підготовка до цього важливого форуму з боку урядових структур не ведеться. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Іван Федорович Томич - голова Комітету з питань аграрної політики. Підготуватися Правденко.

16:15:42

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановна Юлія Володимирівна, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин, розглянув бюджет 2005 року і однозначно підтримує соціальне його спрямування, пропозиції які висловлені народними депутатами, членами Комітету, в значній мірі враховані, особливо, що стосується збереження оподаткування агропромислового комплексу.

Разом з тим виникає стурбованість. 11 травня 2004 року ми в цій залі розглядали щодо дотримання вимог законодавства по підтримці агропромислового виробництва і на сьогодні я змушений констатувати, що із 45 прийнятих у цій залі на цій сесії законопроектів, значна частина не виконується. Серед них такі базові законопроекти, як про... Закон, як про державну підтримку сільськогосподарського виробництва. Сергій Терьохін був автором. Я думаю, він дуже добре знає, це стабільність цінової політики на аграрному ринку, 1,4. Комітет вважає, що маючи баланси до 1 червня, Юлія Володимирівна, ми повинні повернутись, знаючи ситуацію прогнозування з виробництвом зерна, до політики, яка буде здійснена зі сторони держави щодо стабільності цінової політики.

Друге. Пріоритетний розвиток села, стаття 5, яка постійно ігнорується, ціна 2,3 мільярда, цілком зрозуміло, це не виробництво, це життя, шановні друзі більше 15 мільйонів наших співвітчизників. Дороги, газифікація, всі соціальні послуги ви дуже добре знаєте у якому стані.

Третя. Компенсація Пенсійному фонду 60 мільйонів для виплат дояркам, механізаторам.

Четверте. У цій залі прийнятий закон щодо підтримки фермерських господарств. Державна підтримка, яку пропонував комітет, 195 мільйонів, тільки забезпечується у розмірі 17,5 мільйона або 4 гривні на гектар. Я переконаний, що Віктор Михайлович, Юлія Володимирівна, дайте сигнал цій категорії хоча б 10 мільйонів плюс, це не є проблема, це питання, яке можна врегулювати і чітко сказати, що ми йдемо у Європу і будемо відроджувати сільський устрій фермерських господарств.

І саме основне. Шановні друзі, скільки б не добавляли у бюджеті, якщо ми не змінемо ідеологію, те що ми добавили, я вдячний, 150 мільйонів підтримку тваринництва воно не буде відчутне всім сільгоспвиробникам ні у Закарпатті, ні в Житомирі, ні в Криму. Ідеологія прямої підтримки, а ідеологія прямої підтримки - це нова стратегія Євросоюзу, а це показники Україна 1 до 32, Польща - 1 до 62 Євросоюз.

Друзі...

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Правденко Сергій, Комітет свободи слова. Підготуватися Матвієнку Анатолію.

16:19:08

ПРАВДЕНКО С.М.

Вельмишановні колеги, в цілому наш комітет вважає, і я вважаю, якщо даний бюджет за соціальними його намірами буде виконано бодай не в 70-85 відсотків - це вже буде значна перемога. А відтак, з нашої професійної точки зору, збільшення матеріального достатку великих мас людей - це більший їх доступ до інформації, це і більша свобода слова. Це автоматично.

Окремі зауваження і пропозиції. Ми наполягаємо, щоб було беззастережним звільнення від ПДВ операцій з передплати і доставки засобів масової інформації до споживача. Крім того, наполягаємо на тому, щоб не було більше від уряду чи від окремих міністерств пропозицій зачіпити статтю дев'яту Закону про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів. Йдеться про вартість доставки, стаття дев'ята даного закону.

Ми вважаємо також, що треба поновити через Держтелерадіо фінансування програми соціально значних видань. Зараз там це цифра зникла, а у Міністерстві культури з'явилася програма на 20 мільйонів гривень "Українська книга". Ми вважаємо, що не треба покладати на шановну Оксану Білозір відповідальність ще й за українську книгу. Є напрацьований механізм у комітеті Держтелерадіо.

Далі вважаємо, що є можливість зменшити витрати на висвітлення діяльності уряду у засобах масової інформації та окремих міністерств і відомств, які приховані в кількох сторінках в дуже багатьох статтях під різними формулами. А натомість можна збільшити фінансування національної телекомпанії на покриття боргів перед концерном "РРТ" за розповсюдження сигналу і збільшити фінансування так само і національного радіо, воно на те заслуговує.

Загальні пропозиції. Я вважаю, нам разом (і Кабміну, і депутатам) треба цього року переглянути податок з фізичних осіб, він зараз нівельований 13 відсотків з усіх - і хто живе на 500 гривень, і хто живе на 50 тисяч гривень. Це має бути переглянуто, якщо ми дійсно йдемо до Європи. Людина, яка заробляє мало, чи отримує мало, має платити там 6-7 відсотків, у якої великі доходи, має платити хоча б 30-35 відсотків, і це є соціально справедливо.

Я також вважаю, що треба нам разом з урядом вводити законопроект, розробляти про податок з депозитних доходів і вводити його в дію невідкладно. Не менше 10 відсотків з цих доходів мають йти до казни. Можу сказати, що ми щиро бажаємо і Президенту, і уряду успіхів в реалізації цього бюджету, бо якщо наш народ, який хоче хоч комусь вірити, розчарується і в цьому Президентові, то втрати моральні будуть невиправні остаточно. Сподіваємось, що уряд це усвідомлює. Тому бажаємо їм успіхів. Окреме спасибі від нашої фракції...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Матвієнко Анатолій Сергійович, Комітет державного будівництва. Підготуватись Юхновському.

16:22:27

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги, шановні члени уряду! Комітет підтримує благородні цілі, передбачені змінами до бюджету, але висловлює тривогу щодо гарантій їх досягнення, особливо щодо місцевих бюджетів. Саме ця тривога змотивувала зустріч міських голів, групи муніципального активу зустрітися сьогодні з Прем`єр-міністром.

Я хочу, Юлія Володимирівна, подякувати вам за те, що ви провели таку зустріч і продемонстрували готовність дбати за місцеві бюджети. Для протоколу хочу зафіксувати, що була домовленість про те, що буде переглянуто механізм розподілу надходжень від єдиного податку на підприємницьку діяльність. Сьогодні стовідсотково він надходив до місцевих бюджетів. І ми домовились, що він буде не з першого січня перерозподілятися, а хоча б з квітня, а, можливо, з другого півріччя.

Друге, що буде повернуто механізм нарахування ПДВ на касові надходження сплати за комунальні послуги, а не на надані обсяги послуг, поскільки це зруйнує комунальну сферу. Також є домовленість, що буде зобов'язане казначейство, а не просто надано йому право надавати позики на касові розриви. І також буде відновлено бюджетне фінансування на 2005 рік програми заохочення учасників всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 12,4 мільйони, поскільки він уже проведений.

І ми раді з приводу того, що домовленість була, що через 2-3 місяці уряд і муніципальний актив збереться на те, щоб змоніторити і підвести підсумок, як виконуються бюджети.

Але, Юлія Володимирівна і шановний Віктор Михайлович, на головну проблему ми так і не знайшли відповідь - це дефіцит у два мільярди приблизно гривень місцевого бюджету, який пов'язаний з підвищенням заробітної плати. Про це говорила Людмила Супрун, про це говорила Катерина Фоменко. Юлія Володимирівна, якщо ми сьогодні, бажано до голосування, отримати відповідь, як ми покриємо цей розрив, інакше ми будемо мати проблему дуже серйозну підриву авторитету місцевого самоврядування. Уже 600 мільйонів позик місцевий бюджет взяв на виплату заробітної плати за перші 2,5 місяці.

Що ми пропонуємо? Очевидно, можна було б на ці цілі передати півтора мільярди, які заплановані для єдиної тарифної сітки. Прожити цей рік, а потім уже і ввести тарифну сітку з 2006 року. Ще раз прошу, дайте на це відповідь.

І останнє, я думаю, Віктор Михайлович, допущена якась нісенітниця, коли орендна плата за користування землями громади названа загальнодержавним податком. Це ноу-хау, яке не знає світ.

В цілому, із тими зауваженнями і пропозиціями більшість членів комітету готові підтримати внесений бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Ігор Рафаїлович Юхновський з Комітету з питань науки і освіти. Підготуватися Гурову.

16:25:51

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Адам Іванович, шановна Юлія Володимирівна, шановні депутати!

Комітет з питань науки і освіти підтримує бюджет. Конкретно спершу.

Конкретно питання науки і інноваційної політики - технопарки. Ми пропонуємо додати до проекту змін до закону про функціонування технопарків статтю про адресне субсидіювання проектів технопарків у формулюванні, що відповідає угоді про субсидії і компенсаційні заходи згідно до норм і принципів системи ГАТ-СОТ, що прийнята в законодавстві про технопарки в європейській спільноті. Відповідне формулювання статті ми додаємо і проект закону теж подаємо. Причому так, як я зрозумів, усі 15 технопарків відповідно до статті першої, що написана урядом, мають працювати.

Друге питання: ситуація з "Феофанією", код 65411.70. Вже багато говорилося про садово-парковий комплекс "Феофанія", на який спершу було запропоновано 17 мільйонів гривень, зараз у цьому новому проекті пропонується ще додатково 15 мільйонів - всього 32 мільйони гривень. Але академія цього не просила, ми маємо відповідні листи, в яких говориться про інші проблеми. Хтось штучно створює проблему для Національної академії, я підкреслюю: академія з такою пропозицією не виступала.

У зв'язку з тим, Комітет з питань освіти і науки пропонує залишити на роботи закінчення "Феофанії" сім мільйонів гривень, 25 мільйонів перерозподілити на інші заходи Національної академії наук, зокрема: 10 мільйонів на створення академічної системи електронного зв'язку потужністю тисячу мегабіт за секунду, тоді українська наука включається в європейську науково-інформаційну систему, одержує доступ до участі у наукових проектах європейської спільноти; один мільйон Інституту теоретичної фізики на модернізацію зв'язку, чотири мільйони на модернізацію ядерного реактору Інституту ядерних досліджень і сім мільйонів на наукові програми.

Я хочу відмітити величезну роботу Інституту фізики конденсованих систем по обрахунку процесів всередині четвертого енергоблоку Чорнобильської електростанції. У зв'язку з тим, комітет просить виділити окремою стрічкою видатки на оплату цих робіт.

З коштів, які виділені Інституту по ядерних електростанціях законом 65411.40 за згодою цього інституту є відповідні листи.

Шановні депутати, уряд поставлений перед надзвичайно важливою проблемою - справитися цього року з бюджетом. Уряду треба допомогти, і в тому має бути консолідована допомога всього депутатського корпусу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Рафаїлович. Слово має Вадим Гуров, Комітет промислової політики.

16:29:03

ГУРОВ В.М.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые члены правительства! Вадим Гуров, Кривбасс. Очень противоречивые чувства сейчас борются в моем сознании. Я бы сравнил бюджет с ярким солнечным днем и дремучей темной ночью.

Та часть бюджета, которая касается социальных вопросов, это то, что хочет и ожидает наш избиратель. Увеличение пенсии, минимальная зарплата, увеличили на 50 процентов зарплату бюджетникам, помощь детям-сиротам, помощь матерям-одиночкам и так далее. Все это то, что и требовалось доказать. Я и мои коллеги по фракции этот шаг правительства одобряют и, кроме благодарности, ничего нельзя сказать. Однако, есть такое выражение, вторая часть - доходная - вызываемого вопросов. Это действительно дремучая ночь. Как не вспомнить народную мудрость "С мира по ша... по нитке, голому - сорочка". Я хочу сказать, что первая часть соблюдена, нитки взяты, а вот вместо сорочки промышленники получили хорошую удавку. Поймите меня правильно, многие вопросы, которые ставил и я лично, они учтены, это касается ренты по железной руде, по добычи, ну и другие вопросы. Но у меня создается впечатление, что авторы закона действовали по принципу: если от каравая отломить маленький кусочек, то ничего с этим караваем не случится, никто не заметит этой потери. Ну как, знаете, "отряд не заметил потерю бойца". И так во всех статьях себестоимости продукции идет тотальная война. Но щепки-то летят и осколки, и больно ранят кого прежде всего? трудящихся, трудовые коллективы, за которые мы в принципе уже и забыли что это такое. Только наметили повышение заработной платы где-то на 30-40 процентов, которое так просил наш вице-премьер по финансам, другого выхода просто нет, но те вопросы, которые сейчас подняты, конечно, не дадут повышения центральной зарплаты. Мы все поподымали: минимум зарплаты, минимум пенсии, а эту константу, которой питается Пенсионный фонд, которой питается трудовой коллектив, оставили на той же высоте.

Поэтому, когда посчитал я все эти минимальные стуки и свел в общую таблицу, получилось по одному из комбинатов в месяц подорожание по себестоимости в 100 млн. гривен. Это цифра, которая представляет трудности и надо задуматься.

Поэтому хочу сказать одно. Горно-металлургический комплекс - это наш экспорт, наша валюта. А при курсе доллара в пять гривен - это еще один удар по экспорту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час відведений на обговорення завершений. Я ще раз повторюю, що час, який ми домовилися, завершений. Але оскільки ще не виступили представники трьох комітетів, і дуже просять представники від народу виступити, давайте ми відведемо ще 15 хвилин і після того будемо визначатися.

Будь ласка, Борис Ілліч Олійник від Комітету з закордонних справ, підготуватися Турманову.

16:33:11

ОЛІЙНИК Б.І.

Дякую. Вельмишановна Юліє Володимирівно, вельмишановні колеги. Комітет у закордонних справах, звичайно теж має свої претензії, які вчасно адресував комітету з питань бюджету. Не скажу, що одноголосно, але все ж більшістю 23-го березня ми вперше підтримали так виразно вибудувану соціальну лінію бюджету. Аналіз видатків про це свідчить, що обсяги призначень далеко не повною мірою задовольняють мінімальну необхідну проблему фінансового забезпечення діяльності дипломатичної служби. Скажімо, не враховано зменшення надходжень до спеціального фонду бюджету в сумі близько 14 мільйонів гривень - це 10% усіх консульських надходжень. І причина цього у спрощеному візовому режимі з країнами ЄС та Швейцарією. Відтак для належного функціонування консульських відділів ці втрати вкрай необхідно компенсувати із загального фонду бюджету, хоча б у розмірі 10 мільйонів гривень. Проектом змін вилучено програму 140.18.10, за якою передбачалося виділити на будівництво службово-житлового комплексу в Москві 15 мільйонів гривень.

Необхідно збільшити і видатки за програмою спрямовану на модернізацію інженерних систем будинку, самого будинку МЗС, спорудженого ще 38-ого року минулого століття, поки він не завалився. Зменшення капітальних видатків для центрального апарату міністерства з передбачуваних 6,5 мільйонів гривень до 3,25 по суті, зупиняє заплановані заходи, щодо матеріально-технічного забезпечення. Одне слово, Комітет вносить такі пропозиції: врахувати, з бюджетною програмою функціонування за кордонних дипломатичних установ додатково 10 мільйонів, зберегти бюджетну програму на будівництво службового комплексу посольства в Російській Федерації, залишити обсяг капітальних видатків за бюджетною програмою 140.10.10, що до зовнішніх відносин, в обсязі 6,5 мільйонів, замість передбачених 3,25.

Зрозуміло, що це лише дещиця з наших клопотів, але усвідомити всю складність і напругу нинішньої ситуації, ми по-державницькі стримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Турманов, Комітет паливно-енергетичного комплексу, підготуватися Круку.

16:36:35

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемая Юлия Владимировна, уважаемые члены Кабинета Министров, уважаемые коллеги.

Сегодня, рассматривая бюджеты, многие здесь подтверждают о том, что социальная программа очень серьезная, и это действительно так, и здесь нет сомнений, что мы готовы ее поддержать.

Что касается сегодня решения социальных проблем или программ выполнения, они не могут просто сами по себе выполняться без устойчивой работы наших отраслевых предприятий. Поэтому я хотел бы более подробно остановится на рассматриваемом проекте бюджета.

Что касается Минтопэнерго, то из 4 миллиардов 50 процентов - это специальный фонд. Что такое специальный фонд? Его надо наполнить. И если мы сравниваем сегодня в целом бюджет по стране, специальный фонд составляет в общем балансе бюджета 21 процент, то в Минтопэнерго - 50 процентов.

Что касается угольной отрасли. Я уже об этом говорил и на бюджетном комитете. Юлия Владимировна, мы с вами встречались с фракцией, я поднимал эти вопросы. Сегодня по бюджетным программам, особенно две основных статьи бюджета, это статья по себестоимости, и статья капитального строительства ....................., за счет чего должна отрасль жить и развиваться, мы такого бюджета еще за последний год не получали. Я еще раз хочу напомнить всем моим коллегам, шахтерам, которые не безразличны сегодня и знают, что какой будет бюджет, так будет у них сегодня поставлена работа и как они будут получать заработную плату. Но сегодня по угольной отрасли спецфонд составляет 1 миллиард 418 миллионов гривен.

И вот последний пересмотр. Снимается со статьи угольной отрасли, статья реструкторизация, 327 миллионов загального фонда защищенного. Кому его отдают, я не знаю. А нам еще раз добавляют 300 миллионов спецфонда. Как нам дальше работать, как нам дальше платить зарплату? Если сегодня тарифная ставка в угольной отрасли составляет 140 гривен, а по закону она должна составлять 262? Мы никак не балансируем по себестоимости. Поэтому мы говорили, что надо рассмотреть цену на угольно-энергетические. Все говорят, 204 гривны. Говорит министр, говорит Министерство финансов, никто конкретно сегодня не ответит, какая же будет цена на уголь. Если будет цена на уголь 204, давайте ее посчитаем на объем, и посмотрим, сколько нам надо по себестоимости. Может нам надо 500 миллионов. Но сегодня ситуация создалась очень сложная.

Поэтому я еще раз прошу вас лично, Юлия Владимировна, Кабинет Министров, посмотреть еще раз и пересмотреть вот эти две стратегические статьи...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово має Юрій Круг, Комітет з будівництва транспорту і зв'язку. За ним буде - Майстришин.

16:39:57

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемая Юлия Владимировна, уважаемые коллеги. Комитет по вопросам строительства, транспорта, жилищно-коммунального хозяйства и связи внимательно рассмотрел изменения к бюджету 2005 года. Безусловно бюджет носит серьезный реальный социальный или социальное значение для нашего государства. И это отмечено было нашим комитетом.

Но, к сожалению, далеко не все проблемы социальные, которые были вскрыты и подняты на заседании нашего комитета, были учтены. Из 23 конкретных предложений очень весомых, которые мы дали Бюджетному комитету, дали Кабинету Министров, к сожалению, учтены были только три.

И из 23 можно было бы, конечно, еще назвать особо необходимые, те, которые хотели бы мы все-таки, чтобы сегодня нашли отражение в бюджете - это первая позиция. Мы знаем, что комплексная программа развития украинского Придунавья была принята в прошлом году Кабинетом Министров и утверждена. Эта комплексная программа говорит о том замечательном крае, который пострадал от войны в Югославии, который пострадал от пятилетнего эмбарго Югославии. И только украинское дунайское пароходство потеряло более 600 млн. долларов в результате этих действий.

Мы попросили, чтобы восстановили, понемногу начали восстанавливать те утраченные миллионы государственных средств, которые крайне необходимы для экономики государства.

Дунай является форпостом нашей державы в Европу. И я думаю, комментарии по этому поводу абсолютно излишни. Мы попросили 16 млн. в этом году оставить на строительство флота для українського дунайского пароходства. Это не просто 16 млн., это продолжение тех 16 млн., которые были заложены в прошлом году на строительство флота. И, к сожалению, это было вычеркнуто.

Сегодня два корпуса, на которых 13 млн. долларов уже затрачено стоят на Келийском судоремонтном заводе ржавеют, потому что вычеркнуты из средств эти суммы. Или если говорить о судоходном канале, который сделан, и флот - 350 судов в течение года прошло через этот судоходный канал, я хотел бы, чтобы деньги на судоходный канал были выделены - 10 млн. тех денег, которых крайне мало...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, 30 народних депутатів вже у нас виступило. Ще мають можливість від народу, як кажуть, виступити двоє. Будь ласка, Володимир Майстришин. Підготуватися Олександру Ткаченку.

16:43:24

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, фракція Народної партії.

Перед нами стоїть питання: невже в країні немає стратегічних цілей, під які сьогодні можна було би залучити дешеві міжнародні кредити? Разом з тим уряд вилучає норму, яка сьогодні уже в чинному Законі про бюджет прописує 2,8 мільярди гривень досить дешевих запозичень.

Я звертаю вашу увагу, що сьогодні бюджетна сфера, не кажучи вже про промисловість, займає чи не найперше місце в світі по енергоємності. терміново потрібно запровадити систему енергозбереження шляхом кредитної підтримки, в першу чергу ,в житлово-комунальній сфері. Це не обов'язково потрібно робити через бюджет, але бюджет може взяти на себе витрати по здешевленню цих кредитів.

Підвищуючи пенсію та зарплату, потрібно подивитися, куди вона піде у селян, особливо там, де немає газу. На дрова та вугілля? Потрібно інвестувати кошти на добудову газопроводів і відводів до сіл. І стане набагато більшою економією коштів, ніж чергове підвищення зарплати, і дійсно, соціальною підтримкою на селі.

Торкнемося проблеми державного запозичення. На сьогоднішній день в місті Києві працює більше 24-х проектні групи, які сьогодні мають середню зарплатню більше 1000 доларів, і це є бюджетні кошти. Ми наполягаємо на тому, щоб повернули статтю 105, яка зобов'язує уряд створити єдиний офіс впровадження таких проектів, а не розбазарювати бюджетні кошти.

Мало того, уряд сьогодні пропонує взагалі без обмежень видавати кредити під гарантію. Ми наполягаємо на тому, щоб ця норма збереглася, і щоб у нас було зрозуміло, скільки в цьому році уряд можу видати кредити під гарантію.

Тепер хотів би звернути вашу увагу до дев'ятого додатку, він дуже цікавий. Ніхто на нього не звертає увагу, остання сторінка Державного бюджету. Ви побачите, що там нафтоконденсат сьогодні сплачується 10 гривень до бюджету за кожну тонну, далі, марганцева руда - всього 2 гривні. І таке інше. Дуже цікавий додаток.

Ми наполягаємо на тому, щоб уряд доопрацював цей додаток і щоб ми, дійсно, не займалися розбазарюванням цих коштів.

Наша фракція наполягає на тому, щоб залишити в попередній редакції пункт 11 статті 11, пункт 9 статті 10 і статті 11 пункт ... прим.1 та пункт 2 статті 11 прим.2, а також виключити зміни до статті 1074 Цивільного кодексу та Закону України про ПДВ статті 4 пункт 4.1 стосовно звичайних цін. Ця домовленість була обмовлена міністром фінансів, я просив би це виконати.

І накінець, хотів би сказати, що сьогодні та норма, яка започаткована Кабінетом Міністрів, обумовлює, що тільки по...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, дайте можливість закінчити.

МАЙСТРИШИН В.Я. Так от, ця норма обумовлює, що тільки рішенням Кабінету Міністрів може визначатися нафтоперегонний завод, який буде займатися нафтопереробкою. Тільки що говорили ми з Віктором Михайловичем - він сказав, що це помилка, і тому, будь ласка, виправте її, щоб залишити в чинній редакції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ткаченко Олександр Миколайович.

16:47:10

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги. я думаю, що і уряд сьогодні втомився, і ми з вами. Але я хотів би звернути увагу на те, що ми розглядаємо бюджет: баланс економічного і соціального розвитку держави, не соціального, а економічного на першому місці, а на другому місці - соціального. У нас в бюджеті все поставлено навпаки. Ми маємо 48 мільйонів населення...

(Ш у м у з а л і)

Ми маємо 48 мільйонів населення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, у мікрофон, бо вас не чують.

ТКАЧЕНКО О.М. Сорок вісім мільйоні населення, 34 мільйони орної землі. Шановні друзі, валовий внутрішній продукт АПК у минулому році - 73 мільярди. В бюджеті закладено 0,5 процента на фінансування розвитку АПК. Яка держава може не любити свій народ - 48 мільйонів, - щоб отак знущатися?! Хіба можна - Юлія Володимирівна, ви молодий Прем'єр-міністр, ці вже перед вами товариші, які сидять, вони вже були в Кабінеті Міністрів, - ну, не можна, шановні друзі! Дев'яносто п'ять процентів зносу матеріальної бази. Як можна сіяти, орати - і вирішувати продовольчу безпеку держави? Я абсолютно не уявляю. Я був вісім років міністром, але я знав: для того щоб одержати 50 мільйонів хліба, чотири мільйони тонн м'яса, 24 мільйони тонн молока для того, щоб харчувати людей, і 5,5 мільйони цукру. Я знав, що нада 26 мільярдів карбованців.

Сьогодні закладено 175 гривен на гектар з 34 мільйонів при потребі мінімально 2,5 тисячі.

Давай візьмемо друге питання. На виробництво мінеральних добрив - 0, на захист рослин - 0, на виробництво сільськогосподарської техніки - 0,7 мільйона. Комбайн один стоїть 750 тисяч, трактор стоїть 160 тисяч. Що ми робимо, Юлія Володимирівна? Сьогодні на душу населення в балансі закладено 2,6 тисяч кілокалорій при потребі харчування на здорову людину 3,5 тисячі. Іде фізіологічна деградація нації. Тому я, шановні друзі. думаю, якщо ми взяли за основу соціальний розвиток і сильно сьогодні маніпулюємо, що будуть пенсії, зарплати - це правильно. Но сільському працівнику це нічого не вплине на нього. Як було 190 гривень, так і буде. Там немає людей, які будуть з Державного бюджету одержувати ці гроші. Їм заробити треба гіркою працею. Тому, я думаю, сьогодні конечно це буде політичне рішення прийнято. Я не знаю........

ГОЛОВА. Дайте завершити виступ.

ТКАЧЕНКО О.М. Я думаю, сьогодні Кабінет Міністрів підпорядковує собі Верховну Раду. Це недопустимо. Такого в практиці в історії не було, щоб Кабінет Міністрів заставляв Верховну Раду - вищий законодавчий орган. Тому наше право голосувать! Але, шановні друзі, нам потрібно зрозуміти одне, якщо не буде виробництва чи в промисловості, чи в АПК, а є три основні пріоритети: продовольча безпека, енергетика і наука. Якщо це не буде забезпечено, ні один уряд і року не пропрацює. Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Нам потрібно перед тим, як попросити до заключного слова уряд, то може ми спочатку ...

Зразу?

Нам потрібно визначитися спочатку щодо тих проектів постанов, щоб ми могли усвідомити для себе, як ми будемо голосувати.

Внесено ряд постанов, щодо процедури голосування. Я тільки лише тим, хто наполягає з авторів проектів, надаю можливість для обгрунтування, а потім голосуємо.

Першим був зареєстрований проект постанови народного депутата Горбачова 7221-П. Три хвилини для обгрунтування, будь ласка.

16.52:01

ГОРБАЧОВ В.С.

Уважаемые коллеги, мы здесь все слышали все недостатки бюджета, и если говорить в общем, то, я считаю, здесь самый главный недостаток бюджета - это экономическая часть.

Мы слушали представителя комитета банков и финансов и Хомутинника и он говорил по поводу Закона о налогообложении, где четко сказано, что налоговые нормы не могут быть в теле бюджета.

Мы слушали председателя комитета Матвиенка, который четко говорил, что регламентную норму, при которой не могут быть налоговые нормы в бюджете.

Мое постановление предлагает сегодня проголосовать в первом чтении бюджет, но ко второму чтению отделить от тела бюджета налоговую норму отдельным законом, в котором мы все можем дать поправки и в комитетах, в сравнительной таблице, учесть их, или не учесть, как мы решим в комитетах.

Я считаю, что на сегодняшний момент законодательно правильно отделить эти два вопроса: сам бюджет и налоговые нормы.

Я считаю, что если мы сейчас проголосуем в целом, как этого хочет Кабинет Министров, тогда нам нет смысла здесь работать и тогда мы можем собираться раз в полгода и по поводу поправок, которые опять дадут Терехин и Пинзеник, мы проголосуем за два дня и две ночи о опять разойдемся. Так же будет наверное 15-го и 16-го сентября и нам предложат опять проголосовать за те же налоговые нормы и опять же в бюджете.

Я считаю, зачем тогда нужен вообще наш депутатский корпус. Я считаю, что все мы, 450 депутатов различных фракций, але одна фракция Тимошенко. Я считаю, что мы должны к этому подойти и политически. Мы с вами политики различного направления, различных фракций и различные видения различных экономических направлений, то же с выбором экономических зон надо розобрться, упращенцы где, мы знаем, что возобновили неплановые проверки, возобновили 300 тысяч ПДВ. Мы должны разобраться с АПК, очень много разных вопросов, поэтому я предлагаю принять сейчас в первом чтении и, как я сказал, разделить на 2 части, двуми законами с поправками. Спасибо.

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, обгрунтування проекту постанови є, відкладаємо його , потім будемо визначатися. Далі в нас проект постанови 7221-п1, автор Ключковський Юрій Богданович. Наполягає на ній? Ні. Далі. 7221-п2, Сергій Слабенко, наполягає? Ні. Значить ми знімаємо ці постанови. Далі іде постанова 7221/п1, автори Корсаков і Славута. Наполягаєте на своїй постанові? Одну хвилиночку, наполягаєте, чи ні? Ні. Знімається ця постанова. Далі, проект постанови 7221/п2, автор Тарас Чорновіл, наполягаєте, будь ласка, 3 хвилини.

16:54:59

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу,, шановні колеги, своєю постановою я пропоную 3 пункти. Перший пункт, власне, відправлення законопроекту, який сьогодні внесений на доопрацювання і два інших моменти. які представлені реально були і колегою Горбачовим - це розгляд двох окремих законопроектів: бюджетного законопроекту, власне змін до бюджету в Бюджетному комітеті і внесення змін до податкового законодавства в Комітеті з фінансів і банківської діяльності. Оскільки розгляд цих законів, які проходять через зовсім інший комітет. в Бюджетному комітеті в межах одного закону виглядає принаймні не логічним і некоректним. До Закону є дуже багато претензій. І не зважаючи на те, що дуже красиво його представляв нам тут міністр фінансів, у нас є дуже серйозні побоювання, що законопроект, бюджет все одно не є збалансованим, що не буде виконано цих норм по забезпеченню підняття зарплат, особливо в галузі виплат їх місцевих самоврядуванням, оскільки ми не бачимо реально зростання, окрім о тих 0,8 мільярда, які були представлені, інших шляхів зростання місцевих бюджетів.

Ми бачимо реально проблему можливого руйнування економіки і в мене іноді появляється відчуття, що дехто з членів уряду уподобалися тим дітям, які досі переконані, що молоко і м'ясо вирощуються безпосередньо у продуктових крамницях, а апельсини ростуть там прямо на полицях. І що соціальні потреби можна такими поверховими речами якимось чином забезпечувати невідомо з чого. І ті закони, які міняються у зв'язку з ліквідацією і вільних економічних зон, і інших напрямків, фактично не тільки усувають те, що треба усунути, зловживання, але в першу чергу руйнують колосальний сектор економіки, зокрема експортну економіку. І через це я настоюю, щоб саме закон про внесення змін до Держбюджету як окремий законопроект був ще раз розглянутий у бюджетному комітеті і були внесені суттєві зміни.

Що стосується до другого блоку законів, вони повинні пройти дві стадії. Перша стадія дуже серйозна, відфільтровування всіх тих законів, які напряму не впливають на внесення, на наповнення Державного бюджету. Тому що тут вже згадували, і уряд клянеться, що це зроблять, але ............... що чомусь не зробили. Скажімо, оті репресивні зміни у Цивільному кодексі, репресивні зміни, які дають можливість у будь-який спосіб робити поза планові перевірки без ніякого суду там з мотивацією за рішенням Кабміну і тому подібного чи податкового органу. Проводити перевірки у Законі про податкову адміністрацію. Ці речі вони не стосуються безпосередньо наповнення бюджету. Тому виокремивши тільки ті пункти, які чітко наповнюють бюджет, пропрацювати їх окремо і внести окремим законом щось на зв'язок, як ми у 2003 році робили, так званий малий податковий кодекс, як ми його тоді називали. Тільки у цьому випадку ми зможемо отримати адекватний бюджет, який може бути виконаний. В іншому випадку це будуть великі гарні обіцянки, які можуть закінчитися коллапсом в економіці і руйнуванням взагалі соціальної сфери. Дякую.

ГОЛОВА. Таким чином, шановні колеги, ми заслухали пропозиції щодо проектів постанов, щодо процедури проведення голосування. Але перед тим, як перейти до голосування за визначення процедури, за якою ми будемо приймати рішення, то нам треба, щоб отримали заключне слово.

Для заключного слова, давайте таким чином поступимо, шановні колеги, міністр фінансів, після того від бюджетного комітету Людмила Павлівна Супрун, потім попросимо Прем'єр-міністра, а після того, якщо у вас не буде з мотивів ніяких аргументів перейдемо до голосування цих проектів постанов щодо процедури прийняття рішення. Будь ласка, Пинзеник Віктор Михайлович, скільки ви просите часу?

ПИНЗЕНИК В.М. Володимире Михайловичу, ми пройдемося по всіх пропозиціях, які прозвучали.

ГОЛОВА. Я прошу тільки, шановні колеги, уважно слухати, оскільки міністр фінансів буде говорити, що уряд підтримав із пропозицій, які звучали під час виступів, а що ні, щоб не було повторів.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Володимире Михайловичу, шановна Юлія Володимирівна, шановні народні депутати. Перш за все хочу вам подякувати за розмову, яка у нас відбулася, за ті пропозиції, які звучали в ході попереднього обговорення проекту бюджету на уряді, у Бюджетному комітеті, в інших комітетах, за ті позиції конструктивні, які звучали тут. Чимало з них є слушними і потребують врахування в тексті закону. Дозвольте, деякі речі вони вже були враховані в проекті закону, але вони звучали тут як пропозиції, то ми відзначимо ті речі, які враховані були, які потребуватимуть врахування.

Перш за все, що стосується норм Цивільного кодексу щодо адміністративного арешту. Уряд погоджується з тим, щоб цю проблему зняти і відкласти розгляд цієї проблеми у подальшому. Друге питання. Норма, що стосується позапланових перевірок. Ми говорили про неї, що вона нам потрібна для режиму адміністрування непрямих податків, коли йде мова про відшкодування ПДВ. То ми погоджуємося на правку цієї норми, яка стосуватиметься акцизу і ПДВ режиму відшкодування в іншій редакції.

Далі. Кілька разів, ми ще раз наголошуємо, що у поданому проекті урядом зберігається існуюча система оподаткування села, ПДВ по селу - нуль.

Далі. По ліках у проекті закону уряду зберігається існуючий режим пільгового оподаткування ПДВ по ліках. Те ж саме стосується передплати і книговидання.

Що стосується інвалідів. Наголошуємо, що зберігається існуючий порядок з уточненням цифри з десяти відсотків до восьми. До восьми.

Що стосується... Уряд підтримав пропозиції, що стосується оподаткування прибутку, збереження існуючої норми оподаткування прибутку по Київміськбуду. В залі лунало питання, що стосувалося ремонту суден нульової ставки. Так, як виписано в проекту бюджету, проекті закону, по місцю надання послуги мається на увазі цей режим - нульова ставка.

Далі. Уряд погодився з пропозицією в рамках головного розпорядника бюджетних коштів виділити рядок - Спілка письменників.

Далі. Що стосується обмеження віднесення валових витрат по режиму СПД. Уряд в проекті не передбачив цього обмеження. Інакше кажучи, та позиція, яка висловлювалася депутатами, вона знайшла відображення в поданому урядом проекті закону.

Що стосується давальницької сировини. Зберігається той режим, який ми обговорювали, - режим, який діє сьогодні з застосування авальованого векселя.

Щодо спадщини. Призупиняється дія норм діючого закону, що стосувалося оподаткування квартир і так далі з віднесенням розгляду, ми далі будемо розглядати і розглянемо зміни. До 2006 року ця норма зупиняється.

Далі. По тютюнових виробах. Враховано вже в проекті бюджету по оптовій торгівлі ставка 125 тис. Це в два рази нижче.

Врахована пропозиція органів місцевого самоврядування, вона звучала тут, що стосується розщеплення єдиного податку, щоб ця норма була введена з першого квітня.

Звучала в залі пропозиція щодо митних тарифів - права надання Кабінету Міністрів скасовувати або міняти ставки мита. Інформуємо вас, що в поданому проекті Закону такої норми немає. Тобто ми не просили такого права, що стосується встановлення митних тарифів.

Уряд підтримує пропозицію, яка стосується будівництва газопроводів, і у нас врахована була цифра півтора відсотка для цієї цілі. Звучала пропозиція, щоб збільшити цю цифру до двох відсотків із скеруванням приблизно, от наші оцінки показують, 420 млн. гривень надходжень порівняно з тою цифрою, яка тут звучала, 279. І для того, щоб направити ці кошти на вирішення проблем газифікації села.

По суднобудуванню. Враховується пропозиція щодо імпортного мита до звернення контрактів. Ця норма обговорювалася у нас в бюджетному комітеті, ми погоджуємося з її відновленням.

Що стосується Закону про статус народного депутата, ми цю норму вже давно погодили, її в поданому проекті закону немає.

Що стосується... ми дійдемо до автомобілів.

Що стосується податку на додану вартість, пункт 15...5.19, ми погоджуємося з уточненням. Там редакційна правка потрібно додати ще на деякі позиції. Поставок путівок на санаторно-курортне лікування осіб віком до 18-ти років.

Уряд погоджується з відновленням обсягів фінансування по судових органах з відповідними корективами по розділу фінансування бюджету. Зміна фінансування бюджету. Уряд погоджується з тим, щоб відновити обсяги на програму "Туберкульоз і онкологія" з відповідними корекціями по розділу "Фінансування бюджету".

Що стосується поправки, яка озвучена Катериною Самойлик і звучала в розмові з іншими депутатами щодо плати за землю, ми хочемо наголосити, що в поданому проекті з бюджету не передбачалося скасування пільг, які стосуються баз відпочинку, піонерських товарів і так далі.

Але... вибачте, я все пам'ятаю.

Але ми пропонуємо внести уточнення стосовно господарюючих суб'єктів. Тобто ця норма зберігається щодо плати за землю з уточненням із щодо господарюючих суб'єктів, якщо вона знаходиться в них на балансі.

Що стосується молодіжного житлового будівництва, хочемо наголосити, що ми не зменшуємо, а збільшуємо, тому що якщо ви звернете увагу на здешевлення... на будівництво житла ми виділяємо 55...

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон.

ПИНЗЕНИК В.М. ...ми виділяємо 55 мільйонів на здешевлення кредитів, а це означає, що ми даємо можливість залучення на кредитування будівництва житла 550 мільйонів гривень. Але для того щоб уникнути спекуляцій навколо цього питання, уряд погоджується з відновленням тої суми, 19,8 або 20 мільйонів гривень, про яку говорила Катерина Самойлик, із відповідною корекцією розділу "Фінансування бюджету".

Уряд погоджується з пропозицією, яку озвучував Іван Федорович Томич: щодо фермерських господарств - і відповідною корекцією розділу режиму фінансування.

Ми вже врахували в поданому проекті бюджету ситуацію - здається, про неї говорив Сергій Правденко, - програма, що стосується книговидання, вона переведена з Мінкультури у Держтелерадіо, головним розпорядником буде Держтелерадіо.

Уряд погодився із пропозицією корекції поставок акцизу по пиву з 30 відсотків до 15 відсотків підвищення.

І ще одне проблемне питання. Уряд погоджується з озвученою необхідністю редакційної правки, оскільки непорозуміння виникли з редакційної правки, про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари, продукцію, яку озвучив Володимир Майстришин.

Уряд підтримує внесену пропозицію, яка дає доручення уряду, Кабінету Міністрів України протягом місяця забезпечити застосування відповідно до законів спеціальних заходів, або компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну товарів за кодами УКТЗ 8702, 8703 та 8704.

І остання пропозиція. Звучали пропозиції, які стосуються ставок ввізного мита на автомобілі: 20 відсотків. Уряд готовий підтримати таку пропозицію: 20 відсотків ввізного мита на автомобілі. Спасибі вам за роботу.

ГОЛОВА. Супрун Людмила Павлівна.

Одну хвилиночку, шановні колеги! Ми потім з мотивів ще скажемо, скажемо, запишемося. Одну хвилиночку, з мотивів ми скажемо ще.

Супрун Людмила Павлівна, будь ласка. Будь ласка, Людмила Павлівна.

17:08:34

СУПРУН Л.П.

Хочу відмітити, що практично велика частина зауважень, яка лунала в залі, знайшла підтримку уряду.

Хочу озвучити для стенограми і наступне.

Перше. Враховуючи дуже стислі терміни опрацювання законопроекту під час підготовки Апаратом Верховної Ради цього законодавчого акту на підпис Голови Верховної Ради та Президента, до тексту закону необхідно внести техніко-юридичні та редакційні правки на підставі стенограми, яка зараз прозвучала, яка буде записана.

У нас під час розгляду Закону про бюджет, не було враховано пропозицій комітету по зменшенню видатків на капіталовкладення по коду 2804070 на 14 мільйонів на розпочаток будівництва заводів по............ розведенню. Але оскільки ці видатки не підтверджуються, документація відсутня, уряд погодився також зняти ці видатки і перерозподілити їх на інші коди. По коду 2804030 на прикладні розробки в сфері рибного господарства, для ліквідації заборгованості в сумі 983 тисячі гривень Південному науково-дослідному інституту морського рибного господарства, а також ми пропонуємо частину цієї суми в розмірі 5 мільйонів направити на вирішення проблеми, яку озвучував депутат Калінчук - на інститут Таїрова. Іншу частину суми передати на судноплавний канал "Дунай- Чорне море". Уряд також погодився відновити видатки на державну підтримку будівництва суден для українського дунайського пароплавства на .............суднобудівному заводі та на завершення будівництва транспортних рефрежераторів з високим ступенем готовності. У відповідності до проекту, який вже був, існував. І також ми пропонуємо відновити капітальні видатки.

Перше. По Апарату Верховної Ради в розмірі 10 мільйонів гривень на ... капітальні видатки на добудову житла.

Крім того, ми пропонуємо все-таки і це у нас було під час обговорення озвучено, відновити капітальні видатки на судову систему, оскільки ви знаєте, що ми їх обмежили і дали забезпечення однієї десятої від... 1 відсотка від тих потреб, які сьогодні має судова система.

І також на здійснення правосуддя Апеляційним судом України та апеляційними судами додатково добавити 10 мільйонів гривень.

Крім того, хочемо звернути увагу, що в цьому законі про бюджет фактично були скасовані статуси головних розпорядників для галузевих академій наук, тому, шановний Віктор Михайлович, ми пропонуємо все-таки щоб такий статус був для головних розпорядників відновлений. І пропонуємо підтримати пропозицію Юхновського в частині збільшення видатків Академії Наук без зменшення видатків по коду 6541170.

І також нагадати, що ми домовилися виключити розділ 23, щодо змін до Цивільного кодексу. Таким чином цей розділ повинен бути виключений. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

Юліє Володимирівно, будь ласка.

Шановні колеги, я просив би, щоб ви осмислити ті пропозиції, які додатково будуть враховані, а потім тоді з мотивів голосування, щоб висловили свої врахування. Прошу уваги.

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Дорогі народні депутати! Я, перш за все, хочу подякувати всім без виключення керівникам фракцій, членам бюджетного комітету, представникам фракцій, які дві доби, практично не роблячи перерви ні на сон, ні на їжу, відпрацювали разом з бюджетним комітетом прекрасний законопроект.

І я можу вам сказати, що з цього моменту, як бюджет поданий до Верховної Ради, він притерпів значні зміни, які, безумовно, його покращили. І тому неможна казати, що це бюджет уряду. Це бюджет наш спільний: Верховної Ради і уряду. І я вам за це вдячна.

В цьому бюджеті передбачаються такі речі, про які, наприклад, всі ліві партії, ми, як "Батьківщина", мріяли багато років. На 32 відсотки збільшуються пенсії, на 57 відсотків зарплата в бюджетній сфері. Припиняємо всю зрівнялівку в виплаті пенсій в країні. 83 відсотки пенсіонерів отримували однакову пенсію, не враховуючи ні трудовий стаж, не враховуючи ні середню зарплату. Сьогодні всьому цьому ми кладемо з вами разом край.

Ми з вами дуже серйозно попрацювали над програмами, які пов'язані з підвищенням вартості кваліфікованого труда.

І у нас вводиться розбіжність між кваліфікованим і некваліфікованим трудом в бюджетній сфері в 3, 35 рази, але не значить, що чомусь знижуються заробітні плати. Підвищуються всім без виключення. Ми з вами до решті підійшли до мінімальної пенсії в 332 гривні і до мінімальної заробітної плати в 332 гривні. І не має ніяких сумнівів, що це буде прорив для кожної людини в Україні, тому що це вплине на заробітну плату, не тільки в бюджетній сфері, а в кожному підприємстві. І це значить, що ми за рахунок того, що люди мають купівельну спроможність підтримаємо всі без виключення галузі нашого виробництва., через заробітні плати. пенсію і здатність людей купити те, що робить наше виробництво. Я впевнена в тому. що ніхто з вас не з може пройти повз того, що всі діти-інваліди, діти-сироти отримають в 4,5 разів більше грошову допомогу, ніж вона була до сьогодення.

У нас не буде більше таких родин, де немає батька або мами, щоб діти були абсолютно не забезпечені грошима. У нас такі неповні сім'ї отримають гроші. 8,5 тисяч гривень при народженні дитини, починаючи з 1 січня. Це що, не соціальна програма? І вам ще хочу зазначити, що пенсії підвищені, наші пенсіонери отримають з першого січня. Службовці, військовослужбовці строкової служби втричі більше грошове забезпечення. Пенсіонери в військові отримають підвищені пенсії. Я хочу запитати: хто проти? А тепер давайте подивимося: за рахунок чого Уряду вдалося це зробити?

Да, дуже просто, поділіться з тими людьми, які потребують вашої допомоги. У нас сьогодні не всі підприємства притерпіли якісь там трошки зниження своїх прибутків, а тільки ті, які були Кучмою, окремо пролобовані, окремо простимульовані, і які були, практично, виключені з реальної конкуренції. І тому, якщо ми кажемо про те, що на руду трошки більше податок, так шановні друзі, у нас були занижені ціни на реалізацію руди, тому що замикали на останній ланцюжок на металургію. І практично руйнували все ціноутворення. Якщо сьогодні треба тим, хто варить пиво, поділитися з пенсіонерами, так давайте всі разом мати совість. Якщо потрібно "Автозазу", який отримав з бюджету 2 мільярда при прибутках чистих 600 мільйонів поділитися, то майте совість просто.

І тому, я хочу, щоб ми нарешті навчилися ділитися із своїм суспільством. Не просто, що ми маємо депутатські мандати і це захищає наші привілеї, а давайте трошки підтопимо жирок, трошки і дамо людям іншим пожити. І тоді ми будемо нашим виборцям в очі дивитися.

І коли мова іде про те, що у нас десь там прибрали пільги і преференції, то давайте чесно скажемо, що фактичні власники підприємств, які видобувають руду, сидять у парламенті. Фактична більшість фактичних власників металургійних комплексів у парламенті, автомобілебудування - фактичні власники у парламенті. Так давайте ж не тільки на себе попрацюємо, а нарешті попрацюємо на суспільство. І тому, ресурсі взяті практично з парламенту, шановні мої.

Значить, і ще один принцип працював. Сьогодні пивовари сидять і у фракціях влади, і у фракціях опозиції. Автомобілевиробники сидять і у фракціях влади і у фракціях опозиції. З усіх в рівній ступені зняли все, що заважало жити і нормально конкурентно розвиватися нашому суспільству.

І зараз я хочу просто подивитися, хто проти цього проголосує, поіменно хочу подивитися. Шановні друзі, якщо ми закликали, якщо ми з вами закликали про рівні умови для всіх, то уряд починає це робити і підтримайте в цьому уряд. Окремо по місцевому самоврядуванню. У нас додатково місцевому самоврядуванню надано 4,8 мільярда порівняно з минулим бюджетом, 4,8 мільярда. І тільки 3,7 мільярда - це додаткова заробітна плата. Все інше - це виправлення того дефіциту, яке було закладено в бюджеті, який проголосований був раніше. Я хочу вас запитати, що поганого для місцевого врядування ми зробили.

І крім того, газифікація, про яку ми з вами мріємо, для села отримає значно більше грошей, тому що ми два відсотка від усієї вартості реалізованого газу направляємо на газифікацію сіл. І це більше, ніж було закладено в бюджеті.

Тепер давайте поговоримо про аграрний комплекс. Ми перейшли з вами з прямого кредитування на здешевлення відсотків по кредитам. І домовилися з усіма банками комерційними, що вони будуть давати кредити під заставу врожаю перший раз. Що ж тут поганого? Коли ми на багато, в декілька разів збільшили вартість грошей, які можна залучити до аграрного комплексу. Але не з бюджету, а здешевлюючи відсотки, залучити з усіх можливих джерел.

Шановні друзі, я знаю, що деяким партіям, які сьогодні працюють в опозиції, неможливо підтримати цей бюджет, тому що він покаже, що у нас в Україні були колосальні ресурси, які не були задіяні у бюджеті. Я вам скажу, що порівняно з 2004 роком доходи бюджету стануть, якщо ми приймемо з вами цей бюджет, на 54 відсотка більше. Вдумайтеся у цю цифру. Це значить, що уряд за півтора місяці почистив всі тіньові обіги фінансів, які були в Україні практично. Ми ще допрацюємо. Але зараз за півтора місяці ми ще не все встигли.

І тому я хочу сказати депутатам, які сьогодні в опозиції, що не хочуть приймати цей бюджет, тому що буде видно здатність уряду і парламенту разом дати людям додаткові гроші для життя. І ще окремо інформація, яку всі ми мусимо знати, що інфляція, яку ми зараз долаємо і яка - наслідок надзвичайно високого друку пустих грошей наприкінці року, ми з нею справимося. І у нас інфляція по року буде не більше дев'яти відсотків. А це значить, що якщо ми підвищуємо пенсії на 32, а інфляція дев'ять, якщо заробітні плати на 57 відсотків, а інфляція дев'ять, це значить, що реальні доходи будуть у наших громадян. І те, що сьогодні робиться на ринках з вартістю товарів, це є наслідок несанкціонованого практично і неконтрольованого друку, емісії пустих грошей. І з нею дуже важко впоратися. Це є наслідки, які ми отримали. І взагалі у нас дуже важкі наслідки всього того, що ми мали за 12 років достались уряду. І бюджет - це тільки перший крок . І я хочу, щоб ми з вами через два-три місяці знову повернулися до оцінки тих ресурсів для доходної частини бюджету, які ще за два-три місяці знайде уряд, бо ми не будемо зупинятися ні на один день. І це значить, що ми ще зможемо додатково дати і місцевому самоврядуванню, і селу, і пенсіонерам, але тільки не руйнуйте наші перші кроки. І, до речі, місцевому самоврядуванню, а я сьогодні з мерами зустрічалася, ми всі їх прохання виконуємо, в тому числі і 12 млн. на їх конкурс по програмам найкращих проектів для відродження місцевого самоврядування і багато іншого.

Шановні друзі, я за 10 хвилин не можу перерахувати всі позитиви цього бюджету, це просто є неможливим, але всі відчують, що жити стало легше, без сумнівів за винятком десятків двох підприємств, які мали необгрунтовані пільги.

І знаю, що ми з вами, коли наступний раз зберемося, ми всі один одного подякуємо за те, що ми зробили з вами такий мужній крок - нарешті закрити тіньову сферу в Україні. І не звертайте увагу на вереск окремих власників підприємств, які втратили колосальні пільги, які були абсолютно не обгрунтованими, а зверніть увагу, що до вас на зустріч пенсіонери приходять вже напівроззутими, що люди у нас ходять абсолютно голодними і напівроздягнутими, а не звертайте увагу, що у нас там десь акцизи трошки похитнулися для алкогольної галузі.

Тому давайте будемо сьогодні в цьому залі не підприємцями, не політиками, а державними мужами і державними людьми - оце єдине прохання. І давайте продемонструємо суспільству, коли потрібно попрацювати на людину, ми з вами одна команда. І я вам за це вдячна. (Оплески)

ГОЛОВА. Так, шановні колеги!

Одну хвилиночку, з мотивів, будь ласка, запишіться, 5 хвилин.

(Ш у м у з а л і)

З мотивів 5 хвилин, будь ласка, запишіться.

На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Рефат Чубаров, будь ласка.

17:24:38

ЧУБАРОВ Р.А.

Володимир Михайлович, прошу Ключковському передати слово.

ГОЛОВА. Юрій Ключковський, будь ласка.

17:24:52

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, "Наша Україна", фракція блоку Віктора Ющенка.

Шановні колеги, я думаю, що ми можемо сьогодні всьому українському народові сказати, що нарешті почала реалізовуватися на практиці програма Президента України, з якою перемогла помаранчева революція і з якою прийшов уряд Юлії Тимошенко. Тому мені здається, що ми повинні зробити все для того, щоб сьогодні був прийняти бюджет.

Я думаю, що ті дрібні проблеми, які залишаються для обговорення, можна буде розв'язати шляхом дальших переговорів і дальших внесення змін до різних законів, які потрібні для того, щоб діяв цей соціально спрямований, дійсно, орієнтований на людину бюджет.

Я закликаю всіх проголосувати за цей бюджет

ГОЛОВА. Так, зараз.

Олексій Бабурін, фракція комуністів.

Шановні колеги, я йду по списку, да, я бачу.

17:25:53

БАБУРІН О.В.

Місто Запоріжжя.

Уважаемая Юлия Владимировна, я думаю, что вам грех обижаться на Верховный Совет: мы второй день здесь сидим, и не только "кроки", а пластаемся перед вами.

Так от, я отчитаю. Страница 144 вами поданного документа: "Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби - ставка ввізного мита 34,5 процента", - а 20 процентов, как говорят в Одессе, "це на вантажні автомобілі". Так вот, я хотел бы, чтобы министр финансов четко здесь вот, стоя на трибуне, говорил о том, что записали мы в бюджете, что сейчас обсуждаем, за что будем голосовать.

ГОЛОВА. Матвієнков, замість Бойка, будь ласка.

17:26:42

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55 округ, Мариуполь.

Уважаемая Юлия Владимировна, уважаемые господа - члены правительства! Я бы хотел заострить внимание вот на что: по НДСу. Мы с вами говорили по этому вопросу - и мы получили предварительное согласие, - в отношении того, что пункт закона 7.7.5 вымывает оборотные средства для товаропроизводителя, и поэтому мы предлагаем: давайте убьем из тела закона вот эту часть и отдельно рассмотрим отдельным законом по НДСу. Это первое.

То, что касается налогообложения прибыли. 95 процентов - износ основных фондов. Уважаемые, неужели мы не понимаем, что те 10 процентов, которые даже вы предлагаете по запутанной схеме, амортотчислений - да мы же не разрешим никогда систему капитальных ремонтов! Мы просто погубим основные фонды! Предложение: оставьте хотя бы в том виде, в котором было: 10 процентов на основную базу - и все, и мы решим все эти две проблемы. Спасибо.

ГОЛОВА. Кафарський, фракція Народної партії.

17:27:41

КАФАРСЬКИЙ В.І.

Юлія Володимирівна, ми задоволені, що враховані ті пропозиції і зауваження фракції Народної партії. Але в цілому я хотів би вас просити, що там, де йде фінансування фермерських господарств, долучити і сільський зелений туризм, і в тому числі проведення другого конгресу, який має відбутися в України, відкриє кредитування сільського туризму в Україні.

І ще одне прошу вас. Врахуйте, що на Західній Україні створений Музей дерев'яних церков і сакрального мистецтва і продовжіть його фінансування. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

17:28:23

САДОВИЙ М.І.

Прошу передати слово народному депутату Валентині Семенюк.

ГОЛОВА. Валентина Семенюк, фракція соціалістів.

17:28:32

СЕМЕНЮК В.П.

Валентина Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Шановні колеги! Шановний уряд! Шановні радіослухачі! Фракція Соціалістичної партії буде підтримувати цей законопроект, виходячи із чинників головних. Підтримуючи кандидатуру на посаду Президента Віктора Андрійовича Ющенка, Соціалістична партія говорила про ті соціальні гарантії, які ми будемо виконувати спільно, разом, піднімаючи заробітну плату для державних працівників, для вчителів, для лікарів, піднімаючи заробітну плату для тих, хто сьогодні потребує таких піднять, підняття пенсій, підняття доплат військовослужбовцям, працівникам всіх сфер, які сьогодні потребують цих виплат. Це перше.

Друге. Ми обов'язково, враховані всі наші вимоги, які були, і за це ми не тільки працювали ці 2 доби......

ГОЛОВА. Валентин Зубов, фракція блоку Юлії Тимошенко.

17:29:37

ЗУБОВ В.С.

Спасибі, Володимире Михайловичу. Валентин Зубов, партия "Батькивщина" фракции блоку Юлии Тимошенко.

Уважаемые коллеги, после блестящего выступления Юлии Владимировны вряд ли имеет смысл далее говорить. Это действительно один из самых блестящих социальных бюджетов последних 13 лет.

Уважаемый Владимир Михайлович, у меня есть конкретное предложение. Учитывая, что этот бюджет ждут, очень ждут десятки миллионов наших людей, я прошу результаты сегодняшнего голосования опубликовать завтра же в газете "Голос Украины" и пусть, пожалуйста, весь народ Украины знает своих настоящих в кавычках героев - тех, кто сегодня осмелится не проголосовать, не поддержать обездоленных людей и которые сегодня разыгрывают проблему бюджета в своих узкопартийных, корыстных целях. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, будь ласка.

17:30:42

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Ну я не буду вже давати коментарі. Тільки єдине, що хочу сказати, що у нас ще одна дивна процедура прийняття бюджету з'явилася зараз, коли просто з трибуни можна викидати, добавляти. Ну це просто прекрасно. І баланс не міняється при цьому. Але я хочу, Юліє Володимирівно, сказати про статтю 58. Юліє Володимирівно - це стаття честі вашого Кабінету Міністрів і відновіть її так, як вона була проголосована Комітетом з питань бюджету. Том що інакше, ви розумієте, це просто буде некоректно.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми відновимо її.

ГОЛОВА. Шановні колеги, ми обмінялися думками. Я тільки хотів би лише, щоб ми у Верховній Раді тут виступали, як союзники парламент і уряд. Щоб не було "шантажу", з яким виступав щойно колега, що хто не проголосує - той ворог. Давайте не будемо це робити - це виглядає, як дрібний шантаж. Це перше.

Друге, шановні колеги. Давайте перестанемо демонструвати, хто більше любить український народ.

І третє. Шановні колеги, давайте скажемо, що в бюджет закладені соціальні виплати - це ті рішення, в більшості випадків, за які проголосували ми з вами. А це свідчить про те, що новий уряд береться виконувати ті рішення, які прийняла Верховна Рада України. І давайте не будемо влаштовувати собі піар, бо це наш спільний результат і я переконаний, що він буде позитивним і це наша спільна відповідальність. Якщо ми так будемо поступати, я думаю, що ми будемо мати плідну роботу і це відчують всі громадяни.

І давайте будемо, нарешті, з цього виходити, а не проводити змагання.

Тепер, шановні колеги, нам треба визначитися щодо процедури прийняття рішення.

Пропозиції були щодо проектів постанов. Перший свою пропозицію обгрунтував народний депутат Горбачов - це документ 7221-П.

Шановні колеги, ми вже з мотивів тільки що закінчили. З мотивів чого?

Прошу уваги, шановні колеги. Для нас головне не 15 хвилин уперед і назад, а головне отримати результативне голосування. Тому зараз ми переходимо до голосування з процедури прийняття рішення.

З мотивів, будь ласка, запишіться 3 хвилини, будь ласка. Так. Сабашук, Фракція "Наша Україна". Немає? Валентин Матвєєв, Фракція комуністів.

17:33:51

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненко.

ГОЛОВА. Петро Симоненко, будь ласка.

17:33:57

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, Фракция коммунистов. Я думаю, что и последнее выступление свидетельствует о том, что очень многое еще не согласованных позиций и требуется, чтоб в первом чтении мы сегодня рассмотрели и оставили несколько дней для второго чтения, для того, чтобы привести все в соответствие, не так как было с прошлым бюджетом, когда говорили об одном, а потом у нас председатель бюджетного Комитета фальсифицировал государственный бюджет. Это во-первых.

Во-вторых, уважаемые избиратели, не тешьте, пожалуйста иллюзии, потому что те разговоры, которые велись сегодня в отношении перспектив: кто с кем поделиться. Я могу только одно сказать: к вам в карман залезут, никто делиться с вами не будет. И цены никто снижать не будет и рост цен неизбежно теперь, я после последних выступлений могу заявить, что цены обязательно возрастут, потому что будут забирать то, что якобы переделили через государственный бюджет. Поэтому Фракция коммунистов еще и еще раз заявляет: мы все социальные программы будем поддерживать, когда это

ГОЛОВА. Геннадій Самофалов Фракція "Регіони України".

17:35:04

САМОФАЛОВ Г.Г.

Прошу передати слово Тарасу Чорновілу. Тарасу Чорновілу, Володимире Михайловичу. Володимире Михайловичу.

17:35:12

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, Володимире Михайловичу, я перше, що стосується процедури, хотів би, щоб ті. хто сьогодні заявляють: от зараз буквально голосувати в цілому, представили норму регламенту, згідно з якої з голосу можна проголосувати ті пункти. Я тут підтримую Матвєєва, з того приводу, що може відбутися чергова фальсифікація. Мовляв, не говорив такого і речі деякі попливуть, або нові з'являться.

І другий момент, дуже був емоційний, гарний виступ Юлії Володимирівни, я ним захоплений, але чому я маю вірити в виступ представників Уряду, які не згодилися зараз навіть, виконувати той бюджет, який давав менші пільги, менші гарантії, менші можливості в соціальній сфері, але реальні і вони їх не виконують, а обіцяються тут захмарені гори. Може за цим стоїть дуже багато інших проблем і лобістських речей, які протягуються цим законом. Тому я прошу дотриматися процедури максимально.

ГОЛОВА. Катерина Ващук.

17:36:10

ВАЩУК К.Т.

Прошу передати слово Святошу.

ГОЛОВА. Дмитро Святош, будь ласка, "Демократичні ініціативи".

17:36:18

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Я хочу повідомити, що з нашого боку з нашої групи надійшла пропозиція до уряду, уряд погодився про зменшення митного тарифу на комплектуючі для промислового складання легкових, вантажних комерційних автомобілів та автобусів дорівнює 5 відсотків з внесенням відповідних змін у Закон України про митний тариф. Дякую.

ГОЛОВА. Микола Нощенко останній, будь ласка.

17:36:54

НОЩЕНКО М.П.

Спасибі, Володимире Михайловичу.

Нощенко Микола Петрович.

Я хочу озвучити те, що вже прозвучало сьогодні у Юлії Володимирівни і Віктора Михайловича, але з конкретними пропозиціями. Формування збору на газифікацію населених пунктів, коли ми записували, ми підмінили поняття "вартість газу" на "тариф на газ". І це суттєво вплинуло на вартість надбавки. Тому я пропоную у статті 46-й "півтора" цифру замінити на "два", а по коду 3501320 цифру 279 мільйонів. ваші слова Вікторе Михайловичу замінити на 420. Це буде конкретно і з користю для всього українського народу. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, прошу уваги. У своєму виступі Тарас Чорновіл говорив, яка процедура прийняття рішення. Ми зараз голосуємо якраз за пропозиції, які у вигляді оформленні проектів постанов щодо процедури прийняття рішення.

Першою була зареєстрована пропозиція народного депутата Горбачова під номером 7221-П. Це проект Постанови Верховної Ради України про процедуру розгляду та прийняття рішення щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів. Я ставлю на голосування цей проект постанови. Прошу шановний депутатів визначатися, визначатися прошу.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Уряд не підтримує це.

17:38:29

За-119

Рішення не прийнято. По фракціях, будь ласка.

Наша Україна - 0, Комуністи - 56, Регіони України - 49, Народна партія - 1, СПУ - 0, Блок Тимошенко - 0, УНП - 1, Єдина України - 0, СДПУ(о)- 0, Демократична Україна - 4, Промисловців і підприємців - 3, Демініціативи - 0, Союз - 0, НДП-Республіка - 2, Позафракційні - 3.

Шановні колеги, другою зареєстрований проект постанови, автор - народний депутат Юрій Борисович Ключковський. Номер 7221-п1. Вона співпадає, шановні колеги, із тим проектом, який пропонує Бюджетний комітет і уряд. А суб'єктом законодавчої ініціативи у даному випадку виступає народні депутати.

Він складається із двох частин. Перша частина - це про регламент розгляду. Це питання фактично уже відпадає. І там є такий пункт, другий пункт. Я його читаю. Після завершення обговорення провести голосування щодо схвалення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів у першому читанні та в цілому як закону. Я ставлю на голосування про процедуру, що я видумую, шановні колеги. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Реєстраційний номер 7221-п1. Пункт другий читаю ще раз. Про прийняття такої процедури прийняття рішення. Після завершення обговорення провести голосування щодо схвалення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів номер 7221 у першому читанні та в цілому як закону. Це для прийняття зараз ...... проекту постанови в якості процедурного рішення, тобто ad-hoc. Прошу голосувати.

17:40:55

За-308

Шановні колеги, це ще не рішення. Прошу уваги! (Оплески) Це ми прийняли процедуру прийняття рішення. А тепер по суті зараз ставиться на голосування. Зараз я вам скажу, шановні колеги, ставиться на голосування та пропозиція процедурна, яку ми щойно прийняли, про прийняття у першому читанні і в цілому як Закон проект Закону України... Відмініть, будь ласка, голосування. З мотивів запишіться, будь ласка. З мотивів, будь ласка, три хвилини. На табло, будь ласка, Лілія Григорович.

17:41:38

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановні народні депутати, шановний Головуючий! Я вважаю, що сьогоднішній день був надзвичайно плідним: ми побачили соціальну спрямованість парламентського залу, ми рушили назустріч людям, виконуючи програму нашого Президента, яку запропонував наш уряд. З огляду на те я вважаю, що ми не маємо права довше зволікати із прийняттям рішень, тому що цього рішення, цього бюджету, цього голосування український народ чекав цілих довгих 13 років. Прошу передати наступних 30 секунд Павлу Качуру.

ГОЛОВА. Володимир Єщенко, фракція комуністів.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Я 30 секунд передала Качуру.

ГОЛОВА. Зніміть, будь ласка, відмініть надання слова. Будь ласка, Качур, там залишилось 30 секунд. Будь ласка. Поверніть таймер назад.

17:42:32

КАЧУР П.С.

Шановна Юлія Володимирівна, я буквально хочу скористатися цими 30 секундами. Є 45 стаття, ми за неї не говорили, але це - дуже суттєва стаття для місцевого самоврядування, бо вона передбачає додаткові кошти на дороги комунального значення. Єдине, що я вас прошу, я цю пропозицію ставив на бюджетному комітеті, і вона тут виписана трошки в зміненій редакції. Вона звучить так: на реконструкцію і будівництво доріг комунальної власності - і поставити крапку. Отак у нас голосувалося в бюджетному комітеті.

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Єщенко, фракція комуністів, будь ласка.

17:43:10

ЄЩЕНКО В.М.

Єщенко, фракція комуністів.

Ми ще раз заявляємо, фракція комуністів, про те, що ми підтримуємо всі соціальні пропозиції уряду. Но з іншого боку ми наполягаємо щоб була витримана процедура першого читання і другого читання для того, щоб можна було зробити, внести всі ті зауваження, які були висловлені сьогодні і з голосу, і письмово.

Ми ще раз заявляємо, і щоб знали наші виборці, що автор цього законопроекту Пинзеник, який багато наробив для нашої економіки плохого, і я думаю, що треба це врахувати нашим виборцям.

Я ще раз наполягає, фракція комуністів вимагає, щоб була витримана процедура першого читання, добавки до бюджету і поправки, а потім голосувати в цілому.

ГОЛОВА. Віктор Турманов, фракція "Регіони України".

17:44:10

ТУРМАНОВ В.І.

Владимир Михайлович, прошу передать слово Коновалюку.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк.

17:44:16

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановні колеги, шановні члени уряду!

Дійсно, питання, яке було проголосоване ed hoc позбавило нас можливості підтримати бюджет, проголосувати за нього в першому читанні.

Я вітаю всіх з без п'яти хвилин схваленим бюджетом, але я хочу також наголосити, щоб це було і для виборців, і для всіх нас зрозуміло, що цим голосуванням сьогодні створена в парламенті парламентська більшість, урядова президентська більшість, і вона повинна нести за це відповідальність. Дякую.

ГОЛОВА. Майстришин Володимир Якович, будь ласка, мікрофон.

17:44:58

МАЙСТРИШИН В.Я.

Фракція Народної партії підтримує даний законопроект за єдиним виключенням, яке ми хотіли б, ми наполягаємо на тому, щоб Віктор Михайлович сказав своє бачення з приводу "звичайних цін". Я, виступаючи з трибуни, об'явив, що закон про ПДВ в статті 4 пункт 4.1 стосовно "звичайних цін" треба вилучити і залишити в чинній редакції.

Я просив би, щоб Віктор Михайлович про це сказав. І передаю залишок часу Супрун Людмилі Павлівні.

ГОЛОВА. Мікрофон Супрун, будь ласка.

17:45:32

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги!

Хочу звернути увагу всіх. Шановна Юлія Володимирівна, парламент завдяки величезним зусиллям за чотири дні повністю переробив весь законопроект для того, щоб сформувалася політична воля, щоб можна було працювати в інтересах суспільства. Але можу сказати, що цей документ сьогодні - результат спільної діяльності і законодавчої влади, і депутатського корпусу, і парламенту. Я не буду аналізувати зараз те, що було подано попередньо, просто хочу звернути на це вашу увагу: пропоную...

ГОЛОВА. Дякую. Ну, 10 секунд, будь ласка. Що, від комітету? Мікрофон, будь ласка, Супрун.

17:46:17

СУПРУН Л.П.

Пропоную зараз підтримати цей законопроект, оскільки ми практично все врахували. Єдине, що хочу зробити зауваження: залишити 56-ту в редакції діючого Закону про Державний бюджет. І всі пропозиції, які були нами озвучені, щоб зараз Віктор Михайлович Пинзеник це підтвердив, що ми їх приймаємо, бо кивок голови в безпосередньо, вибачте, в документі, який ми будемо мати як результат нашого голосування, там не реєструється. Тому нам потрібне тільки його слово "да".

ГОЛОВА. Віктор Михайлович, перед голосуванням питання, будь ласка, про автомобілі.

ПИНЗЕНИК В.М. Ми погоджуємося з позицією 20 і 5.

ГОЛОВА. Ну, влаштовує, все нормально, да?

(Ш у м у з а л і)

Ще раз, будь ласка, Віктор Михайлович, ну, чітко!

ПИНЗЕНИК В.М. З пропозицією Людмили Павлівни Супрун, як завжди мудрою, ми теж погоджуємося.

ГОЛОВА. А по автомобілях? Ще раз хочуть уточнити.

ПИНЗЕНИК В.М. По автомобілях: 20 і 5, так, як пропонував наш колега Святаш.

(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу сісти на місця всім! Вже досить!

(Ш у м у з а л і)

Та тільки що сказав, що погоджується, тільки що було сказано: 20 і 5.

(Ш у м у з а л і)

Міністр фінансів сказав, що він погоджується записати 20 і 5 - ну, правильно я говорю? Ну, ми ж врахуємо його! Це ж йде в стенограму, ми ж врахуємо його! (Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, прошу сідати.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВА. Ну, Віктор Михайлович, ще раз, будь ласка, скажіть з чим погоджується уряд. Слухайте, будь ласка. будь ласка, я прошу вас, слухайте!

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати! Шановні колеги! В залі прозвучала пропозиція не від одної фракції, від комітету про зниження ставки ввізного мита на автомобілі до 20 і по комплектації 5. Уряд погоджується з такою позицією.

ГОЛОВА. Ну!

(Ш у м у з а л і)

Ні, все, шановні колеги, я ставлю на голосування. Шановні колеги! Ні!

(Ш у м у з а л і!)

Ну так ви переконуйте! Що ви мене переконуєте?! Я ще раз хочу сказать, міністр фінансів сказав, що вони погоджуються внести правку у цей документ і записати 20 і 5.

(Ш у м у з а л і)

Ну так що йому зробити, якщо уряд не погоджується? Що ви пропонуєте?

Так, ви заспокойтесь, будь ласка. Сядьте! Людмила Павлівна, з цього приводу, будь ласка.

Не кричіть, шановні колеги. будь ласка, з цього приводу. Відносно автомобілів.

17:50:33

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, всі пропозиції, які були озвучені і знайшли підтримку Міністерства фінансів, будуть враховані на підставі стенограми і цього достатньо для прийняття рішення і підписання документу у нас в комітеті.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Прошу сідати.

Я хочу ще раз наголосити, шановні колеги, що ми прийняли рішення ed hoc про те, щоб зараз проголосувати в першому читанні, і в цілому, як закон. Тобто це рішення Верховної Ради.

Оскільки ми прийняли рішення 308 голосів, я ставлю на голосування для прийняття у першому читанні і в цілому, як Закон, з пропозиціями, які були озвучені Віктором Пинзеником і Супрун Людмилою Павлівною для прийняття у першому читанні і в цілому, як Закон, проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів. Реєстраційний номер 7221. Прошу голосувати.

17:52:05

За-376

Зміни до бюджету на 2005 рік прийнято по фракціях, будь ласка.

Прошу уваги, шановні колеги.

"Наша Україна" - 84. Комуністи - 56. Регіони України - 3. Народна Партія - 30. СПУ - 28. Блок Тимошенко - 23. УНП -21. Єдина Україна - 22. СДПУ(о) - 21. Дем.Україна - 19. Промисловці і Підприємці - 5. Демократичні ініціативи - 14. Союз -13. НДП, "Республіка" - 11. Позафракційні - 26.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Наступного тижня робота в округах. Ми розпочнемо пленарне засідання 5-го квітня. Продовжимо роботу в пленарному режимі 5-го квітня. Дякую за роботу.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні народні депутати! Уряд вам вдячний за підтримку! Ми - одна команда!