ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31  травня   2005 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему "Рада".

16:02:20

Зареєструвалося в сесійній залі 420 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про входження народних депутатів України Астрова-Шумілова Геннадія Костянтиновича, Будаг'янца Миколи Абрамовича, Гапочки Миколи Михайловича, Зубця Михайла Васильовича, Мельникова Миколи Петровича, Сміяненка Ігоря Миколайовича, Солошенка Миколи Павловича, Цкітішвілі Енвера Омаровича до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко (політичних партій "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Українська республіканська партія "Собор", Українська соціал-демократична партія України).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про  статус народного депутата" та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про вихід народного депутата України Сушкевича Валерія Михайловича зі складу депутатської фракції Партії промисловців та підприємців та входження до складу депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Ну що, працювати треба!

Шановні колеги, продовжуємо розгляд питань, відповідно до розкладу. Оголошується до розгляду проект Закону  про внесення змін до Закону України  "Про електроенергетику" (щодо  сільгосппідприємств). Реєстраційні номери 3128, 3128-1, 4398.

Доповідачі - народні депутати України Катерина Ващук, Іван Заєць, Анатолій Гіршфельд. Від комітету - Олег Панасовський.

Будь ласка, Катерина Тимофіївна.

 

16:04:10

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, даний законопроект був розроблений і внесений у Верховну Раду ще в 2003 році на прохання тисяч селян. Його  основні  моменти.

Як відомо, постачання електроенергії на село здійснюється енергетичними компаніями України. Вони знаходяться у приватній власності і вони ж стали власниками  регіональних електромереж. Обленерго, користуючись своїм  монопольним правом відверто вводить невигідні умови для сплати і постачання електроенергії сільським товаровиробникам.

В чому це виражається?  По-перше, у різниці цін. Якщо   взяти ціни на електроенергію, яку споживає промисловість, то  вони на 40-60 відсотків нижчі від того, скільки платять селяни. Наводжу приклади, я їх колись  наводила, роблячи заяву тут у  Верховній Раді, тут. Вінниця: промисловці платять 16,6 копійки, селяни - 26,2 копійки. Кіровоград: промисловість - 17 копійок,  село - 27. Тернопіль: промисловці -  17, село - 26,5 і так далі.

Слідуючий момент. Тут обгрунтовує МКРЄ тим, що під час  транспортування йде втрата електроенергії. Взагалі при транспортуванні електроенергії тратиться від 15 до 30 відсотків, але чому за це мають відповідати селяни, коли вони взагалі від всієї електроенергії, яка споживається в Україні,  споживають лише 8 відсотків. Всі втрати кладуться на них.

І потім. В основному ті електромережі, по яких доставляється електроенергія,  були у свій час трансформатори зроблені за рахунок колективних господарств, їх передали безоплатно, тепер  ще люди страдають.

Слідуючий болючий момент. Якщо селянин використав електроенергії трохи більше у певний період, ніж це передбачено у договорі з різних причин, скажімо, мокре зерно і   треба більше сушити, п'ять разів накладаються штрафні санкції. Таких штрафних санкцій сьогодні по Україні зібралося біля 800 мільйонів. Це питання ми вивчили Фракцією народної партії Литвина,  зробили ще певні правки до Закону і пропонуємо цей Закон прийняти, шановні колеги. Він зніме проблему ціни і зніме можливість накладати невмотивовані

 

ГОЛОВА. Так, дякую Катерина Тимофіївна. Іван Олександрович Заєць, будь ласка, обгрунтування вашого законопроекту. Підготуватися Анатолію Гіршфельду.

 

16:07:34

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Фракція української народної партії. Шановні народні депутати, є кілька проблем, які пов'язані  з споживання електроенергії і які стримують відродження села, сільськогосподарське виробництво та створення на селі сучасної інфраструктури.

Перш за все хочу привернути вашу увагу до тарифної політики в ділянці споживання електроенергії на селі. Сільськогосподарським товаровиробникам, платникам фіксованого сільськогосподарського податку та підприємцям малого і середнього бізнесу, точніше сказати суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність в сільській місцевості і є платниками єдиного, або  фіксованого податку, електроенергія відпускається за роздрібною ціною, в середньому в  2 рази більшою ніж населенню.

По відношенню до промисловості споживання електроенергії на селі є також дорожчим. Енергопостачальні організації пояснюють це тим, що  доставку до сіл електроенергії пов'язано з великими втратами. Якщо зважити на те, що закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію є мізерними, а на паливо, з огляду на низьку його якість - світовими, то  про соціально-економічний розвиток села в  такій ситуації нічого і говорити. Ось чому маємо реальну потребу в здешевленні для села енергопостачання.

Слід врахувати, що сільське життя є дуже тяжким, а сільськогосподарське виробництво дуже затратним. В демократичних державах це розуміють як влада, так і всі громадяни. Тому там село підтримується цілим комплексом заходів, включаючи дотації, квоти на виробництво і реалізацію , ціни. Якщо хочемо створити конкурентоздатне національне сільське виробництво, то мусимо і ми підтримувати село, всіх тих, хто працює на землі і займається обслуговуванням селян.

В цій частині підтримки села, я запропонував встановити роздрібну ціну на електричну енергію для сільськогосподарських товаровиробників, платників фіксованого сільськогосподарського податку та суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність  у сільській місцевості є платниками єдиного або фіксованого податку на рівні, який не перевищує рівень тарифів   на електроенергію для сільського  населення.

Друга проблема, повз якої ми не можемо пройти, це так звані базові рівні споживання електроенергії. Споживання  електроенергії понад базові рівні приводить до значного кілька разового підвищення тарифів на  електроенергію для її споживача. Відповідно до діючого Закону про електроенергетику споживачі за винятком  населення та державних професійно-технічних навчальних сплачують енергопостачальникам у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.  Зрозуміло, що такий механізм був створений  в умовах  дефіциту електроенергії, але зараз його немає.

Тому ми, народники, члени фракції Української народної партії виступаємо за відміну цього шкідливого для підприємництва механізму. У своєму законопроекті я запропонував  вивести  з-під дії такого механізму відповідальності сільськогосподарських товаровиробників та мале і середнє підприємництво, що здійснює діяльність у сільській місцевості. Нагадую вам, що ми сьогодні прийняли законопроект, який зменшує у 2,5 рази цей тариф за спожиту понад норму величину електроенергію.  Тому я пропоную вас добре подумати над тим, щоб його позбутися або якимось іншим чином врегулювати цю проблему...

 

ГОЛОВА. Дякую Іван Олександрович.  Анатолій Мусійович Гіршфельд, будь ласка, щодо законопроекту 4398, ваша позиція.

 

16:10:59

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги.

Сегодня уже много говорилось на тему тяжелого положения в АПК и положения законопроекта, который я внес, во многом совпадает  с мнением предыдущих моих коллег.

На что я хотел особо обратить внимание. Почему сегодня  именно в зале появилось три  законопроекта, четыре на одну и туже  тему? Это прежде всего сложные экономические условия, которые  возникли сегодня в АПК. Явно недостаточный уровень государственной поддержки, который существует на сегодняшний день. Несбыточной мечтой  для крестьян осталась инициатива нашей Народной аграрной тогда еще фракции Верховной Рады, а от десятипроцентной поддержки, государственной поддержки от бюджета страны АПК.

Критический уровень износа основных фондов, подорожание цен на горюче-смазочные материалы, переход на минимальную зарплату, и что особенно важно, это снижение таможенных пошлин на продовольственную группу товаров, то есть создание равных конкурентных условий заведомо неравными конкурентами. Мы сегодня входим в процесс вступления в ВТО, когда в протоколах будет зафиксирован четко уровень государственной поддержки, которые на ближайшие годы, я хочу подчеркнуть, будет оказываться селу. И поэтому в этот момент создание экономических условий, в которых функционирует АПК, особенно важно.

Сегодня, как уже говорилось, конечная цена на электроэнергию превышает на 60 процентов цену, которая сложилась в промышленности. А штрафы и пени, которые сегодня существуют при энергопоставках на село, составляет уже около 15 процентов стоимости электроэнергии, что ставит сельхозпроизводителя в крайне сложное и порой затруднительное экономическое положение.

Уважаемые коллеги, принимая решение по данному вопросу, прошу учесть, что угрозы для безопасности страны, как говорит сейчас экспертный комитет по поводу закона, является системный кризис в АПК, а не прекращение поборов в пятикратном размере сельхозпроизводителей энергопоставляющими компаниями, которые вместо существующей практики должны развивать энергопередающие сети, тем самым снимая эту проблему и создавая условия для развития, интенсивного развития агропромышленного комплекса. Прошу поддержать закон в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Мусійовичу.

Шановні колеги, переходимо до обговорення. Записалися, на табло прізвища народних ... А, вибачте, від комітету Олег Панасовський, будь ласка. Від комітету, вибачте.

 

16:13:59

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Уважаемые коллеги. Докладываю мнение профильного комитета по вопросам ТЕК, ядерной политики и ядерной безопасности по обоим законопроектам. Законопроект, регистрационный номер 3128, предусматривает особый льготный режим потребления электроэнергии для сельскохозяйственных потребителей граничную цену на электроэнергию, установление для сельхозпроизводителей тарифов на электроэнергию, не превышающих уровень тарифов на электроэнергию для сельского населения, ликвидацию санкций за потребление электроэнергию сверх договорных величин - нонсенс. Законопроект (регистрационный номер 4398) устанавливает право сельскохозяйственных производителей потреблять электроэнергию в любых объемах без ограничений, без применения никаких санкций за нарушение договорных условий.

Предлагаемые положения данных законопроектов совершенно не учитывают специфику энергетического производства, интересы энергопоставщиков, энергогенерирующих компаний. Не учитывается факт, что Украина полностью зависит от внешних рынков энергоносителей, что ставит генерирующие предприятия в положение, когда они будут работать в убыточном режиме с отрицательной рентабельностью. Энергетика вынуждена будет возмещать убытки поднятием тарифов для других потребителей, что разбалансирует экономику страны. Это во-первых.

Во-вторых, электроэнергетика не может дальше принимать на себя издержки нерентабельных и низкоэффективных производств, кредитовать практически всю промышленность и сельское хозяйство страны, отпускать электроэнергию по тарифам, не покрывающим затраты на ее производство, работать в плано-убыточном режиме.

Комитет не поддерживает и ликвидацию санкций на превышение договорных величин мощности и потребления электроэнергии, поскольку дисциплина ведения электрических режимов является гарантией энергетической безопасности государства и ответственность за превышение энергопотребления должна быть. Особенно с работы энергетической отрасли генерация и потребление должны быть сбалансированы. Следовательно энергопотреблением надо управлять.

Профильный комитет согласен с необходимостью уменьшения кратности санкций, поддержав Кабинетом Министров законопроект 5120, которым предлагается внести необходимые изменения в Закон об энергетике.

Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады предлагает законопроекты (регистрационный номер 3128 и 4398) отклонить. Комитет по ТЭК, ядерной политике и ядерной безопасности согласен с мнением научно-экспертного управления отклонить данные законопроекты. Я прошу за такое решение проголосовать. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую вам.  Шановні колеги, переходимо до обговорення. На табло прізвища народних депутатів, що записалися. Нам треба два  - "за", два - "проти". Юрій Анатолійович Кармазін.  Будь ласка, Юрій Анатолійович.  Підготуватися Михайлу Мельничуку.

 

16:17:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!  Ми зараз почули думки і народного депутата Ващук, і народного депутата Зайця, і народного депутата Гіршфельда.

Я абсолютно погоджуюся з Іваном Олександровичем Зайцем з тим, що треба закон робити трошки ширшим.

Я вдячний Катерині Тимофіївні за ті акценти, які вона розставила, але вона пропонує, щоб закон  стосувався виключно сільськогосподарських товаровиробників, платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Пан Заєць же розширює закон і хоче, щоб він стосувався не тільки цих суб'єктів, а й суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність в сільській місцевостями і є платниками єдиного або фіксованого податку. Тобто, він включає і те, про що каже Катерина Тимофіївна, і надто трошки ширший, і для села він був би кращий.  Але в даному випадку я хотів би просити вас прийняти всі три законопроекти, вони всі позитивні, і зробити всіх трьох авторами. Це по-перше.

Друге, я хотів би  покритикувати всіх трьох авторів за одне: чого ж ви, шановні, якщо ви доторкуєтеся до цього закону, який зроблений під олігархів, про електроенергетику, і чому шановний пане Панасовський, як я вас поважаю, чому ви не бачите того, що тут у нас записано, що понад договірну величину, якщо витрати в енергії, то сплачує п'ятикратну вартість різниці, фактично, спожитої і договірної величини? Коли ми відійдемо від цієї п'ятикратної вартості?

Я звертаюся до Юлії Володимирівни Тимошенко: може, давайте не на словах, а на ділі будемо любити людей, а якщо будемо любити людей, то давайте припинимо знущання і п'ятикратну вартість викинемо зараз з цього закону. Ніде немає такого, що взяв 100 гривень, а поверни 500. Ніде! Тільки в вашій енергетиці таке є, в злодійській енергетиці, яка оце зараз розоряє сьогодні людей.

Яким чином можуть бути сьогодні втрати до 30 відсотків? Як це може бути? Та це хіба не питання до прокуратури, до Служби безпеки, до міністерства? А для чого у нас тоді Міністерство енергетики? Чим ви там займаєтеся, якщо у вас такі втрати електроенергії? Для чого ж ми тоді її виробляємо? Шановні, або готуйтеся ходити звідти, або давайте звіт, чому це відбувається. Нічого собі! Це ж ховаються за це втрати від бюджету, приховуються таким чином! І всі мовчать, всім це вигідно.

Тому нам давно треба поставити питання про рівень рентабельності і обмежити рівень рентабельності, в тому числі серед тих, хто займається енергопостачанням. Сполучені Штати цим займаються, така країна ринкова, а ми, бачите, чомусь працюємо на олігархів.

 

ГОЛОВА. Дякую. Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України. Підготуватися Олуйку.

 

16:20:18

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні радіослухачі! Ви є свідками, що сьогодні ми розглядаємо у парламенті дуже потрібні законопроекти, і якщо вони будуть прийняті як закони, то, безумовно, якісь пільги і потраплять до села. Але у мене з цього приводу дуже мало сподівань є.

По-перше, подекуди аналізуючи законопроекти, деякі моменти, ми вважаємо, що вони є просто популістськими. Принаймні, того, що ми зробили сьогодні на селі, на селі говорити за електроенергію дуже важко. Але все-таки, оскільки автори приклали немало зусиль для того, щоб зробити крок до кращого, фракція Соціалістичної партії України буде підтримувати подані законопроекти, і ми вважаємо, що до другого читання потрібно було би об'єднати і зробити потужний один законопроект до другого читання, за який ми могли би проголосувати у парламенті.

І все-таки я хотів би нагадати. Держава, яка забезпечує себе, а це є держава Україна, електроенергією, може забезпечити і експортувати і далі електроенергію за кордони нашої України, не може забезпечити електрикою своїх людей. То мова йде про те, все-таки а куди ми їх направляємо? Чому так, 4 копійки собівартість електроенергії, 2 копійки транспортування - 6 копійок. Ну хай комусь може треба там на пиво, вкрали ще 2 копійки. Хай 8 копійок, хай 10 копійок. Слухайте, сільгоспвиробники платять  31 копійку. І скільки я не давав запити минулому уряду, можливо звернуся до сьогоднішнього міністра, все-таки а куди йде той вагомий 80-90 відсотків націнка. Куди? Ну в яку кишеню? Ну було це тоді. А зараз ми мужем навести в державі лад?!

Стосовно електроенергії, яка споживається на селі. Ми розуміємо, що сьогодні за складність на селі. Ми готові підтримати Юлію Володимирівну в тому, що вона  говорила, що ми повинні переглянути тарифи для селян. Коли це буде? Давайте, я звертаюся до уряду, ви тут є, шановні представники, вносіть пропозиції, парламент розгляне, пільгові тарифи, електроенергію для села. І тоді ми від слів перейдемо до діла. І тоді люди зрозуміють, що до них повернулися обличчям, а не тільки розмови і з трибуни заяви і все, на цьому кінець. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Віталій Олуйко, фракція Народної партії. Іван Заєць буде виступати наступний. Є Іван Олександрович? Є.

 

16:23:13

ОЛУЙКО В.М.

Шановні народні депутати! Шановний виборці! Цей новий диспаритет як система економічного ошукування села, який пов'язав  селянина по рукам і ногах, не має права на життя. Така позиція Народної партії. Це стосується чи не всіх без виключення питань господарювання в аграрному секторі, зокрема енергопостачання  села. Каменем спотикання тут, як відомо, сьогодні стала позиція постачальника електричної енергії обласних енергетичних компаній, власників регіональних електромереж, що діє за принципом "хазяїн - барин". Ніякого вже й немає...  не дивує той вседозвольний монопольний розгул, який обернувся для сільськогосподарського виробника споживача електроенергії кабальними умовами. Це і на вагу золота послуги, і варварські санкції за порушення договірних умов електропостачання.

Якщо пильно подивитися, то  вимальовується чудернацька картина. Навіть вартість, так званих, службових "мерседесів", технологічні витрати в мережах, як і систематичні крадіжки електричної енергії, все це перекидається на плечі селянина, закладаючи у розміри тарифів.

Фракція Народної партії, маючи на меті домогтися зниження рівня економічних санкцій, які застосовуються до споживачів електричної енергії та  енергопостачальних компаній, підтримує загальну ліберальну концепцію запропонованого до розгляду законопроекту та наміри авторів унормувати діяльність  державної інспекції  з енергетичного нагляду за режимами споживання  електричної і теплової енергії. Своєрідним шармом даного законопроекту є його і  часткова відповідність законодавству Європейського союзу.

Разом  з тим фракція Народної партії наголошує, що дуже важливі  законопроекти, але вони ще з 2003 року зареєстровані членами   фракції  Народної партії Катериною Ващук і Анатолієм Мусійовичем, з 2003 року внесли на розгляд  Верховної Ради два законопроекти, якими передбачено суттєвішу оптимізацію тарифів на електричну енергію та скасування штрафних санкцій для сільгоспвиробників. А про системність та  послідовність дій фракції Народної партії щодо обстоювання інтересів  селян свідчить  і те, що 2 лютого 2005 року народний депутат Катерина Ващук  з парламентської трибуни у своїй заяві закликала і народних  депутатів, і уряд прискорити дію та поновити справедливість стосовно  наших аграріїв, а також негайно припинити тиск на сільськогосподарських товаровиробників.

Фракція  Народної партії наполягає, ці законопроекти мають  розглядатися у пакеті, а найцінніше повинно бути враховано, оскільки здійснювана нині політика  у сфері енергопостачання не залишає селянам шанс...

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Володимир Лещенко, будь ласка.

 

16:26:34

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція  Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці. Дійсно, згубними, антинародними , антиселянськими реформами, які настійливо впроваджуються буржуазною владою України на селі на протязі останніх 14 років сільське господарство нашої країни доведене до такого стану, що його потрібно негайно рятувати. Більшість сільськогосподарських товаровиробників на сьогодні є збитковими. Щоб подолати це слід знижувати собівартість продукції і створювати умови, щоб сільськогосподарське виробництво  ставало рентабельним.

Є декілька шляхів такого процесу. Перше, сприяти перетворенню дрібних, неефективних господарств, що створені на селі замість знищених колгоспів та радгоспів в крупні високотехнологічні підприємства - це є метою надати селянам право самим вибирати форми організації сільськогосподарського виробництва. Нехай це буде чи кооператив, чи радгосп, чи об'єднання власників земельних і майнових паїв. На сьогодні, як і  раніше, влада чинить супротив впровадженню таких організаційних форм на селі.

Друге, встановити державне замовлення на вироблену продукцію за твердими цінами, про що не одноразово вносили пропозиції комуністи всім Урядам. тоді селянин буде планувати свою діяльність, а влада отримає можливість регулювати ціни на продукти харчування на ринку. Уряд  Тимошенко зробив спробу організувати закупку м'яса через держрезерв і знизити його роздрібну ціну. Не вийшло, адже, в цьому питанні потрібно не авральне латання дірок, а система.

Третє, знущання над селянами, які з неймовірними труднощами виробляють продукцію сільського господарства, а посередники забирають її за копійки. Роздрібні ціни на молоко, м'ясо, хліб та інші продукти харчування в 2-3 рази вищі, ніж закупівельні. Невже транспортування переробка, реалізація на стільки затратні від виробництва?

Четверте, забезпечити сільськогосподарське виробництво сучасною технікою і технологіями. Самі вони цього не зроблять. Тому зробити це обов'язково державі.

П'яте не на словах, а на ділі надати селянам дешеві кредити, тільки не так як сьогодні - під 17-25-27% річних. А максимум під 5. Як Європейський союз, куда в лаптях хоче навколішки повзти нинішня влада, забезпечити державну дотацію на  вироблену продукцію. До речі, вона хоч і в незначних розмірах, але передбачена в державному бюджеті цього року. Проте в  першому кварталі селяни не отримали не копійки. Мінфін там виправдовувався, але це саботаж.

І сьоме, всіляко здешевлювати вартість ресурсів: пальне, добрива, насіння, запчастини, електроенергію, тощо.

Всі три законопроекти про внесення змін до Закону України про електроенергетику якраз і розглядають це  питання.  Їх потрібно підтримати.

У зв'язку з тим, що законопроект номер 3128 поглинає інші два, пропоную підтримати перший з врахуванням розгляду попереднього законопроекту номер 5120 щодо зменшення тиску на споживачів електроенергії. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги... Будь ласка, Юрій Васильович Продан, будь ласка.

 

ПРОДАН Ю.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Ми просимо не підтримувати цей законопроект з наступних підстав.

По-перше. Встановлення пільгових тарифів - це питання компенсації тих втрат, які ми отримали, це близько 300 мільйонів гривень на рік. Таким чином, ці кошти будуть перекладені або на інших споживачів, серед яких є і бюджетні споживачі, і житлово-комунальне господарство, або це буде фінансування з бюджету. Це перше питання.

І друге питання. Повна відміна  відповідальності, повна відміна санкцій за  перевищення договірних величин електроспоживання призведе до  погіршення дисципліни розрахунків і буде фактором до розбалансування енергосистеми України. Тому що електроенергію неможна складувати і неможна різко збільшити її виробництво без відповідних додаткових витрат.

Дякую за увагу. Ще раз прошу, шановні народні  депутати, не підтримувати ці три законопроекти.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, Іван Заєць. Мікрофон, Іван Заєць з мотивів голосування.

 

16:31:06

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Я не можу погодитися з тим, що неможна приймати  цей законопроект, бо це питання компенсації. Шановні друзі, село сьогодні обкрадається. Якщо це питання компенсації, будь ласка, забивайте у Державний бюджет кошти, з яких можна компенсувати. Але неможна сьогодні штучно стримувати розвиток села, неможна сьогодні штучно стримувати розвиток інфраструктури на селі. Ми сьогодні  знаємо, що закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, на м'ясо, на молоко мізерні, не відповідають затратам, шкурки вичинки не коштує. І ми робимо вигляд, що ми цього не бачимо.

Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб прийнята законопроект, а під новий бюджет закласти відповідну суму, із якої компенсувати ці витрати. А цей рік можна працювати по цьому законопроекту. Я добре знаю, як енергопостачальники нажилися на постачанні електроенергії на село. Це всі сьогодні знають.

 

ГОЛОВА. Ващук, будь ласка.

 

16:32:26

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, я хотіла б звернутися і до уряду, і до енергетичного комітету. Шановні колеги, ви ж таки лукавите. Сьогодні втрачаючи біля 20, а то і 25, до 30 відсотків електроенергії ви замість того, щоб попрацювати, щоб її не втрачати, там економите, ви перекладаєте на селянина, бо ............. це транспортування далеке.

І друге. Всього вісім відсотків від усього обсягу споживає село. То 20 втрачати вам не шкода, а вісім? Щоб було дешеве м'ясо, молоко, щоб нагодувати народ, вам шкода. Вісімсот мільйонів вони здатні сьогодні штрафні ваші санкції зовсім положити село. І з чим виходити в жнива, чим сушити хліб і таке інше. Не лукавте, будь ласка, а працюйте, здешевлюйте електроенергію і шукайте, як її не втрачати. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Вноситься на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо сільгосппідприємств). Реєстраційний номер 3128. Прошу голосувати. Перший іде 3128, Ващук. Прошу голосувати, прошу голосувати. Що неправильно?

 

16:34:05

За-237

Рішення прийнято.

Шановні колеги, це - альтернативні законопроекти. Які наступні? Куди голосувати? Тоді ми до другого читання знову будемо три законопроекти мати. Що? Шановні колеги, відповідно до Регламенту із трьох законів, який набрав більше голосів, інші не голосуються. При підготовці до другого читання, будь ласка, доопрацьовуйте, вносьте пропозиції. Прийнятий за основу законопроект 3128.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства". Реєстраційний номер 2027. Доповідач Калінчук Василь Антонович - перший заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

16:35:13

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати та запрошені, на розгляд Верховної Ради України подається проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства", внесений народними депутатами України Фіолковським, Цушком, Вінським, Мельничуком, Семиногою та вашим покірним слугою під номером 2027.

Суть цього закону і в цьому він відрізняється від нині діючого закону. По-перше, в цьому законі передбачається, що кошти, які надаються державою на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, виділяються на одиницю виробленої продукції, якщо це старі насадження або на гектар, якщо це нові насадження.   

Прийняття проекту закону дасть можливість більш відкрито і прозоро використовувати зазначені бюджетні кошти, сприятиме поліпшенню умов господарювання сільськогосподарських підприємств, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством. Крім того, в законі передбачається, що ці кошти повертаються виробниками державі: якщо це говорити про садівництво та виноградарство - на шостий, сьомий, восьмий та дев'ятий рік. Якщо говорити про хмелярство, на третій та четвертий рік. Слід зазначити (це для протоколу), що у законопроекті допущена технічна помилка. У статтях 33, 34, 35 та 36 слід читати: згідно реєстру номер один та номер два. Там записан тільки номер  два.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України в цілому підтримує ідею  законопроекту щодо докладного визначення саме у законі порядку використання коштів одновідсоткового збору, проте має ряд зауважень до окремих положень  законопроекту. Ну, наприклад у статті 14 щодо нечіткого визначення назви всеукраїнських галузевих об'єднань. Ці зауваження будуть узгоджені та уточнені при підготовці законопроекту до другого читання.

Що стосується зауважень науково-експертного управління щодо порядку розподілу коштів одновідсоткового збору, який затверджений  наказом Мінагрополітики і Мінфіном, то він, на наш погляд, є неправомірним, порядок розподілу, який передбачається у проекті є більш прозорим і контрольованим.

Висновок Комітету Верховної Ради України з питань бюджету такий: законопроект не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину бюджетну. Автори законопроекту та члени комітету вважають, що слушні пропозиції Головного науково-експертного управління та пропозиції народних депутатів України мають бути розглянуті, якщо це законопроект, а ми просимо, щоб так було, прийняти в першому читанні при підготовці до другого читання.

Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект закону України про внесення змін до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, внесений народними депутатами України, прийняти за основу.  Я дуже вас прошу підтримати.

 

ГОЛОВА. Дякую, Василь Антонович, сідайте, будь ласка.

Так, на табло прізвища народних депутатів, що записалися для обговорення.  Юрій Анатолійович Кармазін.

Юрій Анатолійович, будь ласка.

Підготуватися Івану Зайцю.

 

16:38:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати!  Безумовно, я буду підтримувати і просити вас підтримувати прийняти цей закон. Чому?  І прийняти його тільки в першому читанні, тому що абсолютно погоджуюся з висновками Головного науково-експертного управління, яке, правді, вказує, що треба повторне перше читання зробити.  Але я думаю, що прийняття в першому читанні цього закону з урахуванням тих зауважень, які є, можливе. Можливо і врахувати всі ті зауваження, тому що концептуально вони не дуже впливають на ситуацію.

Що я маю на увазі? Ситуація, яка склалася сьогодні, коли держава не підтримує розвиток свого виноградарства, садівництва і хмелярства, призвело до того, що у нас з вами в Києві яблука коштують до 15 гривень, до 15 гривень, банани в три рази менше, банани у нас не ростуть, а яблука ростуть, і ми могли би їх направляти в інші країни, а поки що навпаки. Тому те, що збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства має бути більш відкритим, прозорим і ці кошти мають повертатися, абсолютно буде покращувати всі умови всіх господарств незалежно від їхніх форм власності.

Я думаю, що ті зауваження, які дає Науково-експертне управління в даному випадку, там, де стосується і Контрольно-ревізійного управління, і де визначається порядок формування реєстрів отримувачів бюджетних коштів і порядок розподілу зазначених коштів, вони всі можуть бути враховані під час розгляду проекту в другому читанні. Тому я просив би сьогодні народних депутатів підтримати цей законопроект, бо він є позитивом. З цього законопроекту, звісно, треба викинути визначення, зокрема, що таке виноградник, промисловий виноградник, столові сорти винограду, саме виходячи з того, що ми з вами вже прийняли Закон про виноград і вино, де є визначення саме цих дефініцій, і ще раз повторювати, дублювати їх абсолютно непотрібно. Просив би підтримати цю думку і думку авторів і комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Іван Олександрович Заєць, фракція "Наша Україна". Підготуватися Ващук.

 

16:41:18

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, ви пам'ятаєте 90-ті роки, коли сільське господарство повністю впало. І тоді впало і хмелярство, і впало виноградарство, і впало садівництво. І в 1999 році був прийнятий закон, який запроваджував збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. І цей збір формувався платою від реалізації горілки, вина та пива. До певної міри запропонований збір дав поштовх у відродженні хмелярства, садівництва і виноградарства. Але найвужчим місцем тут було саме розподіл тих акумульованих коштів. Ви знаєте, що це робилося тоді у ручному режимі, це все робилося через Кабінет Міністрів. Опускалося на обласні держадміністрації і ці кошти йшли на підтримку тих чи інших підприємств, як правило, наближених до того чи іншого чиновництва. Сьогодні ж пропонується цю схему розподілу удосконалити і зробити її більш прозорою. Тут мова вже не йде про розподіл під якесь конкретне ім'я. Тут мова йде про те, що за 3 роки береться якась середньо статистична інформація скільки господарство мало, яку площу садів, виноградників чи хмелю, скільки воно виробляло продукції і саме на цю продукцію, на одиницю цієї  продукції і на площу посадок і буде йти цей розподіл. Мені здається, що в цьому плані механізм буде значно кращим, і ми будемо мати уже ситуацію, коли ці кошти дійдуть до кожного  господарства. Але, з іншого боку, ми повинні подумати, що це може бути чисто такий комуністичний чи соціалістичний принцип розподілу. Треба контроль, який був, будемо говорити, у ті часи. І от саме питання контролю тут винесено за дужки. Ми тут більш чітко такого механізму не бачимо. Тому нам треба буде попрацювати над тим, щоб удосконалити саме цей контроль, щоб це не було так, що акумульовані кошти розповзлися між всіма підприємствами і не дали ніякого ефекту. Бо є підприємства сильні, які змінюють технологію, які мають спеціалістів, які знають що вони хочуть. А є  підприємства, які лежать, і їм давай кошти, не давай кошти, вони не піднімуться, поки не будуть зроблені якісь заходи по кадровому  оновленню чи по інших якихось напрямках вдосконалення виробництва.  Тому пропозиція фракції Української народної партії прийняти цей законопроект, але подумати над тим, як механізм контролю вдосконалити. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Катерина Ващук, фракція Народної партії запрошується до виступу.

 

16:44:29

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна партія Володимира Литвина.

Шановні колеги! Яка сьогодні ситуація? Ми з вами прийняли у свій  час Закон, добрий Закон  про  збір на розвиток садівництва, виноградництва, хмелярства. Перші роки він давав непогані результати. Додатково  посаджено кілька тисяч гектарів саду в Україну, винограду, хмільників. У певний період знайшли механізми, як його  ділити не зовсім чесно. І замість того, щоб шукати механізм вдосконалення контролю, як  контролювати розподіл,  а це кошти, які один відсоток ми з вами  платимо, купуючи вино, пиво і так далі, і воно накопичується і розділяється  у казначействі. Так ось замість того, щоб знайти гарний механізм, найреалістичнішим придумали, що ці кошти змінити  методику використання.

І як сьогодні запропонувало Міністерство АПК розподіляти ті кошти? Вони направляються оцих 100 мільйонів на відшкодування відсотків, які візьмуть господарства для того, щоб посадити сад, виноград чи хміль. Ви мені покажіть такого чудака, який візьме кредит, який  у нашій державі на довгий термін не дається, найдовше на 3 роки, і не знати, який відсоток там відшкодує держава, і посадить сад, виноград чи хміль, віддачу від якого отримає через якихось 5, 7, 8 років.

Так ось   законопроект Василя Калінчука і хоче переламати оцю практику згубну, а чітко виписати, як має використовуватися той збір. Я рахую, що механізм правильний. Здав, маєш сад, за реалізовану продукцію саду. Винограду скільки реалізував? Іде як дотація до ціни за яблука, виноград, хміль. Не маєш, хочеш посадити, тобі за кожен посаджений гектар держава відшкодовує тут же. От тут можна взяти кредит, бо ти маєш гарантію, що тобі відшкодують і ти не збанкрутуєш.

Тому, шановні колеги, це дуже потрібний закон, його треба прийняти, аби повернути справедливість і підтримати сад , виноград. хміль у нашій  українській державі. Дякую.

 

ГОЛОВА. Так. Шановні колеги, всі, хто записався, виступили, скористалися таким правом. прошу уваги. Вносить на голосування пропозиція Комітету про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Реєстраційний номер 2027. Прошу голосувати.

 

16:48:04

За-290

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу, щодо земельних ділянок, реєстраційні номери: 4414, 4414-1. Доповідачі народні депутати: Добкін і Косінов.

Так, Михайло Добкін, будь ласка. Немає? Станіслав Косінов, будь ласка. Від Комітету Володимир Лещенко буде виступати.

 

16:48:35

КОСІНОВ С.А.

Косинов, Фракция народной партии, 170-ый избирательный округ, город Харьков. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты, суть изменений, которые предлагается в данном законопроекте сводится к следующему: у нас сегодня, по действующему законодательству для размещения малых архитектурных форм - это значит, что это помещение площадью до 30 квадратных метров, которые носят временный характер, сооружается из облегченных конструкций без фундамента, предполагается такой же порядок оформления документов, как  и любого другого объекта, площадью любой  десятки тысяч метров оформляются по тем же правилам, которые сегодня вынуждены применять к предпринимателям прежде всего малого и среднего бизнеса для того, чтобы они разместили или лоток, или киоск для проведения своей предпринимательской деятельности.

Кто сталкивался с оформлением документов на землю, тот может сказать, что сроки оформления через сессию любого уровня доходят от 6 месяцев до  полутора лет. Таким образом, субъекты предпринимательской деятельности, а я подчеркиваю, что речь идет о субъектах  прежде всего малого бизнеса, находятся в ситуации, когда, во-первых, сроки отодвигают проведения самого бизнеса, а во-вторых, стоимость оформления документов на размещение киоска может превышать в несколько раз, от двух до  пяти раз превышает стоимость самого временного сооружения. Кроме того, мы сегодня видим насколько противоречиво законодательство, связанное с единым налогом.

Таким образом,  сегодня предприниматели малого и среднего бизнеса находятся в достаточно сложных условиях. Данным законопроектом предлагается внести в "Прикінцеві положення" Земельного кодекса статью, которая бы предписывала, что положения Земельного кодекса не распространяются на малые архитектурные формы. Таким  образом, данные изменения гораздо облегчат нашим предпринимателям ведение своего малого и среднего бизнеса и положительно скажется на поступлении в Государственный бюджет.

Уважаемые коллеги, прошу поддержать данный законопроект, который всем пойдет на пользу. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Дякую.  Володимир Лещенко від Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

16:51:14

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної фракції України. Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Комітет Верховної Ради України  з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проекти законів  про внесення змін до  Земельного кодексу України щодо надання земельних ділянок для розміщення малих архітектурних форм, внесені народними депутатами України Добкіним і Фельдманом. Реєстраційні номер 4414. Та Косінов, номер 4414-1.

Комітет зазначає, що запропонована норма суперечить статтям 125 та 126 Земельного кодексу України, якими встановлено, що використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі на місцевості та одержання документа, що посвідчує право на неї, забороняється. Разом з тим комітет відмічає, що дане питання потребує вирішення не шляхом внесення змін до Земельного кодексу, а шляхом спрощення порядку погодження місць розташування малих архітектурних форм.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує відхилити зазначені законопроекти. За висновками Міністерства фінансів України прийняття такого закону призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів від орендної плати за землю та поставить у нерівні умови суб'єктів підприємницької діяльності, які орендують земельні ділянки.

З огляду на викладене комітет пропонує Верховній Раді України відхилити зазначені законопроекти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую вам також. Переходимо до обговорення. Два "за", два "проти" нам потрібно. Юрій Кармазін. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на обговорення. Юрій Кармазін запрошується до виступу, фракція "Наша Україна". Підготуватися Івану Зайцю.

 

16:53:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, ставиться блага мета. Швидкість оформлення і щоб було легше нібито. Пропозиція хороша. Але, ця пропозиція у мене особисто не знаходить підтримки. Через що? Через пряме порушення Земельного кодексу, зокрема 125, 126 статті Земельного кодексу.

Крім того, однозначно буде зменшено надходження до місцевих бюджетів від орендної плати. Однозначно буде вести до того, що буде плутанина, де буде під час застосування  земельного законодавства. І що значить? Скільки років існує Земельний кодекс, ми зараз вирішили прикінцеві положення правити чи перехідні положення... Хіба це нормально? В принципі, ця пропозиція має відхилятися. Якщо ми хочемо забезпечити швидкість оформлення, практично вилучення корупції із цього процесу, що зараз відбувається в багатьох випадках, то давайте подивимся, як це робиться, скажімо, в Кривому Розі. Практично за тиждень оформляються всі дозволи. То в Кривому Розі, виявляється, можуть, а в інших містах не можуть. Я особисто переконався в тому, наскільки чітко і виключно практично дозвільна система наскільки спрацьовує. Там є давно єдине вікно. Там можна прийти віддати документи і всі узгодження пройти, і ніякі малі форми. Під малими формами зараз фактично пропонується піти на порушення всіх земельних відносин і вирішення питання про надання земельних ділянок для розміщення ларьків і кіосків повністю вивести із сфери дії земельного законодавства.

До чого це привело вже в Одесі за часів панування клану Боделана і під час кучмократії, я вам можу розповісти.

Прямо навпроти мерії на кірпічах стоїть кіоск, який кришується представниками правоохоронних органів. Там конкретно є заступник прокурора, який займається цим, і практично по кожній малій формі є рішення суду. Вони самі на себе подають, і суди приймають рішення - нікому не чіпати, місцевій владі не втручатися і так далі, і так далі. Ви розумієте? Це вже, правда, інший бік проблеми. Але я категорично проти того, щоб ми такий закон приймали. тому що він буде шкодити цілісній системі законодавства, який є.

До речі, мені сподобалось, що Міністерство фінансів проти, що Головне науково-експертне управління написало, що це абсолютно нікуди не гідний закон, його доцільно відхилити, це мені імпонує. Я прошу цей закон відхилити. Дякую. І комітет теж підтримую. Дякую.

 

ГОЛОВА. Іван Заєць, фракція "Наша Україна". Підготуватися Надразі.

 

16:56:26

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Тут, шановні депутати, питання дуже складне. І от у нас немає такої простої відповіді  на це запитання, бо з одного боку вже просто замучили цих людей, які хочуть відкрити якусь справу, підприємницьку справу: ти повинен зайти у мільйон кабінетів, занести хабарі, тебе пропустять через кілька сесій і невідомо, коли буде результат. А з іншого боку, якщо ми поставимося до цієї проблеми зверхньо, так, знаєте, крізь пальці, то ми можемо одержати таку ситуацію, де буде змінений навіть природний ландшафт, не говорячи про те, що буде там захаращеність чи забрудненість територіальних вод чи якихось інших речей.  Ви от уявіть собі південний берег Криму, уявіть собі там, наприклад, якусь набережну. І от ви можете  собі уявити, що там уже зараз робиться, а що буде робитися тоді.  Тому є така проблема, але цю проблему треба вирішити в найкращий спосіб.

Як нам, от представникам Української народної партії, видається: тут треба було б так само було б застосувати принцип отого єдиного вікна, яке ми хочемо запровадити при реєстрації відкриття якоїсь підприємницької діяльності, щоб чиновники самі ходили по тих кабінетах, щоб вони узгоджували. А щоб вони, справді, узгоджували.

Отака наша позиція. Інакше, я вважаю, що це буде дуже погане рішення, і ми можемо породити дуже багато проблем екологічного характеру, проблем засміченості, забрудненості території, з чим ми стикаємося, буквально, повсюди.

Я думаю, що тут треба глибше продумати всі це пропозиції, хоча, шановні народні депутати, я ще раз повторюю, що така проблема на сьогоднішній день існує.  Дякую.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

Підготуватися Ігорю Шурмі.

 

16:58:36

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народная партия, Луганская область.

Уважаемые коллеги!  Я хотел бы обратить ваше внимание на выступление предшествующего нашего коллеги. Он сказал, такая проблема существует.  Я хотел бы спросить у сидящих здесь в зале: а у кого не было обращений предпринимателей, что за полтора...два года, которые человек оформляет себе участок земли, кто с него не взял только денег! И на фонд развития пожарной охраны, и на содействие еще силовикам, а поддержку и развитие чего-то от местного самоуправления и тому подобного.

И поэтому я абсолютно солидарен с коллегой, который сказал, что проблема существует. Но если мы с вами сегодня в первом чтении этот закон не примем, то соответственно мы эту проблему так и оставим без разрешения.

И поэтому, когда сегодня говорят, надо ли принимать данный законопроект, отвечаю: надо. Мы должны его принять в первом чтении, а после этого ко второму чтению нормально, спокойно обсудить все вопросы, которые возникают. Почему? Потому что у меня, например, вызвало недоумение заявление еще одного выступающего, который сказал, что в Кривом Роге землю дают за одну неделю. Милые мои, ну, не лукавьте, не верю, что где-то в этой стране за неделю дадут участок под киоск. Вот под 20 тысяч квадратных метров могут и за день оформить, потому что там есть, кому защитить, и есть, чем поблагодарить. А у мелкого коммерсанта, который свой киоск несчастный содержит, и, может быть, это единственный, и, как правило, единственный кусок хлеба в этой семье, то с него будут два года тащить жилы, рассказывая правду жизни.

И последнее. Я хотел бы обратить ваше внимание. Все заявления, что мы приведем это дело к неописуемому хаосу, тоже беспочвенны, потому что сегодня и по этому закону решение о выделении этой земли под этот несчастный киоск все равно принимает орган местного самоуправления. Только и того, что немножко упрощается. Но ответственность остается на местной власти. Так чего плохого предлагает мой коллега по фракции Народной партии Косинов, который говорит, что ответственность остается за властью, единственное, у тех, кто будет давать разрешение, поотбирают возможность, извините за грубое слово, "доить" этого мелкого коммерсанта под разговоры о том, что он обязан, как земля колхозу, за все, что он должен сделать, чтобы получить разрешение, подчеркиваю, на некапитальный киоск, который не будет иметь фундамента и который будет иметь размер до 30 квадратных метров, подчеркиваю, почитайте закон.

Поэтому еще раз повторяю: законопроект дает возможность малым, мелким, маленьким - как угодно, - коммерсантам, но значительно быстрее и с меньшими  издержками получить то, что они и получают сегодня. Только перед этим они вынуждены сейчас отдать практически все, что у них есть. Поэтому считаю и призываю всех давайте поддержим наших коллег и особенно я предлагаю поддержать своего коллегу по фракции  Народной партии.......

 

ГОЛОВА. Так, Ігор Шурма, будь ласка. Мікрофон ввімкніть.

 

17:01:57

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, фракція Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).

Шановні колеги, зміст даного питання полягає в тому, що вищевказані спорудження та обладнання широко застосовуються малими підприємцями для роздрібної торгівлі, і, починаючи з 2002 року, процедура утримання документів на право тимчасового користування земельною ділянкою завжди була занадто ускладнена, що негативно впливає на розвиток малого бізнесу в країні. Вважаю, що саме зараз, коли малий бізнес в Україні переживає не  найкращі часи, було б цілком доречним та своєчасним підтримати підприємців та погодити з вищевказаною пропозицією.

Що  стосується питання який законопроект взяти за основу, то, на наш погляд, для цього більше підходить законопроект 4414, бо в ньому запропоновано розширене формулювання таких термінів як "стаціонарні малі архітектурні форми" та "пересувні малі архітектурні форми". Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Шановні колеги, обговорення  законопроектів завершено. Відповідно до реєстрації, будемо ставити на голосування першим законопроект, автором якого є народний депутат Добкін і Фельдман. Це проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України, реєстраційний номер 4414 для прийняття за основу.

 

За-46

Рішення не прийнято. А, "За" - 46, рішення не прийнято.

Тепер ставиться на голосування проект реєстраційний номер 4414-1  про внесення змін до Земельного кодексу. Автор - народний депутат Косінов. він доповідав цей проект. Прошу голосувати.

 

17:04:08

За-44

Така кількість голосів,   поданих за законопроекти свідчить, що вони не мають перспективи. Яка є пропозиція у комітету? А, комітет пропонував відхилити, шановні колеги, тому законопроекти відхилені.

Оголошується до розгляду проект Закону про введення мораторію на демонтаж або розкомлектування цукрових заводів.

Доповідач секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег  Юхновський, будь ласка.

 

17:04:48

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Вашій  увазі пропонується проект Закону про введення мораторію на демонтаж або розкомплектування цукрових заводів. Цей проект закону спрямований на  недопущення руйнування цілісних майнових комплексів  цукрових заводів, ефективне використання їх виробничих потужностей, підтримки  соціально-економічного розвитку  регіонів. Проектом пропонується запровадити на період до 2010  року мораторій на здійснення демонтажу або розкомлектування цукрових заводів, як цілісних майнових комплексів.

Кабінету Міністрів також пропонується у трьохмісячний термін розробити Державну програму  реструктуризації буряко-цукрової галузі, якою передбачити  перепрофілювання неперспективних цукрових заводів, збереження їх соціальної сфери та виділення коштів з державного бюджету на ці цілі.

До проекту закону є цілий ряд зауважень висловлених народними депутатами  під час обговорення у профільному комітеті  та Науково-експертного управління, які, на мій погляд, можна буде врахувати при  доопрацюванні до другого читання.

Однак, з огляду на ситуацію у буряко-цукровому комплексі галузь потребує термінового вирішення цілого ряду питань. Значною мірою вони відображені у постанові Верховної Ради по результатах парламентських слухань. Оскільки постанова  ігнорується, сподіваюсь, що  прийняття зазначеного закону  стимулюватиме уряд  для впровадження дієвих заходів направлених на оздоровлення фінансово-економічного стану у галузі, вирішення соціальних проблем, щоб нарешті працівники ..........., Бершицького, Немирівського та ще майже сотні цукрових заводів ( а це майже  50 тисяч висококваліфікованих працівників) отримали конкретну відповідь, яка  доля їх чекає у  найближчій перспективі.

Шановні колеги! Дякую за увагу та прошу підтримати  проект закону.

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати? Будь ласка, Кармазін. Підготуватися Пузакову. Юрій Анатолійович Кармазін, просимо вас на трибуну.

 

17:06:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, ми, я дякую народному депутату Юхновському і Калетніку, але я хочу сказати, що ми з прийняттям цього закону запізнилися рівно на 5 років. Рівно на 5 років, уже із 192  заводів, 90 заводів нема.

І коли ми з цієї трибуни звертали увагу генеральної прокуратури, всіх інших на те що відбувається, коли різали на металобрухт заводи, ніхто не хотів на це реагувати. І наші профільні комітети не хотіли реагувати. Підкреслюю: уже близько 90 заводів не працює. Який регіон не візьміть. Візьміть Сумщину з півночі, там більша половина не працювала, тому що була порізана. Хіба ми не хочемо довитись на досвіт цивілізованих країн, які називають себе цивілізованими. Угорщина допустила скупку цукрових заводів і ось зараз пан Іванчо розказує, як угорці купують у нас цукор. Це, слава богу, що вони у нас купують, бо ще щось виробляється. Але це зроблено на користь іншої країни.

Абсолютно правильний, в принципі, хоча, звісно, не ринковий закон, як би сказав наш Президент - Віктор Андрійович Ющенко, що закон не зовсім ринковий, але те, що треба вводити мораторій на  розукомплектування цукрових заводів. І те, що треба окремо давати доручення, це вже я звертаюсь до Президента України: Віктор Андрійович, прошу вас, бо у вас там надійне таке сито у вигляді першого помічника, до  вас народні депутати не попадуть на прийом, то, будь ласка, дайте доручення генеральному прокурору, службі безпеки України і МВС перевірити, яким чином зараз на металобрухт порізані  заводи, які могли б працювати. А головне проаналізуйте соціальні наслідки тих порізів заводу.  Фактично кожне селище, яке мало цей завод, завод утримував всю соціальну інфраструктуру цього селища, тепер все це вмирає, люди зубожіють. Оці соціальні наслідки, я хотів би, щоб урядова комісія, я хотів би, щоб президентська комісія навіть на чолі з першим помічником взяла і перевірила. Мені хочеться вірити у те, що ми все-таки при зміні влади будемо мати і нову якісну державу. А саме для цього треба терміново і терміни зменшити, не в трьохмісячний термін, а в місячний термін уряду, бо це його повсякденна робота. І цей закон треба приймати, і якщо хочете, то в першому чи у другому читанні зразу, бо ми вже запізнилися на  5 років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Пузаков, фракція комуністів. Підготуватися Іван Заєць.

 

17:10:05

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністична партія  України, Кіровоградщина.

Якось в одній із незалежних  газет читаю: "Завдяки реформуванню сільського господарства,  з'явилася можливість  збільшити обсяги виробництва цукрових буряків новітніми агроформуваннями, індивідуальними власниками та товаровиробниками."

Я б хотів почути відповідь на питання: а чи не так  зване реформування аграрного сектору призвело до повної загибелі цукрових заводів, які перерізали їх на металобрухт. Наприклад, у минулому році із 192 цукрових заводів не працювала половина і  34 з них перерізано на металобрухт і не підлягає  відновленню. Завдяки реформуванню Україна, яка у радянські часи постачала на експорт 3 мільйони тон цукру, сьогодні сама залишилася без нього та й ціна його у  магазині за  один кілограм 3 гривні 80 копійок, а у радянські часи - 78 копійок. Отак швидко новими господарями загублено цукрову галузь повністю.

Посудіть з даних, які надіслали на мою адресу цукровиробники з Вінницької області. Площа під посівами цукрових  буряків за 1990 рік - 203 тисячі гектарів, у 2004 році - 108 тисяч гектарів. Валове виробництво: цукросировини 90 рік - біля шести мільйонів тонн, у 2004 році - 1,7 мільйона тонн. Середня врожайність: 90 рік - 383 центнери з гектара, у 2004 - 207 центнерів з гектару. Виробництво цукру: 90 рік - 751 тисяча тонн, 2004 рік - 165 тисяч тонн.

Кількість бурякозбиральних комбайнів зменшилася на 41,9 відсотка. Торік з 38 заводів працювало лише 22. І це та Вінниччина, яка у порівнянні з іншими регіонами України давала найбільші врожаї цукрових буряків. За 150 років на Вінниччині споруджено 38 цукрових заводів. Тож кожен п'ятий кілограм цукру був вінницький. І такий стан з цукровиробництвом був у кожному регіоні України.

А про що можна говорити сьогодні? От якої гіркоти завдали державі нові реформатори, за що і отримали та і отримують урядові нагороди. І, на жаль, тільки сьогодні вирішили вводити мораторій на демонтаж цукрових заводів, коли там вже майже нічого не залишилося. А на Кіровоградщині замість 11 цукрових заводів залишилося три, та і ті працюють на півпотужності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Заєць, фракція Української народної партії. Підготуватися Черняку.

 

17:13:00

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Щоб голосувати усвідомлено за цей законопроект, нам, народні депутати, треба усвідомити, що таке для українського села, для української економіки буряківнича галузь, що таке цукровий завод для того села, де він знаходиться. Адже це не секрет, що буряківнича галузь - це добра технологія була для розвитку машинобудування, це добра технологія для захисту рослин і багато, багато інших речей. А цей цукровий завод, навколо нього завжди зосереджувалася велика кількість дуже розумних інженерних працівників, дуже розумних людей. І тому це були цілі міста культури, це були цілі осередки культури у цих безкраїх просторах нашого сільського життя. І про це треба завжди пам'ятати. Я вже не кажу про економічну вигоду від буряківництва.

Тому, шановні друзі, ми повинні усвідомити, що демонтаж заводів, який відбувався раніше, це був засіб конкурентної боротьби і не тільки у середині України, а і в регіональному вимірі. Хто з вас не знає чи не пам'ятаємо їх виступів тут, у Верховній Раді, коли я говорив вам, що заводи скуповує російський капітал не для того, щоб оживити їх роботу, а для того, щоб їх зупинити і зняти конкурентів! Тоді ви мене не послухали.

Сьогодні демонтуючи ці заводи, знищуючи їх, ми знищуємо сировинні зони! І якщо ми сьогодні бачили, як кожен знищував інший завод для того, щоб перехопити переробку тростини чи не в якийсь інший спосіб, ми сьогодні повинні дати відповідь, як та мережа заводів, яку ми сьогодні маємо, як під неї підвести сировинну базу? Хто над цим сьогодні думав? Але ні, беруть ріжуть, ніхто над цим не думає, і ми гробимо саме буряківництво в Україні, те, що є для нас дуже цінним.

Але у світі потреба у цукрі є дуже велика. 15 млн. тонн сьогодні дефіцит у світі цукру. Тому ринки є збуту. Проблему треба перенести лише в площину забезпечення конкурентноздатності українського виробника цукру. Отут ми повинні думати про інші технології. Що ми сьогодні робимо? Ми сьогодні запроваджуємо технології, де зберігаєм цукор. В світі запроваджують технології, де зберігають сировину. І цей завод працює цілий рік. Цей завод дає роботу людям протягом цілого року. І немає ніяких таких перекатів, немає якихось перекосів.

Тому, шановні народні депутати, ми повинні сьогодні говорити про те, що ситуація вкрай складна у цьому секторі виробництва сільськогосподарського, що нам його треба відновити, що нам треба подбати про формування сировинних зон, що нам треба застосувати нову технологію. Тому я за те, щоб припинити демонтаж цукрових заводів, бо для нас вони є дуже важливими для України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І це правильно. Черняк Володимир. Я не бачу. Будь ласка, Жижко, фракція "Наша Україна".

 

17:16:22

ЖИЖКО С.А.

Сергій Жишко, фракція "Наша Україна".

Шановний пане Головуючий, шановні депутати!

Перед українською цукровою промисловістю давно в гостро стоїть питання про її модернізацію. Європейські країни технічно перебудовують галузь шляхом поступового виведення з експлуатації малопотужних, неперспективних цукрових заводів з нарощуванням потужностей тих підприємств, які забезпечують ефективне виготовлення продукції.

Так цукрова промисловість Франції протягом останніх років кількісно скоротилася майже вдвічі. Внаслідок цього добова потужність переробки сировини в розрахунку на один цукровий завод зросла з 4-х до 7,8 тисячі тонн.

Існуюча в нас структура галузі цукроваріння застаріла років на 50. Ще в далекому 1998 році Національна асоціація цукровиробників пропонувала визначити перелік базових цукрових заводів, виходячи з їх потужності, стану зношення обладнання, територіального розміщення тощо. Адже відомо, що для переробки навіть надврожаю буряку в обсязі 25 мільйонів тонн за період цукроваріння, достатньо мати 40-50 заводів з потужністю переробки понад 5 тисяч тонн буряку на добу.  Але ж і досі такі базові цукрові заводи не визначені, а за нинішніх обставин, коли переважна більшість цукрозаводів перейшла у приватну чи корпоративну власність, ця проблема погано розв'язується. Завод, який за об’єктивними показниками зараз не є ефективним, може отримувати інвестиції і за деякий час стати сучасним і потужним підприємством.

Тому, на мій погляд, керівництву МінАПК варто було б провести нараду з власниками цукрових заводів і намітити стратегію подальшого розвитку галузі.

Закриття кількох десятків цукрозаводів - це об'єктивна вимога часу, бо не всі підприємства через вік і зношеність вдасться перепрофілювати або хоч якось використати.

Але ж цукрозаводи, зазвичай, є селищеутворюючими підприємствами. Закрити цукрозавод - це проблем порівняно із забезпеченням зайнятості його колишніх працівників та підтримкою інфраструктури пов'язаних з ними селищ. І тому у таких випадках, коли закриття цукрозаводу не уникнути,  державі і регіональній владі  належить створити передумови для розвитку на базы об'єктів місцевої переробної та харчової промисловості не лише спиртозаводу, бо це найпростіший варіант, але, можливо, комплексу мініпідприємств, здатних забезпечувати потреби у продуктах щоденного вжитку мешканців як заводського селища, так і декількох сусідніх сіл. При відносно невеликих затратах у такий спосіб можна перетворити приречений на вимирання населений пункт на перспективне містечко.

Що ж до законопроекту, то, на мій погляд, його ухвалення не вирішить наявних проблем, бо є спробою неправового втручання у діяльність суб'єктів господарювання. Держава має знайти законні і більш ефективні засоби для розвитку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Будемо визначатися. З мотивів голосування - Мельничук.

 

17:19:45

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Дякую, Адаме Івановичу. Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.

Шановні колеги, безумовно, що ми підтримаємо зараз цей законопроект, можливо, вже запізно, але підтримаємо. Але наступний крок, я би хотів звернутися до першого заступника міністра АПК до Івана Демчака, щоб негайно уряд вніс сюди законопроект по підтримці ефективного вирощування цукрового буряка, щоб селянин міг мати зацікавленість у тому, щоб вирощувати цукровий буряк. Тому що ми бачимо, що вже сьогодні заводи, які ще працюють і мають можливість працювати, сировинної бази немає. Селянам стало неефективно вирощувати цукровий буряк. Парламент, я думаю, що мої колеги готові підтримати законопроект, який підтримає тих, хто буде вирощувати цукровий буряк. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від фракцій вже виступили, так що два - це буде забагато. Вибачте. Будемо голосувати.

Я ставлю на голосування: про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про введення мораторію на демонтаж або розкомплектування цукрових заводів. Реєстраційний номер 6113. Я нагадую, що недавно ми провели парламентські слухання і настирливо вимагали прийняти подібний законопроект. Прошу голосувати.

 

"За " - 259.

Шановні колеги, Юрій Анатолійович, який дуже суворо  дивиться за дотриманням Регламенту, пропонував прийняти його в цілому як закон. Немає заперечень?

Є заперечення. Не будемо. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 39, комуністів - 52, Регіони України - 9, Народна партія - 24, соціалістів - 26, Блок Тимошенко - 17, Української народної -  23, соціал-демократи- 11, Єдина Україна - 19,  Дем. Україна - 15, промисловці і підприємці - 7, Демократичні ініціативи - 8, позафракційні - 9.

Заперечує керівна фракція - фракція БЮТ. Будемо розглядати наступне питання. Нам, шановні колеги, ми переходимо до розгляду питань, до повернення  до розгляду раніше не підтриманих питань. Тут у нас 2 питання є. Тому, шановні колеги, будьте уважні.

Я ставлю на голосування про те, щоб повернутися до розгляду раніше не підтримуваного питання проекту  Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства в Україні" для збільшення рівня зайнятості сільського населення. Реєстраційний номер  7034. Прошу голосувати.

 

17:23:11

За-310

Ми повернулися до розгляду даного питання. Доповідає так, будь ласка, Катерина  Тимофіївна Ващук. Прошу.

 

17:23:32

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, ви пам'ятаєте очевидно минулого  разу цей закон спіткнувся в те, що він був розроблений у 2 варіантах: одного закону  автор  була я і Терьохін, другого - Кузьменко. Ви доручили нам попрацювати і зробити спільний законопроект, який би виправив ту  помилку. Єдиний пункт у цьому законі, який дуже важливий, що ми дозволяємо  підприємствам, які працюють на давальницькій сировині, яка використовується для виробництва  готової продукції, що повністю вивозиться за межі митного кордону  України, у термін, що не перевищує 90 календарних днів, наступних за днем закінчення процедури розмитнення даної давальницької сировини. Це правило не поширюється на операції  з підакцизною давальницькою сировиною та підакцизною готовою продукцією.

Шановні колеги!  Цей законопроект дасть можливість сьогодні працювати багатьом підприємствам: і невеличким швейним, які завозять  давальницьку сировину і мають робоче місце, і йде відрахування прибуткового податку; і тим  підприємствам, які інші непідакцизними товарами ( це не нафта, не спирт, не вино), а просто на давальницькій сировині  дають людям робочі місця.

Ми у комітеті порахували, що таких підприємств  у нас є чималенько,  і ми можемо втратити, якщо цей закон  не буде працювати, ми можемо втратити більше 7 тисяч робочих місць, а це на сьогодні боляче для України.

Тому, дорогі колега, є пропозиція все-таки підтримати такий простий, але потрібний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає питань, бо це скорочена процедура.

Шановні колеги! Будемо обговорювати?  Будемо голосувати?

Я ставлю  на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення  змін до Закону України "Про державну підтримку  сільського господарства України" (для збільшення рівня зайнятості сільського населення). Прошу голосувати.

 

"За" - 330.

Профільний комітет пропонує прийняти його в цілому. як закон. Є заперечення? Якщо, є заперечення - не будемо.  Готуйте до другого питання, до другого читання.

Шановні колеги,  будьте уважні, нам треба ще прийняти рішення про повернення до раніше не підтриманої постанови про погодження земель місць розташування об'єктів та викупу земельних ділянок, реєстраційний номер 7035. Прошу проголосувати.

 

17:27:14

За-142

Не повернулися ми. Давайте будемо працювати.

Так. Переходимо до розгляду , для включення до порядку деного та прийняти рішення, я ставлю на голосування про включення до порядку денного  і розгляду сьогодні проекту Закону про  використання окремих видів сільськогосподарської продукції для здійснення державних інтервенцій, реєстраційний номер 7311. Прошу голосувати.

 

За -106

По Фракціях, будь ласка: "Наша Україна" - 36, Комуністів - 0, "Регіони України" - 2,   Народної партії - 6, Соціалістичної партії - 0,  Блоку Тимошенко   - 22, Української народної партії - 1, Соціал-демократи (об'єднані) - 4, "Єдина Україна" - 1, "Демократична Україна"  - 19, "Промисловці, підприємці  - 9,  Демократичні ініціативи - 0, позафракційні - 6. Не підтримано, на жаль.

Тоді я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду сьогодні питання проекту Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (щодо розширення кола платників податку) (реєстраційний номер 7081). Прошу голосувати.

 

17:29:26

За-143

Питання не включено.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду питання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (щодо термінології) (реєстраційний номер законопроекту 7178). Прошу голосувати.

 

За - 256

Питання включено.

Якщо немає заперечень, будемо розглядати його за скороченою процедурою. Будь ласка, доповідає Томич Іван Федорович. Прошу. Підготуватися  від  комітету Терещуку.

 

17:30:30

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Верховна Рада України 26 червня  2004 року прийняла Закон України про державну підтримку сільського господарства України, який вступив з 1 січня 2005 року. Відповідно до пункту 9-го "Прикінцевих положень" цього закону розроблений разом з Міністерством аграрної політики групою народних депутатів даний законопроект, який внесено на розгляд Верховна Рада України, про внесення змін до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (реєстраційний номер 7178) від 14 березня 2005 року.

Шановні народні депутати, прийняття зазначеного проекту закону забезпечить приведення положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" у відповідність до Закону про державну підтримку сільського господарства. Зокрема у редакції Закону про зерно та ринок зерна в Україні будуть враховані положення і вимогу Закону України "Про державну підтримку сільського господарства".

Зокрема саме важливе, що стосується створення аграрного державного фонду, метою якого є підтримка належної продовольчої безпеки, формування державних продовольчих резервів та здійснення товарної або фінансової інтервенції на аграрного ринку. Сьогодні напередодні жнив 2005 року це є надзвичайно важливим. Якраз повне забезпечення Закону про державну підтримку та внесення змін до Закону про ринок зерна може дати можливість стабільного забезпечення цінової політики на ринку зерна урожаю 2005 року. А це надзвичайно важливе питання для переважної більшості сільськогосподарських підприємств. У зв'язку із запровадженням нових механізмів змінюється термінологія ряду визначень, що стосується суб'єктів державних аграрних інтервенцій та державних заставних закупівель зерна.

Тому законопроект вносить зміни відповідні до ряду статей - першої, другої, п'ятої, восьмої, дев'ятої, десятої Закону про зерно і ринок зерна.

Враховуючи важливість прийняття даного законопроекту, комітет Верховної Ради просить зазначений законопроект прийняти у першому читанні і в цілому. Що стосується термінів, адже терміни переоформлення зерна передбачалися першим травням, оскільки сьогодні уже червень місяць практично, до першого липня термін переоформлення зерна зазначити у перехідних положеннях. Дякую. Прошу підтримати  зазначений законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, мабуть, хай Сергій Миколайович мене вибачить, але логіки немає, що доповідає голова комітету, а потім його буде підправляти голова підкомітету. Може тиск є? Ну, будь ласка, оперативно давайте.

 

17:33:44

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, фракція Народної партії.

В прикінцевих положеннях Закону про державну підтримку сільського господарства в Україні, який ми прийняли в червні 2004 року, чітко зазначено, що ми повинні привести всі законодавчі акти у відповідність до цього закону. Якраз цим і обумовлена необхідність прийняття цього законопроекту. Зміни стосуються лише декількох статей. В порівняльній таблиці вони чітко викладені, вони зрозумілі. Це більше стосується термінології.

На засіданні Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин одностайно проголосували і просимо підтримати запропонований законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо обговорювати? Будемо голосувати? Ну, Іван Заєць дуже наполягає. Давайте йому хвилину дамо. Ну три, будь ласка, Іван Олександрович. Я знаю, що ви палкий прихильник сільського господарства. Закінчили ж академію.  

 

17:34:47

ЗАЄЦЬ І.О.

І не тільки закінчив, Адаме Івановичу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А й працювали.

 

ЗАЄЦЬ І.О. ...а й працював у селі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А й працював у селі.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І успішно.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Іван Заєць, фракція Української народної партії.

Шановні народні депутати, цей законопроект, який доповідав Іван Томи, ясно, що ми його повинні прийняти, ми його приймемо, бо там мова йде лише про приведення до відповідності термінології в зв'язку із прийняттям закону. Тому власне це формальні, формальні такі пропозиції. Але я хотів би привернути вашу увагу до глибинних проблем - як вдихнути у цей закон отой дух, який дозволить запрацювати сьогодні саме ринку зерна, адже ви чудово розумієте, що ніякого ринку зерна на Україні немає. Ви чудово розумієте, що сьогодні той, хто вирощує зерно, продає його зернотрейдерам за копійки. І тому ми повинні говорити сьогодні і шукати вихід у двох площинах: одна площина - розбити ту монополію зернотрейдерів, запровадити треба таку систему, яка б дозволяла запустити конкурентні механізми, яка б дозволяла сьогодні опановувати зерновими ринками. А з іншого боку, нам треба все-таки запустити ті біржі, які є в кожній області, але по суті вони на сьогоднішній день не діють.

Тому сьогодні виробник зерна опинився в ситуації, що йому невигідно навіть вирощувати це зерно. Хто сьогодні не знає, що мільйони тонн зерна просто пропадають, просто лежать? І воно нікуди не рухається, тому що немає квотування. Якби наша держава запроваджувала квотування, тоді можна було б встановити ціну на зерно, а уже понад цією ціною ми працювали б якраз би на біржах. А так квоти немає, ціни немає. Той, хто має в тебе купити її, не купляє, бо він не хоче купляти за нормальну ціну, і сільськогосподарський виробник просто пропадає  сьогодні із такою політикою.

Тому я пропоную і привертаю вашу увагу саме до глибинної суті цих проблем, а не до формальних ознак. Ми приймемо цей законопроект, але ми із таким підходом не вирішуємо проблему по суті.

Я б навіть більше пропонував би: якось присвятити якийсь день обговоренню цієї проблеми, бо ми будемо мати біду із виробництвом цього зерна, з його, вірніше, нереалізацією і в цьому році.

Я їжджу по Україні, я бачу, які стоять чудові у нас озимі, який прекрасний клин ярих культур, і я стукаю по дереву, щоб відбулося так, як я цього бажаю і як бажає кожний селянин.

Тому, шановні народні депутати, фракція Української народної партії закликає вас прийняти цей законопроект, але попрацювати над тим, щоб сьогодні, справді, запрацював ринок зерна і селянин мав копійку за той тяжкий труд.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Олександрович.

Коли ж ви їздите, коли ви весь час виступаєте на трибуні?

Обговорення завершили. Тому, шановні колеги, давайте підтримаємо пропозицію профільного комітету про прийняття цього закону в цілому як закону. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону. Прошу голосувати.

 

17:38:22

За-308

Ми голосували в цілому, закон прийнято.  Дякую.

Нам потрібно включити до порядку денного і розглянути проект закону про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами. Реєстраційний номер законопроекту 7431. Прошу голосувати.

 

За - 185

Шановні колеги, ми ж про включення до порядку денного. По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 0, комуністів - 52, "Регіони України" - 17, Народної партії - 26, Соціалістичної - 25, Блоку Тимошенко - 25, Української народної партії - 21, соціал-демократи (об'єднані) - 0, "Єдина Україна", "Демократична Україна" - нулі, промисловці і підприємці - 4, "Демократичні ініціативи" - 7, "Позафракційні" - 8.

Будемо повертатися до законопроекту? Ні то ні. Запитати можна.

Потрібно включити до порядку денного і розглянути проект Закону про внесення змін до Закону України про фермерське господарство (щодо державної підтримки новоствореним господарствам), реєстраційний номер 7455. Прошу голосувати.

 

17:40:11

За-261

Питання до порядку денного включено, розглядаємо за скороченою процедурою. Будь ласка, Іван Федорович Томич на трибуну. Підготуватися від комітету Мельничуку. Ну, знову голова комітету доповідає, а члени комітету будуть поправляти. Але можна було б і поєднати, бо він автор, голова цього ж профільного комітету.

 

17:40:35

ТОМИЧ І.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! 19 червня цього року виповниться третя річниця прийняття Закону про фермерське господарство у цій залі, де 289 народних депутатів підтримали цей законопроект. На жаль, я змушений констатувати, що протягом трьох років, що стосується фінансового забезпечення цього закону, було виконано аж на сім відсотків. На жаль, і сьогодні на 31 травня  ні 1 гривню українські фермери ще не отримали із закладених в бюджеті 33 мільйони бюджету  2005 року.

Відповідно до даного закону якраз виникли неуточності... неточності щодо розмежування підтримки державної фермерських господарств новостворених з відокремленою садибою і інших фермерських господарств, які створені після 1991 року. Якраз з цією метою даний законопроект внесений для уточнення статей 9, 10, 11, 26  щодо чіткого розмежування державної підтримки даних категорій і порядку використання прозорої зрозумілої схеми для господарств, яким виповнюється термін більше 3-5 років на зворотній основі коштів із Державного фонду підтримки фермерських господарств. Таким чином, знімаючи цю проблему, ми відкриваємо чітко можливості для зміни постанови Кабінету  Міністрів. В принципі за відсутності цієї постанови в значній мірі і не можна було фінансувати, і минулий уряд якраз був заблокував фінансування фермерських господарств. Тому, я переконаний, що приймаючи зміни до цього закону, ми розблокуємо порядок використання коштів і дамо накінець можливість отримати реальні кошти українським фермерам.

Дякую за увагу і прошу  підтримати.

Комітет просить підтримати, одноголосно комітет підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Зараз за комітет скажуть. будь ласка, Мельничука мікрофон.

 

17:43:11

МЕЛЬНИЧУК М.В. Я є тут, тут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говорять, будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧУК М.В. Дякую, Адаме Івановичу. Безумовно, що ми повинні підтримати даний законопроект, цього чекає 46 тисяч фермерів України, і безумовно, що кожний, хто сьогодні присутній в цьому залі, повинен  визначитися. А взагалі-то я пропоную підтримати всім, хто присутній в залі, кожній фракції, тому що дійсно ми розпочали в свій час фермерський рух на Україні і до цього часу не спромоглися допомогти відчутно фермерам або не відчули, що є з боку держави допомога, і могли ефективно працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорювати будемо?  Тоді будемо голосувати.

А, будь ласка, мікрофон Кармазіна, він записаний. Піднімають руки ті, хто записані, решта добровольців на наступний день.

 

17:44:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників   Вітчизни.

Шановні народні депутати! Безумовно, треба  прийняти зараз цей  закон, але врахувати те зауваження, яке дало Головне науково-експертне управління. Воно, зокрема, запропонувало термінологічну конструкцію змінити  "новостворені фермерські господарства, фермерські господарства та фермерські господарства з відокремленими садибами" замінити на такий термін: "новостворені фермерські господарства,  фермерські господарства з відокремленими садибами та  інші фермерські господарства" .

Також пропонується встановити, щоб асоціація фермерів  була засновником кредитних спілок. Це, на мій поклад, теж дуже правильно. І я звертаю увагу уряду.  Шановні, якщо ви хочете , щоб ми не змінювали  весь час Закон про митні тарифи і не ввозили сюди щось, давайте будемо давати фермерам  "довгі" гроші, не "короткі" гроші, не на три, а  хоча б на п'ять років. І запам'ятайте  це, хай голова Національного банку , і хай Тимошенко, і хай Ющенко, хай всі зрозуміють, поки ми цього не зробимо, будемо ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Калінчук, хвилина. Будь ласка, мікрофон.

 

17:45:20

КАЛІНЧУК В.А.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Калінчук, Одещина, фракція Народної партії.

Безумовно, цей законопроект наша фракція буде підтримувати, тому  що сутність цього закону заключається у тому, що за чинною  редакцією така підтримка фермерським господарствам  надається тільки  двом  категоріям, а правильно підмітили автори цього законопроекту, що треба надавати всім іншим фермерським господарствам.

В той же час у нас є зауваження. Положення законопроекту, яким пропонується дозволити громадській організації -  асоціації фермерів та   приватних землевласників України бути засновниками кредитних спілок, дещо не узгоджується  з вимогами Закону України "Про кредитні спілки". Статтею 1 згаданого закону  встановлюється, що засновниками кредитних спілок можуть бути фізичні особи, професійні спілки та їх об'єднання, тобто треба дещо уточнити, а взагалі ми підтримаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, до другого врахуємо. Так, Іван Заєць, хвилинка, будь ласка.

 

17:46:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Фракція Української народної партії. Я погоджуюсь, що цей законопроект треба приймати, але знову ж таки, шановні народні депутати, про що іде мова? Мова іде про те, що треб буде розподіляти 33 мільйони гривень. Якщо в нас є 33 тисячі фермерів, то це  по 1000 гривень лише на одного фермера. Тобто ми повинні в  бюджеті наступного року закласти значно більші кошти, якщо ми хочемо мати розвинене сільське господарство.

І друге, особисті селянські господарства, Українська народна партія взагалі дивується: чому вони сьогодні не урівноправлені  із іншими формами виробництва на селі? Чому сьогодні їх просто використовують для того, щоб украсти пай і приватизувати о той пай. Більше не  для чого, не має жодної абсолютно жодної не має дії на те, щоб підтримати ці господарства, а вони дуже багато сьогодні вирощують сільськогосподарської продукції. Тому давайте проголосуємо за те законопроект, але подумаємо і про інші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Черняк, будь ласка, за ним Сулковський і будемо визначатися.

 

17:47:31

ЧЕРНЯК В.К.

Володимир Черняк, Фракція Української народної партії. Шановні колеги, ми  сьогодні приймаємо цілу низку законопроектів, які суттєво покращать ситуацію в сільському господарстві, якщо вони, звичайно, будуть виконані. Я хочу поставити на цьому акцент. Треба уже негайно почати фінансування, уже навіть, ті рішення, які були прийняті нами, які законодавчо забезпечені, навіть, ті кошти, які виділені в бюджеті не використовуються. На цей рік виділено 33 мільйони гривень для фінансування новостворених господарств фермерських і жодна гривня ще не використана, не  виділена. Тому треба посилити контрольну функцію Верховної Ради. Не тільки приймати правильні законопроекти, але контролювати, щоб Уряд їх виконував і треба  закликати Уряд негайно розпочати фінансування вже тих коштів, які виділені в бюджеті.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку. Здійснимо політреформу - будемо контролювати Уряд. Будь  ласка, Сулковський Павло.

 

17:48:35

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую Адаме Івановичу.

Ви знаєте, шановні народні депутати, коли слухали ми доповідача згідно даного проекту Івана Томича, значить, так ....... ми сьогодні соціалісти, дійсно, правду боляче говорять, але ж не треба лукавити. Якщо, наприклад, попередній уряд хоча б 7 відсотків  звертав увагу і фінансував, то новий уряд  нинішній ні копійки не виділяє під фермські господарства. І сьогодні  хочу сказати, що іменно Міністерство аграрної політики очолює пан Баранівський, соціаліст. І як же сьогодні голови у кущі засовувати і так лукавити, неправду фермерам і українському народу, що ви за вболіваєте. Так це ж ганьба, це ж неправильно. Тому я вважаю, що нинішньому уряду з приводу цього цей закон не поможе. Його треба сьогодні запитати нинішній уряд, чому він так погано відноситься на чолі з Міністерством аграрної політики паном Баранівським, соц...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Давайте допоможемо не уряду, давайте допоможемо фермерам.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про фермерське господарство" (щодо державної підтримки новоствореним господарствам) (реєстраційний номер 7455). Дружно голосуємо "за", звичайно.

 

17:50:22

За-338

Дякую. Ну, головуючий має право голосу і свої думки. Так що я її висловив.

Репліка? Давайте ми завершимо, я  дам репліку, я обов'язково дам.

По фракціях, будь ласка. 75 "Наша Україна";  комуністів - 55; "Регіони України" - 36; Народної партії - 33; соціалісти - 26; Блок Тимошенко  - 22; Української народної - 24; соціал-демократи (об'єднані) - 12; "Єдина Україна" - 15; "Демократична Україна" - 19; Партія промисловців і підприємців - 5; "Демократичні ініціативи" - 6; позафракційні - 10.

Шановні колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин. У нас залишилося одне питання. Я думаю, ми його зараз оперативно розглянемо. Михайло ............., прізвище ваше не називалося. Тому репліку я не дам. Баранівський називався, його тут немає. Давайте завершимо питання, потім мудро поступимо, не збуджуйтеся.

Я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств, платників фіксованого сільськогосподарського податку. Реєстраційний номер 7206. Про включення до порядку денного і розгляду. Прошу голосувати.

 

17:52:00

За-187

По фракціях, будь ласка.

"Наша Україна" - 3, Комуністів - 51, "Регіони України" - 28, Народної партії - 25, Соціалісти - 26, Блоку Тимошенко - 0, Української народної партії - 2, Соціал-демократичної (об'єднаної) - 2, "Єдина Україна" - 12, "Демократичні Україна" - 19, Партія промисловців і підприємців - 1, "Демократичні ініціативи" - 11, Позафракційні - 7.

Будь ласка, Юхновський. Потім - Сас. По хвилині, прошу.

 

17:52:55

ЮХНОВСЬКИЙ О.І.

Дякую. Шановні колеги, я все-таки прошу повернутися до питання проекту 7206 та включити його до розгляду. Мова йде власне про пільгові категорії селян - механізаторів та тих людей, які були зайняті у тваринництві, які мають право на вихід, пільговий вихід на пенсію.

Зараз склалася ситуація, що Пенсійний фонд для виплати пенсій цим категоріям проводить відрахування або вирахування проводить із господарств. Проблема в тому, що таких господарств уже в природі не існує. Навіть немає, колгоспів уже немає, немає правонаступників. Ця категорія людей може просто залишитися у поточному році без пенсій.

Шановні колеги, я прошу все-таки повернутися і підтримати питання, цей проект закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Сас, будь ласка. Ващук.

 

17:53:44

САС С.В.

Дякую, Адам Іванович.

Шановний Адам Іванович, прошу повторно поставити на голосування питання про включення до порядку денного законопроекту 7311 щодо використання окремих видів сільськогосподарської продукції для здійснення державних інтервенцій. законопроект визначає механізм інтервенційних операцій Державним комітетом України з державного матеріального резерву для насичення внутрішнього споживчого ринку.

Кабінет Міністрів визначив цей законопроект як позачерговий. Прошу поставити на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми все-таки обміняємося спочатку з законопроекту 7206. Ващук, будь ласка.

 

17:54:31

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, нам би обов'язково треба повернутися до цього закону і вернути справедливість. Дивіться, у цій залі голосувалися пільгові пенсії різним категоріям людей - військовим, сталеварам, шахтарям, прокурорам, міліціонерам. І всім їм пільгові пенсії, тобто ті, що вони виходять на них у скорочений вік пенсійний, платить держава. І лише селянам... Теж Верховна Рада рішення прийняла. Але ці пільгові пенсії доярці, яка має право вийти в 50 років, якщо має відповідний стаж доярки, механізатору. Заставляють платити ті господарства, з яких вони вийшли. А господарства уже не скрізь є. А ті, що збереглись, чому мають це робити? Рішення приймала Верховна Рада. Давайте вернем...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від уряду. Тут два міністерства. Димчак Іван Микитович - перший заступник (Міністерство з аграрної політики) і Гаряча. Прошу по хвилині.

 

ДИМЧАК І.М. Міністерство підтримує цей законопроект щодо пільгових пенсій, які би не платили господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Так, будь ласка, заступник міністра праці та соціальної політики Гаряча Олена Василівна.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановні народні депутати!  Я хочу проінформувати вас про те, що жодна пенсія сьогодні не може бути затримана тільки тому, що підприємство не сплачує внесків. Тому не треба сьогодні, аудиторія широка слухачів засідань Верховної Ради, тому хай пенсіонери, які одержують пенсію або збираються виходити із сільгосппідприємств, хай не переживають: фінансування пенсій здійснюється і буде здійснюватися без затримки. Питання в тому... І незалежно від того, які внески надходять із сільгосппідприємств по пільгових пенсіях.

Але виникає питання, що ми сьогодні по сільгоспподатку дотуємо із Державного бюджету більше мільярда гривень на звичайні пенсії. Селяни, які одержують пільгові пенсії дострокові, ці кошти додаткові повинні відшкодовуватися підприємствами. Вносити ці зміни з 1 січня 2006 року - це інше питання, але серед бюджетного року ми не можемо зробити цих питань. Це зауваження науково-експертного управління. Тому до цього питання треба підходити більш комплексно і виважено.

Тому я запропонувала б народним депутатам розглянути це питання на комітеті по аграрній політиці із питань пенсійного забезпечення і прийти до спільної думки, а сьогодні в такій редакції закон не вирішує проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Надрага, будь ласка, і будемо визначатися.

 

17:57:50

НАДРАГА В.І.

Уважаемые коллеги!  Я хочу высказать мнение комитета, я был уполномочен сделать это с трибуны.

Так вот, комитет считает, что при наличии всех замечаний, какие существует, мы сегодня  имеем все основания для того, чтобы законопроект принять в первом чтении, а потом уже уточнять даты введения и все-все остальное.  Но проблема существует, и ее надо решать  нормальным цивилизованным путем.  Поэтому Комитет по делам пенсионеров, инвалидов и ветеранов предлагает данный законопроект принять в первом чтении.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги!

Були пропозиції повернутися і до цього законопроекту, і до законопроекту, який Сас пропонував - 7311. Ми ці пропозиції проголосуємо.

Я ставлю на голосування: про повернення до питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку. Реєстраційний номер 7206. Про включення до порядку денного. Прошу підтримати.

 

17:59:10

За-276

Дякую.

Шановні колеги, по суті, ми, розглядаючи питання про включення до порядку денного, його обговорили. Зараз я надам слово із мотивів голосування Матвієнкову - і будемо голосувати.

Будь ласка, Матвієнко. Євген Іванович...

 

17:59:33

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, 55-й округ, Мариуполь.

Уважаемые коллеги, действительно, пенсия - это самая больная тема на сегодняшний день. И проблема даже не в том, что пенсия мизерная, а проблема в той несправедливости в системе, которую мы создали сегодня при пенсионном обеспечении. Мы уровняли всех: кто работал, кто не работал. Сегодня они находятся в одинаковых условиях.

Что происходит по селу? Из 13 миллионов пенсионеров шесть миллионов проживает сегодня на селе. И кого мы что поддерживаем? Вот непонятная ситуация. Трейдеры, которые взяли землю в аренду, которые селянину мешок, извините, пшеницы дают за эту землю, которую эксплуатируют, сегодня мы освобождаем его от уплаты налога в пенсионный фонд, перекладывая тем самым эту пенсию на тех, кто сегодня стоит у "мартенов", у доменных печей, у горнов и так далее и так далее. Так что мы лучшего делаем для государства и что мы лучшего делаем для кого? О ком мы заботимся? Тот пенсионер, которых шесть миллионов проживает в селе, он из Пенсионного фонда пенсию получает по накопительной системе, то, что мы сегодня вкладываем. А то, что предлагается сегодня нам: освободить, будем говорить так, еще  плюс ко всему и дотировать все это дело, так мы не пенсионера дотируем, мы дотируем того, кто трудом этого селянина  спекулирует и набивает карманы...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кирильчук. За ним Калінчук. По хвилині. Ви? Калінчук вище вас поки що. Подивіться на монітор. будь ласка, Кирильчук мікрофон.

 

18:01:00

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Адаме Івановичу. Людина, яка виступала нещодавно, не знає ситуації абсолютно. Справа в тому, що не винен сільський пенсіонер, що в нього землю хтось забрав чи ще щось. Я думаю, що цей законопроект треба підтримати. Лише питання стоїть про його введення у оплату або в дію. Тому що, якщо ми зараз  проголосуємо за нього, то до 15 вересня він буде підписаний, а при плануванні бюджету на слідуючий рік його можна врахувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, зараз... ну не збуджуйтесь! Все йде нормально.  Всё идет путем!

Я нагадую Євгену Івановичу Кирильчуку, який абсолютно правильно і нагадує нам статтю  бюджетного кодексу. Ми його не приймаємо в цілому і тому, коли будемо приймати у другому читанні, ми обов'язково врегулюємо питання введення його в дію, тут проблем немає і зараз давайте ми її знімемо, бо ми прийматимемо лише в першому читанні.

Калінчук, будь ласка.

 

18:02:16

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую, Адаме Івановичу. Калінчук, Одещина, фракція Народної партії. Наша фракція неодноразово піднімала це питання, тому що є нерівність на селі. Одні отримують пенсію, інші, яким  згідно із положенням, згідно законодавства повинні виплачувати пенсії, а це механізатори і доярки , які повинні вийти у 50 і 55  років на пенсію, вони не можуть отримувати пільгові пенсії, тому що ми не виділяємо необхідних коштів. А реформування на селі привело до того, що вже правонаступників немає. І я не згодний з тими, хто виступає і прирівнює сільських пенсіонерів, які зараз живуть і працюють на селі, і землю які передали в інші руки в оренду, до тих, хто працює в інших галузях нашої держави.

Тому я вважаю, що  треба прийняти у першому читанні цей закон, а ввести  його, як і  потрібно, з 1 січня  2006 року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Черняк, хвилина  і будемо визначатися.

 

18:03:25

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Я хочу  звернути вашу увагу на аргументацію депутата Матвієнкова, вона дійсно є переконливою. Але не завжди треба голосувати за переконливу аргументацію. Інколи  треба голосувати за ситуацію. Справа у тому, що 60 мільйонів гривень - це не така велика проблема для тих, на кого  її перекладають, хоча  дійсно це так. Але 6 мільйонів  пенсіонерів, які живуть у селі, вони  отримають ці гроші і проблему багато у чому вирішать.

Тому, можливо, як паліативне рішення, тим більше що це серед року, і якщо з 1 січня наступного року, то, враховуючи всю сукупність  обставин,   можна, заплющивши очі, натиснути кнопку "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Я Вас також підтримую. Тим більше, що ті, хто виступали проти мають досить активний аграрний сектор у себе. Кармазін і будемо голосувати.

 

18:04:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни/ Шановні народні депутати, я хочу, щоб ви замислились: 65 мільйонів гривень потрібно буде закласти в бюджет з наступного року. Якщо ми так запишемо, а треба записати з 1 січня 2006 року. Я хочу, щоб ви порівняли цю суму і вдвічі більшу суму. Я  нагадаю вам, що тільки 111 мільйонів було доплачено для того, щоб провести "Євробачення" в Україні. Ну, давайте порівняємо 2 проблеми, дві величезні проблеми. З одного боку зубожілі люди, з іншого боку ця проблема нашого іміджу. Тому з юридичної точки зору, ніяких застережень, щодо того, щоб ми записали тут: "та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в, є та ж статті 13 Закону України про пенсійне забезпечення",  ніяких проблем не існує. Це стосується тих, хто працював на підземних роботах, на будівництві шахт, рудників. Вони заробили це давно і в десять разів більше. Давайте їм це віддамо і приймемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, обговорення завершено. Я ставлю на голосування, про прийняття за основу у першому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку  (реєстраційний номер 7206). Прошу голосувати.

 

18:06:21

За-286

Прийнято.

Шановні колеги, будьте уважні! Якщо ми зараз запишемо про те, що він вводиться у дію з 1 січня 2006 року і приймемо в цілому як закон, можна так іти?

Я ставлю на голосування про те, щоб прийняти його як закон, але з обов'язковим введенням у дію з 1 січня 2006 року. Прошу голосувати.

 

18:07:03

За-279

Дякую. Закон прийнято з введенням його у дію з 1 січня, ще раз наголошую, 2006 року, щоб ми не порушували Бюджетного кодексу.

Так, будь ласка, у нас була ще пропозиція повернутися до питання про включення до порядку денного проекту Закону  про використання окремих видів сільськогосподарської продукції для здійснення державних інтервенцій, реєстраційний номер 7311.

 

18:07:50

За-85

Ще менше, ніж одержав  перший раз. Тому ми не повертаємося.

Я обіцяв репліку Мельничуку. Хвилина, будь ласка.

 

18:08:03

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановні друзі, при обговоренні законопроекту про фермерське господарство, безумовно, що був закид у сторону Міністерства агропромислової політики. Я хотів би, колеги, нагадати, що треба не тільки підтримувати на словах, а ще щоб і фракція ваша голосувала.

А відповідь така буде: Міністерство агропромислової політики не відповідає за фінансування фермерських господарств. За це відповідає Міністерство фінансів, яке до цього часу не розробило методику, порядок фінансування фермерських господарств за півроку. Я нагадував про це не раз.

Фракція Соціалістичної партії України про це заявляла неодноразово, зверталась до Пинзеника і до сього часу не зроблено методику фінансування фермерських господарств. Тому Міністерство промислової політики тут ні при чому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але, шановні колеги, не називайте тих, хто не може вам відповісти. Ми сьогодні реалізували повністю порядок денний, визначений на нинішній день. нагадую, що завтра ми розпочинаємо засідання о 10 годині, будемо розглядати питання, пов'язані із дотриманням прав і свобод конституційних і також подій, які мали місце щодо народних депутатів нещодавно в місті Ужгороді. О 15-й годині маємо розглянути з вами питання на парламентських слуханнях, пов'язані із Бюджетною резолюцією на 2006 рік.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. На все добре.