Фрг__00446*001*001<10:00:00><ХаритоноваН

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 листопада 2005 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України.

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:01

Так, зареєструвалися в сесійній залі 385 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України, наших колег Кирилова Віктора Дмитровича і Мироненка Віктора Андрійовича. Давайте привітаємо їх, побажаємо міцного здоров’я і довгих років життя і плідної діяльності.

Шановні народні депутати, оголошення прослухайте, будь ласка. У кулуарах третього поверху Верховної Ради України розгорнута виставка вишиваних картин „Заквітчане довкілля” техніка вишивання, автором яких є наша колега народний депутат України, Герой України Прошкуратова Тамара Сергіївна. Так що, шановні колеги, автори і організатори виставки запрошують вас відвідати цю виставку, щоб дістати багато гарних вражень.

Шановні народні депутати, 24 жовтня 2005 року Центральна виборча комісія зареєструвала народними депутатами України: Кобець Ольгу Семенівну у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій виборчий Блок Юлії Тимошенко; Татусяка Сергія Пилиповича у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій „За єдину Україну”.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

До складання присяги на трибуну Верховної Ради України запрошується народний депутат України Кобець Ольга Семенівна. Прошу вас.

КОБЕЦЬ О.С.

Присягаю на вірність України, зобов’язуюсь всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах всіх співвітчизників.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо нашу колегу і побажаємо нам плідної роботи. Дружніше давайте привітаємо.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Татусяк Сергій Пилипович, будь ласка.

ТАТУСЯК С.П.

Присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте привітаємо Сергія Пилиповича.

Шановні народні депутати, дві фракції відповідно до регламенту, а це фракції Української Народної Партії та Народного Руху України пропонують оголосити перерву на 30 хвилин для проведення консультацій. Але наскільки я зрозумів, що фракція готова до виступу. Від імені двох фракцій буде виступати Дмитро Павличко. Будь ласка, три хвилини.

10:06:30

ПАВЛИЧКО Д.В.

Шановні народні депутати, заява депутатської фракції Української Народної Партії у Верховній Раді України і партії Народного Руху України.

30 жовтня 2005 року в Острозі, Рівненської області, відбулося освячення престолу Кирило-Мефодіївського храму в Острозькій академії Патріархом Філаретом. Оскільки вірність Святовоскресенської церкви Острога, виявили бажання перейти до Київського Патріархату.

Кирило-Мефодіївський храм був занедбаний і лише зусиллями вірних Київського Патріархату відроджений. І те, що Рівненська облдержадміністрація сприяла відродженню Кирило-Мефодіївського храму і мирному, юридично бездоганному переходу на прохання громади Святовоскресенської церкви до Київського Патріархату, 96 процентів парафіян своїми підписами засвідчили це, викликає глибоку вдячність з боку віруючих.

Натомість, священики Московського патріархату, їхні найманці, з братства Корчинського та прихильників Вітренко, завезених з Одеси та Криму, воєнізованої, антиукраїнської організації „Прорив”, вдалися до спроб провокації в Острозі.

”Підспівувачами” в цьому виступила партія Регіонів, особисто Віктор Янукович, який намагається розіграти релігійну карту у виборчій кампанії 2006 року. До честі острожан, вони не піддалися на провокації заїжджих емісарів.

На підставі вище викладеного, звертаємося до Генерального прокурора України з вимогою, відновити кримінальну справу щодо подій 30 квітня 1999 року в Маріуполі і притягнути до кримінальної відповідальності всіх організаторів та виконавців злочинного нападу на патріарха Філарета та вірних Київського патріархату.

Засуджуємо замовників масових фальсифікацій під час президентських виборів в Україні 2004 року та організацію міжконфесійної ворожнечі.

Шановні депутати, я маю хвилинку часу. Сьогодні, 1 листопада, 1918 року, в результаті українського повстання, у Львові повстання проти австро-угорських поневолювачів, була створена Західно-Українська Республіка.

Я прошу вас вшанувати цю історичну дату в нашій історії. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України”, та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України, інформую про входження народного депутата України Кобець Ольги Семенівни до складу фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, дві фракції, відповідно до вимог Регламенту, просять оголосити перерву – це фракції „Єдина Україна” та БЮТ. Вони хочу скористатися цим правом для виголошення заяви. З заявою буде виступати Богдан Губський. Будь ласка, Богдан Володимирович.

10:09:59

ГУБСЬКИЙ Б.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги.

Хочу наголосити, що Блок Юлії Тимошенко та „Єдина Україна” послідовно відстоювали необхідність повернення до державної власності незаконно приватизованих об’єктів. І продаж „Криворіжсталі” за 24 мільярди на відкритому конкурсі ще раз підтвердив величезний економічний потенціал нашої держави.

Гроші від продажу „Криворіжсталі” - це лише частина коштів, які були цинічно викрадені в українців в свій час. Ми вважаємо, що зараз настає час повертати борги. І в першу чергу це стосується внесків в Ощадбанк колишнього Радянського Союзу.

Власниками цих заощаджень були переважно пенсіонери, інваліди і ветерани. Цих людей у 91-му році відверто пограбували, позбавили їх всього заробленого тяжкою працею. Я наведу лише кілька прикладів з тих десятків тисяч листів, які доходять до нас як до народних депутатів. Зосименко Надія Степанівна з Іванків Київської області. Пенсіонерка 36 років пропрацювала дояркою в колгоспі, постраждала від Чорнобильської аварії, під час виселення з чорнобильської зони втратила житло. Зараз важко хворіє і постійно потребує ліків. Втратила всі кошти в ощадбанку.

Мірошник Олена Григорівна з міста Суми. Пенсіонерка, важко хворіє – варикозне розширення судин, постійно потребує коштів на ліки. Втратила усі свої гроші в ощадбанку. І таких прикладів мільйони й мільйони листів по всій Україні.

Адже ці гроші здобуті важкою працею. Люди відкладали їх майже все життя, щоб забезпечити своїх дітей і онуків, будувати оселі, дати можливість своїм дітям нормально жити в Україні. Ці кошти акумулювалися в Ощадному банку Радянського Союзу. За рахунок цих коштів здійснювалися в Радянському Союзі капіталовкладення. Зокрема за рахунок цих коштів будувалися заводи, фабрики, електростанції. І підкреслюю, що Криворіжсталь саме будувалася на кошти з ощадбанку.

Саме тому зараз, ми вважаємо, необхідно зробити соціальну справедливість і повернути людям те, що вони втратили. Ми наполягаємо, що всі 24,2 мільярда гривень, які були виручені від продажу Криворіжсталі, треба спрямувати на компенсації грошових заощаджень, втрачених людьми в ощадбанку. Адже це кровні, чесно зароблені людьми гроші.

Блок Юлії Тимошенко і „Єдина Україна” підготували відповідний законопроект.

Прийняття цього законопроекту дасть можливість відновити, підкреслюю це слово, соціальну справедливість, зробити акт милосердя.

Тому позиція Блоку Юлії Тимошенко і „Єдиної України” однозначна – необхідно поставити цей закон на голосування, проголосувати „за” і повернути гроші людям. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги, знову ж таки відповідно до вимог Регламенту просять оголосити перерву для узгодження позицій дві фракції – фракція „Регіони України” і Комуністичної партії України. Вони готові виступити із заявою щодо своєї позиції. Хто буде виступати? Павло Сулковський, будь ласка.

10:13:12

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні громадяни України.

Фракція Партії регіонів „Регіонів України” із занепокоєнням звертає увагу державної влади і громадськості. Інформуємо, що у Рівненській області, де і раніше релігійна ситуація була непростою, а після призначення Василя Червонія на посаду Рівненської облдержадміністрації розпочалися масові штучні нагнітання міжкофесійних відносин.

І те, що сьогодні попередник виступав і говорив, що там є згода, і громадяни приймають рішення – це неправда. Тоді, як Президент Віктор Ющенко заявляв, що держава втручатися у церковні питання не буде. Василь Червоній як голова облдержадміністрації, грубо порушуючи Конституцію України та закони України, видає дев’ятого вересня 2005 року розпорядження облдержадміністрації за номером 413, 415, 417. Двадцятого жовтня розпорядження видає за номером 497, 498 про примусове почергове богослужіння та про передачу храмів Київському патріархату – Святобогоявлецького собору у місті Острозі, Святопетропавлівської церкви в селі Великі Межиричі Корицького району, Святоукраїнської церкви у селі Дорогобушгощанського, про повернення культурних будівель святопокровських церков у селах Велика Омеляна та Грушвиця Рівненського району. Цим самим Червоній, як голова держадміністрації спровокував православних громадян Рівненщини до неспокою та кровопролиття. Так у місті Остріг на минулій неділі у четвер о 6 годині ранку під’їхали невідомі від Київського патріархату на чолі із головою Осрізької райдержадміністрації Чумаком Юрієм і почали проганяти громаду УПЦ від храму, Чумак Юрій - голова райдержадміністрації опечатує храм печаткою Осрізької райдержадміністрації, який ніякого відношення не має до території Тут розпочалася бійка, Юрчук Наталії, Карпенюк Любові, Мандебура Богдану нанесені тяжкі травми. Біля багатьох храмів Рівненщині православні круглодобово охороняють храми. Червоній віддає розпорядження про зміни та доповнення до статутів релігійних громад без згода громадян. Буквально вчора звільнено начальника відділу у справі релігії Рівненської облдержадміністрації, реформує розпорядженням відділ у справі в сектор і призначає на посаду священика Маринина Степана Михайловича від Київського патріархату.

І тоді, шановні друзі, нам зрозуміло, фракція Партії „Регіонів України” закликає вас, шановні народні депутати, створити негайно слідчу комісію, вивчити…

ГОЛОВА. Справа в тім, ми вчора домовилися на засіданні Погоджувальної раді, що відносно постанов комітет розгляне, будь яке рішення комітету ми будемо їх розглядати. Ви вчора тільки ж зареєстрували її.

Що стосується вашої постанови по слідчій комісії, ми у четвер розглядаємо організаційні питання, там будемо ставити про включення до порядку дня і прийняття рішення. Я ще раз хочу сказати, ми домовилися, ми це питання вирішимо, до четверга почекаємо.

Ну, Павло Гнатович... Я прошу вас. Я ще раз хочу сказати, ви вчора зареєстрували, комітет має розглянути. Ну, послухайте ж мене також. Завтра засідають комітети, комітет розгляне, ми приймемо рішення. Що ви хочете?

З ЗАЛУ. Не чути.

ГОЛОВА. Я ще раз хочу сказати... Я розумію, але що ви пропонуєте? Ми на Погоджувальній раді прийняли рішення, що комітет розгляне в середу, в четвер будемо приймати рішення. Що ж ви хочете?

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік (повторне перше читання). Пропонується такий регламент, ми його узгодили на засіданні погоджувальної ради: враховуючи те, що ми вже обговорювали цей проект. Він зараз доопрацьований на основі зауважень, які були висловлені під час розгляду у першому читанні, пропонується доповідь виконуючого обов'язки голови Комітету з питань бюджету до 10 хвилин, відповіді на запитання до 10 хвилин, виступ від уряду міністра фінансів Пинзеника Віктора Михайловича до 10 хвилин, після того прийняття рішення. Нема застережень? Дякую.

Супрун Людмила Павлівна запрошується до доповіді – виконувач обов'язків голови Комітету з питань бюджету, будь ласка.

10:18:44

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, дозвольте проінформувати вас про результати додаткового опрацювання проекту Закону про Державний бюджет на 2006 рік і внесення відповідних змін до наших висновків і пропозицій.

Комітет з питань бюджету на виконання доручення Верховної Ради від 20 жовтня доопрацював за участю уповноважених представників Кабінету Міністрів висновки і пропозиції комітету до проекту Закону про Державний бюджет на 2006 рік і подав проект Постанови Верховної Ради про схвалення висновків та пропозицій до проекту Закону на 2006 рік на заміну попереднього.

В процесі доопрацювання висновків і пропозицій ми провели зустрічі з представниками депутатських фракцій і груп. Також детально розглянуто виступи народних депутатів від імені фракцій та комітетів, які прозвучали під час обговорення 20 жовтня цього року.

Комітет дійшов висновку, що частина із озвучених пропозицій знайшли своє відображення в пропозиціях до проекту закону. Але при цьому необхідно наголосити, що пропозиції від фракцій стосовно конкретизації показників бюджету можуть бути розглянуті в процесі опрацювання проекту закону про Державний бюджет у другому читанні. І результатом такого розгляду має стати затвердження балансу бюджету та інших показників. Водночас бюджетний комітет також вивчив і зауваження уряду. На жаль, у нас відбувається нова практика спілкування між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, коли він намагається дати оцінку документу, який ще не прийнятий і не проголосований Верховною Радою. Можу сказати, що це вже стає практично практикою і спілкування відбувається виключно через газету. Які принципові позиції щодо розходжень між урядовими вимогами і нашими висновками сьогодні ми опрацювали? Уряд не погоджувався щодо збільшення дефіциту, і ми чули ці висловлювання від фракцій. Комітетом погоджено зняти збільшення дефіциту Державного бюджету до 3 відсотків. Ми залишаємо цей показник на рівні, передбаченому бюджетною резолюцією, тобто до 2 відсотків ВВП. Це дає нам додатково в доходах Державного бюджету близько 500 мільйонів гривень.

Комітетом також погоджено ініціативи уряду щодо зменшення нарахувань на фонд оплати праці. Принципово Верховна Рада і комітет вважають, що необхідно зменшувати податкове навантаження на фонд оплати праці. Але таке зменшення повинно бути системним, його не можна проводити виключно на 1 рік з метою отримати піар-підтримку в засобах масової інформації. Ми вважаємо, що доцільно було б розробити програму щодо зниження податкового тиску, затвердити її на Верховній Раді і після цього, внісши відповідні зміни до базових законів, визначати розмір страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне та соціальне страхування в динаміці по роках.

Комітет не погодився з пропозицією уряду стосовно відміни на 2006 рік митних зборів. Ми вважаємо, що митні збори в розмірі 0,2 відсотка не впливають на економічні показники і роботу, відповідно, підприємств. Але вони є компенсатором за утримання митниці. До речі, можу сказати, шановні колеги, що сьогодні утримання митниці обходиться країні більше ніж в мільярд гривень. І тому відповідний митний збір і є отим компенсатором, за рахунок якого повинна фінансуватися відповідна митна служба.

Тому ми вважаємо, що відмова від таких надходжень може спричинити втрату доходів Державного бюджету. Це не введення нового податку – це продовження дії певних статей Митного кодексу на наступний рік. Уряд мотивує це вступом до СОТу. Комітет висловив в своїх зауваженнях наступне: при умові вступу до СОТу ми готові будемо розглядати питання про скасування відповідних митних зборів.

Також уряд принципово не погоджується з нашою пропозицією щодо вилучення із проекту закону норм, які стосуються продажу земельних ділянок. Але, шановні колеги, це вимога абсолютно всіх без виключення фракцій. І комітет не міг це не врахувати. Ми вважаємо, що необхідно впорядкувати продаж земельних ділянок, але треба робити безпосередньо внесенням змін до Земельного кодексу. Крім того, до таких норм є багато зауважень в частині необхідності розстрочення термінів продажу, форм продажу та категоричності вимог щодо подальшого продажу земель під приватизованими об’єктами, оскільки, шановні колеги, оскільки в пропозиціях уряду міститься наступне: у випадку, якщо приватизований був раніше об’єкт, а земля під ним не приватизована, не викуплена і не може бути з якихось причин викуплена безпосередньо власником цих будівель приватизованого об’єкту, то він пропонує виставляти таку землю на аукціони. До чого це може призвести? До того, що власник землі буде один, а власник майна буде зовсім інший. Це приведе до повної вакханалії в правових відносинах і може заблокувати роботу багатьох тисяч і сотень тисяч малих, великих і середніх підприємств.

Комітет погодився з пропозицією уряду щодо виключення із наших пропозицій норми по наданню кредиту „Укравтодору”, хоча коли ми цю пропозицію вводили, то ми базувалися на тому, що протягом чотирьох місяців в наступному році Верховна Рада з об’єктивних причин буде працювати в менш напруженому режимі, оскільки вибори наступного року призведуть до трьох місяців канікулярної перерви в роботі Верховної Ради. Якщо уряду не потрібно будувати дороги, ми не будемо наполягати, ми погоджуємося з такою нормою.

Крім того, комітетом погоджено вилучення з норми щодо обміну військового майна на житло для військовослужбовців.

В принципі, шановні колеги, ця позиція взагалі не повинна була розглядати в Законі про бюджет, оскільки існує базовий закон. І в цьому базовому законі, шановні колеги, чітко передбачено, що повністю порядок продажу військового майна виключно визначається тільки Кабінетом Міністрів і не треба втягувати Верховну Раду в розборки між різними міністерствами – Міністерством фінансів, економіки, Міністерством оборони щодо визначення порядку використання чи продажу цих об’єктів.

Слід звернути увагу, що до проекту закону про державний бюджет на 2006 рік ще одна позиція, яку ми розглядали згідно листа уряду. Уряд не погодився з тим, що ми запропонували спрямувати 5 мільярдів гривень на видатки місцевих бюджетів, але це позиція, яка сьогодні є позицією абсолютно всіх, без виключення фракцій.

І тому говорити про те, що ці видатки – це видатки споживання абсолютно не відповідають дійсності. За розрахунками Мінфіну навіть питома вага видатків на оплату праці у видатках місцевих бюджетів становить понад 80 відсотків. За інформацією місцевих органів влади в окремих випадках такі видатки будуть складати 100 відсотків, тобто, ми вважаємо, що додатковий ресурс обов’язково повинен бути спрямований безпосередньо до місцевих бюджетів.

Слід звернути увагу, шановні колеги, щодо проекту Закону про Державний бюджет Кабінет Міністрів повинен був подати Верховній Раді декілька нормативних актів. Перш за все, на цьому наголошував Комітет з питань економічної політики – це проект державної програми соціально-економічного розвитку на 2006 рік. Проект державної програми приватизації. Законопроекти про внесення змін до податкового законодавства, а також законодавчих актів, які не забезпечені ресурсами бюджету на 2006 рік, на жаль, що цього нічого не подано.

Ми визначили основні пріоритети, шановні колеги, на підставі ваших пропозицій.

Перше – це забезпечення необхідними коштами виконання делегованих повноважень місцевими органами влади, це 5 мільярдів для місцевих бюджетів.

Передбачення витрат на розвиток аграрного сектору в розмірі, визначеному бюджетною резолюцією.

На фінансове забезпечення вугільної галузі в розмірі плюс 1,1 мільярда, це дозволить лише виплатити заробітну плату і ніяких видатків розвитку там немає. Крім того, з урахуванням пропозицій депутатів і фракцій комітет пропонує передати для місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток інвестиційні проекти в тому числі, на реформу житлово-комунальної сфери, на оновлення рухомого транспорту додатково 1,4 мільярда гривень. Тобто до рівня 2 мільярди гривень.

І на кінець ми вважаємо, що ми повинні подати, Кабінет Міністрів повинен подати необхідні зміни до податкового та іншого законодавства, опрацювати наші пропозиції і відповідно повернути нам цей закон до розгляду.
Крім того, за пропозицією, ще хочу звернути увагу, за пропозицією депутата Хомутинніка, який виступав від профільного Комітету з питань фінансів і банківської діяльності ми зняли також пропозиції щодо збільшення відповідного оподаткування ставок і розширення переліку місцевих податків і зборів і запровадження податку на нерухоме майно і на підвищення мінімальних граничних розмірів ставок єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, фіксованого податку і оплати за торговий патент. Прошу, шановні колеги, підтримати висновки і пропозиції з урахуванням внесених змін і проголосувати за.

ГОЛОВА. Так, Людмила Павлівна, у вас є ще щось? Все вже? Запитання, запишіться, будь ласка, шановні колеги, 10 хвилин на запитання. На табло дайте прізвища народних депутатів, що записалися. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів. Ярослав Сухий буде наступним виступати.

10:29:14

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі, Володимир Михайлович.

Шановна Людмила Павлівна, Цибенко, фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Я ще раз прошу вас… ще раз сказати про те, як у висновках бюджетного комітету акцентовані проблеми найменш захищених категорій з точки зору соціального захисту, тобто ветеранів, пенсіонерів, військових пенсіонерів з точки зору ліквідації диспропорції пенсійного забезпечення, чорнобильців, які разом з ветеранами пікетують приміщення Верховної Ради України, молоді?

І друге запитання. 71-ша стаття пункт 17-18 щодо дітей війни, а також Закону про статус ветеранів війни. У висновках бюджетного комітету, як відображена ця проблема? Тобто ліквідовано призупинення цих документів, чи ні? Дякую за увагу.

СУПРУН Л.П. Шановний Петро Степанович, дуже слушні зауваження. І мушу сказати, що комітет точно так, як і ви зараз говорите, врахував ці пропозиції.

Тобто, перше, ми не погодилися з призупиненням норм закону про дітей війни і в дорученнях і висновках наших, бюджетного комітету, міститься наступне: „Кабінету Міністрів запровадити поетапне фінансування в 2006 році цього закону”. Тобто ми вилучили його із тексту закону. І вважаємо, що призупинення в такій формі не буде відповідати інтересам громадян і не буде відповідати позиціям фракції. Оскільки всі фракції без виключення наполягали на тому, щоб ця норма була виключена.

Що стосується фінансування. Можу сказати, що в певних випадках уряд врахував норми діючих законів. Але він не збільшив видатки на ці виплати у відповідності до зростання рівня інфляції. Ми вважаємо, що це є неприпустимим у висновках і пропозиціях така норма міститься. Тобто ми врахували пропозицію вашого комітету.

ГОЛОВА. Ярослав Сухий, фракція „Регіони України”.

10:31:17

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Людмила Павлівна, три коротких питання. Стосовно примусової приватизації землі під викуплені підприємства – повна дурниця. Це зрозуміло. На вашу думку, чи буде розроблятися якийсь окремий механізм? Тому що ми отримаємо велику біду.

Друге питання. Де кошти? Чому до цього часу не виділені кошти на ліквідацію техногенних наслідків і інвестиційні зобов’язання, в тому числі по Запорізькій області. Це ще 2005 рік. Чи не буде таке саме на 2006 рік? Запоріжжя не отримало ні копійки.

І третє питання. Скажіть будь ласка, міжбюджетні відносини. Чи не буде так, як було в цьому році, що коштів вистачить тільки на зарплату і то, ледве-ледве? Чи 2006 рік дасть змогу медицині, наприклад, збільшити харчування, ні копійки, хоча б гривню, чи дасть змогу закупити ліки? Чи ми зможемо закупити обладнання? Чи ми будемо тратити гроші тільки на заробітну плату абсолютно занехаячи і медицину, і освіти, міжбюджетні інвестиційні зобов’язання і викуп землі, так званий?

СУПРУН Л.П. Спасибі, Ярослав.

Що стосується викупу землі. За пропозицією комітетів і депутатських фракцій ми зняли цю норму із Закону про Державний бюджет. Вважаємо, що може бути застосована тільки у вигляді наступного: продаж землі під новими об’єктами, що приватизуються.

Коли мова йде про об’єкти, які вже приватизовані, то тут треба зворотне зобов’язання, що у випадку, коли той, хто приватизував цей об’єкт буде вимагати від місцевих органів самоврядування чи від Фонду майна щодо викупу цієї землі, то не має права їм відмовити. Це правило, яке повинно застосовуватися в обов’язковому порядку. І треба розробити відповідні законодавчі акти, а намагатися одним махом, не працюючи 9 місяців над законодавством, тепер змінювати закони в Законі про Державний бюджет - цей підхід бюджетний комітет не підтримав.

Що стосується видатків на соціально-економічний розвиток. Ми пропонуємо не тільки 5 мільярдів передати для вирівнювання міжбюджетних трансфертів в наступному році, а ми пропонуємо дати кошти регіонам на соціально-економічний розвиток, це: і на капітальний ремонт, і на будівництво, і на придбання відповідної медичної техніки. Тобто все те, що будуть передбачати відповідно регіони у вигляді субвенцій. Загальний обсяг таких субвенцій повинен складати 2 мільярди гривень.

Що стосується міжбюджетних трансфертів, то ви знаєте, що наша бюджетна резолюція передбачала вимогу до уряду сформувати бюджет на основі фінансування соціальних послуг. На жаль, що за 7 місяців нічого не було зроблено.

Тепер уряд намагається звинуватити Верховну Раду, що вона неправильно дає висновки і пропозиції, що вона намагається збільшити Державний бюджет. Ми не намагаємося це зробити, ми хочемо тільки одного, щоб було приведено у відповідність бюджетний закон законодавством України. І, щоб уряд перестав бути статистом, який розподіляє гроші, що надходять від платників податків, щоб він працював на благо економіки України, допомагав цій економіці отримувати більше доходів, тоді більше доходів буде і в Державному бюджеті. У нас не дано жодної пропозиції щодо легалізації доходів, у нас не дано жодної пропозиції, щоб вивести заробітну плату із тіні.

І ми про це в наших висновках і пропозиціях чітко зауважили уряду.

ГОЛОВА. Василь Надрага, фракція Народної партії.

10:34:48

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Людмила Павловна, бюджет Пенсионного фонда в этом году составляет 16 миллиардов, на будущий год он предполагается в 20, дефицит в 20 миллиардов.

Скажите, пожалуйста, в предложениях Кабмина предусматривается в том числе и увеличение дефицита Пенсионного фонда за счет поступления естественных источников, сокращение естественных источников.

Каким образом бюджетный комитет рассматривает этот вопрос и есть ли какие-то альтернативы? Потому что, в конце концов, не дай Бог, это может привести к дефициту Пенсионного фонда, а соответственно и к не выплаты пенсий. Спасибо.

СУПРУН Л.П. Шановні колеги, дам декілька цифр статистичних даних. Це буде цікаво практично всім.

В 2004 році обсяг коштів, які бюджет спрямовував на пенсійні виплати складав близько 6 мільярдів гривень.

В 2005 році обсяг коштів, які ми спрямовуємо на пенсійні виплати майже 16 мільярдів гривень.

Шановні колеги, на наступний рік обсяг виплат пенсійних для пенсіонерів буде складати із бюджету 30 мільярдів гривень. Це, практично, повна криза пенсійної системи. Поряд з цим, абсолютно, жодної пропозиції уряд не надає щодо того, як сьогодні дати економічні стимули для легалізації заробітної плати, щоб у нас зупинилася ця процедура виплати в конвертах.

Для того, щоб це зробити ми пропонуємо знижувати податкове навантаження на фонд оплати праці, але з одночасним збільшенням відповідальності, якщо такі виплати не призводяться. Навіть елементарних речей передбачити в бюджеті чи в законах, обов’язкове надання роботодавцям інформації працівнику щодо того, який внесок за працівника роботодавець зробив в Пенсійний фонд, навіть, і це б стимулювало роботодавців безпосередньо сплачувати такі внески. За оцінкою уряду, Національного банку близько 35-40 відсотків економіки знаходиться в тіні.

Але, констатація факту – це ще не вирішення проблеми. Констатація факту повинна була б спонукати уряд до пропозицій. Таких пропозицій немає. Вони носять більше популістський характер: знизити на один рік відрахування з пенсійного фонду і до відповідних фондів соціального страхування, такі у нас будуть збитки за собою тягти приблизно 3 мільярди гривень. Тобто уряд пропонує знизити обсяг коштів, які будуть надходити до пенсійного фонду від продажу валюти, зменшуючи ставку такого збору з 1,5% до 0,75. І він пропонує зменшити передачу коштів до пенсійного фонду на 1,5 гривні.

Ще раз кажу: ми підтримуємо системну позицію щодо зменшення податкового навантаження, але в такому вигляді, в якому це запропоновано в бюджеті, це виглядає голим популізмом, тільки продиктованим сьогоднішніми виборами, бо 2006 рік – рік виборів. А нам потрібні зміни системні. І цього хоче бачити бізнес, бо без чесної, без відвертої розмови з підприємцями, з роботодавцями ніколи проблем Пенсійного фонду ми не вирішімо і загонимо ситуацію ще більше в тупік.

В висновках бюджетного комітету міститься чітка позиція Комітету відносно таких знижень навантажень податкових. Ми підтримуємо зниження навантаження, але хочемо, щоб вони були системними і призвели в кінцевому варіанті до збільшення доходів Пенсійного фонду.

ГОЛОВА. Так, Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна”.

10:38:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановна Людмила Павлівна, до мене, в мене до вас дуже три коротесеньких питання. Перше, як змінюються ваші підходи і урядові підходи по відношенню до самого корумпованого податку в Україні, до податку на додану вартість? Коли, накінець, його скасуємо? Чи не бачите ви, що це як раз джерело тіньової економіки? І перебування сьогодні, продовження перебування того голови податкової, який сьогодні є, пана Кирєєва, раз. Друге, як сьогодні змінюються ваші підходи, вашого Комітету до компенсацій селянам фермерам за придбану техніку? Адже вони зараз ходять оббивають пороги і вчора в мене була делегація з Кіровоградської області, але їм не компенсують, нема поки, кажуть, коштів.

І третє, як ви ставите питання про те, що уряд знову планує скасувати інші законодавчі акти, які прийняті нами щодо фінансування найбільш незахищених …

СУПРУН Л.П. Шановний Юрій Анатолійович! Що стосується ПДВ в наших висновках і пропозиціях міститься наступне, ми пропонуємо переглянути порядок сплати на додану вартість і запровадити для окремих видів діяльності податок з обороту. Він дасть змогу уникнути нелегального, постійного відшкодування ПДВ за фіктивними схемами. На жаль, така схема ще залишається діючою, нам важко це побачити в офіційних документах, бо вони достатньо закриті, але ми це бачимо на підставі листів і звернень, які йдуть до комітету.

Я дуже хотіла, щоб уряд не намагався скасувати норми Закону „Про податок на додану вартість” „Про податок на прибуток” і інші, безпосередньо в Законі „Про бюджет”, а щоб була системна робота і подавалися зміни до податкового закону.

Ви знаєте, що у нас є Податковий кодекс, який лежить фактично 10 місяців без руху, а це, якраз була б підстава добре його переробити і готувати бюджет на новій податковій базі.

Що стосується компенсації за техніку, дійсно, без фінансової підтримки села, фактично придбати техніку сьогодні ніхто із них невзмозі, тому ми запропонували уряду, ще в цьому році, щоб зняти навантаження на 2006 рік, дати спеціальні трансферти для підтримки села, для того, щоб відрегулювати ціну на держматрезервув і аграрному фонду, як це вимагають практично всі фракції, про це йшла мова.

Дати відповідні кошти, на те, щоб люди могли купити техніку в лізинг, під 3 відсотки річних з поверненням цих коштів в лізинговий фонд, але протягом 7 років - це реальна підтримка села, без техніки, без обладнання на голому ентузіазмі село не виживе. І, що стосується скасування окремих законів, ми підтримали тільки одну пропозицію, яка стосується внесення змін до податкового навантаження на фонд оплати праці. Бо просто сьогодні уряд ще не дав нам системного підходу до зниження таких податків. І друга позиція , яка нами була підтримана – це продовження терміну дії закону Митного кодексу в якому йде мова про збереження митних зборів на наступний рік, всі інші закони ми пропонуємо виключити. Уряд наполягає на тому, що він має право включати в закон про бюджет, що він може скасовувати закони і закон про бюджет і це нас не влаштовує. Ми запропонували в наших бюджетних висновках, виділити такі норми в окремий законопроект і подати на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВА. Валерій Сушкевич, будь ласка.

10:42:31

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, шановна Людмила Павлівно.

Народний депутат Сушкевич, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я хочу звернути увагу на те, що жодної пропозиції по проблемам інвалідів ні з боку мене, як народного депутата, ні з боку комітету Верховної Ради з прав пенсіонерів, ветеранів, інвалідів не враховано. Я хочу звернути увагу, що 50 відсотків інвалідів, які потребують протезування в наступному році, не отримують не візка інвалідного, ні протезу.

Людмило Павлівно! При всьому, я звертаю вашу увагу, що Бюджетний комітет пропонує, як пріоритет, звернути увагу уряду на місцеві зоопарки і підтримати їх, це записано у ваших висновках. І підтримати модернізацію танків ТЕ-64 і закупівлю нових танків „Оплот”.

Людмило Павлівно! Я вас дуже поважаю, як людину, яка працює професійно в Бюджетному комітеті. Десять пропозицій по інвалідам, жодна не врахована, жодна, танки і зоопарк.

СУПРУН Л.П. Шановний Валерію Михайловичу, я хотіла б, щоб ви уважно подивились не тільки наші висновки, пропозиції, а ще й таблички. На засіданні комітету ми звертали особливу увагу на ситуацію, яка склалась сьогодні із забезпеченням захищеності інвалідів. Дійсно, ми знаємо, що близько 100 млн. грн. сьогодні не вистачає тільки на забезпечення елементарними засобами пересування. Тому, в цій табличці, де враховані пропозиції, міститься наступне, пропозиції враховані частково. І я прошу, щоб ми повернулись до цього питання під час розгляду проекту в першому читанні. Якщо є необхідність і буде наполягати відповідний комітет, я вважала б за слушним у висновках і пропозиціях підтримати окремо ще і строчку, написати наступне, Валерію Михайловичу. Підтримати пропозиції щодо спрямування коштів не менше, ніж 100 млн. додаткових на соціальний захист інвалідів. Якщо така пропозиція підтримується, то можна тоді включити її, безпосередньо, в сам текст і перенести і з табличок в наші висновки і пропозиції.

Якраз комітет це буде підтримувати і, я впевнена, що якраз підхід щодо інвалідів буде задовольняти, безпосередньо, і Комітет з питань захисту пенсіонерів і інвалідів.

ГОЛОВА. Дякую, Людмило Павлівно. Сідайте, будь ласка, час вичерпаний. До трибуни запрошується міністр фінансів Пинзеник Віктор Михайлович. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, дорогі співвітчизники.

Що змінилося в ході доопрацювання в висновків і пропозицій Комітету з питань бюджету?

Нам вдалося досягнути компромісу по ряду питань. Зокрема, нам вдалося виключити з бюджету непрозорі схеми обміну військового майна на житло, подібні схеми взаємозаліків по нафтогазу України, по бартеру, наявність яких створювала потенційні можливості для зловживання і корупції.

Підтримана і пропозиція уряду по зниженню нарахувань на фонд заробітної плати на два відсотки. На жаль, це єдина підтримана пропозиція, з пакету урядових ініціатив по зниженню податку навантаження.

Бюджетний комітет, пропонує відхилити наші пропозиції щодо скасування митного збору, щодо зниження в два рази збору з купівлі-продажу валюти, збору, який зачіпає кожне українське підприємство, яке експортує, або імпортує продукцію.

Уряд буде наполягати на введенні в дію всіх цих пропозицій по зниженню податку навантаження з 1 січня 2006 року. Бо ми розглядаємо це рішення, як важливий елемент досягнення запланованих темпів розвитку національної економіки наступного року. Як і, до речі, приватизацію землі, під уже приватизованими об’єктами. Оскільки весь ресурс надходжень від такої приватизації, уряд пропонував спрямувати на реалізацію інвестиційних проектів.

Нагадаю, що наданий урядом проект бюджету мав дефіцит у 1,9% ВВП. Перша версія висновків бюджетного комітету передбачала збільшення дефіциту до 3% ВВП. У новій версії висновків ця норма виключена. Замість цього уряду просто пропонується збільшити дефіцит бюджету. Ця, здавалося б більш компромісна, норма нажаль не узгоджується з тим, що передбачено у висновках, пропозиціях і дорученнях уряду.

Про що йде мова? Давайте зробимо просте порівняння. Уряд подав проект бюджету з наступними параметрами. Доходи бюджету 120,3 мільярда гривень, видатки бюджету, прошу повернути перший графік, видатки бюджету 130,2 мільярди, дефіцит 9,9 мільярда або 1,9 % до ВВП. Баланс бюджету за висновками і пропозиціями комітету, що сьогодні мають голосуватися, виглядає вже наступним чином. Доходи бюджету 122,7 мільярда гривень, а витрати пропонується 203,2 мільярда, тобто на 80 з половиною мільярда гривень більше. Це складає 15,7% валового внутрішнього продукту.

Інакше кажучи, уряду запропоновано збільшити дефіцит бюджету у 8 разів порівняно з поданим нами проектом. Таке зростання дефіциту має відбутися за рахунок збільшення видатків на 73 мільярди, в тому числі 10,4 мільярда безпосередньо пропозиції по збільшенню видатків; 2,7 мільярда доручення щодо доцільності врахування; 60 мільярдів пропозиції, які враховані в таблиці поправок до тексту закону. Уряду пропонують сформувати бюджет, видатки якого на 80 з половиною мільярдів або на 66% більші за доходи, а з урахуванням необхідності зниження податків на економіку в повному обсязі. Згідно пропозицій уряду видатки перевищать доходи на 83 мільярди гривень або 69 відсотків. Дефіцит при цьому складе 16,2 відсотка валового внутрішнього продукту.

Давайте порівняємо кінцеві цифри розміру дефіциту проекту бюджету уряду і того, що пропонується для голосування. Ви бачите, з якого дефіциту ми починали розгляд бюджету – 9,9 мільярда. Зараз маємо критичний розмір дефіциту, дефіциту, з яким країна вижити не може. Для його покриття не вистачить коштів від приватизації кількох заводів „Криворіжсталь”.

Уряд переконаний, що всі у цьому залі і поза цим залом прекрасно розуміють ситуацію. Підготовленими комітетом висновками і пропозиціями закладаються основи для можливого подальшого протистояння в роботі над бюджетом. Бо уряд не може, не має права внести на друге читання проект закону з таким дисбалансом та серйозною загрозою в фінансовій дестабілізації країни. І всі присутні в цьому залі добре усвідомлюють, що на друге читання ми внесемо за балансом доходів і витрат проект бюджету, що мусить відрізнятися від запропонованих вам на голосування висновків комітету. Бо не можна витратити того, чого немає.

Уряд хоче ще раз наголосити. Ми готові шукати розумний допустимий компроміс. І такі можливості є. Ми про них говорили при попередньому розгляді проекту бюджету. Можливий компроміс і по допустимій корекції дефіциту за умов, що така корекція, по-перше, не штовхає країну на шлях жити в борг. По-друге, зачіпає збільшення видатків бюджету інвестиційного характеру, що дають поштовх в розвитку національної економіки, а отже створюють умови для постійного щорічного зростання доходів громадян. По-третє, не породжує бюджетних проблем для 2007 та наступних років.

Уряд наголошую на своїй зацікавленості на своєчасному прийнятті бюджету. Але йдеться про якісний, збалансований документ, документ, якого потребує країна, економіка, а головне – її громадяни.

ГОЛОВА. Дякую. Вікторе Михайловичу, запитання хочуть поставити, якщо можна. 5 хвилин на запитання. Немає застережень? Що, 10? Будь ласка, 10 хвилин, домовилися, щоб були паритетні у нас можливості. Запишіться, шановні колеги. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.

Олександр Бондарчук, фракція комуністів.

10:52:42

БОНДАРЧУК О.В.

Виктор Михайлович.

Бондарчук, фракция коммунистов.

У меня первый вопрос, что касается ваших предложений в изменения по налоговому законодательству. Известно, что в Украине на сегодняшний день действует плоска ставка налогообления доходов физических лиц 13 процентов. Платят миллионеры, миллиордеры и люди с маленькой заработной платой. Не пора ли внести изменение в этот закон у установить прогрессивную шкалу налогообложения, как в общем-то это делается во многих странах, которые думают о своем населении?

Второй момент, что касается инвестиций. Мы много говорим о том, что у нас изношены основные фонды на 90 процентов по многим отраслям промышленности. На самом деле капитальных вложений в такие отрасли и инфраструктуру, как жилищно-коммунальное хозяйство, сельское хозяйство, машиностроение нет. Что планируете вы данным проектом бюджета на следующий год? Спасибо.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні друзі! Я хотів би наголосити на принциповій речі, яка стосується податків. Жодних змін податкових норм проект бюджету не містить. Єдине, що він містить, – це зниження ставок податків: зниження ставки нарахування на фонд заробітної плати скасування митного збору і зниження у два рази збору з купівлі- продажу валюти.

Сьогодні уряд передав до парламенту пропозиції що зміни податкового законодавства окремим законом. І пропозиції, про які ви говорите, які стосуються прибуткового податку, ми можемо розглянути при другому читанні проекту змін до податкового законодавства.

Що стосується другого питання, це проблема, яка потребує реагування, і я думаю, що в другій версії бюджету, або на друге читання, ми певні ініціативи по тому сектору, про який ви згадали, внесемо на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВА. Віталій Хомутиннік, "Регіони України", будь ласка.

10:54:55

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Вікторе Михайловичу, в дорученнях бюджетного комітету є пропозиція по збільшенню фінансування на вугільну галузь на 1,1 млрд. гривень, а також збільшення фінансування по капітальних вкладеннях в регіонах. Яка позиція Кабінету Міністрів по цих питаннях? Що буде по вугільній галузі? Яка ваша позиція? І від цього буде залежати дуже принципове питання для депутатського корпусу, фракції.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні…

ХОМУТИННІК В.Ю. А також, я вибачаюсь, по спеціальному фонду фінансування вугільної галузі. Була пропозиція народного депутата Турманова по перенесенню всіх видатків вугільної галузі в загальний фонд для того, щоб виконувалося фінансування на 100 відсотків. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Я з кінця почну. По-перше, ми фінансуємо в повному обсязі зобов'язання, які стосуються шахтарських проблем. І це – одні з найперших коштів, які ми кожного місяця з самого початку місяця виділяємо, в тому числі я підписав доручення казначейству вже на першу декаду листопада цього місяця.

По-друге, ми можемо знайти компроміс, в тому числі і по питаннях шахтарів, в тому числі і по питаннях села і по інших проблемах, які ви піднімаєте, але за одної дуже важливої умови. Я думаю, що всі розуміють природу протиріч, які виникли. У нас є додатковий ресурс бюджету наступного року 23 млрд. гривень, який давайте розумно розподілимо – скільки на шахтарів, скільки на заробітні плати, пенсії, скільки в село, на житлово-комунальне господарство.

Я говорив, що ми можемо зробити певний жест з приводу питань дефіциту бюджету, якщо мова йде про речі інвестиційного характеру. Але проблема полягає в тому, що нам надають доручень не на 23 мільярди гривень, а на 73 мільярда гривень більше. Тому ми закликаємо ще раз всіх народних депутатів. Якщо ми будемо діяти, виходячи з того ресурсу, який ми реально можемо дати суспільству, ми завжди знайдемо компроміс, в тому числі і по питаннях шахтарів.

ГОЛОВА. Василь Калінчук, фракція Народної партії.

10:57:17

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Калинчук, Одещина, фракція Народної партії народного блока Володимира Литвина.

Володимир Михайлович, прошу передати слово моєму колезі по фракції Володимиру Майстришину.

ГОЛОВА. Мікрофон Володимира Майстришина.

10:57:36

МАЙСТРИШИН В.Я.

Віктор Михайлович, я розумію, що сьогодні в залі тут відбувається політика, тому що коли ви говорите про те, що 80 мільярдів сьогодні дефіциту бюджету, то давайте згадаємо, наші з вами порозуміння в бюджетному комітеті торкнулися того, що ми доручили вам вивчити питання щодо збільшення дефіциту бюджету до 3 відсотків. І тому говорити про дефіцит бюджету 16 відсотків я би так трошки зупинився. Це перше.

Я хотів би взагалі запитати Прем'єр-міністра чому сьогодні він пише листа у Верховну Раду і в тому числі роздруковує в „Урядовому кур`єрі”. То перше запитання такого плану. Невже ми сьогодні оці всі інвестиційні складові, про які сьогодні було обіцяно, бачимо тільки те, що ми сьогодні збираємо з усієї економіки? Кошти… які коштують сьогодні…

ПИНЗЕНИК В.М. Володимир Якович, ну ви ж прекрасно знаєте, і ви можете самі зробити підрахунки. Справді, норми дефіциту в проекті постанови вже нема. Просто є запис „збільшити”. Але бюджетний комітет ці висновки, які надані, і пропозиції включив в порівняльну таблицю, і попробуйте без нас зробити підрахунки. І сума цих пропозицій, на жаль, складає саме ту цифру, про яку ми говорили, це 73 мільярди гривень додаткових видатків бюджету. Ну не може країна витратити в 2 рази більше, ніж доходи бюджету!

ГОЛОВА. Іван Іванчо, фракція „Наша Україна”.

10:59:12

ІВАНЧО І.В. Дякую. Іван Іванчо, фракція „Наша Україна”.

Шановний Вікторе Михайлович, я би хотів звернути увагу вашу особисто щодо підходів до формування місцевих бюджетів на 2006 рік, зокрема розрахункові показники доходів, закріплених за місцевими бюджетами на наступний рік, є завищеними, особливо для міст обласного значення і особливо для Закарпатської області, більше ніж на шість – сім відсотків. Це перше.

Друге. Я би просив переглянути розрахунки обсягів платників податків, доходів, прошу вибачення, з фізичних осіб.

І третє. Не враховано у бюджеті на наступний рік проведення фінансування програм місцевого значення позашкільної освіти, пожежної охорони і інші джерела фінансування вкрай важливих програм для місцевого населення. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Ми готові реагувати на будь-які питання, які виникають з місць, і готові подивитися розрахунки по кожному з 690 бюджетів, з якими Державний бюджет має стосунки. Я прошу передати нам ваші матеріали, у Міністерство фінансів. Ми у відповідному департаменті ще раз подивимося розрахунки по бюджету, по якому ви ставите питання.

ГОЛОВА. Сінченко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:00:49

СІНЧЕНКО С.Г.

Прошу передати слово Круку Юрію Борисовичу.

11:00:57

КРУК Ю.Б.

Владимир Михайлович, просят включить трансляцию на улицу.

Уважаемый Виктор Михайлович. (Крук. Сюда посмотри) Два года подряд выделялись средства на строительство флота для Украинско-Дунайского пароходства на Килийском судоремонтном заводе. В этом году почему-то, вернее, в плане на следующий год эту строчку убрали – и написали: «выделение кредита». Кредит Украинско-Дунайское пароходство, который, вы знаете, более 500 миллионов долларов потеряло в результате войны в Югославии, никогда не возьмет. Поэтому я вас прошу еще раз отставить строчку. И ваше мнение?

Второе вопрос – вопрос по строительству канала «Дунай – Черное море». В этом году хоть мало, но было выделено, но, к сожалению, сейчас совместили две строки: эксплутационные и …

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Юріє Борисовичу, я думаю проект другого роду, який ви зачепили, є важливим для країни з точки зору не тільки економіки, а значно більш важливих речей і, якщо є потреба розділити програми, ми можемо такий крок зробити.

Що стосується будівництва суден. Мова йде про виробничу комерційну діяльність і уряд буде відходити в таких випадках від безплатного бюджетного фінансування на режим кредитування, бо ці кошти потім із заробітків мають повертатися в державну казну.

ГОЛОВА. Валерій Асадчев, фракція Української Народної партії.

11:02:36

АСАДЧЕВ В.М.

Дякую. Валерій Асадчев, Українська народна партія.

Вікторе Михайловичу, у мене до вас є таке питання. Можна схвально віднести до спроби уряду зменшити податкове навантаження. Але виникає питання, чому інструментом цього зменшення взятий фонд заробітної плати? Тобто джерело, яке сьогодні наповнює соціальні фонди, в тому числі і пенсійний, дефіцит якого складає майже 10 мільярдів, ми зменшуємо пряме джерело наповнення цих фондів.

Якщо ми говоримо про зниження, давайте………….. про ПДВ, ми ж хотіли зменшити з 20 на 15 відсотків, то давайте за три роки дамо перспективу і знімемо в цьому, наступному році на два відсотки знімаємо, наступний ще на два і так далі. Це, дійсно, буде пряме так сказати, обігові кошти залишити в суб’єкті господарювання. Або давайте розширимо інститут валових затрат це теж піднімить ділову активність суб’єктів господарювання. Чому взято саме в фонд зарплати всього на півтора відсотка, мені здається що це якась полуміра і вона мало до чого приведе, крім до того, що не буде доходів до пенсійного фонду.

ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, я хотів би спростувати інформацію, яка тут прозвучала раніше в залі, що ми не дали пропозицій по зниженню податкового навантаження на наступні роки. Вони є в другому томі матеріалів, які вам роздані від уряду. Ми можемо вести дискусії з приводу того, по якому податку в 2007 році робити зниження.

По-друге. Коли ми рахуємо баланс фінансів країни, ми не ділимо проблеми пенсійного фонду, державного місцевого бюджету, ми розглядаємо проблему загального балансу, і в цьому балансі немає значення, по якому платежу ми знижуємо податки, чи по ПДВ, чи по нарахуванню на заробітну плату немає, тому що ми робимо загальний баланс. Я хотів би наголосити, що ми не ділимо на першому етапі державний чи місцеві бюджети, чому ми реакцію першою робимо на нарахування на фонд заробітної плати, тому що соціальні податки в Україні є дуже високі і ми повинні зробити перший жест в цьому напрямі. І чому це нам важливо робити в балансі бюджету, бо ми добре розуміємо, що знижуючи ставки, ми втрачаємо доходи Пенсійного фонду, але ми не маємо права залишити українських пенсіонерів без коштів на виплату пенсій. Саме тому в балансі бюджету ми врахували всю суму коштів, які необхідні на наступний рік, щоб в повному обсязі і своєчасно виплачувати пенсії українським пенсіонерам.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Михайловичу.

Час вичерпаний, сідайте. Я прошу секретаріат, запросіть народних депутатів до сесійної зали, зараз ми будемо приймати рішення. Заключне слово просить Супрун Людмила Павлівна, щоб узагальнити всі ті пропозиції. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

Будь ласка, Людмила Павлівна.

11:05:44

СУПРУН Л.П.

Шановні колеги, щоб зробити підсумок розгляду проекту закону, який поданий урядом, хочу зробити тільки один висновок. Цей проект закону порушує законодавство на 80 мільярдів. Це не Верховна Рада вимагає додаткових грошей на фінансування економіки. Це вимоги закону. По великому рахунку треба було б на початку ще віддати цей нікчемний документ назад в уряд і я думаю, що це знайшло б підтримку всього залу, 400 голосів, в тому числі, і проурядових фракцій, але зважаючи на складну ситуацію, коли попередній уряд пішов у відставку, а цей працював тільки п’ять днів, Верховна Рада прийняла цей документ. Для чого? Щоб зробити відповідні висновки – не відповідає дійсності, офіційно заявляю і буду відстоювати цю позицію в суді, якщо необхідно, про те, що ми намагаємося збільшити видатки бюджету на 80 мільярдів. Ми запропонували залишити такий дефіцит, який передбачений Бюджетною резолюцією до двох відсотків і можу сказати, що уряд через декілька днів сам порушить це питання. І тоді ми будемо його питати: чому він збільшує дефіцит бюджету? Бо це неможливо зробити, - залишити його на такому рівні, оскільки у нас надійшли гроші від приватизації. І, як тільки ми почнемо їх витрачати, дефіцит буде офіційно рости.

Я дуже хотіла б, щоб ми правдиво відносилися до цієї ситуації. І сьогодні, коли фракції, які не входять і не формували уряд, - намагаються вирішити проблему, фракції, які входять до уряду, - блокують ситуацію, їм не треба бюджет. Їм треба бюджет 2005 року продовжити на 2006 рік, щоб ні за що не нести відповідальності.

Офіційно заявляю, що ми запропонували збільшити доходи державного бюджету тільки на 3,2 млрд. грн. І це об’єктивні речі. Це дія податків цього року. Ми запропонували підтримати скасування зниження податків на фонд оплати праці. І це також у нас відображено у висновках. Уряд не хоче працювати над законами. Він не хоче його приймати. Він не хоче давати гроші місцевим бюджетам, бо він хоче зірвати ці вибори і зірватися ситуацію в економіці.

Офіційно заявляю ще раз, що я буду кожне слово відстоювати в суді.

І прошу підтримати Верховну Ради, наші висновки і пропозиції. Вони сформовані виключно, шановні колеги, на підставі ваших зауважень. І нічого іншого комітет сюди не добавляв, жодного слова. Ми узагальнили ваші пропозиції і вони відображені у нас у висновках і пропозиціях.

Прошу підтримати. Якщо уряд не здатний це зробити, хай відпочиває, хай прийдуть ті люди, які будуть виконувати ці вимоги бюджетної резолюції, закони України і цей бюджет. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу хвилиночку уваги, прошу хвилиночку уваги!

Вчора відбулося засідання Політичної ради при Президенті України. Обговорювались питання, в тому числі і пов’язані з прийняттям бюджету. Я тоді поставив питання на цьому засіданні таким чином: „Давайте дамо відповідь на запитання - чи потрібен Україні бюджет?” І, судячи з того, як уряд ставиться до підготовки бюджету, як він працює з комітетом, є чітке переконання, що цей бюджет, який запропонували Верховній Раді, запропонували таким чином, що Верховна Рада цей бюджет не приймала, а відтак буде можливість всю провину за провал бюджетного процесу перекласти на Верховну Раду України, бо компроміс приймається таким чином, якщо погоджуються з пропозицією уряду – це компроміс, якщо Бюджетний комітет пропонує знайти прийнятне рішення, яке потрібно суспільство – це не приймається, це приймається на рівні багнетів.

Тому, шановні колеги, нам потрібно сьогодні визначитися чи приймаємо ми бюджетні висновки, рекомендації, які напрацьовані з тим, щоб уряд міг продовжити роботу над бюджетом або на себе відповідальність за те, що Верховна Рада, прийнявши до розгляду бюджет, не робить дальших кроків. Тим більше, що органи місцевого самоврядування підтримали повністю напрацьований проект Бюджетним комітетом. Нам зараз потрібно дати можливість уряду продовжити разом з комітетом роботу над бюджетом. В іншому випадку, не зрозумілі будуть наші дії.

З урахуванням цього, шановні колеги, я просив би з мотивів 5 хвилин і потім будемо голосувати. Запишіться, будь ласка.

Петров, фракція комуністів. Будь ласка.

11:10:51

ПЕТРОВ В.Б.

Петров, фракция коммунистов.

Прошу передать слово Петру Степановичу Цибенко.

ГОЛОВА. Петро Степанович Цибенко.

11:10:59

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету з прав пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, я хотів би підкреслити три очевидні речі.

По-перше. Справді, уряду бюджет не потрібен. Йдучи на вибори, вони хочуть державною кишенею управляти в ручному режимі. Перше.

Друге. Фракція комуністів підтримує тенденцію, яка закладена у висновках бюджетного комітету, нас не все влаштовую. Але тенденцію ми підтримуємо і будемо підтримувати цей документ. Це – друге.

І третє. Шановний Володимире Михайловичу, нам треба вносити зміни до Бюджетного кодексу. Кілька років підряд через затвердження висновків бюджетного комітету, через Верховну Раду протягується той варіант бюджету який не потрібен народу України. Тому нам треба внести зміни для того, щоби розділити висновки Бюджетного комітету і, власне, документ по суті. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Олександр Корсаков, фракція „Регіони України”.

11:12:03

КОРСАКОВ О.Я.

Владимир Михайлович, прошу передать слово Бронникову Владимиру Константиновичу.

ГОЛОВА. Будь ласка, мікрофон Броннікова.

11:12:10

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, Бронников, Запорожье, фракция «Регионы Украины».

Фракция полностью поддерживает горячий выступ Людмилы Павловны Супрун нашей запорожской землячки. И считает, что страна не может жить без бюджета. Но фракция не согласно со следующим, что страна может жить с тем урядом, который не в состоянии подготовить такой бюджет.

Поэтому фракция Регионов, будет голосовать за бюджет только в том случае, если мы скажем Президенту, что уряд надо отправлять в отставку, уряд не способный отрабатывать бюджет и только после этого брать на себя ответственность за доработку этого бюджета так, который нужен стране. Спасибо.

ГОЛОВА. Василь Надрага, будь ласка, мікрофон фракція Народної партії.

11:13:08

НАДРАГА В.І.

Василий Надрага, Народный Блок Литвина.

Уважаемые коллеги, сегодня наша фракция очень детально изучила вопрос, предложенный и обсуждаемый сегодня по бюджету 2006 года. Наши специалисты объяснили и это вполне естественно, что не принятия предложения Бюджетного комитета поставить под срыв весь бюджетный процесс в государстве. И какими бы благими сегодня намерениями не высказывалась и не обосновывалась идея о не принятии бюджета, мы можем поставить под срыв социальное обязательства государства в будущем году, образование, здравоохранение, тепловое обеспечение жилищно-бытового комплекса и всего того, что по большому счету составляет насущные потребности самого населения, а не политиков.

И поэтому фракция Народной партии Литвина голосовала за бюджет, и будет голосовать. Мы считаем, что мы должны отдать наши предложения Кабмину и получить в ответ то, что мы предложили, и соответственно это обработать. Спасибо.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна”.

11:14:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, нам треба привчати уряд до того, щоб він виконував умови Бюджетної резолюції. Це для вас, шановні, план, як може бути зверстаний закон.

Я розумію, що цей бюджет верстався урядом Юлія Тимошенко, я це знаю і тому, я хочу, щоб ми зараз прийняли ті висновки, які озвучені сьогодні пані Супрун і бюджетним комітетом. І передбачили в них те, що не можна законом про державний бюджет скасовувати дії інших законів, не можна сьогодні скасувати всі ті, так звані, пільги, а насправді компенсації і військовослужбовцям, і пенсіонерам, і всім, всім обездоленим.

Схаменіться, люди, цього не можна робити. Треба проголосувати за висновки, а пана Пинзеника прошу врахувати все те, що сьогодні говорилося і зробити, дійсно, нормальний закон про бюджет.

ГОЛОВА. Левко Лук’яненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

11:15:27

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко, Українська республіканська партія „Собор”, Блок Юлії Тимошенко. Прошу передати слово Кирильчуку Євгену Івановичу.

ГОЛОВА. Євген Кирильчук, мікрофон, будь ласка.

11:15:39

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Фракція Блоку Юлії Тимошенко, Кирильчук Євген Іванович.

Фракція дуже уважно проаналізував бюджет і ми прийшли до висновку, що, по-перше, різко падають темпи виведення економки з тіні, відновлюються старі схеми розкрадання грошей, старі дири в кордонах по завезенню контрабанди. Тобто уряд не налаштований на серйозне збільшення валового внутрішнього продукту за рахунок виведення з тіньової сфери. А чи можна було за 8 місяців збільшити надходження в бюджет в двоє і на 100 мільярдів валовий внутрішній продукт? То чому цього не можна робить зараз?

Ми пропонуємо повернути його на доопрацювання в уряд.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування.

Я ще раз хочу сказати, шановні колеги, ми приймали Бюджетну резолюцію, прийняли її конституційною більшістю. На превеликий жаль, із 112-ти положень, які містяться в Бюджетній резолюції, уряд 36 не врахував.

Але бюджетний комітет все зробив, щоб нагадати уряду, що нам спільно потрібно виконати Бюджетну резолюцію. У зв’язку з цим нам потрібно прийняти той документ, який запропонований бюджетним комітетом. Це ще одна спроба вийти на порозуміння і на прийнятне рішення разом з урядом.

Враховуючи це, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію бюджетного комітету про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України як постанови про схвалення висновків і пропозицій по проекту Закону „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Реєстраційний номер 8000-П. Прошу голосувати.

11:17:53

За-270

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Фракція комуністів - 56. „Регіони України” -29, Народна партія - 44, „Наша Україна” -40. Блок Тимошенко – 0. СПУ- 0, Українська народна партія – 22,. СДПУ(о) – 1, „Вперед, Україно!” – 19, „Довіра народу” – 15, „Реформи і порядок” -2, Партія промисловців і підприємців України – 12, Народний Рух України – 14, „Єдина Україна” – 12, позафракційні – 13.

Петро Цибенко, будь ласка.

11:18:34

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі Володимир Михайлович!

Фракція комуністі, Цибенко.

Шановні колеги! Шановний Володимир Михайлович! Я думаю, що відбулося голосування таке, яке воно мало відбутися. І від імені фракції я прошу, щоб результати голосування були опубліковані в газеті „Голос України” для того, щоб, скажімо, країна знала, хто хоче нормальний соціальний бюджет, а хто хоче мати ніякий бюджет для того, щоб у ручному режимі управляти грішми державними. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні колеги, немає щодо такої пропозиції?

Я думаю, це буде гарний передвиборчий матеріал. Опублікуємо.

Переходимо до розгляду питань у другому читанні.

Оголошується до розгляду проект Закону про управління об’єктами державної власності. Доповідач Володимир Йосипович Матвєєв, заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.

11:19:38

МАТВЄЄВ В.Й.

Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты, народ Украины.

Проект Закона Украины «Об управлении объектами государственной собственности» был принят в первом чтении 20 апреля сего года. Ко второму чтению в Комитет по вопросам экономической политики, управление народным хозяйством, собственности, инвестиций поступило 115 предложений, основная часть этих предложений представлена Кабинетом Министров Украины. Отклонено 23 предложения, остальные учтены полностью, некоторые учтены редакционно.

Комитет рассмотрел подготовленный ко второму чтению этот законопроект 21 сентября и принял решение: рекомендовать Верховной Раде принять закон «Об управлении объектами государственной собственности» во втором чтении и в целом. В связи с тем, что Главное юридическое управление Аппараты Верховной Рады высказало ряд замечаний к законопроекту, комитет повторно рассмотрел его 19 октября. Было принято решение согласиться с некоторыми замечаниями Юридического управления и внести редакционные правки в тех законопроектах. При этом комитет еще раз подтвердил свое предыдущее решение, внести законопроект на рассмотрение Верховной Рады для принятия его во втором чтении и в целом. Просим поддержать.

ГОЛОВА. Так, йдемо тоді по поправкам, Володимире Йосиповичу.

МАТВЄЄВ В.Й.Да.

ГОЛОВА. Юрій Кармазін, 15 поправка. Ви наполягаєте на ній, Юрію Анатолійовичу? Ні, не наполягає. 20-а, Сергій Жижко. Наполягаєте? Макеєнко, 21-а поправка. Рудьковський, 22-а наполягаєте на ній? Є Рудьковський. Юрій Кармазін 28-а поправка. Юрію Анатолійовичу, мікрофон Юрія Кармазіна.

11:21:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я пропоную абзац 5 частини 1 в статті 5 доповнити словами „та керівників найбільш крупних державних підприємств та акціонерних товариств, та уповноважених осіб, перелік яких визначається постановою Кабінету Міністрів України”.

Ви розумієте, для чого я це роблю? Я це роблю для того, щоб управління об’єктам державної власності було більш прозорим, більш прогнозованим і щоб не було такого, як сталося з Криворіжсталлю, коли певні сили використовували керівництво такими серйозними об’єктами на свою користь.

Тому я не розумію мотивів, по яким відхилена ця поправка і просив би, все-таки, її прийняти і погодитись комітет.

МАТВЄЄВ В.Й. Поправка чисто популистская, поэтому мы предлагаем учесть поправку, внесенную Кабинетом Министров на странице 8, сверху, поправка 6. Прошу поставить на голосование.

ГОЛОВА. Вноситься на голосування поправка № 28 Юрія Кармазіна, сторінка 8.

11:23:10

За-30

Поправка не прийнята.

Поправка 34 Кармазіна на 9-й сторінці. Юрій Анатолійович, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

11:23:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Там ще була поправка 30, де написано, що враховано частково, насправді там дуже мало враховано. Але, в 34-й, яка також відхилена, я пропоную абзац 10 частини першої статті 5 викласти в такій редакції: «Приймає рішення про достроковий продаж пакетів акцій, часток, закріплених у державній власності, або їх частини».

Поки що, там написано, в даному випадку, поки що враховано: «Приймає за поданням Фонду державного майна України». Практично є це відображено, але от в 30-й відхилили, в 30-й поправці, де мова йшла про відчуження з державної власності, переданих в управління державних корпоративних прав або на вчинення дій, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав державної власності про передачу відповідно до закону об’єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об’єктів з комунальної у державну власність, то є …

ГОЛОВА. Будь ласка, …

МАТВЄЄВ В.Й.. Поправка 34. Кто-то все-таки должен вносить предложения по вопросу о досрочной продаже пакета акций. Мы предлагаем это оставить за Фондом государственного имущества, что вполне логично чисто по всем и правовым правилам и так далее. Прошу ставить на голосование.

ГОЛОВА. Вноситься на голосування поправка … Так вона врахована частково була. Ну ми повернемося, раз ставимо 34-ту поправку на голосування, тоді повернемося до 30-ої.

Вноситься на голосування поправка 30 Юрія Кармазіна, сторінка 9.

11:25:28

За-27

Рішення не прийнято.

Повертаємося до 30-ї поправки. Мікрофон Кармазіна.

11:25:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимир Михайлович, дуже важливо, що життя показало, що вчиняються дії наслідком яких буває відчуження корпоративних прав з державної власності, беруть щось в борг, а потім, ви знаєте, рішенням суду і так далі, відсуджують. Тому я і поставив питання, щоб це зупинити. Я розширив те, що зараз є і записав „приймає рішення щодо відчуження з державної власності переданих в управління державних корпоративних прав або на вчинення дій, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності, про передачу відповідно до закону об’єктів державної власності у комунальну власність, дає згоду на передачу об’єкту з комунальної у державну власність”.

Ви розумієте, це суттєво розширює гарантії непорушності тієї державної власності. Я не розумію, чому комітет відхилив цю поправку. Ви розумієте, чисто юридично це не дає можливості розкрадання подальшого тих схем, які і зараз використовується. Подивіться, що у „Нафтогазі” зараз робиться. Якраз оте, про що я зараз говорю.

МАТВЄЄВ В.Й. Я прошу ставить на голосование.

ГОЛОВА. Вноситься на голосування поправка 30-та Юрія Кармазіна. Шановні колеги, давайте будемо працювати продовжувати.

11:27:07

За-22

Поправка не прийнята.

Переходимо далі. Поправка 47-ма Юрія Кармазіна. Юрію Анатолійовичу, це сторінка 14, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

11:27:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Мова йде про те, щоб змінити статтю шосту. Шановні друзі, я бачу підхід зала такий, що індиферентно після прийняття бюджету. Але все-таки це дуже важливий закон.

Я пропоную викласти в такій редакції. Передають функції з управління об’єктами державної власності господарських структурам та уповноваженим особам укладати з ними договори і управління майном і здійснюють контроль за ефективністю їх використання, виконання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Це дуже важливо, що мова йде про те, що і здійснюють і контроль, і укладають договори управлінням майном. І я вважаю, що це покращило б закон.

Я не розумію мотивів, по яким 30-та поправка була відхилена і не врахована. Просто не розумію мотивів комітету, ви розумієте.

МАТВЄЄВ В.Й. Для того, чтобы понимать, надо приходить на заседание комитета, когда приглашают. Это первое.

Второе. По этому вопросу мы консультировались с Главным юридическим управлением. Главное юридическое управление так же согласно с мнением комитета, что в данном случае договор поручение больше соответствует духу и стилю закона, чем договор управление. Прошу ставить на голосование.

ГОЛОВА. Вноситься на голосування поправка 47 Юрія Кармазіна.